ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  17  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені!  Прошу  народних  депутатів  зайняти свої робочі місця, будемо реєструватися.  Я бачу,  щось  представників  преси  у  нас сьогодні  мало.  Очевидно,  повірили  вчорашньому повідомленню про мінування і сьогодні вирішили  не  ризикувати.  Самі  ж  поширюють чутки й самі себе лякають.

     Будь ласка, реєструємося.

     Зареєструвалися 387   народних   депутатів.  У  нас  є  шанси реалізувати сьогодні всі наші задуми.

     Шановні колеги!  Як ми з вами вчора й  домовлялися,  сьогодні надамо можливість виступити із заявами від фракцій. Вибачте, в нас є ще ряд запитів,  які я оголошу, поки йдуть заявки на виступи від фракцій.

     Надійшли такі депутатські запити.

     Роєнка Віктора  Григоровича - до Прем'єр-міністра у зв'язку з незадовільним   ходом   відновлюваних   робіт    на    пошкодженій електропідстанції у місті Умані Черкаської області.

     Ковача Миколи  Миколайовича  -  до  Прем'єр-міністра стосовно скасування пункту  55  Правил  про  державну  реєстрацію  і  облік автомобілів як такого, що суперечить закону;

     Ніколаєнка Станіслава  Миколайовича  -  до Прем'єр-міністра з приводу   невиплати   пенсій   пенсіонерам   Генічеського   району Херсонської області.

     Прошу визначитися     щодо     направлення     цих    запитів Прем'єрміністру.

     "За" - 183.

     Рішення прийнято.

     Депутатський запит Жира Олександра Олександровича  та  Єрмака Анатолія   Васильовича  до  Генерального  прокурора  України  щодо перевірки  інформації  про  відкриття  рахунків  за   кордоном   і приховування на них валютної виручки народним депутатом,  радником Президента України Пінчуком Віктором Михайловичем,  а  також  щодо фактів  з ознаками розкрадання державного майна в особливо великих розмірах  та  ухилення  від  сплати  податків  посадовими  особами окремих комерційних структур.

     Прошу визначитися щодо направлення запиту.

     "За" - 209.

     Рішення прийнято.

     Так, зараз  ми  будемо  слухати  заяви.  Від  ПСПУ - Марченко Володимир Романович.  Будь ласка.  Наступний - депутат  Юхновський Ігор Рафаїлович.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Я хочу сделать заявление по поводу ведения президентской кампании. Каждому человеку ясно,  что ныне действующий Президент  использует все  свои  возможности  для  того,  чтобы  все  средства  массовой информации пропагандировали только  его.  По  сути,  он  блокирует проведение   предвыборной   агитации   остальными   кандидатами  в Президенты,  хотя в соответствии с законом  все  кандидаты  должны быть в равных условиях.

     Я могу  привести десятки примеров,  когда Наталии Витренко не давали возможности  выступить,  не  давали  помещения,  не  давали сделать обявление по радио. Понятно, для чего это делается, - для того чтобы люди не смогли сделать сознательный выбор.

     Я хочу заявить,  что средства массовой информации  становятся недоступными  для  нас.  От  нас требуют проплату денег,  какие-то подлецы распространяют клеветнические листовки.  Мы  передаем  эти листовки  в  соответствующие  органы - в Центральную избирательную комиссию,  в СБУ,  в прокуратуру, но ни по одной листовке еще пока не найден человек, который их распространял. Более того, мы уже за руку схватили и передали в местную милицию тех,  кто распространял листовки. Но никаких действий с ее стороны нет.

     Поэтому мы  заявляем,  что  власть  просто  заинтересована  в дискредитации нас и использует для этого свои возможности.

     Хочу с возмущением сказать,  что не только Президент проводит такую предвыборную кампанию.  Я с этой трибуны уже заявлял,  что и Александр Мороз недозволенно  использует  попытку  агитировать  за себя какими-то якобы сказанными словами Наталии Витренко. По Киеву щиты порасставляли,  вроде  бы  Наталия  Витренко  считает  Мороза единственным левым.  Никогда она его таким не считала. И вся масса предательств  Александра  Мороза  против  своего   народа...   Они зафиксированы  его сотрудничеством с Кучмой и голосованием по всем ключевым и определяющим законопроектам,  которые привели страну  к нынешним условиям.

     Я еще  раз  с  особым  возмущением хочу сказать коммунистам о деятельности их лидера.  Вчера ваш  так  называемый  лидер  был  в Охтырке Сумской области.  Ну,  большего клеветника, большей мрази, чем ваш лидер,  я еще не видел. Он опустился до полного искажения. Я просто думаю, если такие, как Мороз...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Шановні  колеги зліва!  Ми ж учора вже дійшли висновку, що безрезультатно...

     Слово має  від  фракції  Народного   руху   Ігор   Рафаїлович Юхновський. За ним виступатиме депутат Буждиган.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   промислової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Адаме Івановичу! Шановні депутати!  10 вересня Верховна  Рада  прийняла  закон  про впровадження  20-процентного  мита  на  вивіз  насіння соняшнику з України.  Цей закон  має  створити  умови  для  розвитку  власного олійного виробництва держави.

     Проте під   час   розгляду  зауважень  Президента  до  закону Верховна Рада погодилася з ними і вилучила із закону пункт 3.  Він зобов'язував  Національний  банк  відкрити  у  господарствах,  які продаватимуть   насіння    соняшнику    українським    олієжировим комбінатам, спеціальні рахунки, на які має зараховуватися плата за соняшник  від  українських  олієжирових  комбінатів.   Кошти,   що переводитимуться на ці рахунки, мають бути спрямовані на вирощення нового врожаю.

     Вилучення пункту 3  із  закону  призведе  до  втрати  значної кількості  обігових  коштів  внаслідок  існування  в господарствах картотек боргів.  Впровадження пункту 3 мало на меті сприяти появі у  господарств оборотних коштів,  таких необхідних для вирощування нового врожаю  і  створення  сприятливих  умов  закупівлі  насіння соняшнику вітчизняними олієжировими підприємствами.

     Крім того,  фракція  вважає,  що  у зв'язку із договорами про закупівлю  і  експорт  насіння  соняшнику,   які   були   укладені експортними  організаціями  та господарствами України до прийняття закону,  необхідно встановити на 1999 рік квоту вивезення  насіння соняшнику  без  обкладання  митом.  Запровадження  квоти  розміром близько 400 тисяч тонн при  врожаї  2,5  мільйона  тонн,  який  ми матимемо цього року, не створить труднощів для власних олієжирових підприємств,  але буде перешкодою  для  зниження  цін  на  насіння соняшнику  з  боку організацій і підприємств,  які будуть купувати соняшник у 1999 році.  Якщо ми цього не зробимо, ми зашкодимо всім підприємствам, які вирощують насіння соняшнику.

     До питання  про  встановлення квоти на 2000 рік Верховна Рада може повернутися навесні 2000 року після аналізу результатів ринку насіння соняшнику в 1999 році.

     У зв'язку  з  цим  фракція  Народного  руху  України пропонує повернутися до розгляду доповнень до Закону про впровадження  мита на експорт соняшнику.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Рафаїловичу. Від фракції комуністів слово має Буждиган Пилип Пилипович. Підготуватися депутату Гуцолу.

     БУЖДИГАН П.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, КПУ).  Фракція комуністів,  ІваноФранківськ.  Шановні депутати!  У далекі дні 1939 року відбулася  історична  подія  в  житті  нашого народу,  що мала,  має і буде мати доленосне значення для трудящих західних областей України.  Саме сьогодні,  17 вересня,  минає  60 років з дня,  коли абсолютна,  переважна більшість населення цього краю з радістю зустріла  початок  возз'єднання  західноукраїнських земель з Радянською Україною у складі СРСР.

     Нелегко проходив  цей  процес,  але  люди з надією дивилися в майбутнє,  адже закінчився час їх  поневолення.  І  хто  б  що  не говорив, однак заради історичної справедливості слід зазначити той факт,  що тільки радянська влада дала  трудящим  Західної  України краще  життя,  про  яке  мріяли  і писали письменники Іван Франко, Ольга Кобилянська,  Василь Стефаник,  Марко Черемшина - послідовні виразники інтересів трудового згорьованого народу.

     З перших   днів  встановлення  радянської  влади  в  Західній Україні Компартія  спрямовувала  політичну  і  трудову  активність трудящих   на  вирішення  нагальних  завдань.  Завдяки  величезній допомозі  всього  радянського  народу  соціалістичне   будівництво набувало тут небачених темпів. Уже в перший рік радянської влади в західних областях України було збудовано та реконструйовано багато промислових підприємств, протягом чотирьох-п'яти місяців покінчено з безробіттям.

     За роки радянської влади на  західноукраїнських  землях  було подолано   економічну  і  культурну  відсталість,  створено  міцну індустріальну базу,  розвинено  сільськогосподарське  виробництво, збагатилося  духовне  життя.  Матеріальна  й  фінансова  допомога, моральна підтримка,  що надавалася  західним  областям  Радянської України всім Союзом, змінювала на краще наші міста і села.

     Віддамо належне   трудящим  інших  областей  України,  всього Союзу,  бо розуміємо,  що все це відбувалося здебільшого за  їхній рахунок,   з   їхньою  безпосередньою  допомогою.  І  сьогодні  ми адресуємо їм наші щирі слова вдячності  за  безкорисливу  допомогу західноукраїнським землям.

     Немає сумніву,  що  розвиток західноукраїнського краю йшов би ще швидшими темпами,  якби не розвал  країни,  не  проведення  так званих  ринкових  реформ,  що  призвело  до  краху  промислового і сільськогосподарського  виробництва,  до  духовної  і   культурної деградації  народу.  І  тільки  лицемірним  безпам'ятством владних чинів можна пояснити факт руйнації у Львові Арки Возз'єднання.

     Нині західні  регіони  посідають  перші   місця   за   рівнем безробіття,  еміграції  за  кордон,  невиплати пенсій і заробітної плати.

     Ми переконані  в  тому,  що  тільки  радянська  влада,  влада трудящих  забезпечить  відродження і процвітання країни,  створить умови для докорінного  поліпшення  нашого  життя.  60  років,  які прожили трудящі західних областей України у складі єдиної держави, є свідченням нашої правоти і віри в майбутнє!

     А щодо виступу пана Марченка,  то хочу сказати,  що ми вам не дивуємося.  А  ви  знаєте,  кому здорові люди не дивуються.  Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  "Батьківщина"  слово  має  народний депутат Гуцол. Підготуватися депутату Ключковському.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина". Зелена партія України. Заява.

     Кожного дня   на   засіданнях    Верховної    Ради    України розглядаються  заяви  від  фракцій  та  запити  народних депутатів України.  Кожний  депутатський  запит  має  за   собою   практично обгрунтовану попередню робочу історію.  І тому, мабуть, після того як депутатський запит внесено,  проголошено і прийнято у сесійному залі,  Президент чи представники уряду,  виконуючи закони України, зобов'язані вжити конкретних заходів.

     Але надалі майже всі депутатські запити і заяви  від  фракцій залишаються без належного реагування. Тобто не вирішуються питання щодо фактів порушення  конституційних  прав  громадян  України  на соціальний захист,  питання захисту навколишнього середовища, щодо безладдя,  яке діється в медичних закладах України, щодо порушення Земельного  кодексу України,  щодо порушення чинного законодавства України    стосовно     чорнобильців,     інвалідів,     афганців, малозабезпечених верств населення.

     Конкретно наведу  два приклади.  На моє депутатське звернення щодо захисту порушених конституційних  прав  87  інвалідів  голова Чернівецької  державної  адміністрації Теофіл Бауер написав своєму заступнику резолюцію:  взяти до відома. Так державні адміністрації на   місцях   реагують  на  депутатські  запити  на  ті  порушення Конституції, які чиняться на місцях.

     Без належного  реагування  з  боку  Прем'єр-міністра  Валерія Пустовойтенка  залишився  й  запит  про  скрутну ситуацію,  в якій опинилася Чернівецька обласна психіатрична лікарня,  в  якій  люди утримуються,   вибачте   за  таке  порівняння,  гірше  за  худобу: харчуються кормовим  буряком,  замість  чаю  п'ють  кип'яток.  700 чоловік  утримуються  в  цій лікарні,  і таке знущання над хворими людьми!

     Внаслідок того,   що   державні   службовці   різного   рівня безвідповідально  ставляться  до  виконання  законів  України,  не розглядають  та  не  вирішують  по  суті   питань,   порушених   у депутатських   запитах,   громадяни  України  (до  речі,  майбутні виборці) втрачають надію на допомогу з боку народних обранців,  що підриває  авторитет  не  тільки  народного  депутата України,  а й вищого законодавчого органу держави в цілому.

     Тому фракція "Батьківщина" та Зелена партія України  сьогодні дуже стурбовані тим, що Президент та урядові структури не реагують на питання, порушені в депутатських запитах. Чомусь це для них уже стало  нормою.  Але це ганьба,  коли представники зазначеної гілки влади ігнорують депутатські запити та заяви від фракцій.  Я думаю, що за це потрібно спитати з усією суворістю, відповідно до чинного законодавства.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Ключковський від фракції Руху. За ним - депутат Осташ. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Пані та панове! Сьогодні виповнюється річниця однієї з найбільш складних, суперечливих і трагічних подій в історії України XX століття.  17 вересня 1939  року  за  наказом Сталіна   на  виконання  зобов'язань,  узятих  ним  відповідно  до ганебного пакту  Молотова-Ріббентропа,  Червона  армія  вдарила  у спину польським військам.  Радянський Союз вступив у Другу світову війну.  Вступив на боці німецького фашизму.  Ця акція  завершилася підписанням  радянськонімецького  договору  про дружбу і кордони і проведенням спільного військового параду в Бресті.  Це була одна з найганебніших сторінок історії Радянського Союзу.

     Для українського  народу осінь 1939 року - це один з найбільш ганебних і трагічних  періодів.  Саме  такої  оцінки  він  мав  би заслуговувати   в   незалежній   Україні,  якби  ця  Україна  була українською.

     Трагізм так званого "золотого вересня" виявився вже в  жовтні 1939  року,  коли  почалося безжальне нищення всього українського. Розмах репресій набув справді грандіозного масштабу.

     Спочатку представників  народу   змусили   проголосувати   за входження   до   Радянського   Союзу.  Як  висловився  український композитор Станіслав Людкевич:  "Бо визволила нас Червона армія, і немає  на  то  ради".  Були ліквідовані всі осередки суспільного і культурного життя:  від  Наукового  товариства  імені  Шевченка  - першої   української  академії  наук  -  до  сільськогосподарських кооперативів - економічної основи виживання українського селянина.

     На повну потужність запрацювала репресивна  машина  НКВД.  До 1941  року  в Західній Україні було розстріляно,  заарештовано або вивезено в Сибір і Казахстан третину  населення.  Не  було  жодної сім'ї, не зачепленої репресіями. Жорстокість більшовицького режиму особливо виявилася влітку 1941 року, коли, втікаючи від недавнього союзника,  "совіти" залишили тюрми, повні тисяч понівечених жертв, настільки закатованих варварськими методами, що, здавалося, і небо здригнеться перед тими злочинами.  Чи треба дивуватися,  що прихід "других совітів" у 1944 році  західні  українці  зустріли  справді всенародним опором.

     Трагізм цього періоду полягає і в тому, що протягом панування радянського режиму вересень 1939 року  зображували  як  історичний акт  возз'єднання,  тим самим не просто приховували загарбницький, колонізаторський характер подій осені 1939 року,  а  й  намагалися змусити  забути  справжній,  добровільний акт єдності українського народу - злуку двох українських народних республік 22  січня  1919 року.

     Важко уявити  собі  долю  Західної України без цього воістину історичного акту сьогодні,  коли  договір  МолотоваРіббентропа  та його міжнародноправові наслідки повністю анульовані.  Тому повинно бути ясним,  чому Західна Україна не розуміє указу Президента  про відзначення  17  вересня  як  свята,  сприйнявши  його  як  образу історичної пам'яті.

     Сьогодні в Галичині і на Волині день жалоби, день пам'яті про тяжкі  жертви  і  знищення,  які  приніс  1939  рік  -  рік заміни польського окупанта на окупанта радянського.

     Від імені  фракції  Руху  пропоную  вшанувати  пам'ять  жертв радянського терору 1939 року хвилиною мовчання...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Будь ласка, слово від фракції "Реформи-Конгрес" має депутат Осташ. За ним буде виступати депутат Іоффе.

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ 126,   Львівська   область).   Шановні   колеги!   Заява   фракції "Реформи-Конгрес".

     16 вересня на розгляд Верховної  Ради  України  було  внесено запропонований Кабінетом Міністрів проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  оподаткування  прибутку  підприємств,  що передбачає  вилучення  і централізацію 20 відсотків амортизаційних відрахувань підприємств усіх форм власності.

     Згаданий документ,  який має вочевидь антиринковий  характер, уже   вкотре   демонструє   декларативність   намірів   очолюваної Президентом  Кучмою  виконавчої  влади  йти   шляхом   економічних перетворень   та   нехтування   нею  чинного  законодавства.  Адже додатковий фінансовий  тягар  ще  більше  ускладнив  би  становище українських підприємств, а вилучення амортизаційних відрахувань із коштів недержавних підприємств стало б  до  того  ж  і  порушенням гарантованого Конституцією України права приватної власності.

     Прийняття такого  закону  означало  б також запровадження з 1 жовтня  1999  року  нового  податку,  що  згідно  з  Законом   про оподаткування  прибутку  підприємств  є  можливим тільки з початку фінансового року.

     Тому для нас незрозумілою є і позиція комуністів, які під час голосування  керувалися  звичним для них принципом:  забрати все і поділити,  і позиція деяких фракцій, що неодноразово голосували на підтримку реформаторського курсу.

     Фракцією "Реформи-Конгрес"   не   буде   підтримано   жодного проекту,  спрямованого   на   посилення   податкового   тиску   на українського підприємця.

     Хотів би  також  відповісти  пану  Буждигану  щодо  подій  17 вересня.  Так,  населення  Західної  України  справді   зустрічало визволителів   квітами,  щиро  сподіваючись  на  припинення  свого національного гноблення у Польській державі.  Однак, спекулюючи на цих  сподіваннях,  спекулюючи  на  святому  для  кожного  українця прагненні до національного єднання,  комуністичні вожді принесли в Західну  Україну нечувані репресії і терор.  Винищенню піддавалися саме ті,  хто складав кістяк  української  нації  -  інтелігенція, духовенство, діячі просвіти, краще селянство.

     Природним наслідком  такого  визволення стала крупномасштабна національно-визвольна боротьба в 1943-1950 роках, яка справді мала всенародну підтримку.

     До речі,   апофеозом  військовополітичного,  ідеологічного  і особистісного єднання двох тиранів -  гітлерівсько-нацистського  і сталінськокомуністичного  -  став  ганебний  договір  про дружбу і кордони,  підписаний Молотовим і Ріббентропом 28 вересня 1939 року в Москві.

     І останнє.  Фракція "РеформиКонгрес" закликає всіх депутатів, хто поважає закон,  припинити порушення Регламенту. Ми звертаємося до  головуючого з вимогою припинити постійне коментування виступів депутатів. Ми всі любимо футбол, але тут не трансляція футбольного матчу, а пленарне засідання Верховної Ради.

     Ми наполягаємо на тому, щоб дотримувалися регламентні норми і часові процедури проходження законопроектів,  про що вчора говорив депутат Марченко. І слово народним депутатам має надаватися тільки на основі запису,  як це і передбачено в Регламенті,  а не штатним ораторам окремих політичних партій, як ми це бачимо щодня.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  від  фракції  Трудової партії має народний депутат Іоффе. За ним - народний депутат Марковська.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань науки і освіти (виборчий округ 111,  Луганська область). Уважаемые коллеги,  я выступаю по поручению фракции Трудовой партии Украины. Я   хочу   обратить   ваше   внимание   на  следующий  вопрос.  Мы проголосовали  на  первой  сессии  246  голосами  за  включение  в повестку дня вопроса о работе аппарата Верховного Совета.  Я хотел бы обратить ваше внимание, речь идет об эффективности нашей работы и об обеспечении нашей законотворческой работы.

     Нас, членов    фракции,   беспокоит,   так   сказать,   малая эффективность, низкий коэффициент полезного действия нашей работы. Я  хотел  бы  остановиться  на  таких  самых вопиющих примерах.  В прошлом году мы,  например, приняли бюджет, который сразу же вошел в  противоречие  с  целым  пакетом  законов,  скажем,  в вопросе о льготах на проезд.  Лишив местные бюджеты дотаций,  мы,  будем так говорить, оставили их выживать. Мы создали конфликтную ситуацию по льготам на проезд ветеранам войны,  инвалидам  и  пенсионерам.  Мы что, не понимали этого?

     Я думаю,  что многие понимали,  что происходит.  И другого не будет,  потому что выборы народного депутата  в  парламент  -  это политическое   решение.  Граждане  избирали  и  будут  избирать  и рабочего,  и инженера,  и академика.  Так было и  так  будет.  Это политическое  решение на данной территории или в целом по Украине. Если депутат прошел по партийным спискам - это  тоже  политическое решение.  И  поэтому,  если  мы  не  изменим  технологию  принятия законов, то, наверное, ничего не изменится.

     Мы очень долго принимали Закон о выборах Президента, а сейчас каждый день в него вносим поправки.  Не будем говорить, плохие они или хорошие.  Но ведь тогда было несколько альтернативных проектов закона,  однако мы ничего из них не учли.  Почему?  Потому что 2,5 тысячи   человек,   которые   кормятся   вокруг   парламента,   не обеспечивают эффективности работы парламента. И это факт.

     Знаете, когда  я  написал об этом в газетах,  когда вышла моя статья "Синдром императора",  мне сказали:  "А  чего  ты  говоришь только  о  нас?  А  где  исполнительная  власть?"  Да,  мы  должны регламентировать все льготы,  все привилегии и для  исполнительной власти. Это должны сделать мы, наши профильные комитеты. Но начать мы должны с себя.

     Мы должны ввести  ответственность  за  нарушение  Регламента, начиная  с  первых  лиц:  Председателя  Верховного  Совета  и  его заместителей.

     Мы действительно  должны  урегулировать  многое.  Мы   должны заставить войти,  вогнать в законодательный коридор как своих, так и чужих.  И это будет правильно.  Ну,  разве,  допустим, я или еще кто-то  против  того,  что  Александр Николаевич Ткаченко ездит на трех "Мерседесах",  а представитель,  скажем,  такой замечательной партии,  которая все время борется за справедливость,  симпатичный человек Адам Иванович Мартынюк ездит на двух "Мерседесах" с  двумя номерами?  Но  давайте  это  проголосуем  в зале.  Или же он гонит самолет  в  Петербург  и  везет   туда   пять   человек,   самолет отстаивается,  а через неделю летит назад. Давайте проголосуем это в зале, и давайте скажем, кому что положено.

     Поэтому Трудовая партия Украины предлагает проголосовать наше предложение  (оно было внесено еще на первой сессии) о том,  чтобы создать  комиссию  (потому  что  профильный  Комитет  по  вопросам Регламента  не  справляется) - по два человека от каждой фракции - которая отработает эти положения.  Надо все-таки  рассмотреть  эти вопросы.  Давайте,  начиная  с себя,  сделаем так,  чтобы чиновник получал только деньги. И давайте зарплату установим не для себя, а для следующего парламента.  И это будет правильно. Пусть она будет высокая, но мы лично не будем заинтересованы.

     А соответствующим   профильным   комитетам   надо    поручить отработать проекты законов, регламентирующих жизнь чиновников всех ветвей власти. Думаю, что это будет правильно (Шум у залi).

     Чего же вы обижаетесь,  я же и о вас говорю,  чтобы вам  было лучше? А вы обижаетесь.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  рідко  виступає,  тому  я  дав можливість йому говорити трошки довше.

     Депутат Марковська. За нею - депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Шановна президіє!  Шановні колеги!  Заява фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр).

     Напередодні президентських  виборів  в  Україні  деякі  діячі раптом згадали про тяжке становище в соціальній сфері,  зокрема  в охороні здоров'я.

     З надією   заробити   дивіденди   у   передвиборній  кампанії змагаються всі,  кому не ліньки. Але небезпечним стає той факт, що деякі  учасники  таких  дій виходять за рамки Конституції України. Так,  набирає шалених обертів пропагандистська кампанія під назвою громадська  ініціатива  за  здорову  націю  "Пульс  України",  яка спрямована  на  реформування  охорони  здоров'я.  Автори   "Пульсу України"  пов'язують  усі  негаразди  в  галузі охорони здоров'я з безкоштовною медичною  допомогою,  яка  проголошена  у  статті  49 Конституції  України,  і  пропонують нам іти шляхом перетлумачення зазначеної статті.

     Реально можливим шляхом подальшого розвитку надання  медичних послуг   вони   вважають   фінансування  окремих  видів  послуг  з Державного бюджету для  найбідніших  з  паралельним  фінансуванням усіх  видів медичної допомоги самими громадянами.  Хочемо нагадати авторам "Пульсу України",  що ті,  хто має  чим  платити  за  своє лікування, це вже роблять. Але переважна більшість населення через економічний  занепад  України  це  робити  не  в  змозі.  Прийняти зазначені  принципи  -  це значить законодавчо позбавити більшість людей державних гарантій у галузі охорони здоров'я.  Замість того, щоб  шукати  шляхи  підвищення  рівня  охорони  здоров'я  до вимог чинного законодавства,  зокрема Основного  Закону  -  Конституції, автори "Пульсу України" пішли більш легким шляхом і пропонують нам привести чинне законодавство до реалій сьогодення. Якщо уявити, що таке відбудеться,  то ми будемо мати прецедент,  коли в державі не законодавство керує ситуацією, а ситуація керує законодавством.

     Фракція виборчого блоку Соціалістичної та  Селянської  партій України    (Лівий   центр)   рішуче   засуджує   будь-які   спроби пристосування чинного законодавства й особливо Конституції до  так званих реалій життя й застерігає від цього тих,  хто стає на такий небезпечний  шлях.  До  речі,  Конституція  України  не   дозволяє звуження  змісту  й  обсягу  свобод  громадян  при прийнятті нових законів.

     Вражає розмах,  з  яким  відбувається  громадська  ініціатива "Пульс  України",  що  охопила  практично  всі лікувальні установи України,  та доступність її до засобів масової інформації.  Видно, що браку коштів ініціатори даної акції не відчувають.  Це означає, що за так званими реформами в охороні здоров'я стоять  або  далеко не бідні люди,  або використовуються державні кошти не за цільовим призначенням.  Тому  ми  звертаємося  до  Генеральної  прокуратури України   з   вимогою   перевірити  джерела  щедрого  фінансування громадської ініціативи "Пульс України".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної   Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих  прав громадян  України  під  час  підготовки   і   проведення   виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Уважаемые коллеги!  Завершился этап формирования территориальных и участковых  избирательных  комиссий,  и сейчас предвыборная борьба будет достигать своего апогея.  Необходимо сказать,  что, судя уже по  сегодняшним выступлениям представителей отдельных кандидатов в Президенты   Украины,   некорректность   в   поведении   отдельных кандидатов и их представителей может выходить на первый план.

     Я обращаюсь   ко  всем  без  исключения  кандидатам  и  к  их командам: очень корректно относитесь друг к другу, очень корректно относитесь   к   тому,   что   записано  в  нормах  избирательного законодательства.

     Вчера газета "Голос Украины" впервые провела круглый  стол  с кандидатами   в   Президенты   Украины.   На   этот  круглый  стол приглашались все без исключения кандидаты  в  Президенты  Украины. Большинство кандидатов приняли в нем участие.

     Мне хочется   надеяться,   что   подобные  мероприятия  будут продолжаться  и  граждане  Украины   смогут   увидеть   в   прямом телевизионном эфире,  услышать в прямом радиоэфире дебаты всех без исключения кандидатов в Президенты Украины. Надо, чтобы избиратели смогли сделать выводы о кандидатах в Президенты, о программах и об их аргументации.  Только тогда мы сможем говорить о том, что выбор гражданами Украины будет сделан сознательно.

     В понедельник,  20  сентября,  в  12 часов 40 минут состоится встреча членов  нашей  Временной  специальной  комиссии  со  всеми кандидатами   в   Президенты  Украины.  Туда  приглашены  все  без исключения кандидаты в Президенты Украины.  На этой встрече  будут присутствовать    представители   средств   массовой   информации, представители посольств и международных организаций.

     На этой  же  встрече  состоится   подписание   соглашения   о совместном   участии   в  общественном  обнародовании  результатов подсчета голосов  на  выборах  Президента  Украины  1999  года.  Я убежден,  что  это  соглашение  откроет  возможность  того,  чтобы граждане Украины были в полной уверенности, что результаты выборов не будут сфальсифицированы.

     Я призываю всех народных депутатов Украины к тому,  чтобы они как народные депутаты Украины проводили в своих округах  работу  с представителями   органов   государственной   власти   и  местного самоуправления,  с гражданами Украины по недопущению фальсификации результатов президентских выборов 1999 года.

     Уважаемые коллеги!  Выборы  1999  года  должны  пройти  таким образом,  чтобы  никто  не  сомневался  в  итогах,  которые  будут обнародованы    Центральной   избирательной   комиссией,   и   что действительно Президент  Украины  избран  в  результате  народного волеизявления.

     Поэтому я  приглашаю  вас  20  сентября в 12 часов 40 минут в конференцзал для участия в проведении  мероприятия,  о  котором  я говорил.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Усі  бажаючі  взяти  участь у виголошенні заяв висловилися.

     Я теж  скажу  буквально  декілька   слів.   Шановні   колеги! Звичайно,  кожен народний депутат може говорити все, що він вважає за потрібне,  але в усякому разі в нашому Регламенті є певні норми і правила, є і обмеження на висловлювання народних депутатів.

     Важко коментувати  те,  що  сказав Володимир Романович,  але, мабуть,  він  сам   своїми   висловами   прокоментував,   як   він висловлюється  на  адресу інших людей,  і в мене інших слів немає. Хто кого очорнює?  Я вже раз говорив про мільйон тиражу "Досвітніх огнів".  Я  хотів  би,  щоб  депутат  Єльяшкевич перевірив,  чи ви оплатили цей мільйон тиражу,  який поширили  по  всій  Україні,  з виборчого  фонду,  і  що  ви  там  пишете.  А те,  що в Охтирці ви втратили вплив і там підтримують комуніста,  це ж не наша вина. Це ваша біда, що ви там уже втратили вплив.

     З приводу   пропозицій   Ігоря  Рафаїловича.  Вони  абсолютно слушні. Я думаю, що він звернеться до профільного комітету, з яким активно  співпрацює,  і  ці  пропозиції  найближчим часом будуть у плані стояти.  Це пропозиції,  пов'язані з  проблемами  сільського господарства, ми їх будемо розглядати.

     Заява депутата  Буждигана  і  заява  його  опонента з приводу подій 17 вересня.  Я думаю,  більшість нашого залу розуміє, що це, без   сумніву,   неоднозначна  подія.  Але  я  не  хотів  би,  щоб представники Народного  руху  давали  таку  негативну  оцінку  тій події,  яка  в  кінцевому результаті привела до того,  що утворена була єдина  Українська  держава,  що  значна  частина  українських земель  об'єдналася  в  цій державі.  І судити про події з позицій сьогоднішнього дня,  так би мовити,  про події, які відбувалися 60 років тому, не слід. Треба судити не з позицій нинішнього дня, а з позицій того,  що творилося тоді  у  світі.  Бо  ось  зараз  також говорять,  що "друга Ялта" важливіша від "Ялти першої",  що була в 1945 році. Так багато до чого можна добалакатися.

     Я ще раз наголошую:  я не гірше від вас,  якщо не краще (якщо не  краще!),  знаю  про  ці події як історик,  який професійно цим займався.  Я ще раз повторюю, що я там жив, і не менше від вас там жив. Не треба перекручувати, пересмикувати історію і знову Україну ділити на дві.  17 вересня  -  це  був  акт  торжества  історичної справедливості.  Як він розвивався,  то вже інша ситуація, але він привів до найголовнішого - об'єднання всіх  українських  земель  в єдиній державі і до результатів, які заперечити важко.

     Народний депутат Гуцол говорив щодо реагування на депутатські запити.  Зрозуміло, що треба реагувати. Є закони, і давайте будемо домагатися, щоб вони виконувалися.

     Заява депутата  Осташа  про амортвідрахування.  Нічого нового він не сказав, а повторив позицію фракції. Єдине, що знову є в цих висловлюваннях...   Ви   знаєте,   мабуть,  менталітет  такий  наш слов'янський, що вчорашні найактивніші прихильники чогось сьогодні стають  найзліснішими супротивниками.  Учора не знали,  як хвалити Президента,  як його обнімати з усіх боків,  а сьогодні не знають, скільки  знайти  чорних  епітетів  на його адресу.  Та будьте ж ви врешті-решт послідовними! Чому ви щодня змінюєте своїх кумирів: то цілуєте,  то лаєте їх?  Та займіть уже якусь лінію, тим більше, що ви  ж  "Реформи".  То  будьте  ж  реформаторами,  а  не  гойдалкою політичною.

     Заява депутата Іоффе. Знову-таки не раз звучали ці заяви, але він має право на  їх  обгрунтування.  Ви  знаєте,  що  внесено  до порядку денного пропозиції про те,  щоб ми заслухали й кошторис, і про затвердження,  і таке інше. Ці питання будуть слухатися. Єдине хочу  попросити.  Свої  особисті  образи  за  те,  що  свого  часу попереднє  керівництво  Верховної  Ради  не  дало  можливості  вам вирішити  питання  з  придбанням  автомобіля через гараж Верховної Ради,  не переносьте на нинішнє керівництво.  Ми до цього не  мали абсолютно ніякого відношення.  Так що з'ясовуйте стосунки там,  де ви їх загострили.

     Запит депутата  Марковської  ми  направимо  до   Генерального прокурора. І повідомлення депутата Єльяшкевича...

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я никогда не обращался.  Уважаемые,  это клевета! Адам Иванович, в свете стукачей КГБ...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я  никогда  не  обращался  к  Верховной  Раде  за приобретением  автомобиля.  Никогда!  За  клевету я на вас подам в суд.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Ви  подавайте,  ви  пред'являйте.  Добре. Тільки  якщо  ви  маєте  відношення до стукачества,  не переносьте цього на інших. Я ніколи цим не займався. Я завжди говорив правду, і відкрито. І служив тільки своїй ідеї, на відміну від вас.

     ------------

     Переходимо до  реалізації  нашого  сьогоднішнього плану.  Нам треба проголосувати проект Закону про внесення змін до Закону  про пенсійне   забезпечення   (друге   читання).   Ми   вчора  з  вами обговорювали це питання.

     Шановні народні депутати, прошу сісти на робочі місця. Будемо голосувати  (Шум у залі).  Не треба.  Ми вже вчора обговорювали це питання,  а сьогодні голосуємо. Вчора обговорення завершилось (Шум у  залі).  Обговорення завершилось!  Ніяких обговорень сьогодні не буде. Ми тільки приймаємо рішення.

     Будь ласка,  прошу  визначитися  щодо  проекту   Закону   про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення.  Друге читання. Всі пропозиції враховано. Голосуємо.

     "За" - 179.

     Будь ласка, Борисе Олександровичу.

     ЗАЙЧУК Б.О., голова Пенсійного фонду України. Шановні народні депутати!  Дозвольте  оголосити звернення Прем'єр-міністра України до Верховної Ради України.

     "Кабінет Міністрів  України  розглянув  внесений  на  розгляд Верховної  Ради  України народними депутатами - членами Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів  і  підготовлений  на друге  читання  проект  Закону України про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення і повідомляє.

     Відповідно до   поданого   проекту   закону    передбачається встановлення  з  1  жовтня 1999 року мінімальної пенсії за віком у розмірі 55 гривень з одночасним проведенням корегування заробітної плати   за  період  до  1992  року  та  переглядом  двічі  на  рік мінімального розміру пенсії за віком.

     За попередніми  розрахунками,  додаткові  витрати   внаслідок запровадження  цього  закону становитимуть 9,7 мільярда гривень на рік.  Ці кошти в бюджеті Пенсійного фонду та в Державному  бюджеті на  1999 рік не передбачені.  Інших джерел фінансування додаткових витрат автором закону не визначено.

     Доходи Пенсійного фонду на 1999 рік становлять  13  мільярдів гривень, що майже вдвічі менше від потреби на фінансування виплати пенсій у запропонованих розмірах.  Видатки  Пенсійного  фонду  без емісії  можна  покрити  лише  шляхом  збільшення  розміру збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з  32  до  65  відсотків фонду  оплати  праці,  запровадження  додаткових  видів  зборів та податків або через істотне збільшення пенсійного віку,  що в даний час є нереальним.

     Без визначення   додаткових  джерел  фінансування  зазначений законопроект не може бути реалізований,  а його прийняття призведе до   збільшення   заборгованості  з  виплати  пенсій  та  грошової допомоги.

     Реального підвищення  рівня  пенсійного  забезпечення   можна досягти  поетапно,  як  це  було  зроблено  з 1 вересня цього року внаслідок прийняття Закону України від  15  липня  1999  року  про підвищення мінімального розміру пенсії.

     Прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська область). Уважаемые коллеги! Я вынужден обратиться к вам от имени  комитета,  от  имени  почти  14  миллионов  пенсионеров, обездоленных людей, которые ждут принятия этого закона.

     Уважаемый Борис  Александрович и работники Министерства труда и  социальной  защиты!  Обращаясь  к  этому  залу,  хочу   сказать следующее.  Это обращение, по крайней мере та цифра, которая здесь прозвучала,  - элементарная дезинформация. И я поясню, почему. При принятии  этого  закона  в  первом чтении (уважаемые коллеги,  нам предстоит голосовать,  я прошу  минуточку  внимания)  наш  комитет сделал  расчеты,  смысл которых сводился к следующему.  Этот закон тогда,  в июле месяце, стоил 435 миллионов гривень. Умножаем на 12 месяцев - получаем порядка 5 миллиардов гривень.  После того,  как минимальная пенсия увеличена с 16,62 до 24,9 гривни, а минимальная зарплата  с  41  до  46  гривень  вдруг  обнаруживается,  что этот законопроект стоит 9,7 миллиарда гривень.

     Уважаемые работники Кабинета Министров!  Уважаемые  работники Пенсионного фонда!  Я прошу вас, не подставляйте Премьер-министра, когда он ставит подпись под заведомо ложными расчетами.

     И последнее, уважаемые коллеги. С учетом того, что тот закон, который   был  принят  под  указ  Президента,  значительной  части пенсионеров практически ничего не дал,  а для  когото  и  уменьшил пенсию (есть и такие), и с учетом того, что мы не преодолели вчера вето,  я убедительно прошу вас поддержать этот  законопроект.  Тем более, что абсолютно все предложения там учтены.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  обмінялися думками дві,  так би мовити,  опонуючі  сторони:  Кабінет   Міністрів   устами   голови Пенсійного фонду і керівник профільного комітету, який готував цей законопроект.  Тобто вони дали вам роз'яснення з  приводу  проекту цього закону.

     Є пропозиція  голосувати  проект  закону в поіменному режимі. Хто за таку пропозицію, прошу визначитися.

     "За" - 170.

     Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Я бачу,  як тільки ми приймаємо рішення  про поіменне  голосування,  деякі депутати швиденько залишають зал.  Я поки що не називатиму їхніх прізвищ,  але не варто  ухилятися  від відповідальності.  Дехто навіть і заходить до залу. Прошу народних депутатів зайти до залу.  Зараз буде поіменне  голосування.  Прошу народних депутатів з кулуарів зайти до залу.

     Ставиться на    голосування    пропозиція    про    підтримку законопроекту про внесення змін до  Закону  України  про  пенсійне забезпечення в другому читанні в цілому.

     Голосування поіменне. Прошу визначитися.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     Прошу висвітити по фракціях.

     Комуністи - 119;  НДП - 1 (розшифровую:  Народно-демократична партія); Народний рух - 9; "Відродження регіонів" - 0 (я думаю, це свідчить  про  те,  що  в  регіонах  не  живуть пенсіонери.  Чи як розуміти?); "Батьківщина" - 20; соціал-демократи - 6; соціалісти - 21;  зелені  -  2;  "Реформи-Конгрес"  -  1;  Трудова  партія - 4; "Незалежні" - 5;  Рух - 8;  "Громада" - 9; селяни - 8; прогресивні соціалісти - 12; позафракційні - 4.

     Дякую (Шум у залi).  Ми тоді опублікуємо,  коли підпише закон Президент.  Тоді  можна  буде  опублікувати.  Ще   до   публікації далеченько.

     -------------

     Слухається Закон  України про внесення змін до Закону України про вибори Президента України з пропозиціями Президента. Доповідає заступник  міністра  юстиції  Микола  Іванович Хандурін.  Протягом останніх днів Микола Іванович так часто у нас,  що його вже  треба на постійну роботу зараховувати.

     Миколо Івановичу, скільки часу? Дві хвилини. Будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Верховна Рада України 2 липня 1999 року прийняла Закон України про внесення змін до Закону України про вибори Президента України,  який  надійшов  на  підпис Президентові України.

     До зазначеного  закону  є суттєві зауваження,  тому Президент України відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повертає   його   для   повторного   розгляду  Верховною  Радою  з пропозиціями, які зводяться до такого.

     Перше. Частиною другою статті 40 Закону  України  про  вибори Президента України передбачено,  що виборчі бюлетені є документами суворої звітності.  Тому відповідно до частини  першої  статті  41 цього  закону  під  час прийняття територіальною виборчою комісією виборчих  бюлетенів  від  Центральної  виборчої  комісії   повинен складатися протокол саме про підрахунок таких бюлетенів.  Усупереч цьому вносяться  зміни,  за  якими  протокол  складається  не  про підрахунок,  а про прийняття виборчих бюлетенів, що може призвести до перекручення волевиявлення виборців та результатів виборів.

     Друге. Відповідно до  статті  70  Конституції  України  право голосу на виборах мають усі громадяни України, які досягли на день їх  проведення  18   років,   крім   тих,   яких   визнано   судом недієздатними.  З метою реалізації цього права громадянами, які не можуть самостійно заповнити бюлетені,  частиною десятою статті  42 Закону   України  про  вибори  Президента  України,  тобто  діючою статтею,  передбачена можливість заповнення їхніх бюлетенів іншими особами  (маються  на  увазі  незрячі  громадяни,  а  кількість їх чимала).

     Доповнення ж частини сьомої статті 42 Закону  України  про  вибори  Президента  України  положеннями, відповідно до яких виборець не має права передавати бюлетень іншій особі,  а  також вкидати до виборчої скриньки бюлетень,  отриманий від інших осіб,  порушує права громадян,  які не можуть самостійно заповнити бюлетені.

     Третє. Законом  України  про  вибори Президента України чітко визначено окремі строки виборчого процесу.  Зокрема, відповідно до абзацу  першого частини першої статті 45 закону результати виборів по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому  округу  по виборах  Президента  України  встановлюються  Центральною виборчою комісією у п'яти-денний строк після дня виборів.

     Частина друга   статті   46   зазначеного   закону   визначає двотижневий строк для проведення повторного голосування по виборах Президента  України.  Отже,  між  днем  встановлення   результатів виборів   Президента   України   та   днем  проведення  повторного голосування існує різниця у дев'ять днів.

     Саме з урахуванням цих дев'яти днів і передбачено, що під час проведення повторного голосування наступний за кількістю одержаних голосів кандидат включається до бюлетеня у разі  зняття  одним  із кандидатів,   по  яких  проводиться  повторне  голосування,  своєї кандидатури не пізніше як за сім днів до  дня  голосування  (абзац другий  частини  першої  статті  46  закону).  Заміна  ж семи днів десятьма не буде узгоджуватися із зазначеними вище строками. Тобто строк зняття одним із кандидатів своєї кандидатури, внаслідок чого до  бюлетеня  включається  наступний  кандидат,  вийде   за   межі встановленого строку проведення повторного голосування.

     У зв'язку  з  викладеним Президент України пропонує скасувати Закон України про внесення  змін  до  Закону  України  про  вибори Президента України як такий,  що не відповідає Конституції України та положенням закону, до якого вносяться зміни.

     Прошу підтримати. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є запитання до Миколи Івановича?  Я  бачу три руки. Отже, депутати Журавський, Мазур і Пономаренко.

     Будь ласка, депутате Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська область).  ХДПУ,  фракція НДП.  Шановний доповідачу! У Законі про вибори Президента України не визначено конкретної форми чи змісту ні протоколу про прийняття,  ні протоколу про підрахунок виборчих бюлетенів.  Отож чи не  можна  було  б  у  протоколі  про прийняття вказувати й кількість виборчих бюлетенів?

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую  за запитання.  Ваша пропозиція слушна і вона збігається з пропозицією Президента України. Президент вважає за   потрібне   зберегти   наявну  норму  закону,  яка  передбачає підрахунок бюлетенів,  а не прийом бюлетенів.  Бо прийом бюлетенів не  передбачає  їх  підрахунку.  Оскільки  виборчі  бюлетені  - це документи суворої звітності,  то  внесені  зміни  не  можуть  бути прийняті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мазур. За нею - депутат Пономаренко. Будь ласка.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо. Фракция Прогрессивной соцпартии, Луганская область.  Уважаемый  докладчик!  В  кулуарах  ходят  слухи,  что у бывшего   руководителя   президентской   администрации   господина Кушнарева  есть фирмочка по производству избирательных бюллетеней. Так  вот,  предусмотрена  ли  защита  бюллетеней,  которыми  будут голосовать,  в случае глобальной их замены такими вот бюллетенями, сделанными на своих фирмах, поскольку сегодняшний уровень подделки документов  очень  высок?  Каким  образом  предусмотрена защита от такой фальсификации одного ящика с бюллетенями другим?

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую  за  запитання.  Що  стосується  ступеня захисту  бюлетенів,  які  будуть  виготовлені,  то  це компетенція Центральної виборчої комісії.  І  питання  про  те,  який  ступінь захисту тих бланків бюлетенів, що виготовлятимуться, треба ставити перед ЦВК.  Я таких даних не маю.  Я знаю,  що ступінь захисту там передбачено, але який саме - це справа ЦВК.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У принципі, Миколо Івановичу, це запитання більше стосується ЦВК, ніж вас, хоча воно правомірне.

     Депутат Пономаренко. Будь ласка.

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).   Миколо   Івановичу,   чи   ви   ознайомилися  з  висновком науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної  Ради  на пропозиції Президента? Це поперше.

     ХАНДУРІН М.І.  Я  ознайомився.  Це  питання обговорювалося на засіданні комітету Верховної Ради, на якому я був присутній.

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  І по-друге.  Щодо першого  пункту  змін  до закону  Президент  ніяких  пропозицій  не має,  проте він пропонує скасувати й цей пункт. Що ви на це відповісте?

     ХАНДУРІН М.І.  Я вже доповів позицію Президента. Вона слушна. Треба  проводити  підрахунок  територіальними  виборчими комісіями бюлетенів, а не приймати бюлетені за актом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету доповідає народний  депутат  Георгій Григорович Пономаренко. Будь ласка. Три хвилини.

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.   Комитет   на  своем  заседании  рассмотрел предложения Президента и решил с двумя из них согласиться. С одним согласиться не потому,  что Президент прав, а потому что поезд уже ушел - до выборов остается 44 дня,  а мы предполагали,  что списки избирателей должны быть поданы за 60 дней.

     Я хотел  бы  остановиться на одном пункте (и Николай Иванович здесь промолчал) - что  мы  имели  в  виду,  записывая,  что  один избиратель  не может вбрасывать бюллетени за другого,  то есть что нельзя передавать бюллетень другому избирателю.  Мы имели  в  виду то,  что у нас на избирательных участках практически получается. Я беру бюллетень, захожу в кабину, отметок никаких не делаю, выхожу, прохожу  мимо урны,  бросаю туда бумажку,  а выношу бюллетень,  за углом получаю  20  гривень  и  отдаю  чистый  бюллетень  какому-то доброжелателю,  который собирает эти бюллетени,  потом делает свои отметки за того  кандидата,  за  которого  он  считает  нужным,  и вбрасывает пачку.

     Президент считает,   что  таким  образом  мы  нарушаем  права человека и не дадим возможности проголосовать тем,  кто  не  может проголосовать.  Хотя,  Николай Иванович (это вы,  наверное, писали замечания Президента),  в пункте 10 статьи четко сказано,  как это можно делать.

     Адам Иванович,  мы  предлагаем  согласиться  с  предложениями Президента относительно отмены  пунктов  1  и  4,  а  относительно пунктов  2  и 3 - преодолеть вето Президента,  то есть оставить их такими, как Верховный Совет принял ранее.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  У нас записався на виступ  один  народний  депутат.  Депутат  Єльяшкевич наполягає на виступі?

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич, а потім будемо визначатися.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я обращаю ваше внимание на самое  главное,  на  мой взгляд,  положение того закона,  действие которого мы сейчас должны подтвердить,  преодолев вето Президента. Это  обязанность  гражданина самостоятельно вбрасывать бюллетень в урну.

     Если мы откажемся от этого  принципа,  то,  к  сожалению,  мы создадим  серьезную  почву  для  того,  чтобы  тиражировался  опыт территориального  округа  221  по  избранию   народного   депутата Украины.

     Вы знаете,  как  много  бывает случаев,  когда,  к сожалению, отдельные кандидаты хотят решать проблемы  своего  избрания  путем дополнительного финансирования наших граждан.

     В условиях,   когда   очень   многие   граждане  не  получают заработную плату и пенсии,  естественно,  такая,  ну, с позволения сказать,  материальная  помощь  может служить довольно действенным аргументом для того, чтобы те или иные штабы конкретного кандидата в  Президенты Украины воспользовались этим механизмом и фактически манипулировали мнением избирателей.

     Поэтому я прошу всех коллег очень взвешенно подойти  к  этому голосованию.  Если  мы не заложим этот принцип,  то подобное будет происходить не только на  выборах  Президента  Украины,  но  и  на парламентских   выборах.   Мы  обязаны  обеспечить  волеизявление гражданина.  Мы  не  должны  дать  возможность  тем,  кто  сегодня обладает    серьезными   финансовыми   ресурсами,   манипулировать волеизявлением  гражданина.  Мы  не  должны  давать  возможность, спекулируя   на   обективных  трудностях,  на  нехватке  денег  у конкретных граждан,  решать избирательные проблемы тому или  иному кандидату незаконным, нечистым путем.

     Поэтому вне  зависимости от того,  какую фракцию представляют сегодня депутаты,  я прошу их проголосовать по  совести,  то  есть проголосовать  и  за  самих  себя,  и  за  чистоту  избирательного процесса.  В  противном  случае  мы  просто   рискуем   превратить избирательный  процесс  в состязание тех,  у кого больше денег для подкупа избирателей.  Так  как  подкуп  избирателей  категорически запрещен   действующим   законодательством,   то   вполне  логично преодолеть по этому пункту вето Президента Украины и  сделать  все возможное,  чтобы  не дать тем,  кто сегодня хочет нечестным путем обеспечить победу  отдельного  кандидата,  воспользоваться  своими преимуществами в обладании финансовыми ресурсами.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  підготуйтеся до голосування.  На голосування в поіменному режимі,  як цього  й  вимагає  Регламент, першою  ставиться  пропозиція  профільного  комітету про подолання вето Президента. Прошу визначитися.

     "За" - 228.

     Прошу, висвітіть по фракціях.

     Комуністи - 11 із 120; НДП - 1 із 11; Народний рух - 9 із 21; "Відродження  регіонів"  -  1  із  20;  "Батьківщина"  - 15 із 20; соціал-демократи - 3 з 21;  соціалісти - усі 23; зелені - 5 із 13; "Реформи-Конгрес"  -  10  із 14;  Трудова партія Україна - 2 з 13; "Незалежні" - 8 з 9;  Рух - 6 із 12; "Громада" - 10 з 11; селяни - 7  з 10;  прогресивні соціалісти - 10 із 13;  позафракційні - 7 із 12.

     Як свідчать результати голосування,  навіть ті  фракції,  які висунули кандидатів у Президенти, зовсім неоднозначно визначились. Ну,  ви бачите,  маємо 228 голосів,  а треба мінімум 300. Повторно немає потреби голосувати.  Тому є така пропозиція:  оскільки ми не подолали вето,  то погодитись із новою редакцією закону (тим  паче що   з  двома  пропозиціями  профільний  комітет  погоджується)  і надіслати його на повторний розгляд Президентові.

     Голосуємо. Тут треба 226 голосів.  Погоджуємося  з  першою  і четвертою  пропозиціями  Президента  і  надсилаємо  закон  йому на підпис. Визначаємося.

     "За" - 264.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги,  дозвольте  з  вами  порадитися.   Ми   вчора домовлялися про те, що від сьогодні слухатимемо питання лише тоді, коли до Верховної Ради з'являються  доповідачі,  визначені  чи  то Президентом,  чи  то  Прем'єрміністром.  Ось  тепер ми знову маємо колізію щодо представлення пропозицій Президента до Закону України про  внесення  змін до Закону України про місцеве самоврядування в Україні.  У поданні Президента говориться, що представляти позиції Президента  під  час розгляду цього закону на пленарному засіданні Верховної Ради буде міністр фінансів  Мітюков.  Міністра  фінансів немає.   Є,   як   завжди,  заступник.  Ми  вчора  домовилися,  що розглядатимемо  питання  лише  тоді,  коли  будуть   присутні   ті доповідачі,  яких визначено,  або якщо буде повідомлення того, хто подає,  що через ті або ті обставини не  може  з'явитися  міністр, тому  доповідає  заступник.  Отже,  я  поки  що  знімаю  питання з розгляду. Ідіть з'ясовуйте.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  всеукраїнський  та  місцеві  референдуми.  Доповідає голова комітету Олександр Дмитрович Кушнір.

     Олександре Дмитровичу,  скільки  вам  потрібно  часу?   П'ять хвилин, будь ласка.

     КУШНІР О.Д.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Це питання ми вже розглядали  під  час  третьої сесії.  Нагадаю коротко,  про що йдеться.  На сьогодні в Україні є чинним Закон України про всеукраїнський  та  місцеві  референдуми, ухвалений  Верховною Радою України 3 липня 1991 року,  зі змінами, внесеними в червні 1992 року.

     За цей час,  як відомо,  відбулися значні  зміни  в  питаннях правового  забезпечення  діяльності  органів влади.  Прийнято нову Конституцію України, Закон про місцеве самоврядування, нові закони про  вибори  народних депутатів та депутатів місцевих рад.  Усе це потребує  вдосконалення  законодавчих  актів,  які   регламентують проведення референдумів.

     Президент України  10 лютого 1999 року в порядку законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради законопроект про внесення  змін до Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми.

     Окрім цього,  22  липня  1998  року  група народних депутатів України - Жовтіс, Безсмертний, Жердицький, Пінчук, Супрун - внесла на  розгляд Верховної Ради законопроект про місцеві референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.

     А 22 лютого поточного року інша група  народних  депутатів  - Кучеренко, Іоффе, Абдуллін - виступила із законодавчою ініціативою про прийняття закону про всеукраїнський референдум.

     Розглянувши всі    ці    законопроекти,    комітет    ухвалив запропонувати    Верховній    Раді    доручити   нашому   комітету доопрацювання чинного Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми,  врахувавши  пропозиції,  які  містяться в зазначених законопроектах, внесених народними депутатами.

     К сожалению,  данное предложение комитета  не  нашло  должной поддержки   во   время   голосования,   не  получили  необходимого количества  голосов  и  альтернативные  законопроекты,   внесенные народными депутатами.

     14 вересня цього року комітет повторно розглянув це питання і прийняв  рішення  знову  запропонувати  Верховній   Раді   України прийняти  за  основу  законопроект  про  внесення  змін  до Закону України  про  всеукраїнський  та  місцеві   референдуми,   а   при доопрацюванні   його   врахувати  положення  двох  інших  названих законопроектів.

     Какими аргументами  мы  руководствовались,  принимая   данное решение?  Прежде  всего  тем,  что  у  нас  есть  Закон  о выборах депутатов местных советов и сельских,  поселковых городских голов, Закон  о  выборах народных депутатов,  Закон о выборах Президента. Для того чтобы законодательство в  этой  сфере  было  полным,  нам необходим закон о референдумах.

     Почему один,  а  не  два или три?  Мы выступаем за унификацию законодательства, и поэтому один закон о референдумах будет своего рода законодательным кодексом в проведении референдумов.

     Почему мы  предлагаем поручить нашему комитету доработать все три законопроекта?  Потому что  мы  исходим  не  из  политического заказа,   а   из   того,  что  в  нашем  комитете  над  доработкой законопроекта будут работать и Роман Петрович Безсмертный, и Борис Павлович   Андресюк,   и   представители  других  фракций,  других политических течений.

     Это, я  повторяю,  не  является  политическим  заказом.   Это стремление   создать   один   действующий   закон,  которым  будет регулироваться проведение референдумов в нашем государстве.

     Исходя из этого я предлагаю  проект  постановления  Верховной Рады:

     1. Прийняти  за  основу  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про всеукраїнський та місцеві референдуми.

     2. Комітету  з  питань  державного   будівництва,   місцевого самоврядування  та  діяльності  рад  при доопрацюванні зазначеного законопроекту   врахувати   положення    інших    двох    названих законопроектів і внести на розгляд Верховної Ради України.

     Прошу поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Дмитровичу.   Є  запитання? Запишіться,  будь ласка.  Може бути і так,  і так.  За Регламентом прийняти або за основу, або в першому читанні - це рівнозначно.

     КУШНІР О.Д.   Если   только   это  замечание,  то,  я  думаю, возражений нет.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще запитання? Є. У двох депутатів - Лавриновича і Попеску...  І ви записатися хочете?  Тоді ще депутат Роєнко. Три запитання - депутатів Лавриновича, Попеску і Роєнка.

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний  Олександре  Дмитровичу!  Те,  що  ви  зараз  пропонуєте, безперечно  може  бути  реалізоване.  Ми  маємо три законопроекти. Автори внесли їх відповідно до Регламенту, і ми, очевидно, повинні прийняти  рішення  щодо  кожного  з  трьох  проектів:  або  ми  їх приймаємо, або, якщо не приймаємо, вони просто знімаються. І ніхто не заважає нікому,  жодному депутату чи групі депутатів, розробити законопроект про внесення змін  до  Закону  про  всеукраїнський  і місцеві   референдуми.   Коли  проект  буде  розроблено  і  пройде процедуру розгляду у вашому комітеті,  він без будь-яких  затримок буде  внесений  до сесійного залу і розглянутий.  Я думаю,  тут не буде ніякої проблеми.

     Тому в мене таке запитання до вас: чому ми  повинні  діяти  в такий дещо своєрідний напіврегламентний спосіб?  Ми можемо сьогодні  просто  визначитися  щодо  цих  трьох законопроектів.

     Коли буде  четвертий,  ми  його  теж розглянемо і підтримаємо одностайно або висловимо якісь свої зауваження до нього.

     Будь ласка.

     КУШНІР О.Д.  Я отвечу,  Александр Владимирович. Мы исходим из того,  что голосование по всем трем законопроектам уже проходило в июне.  Ни один из них не набрал необходимого  количества  голосов. Повторять это голосование... Думаю, это ничего нового нам не даст. Я еще раз обращаюсь к  залу:  если  мы  хотим  в  ближайшее  время получить  нормальный  законопроект,  поддержите  решение комитета. Работать над этим законопроектом будут представители всех фракций.

     Александр Владимирович, вы прекрасно знаете, что дорога в наш комитет  для  вас  всегда  открыта.  Вы один из тех,  кто наиболее активно работает над документами, которые вносятся от имени нашего комитета в зал. И в этом случае вы точно так же примете участие. Я думаю, что общими усилиями мы подготовим нормальный законопроект.

     Если мы пойдем по какому-то другому пути,  то,  конечно, тоже будем   иметь   законопроект,   но  это  будет  через  год,  через полтора-два года.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Володимировичу,  я звертаю вашу  увагу на  те,  що  комітет прийняв правильне рішення.  Він розглянув усі законопроекти і пропонує  взяти  один  із  них  за  основу,  тобто схвалити  в  першому  читанні.  Решту  врахувати при доопрацюванні цього проекту до другого читання.

     Депутат Попеску. Будь ласка. За ним - депутат Роєнко.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних  відносин   (виборчий   округ   204,   Чернівецька область).    Спасибо.    Социалдемократическая    партия   Украины (обединенная).  Уважаемый  Александр  Дмитриевич!  Я  поддерживаю предложение,  которое  вы  высказали от имени комитета,  но у меня есть  один  вопрос.  Целенаправленно  ли  действовал  комитет  при рассмотрении данных законопроектов, когда были определены условия, при которых в один и тот же день нельзя проводить выборы и местные референдумы?  Я имею в виду, что при выборах, например, Президента Украины  избирательные  участки  закрываются  в   20.00,   а   при проведении  местных референдумов - в 22.00,  то есть разница в два часа.  Естественно,  нельзя  одновременно   проводить   выборы   и референдум.

     В определенной   социальноэкономической   ситуации  в  стране иногда возникают вопросы,  которые можно было бы совмещать. Как вы смотрите  на  то,  чтобы  снять  эту  разницу  в  два  часа и дать возможность на будущее,  в принципе,  и с  целью  экономии  денег, одновременно проводить выборы и местные референдумы?

     Спасибо.

     КУШНІР О.Д. Спасибо. Вопрос очень актуальный. Дело в том, что он является и аргументом в пользу того, чтобы мы на базе этих трех законопроектов приняли один закон.

     Почему получилось,   что   мы   сегодня   не  можем  провести одновременно  с  выборами  Президента  референдум?  И  не   только референдум.  Мы  не  можем  провести  довыборы народных депутатов, довыборы депутатов местных советов,  сельских, поселковых голов. Я признаюсь  честно,  что  когда  мы в комитете разрабатывали проект Закона о выборах Президента Украины,  то  совершенно  не  обратили внимания  на тот факт,  что временные рамки проведения голосования по выборам Президента отличаются  от  временных  рамок  проведения голосования по тем позициям, о которых я сказал.

     Еще раз повторяю,  нам необходимо сделать так, чтобы выборное законодательство было  унифицированным,  чтобы  время  голосования было единым для всех форм осуществления волеизявления людей.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція   Комуністичної   партії  України. Олександре Дмитровичу!  Стаття  5  даного  законопроекту  фактично перекреслює те, що записано в статті Конституції про всеукраїнські референдуми.  Хоча,  звичайно, треба вносити зміни до Конституції, щоб розширити право народу виносити питання на референдум.

     А запитання   в  мене  таке.  Учора  я  вперше  дізнався,  що з'явилася нова "Злагода" в нашій Україні -  об'єднання  "Єдність". По  телебаченню  показували політиків низької проби,  які говорили про те,  що розробляють законопроект  про  двопалатний  парламент. Поки ще не сказали для кого,  мабуть-таки, для Верховної Ради, яка буде  вносити  пропозицію.  Це,  очевидно,  з   перспективою,   із сподіванням,   що   Президентом  України  оберуть  Кучму.  І  вони говорили,  що  це  питання   буде   винесене   на   всеукраїнський референдум.

     Як це  взагалі  ув'язується  з  Конституцією,  і як би внести зміни до закону, щоб унеможливити такі дії?

     Дякую.

     КУШНІР О.Д.  Я  думаю,  вы  правильно  ставите  вопрос.   При отсутствии  правового  урегулирования  каких-то кокретных ситуаций могут звучать любые заявления любых амбициозных политиков.

     Если мы подготовим,  отработаем и  примем  в  Верховной  Раде грамотный,   взвешенный  закон,  это  исключит  многие  заявления, которые сегодня звучат и в нашем зале, и за его пределами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Дмитровичу.   Сідайте,   будь ласка.

     Шановні колеги!  Будемо приймати рішення?  Ніхто не наполягає на виступі?  Наполягають депутати Журавський, Лавринович і Баулін. По дві хвилини кожному.

     Депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Лавринович.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  Коммунистической партии.  Уважаемые соратники! Уважаемые народные депутаты!  Вы знаете,  какую трагическую роль в судьбе  народа  Украины  сыграл  референдум.  17  марта  1991 года подавляющее большинство жителей Украины проголосовало за Союз.  Но уже 1 декабря того же года правящая элита во главе с Кравчуком и в сговоре с руховцами и бандеровцами, навесив, что называется, лапшу о кисельных берегах, молочных реках и манне небесной в самостийной Украине, убедили большинство проголосовать за независимость.

     Однако процветания в такой Украине,  увы,  не получилось. Все закончилось  "незалежністю  від  сала  та  м'яса" для 90 процентов народа и сказочным процветанием  немногих  приближенных  к  дележу общественного  пирога.  После  того  референдума,  заведшего нас в нищету и убожество,  власть больше к референдумам не обращалась. А как  много  сейчас  вопросов,  по  которым просто необходимо знать мнение и волю народа!

     Прокучмовские средства массовой  информации  много  кричат  о нарушениях  демократии,  якобы  имеющих место в Белоруссии.  А там Александр   Григорьевич   Лукашенко   и   шага   не   делал,    не посоветовавшись с народом. Именно народ Белоруссии проголосовал за союз  с  Россией,  за  два  государственных  языка,  отказался  от польско-бандеровской символики.

     А у  нас  кто-нибудь  спросил  у  народа  о превращении языка большинства,  языка,  родившегося тысячу  лет  назад  в  Киеве,  - русского  - в язык гонимый?  Почему не спросили народ,  когда флаг земли Нижняя Австрия,  существующий там века, у нас вдруг обявили истинно   украинским,   государственным?   А  ведь  за  проведение референдума по этим и другим животрепещущим вопросам в  1996  году было  собрано  более  трех миллионов подписей граждан Украины.  Но существующий режим цинично проигнорировал мнение людей.

     А сколько было сделано законных попыток  провести  референдум по  досрочному прекращению полномочий бездарного Президента Кучмы? Вновь растоптали законное право народа.

     Нам необходим такой закон о референдуме,  который позволял бы учитывать  и  реализовывать  волю  и  устремление народа,  жителей отдельных регионов.  А что предлагает Кучма, скажем, по Крыму? То, что  в  итоге  не  дает возможности гражданам Крыма на референдуме определить свою судьбу:  быть  нищими  в  незалежной  Украине  или попытаться  искать  прежнее  процветание  в  лоне России.  Кстати, Франция такое право дала Саару, а Соединенные Штаты - Пуэрто-Рико. Украинская  же  колония Крым такого права лишена,  как лишен права выбирать свою судьбу кормилец Украины - Юго-Восток,  который давно тяготеет к культурно-экономической автономии.

     Мое предложение  -  поддержать  то,  что  предлагал  народный депутат Кушнир:  принять в первом чтении  тот  законопроект,  а  с окончательным принятием закона не спешить,  подождать, когда народ отстранит от власти Кучму,  и тогда  принять  нормальный  закон  о референдуме.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле  Борисовичу,  я  вам  роблю зауваження:  не вживайте  антиконституційних  висловів.  Крим   -   це   Автономна Республіка  Крим  у  складі  України,  ніяка  вона  не  українська колонія. Будьте уважні у висловлюваннях.

     Депутат Лавринович. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Я взагалі хотів би,  щоб ми обговорювали  законопроекти не мовою гасел і закликів,  зокрема що торкаються повалення існуючого ладу чи зміни території України. Це є злочин, визначений Конституцією і Кримінальним кодексом України.

     Щодо суті питання, яке розглядається. Його треба розділити на дві складові.  Форми безпосередньої демократії,  що дуже  потрібні нам на рівні місцевого самоврядування - там, де сьогодні є потреба в  прийнятті  багатьох  рішень  з  волі  людей,  які  мешкають   у конкретному  місці  чи  в  конкретному  селі.  Сьогодні  з  цим  є проблема.

     Що стосується  проведення  референдумів  на   всеукраїнському рівні,   то   ми   маємо   закон,   який   регламентує  проведення референдумів, але він багато в чому суперечить Конституції України і  досить складний для застосування,  якщо взагалі його можна буде застосувати.

     Сьогодні в Україні можна провести референдуми,  які має право призначати Верховна Рада (щодо зміни території в Україні), які має право призначати Президент (щодо  внесення  змін  до  Конституції) відповідно до процедури,  яка описана в спеціальному розділі, і за народною ініціативою. Ось тут і починаються всі проблеми.

     За народною ініціативою відповідно до  чинного  закону  можна провести референдуми:  про затвердження або скасування Конституції в цілому,  про дострокове припинення  повноважень  Верховної  Ради України,  про дострокове припинення повноважень Президента України

- і все.  Це є вичерпний перелік  питань,  які  можна  винести  на референдум за народною ініціативою.

     Що пропонується  зараз?  Зараз пропонується на всеукраїнський референдум виносити  будь-які  питання  державного  і  суспільного життя  України.  Але  ж  цього робити ні в якому випадку не можна! Згадайте найтрагічніші  сторінки  в  історії  багатьох  народів  у цьому,    у    попередньому   столітті.   У   Франції   референдум використовувався як  знаряддя  для  встановлення  досить  кривавих диктатур.   Через   обмаль  часу  я  не  вдаватимусь  в  історичну ретроспективу.  Народна ініціатива повинна бути,  але повинна бути чітко врегламентована, щоб вибір був дуже свідомий.

     Я хочу  висловити  аргумент,  який обов'язково потрібно знати при прийнятті рішення.  У нас на сьогоднішній  день  люди  свідомо можуть  висловити  ставлення  до  глави  держави,  до  парламенту, свідомо можуть проголосувати за Конституцію чи проти неї.  Та коли їм,  скажімо,  запропонують  у  грудні  питання  щодо двопалатного парламенту,  щодо змін на рівні  місцевого  самоврядування  чи  на рівні регіонів,  то тут дуже легко сформувати ту думку, яка комусь потрібна, і питання сформулювати відповідним чином. Наприклад: "Ви за  двопалатний  парламент  чи  за  те,  щоб  не платили заробітну плату?" У такому разі завжди можна отримати бажану відповідь.

     Тому я просив би, щоб ми не гальмували процес регламентування місцевих  референдумів  у  містах  і селах України.  Є дуже добрий проект,  внесений групою депутатів,  і ми могли  б  його  прийняти сьогодні   в   першому   читанні.  А  питання  про  всеукраїнський референдум може почекати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Журавський.  Будь ласка. За ним - депутат Косаківський, і будемо визначатися.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні  колеги!  Я  буду  конкретним,  суто стосовно проекту закону.

     Перше. У пункті 9 пропонується внести такі зміни до статті 12 закону:  республіканський референдум призначається Верховною Радою Автономної  Республіки  Крим  за  власною   ініціативою   або   за ініціативою населення Автономної Республіки Крим. Проте і в Законі про всеукраїнський референдум,  і в даному проекті визначено, що в республіканському  референдумі  мають право брати участь громадяни України,  яким на день референдуму  виповнилось  18  років  і  які постійно проживають на території Автономної Республіки Крим.

     Отже, беруть  участь у референдумі Автономної Республіки Крим громадяни України,  а з ініціативою  проведення  референдуму  може виступати населення Автономної Республіки Крим.

     Пропозиція: визначити в пункті 9 проекту, що республіканський референдум  призначається  за  ініціативою  громадян  України,  що проживають на території Автономної Республіки Крим.

     Друге. У  пункті  14  проекту пропонуються зміни до статті 21 Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми,  згідно з якими місцевим   радам   надається   можливість   приймати  рішення  про проведення місцевих референдумів поза пленарними засіданнями ради. Хоча  Законом України про місцеве самоврядування в Україні (стаття 26,  пункт 18 частини першої) визначено, що рішення про проведення місцевого    референдуму   приймаються   виключно   на   пленарних засіданнях.

     Пропозиція: привести  положення  пункту   14   проекту   щодо повноважень  місцевих  рад  у відповідність із Законом про місцеве самоврядування в Україні.

     І останнє.  У пункті 17 проекту вносяться зміни до статті  26 закону, що встановлюють повноваження Центральної виборчої комісії. Але статус ЦВК визначено в Законі України про  Центральну  виборчу комісію.  Тому  положення  проекту  щодо  ЦВК  (пункт 17) доцільно викласти як зміни та доповнення до Закону України  про  Центральну виборчу комісію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косаківський. Будь ласка.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ  223,  м.  Київ).  Шановні  колеги! Розглядаючи   законопроект,  внесений  Президентом  України,  слід передусім згадати причини,  що зумовили главу держави  підготувати його та запропонувати розглянути як невідкладний. А причина і мета полягають у намаганні Президента чинити тиск  на  парламент  та  в разі необхідності шантажувати народних депутатів.  Про те,  що наш глава держави має в цьому досвід,  свідчать приклади: сумнозвісний Конституційний  договір,  нав'язаний  Президентом  Верховній  Раді попереднього скликання,  з чого в нашій державі фактично  почалося будівництво  авторитарного режиму;  прийняття протягом однієї ночі Конституції України;  погрози винести на всеукраїнський референдум питання  щодо  скасування  депутатської недоторканності,  розпуску парламенту й таке інше.

     Найсвіжіші приклади,  які можна було б  учора  почерпнути  із засобів   масової   інформації,   свідчать   про  те,  що  деякими проурядовими громадськими організаціями,  як "Єдність", наприклад, готуються   пропозиції  і  будуть  ініціюватися  референдуми  щодо введення позаконституційної другої палати парламенту,  а також, як нам   відомо,  в  надрах  Адміністрації  Президента  розглядається пропозиція  про  проведення  одночасно   з   виборами   Президента плебісциту чи референдуму про довіру Верховній Раді.

     Тому поданий  на розгляд Верховної Ради законопроект у такому вигляді не можна приймати з таких підстав. Навіть загальний аналіз його  свідчить про те,  що в цьому документі є низка положень,  що суперечать Конституції України,  не враховано принципових положень Закону про місцеве самоврядування.

     Взяти хоча  б  статтю  1  законопроекту,  за  якою до відання всеукраїнського референдуму  належить  прийняття  законів.  Але  ж главі  держави  варто знати,  що відповідно до Конституції України прийняття законів належить до виключної компетенції Верховної Ради України  (пункт  3  статті  85 і стаття 91),  яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75).

     Основний Закон   передбачає   єдиний   випадок   затвердження всеукраїнським референдумом закону, прийнятого парламентом, - коли це закон з питань внесення змін до розділу  І  "Загальні  засади", розділу ІІІ "Вибори.  Референдум" і розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції України" (стаття 156).  Але і в  цьому  випадку  закон ухвалює парламент, а не референдум.

     У законопроекті не реалізовано, фактично проігноровано, низку конституційних положень про місцеве самоврядування  в  Україні  і, зокрема,  не  враховано,  що добровільне об'єднання територіальних громад в одну проводиться тільки за рішенням місцевого референдуму (стаття  6  Закону  про  місцеве  самоврядування),  що рішення про наділення  місцевих  рад  правами   щодо   управління   майном   і фінансовими  ресурсами,  які  є  у власності територіальних громад районів у містах,  приймається на місцевому референдумі (частина 4 статті  16  цього  закону),  як і рішення про утворення в містах з районним поділом районних рад і таке інше.

     І, нарешті, останнє і головне. Треба не зміни вносити в Закон про референдум, а приймати нові закони - окремо про всеукраїнський референдум   і   окремо   про   місцеві   референдуми   як   форми безпосереднього  здійснення  територіальними  громадами  місцевого самоврядування.  Відповідні  законопроекти  вже  майже  два   роки знаходяться в Секретаріаті Верховної Ради України.

     Тому моя  пропозиція:  не  підтримувати  цей  законопроект  і направити його на повторне перше читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча, я думаю, чим менше буде законів, тим краще.  Немає  нічого страшного в тому,  що в одному законі будуть поєднані  положення  і  щодо  всеукраїнського,  і  щодо  місцевого референдуму. Це, мабуть, не має значення, головне, щоб закони були дієздатними і виконувалися. І навіщо дробити, якщо половина одного закону  буде повторюватися в другому,  бо треба створювати комісії для підрахунку,  треба інші якісь нормативні акти закладати  туди? Проблема не в цьому, напевне. Краще менше, та краще.

     Шановні колеги! Є пропозиція профільного комітету прийняти за основу  (в  першому  читанні)  законопроект,  поданий  Президентом України,  і  при підготовці до другого читання врахувати положення інших законопроектів, які розглядав профільний комітет.

     Міністерство юстиції також підтримує таку  пропозицію.  Прошу визначитися.

     "За" - 157.

     Рішення не прийнято.

     Була й  інша пропозиція.  Зараз ми її проголосуємо,  але я ще раз нагадую народним депутатам,  що ми  працюємо  сьогодні  до  14 години  чи  навіть довше,  поки не виконаємо заплановане.  У кінці засідання,  як завжди,  проведемо поіменну реєстрацію. Я просив би народних депутатів врахувати це.

     Була ще   одна   пропозиція:  взяти  за  основу  законопроект Президента, доопрацювати його з урахуванням інших проектів і потім повернутися  до його розгляду в повторному першому читанні.  Прошу визначитися.

     "За" - 185.

     Шановні колеги!  У нас залишилося одне - зняти це  питання  з розгляду і не морочити голови.  Ми в липні не захотіли вирішити це питання,  те саме й тепер.  Якщо ми не хочемо повертати проект  на повторне  перше  читання,  то  чого  тоді  хочемо?  Щоб це питання взагалі не розглядалося?

     Депутат Ключковський. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні колеги!  Цей закон дуже потрібний. Жити за старим законом,  який суперечить Конституції, ми більше не можемо.  Є ряд питань місцевого самоврядування,  з  яких  сьогодні проводяться  місцеві  референдуми,  однак  вони  проводяться  не у відповідності з Конституцією України. Тому закон украй необхідний.

     Логіка в тому,  щоб у нашій державі був один  закон  про  всі форми  прямої демократії.  Я дуже прошу всіх тих,  хто виступає за розмежування,  щоб було два закони,  зрозуміти, що в одному законі можна  чіткіше  підкреслити  різницю між статусом і повноваженнями всеукраїнського референдуму,  місцевого референдуму та інших  форм прямого  волевиявлення  громадян  України.  Тому  я дуже просив би підтримати  проект,  внесений  нашим  профільним   комітетом,   чи принаймні   скерувати   проекти   до   профільного   комітету   на доопрацювання при підготовці до  першого  читання.  Відкидати  цей законопроект просто не можна.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Із   цим  законопроектом,  я  думаю,  все зрозуміло. За Регламентом він знімається з розгляду, і до нього ми більше не повертаємося.

     А я   повертаюся  до  своєї  пропозиції.  Є  зареєстровані  у Верховній   Раді   законопроекти,   які    стосуються    місцевого самоврядування,   референдумів,   на   яких  вирішуються  питання, пов'язані з правами територіальних громад.  Я просив  би,  щоб  ви дали  комітету протокольне доручення розглянути ці законопроекти і внести їх на розгляд Верховної Ради.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Григоровичу,  ми сьогодні півдня говоримо про   те,   що  ви  пропонуєте.  Усі  законопроекти,  які  внесені суб'єктами законодавчої ініціативи, профільний комітет розглянув і прийняв   рішення,   яке   ми   обговорюємо:   з   усіх   чотирьох законопроектів взяти за основу законопроект, внесений Президентом, і  доопрацювати  його  з урахуванням положень решти законопроектів (Шум  у  залі).  Не  кричіть,  будь  ласка.  Читайте  те,  що  вам пропонують.  Я ще раз повторюю,  будьте уважні.  Народний депутате Косаківський,  не махайте руками, а уважно читайте і слухайте, про що  вам доповідають.  Голова профільного комітету доповів,  що всі законопроекти розглянуті.

     Депутат Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Високоповажне товариство! Я просив би, щоб ми зараз  спокійно прийняли рішення.  Пропозиція профільного комітету прийняти   в   першому   читанні   законопроект,    запропонований Президентом,  як  на  мене,  є  неприйнятною з тої точки зору,  що набагато легше (і це буде ефективніше)  внести  зміни  до  чинного Закону  про  всеукраїнський і місцеві референдуми,  ніж переробити проект,  запропонований   Президентом,   який   має   дуже   чітке скерування,  для чого він, практично, і написаний. Тому я пропоную не підтримувати ні в першому,  ні в нульовому,  ні в якому  іншому читанні цей законопроект.

     Правильно говорилося  про  необхідність  вирішення питань про перейменування,  розширення - різні ж питання виникають у містах і в селах. Є нормальний проект 1261 від 22 липня 1998 року, який нам роздано.  Ми можемо спокійно прийняти його зараз  за  основу,  щоб профільний комітет вніс його потім на друге читання.

     А з  всеукраїнським  референдумом  ми  можемо спокійно внести зміни в січні,  і не буде з цим ніяких проблем.  Дійсно, існування закону,   який  у  багатьох  позиціях  суперечить  Конституції,  є неприпустимим. Це потрібно виправити, і ми це зможемо зробити.

     Але зараз  я  просив  би   підтримати   у   першому   читанні законопроект   про   місцеві   референдуми   за   1261,   який  як альтернативний нам роздано, і на друге читання зможемо мати цілком пристойний,  добрий  законопроект,  який  вирішить  багато  питань місцевого життя.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  будемо закруглятися.  Проект  за 1261  запропонований  у  цьому розданому вам рішенні як такий,  що розглядався.  І рішення профільного комітету з цього приводу також є.

     Таким чином, питання знімається з розгляду. Готуйте, вносьте, будемо розглядати на наступних пленарних засіданнях.

     ________________

     Слухається питання про проект Закону  про  внесення  змін  до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.  Друге читання.  Доповідає перший заступник  голови Комітету   Верховної  Ради  України  з  питань  свободи  слова  та інформації Мішура Валерій Дмитрович.

     Валерію Дмитровичу, скільки вам потрібно часу для виступу?

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Я  просто  скажу,   що відповідно  до постанови Верховної Ради України від 8 вересня 1999 року наш комітет доопрацював проект Закону  України  про  внесення змін  до  Закону  України  про  Національну  раду України з питань телебачення  і  радіомовлення.  Вносимо  його  на   ваш   розгляд. Порівняльну  таблицю  ви  маєте  на  руках.  Усі  пропозиції,  які надійшли,  враховані.  Я пропоную проголосувати його,  якщо  немає запитань.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте так. Тут у вас є декілька пропозицій.  Було п'ять пропозицій до другого читання  до  проекту Закону України про внесення змін до Закону України про Національну раду України  з  питань  телебачення  і  радіомовлення.  Усі  вони враховані.

     Я пропоную  прийняти  цей  законопроект у другому читанні і в цілому. Голосуємо.

     "За" - 197.

     Хтось щось не зрозумів?  Я ще раз наголошую - всі  пропозиції народних депутатів враховані.

     МІШУРА В.Д.  Я прошу, уважно погляньте, будь ласка. Тут немає ніяких заперечень.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за прийняття закону в другому читанні і в цілому.

     "За" - 213.

     Шановні колеги,  зачекайте,  я  спочатку  звернуся  до голови профільного Комітету з питань Регламенту.  Вікторе Семеновичу,  ви повинні брати участь у голосуванні,  а не вести дискусію. Депутате Омеліч,  будь ласка,  голосуймо - це ж і  ваш  обов'язок,  і  мій, допоможіть.

     Голосуємо всі  дружно за прийняття закону в другому читанні і в цілому. Будь ласка.

     "За" - 234.

     Рішення прийнято.

     МІШУРА В.Д. Адаме Івановичу, я дуже дякую.

     І друга проблема:  в зв'язку з цим ми  просимо  погодитись  з пропозиціями  комітету  щодо  зняття  з розгляду підготовленого до другого читання законопроекту про внесення змін до Закону  України про   Національну  раду  з  питань  телебачення  і  радіомовлення, реєстраційний 2250,  який  втратив  актуальність  і  врахований  у розглянутому проекті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  підтримати  голосуванням  таку  пропозицію комітету. Це суто протокольне рішення. Голосуємо.

     "За" - 234.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ______________

     Шановні колеги,  ми  з  вами  працюємо  майже   так,   як   і запланували.   Слухається   проект  Концепції  державної  сімейної політики.  Доповідає голова Державного комітету України у  справах сім'ї та молоді Валентина Іванівна Довженко.

     Будь ласка, Валентино Іванівно.

     Скільки часу вам потрібно? 10 хвилин, будь ласка.

     ДОВЖЕНКО В.І.,  голова  Державного комітету України у справах сім'ї  та  молоді.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні   народні депутати!  Актуальність  підготовки  Концепції  державної сімейної політики    в    Україні    зумовлена    необхідністю    прийняття політикоправового документа,  який би закріпив пріоритетні напрями відносин  між  державою  та   сім'єю   як   найважливішою   ланкою суспільства.

     Сьогодні в  час розбудови України,  коли ми шукаємо свій шлях розвитку,  не можна не дооцінювати значення сім'ї в нашому  житті. Загальновідомо, що сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства.  Ця істина підтверджується  усім ходом  розвитку  людської  цивілізації.  В  процесі цього розвитку сім'я  набула  функцій,  які  тільки  в   сукупності   забезпечать повноцінність   її   існування   -  це  насамперед  репродуктивна, економічна та виховна.

     Сучасна сім'я має стати  головною  ланкою  виховання  дитини. Водночас  вона,  як ми знаємо,  і сама потребує і матеріальної,  і педагогічної,  і культурологічної допомоги.  Її  надають  сьогодні держава,  виробничі організації,  заклади освіти, культури, дитячі садки,  школи,  бібліотеки,  клуби,   центри   соціальних   служб, громадські організації.

     Проте процес формування, становлення, розвитку сучасної сім'ї відбувається за складних і суперечливих умов.  У першу чергу  вони характеризуються  тим,  що  через  досить  різкі  зміни суспільних відносин  змінюються  економічні  функції   сучасної   сім'ї,   її відношення до засобів виробництва, поглиблюється автономізація.

     Міцна сім'я  -  це  основа стабільного суспільства і запорука могутньої незалежної держави, яка спроможна зберегти та примножити найцінніші надбання нації,  духовні, історичні, культурні, наукові досягнення  та  національні  особливості  -  все  те,  що   формує менталітет нашого народу.

     Держава й   суспільство  мають  дбати  про  те,  щоб  якомога міцнішими ставали наші сім'ї, і максимально допомагати тим сім'ям, які  цього  потребують.  Тому  серед  усіх  завдань,  які  вирішує держава,  одним з найпріоритетніших має бути сімейна політика. Цим і керувались автори проекту, розробляючи дану концепцію.

     Ми надзвичайно   вдячні  за  велику  роботу,  значний  внесок депутатам - членам Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства і його голові Шевчуку Сергію Володимировичу,  а також багатьом депутатам з інших комітетів. Насамперед Лілії Григорович, Віталію   Черненку,   Івану   Кірімову,   Світлані  Синенко,  Ніні Марковській.  Ними внесено  близько  40  редакційних  поправок  та доповнень.

     Проект Концепції   державної   сімейної  політики  в  Україні складається з п'яти частин.  Перша частина визначає мету і основні напрями  Концепції державної сімейної політики,  основні положення та поняття.  Визначено,  що сімейна політика  держави  є  цілісною системою    заходів   економічного,   правового,   демографічного, соціального,            культурологічного,             освітнього, інформаційнопропагандистського та організаційного характеру.

     Об'єктом державної   сімейної   політики   є  сім'я,  визнана державою.  Суб'єктами державної сімейної політики є:  органи влади всіх  рівнів,  підприємства,  організації  та  установи  всіх форм власності,  політичні  партії,  профспілки,  релігійні   конфесії, громадські організації,  організації міжнародного співробітництва, які визнані і діють в  Україні,  а  також  державні  та  суспільні інститути, функціонування яких безпосередньо впливає на повноцінну матеріальну,  культурну і духовну життєдіяльність родини  в  нашій державі.

     Друга частина  визначає  основні  завдання державної сімейної політики,  серед яких найголовніші - забезпечення сприятливих умов всебічного розвитку сім'ї як основи суспільства.

     Третя частина висвітлює принципи державної сімейної політики: суверенітет і автономія сім'ї;  соціальний захист сім'ї;  гендерна рівновага  та  партнерство між жінками та чоловіками в усіх сферах життя;  соціальне партнерство  сім'ї  та  держави;  пріоритетність інтересів кожної дитини;  стабільність державної сімейної політики в Україні,  яка грунтується  на  збереженні  здобутих  правових  і соціальних  гарантій;  відповідність державної сімейної політики в Україні положенням міжнародних правових актів,  що  забезпечується визнанням пріоритетності цих документів у підготовці законодавства України про сім'ю.

     Четверта частина виписує основні напрями реалізації державної сімейної  політики,  серед  яких головні:  поліпшення матеріальних умов життєдіяльності сім'ї та забезпечення стабільного  існування; забезпечення  належного  співвідношення  зайнятості  в суспільному виробництві з виконанням сімейних обов'язків; забезпечення охорони здоров'я   сім'ї,   розвиток   системи   соціально-консультативної допомоги  сім'ям;  створення  сприятливих  умов  для  повноцінного розвитку  і  виховання  дітей;  створення  умов  для гармонійного, культурноосвітнього та фізично-оздоровчого розвитку  сім'ї  та  її членів.

     І остання,   п'ята  частина,  визначає  механізми  реалізації державної сімейної політики.  Для ефективного проведення державної сімейної   політики   необхідні:   розробка   надійного  механізму фінансування, який поєднує бюджетні кошти з позабюджетними коштами приватних,  благодійних,  страхових  фондів  та  коштами громадян; розробка  і  вдосконалення  законодавчих   актів,   що   регулюють взаємовідносини  між сім'єю,  державою і суспільством,  батьками і дітьми;  забезпечення своєчасної реалізації всіх діючих соціальних цільових   програм;   розробка   програми   "Родина  національного виховання  -  українська  родина";  впровадження  системи  надання безкоштовного дитячого харчування для дітей першого і другого року життя  із  малозабезпечених  сімей,  які  знаходяться  в  скрутних умовах;  розвиток  державної  лікувальнореабілітаційної  сфери для хворих  дітей   та   дітей-інвалідів;   вдосконалення   механізмів кредитування та підтримки сімей,  особливо молодих,  що потребують допомоги;  сприяння розвитку малого сімейного  бізнесу,  сімейного фермерства;  запровадження  служб  психологічної  корекції сім'ї у вищих   навчальних   закладах   України;   запровадження   системи профілактичних  досліджень здоров'я старших поколінь для виявлення спадкових  захворювань  у  дітей  шляхом  відновлення  комплексної диспансеризації населення; створення в системі соціальних служб по роботі   з   сім'ями    відділень    з    медикопсихологічної    і медико-терапевтичної   допомоги   сім'ям,   які   її   потребують; налагодження  грунтовних  наукових  досліджень  комплексу  проблем стосовно сім'ї.

     Споконвіків для  нашого народу найсвятішими були ідеали сім'ї як першооснови життя людини,  ідеали праці  як  найповнішої  форми вияву творчих здібностей і можливостей людини, ідеали духовності - цієї  синтетичної  форми  осягнення  світу  і   себе   в   єдиному високоморальному  вимірі  творчої діяльності й гуманного ставлення до навколишнього середовища та  людей  і  ідеали  громадянства  як відчуття  особистої  належності до рідної землі,  держави,  сім'ї, роду.  На  цих  засадах  і  має  будуватися  українська  сім'я  та виховання   підростаючого   покоління.  Такий  підхід  забезпечить повноцінний розвиток суспільства і суспільних відносин.  Турбота і вболівання   за   долю  традиційно  міцної,  працьовитої,  духовно багатої,  свідомої і зрілої української сім'ї спонукає до розробки та  прийняття  цієї  концепції.  Послідовне  втілення  її  в життя сприятиме  зміцненню  самого  інституту  сім'ї,  а  це  значить  - зміцненню нашої держави.

     І ще   раз   дякую   депутатам  за  плідну  співпрацю,  прошу підтримати проект. І дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Іванівно.

     Чи є запитання до доповідача? Запишіться.

     Поки йде запис,  Валентино Іванівно, скажіть, будь ласка, ви, мабуть,  звернули  увагу,  що  народні  депутати  на основі вашого проекту підготували свій проект концепції. Ви погоджуєтесь із цими пропозиціями?

     ДОВЖЕНКО В.І. Цілком, з усіма 40 доповненнями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  Валентина Іванівна підтверджує, що доповнення,  зміни,  корективи  депутатів  внесені  до  проекту концепції,    поданого    Кабінетом   Міністрів.   Автори   цілком погоджуються, тобто і Кабінет Міністрів, і комітет одностайні щодо цього документа.

     Висвітіть, будь ласка, прізвища бажаючих поставити запитання.

     ДОВЖЕНКО В.І. Це наша спільна робота.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Баулін.  За ним - депутат Тищенко.  Будь ласка, три хвилини.

     БАУЛІН П.Б.  Спасибо.   Уважаемая   Валентина   Ивановна!   В концепции   очень  верно  подмечено,  что  семья  должна  обладать суверенитетом и автономией, в частности молодая семья, а для этого ей необходима квартира.

     Я вот  о  чем  хотел  вас  спросить.  В  бюджете  на 1999 год отдельной строкой,  подчеркиваю,  первоначально отдельной  строкой было  предусмотрено  финансирование  молодежного  строительства  в размере 20 миллионов гривень.

     Выделено было,  насколько мне известно,  2 миллиона  гривень. Причем  Запорожской  области  - области,  которая стоит на третьем месте по наполнению бюджета Украины,  как обычно,  не выделили  ни копейки.

     Каковы перспективы  (только  без  сносок  на  амортизационные отчисления, потому что это было отдельной строкой) на этот год и в бюджете 2000 года?

     Спасибо за ответ.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі за запитання. На превеликий жаль, коли 31 грудня відбувалося голосування  з  ініціативи  депутатів  нашої пропозиції про те, щоб були хоч якісь кошти, передбачені Державним бюджетом,  проголосували за 20 мільйонів гривень.  Але оскільки  в нас  у  бюджеті капітальні вкладення передбачені тільки за рахунок амортвідрахувань, то в постанові Кабінету Міністрів була врахована пропозиція депутатів,  за яку Верховна Рада проголосувала, і серед переліку об'єктів, які фінансувалися за рахунок цих джерел, було і 20 мільйонів. Тому що іншого джерела, іншого рядка немає.

     Ви правильно  сказали,  що  в  цьому році профінансовано на 2 мільйони.  У минулому році було профінансовано вісім  областей  на суму   17,5   мільйона,   в  тому  числі  приблизно  150  тисяч  - Запоріжській  області.  У  цьому  році  за  ці  2  мільйони   було профінансовано   шість   областей   невеличкими  сумами.  Це  дало можливість добудувати недобудовані будинки, практично всі ввести в експлуатацію.   Крім  того,  у  цьому  році  в  місцевих  бюджетах передбачено майже 70 мільйонів гривень,  у тому числі в  місцевому бюджеті  Запоріжжя.  Приблизно на 50 відсотків матеріальні ресурси під ці кошти виділені.

     У понеділок   ми   провели   велику    нараду    в    першого віце-прем'єр-міністра Кінаха і дали доручення Національному банку, Міністерству фінансів разом з нами,  комерційним банкам,  які були присутні    (державний    Ощадний   банк   та   комерційний   банк "Укрсоцбанк"),  протягом двох тижнів вишукати джерела фінансування цих  18  мільйонів  гривень.  Крім  того,  до  проекту  бюджету на наступний рік ми запропонували  ще  70  мільйонів,  хоча  й  цього замало, щоб розв'язати проблему забезпечення житлом молодих сімей. Потребують житла десь 800 тисяч (стоять на черзі),  а за 1997  рік із 100 тисяч громадян,  які отримали житло, молодих сімей - тільки 795.  Тому ми почали цю програму розробляти,  і я буду просити вас підтримати її.

     Ми вже напрацьовуємо нові механізми, скажімо, поєднання наших організаційних зусиль  із  коштами  тих  підприємств,  які  можуть працювати, які мають недобудови і які можуть давати кошти.

     Спасибі за підтримку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Прошу передать слово Николаенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська   область).   Шановна   Валентино  Іванівно!  Без сумніву,  спроба розробити концепцію державної  політики  стосовно української  сім'ї  є  позитивним  явищем  і  знайде  підтримку  в депутатів.  Але скажіть,  будь ласка,  як ви розумієте  реалізацію цієї концепції тоді,  коли,  скажімо, батько не отримує заробітної плати,  мати взагалі не працює, син у школу пішов - за підручники, за одяг і таке інше заплатити нічим,  старший син у вузі стипендію не отримує,  а якщо і отримує оці 10 гривень,  то як на  них  може існувати?

     Як вирватися  з цього рабства (а ви знаєте,  що бідність - це найвища форма  рабства)  за  допомогою  цієї  концепції?  Як  саме концепція зможе допомогти в такій страшній скруті?

     Дякую.

     ДОВЖЕНКО В.І.  Спасибі,  Станіславе Миколайовичу. Ви, мабуть, чули,  я у своєму виступі називала всі ці негаразди, всі проблеми, які  маємо  сьогодні.  У  концепції йдеться про те,  щоб розробити програму,  спробувати перейти  на  адресну  підтримку  надзвичайно бідних  сімей  і  розробити  в  майбутньому законодавчі акти,  які сприяли б підтримці насамперед багатодітних сімей,  яким  потрібна допомога.

     Стосовно того, що ми намагаємося в цій ситуації робити, ви, я думаю,  дуже добре поінформовані,  тому  що  ми  з  вами  постійно співпрацюємо.  Я,  так як і ви, впевнена, що ми зі скрути все одно вийдемо через певний час. І цей документ є основою для розроблення конкретних законодавчих актів прямої дії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Іванівно. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  За  настроєм залу я бачу,  що всі одностайно підтримують цю концепцію  і  пропонують  проголосувати  постанову, проект якої запропонував профільний комітет, - схвалити концепцію, розроблену профільним комітетом  спільно  з  Кабінетом  Міністрів. Голосуємо за основу (Шум у залі). Голосуйте проти, я ж не примушую вас голосувати за.

     "За" - 200.

     Давайте приймемо за основу, а потім внесете пропозиції (Шум у залі).  Олено Анатоліївно, і ви внесете. Давайте поки що за основу приймемо проект постанови. Голосуємо!

     "За" - 209.

     Хто за те,  щоб провести  голосування  в  поіменному  режимі, прошу визначитися.

     Не спрацювала  система?..  Без  поіменного?  Відмініть,  будь ласка, голосування, кажуть, що не спрацювала система (Шум у залі).

     Шановні колеги,  я  надам  слово  депутату  Мазур,  і  будемо голосувати.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо,  Адам Иванович. Я хочу сказать, что такая концепция очень и очень нужна.  Но  в  этой  концепции,  при  всем уважении   к  Валентине  Ивановне  Довженко,  к  авторам  -  Лилии Григорович,  Светлане Синенко,  - крен к лжегуманизму.  Я  зачитаю только  одно  положение,  поскольку  мало  времени:  "Забезпечення державних  гарантій  загальноосвітньої  і  професійної  підготовки молоді   з   наступним   працевлаштуванням  дітей-сиріт  і  дітей, позбавлених  батьківського  піклування".  Я  подчеркиваю:   только "дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування".

     А как  же быть детям,  у которых нормальные семьи,  и семьям, которые хорошо следят за своими детьми?  Вчера по  телевизору  был показан  сюжет.  Отец троих детей умер только потому,  что не было денег,  чтобы купить шприцы, а его семилетний сын сказал, что тоже скоро  умрет,  потому  что  у них нет 7 тысяч долларов,  чтобы ему сделать операцию по замене клапана. В киевской клинике им отказали в операции,  понимаете?  То есть нормальные семьи не имеют никаких гарантий.  Поэтому это перекос к лжегуманизму - исключительно  для детей-сирот и для детей,  лишенных отеческой заботы. Давайте будем откровенны:  эти дети в большинстве случаев не будут  полноценными членами общества.

     Поэтому нам   в   первую   очередь  нужно  делать  акцент  на нормальные  семьи,  на  поддержку  нормальных  семей.  А  в   этой концепции этого нет, увы (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  давайте не політизувати питання  стосовно  ненормальних  і  нормальних  сімей,  воно  всіх стосується.  І не будемо на чомусь загострювати увагу, бо ми кожне питання  можемо  перетворити  на  проблему  великої  політики.  Це концепція,  це загальні напрями,  це,  вибачте,  документ, який за великим рахунком тільки визначає якісь засади і нікого ні до  чого не  зобов'язує,  бо  все  інше ми приймаємо в цьому залі законами. Будемо приймати закони,  тоді врахуємо всі пропозиції, які є. А це загальне питання, ну що ж тут пояснювати?

     Голосуємо дружно "за".

     "За" - 231.

     Прийнято. Дякую, шановні колеги.

     Шановні колеги, давайте порадимося. Нам залишилося розглянути два  питання.  Будемо  оголошувати  перерву?   Давайте   швиденько розглянемо ці питання.

     Перед розглядом наступного питання я хотів би оголосити, що у нас  зараз  в  роботі  парламенту   беруть   участь   представники китайської   делегації   на  чолі  з  Мей  Чжаожуном,  президентом Китайського   інституту   народної   дипломатії.   Привітаємо   їх (Оплески).

     ----------

     Слухається проект  Закону  про  внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо порушень  порядку ведення     насінництва).     Доповідає     заступник     міністра агропромислового комплексу Сергій Миколайович Рижук.

     Сергію Миколайовичу,  скільки вам часу?  Три хвилини  досить? Досить. Будь ласка.

     РИЖУК С.М.,  заступник  міністра  агропромислового  комплексу України.  Дякую.  Шановні народні депутати!  Проект Закону України про  внесення  доповнень  до  Кодексу  України про адміністративні правопорушення розроблено відповідно до Постанови  Верховної  Ради від  23  грудня  1993  року  про введення в дію Закону України про насіння.  У  цьому  проекті  закону  передбачено  визначення  міри відповідальності та механізму використання наданих Законом України про насіння головним державним інспекторам і державним інспекторам прав накладати адміністративні стягнення за порушення вимог Закону України про насіння та інших нормативних актів  із  насінництва  і сортовипробування.

     Проект цього  закону  розроблено  відповідними  спеціалістами міністерства  АПК,  юстиції,   Кабінету   Міністрів,   Української академії аграрних наук і погоджено,  звичайно, з Верховним Судом і Генеральною прокуратурою.

     Здійснення державного контролю  в  насінництві  покладено  на державні насіннєві інспекції, начальники яких за посадою одночасно є головними державними інспекторами з  насінництва,  а  головні  і провідні  спеціалісти  -  державними  інспекторами  з  насінництва (стаття 22), яким відповідно надано право накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог Закону про насіння та інших нормативних актів.

     Розробка проекту Закону про  внесення  доповнень  до  Кодексу України  про адміністративні правопорушення викликана необхідністю прийняття таких норм, які сприяли б здійсненню державного контролю насінництва.

     У статтях 6,  7, 9, 12, 17 Закону про насіння регламентуються права і обов'язки щодо насінництва і введення  в  оборот  насіння, ввезення   насіння   в  Україну  та  вивезення,  але  ми  в  своїй повсякденній практиці через різні обставини і економічні складнощі стикаємося з багатьма порушеннями. Насіння вноситься з порушенням, як кажуть, найелементарніших обов'язкових, регламентних робіт щодо насіння  і  сортовипробування.  І  крім  як покартати фахівця,  ми нічого не можемо вдіяти.  Отже,  якщо внести відповідні доповнення до  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення,  тоді в кожному сільському районі (це 480 районів) буде 1-2 відповідно  до розмірів   району   інспектори,  які,  перевіряючи  і  контролюючи підготовку насіння і його застосування,  можуть при необхідності у встановленому  законом  порядку складати акти,  вносити на розгляд відповідних органів для того, щоб накладати штрафи.

     Ми проаналізували  досвід  інших  країн.  Скажімо,  в  Канаді будь-яка особа або офіційний представник,  який порушив закон щодо виробництва насіння,  реалізації його з метою продажу і таке інше, несе   серйозні  покарання  -  штраф  від  500  доларів  і  навіть ув'язнення з максимальним строком до шести місяців або одне з  цих покарань.  Якщо  справа  у  віданні  суду присяжних - максимальний штраф у розмірі 2 тисячі доларів і тюремне ув'язнення  строком  на один  рік  або  одне  з  цих  покарань.  Так  само  у Федеративній Республіці Німеччині та інших.

     Ми пропонуємо,  як ви бачите з проекту,  систему  відповідних штрафів  і  вважаємо,  що  цим можна було б і обмежитися.  Просимо розглянути і підтримати внесені пропозиції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  думаю,  питання  зрозуміле.   Сідайте, Сергію Миколайовичу.

     Немає необхідності  співдоповідати.  Давайте справді приймемо проект закону в першому читанні з  урахуванням  зауваження  нашого науково-експертного  управління  щодо  того,  що треба буде внести деякі корективи.

     Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету  про підтримку   даного   законопроекту   в   першому   читанні.  Прошу підтримати.

     "За" - 199.

     Шановні колеги, давайте мобілізуємося.

     Голосуємо за прийняття законопроекту в першому читанні.

     "За" - 242.

     Мудре рішення прийняли.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про   додаткові   заходи   щодо фінансування загальної середньої освіти (друге читання). Доповідає голова  підкомітету  Комітету  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Шановні  народні депутати,  тут є деяка колізія. Справа в тому,  що ми маємо прийняти цей закон у другому  читанні. Але  у  зв'язку  з  тим,  що  ми прийняли в першому читанні проект Закону про місцеві податки і збори (і  він  готується  до  другого читання,  остаточного,  стоїть  у  порядку денному на жовтень),  в якому буде врахований платіж,  передбачений Указом Президента  про додаткові  заходи  щодо  фінансування  загальної середньої освіти, комітет пропонує сьогодні відхилити  даний  законопроект  і  зняти його  з  розгляду з тим,  щоб повернутися до цього питання під час розгляду в другому читанні проекту Закону про  місцеві  податки  і збори. Це позиція комітету.

     Є інша  позиція.  Зараз  ми,  відверто  кажучи,  не готові до другого читання,  тому що  не  готувалася  порівняльна  таблиця  у зв'язку з тим, що комітет пропонує зняти законопроект з розгляду.

     Є й   рішення   про   те,   щоб   перенести   розгляд   цього законопроекту.  У  такому  разі  з  19  числа  буде   діяти   указ Президента.

     Коли ми  приймемо  Закон  про  місцеві податки і збори,  указ втратить чинність у зв'язку з врегулюванням цих питань.

     Отже, є або такий вихід,  або такий.  Є проект постанови  про відхилення законопроекту. За дорученням комітету я його озвучив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви  сьогодні  дуже  миролюбно налаштовані щодо Кабінету Міністрів, Сергію Анатолійовичу. Це мене радує.

     Є запитання у депутата Ніколаєнка. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний Сергію Анатолійовичу!  У вас є така чудодійна здатність завалювати всі укази Президента.  Але в даному разі, мені здається, ваша здатність не повинна спрацювати.

     Я знаю,  що фракція соціалістів і  багато  інших  фракцій,  з якими я переговорив,  підтримують у цілому цей указ, оскільки мова йде про те, що за рахунок реклами і нерухомості (орендна плата) ми дамо змогу сьогодні (особливо в містах) отримати кошти, які підуть на школи.

     Я, ви знаєте,  не палкий  прихильник  Леоніда  Кучми,  але  в даному  випадку  потрібно  підтримати  саму справу.  Це буде якась змога  за  рахунок  перерозподілу  коштів  по  місцевих   бюджетах підтримати школу і в селі, і в райцентрі, і в місті.

     Тому ми будемо голосувати "за".

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановний   депутате   Ніколаєнко,  тільки  не зрозуміло,  за що "за".  Справа в тому,  що ми прийняли в  першому читанні  цей законопроект ще на минулій сесії.  Сьогодні не подано порівняльну таблицю до другого читання у зв'язку з тим, що комітет пропонує (це не я пропоную,  а комітет пропонує) не приймати такий закон.  Чому? Тому що в законопроекті про місцеві податки і збори, який  буде  внесено  на  розгляд Верховної Ради,  буде передбачена інша,  стабільна база для фінансування  середньої  та  професійної освіти.  Ми  передбачили  це  на базі заробітної плати,  так як це робиться в усій Європі. У цьому законопроекті передбачена нестійка база  -  це вартість оренди,  яка встановлюється місцевими радами. Наприклад,  якщо завтра  якась  місцева  рада  збільшить  вартість оренди  - то для шкіл буде більше коштів.  А якщо зменшить,  то що буде? Як планувати доходи? Ніхто не розуміє.

     Я особисто,  депутат Терьохін,  не  наполягаю  на  тому,  щоб сьогодні  було  прийнято  рішення про відхилення указу Президента, тим  паче  що  ми  прийняли  відповідний  законопроект  у  першому читанні. Ми можемо підготувати його до другого читання і внести на розгляд.  Або ви можете сьогодні не приймати рішення,  тоді  з  19 числа  указ  Президента набере чинності,  і ним буде користуватися Міністерство освіти. Ось і все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте.

     Шановні колеги!  Я з вашого дозволу нагадаю, про що йде мова, оскільки   відповідних  документів  немає,  і  ми,  думаю,  досить об'єктивно, свідомо визначимося. Коротка довідка.

     15 липня цього року  ми  241  голосом  підтримали  в  першому читанні цей законопроект, внесений під указ Президента. За великим рахунком,  у другому читанні його не дуже й треба розглядати, тому що там лише дві статті.  Ось чого вони стосуються.  Законопроектом пропонується  суми  комунального  податку  та  податку  з  реклами спрямувати  на погашення заборгованості з виплати заробітної плати та соціальних  виплат  працівникам  закладів  загальної  середньої освіти на період до повного погашення такої заборгованості.

     Скажіть, будь   ласка,   у   кого   з  нас  підніметься  рука проголосувати проти такого пункту?  В Асадчева  підніметься  рука. Напевно,  він  один  із  небагатьох.  Що тут іще в другому читанні розглядати, яка таблиця треба?

     Сергію Анатолійовичу,  є процедура,  я з вами  погоджуюся.  Я просто   інформую   депутатів,  тому  що  ви  не  дали  необхідних документів.

     Друге. Пропонується брати дещо підвищену плату  за  оренду  в центральних   частинах   міст   і  кошти  від  тієї  оренди  також спрямовувати на погашення заборгованості з соціальних виплат.

     І стаття 3 проекту закону:  "Цей закон набирає чинності  з  1 січня 2000 року".

     Тому я,  шановні  колеги,  пропоную підтримати наше попереднє рішення і прийняти  цей  закон  у  цілому.  Голосуємо.  І  депутат Асадчев уже передумав і голосує "за".

     "За" - 187.

     Хто за  те,  щоб  провести  голосування  в поіменному режимі, прошу визначитися.

     "За" - 145.

     Рішення прийнято.

     Голосування буде йти в поіменному режимі.  Шановні колеги!  Я розумію  представників  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності.  Вони  в  логіці  своїй  певною  мірою  праві.  Сергію Анатолійовичу,  я вас розумію і підтримую. Але зрозумійте і бідних працівників освіти, для яких ці копійки дуже важливі (Шум у залі). Указ не буде діяти. Указ має діяти з 1 січня 2000 року.

     Прошу підтримати   закон   у   цілому   в   другому  читанні. Голосування в поіменному режимі.

     "За" - 214.

     Покажіть, будь ласка, по фракціях.

     Комуністи - 110 із 119 (9 не встигли); НДП - 11 із  13;  Народний рух - 2 з 20 (ну,  шановні колеги з Народного руху...);  "Громада"  -  7  із  8;  соціалісти   -   17   із   23; соціал-демократи  -  13  із 20;  "Батьківщина" - 2 з 19 (щось мене дивує ваше ставлення до цього);  зелені - 0  із  11;  "Відродження регіонів" - 11 із 21; "Незалежні" - 4 з 8; СелПУ - 9 із 10; ПСПУ - усі 13;  Рух - 1 із 11; позафракційні - 2 з 8; "Реформи-Конгрес" - 4 з 13; "Трудова партія" - 8 із 14.

     Шановні колеги,  давайте  ще раз переголосуємо.  Ну дайте хоч якісь копійки на це.  Підтримайте,  будь ласка.  Це  ж  стосується наших дітей і вчителів наших дітей! Голосуємо.

     "За" - 226.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Будь ласка,   Валерію   Михайловичу,  слово  з  мотивів.  Хай покритикує нас.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу  вам сказати, що вчора бюджетний комітет отримав проект бюджету. Я дуже рекомендую  тим,  хто  сьогодні  проголосував  "за"  (Петренку  та іншим), у своїх округах запитати у місцевої влади, скільки реально коштів надходить від комунального податку і від  оренди  навіть  у центральних   частинах   ваших  міст  -  таких,  як  Красний  Луч, Вахрушеве.  І ви дізнаєтесь,  що це дуже мізерні  надходження.  За рахунок цих надходжень погасити заборгованість із заробітної плати неможливо.  А ви зараз своїм голосуванням  дали  можливість  уряду закласти  саме  ці  надходження  на  погашення  заборгованості  із зарплати,  яка ніколи не буде погашена. От що ви зробили. Погашати заборгованість  із  зарплати  треба і за рахунок податку на додану вартість,  і за рахунок  податку  на  прибуток  підприємств  -  за рахунок  великих  джерел  надходжень  до  бюджету.  А вас сьогодні спровокували,  і ви за це проголосували.  Я просто хотів,  щоб  ви знали, за що голосуєте.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  прошу заспокоїтися.  Ми дякуємо  представнику  комітету   за   роз'яснення.   Я   ще   раз підтверджую, у своїх логічних роздумах вони праві. Але є логіка, і є життєва необхідність. Я думаю, ми вчинили абсолютно правильно. Я не бачу тут Івана Степановича,  але хочу процитувати його крилатий вислів:  "Верховна Рада завжди права".  І ми 226 голосами вирішили це питання.

     ----------

     Шановні колеги!  У  нас  залишилося  питання  про  інформацію тимчасової слідчої комісії.  Але голова  слідчої  комісії  депутат Омельченко просить перенести його на наступний тиждень у зв'язку з надходженням до  комісії  додаткових  матеріалів,  які  потребують перевірки.  Після того, як вона буде здійснена, ми заслухаємо таку інформацію.

     Таким чином,  шановні колеги,  за  винятком  одного  питання, розгляд  якого,  я  особливо  наголошую,  зірвано  з вини Кабінету Міністрів,   зокрема   міністра   фінансів,   який   не    виконав розпорядження Президента і не з'явився доповідати його пропозиції, усі питання ми сьогодні розглянули.

     Я дуже дякую вам за плідну співпрацю.  Засідання оголошується закритим.  До  зустрічі  на  засіданні  Погоджувальної  ради об 11 годині.  У вівторок о 10  годині  розпочнеться  чергове  засідання Верховної Ради. На все добре.