ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  18  с і ч н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,   гості   й   запрошені!  Розпочинаємо  пленарне  засідання Верховної Ради України.

 

     Прохання до народних депутатів підготуватися  до  реєстрації. Реєструємося.

 

     Зареєструвалося 328  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги!   Дозвольте   оголосити    запит.    Надійшов депутатський  запит  від  народного  депутата  Арабаджи Володимира Васильовича до Прем'єр-міністра України щодо невиконання Постанови Кабінету  Міністрів  про виділення коштів для ліквідації наслідків підтоплення в місті Бердянську (Запорізька область). Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради   України  інформую  про  вихід  народного  депутата  України Трофименко  Лариси  Сергіївни   зі   складу   депутатської   групи "Незалежні"   та   входження   її  до  складу  депутатської  групи "Відродження регіонів". Із чим ми її і поздоровляємо.

 

     -----------

 

     Шановні колеги!  Учора на засіданні  Погоджувальної  ради  ми домовилися  використати  час,  який  відводиться  на  розминку,  і проголосувати Закон України про порядок  фінансування  видатків  з Державного  бюджету  України  у  2000  році  до  набрання чинності Законом України  про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік  з пропозиціями Президента.

 

     Ви пам'ятаєте,   ми   обговорювали  це  питання.  Два  пункти пропозицій - перший і третій - ми погодили, а другий не погоджено. Нам треба подолати вето.

 

     Ставлю на  голосування  закон  із  тими  поправками,  які  ми проголосували на попередньому засіданні,  для подолання  вето.  Ми тоді голосували, ви пам'ятаєте, було 299 голосів.

 

     Я просив  би не видавати картки депутатам,  які не присутні в залі.  Реєстрацію  провели.  Сьогодні  у  зв'язку  з  хворобами  і відрядженнями відсутні 48 народних депутатів. Список у мене є, і я передам його профільному комітету з питань Регламенту. Голосування поіменне.  Якщо  тією  карткою хтось проголосує,  голосування буде недійсним (Шум у  залі).  А  ви  заспокойтеся.  Я  сказав  те,  що потрібно було сказати, щоб ви розуміли, про що мова йде.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про подолання вето.  Будь ласка.

 

     "За" - 237.

 

     Незрозуміло. Тоді я зачитаю.  Шановні колеги!  Мова  йде  про подолання  вето на Закон України про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у  2000  році  до  набрання  чинності Законом України про Державний бюджет України на 2000 рік.

 

     Ми погодилися  з  першим  пунктом  зауважень  Президента - до частини другої статті 1 - і проголосували за.  І погодилися  також із  зауваженням до статті 4:  записати "з дня його опублікування". Нам потрібно подолати вето  на  статтю  3.  Я  зачитаю  зауваження Президента до неї:

 

     "Статтею 3  закону  забороняється до прийняття Закону України про Державний  бюджет  України  на  2000  рік  спрямування  коштів Державного  бюджету  України на фінансування проведення,  зокрема, референдумів.

 

     Запровадження цієї     норми     унеможливить      проведення референдумів,  у  тому  числі  всеукраїнського  референдуму,  який проголошується  за  всенародною  ініціативою".   За   так   званою всенародною ініціативою, бо треба було б записати: "за ініціативою адміністрації", - а прикривається народом.

 

     "Таким чином,  стаття 3 закону,  що  розглядається,  фактично обмежує передбачені Конституцією України право громадян ініціювати всеукраїнський референдум (стаття  72)  та  право  громадян  брати участь  у  всеукраїнському  референдумі  (стаття 38).  Це,  в свою чергу,  суперечить статтям 64 та 22 Конституції України,  за якими конституційні  права  громадянина  не  можуть  бути обмежені,  при прийнятті нових законів не допускається звуження  обсягу  існуючих прав.

 

     Крім того,  зазначена норма закону фактично не дає можливості Президентові України здійснити покладене на нього пунктом 6 статті 106    Конституції    України   повноваження   щодо   проголошення всеукраїнського референдуму".

 

     Зважаючи на викладене,  Президент пропонує вилучити із закону статтю 3.

 

     Нам необхідно  подолати вето.  Зрозуміло?  Голосуємо в режимі подолання вето. У звичайному режимі голосуємо.

 

     "За" - 256.

 

     Ще щось незрозуміло?

 

     Депутат Ратушний. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ  164,  Тернопільська  область).  Шановні народні депутати!  Олександре Миколайовичу!  Суть справи полягає в тому,  що  оголошений  указ  Президента  про  довіру  чи  недовіру Верховній Раді.  У  парламенті  представлені  політичні  партії  і фракції,  які  хочуть  із цього приводу висловитися.  Ми розуміємо важливість цього голосування і подолання вето, але давайте почнемо з  того,  що  передбачено Регламентом:  надамо слово представникам політичних фракцій і груп,  які  висловлять  свою  позицію,  бо  є думки, що доцільно розпустити Верховну Раду. А тоді повернемося до питань  порядку  денного,  а  може,  і  до  питання   про   заміну керівництва Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Я   думаю,  що  в  розминці  ми  до  цього повернемося. Ми це питання 14 січня розглядали, питань немає.

 

     Кузнєцов Павло Сергійович. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Спасибо.  Уважаемые  депутаты!  Уважаемый Александр   Николаевич!   Все   мы   должны  понимать  последствия принимаемых нами решений.  Так вот то,  что мы не можем преодолеть вето  Президента  на  Закон  о  порядке финансирования расходов из Государственного бюджета, приведет к следующему.

 

     Проект бюджета мы получим в лучшем случае в  начале  февраля. Пока   мы   его   примем   во   втором  чтении  (думаю,  возникнет необходимость и третьего),  у нас вылетит  полтора,  а  то  и  два месяца финансирования народного хозяйства.  К чему это приводит, я продемонстрирую  на  таком  наглядном  примере,  который  я  вчера приводил на совещании руководителей групп и фракций.

 

     У нас  сейчас  должна  отбыть экспедиция в Антарктиду,  нужно снять наших ученых,  зимующих там.  Денег на эту  экспедицию  нет. Удалось  выделить  только  1,7  миллиона  гривень,  но  еще  нужно примерно 1,3 миллиона. Задержка с финансированием приведет к тому, что наши полярники просто замерзнут в Антарктиде. Неужели вы этого не понимаете?

 

     А что   касается   инициативы   Президента   по    проведению референдума,  то в Государственный бюджет,  пожалуйста,  включайте средства на это,  и пусть он проводит референдум,  если ему  очень этого хочется и хочется, чтобы это было по так называемой народной инициативе.

 

     Я вас призываю проголосовать за преодоление вето.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про подолання  вето. Голосуємо.

 

     "За" - 255.

 

     Депутаты Марченко, Єльяшкевич - і на цьому завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты! Я думаю, что все в этом зале, в том числе и  представители  прессы,  понимают,  что  референдум, который,  по  сути,  инициирует  Президент  Украины,  направлен на реализацию недоверия не просто Верховному Совету,  а прежде  всего большинству, которое создано в Верховном Совете. То есть если люди проголосуют за недоверие Президенту,  они выскажут  недоверие  его политике и тем депутатам из большинства, которые его поддерживают. Я думаю,  что депутаты из большинства при голосовании  должны  это понимать.

 

     Вчера я  был  у  Лапикуры.  Он  обманул,  но  он  был страшно возмущен тем,  что  Мороз  подписал  распоряжение  о  лишении  его аккредитации   в   Верховном   Совете,   поскольку   эти   функции принадлежали Президиуму Верховного Совета.

 

     Я обращаю внимание депутатов на  то,  что  в  соответствии  с законом   вопросы,  которые  выносятся  на  референдум,  формирует Президиум Верховного Совета,  которого уже нет.  Поэтому для того, чтобы     референдум    был    законным,    необходимо    изменить законодательство,  и тогда референдум будет проходить  в  правовом государстве.  А  пока  этого  нет,  я  предлагаю  проголосовать за преодоление вето Президента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемые коллеги! Сейчас речь не должна идти     о     теме    референдума,    который    проводится    по "народно-Волковской" инициативе (мы знаем,  что народ и  Волков  - это "близнецы-братья").  Речь должна идти о том, что из-за позиции Президента  мы  не  можем  осуществить  нормальное  финансирование бюджетной сферы, и Верховная Рада по вине Президента, к сожалению, станет причиной всех препятствий для нормального  функционирования бюджетной сферы.  Поэтому,  уважаемые коллеги,  я прошу преодолеть президентское вето.  В противном случае мы  не  дадим  возможности использовать   бюджетные   средства  по  целевому  назначению.  Мы поставим того же Президента, ту же исполнительную власть вне рамок закона,  а потом, когда, я надеюсь, отменим неприкосновенность для всех должностных лиц, им придется отвечать.

 

     Поэтому я  обращаюсь  к  тем,  кто  представляет  сегодня   и большинство,   и   меньшинство,   и   призываю   проголосовать  за преодоление президентского вето,  обеспечив тем самым  возможность для финансирования всей бюджетной сферы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за подолання вето. Голосуємо!

 

     "За" - 259.

 

     -----------

 

     Запишіться... Вибачте,  у  нас записані від фракцій.  Ще є 16 хвилин.

 

     Слово надається депутату Павловському.  Будь  ласка.  За  ним буде виступати депутат Мовчан.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Шановні колеги! Я хочу зробити сьогодні незвичну заяву, яка  стосується  становища  в  нашій  державі.  І  я хочу говорити словами іноземних авторів,  в основному американців.  Мова йде про те, що таке демократія і що таке авторитарний режим.

 

     Я хочу  наголосити:  необхідною умовою демократії є наявність таких  елементів,  як  структуризація  суспільства,  гласність   і незалежність   засобів  масової  інформації,  справедливі  вибори, розподіл і незалежність гілок влади, тобто наявність парламенту.

 

     Демократія є дуже вразливою,  у неї є дуже  багато  загроз  і небезпек,  внутрішніх  і  зовнішніх.  Внутрішні  -  це  політичні, економічні,  соціальні (я не буду на них зупинятися),  а  зовнішня загроза  -  це  виконання умов Міжнародного валютного фонду,  який нав'язує  нам  ринковий  фундаменталізм.  За  твердженням  Джорджа Сороса,  ринковий фундаменталізм і демократія - несумісні.  Більше того,  на ейфорії підтримки демократії ми втратили дуже  багато  і сьогодні   з'явилися   тенденції  до  запровадження  авторитарного режиму.

 

     Цитую буквально американських авторів: "Іншою вразливою  стороною  представницької  влади стала її слабка захищеність від сучасних засобів маніпулювання масовою свідомістю, від підміни волі народу сфабрикованою волею".

 

     Сьогодні в  нас поширена ринкова модель демократії,  де гроші мають додаткову,  четверту функцію - владну.  І тому ми маємо,  як пише  Вільям  Грайдер,  просто демократію напрокат.  І оця ринкова демократія в політичному житті підсилена,  і  обман,  відмова  від передвиборних  зобов'язань  та обіцянок,  політична переорієнтація стають повсякденною практикою.

 

     А тепер   цитую   далі:   "Опитування   громадської    думки, соціологічні   дослідження,   плебісцити   та  референдуми  стають методами   прихованого   обману   населення   та   зомбування   їх свідомості".

 

     Американський соціолог  Ед  Сіоні називає референдум "ефектом відлуння":  через засоби  масової  інформації  запускається  якась інформація,  зомбується  населення і назад уже масово повертається ця думка,  і всі кажуть,  що це воля народу.  А народ  не  розуміє просто,   що   відбувається,  тому  що  немає  ніякої  дискусії  і обговорення.

 

     Узагальнюючи всі ці дослідження,  хочу сказати:  авторитарний режим має три етапи свого становлення. Перший етап ми вже пройшли. Другий етап - це коли розпускається Верховна  Рада,  забороняються деякі партії.  Ми вже на другому етапі.  І третій етап - тотальний контроль за суспільством.  Це є тоталітарний режим, тоді вже ніхто не сховається.

 

     Отож ми повинні виходити з того, хто ми є. А у нас сьогодні в політиці,  навіть серед депутатів,  є дуже багато  конформістів  - тих,  хто зраджує свій народ.  Ото відчули,  що згине тоталітарний режим Радянського  Союзу  -  почали  його  добивати.  Відчули,  що демократія виживає,  - навіть очолили її. Відчули, що авторитарний режим починає перемагати - хочуть і тут  навіть  отримати  керівні посади й очолити.

 

     То будьмо   ж   мудрими,   давайте  думати  про  свій  народ. Олександре Миколайовичу!  Я  хочу  звернутися  до  вас,  щоб  була підтримка   Верховної   Ради,   і   запропонувати  дати  доручення опублікувати цю аналітичну статтю іноземних  авторів,  девіз  якої такий:  "Освіченість  громадян  -  одна  з  головних  передумов їх розкріпачення та  свободи".  То  нехай  здоровий  глузд  переможе! Будьмо ж творцями, а не заручниками власної долі!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Мовчан,  фракція  Руху.  За  ним  -  депутат Омельченко.

 

     МОВЧАН П.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий  округ  152, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Я  вже  виступав  з  приводу  ситуації,  що складається в парламенті, з приводу референдуму. Якщо мотивувати мої сьогоднішні дії  - чому я голосував за те,  щоб не виділяти кошти,  - то мотив тільки один:  щоб Волков разом з усіма іншими  ініціаторами  цього референдуму профінансував цей захід.

 

     Якщо ми оголосили, що ми є більшістю, то я діяв усупереч тому рішенню,  яке було прийняте тут,  бо більшість  має  право  тільки голосувати й визначатися.  Але ми ще не дійшли,  очевидно, до того розуміння,  що та ситуація під час спікеріади була,  на превеликий жаль,  сформована  за  участю Президента,  коли відповідна фракція здала всю демократичну більшість,  аби мати свого  представника  в керівництві  Верховної  Ради.  Це  вони  створили  тоді  цю патову ситуацію, а можливо, і критичну для цілої держави. А сьогодні вони є ініціаторами того,  щоб цей референдум відбувся,  щоб за димовою завісою не видно було,  куди поділися гроші і  куди  вони  взагалі зникали останнім часом.

 

     Це все зрозуміло.  Та я хотів би, щоб вони стали ініціаторами зовсім іншої справи - про довічне президентство  сьогодні  діючого Президента, як це має місце в Башкортостані, у Казахстані й у всіх інших пострадянських, але азійських державах.

 

     Якщо ми хочемо підтвердити,  що ми тяжіємо до  азіатчини,  то треба застосовувати норми азіатчини.  Якщо ми справді хочемо діяти за цивілізованими правилами, то я хотів би, щоб ми використали те, що тут було запропоновано.

 

     Більшість проголосила,  що  вона  створюється  для того,  щоб змінити курс того парламенту,  який в руках  лівої  меншості.  Тож давайте ми це доконаємо сьогодні, не відкладаючи. І тут немає чого гратися в піжмурки, використовувати Регламент в одних ситуаціях на свою користь, а в інших - проти абсолютної більшості.

 

     Якщо при  розгляді  проекту  Бюджетної  резолюції  і  проекту бюджету нав'язувалася ця норма - 150 голосів,  яка сьогодні  знову може спрацювати,  то ви самі можете спрогнозувати,  який результат можливий у цьому сесійному залі.  Розпуск і  тільки  розпуск!  Усі інші   варіанти,   які   будуть   запропоновані,  -  це  остаточна дискредитація Верховної Ради.

 

     Тому мій заклик:  шановні,  якщо ми проголосили,  що в нас  є більшість,  - діймо відповідно до чинного Регламенту.  Сьогодні ми пропонуємо змінити керівництво і поставити на порядок денний  саме цю головну вимогу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ви завжди мудро виступаєте,  але так мудро, як сьогодні, ви давно не виступали.

 

     Омельченко Григорій  Омелянович.  Будь  ласка.  За  ним  буде виступати депутат Жир.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні колеги! Усім уже відомо, що указом Президента на 16 квітня цього  року  призначено  проведення  всеукраїнського  референдуму. Третім питанням,  що виноситься на референдум,  є таке: "Чи згодні ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності  народних депутатів  України  і  вилученням  у зв'язку з цим частини третьої статті 80 Конституції України,  де зазначено,  що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?"

 

     Шановні колеги!   Питання   щодо    обмеження    депутатської недоторканності  має  не юридичний,  а більше суспільно-політичний характер і використовується  тими  чи  іншими  політичними  силами залежно  від  політичної  ситуації  в  країні  -  чи  це вибори до Верховної  Ради,  чи  це  вибори  Президента,  чи  це  так  званий всеукраїнський референдум з волі українського народу.

 

     Шановні колеги!  Групою  народних  депутатів  України  (мною, депутатом  Єрмаком,  представниками  інших  депутатських  груп   і фракцій)   підготовлені  зміни  до  статті  80  і  до  статті  105 Конституції України,  де мова йде  про  обмеження  депутатської  і президентської  недоторканності  і  приведення  цього імунітету до загальноєвропейських, демократичних, цивілізованих норм.

 

     Хочу вам  нагадати,  що  в  статті  126  Конституції  України виписана гарна формула недоторканності суддів,  яка передбачає, що суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий  чи заарештований  до  винесення обвинувального вироку судом.  Подібна формула  депутатської  недоторканності  пропонувалася   нами   при прийнятті Конституції, а потім при внесенні змін і доповнень.

 

     Якщо ми запишемо однакову формулу імунітету і для Президента, і для депутатів,  і для суддів (а для суддів вона вже закріплена в Конституції), то знімемо це питання з порядку денного референдуму, і взагалі,  за  великим  рахунком,  референдум  із  цього  питання втратить будь-який сенс.  Тому я знову звертаюся до вас,  шановний Олександре Миколайовичу, шановні мої колеги, з проханням внести до порядку  денного питання про внесення змін до Конституції України, що   торкаються   обмеження   депутатської   недоторканності    та недоторканності Президента України і приведення до єдиної формули, яка закріплена для суддів усіх рівнів  у  статті  126  Конституції України.

 

     У разі  прийняття  в  першому  читанні законопроекту на цьому тижні ми зможемо на  початку  лютого  на  черговій,  п'ятій  сесії Верховної  Ради України двома третинами голосів внести ці зміни до Конституції, і це питання буде автоматично знято з референдуму.

 

     І на завершення,  шановний Олександре Миколайовичу (буквально 15 секунд).  Щодо тих політичних подій,  які розгортаються навколо всеукраїнського референдуму.  Шановні колеги! Я зараз вам скажу не як  народний  депутат,  а  як  полковник Служби безпеки,  колишній керівник  -  начальник  відділу  військової  контррозвідки  Служби безпеки  України:  вашими  руками або так званою більшістю можуть, використавши її як патрони, розстріляти українську демократію, яка ще не стала міцно на ноги,  а потім вас викинуть, як один предмет, який використовують також один раз. Думайте, будь ласка.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Жир Олександр Олександрович.  За ним -депутат Карпов.

 

     ЖИР О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і   корупцією  (виборчий  округ  35, Дніпропетровська  область).  Шановний  Голово!   Шановні   народні депутати!  Ситуація,  яка складається сьогодні в Україні,  вимагає від усіх гілок влади зважених і конструктивних рішень та дій. Ні в кого немає сумніву, що проголошений указом Президента на 16 квітня цього року всеукраїнський референдум  перш  за  все  вимагає  саме таких рішень та дій від Верховної Ради України.

 

     Своє ставлення  до  референдуму Народний рух України,  партія "Реформи і порядок" та Конгрес українських націоналістів висловили у  своїй  спільній  заяві  ще  16 січня.  У заяві підкреслено,  що фракції  названих  партій  у   Верховній   Раді   налаштовані   на конструктивну  співпрацю  з усіма гілками влади у складі утвореної за нашою активною  участю  більшості,  налаштовані  на  спільну  з урядом та Президентом відповідальність за реформи в Україні.

 

     Що стосується депутатської недоторканності, то це питання вже давно для нас вирішене:  депутатська недоторканність повинна  бути обмежена.

 

     Ці кроки  ми  розглядали  та  розглядаємо  як  передумови для конструктивної роботи з урядом та Президентом. На жаль, події, які досить   динамічно   розгортаються  останніми  днями,  все  більше переконують нас у тім,  що принцип "чим гірше -  тим  краще"  став гаслом  політичної діяльності не лише комуністичних,  а й кланових структур,  які не хочуть проведення реальних  реформ  в  інтересах народу України.

 

     Останні події   свідчать,   що  цим  силам  не  потрібні  ані більшість, ані парламент. Сьогодні є очевидним та незаперечним, що питання,   які   пропонується   за   будь-якої   ціни  винести  на всеукраїнський   референдум   (зокрема   питання   про   створення двопалатного   парламенту,   а   особливо  про  фактичне  визнання нелегітимності   нинішньої   Конституції),   спричинять   подальше згортання   демократії,   посилять   сепаратистські   настрої   та спровокують правовий нігілізм у державі.

 

     Проведення референдуму всупереч конституційній конструктивній співпраці та злагоді - учорашнє гасло, яке стало сьогодні реалією. За будь-яких умов, навіть у цій надзвичайно складній ситуації, ми, Верховна  Рада,  не маємо права відповідати на нелегітимні рішення та дії рішеннями та діями, які суперечать чинній Конституції. Саме тому народними депутатами України - членами фракцій Народного руху України та партії "Реформи  і  порядок"  "РеформиКонгрес"  внесено законопроект  про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

 

     Ми підкреслюємо,  що ми  не  маємо  права  допустити  розколу суспільства,  який нам готують.  Ми повинні довести, що захищали й захищаємо  громадян,   Україну,   парламентаризм,   а   не   себе, парламентаріїв.

 

     Відповідно до  Конституції  новий  парламент має бути обраний протягом  60  днів  з  дня  опублікування  закону.  Ми  закликаємо народних  депутатів  підтримати  нашу  пропозицію  про внесення до порядку  денного  та  розгляд  проекту   Закону   про   дострокове припинення   повноважень  Верховної  Ради  України  чотирнадцятого скликання.

 

     Пропонуємо голосування про внесення цього питання провести  в поіменному  режимі  та  доручити  Комітету Верховної Ради з питань Регламенту підготувати розгляд цього питання на 20 січня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов. За ним - депутат Чародєєв.

 

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги!  Відповідно до Регламенту і Конституції для розгляду на засіданні Верховної Ради внесений проект Постанови про внесення  змін  до  Регламенту  Верховної  Ради  України.  Він був розповсюджений  ще  минулого  тижня,  депутати   мали   можливість ознайомитися  з  ним.  У  понеділок  на  засіданні того,  що в нас називається Погоджувальною радою,  відбувся обмін думками з  цього приводу  і досягнуто домовленості про внесення сьогодні на розгляд питання про включення до порядку денного  цього  проекту.  І  коли йшла  розмова  на  засіданні,  то ті,  хто підтримував цей проект, пропонували розглянути його зранку,  після завершення  так  званої розминки.

 

     Ми отримали  з  вами  проект  документа,  де написано,  що це питання може  бути  розглянуте  "при  готовності".  З  точки  зору нормативної  готовність  повна:  відбулося  засідання  Комітету  з питань Регламенту,  відповідні рішення прийняті,  тобто нормативні вимоги  дотримані.  Тому  ми  пропонуємо  розглянути це питання (а пропозиція про внесення змін до  Регламенту  -  це  пропозиція  11 депутатських  груп  і  фракцій,  які  увійшли  до більшості) після завершення розминки.

 

     Хочу вас  поінформувати,  що  дискусія  навколо  того,   якою кількістю   голосів   приймається  постанова  про  неприйнятність, безпредметна. У статті 91 Конституції записано так: "Верховна Рада України  приймає  закони,  постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу".  Це означає,  що меншість  має  право  на внесення такого документа, але постанова може бути прийнята тільки половиною від конституційного складу Верховної Ради.

 

     Наша пропозиція: після завершення розминки розглянути питання про  внесення  змін  та  доповнень  до  Регламенту  Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв,  фракція прогресивних  соціалістів. За ним - депутат Гавриш.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).   Указ  Президента, несомненно,  требует реакции парламента,  и нам надо  на  этой  же неделе,  в  среду  или  в  четверг,  внести  это  в повестку дня и обсуждать,  ибо количество лжи,  которое выпускается телевидением, непомерно, и Украина это не отхаркает потом за 30 лет.

 

     Ложь по  любому  вопросу референдума!  Численность.  Да народ проголосует и за 200, и за 100, и за 10.

 

     Берем страны  Европы,   примерно   равные   по   численности. Великобритания: 1 тысяча 195 человек - палата лордов, 650 - палата общин.  Две палаты во Франции - 899 человек. Две палаты в Италии - 945 человек.

 

     Неприкосновенность. В  Швеции,  чтобы члена парламента лишить неприкосновенности,  нужно  сколько  голосов?  Пять  шестых.   Это невозможно, понимаете?

 

     Но Бог  с  ним,  давайте  проверим,  есть  ли  "більшість"  в парламенте Украины.  Фракция ПСПУ предлагает  всем  отказаться  от депутатской  неприкосновенности  -  она  нам  не  нужна.  И  тогда посмотрим,  есть ли "більшість", которую так декларируют. А ее нет и быть не может - слишком разные политические силы, слишком разные люди обединились временно, от страха или за деньги.

 

     В своей бессмертной книге "Один  на  один  с  системой"  Юлий Яковлевич  Иоффе  писал,  что  если  Кравчуку дать много техники и людей,  он не сможет прорыть канаву  через  Крещатик.  Сейчас  они делают его координатором.

 

     Кравчук, который толкнул парламент на Крымскую автономию, что для Украины будет катастрофой!  Из-за него Народный рух, потому он ассоциируется  с  Кравчуком,  получил на выборах 3 процента (это я реагирую на Народный рух).  И все грязное и темное связано с этим. А события на Софийской площади! Кто был подстрекателем?

 

     Я понимаю,  можно  взять  деньги.  И  Омельченко подсказывает правильно:  не торопитесь выполнять,  иначе будете  использованным предметом.  Требуйте  еще  денег,  не  спешите голосовать за смену руководства парламента.  Тяните время до следующих выборов - и  вы будете богатыми людьми.

 

     Можно взять   деньги,   можно   воровать,   красть   и   быть проституткой -  но  нельзя  быть  вместе  с  Кравчуком,  проклятым большей частью народа! (Оплески).

 

     Почему Леонид  Данилович  Кучма  выиграл  выборы в 1994 году? Потому что народ ненавидел  Кравчука!  Почему  СДПУ(о),  приличные люди  (сейчас их растлевает Кравчук),  еле перетянула 4-процентный барьер,  проскочила только благодаря двум тотально  контролируемым округам?  Из-за  Кравчука!  И  теперь  вы сажаете его на шею.  Юра Кармазин уже в  "більшості"  -  тот,  который  (совершенно  точные сведения!) говорил, что там счета сына Кравчука и такое прочее.

 

     В Евангелии  сказано,  что  если  слепой  ведет слепого,  оба упадут в яму.  Но если негодяи,  преступники ведут слепых,  то они столкнут слепых в яму, а сами останутся наверху и обкрадут.

 

     Я к бизнесменам обращаюсь:  мало из вас вытянули на те выборы

- на парламентские,  на президентские?  У  Лазаренко  просили  270 миллионов на покупку депутатов. Он не дал, и сейчас в тюрьме. И вы туда хотите?

 

     Не голосуйте за предложение Кравчука,  и все будет нормально. Выстоим. Фашизм не пройдет! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутати Гавриш, Масенко, і завершуємо.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область). Шановні колеги! Як свідчать виступи моїх колег,  уже назріла нагальна потреба  для розбудови  нашого українського парламентаризму,  оскільки в нас не тільки сліпі,  але в нас,  на жаль,  ще й часто глухі люди, які не бачать змін у суспільстві.

 

     І тому ми маємо насамперед посилити відповідальність народних депутатів за їх роботу в цьому сесійному залі, зробити максимально відкритим і прозорим процес прийняття наших рішень. Саме цим ми не лише збережемо український парламентаризм,  але й забезпечимо його прогрес   як  одного  з  локомотивів  української  демократії.  Це потребує суттєвих і нагальних змін  у  Регламенті  Верховної  Ради України,   багато   положень   якого   вже   давно  не  відповідає Конституції.

 

     Ми всі знаємо,  що  застарілі  норми  Регламенту  зберігалися через   зацікавленість  у  цьому  керівництва  Верховної  Ради.  А невизначеність деяких положень Регламенту, особливо після процедур скасування  Президії Верховної Ради,  була зручною для певних сил, які таким чином отримали додаткові важелі впливу.

 

     Ми маємо забезпечити лише поіменний характер голосування.  Це загальноприйнята  у світі практика,  і вона є невід'ємною частиною самої демократії, про яку так піклуються сьогодні наші колеги.

 

     Кожний голос,  поданий на користь чи проти певної пропозиції, повинен  мати  своє  політичне  обличчя.  Оцінка  виборцями роботи народного депутата повинна здійснюватися не  за  промовами,  а  за конкретними діями.

 

     Необхідно вдосконалити  процес прийняття демократичних рішень з урахуванням чималого досвіду роботи вищого законодавчого органу. Уже  склалася  практика  перенесення  голосувань на інші дні через відсутність народних депутатів. Тому цілком природно виділити день на тиждень виключно для того, щоб проводити голосування.

 

     Немає ніякого    сенсу    примушувати    народних   депутатів вислуховувати всі думки з питань,  де позиція чітко визначена, тим більше  що  це  мало  б  відбиватися  на результатах голосування з принципових позицій.

 

     Ми маємо вилучити з Регламенту норму,  яка  дозволяє  третині народних депутатів блокувати зняття з посади Голови Верховної Ради і таким чином диктувати  свою  волю  більшій  частині  парламенту. Регламент   має  перестати  бути  гальмом  на  шляху  реформування українського  парламентаризму   і   охоронною   вежею   політичної безвідповідальності.

 

     Дієвість проголошеної  Президентом  України  програми  реформ прямо залежатиме  від  її  належного  законодавчого  забезпечення. Підтримка  дій  нового  уряду  України  повинна  бути підтверджена удосконаленням законотворчого процесу.

 

     Таким чином,  депутатська група "Відродження регіонів" вважає внесення   відповідних  змін  до  Регламенту  обов'язковою  умовою забезпечення подальшої  ефективної  роботи  парламенту.  Ці  зміни мають вноситися терміново,  оскільки від них залежить дієздатність парламентської більшості.

 

     Тому депутатська група "Відродження регіонів" пропонує  після розминки  поставити  на  голосування  в  поіменному режимі проекти постанов про внесення змін до Регламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Масенко, Компартія. Будь ласка. І завершуємо.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні депутати!  З прадавніх часів парламентаризм  виник  і  розвивається  як  засіб  обмеження сваволі, абсолютизму, як спроба суспільного впливу на владу.

 

     Комуністична партія України не раз стверджувала,  що за умови правління антинародного режиму,  уособленого Президентом Кучмою, в Україні неможливе нормальне існування подібних, бодай хоч миршавих та декоративних,  демократичних інституцій.  Події останніх днів - яскраве тому підтвердження.

 

     Заради власних  корисливих  інтересів новий Президент та його найближче  оточення  розгорнули  шалений  розпродаж   за   безцінь залишків   всенародної   власності,   антиконституційними  указами знімаючи  будьякі  правові  обмеження   та   перестороги   процесу "прихватизації".

 

     У комерційний  оборот  запущено  землю  -  споконвічну основу буття української  нації.  Головний  спонсор  всенародно  обраного Президента  -  криміналізований  капітал  -  зухвало  й знахабніло вириває ще неподілені ласі шмати пирога, виплеканого тяжким трудом поколінь українського народу.

 

     Гарант дотримання    Конституції,   на   міжнародному   рівні заплямований   звинуваченнями   в   потуранні   корупції   та    в антидемократичних    методах   правління,   запопадливо   догоджає міжнародним розпорядникам збанкрутілої під його проводом України.

 

     На невизначений термін відсунуто погашення безпрецедентних за обсягами  боргів  держави  перед  своїми  громадянами,  а кошти на проведення референдуму знаходяться і в цей час.

 

     У цинічний процес ліквідації конституційних гарантій основних прав українського народу Президентом втягнуто органи судової гілки влади,  аж до самого верху.  При цьому,  на всяк  випадок,  суддям значно підвищено заробітну плату.

 

     Органи виконавчої  влади  нині  формуються  лише за принципом особистої відданості Президенту.

 

     Для повного   щастя   Кучмі   конче   необхідно   ліквідувати український  парламентаризм.  Це  ганебне  завдання  взяла на себе самопроголошена президентська більшість, не визначена ані законами України, ані Регламентом Верховної Ради.

 

     Більшість зібрала  до  купи  народних  депутатів,  політичний рейтинг яких рідко сягає вище 1-2 процентів.  Рушійна  сила  цього угруповання   -   криміналізований  капітал,  представникам  якого бронежилет депутатської недоторканності та декларація про дружбу з Кучмою потрібні для зміцнення своїх позицій та примноження коштів, витрачених на виборчу кампанію.

 

     Ватажком цього гурту недарма  обрано  політичного  перевертня номер один Кравчука.  Підстаркуватий, збанкрутілий політик Кравчук відчув  пахощі  влади.  Набундючившись  і  бризкаючи  слиною,  він закликає покінчити з активними лівими депутатами, відсторонивши їх від керівництва Верховною Радою і комітетами.

 

     Ні втрата політичного авторитету серед виборців,  ні  нищівні результати власної роботи в урядах незалежної України - ніщо їх не стримує.  Не бачать пани демократи і прочії  новоукраїнці,  що  їх голосами  намагаються спаплюжити волю виборців,  більш ніж третина яких  віддала  свої  голоси   за   представників   партії   лівого спрямування.

 

     Олександре Миколайовичу,  я хотів наголосити ще на одному.  У неділю в Полтаві проводилися збори по створенню ініціативної групи зі  збору підписів за проведення альтернативного референдуму.  Три кордони міліції перепиняли ходу  цим  людям.  Усе  можна,  шановні депутати,  зробити  сьогодні  силою.  Можна і розігнати парламент, можна будь-чого наробити,  як свого часу було зроблено і  в  Чилі, але треба пам'ятати,  що хоча й перед смертю, а все-таки диктатору Піночету доводиться відповідати за скоєні злочини. Так що я просив би декого над цим дуже й дуже задуматися.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Я просив би не хвилюватися.  Депутат виступав від двох фракцій -  Компартії  і  Селянської  партії.  Ми надавали  можливість  навіть  від трьохчотирьох фракцій виступати, коли депутат Сирота виступав із заявою.  Питань немає. Чому ви так хвилюєтесь?

 

     Шановні колеги! Перед тим як підвести підсумки й поставити на голосування внесені пропозиції, я хотів би нагадати три речі.

 

     Перше. Нинішній Президент,  ще коли був Прем'єр-міністром, не ужився  з  парламентом  дванадцятого  скликання  і  подав  тоді  у відставку,  зрозумів,  що він там не потрібний. Нинішній Президент не зумів спрацюватися з парламентом тринадцятого скликання і двічі чи тричі ініціював відставку Мороза і таке інше.

 

     Я хотів би,  щоб ви зрозуміли,  що сьогоднішній парламент  не гірший за інші в історії незалежності України.  І я хотів би,  щоб ми себе не принижували,  щоб нами не управляли  ні  Президент,  ні його   оточення.   Давайте   дотримуватися   людської  гідності  і виправдаймо довіру,  яку виявили нам люди,  обираючи нас до вищого законодавчого   органу.   Але  я  думаю,  що  і  парламент  нового скликання,  який прийде після нас,  ніколи  не  буде  карманним  у нинішнього Президента, чого хочуть досягти сьогодні.

 

     Друге. Доводжу  до  вашого  відома,  а  тут  присутні  багато представників  преси,   хто   в   нас   в   Україні   користується недоторканністю.   Президент  і  екс-Президент,  народні  депутати України (450 чоловік), судді (5 тисяч 5 чоловік), усього - 5 тисяч 456 чоловік.  Чому ми так розігруємо цей фарс навколо 450 народних депутатів?  5  тисяч  456   наших   співвітчизників   користуються конституційною    недоторканністю.    Давайте    проголосуємо   за пропозиції,  що їх внесли депутат Омельченко,  комуністи  та  інші фракції  -  про  зміни  до  Конституції  - і питань немає.  Але це обов'язково має стосуватися всіх:  і Президента, і екс-Президента, і суддів, і народних депутатів України (Оплески).

 

     І третє.  По  телебаченню  і  радіо  оголосили,  що більшість зібрала 161 підпис за відставку Голови і Першого заступника.  Це - право  народних депутатів.  Але зібрано 164 підписи за відставку і Медведчука.  Тому, щоб фракція не думала бути розумнішою за інших, майте  на  увазі,  що  зібрано  підписи  за  відставку  всіх трьох керівників Верховної Ради,  і це питання,  як кажуть,  чекає свого вирішення.

 

     А тепер щодо питань,  які внесені.  Шановні колеги!  Народний депутат  Ющик  і  з  ним  іще  чотири  народних  депутати   внесли пропозицію  включити  до  порядку  денного  (на  нараді керівників фракцій і комітетів це було  погоджено)  питання  про  розгляд  на цьому  тижні законопроектів про внесення змін до статей 172,  173, 229 Цивільного процесуального кодексу України та про внесення змін до  Кримінального кодексу щодо скасування смертної кари відповідно до рішення Конституційного Суду України.

 

     "Розгляд даних законопроектів не потребує  багато  часу,  але вони  вкрай  необхідні  для  нормального  вирішення  справ судами. Особливо це стосується  введення  довічного  позбавлення  волі  за вчинення злочинів, за які досі передбачалася смертна кара. Просимо вас розглянути  пропозицію  та  включити  це  питання  до  порядку денного".

 

     Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Прийнято.

 

     Народний депутат  Омельченко вніс пропозицію про включення до порядку  денного  питання  про  обмеження  недоторканності.  Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 338.

 

     Рішення прийнято (Оплески).

 

     Народний депутат  Жир Олександр Олександрович вніс пропозицію про включення до порядку денного проекту постанови про  дострокове припинення  роботи  Верховної  Ради.  Голосуємо  про  включення до порядку денного.

 

     "За" - 96.

 

     Олександре Олександровичу, бачить Бог, що малувато.

 

     Депутат Карпов  вніс  пропозицію  про  включення  до  порядку денного питання про зміни до Регламенту. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Дозвольте...  (Шум  у залі).  Дозвольте мені висловити ряд думок і пропозицій від чотирьох фракцій.

 

     Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! Суть подій, що   нині   розгортаються   в   нашій  країні,  потребує  вчасного прогнозування наслідків і роз'яснення широкій громадськості  того, що  відбувається,  бо це явно загрожує подальшим погіршенням життя людей, обмеженням їх демократичних прав і свобод.

 

     Ще зовсім недавно всі ми з надіями обирали нового Президента, з  нетерпінням  очікували  приходу  2000  року.  Виборча  кампанія породила новий  імпульс  у  діяльності  політиків,  управлінців  і підприємців, додала віри в можливість подолання затяжної кризи.

 

     Виборці визначили,   що   головною   метою   діяльності  всіх державних органів має стати  забезпечення  економічного  розвитку, підвищення рівня життя людей,  укорінення демократичних інституцій у державі.  Саме для цього в дуже короткий строк  був  призначений Прем'єр-міністр і сформований уряд.

 

     Але, на  жаль,  поки  що справи в державі далі слів не пішли. Ситуація  в  економіці  продовжує  погіршуватися,  а  молода,   ще незміцніла демократія почала ганьбитися.  Над волею людей чиниться насильство,  соціальний обов'язок  створення  атмосфери  натхнення підмінюється тиском, страхом, який сіють деякі управлінці.

 

     Набирає обертів   брудна   кампанія   зведення   рахунків   з опозицією.   Уже   звільнено   з   посад   більш   як   70   голів райдержадміністрацій   в   тих   районах,  де  більшість  виборців голосувала не за Кучму.

 

     Численні листи-звернення до Верховної Ради свідчать  про  те, що як у столиці, так і в зовсім віддаленому селі люди звільняються з роботи лише за те,  що мають  власну  думку.  Це  безпрецедентне явище,   коли  нехтуються  закони,  грубо  і  цинічно  порушуються конституційні права громадян.

 

     Насторожує відкладання  в  далеку  другорядь   заходів   щодо відновлення виробництва, ліквідації безробіття, підвищення зарплат і пенсій.  У поданому урядом до Верховної Ради проекті  Державного бюджету  на  2000  рік  навіть  не передбачається повернення людям боргів із зарплат і пенсій.

 

     Зараз стало зрозуміло,  що урядовці  безпідставно  запевняють народ  у  наявності  запасів  продовольчого зерна.  Насправді його майже  немає.  Наприкінці  грудня  уряд  прийняв   постанову   про закупівлю за кордоном 1,5 мільйона тонн пшениці, але не визначено, звідки візьмуться кошти.  До  речі,  торік  бізнесмени  вивезли  з України 2 мільйони 700 тисяч тонн українського зерна.  Розпочалося підвищення цін на хліб у 1,5(2 рази, а до нового врожаю залишилося ще вісім місяців.

 

     До того  ж  на  вимогу  Міжнародного  валютного фонду урядові структури  підвищують  ціни   на   комунальні   послуги,   паливо, електроенергію,   товари  першої  необхідності,  наростає  дефіцит продовольства.

 

     На селі не вистачає пального,  добрив,  техніки,  насіння для весняної  сівби,  яка  розпочнеться з 15(20 лютого.  Забезпеченням ними аграрників ніхто по-справжньому в державі не  займається.  Це може  закінчитися  посиленням  дефіциту харчування людей.  Коротше кажучи,  люди без роботи,  без грошей,  у них обмаль їжі,  одягу і взуття.  А  столиця  живе  не головними для них інтересами.  Укази Президента стосуються інавгурації,  символів президентської влади, приватизації  кращих заводів,  ліквідації колективних підприємств, референдуму про довіру чи недовіру Верховній Раді.

 

     Україна - велика держава світу. Наш народ по праву визнається її творцем і господарем.  Але сьогодні, щоб почати рухатися вперед усією 50(мільйонною громадою,  треба об'єднати людей  притягальною для всіх метою.  Вона має бути зрозумілою і прозорою.  Та сьогодні намагаються зробити все навпаки - розколоти суспільство навпіл.

 

     Головним об'єктом невдоволення народу визначено Верховну Раду України  -  всенародний  орган,  обраний 22,5 мільйонами громадян. Чому  це  зроблено?  Причина  проста  -народні  депутати   України залишаються єдиною організованою державною структурою, де відверто говориться,  що здійснюваний курс реформ непродуманий і є  згубним для життя народу і держави в цілому.

 

     Лише у  Верховній  Раді проводяться порівняння,  як жили наші люди до 90-го року і як живуть тепер.  Лише у Верховній Раді прямо говориться  про  плюси  і  мінуси  зовнішньої  політики нинішнього Президента.  Лише  у  Верховній  Раді  народні  депутати  відкрито виступають   проти   встановлення   одноосібного,  безконтрольного правління  Президента,  бо  воно  не  принесе  добра  українському народу.   Лише   у  Верховній  Раді  називаються  прізвища  членів олігархічного клану, що оточує нинішнє керівництво.

 

     Ось і ставиться завдання стерти пам'ять про все те добре,  що недавно  було,  і  закрити рота тим,  хто знає і вміє робити добро людям. Жодного святого наміру тут і близько немає.

 

     Як Голова  Верховної  Ради  я  впевнений,  як   і   переважна більшість  депутатів,  що  якби  від  розпуску цієї Верховної Ради поліпшилося життя людей,  то більшість із вас добровільно і швидко склали б свої повноваження.  І референдумів для цього, безперечно, не треба було б.

 

     Питання депутатської  недоторканності  надумане.  Вона   лише охороняє нас від необгрунтованих нападок адміністрації тоді,  коли ми захищаємо права своїх виборців.  Не  може  нормально  працювати депутат  від  160(  180  тисяч  виборців  тоді,  коли  його долю у виборчому окрузі може вирішувати кожен із  тисячі  правоохоронців, на яких, до речі, нарікають наші громадяни.

 

     Верховна Рада виконувала і буде чесно і послідовно виконувати свої повноваження щодо захисту  державного  ладу,  прав  і  свобод громадян, збереження і розвитку демократії в державі. Ми впевнені, що наш народ у змозі без вказівок Міжнародного валютного  фонду  і Світового  банку  створити  цивілізовану державу з гідними умовами життя українських людей.

 

     Шановні колеги  народні  депутати!  Шановні   співвітчизники! Закликаю  вас  бути  розважливими  і  обережними.  Сьогодні  вашою думкою,  вашим  словом  хочуть  скористатися  не  на  благо  нашої України.  Захищайте  свою  долю,  майбутнє  своїх  дітей і онуків, майбутнє України! Бажаю вам розсудливості (Оплески).

 

     Шановні народні депутати!  Окремі депутати  від  фракцій  так званої більшості наполягають на поіменному голосуванні.

 

     Одну хвилиночку!  Одну хвилиночку! Я хотів нагадати, що таких депутатів,  як Тимошенко, Кремінь, Шевчук Олег Борисович, Гаркуша, Марчук,  Плющ,  Семиноженко (його позбавлено депутатства),  Засуха Тетяна у залі немає, а їхніми картками голосують.

 

     Значить, я просив би...

 

     Слово Марченку Володимиру Романовичу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Александр Николаевич! Я вношу предложение: перед тем как проголосовать в поименном режиме,  на чем  настаивают  депутатские группы и фракции так называемого большинства,  провести обсуждение необходимости включения этого вопроса в повестку дня.

 

     Я прошу дать возможность выступить по сокращенной  процедуре: два  - за,  два - против с тем,  чтобы перед голосованием депутаты понимали,  что  задумали  инициаторы  внесения  этого  вопроса   в повестку дня.

 

     Прошу без обсуждения в повестку дня данный вопрос не включать и дать возможность выступить по этому вопросу,  по  крайней  мере, нашей фракции (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Це  суто  регламентна  норма,  і не треба шуміти!  Це регламентна норма.  Я просив би записатися на виступи:  два -  за, два - проти. Будь ласка.

 

     Висвітіть список.  Депутат Плющ з'явився тільки що,  зайшов у зал...  Так,  Іван Степанович є,  але його не було тоді, коли його карткою голосували.  Це норма Регламенту.  Сідайте, будь ласка. Не шуміть, сідайте. Я командував і буду командувати

 

     Депутат Безугла за чи  проти?  Проти.  Депутат  Лимар?  Проти включення   до  порядку  денного.  Марченко  Володимир  Романович? Депутат Стоженко - за? За. Депутат Кендзьор? За.

 

     Депутат Стоженко. Будь ласка. За ним - депутат Марченко.

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ). Прошу передати слово депутату Донченку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  Внесенный сегодня  проект  о  внесении  изменений  в  Регламент  -  документ действительно   интересный,   особенно   что  касается  вопроса  о голосовании в четверг,  о единственном дне  для  голосования...  Я прекрасно   понимаю   (и  сегодня  наш  коллега  из  Прогрессивной социалистической партии об этом сказал),  для чего это нужно.  Все остальные   дни   депутаты   будут  заниматься  решением  вопросов повышения личного  благосостояния.  Это  очень  достойно  народных депутатов,  которые  в  течение двух лет регулярно не приходили на заседания  Верховной  Рады.  Они  даже  не  знают,  какие  вопросы рассматривались   здесь,  не  знают,  какие  проблемы  решались  в Верховной Раде.  При голосовании в четверг им  скажут:  вот  здесь голосовать за, а вот здесь - против.

 

     Поэтому не  удивительно,  что  даже  в  Комитет  по  вопросам Регламента поступают письма о том, что многие народные депутаты не бывают в своих избирательных округах по два года.

 

     Сегодня предлагается рассмотреть нормальный вопрос о внесении изменений в Регламент.  Но у нас тут есть  крупные  специалисты  в вопросах Регламента.  Александр Николаевич Карпов прекрасно знает, что любой вопрос  вначале  должен  быть  рассмотрен  в  профильном комитете.  Данный  вопрос  должен быть рассмотрен в том профильном комитете,  где он работает.  Комитет должен вынести свой вердикт - то ли за,  то ли против,  обосновать, почему он за или против этой процедуры,  и только после этого рассматривать вопрос в  Верховной Раде.

 

     Что же вы сейчас хотите поставить этот вопрос на рассмотрение и доказываете,  что вы действуете правильно,  в рамках Регламента, хотя сами же нарушаете регламентную норму, поскольку данный вопрос не рассмотрен в профильном комитете?!

 

     Поэтому я  за  то,  чтобы  вы  внесли  это   предложение   на рассмотрение  профильного  комитета.  Пусть профильный комитет его рассмотрит,  внесет свои предложения Верховной Раде,  а тогда  уже Верховная  Рада  будет  определяться.  Конечно,  это  должно  быть рассмотрено не сегодня, а после решения профильного комитета. Если профильный комитет примет свое решение сегодня - значит, парламент рассмотрит этот вопрос завтра;  если профильный комитет рассмотрит вопрос завтра - парламент послезавтра и так далее.

 

     Поэтому я  абсолютно  согласен с тем,  что рассматривать этот вопрос надо,  но только в рамках действующего Регламента.  Вначале этот  документ  рассматривается  профильным комитетом,  затем этот вопрос вносится в повестку дня на неделю,  и уже потом его  судьба определяется  залом.  Я считаю,  это логично,  это правильно и это соответствует действующему Регламенту Верховной Рады.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Марченко  Володимир  Романович.  За  ним   - депутат Кендзьор.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на то, какой вопрос сейчас хотят внести в повестку дня: вопрос о внесении изменений в Регламент.  Казалось  бы,  мелкий  вопрос  организации внутренней  работы  Верховной  Рады.  Но  если  вы успели почитать предложения,  с которыми выходят от большинства,  то увидели,  что предложенные изменения нарушают не просто права народных депутатов в процессе принятия  законов,  а  конституционные  права  народных депутатов  Украины.  Более  того,  вносимые предложения нарушают и сокращают полномочия Верховной Рады в целом.

 

     В чем суть?  Нам предлагают принимать участие  в  голосовании один  раз  в  неделю  -  в  четверг.  Посмотрим пункт 31 статьи 85 Конституции:  "До повноважень  Верховної  Ради  України  належить  затвердження  протягом  двох  днів  з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану ".

 

     Давайте подумаем,  что будет, если сейчас без соответствующих обоснований комитетов Верховной Рады будут приняты эти изменения в Регламент.  Президент обявляет о введении чрезвычайного положения в  пятницу  и  Верховная  Рада  лишается  права  утвердить либо не утвердить  этот  указ.  То  есть  вносимые  предложения   нарушают полномочия Верховной Рады в целом и депутатов в частности.

 

     Дальше. Представители  большинства предлагают исключить норму о  том,  что  в  голосовании  по  вопросу  избрания   Председателя Верховной  Рады,  его  заместителей  должны  принимать участие две трети депутатов.  То  есть  этой  нормой,  по  сути,  предлагается ликвидировать  парламентаризм,  потому  что достаточно,  чтобы 226 человек собрались,  а на права меньшинства они вообще не  обращают внимания.   Так   называемым   демократам,  которые  провозглашают принципы  вроде  бы  своего  большинства,  я  заявляю:  демократия начинается  там,  где защищаются интересы меньшинства!  Посмотрите нормы регламентов и практику стран мира!

 

     Поэтому, уважаемые  депутаты,  сегодня  надо  действовать   в соответствии  с нынешним Регламентом.  У нас сегодня предложений и выводов Комитета по вопросам Регламента и депутатской  этики  нет, Комитета  по  вопросам  правовой  реформы  -  нет.  Без  выводов и предложений соответствующих комитетов включать сегодня в  повестку дня  данный  вопрос  было бы грубейшим нарушением Регламента.  Это недопустимо! Прошу не голосовать.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Кендзьор.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Безугла.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Олександре  Миколайовичу,  прошу  передати  слово Олександру Карпову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КАРПОВ О.М.  Шановні колеги! Оскільки Володимир Романович дав трактування свого бачення конституційних норм,  то я хотів би йому дещо нагадати з приводу його посилань.  Звичайно,  я  виступаю  за внесення    питання   до   порядку   денного,   звичайно,   я   це аргументуватиму,  коли  дане  питання  буде  розглядатися,  бо  за дорученням Координаційної ради я маю його доповідати.

 

     Але я  звертаю вашу увагу,  Володимире Романовичу,  на перший пасаж, де ви кажете про Президента. Це не за тих умов, про які йде мова.  Президент вносить указ, коли виникають надзвичайні умови, і тоді Верховна Рада розглядає цей указ не в четвер,  а  тоді,  коли треба. Це перше (Шум у залі). Ну вгамуйтеся, я вас прошу.

 

     Шановні колеги!  Я вас слухаю і згадую Леніна, який казав, що бувають  випадки,  "когда  один  человек  (у  него   были   резкие выражения,  но я скажу мягко),  интеллектуально не очень развитый, может задать столько  вопросов,  что  десять  умников  на  них  не ответят". Успокойтесь, пожалуйста.

 

     Друге - стосовно двох третин.  Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу на Конституцію. Норми про кворум у Конституції немає. Вимоги щодо двох третин, які мають взяти участь у голосуванні, там немає. І ця норма є нормою блокадною,  на що ми звернули  увагу  під  час спікеріади.   І   використовувалася  вона  з  обох  боків  не  для конструктиву, а для деструктиву. Тому така пропозиція і вноситься.

 

     Пропозиції, які   тут   розглядаються,   є   конституційними, регламентними,  нагальними  на  часі,  і я твердо переконаний,  що сьогодні ми маємо їх прийняти.

 

     Щиро дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безугла. Будь ласка.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово депутату Чародееву.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Нет, руховцы! Я всегда против руховцев. Мовчан правильно призывал нас идти по европейскому пути, и Карпов на днях говорил: "Скрізь так робиться". Я уже приводил пример, мы идем как раз не как в Европе.

 

     Теперь относительно этих всех приемов.  Действительно, в мире принята  такая норма:  документы вносятся хотя бы за три дня.  То, что комитет их не внес,  ясно.  Но давайте по  сути  вопроса.  Они суживают  полномочия Верховной Рады до ублюдочного предела,  после которого вообще не нужно  будет  никому  баллотироваться.  Поймите это!

 

     Древние греки   говорили:   "Неполное   знание  хуже  полного незнания". Поэтому когда Карпов предлагает голосовать в четверг, я обращаю   внимание  всех  на  книгу,  которая  у  многих  есть,  - "Парламенты  мира".  Даже  в  палате  пэров,  где  полный  бардак, извините, где можно ходить, выходить, курить и все остальное, и то голосуют после обсуждения.

 

     Да, в некоторых  странах  позволяют  себе  голосовать  где-то отдельно  и  назначают для этого время.  Но главный момент:  перед Украиной - огромный  обем  законодательной  базы,  который  нужно провернуть,  и  нельзя  баловаться такими вещами,  как голосование после дождичка в четверг.

 

     Парламент двенадцатого созыва  в  первую  сессию  работал  по пятницам до 18 часов - и была дисциплина.  Потом стали работать до 14 часов. Что получилось? Начали уже говорить о четверге.

 

     А если  голосовать  в  четверг,  то  уж   когокого,   а   той "більшості" тут не будет. И вот тогда будут смеяться над Верховной Радой. Пока это лживые наветы - от Лапикуры до Президента, - а вот тогда будут смеяться.

 

     Предлагают создать   вторую   палату.   Невпроворот  будет  - огромный обем законодательной работы и  люди  будут  смеяться,  а потом  скажут:  "Давайте  распустим.  Народу,  - скажут,  - тяжело прокормить одну палату, а как прокормить две?"

 

     От всего,  что предлагается, пострадают прежде всего те люди, которые  сейчас  пойдут  на поводу у таких,  как Кравчук,  Емец... Кстати, второй персонаж - неназванная фамилия у бессмертного Иоффе

- мальчик, которого ЦК заслало казачком к руховцам. Понимаете, кто сейчас толкает нас на эти вещи?! Вдумайтесь, ребята!

 

     Человек, который  изобрел  гильотину,  первым  же  и  потерял голову.  Вы  с  этим  поименным  голосованием  и  с другими вещами первыми  же  и  пострадаете.  Давайте  пробовать!  Но,   Александр Николаевич,  вы  не  имеете  права  ставить  это  на  голосование, поскольку тут целый комплекс нарушений,  и если  вы  поставите  на голосование, вас же первого обвинят.

 

     Они там  уже...  Кравчук  же сидит сзади меня.  Это паук,  от которого паутина вьется. Они уже команду дают: выходим, туда-сюда, одному обещают то, другому это...

 

     Не надо! Пусть они выходят, уходят, будем работать!

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Висловилися два депутати за, два - проти. Прошу уваги!

 

     Перед тим як поставити питання на  голосування  в  поіменному режимі,  я  просив  би  Омеліча  Віктора  Семеновича...  Є  Віктор Семенович Омеліч?

 

     Шановні колеги!  Прошу уваги!  Одну хвилину (Шум у залі).  Та проголосуємо, чому ви так турбуєтеся?

 

     Народних депутатів  Тимошенко,  чия карточка зараз працює (ми перевірили),  Кременя, Шевчука Олега Борисовича, Гаркуші, Марчука, Семиноженка (якого позбавлено депутатства, Київський суд вже виніс рішення),  Засухи,  Губського,  Ковалка,  Єханурова   (всього   11 депутатів)  у залі немає,  а їхні картки працюють.  Тому якщо їхні картки  візьмуть  участь  у  голосуванні,  результати  голосування будуть недійсними.

 

     А зараз   я   ставлю   на   голосування...  Хто  за  те,  щоб проголосувати в поіменному режимі?

 

     "За" - 202.

 

     Рішення прийнято.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. Я ще раз кажу: якщо картка хоч одного   з   цих  депутатів  (а  ми  зараз  висвітимо  результати) проголосує, то результати голосування будуть недійсними. Це щоб ви розуміли.

 

     Я ставлю   на   поіменне   голосування   пропозицію,  внесену депутатом Карповим.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 226.

 

     Питань немає.  Шановні колеги (Шум у залі).  Зараз ми... Одну хвилиночку!  Ми зараз висвітимо по фракціях.  Ми виберемо зараз ці прізвища,  і все стане на свої місця. Не треба шуміти. Будь ласка, негайно дайте роздруківку по фракціях.

 

     Усе, спасибі.  Зараз роздруківку дадуть,  ми тоді повернемося до цього питання.

 

     ------------

 

     А зараз розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до статті  28 Закону України про бюджетну систему України.  Доповідає Жовтяк Євген Дмитрович, заступник голови комітету. Будь ласка.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Шановні колеги,  прошу уваги!  Нами пропонується у статті  28  Закону  про бюджетну  систему  замінити  слово  "постанова"  на слово "закон". Ідеться  ось  про  що.  Стаття  28  Закону  про  бюджетну  систему передбачає,  що  коли  закон  про Державний бюджет на черговий рік вчасно не  прийнятий,  то  повинна  бути  прийнята  постанова  про тимчасове фінансування видатків з Державного бюджету.

 

     Але це  старий  Закон  про  бюджетну  систему,  прийнятий  до прийняття Конституції України,  а відповідно до  Конституції  такі питання  повинні  врегульовуватися  законом.  Тому в законопроекті передбачається у статті 28 Закону про  бюджетну  систему  замінити слово  "постанова"  на  слово  "закон".  Бюджетний комітет просить підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Можливо,  до  Євгена  Дмитровича  є запитання? Голосуємо? Я прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 274.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення змін до статті 98 Конституції  України  (стосовно  Рахункової   палати).   Доповідає секретар  Комітету  з питань правової реформи Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Я прошу заспокоїтися! Ми працюємо відповідно до Регламенту.  Не потрібно...  Тих 11 народних депутатів,  яких я назвав,  у залі немає,  вони не підвелися,  не спростували сказане мною.  Зараз  ми  роздруківку  подивимося,  вам оголосимо - питань немає. Не треба хвилюватися.

 

     Але народні депутати Карпов і Зінченко (фракція НДП і фракція СДПУ(о))  пропонують  оголосити  зараз перерву на 30 хвилин (Шум у залі). Це їхнє право. Розумієте? Це їхнє суто регламентне право. Я прошу підтримайте цю пропозицію (Шум у залі).

 

     Оголошується перерва на півгодини, до 12.00.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Василю Григоровичу, я вас не зарахую, як би ви там не заходили. Вас не було, я вас добре знаю, ви людина фотогенічна...

 

     Шановні колеги!  Продовжуємо  нашу  роботу.  Слово  надається голові Комітету з питань Регламенту і депутатської  етики  Омелічу Віктору Семеновичу. Будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  колеги!  Мені  як голові  Комітету  з  питань Регламенту і депутату Мішурі як голові Лічильної комісії Верховною  Радою  було  доручено  проаналізувати результати   голосування   і  порівняти  їх  зі  списком  народних депутатів, зареєстрованих як картками в залі, так і підписами біля столів реєстрації.

 

     Перевірку було  здійснено  для  того,  щоб з'ясувати,  чи всі народні депутати виконали свій депутатський обов'язок - голосували картками особисто чи були випадки,  коли на порушення Регламенту і Конституції  голосування  відбулося  за  інших  депутатів   їхніми картками.

 

     У результаті   перевірки   виявлено,   що   дев'ять  народних депутатів,  які сьогодні відсутні на засіданні Верховної Ради,  за результатами  голосування  вважалися такими,  що проголосували за. Тому є  всі  підстави  вважати,  що  голосування,  яке  відбулося, результату не досягло, тобто є недійсним. Я персонально не називаю цих осіб, але якщо є бажання, я міг би їх прізвища зачитати (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Назвіть, будь ласка.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Депутат Бабич перебуває у відрядженні в Ізраїлі, депутати Стоян і Лютікова - відсутні.

 

     ГОЛОВА. Лютікова у відпустці.

 

     ОМЕЛІЧ В.С.  Депутат  Ковалко  у  відрядженні  в   Швейцарії. Відсутні депутати Шевчук, Гурвіц, Засуха, Кириленко, Павленко, але в результатах голосування вони позначені як  такі,  що  голосували за.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Слово  має Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка.

 

     Запитання голові комітету поставите  на  засіданні  комітету. Гаразд, помітингували, тепер давайте працювати (Шум у залі).

 

     До Кравчука  підійдете,  і  він вам усе щодо Біловезької Пущі розкаже (Шум у залі).

 

     Із соціал-демократів  найкраще  все-таки  поступив   Григорій Михайлович. Спасибі йому.

 

     Будь ласка,   Олександре  Володимировичу  Лавринович  (Шум  у залі).

 

     Будь ласка, питань немає. Хто просить слова? Депутати Карпов, Кравчук? Слово депутату Кравчуку (Шум у залі).

 

     Шановні колеги, прошу уваги!

 

     КРАВЧУК Л.М.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних   справах   і   зв'язках   з   СНД    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ  (о)).  Шановні  колеги депутати!  Маю найвищу насолоду,  коли  чую  гомін  з  боку  лівої комуністичної частини Верховної Ради (Шум у залі).

 

     Шановні народні депутати!  Координаційна рада під час перерви прийняла рішення.  Більшістю голосів - це 226 народних депутатів - до  порядку денного включено проект Постанови про внесення змін до Регламенту (Шум у залі).

 

     Ми наполягаємо,  щоб це  питання  було  зараз  поставлено  на обговорення і на голосування.  Що торкається інших питань, які тут порушувалися,  в тому числі й щодо відсутності  депутатів,  то  ви знаєте,  яка  у  нас ситуація і як голосують,  коли потрібно,  щоб голосували.  Ми  це  зараз  не  обговорюємо.  Якщо   є   проблеми, звертайтеся до суду (Шум у залі). Ми будемо наполягати на внесенні цього питання до порядку денного!

 

     Шановний Олександре Миколайовичу,  іще я  хотів  би,  щоб  ви припинили  "шпильки" стосовно більшості і стосовно Кравчука (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     КРАВЧУК Л.М. Заявляю, що я не буду з вами сперечатися, тільки прошу,  щоб ви подумали над відомою термінологією Гегеля,  який за логікою  досліджував  два  слова:  "нечто"  і   "ничто".   Ви   як гарант-філософ повинні знати, що це означає.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми...  (Шум у залі).  Шановні колеги,  одну хвилиночку!  Ми під керівництвом завідуючого  відділом  пропаганди свого  часу  довго  вивчали  філософію  у  Вищій  партійній  школі (Оплески).  І я думаю, що більшість із нас вчилася на "відмінно" і ми отримали червоні дипломи, за що вдячні Кравчуку.

 

     Шановні колеги!   Переходимо   до   розгляду  питань  порядку денного. Слово депутату Лавриновичу. Будь ласка (Шум у залі). Я ще раз  прошу:  депутате  Лавринович,  з місця доповідайте питання... Погуляєте, погуляєте... (Шум у залі).

 

     Будь ласка, я надам слово з місця.

 

     Голова комітету Сіренко просить слова (Шум  у  залі).  Василю Федоровичу,  не  зв'язуйтесь,  я  вам  надам  слово з місця (Шум у залі).

 

     Слово надається голові комітету Сіренку.  Будь ласка,  Василю Федоровичу.

 

     СІРЕНКО В.Ф., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати!  Незалежно від того,  які рішення прийняла Координаційна рада і  на  якому  правовому  рівні вона  знаходиться  і  незалежно  від  того,  чи  це  екс-Президент доповідає чи хтось інший,  є Конституція.  І я зачитаю вам частину другу статті 89 Конституції, яку прийняла Верховна Рада:

 

     "Комітети Верховної  Ради  України  здійснюють законопроектну роботу,  готують і попередньо розглядають  питання,  віднесені  до повноважень  Верховної  Ради України".  Немає такого питання,  яке попередньо не розглядалося б у комітетах.

 

     Тому ставити  це  питання  сьогодні  на   голосування   немає підстав.  А  якщо  комітет  розглядав  і  не  дійшов висновку,  не проголосував ні за,  ні проти,  то тим більше немає  підстав  його ставити на голосування.

 

     Прошу це питання зняти з розгляду.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Лавриновичу.  Відмовляється. Є Савенко Олександр Миколайович? Савенко, сядьте до мікрофона.

 

     Шановні колеги!  14 січня ми прийняли рішення  переголосувати 18  січня проект постанови щодо Закону про внесення змін до Закону про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. Я просив би проголосувати за проект цієї постанови, я лише нагадаю його зміст.

 

     "Про внесення змін до Закону  України  про  Національну  раду України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України Верховна Рада постановляє:

 

     Відхилити пропозиції  Президента  України   до   Закону   про внесення  змін  до  Закону  про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, прийнятого Верховною Радою 17 вересня 1999 року ( 1061/14)".

 

     Прошу підтримати. Вибачте. Просить слова депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую.  Фракція  "Лівий  центр".  Шановні  колеги!  Ви пам'ятаєте суть проблеми,  пов'язаної з прийняттям 14 січня Закону про внесення змін до Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.  Я нагадую, йдеться про те, що виникають такі колізії,  як та,  що виникла, скажімо, вже рік тому стосовно Національної ради з питань телебачення  і  радіомовлення, коли старий склад ради згідно з законом закінчив свої повноваження ще в грудні 1998 року - більше року тому. Відповідно до Закону про Національну  раду  з  питань  телебачення і радіомовлення Верховна Рада призначила свою частину представників ще в  березні  минулого року.  Але  Національна  рада  працює  не  в  повному  складі,  бо Президент не призначив своїх представників.

 

     От для  такого  випадку  ми  знову  (а  це  вже  був   третій законопроект)  запропонували  внести  до  закону такі зміни:  якщо Верховна Рада не призначає свою частину членів  Національної  ради протягом  30  днів,  а  Президент призначив свою частину,  то рада починає діяти і має всі права,  як і Національна  рада  в  повному складі.  Або,  скажімо, Президент не призначає свою частину членів ради (а він  повинен  призначити  її  не  пізніш  як  у  30-денний термін), то вступає в права та частина складу ради, яку призначила Верховна  Рада.  І  юридичне,   і   науково-експертне   управління доводять,  що  ніякого порушення норм Конституції тут немає,  і це правда.

 

     Ми не втручаємося в права Президента,  ми нічого не  диктуємо йому.   Ми   паритетно   врегульовуємо   питання   для  того,  щоб позавідомчий конституційний  орган,  яким  є  Національна  рада  з питань телебачення і радіомовлення, діяв.

 

     Я прошу,  Олександре  Миколайовичу...  На  жаль,  зараз  біля трибуни  така  ситуація,  що  Голова  Верховної  Ради,  який  веде засідання,  мене  не чує.  Олександре Миколайовичу,  я звертаюся з такою    пропозицією:    треба    проголосувати    за    подолання президентського  вето.  Тобто спочатку треба голосувати пропозицію Президента,  а  тоді  голосувати  про  її  відхилення,   якщо   ця пропозиція не набере відповідної кількості голосів.  Ви зрозуміли, Олександре Миколайовичу?

 

     Ще раз повторюю: спочатку я пропоную проголосувати пропозицію Президента.  Якщо вона не набере голосів,  проголосуємо пропозицію про подолання вето.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Спочатку  ставлю  на  голосування  пропозицію Президента. Будь ласка.

 

     "За" - 15.

 

     Це більшість голосує.

 

     Ставлю на   голосування  пропозицію  народних  депутатів  від профільних комітетів. Голосуємо.

 

     "За" - 177.

 

     Питання зрозуміле.

 

     Депутат Мороз - з процедури. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська   область).   Шановні   депутати!   Шановний   Олександре Миколайовичу! Оскільки ми в загальному шумі пропустили надзвичайно важливе питання,  яке  буде  мати  визначальну  роль  на  наступні періоди  в  Україні,  я  просив  би  вас  поставити  це питання на переголосування після того,  як депутати, які стоять біля трибуни, сядуть   на   місця.   Тому  що  зараз  мова  йде  про  формування інформаційного простору в Україні.

 

     Думаю, що й Іван Олександрович,  який  зараз  там  стоїть,  і Ярослав  Кендзьор,  і інші знають,  що це дуже важливе питання.  Я просив би вас не вважати це голосування за принципове.

 

     Я хотів   би   попросити   Геннадія   Йосиповича:    Геннадію Йосиповичу, вам не можна там стояти, тому що там є кому виконувати таку місію, а такий солідний чоловік повинен сидіти на місці.

 

     ГОЛОВА. Слово депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Александр  Николаевич,  мне  представляется,  вопрос  по предыдущему голосованию решен.  Комитет по вопросам  Регламента  и депутатской  этики  заявил,  что  вопрос  рассмотрен  с нарушением процедуры.  В  действующем  Регламенте  определено,  что   никакое решение не является действительным,  если оно принято с нарушением процедуры.

 

     Поэтому депутаты,  которые сейчас  сидят  на  трибуне,  имеют право,  как  и их фракции,  внести заявления в Комитет по вопросам Регламента,  который  в  соответствии  с  действующим  Регламентом рассмотрит эти заявления и выскажет свое мнение.

 

     Я просто  хочу  сказать  сформированному большинству:  нельзя начинать свою деятельность с грубейшего  нарушения  Конституции  и Регламента,  нельзя  поворовски  через  Верховный Совет навязывать всему обществу свои идеи и свои способы их реализации.

 

     У нас  есть  Комитет  по   вопросам   Регламента    Александр Николаевич,  вы имеете право и обязаны дать поручение.  Инициаторы рассмотрения  этого  вопроса  попытаются  доказать,  что   депутат находится  не в Швейцарии.  Если они докажут это,  тогда Верховная Рада может изменить решение.  А решение принято,  и вопрос снят  с рассмотрения на этой сессии. Вот и все.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги! Я оголосив у сесійному залі прізвища депутатів,  чиїми картками проголосували,  коли їх у залі не  було.  Лише  один  підійшов до мене - Плющ Іван Степанович,  і сказав,  що він є у залі. Я вибачився і сказав, що Іван Степанович є на місці.  Депутата Спіженка не було. Тільки Плющ скоригував той список, який я оголосив. Питань немає.

 

     Я ще раз ставлю на голосування проект постанови,  який внесли депутати від профільного комітету. Голосуємо.

 

     "За" - 171.

 

     Спасибі. Голосів не набрали.

 

     Слово має голова комітету депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Олександре Миколайовичу, була пропозиція Олександра Олександровича Мороза,  і я,  і члени комітету просимо...  У таких умовах,   звичайно,  вето  не  долається,  і  взагалі  рішення  не прийметься.  Тому ми просимо провести голосування про  перенесення результативного  голосування  щодо  вето  на  нормальне засідання, скажімо,  на завтра на ранок. Тому що питання надзвичайно важливе, його  треба розв'язувати.  І Верховна Рада в принципі зорієнтована на те,  щоб його розв'язати позитивно,  але просто зараз  ситуація така форс-мажорна.

 

     Прошу поставити  на  голосування  пропозицію  про перенесення результативного голосування  щодо  внесення  змін  до  Закону  про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію,  внесену депутатом Чижом Іваном Сергійовичем,  про перенесення голосування  з  даного питання.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 182.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення зміни до статті 7 Закону    України     про     державне     регулювання     імпорту сільськогосподарської  продукції.  Доповідає Мартиновський Валерій Павлович - заступник голови Комітету з питань  аграрної  політики. Будь ласка.

 

     Я хочу нагадати,  шановні колеги, що ми розглядали це питання 14 січня, але під час голосування не набрали достатньо голосів.

 

     МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 29,  Дніпропетровська область).  Уважаемые  коллеги!  Я  вас прошу:  вот  уже  второй  раз такой важный законопроект попадает в довольно неприглядную ситуацию.  Я  прошу  перенести  рассмотрение этого законопроекта, пока мы не решим насущных проблем, потому что любой мой доклад,  с любыми аргументами,  я чувствую по настроению зала, не будет принят.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  перенесення розгляду даного питання. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 79.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Ставлю повторно   на   голосування   пропозицію   профільного комітету  про  проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 64.

 

     Питання знімається з розгляду.

 

     ----------

 

     Розглядаються проекти  законів  про  вільну  економічну  зону "Порто-франко"  на  території  Одеського  морського  торговельного порту  (друге  читання)  та  про  внесення  змін до деяких законів України  з  питань  оподаткування.  Доповідає  Петренко  Володимир Оникійович,  голова  підкомітету  Комітету  з  питань  економічної політики. Можна з місця (Шум у залі). Друге читання.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Шановні колеги! Я хотів  би  запросити  більшість  узяти  участь  у  розгляді  цього важливого  питання.  За внесеним указом Президента Верховною Радою було  розглянуто  в  першому  читанні  проект  Закону  про  вільну економічну  зону  "Порто-франко"  на території Одеського морського торговельного порту.

 

     Комітет з питань економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності   та  інвестицій  на  своєму  засіданні розглянув у процесі підготовки до другого читання всі  пропозиції, які  надійшли  до  проекту цього закону,  і вносить на ваш розгляд пропозицію прийняти цей проект закону в другому читанні як  закон. Я  запрошую  шановну правлячу більшість у парламенті взяти активну участь у голосуванні,  бо якщо ми це питання провалимо,  то вже на цій   сесії   розглядатися   воно   не  буде,  і  таким  чином  ми зволікатимемо розв'язання важливих економічних проблем,  які  є  в Одеському торговельному порту, зокрема проблеми інвестицій.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Розпочинаємо   процедуру   другого  читання.  Шановні колеги!  До даного законопроекту внесено 22  поправки,  з  них  20 поправок  враховано,  дві  поправки не враховано.  Не заперечуєте, якщо ми розглянемо тільки невраховані поправки? Не заперечуєте.

 

     Будь ласка,  поправка 3 Крука Юрія Борисовича. Юрій Борисович погоджується.

 

     Поправка 9 знову-таки Крука Юрія Борисовича. Погоджується.

 

     Щодо решти поправок є зауваження? Вони всі враховані.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію прийняти цей законопроект у другому читанні в цілому.

 

     "За" - 170.

 

     Хто за те, щоб поіменно голосувати, будь ласка.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято. Голосуємо в поіменному режимі. Будь ласка.

 

     "За" - 163.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Комуністи -  за;   "Батьківщина",   "Відродження   регіонів", СДПУ(о) практично не голосують;  Трудова партія голосує;  Народний рух не голосує;  НДП не голосує;  соціалісти  голосують  повністю; зелені  не  голосують;  Рух  другий  не голосує;  "Незалежні" - на п'ятдесят процентів;  СелПУ голосує;  "Громада" - на 50  процентів за;  "Реформи-Конгрес" не голосує взагалі;  прогресивні соціалісти не голосують і позафракційні - 3 з 8.

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція    про    перенесення голосування на завтра. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  спеціальну економічну зону "Миколаїв" (друге читання). Доповідає Матвєєв Володимир Йосипович, голова підкомітету. Будь ласка, з місця.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Уважаемый   Александр Николаевич!  Уважаемый  Верховный  Совет!  Проект Закона Украины о специальной экономической зоне "Николаев"  был  принят  в  декабре 1999   года   в  первом  чтении  на  основании  указа  Президента, дорабатывался  в  Комитете  по  вопросам  экономической  политики. Рассмотрение  во втором чтении было сознательно отодвинуто,  чтобы не мешать принятию  Закона  Украины  о  государственной  поддержке судостроения.

 

     Я готов  напомнить Верховному Совету о необходимости принятия этого закона,  поскольку  он  играет  большую  роль  для  развития экономики  Украины,  для  поддержания судостроительной отрасли как базовой.

 

     В Комитете  Верховного  Совета  по   вопросам   экономической политики  были  рассмотрены  все 22 замечания,  внесенные по этому законопроекту.  Из них 16  приняты,  остальные  отклонены,  учтены частично  или  редакционно.  В  связи  с  этим у меня есть просьба пройтись  по  поправкам,  рассмотреть  их  (они  в  основном   все согласованы)  и  проголосовать  за  принятие закона в целом тогда, когда будут созданы условия для голосования. Доклад окончен.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги,  процедура   другого   читання   теж дозволяє  нам,  якщо  ви  не  заперечуєте,  враховані  поправки не перелічувати, а називати лише відхилені. Не заперечуєте? Ні.

 

     Поправка 3 депутата Донець. Не заперечує.

 

     Поправка 7 теж депутата Донець. Не заперечує.

 

     Поправка 13 депутата Гаркуші. Будь ласка. Не заперечує.

 

     Поправка 14 теж депутата Гаркуші. Не заперечує також.

 

     Поправка 17 депутатів Шуфрича,  Александровської,  Горбачова. Не заперечують? Ні.

 

     Решту враховано. Ніхто не наполягає на тій чи іншій поправці, які я не назвав? Ні.

 

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні в цілому. І депутат Ємець запрошує проголосувати. Олександр Іванович уклінно просить. Голосуємо.

 

     "За" - 157.

 

     Вноситься пропозиція перенести голосування.

 

     Надається слово депутату Морозу.

 

     МОРОЗ О.О.   Шановний   Олександре   Миколайовичу!    Шановні депутати!  Особливо звертаюся до тих, хто стоїть на трибуні зараз. Ми бачимо, що в такій ситуації ефективної роботи Верховної Ради не може   бути.   Очевидно,  Олександр  Миколайович  потім  оголосить перерву,  щоб можна було розставити крапки над "і", й зустрінеться з тими представниками,  які стоять сьогодні на трибуні.  А до них, користуючись  тим,  що  там  стоять  Олександр   Ємець,   Геннадій Удовенко, Юрій Костенко та інші, звернуся із такими словами.

 

     Пригадайте: в  1994  році  Верховна  Рада  проголосувала  231 голосом  питання  про  скасування  Постанови  Верховної  Ради  про заборону Комуністичної партії. Але 12 депутатів підтвердили, що їх не було на засіданні.  І я не міг підписати цю постанову.  Скільки мене діставали на зустрічах прибічники лівого руху,  я говорити не буду. Чому ж ви зараз хочете неправову свою дію провести, протягти через Верховну Раду?  Тим паче,  що ви більшість ще не сформували, бо треба списки подати до  Секретаріату,  треба  зробити  так,  як потрібно  це  робити.  І тому я звертаюся до депутата з Харкова на букву "Г",  вилетіло з голови... (Сміх у залі). Гавриш, вибачте. Я прошу  вас:  ви  ж юрист,  не силуйте до цього всіх депутатів!  Не можна цього робити!  Треба зробити перерву,  домовитися, поставити крапки над "і" і зняти цю проблему. Не треба цього робити, я прошу всіх. Сядьте на місця.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Івановичу,  одну  хвилинку.  Трибуну   не вмикайте. Я надам слово.

 

     Шановні колеги!  Олександр  Олександрович абсолютно довів той факт,  який стопроцентно співпадає.  Але я хотів би  нагадати  вам факт учорашній.  Коли ми проголосували, точніше, на тому тижні (ви пам'ятаєте?), про подолання вето про фінансування референдуму, 299 голосів,  то  одного  голосу не вистачило.  І ми сьогодні повторно повернулися,  але  знову  не  подолали  вето.  Одного  голосу   не вистачило і ми з вами не порушили Регламент! Чому ж сьогодні, коли 10 чоловік  немає  в  залі,  за  них  хтось  проголосував,  хочуть узаконити те,  що не можна узаконити як порушення Регламенту.  Так не можна. Це ж у цьому залі такі дійства відбуваються.

 

     І ініціаторів,   які   оце   блокують   трибуну,    закликаю: схаменіться,  будь ласка!  Візьміть Регламент у руки і зрозумійте, що не Волков командує в  цьому  залі,  не  Президент  командує,  а командує Голова Верховної Ради і його заступники разом із вами,  з керівниками фракцій,  з головами комітетів.  Вони тимчасові люди в парламенті,  і  якщо доведеться до другого парламенту нам іти,  то вони туди вже не потраплять більше. А зараз давайте працювати.

 

     Слово надаю депутату Ємцю. Будь ласка.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні депутати! Я уповноважений виступити від 11 фракцій. Я погоджуюся з тим,  що більшість не узаконена ще ні в Регламенті, ні структурно, тому  я виступаю від 11 фракцій та групи позафракційних депутатів. Стосовно заборони Компартії не хочу повертатися в історію, бо якщо розкажу  деякі деталі,  то ви будете втікати від комуністів,  а не від  нас  із  цього  залу.  Тому  давайте  до  тієї   історії   не повертатися.

 

     Що стосується  нинішньої  ситуації  (Шум  у залі).  Коли буде вечір спогадів,  пане Моісеєнко,  я також  розкажу.  У  нас  зараз склалася  конфліктна  ситуація  в  залі.  Частина залу вважає,  що Регламент не порушено, інша частина вважає, що Регламент порушено. Ми  вважаємо,  що  рішення  прийнято.  У  нас  не раз були приводи оскаржувати ті чи інші рішення.  Для цього існує судова процедура. І  ми  не  проти,  щоб  ті,  які не погоджуються із рішенням в 226 голосів, оскаржили це рішення до Конституційного Суду.

 

     Що стосується нинішньої  ситуації,  то  ми  пропонуємо  зараз оголосити  перерву  до  завтра.  Ми  просимо  зустрічі  з  Головою Верховної Ради стосовно ситуації,  яка склалася у Верховній  Раді. 11 фракцій просять перерви до завтра, до 10 години ранку.

 

     Дякуємо за  увагу.  Якщо  не  буде  прийнято,  ми  тоді діємо відповідно до своїх поглядів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я обов'язково у перерві між 14 і  16 годинами  зустрінуся  з  фракціями.  Якщо ви мене запрошуєте на цю зустріч,  я обов'язково з вами зустрінуся. Питань немає. Але зараз давайте працювати - ні більше, ні менше.

 

     Ставлю на  голосування пропозицію про перенесення голосування проекту Закону про спеціальну економічну  зону  "Миколаїв".  Прошу підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 165.

 

     Рішення прийнято.

 

     До речі,  мені нагадали,  що сьогодні вівторок. Я забув, що у вівторок ми до 14 години працюємо.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  реструктуризацію  боргових зобов'язань  Кабінету  Міністрів України перед Національним банком України.  Доповідає Юшко Ігор Олегович - заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

 

     Шановні колеги,  заспокойтеся. Тільки-но ще принесли прізвища трьох депутатів,  яких не було в залі і  зараз  немає,  а  за  них проголосували. Коли звірили списки, ще троє прізвищ додалося. Чого ви шумите?  (Шум у залі).  Ну,  вам зарплату видадуть,  ви,  може, краще на п'ятій сесії проголосуєте.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  42, Донецька   область).  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые коллеги!   Вашему   вниманию   предлагается   законопроект    "про реструктуризацію  боргових  зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Доповідайте, не звертайте уваги (Шум у залі).

 

     Ви зрозумійте  одне:  ніхто  не  поступиться   совістю,   аби порушувати Регламент. Шуміть не шуміть - нічого вам не допоможе.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     ЮШКО І.О.  Сейчас  я  доложу  быстро (Шум у залі).  Уважаемые коллеги!  Вопрос, который предлагается к рассмотрению, имеет корни с 1992 года, с того момента, когда начались заимствования Кабинета Министров у Нацбанка.

 

     В 1997 году был  принят  Закон  о  государственном  долге,  в котором  была  зафиксирована сумма и впервые был установлен предел заимствований Кабинета Министров у Нацбанка. В тот момент долг был отражен в гривневом эквиваленте, несмотря на то, что заимствования осуществлялись как в национальной, так и в твердой валюте.

 

     В октябре   1999   года   Кабинет   Министров   совместно   с Национальним  банком  обратился в Верховный Совет с законопроектом по реструктуризации задолженности,  срок выплаты которой наступает в 1999 году.

 

     Особенностью данного  законопроекта  является  то,  что в нем предлагается разделить задолженность,  которая состоялась в гривне и  в  твердой  валюте.  Это  нам  даст  возможность не производить индексацию   государственного   долга    вслед    за    инфляцией, рассматривать их отдельно. И это первое принципиальное положение.

 

     И по   реструктуризации.   Гривневую  задолженность,  которая сформировалась с 1992  года,  предлагается  данным  законопроектом реструктурировать  сроком  на 35 лет с 10 летним периодом неоплаты процентов и неоплаты долга, то есть до 2010 года. При этом комитет предлагает,   чтобы  в  течение  этих  10  лет  Национальный  банк сформировал не менее 20  процентов  резервов  под  погашение  этой задолженности  в  том случае,  если через 10 лет Кабинет Министров будет не в состоянии производить погашения.

 

     Несколько слов   об   особенностях   задолженности,   которая состоялась  в  долларах.  Мы  предлагаем эту задолженность пока не реструктурировать,  оставить так,  как есть на сегодня,  поскольку заемщиком   выступал   Национальный   банк,   по   сути,  от  лица Министерства финансов.  Поэтому мы предлагаем до решения вопроса о реструктуризации  внешних  долгов  не  проводить  реструктуризацию долгов внутренних,  чтобы не оставить Национальный  банк  один  на один с проблемой погашения этой задолженности.

 

     Профильный комитет  рекомендует принять данный законопроект в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Запитання до  Ігоря  Олеговича  є?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список. Відведемо п'ять хвилин на запитання.

 

     Депутат Павловський. Будь ласка. За ним

- депутат Моісеєнко.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую.  Шановний доповідачу,  скажіть, будь ласка, а чи розглядалося в уряді питання про створення джерела для відшкодування боргу? Конкретно: де взяти гроші?

 

     ЮШКО І.О. Вы имеете в виду - при формировании резервов?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Так.

 

     ЮШКО І.О.  Единственный  источник  формирования  резервов   - текущие доходы Национального банка. Я могу сразу предположить, что может быть встречный вопрос:  так это будет сокращение поступлений в  бюджет  за  счет  уменьшения  отчислений Национального банка по итогам  года?  Да,  это  так.  Но  сразу  хочу  обратить  внимание уважаемых   коллег   на   то,  что  эти  деньги  уже  поступили  в Государственный бюджет в  тот  момент,  когда  были  предоставлены кредиты.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Моісеєнко.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Семенюк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ   53,   Донецька   область). Председатель  Всеукраинского  союза  за возрождение СССР,  фракция Коммунистической  партии  Украины.  Игорь  Олегович,  я  как   ваш избиратель  Ворошиловского района города Донецка прежде всего хочу вас поблагодарить за  мужество,  которое  вы  сейчас  проявили,  и прошу,   чтобы   вы   в  будущем  тоже  руководствовались  мнением избирателей при принятии таких решений,  как  сейчас  вы  приняли. Спасибо вам за это.

 

     А теперь прошу все-таки более подробно расшифровать те суммы, которые будут включены  в  этот  законопроект  о  реструктуризации долговых   обязательств   Кабинета  Министров  перед  Национальным банком, те проценты, которые за это время приросли к тому долгу, и если  можно  (если  у  вас  есть  такие  данные)  - роль нынешнего Кабинета Министров,  в том числе Премьерминистра Ющенко, в вопросе погашения его.

 

     ЮШКО І.О.  Суммы,  которые  предлагаются  к реструктуризации, указаны в законопроекте.  Это 3 миллиарда 438 миллионов 565  тысяч 585 гривень.  Собственно говоря, это те деньги, о списании которых в 1996 году было принято решение,  но в  постановлении  Верховного Совета  не  был указан источник списания.  Это не дало возможности Национальному банку провести эту операцию.

 

     Поскольку источника списания нет,  он не сформирован  за  эти годы, то мы предлагаем реструктурировать с началом оплаты через 10 лет.  А за это время следует сформировать источник для того, чтобы не было разового удара по бюджету.

 

     И в  долларах (это отдельная сумма) - 1 миллиард 183 миллиона 911 тысяч 897 долларов США,  когда Министерство финансов было  уже не в состоянии проводить эффективные заимствования за рубежом.  По сути это своп сделка, когда Нацбанк де-юре выступил осуществляющим займ  лицом,  а  де-факто  -  займ для Министерства финансов,  для Государственного бюджета.

 

     Поскольку эта  сумма  свопирована  с  внешними  займами,   мы предлагаем  ее  пока  не реструктурировать.  А когда будет понятна судьба  внешнего  займа,  тогда  можно  будет  вернуться  к  этому законопроекту,      произвести     реструктуризацию     долларовых заимствований.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Семенюк.  Будь  ласка.  За  нею  -   депутат Лісогорський.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Шановний доповідачу! Скажіть  мені,  будь  ласка,  що  стало критерієм відстрочки на 35 років? Це перше запитання.

 

     І друге. Скажіть мені, будь ласка, чи погоджено це питання із Кабінетом Міністрів?  Чи є на це відповідно його дозвіл,  точніше, розрахунки на реальні погашення через 35 років?

 

     Дякую.

 

     ЮШКО І.О.  Во  время  обсуждения  в   комитете   Министерство финансов  выступило с инициативой о реструктуризации задолженности на 99 лет.  То  есть  фактически  и  не  формировать  резервы  под списание, и не платить.

 

     Специалисты комитета считают, что такой подход неприемлем. Мы не имеем ни морального,  ни какого-либо  другого  права  перенести погашение  тех  долгов,  которые мы сегодня формируем,  даже не на детей,  а уже,  скорее всего,  на правнуков.  Мы считаем,  что  те долги, которые формировались нашим поколением, мы должны сами хотя бы начать погашать.

 

     Министерство финансов в принципе согласно с такой позицией. И если  мы  за  десять  лет  не  сможем навести порядок в управлении государственными  финансами,  то  вообще  крайне   проблематичными остаются все остальные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. Будь ласка.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 177, Харківська область). Прошу передать слово депутату Стрижко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Игорь Олегович,  я прошу вас оценить динамику этого процесса, чтобы было ясно,  насколько  реальна  реализация  тех  решений,  которые   вы предлагаете.  Дело в том, что ситуация с внешней задолженностью из года в год ухудшается.  И  связывать  ваше  решение  с  улучшением ситуации с внешней задолженностью,  мне кажется, было бы не вполне корректно.

 

     Спасибо.

 

     ЮШКО І.О.  Динамика такова.  Говоря о тех  резервах,  которые необходимо    сформировать    Национальному   банку,   исходя   из задолженности,  которая составляет 3 миллиарда 438  миллионов  565 тысяч  585  гривень  плюс проценты (получается около 100 миллионов гривень в год),  исходя также из бюджета или  сметы  Национального банка,  это  вполне  посильная  цифра.  С  этим  соглашается и сам Национальный банк.

 

     Что касается долгов,  деноминированных в иностранной  валюте, то,  я  подчеркиваю еще раз,  это своп сделка.  Де-факто заемщиком выступал Кабинет Министров.  Поэтому реструктурировать ее  сейчас, на   данном  этапе,  без  реструктуризации  внешней  задолженности нельзя.  Тогда заемщик  в  лице  Министерства  финансов  уходит  в сторону,  а  единственным  ответчиком  остается Национальный банк, который фактически не пользовался этими деньгами.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ігоре Олеговичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Хто в нас записався на обговорення?  Депутат Мазур.  Ніхто не наполягає? Мазур Олена Анатоліївна є? Немає.

 

     Внесено одну  пропозицію  депутатами  профільного  комітету - прийняти законопроект у першому читанні. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Ще раз?  Будь ласка,  давайте проголосуємо ще  раз.  Депутате Шевченко, голосуйте, будь ласка, не блукайте по залу.

 

     Голосуємо. Депутате Масенко, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 172.

 

     Вноситься пропозиція перенести голосування на завтра. Депутат Довгань просить слова. Проголосуємо, а потім я вам надам слово.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення прийнято.

 

     Слово надається Сергію Васильовичу Довганю.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Олександре Миколайовичу. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги!  У  мене  є  така  пропозиція.  Оскільки  все-таки більшість наполягає на тому,  що рішення прийнято неправильно,  що вони всі були присутні в залі,  то я пропоную ще раз поставити  на поіменне  голосування  питання  про  внесення  до  порядку денного проекту Постанови про внесення змін та доповнень до Регламенту.

 

     ГОЛОВА. Не  заперечуєте?  Голосуємо   в   поіменному   режимі пропозицію Сергія Васильовича Довганя.

 

     "За" - 23.

 

     Спасибі. Усе, 23 голоси. По фракціях не будемо висвітлювати.

 

     ---------------

 

     Розглядається проект  Закону про державну підтримку космічної діяльності (друге читання).  Доповідає Кінах  Анатолій  Кирилович, голова  Комітету  з питань промислової політики.  Є депутат Кінах? Немає.

 

     Розглядається проект Закону  про  внесення  змін  до  Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  акцизний збір.  Слово надається заступнику   міністра   фінансів   України   Василю    Васильовичу Регурецькому. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект  Закону про  внесення  змін  до  Декрету  Кабінету  Міністрів  України про акцизний збір у зв'язку з прийняттям Верховною Радою 18  листопада минулого  року  Закону України про внесення змін до цього декрету, спрямованих на забезпечення сплати акцизного збору  підприємствами з іноземними інвестиціями, які мали пільги при ввезенні товарів на митну  територію  України  на  підставі  рішень  судових   органів стосовно права названих підприємств ввозити такі товари без сплати податків, встановлених чинним законодавством.

 

     Президент України підписав цей закон  і  не  мав  принципових зауважень до нього,  але звернувся до Верховної Ради з пропозицією уточнити деякі позиції,  які насамперед стосуються нового  поняття "податковий агент", визначеного цим законом.

 

     Щоб не  вносити якихось юридичних недоречностей у трактування чинного законодавства, яке регулює податкові нарахування в системі оподаткування, Президент запропонував уточнити поняття "податковий агент по сплаті акцизного  збору  з  товарів,  які  продаються  на митній  території  України і які не були оподатковані при ввезенні на митну територію України"  і  замінити  його  поняттям  "суб'єкт підприємницької діяльності".

 

     Президент запропонував  також  внести  деякі  уточнення  щодо строків сплати цього податку.

 

     Проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України  про  акцизний  збір  є у вас на руках.  Він складається з шести  пунктів.  Кожен  пункт,  я  повторюю,  є  просто  технічним уточненням  чинного  Закону  про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів про акцизний збір.

 

     Я коротко все доповів.

 

     ГОЛОВА. Спасибі,  Василю  Васильовичу.  Запитання  будуть?  Є запитання.   Запишіться.  Відведемо  п'ять  хвилин  на  запитання. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Депутат Сокерчак. За ним - депутат Степанов.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановний Василю Васильовичу! Скажіть, будь  ласка,  чи  існує  все-таки  в  нашому законодавстві поняття "податковий агент" і чи не виконують сьогодні  згідно  із  Законом про  податок  на  додану  вартість  таку  роль  наші підприємства, організації,  які обраховують ПДВ на 68-му рахунку, а платниками є наші громадяни?

 

     Як ви вважаєте, чи не потрібно нам уже в нашому законодавстві вводити таке поняття як "податковий агент"?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую,  Вячеславе Михайловичу. Ви правильно зазначили,   що   в   чинному   законодавстві  такого  терміна  як "податковий агент",  не існує.  Юридично це не виписано в  жодному законодавчому  акті.  Але в Законі про податок на додану вартість, справді,  так обумовлено,  що платником податку  є  суб'єкт,  який виконує роль агента по справлянню цього податку з покупця товару і передачі цих сум до Державного бюджету.  Якщо  виходити  з  такого трактування,  то  роль  податкового агента в Законі про податок на додану вартість виконує кожен продавець товарів.

 

     У проекті Податкового кодексу,  поданого до  Верховної  Ради, термін "податковий агент" як такий уже визначено.  Ну,  а оскільки на сьогодні такого терміна не існує,  то юристи  запропонували  не запроваджувати  лише  в одному законі цей термін,  а замінити його загальною назвою "суб'єкт підприємницької діяльності".

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним - депутат Семенюк.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый докладчик! Вот я смотрю в повестку дня. У нас чуть ли не каждый месяц,  чуть ли не каждую неделю идут  вопросы  о  внесении поправок, и прежде всего это касается налоговых вопросов, вопросов об акцизах и тому подобных.

 

     Поэтому я хочу спросить,  а нельзя  ли  вот  все  это  как-то обобщить?  Сегодня  мы  говорим  о  налоговом  агенте,  завтра - о резиденте,  послезавтра еще о чем-то.  Люди - те же бухгалтеры, те же  работники  на  этих  предприятиях - будут работать,  постоянно будуть путаться. Потом пойдут какие-то судебные иски и все прочее. Я хочу спросить:  а если мы не утвердим вот этого "агента", что от этого изменится?  Будет от этого какой-то там убыток в гривнях или это вообще ни на что не повлияет?  Вот правим это законодательство

- одно предложили, другое, третье  Можно его чистить и подправлять до второго пришествия.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.  Якщо  в  загальному  плані  давати відповідь на ваше запитання  стосовно  частого  внесення  змін  до чинного  законодавства  з  питань  оподаткування,  то справді,  ви абсолютно правильно зазначили,  що таких змін  дуже  багато.  І  в багатьох випадках суттєвих,  кардинальних змін ці наші поправки не вносять. Вони шліфують чинні норми.

 

     І скоріше ви б погодилися з тим, що яким би досконалим не був законодавчий акт,  завжди є потреба його вдосконалювати, бо тільки в процесі його практичного застосування,  при нарахуванні податку, можна виявити певні недоліки.

 

     І ті  пропозиції,  які  вносить  Президент,  я  повторюю,  не змінюють суті чинного закону.  Вони приводять юридичні  терміни  й визначення  у  відповідність із термінами,  визначеннями,  які є в законодавчих актах. По суті правки, які пропонує внести Президент, технічні.  По суті, податки мають сплачуватися так, як і визначила Верховна Рада в попередньому законі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян. Шановний доповідачу! Наша фракція не голосувала за проект бюджету, який було подано Кабінетом Міністрів, тому що пропонувалося надати право Міністерству фінансів робити перерозподіл та призупиняти дію нормативних актів,  включаючи акциз  і  ліквідуючи  при  цьому  ту пропозицію, яку ви сьогодні вносите стосовно агентів.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,  як збігалася та пропозиція,  яка подавалася так само Кабінетом Міністрів в проекті бюджету на  2000 рік,  із  сьогоднішньою  пропозицією в проекті законодавчого акта, який ви доповідаєте?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую за запитання.  Звертаю вашу увагу  на те,  що цей законопроект (як, до речі, й деякі інші законопроекти, з питань розширення податкової бази,  які  розглядатимуться  вами) спрямований   лише  на  вирішення  одного  із  завдань  -  справді розширити податкову базу.

 

     Ви, мабуть,  пам'ятаєте,  які  цифри  називали  стосовно  цих суб'єктів,  які  ввозили  товари  без  оподаткування.  Ми втратили приблизно 1,6 мільярда гривень податків внаслідок існування  таких безпідставних пільг,  можна так їх назвати. Ми не пов'язували це з розподілом джерел  між  місцевим  і  Державним  бюджетами,  як  це пропонувалося в Державному бюджеті.  Ми лише хотіли створити умови для нарахування  самого  податку,  для  отримання  цих  фінансових ресурсів,  щоб потім визначати в бюджеті,  як їх розподіляти та на які цілі направляти.  Тому я ще раз повторю: ці речі в принципі не були  пов'язані  з  бюджетом  на 1999 рік та розподілом фінансових ресурсів. Це спрямовано лише на розширення податкової бази.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Гавриш Степан Богданович. Немає. Черняк Володимир Кирилович.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область). Шановні народні депутати! Дозвольте невеличку репліку стосовно ситуації,  яка склалася в сесійному залі.  У мене таке враження, що в нас дві більшості (Оплески). Це по-перше.

 

     По-друге. На мій погляд, найбільша загроза для більшості - це та меншість, яка є в більшості. А найбільша загроза для меншості - це та більшість,  яка є в меншості.  Але  нам  треба  працювати  й виконувати  свій  святий  обов'язок  перед  виборцями  - займатися законодавчою  діяльністю.  І  зараз  ми  якраз  розглядаємо   дуже важливий законопроект.

 

     Звичайно, сьогодні  ми  не зможемо голосувати,  ми перенесемо голосування.  Але  я  хочу  своє  загальне  враження   від   нього висловити.

 

     Не дивіться на час.  Не час минає, а ми минаємо для часу. Так ось,  основний висновок з цього законопроекту такий:  якщо  уважно прочитати   текст,   контекст  і  підтекст,  то  цей  законопроект заслуговує на підтримку.

 

     І я,  можливо,  це сказав дещо жартома,  але справді, це дуже серйозна  проблема.  Якщо ми хочемо залучити іноземні інвестиції в Україну,  ті,  які працюватимуть на  економіку  України,  якщо  ми хочемо  сприяти  нашому національному капіталу в Україні,  якщо ми хочемо,   щоб   не   зменшувались   обсяги   закупівель   бензину, нафтопродуктів,  енергоносіїв,  зерна,  то  цей законопроект треба приймати.

 

     Я маю статистику (немає часу говорити про це  докладно),  яка свідчить про те, що як тільки ми змінюємо правила гри під час гри, то це завжди діє згубно.  Основне завдання законодавця  -  зробити все для того, щоб закони були стабільними. І оці зміни, що, як нам видається,  мають сприяти розвиткові,  насправді грають  негативну роль.  Ми з вами добре знаємо,  що дорога в пекло вимощена добрими намірами.  Можливо,  не тільки добрими намірами, а за цим стоять і певні інтереси.

 

     Я думаю,  що  наш  обов'язок  -  діяти з позиції національних інтересів України.  І сьогодні той  випадок,  коли  ми  можемо  це продемонструвати.  Ми  маємо  всі  підстави прийняти обговорюваний законопроект. Якщо не сьогодні, то найближчим часом.

 

     Я думаю,  що нам треба нормально ставитися до  підприємств  з іноземними  інвестиціями.  Звичайно,  ми  повинні  акцентувати  на внутрішніх процесах нагромадження капіталу,  але разом з тим треба долучити до цього й інше джерело інвестицій.

 

     І якщо ми будемо весь час змінювати закони в цьому плані, то, звичайно,  ніхто не сприйматиме нас всерйоз і ніхто не  вкладатиме свої кошти.

 

     І тому  зараз,  приймаючи цей законопроект,  ми,  я б сказав, утверджуємо справедливість. Були порушені правила гри під час гри. Тепер  ми  вводимо ці правила в нормальне цивілізоване законодавче поле.  І з цих позицій,  я думаю,  ми маємо всі підстави ставитися позитивно до цього законопроекту.

 

     Я розумію,  що  не  існує  однозначно  позитивних  рішень.  Я допускаю,  що,  можливо, депутат Терьохін скаже щось не зовсім те, що  казав  я.  І,  можливо,  в  цьому  буде  певний  сенс.  Але  я переконаний:  якщо зважити всі плюси і всі мінуси,  всі позитиви і всі   негативи  внаслідок  прийняття  цього  законопроекту,  то  в остаточному підсумку  баланс  буде  на  позитиві.  Ми  дамо  новий поштовх, новий імпульс надходженню іноземних інвестицій в Україну, ми дамо  можливість  задовольняти  потреби  внутрішнього  ринку  в бензині й інших енергоносіях.

 

     З цієї  точки  зору я вважаю,  що ми маємо підстави позитивно поставитися до законопроекту, підтримати його і прийняти в першому читанні.  Звичайно,  якщо будуть пропозиції,  зауваження... Вони в мене також є.  Зокрема,  ми з депутатом Журавським напружили  свій інтелект і внесли одну пропозицію, суть якої в тому, що коли зміни до Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету  Міністрів України  про  акцизний  збір  вносяться після реєстрації іноземних інвестицій,  я ставлю акцент на слові "після"...  Якби це було  до того,  то це було б нормально. А коли після того, як ми вже подали людям відповідний сигнал,  створили їм відповідні умови,  і  після цього ми починаємо вносити зміни...

 

     Так от,  дія  цього  закону  не застосовується (якщо інвестор цього сам не вимагає) до підприємств  з  іноземними  інвестиціями, інвестиції  до  яких  були внесені в період дії Закону України про іноземні інвестиції від 13 березня 1992 року.

 

     Суть пропозиції в тому, що не можна змінювати правила гри під час гри.  І якщо хтось вважає,  що та зміна, яка була внесена нами раніше,  збільшила надходження до бюджету,  то це міф. Ми не маємо збільшення  надходжень.  Ми  маємо  суттєве  зменшення задоволення потреб внутрішнього ринку. Тобто фактично ми маємо негатив.

 

     Тому ми вважаємо,  що є підстави законопроект,  який пропонує Кабінет Міністрів, сьогодні прийняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Одну хвилинку. Володимире Кириловичу, до вас депутати мають запитання, мабуть. Немає. Сідайте.

 

     Депутат Терьохін, співдоповідач. До десяти хвилин.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Я не  говоритиму  мовою Петрарки. Я скажу мовою закону.

 

     Комітет на  своєму  засіданні  розглянув  подані пропозиції і пропонує їх не підтримувати.  Я зараз докладно розповім,  чому так сталося.

 

     У статті  1 пропонується відновити старе визначення акцизного збору як непрямого  податку  на  високорентабельні  та  монопольні товари.  Верховна  Рада  України  прийняла  інше визначення (я вам нагадую):  непрямий податок,  який сплачується споживачами окремих товарів, визначених законом як підакцизні.

 

     Старе визначення  не  відповідає ознакам підакцизних товарів, оскільки,  по-перше, рівень рентабельності для підакцизних товарів не  завжди  є  високим,  і  різниця  можлива  в декілька разів при виготовленні, наприклад, плодово-ягідних вин та горілки, тютюну чи нафтопродуктів.

 

     По-друге, підакцизні   товари   не  можуть  розцінюватись  як монопольні,  бо  реалізуються  споживачам  численними   суб'єктами підприємницької діяльності.

 

     Пропозиція замінити   термін   "податковий   агент"  терміном "суб'єкт  підприємницької   діяльності"   теж   не   підтримується комітетом з таких причин.

 

     По-перше, такий    термін   саме   й   запропоновано   указом Президента,  якщо  ви  пам'ятаєте,  на  підставі  якого   й   було розроблено законопроект. Саме тому є дивним, чому через два місяці Президент відмовляється від своєї ж пропозиції.

 

     По-друге, термін  "податковий  агент"  більш  точно  визначає повноваження  підприємства  як особи,  відповідальної за стягнення податків з інших осіб та внесення їх до бюджету.

 

     Треба зазначити,  що  такий  термін  поширений  у   світовому податковому  праві.  Функції  податкового агента виконуються всіма підприємствами,  припустімо,  як  Вячеслав   Михайлович   Сокерчак говорив, щодо виплати зарплати або формування Пенсійного фонду.

 

     Саме тому  ніякої  плутанини  в  норми  податкового обліку не вноситься.  Навпаки,  на  думку  комітету,  такий   термін   треба застосувати  в  усьому  податковому законодавстві як уніфікований, тим самим поклавши край суперечці про  те,  хто  відповідає  перед бюджетом  за  нарахування та сплату податків,  які утримуються при виплаті.

 

     У проекті Президента пропонується  вилучити  абзац,  за  яким статус   податкових   агентів  отримують  також  державні  органи, уповноважені здійснювати продаж конфіскатів.  Така пропозиція нами теж  не підтримується з огляду на зловживання,  яких припускаються такі органи,  особливо під час реалізації тютюнових  і  горілчаних виробів.  Між  іншим,  ми  внесемо  ще один законопроект з приводу заборони продажу конфіскатів,  бо,  як ви знаєте,  на його продажу мають дуже великі гроші.

 

     Комітет пропонує   залишити  статтю  1  без  змін,  тобто  не підтримувати подані пропозиції.

 

     Далі. Пропозиція  у  пункті  а)  статті  2  слова   "суб'єкти підприємницької    діяльності"    замінити    словами    "суб'єкти підприємницької діяльності,  крім  визначених  у  пункті  б)  цієї статті" не може бути підтримана з таких причин.

 

     По-перше, у  пункті  б)  названо нерезидентів або їх постійні представництва, які вже не є суб'єктами підприємницької діяльності України за своїм статусом.

 

     По-друге, запропоноване   доповнення   разом  із  доповненням статті 3 частиною третьою (ми подивимося її далі)  створює,  м'яко кажучи,   цікаву   колізію,   коли  нерезиденти  або  постпредство отримують змогу ухилятися від функцій податкового агента,  що може призвести до ситуації,  коли місце таких українських пільгових СП, про  що  депутат  Черняк  щойно  говорив,  захищаючи  їх,  займуть іноземні пільгові компанії, як кажуть: "Хрен редьки не слаще".

 

     Ми пояснюємо  такий  відвертий  прорахунок  лише  обмеженістю часу,  який мали розробники пропозицій.  Комітет пропонує статтю 2 теж залишити без змін.

 

     Стаття 3.  Прийнятий нами закон визначає об'єкт оподаткування при  імпорті  як  митну  вартість   товарів,   "які   імпортуються (ввозяться,  пересилаються)  на  митну  територію України,  у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або  без  оплати їх вартості чи з частковою оплатою".

 

     Пропонується нам така зміна: " митна (у разі її відсутності - закупівельна) вартість імпортних товарів (продукції), придбаних за іноземну валюту або в порядку обміну чи безплатної передачі".  Ну, звучить ніби як те саме, але насправді не те саме.

 

     Цю пропозицію ми не  підтримали.  Поперше,  після  скорочення переліку  підакцизних  товарів  теоретично  не  може бути відсутня митна вартість. Усі підакцизні товари обов'язково проходять митний контроль. Саме тому посилання на закупівельну вартість є зайвим.

 

     По-друге, термін   "імпортні   товари"  є  вужчим  за  термін "товари,  що  імпортуються  (ввозяться,  пересилаються)  на  митну територію    України".    Наприклад,    формально   використовуючи запропонований термін,  стане можливим ввозити підакцизний  імпорт без  сплати  акцизного  збору,  приховуючись  договорами про схов, дарування, спільну діяльність і так далі.

 

     По-третє, формулювання "придбаних за іноземну  валюту  або  в порядку обміну чи безплатної передачі",  яке пропонується, створює величезну податкову  шпарку  для  тих,  хто  закуповує  підакцизні товари  за  національну  валюту  з  оплатою  з "Лоро" рахунків або здійснює часткову, неповну оплату.

 

     Тому ми пропонуємо статтю 3 теж залишити без змін,  тобто  не підтримувати пропозиції.

 

     Щодо статті  6.  Пропонується зменшити строк перерахування до бюджету стягнених сум акцизного збору з "семи календарних днів" до "трьох  робочих  днів".  Комітет  зазначає,  що  в  умовах слабкої платіжнорозрахункової   дисципліни   надмірно    жорсткі    строки перерахування  податків  до  бюджету призводять лише до збільшення недоїмки.  Нагадуємо,  що для вітчизняних  виробників  підакцизної продукції  зазначений  строк  становить  два тижні,  що відповідає світовій практиці. Саме тому навіть строк у сім днів є вкрай малим і зменшувати його не вважається за доцільне.

 

     Також ми   не  підтримуємо  пропозиції  щодо  заміни  терміна "податковий агент" на термін "суб'єкт підприємницької діяльності".

 

     Пропозиція вилучити частини дев'ятуодинадцяту  не  може  бути підтримана з таких причин.

 

     Частина дев'ята   надає   право   суб'єктам   підприємницької діяльності  відмовитися  від  повноважень  податкового  агента  за умови, якщо суб'єкти починають сплачувати податки і збори на рівні вітчизняних підприємств. І завдання держави полягає не у створенні адміністративних  умов  для  банкрутства  суб'єкта підприємницької діяльності,  а у наданні йому можливості  на  рівних  конкурентних умовах надавати послуги споживачам та створювати робочі місця.

 

     У частині   десятій   ідеться   про   випадки,   коли  статус податкового агента скасовується за рішенням суду.  У цьому випадку згідно   з  нашим  законом  податковими  агентами  стають  покупці підакцизної продукції.

 

     Відверто кажучи, виходячи з норм статті 129 Конституції  України,  згідно  з  якою  судді  при  здійсненні правосуддя підкоряються лише закону,  важко уявити собі  ситуацію, описану   в   цій   частині.  Одначе  недостатній  професійний  та економічний рівень представників судової  гілки  влади  та  інколи залежність  їх  рішень  від  зовнішніх  факторів  змусили  комітет запровадити зазначене правило, яке, на нашу думку, тільки поліпшує закон.

 

     І нарешті,  частина  одинадцята.  У ній чітко виписано статус податкового  агента,  роз'яснено  сторонам  можливого  спору,   що податковий  агент  є  не  платником  акцизного  збору,  а  особою, уповноваженою збирати та вносити його до бюджету.  Вилучення  цієї норми,  на нашу думку, знову призведе до колізій між податковим та інвестиційним законодавствами.

 

     Тому ми пропонуємо залишити статті 6 і 7 у чинній редакції.

 

     Від імені комітету я пропоную для  домінуючої  меншості  залу дуже   легке  завдання:  не  підтримати  цей  законопроект  шляхом неголосування за нього. Це пропозиція нашого комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я прошу записатися на  запитання.  Виставте п'ять хвилин.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Друзі мої, запитуйте мене щодо податків, добре?

 

     ГОЛОВА. Я  обіцяв  зустрітися  з  нашими  колегами депутатами після перерви.  Але ці люди залишили зал, і пішли. То чому я маю з ними зустрічатися? Я зустрічаюся з тими, хто працює в залі. Тому я сказав,  що зустрічатися не буду! Щоб ви знали! Люди не хочуть тут зі  мною  зустрічатися,  то  чому  це  я піду зустрічатися десь на задвірки?!  Я хочу ще раз нагадати, що ми на жодну йоту Регламенту не порушили.

 

     Депутат Павловський. За ним - депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Сергію Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, а що всетаки позитивне можна було б  узяти  із  законопроекту,  який пропонує Кабінет Міністрів?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  З  одинадцяти запропонованих пропозицій є одна слушна,  яка поліпшує законопроект.  Проте вона не є визначальною. Мова  йде  про  першу пропозицію до статті 7,  у якій пропонується доповнити абзац третій частини другої після слів  "суми  акцизного збору" словами "або включення її в неповному обсязі до їх ціни".

 

     Про що йде мова?  Там визначаються штрафні санкції за те,  що податковий агент збирає акцизний збір,  але  не  вносить  його  до бюджету. І там записано, що ці санкції накладаються при невнесенні акцизного збору.  Кабмін  пропонує  накладати  їх  не  тільки  при повному   невнесенні,  а  й  при  частковому  теж.  Це  є  слушною пропозицією,  але в нас є Декрет про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, в якому ця ситуація виписана.

 

     Тобто ми можемо внести,  а можемо і не внести, тому що це вже є в іншому документі. Оце єдиний позитив, який ми знайшли.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Абрамов.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Сергію Анатолійовичу! У мене до вас два запитання.

 

     Перше. Сьогодні  під  час  проведення  адмінреформи  фактично відбулося знищення Держстандарту.  Це було зроблено лише для того, щоб   заблокувати  дію  Закону  про  якість  та  безпеку  харчових продуктів і продовольчої сировини, щоб завозити несертифіковану та неперевірену продукцію і при цьому щоб не можна було виявити,  яка кількість такої продукції надходить. Звичайно, цей закон - один із механізмів  для  того,  щоб  захистити  наших  людей від підробної продукції і разом з тим з'ясувати,  яка кількість товару (особливо лікеро-горілчаних  та винних виробів,  інших продуктів харчування) ввозиться.

 

     Сьогодні дія цього закону блокується лише тому, що треба, щоб ніхто не знав, скільки завозиться цього товару.

 

     Як ви  вважаєте,  чи зможе дана зміна до Декрету про акцизний збір врегулювати механізм контролю за кількістю ввезених  товарів, якщо  при  цьому не виконуються норми Закону про якість та безпеку харчових продуктів?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановна Валентино Петрівно!  Ми пропонуємо  не підтримувати  зміни  до  того  декрету,  який  на сьогодні діє,  і просимо Мінфін і Державну податкову адміністрацію зосередитися  на виконанні чинних норм.

 

     По-друге, ми  внесли  на розгляд наступної сесії новий проект Закону про акцизний  збір,  який  буде  передбачати  дуже  жорстку адміністративну   систему  контролю  за  переміщенням  підакцизної продукції на території України. Зрозуміло, він не вирішить питання якості,  але він вирішить хоча б питання кількості. Питання якості мають вирішувати  сертифікаційні,  а  не  податкові  закони.  Тому справді,  це  все  треба  приймати  разом.  Але в лютому ми будемо вносити  законопроект  щодо  контролю  за  кількістю   підакцизної продукції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Сергей Анатольевич! У меня к вам два вопроса.

 

     Первое. Почему  Президент  изменяет  срок   уплаты   акцизных сборов?

 

     И второе.  Чем  конкретно  предлагаемые Президентом изменения помогут якобы увеличить обем иностранных инвестиций?

 

     Спасибо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я не знаю,  чому було змінено сім  календарних днів на три робочих.

 

     Уявімо собі  ситуацію.  Припустімо,  перед великими святами - різдвяними, Новим роком три робочі дні краще, ніж сім календарних, бо вони можуть випасти на неробочі дні.  Але в нормальній ситуації три робочі дні -  це  дуже  малий  строк,  за  який  вантажівка  з підакцизним  товаром  ще  не доїде до споживача,  а вже треба буде сплачувати податок.

 

     Нам здається,  що це неправильно,  треба шукати якийсь баланс інтересів між платником податків і бюджетом.  Тому ми і пропонуємо залишити сім днів.  Між іншим,  ми вважаємо,  що і це  дуже  малий строк, і ми будемо уніфіковувати всі строки сплати акцизного збору тим законом,  про який сказав депутату Семенюк,  проект якого буде внесений в лютому.

 

     Стосовно іноземних інвестицій.  Прямої кореляції тут немає. Я розумію підтримку паном Черняком цього  законопроекту  лише  через те,   що   тут   виникають  чотири  податкові  шпарки,  які  можна використовувати,  не сплачуючи акциз. На нашу думку, ці пропозиції такі  шпарки встановлюють.  А якщо спільне підприємство не сплачує акциз - це, так би мовити, і є захист іноземних інвестицій.

 

     Але знову виникає питання:  що робити при цьому  із  захистом бюджетних споживачів?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Комітет    просить   не   підтримувати   цей законопроект шляхом неголосування за нього. Дуже просто.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     У нас записалися на виступ депутати Журавський і Сокерчак. По три хвилини.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська  область).  Шановні  колеги!  Приймаючи Закон про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України  про  акцизний збір, Верховна Рада України виходила з необхідності уникнути втрат бюджету  від   надання   спільним   підприємствам   з   іноземними інвестиціями  пільг  щодо сплати податків,  в тому числі акцизного збору - збору від  реалізації  підакцизних  товарів  на  території України.

 

     Натомість при  цьому  не  було  враховано  те,  що погіршення інвестиційного клімату  (що,  без  сумніву,  спричинило  прийняття цього  закону)  призведе  до  ще  більших  втрат державою,  про що красномовно говорив  професор  Черняк,  здається,  кандидату  наук Терьохіну,   і   відверне   від   України  потенційних  зарубіжних інвесторів.

 

     Крім того,  у прийнятому законі введено нові юридичні поняття та   терміни,  не  притаманні  чинному  податковому  законодавству України,  що спричиняє неузгодженість у системі бухгалтерського та податкового   обліку,   ускладнює   практичне   виконання   чинних нормативних актів,  якими регулюється механізм сплати  до  бюджету акцизного збору.

 

     Зокрема, вводиться   поняття   "податкового   агента",  якому надається право на стягнення  податків;  дається  нове  визначення акцизного  збору,  яке  суперечить  загальним  принципам акцизного збору, і це створює відповідні правові колізії. Це вже ми говоримо з точки зору юридичної практики.

 

     9 грудня  минулого  року Президент України подав до Верховної Ради України як невідкладний аналогічний за назвою проект  закону, який  розв'язує  дані  проблеми  юридично  коректніше і економічно конструктивніше,  знімає правові колізії  і  суперечності  в  його тлумаченні та в практичному застосуванні.

 

     Тому ми  пропонуємо  прийняти  його в першому читанні із тією поправкою, яку висловили два професори - Журавський і Черняк.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати!  Я хотів би  словами Президента  провести агітацію проти цього законопроекту,  який він вніс.  Тому що мені здається,  що в самому  поданні  Президента  є суперечності.   По-перше,   депутат   Журавський  сказав,  що  він невідкладний.  Проте ніде не записано,  що  він  невідкладний.  Це звичайний законопроект.

 

     По-друге. Президент  пише,  що  необхідність  його  прийняття (тобто того закону, який ми прийняли 18 листопада) була "зумовлена значними  втратами  бюджету  від  надання спільним підприємствам з іноземними інвестиціями пільг щодо сплати податків,  в тому  числі акцизного  збору  з  реалізації  підакцизних  товарів на території України".

 

     У пояснювальній записці Президент пише: "Прийняття попереднього  закону  (від 18 листопада) було зумовлено значними втратами бюджету від надання спільним підприємствам пільг по  сплаті  податків і поширення їх аж до кінцевого споживача".  І далі Президент пише,  що  за  10  місяців  поточного  року  втрати Державного бюджету від цих пільг перевищують 1,6 мільярда гривень, а за 12 місяців - 2 мільярди 600 мільйонів гривень.

 

     Далі Президент пише:  "Крім  втрат  бюджету,  діяльність  цих спільних   підприємств   призводить  до  руйнування  конкурентного середовища,  адже  невелика  кількість  суб'єктів  господарювання, користуючись   пільгами  в  оподаткуванні,  усунула  з  ринку  або примушує працювати через свої структури підприємства, які працюють на загальних умовах".

 

     Отже, Президент   розуміє,  що  закон,  який  ми  прийняли  в листопаді і який він підписав,  повинен позитивно вплинути на  те, щоб спільні підприємства сплачували податки.

 

     Я не  хочу  говорити  про  податкових агентів.  Думаю,  що ми розібралися в цій ситуації.  У самій  заміні  терміна  "податковий агент"  на  "суб'єкт  підприємницької  діяльності"  нічого дивного немає.  Але Президент додає малесеньку поправку до  статті  1  про слова "суб'єкт підприємницької діяльності", але випускає слова про звільнення від оподаткування за  рішенням  суду.  І  виходить,  що взагалі  суб'єкти  повинні  платити,  але  якщо вони звільнені від оподаткування,  то повинні платити чи не повинні?  Це дає шпаринку для того, щоб той, кого звільнили, і не платив.

 

     Я вважаю, що погоджуватися з цим не можна.

 

     Шановні колеги!  Ціна,  яку  заклали в поправку Президента до цього закону спільні  підприємства,  дуже  висока.  Адже  було  87 підакцизних товарів, а з 1 січня 2000 року їх залишилося тільки 5. Це бензини, алкоголь, тютюнові вироби, автомобілі й золото.

 

     Отже, щоб мати ті самі прибутки, спільні підприємства повинні ще більше ввозити неоподаткованих товарів.  Саме тому ми не можемо підтримати   пропозицію   Президента   України   про    скасування попереднього рішення від 18 листопада і прийняття нового закону.

 

     Я погоджуюсь  із  Сергієм  Терьохіним  в  тому,  що  в новому проекті Закону про  акцизний  збір  ми  чітко  випишемо,  що  таке податковий  агент і що таке взагалі акцизний збір.  Думаю,  що при прийнятті законопроекту у другому читанні ми  врахуємо  пропозиції Президента.

 

     Я вважаю,  що треба відхилити законопроект Президента.  Тобто чинним залишиться той закон, який ми прийняли в листопаді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Є ще бажаючі виступити? Немає.

 

     Ставиться на голосування проект закону, внесений Президентом. Голосуємо.

 

     "За" - 26.

 

     Ставиться на  голосування  проект  постанови,  який   вносять народні депутати Черняк, Журавський, Ківалов та Матвєєв.

 

     "За" - 34.

 

     Ставиться на   голосування  проект  постанови,  який  вносять народні депутати Гавриш, Карпов та Салигін.

 

     "За" - 21.

 

     На завтра?  Не заперечуєте? Завтра лише проголосувати. Хто за те,  щоб перенести голосування на завтра? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 46.

 

     Питань немає. Знімається.

 

     ----------

 

     Розглядається проект   Закону   про    внесення    змін    до Кримінального  кодексу  України  та  Кодексу  про  адміністративні правопорушення щодо нецільового використання кредитів.

 

     Депутат Бродський є?  У більшості.  А Олександр Олександрович Жир  є?  Теж  у більшості.  Цей законопроект ми вже декілька разів ставимо і декілька разів знімаємо.  Я просив би,  щоб  у  комітеті розглянули: якщо треба, то зняти його взагалі, щоб не гаяти часу.

 

     Проект Закону  про внесення доповнень до Закону про податок з власників  транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  та механізмів. Доповідає Черненко Віталій Григорович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,  Донецька  область).  Уважаемый  Александр Николаевич! Уважаемые депутаты!

 

     ГОЛОВА. Вибачте,  у нас завжди в залі така робоча  кількість. Тому не дивуйтеся, тут буває трошки більше представників Руху, але в  середньому  така  кількість,  тому  в  нас  питань  немає.   Ми працюємо...

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  У  нас по очереди то одни,  то другие входят и выходят.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемые   депутаты!   Сегодня   в   органах здравоохранения  сложилась интересная практика.  Существует служба скорой помощи и существуют лечебные  учреждения.  Обе  эти  службы пользуются  одним  и  тем  же  автотранспортом,  который  является специализированным   и   обслуживает   больных.   Скорая    помощь обслуживает круглосуточно,  а лечебные учреждения - в свое рабочее время.  В законе от 11 марта 1997 года скорая помощь освобождается от уплаты налога с владельцев транспортных средств. А для лечебных учреждений,  использующих точно такой же автотранспорт, этот налог остается.

 

     К чему  это  привело?  Сегодня  лечебные учреждения,  не имея финансирования,    полностью    остановили     свой     санитарный автотранспорт. Район обслуживания лечебных учреждений достигает 17 километров в городах и нескольких десятков километров  в  районах. Ситуация будет ухудшаться и дальше,  ибо на прохождение техосмотра и  уплату  налога  с  владельцев  транспортных  средств  денег  из районного,  городского  или  областного  бюджетов  не  выделяется. Сегодня транспорт разукомплектован,  закрыт.  Хорошо,  что он  еще сохраняется.  И  Государственная  налоговая  администрация требует снять с него  номера,  чтобы  в  дальнейшем  он  не  был  обектом налогообложения.

 

     Поэтому я  предлагаю  короткое дополнение:  "Медичні заклади, які  повністю  фінансуються  з  бюджетів,  стосовно   транспортних засобів,  які використовують дані заклади,  при умові використання їх за призначенням". То есть приравнять их к службе скорой помощи. Кстати,  так было до 11 марта 1997 года.  А воля ваша, решать этот вопрос  или  не  решать.  Если  мы  оставим  все  по-прежнему,  то окончательно все развалится.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Запишіться   на   запитання,  будь  ласка.  Висвітіть список.

 

     Депутат Марковська. За нею - депутат Марченко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Шановний Віталію Григоровичу! Звичайно, я повністю підтримую ваш законопроект і прошу народних депутатів  також  його підтримати.  Але розумію,  що сьогодні,  коли в залі зареєстровано 197 карток,  то  цей  законопроект  не  пройде.  Тому  я  пропоную все-таки  перенести  голосування  з  такого  важливого питання про автомобілі  "швидкої  допомоги"  в  державних   закладах   охорони здоров'я,  які  виконують  основну функцію - перевезення,  а також надання медичної допомоги нашим громадянам.  Я маю на увазі, що це не  засоби пересування для головних лікарів (тому що деякі головні лікарі можуть сюди також внести і свої машини),  а саме автомобілі "швидкої допомоги".

 

     Тому я  прошу  перенести це голосування на тоді,  коли в залі буде більше депутатів,  ніж сьогодні.  А всіх  народних  депутатів прошу підтримати ваш законопроект.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Спасибо,  Нина Степановна.  Транспорт, который обслуживает главных врачей,  не относится к этой категории,  и  он сюда  не  попадает.  Речь  идет только о тех автомобилях,  которые выполняют лечебную  функцию  -  доставляют  больных,  медсестер  в лечебные учреждения, на работу, связанную с уходом за больными.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Виталий Григорьевич!  Вы были убедительны в своих аргументах, и мы поддерживаем  ваши  предложения.  Но  я хочу вам как представителю "Батьківщини",  которая входит  в  "більшість",  задать  вопрос  и получить на него конкретный ответ.

 

     В зале  Верховного  Совета  распространен  проект  Закона  об изменении  статьи  103  Конституции,   в   котором   рекомендуется "Президента  обирати довічно".  И в пояснительной записке сказано, що "довічність Президента -  гарантія  сталого  розвитку".  Не  от "більшості"  ли  внесен  такой проект?  И если от "більшості",  то поддерживаете ли вы, чтобы в стране был такой порядок?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Владимир Романович, вопервых, во фракции такого вопроса даже не возникало и возникнуть не может.

 

     Во-вторых, к скорой помощи это никакого отношения не имеет. А если кому-то угодно,  чтобы кто-то его вносил...  Вы сказали,  кто подписал этот законопроект?  "Довічно обирати Президента"  Знаете, у Высоцкого была песня: "Это все придумал Черчилль в восемнадцатом году".

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Виталий  Григорьевич!  Я  полностью поддерживаю ваш законопроект и буду  за  него  голосовать.  Причем совершенно   очевидно,  что  это  надо  делать  в  соответствии  с процедурой, которую предложила депутат Марковская.

 

     Пользуясь случаем,  я прошу вас ответить на такой вопрос. Как вы   считаете,   что  движет  теми,  кто  выступает  против  этого законопроекта:  элементарное жлобство,  желание уничтожить  скорую помощь,  чтобы осталось поменьше лишних ртов, или просто тупость и непонимание?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Владимир  Геннадиевич,  я  благодарю  вас   за поддержку. Фракция поддержала этот проект закона. Я думаю, что и в зале он найдет поддержку. А вот если за него не проголосуют, тогда я отвечу,  что движет.  Я абсолютно согласен с вами в том,  что он просто необходим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Баулін.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Прошу передать слово народному депутату Стрижко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Спасибо.    Фракция    коммунистов.    Виталий Григорьевич!  Конечно,  нужно  поддержать лечебные учреждения.  Но существует проблема злоупотреблений.  Ведь мы прекрасно знаем, что руководство  лечебных учреждений - и главврачи,  и все остальные - обладает,  по  сути,  неограниченной  властью.  Они  прекрасно  ею пользовались,  когда  заставляли  своих  сотрудников голосовать за Президента.  И я не сомневаюсь,  что они будут  использовать  свою неограниченную  власть  для  того,  чтобы  распространить  на свои персональные машины те льготы,  которые мы сегодня предусматриваем для лечебных машин.

 

     Скажите, пожалуйста,    как    вы    можете    бороться    со злоупотреблениями?  Ведь проект закона не предусматривает  никаких механизмов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Спасибо.  Первая  часть  вашего  вопроса носит политический характер.  Я был  главным  врачом,  возглавлял  самую крупную   больницу   в  городе.  И  я  не  скажу,  что  существуют неограниченные полномочия.  Вся деятельность главного врача строго регламентируется соответствующими приказами министерства, Основами законодательства  о  здравоохранении.  И  если   кто-то   допускал злоупотребления,   они  выявлялись  очень  быстро,  потому  что  в условиях нехватки бюджетных средств это сразу проявляется.

 

     А то,  что происходило во время предвыборной кампании,  имело место не только в организациях системы здравоохранения.

 

     Как защитить сегодня,  чтобы это не использовалось во вред? Я скажу:  и защищать не нужно.  Например,  в Горловке есть больница, которая  обслуживает 75 тысяч только взрослого населения...  Да не кричите,  Хунов,  вы  уже  синий  от  крика,  дайте  мне  спокойно ответить!..

 

     Так вот  эта  больница  сегодня  имеет  одну машину.  Участок обслуживания - 17 километров.  Практически  врач  уходит  сутра  и приходит  только  к  вечеру.  От  этого  страдает прием,  во время посещения на дому патронаж практически не проводится.

 

     Речь идет  не  о  руководителях  лечебных  учреждений,  а   о реальной  помощи  больным.  А  если  я скажу,  что сегодня даже на бензин ничего не выделяется  Где тут можно искать злоупотребления?

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь ласка.  Є бажаючі  висловити свою думку? Є.

 

     Депутат Сокерчак.   Будь  ласка,  від  профільного  комітету, заступник голови.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  розглянув  внесений народним депутатом Черненком законопроект і пропонує його відхилити.

 

     Чим ми керувались?  Народні депутати керувались перш  за  все тим,  що  статтею  2  закону  дійсно  передбачене  звільнення  від оподаткування податком з власників транспортних засобів  автомашин спеціального  призначення  швидкої  допомоги.  Думаю,  що  не дуже коректним  є   і   посилання   автора   законопроекту,   а   також науковоекспертного  управління  Секретаріату Верховної Ради на те, що інші  суб'єкти  господарювання,  які  фінансуються  з  бюджету, користуються   такими  пільгами.  Ви  знаєте,  що  Верховна  Рада, приймаючи Закон про податок з власників  транспортних  засобів  та інших самохідних машин та механізмів, скасувала цю пільгу для всіх бюджетних  організацій.  Чому?  Тому  що,  як   ви   знаєте,   нею користувались і Служба безпеки України,  і Міністерство внутрішніх справ,  і Адміністрація Президента, і Верховна Рада та інші. І цих машин,  особливо престижних, стільки розплодилось, що вони іноді і не потрібні,  але лімітів ніхто не встановлює,  а податки вони  не сплачують.  Саме  тому ми зробили правильний крок,  коли скасували всі ці пільги.  Ми залишили пільгу тільки для  інвалідів,  які  на сьогодні  згідно із законами про ветеранів війни,  ветеранів праці та інвалідів-чорнобильців звільнені від сплати цього податку.

 

     І враховуючи велике значення для надання  медичної  допомоги, саме  автомашини  швидкої  допомоги  ми  звільнили від податку.  Я думаю, що це цілком логічно.

 

     Шановні колеги!  Для того щоб ви свідомо приймали рішення,  я хотів  би  назвати  вам  і  ось такі цифри.  Наш комітет отримав з Міністерства  охорони  здоров'я  довідку  про  те,  яка  кількість транспорту  перебуває  сьогодні  на  балансі  Міністерства охорони здоров'я.  Так  ось,  із  загальної  кількості  майже   25   тисяч автомобілів  тільки  4 тисячі 250 автомобілів - це карети "швидкої допомоги".  Усі інші  машини,  які  там  є,  не  звільняються  від податку.   Виникає   запитання:   чи   потрібна   така   кількість автомобілів, якщо вони не використовуються за призначенням, а саме для надання невідкладної швидкої допомоги нашим громадянам?

 

     Я чесно  вам  скажу,  що я як депутат,  маючи округ,  отримую величезну  кількість  звернень,  зауважень  з  приводу  того,   що сьогодні, щоб викликати швидку допомогу, треба спочатку пообіцяти, що забезпечимо бензином вдома,  лише тоді машина виїде.  До  цього вдаються тепер і працівники міліції.  Якщо хочеш,  щоб приїхали на виклик,  тому що  сталося  якесь  нещастя  або  якийсь  напад,  то пообіцяй, що заправиш автомашину.

 

     Я думаю,  що  це  антидержавно,  і  в  цій ситуації треба щоб держава несла  повну  відповідальність  за  забезпечення  медичних закладів   та   інших   закладів,   які  фінансуються  з  бюджету, необхідними  матеріалами,   щоб   вони   могли   виконувати   свої безпосередні функції.

 

     Шановні колеги!   Вважаю,  що  розширювати  сьогодні  пільги, передбачені Законом про податок з власників  транспортних  засобів немає  необхідності.  Це ланцюгова реакція.  Сьогодні Міністерство внутрішніх справ також звернулося з тим,  щоб і їх  звільнили  від податку, тому що в бюджеті не буде передбачено коштів.

 

     Сьогодні значна кількість депутатів погоджується саме з таким проектом Держбюджету, де нічого на це не передбачено, вважають, що треба  в цьому питанні підтримувати уряд.  Гадаю,  що треба мати і політичну волю,  і тверезий економічний розрахунок,  тому що  коли сьогодні в державі скрутно, треба скоротити кількість автомобілів, які обслуговують не потреби швидкої медичної допомоги,  а  інші  - для  роз'їздів  і  таке інше.  Саме на цьому і грунтується рішення нашого комітету відхилити проект, внесений депутатом Черненком.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є?  Будь ласка,  п'ять хвилин на запитання. Запишіться. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Черняк. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Вячеславе Михайловичу,  ви проти прийняття цього проекту закону і  я,  як  кажуть,  у  глибині  душі  з  розумінням ставлюся до ваших аргументів,  до вашої мотивації. Але разом з тим мені не імпонує позиція вашого комітету і ваша особисто щодо того, що пільги - це погано, і все. Як кажуть, не треба великого розуму, щоб це зрозуміти.  Але є якісь точки росту в економіці, куди треба спрямовувати інвестиції, і доцільно, можливо, щоб там були пільги. Є больові точки соціального захисту,  де потрібні пільги, особливо в умовах перехідного періоду, який у нас зараз.

 

     Тому позиція комітету теоретично правильна, я поділяю її. Але практично, мені здається, треба більш диференційовано підходити.

 

     У зв'язку з цим у мене  конкретне  запитання  стосовно  цього законопроекту.  Чи  не  вважаєте  ви,  що неприйняття цього закону фактично зруйнує ту сферу,  про яку говорив депутат Черненко, і ми фактично втратимо швидку допомогу в Україні?

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання.  Я сказав у своєму виступі про те,  що автомобілі "швидкої допомоги" повністю  звільнені  від податку.  Таких автомобілів,  згідно з листом Міністерства охорони здоров'я,  налічується 4  тисячі  250  автомобілів.  Вони  пишуть: "автомобілі  "швидкої допомоги".  Я звернувся до державних органів реєстрації автомобільного транспорту,  запитав,  що є  спеціальним транспортом   в   галузі   охорони  здоров'я.  Виявляється,  що  й автомобілі,  на яких написано "медична допомога", також підпадають під  звільнення  від  оподаткування.  А міністерство пише нам,  що тільки карети  "швидкої  допомоги".  Тобто  виходить,  що  станція швидкої допомоги (служба "03") звільняється від податку.

 

     Ми намагалися   з'ясувати,  що  ж  підпадає  під  звільнення. Представники органів реєстрації автомобілів сказали, що спеціальні автомобілі  йдуть  за  технічним  паспортом  від  заводу,  який їх виготовив.  Якщо автомобіль пристосований для того, щоб можна було звернути   сидіння   і  поставити  там  ноші,  то  він  вважається автомобілем   спеціального   призначення   і    реєструється    як спеціальний.

 

     Я розумію вашу стурбованість, що сьогодні за такого скрутного фінансового  становища  це  небезпечно.  Але,  шановні,  до  якого розміру   ми   повинні  розширювати  пільги?  Називають  25  тисяч автомобілів...

 

     ГОЛОВА. Вячеславе   Михайловичу,   якщо    сьогодні    лікарі заробітної   плати  не  одержують  і  використовують  "Жигуля"  чи "Москвича" для того,  щоб десь у справах поїхати, то не за рахунок цього потрібно наповнювати бюджет.

 

     Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Я, звичайно,  знаю,  що сьогодні ввечері скажуть про нашу роботу, але разом з тим  спробуємо  все-таки  налаштуватися  на  робочий  лад. Вячеславе Михайловичу, справа в тому, що одного разу обпікшись, ми намагаємось,  заперечуючи проект закону депутата Черненка, дмухати на холодну воду.  Ви подивіться, ми дозволили цілому ряду спільних підприємств  на  сотні  мільйонів  доларів   ввозити   в   Україну безакцизну, безмитну продукцію. Це нас не хвилює.

 

     А зараз  ми  хочемо  бюджетні організації,  тих самих лікарів змусити здерти копійку з хворого,  а потім  віддати  ці  гроші  на сплату транспортного податку.  Хіба це морально?  Вони направили б ці  кошти,  хоча  б   копійку,   на   придбання   якихось   ліків. Новотроїцькій   лікарні  на  рік  виділено  10  тисяч  гривень  на придбання ліків,  це по 30 копійок на хворого. І ми зараз змушуємо їх  оті  копійки,  які  вони  відривають  від  стоматології  тощо, витратити на цей  податок.  Навіщо  взагалі  бюджетну  організацію оподатковувати  - з одної кишені брати і в другу перекладати,  щоб банки мали з цього зиск?

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Я взагалі не сприймаю  такого  тону,  коли  ви намагаєтеся читати мораль.  І це вже не вперше.  Але хотів би, щоб ви зрозуміли одне. Ви тут сказали, що наша Верховна Рада звільнила спільні  підприємства  від  податку.  Я  вам  ще  раз нагадую,  що Верховна  Рада,  прийнявши  положення  про   податкового   агента, зобов'язала  податкових  агентів  і  спільні  підприємства платити податки.  І ви повинні розібратися в цьому законопроекті, перш ніж звинувачувати  Верховну Раду в цьому питанні.  Це ми зробили ще 18 листопада, хоча наш комітет намагався це зробити ще з 1996 року.

 

     Звичайно, фінансування сьогодні  погане.  Але  скажіть,  будь ласка,  коли в позаминулому і минулому роках майже всі транспортні засоби Міністерства охорони здоров'я були звільнені від податку  з власників  транспортних  засобів,  чи  міг  громадянин  дочекатися швидку,  не заплативши гроші? Я сприймаю вашу мораль. У мене теж в окрузі  шість  районних лікарень,  і я знаю,  що будуть говорити з цього  приводу.  Але  якщо  в  Конституції  записано,  що  охорона здоров'я у нас безплатна,  то держава повинна дбати,  щоб усе,  що належить лікарням сьогодні,  фінансувалося з бюджету,  а не робити оці  діри.  Якщо  ми передбачаємо з бюджету забрати,  ми повинні в бюджет і повернути. На цьому грунтується наша позиція.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Цибенко. І завершуємо.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах  пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі,  Олександре Миколайовичу.  Вячеславе Михайловичу, я поставлю запитання як голова профільного Комітету у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів.  Минулого  тижня  ми відправили  на доопрацювання проект Держбюджету на 2000 рік.  І як буде  виглядати  ситуація,  коли   ми   всі   пільгові   категорії позбавляємо   будь-якої  підтримки  з  усіх  бюджетів  і  водночас звільняємо  від  оподаткування  медичний  транспорт,  де  на  одну "швидку допомогу" припадає п'ять одиниць іншого виду транспорту?

 

     Вибачте, я  не  можу  погодитися  з  таким підходом,  коли ми конкретну людину позбавляємо пільг, а якусь абстрактну організацію або автомобіль головного лікаря звільняємо від оподаткування.

 

     Спасибі.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую,  Петре  Степановичу.  Ми  теж приблизно такою логікою керувались, коли приймали рішення з цього приводу.

 

     Шановні колеги!  Я,  чесно  кажучи,  не  хотів  би   сьогодні говорити  про  політику,  але  я бачив,  що робили головні лікарі, використовуючи той самий  транспорт,  перед  виборами  Президента. Бачив, і ніхто не може мені сказати, що я цього не бачив. Половину коштів було витрачено,  бо всі роз'їжджали,  розтягували  все,  що тільки  можна  було  для того,  щоб забезпечити агітацію.  А потім декого звільнили за те, що не вправився на своїй посаді.

 

     То давайте будемо розбиратися в цьому питанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви ж розумієте,  що це їх змушували.  У  мене дочка головний лікар,  і я знаю,  що таке 187 гривень, які отримує головний лікар,  при цьому ще й кандидат медичних наук. І я думаю, ви самі розумієте, що сьогодні якщо транспорт і є, то це не велика розкіш для лікаря.  Це була розкіш до  1991  року,  коли  головний лікар  був  головним лікарем,  трохи вище рівнем першого секретаря райкому партії, по матеріальному забезпеченню я маю на увазі, а не по посаді. Сьогодні зовсім інша ситуація. Дякую, сідайте.

 

     Депутат Марковська. Будь ласка.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Можна говорити  дуже  багато  стосовно  того,  що  робили головні лікарі на цих виборах.  Я можу навести приклади і по своїй Вінницькій області,  і по інших областях,  але мова йде зовсім про інше.  А саме про те, що транспорт, який є в клініках, складається не лише із "швидких допомог",  а й з  іншого  транспорту,  а  саме того,  який  забезпечує доставку харчових продуктів,  білизни,  на якому дільничні лікарі повинні виїздити для  того,  щоб  обстежити хворих,  забрати  їх у лікарню,  це санітарна авіація і таке інше. Тому сьогодні говорити про те,  що ці люди не потребують допомоги, при  тому  що  фінансується  лише  14 відсотків того,  що потрібно галузі охорони  здоров'я  України,  і  в  бюджеті  закладена  така норма... А ми сьогодні оці копійки починаємо економити.

 

     Я хочу звернутися до вас і сказати, що ситуація, яка склалася з медичною допомогою зокрема і в галузі охорони здоров'я  загалом, потребує  негайного  поліпшення,  а  не  блокування сьогодні цього питання.  Тому я ще раз пропоную перенести  голосування  на  інший день,  тому  що зареєстровано 196 карток,  хоча в залі знаходиться значно більше депутатів. Я прошу депутатів звернути на це увагу, а не на ті позиції,  які висловив сьогодні Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Я розумію їх, вони шукають гроші, але ми повинні захистити наших людей.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Ніно Степанівно.

 

     Депутат Черняк. За ним - Віталій Григорович.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  колеги!  Я  не  втримався  і взяв слово буквально на  одну  хвилину  з  приводу  аргументації  профільного комітету.  Якби у нас з бюджету відбувалося фінансування таке,  як слід,  то аргументація депутата  Сокерчака  була  б  переконливою. Отже,  нам потрібно подбати про те,  щоб фінансування відбувалося. Сьогодні  воно  реально  не  відбувається,  і  ми  це  зобов'язані враховувати,  оскільки  ми  є представницькою владою,  захисниками інтересів  власного  народу,   наших   виборців.   І   абстрактно, теоретично це правильна аргументація,  але якщо її спроектувати на наші реалії,  то  вона  не  витримує  критики.  І  правильно  було сказано, що ми зобов'язані в цих умовах дбати про своїх виборців.

 

     І тут є суперечність, реальна суперечність. З одного боку, ми повинні дбати про наповнення бюджету,  про фінансування з бюджету, а  з  другого - про своїх виборців.  І оскільки не виконується оця умова - бюджетне фінансування  такої  важливої  сфери  як  охорона здоров'я,  то ми зобов'язані шукати вихід через ці пільги.  Було б краще без цього,  я погоджуюсь, але реальні умови зобов'язують нас до цього.

 

     Тому аргументація профільного комітету є холодною логікою,  а в нас повинна бути тепла логіка. Вона повинна бути теплою до наших виборців, з турботою про них. Вибачте за цей популізм.

 

     Думаю, що  в цих конкретних умовах ми зобов'язані подбати про те, щоб прийняти такий закон. Депутат Черненко абсолютно правильно сьогодні  сказав,  що  в нинішніх умовах ми повинні підтримати цей законопроект.

 

     І останнє.  Щодо пільг,  то я хотів би скористатися нагодою і сказати:  звичайно,  було  б краще,  якби не було пільг,  це також правильна  позиція.  Але  навіть   найрозвиненіші   країни   світу використовують   цей   інструмент.  Наприклад,  в  Японії  існують податкові  пільги  (вже  давно,   десятиліттями)   на   інновації, інвестиції  і  фахову освіту.  Тому,  між іншим,  Японія і досягла такого злету.

 

     І я думаю,  що якщо в нас і повинні бути податкові пільги, то насамперед  на  інвестиції,  тому  що без цього ми ніяк не зможемо вийти  з  кризи.  Треба,  щоб  пішли  в  економіку  інвестиції   і внутрішні, і зовнішні.

 

     І ще  один  момент.  Больові  точки  соціального захисту - це також проблема  пільг.  Тому  під  прапором,  що  будь-які  пільги погані,  ми  зараз не можемо йти,  треба враховувати реальні умови економіки і больові точки соціального захисту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Віталію Григоровичу, заключне слово.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  благодарю  Владимира  Кирилловича  и   Нину Степановну.  Уважаемые  товарищи!  Да  никто  бюджет  пополнять не будет.  О чем вы говорите?  Какой главный врач имеет машину? О чем вы говорите? (Шум у залі). Да не кричи, чего ты кричишь?

 

     Вопрос в   том,   что   машины,   которые   есть  в  лечебных учреждениях,  в связи с тем,  что ввели дорожный налог, с 11 марта не эксплуатируются,  они стоят в гаражах, растаскиваются, стареют, дряхлеют и выбрасываются. Вот о чем идет речь!

 

     И еще одно хочу сказать:  не путайте божий  дар  с  яичницей. Скорая  помощь  городская,  районная  не  выезжает во время работы лечебных учреждений,  за исключением случаев  травматизма,  острых заболеваний  и  обслуживания  детей.  Остальных обслуживают только участковые врачи,  и вы их сегодня оставили без всего.  Причем тут политическая  подоплека?  Главные врачи там выплясывали,  черт его знает что творилось.

 

     Я человек не злой и никогда не обижаюсь,  поэтому сколько  бы вы  здесь  колкостей  в  мой  адрес не говорили,  все равно я буду отстаивать одну вещь.  Надо просто сначала хорошенько  взвесить  и подумать,   на   что   мы   замахиваемся.   Мы   просто   развалим медобслуживание  окончательно.   Если   участок   обслуживания   у сельского  врача 20 километров,  то когда он доберется к больному? Ни копейки вы в бюджет не получите, потому что лечебные учреждения финансируются   из  местного  бюджета  -  поселкового,  сельского, районного,  городского,  областного   (статья   3),   а   они   не финансируются (Шум у залі). О чем вы говорите?! Ну давайте завалим и все!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги!  Є  пропозиція   перенести голосування  на завтра.  Немає заперечень?  Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо дружно.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Час,  відведений   на   пленарне   засідання сьогодні,  вичерпано.  Спасибі  за  роботу.  Завтра  ми розпочнемо роботу о 10 годині ранку. На все добре.