ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 19 ж о в т н я 1999 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є пропозиція підтримати мудру думку народного депутата Черненка і зареєструватися. Реєструємося.
У залі зареєструвалися 327 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги! Ви бачите, у нас залишився ще ряд законопроектів. Давайте оперативно попрацюємо, особливо під час прийняття рішень голосуванням, для того щоб виконати те, що ми з вами намітили на сьогодні.
Розглядається проект Закону України про внесення зміни до статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств (стосовно фінансування житлового будівництва для військовослужбовців, звільнених у запас).
У нас тут два доповідачі і один співдоповідач. Доповідає голова Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, Олександр Степанович Шикалов. Будь ласка, п'ять хвилин.
ШИКАЛОВ О.С., голова Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься підготовлений урядом проект щодо змін та доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Гадаю, немає потреби переконувати присутніх, що проблему забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, які багато років перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, фактично загнано в глухий кут і її не можна розв'язати без змін у чинному законодавстві.
Як відомо, на сьогодні діє (ніхто її не скасовував) Постанова Ради Міністрів Української РСР 470 від 1984 року, якою передбачено надавати жилі приміщення сім'ям офіцерів, звільнених у запас або відставку, в першу чергу, але не пізніше ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання.
Із 1991 року, тобто від часу, коли розпочалися будівництво й розвиток Збройних Сил України згідно з прийнятими Верховною Радою України законами та міжнародними зобов'язаннями щодо роззброєння, майже мільйонну армію, яка залишилась в Україні після розпаду Радянського Союзу, було скорочено майже втричі.
Щорічно скороченню або звільненню в запас чи відставку підлягало близько 10 тисяч офіцерів, що робило неможливим в умовах економічної скрути всі сім'ї військовослужбовців забезпечити житлом відповідно до нашого законодавства. До того ж у зазначений період повернулося в Україну понад 40 тисяч сімей військовослужбовців, що в цілому створило в державі проблему, яка посилює соціальну напругу серед громадян цієї категорії.
Протягом 1992-1995 років фінансування будівництва житла для звільнених військовослужбовців здійснювалось виконавчими комітетами Рад за рахунок коштів, передбачених у державних програмах економічного й соціального розвитку України на ці роки на загальну суму 63,2 мільйона гривень.
Протягом наступних трьох років, тобто в 1996-1998 роках, фінансування будівництва житла для звільнених військовослужбовців передбачалось за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок видатків із Державного бюджету на будівництво й часткове придбання житла для звільнених військовослужбовців. У 1996 році планувалося 20 мільйонів гривень, виділено 7,1 мільйона гривень; у 1997 році планувалося 6 мільйонів гривень, виділено 2,1 мільйона гривень; у 1998 році планувалося 2 мільйони гривень, виділено - нуль. На 1999 рік не планувалося коштів зовсім.
Головними розпорядниками цих видатків із Державного бюджету були Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Фактично в 1996 році було здійснено цільових витрат на 10,2 мільйона гривень, в тому числі за рахунок місцевих бюджетів - 3 мільйони гривень; у 1997 році - на 5,5 мільйона гривень, у тому числі за рахунок місцевих бюджетів - 3,5 мільйона гривень; у 1998 році - на 1,74 мільйона гривень, причому всі - за рахунок місцевих бюджетів.
Протягом 1992-1998 років поліпшили свої житлові умови, тобто отримали квартири, 4910 сімей звільнених військовослужбовців. Водночас квартирна черга з 1992 року по 1999 рік збільшилась на 9787 сімей і складається сьогодні із більше ніж 30 тисяч сімей. Вкрай скрутне становище склалося в областях, які отримують дотації.
З урахуванням обсягу фінансування, який передбачався в Державному та місцевих бюджетах до цього часу, за умови повного цільового використання цих коштів проблему забезпечення житлом звільнених військовослужбовців можливо було б розв'язати не раніше ніж за 70-80 років.
Починаючи з 1996 року зростання квартирної черги звільнених військовослужбовців у всіх регіонах України фактично припинилося за рахунок того, що військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, після звільнення з військової служби в запас або відставку залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військових частинах чи користуються правами на позачергове житло.
Спільні зусилля Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, і Всеукраїнської спілки безквартирних офіцерів запасу дали змогу частково зменшити соціальну напругу серед цієї категорії населення.
Із метою розв'язання цієї гострої проблеми було розроблено програму забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів цього року. Згідно з цією програмою протягом 1999-2005 років понад 30 тисяч звільнених військовослужбовців мають отримати житло. Фінансування заходів програми передбачається за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних коштів із урахуванням встановлених державою пільг.
Програмою (розділ "Нормативно-правове забезпечення") передбачається внесення відповідних змін до чинного законодавства, розроблення та затвердження порядку надання звільненим військовослужбовцям державного довгострокового пільгового кредиту на індивідуальне та кооперативне будівництво.
У процесі підготовки даного законопроекту ми виходили з того, що звільнені військовослужбовці фактично опинилися поза правовим полем, бо чиновники на місцях по-різному тлумачать закони. Через те, що не зафіксовано поняття "офіцери, звільнені у запас або відставку", проблеми цієї категорії військовослужбовців у більшості областей взагалі не враховують ні в Державному, ні в місцевому бюджеті.
Ми виходимо з пропозиціями про внесення змін та доповнень до пункту 22.3 статті 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств для поширення дії цієї статті не тільки на зазначених у законі військовослужбовців, учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання ними службових обов'язків, а й на військовослужбовців, звільнених у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання.
Прийняття цього доповнення сприятиме активізації будівельного виробництва на місцях без збільшення витрат дохідної частини Державного бюджету, а також дасть змогу чітко визначити поки що єдине в державі джерело фінансування, різко послабити соціальну напругу на місцях, підвищити авторитет держави щодо діючих військовослужбовців, які повинні знати, що після завершення служби їх не викинуть на вулицю, не залишать без житла. І вже в цьому році можуть бути отримані перші квартири.
При цьому враховується, що практично всі учасники бойових дій в Афганістані...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, ви вичерпали свій час. Ви або розраховуйте, або вкажіть реальний час. Будь ласка, завершуйте.
ШИКАЛОВ О.С. Усі ті категорії військовослужбовців, які передбачені цією нормою, охоплюються програмою. Отже, прийняття зазначеного доповнення до закону України є не тільки доцільним, а й вкрай потрібним з огляду на ситуацію, що склалася в Україні з забезпеченням житлом звільнених у запас або відставку військовослужбовців.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Є. Бажають запитати депутати Моісеєнко й Марченко. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. В 1997 году я присутствовал на собрании бездомных офицеров киевского региона. Там было около 600 офицеров, которые отмечали, что у молодого лейтенанта, закончившего службу, перспектива для получения квартиры, - помоему, 135 лет, то есть перекрывающая физический возраст нескольких поколений. И тогда возник вопрос о том, что необходимо совершенствовать законодательство, но при этом не учитывалась роль Верховного Главнокомандующего, то бишь Президента Кучмы. Я тогда как раз концентрировал внимание бездомных офицеров на том, что сегодня законодательство в случае нормальной работы экономики в достаточной мере позволяет строительство жилья для офицеров. Осталось только проявить добрую волю тому, кто отпускает деньги в теневой сектор экономики, то есть Верховному Главнокомандующему. Поэтому я предложил нашим офицерам просто подойти к президентскому дворцу и вывести с собой хотя бы по взводу для того, чтобы Верховный Главнокомандующий проникся ответственностью перед своей армией.
Вопрос у меня такой: согласен ли Верховный Главнокомандующий Кучма с тем законопроектом, который вы вносите? Участвовал ли он как Верховный Главнокомандующий в его подготовке?
Спасибо.
ШИКАЛОВ О.С. Сегодня исполняется ровно девять месяцев, когда впервые мы вышли с такой инициативой и прошли весь круг согласований этой нормы. Я вам докладываю, что этот проект согласован во всех заинтересованных министерствах и ведомствах и подписан Премьер-министром Украины. Внесение этой нормы, как я отметил в своем выступлении, не влечет за собой перераспределения доходной части бюджета. Эта норма существует. Единственное, что офицеры, уволенные в запас и в отставку, воспользоваться этой нормой не могут. На местах под словом "військовослужбовці" подразумевают, что это офицеры, состоящие на квартирном учете по месту проживания, что это только сотрудники военкоматов, что, естественно, не отражает действительной картины. На самом деле более 30 тысяч семей сегодня выкинуты на улицу без предоставления жилья. Это очередь, которая не рассосется. И если действующий офицер может получить квартиру, как вы сказали, через 120-130, то офицер запаса - через 70-80 лет, а то и больше, если мы будем руководствоваться действующим законодательством.
Что касается Президента. Я не могу сказать, что проект согласовывался с министерством. Порядок согласования не требовал этого. Но, я думаю, что он как Верховный Главнокомандующий поддержит наш законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Олексій Марченко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Депутатська група "Відродження регіонів". Шановний Олександре Степановичу, у нас абсолютно не виникає сумнівів щодо прийняття законопроекту, який ви вносите. Однак я маю інформацію про те, що не скрізь на місцях порядно ставляться до коштів, які збираються, акумулюються і спрямовуються на будівництво житла. Чи не вважаєте ви, що паралельно до закону, проект якого розглядається, потрібно, скажімо, розробити й затвердити механізми захисту коштів від зловживань, які є на місцях?
Я дякую вам за відповідь.
ШИКАЛОВ О.С. Я хочу наголосити, що, справді, в Державному бюджеті передбачалися кошти: спочатку 20 мільйонів (6 виділили), потім 6 (2 виділили) і так далі. Це фактично призвело до того, що місцеві державні адміністрації взагалі припинили планування видатків на будівництво житла для офіцерів запасу. Передбачте гроші в Державному бюджеті, тоді ми щось побудуємо. І я гадаю, що всі ті області, які сьогодні є дотаційними, в місцевих бюджетах мають згідно з законом планувати ці кошти тільки в розділі "Капітальне будівництво". А якщо капітальне будівництво не здійснюється, то офіцери запасу не можуть розраховувати на те, що область плануватиме виділення коштів для будівництва житла.
Ми розробили інструкцію, яку нам підтвердило Міністерство юстиції, згідно з якою ми проведемо повну інвентаризацію всіх тих, хто чекає сьогодні на отримання житла. Разом зі Спілкою бездомних офіцерів (до речі, голова спілки присутній у залі) ми розробили заходи для викриття тих зловживань, які відбувалися, і для повернення боргу тим сім'ям офіцерів, які чекають сьогодні на житло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Степановичу. Сідайте, будь ласка.
Свій законопроект представляє народний депутат Степан Богданович Гавриш. Будь ласка, три хвилини.
Там два слова в законопроекті, а ми 10 хвилин говоримо. Це ж можна говорити і 10 годин. Степане Богдановичу, з вашим досвідом ви за три хвилини представите законопроект.
ГАВРИШ С.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 176, Харківська область). Шановні колеги! Немає сумніву, що проблеми соціального захисту військовослужбовців, особливо звільнених у запас у зв'язку з перспективою скорочення Збройних Сил, є надзвичайно актуальними сьогодні. За станом на кінець 1998 року заборгованість з грошового утримання Збройних Сил становила 342 мільйони гривень, а передбачене бюджетом на поточний рік погашення заборгованості з грошового забезпечення і заробітної плати в обсязі 208 мільйонів гривень абсолютно не виконано.
Тому, не торкаючись уже актуальних проблем, пов'язаних із фінансуванням будівництва житла для військовослужбовців, скажемо лише те, що на сьогодні на квартирному обліку у відповідних органах перебуває близько 116 тисяч військовослужбовців усіх родів військ та 33 тисячі військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Фінансування будівництва житла для них у минулому році здійснено лише на одну третину.
З цієї сумної статистики видно, що за два роки фінансування цих заходів зменшилося більше ніж у 10 разів. І ці суми постійно зменшуються. Через те протягом 1992-1998 років поліпшили свої житлові умови лише 4,5 тисячі сімей звільнених у запас військовослужбовців, або лише кожна сьома сім'я.
Квартирна черга на 1 травня 1998 року збільшилась майже на 10 тисяч сімей порівняно зі станом на 1 січня 1992 року. Тому, як тут уже було сказано, актуальність даного законопроекту не викликає сумніву. Причому позитивним є те, що цей законопроект не передбачає додаткових бюджетних витрат, а лише поширює дію пункту 22.3 Закону України про оподаткування прибутку підприємств на категорію звільнених військовослужбовців.
Прийняття даного законопроекту матиме й дуже позитивні соціальні наслідки. В іншому випадку відбудеться дискримінація колишніх військовослужбовців, бо буде збережений цей поділ: так звані привілейовані, для яких на будівництво житла виділяється півтора відсотка податку на прибуток, і непривілейовані, які не мають права на ці кошти. А кількість останніх постійно зростає. Треба ще врахувати й те, що військовослужбовці, звільнені в запас, фактично не мають сьогодні також і місць працевлаштування.
Ми бачимо, що на розгляд Верховної Ради, крім мого законопроекту, подано ще законопроект Кабінету Міністрів, і його аналіз показує, що вони ідентичні. Якщо зважити на те, що мій законопроект був поданий на місяць раніше, то законопроект Кабінету Міністрів є більш досконалим. І тому депутатська група "Відродження регіонів" та я особисто пропонуємо голосувати за законопроект Кабінету Міністрів, оскільки він виписаний точніше.
Водночас, приймаючи таке рішення, треба (і корисно) згадати нам відомий вислів Наполеона про те, що той народ, який не хоче годувати власну армію, рано чи пізно змушений буде годувати іноземну.
Загалом для комплексного розв'язання цієї проблеми вкрай потрібно впроваджувати ефективні методи й засоби будівництва та реконструкції об'єктів державного й громадського кооперативного та індивідуального житлового фонду. І в подальшому цю проблему можна розв'язати шляхом розроблення та затвердження порядку надання звільненим військовослужбовцям державного довгострокового пільгового кредиту на індивідуальне й кооперативне будівництво; розроблення та затвердження порядку використання коштів страхових резервів страховиків для надання довгострокових інвестиційних кредитів на будівництво житла для звільнених військовослужбовців і, нарешті, розроблення та затвердження порядку використання коштів інноваційного фонду на впровадження нових методів і технологій під час будівництва житла для звільнених військовослужбовців.
Отже, я пропоную прийняти в першому читанні або законопроект Кабінету Міністрів, або поданий мною. І ми вважаємо, що це приведе до певної зміни як у соціальній сфері, так і у сфері реальній - будівництва житла для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Богдановичу. Я лише звертаю увагу, що ваш законопроект на місяць раніше був поданий, ніж законопроект Кабінету Міністрів. Але ви праві в тому, що там дещо точніше виписано, хоча суть абсолютна однакова. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, я думаю, все зрозуміло. Голосуємо? Одну хвилину даємо Терьохіну, він давно на трибуні не був. Будь ласка. Він співдоповідає від профільного Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. І ви Сергію Терьохіну поставите запитання.
ТЕРЬОХІН С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Шановні народні депутати! Наш комітет розглянув усі три законопроекти (Кабінету Міністрів, народного депутата Гавриша і народного депутата Кармазіна) і рекомендує прийняти не в першому читанні, а в цілому, оскільки це доповнення не викликає жодних заперечень, законопроект Кабінету Міністрів як такий, що чіткіше врегульовує поставлені питання.
А для того, щоб усі чітко знали про що йдеться, я зачитаю те, що має бути нами прийнято. Я закликаю знову-таки прийняти в цілому, а не в першому читанні.
Звучати буде норма таким чином: "Встановити, що в період з 1 липня 1997 року до 1 січня 2002 року податок на прибуток у розмірі 1,5 відсотка від суми нарахованого податку на прибуток зараховується на спеціальний рахунок бюджетів територіальних громад для фінансування житлового будівництва для військовослужбовців, учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання ними службових обов'язків". І далі додається: "а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання".
Це, по-моєму, зрозуміло. Тобто ми розширюємо перелік осіб, які можуть користуватися цими грошима і які (і це було тут доведено представником Міноборони) абсолютно незахищені в соціальному плані.
Тому наш комітет пропонує в цілому прийняти законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, хоча відзначає оперативність роботи народного депутата Гавриша, який на місяць раніше подав аналогічний законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, будьте уважні. На виступ немає жодного народного депутата, отже, будемо визначатися? Будь ласка, слово надається генералу Доманському. Одна хвилина.
ДОМАНСЬКИЙ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Адам Иванович! Если посмотреть в корень этого вопроса, то закон, который мы принимаем, не решает проблемы обеспечения жильем офицеров и прапорщиков, которые уволены в запас или отставку. И никто сегодня с этой трибуны не сказал о том, что пока отношение Верховного Главнокомандующего - Президента Украины и правительства к нашим офицерам и прапорщикам будет таким унизительным и оскорбительным, наши офицеры и прапорщики запаса квартир не получат. Вот почему надо принимать прежде всего главный закон - бюджет. А во время принятия бюджета заложить в него деньги, за которые можно было бы строить квартиры для офицеров и прапорщиков запаса.
Я поддерживаю этот законопроект. Но квартиры будут получать единицы офицеров и прапорщиков запаса. А тысячи будут скитаться, снимая угол.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, суть питання, як кажуть, зрозуміла. Єдине, аби в нас не було роздвоєності, на чому я наголошую, це те, що автор другого законопроекту -народний депутат Гавриш погодився з тим, щоб ми голосували за законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, оскільки вони абсолютно тотожні, за винятком того, що в законопроекті Кабінету Міністрів усе-таки точніше виписано норму про те, хто одержуватиме ці пільги. Але я ставитиму на голосування, зрозуміло, всі законопроекти, які є, і ми будемо з вами визначатися.
Ставиться на голосування пропозиція прийняти в першому читанні законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, з якою погоджується і автор другого законопроекту народний депутат Гавриш. Прошу підтримати.
"За" - 190.
Ставиться на голосування законопроект, внесений народним депутатом Гавришем. Прошу визначитися.
"За" - 117.
Шановні колеги, зрозуміло, що за рейтинговим голосуванням ми набрали... Голосуємо ще раз. Шановні колеги, будьте уважні! Законопроекти абсолютно тотожні, окрім того, що Кабінет Міністрів виписав дещо точніше цю норму. Прошу підтримати пропозицію прийняти в першому читанні законопроект Кабінету Міністрів. Ще раз голосуємо. Гудима, будь ласка.
"За" - 204.
П'ять - проти, утримався один. Також усе реально. Але де 107 депутатів, які не голосують? У залі зареєстровано 313 депутатів. "Реформи-Конгрес" готові? Готові. Так, Рух, бачу, готовий. Зараз дехто закінчить давати вказівки по телефону і проголосуємо. Голосуємо дружно.
"За" - 236.
Дякую.
Шановні колеги, як доповідав невтомний борець із різними привілеями Терьохін, він погоджується з тим, щоб прийняти і в цілому цей законопроект. Голосуємо пропозицію прийняти законопроект і в другому читанні. Голосуємо дружно.
"За" - 242.
Дякую. Законопроект прийнято. Єдине, у чому я підтримую народного депутата Доманського, так це в тому, що нам ще залишилося передбачити в Державному бюджеті потрібні кошти, аби наші офіцери й інші військовослужбовці мали можливість повною мірою скористатися цим законом, щоб якнайменше було в нас бездомних військовослужбовців.
-----------
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо аудиту комерційних банків України. Доповідає заступник голови правління Національного банку України Олександр Іванович Кірєєв. Будь ласка, Олександре Івановичу, сім хвилин.
КІРЄЄВ О.І., заступник голови правління Національного банку України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо аудиту комерційних банків. Та реформа бухгалтерського обліку в комерційних банках, що відбулася два роки тому, а також реформування банківської системи, яке відбувається тепер, вимагають підвищення ролі зовнішніх аудиторів у створенні прозорої цивілізованої банківської системи.
Тому деякі позиції Закону про аудиторську діяльність і Закону про банки і банківську діяльність, проект нової редакції якого вже подано Національним банком до Верховної Ради, потребують урегулювання. Це стосується взаємовідносин із аудиторськими організаціями та підвищення їх ролі в створенні середовища, коли вкладники, акціонери банків мали б більш достовірну, чесну, коректну й своєчасну інформацію.
Нормою чинного Закону про аудиторську діяльність передбачено, що аудиторський висновок повинен надаватися протягом дев'яти місяців після завершення звітного року, що робить інформацію про діяльність банків та їх аналіз уже малоефективними, бо прийняти своєчасне рішення через дев'ять місяців ні акціонери, ні Національний банк, ні вкладники вже не можуть.
Тому Національний банк пропонує внести зміни до цього положення і врегулювати цю норму для банків: комерційні банки й аудитори, які проводять аудиторську перевірку комерційних банків, повинні надавати висновок протягом чотирьох місяців, тобто до 1 травня - саме такі вимоги ставила Верховна Рада й до надання звіту Національного банку. Це достатній термін для того, щоб отримати своєчасну й корисну інформацію про те, що відбувалося за цей період у банку. Це перше важливе питання.
Друге важливе питання, яке потребує врегулювання, це те, що процедуру проведення аудиторських перевірок розділено між двома відомствами. Сертифікація аудиторів, які проводять аудит комерційних банків, відповідно до закону здійснюється Аудиторською палатою, а звіти про аудиторські перевірки отримує Національний банк і часто бачить великі розбіжності між тим, що є в дійсності, і тим, що підтверджують аудитори. Саме тому ми пропонуємо, щоб сертифікація аудиторів, які проводитимуть аудит інших господарюючих суб'єктів, залишилася за Аудиторською палатою, а сертифікація аудиторів, які проводитимуть аудит комерційних банків, здійснювалася Національним банком.
І третє важливе питання. У багатьох країнах світу передбачено надання додаткової інформації аудитором на запит центрального банку або органу нагляду. Це найбільш спірні питання, які сьогодні обговорюються. Але ми вважаємо, що прийняття за основу тристоронньої угоди, учасником якої, крім аудитора і комерційного банку, буде ще й Національний банк, дасть можливість отримати більш достовірну і повну інформацію щодо тих банків, аудиторська перевірка яких здійснюватиметься аудиторськими організаціями.
Правління Національного банку просить народних депутатів підтримати ці зміни в першому читанні. Я був би дуже радий, якби ви і в цілому прийняли цей проект, тому що він ще з 1998 року знаходиться на розгляді у Верховній Раді.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу, за оперативну інформацію.
Чи будуть запитання? Так, є. Тоді, з вашого дозволу, депутат Ємець. За ним - депутат Марченко.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Партія "Реформи і порядок". Олександре Івановичу, чи не здається вам, що коли ви виділите окремі аудиторські фірми, які займатимуться лише аудитом банків, то цей аудит буде набагато нижчої кваліфікації. Адже створення серйозної аудиторської фірми потребує досить тривалого часу. І, мабуть, краще, щоб ця фірма спочатку здійснила аудит інших суб'єктів підприємницької діяльності, і тільки потім переходила до аудиту банків. А ви таким підходом штучно занижуєте кваліфікацію аудиту.
КІРЄЄВ О.І. Дякую за запитання. Справді, запитання дуже цікаве. Ми не готові сьогодні стверджувати, що будуть з'являтися нові аудитори, які приходитимуть одразу за отриманням ліцензій на здійснення аудиту банків. Але, з іншого боку, ті аудитори, які мають право на перевірку господарюючих суб'єктів, звернувшись до Національного банку за отриманням ліцензій на проведення аудиту та засвідчивши персоналу кваліфікацію й знання міжнародних правил бухгалтерського обліку і звітності, звичайно, не матимуть проблем із отриманням ліцензій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Олексій Марченко.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. "Відродження регіонів". Експерти, з якими мені довелося попрацювати над законопроектом, дійшли висновку про те, що Національний банк, беручи на себе повноваження ліцензувати аудиторську діяльність тих аудиторів, які здійснюватимуть перевірки комерційних банків, тим самим створює, по суті, монопольні умови для перевірки того чи іншого банку.
Скажіть, будь ласка, чи не розходиться позиція Національного банку із логікою та принципами офіційної перевірки рахунків, адже аудит має бути незалежним?
Дякую.
КІРЄЄВ О.І. Ніякого посягання на незалежність аудиту ми не збираємося робити. Але ми повинні мати впевненість у тому, що аудитори дають достовірну й вичерпну характеристику того, що відбувається в банках. Ми маємо десятки прикладів, коли аудиторський висновок, за який, звичайно, заплачено, відрізняється від висновків документального інспектування, яке на місці здійснив Національний банк. То виникає певний сумнів стосовно того, чи може інформація такого незалежного аудитора бути корисною для вкладника. Ми хочемо, відповідаючи за повернення вкладів і за їх збереження, мати достовірну інформацію про всіх суб'єктів, які беруть участь у процесі контролю за діяльністю банків. Ми хочемо, щоб вони коректно виконували свої обов'язки відповідно до тих завдань, які ставляться. А тут незалежність ні при чому. Тут треба підтвердити, що банк є платоспроможним, що банк є ліквідним, що в нього можна вкладати кошти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідач Ігор Олегович Юшко, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. П'ять хвилин, будь ласка.
ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 42, Донецька область). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Обсуждаемый законопроект, честно говоря, долго вылеживался где-то в кулуарах Верховной Рады. Решение профильного комитета датировано еще 8 декабря 1998 года. Без малого год прошел с момента рассмотрения этого вопроса в комитете. И я хочу сразу отметить, что за это время много событий произошло в финансовом мире, в том числе и в законодательном плане. С момента рассмотрения данного законопроекта был принят Закон о Национальном банке, который в какой-то степени регулирует и эти вопросы. Кроме этого, был представлен новый законопроект о банках и банковской деятельности, который в настоящее время находится в работе в профильном комитете (создана рабочая группа, и она над ним работает). Вне всякого сомнения, в новом законопроекте данный вопрос будет рассмотрен более подробно и более тщательно. Сейчас же я готов прокомментировать тот законопроект, который мы сегодня обсуждаем.
Действительно, аудит банков является одним из важнейших способов получения публичной прозрачной информации для всего общества, а не только для целей банковского надзора.
Совершенно справедливо Национальный банк обращает на это внимание тем, что подал в порядке законодательной инициативы поправки к целому ряду действующих законов с целью повышения роли и значимости аудита.
Во время рассмотрения проекта в профильном комитете были высказаны следующие замечания.
О лицензировании или сертификации аудиторских компаний. К сожалению, из данного текста законопроекта четко не следует, что это одни и те же аудиторские компании, которые получают дополнительный сертификат либо дополнительную лицензию к уже существующей для аудита банков. То есть порядок в принципе не меняется, а получается просто дополнительный документ, который позволяет работать еще на одном сегменте рынка, а именно аудита финансовых организаций.
В том, что есть отличие между производственным предприятием и банком, наверное, убеждать никого не нужно. То есть эту норму необходимо будет ко второму чтению просто уточнить, несколько дополнить.
В принципе такая практика уже существует: в 1993 или 1994 году в электронном виде опубликован список действующих аудиторских компаний, рекомендованных Национальным банком для проведения аудита коммерческих банков.
Хочу подчеркнуть, что подавляющее большинство коммерческих банков пользуется услугами так называемой большой шестерки, то есть признанных аудиторов, которые котируются практически во всем мире, потому что это очень важно для взаимоотношений с зарубежными партнерами.
А вот по-настоящему большие дискуссии вызвало желание Национального банка проводить аудит на базе трехсторонних договоров, которые заключаются между Национальным банком, аудиторской компанией и коммерческим банком.
В этом вопросе не совпадает мнение профильного комитета и специалистов Национального банка прежде всего на концептуальном уровне, а именно о природе аудита. Специалисты профильного комитета рассматривают аудит как знак качества в приложение к финансовой отчетности, составленной коммерческими банками, но не как дополнительную ревизию для фронтальной проверки первичной документации за счет коммерческого банка либо любой другой организации.
Это принципиально различный подход. В пояснительной записке сказано, что это необходимо для того, чтобы проверить "дотримання банком чинного законодавства, виявлення зловживань тощо". У нас существует около 20 или более 20 организаций, которые имеют право и активно проводят проверки всех организаций, включая банковский сектор, на предмет соблюдения законодательства и выявления возможных злоупотреблений.
Аудиторы - единственный институт (не организация, а институт), который призван не просто поставить знак качества при проверке банка, а является его финансовым советником, консультантом и помощником. Это единственная организация, от которой ни предприятия, ни банки не закрывают информацию, а предоставляют ее со всеми проблемами, желая получить дельный совет, и за это платят деньги.
Поэтому профильный комитет рекомендует поддержать данный законопроект в первом чтении с замечанием "вилучити зміни до статті 20 Закону України про аудиторську діяльність". То есть аудит банков является обязательным, заключение договоров с аудиторами является свободным (по желанию) и условия аудита определяются из взаимного соглашения. Национальный банк может давать рекомендации, что касается масштаба проведения аудита, но ни в коем случае фронтальных проверок на предмет возможных злоупотреблений и нарушений законодательства.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олеговичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, мене лише одне дивує. Банків у нас більше, ніж у будь-якій розвиненій державі: 206 комерційних банків. 206! І процент береться також найвищий у світі. Для чого тоді вони? I чому ми опираємося тому, що Національний банк хоче навести якийсь елементарний порядок? Це - головний банк, отже, нехай контролює їхню діяльність.
Виступити бажає лише Ємець Олександр Іванович. Ви наполягаєте? Будь ласка. І будемо визначатися.
ЄМЕЦЬ О.І. Партія "Реформи і порядок" Шановні колеги! Законопроект складається з двох частин. Одна частина - це внесення змін до Закону про банки і банківську діяльність, що, в принципі, не викликає особливих заперечень з боку фракції. Але потрібно добре подумати, чи взагалі можливе таке поняття, як "внутрішній аудит". Мабуть, справді аудит може бути лише зовнішнім по відношенню до тієї організації, яка проводить аудит.
Що стосується внесення змін до Закону про аудиторську діяльність, то в нас є серйозні заперечення. Якби була технічна можливість, варто було б розділити цей єдиний законопроект на два про різні зміни і розглядати їх окремо.
Стосовно сертифікації аудиторів. Згідно із Законом про аудиторську діяльність сертифікацію здійснює спеціальний орган, де є представник Національного банку. Таке враження, що Національний банк сам собі не довіряє: посилає свого представника, а потім цю саму фірму запрошує ще до себе і проводить повторну сертифікацію. Маючи стосунки з нашими чиновниками, ми знаємо, до чого це призводить і до чого призведе у діяльності аудиторських фірм.
Також викликає категоричне заперечення положення про те, що Національний банк визначає, які аудиторські фірми можуть проводити аудиторську перевірку. Це справа самого банку, котрий зацікавлений, щоб аудит був здійснений фірмою, яка має добропорядне ім'я, досвід тривалої роботи на ринку - цілий ряд критеріїв.
Тому ми в принципі підтримуємо прийняття проекту в першому читанні, але послухавши позицію профільного комітету, надіємося, оскільки в нас майже збіглися точки зору, що комітет врахує всі ці зауваження до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Таким чином, шановні колеги, будемо визначатися. Ставлю на голосування проект постанови, внесений профільним комітетом. Будьте уважні! Їхня пропозиція зводиться до того, щоб прийняти у першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо аудиту комерційних банків із застереженням про вилучення зміни до статті 20 Закону України про аудиторську діяльність.
Прошу визначитися.
"За" - 162. "Проти" - 6. Не голосують - 139.
Шановні колеги, якщо я правильно зрозумів співдоповідача, вони незабаром подадуть на розгляд новий законопроект про банки і банківську діяльність. Так? Це буде не так скоро. А що ж тоді робити?
Ще раз ставлю на голосування. Прошу визначитися з даною пропозицією.
"За" - 179.
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, ще раз наголошую: тут є зміни до закону, який ми незабаром будемо розглядати в новій редакції, і вчора, виступаючи на телебаченні, нам говорили про те, що такий законопроект майже готовий.
Щодо змін до Закону про аудиторську діяльність, то давайте подумаємо, як їх внести.
Депутат Альошин. Будь ласка.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги, закликаю вас взяти активнішу участь у голосуванні, оскільки саме це є проблемою зараз для прийняття рішення. Я звертаюся до всіх фракцій і позафракційних народних депутатів з проханням зайняти свої робочі місця. Попереду у нас розгляд кількох документів, щодо яких є позитивні рішення нашого комітету, і їх треба прийняти.
Адаме Івановичу, я просив би зробити оголошення, щоб депутати зайшли до залу, інакше й надалі результати голосування будуть такими ж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз найбільше штовхають мене на порушення Регламенту ті, хто найчастіше мене в цьому звинувачує. Немає одного Марченка, є другий Марченко, ні секунди без Марченка в залі. Але як один, так і другий звинувачує в порушенні Регламенту, якщо це не стосується питань, які його цікавлять. А якщо стосується, то закликають голосувати. На наполегливу вимогу Марченка ще раз ставлю законопроект на голосування. Прошу визначитися.
"За" - 196.
Давайте приймемо таке компромісне рішення (Шум у залi). Зачекайте, зачекайте, Марченко, не допомагайте мені. Давайте розглядати наступні законопроекти, подивимося ситуацію, а потім зорієнтуємося. Поки що ми не знімаємо цей проект з розгляду.
-----------
Слухається питання про Закон України про внесення змін до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року про Єдиний митний тариф України з пропозиціями Президента від 21 липня 1999 року.
Доповідає голова Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції Шпек Роман Васильович. Скільки часу вам потрібно? П'ять хвилин. Будь ласка.
ШПЕК Р.В., голова Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! У цілому погоджуючись з положеннями, викладеними в прийнятому Верховною Радою Законі України про внесення змін до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року про Єдиний митний тариф, Президент висловив пропозиції і уточнення. І я хочу подякувати тим народним депутатам, які взяли участь у засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності 12 жовтня і підтримали пропозиції Президента.
По суті пропозицій. Прийняття закону в редакції, схваленій Верховною Радою, призведе до непередбачуваних видатків з Державного бюджету та негативних наслідків в економіці. Зазначені витрати Державного бюджету будуть зумовлені тим, що дія закону поширюватиметься з моменту набрання ним чинності на товари, обладнання і матеріали, які ввозяться в рамках кредитних проектів, що сьогодні вже реалізуються. Скасування митних пільг також суттєво вплине і на проекти, впровадження яких фінансується за рахунок кредитів Світового банку, зокрема на проект виробництва трактора ХТЗ-17021, який визначено як базовий сільськогосподарський трактор загального призначення. У другому півріччі поточного року в рамках проекту заплановано здійснити чергову поставку двигунів за контрактом із німецькою фірмою "Дойц", вартість яких становитиме 23 мільйони 770 тисяч німецьких марок. У разі скасування митних пільг вартість зазначених двигунів зросте приблизно на 2,3 мільйона марок.
Враховуючи це, вважаю за необхідне підкреслити, що складна економічна ситуація, котра склалася на даному підприємстві під час реалізації проекту, і в цілому заборгованість державного лізингового фонду перед цим підприємством (50 мільйонів гривень) призведуть до перекладання повної відповідальності за реалізацію вказаного проекту на Державний бюджет.
Подібний приклад - реалізація проекту реабілітації енергоблоку 8 Зміївської теплоелектростанції, яким передбачається впровадження нових високоефективних та перспективних технологій. Вона розпочалася ще в 1997 році, триватиме протягом 3,5 року. Реконструкція дасть змогу підвищити потужність блоку з 300 до 325 мегават і продовжити його роботу на 15-20 років. Особливістю технічних рішень з реабілітації блоку є те, що реконструйовані блоки працюватимуть з використанням ефективних технологій спалювання вугілля та очищення димових газів.
Iнший приклад - проект реконструкції Старобешівської теплоелектростанції. Згідно з кредитною угодою загальна вартість проекту становить 141,5 мільйона доларів США, в тому числі співфінансування української сторони - 28 мільйонів. У разі скасування пільг зі сплати ввізного мита на устаткування, що імпортується, загальна вартість проекту збільшиться з 141 до 171 мільйона доларів.
Проект реабілітації гідроелектростанцій та вдосконалення управління в системі електроенергетики. Згідно з кредитною угодою загальна вартість проекту становить 215 мільйонів доларів США, в тому числі кредит Світового банку - 114 мільйонів, місцеве фінансування - 91 мільйон доларів.
За рахунок кредитних ресурсів передбачається поставка обладнання на суму 100 мільйонів доларів, на 30 мільйонів на сьогодні вже здійснено. В разі скасування пільги зі сплати ввізного мита на устаткування, що імпортується, загальна вартість проекту зросте з 215 до 245 мільйонів доларів.
Проект створення власного виробництва препаратів інсуліну на закритому акціонерному товаристві "Індар" дасть змогу забезпечити українських хворих інсуліном. Однак додаткові витрати сягнуть півтора мільйона доларів, що призведе до значного подорожчання препаратів.
Серед проектів, які реалізуються, - проект реабілітації дев'яти гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів, удосконалення системи диспетчерського управління регулювання зв'язку в об'єднаній енергосистемі.
Такий же негативний вплив матимуть ці зміни в разі їх прийняття на проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання в місті Києві. У рамках зазначеного проекту здійснюватимуться реабілітація та розширення ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, районної котельні "Позняки", електричної підстанції "Центр", мережі централізованого енергопостачання міста Києва.
Враховуючи неприпустимість додаткових витрат із Державного бюджету, пропонуємо викласти Закон України про внесення змін до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів від 11 січня 1993 року про Єдиний митний тариф у такій редакції: "Зупинити дію абзацу другого статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року про Єдиний митний тариф України в частині, що не стосується ввезення за договорами (контрактами), укладеними до набрання чинності цим законом, товарів за рахунок коштів іноземних кредитів, наданих Україні відповідно до міжнародних договорів України під гарантію Кабінету Міністрів України, або за договорами (контрактами), укладеними до 1 січня 2000 року, якщо відповідний іноземний кредит, наданий Україні згідно з міжнародним договором України під гарантію Кабінету Міністрів, передбачено Державним бюджетом України".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Депутат Альошин від профільного комітету. Прошу.
АЛЬОШИН В.Б. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Я підтверджую сказане Романом Васильовичем Шпеком, що на засіданні нашого комітету 12 жовтня ми розглянули пропозиції Президента до прийнятого нами закону і погодилися з цими пропозиціями.
Варто зазначити, що Президент поділяє думки, підтверджені Верховною Радою, і погоджується з позицією Верховної Ради щодо скасування пільг, якими передбачається звільнення від сплати мита при ввезенні товарів, у тому числі таких, які ввозяться українськими підприємствами за рахунок коштів іноземних кредитів.
Я хотів би зазначити, що такий загальний підхід поділяється і Президентом України, і Кабінетом Міністрів, тож ми цю пільгу скасовуємо. Однак щодо тих контрактів, які укладені протягом поточного року, і тих договорів, які зараз виконуються, і вже фактично сформовані кошториси і не передбачаються додаткові витрати, зокрема додаткові витрати з бюджету, є пропозиція залишити той же пільговий механізм сплати ввізного мита при ввезенні товарів.
Таким чином, я пропоную від комітету погодитися з пропозиціями Президента і викласти статтю 1 закону в такій редакції: "Зупинити дію абзацу другого статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року 4 про Єдиний митний тариф України в частині, що не стосується ввезення за договорами (контрактами), укладеними до набрання чинності цим законом, товарів за рахунок коштів іноземних кредитів, наданих Україні відповідно до міжнародних договорів України під гарантію Кабінету Міністрів України, або за договорами (контрактами), укладеними до 1 січня 2000 року, якщо відповідний іноземний кредит, наданий Україні згідно з міжнародним договором України під гарантію Кабінету Міністрів України, передбачено Державним бюджетом України". Прошу підтримати рішення комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.
Один депутат Черняк хоче взяти участь в обговоренні. Ви не наполягаєте? Не наполягає. Отже, шановні колеги, прошу зайняти робочі місця, будемо визначатися.
Як ви звернули увагу, шановні колеги, профільний комітет погоджується з пропозиціями Президента до даного законопроекту і пропонує підтримати.
Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету. Прошу визначитися.
"За" - 199.
Наближаємося до позитивного результату. Прошу представників, яких називають, вибачте, комерсантами, зайти до залу, бо тут вирішується дуже багато цікавих для вас питань.
Ставлю на голосування, прошу дружно визначитися.
"За" - 222.
Мабуть, приймемо. Голосуємо ще раз.
"За" - 234.
Рішення прийнято.
----------
Прошу не розслаблятися. Шановні колеги, давайте проголосуємо в першому читанні попередній законопроект щодо аудиту комерційних банків України. Голосуємо.
"За" - 230.
Дякую. Рішення прийнято. Усе можемо, якщо хочемо.
----------
Слухається питання про проект Закону про внесення змін до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності (стосовно грального бізнесу). Проект закону в другому читанні доповідає Терьохін Сергій Анатолійович. Будь ласка.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект щодо збільшення плати за торгові патенти установами грального бізнесу, а також щодо внесення деяких змін до оподаткування прибутку, отриманого внаслідок проведення операцій з грального бізнесу. Це, так би мовити, передбюджетний закон, що визначає доходи місцевих бюджетів.
Дозвольте, Адаме Івановичу, стисло нагадати історію даного питання. Президент України видав стосовно цього два укази, які Верховна Рада України відхилила через їх невідповідність Конституції України. (Між іншим, я з великим задоволенням хочу відзначити, що позавчора шапка все-таки згоріла і пан Кучма визнав численні факти порушення ним Конституції України). Незважаючи на це Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект, що стосується збільшення удвічі плати за торгові патенти, котрі придбаваються установами грального бізнесу.
До другого читання комітет отримав усього два зауваження, а саме з боку власне установ грального бізнесу, які заперечують економічну доцільність такого підвищення (що цілком природно), а також з боку Мінфіну і ДПА, які знову наполягають на вирішенні питань адміністрування автоматів із неконтрольованим посадовою особою прийняттям ставок, що, на думку комітету, є досить слушною пропозицією.
Треба відзначити, що достатніх економічних підрахунків наслідків цього підвищення не було надано. Комітет отримав лише підрахунок збільшення доходів бюджету за незмінної кількості й структури таких закладів. Загальний підхід базувався на припущенні, що обсяги неконтрольованих доходів цього сектора є достатньо високими для того, щоб витримати подвійне підвищення презумптивного податку.
Комітет не зміг ані заперечити, ані підтвердити таку тезу. Але позаяк Президент України взяв на себе відповідальність перед такими підприємцями за економічні наслідки такого підвищення (а бюджет справді потребує додаткових надходжень для фінансування соціально важливих проблем), комітет погодився підвищити удвічі плату за патент для грального бізнесу.
На завершення хотів би звернути вашу увагу на необхідність комплексного державного регулювання питань грального бізнесу - сфери діяльності, першої у світі за рівнем напівлегального відмивання брудних грошей. На жаль, Кабінет Міністрів не звертає на це уваги, хоча ми йому вже не раз казали про це.
До Верховної Ради України офіційно внесено законопроект народного депутата Біласа, який було б доречно проаналізувати з точки зору спрямування його на забезпечення економічної безпеки і захист фінансових інтересів держави. Саме тому, Адаме Івановичу, користуючись нагодою, я просив би прийняти протокольне рішення щодо опрацювання проекту пана Біласа в комітеті, який займається питаннями боротьби з організованою злочинністю, а також звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією створити разом із нашим комітетом робочу групу з опрацювання такого комплексного законопроекту щодо усіх цих казино.
Повертаючись до теми нашого обговорення, прошу від імені комітету прийняти даний законопроект (він вам розданий, ви бачите
- на одному аркушику) у другому читанні. Зауважень до нього не було, усі доповнення враховані (Шум у залі).
Повторюю, ідеться про підвищення у два рази ставки податку для грального бізнесу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щодо грального бізнесу ми вже стільки наслухалися від Сергія Анатолійовича, що, мабуть, давайте скоріше приймемо якесь рішення і закінчимо розгляд цього питання.
ТЕРЬОХІН С.А. Ще раз повторюю, йдеться про підвищення у два рази податкового навантаження на установи грального бізнесу. Я перепрошую, Адаме Івановичу. Ці ставки були встановлені в 1997 році у гривнях. Ви знаєте, яка інфляція відбулася відтоді. Тож треба хоча б удвоє підвищити ставки, причому ефективність ми матимемо лише в півтора раза. Треба збирати гроші до бюджету, цей сектор може давати більше. Тому просив би підтримати законопроект у другому читанні в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є три пропозиції, які враховані. Проте є одне суттєве зауваження, яке треба проголосувати, оскільки йдеться, якщо я правильно зрозумів, про зміну назви закону. Ми розглядаємо проект Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності, а пропонується, і це враховано, змінити назву: Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування грального бізнесу. Так?
ТЕРЬОХІН С.А. Так. Додається ще питання щодо оподаткування прибутку. Вони пов'язані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба голосувати.
ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, Адаме Івановичу. Ще додається абзац, який ми забули прийняти в першому читанні, такого змісту: "Цей закон повністю врегульовує питання, визначені Указом Президента України від 22 червня 1999 року за 690/99 про деякі питання оподаткування грального бізнесу, який відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України втрачає чинність". Тобто ми говоримо про те, що цей указ уже не діє, бо ми все відрегулювали законом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте спочатку визначимося щодо назви закону в новій редакції. Прошу визначитися.
"За" - 212.
ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати. Друзі мої, ну це ж очевидно. Просив би проголосувати ще раз...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу, не допомагайте мені. Краще сідайте на своє робоче місце.
ТЕРЬОХІН С.А. Гаразд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ще раз наголошую: спочатку треба проголосувати зміну назви закону. Прошу визначитися.
"За" - 233.
Прийнято.
Будьте уважні, ще один принциповий момент. Сергій Анатолійович зачитав абзац, яким доповнюється проект, але просять врахувати його в редакції, яку пропонує юридичне управління: "У зв'язку з набранням чинності Законом України... відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України припиняється дія Указу Президента..." Тому я пропоную прийняти законопроект у цілому з поправкою в редакції юридичного управління. Прошу підтримати.
"За" - 245.
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, прошу... (Шум у залі). Без протокольного рішення. Нехай комітети працюють так, як визначено Регламентом. Не вистачає, щоб ми ще по кожному законопроекту просили комітет попрацювати. То навіщо такі комітети? Хай працюють. Не працюватимуть - розформуємо, зокрема й комітет, який займається питаннями боротьби з організованою злочинністю.
------------
Слухається питання про проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Японії щодо надання японського культурного гранту на постачання аудіовізуального обладнання Національному музею історії України.
Шановні колеги, у кого є запитання до Шпека Романа Васильовича? Немає запитань? Одностайно підтримаємо? Голосуємо.
"За" - 196.
Мусієнко Іван Михайлович. Будь ласка.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Адаме Івановичу. Фракція "Лівий центр". У мене запитання до всіх депутатів. Я нічого не маю проти й обома руками за те, щоб допомагати нашій культурі. Але трішки поміркуймо разом. У нас, здається, є все: прекрасний, працелюбний, терплячий народ, родюча земля, унікальний науково-технічний потенціал. Немає лише поваги до самих себе. А звідси така влада, звідси така політика, зовнішня зокрема: ходіння по світу з простягнутою рукою.
Вдумаймося! Йдеться про Національний музей історії України! В Україні є багато унікальних інститутів, зокрема, такі інституції як Президент і Національний банк. Ми з вами нещодавно розглядали кошторис Національного банку, в якому 9 тисяч працівників - від прибиральниці до директора, і фонд заробітної плати становить 90 мільйонів гривень. І є Президент... От поїдьте в Чернігівську область, там у кожному районі з'явилися машини швидкої допомоги з надписом "Від Президента Кучми".
То, може, шановний Романе Васильовичу, ви звернетеся до Президента чи до Національного банку, хай виділять оці нещасні 40 мільйонів ієн. Це ж ієн мільйони. А насправді скільки там? Півмільйона гривень? І вирішимо проблему Національного музею історії України.
Дякую за відповідь.
ШПЕК Р.В. Дякую за ваше запитання. Ви правду сказали про те, що у нас є. Але я вважаю за доцільне, поки ті фактори спрацюють і держава зможе за рахунок бюджету розв'язувати ці проблеми, відповісти підтримкою парламенту на дружній жест Японії про надання таких коштів. Це вже другий грант. За рахунок першого з'явилася можливість придбати музичні інструменти для Національного симфонічного оркестру. На черзі третій грант для Національного драматичного театру імені Івана Франка.
Я вважаю, шановні народні депутати, що й Україна невдовзі зможе надавати таку допомогу іншим державам. Це прояв освіченості та вихованості, коли за таку допомогу ми дякуємо країнам, які нам її надають.
Прошу вас підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе Васильовичу, скажіть, будь ласка, чи бере на себе якісь зобов'язання, передусім фінансові, наша держава за цей грант?
ШПЕК Р.В. Ніяких фінансових чи будь-яких інших матеріальних зобов'язань держава на себе не бере. Це подарункові кошти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я спеціально поставив таке запитання перед голосуванням. Сідайте, будь ласка.
Прошу підтримати.
"За" - 202.
Голосуємо, шановні колеги. Іван Михайлович, який ставив запитання, запрошує підтримати. Він погоджується з тим, що від бідності нікуди подітись, треба підтримати подібний грант.
Бродський готовий голосувати? А Терьохін? Гральний бізнес зараз ліквідуємо. Дружно голосуємо.
"За" - 240.
Дякую. Рішення прийнято.
-----------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди (Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м.Запоріжжя) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Чи є якісь запитання? Немає. Треба Запоріжжю допомагати? Всі фракції готові? Голосуємо.
"За" - 234.
Дякую. Рішення прийнято. Не розслабляйтеся, шановні колеги.
-------------
Розглядається проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорської Республіки про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків.
Гадаю, що питання зрозуміле. Немає потреби слухати Логінова? Дружно голосуємо. Голосуємо, натискуючи кнопку, на якій написано "за". Лівою, звичайно.
"За" - 199.
Шановні колеги, я прошу Терьохіна як найбільшого законодавця в питаннях різних податків: внесіть, будь ласка, законопроект про те, щоб на рахунок Верховної Ради брати пеню за користування телефонами в стінах Верховної Ради, тому що замість того, щоб натискати на кнопку, до вуха тягнуть телефон. Дружно голосуємо. На Банкову є кому телефонувати.
"За" - 235.
Дякую. Рішення прийнято.
Отже, шановні колеги, ми повністю реалізували заплановане на сьогодні. Маємо можливість активно підготуватися до завтрашнього пленарного засідання.
На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра початок роботи о 10 годині. На все добре.