ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  22  ж о в т н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати, гості і запрошені  Верховної Ради!  Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.  Тільки,  Віталію  Григоровичу,  не  забувайте,  що сьогодні ж ви без слів, тільки голосуєте. Реєструємося.

     Зареєструвалися 316  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Група депутатів (Чиж, Ключковський, Кушніров та інші - всього 10   осіб)   звертається   до   Президента  України  у  зв'язку  з невиконанням доручень Президента України щодо забезпечення прийому програм національного телебачення у гірських районах Карпат. Прошу визначитися щодо змісту запиту.

     "За" - 155.

     Рішення прийнято.

     Прошу дружніше проголосувати про направлення цього запиту.

     "За" - 167.

     Не прийнято.   Ще   раз?   Шановні    колеги,    питання    ж напівполітичне,  скажемо так, бо телебачення - це велика політика, звичайно.  Але в  гірських  районах  його  треба  також  дивитися. Підтримаймо  запит,  тим  більше  що  підписали  його представники різних фракцій.

     Михайле Дмитровичу,  як фракція,  готова?  Повністю.  Віталію Григоровичу,  це  ж про телебачення йдеться.  Голосуємо.  Депутате Шуфрич, голосуйте.

     "За" - 196.

     От зараз  депутат  Головатий  і   його   колеги   -   колишні правоохоронці - займуть свої місця.  Проголосуймо, шановні колеги. Олександре Івановичу,  Григорію  Омеляновичу,  Вікторе  Івановичу, Сергію  Петровичу,  проголосуймо за направлення запиту Президенту. Голосуємо.

     "За" - 217.

     Група депутатів (Осташ,  Беспалий та інші - всього  12  осіб) звертається до Президента України з приводу ситуації,  що склалася навколо спільного підприємства "АвтоЗАЗ-ДЕУ" у зв'язку з передачею державного  пакета  акцій  в  управління підприємницькій структурі "Укравто".

     Прошу визначитися щодо змісту запиту.

     "За" - 210.

     Підтримано.

     Тепер прошу  визначитися  щодо  направлення  запиту  на  ім'я Президента (Шум у залі). Цього запиту - про АвтоЗАЗ-ДЕУ.

     "За" - 238.

     Прийнято.

     Прошу проголосувати також за направлення попереднього запиту. Голосуємо.

     "За" - 227.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Мичко Микола Іванович звертається до Прем'єр-міністра України з приводу соціальних проблем,  які виникли у зв'язку з ліквідацією шахти "Харцизька".

     Група депутатів (Білоус, Старинець, Литюк та інші - всього 10 осіб)  звертається  до  Прем'єр-міністра у зв'язку з ліквідацією у місті Києві Центральної транспортної клінічної лікарні.

     Черненко Віталій Григорович звертається до Прем'єр-міністра у зв'язку  з відсутністю реагування на звернення стосовно ситуації з виплатою заробітної плати у Горлівському профтехучилищі 37.

     Запит Мовчана Павла Михайловича

- до Прем'єр-міністра України,  міністра охорони здоров'я стосовно погашення заборгованості  АТ  "Промбуд-8"  (м.Рівне)  за  виконані будівельні роботи.

     Прошу визначитися   щодо  направлення  цих  запитів  на  ім'я Прем'єр-міністра.

     "За" - 200.

     Рішення прийнято.

     Кушніра Олександра Дмитровича  -  до  Генерального  прокурора України  щодо  правової  оцінки дій працівників органів внутрішніх справ у санаторії "Перше травня", що в селищі ПущаВодиця, 19 та 20 жовтня.

     Прошу визначитися.

     "За" - 187.

     Рішення прийнято (Шум у залі).

     Прийнято, Сергію Івановичу. Я й кажу, що прийнято.

     Райковського Броніслава Станіславовича - до міністра праці та соціальної  політики  України  стосовно  заборгованості  з  виплат інвалідам   у   Харківській  області.  Ну,  мабуть,  не  тільки  в Харківській області.

     Голосуємо.

     "За" - 188.

     Сергію Івановичу, рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту   Верховної   Ради  України  інформую  про  вихід народного  депутата  України  Іщенка  Олега  Івановича  зі  складу депутатської фракції Народного руху України,  яку очолює Костенко, та    входження    його    до    складу    депутатської    фракції Соціалдемократичної  партії  України (об'єднаної) (Оплески,  шум у залі).

     Звичайно, цікава реакція на подію: одна частина Руху дуже задоволена,  друга пригнічена. Але нічого - таке життя.  Всі задоволені?  Іван Олександрович,  бачу,  не  дуже задоволений.

     Шановні колеги,  залишилося  20 хвилин на оголошення,  заяви. Сьогодні  мають  можливість  скористатися  цією  нагодою   народні депутати. Прошу записатися.

     Будь ласка, висвітіть список.

     Депутат Коліушко  може  йти  до  трибуни.  За  ним  - депутат Семенюк. Депутате Коліушко, будь ласка. Чи ви з місця будете?

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Прошу  передати  слово  народному   депутату Бондаренку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  з місця. Це не Коліушко, але нехай - один раз вибачимо.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики (виборчий округ

 212, м.Київ).  Фракція "РеформиКонгрес". Шановні колеги! Сьогодні ви отримали документ, який називається "Проект Постанови Верховної Ради України про заборону передачі  державного  пакета  акцій  ВАТ "АвтоЗАЗ" в управління приватним структурам".  Річ у тім, що щойно проголосований  запит  з  даного  питання  підтриманий   більшістю Верховної  Ради.  Але  питання  потребує додаткового обговорення і прийняття цього документа,  оскільки  нині  маємо  ситуацію,  коли фактично 81 відсоток акцій,  які знаходилися в управлінні держави, передані  в  управління  підприємницькій  структурі,  котра  не  є державною.

     Отже, всі   пільги,  які  ми  свого  часу  затверджували  для державного підприємства (а там величезні й  довготривалі  пільги), перейшли   у   спадок   цій   підприємницькій   структурі,   котра використовуватиме їх на свій розсуд і не завжди,  ми так вважаємо, в інтересах держави.

     Тому є  пропозиція внести до порядку денного (і ця пропозиція підтримана комітетом  Гуренка)  даний  проект  постанови,  щоб  ми розглянули  його  сьогодні  на засіданні Верховної Ради і прийняли відповідне рішення.  Тому прошу внести до порядку  денного  проект постанови і проголосувати це питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Семенюк.  Будь  ласка.  За нею - депутат Мазур.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція виборчого блоку соціалістів і селян.  Прошу передати слово Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної  та  Селянської партій  (Лівий центр).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати!  Шановні представники преси,  запрошені!  Нашу фракцію і мене особисто глибоко хвилює правовий нігілізм, про який учора вже йшлося.  Зокрема,  я говорив з  приводу  організації  так  званого референдуму  з  трьох  питаннь,  з-поміж них стосовно депутатської недоторканності.  Ми  розуміємо,  що  таке  питання   насаджується штучно.  Це  яскрава  обгортка  на  цукерці,  заради  якої  будуть протягуватися інші питання.

     Про двопалатний парламент.  До  речі,  ми  не  боїмося  цього питання.  З  2002  року  можна  було  б  його  розглянути,  але за обов'язкової умови обрання губернаторів.  Якщо губернатори  будуть обиратися,  то можна на цю тему говорити. Тоді такі президенти, як Кучма,  ніколи  не  обиратимуться,  оскільки  губернатори   будуть працювати на себе, а не на "чорних" президентів.

     Соціалістична партія  зібрала  понад  5 мільйонів підписів за проведення  референдуму  про  дострокове  припинення   повноважень Кучми.  Але  у  ЦВК  нам  сказали:  оскільки остаточне рішення про референдум приймає Президія Верховної Ради,  а Президії  Верховної Ради немає, то і референдуму не може бути.

     То ми попереджаємо і Леоніда Кучму,  і інших: навіть якщо він фальсифікаціями буде прориватися в Президенти, то на референдум ми винесемо  питання  про  довіру  йому.  А  я  думаю,  що  люди йому "довірять" (Шум у залі). Так, про ліквідацію посади президентства.

     Друге. Адаме   Івановичу,   ми   звернулися   до   Тимчасової спеціальної комісії, до Комітету з питань місцевого самоврядування з приводу того,  що народним депутатам потрібно  роз'їхатися,  щоб переконатися,  який  чиниться  тиск  на  голів дільничних комісій. Викликають у  райвиконкоми,  де  вони  є,  в  держадміністрації  і запитують:  "Ти  будеш  нам служити чи ні?" Пропонують кошти,  аби тільки були сфальсифіковані вибори.  Гадаю,  що це неприпустимо. І народні депутати під час роботи в округах мусять звернути увагу на те,  що вибори повинні відбутися згідно з законом,  а не згідно  з чужою злою волею.

     І останнє. Тепер викидаються великі суми на погашення пенсій, боргів і таке інше,  особливо освітянам,  бюджетникам. Їх змушують голосувати   за  Кучму.  Навіть  дійшло  до  того,  що  викликають директорів і змушують,  щоб вони дали наказ  Кучмі  й  підписалися йому на вірність.

     Вважаю, що цю правову сваволю ми мусимо зупинити 31 жовтня. З надією і вірою в це я звертаюся до громадськості та депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Мазур.  Будь  ласка.  За  нею  - депутат Сафронов.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ). Спасибо. Фракция ПСПУ. Уважаемые народные депутаты! Временной следственной комиссии по вопросам деятельности в области связи  и информатизации предоставлена информация Центризбиркомом о том,  что  обработку  и   передачу   данных   от   территориальных избирательных    комиссий    Центризбиркому   будет   осуществлять украинско-американское общество  с  ограниченной  ответственностью "Globаl Ukraine",  которое к тому же не имеет лицензии Госкомсвязи на передачу данных.

     Информационная система  "Выборы",  которая  создана   "Globаl Ukraine",  кроме  обработки данных по выборам Президента имеет еще задачу отработки новых избирательных  технологий,  я  подчеркиваю. Провайдерами    услуг   связи   будет   Государственная   компания "Укртелеком" и смешанное  предприятие  "Утел".  Возникает  вопрос: почему   для   обработки  данных,  представляющих  государственную важность,  привлечена   украинскоамериканская   компания   "Globаl Ukrаinе"?  Ведь все будет под контролем, в том числе и Соединенных Штатов Америки,  поскольку в  данной  системе  используется  также подключка к Интернету,  о которой я уже когда-то говорила, что это пентагоновская разработка.  И будет возможность  вмешательства  со стороны,  в том числе и с зарубежья, с целью корректировки данных, которые  будут  передаваться  из   территориальных   избирательных комиссий Центризбиркому.

     С целью     избежания     очередной     телекоммуникационной, информационной экспансии считаем, что необходимо дать протокольное поручение  Временной  специальной  комиссии,  которую  возглавляет Ельяшкевич.

     Первое. Выяснить,   была   ли   проверка   30   сентября    и предварительное испытание системы "Выборы"?

     Второе. 15    октября    также    должны    были   произвести дополнительное   тестирование   и   устранение    недостатков    в телекоммуникационной сети.

     Кроме того,    необходимо    дать    протокольное   поручение Государственной компании  "Укртелеком",  чтобы  она  дополнительно контролировала  передачу  данных Центризбиркому из территориальных комиссий и тем самым была создана  защита  во  избежание  внешнего проникновения в систему "Выборы".

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат  Сафронов.  Будь ласка.  За ним - депутат Кощинець.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово представнику Буковини, народному депутату Гуцолу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  тільки  Буковини,  а  й Зеленої партії.  Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",  Зелена партія України.  Шановні колеги!  Щоденно в сесійному залі голосуються і приймаються депутатські запити.  І що далі?  А  далі  нічого.  Механізму  виконання депутатських запитів немає.  Я міг би навести сотні прикладів,  коли депутатські запити просто не виконуються президентськими та урядовими структурами.

     Наприклад, наш  колега  віцепрем'єр-міністр  Семиноженко пише мені,  що  депутатський  запит  стосовно   психіатричної   лікарні виконано,  вона фінансується,  їй надали гуманітарну допомогу.  Це все не так.  Усі інші такі  запити  теж  просто  блокуються  і  не виконуються.

     Щодо протезних  заводів.  Невже  наші  чиновники-керівники не розуміють, що коли людина не має ніг, то для неї протези потрібні, як повітря, їжа, вода?

     Тому звертаюся,  Адаме Івановичу, передусім до вас. Нам давно пора переглянути Регламент  Верховної  Ради.  Ми  мусимо  все-таки повернутися  обличчям  до своїх виборців.  Адже тисячі людей,  вся Україна  звертається  до  народного  обранця  по  допомогу.  А  що виходить? Ми приймаємо від них заяви, скарги, а допомогти нічим не можемо. Тому Регламент, звичайно, треба змінити.

     Далі. Ми багато говоримо про правову державу.  Я часто  їжджу на  роботу автомобілем.  І поки доїдеш до Банкової,  тебе зупинять разів десять, шукаючи у тебе бомбу. Я запевняю, що дуже люблю нашу міліцію, котра справді ризикує, захищаючи громадян України, але на наших вулицях твориться щось незрозуміле.  ДАІ, помоєму, працює не в правовому полі.

     Адаме Івановичу,  іще  раз  хочу  повернутися  до  пропозиції змінити Регламент,  оскільки  не  раз  виступав  з  нашої  високої трибуни  з  приводу  цього  питання.  Потрібно  заслухати  уряд  у парламенті стосовно виконання депутатських запитів і заяв фракцій.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Кощинець.  Будь ласка.  За ним  - депутат Сахно.

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (виборчий  округ  88,  IваноФранківська  область).  Прошу передати слово пані Лілії Григорович.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ліліє Степанівно.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух  України.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Заява фракції Народного руху  України,  можливо,  й  не займе  відведених  трьох  хвилин,  однак  приверне  увагу і нашого парламенту,  і засобів масової інформації до реалій, які вагоміші, аніж  всіляка  передвиборна  агітація,  котра  часом  доходить  до банальної тріскотні.

     Шановні колеги!   Крім   виступів   перед   телекамерами   та аудиторіями  є  професійний обов'язок,  який має бути домінуючим і який треба вміло поєднувати з тим, про що я щойно сказала.

     Прошу звернути вашу  увагу  на  те,  що  з  14  кандидатів  у Президенти України, які є в нашому парламенті, сьогодні в сесійній залі тільки один,  з чого можна зробити висновок,  що,  безумовно, всі  інші  віддають  перевагу  агітації  словами  замість агітації ділом.

     Фракція Народного руху України переконана,  що відповідальний і  обов'язковий кандидат у Президенти буде таким же відповідальним і обов'язковим Президентом України і виконуватиме  передусім  свої професійні обов'язки.

     Я прошу  звернути увагу засобів масової інформації на те,  що тільки кандидат від блоку партій "Реформи і  порядок"  і  Народний рух України Геннадій Йосипович Удовенко працює відповідно до своїх обов'язків народного депутата України й водночас  є  кандидатом  у Президенти. Прошу звернути увагу на цей європейський приклад. Якби в Україні ми всі так працювали,  кожен на своєму  місці,  то  дуже швидко зажили б набагато краще.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хай Геннадій Йосипович і надалі продовжує плідно трудитися.  Хоча вас підвели засоби масової інформації. Ну, не підвели,  але все-таки вони розповіли про чергову аварію і таке інше,  і стало зрозуміло, що це було під час пленарного засідання. Отож не будемо...

     Депутат Сахно.  Будь ласка.  За ним - депутат Покотило (Шум у залi). Зрозуміло.

     Депутат Литюк. Будь ласка.

     ЛИТЮК А.I.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової політики (виборчий округ 56,  Донецька область). Прошу передати слово депутату Черненку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Дорогие товарищи!  Я точно знаю,  кто может быть Президентом и кто никогда им не будет. Но я не назову их сегодня.

     Я бы  хотел  продолжить   выступление   одного   из   коллег, касающееся  внесения  поправок  и  изменений в Конституцию,  в том числе и через референдум. В статье 2 Конституции Украины записано: "Суверенітет  України  поширюється на всю її територію.  Україна є унітарною державою".

     Абсолютно непонятно,  кого будет представлять вторая  палата. Вернее,  понятно  по  той  модели,  которую  сегодня забрасывают в общество.  Она,  очевидно,  будет представлять тех, кого назначат, если вновь изберут.  Она абсолютно нелегитимна. И уже потом, после избрания,  назначения этой палаты,  гаранту прийдется  бороться  с двумя  палатами,  потому  что борьба с одной палатой заканчивается просто за непониманием.

     И еще одна важная деталь,  о которой  мы  почему-то  пытаемся умолчать. Я хочу попросить народных депутатов, которые возвратятся завтра в округа:  это оставшееся время надо использовать для того, чтобы  мы  могли  реально первого числа иметь Президента,  который будет пользоваться абсолютной поддержкой людей. Нам небезразлично, что  наступит  после  выборов:  согласие,  понимание  в обществе и решение проблем,  связанное с выходом из кризиса,  или опять будут референдумы,  попытки  изменить существующий государственный строй под моделью улучшения управления государством.  Не буду  приводить пословицу  про  танцора,  вы  ее  прекрасно  знаете.  Но нам нужно наконец понять: хватит заниматься пустословием, как занимался один пять  лет  и  теперь  наконец говорит,  что он знает,  что делать. Сегодня уже мало знать, нужно уметь делать. Вот к этому я хочу вас всех, дорогие коллеги, и призвать.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Кириченко.  Будь ласка.  За ним - депутат Омельченко, і завершуємо.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ 183, Херсонська область). Християнськодемократична партія України. Шановні народні депутати! Я ні про що вас не проситиму,  а тільки звертаю увагу на те,  що у грудні 1997 року,  коли ще була Верховна Рада України попереднього скликання,  вперше,  а в червні 1998 - вдруге був внесений  проект Соціального  кодексу  України,  який  допоміг  би нашим знедоленим людям,   десяткам   мільйонів   громадян   України   безперешкодно реалізувати  свої  соціальні права і свободи.  Протягом цього часу члени Комітету з питань соціальної політики  та  праці,  котрі  не читали даного проекту,  винесли вирок,  що не треба тепер приймати Соціальний кодекс, а варто прийняти десятки законів, які вносяться у   Верховну  Раду,  щоб  згодом  повернутися  до  систематизації, уніфікації і кодифікації законодавства  про  соціальний  захист  і соціальне забезпечення. Це аморально.

     Чому? Після  того  як  23  березня 1998 року Комітет з питань соціальної політики та праці виніс вирок даній  праці  багатьох  і багатьох,  я  сказав би навіть - поколінь учених і політиків нової генерації і просто порядних людей,  котрі  хочуть  допомогти  всім незалежно  від  політичних  та  ідеологічних уподобань,  щоб людям легше  жилося  в  Україні,  проявився  плагіат.  У  Верховну  Раду закидається  законопроект за законопроектом.  Не буду казати,  хто очолює Комітет з питань соціальної  політики  та  праці,  це  всім добре  відомо.  Мені дуже прикро,  що саме таке ставлення у Євгена Кириловича до згаданого законопроекту.

     Якщо порівняти   проект   Соціального    кодексу,    внесений Християнськодемократичною  партією України,  і законопроекти,  які з'являються у Верховній Раді,  то одразу видно,  що вони літера  в літеру повторюють його. Хіба можна терпіти цей плагіат? Зло ніколи не принесе добра людям.  Треба бути чесними і порядними  незалежно від партійності та ідеології.  Треба бути чесними перед виборцями, перед громадянами України.  Вибачте,  соціальний захист або є, або його   немає   незалежно   від   того,   хто   пропонує  соціальне законодавство - чи комуніст,  чи християнин-демократ, чи рухівець, чи громадівець.

     Шановні колеги,  ми,  депутати від Християнсько-демократичної партії України,  знову будемо робити кроки для повторного внесення проекту  Соціального кодексу на розгляд Верховної Ради України.  І просимо вас бути порядними,  чесними перед власною совістю,  а хто вірить у Бога,  то й перед Богом, і поставити на розгляд Верховної Ради України  проект  Соціального  кодексу,  який  допоможе  нашим громадянам безперешкодно реалізувати свої конституційні права.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Омельченко. Будь ласка.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Дякую, шановний Адаме Івановичу. Шановні колеги!  Шановний головуючий!  Захист конституційних прав,  свобод людини  і  громадянина  є,   мабуть,   найціннішим   у   будь-якій демократичній державі,  є завоюванням демократії та свободи.  Наша Конституція (розділ II) передбачає дуже широкі  права  і  свободи. Гарантом дотримання Конституції є Президент.

     Аналіз п'яти  років діяльності,  а точніше,  навчання Леоніда Кучми на Президента,  про що він сказав нещодавно,  17 жовтня,  по телебаченню (а доти був не Президентом, а тільки учнем), засвідчив одне:  якщо в Конституції  не  буде  передбачена  відповідальність Президента  за  її порушення,  хто б не був обраний Президентом на наступних виборах і після,  у нього буде велика спокуса порушувати Основний Закон, знаючи, що немає ніякої відповідальності.

     Тому група  народних депутатів - я,  Анатолій Єрмак та інші - підготували  проект  Закону  про  внесення  змін  до  статті   111 Конституції  України,  яким  передбачається,  що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту  в разі  грубого або систематичного порушення ним Конституції України чи вчинення ним державної зради або іншого  злочину.  Останні  два моменти  передбачені  Конституцією,  однак  у ній немає норми,  що Президент  може  бути  усунений  із  займаної  посади  в   порядку імпічменту   в  разі  грубого  або  систематичного  порушення  ним Конституції.

     Шановні народні депутати,  я  звертаюся  до  вас  із  великим проханням. Для внесення до порядку денного названого законопроекту про внесення  змін  до  Конституції  потрібно  зібрати  155  ваших підписів.  Я прошу тих,  хто підтримує дану пропозицію, підійти до мене чи я підійду до вас,  аби ви поставили свій підпис,  щоб коли почнуться  пленарні  засідання  у  листопаді,  ми  могли внести це питання до порядку денного і розглянути на нинішній сесії.

     І на   завершення.   Шановні    народні    депутати!    Після сьогоднішнього  засідання ми з вами від'їжджаємо у виборчі округи. Звичайно,  основна робота буде пов'язана з виборами Президента.  Я хочу  поділитися  інформацією,  яку  вам треба знати.  Ми отримали інформацію,  що  для   можливої   фальсифікації   виборів   будуть використані  фальшиві бюлетені,  які вивозитимуться на автомашинах банків (а ви знаєте,  що  їх  не  можна  зупиняти)  під  посиленою охороною. Ці фальшиві бюлетені (як було у Києві в окрузі

 221) будуть вкидатися до урн. Для чого це може бути зроблено?

     Коли нинішній Президент Кучма як  кандидат  у  Президенти  не пройде  у другий тур,  тоді під виглядом фальшивих бюлетенів можна буде розглядати питання про скасування результатів голосування.

     Прошу вас  звернути  на  це  увагу  під   час   контролю   за проведенням виборів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час, відведений на заяви й оголошення народних депутатів,  вичерпано,  як  завжди,  навіть  з перевиконанням.

     Конкретні пропозиції,    які   вносилися,   я   поставлю   на голосування. А зараз відповім на виступи народних депутатів.

     Депутати Ніколаєнко  і  Черненко  з  тривогою  говорили   про підготовку  до  референдуму.  Рекомендував  би не перейматися цим. Чому ми так багато уваги приділяємо референдуму?  Мабуть, навпаки, ми  повинні  бути  зацікавлені в тому,  адже всі кажуть,  що треба змінювати Конституцію.  Тож давайте внесемо зміни до Конституції і впишемо туди все те,  що вважаємо за потрібне для поліпшення життя народу. Це перше.

     Друге. Я більш ніж упевнений у тому,  що референдуму не буде. Отож не варто перейматися ним.

     З приводу заяви Лілії Григорович про кандидатів у Президенти. Давайте все-таки пам'ятати про закон,  який  надає  право  кожному кандидатові  у  Президенти бути звільненим від виконання службових обов'язків на час передвиборної  кампанії.  Кожен  із  кандидатів, включаючи народного депутата, для якого це є роботою, має право не займатися безпосередньо роботою,  а  проводити  свою  передвиборну президентську  кампанію.  Отже,  це  не  є  порушенням.  І не слід уподібнюватися одній нашій дуже прогресивній леді, яка постійно це питання педалювала доти,  доки була присутня в залі. Не наслідуймо негативних прикладів.

     Щодо проекту Соціального кодексу  -  немає  проблем,  вносьте його, зал визначиться. Яка буде воля залу, так і буде.

     З приводу   фальсифікацій,  про  які  ми  невтомно  говоримо. Зрозуміло, що до них готуються, сумніву в цьому немає, під різними приводами,  під  різними командами,  і на місцевому рівні зокрема. Тому  покладаємо  велику  надію  на  діяльність  комісії,  яку  ми створили.  Усі факти, що стають відомими, прохання передавати туди для контролю і реагування.

     Таким чином,  шановні колеги, нам треба визначитися з кількох питань.  Я просив би народних депутатів, які перебувають за межами залу, зайняти робочі місця, бо потрібно провести голосування.

     Спочатку дозвольте поставити на голосування таку  пропозицію. Будьте  уважні,  шановні  колеги.  Давайте  порадимося  і приймемо рішення. Ви знаєте, що наступний пленарний тиждень має розпочатися у  вівторок,  2  листопада;  1 листопада об 11 годині - традиційне засідання Погоджувальної ради.  З  огляду  на  те,  що  31  жовтня відбудеться доленосна подія в історії нашої держави, тож абсолютна більшість депутатського корпусу буде зі своїми виборцями і  далеко не   всі  встигнуть  1  листопада  (особливо  голови  комітетів  і керівники фракцій) повернутися  до  Києва,  вноситься  пропозиція: засідання  Погоджувальної ради провести у вівторок 2 листопада,  а пленарний  тиждень  розпочати  не  у  вівторок,  а  в  середу,   3 листопада.

     Якщо немає  заперечень,  проголосуймо,  щоб пленарний тиждень розпочати не другого,  а  третього  листопада.  Комітет  з  питань Регламенту не заперечує.  Так,  Вікторе Семеновичу?  Погоджується. Голосуємо.

     "За" - 223.

     Хто за  те,  щоб  у  вівторок  розпочати?   Шановні   колеги, проголосуймо...  (Шум у залі).  Не треба поіменно.  Готові? Сергію Васильовичу,  не в той бік. Це наша преса. У нашому залі все наше. Голосуємо за те, щоб пленарний тиждень розпочати у середу.

     "За" - 253.

     Рішення прийнято.

     Таким чином, пленарні засідання наступного тижня розпочнуться 3 листопада.

     Шановні колеги,  щоб потім не повертатися до даного  питання, оскільки   народні   депутати   показують   мені  порядок  денний, повідомляю,  що відповідно буде зміщено розгляд питань  на  третє, четверте, п'яте листопада тощо.

     Ще одне оголошення.  Шановні народні депутати,  31 жовтня і 1 листопада в цьому залі працюватиме Тимчасова спеціальна комісія  з питань дотримання законодавства про вибори Президента України, яку очолює  наш  колега  Єльяшкевич.  У  залі   перебуватимуть   також спостерігачі  і представники засобів масової інформації.  Тобто це буде своєрідний штаб Верховної Ради з контролю за  ходом  виборчої кампанії. З огляду на це просимо вас нічого не залишати на робочих місцях, оскільки тут будуть сторонні люди. Майте на увазі.

     Шановні колеги,  до  виборів   залишився   ще   тиждень,   не збуджуймося  заздалегідь.  Треба проголосувати ще одну пропозицію. Вносилася  пропозиція  від  фракції  "Реформи-Конгрес"  і   партії "Реформи  і  порядок",  щоб  внести до порядку денного на сьогодні питання про АвтоЗАЗ-ДЕУ.

     "За" - 163.

     Шановні колеги, давайте зробимо таким чином, як ми традиційно робимо:   керівники   груп  і  фракцій  у  вівторок  на  засіданні Погоджувальної ради приймуть таке рішення і внесуть у сесійний зал (Шум у залі).

     Ну, якби  було  200  або  190 голосів,  я б іще раз спробував поставити на голосування.  Не витрачаймо час.  У  порядку  денному сьогодні  багато  питань  і,  напевно,  депутати  хотіли  б швидше закінчити засідання. Так?

     ------------

     Приступаємо до реалізації сьогоднішнього порядку  денного.  З вашого  дозволу,  шановні  колеги,  я  просив  би,  щоб  ми першим розглянули  проект  Постанови  про  проект  резолюції  Організації Об'єднаних  Націй  "Співпраця між Організацією Об'єднаних Націй та Міжпарламентським Союзом".  Доповідає Гуренко Станіслав Іванович - голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,  власності  та  інвестицій.  Чому  саме   Станіслав Іванович,  я поясню,  щоб у вас не виникло запитань.  Він очолював нашу парламентську  делегацію,  коли  ми  вперше  брали  участь  у засіданні Міжпарламентського Союзу.

     ГУРЕНКО С.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Спасибі,  шановні колеги. Оскільки у Бориса Ілліча сьогодні день народження, то нехай він посидить у почесній ложі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Привітаймо   нашого   дорогого   Ілліча   з  цією пам'ятною датою (Оплески).

     ГУРЕНКО С.І.  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Хотів  би поінформувати  вас  про  участь делегації Верховної Ради України в роботі 102-ї конференції Міжпарламентського Союзу,  що відбувалася в Берліні з 10 по 16 жовтня цього року.

     Ви, мабуть,  не забули,  що менше ніж за місяць до цього,  16 вересня,  Верховна   Рада   прийняла   постанову   про   створення Національної    парламентської    групи    з   метою   вступу   до Міжпарламентського  Союзу  та  подальшої  участі  в  його  роботі. Секретаріат Верховної Ради провів підготовчу роботу, що дало змогу забезпечити вступ України  до  Міжпарламентського  Союзу  під  час Берлінської конференції.

     Урочиста церемонія  прийняття України до складу МПС відбулася 11 жовтня  під  час  засідання  Міжпарламентської  ради.  Це  була святкова  церемонія.  Нашу  делегацію  офіційно  запросили до залу засідань, щоб вона зайняла відведені їй місця. Після цього мені як керівникові  делегації  України  було  надано  слово  для короткої промови.

     Я висловив  подяку  Міжпарламентському  Союзу  за   прийняття України  у свої ряди,  рішучість Національної парламентської групи України активно  працювати  заради  досягнення  цілей  та  ідеалів Міжпарламентського Союзу,  а також надію,  що його досвід допоможе Україні опановувати нелегкі кроки демократії.

     Після цього мені як керівникові делегації ще двічі надавалося слово:  під  час  загальної дискусії того ж дня і під час підбиття підсумків  роботи  конференції  від  імені  групи  країн  Євразії. Виступаючи  в  загальній дискусії,  я поінформував членів поважних зборів про ситуацію,  яка склалася в Україні напередодні  виборів, дав  оцінку антидемократичним проявам певних сил і довів до відома конференції МПС заяву Верховної Ради України  від  16  липня  1999 року,  а також висловив надію,  що і Міжпарламентський Союз візьме посильну участь у  роботі  спостерігачів  під  час  президентських виборів  в Україні.  Делегація України мала зустрічі з Генеральним секретарем МПС Андерсом Джонсоном, керівником делегації Німеччини, колишньою головою Бундестагу пані Ритою Зюсмунд, членами делегації Російської Федерації та інших країн.

     Хотів би сказати і про те,  що члени нашої делегації  народні депутати Пухкал, Ромовська, Костусєв, а також члени делегації, які представляли професійних працівників у галузі  зовнішньополітичних зв'язків із Секретаріату,  взяли активну участь у роботі комітетів і виступили під час засідань комітетів.  Проводиться також робота, щоб  ці  виступи  увійшли  до  збірки,  присвяченої  роботі  102-ї конференції Міжпарламентського Союзу.

     Після завершення роботи конференції Генеральним секретаріатом розповсюджений  проект  резолюції  під назвою "Співробітництво між Організацією Об'єднаних Націй та Міжпарламентським  Союзом",  який буде  внесено  на  розгляд  54-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 27 жовтня нинішнього року під  час  загальної  дискусії.  Генеральний секретар  МПС  Джонсон  просить  Національну  парламентську  групу України підтримати зазначений  проект  резолюції.  Серед  народних депутатів  розповсюджений  проект  резолюції  і коротенький проект постанови Верховної Ради з цього приводу.

     Я дуже просив би шановних колег підтримати внесений проект, у якому  йдеться  про  зміцнення  співробітництва  між  Організацією Об'єднаних Націй і Міжпарламентським Союзом  та  пошук  ефективних форм цього співробітництва.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Івановичу.

     Шановні колеги,    гадаю,    питання    зрозуміле.    Давайте проголосуємо і підтримаємо від імені нашого  парламенту  як  члена Міжпарламентського    Союзу   проект   резолюції   про   посилення співробітництва між ООН  та  Міжпарламентським  Союзом.  Голосуємо проект постанови в цілому.

     "За" - 177.

     Трішки розслабилися. Голосуємо, шановні колеги.

     "За" - 196.

     Шановні колеги, прошу все-таки проголосувати. Депутате Мичко, Олександре Валентиновичу, проголосуйте, а потім завершите розмову. Будь ласка.

     "За" - 212.

     Михайло Петрович підійшов,  отже,  буде діло. Шановні колеги, ми ж усі хочемо працювати сьогодні  не  до  14  години,  а  трішки раніше закінчити засідання. Оперативніше голосуймо. Будь ласка.

     "За" - 223.

     Три голоси бракує.  Зараз соціалдемократи зміцнять свої ряди. Голосуємо.

     "За" - 247.

     Оце голосування, дякую.

     ------------

     Слухається питання про Звернення  Верховної  Ради  України  з нагоди  55-ї  річниці  з  дня  визволення  України від фашистських загарбників.  Слово надається першому заступнику голови Комітету з питань   національної   безпеки   і   оборони   Мухіну  Володимиру Васильовичу.  Володимире Васильовичу,  скільки часу вам треба, три хвилини? Будь ласка, три хвилини.

     МУХІН В.В.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні народні депутати! Верховна Рада доручила нашому Комітету з питань національної безпеки і оборони підготувати проект Звернення Верховної Ради до народу з нагоди 55-ї річниці  з  дня  визволення України від фашистських загарбників.  Такий проект ми підготували. Усі зауваження, що надійшли в комітет, зокрема й зауваження Бориса Борисовича  Кожина  від  Руху,  враховані.  Цей  проект  є  у вас. Пропонується прийняти його (Шум у залі).

     Шановні народні депутати, проект вам розданий. Усі зауваження Руху враховані (ви знаєте,  які зауваження бувають). Отож пропоную підтримати його.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є запитання?

     Депутат Ключковський. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та  діяльності  рад  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Фракція Руху. Я думаю, те, що внесене на розгляд, є, власне,  прикладом голої політизації нашого засідання.  Якщо хтось уважно  прочитає  проект  звернення,  то побачить тут усю риторику сталінсько-брежнєвських часів.

     МУХІН В.В. Наприклад?

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Проект звернення  написано  категорично  в дусі  радянського  застою.  Тут  є  і  безглузді  атаки на дивізію "СС-Галичина", і повністю забуто про роль Української повстанської армії у боях проти Німеччини. А я вам, комуністи, нагадаю, що були визволені цілі райони  на  Волині,  де  німецький  окупант  боявся ступити.  І  все  це  славослів'я  на тему об'єднання в Радянській Соціалістичній Республіці, я думаю...

     МУХІН В.В.  Шановний  народний  депутате,  я  прошу   навести приклад...

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Прошу  мене не перебивати і мати повагу до інших депутатів, а не демонструвати комуністичне хамство.

     Я просто закликаю відхилити поданий проект.  Є інший  проект, який  пропонує  фракція  "Реформи-Конгрес",  і  там  все нормально зроблено...

     МУХІН В.В.  Шановний народний  депутате,  це  було  доручення Верховної  Ради  нашому комітету.  До праці над проектом залучався Борис Борисович Кожин.  І  спочатку  він  був  згоден.  Потім  він зробив...  (Шум у залі).  Ну, ви мене комуністичним хамом обізвали щойно, тож вислухайте, що я вам скажу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заводьтеся! Нашого колегу можна зрозуміти: він нещодавно потрапив в аварію, можливо, збудження ще триває.

     МУХІН В.В.  Шановний  народний  депутате,  це  було доручення Верховної  Ради  нашому  комітету.  Ми  відпрацювали  всі  питання стосовно  55-ї  річниці  з  дня визволення України від фашистських загарбників.

     Текст у вас є. Стосовно того, щоб писати про УПА і таке інше, вносьте пропозиції до цього тексту, їх проголосує Верховна Рада. Я ж не кажу, що текст уже прийнятий Верховною Радою. Це проект, який пропонує наш комітет,  а не якісь комуністичні хами, як ви сказали щойно про мене.

     Отже, повторюю,  проект вносить наш комітет.  Якщо  у  вас  є зауваження,  пропозиції,  доповнення,  подайте їх, і Верховна Рада проголосує. Це рішення Верховної Ради, а не нашого комітету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Васильовичу.  Сідайте,   будь ласка.   Я   так   зрозумів,  що  депутат  Беспалий  виступить  із альтернативним проектом.

     Народний депутат Беспалий, фракція "Реформи-Конгрес". Прошу.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   реформи   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП). Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, є такі святі речі,  які  мають єднати і реально єднають увесь народ.  Ми тільки вчора звернули увагу,  як  недоречно  вчиняють  деякі  спортсмени, котрі зловживають народними симпатіями, агітуючи на користь якоїсь вузької групи.

     Тому виходячи з цих міркувань ми пропонуємо проект Звернення, який  справді  сприятиме  національному  примиренню,  консолідації народу України.  За дорученням нашої фракції дозвольте я вас з ним ознайомлю.

     "Шановні співвітчизники!  Дорогі ветерани!  Український народ урочисто відзначає 55-у річницю однієї з найвизначніших,  рубіжних подій  Другої  світової  війни - завершення визволення України від німецько-фашистських загарбників.

     У ці пам'ятні дні ми віддаємо глибоку шану тим, хто вистояв у жорстокому   двобої  з  найлютішим  ворогом  людства  -  фашизмом, звільнив рідну  землю  від  ненависних  окупантів,  тим,  хто  дав можливість нинішньому і прийдешнім поколінням нашого народу жити і творити свою державу.

     Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю героїв,  які  ціною власного  життя  відстояли  честь  і  свободу Вітчизни,  врятували європейську і світову цивілізацію від коричневої чуми.

     Назавжди збережемо   у    своїх    серцях    світлі    образи воїнів-визволителів,  чий  вік  укоротили  рани  війни і негаразди нашого нинішнього життя.

     Народні депутати України вбачають свій високий  громадянський обов'язок   у   тому,   щоб  надійно  захистити  життєві  інтереси ветеранів,  сімей тих,  хто  віддав  життя  за  свободу  Вітчизни, оточити  їх  турботою  і  повсякденною увагою,  створити для цього необхідну законодавчу базу.

     Із святом вас, дорогі ветерани - учасники визволення України! Міцного вам здоров'я, добра і щастя у ваших домівках!"

     Хочу підкреслити,  що  говорити  довго  -  не означає сказати багато. Тому, вважаю, ми могли б погодитися з таким текстом. Прошу поставити  наш  проект  Звернення  на  поіменне голосування.  Якщо треба,  ми роздрукуємо і роздамо його в залі згідно з  процедурою. Сподіваюся на вашу підтримку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Яковичу, дайте мені, будь ласка, зачитаний текст.

     Шановні колеги,  не сперечайтеся  в  залі.  Ми  цю  суперечку будемо  розв'язувати  демократичним шляхом дотримання регламентних норм.

     Отже, у  нас  є  два  проекти  Звернення  Верховної  Ради  до співвітчизників з нагоди 55-ї річниці з дня визволення України від німецькофашистських загарбників.  Прошу зайняти робочі місця, і ми шляхом голосування будемо визначатися.

     Ставлю на  голосування  пропозицію  прийняти  за основу текст Звернення Верховної Ради з нагоди 55-ї річниці  з  дня  визволення України від фашистських загарбників, який вніс профільний комітет. За основу поки що.

     "За" - 139.

     Рішення не прийнято.

     Ставиться на голосування за основу проект звернення,  з  яким щойно  ознайомив вас представник фракції "Реформи-Конгрес".  Прошу визначитися.

     "За" - 135.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Мухіна.

     МУХІН В.В.  Уважаемые народные депутаты!  В конце концов  это постановление Верховного Совета. Я, Адам Иванович, обращаюсь к вам с такой просьбой:  пусть  от  каждой  фракции  один  представитель доработает  эти  два  проекта  обращения,  чтобы в самом деле было выражение интересов всего Верховного Совета.

     Мы такой проект предложили.  Вы можете с ним не  согласиться, это ваше право как депутатов,  и вы,  в конце концов, голосуете за решение.  Поэтому  от  каждой  фракции  по  одному   представителю доработают, а к концу дня мы проголосуем окончательный текст.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  давайте не будемо марнувати час. Я думаю,  пропозиція слушна,  тому пропоную зробити  таким  чином: кожна  фракція  делегує по одному представнику з урахуванням того, що ми повинні в залі  працювати.  Зараз  вони  разом  з  депутатом Мухіним  в  одній  із кімнат (можливо,  на третьому поверсі у залі засідань колишньої президії) попрацюють  над  погодженим  текстом. Потім  ми  проголосуємо,  тому  що дата світла,  пам'ятна,  і буде незручно,  якщо Верховна Рада не прийме виважене і мудре  рішення. Приймається?

     Будь ласка,  Володимире  Васильовичу  і представники фракцій, працюйте (Шум у залі).  Процедура  зрозуміла...  Нехай  попрацюють фракції,  а  потім  будуть процедури.  Ігоре Осташ,  процедура вже визначена, навіщо час гаяти.

     Хто за  те,  щоб  зробити   таким   чином   (це   протокольне доручення), прошу визначитися.

     "За" - 152.

     Рішення прийнято.

     Ігоре Івановичу, вже прийнято рішення. Будемо обговорювати це питання, я вам надам можливість виступити (Шум у залі).

     Ну, будь ласка. Депутат Осташ.

     ОСТАШ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і зв'язках з СНД (виборчий округ 126,  Львівська область).  Шановні колеги!  Ми  продовжуємо  сумну практику,   коли   заяви  Верховної  Ради  дуже  часто  є  заявами політичних сил - чи то зліва,  чи то справа, проте зараз це не має значення. Ми продовжуємо практику, коли текст заяви нам роздається в день голосування.

     Мені здається,  ми  повинні  чітко  усвідомлювати,  що  заява Верховної  Ради  має  бути  справді  погодженим  документом  усієї Верховної Ради.  І, як правило, тексти заяв повинні обговорюватися на  засіданні  Погоджувальної ради і лише тоді вноситися в зал від імені всіх фракцій, тобто від імені Верховної Ради.

     Тому в мене пропозиція доручити Комітету з питань  Регламенту підготувати  та внести на розгляд проект змін до Регламенту саме в частині прийняття заяв Верховною Радою України, де виписати всі ці моменти,  щоб справді був документ, який попередньо погоджується і знаходить підтримку всієї Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Івановичу, цілком слушна пропозиція. Але ніякими змінами ми ситуацію не виправимо,  бо перед профільним комітетом  (я  знаю,  вони  серйозно  працюють)  стоїть   завдання підготувати проект Закону про Регламент Верховної Ради України. Це перше.

     Друге. Ігоре Івановичу, я звертаю вашу увагу, що проект вашої фракції  взагалі  не  поширений,  але ви його озвучили.  Так що не треба цього робити (Шум у  залі).  Все,  рішення  прийнято,  група депутатів разом з депутатом Мухіним працює над документом.

     ------------

     Слухається питання   про  проекти  Постанови  Верховної  Ради України про зміну статті 4.2.4 Регламенту Верховної  Ради  України (щодо Погоджувальної ради). Доповідає свій проект Карпов Олександр Миколайович.

     Олександре Миколайовичу,  скільки вам часу потрібно?  Давайте 15 хвилин, тут два речення.

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Ні, не два речення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 20 хвилин. Будь ласка.

     КАРПОВ О.М.  Я  спробую  говорити  коротше.  Шановні  колеги! Питання  про  Погоджувальну  раду не таке просте питання,  як може здатися на перший погляд.  І не тільки тому, що є різне бачення її функцій  та повноважень,  складу та процедури прийняття рішень,  а тому,  що при його розгляді та вирішенні ми невідворотно  виходимо на  більш  загальні  речі,  пов'язані  з  організацією  управління (одноособового чи  колективного)  Верховною  Радою  через  науково обгрунтоване,  політично  збалансоване  законотворення,  Верховною Радою, яка за своєю природою є органом колективного керівництва.

     І нехай кине камінь у  мій  город  той,  хто  не  вважає,  що організація  роботи  Верховної  Ради,  демократичне управління цим процесом є вирішальною умовою виконання законодавчим органом своєї конституційної ролі у процесі державотворення.

     Коло проблем,  на  які  безпосередньо  чи опосередковано буде впливати  нормативно  визначена  діяльність  Погоджувальної  ради, включає в себе як мінімум:  проблему ефективності роботи Верховної Ради;  проблему якості прийнятих законів, системності, плановості, комплексності   і   пріоритетності  у  розробці  чи  доопрацюванні конституційного правового поля; необхідність приведення цього поля до  вимог  і стандартів Ради Європи,  наших зобов'язань перед цією шановною  міжнародною  організацією;  роль   народних   депутатів, комітетів,  депутатських  фракцій і груп у процесі законотворення; права та обов'язки Голови Верховної Ради та його  відповідальність за  управління  процесами;  роль та місце апарату Верховної Ради у забезпеченні ефективного законотворення, у забезпеченні діяльності народних депутатів взагалі.

     Але перш  ніж  перейти  безпосередньо  до  розгляду порушених питань,  хотів  би   зробити   декілька   зауважень   принципового характеру.  У  ході  аналізу  проблеми,  пов'язаної з організацією роботи Верховної Ради,  я буду,  по-перше,  торкатися  не  стільки суб'єктивних   моментів,   які,  звичайно,  є  і  відбиваються  на ситуації,  скільки об'єктивних,  тобто організаційнопроцедурних та нормативнотехнологічних.  І це не випадково, бо, по-друге, з точки зору науки управління, демократія, про яку так багато говориться у цьому  залі  і за його межами,  в організаційному плані - це чітко виписана,  юридично закріплена, психологічно сприйнята і всіма без винятку  дотримувана процедура,  яка б,  і це по-третє,  не просто проводила  в  життя  при  прийнятті  рішень  волю   більшості,   а гарантувала право меншості, права кожної конкретної особи, кожного народного депутата.

     І насамкінець.  Я не поділяю такого підходу,  на який дехто у нас   часто-густо   збочує.   Коли  будь-яке  зауваження  стосовно діяльності Верховної Ради,  критичний аналіз організації її роботи з  боку  будь-кого  з народних депутатів оцінюється не інакше,  як підрив авторитету Верховної Ради в очах  громадськості,  зраду  її інтересів   у  священній  війні  з  виконавчою  владою,  Кабінетом Міністрів та Президентом.

     Подібні підходи,  м'яко  кажучи,  є  спробою,  як  на   мене, персональну  відповідальність за вкрай низький коефіцієнт корисної дії Верховної Ради,  низьку якість продукції, що нею випускається, ручне  управління  процесами з грубим порушенням і Конституції,  і Регламенту,  сховати за широку колективну  спину  всієї  Верховної Ради,  покласти  за все це рівновелику відповідальність на кожного народного депутата.

     При цьому не випадково вже рік не розглядається  питання  про організацію   роботи  Верховної  Ради  та  її  апарату,  яке  було ініційоване більш як півтори сотнею народних депутатів,  а питання про  Погоджувальну  раду переносилося дуже багато разів після його первинного внесення ще у вересні 1998 року.

     Чому не  випадково  і  кому  це  вигідно?  Давайте  спробуємо розібратися  разом.  Те,  що  в  багатьох  парламентах світу діють колективні органи,  які попередньо розглядають питання організації роботи парламентів у широкому контексті їхньої діяльності, питання відповідальності  законодавчих   ініціатив   нормативним   вимогам стосовно  необхідності,  доцільності,  обгрунтованості,  юридичної виписаності,  економічної забезпеченості і таке інше, не є великим секретом. І це при тому, що крім таких колегіальних органів цими ж питаннями займаються спеціалізовані депутатські комітети.

     Був такий орган з широким спектром  організаційно-розпорядчих та контрольних функцій і у Верховній Раді України,  який називався "Президією".  Виходячи з того,  що деякі його  функції,  як  дехто вважав,  узурпували  повноваження  народних депутатів та Верховної Ради в цілому,  і замість того, щоб виписати ці повноваження більш демократично   і  збалансовано,  можливо,  навіть  змінивши  назву органу,  проблему розв'язали шляхом його ліквідації.  Орган  зник, проблеми, які він розв'язував, залишилися.

     Поряд з Президією до прийняття нової Конституції в Регламенті згадується і Погоджувальна рада депутатських  груп  та  фракцій  - реально без будь-яких повноважень,  фактично як декоративний орган початкового етапу структуризації  українського  парламенту.  Такою вона згідно з Регламентом продовжує залишатися і сьогодні.

     У такому разі до кого перейшли функції Президії?  Вважається, до  Голови,  оскільки   в   Конституції   виписані   тільки   його повноваження,  до того ж широкими, неюридичними мазками на кшталт: "організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради", "організовує роботу апарату Верховної Ради". А оскільки, як того вимагає  Конституція,  Закону  про  Регламент,  де  має  бути виписаний  порядок  здійснення  цих  повноважень,  немає  й  досі, механізми контролю за діяльністю Голови Верховної  Ради  практично не  виписані,  то  реально  складається ситуація,  при якій Голова Верховної Ради може і,  залежно від того, на кого він вчився, буде діяти за відомим принципом:  сам п'ю,  сам гуляю, сам танцюю і сам граю.  Іншими словами,  в наявності, а якщо мати на увазі ще й те, що  фінансово-економічні  проблеми  Верховної Ради самою Верховною Радою не  розглядаються  і  не  затверджуються  (я  маю  на  увазі кошторис),  то  ми  маємо всі умови для концентрації всієї повноти влади в законодавчому органі в руках однієї особи  при  практичній відсутності механізму впливу на неї, чому ми з вами є свідками.

     Авторитаризм, суб'єктивізм  та волюнтаризм,  ручне управління не є продуктом тільки  рис  характеру  конкретної  особи,  воно  є наслідком відсутності юридично-процедурної унормованості прав цієї особи і її обов'язків  та  відповідальності.  Якраз  тут,  на  мій погляд,  і  є  коріння  безправ'я,  приниження народних депутатів, комітетів Верховної Ради,  депутатських фракцій та груп  в  нібито їхньому власному домі.

     У таких   організаційно-провальних   для  народних  депутатів умовах різко підвищується роль  апарату  Верховної  Ради,  який  з технічно-допоміжного,    прикладного    органу   перетворився   чи перетворюється на тіньову Президію Верховної Ради,  яка фактично і організує   роботу   Верховної   Ради   у  міру  свого  розуміння, вчорашнього досвіду та власних уподобань.  Про це  якраз  свідчить прийняття порядку денного, вплив на його прийняття, механізми його відпрацювання і таке інше, чому ми з вами є щоденними свідками.

     Кажу я це  не  для  того,  щоб  принизити  когось  в  апараті конкретно,  а  для того,  щоб ми,  зрозумівши реальний стан справ, почали неспішно,  але твердо і послідовно його виправляти.  Інакше ми  і далі будемо вважати валовий приріст прийняття законопроектів за одну  годину  пленарного  часу  вагомим  показником  підвищення ефективності   роботи   Верховної  Ради,  забувши  при  цьому,  що законотворчий процес - це серйозна  наука  зі  своїми  внутрішніми закономірностями,  своєю технологією, своєю юридичною технікою, де кожен нормативний акт має відповідати певним вимогам,  вписуватися в загальне юридичне поле.

     Якщо ці    вимоги    порушуються,   а   кількість   прийнятих юридичнонекондиційних законодавчих актів  зростає  в  арифметичній прогресії,   то   незалежно  від  того,  розуміє  це  хто  чи  ні, закономірним наслідком такої кипучої діяльності буде тільки шкода, обсяг якої зростатиме в геометричній прогресії.

     Невже незрозуміло,  що  величезна  кількість прийнятих актів, більшість з яких  не  відповідає  елементарним  вимогам  юридичної техніки,  не  має  економічного обгрунтування,  не враховує рельєф загального правового поля,  - це не те,  чим можна пишатися, а те, від  чого  плачуть  і багаті,  а ще більше - бідні громадяни нашої держави.

     Свого часу фракція Народнодемократичної партії подавала  свої пропозиції   стосовно  організації  законотворчого  процесу.  Вони продовжують залишатися такими ж актуальними і сьогодні, якими були і вчора. І в цьому контексті прийняття Положення про Погоджувальну раду депутататських груп і фракцій хоч і не є  вирішальною  умовою подолання авторитарного одноособового ручного управління Верховною Радою,   помноженого   на   власну   та   апаратну    бюрократичну безвідповідальність,  тим  не  менше  можна  розглядати  як перший серйозний крок на цьому шляху.

     Якраз там,  на Погоджувальній  раді,  необхідно  буде  знайти відповіді на запитання: чому за стільки років нашого перебування в Раді Європи з двадцяти семи наших зобов'язань досі не виконано  ще дев'ять?  Чому  з  п'ятдесяти восьми конституційних законів за три роки після прийняття  Конституції  прийнято  тільки  десять?  Чому окремі  винятково важливі законопроекти,  зокрема кодекси,  роками лежать без руху,  а  десятки  метеликів-одноденок  -  поправки  до поправок    прямо    з    жару,    з    полум'я    поза    всякими процедурно-регламентними вимогами потрапляють до  сесійного  залу? І,  зрештою,  знайти  відповідь  на  запитання:  якщо  такі  зірки запалюються, то хто на цьому гріє руки?

     Мій проект пропозицій про Погоджувальну  раду  не  передбачає повернення  їй  повноважень  колишньої  Президії.  Разом  з  тим з урахуванням досвіду ряду парламентів,  у тому числі  і  Російської Державної  Думи,  до  прийняття  нового  Регламенту Верховної Ради України  він  є  кроком  до   створення   механізму   колективного керівництва і колективної відповідальності за діяльність Верховної Ради на відміну  від  сьогоднішнього  становища,  коли  управління ручне, одноособове, а відповідальність загальна, колективна.

     Автор пропозицій  виходив  при  цьому з того,  що йдеться про Погоджувальну раду депутатських груп і фракцій, чим і визначається її склад, мета створення та повноваження учасників. Так, у частині 1 констатується, що Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп створюється  "з метою попереднього розгляду питань,  які вносяться до Верховної Ради України на їх відповідність  вимогам  Регламенту та  попереднього  узгодження позицій депутатських фракцій щодо цих питань".

     Виходячи з того,  що це є орган,  який попередньо узгоджує  і розглядає  законопроекти  на предмет відповідності регламентним та конституційним вимогам,  до її складу з правом вирішального голосу (цей досвід, до речі, перейнятий з Регламенту Російської Держдуми) входять Голова Верховної Ради та керівники депутатських фракцій  і груп,  які  мають  політично  погоджувати  технологічно і юридично виписані на попередньому етапі законопроекти з  метою  проходження їх через зал для прийняття позитивного рішення. Заступники Голови, голови комітетів входять до складу Погоджувальної  ради  з  правом дорадчого голосу.

     Виписані тут   і   норми,   які  стосуються  участі  народних депутатів у засіданнях Погоджувальної (чи узгоджувальної) ради,  а також  тих,  хто  має  відношення  до  законодавчих ініціатив,  до забезпечення діяльності і Погоджувальної ради,  і Верховної  Ради, на предмет їх участі в засіданнях Погоджувальної ради.

     Якраз виходячи  з  цієї  логіки,  що  нормативно-технологічно документи мають відпрацьовуватися в  комітетах,  а  політично,  до того,  як  вони  будуть розглядатися у Верховній Раді,  мають бути узгоджені  на  цій  Погоджувальній   (чи   узгоджувальній)   раді, пропонується і механізм прийняття рішень Погоджувальною радою.

     Цей механізм   такий.  Рішення  Погоджувальної  ради  фракцій приймаються такою кількістю голосів членів Погоджувальної  ради  з правом  вирішального  голосу,  яка  в сумарному підрахунку голосів членів їх фракцій забезпечує  прийняття  позитивного  рішення  при голосуванні питання в сесійному залі.

     У наступних частинах формулюються повноваження Погоджувальної ради фракцій,  які передбачають, що вона узгоджує перспективний та річний   план   законопроектної   роботи   та   рекомендує  їх  на затвердження Верховної Ради; розглядає та погоджує пропозиції щодо проектів  порядку  денного  сесій  та  розкладу засідань Верховної Ради;  узгоджує проект порядку денного роботи  Верховної  Ради  на кожне чергове та позачергове пленарне засідання; розглядає внесені до Верховної Ради законодавчі пропозиції та  законопроекти  на  їх відповідність  Конституції  України  та  вимогам  Регламенту  щодо структури,  викладу,   змісту   та   оформлення,   а   у   випадку невідповідності за пропозицією комітетів Верховної Ради ініціює їх повернення суб'єктам законодавчої ініціативи.

     Я не буду  перераховувати  інші  повноваження  Погоджувальної ради,  всі вони зорієнтовані на те,  щоб у Верховній Раді до того, як буде прийнято новий Регламент,  де ці й  інші  речі  процедурно будуть   виписані   чітко   і   однозначно,  був  створений  такий колективний інструмент керівництва,  який би  дозволяв,  з  одного боку, узгоджувати позиції, а з другого боку - щоб не потрапляли до сесійного   залу   сирі,    невідпрацьовані,    непроекспертовані, некондиційні законопроекти.

     Оце, якщо    коротко,    принципові   підходи   і   конкретна характеристика того документа,  який називається "проект Постанови Верховної Ради України про зміну статті 4.2.4 Регламенту Верховної Ради України".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Запитання є? Є. Запишіться,  будь  ласка.  Питання  ми  досить цікаве розглядаємо. Справді, тут треба наводити порядок, так що давайте будемо активні в його обговоренні. Будь ласка, три хвилини. Висвітіть список.

     Депутат Ратушний. Будь ласка. За ним - депутат Писаренко.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  164,  Тернопільська  область).  Шановний доповідачу!  Я  в  більшості поділяю вашу пропозицію і вважаю,  що вона  є  правильна,  тому  що   без   внесення   колективності   в керівництво,   прийняття   рішень   і   підготовку  законопроектів парламентом ефективність його роботи не  буде  зростати  і  він  і надалі   буде   використовуватися  задля  партійних  чи  особистих інтересів тих чи інших керівників.

     Запитання: чи   можна   цю    пропозицію    реалізувати    до президентських   виборів?  Просто  ситуативне  запитання.  Чи  нам вдасться це зробити  зараз,  тоді,  коли  всі  головні  сили  -  і зацікавлені,  і  незацікавлені  - зайняті на тому,  що називається "президентська посівна"?

     КАРПОВ О.М.  Шановний пане Михайло!  Річ у тім,  що незалежно від  того,  що  31  відбудуться  президентські  вибори,  Регламент передбачає  механізм  проходження  подібних  ініціатив.  Якась  із пропозицій  чи  проектів,  запропонованих  сьогодні  для розгляду, мають бути прийняті в сесійному залі за основу. Після того дається доручення   профільному   Комітету   з   питань   Регламенту   для доопрацювання з  урахуванням  інших  пропозицій.  І  тільки  потім проект може бути розглянутий та прийнятий в другому читанні.  Тому суто технологічно і в часовому режимі  це  не  може  відбутися  ні сьогодні,  ні  тим  більше  завтра.  На  це потрібний відповідний, визначений Регламентом час.

     Але я хочу вам повідомити про те, що моя пропозиція про зміну цієї статті Регламенту була внесена ще у вересні не цього,  а 1998 року.  Багато разів вона переносилася,  не розглядалася.  Бо якраз відсутність такого органу, унормованості позицій його діяльності і створювала  умови   для   ручного,   абсолютистського   управління Верховною Радою.  А те, що такий документ має бути прийнятий ще до прийняття Регламенту, я твердо переконаний.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоча,  Олександре Миколайовичу,  Верховна Рада  і сьогодні  може прийняти проект постанови і за основу,  і в цілому. Це право Верховної Ради. Це вже технологічне питання.

     Депутат Писаренко. Будь ласка. За ним - депутат Черняк.

     ПИСАРЕНКО А.А.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька  область).  Дякую.  Шановний  Олександре Миколайовичу!  Я вважаю,  що проект постанови слушний, і його, на мій погляд, треба приймати,  але  є  два коротких запитання.  Чи не вважаєте ви,  що необхідно розглядати з точки зору пропорційності  від  чисельності фракцій? Це перше запитання.

     І друге запитання.  Чи не вважаєте ви, що це викличе подальше дрібнення фракцій?  Наприклад, наша комуністична -123 чоловіка. Ми зробимо вісім фракцій або десять, щоб тільки мати більше голосів у дорадчій раді.

     Як вийти з цієї колізії?

     КАРПОВ О.М.  Справа в  тому,  що  механізм  прийняття  рішень Погоджувальною   радою  якраз  і  запропонований  на  пропорційній основі.  Я  ще  раз  повторюю  ту  формулу,  яка  тут  є.  Рішення Погоджувальної  ради  фракцій  приймається такою кількістю голосів членів Погоджувальної ради з правом  вирішального  голосу,  яка  в сумарному підрахунку голосів членів фракцій забезпечує проходження питання через Верховну Раду.

     Отже, дроблення комуністичної  чи  якоїсь  іншої  фракції  на десяток  нічого  не  змінює в загальній кількості голосів.  І тому присутність ще однієї особи на засіданні Погоджувальної ради,  яка за  собою  має  відповідну  кількість  голосів  у  сесійному залі, принципово нічого не змінює.  Орієнтація робиться не на  кількість членів  Погоджувальної  ради,  а  на  загальний політичний розклад голосів у Верховній Раді.  І якщо така загальна кількість  голосів через  представників  у  Погоджувальній раді набирається,  питання можна  вносити  і  розглядати.  Якщо  не  набирається,  то  ми   ж розуміємо,    що    від    прозорого,   технологічно   виписаного, цивілізованого механізму прийняття рішень ми переходимо до  іншого

- ситуативного,  з багатьма комами,  які після цього є.  І це є не результатом нормальної,  цивілізованої діяльності Верховної  Ради, а, вибачте, результатом тіньового впливу на прийняття тих чи інших рішень. Тут абсолютно прозора процедура.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська   область).   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Питання підвищення ефективності роботи Верховної Ради  має  багато аспектів.  Ваші пропозиції стосуються одного з них. Було б наївним вважати,  що це розв'яже всі проблеми.  Ви і самі так не вважаєте, ви сказали, що це один із кроків на цьому шляху.

     У зв'язку з цим у мене запитання: чому ми  йдемо  шляхом  латання  Регламенту,  чому  ми  пропонуємо паліативні заходи?  Чому б депутатам Карпову,  Сахну,  Коновалюку, Омелічу та його комітету не вирішити питання про новий  Регламент, якщо  це  потрібно  - підготувати проект нового Регламенту і більш комплексно вирішити питання, а не йти шляхом латання Регламенту?

     Дякую.

     КАРПОВ О.М.  Ваше запитання цілком  слушне,  але  крім  того, "чтоб гладко было на бумаге, давайте не забывать про овраги".

     Є реальна ситуація.  Той Регламент,  який був,  нормативно не витримує жодної критики. І про це всі знають. У ньому чотириразові посилання   з  однієї  статті  на  іншу,  там  чорт  ногу  зламає, намагаючись вийти на якийсь норматив.

     Створення нового Регламенту - це не такий простий процес,  як комусь може здатися.  Комітет працює в цьому напрямі. Більше того, займається не доопрацюванням старого проекту, прийнятого в першому читанні,  а розробляє новий, де виписуються нормативи прямої дії й таке інше.  Але оскільки його ще немає і найближчим часом не  буде прийнято,   а   вакуум   колективного   керівництва   і  особистої безвідповідальності заповнюється якраз цим,  чому ми  є  свідками, тому,  на  мою  думку,  краще  зробити  хоч маленький крок у цьому напрямі,  не чекаючи розв'язання проблеми як такої,  аніж  чекати, коли вона буде розв'язана і продовжувати ту практику,  яка у нас є на сьогодні.

     Комітет над цим працює, повірте мені, і досить плідно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Наступний законопроект   від   імені   авторського  колективу доповідає Сахно Юрій Петрович.

     Треба створити знову Президію і внести зміни до Конституції - і  все  буде  правильно,  так?  Юрію  Петровичу,  скільки вам часу потрібно? Будь ласка, п'ять хвилин.

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Насамперед я  хочу  вас  усіх  привітати  не  тільки  з  55-річчям визволення України, не тільки зі вступом в ДМПС, а й з тим, що ми врешті-решт за  півтора року вперше змогли в цьому залі порушити питання нашої внутрішньої роботи.  І те, що зал повний, свідчить про те, що ми в цьому питанні дуже зацікавлені.  Тому я відразу хочу привітати вас із тим,  що, мабуть, ми на позитивне рішення сьогодні, на жаль, не вийдемо.

     А втім  це  питання  потребує  розгляду,  я думаю.  Як сказав попередній  промовець,  питання   набагато   ширше,   ніж   просто Погоджувальна рада депутатських фракцій,  яка має вирішувати певні питання.  Ми кожен день стикаємося в приміщенні Верховної Ради (та й  не  тільки  в  цьому приміщенні) з купою проблем,  які потрібно вирішувати і які саме і є предметом розгляду і Погоджувальної ради і взагалі Регламенту Верховної Ради.

     Я думаю,  що  всі  ми  зацікавлені  у  прийнятті  позитивного рішення.  І всетаки зважаючи на певний скептицизм,  про який я вже сказав,    закликаю   всі   фракції   незалежно   від   політичної спрямованості, особливо ліві фракції, які дружно голосують в цьому ключі, обов'язково підтримати сьогодні якесь рішення.

     Я нагадаю  певні  недоліки.  Вже,  мабуть,  більше  року,  як шановний Юлій Якович Іоффе вніс питання про функціонування  нашого Секретаріату,  воно успішно десь заігрується.  І я питаю: "Чому це питання не вноситься і не розглядається?".

     Я нагадаю,  що найближчим часом ми будемо приймати  бюджет  і розглядати  кошторис Верховної Ради.  Хто,  крім Комітету з питань Регламенту,  дивився той кошторис,  мабуть бачив дуже дивні  речі. Ну,  скажімо, Верховна Рада має купляти машини "Волга" по 12 тисяч доларів, комп'ютери по 1,5 тисячі умовних одиниць і таке інше. А з другого  боку,  ми  ніяк не зберемося на засідання,  не розглянемо питання індексації платні,  і не тільки депутатів.  Хоча,  мабуть, наша  платня  (я аналізував це питання) взагалі найнижча в СНГ і в усьому світі.

     Коли ми розглядаємо кошторис,  то чомусь забуваємо  про  такі питання,  як відрядження,  обладнання.  А потім кажемо:  "Чому нам немає за що поїхати  не  тільки  на  МПС,  але  навіть  помічників відправити  у  відрядження?"  Я  вже не кажу про глобальне питання проходження законопроектів.  Хоча ми прийняли  схему  законодавчої роботи, але вона чомусь не реалізується. Тобто всі ці різноманітні питання діяльності Верховної Ради в той чи інший спосіб  зводяться до   того,   що   має   працювати   орган,   який   бере  на  себе відповідальність   погоджувати,   принаймні   координувати    нашу діяльність. І це дуже важливо.

     Я не  буду  вам  нагадувати,  що  Верховна Рада є колективний представницький орган. У цьому її, безумовно, і переваги в роботі, і недоліки. І в усьому світі, в усіх парламентах нічого кращого не придумали,  як створити якийсь орган,  який справді узгоджує  свою роботу.

     За радянських  часів була Президія Верховної Ради,  яка також мала і переваги,  і недоліки.  Переваги в тому,  що Президія могла збиратися  і  приймати відповідальні рішення,  а недоліки - що нею приймалися законодавчі акти. Але в цілому аналізуючи досвід роботи Президії  останніх  двох  скликань  під  керівництвом  і Плюща,  і Мороза,  я нагадаю,  що вона приймала переважно зважені рішення. І це  ще  раз свідчить на користь того,  що має бути створено орган, який погоджуватиме питання.

     Стосовно форми подання тут  виникла  дискусія:  чи  як  казав Володимир Кирилович,  що має бути все-таки згідно з Регламентом чи вноситися певний документ. Колектив авторів - Подгорний, Беспалий, Зарубінський,  Кириченко  і  я  -  виходить  з  того,  що потрібно прийняти більш широкий  документ,  який  називається  "Положення", котрий  у  цілому  регламентуватиме  широке коло питань діяльності Верховної Ради.

     Тому, пропагуючи  наш   документ,   хочу   підкреслити   його переваги, що він охоплює питання, яких немає в інших проектах. Ним передбачається погоджувальний орган,  і  що  важливо  -  з  рівним представництвом  від усіх фракцій.  Але ми категорично проти того, щоб у Погоджувальній раді депутатських груп  і  фракцій  з  правом вирішального   голосу   були  представлені  шановні  голови  наших профільних комітетів,  які роблять багато  роботи,  проте  в  дещо іншому  напрямі.  На  нашу  думку,  узгодження  питань діяльності, прийняття важливих питань щодо роботи Верховної  Ради,  черговість проходження  законопроектів  у  порядку  денному  потрібно віддати все-таки політичному керівництву Верховної Ради.

     У нашому положенні більш широко виписаний жорсткий  регламент роботи  засідань,  порядку  їх  проведення  і  функціонування.  Ми наполягаємо на тому,  що саме Погоджувальна рада має готувати весь комплекс щодо організації законодавчої роботи,  порядку проведення сесій і порядку  денного  пленарних  засідань,  щодо  внесення  на розгляд проектів законів.

     І ще два важливих питання, які в будь-якому разі мають бути в положенні, і ми наполягатимемо на них. Перше - питання міжнародних контактів.   Саме   Погоджувальна   рада   має   займатися   всіма міжпарламентськими контактами,  щоб не виникало ситуації такої, як нині.  Наприклад, я як член Міжпарламентської асамблеї СНД (хоча я проти цього категорично  виступав,  але  на  сьогодні  делегований туди) передбачаю,  що мені жодного разу не вдасться взяти участі в засіданнях у Санкт-Петербурзі через  те,  що  в  мене  погляди  не збігаються  з  поглядами  тих,  хто  дуже  хотів туди вступати.  Я вважаю,  що  такого  не  повинно  бути,   має   обов'язково   бути пропорційне  представництво  і  наша  участь  у  міжпарламентських заходах.  Ми маємо приймати колективне і відкрите  рішення,  а  не закрите.

     І нарешті,  кошторис  витрат,  про  який  я вже говорив,  про недоліки.  Погоджувальна рада перед прийняттям бюджету обов'язково має його погоджувати,  щоб він знову став прозорим і щоб ми завтра знову не шукали копійку,  аби вирішити якесь питання, скажімо, щоб відправити когось у відрядження.

     Тепер пропозиція.  Зал,  я бачу, не дуже готовий до прийняття рішення,  але все-таки я просив би вийти з цієї ситуації  в  такий спосіб. Можливо, взяти за основу один із документів, на мою думку, наш є найбільш виваженим,  і до нього внести вже  зараз,  у  залі, доповнення  і  проголосувати його відразу в цілому.  Бо рухатися в цьому напрямі нам, друзі, як ви бачите, обов'язково треба.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Петровичу. Я дуже шкодую, що не знав про  ваше  бажання  поїхати  на  засідання МПА,  я із задоволенням включив би вас до складу  делегації.  Я  знаю,  що  обходили  всіх членів  делегації,  запрошували і більшість з них під тим чи іншим приводом відмовилася.

     САХНО Ю.  П.  Це я вже заявку роблю на наступний  раз,  Адаме Івановичу. Добре, дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Без сумніву,  без сумніву. Так, запитань немає? Є запитання.

     Депутат Гуцол. Будь ласка. За ним - депутат Мусієнко.

     ГУЦОЛ М.В.  Зелена  партія  України,  фракція  "Батьківщина". Шановний доповідачу,  скажіть,  будь ласка,  чи не було б доцільно повернути назву - Президія Верховної Ради, а рада фракцій щоб була Погоджувальною?

     САХНО Ю.П. Шановний пане Михайле! Здається, в жодному проекті не йдеться про Президію Верховної Ради.  Хоча,  як  не  назви  цей орган, аби він мав певний регламент роботи, певне представництво і найголовніше, щоб цей орган міг вирішувати питання, що дасть змогу нам  повноцінно  виконувати  нашу  основну  функцію  - здійснювати законотворчий  процес.  Називатиметься   він   Президією   -   хай називається, аби працював.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, депутате Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  "Лівий  центр".  Шановний  Юрію  Петровичу!  Я  підтримую прагнення   і   ваше,  і  колег  щодо  того,  аби  регламентувати, впорядкувати діяльність Погоджувальної ради і в  цілому  Верховної Ради.  Але  чи  не  здається  вам,  що  ми трохи забігаємо вперед, зміщуючи акценти з ролі профільних комітетів на роль фракцій?

     Якщо подивитися проект колеги  Карпова,  то  там  узагалі  ця тенденція  доведена до крайнощів.  Адже якщо прийняти його позицію про те,  що голосування відповідно до кількості членів  фракції  є основним  критерієм  для прийняття рішення,  то тоді Верховну Раду взагалі можна розпустити,  збирати її раз  на  місяць  і,  так  би мовити, штампувати проголосовані рішення.

     Але ж   у  вашому  проекті  також  акцент  робиться  саме  на фракціях.  Уявіть собі,  що в нас відповідатимуть  фракції,  а  не комітети.   Скажімо,   готується   питання   бюджету   і   основне навантаження буде не на бюджетний комітет,  а на фракції? Може, це і правильно,  може,  з часом ми дійдемо до того, коли у нас будуть дійсно європейські фракції і  вони  зможуть  брати  на  себе  таку відповідальність.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,   Іване   Михайловичу,   хай   будуть  у  нас українські фракції.

     САХНО Ю.  П.  Шановний  Іване  Михайловичу,  я  поділяю  вашу стурбованість цим питанням. Я, як і ви, є людина свідомо партійна, і крок за кроком ми виступаємо (знаю,  що і  ви  теж)  за  те,  що парламент - це насамперед орган політичний. І в ньому представлені політичні сили.  Інша річ,  що воно часом якось недолуго виходить, що є в нас і фракції, і групи.

     Це одне   питання.   Ніхто   не  перебирає  на  себе  функції погоджувального  органу  щодо  формування  законодавства,   роботи парламенту,  ніхто не перебирає на себе питань підготовки законів, їх експертизи, готовності і внесення в зал.

     Погоджувальна рада як орган політичний має якраз збалансувати ці питання,  вирішувати,  які законопроекти вносити в першу чергу, зрозуміло,  зважаючи на аргументи,  які мають висловлювати  голови комітетів, маючи право погоджувального голосу.

     А стосовно  того,  як  мають  бути представлені фракції,  то, певно,  залежно від їх чисельності. Можливо, для прийняття рішення можна  піти  на такий крок,  але ж результат все одно буде в залі. Скажімо,  якщо представник  фракції  комуністів,  який  має  п'ять голосів,   один,  і  всі  знають,  що  від  цього  буде  залежати, наполягатиме на такому рішенні,  зрозуміло, що через Погоджувальну раду  таке рішення має більше шансів пройти,  ніж коли це робитиме група, яка представлена 14 депутатами.

     Тому тут баланс інтересів є.  Якщо зробити прозоро,  то можна зробити представництво і від кількості членів.  Гадаю,  і на такий крок можна піти.  Але це не найпринциповіше питання,  яке потрібно сьогодні вирішити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Масенко. Будь ласка.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань державного будівництва,  місцевого самоврядування та діяльності рад (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Юрію Петровичу,  мене цікавить ось таке питання. Воно, може, і не такою мірою вас стосується,  бо ви трохи молодший депутат,  ніж Карпов і Сирота.  Яка відповідальність депутатів,  у тому числі того ж пана Олександра  і  пана Михайла,  як ви їх так називаєте,  які бігали, галасували, що не потрібно президії, давайте перевернемо усе з ніг на голову?  Перевернули,  зробили Конституцію, галасували. А тепер побачили,  що воно все не так у нас робиться, як у людей, і не так би, як треба.

     То ви оце можете їм по-людськи, як колегам оце так і сказати, що,  хлопці,  майте совість  і  якщо  ви  заварили  цю  кашу,  так посидьте,  поки ми вже самі якось зробимо закони,  внесемо зміни й до Регламенту,  й до Конституції, щоб воно було таке, як потрібно. А не таке, як робить Карпов, і не таке, як робить Сирота.

     САХНО Ю.П.  Гадаю, ви як старший за мене і як депутат, котрий пропрацював і  в  минулому  скликанні,  можете  це  самі  зробити, відверто  поговорити  з  цих питань і з паном Михайлом,  і з паном Олександром.  Тобто питання морального  характеру,  що  стосуються точок зору, позицій, котрі з часом змінилися, можна дискутувати.

     Але я не певен у тому,  що якраз Сирота і Карпов,  ратуючи за прийняття тієї Конституції в тому чи  іншому  вигляді,  однозначно вимагали,  щоб  був  скасований  керівний  координуючий орган і що ситуація має бути такою, якою вона є сьогодні.

     Але якщо навіть вони за це надто запально виступали,  а тепер переконались,  що  потрібно  щось  поліпшити,  то  це треба тільки вітати,  що  люди  переосмислюють  своє  ставлення   і   адекватно реагують, пропонуючи добрі рішення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу, сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, давайте оперативно. Я думаю, що нам потрібно, мабуть,  створити політбюро з представників  усіх  партій,  і  хай вирішують.  Це  і буде Погоджувальна рада (Шум у залі).  А ЦК - це вся Верховна Рада.

     Так, депутата Коновалюка я не  бачу.  Тоді  Віктор  Семенович Омеліч,   голова   Комітету   Верховної   Ради  України  з  питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України. Будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги, питання, яке ми  сьогодні  розглядаємо,  дійсно  має  дуже  велике значення для підвищення ефективності роботи Верховної  Ради.  Невипадково  воно було внесено ще у вересні минулого року, але якимось чином сталося так, що весь час воно відкладалося, і ми тільки зараз маємо нагоду розглянути його.

     Пропозиції, які  були  внесені щодо Погоджувальної ради,  про котру  сьогодні  йдеться,  звичайно,  слушні.  Ми  повинні  надати правового   статусу  цьому  органу,  який  зміг  би  готувати  для Верховної  Ради  узгоджені  з  керівниками  депутатських  груп   і фракцій,  з  головами  комітетів  пропозиції,  які  могли  б  бути затверджені Верховною  Радою,  і  вирішувати  ряд  інших  поточних питань,  які  могли  б зняти напруженість у залі,  звільнили б від розгляду дуже складних  питань,  які  були  попередньо  розглянуті Погоджувальною  радою,  потім  погоджені  в  депутатських  групах, фракціях, комітетах.

     Регламент Верховної Ради у статті 4.2.4 регламентує діяльність Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій) з метою попереднього розгляду питань,  які вносяться  на розгляд  Верховної  Ради  України,  на  їх  відповідність  вимогам Регламенту та попереднє узгодження позицій депутатських фракцій та груп щодо питань порядку денного.

     На той час роль Погоджувальної ради була обмежена в зв'язку з тим,  що  діяв  конституційний  орган  -Президія  Верховної   Ради України,  яка  здійснювала ряд повноважень Верховної Ради в період між сесіями.  У зв'язку з тим  що  чинна  Конституція  України  не передбачає такого органу як президія,  виникла гостра необхідність визначення  правового  статусу   Погоджувальної   ради   з   чітко визначеними повноваженнями.

     У Регламенті   не   врахована  роль  конституційного  органу, комітетів Верховної Ради України,  які  беруть  активну  участь  у роботі  Верховної  Ради  України  і  вносять  переважну  більшість пропозицій до порядку денного.

     З метою визначення статусу Погоджувальної ради, регламентації її  роботи  народним  депутатом  Карповим 23 вересня 1998 року був внесений проект постанови Верховної Ради України з цього  питання. Комітет  це  питання  розглянув ще в жовтні минулого року,  і воно вносилося на розгляд Верховної Ради кілька разів,  але, як бачите, до цього часу не розглянуте.

     У лютому  цього  року народними депутатами України Подгорним, Сахном,  Кириченком,  Зарубінським та Беспалим було внесено  новий документ  про  Положення  про  Погоджувальну  раду.  Він також був розглянутий комітетом у квітні цього  року,  зроблено  висновок  і подано на розгляд Верховної Ради України. Проте цей документ також так і не був розглянутий Верховною Радою.

     19 травня 1999 року народним  депутатом  України  Коновалюком внесено  ще  один варіант проекту Постанови Верховної Ради України про Положення про Погоджувальну раду фракцій та депутатських  груп Верховної  Ради  України,  який  також  був  надісланий на розгляд комітету.  Комітет на своєму  засіданні  розглянув  це  питання  і прийняв  рішення  внести  на  розгляд  усі  три  документи з цього питання,  які  стосуються  спільної  проблеми  організації  роботи Погоджувальної ради. Але в останніх двох варіантах пропонується не внесення змін до Регламенту Верховної Ради України,  як у  проекті Карпова, а прийняття окремого положення.

     Хочу привернути   вашу   увагу   до   основних   відмінностей документів.

     Перше. Варіант народного депутата України  Карпова  дає  нову редакцію  статті  4.2.4  Регламенту,  де пропонується надати цьому органу право планувати роботу парламенту України,  визначати, який комітет здійснює підготовку проекту закону для розгляду, направляє проект на експертизу  та  інше.  У  цьому  документі  пропонується надати  право  голосу уповноваженим керівникам фракцій,  тобто для прийняття політичного рішення і подання його на розгляд  Верховної Ради. Але позбавлені голосу голови комітетів Верховної Ради.

     Члени комітету   погоджуються   з   необхідністю  законодавчо унормувати  діяльність  Погоджувальної   ради,   але   принциповою вважають  участь  в  її  роботі голів комітетів,  оскільки основна законотворча діяльність покладена  на  цей  конституційний  орган, висновок якого має враховуватися при формуванні порядку денного.

     Друге. Проекти  групи  народних депутатів України (Подгорного та інших) і народного депутата Коновалюка  передбачають  прийняття нового  документа - Положення про Погоджувальну раду,  не змінюючи при цьому Регламенту Верховної Ради України.

     Комітет, розглянувши  всі   документи,   вносить   пропозицію прийняти  проект  Постанови  про  зміну  статті  4.2.4  Регламенту Верховної Ради України,  внесений від комітету,  де за основу  при його  опрацюванні взято проект народного депутата України Карпова, і ми не  претендуємо  на  авторство.  Це  дійсно  проект  Карпова, доповнений  редакційними  і  конкретними  зауваженнями,  які  були висловлені на засіданні комітету.

     Ця пропозиція може бути тут проголосована в тому  разі,  якщо ми  будемо приймати сьогодні цей документ.  Якщо цей документ буде прийматися в першому читанні,  то я розумію,  що  буде  за  основу прийматися документ Карпова,  а не наш,  і буде доручення комітету розглянути цей документ у себе і внести його на повторне читання.

     Тому я пропоную сьогодні прийняти документ, який пропонується комітетом, і гадаю, що ми можемо вирішити питання на той час, поки Верховною Радою  буде  прийнято  новий  документ,  який  ми  зараз готуємо, - проект Закону про Регламент Верховної Ради України.

     Я розумію   стурбованість   народних   депутатів,   яка   тут висловлювалася,  про реалізацію роботи Верховної  Ради,  прийняття кошторису,  інші питання. Я вас запевняю, що комітет не ухиляється від  розгляду  цих  питань.  У  нас  на  серйозному   рівні   нині обговорюється  кошторис,  документ про це буде внесений на розгляд Погоджувальної  ради.  Уперше  за  існування  Верховної  Ради  цей кошторис буде вноситися і Верховною Радою розглядатися тут, так що без вашої участі він не буде прийнятий. Але біди, які у нас є, про які  ми говоримо - не вистачає грошей на помічників,  на все інше, тому що кошторис тут нами не приймався,  -  пов'язані  (я  повинен розчарувати   вас,   шановні   колеги)  з  проблемою  фінансування Верховної Ради.  Річ  у  тім,  що  Верховна  Рада  від  кошторису, затвердженого  минулого  року  комітетом,  фінансується  на  40-45 процентів. От у цьому вся проблема.

     Тому поряд  з  розглядом  кошторису  ми   головним   питанням вважаємо    вирішення    проблеми    забезпечення   стопроцентного фінансування кошторису,  який буде затверджений.  А зараз я  прошу підтримати пропозицію комітету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Семеновичу,  сідайте, будь ласка. Дійсно,  комітет,  як мене інформували,  провів уже три чи  чотири засідання з приводу розгляду кошторису.

     Шановні колеги, у нас зголосився на виступ лише один народний депутат Ключковський. Будь ласка, і будемо визначатися.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні   колеги!   Розгляд   попереднього питання показав, що нам потрібно думати про погодження питань, які вносяться на розгляд Верховної Ради,  саме  у  плані  політичному. Тому питання про Погоджувальну раду,  її функції та повноваження є надзвичайно актуальним і потребує швидкого вирішення.

     Головними функціями Погоджувальної ради є  дві.  Перша  -  це контроль за дотриманням Регламенту і процедури при внесенні питань на розгляд.  Ми постійно  стикаємося  з  тим,  що  нам  пропонують розглядати питання,  навіть не внесені до порядку денного сесії. І тільки тоді, коли вони вдруковані до порядку денного, ставиться на голосування питання про їх внесення на розгляд.  Стикаємося з тим, що сформований порядок  денний  на  тиждень  постійно  змінюється, з'являються нові питання,  яких не передбачалося на цей тиждень чи виключаються  без  ніякої  інформації   інші.   Отже,   дотримання процедури  і  Регламенту  при внесенні питань на розгляд поточного пленарного засідання - це  те,  що  повинна  робити  Погоджувальна рада.

     І друга   головна  функція  -  узгодження  різних  політичних позицій,  недопущення постановки питань,  які політизують сесійний зал  і  заважають конструктивній законотворчій роботі.  І не треба політизувати,  кричати з місця, демонструвати ще раз те саме, що я згадував   при   попередньому  питанні.  Ще  раз  підкреслюю,  для підготовки порядку денного,  погодження питань і зняття політичної напруженості саме і потрібна ця Погоджувальна рада.

     Ні в  якому  разі  вона не повинна підміняти Комітет з питань Регламенту, який має свої повноваження і повинен їх здійснювати.

     Отже, потрібно формалізувати цю роботу, чітко визначити склад та   повноваження   Погоджувальної   ради.  У  цьому  сенсі  більш виваженим,  на мою думку, є проект Карпова, де чітко записано, хто має входити до цього органу,  і пропонується, щоб голови комітетів мали дорадчий голос.  Я би підтримав це. Тому що функції комітетів відрізняються від функцій Погоджувальної ради,  котра не розглядає законопроектів по суті, а наглядає за дотриманням порядку внесення їх до порядку денного на розгляд.

     І ще  одне.  Повноваження  щодо  підготовки  порядку денного, пропозиції щодо перенесення чи  скликання  додаткових  засідань  і формування  паритетних міжфракційних комісій для розгляду спірних, заполітизованих питань.

     Крім того,  досвід  "спікеріади"  наводить   на   думку   про регламентацію  певних  функцій  Погоджувальної  ради  на період до обрання Голови Верховної Ради України.

     Отже, я пропонував би,  щоб за основу  як  чіткіше  виписаний прийняти  законопроект групи депутатів,  який доповідав Сахно Юрій Петрович,  обов'язково  врахувати  пропозиції   проекту   депутата Карпова і відхилити законопроект,  запропонований Коновалюком,  як такий, що суперечить самій суті ідеї Погоджувальної ради.

     Я погоджуюся з головою Комітету з питань Регламенту,  що  вже нарешті  слід припинити порушення Конституції України законодавчим органом України і прийняти Закон про Регламент Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Богдановичу.

     Шановні колеги, я запрошую всіх до залу.

     Олександр Миколайович Карпов, заключне слово. Будь ласка.

     КАРПОВ О.М.  Я  дуже  коротко.  Шановні  колеги,  хто  ставив запитання  мені,  на  які  змушений був відповідати Сахно!  Ніяким чином роль комітетів Верховної Ради  в  законотворенні  створенням Погоджувальної   ради   і   чітким   виписуванням  її  функцій  не принижується.  Це технологічний  бік  проблеми,  і  він  має  бути суттєво відпрацьований якраз у комітетах.

     Але для  того  щоб  було  прийнято  позитивне рішення в цьому залі,  потрібне  політичне   погодження   фахово   відпрацьованого документа.   Якщо   його   немає,  то  вносити  в  зал  -  означає перетворювати процедуру на безсперспективну з самого початку.

     Стосовно так званого комітетського проекту.  Шановні  колеги, ми довго не розглядали це питання та переносили.  Я повторюю, воно було  запропоноване  у  вересні  1998  року,  це  комітет   виявив ініціативу   і   став   вести  відповідну  роботу.  Але  згідно  з Регламентом комітет не є суб'єктом  законодавчої  ініціативи,  він може  доопрацьовувати тільки те,  що йому доручено Верховною Радою на  підставі  прийняття  рішення   щодо   суб'єктів   законодавчої ініціативи.

     Тому за  основу може і має бути прийнятий один із документів: або той, який пропонував я, або запропонований групою депутатів, а вже  потім  комітет  з урахуванням власної позиції і цих проектів, які  є,  напрацює  узгоджений  варіант  для  другого  читання.   І Регламент передбачає тільки таку процедуру.

     І ще  хотів  би відповісти одному з депутатів,  який весь час голосно уособлює тут розум,  честь і совість нашої епохи з приводу совісті  моєї та Сироти.  Не чіпайте чужої совісті,  покопайтеся у своїй.  Я ніколи не займав  позиції  про  необхідність  ліквідації колективного  органу  керівництва  Верховною  Радою.  Ви можете це перевірити по всіх моїх виступах.  Я тоді говорив про те, що деякі повноваження Президії Верховної Ради, які заповзають у законодавче поле самої Верховної Ради,  необхідно виключити. З самого початку, і  тоді,  і  тепер  я  стояв на одній позиції - орган колективного керівництва має бути.  Все це має бути виписано в  Регламенті,  бо Верховна  Рада  -  не  товариство з обмеженою відповідальністю,  а колегіальний представницький орган.

     І тому  механізми  керівництва   ним   і   прийняття   рішень принципово  відмінні від виконавчих структур.  Я стояв на цьому до прийняття Конституції, під час прийняття і після. І зреалізував цю свою позицію в законодавчій ініціативі, яка розглядалася.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги,  давайте не збурюватися. Нам потрібно прийняти рішення з даного питання.

     Ми, мабуть,  чи не вперше розглядаємо проблему,  пов'язану  з організацією   внутрішньої   роботи   нашого   парламенту.   Тому, користуючись нагодою,  я ще раз звертаюся до профільного комітету, до робочої групи прискорити розробку проекту Закону про Регламент, щоб унормувати наше внутрішнє життя.

     Питання про Погоджувальну раду також є надзвичайно  важливим, хоча кожному зрозуміло, що всі рішення приймаються тут, у сесійній залі.  Погоджувальна рада,  чи як називатиметься цей  орган,  може прийняти  одне,  а  ми тут все одно будемо визначатися.  Але такий чітко регламентований орган значно допоміг би нормалізації роботи, зняттю суперечок у сесійному залі, взаємних звинувачень.

     Тому давайте  мобілізуємося  і приймемо рішення.  По суті,  є чотири законопроекти.  Будемо голосувати. Мабуть, є сенс, оскільки проектів  чотири,  поки що прийняти кожен за основу,  а там будемо далі бачити.

     Ставиться на  голосування  пропозиція  прийняти   за   основу законопроект, внесений Карповим Олександром Миколайовичем.

     Прошу визначитися.

     "За" - 70.

     Будь ласка,  ставиться  на голосування пропозиція прийняти за основу законопроект, внесений групою народних депутатів, від імені яких сьогодні доповідав народний депутат Сахно Юрій Петрович.

     "За" - 73.

     Ставиться на   голосування  законопроект  народного  депутата Коновалюка Валерія Ілліча. Прошу визначитися.

     "За" - 15.

     І ставиться  на  голосування  законопроект   групи   народних депутатів,  яка  завізована  народним  депутатом  Омелічем.  Прошу визначитися.

     "За" - 98.

     Ми провели майже рейтингове голосування.  Давайте я  останній законопроект поставлю ще раз на голосування.

     Ставиться ще раз на голосування пропозиція прийняти за основу законопроект  групи  народних  депутатів,  який  доповідав  Віктор Семенович Омеліч. Прошу підтримати.

     "За" - 94.

     Незрозуміло, чому рейтинг падає. Шановні колеги, гадаю, можна було б,  виходячи з рейтингу,  прийняти рішення про підготовку  до повторного першого читання законопроекту, який доповідав Омеліч, з урахуванням законопроектів, які доповідалися.

     Давайте приймемо  таке  рішення,  щоб  не   поховати   цікаве питання.  Голосуємо дружно за.  Повторне перше читання, в основі - законопроект групи народних депутатів,  про який доповідав Омеліч, з урахуванням мудрих думок інших депутатів.

     "За" - 159.

     Давайте змобілізуємося.  Ви ж бачите,  проти майже немає.  За рейтингом? Давайте.

     Хто за те,  щоб на повторне перше читання внести законопроект Коновалюка, прошу проголосувати.

     "За" - 15.

     Тут стабільний результат. Дякую.

     Майже така   ж   пропозиція,  яку  ми  голосували.  Олександр Миколайович її трошки  конкретизує:  даємо  доручення  профільному комітету  на основі всіх запропонованих законопроектів підготувати на повторне перше читання погоджений варіант за участю  авторів  і всіх народних депутатів, які бажають взяти в цьому участь.

     Давайте змобілізуємося і проголосуємо.

     "За" - 201.

     Анатолію Сергійовичу,  допоможіть.  Депутате  Сахно,  у  тому числі і ваш законопроект голосується.  Голосуємо дружніше. Михайле Дмитровичу, мобілізуйте "Трудову Україну".

     "За" - 201.

     Шановні колеги!   Тільки  два  голоси  проти.  Зрозуміло,  не голосують.  Давайте серйозніше підготуємося до голосування.  Зараз можна і 240 голосів здобути. Готові? Голосуємо.

     "За" - 218.

     Не треба   поіменного.   Депутат  Беспалий  підійшов.  Зараз, Володимире Семеновичу, ми проголосуємо. Голосуємо ще раз.

     "За" - 225.

     А може,  шановні колеги,  "верхню палату" спустимо  до  залу? Голосуємо!

     "За" - 221.

     Депутат Омеліч.  Будь  ласка.  А  ми  поки  що  готуємося  до голосування.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановні колеги! Ми звертали увагу один одного на те,  що  нам треба підвищувати ефективність роботи Верховної Ради. Якраз від цього документа багато що залежить,  ви самі  бачите.  Я просив  би  вас  будь-який із цих документів,  які є,  прийняти за основу, щоб ми могли доопрацювати його і подати для прийняття.

     Ніхто з нас не претендує на авторство. Ми не ставимо межі між Карповим чи народними депутатами з комітету Омеліча.  Я скажу,  що комітет поклав в основу документ,  який подав Карпов,  але є деякі відмінності.  Ми будемо доопрацьовувати і вже в другому читанні ви будете вирішувати,  як прийняти, які внести поправки. Голосуванням визначимося і приймемо цей документ.

     Підтримайте, будь ласка. Я вас дуже прошу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Ми  голосуємо  таке  рішення: доручається профільному комітету внести на повторне перше  читання погоджений  варіант  законопроекту,  доопрацьований за участю всіх авторів і народних депутатів,  зацікавлених у цьому.  Приймається? Голосуємо.

     "За" - 231.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  Давайте  оперативно  попрацюємо без перерви, хвилин за 30 повирішуємо питання, які треба вирішити, а там будемо бачити. Немає заперечень?

     -------------

     Розглядається Закон   України   про  гуманітарну  допомогу  з пропозиціями Президента України.  Шановні колеги!  Я мав розмову з представниками  комітету,  доповідач  готовий.  І  з міністром мав розмову. Суть зводиться до того, що профільний комітет погодився з абсолютною  більшістю  пропозицій  Президента  (лише  з деякими не погодився),  тому нам треба прийняти  закон  у  новій  редакції  і направити на підпис Президентові.  Правильно?  Враховано більшість пропозицій, Президенту направляємо закон у новій редакції.

     Голосується Закон про  гуманітарну  допомогу  з  пропозиціями Президента в новій редакції. Потрібно 226 голосів.

     "За" - 197.

     Будь ласка,    підготуйтеся.    Немає   жодного   "проти"   і "утрималися".  Так,  Лілія  Степанівна  підійшла,  трохи   зелених побільшало, "Відродження регіонів"... Яка готовність? Голосуємо.

     "За" - 211.

     Ще один захід.  Олександре Миколайовичу Карпов,  не залишайте нас! Готові? Голосуємо.

     "За" - 221.

     О, наближаємося:  221  голос.  Де   прогресивні   соціалісти? Голосуємо!

     "За" - 218.

     Шановні колеги!  Підготуйтеся,  Анатолію  Сергійовичу,  потім підпишуть,  Олександре Івановичу!  Потім ми за  те,  для  чого  ви збираєте  підписи,  також  проголосуємо,  і не треба буде ходити й збирати підписи.  Навіщо довго мучитися - проголосуємо.  Підемо  у відставку, і все буде нормально. Голосуємо!

     "За" - 231.

     Дякую. Рішення прийнято.

     --------------

     Наступне питання  -  про  проект  Закону України про внесення змін  та  доповнень  до   Закону   України   про   телебачення   і радіомовлення  (щодо  механізму  бюджетного  фінансування).  Друге читання. Поправка одна, вона врахована.

     Голосуємо, шановні колеги. У другому читанні.

     "За" - 205.

     Змобілізуйтеся. Костицький Василю Васильовичу, будь ласка, до пульту.   Іване   Яковичу,  голосуйте,  бо  скасуємо  закон,  який проголосували. Голосуємо!

     "За" - 229.

     Дякую. Прийнято.

     -------------

     Не збавляємо  темпу,  шановні  колеги.  Розглядається  проект Закону  про внесення змін до Закону України про поставки продукції для державних  потреб  (стосовно  висвітлення  діяльності  органів державної влади). Перше читання.

     Давайте зорієнтуємося.   Вносяться   два   проекти:  Кабінету Міністрів і комітету.  Я  в  такому  порядку  і  буду  ставити  на голосування.

     Прошу підтримати в першому читанні проект Кабінету Міністрів.

     "За" - 102.

     Ставлю на  голосування  за  основу  в  першому читанні проект профільного комітету.

     "За" - 175.

     Мабуть, ще раз проголосуємо проект комітету.

     Леонід Іванович Россильний. Будь ласка.

     РОССИЛЬНИЙ Л.І.,  заступник  міністра  економіки  України.  Я хотів  би  доповісти  (тільки  дві  хвилини).  Є  два закони:  про поставки продукції для державних потреб (1995 року) і про  порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування засобами масової інформації. Для того щоб привести   їх   у  відповідність,  питання  формування  державного замовлення на висвітлення треба виключити  з-під  дії  Закону  про поставки  продукції для державних потреб.  Більше там немає ніяких питань і розбіжностей.

     Тому я пропоную  прийняти  цей  закон,  щоб  не  було  ніяких розбіжностей. І державне замовлення на висвітлення формуватиметься згідно  з  окремими  постановами  Верховної  Ради,  Президента   і Кабінету Міністрів. І все.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Мішури. Будь ласка.

     МІШУРА В.Д.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні народні депутати! Я цілком погоджуюся з вами щодо першої зміни. А от щодо другої, то Кабінет  Міністрів  пропонує  слова  "центральні  органи державної виконавчої  влади"  замінити  на  "центральні  органи   виконавчої влади".  Ми  ж  пропонуємо записати:  "центральні органи державної влади".  Тобто щоб там не було слова "виконавчої".  Коли мова  йде про  виконавчу  владу,  то  лише  Кабінет Міністрів буде формувати держзамовлення.  А тут мова йде про те,  щоб  таке  держзамовлення могли  формувати  центральні  органи  державної влади - і Верховна Рада,   інституції   судової   влади,   Генеральна    прокуратура, Національна  рада  з  питань телебачення і радіомовлення.  Якщо ви погоджуєтеся, то немає проблем.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Леонід Іванович погоджується: не "органи виконавчої влади",  а "органи державної влади".  Давайте з таким уточненням і приймемо за основу законопроект, запропонований комітетом,  який  не  викликає,  ви  бачите,  заперечень  і з боку Кабінету Міністрів. Давайте дружно проголосуємо.

     "За" - 181.

     Давайте змобілізуємося.  Проти майже немає.  Шановні  колеги! Кабінет  Міністрів  і  комітет  дійшли  згоди.  Це  суто технічне, редакційне питання - привести у відповідність закони,  які ми  вже прийняли.  Хоч  він  і  звучить ніби грізно,  але ніяких підводних каменів тут немає.  І заступник міністра переконав  нас  у  цьому. Голосуємо.

     "За" - 195.

     Шановні колеги, змобілізуйтеся. Жодного проти немає, жоден не утримався. Голосуємо.

     "За" - 201.

     Не голосують 114 депутатів! Сергію Васильовичу Довгань, прошу до пульту. Зараз завершимо. Голосуємо ще раз.

     "За" - 209.

     Жир Олександре  Олександровичу!  Ні,  того,  що ви показуєте, мало, треба бути на робочому місці.

     Шановні колеги народні депутати,  які знаходяться  за  межами сесійного  залу!  Запрошуємо  вас зайти сюди буквально на декілька хвилин. Голосуємо.

     "За" - 217.

     Депутат Ковалко не встиг. Голосуємо.

     "За" - 212.

     ------------

     Розглядається проект Закону  України  про  Концепцію  сталого розвитку населених пунктів.  Зауважень ні в кого немає.  Концепція необхідна.  Давайте приймемо  її  за  основу  в  першому  читанні. Голосуємо.

     "За" - 193.

     Ніяких же заперечень немає.  Шість депутатів - проти. Ми ж не в цілому приймаємо, а в першому читанні, за основу. А перед тим як будемо остаточно вирішувати,  буде можливість внести пропозиції, а тоді проголосуємо в цілому.

     Голосуємо за основу.

     "За" - 224.

     Давайте змобілізуємося, не вистачає двох голосів.

     Голосуємо.

     "За" - 236.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ------------

     Шановні колеги!  У  порядку  денному   є   проект   Концепції поліпшення  становища  жінок.  Це  питання  переноситься,  тому що захворіла доповідач - голова державного комітету.  Шановні колеги, вона просила перенести розгляд.

     Розглядається проект   Закону   про   ратифікацію   Конвенції Міжнародної організації праці 156  про  рівне  ставлення  і  рівні можливості  для  трудящих чоловіків і жінок:  трудящі із сімейними обов'язками.  Немає запитань,  так?  Голосуємо.  За жінок разом із чоловіками голосуємо.

     "За" - 211.

     За жінок зараз поіменно проголосуємо. Голосуємо стоячи.

     "За" - 225.

     От якби  Бориса  Ілліча  не відволікли,  був би результат.  І депутат Єхануров також був зайнятий.  Голосуємо,  голосуємо. Кожен голос на вагу золота.

     "За" - 234.

     Дякую. Рішення прийнято.

     __________________

     Голосується проект   Постанови   про   вилучення   і  надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та  попереднє погодження місць розташування об'єктів. Прошу підтримати.

     "За" - 188. "Проти" - 11.

     Депутату Шмідту, будь ласка, слово.

     ШМІДТ Р.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  115, Львівська   область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні народні депутати!  У  проекті  постанови,  який  пропонується  нам сьогодні,  йдеться  про  вилучення  земельних  ділянок колективних сільськогосподарських підприємств,  на що  немає  згоди  власників земельних  часток  (паїв).  Адже  сьогодні  відомо,  що власниками земельних   ділянок   є   не    колективні    сільськогосподарські підприємства,   а   власники   земельних   часток  (паїв),  як  це встановлено статтею 6  Земельного  кодексу.  Власне,  вони  уклали угоди про оренду землі з керівниками цих підприємств. Це перше.

     Друге. Пропонується  вилучити,  особливо в Донецькій області, ділянки під лісовими насадженнями.  Я не думаю,  що  в  Донецькій, Херсонській областях є так багато лісів, які треба вже вирубувати. Зокрема,  йдеться про вилучення 3,2 гектара лісу  першої  групи  в Краснолиманському  держлісгоспі  Донецької області,  про вилучення понад 14 гектарів у Херсонській області.

     Далі. Йдеться про вилучення  під  кар'єр  глини  79  гектарів земель у Слов'янському районі Донецької області.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе  Миколайовичу,  дякую.  Аргументація  ваша зрозуміла. Шановні колеги...

     ШМІДТ Р.М.  Секундочку!  Я думаю, що вилучати ріллю для таких потреб,  як  кар'єр  глини  чи каоліну (це та сама глина) сьогодні недоцільно. Тому треба впорядкувати ці питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Давайте зробимо так:  комітет ще попрацює,  а  на  наступному  пленарному  засіданні  розглянемо це питання,  бо ми зараз у залі,  зрозуміло, згоди не дійдемо, будемо тільки витрачати час.

     Шановні колеги!  (Шум  у  залі).  Тоді  я  ще  раз  ставлю на голосування проект Постанови про  вилучення  і  надання  земельних ділянок. Прошу визначитися.

     "За" - 180.

     Давайте зробимо так, як домовилися: профільний комітет внесе, щоб ми докладно обговорили кожну позицію. Є тут...

     ------------

     Шановні колеги,   а   тепер    прошу    всетаки    підтримати законопроект,  який тут і Кабінет Міністрів,  і комітет профільний погодили,  про  внесення  змін  до  Закону  України  про  поставки продукції  для  державних  потреб.  У  нас  там  чотирьох чи п'яти голосів тільки не вистачило.  Давайте підтримаємо  законопроект  у першому читанні. Голосуємо.

     "За" - 210.

     Давайте, шановні  колеги,  змобілізуємося.  Бо  нам  ще перше питання  порядку  денного  потрібно  розглянути  швиденько  -  про Звернення  Верховної  Ради  України  з  нагоди  55-ї річниці з дня визволення України від фашистських загарбників.

     Голосуємо.

     "За" - 222.

     Шановні колеги! Олександре Григоровичу Пухкал, допомогайте. У дружній  фракції  там  дещо їх зорганізуйте.  Голосуємо.  Чотирьох голосів не вистачило. Ще раз голосуємо.

     "За" - 239.

     Дякую, прийнято.

     ____________________

     Останнє питання  -  інформація  Генеральної  прокуратури  про виконання Постанови Верховної Ради України від 19 жовтня 1999 року про інформацію Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин здійснення замаху на життя народного депутата України, кандидата в Президенти України Вітренко,  народного депутата Марченка та інших громадян  України  -  не  розглядається через неявку представників Генеральної прокуратури.

     Тому нам треба,  шановні  колеги,  повернутися...  Депутатові Жиру? Будь ласка.

     Увімкніть мікрофон депутата Жира.

     ЖИР О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою   злочинністю   і   корупцією  (виборчий  округ  35, Дніпропетровська область).  Дякую, Адаме Івановичу. Мені здається, що казати "ми не можемо розглядати через відсутність представників Генеральної прокуратури" не  зовсім  коректно,  бо  ми  повідомили Генерального прокурора (і я зранку),  що час розгляду питання - 13 година 30 хвилин.

     Отже, не розглядати  питання  тому,  що  вони  не  з'явилися, некоректно,  на  мій  погляд.  Все-таки  ми маємо прийняти рішення стосовно подій,  які відбулися в Кривому Розі.  І, випереджаючи ті дії,  які,  на мою думку,  можуть відбутися,  є пропозиція, яку ми просто не встигли розповсюдити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ми сьогодні відповідно до  нашої постанови,   я  нагадаю,  мали  заслухати  інформацію  Генеральної прокуратури на предмет доцільності переведення слідчої  справи  зі Служби безпеки до Генеральної прокуратури. Через відсутність такої інформації ми ніяких інших рішень прийняти не можемо,  бо  повинні були заслухати інформацію про доцільність переведення. Це перше.

     Друге. Справді,  можливо,  ви домовилися про час, що на 12.30 чи  на   13.30.   Але   зараз   мене   представники   Секретаріату поінформували,  що  нікого  немає,  ніхто  не  готовий з'явитися і поінформувати нас.  А для того щоб  прийняти  рішення,  нам  треба було,  ще раз повторюю,  заслухати інформацію про те,  бере в своє провадження Генеральна прокуратура це слідство чи залишає  його  в Службі безпеки.

     ------------

     Давайте поки що, шановні колеги... Хто від комісії по першому питанню - про Звернення  Верховної  Ради  України  з  нагоди  55-ї річниці з дня визволення України від німецьких загарбників?

     Депутат Пухкал.  Будь ласка.  А потім ми повернемося до цього питання.

     ПУХКАЛ О.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (виборчий округ 209, Чернігівська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги! Погоджувальна    комісія    відпрацювала   проект   Звернення   до українського народу з нагоди 55-ї річниці з дня визволення України від   німецько-фашистських   загарбників.  Я,  з  вашого  дозволу, запропоную його вашій увазі.

     "До народу України. Шановні співвітчизники! Дорогі ветерани!

     Український народ урочисто відзначає 55-у річницю  завершення визволення  України  від  німецькофашистських  загарбників.  У  ці пам'ятні  дні  ми  віддаємо  глибоку  шану  тим,  хто  вистояв   у жорстокому   двобої  з  найлютішим  ворогом  людства  -  фашизмом, звільнив рідну землю від окупантів,  тим,  хто  дав  нинішньому  й прийдешнім поколінням нашого народу можливість жити й творити свою державу.  Ми схиляємо голови перед світлою  пам'яттю  героїв,  які ціною  свого  життя відстояли честь і свободу Вітчизни,  врятували європейську і світову цивілізацію від  коричневої  чуми.  Назавжди збережемо  у  своїх серцях світлі образи воїнів-визволителів,  чий вік вкоротили рани війни й негаразди нашого сьогоднішнього  життя. Довгим,   тяжким  був  шлях  до  повного  визволення  України  від ненависного ворога. Ви достойно пройшли його.

     55-у річницю  з  дня  визволення  України  ми  відзначаємо  в скрутний  час.  Народні  депутати  України  вбачають  свій високий громадянський обов'язок у  тому,  щоб  надійно  захистити  життєві інтереси  ветеранів,  сімей  тих,  хто  віддав  життя  за  свободу Вітчизни, оточити їх турботою і повсякденною увагою.

     Ми глибоко шануємо безсмертний подвиг  фронтовиків,  народних месників,  які  відважно  діяли  на  тимчасово  окупованій ворогом території,  трудівників тилу,  організаторів військової економіки, творців  бойової техніки,  діячів науки й культури,  змістом життя яких було: "Все для фронту! Все для перемоги!".

     Безсмертний подвиг  воїніввизволителів,  здійснений  в   ім'я свободи  нашої  Батьківщини,  її  щасливого  майбутнього  житиме у віках.  Із святом  вас,  дорогі  ветерани  -  учасники  визволення України!"

     Пропонується такий текст.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги,  можемо прийняти за основу? Немає заперечень? Голосуємо.

     "За" - 190.

     Не всі  встигли.  Давайте  приймемо  за  основу  такий  текст звернення,  доопрацьований  і  погоджений  із  представниками всіх фракцій. Голосуємо.

     "За" - 205.

     Ще трохи. Будь ласка, зорганізуйтеся. Голосуємо.

     "За" - 220.

     Голосуємо ще раз.

     "За" - 225.

     Голосуємо.

     "За" - 227.

     Доповнень, змін  до  звернення  немає?  Голосуємо  пропозицію прийняти в цілому.

     Депутат Осташ. Будь ласка.

     ОСТАШ І.І. Я пропоную в заголовку написати так, як записано в Конституції України, - звернення до українського народу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  не  треба  вносити   редакційні уточнення. У цілому голосуємо.

     Зніміть голосування. Слово надається депутату Чубарову.

     ЧУБАРОВ Р.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим).  Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Трудно было запомнить на слух,  но  там,  я  точно  запомнил,  была  такая фраза:  "чий вік вкоротили рани війни й негаразди нашого сьогоднішнього  життя".  Я пропоную  вилучити слова "негараздами нашого сьогоднішнього життя" не тому,  що сьогодні гарно або погано жити,  а тому що було  дуже багато  негараздів  у  житті  фронтовиків,  сотні  тисяч  їх після звільнення з  німецького  полону  були  направлені  до  радянських концтаборів.  Стосовно  фронтовиків - кримських татар,  то їх було депортовано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  таку  поправку  на   голосування.   Прошу визначитися.

     "За" - 108.

     Не прийнято.

     Давайте в  цілому приймемо текст звернення до народу України. Голосуємо.

     "За" - 201.

     Шановні колеги,  голосуємо,  голосуємо. Ну, є певні нюанси, я розумію,   але   текст   погоджено   з  усіма  фракціями.  Давайте підтримаємо.  Ми ж цим можемо надати додатковий привід для розмов, що,  мовляв,  дивіться,  яка  Верховна Рада,  навіть не привітала. Давайте проголосуємо.

     "За" - 199.

     П'ятеро проти.  Я  вже  ставив  на   голосування   пропозицію депутата Чубарова (Шум у залі).  Ну що,  ви наполягаєте? Якби було 208 голосів, я поставив би.

     Хто за те, щоб провести голосування в поіменному режимі? Кому надати слово? Причому депутат Ніколаєнко до звернення?

     "За" - 155.

     Голосування відбуватиметься  в поіменному режимі.  Усіх,  хто хоче взяти участь в голосуванні, прошу сісти на свої місця.

     ------------

     Депутате Ніколаєнко, я не розумію, що ви хочете. Скажіть свою фразу.  Я поставлю на розсуд залу, як зал вирішить (Шум у залі). Я пояснюю:  у  порядку   денному   стоїть   інформація   Генеральної прокуратури про виконання постанови. Я зачитую пункт постанови:

     "Запропонувати Генеральному    прокурору   України   особисто вивчити кримінальну справу, порушену у зв'язку із вчиненням замаху на життя народного депутата України,  кандидата в Президенти... та розглянути  питання  про  доцільність  її  подальшого  провадження Генеральною  прокуратурою  України.  Поінформувати  Верховну  Раду України про прийняте рішення 22 жовтня цього року".  Тобто ми мали заслухати інформацію.

     Маємо й   другу   пропозицію   -   заслухати   інформацію  не Генерального  прокурора,  а  голови  Тимчасової  слідчої   комісії депутата  Жира.  Після завершення цього питання ми визначимося і з цією пропозицією.  І не  треба  порушувати  Регламент,  переривати розгляд, коли обговорюється інше питання. Ще раз повторюю: я ж вам пообіцяв, що після того, коли ми закінчимо це питання, ми до цього повернемося.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Але Генеральний прокурор запрошений на пів на другу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми оголосимо перерву до  пів  на  другу.  Сядьте, будь ласка. Сядьте! Все буде визначати зал.

     Шановні колеги!  Я ще раз повторюю...  Ну не кричіть! Шановні колеги!  Ще раз повторюю для соціалістів,  для наполегливих, що ми повернемося  до цього питання після завершення даного питання.  Як вирішить зал,  а не  так,  як  вирішать  ті,  кому  хочеться  щось вирішити.

     ------------

     Займіть, будь  ласка,  свої  місця  біля  пультів,  і  будемо голосувати.  Шановні колеги!  Я прошу,  не заводьте в  глухий  кут питання,  за  яке  ми  маємо  зараз  майже  вже всі проголосувати. Олександре Григоровичу,  сідайте,  будь ласка, голосуйте. Сідайте, голосувати  треба.  Ми  зараз  почнемо  кожне  речення писати всім залом.  Комісія запропонувала  дуже  добрий  проект.  Голосуємо  в цілому. Голосуємо.

     "За" - 236.

     Дякую.

     Тепер, шановні   колеги,   нам   треба   вирішити  питання... Висвітити по фракціях? Давайте висвітимо по фракціях.

     Комуністи - 105; НДП - 9; Народний рух - 0 із 8; "Відродження регіонів" - 12 із 21;  "Батьківщина" - 20 із 21; соціалдемократи - 17; соціалісти - всі 23; зелені - 5 із 6; "Реформи-Конгрес" - 7 із 12; Трудова партія - 9 із 16; "Незалежні" - 3 з 7; Рух - 0; селяни

- 8 з 8;  "Громада" - 8 з 8;  прогресивні  соціалісти  -  1  з  1; позафракційні - 9.

     ------------

     Шановні колеги!  У  нас  залишилось  питання  про  інформацію Генеральної  прокуратури...  Зараз  ми   визначимося.   Перш   ніж голосувати, ми визначимося.

     Представники фракції соціалістів звинувачують нас тому, що ми не оголосили перерви, мовляв, свідомо затягуємо розгляд питань. Ми можемо  оголосити  перерву,  але  суть  не  в перерві.  Я пояснюю. Працівники Секретаріату зв'язувалися з  Генеральною  прокуратурою. Там,  вибачте за таке слово, немає жодної живої душі, яка хоче йти сьогодні до нас і інформувати про це питання.

     Тому я ставлю на голосування пропозицію заслухати  інформацію голови   комісії  Жира.  Зачекайте,  треба  поставити,  бо  тут  - інформація Генеральної прокуратури,  а не слідчої комісії.  Хто за те,  щоб  заслухати  інформацію  з цього питання голови тимчасової слідчої комісії народного депутата Жира, прошу голосувати.

     "За" - 204.

     Шановні колеги!  На трибуну запрошується  депутат  Жир.  Будь ласка. П'ять хвилин.

     ЖИР О.О.  Шановні колеги! Шановна президіє! Шановні присутні! Перш за все я ще раз просив  би  не  політизувати  це  питання,  а виходити  лише з правових норм і з правової оцінки тих подій,  які відбулися і які,  абсолютно правильно тут підказують,  на жаль, ще відбудуться.

     Спочатку я хотів би нагадати Адаму Івановичу, що в постанові, прийнятій Верховною Радою, говорилося не тільки про звіт прокурора щодо вивчення ним особисто справи.  Ми визначалися і щодо того, що слідство має провести відповідне медичне обстеження...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Олександровичу,  вибачте,  я  не  хочу цитувати  постанову...  Не  звинувачуйте.  Ми з вами сьогодні мали заслухати лише інформацію про виконання пункту 2.  Ми  надали  вам слово,  можливість виступити.  Виступайте по суті,  не вступайте в непотрібні суперечки. Говоріть по суті.

     ЖИР О.О. Адаме Івановичу, не ви надали, а Верховна Рада. Саме тому  я  перш  за  все  хотів би поінформувати Верховну Раду і про матеріали,  які  надійшли  від  Управління  державної  охорони  за підписом   Таберка.  Комісія  вважає  принциповим,  щоб  одним  із результатів її роботи була безпека кандидатів у Президенти.

     Я хотів би зачитати документ, тому що це є принциповим.

     "Управління державної  охорони  України  ретельно  розглянуло листзапит  щодо  трагічних  подій  2  жовтня  в місті Інгульці,  в результаті  яких  постраждала  кандидат   у   Президенти   України Вітренко.  Відповідно  до  законів  України  про  державну охорону органів державної влади України та посадових осіб  та  про  вибори Президента  України  на Управління покладені завдання забезпечення безпеки кандидатів у Президенти України  на  період  передвиборної кампанії.  У  відповідності з цими завданнями Управління державної охорони забезпечує кожного  з  кандидатів  особистою  охороною  та проводить  спільно  (я  це підкреслюю) з відповідними підрозділами Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ  України  комплекс оперативнорозшукових   та   організаційних  заходів  у  місцях  їх постійного та тимчасового перебування.

     Про перебування  Вітренко  у  Дніпропетровській  області   30 вересня було повідомлено регіональні підрозділи СБ та МВС України. Інформації про можливі  силові  дії  проти  Вітренко  під  час  її перебування  на  Дніпропетровщині від інших правоохоронних органів до  Управління  державної  охорони  не  надходило.  У  поїздці  її супроводжували  два  співробітники  Управління  державної  охорони України.

     Після вчинення   терористичного   акту   в   місті   Інгульці правоохоронні  органи  держави,  в тому числі Управління державної охорони України,  за вказівкою Президента України вжили додаткових заходів   щодо   недопущення  можливих  протиправних  посягань  на кандидатів у Президенти України.

     Співробітники Управління державної  охорони,  які  здійснюють особисту  охорону  кандидатів,  додатково  оснащені бронежилетами, портативними  ручними  металошукачами   та   іншими   спеціальними технічними   засобами.   Збільшено   кількість  особистої  охорони кандидатів у Президенти України Вітренко та  Мороза  у  зв'язку  з отриманням  Управлінням  державної  охорони України інформації про можливі силові дії по відношенню до нього.

     У всіх   місцях   проведення   кандидатами    у    Президенти передвиборних  заходів  виставляються  посилені наряди міліції для охорони і підтримання громадського порядку із  залученням  у  разі необхідності   вибухово-пошукових   спеціалістів.  Посилені  також наряди правоохоронних органів навколо місць помешкання  кандидатів у Президенти України".

     Те, що  сьогодні  ми  не  заслухаємо інформацію,  що ніхто не прийде,  було зрозуміло ще минулого разу,  коли ми  розглядали  це питання в цьому залі.  Тому я пропонував би, щоб сьогодні Верховна Рада прийняла рішення про внесення до порядку  денного  і  розгляд відразу  після  роботи  в  округах  питання  про звіт Генерального прокурора   України.   Дії   Генерального   прокурора,   відповіді прокуратури  на  запитання,  які  були поставлені слідчою комісією Генеральній прокуратурі,  свідчать про  відкриту  зневагу  з  боку Генерального прокурора до Верховної Ради.

     І наступне.  Комісія  не  проводила  засідання після розгляду цього питання у Верховній Раді. Ми чекали відповіді, чекали кроків назустріч з боку і правоохоронних органів, і прокуратури. На жаль, цього не сталося.  Саме тому,  на думку  окремих  членів  комісії, Верховна  Рада  має  прийняти  відповідне  звернення до громадян у зв'язку з подіями, які сталися в Кривому Розі 2 жовтня цього року.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я ще  раз  наголошую,  і Олександр  Олександрович  підтвердив,  що ми справді сьогодні мали заслухати інформацію Генеральної прокуратури про  виконання  нашої постанови,  про  хід  справи  і  таке  інше.  Немає.  Ми заслухали інформацію  депутата  Жира.  Давайте  відведемо  три  хвилини   на запитання, якщо вони є.

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Матвієнко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Александр Александрович!  Не кажется ли вам,  что ситуация с работой вашей комиссии и других  комиссий, созданных  Верховной Радой,  - это специальные совместные действия органов власти,  в том числе и высшей,  по дискредитации Верховной Рады?  Не  кажется  ли  вам,  что  сегодня  депутатский  корпус  и Верховную Раду с помощью  всех  средств  массовой  информации,  за исключением некоторых обективных, пытаются унизить, показать, что это пустой орган?

     И я  хотел  бы  попросить  депутатов,  чтобы  они,  будучи  в округах, обективно рассказывали, кто это делает и для чего.

     ЖИР О.О.  Шановні  колеги!  Я  ще  раз  наголошую  як  голова тимчасової слідчої комісії,  що з першого дня роботи комісії  мною було  поставлене конкретне завдання:  комісія займається вивченням ситуації.  Мені багато чого здається,  в тому  числі  і  того,  що здається вам.  Я,  як і ви, володію великою кількістю інформації і про багато подій  можу  стверджувати.  Але  як  голова  тимчасової слідчої комісії я цій події, що сталася напередодні президентських виборів, ніяких політичних оцінок давати не буду.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнко. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 17, Вінницька  область).  "Відкрита  політика".  Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Я хочу, щоб ми не допустили помилки зараз при прийнятті рішення  і  не дали чергового приводу для інсинуацій і наклепів на Верховну Раду.

     Олександре Олександровичу!  Ви  сказали,   що   ви   особисто запросили  Генерального  прокурора  на  13.30.  Якщо це так,  будь ласка, ще раз підтвердіть, що така розмова у вас була. І якщо вона була,  то,  Адаме Івановичу,  як би ми не квапилися, я пропоную не робити з Верховної Ради винуватця і все-таки почекати до 13.30.  А раптом  прокурор,  уявімо  собі,  о  13.30  прийде?  Що  ми будемо пояснювати тоді,  звинувачуючи зараз,  що нас зневажають?  Тому  я просив би ще 30 хвилин почекати і о 13.30 прийняти рішення, в тому числі і за вашою пропозицією щодо слухання прокуратури у Верховній Раді після перерви.

     Дякую.

     ЖИР О.О.  Я  хочу  наголосити  на  тому,  що  об 11.30 в мене відбулася телефонна розмова з особою  із  приймальні  Генерального прокурора.  Ця  особа  мені повідомила,  що Генеральному прокурору відомо про те,  що о 13.30 у  Верховній  Раді  слухатиметься  його інформація  і  що  Генеральний прокурор незабаром буде на робочому місці, він знає і має бути у Верховній Раді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко.  Будь ласка. За ним - депутат Чубаров, і завершуємо. Депутат Чубаров.

     ЧУБАРОВ Р.А.  Уважаемый  Александр Александрович!  Вчера,  21 октября, в Государственной Думе Российской Федерации по инициативе Комитета  по  геополитике  прошли  специальные  слушания  по факту покушения на народного депутата Украины Витренко. У меня в связи с этим к вам два вопроса.

     В чем  вы  видите первопричину такого оперативного проведения слушаний в соседнем с нами государстве? Это первый вопрос.

     И второй: известны ли вам выводы этих слушаний?

     Спасибо.

     ЖИР О.О.  Спасибо.  Я бы очень хотел, чтобы наш парламент так же  оперативно  реагировал  на  какие  бы  то ни было чрезвычайные происшествия,  происходящие  с  гражданами  Украины  за  пределами нашего государства.  И я надеюсь,  что мы тоже придем к тому,  что будем оперативно реагировать на  беду,  в  которую  попадают  наши соотечественники.

     Что касается выводов слушаний в Госдуме,  то я не был на этих слушаниях,  я их не  инициировал,  и  какие  сделаны  выводы,  мне неизвестно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би,  щоб ви зрозуміли реакцію нашої фракції. Ми боялися  того,  про що сказав Анатолій Матвієнко.  Ми боялися,  що Генеральний прокурор після певного дзвінка  з'явиться  у  вказаний час, а Верховної Ради немає.

     Члени комісії,  які  є  сьогодні  на  місці  (їх там кілька), підготували проект  заяви,  в  якому  вони  проливають  світло  на ситуацію  довкола  криворізьких  подій  і  чітко  говорять,  що  ж відбувається.

     Вся Україна сьогодні шокована цим. Але нам достеменно відомо, що в середу,  не пізніше четверга, Володимир Іванченко виступатиме по телебаченню,  де напряму говоритиме,  без суду й слідства,  хто йому давав гранати,  що Мороз його примушував і таке інше.  І коли ми слухатимемо це питання в  середу,  після  виборів,  то  це  вже нічого не дасть.  Але я знаю достеменно,  що дехто, їх 1 відсоток, потирає руки, і їх чекає те саме.

     Тому я прошу цю заяву зачитати,  за неї  проголосувати,  вона нейтральна. А сьогодні, сподіваюся, о 13 годині 30 хвилин прокурор сам продемонструє, діє він в межах закону чи порушує його.

     Дякую.

     ЖИР О.О.  Як голова комісії, оцінюючи ситуацію із матеріалів, які надані тимчасовій слідчій комісії та які здобуті в ході роботи самою комісією,  я  вважаю,  що  Верховна  Рада  мала  б  прийняти документ,  в  якому має бути висловлене ставлення до ситуації,  що склалася в державі у зв'язку з трагічними подіями в Кривому Розі.

     Але через відсутність на  засіданні  більшої  частини  членів тимчасової  комісії  проект  цього звернення не обговорювався.  Із членами комісії, які присутні в залі, - Новиком, Гнатюком, Ющиком, Жиром та ще деякими погоджено цей документ.

     Ми не встигли поширити цей документ серед депутатів. Але я як голова комісії вважаю,  що такий документ Верховною Радою  мав  би бути  прийнятий,  проте  робити  це  чи  ні  -  вирішувати  тільки Верховній Раді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк і завершуємо.

     ЧЕРНЯК В.К.  Дякую,  Адаме  Івановичу.  Шановний   Олександре Олександровичу,   мені   імпонує   ваш   підхід  до  справи,  який обмежується розглядом її  юридичного  аспекту.  Але  я  думаю,  що парламент як політичний орган,  мабуть, повністю не зможе уникнути й політичних оцінок.  Водночас у мене складається враження,  що  у нас відбувається безпредметна розмова.

     Я хотів  би  почути  від  вас  відповідь  на  питання,  що  є предметом дослідження  вашої  комісії.  Якщо  ми  будемо  приймати документ,  то що є предметом цього документа? Якщо звернення, що є предметом цього звернення? Про що йдеться?

     Принаймні мені незрозуміло,  що є предметом вашого розгляду і нашого розгляду.

     ЖИР О.О.  У  даний час,  як проголосувала і вирішила Верховна Рада,  є інформація голови тимчасової  слідчої  комісії.  Стосовно звернення, яке ви проголошуєте і про яке я повідомив, у проекті є. Але  мій  вихід  на  трибуну,  як  я  розумію,  не  був  предметом обговорення і надання інформації щодо цього документа.

     Все залежатиме  від того,  яке рішення прийме Верховна Рада і чи чекатимемо Генерального прокурора.  Я все  ж  таки  вважаю,  що перед  тим,  як  голосувати якийсь документ,  депутат повинен його мати перед очима, оцінити й прийняти рішення, як йому голосувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олександре   Олександровичу.    Сідайте. Шановні колеги,  будьте уважні.  Я цілком згоден з депутатами, які внесли пропозицію про те,  що ми не повинні давати ніякого приводу для звинувачень на адресу Верховної Ради.

     Я оголошую перерву до 13 години 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  депутатів зайняти свої місця.  Продовжуємо роботу.

     Шановні колеги,  я нагадую і  прошу  вас  звернути  увагу  на монітор   -   13  година  33  хвилини.  На  13  годину  30  хвилин запрошувалися представники  Генеральної  прокуратури.  Як  бачите, місця,  де  вони  повинні знаходитися,  вільні.  Але нам буквально кілька хвилин тому надійшов лист. Мабуть, варто його оприлюднити.

     Генеральний прокурор України Голові  Верховної  Ради  України Ткаченку    Олександру    Миколайовичу.    "Шановний    Олександре Миколайовичу, додатково до інформації на вашу адресу від 20 жовтня 1999 року щодо стану законності при проведенні досудового слідства в кримінальній  справі  про  замах  на  життя  народного  депутата України,   кандидата   в  Президенти  України  Вітренко,  народних депутатів України Марченка, Лимар та інших громадян повідомляємо.

     Генеральною прокуратурою  України  забезпечується   постійний нагляд  за  дотриманням  законодавства  при  проведенні досудового слідства в даній справі.  Цей  нагляд  здійснюється  безпосередньо заступником  Генерального  прокурора  Винокуровим.  Мною  особисто забезпечується контроль.  При  розслідуванні  не  допущено  ніяких порушень кримінально-процесуального законодавства.

     2 жовтня  1999  року слідством було призначено судово-медичну експертизу наявності  на  тілі  Іванченка  та  Самойлова  тілесних ушкоджень.  При  візуальному  огляді  та  пальпації ні в одного із затриманих не виявлено  ніяких  ушкоджень,  про  що  в  матеріалах справи є висновок експерта.

     Цього ж   дня  у  них  відібрані  всі  необхідні  зразки  для проведення наркологічної експертизи з метою виявлення в  організмі ознак   алкогольного   чи   наркотичного  сп'яніння.  На  сьогодні експертиза не завершена.

     Звернень народних депутатів України для проведення  медичного обстеження обвинувачуваних Іванченка та Самойлова не було.

     Законних підстав   для   вилучення   кримінальної  справи  за обвинуваченням Іванченка С.В.,  Іванченка В.В. та Самойлова А.С. з провадження слідчих СБУ не знаходжу.

     Прокуратурою проводиться перевірка законності щодо допущеного оприлюднення  у  засобах   масової   інформації   відомостей   про причетність  певних  осіб  до скоєння злочину 2 жовтня 1999 року в місті Кривому Розі.

     При виявленні порушень законодавства будуть вжиті  відповідні заходи реагування. Водночас привертає до себе увагу розповсюдження газетою "День" недостовірної інформації щодо тої,  яка  20  жовтня 1999   року  подавалася  Верховній  Раді  України  правоохоронними органами, у тому числі Генеральним прокурором України.

     Про кінцеві результати  розслідування  справи  Верховна  Рада України буде поінформована.

     З повагою, Генеральний прокурор України Потебенько".

     Як ви  зрозуміли,  найголовніше  з  інформації,  що  ми  мали почути,  тут є.  Наша постанова,  будемо вважати,  виконана,  вони перевірили  питання  про  доцільність  прийняття  справи у відання Генпрокуратури.  І,  за  повідомленням   Генерального   прокурора, вважають,  що  вона  і далі буде залишатися у слідчому провадженні Служби безпеки (Шум у залi).

     Я думаю,  що можна,  тому що  офіційний  лист  на  офіційному бланку  якраз інформує по суті про пункт 2.  Я ще раз нагадаю,  що було в пункті 2 нашої постанови.

     "Запропонувати Генеральному   прокурору   України    особисто вивчити кримінальну справу, порушену у зв'язку із вчиненням замаху на життя народного депутата України...  та розглянути питання  про доцільність  її  подальшого  провадження  Генеральною прокуратурою України.  Про прийняте рішення поінформувати Верховну Раду України 22 жовтня цього року".

     Тобто поінформовано   про  прийняте  рішення  (Шум  у  залi). Особисто Генеральним прокурором  поінформовано,  що  ви  від  мене хочете?

     Шановні колеги,  вам  роздали  текст звернення Верховної Ради України  до  українського  народу.  Проект   звернення   вноситься народними депутатами Жиром,  Новиком, Гнатюком, Червонієм, Ющиком. Текст звернення у вас є,  я  пропоную  прийняти  його  за  основу. Голосуємо.

     "За" - 143.

     Шановні колеги! (Шум у залi).

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,   голова   Тимчасової   спеціальної  комісії Верховної  Ради  України  з  питань  забезпечення  виборчих   прав громадян   України   під   час  підготовки  і  проведення  виборів Президента України (виборчий округ

 182, Херсонська   область).  Уважаемый  Адам  Иванович!  Я  прошу вначале провести поименную регистрацию для того,  чтобы  выяснить, кто  находится  в  сессионном зале,  а потом еще раз проголосовать проект обращения за основу.

     То, что,   к   сожалению,   силовые   структуры   втянуты   в политическую  борьбу  на стороне одного из кандидатов в Президенты Украины,  уже очевидно.  И я хотел бы сказать,  уважаемые народные депутаты  Украины,  что  если мы сегодня не примем соответствующее обращение,  то я просто не знаю, какие команды будут отдаваться на следующей  неделе  силовыми  структурами и какие последствия будут перед выборами и после оглашения  результатов  выборов,  если  эти результаты  не  будут  нравиться  тому  же  кандидату в Президенты Украины, о котором ранее шла речь.

     Поэтому, Адам Иванович,  я еще  раз  прошу  провести  вначале поименную регистрацию.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так   що,   поіменна   реєстрація   чи   поіменне голосування?..  Це і буде поіменна  реєстрація.  Хто  за  те,  щоб провести поіменне голосування, прошу визначитися.

     "За" - 156.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів, які перебувають за межами сесійного залу, прошу зайняти свої місця (Шум у залi).  Треба  було  розраховувати час, перерва оголошувалася до 13.30.

     Таким чином,   на   поіменне   голосування  ставиться  проект Звернення Верховної Ради України до  українського  народу  (Шум  у залi). За основу голосується проект звернення в поіменному режимі. Прошу визначитися і підтримати.

     "За" - 175.

     Прошу висвітити по фракціях:

     Комуністи - 89;  НДП - 0;  НРУ - 2;  "Громада" - 8; СПУ - 22; СДПУ(о)  -  2;  "Батьківщина"  -  15;  зелені  -  3;  "Відродження регіонів" - 1;  "Незалежні" - 3;  СелПУ - 4;  ПСПУ - 0;  Рух -  0; "Реформи-Конгрес" - 14; Трудова партія - 5; позафракційні - 7.

     Я запрошую  народних  депутатів,  які  перебувають  за межами сесійного залу,  зайти до залу і зайняти робочі місця. Голосування буде проведено в поіменному режимі.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Мороза.

     МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  Адаме Івановичу!  Шановні депутати! Мені  здається,  що  ми  повинні  підтримати  це  звернення,  воно абсолютно нейтральне за змістом.

     Я не  хотів  би бажати будь-кому з кандидатів в Президенти чи будь-кому з  представників  громадськості  або  активу  політичних партій їздити по таких містах, наприклад, як Черкаси, де на кожній зупинці написано:  "Мороз  -  убивця".  Причому  це  робиться  під впливом і під керівництвом обласної адміністрації.  Це встановлені факти. І сьогодні намагаються, кажучи російською, "навести тень на плетень",  коли  випускають  фальшивого  змісту  газету  "Сільські вісті",  коли  роблять  інші  фальшивки.  Мені   здається,   треба виховувати  у  людей почуття поваги до закону,  до порядності,  бо якщо ми цього не будемо робити,  то тоді постає питання:  хто ж це має робити, якщо не ми?

     Я просив   би,   підтримайте  цю  пропозицію  і  проголосуйте звернення,  воно ж нікого ні в чому  не  звинувачує,  воно  просто привертає увагу громадськості до того, що треба поважати закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   я   прошу  взяти  в  руки  це звернення,  хто не встиг ознайомитися і подивитися.  Справді, хоча питання  суто  політичне,  це  й зрозуміло,  але там немає якихось збочень,  надуманих  якихось  моментів  тощо.  Це  звернення,  яке стосується  честі  і  гідності  нашої  держави.  Якщо  жодного  із резонансних політичних убивств,  а вони тут перераховуються: Євген Щербань,  Вадим Гетьман, Борис Олійник (тільки не Ілліч, нехай він живе і відзначає свій день народження), Борис Дерев'янко та інші - досі не розкрито... (Шум у залі). І Чорновіл, прошу вибачити. Це я читав  верхній  рядок,  а  далі  зачитаю  дослівно:  "Але  жодного виконавця   та  замовника  цих  вбивств  правоохоронні  органи  не знайшли,  нікого не покарано.  Досі не встановлено  всіх  обставин трагічної  загибелі  відомого політика В'ячеслава Чорновола".  І я сюди  дописав  би:  "та  інших   народних   депутатів   -   Сергія Драгомарецького,  Михайла М'ясковського,  які загинули", і донині, вибачте за русизм, "все покрыто мраком".

     Проголосуймо за основу звернення,  яке ні до чого  нікого  не зобов'язує,  крім  того,  що  ми  виявляємо  стурбованість  і свою громадянську позицію. Голосуємо.

     "За" - 201.

     Голосування відбулося в поіменному  режимі.  Проти  -  7,  як бачите,  утрималися  - 8,  не голосує 51 народний депутат,  усього карточок - 267.

     Обміняємося репліками,   потім   я   ще   раз   поставлю   на голосування, прошу мобілізуватися.

     Депутат Жир. Будь ласка.

     ЖИР О.О.  Шановні колеги! Враховуючи засади роботи тимчасової слідчої комісії стосовно подій,  що відбулися у Кривому Розі, я як голова комісії, який наполягав на тому, щоб комісія працювала саме на таких засадах,  на яких вона працює,  не маю  і  не  мав  права казати більше,  ніж було виголошено з трибуни. Але саме тому, що в розпорядженні комісії є матеріали,  які свідчать про те,  що я був зобов'язаний викласти в цій заяві і запропонувати залу прийняти її від Верховної Ради не тому, що є якась політична мета тощо, а тому що  ми  справді  стоїмо  на  порозі правового свавілля,  яке почне відбуватися з наступного тижня. Якщо Верховна Рада не прийме цього звернення,  то вся відповідальність лягає на тих, хто у відкритому голосуванні голосуватиме сьогодні проти.  І ви  будете  пояснювати громадянам,  що  несете відповідальність за те,  що в державі буде коїтися.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дозвольте звернути увагу на  сторінку  третю.  Тут  дається  оцінка  одного  з  кандидатів, прізвище  якого  може  бути  назване,  причому  оцінка,  яка  може викликати заперечення частини залу.  Цитую: "Буде названо прізвище того із них,  хто  на  момент  виступу  Іванченка  являтиме  собою найсильнішого  конкурента,  спроможного найняти замовника замаху". Пропоную вилучити дане речення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, цей обзац: "Перебіг подій навколо трагедії  в  Кривому  Розі,  матеріали  тимчасової слідчої комісії парламенту свідчать про те,  що  замовники  та  організатори  цієї затії   готують   найближчим  часом  провокаційний  виступ  Сергія Іванченка перед громадянами України  з  повідомленням,  ніби  йому замовив  цю  акцію  один із кандидатів у Президенти України.  Буде названо прізвище того..." і так далі пропонується вилучити (Шум  у залі). Останнє речення? Гаразд.

     Тоді голосуємо  за  основу  із вилученням останнього речення: "Буде  названо  прізвище  того  із  них,  хто  на  момент  виступу Іванченка   являтиме   собою  найсильнішого  конкурента..."  Прошу проголосувати в такій редакції за основу в поіменному режимі.

     "За" - 209.

     Непоіменно? Шановні колеги, уже вп'яте. Або голосуємо... (Шум у залі).  Та ми по фракціях голосуємо.  Висвітіть,  будь ласка, по фракціях.

     Комуністи - 100 із 107;  НДП - 0 із 5;  Народний рух - 3 з 9; "Відродження  регіонів"  -  1  із  4;  "Батьківщина"  -  16 із 16; соціал-демократи - 2 з 22;  соціалісти - 23 з 23; зелені - 2 із 3; "Реформи-Конгрес"  - 15 із 15;  Трудова партія України - 10 із 14; "Незалежні" - 7 із 7; Рух - 5 із 9; селяни - 8 із 9; "Громада" - 9 із 9; прогресивні соціалісти - 0 з 0; позафракційні - 8 із 9.

     У звичайному   режимі?   Будь   ласка,  у  звичайному  режимі голосується за основу з  вилученням  речення,  про  яке  йшлося  в пропозиції депутата Стрижка.

     "За" - 204.

     Шановні колеги,   я   думаю,   представники  засобів  масової інформації, які тут присутні, почули звернення і одержать його. Це перше.

     Друге. Гадаю, ми своїм пленарним засіданням викликали інтерес до  даної  проблеми,  і,  мабуть,  представники  засобів   масової інформації відразу після виходу із залу матимуть змогу взяти у вас інтерв'ю з коментарем цієї події.

     Є пропозиція в депутата Ємця? Будь ласка.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Реформи-Конгрес". Оскільки,  я думаю,  значною мірою через технічні причини зараз не вдалося проголосувати проект  заяви,  є  пропозиція  представникам фракцій,  які  готові  її підписати,  зробити це і подати у засоби масової інформації  як  заяву  фракцій  Верховної  Ради,  а  також надрукувати у "Голосі України".

     Дякую.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Треба поіменне голосування...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю,  поіменного голосування не треба,  це воля кожної фракції.  Навіть одна фракція може таке зробити і має право на публікацію у "Голосі України".

     Депутат Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   66,  Житомирська область).  Дякую.  Адаме Івановичу,  цілком  правильну  пропозицію внесено.  Це  як вихід зі становища,  в якому ми опинилися.  А хто підпише - будь ласка,  візьміть результати поіменного голосування, де   чітко   простежуються   позиції  фракції  Компартії,  фракції соціалістів.  Усі,  хто становить  більшість,  підпишуть.  І  все, вичерпали питання. Це буде справедливо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  За регламентною нормою - процедурою - тут немає жодних проблем і потреби голосувати,  бо все це  само  собою зрозуміло (Шум у залі).

     Шановні колеги, ще раз голосуємо у поіменному режимі.

     "За" - 205.

     Шановні колеги,  результат той самий,  не будемо висвітлювати по фракціях,  гадаю,  зрозуміло.  Шановні колеги,  таким чином, ми вихід із ситуації знайшли:  фракції,  які бажають підписати (а для оприлюднення досить і однієї фракції), можуть це зробити.

     Ми з  вами  розглянули  всі  питання,  які  мали   розглянути нинішнього  пленарного  тижня.  Я  щиро  дякую народним депутатам, особливо тим,  хто постійно перебуває в залі,  за чітку оперативну роботу,  за те, що ми продемонстрували, що, незважаючи на гостроту політичної ситуації,  на перебіг подій,  усе-таки Верховна Рада, - вищий законодавчий орган - працював,  і працювали ми з вами, треба без зайвої скромності сказати, продуктивно, повністю реалізовували плани, які ставили щоденно. Я щиро дякую вам, шановні колеги.

     І ще  раз нагадую.  Ми прийняли рішення про те,  що наступний пленарний тиждень розпочнеться 3  листопада.  2  листопада  об  11 годині засідання Погоджувальної ради.

     Щасливо вам! До зустрічі! Можливо, вже з новим Президентом.