ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  г р у д н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені!

     Звертаюся до  народних  депутатів із проханням зайняти робочі місця і підготуватися до реєстрації.

     Прошу зареєструватися. Реєструємось.

     Встигли зареєструватися 340 народних депутатів, бо я бачу, що дехто бере картки. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!  Сьогодні  одному  з  нас,  а  саме народному депутату Георгію Григоровичу Пономаренку,  виповнюється  рівно  60 років.  Давайте  привітаємо  його з цією датою і побажаємо успіхів (Оплески).

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Семенюк Валентини  Петрівни  -   до   виконуючого   обов'язки Прем'єрміністра    України    стосовно   завершення   фінансування виробництва льоно- та  коноплепродукції  відповідно  до  Постанови Кабінету   Міністрів   про   підтримку   вітчизняного   льоно-  та коноплевиробництва.

     І другий запит Семенюк Валентини Петрівни  -  до  виконуючого обов'язки   Прем'єр-міністра  у  зв'язку  з  незадовільним  станом фінансування проектно-вишукувальних робіт,  виконаних  інститутами об'єднання "УкрНДІагропроект" в 1999 році.

     Гусака Леоніда  Гавриловича  -  до Кабінету Міністрів України стосовно фінансування інноваційного проекту отримання тепла шляхом використання   відходів   виробництва  в  акціонерному  товаристві "Соняшник" міста Полтави.

     Савенка Михайла  Михайловича  -  до   виконуючого   обов'язки Прем'єрміністра    України    стосовно   продовження   будівництва газопроводу-відводу Новомиколаївка-Веселе.

     Прошу визначитися з направленням цих депутатських запитів  до виконуючого обов'язки Прем'єрміністра.

     "За" - 167.

     Рішення прийнято. Дякую.

     Депутатський запит   Савенка   Михайла   Михайловича   -   до Генерального прокурора України  з  приводу  тяганини  з  розглядом фактів незаконного вивозу кольорових металів з території України.

     Салигіна Василя   Вікторовича  -  до  Генерального  прокурора України у зв'язку з незадовільним реагуванням  на  звернення  щодо фактів  зловживання  службовим  становищем  колишнього керівництва відкритого  акціонерного  товариства  "Харківський   підшипниковий завод".

     Пинзеника Віктора  Михайловича  -  до  Генерального прокурора України щодо фактів  порушення  житлового  законодавства  в  місті Львові.

     Прошу визначитися із направленням цих депутатських запитів до Генерального прокурора.

     "За" - 164.

     Рішення прийнято.

     Депутатський запит   народного   депутата    Кожина    Бориса Борисовича   -   до  Президента  України  з  приводу  необхідності перевірки інформації про участь підрозділів  Збройних  Сил  і  так далі.

     Прошу визначитися зі змістом запиту.

     "За" - 147.

     Рішення не прийнято.

     ------------

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую (але  цього  разу хороша    інформація),   що   представляти   депутатську   фракцію "Батьківщина"  уповноважено  також  народного   депутата   України Кириленка Івана Григоровича.

     ------------

     Шановні колеги,  оскільки  вчора  у  нас  не  було так званої розминки,  сьогодні  матимуть  можливість  виступити  представники фракцій.

     Будь ласка,  від  фракції  "РеформиКонгрес"  слово  надається Осташу Ігорю Івановичу. За ним буде виступати депутат Гудима.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська  область).  Високошановні  колеги!  Заява  фракцій Народного  руху  України та "Реформи-Конгрес" "Про створення Союзу Білорусі і Росії".

     "8 грудня  1999  року  в   Москві   підписано   Договір   між Республікою  Білорусь та Російською Федерацією про створення Союзу

- фактично держави конфедеративного типу.

     Безперечно, рішення вступати чи  не  вступати  до  будь-якого союзу  є  суверенним  правом кожної держави.  Однак при підписанні договору не  було  враховано,  що  такі  доленосні  рішення  мають прийматися на основі волевиявлення народів.

     Навіть білоруські та російські політики вважають,  що повинні бути  проведені  всенародні  референдуми  та  прийняті  відповідні конституційні  зміни.  Понад  200  тисяч  білорусів взяли участь у Марші свободи 18 жовтня цього  року,  протестуючи  проти  союзного договору.

     Водночас відмінності   сучасного  устрою  Білорусі  та  Росії надають новоутвореному Союзу такого своєрідного характеру,  що  це може  мати далеко неоднозначні наслідки не тільки для білоруського та російського народів, а й для міжнародної спільноти.

     Неринкова економіка та антидемократична сутність існуючого  в Білорусі   режиму,  як  і  нелегітимність  перебування  Олександра Лукашенка на посаді Президента після терміну, на який його обрали, не кажучи вже про розпуск білоруського парламенту, - все це робить примарними сподівання вирішити  економічні  проблеми  та  вийти  з міжнародної ізоляції за рахунок інтеграції з Росією.

     Ще менш реальною виглядає задекларована Союзом мета - завдяки інтеграційним процесам сприяти підвищенню рівня життя білоруського та російського народів.

     Підготовка та   укладення  договору  свідчать  про  практичне втілення в життя доктрини Бориса Єльцина щодо особливих  інтересів Росії  на теренах СНД,  тобто про рецидиви імперської політики.  А поява  нової  союзної  держави   може   відновити   конфронтаційну ситуацію, в першу чергу на європейському континенті.

     Відтворення Союзу  загрожує  суверенітету  України,  оскільки прокладає прямий  шлях  до  відтворення  російської,  а  в  умовах масового  зубожіння  населення,  не  виключено,  що  й  радянської імперії не тільки зі статусом світової наддержави,  а й за рахунок поглинання  сусідніх  держав.  Безпосередню  небезпеку для України становить можливе розміщення на території Білорусі ядерної  зброї. Такий  шлях  розвитку  новоутвореного  Союзу  не сприятиме дружнім добросусідським відносинам,  принциповим прихильником яких  завжди виступала Україна.

     Ми засуджуємо  заяви  про  те,  що через два-три роки Україна приєднається до цього Союзу.  Український народ 1 грудня 1991 року визначився  за  суверенітет  і незалежність України,  а результати президентських виборів 14 листопада ще раз засвідчили його волю.

     Реалізація свідомого волевиявлення українського народу -  наш святий обов'язок".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   від  фракції  Народного  руху народному  депутату  Гудимі.  Підготуватися   народному   депутату Кендзьору.

     ГУДИМА О.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція Народного руху України.  Шановний пане головуючий! Шановні панове   депутати!   Упродовж  останніх  трьох  тижнів  українська енергетика,   українська   економіка   та   переважна    більшість українського  народу перебувають у режимі надзвичайного стану щодо забезпечення  електричною  енергією,   на   превеликий   жаль,   - надзвичайного  стану,  не  проголошеного державою,  не визначеного жодною постановою Кабінету Міністрів чи Верховної Ради.

     У своїй  заяві  від  1  червня  1999  року  щодо  ситуації  в електроенергетичному  комплексі  фракція  Народного  руху  України застерігала, що невжиття надзвичайних заходів в умовах поглиблення фінансово-економічної  кризи  може призвести вже в листопадігрудні 1999 року до непередбачуваних наслідків як в енергетиці,  так і  в усій  державі.  Те,  що  ми  сьогодні  спостерігаємо,  називається хаосом,   неготовністю   Міністерства   енергетики   та   Кабінету Міністрів,  Ради  національної безпеки та оборони,  Верховної Ради України  загалом   та   її   профільного   комітету   зокрема   до прогнозованого  ще  влітку  цього  року режиму надзвичайного стану щодо  забезпечення  електричною  енергією,  від   чого   найбільше потерпають  прості  українські  громадяни,  яких  ми  повернули до свічок, каганців та повного відчаю.

     Коливання української  енергетичної  політики   від   намірів інтеграції   в   енергетику   Європейського   Союзу  до  чергового призупинення  приватизації,  коли  забувається  основне   завдання здійснюваної    державою    впродовж    останніх    п'яти    років реструктуризації та приватизації енергетики,  а саме отримання  не менше  ніж  5 мільярдів американських доларів для її модернізації, або нагадують коливання  електричного  струму,  або  свідчать  про відсутність державної енергетичної політики як такої.

     Фракція Народного  руху  України,  усвідомлюючи економічні та соціальні наслідки,  які вже є і ще можуть  бути  при  продовженні подібної  практики  обмежень  та  відключення електричної енергії, вимагає від уряду  негайного  запровадження  режиму  надзвичайного стану  в  постачанні електричної енергії з метою вироблення дієвих та прозорих механізмів обмеження споживання електричної енергії  в ситуації, що склалася, а від уряду і Верховної Ради - розроблення, прийняття та реалізації  програми  енергетичного  самозабезпечення України з метою недопущення подібних явищ узагалі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  від  фракції  Руху народний депутат Кендзьор. За ним - депутат Марченко, фракція ПСПУ.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги народні  депутати!  Я  уповноважений проголосити  заяву  фракції Народного руху України щодо ситуації в Чеченській Республіці Ічкерія.

     "Народний рух  України   стривожений   розвитком   подій   на Північному Кавказі.  Війна в Чечні під фальшивим приводом боротьби з міжнародним тероризмом - це не що інше,  як прояв  неоімперських амбіцій тих політичних кіл російської держави,  які намагаються на хвилі  псевдопатріотизму  і  відвертого  шовінізму   зберегти   та поширити  свої  політичні впливи,  особливо напередодні виборів до Державної Думи Російської Федерації.

     Переслідуючи свої  суто   кланові   та   особисті   інтереси, російська   політична   верхівка   продовжує  війну  практично  на винищення чеченського народу.  Про варварський характер військових акцій  свідчать численні жертви серед мирного населення.  Гинуть у першу чергу старі люди, жінки та діти.

     Народний рух України рішуче засуджує воєнну авантюру в  Чечні і  закликає  всю  демократичну  громадськість подати свій голос на захист чеченського народу.

     Сучасний світовий досвід,  зокрема на Балканах,  показує,  що такого  роду  конфлікти  вирішуються тільки мирним шляхом - шляхом переговорів та  за  посередництвом  міжнародних  організацій.  Так реалізується  право народів на самовизначення і захист прав людини в усьому демократичному світі.

     Народний рух України вимагає негайного припинення воєнних дій на  території  Чеченської  Республіки Ічкерія і закликає російське керівництво шукати розв'язання конфлікту за столом переговорів".

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка,  слово надається від  фракції ПСПУ депутату Марченку. За ним буде виступати депутат Павловський.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической  партии  Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Сегодня ровно месяц,  как избран Президент Украины.  Я по Сумщине, по своему округу скажу, что цены на хлеб возросли на 20 процентов;  электроэнергию не просто веерно отключают, а в некоторых селах Липоводолинского района ее включают на  40  минут  в сутки.  На 40 минут в сутки!  И идут политические репрессии.  Увольняют  с  работы  тех  людей,  которые  поддержали Витренко или Симоненко во втором туре. Затребовали, чтобы написали заявления на уход с работы по собственному желанию те председатели местных  советов  и председатели колхозов,  на территориях которых эти кандидаты выиграли.

     То есть я  вношу  предложение,  чтобы  наш  комитет,  который занимается  правовой  политикой,  рассмотрел то,  что происходит в стране,  и предложил способ защиты этих  людей,  потому  что  идет грубейшее нарушение политических прав граждан.

     Более того,   режим   усиливает  свои  намерения,  не  просто отключая от средств массовой информации оппозиционные  партии.  На Луганском  заводе имени Ленина уже начато производство пластиковых пуль (125 тысяч в сутки производят),  и по 12 часов работают  люди на  этом  производстве.  Понятно,  что это планируется для разгона тех, кто не будет согласен с такими условиями жизни.

     Я хочу  поддержать  предложение,  которое  внесли  и  фракция коммунистов,  и  Комитет  по  вопросам  аграрной политики,  и наша партия,  о том,  чтобы мы на этой неделе  рассмотрели  незаконный, антиконституционный указ Президента о реформировании АПК.

     Я также  прошу,  чтобы  Иван  Заец  сложил с себя депутатские полномочия,  если он честный и  порядочный  человек.  Я  посмотрел передачу,  где  Иван  Заец  был в эфире,  и он призывал вступить в союз.  Иван Заец призывал Украину вступить в союз! Пока, правда, в Европейский,  но  в  союз!  А  я  напомню,  что  Рух  поддерживает независимое государство,  которое мы не  просто  провозгласили,  а граждане поддержали на референдуме.

     Иван Александрович,  я  в  твоем  присутствии  предлагаю тебе сложить депутатские полномочия,  потому что  я  видел  передачу  с твоим участием, когда ты предлагал, чтобы Украина вступила в союз. Правда ты сказал в Европейский,  но в союз. Понимаешь, в союз! Это вообще  недопустимо  из  твоих  уст,  недопустимо  из уст руховца. Поэтому я прошу,  чтобы ты  сложил  депутатские  полномочия  и  не работал против суверенитета Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції "Громада" надається народному депутату Павловському. За ним - депутат Костицький.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Фракція  "Громада".  Шановна президіє!  Шановні народні депутати! Звертаюся також і до представників преси.

     Я хочу  звернути  увагу  на   ті   загрози   незалежності   й суверенітету  України,  які  сьогодні  згустилися  і опустилися на Україну.  Насамперед це проблема фінансового  закабалення  з  боку Міжнародного   валютного  фонду  й  інших  міжнародних  фінансових організацій.

     Ви вже бачите,  що наш уряд  і  навіть  Президент  не  можуть самостійно  визначати  економічну  політику  в  державі.  Згідно з Конституцією  зовнішню  і  внутрішню  політику,  її   засади   має визначати  Верховна  Рада.  Проте  сьогодні  це робить Міжнародний валютний фонд. Це перше.

     Друге. Загроза незалежності держави -  це  підштовхування  до федералізації.  Справа в тому,  що двопалатний парламент дійовий і потрібний тоді,  коли є федеральна республіка.  Україна - унітарна держава.

     І тому   проведення  референдуму,  який  ініціюється  з  боку Адміністрації,  - це знищення демократії в  Україні,  це  шлях  до тоталітарного режиму. Бо якщо друга палата призначається, то яка ж тут демократія!

     Ми справді хочемо захищати нашу державу,  ми хочемо, щоб вона розвивалася    демократичним   шляхом.   Тому   я   звертаюся   до представників засобів  масової  інформації:  коли  засоби  масової інформації  стають  на бік влади і поборюють власний народ та його інтереси, то це прямий шлях до диктатури, до тоталітарного режиму. Я дивлюся на вас:  ви молоді журналісти,  отже, подумайте про своє майбутнє.  Урешті-решт ви повинні почати обстоювати інтереси своєї держави і демократії. Іншого шляху в нас немає.

     Я звертаю увагу на те, що в нас у державі взагалі порушуються наукові засади творення держави й економіки.  Вимоги  Міжнародного валютного  фонду,  я вже не один раз наголошував,  є антинауковими (це визнала велика  група  вчених),  вони  помилкові.  І  якщо  ми будуємо  на  цих  вимогах  нашу  політику,  то  з кризи не вийдемо ніколи.

     Отже, якщо хочемо бути незалежними,  треба  починати  мислити самостійно  і  в інтересах своєї держави.  Я звертаюся до фракцій, які активно підтримували Президента: ви вчора його не підтримали і знову створили загострення, невідомо навіщо.

     Тому я  хочу наголосити,  що двопалатний парламент - це знову відхилення від теорії структури суспільства.  У нас  президентська республіка,  а  це  означає,  що  формує  уряд  і бере на себе всю відповідальність Президент.  Президент же хоче сформувати  уряд  і всю  відповідальність  перекласти на Верховну Раду,  і він зробить свою Верховну Раду, яку в будь-який момент можна розігнати.

     Тому я закликаю до здорового  глузду,  до  спасіння  держави. Давайте  відкинемо  політичні  амбіції  і будемо разом боротися за незалежність нашої держави.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  Соціал-демократичної  партії (об'єднаної)  має  народний  депутат Костицький.  За ним - депутат Карпов.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  84, Івано-Франківська  область).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні    депутати!   Сьогодні   напередодні   завершення   цього календарного року я  хотів  би  ще  раз  звернути  вашу  увагу  на Конституцію,  яка  була  ухвалена  в  цьому залі,  у статті 3 якої передбачено: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження  і  забезпечення  прав  і  свобод  людини  є  головним обов'язком держави".

     З огляду на це я звертаюся  до  керівництва  Верховної  Ради, насамперед  до  голів  комітетів та керівників депутатських груп і фракцій, від яких залежить формування порядку денного засідань.

     У Верховній Раді є або підготовлених до першого читання,  або розглянутих у першому читанні ряд проектів законів, які стосуються захисту прав і свобод громадян України. Серед них і проект закону, який  вчора  розглядався  тут  на засіданні і голосування по якому перенесено на сьогодні.  Це доопрацьований законопроект,  в  ньому враховані  мій  проект  і проект народного депутата Медведчука,  і стосується він захисту суспільної моралі  від  негативного  впливу засобів масової інформації.

     Я прошу вас підтримати цей проект закону,  під час підготовки до  другого  читання  його  можна  буде  вдосконалити  й   зробити прийнятним  для  абсолютної більшості членів парламенту.  Я маю на увазі той проект закону, який доповідав Іван Сергійович Чиж.

     Крім цього, у Верховній Раді є ще ряд інших проектів законів, які  стосуються  дуже болючих питань життя нашого суспільства.  Це законопроект про психіатричну допомогу,  який треба  розглядати  в другому  читанні і який зачіпає інтереси півтора мільйона психічно хворих  і  ще  приблизно  трьох  мільйонів   їхніх   родичів.   Це законопроект   про   державну   підтримку   малого   й  середнього підприємництва,  який уже півроку знаходиться у Верховній  Раді  й ніяк не вийде за межі Комітету з питань промислової політики. Адже йдеться не про те, щоб захищати просто підприємців від підприємців і  від держави,  а щоб урахувати реальну ситуацію,  яка склалася в Україні.

     Сьогодні в нас кілька сотень  тисяч  безробітних,  понад  два мільйони  людей перебувають у примусових відпустках,  у так званих адміністративних відпустках,  і ще два мільйони громадян  працюють на  умовах неповної зайнятості протягом робочого дня.  Ідеться про право  й  реальну  можливість  кожного  зайнятися  підприємницькою діяльністю  для  того,  щоб  заробити  на  прожиття  собі та своїм близьким і рідним.

     Є ще  один  проект  закону,  який  стосується   запровадження альтернативних   видів   покарання.   У   нас  постійно  в  місцях позбавлення волі і слідчих ізоляторах перебуває  від  220  до  240 тисяч  громадян.  Це,  практично,  кількість  населення  обласного центру.  Із тих,  хто засуджений, кожного року покарання у вигляді позбавлення  волі  отримують  більше  50 відсотків і приблизно 100 тисяч немає підстав і немає потреби ізолювати від  суспільства,  а можна   замінити  їм  покарання  у  вигляді  позбавлення  волі  на примусові роботи або на інші види покарання.

     Тому я ще раз звертаюся  до  керівників  фракцій  і  груп  із проханням  під час формування порядку денного і на цей тиждень,  і на майбутній,  а також і на наступну сесію враховувати, що права і свободи   громадян  -  це  практично  наше  основне  завдання.  І, очевидно, влада має працювати не для влади, а дбати про народ.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції НДП має народний депутат Карпов. За ним - депутат Зубов.

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Заява фракції Народнодемократичної партії.

     "Розглянувши перебіг подій навколо надання згоди  парламентом України   на   призначення  Президентом  України  Прем'єр-міністра України, фракція констатує:

     Перше. Пропонування  Президентом  кандидатури   Пустовойтенка було  продиктоване  його оцінкою цілеспрямованої та результативної діяльності  уряду  під  керівництвом  Пустовойтенка  по  вирішенню нагальних  соціальних  та  економічних проблем,  у результаті чого вперше було досягнуто приросту промислового  виробництва,  суттєво зменшено  заборгованість  у соціальній сфері,  створено передумови для подолання кризових явищ.

     Друге. Цією своєю діяльністю уряд на  чолі  з  Пустовойтенком зробив   вагомий  внесок  у  перемогу  Леоніда  Кучми  на  виборах Президента України.

     Третє. Результати   голосування   в   парламенті   засвідчили посилення  впливу тіньової політики на процеси,  що відбуваються у Верховній  Раді.  Частина  фракцій,   які   декларують   себе   як пропрезидентські,  знехтувала  думкою  Президента і поставила свої власні групові та кланові  інтереси  вище  загальнонаціональних  і державних.  Продемонстровано приклад брудної політики та подвійної моралі,  коли декларації та реальні дії не збігаються,  коли гасла про демократичні перетворення,  соціальну справедливість, інтереси держави та моральну політику використовуються лише  як  ширма  для задоволення цих групових та кланових інтересів.

     Фракція НДП заявляє:

     Перше. Ми  ніколи  не  брали  і  не будемо брати участі в цих інтригах.  Наше кредо - гласна і публічна політика.  Ми заявляємо, що  ці  "підкилимові"  інтриги  політиківтіньовиків  спрямовані на руйнування парламентаризму в нашій державі і є реальною загрозою в розбудові України як демократичної правової держави.

     Друге. Перебіг   подій   навколо  надання  згоди,  результати голосування не могли вплинути і не  вплинули  на  нашу  принципову підтримку курсу,  спрямованого на соціальні, ринкові перетворення, побудову в Україні правової,  демократичної,  соціальної  держави, відкритого  громадянського  суспільства.  Ми підтримували і будемо підтримувати  практичні  кроки  Президента,  виконавчої  влади  по реалізації цього курсу.

     Третє. Ми  були,  є й будемо прихильниками об'єднання істинно демократичних  сил.  Це  єдиний   шлях   для   розвитку   України, забезпечення  її  суверенітету  й  незалежності,  це шлях до сім'ї цивілізованих народів Європи та світу.

     Об'єднання демократичних сил для нас не є  самоціль,  а  лише засіб  для розв'язання нагальних проблем українського суспільства, поліпшення  життєвого  рівня  наших  співгромадян.  Ми  закликаємо по-справжньому   демократично   налаштованих  народних  депутатів, незважаючи на те,  чи справа вони, чи зліва, не дати втягнути себе в   брудні  ігри  в  псевдодемократію.  Закликаємо  залишатися  на позиціях моралі,  порядності та  відповідальності  за  долю  наших виборців, усього українського народу".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Від  фракції  "Лівий  центр"  слово  має народний депутат Зубов. Підготуватися депутату Довганю.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракція  "Лівий центр".   Уважаемые  коллеги!  Мы  только  что  имели  возможность выслушать заявление фракции  Народного  руха  о  положении  дел  в Чечне.   Лично   меня   трогает   такая  заботливая  позиция  Руха относительно состояния дел в  соседнем  государстве.  Но  мне  все время  хочется  задать вопрос:  почему их действительно не волнует состояние дел в нашей стране?

     Прошли президентские выборы.  Фракция Народного руха,  как  и другие  пропрезидентские фракции,  завалила всю страну плакатами о том,  что  Леонид  Кучма  -  это  стабильность.  Стабильность   мы получили: стабильное отключение электроэнергии, стабильное падение курса национальной валюты,  стабильное падение жизненного уровня и так далее, и тому подобное.

     Сегодня у  нас  в повестке дня вопрос,  связанный с последним указом  Президента  по  реформированию  села.  С  этой  трибуны  я неоднократно   ставил  вопрос:  кому  в  нашей  стране  нужно  так последовательно, настойчиво уничтожать наше украинское село? Много мы  размышляли  во  фракции,  лично  я,  но ответ на этот вопрос я получил не в Украине,  а в Соединенных Штатах Америки  год  назад, где  был  в  составе делегации народных депутатов.  И где бы мы ни встречались (кстати,  в составе делегации были не только левые, но и  правые - Зарубинский,  Сахно и другие,  они не дадут мне ввести вас в заблуждение),  я повторяю,  где бы ни встречались:  то ли  в Конгрессе, то ли в Сенате, то ли в Бюро национальной безопасности, даже в Пентагоне,  - нам говорили одно и то же что да,  у вас идут реформы сложно, мы вас поддерживаем и так далее, но каждая встреча (их были десятки) заканчивалась репризой:  "Мы вам  будем  активно помогать только в том случае,  если вы начнете продавать землю". И вот  в  связи  с  этим  я  хочу   сказать:   меня   восхищают   те государственные чиновники Соединенных Штатов Америки,  которые так последовательно,  настойчиво решают  национальные  проблемы  своей страны.

     У нас же происходит совершенно обратное.  Народный рух молчит о том,  что последним указом Президент закладывает основы  будущей гражданской войны. И это действительно так.

     Поэтому наша   фракция   вносит  предложение  следующий  День правительства посвятить именно  социально-экономическим  проблемам села.  В  конце  концов  нужно поставить вопрос:  кто-то же должен отвечать за то,  что происходит с десятками миллионов наших людей, кто-то должен отвечать за судьбу тех, кто кормит наш народ.

     Я еще  раз  подчеркиваю:  мы  настаиваем  на  проведении  Дня правительства по этой проблеме.

     Благодарю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції Селянської партії має  народний депутат Довгань. Підготуватися депутату Чубатенку.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні  народні  депутати!  Користуючись  правом  конституційного подання,  народні  депутати  -  члени  фракції  Селянської  партії України вважають за  необхідне  оголосити  заяву  про  направлення конституційного  подання до Конституційного Суду України з приводу неконституційності Указу Президента про  невідкладні  заходи  щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.

     Оцінюючи цей  документ  як  незаконне  втручання Президента і виконавчої влади  у  сферу  майнових,  земельних  і  господарських відносин  у  сільському господарстві,  які повинні встановлюватися тільки законами України,  звертаємо  увагу  Президента  і  авторів цього указу, що цим указом порушуються статті 13, 14, 75, 85, 106, 124, 150 Конституції України, статті 3, 8, 12, 15, 19, 22, 23 і 25 Земельного  кодексу,  стаття  26  Закону  України  про  колективне сільськогосподарське підприємство, стаття 20 Закону про власність, і пропонуємо Президенту, щоб не доводити справу до суду, відізвати цей незаконний указ.

     Встановлений пунктом 1 указу  порядок  здійснення  державними адміністраціями заходів адміністративного реформування колективних сільськогосподарських підприємств з грудня 1999  року  по  квітень 2000  року і створення на їх основі приватно-орендних підприємств, спрямований  на  примусове  незаконне   адміністративне   знищення колективних  сільськогосподарських  підприємств як суб'єктів права колективної власності та колективної форми господарювання.

     Незаконне встановлення указом цінного папера  -сертифіката  - як  правовстановлюючого  документа,  що  засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися землею,  і підміна ним  державного акта   на   право   власності  на  землю,  встановленого  законом, запроваджується  Президентом  під  тиском  Міжнародного  валютного фонду для відкриття ринку землі не через продаж земельних ділянок, а  через  ринок  цінних   паперів   на   зразок   ринку   майнових сертифікатів.

     Відкриття ринку  цінних  паперів на землю за умов економічної кризи,  зубожіння селян,  пенсіонерів  та  сільської  інтелігенції призведе   до   обезземелювання   селян,   руйнування   виробничих комплексів колективних сільгосппідприємств,  які єдині спроможні в разі надання урядом належних економічних умов господарювання вести розширене виробництво,  модернізацію і відродження виробництва  та на плечах яких тримаються підсобні господарства селян. Це призведе до безробіття на селі,  остаточної втрати  трудозатратних  галузей сільськогосподарського виробництва.

     Ми небезпідставно стурбовані тим, що знову обраний Президент, видавши  такий  указ,  почав  свою  діяльність  не  з   визначення офіційної державної аграрної політики,  спрямованої на відродження зруйнованого   сільського   господарства,   а   із   запровадження безсистемних незаконних заходів радикальних реформ і повторення ще не забутих людських трагедій,  заподіяних через нього  трастами  і ринками майнових сертифікатів.  Тільки тепер ці реформи спрямовані на конституційну власність усього українського народу - землю і на його годувальника - селянина.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  слово від групи "Незалежні" надається  народному  депутату  Чубатенку.  За   ним   -   депутат Симоненко.

     ЧУБАТЕНКО О.  М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад  (виборчий  округ  216,  м.Київ).  Шановні колеги! Систематичне   відключення   електроенергії   сьогодні    загрожує перерости  в  національну  катастрофу.  Енергетики виправдовуються неплатежами.  Справді,  це так.  Але не менш важливе вузьке  місце замовчується. Я маю на увазі кадровий потенціал атомної енергетики насамперед.

     Не секрет,  що  енергетична  галузь  є  ласим   шматком   для багатьох,  скажемо так, впливових угруповань. І тактика тут відома

- розставляти своїх людей на ключові  посади  і  за  їх  допомогою поступово прибирати всю галузь до рук.

     Результат такого підходу - вимивання справжніх професіоналів. До  чого  може  призвести  вимивання  професіоналів   із   атомної енергетики, я думаю, говорити не варто.

     Можу навести  більш ніж красномовний приклад.  Минулого тижня мені довелося провести  до  десятка  зустрічей  на  Чорнобильській атомній   станції.  Практично  всі,  з  ким  довелося  розмовляти, буквально через кілька фраз згадували  попереднього  директора.  І вся  подальша  розповідь  про  станцію йшла лише через призму саме його роботи. Що ж до нинішнього, то люди тільки знизували плечима.

     Постає запитання:    кому    спало    на    думку     знімати директора-професіонала  і ставити на його місце такого,  про якого нема що й сказати?

     До сумних   висновків   приводить   також    аналіз    роботи "Енергоатома".  Складається враження,  що люди,  які там працюють, ніколи і в очі не бачили інструкцію з управління реактором.  Іноді така   некомпетентність   призводить  прямо-таки  до  анекдотичних ситуацій.  Так,  наприклад,  керівництво   компанії   "Енергоатом" вирішило  за  будь-яку  ціну  приурочити пуск третього енергоблока Чорнобильської  атомної  станції  до   дня   народження   міністра енергетики - до 23 листопада,  хоча керівництво станції наполягало на пуску в грудні.

     Заради справедливості слід зауважити, що сам міністр про це й гадки  не  мав.  Хто візьметься тоді сказати,  що недавня аварійна ситуація не була результатом такої  запопадливості?  Воістину,  як писав Крилов: "Услужливый дурак опаснее врага".

     За даними  МАГАТЕ,  60  відсотків  безпеки атомної енергетики залежить від персоналу,  а "Енергоатом" за час свого існування так і   не   спромігся   створити   дійову   систему   підготовки   та перепідготовки саме управлінських  кадрів.  І  при  цьому  чималий резерв  унікальних спеціалістів не при справах.  Вважаю,  що зараз саме час згадати про них хоча б заради того,  щоб не влаштувати ще один-два Чорнобилі в Україні.

     Аналіз ситуації  у  сфері  атомної  енергетики переконує,  що керівництво   Національної   атомної   енергогенеруючої   компанії "Енергоатом"  явно  не на своєму місці.  Тому прошу дати доручення Кабінету Міністрів розглянути питання про доцільність  перебування на     керівній    посаді    президента    Національної    атомної енергогенеруючої   компанії   "Енергоатом",   а   також   детально проаналізувати проблему кадрового забезпечення атомної енергетики. Зволікання з вирішенням цього питання може нам  коштувати  занадто дорого.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь  ласка,  слово від фракції Компартії має народний депутат Симоненко.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  В  развитие  событий,  которые происходят в последнее время в Украине, позвольте от имени фракции коммунистов высказать некоторые соображения.

     Первое, и это стало очевидным,  что вместо красной угрозы,  о которой  так  много  говорили  в  период предвыборной кампании,  в Украине установилась  диктатура  кланов.  И  вчерашний  спектакль, разыгранный  в  стенах  Верховного  Совета,  доказал,  что главным действующим лицом в этом спектакле  и  заказчиком  для  Верховного Совета  выступил  Президент  Украины.  При  этом,  если говорить о сегодняшних уже стенаниях  некоторых  фракций,  которые  в  первую очередь  поддержали  эту кандидатуру на избрание Президентом,  то, говоря о грязной политике, не забывайте, что мусор появляется там, где нет нормального хозяина,  а грязь прилипает к грязным рукам, а в волчьих стаях свои законы.  Это вывод вчерашнего  дня  для  всех вас,   кто   именно   определял   политику,  а  вернее,  уничтожал общественное мнение и сознание в период выборной кампании.

     Я хочу сказать и о том,  что сегодня  вы  являетесь  как  раз заказчиками политической расправы,  которую чините все вы вместе с ныне  действующим  Президентом,  издеваясь  над  руководителями  в стране.   В   Крыму   в  нарушение  Конституции  Крыма  сняты  два председателя администраций - Бахчисарайского и  Красногвардейского районов.  Попраны все нормы закона. Причем нагло приехал Куницын и сказал:  за то,  что у вас проголосовали за Симоненко,  вы  указом Президента снимаетесь с должностей председателей райадминистраций.

     В Ровенской   области  дошли  уже  до  того,  что  бригадиров тракторных бригад начали снимать с работы за то,  что,  видите ли, другую точку зрения высказали.

     В 136-й школе города Донецка (здесь нет,  к сожалению,  главы города,  а ведь  он  дал  команду)  убирают  сейчас  зауча,  члена комиссии,  за  то,  что  схватила за руку,  когда вброс бюллетеней осуществлялся этими жуликами и ворами, стоявшими возле каждой урны в городе Донецке.

     И эта   политическая   расправа  приобрела  сегодня  массовый характер.  Это уничтожение кадрового потенциала,  это установление жесточайшей диктатуры в стране.

     Следующая проблема.    Верховный    Совет    должен   сегодня принципиально рассмотреть вопрос об  издании  указа  Президента  в отношении   реформирования   агропромышленного   комплекса.   И  я предлагаю всем сознательным  патриотам  Украины,  кто  борется  за будущую экономическую независимость страны,  обединиться сегодня, создать  группу  и  начать  процедуру  импичмента  Президента   за национальную   измену   в  результате  подписания  этого  указа  о реформировании агропромышленного комплекса.

     Далее. В связи с тем,  что  в  стране  сложилась  критическая ситуация,    я   предлагаю   немедленно   рассмотреть   вопрос   о продовольственной безопасности и наличии зерна  в  стране.  Потому что  практически только до мая месяца,  это по самым,  так скажем, благоприятным расчетам,  нам  хватит  зерна.  Вывезли  столько  за пределы Украины, что сегодня нечем кормить народ. Уже председатель администрации  города  Киева  приходит  к  Президенту  подписывать бумаги: дайте зерно, киевлян нечем кормить.

     Теперь о    такой   проблеме.   Опасная   тенденция   у   нас закладывается     вчерашними     заявлениями     Президента     на пресс-конференции.  Президент  заявил:  независимо  от  законов  я проведу  референдум.  Через  проведение  незаконного   референдума уничтожается  парламентаризм,  открывается  дорога  к тому,  чтобы установить  диктатуру  кланов,  тех,  кто  вчера   разыграл   этот спектакль.

     И последнее.  Я  хочу здесь защитить суверенное право народов России и Белоруссии.  Они сделали мужественный шаг,  доверив своим политическим  лидерам  определять  судьбу в отношении интеграции и обединения совместных  усилий.  Сегодня  критическая  ситуация  в борьбе за регионы, в борьбе за геополитику и стратегические цели в развитии государств.  Поэтому я считаю,  что к этому мужественному шагу  в  тенденции  развития  сотрудничества  Украины  с Россией и Белоруссией должен сделать свой шаг и парламент Украины.

     Благодарю (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи  завершено.  Наполягає  на  репліці  Іван Олександрович Заєць. Будь ласка, одна хвилина.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Після сьогоднішнього виступу  Володимира  Марченка  можна  зробити чіткий  висновок,  що  Прогресивна  соціалістична  партія  України повинна перейменуватися на агресивну соціалістичну партію України. Раніше  представники  цієї партії і в парламенті паплюжили владу в цілому, а нині вже "взялися" за окремих народних депутатів.

     Пан Марченко   запропонував    мені    скласти    депутатські повноваження,  бо я,  бачите,  з одного боку, закликаю до вступу в Європейський Союз,  а з іншого  -  ганьблю  тих,  хто  домагається створення союзу слов'янських народів,  приєднання України до Союзу Білорусі і Росії.

     Я дійсно   послідовно   виступаю   за   вступ   України    до Європейського  Союзу  і НАТО і зобов'язуюся перед вами ще посилити цю роботу.  Я дійсно засуджую тих,  хто  бореться  за  відновлення Радянського  Союзу і зобов'язуюся так само посилити роботу в цьому напрямі, щоб ганьбити цих людей.

     І в такій позиції не бачу жодної суперечності,  бо, по-перше, ця  моя  позиція  базується  на  чинному  законодавстві,  в  якому членство України в Європейському Союзі визначається як стратегічна мета  України.  По-друге,  щоб  порівняти  ЄС  і союз слов'янських народів,  треба мати Марченку дуже велику фантазію.  Це так,  як у нас у парламенті: є один Марченко і є другий Марченко. Одна людина нормальна,  а друга людина...  Не  знаю,  відповідайте  ви  на  це запитання.

     Тому, шановні депутати,  я пропоную вам не чіпати мене за мою позицію. Україна буде членом Європейського Союзу! Це наш природний шлях!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу,  тільки ви ж Марченків обох не зачіпайте, бо знову ж напроситеся на репліку.

     Будь ласка,  одна  хвилина  на  репліку.   Депутат   Асадчев, Народний рух.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).  Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Народний рух вимушений  дати  репліку  на  виступ  пана Зубова  і  заявити,  що  ми  на  виборах  ніколи  не вішали ніяких плакатів пана Кучми.  А хочу вам  сказати,  що  окремі  керівники, посаджені комуністами і лівими силами,  особливо в Донбасі, вішали такі плакати і дуже  "обильно"  їх  вішали,  і  ради,  особливо  в Донбасі,  які  сьогодні  заповнені комуністами,  не перечили таким розвішуванням.  Якщо ми й далі будемо аналізувати ту ситуацію,  то можемо дійти висновку, хто реально підтримав Кучму на цих виборах.

     Тепер щодо  землі.  Народний  рух  України завжди виступав за приватну власність на землю, і ми цього не приховували. Але тільки за  цивілізовані  правовідносини,  як це є в усьому цивілізованому світі.  А вам - вам! - ми пропонуємо тільки до цього приєднатися і нарешті  через  80  років виконати ленінський декрет про землю,  в якому Ленін обіцяв  селянам  віддати  землю.  Ви  його  не  хочете виконати навіть тепер. То будьте хоч послідовними!

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Відбувся  цікавий обмін думками з  актуальних  міжнародних  проблем,  внутрішньополітичної ситуації,  кадрові  питання ми зачепили.  Тобто,  з приводу всього того, що хвилює, болить, ми тут обмінялися думками. Я дозволю собі зробити   лише   декілька   висновків  з  приводу  тих  конкретних пропозицій, які тут лунали.

     З приводу виступів народних депутатів Симоненка  та  Марченка щодо  переслідувань,  які  зараз  масово  чиняться  по  всій нашій території,  дамо протокольне доручення Комітету з питань  правової реформи підготувати пропозиції з тим,  щоб захистити людей,  котрі переслідуються за політичними мотивами.

     Друга пропозиція,  яка звучала у  виступах  цих  же  народних депутатів,  стосується  указу Президента з питань агропромислового комплексу.  Ви бачите,  що в  сьогоднішньому  порядку  денному  це питання  є,  і  ми будемо переходити до його розгляду,  треба лише проголосувати.  Є 150 підписів  народних  депутатів  за  включення цього питання до порядку денного,  але оскільки порядок денний уже був затверджений,  то я просив би  народних  депутатів  підтримати голосуванням  пропозицію  включити  до  порядку денного нинішнього пленарного  засідання  питання  -  проект   Постанови   про   Указ Президента  України  від 3 грудня 1999 року про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.

     Депутат Марченко. З процедури. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Уважаемый   Адам  Иванович,  я  не  считаю  необходимым голосовать о включении в повестку дня этого вопроса. Я считаю, что он записан и его нужно рассматривать согласно Регламенту.  Почему? Потому что на момент формирования  повестки  дня  сессии  никто  и вообразить  не  мог,  что  Президент  выпустит антиконституционный указ. Когда формировалась повестка дня сессии, тогда действительно мы  могли  бы его включить одной третью голосов.  После того,  как издан этот указ и есть 150 подписей  народных  депутатов  Украины, этот вопрос нужно рассматривать без принятия решения о включении в повестку дня.  Более того,  я хочу напомнить,  что практика работы Верховного Совета такова,  что мы не утверждаем повесток дня ни на день, ни на неделю, они просто формируются.

     Есть незаконный указ Президента,  Верховный Совет имеет право и обязан отреагировать на незаконный указ Президента. 150 народных депутатов  Украины  по  появившимся  обстоятельствам  вносят  этот вопрос  в  повестку  дня.  Поэтому  я  прошу рассматривать его без голосования.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні   народні депутати!  У  принципі  Рух  не  заперечує  проти включення даного питання,  але ми просимо включити  його  на  завтра.  Повірте,  це доволі складне питання, до нього треба підготуватися і передбачити не 10-15 хвилин, а грунтовно обговорити.

     Тому пропоную включити питання до порядку денного на  завтра, відвести  достатньо  часу на його розгляд.  А розглядати сьогодні, вважаю, недоцільно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Якщо мислити логічно, то цілком має рацію народний   депутат   Марченко.  Але,  на  превеликий  жаль,  ми  в Регламенті  не  записали,  що  треба  інколи  виходити  з  логіки. З'явилися  обставини  - тому не будемо голосувати.  Але,  на жаль, немає такого в Регламенті.

     З пропозицією  народного  депутата  Асадчева  можна  було   б погодитися.  Але  зверніть  увагу  на урядову трибуну:  уже дійшли згоди,  представники  і  Кабінету   Міністрів,   і   Адміністрації Президента, і Академії аграрних наук присутні в залі, і, наскільки я зрозумів,  готові до того,  щоб ця розмова  відбулася  сьогодні. Гадаю,  немає необхідності ще раз викликати їх завтра,  вони й так уже  сьогодні  витратили   годину.   Давайте,   мабуть,   усе-таки розглянемо  його сьогодні.  Тому я прошу підтримати пропозицію про те,  щоб ми це питання  розглянули  сьогодні.  Кабінет  Міністрів, Адміністрація Президента готові до розмови.

     "За" - 180.

     Шановні колеги,  я  ще  раз  звертаюся  до тих,  хто пропонує розглядати завтра.  Варто так зробити, але ж зрозумійте, що ми вже запросили людей.  Ну навіщо смикати їх ще раз у такій ситуації,  в якій ми опинилися?  Завтра вони прийдуть,  годину чекатимуть, поки ми будемо "розминатися". Чому не готові сьогодні? Готові.

     Будь ласка, голосуйте, шановні колеги.

     "За" - 181.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 177.

     Рішення прийнято.

     Депутат Марченко. З процедури. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Адам   Иванович,   хочу   еще  раз  вернуться  к  Регламенту,  где определено,  что  вопрос,  который  вносится   в   повестку   дня, обсуждается перед голосованием.  Я думаю,  что есть люди,  которые либо не понимают,  что произошло с введением этого указа,  либо не прогнозируют последствий. Есть инициаторы. Я тогда уже предлагаю в русле Регламента,  чтобы вышел на трибуну инициатор и  чтобы  дали возможность  хотя  бы  по  сокращенной процедуре (два - за,  два - против)  обсудить  вопрос  о  включении  в  повестку   дня   этого необычайной  важности вопроса.  И после этого реализовать принятое решение  о  поименном  голосовании.  То  есть  несколько  минут  - инициаторам предложений, по сокращенной процедуре (два - за, два - против) - о включении в повестку дня, и после этого голосовать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Шановні колеги, я вважаю, що ми вже розпочали процедуру короткого обговорення,  і тому пропоную від фракції таке. Оскільки цей указ зачіпає інтереси всієї України, зокрема і політичних сил, представлених у парламенті та суспільстві,  у тому, щоб розставити всі акценти,  мають бути зацікавлені усі в цій залі. Необов'язково апріорі вважати,  що ми маємо вже якесь задане рішення.  Просто ми повинні дуже чітко визначитися, бо парламентарії - це представники народу  і  нам  треба  спілкуватися  з  виборцями  і треба акценти розставляти.

     Тому я  просив  би   представників   усіх   політичних   сил, представлених  у  парламенті,  проголосувати  за  включення даного питання до порядку денного і розібратися. Адже у тій ложі сидять і науковці,   і   представники   уряду,  проте  коли  я  дивлюся  по телебаченню або  чую  по  радіо  їхні  бліді  виступи,  мені  стає соромно.  Вони  самі блудять у цій ситуації і суспільство завели у блуд.  Потрібно розібратися спокійно.  А для цього  слід  включити питання до порядку денного, обговорити тут, у Верховній Раді.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Безсмертний. Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні  колеги!   Конституція України    чітко    розв'язує    питання   неконституційності   чи конституційності того чи іншого акта.

     Якщо наші колеги  представники  лівих  фракцій  вважають,  що даний   документ   є   неконституційним,   вони  мають  можливість звернутися до відповідної інстанції - Конституційного Суду,  і він дасть абсолютну відповідь щодо конституційності указу Президента.

     Стосовно наших  прав.  Ми  маємо  можливість  внести зміни до Земельного кодексу і врегулювати дану процедуру.  Хочу сказати, що вже  четвертий  рік  у  Верховній  Раді знаходиться проект змін до Земельного кодексу, які передбачають врегулювання цієї процедури.

     На сьогодні  ні  Конституція,  ні  чинне   законодавство   не передбачають  можливості  розгляду підзаконного акта парламентом і прийняття    рішення     щодо     його     конституційності     чи неконституційності.  Тому  ніяких конституційних підстав для того, щоб указ Президента розглядався на сесії  Верховної  Ради,  немає. Тому  я  прошу  вас  не голосувати за включення до порядку денного цього питання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні   депутати!   Я  хотів  би  звернутися  до  вас  із  таким запитанням.  Скажіть,  будь ласка,  коли  ви  обиралися  народними депутатами  чи по одномандатному округу,  чи за партійним списком, ви ж обіцяли,  що будете інформувати виборців про те, що діється у нас  у  державі,  про те,  які закони приймає Верховна Рада чи які укази видає Президент.

     Я був у виборчому окрузі (може,  хто не їздить у свої округи, то їм це нецікаво),  зустрічався з виборцями, у мене три сільських райони,  і люди дуже стривожені цим указом,  тому що фактично  він руйнує  все  те,  що  напрацьоване  на сьогодні.  Посіяна озимина, багаторічні трави, а до квітня планується реформування колективних сільськогосподарських  підприємств.  Люди не можуть зрозуміти,  що відбувається. Пояснень немає, є тільки тиск.

     Тому ми, народні депутати, повинні розглянути це питання, щоб потім  приїхати  у  свої  виборчі  округи,  а тим,  хто пройшов по багатомандатному  виборчому  округу,  -  у  закріплені  області  і пояснити  виборцям.  Стоїть  питання  про  конструктивну  роботу у Верховній Раді,  щоб ми в деталях розглянули, вислухали науковців, які   сьогодні  посміхаються  (їм  дуже  весело,  що  розвалюється сільське господарство),  і прийняли відповідне рішення щодо  цього указу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  зараз  ми  проголосуємо поіменно. Нагадую: голосуємо в поіменному режимі щодо включення до порядку  денного  на  сьогодні питання - проект Постанови про Указ Президента  України  про  невідкладні  заходи   щодо   прискорення реформування аграрного сектора економіки. Прошу визначитися.

     "За" - 182.

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

     Комуністи -   109   із   110;   соціалдемократи  -  2  з  32; "Відродження регіонів" - 0 із 21; "Батьківщина" - 4 з 18; Народний рух  -  0;  НДП - 0;  Трудова партія України - 0;  Соцпартія - 20; зелені - 0;  Рух - 0;  "Незалежні" - 8 із 10;  селяни  -  всі  14; "Реформи-Конгрес"  -  1  із  10;  прогресивні соціалісти - всі 12; "Громада" - 9 із 11; позафракційні - 3 з 9.

     Тоді, шановні колеги,  підемо  за  процедурою  і  пропозицією Марченка.  Я надам слово ініціатору Круценку, потім два - за і два

- проти... (Шум у залі).

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Марченка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины. Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые депутаты! Я прошу всех обратить  внимание  на  часть  третью  статьи   2.5.2   Регламента Верховного   Совета.  Я  зачитаю:  "До  порядку  денного  засідань Верховної Ради щотижня під час її пленарної роботи включається  не менше двох годин для проведення обговорення питань (у тому числі і заздалегідь означених),  які можуть бути не пов'язані з  питаннями порядку  денного  сесії (різне).  Рішення з обговорюваних питань в зазначений час Верховною Радою не приймаються".

     Поэтому, я прошу,  руководствуясь статьей  2.5.2  Регламента, выделить время для того, чтобы обсудить этот вопрос в соответствии с частью третьей этой статьи.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте все-таки підемо за першою процедурою, запропонованою народним депутатом Марченком, суть якої зводиться до того,  що,  справді,  ми  повинні  надати  слово  для короткої аргументації автору ініціативи (Шум у залі).

     Я ще  раз  повторюю:  ми  не  розглядаємо  саме  питання,  ми розглядаємо  питання  про  включення  до  порядку  денного.  Слово надається   автору  ініціативи,  потім  за  скороченою  процедурою депутатам: два - за, два - проти, і будемо визначатися.

     Будь ласка, Василю Яковичу.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Мені незрозуміло, чому все-таки у нас у Верховній Раді порушується питання  включення  до порядку денного питання,  яке пройшло Погоджувальну раду. Справа в тому,  що до президії подано підписи 150 народних  депутатів,  які підписалися  за  те,  щоб  дане  питання влючити до сьогоднішнього порядку денного.  Тому немає необхідності ще  раз  ставити  це  на голосування.  Я  наполягаю  на  тому,  що  питання вже включено до порядку денного і немає потреби втрачати час,  треба приступити до його обговорення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Яковичу,  зачекайте,  будь ласка.  Ми вже голосували,  і я вам нагадував норму Регламенту,  що 150  підписів або  150  голосів спрацьовують тоді,  коли не затверджений порядок денний сесії.  Так,  ми не знали, що буде такий указ, це очевидно, але, на жаль, у Регламенті записана така норма.

     І тому  ми  зараз  реалізуємо  пропозицію  народного депутата Марченка,  який пропонує, посилаючись на норму Регламенту, питання про   включення   до   порядку  денного  проводити  за  скороченою процедурою.  Тобто  ви  як   автор   ініціативи   робите   коротку інформацію,  потім  висловлюються  два  депутати  за  включення до порядку денного і два  -  проти,  і  ми  приймаємо  рішення.  Якщо приймемо  рішення про включення,  тоді будемо розглядати питання в повному обсязі.

     Будь ласка, ваша аргументація, Василю Яковичу. П'ять хвилин.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Шановні колеги!  Нинішній стан  доведеного  до розвалу і знищення народногосподарського комплексу України вимагає від  реформаторів,  від  тих,  хто  стоїть  за  спиною  виконавців привабливих,  часто  не до кінця зрозумілих для людей кроків нових ідей, щоб уникнути відповідальності за скоєне.

     Так у  нас  відбулося  з  приватизацією  у  промисловості  та будівництві  -  після  приватизації  частина  підприємств ледьледь працюють, а майже половина зупинилися зовсім. Ефективний власник в особі   кожного   працюючого  робітника,  акціонера  підприємства, обдурений легким заробітком,  примарними дивідендами, залишився за воротами свого рідного заводу і поповнив армію торгівців на ринках сіл  і  міст  нашої  держави,  число  яких  дедалі   збільшується. Щоправда,  купувати там практично нікому. І ніхто за цей розвал не відповідає.

     Питання ефективності роботи сільськогосподарського  комплексу постійно    турбувало   виконавчі   структури   і   самих   селян. Впроваджувалися    бригадна     форма,     колективний     підряд, госпрозрахунок,  велася  системна  підготовка  кадрів усіх рівнів, зростала вимогливість до  їх  компетенції  і  відповідальність  за ведення господарства.

     Відповідно до    прийнятих    законів   України   розвивалося фермерство, створювалися приватні агрофірми та інші формування. Та основне      виробництво      залишається      за     колективними сільськогосподарськими підприємствами. І просто обманюють дехто із так  званих  знавців аграрного сектора,  що приватні та фермерські господарства   можуть   замінити    колективні    й    ефективніше використовувати  землю-годувальницю.  Якби держава не відвернулася від села,  відмовившись від матеріальнотехнічного забезпечення  (а зношеність  комбайново-тракторного  парку перевищує 75 відсотків), відпустивши ціни  на  всі  види  ресурсів,  ліквідувавши  пільгову кредитно-фінансову   підтримку,  замінивши  грошові  відносини  на бартер,  що спровокував неймовірний диспаритет цін, а продовжувала зважену    соціальну    і   кадрову   політику,   науково-технічне забезпечення,  то наше село (і передусім КСП) і в нинішньому  1999 році дало б не менше продукції,  ніж у 1990. А це плюс до того, що маємо,  щонайменше 25 мільйонів тонн хліба,  понад 4 мільйони тонн м'яса,  10  мільйонів  тонн молока,  3,5 мільйона тонн цукру,  1,5 мільйона тонн олії.  Тоді не довелося б ще в грудні навіть у Києві заспокоювати  людей,  що  хліба  вистачить до нового врожаю,  і не постало б питання продажу землі, а 92 відсотки господарств не були б збитковими.

     Пошук ефективного   власника   в   аграрному  секторі  шляхом реформування колективних господарств - основна ідея  прийнятого  3 грудня  Указу  Президента  про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.  Він свідчить про те, що реформатори  вже  не  бачать  іншого  виходу  із  ними ж створеної затяжної системної кризи сільського господарства,  крім того,  щоб віддати  землю  в  оренду  і продати ефективному інвестору (а це - іноземцю) і зняти весь головний біль. Адже іноземному інвестору не потрібні  українська сільськогосподарська техніка,  вони привезуть свою ефективнішу і надійнішу,  не потрібні наше насіння  і  засоби захисту  тощо.  Тож урядовцям не треба думати,  де взяти в бюджеті копійки на вітчизняне сільгоспмашинобудування  та  інші  проблеми. Буде плата фіксованого сільськогосподарського податку - 20 гривень з гектара та орендна плата - щонайменше  80  гривень,  а  вирощена продукція піде за кордон. Якщо ми зможемо купити її, то дещо і нам дістанеться.

     Крім руйнівної  перспективи  для  галузі,  знищення   науково обгрунтованих  систем  землеробства,  розвалу єдиних господарських комплексів,  для селян зменшиться зайнятість ще утричі, залишиться без  опори і фінансування соціальна сфера,  люди села приречені на каторжну  ручну  працю  на   городі   й   активне   вимирання.   І заспокоювання,  навіть  учорашнє,  Президента,  що  йдеться не про розпуск колективних господарств,  а лише про те,  щоб  люди  знали свою  власність  і  трудилися  в КСП,  а звідти їм щоб виплачували дивіденди на пай понад 10 відсотків вартості, не відповідають суті указу.

     Указ порушує  статті  13  і  14 Конституції щодо захисту прав усіх суб'єктів права  власності  і  господарювання.  Усі  суб'єкти права власності рівні перед законом. Указом же надається пріоритет приватній формі на шкоду колективній,  яка  статтею  3  Земельного кодексу  України  зафіксована  разом  із  державною і приватною як рівноправна.  Тож теза указу:  "Реформування та розвиток аграрного сектора  економіки  на  засадах  приватної  власності"  суперечить Конституції і Земельному кодексу.

     Вимога в  пункті  1  до   Кабінету   Міністрів   і   обласних адміністрацій  здійснити  заходи  щодо реформування КСП суперечить пункту 2 статті 6 і статті 19 Конституції,  якими встановлено,  що органи  державної  влади  та  органи місцевого самоврядування,  їх посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень  та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

     Статтею 26 Закону України про колективне сільськогосподарське підприємство  не  допускається  втручання  в  господарську та іншу діяльність підприємства з боку державних та інших органів.  Самого терміна   "реформування"   немає   в   чинному  законодавстві  про колективне сільськогосподарське  підприємство,  де  такі  дії  вже врегульовані  статтями 31 та 32 шляхом реорганізації чи ліквідації підприємств.  Відповідно врегульовані питання  і  щодо  проведення роботи  зі  стягнення  дебіторської  заборгованості  підприємств і виявлення претензій кредиторів.  З указу незрозуміло,  за ким же з власників паїв залишаться борги, як це врегульовується юридично.

     Що стосується  права  вільного виходу з КСП,  то порядок його визначено статтею 3 Земельного кодексу України і статтею 9  Закону про колективне сільськогосподарське підприємство.  У разі виходу з підприємства громадяни мають право одержати паї.

     Спрощений порядок  оренди  землі  не   передбачений   Законом України  про оренду землі.  Оренда землі повністю врегульована цим законом.

     Положення указу про  надання  можливості  розширити  підсобні господарства за рахунок паїв також не відповідає закону.

     Шановні товариші,  ці  та  інші  названі мною правові питання мають змінюватися не указом Президента  в  імперативній  формі,  а шляхом  внесення ним змін до відповідних законів згідно зі статтею 93 Конституції. Отже, у цьому плані наш Президент перебрав на себе вже  функції  Верховної  Ради  і  практично поставив воза попереду коней.  Порушуючи закони і Конституцію,  голови  адміністрацій  на місцях уже активно виконують положення указу.

     Проблему галузі  пропонуємо  вирішувати відповідно до законів України   шляхом   державної   підтримки    сільськогосподарського виробництва,   впровадження   державного   замовлення,   подолання диспаритету цін  насамперед  на  пальне  і  техніку,  забезпечення цільового  фінансування та довгострокового пільгового кредитування сільськогосподарських     товаровиробників     і      вітчизняного сільгоспмашинобудування  і  передусім  серйозної  кадрової  роботи керівників, їх підготовки і підвищення відповідальності.

     Указ же дає  можливість  тим,  хто  працював  недобросовісно, одержати  ще  й  пільги  при  розтягуванні  землі  та  майна  КСП, створенні поміщицьких господарств.

     Ми вносимо проект постанови,  де звертаємося до Президента  з пропозицією   скасувати   свій   указ   як  такий,  що  суперечить Конституції та законам України,  наслідки якого є  непередбачувані для народу України.

     Держава в  особі  Президента  України  як  гаранта  Основного Закону України - Конституції повинна захистити  селян  від  втрати землі,  власності і роботи, створити рівні умови для розвитку всіх форм  власності  та   господарювання,   пріоритетного   соціально- економічного  розвитку  села  як  важливої умови життєздатності та життєдіяльності і незалежності нашої України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

     Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.

     Депутат Єщенко. За ним - депутат Семенюк.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Роенко Виктору Григорьевичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г. Шановний Василю Яковичу, у мене два запитання.

     Перше. Чому  так  поспішно  Президент  видав  цей  указ,   не враховуючи того,  що вже, як я казав, посіяно озимину, багаторічні трави,  - як це буде ділитися? Адже нічого не передбачено. І потім

- руйнування цілісних об'єктів.

     І друге. Чому, на вашу думку, указ не видано до виборів? Тоді селяни дуже підтримали б Президента!  Чи не здається вам,  що якби указ вийшов перед виборами Президента,  то навіть фальсифікація не допомогла б Кучмі пройти у Президенти?

     Дякую.

     КРУЦЕНКО В.  Я.  Дякую,  Вікторе Григоровичу, за запитання. Я думаю,  що радники, які готували цей указ, просто-напросто підвели нашого Президента. Потрібно було прийняти такий указ для того, щоб з  Міжнародним  валютним  фондом  домовитися  про черговий транш і показати  ефективні  дії  з  реформування   сільськогосподарського виробництва. І в меморандумі (ці вимоги у вас, гадаю, є) записано, що Кабінету Міністрів прискорити реформу у сільському господарстві таким  чином.  Тому  й  не  враховано  цілу  низку проблем:  з ким залишаться  борги   сільськогосподарських   товаровиробників   при реформуванні; як розділити землю, яка вже засіяна, і ту, яка ще не зорана;  кому і як передати соціальну сферу  села,  адже  сільська рада  не  спроможна взяти її зараз на себе,  бо немає відповідного фінансування  в  бюджеті.  Фінансово  не  обгрунтовано  приєднання земельного наділу до городу колгоспника,  тому що різні податки на ці землі.

     Я погоджуюся з вами,  що  якби  даний  указ  був  виданий  до виборів, то народ України відповідно зреагував би. До речі, у мене є звернення  не  лише  сільгосптоваровиробників,  але  й  міського населення.   Ось   телеграма   від   киян:   "Шановний  Олександре Миколайовичу,  вимагаємо терміново розглянути на сесії і скасувати Указ   Президента   про   невідкладні   заходи   щодо  прискорення реформування аграрного сектора економіки.  Президент  втрутився  в економічні питання, а Конституція вимагає, щоб вони вирішувалися у законодавчому порядку".  Це пишуть кияни,  які відчули, що і в них не буде хліба.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю   Яковичу,   поставити  запитання  бажають багато депутатів.  Тому коротко відповідайте,  будь ласка. Депутат Семенюк. За нею - депутат Чиж.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  Василю Яковичу  й  Адаме  Івановичу!  Соціалістична фракція з першого дня після виходу указу чітко проаналізувала його,  з цього приводу  ми навіть  провели прес-конференцію.  Подібні укази з'являються через те, що компрадори - наша виконавча влада не хоче жити за законом.

     Тому відповідно  до  Конституції  та  Закону   про   комітети Верховної  Ради  (це  стаття  7)  ми  подали  в порядку нагляду за виконанням законодавства України пропозицію щодо даного указу.

     Шановні колеги,  навіть представники Руху пропонують,  і я  з ними погоджуюся в тому,  що нам потрібно добре розібратися з даним питанням,  тому що чинне законодавство,  зокрема Земельний кодекс, про  який говорив Роман Безсмертний,  відповідає Конституції;  тим більше Закон про оренду  землі,  котрий  порушується  цим  указом, відповідає  новій  Конституції,  прийнятій  цим  залом;  Закон про особливості приватизації майна в АПК також приймався цим  залом  і чітко відповідає Конституції.

     І розглянути  це  питання  обов'язково  потрібно  в сесійному залі,  оскільки  земельні  питання  -  це   компетенція   виключно Верховної Ради. Можна мати різні політичні погляди, але розглядати потрібно тільки так, як вимагає закон.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Валентино  Петрівно,   нагадую:   це   не виступи, а поки що запитання.

     КРУЦЕНКО В.Я.      Так,      Валентино     Петрівно,     щодо неконституційності даного указу фракція комуністів України  ще  10 грудня  зробила  подання до Конституційного Суду,  і я вважаю,  що Конституційний  Суд,   якщо   він   справді   дотримується   вимог Конституції і законів України, прийме належне рішення.

     Тому, я  думаю,  ми зобов'язані обговорити в сесійному залі й прийняти  відповідне  рішення  про   те,   щоб   поставити   перед Президентом  питання  про  скасування  даного указу як такого,  що порушує Конституцію і закони України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж. Будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Адаме Івановичу.  Шановні колеги!  Шановний доповідачу!  Я хотів би запитати,  чи комітет консультувався після виходу цього указу або до того з урядовцями,  які  його  готували? Безумовно,  земля повинна мати ціну,  тут сумніву немає, і ця ціна повинна закладатися у собівартість  продукції,  це  ціноутворюючий фактор - теж питань немає.

     А ви не нагадували нашим урядовцям,  коли вони це робили, щоб село так благоденствувало,  що в період  цінової  гіперінфляції  у 1992-1993 роках ціни у промисловості виросли у 283 тисячі разів, а на сільськогосподарську продукцію - тільки в 60 тисяч разів. Чи не тут закладаються проблеми села? Якщо береться за основу львівський експеримент  (де  тут  зараз  сидить  віцепрем'єр?),  то   ви   не запитували їх, що, у Львівській області, яка мала спеціалізацію, у тваринництві гриміла, стали краще виробляти після того? Я їздив по Львівській  області  -  ферми  забиті.  Що вони хотіли зробити цим указом? Просто скинути село з шиї держави? То це ж не так, держава завжди сиділа і зараз сидить на шиї села.

     Спасибі.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую,  Іване  Сергійовичу.  Ми  розглядали на засіданні комітету в  присутності  Михайла  Васильовича  Гладія  і розробників  указу  і  саме  так  ставили питання,  що цей указ не знімає тих проблем,  які  стоять  перед  приватним  фермерським  і колективним  господарством,  не  вирішує  питання власності,  інші питання, які стоять перед нинішнім селом. Я підтримую вас у цьому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  з цього питання є ще один проект  постанови, його автори депутати Шмідт і Шепа.

     Депутат Шмідт. Будь ласка. П'ять хвилин.

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська   область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  Перше. Я прошу встановити мені регламент десять хвилин  - так,  як це доповідав депутат Круценко,  і відвести мені сім хвилин на запитання.

     Друге. Я звертаю увагу  депутата  Мартинюка,  головуючого  на сьогоднішньому засіданні,  на грубе порушення Регламенту Верховної Ради і процедури розгляду законопроектів на сесії Верховної  Ради. Я  думаю,  що  комуністи,  які виступають за демократію і порядок, не...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Шановний  народний  депутате Шмідт,  вам  надали  слово  з конкретного питання.  Якщо ви хочете поцікавитися,  чи дію я згідно з Регламентом,  то після  того,  як виступите,  підійдіть  до  мене,  я  покажу  вам норми Регламенту. Почитаєте, а потім кидатимете безпідставні звинувачення в ефір. Не треба так робити,  бо я, керуючись Регламентом, можу позбавити вас слова. Продовжуйте, будь ласка.

     ШМІДТ Р.М.  Прошу мені одну хвилину  зарахувати  додатково  - одинадцять хвилин.

     Шановні народні   депутати!   Указ   Президента  України  про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки  є  історичним  документом,  що  завершує  сумний період колгоспнокріпосного   ладу   в   Україні,   який   супроводжувався небаченими   голодоморами  у  1932-1933  та  1946-  1947  роках  і винищенням 10 мільйонів українських селян-господарів.

     Фракція Народного руху України у заяві ще 2  жовтня  минулого року відзначала,  що селяни на Миколаївщині,  маючи земельні паї в розмірі 13-14  гектарів  кожен,  роками  не  отримують  не  тільки орендної,  а й заробітної плати. Місцеві ради та можновладці з КСП не дають їм можливості вийти з  колективних  сільськогосподарських підприємств  зі  своїми  паями,  створити приватні господарства та працювати на власній землі.  Бо це  означатиме  кінець  радянській владі   на   селі,  кінець  колгоспному  ладу  в  державі,  кінець селянським злидням і кінець підгрунтю  комуністично-соціалістичної ідеології.

     Водночас Верховна   Рада   України   в   особі  комуністів  і соціалістів другий  рік  блокує  законодавче  формування  аграрної політики  в  державі  та  здійснення  аграрної  реформи,  що  може спричинити загрозу продовольчої безпеки в державі.

     Тому фракція   Народного   руху   України   підтримує    указ Президента,  який  у правовому контексті спрямований на здійснення організаційних заходів органами державної  виконавчої  влади  щодо виконання  статей  3,  13,  14,  41  Конституції України,  законів України  про  підприємництво,  про  підприємства  в  Україні,  про селянське (фермерське) господарство,  про господарські товариства, про сільськогосподарську кооперацію,  про оренду землі, Земельного кодексу  України,  постанов  Верховної  Ради  України про земельну реформу (від 18  грудня  1990  року),  про  прискорення  земельної реформи та приватизації землі,  іншого законодавства, спрямованого на  розбудову  приватно-ефективного  і   прибуткового   сільського господарства.

     Але, зробивши перший крок у цьому напрямі, Президент України, на думку фракції Народного  руху  України,  має  зробити  наступні кроки на зміцнення і розвиток аграрного сектора.

     Фракція Народного  руху  вважає,  що наступними кроками мають бути     адміністративна     реформа,     зокрема     Міністерства агропромислового   комплексу,   та   створення   надійної  системи довготермінового,   низьковідсоткового   іпотечного   кредитування приватних господарств. Ці заходи слід здійснити невідкладно.

     Зі свого боку фракція Народного руху України, а також фракція "Реформи-Конгрес" пропонують Верховній Раді України,  яка, зокрема ліва  її  частина,  день  і  ніч думає про захист інтересів селян, щорічну весняну  посівну  кампанію,  проект  постанови,  який  вам роздано,  про  те,  щоб  розглянути невідкладно на четвертій сесії Верховної Ради  законопроекти,  спрямовані  насамперед  на  захист інтересів  селян,  успішне  проведення весняної посівної кампанії. Проект постанови складається із таких пунктів.

     "1. Підтримати пропозиції членів Комітету з  питань  аграрної політики  та  земельних  відносин  щодо  невідкладного розгляду на четвертій сесії Верховної Ради України проектів законів..."

     Я хотів би доповісти вам,  шановні народні депутати, що члени комітету  розділилися  порівну:  половина  підтримала даний проект постанови, половина - проект Круценка.

     Отже, перший проект Закону про внесення  змін  до  Земельного кодексу  України  (реєстраційний 1121-1 від 21 вересня 1999 року), де йдеться про розширення особистих підсобних господарств селян за рахунок їх земельних часток (паїв).  До нас із вами,  до кожного з вас  звернулися  340  тисяч  землевласників,  власників  земельних часток   (паїв),   півтора   року  тому  з  проханням  невідкладно розглянути  і  прийняти  зміни  до  Земельного  кодексу   України. Верховна Рада півтора року це питання не розглядає.  І,  звичайно, цілком праві селяни,  які  звернулися  до  Президента  України  як гаранта  Конституції  з  проханням  забезпечити  їм  конституційне право,  визначене у  статті  3  Конституції  України,  отримати  у власність земельні частки (паї).

     Другий -   про   державну   реєстрацію   прав   власності  на нерухомість (реєстраційний 2333 від  22  грудня  1998  року).  Цей законопроект прийнятий у першому читанні і до сьогодні не внесений на друге читання.

     Третій - про  заставу  (іпотеку)  нерухомості  (реєстраційний 2322-1  від 8 лютого 1999 року).  Даний законопроект розглянутий у Верховній Раді і перенесений на повторне перше читання.  Досі  він не розглядається у Верховній Раді. Ці два законопроекти спрямовані на розвиток інфраструктури ринку сільськогосподарської  продукції. Я хотів би це особливо підкреслити.

     Найважливіший законопроект  про  Земельний  (іпотечний)  банк (реєстраційний 3139 від 19 березня 1999 року). Сьогодні тут багато говорилося  про  кредитування в сільському господарстві,  про брак коштів,  але Верховна Рада України не зробила  жодного  кроку  для того,  щоб  створити  надійну  систему довготермінового іпотечного кредитування в сільському господарстві.

     І останній проект Закону про кредитні  спілки  (реєстраційний 2319  від  18 грудня 1998 року).  Цей законопроект Верховною Радою прийнятий у першому читанні і знову відкладений у довгий  ящик.  Я вношу  пропозицію  прийняти  його невідкладно в другому читанні та інші законопроекти,  які сприятимуть реалізації державної аграрної політики,  прискоренню  реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності.

     "2. Доручити Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин   сформувати   перелік  законопроектів  та  внести  їх  у позачерговому порядку на розгляд Верховної Ради  України  з  метою підготовки  до успішного проведення весняних польових робіт у 2000 році".

     Прошу поставити це  питання  на  поіменне  голосування  після того,  як  воно буде внесене до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України.

     Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання?  Запишіться.  Будь ласка, висвітіть список. П'ять хвилин.

     Депутат Кириченко. За ним - депутат Мазур.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Будь ласка, передайте слово депутату Марченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Шановний Романе Михайловичу! Я вважаю, у людей, які сьогодні розуміють, про що йдеться, навряд чи виникає сумнів щодо доцільності реалізації значної частини положень  указу Президента.  Тому  депутатська  група  "Відродження  регіонів"  за будь-яких умов підтримуватиме ваш проект постанови.

     Скажіть, будь ласка,  які права є у тих,  хто без голосування депутатів  включив  до  сьогоднішнього  порядку денного це питання замість того,  щоб розглядати питання,  котрі потребують негайного розгляду? Це перше.

     І друге,  стосовно указу.  Скажіть,  будь ласка,  чи не краще було б нам сьогодні попрацювати над удосконаленням тих  норм,  які справді  потребують  доопрацювання?  І  чи вважаєте ви,  що є такі норми, котрі потребують доопрацювання?

     Дякую.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую,  шановний Олексію Андрійовичу. Я вже казав на  початку  свого  виступу,  що депутат Мартинюк постійно порушує Регламент Верховної Ради.  Гадаю, недалекий той час, коли Верховна Рада порушить питання про його відкликання. Це перше.

     Друге. Запитання  щодо указу Президента.  Цілком погоджуюся з вами  в  тому,  що  ми  як  народні  депутати   повинні   сьогодні попрацювати  над  розглядом  законопроектів,  яких чекають від нас селяни.  І насамперед - це  пакет  законопроектів,  що  стосуються відпрацювання   системи   іпотечного   кредитування  в  сільському господарстві,  розширення особистих підсобних  господарств  селян. Тобто   реалізувати   те   брехливе  гасло  комуністів,  яке  вони застосували в 17- му році:  "Земля - селянам" і  віддячили  за  це селянам голодомором 1933 року.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Мазур.  Будь  ласка.  За  нею  - депутат Гуцол.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передать слово депутату Владимиру Марченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Я не буду задавать вам вопрос по сути указа,  потому что все,  что говорят Президент,  его представители, в частности здесь присутствующие  академики,  которые  уже  поменяли  свою позицию в течение короткого срока времени,  опровергается мировой практикой, которая  как раз свидетельствует,  что недопустимо применять такие формы замледелия и землепользования, они являются неэффективными.

     Я задам вам очень простенький вопрос:  назовите,  пожалуйста, пункт полномочий Президента, выписанных в Конституции или в других законах,  который позволяет Президенту издать указ  и  через  этот указ   регулировать  отношения  форм  собственности?  А  я  сейчас проверю, Конституция у меня в руках. Назовите точно.

     Спасибо.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую.  Шановний Володимире Романовичу!  Практика сільськогосподарського  виробництва у світі показує,  що колгоспна система неефективна,  оскільки ніде у світі не існує,  не існувала і, мабуть, існувати не буде.

     Стосовно конституційних  повноважень  Президента.  Я хотів би вам  процитувати:  "З  метою  забезпечення  реалізації   державної аграрної політики,  прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах  приватної  власності  відповідно  до частини  четвертої  статті 13 та керуючись статтею 102 Конституції України постановляю..." Це записано в указі Президента.

     Із свого боку я додам,  що відповідно до статті 3 Конституції України  основною  функцією держави є захист прав і свобод людини. Відповідно  до   статті   102   Конституції   України   Президент, підкреслюю, як глава держави зобов'язаний захищати права і свободи людини і громадянина, в тому числі селян.

     Я можу процитувати ще один пункт цього  указу,  аби  не  було ніяких  непорозумінь  з  цього приводу:  "Забезпечення всім членам колективних  сільськогосподарських  підприємств   права   вільного виходу з цих підприємств". Я ще раз підкреслюю, це є конституційне право,  яке записане в статті 3 Конституції України,  яку ви добре знаєте, шановний Володимире Романовичу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена  партія   України.   Шановний   доповідачу, скажіть, будь ласка, чи приватизація агропромислового комплексу не буде схожа на приватизацію державної власності,  тобто на малу  та велику  приватизацію,  яка  була  у  нас в Україні?  Чи є механізм контролю, щоб не допустити того зловживання?

     Дякую.

     ШМІДТ Р.М.  Дякую,  шановний Михайле Васильовичу.  Я  поділяю вашу стурбованість з приводу порушень прав і свобод громадян. Можу вас запевнити,  що,  я про це говорив, указ грунтується на законах України і постановах,  які прийняла Верховна Рада України. Я хотів би лише додати,  що нам,  шановні колеги,  доведеться в найкоротші терміни привести наше законодавство у відповідність до Конституції України.  Колективна форма власності,  як відомо,  не  передбачена Конституцією  України.  У  статті 41 чітко виписані положення щодо форм  власності:  державної,   публічної,   або   комунальної,   і приватної.

     Тому Закон про колективне сільськогосподарське підприємство є неконституційним.  І  я  вважаю,  і  фракції  Народного  руху   та "Реформи-Конгрес",  що Президент правильно записав у своєму указі: на  виконання  статті  41  Конституції  України,  виконання  своїх конституційних повноважень.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Будь ласка,  прошу  записатись,  хто  бажає  взяти  участь  в обговоренні.  Запишіться,  будь ласка (Шум у залі). Це записані на виступ,  якщо  ми  включимо  питання  до  розгляду.  А  поки що ми розглядаємо питання про його включення.

     Так, будемо обговорювати за скороченою процедурою. Висвітіть, будь ласка. За скороченою процедурою: два - за, два - проти.

     Марченко, ви за чи проти? За.

     Кендзьор? Проти.

     Александровська? За.

     Безугла? За.

     Осташ? Проти.

     Депутат Марченко.  З  місця,  будь  ласка.  За  ним - депутат Кендзьор. По дві хвилини.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мы поменялись с Марченко. Спасибо.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракція Прогресивної    соціалістичної   партії   України,   соціалістична опозиція.  Зараз обговорюється питання,  чи включати це питання на розгляд  Верховної Ради сьогодні.  Так ось давайте подивимось,  що записано в Конституції України.

     Стаття 92:   "Виключно   законами   України   визначаються... правовий  режим  власності".  Тобто  ніхто  в державі не має права забрати у депутатів право приймати закони  про  визначення  режиму власності.

     Президент України,  я б сказала так, укравши в народу України посаду Президента,  аж бігом побіг  до  Брюсселя,  а  потім  -  до Вашингтона,  щоб засвідчити свою повагу до заокеанських хазяїв.  І їм потрібно саме те,  що потрібно було з початку цих реформ: земля України.  Ось для чого зашморгом була затягнута вся економіка, ось для чого були зруйновані села,  зруйновані підприємства,  ось  для чого  було  зроблено все,  щоб вироджувався народ України.  І тоді хазяї з-за кордону сказали: ось тепер час розпродати землю. Тому і з'явився цей указ. Цей указ абсолютно неконституційний.

     Якщо Верховна  Рада,  і  я звертаюся до правих фракцій,  хоче залишатись Верховною Радою,  а не обслуговуючим  персоналом,  вона повинна розглядати всі питання,  пов'язані з режимом власності,  і засудити  як  неконституційний  Указ  Президента  про  невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.

     Проект постанови   щодо   цього   ми  підготували,  він  буде розповсюджений  у  залі.  Потрібно   не   просто   звернутися   до Президента, щоб він скасував цей указ, а звернутися до Генеральної прокуратури,  щоб вона виконувала те,  що передбачено Конституцією України,  -  щоб  вона  захищала  законність  землекористування  і запобігала діям щодо виконання указу.

     Тому я звертаюся  саме  до  пропрезидентських  фракцій  (хоча тепер  незрозуміло,  які  ж  фракції  є  саме пропрезидентськими): сьогодні  треба  включати  це  питання  до  порядку  денного  і  в поіменному  режимі  визначатися  з  цього  питання,  щоб поставити крапку на свавіллі Президента Кучми стосовно українського села.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка.  Депутат Кендзьор.  За ним  - депутат Александровська.

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Я  прошу  передати  слово  Михайлу  Косіву для висловлення спільної позиції.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановні колеги народні депутати!  Яке рішення ми  не  прийняли  б,  воно  буде  нечинним,  тому  що Президент не втрутився в жодні  конституційні  права.  Указ  Президента  тільки впорядковує те, що вже існує в законодавстві.

     А от  тепер  колеги-комуністи  кажуть,  що я депутат третього скликання.   Точно,   я    депутат    третього    скликання    від сільськогосподарського району. На 90 відсотків мій Пустомитівський район - це аграрний сектор.  І,  щоб ви знали,  панове  комуністи, мене  втретє в тому районі обрали народним депутатом тому,  що вже п'ять років у моєму районі колгоспів немає.

     Земля розпайована,  і кожен має державний акт  на  власність. Вона розпайована не тільки на папері, а й у натурі. І одна справа, коли власник паю укладає договір на користування землею з  головою колгоспу  -  він  їм  нічого  не  платить,  бо  він  ні  за  що не відповідає,  адже вся власність не його,  а  колгоспна.  Але  якщо пенсіонер,  який  має  свій пай,  укладає договір із орендарем,  - отоді він мусить платити йому за договором  відповідну  плату,  бо інакше   відповідатиме   перед   судом.   Отже,   указ  Президента спрямований на ефективне використання землі і на пошук справжнього господаря. Мої виборці цей указ вітають.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має депутат Александровська. За нею

- депутат Осташ.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Цибенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська область). Шановний Михайле Васильовичу! Мене дуже дивує, що ви  підтримали  указ,  оскільки  він  украв  вашу  ідею.  Ви  б звернулися  до  суду  і притягли Президента до відповідальності за вкрадену ідею.

     Шановні колеги!  Дивні речі кояться в нашій  державі.  Ще  не висохло чорнило на підписі Президента під присягою,  де він, окрім усього іншого,  клянеться  суворо  додержуватися  Конституції,  як одразу вдається до антиконституційних дій.  Про що йдеться? Той же Президент  заявляє,  що  вже  прийняв   рішення   про   проведення референдуму,  а  відтак  парламент може бути або двопалатний,  або ніякий. При цьому посилається на Конституцію, незважаючи на те, що в цьому випадку він зовсім не може на це посилатися. Це перше.

     Друге. Президент   видає  указ,  який  порушує  низку  статей Конституції. При цьому він заявляє: ніде, ні в чому Конституція не порушена.  Більше того, його колишній представник у Верховній Раді пропонує дуже цікаву схему - вдумайтесь, шановні колеги! - все, що суперечить  указу  Президента,  привести  у  відповідність до того указу. Тобто Конституцію привести у відповідність до указу, закони привести у відповідність до указу і так далі.

     Третє. Шановні  колеги,  у нашій державі склалася дуже цікава ситуація.  У нас три законодавчі гілки влади і жодної  виконавчої: Президент видає укази, Кабмін видає постанови, Верховна Рада видає закони. Ось у чому наша проблема.

     І насамкінець,  шановні колеги.  Торгувати землею  -  це  все одно,  що  торгувати  матір'ю.  І до цього,  очевидно,  додати вже нічого.  Я за те,  щоб дане питання включити до порядку денного  і розглянути по суті.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутат Осташ.

     ОСТАШ І.І.  Високошановні  колеги!  Я  думаю,  що  ми  завжди правильно підкреслюємо, що Регламент Верховної Ради - це наша мала внутрішня  конституція.  І  ось  сьогодні  практично доленосне для України питання,  оскільки  Україна  дійсно  аграрна  держава,  ми намагаємося  розглядати  поза  нашою  малою  конституцією  -  поза Регламентом.

     Я хотів би підтримати депутатів, які виступали переді мною, - Шмідта,   Косіва,  багатьох  інших:  сьогодні  ще  раз  грубо  був порушений Регламент Верховної Ради України.

     Ми розпочали наше обговорення  на  підставі  частини  третьої статті   2.5.2   Регламенту,  як  запропонував  депутат  Володимир Марченко.  Але давайте прочитаємо цю частину:  "До порядку денного засідань  Верховної  Ради  щотижня  під  час  її  пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення  питань (у  тому  числі  і  заздалегідь  означених),  які  можуть  бути не пов'язані з питаннями порядку  денного  сесії  (різне)".  Депутати добре  знають,  що  таке  "різне".  Це  виступи депутатів з різних питань, а ми намагаємося обговорити одне питання під цим соусом.

     Далі: "Рішення  з  обговорюваних  питань  в  зазначений   час Верховною  Радою  не  приймаються.  Час  для таких обговорень може використовуватися  частинами   після   розгляду   питань   порядку денного".  У  нас на сьогодні є порядок денний.  Причому в порядок денний на сьогодні,  я хотів би привернути  вашу  увагу  до  цього документа,  вже  це  питання,  як це не дивно,  включено,  хоча на порядку денного немає слова "проект". Тому мені важко зрозуміти, в який  спосіб  це можна називати документом Верховної Ради України, якщо він грубо порушує Регламент Верховної Ради України.

     Вважаю, що ми зараз повинні зняти це питання з розгляду  саме через те,  що цей розгляд не відповідає Конституції, і не приймати ніякого рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую (Шум у залі). Шановні колеги, заспокойтеся, просто  кожен  хоче  почути  те,  що  хоче почути.  Так от,  Ігоре Івановичу Осташ,  я хотів би,  щоб ви почули і не робили  облудних звинувачень,   які   не   відповідають   дійсності.  Ми  проводимо обговорення за пропозицією Марченка, але ви послалися зовсім не на ту  статтю.  Не  "різне"  ми  обговорюємо  за  статтею  2.5.2.  Ми відповідно до частини другої статті  2.4.3  проводимо  обговорення щодо  включення  питання  до  порядку  денного сесії за скороченою процедурою.

     Ми провели  обговорення  за  скороченою  процедурою  і  зараз будемо приймати рішення.

     Марченко вносив  і  іншу пропозицію,  але ми реалізуємо першу його пропозицію. Ви просто прослухали.

     За скороченою  процедурою,  шановні  колеги,  ми   обмінялися думками. Як ми і домовлялися, було надано слово авторам ініціативи (у нас було два автори ініціативи  -  і  з  лівого,  і  з  правого табору), задали їм запитання. І було два виступи за і два - проти. Ми нічого не порушили.  Обговорювалось не "різне",  а питання  про включення до порядку денного.

     Нагадую, що   ми   вже   прийняли   рішення,  що  це  питання голосуватимемо  в  поіменному  режимі.  Я  ставлю  на  голосування пропозицію  про  те,  щоби  включити  до порядку денного питання - розгляд  проекту  Постанови  Верховної  Ради  України   про   Указ Президента  України  від 3 грудня 1999 року про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора  економіки.  Прошу визначитись. Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 183.

     Будь ласка, висвітіть результати по фракціях.

     Комуністи -   109   із   111;  соціалдемократи  -  1  із  31; "Відродження регіонів" - 0 із 22; "Батьківщина" - 2 з 13; Народний рух, НДП, Трудова партія України - 0; соціалісти - 23 з 23; зелені

- 1 із 7;  Рух - 0 із 15;  "Незалежні" - 9 із 11; селяни - всі 14; "Реформи-Конгрес" - 0;  прогресивні соціалісти - всі 12; "Громада"

- 8 із 9; позафракційні - 4 з 8.

     Таким чином, питання до порядку денного не включено.

     ------------

     Шановні колеги,  продовжуємо  нашу  роботу.   Переходимо   до реалізації  сьогоднішнього порядку денного.  Нам потрібно прийняти рішення голосуванням,  як ми вчора домовились. Будь ласка, активні аграрники, займіть місця, бо ми маємо подолати вето Президента.

     Шановні колеги,  будьте  уважні!  Ми маємо прийняти рішення з питання - закони України про внесення змін  до  статті  25  Закону України  про  Центральну  виборчу  комісію та про внесення змін до статті  6  Закону  України  про  Центральну  виборчу   комісію   з пропозиціями Президента України.

     Будь ласка,   слово   надається  депутату  Єльяшкевичу.  Одна хвилина.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги, я прошу успокоиться. Я хочу напомнить, что сейчас мы рассматриваем вопрос о преодолении вето Президента на Закон о внесении изменений к  статье  6  Закона Украины  о Центральной избирательной комиссии.  Я вчера докладывал по этому вопросу, и мы решили перенести голосование на сегодня.

     Я прошу  сейчас  проголосовать  сначала,  это  по  процедуре, предложение   Президента  об  отмене  этого  закона.  Комиссия  не поддерживает   это   предложение.   Потом   прошу    проголосовать предложение  комиссии о преодолении вето Президента на этот закон. Причем прошу проголосовать в непоименном режиме.

     И если это предложение не пройдет,  тогда прошу проголосовать повторно  этот  закон  с  изменением  сроков  ротации  руководства Центральной избирательной комиссии - до 1 марта 2000 года.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте,  будь  ласка.  Шановні   колеги, будьте уважні,  нам потрібно голосувати з приводу двох законів. Це зміни до одного закону, але до двох статей - 6 і 25.

     Шановні колеги,  зараз голосуватимемо  пропозицію  Президента щодо  Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України про Центральну виборчу комісію (Шум у залі).

     Ви краще сідайте і голосуйте.  Я знаю,  що мені говорити,  не підказуйте!   Дуже   багато  бажаючих  є.  Думку  комісії  ви  вже висловили,  сьогодні ми вам взагалі не повинні надавати  слово,  а тільки голосувати. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  з селянським питанням закінчено.  Ми його не включили до порядку денного,  але це не означає, що ми до нього не будемо повертатися.

     Будь ласка,  займіть  робочі  місця.  Ми зараз маємо подолати вето Президента на два закони.

     Спочатку голосуватимемо щодо Закону України про внесення змін до  статті  25  Закону  України  про  Центральну  виборчу комісію. Президент пропонує нам скасувати цей закон.  А комісія -  подолати вето Президента. Я в такому порядку і ставитиму на голосування.

     Спочатку ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента  про скасування цього закону. Прошу визначитись.

     "За" - 80.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на  голосування  пропозиція  про   подолання   вето Президента  на Закон України про внесення змін до статті 25 Закону України про Центральну виборчу комісію.  Шановні колеги,  я ще раз прошу  не  давати  вказівок  головуючому з місця,  бо ви порушуєте Регламент.  Будьте уважні,  щоб знали,  за що голосуємо.  Ми зараз голосуємо  у  звичайному  режимі  за  подолання вето Президента на зміни до статті 25 Закону України про Центральну виборчу  комісію. Прошу визначитися.

     "За" - 131.

     Рішення не прийнято. Питання знімається з розгляду.

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Я попросил слова, потому что происходит нарушение процедуры, и об этом надо сказать.

     Вето преодолевается по  процедуре  второго  чтения,  то  есть докладчик должен быть на трибуне и говорить мнение комиссии. Кроме того,  в связи с позицией по предыдущему вопросу одна из  фракций, самая многочисленная, сейчас не принимает участия в голосовании. В связи с тем, что сложилась такая ситуация, я прошу принять решение о  том,  чтобы  голосование по этим законам перенести на завтра на утро первым вопросом, а сейчас обявить перерыв.

     Прошу проголосовать это, и все будет нормально.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  настав час перерви.  Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  мабуть,  ми  зараз вчинимо так. Поки підійдуть народні депутати, бо нам треба приймати рішення, ми приступимо  до розгляду наступного питання і обговорення,  а потім будемо голосувати. Немає заперечень?

     Розглядається проект Закону України про планування і забудову територій.   Доповідає  голова  Державного  комітету  будівництва, архітектури  та  житлової  політики  України   Гусаков   Володимир Миколайович. Будь ласка. 15 хвилин. І прошу запросити депутатів.

     ГУСАКОВ В.М.,   голова   Державного   комітету   будівництва, архітектури  та  житлової   політики   України.   Шановний   Адаме Івановичу!  Шановні  народні депутати!  Розробка і прийняття цього закону   обумовлені   необхідністю   вдосконалення   правових   та організаційних  засад  містобудівної  діяльності  в  нашій країні, пов'язаної  із  плануванням,  забудовою  та  іншим   використанням територій,   існуючого  механізму  планування  територій,  порядку розроблення   і   затвердження    містобудівної    та    проектної документації, погодження питань будівництва об'єктів.

     У нормативно-правових   актах  на  даний  час  немає  чіткого визначення  державних,  суспільних  і  приватних   інтересів   при плануванні   територій,   не   встановлено   порядку  резервування територій для розвитку населених пунктів та  механізму  реалізації спільних  інтересів  суміжних  територіальних громад на приміських територіях.

     Законодавством не визначено  змісту  і  порядку  встановлення місцевих  правил  забудови  населених пунктів,  обов'язкових видів містобудівної   документації,   правових   засад   її    розробки, затвердження  і  дотримання  під  час  прийняття  рішень  органами місцевого самоврядування щодо використання та забудови територій.

     Все це не сприяє вчасному вирішенню завдань щодо забезпечення раціонального  розселення,  створення  інженерно-  транспортної  і соціальної інфраструктури,  розміщення житла  та  інших  об'єктів, розв'язанню інших проблем розвитку населених пунктів, які останнім часом значно загострились.

     Так, незважаючи на те,  що зменшено обсяги будівництва, майже всюди  нераціонально використовуються території населених пунктів, значні  площі  зайняті  під  складування   відходів   виробництва, сміттєзвалища  тощо.  Особливо неефективно використовуються землі, відведені  під  об'єкти   промисловості,   транспорту,   інженерні комунікації та рекреаційного призначення.

     Почастішали випадки самовільного будівництва різних об'єктів, недотримання  затверджених  проектних  рішень   щодо   будівництва будинків і споруд,  реконструкція існуючої забудови міст не завжди здійснюється з урахуванням історичного  середовища,  що  склалося. При  цьому  нерідко ігноруються положення затверджених генеральних планів населених пунктів, проектів детального планування населених пунктів,  практично припинилися їх розробка і коригування. Рішення щодо забудови територій, будівництва важливих об'єктів приймаються без   відповідних   містобудівних  обгрунтувань  та  проведення  у необхідних випадках конкурсів.

     Для довідки.  За два останні роки в Україні скориговано  лише 32  генеральних  плани  міст,  а  для  сільських населених міст ця робота практично не ведеться.

     У містах  поширена  практика   вибіркового   будівництва   та реконструкції  об'єктів.  У таких умовах,  як правило,  одноосібно приймаються  рішення  про  розташування,  скажімо,   автозаправних станцій   у   місцях,   передбачених   для   громадського  центру, будівництво кафе - у природоохоронній зоні,  хмарочосів - у  зонах історичної  забудови,  автостоянок  і гаражів - на місці майбутніх скверів та дитячих майданчиків і таке  інше.  Населення,  депутати місцевих рад від цих процесів майже відсторонені.

     Щоб покласти    край   цим   негативним   явищам,   необхідно запровадити  єдині  правила   регулювання   забудови   та   іншого використання територій, встановити порядок розробки і затвердження містобудівної,  іншої  проектної   документації,   дотримання   її положень при забудові міст і сіл на приміських територіях.

     По суті,  ці  вимоги закладено в Основні принципи планування, забудови  територій  та  в  зміст  проекту  Закону   України   про планування і забудову територій.

     Запропонований законопроект   визначає   чіткий   порядок   і механізм планування,  забудови та іншого використання територій  і спрямований   на   забезпечення  комплексного  розвитку  населених пунктів,  урахування державних, громадських і приватних інтересів, їх  збалансування  під час розміщення,  проектування і будівництва об'єктів.

     Геополітичне розташування  України,   наявність   міжнародних транспортних  коридорів,  магістральних  нафто-і  газопроводів  та інших  мереж,  складних  природних,  специфічних  регіональних   і місцевих  умов  обумовлюють  необхідність  регулювання планування, забудови  та  іншого   використання   територій   на   державному, регіональному   та   міському   рівнях.  Тому  передбачається,  що плануванню підлягає як територія всієї  країни,  так  і  територія областей, районів, міст і сіл, окремих їх зон і земельних ділянок.

     Статтею 6 законопроекту визначається,  що головним документом на  загальнодержавному  рівні  є   Генеральна   схема   планування території  України,  а за рішенням уряду можуть розроблятися також схеми планування окремих частин території України.  Це, наприклад, приморські,  прикордонні,  географо-економічні райони типу Донбас, Полісся та інші.

     Потрібно сказати,  що Генеральна схема  планування  території України  зараз  розробляється,  завершити її розробку планується у 2000 році.  Відповідно на регіональному рівні  мають  розроблятися схеми планування території Автономної Республіки Крим,  областей і районів.  Статті 7,  8, 9 і 10 законопроекту регламентують порядок погодження    і   затвердження   містобудівної   документації   на загальнодержавному і регіональних рівнях,  вимоги щодо  врахування суспільних   і   державних   інтересів  при  плануванні  територій областей, районів і міст.

     Особлива увага  в   проекті   закону   приділена   плануванню території  на  місцевому рівні.  Якщо в чинному Законі України про основи   містобудування   лише   окреслено    принципові    засади містобудівної  діяльності  на  цьому рівні,  то в третьому розділі запропонованого  законопроекту   детально   визначається   порядок розроблення  генеральних  планів  населених  пунктів,  інших видів містобудівної документації,  їх  зміст,  порядок  затвердження  та правового застосування.  При цьому генеральний план села,  селища, міста має бути основним і обов'язковим стратегічним документом,  і всі  суб'єкти  повинні  його  дотримуватися  при  виборі й наданні земель для розміщення будівництва.

     Для його  реалізації  можуть  розроблятися   більш   детальні проекти. Коли і в яких випадках, в якому порядку вони готуються, - все  це  визначається  статтями  12,  13,  14,  15  і   16   цього законопроекту. Рішення з цих питань приймаються виключно місцевими радами.

     Важливе значення  в  законопроекті  приділяється   приміським територіям. Це статті 18 і 19. Це так звані території із спільними інтересами суміжних територіальних громад.  Міські й сільські ради мають  розробляти  для них відповідну документацію і на договірних засадах із розпорядниками чи власниками цих  земель  встановлювати режим  їх  використання й забудови та порядок компенсації можливих економічних втрат.

     Шановні народні депутати!  За наявності  затвердженої  радами багаторічної    стратегії    комплексного   розвитку   відповідної території,  тобто генеральних  планів,  головне  завдання  органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування полягає саме в  забезпеченні  регулювання  планування,   забудови   та   іншого використання   територій.   Цьому  присвячений  IV  розділ  даного законопроекту.  У статті 20 встановлюється,  що забудова  та  інше використання  розпланованих територій регулюється шляхом прийняття нормативно-правових актів,  зокрема  державних  будівельних  норм, регіональних і місцевих правил забудови населених пунктів.

     Декілька слів  про  регіональні  правила забудови,  це нове в цьому законопроекті.  Це стаття 22.  Регіональні правила  забудови розробляються  для  Автономної  Республіки  Крим,  областей.  Ними встановлюється з урахуванням регіональних умов  загальний  порядок вирішення  питань розміщення,  погодження будівництва,  здійснення передпроектних і  проектних  робіт,  надання  дозволу  на  початок будівництва,  а також прийняття в експлуатацію збудованих будинків та споруд.  На сьогодні  практично  всі  області  готові  до  цієї роботи, більшість з них уже прийняли такі нормативноправові акти.

     Місцеві правила забудови.  Статті 23 і 24.  Міські, селищні й сільські ради отримують право на основі затвердженого генерального плану   встановити   містобудівний  регламент  забудови  (це  дуже важливо)  та  інше  використання  всієї  або   частини   території населеного  пункту.  До  цих  правил  обов'язково  додається  план функціонального зонування території міста,  села.  Цей матеріал  є відкритим,  і кожен інвестор,  ознайомившись з планом зонування та вимогами  до  забудови  конкретної  земельної  ділянки,  можливими видами використання,  максимальної поверховості будинків,  умовами інженерного  і  транспортного  забезпечення  тощо,  буде  в  змозі прийняти   рішення   про   доцільність   вкладення   інвестицій  у будівництво житла, виробничого або комерційного об'єкта.

     У статтях 25,  28,  29 законопроекту  пропонується  спростити процедуру   погодження   будівництва   та   отримання  дозволу  на будівельні роботи.  Головне при цьому,  щоб замовник не  ходив  по різних інстанціях,  а,  один раз звернувшись до виконкому, отримав через два місяці необхідні вихідні дані та рішення про  погодження будівництва  або  реконструкцію  об'єкта.  Так було колись у нас в Україні. На Заході цей принцип називають принципом одного віконця. Запропонований  механізм  погодження  питань  розміщення об'єктів, надання вихідних даних,  організації  проектування  і  будівництва спрямований  на  поліпшення  інвестиційного  клімату та дотримання містобудівного  порядку.  Усе  це  в  поєднанні  з   державним   і громадським   контролем   за  плануванням  і  забудовою  територій забезпечить раціональне використання земель,  поєднання державних, суспільних  і  приватних  інтересів  під час планування й забудови міст і сіл,  дасть можливість здійснювати містобудівну  діяльність відповідно до прийнятих міжнародних принципів.

     Введення цього закону в дію не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету,  але одночасно має велике економічне значення для зростання нашої економіки.

     Проект закону,  внесений  Кабінетом Міністрів на ваш розгляд, розроблений  Державним  комітетом  будівництва,   архітектури   та житлової  політики  разом  з Міністерством юстиції,  Міністерством економіки,   Мінфіном,   Мінекобезпеки,   Міністерством    охорони здоров'я, Держкомземом, Укргеодезкартографією.

     Я звертаюся до вас, шановні народні депутати, підтримайте нас у цій дуже важливій справі. Нам конче потрібен такий закон.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу,   особливо   за економію регламенту.

     Є запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список. Будь ласка, три хвилини.

     Депутат Лісогорський. За ним - депутат Гусак.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 177, Харківська область). Прошу передать слово Стрижко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Я считаю,  как и вы,  что такой закон необходим.  И  его нужно   принимать,   но  меня  беспокоит  отсутствие  комплексного подхода.

     Мы вчера приняли Закон о концессиях на автомобильные  дороги. А   ведь   и   территории,   и   дороги,  и  коммуникации,  и  вся инфраструктура - это целый комплекс.  Не  будет  ли  изолированным развитие  территорий  как таковых от развития тех же дорог и всего остального? Ведь речь идет о среде, в которой живут наши граждане, работает промышленность и так далее.

     И насколько  согласован этот законопроект,  допустим,  с теми проектами,  которые  предусматриваются  Законом  о  концессиях  на автодороги, например?

     Спасибо.

     ГУСАКОВ В.М.  Я  дякую  вам  за  цікаве  і глибоке запитання. Справді,  планування територій  і  забудова  територій  -  це  дія комплексна,  безумовно.  Я  хочу  сказати,  що  під  час  розробки законопроекту нами враховані всі закони, які є на сьогодні, у тому числі  й той,  який ви назвали.  Безумовно,  вони пов'язані.  Крім того, розробляється Генеральна схема планування території України, я  про  неї  сказав трошки в доповіді.  Що це таке?  Це саме схема комплексної роботи,  яка має об'єднати все,  що діється  на  нашій землі, в єдину комплексну систему. Ми сподіваємося, що в 2000 році Україна буде мати свій,  так би мовити, генеральний план розвитку, де  будуть усі розділи:  і транспортна інфраструктура,  і розвиток інженерної інфраструктури,  і рекреаційні питання тощо. Тобто наше завдання   -   цим  законодавством  створити  систему  комлексного розвитку нашої території.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  Депутат  Гусак.  За  ним  -  депутат Марамзін.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий  округ  144,  Полтавська  область). Шановний Володимире Миколайовичу, без сумніву, закон, проект якого ви зараз доповіли, вкрай необхідний. Але в мене таке запитання. Як будуть  нести відповідальність суб'єкти господарювання,  якщо вони здійснюють забудову не  згідно  з  планом?  Перед  ким?  Яка  роль виконавчих комітетів,  які несуть головну відповідальність? Адже у законопроекті передбачено,  що тільки територіальна  громада  може приймати якісь рішення з цього питання.

     Дякую.

     ГУСАКОВ В.М.  У  проекті  закону є цілий розділ,  присвячений контрольним  функціям  за  плануванням  і   забудовою   території. Безумовно,  місцева рада і територіальна громада мають, як кажуть, провідну роль у здійсненні контролю.

     Що стосується виконавчих органів місцевих рад,  то я хотів би сказати,   що  в  цьому  законопроекті  відсутні  ті  норми  і  ті можливості  для  виконавчих  органів,  які   закладені   в   інших законодавчих документах.  Наприклад,  в Україні,  уже понад 4 роки діє Закон про відповідальність підприємств,  їх об'єднань, установ та  організацій за правопорушення у сфері містобудування.  У ньому передбачена       діяльність       таких        органів,        як архітектурно-містобудівний контроль і таке інше. Крім того, згідно з   чинними   законами   про    інвестиційну    діяльність,    про підприємництво,   про  основи  містобудування  на  рівні  Кабінету Міністрів  прийняті  відповідні  рішення.  Це   постанови,   якими затверджені  повноваження  контрольних  органів і положення про їх дію.  Це державна служба  архітектурно-будівельного  контролю,  це система   ліцензування  і  таке  інше.  Тобто  контрольні  функції визначені.  Тому в цьому законопроекті ми не повторювали ті норми, які вже врегульовані в Україні іншими законодавчими актами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Прошу передать слово товарищу Тропину.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо.  Владимир  Николаевич,  скажите,   пожалуйста, предусматривается  ли в этом законопроекте регулирование застройки иностранными инвесторами и иностранными строителями?  Я знаю,  что многие обекты в Украине строились иностранцами.  Учитываются ли в этом    законопроекте    возможности    регулирования    застройки иностранцами,    возможности    вмешательства   или   они   строят бесконтрольно? Это первое.

     И второе.  Изучались ли  иностранные  документы,  иностранный опыт по этому вопросу?

     ГУСАКОВ В.М.  Я почну,  мабуть,  з останнього. Розробка цього законопроекту тривала протягом п'яти останніх  років.  Ми  глибоко вивчали  практику  розробки і застосування такого законодавства на Заході. Це насамперед Польща, Румунія, де такі закони розроблені і діють  в умовах переходу до ринкової економіки.  Ми вивчали досвід Російської Федерації,  де,  вважаємо,  теж  непоганий  розроблений закон  для Російської Федерації.  Тобто ми враховували міжнародний досвід з цього питання.  Крім того,  що також важливо, ми постійно працюємо  в  Європейському комітеті населених пунктів Європейської економічної комісії  Організації  Об'єднаних  Націй.  Цей  комітет створений  для  того,  щоб  відпрацьовувати  принципи  планування, розвитку населених пунктів і житлової політики.  Тобто щорічно  ми беремо  участь  у  сесіях,  нарадах.  І  цей досвід безцінний,  ми акумулювали його при розробці цього законопроекту.

     Що стосується іноземних інвесторів і їх  відповідальності  за порушення  умов  роботи  в  Україні.  Законодавство  України,  цей законопроект передбачають,  що іноземний інвестор має ті ж права і повинен  виконувати  ті  ж  зобов'язання,  як  і  будь-який  інший інвестор,  який працює в Україні.  Тобто робити на нашій землі те, що  він  хоче,  він  не  зможе.  До  того  ж  іншими законодавчими документами,  скажімо,   Законом   про   архітектурну   діяльність встановлені    деякі   обмежуючі   норми   для   них.   Наприклад, американський чи німецький,  чи англійський архітектор проектувати об'єкти  на  нашій  території  може  тільки  за участю українських архітекторів,  навіть якщо інвестор запрошує його на роботу. Тобто повна відповідальність згідно з законодавством України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги, у нас є два законопроекти. Цей законопроект був   представлений  від  Кабінету  Міністрів.  І  є  законопроект народного депутата Костинюка Богдана Івановича.  Будь  ласка,  сім хвилин.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановні народні депутати!  Законопроект про планування і  забудову територій  підпорядкований  досягненню спрощення,  вдосконалення і впорядкування існуючих системи і порядку проектування та забудови; стабілізації   контрольної   і   дозвільної   сфери  управління  в містобудуванні та архітектурі;  зменшенню  існуючих  антагонізмів, розмежуванню   і  взаємному  невтручанню  в  повноваження  органів земельних  ресурсів,  органів   містобудування   та   архітектури, міських, селищних, сільських голів та територіальних громад.

     Головна ознака  законопроекту:  він  забезпечує  припинення і знеможливлення анархії в нинішній практиці планування, забудови та іншого  використання  територій всіма суб'єктами містобудування та використання  територій  на  загальнодержавному,  регіональному  і місцевому рівнях.

     Проект вирізняє  його  узгодження  з  нормами  Конституції та іншими законодавчими актами України.

     Переваги цього законопроекту: формулювання легкі  для  прочитання  і  розуміння;  планування  на загальнодержавному  рівні  відбувається  на  основі  передбаченого планування  територій  на  місцевому  рівні;  повноваження органів місцевого самоврядування в процедурі  планування  та  використання територій  розділені й чітко визначені;  усі специфічні терміни та вислови  пояснені;  зміст  законопроекту  відповідає  назві  й  не виходить  за  рамки  галузі та теми;  процедура розроблення правил забудови централізована, а право їх розроблення надане відповідним органам   містобудування   та  архітектури  (тобто  фахівцям),  що вдосконалює планування і сталий розвиток населених пунктів, усуває суперечності,  закладені  законопроектом 2270,  зокрема можливість кожного селища чи села мати свої,  створені  нефахівцями,  правила забудови.

     Шановні народні  депутати!  Щодо  урядового  законопроекту  я свого   часу   висловлював   окрему   думку.   Зокрема,   урядовий законопроект  про  планування  і  забудову  територій є важким для сприйняття  і  розуміння  навіть  для  фахівців;  зводить  існуючу практику  містобудування  та  архітектури  до  абсолютної анархії; посилює існуючий  антогонізм  між  управлінням  містобудування  та архітектури, управлінням земельних ресурсів, міськими, селищними і сільськими головами і територіальними  громадами;  узаконює  кризу дозвільної   та  контрольної  сфер  управління  містобудування  та архітектури;  дозволяє   необмежене,   неконтрольоване   свавілля, безглуздий  авторитаризм  міських,  селищних  і  сільських голів у сфері   використання   земельних   ресурсів,   містобудування   та архітектури;  провокує  непередбачуваний  хаотичний і перманентний регіоналізм;  має  неприйнятні  для  структури  закону  доручення, посилання,  завдання,  передбачення,  гіпотези,  тобто  є проектом закону непрямої дії,  за  винятком  запровадженого  негативізму  є принциповою копією Закону про основи містобудування.

     Згідно з  Указом  Президента про пріоритетні завдання у сфері містобудування і відповідним дорученням Кабінету Міністрів України метою  запропонованого  проекту  мало  бути  досягнення спрощення, вдосконалення планування і забудови територій. Беручи це до уваги, слід   зазначити,   що   даний  законопроект  справу  забудови  не поліпшить.  А пам'ятаючи про те,  що сьогодні будує хто  хоче,  де хоче,  скільки  хоче  і  як  хоче,  то  всі  вказані  зауваження є принциповими. Тому пропоную проголосувати за мій законопроект.

     Шановні народні депутати!  Я знайомий з висновками  експертів щодо  урядового  законопроекту  і щодо мого законопроекту.  Обидва оцінюються позитивно,  одночасно пропонується до одного і  другого внести поправки.  На мою думку, їх можна внести під час підготовки до другого читання. Єдина різниця між цими законопроектами в тому, що  саме  в мій законопроект таких поправок треба вносити набагато менше. Чому? Тому, що він краще виписаний.

     Крім того,  мій законопроект  унеможливлює  кожному  селу  чи селищу мати свої, створені нефахівцями, правила забудови.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  будуть  запитання?  Є одне запитання. Будь ласка. Депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо.  Богдан Иванович,  я внимательно ознакомился с двумя  законопроектами.  Честно  говоря,  они как близнецы-братья. Может быть,  проще было бы внести ваши предложения в  законопроект Кабинета Министров с тем,  чтобы не растаскивать, так сказать, это дело по многим углам,  не  переносить  на  повторное  чтение.  Это первое.

     И второе   -   относительно   механизма  выделения  земельных участков.  Мы же прекрасно знаем опыт, который существовал: ходишь по  кабинетам,  собираешь визы.  Только таксы не хватает на каждом кабинете,  я имею в виду, официально написанной, неофициально она, наверное,  существует. Тем самым мы, так сказать, узакониваем этот механизм.  Ваше мнение  как  разработчика  проекта:  когда  же  мы наконец  положим  конец  вот этому беззаконию,  которое творится в чиновничьих кругах?

     Спасибо.

     КОСТИНЮК Б.І.  Дякую.  Я погоджуюсь  якоюсь  мірою  з  першим висловлюванням щодо цих двох законопроектів.  Саме поява урядового законопроекту  спонукала  мене  написати   мій   законопроект.   Я намагався  викласти  його  так,  щоб  він  був  доступніший  і для фахівців, і для забудовників.

     Ви пропонуєте в урядовий проект внести  якісь  там  поправки, враховуючи мій законопроект.  Я пропонував би навпаки, тобто в мій законопроект внести поправки.  І це можна зробити. Єдине, у чому я погоджуюся  з  вами,  що  такий  закон  про  планування і забудову територій  конче  потрібний,  ми  відстали  на  2-3  роки  з  його прийняттям.  На  жаль,  ми і сьогодні розглядаємо якісь другорядні питання...  Сьогодні треба  обов'язково  прийняти  законопроект  у першому читанні і доводити до кондиції на друге читання. Повторюю, саме мій законопроект підпорядкований,  з одного боку,  досягненню спрощення,  з  другого  -  вдосконаленню  й упорядкуванню існуючої системи. Така моя думка.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне запитання. Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.  Пане  Богдане,  я  теж  задам  запитання,   яке кореспондується  з  попереднім  і стосується,  зокрема,  статті 23 вашого законопроекту.  От у вас записано, що громадяни та юридичні особи,   які  мають  намір  здійснити  будівництво  на  конкретних земельних ділянках,  зобов'язані  отримати  у  виконавчих  органах відповідних рад рішення про погодження,  а перелік документів, які треба зібрати, визначається регіональними правилами забудови.

     У зв'язку з цим у мене до вас  таке  запитання.  Ви  особисто коли-небудь отримували таке рішення у виконавчих органах влади?

     У місті  Києві,  наприклад,  треба зібрати згідно з правилами забудови близько 200 підписів і  документів.  Прокоментуйте,  будь ласка.

     Дякую.

     КОСТИНЮК Б.І.  Особисто  я  не  отримував,  тому  що  я  не є забудовником. На жаль, у мене немає можливості стати забудовником. На  засіданні  комітету  розглядалося  це  питання.  Справді,  щоб встановити якусь там будку, необхідно зібрати безліч довідок. Тому необхідна система.  З одного боку,  має бути порядок,  з другого - має бути спрощений  підхід.  Поєднання  цих  двох  понять,  думаю, вирішить питання,  не можна допускати анархії.  А сьогодні,  я вже казав,  будує хто хоче,  де хоче і що хоче.  Як вже натякали  тут, даси  чиновнику  хабара  -  і  він  дає дозвіл.  То це якраз треба впорядкувати.  Я думаю,  що мета цього законопроекту і  полягає  в тому, щоб упорядкувати саме ці проблемні питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Як  говорив  Матвієнков:  "Наконец  пора положить конец". Дякую. Сідайте, будь ласка, Богдане Івановичу.

     Від профільного комітету слово має  Іван  Іванович  Ткаленко. Іване  Івановичу,  скільки  вам часу потрібно.  Три хвилини.  Будь ласка.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Я думаю, що ні в кого  немає  сумніву,  що  такий закон потрібний.  На жаль,  є два законопроекти,  було б краще  внести  один  узгоджений.  Особливих питань, які суперечили б одне одному, в законопроектах немає.

     Чому потрібний   такий   закон?  Справді,  хто  звертався  за дозволом,  щоб здійснити  будівництво,  скажімо,  якогось  певного будинку, знає, наскільки сьогодні це складна процедура.

     На засіданні  комітету  ми  це  питання  розглянули.  Я прошу прийняти законопроект у першому читанні. Немає таких питань, які б не  можна  було  врегулювати  під  час  другого  читання.  Давайте приймемо законопроект у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже  мудра   пропозиція,   але   який   з   двох законопроектів приймати в першому читанні?

     ТКАЛЕНКО І.І.  Зважаючи на те, що першим до комітету надійшов законопроект Кабінету Міністрів,  треба прийняти його за основу  і доопрацювати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Сідайте, будь ласка.

     Записався на виступ Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.   Народний  рух  України.  Шановний  головуючий! Шановні  народні  депутати!  Справді,   ці   два   проекти   можна об'єднувати,  немає ніякого значення,  який брати за основу.  Вони обидва  фактично  закріплюють  ту  систему  відведення   земельних ділянок,  яка  існує  сьогодні.  А тепер давайте поговоримо про ту філософію,  яка існує  в  цивілізованому  світі,  про  те,  як  це робиться.

     У нас  до  перерви  відбувалася  дискусія з приводу приватної власності на землю сільськогосподарського призначення. А цей закон якраз   повинен  грунтуватися  на  приватній  власності  на  землю несільськогосподарського призначення. В усьому світі місцева влада веде  планування  своєї  території,  потім окремі земельні ділянки офіційно передаються на ринок,  на біржу. І кожна людина має право прийти  туди,  на ринок,  а не до чиновника за дозволом,  і купити землю протягом однієї хвилини і отримати акт  приватної  власності на  цю  землю.  Фактично цей акт оберігає людину від чиновницького свавілля.  Хоч  потім  для   будівництва   треба   погоджувати   і інженерногеологічні   умови,  і  комунікації,  і  таке  інше,  але оскільки людина має  акт  приватної  власності,  вона  фактично  є власник, то стосовно неї не можуть чинитися перепони, бо вона може звернутися до суду.

     Є ще одна дуже цікава річ,  яка  взагалі  не  врегульована  в цьому   законопроекті,-   це   питання  націоналізації.  В  усьому цивілізованому світі,  якщо треба розв'язати  суспільні  проблеми, скажімо, провести автомагістраль чи якийсь трубопровід, то місцева влада  чи  державна  має  право  у  безспірному  порядку  вилучити приватні  земельні ділянки для суспільних потреб,  але при цьому з повним  відшкодуванням  їх  вартості.  Тому  влада  завжди  думає, підраховує,  скільки  це  може  коштувати,  знаходить  оптимальний варіант  і  здійснює  це  будівництво.  Цього  теж  немає  в   цих законопроектах,  тут немає головної філософії,  якої дотримуються, коли  постає  питання  про  такі  забудови.  Ми  фактично   хочемо закріпити цим законом ось що:  250 підписів, за якими треба ходити і збирати з "дарами волхвов", вибачте мені, до кожного чиновника.

     Тому я пропоную  ці  законопроекти  взагалі  не  приймати,  а взагалі  визначитися  з цивілізованою філософією надання земельних ділянок і проектування територій.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Більше ніхто  не  бажає  взяти  участь  в обговоренні. Шановні колеги...

     ГУСАКОВ В.М. Адам Иванович! Можно, я два слова скажу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Миколайовичу.

     ГУСАКОВ В.М.   Шановні   народні  депутати!  За  змістом,  за структурою ці законопроекти  справді,  як  близнята.  Але  я  хочу звернути вашу увагу на деякі моменти.

     Я дуже   вдячний   Богдану   Івановичу  за  те,  що  він  так відповідально поставився до цього питання і здійснив  таку  велику роботу  -  підготував альтернативний законопроект.  Але в ньому не відображені деякі моменти,  скажімо,  зони облаштування.  Це конче потрібна  річ,  яка  в  усьому  світі  використовується в ринкових умовах.  Не  відображені  серйозні  моменти,  пов'язані  з  участю громадськості,  громадян,  членів громади в підготовці і прийнятті рішень.  Тобто це дуже важливі моменти,  які повинні бути.  Тому я прошу підтримати наш законопроект.

     А стосовно  ідеології  і філософії цього законопроекту,  то я хотів би сказати,  що в ньому і не ставилося завдання  прописувати питання вилучення земель для суспільних потреб місцевою владою. Це норма Земельного кодексу,  ви знаєте,  що в Земельному кодексі  це записано.  Створена  група  і  триває  робота  над новим Земельним кодексом, над внесенням змін.

     Стосовно порядку, то це регулюється підзаконними документами. Підготовлена  нова  постанова  Кабінету  Міністрів,  де визначений зовсім новий  порядок  видачі  архітектурно-планувальних  завдань, погодження  технічних умов і таке інше.  Створюється нова спрощена система експертизи.  Тобто в одному законі це  не  описати.  Ви  ж знаєте, будівництво - це дуже складна розгалужена система. Я прошу підтримати нас.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Семенюк.  З мотивів  голосування. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку соціалістів та селян. Шановний Адаме Івановичу!  Я вам хочу  сказати,  що  на  засіданні комітету   ми   детально  обговорювали  законопроекти.  І  комітет підтримав законопроект,  внесений Кабінетом Міністрів, тому що він більше  відповідає  нормам  Земельного  кодексу,  в  ньому чіткіше виписані повноваження органів місцевого  самоврядування  в  галузі планування і забудови територій.

     Тому я пропоную, оскільки комітет не зміг знайти точки дотику законопроектів депутата Костинюка і Кабінету Міністрів, відправити його  на  повторне  перше читання і через тиждень знову внести.  І Комітет з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад,  і  наш  комітет  можуть підключитися до цієї роботи.  І щоб представники органів місцевого самоврядування також дали  свої пропозиції до даного проекту закону.  Ми зараз працюємо над тим,  щоб даний законопроект надіслали до  обласних  рад,  щоб обласні   ради   все-таки   внесли   пропозиції,   які  стосуються комунальної власності і земель комунальної власності.

     Я думаю, що це якраз було б компромісом, щоб не відкидати цей законопроект зовсім.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Поки  що  ми  ще  нічого  не  відкинули, Валентино  Петрівно.  І  ви  не  провокуйте  нас  на  те,  щоб  ми відкидали. Це перше.

     Друге. Тут   є   висновок   Комітету   з   питань  державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад,  де вони пишуть, що треба прийняти цей законопроект.

     І третє. Думаю, якщо ми приймемо проект у першому читанні, то до другого читання,  ви абсолютно праві,  ми можемо направити його до   органів   місцевого  самоврядування,  щоб  вони  внесли  свої пропозиції. Тут немає проблем.

     Шановні колеги!  Будемо визначатися. У нас два законопроекти. У  такому  порядку,  як  ми їх обговорювали,  я буду ставити їх на голосування.

     Прошу визначитися   щодо   прийняття   у   першому    читанні законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів.

     "За" - 180.

     Поки що рішення не прийнято.

     Прошу визначитися   щодо   законопроекту,  поданого  народним депутатом Костинюком.

     "За" - 80.

     Хороша цифра. Там - 180, тут - 80.

     Шановні колеги!  Думаю,  ми  вчинимо  абсолютно  мудро,  якщо приймемо  у першому читанні законопроект Кабінету Міністрів і дамо доручення профільному комітету,  щоб  при  підготовці  до  другого читання  він  урахував  пропозиції  депутата  Костинюка.  І Богдан Іванович,  я бачу,  погоджується.  Давайте дружно проголосуємо  за прийняття законопроекту Кабінету Міністрів у першому читанні.

     "За" - 198.

     123 депутати  не  голосують.  Дехто  з  народних депутатів не встиг проголосувати.  Прошу розібратися на робочих місцях, шановні колеги.  Голосуємо  за  законопроект  Кабінету Міністрів у першому читанні.

     "За" - 236.

     Дякую. Рішення   прийнято.   Прийнято   в   першому   читанні законопроект Кабінету Міністрів.

     ------------

     Шановні колеги!  Давайте,  не розслабляючись, так само дружно повернемося  і  до  попередніх  наших  питань.  Ми  з  вами  маємо проголосувати кілька вчорашніх пропозицій.

     Будь ласка,  ми  будемо  голосувати  щодо  поправок до одного закону - Закону про Центральну виборчу комісію.  Ще  раз  нагадую: двома законами ми приймали ці поправки.

     Зараз давайте  визначимося  щодо  Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України про Центральну виборчу комісію.

     Я коротко нагадаю,  у чому суть цього закону.  Автори  закону пропонували,  що  повноваження  члена Центральної виборчої комісії можуть бути достроково припинені за рішенням  Київського  міського суду.  Президент наклав вето,  мотивуючи це тим,  що відповідно до Закону про Центральну виборчу комісію і  Конституції  повноваження члена  Центральної  виборчої  комісії  припиняє  лише один орган - Верховна Рада України.

     Суть зрозуміла.  Тому  я  ставлю  спочатку   на   голосування пропозицію  Президента:  скасувати  цей  закон  як  такий,  що  не відповідає Конституції.  Тобто що не за  рішенням  суду  припиняти повноваження  члена ЦВК,  а так,  як за Конституцією,  за рішенням Верховної Ради.

     І є ще пропозиція комісії Єльяшкевича,  яка  готувала  проект цього закону:  подолати вето Президента,  тобто все-таки залишити, що член  Центральної  виборчої  комісії  може  відкликатися  і  за рішенням Київського міського суду.

     Зрозуміла ситуація?    Ставлю   на   голосування   пропозицію Президента України про скасування  Закону  про  внесення  змін  до статті 25 Закону України про Центральну виборчу комісію як такого, що суперечить Конституції.

     Прошу визначитися.

     "За" - 79.

     Рішення не прийнято.

     Ставлю на   голосування    пропозицію,    внесену    комісією Єльяшкевича,  подолати  вето Президента на Закон про внесення змін до статті 25 Закону України про Центральну виборчу комісію.  Прошу визначитися.

     "За" - 168.

     Для подолання вето,  ви розумієте, треба мінімум 300 голосів. Закон знятий.

     І ще один цікавий закон - Закон України про внесення змін  до статті 6 Закону України про Центральну виборчу комісію.

     Дозвольте поінформувати,  щоб  ми свідомо голосували,  про що тут ідеться.  У законі,  який ми прийняли і  направили  на  підпис Президенту,  вносилися  зміни  до  статті  6  Закону  України  про Центральну виборчу  комісію,  суть  яких  зводиться  до  того,  що проводиться   ротація  керівництва  Центральної  виборчої  комісії

-голови, заступника і секретаря ЦВК. Це перше.

     І друге.  Що цю  ротацію  (першу  таку  ротацію,  якщо  закон вступить у дію) потрібно буде здійснити до 30 грудня 1999 року.

     Президент умотивовує  своє  вето  тим,  що  цей  закон  також суперечить Конституції,  і пропонує,  щоб  ми  скасували  його  як такий, що не відповідає Конституції. Ситуація зрозуміла.

     Тому я   знову  в  такому  самому  порядку  буду  ставити  на голосування.

     Ставиться на голосування пропозиція  Президента  України  про скасування Закону про внесення змін до статті 6 Закону України про Центральну виборчу комісію.

     Прошу визначитися.

     "За" - 42.

     Рішення, зрозуміло, не приймається.

     Тепер ставиться    на    голосування    пропозиція    комісії Єльяшкевича, яка пропонує подолати вето і внести зміни до статті 6 Закону про Центральну виборчу  комісію,  щоб  відбувалася  ротація керівництва.

     Прошу визначитися щодо подолання вето.

     "За" - 180.

     Тобто ми   закон   знімаємо,  але  є  пропозиція  у  депутата Єльяшкевича. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Я  прошу  изменить  срок ротации  - до 1 марта 2000 года,  для того чтобы эту ротацию можно было нормально провести.  К сожалению,  Президент наложил вето,  и поэтому,  действительно,  остается  очень  мало  времени для того, чтобы   нормально   провести   ротацию   руководства   Центральной избирательной комиссии.

     Я очень   прошу  председательствующего  провести  голосование завтра  утром  первым  вопросом,  как  мы  и  договаривались,   по вопросам,  связанным  с  преодолением вето,  потому что сейчас 130 человек не голосует.  А мы можем проголосовать этот закон в  новой редакции,   изменив  срок  ротации,  и  направить  Президенту  для подписания.  Тем более что в  самое  ближайшее  время  Центральная избирательная   комиссия   будет  определяться  и  с  позицией  по референдуму,  что чрезвычайно волнует не только народных депутатов Украины, но и все общество.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо  я  зрозумів,  то  ви  вносите  поправку  до закону.  Тоді подавайте її в установленому порядку, бо вона змінює закон.  Тут  записано,  що  до  30 грудня,  а ви пропонуєте внести зміни. За Регламентом зміни з голосу не приймаються.

     Тому давайте зробимо так,  як ви  пропонуєте.  Ви  до  завтра готуєте  цю  поправку,  і  завтра  ми  не  будемо  долати вето,  а розглянемо новий законопроект і,  якщо  приймемо,  направимо  його Президенту. Приймається така пропозиція? Приймається. Дякую.

     -------------

     Зараз нам  ще  потрібно прийняти досить цікавий законопроект, який негарним словом дехто  вчора  обзивав  на  нараді,  -  проект Закону   про   захист   суспільної   моралі.   Будь  ласка,  перед голосуванням слово надається  Івану  Сергійовичу  Чижу.  Ми  вчора обговорили, треба тільки проголосувати. Прошу.

     ЧИЖ І.С.   Дякую.   Шановні  колеги!  Вчора  при  обговоренні законопроект був підтриманий у цілому.  Я з  повагою  ставлюся  до всіх   пропозицій,   тому   уважно  подивився  зауваження  фракції комуністів до статті 4 та статті 20  і  перед  голосуванням  вношу таку пропозицію.

     Проголосувати законопроект  у  першому  читанні (в стенограмі фіксується те,  що я зараз кажу) з вилученням статті 20,  оскільки зауваження  було  до  статті  20,  і  з вилученням частини третьої статті 4 (є сумніви,  що це може бути використано не на  користь). Частину  другу  статті  4  викласти  в такій редакції:  "Дія цього закону не розповсюджується на обіг  наукових,  науково-популярних, публіцистичних  матеріалів  з  питань статевих відносин та виробів медичного призначення".

     Усі інші  питання  тут  врегульовуються  таким   чином,   щоб зупинити хвилю насильства,  бруду,  жорстокості,  порнографії, яка сьогодні є, особливо в засобах інформації.

     Прошу підтримати проект  у  першому  читанні.  І  просив  би, можливо,  провести  поіменне голосування,  для того щоб можна було побачити, хто як голосує.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви  зрозуміли,   шановні   колеги,   суть зводиться до того,  щоб статті,  які стосуються пропаганди сексу і так далі, ми вилучили із цього законопроекту.

     Тобто я ставлю на голосування пропозицію доповідача  прийняти законопроект у першому читанні,  вилучивши ті статті,  про які тут говорив Іван Сергійович. Прошу визначитись.

     "За" - 103.

     Шановні колеги!  Учора  вносилася  пропозиція,  давайте   ми, мабуть,  її  підтримаємо,  направити  цей законопроект на повторне перше читання...

     Депутат Косів. Будь ласка. За ним - депутат Білоус.

     КОСІВ М.В. Шановні колеги народні депутати! Мені здається, що серед  виборчих  округів,  які  ми  представляємо,  немає  жодного виборчого округу, виборці якого не вимагали б від нас впорядкувати в правовому відношенні це питання.  Тим паче що такі правові норми є буквально в кожній державі світу.

     А тому,  я вважаю,  що якщо вже не проходить це питання,  тим паче після того,  як роз'яснив і вніс на вимогу фракції комуністів Іван  Сергійович  пропозиції,  то  нехай  фракції,  від  яких   це залежить,  визначать  якісь свої нові вимоги до цієї статті.  Якщо таких вимог немає,  а просто немає бажання  це  проголосувати,  то давайте,  Адаме  Івановичу,  принаймні проголосуємо поіменно,  щоб відомо було, хто підтримує, а хто не підтримує, бо інакше ж нічого невідомо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, все відомо, Михайле Васильовичу.

     Будь ласка. Депутат Білоус. За ним - Марченко Олексій.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  НДП).  Шановні  колеги!  Фракція  "Батьківщина" пропонує відправити проект на повторне перше читання.  Я підтримую вашу  пропозицію,  але  хочу висловити свою особисту думку з цього приводу.

     На моє глибоке переконання,  цей законопроект,  який непогано виписаний з точки зору юридичної техніки,  з точки зору політичної являє собою приклад  дуже  глибокого  політичного  святенництва  і людського святенництва.

     Я хочу   процитувати   деякі   речі,   які  звучали  під  час обговорення.   Наприклад,   була   спроба   визначити,   що   таке порнографія.  Один  із  пунктів був такий:  "неприродне зображення статевого  акту".  Після  певного  уточнення  було  дане  гнучкіше формулювання: "зображення неприродного статевого акту". За логікою треба далі деталізувати,  що є природний і що є неприродний. Якась вища рада суспільної моралі або експертна комісія, яка складається з невідомо яких фахівців (як тут можна визначити фаховість),  буде це визначати.  І,  вибачте,  сексуальні збочинці, або люди, які за певний хабар можуть сказати,  що  відверта  порнографія  -  це  не порнографія,  не  можуть  це  визначати.  Тобто  це  буде  чергова кормушка.

     Я багато критичних  зауважень  висловлював  на  адресу  наших центральних  телеканалів.  Але  давайте  не  будемо святенниками і спитаємо своїх дітей:  "Де ви бачите порнографію:  на "Інтері", на "1+1"  чи  на  УТ-1?" Хіба вона є?  Немає ж цього.  Давайте будемо просто відвертими. І давайте послухаємо своїх дітей.

     Якщо хтось каже,  що проти такого закону "прищаві  хлопчики", то  мені  здається,  навпаки,  за цей закон ні на що вже не здатні їхні батьки. Я не хотів би, щоб ми були такими.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів.

     БІЛОУС А.О.  Я вважаю,  що такі речі не можна вдосконалювати. Їх треба відхиляти як непотрібні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Дякую.  Єдине:  ви - представник молодого покоління і проти сексу, я так зрозумів. Так?

     Будь ласка. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Черкащина, група "Відродження регіонів". Шановні  колеги!  Я  хотів  би  засвідчити  сьогодні  свою згоду з колегою Косівим,  який  тут  озвучив,  що  сьогодні  на  території України в наших виборчих округах є проблеми,  пов'язані з тим,  що немає регулювання у цій сфері.  Якщо на першому каналі телебачення і немає того,  про що сказав щойно Артур, то ми сьогодні, шановні, зустрічаємося  з  цим  в  інших  сферах  життя.  І  це   необхідно врегулювати,   тому   що   навіть   відповідальність,  передбачена Кримінальним  кодексом,  сьогодні   не   може   бути   застосована правоохоронними органами, оскільки не визначені поняття.

     Я пропоную,  шановний  Адаме  Івановичу,  оскільки  тут зараз навряд чи буде прийнято рішення на підтримку цього  законопроекту, і переконливо прошу своїх колег:  давайте,  враховуючи те,  що тут звучало,  направимо  проект  на  повторне  перше  читання.   Нехай ініціатор  разом  з  Комітетом  з  питань  культури  і  духовності попрацюють і внесуть сюди нормальний  законопроект,  який  міг  би бути прийнятий і який врегулював би всі проблеми,  які ми сьогодні маємо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка.  Депутат  Іванов.  За  ним  - депутат Понеділко.

     ІВАНОВ С.А.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 3, Автономна Республіка Крим). Я вспоминаю время, когда мне пришлось работать в МВД  и  когда эти вопросы стояли очень остро.  Тогда на территорию страны невозможно было провезти ни одно порнографическое  издание, потому  что  правоохранительные органы,  действуя в соответствии с существующими по сей день статьями 211,  2111 Уголовного  кодекса, моментально  все  это  конфисковывали  и  привлекали  к  уголовной ответственности. Данная статья предусматривает санкции - до 10 лет лишения  свободы.  И  если  сегодня  вдруг будет решение - волевое решение этой проблемы,  то нужно ровно двое  суток,  чтобы  раз  и навсегда   в   Украине   прекратить  эти  разговоры  и  прекратить трансляцию, изготовление и так далее всей этой продукции.

     А принятие нового закона,  это действительно,  я  согласен  с предыдущими  выступающими,  даст  возможность еще больше расширять управления культуры, создавать соответствующие экспертные комиссии и так далее, и так далее, то есть использовать бюджетные средства.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Тим  більше  що  дійсно ми цим законом не можемо внести зміни до Кримінального кодексу.

     Будь ласка.  Депутат Понеділко.  За ним  -  депутат  Чиж  від фракції. І будемо визначатися.

     ПОНЕДІЛКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  77,   Запорізька область).   Дякую,   Адаме   Івановичу.   Я  підтримую  попередніх промовців.  У Кримінальному кодексі вже передбачені досить жорсткі методи покарання тих,  хто порушує оті загальноприйняті норми,  аж до конфіскації майна і позбавлення волі на досить великі строки.

     Що стосується закону,  самої проблеми, то над нею, безумовно, треба працювати, як і над законопроектом. Треба відправити його на повторне перше  читання  і  добре  вичитати.  Бо  Іван  Сергійович запропонував зняти декілька статей, але ж загляньте у статтю 24. Я такий радий,  що зал майже не читав того проекту  закону.  Там  же написані   просто   кумедні   речі.  Наприклад,  продаж  предметів еротичного характеру (гумових фалосів,  вібраторів тощо).  І далі: власник  такого  магазину  повинен  символами  або  в інший спосіб зобразити функціональне призначення цих речей.

     То я  хотів  би  попросити  авторів,   щоб   вони   зобразили функціональне  призначення  вібратора  отам  на  трибуні.  Тоді  я проголосую за  проект  у  першому,  другому  і  третьому  читаннях одразу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Представники фракцій виступають. Тому,  Зубов,  ви визначтесь.  Наскільки мені відомо,  Чиж теж від фракції "Лівий центр" виступає.  Від комітету?  Тоді,  будь ласка, депутат Зубов. За ним - депутат Чиж. І будемо визначатися.

     ЗУБОВ В.С.  Спасибо,  Адам Иванович. Я понимаю, что вы ко мне по-особому относитесь,  скажем так, очень дружески аж до любви, от которой можно удавить в обятиях.  Я к вам  так  же  отношусь,  но давайте  не нарушать Регламент:  я как народный депутат имею право на выступление, тем более от фракции.

     А теперь по сути.  Все замечания,  которые прозвучали в зале, сводятся к одному,  Понедилко правильно сказал, что мало кто читал этот законопроект.  Мы с этим законом опоздали минимум на 8 лет. И у   меня   такое   впечатление,   что  не  здравый  смысл  сегодня господствует в зале, не забота о детях и нашем будущем, потому что если  так  все и останется,  как есть,  то через 5-6 лет мы просто захлебнемся в волне насилия, секса, порнографии и наркомании.

     И конкретно по вопросу. Кто мешает нам сегодня принять проект закона  в  первом  чтении  и  потом его дорабатывать?  Что мешает? Мешает только одно:  с залом есть определенная договоренность  или есть  элементарная  продажность.  А  речь  идет о крайне серьезных вещах,  и не только для судьбы страны,  но и для судьбы народа,  и наших детей прежде всего.

     Поэтому я предлагаю проголосовать еще раз в поименном режиме.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Чиж. І визначатимемося.

     ЧИЖ І.С.   Шановні  колеги!  Я  хотів  би,  щоб  ви  хвилинку послухали,  і тоді у нас всі хіхоньки з  хахоньками  відійдуть  на задній план.

     Ви дивіться,  які  суперечності  Білоус  розповідає,  що  Чиж проштовхує пуританський закон,  який все забороняє,  все заганяє у підпілля, і ми загинемо, якщо приймемо святенницький закон.

     Понеділко з  лівого  блоку,  який,  до речі,  є членом нашого комітету і голосував за  цей  проект  у  комітеті,  каже,  що  Чиж відкриває  будинки  розпусти  і  таке інше і не можна приймати цей законопроект,  бо це  навпаки  стимулює.  То  вчитайтеся,  шановні колеги.  Законопроект  спрямований  не  лише  на  вирішення певних проблем,  пов'язаних з сексом чи порнографією,  він  захищає  наше суспільство від насильства і жорстокості.

     Я розумію,  що в цій залі відбуваються певні розмови, тому що дехто з телевізійних магнатів змушений буде щось втратити,  але  ж суспільство  здобуде.  Сьогодні  без такого закону не можуть діяти навіть норми Кримінального кодексу.  У нас немає кому визначити, в чому є порушення,  щоб діяли норми статей 211, 2111. Хіба ж до вас не звертаються виборці з цих проблем на місцях?

     Так, закон дуже складний.  Підсміюється  тут  дехто.  Але  ми вперше  виписуємо дефініції,  виписати які до нас ніхто не брався. Що таке порнографія, що таке секс, що таке протиприродний статевий акт?  Я  не  знаю,  може,  Артур  більше на цьому розуміється.  Ми мусили,  ми  свідомо  на  це  пішли,  тому   що   треба   захищати суспільство. І закон називається "Про захист суспільної моралі". Я глибоко  переконаний,  що  він  потрібен.  Я  вимагаю   поіменного голосування.  Я  не бачу необхідності нікого вмовляти.  Але я буду відповідну політичну оцінку давати,  коли це потрібно, і в засобах інформації.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Обговорення ми закінчили.  Я вам нагадаю,  в чому суть обговорення. Ми вже в першому читанні проект проголосували,  набрали  103 голоси,  тобто законопроект у першому читанні не прийнятий.  Зараз ми обмінялися думками з того приводу, що були пропозиції перенести проект на повторне перше читання.

     Будь ласка. Слово для репліки надається депутату Понеділку. І будемо голосувати.

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Дякую, Адаме Івановичу. А Івану Сергійовичу я хочу нагадати, що ця редакція проекту закону, яку ви запропонували на розгляд залу,  комітетом була відхилена з усіма  наслідками,  і там  багато  статей.  А  вам би,  Іване Сергійовичу,  треба було б пояснити (і ви все-таки колись поясните  на  засіданні  комітету), чому  в залі з'являються проекти,  які відхиляються комітетом?  Ви скажете,  чому,  і це буде чесно,  нормально,  і не будете  робити політичних  оцінок і заяв у залі,  а робитимете якісний закон.  Бо коли 20 визначень, що таке порнографія та еротика, то вибирай тоді на другому чи третьому читаннях, що воно таке є.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Я бачу,  що питання про секс більше хвилює,  ніж питання про землю, яке ми сьогодні зранку обговорювали.

     Будь ласка,   хто  за  те,  щоб  відправити  законопроект  на повторне перше читання, прошу визначитися.

     "За" - 185.

     Шановні колеги!   Будь   ласка,   заспокойтеся.    Пропонують пропозицію  про  направлення  проекту  на  повторне  перше читання проголосувати  в  поіменному  режимі.  Будь  ласка,  хто  за  таку пропозицію, прошу визначитися.

     "За" - 182.

     Рішення прийнято.

     Зараз будемо  голосувати  в  поіменному режимі пропозицію про те,  щоб направити цей законопроект  на  повторне  перше  читання. Прошу визначитися.

     "За" - 215.

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

     Комуністи -   102   із   106;  соціалдемократи  -  1  із  29; "Відродження регіонів" - 7  із  20;  "Батьківщина"  -  11  із  19; Народний рух - 13 із 23;  НДП - 2 з 13;  Трудова партія - 6 із 16; соціалісти - 22 з 23; зелені - 4 з 7; Рух - 7 із 14; "Незалежні" - 0  із  7;  селяни  -  11  із  13;  "Реформи-Конгрес"  -  5  із 10; прогресивні соціалісти - всі 12; "Громада" - 7 із 8; позафракційні

- 5 із 10.

     Шановні колеги!  Давайте  направимо  проект на повторне перше читання.  Всі ж криком  кричать,  що  дійсно  треба  щось  робити. Голосуємо  у  поіменному режимі за направлення проекту на повторне перше читання. Голосуємо дружно.

     "За" - 234.

     Дякую. Врятували.

     -------------

     Шановні колеги!  Переходимо до проекту  Закону  про  внесення змін  до Закону про об'єднання громадян.  Але в зв'язку з тим,  що сьогодні був розданий проект постанови народних депутатів Мазур  і Марченка  про неприйнятність,  то перш ніж перейти до обговорення, ми повинні розглянути саме цей проект. Прошу.

     Хто з вас буде інформувати?  Депутат  Марченко?  Будь  ласка. Володимире Романовичу, однієї хвилини достатньо? Дві хвилини. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Законопроект о внесении изменений к Закону  "про  об'єднання  громадян"   последовательно,   в   русле построения    диктаторского    государства    ограничивает   права общественных организаций и  политических  партий,  закрепленные  в действующем   Законе   "про   об'єднання   громадян".   Статья  22 Конституции  Украины  не  позволяет   парламенту   голосовать   за законопроекты,  которые  сокращают  социальные,  политические  или другие права и свободы граждан.

     Давайте посмотрим,  что предлагает  Евгений  Марчук,  который внес  этот  проект.  В  статье  2  отмечается,  что  главной целью политических партий  является  "сприяння  формуванню  і  вираженню політичної  волі громадян..." Хотя ныне действующий закон напрямую позволяет   политическим   партиям   формировать   государственную политику.

     Более того,  одна  из  норм  предложенных изменений позволяет ликвидировать или запрещать политические партии  или  общественные организации  без  решения  суда.  Это  недопустимо,  тем более что статья 37 Конституции гласит,  что если  политическая  партия  или общественная организация и подлежит запрету,  то только по решению суда.

     Следовательно, предложенный законопроект о внесении изменений в  Закон  об  обединениях  граждан  нарушает  политические  права граждан и не соответствует Конституции,  в частности статьям 22  и 37.   Поэтому  мы  вносим  предложение  считать  внесенный  проект "неприйнятним" и отклонить его.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Шановні колеги!  Я зараз буду ставити на голосування цю пропозицію і нагадую,  що для того, щоб цей проект постанови був прийнятий, необхідно набрати не менше 150 голосів.

     Ставиться на  голосування  проект Постанови про проект Закону України  про  внесення  змін  до  Закону  України  про  об'єднання громадян: визнати запропонований проект закону неприйнятним. Прошу визначитися.

     "За" - 174.

     Можна було і закон майже прийняти.  Таким чином, законопроект знятий з розгляду як неприйнятний.

     ------------

     Слухається питання  про  проект  Закону  про  внесення змін і доповнень до Закону  про  передачу  об'єктів  права  державної  та комунальної    власності   (друге   читання).   Доповідає   голова підкомітету Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемые  коллеги! Отсутствие реальных механизмов передачи ведомственных  обектов  и прежде   всего   социальной  инфраструктуры  негативно  влияет  на бюджетную,  хозяйственную,  социальную и политическую  ситуацию  в регионах.  Невыполнение  ранее  обычных  функций  производственных предприятий  по  содержанию  обектов  соцкультбыта   приводит   к ухудшению  их  состояния.  С  другой  стороны,  в  настоящее время финансовое состояние предприятий не позволяет им  выполнять  такие функции,  а  в  редких случаях их выполнение ставит предприятие на грань  банкротства,  сокращает  и   без   того   скудные   ресурсы предприятий  и  в  конечном  итоге  приводит к уменьшению доходной части бюджета,  росту задолженности по выплатам заработной платы и пенсий.

     В марте  1998  года нами был принят Закон о передаче обектов права государственной  и  коммунальной  собственности,  который  в принципе  урегулировал  общий порядок такой передачи.  Но практика показала,  что выполнение такого закона и такая передача сопряжены сегодня  с проблемами процессуального и финансового характера.  По данным Госкомстата,  на 1 января 1998 года на балансе  предприятий находилось   106,5  миллиона  квадратных  метров  государственного жилого фонда без  общежитий,  что  составляет  24  процента  всего жилого фонда Украины.

     Необходимый размер финансовых трансфертов местных бюджетов на содержание обектов социальной инфраструктуры составляет не  менее полумиллиарда гривень ежедневно.  В проекте Госбюджета на 2000 год общая сумма межбюджетных трансфертов предполагается  на  уровне  1 миллиард  210  тысяч гривень дотаций из Государственного бюджета и 665,5 миллиона гривень, которые передаются в Госбюджет из местных.

     Концепция предложенного    законопроекта    базируется     на упрощенной  процедуре  принятия  решения  о передаче жилых домов и обектов социальной инфраструктуры  с  одновременным  определением конкретных источников финансирования передачи.

     Комитет тщательно    проработал   законопроект,   внимательно ознакомился с реальной обстановкой в этой сфере,  доработал проект с  учетом  замечаний  и  предложений народных депутатов и Кабинета Министров Украины.  По нашему  мнению,  в  окончательном  варианте закон, в случае принятия, существенно облегчит процессы передачи и выделения необходимых средств  на  содержание  обектов  жилищного фонда и социально-бытового назначения.

     Прошу от   комитета   поддержать  проект.  Таблица  депутатам роздана. Также хотел бы особо отметить большую работу, проведенную депутатом   Донец,  по  подготовке  этого  законопроекта.  Большое спасибо за участие в работе.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Ми   працюємо    над законопроектом  у  режимі  другого читання.  Я бачу,  що абсолютна більшість  поправок  врахована.  Поправка  12  народного  депутата Донець.   Не  наполягає?  Не  наполягає.  Поправка  14  також  її. Відхилена.  Не наполягає.  Решта поправок  враховані.  Тому  вношу пропозицію прийняти законопроект у другому читанні.

     Володимире Йосиповичу,   сідайте,   також   беріть  участь  у голосуванні.

     "За" - 168.

     Рішення не прийнято. Але дуже багато депутатів не голосують.

     Шановні колеги!   Давайте   підготуємось   до    голосування. Поправки,  як я вже сказав,  крім двох поправок народного депутата Донець, яка не наполягає, враховані. І кожен розуміє, я думаю, і в цьому  залі,  і за межами цього залу,  наскільки важливий ми маємо прийняти законопроект. Готові? Голосуємо дружно.

     "За" - 203.

     Уже тепліше,  як кажуть.  Шановні колеги!  Знову ж тільки три проти, чотири утримались. Тобто законопроект здобуває прихильність залу.

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр). Шановні колеги народні депутати! Ви пам'ятаєте, коли обговорювався в залі проект закону про управління об'єктами державної власності, то  я  була  однією  з тих депутатів,  які наполягали на прийнятті законопроекту про комунальну  власність.  Цей  проект  закону  дає можливість  нам  рухатися,  з  тим  щоб  наступним етапом прийняти законопроект про комунальну власність.  Крім того,  від фракції ми робили  заяву,  що  треба  провести День уряду з приводу виконання Закону про місцеве самоврядування.

     Я вас просто прошу,  давайте підтримаємо цей законодавчий акт і   дамо  можливість  сьогодні  органам  місцевого  самоврядування формувати свою комунальну власність,  чітко фіксувати цю власність на пленарних засіданнях районних, обласних рад народних депутатів. Це дає можливість усе-таки законодавчо врегулювати  ці  відносини. Давайте підтримаємо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Давайте  дружно проголосуємо за прийняття законопроекту в цілому в другому читанні.

     "За" - 234.

     Дякую. Закон прийнято в цілому.

     ------------

     Шановні колеги!  У нас є ще хвилька  часу  і  дуже  невеликий законопроект  про  внесення  змін  і  доповнень  до деяких законів України  (стосовно  забезпечення   санітарного   та   епідемічного благополуччя населення).

     Чи є   необхідність  слухати?  Є  перший  заступник  міністра охорони здоров'я  Ольга  Олександрівна  Бобильова.  Немає  до  неї запитань? Підтримаємо в першому читанні? Дружно голосуємо за.

     "За" - 217.

     Можливо, є якісь запитання?  Ольго Олександрівно, будь ласка, два слова, про що йдеться.

     БОБИЛЬОВА О.О.,  перший заступник міністра охорони  здоров'я. Шановні  депутати!  Ми  просимо  підтримати  внесені нами зміни до законодавства  України  у  зв'язку   з   прийняттям   Закону   про забезпечення  санітарного  та епідемічного благополуччя населення. Ми вважаємо,  що це в першу чергу буде на благо здоров'я населення нашої   держави   і   посилить   всю  діяльність  по  забезпеченню санепідемблагополуччя.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Усе  зрозуміло?  Голосуємо   за поліпшення.

     "За" - 238.

     Дякую. Законопроект прийнятий у першому читанні.

     ------------

     Розглядаємо проект  Закону про участь громадськості в охороні громадського  порядку  і  державного  кордону   (друге   читання). Доповідає  перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Герасимович Кочерга.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  49,  Донецька  область).   Комуністична   партія України.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Хочу коротко повідомити,  що цей законопроект був прийнятий  у  першому читанні  ще  складом  Верховної Ради тринадцятого скликання.  Час, який  пройшов  після  прийняття,  підтвердив  актуальність   цього законопроекту.  Про  це  свідчать  численні  звернення громадян до комітету,  зустрічі з виборцями в округах, які вимагають прийняття цього  закону.  До  речі,  у багатьох місцях уже діють добровільні народні дружини дефакто, але без відповідної законодавчої бази.

     Над законопроектом  активно   працювали   не   тільки   члени комітету,  а  й  народні депутати,  які не входять до його складу. Заслуговують  на  подяку  за  активну  роботу  над  законопроектом народні  депутати  Крючков Георгій Корнійович,  Бандурка Олександр Маркович,  Лавриненко Микола  Федорович,  Кожин  Борис  Борисович, Семенюк Валентина Петрівна, Васильєв Геннадій Андрійович та інші.

     Усього запропоновано  160  поправок  і  пропозицій  до  цього законопроекту,  116 із них враховані практично  повністю.  Тому  я пропоную перейти до постатейного розгляду цього законопроекту.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запитань  не може бути,  тому що це друге читання.  Тільки якщо ми дійдемо до пропозиції,  яка не врахована, тоді можуть бути запитання.

     КОЧЕРГА В.Г. Адаме Івановичу, я хочу звернути увагу на те, що дещо змінюється сама назва.  За  пропозицією  Георгія  Корнійовича Крючкова  (вважаю,  треба  з нею погодитися) слово "громадськості" замінено  на  "громадян"  -  про   участь   громадян   в   охороні громадського порядку і державного кордону.

     Я пропоную поставити це на голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,  давайте  визначимося  щодо  назви. Зрозуміло,  під поняттям "громадськість"  ми  розуміємо  тих,  хто займає  активну  позицію  або  бере  участь  у  роботі громадських організацій.  А тут треба ширше,  саме громадян.  Прошу підтримати таку назву закону. Голосуємо за назву закону.

     "За" - 162.

     Шановні колеги!    Просто    інше    слово    у   назві:   не "громадськості",  а  "громадян".   Голосуємо   дружніше.   Михайле Васильовичу, Іване Захаровичу, проголосуйте за назву. Голосуємо.

     "За" - 190.

     Шановні колеги!  Обідня перерва ще не оголошена.  Матвієнков, ви ж так дисципліновано завжди себе поводите.  Будь  ласка,  п'ять хвилин потерпіть. Голосуємо за назву, будь ласка.

     "За" - 197.

     118 депутатів не голосують.

     Шановні колеги, тоді так: оголошується перерва до 16 години.