ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  14  г р у д н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Прошу підготуватися  до  реєстрації. Запросіть, будь ласка, депутатів до залу. Реєструємося.

     Зареєструвався 271   народний   депутат.   Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

     Розглядаються закони України про внесення змін до  статті  25 Закону України про Центральну виборчу комісію та про внесення змін до статті 6  Закону  України  про  Центральну  виборчу  комісію  з пропозиціями Президента.

     Доповідає Хандурін   Микола   Іванович.  Будь  ласка,  Миколо Івановичу.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Закон України про внесення змін  до  статті  6  Закону  України  про  Центральну виборчу  комісію,  прийнятий  Верховною  Радою України 3 листопада 1999 року, не може бути підписаний Президентом з таких підстав.

     Зазначеним законом перебування на посадах голови  Центральної виборчої комісії, його заступника та секретаря комісії обмежується одним  дворічним  строком.  Виключається  також  норма,  за   якою персональний  склад  Центральної виборчої комісії протягом року не може  змінюватися  більш  як   на   одну   третину.   Крім   того, встановлюється,  що нові голова Центральної виборчої комісії, його заступник та секретар комісії мають бути обрані до 30 грудня  1999 року.

     При цьому  не  враховано,  що  ефективність діяльності такого важливого конституційного органу,  як Центральна виборча  комісія, залежить насамперед від стабільності її складу,  а також від рівня керівництва діяльністю комісії, належної підготовки її засідань.

     Законом України про Центральну виборчу  комісію  забезпечення цього покладається на голову комісії, його заступника та секретаря комісії.  Належне  виконання  посадових   обов'язків   зазначеними особами  можливе  лише  за  наявності  в них високих професійних і особистих якостей, які вдосконалюються саме під час їх перебування на цих посадах, а також набутого ними досвіду вирішення практичних проблем виборчого процесу.

     Часта ж зміна осіб на посадах керівників Центральної виборчої комісії,  як і всього її складу,  не відповідатиме таким принципам діяльності   комісії,   як    незалежність,    компетентність    і професійність, що передбачено статтями 2, 3, 24 Закону України про Центральну виборчу комісію.

     Крім того,  слід врахувати, що під час обрання нині працюючих голови Центральної виборчої комісії,  його заступника та секретаря комісії будьякого обмеження щодо  строку  перебування  їх  на  цих посадах Законом про Центральну виборчу комісію, який був прийнятий Верховною  Радою,  встановлено  не  було.  Тому  введення   такого обмеження,  а  тим  більше  вимога щодо переобрання цих осіб до 30 грудня  цього  року  порушує  статтю   58   Конституції   України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи.

     У зв'язку  з  викладеним Президент України пропонує скасувати Закон України про внесення змін до статті  6  Закону  України  про Центральну  виборчу  комісію  як  такий,  що  порушує  Конституцію України  та   створює   передумови   для   погіршення   діяльності Центральної  виборчої  комісії,  яка  є  одним  із  конституційних органів і покликана забезпечувати належне вирішення таких важливих завдань,  як проведення виборів глави держави, народних депутатів, а також всеукраїнських референдумів.

     Прошу врахувати пропозиції Президента.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Миколи Івановича є? Є.

     Довгань Сергій Васильович. Будь ласка.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  В мене  таке запитання.  Нинішнього Президента вже другий раз обрано на цю посаду,  тому в нього не повинно бути  якогось  інтересу  до цього   закону.  Може,  ми  відхилимо  його  пропозиції  і  будемо розробляти новий Закон про вибори Президента,  а цей скасуємо?  Як ви вважаєте?

     ХАНДУРІН М.І.  Зміни до закону, які прийняті Верховною Радою? Я не заперечую проти того, щоб це питання було знято з розгляду.

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Сідайте, будь ласка.

     Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної   Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих  прав громадян  України  під  час  підготовки   і   проведення   виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Уважаемые коллеги!  Вопрос предельно ясен.  Речь идет о внесении в статью  6  Закона  Украины  о  Центральной  избирательной комиссии изменений,  которые предусматривают  принцип  ротации  руководства Центральной   избирательной   комиссии,  -  тот  принцип,  который действует и  по  отношению  к  руководству  Конституционного  Суда Украины.

     Мы уже   убедились   на   практике,   что  смена  руководства Конституционного Суда Украины не помешала Леониду Даниловичу Кучме принять   присягу,   не   помешала   нормальному  функционированию Конституционного Суда.  И в обществе это не было воспринято как-то в негативном плане.  Я надеюсь,  что Конституционный Суд со сменой его руководства будет работать в  более  взвешенном  режиме  и  не позволит  вовлечь  себя  в  разные  политические конфликты,  будет решать проблемы исключительно правовыми способами.

     То же касается вопроса о Центральной избирательной  комиссии. Центральная  избирательная  комиссия  -  это  орган  по проведению выборов,  это технический орган, который существует в соответствии с Конституцией,  и должности руководства Центральной избирательной комиссии  -  председателя,  заместителей   и   секретаря   -   это технические     должности.    Кандидатуры    членов    Центральной избирательной комиссии,  как вы знаете, предлагаются Президентом и утверждаются Верховной Радой.  Все члены Центральной избирательной комиссии при голосовании имеют один голос и принимают те или  иные постановления Центральной избирательной комиссии коллегиально.

     Мы в   своем   законе  предусмотрели,  что  каждые  два  года происходит ротация руководства Центральной избирательной комиссии. Хочу напомнить,  что члены Центральной избирательной комиссии сами избирают своего  председателя,  заместителей  и  секретаря.  Таким образом,  нет  никакого  вмешательства  в деятельность Центральной избирательной комиссии,  есть просто  обычная  норма,  которая  не позволяет самой Центральной избирательной комиссии, ее руководству узурпировать власть и влиять на принятие тех или иных решений.

     К сожалению,  Президент Украины воспользовался правом вето на принятый Верховной Радой Украины закон.  Это неудивительно, потому что Центральная избирательная комиссия,  тем более ее руководство, к   сожалению,  не  замечала  многочисленных  нарушений  во  время избирательной кампании.  Мне стыдно, что международные наблюдатели замечали    огромное    количество    нарушений,   а   Центральная избирательная комиссия узнавала  о  них  только  от  международных наблюдателей,  а  не сама работала над тем,  чтобы таких нарушений просто не было.

     Поэтому, чтобы не затягивать принятие решения, я предложил бы перенести  голосование на завтра,  на утро,  поставить этот вопрос первым и сразу же проголосовать,  так как сейчас, после известного вопроса,  который  стоял  в  повестке  дня,  к  сожалению,  в зале недостаточное количество депутатов.  А нам необходимо 300 голосов, чтобы преодолеть президентское вето.

     Наша комиссия    полностью    поддерживает    предложение   о преодолении президентского  вето  и  внедрении  механизма  ротации руководства  Центральной  избирательной комиссии,  того механизма, который,  еще раз повторяю, уже действует в нашем законодательстве для   Конституционного   Суда   Украины.  Этот  механизм  проверен практикой, апробирован, и его эффективность доказана.

     Считаю, что любые  попытки  утверждать,  будто  бы  изменение закона   вызвано   стремлением  оказать  давление  на  Центральную избирательную комиссию,  не выдерживает никакой критики,  так как, еще   раз   повторюсь,  Центральная  избирательная  комиссия  сама выбирает свое руководство,  и делать она это будет уже после того, как  вновь  избранный Президент вступил в свою должность.  Поэтому это  никоим  образом  не  связано  с  президентской  избирательной кампанией.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Запитання  до  Олександра Сергійовича є?  Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин. Висвітіть.

     Депутат Марамзін. За ним - депутат Черненко. Будь ласка.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Александр Сергеевич! Скажите,  пожалуйста,  как бы нам в законе предусмотреть (может, у вас  есть  такие  предложения),  чтобы  Центральная  избирательная комиссия и отдельные ее члены несли ответственность перед  законом за  незаконные  действия  или за бездействия,  потому что во время выборов была масса нарушений?  Вы от своей комиссии  сдавали  туда материалы?  Сегодняшний  состав Центральной избирательной комиссии игнорировал все,  грубо нарушая закон (под давлением или по  своей инициативе).  Может  быть,  стоит внести изменения в закон,  чтобы члены  комиссии  и  ее  руководство  за  такие   нарушения   несли ответственность вплоть до уголовной?

     Спасибо.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.О.   Спасибо  за  поставленный  вопрос.  Я  хочу сказать, что следующим в повестке дня - вопрос о Законе о внесении изменений  в  статью 25 Закона Украины о Центральной избирательной комиссии,  на который Президент также,  к сожалению, наложил вето. Этими  изменениями  предусмотрено досрочное прекращение полномочий члена Центральной избирательной комиссии по решению суда. Одним из оснований для досрочного прекращения полномочий является нарушение членом Центральной избирательной комиссии присяги,  Конституции  и законов Украины.

     Таким образом,  мы  предусмотрели  положение,  о  котором  вы говорите,  приняли соответствующие изменения к закону, но, видимо, действующему  Президенту по тем или иным причинам эти изменения не подошли, и он воспользовался правом вето.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Білоус.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Сергеевич!  Мы слишком усложняем эту процедуру. Не кажется ли вам, что  нам нужно просто принимать новый закон после каждого события, имевшего место (то ли  прошли  выборы  Президента,  то  ли  выборы депутатов  Верховной  Рады),  и  согласно  закону полностью менять состав Центральной избирательной комиссии?  Ведь мы уже не  первый раз  обсуждаем  это здесь.  Как игра в пингпонг:  туда-сюда шарики перебрасываем. И так будет продолжаться.

     Мне кажется так:  прошло событие  -  принимаем  новый  закон, новая Центральная избирательная комиссия - и все.

     Спасибо за ответ.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.О.  Я  хотел  бы вам сказать,  что новый Закон о Центральной избирательной  комиссии  принимать  не  следует,  надо только  подправить  существующий.  Хотя  я прекрасно понимаю,  что положения  этого  закона   принимались   тогда,   когда   нынешний руководитель   Центральной  избирательной  комиссии  был  народным депутатом Украины и  активно  лоббировал  те  или  иные  положения Закона о Центральной избирательной комиссии,  уже будучи избранным членом Центральной избирательной комиссии.  Вопреки Конституции он совмещал  две  должности.  Депутаты прошлого созыва это помнят.  Я сказал это для депутатов нынешнего созыва, которые этого не знают.

     Так вот  я  надеялся,  что  после  таких  серьезных  выводов, которые  были  сделаны международными наблюдателями,  председатель Центральной избирательной комиссии, все руководство Центризбиркома само уйдет в отставку, и Центризбирком изберет новое. Вместо этого

- непонятного рода заявления (я не хочу сейчас давать им  оценку), вообще  непонятного  рода действия,  направленные против Верховной Рады,  как законодательного органа в целом,  и  против  конкретных народных депутатов Украины.

     Что касается  самого  механизма ротации,  то,  безусловно,  в законе он должен быть предусмотрен,  так как,  еще  раз  повторяю, должности   председателя,  заместителя  председателя  и  секретаря Центральной избирательной комиссии -  это  должности  технического характера,  и  необходимо,  чтобы после проведения соответствующей избирательной кампании  состоялась  ротация  на  этих  должностях. Тогда не будет вопросов.

     У нас,  к  сожалению,  итоги  выборов  во многом формируют не избиратели,  а руководство Центральной избирательной комиссии, что просто недопустимо.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Олександре Сергійовичу! Я можу до певної міри погодитися з логікою ротації, хоча можна сперечатися з цього приводу. Логіка зрозуміла.

     Не зовсім    можу   погодитися   з   іншим.   Давайте   трохи абстрагуємося від того,  як  у  даному  разі  проводилися  вибори. Уявімо  собі  іншу  ситуацію  -  дострокове припинення повноважень члена ЦВК за рішенням міського суду (я трохи забігаю  наперед,  та тим не менше). Ми бачили прецеденти, у тому числі під час виборчої кампанії 1998 року, коли рішення районних, міських судів з приводу тих   чи   інших   кандидатів   були,   м'яко  кажучи,  не  зовсім кваліфіковані, не зовсім відображали дійсність, зокрема й тому, що немає  такого  досвіду.  І  та  ж сама ЦВК,  а надто Верховний Суд переглядали такі рішення.

     Чи не  здається  вам,  що  статус  члена  ЦВК  -   державного службовця  першого рангу і першої категорії - трохи зависокий для, умовно кажучи,  "кацапетівського" суду при  всій  повазі  до  цієї професії?

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Мы сейчас рассматриваем иной закон.  Но, раз уж вы спросили,  я вам отвечу.  Там четко написано,  что  вопросы, связанные  с  досрочным  прекращением полномочий члена Центральной избирательной  комиссии,  рассматриваются  не  какимто  судом,   а Киевским  городским  судом.  Конкретным судом.  Это точно такая же процедура,  как и  в  случае  досрочного  прекращения  полномочий, скажем,   народных  депутатов  Украины.  Когда  у  нас  появляются совместители,  а это,  вы знаете,  к  сожалению,  профессиональная болезнь  нашего  парламентаризма,  то  тогда обращаются в Киевский городской суд.  И для членов Центральной избирательной комиссии мы ничего нового не придумали,  предложили тот механизм,  который уже действует.

     Повышать статус  суда  для  члена  Центральной  избирательной комиссии  не  совсем корректно,  ведь если дела народных депутатов Украины рассматриваются Киевским городским  судом,  то  нелогично, если  дела  о  досрочном прекращении полномочий членов Центральной избирательной комиссии будет рассматривать Верховный Суд.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, спасибі.

     Хтось бажає виступити?  Немає таких.  Враховуючи,  що в  залі зареєструвалися   297   народних  депутатів  (для  подолання  вето малувато),  є  пропозиція  проголосувати   завтра   на   ранковому засіданні. Немає інших думок? Приймається.

     ------------

     Розглядається Закон  України про аварійно-рятувальні служби з пропозиціями Президента.  Доповідає Дурдинець  Василь  Васильович, міністр з питань надзвичайних ситуацій. Будь ласка.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   виконуючий   обов'язки  міністра  з  питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської   катастрофи.   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Перш ніж доповісти про  суть  зауважень Президента   України  до  Закону  України  про  аварійнорятувальні служби,  дозвольте мені від імені численного загону  рятувальників України  щиро  подякувати  всім  вам  за визнання їхньої професії, повагу до їх мужності й самовідданості та високу оцінку їхніх дій, спрямованих  на  захист людей,  суспільства й держави в цілому від надзвичайних ситуацій.

     У вірші "Ми - воїни спасіння" поета Вадима  Крищенка  є  такі слова:  "Ми  -  воїни  рятунку,  ми  -  армія спасіння,  прийти на допомогу готові кожен раз.  Які б не чатували нежданні потрясіння, ти можеш, Україно, надіятись на нас".

     Дуже справедливі  слова,  бо кожен,  хто своє життя присвятив порятуванню людей,  воістину заслуговує на найвищу шану в державі. Думаю,  вам  відомі  дії рятівників при ліквідації катастрофічного паводка в Закарпатті.  Наших рятувальників знають далеко за межами нашої держави:  у Греції,  Еритреї,  Польщі,  Угорщині.  У пам'яті турецького  народу   назавжди   залишиться   добрий   спомин   про самовідданість  рятувальників України під час ліквідації наслідків землетрусу.

     Незважаючи на  страшні  наслідки  землетрусу,  вірні   своєму покликанню,   керуючись   милосердям  та  глибоким  співчуттям  до людської біди,  наші рятувальники без коливань ішли у вир  болю  і страждань, рятуючи й допомагаючи. Вони повернули до життя більш як 5 тисяч постраждалих громадян Туреччини.  І як вияв щирої поваги і безмежної  вдячності  в  Туреччині прийнято рішення про присвоєння одній  з  центральних  вулиць  відбудованого  міста  Керфес  назви "Проспект   України"  та  встановлення  стели  зі  словами  подяки українському народові.  А це,  як ви самі розумієте, престиж нашої держави.

     Тепер, шановні народні депутати, дозвольте доповісти про суть зауважень Президента України.  Частиною четвертою статті 12 закону передбачається,  що  порядок комплектування та оснащення особового складу  аварійно-рятувальних  служб,  професійної   підготовки   і перевірки готовності його дій та форма контракту, що укладається з рятувальниками під час  прийняття  їх  на  роботу,  встановлюються Кабінетом  Міністрів  за  погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

     До повноважень зазначеного комітету частиною шостою статті 35 закону віднесено також погодження  проекту  Положення  про  центри медикопсихологічної  реабілітації,  а частиною третьою статті 36 - здійснення державного нагляду за додержанням законодавства у сфері аварійнорятувальних служб.

     Приймаючи зазначені   норми,   усі   ви,  як  мені  здається, керувалися найкращими побажаннями,  проте ці норми не узгоджуються з  положеннями  Конституції  України.  Частиною  другою  статті 89 Основного  Закону,  яким,  дозвольте  нагадати,  встановлено,   що комітети  Верховної  Ради  здійснюють  лише законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради. Ні статтями 85 і 92, ні іншими нормами Конституції України  Верховну  Раду  України  та  її  комітети   не   наділено повноваженнями  щодо здійснення функцій,  зазначених у перелічених нормах закону, що розглядається.

     Наступне. Не відповідає цим  вимогам  Конституції  й  частина перша  статті  37  закону.  Згідно з цією нормою комітет Верховної Ради наділяється, по суті, повноваженнями органу виконавчої влади, який    має    щоквартально   одержувати   звіт   про   діяльність аварійно-рятувальних служб.

     Звертаючи вашу   увагу   на   невідповідність   цієї    норми Конституції  України,  ми  не  намагаємось  вийти  за  межі впливу Верховної Ради. Щоденно міністерство письмово інформує керівництво Верховної Ради про стан техногенно-екологічної обстановки в країні і заходи,  що  вживаються  для  протидії  надзвичайним  ситуаціям. Щомісяця  на  ім'я  заступника  Голови  Верховної  Ради Медведчука Віктора Володимировича подається  детальний  звіт  про  ліквідацію наслідків  стихійного  лиха в Закарпатті і з інших питань.  Коли є запити чи звернення, ніколи проблем не виникає.

     Тому, шановні  народні  депутати,  з   огляду   на   наведені роз'яснення  і зауваження Президента України закликаю вас прийняти закон України з урахуванням зауважень Президента України в цілому. Це  буде дуже важливо для практичної діяльності всіх рятувальників України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Васильовичу.

     Запитання є? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Вітренко. За нею - депутат Білоус.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160,  Сумська  область).  Від  нашої фракції запитання поставить Володимир Романович Марченко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Василий Васильевич! Я, может быть, задам вопрос, который не совсем касается закона, но вынужден это сделать.  Вы знаете о террористическом акте в  Кривом Роге.  Более 47 человек получили ранения. У женщины оторвана нога, два человека имеют проникающие ранения черепа, у многих - открытые переломы ног. И сейчас, когда они оформляют больничные листы, им в больничных пишут,  что это  травма  бытовая.  Я  обращаюсь  к  вам публично,  чтобы  вы,  воспользовавшись своим статусом,  позволили записать  в  больничных  листах,  что  это  травма,  полученная  в результате чрезвычайного происшествия,  каким был террористический акт,  и  чтобы  эти  люди,  которые  получили  травмы  и  потеряли работоспособность, по аналогии были приравнены к участникам боевых действий.

     Прошу ответить и решить эту проблему.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Ну,  ви так складно поставили  запитання,  що відповідь може бути з кількох частин.

     Перша. Це  справді  не  побутова травма,  а травма,  отримана внаслідок терористичного акту,  і відповідно  до  цього  конкретна медична установа повинна давати відповідну довідку.

     А що стосується другої частини,  то вважаю,  що так запитання ставити не можна.

     ГОЛОВА. Депутат Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС А.О.  Шановний  Василю  Васильовичу!  Насамперед  хочу закликати  депутатів підтримати цей закон.  Знаючи вас довгі роки, як професіонала, як людину, віддану своїй справі, хотів би почути, чи справді реальним є вирішення проблем,  пов'язаних із діяльністю рятувальних служб,  у тому числі й фінансових  проблем?  Наскільки цей закон зможе стати кроком уперед для їх вирішення?

     ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це, справді, перший, я назвав би його базовим, закон для аварійно-рятувальних  служб  України.  Уперше  офіційно, юридично  встановлено  статус  рятувальника,  визнано,  що  є така професія в нашій державі.

     Норми закону  ми  вже  вивчили  і  вважаємо,  що  в  ньому  є відповіді   на   всі   питання,   які   виникають   у  зв'язку  із життєдіяльністю і застосуванням цих служб у  конкретних  ситуаціях чи  техногенного,  чи  природного,  чи екологічного характеру.  Ми вважаємо,  що це чудовий закон.  Головне  -  це  забезпечити  його фінансово,  щоб  кошти,  які  передбачені  бюджетом,  були реально виділені. Тому від імені рятувальників я можу тільки подякувати за такий комплексний закон.

     Другий базовий  закон,  проект  якого  ви будете розглядати в другому читанні, про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.  Це  будуть,  по  суті,  два  основні  закони  для  всіх аварійно-рятувальних служб,  а  також  органів  виконавчої  влади, місцевого самоврядування, які беруть участь у ліквідації наслідків стихійного  лиха  чи  аварій  різного  гатунку  і   в   проведенні превентивних,  профілактичних  заходів  для  недопущення аварій та катастроф.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановний Василю Васильовичу!  Справді,  закон потрібний,  і депутат  Мухін  просив передати,  що  Комітет  з  питань  національної  безпеки і оборони підтримує його. Але в мене запитання зовсім інше.

     Ви, як міністр з питань надзвичайних ситуацій,  скажіть, будь ласка,  чи  робило  міністерство аналіз того,  яка істинна причина всіх лих, які відбуваються сьогодні в Закарпатті?

     Дякую вам за відповідь.

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.  Комісія Кабінету Міністрів комплексно вивчала причини цього катастрофічного паводка в Закарпатті,  і її висновки були частково опубліковані в засобах масової інформації. Думаю, ви ознайомилися  з ними.  Як начальник урядового штабу,  я,  зокрема, відповідаю за комплексне проведення  всіх  відновлювальних  робіт. Головне  завдання,  яке  ми  ставимо  перед  собою  на  поточний і наступний роки,  - за допомогою  центральних  і  місцевих  органів влади  повністю  відновити життєдіяльність усіх населених пунктів, які потерпіли від стихійних лих, і всієї інфраструктури. Це перше.

     І друге.  У березні цього року урядом затверджена  комплексна цільова  програма протипаводкових заходів.  На стадії завершення - комплексна програма запобігання зсувам.  Паводки і зсуви - це  для Закарпаття  дві  паралельні  проблеми.  Реалізація протипаводкової програми (це тепер,  коли пішли осінньо-зимові  паводки)  показує: те,  що  нам  вдалося зробити в цьому році,  є гарантією того,  що надалі при будь-якому паводку в  Закарпатті  більше  не  станеться такого, як було в листопаді минулого року.

     ГОЛОВА. Спасибі, Василю Васильовичу! Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги! Комітет з питань екологічної політики та його голова депутат Самойленко погоджуються із зауваженнями щодо статей 12,  36,  37.  Є  пропозиція  підтримати.  Володимир Романович теж підтримує. Голосуємо.

     "За" - 183.

     Голосуємо. Не встигли.  Депутате Єльяшкевич,  голосуйте, будь ласка.

     "За" - 208.

     Голосуємо. У залі 319 народних депутатів.

     "За" - 224.

     Голосуємо. Повідкладайте мобільні телефони і голосуйте.

     "За" - 244.

     У цілому голосуємо.

     "За" - 241.

     Спасибі. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины. Василий Васильевич, это опять я. Думаю, что мы друг друга хорошо знаем.  Очень хорошо.  И я утверждаю,  что вы все прекрасно понимаете, как бы вопрос ни был поставлен. У вас достаточно опыта, достаточно практики парламентской деятельности.

     Так вот  прошу  вас  выполнить  просьбу нашей фракции,  чтобы люди,  которые пострадали  при  террористическом  акте,  получили, наконец,  справки о том,  что инвалидность (либо повреждение, либо ограничение   работоспособности)   получена   ими   в   результате террористического акта.  Если таких справок этим людям не выдадут, я везде буду говорить,  что это по вашему поручению им их не дают. Это первый момент.

     И второй момент.  Хочу узнать, как реагируют в других странах в случаях,  когда в мирное население  бросают  боевые  гранаты,  в результате  чего  люди  становятся калеками?  К какой категории их относят и как государство о них беспокоится?

     Я в письменном виде направил на ваше  имя  свои  предложения. Прошу не забыть и решить эту проблему.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Думаю,  Володимир  Романович дуже правильно підняв ці питання.  Коли будуть  затверджувати  склад  уряду,  нам треба  й  це  врахувати.  І  хто  організував  цей теракт,  і чому сьогодні так затихли за нього? Скільки шуму було!

     ________________

     Розглядається проект Закону про зону надзвичайної екологічної ситуації.    Доповідає    перший    заступник   міністра   охорони навколишнього природного середовища та  ядерної  безпеки  Братішко Володимир Михайлович.

     БРАТІШКО В.М.,     перший    заступник    міністра    охорони навколишнього природного середовища та  ядерної  безпеки  України. Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  За останні роки усталеного характеру набула  тенденція  до  зростання кількості  надзвичайних екологічних ситуацій.  Переважна більшість із них пов'язана з тяжкими наслідками для довкілля.  Ця  негативна тенденція  поглиблюється  внаслідок відносно підвищеної активності деяких природних процесів екстремального характеру, зокрема таких, як  зсуви,  повені,  підтоплення.  Різною  мірою  вони  стосуються більшості регіонів України.

     Проект Закону  України  про  зону  надзвичайної   екологічної ситуації  розроблено  на  виконання  указу Президента України щодо нейтралізації  загроз,  зумовлених   погіршенням   екологічної   і техногенної  обстановки  в  країні.  Головна  мета законопроекту - правове врегулювання відносин,  спрямованих на організацію захисту життя і здоров'я людей,  нормалізацію обстановки на територіях, де виникають надзвичайні екологічні ситуації.

     Ще в 1991 році  Верховна  Рада  України  прийняла  спеціальне рішення   про   визнання   території  України  зоною  надзвичайної екологічної ситуації.  З метою розвитку ключових  положень  Закону України  про охорону навколишнього природного середовища,  зокрема положень статті 65 "Зони  надзвичайних  екологічних  ситуацій",  у 1994  році  було  підготовлено  проект  Закону  України  про  зони надзвичайних екологічних ситуацій, їх класифікацію і статус. Проте згаданому  проекту тимчасово не було дано ходу,  оскільки згідно з економічними розрахунками впровадження цього  закону  коштувало  б державі  чотирьох річних бюджетів.  Окремі положення законопроекту використано в процесі виконання розпорядження  Президента  України про   еколого-економічний   експеримент   у   містах  Кривий  Ріг, Дніпродзержинськ, Маріуполь, а також Запоріжжя.

     Однак катастрофічний паводок у Закарпатті пізньої осені  1998 року   змусив   Президента  України  оголосити  цей  регіон  зоною надзвичайної  екологічної  ситуації   (згідно   зі   статтею   106 Конституції   України).  Отже,  знову  постало  питання  правового забезпечення процесу ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій,   встановлення   правового   режиму   зони  надзвичайної екологічної ситуації та визначення  основних  принципів  правового регулювання діяльності на території зони.

     Під час  розробки  законопроекту  враховано практичний досвід організації аварійно-відновлюваних робіт у чорнобильській зоні  та в    Закарпатті,    організації   проведення   екологоекономічного експерименту  в  згаданих  містах,  а  також   досвід   реалізації аналогічних законів у інших державах.

     У законопроекті передбачається обов'язкове виконання заходів, спрямованих на захист життя й здоров'я населення  та  забезпечення вимог   екологічної   безпеки   під  час  ліквідації  надзвичайних екологічних ситуацій,  виконання комплексу робіт щодо  відновлення та  нормалізації  екологічної  обстановки,  компенсації заподіяної шкоди та забезпечення соціальних гарантій громадянам.

     У проекті закону, який складається з 17 статей і "Прикінцевих положень",  визначаються умови та порядок оголошення  окремої  місцевості  зоною  надзвичайної   екологічної ситуації,     перелік    невідкладних    заходів,    які    можуть запроваджуватися в такій зоні,  регламентується обмеження  окремих видів діяльності та встановлюються гарантії потерпілим юридичним і фізичним  особам.  Значною  мірою   він   є   законодавчим   актом процедурного  характеру,  що визначає правові засади оголошення та управління зоною надзвичайної екологічної ситуації.

     Структура проекту закону та його окремі положення узгоджено з положеннями  законопроекту  про  захист  населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та  природного  характеру,  про який говорилося під час розгляду попереднього закону.

     Впровадження закону   не   потребує   додаткових   фінансових ресурсів порівняно з діями в реальних ситуаціях.

     Важливим, як показала практика закарпатської повені,  є чітка взаємодія  всіх гілок влади,  особливо законодавчої та виконавчої, що  й  передбачається  даним  проектом  на  випадок   надзвичайних екологічних ситуацій. Прошу підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Володимира Михайловича? Є. Запишіться, будь ласка.

     Депутат Чичков. За ним - депутат Петренко.

     ЧИЧКОВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать   слово   Баулину   Павлу Борисовичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Виставте п'ять хвилин.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция   коммунистов.  Спасибо,  Валерий  Михайлович. Уважаемый  докладчик!  У  меня  такой  вопрос.  Этот  закон  будет регламентировать  порядок  обявления  отдельной  местности  зоной чрезвычайной экологической ситуации. Вот вы приводили примеры и по Мариуполю,  и  по Запорожью,  и по другим городам,  где показатели такие,  что можно хоть каждый день обявлять их зоной чрезвычайной экологической ситуации. Скажем, месяц тому у нас был выброс фенола в воды Днепра и так далее.

     Не может ли так случиться, что этот закон будет использован в политических  целях?  Скажем,  выступят те же рабочие запорожского завода "Преобразователь",  которые уже многие месяцы  не  получают заработную  плату.  Повод для обявления города зоной чрезвычайной экологической  ситуации  всегда  есть,  и   получится,   что   при выступлении   рабочих   он   будет   обявлен  зоной  чрезвычайной экологической ситуации.  В законопроекте,  по-моему, нет гарантий, что мы избежим таких случаев.

     БРАТІШКО В.М. Дякую за запитання. У проекті закону є стаття 7 "Порядок  оголошення   окремої   місцевості   зоною   надзвичайної екологічної  ситуації".  У  цій  статті  визначено,  що місцевість оголошується  зоною  надзвичайної  екологічної   ситуації   указом Президента  з  наступним  затвердженням  Верховною  Радою  України протягом двох днів.  Я думаю,  ця стаття і є якраз тією гарантією, про яку ви говорили.

     ГОЛОВА. Депутат Петренко. За ним

- депутат Сафронов.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 107,  Луганська область). Прошу передати слово депутату Соломатіну, 243-а картка.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Скажите,  пожалуйста, охватывает ли этот законопроект те проблемы, которые  имеются  в  связи с Чернобыльской катастрофой?  И если не охватывает, то почему?

     Спасибо.

     БРАТІШКО В.М.  Питання  ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи  врегульовані  іншими  законодавчими актами.  Однак цей закон також буде врегульовувати питання, які стосуються ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово народному депутату Гуцолу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина". Дякую. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, чи передбачене в проекті Держбюджету на 2000 рік  фінансування  цього закону?

     Фракція "Батьківщина"  підтримує даний законопроект і просить усіх теж проголосувати "за".

     Дякую.

     БРАТІШКО В.М.  Дякую.  На початку своєї доповіді я казав,  що питання про прийняття такого закону постало ще в 1991 році.  Проте перший законопроект не мав радикального розвитку і  був  тимчасово відхилений.  Головна  причина невнесення його на розгляд Верховної Ради полягала саме в тому,  що в разі  законодавчого  врегулювання питань,  які  визначені  базовим Законом про охорону навколишнього природного середовища,  зокрема статтею 65, це потребуватиме майже чотири річних бюджети.

     Закон, проект  якого  розглядається,  не  вимагає  додаткових фінансових  затрат.  Ним  регламентується  лише   правовий   режим управління в зоні надзвичайної екологічної ситуації.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую. Шановний доповідачу! Усе-таки те, що в нас у Закарпатті сталося велике лихо, має якісь причини. І головна причина  полягає  в тому,  що відбувалася безжалісна вирубка лісу, яка спричинила оту повінь.  Хто  відповідатиме  за  таке  бездушне ставлення до нашої природи і до людей, які там проживать? Це перше запитання.

     І все-таки яку гарантію дає  закон,  проект  якого  вноситься вами сьогодні на розгляд Верховної Ради,  що в майбутньому не буде таких екологічних нещасть?

     БРАТІШКО В.М.  Дякую за запитання. Перше. Я також брав участь у роботі урядової комісії в Закарпатті після тієї трагічної осені. Одним  із  завдань  нашого  Міністерства   охорони   навколишнього природного   середовища   та   ядерної   безпеки  була  підготовка експертного висновку.  Ви говорили,  що однією з  головних  причин повені  стала  нищівна  вирубка  лісу.  Я  не хотів би ставити так питання.  Вирубка лісу була  складовою,  але  не  вирішальною,  не визначальною причиною.

     І друге.  Цей  закон  не  захищає від виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.  На жаль,  законом не можна запобігти цьому. Ним урегульовуються дещо інші питання,  про які я говорив,  - саме питання управління в цій ситуації.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка.   Є   пропозиція    прийняти законопроект у першому читанні.  Є рішення профільного комітету, і особисто голова комітету депутат Самойленко  пропонує,  підтримати законопроект  у  першому  читанні.  Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування.

     "За" - 191.

     Голосуємо. Володимир Кирилович  не  встиг.  Іване  Івановичу, сідайте, голосуйте.

     "За" - 212.

     Голосуємо, голова   комітету   просить.   Проголосуємо,  і  я Матвієнкову надам слово.

     "За" - 227.

     Спасибі.

     ------------

     Проект Закону України  про  мораторій  на  інтенсивне  лісове господарство  в  Карпатському  регіоні.  Доповідає  Юрій  Іванович Костенко.

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  народні  депутати!  Необхідність прийняття цього закону зумовлюється катастрофічним становищем,  яке склалося в  Карпатському регіоні.  Загалом ситуація в лісовому господарстві потребує негайного втручання, зокрема і з боку Верховної Ради.

     Я наведу кілька прикладів того, яку важливу роль відіграє ліс загалом   у  житті  людини:  ліси  планети  продукують  більше  60 відсотків планетарного кисню,  а з лісової  сировини  виробляється понад 20 тисяч видів різноманітної продукції.  Та за останні сотні років площа лісів в  Україні  скоротилася  втроє.  І  сьогодні  за показником  лісистості  Україна  -  на  одному  з останніх місць у Європі.  У нас наполовину менше лісів,  ніж в  інших  європейських країнах.

     Ситуація ускладнюється тим, що лише 10 відсотків лісів можуть використовуватися.  Надмірні  рубки,  вивезення  ділової  деревини замість  санітарних рубок призвели до того,  що в нас 50 відсотків лісів не придатні до використання.  Тобто фактично ми на 10  років наперед використали всю лісову сировину.

     Особливість ситуації в Карпатському регіоні зумовлюється тим, що в гірських екосистемах порушення ведення лісового  господарства призводить    просто    до    катастрофічних    явищ.   Це   можна продемонструвати і на динаміці  зміни  повеней  у  цьому  регіоні. Наприклад,  якщо в 1730 році була повінь, а наступна вже аж у 1864 році,  то на початку цього століття повені траплялися вже раз у 20 років,  а  наприкінці цього століття,  як відомо,  у 1998 році вже двічі за рік.

     Що стосується  інших  показників  катастрофічної  ситуації  в Карпатському  регіоні,  то  в  результаті господарської діяльності штучно знизилася верхня межа лісу - з 1400 метрів до 1200  метрів. Погіршились умови для проведення не лише господарської діяльності, а й для відпочинку громадян.

     До речі,  щодо  відпочинку.  Розрахунки   показують,   що   в Карпатському  регіоні  можна мати принаймні втроє більше прибутків виключно за рахунок екотуризму та використання джерел  мінеральної води,  а не за рахунок інтенсивного лісокористування. Ці показники яскраво переконують  у  необхідності  вжиття  рішучих  заходів.  І такими  заходами  є  ті,  що передбачені в запропонованому проекті закону. Він має кілька норм, які дозволяють поліпшити ситуацію.

     Перше. Заборона  на  10  років  суцільних   рубок   сприятиме поліпшенню  ведення  лісового  господарства,  примусить,  нарешті, лісівників виконувати норми інших законів щодо застосування  таких технологій і такої техніки,  які не руйнують гірські екосистеми, і обернеться   можливістю   відновлення   порушеної   екосистеми   в Карпатському регіоні.

     Друга норма  закону  зобов'язує вжити заходів щодо природного заповідання в Карпатському регіоні.  Це також надзвичайно  важлива проблема,   і   її   розв'язання   дозволить  не  просто  зберегти екосистему,  але  й   використовувати   природні   й   рекреаційні можливості Карпатського регіону набагато краще, ніж сьогодні.

     І останнє.  Кажуть,  що,  можливо,  краще було б обійтися без мораторію і без прийняття цього закону.  Але,  як свідчать  реалії нашого життя,  сьогодні ліс нищиться,  деревина вирубується попри, наприклад,  ті  чи  інші  регулювання  з  боку   Держлісгоспу   та Міністерства   екобезпеки,  руйнується  екосистема  Карпат.  Тому, шановні народні депутати,  цей закон  треба  прийняти.  Він  дасть змогу поліпшити ситуацію і набагато зменшити ті економічні збитки, які ми маємо тепер у цьому регіоні практично щороку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є  запитання   до   Юрія   Івановича?   Будь   ласка, запишіться. Висвітіть.

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Роєнко.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Юрий Иванович!  Я внимательно прослушал вашу информацию,  и у меня возник вопрос:  почему до сих пор  никого из тех,  кто довел Закарпатье до такого состояния,  не привлекли к строгой уголовной ответственности?

     Спасибо.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Шановні колеги! Я можу сказати, що заходи, які здійснюються в нашій державі для боротьби з правопорушеннями,  для боротьби з корупцією,  неефективні.  Як відомо, ліс із регіонів, у тому  числі  й  Карпатського,  вивозиться під протекторатом перших осіб області.  Це не дивина.  Як відомо,  попри офіційну  заборону вирубуються найцінніші дерева. І це робиться, як кажуть, на очах у тих, хто контролює стан лісового господарства. Це наші реалії.

     Я можу сказати лише одне:  якщо буде встановлено мораторій на суцільні рубки, то, по-перше, набагато простіше буде і здійснювати контроль за дотриманням цього закону;  по-друге,  якщо хтось  його порушуватиме,    то    того    простіше    буде   притягувати   до відповідальності,  адже цей закон матиме  норми  прямої  дії,  які дозволять відразу відповідним чином реагувати на порушення.

     ГОЛОВА. Юрію     Івановичу,    вносьте    пропозицію,    кого рекомендувати міністром  лісового  господарства  в  новому  складі уряду.  По-моєму,  Самоплавського  довго  затримали на цій посаді. Ліси вирізують, а ми все шукаємо винних.

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної  партії  України.  Юрію Івановичу, я не задоволений вашою відповіддю на запитання депутата Абрамова,  тому в мене на продовження його запитання є таке. Ви не назвали жодного прізвища,  і я сумніваюся,  що назвете.  Але прошу вас назвати прізвища тих людей,  які  задіяні  у  вирубці  лісу  в Карпатах  (частина з них навіть є в цьому залі).  Тому я просив би це зробити.

     І ще одне.  Про  який  мораторій  ми  можемо  говорити,  якщо сьогодні   не   притягнемо   до   відповідальності   винуватців  у розбазарюванні наших лісів?

     Ми будемо,  звичайно,  голосувати  за   те,   щоб   оголосити мораторій  на  інтенсивне вирубування лісів.  Але я просив би дати відповідь на ці запитання.

     Дякую.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Шановні колеги!  Я не в тих органах працював і не  можу назвати конкретні прізвища,  хто там що робив.  Я вам даю загальну  характеристику  ситуації,   яка   сьогодні   складається практично   в  кожному  регіоні,  не  тільки  в  Карпатському.  На порушення чинного законодавства чиняться економічні злочини. На це заплющують  очі  і  прокуратура,  і  місцева влада.  Я ще раз хочу наголосити на тому,  що  саме  під  протекторатом  цієї  влади  це здійснюється.  Принаймні,  якщо говорити про Закарпатську область, то саме через те,  що один із керівників цієї  області  заплющував очі  на  всі  ці  справи  чи  фактично  сприяв  їм декілька років, найбільшою мірою нищилися ліси...

     Ну що значить  називати  прізвища?  Називати  прізвище  можна тоді,  коли  суд  встановив  безпосередню  причетність  когось  до злочину. А як можна називати прізвище, якщо немає судової справи?

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина",  Зелена  партія  України. Шановний  Юрію  Івановичу!  Скажіть,  будь ласка,  чи допоможе цей закон припинити винищення Карпат, як легенів Європи?

     І чи не вважаєте,  що всі екологічні біди в Україні від того, що  відбувається повне знищення і флори,  і фауни,  і довкілля,  і лісів?

     Дякую.

     КОСТЕНКО Ю.І.  Дякую.  Звичайно,  закон  допоможе,  тому   що заборона  суцільних  рубок  - це не просто ефективніше регулювання лісогосподарської діяльності,  а й можливість контролю  і  надання можливості  самій  природі  залікувати те,  що ми вже зробили.  До речі,  природа найкращою мірою  самолікується,  якщо  їй  створити відповідні  умови.  Тому навіть заборона суцільних рубок дозволить принаймні відновити багато в чому порушені екосистеми Карпат.

     А загалом ви маєте рацію в тому,  що ми приділяємо надто мало уваги збереженню біорізноманіття, і попри те, що прийнято і закон, і програму,  вони фактично не  виконуються  в  умовах  економічної кризи.  Тому можна так сказати: до тих пір, поки ми будемо бідні й голодні, ми будемо згадувати екологію тільки при голосуванні таких законів.

     ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка.

     КОСТЕНКО Ю.І. Дякую. Я дуже прошу підтримати законопроект.

     ГОЛОВА. Чого бідні? - Бо голодні. Чого голодні? - Бо бідні.

     Самойленко Юрій    Іванович,   голова   Комітету   з   питань екологічної політики. Будь ласка.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! Ми в комітеті приділили цьому законопроекту велику увагу, декілька разів   розглядали   на   засіданні   і,   звичайно,  будемо  його підтримувати,  але з перенесенням на повторне перше читання. І ось чому.

     Назва цього   закону  "Про  мораторій  на  інтенсивне  лісове господарство в Карпатському регіоні". Що таке лісове господарство? Це  і  посадки  лісів,  і  догляд  за  лісами,  і ведення лісового господарства.  Ми його підтримаємо  в  тому  разі,  якщо  це  буде мораторій  на інтенсивні рубки лісів і так далі.  Але мораторій на інтенсивне ведення лісового господарства?.. Тут треба доопрацювати і саму назву, і текст.

     Юрій Іванович   порушив   проблеми,   які   є  нагальними.  У Закарпатській  області  я  сам  був  свідком,  як  тралювали   ліс танковими  тягачами.  Звичайно,  потрібен мораторій на вирубування лісів уздовж річок,  на суцільні рубки.  Повторюю, законопроект ми будемо підтримувати.  Але над ним треба ще попрацювати,  щоб закон був дійовим.  А записувати про  мораторій  на  інтенсивне  ведення лісового господарства - це незрозуміло.

     Тому я    прошу   підтримати   пропозицію   про   направлення законопроекту на повторне перше читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання є до Юрія Івановича?  Депутат Кірімов. Будь ласка.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Київське Полісся. Фракція "Батьківщина".  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний   Юрію Івановичу!  Давайте торкнемося історії. Ми знаємо, що безповоротно зникли ліси в Лівані. Безповоротно зникли ліси на південних схилах Балканів.  Зникають  ліси  в  Карпатському регіоні.  Але ми чомусь мовчимо про ліси Київського Полісся.  Подивіться з Оболоні  в  бік Чорнобиля:  практично  до  самого  Чорнобиля  ліси  вже  вирубані. Знищуються недозрілі ліси,  яким по 50- 60 років  (зрілим  є  ліс, якому 100 років).  І тому мені здається,  що наступного разу, коли ми будемо розглядати це  питання,  ліси  Карпатського  регіону  ми повинні  розглядати  в  тандемі  з лісами Київського Полісся,  які безжалісно знищують.

     Дякую.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую,  Іване Захаровичу.  У вас надзвичайно слушне запитання. Оці наші розмови ми можемо реалізувати не лише у своїх постановах, а й заклавши в бюджет додаткові кошти на посадки лісів  і в Поліссі,  і в нашій лісостеповій зоні.  Отак ми реально вплинемо на результат. А одні лише заборони нічого не дадуть. Перш за все ми будемо працювати над тим, щоб збільшити кошти на посадку лісів у бюджеті.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ви  Фурдичка  візьміть  головою  державного  комітету (тепер же буде комітет),  і він наведе порядок. Він знає, як вести це господарство.

     Депутат Марковська. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Мій  колега   Кірімов   уже   ставив запитання  щодо  нашого  Полісся.  Саме  про  Полісся  я  й хотіла сказати.  Не тільки ліси Прикарпаття,  Закарпаття і Карпат нищівно вирубуються,   а   й  ліси  нашого  Полісся  також.  Це  Київська, Вінницька,  Хмельницька  області.  І  навіть   маленькі   ліси   в Луганській області також знищуються.  Тому треба проект розглянути в повторному першому читанні, врахувавши саме ці положення, щоб не було більше таких екологічних нещасть.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.   Дякую.   Давайте  тоді  разом  подумаємо  і розширимо проект, щоб він стосувався не лише Карпатського регіону. Поки що був такий законопроект. А ми працювали саме над бюджетними питаннями - збільшенням коштів для посадок лісів.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте.

     Шановні колеги!  У вас на руках два проекти  постанови.  Один вноситься   Юрієм  Івановичем  Костенком.  Він  пропонує  прийняти законопроект у першому читанні.  Другий вноситься групою  народних депутатів   профільного   комітету  під  керівництвом  Самойленка. Депутати пропонують перенести розгляд  законопроекту  на  повторне перше  читання.  Я  ставлю  на голосування проект постанови,  який вносить Юрій Іванович Костенко:  прийняти законопроект  у  першому читанні. У першому читанні... Голосуємо.

     "За" - 124.

     Про відправлення  на  доопрацювання для розгляду в повторному першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 206.

     Масенко не встиг проголосувати. Голосуємо.

     "За" - 214.

     Черненко не встиг проголосувати. Голосуємо.

     "За" - 229.

     Спасибі.

     -------------

     Розглядається проект  Закону  про   перевезення   небезпечних вантажів.   Доповідає   Демиденко   Аркадій  Федорович,  заступник міністра транспорту. Будь ласка.

     ДЕМИДЕНКО А.Ф.,  заступник   міністра   транспорту   України. Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні депутати!  Забезпечення безпеки  всього  комплексу  транспортних  послуг,  пов'язаних   із перевезенням  вантажів,  є  одним  із  основних завдань державного управління роботою транспорту.  Вирішення цього завдання  потребує найбільшої  відповідальності  щодо  певної категорії вантажів,  що належать до небезпечних.

     До небезпечних  вантажів   належить   більш   як   3   тисячі найменувань  речовин,  матеріалів та виробів,  продукції переважно хімічної,  нафтохімічної,   паливної   та   ряду   інших   галузей промисловості.

     На території   України   -   переважно  у  Дніпропетровській, Донецькій,  Запорізькій, Луганській, Сумській, Івано-Франківській, Харківській   та   інших   областях   -  здійснюється  виробництво продукції, яка належить до небезпечних вантажів. Щорічно в Україні утворюється  близько  730 тисяч тонн токсичних відходів,  що також належать  до  небезпечних  вантажів,  які  перевозяться  до  місць захоронення або зберігаються на підприємствах за місцем утворення.

     Міжнародні перевезення     небезпечних    вантажів    завдяки геополітичному  положенню   України   та   внутрішні   перевезення здійснюються  усіма  видами транспорту.  Значні обсяги небезпечних вантажів зосереджуються на транспортних  засобах  та  транспортних складах,  що  робить  їх  об'єктами потенціально небезпечними щодо виникнення надзвичайних ситуацій.

     У морських торгових портах: "Южний", "Херсон",    "Ізмаїл",    "Миколаїв",    "Усть-Дунайськ", "Іллічівськ"  та  інших  -  здійснюється  перевантаження   великих обсягів    хімічних    та   мінеральних   добрив,   руди,   сірки, нафтопродуктів, які також належать до небезпечних вантажів.

     Нині в Україні має місце нескоординованість  дій  центральних органів виконавчої влади у впровадженні нормативних актів з питань перевезення  небезпечних  вантажів.  Немає  достатньо   ефективної нормативно-правової  бази,  яка відповідала б сучасним міжнародним вимогам.  Системи державного управління та державного  регулювання безпеки   у   сфері  перевезення  небезпечних  вантажів,  а  також оптимальних важелів впливу цієї системи  на  забезпечення  безпеки перевезень  досі  не  створено.  Такими  законодавчими актами,  як закони України про пестициди та агрохімікати,  про  видобування  і переробку уранових руд, про поводження з радіоактивними відходами, про відходи та іншими це не досягається.

     Зазначене зумовлює  важливість  завдань   щодо   забезпечення безпеки  перевезень  та  необхідність  правового регулювання в цій сфері   (прав,   обов'язків   і   відповідальності   перевізників, відправників та одержувачів вантажів) на загальнодержавному рівні.

     Законопроект визначає  правові,  організаційні,  соціальні та економічні   основи   діяльності,   пов'язаної   з    перевезенням небезпечних     вантажів    залізничним,    морським,    річковим, автомобільним та авіаційним транспортом. Положеннями законопроекту встановлюються  засади  виконання в Україні міжнародних вимог щодо зазначених перевезень,  які визначені регламентами Економічної  та соціальної   ради   Організації   Об'єднаних  Націй,  Європейської економічної  комісії  ООН,   Міжнародної   морської   організації, Міжнародної  організації  цивільної  авіації  та  застосовуються в законодавстві Європейського Союзу.

     В процесі   розробки   закону   враховано    норми    чинного законодавства  України  і  регламентів міжнародних спеціалізованих організацій  щодо   поводження   з   небезпечними   вантажами   та міжнародних  перевезень  цих  вантажів  певними видами транспорту, досвід  США,  Канади,  Австрії  та  інших  країн,  які  на   рівні національних  законів  врегулювали питання перевезення небезпечних вантажів.

     Основні положення   законопроекту   подавалися   на   розгляд експертам Комітету експертів ООН з перевезень небезпечних вантажів та Європейської економічної комісії ООН.

     Прийняття Закону України про перевезення небезпечних вантажів дасть  змогу  забезпечити  необхідний  рівень  безпеки перевезення вантажів,  а також своєчасне повне і якісне задоволення  потреб  у цих перевезеннях суспільного виробництва та оборони України.

     Це досягається  формуванням  завдань  та змісту законодавства України з питань  перевезення  небезпечних  вантажів;  визначенням основних  напрямів  державної  політики  в  сфері  перевезення цих вантажів;  створенням державних органів управління та  регулювання безпеки   в   сфері  перевезень  та  визначенням  їх  компетенції; визначенням  відповідальності  суб'єктів  перевезення  небезпечних вантажів (вантажовідправників,  перевізників,  вантажоодержувачів) не тільки у зв'язку із здійсненням процесу перевезення,  але і  на стадіях  технологічної підготовки вантажу до перевезення,  надання транспортних послуг та транспортних засобів.

     З набранням   чинності   Закону   України   про   перевезення небезпечних  вантажів буде можливість привести чинне законодавство у  відповідність  до  норм  міжнародного  права  щодо  перевезення небезпечних  вантажів  та уникнути труднощів у сприянні транзитним перевезенням вантажів територією нашої держави.

     Введення в дію цього закону не  потребує  витрат  за  рахунок коштів   державного  бюджету.  Прошу  народних  депутатів  України підтримати  внесений  проект  Закону   України   про   перевезення небезпечних вантажів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Є пропозиція прийняти його в першому читанні.  Комітет уважно розглянув цей проект закону. Він має дещо інструктивний  характер.  Його  можна  було  б і на рівні Кабінету Міністрів  розглядати  і  приймати  як  розпорядження   виконавчим структурам. Але оскільки документ внесено в законодавчому порядку, є пропозиція  прийняти  його  в  першому  читанні.  У  кого  є  ще пропозиції  та  зауваження,  їх слід подати,  і профільний комітет разом з міністерством доопрацюють проект до другого читання.  Юрій Борисович наполягає на цьому.

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні. Голосуємо. Олександре Григоровичу! Голосуйте.

     "За" - 187.

     Голосуємо, голосуємо!

     "За" - 198.

     Потрібна проста більшість. Голосуємо! Голосуємо!

     "За" - 211.

     Голосуємо!

     "За" - 229.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  захист  суспільної  моралі (доопрацьований  проект  з урахуванням проектів народних депутатів Костицького та Медведчука).

     Доповідає голова комітету Чиж Іван Сергійович. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу! Шановні колеги народні депутати  України!  Вашій  увазі  пропонується  проект  Закону про захист суспільної моралі.

     Хотів би   одразу   попередити   про   можливі   неправомірні тлумачення  та  своєрідні  міфи,  що їх так легко створити довкола даного законопроекту. Відвертою демагогією було б тлумачити проект нового закону як спробу встановити цензуру.

     З іншого  боку,  дехто  розглядає  цей  проект  і окремі його статті мало не як ліберальні норми закону,  що можуть нібито  дати поштовх   найгіршому,   що   зараз   є  в  суспільстві,  включаючи проституцію,   порнографію   та   все   інше.   Кажу    з    усією відповідальністю, що це абсолютно не так. І я спробую це довести в доповіді та відповідях на ваші запитання.

     Проект закону перезрів. Такий закон у суспільстві потрібен. І поштовхом   до  його  розробки  в  нас  були  численні  колективні звернення обласних,  районних, міських рад (у мене їх ось тут ціла папка,  просто  можу називати документи,  коли сесії зверталися до представницьких   органів),   трудових   колективів,   громадських організацій,  закладів освіти,  культури, охорони здоров'я, науки, окремих громадян.

     Необхідність прийняття  такого  закону   викликана   засиллям кіно-,   відеота   аудіопродукції,   друкованих   засобів  масової інформації,  що пропагують порнографію, насильство та жорстокість, і  безконтрольним  її  розповсюдженням  серед населення,  особливо серед неповнолітніх.

     Зверніть увагу (наголошую),  що саме засилля та безконтрольне розповсюдження  цієї  продукції  викликають  наше  занепокоєння  і спонукають нас до даної законодавчої ініціативи.  Ми  не  прагнемо провести  закон,  який  заборонятиме,  а  націлюємо  на  створення дійового інструменту регулювання.

     Встановлено, що неконтрольоване поширення такої продукції  на внутрішньому ринку України,  її доступність негативно впливають на стан  фізичного  та   духовного   розвитку   молодого   покоління, розбещують  свідомість  неповнолітніх,  призводять  до ускладнення криміногенної ситуації в державі.

     Як приклад назву тільки,  що минулого року неповнолітніми  та за  їх  участю  скоєно понад 36 тисяч злочинів,  половина з яких - тяжкі.  На 10 відсотків зросла кількість умисних убивств,  скоєних неповнолітніми,  на  3,4  відсотка  -  розбійних нападів.  Майже в кожній третій області держави збільшилось число злочинів,  скоєних на   грунті   сексуальної   розпусти   та   розбещеності,  зокрема згвалтувань.

     Суспільно небезпечні   діяння   неповнолітніх   проти   особи набувають усе більш жорстокого, зухвалого характеру, мають низький (ниций) рівень мотивації,  що свідчить  про  подальше  загострення кризи  моралі  та культури,  особливо серед молоді.  Триває процес "омолодження" злочинності,  в порочне  коло  якої  втягується  все більше    підлітків,    що    не    досягли    віку   кримінальної відповідальності.

     Серед неповнолітніх стрімко поширюються пияцтво,  наркоманія, венеричні  захворювання.  Тому саме життя вимагає прийняття Закону про захист суспільної  моралі,  проект  якого  розроблено  великою групою  фахівців  -  науковців,  психологів,  людей,  що  працюють безпосередньо  з  "важкими"  підлітками,  працівників  Генеральної прокуратури України і так далі.

     Проект Закону  України  про захист суспільної моралі враховує законопроекти  з  цієї   проблеми   народних   депутатів   України Медведчука  і  Костицького.  Метою  його  розробки  є забезпечення охорони суспільної моралі, сприяння естетичному вихованню громадян України через обмеження або заборону розповсюдження продукції, яка містить  пропаганду  війни,  насильства,   жорстокості,   расової, національної,   релігійної   ворожнечі  чи  підбурює  до  вчинення злочинів.  Цей  законопроект  спрямований  на  заборону  поширення матеріалів  порнографічного  чи  сексуального  характеру,  здатних завдати моральної шкоди громадянам України чи суспільній моралі.

     Законопроект розроблено з  урахуванням  чіткого  розмежування понять,  наприклад,  "порнографічне" та "еротичне", що дасть змогу диференціювати підхід до різних видів діяльності, цілком толеруючи одні і принципово перешкоджаючи існуванню інших.

     Не варто  вважати  парадоксальним,  якщо  ми стверджуємо,  що ініціюємо прийняття закону саме задля повнішої реалізації прав  та свобод людини, а не навпаки. У законопроекті про захист суспільної моралі прагнемо визначити ту межу,  за якою вже  безконтрольна  не свобода,  а  сваволя,  анархічна  вседозволеність  одних  загрожує свободі інших.

     Чому нам,  а найперше - молодому поколінню,  нав'язують  саме таку  інформацію?  Чи  може  бути  справді  вільний вибір в умовах засилля продукції,  що  пропагує  жорстокість  та  вульгарний  бік сексуальних   стосунків,   а  ще  гірше  -  недбале  ставлення  до венеричних хвороб, вживання наркотиків тощо?

     Що й казати,  можна знайти навіть прямі  намагання  спокусити наших  з  вами  дітей  скуштувати  цей  заборонений плід.  То хіба суспільство не потребує тут врегульованого законом захисту?

     Доречним буде зазначити,  що проблема,  пов'язана з  захистом суспільної моралі від негативного впливу насильства,  жорстокості, порнографії,  сьогодні стає настільки гострою,  що  їй  приділяють чимало  уваги парламенти і уряди багатьох країн світу,  міжнародне співтовариство.

     Так, на останніх світових  конгресах  з  питань  кримінології Організації  Об'єднаних Націй наголошувалося,  що одним з основних факторів,  який провокує  зростання  злочинності,  особливо  серед неповнолітніх і молоді,  є вплив теле- і кінонасильства, у зв'язку з  чим  країнам-учасницям  конгресів  пропонується  передбачити  в національному  законодавстві  комплекс  заходів  для подолання цих явищ.

     У свою  чергу  Європейський  суд,  неодноразово   розглядаючи скарги,  пов'язані  з  проблемою  введення  обмежень  на  радіо- і телепередачі, в яких містяться елементи насильства, жорстокості та порнографії,  наголошував  на  необхідності  введення  обмежень на подібну продукцію і  в  національних  законодавствах  європейських країн.

     У Європейській  конвенції  з  прав  людини цій проблемі також приділено багато уваги.  Так у частині 2 статті 10 говориться,  що здійснення  цих  свобод  накладає  обов'язки та відповідальність і може бути  пов'язане  з  формальностями,  умовами,  обмеженнями  і штрафними  санкціями,  які  передбачені  законом  та  необхідні  в демократичному  суспільстві  в  інтересах   захисту   здоров'я   і моральності.

     Загальна Декларація  прав  людини  в частині другій статті 29 проголошує:  "Кожна  людина,  здійснюючи  свої  права  і  свободи, повинна  зазнавати тільки таких обмежень,  які встановлені законом виключно  з  метою  задоволення  справедливих  вимог  моралі...  в демократичному суспільстві".

     Частина третя  статті  19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права вказує:  "Користування передбаченими в пункті 2 цієї   статті  правами  накладає  особливі  обов'язки  і  особливу відповідальність.  Воно  може  бути,  отже,  пов'язане  з  певними обмеженнями,  які  однак  мають  встановлюватися  законом  і  бути необхідними... для охорони... моральності населення".

     Вважаю, нам слід,  врахувавши  міжнародний  досвід  роботи  в окресленому  колі  проблем,  запропонувати  власні  підходи  до їх вирішення.  Доктринальне,  так би мовити,  тлумачення норм проекту Закону  України  про захист суспільної моралі дає підстави зробити такі висновки.

     У запропонованому законопроекті визначаються основні  напрями державної політики у сфері захисту суспільної моралі, першочергові об'єкти захисту, заходи захисту суспільної моралі тощо.

     У розділі,  який регламентує  відповідальність  за  порушення законодавства  України  про  захист суспільної моралі,  наводяться види можливої відповідальності:  дисциплінарна,  цивільно-правова, адміністративна і кримінальна.

     Проект закону передбачає порядок,  а також простий та дійовий механізм  державного  регулювання  та  контролю  у   сфері   обігу продукції,  послуг  і  видовищних заходів суспільного характеру чи таких,  що містять елементи насильства і жорстокості, і зобов'язує суб'єкта,  який  здійснює  цю  діяльність,  самому  звертатися  до спеціальної  експертної  комісії  з  метою  отримання  експертного висновку щодо кіно-, відео- та друкованої продукції.

     Якщо суб'єкт не провів названу експертизу продукції,  яку він демонстрував,  у  тому  числі  видовищних   заходів   сексуального характеру,  і  були виявлені елементи порнографії,  жорстокості та насильства,  суб'єкт несе відповідальність,  передбачену  статтями 211 та 2111 Кримінального кодексу України.  Якщо ж до демонстрації названої  кіно-  та  відеопродукції  він  отримав   висновок   про відсутність   у   ній  елементів  порнографії,  жахів,  пропаганди насильства і жорстокості,  то кримінальній відповідальності він  у будь-якому  разі не підлягає,  оскільки в його діях немає елементу складу злочину - вини.

     Значна частина   законопроекту   присвячена    створенню    і діяльності органів, що здійснюють експертизу - Вищої ради з питань захисту  суспільної  моралі  та  експертних  комісій.  Порядок  їх діяльності  детально викладено у розділі ІІІ "Державне регулювання та контроль у сфері обігу продукції,  послуг і видовищних  заходів сексуального характеру та таких,  що містять елементи насильства і жорстокості".

     Слід особливо відзначити,  що Вища рада та експертні  комісії діють  на засадах самофінансування - за рахунок коштів,  отриманих від  ліцензійної  діяльності  та  штрафних  санкцій  за  порушення законодавства  про захист суспільної моралі.  Тому створення такої системи не потребує залучення коштів із бюджету.

     Таким чином,  названий законопроект передбачає  запровадження дійового  механізму,  що  здатний  протистояти  загрозі суспільній моралі  і  сприятиме  естетичному  вихованню   громадян   України, заборонятиме  поширення матеріалів порнографічного та сексуального характеру, здатних завдати шкоди громадянам та суспільній моралі.

     Хочу підкреслити   ще   таке.   Ми,   коли   виписували   цей законопроект,  мусили виходити з норм європейського і міжнародного права,  і  тому  в  проекті  є  стаття  20,  щодо  якої  є   певне упередження.  Частина  перша  цієї  статті  розрахована  на  людей зрілого віку,  які можуть зайти в спеціальну  установу  для  того, щоб,  так  би  мовити,  взяти  участь у видовищному заході.  Проте частина друга забороняє тлумачити це прямо, як будинок розпусти чи ще  щось.  Там  забороняється  і виключається будь-яка дія в цьому напрямі.  Прочитайте закон.  Хоч я абсолютно  не  заперечую  проти вилучення взагалі статті 20 із законопроекту.

     Мене більше  хвилює  проблема,  пов'язана  з  тим,  що  дехто вважає,  що цей проект закону - це наступ,  що це  цензура  і  так далі.  І  тут  навіть  дехто  з  членів комітету сьогодні вийде на трибуну і  почне  виступати  з  цього  приводу.  Так  от,  ще  раз підкреслюю,  що  такий  закон  украй  потрібен.  Ми  маємо  на цей законопроект  позитивний   висновок   нашого   науково-експертного управління,   маємо   позитивний   у   цілому  висновок  Інституту психології, і я просив би підтримати законопроект.

     Шановні колеги!  Це настільки важливо,  що голосування за цей законопроект  просив  би провести в поіменному режимі,  бо питання захисту суспільної моралі через те,  що зараз  діється  в  нас  на екрані телебачення,  просто перезріле.  Тому я просив би врахувати всі нюанси, про які я сказав, і підтримати цей проект закону.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Запитання є?  Є. Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин на запитання.  Висвітіть список,  будь ласка.  Депутат Григорович. Далі - депутат Журавський.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Шановний Іване Сергійовичу!  Насамперед дякую вам за те, що ви все ж узялися за ту працю, яку прямо-таки наказували нам зробити в цьому парламенті виборці з усіх регіонів.

     Я хотіла  б  сказати,  що у вашому законопроекті,  безумовно, крім усього,  що ви назвали,  є ще ряд інших термінів,  які  також треба  було  б  назвати.  Це  не  тільки  сексуальний  потяг,  а й сексуальні збочення.  Це не тільки виховання  жорстокості,  але  й зомбування  психіки  і  так  далі.  Думаю,  що  все  це ми зможемо врахувати до другого читання.

     Мені хотілося б, щоб усі ці штрафні санкції за виготовлення і демонстрацію недоброякісної теле- та відеопродукції,  про котрі ви сказали,  спрямовувалися на  задоволення  потреб  наших  обділених дітей.

     Скажімо, у  Фінляндії всі кошти від гри на тоталізаторі йдуть на потреби дітей.  У нас штрафи за виробництво та реалізацію  цієї недоброякісної  продукції чи навіть недоброякісної реклами могли б надходити  у  бюджет  України  для  цільового  фінансування  пільг відповідно  до  Закону  про  державну  допомогу сім'ям з дітьми та Закону про охорону дитинства в Україні.  Якщо б  ви  погодилися  з такими пропозиціями,  була б рада внести їх до другого читання. Ми готові проект підтримати.

     Дякую.

     ЧИЖ І.С.  Дякую вам, Ліліє Степанівно, за підтримку. Справді, цей  проект  дуже складний,  недарма ми над ним працювали більш як півроку,  тому що вперше виписували дефініції, над якими тут дехто буде сміятись.  Деякі речі дуже специфічні, але в нас просто немає прецеденту,  в нашому праві не  виписано  цих  норм.  Хтось  мусив уперше це зробити.  Наш комітет (зокрема я і наша авторська група) вийшов за межі своєї  компетенції,  але  разом  з  нами  працювали представники  Комітету  з  питань  культури і взагалі представники практично всіх комітетів Верховної Ради,  фракцій і груп.  Тому це комплексний законопроект.

     Що стосується  перерозподілу  коштів,  які можна отримати.  Я абсолютно з вами згоден,  і  ми  можемо  врегулювати  це  під  час процедури  другого читання.  Ми не можемо наперед це передбачити і записати,  бо не знаємо,  які це будуть суми.  Ми  ж  застосовуємо такий  принцип:  якщо  я  демонструю  продукцію,  то мушу замовити експертизу,  заплатити за неї,  і тоді я не несу відповідальності, якщо   демонструю   щось   не   те.   Ми  тут  не  діємо  методами волюнтаристської ломки, тому не можемо прогнозувати, які це будуть суми.

     А загалом я з вами згоден.

     ГОЛОВА. Депутат  Журавський.  За  ним - депутат Черняк.  Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  ХДПУ.  Я вам щиро вдячний за  проект  цього закону і відразу кажу, що буду голосувати "за".

     Якщо подивитись передачі нашого телебачення, то можна зробити висновок,  що Україна, на жаль, далеко не християнська держава. На екранах наших телевізорів панує розгул сексуальної розпусти.

     Тому в  мене  до  вас  два запитання.  Перше суто професійне, юридичне запитання:  який зміст ви вкладаєте в поняття "еротика" і який зміст ви вкладаєте в поняття "порнографія"?

     І наступне  запитання.  У  статті  41  проекту встановлюється відповідальність за порушення норм цього закону у вигляді штрафу в розмірі  до  500  мінімальних заробітних плат,  а також скасування свідоцтв про реєстрацію та ліцензій на мовлення.

     За які  саме  правопорушення  пропонується  у   законопроекті встановити  вказану  відповідальність  і  який  порядок накладення такого стягнення?

     Дякую.

     ЧИЖ І.С.  Дякую  і  вам.  Можу  сказати  про  це  більше.   У "Загальних  положеннях"  дуже  добре  розписані поняття і терміни, скажімо, виписано 15 видів порнографічних матеріалів чи предметів. Йдеться  про продукування,  і тому ми це все розписуємо.  Скажімо, виписано,  що таке вульгарнонатуралістична,  цинічна,  непристойна фіксація   статевих   актів;   що  таке  особливий  вид  продукції сексуального  характеру,  основним  змістом   якої   є   збудження нездорового потягу і так далі. Це що стосується порнографії.

     У нас  розписано,  що таке твори,  які пропагують насильство, жорстокість. Ми вперше конкретно фіксуємо, що це за твори.

     Щодо матеріалів  еротичного  характеру.  Авторами  виводиться

з-під дії цього закону,  скажімо,  еротичне мистецтво,  тому що це справді є мистецтво.  Ми пишемо, що це "зображення людини в усьому розмаїтті   її   переживань   з   урахуванням   статевовікових  та індивідуальних особливостей.  Еротичне  мистецтво  гуманістичне  і моральне..." Тобто ми розрізняємо ці речі.

     А що стосується штрафних санкцій,  то ми не просто пропонуємо встановити штраф у розмірі до 500 мінімальних заробітних плат. Але якщо,  скажімо, телеканал продовжує продукувати таку продукцію, то його  можна  позбавити  ліцензії.   Якщо   це   друкований   засіб інформації,  у  нього  просто  відберуть  право на розповсюдження. Створюється орган - Вища рада з питань захисту суспільної  моралі, до  складу  якої  входять  експерти  Національної  ради  з  питань телебачення і радіомовлення,  Міністерства  культури  і  мистецтв, Державного  комітету  інформаційної  політики.  Тобто ми створюємо структуру,  яка буде реально стежити  за  тим,  щоб  законодавство виконувалось.  І  тоді  цей  закон  діятиме,  адже  у нас є навіть кримінальне право (все це там розписано), але немає механізмів, як це привести до кримінальної норми,  передбаченої статтею 211.  Хто має стежити і реалізовувати цю норму?

     Спасибі вам.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський задовольнився (Сміх у залі).  Будь ласка, депутате Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Народний рух України.  Шановний  Іване Сергійовичу! Секс в Україні є! І секс не є аморальною справою. Нам потрібно виховувати людей у дусі зростання культури сексу.

     Так от,  у зв'язку з цим у мене запитання. Чи не є цей проект закону надмірно пуританським.  Чи він збалансований,  чи не будемо ми заганяти у підпілля еротику?  Адже заборонений  плід  солодкий. Тобто  чи  все тут збалансовано так,  щоб це спрацювало на користь справі?

     Дякую.

     ЧИЖ І.С.  Судячи з того, як ви зі знанням справи говорите про ці речі, я з вами згоден, що секс в Україні є. Але чи потрібен він на телеекранах?  Дуже сумніваюся,  що потрібен,  бо це специфічна, так  би  мовити,  складова  людських  взаємин.  І  якщо  це  ще  й продукується, і руйнує мораль, то це нам не потрібне.

     Я не бачу в законопроекті ознак того пуританства,  про яке ви говорили.   Навпаки.   Навіть   сам  принцип  необов'язковості,  а заявочності, розв'язує проблему достатньо м'яко. Але він достатньо жорсткий, якщо це насильство буде проектуватися на екран.

     Є стаття   20,  проти  якої  виступає  багато  колег.  У  ній говориться про специфічні магазини.  Туди не можуть входити  люди, молодші певного віку.  Ми в проекті закону це передбачили. Але при цьому це не будинок розпусти.  У проекті  є  норма  щодо  заборони цього.  Тобто  ми,  з одного боку,  не легалізуємо найбрутальніше, найниціше,  а з другого боку,  досить жорстко  станемо  на  захист моралі.

     Тут немає пуританства, тут є відгук на час. Тим більше що цим будуть займатися фахівці,  експерти,  люди зі спеціальною освітою, які даватимуть дозвіл на те чи інше продукування.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     ЧИЖ І.С. Дякую вам, Олександре Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні.  Так?  Будь  ласка,  підтримайте  цю  пропозицію. Голосуємо.

     "За" - 103.

     Хто за   те,  щоб  відправити  проект  на  доопрацювання  для розгляду його в повторному першому читанні? Голосуємо.

     Я прошу: не вигукуйте, будь ласка.

     "За" - 174.

     Голосуємо.

     "За" - 179.

     Переголосуємо завтра.

     -----------

     Розглядається проект Закону про внесення змін до статей 13 та 14 Закону України про зв'язок (повторне перше читання).  Доповідає Пухкал Олександр Григорович. Будь ласка.

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Цьому  законопроекту,  який  я  вдруге презентую шановній аудиторії, на жаль, не таланить на повноту цієї аудиторії. Але маю надію,  що  його  буде  підтримано в цій залі у повторному першому читанні.

     Зміни та  доповнення,  які  пропонується  внести  до   Закону України  про  зв'язок,  спрямовані  на  усунення  диспаритету щодо матеріальної відповідальності за  несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань   між   сторонами  -  споживачами  послуг  зв'язку  та підприємствами зв'язку, які надають ці послуги.

     Редакція чинного Закону України про зв'язок  визначає  значно більшу  матеріальну  відповідальність споживачів послуг зв'язку за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (частина 4  статті  14) порівняно з матеріальною відповідальністю підприємств зв'язку, які надають ці послуги (частина 5 статті 13).

     Мої пропозиції щодо внесення змін до статті 13 чинного закону знайшли підтримку і профільного комітету, і цієї сесійної зали під час минулого обговорення.  Пропозиція щодо доповнення до статті 14 викликала  жваву  дискусію.  Саме через це доповнення законопроект був  відправлений  на  доопрацювання  для  розгляду  у  повторному першому читанні. Про що йдеться у цій пропозиції?

     Йдеться про  те,  щоб  захистити  права та інтереси інвалідів першої і другої груп - споживачів  послуг  зв'язку,  перш  за  все телефонного.  Мною  це  доповнення доопрацьовано з урахуванням тих зауважень і побажань, які були висловлені моїми шановними колегами в  процесі  обговорення  цього законопроекту в першому читанні.  І сьогодні це доповнення  звучить  таким  чином  (я  його  процитую, зважаючи   на   те,  що,  можливо,  не  у  всіх  на  руках  є  цей законопроект):  "Оператори зв'язку  не  мають  права  відмовити  в подальшому наданні послуг зв'язку інвалідам першої та другої груп, якщо їх поточна заборгованість за отримані  послуги  не  перевищує трьох мінімальних пенсій за віком".

     За нашими   розрахунками,   сьогодні   в   Україні  послугами телефонного  зв'язку  користуються  близько  138  тисяч  інвалідів першої   та   другої   груп.   Якщо   взяти   сумарну  максимальну заборгованість цих споживачів послуг зв'язку,  вона може становити не більш як 10 мільйонів гривень. Це не така велика сума порівняно із загальною заборгованістю за  послуги  зв'язку,  що  сьогодні  є перед Укртелекомом.

     Маємо зважити  на  те,  що  для багатьох інвалідів телефонний зв'язок  -  це  єдиний  засіб  викликати  швидку  допомогу,  єдина можливість  спілкуватись  із  зовнішнім світом.  Через матеріальні труднощі,  у тому числі через те,  що  люди  не  завжди  отримують пенсії   чи   інші  соціальні  допомоги,  інваліди  справді  часто заборговують підприємствам зв'язку за послуги зв'язку.

     Сьогодні в чинній редакції  Закону  про  зв'язок  передбачено право   підприємств   зв'язку   через  місяць  після  попередження відключати  інваліду  телефон.  Саме   враховуючи   це,   мною   і пропонується доповнення до статті 14, яке передбачає більш вагомий та  більш  дієвий  механізм  захисту  від   відключення   телефону інвалідам першої та другої груп.  Це,  власне,  те, що я хотів вам доповісти.

     Якщо у шановної аудиторії  є  запитання,  я  готовий  на  них відповісти.

     Прошу підтримати законопроект у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання будуть? Запишіться.

     Депутат Матвієнков. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Александр Григорьевич! Не кажется ли вам, что мы вообще некорректно ставим вопрос?  Вы предлагаете  предоставить льготу тем, кто не платит за пользование телефоном. Представьте, в какую ситуацию вы ставите людей. Один платит последнюю копейку, из кожи вон лезет, а другой просто не платит. В какое положение мы их ставим?  Давайте просчитаем: может быть, разумнее было бы какую-то категорию  инвалидов первой группы вообще освободить от платы?  Но данная постановка вопроса некорректна.

     ПУХКАЛ О.Г. На засіданні профільного комітету обговорювався й варіант  звільнення  інвалідів  першої та другої груп від плати за послуги зв'язку.  Але  ми  дійшли  висновку,  що  все  ж  таки  це звільнення  потягне  за  собою втрати на більшу суму,  ніж можлива максимальна заборгованість перед Укртелекомом  у  разі  визначення верхньої межі заборгованості в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

     Я повторюю,  що  за  нашими  розрахунками,  така  максимальна заборгованість можлива в розмірі 10, 3 мільйона гривень. Звичайно, ви маєте рацію,  саме ця категорія  споживачів  послуг  зв'язку  - інваліди  першої  та другої груп - завжди прагнуть розрахуватися з підприємствами  зв'язку.  Як  тільки  в  інваліда   є   гроші,   є можливість,  він  обов'язково  сплатить за надані послуги зв'язку. Але буває ситуація,  що інвалід у певний проміжок часу не має  цих коштів,  і тому ми пропонуємо захистити його на цей період.  Таким чином,  рівень   захищеності   інвалідів   підвищиться.   Повністю звільнити  їх  від  сплати  -  знову  спровокувати  бажання  іншої категорії громадян також отримати таку  пільгу.  Це  можуть  бути, скажімо, інваліди третьої групи чи чорнобильці, чи інші громадяни.

     ГОЛОВА. Є пропозиція прийняти законопроект у першому читанні. Підтримайте, будь ласка.

     ПУХКАЛ О.Г. Прошу підтримати.

     Дякую.

     "За" - 191.

     ГОЛОВА. Голосуємо,  Катерино Тимофіївно!  Депутат  Журавський вам   заважає.   Отак  ви  і  за  прем'єра  не  проголосували,  бо пробалакали. Тепер Валерій Павлович на вас сердиться.

     "За" - 200.

     Голосуємо! Голосуємо! Голосуємо! Іване Івановичу!

     "За" - 207.

     Ну питань же немає  ніяких!  Валентина  Петрівна  не  встигла проголосувати. Голосуємо, Іване Івановичу!

     "За" - 215.

     Голосуємо! Олександре Івановичу Ємець! Голосуємо!

     "За" - 227.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект   Закону  про  концесії  на  будівництво автомобільних  доріг  (друге   читання).   Доповідає   Крук   Юрій Борисович, голова комітету.

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).  Уважаемые  коллеги!  Вопрос о концессиях мы в этом зале рассматривали уже.  Из 33 замечаний,  которые вами были высказаны, при подготовке законопроекта ко второму чтению мы учли почти все.

     Сегодня я  разговаривал  с каждым из народных депутатов,  чьи замечания комитет отклонил.  Последний разговор у меня только  что состоялся с товарищем Баулиным.  У нас было небольшое расхождение, но мы согласились принять одну  позицию  в  его  редакции  и  одну позицию в редакции комитета.  Практически законопроект отработан с учетом базового закона о концессиях. Если есть какие-то вопросы, я отвечу или давайте перейдем к постатейному голосованию.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, поправку 1 депутатів Єдіна та Франчука враховано.

     Поправка 2. Борис Борисович Кожин погоджується.

     Поправки 3 та 4 депутата Чікала враховані.

     Одну хвилинку!  Поправку  8  депутата  Сахна   відхилено.   З депутатом це погоджено.

     Поправку 9 депутата Єдіна враховано.

     Поправка 10. Депутат Кожин погоджується.

     Поправка 11. Депутат Єдін погоджується.

     Поправку депутата Кожина відхилено.

     Поправку депутата Ткаленка Івана Івановича враховано.

     Поправка 21. Депутат Кожин погоджується.

     Поправки 22 і 23 депутата Чікала враховані.

     Поправка 24. Депутат Кожин погоджується.

     Поправка 25 депутата Алексєєва.

     Слово депутату Алексєєву. Будь ласка.

     КРУК Ю.Б. Он же согласился.

     ГОЛОВА. Погоджується? Поправка 25, сторінка 9. Депутате Алексєєв, погоджуєтесь?

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Тут написано "враховано редакційно". Считаю, что  комитет поступил правильно.  Но я просил бы,  Юрий Борисович, чтобы она была учтена не редакционно, а по тексту.

     О чем идет речь?  Например, человек умирает, а машина "Скорой помощи"   не  может  заплатить  за  проезд  дорогой.  Я  предлагал записать,  что  такой   транспорт   может   пользоваться   дорогой бесплатно.  Комитет со мной согласен, но предложил, чтобы это было предметом концессионного договора.  Но  концессионный  договор,  к сожалению,  вне нашей компетенции. Поэтому давайте мы это в законе запишем,  чтобы это предусматривалось в договоре автоматически,  а не по желанию концессионеров.

     КРУК Ю.Б. Это не принципиально. Пожалуйста.

     ГОЛОВА. Погоджуєтесь? У цій редакції.

     Далі поправка 31 депутата Сахна. Врахована.

     І остання. Депутат Стоян.

     КРУК Ю.Б. Нет, еще поправка депутата Баулина есть.

     ГОЛОВА. Бауліна?

     КРУК Ю.Б. Да.

     ГОЛОВА. Депутат Баулін. Поправка 32. Слово депутату Бауліну. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б. Спасибо.

     Фракция коммунистов.  Мы  с   Юрием   Борисовичем   вообще-то согласовали  следующую  норму.  Моя  поправка  касалась  второго и третьего абзацов статьи 13.  В чем  ее  суть?  При  предоставлении концессии  на  строительство дорог необходимо,  чтобы 90 процентов рабочих мест было закреплено за нашими отечественными рабочими. 90 процентов! Мы так согласились, да?

     КРУК Ю.Б. Да, да.

     БАУЛІН П.Б.  И вторая часть (третий абзац).  Надо,  чтобы при этом  использовалось  70  процентов   отечественных   строительных материалов,  оборудования, машин и так далее, но не по обему, а в стоимостном выражении.  Потому что,  скажем,  камень и песок у нас есть свои. А надо, чтобы и наши машины использовались.

     Вы согласны, Юрий Борисович?

     КРУК Ю.Б. Да, мы с этим согласились.

     БАУЛІН П.Б. Тогда, значит, все учтено.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Поправку 33 депутата Стояна враховано.

     КРУК Ю.Б. Враховано.

     ГОЛОВА. Пропоную   проголосувати  за  внесені  поправки,  які враховані. Голосуємо за підтримку тих поправок, які враховані.

     "За" - 165.

     Голосуємо! Голосуємо! Депутат Кухарчук. Будь ласка.

     КУХАРЧУК М.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні  депутати  і  Юрію  Борисовичу!  Ми  на  засіданні фракції розглянули цей проект закону.  В ньому є деякі  неточності.  Я  не знаю, як вони з'явилися. Наприклад, поправка депутата Чікала. Ми ж говорили під час  розгляду  проекту  і  в  першому,  і  в  другому читанні,  що слово "реконструкції" слід вилучити.  Чому ж воно є в цій редакції?

     ГОЛОВА. Яка це поправка?

     КУХАРЧУК М.А.   Поправка   3.   Наша   фракція   погоджується голосувати,  але  в редакції депутата Чікала слово "реконструкції" треба вилучити, бо ви самі знаєте, що цим можна спровокувати.

     КРУК Ю.Б. Слово "реконструкції" у нас везде исключено.

     КУХАРЧУК М.А.  Ні.  Ви подивіться,  у редакції комітету слово "реконструкції" є.

     КРУК Ю.Б. Да, согласен.

     ГОЛОВА. Ще   є   зауваження?  Будь  ласка!  Поправку  25  теж враховано. Це ваша, депутате Алексєєв. Голосуємо, будь ласка.

     "За" - 174.

     Шановні колеги!   Ми  голосуємо  всі  поправки,  які  вносили народні  депутати  під  час  обговорення  і  які   враховані.   Ми зупинилися   тільки  на  декількох  поправках  -  3,4  та  25  для уточнення. І слово "реконструкції" вилучили.

     Ще надаю слово депутату Кухарчуку. Будь ласка.

     КУХАРЧУК М.А.  Поправка 16 депутата Алексєєва.  В  остаточній редакції статті 4 вилучені (не знаю чому) слова "органів місцевого самоврядування",  хоча в депутата Алексєєва  такої  пропозиції  не було. В остаточному варіанті ці слова випали чомусь.

     КРУК Ю.Б. Подождите, где это, какая поправка?

     ГОЛОВА. Це поправка 16, сторінка 5.

     КУХАРЧУК М.А.  А  в  першому  варіанті  в нас було - "органів місцевого самоврядування", і за це всі депутати проголосували.

     ГОЛОВА. Юрію Борисовичу!  Думаю,  що це  абсолютно  правильне зауваження.

     КРУК Ю.Б. Нет вопросов.

     ГОЛОВА. Це було проголосовано.  Немає інших запитань? Я прошу підтримайте,  будь ласка. Депутате Журавський! Директора інституту і всіх кличте.

     "За" - 198.

     Ніколаєнко та  Іване  Сергійовичу!  Я  вас прошу,  голосуйте. Іване Сергійовичу! Голосуємо. Михайле Дмитровичу!

     "За" - 206.

     Голосуємо, голосуємо!

     "За" - 210.

     Депутат Костинюк. Будь ласка.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Ми вирішили  вилучити  з поправки  3  депутата  Чікала слово "реконструкції".  Є пропозиція внести цю поправку.

     КРУК Ю.Б.  Мы это везде  исключили,  я  же  вам  уже  сегодня говорил! Везде слово "реконструкції" исключено.

     КОСТИНЮК Б.І.  Я хочу, щоб це було зроблено по всьому проекту закону!  Треба,  щоб ми вилучили слово "реконструкції".  От і все. Якщо так, то ми будемо за це голосувати.

     КРУК Ю.Б.  Первым это предложил еще Петр Николаевич Симоненко вместе  с  депутатом  Хмелевым.  И  мы   сразу   исключили   слово "реконструкції".

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 219.

     Голосуємо.

     "За" - 229.

     Спасибі. Голосуємо законопроект у цілому з поправками.

     "За" - 227.

     Спасибі.

     --------------

     І останній  на  сьогодні  проект  Закону про внесення змін до Закону про природно-заповідний фонд України.  Доповідає  Писаренко Анатолій Аркадійович. Будь ласка.

     ПИСАРЕНКО А.А.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька область). Шановні народні депутати! У цьому законопроекті абсолютно   всі   ваші   пропозиції  враховані.  Їх  кілька  разів розглядали  і  в  інших  комітетах,  і   в   нашому.   Прошу   вас проголосувати за цей законопроект.

     ГОЛОВА. Слово Володимиру Романовичу Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Мы  не против этого законопроекта и готовы его поддержать. Александр Николаевич! Хочу обратиться к вам. Известно, что   по   Регламенту   фракции  имеют  право  внести  процедурное предложение  по  мотивам  голосования.   Я   поднимал   руку   для выступления   по   законопроекту   о  концессии  на  строительство автомобильных дорог. Я хотел заявить позицию фракции о том, что мы не будем голосовать за проект Закона о концессии.  Вы не дали и не даете  возможности  реализовать  регламентное  право  фракции   на получение слова.

     Если вы  и дальше будете так делать,  то у нас нет уже других мер,  чтобы  хоть  как-то  упросить  вас  вести  сессию   согласно Регламенту,  и мы вынуждены будем извлечь карточки и покинуть зал, потому что все равно вы не обращаете внимания на наши предложения, на наше право влиять на законодательный процесс.  Если вы и дальше будете так себя вести,  мы выйдем из зала и сами  будем  принимать законы.

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу!  Під час розгляду попереднього законопроекту не було жодного випадку, щоб я комусь не надав слова стосовно тієї чи іншої пропозиції,  зауваження, що були висловлені чи записані у проекті,  підготовленому до другого  читання.  Я  не бачив вашого прізвища серед авторів 33 поправок.  Про що ви ведете мову? Назвіть мені номер поправки.

     Слово депутату Марченку.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Александр   Николаевич,   нормами   Регламента (можете  проверить)  каждому  депутату  дано  право выступить и во втором,  и в третьем чтениях по любой поправке,  даже если он  эту поправку  не  вносил.  Право  депутата выступить по любой поправке обусловлено тем,  что на второе чтение выносится порой  совершенно новая  редакция  проекта,  отличная от той,  которая была в первом чтении. Поэтому это право депутата и закреплено Регламентом.

     Более того,   когда   принимается   законопроект   в   целом, Регламентом   дается  право  руководителю  фракции,  представителю фракции или  народному  депутату  Украины  внести  предложение  по процедуре или по мотивам голосования. Это право дается каждому.

     Поэтому я  хотел  внести  предложение  проголосовать принятие этого законопроекта в поименном режиме.  Вы лишили меня трех прав, закрепленных   Регламентом:   дать   конкретную  оценку  внесенным поправкам,  высказаться по законопроекту  в  целом  и  высказаться относительно способа его принятия. Вот ваши нарушения.

     ГОЛОВА. Коли законопроект розглядається у другому читанні, то і для мене,  і для будь-якого депутата ця процедура зрозуміла. І з голосу...   Чому   я  вам  не  надав  слова?  Тому,  що,  коли  ми обговорювали цей проект у першому читанні,  всі поправки до  нього були  зафіксовані.  А  те,  що  відповідно до Регламенту ви можете виступати від фракції, справді так.

     Розглядаємо даний законопроект. Які є зауваження до поправок?

     Голосуємо всі поправки, які враховані.

     "За" - 212.

     Голосуємо.

     "За" - 222.

     Голосуємо. Григорію Григоровичу, голосуйте!

     "За" - 239.

     В цілому голосуємо.

     "За" - 230.

     Спасибі.

     __________________

     Шановні колеги!  Користуючись тим,  що депутат  Писаренко  на трибуні,  я  просив  би розглянути ще й проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку  з  прийняттям Закону про відходи (друге читання).

     ПИСАРЕНКО А.А.  Шановні  народні  депутати!  Ми дуже уважно й довго  розглядали  цей  законопроект.  Його  погоджено   з   усіма комітетами,  враховано абсолютно всі поправки. Будь ласка, давайте проголосуємо.  У   ньому   запропоновані   зміни   до   одинадцяти законодавчих та нормативних актів, що суттєво поліпшують їх.

     Будь ласка, давайте проголосуємо дружно!

     ГОЛОВА. Є  запитання щодо поправок?  До поправки 1 зауваження враховані. До поправки 2 депутата Бауліна?

     ПИСАРЕНКО А.А. Всі враховані.

     ГОЛОВА. Поправка 3 депутата Самойленка врахована. Поправка 6. Альошин погоджується,  так?  Одну хвилиночку.  Депутате Писаренко, ваша  поправка  врахована.   Поправка   14   депутата   Мельникова врахована. Поправка 15 врахована. Все. Немає зауважень?

     ПИСАРЕНКО А.А. Немає.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  на  голосування пропозицію прийняти проект закону з цими поправками.

     "За" - 234.

     В цілому голосуємо.

     "За" - 239.

     Прийнято.

     ________________

     Проект Постанови про об'єднання проектів законів про Програму формування  національної  екологічної  мережі України на 2000-2015 роки  і   про   Національну   програму   збереження   біологічного різноманіття на 2000-2015 роки.

     ПИСАРЕНКО А.А.   Ці   два  питання  переплітаються,  тому  їх об'єднали в одну державну програму.

     ГОЛОВА. Ми його приймаємо в першому читанні?

     ПИСАРЕНКО А.А. Так.

     ГОЛОВА. Голосуємо за цей проект постанови.

     "За" - 217.

     Голосуємо.

     Іване Олександровичу, Володимире Кириловичу, голосуйте.

     "За" - 214.

     Голосуємо.

     "За" - 237.

     Прийнято.

     ------------

     Останнє питання,  шановні  колеги.  Одну   хвилинку!   Проект Постанови  про  внесення  змін до Постанови Верховної Ради України від 4 листопада 1998 року про надання дозволу  Кабінету  Міністрів України   на   використання   кредиту,  наданого  Урядом  Іспанії. Доповідає Крук Юрій Борисович, голова комітету.

     КРУК Ю.Б. Вопрос ясен.

     ГОЛОВА. Підтримаємо? Голосуємо.

     "За" - 195.

     Голосуємо.

     "За" - 199.

     Голосуємо.

     "За" - 201.

     Слово депутату Ємцю. Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Мабуть, треба було пояснити,  у чому тут суть. Ми свого часу проголосували за те,  що цей кредит має використовуватися для ремонту вагонів. І ми тоді не врахували, що потрібно ремонтувати також електровози та тепловози.  Тобто зараз  просто  додаються  слова  "електровози  і тепловози". Більше нічого.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 223.

     Голосуємо.

     "За" - 225.

     Голосуємо.

     "За" - 225.

     Є якісь  питання?  Голосуємо,  будь ласка.  Ви не радьте один одному, а голосуйте.

     "За" - 220.

     Слово Юрію Борисовичу Круку.

     КРУК Ю.Б. Уважаемые коллеги! Может быть, кто-то не все понял. Дело в том,  что относительно испанского кредита мы проголосовали, и 15 миллионов фактически выделены.  Деньги  есть,  они  работают. Однако то оборудование, которое поступило для ремонта пассажирских вагонов, должно использоваться не только для пассажирских вагонов. Мы  допустили  ошибку  и  записали так.  Сейчас мы заинтересованы, чтобы это оборудование использовалось для ремонта всего подвижного состава,  включая  тепловозы,  которые  возят пассажирские вагоны. Почему мы не должны  использовать  это  оборудование  для  ремонта тепловозов?  Приходит  работник налоговой администрации и говорит: "Нет. Используйте это оборудование только для ремонта пассажирских вагонов".

     Я мог бы сегодня перечислить то оборудование,  которое должно использоваться. Тут другой логики просто нет.

     Прошу проголосовать.  Мы на заседании комитета обсуждали этот вопрос.

     ГОЛОВА. До Юрія Борисовича є запитання? Голосуємо.

     "За" - 218.

     Голосуємо. Депутате Алексєєв, голосуйте.

     "За" - 217.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Я  сам  железнодорожник и знаю, что такое ремонт подвижного состава. В данном случае речь не идет об увеличении кредита,  речь идет о перераспределении средств в пределах той суммы,  которую мы уже проголосовали. Ни копейки не добавляется.

     Я не понимаю,  почему мы должны сейчас этому препятствовать и ограничивать возможность использования того,  что у нас уже  есть. Давайте  поддержим проект и скорее закроем этот вопрос.  Это будет способствовать более эффективному использованию оборудования.

     ГОЛОВА. Спасибі. Голосуємо! Валентино Андріївно, голосуйте!

     "За" - 226.

     Спасибі.

     На цьому ми сьогоднішню роботу  завершили.  Спасибі  вам.  До завтра, до 10 години. На все краще!