ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  19  л и с т о п а д а  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості та запрошені!  Прохання підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

     Зареєструвалися 333  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим. Дозвольте оголосити депутатський запит.

     Лісогорський Олексій  Іванович  звертається  до  Генерального прокурора України з приводу необгрунтованого  застосування  Закону про  амністію  стосовно колишнього директора рибгоспу Запорожченка (місто Ізюм,  Харківська область).  Прошу  підтримати  цей  запит. Голосуємо.

     "За" - 179.

     Рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України:

     Білоуса Артура Олександровича зі складу депутатської  фракції партії  "Реформи  і  порядок"  - "Реформи-Конгрес" та входження до складу депутатської фракції "Батьківщина".

     Лютікової Ірини  Ігорівни  зі  складу  депутатської   фракції Партії зелених України та входження до складу депутатської фракції Трудова партія України.

     Костицького Василя Васильовича зі складу депутатської фракції Народнодемократичної  партії  та  входження до складу депутатської фракції  Соціал-демократичної  партії  України  (об'єднаної).   До депутатської   фракції   "Батьківщина"  входять  Черненко  Віталій Григорович і Сас Сергій Володимирович.

     З чим ми їх і поздоровляємо.

     Шановні колеги!  (Шум  у  залі).  Карпов  кудись  переходить? Олександр  Миколайович вніс пропозицію.  Я не хочу її оголошувати. Надам йому слово, він і оголосить.

     Шановні колеги,  сьогодні ми працюємо згідно з Регламентом до 14 години.  Тому є прохання без розминки почати розгляд питань,  у нас їх достатньо.

     Прошу проголосувати цю пропозицію.  І більшість залу  просить про це - не робити розминки. Голосуємо.

     "За" - 90.

     Не підтримали.

     Запишіться, будь ласка, на виступ.

     Слово надається  Удовенку  Геннадію  Йосиповичу  від фракції. Будь ласка.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре   Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!  Дозвольте оголосити заяву про створення об'єднання фракцій  Руху  та  партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес".

     "Усвідомлюючи складність        суспільнополітичної        та соціально-економічної  ситуації  в  Україні,  розуміючи   нагальну потребу  єднання національно-демократичних,  реформаторських сил і формування правоцентристської коаліції  відповідно  до  угоди  про основні  засади  діяльності блоку Народного руху України та партії "Реформи і порядок",  затвердженої Х з'їздом Руху  та  ІV  з'їздом ПРП,  фракції Народного руху України та фракція "Реформи-Конгрес", залишаючись самостійними  структурами,  відповідно  до  Регламенту оголошують  про  утворення  об'єднання  фракцій  у  Верховній Раді України.

     Мета діяльності об'єднання фракцій полягає в поєднанні зусиль реформаторських  та  національно-демократичних сил у парламенті на засадах зміцнення української державності,  усталенні  демократії, поваги  до  громадянських  прав  і свобод для здійснення в Україні соціально-економічних перетворень в інтересах народу.

     Діяльність об'єднання фракцій буде зосереджено на  виробленні та  обстоюванні  спільної  позиції  фракцій,  спільній  роботі над законопроектами, пропаганді програмових засад блоку Народного руху України та партії "Реформи і порядок".

     Об'єднання фракцій   є   відкритим  для  співпраці  з  іншими фракціями,  депутатськими групами у Верховній Раді України та  для їх входження до об'єднання".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Спасибі, Геннадію Йосиповичу. Депутат Асадчев. За ним

- депутат Чікал.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні  депутати!  Завершився виснажливий виборчий президентський марафон.  Леонід Данилович Кучма переобраний на повторний строк. І тепер повинна відбутися,  ви про це знаєте,  згідно з Конституцією його  інавгурація.  І  дуже  дивно,  що  навколо   цього   питання створюється  якийсь  невідомий  вакуум.  Ви  знаєте,  що згідно зі статтею  104  Конституції  України  інавгурація,  тобто  складення присяги  народові,  відбувається на урочистому засіданні Верховної Ради України.  Сьогодні, на превеликий жаль, ні законодавством, ні Регламентом  не  визначений  статус урочистого засідання Верховної Ради.  Але  ми  всі  чудово  розуміємо,  що  виключно  прерогатива Верховної  Ради  України  визначати,  що є урочисте засідання і де воно має відбуватися. Незрозуміло, чому керівництво Верховної Ради вже погодилося на те,  не поспілкувавшись з самою Верховною Радою, що це урочисте засідання повинно відбутися в Палаці "Україна".  Ми вважаємо,  що це питання має вирішити виключно Верховна Рада. Тому ми пропонуємо сьогодні включити це  питання  до  порядку  денного, розглянути його і прийняти відповідне рішення чи постанову, в якій визначити,  де має відбутися урочисте засідання Верховної Ради, на якому  Президент  України складе присягу народові України.  Я дуже прошу  підтримати  нашу  пропозицію.  І   прошу   комуністів   теж підтримати,  тому  що,  на  превеликий жаль,  ваш представник Адам Мартинюк  підтримав  пропозицію  про  те,  що  засідання  потрібно проводити  в  Палаці  "Україна"  без  рішення  Верховної  Ради.  Я переконаний,  що  фракція  комуністів  не  погоджується  з   таким рішенням.  Ми  повинні самі прийняти рішення,  де буде проводитися урочисте засідання Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Чікалу,  Трудова партія.  За ним - депутат Чиж.

     ЧІКАЛ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і  корупцією  (виборчий  округ  191, Хмельницька область).  Шановні колеги народні депутати!  У мене  в руках  дві  стенограми:  за 21 жовтня,  у якій Іван Сергійович Чиж звинувачує мене в любові до Президента,  і за 18 листопада, у якій Голова  Верховної Ради Ткаченко,  зачитуючи мою заяву про вихід із фракції Селянської партії України і перехід  до  фракції  Трудової партії  України,  звинуватив мене без жодних на те підстав у тому, що я не буваю на пленарних засіданнях  і  не  знаю,  що  робити  у Верховній  Раді.  Це  мені  розв'язує  руки  і  дає право сьогодні говорити їм правду в очі.

     Так, за п'ять з  половиною  років  роботи  у  Верховній  Раді України  я,  як  і всі ми,  неодноразово бачив,  що з цієї високої трибуни без суда і слідства можуть  зганити,  образити  будь-якого міністра,  прокурора,  народного депутата України та інших. Проте, на превеликий жаль,  не було жодного разу,  щоб за цей період той, хто ображає, вибачився. І це гірка правда.

     Шановний Чиж!   Якщо   ви   звинувачуєте  мене  в  любові  до Президента,  то знайте,  що його люблять ще 15,5 мільйона виборців серед  яких  -  молодь.  Краще скажіть,  де ваш кумир?  Чому він у Штатах? Це ви йому навісили ярлик державного злодія, а потім, коли зал визначився, щоб тільки суд виніс йому вирок, ви не голосували. Це перше.

     Друге. Чиж говорить,  що Президент принижує і нищить Верховну Раду.  Я заявляю,  що над своїм іміджем повинна працювати виключно Верховна Рада і народні депутати.  У  цілому  можу  сказати  одне: добре  те,  що  так швидко Соцпартія,  яку представляє Чиж,  після президентських виборів зняла з себе політичну паранджу, і сьогодні народ знає своїх героїв в особі своїх лжепатріотів.

     Стосовно звинувачування Голови Верховної Ради - чи буваю я на засіданнях і що я роблю у Верховній Раді. У мене на руках довідка, підписана Шараєвим. Справді, із 297 пленарних засідань я пропустив 18 з поважних причин.  Щодо моєї участі в  законотворчому  процесі зазначу,  що  особисто  мною  напрацьовані і внесені пропозиції до більш як 20 законодавчих актів.

     Третє. Мабуть,  Ткаченку відомо,  що я  один  із  військових, двічі  обраний  по  мажоритарному округу.  За моїми плечима стоять виборці,  які постійно звертаються до мене  зі  своїми  наболілими проблемами, що потребують негайного розв'язання.

     Безумовно, наш  Голова  далекий від цих питань,  тим більше - від народних проблем.  На сьогодні нормою  стало  інше,  особливо, коли Головою Верховної Ради України обрано Ткаченко, який дозволяє собі принижувати не тільки міністрів і прокурорів, а й своїх колег депутатів.  І як приклад:  неодноразово в цьому залі принижувалися Кравчук,  Плющ,  міністр оборони Кузьмук, міністр внутрішніх справ Кравченко Юрій Федорович, голова СБУ Деркач та інші (Шум у залі).

     Тому хочеться  запитати того,  хто сказав колись,  що він "не перший і не другий":  хто йому дарував таке  право  на  приниження гідності  людей,  які  за своїми діловими якостями на кілька голів вище того,  хто критикує?  Хто дав право  телефонувати  начальнику Генерального штабу,  іншим заступникам міністрів і кричати, що він познімає їх з посад і позриває з них погони з  1  листопада  цього року?

     У передвиборному  марафоні  серед  претендентів  у Президенти України він,  як ніхто,  показав  свою  політичну  короткозорість, мотаючись серед так званої "четвірки",  а зупинившись на "двійці". Треба сьогодні сказати правду: нікому не вдавалося за короткий час так  принизити імідж Верховної Ради,  як вам,  шановний Олександре Миколайовичу.

     Доля дарувала Ткаченку історичний шанс

- очолювати і керувати Верховною Радою України.  Але ви цим шансом не  скористалися.  Отож,  у  цих  умовах,   коли   ви   принизливо шарахаєтеся з одного боку в інший, коли ви все робите і закликаєте народ до оборонного і політичного  союзу  з  державою,  де  зовсім недавно  серед  білого  дня  розстрілювали  Думу в центрі Москви з танків, а сьогодні розстрілюють суб'єкта федерації, людей, це може робити  тільки людина,  далека від того,  щоб бути патріотом своєї держави.  Нонсенсом є те,  що Ткаченко очолює владу і водночас - в опозиції до неї.

     Я глибоко  переконаний  і маю підстави заявити,  що сьогодні, коли відбувається пошук формування парламентської  більшості,  ви, як  людина,  у  якої,  на  мій  погляд,  відсутні  мораль,  честь, гідність,  не маєте морального права очолювати вищий  законодавчий орган України.  Було б дуже правильно, щоб ви добровільно подали у відставку. Це був би ваш останній красивий крок. Я переконаний, що піднести  імідж  Верховної  Ради  України  може людина,  патріот з власним гідним іміджем.

     Огульно звинувачуючи мене,  як народного депутата, без усяких на те підстав, ви повинні були знати, що я пройшов афганське пекло

- 2 роки і 8 місяців.  І на відміну від  вас  я  гордо  ношу  свої нагороди,  а  ви  свою  Золоту Зірку приховуєте.  У цьому між нами велика  різниця.  І  ще  в  тому,  що  ви  показуєте  і  граєте  в патріотизм, а я його виявляю повсякденно в житті у своєму окрузі.

     І останнє.   Прошу   голову  Комітету  з  питань  Регламенту, депутатської етики розібратися у звинуваченнях, вивчити мою роботу в окрузі й доповісти в сесійному залі.

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутат  Ємець.  За  ним  -  депутат Головатий (Шум у залі).

     Шановні друзі,  не потрібно  звинувачень   Я  дам  відповідь. Прошу вибачити,  Чиж Іван Сергійович,  а за ним - Ємець.  Вибачте, Олександре Івановичу.

     Я спеціально дав висловитися, тому що він довго не виступав.

     ЧИЖ І.С.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Фракція соціалістів  і  селян  (Лівий  центр).  Шановні колеги.  Я  уповноважений  зробити від фракції коротку заяву,  яка пов'язана з двома дуже серйозними проблемами.

     Перша проблема - підсумки виборів і те,  що діється в Україні після виборів.

     Ви всі пам'ятаєте, шановні колеги народні депутати, що згідно з Конституцією носієм  суверенітету  і  єдиним  джерелом  влади  в Україні   є   народ.   Конституція  (а  також  все  законодавство) передбачає вільне,  відкрите волевиявлення  і  навіть  кримінальну відповідальність тих,  хто переслідує це волевиявлення, хто нищить основи демократичних принципів розвитку суспільства.

     Сьогодні є  безліч  прикладів  по  всій  Україні,   по   всіх регіонах,  коли тих,  хто висловився за іншого кандидата,  а не за того,   що   обраний,   звільняють   з    роботи,    переслідують. Переслідуються  навіть  структури.  Скажімо,  начальників  міліції просто примушують писати рапорт про пониження або про звільнення в тих  районах,  де  виборці  проголосували за іншого кандидата.  Це взагалі абсурд!

     Ми, як Верховна Рада,  - вищий законодавчий орган  -  повинні підняти   голос  проти  цього,  попередити  владу,  звернутися  до новообраного Президента,  щоб він, як гарант Конституції, застеріг усе запопадливе чиновництво,  що це є грубе порушення норм чинного законодавства  і  Конституції  і  карається  навіть   кримінальним покаранням.   Кожен  такий  факт  повинен  чітко  протоколюватися, фіксуватися і отримувати чітку правову оцінку. Це перше.

     Друге. Стосовно інавгурації.  Наша фракція однозначно заявляє про  те,  що  в нас немає підстав (і цього не потрібно робити) для якоїсь обструкції Президенту,  обрання  якого  визнала  Центральна виборча комісія.  Хоч причин для того, щоб вважати, що вибори були не дуже демократичними,  безліч. Але він обраний, він має офіційно вступити  на  посаду,  бо  це імідж держави.  І тому Верховна Рада відповідно до Конституції  України  повинна  прийняти  присягу.  І інавгурація,  і урочисте засідання,  як цього вимагає Конституція, має бути  тут,  у  сесійному  залі  Верховної  Ради.  Це  є  норма Конституції,  у  нас  не  визначено  іншого  місця  для проведення урочистого засідання. У всі історичні часи, за всю історію України Верховна  Рада  працювала  в  цьому  залі.  І потім у нас уже були прецеденти,  коли і  в  1991  році,  і  в  1994  році  інавгурація відбувалася в цьому залі.

     Думаю, що   ми   повинні   висловитися   стосовно   того,  що Президентові тут не буде,  як кажуть,  влаштована обструкція.  Але інавгурація має відбутися тут.  А потім,  після того, як Президент складе присягу,  можна провести урочистості і  в  Палаці  культури "Україна", враховуючи, що має прибути багато гостей.

     Це принципова позиція.  І ми підтримуємо, що треба розглянути в пленарному режимі Верховної Ради проект  постанови,  який  подав народний депутат Зварич, і визначитися.

     І я  не  хотів  би  відповідати на репліку народного депутата Чікала Адама Васильовича.  Я його поважаю,  як  людину,  обрану  в окрузі,  він мій земляк. Але, Адаме Васильовичу, якщо ви вважаєте, що мені треба вибачитися,  то я прошу у вас вибачення перед  усією Верховною Радою.  Щоправда, коли я говорив про те, що ви висловили свою повагу і  любов  до  Президента  у  Хмельницькій  області  на засіданні,  я  не  думав,  що  ви розціните це як неповагу до вас. Відколи любов до Президента є неповагою,  я не знаю.  Ви розцінили це так. Прошу вибачити.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВА. Депутат Ємець Олександр Іванович,  "Реформи-Конгрес". За ним - депутат Головатий.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Я  хочу висловити  позицію  об'єднання  фракцій  Руху  і "Реформи-Конгрес" стосовно одного питання - питання інавгурації Президента. На жаль, у  нас  не  виписані  правові  норми,  які  стосуються інавгурації Президента.  І, справді, у нас немає зобов'язання проводити саме в цьому залі всі заходи, що стосуються засідань Верховної Ради. І це зроблено  правильно.  Тому  що  можуть  бути  обставини,  за  яких Верховна Рада змушена буде зібратися,  можливо, навіть за закликом одного  лише  Голови  Верховної  Ради  в  іншому  місці.  Так,  як розвиваються  події  в  державі,  ми  не  виключаємо  навіть цього варіанта.

     Але є  традиції  в  державі,  які  потрібно  шанувати.  І  ми виходимо саме з цих традицій.  Можливо,  можна було б,  наприклад, розглянути варіант інавгурації в Святій Софії,  можливо, в якихось інших  місцях,  які  історично  значимі  для  держави.  Нам  важко зрозуміти,  чому  інавгурація  призначена   саме   у   місці,   де виступатиме,  скажімо, фокусник, який літає, де виступають клоуни, щоправда,  переважно  московські,  де  виступають,  нехай   навіть чудові,  наші  актори.  Це  не  те  місце,  де  мала б відбуватися інавгурація  (Шум  у  залі).  Тому  ми  виступаємо  за   те,   щоб інавгурація відбулася у Верховній Раді.  Але навіть не це головне. Може відбутися по-різному,  але найголовніше,  щоб  саме  Верховна Рада України прийняла рішення, де має відбуватися інавгурація.

     Тому на  розгляд  Верховної  Ради депутатом Зваричем внесений проект постанови,  і ми  просимо,  щоб  цей  проект  був  сьогодні включений  до  порядку денного.  Він дещо компромісний,  у ньому є варіанти,  які не принижують ні Верховну Раду, ні Президента. Якщо цей варіант буде прийнятий, ми підкоримося рішенню Верховної Ради.

     Але головне, щоб рішення було прийнято Верховною Радою. Ми не маємо права підкоритися рішенню, яке почули з екранів телевізорів. Це  має бути рішення Верховної Ради.  Якщо такого рішення не буде, ми маємо бути свідомі того,  що починаємо знищувати парламентаризм в Україні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово    надається   Головатому   Сергію   Петровичу, "Незалежні". За ним - депутат Юхимець.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 222, м.Київ).  Шановний  пане  Голово,  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  У першу чергу я хочу звернутися саме до нового Голови Верховної Ради,  який працює вже півтора року,  тому що  з  преси  стало  відомо про якусь кулуарну домовленість Голови Верховної  Ради  і  його  заступників   про   особливу   процедуру інавгурації цього разу.

     Шановні народні   депутати!  Хочу  повернути  вас  до  роботи заключного етапу підготовки Конституції,  коли  обговорювалося  це питання,  коли  писалася  ця  норма.  Чому саме було вибрано такий варіант,  що новообраний  Президент  складає  присягу  чи  набуває повноважень  з моменту складення присяги у Верховній Раді України? Хто обирав Президента? Народ! Але не весь народ, частина народу.

     Що таке Верховна Рада України?  Верховна Рада України - це  є представник  народу,  це є єдиний законодавчий орган в Україні,  і ніхто,  крім Верховної Ради,  не може прийняти  жодного  закону  і внести  зміни  до  Конституції.  Чому  приводить до присяги Голова Конституційного Суду? Тому що йдеться про державу і главу держави, а   Голова  Конституційного  Суду  очолює  орган,  який  дбає  про Конституцію.

     Чому хочеться порушити цю процедуру,  яка встановлена? І я не погоджуюся з Олександром Ємцем,  бо в Конституції чітко визначено: "на урочистому засіданні Верховної Ради України".

     За 9 років функціонування трьох парламентів України я не знаю жодного випадку, коли б засідання відбувалося не в межах приміщень Верховної Ради.  Не знаю.  Я  знаю  виїзне  засідання  Кабміну  по спирту,  організоване  в ніч чи напередодні прийняття Конституції. То було виїзне засідання уряду для зриву прийняття Конституції.

     Чому не хочеться главі держави прийти сюди і скласти  присягу перед  народом,  який ви представляєте?  Ви є представники народу. Тому,  що народ  цього  разу,  напевно,  не  зміг  здійснити  своє волевиявлення.  Ознаками демократії є три речі (це аксіома, яка не дискутується).  По-перше,  принцип поділу влади.  Він функціонує в Україні?  Ні.  По-друге, свобода волевиявлення на виборах. Вибори, які відбулися,  були вільними? Ні. По-третє, свобода слова. Вона є в Україні? Немає.

     Отже, я  розумію,  що  новообраний Президент не може з чистою совістю проголошувати присягу, тому що кожний елемент цієї присяги він  порушує  вже  впродовж  п'яти років.  Він знову буде говорити неправду,  але мусить говорити її тут з тією  совістю,  яка  ще  в нього залишилася.  Тому ніяких юридичних підстав для того,  щоб не робити це тут,  де проголошувався суверенітет,  де проголошувалася незалежність, де приймалася Конституція, де вже присягали народові два Президенти,  немає. Хай він ще раз виголосить її, хай він далі робить те, що хоче, але його обов'язок зробити це тут.

     Тому я  наполягаю  на  тому,  щоб  ми  не давали дозволу далі порушувати цю традицію.  Присяга має бути складена на засіданні із реєстрацією депутатів. Хай це засідання буде урочистим, але це має відбуватися у стінах Верховної Ради України.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається   депутату   Юхимець   від Компартії. За нею - депутат Гуцол від фракції "Батьківщина".

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).   Фракція   комуністів.  Фракція  комуністів  однозначно підтримує думку про те, що Президент зобов'язаний складати присягу в залі,  де ми працюємо. Не може бути прецеденту, що така урочиста подія відбудеться за межами вищого законодавчого  органу  держави. Це  буде  ігнорування  Основного Закону держави - Конституції.  Це перше.

     І друге,  основне,  про  що  я   хотіла   сказати.   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Питання,  яке  я хочу порушити  з  цієї  високої  трибуни,  чомусь  забули  наші  вільні незалежні  засоби  масової інформації.  А дехто з нинішніх батьків нашої демократії розігрував цю  карту  на  Михайлівській  площі  7 листопада,  заявляючи,  що  комуністи,  ще  не взявши владу в свої руки,  відправили наших дітей у Югославію.  Ви зрозуміли,  про  що йдеться.

     Я просто  нагадаю,  що  16  липня Верховна Рада схвалила Указ Президента про направлення  миротворчого  контингенту  для  участі України  у  міжнародній,  миротворчій  операції в Косово.  У кінці серпня наші військові  в  складі  120  осіб  (окрема  механізована рота),  4  вертольоти  і  118  одиниць  бойової техніки прибули на американську базу в  Македонії.  Минає  вже  три  місяці  як  наші військові  перебувають на цій базі,  але до виконання своєї місії, практично не приступили. Витрачаються значні кошти нашого бюджету, тому  що  фінансування цієї групи йде за рахунок нашого державного бюджету.

     Представники Міністерства закордонних  справ  і  Міністерства оборони, коли доповідали 16 липня в цьому залі, заявили про те, що всі питання врегульовані.  Нещодавно начальник Генерального  штабу Збройних  Сил  України  Шкідченко,  перебуваючи у штабі НАТО,  вів переговори  з  американцями,  на  жаль,  ніяких   результатів   не отримано.

     Саме тому  фракція  комуністів  згідно  зі  статтею  7 Закону України про участь України  в  міжнародних  миротворчих  операціях вимагає від Верховної Ради більш активного втручання у це питання.

     Згідно з  цією  статтею  ми  маємо право порушити питання про відкликання наших миротворців із Югославії.

     Шановні депутати!  Справді,  це питання непросте.  Ми повинні замислитися,  що  роблять наші військовослужбовці на американській базі?  Не в Югославії (в Косово),  а  зовсім  в  іншій  державі  - Македонії.   Хто   їх  фінансує?  І  якої  мети  домагаються  саме перебуванням там наших військ? (Шум у залі).

     Ще раз повторюю,  фракція комуністів звертається  до  вас  із проханням  знову  порушити  це  питання  у  Верховній Раді.  Прошу вважати  це  як  депутатський  запит,  щоб  відповідь   на   нього прозвучала тут, у залі, щоб ми могли прийняти подальше рішення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Депутат Гуцол від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Пустовойтов.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги! Не треба політизувати наш парламент,  тобто не  потрібно  займатися  якоюсь  оцінкою  Голови Верховної Ради.  У нас є багато інших проблем - бюджет, Податковий кодекс тощо.  І виборці насамперед від нас  цього  чекають.  І  на цьому    мені    здається,   Олександре   Миколайовичу,   потрібно загострювати увагу.

     Стосовно екології скажу:  як вирубувалися Карпати  -  "легені Європи",  -  так і надалі вирубуються.  Тому екологічні проблеми в Україні сьогодні актуальні і дуже серйозні. У нас вони в Криму, на Донбасі, тому в цьому напрямі є що робити. І я вважаю, що сьогодні треба  вирішувати  питання  соціального  захисту  наших  громадян, соціального  захисту знедолених,  інвалідів і людей похилого віку. Тому працювати в цьому напрямі так,  як ми обіцяли своїм виборцям, я вважаю, - одне із головних наших завдань.

     Тепер я  хочу ще раз наголосити на тому,  про що неодноразово просив з цієї високої трибуни:  один раз на  місяць  слухати  уряд стосовно  виконання  депутатських запитів і заяв фракцій.  Адже за кожним депутатським запитом стоїть доля людей,  котрі  звертаються до народного обранця за допомогою.  Проте, коли депутатський запит направляється  до  уряду,  до  Президента,  він  залишається  поза увагою.  А  це,  ще  раз  наголошую,  авторитет народного обранця, авторитет Верховної Ради в  цілому.  Тому  роботи  в  нас  багато. Вважаю,  що  основне  -  це  розв'язувати  ті проблеми,  про які я сказав.

     І я би дуже хотів,  щоб  Президент  Кучма  (я  його  вітаю  з обранням) дотримувався Конституції України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  депутату  Пустовойтову.  За  ним  - депутат Єльяшкевич.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція   комуністів.  Шановні колеги! Сьогодні я звертаюся до вас із таким словом. Ми займаємося парламентською діяльністю, та чомусь у нас, народних депутатів, не викликає занепокоєння,  що в Україні  формується  не  демократичне суспільство,  не  демократична  влада,  а  авторитарнодиктаторська влада.  В Україні назріває те,  за що потім нам буде соромно перед людьми.

     Порушення економічних  прав  людини  в  Україні  переросло  в переслідування громадян за політичні  погляди.  Порушено  принципи рівноправності,  добровільності,  таємності  голосування  під  час виборів.

     Це стало причиною припинення  трансляції  засідань  Верховної Ради,  стало причиною того, що засоби масової інформації виражають тільки одну точку зору.

     Мені хотілося б звернутися до представників  засобів  масової інформації:  невже ви не знаєте історії? Невже не знаєте того, що, коли формується авторитаризм, першим від рук ката падає журналіст?

     Тому я прошу народних депутатів звернути  все-таки  увагу  на те,  що  в  Україні  злісними порушниками закону є насамперед вищі посадові особи.

     Врешті-решт, я знову повторю,  звертаючись до правої  частини залу: та невже ми не знаємо історії? Якщо ми самі порушуємо закон, то самі ж і впадемо від рук ката.  В  історії  таких  фактів  дуже багато.

     Подивіться, що діється. У Криворізькому районі (мені сьогодні подзвонили звідти) іде переслідування голів тих сільських рад,  де виборці проголосували проти Кучми.  Що це робиться?!  Людей,  яких обрано  народом,  викликають  до  держадміністрації  і  примушують писати заяви про звільнення. Примушують голів КСП писати заяви про звільнення, рядових працівників - секретарів партійних організацій Компартії,  як  це сталося в КСП "Красіне" із секретарем партійної організації Пшеничниковим.  Так само починається  великий  тиск  у Кривому Розі.

     Тому я  хочу  звернутися  до правого крила,  до всіх народних депутатів, які стоять на принципах демократизму: давайте не ділити портфелі,  а виступати на захист демократії в Україні,  бо якщо ми цього не зробимо,  то буде лихо  в  Україні.  І  ще  раз  повторю: знайте,  що  в  історії є безліч фактів,  коли ті,  хто порушували законність, самі гинули від рук ката.

     І прошу народних депутатів під час роботи в  округах  зібрати факти,   які   свідчать   про   переслідування,   щоб,  Олександре Миколайовичу,  відразу  по  приїзді  розглянути  це   питання   на засіданні Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Єльяшкевич.  За ним - депутат Омельченко.  І завершуємо.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  голова   Тимчасової   спеціальної   комісії Верховної   Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих  прав громадян  України  під  час  підготовки   і   проведення   виборів Президента  України  (виборчий  округ  182,  Херсонська  область). Уважаемые  коллеги!  Следующая  неделя  -  это  неделя  работы   в избирательных  округах.  Я  обращаюсь  ко всем народным депутатам, особенно мажоритарщикам:  независимо от того, кого вы поддерживали на   президентских   выборах,   разберитесь  со  случаями  прямого преследования людей за их политические убеждения,  за  их  честную работу в избирательных комиссиях.  Я прошу вас не дать возможности разгуляться  по  стране   волне   политического   террора,   волне репрессий. Народные депутаты Украины должны стать на преграде этих негативных процессов.

     Что касается  проблемы  инаугурации,  то  такой  проблемы  не существует.  У  нас  сложилась  традиция,  когда  Президент страны принимает  присягу  на  специальном  заседании  Верховной  Рады  в соответствии   с   Конституцией,   и   это  специальное  заседание проводится в стенах парламента.

     Если Президент страны,  прекрасно понимая,  каким образом  он победил демократию и обявлен победителем, боится, что в Верховной Раде те или иные политические силы не дадут ему  принять  присягу, то я официально заявляю:  "Леонид Данилович! Вы можете не бояться, вам не будут уподобляться.  Не будут уподобляться  вам,  не  будут уподобляться  тем,  кем  вы руководите.  Вы принесите эту присягу, принесите для того,  чтобы соблюдать  нормы  Конституции  и  чтобы нести ответственность перед Украинским народом".

     А обращаясь  к  тем  политическим  силам,  к  тем кандидатам, которые   справедливо   негодуют   по   поводу   недемократичности проведения  выборов,  я  прошу  их  решать  эти вопросы в судебном порядке.  Обращаюсь к  Верховному  Суду  Украины,  к  Председателю Верховного  Суда  Украины и призываю их обеспечить конституционное право граждан Украины,  в том  числе  и  кандидатов  в  Президенты Украины,  на  судебную  защиту.  Необходимо  рассматривать  жалобы кандидатов в Президенты на грубые,  системного характера нарушения Конституции в ходе избирательной кампании.

     Уважаемые коллеги!  Инаугурация  должна  состояться здесь,  в этом зале.  Если она не состоится в этом зале,  это будет означать начало конца парламентаризма,  начало конца попрания уже всех норм Конституции.

     Я обращаюсь  к  сторонникам   Президента   Украины,   которые закрывали  глаза  на  то,  что  происходило во время избирательной кампании: не закрывайте глаза на то, что ваш Президент может стать еще более нелегитимным в том случае, если принятие присяги пройдет не в зале Верховной Рады Украины.

     Обращаюсь к руководству Верховной Рады,  понимая  их  сложное положение  и  понимая  их  ответственность за ситуацию,  в которой находится государство. Когда зазвучали крики (я по-другому не могу это  назвать)  о  роспуске  парламента,  они пошли на соглашение с Президентом,  тем  самым  превысив  свои  полномочия,  тем   самым переступив через Конституцию.

     Прошу вас  поставить  сегодня  этот вопрос на голосование,  а всех депутатов прошу проголосовать,  для того чтобы хоть 30 ноября в Украине восторжествовала Конституция.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Омельченко. За ним - депутат Карпов.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 146, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Миколайовичу! Шановні  колеги  депутати!  Шановні  представники  засобів масової інформації (можливо, ви хоч два рядки дасте у своїх передачах)!

     Під час останньої виборчої  кампанії  по  виборах  Президента України  та й після її завершення Леонід Кучма не раз заявляв,  що він готовий запропонувати Верховній Раді України  взяти  участь  у формуванні коаліційного уряду, який міг би успішно співпрацювати і з главою держави, і з парламентом України.

     Ми знайшли таку ідею на сьогодні цілком слушною. Разом із тим вважаємо,  що  її  реалізація  може  бути ефективною лише за умови наявності відповідної  законодавчої  бази  для  формування  такого уряду.  Це потребує внесення ряду змін до Конституції України, які забезпечили б формування уряду та центральних  органів  виконавчої влади  не  на  підставі  особистої  відданості її керівників главі держави чи належності їх до відповідних  мафіозних  кланів,  а  за принципами     порядності,    професіоналізму,    патріотизму    і відповідальності перед народом України.

     У зв'язку  з  цим  мною  і  Анатолієм  Єрмаком   підготовлені законодавчі  пропозиції щодо внесення змін до Конституції України. Ці  пропозиції  не  є  спробою  здійснити   перерозподіл   владних повноважень між гілками влади (за великим рахунком,  влада в нашій державі одна і народ в Україні один),  а викликані самим життям  і спрямовані  на забезпечення формування в Україні ефективно діючого вищого та центральних органів виконавчої  влади,  стабільності  її діяльності, а також політичної злагоди в державі.

     Вказані пропозиції нами сформульовані у двох варіантах. Одним передбачається  необхідність  надання  згоди  Верховної  Ради   на призначення  на  посади  та звільнення з посад ключових міністрів, другим  цього  не  передбачається,  а  лише  закріплюється   право парламенту висловлювати недовіру членам Кабінету Міністрів, що має наслідком їх відставку,  але не  має  наслідком  відставку  всього складу   Кабінету  Міністрів.  У  цьому  головна  відмінність  цих варіантів.

     На наш погляд,  кожний із запропонованих варіантів може  бути реалізований на законодавчому рівні.  З огляду на висловлене, ми з Анатолієм Єрмаком вважаємо за доцільне  звернутися  до  Президента України  з  пропозицією  і  проханням  скористатися  наданим  йому Конституцією (статті 93, 154) правом і внести на розгляд Верховної Ради  України один із запропонованих нами законопроектів про зміни до Конституції.  Ми переконані, що Верховна Рада України підтримає цю законодавчу ініціативу.

     Згідно з   Конституцією  законопроекти,  внесені  Президентом України,  можуть бути визначені як невідкладні й позачергові, і ми тоді  побачимо,  чого  варте  слово  новообраного Президента нашої держави. У свою чергу, ми з Анатолієм Єрмаком зберемо 150 підписів у  Верховній  Раді України і запропонуємо це питання для включення до порядку денного і розгляду.

     І на завершення.  Шановні колеги!  Питання прийняття  присяги Президентом України тут,  у Верховній Раді, чи в іншому місці - це питання  більше,  ніж  юридичне.  Це   питання   нашого   з   вами майбутнього.   І   тому  давайте  ми  самі  не  будемо  порушувати Конституцію України.  Хай новообраний Президент приходить  сюди  і перед  народом  України,  перед  представниками  всього  народу  - народними депутатами  приймає  присягу  на  вірність  Українському народові.

     Як він  буде  її виконувати - покаже життя,  але ця процедура повинна відбутися в цьому сесійному залі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Карпов, НДП. І завершуємо.

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги! Спостерігаючи те, що відбувається, я чомусь згадав фразу з одного фільму:  "Шестой месяц у  купца  Калашникова идет свадьба".

     Вибори закінчилися.  Боротьба,  як  було  зазначено  в  одній заяві,  продовжується,  і конфронтаційні настрої,  які  панують  у цьому залі,  призводять тільки до посилення цієї конфронтації.  Це замість того, щоб робити кроки в напрямі співпраці.

     Хочу вас поінформувати,  що  Голова  Верховної  Ради  і  його заступники (сподіваюся,  про це вони й самі скажуть) на зустрічі з Президентом не давали згоди на той варіант,  який  запропонований. Вони  внесли  це  як  пропозицію  для  обговорення  на  засіданнях Погоджувальної ради фракцій, які відбувалися двічі.

     Які резони були наведені,  бо про них чомусь  не  йдеться,  а емоційно розповідається про кінець парламентаризму.  Який кінець і чий кінець мають на увазі,  мені важко сказати.  Які  резони  були названі?

     Резон законодавчо-нормативний: проблема законодавчо не унормована.  І ті,  хто виступав  і  казав інше,  чудово знають, що це справді так, проблема не унормована ні в Конституції, ні в Регламенті.

     Більше того,  учора на засіданні Погоджувальної ради  фракцій ставилося  (не  мною)  запитання:  а  якщо  виникнуть обставина чи ситуація,  коли Верховній Раді доведеться проводити засідання не в цьому  залі,  то  де  вона  буде приймати рішення про проведення в іншому місці легітимного засідання?  (Шум у  залі).  Так  вибачте, тоді  те  засідання  не буде легітимне відповідно до Конституції і ваших резонів.

     Питання друге,  технічне, яке одночасно є політичним. Цей зал заповнений.  Інших  місць  тут  45,  45  і  200,  тобто  290.  Для запрошених - 290 місць.  Запрошені президенти 15 держав плюс по 20 чоловік із кожним, плюс дипломатичний корпус та інші. Якби це була проблема технічна і тільки цього залу стосувалася, то було б одне. А  з  погляду  міждержавних  відносин це проблема політична,  і це треба розуміти.

     Аргументів проти того,  що  було  сказано  Головою  Верховної Ради,  я не чув ні вчора на засіданні Погоджувальної ради фракцій, ні сьогодні.  Панують і  вирують  емоції,  що  ніколи  не  сприяло нормальній   співпраці,   а   призводило   тільки   до   посилення конфронтації і погіршення ситуації.  Тому  я  пропоную  підтримати пропозицію   Голови  та  заступників  Голови  Верховної  Ради  про прийняття  пропозиції  про  проведення   інавгурації   (до   речі, інавгурація   починається   з  прийняття  присяги,  і  президентів запрошують на інавгурацію з елементом прийняття  присяги)  у  залі Палацу  "Україна" і не робити непотрібної "свайби" там,  вибачаюся на слові,  як каже Олександр Миколайович,  де  не  треба  з  цього приводу гуляти, бо то місце пусте.

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!  Я  прошу  заспокоїтися. Питання, як кажуть, ясне, мов Божий день. Усі представники фракцій висловили  свої  думки,  свої бачення.  Але я хотів би,  щоб ніхто нікого не  звинувачував,  тому  що  ніякого  погодження  процедури проведення інавгурації ні з боку Голови Верховної Ради,  ні з боку його заступників  не  було.  У  нас  відбулася  зустріч,  де  були висловлені  пропозиції.  Після  цього  ми  провели  два  засідання Погоджувальної ради фракцій - позавчора і вчора.

     Позавчора від імені керівництва Верховної Ради я поінформував про  ту  зустріч  і  розмову  з  приводу процедури,  яка визначена Конституцією і  законом.  Ми  вислухали  думки  всіх  без  винятку керівників фракцій. Але, я ще раз нагадую, погодження як такого не було.  Це  була  пропозиція.  Учора  Погоджувальна  рада  ще   раз зібралася,  і ми розглянули це питання. Кожний представник фракції висловив свою думку.

     Я хотів  би,  щоб  усі  присутні  депутати   заслухали   лист Президента з цього питання на ім'я Голови Верховної Ради.

     "Голові Верховної Ради Ткаченку О.М.

     Шановний Олександре   Миколайовичу!   Відповідно   до   нашої домовленості прошу вас передбачити проведення урочистого засідання Верховної  Ради  України для складення Президентом України присяги народові  30  листопада  поточного  року,  що  має   відбутися   в Національному палаці "Україна".

     Згідно зі   сталою   міжнародною   практикою,  крім  народних депутатів,  членів  уряду  та   керівників   центральних   органів виконавчої  влади,  в заході беруть участь голови іноземних держав та  урядів,  керівники  місцевих  органів  самоврядування,  голови облдержадміністрацій,  мери  міст,  представники  творчих  спілок, наукових та громадських організацій, політичних партій, релігійних конфесій, дипломатичного корпусу тощо.

     На мою   думку,   таке  широке  представництво  на  урочистій церемонії  складення   присяги   Президентом   України   сприятиме консолідації  всіх  верств суспільства,  стане прикладом співпраці гілок влади  та  взірцем  розвитку  демократичних  засад  у  нашій державі.

     Принагідно передаю погоджений план проведення заходів".

     І додається план погоджених заходів, над яким працював апарат Верховної Ради,  тому що урочисте  засідання  Верховної  Ради  для проведення   інавгурації   -   це   справа  Верховної  Ради,  але, безперечно,  ми  враховуємо  пропозиції  і   думки   Адміністрації Президента.

     Тому, шановні  друзі,  нам  не треба політизувати це питання, звинувачувати один одного.  Кожний керівник фракції,  як і  кожний депутат,  має свою особисту думку. І ті, хто виступає за те, щоб у залі Верховної Ради проводити засідання,  абсолютно праві,  і  ті, хто виступає за те, щоб проводити в Палаці "Україна", теж праві. Я маю на увазі, що ми знаємо приклади з історії, де може проводитися інавгурація.

     Коли наші  найближчі  сусіди проводили інавгурацію Президента Росії в Палаці з'їздів,  то було їхнє  внутрішнє  питання.  І  ми, безперечно,  в це не втручалися,  але наша делегація туди їздила і мала,  мабуть,  достойне  місце.  Ми  ж  не  можемо  тут  посадити президентів: один президент - попереду, а три президенти - ззаду.

     Ми знаємо,   що  за  кожним  президентом  ще  є  представники відповідних  служб.  Ми   прорахували   можливості   цього   залу, подивилися,  хто  запрошений.  Запрошено президентів із 16 держав. Тому, шановні друзі, не треба сперечатися.

     Є два проекти постанови.  Один проект вніс  народний  депутат Зварич,  другий  внесений  групою  депутатів  (Танасов,  Марамзін, Снігач, Аннєнков і Чернічко).

     У проекті народного депутата Зварича все  правильно  сказано, але  чітко не визначено місце приведення Президента до присяги.  У проекті,  який  подається   групою   народних   депутатів,   чітко вказується місце проведення - зал Верховної Ради України.  Тому не будемо сперечатися,  я поставлю на голосування,  а ви, будь ласка, визнайтеся (Шум у залі). Не шуміть, будь ласка.

     Я просив  би  включити до порядку денного питання про розгляд проекту Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України.

     Голосуємо про включення до порядку денного даного питання.

     "За" - 283.

     Включити до порядку денного.

     У порядку надходження проект  постанови,  який  вніс  депутат Зварич. Зачитати? Проект у вас на руках.

     Слово депутату Зваричу. Будь ласка.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Я просив би більше хвилини, бо треба обгрунтувати цей проект постанови.

     Олександр Миколайович  правий,  коли  каже,   що   не   треба політизувати це питання.  На мій погляд,  питання про те,  де саме проводити  урочисте  засідання  Верховної  Ради  України,   не   є політичним.  Суть питання в чомусь іншому: хто ухвалює рішення про проведення урочистого засідання  Верховної  Ради  України,  чи  ми будемо йти на повідку в Президента, коли він пише Голові Верховної Ради України,  що урочисте засідання Верховної Ради України (тепер я  вже  цитую  з  листа  Президента  Голові  Верховної  Ради) "має відбутися в Палаці  культури  "Україна".  Тобто  Президент  просто гвалтує наш парламент, і цього не можна допустити.

     Проект постанови,  який  я пропоную,  фактично є компромісним варіантом,  хоча  вважаю,  що  його  можна  поєднати  з   проектом постанови,  запропонованим  іншими  народними депутатами - членами фракції комуністів,  і в пункті  1  записати:  "Провести  урочисте засідання...  в  сесійному залі Верховної Ради України".  Це можна зробити.  Хоча якщо залишити цей проект у такій формі,  в якій він зараз  є,  то  ми  фактично даємо можливість Голові Верховної Ради визначити, де це урочисте засідання має відбутися.

     Звертаю вашу увагу на те, що статтею 104 Конституції чітко визначено, що це має бути урочисте засідання Верховної Ради України.  І крім того, що ніде не визначено - ані в Конституції,  ані  в  Регламенті  Верховної  Ради,  -  де має бути проведене урочисте засідання. Усе ж таки це має бути наше рішення, це  має  бути  рішення  Верховної Ради України,  тому що це є наше засідання.  І ми повинні запрошувати на це засідання представників інших держав,  а не Президент,  який ще не вступив на свій пост як Президент.

     Хочу також звернути увагу народних депутатів  України  і,  до речі,  Голови Верховної Ради України на те, що вже було прийнято в першому читанні Закон України  про  Президента,  де  ця  процедура чітко   регламентується.  І  там  за  нашим  рішенням  дуже  чітко визначено,  що інавгурація Президента має відбуватися в  сесійному залі Верховної Ради України.

     Тому я висуваю цей проект постанови,  хоча і вважаю,  що його можна поєднати з проектом постанови,  внесеним  комуністами.  Якщо буде така воля Верховної Ради України, я не проти.

     Але найголовніше  і  найпринциповіше,  щоб  ми  не  дозволили гвалтувати  парламент  і  все  ж  таки  залишили  за  собою  право визначати,   де   наші   засідання,  хай  навіть  урочисті,  мають відбуватися.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Ставлю на голосування проект Постанови про урочисте засідання Верховної Ради України,  внесений народним депутатом Зваричем, за основу.

     "За" - 144.

     Не прийнято.

     Ставлю на голосування за основу  проект  постанови,  внесений групою народних депутатів.

     "За" - 257.

     Рішення прийнято.

     Які є доповнення?  Шановні колеги!  Оті пункти,  які пропонує депутат Зварич - перший, другий і третій, - я думаю, їх можна було б додати до цього. Не заперечуєте? Другий і третій пункти.

     Ставлю на голосування:  доповнити проект, який ми прийняли за основу, другим і третім пунктами. Голосуємо другий і третій пункт.

     "За" - 273.

     Прийнято.

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановні народні депутати! Я пропоную таку назву постанови:  "Про  проведення  урочистого  засідання Верховної Ради України для приведення до присяги Президента України".  Так це має звучати за Конституцією.

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  цю  пропозицію  щодо  назви проекту постанови. Назва мудра.

     "За" - 284.

     Прийнято.

     Ставлю на голосування проект постанови в цілому з поправками, внесеними депутатами Зваричем і Асадчевим.

     "За" - 285.

     Постанова прийнята.

     ------------

     Шановні колеги!  Виступав депутат Чікал, звинувачуючи мене як Голову Верховної Ради,  що я завдав йому образи.  Думаю,  що Чікал правий. Але правота його, мабуть, виходить лише з його поглядів, а не з тих поглядів, про які я вчора вів мову в цьому залі.

     Якщо Чікал (я не хотів би в цьому залі зводити рахунки)  веде мову про честь, гідність і достоїнство, то не вам, товаришу Чікал, мене навчати.  Ви свою честь і гідність показали в 1991 році й  по сьогоднішній день показуєте. Де ви навчалися, при якій владі, кого підтримували і кого підтримуєте сьогодні?  Тому звинувачувати мене в цьому вам майже непристойно.

     Щодо нагород,  то ви їх заслужили, я заслужив, і ми за це, як кажуть,  вдячні тим, хто нас нагороджував. Але я ношу їх на свята. Мене нагороджували при радянській владі, я на радянські свята їх і надіваю.  А ви, мабуть, стидаєтеся надівати їх на радянські свята, хоч заслужили їх у ті часи.

     І останнє - стосовно зради.  Я не рекомендував би вам вживати це слово щодо мене.  Воно абсолютно стопроцентно  стосується  лише вас.

     Шановні колеги, іще такі оголошення.

     Новик Анатолій  Матвійович,  Шпак Олександр Григорович вийшли зі складу депутатської фракції Селянської партії України і ввійшли до складу депутатської фракції "Трудова партія України".

     Народний депутат  Арабаджи  вийшов  з  "Громади" і вступив до фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).

     Із чим ми їх і поздоровляємо.

     От тут варто поміркувати,  де зрада, а де щось інше. До речі, нам  треба  подумати,  і  як  вони  були обрані депутатами:  чи по мажоритарному округу,  чи за списками,  під  яким  прапором  ішли. Новик  ішов від виборчого блоку СПУ та СелПУ,  за списком.  Гадаю, тут нам треба подумати.

     ------------

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону  України  про  ставки  акцизного  збору та ввізного мита на тютюнові   вироби.   Це   друге   читання.   Нам   потрібно   лише проголосувати.

     Шановні колеги!   Пропозиції,  які  вносилися,  враховані.  Я просив би підтримати і прийняти проект у другому читанні.

     Ставлю на голосування.

     "За" - 135.

     Депутат Сокерчак є?  Будь ласка,  слово  депутату  Сокерчаку. Вячеславе Михайловичу, ідіть на трибуну.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Учора, це було друге читання цього законопроекту,  ми  обговорили  проблему, яка  виникла при прийнятті його в першому читанні.  Справа в тому, що наш комітет одностайно прийняв рішення залишити єдину фіксовану ставку  10  гривень  для  сигарет  з  фільтром і без фільтра.  Три народних депутати - Віктор Пинзеник,  Валерій  Альошин  і  Ярослав Федорин  -  запропонували  інші  ставки  для  сигарет без фільтра: Пинзеник запропонував 5 гривень, Альошин - 7 гривень і Федорин - 6 гривень.  Саме на цьому ми вчора і не зійшлися. Через те, що ми не прийняли ніякого рішення, голосування перенесене на сьогодні.

     Я ще раз звертаю увагу депутатів на те,  що наш комітет давав грунтовне пояснення, чому ми зупинилися саме на ставці 10 гривень. Це погоджено з об'єднанням "Укртютюнпром".  Це  підтверджено  й  у вчорашньому    виступі   заступника   міністра   фінансів   Василя Васильовича  Регурецького,  який  визнав,  що  за   такої   ставки акцизного збору є, нарешті, перспектива забезпечення надходжень до Державного бюджету 2000  року.  Ось  на  цьому  грунтувалося  наше рішення.

     Визначатися має  Верховна  Рада України.  Але треба,  шановні колеги,  обов'язково прийняти рішення, бо якщо не приймемо жодного рішення,  залишиться  стара  норма,  тобто  2,5  євро  за 1 тисячу сигарет.  Це досить висока ставка акцизного збору. Під час першого читання  ми  з  вами  домовилися,  що  переводимо цю ставку в нашу грошову одиницю.  10 гривень - це майже на  2  гривні  нижче,  ніж сьогодні  сплачують  наші  виробники  за сигарети з фільтром і без фільтра. Саме тому, шановні колеги, нам обов'язково треба прийняти рішення. Я прошу всіх свідомо проголосувати за це.

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. Будь ласка, з місця.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Фракція Народного руху України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Зараз  у  цьому  залі  діється  велика  біда  для нашої тютюнової  промисловості.  Ви  знаєте,  що  близько  50  відсотків сигарет,  що  споживаються в Україні,  - це сигарети безфільтрової групи.  І якщо не буде диференціації, то вся ця безфільтрова група віддається   контрабандистам.  Вони  буквально  за  лічені  місяці повністю заволодіють цим ринком,  і дрібні фабрики в Україні,  які виробляють    сигарети    безфільтрової    групи,   використовуючи український  тютюн,  завтра   припинять   існування.   Тут   діють представники    оцих    контрабандистів,    які   захищають   оцей контрабандний ринок.

     Я ще раз звертаюся до вас,  народні депутати:  лише  зниження акцизу   на   сигарети   без  фільтра  може  стовідсотково  спасти українські тютюнові фабрики і українське село, де вирощують тютюн, який використовують ці фабрики.

     Ще раз прошу поставити на голосування пропозицію Альошина про зниження ставки акцизу на сигарети без фільтра до 7 гривень.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Він правий.  Слово надається депутату Пинзенику. Будь ласка.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область). Шановні народні депутати! Вчора наводилися два аргументи проти диференціації ставок.

     Аргумент перший - це призведе до втрат доходів бюджету.  А що бюджет  отримає  при такому спаді виробництва цигарок без фільтра? Нагадаю,  за 9 місяців виробництво  впало  на  8  мільярдів  штук. Втрата доходів по акцизу і ПДВ становить 150 мільйонів гривень.

     Другий аргумент,   який  учора  наводили,  -  треба  боротися адміністративними  методами  проти  контрабанди.  Але  тоді  я  не розумію,  для чого ми взагалі приймаємо закон,  яким ставки акцизу на цигарки з фільтром знижуються на 4 копійки?  Якщо 4 копійки  не роблять погоди, то взагалі давайте не приймати закон.

     Моя пропозиція  -  відправити  законопроект на повторне друге читання для того, щоб погодити позиції комітетів.

     ГОЛОВА. Слово депутату Сокерчаку - і ставлю на голосування. Я прошу, не треба збуджувати зал.

     Будь ласка.

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні  колеги!  Коли  наш комітет пропонував залишити єдину ставку  10  гривень,  ми  розглядали  пропозиції  і Пинзеника,  і Федорина, і Альошина. Ми ж говорили про те, що в нас буквально у вчорашньому порядку денному було питання про  боротьбу з  контрабандою.  Неможливо сьогодні розв'язувати питання тільки в один такий спосіб.  Навіть і  ставка,  яку  пропонує  Альошин,  не усуває цієї проблеми,  тому що у вартості сигарет, які потрапляють до нас контрабандним шляхом,  не враховуються ні ввізне  мито,  ні ПДВ, ні акциз. Ви це чудово розумієте.

     Але ми  говорили,  що в 1996 році,  коли Верховною Радою було уніфіковано ставку,  тенденція була  вибрана  правильна.  Протягом трьох  років  ми  вийшли  на  це,  про  що  говорив учора і голова комітету Альошин.

     Олександре Миколайовичу, оскільки всі три автори поправок, як кажуть,   сходяться  на  ставці  7  гривень,  то,  врешті-решт,  я запропонував би застосувати цей захід на півроку.  Чому?  Тому що, коли   ми  приймемо  рішення  про  боротьбу  з  контрабандою,  щоб розкрутити цей закон,  треба хоча б тричотири місяці.  І єдине, на чому можна було б, як кажуть, піти на компроміс, - запровадити цей захід до 1 липня 2000 року.  На більше просто не можна йти,  бо ми втратимо  те,  що Верховна Рада завойовувала протягом трьох років. Ми зробили нормальне стабільне законодавство.

     ГОЛОВА. Спасибі. Зрозуміло. Із вашою пропозицією погоджуються і  Пинзеник,  і  Федорин  -  усі  погоджуються.  Тому  я просив би підтримати  цю  останню  пропозицію,  яку  вніс  народний  депутат Сокерчак - до 1 липня. І 7 гривень, так?

     Будь ласка. Голосуємо.

     "За" - 197.

     Голосуємо. Будь   ласка,  запросіть  до  залу  зелених,  НДП. Голосуйте, підтримайте бюджет.

     "За" - 205.

     У Манчуленка не  спрацювала  картка.  Кучеренко,  Лавринович, проголосуйте,   будь   ласка.   Інтерв'ю  будемо  давати  пізніше. Голосуємо за пропозицію,  яку вніс Сокерчак і з якою погодилися  і Пинзеник, і Федорин.

     "За" - 229.

     Спасибі.

     У цілому  голосуємо  в такому ж темпі.  Іване Олександровичу, вийміть руку з кишені.

     "За" - 226.

     Спасибі. Прийнято.

     -----------

     Розглядається Закон України про Кабінет Міністрів  України  з пропозиціями  Президента.  Доповідає  перший  віце-прем'єр-міністр Кінах Анатолій Кирилович. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.,  перший  віце-прем'єр-міністр  України  (виборчий округ    128,    Миколаївська    область).   Шановний   Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! На жаль, я змушений почати свій виступ з констатації того факту, що Комітет з питань правової реформи запропонував Верховній  Раді  відхилити  всі  без  винятку пропозиції  Президента  України  до  Закону  України  про  Кабінет Міністрів України, прийнятого 6 жовтня цього року.

     Нещодавно в цьому  залі  я  доповідав  вам,  шановні  народні депутати,  основні  тези  пропозицій  Президента  України до цього закону,  які майже повністю збігаються з  пропозиціями,  внесеними сьогодні на розгляд Верховної Ради України.

     Слід однак   зазначити,   що  Президент  України  зняв  деякі зауваження і,  зокрема,  не заперечує проти такої форми  взаємодії Верховної  Ради  з Кабінетом Міністрів,  як проведення днів уряду. Крім цього,  глава держави більше не наполягає на  консолідації  в одній  статті норм закону,  які визначають механізм підзвітності і підконтрольності Кабінету Міністрів Верховній Раді.

     Шановні народні депутати!  Як цього  і  вимагає  Конституція, пропозиції  Президента  України  до  Закону  про Кабінет Міністрів України є вмотивованими і обгрунтованими.  Зважаючи  на  виняткове значення Закону України про Кабінет Міністрів України з погляду не лише належного правового  врегулювання  діяльності  вищого  органу виконавчої  влади,  а й забезпечення злагодженої роботи всіх гілок влади в Україні,  звертаюся до вас,  шановні народні  депутати,  з проханням   зважено   підійти   до  вирішення  питань,  зумовлених ситуацією, що склалася.

     У зв'язку  з  цим  хотів  би  запропонувати  повернутися   до пропозиції,   висловленої  мною  6  жовтня  цього  року,  а  саме: об'єднати зусилля народних депутатів, представників від Президента України  та  Кабінету  Міністрів  з  метою  підготовки узгодженого тексту Закону України про Кабінет Міністрів України. Сподіваюся на вашу підтримку.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Тут питань немає.

     Депутат Коліушко. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  Шановні представники уряду! Для економії часу я не буду вдаватися до розгорнутих коментарів пропозицій Президента. Це вже робилося не раз.  Хочу лише пояснити, чому Комітет з питань правової  реформи,  як  уже  сказав  Анатолій  Кирилович,  прийняв рішення відхилити всі пропозиції Президента, навіть не обговорюючи їх постатейно.

     Справа в тому,  що,  як я повідомляв на попередньому розгляді цього закону, у лютому-березні цього року відбулися досить тривалі переговори  щодо  узгодження  тексту  закону.  Було узгоджено дуже багато положень, за винятком чотирьох пунктів. І саме ця кількість

-  чотири  пункти - називалася не тільки мною,  а й представниками Кабінету Міністрів, представниками Адміністрації Президента.

     Виходячи з цього,  минулого разу ми прийняли  закон  у  новій редакції,  але після того 30 жовтня отримали пропозиції Президента на 18 сторінках.  Пропозиції складаються з 19 пунктів. Серед них є шість абсолютно нових пропозицій, які до того Президент не вносив. У цих пропозиціях є щонайменше чотири  пункти,  у  разі  схвалення яких ми порушимо Конституцію.  Наприклад,  тут стверджується, що в Конституції України поняття "функція" та "повноваження" вживаються як тотожні.

     Я не  знаю,  чи взяв би хтось на себе сміливість стверджувати це,  але,  принаймні з точки зору і теорії права,  і  застосування існуючого права,  це звучить просто дивно, тому що це абсолютно не тотожні поняття.  І недаремно стосовно  Президента  в  статті  106 фігурує  поняття  "повноваження",  а  стосовно  уряду в статті 116 фігурує поняття "функції" і так далі.

     Президент змушує нас визнати в цьому  законі  неконституційну практику  призначення  заступників  міністрів Президентом України, хоча в інших пунктах він наголошує на тому,  що Президент не  може здійснювати повноваження,  не визначені в Конституції.  Так чому ж тут вірити?  За Конституцією Президент не наділений повноваженнями призначати  заступників  міністрів,  і це неможливо втиснути сюди, навіть за допомогою того словоблуддя,  коли заступників  міністрів намагалися  називати "керівниками",  мовляв,  вони також керівники міністерств.  Але слово  "керівники"  за  Конституцією  стосується інших центральних органів, а не міністерств.

     Від нас вимагають, щоб ми погодилися з тим, щоб акти Кабінету Міністрів були непідсудні судам  загальної  юрисдикції,  що  прямо суперечить Конституції і рішенням Конституційного Суду.

     І четверта норма,  яка відверто суперечить Конституції, - про введення посади міністра Кабінету Міністрів  зі  статусом  п'ятого віцепрем'єр-міністра  навіть  з  двома додатковими повноваженнями, які не мають інші віцепрем'єр-міністри.

     А вершиною творчості в цьому питанні може служити така цитата до  статті  21  закону,  де  йдеться  про право Кабінету Міністрів надавати гарантії  на  кредити,  які  беруть  уряд  і  державні  й недержавні підприємства в Україні:  "Слід звернути увагу на те, що цим же пунктом закону встановлено  достатньо  ефективний  механізм контролю  та обмеження діяльності Кабінету Міністрів України у цій сфері.  Передбачено,  що  Кабінет  Міністрів  України  може   бути гарантом кредитів лише у межах,  визначених законом".  І через два абзаци він пропонує  вилучити  не  тільки  слова  "для  здійснення державних програм", а ще й слова "у визначених законом межах". Це, як-то кажуть, коментарям уже не підлягає.

     Ці зауваження були сприйняті в комітеті як свідчення того, що Президент ні за яких обставин не збирається підписувати цей закон. Тому було прийняте рішення рекомендувати Верховній  Раді  подолати вето.

     І хочу  додати  ще  одне  від  себе  особисто.  Готуючись  до сьогоднішнього  розгляду  цього   питання,   я   мав   розмови   з представниками тих фракцій,  які не беруть участі в подоланні вето на цей закон.  Ці депутати звернулися з таким проханням: якщо вето не  буде подолане,  то все-таки не знімати цей закон із подальшого розгляду,  а прийняти його в новій  редакції,  врахувавши  те,  що можна врахувати. Вони сподіваються, що, можливо, відбудеться зміна керівництва уряду,  нове керівництво  уряду  захоче  працювати  за традиціями цивілізованих європейських держав, і цей закон усе-таки набуде чинності.

     Детально проаналізувавши  поправки   Президента,   я   дійшов висновку, що можна врахувати поправки 6, 9 і 12 до статей 17, 26 і 39.  Це нові поправки,  вони  не  порушують  концептуального  тіла закону і поліпшують стилістику викладу цих норм.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні   колеги!  Профільний  комітет  відхилив  всі поправки, які були внесені до другого читання, але поправки 6, 9 і 12,  про які веде мову депутат Коліушко, я просив би розглянути і, прийнявши закон у новій редакції, відправити його на підписання.

     Отже, поправка 6.

     КОЛІУШКО І.Б. До статті 17.

     ГОЛОВА. Поправка до статті 17,  так. Є запитання? Підтримаємо в редакції, яку пропонує профільний комітет.

     КОЛІУШКО І.Б.  Тут  ідеться про те,  що Прем'єр-міністр після висловлення уряду вотуму недовіри з боку Верховної Ради  направляє заяву   про   відставку   Кабінету   Міністрів,   яка  приймається Президентом України.

     Президент пропонує   вилучити   фразу:    "яка    приймається Президентом  України"  і  доповнити  цю  статтю  окремою частиною: "Прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України".

     Це не  змінює  правового регулювання,  з цією поправкою можна погодитись.

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю   поправку   в   редакції Президента, з якою погоджується профільний комітет.

     КОЛІУШКО І.Б. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 220.

     Голосуємо.

     "За" - 258.

     Прийнято.

     Поправка 9.

     КОЛІУШКО І.Б.  Поправка  9  стосується статті 26 (сторінка 11 порівняльної  таблиці).  Пропонується  інша  редакція  відповідної частини статті 26. У правовому регулюванні нічого не змінюється.

     ГОЛОВА. Підтримаємо. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 257.

     І поправка 12. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б. Поправка 12 стосується статті 39. Це стаття про День  уряду  як  форму  інформування  Верховної  Ради  про  роботу Кабінету Міністрів України.

     Президент пропонує  доповнити  цю  статтю  останньою частиною такого змісту:  "Верховна Рада України бере до відома  інформацію, надану під час Дня уряду, і використовує її у своїй роботі".

     Ми, ясна  річ,  беремо  її до відома і використовуємо у своїй роботі.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 242.

     Голосуємо в цілому в новій редакції з поправками 6,  9 і  12, щодо яких ми прийняли рішення.

     "За" - 252.

     Спасибі.

     Направляємо Президенту на підпис нову редакцію закону.

     -----------

     Розглядається проект   Закону   про   органи  самоорганізації населення. Доповідає Бондаренко Володимир Дмитрович.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ 212,  м.Київ). Фракція "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги!  Проект, який сьогодні внесено на  ваш розгляд,  пройшов досить тривалий і складний шлях до цього залу.  За  нашою   ініціативою   він   змінювався   після   певних доопрацювань  і  роботи  з  депутатськими групами,  які ініціювали розгляд подібного проекту.  Це вже третій документ, який увібрав у себе  все  краще,  що  було  у згаданих проектах,  та рекомендації науковців, а також Асоціації голів міст і сіл України.

     Конституція України регламентує утворення таких  органів.  Це передбачено  частиною  шостою  статті 140 Конституції України,  де визначається,  що сільські,  селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові,  вуличні,  квартальні та інші органи самоорганізації населення і  наділяти  їх  частиною власної компетенції, фінансів, майна.

     Це конституційне  положення  потребує законодавчої розробки і прийняття   відповідного   Закону   про   органи   самоорганізації населення.  Потребує  цього і саме життя,  адже сьогодні в Україні понад 28 тисяч сіл,  9 тисяч із яких  мають  менше  50  мешканців. Водночас   ми   маємо   такі  величезні  міста,  як  Київ,  Львів, Дніпропетровськ та інші.  А повноваження рад  і  одних,  і  других фактично  однакові,  тобто  повноваження  Київської міської ради і сільської ради,  де менш як 50 мешканців,  однакові.  Чи  може  та сільська  рада з 50 мешканцями,  яка не утворює навіть виконавчого комітету,  виконати всі ці повноваження? А як ви знаєте, в законах України,  і  перш  за  все  в  Законі  про місцеве самоврядування, виписано 96 повноважень рад.

     Виникає потреба йти у  двох  напрямах.  Перший  -розосередити владні  повноваження  рад  великих  міст  і  опустити їх ближче до населення. І другий - дати можливість мешканцям маленьких місцевих пунктів  виконувати  не  тільки певні повноваження у складі ради в цілому, а й певні повноваження певних територій.

     Якщо рада включає в себе  декілька  сіл,  селищ  і  міст,  то окремі з них можуть виконувати такі повноваження.

     Проект, який  подано  сьогодні,  структурно складається із 43 статей,  об'єднаних у сім розділів.  Дуже важливий розділ IV - про власні  та  делеговані повноваження,  шляхи набуття та позбавлення повноважень органів самоорганізації населення.

     Мета проекту  -   законодавчо   закріпити   статус,   порядок утворення   та   організацію  діяльності  органів  самоорганізації населення.

     У проекті визначено,  що орган самоорганізації населення - це виборний орган частини територіальної громади, тобто якась частина територіальної громади може обрати власний орган  самоорганізації, а  потім  рада  делегує йому певні повноваження,  і цей орган буде функціонувати.

     У проекті  закону  передбачено,  що   орган   самоорганізації населення    обирається    загальними    зборами    громадян,    і регламентовано,  як проводити ці збори,  хто надає  дозвіл  на  їх проведення і хто фактично реєструє рішення цих зборів.

     Наділивши орган  самоорганізації  населення  частиною власних повноважень,  рада може таким чином створити умови для організації його діяльності.

     Проект передбачає  подвійну природу утворення цих органів.  З одного боку, вони обираються зборами громадян за місцем проживання або  конференцією  представників,  з другого - дозвіл на утворення такого органу на підставі ініціативи  жителів  надає  рада.  Тобто громадяни  не  можуть просто зібратися і створити якийсь орган без рішення ради, яка надає такий дозвіл.

     Рада визначає також і всі владні,  господарські та  фінансові повноваження цього органу.

     Органи самоорганізації      населення      утворюються     за територіальним принципом.  Не можна створити орган самоорганізації населення  в  трудовому  колективі,  а тільки на певній території, тому що в трудовому  колективі  можуть  бути  працівники  з  інших територій,  навіть  тих,  які  знаходяться поза межами компетенції даної  ради,  яка  надаватиме  цей   дозвіл.   Тобто   базовим   є територіальний  принцип утворення.  І такий орган обирається всіма мешканцями,  які живуть на частині цієї території  і  мають  право голосувати.

     Разом із   тим   орган   самоорганізації   населення  діє  за територіальнофункціональним принципом, тобто, охоплюючи лише певну територію,  він  виконує тільки певні функції - ті,  які визначені статутом та положенням про цей орган і які делеговані радою.

     Рада може дозволяти утворення на тій самій території  кількох органів    самоорганізації   населення,   наділивши   їх   різними повноваженнями.

     Утворення органів     самоорганізації     населення      може передбачатися  також  статутом територіальної громади або рішенням місцевого референдуму (у випадку,  коли  такі  органи  утворюються одночасно   з  об'єднанням  декількох  територіальних  громад,  це вирішується місцевим референдумом).

     Як уже  зазначалося,  делегованим   повноваженням   місцевого самоврядування орган самоорганізації населення може бути наділений та позбавлений сільською,  селищною і міською або районною в місті радою.  І  наділення,  і позбавлення здійснює рада.  Обсяг кожного такого повноваження не може перевищувати обсяг  повноважень  самої ради,  тобто рада може поділитися лише частиною своїх повноважень. А перевищувати  власну  компетенцію  вона  не  може,  і  це  також передбачено проектом.

     У проекті  дано перелік повноважень,  які не можна передавати органам самоорганізації населення.  У розділі IV є три підрозділи, де прямо сказано,  які повноваження є власною компетенцією органів самоорганізації, які можуть бути делеговані радою і які заборонено делегувати.  Це  ті  повноваження,  які  передаються  від  органів державної влади.  Їх не можна делегувати  органам  самоорганізації населення, вони повинні залишитися в компетенції рад.

     У проекті передбачається,  що орган самоорганізації населення діє згідно зі  статутом,  який  приймається  та  може  змінюватися зборами  громадян.  У  статті визначаються чисельність,  структура цього органу,  права та обов'язки членів, голови, секретаря органу самоорганізації   населення,   порядок   скликання  та  проведення засідань,  розгляду  пропозицій   та   інші   питання,   визначені загальними зборами.

     Крім того,  у  проекті  передбачається,  що  рада зобов'язана затвердити положення  про  орган  самоорганізації  населення  (без такого  положення такий орган функціонувати не може).  У разі якщо рада делегує цьому органу частину своїх повноважень,  вона виділяє йому  кошти  з  місцевого  бюджету,  передає  об'єкти  комунальної власності   або   надає   дозвіл   на   здійснення   неприбуткової господарської    діяльності.    Таким    чином,   усі   владні   й фінансово-економічні повноваження органу самоорганізації населення визначаються радою згідно з законами.  Рада може затвердити типові положення про  органи  самоорганізації  населення  з  характерними функціями.

     Територія органу самоорганізації населення також визначається радою і може становити частину населеного пункту або  навіть  весь населений  пункт  (у  тому  випадку,  коли  до складу ради входить декілька населених пунктів).  Разом із тим  орган  самоорганізації населення  не  може охоплювати всю територію ради,  бо це фактично функція ради, і тоді це втрачає сенс.

     У проекті зазначається,  що право обирати та бути обраними до органів  самоорганізації  населення  є невід'ємним правом громадян України,  які мають виборчі права  та  проживають  на  відповідній території.

     Одночасно проектом     забороняється     утворення    органів самоорганізації  населення  на  території  підрозділів  та  частин Збройних  Сил  України,  Національної  гвардії,  інших  військових формувань, а також на території пенітенціарних закладів.

     Для виконання  делегованих  повноважень  рада  може  передати органу  самоорганізації  певну частину коштів,  але це не є бюджет органу самоорганізації населення, а лише частина коштів, переданих з  бюджету ради і розписаних за певними кошторисами для діяльності органу самоорганізації населення по основному напрямку.

     Сьогодні така практика вже є.  Наприклад,  у  місті  Києві  є сотні будинків, охорона яких здійснюється органами самоорганізації населення.  Радою  виділяється  частина  коштів  за   затвердженим кошторисом. Таке виділення коштів - це фінансово-економічна основа діяльності органів самоорганізації.

     Є й матеріальна  основа  діяльності  органів  самоорганізації населення.    Це    частина    майна,   яке   передається   органу самоорганізації населення для виконання його функцій. У тому разі, коли  орган  самоорганізації населення припиняє свою діяльність за рішенням  ради  або  з  інших  причин,  майно  і  залишки   коштів повертаються до ради.

     Орган може  здійснювати  неприбуткову  діяльність,  і в нього можуть  бути  кошти  із  внесків  тих  мешканців,  які  живуть  на території  органу.  Усі  кошти  на рахунках органу самоорганізації населення у разі його ліквідації повертаються за  призначенням  до ради або до тих, хто їх пожертвував.

     Контроль за  фінансовою  і  господарською  діяльністю  органу здійснюється радою.  Секретар органу,  загальні збори  і  виконком також  підконтрольні  раді.  Проектом  встановлено,  що ініціатива утворення органу самоорганізації населення  може  належати  п'ятій частині  мешканців,  які  живуть  на  відповідній території.  Вони можуть  ініціювати  ці  збори,  які  потім  будуть   проведені   у відповідності з рішенням ради.

     У проекті  визначено,  що важливим принципом утворення органу самоорганізації населення є встановлена радою чітка процедура його обрання  на  загальних  зборах  громадян  або  на конференції.  За рішенням  ради  такий  орган  може   обиратися   шляхом   таємного голосування.

     Організацію виборів   пропонується   покласти  на  виконавчий комітет  або  секретаріат  ради,  який   буде   здійснювати   його реєстрацію.

     Проектом передбачається,  що  орган самоорганізації населення може набувати статусу юридичної особи,  якщо це встановлено радою. Підставами  у  відмові реєстрації органу самоорганізації населення можуть  бути  лише  невідповідність  його   статутних   документів законодавству,  рішенню відповідної ради або невиконання процедури обрання цього органу та його посадових осіб.

     Реєстрація скасовується,    якщо    протягом    року    орган самоорганізації   населення   не  збирав  збори  громадян  або  їх представників,  а також  якщо  на  таких  зборах  керівник  органу самоорганізації   населення   не  звітував  про  свою  роботу.  Ці положення є додатковою гарантією  демократичності  діяльності  цих органів.

     Формою роботи органу є засідання. За рішенням ради керівник і секретар органу  самоорганізації  населення  можуть  працювати  на постійній основі. Сам орган може утворювати свій виконком згідно з дозволом, структурою та чисельністю, встановленими радою.

     Реалізація цього  закону  не  передбачає  ніяких   додаткових витрат,  він просто зробить систему самоврядування в Україні більш гнучкою.

     Проект розглядався у відповідних  комітетах  Верховної  Ради, підтриманий у більшості фракцій Верховної Ради.

     Прошу прийняти  цей документ у першому читанні для подальшого доопрацювання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До Володимира Дмитровича запитання є?  Є,  так?  Будь ласка, запишіться. П'ять хвилин на запитання, бо в нас іще четверо доповідачів і співдоповідачів.  П'яти хвилин цілком достатньо  для будь-якої операції.

     Висвітіть, будь  ласка,  список.  Депутат  Баулін.  За  ним - депутат Зачосов.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Уважаемый Владимир Дмитриевич!  Вопрос, который сегодня рассматривается,  безусловно,  чрезвычайно важен и актуален.  И из всех предложенных законопроектов я скорее всего буду  поддерживать именно ваш.

     Но у    меня    вопрос,    касающийся   регистрации   органов самоорганизации населения.  В вашем  законопроекте  предполагается разрешительная форма регистрации,  а вот,  скажем, в законопроекте народного депутата Коновалюка, - по сути дела, заявительная.

     Считаете ли  вы  возможным  остановиться  именно   на   таком варианте регистрации органов самоорганизации населения?

     Спасибо за ответ.

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Дякую. Вважаю, що рада все-таки повинна бути базою для самоуправління,  а всі органи,  які утворюються, повинні діяти  в  рамках,  які  встановлюються  цією  радою,  тому що вона обирається всім населенням.  Якщо буде така форма заявок  і  такий орган  самоорганізації  буде просто реєструватися,  то він у своїх стосунках з радою втрачатиме той  прямий  контакт.  Рада  може  не передати  йому своїм рішенням якихось повноважень,  і тоді не буде цього зв'язку.  А ми  якраз  хочемо,  щоб  органи  самоорганізації населення  діяли  в  рамках  діяльності  ради,  виконуючи певні її повноваження.  І якщо рада буде реєструвати  ці  органи,  це  буде забезпечено.

     ГОЛОВА. Депутат   Зачосов.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Марченко.

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 225, м.  Севастополь).  Фракция коммунистов. Владимир Дмитриевич! Вы говорили о минимальной  численности  населения,  которую  могут охватывать   органы   самоорганизации.  А  какая  численность,  вы считаете, может быть максимальной? Вы говорили о территории, а как по численности вы можете судить,  какое количество населения может охватывать?

     БОНДАРЕНКО В.Д. Законопроектом не передбачено ніяких обмежень

-   ні   нижніх,   ні   верхніх,   лише  одне:  територією  органу самоорганізації не може бути в цілому територія  ради,  і  він  не може  обиратися  в  цілому  всім  населенням,  яке проживає на цій території.  Тобто мова йде про те,  що орган самоорганізації якраз тоді  і  є  тим  органом  самоорганізації,  коли  він виконує лише частинку функції,  охоплює якусь частину населення і якусь частину території.

     У Києві,  наприклад,  є така практика, я вже наводив приклад: охорона будинків, організація дружин, вирішення деяких екологічних проблем.  У  селі  (я  говорив про дев'ять тисяч сіл,  де менше 50 мешканців)   це   може   бути   якийсь   куток,   мешканці   якого виконуватимуть   певні   функції   з  власної  охорони,  з  якоїсь протипожежної діяльності.  Є й інші форми самоорганізації, які вже зафіксовані.  Тобто  верхніх  і  нижніх  обмежень  щодо  кількості населення немає. Але вважаю, що орган самоорганізації не може бути якоюсь  великою структурою з величезною кількістю населення,  тому що йому передбачається передавати не всі функції,  а лише  частину функцій  ради.  Тому,  очевидно,  це  може  бути орган,  обмежений територією одного села,  якщо село входить у структуру  ради,  яка охоплює декілька сіл; територією вулиці, будинку або навіть цілого мікрорайону, якщо це якась функція стосовно цього мікрорайону.

     Наприклад, у  Києві  це  може  бути  район  гідропарку.  Його функціонування  може  забезпечуватися  органом самоорганізації тих людей, які там жили чи колись будуть жити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко Олексій.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу! Питання, мабуть, для всіх нас настільки важливе, що ми сьогодні маємо розглядати аж чотири законопроекти.  До речі, вони, як  і  ваш,  серйозно доопрацьовані,  бо перші їх варіанти значною мірою відрізняються від тих, які тепер внесено до порядку денного.

     Оскільки всі чотири законопроекти,  які будуть  розглядатися, на мою думку,  не є альтернативними,  бо не містять альтернативних думок щодо самоорганізації населення,  як  би  ви  поставилися  до того,  щоб спочатку в комітеті визначити один проект як головний і врахувати  положення  решти  законопроектів?  І  як  ви   оцінюєте законопроект, внесений Кабінетом Міністрів?

     Дякую.

     БОНДАРЕНКО В.Д.    Безумовно,    компетенція    комітету    - визначатися.  Проект,  який  я  представляю,  був  розглянутий   в комітеті.  Ми  досить  довго  співпрацювали  і  з окремими членами комітету.  Вважаю,  що  концепція,   обрана   нами,   є   найбільш правильною.

     Згідно з  концепцією  проекту,  який вноситься депутатами від "Трудової  України",  передбачається,  що  органом  самореалізації населення може бути, наприклад, жіноча рада і таке інше. Але в тій жіночій раді можуть бути жінки,  які живуть на території  і  одної ради, і другої, і третьої. Ми ж вважаємо, що орган самоорганізації населення повинен бути прив'язаний до певної ради,  а тоді це  вже тільки територіальний принцип. У даному разі цього немає.

     Щодо законопроектів,  які  вносилися.  Ми  працювали  з паном Романом Безсмертним,  і сьогодні це є документ, який вноситься від імені 11 народних депутатів, у тому числі й від його імені.

     Усі ці  проекти містять раціональні зерна,  і чим більше буде проектів,  тим,  може, краще буде ці раціональні зерна збирати. Та коли  їх  буде  занадто  багато,  то може просто залишитися багато проектів - і жодного закону. Тому вважаю, що законопроект, який ми подали,  є  найбільш  комплексним,  найбільш глибоко опрацьованим, зокрема й з науковцями, і на його базі можна створити законопроект для другого і третього читань, врахувавши все те раціональне, що є в інших проектах.

     Комітет підтримав  саме   законопроект,   який   я   сьогодні представляю.  А  вже  після  того,  як  на засіданні комітету було розглянуте це питання, з'явилися ще кілька проектів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

     Слово має  Хандурін  Микола  Іванович,   заступник   міністра юстиції.

     ХАНДУРІН М.І.,  заступник міністра юстиції України.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону   про   органи  самоорганізації  населення,  розроблений  і внесений до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів  України  в порядку законодавчої ініціативи.

     Запропонований проект  закону розроблений відповідно до вимог статті 140 Конституції України та статті  14  Закону  України  про місцеве  самоврядування  в  Україні,  відповідно до яких сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти  за  ініціативою жителів створювати будинкові,  вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти  їх частиною власної компетенції, фінансів і майна.

     Слід зазначити, що органи самоорганізації населення за місцем проживання   не   є   новим   інститутом   у   системі   місцевого самоврядування.

     Внесений вам  на  розгляд  проект  закону  містить 21 статтю. Проектом  визначено  правовий   статус   органів   самоорганізації населення  як  однієї  з  форм  участі  жителів,  які постійно або тимчасово  проживають  на  відповідній  території  в  межах  села, селища,  міста,  району  в  місті,  у  вирішенні  питань місцевого значення в межах Конституції та законів України.

     Відповідно до статті 1 проекту закону  орган  самоорганізації населення   -   це   представницький   орган,   що  створюється  в установленому цим  законом  порядку  жителями,  які  постійно  або тимчасово проживають на відповідній території.

     Орган самоорганізації   населення   може  бути  створений  із статусом юридичної особи.

     До органів  самоорганізації  населення  згідно   з   проектом належать  будинкові,  вуличні,  квартальні комітети та інші органи самоорганізації населення.  Крім того,  статтею 1  проекту  закону передбачено,   що   право  обирати  та  бути  обраними  до  органу самоорганізації населення мають жителі,  які є громадянами України і досягли 18 років.

     Статтею 2   проекту   закону   визначаються   правові  засади діяльності органу самоорганізації населення.  Крім Конституції  та законів України,  інших актів законодавства, орган самоорганізації населення  керується  рішеннями  сільської,   селищної,   міської, районної  у  місті  (у  разі  її створення) ради та її виконавчого органу,  розпорядженнями сільського,  селищного,  міського голови, голови  районної  у  місті ради (у разі її створення) та рішеннями загальних  зборів  громадян   за   місцем   проживання,   статутом територіальної    громади,    а   також   положенням   про   орган самоорганізації населення.

     У статті  4  проекту  визначено  принципи  діяльності  органу самоорганізації населення,  зокрема підзвітність, підконтрольність та відповідальність перед відповідними радами в частині  виконання повноважень, наданих радою, а також підзвітність, підконтрольність та відповідальність перед жителями, які на загальних зборах або на зборах  (конференціях) представників громадян за місцем проживання обрали цей орган самоорганізації населення.

     Згідно з частиною 2 статті 5 зазначеного проекту  територією, в  межах  якої  діє  орган  самоорганізації  населення,  може бути частина території села,  селища,  міста, району, району в місті, у межах якої проживають жителі, що обрали цей орган.

     Матеріальною основою    діяльності   органу   самоорганізації населення  є  майно,  яке  передане  йому  відповідною   радою   в користування, та його власне майно, яке складається з добровільних майнових внесків фізичних і юридичних осіб  та  майна,  придбаного органом самоорганізації населення за власні кошти.

     Фінансовою основою    діяльності    органу    самоорганізації населення є кошти місцевого бюджету,  які передані йому радою,  та власні  кошти,  які  формуються  за  рахунок  добровільних внесків фізичних і юридичних осіб  та  інших  надходжень,  не  заборонених законодавством.

     Порядок створення   та   формування  органів  самоорганізації населення визначений статтею 7 проекту,  відповідно до якої дозвіл на  створення  органу  самоорганізації  населення  надає сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада шляхом прийняття відповідного рішення.

     З ініціативою  про створення органу самоорганізації населення до сільської,  селищної,  міської,  районної в місті  (у  разі  її створення)  ради з письмовою заявою мають право звернутися жителі. Рішення про ініціювання створення органу самоорганізації населення може   бути   прийняте   загальними  зборами,  конференцією.  Крім письмової заяви,  до відповідної ради подається витяг з  протоколу загальних зборів (конференції).

     Питання про   створення   органу  самоорганізації  населення, внесене на розгляд сільської,  селищної, міської, районної в місті (у  разі  її  створення) ради,  підлягає обов'язковому розгляду на найближчому  засіданні   відповідної   ради   за   участю   членів ініціативної групи.

     Орган самоорганізації  населення формується шляхом виборів на загальних зборах або конференціях.

     Статтею 8 проекту передбачається,  що  проект  положення  про орган  самоорганізації  населення  має розроблятися жителями,  які ініціювали створення цього органу,  та затверджуватися  загальними зборами (конференцією).

     У положенні зазначається назва органу, його основні завдання, компетенція та інші організаційні питання.

     Статтею 9   проекту   передбачається   врегулювати    порядок реєстрації  органу  самоорганізації  населення,  яка  здійснюється відповідно до підпункту 7 пункту "б" частини 1  статті  38  Закону України  про  місцеве  самоврядування в Україні виконавчим органом відповідної ради.

     Орган самоорганізації населення, який утворюється із статусом юридичної   особи,   набуває  прав  юридичної  особи  з  дня  його реєстрації.  Реєстрація  органу  необхідна  для   перевірки   його положення  на  відповідність  Конституції,  цьому  закону та іншим законодавчим актам.

     Загальний (кількісний) склад органу самоорганізації населення визначається     загальними    зборами    (конференцією).    Орган самоорганізації   населення   обирається   в   складі   керівника, заступника (заступників) керівника,  секретаря та інших членів.  У статті   11   законопроекту   визначаються   повноваження   органу самоорганізації населення.

     У проекті    закону    враховано    досвід   роботи   органів самоорганізації  населення  і   нормативно-правові   акти,   якими регулювалась   їх   діяльність,   тобто   враховано   практику  їх діяльності.

     За рішенням  відповідної  ради  керівник  і  секретар  органу самоорганізації населення можуть працювати на постійній основі.

     Статтею 16  проекту  закону  передбачено можливість прийняття рішень органом самоорганізації населення з питань,  віднесених  до його компетенції. Порядок прийняття рішень визначається положенням про цей орган.

     У статтях  17,  18,  19,  20  законопроекту   врегульовуються питання   щодо  гарантій  діяльності  та  відповідальності  органу самоорганізації населення,  щодо підстав та  порядку  дострокового припинення   повноважень   органу   самоорганізації  населення  та відповідальності   за   порушення   законодавства    про    органи самоорганізації населення.

     Прийняття цього   закону  дасть  можливість  чітко  визначити правовий  статус,  порядок  організації  та   діяльності   органів самоорганізації населення, їх повноваження та повноваження органів місцевого  самоврядування  в  частині  створення  цих  органів  та наділення  їх частиною власної компетенції,  фінансовими ресурсами та майном.  У свою чергу,  це сприятиме реалізації права жителів у межах  Конституції  та  законів  України  брати участь у вирішенні питань місцевого самоврядування.

     Шановні народні  депутати!  Прошу  підтримати  запропонований законопроект.  Науково-експертний  відділ  Секретаріату  Верховної Ради зробив висновок про  можливість  прийняття  цього  проекту  в першому  читанні,  з  тим  щоб ті окремі недоліки,  які є (вони не суттєві), можна було врахувати в другому читанні.

     Щодо інших законопроектів.  Я хочу сказати,  що жодний із них не є альтернативним.  Принципової різниці в їх основних положеннях і принципах немає, просто вони по-різному виписані, так би мовити, за  юридичною  формою.  Якщо якийсь один із законопроектів не буде прийнятий в першому читанні,  можна  прийняти  в  першому  читанні чотири  законопроекти.  Думаю,  у  членів  комітету  і в суб'єктів законодавчої ініціативи не буде великих розбіжностей, які завадили б  врахувати  кращі  положення  різних  законопроектів і внести на друге читання погоджений варіант.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до  Миколи  Івановича?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список.

     Депутат Баулін. Будь ласка. За ним - депутат Райковський.

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов. Уважаемый Николай Иванович! Вы сказали,  что вопрос  самоорганизации  населения  -  вопрос  не новый.  Совершенно  верно,  Он  уходит  корнями  в  историю нашего народа. Это и славянское вече, и казацкие рады. Так что правильно, что  мы  возрождаем  эту традиционно славянскую православную форму самоорганизации населения.

     У меня  только  один  вопрос.  Законопроект,  о  котором   вы докладывали,  предусматривает  излишнюю  зарегламентирован- ность. Это,  как мне кажется,  главный его  недостаток.  И  что  касается организации, и что касается регистрации, и других вопросов.

     Не подавит   ли   эту   хорошую  инициативу  слишком  большая надстройка   из   многочисленных   регламентаций   самоорганизации населения?

     Спасибо за ответ.

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую  за  запитання.  У  цьому  законопроекті враховано досвід застосування попередніх нормативноправових актів. Ви  знаєте,  що  раніше  діяло  Положення  про громадські селищні, сільські,  вуличні,   квартальні,   дільничні,   домові   комітети Української   РСР,  затверджене  Указом  Президії  Верховної  Ради Української РСР від 17 жовтня 1975 року.

     Думаю, діяльність  цих  органів  не  буде   зарегламентована. Основні  положення  законопроекту  напрацьовані  з урахуванням тих нормативних актів, які діяли, і тої практики.

     Що стосується реєстрації. Реєструвати треба обов'язково, бо в цих  положеннях  можуть  бути повноваження,  які виходять за рамки повноважень,  скажімо,  ради,  або  можуть  бути  положення,   які суперечать   Конституції   та   законам   України.   Реєстрація  і передбачена  тільки  для  того,  щоб  вони   відповідали   чинному законодавству.

     ГОЛОВА. Депутат Райковський. За ним - депутат Чичков.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Дякую.  Прошу передати слово народному депутату Тіщенку Олександру Васильовичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Уважаемый Николай Иванович!  У всех у нас еще  свежи  в памяти  события  последних выборов,  когда действия абсолютно всех государственных и негосударственных органов,  которые доступны для управления администрациям,  советам,  были направлены на то, чтобы повлиять на результаты голосования избирателей.

     В связи с этим у меня возникает несколько вопросов.  Будет ли способствовать  создание  органов  местной  самоорганизации  тому, чтобы избиратели,  граждане Украины,  были защищены  от  какого-то воздействия? И какой орган будет координировать их деятельность во взаимоотношениях с органами советов и между собой?

     ХАНДУРІН М.І.  Дякую за запитання.  Саме на це й  направлений цей закон,  бо положення,  які діяли до цього, у багатьох випадках не узгоджуються з чинним законодавством,  скажімо, з новим Законом про  місцеве  самоврядування  в  Україні,  з  чинною Конституцією. Основними положеннями  проекту  пропонується  чітка  регламентація діяльності  цих  органів,  визначено  їхні  права і обов'язки.  Ці органи можуть  і  захищати  свої  права,  і  діяти  в  межах  того правового поля,  яке буде чітко окреслене законом.  Тому цей закон потрібен.

     ГОЛОВА. Депутат Чичков.

     ЧИЧКОВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово  Стрижко   Леониду Петровичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов.  Николай Иванович! Казалось бы, все хорошо: мы вводим еще один инструмент, позволяющий населению выразить свои чаяния.

     Но это  еще  один  структурный  элемент публичной власти.  Мы видим,  что сейчас даже у  сельских  советов  большие  проблемы  с бюджетом   и   зачастую  они  попадают  в  полную  зависимость  от хозяйственного  руководителя  или  даже   от   простого   богатого человека, который дает им возможность залатать прорехи в бюджете.

     Не считаете ли вы,  что эти структуры, еще менее мощные и еще более слабые  в  финансовом  отношении,  могут  попасть  в  полную зависимость от тех,  кто, живя на территории или даже, может быть, за пределами территории,  будет наполнять  бюджет  этих  структур? Ведь  наполнение  бюджета  действительно  поставит эти структуры в полную зависимость,  и они  потом  могут  быть  использованы  и  в избирательной  кампании,  и  при решении каких-то частных,  личных интересов.

     Такая опасность существует,  и  я  не  вижу  в  законопроекте никаких  противовесов,  никаких  преград  на пути таких негативных явлений. Что вы скажете на этот счет?

     ХАНДУРІН М.І.  Шановний Леоніде Петровичу! Я хочу сказати, що якраз   у   цьому   законопроекті  передбачено  ті  гарантії,  які унеможливлюють ту небезпеку, про яку ви говорили. Згідно з Законом про  місцеве  самоврядування в Україні і з цим проектом Закону про органи самоорганізації населення вони підзвітні відповідним радам. Тільки  ці  ради  наділяють  їх  майном  і відповідними бюджетними ресурсами, перевіряють використання цих коштів.

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Іще мають виступити один  доповідач  і  один співдоповідач.  Згідно  з  Регламентом  зараз  має  бути  перерва. Оголошую перерву на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Продовжуємо   засідання.   Слово   для   співдоповіді надається народному депутату Безсмертному Роману Петровичу - члену Комітету   з   питань   державного   будівництва    і    місцевого самоврядування.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного  будівництва,   місцевого   самоврядування   та діяльності  рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Попередніми  доповідачами  вам були представлені основні положення проектів Закону України про органи самоорганізації населення. Мені доручено   представити   позицію   Комітету  з  питань  державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад щодо  цих законопроектів.

     Слід сказати,  що  перший  із  законопроектів був внесений на розгляд  Верховної  Ради  ще  22  липня  минулого  року  народними депутатами Кухарчуком, Кучеренком та Пінчуком.

     Згідно з рішенням комітету від 10 лютого 1999 року...

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, вибачте.

     Шановні колеги!  Бродський!  Сідайте,  для  цього  буде  час. Давайте будемо працювати.

     Будь ласка.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Згідно  з  рішенням  комітету від 10 лютого 1999 року авторам проекту було запропоновано доопрацювати  його  з урахуванням  висновків науковоекспертного управління та пропозицій місцевих рад для внесення його на розгляд у першому читанні. Такий доопрацьований  законопроект був поданий 14 квітня цього року.  За цей час паралельно було внесено два альтернативних  законопроекти: 11  березня  -народними  депутатами Бондаренком та Дайнеком,  а 17 березня - Кабінетом Міністрів України.

     У зв'язку із такою  ситуацією  Комітет  з  питань  державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад 18 травня вирішив пропонувати не вносити всі проекти  на  розгляд  Верховної Ради України, а внести один узгоджений.

     Робота над  узгодженим проектом тривала до кінця липня,  і на розгляд парламенту  28  липня  такий  законопроект  було  внесено. Паралельно  хочу додати,  що за час доопрацювання законопроектів і створення нового  було  внесено  ще  один  законопроект  народного депутата Коновалюка.

     Розглянувши на своєму засіданні 21 вересня законопроекти щодо органів самоорганізації населення,  комітет вирішив  рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні проект Закону про органи самоорганізації   населення,   внесений    народними    депутатами Бондаренком та Андресюком (реєстраційний 1254-4).  Комітет бере на себе зобов'язання під час підготовки проекту  до  другого  читання врахувати   зауваження  науково-експертного  управління,  а  також пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, тобто Кабінету Міністрів  та  народного  депутата  Коновалюка,  які подавали свої законопроекти.

     Комітет пропонує  прийняти  проект  депутата   Бондаренка   в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Романа Петровича?  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть.  Виставте п'ять хвилин. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Роєнко. Будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів.   Романе  Петровичу, скажіть чесно,  чи потрібний взагалі такий орган всередині  органу самоврядування? Це перше.

     І друге.   Як   на  селі  робити,  де  зараз  місцеві  органи самоуправління  делегують  свої  повноваження  держадміністраціям? Адже ми записали, що рада делегує свої повноваження... Я боюся, що це взагалі буде щось таке страшне.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Справа в тому,  що сьогодні такі хутірські, будинкові, вуличні комітети діють ще на основі положення, яке було затверджено  указом  Президії  Верховної  Ради  УРСР.  Тобто  вони сьогодні  є,  але  правових  рамок  для них,  яких вимагає остання частина статті 140 Конституції України,  фактично немає.  Немає  і матеріально-фінансової бази для діяльності цих органів. Тому норма Конституції і звернення  від  цих  органів,  які  сьогодні  діють, зобов'язують  і  вимагають  від нас розроблення і прийняття такого документа.

     Треба сказати,  що на даний момент ці органи  діють.  І  хоча фактично  вони  не  мають  ніяких ні фінансових,  ні майнових,  ні політичних прав,  але їх діяльність у вирішенні побутових  проблем будинку,   проблем   вулиці   є  досить  активною.  Вони  могли  б опікуватися цими проблемами;  не обов'язково,  щоб ними  займалися виконкоми  чи  ради.  Тому  я вважаю,  що як фундамент,  як ознака демократичного суспільства такі органи сьогодні  вкрай  необхідні. Тим  більше  якщо  йдеться  про  село,  де  сьогодні до одної ради входить по три-чотири, а іноді по шість сіл. І не створювати такий орган  у кожному з хуторів чи сіл ми не маємо права,  тому що люди йдуть за довідками,  за документами, а такі органи могли б сприяти отриманню цих документів, особливо для сільського населення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Райковський.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України.  В мене таке запитання.  Сьогодні у нас (спочатку це була  мода,  за  якою приховується  якась  інша  мета)  виникає  необхідність  створення штучних  козацьких  поселень.  Йдеться,  зокрема,   про   козацькі паланки, що вже створюються.

     Як це узгоджується з цим проектом закону? Бо в нас вийде так. Є певна територія,  на якій проживає місцеве населення.  Але  коли створюватиметься козацька організація,  то це вже група людей, яка теж буде працювати і жити на цій території,  і люди ці зі  зброєю, вони вже хочуть мати спеціальний статус (до речі, цьому сприяє сам Президент України)... Як це узгоджується з даним законопроектом?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Вікторе Григоровичу! Діяльність цих об'єднань   має   регулюватися   законодавством   про   громадські організації і не може  регулюватися  подібним  законом.  Предметом регулювання   цього  проекту  закону  є  діяльність  зовсім  інших об'єднань громадян,  які утворюються за місцем їх проживання і які є  органами  самоорганізації  та створення яких ініційоване самими громадянами.  Ніяких регулюючих положень щодо утворення військових формувань   чи   чогось   подібного   в   цьому  законопроекті  не пропонується.

     Що стосується утворення різноманітних  об'єднань  на  основі, скажімо,  традицій  українського  народу,  в тому числі й традицій козацтва,  то ви знаєте,  що в  деяких  країнах  є  навіть  окремі законодавчі  документи,  які регулюють ці питання.  Даний документ врегулювання цієї проблеми не передбачає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Райковський.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Прошу передать слово депутату Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П. Харьков. Фракция коммунистов. Роман Петрович! Те структуры,  о  которых вы говорили,  действительно были созданы по приказу еще в годы Советской власти.  Но вы прекрасно знаете,  что тогда  действовала  статья 6 Конституции и эти структуры,  по сути дела, были одним из элементов общей системы Советской власти.

     Не создается ли сегодня уже под  нынешнюю  власть  -  глубоко антисоветскую,   я   бы   сказал,   антинародную  -соответствующая структура, которая станет нижним звеном исполнительной власти?

     Еще хотел бы спросить у вас, а что, собственно, позволяет вам говорить  о  них  именно  как об органах самооорганизации?  Каковы гарантии того,  что это будут именно органы самоорганизации,  а не нижнее звено исполнительной власти?

     И последний  вопрос.  Нам  предстоит  сегодня выбрать один из четырех проектов.  Какой из них,  по вашему мнению,  по своей сути ближе к европейскому законодательству?

     Спасибо.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую.  Що  стосується місця і ролі органів самоорганізації в структурі органів самоуправління,  то вона  дуже чітко визначена Законом про місцеве самоврядування в Україні.

     Зверніть увагу,   саме  в  структурі  органів  самоврядування визначено органи самоорганізації населення.  Отже, сьогодні роль і місце  цих  органів  чітко  визначається  законодавством України і навіть Конституцією.  Ці органи не можуть здійснювати повноваження органів  виконавчої влади,  вони можуть реалізовувати лише частину повноважень, які передаються їм органами самоврядування, і рішення про  утворення  органів  самоорганізації  приймається  радами.  Це визначено  положеннями  і  Конституції,  і  Закону   про   місцеве самоврядування.   Це   передбачено   і   в   законопроектах,   які пропонуються на ваш розгляд.

     Що стосується всіх законопроектів,  то хочу сказати,  що  всі вони   підготовлені   на  базі  одного  законопроекту,  який  було розроблено ще депутатами  Верховної  Ради  минулого  скликання,  і документ,  який я сьогодні вам представляю,  розроблявся комітетом ще до прийняття чинної Конституції.

     Всі ці законопроекти схожі між собою,  але найдосконалішим із них   документом,   у   якому  найбільш  детально  регламентується діяльність органів самоорганізації,  є законопроект, представлений сьогодні депутатами Бондаренком і Андресюком.

     Сьогодні йдеться   про   те,   щоб,  прийнявши  один  із  цих документів  (а  комітет  пропонує  прийняти  саме  цей  документ), урахувати положення законопроектів, які подано Кабінетом Міністрів і депутатом Валерієм Коновалюком,  для  того  щоб  вийти  на  один оптимальний  варіант.  Хочу  сказати,  що  наш  комітет  вважає за необхідне  врахувати  зауваження  науково-експертного   управління Верховної  Ради  України.  Мені  здається,  що такий підхід був би найбільш прийнятним у нинішніх умовах.

     Що стосується відповідності цих проектів Європейській  хартії та  іншим  міжнародноправовим документам,  що регулюють діяльність органів самоврядування, то всі вони відповідають цим документам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Сідайте,  будь  ласка,  Романе   Петровичу. Висвітіть,  хто  у  нас  записався на обговорення.  П'ять чоловік: Баулін, Беспалий, Марченко, Журавський, Косаківський.

     Депутат Баулін.  За ним - депутат Беспалий.  Я думаю, ми дамо можливість висловитися всім п'ятьом. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.   Запорожье.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые народные  депутаты!  Вопрос,  внесенный  сегодня  на   обсуждение, наверное, не всем кажется актуальным. Если посмотреть предложенные законопроекты в первом приближении,  то они не создают впечатления подробно  и добротно подготовленных.  Различные аспекты и проблемы самоорганизации населения выписаны небесспорно,  и тем не менее за один из предложенных законопроектов буду голосовать, я уже говорил об этом.  Фракция коммунистов поддерживает законопроект  народного депутата Бондаренко.

     Традиции самоорганизации, как здесь уже было отмечено, уходят в глубину истории нашего народа.  Упоминались и славянские вече, и казацкие  рады.  В  самоорганизации  населения  скрыт колоссальный потенциал. Другое дело, как его раскрыть.

     К сожалению,  за годы независимости  Украины  наш  народ  так замордован,  что  он  уже  не  может  самостоятельно делать выбор, отражающий его собственные интересы.  Это со всей  убедительностью показали президентские выборы.

     Как же развить инициативу и самоорганизацию людей?

     Хочу остановиться   на   законопроекте   народного   депутата Коновалюка (регистрационный 1257-3), который здесь не был освещен. Надо    обязательно   пересмотреть   положение   законопроекта   о невмешательстве властных структур в дела  органов  самоорганизации населения,  о  чем  с  тревогой  говорили  здесь  сегодня народные депутаты Пустовойтов, Стрижко и другие.

     Я категорически  против  статьи  9,   предусматривающей   так называемую  координацию  деятельности  органов  самоорганизации со стороны   органов   самоуправления,   администраций   предприятий, учреждений.    Это    тут   же   закончится   подчинением   слабых организационных   структур   населения   прожженным    чиновничьим структурам.

     Меня очень  удивило  то,  что  авторы  законопроекта  отводят органам  самоорганизации  населения  роль  стукачей  и   сексотов, обязанных    согласно    статье    10   (цитирую)   "информировать соответствующие  государственные  органы   об   известных   фактах нарушения    действующего    законодательства"   (конец   цитаты). Добавление слов "о нарушениях прав и законных  интересов  граждан" не меняет подходов в стиле 1937 года.

     Хочу отметить  как  положительную сторону законопроекта,  что впервые в законопроекте предлагается  создание  органов  (в  нашем случае   -   органов   самоорганизации   населения)   со  статусом юридического лица,  для регистрации которых (не требуется получать разрешения) достаточно заявления.

     Если данное положение законопроекта сохранится,  то это будет огромнейшей победой над украиноязычным чиновничеством и прорывом к действительно демократической самоорганизации общества.

     Не согласен  я  и с подходом,  когда прекращение деятельности органов самоорганизации населения могут  инициировать  всего  пять граждан.  Почему пять,  а не шесть? Здесь нужны другие критерии. И потом,  почему право инициировать прекращение деятельности органов самоорганизации  населения  предоставлено  органу самоуправления и абстрактным контрольным органам (статья 11)?  Извините, это должно делаться только через суд и никак иначе.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Спасибі.

     Депутат Беспалий. За ним - депутат Марченко Олексій.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). Фракція "РеформиКонгрес". Шановні колеги! Ми свідомі того,  що  спочатку  органи  самоорганізації  будуть  створюватись переважно   не   за  ініціативою  населення,  а  владою  зверху  і відповідно  нею  використовуватися.  Але,  по-перше,   закони   ми приймаємо не на один день і навіть не на один рік. А, по-друге, ми маємо стимулювати,  а не стримувати  громадську  активність.  Тому наша  фракція  підтримує  ідею  створення  органів самоорганізації населення.

     Який конкретно з  проектів  ми  підтримуємо?  Ми  підтримуємо проект,  представлений Володимиром Бондаренком.  Чому? По-перше, в даному   проекті   органи   самоорганізації   передбачаються    як територіальні в системі місцевого самоврядування,  тобто в системі рад,  а не в системі державної влади,  як це передбачено варіантом Кабінету   Міністрів,   де   визначається,  що  вони  реєструються Міністерством юстиції.

     По-друге, цей проект ретельно  виписаний  з  технічної  точки зору,   хоча   й   потребує   доопрацювання,  передусім  уточнення повноважень органів самоорганізації.  Відомо,  що після революції, наприклад,   будинкові  комітети  реєстрували,  скажімо,  зброю  у жильців, розподіляли квартири. Такий всесильний будинковий комітет під  керівництвом  Швондера  описано  в  повісті  нашого земляка - Булгакова -"Собаче серце". Тому це важливий момент.

     Дуже важливо   також   не   допустити   політизації   органів самоорганізації,   особливо   їх  використання  під  час  виборчих кампаній,  про що тут говорили.  Ще одна небезпека -  перетворення цих органів у такі бізнесцентри.

     Отже, дуже  важливо  ретельно  виписати  всі повноваження цих органів,  а також контрольні функції рад.  Як на  мене,  на  увагу заслуговує  і  ідея  посилення  контрольної функції Верховної Ради України  (зокрема  її   профільного   комітету)   за   дотриманням законодавства  як  органами  самоорганізації  населення,  які,  ми сподіваємось,  будуть  зараз  створені,  так  і  самими  місцевими радами. Ми сподіваємося на підтримку цього законопроекту.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Журавський.

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Черкащина.    Депутатська    група "Відродження регіонів".  Шановні колеги!  Мені  доручено  озвучити позицію  депутатської  групи.  Вона  де  в  чому відрізняється від позиції,  яку озвучував тут попередній промовець, колега Беспалий, оскільки  ми  виходимо  з  того,  що  в  законі  маємо  дуже чітко витримувати баланс інтересів громади і окремих громадян.

     Для цього перш за все має бути дана абсолютно чітка відповідь на  запитання:  які повноваження органів самоорганізації не будуть порушувати прав окремих  членів  територіальної  громади?  Аби  не виникло   нових   швондерів  (про  що  сказав  Борис  Беспалий)  і шарикових,  які,  використовуючи надані їм повноваження,  змогли б шантажувати людей, що опинилися в їхній владі.

     Приймати такий   закон   необхідно,   оскільки   це  посилить можливості  громадян  відстоювати  власні   інтереси   в   органах самоврядування  та  надасть об'єднанню громадян законного статусу. Але надання органам самоорганізації надмірних повноважень таїть  у собі небезпеку зловживань ними.  Органи самоорганізації мають бути перш за все добровільними об'єднаннями.

     Тому, наприклад,  норма проекту закону Коновалюка про те,  що одним  з  напрямів  роботи органів самоорганізації є "притягнення" населення до вирішення певних проблем,  пов'язаних з економічним і соціальним життям, є неприпустимою і насторожує. Усі запропоновані проекти законів мають позитивні сторони.  Але,  на наш погляд,  за основу  слід  взяти  все-таки  проект закону Кабінету Міністрів як найбільш виважений, щоб доопрацювати його з урахуванням пропозицій та положень інших проектів закону.

     По-перше, до  урядового проекту закону,  на наш погляд,  слід обов'язково включити положення про те,  що органи  самоорганізації мають бути виборними, як це пропонує депутат Бондаренко.

     По-друге, в  доопрацьованому проекті закону на основі проекту Кабінету Міністрів пропонується передбачити норму  про  можливість об'єднання  громадян  не тільки за територіальною ознакою,  а й за навчальновиробничою ознакою, як це пропонується в проекті депутата Коновалюка.

     Крім того,  в  проекті закону має бути обов'язково зазначено, що діяльність органів самоорганізації є неприбутковою,  а  майнову відповідальність  органи  самоорганізації  можуть  нести  в обсязі вартості належного  їм  майна,  сформованого  за  рахунок  власних джерел.

     Отже, депутатська   група   "Відродження  регіонів"  пропонує прийняти за основу проект закону Кабінету Міністрів і доопрацювати його  до  другого  читання  з урахуванням висловлених зауважень та інших законопроектів, внесених народними депутатами.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Косаківський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Конституцією України визначено,  що ради можуть наділяти органи самоорганізації  населення  частиною  власної  компетенції, фінансів, майна.

     У частині   першій   статті   3  проекту  вказано,  що  орган самоорганізації  населення  може  бути  наділений   радою   правом здійснювати  неприбуткову господарську діяльність.  Але відповідно до статей 25 і 26 Закону  України  про  місцеве  самоврядування  в Україні таке право не входить до компетенції рад. Це перше.

     Друге. У  статті 17 проекту визначається порядок оприлюднення рішень через  офіційні  місцеві  засоби  масової  інформації.  Але закони  України про друковані засоби масової інформації в Україні, про  телебачення  і  радіомовлення  не  поділяють  засоби  масової інформації на офіційні та неофіційні. Тільки указом Президента про порядок  офіційного  оприлюднення  нормативно-правових  актів   та набрання   ними  чинності  визначено,  що  офіційними  друкованими органами є газета "Урядовий  кур'єр",  "Відомості  Верховної  Ради України" і "Офіційний вісник України".

     Але в  цьому  конкретному  випадку  це  не  має відношення до місцевих засобів масової інформації.

     І останнє.  У частині третій статті 26 проекту зазначено,  що структура  та  чисельність  штатних працівників виконавчого органу визначається органом самоорганізації населення та  рішенням  ради. Але  відповідно  до  Конституції (частина шоста,  стаття 140) рада надає дозвіл  на  створення  органу  самоорганізації,  а  не  його виконавчого  органу.  Тобто  для  діяльності виконавчого органу не потрібно приймати рішення ради.

     Отже, слід відредагувати частину першу статті 3 проекту  щодо надання  права  здійснювати неприбуткову діяльність.  Із статті 17 проекту вилучити  слово  "офіційних"  і  відредагувати  статтю  26 проекту щодо діяльності виконавчого органу органів самоорганізації населення.

     Пропоную проголосувати  в  першому  читанні  законопроект  за номером 1257, внесений групою народних депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223,  місто Київ).  Безумовно,  цей законопроект треба приймати,  тому що він передбачений Законом про місцеве самоврядування в Україні,  де іде посилання на спеціальний закон.  Але подані законопроекти мають одну спільну ваду: у них не виписана процедура формування і обрання цих органів.  Хто працював у  системі  місцевих  органів  виконавчої влади та самоврядування, знає,  що сьогодні такі органи самоврядування практично є  в  усіх містах  і діють на підставі ще постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів, яка  приймалася  наприкінці  ери  перебудови.   Саме   тоді   були сформовані   ці   органи.  Вони  фактично  і  сьогодні  здійснюють повноваження, хоча ніхто їх більше не переобирав.

     І при  формуванні  цих  органів  виникають  проблеми  -   хто статуював   ці   збори  виборців  чи  їх  представників,  на  яких обираються члени  відповідних  комітетів  чи  органу  громадського самоврядування?   Хто   їх   скликає,  хто  запрошує,  кого  треба запрошувати і таке інше?

     Наведу приклад із своєї практики: скажімо, в    одному    мікрорайоні    обираються    два    органи самоврядування,  які претендують на єдину  легітимність,  тому  що керівник  одного  органу  самоврядування забезпечує явку 200 своїх прихильників,  керівник іншого органу самоорганізації населення  - 150  своїх  прихильників.  Отже,  поки  ми  не  випишемо процедуру проведення цих зборів,  процедуру визначення представників  на  ці збори,  не  визначимо  процедуру  формування органів,  в якій бере участь все населення,  яке має право голосу на тій території, доти ті  органи  будуть  клановими  і  будуть лобіювати інтереси певних структур чи певних груп людей у відповідних органах влади.

     А якщо конкретно говорити про ці законопроекти, то ми повинні бути  свідомі  того,  що реалізація таких норм обрання цих органів самоорганізації  населення  призведе  до  створення  ще  додатково кишенькових  структур,  які будуть задіяні на повну потужність під час майбутніх парламентських виборів.

     Тому в мене така пропозиція.  Парламент повинен  визначитися, який  з  цих  законопроектів  брати за основу чи,  може,  доручити якимось чином узагальнити  всі  пропозиції  і  визначити  спільний законопроект.  Але  в будь-якому разі треба спеціально і достатньо серйозно виписувати  розділ  порядку  проведення  виборів  органів самоорганізації   населення.  Без  цього  не  можна  приймати  цей законопроект,  тому  що  він  не  поліпшить  ситуацію,  а   тільки погіршить.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  У вас є три законопроекти. Давайте визначимося.  Є законопроект,  який  вноситься  депутатами профільного комітету,  законопроект,  внесений групою депутатів на чолі з Бондаренком,  і законопроект,  внесений Коновалюком (Шум  у залі).

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні законопроект,  внесений народними  депутатами  України  -  членами Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад.

     "За" - 155.

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні законопроект, внесений групою депутатів на чолі з Бондаренком... Я не перераховуватиму прізвища (Шум у  залі).  Комуністи  підтримали Бондаренка.

     Голосуємо.

     "За" - 202.

     Ставлю на  голосування  пропозицію прийняти в першому читанні законопроект, внесений Коновалюком.

     "За" - 85.

     Таким чином,  законопроект,  внесений  Бондаренком   і   його колегами,  набрав найбільше голосів,  тому ставлю його на повторне голосування...  Прошу  вибачити,  ще  є   законопроект,   внесений Кабінетом Міністрів. Ставлю його на голосування в першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 103.

     Ставлю на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні законопроект, внесений Бондаренком. Він набрав найбільше голосів - 202. Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 223.

     Євгене, не   заважай   Володимиру   Кириловичу    голосувати. Голосуємо   в   першому   читанні   проект,   внесений   депутатом Бондаренком.

     "За" - 223.

     Не голосують 100 народних депутатів.  Терьохін і  Філенко  не встигли. Голосуємо!

     "За" - 228.

     Спасибі.

     ----------

     Розглядається проект  Концепції  поліпшення  становища жінок. Будь  ласка,  запросіть  чоловіків  до  залу.  Доповідає  народний депутат України Костицький Василь Васильович.

     Можливо, ми   зразу   проголосуємо?   (Шум  у  залі).  Василю Васильовичу, яка ваша пропозиція?

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 84, Івано-Франківська область).  Я пропоную  прийняти  в  першому читанні.

     ГОЛОВА. Найбільше  Ковалко  вболіває  за  те,  щоб прийняти в першому читанні (Шум у залі).  Одну хвилину, Василю Васильовичу, я надам  слово  Михайлу  Петровичу Ковалку.  З місця можна,  Михайле Петровичу.

     КОВАЛКО М.П., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  65,  Житомирська   область).   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  У статті 24 Конституції  ми  визначили,  що  громадяни  України  мають   рівні конституційні  права  і свободи та є рівними перед законом.  Также визначили  і  підкреслили,  що  рівність  прав  жінки  і  чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей. Це передові  гендерні  позиції.  Виходячи  з  цього,  ми  й   повинні виконувати ці вимоги Конституції.

     Закон, проект  якого  пропонується,  є  маленька  частина тих великих гендерних засад,  на яких сьогодні стоїть світ.  І тому  я пропоную  прийняти  в  першому  читанні  і за основу законопроект, поданий мною (Шум  у  залі).  Це  як  частина,  як  доповнення  до великої,  необхідної  для  країни роботи.  Ми повинні зробити крок уперед, а не стояти на місці чи навіть вертатися назад.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається Григорович Лілії Степанівні.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Насамперед хочу подякувати  двом  чоловікам  -  народним  депутатам  України,  які турбуються  і займаються виробленням законодавчих основ поліпшення становища жінок в Україні.

     Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та  дитинства,  який відповідає за підготовку цього законопроекту, переконаний,  що  при  поліпшенні  становища  жінок   в   Україні, безперечно, поліпшиться і становище нашої держави.

     Ми уважно  вивчили  всі законопроекти і пропонуємо прийняти в першому  читанні  законопроект,  внесений   Василем   Васильовичем Костицьким,   як   найбільш  відповідний  документ,  який  отримав схвалення юридичного управління.  А до другого  читання  врахувати всі пропозиції до законопроекту народного депутата України Михайла Ковалка і законопроекту,  внесеного Кабінетом Міністрів,  який був першим розробником цього документа.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, місто Київ). Шановні народні депутати! Іде зовсім незрозуміла езотерична  суперечка.  Справа  в  тому,  що  документ,  який   ми обговорюємо,  спрямований на те, щоб була відтворена рівність прав жінки і чоловіка.

     Я хочу,  щоб ви зараз всі встали і подивилися:  скільки в нас тут  депутатів-жінок,  скільки депутатів-чоловіків,  чи,  скажімо, скільки жінок працює в нашому буфеті, скільки чоловіків.

     Якщо ж серйозно говорити,  то давайте дружно приймемо те,  що пропонує  депутат  Костицький.  А  щодо  гендерної політики,  пане Ковалко,  я  б  радив  вам  знайти  українське  слово-аналог  цієї політики.  Звичайно,  цю проблему теж треба вирішувати, але про це ми поговоримо пізніше.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ  48,  Донецька  область).  Уважаемые  товарищи!  Я абсолютно  разделяю  точку  зрения  и  Терехина,  и Григорович,  и Ковалко. Мы будем рассматривать ваши предложения.

     Но комитет,  рассматривая все законопроекты, пришел к выводу, что законопроект Костицкого наиболее приемлем и необходим.

     Дорогие друзья!  Абсолютно  правильно  говорили коллеги,  что этот закон направлен на то, чтобы действительно права были равные. И прошу мужчин не волноваться. Если мы этот закон, примем, женщины будут наши!

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Це   ви   від   якої   фракції!   (Шум    у    залі). "Батьківщина"?..

     Шановні колеги,   я   бачу   одностайність,  тому  ставлю  на голосування пропозицію прийняти в  першому  читанні  законопроект, внесений  Костицьким  Василем  Васильовичем.  А до другого читання врахуємо зауваження і Ковалка, і Кабінету Міністрів.

     Голосуємо в першому читанні.

     "За" - 210.

     Ставлю на голосування  прийняти  в  першому  читанні  проект, внесений Кабінетом Міністрів.

     "За" - 94.

     Я ставлю   на   голосування   прийняти   в   першому  читанні законопроект, який вніс Ковалко Михайло Петрович.

     "За" - 82.

     Законопроект Костицького  набрав  найбільше  голосів  -  210. Ставлю  його  на  повторне голосування (Шум у залі).  Голосуємо за прийняття в  першому  читанні  законопроекту,  внесеного  народним депутатом  Костицьким.  Володимир  Кирилович  Черняк запрошує всіх голосувати. Голосуємо.

     "За" - 221.

     Депутат Попеску  не  встиг,  так?   Голосуємо.   І   депутата Бродського поверніть до залу. Голосуємо.

     "За" - 210.

     Шановні колеги,  лише  43  депутати голосують проти.  Ні,  не потрібно поіменно.

     Супрун Людмила Павлівна, будь ласка.

     СУПРУН Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  бюджету  (виборчий  округ 100,  Кіровоградська область). Шановні народні депутати, я дуже дякую всім депутатам за таке  пожвавлення в залі,  яке в нас не спостерігалося за останні, можливо, півроку.

     І оскільки Михайло Петрович погоджується з  прийняттям  цього законопроекту,  і  до  другого читання ми обов'язково врахуємо всі пропозиції,  є  прохання  проголосувати   даний   законопроект   і продемонструвати, що в Україні підтримують гендерну політику.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Голосуємо  про  прийняття в першому читанні законопроекту, внесеного депутатом Костицьким.

     Депутат Шевчук також підтримує. Голосуємо.

     "За" - 217.

     Слово надається депутату Шевчуку, голові комітету.

     ШЕВЧУК С.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 23, Волинська область). Спасибі, Олександре Миколайовичу. Шановні колеги,  гадаю,  нам  тут немає чого сперечатися,  просто потрібно зосередитися й проголосувати.  Всі три законопроекти дуже  близькі за   змістом.   Першим  був  законопроект  уряду,  пізніше  Василь Васильович Костицький нормально попрацював  над  своїм.  Найбільш, можливо,   спрямований  у  наступне  століття  -  це  законопроект Ковалка. Але неістотно зараз, який проект кращий, тому що все одно ми  в комітеті всі ці три законопроекти об'єднаємо в один і подамо на ваш розсуд найбільш оптимальний варіант.

     Голосуємо за той,  який набрав більше  голосів,  і  приймаємо рішення.

     ГОЛОВА. Мудро.  Голосуємо  ще  раз пропозицію про прийняття в першому   читанні   проекту,   внесеного   депутатом   Костицьким. Голосуємо.

     Депутате Гуров Вадиме Миколайовичу, голосуйте.

     "За" - 209.

     Шановні колеги,   з  вашого  дозволу  перенесемо  голосування законопроекту на 30 листопада (Шум  у  залі).  Та  не  треба  мене переконувати, ви себе переконайте.

     Я ще   раз   ставлю   на   голосування   в   першому  читанні законопроект,  внесений народним депутатом Ковалком.  Будь  ласка, уважте.

     "За" - 109.

     Погляньте, 217 і 109 - є ж відмінність? (Шум у залі).

     Ні, не  треба  поіменно.  Ставлю  на  голосування  в  останнє сьогодні законопроект,  внесений народним депутатом Костицьким,  у першому читанні.  Голосуйте,  будь ласка.  Ну, з цим гендерством і внесли смуту.

     "За" - 214.

     Спасибі. Переносимо,  повернемося до нього і проголосуємо  30 листопада.  Я  просив  би,  щоб  депутат Костицький врахував деякі положення.

     ----------

     Проект Закону  України  про  внесення  змін  до  статті  1764 Кримінального  кодексу  України  щодо  невиконання судових рішень. Фіалковський Володимир Олександрович є?  Він,  очевидно,  десь дає інтерв'ю.

     Кочерга Вікторе Герасимовичу, будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  та  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область).  Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Я  выступаю  от  имени  Комитета  по  вопросам законодательного  обеспечения  правоохранительной  деятельности  и борьбы с организованной преступностью и коррупцией.

     Дело в  том,  что  этот   законопроект   разработал   депутат Фиалковский и он должен был его докладывать... (Шум у залі).

     Позиция нашего   комитета  -  поддержать  этот  законопроект. Каковы аргументы в пользу данного законопроекта?  Как вы знаете, в официальных выступлениях высших руководителей страны, кандидатов в Президенты,  в  официальных  средствах   массовой   информации   в последнее  время,  особенно  в  разгар  предвыборной президентской кампании,  постоянно  твердилось,  будто  бы  в  стране  наступила стабилизация, улучшается жизненный уровень, социальная ситуация.

     На самом  деле,  как  показывает  анализ,  на местах долги по заработной плате не  уменьшаются.  Особенно  страдают  предприятия угольной  промышленности,  шахтеры,  а также предприятия,  которые обслуживают угольную отрасль.  Также огромные долги по  заработной плате работникам сельского хозяйства.

     Весьма остро     стоит    проблема    погашения    регрессных обязательств.  Вы знаете, что регрессные обязательства, особенно в угольной  отрасли,  не  выполняются  на протяжении ряда лет.  Есть такие примеры,  когда,  вместо того чтобы  зарабатывать  деньги  и погашать   регрессные   обязательства,   травмированных   шахтеров собирают  на  одном  из  предприятий,  скажем,  шахтостроительного управления,  а  затем  эти  коллективы  не  в состоянии заработать средства  для  того,  чтобы  выплачивать   суммы   по   регрессным обязательствам.

     Очень много  граждан  ныне  обращаются  с  исками  в судебные инстанции по поводу невыплаты заработной платы,  а также в связи с тем,   что   в  случае  увольнения  с  предприятий  полностью  так называемые расчетные им также не выдаются.  Поэтому люди вынуждены обращаться в городские,  областные суды для защиты своих прав.  Но нередко такие судебные решения не выполняются,  потому что  служба по  исполнению  судебных  решений  пока  еще  слаба и она не имеет достаточных механизмов для реализации своих полномочий.

     Поэтому принятие поправок к  статье  174  Уголовного  кодекса Украины будет способствовать повышению исполнительской дисциплины, лучшей защите наших  граждан  от  неисполнения  судебных  решений. Комитет  поддерживает  данный  законопроект и просит принять его в первом чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Герасимовича? Є.

     Запишіться, будь ласка.  Відводиться 5 хвилин  на  запитання. Висвітіть прізвища.

     Депутат Клочко, за нею - депутат Косаківський. Будь ласка.

     КЛОЧКО М.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  148, Полтавська область). Прошу передать слово депутату Пустовойтову.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів.  Вікторе Герасимовичу, річ у тому,  що є  декілька  десятків  відповідей  на  депутатські звернення,  де  Міністерство юстиції за підписом Станік повідомляє про те,  що "розглянуто", "в проваджені". Але вони всі - банкрути. І  люди не мають можливості отримати зарплату,  і виконавці нічого не роблять.  Як ви вважаєте,  можливо,  слід внести доповнення про те,  щоб  була норма для притягнення до суду і судових виконавців, аби вони займалися цією роботою?

     КОЧЕРГА В.Г.  Я вам должен сказать,  что не  исключено  также привлечение  к  уголовной ответственности и судебных исполнителей, если они умышленно не исполняют судебные решения. То есть не в тех случаях,  когда  полностью  предприятие  банкрот  и  не может пока рассчитаться по долгам,  скажем,  по заработной плате,  по  другим выплатам или по возмещению ущерба,  нанесенного здоровью. Это один вопрос.

     И совсем   другой   вопрос,   если,   скажем,    руководители предприятий   систематически  получают  заработную  плату,  премии наперед,  а рядовые  работники  месяцами  не  получают  заработную плату. Они обращаются в суд, есть судебные решения в их пользу, но эти решения не выполняются.  Речь идет об умышленном  неисполнении судебных   решений.   Ко  мне,  например,  много  поступает  таких обращений и жалоб, когда я принимаю граждан.

     ГОЛОВА. Депутате Косаківський,  будь ласка,  за ним - депутат Черняк.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Шановний Вікторе Герасимовичу,  безумовно, треба підтримувати ваш законопроект...

     КОЧЕРГА В.Г. Это не мой законопроект.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Так, який внесений депутатом Фіалковським і підтриманий комітетом, тобто це ваш спільний законопроект.

     Але виникає таке питання і така проблема.  Чи, на вашу думку, дає  цей  законопроект  і  норми,  виписані  в   ньому,   гарантії безумовного   виконання   судових   рішень  у  нашій  державі?  За статистикою,  яку я офіційно маю,  ми її через депутатський  запит отримали  з  Міністерства  юстиції,  у нас не виконується половина судових рішень,  з яких заведено судове провадження виконання  цих рішень.  І річ у тому,  що в деяких випадках вони не виконуються з політичних міркувань.

     Але у зв'язку з  тим,  що  окремі  категорії  справ  (вибори, звільнення  з  посад,  особливо  державних службовців) непідвладні юрисдикції Європейського суду,  виходить, що ці категорії громадян узагалі незахищені судом,  тому що іноді навіть рішення Верховного Суду не виконуються в нашій державі.

     То чи не вважаєте ви за необхідне підсилити норми, записані в цьому   законопроекті,  щоб  у  разі  невиконання  судових  рішень автоматично спрацьовував механізм притягнення до  відповідальності цих  посадових осіб,  не чекаючи санкції прокурора чи спеціального рішення суду з цього приводу?

     КОЧЕРГА В.Г.  Я думаю, что ваше предложение очень интересное. И  мы предлагаем в первом чтении принять этот законопроект.  Затем члены нашего комитета,  а это весьма квалифицированные юристы, еще поработают над вашими предложениями.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область). До мене в окрузі часто звертаються виборці зі скаргами у зв'язку з тим,  що не виконуються судові рішення. І, до речі,  не тільки з  питань  невиплати  заробітної  плати,  а  й  з багатьох інших питань.

     КОЧЕРГА В.Г. Я об этом говорил.

     ЧЕРНЯК В.К.  Так,  ви про це казали також. Я б навіть сказав, що невиконання  судових  рішень  в  Україні  набуло  вже  масового характеру.  Фактично  не  діє  судова система як така.  Я б навіть сказав, що панує якась вакханалія безвідповідальності.

     У зв'язку з цим запитання. Власне, вже попередні два депутати запитували,  і я про це хотів запитати вас:  чи достатньо того, що ви  пропонуєте,  задля  вирішення  цієї  проблеми?  Це  радикальне рішення чи паліатив?  Чи нам потрібно до цього питання повернутися ще  і  дійсно  подбати  про  такі  рішення,  які  б   унеможливили невиконання судових рішень?

     Дякую.

     КОЧЕРГА В.Г.   Спасибо   за  вопрос.  Я  хотел  вам  сообщить следующее.  Прежде всего в статье 165 Уголовного  кодекса  Украины уже  есть  норма  - злоупотребление служебным положением.  И можно было  бы   эти   действия   по   неисполнению   судебных   решений квалифицировать  именно  по этой статье.  Но поскольку в последнее время участились случаи неисполнения как раз  вот  таких  судебных решений,  мы  решили  поддержать  этот законопроект нашего коллеги Фиалковского с тем, чтобы выделить в отдельную статью, в отдельную норму группу таких нарушений. Здесь речь идет не только о судебных решениях,   об   определениях   судов   на    различных    стадиях судопроизводства,    постановлениях   судов,   которые   обязывают выполнить или устранить,  скажем, нарушения в законодательстве, но и о широком спектре нормативных актов, которые принимаются судами.

     Поэтому я полагаю, что это будет радикальная норма.

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  У меня вопрос несколько иного плана.  Мы имеем много случаев,  когда люди,  которые не  получают вовремя заработную плату, пенсию и не имеют возможности оплачивать за квартиру,  газ,  электроэнергию,  подвергаются приводу в суд. И бывают случаи,  когда по решению суда им отключают электроэнергию, газ и так далее.

     Не поможет ли вот этот пункт как раз  на  законном  основании усилить  методы  расправы  над такими людьми?  Ведь в Харькове уже были случаи, когда общественная организация "Трудовая Харьковщина" вынуждена  была  защищать вдову боевого офицера,  когда вот именно таким образом хотели привести в исполнение решение  суда.  У  меня есть  большое  сомнение  по  поводу  вот  этого пункта.  Ответьте, пожалуйста.

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемый  коллега!  Речь  идет  об  умышленном неисполнении  судебных  решений.  Мы вчера приняли закон,  который предусматривает неприменение  процедуры  банкротства  в  отношении угольных  предприятий.  Это  означает,  что  если только,  скажем, угольное предприятие будет должно  по  обязательствам  по  выплате заработной платы, регрессным искам и у него нет другого имущества, то мы не можем применить к нему процедуру банкротства.  И в данном случае уголовная ответственность не наступит,  поскольку не за что будет платить.

     А если,  скажем,  гражданин не в  состоянии  рассчитаться  за полученные  коммунальные  услуги,  если  у  него  нет  средств  на существование, то это уже не умысел, это обективная ситуация. И в данном  случае  нормы  данной статьи не должны будут применяться в отношении таких граждан.

     ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Герасимовичу. Сідайте, будь ласка.

     Володимире Олександровичу,  ви  хочете  щось  сказати?   Будь ласка.

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  187, Херсонська  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Мені  здається,  що  все-таки  зараз   ми   справді   всі усвідомлюємо,  що розглядаємо надзвичайно важливий законопроект. А потреба  прийняття  цього   законопроекту   напряму   випливає   з конституційних норм, які в нас є.

     Державна влада  в  Україні,  як  ви  знаєте,  здійснюється на засадах  поділу  на  законодавчу,  виконавчу  та  судову.  Одна  з основних  засад  судочинства  в Україні - обов'язковість виконання рішень суду. Справді, тепер діє та норма, що за умисне невиконання рішення суду в нас запроваджено штраф.  Тільки штраф.  Причому від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Що це на практиці означає? Це означає,  що коли посадова особа не виконала рішення суду, то у неї із зарплати будуть щось там вираховувати.

     А часто маємо такі ситуації,  коли  посадовій  особі  взагалі нецікаво  отримувати  ту  заробітну плату,  а набагато цікавіше не виконати рішення суду.  От і все.  Тому я й пропонував посилити цю відповідальність.

     Також я  б  сказав,  що в статті 1764 Кримінального кодексу є нечіткість у визначенні суб'єкта злочину. Саме тому ми пропонували конкретніше написати, до кого це відноситься.

     Тепер практично    неможливо    притягти    до   кримінальної відповідальності посадових осіб,  які займають  відповідальне  або особливо   відповідальне  становище.  Ми  їх  прямо  внесли  сюди. Практично всі,  хто ознайомився із законопроектом, підтримали його прийняття в першому читанні.

     Шановні колеги, я прошу звернути увагу на одну таку річ. Будь ласка,  трохи уваги.  Так ось,  цей законопроект було  внесено  ще влітку  1998  року.  Під  ним  підписалися  близько  100  народних депутатів фактично з усіх фракцій.  Майже всі фракції,  які  були, висловилися  за  нього.  Ми  його дуже довго - десь півтора року - відкладали.  Є пропозиції на друге читання.  Ми їх усі, безумовно, будемо  враховувати  разом  із  профільним  комітетом,  який також підтримує цей законопроект, під час підготовки до другого читання. Тому ще раз прошу прийняти його в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитання   до   Володимира   Олександровича  будуть? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Депутат Гавриш. За ним - депутат Марамзін.

     ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  176,  Харківська   область).   Шановний доповідачу,  не  викликає  сумніву,  що така норма в Кримінальному кодексі  потрібна.  Але  скажіть  мені,  будь   ласка,   що   таке відповідальні,  особливо  відповідальні  особи?  І  як  суд завтра встановлюватиме ту особу,  яка була  відповідальною  за  виконання судового рішення?  Чи не простіше було б написати просто: посадові особи, які відповідають за прийняття цього рішення?

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.  Є юридичні терміни,  якими  визначено,  що таке  відповідальні  й  особливо  відповідальні особи.  І я просто хочу,  щоб ми подивилися,  що це означає.  І тоді буде  зрозуміло, чому  саме  такий суб'єкт сюди внесено.  Якраз нині діє норма,  де просто написано "посадова особа".  А до  тих  осіб,  що  визначені юридично цими термінами, фактично неможливо застосувати ці норми.

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін. За ним - депутат Масенко.

     МАРАМЗІН Ф.А.,   виконуючий   обов'язки   голови  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Прошу передать слово товарищу Донченко.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция комунистов.  Уважаемый господин докладчик! Я хотел бы уточнить для себя следующее. Вы сказали, что есть замечания ко второму чтению.  И тут  же  говорите,  что  этот законопроект  находится  в Верховном Совете уже полтора года.  Что вам мешало до  сих  пор  шлифонуть  этот  законопроект  в  течение полутора  лет,  чтобы  внести  его  сразу с учетом всех замечаний, которые,  как вы говорили,  поступили?  И еще я хотел  бы  от  вас услышать,  какие  это  были  замечания.  Сегодня  многие  народные депутаты,  в основном те,  кто активно проводит работу в  округах, кто принимает людей,  сталкиваются с проблемой выполнения судебных решений. Очень много таких жалоб поступает к народным депутатам, и фактически  нет  возможности до конца осуществить эти нормы.  Я бы хотел для себя уточнить,  какие предложения от народных  депутатов вы  уже  имеете  на  руках  и  почему  вы до сих пор не внесли эти правки?

     Спасибо.

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.  Дякую.   Може,   в   мене   не   вистачило відповідної   настирливості,  щоб  цей  законопроект  раніше  було розглянуто. Це моя провина. Але ви сьогодні бачите, що, справді, є підтримка саме цьому законопроекту.

     Стосовно другого  й третього читань.  Оскільки комітет вносив його на перше читання і сказав,  що разом із комітетом  ми  будемо доопрацьовувати  все інше,  то не було змоги внести відразу багато поправок.

     Більше того,  первинний   текст,   який   пропонується,   був підписаний майже 100 народними депутатами.  Тому саме цей текст ми не хотіли чіпати, щоб уже разом із профільним комітетом перейти до другого та третього читання.  Ось, приміром, які є в мене письмові пропозиції.  Не збільшує  обсяг  діянь,  передбачених  диспозицією статті  1764  чинного  Кримінального  кодексу,  і  доповнення щодо невиконання  рішень  арбітражного  суду,  оскільки  він  хоч  і  є спеціалізованим,   але   охоплюється   загальним  поняттям  "суд", зазначеним у чинній диспозиції статті. Тобто це технічне питання.

     Є пропозиція уточнити наявну диспозицію даної норми вказівкою на  те,  що  відповідальність  настає в разі невиконання посадовою особою  вироку,  рішення,  ухвали,  постанови  суду,  що   набрали законної сили.

     Пропонується доповнити статтю частиною другою, де передбачити відповідальність за невиконання судового рішення посадовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище;  або особою, раніше судимою за злочин, непередбачений цією статтею; або якщо  завдано істотної шкоди державним чи громадським інтересам чи захищеним законом правам та інтересам окремих фізичних і юридичних осіб.

     Ще пропонується    ввести   жорсткіші   санкції.   Ось   такі пропозиції.

     ГОЛОВА. Депутат Масенко. Будь ласка.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (виборчий  округ  147,  Полтавська  область). Володимире Олександровичу,  ви так цікаво доповідали законопроект, що навіть мене він зацікавив ось у якому плані. Дайте, будь ласка, відповідь:  чи можу я запевнити своїх виборців,  що після того, як буде  прийнята  дана  поправка,  розв'яжуться  всі  претензії   до трастів,  компаній,  котрі позабирали людські гроші, суди прийняли рішення на користь громадян,  але досі  ніхто  жодної  копійки  не повернув? Повернуть кошти чи ні, коли буде така поправка?

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О.   За  будь-якого  закону  треба  домагатися правди також самостійно.  Людина повинна займатися  цим  питанням, звичайно.  Я пропоную іншу річ:  якщо тепер не виконуються рішення суду (там написано, хто повинен виконувати їх), ви можете подати в суд  на  виконавця рішення.  І якщо нині це просто штраф,  то тоді посадова особа, яка його не виконала, може потрапити за грати, і в неї  з'являється  великий  стимул  не ігнорувати виконання рішення суду.

     ГОЛОВА. Ви переконали Олександра Миколайовича.  Сідайте, будь ласка.

     ФІАЛКОВСЬКИЙ В.О. Дуже вдячний за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є бажаючі виступити? Депутат Баулін. Прошу.

     БАУЛІН П.Б.    Дякую,    Олександре   Миколайовичу.   Фракция коммунистов.  Уважаемые  народные  депутаты!  К  сожалению,  всеми мыслимыми   и  немыслимыми  методами  антинародному  режиму  Кучмы удалось  продлить  свое  существование.  Но   это   мало   волнует тружеников  Украины,  которые честно заработали заработную плату и не получают ее месяцами, а то и годами. Даже если они обратились в суд и последний принял решение в их пользу,  то увы,  это никак не способствует восстановлению справедливости.

     Почему-то подавляющее  большинство  чиновников   не   считают нужным  в  так  называемой  "незалежній" и демократической державе выполнять судебные решения.  Когда разваливали советскую  систему, руховцы  и  прочие демократы так много говорили о благе разделения ветвей власти.  Но,  как говорится,  за  что  боролись,  на  то  и напоролись.   Какое   разделение?!  Тотальная  власть  кланов  под вывеской исполнительной власти.

     Получилась ужаснейшая   система   безответственности.    Хотя формально   в   Уголовном  кодексе  предусмотрена  ответственность должностных лиц за такое преступление,  как невыполнение  судебных решений,  но  мало  что  там предусмотрены довольно незначительные денежные  суммы,  как  уже   об   этом   говорилось,   для   наших коррумпированных чиновников.  В реальной жизни дело до привлечения чиновников,  как правило,  вообще не доходит. Неуязвимыми остаются наши чинуши, ибо это их власть. Ворон ворону глаз не выклюет.

     Как прекратить   этот  беспредел?  Предложенный  законопроект является  одной  из  попыток  создать   механизм   ответственности должностных  лиц,  особенно  тех  из  них,  которые занимают особо ответственное положение (так сказано в тексте).

     Очень правильно,  что предлагается уголовная ответственность. Я  бы  вообще штрафы отменил,  а тюрьму усилил до строгого режима. Если бы посадили  по  статье  1744  пару  чиновников,  проблема  с невыполнением судебных решений пошла бы на убыль. Полностью это не решило бы данную проблему,  но ситуацию изменило бы,  наверняка, к лучшему.

     Поэтому предлагаю  (я  выражаю  мнение  фракции  коммунистов) поддержать законопроект в  первом  чтении,  а  при  подготовке  ко второму предусмотреть более четкий механизм привлечения чиновников к ответственности за данное преступление,  чтобы ни один из них не уклонился от справедливого наказания.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Журавський.

     ГАВРИШ С.Б. Шановні колеги, мені здається, що ми надто багато уваги приділяємо кримінальному праву як  інструменту  боротьби  за певні інтереси суспільства.

     Кримінальне право   є   лише   правовим   інструментом,  який нездатний у всіх випадках виконати наші бажання.

     От і сьогоднішній розгляд даного  питання  також  присвячений тому,  щоб  використати якраз найпростіший і максимально доступний інструмент норми кримінального права для боротьби з дуже непростою проблемою,  наявною в Україні як на економічному, політичному, так і на правовому грунті.

     Але я не прагну займатися  політикою  з  даного  питання,  як пробують  робити деякі мої колеги,  а хочу суто технічно поглянути на цю норму очима юриста.

     Насамперед зауважу,  що суспільна небезпека названого  діяння на  рівні  між так званим проступком і злочином означає,  що даний факт може бути віднесений тільки  до  певного  рівня  проступку  з певною суспільною небезпекою.  Отже,  законодавець у кримінальному праві  знає  такий  метод   використання   закону,   як   уведення адміністративної преюдиції.

     Мені здається,  що  якраз,  відображаючи  суспільну небезпеку цього діяння, можна було б увести адміністративну відповідальність як  певну  попередню відповідальність,  після якої можна вводити і кримінальну відповідальність. Тобто норма має звучати таким чином, що після того, як особа не виконала адміністративне зауваження, її треба притягати до кримінальної відповідальності.

     По-друге. Безумовно,  включення  в  диспозицію  статті  трьох видів  посадових осіб,  двох яких не має в нашому правовому полі - відповідальні й особливо відповідальні посадові особи - вказує  на те, що подібна норма взагалі не може бути застосована.

     По-третє. Мені здається, техніка написання цього закону така, що ми можемо зробити висновок, що арбітражний суд виносить вироки. Отже,  треба  просто  замінити  в  цій нормі поняття "арбітражного суду" "судом", бо в нас єдина судова система.

     І, нарешті,  останнє,  що стосується,  так би мовити, санкції цієї статті.  Напевно, недоречним буде притягати посадову особу до відповідальності з позбавленням волі.  Можливо,  краще використати санкції   без   позбавлення   волі,   це   буде   свідчити  і  про демократизацію кримінального права як такого.

     І ще  одне.  Немає  у  кримінальному  законодавстві   поняття примусові  роботи,  не  знає  його  і  новий  проект Кримінального кодексу.  Тому мені здається,  що  до  другого  читання,  якщо  ми приймемо таке рішення, треба буде суттєво доопрацювати цю норму.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Ми  пропонуємо  проголосувати  за цей проект закону в першому читанні,  але врахувавши  ряд  зауважень,  які  я зараз висловлю.

     Перше. Проектом     пропонується    встановити    кримінальну відповідальність не тільки для посадових осіб,  а й для  посадових осіб,   які  займають  відповідальне  або  особливо  відповідальне становище.  Відповідно до  Кримінального  кодексу  України  (це  я продовжую  дискусію з депутатом Гавришем) посадовими особами,  які займають відповідальне становище,  є особи,  посади яких згідно із Законом   України   про  державну  службу  віднесені  до  третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій. Наприклад, заступники голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також судді, прокурори, слідчі.

     Під особами,  які займають особливо відповідальне  становище, розуміються  особи,  зазначені  в  тому самому Законі про державну службу  (наприклад,  Президент  України,  Голова  Верховної   Ради України)  та  особи,  посади  яких  віднесені  до першої та другої категорій  (наприклад,  голови  обласних,  Київської  та   міських державних  адміністрацій).  Але  оскільки  проектом встановлюється однакова  відповідальність  як  для  посадових  осіб,  так  і  для посадових   осіб,   які   займають   відповідальне   та   особливо відповідальне  становище,  недоцільно  вводити  до   статті   такі доповнення.  Доцільніше  доповнити  статтю новою частиною,  в якій передбачити суворіше покарання для таких посадових осіб.

     Друге. Проектом   пропонується   доповнити   статтю,    окрім положення про суди, положенням про арбітражні суди. Але відповідно до Конституції України судочинство в Україні  здійснюється  судами загальної  юрисдикції  і  відповідно  до  Закону про статус суддів судів, арбітражних судів визначається цим законом. Тобто положення чинного закону і зараз поширюється на рішення арбітражних судів.

     І третє.  У  санкціі  статті  проекту  йдеться  про такий вид покарання, як примусові роботи. Про це вже говорив депутат Гавриш. Але  Кримінальний кодекс України не містить такого виду покарання, як примусові роботи,  а містить виправні  роботи  без  позбавлення волі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Спасибі.  Більше  немає  бажаючих виступити.  Внесено одну пропозицію - прийняти в першому читанні  даний  законопроект. Голосуємо.

     "За" - 193.

     Голосуємо. Валерію Івановичу Череп, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 237.

     Спасибі.

     --------------

     Розглядається проект    Закону    про    внесення   змін   до Кримінальнопроцесуального  кодексу.  Доповідає  народний   депутат Бродський Михайло Юрійович. Будь ласка.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 215, м.Київ). Уважаемые коллеги! Хочу представить вашему вниманию законопроект,   который  я  разработал,  о  внесении  изменений  и дополнений  в  Криминальнопроцессуальный  кодекс  Украины.  Проект касается шести изменений.

     Согласно Конституции   Украины   самой   высокой   социальной ценностью в Украине является человек.  Сегодня,  я считаю, настало время    внести    изменения    в    часть    пятую    статьи   49 Уголовно-процессуального   кодекса   Украины   о   том,   что    в установленном   порядке   потерпевшими   являются  и  члены  семьи потерпевшего,  потому  что  иначе  получается,  что   родственники погибшего не являются потерпевшими. Считаю, что это неправильно.

     Следующее. Согласно    статье   43   Уголовно-процессуального кодекса Украины обвиняемый имеет право знать,  в чем его обвиняют. Тем  не  менее статья 140 Уголовно-процессуального кодекса Украины не   предусматривает    обязанность    следователя    предоставить обвиняемому копию постановления о привлечении как обвиняемого, что ущемляет минимальные  процессуальные  способы  защиты  гражданином своих   прав,   поскольку   большой  обем  обвинений,  изложенный юридической  и  иной  специальной  терминологией,  в   большинстве случаев   остается   непонятным  для  гражданина,  которому  такое обвинение лишь зачитывается.  Таким образом, в части второй статьи 140    Уголовно-процессуального    кодекса    Украины   необходимо предусмотреть  норму,  согласно  которой  обвиняемому  не   только разясняется,  но  и  вручается  постановление  о  привлечении как обвиняемого.

     В отличие  от  Уголовно-процессуального  кодекса   Российской Федерации    (часть    седьмая    статьи   158)   в   национальном уголовно-процессуальном  законодательстве   не   предусматривается ограничение  права  следователя при допросе ставить так называемые наводящие  вопросы,  то  есть  такие,   в   формулировке   которых содержится ответ, часть ответа или подсказка к нему. Такие вопросы подсказывают желательный  для  следователя  ответ  и  должны  быть запрещены законом.

     Статья 263-3    Уголовно-процессуального    кодекса   Украины предоставляет  право  арестованному,   его   защитнику,   законным представителям обжаловать санкцию прокурора на арест до суда.  Что у нас происходит сегодня?  Прокуратура выдает  санкцию  на  арест. Гражданин  или  его  адвокат  имеют  право  подать  в суд по месту задержания.  И в течение 10 дней судья обязан рассмотреть это дело и  принять  решение  о  законности  задержания человека или о том, можно ли его выпустить под залог или под подписку о невыезде.

     Сегодня следователи идут на всевозможные ухищрения для  того, чтобы  не  отдавать  эти  дела  в суды.  В связи с тем что у нас в законе не ограничено время, за которое следователь обязан передать дело в суд,  это может длиться месяц и больше. Приведу пример, как было со мной (Сміх у залі).  Адвокат подал в суд. Пока следователи передавали  дело  из  министерства  в суд,  за две недели (они его тянули,  тянули) дело закрыли. А если дело закрыто, обжалованию не подлежит.  И  дальше человек идет из камеры в суд.  А законно тебя арестовали  или  незаконно,  судья  уже  не  имеет  права  принять решение.

     Поэтому я предлагаю внести поправку о том,  что следователь в случае подачи жалобы  в  суд  обязан  предоставить  дело  судье  в течение одного дня.  И тогда судья будет иметь возможность изучить дело и принять соответствующее решение.

     В принципе все.

     ГОЛОВА. Спасибі,  Михайле Юрійовичу. Запитання будуть? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Чивюк Микола Васильович. Будь ласка.

     ЧИВЮК М.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні народні депутати! Комітет з питань правової реформи розглянув на своєму засіданні цей законопроект  і  вважає, що   оскільки  реальних  можливостей  для  прийняття  за  короткий проміжок часу нового Кримінальнопроцесуального кодексу  немає,  то було б доцільно прийняти цей законопроект з деякими застереженнями і  уточненнями.  Так,  на  думку  членів  комітету,  у  статті  49 Кримінально-процесуального  кодексу  України  необхідно  узаконити право на визнання потерпілим одного з близьких родичів  загиблого, якщо вони цього бажають.

     У диспозицію  статті  167  Кримінальнопроцесуального  кодексу України внести доповнення конституційного характеру.  Зокрема, про те,  що  свідок не попереджується про кримінальну відповідальність за відмову давати показання про себе,  членів  сім'ї  чи  близьких родичів.

     Не є    реальною    пропозиція,   яка   міститься   в   цьому законопроекті,  що стосується надсилання  прокурором  витребуваних суддею  матеріалів про надання санкції на арешт у день надходження вимоги.  Не  можна  погодитися  і  з  положенням  про   визначення граничного  строку  -  не пізніше 10 днів - розгляду скарги на дії прокурора,  оскільки  в  законі  встановлено  триденний  строк  на призначення до розгляду суддею справи і строк виконання прокурором вимог про надсилання  витребуваних  матеріалів.  Шлях  проходження матеріалів  від прокурора до судді залежить від багатьох факторів, на  які  згадані  суб'єкти   вплинути   не   в   змозі.   Потребує конкретизації  також  визначення  посадовою особою місця утримання заарештованого.

     Виходячи з того,  що зазначені прогалини  можна  усунути  при розгляді   законопроекту  в  другому  читанні,  Комітет  з  питань правової реформи на своєму засіданні  прийняв  рішення  підтримати запропонований народним депутатом України Бродським законопроект і рекомендувати Верховній Раді  України  прийняти  його  за  основу, доручивши  нашому  комітету  доопрацювати  його з урахуванням усіх зауважень,  які будуть висловлені народними депутатами,  та внести цей законопроект на друге читання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. До  Миколи Васильовича є запитання?  Немає.  Сідайте, будь ласка.

     Є пропозиція прийняти даний законопроект у  першому  читанні. Голосуємо.

     "За" - 175.

     Голосуємо, голосуємо.

     "За" - 206.

     Депутат Полюхович не встиг. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 204.

     23 народних  депутати  голосують проти.  Є запитання?  Немає. Депутат Журавський  просить  усіх  проголосувати  за  прийняття  в першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 223.

     Голосуємо.

     "За" - 248.

     Спасибі.

     Поправки до Конституції можна приймати.

     Шановні колеги, на цьому пленарне засідання завершуємо. Бажаю всім добре попрацювати у  виборчих  округах,  а  30  числа  будемо працювати так, як сьогодні проголосували.

     На все краще.