ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  14  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й   запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації.

     Запросіть усіх до залу, хто ще не встиг зайти. Реєструємося.

     Зареєструвалося 315  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити запити.

     Синенко Світлана  Іванівна  звертається до Президента України стосовно  незаконного   закриття   у   місті   Кременчуці   газети "Кременчуцький кур'єр" та її засновника фірми "Прес-кур'єр".

     Прошу визначитися. Прошу підтримати зміст запиту.

     "За" - 197.

     Направлення прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 213.

     Я прошу:  підтримайте,  будь ласка.  Вже фракція прогресивних соціалістів є на місці. Голосуємо. Підтримайте, будь ласка, бо вже скоро тільки одна газета - "Урядовий кур'єр" - залишиться.

     "За" - 225.

     Депутате Марченко,   черкаський   Марченко,  голосуйте,  будь ласка!  Що,  "обов'язково"? Гуляєте по залу. Голосуємо. До десятої треба вирішувати питання. Сідайте на місце і працюйте.

     "За" - 243.

     Спасибі.

     Чиж Іван  Сергійович  звертається  до  Голови  Верховної Ради України, Генерального прокурора України стосовно грубого порушення чинного законодавства,  здійснення протизаконних дій,  спрямованих на  руйнацію   провідної   державної   установи   -   Українського науково-дослідного інституту спеціальних видів друку.

     Прошу підтримати.

     "За" - 221.

     Рішення прийнято.

     ----------

     Шановні друзі,  нам треба прийняти таку коротеньку постанову. Я зачитаю, хоча ви її маєте.

     "Постанова Верховної Ради України про День  Уряду  України  у вересні 1999 року.

     Верховна Рада України постановляє:

     1. Провести  День  Уряду  України у Верховній Раді України 21 вересня 1999 року з порядком денним:

     1/ інформація   про   діяльність   уряду    щодо    погашення заборгованості по заробітній платі та пенсіях;

     2/ інформація  Кабінету  Міністрів  України про внутрішній та зовнішній борг України.

     2. Кабінету   Міністрів   України   визначити    доповідачів, підготувати аналітичні та довідкові матеріали із зазначених питань і подати їх для вручення народним депутатам України до 20  вересня 1999 року.

     3. Комітетам  Верховної  Ради  України  з  питань  соціальної політики та праці,  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності,  з питань бюджету узагальнити пропозиції народних депутатів України і матеріали, які будуть    подані    Кабінетом   Міністрів   України,   підготувати співдоповіді та проекти постанов Верховної Ради України".

     Прошу підтримати. За основу голосуємо.

     "За" - 244.

     У цілому голосуємо як постанову.

     "За" - 239.

     Спасибі.

     ----------

     Шановні друзі,  у зв'язку з тим,  що в нас часу обмаль, прошу всіх, хто хоче якісь додаткові матеріали по порядку денному до Дня Уряду  одержати,  уже  сьогодні  подати  свої  пропозиції.  Ми  їх скомпонуємо відповідно й направимо до Кабінету Міністрів для того, щоб такі матеріали надійшли на ваші запити.

     Є потреба робити розминку?  Немає,  так?  Є. Отже, сьогодні у нас  виступає  депутат  Бандурка від фракції Народно-демократичної партії. Будь ласка. За ним виступатиме депутат Ніколаєнко.

     БАНДУРКА О.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 175, Харківська  область).  Шановний  Голово!   Шановні   народні депутати!  У  зв'язку  з  проведенням виборчої кампанії по виборах Президента України виникають ситуації, коли прибічники тих або тих кандидатів   у  Президенти,  розповсюджувачі  рекламної  продукції порушують встановлені законодавством вимоги щодо такої діяльності. Зокрема,  розклеюють  портрети,  гасла,  рекламні  листки  де кому захочеться,  зокрема й на приватних будинках,  будинках  офіційних державних установ тощо. Через це в ряді місць виникають конфліктні ситуації. І врешті-решт потім звинувачують працівників міліції.

     Місцеві органи  самоврядування  прийняли  рішення  про  місця розміщення  реклами  на спеціальних рекламних щитах,  на рекламних тумбах  або  в  інших  відведених  місцях.  Є  прохання  від  нас, працівників  правоохоронних  органів,  інструктувати,  орієнтувати тих,  хто   допомагає   в   проведенні   передвиборної   кампанії, дотримуватися встановлених норм закону. Зокрема, Харківська міська рада прийняла рішення, що ті рекламні листки і рекламна продукція, які   будуть  поширені  в  неустановлених  місцях,  просто  будуть зніматися,  замиватися чи зафарбовуватися.  Ми  повинні  й  можемо уникати  таких приводів для виникнення конфліктних ситуацій,  якщо будемо всі дотримуватися закону.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Ніколаєнко, за ним - депутат Чародєєв.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні гості!  Шановні народні депутати!  Фракція  соціалістів і селян "Лівий центр" уповноважила мене зробити таку заяву з приводу трагічних подій у Росії.

     У кого сьогодні не крається серце,  коли спостерігаєш за тими страшними  подіями  в  сусідній  братській Росії,  у Дагестані,  у Чечні?  Гарячі  голови  в  Москві  закликають   до   запровадження надзвичайного  стану,  до суцільних бомбардувань Чечні,  називаючи основними винуватцями біди ісламських фундаменталістів, моджахедів і таке інше.  Але кожному тверезомислячому політику, кожній людині зрозуміло,  що головна причина таких подій  -  криза  єльцинського режиму, збанкрутілого політичного курсу на печерний капіталізм.

     Росію роздирають   як  хворе  тіло  немічного  звіра  західні яструби,  власні  злодійські  клани.  А  нині  долучились   ще   й ісламісти.

     Патріотичні ліві  сили  ще чотири роки тому,  під час минулих президентських  виборів  у  Росії  закликали  своїх  громадян:  не голосуйте  за Бориса Єльцина,  це завершиться трагедією для Росії. Але  їм  через  прикуплені  засоби  масової  інформації   іноземні іміджмейкери   казали:  "Голосуйте  за  царя  Бориса,  бо  він  за стабільність, бо він за реформи, процвітання держави".

     Чи не знайомі мотиви ми сьогодні чуємо й в  Україні  під  час виборів,  тут, у нашій державі? Багато рядових росіян піддалися на підлі брехні й підкупну таку дезінформацію  й  казали:  ми  будемо голосувати  за  Єльцина  ще й тому,  що він уже накрався.  А новий прийде - знову крастиме.  Під час другого  терміну  Президент  про народ подбає. Подбав.

     Те саме ми нині чуємо і від наших українських засобів масової інформації.  Так,  той самий сценарій,  ті самі іміджмейкери. Нині понад  200  із  них  живуть у престижному санаторії під Києвом.  У кожної неупередженої людини виникає сьогодні запитання - невже наш народ голосуватиме за того в Україні, хто вже накрався, хто обіцяє якісь ефемерні реформи, стабільність, порядок?

     У Росії "друг Борис" слова  свого  дотримав,  порядок  навів. Тепер   слово   за   "другом  Леонідом".  Уся  американська  преса переповнена повідомленнями про корупцію в  єльцинському  оточенні, про  те,  що Єльцин і компанія поцупили понад 10 мільярдів доларів американських кредитів.  А в нас що,  не те саме?  А де наші  12,5 мільярда доларів кредитів, хто скаже? Врятувати Україну від кризи, від чорної біди,  як свідчить  гіркий  досвід  Росії,  можна  лише змінивши політичний курс, обравши нового Президента.

     І насамкінець.  Справді,  в  Україні правильно кажуть:  "Коня кують, а жаба ногу підставляє". Я про саміт, який відбувся в Ялті. Це ж додуматися порівняти Ялту 1945 року,  доленосні угоди, з тим, що відбулося там! То хто такий Сталін?! Хто такий Рузвельт?! Це чи Кваснєвський, чи Єльцин, чи Кучма? Це взагалі сором!

     Тому я  думаю,  що пустопорожні балачки в Ялті було проведено тільки для того,  щоб довести,  що наш цар має великий імідж.  Але люди не вірять у це! (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв. За ним - депутат Кірімов.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПСПУ).  Уважаемые  депутаты. Коллега  Николаенко  окончил  свое   выступление   упоминанием   о Ялтинской конференции. Я хочу об этом сказать, поскольку я там был как вицепрезидент ПАЧЕС.  Из 147 участников  конференции  я  видел только   одного  депутата  из  Литвы,  хотя  название  конференции говорило  о  том,   что   речь   будет   идти   о   стратегических внешнеполитических  вопросах.  А на Западе,  в отличие от Украины, никто не навязывает мысль,  что законодательство - это основная  и единственная функция парламента.

     Я не   говорил  бы  об  этом,  если  бы  газеты  не  пестрили сообщениями о том,  что это историческое событие,  и  если  бы  не проводились  аналогии  с  Ялтой конца войны,  поскольку это никоим образом нельзя сравнивать.  Да и Леонид Данилович при  всех  своих недостатках на Сталина не тянет.

     Первое, что поразило и меня,  и других участников, это полный абсурд в наборе вопросов,  полная путаница в терминах.  Пришлось в выступлении сразу говорить о том, а зачем мы собственно собрались, хотя это и шокировало людей.  Если речь идет о той  идее,  которая муссировалась  лет  пять назад у нас руховцами,  УРП о том,  чтобы создать барьер между Европой и Россией,  то там было все  понятно, логично.  Это  полоска стран:  были заинтересованы Польша,  Литва, вообще вся Прибалтика.  Это было честно и понятно.  Но сейчас  это был полный абсурд!  Не понятно,  зачем? Россия гораздо дальше ушла по пути строительства капитализма.  Там  уже  вроде  бы  можно  не бояться  влияния  коммунистов,  да и руховцы сами уже вроде бы эту идею подзабыли.

     В одних документах,  включая и итоговое заявление Президента, написано:  "страны межморья".  Каких морей,  непонятно. Ну, ладно, допустим,  между  Балтийским  и  Черным   морями.   В   других   - балточерноморское сотрудничество.

     Это же регионы,  которые отличаются в три раза по площади, по численности населения.

     Через несколько  часов  после  выступления,  очень  жесткого, шокирующего,  стали подходить представители всех стран и говорить, что да,  действительно,  вы правы, нам, действительно, стыдно, что мы сюда приехали.

     Никто не понял,  зачем.  Никакой обединяющей идеи нет.  Даже самая нелепая идея, и та не проработана, хотя бы как-то, какими-то лживыми аргументами.

     Наутро, когда  было сообщено,  что Лукашенко не был приглашен потому,  что  Белоруссия  не  участвует  ни  в  Балтийском,  ни  в Черноморском  сотрудничестве,  тут  уже все признали,  даже ректор дипломатической академии,  который в  верноподданническом  нелепом выступлении хотел меня критиковать,  и тот признал, что заврались. Почему тогда приехали представители Венгрии,  Словакии, которые не участвуют  и  не  собираются  участвовать  ни  в Балтийском,  ни в Черноморском сотрудничестве?

     Одно дело,  когда мы приглашаем в  Киев  на  ассамблею  ПАЧЕС Северный совет. Это для того, чтобы Киев действительно был центром между двумя регионами.  Это понятно.  А так абсолютно аморфно, без каких-либо ориентиров.  Единственное для того, чтобы действительно показать президентам стран,  что на каждой будке - от собачьей  до будки ГАИ - написано,  что Кучма - наш Президент,  якобы от народа (Оплески).

     Я принимал участие более чем в 200 мероприятиях и никогда  не видел более нелепого,  чем это. Я подчеркиваю, что и профессионалы из нашего МИДа плевались, им было стыдно, что они участвуют в этом мероприятии.  Они честно признались,  что это все - идея подручных Президента.

     Вот такое у меня краткое сообщение.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Кірімов. За ним - депутат Сирота.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,   Київська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.   Фракція  "Батьківщина".  Шановні  колеги!  Шановні журналісти!  Я сьогодні знову хочу привернути вашу увагу,  шановні колеги,  до  чорнобильської проблеми.  Адже нині сталася унікально негативна ситуація на Чорнобильській атомній електростанції - нині там  жоден  блок не працює.  Четвертий блок зруйнований назавжди і дихає жахом  під  укриттям,  перший  і  другий  блоки  закриті  за урядовим рішенням, третій блок перебуває в регламентному ремонті з 1 липня і ось 9 листопада має запрацювати та додасть до виробленої в Україні електроенергії 4 відсотки електроенергії.

     Але тепер  ідеться  вже  навіть не про це.  Річ у тім,  що на атомній   станції   налічується   понад   6   тисяч   працівників. Альтернативного виробництва,  на жаль,  поки що немає. Це з одного боку.

     Із другого  боку,   працівники   атомної   електростанції   в Чорнобилі  не одержують понад три місяці заробітної плати.  Це вже величезна тривога.  Величезна тривога, бо на найважливішій ділянці роботи  -  в  атомній  енергетиці  -  люди  не одержують своєчасно заробітної плати.

     Дуже негативна тенденція склалася з оплатою праці тих  людей, які  працюють  у  тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції.  Там понад  40  організацій.  Більшість  тих,  які трудяться в цих організаціях, також не одержує заробітної плати.

     Все це  факти,  що  викликають  глибоку тривогу.  Як викликає обурення й неприйняття сумна реальність, що у тридцятикілометровій зоні до цього часу мешкає понад 300 сімей, які не відселені з 1986 року.  Умови їх життя не можна назвати прийнятними.  До цих  сімей додаються ще сотні сімей,  яких відселено в 1986 році. Вони живуть тепер у Бородянському й Макарівському районах, мешкаючи по дві-три сім'ї в одній квартирі.  Це також величезна тривога і проблема, що посилюється  та  ускладнюється  через  те,  що  населення  районів Київської   області,   які   розташовані  на  самісінькій  призьбі Чорнобильської     атомної     електростанції      (Вишгородський, Іванківський,  Поліський,  Бородянський  і  Макарівський  райони), несвоєчасно   одержують   пенсію.   Зокрема,   в    Макарівському, Бородянському  й  Вишгородському  районах  пенсіонери не одержують пенсії протягом шести місяців.  Безперечно,  це надзвичайно велика тривога,  бо то люди похилого віку, які заробили ці гроші упродовж життя, але тепер не одержують.

     Є проблема  з   будівництвом,   передбаченим   чорнобильською програмою.  Заморожено  будівництво шкіл у Поліському районі (село Володарка),  в Іванківському (село Шпилі),  у Вишгородському (село Лютіж).   Хоча   завершення   будівництва   школи  в  селі  Лютіжі передбачено вже цього року й виділено окремим рядком  у  місцевому бюджеті кошти, проте будівництво не продовжується.

     Заморожено будівництво  школи  в  селі Пісківці Бородянського району.  Не  будується  лікарня  в  селищі  Макарові.   Заморожено будівництво   Макарівського   медичного   училища.  Відкладено  на невизначений час будівництво газопроводів і  водопроводів  в  усіх цих районах.

     До того  ж у всіх названих районах користуватися питною водою з колодязів, а також місцевим паливом заборонено.

     Саме тому та внаслідок інших багатьох причин дуже часто  люди хворіють.  Смертність  у  цих  районах  майже  в 5 разів перевищує народжуваність.

     Тому я звертаюся до Верховної Ради, звертаюся до Президента і до  Кабінету  Міністрів,  щоб  якимось  чином звернути увагу на ті райони,  які  потерпіли  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  і допомогти  людям,  якщо не пристойно жити,  то хоча б вижити в цей важкий час.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Сирота, за ним - депутат Горбачов.

     СИРОТА М.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська  область).   Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги!  Дозвольте оголосити заяву фракції Трудової партії України.

     "Трудова партія України та її фракція у Верховній Раді  вкрай занепокоєні  численними  терористичними  актами,  що вже набувають систематичного характеру  на  території  Російської  Федерації,  в першу   чергу  в  місті  Москві.  Кількість  жертв  серед  мирного населення сягає вже більше сотні чоловік,  гинуть діти. Ці злочини ніколи, ніким і ні за яких обставин не можуть бути виправданими.

     Ми глибоко  й  щиро співчуваємо народам Російської Федерації, родичам і близьким загиблих.  Для терористів  не  існує  державних кордонів.  Ми  маємо  усвідомлювати,  що небезпека загрожує всьому цивілізованому світу,  зокрема й Україні. Це світове зло, боротьба з яким потребує об'єднання зусиль усього світового співтовариства.

     Трудова партія   України  закликає  уряд,  Раду  національної безпеки і оборони України,  інші органи  виконавчої  влади  надати необхідну  допомогу  у ліквідації наслідків терористичних актів та зробити  все  можливе  для  того,  щоб  разом  зі  всією  світовою спільнотою  покласти  край  цьому  вкрай небезпечному для світової цивілізації явищу".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат  Горбачов,  "Незалежні".  За  ним  -  депутат Кириленко.

     ГОРБАЧОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  127, Миколаївська область).  Уважаемые коллеги! Уважаемый Председатель! Народные  депутаты  группы "Независимые" в соответствии со статьей 2.4.3 Регламента Верховной  Рады  Украины  считают  целесообразным включить  в  повестку  дня четвертой сессии Верховной Рады Украины вопрос об исполнении сметы расходов Верховной Рады Украины за 1998 год и первое полугодие 1999 года с целью контроля за эффективным и целесообразным расходованием средств,  связанным  с  деятельностью Верховной Рады.

     Рассмотрение данного   вопроса  на  сессии  позволит  нам  на должном  уровне  пересмотреть  и  утвердить   штатное   расписание аппарата  и  сметы  расходов  на  2000  год согласно статье 10.0.5 Регламента Верховной Рады Украины.

     Можно много  говорить  об   организации   работы   депутатов, находящейся на очень низком уровне. Ни одному рядовому депутату не был дан компьютер,  нехватка бензина постоянная,  машины 10-летней давности,  квартирные  вопросы  многих  наших депутатов не решены, много других мелких вопросов имеется,  которые надо рассмотреть. Я думаю,  депутаты  дополнят меня в своих выступлениях,  когда будет обсуждаться этот отчет.

     Прошу вас поддержать  инициативу  народных  депутатов  группы "Независимые",   так   как   рассмотрение  данного  вопроса  будет способствовать   более   эффективному    выполнению    депутатских полномочий.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Кириленко. За ним депутат Удовенко.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Фракція  Народного  руху  України  вважає  за   потрібне порушити проблему захисту українських громадян за кордоном.

     Перша проблема   пов'язана  із  тією  хвилею  тероризму,  яка котиться по Російській Федерації і  вибухнула,  зокрема,  в  місті Москві.  У  повідомленнях  російських  засобів  масової інформації згадуються й інші міста, в яких можливі терористичні акти.

     З огляду на це ми вважаємо,  що Верховна Рада України повинна прийняти  відповідну  заяву,  яка  засудила б тероризм у будь-яких формах його прояву.  З іншого боку, я думаю, Голова Верховної Ради України повинен звернутися до Міністерства закордонних справ,  аби воно надало  нам  негайно,  якомога  швидше,  інформацію:  скільки українських   громадян   тепер   перебуває   у  містах  Москві  та Санкт-Петербурзі,  чи  повідомлені  вони  посольствами  України  і відповідними  консульствами  про  загрозу  їхньому  життю  та  про необхідні заходи безпеки, яких вони повинні вжити. Чи здійснюються якісь  заходи  щодо повернення українських громадян із-за кордону, із Російської Федерації конкретно?

     Із огляду  на  це  постає  ще  одна  проблема,  яка  не  може залишатися  поза  увагою  і  українського  парламенту.  9 жовтня в Москві має  відбутися  великий  футбольний  матч  "Україна-Росія". Збірна України з футболу - надбання всього українського народу. Чи можемо ми зараз як державні діячі  дозволити  виїхати  українській збірній  до  Москви  й  зіграти на тому стадіоні,  який може стати привабливим об'єктом для міжнародного тероризму?  Це питання треба поставити  офіційно  перед  президентом  федерації футболу України Валерієм Пустовойтенком. Це по-перше.

     По-друге. Нас не тільки турбує захист українських громадян  у Російській Федерації. Наприклад, у країнах третього світу відверто зневажаються права наших співвітчизників.  Такі випадки траплялися в   Нігерії,   тепер   дев'ятеро   українських  громадян-льотчиків затримано в Замбії.  Саме тому ми  звертаємось  до  Президента  як гаранта  Конституції  і Верховного Головнокомандувача Збройних Сил висунути до уряду Замбії чітку вимогу негайно  звільнити  громадян України.  А  в  разі невиконання цієї вимоги вжити всіх адекватних заходів захисту  наших  громадян.  Годі  бути  посміховиськом  для Нігерії,  Замбії  й інших нецивілізованих режимів,  які затримують наших співвітчизників. Треба поставити питання про їх захист. І це повинен зробити Президент України.

     І по-третє.  Подекуди  в  Україні  треба захищати українських громадян і від самого Президента. Зокрема, виборча кампанія, місто Обухів.  Сьогодні  там  перебуває  Президент.  Учора  ті активісти Народного руху України, які займалися згідно з Законом України про вибори  Президента  агітацією  на  підтримку нашого кандидата Юрія Костенка,  не  раз  і  безпідставно  затримувалися.  Їх   не   раз попереджали,  що  щонайменше  сьогодні,  коли Президент в Обухові, робити  цього  вже  ніяк  неможливо.  Це  є  відвертим  порушенням виборчого  законодавства,  на  що  в  черговий  раз  звертає увагу фракція Народного руху України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Це відрадно,  що ви  також  уже  зрозуміли.  Геннадій Йосипович Удовенко. За ним - депутат Нечипорук.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні   народні   депутати!   Фракція Народного   руху   України  привертає  увагу  до  вкрай  критичної ситуації,  в якій опинилися в Україні діти.  Тільки  25  відсотків дітей   вважаються   практично   здоровими;   40  відсотків  дітей проживають на екологічно забруднених територіях;  90 тисяч дітей - сироти,  з  котрих  60  тисяч відносяться до категорії соціального сирітства при живих батьках.  Частина цих дітей  безпритульна  або жебракує.

     Ці ганебні  явища  не  розв'язують  ані  численні  благодійні фонди,  ані численні клопотання народних депутатів  до  уряду  про окреме   фінансування   дитячих  інтернатів,  багатодітних  сімей, медичне забезпечення хворих дітей.  Під  час  розроблення  проекту Закону  про  охорону  дитинства  в  Україні фракція Народного руху доклала зусиль для запровадження норм прямої дії,  а отже, дійових заходів   для   порятунку   дитинства,   що   й   лягло  в  основу законопроекту.

     Будучи послідовними у розв'язанні проблеми охорони дитинства, яка  вже  тепер  може  бути зарахована до внутрішніх чинників,  що загрожують національній безпеці,  Народний рух України заявляє про потребу створення Державного дитячого фонду, який би став аналогом Пенсійного фонду.  Якщо ми рішуче  не  візьмемося  за  розв'язання проблеми дитинства,  не поставимо її на державний рівень, то через десять років пенсіонерів в Україні буде 20 мільйонів,  а  дітей  -

5-7 мільйонів.  На сьогодні Україна, за європейськими стандартами,

- соціально навантажена держава:  16,5  мільйона  пенсіонерів,  10 мільйонів дітей.

     Кабінет Міністрів  до  другого  читання  проекту  Закону  про охорону дитинства  в  Україні  має  підготувати  законопроект,  що регламентував би діяльність Державного дитячого фонду.  А Верховна Рада України має розглянути ці два законопроекти разом і  прийняти їх  на  четвертій  сесії  до прийняття Закону про Державний бюджет України  на  2000  рік.  Джерела   наповнення   Пенсійного   фонду визначено. Так само потрібно віднайти постійні джерела надходження коштів і до Державного дитячого фонду.

     Маємо ще  одну  суттєву  пропозицію,  що  розв'язує  проблему соціального захисту дітей, - це перерахунок коштів на фінансування виконання  Закону  про  державну  допомогу  сім'ям  із  дітьми   у відповідності   із   нововизначеною  межею  малозабезпеченості  та розміром мінімальної зарплати.

     Шановні народні  депутати!  Незалежно  від  наших  політичних переконань  ми  повинні все зробити для того,  щоб українські діти гідно жили,  щоб вони отримували освіту й відчували піклування про себе сьогодні, щоб жила й процвітала Україна завтра!

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Що   для  цього  потрібно,  Геннадію  Йосиповичу?  Ви важливе питання порушили.  Справді,  це глобальна проблема. Ну, що для цього потрібно? Ми йдемо до виборів. Скажіть, будь ласка.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Олександре  Миколайовичу,  я до цього можу ще, знаєте, що додати? От я тепер дуже багато зустрічаюся з виборцями. І  зустрів жіночку.  Вона має 13 дітей!  Живе вона в кімнаті на 24 квадратні метри!  І байдуже всім -  і  обласній  адміністрації,  і уряду,  і  Державному комітету в справах сім'ї та молоді,  і нам з вами.

     У Каневі   (ми   відкривали   перший   пам'ятник    Вячеславу Максимовичу   Чорноволу   в   Каневі  минулої  п'ятниці)  до  мене звернулася  жіночка  27  років.  Має  семеро  дітей!  Вона  голова комітету  з  питань  захисту прав багатодітних сімей.  Нічого ж не робиться!

     А ми зараз вносимо дуже серйозну пропозицію:  якщо ми  хочемо вижити - треба створити дитячий фонд на рівні Пенсійного фонду. Ми повинні врятувати наших дітей. Жахлива ситуація в державі!

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Нечипорук. За ним - депутат Самойленко.

     НЕЧИПОРУК В.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ

 194, Хмельницька область). Група "Відродження регіонів". Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте зачитати заяву депутатської групи "Відродження регіонів" з приводу організації роботи Верховної Ради та депутатських груп і фракцій.

     "Шановні колеги! Перший тиждень роботи Верховної Ради України показує,  що президентські перегони  відчутно  впливають  на  нашу роботу.  Значна  частина  членів  команд  кандидатів у Президенти, народних депутатів замінили  сесійну  залу  на  електоральне  поле України, що є абсолютно об'єктивним.

     Час від   часу  політичні  турніри  перекочуються  під  купол парламенту. Тоді логічне законотворення відступає і замінюється на виборчі   технології.   Це  призводить  до  прийняття  недостатньо опрацьованих законодавчих актів та порушення процедури і  термінів розгляду  законопроектів,  визначених  Регламентом  Верховної Ради України.

     Постійно, зокрема й на поточній  сесії,  з'являються  проекти законів,  на  ознайомлення  з  якими  народні  депутати  отримують один-два дні замість визначених  мінімально  шести  днів.  Причому подаються  законопроекти без належного економічного обгрунтування. І знову починається скирдування законопроектів.

     Вносять певний дисонанс до законодавчого процесу й  регулярні зміни  у  розкладі пленарних засідань.  Відповідно до статті 2.5.1 Регламенту  формується  розклад   засідань   Верховної   Ради   на двотижневий   термін.   Це   дає   депутатам  необхідний  час  для опрацювання законопроектів і підготовки до розгляду їх у  сесійній залі.  Але  в  розкладі  на  той  чи інший день раптом з'являються проекти,  яких  не  було  в  розкладі  на  тиждень  або  які  мали розглядатися пізніше.

     Враховуючи, що   розклад  на  певний  робочий  день  депутати отримують тільки вранці, немає можливості із зазначених в розкладі питань належно підготуватися. Так, наприклад, з чотирьох пленарних днів поточної сесії у двох було істотно змінено порядок денний.

     На такі порушення ми вже звертали увагу Голови Верховної Ради у своєму листі наприкінці минулої сесії, але відповіді на нього не отримали. І це наводить на думку, що є певна зацікавленість саме в поспішному,  без  належного опрацювання,  розгляді деяких проектів законів (здебільшого з політичним підтекстом).

     Заручником виборів стає і апарат Верховної Ради,  всі зусилля якого спрямовані на обслуговування певних кандидатів у Президенти.

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" наполягає на обов'язковому дотриманні статті 3.1.7 Регламенту,  що передбачає   оголошення   перед   закриттям  останнього  засідання робочого дня порядку денного й часу проведення засідань  Верховної Ради України на наступний день пленарної роботи.

     У світлі  президентських  баталій  іншого забарвлення набуває питання  забезпечення  нормальних  умов  діяльності   депутатських об'єднань.   Зусилля   керівництва  Верховної  Ради  спрямовані  в основному на поліпшення умов діяльності різних господарських служб Верховної  Ради.  Нас  інформують про закупівлю нових комп'ютерів, автомобілів тощо. Але реально вони зникають десь у череві апарату, причому  тієї  частини,  яка  не має безпосереднього відношення до законопроектної роботи.

     Перед цією сесією придбано 34 легкові автомобілі. Проте, як і раніше, вчасно отримати автомобіль для робочих поїздок дуже важко. Забезпечення  оргтехнікою  секретаріатів  комітетів,  депутатських груп і фракцій також жалюгідне.  Наша депутатська група,  як і ряд інших груп  та  фракцій,  навіть  комітетів,  фактично  займається самозабезпеченням.

     ГОЛОВА. Дякую. Займайтеся й далі.

     НЕЧИПОРУК В.П. Дякую.

     ГОЛОВА. Ви своїми справами депутатськими займайтеся. Сідайте, будь ласка.  Я скажу чим ви  займаєтеся.  Один  раз  з'явитеся  на сесії,  а  потім  говорите,  кому й що робити.  І вважаєте,  що ви ощасливили Верховну Раду своїм перебуванням.

     Будь ласка, депутате Самойленко. За ним

- депутат Крючков.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Українська  екологічна асоціація   "Зелений   світ".  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні  народні  депутати!  Я  мушу  привернути  вашу  увагу   до екологічного терору,  який буквально навис над півднем України,  в Чорному морі.

     Ми знаємо,  що не минуло  ще  декількох  років  після  аварії танкера поблизу Одеси.  Екологічних збитків було завдано великих - на 25 мільйонів.  Відшкодували лише третину або й менше.  І ніяких заходів  наші  прокуратура,  судові органи не вжили для того,  щоб цілком відшкодувати заподіяні збитки.

     Із приводу цього  було  зроблено  вже  декілька  депутатських подань.  Ми знаємо,  наскільки серйозна аварія сталася нещодавно в районі Севастополя. І ті зусилля, яких докладає наш уряд, також не можуть   вважатися   адекватними,   бо   стався   шторм,  і  нафта розпливається.  Завдано  величезних   збитків   бухті,   що   була екологічно однією із найчистіших у Чорному морі.

     Але сьогодні  я  говоритиму  про ті проблеми,  які нас можуть чекати навесні.  Два роки тому затонув корабель іноземної фірми  в Керченській протоці.  Від експлуатації Керченської протоки Україна щоденно отримує 20 тисяч доларів.  І ми несемо відповідальність за те, щоб судна безпечно через неї проходили.

     Але щорічно  десь  на  триста метрів крига відсовує затонулий корабель у протоку.  Якщо своєчасно не вжити заходів і не  підняти цей  корабель (а там міститься величезна кількість нафти),  то він може,  так вважають фахівці, перекрити навесні Керченську протоку. І  до нас можуть бути застосовані величезні штрафні санкції.  Я це питання порушував на засіданні Кабінету Міністрів, порушую тепер у парламенті  й  прошу  вашого  сприяння.  Треба  вжити  відповідних заходів,  підняти цей  затонулий  корабель  і  звільнити  нас  від екологічної  катастрофи,  яка  нависла над нами саме в Керченській протоці, біля міста Керчі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Крючков виступає  від  імені  трьох  фракцій. Дев'ять хвилин.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Ви  знаєте,  я не часто виступаю з цієї високої трибуни.  І якщо сьогодні попросив  слова, то  спонукала  мене  до  цього  нагальна потреба ще раз привернути увагу до зростаючої загрози національній безпеці,  конституційному ладу в Україні.

     Перебіг виборчої   кампанії   позначений  такими  брутальними порушеннями  виборчого  закону,  такою   цинічною   неповагою   до елементарних  норм  порядності,  що  їм  навряд  чи  можна  знайти прецеденти.

     Виборчий закон (пункт 1 статті 33) категорично  й  однозначно забороняє  брати участь у передвиборній агітації органам державної влади,  місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, а також особам, які не є громадянами України.

     Найважливішими засадами   виборчого  процесу  закон  (частина друга статті 1) визначає рівність можливостей для всіх  кандидатів у проведенні виборчої кампанії і неупередженість до них з боку тих же органів та їхніх посадових і службових  осіб.  Однак  ці  норми закону у нас фактично не діють.

     Усім відомо,   що   уряд  у  повному  складі  відкрито  і  не церемонячись  зосередився  на  агітації   за   одного   кандидата, канонізованого   Прем'єр-міністром   Пустовойтенком   і  міністром внутрішніх справ Кравченком таким,  якому немає  альтернативи.  На забезпечення  його  обрання  спрямовуються зусилля всієї вертикалі виконавчої влади,  а також силових  структур.  Керівні  працівники міністерств,  відомств,  держадміністрацій збирають господарників, керівників організацій і установ,  погрожують  їм  звільненням  із роботи,   якщо   вони   не   забезпечать  "правильне"  (в  лапках) голосування.  І це не тільки погрози.  Як це робиться,  скажімо, в системі  Міністерства  внутрішніх  справ,  міг  би  розповісти мій колега Юрій Кармазін.

     А я хочу сказати про таке.  У  неофіційній  обстановці,  коли "мистецтвознавці   в   цивільному"   не  підслуховують,  військові командири,  знаючи  настрої  офіцерів,  членів  їхніх  сімей,   не просять,  а  благають  не  допустити  утворення  окремих  виборчих дільниць для військовослужбовців,  бо після виборів,  кажуть вони, "нам не поздоровиться, у нас полетять голови".

     Я вже  не кажу про дії президентської адміністрації,  а також чиновників Служби безпеки.  Про це повідомлялося в пресі,  не  раз говорилося з цієї трибуни.  Реакції,  на жаль,  ніякої.  Натомість Президент Кучма, як повідомляли засоби масової інформації, взяв на себе всю відповідальність за беззаконні дії.

     А про яку рівність можливостей кандидатів, неупередженість до них можна  говорити,  коли  практично  всі  програми  українського телебачення - УТ-1, УТ-2, "Інтер", так званого національного радіо підпорядковані вихвалянням мудрого,  всевидящого і незамінного.  У ранковій  семигодинній програмі радіовістей,  наприклад,  по суті, жодного  разу  навіть  ще  не   згадувались   прізвища   більшості кандидатів. В одному з урядових санаторіїв під Києвом цілий корпус на   120   місць   уже   протягом   кількох   місяців   окуповують "мосфільмівці"  (так  вони  себе називають),  які,  мовляв,  добре допомогли нинішньому українському  Президентові  під  час  минулих виборів,  і тепер йому допомагають.  Не зайве грунтовно з'ясувати, хто  оплачує  витрати,  хто  позбавив   сотні   людей   можливості лікуватись в оздоровниці.

     Виписані з   близького   й   далекого  зарубіжжя  найманці  - іміджмейкери  і  спічрайтери  -  допомагають  переносити  на   наш український  грунт  виборчі,  з дозволу сказати,  нові технології, складовими частинами яких є демагогія, брехня небачених масштабів, безсовісне  гендлювання фактами й наклепами,  залякування громадян України червоною загрозою,  примітивна самореклама,  загравання  з різними категоріями виборців, роздавання подарунків від Президента чи його дружини невідомо за які кошти, президентських відзнак. Між іншим,  Україна  є  чи  не  єдиною  в  світі державою,  де досі не засновані  державні  нагороди.  Масове  присвоєння   генеральських звань.  У  Службі  безпеки,  наприклад,  нещодавно додаткові зірки з'явились на  генеральських  погонах  усіх  заступників  голови  і членів колегії цієї служби. Підвищення посадових окладів у силових структурах,  крім прикордонників,  стипендій студентам,  погашення заборгованості  з  заробітної  плати  вчителям,  іншим працівникам бюджетної сфери, а також пенсій тощо.

     До того  ж  і  Захід,  відверто  зробивши  ставку  на  Кучму, підкинув на підтримку йому черговий транш, який уряд Пустовойтенка вирішив використати саме для названих  цілей.  Із  президентського оточення просочилися деякі деталі розробленого названими радниками сценарію завершального етапу виборчої кампанії.  Найближчими днями планується   розгорнути   шалену   кампанію  по  дискредитації  та політичному знищенню реальних суперників Кучми,  передусім Мороза, Ткаченка.  Не  обминуть  при  цьому  й суперпрогресивну даму,  яка своїми  нападками  на  лівих  кандидатів  уже  виконала  соціальне замовлення,   до   того   ж  може  являти,  на  думку  прибічників Президента,  небезпеку для самого єдиного й незамінного. У засобах масової    інформації    здіймається    ще   небачених   масштабів антикомуністична  істерія.  І  водночас  з   метою   дискредитації робляться  єзуїтські  реверанси на адресу лідера Компартії,  якого протиставляють іншим  кандидатам.  Одначе  й  на  нього  готується компромат для задіяння при потребі в другому турі. Який цинізм!

     Демонстративно ігноруються вже оприлюднені кричущі факти щодо корумпованості людей із найближчого оточення Кучми - організаторів його  виборчої  кампанії.  Не  відчувається  активності  і  з боку Генеральної  прокуратури,  в   розпорядженні   якої   є   серйозні матеріали, зволікати з реагуванням на які просто неприпустимо.

     Шановні колеги,  я не сказав тут нічого такого,  що не було б вам  відомо.  Маємо  справу   із   злісними   порушеннями   діючим Президентом,  найвищими урядовцями Конституції,  виборчого закону. Чи чули ми хоч раз голос із  цього  приводу  Центральної  виборчої комісії? Її голова розводить руками і запрошує: "Пишіть скарги". Я далекий від думки,  що Центрвиборчком здатний зробити щось реальне для  припинення  цього  розбою,  цього  беззаконня.  На жаль,  так виписані  закони  про  вибори  Президента  і  Центральну   виборчу комісію.  Проте  авторитетне слово Виборчкому із засудженням таких фактів важило б багато.  До того ж це його прямий обов'язок.  Адже згідно  зі  статтею  13  Закону  про  Центральну  виборчу  комісію Центрвиборчком здійснює  контроль  за  додержанням  конституційних норм  виборчого  права  та  виконанням  Закону  України про вибори Президента України.

     Ідеться, повторюю,  про свідоме,  цинічне порушення виборчого закону.  Шукати факти немає потреби - вони на поверхні.  Увімкніть телевізор чи радіо.  Хіба має право не помічати  цього  Генеральна прокуратура?  Невже  для  її  керівників  це дрібниці,  коли людей примусово заганяють у так звані партії,  змушують ставити  підписи на   підтримку   основного   кандидата.   Ідеться,  по  суті,  про антидержавний,  антиконституційний переворот, який здійснюється на очах  в  усього  народу,  світової  громадськості,  і це не дістає відсічі.

     Вважаю, що ситуація вимагає від  нас  терміново  розробити  і прийняти закони про захист конституційного порядку в Україні,  про цивільний,  передусім   парламентський,   контроль   за   силовими структурами,   про   правовий   режим   надзвичайного  стану,  про чисельність і структуру Служби безпеки України,  інших  військових формувань,  стосовно  яких  Президент  за  три з лишком роки після прийняття Конституції так і не спромігся подати до Верховної  Ради відповідних законопроектів.

     Вважаю, що  про  небезпечний  розвиток  політичної ситуації в Україні  Верховна  Рада  має   активніше   інформувати   зарубіжну громадськість.  У  світі  мають  знати,  що  нинішній  український Президент,  знову претендуючи на президентський  трон  і  прагнучи перетворити його на диктаторський, не рахується ні з законом, ні з елементарною справедливістю.

     Я не торкаюсь таких категорій,  як інтелект, порядність, стан здоров'я,  про  що  раніше  говорилося  пошепки,  а тепер відкрито пишуть у газетах і показують по телебаченню.  Маємо що маємо.  Але коли  суспільству  брутально  нав'язується  ще на один п'ятирічний термін  кандидатура  людини,  яка  зневажає  Конституцію,  закони, довела Україну до катастрофи,  посадила її економіку на наркотичну голку доларових ін'єкцій,  знову й знову погрожує Верховній Раді в разі,  якщо вона не сформує пропрезидентську (читай прокучмівську) більшість, - це вже небезпека не тільки для України, а й для всієї Європи,  якщо не сказати більше.  Світова громадськість має про це знати.

     Шановні колеги!  Наш народ - нащадки наші - не простять, якщо ми  не  покладемо  край свавіллю і беззаконню,  не перепинимо шлях тим,  хто  прагне  тоталітарної   диктатури,   хто,   проголошуючи лицемірні заклики до злагоди, нагнітає в суспільстві протистояння, сіє ненависть і злобу. Зважмо на сумний приклад єльцинської Росії, згадаймо  розстріл парламенту,  чеченську авантюру і як наслідок - нинішню війну і жахливий терор.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі.  Для репліки депутат Марченко з місця.  Одна хвилина - і завершуємо.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии   Украины.   Во-первых,   Александр  Николаевич,  нигде  не предусмотрено,  чтобы одному человеку 3 фракции давали возможность выступить в течение девяти минут. Это первое.

     Во-вторых. Особенно  Георгию  Крючкову,  депутату  Верховного Совета СССР,  предлагаю  посмотреть,  как  проголосовал  Станислав Гуренко  и  депутаты-коммунисты  24  октября  1990 года,  когда из Конституции,  социалистической Конституции,  вырвали гарантии прав граждан, планирование и бюджет.

     В-третьих, кандидату  в  члены  политбюро  Крючкову и первому секретарю  Гуренко  предлагаю  посмотреть  поименное  голосование, когда   депутаты-коммунисты   во  главе  с  вашим  лидером  Петром Симоненко проголосовали за принятие буржуазной  Конституции  и  за отмену действия социалистической Конституции.

     И, в-четвертых, я прослушал диктофонные записи: большей грязи и большего  вранья,  чем  несет  ваш  коммунист  Симоненко  против Наталии  Витренко,  еще  не придумано!  Именно вы выполняете заказ режима и вы являетесь партией номенклатурного реванша.  Никакая вы ни коммунистическая, ни социалистическая партия! Позор вам!

     ГОЛОВА. Шановні   друзі,  в  овацію  не  треба  перетворювати виступ.  Але  я  хотів  би  щодо  деяких  питань   на   завершення висловитися (Шум у залі).

     Ну давайте...  Хтось же повинен піднятися?  Депутат Донченко, ну я ж вас... Шановні друзі, одну хвилину надамо колезі Донченку - і завершили. Ну не можна так!

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Николаевич!  Уважаемая  пресса!  Не первый раз сегодня прозвучало,  вернее,  в который раз уже сегодня звучат  со  стороны  прогрессивных  социалистов  упреки  в   адрес Компартии Украины, связанные с принятием Конституции.

     Да, действительно,  Компартия  Украины и коммунисты принимали участие в  ту  конституционную  ночь.  Мы  боролись  и  провели  в Конституцию  второй  раздел,  практически переписав из Конституции 1977 года все положения, связанные с гарантиями и правами граждан.

     Но я обращаю ваше внимание на тот факт,  что в зале тогда  не было  народных  депутатов  Марченко и Витренко.  Вы помните,  что, когда мы собрались в зале,  был уже указ Президента,  связанный  с проведением Всеукраинского референдума. В тот период времени могла сложиться ситуация,  которая была в 1993 году в России. Коммунисты не  побоялись  и боролись за то,  чтобы в Конституции отстаивались права граждан.

     Наталия Михайловна и Владимир Романович удрали из страны,  их не  было  в государстве.  Таким образом,  они предали свой народ и своих избирателей!  Поэтому,  будьте добры,  оправдайтесь вначале, где вы были в ту ночь и чем вы занимались? Почему вообще уехали из страны?

     ГОЛОВА. Спасибі (Шум у залі).

     Шановні друзі, я прошу заспокоїтися. Народний депутат Кірімов і всі промовці від фракцій порушили низку важливих питань,  на які нам,  Верховній  Раді,  потрібно  відреагувати.  І   відреагувати, безперечно, виконавчим і правовим структурам.

     По Чорнобилю  ми дамо відповідні доручення,  щоб розібралися. Але я прошу  звернути  увагу  на  виступ  депутата  Горбачова  про виконання кошторису Верховної Ради.  Це ніколи ні для кого не було секретом,  який кошторис є.  Як  ми  його  затверджуємо,  так  він виконується.  Якщо  така потреба є,  то питань немає.  Коли будемо бюджет затверджувати, ми його внесемо й розглянемо постатейно.

     Однак я прошу врахувати таке.  Якщо у вас особисто  є  якість конкретні  питання  по  кошторису,  ви завжди як депутат можете їх поставити й одержати відповідь.  Непотрібно депутату гаяти час  на довільні і,  можливо,  безпредметні міркування. Ви гайте час на ту роботу, яку потрібно виконувати.

     Пропозицію внести  питання  виконання  кошторису  до  порядку денного  під час затвердження бюджету ставлю на голосування.  Будь ласка.

     "За" - 174.

     Депутат Кириленко від  Народного  руху  порушив  питання  про захист  громадян  України  за  межами  України.  Питання абсолютно правильне,  воно давно назріло.  І я думаю,  ми дамо доручення МЗС щодо   цих  питань,  щоб  це  міністерство  підготувало  дані  про кількість наших людей,  які проживають у Росії, зокрема в Москві і Санкт-Петербурзі,  і про заходи,  які вживаються їхніми колегами в інших державах для захисту прав і свобод громадян України.

     Стосовно футбольної команди.  Давайте  ми  з  повагою  будемо ставитися до нашої національної збірної,  як і до інших. І давайте туди не втручатися.  Це спорт,  і зустріч  ця  важлива  для  нашої команди - однієї із найсильніших команд Європи. Якщо Верховна Рада буде й туди втручатися, то це користі не принесе. Тому сподіваюся, що депутати погодяться зі мною.

     Щодо заяви депутата Удовенка. Геннадій Йосипович порушив одне з глобальних питань.  Невирішеність цього  питання  ганьбить  нашу демократію і нашу систему,  яка сьогодні є. Тому що бездоглядність дітей - це і їхнє перебування поза школою,  це і брак  достатнього харчування та медичного захисту. Це якраз те питання, яке потрібно невідкладно  нам  розглянути.  І  якщо,  Геннадію  Йосиповичу,  ви внесете чи група депутатів внесе ті два законодавчі акти,  про які ви сказали,  то ми обов'язково їх у комітетах опрацюємо й  негайно внесемо на розгляд. Питання вже давно назріло.

     Депутат Нечипорук  порушив питання про роботу Верховної Ради. Я цілком його підтримую,  але потрібно в цьому  показувати  зразок своєї роботи за принципом льотчиків:  роби,  як я. А не так: іншим сказав - роби, а сам пішов із залу. Зате ідею підкинув добру.

     Я, шановні друзі, повинен сказати, що ми і третю сесію з вами працювали  продуктивно  й  четверту розпочали продуктивною працею. Якщо є пропозиції,  будь ласка,  вносьте.  Керівники ваших фракцій беруть  участь  у  засіданнях  Погоджувальної ради.  І без їхнього відома,  без їхніх пропозицій жодна поправка до порядку денного не вноситься.  Але  бувають  випадки,  про які згадувалося,  коли два питання  на  прохання  комітетів  було  вилучено  після  того,  як затвердили,  а  два  нові комітети внесли.  Отже,  це не побажання керівництва Верховної Ради. Це побажання профільних комітетів.

     Щодо екологічної небезпеки, то я думаю, що депутат Самойленко порушив  питання,  над  яким  працюють  відповідне  міністерство і Кабінет Міністрів.

     А заяву депутата Крючкова, я вважаю, треба було б надрукувати в  газеті "Голос України" та дати можливість надрукувати і в інших газетах,  оскільки це питання стосується  всіх  без  винятку  -  і депутатів,  і громадян України, і того стану, який склався в нас у державі.

     Я прошу,  підтримайте   пропозицію,   щоб   цю   заяву   було надруковано в "Голосі України".  Прошу підтримати.  Це протокольне доручення.  Підтримайте, будь ласка. До того ж потрібно зважити на те,  що вчора в інтерв'ю Президент заявив:  він знає,  що потрібно робити після  виборів.  П'ять  років  не  знали,  а  сьогодні  вже просвітлення настало.

     "За" - 189.

     Спасибі. Прийнято.

     Шановні друзі,  і  на  завершення  дозвольте  привернути вашу увагу ось до чого.  У передачі "Досьє" 9  вересня  було  принижено честь і гідність нашого депутата. Я мав дві розмови і дві зустрічі з цього  приводу.  Передача  "Досьє"  починається  з  коментаря  і демонстрації  виступу  Олександра  Олександровича  Мороза,  нашого депутата.  Потім переходить до наступного депутата, використовуючи абсолютно  неправові матеріали,  які правоохоронні органи отримали три - три з половиною роки тому,  увірвавшись до квартири  людини, яка ще тоді не була народним депутатом.  Підняли чоловіка, підняли дружину.  Одначе не було  в  чому  їх  звинуватити,  і  цю  справу закрили.

     Завершується ця  коротенька  передача "Досьє" ось чим.  Після того як показали нашого народного депутата  з  дружиною,  як  вони відпочивають  о  другій  годині  ночі  (а як воно інакше й повинно бути?),  генералполковник (незрозуміло тільки,  за що він  одержав генерал-полковника,  бо,  як тут казав Георгій Корнійович: у Києві на вулицю вийти не можна,  а начальник управління внутрішніх справ уже  генерал-полковник - мається на увазі Корнієнко) коментує,  що ось,  бачите,  депутати теж десь ходять по ночах. Квартира людини, чоловік,  жінка,  їх  показують.  Але  ж  там  не написали,  що то дружина, а то чоловік, а коментар подається безглуздий.

     Я попросив цього народного депутата звернутися до Генеральної прокуратури   із  позовом  на  СБУ,  щоб,  мабуть,  притягнути  до відповідальності   того,   хто    надавав    цей    коментар,    - генерал-полковника.  Але, шановні колеги, сьогодні в Адміністрації Президента заметушилися і вже запросили нашого  депутата,  бачите, "не  робіть  поки  що  ніяких  заяв,  хоча б день-півтора,  щоб ми з'ясували,  як це так сталося".  Я думаю, що це вже переходить усі межі.  І  нам,  мабуть,  потрібно ті пропозиції,  внесені Георгієм Корнійовичем,  урахувати в цілому  ряді  законодавчих  актів,  які потрібно прийняти.

     ----------

     А тепер  розпочинаємо  розгляд планових питань.  Нам потрібно проголосувати проект Закону про додаткові  заходи  щодо  погашення заборгованості  з  виплати пенсій,  заробітної плати і компенсації громадянам втрат від знецінення грошових  заощаджень  в  установах Ощадного  банку  України  та колишнього Укрдержстраху.  Мається на увазі, що ми повинні подолати вето. Ні? Звичайний? Про відхилення, так?

     Одну хвилинку.  Народними  депутатами  -  членами  Комітету з питань соціальної політики та праці вноситься проект Постанови про відхилення  проекту  Закону  про  додаткові  заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій,  заробітної плати  і  компенсації громадянам  втрат  від  знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху.

     "Верховна Рада України постановляє:

     Внесений на  розгляд  Верховної  Ради   України   Президентом України  з  посиланням на пункт 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції  України  проект  Закону  про  додаткові  заходи  щодо погашення  заборгованості  з  виплати  пенсій,  заробітної плати і компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень  в установах  Ощадного  банку  України  та колишнього Укрдержстраху у зв'язку з виданням указу Президента України  від  28  червня  1999 року із зазначеного питання відхилити".

     Ставлю на голосування, прошу підтримати.

     "За" - 243.

     Спасибі. Прийнято.

     ----------

     Розглядаються Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України про Державний бюджет України на 1999 рік  із  пропозиціями Президента   від   17   липня  1999  року  та  проект  уряду  щодо заборгованості   машинобудівних   підприємств   Мінвуглепрому    і Мінпромполітики. Доповідає Ігор Олександрович Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Верховною Радою України 29 червня  поточного року прийнято Закон України про внесення змін до Закону  України  про  Державний  бюджет  на  1999  рік.   Оскільки постатейне  голосування  під  час  другого читання цього закону не проводилось,  то уряд не мав можливості висловити свої  зауваження та пропозиції до положень даного законопроекту.

     Водночас потрібно  зазначити,  що  8 червня Кабінет Міністрів надіслав до  Верховної  Ради  України  зауваження  щодо  названого проекту закону,  жодне з яких,  на жаль, не було враховано під час розгляду законопроекту в другому читанні.  Саме тому  закон,  який прийнято  29  червня,  у  разі  його  введення в дію може створити істотні проблеми з виконанням Державного бюджету України  на  1999 рік та дестабілізувати економічну й соціальну ситуацію в державі.

     Так, наприклад, змінами до статей 2, 3, 11 Закону України про Державний   бюджет   передбачається    запровадити    відрахування підприємствами,   які   здійснюють   транспортування   нафти,   до Державного  бюджету  частини  прибутку,  що   залишається   в   їх розпорядженні,   замість   відрахування   плати   за  транзит,  що сплачується з валових  доходів  підприємств  і  при  визначенні  в податковому прибутку включається до валових витрат.

     Ідеться про  те,  що,  практично  збалансувавши однакові суми доходів і видатків за новим механізмом і за  діючим  на  сьогодні, міняючи  в  середині  року  порядок  цих  відрахувань,  ми  можемо серйозно вплинути на зменшення надходжень з цього  виду  податків. Ми  пропонуємо дане питання розглянути під час розгляду Закону про Державний бюджет на 2000 рік.  Якщо народні депутати вважають,  що такий механізм є більш реальним і ефективним,  то використати його вже в бюджеті наступного року,  коли  буде  змінено  й  відповідну податкову  звітність,  а  також проведено відповідні бухгалтерські звіти,  і не буде потреби суттєво міняти в середині року  принципи нарахування й сплати цього податку.

     Згідно зі статтею 3 закону,  якою вносяться зміни до статті 7 Закону України про  Державний  бюджет,  субвенція  в  розмірі  341 мільйон  гривень  спрямовується  на  часткове  виконання статті 57 Закону України про освіту.  Із цим погодитися поки  що  не  можна, оскільки  існує  потреба першочергового погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам освіти.

     Реалізація статті 57 Закону про  освіту  потребує  додаткових коштів  у  сумі  понад 800 мільйонів гривень.  Наслідком прийняття зазначених  норм  буде   суттєве   зростання   заборгованості   із заробітної  плати  працівникам  установ освіти,  що фінансуються з місцевих бюджетів.  Але на сьогодні ця заборгованість вже  суттєво зменшена   -  залишається  150  мільйонів  гривень  заборгованості працівникам освіти.  Ми пропонуємо цього року повністю погасити цю заборгованість,   а   з   наступного  року  в  бюджеті  2000  року передбачити  відповідні  механізми  фінансування   і   обов'язкове введення статті 57 Закону про освіту.

     Водночас чинним  законом,  який  сьогодні  розглядається,  не визначається,  як здійснювати фінансування по різних  областях.  В одних  областях на сьогодні вже немає заборгованості по освіті,  в інших вона становить 1-1,5 місяця,  а  є  ряд  областей,  де  вона перевищує 3-3,5 місяця.  Таким чином, освітян ми поставимо у рівне становище відповідно до регіонального принципу.

     Зміни до  статті  19  Закону  України  про  Державний  бюджет України  на  1999  рік  (це  стаття  6  закону,  що розглядається) передбачають спрямування 90 відсотків  надходжень  до  відповідних бюджетів  без  урахування надходжень до державних цільових фондів, на  фінансування  захищених  статей  видатків  Державного  бюджету України та місцевих бюджетів на 1999 рік.

     Виконання цієї  норми  потребуватиме  14,2  мільярда гривень. Решти 10  відсотків  надходжень  до  відповідних  бюджетів  (а  це максимум   1,6   мільярда)  не  вистачить  на  фінансування  інших видаткових статей бюджету,  особливо якщо брати до уваги виділення 1,5  мільярда  гривень на збільшення фінансування вугільної галузі (стаття 13 закону,  що розглядається).  Тим більше це унеможливить обслуговування   державного   боргу,   фінансування  Збройних  Сил України, інших структур, які забезпечують безпеку держави тощо.

     До того ж  запровадження  зазначеної  вище  норми  вимагатиме суттєвого перегляду в середині бюджетного року показників бюджетів усіх рівнів.  При цьому диференціація щодо зазначеної  вище  норми для місцевих бюджетів не передбачена.  Тоді як, наприклад, у місті Києві  немає  потреби  спрямовувати  90  відсотків  надходжень  до бюджету на фінансування соціально захищених статей видатків.

     Слід зазначити,  що доповнення, які пропонуються до статті 25 Закону  України  про  Державний  бюджет  України  на   1999   рік, передбачають   зміну  чинного  порядку  фінансування  пенсій  щодо відповідної категорії  пенсіонерів.  У  законі  запропоновано,  що здійснення   організаційних  заходів,  зокрема  розподілу  списків пенсіонерів на дві категорії відповідно  до  джерел  фінансування: військовослужбовці  рядового  складу,  ті,  хто  отримує  пенсії з Державного бюджету, і ті, хто отримує пенсії із доходів Пенсійного фонду.   В   законі   на  сьогодні  це  потребуватиме  розроблення відповідного механізму і порядку фінансування цих видатків,  на що потрібно чимало часу.  В зв'язку з цим можливі затримки з виплатою пенсій цим категоріям пенсіонерів,  зазначеним у статті 7  закону, що   розглядається,   і   може   викликати   посилення  соціальної напруженості.

     Проблема нині не в тому,  щоб розділити всіх  пенсіонерів  на два списки,  хоча це дуже складна і копітка робота,  а в тому, щоб Державний  бюджет  виконував  свої  зобов'язання  перед  Пенсійним фондом.  І  ми  саме  на  це  зараз  звертаємо  всю увагу.  Гадаю, найближчим часом (ви сьогодні прийняли рішення про  День  уряду  з цього питання) ми вам доповімо про те,  що нами планується робити, що робиться у цьому  напрямі.  Тобто  треба  повністю  фінансувати видатки  Державного бюджету з пенсій,  тоді не виникатиме проблеми із розподілом цих джерел.

     Що стосується  передбаченого  здійснення  виплат  відповідним категоріям  населення  державної  грошової  допомоги,  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  виключно  за рахунок  Державного  бюджету,  то  в  бюджеті  1999 року зазначені виплати закріплені в розрахунках обсягів місцевих бюджетів.  Зміна порядку  фінансування цих виплат спричинить необхідність перегляду та затвердження відповідних показників  місцевих  бюджетів.  Треба буде  на  відповідну суму зменшити місцеві бюджети та перенести ці доходи   до   Державного   бюджету,   щоб   провести    відповідне фінансування.  Крім того, враховуючи, що рівень виконання місцевих бюджетів суттєво перевищує Державний  бюджет,  зазначені  зміни  в порядку  фінансування  однозначно  призведуть  до погіршення стану фінансування цих соціальних виплат.

     Нова редакція статті 40 Закону України про  Державний  бюджет на 1999 рік (стаття 8 закону, що обговорюється) зобов'язує Кабінет Міністрів  України  припинити  надання  державних  гарантій   щодо іноземних  кредитів  юридичним  особам.  Це  призведе до порушення міжнародних   зобов'язань   України   за   угодами,    згода    на обов'язковість  яких  надана  Верховною  Радою України,  що матиме негативні міжнародно-правові наслідки.

     Запровадження цієї   зміни   матиме   наслідком    припинення реалізації   найважливіших   проектів   українських   підприємств, спрямованих  на  розвиток  експортного  потенціалу,   унеможливить придбання   українськими   підприємствами   сучасного  обладнання, призведе  до  значного  зменшення  кількості  робочих   місць   на підприємствах    суднобудівної,    хімічної,    металургійної    і нафтохімічної промисловості.

     Я хочу вам доповісти,  що  нині  в  уряді  розглядається  два проекти   -   один  щодо  суднобудування,  другий  щодо  вугільної промисловості,  і якщо  ця  норма  почне  працювати,  ми  фактично заблокуємо ці дуже важливі проекти.

     Інша річ,  що  ми  в  Законі про Державний бюджет на 2000 рік повинні так виписати цю норму,  щоб підтримку мали тільки бюджетні проекти, які фінансуватимуться за рахунок бюджету. Це дасть значну економію коштів на фінансування бюджетних  програм.  А  решта  має гарантуватися  комерційними  банками - держава не повинна брати на себе відповідний ризик.

     Статтею 10 закону скасовується норма,  передбачена статтею 42 чинного  Закону  про Державний бюджет України на поточний рік щодо можливості обмеження видатків при недовиконанні  доходної  частини бюджету або коштів для фінансування його дефіциту. Зазначена чинна норма спрямована на регулювання обсягу  зобов'язань,  що  беруться головними    розпорядниками   Державного   бюджету,   виходячи   з очікуваного його виконання в поточному році,  на практиці ця норма дала  позитивні  результати.  Зокрема,  вдалося зупинити зростання бюджетної заборгованості з видатків несоціального характеру.  Тому вилучати  статтю 42 в редакції,  прийнятій Верховною Радою України 31 грудня 1998 року, на нашу думку, недоцільно.

     Водночас не  можна   погодитись   із   запропонованою   новою редакцією   статті  42,  оскільки  передбачене  нею  рішення  щодо проведення взаємозаліків на суму 1,5 мільярда  гривень  спричинить значне  недовиконання  готівкових надходжень до Державного бюджету поточного року.

     Доповнення до статті 43 Закону України про  Державний  бюджет України   на   1999   рік   нормою  щодо  віднесення  на  загальне фінансування відповідних головних розпорядників різниці між сумами номінальної  заборгованості  та  реального  розрахунку за виконані роботи,  надані  послуги  для  Зборойних  Сил  понад  асигнування, передбачені    Законом   про   Державний   бюджет,   призведе   до необгрунтованих обмежень видатків по одних  розпорядниках  коштів, які не належать до цієї категорії пільговиків, на користь інших. I з цим також не можна погодитися.  Не може бути  в  бюджеті  жодної норми,  яка містила б право необмеженого фінансування видатків, як це пропонується цією статтею.

     Також законом  передбачено  здійснення  компенсації   витрат, понесених  підприємствами та організаціями промислового комплексу, на  будівництво  в  1998   році   об'єктів   соціально-культурного призначення  на  селі  в  сумі  440  мільйонів гривень.  Це на 342 мільйони  гривень  перевищує   обсяг,   запропонований   Кабінетом Міністрів,  виходячи  з  економічної  доцільності  та необхідності скорочення обсягів взаємозаліків.  Ми вважаємо,  що  тут  потрібно підійти  реалістично.  Максимум,  що  ми можемо тут зробити,  це в межах 150 мільйонів гривень до кінця поточного року.

     Статтею 16  закону  збільшено  видатки   Державного   бюджету України  на  1999  рік  на  вибори  Президента  України  в сумі 25 мільйонів гривень.  Ми пропонуємо обмежитися видатками в  сумі  15 мільйонів гривень.

     Поряд з  цим  уряд  підтримує доповнення до статті 45 чинного Закону про Державний бюджет стосовно надання субвенцій Харківській області   в   сумі   250  мільйонів  гривень  для  розрахунків  за енергоресурси,  а також затвердження уточнених щоденних нормативів відрахувань  від  податків і зборів,  визначених статтею 48 Закону про Державний бюджет.

     Зазначене дасть  можливість  місцевим   бюджетам   отримувати дотації з бюджету в повному обсязі практично до кінця року.

     Виходячи з  вищенаведеного,  уряд пропонує у розділі I закону статті 1-5,  7-11, 14 і 15 вилучити. У зв'язку з цим статті 6, 12, 13, 16 та 17 вважати відповідно статтями 1, 2, 3, 4, 5.

     У статті 1 у пропонованій редакції статті 19 Закону України про Державний бюджет на 1999 рік,  у  частині четвертій слова "на погашення заборгованості по заробітній  платі  (за  її  наявності)"  замінити  словами  "на погашення заборгованості з цих виплат"; частину п'яту - вилучити.

     Статтю 3  викласти  у такій редакції:  "3.  Доповнити пункт 2 розділу II "Порядок введення в дію Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  1999  рік" абзацом такого змісту:  "Здійснити погашення  заборгованості  підприємствам  і  організаціям  системи агропромислового   комплексу   по   компенсації   власних  витрат, понесених на будівництво в 1998 році об'єктів соціальнокультурного призначення  на  селі  в  обсязі  150  мільйонів гривень шляхом її заліку в рахунок заборгованості  (недоїмки)  по  податках,  зборах (обов'язкових платежах) до Державного бюджету України за станом на 1 січня 1999 року,  за підсумками чого внести відповідні зміни  до показників Державного бюджету України на 1999 рік."

     Статтю 4  викласти  в  такій  редакції:  "4.  Збільшити на 15 мільйонів гривень видатки Державного бюджету України на  1999  рік на   вибори  Президента  України  та  зменшити  відповідно  на  15 мільйонів  гривень  видатки  на  фінансування  Національного  бюро розслідувань України".

     У розділі  II  закону в пункті I слова "за винятком пункту 9, який набирає чинності з 1 липня 1999 року" вилучити.  Абзац другий пункту 2 викласти у такій редакції: "Здійснити перерозподіл статей видатків Державного бюджету України з урахуванням положень  статті 4 розділу 1 цього закону".

     Крім того,  ми  пропонуємо нашу редакцію,  яка,  на жаль,  не знайшла підтримки в Комітеті з питань  бюджету,  стосовно  надання дозволу звільнити від сплати заборгованості з податків і зборів до Державного бюджету за станом на 1 січня 1999  року  машинобудівним підприємствам за умови поставки ними вугільній галузі відповідного обладнання і машини на суму,  яка становить близько 400  мільйонів гривень.

     Прошу підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олександровичу.

     Запишіться, будь ласка, на запитання. П'ять хвилин. Висвітіть прізвища.

     Депутат Сафронов. За ним - депутат Тищенко.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина". Шановний Ігоре Олександровичу, ви в статтях 1,  2 та 4 закону відповідно до  статей  1,  2  та  3  Закону  про Державний  бюджет  пропонуєте  замість  податків  з транзиту нафти брати відрахування від прибутку підприємств. Як це може бути?

     Ви знаєте,  що сьогодні такі галузі, як нафтова, тим паче ті, що займаються транзитом,  ніколи не показують своїх прибутків,  їх практично не буває.  Таким чином,  це єдине  джерело,  котре  може стати  поповнювачем  бюджету,  ми  можемо  втратити.  Що ви можете сказати з цього приводу?

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.

     На сьогодні ці платежі,  дійсно,  обраховуються як відрахунки від обсягів транзиту нафти. І в законі пропонується практично така сама сума,  але віднести за рахунок прибутку.  Тобто підприємства, які  займаються видобутком і транспортуванням енергоносіїв,  після того як сплачують податок на  прибуток,  із  обсягу  прибутку,  що залишився,  роблять окремі відрахування до бюджету за нормативами, які тут наведені.

     В принципі суми одні й ті ж,  але механізм зовсім різний. І в нас виникають такі ж сумніви,  як і у вас: чи не станеться так, що за рахунок  заниження  прибутків,  а  закон  нам  це  на  сьогодні дозволяє робити, відбудеться зменшення реальних відрахувань?

     Ми пропонуємо  ці  норми  вилучити,  а  під  час  обговорення бюджету на  2000  рік  провести  дискусію  спільно  з  відповідним галузевим  комітетом,  і  тоді  прийняти  єдине  рішення.  А зараз потрібно залишити чинний порядок.

     ГОЛОВА. Гадаю, Ігоре Олександровичу, нам уже давно треба було розібратися  з  НАК  "Нафтогаз  України",  куди вона гроші діває і скільки за вісім місяців поточного року відрахувала до бюджету?  І за  які  гроші  утримує футбольну команду,  щомісяця виплачуючи по мільйону?  Це - державна структура. А ви так собі головою киваєте, знаючи,   що  мільйонів  500  йде  поза  бюджетом  лише  з  однієї організації,  і ніхто  за  це  не  відповідає,  всі  прикидаються: Прем'єрміністру   НАК   не   підпорядкований,   як  і  Мінфіну  та Мінекономіки  також.  А  кому  ж  тоді   ця   державна   структура підпорядкована?   Директор   знайшовся   приватний  на  державному підприємстві! Ви 500 мільйонів на шахтарів краще звідти взяли б.

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Миколайовичу,  керівництво  компанії отримало    доручення   Прем'єр-міністра   скасувати   угоду   про фінансування футбольного клубу. Це вже зроблено.

     ГОЛОВА. Це зроблено після заяви.

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо  НАК  "Нафтогаз  України"  планується   на наступний   рік   взагалі  відійти  від  тієї  схеми  концентрації ресурсів,  яка є сьогодні.  Нині "Нафтогаз" сплачує практично  5-7 відсотків  від податків,  які він повинен сплачувати,  особливо по транзиту  газу.  Ми  вважаємо,  що  потрібно  забирати  цей   газ, продавати  його  на аукціонах і всі кошти безпосередньо направляти до державного бюджету.

     ГОЛОВА. Скільки НАК недоплатила за 8 місяців до бюджету?

     МІТЮКОВ І.О. На це я зараз не можу відповісти.

     ГОЛОВА. Якщо  сплачує  5   процентів,   то   залишається   95 процентів, перемножте в умі, ви ж міністр фінансів.

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Миколайовичу, з акціонерною компанією розраховуються на рівні 18 відсотків від вартості газу,  який вона відпускає.  Це і породжує проблеми. Дуже централізована схема, усі розрахунки  зосереджено  в  Києві,  їх   треба   децентралізувати. Податкові  пости  нині  виставлені  практично  на всіх підрозділах "Держнафтогазпрому".  Ми цього місяця  заберемо  у  цієї  компанії мінімум   200  мільйонів  кубічних  метрів  газу  і  направимо  на першочергові енергопотреби по областях.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ну, 200 мільйонів - це копійка, а "Нафтогаз України" мільярдами оперує,  і це ви знаєте. Мабуть, у вересні треба до цього питання повернутися,  щоб  було  зрозуміло, куди  ці  гроші йдуть.  І тоді все,  про що тут Георгій Корнійович говорив, одразу стане на свої місця.

     Будь ласка, депутате Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Игорь Александрович, из вашего доклада явствует,  что с бюджетом у нас большие трудности. В связи с  этим  у  меня  такой  вопрос.  Когда  мы  рассматривали   итоги выполнения за первый квартал,  оказалось, что на свои протокольные мероприятия Президент запланировал 85  процентов  от  всей  суммы, которая  была  предусмотрена  в  бюджете на год.  Хотел бы узнать, сколько на сегодня уже истрачено на его  поездки,  встречи  и  так далее и откуда это все финансируется? Это первый вопрос.

     Второй. Из  каких  источников финансируются и сколько средств уже истрачено на приезд художественных коллективов в город Киев из различных областей на смотры?

     И еще  об  одном.  Вы  помните,  что  в  июле состоялся поход шахтеров на Киев.  Кабинету Министров были предявлены  требования участников этого похода. Обещали их рассмотреть и дать ответ.

     Кроме того,   2  июля  было  принято  постановление,  которое обязывает Кабинет Министров подготовить  изменения  к  бюджету  на 1999  год  относительно  платы за кредиты Международному валютному фонду и другим финансовым структурам Запада,  а также своим банкам по внутренним займам.  Как будет выполняться это постановление,  и когда оно будет выполнено?

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.    Щодо    першого    запитання.    Фінансування відбувається виключно відповідно до Державного бюджету.  Президент є главою держави,  і він має право вимагати  фінансування  по  тих розділах,  які  є в бюджеті.  Йдеться про фінансування міжнародної діяльності.  Таке  фінансування  здійснюється  через  Міністерство закордонних  справ  України,  інші  міністерства,  де  заплановано відповідні заходи, пов'язані з міжнародною діяльністю. На сьогодні вони профінансовані на 90 відсотків.

     Стосовно завдання по вугільній галузі.  Ми пропонуємо реальні кошти, які цього року можуть надійти до вугільників. Це не міфічні 1,5 мільярда гривень,  яких, ви розумієте, не буде, тому що бюджет буде виконаний,  навіть за оптимістичними прогнозами, приблизно на 88  відсотків.  Але  368  мільйонів гривень ми вважаємо можливим і реальним  додатково  спрямувати  на  обладнання,   механізми   для вугільної   галузі   за  рахунок  недоїмки,  яка  виникла  на  цих підприємствах.

     Ну, якщо ми й запишемо півтора  мільярда,  то  виконаємо  все одно на 368 мільйонів. Це реальність, і треба говорити правду.

     Стосовно вугільної   промисловості  в  цілому,  то  це  єдина галузь,  яка на  сьогодні  у  повній  відповідності  з  бюджетними призначеннями   профінансована  на  100  відсотків,  навіть  трохи наперед.

     Дуже важливим  є  те,  що  Державний   комітет   України   по матеріальних  резервах  вийшов на планові показники щодо закупівлі вугілля до матеріального резерву. А це плюс 400 мільйонів гривень. Тому  можна сказати,  що в бюджеті поточного року вугільна галузь, якщо ви підтримаєте нашу пропозицію,  буде  профінансована  на:  1 мільярд 600 плюс 400 від Держкомрезерву України,  плюс 368,  тобто всього на 2 мільярди 368 мільйонів гривень.  Я не кажу  зараз  про те,  що  вугільники нині звільняються від більшої частини плати до Пенсійного фонду і мають багато інших пільг.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Сергій Борисович  Тулуб,  міністр   вугільної   промисловості України...

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо фінансування культурно-масових заходів, то вони  проводяться  у  цілковитій  відповідності  з  кошторисом   і бюджетом  Міністерства  культури  і мистецтв України.  Ідеться про десятки тисяч гривень,  а не про мільйони.  Я кожен день  бачу  ці розподіли, що робляться по всіх напрямах концертної діяльності...

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  не потрібно, підстав для цього немає.  Самит у Ялті обійшовся у 22 мільйони.  Тільки  незрозуміла тема, про що сьогодні тут депутат Чародєєв уже розповів.

     Будь ласка, Сергію Борисовичу.

     ТУЛУБ С.Б., міністр вугільної промисловості України. Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні   депутати!   Головним завданням  вугільної  промисловості на поточний рік є забезпечення встановленого програмою видобутку вугілля в  обсязі  не  менше  80 мільйонів тонн.

     Для цього  розроблено Програму розвитку гірничих робіт,  якою передбачено введення в дію 385 очисних вибоїв,  у тому  числі  350 комплексно-механізованих, доведення до 50 лав з видобутком 1000 та більше тонн вугілля  на  добу.  В  цілому  по  галузі  передбачено довести  середньодобове  навантаження  на  комплексно-механізовані вибої не менше 600 тонн.  Для подолання відставання  з  підготовки очисного    фронту   замовлено   виготовлення   високопродуктивних прохідницьких комбайнів та іншого обладнання.

     Безумовно, всі  ці  та  багато  інших  заходів  з  технічного переозброєння галузі потребують певних грошових коштів.  Фінансова допомога,  яка передбачалася на  цей  рік  для  оснащення  очисних вибоїв, використана повністю. В цілому по галузі вже введено в дію 216 очисних вибоїв,  з них за рахунок бюджетних коштів 40,  та 118 вибоїв  підготовлені гірничими вирубками,  але не монтуються через відсутність гірничого обладнання.

     Усе це дало змогу не тільки подолати відставання з  видобутку вугілля,  а  й  видобути  понад завдання більше 600 тисяч тонн,  а порівняно з минулим роком - більш як 2,6 мільйона тонн.

     Водночас було б помилкою  вважати,  що  такі  показники  дуже легко  далися.  В зв'язку з обмеженими фінансовими можливостями на шахтах  не  зменшуються  кредиторські   борги,   які   перевищують дебіторські на 4,4 мільярда гривень.

     Уся державна підтримка з собівартості,  а також частина тієї, яка  передбачена  для  придбання  обладнання,   спрямовується   на заробітну плату.

     Враховуючи тяжке  фінансове  становище  на  шахтах та з метою забезпечення  більшменш  сталої  роботи   вугільних   підприємств, особливо в майбутній зимовий період, галузеві машинобудівні заводи змушені відвантажувати обладнання без попередньої оплати,  і таким чином  частково  їх  кредитувати,  сподіваючись  у  майбутньому на поліпшення   фінансового   становища   та    збільшення    обсягів вуглевидобутку.

     Як відомо,  згідно  з  законодавством  податкові зобов'язання набирають чинності з моменту  відвантаження  продукції,  незалежно від  стану  розрахунків.  При  цьому  податки  потрібно сплачувати коштами,  яких у  заводів  немає,  тому  що  шахти  їм  не  можуть сплачувати   за   одержане   обладнання,  оскільки  з  шахтами  не розраховуються споживачі за відвантажене їм вугілля.

     Уже за 8 місяців поточного року заводи реалізували  вугільним підприємствам продукції на 400 мільйонів гривень,  а отримали лише 61 мільйон гривень.  Все це призвело до  того,  що  заборгованість заводів  з виплати заробітної плати за станом на 1 січня становила 24,6 мільйона гривень при місячному  фонді  заробітної  плати  4,8 мільйона, а на 1 вересня становить 21,8 мільйона.

     Борги зі  сплати  податків  до  Державного бюджету на початок року становили 68,4 мільйона  гривень.  При  розгляді  фінансового становища  вугільної  галузі  в  лютому  цього  року  у Президента України було порушено питання щодо знаходження  шляхів  поліпшення забезпечення   шахт  обладнанням  в  умовах  обмежених  фінансових можливостей.

     Одним з   таких   шляхів   було   запропоновано   підготувати пропозиції   щодо  впровадження  взаємозаліку  заводів  поставками обладнання на  шахти  в  рахунок  заборгованості  перед  Державним бюджетом, про що вже сказав Ігор Олександрович Мітюков.

     Після різних варіантів вирішення цього питання за пропозицією Мінфіну було прийнято рішення підготувати  проект  Закону  України про  внесення  змін  та доповнень до Державного бюджету України на 1999 рік у зв'язку з тим,  що Кабінетом Міністрів таке питання  не вирішується.

     Мінвуглепром 27  травня  надіслав зазначений проект закону до Кабінету  Міністрів,  узгоджений  з  Мінфіном,   Мінекономіки   та Державною   податковою   адміністрацією.   В  свою  чергу  Кабінет Міністрів надіслав до Верховної Ради цей проект закону 17 червня.

     Мінвуглепром просить розглянути та прийняти позитивне рішення з  цього  питання,  що  дасть  можливість прискорити відвантаження шахтам  обладнання,  яке  знаходиться  на  складах  машинобудівних заводів,  скоротити  борги  заводів  перед  бюджетом і таким чином поліпшити їх фінансове становище.

     Прийняття зазначеного закону є одним із заходів,  спрямованих на  виконання  Постанови  Верховної  Ради  України про невідкладні заходи  щодо  фінансового  забезпечення  вугільної   промисловості України  в  1999  році  від  4  березня  1999 року за 472-XIV.  Це сприятиме поліпшенню фінансового стану наших підприємств.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до міністра?

     Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть. Депутате Левченко. За ним - депутат Петренко.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Дайнеко.

     ГОЛОВА. Депутате Дайнеко, будь ласка.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Сергей Борисович, вы знаете, что в Луганской области угольные  предприятия  проверяла Генеральная прокуратура.  Вскрыто очень много нарушений,  злоупотреблений и преступлений. Какие меры по наведению порядка в угольной отрасли принимаются министерством, я имею в виду прежде всего финансовую деятельность.

     ТУЛУБ С.Б.  Спасибо.  Вопросами наведения порядка, особенно в расчетах    за   отгруженную   угольную   продукцию,   поступившее оборудование, мы занимались не вчера, и не после этой проверки.

     Ряд решений  коллегии  Минуглепрома  Украины  были  посвящены вопросам   наведения  порядка.  Только  в  прошлом  году  пришлось заменить  14  генеральных  директоров  и  30  директоров  шахт  по причинам,   связанным  с  финансовой  деятельностью  и  с  другими нарушениями, которые были вскрыты в работе предприятий.

     В этом   году   мы   также   проводили   заседание   коллегии Минуглепрома,  направленное  на  улучшение  ситуации.  Результаты, конечно,  нас не в полной мере удовлетворяют, но они есть. За счет наведения порядка на рынке реализации угольной продукции, особенно коксующегося угля, в этом году получено дополнительно 484 миллиона гривень живыми деньгами от реализации этой продукции.

     Далее. Мы       создали      государственное      предприятие "Углетехперевооружение" для того,  чтобы уйти от тех  посредников, которые   были   между   заводами  и  шахтами.  Мы  создали  также государственное   предприятие   "Энергоуголь",   которое    начнет действовать  между оптовым рынком поставки электроэнергии и нашими шахтами для того,  чтобы также уйти от посредников,  коммерсантов, для того, чтобы "завязать" все расчеты в отрасли.

     Кроме того,  я  хотел бы сказать о том,  что благодаря мерам, которые мы  принимали,  особенно  по  уменьшению  бартера,  бартер сокращен.  Если  на  начало года он составлял 77,5 процента,  то в августе - всего лишь 57,8 процента. Совместно с Минпромполитики мы уже  достигли  поступлений  с  предприятий  64,5  процента средств живыми деньгами в месяц.

     Это дало возможность в этом году несколько  улучшить  выплату заработной платы.  Если в прошлом году за этот период мы выплатили 1 миллиард 400 миллионов гривень,  то в этом году за 8 месяцев - 1 миллиард  465  миллионов  гривень  чистой  заработной  платы,  при начисленной 1 миллиард 624 миллиона гривень.

     Конечно, у нас есть еще отставания: сегодня дефицит   по   текущей  заработной  плате  составляет  167 миллионов гривень.  Мы принимаем меры,  я  думаю,  что  они  дадут возможность все-таки поправить положение.

     Особенно у нас плохо обстоят дела с энергетиками.  Вы знаете, что в августе мы впервые за все  последние  десять  лет  отгружали энергетикам до 100 тысяч тонн угля в сутки,  а в отдельные сутки и больше 100 тысяч тонн угля.  Средняя суточная  отгрузка  составила 98,5  процента.  Только  за  один  месяц мы отгрузили продукции на 311,2 миллиона гривень,  а живыми деньгами получили 13,6 миллиона. Естественно,  все  это  не  способствует  финансовому оздоровлению предприятий.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ви це добре розумієте,  Сергію Борисовичу,  але  ж  у своїй  системі  ви  проводите  агітацію,  щоб  це  продовжувалося. Розумієте?  І ви мене як земляк,  як  серйозний  інженер  дивуєте. Людина знає,  що робить не те, а робить - це мене дивує. Принцип є принцип...  Шахтарів зобиджаємо,  насилуємо їх (Шум у залі).  Я це помітив,  коли  приїхав  на  зустріч  з  шахтарями.  Їх  не хотіли піднімати на-гора,  щоб я зустрівся з ними. А потім пишуть всіляку "галиматью", м'яко кажучи (Шум у залі).

     Чому я так сказав?  Тому що пишуть,  ніби Ткаченко не захотів зустрітися з шахтарями.

     ТУЛУБ С.Б. Олександре Миколайовичу, то це я пишу, чи що?

     ГОЛОВА. Це не ви пишете, ви людей насилуєте.

     Депутат Петренко.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська  область).  Сергей Борисович,  я с удовлетворением воспринял вашу ссылку на наше постановление от 4 марта этого года, но  могу  напомнить  и залу,  и особенно правительству,  что таких документов в  Верховном  Совете  только  за  1998-1999  годы  было принято  очень  мало.  И  все  они  справедливы  и  правильны.  Но почему-то то,  что предлагает  Кабинет  Министров  одной  рукой  - другой рукой снимается.

     Вопрос бюджета  1999  года.  Вето  Президента  на выполнение, кстати, постановления от 4 марта.

     Бюджет 2000 года.  Опять шахтерам закладывается ровно  в  два раза меньше, чем нужно.

     Закон о   внесении  дополнений  к  Закону  о  Государственном бюджете,  проект которого вы представляете,  конечно, нужен. И зал его поддержит.  Но не будет ли с этим законом то же самое, что и с другими,  когда  накладывается  вето   или   просто   саботируется правительством их выполнение?

     ТУЛУБ С.Б.  Уважаемый Дмитрий Дмитриевич!  Дело в том,  что и мы,  и заводчане крайне  заинтересованы  в  нем.  Ведь  сейчас  на складах  находится  более  160  миллионов  готового горно-шахтного оборудования.  Оно крайне  необходимо.  У  нас  есть  108  забоев, подготовленных горными работами,  из них 66 готовы добывать тысячи и более тонн угля.  И надо отдать им оборудование, но мы не можем, потому  что по факту отгрузки наступает срок уплаты всех бюджетных платежей.

     И поэтому надо этот законопроект  принимать.  Потому  что  64 миллиона - это даст возможность ни много,  ни мало,  а как минимум 12 высоконагруженных лав обеспечить.  А каждая, вы же знаете, дает по  тысяче  тонн  угля,  то  есть  это 15 тысяч тонн в сутки будет добавки к зиме.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

     Слово має Тимошенко Юлія Володимирівна.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   бюджету  (виборчий  округ  99,  Кіровоградська  область). Фракция "Батьківщина".  20 июня Верховная Рада приняла изменения и дополнения к действующему Закону о Государственном бюджете.  Всего к закону было принято 17 поправок.  17 июля Президент наложил вето на  закон  и  внес предложения об аннулировании 12 поправок из 17. Практически вето наложено на большинство статей,  которые  приняла Верховная Рада.

     Я хотела   бы  коротко  остановиться  на  том,  какие  статьи отклонены Президентом и в  какие  внесены  кардинальные  поправки, которые меняют суть принятых парламентом изменений.

     Первая поправка   касается   изменений,  которые  дают  право частично финансировать 57 статью Закона  Украины  об  образовании. Это  значит,  что  наши  учителя  как не получали,  так и не будут получать ни копейки обещанных законом денег.  Какова же  мотивация отклонения этой статьи?  Отклонена она по причине того,  что такие дополнения,  поправки, которые вносит Верховный Совет, увеличивают задолженность государства перед учителями.

     Но я  хочу  обратить  ваше внимание,  что те деньги,  которые выделены на частичное исполнение статьи 57 Закона об  образовании, находятся   в   балансе   бюджета,   предусмотрены  бюджетом  и  в соответствии  с  законом  обязаны  быть  выплачены  правительством учителям в рамках действующей 57 статьи закона.

     Следующая поправка,  которую внес Президент, - аннулировать в Законе о Государственном бюджете статью,  которая  предусматривает 90 процентов всех средств,  которые получает бюджет, направлять на выплату заработной  платы  в  бюджетной  сфере,  на  выплату  всех социальных  денег,  которые приняты действующим законодательством, и,   соответственно,   практически   аннулируется   приоритетность защищенных  статей.  Мотивация  такова:  если мы будем выплачивать заработную плату  и  пенсии,  то  у  нас  не  останется  денег  на погашение внешних и внутренних долгов в полном обеме.

     Верховная Рада,  по  мнению  бюджетного  комитета,  не  может поддержать это предложение,  поскольку жизнь людей,  которые живут иногда  на 50 гривень в месяц,  для депутатов Верховной Рады,  для страны,  для правительства должна быть намного более  ценной,  чем реструктуризация тех или иных внешних и внутренних задолженностей.

     Еще в   рамках   аннулирования   статей,   которые   касаются защищенных выплат,  хотелось бы  обратить  ваше  внимание,  что  и правительство,   и   Президент   своими   внутренними  документами устанавливают на сегодняшний день до 90 процентов  ограничения  по выплатам  на  социальные  нужды.  То  есть практически это принято правительством и  Президентом,  почему  же  это  запрещают  делать Верховной Раде?

     Следующий блок  статей,  на который наложено вето Президента, касается  изменения  финансирования  пенсий  в  стране.   Я   хочу напомнить,  что профильный комитет,  который в то время возглавлял еще депутат Луценко,  внес целый ряд  изменений  к  финансированию пенсий в стране.  Изменения действительно конструктивные,  которые позволяют улучшить финансирование пенсий и сделать так, чтобы наши пенсионеры приоритетно получили деньги. Что же это за изменения?

     Первое. Финансировать   за   счет   пенсионных  денег,  денег Пенсионного фонда,  только трудовые пенсии  в  первую  очередь.  И только   лишь  из  денег,  которые  получает  Пенсионный  фонд  из Государственного  бюджета,  финансировать  всевозможные   льготные пенсии.  Безусловно,  справедливое  требование.  Как  мы  можем не платить людям 37 гривень,  за которые люди не  могут  купить  себе хлеб и необходимые продукты питания,  а платить по 200-300 гривень льготные пенсии?

     Поэтому бюджетный комитет отклонил эту  поправку  Президента. Мы сохраняем эту статью в той редакции, которая была проголосована Верховной Радой.

     Относительно пенсионного обеспечения.  Верховная Рада приняла лимит   ежемесячных   отчислений  из  Государственного  бюджета  в Пенсионный фонд - 66 миллионов гривень.  К  сожалению,  и  на  эту статью  наложено вето Президента.  И по-прежнему финансирование из Государственного бюджета Пенсионного фонда  находится  сегодня  на уровне 5-7 процентов запланированных сумм.  Безусловно,  допускать этого нельзя.

     Президент также наложил вето на ту статью,  которая запрещает правительству  в  этот  тяжелейший финансовый кризис дополнительно давать правительственные гарантии  под  бесконечное  заимствование внешних  кредитов  на  нужды хозяйствующих субектов.  Речь идет о том,  что   государство   гарантирует   возврат   тех   денег   за хозяйствующих субектов, которые никогда возвратить не сможет. Эти суммы на  сегодняшний  день  превышают  уже  более  600  миллионов долларов,  которые нам нужно будет вернуть в ближайшее время.  Эти деньги не  находятся  в  финансовых  балансах  страны,  и  поэтому Верховная  Рада  приняла  решение прекратить бесконтрольную выдачу гарантий.

     Относительно финансирования  вопросов,  связаных  с  угольной отраслью.  Я  хочу  напомнить,  что достаточное количество дебатов прозвучало  в  этом  зале   по   поводу   того,   чтобы   выделить дополнительное  финансирование  угольной  отрасли  в  размере  1,5 миллиарда гривень.  Но не только финансирование было выделено, а и разработан  очень  четкий  механизм  как  покрыть шахтерам эти 1,5 миллиарда,  в  том  числе  денежными  средствами  и  недоимкой   в Государственный  бюджет,  которая сложилась на 1 января 1999 года. Механизм,  который был  проголосован  Верховной  Радой,  полностью рабочий   и  сегодня  действует  для  финансирования  Министерства обороны Украины.  Почему же  мы  запрещаем  это  делать  шахтерам? Президент наложил вето на выделение дополнительного финансирования угольной отрасли.

     Следующая статья,  на которую наложено вето.  Верховная  Рада поддержала  выделение  442  миллионов  гривень  в рамках возможных зачетов по задолженности  на  1  января  1999  года  хозяйствующих субектов  в  Государственный  бюджет  для финансирования обектов социальнокультурного  назначения  в   селе.   Абсолютно   реальная программа, которая может быть выполнена, чтобы поддержать тех, кто действительно построил обекты социальнокультурного  назначения  в селе.

     Бюджетный комитет на своем заседании рассмотрел все поправки, которые  внесены  Президентом  Украины,  отклонил  их   и   принял единогласное  решение  (при  90 с лишним процентов присутствующих) преодолеть вето,  наложенное Президентом Украины 17 июля на  Закон Украины  о  внесении  изменений к Закону Украины о Государственном бюджете Украины на 1999 год.

     И я хотела бы отдельно обратиться ко всем народным депутатам, которые  представляют округа в дотационных областях.  Предлагаемый вашему вниманию сегодня  закон  содержит  в  себе  изменения  всех нормативов    в   дотационных   областях,   которые   обеспечивают автоматическое  начисление   областям   дотаций,   предусмотренных бюджетом.   Это  заработная  плата,  это  пенсии,  это  социальные платежи.  Нет ни одной дотационной области,  в которой хотя бы в 2 раза   согласно   этому  законопроекту  не  увеличивался  норматив отчислений от НДС,  от таможенных платежей. Поэтому если мы сейчас не преодолеем вето,  практически все дотационные области останутся без гарантированных  дотационных  средств.  Как  и  прежде,  этими дотационными средствами будут руководить вручную. Я не хочу сейчас перечислять дотационные области, они все вам знакомы.

     Отдельно хочу призвать депутатов,  которые защищают  интересы Харьковской  области,  голосовать за преодоление вето.  Вы знаете, что,  когда   утверждался   Закон   о   Государственном   бюджете, Харьковская  область своевременно не представила материалы и ей не были  даны  энергетические  субвенции,  которые  сегодня   успешно работают   для   наполнения   местных  бюджетов.  Поэтому  в  этом законопроекте Харькову предусмотрено компенсировать этот пробел  и выделить  250  миллионов  гривень  для  того,  чтобы финансировать социальные вопросы, энергетическую сферу.

     Бюджетный комитет  принял  решение  отклонить  все  поправки, которые  внесены  Президентом  к  этому  закону,  и  рекомендовать народным  депутатам  преодолеть  вето.  Я  прошу  Верховную   Раду поддержать это предложение бюджетного комитета и ввести в действие тот закон,  который является очень  долгожданным  сегодня,  в  том числе для регионов Украины.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. До   Юлії  Володимирівни  є  запитання?  Будь  ласка, запишіться. Висвітіть список, будь ласка.

     Коломойцев і я в одній фракції,  тому він позачергово (Шум  у залі). Він просто хоче забрати Селянську партію.

     Депутат Коломойцев. За ним - депутат Дорогунцов.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Фракция  Селянской  партии.  Уважаемая  Юлия Владимировна!  Думаю, большинству депутатов в зале понятно, что вето нужно преодолевать. Я,  товарищи,  хотел бы назвать вам несколько цифр.  Тогда,  когда принимался бюджет Украины на 1999 год,  мировая цена нефти была 60 долларов за тонну.  При себестоимости добычи в Украине нефти 48-49 долларов за тонну мы  и  сделали  минимальные  отчисления.  Сейчас дополнительные  деньги в бюджет идут за счет увеличения отчислений от операций с нефтью и газом.  И сегодня при мировой цене на нефть 110 долларов за тонну, которая выросла больше, чем на 50 долларов, это реальные деньги,  которые пойдут именно на социальные вопросы, на финансирование шахтеров.

     Как говорил  Ленин,  политика  есть  самым  концентрированным выражением  экономики.  И  поэтому  те,  кто  не  хотят   делиться сверхприбылями  на нефти и газе,  всячески блокируют закон.  Но за нами  народ,  пожалуйста,  поддержите  вето.  Юлия   Владимировна, обясните детальней депутату, за счет чего мы нашли эти деньги.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Я   хочу  очень  коротко  сказать,  что  все предложения, которые были внесены Верховной Радой и приняты в виде закона, полностью сбалансированы по доходной и расходной части.

     Безусловно, эти  средства  были  найдены  за  счет недоимки в Государственный бюджет на 1 января  1999  года  и  за  счет  более серьезных платежей от энергетической сферы.

     ГОЛОВА. Депутат  Дорогунцов.  За  ним  - депутат Пустовойтов. Будь ласка.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибі.  Шановна   Юліє   Володимирівно! Нещодавно  Пустовойтенко заявив про те,  що 200 мільйонів гривень, які передбачені в бюджеті на виплату боргів держави по  вкладах  в ощадбанках,  не  будуть  фінансуватися.  Я  розцінюю  це  як грубе порушення одного  з  найважливіших  законів  нашої  держави.  Ваше ставлення до цього? Це перше.

     І друге. Так само відмовляються вони (і Президент наклав вето на цю позицію) від часткового виконання статті 57,  а значить,  не буде  340  з  гаком  мільйонів  гривень на реалізацію цього пункту Закону України про Державний бюджет.

     Чи не здається вам, що у Президента й уряду є якісь додаткові доходи,  які  вони приховують?  Бо,  не виконуючи ці статті,  вони одночасно  підвищують  заробітну  плату  військовослужбовцям,  або стипендії  студентам,  як  це  було  зроблено вчора,  і таке інше. Звідки ж беруться ці гроші?

     ТИМОШЕНКО Ю.В.   Относительно    сбережений,    которые    не возвращаются  населению.  Я хотела бы обратить ваше внимание,  что Верховная  Рада,  принимая   прошлый   бюджет,   нашла   несколько принципиально    новых   решений,   которые   позволили   улучшить финансирование   регионов.   Мы   приняли   дотационную   систему. Усовершенствовав ее на 2000 год, мы практически создадим механизм, который будет дотировать области со стопроцентной гарантией.  Мы с вами  нашли,  как  компенсировать дефицит местных бюджетов,  в том числе части энергетических платежей.

     Я считаю, что Верховная Рада при принятии бюджета на 2000 год должна сделать следующее:  законом о бюджете осуществить частичное возвращение сбережений населению через оплату коммунальных  услуг, на    здавоохранение,   образование   и   частично   на   жилищное строительство.

     Все фракции без исключения такие механизмы внесли в парламент в виде законопроектов.  Нам нужно консолидировать, чтобы Верховная Рада на 2000 год гарантировала возврат сбережений  населению.  Это будет  еще  один  результативный  шаг  Верховной  Рады.  Поэтому я полностью поддерживаю вас  в  том,  что  мы  обязаны  обеспечивать программу возвращения вкладов независимо от того, как на это будет смотреть правительство.  В конце концов,  нас сюда избрали люди, и мы обязаны защищать их интересы.

     Относительно статьи   57  Закона  об  образовании.  Нищенское существование учителей  известно  всем.  Но,  к  сожалению,  никто ничего  не делает для того,  чтобы улучшить их жизнь.  Поэтому это наш  долг,  наша  обязанность  сделать  так,  чтобы  это  было  не популизмом, не декларацией, а чтобы были реальные деньги.

     Что мы  можем  для этого сделать?  Механизм дотаций,  который работает,  нам нужно распространить на субвенции, которые выделены учителям, и тогда они гарантированно будут оплачены.

     К сожалению,  все предложения, которые вносила Верховная Рада по бюджету,  провести не удалось,  но мы шаг за шагом  будем  этот процесс с вами усовершенствовать.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  Шановна Юліє Володимирівно!  Те,  що вчителі злиденно живуть,  те, що стаття 57 цинічно порушується урядом і Президентом,  це вже всім  зрозуміло, тому ми повинні подолати вето.

     Але я  хотів  би,  щоб  ви  прокоментували програмні принципи Кучми,  не зв'язані з тими пропозиціями,  які він подав.  Цитую  з програми   Кучми:"...погашення  до  шести  місяців  заборгованості заробітної плати,  пенсій  та  інших  соціальних  виплат".  Звідки візьмуться ці гроші? Це перше.

     Друге. Цитую   з   програми:"...прийняття  нового  пенсійного закону;  вже в 1999 році  підвищення  мінімального  рівня  пенсії; розмір  пенсії - у пряму залежність від стажу і трудового внеску". То де ці гроші візьмуться?  Чи,  може,  ті,  які  оце  зараз  з-за кордону, зі Сполучених Штатів Америки по траншу йдуть до нас?

     Прокоментуйте, будь ласка.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ну,  транши, безусловно, идут. И, наверное, я от имени бюджетного комитета возьму обязательство представить всем народным депутатам раскладку, куда направляются деньги, полученные по траншам.

     Мы проведем отдельное заседание бюджетного комитета,  и после этого все материалы будут внесены в зал Верховной Рады. Если нужны будут комментарии, я обязательно их дам.

     Транши еще не пришли,  поэтому сейчас сказать, куда они будут направляться, трудно.

     Но тем   не  менее,  когда  мы  с  вами  принимали  Бюджетную резолюцию, более 30 пунктов Бюджетной резолюции были направлены на усиление   доходной   части  Государственного  бюджета.  И  я  вам гарантирую,  что когда мы получим проект Государственного бюджета, то   по   каждому   пункту   Бюджетной   резолюции  правительство, безусловно,  доложит и  бюджетному  комитету,  и  Верховной  Раде: выполнена  Бюджетная  резолюция  или  нет,  останутся у нас в тени значительные  обемы  финансовых  ресурсов  или  они   попадут   в Государственный бюджет.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Висвітіть, будь ласка, хто записався на обговорення.

     Шановні друзі!  Питання абсолютно зрозуміле всім. Я просив би підтримати пропозицію про подолання вето,  щоб час не гаяти (Шум у залі).  Прошу:  займіть  свої  робочі  місця!  Миколо Михайловичу, запросіть,  будь ласка,  депутатів до залу.  Будемо  голосувати  в звичайному  режимі  про  подолання вето,  не поіменно.  Олександре Івановичу,  сідайте,  будь  ласка,  вас   чекаємо.   Голосуємо   в звичайному режимі про подолання вето.

     "За" - 285.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Я прошу вас с большой ответственностью подойти к этому голосованию.  Дело в том,  что, к сожалению, один из кандидатов в Президенты, воспользовавшись своей занимаемой  должностью,  наложил  вето   на   закон,   в   котором предусматривается   увеличение   финансирования  на  избирательную кампанию на 25 миллионов гривень.

     Если сейчас мы не преодолеем вето Президента,  то можно будет сказать,  что президентская кампания будет под угрозой срыва.  Мне жаль,  что сейчас здесь не присутствуют представители  Центральной избирательной комиссии, которые уже обращались официально к высшим должностным лицам государства -  к  Президенту,  Премьер-министру, Верховной  Раде  с  тем,  чтобы дали дополнительное финансирование Центральной избирательной комиссии.

     Поэтому я прошу всех коллег  поддержать  и  проголосовать  за преодоление вето.  Если этого не будет, то вы прекрасно понимаете, какая ответственность ляжет на депутатский корпус.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Фракція "Лівий центр".

     Шановні колеги,  в роботі Верховної  Ради  бувають  ситуації, коли треба приймати рішення не політичне, але дуже важливе з точку зору і економіки,  і політичного, і суспільного розвитку процесів. Тому  сьогодні,  я думаю,  треба об'єднатися всім.  Питання стоїть дуже просто,  воно абсолютно зрозуміле  -  підтримати  й  подолати вето.  Це,  до  речі,  й  буде  допомога Президенту діяти в рамках закону,  Конституції і легитимно,  так би мовити, боротися за своє політичне майбутнє.

     Я прошу підтримати пропозицію подолати вето.

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).  Партія  "Реформи  і порядок",  фракція "Реформи-конгрес".  Я хочу звернути  увагу,  що зауваження дуже різні.  І те,  що говорить Єльяшкевич,  безумовно, треба підтримати,  але,  можливо,  зробити  це  окремим  рішенням. Справа  в  тому,  що  накладено вето на значні додаткові витрати з бюджету і це,  безумовно, призведе до вимивання коштів з економіки в бюджетну сферу.  Ми вважаємо, що це небезпечно. Наприклад, там є цифра 800 мільйонів  по  одній  статті,  але  не  вказані  джерела фінансування.

     Тому ми  підтримуємо  пропозицію  Єльяшкевича  про  виділення додаткових коштів саме на передвиборну кампанію (давайте  приймемо це окремим рішенням), але в цілому наша фракція не може голосувати за подолання  вето,  тому  що  це  збільшить  податковий  тиск  на економіку.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  Олександре Івановичу,  потрібно,  щоб ваша фракція теж голосувала,  бо там не лише те питання,  про яке казав Єльяшкевич.

     Депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Уважаемый Александр Иванович!  Юлия Тимошенко  сказала, что   все  позиции,  внесенные  на  рассмотрение  Верховной  Рады, проанализированы,  причем проанализированы с возможностью  закрыть все статьи, на которые наложено вето Президента.

     Если мы,   Верховная   Рада,   о  которой  самое  обективное телевидение в мире,  УТ1, постоянно рассказывает небылицы, оставим сегодня  вот  этот  вопрос,  проголосовав  285 голосами,  тогда мы просто распишемся в своей неправильной позиции.  Мы сегодня  имеем возможность  преодолеть  вето и сделать реальный шаг к нормальному экономическому бюджетному процессу на 2000 год.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Юліє Володимирівно. І будемо голосувати.

     ТИМОШЕНКО Ю.В.  Спасибо,   Александр   Николаевич.   Я   хочу обратиться   к  руководству  фракции  "Реформы-конгресс".  Как  не разбирались в налоговом законодательстве,  так и не разбираются! О каком увеличении налогового пресса может идти речь, когда поправки внесены в строго  сбалансированном  режиме  действующей  налоговой системы.   Ни   о   каком  увеличении  дополнительного  пресса  на предпринимателей речь не идет. Это первое.

     И второе.  До каких пор интересы своих избирателей  мы  будем по-холуйски предавать из-за каких-то чиновничьих обязательств?  Мы обязаны сегодня преодолеть это вето,  потому что  как  минимум  18 регионов   ждут   того,  чтобы  дотации  пришли  в  районы,  чтобы руководители областей не стояли здесь на коленях и не  получали  в качестве  дани  эти дотации.  Я прошу поддержать вето и первый раз подумать о своих регионах, своих округах и своих избирателях.

     ГОЛОВА. Голосуємо в звичайному  режимі  про  подолання  вето. Будь ласка (Шум у залі). Ліліє Степанівно, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 290.

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 134, Одеська   область).    Дякую,    Олександре    Миколайовичу, місто-герой Одеса.  Шановні народні депутати! Я звертаюсь зараз до тих,  хто утримався і хто не голосував,  саме до вас. Замисліться, будь ласка:  сьогодні, не голосуючи про подолання вето Президента, ви голосуєте за отой розвал бюджетної системи,  який зараз  існує, ви голосуєте за те, щоб губернатори приїжджали до Прем'єрміністра, до команди Президента і залежали від них. І хто більше прогнеться, хто  буде більше вихваляти Кучму,  як це відбулося в Одесі,  - той отримає подачку.  Там взагалі навіть за  часів  Брежнєва  не  було стільки його портретів, скільки висіло освітлених портретів Кучми.

     Згадайте, що  за  цим  - шахтарі,  що має бути перерозподіл - півтора мільярда, учителі - 500 мільйонів. Фінансування Пенсійного фонду  і дотація областей стають автоматичними незалежно від того, наскільки прогинається  хребет.  Тому  прошу  вас:  незважаючи  на політичні погляди подолати це вето. У нас є історичні мотиви.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України. Я хотів би відійти від політичного боку даного питання, а взяти  суттєвий  бік.  Отже,  відповідно  до документів,  котрі ми маємо,  Президент пропонує зменшити видатки на проведення  виборів Президента  України  з  25  мільйонів  гривень  до  15  мільйонів, вважаючи таке доцільним.  Це відповідь пану  Єльяшкевичу,  котрий, по-моєму,  і  спить  із  Президентом.  Що  не  запитання - все про Президента.

     Тепер про інше.  Якщо взяти ці конкретні поправки до  закону, то  тут  є  додаткові джерела фінансування для працівників охорони здоров'я, вугільної промисловості та військовослужбовців.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановні народні депутати! Вихід із ситуації, що склалася, я вбачаю в тому, щоб підійти до пропозицій Президента диференційовано,  проголосувати  за  подолання вето з окремих його пропозицій. І, мабуть, тоді ми знайдемо підтримку тих, хто не хоче голосувати в цілому.

     На мою думку,  справді, деякі пропозиції Президента слушні, і їх можна було  б  урахувати.  Зокрема,  це  стосується  пропозицій першої,  другої,  четвертої  і  сьомої.  Думаю,  що тоді і фракція "РеформиКонгрес", яка не хоче голосувати, голосувала б.

     Отже, пропоную  підійти  до  кожної   пропозиції   Президента зокрема і голосувати за подолання вето по кожній із них.

     Дякую.

     ГОЛОВА. А  чому  не  голосувати,  Володимире  Кириловичу,  за дев'яту пропозицію?  (Шум у залі).  Ви сказали:  стосовно  першої, другої,  четвертої  та сьомої.  Можна і стосовно інших подивитися, всі вони життєво важливі.

     Якщо вистачає  коштів  на   фонд   соціального   захисту   (2 мільярди), гадаю, ці питання ми повинні вирішувати.

     Геннадій Йосипович порушив питання, що потрібно створити фонд для  захисту  дітей.   Дуже   правильно,   та   незрозуміло,   хто користується Фондом соціального захисту.

     Проте ми  знаємо,  через  які банки цей фонд фінансується,  і дуже легко відстежити,  куди дані кошти надходять. Це ж не секрет. Вони будуть відстежені, але через певний час.

     Я просив би проголосувати і подолати вето.

     Будь ласка, голосуємо за подолання вето.

     "За" - 308.

     Спасибі (Оплески).

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

     (П і с л я п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні     колеги,     продовжуємо    засідання. Розглядається Закон України про угоди  про  розподіл  продукції  з пропозиціями   Президента   від  3  серпня  1999  року.  Доповідає заступник міністра фінансів  Василь  Васильович  Регурецький.  Сім хвилин. Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Вашій  увазі пропонується  розглянути  пропозиції  Президента України до Закону про угоди про розподіл продукції.

     Нагадаю, що 7 липня цього року Верховна Рада  прийняла  Закон про  угоди  про  розподіл  продукції,  яким відрегульовано порядок укладання угод між державою та інвестором щодо  розвідки,  пошуку, видобування і реалізації корисних копалин на території України. Це головне питання, що вирішувалося названим документом.

     У варіанті,  котрий подав Кабінет Міністрів (і відповідно був прийнятий указ Президента),  не передбачалося будь-яких податкових привілеїв  для   інвесторів   при   розподілі   продукції.   Тобто передбачалася   система  застосування  чинного  законодавства  про оподаткування,  але з  особливостями,  які  полягали  в  тому,  що інвестор за власним бажанням міг нараховану суму податку заплатити до Державного бюджету  в  натуральній  формі  за  рахунок  частини продукції, котра розподілялася і переходила до його власності.

     У ході  прийняття закону були внесені і прийняті деякі зміни, які передбачають пряме звільнення від чинних податків.  Такі норми передбачені у статті 25.

     З огляду на це Президент України відповідно до частини другої статті 94 Конституції  України  повернув  зі  своїми  пропозиціями Закон  про угоди про розподіл продукції і запропоновував Верховній Раді розглянути його повторно.

     Пропозиції Президента стосувалися,  повторюю,  статті  25.  У частині третій даної статті передбачено перелік податків,  які має сплатити інвестор на період дії угоди про розподіл продукції.  Тут подано вичерпний перелік податків,  проте в ньому немає податку на додану вартість.

     У частині  шостій  цієї  ж  статті  передбачається,  що   при реалізації  на  митній  території України набутої в ході розподілу продукції  інвестор  має  сплатити  податок  на  додану   вартість відповідно   до   чинного   законодавства  в  загальному  порядку. Внаслідок цього простежувалася невідповідність двох частин  однієї і  тієї  ж  статті:  у  частині третій інвестор вилучений із числа платників  податку  на  додану  вартість,  а  в   частині   шостій передбачається, що він є платником податку на додану вартість.

     Враховуючи це,  Президент  України  запропонував  доповнити у частині третій перелік податків,  які має сплатити інвестор у ході розподілу продукції і на період дії цієї угоди, податком на додану вартість.  І підкреслюється,  що, вивівши даного інвестора, даного суб'єкта із числа платників податку на додану вартість,  ми можемо породити ситуацію,  коли в ході  реалізації  продукції  на  митній території  України  такий  інвестор  може  подати позов до суду і, посилаючись  на  частину  третю  статті  25,   доводити,   що   не зобов'язаний  сплачувати податок на додану вартість,  оскільки він вилучений із числа платників податків.

     Щоб не сталося подібної  колізії,  ми  пропонуємо  в  частині третій в переліку податків додати податок на додану вартість.

     У частині  сьомій  статті 25 передбачено,  що при ввезенні на митну територію України  товарів  інвестор,  який  уклав  угоду  з державою  про  розподіл  продукції,  не  сплачує податок на додану вартість і акцизний збір.

     Президент пропонує слова "акцизний збір" вилучити.  Підставою для цього є ситуація,  що підакцизні товари, затверджені Верховною Радою,  на митній території продаються з акцизом.  При ввезенні на митну  територію  сплачується акциз,  і в ціні підакцизного товару має бути акциз. Це цілком логічно, і з цим треба погодитись.

     У абзаці другому частини сьомої  передбачається,  що  в  разі придбання  в межах території України товарів та інших матеріальних цінностей інвестором для виконання угоди  про  розподіл  продукції акцизний  збір  не  справляється,  а  податок  на  додану вартість справляється за нульовою ставкою. Президент України звертається до Верховної Ради з пропозицією даний абзац вилучити.

     Як складатиметься ситуація,  коли діятиме цей пункт? Стосовно акцизного збору я вже сказав:  не може бути, щоб підакцизний товар продавався  на  митній  території  з  акцизом,  а  якийсь  один із суб'єктів має купувати його без  акцизу,  тобто  дешевше  на  суму акцизного збору. Безумовно, продавець такого товару навряд чи може його продати будь-якому суб'єкту без сплати акцизного збору, тобто за  меншою  ціною,  оскільки  він зобов'язаний все-таки сплачувати акциз до Державного  бюджету.  Виникне  ситуація,  коли  продавець відмовлятиметься продавати товар без сплати акцизного збору.

     Роблю застереження  щодо  цього,  враховуючи,  що  в переліку підакцизних товарів нині основна частина обладнання, товари, котрі споживатиме  інвестор  на митній території,  не є підакцизними.  А такі товари,  як бензин, спирт, автомобілі, в Україні продаються з акцизом,  і  якомусь суб'єкту ми не можемо надати звільнення,  аби він продавав їх за нижчою ціною.

     І стосовно податку на додану вартість.  Застосування нульової ставки  для  окремого  суб'єкта  породжує  певну  колізію з чинним законодавством,  і,  залишивши таку ситуацію,  ми не зможемо діяти згідно  з ним.  Рано чи пізно будемо змушені повернутися до даного пункту і все-таки відрегулювати  сплату  цього  податку  для  всіх суб'єктів у однаковому режимі.

     Річ у  тім,  що  платником  податку  є  покупець  товарів,  а продавець зобов'язаний до ціни,  яку він пропонує покупцю,  додати чинну  ставку акцизного збору.  Законодавством передбачається,  що оподатковуються   не   суб'єкти,   а   товари.   Будьякий    товар оподатковується  відповідно  до  законодавства,  і в його ціні має бути податок на додану  вартість.  Отож  суб'єкт  не  може  купити пропонований  товар  на 20 відсотків дешевше,  оскільки він,  як і будь-який покупець,  має придбати за ціною,  за якою продасть йому продавець.  Тобто  колізія  між продавцем товару,  що зобов'язаний сплатити до бюджету податок на додану вартість, і покупцем, котрий може не купувати цей товар із податком. Через те не можна залишати даний пункт,  отже,  пропозиція Президента цілком слушна і до  неї треба прислухатися.

     Шановні народні  депутати!  Я  звертаюся  до вас із проханням прийняти пропозиції Президента й уточнити норми закону. Профільний комітет  не  підтримує  Президента  в  частині  податку  на додану вартість і щодо вилучення абзацу другого частини сьомої.  Я  хотів би,  щоб  депутати  уважно  прислухалися  до  наших обгрунтувань і все-таки змінили свою позицію, прийнявши запропоноване Президентом України.  Повторюю,  ми  змушені  будемо  повертатися до вирішення цього питання трохи пізніше.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я бачу,  є бажаючі  поставити  запитання. Прошу записатися на запитання.

     Висвітіть, будь ласка, список. Три хвилини.

     Депутат Семенюк. За нею - депутат Альошин.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій (Лівий центр).  Шановний  Василю Васильовичу,  погоджуюся з пропозиціями, які ви сьогодні представляєте.  До речі,  коли ми  розглядали  цей закон,  я була однією з опонентів і висловлювала зауваження, котрі ви сьогодні повторюєте.  Тобто хто  спішить,  той  людей  смішить. Хотіла  б запитати,  чи читали ви зауваження юридичного управління Секретаріату Верховної Ради?  Адже  вони  повністю  збігаються  із вашими пропозиціями.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Відповім відверто: зауважень юридичного управління Секретаріату Верховної Ради я,  на жаль, не читав, коли приймався закон. Я їх не бачив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Альошин.  Будь  ласка.  За ним - депутат Журавський.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний    Василю Васильовичу,  дозвольте задати запитання,  якоюсь мірою співзвучне із запитанням Валентини Петрівни.  Чи під  час  опрацювання  цього документа  у  Комітеті  з питань економічної політики Міністерство фінансів звертало увагу на висновки Комітету з питань  фінансів  і банківської діяльності, в яких ми теж попередньо застерігали проти варіанта документа з такими широкими пільгами щодо  оподаткування? Тобто фактично ще тоді передбачали, що може виникнути дана колізія і застосоване вето Президента.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановний Валерію Борисовичу, я підтверджую, що  під  час  доопрацювання  цього  документа спеціалісти Кабінету Міністрів,  котрі брали участь в обговоренні даного питання,  такі пропозиції вносили.  Міністерство фінансів зі свого боку надіслало письмовий відгук  про  неприйнятність  даних  пропозицій  під  час розгляду  законопроекту  в  другому читанні.  На жаль,  це не було враховано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський.  Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  чи прийдуть інвестори під цей закон?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Я такої гарантії,  безумовно, дати не можу. Проте в прийнятому законі дуже добре  виписано  всі  норми,  котрі зацікавлять будь-якого інвестора, нашого резидента чи нерезидента, видобутком корисних  копалин  на  митній  території  України.  Він привабливий,   бо   врахував,   як   розв'язано   такі  питання  в законодавстві  інших  країн,  зокрема   в   Росії.   Готуючи   цей законопроект,  ми врахували недоліки, які були там. Вважаємо закон привабливим,  інвестори  можуть  відгукнутися  та  погодитися   на виконання таких угод.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Алексєєв.  Будь ласка.  За ним - депутат Гуцол.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Я хотел бы задать  вам  вопрос  такого порядка.  Известно,  что  все бывшие советские республики,  хоть и независимы,  но деградация  у  них  идет  по  общему  сценарию.  И некоторые  из  них в вопросах деградации достигли больших успехов, некоторые - меньших.  Я думаю,  что учет опыта соседей будет очень важным.

     В частности,  когда аналогичный закон принимался в Российской Федерации,  там нашли целый  ряд  положений,  которые  практически делали  доступ  к их недрам на колониальной основе.  И они вовремя его отклонили.

     Скажите, пожалуйста, при разработке поправок к данному закону учитывался  ли  опыт Российской Федерации и опыт ее противостояния попытке взломать природные ресурсы страны,  обеспечив к ним доступ транснациональных корпораций?

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я, на жаль, фахівець з іншого профілю і займаюся питанням податків.  Тож не можу підтвердити,  наскільки враховані  всі  недоліки,  що  були  в  проекті  закону Російської Федерації.  Але фахівці,  котрі працювали над нашим законопроектом (це був досить тривалий період), безумовно, врахували всі колізії, які виникали в Росії.  Вони можуть дати вам  ширшу  інформацію.  Я думаю, що це було враховано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена  партія   України.   Шановний   доповідачу! Скажіть,  будь ласка,  чи даний закон захищає національні інтереси нашої  держави?  Якщо  ви  доведете,  що  це  так,  то  я  готовий підтримати його і просити всіх колег зробити так само.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Можу підтвердити, що процеси пошуку, видобутку   корисних   копалин   вимагають   великих   інвестицій. Враховуючи,  що  наші безпосередні резиденти мають обмаль ресурсів для проведення робіт з видобутку  корисних  копалин,  даний  закон розраховується передусім на зовнішнього інвестора.  З цієї позиції він захищає інтереси держави.  Тобто видобуток  корисних  копалин, задоволення наших потреб у такій продукції в інтересах держави.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

     Співдоповідає заступник  голови Комітету з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій народний депутат Чукмасов Сергій Олександрович.

     П'ять хвилин. Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська  область).  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні колеги!   Я   сьогодні  маю  нагоду  викласти  аргументи  стосовно пропозицій Президента.

     Статтею 25 закону не  передбачено  звільнення  інвестора  від сплати  податку на додану вартість при виконанні угод про розподіл продукції.  Він вноситься в натуральній формі ліквідною продукцією

-   нафтою,   газом,   поліметалами   тощо   і  має  безпосередньо зараховуватися до держрезерву.  За нинішніми схемами  фінансування Держкомрезерв  закуповує  аналогічні  товари  за рахунок бюджетних коштів.

     На нашу  думку,  зовсім  недоцільно  виводити  ПДВ  зі  схеми розподілу  продукції,  по-перше,  через недосконалі механізми його відшкодування, по-друге, через постійні зміни до Закону про ПДВ. А завдання  Закону  про  угоди  про  розподіл  продукції  - створити стабільні  умови  підприємницької  та   інвестиційної   діяльності стратегічному інвестору,  який готовий вкласти кошти в розвиток та видобуток корисних копалин.

     До речі,  у варіанті Закону про угоди про розподіл продукції, внесеному  Кабінетом  Міністрів України,  передбачалася можливість заміни сплати ПДВ у грошовій формі розподілом продукції.

     Висновок щодо цього:  пропозицію Президента України відхилити як   таку,   що   створює  несприятливі  умови  для  інвестиційної діяльності  в  Україні  і  сприятиме  переорієнтації   потенційних інвесторів у сусідні країни СНД - Росію,  Казахстан,  Азербайджан, де ПДВ при виконанні угод про розподіл продукції не сплачується.

     Далі. Абзацом першим частини  сьомої  статті  25  передбачені звільнення  від  сплати  акцизного  збору  при  ввезенні  на митну територію  обладнання,  матеріалів,  але  тільки  призначених  для безпосереднього  виконання  угод  про розподіл продукції і перелік яких становить додаток до конкретної угоди про розподіл продукції.

     Абсурдним є звинувачення високих посадових осіб Адміністрації Президента України на адресу Верховної Ради,  висловлене у виступі по радіо наприкінці серпня,  що ми створюємо умови  для  завезення ешелонів спирту в Україну,  котрий нібито потрібний для протирання геологорозвідувальних бурів.

     Потенційного інвестора,  який укладає угоди на  20-30  років, турбує   постійне   розширення   переліку   підакцизних   товарів. Наприклад,  чотири  роки  тому  підакцизними  товарами   не   були комп'ютери та легкові автомобілі.  І хто знає, чи через три-чотири роки не стануть підакцизними товарами вантажні автомобілі.  А  для геологорозвідки  потрібні  не  тільки  вантажівки  для перевезення породи, а й технологічне обладнання.

     Більше того,  в нашу версію Закону  про  угоди  про  розподіл продукції  включено  захисне положення,  якого,  до речі,  немає в законах інших країн:  про зобов'язання Кабінету Міністрів  України автоматично розірвати угоди з інвестором із відшкодуванням збитків у  разі  виявлення  порушення  інвестором  умов  угоди   під   час обов'язкових   періодичних   комплексних   перевірок.  Проте  який інвестор,  уклавши свої  кошти,  ризикуватиме  ними  заради  таких речей?

     Водночас, розуміючи  складну  політичну  ситуацію з огляду на непринциповість положення про наявність або відсутність пункту про сплату   акцизного   збору   для  серйозного  інвестора,  пропоную погодитися з пропозицією Президента про вилучення слів "і акцизний збір" із абзацу першого частини сьомої статті 25 закону.

     Далі. Не  можна  погодитися  з  пропозицією  Президента  щодо вилучення абзацу  другого  частини  сьомої  статті  25  закону  як такого, що дискримінує національного виробника.

     Згідно з  положенням  закону при ввезенні інвестором на митну територію обладнання та матеріалів,  призначених (я це підкреслюю) для  виконання  робіт за угодою з розвідки та видобування корисних копалин,  ПДВ  не  сплачується.  Якщо  ж  інвестор   хоче   купити аналогічний товар в Україні,  він мусить платити ПДВ. Звісно, ті ж труби для обсадки свердловин купуватимуть не  на  Південнотрубному заводі в місті Нікополі та заводі імені Карла Лібкнехта,  а у фірм Манесмана і Крупа в Німеччині, що є абсурдом.

     Щодо аргументів про  відшкодування  з  бюджету  сум  ПДВ  при купівлі  в  Україні обладнання та матеріалів,  то вони несерйозні. Український виробник під час  продажу  товарів  інвестору  сплачує ПДВ,  і  бюджет  буде  лише  повертати  із затримкою в часі раніше сплачені суми,  тобто бюджет нічого не  програє.  Будуть  створені додаткові   робочі   місця,  вітчизняні  заводи  розширять  випуск продукції,  в бюджет підуть надходження з  інших  видів  податків, зокрема і на прибуток.

     Водночас, якщо  ми вже запропонували повернутися до стягнення акцизного збору під час ввезення в  Україну  підакцизних  товарів, потрібних  для  виконання  угод  про  розподіл продукції,  логічно стягувати акцизний  збір  і  з  аналогічних  товарів  українського походження.

     Висновок. Пропозицію  Президента  врахувати  частково,  абзац другий частини сьомої статті 25 залишити,  але  в  ньому  вилучити слова: "акцизний збір не справляється".

     І загальні  висновки стосовно зауважень.  Перше.  Не приймати пропозицію щодо доповнення частини третьої статті 25 новим абзацом такого змісту: "податок на додану вартість".

     Друге. У частині сьомій статті 25 в абзаці першому слова:  "і акцизний збір",  а в абзаці другому слова:  "і  акцизний  збір  не справляється" вилучити.

     У мене все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сергію   Олександровичу.  Сідайте,  будь ласка, на місце.

     Шановні колеги,  ніхто із записаних не наполягає на  виступі? Тоді зосередьтеся, будь ласка, будемо приймати рішення.

     Шановні колеги,  нагадую,  що  профільний  комітет  (і Сергій Олександрович щойно доповідав) пропонує подолати  вето  Президента не  на  всі пропозиції.  Але все одно згідно із законом ми повинні приймати  рішення  про  подолання   вето.   Якщо   погодимось   із пропозиціями комітету (тобто щодо двох моментів вони погоджуються, а щодо одного - ні),  то в такому  вигляді  закон  піде.  Якщо  не приймемо цього, - будемо шукати інше рішення.

     Отож ставиться на голосування пропозиція комітету,  суть якої зводиться до  того,  щоб  з  приводу  доповнення  абзацом  частини третьої  статті  25  подолати вето,  а з двома іншими зауваженнями Президента погодитися.

     Ще раз нагадую,  що ставиться  питання  про  подолання  вето, тобто потрібно набрати 300 голосів.

     Зал готовий?  Депутате Білоус, ваше місце вже трішки в іншому кінці залу,  ви  заблукали.  Знову  вирішили  повернутися  у  свої пенати? Зрозуміло.

     Голосуємо про подолання вето. Будь ласка.

     "За" - 198.

     Шановні колеги,  зачекайте,  будь ласка. Ще раз нагадую, ми з деякими пунктами погоджуємося і  зараз  до  цього  перейдемо.  198 голосів  -  отже,  рішення  про  подолання вето не прийнято.  Тому пропоную зробити таким чином.  Оскільки профільний комітет з двома пропозиціями погодився, приймімо рішення погодитися з пропозиціями Президента,  наберемо належних 226 голосів і  направимо  закон  на повторний підпис Президенту.  Немає заперечень?  Голосуємо? (Шум у залі). На всі, звичайно, бо ми вето не подолали.

     Ставиться на голосування пропозиція погодитися з пропозиціями Президента   і  прийняти  закон  в  цілому.  Тут  потрібна  проста більшість. Голосуємо.

     "За" - 197.

     Шановні колеги,  пояснюю ситуацію.  Якщо ми зараз не приймемо ніякого рішення,  то згідно з Регламентом законопроект буде знятий із розгляду на нинішній сесії.  Якщо ми цього хочемо,  значить, не приймаймо  ніякого  рішення.  Якщо я правильно зрозумів,  і Василь Васильович,  і Сергій Олександрович доводили залу,  що такий закон потрібний.  Так?  (Шум у залі).  Рішення комітету зводиться ось до чого... Рішення комітету ми не проголосували, бо не подолали вето. Тому пропоную погодитися з пропозиціями Президента проголосувати і направити йому документ на повторний підпис.

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон  депутата  Черняка.  А  потім проголосуємо.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую.  Адаме  Івановичу,  мені здається,  що ви припускаєтеся помилки.  На мою  думку,  нам  потрібно,  враховуючи позицію комітету,  подолати вето з однієї пропозиції Президента, а за дві інші проголосувати  226-ма  голосами.  І  тоді  вийдемо  на нормальне рішення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Володимире Кириловичу,  нагадую рішення Конституційного Суду,  в якому йдеться про те,  що немає значення, скільки є пропозицій і зауважень Президента.  Якщо треба подолати, то голосується закон у цілому потрібною кількістю голосів  -  300. Будь  ласка,  не  сперечаймося,  буквально  кілька  хвилин  тому я дивився це рішення. Ми не подолали вето Президента (Шум у залі).

     Ще раз?  Проголосуймо ще раз.  Хто за те,  щоб  проголосувати редакцію  комітету,  суть  якої  зводиться  до того,  щоб з однієї пропозиції подолати вето,  а  з  двома  іншими  погодитися,  прошу визначитися.

     "За" - 225.

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Дозвольте привернути вашу  увагу  до  суті  дискусії,   яка   розгорілася.   Не   треба акцентувати:  це вето Президента,  пропозиції профільного комітету чи пропозиції Міністерства фінансів.

     Чим відрізняються дві позиції,  які сьогодні розглядаються  в залі?   На   закон,   який   був  проголосований,  накладено  вето Президента, і тепер Президент пропонує внести до нього зміни. Що б там  не  казав шановний народний депутат Чукмасов,  але якщо ми не приймемо  пропозиції   Президента,   то   породимо   дискримінацію національного  інвестора  й іноземного.  Суть Закону про угоди про розподіл продукції полягає в тому,  що саме  розподілом  продукції захищаються права іноземного інвестора. Він не повинен мати ніяких інших пільг ні з ПДВ,  ні з акцизу,  ні з якихось  інших  податків проти національного інвестора.

     Цей закон дуже потрібний. Енергетична проблема загострюється, нам  треба  залучити  кошти.  Але  ми  не  повинні  дискримінувати вітчизняного  інвестора.  Я  дуже  прошу вас підтримати пропозиції Президента  щодо  трьох  позицій,   які   усувають   дискримінацію національного інвестора, і хай закон працює.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  ще раз нагадую. Для того щоб подолати вето Президента будь-яке,  хоча б стосовно  однієї  з пропозицій   (погоджуємося  чи  не  погоджуємося),  треба  набрати щонайменше 300 голосів.  Якщо ми  не  набираємо  300  голосів,  то Президент  має  право  знову  не підписувати цей закон і повернути його нам на повторний розгляд.

     Якщо ж  ми  приймемо  рішення  повністю  погодитися  з  усіма пропозиціями  Президента,  тоді  він автоматично після направлення нашого закону йому на підпис підпише цей закон і  останній  набере чинності.

     Прошу з цього виходити під час голосування.

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Адаме Івановичу, коли розглядався даний законопроект,  я була головним опонентом і невипадково казала,  що треба прислухатися до юридичного управління Секретаріату Верховної Ради.  Слава Богу,  що в юридичному  управління  та  Адміністрації Президента є помірковані люди, які запропонували вето Президента в частині,  що стосується оподаткування і пільг у  сплаті  податків. Але дозвольте звернути вашу увагу ось на що.

     Сьогодні Комітет Верховної Ради з питань економічної політики не говорить про зауваження нашого  юридичного  управління  від  16 липня  1999  року  про  те,  що  треба вилучити статтю 32,  в якій зазначено,  що в угодах про розподіл продукції,  що укладаються за участю іноземного інвестора,  передбачається відмова нашої держави від судового імунітету. Це - втрата державності.

     Звертаюся до правих і до лівих. Ми в цьому залі клали руку на Конституцію,  що  будемо зберігати свій суверенітет.  Тому я прошу уважно поставитися до зауважень  юридичного  управління,  потрібно вилучити статтю 32 і врахувати всі зауваження Президента.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чукмасов. Будь ласка.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Уважаемый Адам Иванович, сейчас речь не идет о статье 32.  Валентина Петровна опять или откуда-то пришла,  или не разобралась,  о  чем  идет  речь.  Обсуждение этой статьи было уже здесь при втором чтении, решение принято.

     Поскольку, я  вижу,  не  будет  преодолено  вето  по   одному замечанию,   у   меня   есть   предложение  согласиться  со  всеми замечаниями Президента и принять этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

     Шановні колеги,  ми дійшли згоди у тому, що в даній ситуації, коли набрали тільки 198 голосів за подолання вето,  мабуть, цілком логічна  пропозиція  співдоповідача.  Погодьмося  із  зауваженнями Президента,  приймімо  рішення  з  цього приводу і повернімо закон йому на повторний підпис. Голосується така пропозиція. І Валентина Петрівна про це саме казала.

     "За" - 224.

     Шановні колеги, ще раз повторюю: ідеться про те,  щоб погодитися з  усіма  пропозиціями,  включаючи пропозицію  Президента  про  те,  що  іноземний  інвестор  сплачує податок на додану  вартість.  Голосуємо  (Шум  у  залі).  Акциз  і податок. Щодо акцизу вони погоджуються, тобто всі інші пропозиції.

     "За" - 246.

     Рішення прийнято. Дякую.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо  органів  охорони водних  ресурсів)  -  друге  читання.  Доповідає голова Комітету з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією Кармазін Юрій Анатолійович.  Але я щось  його  не  бачу.  В  кулуарах?  Я  прошу кандидата в Президенти зайти до залу.

     Тоді, якщо ми готові...  Шановні колеги,  оскільки доповідача немає...

     Я з  вашої  згоди  гляну  на  законопроект.  Шановні  колеги, візьміть,   будь  ласка,  цей  законопроект  і  побачите,  що  всі пропозиції,  які подавали народні депутати,  повністю враховані до другого читання. Тому пропоную підтримати документ.

     Юрій Анатолійович   уже   з'вився.   Він  також  просить  вас підтримати.

     У цілому голосуємо, оскільки всі пропозиції враховані.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Комітет урахував майже всі пропозиції.  Тільки дві пропозиції враховані частково. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуйте, будь ласка.

     "За" - 213.

     Шановні колеги,  я  розумію,  що  не  встигли.  Зосередьтеся. Михайле Петровичу Ковалко,  Іване Васильовичу  Діяк,  будь  ласка, голосуйте.

     КАРМАЗІН Ю.А.   Шановні   народні   депутати,  враховані  всі пропозиції,  що стосувалися зменшення кола суб'єктів,  які  можуть накладати штрафи.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

     "За" - 257.

     Закон прийнятий у цілому. Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     -----------

     Слухається питання  про  проект  Постанови Верховної Ради про погашення  заборгованості  з  виплати  стипендій  студентам  вищих навчальних   закладів  (ви  пригадуєте,  що  минулої  п'ятниці  ми прийняли таке рішення).

     Доповідає міністр освіти Валентин Олександрович Зайчук.

     П'ять хвилин. Будь ласка.

     ЗАЙЧУК В.О.,   міністр   освіти   України.   Шановний   Адаме Івановичу!   Шановні   народні   депутати!   Я   хотів  би  стисло поінформувати про початок навчального року, але з огляду на те, що обмежений у часі, скажу буквально кілька слів.

     Майже всі  23  тисячі  навчальних  закладів  різних  типів  і профілю розпочали навчальний рік з 1 вересня.  Вперше  за  останні роки  на  високому рівні закінчився прийом до професійно-технічних училищ   (прийнято   230   тисяч   осіб),   навчальних    закладів першогодругого    рівня    акредитації    -    166   тисяч   осіб, третього-четвертого рівня - 290 тисяч.  Все це дало змогу зберегти чільне  місце  України в Європі стосовно відносної кількості осіб, які навчаються.

     Суттєво зменшилася заборгованість із виплати заробітної плати працівникам  освіти.  Я  далекий  від оптимізму у цій справі,  але погляньте  на  факти.  З  місцевих  бюджетів,  тобто  фінансування середніх шкіл,  загальна сума заборгованості на сьогодні становить 233,6 мільйона гривень,  або в середньому по державі 1,3 місячного фонду  заробітної плати.  Для порівняння скажу,  що за станом на 1 вересня 1997 року (а саме  тоді  розпочав  роботу  нинішній  склад уряду)   дана   цифра  становила  3,6  місячного  фонду.  Те  саме стосується заробітної плати працівників інших навчальних закладів.

     Хочу підкреслити,  що з Державного бюджету вперше  за  багато років повністю профінансовано поточну заробітну плату.  Залишилися борги минулих років, які теж скорочуються.

     Якщо на початок поточного року заборгованість із  цих  виплат становила  170,3 мільйона гривень,  то на сьогодні вона зменшилася до 80,6 мільйона гривень, що становить приблизно півтора місячного фонду.

     Щоб закінчити з початком нового навчального року,  додам,  що попри всі  негаразди  вдалося  ввести  71  школу  на  19,9  тисячі учнівських місць і поступово завершити підготовку до опалювального сезону.

     Слід зазначити,  що в  нинішньому  році  відбулися  позитивні зрушення  в  організації  літньої оздоровчої кампанії,  насамперед студентів.  На згадані цілі Державним бюджетом  було  виділено  15 мільйонів гривень,  що дало змогу оздоровити понад 150 тисяч учнів і студентів із числа сиріт і малозабезпечених сімей.

     Тепер щодо порядку денного.  Уряд  завжди  розглядав  питання стипендіального   забезпечення   як   одне   з   головних  завдань соціально-гуманітарної  сфери.  Заходи,  котрі   вживалися,   дали можливість  із  1 липня 1997 року і донині зменшити заборгованість із виплати степендій з Державного бюджету з 86  мільйонів  гривень до 66 мільйонів, або на 23,3 відсотка.

     Дані борги  розподілені  пропорційно між контингентами різних типів навчальних закладів.  Ці цифри виглядають таким чином. У ПТУ заборгованість   із  виплати  стипендій  становить  27,4  мільйона гривень,  у технікумах і коледжах - 6,5 мільйона гривень,  у вищих навчальних закладах - 32 мільйони гривень.

     Особливої інтенсивності  згаданий  процес  виплати  стипендій набув у поточному році. За останні роки нинішньому складу Кабінету Міністрів  вдалося  забезпечити стовідсоткову (я хочу підкреслити) поточну виплату  стипендій  та  зменшити  заборгованість  на  33,3 мільйона гривень.

     Варто відзначити,  що  у  двох областях,  а саме - Одеській і Рівненській,  повністю ліквідовані всі борги  студентам  й  учням. Мінімальні   суми   становлять   борги   у   навчальних   закладах Дніпропетровської,  Житомирської,  Закарпатської, Кіровоградської, Полтавської та Харківської областей.

     Наведені розрахунки,  виконані Міністерством фінансів і нашим міністерством,  дають мені змогу доповісти, що остаточне погашення заборгованості буде здійснене протягом двох наступних місяців.

     Не завантажую  вас цифрами,  оскільки всі довідкові матеріали вам роздані.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентине Олександровичу. Все оперативно, все правильно.

     У депутата Гуцола є запитання.  Тоді, будь ласка, запишіться. Прошу висвітити список.  Записано 32 народних депутати.  Я  думаю, цілком достатньо. Відведемо п'ять хвилин.

     Депутат Журавський. За ним - депутат Федоренко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Валентине Олександровичу,  всім помітна ваша  особиста  активність стосовно  погашення  заборгованості  з виплати стипендій студентам вищих навчальних закладів, а також зарплати вчителям.

     У мене  таке   запитання.   Воно   цікавить   виборців,   які звертаються не тільки до мене,  але й до всіх депутатів, обраних у мажоритарних округах. Як скоротити борги минулих років вчителям?

     Дякую.

     ЗАЙЧУК В.О.  Хотів би привернути вашу увагу до  того,  що  ми скоротили  борги  за  минулі роки - 1,3 місячного фонду по державі (мається на увазі виплата цьогорічних і торішніх боргів).

     Слід сказати,  що останнім часом,  особливо  в  серпні,  були надані  дотації.  Тепер  виплачують субвенції для місцевих органів влади дотаційних областей,  що  зняло  велику  напругу  з  виплати заробітної плати.

     Значна частина  областей  повністю погасила борги,  ввійшла в поточне фінансування.  Залишилось десь 12  областей,  котрі  мають заборгованість  до 2,3 місячного фонду.  Рівненщина має 3 місячних фонди, решта до 1 жовтня за графіком повинні борги погасити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федоренко.  Будь ласка.  За нею - депутат Матвієнков.

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово Краснякову.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины.

     Уважаемый Валентин Александрович!  Хотелось бы услышать  вашу трактовку  вчерашнего указа Президента.  Сегодня мы услышали,  что задолженность по стипендиям составляет более 60 миллионов гривень.

     Сегодня утром   сообщают,    что    Президент,    наконец-то, позаботился  о  наших  студентах  и  с 1 числа стипендия студентам составит не 10 гривень 80 копеек,  а 25 гривень.  Сказано,  что из бюджета на эти цели понадобится 112 миллионов гривень.

     Игорь Александрович нам только что сказал, что мы, дай Бог, в этом году бюджет выполним  на  85-87  процентов.  Скажите,  откуда Президент,  страна,  правительство  возьмут  деньги  на  повышение стипендий,  если мы сегодня имеем такую задолженность?  И не будем ли  мы  к  1  января  иметь  задолженность  не  в 60 миллионов,  а значительно больше?

     Спасибо.

     ЗАЙЧУК В.О.  Дякую за запитання.  Але я хотів  би  привернути увагу до того,  що ці засоби масової інформації невірно трактували слова Президента.  Указу такого немає, Президент просто сказав, що він розглядає питання про підвищення стипендій. Зараз ми проводимо розрахунки.  З розрахунку на два місяці,  які нам  необхідно  буде дофінансувати   в  межах  обсягів  загальних  фінансувань,  це  35 мільйонів. Це ми розрахували до кінця поточного фінансового року.

     Я підтверджую,  що ми погасимо заборгованість  із  стипендій, тому що,  ви пам'ятаєте, на погашення заборгованості із соціальних виплат виділено 1 мільярд гривень.  Ми зараз ці кошти отримуємо  і поступово  гасимо борги.  Я хочу ще раз підкреслити:  ми ввійшли в графік  поточного  фінансування,  розрахувалися  з   виплатами   з Державного  бюджету  за  серпень  і  вже розпочали фінансування за вересень.  Частина  навчальних  закладів  уже  одержує  аванс   за вересень.

     Щодо цих  30  мільйонів  гривень.  Ми  зараз  справді  робимо розрахунки, щоб підвищити стипендію. Крім того (я хочу звернути на це  вашу  увагу),  ми  розпочали  компенсаційні  виплати за проїзд студентів.  Планувалося,  ви пам'ятаєте,  30 мільйонів гривень. Ми уже  виплатити  10  мільйонів  і  поступово  погашаємо борги,  щоб виплатити компенсацію за проїзд студентів на автотранспорті.  А із залізницею  ми  зробили  перезалік  і  зберегли  пільговий  проїзд студентів  (за  50  відсотків  вартості  квитка).  Ми  робимо   ці розрахунки, вивчаємо ситуацію.

     Щодо джерел   фінансування.   Ці   пропозиції   розглядаються Міністерством фінансів спільно з нашими  спеціалістами  для  того, щоб   визначитись   із   джерелами   фінансування  для  підвищення стипендій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Валентин Александрович!  Понятно,  что деньги нужно  искать,  студентам  нужно  выплачивать стипендии.  Но есть, наверное,  внутренние резервы, о которых можно было бы поговорить. Возьмем  горПТУ,  например.  Давайте  ответим  на основной вопрос: прежде всего что это за подразделение и  кого  оно  готовит?  Если людей, которым дается среднее образование, - это один вопрос. Если специалистов на конкретные рабочие  места  -  это  второй  вопрос. Нужна  ли  нам тогда такая разветвленная сеть и должна ли она быть оторвана от промышленных предприятий?  Может быть, проще подвинуть ее  к  промышленным  предприятиям  и  за  счет этого сократить эту разветвленную  сеть?   Там   студенты   не   получают   стипендию, преподаватели  - заработную плату.  В концеконцов получаем "сырых" специалистов,  которых  на  промышленных  предприятиях   вынуждены переучивать   на  рабочих  местах.  Эффективность  этой  учебы  на сегодняшний день?

     ЗАЙЧУК В.О.  Дякую за запитання,  але я хотів би  вам  задати запитання:  коли  ви  останній  раз  були  у професійно-технічному училищі?  Ну,  тоді  ви  у  невдале   професійнотехнічне   училище потрапили.  А  ми  стосовно  професійно-технічного  училища  діємо згідно із Законом про професійно-технічну освіту,  який прийнято в цьому залі.  А взагалі я хочу вам сказати,  що поки ми не привчимо народ робити щось руками, у нас ніколи не буде достатку. Далі я не розшифровую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине  Олександровичу,  яке співвідношення по заборгованості студентам між Державним бюджетом і місцевими?

     ЗАЙЧУК В.О.   У   нас    на    місцевому    бюджеті    тільки культосвітучилища  і медучилища.  Заборгованість місцевих бюджетів десь на 12 відсотків більша, ніж Державного бюджету. Я підкреслюю, тільки   медучилища   і  культосвітучилища.  Решта  на  Державному бюджеті...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 66 мільйонів,  включаючи... Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Співдоповідає заступник  голови  Комітету  з  питань  науки і освіти Сергій Іванович Дорогунцов.

     Будь ласка, п'ять хвилин.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановні  народні  депутати!  Шановні  гості! Шановні  студенти,  представники яких сьогодні присутні в залі!  Я хотів би сказати,  що обговорення питання,  яке, сподіваюсь, зараз перебуває в центрі вашої уваги,  викликано тим,  що ситуація,  яка склалася у вищій школі всіх ступенів або  рівнів,  є  надкризовою, інакше її не можна назвати.

     Студенти (основна їх маса) живуть у таких жахливих умовах,  в яких вони ще ніколи не жили.  Це  результат  соціально-економічної політики і політики по відношенню до вищої школи,  яка проводилася і проводиться нинішнім урядом і його попередниками та  нинішнім  і попереднім Президентами.

     Я хотів   би  вам  нагадати,  що  студенти  вищих  навчальних закладів (від закладів початкової вищої до  повної  вищої  освіти) одержують  стипендію  у розмірі 7,7 гривні та 9 гривень 9 копійок. Скажіть,  будь ласка,  кому вдалося прожити на таку стипендію?  До того  ж  плата  за  проживання  в  гуртожитку  сягає від 7 гривень (зверніть увагу,  при стипендії 7  гривень!)  до  20  гривень.  Це становить  приблизно  100  або  300 процентів стипендії,  яку вони одержують.

     Я хочу вам  також  нагадати,  що  в  повоєнний  період  плата студента   за  гуртожиток  становила  1  процент  його  стипендії. Підкреслюю,  1 процент,  а сьогодні  -  100-300  процентів.  Отака ситуація склалася.  Крім того,  немає підручників.  Один підручник коштує від 20 до 50 гривень, і їх немає, бо державне замовлення на підручники   через   недофінансування   виконано  лише  на  кілька процентів і за назвами, і за тиражами.

     66 мільйонів  гривень  -  це  борг  держави  студентам,   які навчаються у вищих державних навчальних закладах.  Прикиньте, якщо у нас за держзамовленням навчається 1 мільйон  студентів  (я  беру вищу  школу),  то  заборгованість - 66 гривень на студента.  Тобто студент не одержує стипендії  7-8  місяців!  А  якщо  врахувати  і систему середньої освіти,  то виявиться,  що студенти не одержують стипендії принаймні 5-6 місяців.

     Така гостра  ситуація  призвела  до  того,  що   представники студентської  молоді  почали  голодовку,  і це стало поштовхом для включення даного питання  в  порядок  денний  засідання  Верховної Ради.  Сьогодні перед вами лежить проект постанови,  який частково вирішує це питання.

     У подальшому Комітет з питань науки і освіти планує внести на ваш  розгляд  проект  Закону  про вищу освіту.  Цим законопроектом передбачається  встановлення  стипендії  студентам   державних   і муніципальних   навчальних  закладів  на  рівні  не  менш  як  два неоподатковуваних мінімуми, тобто 34 гривні. Це мізер! На ці гроші прожити  не  можна!  Але  це  вже в кілька разів більше,  ніж вони одержують сьогодні.

     Студенти ставлять вимогу:  встановіть нам стипендію на  рівні прожиткового мінімуму.  Я вважаю,  що це вимога справедлива, бо на суму,  меншу цього мінімуму,  людина вижити  не  може,  а  студент сьогодні  -  усе-таки  людина.  Він  -  людина,  і  він - майбутнє України!  Як вони можуть жити на 8 гривень? Як вони можуть жити на 9 гривень і навіть на 15 гривень (це підвищена стипендія)?

     Я думаю,  що Верховна Рада при розгляді проекту закону врахує все це і прийме правильне, зважене рішення.

     І останнє. Студенти просили, якщо буде ваша воля, одному з їх представників надати слово для виступу.

     Я закликаю  вас  прийняти постанову,  яка передбачає в рамках бюджету  мінімальні  витрати  на  погашення  заборгованості  перед студентами.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу. Сідайте. Тільки я думаю, що всі погодяться з тим, що студент - не тільки сьогодні людина, а й  завтра  і  післязавтра  залишиться  людиною,  але  буде  вже не студентом, а спеціалістом.

     Шановні колеги!  Записалися на виступ три народних  депутати. Можливо,  давайте поступимо таким чином. При прийнятті постанови я надам їм можливість (напевно,  у них є якісь суттєві доповнення до проекту постанови) внести пропозиції. Тобто ми проголосуємо проект постанови за основу,  а потім,  коли будемо голосувати  в  цілому, заслухаємо пропозиції.

     Шановні колеги!  Напевно, ви звернули увагу, що є два проекти постанов.  Проект  постанови,  який  доповідав   від   профільного комітету академік Дорогунцов,  і проект постанови,  який ще раніше був підготовлений народним депутатом Габером.  По суті, ці проекти ідентичні, окрім першого пункту. Народний депутат Габер пропонує в десятиденний термін погасити заборгованість, а в проекті постанови профільного  комітету  йде мова про те,  щоб протягом двох місяців вирішити це питання.

     Я думаю,  що  ми  визначимося  з  цим,  але  будемо  виходити все-таки  з реальностей.  Можна проголосувати,  щоб і за один день погасити заборгованість.  Але,  зрозуміло,  ця постанова  не  буде виконана.   Тому   давайте  все-таки  приймемо  за  основу  проект постанови,  підготовлений від імені профільного комітету  народним депутатом Дорогунцовим.

     Я ставлю  на голосування пропозицію прийняти за основу проект постанови депутата Дорогунцова.  Прошу підтримати. Хороший проект, він реальний і задовольняє всі сторони.

     "За" - 233.

     За основу прийнято.

     Шановні колеги,  у  кого є доповнення?  Будь ласка,  депутате Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Адаме Івановичу!  У  мене  є конкретні пропозиції.  Перше.  При розробці механізму і при наданні доручення уряду про  підвищення  стипендій та погашення заборгованості обов'язково слід вказати, що стипендії мають  призначатися  диференційовано,  залежно  від  матеріального становища.  Тобто  мова йде про такий вид стипендії,  як соціальна стипендія.

     Друге. Джерела.  Я пропоную пункт 4 записати  так:  "Доручити Кабінету   Міністрів,   Національному   банку   внести   узгоджені пропозиції щодо включення до бюджету  всіх  позабюджетних  фондів, крім  Пенсійного,  у  тому  числі  і  благодійницьких  (насамперед президентського фонду соціальної допомоги).  Направити ці кошти на освіту..." і таке інше. Це майже півтора мільярда гривень. Це все, що я хотів сказати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Станіславе    Миколайовичу.     Депутат Кириленко. За ним - депутат Сирота.

     КИРИЛЕНКО В.А.   Народний   рух   України.   Шановні  народні депутати!  Шановний Адаме Івановичу!  Мені здається, що ми повинні порушити,  якщо вже розглядається такий проект постанови,  також і питання про  пільги  студентам  на  проїзд.  Ясна  справа,  що  ми прийняли доповнення до Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні,  який нібито передбачає те  що  уряд буде  враховувати  існування пільг студентам на проїзд і потребу в них.  Але три останні роки під час затвердження бюджету це питання виникає   знову   і  знову,  незважаючи  на  те  що  є  відповідне законодавство.  Тому я пропоную окремо в пункті 4 чи,  якщо пройде пропозиція  депутата  Ніколаєнка,  в  пункті 5 записати:  Кабінету Міністрів України вжити необхідних заходів щодо забезпечення пільг студентам на проїзд у міжміському транспорті.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Сирота.  Будь  ласка.  За  ним - депутат Красняков.

     СИРОТА М.Д.  Дякую,  Адаме Івановичу. Фракція Трудової партії України.  Шановні колеги! Складається враження, що ми працюємо під тиском обставин, а не намагаємося упередити події. Тут у другому і третьому  пунктах говориться про погашення заборгованості з виплат стипендій студентам вищих навчальних закладів, очевидно, через те, що вони прийшли до стін Верховної Ради.

     Ще важча  ситуація склалася в професійно-технічних навчальних закладах.  Там значно жахливіша картина.  То,  може,  ми не будемо чекати,  поки  студенти  профтехучилищ  прийдуть до стін Верховної Ради,  а запишемо в пункті 2:  погасити заборгованість  з  виплати стипендій  студентам  не  тільки  вищих  навчальних закладів,  а й професійно-технічних училищ?  І внесемо (пункт 3) зміну не  тільки до  Закону про вищу освіту,  а й до Закону про професійно-технічну освіту?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Красняков.  Будь ласка.  За ним - депутат Косаківський.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Уважаемые народные депутаты! Я не оговорился, задавая вопрос Валентину Александровичу,  когда сказал,  что готов указ  Президента  о  повышении  стипендий  учащимся высших учебных заведений.  Было названо,  что стипендия достигнет 25 гривень;  из бюджета надо 112 миллионов гривень.

     Если у нашей исполнительной власти, у Президента Украины есть дополнительные источники поступлений в бюджет,  то давайте  мы  во втором   пункте:  "Кабінету  Міністрів  України  вжити  необхідних заходів щодо погашення до 1 листопада..." запишем - "до 1 жовтня". То  есть  надо  погасить существующую задолженность - 66 миллионов гривень,  а тогда согласно  указу  Президента  повышать  стипендии студентам. Давайте изменим срок - с 1 октября.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Ми є свідками того, як  при  великій  заборгованості  із  зарплати  і стипендій великі державні  кошти  витрачаються  на  масові   заходи,   презентації, патронати   і   таке   інше,   що   треба  розглядати  як  елемент передвиборчої агітації  нинішнього  Президента.  Тому  я  пропоную записати в цій постанові, що до повного погашення заборгованості з виплати заробітної плати і стипендій забороняється фінансування  з Державного бюджету будь-яких масових заходів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів.  Я  пропоную в другому пункті зазначити, що потрібно погасити заборгованість із стипендій і   студентам  вищих  навчальних  закладів  та  учням  технікумів, профтехучилищ, які закінчили навчання. Тому що до мене звертаються багато колишніх студентів і запитують, буде їм повернута стипендія чи ні. Це перше.

     І друге.   Треба   заборонити,   щоб   кошти   на   погашення заборгованості із стипендій ішли з тієї суми, яка була виділена на часткове забезпечення статті 57.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   надійшли   конкретні пропозиції.  Зараз будемо визначатися щодо кожної з них. Але перед тим я надаю слово міністру.

     Валентине Олександровичу, будь ласка.

     ЗАЙЧУК В.О.  Дякую,  Адаме Івановичу. Я хочу привернути увагу шановних  народних  депутатів  до того,  що мова йде про погашення заборгованості.  Тут звучали слова,  що сьогодні до стін Верховної Ради   прийшли   студенти.   Я   доповідав   вам,   що   погашення заборгованості йде перед профтехучилищами,  технікумами, коледжами і  вищими  навчальними  закладами  - перед усіма типами навчальних закладів.

     Порушувалося питання  щодо   пільг   на   проїзд.   Це   буде розглядатися при затвердженні бюджету. Компенсації, передбачені на цей рік,  ми зараз віддаємо.  Що стосується наступного року, то це питання буде розглядатися при затвердженні бюджету.

     І щодо  погашення  боргів  за  минулі  роки.  Не  треба цього записувати,  тому що  все  обраховано,  борг  виплачуватиметься  і студентам-випускникам, які закінчили навчальні заклади.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за суттєве роз'яснення.

     Шановні колеги,    зараз   ми   визначимося   щодо   внесених пропозицій.

     Пропозиція депутата Ніколаєнка про те,  щоб записати  окремий пункт  про  повернення всіх позабюджетних фондів,  крім Пенсійного фонду,  і так далі. Я думаю, що міністр був би не проти додаткових півтора мільярда гривень, він нам тільки дякував би. Ми, якщо я не помиляюся, вже прийняли відповідну постанову з приводу цих фондів, до речі, на пропозицію вашої фракції. Станіславе Миколайовичу, уже прийнята постанова  про  те,  про  що  ви  говорили,  -  щоб  фонд "Соціальний   захист"  включив...  Ну,  гаразд,  я  поставлю  вашу пропозицію на голосування.

     А з приводу фонду "Соціальний захист",  то,  я думаю, давайте будемо  чинити  так.  Нехай  кожен  із  нас,  перебуваючи у своєму виборчому  окрузі,  звернеться  до  ветеранів,   інших   соціально незахищених  людей,  щоб  вони йшли до відділень фонду "Соціальний захист",  які зобов'язані їм допомогти.  І я вас інформую, що там, де  масово  пішли  до  цього  фонду ті,  хто хотів допомоги,  фонд "Соціальний захист" уже перестав  існувати.  Тобто  якщо  по  всій державі   підуть,   то   від  фонду  нічого  не  залишиться.  Була пропозиція:  кошти  фонду  "Соціальний  захист"  перерахувати   на освіту. Прошу визначитися.

     "За" - 209.

     Шановні колеги,  будьте  уважні!  Постановою  такі рішення не приймаються. Все одно вони не будуть виконані.

     Пропозиція народного  депутата  Кириленка  щодо   пільг.   Ми одержали інформацію міністра. Це перше.

     Друге. Ми   вже   прийняли  постанову,  якою  дали  конкретні зобов'язання по пільгах.  Давайте тут повторимо,  я не  заперечую. Прошу визначитися щодо пропозиції про забезпечення пільг студентам на проїзд у громадському транспорті.  Передбачити кошти  на  це  в Державному бюджеті на наступний рік.

     "За" - 221 (Шум у залі).

     Шановні колеги,  тут дають слушне пояснення, що це стосується місцевих бюджетів.  Але давайте дамо таке  доручення,  запишемо  в постанові,  що  при  формуванні  Державного  бюджету  на  2000 рік врахувати пропозиції щодо забезпечення учням і студентам пільг  на проїзд.

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Тим більше це є в законі.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     Щодо пропозиції,  яку вніс народний депутат  Сирота.  Міністр проінформував,  що  вона врахована.  Тобто це стосується не тільки студентів вищих навчальних закладів, а й студентів усіх навчальних закладів,  включаючи середні спеціальні і професійнотехнічні. Тому в постанові ми редакційно поправимо,  що це  стосується  студентів усіх  типів  навчальних закладів.  Так що ця пропозиція погоджена, немає необхідності її голосувати.

     Пропозиція народного  депутата   Краснякова   -   ліквідувати заборгованість  не  протягом  двох місяців,  а протягом півмісяця, тобто не до 1 листопада,  а  до  1  жовтня.  Можна  проголосувати. Визначаємося,  шановні  колеги.  Хоча  давайте реально дивитися на речі.

     "За" - 212.

     Шановні колеги!  Я думаю,  що якщо Кабінет Міністрів  виконає нашу  постанову  -  ліквідує  заборгованість до 1 листопада,  - то студенти нам будуть  дякувати  й  за  це.  Півтора  місяця  і  так невеликий строк.

     Пропозиція народного депутата Косаківського зводилась до того (я знаю,  про що кажу,  хоча вона до деякої міри не має відношення до  цієї  постанови),  щоб  заборонити  фінансування  з Державного бюджету будь-яких масових заходів до погашення  заборгованостей  з усіх соціальних виплат. Так, Леоніде Григоровичу, я сформулював?

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

     "За" - 222 (Шум у залі).

     Шановні колеги,  не треба кричати!  Я вам нагадаю, що ми цією пропозицією  втручаємося  до  Закону  про  Державний   бюджет,   і постановою  внести зміни до Закону про Державний бюджет неможливо, навіть якщо ми зараз і приймемо таку пропозицію.

     І остання пропозиція.  Народний депутат Пустовойтов  пропонує записати,  що  заборгованість  погашається  й  тим,  хто  закінчив навчання.  Міністр нас проінформував, що в ці 66 мільйонів гривень входить  і сума заборгованості тим,  хто закінчив навчання в цьому навчальному році. Так що ця пропозиція приймається.

     Депутат Ніколаєнко, з мотивів. За ним - депутат Косаківський.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Адаме Івановичу!  Спасибі,  що  в  основному  більшість  підтримала  мою пропозицію,   але   оскільки   вона   була,    Адаме    Івановичу, інтерпретована не зовсім точно, я нагадаю, що я пропонував.

     Я пропонував  четвертим пунктом записати:  "Доручити Кабінету Міністрів,  Національному банку внести узгоджені  пропозиції  щодо включення до бюджету позабюджетних фондів, крім Пенсійного, в тому числі  благодійницьких  (і  назвав  конкретний   фонд   соціальної допомоги).  Направити ці кошти на освіту, соціальні потреби..." От така інтерпретація.

     І була   друга   моя   пропозиція   -   розробити    механізм диференційованого    призначення   стипендій,   ввести   соціальну стипендію.  Тобто  призначати  стипендію  зважаючи  не  тільки  на знання, а й на те, чи є людині що їсти. Оці пропозиції я просив би ще раз...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Станіславе    Миколайовичу,    абсолютно правильно. Я думаю, ваша друга пропозиція безпосередньо стосується законів, які записані там. Це ми можемо врахувати і повинні будемо враховувати в законах, коли прийматимемо, бо це норма закону.

     А що  стосується вашої першої пропозиції,  то я ще раз ставлю її на голосування.

     Прошу визначитися.

     "За" - 232.

     Пропозиція прийнята.

     Депутат Косаківський. Будь ласка.

     Шановні колеги,  я більше не надаватиму слово,  бо  зараз  ми будемо безкінечно вносити пропозиції.  Не пройшла - не пройшла. Що зробиш?

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Адаме  Івановичу!  Я  просив  би  ще   раз поставити  на  голосування  мою  пропозицію,  тому що не вистачило всього чотири  голоси.  Йдеться  не  про  втручання  в  Закон  про Державний бюджет, тому що саме цим законом передбачено, що в першу чергу фінансуються захищені статті,  тобто  проводяться  соціальні виплати.

     На жаль,  сьогодні  у нас Кабінет Міністрів і органи влади на місцях у першу чергу фінансують інші заходи -  передвиборні.  Тому наша  постанова в даному випадку носить застережливий характер для Кабінету Міністрів.  I ще  раз  звертаю  увагу  на  те,  що  треба виконувати  Закон  про  Державний бюджет.  Тому я просив би ще раз поставити на голосування мою пропозицію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція   народного   депутата   Косаківського ставиться на голосування. Прошу визначитися.

     "За" - 216 (Шум у залi).

     Шановні колеги! Я ще раз повторюю: ми будемо зараз безкінечно повертатися до кожної пропозиції, по десять разів голосувати.

     Народний депутате Пустовойтов,  сядьте, будь ласка. По-перше, це  з  голосу.  По-друге,  міністр  дав  чітке роз'яснення,  що це враховано... (Шум у залi).

     Будь ласка, депутате Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С. Шановні товариші депутати! Справа в тому, що тут  у  пункті  2  записано:  "Кабінету Міністрів вжити необхідних заходів щодо погашення до 1 листопада 1999 року  заборгованості  з виплати стипендій студентам..." А я пропоную доповнити: "включаючи тих,  які закінчили навчання". Вони ж не студенти, і цю... Я знаю, як це робиться виконавчою владою.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ще раз повторюю, будьте уважні. Ми вже другий пункт з вами змінили. Другий пункт стосується вже не тільки  студентів,  там  ідеться  про  учнів  середніх спеціальних закладів,  професійно-технічних і тих,  хто їх закінчив.  Я ще раз повторюю:  це пропозиція, з якою погодився міністр, і ми врахували її без голосування.

     Шановні колеги!  Я прошу з  урахуванням  пропозицій,  які  ми проголосували  і з якими погодилося міністерство,  прийняти проект постанови в цілому.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято. Дякую тим, хто брав участь (Шум у залі).

     Шановний Юрію Анатолійовичу,  я дуже прошу вас постійно брати участь  у  засіданнях,  а не приходити в останній момент і просити слова з мотивів.  Якби ви мали можливість  бути  присутні  в  ході обговорення,  то одержали б слово і внесли свою пропозицію. А якщо ви заскочили в зал і одразу просите слова, то я вам його не надаю.

     ------------

     Слухається проект  Закону  про   ратифікацію   Договору   між Україною  та  США  про  взаємну  правову  допомогу  у кримінальних справах.  Слово надається заступнику міністра  юстиції  Хандуріну. Після нього буде співдоповідати Кармазін.

     Миколо Івановичу,  скільки вам потрібно часу? Будь ласка, три хвилини.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Адаме   Івановичу!   Шановні  народні  депутати!  До  вашої  уваги запропоновано підписаний 22 липня 1998 року Договір  між  Україною та  США про взаємну допомогу у кримінальних справах.  Необхідність укладення цього договору викликана прагненням договірних сторін до зміцнення    дружніх    стосунків    між    державами,    потребою співробітництва в галузі правових відносин.

     Відповідно до статті 1 договору сторони  надають  одна  одній взаємну   допомогу   у  розслідуванні,  попередженні  злочинів  та судовому розгляді кримінальних справ.  Допомога включає  отримання показань або заяв осіб;  забезпечення документами,  протоколами та іншими предметами;  встановлення місцезнаходження осіб,  предметів або їх індентифікацію;  вручення документів;  здійснення розшуку і конфіскації;  заходи,  пов'язані з  арештом,  конфіскацією  майна, реституцією і стягненням штрафів; будь-яку іншу форму допомоги, що не заборонена законодавством запитуваної держави.

     Допомога надається незалежно від того,  чи є  діяння,  яке  є предметом розслідування чи судового розгляду в запитуючій державі, злочином згідно із законодавством запитуваної держави.

     Цей договір   визначає   процедуру   правової   допомоги   по кримінальних справах. Я хочу зазначити, що аналогічний закон, який передбачає правову допомогу по кримінальних  справах  (конвенція), було  ратифіковано  Верховною  Радою  два  роки  тому,  і нині він працює.

     Профільний Комітет  Верховної  Ради  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Комітет Верховної  Ради  у  закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  розглянули  проект  цього  закону  і рекомендують  Верховній  Раді   ратифікувати   цей   договір   без заперечень.  Про  це  також  просять  Голова Верховного Суду Бойко Віталій  Федорович  і  Генеральний  прокурор  України   Потебенько Михайло Олексійович.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Будь    ласка.   Співдоповідає   голова профільного комітету Кармазін Юрій Анатолійович.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Поки не  включилося табло, хочу сказати, що я був обурений тим, що ми повертаємо гроші студентам не врахувавши інфляцію.

     Щодо цього   питання.   Комітет   з   питань    законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю та корупцією розглянув поданий Президентом  України  в листопаді минулого року проект Закону про ратифікацію Договору між Україною  та  Сполученими  Штатами  Америки  про  взаємну  правову допомогу   у   кримінальних   справах   і  пропонує  прийняти  цей законопроект у цілому.

     Під допомогою  в  даному  документі   розуміється   отримання показань або заяв осіб;  забезпечення документами,  протоколами та іншими предметами,  встановлення місцезнаходження осіб,  предметів або  їх  ідентифікація;  вручення  документів;  передача осіб,  що знаходяться  під  вартою,  для  дачі  показань  або  інших  цілей; здійснення  розшуку  і конфіскації;  заходи,  пов'язані з арештом, конфіскацією майна,  реституцією і  стягненням  штрафів;  будь-яка інша  форма допомоги,  що не заборонена законодавством запитуваної держави.

     Треба сказати,  що цей договір є типовим договором,  які наша держава   вже  уклала  з  багатьма  державами.  Відсутність  цього договору  істотно  заважає   працювати   правоохоронним   органам. Зрозуміло,  що він вступить у дію тільки після ратифікації і нашим парламентом, і парламентом Сполучених Штатів Америки.

     Комітет на своєму засіданні підтримав  цей  законопроект,  ви чули  виступ,  заперечень  ми  не  маємо.  Я  просив  би вас також підтримати вказаний законопроект.  Ніяких підводних рифів у  ньому немає.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, будемо визначатися?

     Ставиться на  голосування пропозиція ратифікувати Договір між Україною  та  Сполученими  Штатами  Америки  про  взаємну  правову допомогу у кримінальних справах.

     Прошу визначитися.

     "За" - 120.

     Шановні колеги!   Я  ще  раз  ставлю  на  голосування.  Прошу визначитися.

     "За" - 113.

     Хто за  те,  щоб  голосувати  в  поіменному   режимі,   прошу визначитися.

     "За" - 99.

     Рішення прийнято.  Голосування  відбуватиметься  в поіменному режимі. Прошу підготуватися.

     Ставиться на голосування в поіменному  режимі  проект  закону про ратифікацію відповідного договору. Визначаємось.

     "За" - 117.

     Будь ласка, висвітіть по фракціях. "За": комуністи - 8;  НДП - 11; Народний рух - 5; "Відродження регіонів"

- 18;  "Батьківщина" - 0;  соціал-демократи - 15;  соціалісти - 3; зелені - 11;  "Реформи-конгрес" - 8;  Трудова партія - 16  із  16; "Незалежні" - 3;  Рух - 5 із 13; "Громада" - 1 із 1; селяни - 0 із 6; прогресивні соціалісти - 11 із 13; позафракційні - 2 з 9.

     Шановні колеги!  Не шуміть,  будь ласка. Я прошу прогресивних соціалістів   вести   себе  трохи  достойніше.  Народний  депутате Марченко,  я роблю вам зауваження (Шум у  залі).  Шановні  колеги, будьте  уважні.  Я  ще  раз  звертаю  увагу  на  викрики народного депутата  Марченка   Володимира   Романовича.   Дайте   можливість завершити роботу.

     Я звертаюся  до  заступника  міністра  юстиції  з пропозицією зустрітися з фракціями (ви бачили,  хто  як  голосував),  можливо, хтось  щось  не так розуміє.  І ми після таких консультацій ще раз повернемося до розгляду цього питання.

     ----------

     Шановні колеги!  У нас залишилась ще одна  проблема.  Давайте швиденько,  чотири  хвилини у нас є,  вирішимо ці питання.  Будьте уважні, шановні колеги.

     Вноситься пропозиція підтримати  проект  постанови  Верховної Ради  про  обрання  народного  депутата  України Соломатіна членом Комітету  Верховної  Ради  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів. Усі необхідні документи є. Прошу визначитись.

     "За" - 187.

     Рішення не прийнято.

     Шановні народні   депутати!  Є  пропозиція  обрати  народного депутата України Бабича членом  Комітету  з  питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Прошу визначитися.

     "За" - 77.

     Рішення не прийнято.

     Є пропозиція (документи оформлені належним чином)  затвердити народного  депутата Кендзьора Ярослава Михайловича членом Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності. Прошу визначитися.

     "За" - 93.

     Шановні народні депутати!  Нам треба всетаки  визначитися  із цими питаннями.

     Будь ласка. Депутат Цибенко. За ним - депутат Сирота.

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська область).  Спасибі,  Адаме Івановичу. Шановні колеги! Як вам відомо,  я очолюю Комітет у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів  і  дуже  просив  би  колег  підтримати  заяву  депутата Соломатіна,  який звернувся до нас із проханням направити його  до вказаного комітету.

     Якщо два  інших  депутати  також  захочуть працювати в нашому комітеті, ми із задоволенням їх приймемо.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат Сирота.  За  ним  -  депутат Журавський.

     СИРОТА М.Д.  Фракція Трудової партії України.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Десь півроку тому, незважаючи на те, що я  писав  заяву  в  інший  комітет  і  зовсім не бажав працювати в Комітеті з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства, мене силовими методами туди запхнули.

     Є пропозиція  підтримати  цю  гарну  практику  насильства над депутатами і запхнути цих трьох депутатів теж  в  якийсь  комітет, зокрема такий важливий як Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Дмитровичу,  слушна пропозиція, тільки ви вжили майже нецензурне висловлювання.

     Депутат Журавський. За ним - депутат Єльяшкевич.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Я  хотів  би звернутися до шановних колег із проханням підтримати депутатів Соломатіна і Кендзьора, як кажуть у нас, у пакеті.

     Тепер з приводу депутата Бабича. Хочу звернути вашу увагу, що порушено ряд  кримінальних  справ  по  окремих  фактах  діяльності Валерія Бабича. Дуже підозрілим у зв'язку з цим є надмірне бажання людини,  яка в  основному  зайнята  бізнесом,  а  не  депутатською діяльністю,  працювати  саме  в цьому комітеті.  До питань,  якими займається   цей   комітет,   Бабич   ніколи   не    мав    навіть опосередкованого  відношення.  Може,  він  хоче  сховатися в цьому комітеті  від  відповідальності  за  шахрайські  дії?  Може.  Тому пропоную  проголосувати за двох достойних депутатів:  Соломатіна і Кендзьора, а питання щодо Бабича відкласти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Станіславовичу,  виступ ваш був абсолютно не християнським. Тим більше що ви говорили про ближнього свого.

     Будь ласка.  Депутат  Єльяшкевич.  За ним - депутат Косів.  І будемо голосувати.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Я    предлагаю     проголосовать     одним постановлением за всех троих и включить их в состав тех комитетов, где они желают работать,  для того чтобы  раз  и  навсегда  решить вопрос трудоустройства депутатов по соответствующим комитетам.

     И я,   пользуясь   случаем,  хочу  взять  реплику  по  поводу некорректного выступления одного из  христианских  демократов.  Вы знаете,  то,  что он предположил,  и то,  что у него, видимо, есть проблемы с определенной сексуальной тематикой, - это его проблемы. Но  поскольку  он оскорбил меня лично,  то мы с ним будем выяснять отношения в суде.  Он оскорбил и действующего Президента  Украины, обвинил   его   в  том,  что  он  принадлежит  к  категории  людей нетрадиционной ориентации.  Вы  знаете,  если  сторонники  Леонида Даниловича  начинают его так рано сдавать,  то,  видимо,  перед 31 октября мы будем видеть и не такое.

     Леонид Данилович  вчера,  выступая   в   средствах   массовой информации,  говорил  о  том,  что отдельные депутаты поливают его грязью и он готов  обращаться  через  некоторое  время  в  суд.  Я надеюсь,  что  он  обратится  в  суд в связи с выступлением своего соратника,  христианского демократа Виталия Журавского. Я поступлю аналогичным  образом.  Давайте перестанем делать из Верховной Рады сборище людей,  которые не отвечают за свои слова. Я всетаки хотел бы,  чтобы  Виталий  Журавский  извинился  и передо мной,  и перед действующим Президентом.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, мене дуже радує те, що ви так дбаєте про честь Президента. Це щось уже змінилося.

     Будь ласка. Депутат Косів. І будемо визначатися.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область).  Народний рух України. Адаме Івановичу, у мене є  конструктивна  пропозиція,  яку  я  намагався,   скажемо   так, викрутити з місця, не одержавши від вас права на виступ.

     Ви, мабуть,   бачите,  що  це  абсолютно,  я  б  так  сказав, формальне, процедурне питання Регламенту набуває в нас політичного забарвлення.  Отже,  щоб  уникнути цього і тим паче протистояння в цьому залі,  потрібно (і Регламент не заважає  нам  цього  робити) ставити ці питання на голосування в пакеті.

     Ми ж справді,  про що говорив зараз депутат Сирота,  насильно змусили багатьох депутатів працювати в тих комітетах,  де вони  не мають не те що бажання, а професійної кваліфікації працювати.

     Тому давайте   спробуємо   поставити   всі   три  питання  на голосування в пакеті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Васильовичу.  Я думаю, ви даремно мене  звинувачуєте.  Виходить так,  що я нібито цього не хочу.  Ви вносите цілком слушну пропозицію,  вона буде голосуватись.  Так що не звинувачуйте, що хтось чинить опір.

     Шановні колеги!   Ми   обмінялись   думками,  давайте  будемо визначатись.  Вносилися пропозиції голосувати в пакеті кандидатури трьох депутатів,  двох депутатів, а також була пропозиція депутата Сироти проголосувати у пакеті  кандидатури  трьох  депутатів,  але направити  їх в комітет,  який найбільше потребує,  так би мовити, підтримки - Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     І була  пропозиція   депутата   Цибенка   проголосувати   про затвердження  народного  депутата  Соломатіна  членом  Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     Я в  порядку  надходження  буду  ставити  ці  пропозиції   на голосування, а ви визначайтесь.

     Першою була  пропозиція народного депутата Цибенка.  Я думаю, давайте ми  її  підтримаємо,  бо  в  той  комітет  мало  бажаючих. Голосуємо  пропозицію  про  обрання  народного депутата Соломатіна членом Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

     Прошу підтримати.

     "За" - 197.

     Не встигли.  Наступна пропозиція Михайла Дмитровича Сироти  - усіх  трьох  народних  депутатів:  Соломатіна,  Бабича і Кендзьора затвердити членами Комітету у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та інвалідів.

     Прошу визначитись.

     "За" - 190.

     Шановні колеги!    Пропозиція    депутата    Журавського    - проголосувати у пакеті за обрання депутата Соломатіна у Комітет  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і депутата Кендзьора - в Комітет з питань культури і духовності.

     Прошу визначитися.

     "За" - 84.

     І була пропозиція  депутата  Косіва  кандидатури  всіх  трьох депутатів   проголосувати  у  пакеті  з  відповідним  направленням кожного до того комітету, куди він подав заяву.

     Прошу визначитися.

     "За" - 70.

     Шановні колеги!  Давайте я ще  раз  поставлю  на  голосування пропозицію,  яка  набрала  найбільше голосів.  Давайте підтримаємо щире прагнення депутата Соломатіна і направимо його туди, куди він бажає.  Тим  більше  в  цьому  комітеті,  якщо я не помиляюся,  на сьогодні  десь  11   народних   депутатів.   Давайте   підтримаємо Соломатіна.  Я  звертаюся  до  Руху,  давайте підтримаємо.  І щодо депутата Кендзьора вирішимо питання. Голосуємо дружно.

     "За" - 203.

     Шановні колеги, ви ж бачите - рейтингове голосування. У нас є шанс хоча б одного направити. Поступово будемо працювати над усіма кандидатурами.  Я глибоко переконаний і просив би  вас,  що  треба задовольнити  прохання  кожного  з  народних  депутатів,  щоб вони працювали у тих комітетах,  де мають бажання працювати. Попрацюємо із  фракціями,  і,  я  думаю,  ми  це питання незабаром владнаємо. Давайте за депутата Соломатіна проголосуємо.  Десятка  голосів  не вистачає.

     Я звертаюся  до  всіх  фракцій.  У комітеті тільки 11 чоловік працює. Давайте підтримаємо. Шановні колеги! Прошу Рух підтримати. Будемо   вести   роботу   і  по  кандидатурі  депутата  Кендзьора. Голосуємо.

     "За" - 205.

     Таким чином,  шановні колеги,  давайте ми  ще  раз  проведемо консультації з фракціями. До цього питання ми повернемося на цьому тижні.

     На цьому пленарне засідання  оголошується  закритим.  Початок роботи завтра о 10 годині. До побачення.