ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  г р у д н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку, гості й запрошені! Розпочинаємо засідання Верховної Ради.

     Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 335  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити запити.

     Марамзін Федір  Андрійович  звертається  до  Президента  щодо перегляду  кримінальної  справи стосовно працівників міліції міста Луганська,  які  виявили  факти  порушення  законності  при  здачі металобрухту  в  холдинговій  компанії  "Луганськтепловоз".  Прошу визначитися.

     "За" - 162.

     Про направлення. Прошу підтримати.

     "За" - 158.

     Гуцол Михайло Васильович звертається до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра  України  про  скасування  наказу міністра освіти України про реорганізацію  Чернівецького  факультету  Харківського державного  політехнічного  університету  та  встановлення  ліміту державного замовлення на підготовку кадрів цим факультетом.

     Горбачов Віктор   Сергійович   звертається   до   виконуючого обов'язки  Прем'єр-міністра  України  щодо  відповідності  чинному законодавству Постанови уряду  від  25  листопада  1999  року  про внесення  змін  до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

     Голосуємо.

     "За" - 172.

     Рішення прийнято.

     Народний депутат   Чубатенко   звертається   до   виконуючого обов'язки  міністра  енергетики Плачкова щодо незадовільної роботи НАЕК "Енергоатом".

     Прошу підтримати.

     "За" - 171.

     Рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  інформую про входження народного депутата України  Богатиренка  Анатолія  Андрійовича  до складу депутатської фракції Трудової партії України. З чим ми його і поздоровляємо.

     Шановні колеги!  Учора,  уже  ввечері,  ми  одержали  подання Президента України Леоніда Даниловича Кучми такого змісту:

     "Відповідно до  пункту  12  статті  85 та пункту 9 статті 106 Конституції України прошу Верховну  Раду  України  дати  згоду  на призначення  Ющенка Віктора Андрійовича Прем'єр-міністром України" (Оплески).

     Прохання до народних депутатів,  до керівників фракцій  Ну що ви   аплодуєте?  Хтось  думає,  що  Віктору  Андрійовичу  -  місце Прем'єра,  а комусь  -  місце  голови  Національного  банку?..  Не розумію. Я не знаю, чому аплодують.

     Шановні колеги!  Я  просив  би  керівників  фракцій  подати в Секретаріат Горьовому свої пропозиції,  коли,  в який час,  в який день фракції хотіли б зустрітися з кандидатом.

     Мені сьогодні, на жаль, не випала честь поговорити з Віктором Андрійовичем,  я не знайшов його.  Думаю,  до 12 години я з ним ще переговорю і після перерви поінформую вас.  Але просив би подумати і до 12 години подати пропозиції, щоб ми сьогодні, бо це п'ятниця, склали графік,  уточнили його і десь не пізніше вівторка внесли це питання на розгляд Верховної Ради.

     У нас просто часу обмаль:  треба  і  Прем'єра  призначати,  і бюджет  затверджувати.  Тому  я  просив  би,  щоб  ми,  як кажуть, спресували свої можливості  і  бажання  і  в  цей  визначений  час розглянули  два  такі важливі питання,  як затвердження Прем'єра і затвердження бюджету.

     Проект бюджету  ще  не  подали,  але  ви  пам'ятаєте,  що  на засіданні  Погоджувальної  ради  Мітюков  дав  слово,  що 15 числа проект бюджету буде подано.  Сьогодні я мав розмову  з  Мітюковим. Проект  бюджету  ще  не  готовий.  Була  розмова  і  з  виконуючим обов'язки Прем'єра Валерієм  Павловичем.  Вони  працюють  над  цим документом і, думаю, сьогодні дадуть нам відповідь.

     Надійшло багато  звернень  з пропозицією розпочати роботу без розминки. Хто за дану пропозицію, прошу проголосувати.

     Голосуємо всі.  Без  розминки  розпочати   роботу.   Геннадію Йосиповичу, голосуйте. Народ вимагає.

     "За" - 139.

     Шановні колеги, запишіться, будь ласка. Від фракцій виступали вчора.

     Депутат Кендзьор.  Будь ласка.  За Кендзьором буде  виступати депутат  Головатий.  Ось  подали записки від фракцій.  Запишіться, будь ласка.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Голово! Шановні колеги народні  депутати!  Учора  Конституційний  Суд нашої держави виніс вердикт з приводу тлумачення статті 10 Конституції України.  Як на мене,  то, можливо, і зайве було Конституційному Судові розглядати це питання,  бо стаття 10 Конституції виписана чітко,  зрозуміло і однозначно,  що  державною  мовою в Україні є українська мова.  Та коли є ще й відповідне рішення і тлумачення Конституційного  Суду, то  з  цього  приводу  фракція  Народного  руху  України хотіла би зазначити,  що,  на превеликий жаль, головним порушником статті 10 Конституції  нашої  держави  є Верховна Рада - з трибуни Верховної Ради постійно звучить  недержавна  мова,  і  цьому  великою  мірою сприяє керівництво Верховної Ради.

     Отже, сьогодні фракція Народного руху України,  посилаючись і на статтю 10  Конституції,  і  на  рішення  Конституційного  Суду, категорично   вимагає   від   керівництва   Верховної   Ради,  від головуючого на кожному засіданні Верховної Ради відразу  припиняти виступ  будь-якого народного депутата,  котрий з трибуни Верховної Ради говорить недержавною мовою.

     Ми є свідками того,  що,  на  превеликий  жаль,  і  Олександр Миколайович,  і його перший заступник постійно потурають і навіть, так би мовити,  підтримують ентузіазм людей, які свідомо порушують Конституцію.  Ми розуміємо,  що є багато депутатів,  які просто не володіють  українською  мовою,  отже,   треба   при   Секретаріаті Верховної  Ради організувати курси з вивчення державної мови,  щоб ці депутати потім могли виступати державною мовою.  Якщо вже це їм складно,  на  трибуну  вони повинні виходити з перекладачем,  який дублюватиме їхній виступ українською мовою.

     Якщо такі   порушення   Конституції,   зокрема   статті   10, триватимуть   і   надалі,  фракція  Народного  руху  України  буде категорично  протестувати  і   доступними   засобами   протистояти порушенню статті 10 Конституції України.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Головатий Сергій Петрович. За ним - депутат Діяк.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  222,  м. Київ).  Шановні  народні  депутати!  Шановний Голово!  Ми,  десять народних депутатів України з різних депутатських груп та  фракцій, висуваємо  ініціативу  стосовно  формування  нового уряду.  Десять народних депутатів - це Сергій Головатий ("Незалежні"),  Олександр Єльяшкевич ("Громада"),  Віктор Жердицький (позафракційний),  Ігор Квятковський "Лівий  центр",  Ігор  Коліушко  ("Реформи-Конгрес"), Анатолій     Матвієнко    (позафракційний),    Костянтин    Ситник (позафракційний), Тарас Стецьків ("Реформи-Конгрес"), Дмитро Чобіт (Народний рух України), Віктор Шишкін ("Громада").

     Оцінюючи початок  процесу  формування нового уряду України та зміст інавгураційної промови Президента в частині,  що  стосується "солідарної відповідальності парламенту і уряду",  ми вважаємо, що солідарна відповідальність  парламенту  і  уряду  -  це  необхідна передумова скоординованості дій двох гілок влади.

     Солідарна відповідальність  парламенту  і уряду неможлива без наявності парламентської більшості. Ми підтримуємо ідею формування парламентської більшості.  Більше того,  вважаємо, що вона повинна бути поіменна.  Її поіменний  склад  має  бути  оприлюднений,  щоб виборці знали, хто з депутатів та які політичні сили взяли на себе політичну відповідальність за новий склад уряду  і  програму  його діяльності.

     Для досягнення цієї мети ми пропонуємо:

     по-перше, Верховній   Раді  утворити  поіменну  парламентську більшість;

     по-друге, шляхом консультацій парламентської більшості  дійти згоди стосовно кандидатури на посаду Прем'єр-міністра,  кандидатур на посади  міністрів  та  головних  напрямів  програми  діяльності уряду;

     по-третє, законодавчо    врегулювати   можливість   суміщення статусу  народного  депутата  України  та  членства   в   Кабінеті Міністрів України.

     Ми пропонуємо  Президентові України погодитися з пропозиціями парламентської  більшості  стосовно  кандидатур   Прем'єр-міністра України  та  міністрів  уряду,  офіційно  внести до Верховної Ради погоджену кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра і в такий  спосіб покласти  солідарну  відповідальність на парламентську більшість і новоутворений уряд.

     Президенту України ми пропонуємо погодитися з тим,  що зняття Прем'єрміністра  з посади та відставка уряду можливі тільки в разі згоди парламентської  більшості,  яка  висунула  кандидата  на  цю посаду.  У  разі  висловлення  парламентською  більшістю  недовіри будь-якій посадовій особі в органах центральної виконавчої  влади, призначеній  Президентом,  Президент  мав би звільнити з посади цю особу.

     Ми пропонуємо  Президентові  підписати  Закон   про   Кабінет Міністрів України.

     Кандидату на  посаду  Прем'єрміністра  України  ми пропонуємо шляхом  консультацій  з  парламентською  більшістю   дійти   згоди стосовно поіменного складу Кабінету Міністрів та головних напрямів його діяльності.

     Пропонований нами   порядок   формування   уряду,   який   не суперечить  жодному  положенню  Конституції  України,  вимагає від Президента та Верховної Ради спочатку укласти  політичну  угоду  з цих   питань,  яка  стала  б  політико-правовою  основою  писаного суспільного   договору   стосовно   солідарної    відповідальності парламенту  та  уряду.  У  подальшому правові елементи такої угоди мають бути втілені в законодавстві України,  зокрема в Законі  про Кабінет  Міністрів  України  та  в  Законі  про  статус  народного депутата України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Сергій  Петрович  підняв  абсолютно правильне  питання,  але це питання є предметом Основного Закону - Конституції.  Ви  пам'ятаєте,  ми  вже  підписували  в  1994  році Конституційний  договір.  Що він дав,  той Конституційний договір? Нуль.

     Якщо ми внесемо до Конституції ті поправки,  про  які  сказав Сергій  Петрович,  це  буде  абсолютно правильно.  Давайте в цьому напрямі й працювати.

     Депутат Діяк  Депутат Ромовська. Будь ласка. За нею - депутат Осташ.

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ

 122, Львівська область).  Вельмишановний Голово!  Шановні народні депутати!  На цій  трибуні  я  втретє  з  приводу  дуже  важливого законопроекту   -   про   політичні  партії  в  Україні.  Сьогодні відповідно до порядку денного ми маємо розглядати цей законопроект учетверте в третьому читанні.  Отже,  цей законопроект є предметом розгляду на засіданні Верховної Ради вже увосьме.

     Наша фракція переконана в  тому,  що  латання  законопроекту, який  з  самого  початку не відповідав вимогам,  які ставляться до такого дуже важливого законодавчого акта,  не може  дати  бажаного результату.  Цікаво,  що  цей законопроект уже втретє вноситься на розгляд  саме  в  п'ятницю.  Мені  видається,  що   це   абсолютно неприпустимо.  Цей  законопроект мав би бути предметом дуже й дуже глибокого аналізу.

     Наша фракція переконана в  тому,  що  розгляд  проекту  цього закону   вчетверте  у  третьому  читанні  не  може  дати  бажаного результату. Наша фракція агітує, просить навіть народних депутатів проголосувати   за  внесення  до  сьогоднішнього  порядку  денного питання про зняття з розгляду законопроекту про політичні партії в Україні як неприйнятного.

     Він неприйнятний   тому,   що   суперечить  Конституції.  Він неприйнятний тому,  що не вирішує дуже важливих питань регулювання діяльності  політичних  партій.  Попереднього разу нас підганяли й казали так: "Нам обов'язково треба прийняти цей закон  Так, проект поганий,  але нам треба прийняти закон, тому що насуваються вибори Президента.  Як ми можемо обійтися на виборах Президента без цього закону?" Виявилося, що абсолютно спокійно.

     Тепер знову нам кажуть:  "Ми мусимо прийняти цей закон.  Так, проект поганий,  поняття політичної  партії  нікудишнє.  Так,  він суперечить Конституції. Але Рада Європи від нас вимагає."

     Я так   наполягаю   на   цьому,   бо  ще  минулого  року  був опрацьований новий,  інший законопроект,  який не лише  відповідає вимогам  законодавчої  техніки,  а  й  пропонує врегулювання всієї сфери  діяльності  політичної  партії.  Ясна  річ,  він   не   був зареєстрований, - він не міг бути зареєстрований.

     Тому я  прошу  народних  депутатів,  я дуже прошу керівництво Верховної Ради звернути увагу на те,  що цей законопроект  поспіху не  допускає.  Я  вважаю,  що  нам  треба  прийняти  постанову про відхилення цього законопроекту як неприйнятного.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Осташ. Будь ласка. За ним - Олексій Марченко.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська область).  Високошановні колеги!  Ось уже два  дні підряд  ми стаємо свідками цинічного викручування рук у парламенті шляхом грубого порушення Регламенту,  шляхом політичного  шантажу. Через те, звичайно, страждають передусім наші виборці. І дивно, що ліві фракції не голосують,  коли  вирішуються  питання  пенсійного забезпечення,  межі малозабезпеченості, соціального страхування чи зайнятості населення.

     Указ про невідкладні  заходи  щодо  прискорення  реформування аграрного  сектора  економіки,  який підписав Президент,  викликав бурю емоцій у противників приватизації землі, хоча, на мій погляд, так і не завдав остаточного удару по тих, хто живе ілюзіями, що на землі можна ефективно господарювати, не зробивши землю товаром.

     Партія "Реформи і порядок"  переконана,  що  лише  повноцінна приватизація землі,  у тому числі й угідь,  але з чітким контролем за використанням цієї землі,  та перетворення землі на товар дасть можливість здійснювати довгострокове планування розвитку аграрного сектора  в   Україні.   Сільськогосподарські   виробники   зможуть отримувати  достойні  кредити  під заклад землі,  і,  врешті-решт, будуть  припинені  розмови  про  те,  чи  є   сьогоднішні   голови колгоспів,  радгоспів феодалами, оскільки реальні власники землі - ті,  хто працює на землі,  - самостійно прийматимуть  рішення  про створення   фермерських   господарств,  про  об'єднання  асоціацій фермерів або про утворення сільськогосподарських кооперативів.

     Усі загрози  стосовно  спекуляції   землею,   продажу   землі іноземцям  так  чи  інакше були зупинені ще в 1994 році,  коли був прийнятий указ про приватизацію  земельних  присадибних  і  дачних ділянок,  автором  якого  є  тодішній віце-прем'єр-міністр України Віктор Пинзеник.

     П'ятирічна практика після прийняття цього указу  лише  зайвий раз  підтвердила,  що  всі,  хто  лякав  нас  загрозою  розпродажу української землі,  використовували ці тези лише з  однією  метою: зберегти  своє  неподільне  панування  на  землі і не допустити до землі селян і тих,  хто обробляє цю землю,  як реальних власників. Але  ми сподіваємося,  що ліві фракції,  і комуністи в тому числі, підтримають нарешті ленінський лозунг:  "Землю  -  селянам,  а  не баронам", навіть якщо ці барони червоні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ну  кому  прийшла  в  голову  така  нерозумна думка - називати людей баронами. Якщо це в Молдавії, то там, можливо, так. Ви ж ніколи не працювали в селі,  навіщо людей обзиваєте.  Людина, яка там працювала,  знає толк у цьому.  А просто так -  почув,  як хтось сказав,  виходить на трибуну і повторює...  Я хотів би,  щоб хтось спробував тим "бароном" побути (ми  таку  можливість  можемо надати),  я  подивився  б  на  нього  в  ролі цього "барона".  Там вставати потрібно о 4 годині,  лягати - о  12-й,  і  щоденно,  без вихідних.

     Марченко Олексій. Будь ласка. За ним - депутат Штепа.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область). "Відродження регіонів". Дякую. Шановні колеги! Ось уже другий тиждень у нашій державі триває дискусія  з  приводу Указу  Президента  України про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.  Політики різних  мастей один  поперед  одного  намагаються  чим голосніше заявити про свої глибокі знання проблем села,  земельних відносин, розуміння змісту реформ, запропонованих президентським указом.

     І сьогоднішня парламентська криза,  відмова частини депутатів лівих фракцій брати участь у роботі Верховної Ради,  змусила  мене та   моїх  колег  із  депутатської  групи  "Відродження  регіонів" оголосити заяву з цього приводу.

     На відміну від  багатьох  тих,  хто  сьогодні  блокує  роботу сесії,  ми  не  брали участі в розробці проекту Земельного кодексу України, який задекларував право громадян мати власність на землю, і не мали безпосереднього відношення до прийняття Конституції, яка зафіксувала  цю  норму.  Але  як  практики  ми  цілком   поділяємо пропозиції  і  позиції  Президента,  що  ефективність використання землі зростає лише за умови,  коли на ній з'являється  господар  - конкретний  власник  чи  орендар.  Причому  разом  зі мною в цьому переконані  не  тільки  працівники   чотирьох   колишніх   КСП   в Черкаському  районі,  реформованих ще два роки тому в товариства з обмеженою  відповідальністю.  За  два  роки  там   зросли   обсяги виробництва,  виплачують  заробітну  плату,  сплачують  податки  й орендну плату,  одержують хоч і невеликі,  але ж прибутки.  За  їх прикладом  навіть  без  указу Президента сьогодні підготувалися до реформування ще чотири господарства.

     У цьому  також  переконані  й   члени   первинної   партійної організації  комуністів  села  Мошни,  де  під  час  передвиборної кампанії побував Петро Миколайович Симоненко.  На  чолі  зі  своїм місцевим  ватажком  вони  ще  минулого  року віддали свої паї (300 гектарів землі) місцевому фермеру, забравши їх із КСП. А сьогодні, вважаючи,  що  в  них  є  ще  й майнові паї,  ставлять питання про передачу цьому фермеру бригадної тваринницької ферми.

     На всій території  України  в  цьому  переконані  й  ті,  хто бачить,  як  бригади  безробітних  жителів  міст  або  ж так звані корейці на умовах оренди землі з високою продуктивністю  вирощують овочі, цибулю, буряки, баштанні й інші культури. Правда, не завжди зрозуміло, кому в цьому випадку платиться орендна плата.

     Хотів би нагадати Олександру Миколайовичу,  як після одної  з поїздок  на  Черкащину  він  із захопленням ділився враженнями від роботи  колективу  в  селі  Мар'янівка  Лисянського   району,   де "Черкаська  продовольча  компанія",  орендуючи землю й свиноферму, вирощує чудових свиней.  Відомо Олександру Миколайовичу і про  те, що  черкаський  "Маїс" сьогодні орендує 300 тисяч гектарів землі і на весну матиме ще більше.

     Від імені  депутатської  групи   "Відродження   регіонів"   я закликаю   сьогодні  заради  наших  виборців  надати  право  людям визначитись і вибрати той шлях, який їм потрібен, як визначилися в Мошнах,  як  визначилися в Мар'янівці.  Я закликаю до злагодженої, конструктивної роботи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Не  треба   один   одного закликати.  Подивіться,  будь ласка, статті 13 і 14 Конституції (я вам можу їх зачитати).

     Усі земельні  питання  врегульовуються   лише   законом,   не указами.  Якби  під  цей  указ  надійшов проект закону,  ми б його розглядали.  Ну прочитайте,  будь ласка,  Олексію.  Не робіть  цих заяв,  і  ви зрозумієте,  що Черкаська область продавала державі в минулому більше  хліба,  ніж  сьогодні  збирає  в  цілому.  Більше продавала  державі,  ніж  збирає  сьогодні  по  валу.  До  чого ви закликаєте?

     Слово надається депутату Штепі.  Будь ласка. За нею - депутат Альохін.

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   КПУ). Автономная  Республика  Крым.   Фракция   коммунистов.   Уважаемый Александр  Николаевич!  Уважаемые депутаты!  У всех у вас в памяти 1994-1998 годы,  когда в Крыму  нагнеталось  противостояние  между Симферополем  и  Киевом,  когда  творился  политический беспредел. После мартовских выборов 1998 года был сформирован новый Верховный Совет  Крыма,  который  возглавил  Леонид  Грач,  первый секретарь республиканского комитета партии.  На смену политическим интригам, противостоянию   с  Киевом  в  Крым  наконец  пришла  политическая стабильность.

     Благодаря настойчивости,  здравому прагматизму Леонида  Грача за короткий срок была принята Конституция Крыма, был положен конец бандитскому   беспределу,   когда   крымчане   были    свидетелями практически   ежедневных  кровавых  разборок  между  криминальными группами.  Наметились положительные  сдвиги  в  экономике.  Начата работа по наведению порядка в вопросах приватизации.  Заключен ряд соглашений с Белоруссией в интересах Крыма.  На  территории  Крыма были  проведены  международные  саммиты,  что  свидетельствовало о доверии к Крыму со стороны международной  общественности.  За  эту работу,   за   свою   позицию  Грач  был  награжден  международной престижной наградой "Хрустальный глобус".

     Однако такая  позиция   порядка,   прагматизма   сегодня   не удовлетворяет ни представителя Президента в Крыму, ни председателя правительства  Куницина.  Это  они  стали  источником  и  причиной дестабилизации  в  Крыму  и  искусственного  противостояния  между исполнительной властью и Верховным Советом Крыма.

     Сегодня я обращаюсь к вам, уважаемый Леонид Данилович! Вы как Президент,   как   гарант   Конституции   должны  остановить  этот беспредел,  если ваши заверения  о  том,  что  вы  хотите  строить правовое  государство действительно искренни.  И вы должны сегодня сказать "нет" и позиции Куницина, и позиции вашего представителя в Крыму.   Если  же  вы  этого  не  сделаете,  мы,  крымчане,  будем расценивать это как расправу за результаты выборов в Крыму  и  как то,  что  вам  безразлично,  будет  ли в Крыму спокойно,  будет ли уверенность в нормальной жизни.

     И тогда  вы,  господин   Президент,   будете   нести   личную ответственность  за  все  последствия,  которые  повлечет за собой политический переворот в Крыму,  означающий возврат  в  преступный экономический и политический беспредел, который царил здесь с 1994 по 1998 год.

     Спасибо за внимание (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Альохіну,  "Батьківщина". Будь ласка. За ним - депутат Мазур.

     АЛЬОХІН В.І.   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий   округ   39,   Дніпропетровська    область).    Фракція "Батьківщина".   Шановна   президіє!  Шановні  колеги,  запрошені! Декілька днів у цьому залі  відбувається  певне  протистояння  при прийнятті  законів.  І  сьогоднішня  черга  денна  майже  повністю збігається із вчорашньою.

     На чому  базується  це  протистояння?  Був  підписаний   Указ Президента  про  невідкладні  заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.  Справді, аграрний сектор дає близько 40  відсотків  валової  продукції  держави  і  може давати більше. Нехтувати недоліками розвитку цієї галузі не можна.

     Сільське господарство  розвивається  на  базі   законів   про колективне   сільськогосподарське   підприємство,  про  фермерське господарство,  про оренду землі,  про  пріоритетність  соціального розвитку      села,     про     кооперацію,     про     фіксований сільськогосподарський податок і на безлічі підзаконних актів. Указ концентрує  і об'єднує в собі частки цих законів і встановлює лише строк виконання - квітень 2000 року.

     Що пропонує Президент в указі?

     Ці реформи вже діють у більшості господарств кожного району в областях,  приклади є в кожному окрузі, які представляють присутні тут депутати.  Є приклади і позитивні,  і в той же час  негативні. Хто проти того, щоб більшість цих пунктів були виконані?

     Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Якщо  й сьогодні  ми  будемо  голосувати  пропозицію  про  внесення  цього питання до порядку денного, ми не прийдемо до спільного знаменника і не ухвалимо  спільного  рішення.  Попереду  в  нас  дуже  багато проблем,  які необхідно вирішувати,  - і в економічному плані,  і, звичайно, у законодавчому.

     Шановний Олександре   Миколайовичу!   Фракція   "Батьківщина" рекомендує  (і  наполягає)  не  ставити  сьогодні  це  питання  на голосування,  а винести його в зал на  парламентські  слухання  із запрошенням представників регіонів, фахівців, щоб обговорити і вже на початку січня прийняти певне рішення.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Мазур. За нею - депутат Довгань.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Луганская область, фракция ПСПУ. Как представитель русскоязычного   Донбасса   хочу   выразить   протест   по  поводу антиконституционного  решения   Конституционного   Суда   Украины, ведущего к обострению языковой проблемы.

     На Донбассе  создается  взрывоопасная ситуация экономической, социальной дискриминации,  закрываются шахты,  плавятся на  металл заводы,  не  выделяются  средства  на  решение социальных проблем, готовятся законы по ограничению прав граждан.

     Сегодня в очередной раз хотят  протолкнуть  Закон  о  допуске подразделений,  вооруженных  сил  других  государств на территорию Украины.  На Луганском станкостроительном  заводе  льют  боевые  и пластиковые  патроны.  То  есть Президент и его окружение тотально готовятся к уничтожению собственного народа.

     Напомню, что в Югославии была отработана подобная  модель,  и там  против югославских граждан были применены не только пули.  На их головы сыпались натовские бомбы.

     В это время творится беспредел  и  в  исполнительных  органах власти,  которые  занимаются  шахтерской  проблемой.  В частности, генеральный  директор  УДКР  Семенов  из  Донецка,  отвечающий  за реструктуризацию предприятий угольной промышленности, не только не отвечает на запросы  народных  депутатов,  но  и  высказывается  в оскорбительной форме,  что народных депутатов много на Донбассе, а таких, как он, делящих государственные деньги, единицы.

     Вчера тоже был очередной инцидент с депутатом Славой Стецько, которая вызывала по этому поводу все министерство.  Он тоже дал ей ответ в оскорбительной форме.

     Замечу, что "выбивать" деньги у горе-чиновников  для  решения неотложных социальных вопросов,  возникающих в горняцких поселках, которые прилегают к закрывающимся шахтам, не является обязанностью депутатов.  Эти  деньги предусмотрены в проектах ликвидации шахт и поэтому должны быть направлены на  ремонт  школ,  котелен,  систем водоснабжения,  поселковых,  городских больниц, телефонизацию и на создание новых рабочих мест.

     По всем  этим  вопросам  было  отказано   городским   головам Антрацита,   Стаханова,   Брянки,  Кировска  и  других  поссоветов Луганской области.  До каких пор  мы,  депутаты,  будем  выполнять работу   за   подобных  Семеновых  и  его  руководителей,  которые рекомендуют ему,  опять же в наглой форме,  выбрасывать  обращения депутатов в мусорную корзину?!

     Уважаемый Александр Николаевич!  Необходимо дать протокольное поручение комитету,  который  занимается  вопросами  законности  и правопорядка,    разобраться   с   подобными   Семеновыми   и   их руководителями и дать поручение Счетной палате  провести  проверку компании УДКР - куда же идут финансовые средства,  предназначенные для социальных  нужд  и  создания  рабочих  мест  на  Донбассе?  И рекомендовать   Кабинету   Министров   отстранять   от  занимаемых должностей руководителей, не исполняющих законы Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довгань.  За ним - депутат Павловський. І завершуємо.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Обговорення указу Президента і у Верховній Раді, і в  країні  відбувається дещо в іншому плані.  А головна проблема в тому,  що цей указ виданий із грубими  порушеннями  Конституції  і законів України.

     І коли  ми  ведемо  мову  про  те,  що  в  нас з'явився новий Президент,  що ми будуємо демократичну державу і таке інше,  ми  ж повинні дивитися,  які документи видає цей "новий" Президент. Якщо ми будемо будувати державу на підписах, які робляться кров'ю, тоді цей указ нормальний.

     От наші   депутати   виступають  -  Марченко  з  Черкас  -  і розповідають,  які  вони  дива  творять  у   Черкаській   області, вирощуючи  високі  врожаї.  У  цьому  указі немає мови про те,  як підняти ефективність сільськогосподарського  виробництва.  Про  це там не йдеться.  Просто Президенту треба показати,  що після п'яти років,  за які він знищив сільськогосподарську галузь,  він рішуче настроєний на те, щоб провести реформи.

     Що ці  реформи  дають,  -  відповіді  в  цьому  указі  немає. Президент їхав в Америку  звітувати  перед  американським  урядом, тому  йому  потрібен  був  цей указ.  Він їздив туди,  щоб просити гроші.  Грошей під їхнє чесне слово вже не дають,  тому що  чесних людей  в  уряді і в оточенні Президента немає,  і вирішили зробити такий фінт - сказати,  що ми можемо розрахуватися з  ними  землею. Але  американці  розуміють,  що  укази  Президента - це не закони, ніхто під ці його папірці не даватиме грошей.

     Тому це питання має бути розглянуте  у  Верховній  Раді,  для того  щоб  Верховна  Рада  як  орган,  де  сидять люди із здоровим глуздом (а сьогодні не відчувається, що в нас є ще якась структура із  вищих  державних  інституцій,  де  можуть  розмовляти з людьми нормальною мовою),  сказала, що те, що роблять у Черкасах і про що казав  черкаський  Марченко,  повинне  робитися за законом.  Ми не проти того,  щоб реформування там ішло так,  як про це розказують. Та  якщо  реформи  на  селі  будуть  провадитися  за  указами,  то сільськогосподарським виробництвом і  реалізацією  цієї  продукції керуватимуть  "пахани",  а  вся  соціальна  сфера (школи,  будинки культури,  дитсадки і таке інше) буде залишена напризволяще,  тому що   державні   адміністрації  в  нас  абсолютно  неспроможні,  як неспроможна сьогодні вся виконавча влада в Україні.

     Я ще раз закликаю вас не ламати списів над  тим,  хто  більше знає  проблеми  агропромислового  комплексу,  тим більше земельні. Давайте спокійно сядемо й розберемося.  Сьогодні в  нас  п'ятниця. Якщо,   може,  ми  не  зовсім  готові,  то  у  вівторок  направити представників від фракцій у комітет,  взяти цей указ,  по  пунктах його  розглянути  й  визначити,  забезпечує  він  якийсь  вихід із ситуації чи ні. Ми прочитали його дуже уважно й кажемо, що ніякого виходу з кризи для сільського господарства цей указ не передбачає. Більше того,  він вносить таку плутанину в економічні відносини  в агропромисловому комплексі,  що весною не те що,  скажімо, не буде кому сіяти, а не буде кому сказати, що немає чим сіяти.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат  Павловський.   Одна   хвилина.   І Мусієнко Іван Михайлович - з місця.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  "Громада".  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Я  хотів би привернути вашу увагу до того,  що робиться у світі, особливо в розвинених країнах, у сфері земельних відносин.

     Сільське господарство  без  дотацій  може  вижити  тільки   в тропічному  поясі.  У  розвинених  країнах  сільське  господарство завжди дотується за  різними  напрямами,  методами.  Наприклад,  у Сполучених  Штатах Америки фермер дотується за вісьмома напрямами, у Європейському  Союзі  -  за  дванадцятьма.  Нам  же  Міжнародний валютний   фонд  нав'язав  ідеологію:  ніякої  дотації  сільському господарству.  Тому незалежно від того,  яка форма власності, наше сільське господарство за нинішніх умов у принципі не може вижити.

     Ми повинні  розглянути в цілому весь комплекс цих проблем,  а указ Президента - це привід,  щоб серйозно підійти  до  того  і  в стратегічному  плані розглянути всю сукупність проблем,  які треба вирішити,  щоб наше сільське господарство вижило і ми скористалися тим,  що  нам  Бог  подарував  -  40  відсотками  світових запасів чорноземів.

     У процесі цієї розмови ми повинні виробити засади відродження агропромислового комплексу,  затвердити Верховною Радою, щоб ніхто

- ні Міжнародний валютний фонд, ні хтось інший - не міг втручатися у стратегію відродження сільського господарства в Україні.

     Тому фракція  "Громада"  дійшла  висновку,  що це питання нам треба розглядати, але комплексно, щоб знайти стратегічне вирішення цієї проблеми, дивлячись уперед.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Іван Михайлович Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  шановний Олександре  Миколайовичу.  У  кількох  виступах сьогодні звучала тема української мови. У зв'язку з цим я хотів би сказати таке.  Ще тоді,  коли Народний рух  справді  мав  підстави претендувати  на те,  що він національно-патріотичний рух,  основу якого складала інтелігенція,  один із  шановних  провідників  того руху  Мирослав Попович сказав:  "Я не можу читати книжку чи газету тільки тому, що вона написана українською мовою".

     До тих пір, поки такі люди, як шановні Кендзьор, Танюк будуть претендувати   на   те,   щоб   займатися   цією  святою  справою, представляти українство,  у нас і ті, хто розмовляють українською, будуть  відмовлятися  від  того.  Я  дуже  прошу,  хай цією святою справою займаються  справжні  представники  інтелігенції  -  Петро Петрович  Толочко,  Костянтин  Меркурійович  Ситник,  Борис  Ілліч Олійник.  А ми  будемо  займатися  тим,  чим  у  силу  внутрішньої культури і в силу розуміння варто займатися.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ми  дамо доручення з усіх питань, які порушили народні депутати, висловлюючи свої пропозиції і заяви.

     Народний депутат   Ромовська   внесла   пропозицію   прийняти постанову про неприйнятність проекту Закону про політичні партії в Україні. Я думаю, коли ми дійдемо до цього питання (ми його будемо розглядати), то вашу пропозицію врахуємо.

     Щодо пропозицій Марченка Олексія та інших народних  депутатів про  ставлення  до  Указу  Президента  про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.  Це  питання не  спірне,  воно чітко врегульоване Конституцією:  законом і лише законом, а не указами, можна регулювати земельні відносини в нашій державі.  Якщо  такий  указ  є,  під  нього треба було підготувати проект закону,  і ми його розглянули б.  Але,  мабуть, поспішність тих,  хто  готував  указ,  і  тих,  хто підписував,  не дала такої можливості і посіяла смуту в нашому суспільстві. А такі примітивні приклади,   які   наводилися   Марченком  Олексієм  і  іншими,  не характерні для наших виробничих відносин.  Ви  плутаєте  грішне  з праведним.

     І я просив би вас, шановні колеги: давайте до землі ставитися не просто як до орної землі.  Це - наша територія,  це  -  наша Батьківщина,  і давайте не плазувати перед Міжнародним  валютним  фондом   чи   перед   іншими   міжнародними структурами.  Вони вже розрахували,  що в промисловості немає чого брати, немає чого приватизовувати. Лишилася ще земля.

     Депутат Павловський говорив про 40 процентів чорноземів.  Ми маємо 27 процентів чорноземів, але не тих,  які містили від 2,8 до 4,2  процента  гумусу.  Протягом  цих десяти років ми втратили 0,5 - 0,8 процента, при тому що 1 процент гумусу  додається  за  100  років  при  інтенсивному  використанні грунту.

     Тому я  думаю,  що писали указ,  диктували його ті,  чиї діти навчаються за кордоном.  Про цю землю,  про Україну вони абсолютно не турбуються. Тому я цілком підтримую тих, хто вносить пропозицію підійти до цього питання комплексно. Це дуже правильно. Розглядати треба  не просто питання про землю,  а питання про агропромисловий комплекс як галузь, що забезпечує продовольчу безпеку держави.

     Учора в репліці я зауважив,  що Україна на даному етапі  буде приростати   економічно   агропромисловим   комплексом,   якщо  ми напрацюємо оборотні кошти,  якщо забезпечимо збільшення експортної продукції.  Вона  буде  поза  конкуренцією в Європі,  бо за якістю продукція нашого сільського  господарства  йде  поза  конкурсом  у країнах Євросоюзу,  де грунти перенасичені і фосфором, і калієм, і важкими металами.  У нас цього поки що немає з різних причин, тому давайте цим дорожити, і давайте на це зважувати.

     Я просив би, шановні колеги, щоб ми сьогодні проголосували за внесення цього питання до порядку денного.  Давайте визначимося  з датою.  Розглядати лише указ, можливо, вузькувато. Якщо розглядати комплексно  питання  про  розвиток  агропромислового  комплексу  і звернення  про відкликання указу - це інша річ.  Якщо погодитися з учорашньою пропозицією депутата Асадчева і провести  парламентські слухання  й  запросити  на  них  представників усіх областей,  то, безперечно,  для цього потрібен час.  Який - можна визначити. Десь на  січень,  не  раніше,  призначити ці слухання й підготуватися з усією відповідальністю.

     Я поставлю на голосування пропозиції,  але треба,  щоб це  не вплинуло на ефективність роботи парламенту.

     І останнє  питання,  яке  піднімалося.  Депутат  Мазур внесла пропозицію  щодо  протокольного  доручення.  Ми  таке  протокольне доручення дамо профільному комітету і потім поінформуємо.

     Тлумачення Конституційного  Суду щодо української мови ми під сумнів не ставимо,  воно справедливе. Між іншим, шановні колеги, у нас при Верховній Раді працюють курси з вивчення української мови, вже не перший  рік.  Хто  бажає,  будь  ласка,  подайте  заявку  в Секретаріат,  і йдіть на ці курси.  Туди спеціалісти запрошуються. Будь ласка, навчайтеся.

     ------------

     А тепер приступаємо до розгляду  питань  порядку  денного.  Я просив  би,  шановні  колеги,  визначитися з першого питання - про внесення до порядку денного питання про  Указ  Президента  України від  3  грудня  1999  року про невідкладні заходи щодо прискорення реформування  агропромислового  сектора  економіки  на   наступний вівторок...   На  середу?  На  середу,  будь  ласка.  Щоб  встигли підготуватися. Прошу підтримати. Ставлю на голосування. На середу, тобто на 22 грудня. Голосуємо.

     "За" - 188.

     Голосуємо. На 22 грудня. Будь ласка, голосуйте, бо діти й так при свічках навчаються в школах, а так ще й без хліба сидітимуть.

     "За" - 198.

     Депутат Марченко. За ним - депутат Тищенко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на  то,  что  Народный  рух  Украины опять обманул нас. Когда они предлагали рассмотреть этот вопрос на следующий  день  или  через  день,  казалось,  это  конструктивное предложение.  Депутаты,  и  наша фракция в том числе,  согласились рассмотреть этот вопрос в среду.  Но выходит,  что Народный рух  и этого решения не выполняет, то есть обман продолжается.

     Я думаю,  все депутаты,  как и сам Президент,  понимают,  что указ  издан  с  грубейшим  нарушением  Конституции,   потому   что Президент превысил свои полномочия.

     Александр Николаевич! Я думаю, что после вчерашнего заявления Президента о том, что депутаты от большинства кровью подписались в состав этого большинства,  период адаптации прошел, раны зажили. И поэтому  отныне  большинство  -  оно  и   только   оно   -   несет ответственность за работу Верховного Совета.

     Я просил бы,  Александр Николаевич,  чтобы наш уже постоянный комментатор на  УТ-1  Виктор  Медведчук  обяснил,  что  не  левые фракции срывают сессию, а президентское большинство, потому что не позволяет рассмотреть грубейшее нарушение закона, которое творится Президентом и депутатами от большинства.

     Виктор Владимирович,  прошу  дать  комментарий именно в таком русле.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Тищенко. За ним - депутат Семенюк. І будемо голосувати.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Спасибі.  Фракція  комуністів.  Я хотів би звернути увагу всіх правих фракцій на ту проблему,  яку поставив  Президент своїм указом.

     Цитую Конституцію України. Стаття 14: "Земля є основним національним багатством,  що  перебуває  під особливою    охороною    держави.   Право   власності   на   землю гарантується...  і реалізується... виключно відповідно до закону". Це говориться в Конституції.

     Далі. Стаття 24: "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом".

     І стаття  68:  "Кожен  зобов'язаний  неухильно  додержуватися Конституції України та законів України...".

     Президент своїм указом поставив себе над Конституцією,  тобто він вважає, що він може порушувати Конституцію.

     Виходячи з цього я роблю заяву,  що я також,  як і Президент, беру   зобов'язання  не  виконувати  статтю  Конституції  стосовно державної мови. І надалі буду говорити російською мовою.

     Ви розумієте,  до чого це може привести, який буде прецедент? Задумайтеся над цим.

     Тому пропоную  проголосувати  за  внесення  цього  питання до порядку денного.

     ГОЛОВА. Депутат  Семенюк.  Будь  ласка.  За  нею  -   депутат Федорин.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні   депутати!   Якщо  ми  справді  законодавці,  то  повинні контролювати виконання законів України.  Відповідно  до  статті  8 Закону  про комітети Верховної Ради України ми подали від комітету пропозиції щодо дії указу Президента в плані виконання  земельного законодавства,  зокрема Закону про оренду землі (ми повинні з вами контролювати,  як  він  виконується),   Закону   про   особливості приватизації,  законів про колективне господарство, про фермерське господарство.

     Тому я прошу шановних колег,  особливо з правої  сторони  (ви також стоїте на принципах законності),  давайте в порядку контролю за  виконанням  законів  України  і  в  контексті   їх   виконання розглянемо  дію указу Президента і законність його прийняття.  Тим більше що ви пропонували розглянути на тому тижні.  Час уже минув, фракції  змогли  підготуватися,  тож  давайте в середу спокійно це розглянемо.

     Я вас  дуже   прошу,   давайте   проголосуємо   і   з'ясуємо, врешті-решт,  чи  ми  живемо  за правилами законів,  чи,  справді, живемо за бандитськими законами.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Федорин. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановна президіє! Шановні народні депутати!  Я впевнений, що ми всі - комуністи, соціалісти, рухівці вболіваємо  за  найбільше  багатство  українського  народу  - нашу землю. І указ Президента, який видано, дав надію багатьом селянам.

     Я був у себе на батьківщині в Рівненській області і  побачив, наскільки там зацікавлені в реформуванні відносин на землі.  Але я чудово розумію,  що тут можливі і зловживання,  зокрема,  олігархи можуть захопити значну частину землі, яка буде простоювати.

     Тому я  думаю,  що  керівники  фракцій повинні домовитися про внесення цього питання до порядку  денного,  але  в  пакеті  таких питань:  про  підвищення  ціни  за землю,  про підвищення орендної плати за землю,  плати за землю  в  Державний  бюджет,  щоб  земля оптимально  використовувалася.  Також  передбачити інші заходи.  І якщо це буде погоджено керівниками фракцій,  тоді можна вносити це питання  до  порядку  денного.  А  до  того фракція Народного руху України не буде це підтримувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Будемо голосувати.  Я  ще  раз  хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що йдеться про внесення питання до порядку денного.  Будемо розглядати і разом приймати рішення. Ми ж не ведемо зараз мову про те, так чи не так. Внесемо, розглянемо, а потім приймемо виважене рішення.

     Проте я хотів би сказати, що система власності ніякого впливу на  продуктивність,  на  віддачу землі не має.  У цьому залі ніхто мені не доведе протилежного. Лише начотчики, які не розуміються на цьому,  можуть  стверджувати,  що  комбайн  чи технологія в тій чи іншій  державі  з  урахуванням  біокліматичних  умов  впливає   на продуктивність залежно від політичної влади чи власності на землю. Це помилка величезна! Це величезна помилка, яку ви осмисліть.

     І коли в середу ми будемо розглядати це питання,  я хотів би, щоб ми провели дискусію. І ви зрозумієте, що ви не маєте рації.

     Я прошу  внести  це  питання  до  порядку  денного на середу. Підтримайте,  будь ласка.  А ваша думка буде  врахована,  коли  ми будемо  розглядати  його.  Михайле  Васильовичу,  я вам тоді надам слово.  Ви  висловите  свою  думку,  внесете   проект   постанови, врешті-решт,   чи   пропозицію   до  проекту  постанови.  Це  буде враховано.

     Я прошу підтримати: внести дане питання до розгляду на середу 22 грудня. Голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 214.

     Голосуємо.

     "За" - 206.

     Та навіщо  поіменно?  Шановні колеги!  Я прошу,  підтримайте. Давайте розглянемо це питання, всі думки будуть враховані.

     Будь ласка,  голосуємо. Про внесення цього питання до порядку денного на 22 грудня.  І підготуйте,  будь ласка, свої пропозиції, підготуйте проекти постанов з даного питання.

     "За" - 213.

     Депутат Стоян. Будь ласка.

     СТОЯН О.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України.  Шановні народні  депутати!  Два  дні  тому  відбувся пленум профспілок АПК України (членів профспілок АПК - 5 мільйонів), і мене уповноважили передати депутатам прохання обов'язково розглянути це питання,  бо в цьому указі є дуже багато порушень.  Тому від  імені  профспілок АПК я прошу внести це питання до порядку денного.

     Якщо це   питання  не  буде  внесено  на  розгляд,  я  прошу, Олександре   Миколайовичу,   поставити   на   голосування    другу пропозицію:  провести  з  цього  питання  парламентські  слухання, запросити на них спеціалістів,  науковців, представників села, щоб вони висловили свої думки.

     Але спочатку  від  імені  профспілок  я  пропоную  внести  це питання до порядку денного.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Александровська.  За нею -  депутат Черняк.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов,  город Харьков.  Уважаемые коллеги!  Я призываю  всех  проголосовать за внесение этого вопроса в повестку дня,  хотя бы исходя из такой элементарной нормы,  что  существуют вопросы, которые мы просто обязаны обсуждать.

     Я не хочу сейчас давать оценку ни указу Президента,  ни самой постановке вопроса,  который вносится в зал.  Но это вопрос  очень серьезный, и наши избиратели требуют, чтобы мы его обсудили. Какое будет обсуждение,  какое решение мы  примем,  какие  точки  зрения будут  высказаны  - это право каждого депутата изложить свою точку зрения.  Мы уже дебатируем по этому вопросу, практически мы сейчас его обсуждаем.

     Я предлагаю проголосовать о внесении этого вопроса в повестку дня и дать возможность высказаться всем,  кто считает  необходимым дать  оценку  указу или высказаться по проблемам земли,  по другим проблемам, связанным с этим указом.

     Поэтому я прошу вас соблюсти регламентную норму и внести этот вопрос в повестку дня.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Черняк. Будь ласка. За ним - депутат Довгань. І будемо голосувати.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні народні депутати! Наша фракція вважає, що питання про землю є дуже важливим,  дуже  актуальним  і дуже болісним питанням для України. Справді,  ми  маємо  28  відсотків  чорноземів,  що  є  у   світі. Ефективність  використання нашого головного багатства дуже низька. Ми розуміємо  тих  депутатів,  які  вболівають  за  долю  землі  в Україні, ми також з розумінням ставимося до указу Президента, тому що це спроба дати поштовх реформам в Україні.

     Останніми роками  і  земельна  реформа,  і  аграрна   реформа фактично  буксують,  і  Президент  намагається дати їм поштовх.  У цьому указі, мабуть, справді не все збалансовано, це правда, треба обговорити його.

     Але наша  фракція  пропонує  спочатку  провести парламентські слухання. Зібрати фахівців, зібрати депутатів і зробити відповідні висновки,   а  потім  уже  обговорити  це  питання  на  пленарному засіданні Верховної Ради.

     І останнє. Основне питання в Україні

- земельне  питання.  Суть  його  полягає в тому,  хто кого раніше зажене в землю: реформатори антиреформаторів чи навпаки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Довгань Сергій Васильович.

     ДОВГАНЬ С.В.  Фракція Селянської партії.  Шановні колеги!  Ми вже  дійшли  висновку,  що  це  питання  для всіх фракцій важливе. Сьогодні  тут  немає  ніякої   ідеологічної   проблеми.   Проблема державна, і її треба вирішувати подержавному.

     Я пропоную створити сьогодні комісію (чи погоджувальну, чи як завгодно назвати  її)  за  участю  представників  усіх  фракцій  і підготувати  це  питання  на  середу.  У середу ми можемо прийняти рішення про  парламентські  слухання,  щоб  обговорити  комплексну програму  реформування  земельних відносин в Україні.  Адже з 1992 року,  коли був прийнятий Земельний кодекс (а  там  було  записано дуже  багато  недоречностей,  про  це  зараз немає часу говорити), розпочався цей безлад у земельних відносинах.

     Тому я пропоную підтримати створення  комісії,  яка  могла  б вийти на середу із серйозними висновками.  І ми з вами, тільки ми, можемо розробити програму реформування.  Ми бачимо,  що люди,  які пишуть укази, дуже далекі від цієї проблеми.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Ви бачите, ми сходимося на розумінні одного:  що Україна не хутірська держава,  Україна -  це велика  держава з великим,  масштабним агропромисловим комплексом. Сьогодні нас штовхають до хуторянства, до відступу від технологій, від наукового обгрунтування ведення землеробства.

     Давайте не піддаватися цьому примітивізму,  бо, повірте мені, ті,  хто готував указ,  - це люди  з  хуторянською  психологією  і хуторянським  мисленням.  Ми з вами - парламент,  який представляє весь український народ.  І ми повинні підійти до цього  питання  з тих  позицій,  які  я вчора виклав.  Питання землі складніше,  ніж питання прийняття Конституції чи внесення поправок до Конституції. Давайте обговоримо.  Я впевнений, що ми приймемо виважене рішення, створимо,  можливо,  і  комісію,  проведемо  після  того  розгляду слухання.  Але  слухання  підготуємо  аж  на січень,  а на указ ми повинні сьогодні відреагувати - виважено, так як належить народним депутатам України, які всі без винятку вболівають за долю держави.

     Я просив би внести це питання на 22 грудня.  І просив би Василя Яковича Круценка:  від фракцій, від комітетів вам подадуть пропозиції,  і ви,  будь ласка, відпрацюйте саму регламентну норму,  як  розглядати  це  питання  в  сесійному режимі,  і  підготуйте перелік пропозицій для проекту постанови чи по рішенню, яке ми приймемо.

     Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 222.

     Голосуємо.

     "За" - 224.

     Депутати Чобіт і Спіженко не проголосували.  Голосуємо.  Двох голосів  не вистачає.  Голосуємо.  Не треба поіменно,  голосуємо у звичайному режимі. Депутате Пересунько, голосуйте!

     "За" - 221.

     Та не треба поіменно. Голосуємо. Депутате Череп, голосуйте.

     "За" - 200.

     Депутату Головатому слово.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Шановні   народні   депутати!   Я   звертаюся передовсім  до  тих,  хто  не  хоче голосувати.  Питання земельної політики і землі,  починаючи  ще  не  знаю  з  яких  віків,  -  це найфундаментальніше  питання  будьякого  суспільства.  Я  не  можу зрозуміти,  як парламент,  утворений  народом,  відмовляється  від обговорення питання державної політики в питанні землі!  Я не можу зрозуміти,  як парламентарі,  яких люди сюди  послали,  не  хочуть виробляти цю політику.

     Якщо президентський указ є незаконним, неконституційним, чому ми відмовляємося від проведення законної  політики,  від  внесення змін до законів, від постановки цього питання і спрямування його в законне русло?  Що,  ми не можемо внести зміни до одного, другого, третього   закону?   Можемо,   це   наш  обов'язок.  Але  чому  ми відмовляємося? Чому ми пасивні?

     Я вважаю,  що це  обов'язок  парламенту  -  прийняти  закони, внести  зміни  до  законів і зробити так,  щоб земельна політика в країні  відбувалася  тільки  в  рамках  законів.  Тому   я   прошу проголосувати за обговорення цього питання.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Матвієнко.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька область). "Відкрита політика". Шановні народні депутати, Олександре Миколайовичу і  всі  прихильники  вашої  ідеї  стосовно указу,  який видав Президент, щодо приватної власності на землю! Я абсолютно протилежної думки  про  цей  указ,  ніж  ви,  Олександре Миколайовичу.

     Але я  звертаюся  до  прихильників такої перспективи розвитку земельної реформи і закликаю підтримати  пропозицію  про  внесення цього  питання до порядку денного,  оскільки воно справді потребує детального обговорення й доопрацювання  -  і  для  того,  щоб  цей інститут  приватної  власності працював,  і щоб ми мали можливість зафіксувати позицію Верховної Ради.  У нас різні точки  зору,  але нас  єднає  те,  що  ми  мусимо  обговорити  це питання як питання надзвичайної ваги.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосуємо, будь ласка. Депутат Лавринович теж просить проголосувати,   і  депутат  Кендзьор  також.  І  голова  колгоспу Удовенко - де він? Колишній голова колгоспу, так. Голосуйте.

     "За" - 218.

     Не встиг депутат Удовенко проголосувати. Голосуємо.

     "За" - 221.

     Слово депутату Лавриновичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  правової реформи (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні колеги!  Я хочу сказати,  що, безумовно, всі мають рацію в тому,  що  питання  землі є архіважливим.  І вирішуватися воно має відповідно до Конституції України.

     Верховна Рада України має право  внести  до  порядку  денного питання   про   прийняття  нової  редакції  Земельного  кодексу  і вирішувати цю проблему.

     Питання про указ Президента відповідно до Конституції України не  є  предметом  розгляду  Верховної  Ради  України,  і тому сама постановка  питання  про  внесення  його  до  порядку  денного   є антиконституційною.  Ми  можемо  внести до порядку денного питання про внесення змін до  Земельного  кодексу  чи  про  нову  редакцію Земельного  кодексу  і  таким  чином  врегулювати  проблему.  А на антиконституційному шляху шукати  праведних  рішень  -  це  справа безперспективна.

     Тому прошу не підтримувати і не вносити до порядку денного це питання (Оплески).

     ГОЛОВА. Якби знав,  був би не надавав слова.  Ви вже у Львові при  каганцях  навчаєте  дітей у школах,  то ще й без хліба будете вчити.

     Депутат Лавриненко від фракції  Соціалістичної  партії.  Будь ласка.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Спасибі,  Олександре Миколайовичу.  Фракція соціалістів та  селян. Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що за статею 14 Конституції України земля  "перебуває  під  особливою  охороною держави".

     І хотів би поставити запитання тим,  хто проти внесення цього питання  до  порядку  денного:  з  якого  часу  парламент  не  має відношення до держави, не є особливим органом?

     Питання землі - це питання національної безпеки України. Таке питання сьогодні розглядають  в  Америці,  у  Люксембурзі.  А  ми, виявляється, поза цим, нас воно, виходить, не хвилює.

     Ви знаєте,  як  проводилися  приватизація,  реформи  в  інших сферах економіки. Сьогодні і Президент, і його оточення (і під час виборів це звучало) говорять про порушення, про перекоси. Якщо так буде і щодо землі,  то ці перекоси ніхто вже не  зможе  виправити. Тому ми повинні сьогодні обговорити це питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Ми  (я ще раз підкреслюю) думаємо про одне,  а говоримо про друге.  Я просив  би  внести  до порядку денного це питання.

     Депутат Матвієнков. Будь ласка. І голосуємо.

     МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, пан Лавринович цілком має рацію, що в такому формулюванні можливо...

     ГОЛОВА. Не депутату Матвієнку слово,  а депутату Матвієнкову. Вимкніть мікрофон депутата Матвієнка.

     Я надав  слово  депутату  Матвієнкову.  Ви  вже  внесли  одну пропозицію, яка йде врозріз із тим, про що йде мова.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань промислової політики (виборчий округ 55, Донецька область).  Спасибо, Александр Николаевич. Конечно, вопрос сложный, это  сомнения  не  вызывает.  Потому  сегодня и такая обстановка в зале.  Мы прекрасно понимаем,  что равнодушных здесь нет. Серьезно относятся к данному вопросу даже металлурги и машиностроители.

     Александр Николаевич!  Есть такое предложение. Вы видите, что вопрос не проходит не  потому,  что  нет  заинтересованных  в  его решении.  Не  проходит сама постановка вопроса относительно указа, об этом уже говорили.

     Есть встречное предложение: давайте направим сейчас наработанные документы в аграрный комитет. Пусть  он  рассмотрит  их  и  выйдет  с  конкретным  согласованным предложением,  приемлемым  для  большинства депутатов.  И тогда мы рассмотрим  этот  вопрос  в  том  варианте,  в  котором  предложит аграрный комитет.

     ГОЛОВА. Голосуємо  про внесення до порядку денного на середу, 22 грудня, питання про земельну реформу в Україні.

     "За" - 216.

     Я ще раз повторюю:  питання  не  про  указ,  а  про  земельну реформу. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 217.

     Слово депутату Альохіну. За ним - депутат Семенюк.

     АЛЬОХІН В.І.   Фракція   "Батьківщина".  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Було  декілька  пропозицій  про  те,  щоб  всебічно обговорити питання про весь комплекс аграрних проблем.  Давайте ми сьогодні поставимо питання про проведення  парламентських  слухань із  запрошенням  представників  регіонів  та  фахівців  і виділимо найближчий у січні день для цього.

     Або ж давайте паралельно  з  цим  перенесемо  нашу  роботу  в округах  і  будемо  працювати в пленарному режимі.  Це також треба поставити на голосування.

     ГОЛОВА. На коли?

     АЛЬОХІН В.І.  Парламентські  слухання   провести   наприкінці грудня  цього  року.  І  замість  роботи  в  округах  працювати  в пленарному режимі.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  У нас наступний  тиждень  пленарний. Потім - тиждень роботи в округах.  Не виключено,  що ми наступного тижня будемо розглядати  питання  про  те,  щоб  останній  тиждень працювати   також  у  пленарному  режимі,  це  буде  пов'язано  із розглядом  кандидатури  Прем'єра  і,  безперечно,  із   прийняттям бюджету.

     Я абсолютно  не  заперечую,  щоб  через тиждень,  у вівторок, провести парламентські слухання з даного питання.

     Я ставлю цю пропозицію на  голосування:  провести  28  грудня парламентські слухання.

     "За" - 118.

     Слово депутату Роєнку.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Шановні   народні   депутати!  У  трудових колективах колективних  господарств  уже  розпочалося  обговорення даного указу Президента України,  в колгоспах проводяться звітні і звітно-виборчі збори.

     Тому пропозиція провести парламентські  слухання...  Так,  це справді треба зробити,  тільки в січні. Якраз надійдуть пропозиції від трудових колективів щодо даного указу.

     Депутат Лавринович говорив про те,  що згідно з  Конституцією ми  не можемо розглядати указ Президента.  То йому треба прочитати статті 58 і 60 Конституції. Якщо селяни не будуть виконувати цього указу якраз відповідно до цих статей Конституції,  як тоді це буде виглядати?

     Ми повинні відреагувати на  указ  Президента  України  як  на неоднозначний  для  населення  України.  Треба  все-таки  прийняти рішення,  щоб 22 грудня обговорити  питання  про  указ  Президента України,  внесене  групою  депутатів,  які  працюють  в  аграрному комітеті.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Від  аграрного   комітету внесена   письмова   пропозиція,   я   її   зачитаю.  Пропонується сформулювати  питання  таким  чином:  про   виконання   земельного законодавства   при   реформуванні   аграрного  сектора  економіки України.

     Будь ласка, давайте проголосуємо.

     "За" - 201.

     Депутат Гмиря.

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Коллеги! Нам обязательно надо рассмотреть этот вопрос.  Я  обращаюсь в первую очередь к правым.  Думаю,  никто не спорит,  что указ Президента издан с  нарушением  закона.  С  этим коллеги  согласны.  Представим  себе,  что  мы не будем мешать ему вступить в силу. Начнут распаевывать землю, делать все что угодно. А  через  месяц будет решение Конституционного Суда,  которым этот указ будет отменен.  И как тогда мы с вами  будем  выглядеть?  Вся законность будет нарушена, машина уже будет запущена.

     Уважаемые коллеги! Давайте сегодня помешаем установить полную разруху в государстве в результате двойного решения, когда одно из них наложится на другое.  Вы хотите реформу?  Так обеспечьте же ее организационно и юридически. Вот о чем идет речь.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Половина народных депутатов уже имеет дипломы  юристов,  другая  половина  учится  в юридической академии. Я хочу, чтобы голосованием был решен вопрос: есть государство Украина,  в котором есть  высший  законодательный орган, или такого государства нет?

     Если новый  Президент вводит прецедентное право,  по которому он указом может посягнуть на исключительную прерогативу Верховного Совета издавать законы,  - значит, государства нет. Значит, завтра он своим указом может изменить налоги,  утвердить  бюджет,  ввести войска,  вывести  войска  -  все что угодно.  Потому что Верховный Совет из-за такой позиции правовых фракций молча дает ему  на  это разрешение.

     Никто не  скажет,  что  я  -  единомышленник  Головатого,  но Головатый все-таки помнит, что он юрист, а Медведчук забыл, что он лучший юрист не только Украины,  но, наверное, уже и всего мира. И Медведчук молчит тогда,  когда нужно сказать,  что  22  декабря  в Верховном  Совете  надо  рассматривать  указ Президента.  Если вас большинство - пожалуйста,  голосуйте за распродажу земли.  И тогда мы  всему  народу  Украины скажем:  "Вот этими голосами решен этот вопрос".  Но Верховный Совет  должен  определиться,  что  будет  с землей.

     Поэтому, Александр  Николаевич,  не надо менять формулировку, надо ставить вопрос только так,  как записано сегодня  в  повестке дня:  о  включении  в повестку дня вопроса об указе.  И голосовать надо за то,  чтобы 22 декабря мы  в  Верховном  Совете  этот  указ рассмотрели.  Вот  тогда  все  аргументы  разных  сторон  и  будут высказаны.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Депутате Шушкевич, голосуйте.

     "За" - 213.

     Слово надається Леоніду Макаровичу Кравчуку.

     КРАВЧУК Л.М.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ   (о)).    Олександре Миколайовичу!  Я хотів ще вчора запропонувати такий порядок. У нас дуже складне питання.  І для того  щоб  депутати  голосували,  нам принаймні потрібен такий документ, як аналітична записка комітету, де було б сказано,  у чому саме полягають  порушення  Конституції. Тому   що   найбільш  палкі  промови  не  впливають  на  депутата. Профільному комітету та іншим комітетам треба точно  визначити,  є порушення чи немає. Це перше.

     Друге. Чи є у нас можливість прийняти документ (і який),  щоб скасувати чи підтримати указ Президента? Цього також немає.

     І третє.  Що ми можемо запропонувати краще?  До яких  законів які зміни треба внести?

     Тільки відповівши на ці запитання можна голосувати. Інакше ви запропонуєте прийняти постанову.  А постанова Верховної Ради указу не  скасує.  Ми  будемо  політизувати  Верховну Раду до безмежжя і нічого не вирішимо.  Давайте поставимо питання  так,  як  належить ставити, і тоді можна голосувати.

     ГОЛОВА. Я думаю, що питання ставиться абсолютно ясно. Дається можливість  усім  без  винятку   депутатам,   хто   має   бажання, висловитися   щодо   даного  указу,  щодо  розуміння  підходів  до земельного права,  до Земельного кодексу. І, безперечно, 22 грудня ми  приймемо рішення чи перенесемо це питання на якесь інше число. Нам потрібно розглянути  саму  суть  питання.  Цей  указ  -  я  не перебільшую  -  антидержавний.  Це розуміють і юристи,  і ті,  хто вникав у це питання.  Президент  не  має  сьогодні  права  указами регулювати економічні питання. А це глобальне економічне питання.

     Слово надається   депутату  Сіренку,  голові  комітету.  Будь ласка.

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Передусім я звертаюся до членів  Народного  руху  України і тих депутатів з правих фракцій, які  категорично  протестують  проти  внесення  цього  питання  до порядку денного... (Шум у залі). Чого вони кричать?

     ГОЛОВА. Я    прошу    уваги!    Одну   хвилинку!   Кучеренко, заспокойтеся! Газ у вас ніхто не відбере. Розмова йде про землю.

     СІРЕНКО В.Ф.  Шановні народні депутати!  Якщо ми будемо діяти сьогодні  за  логікою  Олександра  Володимировича Лавриновича,  то паралельно  із  законодавством  створимо  "указне"   право.   Тоді Президент буде видавати укази з будьяких питань, а ми не будемо на це реагувати і давати їм правової оцінки.  Тому я вважаю, що треба терміново  внести до порядку денного це питання і обов'язково його розглянути.  Ніякої антиконституційності тут немає. Навпаки, у нас буде  антидержавний  парламент,  коли  суспільство  не дочекається парламентської оцінки цього.

     Тому я вважаю,  що цей указ треба  обов'язково  розглянути  в аспекті проблеми реформування агропромислового комплексу в цілому. А другим пунктом пропоную записати: доручити відповідним комітетам підготувати необхідні документи до середи.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  У мене таке враження, що  ми  ведемо  себе  непристойно.  Ми  вже   півдня   намагаємося проголосувати  за  внесення цього питання до порядку денного.  Усі спроби згвалтувати зал виявилися невдалими.  Ми  недавно  приймали закон  проти  сексу,  а  зараз займаємося тут у залі онанізмом.  Є пропозиція: діяти відповідно...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Слово надається депутату Косіву.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська область).  Шановний Олександре Миколайовичу! У мене така пропозиція.  Замість  того  щоб  витрачати  так  багато  зусиль на проміжні моменти,  давайте дамо доручення  і  комітету,  і  нашому Інституту законодавства підготувати протягом місяця-півтора проект нового Земельного кодексу.  Адже той, який у нас діє, прийнятий ще в 1991 році, і він, звичайно, не відповідає сучасним вимогам.

     І ще  одне.  Питання  власності  на  землю регулюється тільки законами.  Але  згідно  із   пунктом   4   "Перехідних   положень" Конституції Президент мав право видавати укази, які врегульовували не врегульовані  законом  економічні  питання.  А  паювання  землі введене  не цим указом.  Це було зроблено указом,  який видали два роки тому.

     ГОЛОВА. Спасибі. Михайле Васильовичу, ви абсолютно праві. Але ж  мова  йде  про  те,  щоб  внести  питання  до порядку денного і розглянути.  Ви абсолютно правильно кажете і про Земельний кодекс. Треба розглянути й цю пропозицію.  Може, варто створити комісію чи доручити профільному комітету опрацювати це питання  в  комплексі. Але   нам  потрібно  спочатку  його  внести  до  порядку  денного, розглянути.

     Я ж  не  заперечую.  Ми  не  розглядаємо  Земельний   кодекс. Сьогодні йдеться про порушення Конституції указом. Ми повинні дати цьому відповідну оцінку  і  потім  доручити  профільному  комітету опрацювати все з відповідними спеціалістами і внести це комплексне питання на розгляд пізніше, десь у січні. Ось про що йде мова.

     Я прошу,  підтримайте.  Давайте внесемо до порядку денного це питання.  Опустіть руки.  Давайте проголосуємо. А під час розгляду даного питання ми визначимося остаточно і приймемо постанову.

     Будь ласка, голосуємо. Я прошу, підтримайте.

     Депутате Марченко, опустіть руку. Я не надам вам слова.

     "За" - 219.

     Голосуємо. Депутате Кірімов, голосуйте.

     "За" - 216.

     Депутат Кондратенко. Будь ласка.

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Я прошу хвилиночку уваги. Шановні народні депутати!  Сьогодні стоїть питання  так:  потрібні реформи в аграрному комплексі чи не потрібні.  Я думаю однозначно, що ці реформи давно назріли. Їх необхідно було проводити не в 1991 році, а ще раніше, але науково обгрунтовано і розумно.

     Тому є дуже велике прохання: давайте ми домовимося таким чином.  Нехай кожен займається тим, що йому  до вподоби,  як говорить Володимир Кирилович (бо він у цьому глибоко обізнаний).  А ми - всі інші - давайте глибоко розберемося і  питання  про  проведення  земельної  реформи внесемо до порядку денного на 22 чи 23 грудня.  Шановні народні депутати!  Це наша  з вами справа!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосуємо!  Опустіть руки, проголосуйте і будемо далі працювати за робочим планом.

     "За" - 217.

     Депутат Кірімов.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,   Київська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.   Шановні   колеги!   Я   просто  закликаю  всіх  до толерантності,  тому що зараз,  під час обговорення цього питання, ми  чуємо  тут такі слова,  які,  мені здається,  не личать нашому парламенту. Це з одного боку.

     З другого,  я вважаю (та і всі ми вважаємо),  що Україна  від Бога країна землеробська.  Це вже склалося так генетично. І тому я ще раз звертаюся до всіх і прошу вас підтримати ту ініціативу, яку висловили депутати Головатий і Вітренко.  Якщо ми це зробимо, то я вважаю,  що ми зробимо добру послугу не лише  самим  собі,  нашому парламенту, а й нашим селянам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Кулик.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я не хотів би, щоб ми ставили сьогодні воза попереду  коня.  Я  схиляюсь  до  пропозиції обговорити   це  питання  на  парламентських  слуханнях.  Тоді  ми матимемо інформацію з низів,  ми матимемо повну інформацію.  Ми  ж хочемо чути, що говорять наші виборці. Олександре Миколайовичу, ви ж підтримали пропозицію про проведення парламентських  слухань,  і ми можемо сьогодні прийняти відповідне рішення. Це перше.

     І друге.  Ми  мусимо  все-таки  знати  думку нашого аграрного комітету з цього питання.  Тільки тоді, я думаю, зал проголосує за внесення цього питання до порядку денного.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Депутат Кулик правильно каже: коли ми розглянемо це питання,  тоді приймемо  рішення  чи  постанову  про необхідність  провести  слухання.  Визначимо,  хто це питання буде готувати.  Але  зараз  нам  потрібно  питання  внести  до  порядку денного,  визначитися,  за якими параметрами його розглядати. Саме про це йдеться.

     Тому я просив би:  підтримайте,  і будемо працювати  далі  за порядком  денним.  Що  тут  незрозуміло?  Ми що,  вердикт у середу будемо виносити?  Ні.  Ми напрацюємо і приймемо постанову,  як  це питання   підготувати,   щоб  потім  у  січні  розглянути  його  в комплексі, згідно з пропозицією, яка вносилася.

     Будь ласка,  проглосуйте.   Голосуємо.   Депутате   Шевченко! Голосуйте, не блукайте по залу.

     "За" - 219.

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Тут багато  лівих  зверталися  до  Руху  як  до політичної сили,  то я хочу,  щоб ви чітко знали нашу позицію.  Ви два роки маєте в парламенті більшість.  Поки що  правої  більшості немає,  а  ліва  є,  і  вона  керує.  Он  там керує,  подивіться в президію.  Хто вам заважав за два роки прийняти закони про реформи на  селі?  Скажіть,  будь  ласка.  Ви  нічого не зробили,  і це ви спонукали Президента видати такий указ.

     До чого ви  хочете,  щоб  це  призвело?  Тільки  внесення  до порядку  денного  цього  питання,  навіть без розгляду,  вже дасть можливість зупинити дію цього указу. Ось чого ви домагаєтесь. Я це повторюю  вже другий день і ще хочу повторити для таких депутатів, як Сергій Головатий.

     Мова не йде про реформи.  Лівим реформи не  потрібні,  їм  не потрібне  законодавче врегулювання цього питання.  Їм треба тільки зупинити дію цього указу,  щоб він,  не дай Боже,  не виконувався, тому  що  він забирає у них оте корито,  з якого вони годуються 80 років.

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147, Полтавська область). Дякую, Олександре Миколайовичу.  Я хотів би особисто з вами не погодитися і з моїм земляком Куликом. Він все-таки неправий. Неправий у чому? Поки  ми зберемо ті парламентські слухання,  то буде пізно,  бо як казав один чоловік, коли у нас починався оцей розвал: "Процесс уже пошел". І він уже практично йде.

     А ми  повинні розглянути тут,  шановні колеги депутати,  саме указ,  бо він суперечить Конституції. І давайте абстрагуватися від усіх отих наслідків:  хто там на землі,  хто під землею,  і що хто робив. Давайте зараз усвідомимо, що ми діємо не в правовому полі.

     Я закликаю навіть своїх друзіврухівців:  одумайтеся і давайте все-таки  проголосуємо.  На землі стоїть усе:  і ті магазини,  які Асадчев має, і той асфальт, який кладеться, - все стоїть на землі. Так що давайте подумаємо про землю, у чиї руки вона потрапить.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Борзих. Будь ласка.

     БОРЗИХ О.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (виборчий  округ 103, Луганська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги!  Я бы хотел  предложить  уважаемым  депутатам  поддержать такое предложение:  давайте мы сейчас проголосуем,  чтобы поручить нашему комитету  проанализировать  всю  сегодняшнюю  дискуссию,  в понедельник провести заседание комитета и не позже вторника внести этот вопрос в той форме, в которой решит наш комитет.

     Пожалуйста, поставьте такое предложение на голосование.

     ГОЛОВА. Голосуємо. Депутате Марченко! Голосуйте, я тоді надам слово.

     "За" - 201.

     Депутат Довгань.

     ДОВГАНЬ С.В.  Шановні колеги! Я звертаюся до фракції Руху. Ви не голосуєте з принципових ідеологічних  міркувань.  Це  завдання, яке ви ставили. Ви просто не сприймаєте колгоспів. Ви вважаєте, що колгоспи -  це  основа  міцності  радянської  держави.  То  я  вам доповідаю, що колгоспи вже давно розвалені. І сьогодні мова йде не про колгоспи, а про земельні відносини, які створюються на селі.

     Ми хочемо,  щоб регулювання цих відносин здійснювалося не  за принципом паханства мафіозних структур,  щоб не бандити казали, як продавати, куди дівати продукцію і таке інше. Ми пропонуємо ввести це  в  законне  русло.  А  ви  думаєте,  що  ще  треба  боротися з колгоспами, як той боровся з вітряками. Уже немає колгоспів!

     Я вас прошу,  давайте внесемо це питання у порядок  денний  і поговоримо   про   перспективи  формування  земельних  відносин  в Україні,  якщо ви все-таки державницька партія.  Я вважаю, що ви й сьогодні ще є державниками, тому прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Така пропозиція внесена.  Давайте 22 грудня розглянемо  це  питання  по  суті,  а  11  січня  проведемо слухання уже з урахуванням тих пропозицій,  які будуть внесені, та доопрацюємо матеріали.  22  грудня  розглядаємо  питання  стосовно указу і 10 січня проводимо у Верховній Раді слухання.

     Будь ласка,  голосуємо.  10  січня  замість  Дня уряду будуть парламентські слухання з цього питання.

     "За" - 198.

     Марченко Володимир Романович. А потім - депутат Ключковський.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Я  хочу  обратить ваше внимание на главную суть того, что сейчас происходит в зале. Каждому народному депутату   Украины  понятно,  что  этот  указ  издан  с  грубейшим нарушением Конституции, что Президент превысил свои полномочия.

     В соответствии с Регламентом комитет имеет  право  в  порядке контроля рассмотреть вопрос о земельных отношениях,  в том числе и об  указе.  Я  хочу  обратить  внимание,  что  "новый"   Президент провозгласил   в  предвыборной  кампании,  что  он  будет  строить правовое государство.  Правовое государство должно  решать  вопрос земельных отношений только в соответствии с пунктом 7 части первой статьи 92 Конституции,  ибо это  исключительное  право  Верховного Совета.

     Сейчас наша  страна  испытывается  на  прочность как правовое демократическое государство. Если правые фракции не позволили даже включить вопрос для рассмотрения, значит они как политические силы выступают против государства.

     Я еще  раз   подчеркиваю,   что   президентское   большинство сформировано.   Оно   несет   полную   ответственность  за  работу Верховного Совета,  а  всем  депутатам,  которые  за  Украину  как демократическое правовое государство и которые не желают принимать участия в разрушении страны,  мы  предлагаем  покинуть  зал  и  не участвовать   в   антигосударственных  деяниях  правых  фракций  и Президента.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Олександре Миколайовичу! Я думаю, що сьогодні ще раз демонструється те,  як можна зривати засідання Верховної Ради. Без згоди Погоджувальної ради, без згоди більшості фракцій другий день нав'язується питання про внесення до порядку денного того,  що  не повинно  розглядатися.  Це означає,  що вирішення тих питань,  які вчора мали бути розглянуті,  які сьогодні чекають на свій розгляд, у  тому  числі  й  ті,  які  вважаються невідкладними,  спеціально гальмується.

     Ми не  можемо  розцінювати   цього   інакше,   як   намагання підігравати   настроям,   зобразити  Верховну  Раду  як  абсолютно недієздатний орган.  Тому я вважаю,  що в даному разі  керівництво Верховної  Ради  намагається  підігравати цьому і сприяє створенню такого  іміджу  Верховної  Ради.  Відповідно  до   Регламенту   ми вимагаємо  припинити  це  обговорення  і  розпочати  конструктивну роботу Верховної Ради відповідно до порядку денного.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  прислуховуюся  до  вашої  думки,  але  я прислуховуюся до думки не тільки одного депутата Ключковського,  а всіх,  хто вносить пропозиції.  І Ключковський  по-своєму  правий, абсолютно правильно.  Але, шановні колеги, ми не можемо приступити до розгляду наступних питань.  Я абсолютно за це,  як і ви,  але я знаю, що зараз знову не вистачить голосів для того, щоб розглядати наступне питання.  Вчора ми з вами працювали й  бачили  це.  Тому, якщо є такі докори, то нагадаю, що вчора ми працювали, але жодного рішення не  прийняли.  Тому  й  ставиться  сьогодні  питання,  щоб вирішити цю проблему та йти далі за порядком денним, вирішувати ті питання,  які справді невідкладні.  Про що йде мова?  Не розуміємо один одного,  абсолютно  Але безвихідного становища не буває. Якщо вже... (Шум у залі).

     Не треба сперечатися.

     ------------

     Розглядається Закон  України  про  внесення  змін  до  Закону України  про  здійснення  контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору  на  обов'язкове  соціальне страхування   з  пропозиціями  Президента.  Ми  вчора  це  питання обговорили,  зараз нам треба лише проголосувати, прийняти рішення. Я ставлю на голосування.

     "За" - 49.

     Прошу голосувати.  Голосуйте,  будь  ласка.  Голосуйте,  будь ласка

     Пропозицію, яку вніс  депутат  Ключковський,  я  поставив  на голосування - 49 голосів.

     Шановні колеги, я оголошую перерву до 12.30. Прошу керівників фракцій зібратися на третьому поверсі.

     (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  прошу зайняти робочі місця.  Поки ви займаєте  місця,  я  скажу  про  графік  зустрічей з кандидатом на посаду Прем'єрміністра. Під час перерви в мене відбулася розмова з Ющенком  Віктором  Андрійовичем.  Він  має  бажання,  починаючи  з завтрашнього дня,  проводити  зустрічі  у  фракціях.  Прохання  до фракцій,  які  виявлять  бажання  з  ним  зустрітися:  будь ласка, повідомте про це Секретаріат. Він зможе зустрічатися з 11 години.

     Понеділок і  вівторок  (так  мені  щойно  сказали   керівники фракцій)  слід  також відвести для зустрічей у фракціях у той час, який буде визначено, бо суботи і понеділка буде малувато.

     Ось графік,  який  запропонували  керівники  фракцій.  Я  вам зачитаю.   Наприклад,   11  фракцій  хочуть  провести  зустрічі  в понеділок. Звичайно, це неможливо. Зустріч, що триває півгодини, - це ж не зустріч.

     Тому я просив би керівників, представників фракцій, депутатів визначитися так,  щоб максимальну кількість зустрічей  запланувати на понеділок і на вівторок.  Щоб в оці два дні ми зустрілися. А на середу (я тоді ще з Президентом поговорю) можна було б  внести  це до порядку денного першим питанням на ваш розгляд.  Підходить така процедура?  Підходить.  Таким чином, розгляд кандидатури на посаду Прем'єр-міністра   ми   будемо  планувати  на  середу.  У  суботу, понеділок,  вівторок   -   зустрічі   з   кандидатом   на   посаду Прем'єрміністра.  Але  я  повинен  нагадати,  що  у  вівторок буде пленарне засідання.  Тому та фракція,  яка матиме зустріч, вийде з залу на той час, який буде визначено.

     Під час  перерви  я  зустрічався  з  керівниками фракцій.  Ми радилися щодо внесення до порядку  денного  на  наступний  тиждень питання про указ Президента,  яке вже практично протягом двох днів не можемо вирішити.

     Ми в принципі знайшли підходи до вирішення  цього  питання  і дійшли  висновку,  що  його слід внести до порядку денного десь на середу-четвер   (щоб   ми   встигли   підготуватися)    з    таким формулюванням,    яке   запропонували   представники   профільного комітету. Валентина Петрівна Семенюк зараз поінформує нас з місця.

     Валентино Петрівно, будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! Подібних указів не було б ніколи,  якби дотримувалася та норма,  яка прийнята була Верховною Радою ще під час  підготовки  до  проведення  реформи  в аграрному секторі.

     Сьогодні людям  видано  тільки  42  відсотки  актів  на право землеволодіння   в   індивідуальному   секторі.    Не    завершена інвентаризація  землі.  Не закріплені землі комунальної власності. Тому,  думаю,  подібні укази  все  просто  заплутували,  і  закони стосовно  оренди  землі,  які ми з вами приймали в цьому сесійному залі, фактично не виконувалися.

     Зрозуміло, що нашому  парламенту  слід  відреагувати  на  цей указ.   Давайте  ми  все-таки  як  законодавці  здійснювати  право народних депутатів України контролювати виконання законів  України

-  і тих,  які ми приймаємо зараз,  і тих,  які були прийняті.  Ми пропонуємо внести до порядку денного питання про розпаювання землі в такому формулюванні:  про виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки.  Сюди ми включимо  і  ті питання, які ми повинні контролювати відповідно до свого статусу.

     Прошу поставити це на голосування. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Депутате   Масенко,  це  те  питання,  яке  потрібне. Абсолютно.  Вам буде надано слово.  Ви вийдете на трибуну і будете говорити те, що вважаєте за необхідне. Будь ласка

     А чому   немає  представників  фракції  Народно-демократичної партії?  Узагалі  багатьох  немає.  Групи  "Відродження  регіонів" немає  Народних демократів немає. "Незалежні"  Валентини Андріївни немає.  Запросіть  депутатів  до  залу.   Володимире   Романовичу, спасибі.

     Я ставлю  на  голосування  погоджену  з  керівниками  фракцій пропозицію, яку внесла Валентина Петрівна. Голосуємо.

     "За" - 185.

     Шановні колеги   Що,  поіменно?  Хто  за  те,  щоб   поіменно проголосувати, будь ласка.

     "За" - 146.

     Рішення прийнято.

     Зараз зайдуть депутати до залу. Шановні колеги! Ми це питання внесемо тоді на середу чи  четвер.  Ми  домовимося  з  керівниками фракцій  та  головами  комітетів.  Зараз  голосуємо в принципі про внесення,  а дату ми визначимо в понеділок, бо вже буде визначено, коли  розглядатимуться питання про бюджет і про Прем'єра.  Якщо на четвер - значить,  на  четвер  внесемо,  щоб  устигли  підготувати допоміжні матеріали і роздати народним депутатам.

     Я бачу,  ще  не  всі  картки  вставили.  Вноситься пропозиція розглянути  питання  такого  змісту:  про   виконання   земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки.

     Голосуємо. У понеділок визначимо - четвер чи середа.  Четвер? Значить,  на четвер.  Усе,  голосуємо.  На  наступний  четвер,  23 грудня.

     "За" - 232.

     Спасибі. Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

     "За": комуністи   -   стопроцентно;   соціал-демократи  -  50 процентів;  "Відродження регіонів"  -  половина;  "Батьківщина"    Народний рух - 2 з 7;  НДП - 0;  Трудова партія України - 7 із 11; соціалісти - 23 з 23; зелені - 0; Рух - 0 із 3; "Незалежні" - 8 із 8;  селяни  -  15 із 15;  "Реформи-Конгрес" - 5 із 9;  прогресивні соціалісти - 9 із 9; "Громада" - 8 із 9; позафракційні - 10 із 12.

     ------------

     Шановні колеги!  Нам потрібно проголосувати Закон України про внесення  зміни  до  Закону  України  про  здійснення  контролю за сплатою збору на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та збору  на обов'язкове соціальне страхування у новій редакції,  яку вніс профільний комітет після розгляду пропозицій Президента.

     "За" - 183.

     Голосуємо. Не всі встигли проголосувати.

     "За" - 217.

     Голосуємо в  редакції,  яку   вніс   профільний   комітет   з урахуванням пропозицій Президента.

     "За" - 213.

     Я ще раз зачитую:  Закон України про внесення зміни до Закону України про здійснення контролю за сплатою  збору  на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування  та збору на обов'язкове соціальне страхування з урахуванням пропозицій Президента. Комітет розглянув і  вніс  пропозицію  затвердити  закон  у  новій  редакції.  Прошу підтримати.  Учора всі виступаючі підтримали цю редакцію.  І  Іван Якович, який доповідав, також погодився. Будь ласка.

     "За" - 237.

     Спасибі.

     ------------

     Проект Закону   про  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування на випадок безробіття.  Тут приймаємо проект у першому читанні. Теж погодилися всі під час обговорення.

     Голосуємо.

     "За" - 228.

     Прийнято.

     ------------

     Проект Закону   про  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими  народженням  та похованням.  Пропонується прийняти його в першому читанні без статей 34 і 36 та розділу Х.

     Голосуємо.

     "За" - 234.

     Прийнято.

     ------------

     Проект Закону про строк введення в дію підпункту "б"  частини першої пункту 1 статті 26 Закону України про зайнятість населення. Проект Кабінету Міністрів 4132.

     Голосуємо. Я думаю, що його можна тоді і в цілому прийняти.

     "За" - 231.

     Пропозиція була в цілому прийняти. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 226.

     Прийнято.

     ------------

     Проект Закону  про  встановлення   величини   вартості   межі малозабезпеченості на перше півріччя 2000 року.

     Депутат Марченко. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Фракция не будет голосовать за этот документ.  Я  поясню причину.

     Верховный Совет   Украины  уже  принял  Закон  о  прожиточном минимуме.  Статья 48 Конституции определяет минимальные социальные гарантии  как  прожиточный  минимум,  поэтому  по закону Верховный Совет должен принять Закон  о  прожиточном  минимуме,  а  принятие закона  "про  межу  малозабезпеченості" или любого другого решения "про   межу   малозабезпеченості"   является    неконституционным, незаконным и не имеет никакого смысла.

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Будь ласка.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемые депутаты!  Я хочу напомнить вам, что Комитет по вопросам социальной  политики  и  труда  предложил  проект  Закона  о черте малообеспеченности   отклонить.   Мы   в   проекте   постановления предлагаем,  чтобы  правительство в двухнедельный срок представило размер прожиточного минимума.  Закон уже есть,  он принят, поэтому проект закона Кабмина надо отклонить.

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування проект,  внесений комітетом. Він збігається  (Шум  у  залі).  Вам  це  зарахується,  Володимире Кириловичу! Вам це зарахується!

     "За" - 206.

     Голосуємо за відхилення. І депутат Черняк підтримує теж.

     "За" - 217.

     Слово Володимиру Кириловичу Черняку.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! Це той випадок, коли комуністи і Рух єдині. Ми вважаємо, що   цей   законопроект  треба  відхилити,  бо  вже  є  Закон  про прожитковий мінімум.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосуємо за відхилення.

     "За" - 224.

     Голосуємо, голосуємо! Депутат Матвєєв не встиг проголосувати. На вас увесь народ дивиться. Голосуємо!

     "За" - 228.

     Спасибі.

     -------------

     Проект Постанови  про  продовження  дії  пункту  6  Постанови Верховної Ради України про земельну  реформу.  Голосуємо  редакцію проекту народних депутатів - членів профільного комітету.

     "За" - 219.

     Голосуємо!

     "За" - 220.

     Проект вноситься    народними    депутатами    України    під керівництвом депутата Жовтіса. Це другий проект. Перший відхилено. Я ставлю на голосування другий.

     "За" - 195.

     Я ставлю   знову   на   голосування  проект,  який  вноситься народними  депутатами  -  членами  Комітету  з   питань   аграрної політики. Давайте підтримаємо цей проект. Голосуємо!

     "За" - 222.

     Голосуємо! Депутате Гавриш, голосуйте.

     "За" - 226.

     Спасибі.

     --------------

     А тепер проект Постанови про Положення про редакційну раду та Статут редакції газети Верховної Ради України "Голос України".

     Спочатку положення голосуємо. Будь ласка.

     "За" - 182.

     Голосуємо положення, а потім будемо голосувати статут.

     "За" - 144.

     Я ставлю на голосування статут. Разом не можна...

     "За" - 98.

     ---------------

     Проекти законів про внесення змін  до  Закону  про  плату  за землю  та  до  статті  23  Закону  про транспорт (щодо підприємств залізничного   транспорту).   Приймаються   в   першому   читанні. Голосуємо.

     "За" - 99.

     Все зрозуміло   -   відхилено.   Була   пропозиція  депутатів профільного комітету про відхилення проектів.

     Голосуємо пропозицію про відхилення. Будь ласка.

     "За" - 220.

     Голосуємо пропозицію про  відхилення.  Іване  Олександровичу! Голосуйте.

     "За" - 227.

     Прийнято.

     ---------------

     Питання ратифікації.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між урядом Республіки Болгарія,  виконавчою владою Грузії та Кабінетом Міністрів України про   спільну  експлуатацію  залізничної  поромної  переправи  між портами  Варна  (Республіка  Болгарія),  Поті/Батумі  (Грузія)   і Іллічівськ (Україна). Голосуємо за ратифікацію.

     "За" - 150.

     Я ставлю ще раз на прохання депутатів.  Будь ласка. Голосуємо проект закону про ратифікацію.

     "За" - 152.

     Проект Закону про ратифікацію Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридора Європа - Кавказ - Азія та технічних додатків до неї. Ратифікуємо.

     "За" - 129

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  урядом  Аргентинської Республіки про науково-технічне співробітництво.  Давайте будемо з Аргентиною співпрацювати.  Будь ласка.

     "За" - 134.

     Депутат Коломойцев. За ним - депутат Заєць.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ

 106, Луганська  область).  Селянская  партия.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Александр Николаевич!  Я очень редко беру слово  в  этом зале,  но  сейчас  хочу обратить ваше внимание на следующее.  Речь идет о ратификации крайне важных для международного имиджа Украины и   для  нашей  экономики  соглашений.  О  ратификации,  о  прямом выполнении депутатами своих обязанностей! В то же время, Александр Николаевич, посмотрите, очень много карточек вставлены, а депутаты не голосуют.

     Я предлагаю законопроекты о ратификации еще раз поставить  на голосование, скажем, во вторник утром, потому что они очень важны. А сейчас,  может быть,  пригласить  депутатов  в  зал  и  провести поименную регистрацию.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово має Іван Олександрович Заєць.

     ЗАЄЦЬ І.О.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні депутати! Я думаю, що треба відмовитися від такої практики,  коли питання ратифікації просто   так   ставляться  на  голосування  без  обговорення,  без визначення позицій.

     Я особисто не розумію тих людей,  які зараз не  голосують  за ратифікацію  цих  угод.  Адже  ці  угоди  забезпечують у правовому відношенні саме транспорт,  дають можливість Україні вийти на нові ринки,  дають можливість завезти нафту в Україну. І хто взагалі не голосує,  або хто голосує проти цієї угоди  -  він  голосує  проти того,  щоб  в  Україні було тепло,  він голосує проти того,  щоб в Україні була нормальна ситуація.

     Тому, Олександре Миколайовичу,  давайте припинимо цю практику

-  просто  так,  чохом,  голосувати  такі  документи.  Я знаю,  що комуністи  давно  поставили  собі  за  мету   ніколи   нічого   не голосувати,  якщо це стосується виходу України на нові енергетичні ринки, ніколи не голосувати за те, що стосується виходу України на зовнішні ринки.

     Тому, шановні комуністи, не ображайтеся: якщо ви будете вести таку політику - і далі будуть укази Президента,  а ви потім  знову будете  говорити,  що Президент втручається в законодавчий процес, що він підміняє Верховну Раду.  Ви  своєю  деструктивною  позицією змушуєте   Президента   діяти  саме  в  цьому  напрямі,  ви  своєю деструктивною позицією руйнуєте економіку України.

     Тому я, Олександре Миколайовичу, прошу все-таки розглядати це питання відповідно до процедури і голосувати в поіменному режимі.

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Шановні  колеги!  Учора  ці  питання розглядалися згідно з процедурою.  І Демиденко, заступник міністра транспорту,     доповідав.    Андрій    Юрійович    Звонарж    був співдоповідачем.  Так не можна.  Інша справа,  що вас не було. Всі без   винятку  три  законопроекти  щодо  ратифікації  вносилися  і розглядалися відповідно до процедури.

     Я на ваше прохання  ще  раз  поставлю  на  голосування,  будь ласка.

     Слово Володимиру Романовичу Марченку. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Мы  голосовали  за  ратификацию  договора  о  совместной эксплуатации   паромной   переправы.   Мы  считаем  это  нужным  и правильным.  Ивану Зайцу я напомню,  что  вчера  этот  вопрос  был рассмотрен  в  соответствии  с  Регламентом  и  со  всеми  нормами процедуры.  И поэтому вчера было принято решение о том,  что когда решится вопрос, его поставят только на голосование.

     Иван Александрович, ну ты же депутат уже трех созывов! Я тебя попрошу:  поднимись  и  посмотри,  где  большинство  твоих  десяти фракций,   которые   работают   вместе  с  Президентом?  Ваши  так называемые  демократические  фракции  сегодня  проваливают  работу Верховного  Совета.  Вы  специально  не  приходите  в  зал,  чтобы дискредитировать работу  Верховного  Совета  как  законодательного органа.  Вы  специально  создаете  все  условия,  чтобы  оправдать антиконституционную деятельность Президента.

     Иван Александрович,  посмотри,  сколько  коммунистов   сидит, сколько прогрессистов, сколько депутатов из фракций, которые хотят здесь работать,  и посмотри,  где твои  коллеги.  Выйди,  посчитай единомышленников  и  прекращай  использовать  право  депутата  для дискредитации   парламентаризма    и    для    оправдания    своей бездеятельности.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я не буду коментувати, але депутат Марченко абсолютно правий.  Ви ж  весь  час  експлуатуєте  лівий  блок.  Ви галасуєте,  а експлуатуєте, щоб за вас голосували. Самі голосуйте. То що ж ви голосуєте? Зараз ми побачимо.

     Зараз буде поіменне голосування. Хто за те, щоб проголосувати поіменно?  Будь  ласка.  Зараз  ми  побачимо  ваше  голосування  і підрахуємо голоси. Де "Відродження регіонів"?

     "За" - 147.

     Голосуємо в поіменному режимі проект закону  про  ратифікацію угоди.

     "За" - 144.

     Переголосуємо? Переголосуємо.   Одну   хвилинку,   я  ще  раз зачитаю, що ми голосуємо.

     Голосується проект Закону про ратифікацію  Угоди  між  урядом Республіки   Болгарія,   виконавчою   владою  Грузії  і  Кабінетом Міністрів України про спільну  експлуатацію  залізничної  поромної переправи.

     Голосуємо в поіменному режимі.

     "За" - 174.

     Висвітіть по фракціях, будь ласка.

     "За": комуністи - 10 із 96; НДП - 5 із 6; НРУ - 18 із 24;  "Громада" - 7 із 8;  СПУ - 23 із 23; СДПУ(о) - 19 із 28;  "Батьківщина" - 24 із 25; зелені - 1 із 1; "Відродження регіонів" - 15 із 20; "Незалежні" - 3 із 5; СелПУ - 10 із 14; ПСПУ

- 10 із 10;  Рух (перший) - 13 із 13; "Реформи-Конгрес" - 3 із 10; позафракційні - 8; Трудова партія - 5 із 11.

     А тепер підбийте підсумки, з більшості - 78 голосів.

     Я ставлю на голосування проект Закону про  ратифікацію  Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Аргентинської Республіки про науковотехнічне співробітництво. Голосуємо.

     "За" - 179.

     Ще раз голосуємо.  Іван Олександрович наполягає. Підтримайте, Іване Олександровичу,  я за вас голосую.  Депутат Ратушний прийшов вам допомагати.

     "За" - 174.

     Голосуємо в   поіменному   режимі   законопроект   0149   про ратифікацію   Основної   багатосторонньої  угоди  про  міжнародний транспорт щодо розвитку коридора Європа - Кавказ - Азія.  Вчора ми його обговорювали.

     "За" - 175.

     Слово Валентину Матвєєву з місця.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Александр Николаевич!  Мы еще вчера,  когда внезапно в повестку  дня  сессии Верховного  Совета  были  включены  эти три вопроса о ратификации, сказали председательствующему,  что  фракция  не  будет  принимать участие  в  голосовании  в  связи  с тем,  что мы не обсуждали эти вопросы на собрании фракции.  Если в Рухе каждый может  голосовать как  хочет,  то  во фракции коммунистов есть дисциплина и порядок, при котором вопросы  вначале  обсуждаются  коллегиально,  а  потом принимается решение.

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги, одну хвилинку. Ми вносимо ці три питання до порядку денного на вівторок.

     ------------

     Розглядається Закон України про правовий режим  надзвичайного стану  з  пропозиціями  Президента.  Доповідає  заступник міністра юстиції  Хандурін  Микола   Іванович.   Я   прошу   уваги.   Іване Олександровичу,   проведете  засідання  фракції  після  пленарного засідання. У вівторок внесемо і проголосуємо.

     Будь ласка, Миколо Івановичу.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Прийнятий Верховною Радою України 5 листопада цього року Закон  України  про правовий  режим  надзвичайного  стану  Президентом  не  може  бути підписаний через те,  що його  окремі  положення  не  відповідають Конституції та законам України.

     Пропозиції до цього закону зводяться до такого.

     Перше. Відповідно  до пункту 31 статті 85 та пункту 21 статті 106 Конституції України рішення Президента  України  про  введення надзвичайного стану набирає чинності за умови, що його затверджено Верховною Радою України.  Тому друге речення статті  5,  згідно  з яким  незатверджене  рішення  Президента  України  із  зазначеного питання не набирає чинності,  є зайвим і нелогічним.  У зв'язку  з цим дане речення пропонується вилучити.

     Друге. Не узгоджується із зазначеними конституційними нормами і частина друга  статті  6  закону.  Якщо  пунктом  31  статті  85 Конституції  України  визначено,  що Верховна Рада України повинна затвердити укази про  введення  воєнного  чи  надзвичайного  стану протягом  двох днів з моменту звернення Президента України,  то ні цей пункт,  ні пункт 21 статті  106  Конституції  не  встановлюють строку,  протягом якого глава держави має звернутися до парламенту щодо затвердження відповідного указу.

     Крім того, положення цієї статті про те, що Президент України має  подати  разом  з  указом  про  введення надзвичайного стану і законопроект  про  його  затвердження,  належить  до   процедурних питань, які не можуть регулюватися цим законом.

     З метою   приведення   даної   частини   у  відповідність  із зазначеними статтями Конституції України пропонується викласти  її в такій редакції:

     "Після підписання  указу  про  введення  надзвичайного  стану Президент України звертається до Верховної Ради України щодо  його затвердження. Звернення Президента України розглядається Верховною Радою України у невідкладному порядку".

     Третє. Щодо статті 7.  Частиною другою цієї статті визначено, що  в  разі  необхідності  надзвичайний  стан може бути продовжено Президентом України.  І це правильно,  бо його вводить саме  глава держави.  Але  друге  речення  цієї  частини,  за  яким  указ  про продовження  строку  надзвичайного   стану   має   затверджуватися Верховною   Радою  України,  не  відповідає  Конституції  України, оскільки   вона   не   наділяє   парламент   повноваженнями   щодо затвердження такого указу.

     Частина третя цієї статті суперечить частині другій,  за якою строк  надзвичайного  стану  продовжує  Президент  України,  а  не парламент.  Виходячи  з  наведеного,  пропонується  друге  речення частини другої та частину третю цієї статті вилучити.

     Четверте. Не можна  погодитись  і  з  нормою  частини  другої статті   8,  відповідно  до  якої  з  пропозицією  про  скасування надзвичайного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада  України.  Ця норма суперечить статті 85 Конституції України, яка не передбачає повноважень парламенту щодо звернення  до  глави держави  про  скасування  надзвичайного  стану.  У  зв'язку  з цим зазначену частину пропонується вилучити.

     П'яте. У пункті 3 статті 18 визначено,  що  в  разі  введення надзвичайного   стану   може   бути   заборонено   призовникам   і військовозобов'язаним  змінювати  місце  проживання   без   відома військового командування. Проте обов'язки щодо здійснення приписки громадян до призовних дільниць,  призову та обліку  призовників  і військовозобов'язаних  відповідно  до Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу покладено не на  військове командування,  а на районні (міські) військові комісаріати. Тому в зазначеному пункті слова "військового  командування"  пропонується замінити словами "відповідного військового комісаріату".

     Шосте. Закон, що розглядається, не містить норм, за порушення яких настає відповідальність,  у  тому  числі  й  адміністративна. Однак  у  частині  другій  статті  29  зазначено,  що закон нібито встановлює адміністративну  відповідальність  за  передбачені  ним порушення.  Згідно  з  частиною першою цієї статті порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану тягне за   собою   відповідальність,  встановлену  законом,  тобто  така відповідальність має передбачатися в іншому законі.

     Що стосується умов настання адміністративної відповідальності поряд   із  кримінальною,  то  вони  містяться  в  основоположному законодавчому  акті  -   Кодексі   України   про   адміністративні правопорушення  (частина  друга  статті  9).  Вміщення  цих умов у даному законі не зумовлене необхідністю і створить можливість  для неоднозначного  тлумачення  цього  питання.  З огляду на викладене частину другу статті 29 слід вилучити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Миколи Івановича є? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Георгій Корнійович Крючков.

     КРЮЧКОВ Г.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Шановні  колеги!  Наш  комітет  не  може погодитися ні з підставами, викладеними у зверненні Президента, ні з  доводами,  які  тут  навів  заступник  міністра Микола Іванович Хандурін.

     Передусім щодо статті 5. Статтею 5 передбачено: "Надзвичайний стан  в  Україні  або  в  окремих  її місцевостях вводиться Указом Президента України,  який підлягає  затвердженню  Верховною  Радою України   протягом   двох  днів  з  моменту  звернення  Президента України".

     Другим реченням цієї статті  передбачено:  "У  разі,  коли  в зазначений   строк   Верховна  Рада  України  не  затвердить  Указ Президента  України  про   введення   надзвичайного   стану,   він вважається   таким,   що   не  набрав  чинності,  про  що  негайно оголошується через засоби масової інформації або в інший спосіб".

     І в поданні  Президента,  і  у  виступі  заступника  міністра сказано, що це речення є нелогічним. Тоді я не розумію взагалі, що таке логіка!  Якщо зазначення  того,  що  незатверджений  указ  не набирає чинності,  є нелогічним,  то що тоді може бути логічним? Я не розумію вас, Миколо Івановичу!

     Шановні колеги!  Йдеться про  введення  надзвичайного  стану, тобто про правове рішення,  яке передбачає обмеження прав і свобод людини. Тому всі причетні до прийняття такого акта мають бути дуже обережними, і вся ця діяльність має бути поставлена під контроль.

     І тому якщо Верховна Рада,  розглядаючи указ Президента, може визнати,  що немає підстав для введення  надзвичайного  стану,  то цілком  логічно  зазначити  в  законі,  що  такий  указ не набирає чинності і що про це  має  бути  негайно  оголошено  через  засоби масової інформації або в інший спосіб.  Тим паче що і в законі,  з чим  погодився,  як  ми  бачимо,  і  Президент,  сказано,  що  про необхідність     введення     надзвичайного    стану    попередньо попереджається громадськість країни.

     Тому комітет пропонує підтвердити таку норму статті 5.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Георгію Корнійовичу,  давайте ми  тоді  так постатейно й підемо.

     Я ставлю  на голосування пропозицію,  внесену Президентом (це друга колонка порівняльної таблиці), яку доповідав Микола Іванович Хандурін.

     "За" - 40.

     Ставлю на голосування редакцію статті 5,  яку вносять народні депутати з профільного комітету.

     Ліліє Степанівно, будь ласка, відпустіть депутата Гавриша.

     "За" - 135.

     Будь ласка, наступна стаття 6.

     КРЮЧКОВ Г.К. Стаття 6: "Підписаний Президентом  України  Указ  про введення надзвичайного стану негайно передається із зверненням  Президента  до  Верховної Ради  України  і  розглядається  нею  у невідкладному порядку".  У Президента викликає заперечення слово "негайно".  Мовляв, Верховна Рада безпідставно регламентує і надзвичайно звужує межі діяльності Президента.

     Члени комітету  і  в  даному  питанні  виходили  з  того,  що введення  надзвичайного  стану  -  дуже серйозний захід,  тому всі питання,  пов'язані  з  цим,  мають   вирішуватися   негайно.   Це аніскільки  не зв'язує Президента.  Тому члени комітету пропонують відхилити запропоновану Президентом редакцію і  залишити  ту,  яку було прийнято раніше.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 6 в редакції Президента. Голосуємо.

     "За" - 48.

     Ставлю на голосування статтю в редакції народних депутатів  з профільного комітету.

     КРЮЧКОВ Г.К. У попередній редакції.

     "За" - 144.

     Стаття 7  (частина друга):  "У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України,  але не більше ніж на   30   діб.   Указ   Президента  України  про  продовження  дії надзвичайного  стану  набирає  чинності  після  його  затвердження Верховною Радою України".  Президент і доповідач, який представляв пропозиції  Президента,  вважають,  що  оскільки  Конституція   не наділяє  парламент  повноваженнями щодо затвердження такого указу, то друге речення частини другої цієї статті потрібно вилучити.

     Яка логіка  членів  комітету?  Надзвичайний  стан   вводиться указом  Президента,  який за Конституцією затверджується Верховною Радою.  Продовження  режиму  надзвичайного  стану  -  це  по  суті прийняття нового указу.  І справді, термін дії надзвичайного стану продовжується виданням нового указу.  Оскільки указ  про  введення надзвичайного  стану  затверджується  Верховною  Радою,  то цілком логічно,  щоб і указ про  продовження  терміну  дії  надзвичайного стану затверджувався б Верховною Радою.

     Повторюю, ідеться про дуже серйозні речі, пов'язані з правами і свободами людини.  Тому комітет пропонує відхилити цю пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування   статтю   7   у  редакції, запропонованій Президентом.

     "За" - 45.

     Ставлю на голосування статтю 7 у редакції народних  депутатів

- членів профільного комітету.

     "За" - 153.

     КРЮЧКОВ Г.К. Частина третя статті 7 закону,  прийнятого Верховною Радою,  передбачає: "Якщо Верховна Рада  України не продовжила на пропозицію Президента України строк дії надзвичайного стану, то після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті,  Указ Президента України про введення надзвичайного стану втрачає чинність".

     З огляду на ті мотиви,  про які  я  раніше  говорив,  комітет пропонує відхилити й цю поправку Президента.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування пропозицію Президента частину третю статті 7 вилучити.

     "За" - 120.

     Ставлю на голосування пропозицію залишити в тій редакції, яку пропонує комітет.

     "За" - 162.

     Стаття 8.

     КРЮЧКОВ Г.К. Частина друга статті 8: "З пропозицією про скасування надзвичайного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада України".

     Президент вважає,   що   ця   норма   суперечить   статті  85 Конституції  України,  яка,  мовляв,  не  передбачає   повноважень парламенту   щодо   звернення  до  глави  держави  про  скасування надзвичайного стану. Тому Президент пропонує цю частину вилучити.

     Шановні колеги,  я маю нагоду ще раз сказати,  що Конституція не  передбачає  і  повноважень  Президента  щодо скасування режиму воєнного стану.  Тому ці питання мають  бути  вирішені  в  законі, прийняття  якого  передбачено Конституцією.  Закон має врегулювати всі відносини,  в тому числі пов'язані з введенням  і  скасуванням режиму  воєнного  стану.  Тут подано м'яке формулювання:  Верховна Рада може звернутися до Президента.  На жаль, у людей, які готують пропозиції  для Президента,  якась хвороблива реакція на будь-який запис щодо повноважень Верховної Ради.

     Я розумію,  що в країні,  де найвища посадова особа публічно, як  це було зроблено вчора,  може заявити,  що над Верховною Радою має постійно висіти сокира,  будь-яке намагання чіткіше  визначити повноваження  парламенту  у  законодавчому  документі  викликатиме заперечення,  негативну реакцію з боку  президентського  оточення. Важко зрозуміти цю хворобливу реакцію.  Скажу відверто:  я не можу зрозуміти юристів,  які добре знають,  що в  ухваленому  Верховною Радою законі немає положень,  які б порушували вимоги Конституції, і все-таки підтримують вето Президента.

     До речі,  в Законі про  правовий  режим  воєнного  стану,  на статтю 7 якого Президент повторно наклав вето,  теж передбачається можливість звернення Верховної Ради до  Президента  з  пропозицією про скасування режиму воєнного стану. Для обгрунтування заперечень Президента   дається   аргументація,   мовляв,   у   роботі   Ради національної  безпеки і оборони може брати участь Голова Верховної Ради України,  і він  там  може  висловити  думку  Верховної  Ради України.  Але  ж  для того,  щоб Голова Верховної Ради висловив не свою думку,  а позицію Верховної Ради, Верховна Рада має визначити таку  позицію.  Визначити вона її може лише в якомусь акті:  або в постанові,  або  у  зверненні  до  Президента.  Таке  формулювання аніскільки  не ущемлює прерогативи Президента,  не зазіхає на його авторитет. Комітет наш пропонує відхилити пропозицію Президента.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію  Президента  частину другу статті 8 вилучити.

     "За" - 58.

     Ставлю на голосування редакцію статті 8, яку вносять депутати профільного комітету.

     "За" - 166.

     Шановні колеги, от як голосують: 141 депутат не голосує,  утрималось троє, проти - вісім. Я зачитаю ще раз редакцію  частини  другої  статті  8:  "З  пропозицією  про скасування   надзвичайного   стану   до  Президента  України  може звернутися Верховна Рада України". Що тут викликає сумніви?

     КРЮЧКОВ Г.К. Останнє слово - за Президентом.

     ГОЛОВА. Що може звернутись Верховна Рада,  - і не  голосують. Мені незрозуміло абсолютно. Голосуємо (Шум у залі). Пором є пором, пором ми проголосуємо на тому тижні.

     "За" - 164.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Зрозуміла позиція Президента як і позиція  тих, про  яких учора було сказано,  що вони мають підписатися кров'ю на підтвердження своєї належності до парламентської більшості. То ось вона,  практична реалізація порядків, які утверджуються в Україні, але які  не  притаманні  парламенту  в  будь-якому  цивілізованому суспільстві, а притаманні відомим зграям.

     ГОЛОВА. Будь ласка, стаття 18.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Стаття 18. Тут Президент правильно зазначає, що в умовах надзвичайного стану військовозобов'язані можуть змінювати місце  проживання  лише  з  відома  військового комісаріату,  а не військового командування. З цим зауваженням, ми вважаємо, потрібно погодитись.

     ГОЛОВА. Голосуємо  пропозицію Президента.  Профільний комітет погоджується.

     "За" - 182.

     Голосуємо, голосуємо.

     "За" - 193.

     Депутат Манчуленко не встиг.  Депутати Федорин і  Жовтяк!  Та колона не впаде, не підпирайте її. Ідіть голосуйте.

     Голосуємо.

     "За" - 211.

     Голосуємо.

     КРЮЧКОВ Г.К. Підтримайте Президента, шановні колеги.

     "За" - 220.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 236.

     Спасибі.

     КРЮЧКОВ Г.К.   І   щодо  статті  29  ми  пропонуємо  прийняти пропозицію Президента та вилучити частину другу  цієї  статті,  де йдеться  про адміністративну відповідальність.  Це загальна фраза, вона не потрібна.

     ГОЛОВА. Голосуємо за пропозицію Президента.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Микола  Іванович  дозволив  вам  голосувати   - голосуйте.

     "За" - 224.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     КРЮЧКОВ Г.К. Погано Микола Іванович працює, погано.

     "За" - 229.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Тепер голосуємо закон у цілому, з поправками. Голосуємо.

     "За" - 223.

     Голосуємо.

     "За" - 230.

     Спасибі.

     -----------

     Розглядається Закон України про правовий режим воєнного стану з пропозиціями Президента.  Слово має  Микола  Іванович  Хандурін. Будь ласка.

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Прийнятий повторно Верховною Радою України 5 листопада цього  року Закон  України  про  правовий  режим  воєнного  стану не може бути підписаний  Президентом,  оскільки  стаття  7  цього   закону   не відповідає Конституції та деяким законам України.

     Частиною першою  зазначеної  статті  встановлюється,  що  дія режиму воєнного стану припиняється в разі укладення миру,  про  що зазначається в акті Верховної Ради про припинення стану війни. Але укладення миру і скасування воєнного  стану  за  часом  можуть  не збігатися.  Наприклад,  з  деякими  державами  - учасницями Другої світової війни укладення  мирних  договорів  відбувалося  протягом 10-15  років  після  закінчення  воєнних  дій,  а  з  деякими і на сьогодні такого договору немає.  Тому  об'єднувати  ці  два  різні заходи в даній частині немає правових підстав.

     Не можна  погодитися  і з нормою частини третьої цієї статті, відповідно до якої з пропозицією про скасування воєнного стану  до Президента може звернутися Верховна Рада України. Зазначений запис суперечить  статті  85  Конституції  України,  яка  не  передбачає повноважень   парламенту  щодо  звернення  до  глави  держави  про скасування режиму воєнного стану.

     З огляду на викладене  пропонується  частини  першу  і  третю статті 7 вилучити.

     За статтею  107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з  питань  національної безпеки  і оборони.  Вона координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

     Законом України  про  Раду  національної  безпеки  і  оборони України  визначено,  що  саме  ця  рада подає Президентові України пропозиції щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у  сфері  національної  безпеки  і  оборони та з питань оголошення стану війни, введення воєнного чи надзвичайного стану.

     У зв'язку з цим слід визнати неправильним вилучення з частини другої  статті 7 закону в новій редакції слів "за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України".

     Виходячи з норм частини шостої статті 107 Конституції України Голова  Верховної  Ради бере участь у засіданнях Ради національної безпеки і оборони та може висловити на них думку  парламенту  щодо скасування воєнного стану.

     З огляду на викладене пропонується статтю 7 закону викласти в такій редакції: "Стаття 7. Скасування воєнного стану. Воєнний стан на   всій   території   України   або  в  окремих  її  місцевостях скасовується  Указом  Президента  України  за   пропозицією   Ради національної  безпеки  і  оборони  України в разі усунення загрози нападу,   небезпеки    державній    незалежності    України,    її територіальній  цілісності  чи  припинення  стану  війни,  про  що негайно оголошується через засоби масової інформації".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання до Миколи Івановича є?

     Депутат Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  "Відродження регіонів".  15 секунд  із часу, відведеного на запитання, я використаю для репліки, оскільки Олександр Миколайович під час розгляду питання,  навколо якого тут відбувалася дискусія, не надав мені слова для репліки.

     Олександре Миколайовичу,  приклади,  наведені сьогодні в моїй заяві,  я взяв  із  вашого  виступу  перед  активом  Черкащини.  І наскільки вони дрібні,  наскільки до них можна так ставитись, я не знаю. Їх узято з тексту вашого виступу перед черкащанами.

     А тепер запитання.  Скажіть,  будь ласка,  наскільки  важливі сьогодні для нашої держави розгляд і прийняття цього закону, у той час,  коли в Мін'юсті, Верховній Раді перебувають на розгляді такі важливі  законопроекти,  як  проект Закону про судоустрій,  проект Кримінального кодексу?  Чи не вважаєте ви,  що ми все-таки повинні наблизитися   насамперед   до  прийняття  ось  цих  основоположних законів,  а потім  можемо  розглядати  й  такі,  які  ми  сьогодні розглядаємо?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що взагалі немає першорядних,  другорядних законів. Але, безперечно, є закони невідкладні. І коли ми формуємо порядок  денний на тиждень,  ми погоджуємо його з керівниками всіх фракцій,  головами всіх комітетів. І питання згідно з почерговістю їх розгляду, відповідно погодженою, вносяться на розгляд сесійного залу. Ви повинні це знати, оскільки це питання не раз порушувалося і я давав пояснення. Тому як ми формуємо порядок денний, так він і пропонується сесійному залу. Питань немає.

     До Миколи Івановича ще  є  запитання?  Будь  ласка,  депутате Мазур.

     МАЗУР О.А.  Прогрессивная  социалистическая  партия  Украины. Каковы  были  мотивы  у  Кабинета   Министров   и   автора   этого законопроекта,  когда  они  внесли  его на рассмотрение Верховного Совета для принятия? Какова в нем целесообразность?

     ХАНДУРІН М.І.  Це запитання пов'язане із  першим  запитанням. Цей  закон  стоїть  у  ряді багатьох інших законів,  починаючи від Цивільного   кодексу,   нового   Кримінального   кодексу   і   тих законопроектів,  про які було сказано, які потрібно прийняти після прийняття Конституції, оскільки так передбачено Конституцією.

     Якщо говорити про  актуальність  законів,  то  зрозуміло,  що після  Конституції  основним  законом  мав стати Цивільний кодекс, потім  Кримінальний  та  інші  кодекси,  які   регулюють   основні правовідносини у відповідних галузях життєдіяльності держави.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (виборчий  округ  68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,   чому   лише   Рада національної  безпеки і оборони має право звертатися до Президента про скасування  воєнного  стану?  Чому  таке  право  не  надається парламенту держави?

     Дякую.

     ХАНДУРІН М.І.    Дякую   за   запитання.   Шановний   Віталію Станіславовичу! Президент і ми свою думку аргументували статтею 85 Конституції,  яка  обмежує  повноваження  Верховної  Ради.  У  ній звернення до Президента (це по суті  є  подання)  не  передбачено. Закони  не  можуть  розширювати повноваження Верховної Ради,  як і повноваження Президента. Вони передбачені тільки Конституцією.

     ГОЛОВА. Спасибі. Георгію Корнійовичу, будь ласка.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановні колеги!  Передусім я хотів би  все-таки якось   відреагувати  на  зауваження,  які  тут  були  висловлені, стосовно того,  чому цей  закон  з'явився  на  столах  у  народних депутатів і чому ми його сьогодні розглядаємо.  Це цілком випливає з Конституції,  згідно з якою (пункт 19 частини першої статті  92) правовий   режим   воєнного  і  надзвичайного  стану  визначається виключно  законами  України.  Це  -  один  із  тих  конституційних законів,  який Верховна Рада мала прийняти,  як на мене,  ще років два тому.

     Наш комітет  основним  своїм  завданням,  як  це  випливає  з Конституції,   вважає   те,   щоб  якомога  швидше  привести  нашу законодавчу базу у відповідність  із  Конституцією  і  створити  в Україні   таке   правове  поле,  яке  б  унеможливлювало  будь-які свавільні  дії.  Саме  з  цього  ми   виходили,   розробляючи   ці законопроекти. Це перше.

     Друге. Щодо   самих  зауважень  Президента.  Ні  комітет,  ні юридичне,  ні науково-експертне управління Секретаріату  Верховної Ради не бачать підстав для того, щоб вважати зауваження Президента обгрунтованими.

     У частині першій статті 7 записано: "Воєнний стан   скасовується   в   разі  укладення  миру,  про  що зазначається в акті Верховної Ради України  про  припинення  стану війни". Це цілком відповідає нормі Конституції, згідно з якою саме Верховна Рада за поданням Президента  укладає  мир.  І  однозначно зазначається про припинення стану війни.

     Опоненти кажуть,   що  припинення  стану  війни  і  укладення мирного договору можуть не збігатися в часі. Це справді так. Росія до  цього  часу не ухвалила мирний договір з Японією,  але воєнний стан давно скасований.  Такі ситуації можуть бути.  Але для  таких випадків є саме частина друга статті 7,  яка передбачає можливість скасування воєнного стану указом Президента.  Так що одна  частина статті 7 другій частині не суперечить.

     Шановні колеги,  ще раз скажу:  не розумію юристів,  фахівців найвищої  кваліфікації,  які  на  догоду  комусь,  якимось   іншим міркуванням змушені називати біле чорним, а чорне білим.

     І третє.   Стосовно   права   Верховної  Ради  звернутися  до Президента України з пропозицією про скасування воєнного стану. Ми про  це  вже  говорили.  Перестаєш  себе  поважати,  коли бачиш на трибуні колегу-юриста,  який чув  аргументи  і,  не  маючи  ніяких підстав для того,  щоб їх спростувати, повторює те, що, як кажуть, і на голову не налазить.

     Комітет пропонує  врахувати  одну  пропозицію  Президента:  у частині   другій   статті   7,  де  говориться,  що  воєнний  стан скасовується  указом  Президента,  додати:  "за  пропозицією  Ради національної  безпеки  і  оборони  України",  і  в  такій редакції прийняти  цю  статтю,  після   чого   подати   закон   на   підпис Президентові.

     ГОЛОВА. Спасибі. До Георгія Корнійовича є запитання? Сідайте, будь ласка.

     Спочатку я  ставлю  на  голосування  статтю  7  у   редакції, запропонованій Президентом. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 92.

     Ставлю на  голосування статтю 7 у редакції народних депутатів з профільного комітету, але частину другу - в редакції Президента, яка   збігається   з   редакцією  народних  депутатів  профільного комітету. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 187.

     Голосуємо. Депутате  Чайка,   проголосуйте.   Куди   ви   так поспішаєте?  Тільки  створили  таку  організацію,  як "Яблуко",  а вона...

     "За" -193.

     Голосуємо, голосуємо. Така редакція влаштовує всіх.

     "За" - 200.

     Майже. Депутат Черненко просить ще раз  переголосувати.  Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 215.

     Депутат Черненко   ще   раз  наполягає,  щоб  переголосували. Давайте догодимо чоловікові. Голосуємо.

     "За" - 223.

     Шановні колеги, будь ласка, голосуємо. Віталію Григоровичу!

     "За" - 226.

     Це інша справа.

     ------------

     Розглядається проект Закону  про  порядок  допуску  та  умови перебування  підрозділів  збройних  сил  інших держав на територію України. Слово має Крючков Георгій Корнійович.

     КРЮЧКОВ Г.К.  Шановні колеги!  Законопроект розглядається, як відомо, у другому читанні. Після попереднього розгляду надійшло 59 конкретних  зауважень,  дуже  слушних,  абсолютну  більшість  яких враховано.

     Я просив би розглядати законопроект постатейно.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Поправка 5 депутата Ковалка.  Не наполягає.  Поправки,  що враховані,  я не називаю.

     Поправка 15   депутата   Бауліна.  Слово  надається  депутату Бауліну.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 76, Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Николаевич!  Я хотел бы обратить ваше внимание на мою поправку 14, которую "враховано в уточненій редакції".

     Я в поправці 14 пропонував доповнити статтю 3 пунктом  "д"  у такій  редакції:  "обслуговування  розміщених на території України частин та  військових  баз  Чорноморського  флоту  Росії".  Тобто, Георгію    Корнійовичу,   конкретно   вказати.   Бо   що   означає "обслуговування і розміщення"  взагалі?  Это  значит  и  натовских кораблей и так далее.

     И сразу  же  по  поводу  поправки  15  (если можно,  еще одну минуту).  Уважаемые народные депутаты! В статье 4 речь идет о том, что  запрещается  "допуск  та  перебування  на  території  України підрозділів  збройних  сил  інших   держав,   оснащених   ядерною, хімічною,   бактеріологічною   та  іншими  видами  зброї  масового ураження".  Я предлагаю этот абзац дополнить такими словами: "крім ядерної  зброї  Російської  Федерації".  Мы  по  глупости лишились своего ядерного оружия - третьего в мире по потенциалу.  Давайте в случае необходимости хотя бы прятаться под российский "зонтик".

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 14,  внесену депутатом Бауліним. Будь ласка.

     "За" - 149.

     Голосується поправка 15 депутата Бауліна.

     "За" - 140.

     Рухаємося далі.

     КРЮЧКОВ Г.К. Поправка 19.

     ГОЛОВА. Поправка 19 депутата Бауліна. Погоджуєтесь? Надається слово депутату Бауліну, поправка 19.

     БАУЛІН П.  Б.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Георгий Корнеевич!  Я уже неоднократно выступал  по  поводу  того,  что  в Конституции Украины обозначено,  что украинский народ - "громадяни України всіх національностей". И когда я встречаю где-то в текстах законов  "національний",  "національні",  то  в Конституции это не определено.  Я не понимаю,  какой это нации - еврейской, цыганской или   какой-то   другой.  Тогда  уже  надо  употреблять  выражение "государственной безопасности" или чтото такое.

     Поэтому я настаиваю на голосовании.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю поправку  (Шум  у  залі).  Я прошу... Я поставлю.

     Ставлю поправку 19 на голосування.

     "За" - 128.

     Поправка 28 депутата Бауліна до статті 7.  Будь ласка,  слово депутату Бауліну.

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов. Я предлагаю статью 7 вообще из закона исключить,  и вот из каких соображений.  Здесь речь идет "про Раду національної безпеки і оборони".

     Функции "Ради національної безпеки і оборони" четко  выписаны в  статье  107  Конституции:  "Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої  влади у сфері національної безпеки і оборони".

     Мы здесь  как  бы  расширяем конституционные права этой рады. Прошу  обратить  внимание  на  часть  вторую   статьи   7:   "Рада Національної  безпеки  і  оборони України,  визнаючи відповідність допуску  підрозділів  збройних  сил  інших  держав  на   територію України... вносить пропозицію..." Я просто не хочу больше занимать время...

     Я настаиваю  на  том,  чтобы  эту  статью  вообще  убрать  из законопроекта.

     ГОЛОВА. Ставлю  цю  пропозицію на голосування.  Про вилучення статті 7 з даного законопроекту.

     "За" - 110.

     Поправка 35 депутата Бауліна. Не наполягає. Пішли далі.

     Поправка 57 депутата Акопяна.  Не наполягає.  Більше поправок немає.

     Ставлю на  голосування  законопроект  у  цілому з урахуванням поправок. Голосуємо.

     "За" - 180.

     Є в когось запитання? Голосуємо в цілому.

     "За" - 186.

     Просить слова Олена Анатоліївна Мазур. Будь ласка.

     МАЗУР О.А.  Я хочу сказать,  что залу был роздан  мой  проект постановления  "про  неприйнятність  цього  закону".  К сожалению, нарушен Регламент,  поскольку этот проект постановления должен был голосоваться первым.

     Я настаиваю  на  том,  чтобы вы его поставили на голосование, потому что этот закон принимать нельзя.  Идет тотальная  атака  на народ Украины.  Этот закон вместе с предыдущими законами,  которые мы обсуждали, ни в коем случае нельзя принимать. Я уже говорила об этом,  когда  мы  принимали  законопроект в первом чтении,  но,  к сожалению,  Адам Иванович не поставил мой проект постановления  на голосование.

     Я прошу,   Александр  Николаевич,  поставьте  на  голосование проект постановления "про неприйнятність".

     ГОЛОВА. Регламентом передбачається  можливість  і  в  другому читанні  порушувати  питання  про неприйнятність.  Але якщо воно в першому читанні не пройшло, то мені незрозуміло, навіщо в другому. Але я поставлю.

     Ставлю на  голосування  проект  постанови про неприйнятність, внесений  5  грудня  цього  року  депутатом  Мазур.  Будь   ласка, голосуємо.

     "За" - 55.

     Ставлю на голосування,  шановні колеги, пропозицію підтримати цей  закон  у  цілому.  Ми  по  всіх  статтях  пройшли,  враховані зауваження, проголосували. Що тут незрозуміло?

     Депутате Гурвіц,  ви  на  мене  дивитеся,  як  на  буржуазію. Голосуйте,  будь ласка!  Я розумію,  що у вас думи великі,  але  ж Одеса вас підтримує завжди.

     "За" - 205.

     О, бачите!  Голосуємо.  Депутате Андресюк,  організуйте, будь ласка, об'єднаних соціал-демократів.

     Голосуємо. Голосуємо в цілому закон.

     "За" - 240.

     Спасибі.

     ------------

     Розглядається проект  Закону   про   обмеження   приватизації підприємств Міністерства оборони України (повторне перше читання). Доповідає Тіщенко Олександр Васильович. Є Олександр Васильович?

     Давайте підтримаємо в першому читанні.  Будь ласка. Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 215.

     Голосуємо. Депутат Яковенко не встиг.

     "За" - 226.

     Спасибі.

     Шановні колеги,   у   нас   ще  є  10  хвилин.  Нам  потрібно обов'язково розглянути проекти законів про застосування  сили  при виконанні службових обов'язків та про внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів України.  Депутат Бандурка є? І депутата Марчука немає, так?

     Нам потрібно  прийняти  проект  Закону про політичні партії в Україні,  але  просять  перенести  на  наступний  тиждень.   Немає зауважень?

     Тоді на  цьому ми роботу сьогодні завершили.  Спасибі всім за активну роботу (Шум у залі).  Молодіжні питання...  Одну хвилинку. Шановні колеги, треба тільки проголосувати.

     ------------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про сприяння соціальному становленню і розвитку  молоді  в Україні. Доповідає депутат Місюра. Будь ласка.

     МІСЮРА В.Я.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури і  спорту (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Суть  цього  законопроекту  та  необхідність  його прийняття зумовлені новою законодавчою базою.  Тобто норми чинного закону приводяться  у  відповідність  із  положеннями  Конституції України, чинного законодавства. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати  в першому читанні.  Будь ласка.  І депутат Журавський просить підтримати.

     "За" - 186.

     Голосуємо. Депутате Сас, вийміть руки з кишень, голосуйте.

     "За" - 191.

     Запитання є?

     МІСЮРА В.Я.  Ніяких питань не  було  на  засіданні  комітету. Представники різних фракцій підтримали цей проект.

     ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка, у першому читанні. І депутат Черненко просить.

     Будь ласка, голосуємо в першому читанні.

     "За" - 206.

     Голосуємо. Депутат Шмаров якраз прийшов, зараз приймемо.

     "За" - 211.

     Депутат Александровська якраз  прийшла,  зараз  проголосуємо. Михайле  Васильовичу,  депутата  Коваля  візьміть із собою.  Ліліє Степанівно, голосуємо, підтримаємо молодь.

     "За" - 210.

     Ні, ні,  одну  хвилинку.  Прийшов  депутат  Ковалко,  прийшов депутат Шпак.  Олександре Григоровичу,  голосуйте,  будь ласка. Ми вас  уклінно  просимо.  Ви  якраз  своєчасно  прийшли.  Голосуємо. Депутате Андресюк, вся надія на вас.

     "За" - 218.

     Голосуємо. Усі  в  комсомолі  були  у свій час,  голосуйте за молодь.

     "За" - 219.

     Голосуємо останній раз.  Сьогодні,  я маю на  увазі.  Михайле Дмитровичу!

     "За" - 219.

     Голосуємо? Будь ласка. Шановні колеги! Ви дивіться, 11 проти. Незрозуміло.  Голосуємо. Депутате Стецьків, голосуйте, будь ласка. Ще ж молодий.

     "За" - 228.

     Спасибі.

     -------------

     МІСЮРА В.Я.  Ще є законопроект про загальні засади соціальної роботи з дітьми  та  молоддю.  Шановні  колеги!  Особливості  цієї роботи  зрозумілі...  Пенсіонери  не  об'єднуються  для того,  щоб нюхати клей і бути наркоманами. Будь ласка, підтримайте.

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Голосуємо!  Комсомол  є  і  в Народному русі, і в інших політичних партіях. Все нормально.

     "За" - 186.

     На цьому ми роботу сьогодні завершили. Засідання оголошується закритим. Спасибі всім. На все добре. До понеділка.