ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 21 г р у д н я 1999 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку, гості й запрошені! Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації.
Реєструємося.
Зареєструвалися 317 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Шановні колеги! У Києві з робочим візитом перебуває делегація групи друзів "Чехія-Україна" парламенту Чеської Республіки на чолі з керівником Петром Шулаком (Оплески).
Дозвольте від вашого імені ще раз сердечно їх привітати, побажати нашим чеським друзям плідної роботи і хорошого перебування на українській землі (Оплески).
Дозвольте оголосити запити.
Надійшли два запити Семенюк Валентини Петрівни до Генерального прокурора: у зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатське звернення стосовно порушення законодавства при приватизації Житомирського обленерго та сплаті ним податків і щодо порушення законодавства при приватизації Ружинського маслосирзаводу Житомирської області.
Прошу підтримати.
"За" - 148.
Прийнято.
Народний депутат Кожин Борис Борисович звертається до виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Пустовойтенка з такого приводу: військовим пенсіонерам міста Києва не виплачена пенсія за грудень 1999 року.
Прошу підтримати цей запит.
"За" - 102.
----------
Дозвольте зробити оголошення. Відповідно до статті 4. 2. 2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Бабича Валерія Георгійовича зі складу депутатської фракції "Батьківщина" та входження його до депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Про вихід народних депутатів України Онопенка Василя Васильовича та Левцуна Володимира Івановича зі складу депутатської групи "Незалежні" та входження їх до депутатської фракції "Батьківщина".
Про вихід народного депутата України Чобота Дмитра Васильовича зі складу депутатської фракції Народного руху України та входження його до депутатської фракції "Громада". З чим і поздоровляємо всіх.
----------
Шановні колеги, у нас є час на проведення розминки. Сьогодні виступи від фракцій. І я надаю слово народному депутату Діяку, група "Відродження регіонів". Будь ласка. Керівник цієї групи депутат Волков.
ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу! Кризовий стан економіки зумовлюється багатьма факторами, але одним із важливих факторів, на наш погляд, є значне споживання енергоносіїв, яке вимагає великих грошових затрат. Так склалося, що в балансі споживання газ займає 45 процентів усіх енергоносіїв у державі і Росії ми маємо сплатити близько 5 мільярдів доларів. Необхідно відмітити, що Україна сьогодні є найбільшим покупцем російського газу порівняно з країнами Західної Європи. Дев'ятнадцять країн Європи споживають 110- 120 мільярдів кубічних метрів російського газу, а Україна - 55-60 мільярдів.
Одначе, будучи монопольним постачальником газу в Україну, російська сторона продає Україні газ за значно вищими цінами - майже в 2 рази дорожче порівняно з цінами для країн Західної Європи. Таким чином, ми, купуючи газ у Росії, переплачуємо кожний рік порівняно з країнами Західної Європи більше 2 мільярдів доларів.
За такої ціни на газ, удвічі більшої, ніж у країнах Західної Європи, продукція нашої країни практично неконкурентоспроможна на ринках як Європи, так і в Росії, у зв'язку з чим Україна стає дедалі більшим боржником перед Росією. На сьогодні Україна вже заборгувала 622 мільярди доларів, і 270 мільйонів доларів заборгували покупці газу, так звані трейдери. Якщо ціну російського газу встановити на рівні цін для європейських країн, то ми з урахуванням власного видобутку забезпечили б державу газом без боргів.
Я можу відверто сказати, що економічна криза в Україні великою мірою зумовлена непомірно високою ціною на російський газ. Ми будемо приймати Закон про Державний бюджет на 2000 рік, але можна заздалегідь сказати: якщо ціни не будуть урегульовані, ми бюджету не виконаємо.
Ми ратифікували договір між Росією і Україною, а також приєдналися до Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, тому я вважаю, що ми повинні не на словах, а на ділі використовувати цю трибуну і, керуючись Регламентом МПА, дати пропозиції, щоб був паритет цін на російський газ для нас і для країн Західної Європи.
Крім того, ви знаєте, що РАТ "Газпром" і російський уряд ведуть інтенсивну політику для того, щоб обійти Україну газопроводами і таким чином зменшити транзит російського газу через нашу територію з 90 до 30 процентів.
Тому я звертаюсь до вас, шановний Олександре Миколайовичу, і до народних депутатів: давайте використаємо трибуну Міжпарламентської Асамблеї для захисту прав нашої держави, проти дискримінаційної політики Росії, яка продає нам газ за завищеними цінами і будує газопроводи в обхід України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Бойко Богдан, Рух. За ним - депутат Беспалий.
БОЙКО Б.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні народні депутати! Мене уповноважила Асоціація фермерів України зробити відповідну заяву.
"Шановні народні обранці! Асоціація фермерів України, вболіваючи за сьогоднішній стан та подальшу долю українського селянина, звертається до вас із проханням зробити все можливе для пошуку взаєморозуміння між політичними партіями та фракціями у Верховній Раді заради законодавчої підтримки Указу Президента України про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.
Даний указ відповідає корінним інтересам становлення українського селянина-власника, захисту його інтересів на основі права приватної власності на землю та майно, вільного вибору форми господарювання, максимального збереження наявної матеріально-технічної бази, покращення соціального захисту сільських пенсіонерів, укріплення демократичних засад на селі.
У разі блокування указу Асоціація фермерів України в рамках акції "Без селянина немає держави, без фермера - майбутнього" змушена буде провести пікетування Верховної Ради з участю селян та робітників за наявності сільськогосподарської техніки.
З повагою - президент АФУ Іван Томич."
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Беспалий, фракція "Реформи-Конгрес". Будь ласка. За ним - депутат Сінько.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Заява партії "Реформи і порядок" та Народного руху України "На захист Конституції України".
Понад вісім років тому український народ виборов віками омріяну незалежність. Пам'ятною віхою на шляху її утвердження стало прийняття нової Конституції України 28 червня 1996 року. Це був значний крок до політичної та економічної демократії, захисту прав людини, рівноправності усіх форм власності, принципу поділу влади.
Позитивний потенціал Конституції ще далеко не вичерпаний. Далеко не всі її положення реально діють. Ми ще не навчилися жити за новою Конституцією. У цьому полягає одна з глибинних причин продовження кризи в Україні.
Тому втілення усіх норм Конституції у законодавство і повномасштабне її впровадження у життя - серед першочергових завдань. Доки це не зроблено, будь-які спроби змінити Конституцію об'єктивно є руйнівними, спрямованими на загострення політичної і соціально-економічної ситуації в державі, незалежно від суб'єктивних намірів ініціаторів цих змін. Спроба внести незначні зміни в Конституцію матиме наслідком лавиноподібне погіршення ситуації. Отже, захищаючи українську Конституцію, ми захищаємо українську державність.
Народний рух України та партія "Реформи і порядок" виступають за недоторканність Конституції України, принаймні протягом ближчого часу, і будуть активно протидіяти спробам її перегляду. Це стосується змін до статті про Рахункову палату, які парламент має розглядати ближчим часом, це стосується зміни конституційного устрою держави через запровадження двопалатного парламенту, що активно мусується останнім часом, це стосується інших намірів та прожектів.
Ми переконані, що шлях України до виходу з кризи, шлях до демократії та добробуту пролягає не через нескінченні перебудови та конституційні експерименти, а через гуртування всіх демократичних, патріотичних сил. Тому Народний рух України та партія "Реформи і порядок", захищаючи Конституцію, водночас докладуть усіх зусиль для формування демократичної більшості у Верховній Раді та дієвого уряду ринкових реформ."
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Сінько Василь Данилович. За ним - депутат Трофименко, група "Незалежні".
СІНЬКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). "Заява фракції виборчого блоку Соціалістичної та Селянської партій України (Лівий центр) "Про політичні репресії президентських структур щодо громадян України, які підтримали на виборах опонентів Леоніда Даниловича Кучми".
Минуло кілька тижнів з дня виборів Леоніда Даниловича Кучми Президентом України на новий строк. Із 37,7 мільйона виборців України понад 15 мільйонів проголосували за нього, за суперника - понад 10 мільйонів, майже 12 мільйонів виборців узагалі не взяли участь у виборах.
Отже, переможців не судять. Так і вчинили суперники нинішнього Президента. А переможці продовжують морально і матеріально знищувати переможених. Таке явище не зафіксоване ні у воєнних перемогах (тоді їх називають злочинцями), ні на спортивних рингах. У політиці це теж не дозволено ні Конституцією, ні законодавчими актами.
А що насправді? Президентська вертикаль як у процесі виборчої кампанії, так і після виборів морально і матеріально знищує тих людей, які були залучені до виборчих структур лівоцентристських і лівих кандидатів.
Особливо розперезалась президентська вертикаль на Київщині, Рівненщині, Черкащині, Сумщині, Запоріжжі і в інших регіонах України. Про це свідчать масові звернення активістів у різні правоохоронні та владні структури з проханням захистити їх від свавілля, яке цинічно чиниться місцевими чиновниками.
Незрозуміла позиція верхів, які все це прекрасно знають, але нічого не роблять для того, щоб задовольнити відчайдушні прохання чесних людей.
Фракція зверталася з проханням до стража порядку і законності
- Генерального прокурора України Потебенька: про розгул свавілля на Рівненщині, де без будь-яких обгрунтувань звільнено з посади директора Шпанівського лікеро-горілчаного заводу Прохоренка, який був довіреною особою Ткаченка Олександра Миколайовича, а також довірених осіб Мороза - Якимця, Лисака, Лукашенка, Полюховича, директора школи у Дубровицькому районі. Але всі ці прохання залишаються лише проханнями. І тим більше, що всіх їх було попереджено, що якщо будуть відстоювати свої права у суді, то з навчальних закладів будуть виключені їхні діти.
Звільняють і шантажують активістів, які працювали в команді Мороза на Київщині. У Тетіївському районі звільнено Печерську, матір двох неповнолітніх дітей заступника директора ПТУ-8; Безуглого, начальника штабу з надзвичайних ситуацій райлікарні. Керівництво району пригрозило, що якщо головний лікар не звільнить Безуглого, то лікарня залишиться взагалі без фінансування.
У Миронівському, Таращанському районах, де здобули перемогу опоненти Кучми, запрошеним з участю керівників області головам, секретарям сільських рад прямо заявлено: "Поки не напишите заяви, фінансової підтримки села не отримають". Чиняться терористичні протиправні дії проти кращого в області директора Миронівської інкубаторної станції Трив'яла. У Таращанському районі знято з посади головного лікаря Притулу. З участю голови облради Баранюка та голови облдержадміністрації Засухи з відома Президента України чиняться протиправні дії проти голови Таращанської райради Бурківського та Васильківського міського голови Поповича з тим, щоби примусити їх зректися займаних посад, включаючи навіть дії правоохоронних органів.
Аналогічна робота ведеться в Сумській, Черкаській, Херсонській, Луганській та інших областях України. Цим самим президентська вертикаль грубо порушує статті 34, 38 Конституції України про право громадян на свободу думки та вільне вираження своїх переконань, право обирати і бути обраними.
Ми звертаємося до Президента як гаранта Конституції України, керівників правоохоронних органів і керівників на місцях: з рішучою відповідальністю ставитися до звернень громадян і припинити знущання над людьми (а їх понад 10 мільйонів), які підтримали лівоцентристських кандидатів.
І завжди ми повинні пам'ятати, що зло породжує зло не тільки сьогодні, а й на перспективу, адже від цього страждають не тільки батьки, а і їхні діти."
ГОЛОВА. Василю Даниловичу, ви абсолютно праві. (Про виступ Бойка із зверненням фермерів я скажу в кінці). Я думаю, що цих керівників потрібно зібрати, прийняти, можливо, у Верховній Раді і запросити Президента, його Адміністрацію для того, щоб з такими людьми зустрітись. Можливо, Президент і його Адміністрація не знають, як дуже "піклуються" на місцях їхні ставленики. Тому давайте продумаємо саму акцію протесту, щоб вона була більш цивілізованою.
Депутат Трофименко, група "Незалежні". Будь ласка. За нею - депутат Буйко.
ТРОФИМЕНКО Л.С., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ
37, Дніпропетровська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Вийти на цю трибуну мене просто зобов'язали зустрічі з моїми виборцями, оскільки я щойно повернулася зі свого округу.
Ясно, що сьогодні є надзвичайно багато питань, які хвилюють наших виборців, і є вони у кожного депутата. Але є питання, на які, на превеликий жаль, занадто важко дати відповідь не тільки самим виборцям, але й мені як народному депутату, який представляє сільськогосподарський округ. Зокрема, я вважаю, що сьогодні надзвичайно соціально несправедливо ми поставилися до працівників соціальної сфери, які позбавлені не тільки паю на землю згідно з нашими законодавчими актами, а й права власності на цю землю згідно з новим указом Президента.
Це дійсно державні службовці, їм раніше оплачувалися комунальні послуги, своєчасно виплачувалася заробітна плата. Враховуючи це, було все зрозуміло. Але сьогодні, коли лікарів скорочують, навчальні заклади, де працюють вчителі, позбавлені навчального навантаження, клуби закриті і ці люди виживають у сільських умовах так само, як працівники сільськогосподарського виробництва, тільки за рахунок шматка землі, я вважаю, що це соціально несправедливо. Адже ці люди відбатракували так само, як і працівники сільськогосподарського виробництва.
Я працювала довгий час керівником сільськогосподарського району і знаю, як ми з вузів забирали цих людей, як позбавляли їх права жити в нормальних умовах, як інтелігенція. І вони пропрацювали разом і прожили в рівних умовах з працівниками сільськогосподарського виробництва.
Розумію, що відбулося паювання. Розумію, що прийнято указ, який теж позбавляє працівників соціальної сфери можливості отримання цього паю. Але я вважаю (не знаю, як в інших регіонах), що на Дніпропетровщині ще залишилися оці 7, 10, 12 відсотків земель державного резерву, і можна повернутися аграрному комітету до даного питання і все-таки надати нормальні, рівні права працівникам соціальної сфери на селі. Це ті, хто проводить нашу ідеологію на селі, ідеологію наших політичних партій під час передвиборних кампаній, це люди, до яких ставляться з повагою, до яких прислухаються. А ми створили для них умови, коли вони просто ледве животіють.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Буйко, фракція Компартії. За ним - депутат Павловський.
БУЙКО Г.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Донецкая область, фракция коммунистов Украины. 16 декабря 1999 года Конституционный Суд Украины в связи с обращением 51 народного депутата Украины, представляющего оба Руха и другие националистические силы, принял решение об официальном трактовании статьи 10 Конституции Украины. При этом был нарушен Закон о Конституционном Суде Украины. Фактически было принято не юридическое, а политическое решение в угоду крайне националистическим силам, позиция которых в области применения языков не находит поддержки ни в Верховной Раде, ни среди большинства населения Украины.
Решение Конституционного Суда является неконституцион- ным и по содержанию. Так, суть положения части первой статьи 10 Конституции Украины, согласно которой государственным языком в Украине является украинский язык, состоит в том, что украинский язык - это официальный рабочий язык именно государства, а не гражданского общества или частных лиц. Предписание Конституционного Суда об обязательном общении на украинском языке в других публичных сферах общественной жизни противоречит Конституции Украины, нарушает права человека. А Конвенция о правах человека была ратифицирована именно в этом зале. Суд подменил положение части третьей статьи 10 Конституции, которая гарантирует свободное развитие, использование и защиту русского и других языков национальных меньшинств, искусственно выделив из всех языков только один - украинский, и сформулировал на этой основе новую императивную правовую норму, согласно которой дошкольные, общие средние, профессионально-технические, высшие государственные и коммунальные учебные заведения должны немедленно все без исключения перейти на украинский язык обучения.
Своим решением Конституционный Суд фактически проигнорировал права 17 миллионов граждан Украины, для которых украинский язык не является родным. Положение решения Конституционного Суда, которое позволяет некоторым из учебных заведений наряду с государственным языком использовать в учебном процессе, изучать языки национальных меньшинств, фактически подменяет содержание части пятой статьи 53 Конституции Украины, которая гарантирует представителям национальных меньшинств право на обучение на родном языке. Тем самым миллионы детей и их родителей лишаются конституционного права на обучение на родном языке, попадают в полную зависимость от государства. А государство получает возможность, опираясь на неконституционные решения суда, беспрепятственно навязывать свою волю как личности, так и обществу.
По своей сути данное положение решения противоречит требованию части второй статьи 3 Конституции о верховенстве человека над государством, а не наоборот. То есть суд своим решением фактически ликвидировал конституционные гарантии на использование языков, закрепленные в статьях 10 и 53 Конституции Украины.
Ситуация в области применения языков в Украине регулируется Конституцией и определяется тем, что законодательно не закреплено, какой орган власти и в каком случае принимает решение об использовании наряду с украинским языком русского или иных языков. В случае реализации органами власти решения Конституционного Суда на практике около 17 миллионов граждан будут лишены права на использование родного языка, что будет способствовать разжиганию межэтнических конфликтов и в конечном итоге приведет к существенному подрыву авторитета украинского языка.
Фракция коммунистов выражает решительный протест против подобных действий, потому что Коммунистическая партия Украины последовательно выступала и выступает за развитие украинского языка и культуры, придание русскому языку статуса официального, а также использование в местах компактного проживания языков национальных меньшинств.
Верховная Рада должна незамедлительно законодательно урегулировать порядок применения языков, ратифицировать Европейскую хартию региональных языков и языков национальных меньшинств, максимально обеспечив при этом гражданам Украины право на пользование языками.
Президент Украины как гарант соблюдения Конституции, прав и свобод человека должен принять действенные меры для соблюдения прав граждан на использование языков, закрепленные в статьях 10, 11, 53. В случае игнорирования законных прав граждан в этой области фракция будет вынуждена выступить с инициативой внесения изменений в статью 10 Конституции Украины, способных предоставить действительную гарантию свободного развития, использования и защиты русского языка и языков национальных меньшинств (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги, тихіше, він домовився з Довганем. Довгань виступив від селянської фракції і дав йому ще три хвилини свого часу. Я не хотів перебивати промовця.
Депутат Павловський. Будь ласка. За ним
- депутат Марченко.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188,
Хмельницька область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановна президіє! Шановні колеги! Шановні представники засобів масової інформації! Я хочу, виступаючи від фракції "Громада", привернути вашу увагу до наукових засад розвитку нашого суспільства на сучасному етапі. В засобах масової інформації широко обговорюється документ "Майбутнє України - план для Президента". Цей документ (він ось у мене в руках) розроблений за участю іноземних радників-консультантів, іноземних фахівців, частково залучалися й наші науковці.
Цей документ не вирішує проблем, поставлених у доповіді Президента на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Газета "Сільські вісті" назвала цю доповідь так: "Держава не буде донором корумпованих хапуг". Для того щоб цього не сталося, ми повинні поставити реформи на наукову основу. Причому рекомендації Міжнародного валютного фонду, право давати які він купує за оці свої кредити, є антинауковими, і отже, якщо ми житимемо за ними, то з кризи ніколи не вийдемо.
В документі "Майбутнє України - план для Президента" дійсно є деякі правильні позиції. Зокрема, це те, що стратегія розвитку, якої немає, в державі нарешті має бути. Є й інші правильні позиції. Але водночас у цьому документі є стратегічні помилки. Зокрема, уряду надається тільки одна функція - політична, економічними проблемами уряд не повинен займатися зовсім. Так я хочу нагадати, що є принаймні три великі напрями, реалізація яких неможлива без втручання держави в економіку. Це - інноваційний процес. Це проблеми державного замовлення. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки державне замовлення становить 20 відсотків, у нас - нуль. Нарешті вирішення питань національних інтересів, національної безпеки також без втручання держави неможливе.
Отже, чи є вихід? Є в нас пропозиції. Є розробки українських вчених, які потрібно взяти за основу. Єдине тільки, що вони не можуть купити собі право, як Міжнародний валютний фонд, щоб їх розробки були надбанням усього народу і Верховної Ради.
Більше того, є в нас альтернатива цьому плану - Національна програма відродження України, розроблена у Верховній Раді за ініціативою Ткаченка Олександра Миколайовича. Брюссельський університет при ООН, аналізуючи цю програму, системний підхід, закладений у ній, визнав її як одну з програм, що дійсно дасть можливість вивести Україну з кризи. Розробнику, ініціатору цієї програми Ткаченку Олександру Миколайовичу Брюссельський університет присвоїв звання гран-доктора і гран-професора - першому в Україні.
Ще раз прошу повернутися до розробок вітчизняних вчених, відкинути, а може, й зовсім скасувати інститут іноземних радниківконсультантів, і тоді в нас відкриються можливості реалізувати все те, до чого закликає наш Президент, усе те, що потрібно українському народу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Гуцол, і будемо завершувати.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України. "Заява фракції Прогресивної соціалістичної партії України з приводу підвищення заробітної плати державним службовцям.
Як стало нам відомо із засобів масової інформації, Кабінет Міністрів України своїм рішенням підвищив заробітну плату державним службовцям, Президенту, Голові Верховної Ради і народним депутатам України. В черговий раз замість підвищення заробітної плати та пенсій населенню у відповідності із зростанням вартості життя підвищують заробітну плату тільки чиновництву. Це відбувається поза рішенням парламенту.
Фракція Прогресивної соціалістичної партії України висловлює рішучий протест проти таких дій Кабінету Міністрів України. Фракція ПСПУ звертається до Голови Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту щодо неприпустимості підвищення заробітної плати народним депутатам України без відповідного її зростання в країні в цілому.
Ми звертаємося до народних депутатів України з пропозицією провести зміни до Закону про оплату праці з метою законодавчого закріплення залежності рівня заробітної плати Президента, народних депутатів України та чиновників від середньої заробітної плати на виробництві".
Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Я прошу проголосовать протокольное поручение Президенту Украины с тем, чтобы он подключил свое влияние, и Кабинет Министров наконец внес в Верховный Совет законопроект о прожиточном минимуме.
Я хочу обратить внимание всех на то, что опять бюджет собираются протащить через Верховный Совет без принятия этого закона. А как известно, статья 48 Конституции Украины гарантирует всем гражданам определенный прожиточный минимум.
Александр Николаевич, я прошу поставить на голосование обращение к Президенту по этому вопросу. Кабинет Министров саботирует.
Еще, Александр Николаевич, я вчера на заседании Согласительного совета фракций внес предложение о рассмотрении процедуры голосования по кандидатуре на пост Премьер-министра Украины. Сегодня смотрю, а в плане работы - ни моих предложений, ни предложений фракции, которые были оформлены надлежащим образом, нет. Поэтому я прошу (здесь определены Беспалый, Лавринович как докладчики) предоставить право защитить позицию фракции прогрессивных социалистов, которая определена в соответствующем постановлении.
Александр Николаевич, несколько раз народные депутаты Украины, в том числе фракция прогрессивных социалистов, поднимали вопрос о политических репрессиях. Сегодня жители Василькова пришли и находятся здесь. Я прошу вас, используя возможность личного контакта с Президентом Украины, передать ему обращение жителей Василькова. И я хочу напомнить, что фракция ПСПУ и фракция Компартии Украины подписали обращение к Президенту Украины снять с занимаемой должности Щербаня на Сумщине за проведение политических репрессий.
И последнее. Александр Николаевич, уже с мест поступают подписные листы по проведению референдума. Вот подписной лист, журналисты, посмотрите, как выполняется демократия, вот памятка по его заполнению.
Александр Николаевич, я думаю, Верховной Раде необходимо рассмотреть вопрос о незаконных действиях, которые проводятся в плане политического переустройства Украины. Без решения, без регистрации инициативных групп Центральной избирательной комиссией полным ходом, нарушая все, опять принуждая чиновников и используя чиновников, проводят действия для того, чтобы незаконно, неконституционно изменить политическое устройство Украины.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Гуцолу від фракції "Батьківщина". За ним - депутат Юхновський.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція "Батьківщина", партія "Батьківщина". Шановні колеги! До мене як секретаря Комітету з питань прав людини звернулися майже 200 громадян України (це мешканці міста Києва) з лікарні 2 на лівому березі з тим, що порушуються їхні конституційні права, порушується стаття 49 Конституції керівництвом міської влади міста Києва.
Ми з колегою Габером учора ввечері були запрошені до цієї лікарні. І що ми там побачили? Ми побачили наряд міліції, ми побачили військових, котрі штурмом брали цю лікарню. Я попросив працівників міліції цього не робити, не бити людей, не бити цих жіночок, а сісти і розібратись, чому порушується Конституція України.
У мене в руках звернення до Президента України Кучми Леоніда Даниловича, підписане майже 200 чоловіками. Учора мені побили окуляри, забрали в мене посвідчення. Почали бити працівники міліції, а полковник міліції начальник Дніпровського райуправління внутрішніх справ Колток взагалі так сказав дослівно: "Мы тебя уничтожим!".
Шановні колеги! Можна, звичайно, "уничтожить" Гуцола, але не можна всіх нас перебити, перевішати, утопити в крові.
Я звертаюся до гаранта Конституції Леоніда Даниловича Кучми. Леоніде Даниловичу, будь ласка, захистіть депутатів. У нас є недоторканність. Але ми доторканні, нас б'ють, б'ють брутально, б'ють при людях. Про це свідчать 200 чоловік, які підписались, як це все було.
Тому я ще раз звертаюся до Леоніда Даниловича Кучми з проханням, щоб у нас у державі не просто дотримувалася Конституція України, а щоб її шанували і працівники органів внутрішніх справ.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається Юхновському Ігорю Рафаїловичу.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні депутати! Я хочу виступити у справі захисту державності української мови в усій Українській державі.
Українська мова є державна мова згідно з Конституцією. Конституційний Суд виніс відповідне рішення, і воно є законом для Верховної Ради. І я прошу вас, Олександре Миколайовичу, виконувати рішення Конституційного Суду.
Шановні друзі, я знаю багато різних мов, і всі ті мови я поважаю. Але я, наприклад, тут, в Україні, маю право не розуміти жодної мови, але я не маю права не знати української через те, що це є Українська держава і що ця мова є державною. І така є постанова Конституційного Суду.
Мене дивує цей спонтанний процес самознищення, яке веде фракція комуністів у парламенті. Шановні друзі, ви б ніколи не сиділи в парламенті, якби не було Української держави. І тому мене дивують ці безперервні нападки з вашого боку на державу і на її мову.
Я вважаю, що виступ пана Буйка сьогодні є неприпустимим. Він ганьбить фракцію комуністів. Я звертаюся до цієї фракції з закликом: серед вас є багато розумних і порядних людей, серед вас є багато людей, які хочуть будувати Україну, чому ви не відкинете зі свого середовища тих декількох людей, які не люблять цієї держави, які випадково прийшли сюди тільки для того, щоб її нищити? Ради Бога, треба мати хоч трохи громадянської совісті.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Габер.
ГАБЕР М.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Патріотична партія України, фракція "Батьківщина". Я хотів би звернути увагу на заяву фракції "Батьківщина" з приводу безпрецедентної акції, яка сталася вчора. Ви послухали тільки коротку розповідь депутата Гуцола. Я хотів би нагадати, що кожний депутат незалежно від фракції, від партійності тощо, якщо він дійсно дбає про своїх виборців, має бути захищений законом.
Учора сталася безпрецедентна акція, причому тут стоїть питання не просто - депутат і міліція. Питання стоїть зовсім інакше. Колектив клініки 2 в Дніпровському районі міста Києва - це майже 250 працівників із 400, які не погодилися з рішенням Київського головного управління охорони здоров'я про закриття пологового будинку, виступили проти і вже третій місяць борються. Вчора, позавчора і в п'ятницю були кульмінаційні дні, коли в чисту лікарню - пологовий будинок ввозили інфіковане обладнання із опікового центру. Для цього були використані кілька взводів солдатів, я так розумію, скоріше як рабів, безкоштовну робочу силу, замість того щоб займатися військовим навчанням або іншими справами, які належить робити військовим. А також було використано сили міліції, причому не наряд, як було сказано, а близько 30 міліціонерів.
Учора ми були викликані туди жінками, які плакали, що їх побила міліція кийками якраз тоді, коли мала бути зустріч із виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра і Президентом. Ви знаєте, зустріч було відмінено. І саме тому ми змогли поїхати туди, подивитися, що ж там робиться. І під час цього "знайомства", мало того, що там було хамство, грубість міліції, стався цей безпрецедентний випадок, коли не лише міліціонер дозволив собі побити громадянина, що теж є дуже великим злочином, а й начальник міліції полковник Колток, покриваючи своїх підлеглих, просто зробив службовий підлог. Він сказав, що прізвище цього міліціонера, сержанта таке. Я затримав міліціонера і став з'ясовувати, хто ж він такий. Називалося інше прізвище, посвідчення не пред'являлося, і начальник міліції підтвердив, що це дійсно його прізвище. Але ми все-таки домоглися, щоб посвідчення показали, і виявилося, що воно на ім'я Крука Андрія, сержанта.
І сталося ще й те, що міліція відняла у народного депутата Гуцола його посвідчення. Це виходить за всякі межі!
Я хотів би, щоб Верховна Рада не залишила цього безпрецедентного акту без уваги. Тому що сьогодні - депутат Гуцол, завтра - депутат Іванов, післязавтра - хтось інший. Якщо ми не проявимо сьогодні принциповості, то не буде поваги до всіх депутатів.
Я звертаюся з проханням, щоб дали протокольне доручення звернутися від Верховної Ради до Генерального прокурора, до міністра внутрішніх справ, щоб викликали їх сюди, і вони дали пояснення з цього приводу, а крім того, щоб навели порядок серед своїх підлеглих.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, для репліки одну хвилину просить депутат Алексєєв. Будь ласка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Шановні друзі, ми вже давно помітили, що як тільки ситуація стає критичною, одразу витягуються якісь такі питання, щоб відволікти увагу від ситуації. І мова - одне з основних таких питань.
Вот и в выступлении уважаемого академика Юхновского тоже прозвучало своеобразное толкование решения Конституционного Суда. Для тех, кто не знает его содержания, я хочу просто проинформировать. Да, действительно в толковании написано, что "державна мова є обов'язковим засобом спілкування", но не написано, что "єдиним". Сколько использовать в общении государственного языка - 2 процента или 92, здесь не определено. Поэтому, используя другие языки, никто закон и "тлумачення Конституційного Суду" не нарушает.
Мало того, в данном постановлении четко говорится, что "поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування може використовуватись російська мова". И наконец, в системе образования она также может использоваться. Поэтому не надо искажать ситуацию и своеобразно толковать решение Конституционного Суда.
И поскольку у меня есть еще несколько секунд, я зачитаю один документ очень интересный: "З великим соромом до нас та з цілком зрозумілим гнівом українського людства трапляється чути по деяких установах, навіть у районових управах, розмову російською мовою з боку урядовців, які нібито соромляться своєї рідної мови. Сором за це, хто стає вільним громадянином звільненої Батьківщини. Ганьба і не місце з нами тим, хто цурається своєї рідної мови. Ми не допустимо, цього не може бути. Тому наказую категорично заборонити надалі будькому з урядовців розмову російської мовою в службовий час в установі".
Это цитата из приказа Харьковского обербургомистра от 9 марта 1942 года. Не надо, уважаемые друзья, путать Конституционный Суд Украины и гитлеровского обербургомистра.
ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань бюджету Тимошенко Юлії Володимирівні. Будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 99, Кіровоградська область). Уважаемые коллеги, вчера на заседании Согласительного совета было дано поручение бюджетному комитету подготовить заявление Верховной Рады относительно срыва бюджетного процесса в Украине. Такое заявление подготовлено, и я просила бы Верховную Раду поддержать его.
"Заява Верховної Ради України.
Верховна Рада України 18 листопада 1999 року прийняла в першому читанні проект Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік. Схвалені Верховною Радою України висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надіслані Кабінету Міністрів України 19 листопада 1999 року. Таким чином Верховною Радою було забезпечено проходження бюджету на 2000 рік згідно з регламентними та законодавчими нормами і строками, які дозволяли прийняти його до кінця поточного року.
Відповідно до чинного законодавства Кабінет Міністрів України протягом двох тижнів мав доопрацювати проект бюджету та подати його Верховній Раді України на друге читання.
Цей термін минув 3 грудня 1999 року. Термін порушено на 18 днів, і, незважаючи на неодноразові звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України, проект і досі не подано до Верховної Ради, що виключає можливість прийняття бюджету в поточному році.
В цій ситуації Верховна Рада України відповідно до положень чинного законодавства змушена прийняти рішення щодо розробки та прийняття проекту Закону України про порядок фінансування видатків з Державного бюджету України у 2000 році та формування місцевих бюджетів до набрання чинності Законом України про Державний бюджет на 2000 рік.
Уся відповідальність за зрив бюджетного процесу в Україні лягає на Кабінет Міністрів України".
Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Чи є запитання до Юлії Володимирівни? Учора ми це питання обговорювали на засіданні Погоджувальної ради. І Погоджувальна рада звернулася до Юлії Володимирівни як голови комітету виступити з текстом даної заяви.
Я просив би підтримати цю заяву. Ставлю на голосування в цілому. І, звичайно, надрукувати в "Голосі України" та інших газетах. Голосуємо. Олександре Валентиновичу, голосуйте, будь ласка.
"За" - 237.
Спасибі.
Шановні колеги! Народний депутат Марченко вніс пропозицію включити до порядку денного і прийняти перед розглядом бюджету закон про прожитковий мінімум. Я прошу підтримати цю пропозицію - включити до порядку денного. Це не значить, що на сьогодні. А до Кабінету Міністрів ми звернемося, щоб подали негайно.
"За" - 200.
Голосуємо, голосуємо.
"За" - 220.
Що тут незрозуміло? Ми можемо, безперечно, без голосування, адже законом передбачено, що перед прийняттям бюджету приймається цей закон. Але щоб не виникло ніяких непорозумінь, давайте проголосуємо, включимо до порядку денного і дамо ще раз доручення Кабінету Міністрів чи нагадаємо йому. Будь ласка, голосуємо. Депутате Марченко, голосуйте, будь ласка.
"За" - 235.
Прийнято.
Депутат Марченко звернувся до Голови Верховної Ради: про недопустимість підвищення заробітної плати керівникам держави, депутатам і службовцям. Питання цілком правильне, це питання вчора порушувалося на засіданні Погоджувальної ради. Не знаю, з ким погоджувався проект цієї постанови Кабінету Міністрів, але я думаю, що сьогодні ця постанова недоречна. Тому ми направимо пропозицію Кабінету Міністрів про її перегляд і внесення до Верховної Ради своїх пропозицій про те, як розглядатиметься питання про підвищення доходів всіх громадян України, враховуючи і пенсії, і зарплати, і стипендії студентам.
Шановні колеги, Богдан Бойко зачитав заяву Асоціації фермерів України, підписану її головою Іваном Томичем. Якщо Іван Томич вчитається в цей указ, він зрозуміє, що цей указ виданий проти фермерів. Тому що фермерам відведено від 20 до 50 гектарів орної землі і від 50 до 100 гектарів - сільгоспугідь. А цей указ вирівнює всіх за паями, тому він проти фермерів.
Якщо фермери вчитаються, то зрозуміють, що їх зараз підрівняють за паями під простого колгоспника чи службовця, який проживає чи працює на селі.
Я думаю, що не треба підігрівати ситуацію, якщо не розібралися самі чи просто не розумієте, про що йде мова. Фермери сьогодні мають по 100 гектарів землі, а за паями - від 0,5 гектара до 5 гектарів. Не в рівні ж умови люди попадають. То я б тоді задумався, куди везти бичків - чи до будинку Верховної Ради чи до іншого будинку (Оплески).
Сінько Василь Данилович звернувся із заявою про неподобства, які чиняться в нашій державі, коли переслідуються люди, які підтримували іншу кандидатуру і не погоджувалися з кандидатурою нинішнього Президента. Це справа кожного громадянина. І я прошу Василя Даниловича: будь ласка, сформулюйте цей документ, долучіть усе необхідне, і ми направимо Президентові, тому що таких заяв надходить дуже і дуже багато з усіх регіонів.
Я просив би наш профільний комітет, комісію на чолі з Єльяшкевичем теж до цього підійти з усією відповідальністю, підготувати один документ і направити Президентові для відповідного реагування.
Депутат Павловський підняв питання про стратегію розвитку нашої держави. Шановні колеги, це глобальне питання Павловський піднімає не вперше. Нам уже, мабуть, пора зрозуміти, що при прийнятті відповідної постанови про надання згоди на затвердження Прем'єра ми повинні вимагати нашу вітчизняну програму розвитку Української держави. Є Національна програма відродження України, і є програма "Україна - 2010", яку розробляв Кабінет Міністрів, є програми, напрацьовані окремими депутатами і нашими науковцями. Ми повинні з цих програм зробити єдину програму відродження економіки України і прийняти її. Змінюватимуться президенти, парламенти, уряди, а програма повинна працювати. Ініціатором такої програми виступила Верховна Рада, і вона не повинна цю ініціативу втратити.
Щодо заяв депутатів Гуцола і Габера про те, що органи внутрішніх справ розперезалися. Ви, очевидно, були свідками того концерту до Дня міліції, де упродовж майже 30 хвилин потішалися над вищим законодавчим органом. Я не думаю, що цього номера не розглядали і не затверджували ті, хто затверджував саму концертну програму.
І я просив би, шановні колеги, щоб ви підтримали і проголосували зараз звернення до Генеральної прокуратури про цей прикрий випадок, який відбувся із депутатом Гуцолом і громадянами України. І зажадати, щоб не пізніш як у четвер Генеральний прокурор і міністр внутрішніх справ (не заступник Генерального прокурора і не заступник міністра внутрішніх справ, а саме перші особи) щодо цих фактів дали пояснення в цьому залі.
Я прошу підтримати заяву, з якою виступили два народних депутати. І гадаю, це має бути враховано при формуванні нового уряду.
"За" - 237.
Рішення прийнято. Спасибі.
Шановні колеги, вчора на засіданні Погоджувальної ради і у зв'язку з тим, що ми завтра розглядатимемо питання про надання згоди Верховною Радою на призначення Прем'єр-міністра, внесено дві пропозиції щодо постанови Верховної Ради, якою чітко регламентується процедура надання згоди на призначення Прем'єр-міністра.
Один проект внесений народним депутатом Беспалим, другий - народним депутатом Лавриновичем. І проект депутата Марченка, який збігається з цими обома. Якщо потрібно їх обговорити, ми надамо слово.
А зараз я просив би включити до порядку денного питання про процедуру надання згоди на призначення Прем'єр-міністра України. Будь ласка, підтримайте. Ставлю на голосування.
"За" - 153.
Голосуємо, голосуємо. Депутате Шевченко, голосуйте.
"За" - 161.
Шановні колеги, вчора пропонувалося внести до процедури надання згоди на призначення Прем'єр-міністра поправки. Давайте я зачитаю, а потім Увімкніть мікрофон депутата Марченка, бо не витримає.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Александр Николаевич, я просил бы по сокращенной процедуре провести обсуждение или хотя бы дать по три минуты инициаторам этих предложений, чтобы они выступили и дали мотивацию, почему необходимо по вопросу "про надання згоди на призначення Прем'єр-міністра" голосовать в поименном режиме. Или два - за, два - против, или предоставить слово инициаторам, которые внесли проекты постановлений, они же имеют право хотя бы на несколько минут для выступления.
ГОЛОВА. Володимире Романовичу, я це зроблю. Але йдеться про те, щоб ми спочатку включили це питання до порядку денного. А потім ми цю процедуру, яку ви пропонуєте, використаємо.
Я прошу підтримати: про включення питання до порядку денного. Голосуємо.
"За" - 170.
Є пропозиція - в поіменному режимі. Голосуємо.
"За" - 176.
Рішення (Шум у залі).
Голосуємо в поіменному режимі (Шум у залі). Ну, будь ласка, ще раз. Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 174.
Голосуємо в поіменному режимі.
"За" - 188.
По фракціях, будь ласка, висвітіть.
Спасибі.
Я ще раз ставлю на голосування у звичайному режимі: про включення до порядку денного цього питання. Будь ласка.
"За" - 192.
----------
Розглядаються проекти законів про застосування сили при виконанні службових обов'язків та про внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів.
Доповідає Марчук Євген Кирилович. Будь ласка.
МАРЧУК Є.К., голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні народні депутати! Шановний головуючий! На ваш розгляд вносяться проекти законів про застосування сили при виконанні службових обов'язків та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього закону.
Насамперед я хотів би пояснити, чим обумовлена необхідність прийняття цього закону. У демократичному суспільстві примусові заходи вживаються народом для підтримання встановленого законодавством правового порядку через спеціальні уповноважені на це органи. Державний апарат є інструментом, за допомогою якого народ здійснює свою владу. Але цей інструмент є не що інше як люди, які приймають рішення і безпосередньо застосовують фізичну силу, спеціальні засоби та зброю. І правова неврегульованість, я підкреслюю, правова неврегульованість їхньої діяльності становить небезпеку як для демократії, оскільки породжує зловживання і свавілля, так і для самих цих структур та людей. Оскільки застосування сили зачіпає конституційні права та свободи громадян, то необхідна жорстка регламентація на вищому законодавчому рівні. Як же вирішується це питання у вітчизняній практиці?
В Україні зараз існує понад десяток державних органів, уповноважених вживати примусових заходів, а відтак і застосовувати силу. Крім того, в країні з'являється дедалі більше суб'єктів, діяльність яких прямо пов'язана із застосуванням сили. До таких, зокрема, відносяться правоохоронні структури, що створюються органами місцевого самоврядування, а також державні і, підкреслюю, недержавні охоронні підприємства. Але лише для одного суб'єкта - міліції - порядок застосування сили конкретно, хоч і неповно, визначається у Законі про міліцію. Інші органи або посилаються на Закон про міліцію, або діють на основі тільки підзаконних актів чи й взагалі без правової регламентації.
Так, у законах України про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, про Службу безпеки, про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, а також про Державну податкову службу є посилання на Закон України про міліцію. Такі посилання не є цілком правомірними, оскільки ці органи виконують завдання і мають повноваження, відмінні від тих, які має міліція, але повністю користуються всіма правами при застосуванні сили, які надаються міліції.
Прикордонні війська і митні органи при застосуванні сили керуються підзаконними актами.
Відповідно до Лісового кодексу України та Закону України про мисливське господарство і мисливство посадовим особам лісової охорони, а також посадовим особам, уповноваженим на охорону мисливських угідь, надається право здійснювати із застосуванням зброї ряд примусових заходів, у тому числі й затримання осіб, вилучення предметів, зброї. І робиться це, підкреслюю, за відсутності будь-якої регламентації порядку вжиття таких заходів.
Державний департамент виконання покарань поки що взагалі існує без законодавчого забезпечення.
Така ситуація сприяє різного роду зловживанням, породжує невпевненість у тих, кому за службовим обов'язком потрібно застосовувати силу. Останнім часом застосування сили понад необхідне стало звичайним явищем. Навіть у телерепортажах нерідко можна побачити такі епізоди. Особливо це характерно для різноманітних загонів спеціального призначення, контроль за створенням і функціонуванням яких останнім часом, на мою думку, був дещо послаблений.
Шановні народні депутати! Ті, до кого застосовують силу, часто заслуговують і більшого покарання, але покарання слід відрізняти від розправи. Тільки суди виносять вироки, які виконують спеціальні органи виконання покарань.
Є й інший, не менш важливий, аспект цієї проблеми - недостатність і розпорошеність правової бази у цій сфері знижує рівень правосвідомості громадян. З цієї ж причини утруднюється здійснення контролю з боку суспільства за суб'єктами застосування сили, тобто за тими, хто має право застосовувати цю силу згідно з законодавством. Звідси випливає висновок про незадовільне поки що правове забезпечення питань застосування сили в Україні. Саме цим обумовлюються розробка і внесення на ваш розгляд цього законопроекту.
Головна ідея прийняття цього закону полягає у встановленні в одному базовому законі єдиного підходу, який повинен забезпечити роботу силових органів держави з неухильним дотриманням прав і свобод людини. Вимоги цього закону повинні бути обов'язковими для всіх без винятку суб'єктів застосування сили, перелік яких подається у статті 4.
Закон України про застосування сили повинен стати основоположним рамковим законом. Передбачається, і в законопроекті є ці норми, що Кабінет Міністрів та органи, що є суб'єктами застосування сили, не обмежуються в праві видавати нормативноправові акти з метою конкретизації вимог закону залежно від умов діяльності відповідних органів, покладених на них завдань і наданих їм повноважень. Причому ми намагалися досягти максимально можливої деталізації вимог закону в першому читанні, виписали навіть таку специфічну річ, як і до якої міри можна дресирувати службових собак, хто і як буде контролювати, наскільки ці собаки відповідають вимогам, щоб при їх застосуванні не було завдано каліцтв громадянам.
У законопроекті визначено коло суб'єктів, рамкові підстави, умови і, я підкреслюю, застереження щодо застосування сили при виконанні службових обов'язків усіма суб'єктами.
У статті 2 закріплюються принципи законності, відповідності, необхідної достатності й гуманності застосування сили. Відповідно до цих принципів сила може застосовуватися:
виключно на законних підставах, дозволеними законодавством методами і засобами;
відповідно до характеру та міри небезпеки для людей, майна або порядку управління діянь, на припинення або відвернення яких вона спрямована;
у межах, достатніх для припинення протиправних дій або унеможливлення реальних намірів їх здійснити;
з використанням тих заходів і засобів, що завдають найменшої шкоди особі та предметам, проти яких вона спрямовується, а також їх оточенню.
У законопроекті посилюються норми щодо документування фактів застосування сили, надання допомоги потерпілим внаслідок застосування до них сили, застереження щодо застосування фізичної сили, спеціальних засобів (зокрема собак, хімічних та електричних гамівних засобів і світлозвукових пристроїв) і вогнепальної зброї.
Що стосується останнього, то я вважаю за необхідне пояснити. Принципове значення має частина друга статті 9, в якій визначається, що вогнепальна зброя застосовується до осіб лише з метою зробити їх нездатними до нападу або втечі. Саме такий підхід застосовується у законодавстві демократичних держав. І саме цим обумовлюється той факт, що в демократичних державах правоохоронні органи отримують і застосовують зброю, відмінну за своїми бойовими характеристиками від тієї, якою озброюються війська. У законопроекті це знайшло своє відображення у застереженні щодо застосування проти неозброєного натовпу тільки набоїв несмертельної дії.
Законодавчою новелою є норми щодо застосування вибухових пристроїв.
Перехідні положення (розділ 3) містять норми, які зв'язують цей законопроект з іншими законодавчими актами, а також стосуються випадків застосування сили, що виходять за рамки предмета цього закону, зокрема, застосування сили Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями для охорони військових об'єктів.
При розробці цього законопроекту були максимально використані чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти України, іноземний досвід правового розв'язання проблеми застосування сили, враховувалися також думки фахівців - як теоретиків, так і практиків. Цінні думки, зокрема, висловили члени Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під час розгляду цього законопроекту.
Насамкінець хотів би зауважити, що лише цих законів не вистачить для того, щоб повністю закрити всю проблему. На моє переконання, для комплексного законодавчого забезпечення проблеми застосування сили необхідне прийняття таких законів України: про зброю, про професійну охоронну діяльність, про недержавну охоронну діяльність, проекти яких вже внесені до Верховної Ради. Прошу підтримати цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Спасибі, Євгене Кириловичу. Запитання до Марчука будуть? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин.
Шановні колеги, я просив би врахувати, що у вівторок ми працюємо до 14 години, а питань ще багато, тому давайте в темпі працювати. Я думаю, можна було б сьогодні без перерви попрацювати до 15 години, щоб вирішити всі ці питання і підготуватися до завтрашнього дня, він буде дуже непростий.
Будь ласка, висвітіть список.
Депутат Роєнко. За ним - депутат Романчук.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановний доповідачу, у мене таке запитання. Якщо такий закон необхідний, то чому ми в окремих статтях пишемо "та інших"? Чи не дається привід для того, щоб потім сила використовувалася на свій розсуд тими формуваннями, про які ви казали? Практично має застосовуватися те, що передбачено законом. А як це зрозуміти? Чому ми саме так пишемо?
Дякую.
МАРЧУК Є.К. Я зрозумів. У законопроекті є норми, які ми свідомо залишаємо для опрацювання в другому читанні. Це стаття 4 "Суб'єкти застосування сили при виконанні службових обов'язків". Я говорив у доповіді, що у нас зараз дуже вже багато різного роду суб'єктів, які або законно, або підзаконно (а дехто й самочинно) взяли на себе функції застосування сили. У статті 4 є вісім пунктів, де ми чітко визначили вісім суб'єктів застосування сили, а в пункті 9 ми свідомо пишемо "посадові особи інших державних органів" для того, щоб у парламенті під час другого читання прискіпливо і досконало визначитися з усіма суб'єктами. Скажімо, з питаннями надання права застосувати силу, коли йдеться про лісову охорону, про підрозділи, які охороняють заповідники, - яким саме особам, до якої міри можна надавати право застосовувати силу. Зараз уже є охоронні структури банків, хтось із них отримав якусь ліцензію, хтось не отримав. Повторюю, ми передбачили, що в другому читанні дуже точно, вичерпно визначимося з цими питаннями і знімемо всі формулювання у вигляді "та інших".
ГОЛОВА. Депутат Романчук. За ним - депутат Драголюнцев.
РОМАНЧУК П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Володимиру Марченку.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Прогрессивная социалистическая партия Украины. Евгений Кириллович, я прошу с пониманием отнестись к моему вопросу, поскольку я воспринимаю вас в двух образах. Один образ - это образ борца с криминальным обществом, в котором не работают законы, которое было установлено Президентом как криминальное, антиправовое государство. И второй - это образ, который вот сейчас формируется и для меня еще не понятен.
Я хочу задать вопрос Марчуку, которого воспринимаю как оппозиционера жесткому нынешнему режиму, нынешним правовым отношениям в обществе. Вы в своем выступлении сказали, что налоговыми службами, другими подразделениями применялась сила, ссылаясь на Закон о милиции. Но ведь никто из них не привлечен к ответственности.
Мы видим указ о земле, который издал уже нынешний Президент, и все прочее. То есть норм права никто в этой стране не придерживается. Есть ли смысл вообще какие-либо законы принимать сегодня, если в стране вот такое антиправовое, антидемократическое положение?
МАРЧУК Є.К. Я зрозумів. У своїй доповіді я підкреслив, що в законах про ці органи, які ви назвали, а є ще й інші, є посилання на Закон про міліцію. Саме парламент прийняв такі норми, що було в принципі не зовсім правильно. Не можна надавати всім іншим органам, у тому числі й неправоохоронним, право застосовувати силу в тих межах і тими методами, які надаються органам внутрішніх справ.
Щоб покласти цьому край і вноситься цей законопроект. Треба досить чітко і стосовно кожного суб'єкта застосування сили визначитися нам, парламентаріям, тобто якою мірою лісова охорона може використовувати силу і обмежувати права громадянина і якою мірою оперативний підрозділ міліції, який веде боротьбу з організованою злочинністю, може застосовувати силу. Зараз це все однаково визначається, а цього не може бути. Саме для цього і вноситься цей законопроект.
ГОЛОВА. Депутат Драголюнцев. Будь ласка.
ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Марамзину.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МАРАМЗІН Ф.А., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Фракция коммунистов. Евгений Кириллович, безусловно, такой закон нужен, но его, я думаю, нужно ко второму чтению более тщательно доработать. Вот правоохранительные органы в нарушение законов и Конституции применяют силу против людей. Вы помните, как в Луганске против шахтеров было применено спецподразделение "Беркут". Сегодня говорили о применении силы относительно депутатов Габера и Гуцола. Как вы считаете как секретарь Совета национальной безопасности и обороны, с этим нужно бороться, нужно это заложить в закон? Это первый вопрос.
И второй вопрос к вам у меня как председателя подкомитета по вопросам этики Комитета по вопросам Регламента. Вы определились с мандатом депутата?
МАРЧУК Є.К. Конечно, я буду определяться так, как это предусмотрено законом.
Что касается первого вопроса. Я сказал, что у нас действительно сейчас самочинно создаются различного рода спецподразделения, особенно это популярно в банковской системе. Безусловно, банки надо охранять. Но четкой регламентации деятельности этих спецподразделений, особенно правоограничительной, в частности применения силы, на сегодня нет.
Поэтому я и вношу этот проект, чтобы как раз все то, что касается спецподразделений... (Шум у залі).
Я думав, що тільки на виборах проблема мови має для нас величезне значення.
Я хочу підкреслити, що ми тут намагалися виписати декілька норм щодо поведінки всіх суб'єктів, які можуть застосовувати силу, у тому числі й спецпідрозділів, щодо припинення правопорушень, які загрожують життю і здоров'ю людей, групами осіб. Ми навіть ввели тут такі норми: перед застосуванням службових пожежних автомобілів, водометів обов'язкове попередження через мегафон усіх тих, проти кого це буде застосовано. На сьогодні, ви знаєте, це майже не працює. На всі без винятку факти застосування сили чи проти однієї особи, чи проти групи осіб, чи на відбиття навіть збройного нападу законопроектом передбачається попередження. Особливо це важливо тоді, коли правопорушення чинять групи осіб, серед яких можуть бути невинні люди, які потрапили туди випадково. Тому в законопроекті саме і передбачена жорстка регламентація застосування сили спецпідрозділами проти груп громадян, щоб не було того, про що ви кажете.
ГОЛОВА. Спасибі, сідайте, будь ласка.
Співдоповідач Білас Іван Григорович - заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка.
БІЛАС І.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
120, Львівська область). Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати України! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією на своєму засіданні уважно розглянув запропоновані Євгеном Кириловичем законопроект про застосування сили при виконанні службових обов'язків та законопроект про внесення змін і доповнень до низки законів у зв'язку з прийняттям Закону про застосування сили, які є досить важливими на шляху становлення справді демократичного і (про це необхідно сказати окремо) справді правового суспільства. Ці законопроекти саме і внормовують, шановні колеги, оці всі правовідносини, з приводу яких ви задавали тривожні запитання. Я поділяю вашу тривогу. Якби сьогодні існував Закон про застосування сили при виконанні службових обов'язків, який регулював би цю сферу суспільних відносин, повірте, я як юрист кажу про це відверто, мали б менше клопоту відповідні правоохоронні структури і значно менше скарг надходило б до нас, народних депутатів. Але, на превеликий жаль, поки що ця специфічна сфера суспільних відносин належним чином не врегульована.
Предметом внесених сьогодні на розгляд законопроектів є насамперед суспільні відносини, що виникають у тих випадках, коли органи влади змушені застосовувати силу до порушників правопорядку. Я підкреслюю, виключно до порушників правопорядку. У цій сфері не можна розширено тлумачити будь-яку відомчу інструкцію, а сьогодні, на превеликий жаль, тільки відомчою інструкцією визначається порядок застосування зброї, зокрема вогнепальної. Сфера дії цих відносин є, як ви розумієте, вельми делікатною, оскільки тут безпосередньо зачіпаються основні конституційні права і свободи громадян. І ці відносини в принципі повинні бути якнайретельніше врегульовані, бо у них виявляється зіткнення інтересів, прав і свобод особи з інтересами, правами і свободами інших окремих осіб, а також з інтересами всього суспільства. І, власне, перекоси у цих відносинах можуть спрямовувати суспільство навпаки - від демократії до свавілля.
В Україні ж, як ви самі бачите, правова база у цій сфері є, м'яко кажучи, недостатньою і недосконалою. Про це наголошував у своєму виступі Євген Кирилович Марчук, про це свідчать і численні скарги громадян, що надходять зокрема до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прикро, що їх кількість зростає.
Тому переважна більшість членів комітету, розглянувши запропонований проект Закону про застосування сили при виконанні службових обов'язків, вважає його дуже слушним і актуальним. Його прийняття стане ще одним вагомим кроком на шляху України у цивілізований, демократичний світ, адже за задумом і за самою нормативною технікою цей законопроект відповідає вимогам Європейського Союзу.
Позитивом законопроекту є й те, що всі його норми розроблені під кутом зору пріоритету прав і свобод людини. Зокрема, у ньому встановлюються демократичні принципи застосування сили, посилені чинні норми щодо документування фактів застосування сили і надання допомоги потерпілим, передбачені важливі застереження щодо застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї. У цьому законопроекті, який сам по собі є конструктивним і новим, є новели, зокрема застосування вибухової зброї, а також використання службових собак.
Закон, проект якого запропоновано, покликаний стати рамковим законом у цій сфері. І це надзвичайно важливо. Саме рамковим, базовим законом. І ті державні органи, які згідно з чинним законодавством наділені правом застосовувати силу, спеціальні засоби і зброю проти правопорушників, у першу чергу повинні керуватися цим рамковим законом. Усі інші нормативно-правові акти після його прийняття зберігатимуть свою чинність тільки у частині, що не суперечить вимогам цього закону.
Разом з цим норми законопроекту конструювалися максимально наближено до норм чинних законів та підзаконних нормативно-правових актів для того, щоб без необхідності не перекроювати створену раніше правову матерію. Слід зазначити, що здійснити таку уніфікацію виявилося дуже складно. Нерідко в різних нормативноправових актах зустрічаються відмінні формулювання норм, що мають один і той же предмет правового регулювання. Відповідно укоренились і різні погляди на одні й ті ж питання. Тому, звичайно, шановні колеги, неминучі й суперечливі оцінки деяких запропонованих у цьому законопроекті норм. До речі, саме цією обставиною обумовлюється і найбільша частина редакційних зауважень, що надійшли від зацікавлених органів. Ці зауваження у вас є.
Що ж стосується зауважень, то найбільш суттєвими з того, на що звернули увагу і члени профільного комітету, і зацікавлені органи, є те, що перелік суб'єктів застосування сили в статті 4 визначений невичерпно. Як ви звернули увагу, там сказано "посадові особи інших державних органів". Ми вважаємо, що ця стаття повинна містити вичерпний перелік суб'єктів, яким надано право застосовувати силу. Зрештою, це буде враховано при другому читанні. Але на думку і комітету, і зацікавлених органів, цей законопроект заслуговує на те, щоб бути прийнятим у першому читанні. А моменти, на які було звернено увагу в зауваженнях, можна доопрацювати при підготовці до другого читання. До речі, вважаємо, що при доопрацюванні статті 4 нам потрібно буде ще раз ретельно переглянути склад суб'єктів застосування сили.
Комітет вважає за необхідне просити вас, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект у першому читанні. А всі ваші зауваження можна максимально врахувати при його підготовці до другого читання. Повірте, цей закон сьогодні потрібний.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. П'ять хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Олексій Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Моісеєнко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Депутатська група "Відродження регіонів". Шановний Іване Григоровичу! Я особисто підтримую вашу пропозицію, підтримую законопроект і буду голосувати за прийняття його в першому читанні. Мені відомо, що ви кваліфікований юрист. Скажіть, будь ласка, які є гарантії, що цей закон буде діяти, якщо ми його приймемо? Адже ми маємо багато інших законів, які повинні були б виконуватися, але, на жаль, не виконуються. Чи ви впевнені, що цей закон буде діяти?
Дякую.
БІЛАС І.Г. Дякую вам за слушне запитання. І відповідаю відверто: всі ми, народні депутати, приймаючи будь-який закон, твердо впевнені, що він діятиме в суспільстві. І ми з вами повинні виконувати ще свою другу функцію - контрольну. Так що від нас залежить контроль за виконанням цього закону. Але я впевнений, що з прийняттям цього закону, і ви це повинні усвідомити, шановні колеги, не діятимуть відомчі інструкції, які не мають загальнообов'язкової дії, вони не є законами. З прийняттям цього рамкового закону всі інші закони будуть приведені у відповідність до нього. Після прийняття закону буде менше зловживань, я в тому абсолютно переконаний. Але я поділяю вашу думку, що він не одразу буде максимально діяти.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Буйко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 53, Донецька область). Председатель Всеукраинского союза за возрождение СССР. У меня такой вопрос. Вы сейчас возглавляете незаконное вооруженное формирование, которое называется Украинское казачество. Это люди, которые сегодня должны быть привлечены к уголовной ответственности вместе с вами на основании Уголовного кодекса, так как ваше вооруженное формирование не утверждено Верховным Советом Украины и является незаконным. Вы это знаете.
Поэтому у меня возникает вопрос: на каком основании эти люди берут под охрану те или иные обекты, при этом они вооружены, в частности саблями?
Как вы расцениваете исполнение этого закона в данном аспекте? Не кажется ли вам, что против вашей организации должна выступить Генеральная прокуратура и возбудить уголовное дело персонально против вас как организатора незаконного вооруженного формирования?
Спасибо.
БІЛАС І.Г. Дякую за запитання. І відповідаю. Ви як народний депутат України вже не одного скликання чітко орієнтуєтесь у питаннях функціонування політичних партій та громадських організацій. І мені просто прикро, що ви навмисно вводите зал в оману. Тому що ви чудово знаєте, що Українське козацтво - це міжнародна патріотична і всеукраїнська спортивна громадська організація. От і все. У складі цієї організації немає жодних незаконних військових формувань. І на це я весь час звертаю увагу (Шум у залі). У разі скоєння правопорушень будь-яким членом Українського козацтва він несе відповідальність нарівні з іншими громадянами України. Я дуже хотів би, щоб таку саму відповідальність несли і народні депутати України, які так само, як і ви, прикриваються депутатською недоторканністю. Я про це говорив ще у минулому році, що вона мені не потрібна, як і іншим.
ГОЛОВА. Депутат Буйко.
БУЙКО Г.В. Прошу передать слово депутату Абрамову.
ГОЛОВА. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Спасибо, Георгий Владимирович. Коммунистическая партия. Иван Григорьевич, скажите, пожалуйста, почему Президент со своей стороны не принимает решительных мер по запрещению грубого использования силы на территории Украины? Это первый вопрос.
И второй. Вчера выступал министр внутренних дел генерал Кравченко и в буквальном смысле поносил Верховную Раду, особенно Комитет по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности. Он заявил, что комитет проводит деструктивную политику. Что бы вы сказали по этому поводу?
Спасибо.
БІЛАС І.Г. Дякую за запитання. Факти тих правопорушень, які сьогодні мають місце у нашому суспільстві (зрештою, порушуються закони і в інших державах), я особисто як співдоповідач із законопроекту, внесеного народним депутатом Євгеном Кириловичем Марчуком, пояснюю якраз відсутністю рамкового закону, який би чітко врегульовував цю специфічну сферу суспільних відносин. І якби такий закон був прийнятий хоча б п'ять років тому, ми сьогодні менше констатували б таких фактів. Я поділяю вашу тривогу.
А щодо того, що постійно йде перетягування каната між різними гілками влади, то я повинен сказати, що кожна гілка влади повинна виконувати лише свої специфічні функції і не кивати Іван на Петра, а Петро на Івана.
Дякую.
ГОЛОВА. Я думаю, що ваш комітет повинен зайняти трохи іншу позицію. Не в піддавки гратися, а порушити питання про звільнення міністра з посади. Оце ваш обов'язок. Але ви зараз граєтеся в піддавки і звання одержуєте. Законно чи незаконно - це вже пора подивитися. Ніхто не займається кадровими питаннями, а звання генералів отримують як не через місяць, то через два.
Будь ласка. Депутат Моісеєнко.
БІЛАС І.Г. Олександре Миколайовичу, я повинен відповісти на ваше запитання чи воно адресоване залу? Конкретизуйте.
ГОЛОВА. Вам.
БІЛАС І.Г. Дякую. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності кадровою політикою не займається, і вам я не радив би цим займатися.
ГОЛОВА. Ви як народний депутат можете вносити пропозиції.
БІЛАС І.Г. Будь ласка, внесіть, ви - Голова Верховної Ради.
МОІСЕЄНКО В.М. Александр Николаевич, вы мне дали слово, я прошу прощения.
ГОЛОВА. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М. Я не удовлетворен ответом Биласа и поэтому попросил слова согласно Регламенту для реплики по его ответу.
Комментарий к Уголовному кодексу Украины четко определяет, что незаконным вооруженным формированием является любая организация, которая имеет внутреннюю дисциплину, занимается строевой подготовкой. И этого вполне достаточно. Я подчеркиваю: даже этого достаточно. Под эту позицию полностью подпадает та организация, про которую вы сказали.
Поэтому у меня обращение к вам, Александр Николаевич, и прошу мое заявление рассматривать как депутатское обращение к Генеральному прокурору, что нам необходимо возбудить уголовное дело против Биласа, народного депутата Украины, возглавляющего незаконное вооруженное формирование, и провести соответствующий доклад в Верховном Совете.
Спасибо.
БІЛАС І.Г. Дякую за цю репліку і водночас вношу пропозицію Голові Верховної Ради: рекомендувати пану Марченку пройти психіатричне обстеження.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
БІЛАС І.Г. Вибачаюсь, пану Моісеєнку. Я прошу пробачення перед депутатом Марченком.
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.
Шановні колеги! У нас записалися на обговорення три народні депутати. Депутат Малєвський. Будь ласка. За ним - Марченко Володимир Романович.
МАЛЄВСЬКИЙ О.Т., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів України. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати України! Гасла про те, що Україна демократична, незалежна держава, залишилися позаду. Вибори Президента України показали, що таке демократія поукраїнськи. Особливо жорстокі репресії продовжуються після президентських виборів на Херсонщині, котра не хоче миритися з політикою розвалу держави, знищення сільського господарства. Під репресії потрапили понад 10,6 мільйона чоловік, котрі голосували за комуніста Симоненка. Виселення з приміщень помічників народних депутатів України - комуністів, звільнення з посад, навіть з рядової роботи тих, хто був членом комісії або спостерігачем у період виборів.
Сьогодні особисто в мене опечатаний кабінет і немає можливості приймати громадян у Цюрупинську і проводити роботу моїм помічникам.
Підтвердженням будівництва тоталітарної поліцейської держави є низка проектів законів, котрі внесені до Верховної Ради України,
- про Національне бюро розслідування України, про охоронну діяльність, про введення міліцейських підрозділів до податкової інспекції та інші.
Внесення проекту закону щойно призначеним секретарем Ради національної безпеки і оборони Марчуком свідчить про те, що влада боїться свого народу і готується до застосування зброї. Воїстину лицеміри. Говорячи про скасування смертної кари, намагаються надати право владі застосовувати зброю без суду.
Проект Закону про застосування сили при виконанні службових обов'язків підготовлений наспіх і передбачає головною метою залякати тих, хто виступає проти звуження соціальної захищеності знедолених людей, посилення боротьби з тими, хто намагається зберегти державне чи колективне майно. І навпаки, він направлений на захист злодіїв, бандитів, котрі через маніпуляції, беззаконня пограбували народ, називаючи себе панами.
Фракція комуністів не буде підтримувати прийняття такого законопроекту, а в разі його прийняття слід би змінити ідеологію і назвати закон так: про обмеження застосування сили при виконанні службових обов'язків.
Не можна погодитися з пунктом 2 статті 3, де застосування сили знову виводиться за межі законів і регулюється нормативноправовими актами органів державної влади та місцевого самоврядування. Можна чекати, що навіть сільські ради видадуть свої розпорядження про застосування зброї. Цей пункт слід вилучити.
Перелік суб'єктів, котрі мають право застосовувати силу, навмисно виписаний неповно, вжито слова "інших державних органів", а їх нараховується близько 20, а не 9, як записано в проекті закону. Через те слід записати чіткий перелік тих, хто застосовує зброю проти власного народу. Слово "інших" вилучити.
Також пропоную вилучити з частини першої статті 5 пункт 5, з частини першої статті 9 пункт 10, частину четверту статті 9 і розділ "Перехідні положення".
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Будь ласка. Депутат Марченко. За ним - депутат Журавський. І завершуємо.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. В принципе, закон, который бы гарантировал, обеспечивал в необходимых случаях использование силы, вооружения, нужен. Однако, на мой взгляд, концепция этого закона должна кардинально отличаться от того, что нам предложено.
Давайте посмотрим по существу, что нам предлагается? Например, статья 4 "Суб'єкти застосування сили при виконанні службових обов'язків", пункт 9 части первой этой статьи: "посадові особи інших державних органів при виконанні визначених законами України завдань..." Що це таке? Кому, трактуя слова "інших державних органів", будут предоставлять право применять силу? Под какие задания? Ответа нет. Следовательно, под этот пункт кому угодно можно будет предоставить право применять силу против граждан Украины.
Дальше посмотрим, какие еще есть "перлы"? Статья 5 "Загальні умови застосування сили при виконанні службових обов'язків", пункт 4 части первой: "подолання опору уповноваженим представникам влади, відбиття нападу на уповноважених представників влади..."; пункт 5: "забезпечення доступу уповноважених представників влади в приміщення, на територію, до транспортних засобів та інших предметів..."; пункт 3: "припинення непокори законним вимогам уповноважених представників влади". Кто даст трактовку законности "припинення непокори"?
Я сам вожу машину и тысячу раз сталкивался с тем, что стоит какой-то ублюдок в милицейской форме с автоматом и требует открыть машину, предоставить ему все, что угодно, поставить машину на стоянку, и человек совершенно беззащитен. Где правовая защита гражданина - водителя, просто человека, чтобы представители власти или правоохранительных органов не могли незаконно использовать против них силу?
Дальше смотрим. Статья 9 "Застосування вогнепальної зброї". В части четвертой записано: "Проти учасників масових безпорядків у випадку... застосовуються гумові та інші набої несмертельної дії". Понятно, что люди, граждане Украины беззащитны, момент применения силы или огнестрельного оружия законом не определен. И самое главное: в этом проекте закона отсутствует правовая защита тех, против кого будет применяться сила либо огнестрельное оружие, нет отдельного раздела об ответственности за незаконное применение силы и огнестрельного оружия против граждан Украины, которые, например, обединились в каких-либо массовых акциях по защите своих конституционных прав.
Поскольку такие концептуальные разделы и принципы не определены законопроектом, наша фракция голосовать за него не будет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! Проект закону визначає умови і порядок застосування сили як примусового способу здійснення влади українським народом через органи державної влади і місцевого самоврядування. Чи потрібен такий закон? Безумовно, потрібен. Необхідність його прийняття обумовлена тим, що на сьогодні є більше десяти державних органів, уповноважених вживати примусових заходів, але тільки щодо одного суб'єкта - міліції - цей порядок застосування сили виписаний. І це визначається Законом України про міліцію. У той же час інші зазначені органи або посилаються на Закон України про міліціюпри використанні сили, або діють на основі підзаконних актів.
З концепцією законопроекту ми згодні.
ГОЛОВА. Одну хвилинку. Народний депутате Бродський, ви засідання "Яблука" будете проводити потім. Йде засідання. Хіба вам немає де зібратись з Чайкою і поговорити? Сядьте. Повернувся спиною і "ублажаешь" Бродського.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Він зараз буде слухати. Я продовжую. Проект закону визначає коло суб'єктів, рамкові підстави, умови і застереження щодо застосування сили при виконанні службових обов'язків усіма суб'єктами. Проект закону дає можливість встановити єдиний підхід до вирішення питань, пов'язаних із застосуванням сили органами державної влади.
Зберігаються в проекті закону гуманні засоби впливу з боку правоохоронних органів на окремі категорії громадян, такі, як жінки з явними ознаками вагітності, особи похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітні.
Законопроект посилює норми Закону про міліцію, передбачаючи обов'язковість зазначення наслідків при документальному оформленні кожного факту застосування сили, а також необхідність повідомлення відповідного прокурора про отримання тілесних пошкоджень особами, до яких була застосована сила, або про їх смерть внаслідок застосування сили.
І щодо зауважень. Законодавчо невизначеними є положення пункту 3 "Перехідних положень" проекту закону, адже цією нормою визначається: "Службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, уповноважені контролювати і підтримувати відповідний адміністративний режим, мають право застосовувати фізичну силу з урахуванням вимог статей 5-7 цього закону до порушників, що чинять опір їх законним вимогам". Є незрозумілим, який саме адміністративний режим мається на увазі в зазначеній нормі?
Прошу проголосувати в першому читанні за цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Євген Кирилович. З місця, будь ласка.
МАРЧУК Є.К. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Я переконався, що мої опоненти (не всі, звичайно) і особливо депутат Малєвський (фракція комуністів), можливо, навіть не заглядали в цей законопроект, тому що якраз вони говорили про те безладдя, на обмеження якого в діяльності всіх органів, які на сьогодні застосовують силу, направлений цей законопроект. Якщо й далі все залишиться так, як є на сьогодні, то будь-яка охорона будь-якого банку чи посадові особи лісової охорони будуть посилатися на Закон про міліцію, яким передбачено в повному масштабі застосовувати силу або зброю. І ніхто ніколи не зможе довести, правовими чи неправовими були дії суб'єкта, який застосував силу. Це перше.
Друге. У проекті закону є цілий ряд законодавчих новел, в яких передбачено обов'язкове попередження перед будь-яким застосуванням сили, вогнепальної зброї, водометів, службових собак і так далі.
Ніколи ні в яких законах не було виписано, що застосування сили має протоколюватися негайно. Тому сьогодні дуже важко буде знайти крайнього навіть у тому епізоді, про який говорив пан Гуцол. А якби вже діяла норма цього закону, то той, хто застосував силу проти громадянина, а тим більше народного депутата, мав би скласти акт, і цей акт повинен був би бути запротокольований і прокурором оцінений. Сьогодні цього ніхто не робить і робити не буде.
І третє, останнє. Цим законом передбачається якраз більше обмежень. Ви уважно прочитали б, колеги, у тому числі Володимир Романович Марченко. Законом передбачається більше обмежень, застережень, навіть щодо технології використання зброї, аніж дозволів.
Тож якщо політичний аспект сьогодні при вирішенні питання про прийняття проекту в першому читанні буде домінувати і рішення не пройде, то буде все так, як є зараз. І не буде тоді на кого і на що жалітися. Крайнього тоді не знайдете по багатьох фактах застосування сили, оскільки вони не врегульовані. А цей законопроект направлений якраз на жорстке регулювання і жорстке обмеження застосування сили, коли це не передбачено діючим законодавством.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Ставлю на голосування пропозицію, внесену членами Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, про прийняття даного законопроекту в першому читанні. Прошу підтримати цю пропозицію.
"За" - 158.
Голосуємо в звичайному режимі: прийняти проект у першому читанні.
"За" - 169.
Бродський, давайте, щоб "Яблуко" голосувало. Так же не можна! Шеховцов, Кузнєцов, не впаде та колона, займіть місця, не тримайте її. Голосуємо в першому читанні.
"За" - 188.
Інша справа. Вже майже...
Депутат Черненко. За ним - депутат Ємець.
ЧЕРНЕНКО В.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Очень убедительно Евгений Марчук и Гуцол с Габером на примерах показали сегодня, что нет ничего страшнее, чем если что-то не урегулировано законом. Должны быть законные основания обратиться в суд, к прокурору по факту нарушения закона. И если кто-то думает, что можно и дальше жить в беззаконии, тот просто глубоко ошибается. Сегодня и Владимир Марченко, и ряд других депутатов говорили, столько творится произвола. Неужели сложно понять, что если есть закон, то можно потребовать его выполнения, а если его нет, то будет и останавливание машин, и применение силы против граждан, избирателей.
Поэтому я предлагаю проголосовать проект в первом чтении.
ГОЛОВА. Депутат Ємець.
ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Абсолютно не зрозумілі мотиви тих, хто голосує проти. Звичайно, закон не вирішує всіх питань, часто це бувають політичні питання, і закон не працює. Але на сьогодні те, що виписано в цьому проекті закону, регулюється відомчими актами, на яких, як правило, ще й стоїть гриф "Для службового користування" або "Цілком таємно", і тому їх майже неможливо використовувати в суді. Цей закон дає можливість (хоча б ефемерну) опротестувати в суді інколи неправомірні дії працівників силових структур. Тому я пропоную проголосувати поіменно. І нехай той, хто буде голосувати проти, хоч трохи пояснить мотиви, чому можна голосувати проти такого закону.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Голосуємо у звичайному режимі: прийняти проект у першому читанні. Переконливо і Черненко, і Олександр Іванович Ємець висловилися.
"За" - 196.
Депутат Пересунько.
ПЕРЕСУНЬКО С.І., член Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ (о)). Олександре Миколайовичу, шановні депутати! Я не розумію деяких депутатів. Шановні панове комуністи і Марченко! Ви ж говорите про те, що треба захистити людину, яка на сьогодні абсолютно беззахисна. Так давайте зробимо перший крок.
Якщо є якісь пропозиції до проекту закону, до другого читання, будь ласка, вносьте конкретні пропозиції. Але мало говорити про захист, давайте щось будемо врешті-решт робити. Я прошу підтримати цей проект закону в першому читанні.
Спасибі.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г. М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху. Шановні колеги! Комітет з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні теж розглядав ці два законопроекти і в цілому схилився до їх підтримки. Якщо є голова комітету Георгій Корнійович Крючков, то він може це підтвердити. І мені незрозумілі аргументи тих, хто голосує проти. Ви що, погоджуєтеся з тим свавіллям, яке відбувається на сьогодні, з неправовим застосуванням сили - фізичної сили, спеціальних засобів і зброї? Я думаю, що ніхто з цим не погоджується.
Тому я просив би, шановні колеги, підтримати цей законопроект і внормувати якраз застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї відповідно до вимог Конституції і прав людини і громадянина. Інакше ми й надалі будемо мати те, що відбувається сьогодні. Я просив би підтримати.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Кармазін. І завершуємо.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты, и конкретно депутаты Пересунько и Емец! Я прошу вас, не общими словами уговаривать о необходимости принятия этого проекта закона, не общими терминами пытаться убедить зал, что в этом законопроекте защищаются права простых граждан, а не самоуправство органов власти, а попытаться найти в этом проекте закона хотя бы одну конкретную статью, которая защищала бы гражданина, в частности водителя, от применения властными структурами против них силы или огнестрельного оружия. Такого в проекте просто нет.
Еще раз приведу пример. Милиционер останавливает ночью автомобиль, занимается вымогательством. В этом проекте закона не предусмотрена защита прав обыкновенного человека, в частности водителя, против которого применена сила или огнестрельное оружие.
Поэтому я вношу предложение - отправить проект на повторное первое чтение. Закон нужен, но с противовесом. Этот же законопроект защищает только властные структуры.
ГОЛОВА. Спасибі. До другого читання внесіть ці пропозиції, вони будуть враховані. Немає проблем.
Будь ласка. Юрій Анатолійович Кармазін.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ
134, Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я звертаюся передусім до вас, Володимире Романовичу. Відкрийте статтю 2 цього проекту закону і побачите, що там закріплюються принципи законності, відповідності та гуманності застосування сили. Ви побачите, що цей проект закону якраз звужує можливості застосування сили. Це перше.
Друге. Законопроект усе чітко регламентує. Сьогодні ви будь-де можете почути відповідь, що нашою інструкцією передбачено. Вам це скажуть навіть отут на вході, вам постовий скаже, що наказом міністра передбачено. А отут в законі все це виписано. Тому я звертаюся зараз до тих, хто не голосує, хто, можливо, не зрозумів правової суті цього закону, і кажу вам відверто, що до другого читання усе буде враховано. Поки що це проект одного автора. До другого читання комітет урахує усі ваші поправки і ви переконаєтеся, що цей закон буде захищати людей.
Що стосується конкретного прикладу з автоінспектором, то це сьогодні треба робити через бюджет, через скорочення, через пред'явлення вимог до всіх, включаючи міністра внутрішніх справ.
Я прошу підтримати цей законопроект. Спасибі вам.
ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Марчук.
МАРЧУК Є. К. Шановні народні депутати! Я тільки дещо процитую у відповідь моїм опонентам. Стаття 10, Володимире Романовичу, якраз те, про що ви кажете, врегульовує: "У будь-якому випадку оголення зброї уповноваженим представником влади і приведення її у бойовий стан вважається попередженням про можливість її застосування". Якщо стоїть міліціонер з оголеною зброєю, і він вас зупинив, то це вже буде незаконно, якщо ми приймемо цей законопроект, тому що оголена зброя (сам факт, коли це зробила особа, яка має право на її застосування) вже свідчить про попередження про її застосування, а застосування зброї регламентується ще жорсткіше. Просто ви не зрозуміли самої суті. Якщо не приймати цього закону, то й далі будуть стояти на трасі міліціонери з автоматами і зупиняти вас, і ніяк ви не зможете запобігти цьому і захиститися. Цим законом якраз буде заборонено ходити з оголеною зброєю. Навіть під час ГКЧП не дозволялося ходити з оголеною зброєю, бо оголена зброя є свідченням того, що вона негайно може бути застосована.
Дякую.
ГОЛОВА. Спасибі. Шановні колеги! Я ще раз повторюю пропозицію, яку вносять народні депутати - члени профільного комітету (Володимире Романовичу, заспокойтеся і сядьте): прийняти в першому читанні даний законопроект. Голосуємо.
"За" - 209.
Лавринович не встиг проголосувати. Ви стоїте, задумалися, на Пухкала дивитеся. Голосуйте, будь ласка. Голосуємо. Та при чому тут поіменне?
"За" - 220.
Голосуємо в першому читанні.
"За" - 215.
Була пропозиція перенести на повторне перше читання. Ставлю на голосування цю пропозицію: на повторне перше читання. Голосуємо.
"За" - 210.
Хто за те, щоб у поіменному режимі проголосувати?
"За" - 195.
Голосуємо в поіменному режимі про прийняття проекту в першому читанні.
"За" - 223.
Голосуємо в поіменному режимі про перенесення на повторне перше читання.
"За" - 216.
Ще раз голосуємо в поіменному режимі про прийняття проекту в першому читанні.
"За" - 231.
Спасибі.
По фракціях, будь ласка.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(П і сл я п е р е р в и).
ГОЛОВА. Продовжуємо роботу. Прохання до народних депутатів зайняти робочі місця.
Шановні колеги! Сьогодні нам необхідно розглянути 14 законопроектів. У нас визначено, що ми працюємо до обідньої перерви. Але, враховуючи, що питань набралося досить багато, я просив би вашої згоди попрацювати без перерви до 15 години і розглянути ці питання. Тут у нас важливе питання про політичні партії. Серед решти питань є ряд таких, що потрібно тільки рішення прийняти. Тому я просив би, якщо ви погодитеся, працювати до 15 години без перерви. Це дало б нам можливість завершити розгляд питань, а в другій половині дня попрацювати в комітетах і підготуватися до завтрашнього дня, до розгляду кандидатури на посаду Прем'єра. Не заперечуєте? Спасибі.
Розглядається проект Закону про політичні партії в Україні. Це повторне третє читання. Доповідає Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка. Я хочу нагадати, що прийняття цього закону є виконанням нашого зобов'язання перед Радою Європи.
Прошу запросити ще раз депутатів до залу, особливо - правоцентристів, бо більшість зараз у буфетах.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової реформи (виборчий округ 121, Львівська область). Шановні колеги! Після останнього розгляду проекту Закону про політичні партії в Україні 8 липня цього року в нас залишилися неухваленими статті 5 і 6, які визначають порядок заборони діяльності політичної партії в Україні і порядок членства в політичних партіях.
Комітет з питань правової реформи на своєму засіданні розглянув пропозиції, які надійшли за цей час, і запропонував вашій увазі ці статті у тій редакції, яку ви маєте сьогодні в порівняльній таблиці. Найбільш контроверзійними були пропозиції, які стосувалися зняття проекту закону взагалі з розгляду. Це пропонувала член нашого комітету депутат Ромовська. Вона про це говорила в цьому залі.
Розглядалися також пропозиції народних депутатів Пересунька і Сіренка. Результат цього розгляду - перед вами. Якщо буде потреба, ми зможемо аргументувати, чому було прийнято саме таке рішення, чому ми залишилися на тих позиціях, які були узгоджені попередньо, зокрема стосовно норми статті 5 про те, що в першій інстанції справу про заборону діяльності політичної партії має розглядати Верховний Суд України.
Що стосується обмеження членства в політичних партіях, то все має залишитися так, як це врегульовано нормами чинної Конституції і нормами чинних законів України.
Решту питань ми з вами розв'язали під час попередніх розглядів цього законопроекту. Тому я просив би, щоб ми сьогодні шляхом голосування визначилися щодо подальшої долі цього проекту закону.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз нагадую, мова йде про статті 5 і 6. Розглядається стаття 5 "Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій".
Поправка 1 депутата Ключковського. Не наполягає. Поправка 2 депутата Косаківського врахована. Поправка 3 депутатів Журавського і Кириченка. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Журавського.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! Комітет попрацював відмінно, проект закону підготовлено. У нас є борги перед Радою Європи. Серед цих боргів і прийняття Закону про політичні партії. Я думаю, буде доречно, якщо цього разу ми його просто приймемо. Вже, здається, третій рік розглядається цей законопроект. Це було б дуже добре як для комуністичних партій, так і для антикомуністичних.
Дякую.
ГОЛОВА. Поправка 5 депутата Ключковського. Не наполягає. Поправка 6 врахована. Поправка 7 депутата Журавського. Підтримує. Будь ласка. Мармазов Євген Васильович. Поправка 8.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вона врахована повністю.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мармазова, будь ласка.
МАРМАЗОВ Є.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Александр Николаевич! В принципе моя поправка учтена. Но я хочу обратить внимание на первый абзац статьи 5: "Не підлягають реєстрації, а провадження діяльності політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії " Тут появилось слово "дії", его не было, когда мы обсуждали проект четыре раза. За слово "дії" можно зацепиться и сделать что угодно. Кстати, "дії", направленные на "посягання на права і свободи людини". Что угодно можно предусмотреть. Надо исключить слово "дії".
ГОЛОВА. Зрозуміло. Погоджується і Лавринович
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Лавринович зачитує статтю 37 Конституції України: "Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані " (далі за текстом). Потім через одну частину: "Не допускається створення і діяльність організаційних структур " Отже, у статтю проекту закону внесено дослівно текст з Конституції. Я думаю, що ми не можемо сьогодні переписувати конституційну статтю.
ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. Будь ласка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Спасибо, Александр Николаевич. Уважаемый Александр Владимирович! Жизнь, наверное, все же гораздо богаче, чем все нормативные акты, тем паче принятые в спешке. У меня тоже есть поправка, которую я вам подал сегодня в соответствии со статьей 6.2.14 (часть вторая) Регламента. Я тоже предлагаю в статье 5 исключить слово "дії", поскольку, как сказал коллега Мармазов, под эти "дії" при желании под политический заказ суд может подвести что угодно.
И еще. Знаете, опыт, который мы получили с момента принятия проекта во втором чтении, показывает, что если подробно не расписать в нем то, что должно быть, потом начнутся такие толкования закона, что только за голову будешь хвататься. С этим связано мое замечание (у всех депутатов и у вас, Александр Николаевич, на руках оно есть) к уже якобы проголосованной статье 4. Но я читаю в редакции, которая предлагается, что "посадові особи не повинні сприяти політичним партіям". Вот они и не будут "сприяти". Вам надо провести собрание, а вам зал не предоставят, мол, "а ми не повинні сприяти".
Поэтому я предложил записать: "не повинні сприяти чи перешкоджати". Я думаю, от этого закон будет только лучше. Я прошу в комплексе рассмотреть предложения к статье 5 (исключить слово "дії") и к статье 4 (дополнить "чи перешкоджати").
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Що стосується статті 4, то вона вже прийнята.
ГОЛОВА. Вона прийнята, ми до неї не повертаємось. Іде розмова про статтю 5.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Щодо статті 5. Я зачитав текст Конституції. Ми не можемо
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Мармазова про те, щоб слово "дії" вилучити з тексту.
Голосуємо.
"За" - 179.
Голосуємо. Черненко, вас відволікають!
"За" - 182.
Я ставлю на голосування статтю 5 у редакції, яка вже погоджена.
"За" - 111.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги! Я хотів би сказати, що є ще стаття 8 Конституції, яка стверджує, що норми Конституції є нормами прямої дії. І всі норми Конституції мають зверхність над будь-якими нормами закону. Тож якщо це слово записано
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування статтю 5 без слова "дії". Прошу підтримати. Будь ласка.
"За" - 218.
Голосуємо. Не встиг проголосувати керівник фракції...
ЛАВРИНОВИЧ О.В. У такій редакції закон, звичайно, можна приймати, але при цьому слід пам'ятати, що конституційна норма все одно буде застосовуватися.
ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо статтю 5 без слова "дії".
"За" - 232.
Спасибі. Стаття 6. Будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О. В. Стаття 6 "Членство у політичних партіях та його обмеження." Проблема стосувалася переважно обмежень, і після довготривалих дискусій та розгляду всіх поправок, які надходили, комітет зупинився на тому, щоб залишити тільки ті обмеження, які визначені Конституцією і чинними законами України. Стаття 36 Конституції говорить, що обмеження щодо членства в політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Нових обмежень тут ми не вводимо.
ГОЛОВА. Зауваження 12, 13 і 14 депутата Жовтіса. Не наполягає. Депутат Пономаренко, поправка 15. Будь ласка, Георгію Григоровичу.
ПОНОМАРЕНКО Г.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Олександре Володимировичу! Ви вважаєте, що військовослужбовці можуть бути членами якоїсь партії? Це перше.
І друге. Якщо членом Руху або НДП людина стала, ще не будучи співробітником СБУ, а потім пішла працювати в ці органи, то чому ви не прийняли мою поправку про те, щоб ця категорія людей призупиняла членство в партії на час перебування на службі? Я не знаю, чим ви керувалися, відхиляючи цю мою поправку?
ЛАВРИНОВИЧ О. В. Щодо першого запитання. На нього є відповідь в законопроекті, який ми прийняли в першому читанні, де передбачалося, що військовослужбовці не можуть бути членами політичних партій. Це була моя точка зору. Я вніс таку пропозицію, і вона була прийнята в цьому залі. Пізніше надходило чимало пропозицій, і в комітеті, коли розглядалося це питання, мою точку зору підтримала меншість. І оскільки в чинних законах немає обмеження для військовослужбовців, їх немає і в редакції, яка вам пропонується.
Але я вважаю, що військовослужбовці мали б стояти поза політичними партіями.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 15 і прошу її підтримати. Вона абсолютно правильна.
"За" - 227.
Спасибі.
Поправка 16 депутата Косаківського. Не заперечує. Депутат Жовтіс теж не заперечує. Поправка Кожина Бориса Борисовича. Не заперечує. Поправка 20 депутата Жовтіса. Не заперечує. Поправка 21 депутата Косаківського. Не заперечує.
Я ставлю на голосування в цілому статтю 6. Голосуємо.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Александр Николаевич! Моя поправка
ГОЛОВА. Я вашої поправки тут не знаходжу.
"За" - 226.
Прийнято.
Голосуємо в цілому проект Закону про політичні партії в Україні з урахуванням тих поправок, які ми проголосували.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Комітет і доповідач просять підтримати.
"За" - 239.
ГОЛОВА. Спасибі (Оплески).
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Закон з найдовшими в історії Верховної Ради строками прийняття ми нарешті ухвалили.
ГОЛОВА. Олександре Володимировичу, з першого разу він пройшов. Спасибі вам.
----------
Розглядається проект Закону про загальні засади соціальної роботи з дітьми та молоддю. Доповідає Місюра Вадим Ярославович. Будь ласка.
МІСЮРА В.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Цей законопроект розглядався минулої п'ятниці. В ньому визначено зміст та основні принципи соціальної роботи з дітьми та молоддю, статус суб'єктів, що займаються соціальною роботою з підлітками і молоддю, сфери проведення цієї соціальної роботи. Таким чином, створюються законодавчі передумови функціонування загальнодержавної системи соціальної роботи з дітьми і молоддю на базі її єдиних принципів і правових підходів.
Рівноправними суб'єктами визнаються всі державні і недержавні органи, які здійснюють соціальну роботу з дітьми та молоддю, що дасть можливість розширити коло суб'єктів соціальної роботи в Україні.
Визначено компетенцію організацій та установ, які проводять роботу з молодими громадянами, юридично визначено права і порядок здійснення цієї роботи.
Щодо фінансування соціальної роботи з дітьми та молоддю. В цілому ця робота вже протягом багатьох років проводиться в нашій державі. Тому в законопроекті закріплюються ті механізми фінансування, що вже склалися відповідно до чинних законів, і якихось окремих витрат не передбачено.
Підсумовуючи сказане, хочу підкреслити, що впровадження цього закону створить умови для докорінної зміни засад соціальної роботи з дітьми та молоддю, подолання негативних проявів, поширених у дитячому і молодіжному середовищі. Закон стане важливим чинником у забезпеченні в повсякденному житті прав молодих громадян України, виконанні ними своїх обов'язків.
Я за дорученням комітету прошу підтримати законопроект і прийняти його в першому читанні. Всі зауваження і пропозиції до законопроекту будуть уважно розглянуті і враховані при його доопрацюванні до другого читання.
Прошу підтримати. Керівники всіх фракцій з цим законопроектом ознайомлені, і в принципі є підтримка.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Ярославовичу. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги! Я нагадую, що ми маємо прийняти рішення. В п'ятницю ми до нього підійшли, але не вистачило декілька голосів.
Будь ласка, голосуємо за прийняття законопроекту в першому читанні.
"За" - 213.
Шановні колеги, прошу згуртувати свої лави. Дроботов Анатолію Івановичу, будь ласка, допоможіть молоді! Голосуємо.
"За" - 237.
Дякую. Законопроект прийнятий у першому читанні.
----------
У нас також залишились борги з п'ятниці, коли ми не могли набрати необхідної кількості голосів щодо питань ратифікації. Ці законопроекти були внесені без попереднього обговорення, і тому деякі фракції не могли прийняти виважених рішень.
Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом Республіки Болгарія, Виконавчою Владою Грузії і Кабінетом Міністрів України про спільну експлуатацію залізничної поромної переправи між портами Варна (Республіка Болгарія), Поті/Батумі (Грузія) і Іллічівськ (Україна). Прошу визначитися.
"За" - 148.
Є запитання до заступника міністра? Депутат Баулін. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Фракция коммунистов. Я хотел бы аргументировать, почему фракция коммунистов не поддерживает в данный момент ратификацию этого соглашения. В принципе мы не против соглашения, но у нас есть некоторые замечания. Внесенные законопроекты о ратификации 0154 и 0149 не имеют экономического обоснования. А при рассмотрении таких законопроектов необходимо, чтобы экономическое обоснование давалось, тем более что этого требует и научно-экспертное управление. Это первое.
Второе. Давайте возьмем соглашения об эксплуатации железнодорожной паромной переправы. Читаем статью 1: "З метою цієї Угоди застосовуються наступні визначення "Призначені підприємства": з української сторони - судноплавна компанія "Укрферрі". Это арендное предприятие. Возникает вопрос: это соглашение будет работать на государство? То есть деньги будут поступать в бюджет государства или на благо этого предприятия?
Есть и другие вопросы, скажем, кто уже ратифицировал это соглашение?
После того, когда экономическое обоснование будет дано, я думаю, что фракция проголосует за ратификацию.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аркадію Федоровичу.
ДЕМИДЕНКО А.Ф., заступник міністра транспорту України. Шановні депутати! Що стосується економічних розрахунків, то вони у нас є, і ми доповідали їх на засіданні комітету. Якщо потрібно додатково подати їх тим фракціям, які в цьому зацікавлені, будь ласка, ми можемо це зробити.
Що стосується "Укрферрі". На жаль, на сьогодні це єдина судноплавна компанія в Україні, яка має пороми для перевезення вантажів, про які йдеться в угоді. Це дійсно орендне підприємство, але воно зареєстроване в Україні, і всі податки платить у бюджет держави.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Черняк. З мотивів голосування. Будь ласка. І будемо визначатися.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Мені здається, що це питання зрозуміле і прозоре. І, мабуть, немає необхідності блокувати прийняття рішення.
По-перше, економічне обгрунтування є (можливо, його немає в депутата Бауліна), і воно переконливо свідчить про те, що експлуатація цього порома вигідна для України.
По-друге, до бюджету будуть іти надходження з тих прибутків, які даватиме експлуатація порома.
По-третє, і це головне, ця поромна переправа вже діє. Ми ж не можемо зупинити переправу, яка діє, і сказати, що парламент України проти цього. Це буде виглядати зовсім несолідно.
Крім того, профільний комітет детально розглянув це питання. Ми все-таки повинні довіряти профільним комітетам. А комітет пропонує ратифікувати цю угоду.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.
Таким чином, шановні колеги, прошу визначитися щодо ратифікації даної угоди.
"За" - 136.
Шановні колеги! Я пропоную вчинити так. Ми цього питання не знімаємо. Аркадію Федоровичу, порадьтеся із фракцією комуністів, коли ви зможете дати вичерпні відповіді на ті питання, які їх цікавлять, і після того ми поставимо на голосування законопроект про ратифікацію цієї угоди.
ДЕМИДЕНКО А.Ф. Адаме Івановичу, вибачте. Якщо можна, перенесіть розгляд цього питання на четвер, і ми зуміємо за сьогодні і завтра доопрацювати з фракцією комуністів це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так домовимося. Як тільки фракція буде готова підтримати, ми в будь-який момент можемо проголосувати, навіть завтра.
----------
Проект Закону про ратифікацію Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія та технічних додатків до неї. Те саме. Аркадію Федоровичу, будь ласка, переговоріть із фракцією, і ми проголосуємо (Шум у залі). Іване Олександровичу, завтра проголосуємо, і все буде нормально.
----------
Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Аргентинської Республіки про науковотехнічне співробітництво. Нам треба ратифікувати угоду. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 229.
Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги! Ще раз звертаю вашу увагу, що завтра чи післязавтра, коли буде готовність, ми повернемося до інших угод і ратифікуємо їх.
----------
Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 17 Закону України про внесення змін до Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу.
Доповідає народний депутат України Ніколаєнко Станіслав Миколайович. Будь ласка, 5 хвилин.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Шановні народні депутати! Шановний Адаме Івановичу! Між положеннями Закону України про загальну середню освіту і Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу щодо надання відстрочки від призову на строкову військову службу до Збройних Сил України педагогічним працівникам виникли колізії.
Відповідно до пункту 4 статті 26 Закону України про загальну середню освіту така відстрочка педагогічним працівникам надається на весь період роботи за спеціальністю.
А ось пунктом 5 статті 17 Закону про загальний військовий обов'язок і військову службу встановлено, що відстрочка надається лише вчителям, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади. Але не враховано одне питання. Молодий завуч, директор - це ж теж учителі. І вони не звільняються від призову, а рядовий учитель звільняється. Ви знаєте, що знайти нормального завуча або директора дуже важко.
Тому прошу підтримати положення, яке є в Законі про загальну середню освіту. Це не стосується великої кількості людей. Узагалі скажу вам, що чоловіків у нас у школах працює 100 тисяч (це всього 16 відсотків загальної кількості вчителів), із них віком до 30 років - 17 тисяч, а призовного віку - близько 14-15 тисяч. До того ж слід врахувати, що щороку 3-4 тисячам, а то й 7 тисячам надається відстрочка через хворобу або з інших причин.
Тому пропонується підтримати проект закону, внесений мною. Він погоджений з більшістю фракцій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Запишіться. Відведемо 3 хвилини.
Депутат Гмиря. За ним - депутат Красняков.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Адам Иванович, прошу передать слово депутату Донченко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Донченко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Станислав Николаевич! Я за то, чтобы поддержать ваш законопроект. У меня по нему вопросов нет. У меня есть вопрос, связанный с пенсионными моментами. Точно такая ситуация. Мужчина с педагогическим стажем имеет право уйти на пенсию, не достигнув 60-летнего возраста. Если он занимает административную должность - директора, завуча и так далее, то не имеет такого права. Не считаете ли вы нужным привести в соответствие принятый Закон об общем среднем образовании с действующим законодательным полем не только в части призыва в армию, а и в остальных моментах?
НІКОЛАЄНКО С.М. Дякую за запитання, шановний Юрію Григоровичу. Воно абсолютно слушне. Згідно з діючим положенням педагоги, які пропрацювали на педагогічній роботі (вчителями) 25 років, мають право на достроковий вихід на пенсію.
На жаль, це не стосується сумісників і таке інше. Це певною мірою дискусійне питання. Адже є виховна робота, навчальна і таке інше, а є робота адміністративна. Враховуючи те що людина, працюючи безпосередньо з дітьми, віддаючи їм душу і серце, "зношується" швидше, і передбачена така пільга.
Ваше запитання стосується й іншого. Потрібно чітко визначити перелік педагогічних працівників. Це завдання частково вирішено в Законі про освіту, але там неповний перелік. А ось у постанові уряду буде передбачено (ми домовилися) чіткий перелік цих працівників, як це було раніше. Якщо вони цього не зроблять, то ми випишемо це в Законі про освіту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Красняков. Будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Станислав Николаевич! Скажите, как наш Комитет по вопросам науки и образования отреагировал на представленный законопроект?
И второй вопрос. Но вначале информация для зала. 13 мая мы приняли Закон об общем среднем образовании. Министерство обороны принимало участие в разработке проекта этого закона, его представители присутствовали у нас на заседании комитета, и никаких коллизий не возникало.
Когда мы в комитете попытались привести в соответствие один и другой закон, то почему-то начали ставить какие-то "перепони" в принятии этого очень нужного решения. Чем это можно обяснить, Станислав Николаевич?
НІКОЛАЄНКО С.М. Спасибі, Євгене Васильовичу. Я отвечу на русском языке. Действительно, при принятии этого закона особенных коллизий не было. Мы в нашем законе написали, что это касается всех педагогических работников, а они написали - учителей. Таким образом, есть определенные противоречия. Наш Комитет по вопросам науки и образования, в состав которого входят представители всех крупнейших фракций, всего спектра, единогласно поддержал это предложение. Я прошу сегодня народных депутатов, учитывая все эти обсуждения, проголосовать. Мы имеем два решения одного и того же вопроса. Это порождает коллизии, через суды одни доказывают одно, другие - другое.
Я не думаю, что при призыве 50-55 тысяч в год 3-4 тысячи человек (и то не все они должны служить) будут делать погоду, скажем, срывать набор в Вооруженные Силы Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, я прошу підтримати законопроект у першому читанні. Голосуємо.
"За" - 196.
Юхимець Ольга Федорівна. Від комітету. Будь ласка, три хвилини.
ЮХИМЕЦЬ О.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 196, Черкаська область). Шановна президіє! Шановні колеги! Напевно, дивним буде, що я, педагог за освітою, говоритиму про трошки інші речі, ніж попередній мій колега. Чому, представляючи Комітет з національної безпеки і оборони, я буду звертатися до вас з великим проханням не голосувати за дану зміну?
Так, справді виникла правова колізія. Один і другий закони торкнулися питання призову до армії спеціалістів, педагогів з вищою освітою.
Якщо Закон про загальну середню освіту передбачає надання відстрочки педагогам з вищою освітою, місцем роботи яких є школа, то Закон про загальний військовий обов'язок і військову службу передбачив цю пільгу тільки для вчителів.
Я хочу звернути вашу увагу на такий момент. Сьогодні українська армія залишається бути ще армією змішаного типу: частина військовослужбовців служить за контрактом, частина призивається на строкову службу.
Я хочу назвати лише декілька цифр, а ви над ними задумайтеся. Освітній рівень призовників характеризується такими цифрами. Призовники 1997 року із закінченою середньою освітою становили 83 відсотки. У 1998 році їх уже було 75 відсотків. Весняний призов 1999 року дав лише 63 відсотки призовників із середньою освітою. Як бачите, освітній рівень призовників строкової служби різко знижується.
Наш комітет, який також представлений членами найбільшої фракції у Верховній Раді, звертає увагу на таке. Ми не проти того, щоб ліквідувати цю правову колізію. Але в статті 24 Закону про загальну середню освіту немає чіткого визначення поняття "педагогічний працівник". Педагогічним працівником, або педагогом, може бути завуч, може бути директор, вихователь групи продовженого дня, педагог-організатор і інші.
Нас турбує те, що прийняття цієї зміни дасть можливість багатьом призовникам, взявши 9 годин тижневого навантаження, практично уникати служби у війську.
Для того щоб усунути цю правову колізію, треба виконати вимогу статті 24 Закону про загальну середню освіту, яка гласить, що Кабінет Міністрів повинен дати перелік педагогічних працівників, які відповідають поняттю "педагог". Без чіткого визначення поняття "педагог" приймати цю зміну не можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Федорівно. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, не збуджуйтеся! Я думаю, питання зрозуміле. Ще раз пояснюю про що йде мова.
У законі передбачена відстрочка вчителям, тільки вчителям. А молодого вчителя, 21-річного юнака, який закінчив вищий учбовий заклад за спеціальністю вчителя і прийшов до школи, можуть призначити завучем цієї школи. Він уже не вчитель, а завуч і під відстрочку вже не підпадає, бо відстрочка передбачена лише для вчителя. І тому пропонується передбачити, що відстрочка надається педагогічним працівникам, по-перше, з вищою освітою, а по-друге, які постійно працюють у школах.
Я думаю, тут абсолютно все зрозуміло. Давайте підтримаємо законопроект у першому читанні.
"За" - 210.
Шановні колеги! Голосуємо.
"За" - 228.
Дякую. Законопроект прийнятий у першому читанні.
Пропонуєте в цілому? Давайте, там одне речення. Голосуємо в цілому.
"За" - 237.
Дякую. Закон прийнято.
Я думаю, шановні колеги, що обороноздатність нашої армії від цього не знизиться. Немає чим годувати і тих діток наших, які тепер там служать. А якщо на півтисячі менше буде їх призвано, лихого не станеться.
------------
Проект Закону України про пенсії за особливі заслуги перед Україною. Доповідає Цибенко Петро Степанович. Будь ласка, три хвилини.
ЦИБЕНКО П.С., голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Шановні колеги! Я хотів би привернути вашу увагу до того, що до сьогоднішнього порядку денного вкралася прикра помилка. Це питання перейшло з попереднього тижня, і оскільки цей законопроект ми обговорювали восени минулого року, в порядку денному було записано: "прийняття рішення". Тому є всі підстави сьогодні звести це питання до прийняття рішення.
Мова йде про те, щоб людям, які мають особливі заслуги перед Україною (а це Герої Соціалістичної Праці, Герої Радянського Союзу, кавалери чотирьох і більше орденів, олімпійські чемпіони, чемпіони світу, Європи, матері, які виховали 10 і більше дітей), встановити доплату в розмірі до 80 гривень.
Це, до речі, урядовий законопроект, я підкреслюю. Він стосується невеликої кількості громадян (за розрахунками це не більше 15 тисяч чоловік), і сума витрат - не більше 5 мільйонів гривень, щодо чого, до речі, є фінансово-економічне обгрунтування.
Я просив би вас підтримати цей законопроект.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити. Будь ласка, три хвилини.
Депутат Марченко Олексій. За ним - депутат Глухівський.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Петре Степановичу! Зрозуміло, що треба підтримати людей, які заслужили працею, державною службою свої титули і так далі. Але скажіть, будь ласка, чи передбачає законопроект відзначення й підтримку людей, які сьогодні одержують звання за заслуги? Чи поширюватиметься ця норма на цих людей?
Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Дякую за запитання. Шановні колеги! У законопроекті немає градації нагород на сьогоднішні і вчорашні. Там є чітко виписаний перелік. Скажімо, якщо йдеться про державні нагороди, то для чоловіків - п'ять і більше нагород, для жінок - чотири і більше. Крім того, це герої, люди, які мають, скажімо, звання заслуженого працівника освіти, охорони здоров'я, заслуженого раціоналізатора й так далі.
Тобто мова йде про громадян, які мають особливі заслуги перед Україною.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Я хотів сказати таке. Справді, людям, які мають особливі заслуги перед своєю державою, треба давати пенсії за те, що вони заслужили. Але з контексту цього законопроекту випливає, що він мав би називатися не "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", а "Про пенсії за особливі заслуги перед СРСР". Тому що в переліку є Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, герої, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, орденом "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", учасники бойових дій на території інших держав. А тих, хто воював на своїй території за свою державу, я маю на увазі Українську повстанську армію, а це десятки тисяч людей, які гинули за ідею, забули. То я не зможу голосувати, якщо там не буде тої категорії людей.
Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Дякую за запитання. Шановні колеги! Давайте зрозуміємо одну річ. Прийняття проекту закону в першому читанні означає прийняття концепції. Що стосується конкретного переліку, то, готуючи документ до другого читання, ми всі разом, насамперед члени комітету, а також усі, хто побажає, зможемо внести пропозиції щодо конкретного переліку, щось додати або вилучити. А сьогодні мова йде про прийняття проекту в першому читанні, тобто про схвалення концепції цього документа. Ми його відпрацюємо, готуючи до другого читання, і зробимо цей перелік вичерпним.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые коллеги! В Комитете по вопросам здравоохранения, материнства и детства рассматривался этот законопроект и практически единогласно было принято решение поддержать его. Понятно, что у нас есть категория граждан, которые действительно имеют особые заслуги перед Отечеством. Эта категория не такая уж и большая, и финансовые затраты вполне посильны для нашего бюджета. Единственное, что надо было сделать Петру Степановичу - назвать общую численность таких людей, тогда, может быть, было бы меньше вопросов из зала.
Спасибо.
ЦИБЕНКО П.С. Спасибо, но вы, видимо, не очень внимательно слушали. Я называл число - не более 15 тысяч человек.
Чтобы ситуация была еще более прозрачной, я скажу следующее: часть этих людей уже сегодня получают доплату, но получают ее на основании постановления Кабинета Министров.
Уважаемые коллеги! Давайте отрегулируем это законом, чтобы не было непонимания и субективного толкования, субективного подхода со стороны тех или иных людей.
Я еще раз подчеркиваю, уважаемые коллеги, что сфера действия этого закона очень ограничена и закон необходимо принять для того, чтобы воздать должное тем людям, которые своим трудом, своим интеллектом сделали нашу страну богаче, могущественнее и сильнее.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Степановичу. Сідайте. Шановні колеги! Я вам нагадую, що ще 26 жовтня 1998 року Кабінет Міністрів подав нам цей законопроект за підписом Прем'єр-міністра Пустовойтенка. Це урядовий законопроект. Є слушні зауваження, які лунали з правого, умовно скажемо, табору. Прийнявши законопроект у першому читанні, ми зможемо при підготовці його до другого читання вносити пропозиції, розширювати коло осіб, і тоді будемо визначатися. Бо мають рацію ті, хто говорять, що і тепер є звання "Герой України", його треба включити в перелік, і так далі. Тут немає проблем. Давайте в першому читанні приймемо проект. Голосуємо. Нам треба ще двадцять законопроектів прийняти.
"За" - 197.
Шановні колеги! Є депутати, які записалися на виступ із трибуни.
Депутат Полюхович.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Пане головуючий! Шановні депутати! Є процедура обговорення законопроекту, і давайте дотримуватися нашого Регламенту.
Щодо цього законопроекту. Я вже не менше трьох разів був на трибуні у зв'язку з ним і хочу зауважити таке. Викликає здивування сам принцип проштовхування цього законопроекту у Верховній Раді. Парламентом попереднього і вже цього скликання прийнято більш як 60 законодавчих актів, що мають чисто популістське значення, бо фінансово ніяк не підтверджені.
Тому й цей закон, якщо його буде прийнято, діятиме тільки у вузькому значенні цього слова. На кого буде поширюватися його дія? Якщо взяти саму назву закону і подивитися перелік, то назва не відповідає тому, що написано в статтях. У нас є держава Україна, а закон підтасовано під державу СРСР. Такої держави сьогодні взагалі на географічній карті немає. Це перше.
Друге. Під дію цього закону підпадає і наш шановний Голова Верховної Ради, нібито він має законодавчо забезпечене звання Героя Соціалістичної Праці. По якому каналу і як воно отримане - це теж викликає здивування.
Далі. Хто, якщо почитати проект, підпадає під дію цього закону? Шановні мої, чому тут не є заслуженим той, хто справді заслужив своєю працею підвищену пенсію? Я не маю на увазі багатодітні сім'ї - для матерів і батьків таких сімей повинна бути велика пенсія. Але ми маємо розробити загальне пенсійне законодавство, де всі ці моменти будуть досить детально прописані, а не приймати окремі законодавчі акти. І ми повинні давно вже приступити до розгляду загального пенсійного законодавства в нашій державі, це давно на часі.
Я як мажоритарник знаю всіх своїх колег, які йшли по округу, і знайомився з багатьма програмами. Не було жодного кандидата в депутати, який би не обіцяв, що буде проведена пенсійна реформа в державі. Тож будьмо послідовними і давайте дотримуватися свого слова і виконувати те, що обіцяли виборцям.
І, нарешті, ще одне я хотів зауважити. Чому 80 гривень? Чому саме сума збільшення пенсії для громадян, що мають особливі заслуги, обмежується певно визначеною цифрою? 80 гривень - це бралося за станом на вересень 1997 року, а розглядається в грудні 1999 року. Тобто і сам принцип визначення цієї суми теж не відповідає законодавчому акту.
Тому я пропоную, Адаме Івановичу, якщо вже цей законопроект буде так довго розглядатися у Верховній Раді, направити його на повторне перше читання, якщо ви будете його проштовхувати. А найбільш розумним і раціональним було б взагалі не розглядати цього законопроекту, а розглянути загальну концепцію пенсійної реформи в нашій державі. Наша фракція (як я зрозумів, і не лише наша фракція) за цей законопроект не голосуватиме.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, одне другому не заважає. Потрібна і загальна концепція пенсійної реформи, потрібні і конкретні закони.
Давайте все-таки будемо історично і юридично точними. Україна як держава існувала і тоді, коли існував Радянський Союз. Я ще раз наголошую: Україна як держава. Вона була навіть у числі засновників Організації Об'єднаних Націй. Існувала як держава за всіма канонами.
А з приводу Голови Верховної Ради не переживайте. І Голова Верховної Ради, і кожен із нас, народних депутатів, не погодяться, мабуть, щоб наша пенсія обраховувалася за цим законом, бо вона обраховується за зовсім іншим законом і становить не 80 гривень, повірте. Так що депутати до цього відношення не мають.
Шановні колеги! Давайте приймемо законопроект у першому читанні. А до другого визначимося стосовно і назви, і категорій. Якщо він не пройде в другому читанні, то й зовсім не пройде. Давайте проголосуємо в першому читанні. Голосуємо за.
"За" - 204.
Марченко Володимир. Будь ласка. За ним
- депутат Беспалий.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Если бы мы голосовали за доклад, который был представлен по этому законопроекту, мы бы однозначно голосовали за. Но, как мне представляется, докладчик упустил в своем докладе некоторые, на наш взгляд, важные моменты, из-за которых мы просим перенести этот законопроект на повторное первое чтение.
Поясню, в чем суть (Цибенко это хорошо знает). Статья 1: "Пенсії за особливі заслуги перед Україною... встановлюються громадянам України:
1) відзначеним почесними званнями "народний", "заслужений", іншими державними нагородами відповідно до статутів або положень про ці нагороди, відзнаками Президента України, лауреатам премій" и так далее. Право получить эту надбавку к пенсии определяется уставами или положениями об этих наградах. Понятно, да? Эти пенсии будут устанавливаться гражданам, "відзначеним відзнаками Президента".
Если бы, уважаемый депутат Цибенко, вы предлагали принять пункт 3 статьи 1, который вы зачитали: Героям Советского Союза, Героям Социалистического труда и так далее, мы бы обеими руками голосовали за. Тогда был бы четкий перечень конкретных категорий людей, которые в соответствии с законом будут получать эти надбавки. А поскольку пункт 1 этой статьи расплывчатый и вы не можете гарантировать, что только 15 тысяч человек получат эти надбавки за заслуги, то у нас возникает вопрос: а что будет скрыто и что будет раскрыто при реализации пункта 1 статьи 1?
Смотрим дальше. Каким образом и кто определяет, кто будет получать эти надбавки? Все передано в Кабинет Министров: Кабинет Министров разрабатывает положение о деятельности комиссии, Кабинет Министров создает комиссию, которая назначает эти пенсии.
Поэтому вопрос стоит таким образом: если в статье 1 останутся пункты 3, 4, 5 и 6, где четко перечислены категории граждан, которым будут назначать эти пенсии, то мы за. Но если останется пункт 1, мы голосовать не можем.
Поскольку это вопрос концептуальный, мы предлагаем перенести проект на повторное первое чтение, все четко выписать, чтобы не было домыслов и чтобы мы не давали нынешнему режиму права поощрять (в том числе надбавками к пенсии) тех, кто служит только этому режиму.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Шановні колеги! Ми ж ведемо мову лише про перше читання законопроекту. А при другому будемо враховувати всі пропозиції. Якщо він не буде прийнятий у другому читанні, це означає, що зовсім не буде прийнятий.
Депутат Беспалий. Будь ласка. За ним - депутат Донченко.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Я в основному приєднуюся до аргументації, яку виклали два попередніх промовці, і хотів би зауважити, що ми беремося до цієї важливої проблеми - пенсійної - у зворотному порядку, не з того кінця.
Якщо ми ще не готові повністю реформувати законодавство про пенсійне забезпечення, із чим не можна зволікати, то спочатку ми повинні були б забезпечити погашення заборгованості з виплати пенсій, потім зайнятися найбіднішими верствами населення. А так виходить, що ми виділяємо в окрему привілейовану касту найбільш захищені й забезпечені верстви, тобто повертаємося до інституту персональних пенсій, від якого в Україні вже, на щастя, відмовилися.
Наша пропозиція полягає в такому: дати доручення профільному комітету терміново внести новий законопроект про пенсійне забезпечення. А щодо змін до чинного закону, то треба терміново зайнятися тільки тими проблемами, які стосуються найбідніших громадян.
І ще одна пропозиція - провести парламентські слухання чи ухвалити окреме рішення про погашення заборгованості з пенсійного забезпечення.
А якщо приймати в такому вигляді цей законопроект сьогодні, то виборці нас не зрозуміють. І я думаю, усім тим героям теж буде не в радість, якщо ми дамо їм більшу пенсію за рахунок ще бідніших співгромадян.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Доченко. Будь ласка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я абсолютно не согласен с коллегой Беспалым, который сказал, что мы решаем эту проблему в обратном порядке. Это вовсе не так. Мы подчищаем то, что не сделали с 1991 года.
Украина - единственное государство из стран СНГ, которое не имеет такого закона. Все страны - бывшие республики Советского Союза имеют закон подобного содержания.
Наверное, к каждому народному депутату, особенно к тем, которые избраны в мажоритарных округах, обращались академики, директора предприятий. Имея звание "заслуженный", они получают пенсию на уровне, извините, уборщицы. А ведь их вклад в развитие государства, наверное, разный. Поэтому, безусловно, мы должны иметь такой закон.
Второй момент. Действие этого закона распространяется всего-навсего на 17,5 тысячи граждан Украины. О чем мы говорим?! Неужели наши люди, которые внесли огромнейший вклад в развитие культуры, науки, обороны государства, не заслужили этого? Давайте еще раз задумаемся.
Я призываю вас всех проголосовать за законопроект в первом чтении. Да, действительно, в нем не до конца и не совсем точно выписаны все категории. Но это как раз является предметом второго чтения, над чем и будет работать комитет.
И ваши предложения, уважаемые представители фракции Народного руха Украины, других фракций, - пожалуйста, вносите их. Это отрегулируется ко второму чтению. А сегодня я призываю вас проголосовать законопроект в первом чтении.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу дотримуватися регламенту. Депутат Шевчук. Будь ласка. За ним - депутат Алексєєв. І будемо визначатися.
ШЕВЧУК С.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 23, Волинська область). Спасибі, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Справді, принцип підбору категорій громадян, які претендують на особливу пенсію, не є досконалим, не є чітко визначеним. Але є одна категорія осіб, яким (із цим, мабуть, усі народні депутати, особливо мажоритарники, погодяться), безумовно, треба виплачувати пенсію в підвищеному розмірі. Це - багатодітні матері і багатодітні сім'ї. Кожен із нас, як може, їм допомагає.
Сьогодні в нас є можливість, не чекаючи завершення пенсійної реформи, бо ніхто не знає, через скільки років вона завершиться, хоча б оцій одній категорії надати можливість прогодувати десятеро і більше дітей.
А зауваження, які були висловлені, можна врахувати під час підготовки проекту до другого читання.
Тому Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства однозначно висловлюється за прийняття даного законопроекту в першому читанні.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Алексєєв. Будь ласка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Фракция "Батьківщина". Когда мы еще весной первый раз пытались принять этот законопроект, я стоял на этой трибуне и зачитал документ по заводу имени Малышева - тому самому, который недавно заработал 600 миллионов долларов (пакистанский танковый контракт). Я назвал тогда не фамилии, потому что не хотел позорить людей, а их должности и звания: трижды лауреат Государственной премии, дважды Герой Социалистического Труда. Они имели пенсии на уровне пенсий обычных граждан. Некоторые из них работали еще с Кошкиным, конструктором танка "Т-34".
И когда мы провалили этот законопроект, я не мог им смотреть в глаза по двум причинам: с одной стороны, мне было стыдно за это мелочное жлобство, а с другой - один из них, 1907 года рождения, слепой. Он не видит, и у него была надежда на эти несколько десятков гривень.
Сейчас мы можем проголосовать. Теперь это будет меньше стоить нашей державе, потому что не все они живы, а двое - оба они мои учителя - уехали. Один сейчас в Израиле, старику 87 лет, другой - ему 78 лет - в Германии. Эти страны их кормят, а Родина, на которую они работали, их кинула.
Я думаю, что это дикое жлобство, которое сейчас демонстрируется: как бы случайно лишнего не дать, - не красит нас. Единственный, с кем я согласен, это депутат Марченко. В проекте действительно есть спорные пункты. Поэтому в качестве компромисса я предлагаю проголосовать за этот законопроект без пунктов 1 и 2 статьи 1, давая возможность комитету ко второму чтению доработать их и, возможно, включить. Но сейчас давайте снимем этот спорный вопрос, проголосуем за. И не надо это жлобство демонстрировать. Не надо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Будемо визначатися. Я розумію: законопроект і дуже болісний, і цікавий, і ми можемо цілий день обговорювати його. Але в основному думки висловлено. Давайте я надам іще по одній хвилині заступнику міністра Гарячій і доповідачу, і будемо визначатися.
Будь ласка, Олено Василівно.
ГАРЯЧА О.В., заступник міністра праці та соціальної політики України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Є вже приклади, коли Верховна Рада змогла в одному законі (це Закон про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) всіх наших співвітчизників відзначити і надати їм статус незалежно від того, які це категорії населення. Я думаю, що цей закон має бути вже другим у вирішенні соціальних питань, який знайде підтримку Верховної Ради. Це перше.
Друге. Пенсії, які будуть виплачуватися за особливі заслуги, не будуть фінансуватися за рахунок коштів Пенсійного фонду. Джерело фінансування цих пенсій - Державний бюджет.
Цей законопроект ніяк не йде врозріз із концепцією пенсійної реформи, тому що в будь-якій державі є особи, яких треба відзначати за особливий вклад у розвиток державності понад ті пенсії, які вони одержують згідно з трудовим вкладом. Серед них є багато інвалідів, які не виробили трудового стажу для призначення трудової пенсії. Вони стали інвалідами при виконанні державних, громадських обов'язків. Цей закон у разі його прийняття дає можливість вирішити й це питання.
Третє. Прийнявши законопроект у першому читанні, ми можемо прийняти його в цілому після того, як у Державному бюджеті на 2001 рік будуть передбачені кошти і буде прийнятий Закон про пенсійне страхування. Це теж є вихід із колізії, яка утворилася. Такий закон уже прийнято в Російській Федерації. У Казахстані, Білорусі, в інших державах люди, які мають особливі заслуги, одержують надбавки.
Тому я прошу підтримати законопроект у першому читанні і доопрацювати його на друге читання з урахуванням зауважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко. Одна хвилина.
Шановні колеги! У нас залишилося п'ятнадцять законопроектів. До 15 години ми повинні закінчити, інакше доведеться довше працювати. Після 16 години будемо тоді працювати.
ЦИБЕНКО П.С. Уважаемые коллеги! Я благодарен за то обсуждение, которое состоялось. Судя по нему, в решении проблем пенсионеров наш комитет имеет огромное количество сторонников.
Вы, наверное, обратили внимание на повестку дня на эту неделю. На пятницу предусмотрен целый блок вопросов, которые касаются пенсионного обеспечения, в том числе и вопрос о преодолении вето на Закон о внесении изменений к Закону о пенсионном обеспечении - базовому закону. Давайте сохраним этот запал и на тот день, когда будем рассматривать эти вопросы. Это первое.
Второе. Уважаемые коллеги! Вы понимаете, возникает парадоксальная ситуация. Одна часть зала говорит: "Мы не голосуем потому, что этого нет", - и не голосуют. Вторая часть зала говорит: "Мы не голосуем, потому что это есть", - и тоже не голосуют.
И третье. Уважаемые коллеги! Есть финансово-экономическое обоснование, есть позиция правительства, которое предлагает поддержать этот законопроект. Я вас убедительно прошу: поддержите. У нас есть все основания получить добротный, нормальный, хорошо выписанный и четко отработанный документ.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Давайте все-таки в першому читанні приймемо. Голосуємо.
"За" - 215.
Хто за те, щоб голосування провести в поіменному режимі, прошу визначитися.
"За" - 213.
Голосування буде в поіменному режимі. Спочатку ставляться на голосування пропозиції профільного комітету. Тому пропоную прийняти законопроект у першому читанні. Голосування в поіменному режимі.
"За" - 234.
Дякую.
Покажіть, будь ласка, по фракціях.
Комуністи - всі 107 за; соціал-демократи - 15 із 27; "Відродження регіонів" - 16 із 22; "Батьківщина" - 20 із 22; Народний рух - 1 із 14; НДП - 5 із 9; Трудова партія - 15 із 18; соціалісти - 20 із 23; зелені - 11 із 12; Рух - 0 із 13; незалежні - 4 із 12; селяни - 8 із 14; "Реформи-Конгрес" - 0 із 8; прогресивні соціалісти - 0 із 12; "Громада" - 8 із 9; позафракційні - 4 із 10.
Дякую, шановні колеги. Ми з вами прийняли в першому читанні проект надзвичайно хорошого закону.
Депутат Марченко. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р. Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Я всетаки еще раз поясню позицию фракции по этому законопроекту. Я считаю, что предложение Алексеева очень правильное. Обращаю внимание депутатов на то, что под лозунгами восстановления справедливости по отношению к Героям Советского Союза, действительно заслуженным Героям Социалистического Труда режим протаскивает поощрения для угодных ему. И я прошу комитет учесть ко второму чтению предложение, которое высказал я и поддержал Алексеев, и исключить пункты 1 и 2 статьи 1.
Адам Иванович! Я хочу использовать оставшиеся 15 секунд для того, чтобы сообщить вам результаты своего расследования поименного голосования по процедуре дачи согласия на назначение Премьер-министра в свете требований нашего Регламента. В статье 3.2.3 Регламента говорится, что решения по процедурным вопросам принимаются большинством голосов депутатов, которые взяли участие в голосовании.
Вот у меня в руках результаты поименного голосования по вопросу "Про включення до порядку денного питання щодо процедури...": "за" - 188, "проти" - 107, "утрималося" - 4, "не голосувало" - 56 депутатов. "За" - 188 - это больше половины депутатов, принявших участие в голосовании.
Адам Иванович! Я вас очень прошу, чтобы Верховный Совет сегодня принял решение рассмотреть процедурный вопрос, и прошу дать возможность обосновать требование мое и других депутатов, чтобы голосование по кандидатуре Премьер-министра мы провели в поименном режиме.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Володимире Романовичу! Не треба звужувати. У нас є постанова, за яку ми проголосували в 1996 році. Це вже не процедура.
------------
Слухається питання про проект Закону про внесення доповнення до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (щодо цукрових буряків та цукру) в другому читанні. Доповідач - Олег Іванович Юхновський.
Шановні колеги! До цього законопроекту було дві пропозиції. Вони враховані. Давайте проголосуємо за законопроект у цілому. Голосуємо?
Олегу Івановичу, ідіть голосуйте, будь ласка.
"За" - 186.
Шановні колеги! Тільки один голос "проти". Будь ласка, давайте проголосуємо в другому читанні, там усього дві поправки. Усе зрозуміло. Голосуємо, шановні колеги. Це не бюджетні кошти. Голосуємо.
"За" - 212.
Шановні колеги! Я думаю, ми зараз і у звичайному режимі проголосуємо. Мобілізуйтеся, будь ласка. Лише два голоси "проти", один народний депутат утримався.
Черняк підійшов, тепер усе буде гаразд. Голосуємо за цукор, за солодке життя.
"За" - 242.
Дякую. Рішення прийнято. Законопроект прийнято в цілому.
----------
У нас у порядку денному довго "гуляє" законопроект про племінне тваринництво в другому читанні (нова редакція). Доповідач
- Катерина Тимофіївна Ващук.
У цілому голосуємо? Немає заперечень? Законопроект про племінне тваринництво голосується в цілому.
"За" - 221.
Шановні колеги, голосуємо.
"За" - 246.
Дякую. Рішення прийнято.
----------
Слухається питання про проект Закону про внесення змін до Закону України про поставки продукції для державних потреб (щодо висвітлення діяльності органів державної влади) в другому читанні. Доповідає депутат Шевченко. Будь ласка.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Я прошу буквально дві хвилини.
Комітет доопрацював зазначений законопроект, урахував у цілому всі зауваження й пропозиції.
У першому читанні, як ви пам'ятаєте, розглядалося два законопроекти: перший, який вносив Кабінет Міністрів, і другий, який пропонував комітет. Був прийнятий наш варіант, він і доопрацьований на друге читання. Це той варіант, який надає право на держзамовлення державним органам усіх гілок влади.
Внести зміни саме в цьому напрямі виявилося не зовсім просто, тому що чинний закон визначає державне замовлення як засіб державного регулювання економіки і тому концептуально був виписаний виключно під Кабінет Міністрів.
Ми запропонували в цьому проекті поправки, завдяки яким у законі враховуватимуться інтереси всіх гілок влади, тобто ми дали більш широке визначення поняття "державний замовник" і посилили регулюючу роль закону про Державний бюджет України щодо держзамовлення.
Варто додати, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект про закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб. У разі його схвалення закон, до якого ми вносимо зараз поправки, стає, власне кажучи, вичерпним. Підхід, який ми застосували при доопрацюванні цих поправок до закону на стадії підготовки їх до другого читання, був цілком у руслі того майбутнього закону, який всі ці моменти охоплює і врегульовує.
Тому комітет (здається, одноголосно) пропонує вам підтримати цей підхід і ці поправки на стадії другого читання. Власне, поправки, які пропонувалися нашими депутатами, враховані в повному обсязі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я думаю, у цьому залі немає жодного народного депутата, який би погоджувався з тим, як висвітлюється наша діяльність. Голосуємо в цілому законопроект.
"За" - 219.
Шановні колеги! Я ще раз нагадую: мова йде про ті проблеми, про які ми найчастіше тут говоримо. Давайте підтримаємо законопроект у цілому. Будь ласка.
"За" - 242.
Дякую. Рішення прийнято. Законопроект прийнято в цілому.
----------
Розглядається проект Закону України про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян (щодо надходження податків до місцевих бюджетів). Доповідає заступник голови Державної податкової адміністрації Олексій Іванович Шитря.
Будь ласка, Олексію Івановичу. П'ять хвилин.
ШИТРЯ О.І., заступник голови Державної податкової адміністрації України. Шановні народні депутати! Перш ніж приймати рішення стосовно проекту Закону про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян, прошу вас взяти до уваги таку інформацію.
У цьому законопроекті пропонується внести зміни й доповнення до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян (як ви знаєте, декрет був прийнятий 26 грудня 1992 року), які мають таке спрямування.
Перше. Усунення правової невизначеності стосовно справляння прибуткового податку з заробітної плати працівників, виплаченої в натуральній формі. Це зміни до статей 9, 10, 12 та 20 декрету.
Друге. Поліпшення існуючого порядку адміністрування прибуткового податку з фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю, зокрема осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (приватні нотаріуси, адвокати та інші).
Третє. Оптимізація використання передбачених законодавством штрафних санкцій, тобто виключити статтю 21, яка практично повторюється в інших законах.
Усунути правову невизначеність стосовно справляння прибуткового податку з заробітної плати працівників, виплаченої в натуральній формі, дозволять зміни та доповнення, запропоновані до статей 9, 10, 12 та 20 декрету (пункти 1, 2, 3 та 5 частини першої законопроекту). У разі їх прийняття:
виплата заробітної плати та інших доходів у натуральній формі, а також продаж натуральної продукції в рахунок оплати праці без одночасного перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян не допускаються;
обсяг виплат в іншій, ніж грошова, формі встановлюється пропорційно сумі фактично перерахованого до бюджету податку;
податок утримується з джерел виплат за рахунок особи, яка здійснює такі виплати (тобто за рахунок того, хто працевлаштовує чи наймає працівника);
база для нарахування податку з доходу в іншій, ніж грошова, формі визначається як вартість робіт (послуг), збільшена на суму нарахованого податку. При ставці 20 відсотків база оподаткування вираховується з коефіцієнтом 0,8.
Разом із тим у перехідний період цей порядок не поширюється на виплати заробітної плати та інших доходів у натуральній формі працівників сільського, рибного і лісового господарства, де виплати в натуральній формі є домінуючими і відмова від них повною мірою в даний час неможлива.
Шановні народні депутати! Я наголошую саме на словах: "виплата заробітної плати та інших доходів у натуральній формі, а також продаж натуральної продукції у рахунок оплати праці без одночасного перерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян не допускаються".
Наведу приклад. Тільки в 1998 році сума виплат у натуральній формі становила 3,2 мільярда гривень. Розрахункова сума нарахованого прибуткового податку від цих доходів - 417 мільйонів гривень. Якщо подивитися виплати працівникам сільського, рибного й лісового господарства, тобто те, про що я казав, то сума податку з цих виплат - 209 мільйонів гривень. Залишаються ще 208 мільйонів гривень, які практично не були сплачені. А всього було сплачено 167 мільйонів. Тобто прямі втрати для бюджету становлять 250 мільйонів гривень. Тому пропонується внести ці зміни до закону.
І я хотів би ще раз наголосити, що з декрету вилучається стаття 21, якою визначено штрафні санкції за неподання декларації. Ці штрафні санкції встановлені в розмірах, кратних мінімальній заробітній платі 75 гривень, замість неоподатковуваному мінімальному доходу 17 гривень, тобто й тут пропонується зниження.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Івановичу. Все зрозуміло, так? Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає від профільного комітету Сергій Анатолійович Терьохін. Давно ми його не чули. Немає депутата Терьохіна? Будь ласка, Олексію Івановичу.
ШИТРЯ О.І. Шановні народні депутати! Профільний комітет розглядав це питання і одноголосно порекомендував прийняти цей законопроект у першому читанні.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. На виступи записані два народних депутати: Баулін і Гусак. Наполягають на виступі? Ні. Тоді, шановні колеги, я поставлю законопроект на голосування.
Прошу визначитися з проектом Закону про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян.
"За" - 103.
Зрозуміло.
----------
Слухається питання про проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України про податок на додану вартість (щодо безоплатної передачі об'єктів у державну власність). Доповідає виконуючий обов'язки міністра економіки Роговий Василь Васильович.
Будь ласка, Василю Васильовичу. П'ять хвилин.
РОГОВИЙ В.В., виконуючий обов'язки міністра економіки України. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Відповідно до підпункту 3.2.9 пункту 32 статті 3 чинного закону не оподатковуються операції з передачі майна із державної власності в комунальну власність та навпаки, а також у випадках передачі об'єктів соціальної інфраструктури з балансу одного підприємства на баланс другого на підставі рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, якщо ці підприємства є в державній або комунальній власності.
Проте норма цієї статті не виключає вимоги щодо оподаткування при безоплатній передачі державного чи комунального майна з балансу одного платника податку на баланс другого без зміни форми власності, коли обидва платники податку засновані на державній або комунальній власності. У таких випадках відповідно до встановленого порядку рішення приймає орган державної влади або місцевого самоврядування, виходячи із загальнодержавних чи місцевих потреб.
Найчастіше така передача майна здійснюється із сфери управління одного органу управління до сфери управління другого. Оскільки платниками податку в таких випадках виступають підприємства, то збитки, завдані такими рішеннями, підлягають відшкодуванню за рахунок органів, які приймали рішення, тобто з Державного чи місцевого бюджету. Тому підприємства не повинні сплачувати податок на додану вартість у разі прийняття рішень щодо безоплатної передачі майна органами, які управляють їхнім майном.
Окрім того, виходячи з економічної природи податку на додану вартість, оподатковується прирощена в процесі виробництва вартість продукту, чого не відбувається в разі безоплатної передачі майна, створеного в минулі роки.
Не звільнені від оподаткування також операції з передачі об'єктів, що є на балансі платника податку, заснованого на приватній чи колективній формі власності, у державну чи комунальну власність. У цьому випадку платником податку згідно з чинним законом має виступати набувач майна. Такі випадки трапляються все частіше після того, як підприємства, які в процесі приватизації включали до статутного фонду окремі об'єкти, безпосередньо не пов'язані з виробничим процесом, а тепер не мають змоги їх утримувати.
Запропонованими на розгляд змінами до Закону України про податок на додану вартість передбачається звільнити від оподаткування всі операції з безоплатної передачі майна, якщо такі рішення приймаються державним чи комунальним органом управління відповідним майном.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Є. Тоді запишіться, будь ласка.
Будь ласка, висвітіть. Три хвилини.
Депутат Асадчев. За ним - депутат Марченко.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Василю Васильовичу! Я, відверто кажучи, трошки, може, неправильно зрозумів. Мова йде про поставку зерна на експорт?
РОГОВИЙ В.В. Ні, про звільнення від оподаткування при передачі майна.
АСАДЧЕВ В.М. Тоді прошу передати слово депутату Полюховичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Полюхович. Будь ласка.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. Фракція Народного руху України. Василю Васильовичу, по-моєму, ви не до кінця пояснили одне суттєве питання (я бачу, що в залі не всі зрозуміли). У законі йдеться про передачу об'єктів соціальної сфери з балансу підприємств, і сьогодні за це стягується ПДВ. Тобто передають об'єкти соціальної сфери безкоштовно, а за це ще вимагають сплати ПДВ. І поправка до закону якраз унеможливить це. Так, Василю Васильовичу?
РОГОВИЙ В.В. Так.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. А в законопроекті є порушення частини п'ятої статті 1 Закону про систему оподаткування. Справа в тім, що ви повинні були в цьому законопроекті дати уточнення щодо шестимісячного терміну. Ви зрозуміли, про що я говорю. За браком часу не буду продовжувати.
Я вважаю, шановні колеги народні депутати, що в першому читанні цей законопроект доцільно підтримати, а до другого ми внесемо зміни, що стосуються частини п'ятої статті 1 Закону про систему оподаткування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та нічого там вносити. Що ми внесемо? Що, скасуємо положення щодо шести місяців? Ми ж не скасуємо цього.
Депутат Марченко. Будь ласка. За ним - депутат Вітренко.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Прошу передати слово Ткаленку Івану Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТКАЛЕНКО І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90, Київська область). Дякую. Шановні колеги! Тут виникає ще питання не лише про передачу того, що було раніше на балансі. Сьогодні будівельники споруджують і об'єкти комунальної сфери, і інше, різного роду мережі, а потім безкоштовно передають їх на баланс міста. І комунальник, який побудував це за свої кошти, потім повинен ще й сплатити ПДВ. Це треба врахувати, бо будівництво житла подорожчає.
Дякую.
РОГОВИЙ В.В. Ні, навпаки. Передбачається, що при передачі з балансу на баланс ПДВ не сплачуватимуть.
ТКАЛЕНКО І.І. Я про це й казав...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України. Поясніть детальніше, це ви вже пропонуєте почати процедуру націоналізації, тобто базоплатну передачу об'єктів до державної власності, і встановлюєте пільговий режим оподаткування, щоб стимулювати цей процес? Оце поясніть, щоб було зрозуміло нам, депутатам.
РОГОВИЙ В.В. Шановна Наталіє Михайлівно, ви абсолютно правильно кажете, але не обов'язково в процесі повернення до державної форми власності. Якщо, скажімо, акціонерне товариство передасть якийсь об'єкт соціальної інфраструктури державі чи місцевому органу самоврядування, то це не підлягає оподаткуванню. От про що йде мова.
Через те я прошу підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Я думаю, шановні колеги, зал єдиний у тому, щоб підтримати цей законопроект. Голосуємо. Рухівці і комуністи єдині щодо цього законопроекту. Голосуємо.
"За" - 206.
Шановні колеги! Лише один проти. Будь ласка, згрупуйтеся. Питання абсолютно зрозуміле. Голосуємо.
"За" - 225.
Чийого голосу не вистачило? Голосуємо, шановні колеги.
"За" - 232.
Рішення прийнято.
Шановні колеги! Я думаю, ми можемо його прийняти в цілому. Голосуємо в цілому? Голосуємо.
"За" - 239.
Дякую. Закон прийнято. Василю Васильовичу, можете успішно працювати.
Шановні колеги! Щодо перерви ми домовилися: сьогодні працюємо до виконання плану (а в нас залишилось дуже мало питань), і після того буде перерва аж до завтра.
----------
Надійшов лист за підписом віце-прем'єрміністра України з питань економіки Тігіпка про те, щоб до проведення додаткових консультацій в уряді та в комітетах Верховної Ради зняти з розгляду на пленарному засіданні проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість (щодо нульової ставки на продаж зерна).
Я думаю, ми підтримаємо таку пропозицію. Катерино Тимофіївно, підтримаємо? Не підтримаємо?
Слово надається депутату Ващук. Будь ласка. Але варто прислухатися до уряду.
ВАЩУК К.Т., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Шановні колеги! Що несе в собі ця зміна? На сьогодні зерно продають з України так звані зернові трейдери, яким повертається податок на додану вартість. Ви знаєте, що за указом Президента селяни не сплачують до Державного бюджету податок на додану вартість з продукції рослинництва. Він залишається в колгоспі на розширення виробничої бази.
Отже, податок державі не сплачується, а держава компенсує його людям, які просто торгують зерном. І виходить така ситуація. Припустімо, фірма зареєстрована у Волинській області, а зерно купує в Херсонській і продає за кордон. Із бюджету області вимиваються кошти, яких не вистачає на зарплату, на пенсії і так далі.
Я вважаю, що це дуже слушна поправка і не розумію, чому уряд Це просто на прохання або через тиск людей, які торгують зерном.
Сьогодні селяни можуть вільно торгувати зерном, вони не мають такого податку. А трейдери нехай торгують на загальних підставах. Чому ми маємо сотні мільйонів витрачати з бюджету на компенсацію їм податку на додану вартість?
Я вважаю, що це питання слід було б не знімати, а проголосувати його сьогодні. Наш комітет це підтримав.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Вони просять зняти з розгляду саме сьогодні. Не зовсім зняти з розгляду, я ще раз наголошую, можливо, неправильно зрозуміли, а перенести на наступний пленарний тиждень для погодження якихось позицій. Якщо зал наполягатиме на розгляді цього питання, ми можемо його розглянути, але результат, мабуть, буде негативний.
Тому давайте, шановні колеги, відгукнемось на пропозицію і перенесемо розгляд на наступний пленарний тиждень. Не знімаємо питання, Катерино Тимофіївно, - я, напевно, обмовився - не знімаємо, а трошки зсуваємо, щоб погодили пропозиції, дійшли згоди.
----------
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо пільгового оподаткування підприємств водного транспорту). Доповідає голова Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Юрій Борисович Крук.
Скільки вам часу потрібно, Юрію Борисовичу? Три хвилини. Будь ласка.
КРУК Ю.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 139, Одеська область). Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Война в Югославии, к сожалению, в экономическом отношении имела пагубные последствия для предприятий водного транспорта Придунайского региона. Убытки от войны в Югославии только по предприятиям Украинского Дунайского пароходства и прилегающим к Дунаю судостроительным предприятиям, портам составили на сегодня более 160 миллионов долларов.
Нашим комитетом рассмотрен вопрос о пролонгации действия двух законов, которые мы приняли. Ситуация, которая сложилась на указанных предприятиях, известна многим. Я хотел бы лишь напомнить, что цена тех льгот, которые предусмотрены в предложенном депутатами нашего комитета законопроекте, составляет менее 1 процента от тех потерь, которые сегодня несут предприятия Придунайского региона.
Мы рассмотрели этот законопроект, и я докладывал о нем в Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности. В проекте, розданном вам, предлагается внести изменения в Закон "про джерела фінансування дорожнього господарства". К сожалению, внести эти изменения мы не сможем. Почему? Потому что мы с вами в июле приняли закон об изменении механизма финансирования, предусмотренного этим законом. Поэтому было принято решение пункт 2 части I законопроекта снять. Если действие этого закона будет пролонгировано, то это будет предусмотрено нормой другого закона - закона о бюджете.
А вот часть II законопроекта, который роздан депутатам, согласована с налоговой администрацией, с юристами. И Комитет по вопросам финансовой и банковской деятельности высказывал мнение, что эту часть законопроекта надо упорядочить, чтобы предприятиям все-таки были возвращены суммы, которые с них были взысканы. В соответствии с этим мы переделали часть ІІ и сегодня дали уточненный вариант на ваше рассмотрение.
Я просил бы поддержать этот законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.
Депутат Сокерчак від ще одного профільного комітету - Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Вячеславе Михайловичу, скільки потрібно часу?
СОКЕРЧАК В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Буквально три хвилини, навіть менше.
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності 16 грудня розглянув законопроект, внесений народними депутатами. Ми уважно вивчили економічне обгрунтування цього законопроекту і в принципі підтримали необхідність внесення зміни до статті 4 Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію), передбачені пунктом 1 частини І названого законопроекту. Це означає, що ми погодилися з тим, щоб цифри й слова "31 грудня 1999 року" замінити цифрами й словами "31 грудня 2000 року", тобто акцизний збір при закупівлі дизельного палива не буде стягуватися, якщо це дизельне паливо буде використовуватися для Українського Дунайського пароплавства.
Стосовно пункту 2 частини І цього законопроекту, то Юрій Борисович уже сказав, що з 1 січня діє інша норма закону щодо дорожнього податку. І наш комітет вважає недоцільним вносити зміни до закону, який практично втрачає чинність з 1 січня 2000 року, тим більше що Кабінет Міністрів України після підписання Президентом закону (ви пам'ятаєте, що тепер і спільні підприємства сплачуватимуть акциз з пальномастильних матеріалів) не наполягає на тому, щоб дію старого закону про дорожній податок пролонгувати ще на рік. Отже, я думаю, наш комітет цілком логічно висловився проти цього.
Стосовно частини ІІ законопроекту, то комітет не підтримав той варіант, який подавався комітетом. Але сьогодні, як уже було сказано Юрієм Борисовичем, вони внесли нову редакцію цієї частини.
Чим ми керувалися тоді? Ми вважали, що краще передбачити звільнення від оподаткування, ніж податок, уже нарахований податковою адміністрацією - законний податок - і стягнений у натуральній формі, повертати в платежах 2000 року. Та якщо розібратися, то та пропозиція, яку вніс Юрій Борисович, практично збігається з тим, що ми рекомендували авторам цього законопроекту. Тому я вважаю, що можна було б підтримати і цю частину.
Отже, наш комітет підтримує пункт 1 частини І законопроекту, а нову частину ІІ ми не розглядали, тому зал має визначитися. Я вважаю, що в принципі можна було б підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе Михайловичу! Я просив би ще раз наголосити, що зараз у вас є новий законопроект, який складається з двох пунктів, і що ви в принципі погоджуєтеся, що в такій редакції його можна підтримати.
СОКЕРЧАК В.М. Так. Щодо першого пункту комітет прийняв схвальне рішення, щодо другого пункту такого рішення немає. Та оскільки він змінений, наші побажання практично враховані, я думаю, його можна підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, мабуть, уперше Комітет з питань фінансів і банківської діяльності погоджується з пропозиціями іншого комітету. Давайте підтримаємо їх дружним голосуванням. Голосуємо.
"За" - 189.
Шановні колеги! Тільки двоє проти. Розслабилися трошки. Голосуємо. Депутате Наливайко, допомагайте.
"За" - 203.
Шановні колеги! Депутате Гуцол, до пульту, будь ласка. У нас іще кілька хвилин праці, і все буде нормально. Голосуємо.
"За" - 225.
Так, чий голос буде на вагу золота? Голосуємо.
"За" - 231.
Шановні колеги! Давайте в цілому проголосуємо законопроект. Там два речення. Голосуємо, будь ласка. Тим більше що вводимо його в дію з 1 січня.
"За" - 224.
Шановні колеги, голосуємо!
"За" - 229.
Дякую. Законопроект прийнято в цілому.
Депутат Марченко. Будь ласка. З процедури.
МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Адам Иванович! Я хочу пояснить один вопрос и прошу депутатов, и вас в том числе, осознать, что когда нарушаются нормы принятия законов, это рано или поздно приведет к парламентскому кризису. Покажу на примере крымского парламента. Когда нарушается процедура, то выставляются претензии к ведущему, потом разыгрывается политическая карта, потом дискредитируется высший законодательный орган, который должен быть образцом в принятии законов, и парламентаризм уничтожается в целом.
Я прошу соблюдать процедурные нормы голосования. Вот сейчас Гуцол голосовал чужими карточками. Я считаю, что это решение незаконное, и не только я так считаю. Прошу обратить внимание на решение Конституционного Суда, которым депутату запрещается голосовать карточкой другого депутата. И обязанность ведущего - не нарушать законы, а делать все для того, чтобы принятые решения были законными.
Адам Иванович, вы можете в очередной раз не обратить внимание на мои предупреждения, но в конечном итоге пострадает вся страна.
А это решение нужно считать незаконным. Я свидетельствую: Гуцол голосовал чужими карточками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу. Я думаю, країна не постраждає від того, що Гуцол, який учора постраждав від органів внутрішніх справ, до яких у вас також особлива симпатія і любов Давайте не будемо на цьому загострювати увагу.
----------
У нас залишився ще один законопроект - про внесення змін до Закону України про Єдиний митний тариф (щодо міжнародного книгообміну).
Давайте ми його проголосуємо. Немає заперечень? Голосуємо. Володимире Романовичу, голосуйте, будь ласка.
"За" - 176.
Шановні колеги! У нас завтра буде чим займатися. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 187.
Є заперечення? В одного є: один проти голосує. Хто проти? Я надам йому можливість висловити свої претензії щодо законопроекту.
Шановні колеги! Голосуємо за законопроект. Соціал-демократи, голосуйте, потім нарада буде.
"За" - 200.
Не встигли, так? Шановні колеги, голосуємо в першому читанні.
"За" - 214.
Наближаємося. Шановні колеги! Візьміть, будь ласка, цей проект закону і подивіться: він складається всього з двох речень. Голосуємо. Володимире Романовичу, голосуйте. Чому ви ігноруєте право і обов'язок депутата?
"За" - 219.
Прошу визначитися щодо голосування в поіменному режимі.
"За" - 185.
Рішення прийнято. Підготуйтеся, будь ласка, будемо голосувати в поіменному режимі. Готові, так?
Голосуємо законопроект у поіменному режимі в першому читанні.
"За" - 237.
Шановні колеги! Можемо ми прийняти його в другому читанні? У поіменному режимі в другому читанні в цілому (Шум у залі).
Депутат Алексєєв. Будь ласка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Спасибо, Адам Иванович. Я полностью поддерживаю этот законопроект, но есть одна редакционная поправка. Здесь написано: "надсилається до державних бібліотек". Но у них же книгообмен взаимный. Надо написать "до державних бібліотек і державними бібліотеками", то есть добавить слова "і державними бібліотеками".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін. Будь ласка.
БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Мы совершенно правильно поступили, приняв этот законопроект в первом чтении. Но я бы хотел, чтобы мы расширили сферу действия этого закона.
Здесь предусмотрено, что от пошлины освобождаются государственные библиотеки. Но у нас есть профсоюзные библиотеки, есть заводские библиотеки, фонд которых скудеет. И поэтому необходимо внести дополнение. Если поручите, я сформулирую такое дополнение к проекту закона, и тогда мы в ближайшее время проголосуем его во втором чтении.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тоді, мабуть, зійдемося на тому, що є потреба подивитися до другого читання ті моменти, про які говорили народні депутати Алексєєв і Баулін. Справді, не лише державні бібліотеки, на щастя, ще якимось чином животіють у нашій державі.
Шановні колеги! Ми успішно виконали все, що було заплановано на сьогодні, і тепер фракції, які ще не зустрічалися з кандидатом на посаду Прем'єр-міністра, мають можливість це зробити.
Засідання оголошується закритим. Завтра початок роботи о 10 годині.
На все добре.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
ЧАГОВЕЦЬ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 180, Харківська область). Ситуація, яка склалася з проектом Закону про пенсії за особливі заслуги перед Україною, м'яко кажучи, дивна. Її не можна розцінювати інакше як спробу викликати чергове протистояння в парламенті.
За рік, що минув, у проекті закону не враховано жодних зауважень, які звучали в цьому залі при обговоренні.
Можна нагадати основні зауваження, які висловлювались до проекту закону: поперше, критерії визначення особливих заслуг; по-друге, питання, хто контролює призначення пенсій за заслуги; по-третє, як визначати розмір виплат - у гривнях чи пропорційно межі малозабезпеченості.
Ми вважаємо, що має бути загальний критерій призначення додаткових виплат - загальносуспільне визнання заслуг людей і чіткі критерії, за якими внесок цих людей можна оцінити. Крім того, підходи до винагород людям, які сьогодні вже на пенсії, і людям, які опиняться на пенсії років через 20, мають бути різними.
Компенсацією всім тим, хто самовіддано працює сьогодні, має бути в першу чергу достойний рівень заробітної плати. Необхідно задіяти ринкові механізми та механізми страхування із встановленням об'єктивних критеріїв визначення розмірів компенсацій. Органам державної влади треба спільно йти до формування умов для отримання достойних доходів, а не надання пільг. Достойну винагороду, наприклад, раціоналізаторам, про яких згадано в проекті закону, може забезпечити лише відповідне патентне законодавство.
Не викликають заперечень лише винагороди, які отримано за справді самовіддані вчинки на благо держави. Це люди, які воювали і працювали в роки Великої Вітчизняної війни. Це матері, які виховали більше десятьох дітей. Це люди, які отримали каліцтво, захищаючи Батьківщину чи громадський порядок. Очевидним є внесок спортсменів чи льотчиків-космонавтів, які працюють на авторитет країни в цілому. У решті випадків винагородою має бути достойна заробітна плата і надійна система страхування.
Після 70-х років нагороди, на жаль, просто девальвувалися. Внесок кожної людини має підтверджуватися в кожному конкретному випадку.
Незрозуміло (і тут я підтримую Володимира Марченка), чому комісія для визначення категорій громадян, які претендують на отримання цих пенсій, створюється лише при Кабінеті Міністрів і без участі представників різних гілок влади, визнаних науковців, представників громадських організацій, які можуть оцінити внесок окремих осіб?
Необхідні об'єктивна оцінка й чітке визначення кола тих, хто має право на отримання додаткових виплат. Комісія має довести, що їхній внесок є незаперечним і загальновизнаним. Процедура має бути абсолютно відкритою.
Минулого разу при обговоренні перераховувався ряд проектів законів, які мають бути прийняті до прийняття цього, щоб зробити процес призначення додаткових виплат як винагород об'єктивним. Цього не зроблено. Крім того, як уже зазначалося, навряд чи можна призначати додаткові виплати за відсутності коштів на поточні виплати.
Депутатська група "Відродження регіонів" пропонує прийняти законопроект у першому читанні з урахуванням зауважень.