ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  23  в е р е с н я  1999  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МАРТИНЮК А.І.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Я бачу,  обідня перерва пішла на користь - нас побільшало.  Отже, прошу підготуватися до реєстрації (Шум у залі).  Що,  свободу депутату Єльяшкевичу? А хто зазіхає на його свободу?

     Будь ласка, реєструємось.

     319 голосів  - цілком досить для того,  щоб оголосити вечірнє засідання відкритим.

     Шановні колеги,  у  нас  залишився  невеличкий  борг   -   не проголосовано  до  перерви.  Прошу  підтримати  проект  Закону про внесення змін до статті 14 Закону України про ветеринарну медицину в першому читанні.

     Готові, шановні  колеги?  Тоді  голосуємо прийняття в першому читанні проекту Закону про  внесення  змін  до  статті  14  Закону України про ветеринарну медицину.

     "За" - 186.

     Що будемо  робити?  Ще  раз?  Ну  ще  раз спробуємо,  але вже змобілізуйтесь,  бо  більше  не  буду  ставити.  Тих,  хто  прагне підтримати  соціал-демократів  (об'єднаних),  прошу  проголосувати "за". І депутат Плужников якраз вчасно підійшов. Голосуємо!

     "За" - 195.

     Як не дивно, проголосували проти законопроекту фракції, котрі підтримують  Кабінет Міністрів,  а законопроект вніс якраз Кабінет Міністрів. Ні, то ні.

     ----------

     Залишилося проголосувати ще один законопроект (Шум  у  залі). Ми вже в поіменному голосували. Будьте уважні! Маємо проголосувати проект  Закону  про  внесення  змін   до   Кодексу   України   про адміністративні правопорушення. Це законопроект народного депутата Миримського. Ви чули і думку Міністерства юстиції (Микола Іванович Хандурін інформував, що вони також підтримують). Прошу визначитись щодо прийняття законопроекту в першому читанні.

     "За" - 166.

     Шановні колеги,  була  ще  одна  пропозиція  стосовно   цього законопроекту - відправити на повторне перше читання.  Підтримаймо дану пропозицію. Прошу проголосувати.

     "За" - 201.

     Гадаю, поіменно не треба. Давайте проголосуємо пропозицію про повторне  перше  читання,  адже  всі  кажуть,  що треба вносити до кодексу  такі  зміни  і  поправки.   Бо   якщо   зараз   не   буде результативного  голосування,  то  ми зможемо повернутися до цього питання не раніше,  ніж у лютому наступного року. Ще раз ставлю на голосування  пропозицію  відправити законопроект на повторне перше читання.

     "За" - 213.

     Чому 81 народний депутат не хоче брати участі у  голосуванні? І ніхто нічого не каже. То що, знімаємо з розгляду?

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Сироти.

     СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 200, Черкаська  область).  Шановні  народні  депутати!  Очевидно, справа не тільки в самому законопроекті, а і в певному блокуванні, бо деякі фракції не голосують. Хотілося б визначитися в поіменному режимі, хто саме не голосує за цей проект.

     Оскільки Миримський Лев Юлійович належить до  нашої  фракції, просимо головуючого поставити це питання на поіменне голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те,  щоб провести голосування в поіменному режимі, прошу визначитись.

     "За" - 75.

     75 голосів,  але  рішення  прийнято,   оскільки   за   нормою Регламенту - від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні.

     Голосуємо в  поіменному  режимі  пропозицію  про  направлення законопроекту  про  внесення   змін   до   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення  на  повторне перше читання.  Будь ласка.

     "За" - 235.

     Дякую. Рішення прийнято. Покажіть по фракціях.

     Комуністи - 115;  НДП - 0 із 7;  Народний  рух  -  9  із  17; "Відродження  регіонів"  -  6  із  8;  "Батьківщина"  -  10 із 15; соціал-демократи - 18 із 21;  соціалісти - 22 із 23; зелені - 8 із 15;  "Реформи-Конгрес"  -  0  із  4;  Трудова  партія  - 13 із 14; "Незалежні" - 2 з 9;  Рух-1 - 0 із 0 (незрозуміло);  "Громада" - 8 із  11;  селяни  -  8  із  11;  прогресивні соціалісти - 12 із 12; позафракційні - 4 з 8.

     Рішення прийнято.

     Єдине незрозуміло:  чому Трудова партія України,  яка недавно була найрідніша НДП, не хоче вас підтримати. У чому причина?

     ----------

     Шановні колеги,   а,   може,  ми  все-таки  законопроект  про ветеринарну медицину приймемо в першому читанні?

     Хто за те,  щоб  провести  в  поіменному  режимі  голосування проекту   Закону  про  внесення  змін  до  статті  14  Закону  про ветеринарну медицину, прошу визначитися.

     "За" - 140.

     Рішення прийнято.

     Голосується в поіменному режимі проект  Закону  про  внесення змін  до статті 14 Закону України про ветеринарну медицину.  Прошу визначитися.

     "За" - 218.

     Будь ласка, висвітіть по фракціях.

     Комуністи - 110; НДП - 3; Народний рух - 10; "Відродження    регіонів"    -    19;   "Батьківщина"   -   3; соціал-демократи   -   2;   соціалісти   -   22;   зелені   -   9; "РеформиКонгрес" - 0;  Трудова партія - 13; "Незалежні" - 1; Рух-1

-  0  (вони  взагалі  відсутні);  "Громада"  -  2;  селяни  -   7; прогресивні соціалісти - 12; позафракційні - 5 із 7.

     ----------

     Слухається питання  про проект Постанови про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України на  покриття  витрат по    соціальному    страхуванню    для   працівників   сільського господарства.  Доповідачем  визначено  члена  Комітету  з   питань аграрної   політики   та   земельних  відносин  Семенюк  Валентину Петрівну. Але я не бачу доповідача. Хто є з цього комітету? Василю Яковичу Круценко, у вас є інші пропозиції щодо доповідача?..

     Тоді розглядається проект Закону про вилучення, перероблення, утилізацію,  знищення  або  подальше  використання  неякісної   та небезпечної   продукції.   Доповідає   голова  Комітету  з  питань стандартизації,  метрології  та  сертифікації   Кисільова   Тетяна Миколаївна.  Також  не  бачу.  Хто  є  з  Кабінету Міністрів?  Яка ситуація?..

     Є голова  Ліцензійної  палати  Третьяков?  Отже,   слухається питання   про  проекти  законів  про  ліцензування  окремих  видів господарської діяльності  та  про  внесення  відповідних  змін  до деяких  законодавчих  актів.  Доповідає  голова Ліцензійної палати Третьяков Сергій Іванович.

     ТРЕТЬЯКОВ С.І.,  голова Ліцензійної палати України.  Шановний Адаме  Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Ліцензування видів господарської діяльності разом із державною реєстрацією  суб'єктів підприємництва є одним із головних процесів легітимності суб'єктів підприємництва.  Тому від визначення умов доцільності ліцензування окремих   видів   діяльності,   механізму  ліцензування  та  самих ліцензійних умов значною мірою залежатиме розвиток як  економічної системи  країни,  так  і скорочення тіньового сектора та вирішення певних соціальних проблем.

     На даний час система  ліцензування  у  сфері  підприємницької діяльності регламентується майже двома сотнями нормативно-правових актів  -  кодексами,   законами,   указами   Президента   України, постановами  уряду,  актами  міністерств і відомств.  Така система охоплює всі без винятку органи виконавчої влади  як  центрального, так  і  місцевого рівнів.  Фактично у державі запроваджено систему тотального  обмеження  підприємницької  діяльності  шляхом  видачі великої кількості різних видів документів

 дозвільного характеру,  а саме: дозвіл, спеціальний дозвіл, право, ліцензія,  атестат, сертифікат, сертифікаційний атестат, свідоцтво та  посвідчення  на  здійснення  підприємницької   діяльності.   А фактично   такі   документи   дозвільного  характеру  за  суттю  є ліцензією.

     Наявність у правовому полі, що регламентує сферу ліцензування на  даний  час,  таких  норм,  які не мають чіткого,  однозначного тлумачення,   а   також   значної   кількості   правових   колізій унеможливлює   забезпечення   дієвого   контролю   за  додержанням процедур,   пов'язаних   із    ліцензуванням,    створює    значні адміністративні    бар'єри    на   шляху   розвитку   вітчизняного підприємництва.

     Тому з  метою  впорядкування  наявної  в  країні   дозвільної системи  саме  у  сфері  господарської  діяльності  урядом України запропоновано на ваш розгляд два проекти законодавчих  актів,  які розроблені з урахуванням окремих норм європейського законодавства.

     Вперше пропонується   запровадити   єдиний  законодавчий  акт (тобто закон прямої дії),  котрим  встановлюється  єдиний  порядок отримання  ліцензії  при  здійсненні  окремих  видів господарської діяльності  для  всіх  без   винятку   суб'єктів   підприємницької діяльності, а також визначається єдина термінологія стосовно сфери ліцензування. Особливості цього проекту закону такі.

     Перше. Вперше визначено основні принципи  державної  політики та  критерії  доцільності ліцензування.  Замість значної кількості дозвільних документів запроваджується єдиний документ - ліцензія.

     Пропонується кінцевий   перелік   видів    діяльності,    які підлягають  ліцензуванню.  Встановлюються  також  кінцевий перелік документів, котрі потрібно подати для отримання ліцензії, та єдина процедура  прийняття  рішень органами ліцензування щодо видачі або відмови у видачі ліцензії.

     Замість 56 видів підприємницької  діяльності,  що  підлягають ліцензуванню на даний час,  та майже 200 різноманітних дозволів на підприємницьку  діяльність  у  проекті  закону   пропонується   до ліцензування всього 84 види господарської діяльності.

     Друге. З  метою залучення до процедури незалежних експертів - представників   громадськості   законодавчо   вводиться   інститут ліцензійних  комісій.  Обмеження  щодо  здійснення підприємницької діяльності вводяться тільки через цей  закон.  Встановлюється,  що ліцензія  буде  єдиним  документом.  Комплексно  вирішуються також питання   стосовно   єдиного   механізму   видачі,   призупинення, відновлення  або  скасування  дії  ліцензій  та  єдиної  процедури прийняття рішень органами ліцензування щодо видачі або  відмови  у видачі ліцензій.

     Визначено відповідальність     посадових     осіб     органів ліцензування за порушення законодавства у  сфері  ліцензування,  а також   відповідальність  суб'єктів  підприємництва  за  порушення ліцензійних умов.

     Третє. За пропозиціями органів  місцевого  самоврядування  та виконавчої  влади  значно розширюється перелік видів господарської діяльності,  ліцензування  яких   буде   здійснюватися   місцевими органами  влади.  Вводяться  єдині  ліцензійні умови на здійснення окремих  видів  господарської  діяльності,  котрі   затверджуються урядом України, а не наказами відомств, як це робиться нині.

     Четверте. Законодавчо    встановлюється    право   здійснення державного контролю за діяльністю  органів  ліцензування  у  сфері ліцензування  та  додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов.  Проектом Закону України про внесення  відповідних  змін  до деяких  законодавчих  актів  з  питань  дозвільної системи у сфері підприємництва  вводяться  зміни  до  законів  України  в  частині впорядкування   видачі   документів   дозвільного   характеру   на здійснення підприємницької діяльності через ліцензування,  а також скасування  видачі  документів дозвільного характеру,  що дублюють ліцензії.

     Зокрема, запропоновано:    скасувати    дозволи,    ліцензії, запроваджені  поза Законом про підприємництво;  вилучити із Закону України про підприємство три види діяльності цілком,  а  чотири  - частково;   запровадити   ліцензування  всього  семи  нових  видів діяльності;  замінити видачу 29 дозволів  на  видачу  ліцензій  на вісім видів діяльності.

     Крім того,  у нас сьогодні кожен орган,  який видає ліцензії, використовує  бланки  ліцензій  з  різними  формами  та  ступенями захисту.   Це   створює   значні  труднощі  під  час  контролю  за додержанням законності у здійсненні діяльності, що ліцензується, і фактично призводить до зловживань з боку суб'єктів підприємництва.

     Запровадження єдиних форм бланків ліцензій сприятиме усуненню зазначених  недоліків,  упорядкуванню  обліку,   веденню   єдиного ліцензійного   реєстру   та  забезпечить  ефективний  контроль  за використанням ліцензій.

     Для усунення  адміністративних  бар'єрів  на  шляху  розвитку підприємництва та зменшення витрат на отримання ліцензій,  а також посилення  контролю  з  боку  місцевих  органів   влади   доцільно розширити  за  рахунок  центральних  органів  влади  перелік видів діяльності, що ліцензуються на регіональному рівні.

     Прийняття поданих  законопроектів  дасть   змогу   комплексно реалізувати   новий  правовий  економічно-організаційний  механізм державного  регулювання  підприємництва  через   ліцензування   та сприятиме усуненню значних адміністративних бар'єрів.

     Прошу вас,  шановні народні депутати,  підтримати даний пакет законопроектів   та,   враховуючи   висновки   науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України,  доопрацювати його в комітетах.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу.

     Прошу депутатів  записатися   на   запитання.   Будь   ласка, висвітіть список. Відведемо три хвилини.

     Депутат Черняк. За ним - депутат Баулін.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Сергію  Івановичу!  У мене до вас два запитання.  Перше - стосовно кількості видів ліцензійної діяльності.  Досі у нас було 56 видів, це   близько   200   дозволів   (хоч   не   зовсім  зрозуміло,  як співвідносяться ліцензії та дозволи),  і вони цим  законом  будуть урегульовуватись, що позитивно, звичайно.

     Але було  56  видів,  а  буде  84!  Чи не вважаєте ви,  що це забагато і що краще було б іти все-таки шляхом зменшення кількості видів діяльності, які в нас ліцензуються? I чи є така можливість - зменшити названу кількість?

     І друге запитання - стосовно створення  ліцензійних  комісій. Чи  досить  чітко це питання виписане в законопроекті і чи не буде тут можливих зловживань? Яка ваша думка з цього приводу?

     Дякую.

     ТРЕТЬЯКОВ С.І.  На сьогодні,  як я вже казав, ліцензуються 56 видів   діяльності,   котрі   підлягають   ліцензуванню,  тобто  є обмеження. Це ви сказали правильно. Але паралельно з ліцензією діє такий самий документ,  тільки під іншою назвою. І таких документів є вісім видів.  Я їх усі перелічив:  дозвіл,  спеціальний  дозвіл, свідоцтво,  атестат,  сертифікат,  навіть  сертифікаційний атестат тощо.

     Тобто паралельно з ліцензією діє і дозвіл,  який за  суттю  є тією  ж ліцензією.  Для того щоб упорядкувати дозвільну сферу саме підприємницької діяльності (я щоразу підкреслюю це),  ми об'єднали 56  видів  діяльності і майже дві сотні дозволів на підприємницьку діяльність  і  з  такого  обсягу  пропонуємо  визначити  86  видів підприємницької діяльності,  котрі повинні ліцензуватися. Вважаємо це значним скороченням  обмежень  підприємницької  діяльності.  Це перше.

     Друге. Ліцензійні    комісії   діють,   тільки   тепер   їхня легітимність законодавчо набуває такого статусу. Чому потрібен цей закон?  Тому що до ліцензійної комісії слід залучати як громадські організації,  так і  академії  наук,  навчальні  заклади.  Але  це повинно бути під контролем держави, бо ліцензія - один із способів державного контролю.  Отже,  це тільки  легітимізація  ліцензійної комісії.  А вони діють сьогодні на всіх рівнях як у міністерствах, так і в місцевих  органах  влади  -  від  облдержадміністрації  до органів місцевого самоврядування чи районних адміністрацій.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Баулін. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый Сергей Иванович,  у нас есть   уже    давно    и    стабильно    действующий    Закон    о предпринимательстве.  Если  я  не ошибаюсь,  в статье 4 названного закона   перечислены   виды   предпринимательской    деятельности, подлежащие  лицензированию.  Так  зачем  принимать еще один закон? Если  необходимо  -  вносите  в  статью  4   этого   закона   виды предпринимательской   деятельности,  которые,  по  вашему  мнению, подлежат лицензированию, и таким образом будет решаться вопрос.

     ТРЕТЬЯКОВ С.І.  Вопрос заключается в следующем. Первое. Я уже говорил,  что  сфера  лицензирования  определяется,  если говорить точно,  216  нормативно-правовыми  актами.  В  данном  случае  нам необходимо иметь единый закон - закон прямого действия, который бы регламентировал эту сферу.

     Вы правильно   говорите,   что   в   статье   4   Закона    о предпринимательстве  определены все виды деятельности,  подлежащие лицензированию.  Однако постоянно возникают  новые  виды,  которые появляются в разных законах. Мы хотели бы ввести норму, что только в одном законе будут определяться  виды  деятельности,  подлежащие лицензированию. Это второе.

     Третье. В  Законе  о  предпринимательстве  определен перечень видов деятельности,  развертывание которого фактически приводит  к удваиванию  или  утраиванию  видов  деятельности.  Как,  например, эксплуатация  трубопроводного  транспорта.  У  нас,   оказывается, четыре типа трубопроводного транспорта.  Например, кроме газовых и нефтяных,  есть  еще  аммиакопроводы  и...  То   есть   один   вид распадается на четыре вида и так далее.

     Получается, что   мы  говорим  о  56  видах  деятельности,  а лицензируем фактически больше сотни,  точнее почти полторы  сотни. Значит, здесь тоже надо навести порядок.

     Четвертое. В  этом  законе,  как и в других законах,  нечетко регламентированы права и ответственность должностных лиц  органов, которым  дано  право  выдавать  лицензии.  То  есть  механизмы  не отработаны до конца.  Фактически это приводит к очень существенным злоупотреблениям.

     Лицензионная палата,  как  вы знаете,  существует чуть больше двух лет.  У  нас  есть  достаточно  большой  перечень  нарушений, допущенных  со  стороны  министерств,  ведомств,  местных  органов власти.

     Мы хотели бы в  новом  законе  как  законе  прямого  действия обозначить четкий механизм реализации лицензирования: что означает приостановка действия лицензий,  на какой срок и  как,  кто  имеет право это делать,  какие документы для этого нужны,  правильно это сделано или не правильно (то есть может ли предприниматель  подать в  суд),  -  эти  вопросы  не  регламентируются,  суды  их тоже не рассматривают.  И  так  далее.  Есть  очень  много  норм,  которые совершенно не определены ни в одном законе.

     Всю эту очень большую сферу деятельности нужно сделать жестко и четко регламентированной, но в то же время чтобы она была проста и прозрачна для предпринимателя.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу, сідайте, будь ласка.

     Співдоповідає заступник  голови Комітету з питань економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій Юрій Іванович Єхануров. Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська область).  Шановний Адаме Івановичу!  Шановні  колеги! Комітет  з  питань  економічної  політики  розглянув  на засіданні поданий  проект  закону  і  більшістю  голосів   підтримав   його. Вважаємо, що справді пора зупинити самодіяльність армії чиновників і навести тут належний порядок.

     Водночас члени комітету вважають,  що  законопроект  має  ряд суттєвих недоліків.  Це підтверджує і висновок науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України.  Зокрема, стосовно переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

     У проекті  даний перелік збільшено до 85 видів.  Навряд чи це сприятиме зменшенню адміністративних бар'єрів  на  шляху  розвитку підприємництва. Я не думаю, що треба обмежувати споживання пива на місцевому рівні з тим,  щоб дозволити місцевому  чиновнику  давати ліцензію на право продажу пива на даній території.

     Крім того,  нечітко  визначена  сама  процедура ліцензування. Викликає заперечення питання плати за видачу ліцензії, її сутність і напрями зарахування.

     Пропонуємо Верховній  Раді  України  доручити нашому комітету разом із Кабінетом Міністрів  доопрацювати  цей  проект  закону  і внести  його  на розгляд Верховної Ради на повторне перше читання. Ми  обов'язково  залучимо   громадськість,   фахівців,   а   також Ліцензійну палату,  працівників Кабінету Міністрів,  представників держпідприємств та інших і підготуємо нормальний законопроект. Він буде вичерпним і не даватиме можливості вести цю самодіяльність.

     Стосовно проекту   Закону   України   про  внесення  змін  та доповнень до деяких законодавчих актів  України,  то  наш  комітет пропонує  розглянути  його  після  доопрацювання законопроекту про ліцензування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  До Юрія  Івановича  запитання  є?  Немає. Сідайте, будь ласка, Юрію Івановичу.

     Шановні колеги,  записалися  на виступ два народні депутати - Баулін і Богословська. Ви наполягаєте?

     Слово має народний депутат  Баулін.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Богословська.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! В "незалежній"  Украине  очень  много  говорилось  о  поддержке  и развитии  предпринимательства.  В  том,  что в нормальном обществе должны быть созданы здоровые  условия  для  людей,  которые  хотят делать  дело  и  получать  за  это адекватное вознаграждение,  нет сомнения.

     Сегодня большинство  депутатского   корпуса   понимает,   что развивать   малое   предпринимательство   надо  и  необходима  его государственная поддержка.  Для нашей Украины,  которая  не  пошла путем  Беларуси,  практически  восстановившей  свой  экономический потенциал благодаря союзу с Россией,  лучшим из  худших  вариантов действительно   является   мелкое   предпринимательство,   которое позволит худо-бедно задействовать  хоть  часть  свободных  рабочих рук.

     Но весь парадокс восьмилетнего правления украиноязычной элиты заключается в том,  что за словами о поддержке предпринимательства следовали    циничные    антипредпри-нимательские   действия.   Вы посмотрите,  как жиреют день ото  дня  космополиты,  или,  как  их называют   сейчас,  новые  украинцы.  И  в  тоже  время  мы  имеем перманентные акции протеста и забастовки мелких  предпринимателей, которые   ежедневно   тысячами  разоряются.  То,  что  для  власти поддержка предпринимательства является не больше чем ширмой,  а не реальным стремлением к поддержке этого самого предпринимательства, к оздоровлению его,  показывает,  на мой  взгляд,  и  предложенный законопроект.

     Сколько было  разговоров два-три года назад о том,  что у нас чуть   ли   не   все   виды    предпринимательской    деятельности лицензируются.  Верховный  Совет предыдущего созыва,  не смотря на "шалену протидію" украиноязычного чиновничества,  почти в три раза сократил количество этих видов.

     И что  интересно,  уважаемый  мною  председатель Лицензионной палаты  господин  Третьяков  был  тогда   убежденным   сторонником ограничения  чиновничьего произвола по отношению к пусть не самому бедному,   но   одному   из   самых   незащищенных    классов    - предпринимателям.  И как разительна перемена сейчас.  Правда,  нас хотят успокоить мифом о том, что лицензию станет легче оформлять.

     Я имел разговор по этой проблематике с глубоко мною уважаемой председателем   Государственного  комитета  по  вопросам  развития предпринимательства,   моей   соперницей   на   выборах   госпожой Александрой  Кужель.  Однако  не  убеждают аргументы самых высоких чиновников  от  предпринимательства,  что  предпринимателю  станет очень  просто  получить лицензию.  Не здесь собака зарыта.  Просто созданная  по  личной  прихоти  Леонида  Кучмы,  вопреки   решению Верховного  Совета,  Лицензионная  палата  неплохо  разрослась  на государственных   деньгах,   теперь    надо    оправдывать    свое существование. Вот и появился этот законопроект.

     Предыдущему составу  народных  депутатов  хватило мудрости не дать согласие на создание  в  нищей  державе  нового  чиновничьего монстра, когда столько "крокодильих слез" пролито о нехватке денег на зарплату и пенсии.

     У нас есть Закон о  предпринимательстве,  я  уже  говорил  об этом,  который  выдержал испытание временем.  В статье 4 там четко дан  перечень  видов  предпринимательской  деятельности,   которые подлежат    лицензированию.    Еще   раз   повторяю:   если   есть необходимость,  давайте  вносить  туда   изменения.   Предложенный законопроект  в  современных  экономических  условиях,  я  считаю, просто вреден,  и уверен, что предлагаемый произвол по отношению к сфере, в которой при тотальной безработице еще сохраняются рабочие места, Верховный Совет не поддержит и отклонит.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Богословська.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий округ 169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я поддерживаю точку зрения предыдущего оратора и считаю, что этот законопроект надо отклонить и даже не отправлять его на доработку в комитет. И вот почему.

     Посмотрите начало сравнительной таблицы  и  вы  увидите,  что цель    этого    законопроекта    -   заставить   всех   субектов предпринимательской   деятельности   пройти   перерегистрацию    и перелицензирование.  Потому  что  если  раньше в законе было слово "дозвіл",  то в законопроектах оно меняется на слово "лицензия", а если было слово "лицензия" то оно меняется на слово "дозвіл".  Как только   этот   закон   вступит   в   силу,   то   все    субекты предпринимательской  деятельности  должны  будут вновь пройти круг получения лицензий, всех видов разрешений, заплатить за это деньги и   так   далее.   Действительно,  складывается  впечатление,  что законопроект  этот  подан  только  для   того,   чтобы   оправдать существование Лицензионной палаты.

     Если есть  необходимость  упростить  и  упорядочить  какой-то процесс  получения  лицензий,  то  это  можно  сделать  в   рамках подзаконных актов.  А если есть необходимость уменьшить количество видов  деятельности,  подлежащих  лицензированию,  то  это   можно сделать   в   рамках   Закона  о  предпринимательстве.  Поэтому  я убедительно  прошу  сейчас  проголосовать  за   отклонение   этого законопроекта, дабы мы впредь даже не тратили время на специальный закон в этой части.  Это лишний закон,  ненужный.  Мы и так  имеем нагромождение  в  законодательном  поле.  Сейчас нужно доводить до совершенства те законы,  которые уже есть,  путем внесения  в  них дополнений,   изменений,  путем  создания  нормальной  и  стройной законодательной системы.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Поки ми з  вами  балакали,  записався  ще депутат Черняк. Володимире Кириловичу, ви наполягаєте?

     Депутат Черняк. І будемо визначатися.

     ЧЕРНЯК В.К. Шановні народні депутати! Я з розумінням сприймаю мотиви,  з яких виступали депутати Баулін і Богословська, і багато в чому їх поділяю. Але що мене непокоїть?

     Якщо ми  відхилимо  цей  законопроект,  то буде діяти існуюча система ліцензування.  А ніхто з нас, я думаю, не може сказати, що вона  є  досконалою.  Є  проблема,  по-перше,  зменшення кількості ліцензій  і,   по-друге,   спрощення   і   впорядкування   системи ліцензування.   Ось   два  аспекти,  які  вимагають  законодавчого регулювання.  Тому  в  мене  також  є  нестримне  бажання  -   цей законопроект  відхилити.  Але  проблема  залишається і тому постає запитання:  яким же чином розв'язувати проблему?  Можна або шляхом внесення  змін в чинне законодавство,  про що казали депутати (але тоді подавайте пропозиції,  поки що їх у нас немає),  або йти  тим шляхом,  про  який  нам  сьогодні  сказали  - прийняти спеціальний закон,  який би ці питання вирішував - у якому була  б  процедура, порядок, механізми, єдина система.

     На мою думку, і той, і інший підхід можна було б реалізувати, проте проблема в тому,  наскільки буде більше шкоди  від  того  чи іншого   нашого   рішення.   Тому   однозначно  стверджувати,  щоб відхилити, мені здається, не можна.

     Можливо, давайте підемо таким шляхом: направимо на  повторне  перше читання і доручимо Комітету з питань економічної політики врахувати пропозиції,  які висловили  Баулін, Богословська,  нехай вони подадуть.  Можливо, такий шлях. Я просто розмірковую,  я не хочу нав'язувати свою думку,  але,  повторюю, є проблема  ліцензування.  І  проблема ліцензування є в усіх країнах світу.  Я це питання вивчав.  Наприклад,  навіть у США -  найбільш лібералізованій  країні  ця проблема є.  Але ліцензії повинні бути лише на ті види діяльності,  на які  вони  вкрай  необхідні.  Крім того,  повинна  бути  чітка,  ясна,  прозора  і дійова,  ефективна система ліцензування. Ось це має бути.

     Тому уникнути розв'язання цієї проблеми в нашій економіці  ми не можемо.  Але нам треба зрозуміти це і визначитися,  яким шляхом її розв'язувати.  Якщо сьогодні відхилимо законопроект,  то це  не значить, що ми розв'яжемо проблему. Треба думати, ще раз кажу, про те, як нам її розв'язувати.

     Я вважаю одним із можливих варіантів розв'язання -  повернути законопроект на повторне перше читання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу. Шановні колеги! Ми обмінялися  думками  з  приводу  двох  законопроектів.  Я  свідомо наголошую  на  тому,  що  є  два  законопроекти,  Інно Германівно. Порівняльна таблиця,  на яку ви посилалися, це саме зміни до цілої низки   законів.   Але  профільний  комітет  вважає,  що  до  цієї порівняльної таблиці, до внесення змін в закони можна буде підійти тільки тоді,  коли ми вирішимо головне питання - приймемо рамочний закон про ліцензування. Тоді ми будемо вносити зміни, а поки що (і профільний комітет саме так пропонує) - направити законопроект про ліцензування на повторне перше читання.  А вже  після  того,  коли приймемо закон,  внести відповідні зміни до інших законів,  чинних актів, які діють на сьогодні.

     Сергію Івановичу,  будь  ласка.  Одна   хвилина.   І   будемо визначатися.

     ТРЕТЬЯКОВ С.І. Я хочу дать небольшую справку о лицензировании в некоторых странах.  Вы ссылались на опыт Белоруссии и России. Мы изучали   этот  вопрос,  и  я  хочу  вам  сказать,  что  в  России лицензируется 156 видов деятельности, в Белоруссии - 217. Сейчас в Украине, чтобы получить лицензию на определенный вид деятельности, предприниматель вынужден получить еще от 5 до  7  различного  рода разрешений,  чтобы  начать  предпринимательскую  деятельность.  Мы хотим начать именно с прозрачности  этой  системы,  свести  ее  до минимума.  Что  касается  лицензирования  в  других  странах,  то, например,  в  Германии  лицензируется   834   вида   деятельности, практически  лицензируется  все.  Из  европейских  норм  мы  взяли механизмы  целесообразности  лицензирования.  А  количество  видов деятельности, как видите, значительно сокращено (Шум у залі).

     Там сдадите  экзамены  -  тогда  вам дадут разрешение.  У нас лицензирование как раз разрешительно-заявительное -  этот  принцип больше всего подходит под наши нынешние условия.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися.

     Першою я  ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів

-  прийняти  проект  Закону   про   ліцензування   окремих   видів господарської діяльності в першому читанні.

     Прошу визначитися.

     "За" - 32.

     Є пропозиція    погодитися   з   рекомендаціями   профільного комітету.  Юрій Іванович Єхануров доповідав,  що комітет  пропонує направити  цей  законопроект  на  повторне  перше  читання.  Прошу визначитися.

     "За" - 159.

     Шановні колеги,  не голосують 98 народних депутатів.  Я бачу, що  чимало  представників  тих  чи  інших фракцій вийняли карточки реєстрації.  Тоді давайте  ще  раз  обміняємося  з  цього  приводу думками.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (виборчий  округ 20,  Волинська  область).  Шановні колеги!  Сьогодні в залі стався досить неприємний інцидент.  Кожного депутата,  хто  прийшов  сюди працювати, це схвилювало.

     Я не  один  рік працюю у Верховній Раді і не пам'ятаю з часів минулого скликання, щоб настільки грубо велося засідання Верховної Ради  -  ображались  депутати,  нав'язувалась думка.  Ніколи Мороз Олександр Олександрович  у  своїй  роботі  не  дозволяв  того,  що сталося сьогодні (Шум у залі).

     Сьогодні виникла  така ситуація:  обидва депутати повели себе неправильно... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерино Тимофіївно,  почекайте.  Шановні колеги, давайте послухаємо колегу. Прошу уваги!

     Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.   Шановні   колеги,  сьогодні  кожен  з  нас  може висловити свої претензії у вигляді будь-якого протесту. Але те, що сьогодні   зробив   Бродський,   погодьтеся,   виходить  за  рамки нормальної поведінки депутата.  А якби кожен з нас захотів зайняти чиєсь місце?!

     Є Закон  про  статус народного депутата.  Я категорично проти приниження будь-яких наших депутатських прав,  у тому числі  права на слово,  на висвітлення нашої роботи тощо, тобто тих, які надані нам з обранням до Верховної Ради.

     Але, шановні колеги,  якщо ми сьогодні демократію перетворимо у  диктат  стосовно один одного,  ми самі прискоримо негативні дії щодо Верховної Ради.  І  погодьтеся,  що  думка  населення  далеко неоднозначна, ми їздимо по округах і знаємо. Тому давайте поводити себе так,  щоб своєю  поведінкою  примусити  всіх  у  цій  державі поважати  честь і гідність народного депутата.  А ми поводимо себе не завжди адекватно.

     Я прошу  від  імені  тих  депутатів,  які  протестують  проти покарання  одного  депутата  і  абсолютно неадекватного реагування стосовно другого, поставити завтра вранці це на переголосування. З цього  приводу  ряд  фракцій  висловлять  своє  ставлення завтра у заяві. Хай ми не підтримуємо, скажімо, в усьому поглядів Народного руху,  але ми маємо поважати один одного,  ми маємо поважати думку один одного.

     Я вважаю, що демократія передбачає: якщо я  навіть  не  згідна  з  чиєюсь  думкою,  я  згідна до кінця обстоювати право депутата на її  висловлення.  Але  висловлення  в коректній  формі  -  так,  як  це  дозволено  Законом  про  статус народного депутата.

     Я дякую і хочу сказати,  що поки цього не  станеться,  ми  не будемо  брати  участі  в  голосуванні.  І думаю,  що сьогодні не в розпалі пристрастей ми знайдемо порозуміння в цьому  залі.  Дорогі депутати, задумаймося, ми прийшли працювати!

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні     колеги,     заспокойтеся.    Депутате Лісогорський! Вікторе Григоровичу, сядьте, будь ласка!

     Шановні колеги,  будьте уважні!  Давайте  будемо  виходити  з того, що ми спільно приймали рішення. Я вам нагадаю по пам'яті, що на  голосування  ставилася  пропозиція  про  те,  щоб  за  негідну поведінку   позбавити   права   народного  депутата  Бродського  і народного депутата Кендзьора протягом пленарного тижня відвідувати засідання. Спочатку це ставилося на голосування щодо обох, а потім на вимогу голови профільного комітету Омеліча конкретно по кожному народному депутату.

     195 чи 198 депутатів проголосували за те, щоб позбавити права відвідувати   засідання   протягом   пленарного   тижня   депутата Бродського,  і  235  -  щодо  депутата Кендзьора.  Тобто ми з вами прийняли це рішення.  Частина  депутатів  не  погоджується  з  цим рішенням,  бо вважає,  що воно несправедливе по відношенню лише до одного депутата в той час,  коли обоє вчинили так,  як  не  личить депутатам.

     Тому давайте  зробимо таким чином.  Я готовий зараз поставити на голосування вашу пропозицію про те,  щоб ще раз повернутися  до пропозиції  з  приводу  "покарання",  вибачте  за  таке  слово,  - позбавлення  права  відвідувати  протягом   пленарного   тижня   і народного депутата... (Шум у залі).

     Я роблю  зауваження  представникам  Народного  руху.  Коли ви виступаєте, вас же ніхто не перебиває, у тому числі я. Вислухайте, а потім...  Депутате Бойко, нададуть вам слово - будете виступати. Тільки що Катерина Тимофіївна полум'яну промову виголосила, яку ви підтримуєте,  а зараз зовсім протилежне демонструєте.  Ну для чого це? Якщо ми готові зараз голосувати з приводу того, щоб підтримати пропозиції тих фракцій...

     Шановні колеги!  Я вам хочу нагадати (і сьогодні ця думка вже звучала),  що дехто в залі свідомо хоче зробити так, щоб у гаранта Конституції  були  абсолютно законні підстави.  А законні підстави полягають у  тому,  що  якщо  ми  протягом  30  днів  не  матимемо можливості працювати,  то будуть відповідні конституційні дії (Шум у залі). Я не лякаю, я просто вам розповідаю, що задумується.

     Тому давайте обміняємося з приводу  заяви,  яку  зробила  від імені  групи  "Відродження  регіонів"  народний  депутат Ващук,  і будемо визначатися (Шум у залі).

     Гаразд, по одному представнику від кожної фракції,  якщо буде бажання,  але прошу в межах однієї хвилини.  Будь ласка,  від Руху хто? Будь ласка, депутате Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Народний рух України.  Я зараз не буду давати  оцінки  уподобань,  симпатій щодо  Кендзьора  чи щодо Бродського,  вони були визначені на табло під час голосування (Шум у залі). Адаме Івановичу, я просив би вас слухати,  бо це вас стосується.  Коли Бродський, народний депутат, усівся у крісло,  де повинен знаходитися Президент,  то  незалежно від того,  як ми під час виборчої кампанії ставимося до Президента (бо ми маємо тут 15 кандидатів),  головуючий зобов'язаний був дати цьому  моральноетичну  і  правову  оцінку  і  поставити  одразу на голосування саме питання про поведінку Бродського.

     То я  хотів  би,  перш   ніж   розглядати   другий   варіант, запропонувати  розглянути  перший варіант:  головуючому,  який вів засідання,  не  дозволити  у  цьому  разі  вести  перше  засідання наступного   пленарного  тижня  за  поведінку,  яка  була  негідна головуючого стосовно того,  що все ж таки пан Президент є гарантом Конституції. Так не можна, неетично (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Шановні колеги,  прошу уваги. Зараз ми  продовжимо...  Давайте  в  думках  повернемося  до  тієї ситуації  (Шум  у  залі).  Не звинувачуйте головуючого.  Олександр Миколайович поставив на голосування і одну,  і  другу  пропозиції. Він засудив поведінку Бродського, який вчинив недозволений вчинок. Але те,  що зробив ваш колега,  також його не красить. Тим більше, що   ви  самі  наголошували,  що  ви  проти  подібних  заяв.  І  я підтверджую,  що  Рух  справді  постійно  заявляв,   що   саме   в національній політиці стосовно національних меншин він займає таку політику,  про яку сьогодні ще раз підтвердили, коли робили заяву. Голову  не треба звинувачувати,  він поставив обидві пропозиції на голосування, зал визначився. Давайте не будемо нагнітати.

     Від зелених слово має депутат Богословська. Прошу.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.  Поскольку  мы  не  успеваем  согласовывать позицию с фракцией, я выскажу свою личную точку зрения.

     Каждый депутат вправе высказать свою позицию. Бродскому нужно было сразу представить возможность обяснить,  то есть зачитать то заявление,  которое  было  роздано  потом  в  зале.  Этот  человек высказал свою позицию,  сев в кресло гаранта Конституции,  как  мы его называем,  именно потому, что этот гарант Конституции нарушает Конституцию, не предоставляя возможности прямой трансляции в эфире Дня правительства.  Только этим была вызвана эта выходка,  или как хотите назовите.

     Это протест, безусловно, это заявление своей позиции. Нигде у нас  в  законодательстве  не  сказано,  что депутат не может таким способом  проявить  свою  позицию.  В  то   же   время   связывать высказывание политической позиции депутата с принадлежностью его к той или другой национальности - это низость  и  это  действительно нарушение  этики  и  общечеловеческих  моральных основ.  Наверное, поэтому зал и проголосовал так,  как он проголосовал,  и нечего из этого делать трагедию.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Сирота. За ним - депутат Черненко.

     СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Все-таки не можна розрізняти, хто тут більше винен, хто менше. Адже якщо так і далі піде, то завтра, не  дай  Бог,  комусь  заманеться  крісло  Голови  Верховної  Ради зайняти. Що тоді будемо робити? Тому треба все-таки покарати обох. Як  у  футболі  -  суддя  завжди обом показує жовті картки в такій ситуації. І не виправдувати нікого.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черненко. За ним

- депутат Довганчин.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты! Я за свою политическую жизнь очень много видел различных ситуаций.  И то, что произошло в этом зале (происходило и раньше), мне как врачу понятно.  Я скажу больше:  даже прыщ сам не вскочит, поэтому  я не могу исключить,  что это была заранее спланированная акция,  чтобы вызвать в  определенной  степени  паралич.  Чего  мы достигли?  Я  знаю господина Кендз ра из Руха давно.  У него,  как клише,  заложено одно и то же.  Он, вы помните, провоцировал левую часть зала в первый день, когда мы хотели послушать правительство. Я не исключаю,  что это  и  в  дальнейшем  будет  повторяться.  Но большинство  депутатов  Верховной  Рады  должны  знать,  кто  этим манипулирует за пределами зала,  и откуда идут сигналы.  Надо и об этом подумать. Поэтому я могу сказать только одно... (Шум у залі). Адам Иванович, подождите, Катерина Ващук долго рассказывала.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію  Григоровичу,  закінчуйте.  Ващук  робила заяву від фракції, тому надано було три хвилини.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Нам  надо  набраться  мужества,  чтобы  нас не спровоцировали на дальнейшие поступки.  Вы помните, что было около трибуны,  а сегодня обвиняют Председателя Верховной Рады.  Это все равно,  что дуть на холодную воду вместо кипятка. Поэтому ко всему нужно  относиться  взвешенно  и  продуманно и рассчитывать,  какая будет  дальнейшая  реакция  наших   политических   оппонентов,   и приходить на заседания постоянно.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Довганчин  від  Селянської партії.  Будь ласка.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  Селянської  партії  України.  Шановний  Адаме  Івановичу! Шановні колеги!  Те,  що відбулося в залі (і я підтримую  всіх)  - ганебно і не личить ні Бродському, ні Кендзьору, тому обидва мають бути покарані згідно з законом,  який панує у Верховній Раді. Ми ж проголосували і прийняли рішення, тому повинні його виконувати.

     Хочу нагадати всім,  хто не був у залі: нами прийнято рішення доручити Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики вивчити це  питання,  доповісти  на пленарному засіданні,  і Верховна Рада визначиться.  І заява Катерини Ващук мені дуже зрозуміла.  Вона не стільки  переживає  за  Бродського  чи  за  Кендзьора,  скільки їй хотілося б завдати моральної шкоди  Голові  Верховної  Ради.  Тому треба  відкинути всі звинувачення стосовно головуючого.  Комітет з питань Регламенту,  депутатської етики зробить свій висновок, і ми розглянемо в установленому порядку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Зінченко від Соціал-демократичної партії (об'єднаної) (Шум у залі).  Шановні колеги,  не  ображайтеся,  всі представники фракцій одержать слово.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Адаме Івановичу.  Я хотів  би  від  фракції  Соціалдемократичної  партії України (об'єднаної) сказати,  що, на жаль, сьогодні в суспільстві існує абсолютно негативний фон прийняття рішень Верховної Ради.  І те,  що  сталося сьогодні в залі,  не дало нам жодного позитивного козиря перед виїздом в округи і роботою  з  громадськістю  (Шум  у залi).

     Я прошу не перебивати мене. Значить, якщо говорити футбольною термінологією,  якщо хтось порушує правила на початку матчу, суддя одразу показує картку, а не наприкінці матчу. У нас якраз склалася така ситуація,  коли треба терміново  навести  порядок,  карати  і одного,  і  другого.  І  не  розбиратися комітету,  бо ми всі були свідками того,  що сталося.  Якщо заволікти це питання  в  слідчих комісіях - ні до чого не прийдемо.  Треба визнати,  що неправий ні один, ні другий.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич від фракції "Громада".

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Я просил бы  сейчас  проголосовать  за наказание обоих участников провокации.  И я думаю, что авторы этой провокации  находятся  за  пределами  этого  сессионного  зала.  А внефракционного  Бродского  и  представителя Руха первого Кендз ра необходимо на неделю отстранить от участия в пленарных заседаниях.

     Но я  хотел  бы  подчеркнуть  следующее.  Уважаемые   коллеги специально  хотят  отвлечь внимание всего общества,  и в том числе народных  депутатов  Украины,  от  тех  проблем,  которые   должны рассматриваться  Верховной  Радой.  Правительство,  Президент,  не выполняя  Конституцию,  не  дают  возможности  гражданам  получить информацию  о  состоянии  с  внешним  и внутренним государственным долгом и о задолженности по заработной плате.

     Если кто-то думает,  что борьба с Президентом  заключается  в том, что надо бороться с президентским креслом в физическом смысле этого слова,  то это просто несерьезно.  Я думаю,  что  мы  должны сейчас   просто   нормально  работать.  Адам  Иванович,  я  к  вам обращаюсь,  прозвучала двузначность в вашем  выступлении.  Я  хочу подчеркнуть,  что  Президент  Украины  в  последние  6 месяцев его полномочий не имеет права на роспуск Верховной  Рады.  И  это  все должны  знать,  дискуссия по этому вопросу просто неуместна.  А мы должны работать  и  своей  работой  показать,  насколько  народные депутаты  могут  эффективно работать в тяжелейших условиях блокады исполнительной властью.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  "Батьківщина"  слово  має   депутат Гнатюк.

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні депутати! Скільки ми часу витрачаємо на якусь, я б сказав, дурницю в   цьому   залі   Верховної  Ради,  де  ми  повинні  висловлювати справедливі думки і дотримуватися  тих  справедливих  рішень,  які приймаємо.

     Що ми  сьогодні  спостерігали  в залі Верховної Ради?  Просто комедіантство,  безкультур'я,  якому немає оцінки.  Я  категорично протестую проти того, що вчинив Бродський. Якби він не спровокував Кендзьора, цього не було б.

     Я прошу всіх депутатів засудити поведінку Бродського.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кафарський, НДП.

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Ви знаєте,  з'являються якісь надумані аргументи на користь  однієї  сторони  та  другої.  Є поняття,  яке називається "гідність народного депутата". І коли сьогодні говорять про те, що хтось  за  межами  цього  залу  маніпулює нашою поведінкою,  готує сценарії,  то,  вибачте,  ми  що,  такі  діти,  що  на  ці   гачки попадаємося?  Ми  не  повинні  попадатися,  ми політики.  Це перша позиція.

     Друга позиція.  Я не знаю,  чому народні депутати балотуються кандидатами   в   Президенти.   Якщо   таке  ставлення  до  посади Президента,  то  таке  буде  і  до  них.  Ці  речі  необхідно  теж припинити.

     Я вважаю,  перед тим як ми роз'їдемося в округи,  і щоб мали, як кажуть,  обличчя перед виборцями,  ми  маємо  покарати  обох  і сьогодні прийняти таке рішення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.      Депутат     Сахно     від     фракції "Реформи-Конгрес".

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних    справах   і   зв'язках   з   СНД   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Позицію нашої фракції,  шановні колеги, ви чули з відомої заяви, тому я не хочу повторюватися.  Більше того,  після того інциденту я сьогодні розмовляв  з  обома його учасниками і переконався,  що вони обидва свідомо обстоюють свою точку зору.  I  за  цією  точкою  зору,  за межами  цього  вчинку вони в принципі нічого не бачать.  І це дуже шкода.

     Говорив я ще з одним колегою,  який є  близьким  другом  пана Бродського,  він  тут  поруч  з нами сидить.  Він мені сказав таку цікаву фразу,  я думаю,  що вона має зацікавити всіх депутатів: "А ти  ж  знаєш,  що  рейтинг Верховної Ради зараз тільки 8 відсотків порівняно,  скажімо, з рейтингом Президента чи уряду. Нижче він не впаде,  тому  що  ми тут не працюємо.  Народ все одно негативно до цього ставиться". Я просив би всіх народних депутатів задуматися з цього приводу.

     Крім того,   що   чинить   виконавча  влада  і  Адміністрація Президента,  ви бачите,  що робиться в засобах масової інформації. Ми такими вчинками і такими діями самі принижуємо авторитет вищого законодавчого органу в нашій державі. Цього не повинно бути.

     Тому заходи мають бути (я погоджуюся з  усіма  колегами,  які тут  висловлювалися) дуже жорсткі щодо тих,  хто так чинить.  А ми маємо зробити з цього висновки і надалі  конструктивно  працювати, поважаючи самі себе і нашу гідність.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  має  Іван  Михайлович Мусієнко від фракції "Лівий центр".

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах і зв'язках з СНД (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановні  колеги!  Дискусія,  яка зараз розгортається в залі,  мені здається,  переконливо  свідчить  про  те,  що  ракові   метастази колапсу, розпаду, виродження починають захоплювати не тільки деякі фракції, зокрема фракцію Руху, а й інші фракції Верховної Ради.

     Є речі  очевидні,  а  є  такі,  про  які  можна  дискутувати. Очевидною  є  зацікавленість у тому,  аби зірвати роботу Верховної Ради,  показати її ні на що не здатною,  крім подібних інцидентів. Звичайно,  можна  обмінюватися  думками  щодо  того,  як  покарати шановного депутата Бродського:  чи то за його ініціативу, чи то за підкинуту вчасно і правильно...

     Але очевидною є річ, що репліка, яку кинув на адресу депутата Бродського депутат Кендзьор,  не потребує ніякого обговорення.  І, на мою думку,  якщо у фракції Руху першого і другого, чи й не знаю якого,  залишилися ще інтелігенти не лише  за  статусом,  а  й  за суттю,  то  вони  мали  б  не  виходити  спільно  з Кендзьором,  а запросити  його  й   пояснити   відмінність   між   духовністю   і бездуховністю, культурою і безкультур'ям. То є, зрештою, внутрішня справа Руху,  кого рекомендувати до Комітету з питань  культури  і духовності,  і  інтелігентності,  але на такі речі треба реагувати однозначно.

     Тому, як  на  мене,  оцінка  поведінки   депутата   Кендзьора перегляду  не  потребує,  це  вже  справа честі і нашої політичної відповідальності.

     А щодо вжиття заходів до депутата Бродського,  то ми доручили Комітету   з  питань  Регламенту  розібратися  і  завтра  приймемо рішення. А сьогодні потрібно продовжувати працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  фракції  Комуністичної  партії   -   депутат Роєнко. Будь ласка. І завершуємо.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Шановний  Адаме  Івановичу!  Шановні народні депутати! Те, що сьогодні відбувається у Верховній Раді, зокрема в її  сесійному  залі,  - ви вже зрозуміли,  це очевидна провокація. Цього  тільки  й  чекають  засоби  масової  інформації,  які   вже показують те, що відбувається в сесійному залі.

     І останній   виступ-заява   депутата   Ващук   -  це  чергова провокація.  Ви  зверніть  увагу,  як  тільки   почали   нормально працювати,  приймаємо  закони,  раптом виникає ситуація,  що треба повернутися до того питання,  яке  вже  практично  було  зняте  до завтра.  Разом з тим, Адаме Івановичу, ви дещо порушили Регламент, надавши слово депутату Ващук.

     Таким чином,  з  цього  треба  зробити  такі  висновки.  Якщо народні депутати хочуть,  щоб по справедливості приймалося рішення у Верховній Раді, то треба насамперед бути присутнім на засіданні. Погляньте на зал: саме ті депутати, які протестують проти рішення, прийнятого сьогодні  вранці,  у  даний  час  і  відсутні  в  залі. Демонструючи свою незгоду з рішенням Верховної Ради, вони залишили зал, і раптом виникає заява. Як це можна зрозуміти?

     Тому, Адаме  Івановичу,  я  вважаю,  що  слід  припинити   цю дискусію  і  продовжувати працювати.  А ті,  хто хоче довести свою правоту,  повинні привести членів своїх фракцій у зал, посадити їх на  місця  і  тоді  за  належної  кількості  депутатів визначитися голосуванням.  А так це все провокація.  І досить дивно,  що  саме Катерина Тимофіївна до цього спонукала.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на слові наполягає депутат Пересунько від "Незалежних", і будемо визначатися.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Адаме  Івановичу!   Шановні депутати!  Я вважаю,  що вчинок депутата Бродського ганебний і він має бути оцінений депутатами саме як такий.  Але хочу сказати,  що ми   самі  постійно  даємо  привід  для  того,  щоб  наші  виборці дивувалися з нашої поведінки,  і рейтинг Верховної  Ради  постійно знижувався.

     До цього   у  першу  чергу  причетні  народні  депутати,  які володіють  засобами  масової  інформації,   насамперед   телеканал "Інтер", який очолює шановний Олександр Зінченко. Тому я звертаюся до всіх депутатів,  щоб вони перед тим, як випускати на телеекрани оте посміховисько з нас самих, дуже добре і серйозно подумали.

     Спасибі за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, займіть свої робочі місця, зараз будемо визначатися. Але перед тим дозвольте кілька слів.

     Перше. Не   звинувачуйте   головуючого,   що   я,   порушуючи Регламент,  надав слово для заяви.  Завдання головуючого полягає в тому,  щоб організувати роботу засідання.  Оскільки я бачив, що не проходить   результативне  голосування,  і  розумів  ситуацію,  що частина депутатів свідомо не реєструються,  треба було заслухати і вирішити   цю   проблему   або  закривати  засідання.  Так  що  не звинувачуйте,  я діяв чітко в межах Регламенту.  Шкода,  що  немає Володимира Романовича,  він, мабуть, підтвердив би, що я його таки не порушив. Це перше.

     Друге. Не  звинувачуйте  також   головуючого   на   ранковому засіданні  Олександра  Миколайовича.  Він абсолютно всі пропозиції ставив на голосування.  І от я дивлюся по записах,  з точністю  до одного  голосу  повторюю  вам:  пропозиція  позбавити  права  обох депутатів - і Кендзьора,  і Бродського - на тиждень брати участь у пленарних  засіданнях  набрала  123  голоси.  Коли  вийшов депутат Омеліч і запропонував голосувати по кожному окремо,  то були  такі результати:  щоб  позбавити  депутата  Бродського  -  190 голосів, депутата Кендзьора - 243 голоси. Отже, наголошую, голосувалися всі пропозиції.

     У зв'язку  з  тим  що надійшла пропозиція,  і я приєднуюся до тих,  хто висловив її,  що обидва народні депутати порушили  норми етики  і  заслуговують  на покарання (один із них уже одержав наше рішення  -  243  голосами),  є  пропозиція  ще  раз  поставити  на голосування питання щодо позбавлення народного депутата Бродського права відвідувати пленарні засідання протягом тижня  за  порушення етики і статусу народного депутата. Прошу визначитися.

     "За" - 187.

     Шановні колеги, я насамперед звертаюся до фракцій і груп, які ініціювали розгляд цього питання  і  самі  ж  не  реєструються,  - Трудової партії України, "Відродження регіонів", соціал-демократів (об'єднаних), Народно-демократичної партії, обидвох Рухів. Давайте зареєструємося  і  приймемо результативне,  позитивне рішення щодо порушеної вами проблеми,  і будемо працювати далі.  Тому що,  я ще раз  повторюю,  272  депутатів,  які  були до цього зареєстровані, звичайно,  мало для прийняття позитивного рішення. А ви бачите, що зал  налаштований  на  те,  щоб  прийняти  рішення,  на  якому  ви наполягаєте.  Тому,  будь  ласка,  зареєструйтеся  всі,  і  будемо голосувати.

     Так, уже  є  289.  Прошу  до 300 дійти,  і будемо голосувати. Прошу  фракції,  які  ініціювали  це  питання,  реєструйтеся.  Зал готовий    підтримати    вашу   пропозицію.   294   депутати   вже зареєстровано,  295.  Ще п'ять потрібно.  297. Членів фракцій, які були  ініціаторами,  ще  раз  прошу:  щоб  ми  прийняли  рішення і працювали продуктивно,  реєструйтеся. Шановні колеги, я не знаю, в кого вже й повернеться язик звинуватити нас,  що останні три тижні працюємо  непродуктивно,  -  приймаємо  закони  і  в  першу  чергу економічні.

     На табло  зареєстровано  308 народних депутатів.  Я ставлю на голосування пропозицію про позбавлення права відвідувати  пленарні засідання  протягом  тижня  народного  депутата Бродського.  Прошу підтримати.

     "За" - 246.

     Дякую, рішення прийнято.

     Таким чином,  246  голосами  депутата  Бродського  позбавлено права відвідувати пленарні засідання протягом тижня і 243 голосами на ранковому засіданні - народного депутата Кендзьора.

     А тепер  давайте,  шановні  колеги,  приймемо   результативне рішення щодо законопроекту, який розглядаємо.

     Шановні колеги,  ми  прийняли позитивне рішення,  тож,  прошу фракції,  які  були  ініціаторами  питання,  припинити   блокувати засідання.

     Є пропозиція  направити  законопроект,  який ми слухали,  про ліцензування окремих видів господарської  діяльності  на  повторне перше читання.  Прошу підтримати цю пропозицію і будемо розглядати наступний  законопроект.  Голосуємо.  Омеліч   Віктор   Семенович, відпустіть групу депутатів, нехай голосують.

     "За" - 219.

     Давайте, шановні    колеги,    результативно    проголосуємо. Голосуємо,  голосуємо.  Депутате   Череп,   допоможіть!   Депутате Коломойцев, голосуйте, будь ласка.

     "За" - 233.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ------------

     Слухається питання  про  проект Закону України про вилучення, перероблення,  утилізацію,  знищення  або  подальше   використання неякісної  та  небезпечної  продукції.  Доповідає  голова Комітету України  з  питань  стандартизації,  метрології  та   сертифікації Кисільова Тетяна Миколаївна.  Тетяно Миколаївно,  скільки вам часу потрібно? Будь ласка, вісім хвилин.

     КИСІЛЬОВА Т.М.,   голова   Комітету    України    з    питань стандартизації,  метрології та сертифікації.  Вельмишановний Адаме Івановичу!  Шановні  народні  депутати!  Згідно  зі   статтею   42 Конституції  України  держава  захищає права споживачів,  здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг  і робіт.

     Стаття 50  Конституції України говорить про те,  що кожен має право  на  безпечне  для  життя  і   здоров'я   довкілля   та   на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

     Саме на  реалізацію  цих  статей  Конституції  України  та на виконання  прикінцевих  положень  Закону  України  про  якість  та безпеку  харчових продуктів та продовольчої сировини,  спрямований розроблений комітетом і внесений Кабінетом  Міністрів  України  до Верховної  Ради  України  в  лютому  цього  року проект Закону про вилучення,  перероблення,  утилізацію,   знищення   або   подальше використання неякісної та небезпечної продукції.

     Для формування цілісного національного ринку та запровадження ефективних   механізмів   його   управління   потрібна   розвинута законодавча   база,   яку,   з   одного   боку,  потрібно  активно використовувати при впровадженні світового досвіду, а з другого, - враховувати стан споживчого ринку України.

     Прийняття і впровадження запропонованого на розгляд Верховної Ради України проекту закону має поліпшити ситуацію на внутрішньому ринку. Не секрет, що в результаті відкриття українського ринку для імпортної  продукції  вітчизняний  товаровиробник  виявився  майже витісненим з нього, а ринок наповнюється низькоякісною, у багатьох випадках небезпечною продукцією.

     Внаслідок цього щороку  десятки  тисяч  українських  громадян зазнають   тяжких   отруєнь,  трапляються  і  смертельні  випадки. Масового  характеру  набув  продаж  фальсифікатів,   контрабандної продукції,  продукції  підприємств,  які  згідно  з законодавством звільнені від контролю  за  якістю  і  безпечністю  продукції,  та продукції, що імпортується на територію України.

     Причому законодавство   розвинутих   країн   світу   дозволяє виробляти продукцію, яка не відповідає вимогам безпеки, що діють у цих  країнах,  за  умови,  якщо зазначена продукція реалізується в третіх країнах.  Це підтверджується численними  фактами  перевірок при сертифікації продукції.

     Глибоку стурбованість   викликає   ситуація,  що  склалася  з реалізацією на  споживчому  ринку  продукції,  щодо  більш  як  50 відсотків  якої  ніколи не проводилося випробування на безпечність усупереч    чинному    законодавству.    Навіть    якщо     органи Держспоживзахисту  знайдуть  і  заборонять  реалізацію небезпечної продукції  в  одній  торговій  точці,  вона   через   деякий   час з'являється в іншій...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Миколаївно, зачекайте, будь ласка.

     Шановні колеги, я розумію, що всі задоволені мудрим рішенням, яке  ми  щойно  прийняли.  Але  ми  слухаємо  надзвичайно  важливе питання.  Виходить, що доповідач розповідає сама собі. Я більш ніж переконаний, що вона знає те, про що вона каже. Але ж вона для нас це робить. Прошу до уваги!

     КИСІЛЬОВА Т. М. Дякую, Адаме Івановичу, я продовжу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяно Миколаївно.

     КИСІЛЬОВА Т.М.  Яскравим  прикладом  цього  є  реалізація  на українському ринку протягом  останніх  трьох  років  низькоякісних м'ясних  консервів  польського виробництва,  американського фаршу, електропобутової техніки різних країн світу тощо.

     Дуже часто   недобросовісні   постачальники   продукції    на український ринок,  використовуючи практику розвинутих країн світу щодо завчасного зняття з реалізації продукції,  термін придатності якої  закінчується,  скуповують її за безцінь і ввозять в Україну. Іноземних партнерів така схема задовольняє, оскільки перероблення, утилізація   і   знищення   продукції,   термін  придатності  якої вичерпаний, потребує значних витрат.

     Завдяки такому бізнесу вирішення цього питання перекладається на українських споживачів і відповідні державні органи України.

     Виходом з   цього   є  використання  світового  досвіду  щодо покладання  відповідальності  за  введення  в  обіг,   реалізацію, вилучення,   перероблення,   утилізацію,   знищення  або  подальше використання неякісної та небезпечної продукції на  виробника  або постачальника такої продукції.

     На законодавчому  рівні цю проблему в комплексі вирішують два законопроекти,  розроблені комітетом.  Проект, який розглядається, доповнює  проект  Закону  про  відповідальність  постачальника  за випуск і реалізацію неякісної,  небезпечної продукції,  який також був підтриманий Комітетом з питань промислової політики і з лютого знаходиться  на  розгляді  в  Комітеті  Верховної  Ради  з  питань соціальної політики та праці.

     Ключовими положеннями     зазначеного    законопроекту    про вилучення,  перероблення,  утилізацію,   знищення   або   подальше використання  неякісної  та  небезпечної  продукції  є,  по-перше, покладання відповідальності за  вилучення  з  обігу  неякісної  та небезпечної   продукції,  забезпечення  перероблення,  утилізації, знищення або подальшого використання такої продукції  на  власника продукції (це стаття 5).

     По-друге, встановлюються вимоги до підприємств, що здійснюють перероблення, утилізацію або знищення вилученої з обігу продукції. Зокрема,  передбачено  проведення атестації таких підприємств,  що сприятиме підвищенню рівня екологічної безпеки (стаття 9).

     У проекті   встановлена   відповідальність    за    порушення законодавства  про  вилучення з обігу,  перероблення,  утилізацію, знищення  або  подальше  використання  неякісної  та   небезпечної продукції (стаття 12).

     Визначені спеціально    уповноважені    органи    центральної виконавчої  влади,  які   здійснюють   контроль   за   дотриманням законодавства  і приймають рішення про вилучення продукції з обігу та про подальше поводження з нею (стаття 6).

     Відповідно до статті 2 дія закону  поширюється  на  відносини між власниками неякісної і небезпечної продукції,  органами влади, спеціалізованими  підприємствами  з  питань  вилучення  з   обігу, перероблення,  утилізації,  знищення  або  подальшого використання зазначеної продукції і стосується всіх видів продукції.

     Законопроектом передбачена відповідальність  за  порушення  в сфері вилучення, перероблення, утилізації, знищення або подальшого використання  неякісної  і  небезпечної   продукції.   Тим   самим закладається законодавча основа для реалізації постанови Верховної Ради України від  25  січня  1995  року  26/95,  якою  затверджено положення  про порядок вилучення неякісних товарів,  документів та інших предметів,  що свідчать про  порушення  прав  споживачів,  а також  ряду  інших  законодавчих  і  нормативних  правових актів у частині  подальшого  використання   і   знешкодження   небезпечної продукції. Законопроект доповнює Закон України про відходи.

     Науково-експертне управління   Секретаріату   Верховної  Ради України  за  результатами  розгляду  даного  законопроекту  надало позитивний  висновок  і  рекомендувало проект закону для прийняття Верховною Радою у першому читанні.  Всі комітети  Верховної  Ради, які   розглядали  проект  закону,  відзначили  його  важливість  і необхідність для держави.

     Держстандарт вдячний  народним  депутатам  за   конструктивні конкретні  зауваження  і пропозиції до проекту закону,  які будуть враховані  у  другому  читанні.  Неприйняття  зазначеного   закону призведе до консервації існуючого стану споживчого ринку в частині поводження  з  небезпечною  і  неякісною  продукцією  і  по   суті сприятиме перетворенню України на сховище непотребу.

     Враховуючи зазначене,  прошу  народних  депутатів  підтримати проект Закону про вилучення,  перероблення,  утилізацію,  знищення або  подальше  використання  неякісної  та небезпечної продукції і прийняти його у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Тетяно Миколаївно.  Є бажання задати  вам запитання,  тому прошу депутатів записатися. Будь ласка, висвітіть прізвища.  Чималий  інтерес  викликало  питання.  По  три  хвилини відведемо на запитання.

     Депутат Коліушко. За ним - депутат Роєнко.

     КОЛІУШКО І.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Шановна пані Кисільова, хочеться задати вам таке запитання. Може, воно і не зовсім по темі цього  законопроекту,  але,  оскільки  ми  тут  часто обговорювали різноманітні події,  пов'язані з діяльністю вашого комітету, вашою особистою,  скажіть,  будь ласка:  чому так виходить у державі, що Президент і Кабінет  Міністрів  іноді  роблять  спроби  проведення реформ у напрямі дерегуляції, а ви в той же час активізуєте роботу в протилежному напрямі? I чому в тому, що в цілому світі робиться, сприймається  на  довіру,  ви всюди бачите підступ,  злочин і таке інше?

     КИСІЛЬОВА Т.М. Я дуже вдячна за запитання. Я хочу сказати, що в  усіх  країнах  є  закони,  згідно  з  якими відповідальність за введення в обіг небезпечної  продукції  покладається  на  власника цієї  продукції,  так  само  як  і відповідальність за вилучення з обігу й утилізацію цієї продукції.

     По суті,   прийняття   таких   законів   сприятиме   питанням дерегуляції,  про  які  ви  говорите,  тому  що  перевірка третьою стороною - з боку державних органів - у частині  введення  в  обіг продукції  знімається і завершується декларацією постачальника про введення  в  обіг  такої  продукції,  якою  він   бере   на   себе відповідальність,  що він у ній надає достовірну, чесну і правдиву інформацію.

     А стосовно того,  що виникають такі питання,  я можу сказати, що, наприклад, у законодавстві Європейського Союзу чітко написано, що вимоги безпеки,  які діють щодо  продукції  в  країнах  ЄС,  не поширюються  на  цю  ж  продукцію,  яка реалізується в інші країни світу. Тобто кожна країна захищає свій внутрішній ринок самостійно і  захищає  його  з  більшою  довірою до того,  хто вводить в обіг продукцію.

     Якщо будуть  прийняті  відповідні   законодавчі   акти,   сам постачальник повністю нестиме відповідальність за цю подію,  тобто сертифікація,  яку  ви  мали  на  увазі,  у   більшості   випадків замінюватиметься на схему декларування про відповідність продукції самим  постачальником.  Але  ще  раз  повторюю:  законопроект  про відповідальність  постачальника  з лютого знаходиться у Комітеті з питань соціальної політики та  праці.  Його  прийняття  означатиме модульний  підхід  щодо  введення  в обіг продукції.  І це якраз є прикладом дерегуляції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Роєнко.

     РОЄНКО В.Г. Шановна Тетяно Миколаївно! Я схиляюсь перед вашою мужністю,  що  ви все-таки боретесь за безпеку нашої продукції,  і відповідно - проти неякісної. У мене такі два запитання.

     Перше. Скажіть,  будь ласка, скільки було виявлено і вилучено неякісної  продукції  відтоді,  відколи  діє  Закон  про якість та безпеку харчових продуктів та сировини.

     І друге.  Ви впевнені,  що Президент  підпише  закон,  проект якого  ви  доповіли?  Чи  не  буде  з  ним  так,  як було минулого скликання - коли блокували прийняття Закону про якість та  безпеку харчових продуктів?

     Дякую.

     КИСІЛЬОВА Т.М.  Дякую  за  запитання.  Я  почну відповідати з другої частини вашого запитання.  Законопроект внесений відповідно до програми,  передбаченої Кабінетом Міністрів.  Він був схвалений десятьма   міністерствами   і   відомствами,    в    тому    числі Держкомпідприємництвом,     Міністерством     охорони    здоров'я, Держспоживзахистом.  І,  я сподіваюся,  цей закон вирішить  багато питань щодо наведення порядку на споживчому ринку.

     Можу сказати,  що  під час сертифікації з'ясовувалися випадки ввезення в дуже великих  обсягах  продукції,  яка  не  відповідала вимогам і європейських,  і українських нормативних документів щодо наявності токсичних елементів.  Зокрема, миш'яку і метиловий спирт в  горілці,  сотні  тонн  риби  з  гельмінтом тощо.  Але я змушена сказати  і  про  те,   що   сьогодні   продукція,   яка   підлягає сертифікації, ввозиться без сертифіката відповідності.

     Шановні депутати запитували щодо того, чи це дерегулювання не повинно бути повною,  так би  мовити,  прихильністю  до  ввезення. Наприклад,   під   час   диоксинового  буму  бельгійська  курятина ввозилась на  територію  України.  Цю  інформацію  ми  надавали  і Кабінету Міністрів, і Службі безпеки України.

     Тобто те,   що   в  бізнесі  головне  -  одержання  прибутку, актуальне  в  усіх  країнах  світу.  І  завдання  законодавчої   і виконавчої  гілок влади - створити таке законодавче поле,  в якому можна працювати чесно і з повагою до споживача.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Миколаївно. Сідайте, будь ласка.

     Співдоповідач -  голова   підкомітету   Комітету   з   питань промислової  політики  Чекалін Володимир Миколайович.  Будь ласка, Володимире Миколайовичу. П'ять хвилин.

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   промислової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   народные депутаты!   Уважаемый   Адам   Иванович!   Данный   проект  закона рассматривался в Комитете  по  вопросам  промышленной  политики  и внесен сегодня с одобрения нашего комитета.

     Необходимость и  своевременность  принятия  данного закона не вызывает сомнений.  В первую  очередь  это  обусловлено  тем,  что отсутствие   надлежащей  законодательной  базы  для  осуществления указанной  деятельности   приводит   к   появлению   разнообразных документов   различного   ранга   -  Верховного  Совета,  Кабинета Министров,  министерств и ведомств  -  которые,  как  правило,  не корреспондируются  между  собой,  касаются  только отдельных видов продукции - алкогольные напитки,  табачные изделия и другие. Кроме того, из-за юридического несовершенства эти документы не работают, так  как  на  законодательном  уровне  не  определена   конкретная ответственность за нарушение положений и требований, установленных в них. Например, постановление Верховной Рады Украины от 21 января 1995  года  о  положении о порядке изятия некачественных товаров, документов и других предметов,  свидетельствующих о нарушении прав потребителя,    основные   положения   которого   практически   не реализуются по сей день.

     Не способствует  наведению  должного  порядка   и   то,   что законодательно,  в  том числе Кодексом Украины об административных правонарушениях,  не предусмотрена ответственность за нарушения  в сфере  изятия  и  утилизации  некачественной и опасной продукции. Вопросами  изятия,  переработки,  утилизации,   уничтожения   или дальнейшего   использования  некачественной  и  опасной  продукции занимаются несколько министерств  и  ведомств:  Минэкобезопасности Украины, Минагропром Украины, Госстандарт Украины, Государственный комитет по делам защиты прав потребителей и другие.  И  отсутствие законодательного    акта,   который   бы   четко   регламентировал полномочия,   распределение   прав   и   обязанностей,   а   также взаимоотношения    этих    органов   исполнительной   власти,   не способствует обеспечению проведения единой политики в этом  важном направлении деятельности.

     Проект закона,    предложенный   для   рассмотрения,   решает большинство  вопросов,   связанных   с   изятием,   переработкой, утилизацией,    уничтожением    или    дальнейшим   использованием некачественной  и  опасной  продукции.  Проектом  регламентированы условия  изятия  некачественной  и  опасной продукции из оборота, установлены  организационные,  правовые  и  экономические   основы обращения с ней,  в том числе в части ее переработки,  утилизации, уничтожения.  Предусматривается дисциплинарная,  административная, гражданская  или  уголовная  ответственность  за  правонарушения в сфере  изятия  и   переработки,   утилизации,   уничтожения   или дальнейшего использования некачественной и опасной продукции.

     Комитет по  вопросам  промышленной  политики  считает,  что в целом проект может быть принят в первом  чтении.  В  то  же  время проект имеет и некоторые недостатки, которые необходимо учесть при подготовке ко  второму  чтению.  К  таким  недостаткам,  в  первую очередь,  относится  отсутствие  в  проекте  четкой  регламентации полномочий   Кабинета   Министров,    областных    государственных администраций,  органов  местного  самоуправления,  министерств  и ведомств по вопросам изятия и утилизации некачественной и опасной продукции.

     Кроме того,    целесообразно    предусмотреть    в    проекте установление Кабинетом Министров Украины общих требований в  части порядка,   условий  и  правил  изятия,  переработки,  утилизации, уничтожения или дальнейшего использования некачественной и опасной продукции. Необходимо также уточнить сферу распространения закона, так как имеются отдельные виды продукции (например,  особо опасные вещества,  огнестрельное оружие, ядерные материалы, лекарственные, наркотические,  психотропные   вещества)   специальные   процедуры изятия    и    утилизации    которых   регламентированы   другими нормативноправовыми актами.

     В проекте  необходимо  также  предусмотреть   возможность   и процедуру  введения  в оборот некачественной продукции при условии ее приведения в  соответствие  с  требованиями  нормативноправовых актов и документов. Одновременно при доработке необходимо уточнить отдельные термины и положения проекта.

     Проект закона  также  рассмотрен  в  Комитете   по   вопросам социальной политики и труда,  в Комитете по вопросам экологической политики,    природопользования    и    ликвидации     последствий Чернобыльской катастрофы и в Комитете по вопросам охраны здоровья, материнства и детства.  Мнение этих комитетов однозначно  -  такой закон целесообразен и необходим.

     В то  же  время  комитеты  подали  ряд замечаний по некоторым статьям проекта  и  конкретные  предложения  по  внесению  в  него соответствующих   изменений.   Комитет  по  вопросам  промышленной политики в принципе  согласен  с  большинством  этих  замечаний  и предложений и считает возможным учесть их при доработке проекта ко второму чтению.

     Учитывая важность   оптимального    регулирования    проблемы изятия,  переработки,  утилизации,  уничтожения  или  дальнейшего использования  некачественной  и  опасной  продукции,  Комитет  по вопросам   промышленной   политики   предлагает   принять   данный законопроект в  первом  чтении  и  поручить  нашему  комитету  его доработку. Прошу народных депутатов поддержать это предложение.

     Адам Иванович,  я  понимаю,  что сейчас у нас нет большинства для  результативного  голосования.  Если  у   нас   не   состоится результативное голосование, прошу перенести его на завтра.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зал  консолідований і мудро проголосує.  Сідайте, Володимире Миколайовичу.

     Шановні колеги!  У нас записано  на  виступ  чотири  народних депутати.  Депутате Баулін,  наполягаєте на виступі? Одна хвилина. За ним - депутат Потімков.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я также считаю,  что данный законопроект нужно поддержать в первом чтении. Действительно, за годы независимости наши люди уже столько сели залежалой западной продукции (не всегда безопасной), столько мы уже ввезли металлолома на колесах,  который там под пресс пошел бы, что этот процесс давно уже пора урегулировать законодательно.

     Единственно, что  меня  смущает  в  этом  законопроекте и что нужно будет доработать,  так это то,  что наши чиновники,  которые разрабатывали данный законопроект,  мыслят по-прежнему глобальными размерами.  Нужно, так сказать, по одежке протягивать ножки, нужно помнить,  что  мы  уже  не  та  "заможна  держава",  которой  была Украинская Советская Социалистическая Республика.  Поэтому вводить положения закона нужно как бы постепенно.

     И еще одно.  Получается,  что крайними, так сказать, остаются предприниматели,  производители.  Они понимают,  что задача  перед ними  ставится вообще-то правильная,  но нереальная с точки зрения финансирования.  Поэтому этот вопрос тоже  нужно  было  бы  как-то урегулировать.

     Очень хорошие замечания подали комитеты.  Владимир Николаевич был совершенно прав, что комитеты отлично поработали, внесли очень дельные  замечания.  Их  нужно  обязательно учесть.  А я предлагаю принять этот законопроект в первом чтении.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Потімков наполягає на виступі? Ні. Депутат Соломатін? Одна хвилина. Будь ласка.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановна Тетяно Миколаївно! Я беру до рук подання Кабінету Міністрів до Верховної Ради України і читаю: "На виконання пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону  України  про  якість  та  безпеку  харчових  продуктів  та продовольчої сировини Кабінет Міністрів України подає  на  розгляд проект  Закону  України про вилучення,  перероблення,  утилізацію, знищення  або  подальше  використання  неякісної  та   небезпечної продукції". Таким чином, замість харчових продуктів і продовольчої сировини ми отримали в проекті закону якусь неякісну і  небезпечну продукцію.  У висновках відповідних комітетів, про які вже йшлося, пропонується і вогнепальну зброю,  і ядерні розщеплювані матеріали приєднати до цього проекту закону.  Як на мене, то незрозуміло, як кореспондується те доручення, яке було дане, і проект закону, який ви подали на розгляд. Це перше.

     І друге.  У  нас є республіка в республіці - це чорнобильська зона.   Питання   вилучення   радіаційно   забрудненої   продукції регулюються  окремими  додатками  до  постанови Кабміну 106 від 23 липня 1991 року,  де дуже добре виписано це питання. І як на мене, то  незрозуміло,  як будуть кореспондуватися у цій важливій галузі нашого життя ті документи,  які ви подали,  і те, що вже є в нашій законодавчій і нормативній базі.

     Я пропоную  цей  проект  закону  прийняти  за основу,  але ті зауваження,  які я зробив насамперед щодо змісту закону,  потрібно врахувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.  К. Шановні народні депутати! Я цілком за прийняття цього законопроекту.  Якщо ми  його  приймемо,  то  зробимо  святу справу.  Ми  часто  говоримо про захист виробника,  але найменше в Україні захищений споживач, і треба захищати насамперед споживача. Споживчий   ринок   України  перетворився  на  смітник  непотрібу, неякісних і небезпечних товарів.  І якраз даний закон є кроком  на шляху вирішення цієї проблеми.

     Проте разом  з  тим у мене є певні сумніви стосовно того,  чи буде він ефективно діяти. Я боюся, щоб цей закон не став паперовим законом.  Він  значною  мірою  декларативний.  І  я думаю,  що при підготовці до другого читання треба  чіткіше  виписати  механізми, способи, відповідні органи, функції контролю і відповідальності за ці процеси. Якщо це буде зроблено, то закон буде діяти ефективно.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Будьте  уважні,   зараз будемо визначатися.  Справді, всі комітети, зацікавлені у розгляді цього законопроекту (їх чотири), подали свої зауваження, але думка їхня одностайна: прийняти у першому читанні цей законопроект.

     Єдине, я   звертаюся  до  Івана  Сидоровича  Бокия,  все-таки "перероблення" чи "переробка",  як стилістично краще? "Переробка"? Давайте  ми  в  другому  читанні  все-таки  з  українським  словом напишемо назву закону.

     Пропоную підтримати  у  першому  читанні  цей   законопроект. Голосуємо дружно за.

     "За" - 228.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ----------

     У нас   залишилося   питання,   до   якого  ми  підбираємося, підбираємося,  але нарешті дійшли.  Розглядається проект Постанови про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України на покриття витрат  по  соціальному  страхуванню  для  працівників сільського   господарства.   Доповідає   перший  заступник  голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Круценко Василь Якович. Василю Яковичу, будь ласка.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Членами нашого комітету і Комітету з питань соціальної політики  та  праці на  ваш  розгляд вноситься проект Постанови Верховної Ради України про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України на  покриття  витрат  по  соціальному  страхуванню для працівників сільського господарства.  Підстава для цього виникла у  зв'язку  з прийняттям  Закону  України  про  фіксований сільськогосподарський податок  та  змінами,  внесеними  до  нього,   де   передбачається зараховувати  2  відсотки на обов'язкове соціальне страхування для працівників  сільського   господарства   від   суми   нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку.

     До комітету  надходять численні звернення з приводу того,  що такий розподіл суми фіксованого податку не  забезпечує  соціальної підтримки    сільським    працівникам    на   випадок   тимчасової непрацездатності,   втрати   годувальника,   народження    дитини, санаторно-курортне    оздоровлення,   які   передбачені   системою соціального страхування.

     За розрахунками  на  1999  рік  сума   збору   на   соціальне страхування  має становити 18,4 мільйона гривень,  у тому числі за станом на перший квартал - 10 відсотків, або 1,8 мільйона гривень. Надійшло  ж  лише  68,2  тисячі  гривень.  Фактично ж нараховано у першому кварталі цього року соціальних виплат на суму 13 мільйонів гривень.   Таким   чином,  ситуація,  що  склалася  цього  року  в сільському господарстві нашої країни,  призводить  до  позбавлення сільських працівників права на державні соціальні гарантії.

     Враховуючи ситуацію,   що  склалася  в  сільськогосподарській галузі та з виплатою коштів по соціальному страхуванню працівників сільського   господарства,   а   також   труднощі  з  вишукуванням додаткових  коштів,  вважаємо  за  доцільне  як  виняток  прийняти постанову  Верховної  Ради  України про надання дозволу уряду щодо виділення  з  резервного  фонду  Кабінету  Міністрів  України   на зазначені  цілі  50 мільйонів гривень,  що буде відповідати обсягу коштів,  які фактично були  виплачені  в  1997-1998  роках.  Прошу підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Василю   Яковичу.   Є   запитання?   Є. Запишіться,  будь ласка,  на запитання.  Будь ласка.  Давайте  три хвилини відведемо.

     Депутат Малолітко. За ним - депутат Гуцол.

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).   Прогресивна   соціалістична   партія   України.  Шановний доповідачу!  Ви перерахували,  куди повинні йти ці кошти,  які  ми сьогодні виділимо.  Але мене дещо дивує.  Я знаю,  що на селі нині рівень народжуваності дуже й дуже низький.  Тобто всі кошти  ідуть на виплати по травмах,  які люди отримують через те, що позбавлені можливості дотримуватися техніки безпеки. Може, необхідно разом із цією сумою,  яку ви просите,  передбачити одразу й іншу суму,  щоб таких травм було менше у сільському господарстві? А то ми даємо на те,  щоб  лікувати,  а не на те,  щоб забезпечити дотримання вимог техніки безпеки у сільському господарстві. Мабуть, треба спитати з тих,  хто допускає до травм працівників сільського господарства. А я повинен сказати,  що з  кожним  днем  кількість  цих  травм  усе збільшується.

     КРУЦЕНКО В.Я.   Дякую  за  запитання.  Справді,  становище  у сільському господарстві таке,  як ви говорите. Але разом з тим, що люди  отримують  виробничі  травми,  вони  ще  й  просто хворіють, народжують дітей,  хоча народжуваність і скорочується. На сьогодні люди  не  мають  можливості  отримати  по  соціальному страхуванню навіть тих мізерних  коштів.  Тому  і  пропонується  прийняти  цей проект постанови.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Гуцол.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Єщенко.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина",   Зелена  партія  України.  Шановні  колеги!  Даний законопроект,  звичайно,  дуже  потрібний.  Але  у  мене  є   одне невеличке запитання. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, хто конкретно відповідатиме за виконання даного законопроекту?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василю Яковичу, відповідайте.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую  за  запитання.  У   проекті   постанови записано:  "Контроль за використанням виділених коштів покласти на Комітет Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики  та земельних   відносин".   А  розподіляти  кошти  будуть  профспілки агропромислового комплексу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єщенко. Будь ласка.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Прошу  передати  слово  Роєнку Віктору Григоровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Григоровичу.

     РОЄНКО В.Г.  Шановний  Василю  Яковичу!  Частина депутатів не зрозуміла суті цього проекту постанови. Поясніть ще раз депутатам, які   не  розуміють  суті,  яка  ситуація  склалася  у  сільському господарстві із забезпеченням виплат по  соціальному  страхуванню. Ми  ж зменшили процент відрахувань по соціальному страхуванню.  Ми фактично розорили сільське господарство,  а тепер хочемо  взяти  з нього  оті  2  проценти,  яких  не  вистачає на те,  щоб покривати витрати по соціальному страхуванню.  Ще раз,  будь ласка, поясніть народним  депутатам.  Вони  зрозуміють,  і  проект  постанови буде прийнято.

     Дякую.

     КРУЦЕНКО В.  Я.  Дякую,  Вікторе Григоровичу, за запитання. Я думаю,  присутні  депутати  пам'ятають,  що  ми прийняли Закон про фіксований  сільськогосподарський  податок,  згідно  з   яким   68 відсотків  податку  ми  направляємо  на  пенсійне забезпечення і 2 відсотки - на соціальне страхування.  Але в  цьому  році  склалося таке становище у сільськогосподарському виробництві, що цих коштів надто мало, і тому ми як вихід просимо прийняти таку постанову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черняк. Будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.  Як гуманіст я голосуватиму  за  прийняття  цього проекту постанови.  Справді,  є гостра необхідність знайти кошти і виплатити їх людям, які цього потребують. До мене самого на прийом приходили  люди  з  цього  приводу,  тож  поза сумнівом - це треба зробити.  Але разом з тим є дуже важливий аспект цієї проблеми: чи потраплять  ті кошти,  які ми виділимо з резервного фонду Кабінету Міністрів,  саме тим людям,  яким вони повинні  потрапити?  Які  є гарантії цього? Чи не розкрадуть їх?

     Дякую.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую. Справді, підстави для хвилювань є. Тому ми пропонуємо,  щоб у проекті постанови було записано, що контроль за  використанням  цих коштів усетаки покласти на Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.  І  ми,  члени  комітету, обіцяємо,  що  буде здійснюватись щомісячний контроль і відповідне інформування депутатів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Яковичу. Сідайте, будь ласка.

     Володимир Макарович Матвійчук,  заступник міністра  фінансів. Будь ласка.

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні  депутати!  Дуже  правильно,  що Верховна Рада звернула увагу на зазначене питання. За оперативними даними,  на 1 вересня цього року  заборгованість  із  обов'язкових виплат,   які   фінансуються  за  рахунок  централізованого  фонду соціального  страхування  колгоспників,   становить   близько   50 мільйонів   гривень.   Але  проблема  не  лише  в  тому,  що  було запроваджено  єдиний  сільськогосподарський  податок.  Проблема  в тому, що сільськогосподарські підприємства, які повинні сплачувати внески  до  цього  фонду,  заборгували  дуже   значні   суми.   За оперативними  даними,  на  1 вересня така заборгованість становить близько   150   мільйонів   гривень,   з   яких   100    мільйонів реструктуризовано,  а 50 мільйонів усе-таки залишається. Тому це є тією причиною,  через яку не виплачуються  кошти  громадянам,  які працюють на сільськогосподарських підприємствах.

     Крім того,  слід зазначити таке. Згідно із законом, прийнятим Верховною Радою,  у нас в Україні створено єдиний фонд соціального страхування.  На  превеликий  жаль,  ми  до цього часу цей фонд не створили,  тож  централізований   фонд   соціального   страхування колгоспників   залишився   самостійним,  у  зв'язку  з  чим  немає можливості  через  великий  фонд  соціального  страхування,   який створено,  дотувати  цей  фонд.  Якби  був  єдиний  фонд,  а він є солідарним фондом,  то  можна  було  б  за  рахунок  перерозподілу асигнувань надавати допомогу працівникам на селі.

     І ще   одна   проблема.   У  Державному  бюджеті  передбачено резервний фонд у сумі 300 мільйонів гривень.  На сьогодні  із  300 мільйонів  гривень  уже  використано 276 мільйонів гривень,  тобто залишилися невикористаними 24 мільйони гривень. Рішень прийнято на всю  суму  резервного фонду.  Тому в цілому нам здається,  що,  не відхиляючи зазначену  проблему,  не  відхиляючи  проект  постанови Верховної  Ради,  необхідно  було  б дещо змінити редакцію проекту постанови Верховної Ради.  Можливо, потрібно записати таким чином: "Доручити  Кабінету  Міністрів  вирішити  в  установленому порядку питання виділення 50 мільйонів  гривень  на  зазначену  проблему". Кабінет  Міністрів  на  виконання  цієї постанови вимушений був би внести зміни до Закону про Державний бюджет,  і якби ви підтримали збільшення  резервного фонду,  то ми вишукали б,  мабуть,  джерела фінансування збільшення резервного фонду і змогли б тоді  спокійно вирішити цю проблему. Я просив би підтримати таку пропозицію.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Макаровичу.

     Шановні колеги!  Я  солідарний із Володимиром Макаровичем,  і нам це рекомендує наше науково-експертне управління,  щоб записати не "дозволити", бо до нас Кабінет Міністрів з такою пропозицією не звертався, щоб ми йому дозволяли, а "доручити" Кабінету Міністрів. Я  пропоную  проголосувати  з  такою  поправкою  -  замість  слова "дозволити" записати "доручити",  а все решта залишити за текстом. Ми  приймаємо таку постанову,  а на її виконання Кабінет Міністрів буде вносити відповідні зміни.

     Прошу підтримати. Голосуємо.

     "За" - 218.

     Шановні колеги!  Я чекаю, поки депутати Кармазін і Єльяшкевич займуть робочі місця. І все буде нормально.

     Голосуємо дружно.   Юрію   Анатолійовичу,  підтримайте,  будь ласка.

     "За" - 241.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні колеги!  У нас залишилась  одна  процедура  -провести поіменну   реєстрацію.   Прошу   підготуватись.   Шановні  колеги, відбувається поіменна реєстрація. Прошу натискувати кнопку "за".

     "За" - 242.

     Дякую. Висвітіть по фракціях (Шум у залі).  Я на репліку,  що це порушення Регламенту,  відповім. Це не порушення Регламенту, бо ми з вами не приймаємо  рішення,  що  результати  цієї  реєстрації будуть впливати на заробітну плату.  Це просто для того,  щоб ми з вами знали, як працюємо.

     Комуністи - 113;  НДП - 12;  Народний рух - 16;  "Відродження регіонів"  -  10;  "Батьківщина"  -  18;  соціал-демократи  -   7; соціалісти - 17;  зелені - 8; "РеформиКонгрес" - 6; Трудова партія

- 10;  "Незалежні" - 3; Рух - 0 (я розумію, що вони, мабуть, ще не знають  про наше рішення.  Будемо сподіватися,  що завтра вони всі будуть брати участь);  "Громада" -  9;  селяни  -  5;  прогресивні соціалісти - 4; позафракційні - 4.

     Шановні колеги!  Ми  з  вами  виконали  те,  що  на  сьогодні планували.  Вечірнє засідання оголошується  закритим.  До  завтра. Початок роботи ранкового засідання о 10 годині.