ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 15 г р у д н я 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Прошу підготуватися до реєстрації.
Реєструємось.
Зареєструвалися 344 народних депутати. Не встигли? Ну, давайте ще раз зареєструємося.
Трохи більше - 347 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Розглядається проект Закону про участь громадськості в охороні громадського порядку і державного кордону.
Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.
КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
49, Донецька область). Шановний Адаме Івановичу і народні депутати! Ми зупинилися на назві закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ще раз нагадую, у назву закону "про участь громадськості " вноситься поправка: "про участь громадян..." Це точніше і більше відповідає суті. Прошу підтримати назву закону.
"За" - 155.
Готові? Я розумію, що завжди з 16 години починати голосування важче, але треба.
Будь ласка, голосуємо за назву закону.
"За" - 174.
КОЧЕРГА В.Г. Не получается ничего.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте вчинимо так: зараз підемо по поправках, а далі будемо голосувати.
Поправка 6 депутата Кожина. Не наполягає. Поправка 7 депутата Семенюк. Не наполягає. Поправка 11 депутата Семенюк. Погоджується. Поправка 15 депутата Крючкова. Погоджується. Поправки 17 і 18 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 20 депутата Семенюк. Погоджується. Поправка 23 депутата Ратушного. Не заперечує. Поправка 26 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 28 депутата Лавриненка. Погоджується Микола Федорович. Поправка 30 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 31 депутата Лавриненка. Не заперечує. Поправка 33 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 41 депутата Шарова. Погоджується. Поправка 46 депутата Семенюк. Погоджується. Поправка 57 депутата Семенюк. Валентина Петрівна погоджується. Поправка 61 депутата Шарова. Не заперечує. Поправки 70, 72, 73 і 74 депутата Лавриненка. Погоджується. Поправка 82 також депутата Лавриненка. Не заперечує. Поправки 87, 89, 91, 99 депутата Кожина. Не заперечує. Поправка 101 депутата Шарова. Не заперечує. Поправка 103 депутата Крючкова. Не заперечує. Поправка 107 депутата Лавриненка. Не заперечує. Поправка 112 депутата Кожина. Не заперечує. Поправка 113 депутата Лавриненка. Не заперечує. Поправка 115 і 117 депутата Семенюк. Валентина Петрівна погоджується. Поправка 118 депутата Кожина. Не заперечує.
КОЧЕРГА В.Г. Адаме Івановичу! Тут вкралася помилка. Ми врахували поправку 118.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Поправки 119, 121 і 122 депутата Лавриненка Не наполягає. Поправка 131 депутата Кожина. Не наполягає. Поправка 132 і 133 депутата Васильєва. Не наполягає. Поправка 134 депутата Семенюк. Погоджується. Поправка 136 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 138, 142 депутата Лавриненка. Погоджується. Поправка 143 депутата Кожина. Погоджується. Поправка144 депутата Лавриненка. Погоджується. Поправка 145 депутата Семенюк. Погоджується. Поправка 148 депутата Кожина. Погоджується. Поправка 149 депутата Лавриненка. Погоджується. І поправка 153 депутата Черновецького. Погоджується.
Шановні колеги! Як бачите, автори поправок не наполягають на тому, щоб їх голосувати. Тому давайте вчинимо так: спочатку проголосуємо уточнену назву закону, а потім закон у цілому.
Голосуємо назву закону: "Про участь громадян " Не "громадськості", а "громадян".
"За" - 177.
Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі? Визначаємося.
"За" - 172.
Рішення прийнято. Будемо голосувати в поіменному режимі. Шановні колеги! Відбулися зміни в керівництві Прикордонних військ. Давайте підтримаємо нове керівництво прийняттям закону.
Голосуємо назву закону в новій редакції в поіменному режимі. Прошу визначитися.
"За" - 219.
Давайте ще раз проголосуємо, поки що без інформації, хто як голосував.
"За" - 227.
Дякую. Висвітіть по фракціях, будь ласка.
"За": комуністи - 107 із 110; соціалдемократи - 23 з 32; "Відродження регіонів" - 12 із 22; "Батьківщина" - 12 із 18; Народний рух - 12 із 24; НДП - 5 із 15; Трудова партія - 15 із 17; соціалісти - 11 із 23; зелені - 2 з 8; Рух - 0 із 13 (Рух проти кордонів, це щось нове); "Незалежні" - 4 з 8; селяни - 12 із 14; "Реформи-Конгрес" - 0 із 12; прогресивні соціалісти - 0 з 11; "Громада" - 8 із 8; позафракційні - 4 з 12.
Депутат Марченко з мотивів. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Спасибо. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Я перед голосованием закона в целом хочу пояснить позицию нашей фракции. Мы будем голосовать против принятия этого закона. Я хочу обратить внимание коммунистов, что все пропрезидентские партии поддерживают этот закон. Они прекрасно понимают, что законом гражданам дается право обединяться вроде бы для участия в охране общественного порядка, границы, но эти обединения будут работать не только в русле закона, а и в русле актов и указов Президента Украины.
Я хочу смоделировать ситуацию, что своими актами Президент эти общественные организации может направить на борьбу в том числе и с демонстрациями, и с акциями протеста, которые будут проводить люди. Хочу напомнить, что войска нельзя использовать для подавления каких-либо демонстраций и так далее. Министерство внутренних дел, наверное, не справится. Я думаю, что при таком содержании законодательства эти общественные организации будут использоваться в противовес естественным требованиям граждан обединиться для защиты своих социальных интересов, против этих реформ. Поэтому мы будем голосовать против.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.
КОЧЕРГА В.Г. Уважаемый Владимир Романович! На подходе закон "про застосування сили". Вот там нам надо будет серьезно подумать.
Что касается этого закона, то я хочу сказать, что эти общественные формирования создаются исключительно под контролем органов местного самоуправления, а также милиции по месту жительства или работы. В моем округе уже создано несколько добровольных народных дружин из числа шахтеров, которые охраняют общественный порядок, помогают людям ночью добираться до автобусов и так далее, потому что имеют место случаи массового избиения шахтеров. Поэтому принятие этого закона - требование времени. А так любой закон можно повернуть куда угодно
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Герасимовичу.
Депутат Ємець. Будь ласка. Він у міліції служив, знає, про що йде мова.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "РеформиКонгрес". Ми хочемо пояснити нашу позицію, чому ми не голосуємо за цей закон. Ми вважаємо, що цей закон має суто комуністичний характер. Як доказ наведу лише одну норму: "Профілактична перевірка на підприємстві проводиться працівниками правоохоронних органів (звертаю увагу) у разі надходження достатніх відомостей про наявність причин і умов, що можуть сприяти вчиненню правопорушень " і так далі. Це повністю суперечить Конституції, чинному законодавству, Закону про міліцію, іншим законам, які регулюють цю діяльність. Ми вважаємо недопустимим повернення до елементів режиму, який панував протягом 70 років.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Герасимовичу.
КОЧЕРГА В.Г. Уважаемый Александр Иванович! Перед вашими глазами совершенно другой проект Закона - "про профілактику злочинності". Мы рассматриваем другой законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Мені дуже дивно, коли ми доходимо до подібного: ліві кажуть, що закон буржуазний, а праві кажуть, що закон комуністичний.
Голосуємо в цілому в другому читанні Закон про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону.
Голосуємо дружно за в поіменному режимі.
"За" - 197.
Ще раз нагадую, що голосування йде в поіменному режимі. Будь ласка, голосуємо закон у цілому.
"За" - 206.
По фракціях, будь ласка.
"За": комуністи - 107 із 110; соціалдемократи - 19 із 32; "Відродження регіонів" - 11 із 22; "Батьківщина" - 13 із 20; Народний рух - 8 із 25; НДП - 4 з 15; Трудова партія - 3 з 16; соціалісти - 14 з 23; зелені - 0 із 7; Рух - 0 із 13; "Незалежні"
- 2 з 7; селяни - 13 із 14; "Реформи-Конгрес" - (Олександре Івановичу, ми ж інший закон голосуємо, чому нуль?); прогресивні соціалісти - 0 із 12; "Громада" - 8 із 8; позафракційні - 4 з 13.
Ще раз? Будь ласка, голосуємо ще раз.
"За" - 212.
Будь ласка, ще раз ставлю на голосування. Підійшла група народних депутатів, давайте проголосуємо. Голосуємо за, у нас ще багато законопроектів, а ви знаєте, що ми працюємо поки всі не розглянемо.
"За" - 226.
Дякую. По фракціях, будь ласка.
"За": комуністи - 107 із 110; соціалдемократи (молодці, підтягнулись) - 21 із 32; "Відродження регіонів" - 11 із 22; "Батьківщина" - 16 із 21; Народний рух - 8 із 25; НДП - 7 із 15; Трудова партія - 6 із 16; соціалісти - 18 з 23; зелені - 0; Рух - 0 також; "Незалежні" - 3 з 7; селяни - 14 із 14; "Реформи-Конгрес"
- 1 із 13; прогресивні соціалісти - 0; "Громада" - 7 із 8; позафракційні - 7 із 12.
Дякую. Закон прийнятий, процедура ж уже закінчена, ми проголосували. Ну гаразд, слово депутату Марченку.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемый Адам Иванович! Я вам как председательствующему хочу напомнить норму Регламента. Во втором чтении каждая статья голосуется отдельно, и закон в целом получает поддержку только в том случае, если каждая статья проголосована. Вы можете обединить поправки, это по Регламенту действительно допускается, с тем, чтобы принять все поправки в целом. И только после того, как поправки будут приняты, можно поставить на голосование закон в целом. Вы при принятии этого закона нарушили процедуру.
Я хочу напомнить еще одну норму Регламента: закон, который принят с нарушением процедуры, является недействительным.
Я еще раз хочу сказать. Это страшный закон для того, чтобы подавлять протест граждан Украины, которые выйдут то ли на демонстрацию, то ли на митинг, руками общественных организаций. И существующий режим, которому подконтрольны и органы местного самоуправления, и Министерство внутренних дел, будет использовать их, а сам останется в стороне. Вот что вы сделали.
ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Шановні колеги! На пропозицію авторів і профільного комітету розгляд проекту Закону про профілактику злочинності поки що переноситься на пізніший термін.
----------
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Повітряного кодексу України (друге читання). Доповідає депутат Єдін. Будь ласка.
ЄДІН О.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 102, Кіровоградська область). Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Повітряного кодексу України, прийнятий Верховною Радою, нагадаю, в першому читанні 22 вересня поточного року. З того часу зауважень та пропозицій від народних депутатів не надійшло.
При підготовці законопроекту до другого читання комітет вніс редакційні поправки і пропонує прийняти його в цілому.
Хочу коротко нагадати, чим викликана необхідність внесення запропонованих змін. Реальні зміни, що відбуваються у цивільній авіації, випереджають її нормативно-правову базу, закладену ще у 1993 році, коли було прийнято Повітряний кодекс України.
Так, із статті 3 вилучається посилання на неіснуючий нині орган - Комітет по використанню повітряного простору України. Відповідно до нової статті 31 створюються належні умови для забезпечення безпеки авіації. У новій редакції статті 10 законодавчо закріплюється створення об'єднаної цивільно-військової системи використання повітряного простору України. Зміни, запропоновані до статті 103, вносять корективи щодо відшкодування збитків третім особам не тільки повітряними перевізниками, а й виконавцями повітряних робіт і всіма експлуатантами, що особливо актуально у зв'язку із зростанням кількості надлегких аматорських повітряних суден.
Науково-експертне управління Секретаріату Верховної Ради також вважає доцільним прийняття усіх запропонованих змін. Тому я пропоную прийняти цей проект закону в цілому в другому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, візьміть, будь ласка, законопроект. Тут було дві поправки, обидві враховані. Поправка (щоб Володимир Романович не звинувачував нас у порушенні) Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку зводиться до того, щоб змінити назву Закону - "про внесення змін до Повітряного кодексу України".
Голосуємо цю поправку. Прошу підтримати.
"За" - 157.
Тільки двоє проти.
Шановні колеги! Я ще раз кажу, у нас ще дуже багато законопроектів. Ми з вами працюємо доти, поки не розглянемо їх (Шум у залі). Та яке на завтра? Всі хочуть на завтра. А завтра що будемо робити? І завтра так само буде, і післязавтра. Ми зараз проведемо поіменну реєстрацію й опублікуємо списки, хто присутній на засіданні, а хто ні. Ось тоді буде вам завтра і післязавтра.
Голосуємо за назву закону в новій редакції.
ЄДІН О.Й. Це суто фаховий закон. Я прошу підтримати.
"За" - 197.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не встигли. Голосуємо назву закону.
"За" - 221.
Частина фракцій шукає нового Прем'єра, видно.
Будь ласка, голосуємо за назву закону в новій редакції.
"За" - 252.
Тепер голосуємо закон у цілому.
"За" - 230.
Дякую. Закон прийнятий у цілому.
-----------
Питання ратифікації.
Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції. Доповідає заступник міністра юстиції Микола Іванович Хандурін.
Шановні колеги! У нас три аналогічних законопроекти. Ще наступні проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції і проект Закону про внесення зміни до Закону про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік. Будь ласка, Миколо Івановичу, щодо всіх трьох.
ХАНДУРІН М.І., заступник міністра юстиції України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! 22 вересня 1995 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік. Зазначена конвенція набула чинності для України 29 грудня 1995 року.
16 січня 1998 року Верховною Радою України було прийнято Закон України про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції, а також Закон України про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції. Зазначені конвенції набули чинності для України 9 червня 1998 року.
Значно розширивши коло договірних партнерів нашої держави у цій важливій сфері відносин, конвенції суттєво змінили порядок зносин між правоохоронними органами України та інших держав-учасниць. Зокрема, їх положеннями передбачене правило передачі запитів про видачу правопорушників, передачу клопотань про порушення кримінальної справи, передачу прохань про надання правової допомоги та всіх повідомлень, які необхідні для застосування цих конвенцій, лише через Міністерство юстиції.
Визначення Міністерства юстиції єдиним органом для передачі запитів на виконання положень конвенції не сприяє інтересам швидкого розкриття та розслідування злочинів, оскільки практично запити всіх правоохоронних органів, які здійснюють попереднє (досудове) слідство, до передачі через Міністерство юстиції надсилаються Генеральній прокуратурі України, яка здійснює нагляд за досудовим слідством.
При цьому органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, ретельно вивчають кримінальні справи, звертаючи увагу на наявність підстав для запиту про видачу, для клопотання про порушення кримінального переслідування, для звернення за наданням правової допомоги з урахуванням обставин конкретної справи та відповідність змісту і форми запиту положенням конвенції, а також перевіряють дотримання вимог кримінальнопроцесуального законодавства України.
Крім того, слідчі підрозділи правоохоронних органів продовжують користуватися механізмом передачі запитів через Генеральну прокуратуру, який передбачений положеннями багатьох міжнародних договорів у цій галузі.
У складі Генеральної прокуратури є відповідні структурні підрозділи, які функціонально створені для вирішення саме цих питань. Ці підрозділи та їх працівники мають досвід такої діяльності, оскільки функціонують уже протягом тривалого часу і будуть продовжувати здійснювати цю діяльність, яка базується на положеннях Мінської Конвенції про правову допомогу (її ратифікувало 12 країн СНД) та численних двосторонніх міжнародних договорів, у яких центральним органом щодо виконання запитів на стадії попереднього слідства визначена саме Генеральна прокуратура України.
Положення статті 26 Європейської конвенції про видачу правопорушників, статті 41 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах і статті 23 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах дають можливість країнам, які до них приєдналися, робити застереження щодо окремих її положень, зокрема щодо органів, які складають запити або через які надсилаються клопотання.
Причому пункт 6 статті 15 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах прямо передбачає право договірної сторони повідомити Генерального секретаря Ради Європи про те, що всі або деякі прохання про надання правової допомоги повинні надсилатися іншими, не передбаченими у цій статті, каналами, тобто визначати для цієї мети й інші органи, а не лише Міністерство юстиції.
Внесення з боку України відповідних застережень до цієї конвенції сприятиме скороченню строків проходження запитів і в остаточному результаті сприятиме скороченню строків попереднього (досудового) слідства.
За такої ситуації було б доцільно внести зміни і доповнення до вищевказаних законів України в частині визначення Генеральної прокуратури як органу, уповноваженого складати та надсилати запити про видачу правопорушників (центрального органу), і яким вирішуються питання щодо виконання доручень, які стосуються розслідування кримінальних справ. При цьому Міністерство юстиції України доцільно залишити центральним органом, уповноваженим на виконання трьох вказаних Європейських конвенцій (зокрема складання та надсилання запитів) щодо запитів судів, як це було зроблено при ратифікації Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. З цією метою пропонується внести зазначені доповнення.
Розбіжності пояснюються тим, що в країнах Заходу, де складалися ці конвенції, органи прокуратури знаходяться у складі міністерств юстиції, тому в цих конвенціях застосовувався термін "міністерство юстиції".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Є запитання? Депутат Старинець. Будь ласка.
СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Адаме Івановичу! Я не маю заперечень щодо вказаних конвенцій. Проте сьогодні в порядку денному стоїть шість питань ратифікації. Я разом з народним депутатом Габером звертався до Олександра Миколайовича з проханням внести до порядку денного питання про ратифікацію угоди про співробітництво з Кубою. Минув уже майже місяць, а це питання не стоїть у порядку денному. Може, необхідно звернутися до профільного Комітету у закордонних справах з тим, щоб це питання було підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це запитання не до Миколи Івановича. Давайте все-таки ставити запитання по суті.
Віктор Герасимович Кочерга. Будь ласка.
КОЧЕРГА В.Г. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Ми дуже ретельно розглянули ці законопроекти на засіданні комітету і підтримали їх. І просимо депутатів теж підтримати. Прийняття цих законів сприятиме підвищенню оперативності і в розслідуванні кримінальних справ, і у виконанні інших доручень.
Тому прохання проголосувати за ці законопроекти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Миколо Івановичу. Вас розуміють і підтримують. Зараз зал це продемонструє.
Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу на те, що нам треба прийняти рішення з трьох питань. Давайте оперативно розв'яжемо їх.
Прошу підтримати проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції. Голосуємо.
"За" - 204.
Шановні народні депутати! Я бачу, дехто з вас зайняті приватними розмовами. Підійдіть до пультів. Депутати Заплатинський, Поляков, будь ласка, проголосуйте, потім побалакаєте. Голосуємо.
"За" - 236.
Дякую. Із таким же результатом підтримаємо і проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції. Голосуємо.
"За" - 239.
Дякую. Набираємо темпів.
Голосується проект Закону про внесення зміни до Закону України про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік. Голосуємо.
"За" - 239.
Дякую. І щодо репліки народного депутата Старинця. Ми дамо протокольне доручення профільному комітету про підготовку матеріалів і внесення відповідного проекту закону про ратифікацію на розгляд Верховної Ради.
__________________
Розглядається проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і Організацією безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва. Доповідає перший заступник міністра закордонних справ Олександр Іванович Майданик. Будь ласка.
МАЙДАНИК О.І., перший заступник міністра закордонних справ України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Дозвольте мені викласти деякі міркування з питання, яке вноситься сьогодні на ваш розгляд. Україна з самого початку свого членства в ОБСЄ активно виступала й продовжує виступати за розвиток всебічного співробітництва з цією організацією.
Під час загострення ситуації в Автономній Республіці Крим та навколо неї Україна в ініціативному плані запропонувала створити місію ОБСЄ в Україні, яка розпочала свою роботу в 1994 році. Після успішного виконання місією свого мандата 30 квітня 1999 року Постійна рада ОБСЄ вирішила завершити діяльність місії ОБСЄ в Україні. Це стало першим в історії діяльності цієї організації успіхом у реалізації завдань довгострокових місій, про що, до речі, зазначено в декларації Стамбульського саміту ОБСЄ.
Для того щоб співпраця з ОБСЄ не згорталася після завершення діяльності цієї місії, а навпаки поглиблювалася в інтересах перш за все нашої держави, Україна ініціювала нову форму співробітництва з ОБСЄ - заснування інституту координатора проектів ОБСЄ в Україні. Цей інститут передбачає здійснення в нашій державі за підтримки ОБСЄ певних проектів у галузі правового забезпечення соціальноекономічних і демократичних перетворень, в яких насамперед зацікавлена українська сторона.
Саме такий підхід було покладено в основу рішення Постійної ради ОБСЄ від 30 квітня цього року. У жовтні цього року координатор уже розпочав роботу, і в цілому ми задоволені його діяльністю та взагалі цією формою співробітництва з ОБСЄ.
На різних етапах підготовки й реалізації знаходяться дев'ять проектів, спільних з ОБСЄ, із них чотири вже реалізуються, п'ять - на стадії опрацювання та погодження з відповідними відомствами України.
Хотів би назвати лише деякі з цих проектів: технічне та практичне сприяння Уповноваженому Верховної Ради України з питань прав людини, допомога Конституційному та Верховному судам, підготовка донорської конференції з питань облаштування депортованих народів та інші.
З метою врегулювання правових та організаційних питань, пов'язаних із статусом, повноваженнями й діяльністю координатора та його персоналу разом з ОБСЄ підготовлено відповідний меморандум, який сьогодні пропонується розглянути.
Цей документ був підписаний 13 липня цього року у Відні постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні, послом України в Австрії. Відповідно до статті 9 меморандуму, його положення, які не суперечать чинному законодавству України, тимчасово застосовуються з дня підписання. Водночас з огляду на те, що положеннями меморандуму передбачається розширити коло суб'єктів, які користуватимуться дипломатичними привілеями, імунітетами, він підлягає ратифікації Верховною Радою України.
У зв'язку з цим прошу вас ухвалити пропозицію стосовно ратифікації меморандуму. Хочу наголосити лише на тому, що положення меморандуму відповідають інтересам України, і ратифікація цього документа сприятиме подальшому розвитку співробітництва нашої держави з ОБСЄ.
Крім того, реалізація положень меморандуму не потребуватиме будь-яких додаткових коштів із Державного бюджету. Навпаки, всі проекти фінансуються з бюджету ОБСЄ, а також через добровільні внески країн-членів організації. Так, уряд Великобританії нещодавно виділив на діяльність офісу координатора в Україні 25 тисяч фунтів стерлінгів. Загальний бюджет цього напряму на 2000 рік становитиме 450 тисяч євро. Крім того, передбачено 440 тисяч доларів США на реалізацію в Україні запланованих проектів. Повторюю, йдеться про абсолютно рівноправні та надзвичайно вигідні для України взаємини. Кожні півроку Постійна рада ОБСЄ на підставі нашої волі вирішуватиме питання про доцільність того чи іншого проекту, про необхідність його продовження чи про необхідність започаткування нових проектів.
Прошу вас підтримати проект закону.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Три хвилини.
Депутат Вітренко. За нею - депутат Баулін.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Передаю слово Марченку Володимиру Романовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Я хотел бы уточнить, какие формы взаимодействия и что это за проекты, которые будут реализовываться. Какие конкретно проекты могут реализовываться у нас в Украине? Ведь в 1992 году парламент Украины принял закон о вступлении Украины в Международный валютный фонд, которым Кабинету Министров было дано право без обращения в Верховный Совет подписывать меморандумы. Эти меморандумы начинают действовать в Украине, и теперь Верховный Совет, по сути, отстранен от влияния как на внутриэкономическую, так и на социальную политику.
И вот сейчас мы делегируем свои законодательные права, как я понимаю, под реализацию проектов. Формулировка, что эти проекты не должны противоречить законодательству, меня не вдохновляет, потому что в Украине все законодательство сегодня разрушается. И поскольку Верховный Совет как орган, контролирующий эту деятельность и реализацию этих проектов, исключен, то у меня возникает сомнение по поводу соответствия этих проектов внутреннему законодательству и интересам страны, потому что очень большие полномочия передаются как этому координатору, так и Кабинету Министров в целом.
Поясните, пожалуйста, какие проекты имеются в виду и возможны в целом.
МАЙДАНИК О.І. У своєму виступі я підкреслив, що на нинішньому етапі йдеться про дев'ять проектів. Чотири з них уже опрацьовано і п'ять у стадії опрацювання.
Про ті, які вже готові до реалізації. Я можу передати вам усі проекти, а зараз просто деякі назву: технічна і практична допомога Уповноваженому Верховної Ради України з питань прав людини (це консультації, сприяння в становленні офісу омбудсмена в Україні); допомога Конституційному Суду України; підготовка чергової донорської конференції; фінансова допомога в облаштуванні колишніх депортованих у Криму; допомога Верховному Суду України (ідеться про допомогу Верховному Суду в навчанні суддів); захист прав українських військовослужбовців (проект, який зараз опрацьовується, ідеться про пошук фінансової, експертної підтримки з метою правової освіти військовослужбовців); огляд законодавства з питань позовів проти засобів масової інформації (надзвичайно практичне питання, яке дуже гостро стоїть у нашій державі); приведення українського законодавства (це консультативна допомога) у відповідність до міжнародних стандартів і таке інше.
Ці проекти конкретні, вони можуть бути передані вам на розгляд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Иванович! Координатор проектов ОБСЕ назначает персонал координатора. Согласно статье 3 этого меморандума, он состоит из двух зарубежных представителей и местного персонала. Какой количественный состав местного персонала предполагается? Насколько я понял, местный персонал тоже будет финансироваться не из бюджета Украины. Это так или нет? Какое количество персонала и кто финансирует?
МАЙДАНИК О.І. Я не можу зараз сказати про кількість працівників, тому що це справа координатора. У нього є бюджет, який повністю фінансується з ОБСЄ. Це декілька людей, які працюють в офісі, виконують в основному технічні роботи: друкарки, скажімо, водій і так далі. Ідеться про такий місцевий персонал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідач Осташ Ігор Іванович. Прошу. Трьох хвилин достатньо? Будь ласка.
ОСТАШ І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ
126, Львівська область). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Насамперед я хотів би сказати про те, що Комітет у закордонних справах і зв'язках з СНД досить ретельно поставився до вивчення меморандуму з ОБСЄ і одностайно підтримав його ратифікацію. І ми закликаємо вас до того ж.
Щодо нюансів, які особливо цікавлять вас (я зрозумів це з ваших запитань). Хотів би сказати, що після того, як місія припинила свою діяльність, були досить серйозні переговори між представництвом ОБСЄ і Міністерством закордонних справ. Власне, ОБСЄ наполягало на продовженні роботи місії, але з нашого боку це викликало заперечення, і була знайдена проміжна форма, яка, на мій погляд, є прийнятною для України. У такій формі ОБСЄ намагатиметься допомагати нам надалі в розвитку демократії.
Ви дуже добре, мабуть, знаєте, як місія ОБСЄ і Ради Європи спостерігала за виборами Президента України. У підсумках, які надала місія ОБСЄ в результаті спостереження за виборами Президента, було зафіксовано багато порушень виборчого законодавства в Україні. Головні претензії стосувалися передусім сфери втручання державної влади в перебіг виборчого процесу і, звичайно, свободи слова, тобто діяльності засобів масової інформації.
Я хотів би особливо наголосити на тому, що серед проектів, які передбачається втілити в життя координатором проектів, є два, які стосуються саме утвердження свободи слова і незалежної преси в Україні: перший - створення міжнародного центру документації з питань свободи слова (я думаю, такий центр особливо потрібний в Україні) і другий - удосконалення законодавства з питань позовів проти засобів масової інформації.
Особливо хотів би наголосити на тому, що проблеми, пов'язані з работоргівлею жінками й дітьми в Україні, також є під пильним оком ОБСЄ. Ця тема знайшла відображення в проектах, які будуть здійснюватися координатором. І тут уже говорилося про допомогу Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України.
Ще раз хотів би наголосити на тому, що діяльність координатора буде для України необтяжливою, бо всі функції він виконуватиме за рахунок фінансування з боку ОБСЄ, тобто не буде жодних витрат із Державного бюджету України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і Організацією безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва. Прошу визначитися.
"За" - 104.
Питання знімається (Шум у залі). Ще раз пояснюю: якби було 154 чи 204 голоси, тоді інша річ.
Що депутату Черненку незрозуміло? Увімкніть мікрофон.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Адам Иванович! Абсолютно непонятно: никто ничего не сказал против. Почему снимается? Владимир Романович задал вопрос - получил ответ. Остальные задали вопросы - получили ответы. Кто-то, может, не задал вопрос и использовал это для того, чтобы просто не голосовать.
Давайте определяться. Я прошу проголосовать поименно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Коли не голосують проти, то видно, що не голосують. Тут було проти майже 100 голосів. Бачили на моніторі? Бачили. Давайте не будемо...
Ставлю пропозицію депутата Черненка на голосування. Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 117.
Рішення прийнято.
Голосуємо в поіменному режимі питання про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і ОБСЄ. Прошу визначитися.
"За" - 122.
Будь ласка, по фракціях.
"За": комуністи - 0; соціал-демократи - 13 із 31; "Відродження регіонів" - 11 із 22; "Батьківщина" - 17 із 20; Народний рух - 10 із 25; НДП - 6 із 14; Трудова партія - 5 із 16; соціалісти - 14 із 23; зелені - 8 із 10; Рух - 10 із 13; "Незалежні" - 2 з 6; селяни - 5 із 10; "Реформи-Конгрес" - 12 із 13; ПСПУ - 0 із 11; "Громада" - 4 з 8; позафракційні - 5 із 13.
Питання знімається. Я думаю, є дуже велика настороженість до такого поняття, як "меморандум", а звідси й результати голосування.
____________________
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах. Доповідає перший заступник голови Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович. П'ять хвилин. Будь ласка.
ЄГОРОВ О.Б., перший заступник голови Державної митної служби України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Невирішеність питань митного співробітництва між державами, як свідчить світовий досвід, украй негативно впливає на розвиток їх торговельно-економічних відносин.
Підписання 15 квітня 1994 року Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах було правильним, своєчасним та економічно обгрунтованим рішенням. В умовах сьогодення ратифікація угоди є однією з важливих умов забезпечення подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з іншими державами Співдружності.
Крім того, втілення в життя положень угоди дасть можливість ефективно вирішувати широкий спектр проблем взаємовідносин у галузі митної політики. Це і прискорення пасажирського та вантажного сполучення, спрощення митних процедур, запобігання, припинення та розслідування митних правопорушень тощо.
Практична реалізація положень угоди в цілому сприятиме спрощенню митних формальностей, які застосовуються при переміщенні товарів та інших предметів через кордони країн СНД. У свою чергу це створить умови для розширення обсягів торгівлі та перевезень між країнами і водночас дасть змогу запровадити в практику митних взаємовідносин принцип свободи транзиту, який визначається Генеральною угодою про тарифи і торгівлю та є одним із базових принципів системи ГАТТ/СОТ.
Це, безумовно, сприятиме гармонізації практики митного співробітництва країн СНД з нормами міжнародного права та відповідно прискоренню інтеграції економік держав Співдружності у світове господарство.
Угода створює сприятливі умови для отримання кожною країною Співдружності інформації, необхідної для забезпечення експорту чи реекспорту на її території товарів з інших країн на законодавчо визначених підставах. Це дасть змогу істотно підвищити ефективність діяльності митних органів щодо запобігання незаконним експортним поставкам або протизаконному реекспорту товарів.
Зокрема, у статті 10 угоди визначено, що на запит державних органів однієї сторони митна служба іншої може уповноважувати своїх співробітників виступати як свідки або експерти на судових чи адміністративних розглядах, що провадяться у зв'язку з митними правопорушеннями.
Можна прогнозувати, що практичне застосування положень цієї статті в разі ратифікації угоди сприятиме запобіганню вчиненню правопорушень, необгрунтованому стягненню мита та інших зборів, а також невиправданому застосуванню митних пільг у взаємовідносинах між країнами СНД.
Статтею 15 передбачено, що відшкодування витрат митної служби будьякої зі сторін на підготовку відомостей, запит на які був поданий митною службою іншої сторони, здійснюється за рахунок останньої. Таким чином, угода сприятиме збільшенню можливостей покриття фінансових витрат, пов'язаних із підготовкою митної інформації, за рахунок митної служби сторони, що подала запит, а також запобігатиме поданню необгрунтованих запитів.
Шановні депутати! Прошу вас підтримати законопроект про ратифікацію Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах. Ця багатостороння угода на сьогодні ще не ратифікована, крім України, лише Грузією, Білоруссю та Туркменистаном. Решта країн уже ратифікували її.
Ратифікація угоди зовсім не означає завершення законодавчої роботи з цього питання. Зважаючи на загальну позитивну оцінку угоди, вважаємо за необхідне підкреслити, що вона в основному розв'язує широке коло проблем у митній сфері, що вже є і будуть посилюватися з розвитком взаємовідносин України з іншими державами. Після ратифікації угоди, на нашу думку, необхідно продовжити переговорний процес. Будемо працювати та вдосконалювати взаємодію безпосередньо на рівні двосторонніх домовленостей. На сьогодні Україною в розвиток цієї угоди укладено двосторонні угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах з урядами практично всіх країн-учасниць СНД.
Центральними митними органами країн встановлено безпосередні робочі зв'язки між структурними підрозділами митних адміністрацій і регіональними митницями на місцях. Начальникам митниць надано право на підставі Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах спільно з керівництвом суміжних митниць приймати рішення про перерозподіл транспортних потоків між пунктами пропуску та вживати інших спільних заходів, у тому числі спрямованих на зменшення черг на автопереходах. Такий обмін досвідом роботи сприяє вирішенню багатьох питань, які виникають між державами у митній сфері.
Завдяки тісному співробітництву на нижчих виконавчих рівнях, тобто між митницями України та митницями інших країн, відчутно скорочуються терміни виконання запитів у частині попередження, розслідування та припинення митних порушень. Це значно прискорює проведення необхідних розшукових дій і отримання відповідей на запити сторін стосовно обставин порушень митного законодавства.
Сьогодні ми вже маємо практичні результати цієї взаємодії. Якщо в 1997 році на рівні центральних апаратів митних служб було опрацьовано тільки 90 запитів (з України - 15, в Україну -75), то вже в 1998 році - 309, а за десять місяців 1999 року між центральними органами - 100 запитів і на рівні міжрегіональних митниць - близько 3 тисяч. Тобто робота з надання взаємної допомоги стає все продуктивнішою.
Враховуючи привабливість ухилення від сплати податків у повному обсязі шляхом отримання пільг на підставі угод про вільну торгівлю з країнами-учасницями СНД та країнами Балтії, митна служба за допомогою наших іноземних колег постійно здійснює перевірку достовірності сертифікатів походження товарів. Уже цього року перевірено понад 1 тисячу 600 сертифікатів, з яких 184 визнано недійсними.
Якщо казати про конкретні результати виконання угоди щодо взаємодії митних органів країн з припинення митних правопорушень, то за десять місяців цього року на підставі отриманих даних нами заведено 256 справ про порушення митних правил на суму 36 мільйонів гривень та порушено 100 кримінальних справ про контрабанду на суму 16,5 мільйона гривень.
Шановні народні депутати! Доцільність ратифікації Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах не викликає ніяких сумнівів у компетентних інстанціях. Прошу вас підтримати цей проект закону.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Борисовичу. Є запитання? Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть. П'ять хвилин.
Депутат Баулін. За ним - депутат Ткаленко.
БАУЛІН П.Б. Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Борисович! У меня совершенно конкретный вопрос, касающийся моих избирателей. Может быть, он не связан прямо с ратификацией данного соглашения, но всетаки хотелось бы получить от вас ответ. Мои избиратели - муж и жена - работали в Российской Федерации. Производство, на котором они работали, не смогло рассчитаться с ними деньгами, поэтому им предложили получить автомобиль "Москвич": "Берите "Москвич", это - ваша зарплата". Но вы сами понимаете, для того чтобы этот автомобиль привезти в Запорожье, ввезти в Украину, требуется заплатить почти такую же таможенную пошлину, как и стоимость этого автомобиля, по сути, их заработную плату. Они бьются над этим уже несколько лет, естественно, проблему решить не могут.
Скажите, пожалуйста, повлияет ли ратификация этого соглашения на ситуацию, в которой оказались мои избиратели? Изменится ли она в лучшую сторону или это не касается данного вопроса?
ЄГОРОВ О.Б. Дякую за запитання. Я не можу сказати, що прямо, але деякою мірою ця угода спрацює. Наприклад, вирішено такі самі питання щодо сільськогосподарської продукції. Але автомобіль на сьогодні - це підакцизна продукція, і тільки цим зумовлено те, що це питання не можна вирішити так само. Але є інший шлях: згідно з Угодою про вільну торгівлю, якби юридична особа, яка вручала цей автомобіль, експортувала його до юридичної особи в Україну, то ці податки практично не сплачувалися б. А так, звичайно, згідно із законодавством, доводиться їх платити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаленко. Будь ласка. За ним - депутат Кочерга.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Дякую, Адаме Івановичу. Прошу передати слово депутату Марченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченку Олексію, я так зрозумів? Будь ласка.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Олександре Борисовичу! Ви сьогодні представляєте дуже важливу, відповідальну державну службу в нашій країні. І запитання у зв'язку з цим у мене таке: наскільки ратифікація цієї угоди впливатиме на рівень підвищення кваліфікації і культури працівників, які працюють у вашій службі?
Мені довелося якось бувати за кордоном. Навіть до громадян інших держав у митних органах інших країн ставляться дещо інакше, ніж наші працівники митниць до своїх громадян. Чи допоможе прийняття цього закону так організувати роботу Державної митної служби, щоб її працівники ставилися до своїх співгромадян саме як до громадян, а не як до потенційних злочинців?
Дякую.
ЄГОРОВ О.Б. Дякую за запитання. Я підтверджую, що метою цієї угоди є, зокрема, і вирішення цього питання. І є конкретні варіанти її реалізації. Це не тільки обмін інформацією про зловживання, що їх допускають митники, або некультурне їхнє ставлення до пасажирів чи інших суб'єктів, але й проведення спільного контролю і таке інше. Угода цілком сприятиме цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.
КОЧЕРГА В.Г. Коммунистическая фракция. Уважаемый докладчик! Я знаю, что среди таможенников популярен такой анекдот. Обявление: "Уважаемые сотрудники! Те, кто за последние три месяца не получил заработную плату, будут уволены". Понятно.
Теперь скажите, пожалуйста, как повлияет ратификация этого соглашения на то, чтобы было меньше злоупотреблений и с нашей стороны, и с той стороны? Чтобы считались прежде всего с гражданином, который кудато спешит, что-то везет и хочет быстрее проехать, чтобы было меньше незаконных сборов, чтобы не было этого анекдота в жизни.
ЄГОРОВ О.Б. Дякую вам за запитання. Я так зрозумів, що цей анекдот - натяк не на мізерну зарплату митників, а на зловживання, які трапляються.
Я щойно вже відповідав на це. Угода убезпечує від якихось спроб домовитися між митницями. І такі є випадки. Тобто в цьому плані угода вже працює, а щодо іншого Я щойно відповів. Звичайно, вона буде спрацьовувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абрамов. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Александр Борисович! Проекты, предлагаемые правительством, во многом ориентируются на западные страны. Мне кажется, что и соглашение, предлагаемое вами, больше сориентировано именно на европейские страны. А рядом находится Россия, и таможенные отношения между нашими странами, как мне представляется, соглашением не затрагиваются.
Спасибо.
ЄГОРОВ О.Б. Вибачте, але угода стосується тільки взаємовідносин між країнами СНД. Вона не стосується європейських країн. А якщо брати в цілому, то справді, всі митні стандарти сьогодні практично однакові: в СНД, у Росії, в Україні, у країнах Європи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Борисовичу. Сідайте, будь ласка.
ЄГОРОВ О.Б. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Нам треба голосувати. Я звертаюсь до тієї частини народних депутатів, які, якщо дивитись з боку головуючого, знаходяться справа. Зараз у правій частині залу 27 народних депутатів. Я наголошую: 27 народних депутатів у правій частині залу! Хто ж буде приймати закони і як працювати?
Я не до вас маю претензії, а до керівників фракцій і груп - "Відродження регіонів", зелених, НДП (мабуть, жодного немає, не бачу) і не буду називати інших. Ви ж розповідаєте з екранів телевізорів, що парламент сякий-такий. А представники ваших фракцій постійно відсутні в сесійному залі.
Голосуємо за ратифікацію. Тільки дружно голосуємо.
"За" - 183.
Шановні колеги! Давайте змобілізуємось. А то доведеться правій частині залу запрошувати з лівої на допомогу і півставки віддавати О, правильно, дуже мудра пропозиція: проголосувати поіменно і передати на митницю, хто як голосував.
Голосуємо за ратифікацію.
"За" - 222.
Зараз будемо голосувати в поіменному режимі, хоча ті, хто поіменно проголосують, ті з митниці нічого не мають. А ота права частина, та з митницею дуже співпрацює. Я не розумію, чому вони не хочуть підтримувати.
Голосуємо ще раз. Будь ласка.
"За" - 236.
Рішення прийнято.
З мотивів - Володимир Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Адам Иванович! Я вношу предложение: обявите перерыв в работе Верховного Совета. Дело в том, что правые фракции сегодня делят посты в новом Кабинете Министров и занимаются сейчас тем, что набирают большинство.
Я думаю, нам нужно сделать перерыв, чтобы правые фракции обявили о создании большинства и Президент выступил с заявлением, что будет опираться на это большинство. Чтобы он, когда будет разгонять парламент, заявил, что большинство, которое его поддержало на президентских выборах, работает крайне плохо, не появляется в зале заседаний и так далее. И тогда в разгоне парламента виновато будет большинство, которое оказало политическую поддержку Президенту.
Поэтому я прошу вас: не надо делегировать коммунистов, социалистов и кого бы то ни было другого в помощь для голосования карточками, потому что это запрещено. И Конституционный Суд дал такое разяснение: как только мы увидим, что кто-то за кого-то голосует, закон будет недействителен.
Давайте сыграем по-честному, поддержим Президента, чтобы он с правыми фракциями создал большинство, и пусть каждый закон они проводят своим голосованием.
Я прошу обявить перерыв в работе Верховного Совета до 21 декабря.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу! Ви, мабуть, пригадуєте крилату фразу, яка звучала в цьому залі: опертися можна тільки на те, що чинить опір. Не буде на що опиратися - не буде ніякої більшості. Доведеться нам із вами працювати й витягувати закони, які потрібні народу.
____________________
Слухається проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій. Доповідає перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Петров Костянтин Олександрович.
Будь ласка. П'ять хвилин.
ПЕТРОВ К.О., перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій, яка була укладена в листопаді 1998 року.
Угода між урядами про заохочення та взаємний захист інвестицій значною мірою сприятиме динамізації розвитку економічних взаємин між Україною і Російською Федерацією та зміцнюватиме імідж нашої країни як такої, що має стабільні та прогнозовані норми захисту іноземних інвестицій.
Зазначена угода закріплює надання кожною з договірних сторін інвесторам іншої договірної сторони національного режиму або режиму найбільшого сприяння, якщо він є більш сприятливим стосовно до володіння, використання, розпорядження та захисту інвестицій. Угодою передбачено режим захисту інвестицій кожної з договірних сторін від примусового вилучення та втрат внаслідок форс-мажорних обставин. Положеннями угоди передбачено також вільний переказ платежів, які пов'язані з інвестиціями та доходами.
Угодою регулюються правовідносини, пов'язані з вирішенням спорів між договірною стороною та інвестором іншої сторони, а також спорів між договірними сторонами. Передбачається, зокрема, можливість звернення до міжнародного арбітражу.
Положення угоди не створюють будь-яких особливих прав та привілеїв для інвестицій договірних сторін порівняно з тими, що передбачені або будуть передбачені в майбутньому чинними законодавствами України та Російської Федерації для всіх іноземних інвестицій. Двостороння інвестиційна угода є симетричною за своєю формою, створює однакові права і обов'язки для обох договірних сторін.
Угода укладається на 10 років і в подальшому залишатиметься чинною, якщо жодна з договірних сторін письмово не пізніш як за один рік не повідомить іншу договірну сторону про свій намір припинити її дію.
Набуття чинності цією угодою не призведе до необхідності внесення змін до чинного законодавства України у сфері регулювання правовідносин у зв'язку з інвестиційною діяльністю. Це зумовлено тим, що угода укладалася на базі типового проекту інвестиційної угоди, розробленого на базі чинного законодавства.
На сьогодні Україна підписала такі угоди з 52 країнами світу. До позитивних наслідків слід віднести те, що завдяки підписанню таких угод збільшується надходження інвестицій і зміцнюється позитивний імідж держави. На 1 жовтня поточного року загальна сума інвестицій становила 3,1 мільярда доларів США.
Загальний контроль за виконанням угоди з боку України забезпечуватиме Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та відповідно контроль за додержанням іноземною стороною зобов'язань, які випливають внаслідок укладення угоди, - Міністерство закордонних справ.
Шановні народні депутати! Дуже прошу вас підтримати пропозицію про ратифікацію зазначеної угоди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка. Бачу, є бажаючі поставити запитання. Висвітіть. Ну, давайте так: п'ять народних депутатів - п'ять хвилин. Тільки оперативно.
Депутат Гусак. За ним - депутат Журавський.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 144, Полтавська область). Шановний Костянтине Олександровичу! Я вважаю, що треба підтримати проект закону, який ви доповіли. Але таке запитання: як ця угода буде застосовуватися щодо договорів, укладених до 1 січня 1992 року? Адже угода стосується тих інвестицій, які були здійснені до сьогоднішнього дня.
ПЕТРОВ К.О. Ця угода, в разі набуття чинності законом, буде застосовуватися до інвестицій, які були здійснені як інвесторами з української сторони, які діють на території Російської Федерації, так і інвесторами з російської сторони в Україну. Наперед хочу сказати, що на сьогодні на території України діють 700 спільних підприємств, в які російською стороною вкладено 287,9 мільйона доларів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський. Будь ласка. За ним - депутат Матвієнков.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Я прошу передати слово моєму другу Матвієнкову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде економія часу. Будь ласка.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Я хотел бы всетаки вернуться к вопросу, который задал Леонид Гаврилович. Я понял так, что мы не получили ответа на него. Соглашение будет применяться к договорам, подписанным с 1 января 1992 года. Но в период с 1 января 1992 года до настоящего момента действовали и действуют другие нормативно-правовые акты, некоторые из них идут вразрез с этим соглашением. Как здесь мы разойдемся? Вот в чем вопрос.
ПЕТРОВ К.О. Существует положение Венской конвенции по отношению к актам международного уровня: в случае введения в действие данного соглашения, если ранее заключенные договоры или международные договоры двустороннего характера не препятствуют положениям данного соглашения, то ратифицированное международное соглашение имеет приоритет над ранее заключенными двусторонними договорами, в том числе и над "чинним законодавством". Как сказал я в своем докладе, в основу данного соглашения заложены нормы как международного права по данному вопросу, так и действующего в Украине законодательства. Если в принципе и будет противоречие, то приоритет будет отдаваться положениям данного соглашения.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Полюхович. Будь ласка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху. Шановний доповідачу! Я завжди стою на позиції підтримки двосторонніх угод різного спрямування, різного плану, у тому числі й щодо сприяння і заохочення інвестицій. Тому я вважаю, що треба підтримати цю угоду з Російською Федерацією. Це однозначно. Та як на мене, на запитання, які порушували мої колеги переді мною, ви не дали чіткої і конкретної відповіді. Усе-таки ця угода, яку ми маємо ратифікувати, почне діяти стосовно до інвестицій, які в минулому часі? Я думаю, що тут треба дати більш конкретне роз'яснення, або ми повинні прийняти рішення, що угода діє, скажімо, з 1 січня 2000 року.
Дякую.
ПЕТРОВ К.О. Згідно з діючим порядком угода набуде чинності після ратифікації обома сторонами і обміну ратифікаційними грамотами. Це буде не тільки після певних дій Верховної Ради України. Як нам відомо, ця угода пройшла обговорення в чотирьох комітетах російської Думи і рекомендована до розгляду для ратифікації. Тільки після того як Верховна Рада України і російська Дума ратифікують угоду і обміняються ратифікаційними грамотами, вона набуде чинності для обох сторін. Мине ще певний час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, напевно, неузгодженість. Тобто мова йшла про те, що положення угоди поширюються на договори, які укладені після 1992 року, а як діятиме угода - зрозуміло, Костянтин Олександрович пояснив.
Депутат Полюхович. Будь ласка.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Костянтине Олександровичу! Із вашого другого роз'яснення цього найболючішого пункту, через який ми вагалися, голосувати чи не голосувати, зрозуміло, що російська Дума ще не ратифікувала цієї угоди. Яке ваше бачення як фахівця, як людини, яка в державі відповідає за двосторонні зв'язки, зокрема, що стосуються інвестицій, - ратифікує російська Дума цю угоду чи не ратифікує? Мається на увазі тільки ваше передбачення і не більше.
Дякую.
ПЕТРОВ К.О. Враховуючи, що чотири комітети російської Думи висловилися за ратифікацію цієї угоди, можна сказати з упевненістю, що цей склад російської Думи ратифікував би її. На жаль, є припущення, що до виборів цього не станеться. Який буде склад російської Думи після виборів, я, вибачте, не можу відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Костянтине Олександровичу! Ми ж із вами разом були на засіданні МПА, коли обговорювалося це питання. Мабуть, сумніву немає, що новий склад Думи також ратифікує угоду. Ратифікація відбувається дуже довго. Я подивився, у нас вона також затяглася майже на рік. Це закономірно.
Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Є пропозиція підтримати і ратифікувати цю угоду. Голосуємо за.
"За" - 200.
Змобілізуйтеся, тим більше що права частина залу трошки наповнилася. Голосуємо.
"За" - 224.
Шановні колеги! Я хочу звернути увагу на одну деталь. Ця угода стосується не тих, хто в лівій частині залу. У них спільних підприємств і спільних інвестицій немає. Так що, будь ласка, дружніше голосуйте.
"За" - 235.
Дякую. Рішення прийнято.
До перерви є трохи часу. У нас іще є невеличкі питання, ми зараз їх швиденько розглянемо, і буде перерва тоді аж до завтра.
------------
Слухається питання про проекти постанов про віднесення міста Старокостянтинів Старокостянтинівського району Хмельницької області до категорії міст обласного значення; селища міського типу Шумськ Шумського району Тернопільської області до категорії міст районного значення, відновлення селу Заможне Тельманівського району Донецької області колишнього найменування та про присвоєння найменування новоутвореному населеному пункту Самбірського району Львівської області. Доповідає голова Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад Кушнір... Голосуємо? Голосуємо.
"За" - 213.
Шановні колеги! Голосуємо.
"За" - 222.
Шановні колеги! Голосуємо ще раз.
"За" - 215.
Шановні колеги! Я ще раз нагадую, за що ми маємо голосувати (Шум у залі).
Я прошу не галасувати. Депутате Шмідт, ви ж все-таки поважну посаду займали і народний депутат України. Поводьтеся в залі... Я бачу руку, ви одержите слово. Одержите, не кричіть. Тут важко, коли кричать з усіх боків.
Шановні колеги! Мова йде про питання, яке ми з вами вже тягнемо майже рік. До нього приєднується ще одне, яке в порядку денному стоїть наступним. Мається на увазі питання про Сихів. Ми підійдемо і до нього і розглянемо його.
Я роблю зауваження народному депутату Шмідту за те, що він, порушуючи Регламент, не дотримується етики поводження народного депутата в сесійному залі.
Давайте, шановні колеги, проголосуємо перше питання і перейдемо до наступного (Шум у залі). У депутатів справа - у представників Руху - інша пропозиція. Зараз ми її послухаємо.
Хто від Руху? Депутат Шмідт. Будь ласка.
ШМІДТ Р.М., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 115, Львівська область). Шановні народні депутати! Наступне питання - про утворення Сихівського району в місті Львові - винесено окремим питанням усупереч Регламенту Верховної Ради України. Це питання ми розглядали вже не раз, і ви знаєте, у чому тут причина: фракція комуністів у Верховній Раді України пов'язує його із реєстрацією міського осередку КПУ в місті Львові. Це ніяк не стосується нашого сьогоднішнього питання. Тому я вношу пропозицію відповідно до Регламенту Верховної Ради України поставити на голосування питання про утворення Сихівського району в місті Львові разом із тими питаннями, які ми щойно голосували.
Фракції Народного руху України, "Реформи-Конгрес" підтримують це рішення. Тому я прошу головуючого поставити на голосування ці питання разом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся. Романе Михайловичу, я не хотів би, щоб ви звинувачували мене в порушенні Регламенту, бо тут немає порушення Регламенту. Подивіться, будь ласка, наш порядок денний. Там стоять два питання. Проекти за номерами 4186, 4186-1, 4186-2 і 4186-3 об'єднані в одне питання, а от проект постанови за номером 2259 - це наступне питання. Я дію так, як записано в порядку денному, який ми затвердили.
Але була пропозиція проголосувати разом. Ставлю її на голосування. Хто за те, щоб проголосувати ці проекти разом і, так би мовити, позитивно розв'язати питання щодо проектів постанов, які ми щойно голосували, і проекту Постанови про утворення в місті Львові Сихівського району. Прошу визначитися.
"За" - 98.
Депутат Черняк. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область). Шановні народні депутати! Це питання вже давно в нас "жується", і ми ніяк не можемо його "проковтнути". Не змогли ми "проковтнути" його і з іншим питанням.
У зв'язку з цим я пропоную спочатку розглянути питання про утворення в місті Львові Сихівського району, а потім уже те питання, яке ми голосували. Тобто поміняти черговість голосування цих двох питань. Я думаю, тоді ми проголосуємо нормально.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Кириловичу! Ви ж професор економіки, а це - майже математика: від перестановки доданків сума ніяк не зміниться... Ну, давайте. Була пропозиція - голосуємо проект Постанови про утворення в місті Львові Сихівського району. Будь ласка, прошу визначитися.
"За" - 108.
Шановні колеги! Та хоч як ставте - усе зрозуміло. Заспокойтеся. Повертаю вас іще раз до попереднього питання. Ми втілили в життя мудру пропозицію депутата Черняка і проголосували спочатку проект цієї постанови. Він набрав 108 голосів.
Тепер ми будемо голосувати (ще раз наголошую, уважно вслухайтесь) такі проекти постанов:
"Про віднесення міста Старокостянтинів Старокостянтинівського району Хмельницької області до категорії міст обласного значення". У когось є заперечення? Навряд.
"Про віднесення селища міського типу Шумськ Шумського району Тернопільської області до категорії міст районного значення". У когось є заперечення? Навряд.
"Про відновлення селу Заможне Тельманівського району Донецької області колишнього найменування". Хтось заперечує? Яка назва була? Зараз подивимося, шановні колеги, яка була назва. Це село Заможне Тельманівського району, а колишнє найменування, яке пропонується йому повернути, - Чермалик. Село Чермалик було засноване греками-переселенцями з Криму в 1778 році.
І ще один проект постанови: "Про присвоєння найменування новоутвореному населеному пункту Самбірського району Львівської області". У Самбірському районі Львівської області утворений новий населений пункт, який не має назви. Ця назва присвоюється Верховною Радою. Зараз я скажу, яка назва: село Новий Калинів.
Давайте проголосуємо за ці проекти постанов. Голосуємо дружно.
"За" - 223.
Шановні колеги! Я разом з вами, повірте, вболіваю за Сихівський район, але ви бачите, що це питання поки що не проходить. Ну чому ми повинні залишити без назви і село у Львівській області? Чому?
Депутат Ратушний. Будь ласка.
РАТУШНИЙ М.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 164, Тернопільська область). Шановні депутати! У першу чергу я звертаюся до своїх друзів і колег з правого, патріотичного табору.
Я був присутній на засіданні Комітету з питань державного будівництва, яке проводив депутат Кушнір. У цьому комітеті є представники різних партій. На засіданні йшлося про Старокостянтинів. Але я хочу говорити про Шумськ.
По-перше. Шумську 850 років, він згадується в "Слові о полку Ігоревім". Шумськ завжди був містом.
Але це - проблема людей. Я не хотів би, щоб ми пов'язували якісь ті чи інші речі з конкретними питаннями. Давайте проголосуємо. Я за те, щоб і Сихівський був район, і щоб це не пов'язувалося з якимись політичними моментами. Люди чекають! У Старокостянтинові чекають, у Шумську чекають. Усе це заслуховувалося на засіданні комітету, який очолює Олександр Дмитрович Кушнір.
Давайте проголосуємо і не будемо перетворювати саму собою зрозумілу проблему, яка тягнеться близько року, в якесь політичне протистояння. За цим рішенням - долі десятків тисяч людей, яким потрібні пенсійні фонди та інше.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, усе зрозуміло. Давайте підтримаємо. За цими рішеннями - долі людей. До питання про Сихів ми повернемося, може, ще цього року. Усе залежить від львів'ян.
"За" - 247.
Дякую. Рішення прийнято.
А з приводу Сихівського району, шановні колеги (і хотів би, щоб це знали жителі міста Львова), то там справді є проблема. Районний статус там життєво необхідний. Та велике прохання до міської влади Львова, до місцевої влади - дотримуватися законів. І якщо там будуть дотримуватися Конституції і законів - на наступний день буде Сихівський район у Львові. Бо, справді, там має бути район - дуже відірвано від центру і таке інше.
У нас залишився вчорашній борг - проект Закону про племінне тваринництво (друге читання). Але я не бачу Катерини Тимофіївни Ващук. Оскільки доповідача немає, ми, звичайно, не будемо розглядати цей законопроект.
У порядку денному є ще проект Закону про внесення доповнень до Закону України про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Але, на жаль, матеріалів від профільного Комітету з питань фінансів і банківської діяльності не надійшло. А без цих матеріалів, Віталію Григоровичу, ми не можемо розглядати питання. Я роблю зауваження представникам цього комітету. Вони знали, що питання внесене до порядку денного. Це досить неприємна ситуація, коли питання не підготовлене профільним комітетом.
І ще один законопроект ми мали сьогодні розглянути - про внесення змін до Закону про Антимонопольний комітет України. На думку тих, хто мав сьогодні доповідати, треба ще уточнити деякі питання. Якщо вдасться уточнити до завтра, то завтра ми його розглянемо, якщо ні, то перенесемо дещо на пізніше.
Таким чином, ми повністю реалізували сьогодні все те, що повинні були. Я дякую вам за співпрацю, насамперед тим, хто тут присутній. Вечірнє засідання закрите. Оголошується перерва до завтра до 10 години. До побачення.