ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  1  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Прохання підготувати картки до реєстрації. Оголосіть, будь ласка, депутатам, щоб заходили до залу.

     Можна вмикати систему?  Прошу ввімкнути систему "Рада". Прошу реєструватися.

     У залі  зареєструвалися  344   народних   депутати.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України з питань оподаткування  (у  зв'язку  з  прийняттям Закону   України  про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік). Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань  фінансів  і банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович.

     Сергію Анатолійовичу, ви будете доповідати два законопроекти, так? Скажіть депутатам про це.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Сьогодні під  час розминки я вже згадував, що додатково до порівняльної таблиці, яку ви вчора отримали,  сьогодні роздано доповнення на одному  аркуші, котре стосується однієї з пільг,  про які я говоритиму далі.  Тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності просить ці  два документи  вважати єдиним цілим,  і ми будемо рекомендувати завтра проголосувати поданий законопроект  з  урахуванням  змін,  які  ми сьогодні внесли.

     Перед тим    як   розпочати   розмову   щодо   законопроекту, погодженого урядом і двома  комітетами  (з  питань  бюджету  та  з питань фінансів і банківської діяльності),  дозвольте нагадати, що це  було  доручення  Верховної  Ради  України,  зроблене  під  час прийняття  бюджету  на  2000  рік.  Ви пам'ятаєте,  ми відклали на додаткове опрацювання статті 77 та 84.

     Пропонуємо завтра розглянути ці два законопроекти  в  єдиному пакеті (як щодо дохідної частини бюджету,  про який я зараз скажу, так і щодо видаткової частини бюджету, який представлятиме Комітет з  питань  бюджету)  з направленням додаткових коштів,  які будуть отримані у зв'язку із застосуванням  презентованих  мною  сьогодні норм, на фінансування пріоритетних напрямів народного господарства та соціального захисту.

     Щоб не вдаватися до подробиць  стосовно  законопроекту,  можу сказати,  що  в  принципі  всі  позиції  двома комітетами і урядом погоджені,  за винятком  двох.  Перша  непогоджена  позиція  якраз відображена в додатку,  котрий ви сьогодні отримали,  і стосується пільг,  які   надаються   інвесторам,   що   будують   житло   для військовослужбовців.

     Ви пам'ятаєте  доволі  жваву  дискусію,  котра розгорнулася в цьому залі,  коли ми намагалися проголосувати  в  першому  читанні дане положення. Воно не знайшло підтримки і не було проголосоване. Саме  тому  наш  комітет  вважає,  що  нинішнього  року  ми  маємо утриматися  від  скасування пільги,  яка надається інвесторам,  що будують житло для  військовослужбовців,  але  ввести  використання коштів,  що  спрямовуються на дані цілі,  у більш жорсткі бюджетні рамки,  запровадити бюджетний контроль.  З такою  позицією  цілком погоджується   Міністерство  оборони.  Але  це  все-таки  викликає зауваження  Міністерства  фінансів,   оскільки   вони   порахували вартість  цієї пільги як додаткові надходження до бюджету і хочуть її скасувати.

     Нас турбує  єдине:  що  робити  з   договорами,   котрі   вже профінансовані або законтрактовані,  і що робити з програмою,  яка була  розроблена  Міністерством  оборони,  затверджена   Кабінетом Міністрів і підтверджена відповідним указом Президента,  виданим у поточному році.

     Тому ще раз звертаю вашу увагу,  шановні народні депутати, на таке.  Коли ми завтра будемо голосувати пропонований законопроект, я від імені комітету прошу підтримати позицію саме комітету  (вона в другій колонці порівняльної таблиці), а не уряду.

     Друге питання, з якого ми не дійшли згоди, - це оподаткування прибутковим податком з громадян сум грошових  винагород  та  інших виплат,  одержуваних військовослужбовцями.  Ви пам'ятаєте,  ми теж провели голосування з даного питання і відхилили його через те, що Міністерство  фінансів у цьому році технологічно не готове зробити компенсацію  втрат  грошей,  які  залишатимуться  в  розпорядженні військовослужбовців.  Нагадую,  що  було  видано  відповідний указ Президента   про    збільшення    вдвічі    грошового    утримання військовослужбовців. Коли цей указ надійшов до Кабінету Міністрів, це підвищення було зменшено до 60  відсотків,  а  після  прийняття бюджету  впроваджена  норма,  що  таке підвищення може відбуватися тільки за рахунок економії в межах кошторису самої армії.

     Можете уявити,   що   коли   ми   зненацька   введемо    таке оподаткування   прибутковим   податком,   то   особи  молодшого  і середнього офіцерського  складу  в  першу  чергу  отримають  менше грошей,  ніж  це  було  до  так  званого  підвищення  їх грошового утримання. Цього робити не можна.

     Саме тому ми запропонували ввести таку норму з 2001 року,  бо теоретично  суми  всіх грошових виплат мають оподатковуватися.  За цей же бюджетний рік ми запропонували зробити  Кабінету  Міністрів дві речі:  реально підвищити грошові виплати військовослужбовцям і передбачити особливий порядок накопичення прибуткового  податку  з армії в Державному бюджеті,  а не в місцевих, як маємо сьогодні, з направленням  його  на   погашення   заборгованості   із   зарплат військовослужбовцям.   Але   з   наступного  року,  якщо  всупереч запевненням уряду ті заборгованості не  будуть  покриті  поточного року.

     Це два ключових питання,  з яких,  наскільки ви зрозуміли, ми не дійшли кінцевої згоди з урядом.  І треба  просто  вирішити,  чи будемо  ми  приймати даний законопроект у цілому і чи потрібні нам додаткових десь 1 мільярд 380 мільйонів  гривень  (стільки  коштує цей законопроект без пільг,  про які я сказав, з пільгами -більше, проте ми  не  рекомендуємо  скасовувати  їх  зараз),  і  чи  треба формувати  за  рахунок  таких  пільг  півторамільярдний  фонд  для фінансування процентів по позиках,  які надаватимуться в  аграрний сектор,   зменшувати   заборгованість   у   бюджетних  секторах  і збільшувати капітальні вкладення за рахунок  введення  понижуючого коефіцієнта.

     Якщо ми  визначимо,  що  це потрібно робити,  тоді завтра нам доведеться проголосувати за  два  законопроекти:  перший,  який  я доповідав,  і  другий,  який  завтра  буде презентований бюджетним комітетом (стосовно розподілу даних коштів).

     Це вся інформація, яку я хотів зробити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть у  депутатів  запитання?  Запишіться,  будь ласка.  Прошу  висвітити.  Депутат  Ніколаєнко.  За  ним - депутат Кірімов.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  Соціалістичної  та  Селянської  партій   (Лівий   центр). Шановний   Сергію   Анатолійовичу,   я   можу  сприйняти  наведені аргументи,  і фракція наша висловила свою позицію  щодо  усіх  цих змін  до  законів:  ми будемо голосувати проти.  Але в мене до вас таке запитання. Ми, приймаючи бюджет, практично вже погодилися (не ми,  а  більшість)  із прийняттям даних поправок.  Тепер залишився формальний бік - затвердити їх і внести в закони.  Якщо,  скажімо, завтра Верховна Рада не підтримає запропоновані поправки,  як тоді бути з бюджетом? Там же ж вони проведені.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дозвольте ще  раз  пояснити.  Оскільки  ми  не прийняли статті 77 та 84 Закону про Державний бюджет,  даний фонд, який спочатку обраховувався  приблизно  в  2,4  мільярда  гривень, виведено  за бюджет.  Тобто це додаткові кошти до того,  що ми вже запланували.

     Після того  як  ми  не   погодилися   на   скасування   пільг військовослужбовцям,  цей  загальний фонд становить десь 1 мільярд 360 мільйонів гривень.  Ми можемо прийняти два рішення. Взагалі не чіпати податкові закони.  Хоча я дуже здивований, пане Станіславе: ви позакривали безпідставно багато дірок,  цим користуються  тепер не ті, кому потрібно. Якщо ми не проголосуємо, то просто не будемо мати додаткових державних доходів на суму 1 мільярд 360  мільйонів гривень  і  не  будемо мати змоги сформувати деякі фонди,  про які буде йтися завтра в доповіді бюджетного комітету.  Проголосуємо  - ці додаткові кошти будуть у держави.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

     Депутат Кірімов. За ним - депутат Асадчев.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Сергію Анатолійовичу,  я зрозумів,  що  цей  законопроект спрямований на те,  щоб легше було нашому селянину.  Ми всі знаємо (особливо я,  адже мій виборчий округ  сільськогосподарський),  як важко  селянам із забезпеченням пально-мастильними матеріалами.  Я дуже уважно слухав ваш виступ, і в мене таке запитання.

     Зрозуміло, що акциз буде скасований. Але скажіть, будь ласка, чи буде дешевше пальне для сільськогосподарського виробника? Акциз чи митний податок може бути скасований,  а пальне буде  дороге,  і ніхто його не зможе купити за такої ціни. Отже, яка буде ціна?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Пане Кірімов, не мучте мене, бо дане запитання не до цього законопроекту,  а до наступного. Я вам потім відповім, гаразд?

     ГОЛОВА. Ми розглядаємо законопроект

 5133 (Шум у залі).

     Так, так, подивіться і ви, і ми.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Пане Яценко,  було чітко сказано з трибуни, що саме розглядається. Будьте уважними, будь ласка.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Чивюк.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Сергію Анатолійовичу, в мене до вас таке запитання.  Я не знаю,  чи  завтра  внесе  бюджетний  комітет проект    закону,   який   кореспондується   з   оцим   податковим законопроектом.  Адже вчора на засіданні  бюджетного  комітету  не було схвалено багато з тих питань,  які ви проголошуєте.  Зокрема, не  були  схвалені  пропозиції  щодо  військовослужбовців.  І   до пропозиції  щодо  єдиного сільськогосподарського податку скептично поставилися.

     Але ми вчора поставили запитання,  яке хочу поставити і  вам. Ви  знаєте,  що  ми  вже  скасували пільги спільним підприємствам. Сьогодні фактично нема жодного розрахунку,  що ж це реально дає  в бюджет.  Хоча розмов було дуже багато:  казали, що це мільярди. То ми попросили:  скажіть,  скільки це мільйонів чи мільярдів? Такого розрахунку немає.

     Ви знаєте,  що Конституційний Суд фактично скасував мораторій на підвищення цін  на  комунальні  послуги.  Тобто  сьогодні  вони фактично  є  вже  ринковими.  І  це  теж є певні доходи за рахунок дотацій,  які закладалися в місцевих бюджетах,  котрі тепер бюджет уже не буде проплачувати. Тобто знову сума, якої ми не знаємо.

     Критичний імпорт,  який  може скасувати уряд,  - це теж сума, котру ми не знаємо.

     То бюджетний комітет запропонував,  зокрема  уряду,  щоб  він подав цифри, які ми сьогодні вже реально маємо чи повинні мати від законів і рішень, котрі прийняли.

     Чи ставив ваш комітет у такому ракурсі питання перед  урядом? Чому  ми  говоримо  про це зараз?  Тому що ми зараз називаємо суми грошей,  які ще повинні бути,  якщо ми приймемо закони.  Одначе їх можуть і не прийняти. А в нас уже є закони і рішення, прийняті для того,  щоб надходили кошти,  проте сьогодні  реальних  сум  ми  не знаємо. То як ваш комітет ставиться до цієї проблеми?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  хотів би пояснити пану Асадчеву різницю між компетенцією вашого комітету і нашого комітету.

     Компетенція Комітету  з   питань   фінансів   і   банківської діяльності  полягає у створенні гармонійної системи оподаткування, яка є відображенням політичних амбіцій держави з витратної частини бюджету.

     Компетенція вашого комітету полягає в щорічному справедливому розподілі коштів,  які збираються за рахунок податкових джерел, на суспільні потреби.

     Зрозуміло, що нас цікавило,  яким чином і скільки грошей буде зібрано від впровадження даного закону за умови його прийняття.  Я здивований,  адже  ще в п'ятницю голова вашого комітету мав чіткий розрахунок коштів із усіх джерел, із усіх статей, які пропонуються зібрати  до бюджету від впровадження даного закону.  А це,  ще раз повторюю, десь 1 мільярд 360 мільйонів гривень.

     Стосовно доходів від скасування пільг спільним підприємствам. Шановні мої,  зараз не можна проводити пряму кореляцію між тим, що хтось мав пільгу і перестав її мати,  і  бюджетними  доходами.  Ви знаєте,  що  ми  будемо  розглядати  законопроект,  пов'язаний  із забезпеченням  посівної  кампанії  пальномастильними  матеріалами. Зрозуміло,  якщо  поставки за минулі 10 днів зменшилися в 15 разів порівняно з минулорічними,  то ми не можемо  робити  таку  лінійну апроксимацію...

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  ми зараз будемо розглядати цей законопроект і...

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ні,  я  відповім.  Справді,   говорилося   про формальні  збитки  бюджету минулого року від застосування пільг СП десь у межах трьох мільярдів гривень. Якщо б ми навіть поділили їх на  три  за  принципом  економічної еластичності,  то могли б мати мільярд.  Але для цього треба  бодай  подивитися,  як  працюватиме даний сектор.

     Ми ж  домовилися,  що  за  наслідками  першого кварталу маємо повернутися до аналізу виконання  поточного  бюджету.  І  якщо  ми отримаємо надприбутки від акцизів,  ПДВ і податку на прибуток,  то змінимо видатки бюджету, збільшивши їх.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Чивюк. Будь ласка.

     ЧИВЮК М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний Сергію Анатолійовичу,  якщо  я  не помиляюся,   то   під   час   прийняття  Державного  бюджету  була домовленість стосовно статей 77 та  84  і  таке  рішення  прийняла Верховна Рада,  а саме: приймати конкретні рішення щодо конкретних законів,  які стосуються оподаткування. Потім, коли визначимо, які рішення пройшли, буде визначена певна сума, котра буде розподілена пропорційно відповідно до статті 84.

     Якщо я не помиляюся,  такий порядок і таке  рішення  прийняла Верховна   Рада.   Враховуючи,   що   вже   не   проходять   деякі законопроекти,  я зрозумів,  що змінюється тактика  прийняття  цих рішень пакетом, так би мовити.

     Чи не  здається  вам,  що  це  не зовсім доцільно і не зовсім правильно з точки зору того,  що Законом про Державний  бюджет  не можуть змінюватися закони про оподаткування?  Якщо я не помиляюся, то ви прихильник того,  щоб у нас усе  ж  таки  приймалися  закони законним шляхом.

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, пане Чивюк. А я і залишаюся прихильником цього.  Подивіться назву даного проекту  закону:  він  називається проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.

     Мається на увазі пакет, абсолютно те, що ви кажете. Ми будемо голосувати цей законопроект. У разі, якщо він викличе сумніви щодо окремих норм, ми просто з видаткового закону як бюджетного знімемо частину  доходів,  котра  не буде прийнята.  Тобто виконаємо інший принцип, який заклали для себе в бюджеті.

     Якщо ми приймаємо рішення про збільшення вилучень до  бюджету або  їх  зменшення,  то  маємо  автоматично  приймати  рішення про балансування  іншої  частини  бюджету.  Тому  завтра  (я   так   і пропонував)  відбуватиметься  абсолютно  те,  що ви сказали:  буде голосування про внесення змін до законів із питань податків.  І  в разі, якщо щось не буде проголосоване, відповідно буде автоматично викидатися це джерело для бюджету з бюджетного закону.  Вважаю, що то найкращий спосіб досягти компромісу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую,   Сергію  Анатолійовичу.  Ви  використали  два регламенти. Сідайте, будь ласка.

     Шановні народні депутати,  переходимо до обговорення проекту. На  виступи  в  обговоренні  записалися  п'ять народних депутатів. Слово надається народному депутату Круценку. За ним буде виступати депутат Діброва.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Фракція  комуністів України. Шановні колеги, я прошу уважно поставитися до голосування завтра цього законопроекту 5133 і відхилити його, зняти з розгляду на цій сесії,  Іване Степановичу,  оскільки ми з вами свідки того, як  уряд  хоче  використати  більшість і домогтися свого в частині скасування податкових пільг.

     Підпункт 5.1.9  і  пункт  11.24  щодо  продажу   путівок   на відпочинок  дітей  і  санаторних  путівок  у Крим - це турбота про здоров'я нації. Або підпункт 5.2.2 щодо виконання робіт за рахунок коштів  інвесторів  по  будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців,  що  загинули під  час виконання службових обов'язків.  Чи є совість у тих,  хто пропонує це зробити,  шановні?!  Держава умила  руки  від  проблем даної  категорії  людей  і втручається,  щоб убити останню надію в тих, хто чесно і сумлінно їй служив. Це справді вже ганьба!

     Або скасування  пільг,  які  надаються  підпунктом  6.2.6   і пунктом     11.21    на    підтримку    тваринницької    продукції сільськогосподарських  товаровиробників   усіх   форм   власності. Верховна Рада вже двічі відхиляла цю абсурдну ідею уряду.  Що ж ви не рахуєтеся ні з думкою Комітету з питань аграрної  політики,  ні навіть із рішенням,  прийнятим у сесійному залі і знову вносите ці пропозиції?! Давайте ж думати, шановні!

     Учора уряд наполягав,  щоб вивезти без  оподаткування  велику рогату   худобу,   втративши   надходження  до  бюджету  і  власне виробництво.  А сьогодні пропонує задушити  тваринництво,  яке  ще залишилося. І так немає можливості утримувати його через дорожнечу кормів,  через занепад рослинництва.  Зрозумійте,  що  необроблена земля  заросте бур'янами і непридатна для випасів.  І це будуть не пасовища, а забур'янені площі. У пасовища слід вкласти кошти.

     Не витримує критики і повторна спроба вилучити  30  відсотків пільг    на    цей    рік    стосовно    Закону   про   фіксований сільськогосподарський податок (стаття  9).  Та  розплющте  ж  очі, шановні кабінетні реформатори,  поїдьте за Київ, погляньте, з кого ви здираєте вже останню сорочку?  Там уже не сорочка,  а клапті її залишились!  Із  чим  залишилися реформовані власники?  Даймо ж їм надію!  Не підливаймо масла в огонь,  бо він і так уже спалахнув і під впливом сонця і погоди дуже розгорається.

     Фінансування АПК   (530   мільйонів,   закладені  статтею  84 Держбюджету) пропонують здійснити за рахунок уже скасованих  пільг для  спільних  підприємств.  Гадаю,  що  прийнятий нами щодо цього закон Президент  підпише.  Тож  давайте  не  порушувати  прийнятий порядок  і  завтра  проголосуємо  за те,  щоб цей законопроект був відхилений.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Діброві.  За  ним буде виступати депутат Черняк.

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Шановні  колеги, мене до сліз розчулили такі благородні слова пана Терьохіна,  його турбота про  агропромисловий  комплекс.  Чому  я  кажу  про  це  з іронією?   Та   тому,   що  в  запропонованих  змінах  до  чинного законодавства вилучається із сільського господарства ні багато  ні мало - 600 мільйонів гривень, натомість не дається нічого. Мається на увазі скасування нульової ставки на операції з продажу м'яса  і молока.  Нині  тваринницька  галузь  у  країні є збитковою.  То чи можемо ми на неї накладати  ще  додатковий  податковий  прес?!  Це призведе до повного розвалу галузі.

     Я вже  казав  із  цієї  трибуни  і  тепер повторюю:  сьогодні тваринницька продукція виробляється на  70  процентів  суб'єктами, які   не   є  платниками  податку  на  додану  вартість,  тобто  в індивідуальному секторі.  Чому ми 30- 35 процентам цієї продукції, яка виробляється юридичними особами - платниками податку на додану вартість, тим самим створюємо неконкурентоспроможне середовище?

     Сьогодні відбувається реформа в АПК. І якраз у контексті цієї реформи   не   можна  приймати  зміни  до  Закону  про  фіксований сільськогосподарський  податок  у  частині  його  збільшення.   Ми наклали мораторій на це до 2001 року, і треба його дотримуватися.

     Мене просто  дивує  позиція  Кабінету  Міністрів і Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Я член Комітету з питань бюджету.  Даний законопроект у Комітеті з питань бюджету зовсім не розглядався,  а  відтак  не  розглядався   законопроект   і   щодо видаткової частини,  про що казав із трибуни Терьохін. Заявляю про це з повною  відповідальністю.  На  даному  законопроекті  є  лише прізвища  Терьохіна  і Турчинова.  Але думка Турчинова не є думкою всього бюджетного комітету (Шум у залі).

     Повторюю, тут  написано:  Альошин  і  Турчинов.   Перепрошую, комітет - не єдиний Турчинов.

     Гадаю, що  кошти в бюджеті згідно з новими змінами до чинного законодавства стосовно скасування пільг для СП  та  з  комунальних платежів  можна  було  б знайти і спрямувати на цілі,  закладені у видатковій частині.

     Коли ми відхилили статті 77 і 84,  то сказали,  що  їх  треба апробувати  у  всіх профільних комітетах.  На жаль,  цього не було зроблено.  А Комітет з питань фінансів і банківської діяльності за подачею  Кабінету  Міністрів сам волюнтаристськими методами і далі протискує це питання для розгляду в сесійному залі.

     Пропоную даний законопроект завтра відхилити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Черняку.  За  ним буде виступати депутат Роєнко.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні народні депутати!  Мене весь час  не покидає сумнів:  чи тим ми займаємося,  чим треба займатися?  І чи там ми шукаємо кошти для наповнення бюджету, де треба їх шукати?

     Ще раз хочу погодитися з  тим,  що  існує  серйозна  проблема наповнення   бюджету,  і  прагнення  уряду  цю  проблему  вирішити парламент повинен вітати.

     Є багато недоцільних пільг,  невиправданих пільг.  І потрібно розв'язувати  проблему  пільг.  Це  також  правильно.  І ми можемо вітати те,  що уряд намагається  її  розв'язувати.  Але  чи  можна наступом на пільги розв'язати проблему наповнення бюджету? Вважаю, що ні,  бо не там корінь проблеми.  До речі,  ми могли б  прийняти податок на багатство,  коли вже досягнуто певний рівень багатства, звичайно. Це були б серйозні надходження до бюджету.

     Якби попрацювали уряд і парламент,  могли б  знайти  серйозні кошти на нафтогазовому ринку і наповнити бюджет. Можна взяти кошти за транспортування нафти і газу  через  Україну.  Є  багато  інших неподаткових  джерел  наповнення бюджету і тих,  які не стосуються пільг. От, на мій погляд, де треба було б шукати кошти.

     Стосовно конкретно податкових пільг і  даного  законопроекту. Мені не подобається те, що відбувається по суті педалювання єдиної функції  податкової  системи  -  фіскальної   функції   наповнення бюджету.   Як  відомо,  податкова  система  виконує  три  функції: фіскальну,  стимулюючу і перерозподільну.  І тільки тоді податкова система  нормально функціонує,  коли виконує всі три свої функції, включаючи фіскальну.  Отже,  не можна обмежити  податкову  систему тільки  фіскальною  функцією.  А  в  нас  якраз уся політика,  яка останнім  часом  проводиться,  спрямована  тільки   на   виконання фіскальної функції податкової системи.

     На мою думку,  не можна бити виробника по голові,  а особливо сільгоспвиробника,  тваринництво, яке фактично уже знищено. Там не можна  шукати  кошти.  Треба  дати  поштовх  виробництву.  До  нас звертався Президент із тим,  що основне в економічній  політиці  - економічне зростання. Тому його треба забезпечити. Це перше.

     І друге.  Не  можна скасовувати соціальні пільги,  за рахунок яких виживає більшість населення.  Тож не  слід  чіпати  податкові закони,  а  треба прийняти нормальний Податковий кодекс і вирішити це питання раз і назавжди.

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Роєнку.  За  ним буде виступати депутат Журавський.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Шановні народні депутати!  На нас наче напала якась мара:  ми все хочемо скасувати,  тим самим  знищуємо  власне виробництво. Я просив би схаменутися. Учора ми розглядали внесений Кабінетом  Міністрів  України  законопроект  стосовно  Закону  про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкірсировину,  плануючи різке скорочення  кількості  великої  рогатої  худоби  в  Україні. Сьогодні  хочемо  скасувати податок на додану вартість за нульовою ставкою на продаж переробним підприємствам молока та м'яса у живій вазі  сільгоспвиробниками  всіх  форм  господарювання,  тим  самим фактично сприяючи подальшому знищенню сільського  господарства,  в тому числі тваринництва. Тому цей законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, приймати не можна.

     Але я  хочу,  Іване  Степановичу,  наголосити  ще  на  одному законопроекті   про   внесення   змін  до  Закону  про  фіксований сільськогосподарський  податок,  де  пропонується  вилучити  абзац другий  частини першої статті 9.  З цим не можна погодитись (прошу слухати уважно),  бо при розгляді  внесеного  Кабінетом  Міністрів України  названого  законопроекту  17 лютого (це кілька днів тому) було  прийнято  рішення  про  його  відхилення.  Прийняття  такого рішення  відповідає  частині п'ятій статті 3.2.1 та частині другій статті 3.6.5  Регламенту  Верховної  Ради,  де  сказано,  що  коли частини  пропозиції  чи  поправки  відхиляються,  то пропозиція чи поправка вважається відхиленою в цілому.  Це записано в стенограмі і навіть зазначено: "Зняти з розгляду".

     У статті 6.4.8 Регламенту Верховної Ради України сказано:  "У разі   відхилення   законодавчої   пропозиції   чи   законопроекту Секретаріат  Верховної  Ради  України повідомляє про це Президента України та уряд".  А це означає,  що вони повинні повторно просити Верховну Раду розглянути законопроект.

     До того ж, якщо його знято з розгляду, він повторно може бути внесений на розгляд Верховної Ради  України  тільки  на  наступній (тобто шостій) сесії Верховної Ради України. Тож мені незрозуміло, чому цей законопроект внесений сьогодні в наш  зал,  зокрема  його пропонують депутати Альошин і Турчинов.

     Тому моя  пропозиція  така:  зняти  сьогодні з розгляду даний законопроект,  оскільки його внесли, фактично порушивши Регламент. І загалом пропоную всі законопроекти, які сьогодні внесені, завтра не голосувати, тобто відхилити їх і зняти з розгляду.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Журавському.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Фракція НДП, Християнсько-демократична партія  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я пропоную проект Закону про внесення змін до деяких законів України з  питань  оподаткування у зв'язку з прийняттям Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік відхилити.

     Аргументація, наведена   попередніми   промовцями,   особливо професором Черняком,  мені зрозуміла,  і я не хотів би повторювати те,  що сказав пан Володимир.  Річ у тім,  що ми  раз  і  назавжди повинні визначитися з правилами гри в оподаткуванні - або прийняти нову податкову систему,  або прийняти новий Податковий кодекс, але зрозумілий  для всіх (і для простого десятикласника):  скільки йде до Державного  бюджету  коштів,  скільки  -  до  місцевого,  а  не займатися постійним латанням дір.

     Якщо ми  приймемо  запропонований  законопроект,  то  будемо, по-перше,     об'єктивно     сприяти     нищенню     національного товаровиробника, по-друге, поглиблювати соціальні проблеми.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Всі  депутати,  які  виявили  бажання  взяти участь в обговоренні,  таку можливість отримали.  Пропозиції були... (Шум у залі).  Ми завершили обговорення.  Ви щойно виступали, і знову - з процедури.  Відповідаю, Вікторе Григоровичу, що питання внесено до порядку денного відповідно до доручення Верховної Ради, зробленого під час прийняття бюджету.

     ----------

     Розглядається проект Закону про  оподаткування  деяких  видів бензинів  моторних  та  дизельного  пального.  Доповідач - міністр економіки Тігіпко Сергій Леонідович. Прошу.

     ТІГІПКО С.Л.,  міністр  економіки  України.  Шановний   Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Сьогодні питанням 1 для економіки   України   є   забезпечення   стабілізації   на   ринку нафтопродуктів.  На жаль, ситуація нині тут напружена. І саме тому треба реально дивитися на речі, тим паче що цифри насторожують.

     Так, за експертними даними обсяги залишків пального в  країні становлять приблизно одно-,  двотижневу потребу в них. Непокоїть і те,  що запаси нафтопродуктів у виробників становлять менше ніж 10 відсотків загальної потреби для проведення веснянопольових робіт.

     Такий стан  і  далі  спричиняє  і  призводить  до поглиблення реальної кризової ситуації.  Крім того,  дефіцит ресурсів пального та  необхідність  сплати  відповідних  податків  і  зборів  можуть спричинити зростання ціни на нафтопродукти на 30-50 відсотків.

     Коротко схарактеризую ситуацію на ринку нафтопродуктів.  Якщо говорити  про імпорт нафтопродуктів,  то через високі світові ціни на нафту і нафтопродукти,  а також після ухвалення Верховною Радою України  Закону  України  про  внесення  змін  до Декрету Кабінету Міністрів України про акцизний збір,  за яким спільні підприємства власними  обіговими коштами повинні гарантувати сплату споживачами акцизного   збору,   імпорт   нафтопродуктів   в   Україну   почав скорочуватися.

     Слід зазначити,   що  на  ситуацію  на  ринку  нафтопродуктів негативно  впливає  і  збереження  монополізації  його   спільними підприємствами.   Так,   за  дві  декади  лютого  частка  спільних підприємств  в  імпортуванні   бензинів   становила   близько   90 відсотків,  а дизельного пального - майже 80 відсотків. Очікування спільними підприємствами можливих наслідків  від  ухвалення  днями Верховною  Радою України Закону України про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених із використанням майна та коштів вітчизняного походження,  спричинило тенденцію до подальшого скорочення імпорту.

     Так, за дві декади лютого порівняно  з  аналогічним  періодом минулого  року  автомобільного бензину і дизпального ввезено на 30 відсотків менше. Що стосується нафти, то за станом на 24 лютого її поставлено  на  нафтопереробні  заводи  приблизно  на 65 відсотків менше,  ніж за такий же період минулого року.  За цих умов  обсяги вітчизняного  виробництва  нафтопродуктів  не  можуть компенсувати зменшення їхнього завезення по імпорту.

     Заходи, які вжив уряд України.  Для нормалізації ситуації  та створення  сприятливих  умов  для насичення ринку України нафтою й нафтопродуктами  урядом  України   було   проведено   зустрічі   з представниками   нафтотрейдерів,   керівниками  нафтопереробних  і нафтопродуктозабезпечуючих    підприємств    України;    проведено консультації   в   комітетах   Верховної  Ради  України;  прийнято Меморандум про спільну діяльність Кабінету  Міністрів  України  та постачальників  нафти й нафтопродуктів в Україну щодо стабілізації ситуації на ринку  нафтопродуктів,  забезпечення  весняно-польових робіт пально-мастильними матеріалами. Було досягнуто домовленостей щодо принципових підходів  до  розв'язання  кризової  ситуації,  а саме:  забезпечення  прозорості  та  прогнозованості правил гри на ринку нафтопродуктів протягом 2000 року;  забезпечення до 1 травня 2000  року  пільгового  режиму  ввезення,  переробки та реалізації нафти й нафтопродуктів для  забезпечення  весняно-польових  робіт, створення  запасів  нафтопродуктів і стримування різкого зростання цін.

     З метою  реалізації  цих  домовленостей   Кабінет   Міністрів України  ухвалив рішення щодо тимчасового,  до 1 травня 2000 року, призупинення    справляння    додаткового    митного    збору    з нафтопродуктів.

     Однак стабілізувати  ситуацію  на  ринку  нафтопродуктів  без законодавчого підкріплення й  підтримки  Верховної  Ради  сьогодні неможливо.  На  розгляд  Верховної  Ради було подано проект Закону України  про  оподаткування  деяких  видів  бензинів  моторних  та дизельного  пального.  Зважаючи  на те що через динамічність ринку нафтопродуктів ситуація на  ньому  постійно  змінюється,  згаданий закон не може сповна вирішити проблему, уряд пропонує погоджений з Комітетом з питань фінансів  і  банківської  діяльності  Верховної Ради   України   новий   законопроект  -  про  тимчасовий  порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу  нафти  сирої  та деяких паливно-мастильних матеріалів.

     Коментар до запропонованого законопроекту.

     Вважаємо, що  подальшій  стабілізації на ринку нафтопродуктів сприятимуть заходи, запропоновані в цьому проекті закону, а саме:

     несправляння в момент перетинання державного кордону  податку на  додану  вартість  на  нафту  сиру  та  газовий  конденсат,  що імпортуються,  на період до 1 травня  2000  року  та  на  дизельне паливо - до 1 червня 2000 року;

     запровадження касового  методу  нарахування та сплати податку на додану вартість з реалізації дизельного палива на період  до  1 червня 2000 року;

     звільнення від  сплати  акцизного збору на дизельне паливо на період до 1 червня 2000 року;

     несправляння ввізного мита на бензин та  дизельне  паливо  на період до 1 червня 2000 року.

     Це дасть  змогу:  запобігти значному зростанню цін на моторні палива,  особливо  на  дизпаливо  як  основний  вид  пального  для виробників  сільськогосподарської продукції;  стимулювати ввезення нафти і дизпалива в Україну для  запобігання  виникненню  дефіциту пального;   створити   достатні  запаси  пального  перед  початком збирання врожаю; забезпечити конкурентоспроможність альтернативних поставок  дизельного  палива,  зокрема  з  Азербайджану та Греції; отримати час для  відпрацювання  і  запровадження  механізмів,  що забезпечують      загальнообов'язковість      сплати     спільними підприємствами всіх податків і зборів,  зокрема, розробити рішення нормативного   характеру   (це  також  дасть  час  для  проведення арбітражних судів);  отримати час для  проведення  переговорів  та підписання угод на поставку нафти з урядом Російської Федерації.

     З урахуванням  прогнозів щодо зменшення світових цін на нафту сиру в другому півріччі поточного року та стабілізації ситуації на ринку  нафтопродуктів уряд України передбачає з 1 жовтня 2000 року запровадження збільшених ставок акцизного збору на бензини моторні в розмірі 60 євро за 1 тисячу кілограмів та на дизельне паливо - в розмірі 30 євро за 1 тисячу кілограмів.

     Розрахунки втрат і доходів бюджету.  Зменшення надходжень  до Державного  бюджету  України,  зумовлене  звільненням  від  сплати акцизного збору на дизельне паливо та несправлянням ввізного  мита з бензинів і дизпалива на термін до 1 червня 2000 року, оцінюється на рівні 166 мільйонів гривень, у тому числі зменшення, спричинене звільненням  від  сплати  акцизного  збору на дизельне паливо - 55 мільйонів гривень, несправлянням ввізного мита з дизельного палива

-  8  мільйонів  гривень  і  з бензинів - 83 мільйони гривень.  До Державного інноваційного фонду недонадійде приблизно 20  мільйонів гривень.

     Водночас введення  цього  закону  дасть  можливість збільшити доходну частину бюджету за  рахунок  підвищення  ставок  акцизного збору  з  1  жовтня 2000 року на бензини моторні - на 95 мільйонів гривень та на дизельне паливо - на 105 мільйонів гривень, усього - на 200 мільйонів гривень.

     Таким чином,  прогнозне  збільшення доходів бюджету перевищує втрати  на  34  мільйони  гривень.  Втрат  бюджету  у  зв'язку  зі звільненням  імпорту нафти сирої від обкладання податком на додану вартість не відбудеться,  тому що цей  податок  у  повному  обсязі сплачуватиметься при реалізації готової продукції.

     Крім того,  слід  зазначити,  що  введення  підвищених ставок акцизного збору з жовтня дасть додаткові надходження до бюджету.

     Шановні депутати!  Пропоную підтримати поданий на ваш розгляд законопроект.  Ми не можемо зволікати,  часу в нас дуже мало,  уже практично почалася посівна на  Півдні  України.  Потрібен  діалог. Учора  такий діалог відбувся з комітетом Верховної Ради.  Спочатку той проект, який ми подали, не був сприйнятий, та під час спільної роботи,  на  мій  погляд,  ми  знайшли  порозуміння,  і цей проект підтримується комітетом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть.

     Слово надається  народному  депутату  Журавському.  За  ним - депутат Асадчев.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Фракція НДП, Християнсько-демократична партія України.  Шановний доповідачу!  Коли ми приймали Закон України про Державний бюджет України на 2000 рік,  ви нас дуже гречно  просили ліквідувати державні гарантії для СП,  у тому числі й ті гарантії, які були надані Законом про іноземні інвестиції від 1992  року.  У залі суцільна більшість вас підтримала.  Але ми тоді говорили,  що до питання пільг треба підходити диференційовано,  а не всі пільги гамузом  скасовувати.  У результаті ви маєте великий головний біль із весняно-польовими роботами,  адже через подвійне  оподаткування фірми, у тому числі СП, не хочуть працювати на українському ринку.

     Скажіть, будь ласка,  чи не суперечить цей законопроект, який ви  зараз  репрезентуєте,  Закону  України  про  Державний  бюджет України  на  2000  рік?  І  коли  ваша  політика  буде  прозорою і послідовною,  передбачуваною в тому, що ви вносите сюди, в сесійну залу?

     Дякую.

     ТІГІПКО С.Л.  Дякую.  Я хотів би,  щоб ми добре розуміли,  що причина,  через яку ми потрапили в цю ситуацію, - не тільки робота спільних підприємств,  які завдали цьому сектору достатньо великої шкоди.  До цього треба додати ще й  наші  проблеми  з  постачанням нафтопродуктів  (особливо  сирої  нафти)  з  Росії,  яка  приймала відповідні рішення зі свого боку і стосовно до якої ми перебуваємо в надзвичайно несприятливому податковому кліматі.  Третя причина - посівна,  яка також відбилася  на  цьому.  І  четверта  причина  - зростання цін. Ви знаєте, що сьогодні ціни на нафту становлять уже 195- 200 доларів за тонну.

     На мій погляд,  оці  чотири  причини  викликали  таку  велику проблему, яку ми намагаємося розв'язати.

     Що стосується проблем з бюджетом, то я сказав, що їх нема. Ми пропонуємо рішення,  яке компенсує втрати.  Більше того, за нашими розрахунками ми отримаємо 34 мільйони гривень додатково.

     І ще  одне.  Я  вважаю,  що  ми  з  вами  абсолютно правильно вчинили,  і дай Бог,  щоб цей закон,  який позбавляє пільг спільні підприємства,  спрацював, тому що ми даємо можливість працювати за абсолютно прозорим і чітким законом усім агентам,  які  займаються постачанням    нафтопродуктів   (а   це   приблизно   три   тисячі підприємств).

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Задорожна.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний Сергію Леонідовичу! Мені здається, усі вже заплуталися в тому, що ми тут робимо: чи когось звільняємо від пільг,  чи  комусь  надаємо  пільги.  Я  все-таки  хочу  для  себе уточнити,  чи  ми  зараз вирішуємо проблему,  яка виникла на ринку пально-мастильних матеріалів  у  цілому,  пов'язану,  скажімо,  зі скасуванням  пільг  для  СП  і  так  далі,  чи  вирішуємо проблему посівної  кампанії,  яка  починається?  Це  все-  таки,  як   мені здається, дві різні проблеми.

     Якщо йдеться  про  постачання  пального  селу,  то  тут  дуже простий механізм:  треба запровадити звітність для тих  фірм,  які відпускатимуть пально-мастильні матеріали,  і на ту кількість, яку вони відпустять конкретним виробникам на  посівну,  звільнити  від оподаткування   чи   дати   якісь  відповідні  пільги.  А  за  цим законопроектом звільняються від сплати  акцизів  і  ввізного  мита фактично   всі   фірми,   закон   поширюється   на  всі  абсолютно пально-мастильні матеріали і так далі.

     То я хочу зрозуміти,  що ми цим законом  вирішуємо:  проблему посівної   кампанії   чи  проблему  на  ринку  пально-  мастильних матеріалів у цілому?

     ТІГІПКО С.Л.  Дякую.  Я хотів би сказати, що в першу чергу ми справді   вирішуємо   проблему  пально-мастильних  матеріалів  для посівної.  І я, якщо дозволите, дуже коротко конкретно пройдуся по всіх позиціях, щоб ви зрозуміли.

     Нафта ввізна.   Сьогодні   акцизи   не  сплачуються,  ПДВ  не сплачується,  ввізне мито не сплачується - критичний  імпорт.  Цим законом нічого не змінюється,  тільки вводиться застереження: якщо будуть змінені умови,  буде прийняте інше рішення  і  це  не  буде критичним імпортом.

     Нафта українського   походження.   За  неї  платиться  ПДВ  - вхідний, вихідний - 20 відсотків. Так і залишиться.

     Бензин ввізний.  Залишається 40 євро,  як і було, на всі види бензинів до 1 жовтня 2000 року,  після 1 жовтня - 60 євро. ПДВ був і залишається.  Ставка ввізного мита - 15 євро,  пропонується до 1 жовтня  2000  року звільнити від його сплати.  Чому?  Тому,  що це ставить в нерівні умови  бензини,  які  ми  завозимо  з  Росії,  і бензини,   які   завозимо  з  інших  країн,  тобто  ми  пропонуємо встановити рівні умови.

     На бензинах ми практично нічого не  економимо  і  кажемо,  що завезення їх залишається в такому ж режимі.

     Бензин українського  походження.  Ставка  акцизного  збору 40 євро,  з 1 жовтня буде 60 євро.  Також рівні умови,  як  для  всіх бензинів.

     Дизельне паливо.   Акциз   зараз   -  10  євро,  пропонується звільнити від його сплати.

     ПДВ - 20 відсотків.  Пропонується запровадити  касовий  метод нарахування  20  відсотків  ПДВ - я хочу звернути увагу - для тих, хто йде працювати в село. Якщо це заправна станція, ПДВ збирається відразу... Не касовий метод, так.

     Ввізне мито  на дизпаливо - 1,5 євро.  Пропонується звільнити від сплати цього мита.

     Дизпаливо українського  походження  -  практично  такі   самі умови,  як я сказав. Тобто дизпаливо звільняємо, для всіх бензинів залишаємо рівні умови - і вирішуємо проблему посівної.

     ГОЛОВА. Шановний Сергію Леонідовичу і депутати! Поставили два запитання  -  використали  повністю  час.  Я  прошу:  запитання  - відповідь.

     Депутат Задорожна. За нею - депутат Пилипчук.

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ,    ПСПУ). Уважаемый Сергей Леонидович!  Ситуация,  которая сложилась,  - это результат политики 1998 года,  когда были предоставлены льготы СП. В итоге в Украине был полностью уничтожен нефтерынок.

     Сегодня, слава  Богу,  поняли,  что это уже просто угроза для Украины,  где из 50 трейдеров (даже больше чем  50  было)  реально осталось пять-шесть.  И то,  что вы обратились к этому вопросу,  я считаю очень положительным моментом.

     Но в связи с этим у меня есть три таких  вопроса.  В  проекте указан срок:  до 1 мая.  Для того чтобы это не было скорой помощью каждый год,  нам нужно  реанимировать  нефтерынок  и  вернуть  тех трейдеров или способствовать тому, чтобы появились новые на рынке. Поэтому нужно продлить этот срок хотя бы до 1 сентября,  чтобы  за это  время  успели  подняться  другие  трейдеры,  и  тогда  нам не потребуется скорая помощь.

     Второй вопрос.  Кто будет  ответственен  за  ту  политику  по уничтожению  нефтерынка  в Украине,  которая была проведена в 1998 году?

     И третий вопрос.  Сегодня с  колхозника  берут  2  гривни  за солярку.   Если   будут   сняты  все  эти  налоги,  то  как  будет контролироваться эта система,  чтобы бизнесмены не  наживались  на колхозниках?

     ТІГІПКО С.Л.  Щодо збільшення терміну.  Можу вам сказати,  що кількість трейдерів значно не  зменшилась,  просто  практично  всі вони  почали  працювати через спільні підприємства.  По Україні ми нараховуємо їх приблизно три  тисячі  -  дрібних  і  великих,  які займаються  цим  бізнесом.  Ми не вважаємо,  що сьогодні це велика проблема для України. Ми вважаємо, що коли дамо їм можливість до 1 травня  відпрацювати  (і дай Боже,  щоб наше законодавство щодо СП спрацювало), цього буде достатньо.

     Далі. Хто буде відповідальний? Сказати дуже важко. Ви знаєте, уряд Пустовойтенка і до судів постійно звертався.  Не вирішувалися ці питання в судах,  ми програвали там ці  справи.  Було  прийнято закон,  він  також  не  спрацював,  тому  що  його відразу в судах опротестували,  і знову пішли відповідні  рішення  щодо  завезення нафтопродуктів. Тому це питання не до мене.

     Стосовно цін.  Ми плануємо, що в разі прийняття цього рішення будуть створені нормальні,  прозорі умови для роботи на цілий рік. Чому  це важливо?  Щоб потім не повертатися до цього десять разів, щоб вони вже не чекали, що завтра щось зміниться.

     Тому ми вважаємо, що великого стрибка цін не буде, і це дасть нам   можливість  підготуватися.  Восени  ціна  на  бензин  трошки підстрибне, але все буде більш-менш контрольовано.

     ГОЛОВА. Останнє запитання.  Депутат Пилипчук.  Немає?  Сергію Леонідовичу, дякую.

     Переходимо до обговорення питання.  Слово надається народному депутату Володимиру Яценку. За ним буде виступати депутат Діброва.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Шановні колеги!  Сергію Леонідовичу, я хотів би відразу зауважити, що ми не потрапили в ситуацію, про яку ви  сказали,  а  саме  під  вашим  керівництвом  завели українську економіку, українського товаровиробника в таку ситуацію. Це перше.

     Друге. Посилання на Росію. Та Росія тут ні при чому.

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я прошу вибачення.

     Сергію Леонідовичу!  Михайле  Васильовичу!  Ви  прийшли  сюди переговори з групами вести чи що? Депутат виступає, звертається до вас, його ніхто не слухає.

     Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Сергію  Леонідовичу,  я   дозволю   собі повторити.  Я  виступаю,  звертаючись  до  вас,  з урахуванням тих мотивацій, що ви наводили.

     Не ми потрапили в ситуацію,  а саме ви завели нас в  таку  не зовсім  зручну  ситуацію.  Я  з  цього  приводу  хотів би нагадати минулий рік:  ви тоді працювали віце-прем'єрміністром,  і все було нормально,  але збиральну кампанію провалили з тріском. І сьогодні саме внаслідок такої політики ми не маємо достатніх запасів  хліба в  Україні.  Ви пам'ятаєте,  що в деяких регіонах України вартість солярки була доведена до 2 гривень 80 копійок і на корені  скупили весь  майбутній  урожай.  І тепер багато хлібозаводів стоять перед проблемою, із чого завтра пекти хліб. Це перше.

     Друге. Посилання  на   Російську   Федерацію   здається   вже некоректним.  Росія  захищає  свої інтереси і не збирається більше кредитувати Україну. Це цілком нормально в ринкових відносинах. Ми хочемо, щоб нас любили, як кажуть, односторонньо. Але одностороння любов не може бути тривалою.  Ну, рік, ну, два - максимум. Береш - будь ласка, плати, як належить.

     Третє. Ми  ставимо  перед  собою  завдання,  кому  допомогти. Допомогти  українському  товаровиробникові,  насамперед  аграрному виробництву,    чи    все-таки    допомогти    тим,   хто   торгує нафтопродуктами?  Якщо ви ставите друге завдання, то, очевидно, ви обрали  абсолютно правильний напрямок:  вони одержать надприбутки. Все  одно  в  період  весняної  кампанії,  літньої  кампанії  вони піднімуть ціни і свої прибутки забезпечать.

     Якщо ми   хочемо  допомогти  аграрному  виробникові,  давайте застосуємо  трохи  іншу  технологію:  або  консервуємо  ціни,  або надаємо якісь дешеві кредити,  або домовляємось із постачальниками нафтопродуктів,  під які умови вони гарантують  нам  у  цей  надто гострий  період збереження стабільності цін на нафтопродукти,  - і під ці умови приймемо закон.  Бо якщо ми навіть проголосуємо за це сьогодні  чи  завтра,  у  нас  немає ніякої гарантії,  що навесні, влітку,  восени вони знову не піднімуть ціни, щоб забезпечити свої інтереси. А держава знову програє, і насамперед аграрний виробник.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Діброві.  За ним буде виступати депутат Журавський.

     ДІБРОВА В.Г.  Дякую.  Шановні колеги! Сьогодні в цій сесійній залі  ми  розглядаємо  проект,  так  би мовити,  найбільш дорогого закону,  і тому сьогодні така пильна увага з боку  вищих  ешелонів влади до розгляду цього питання.

     Проте як  людина,  що  постійно працює в аграрному комплексі, маю сказати,  що,  мабуть, тут превалюють інтереси нафтотрейдерів, аніж  інтереси  АПК.  Кожного року,  як тільки починаються польові роботи (немає  значення,  чи  це  весняно-польові  роботи,  чи  це збирання врожаю), на цих проблемах починають спекулювати і уряд, і нафтотрейдери.

     Що мається на увазі?  Я точно знаю, що під цей закон, який ми приймемо,  за  цих  півтора-два  місяці  завезеться така кількість пального,  що його можна буде  використовувати  рік  чи  навіть  і більше.  Воно  буде звільнене від акцизу,  воно буде звільнене від будь-якого виду податків.  Потім, у вересні-жовтні, коли найбільше витрачається пально-мастильних матеріалів,  тобто коли починається збирання цукрових буряків  (це  найбільш  енергомістка  операція), ціни будуть підвищені цими ж нафтотрейдерами у два-три рази.  Таку схему нам треба відкинути.

     Маю ще  сказати,  Іване  Степановичу,  що   це   питання   ми розглядаємо  сьогодні  з порушенням процедури.  Нам роздано чотири законопроекти.  Є чотири  авторських  колективи,  але  розглядаємо чомусь тільки один проект.

     Найбільш лояльним, справедливим і прозорим є проект депутатів із Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки.  Із  ним  можна погодитися в такій частині:  звільнити  від   акцизу   і   податку   сиру   нафту   і нафтопродукти,  вироблені  з цієї нафти,  які будуть реалізовані в Україні.

     Цими законопроектами пропонується звільнити від цих зборів  і податків  пальне,  яке використовується і для "мерседесів",  і для "запорожців",  і  тим  більше  для  тракторів.  Можна  в  принципі звільнити  від  оподаткування,  встановивши певну квоту,  ввезення якоїсь кількості дизпалива,  яке, за точними розрахунками, повинне піти  під  весняно-польові  роботи  і яке буде за фіксованою ціною направлене споживачу.

     Можна зробити  інакше:  щоб  споживач  повністю  сплатив  усю вартість,  але потім повернути йому суму акцизного збору і податку на додану вартість на придбану і витрачену ним на конкретні роботи кількість пально-мастильних матеріалів.  Така схема більш прозора, справедливіша.

     А якщо  ми  сьогодні  підтримаємо  цей  проект,  то   це   ми підтримаємо проект дуже дорогого закону. Я пропоную його відхилити в будь-якій редакції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Журавському.  За ним буде виступати депутат Ніколаєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Фракція НДП, Християнсько-демократична партія України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Як  нам сьогодні  виклав шановний доповідач,  для стабілізації ситуації на ринку  нафтопродуктів   і   забезпечення   веснянопольових   робіт пально-мастильними   матеріалами   Кабінет  Міністрів  України  та постачальники нафти і нафтопродуктів уклали 9  лютого  цього  року меморандум  про  спільну  діяльність,  визначивши  головним  своїм завданням створення найбільш сприятливих умов для насичення  ринку нафтою і нафтопродуктами.

     Однією з  умов  сталих  поставок  нафтопродуктів  в  Україну, визначених у меморандумі,  є створення  рівних  умов,  як  це  нам сьогодні   намагалися   довести,  діяльності  для  всіх  суб'єктів господарювання.  Це  стосується   і   діяльності   підприємств   з іноземними    інвестиціями,    які    користувалися   пільгами   в оподаткуванні,  у тому числі і  щодо  сплати  акцизного  збору  та ввізного мита.

     Але тоді  виникає  декілька  питань.  Звільнення  від  сплати акцизного збору та  ввізного  мита  може  призвести  до  зменшення надходжень  до Державного бюджету України.  Водночас відповідно до частини другої статті  35  Закону  України  про  бюджетну  систему України  закон,  реалізація якого впливає на зменшення доходів або збільшення видатків бюджету поточного року,  вводиться в дію після внесення  відповідних  змін,  уточнень  та доповнень до Закону про Державний бюджет України.

     Отже, з одного боку,  ми маємо  Закон  України  про  іноземні інвестиції  від 1992 року,  яким незалежно від зміни оподаткування законодавцем надавалися державні гарантії,  я підкреслюю, державні гарантії  строком  на десять років.  Іншим законом - про Державний бюджет України на 2000 рік - ми зліквідували ці пільги.  Відбулося відповідне засідання Ради національної безпеки,  де був визначений перелік  підприємств  із  спільними  інвестиціями,  на  які  тепер здійснено відповідне гоніння.

     Прийняття цього  закону  напередодні  пленуму Верховного Суду України,  який повинен розглянути  питання  про  СП  з  іноземними інвестиціями,  закладе  міну  уповільненої  дії,  і  я  не  заздрю сьогодні Верховному Суду,  який має  розтлумачити  це  законодавче поле.

     І ще  одну  хвилинку.  Зауваження до доповідача.  У разі коли рішення суду вступило в законну силу,  критикувати суд не варто. Я хотів би це нагадати представникам виконавчої влади.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ніколаєнку. За ним буде виступати депутат Федорин.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановний   Іване    Степановичу!    Шановні представники уряду!  Фракція Соціалістичної партії не раз говорила про критичне становище на селі  і  ту  ситуацію,  яка  склалася  з підготовкою  до  веснянопольових  робіт.  Нас  здивувала постанова уряду 50,  з якої випливає,  що селяни мусять самі шукати  способи забезпечення  пально-мастильними  матеріалами,  і  це було названо "турботою про селян".

     Приймати рішення треба,  та оскільки є кілька законопроектів, ми пропонуємо створити робочу групу з представників різних фракцій

- депутатів-аграрників,  які знайшли б шляхи розв'язання проблеми, щоб  ми,  справді,  не  допомагали  тим,  хто  хоче  ввезти на 800 мільйонів гривень пального і, вибачте, скосити урожай "зелених", а скосили  урожай  хліба  і  наших  людей  хлібом забезпечили.  Тому потрібно все-таки приймати рішення,  але  створенням  такої  групи "дотягнути" це рішення, щоб воно було на користь нашому селу.

     Нас турбує сьогодні така проблема. Як могло статися, що ціна, скажімо, на моїй рідній Херсонщині на дизельне паливо вже майже до 2 гривень за 1 кілограм дійшла?  Дорожче,  ніж бензини А-95, А-98! Чи відомо сьогодні Міністерству економіки про те,  що при  оптовій торгівлі  пально-мастильними матеріалами прибуток становить до 100 відсотків собівартості,  а при торгівлі вроздріб -  50  відсотків. Може,  ми  порегулювали  б поряд із цим і ціну,  адже звільняємо і нафту,  і світлі нафтопродукти  від  обкладання  акцизним  збором, митним  збором  і частково ПДВ,  а ціна все одно більше 2 гривень? Нам потрібно сьогодні подивитись і  на  структуру  ціни.  Викликає подив:  тиждень  тому  ми скасували пільги спільним підприємствам, сьогодні гамузом надаємо всім пільги.

     І ще  про  одне  я  хотів  би  сказати.   Потрібно   все-таки повернутися  до  закону  про  фінансову  підтримку  й паритет цін. Зерно,  закуплене  минулого  року  по  150-200  гривень,  сьогодні продається  перекупщиками  по 500- 600 гривень.  Сергій Леонідович чудово розуміє,  що якби держава закупила зерно і зробила б  такий самий бізнес, то сьогодні в неї були б кошти на закупівлю пального і на кредитування села для проведення веснянопольових робіт.

     Мені довелося буквально тиждень тому знайомитися з  ситуацією в  Югославії,  де 80 відсотків землі належить селянамкооператорам, приватним власникам.  Але там держава,  незважаючи на  те,  що  їх бомблять,   стовідсотково   забезпечила  селян  пально-мастильними матеріалами, і вони готові до весняно-польових робіт і до збирання врожаю.

     Тому пропоную створити робочу групу, "дотягнути" ці питання і обов'язково прийняти рішення на підтримку нашого села.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним депутат Черняк виступатиме.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна президіє!  Шановні народні  депутати!  Сьогодні  трапилася надзвичайна  подія:  як  завжди  несподівано  прийшла  весна,  і в парламенті  почали   розглядати   законопроект   про   акцизи   на нафтопродукти.

     Той законопроект,  який  ми  отримали  вчора,  коли  ми  його почитали,  подивилися,  вразив нашу фракцію: уряд запропонував нам звільнити від акцизного збору бензини А-95, А-98, бо, виявляється, вони надзвичайно потрібні для того,  щоб орати  землю.  На  щастя, сьогодні подали проект закону,  який реабілітує Кабінет Міністрів. Це вже проект нормального  закону,  який,  проаналізувавши,  можна приймати.   Тут   встановлюються   пільги   тим   трейдерам,   які постараються завезти в  Україну  сиру  нафту  й  нафтопродукти,  і відповідно стимулюватиметься цей процес.

     Єдине, що  в мене викликає певний спротив,  - це другий абзац пункту 5 про тимчасове  до  1  червня  2000  року  звільнення  від обкладання  ввізним  митом  важких  дистилятів і бензинів моторних певних марок.  Я думаю,  цей пункт треба вилучити, оскільки він не стимулює  завезення сирої нафти в Україну і певним чином дає змогу завозити і стимулює завезення світлих нафтопродуктів.  За винятком цього пункту нам треба підтримати даний законопроект.

     Ще раз  звертаю  увагу Кабінету Міністрів,  нашого Комітету з питань  паливноенергетичного  комплексу,   що   треба   інтенсивно попрацювати  над  тим,  щоб  наступного  року,  якщо  нас  у цьому парламенті не  розженуть,  не  повторювалась  та  сама  картина  з настанням весни.

     Ми повинні  законодавчо  забезпечити  стимулювання  в Україні розвитку    нафтопереробної    промисловості     з     урахуванням антимонопольного законодавства,  стимулювання ввезення сирої нафти і забезпечити певні кредитні можливості,  навіть і  державні,  щоб надавати певні пільги тим трейдерам, які завозитимуть сиру нафту.

     Шановні колеги!  Колись Україна могла переробляти 62 мільйони тонн  нафти.  Тепер  -  до  50  мільйонів  тонн  з   лишнім,   але переробляємо ледве 10 мільйонів тонн. Ніяка інша держава в Європі, в Америці не може собі цього дозволити.  Це  ганьба  для  України: маючи  такі  можливості для переробки нафти,  ми весь час завозимо світлі нафтопродукти.

     Ще раз  закликаю  підтримати  законопроект,   який   внесений сьогодні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається Володимиру Черняку.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  На мій погляд,  суть проблеми не тільки і не стільки  в тому, що в Україну кожного року зненацька приходить весна, але і в тому, що немає послідовної економічної політики уряду.

     Користуючись присутністю тут членів уряду,  як член більшості хочу  закликати уряд працювати спільно і,  можливо,  деякі питання погоджувати на етапі внесення законопроектів у сесійний зал.  Тому що, справді, вони інколи захоплюють нас зненацька.

     Подивіться, що   ми  наробили  останнім  часом.  Ми  прийняли декілька законопроектів,  які суперечать один одному,  і  фактично потрапили  в  правову  колізію,  про  яку сьогодні говорив депутат Журавський. І це дуже прикро.

     Звичайно, нам треба з цієї колізії вийти,  але треба  зробити все  для  того,  щоб  ми  в неї більше не потрапляли,  щоб ми мали прогнозовану,   прозору,   перспективну    економічну    політику, послідовну економічну політику.

     Ми щиро  хочемо  працювати з урядом,  але щоб і з вашого боку була ця щирість і  щоб  ми,  ще  раз  кажу,  погоджували  особливо важливі стратегічні питання економічної політики,  тим більше такі делікатні й такі пікантні,  які  стосуються  податків,  акцизів  і пільг.

     Тепер щодо конкретного законопроекту.  Я б не хотів, щоб мене звинувачували в деструктиві.  Я думаю,  виходом із  тієї  правової колізії,  в якій ми опинилися,  є прийняття цього закону. Справді, проект є паліативним, і закон не вирішить радикально проблему, але це той паліатив,  який зараз необхідний.  Тому я думаю, що в нас є підстави підтримати цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Кириловичу.

     Увімкніть мікрофон  Михайлу   Васильовичу   Гладію.   Прийшов віце-прем'єр,   давайте  послухаємо  його,  враховуючи  важливість питання.

     ГЛАДІЙ М.В.,  віце-прем'єр-міністр  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я  вдячний за те,  що в такому темпі розглядається цей законопроект,  тому що ситуація  на нафтовому   ринку  дуже  складна.  Я  вже  не  кажу  про  сільське господарство,  я взагалі кажу про пально-мастильні матеріали,  які сьогодні є в Україні.

     Так, ситуація із пально-мастильними матеріалами,  справді, не завжди прогнозується,  тому що ми не знаємо,  якою  у  перспективі буде поведінка нашого сусіда - Росії.

     У грудні  і в січні встановлено певні обмеження для завезення нафти   і   нафтопродуктів   на   територію   України.    Декілька нафтопереробних   заводів,  наприклад  Кременчуцький  і  Одеський, працюють виключно на російській нафті.  На жаль, є певні обмеження і немає домовленості між урядами. Тому проблема серйозна.

     Ми не  зможемо  забезпечити  веснянопольові  роботи за трьома проектами.  Маються на увазі українська нафта (її вистачає  на  15 відсотків),  азербайджанський  проект на 400 тисяч тонн дизельного пального і грецький проект на 600 тисяч тонн.  Але це  -  протягом року, а нам потрібно на весняно-польові роботи 1 мільйон 100 тисяч тонн пального.

     Тому на зустрічі уряду на чолі  з  Віктором  Андрійовичем  із нафтотрейдерами  було  домовлено,  що  на  два - три місяці будуть запровадженні пільгові  умови  ввезення  нафтопродуктів  для  всіх нафтотрейдерів  і  операторів,  без встановлення пільг для окремих структур. Інакше буде демпінгування цін один одним.

     І я просив би цей законопроект,  який сьогодні внесений  (він опрацьований у комітетах з питань паливно-енергетичного комплексу, з питань фінансів і банківської діяльності і підтриманий Комітетом з питань аграрної політики), прийняти сьогодні. Цей закон посприяє завезенню нафтопродуктів і на жнива,  і на осінньо-польові роботи. Чим більше нафтопродуктів і нафти буде на українському ринку,  тим вони будуть дешевші.  Якщо їх буде обмаль, то буде така ситуація з ціною, яка є сьогодні.

     Сьогодні є  нафтотрейдери  і  оператори,  які  мають  нафту і нафтопродукти на кордоні нашої держави і чекають  прийняття  цього закону.  Нічого вони не зароблять більше,  як є сьогодні на ринку. Нам це вигідно для проведення весняно-польових робіт.  Ми  провели всі  розрахунки і ще раз просимо вас,  підтримайте,  тому що ми не знаємо прогнозу поставки нафтопродуктів і нафти зза кордону навіть через три місяці. Ми не можемо спрогнозувати, це дуже складно.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле  Васильовичу.  Ми  заслухали  позицію міністра економіки,  ми заслухали позицію віце-прем'єра  з  питань АПК. Від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності слово надається Сергію Терьохіну. Позиція комітету.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Якщо ви  подивитесь законопроект,  який  сьогодні  був  внесений  урядом  за  підписом віце-прем'єр-міністра  Гладія,  то  можете  побачити,  що  він   у багатьох  питаннях  збігається із законопроектом,  який вийшов під прізвищем вашого покірного слуги.

     ГОЛОВА. Слуга - це Сергій Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, це я. Ми три дні дискутували питання, яким чином створити рівні умови як для вітчизняного виробництва,  так і для  ввезення  тільки  під   посівну   окремих   пально-мастильних матеріалів.

     Зрозуміло, що   ми   категорично   не  погодилися  з  версією урядового законопроекту,  в якому передбачалися пільги на ввезення на   територію   України  світлих  нафтопродуктів,  у  тому  числі високооктанових  бензинів,  що  дискримінувало  б  виробництво   з вітчизняної нафти нашими НПЗ дизельного палива, бензинів моторних. Цей законопроект був створений шляхом довгих і важких переговорів. Він повністю узгоджується з нашими загальними думками.

     Я хотів би сказати,  що ми закликаємо проголосувати завтра за цей  останній  законопроект,  внесений  за  підписом  віцепрем'єра Гладія.  Свій законопроект я відкликаю,  бо він уже непотрібний. Я вважаю,  що уряд також відкличе свій перший законопроект,  бо  він також непотрібний.

     Стосовно зауваження пана Діброви, що, може, слід ввести якісь квоти.  Відверто кажучи,  ви бачите, що згідно з останньою версією пільг  щодо  обкладення акцизними зборами бензинів немає.  Є єдина пільга - щодо мита - для  всіх  бензинів,  які  і  виробляються  в Україні,  і ввозяться в Україну, з такої причини. Ви добре знаєте, що  бензини,  які  ввозяться  до  нас  із  Російської   Федерації, Білорусії  та  з  інших  країн,  з  якими укладено угоди про режим вільної торгівлі,  не оподатковуються митом.  У той же  час,  коли наші  НПЗ  з  давальницької  сировини виробляють готову продукцію, мито  стягується.  Те   ж   саме   робиться,   коли   ми   ввозимо нафтопродукти,   припустимо,   з   Польщі,   з   Азербайджану  або Прибалтики.

     Саме для  того,  щоб  поставити  у   рівні   умови   ввезення нафтопродуктів  з  Російської  Федерації,  решти  країн,  з  якими передбачено режим вільної торгівлі,  та інших країн  і  тим  самим заохотити збільшення їх ввезення,  ми і зробили це зауваження,  за яке теж треба проголосувати.

     І останнє.  На жаль,  представники лівої частини  парламенту, які критикували цей законопроект у зв'язку з порушенням процедури, і пан Журавський,  який також про це говорив, не помітили, що нами в цьому законопроекті запропоновані компенсатори,  і тому протягом року  бюджет  не  недоотримає,  а  додатково  отримає  близько  55 мільйонів гривень.  Ми закликаємо проголосувати цей законопроект у цілому.

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію Анатолійовичу,  дякую. Шановні народні депутати!  Тут  багато  говорилося  про  весну.  Як ви пам'ятаєте, раніше ми завжди приймали постанову про додаткові заходи у зв'язку з   проведенням   весняно-польових  робіт.  Зараз  уряд  уже  вніс законопроект про тимчасовий порядок  оподаткування  операцій,  які пов'язані  з завезенням пального.  Будемо вважати,  що це все-таки прогрес.

     Заслухавши всіх  промовців  (і   віцепрем'єра,   і   міністра економіки,  тут он і міністр аграрної політики сидить), вислухавши позицію  комітету,  ми  можемо  вважати,  що  завтра  ми  все-таки проголосуємо   законопроект,  який  внесено  за  підписом  Михайла Васильовича Гладія. Зрозуміло? Зрозуміло.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про   списання   заборгованості колективних  сільськогосподарських підприємств,  які реформуються. Доповідач -  перший  заступник  міністра  аграрної  політики  Юрій Якович Лузан.

     ЛУЗАН Ю.Я.,   перший  заступник  міністра  аграрної  політики України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Проект  Закону  України  про  списання  заборгованості колективних сільськогосподарських підприємств,  які реформуються, підготовлено на  виконання  Постанови  Верховної  Ради  України про заходи щодо сприяння    реформуванню     колективних     сільськогосподарських підприємств та рішення Ради регіонів при Президентові України, які були прийняті в грудні минулого року.

     Сьогодні згідно з Указом Президента України від 3 грудня 1999 року   про   невідкладні   заходи  щодо  прискорення  реформування аграрного  сектора  на  селі  активно  проводиться   реорганізація колективних  сільгосппідприємств  у приватні формування.  Однією з проблем такого  реформування  є  питання  правонаступництва  нових формувань  щодо  боргів  перед державою,  оскільки фінансовий стан колективних господарств надзвичайно складний.

     Для прикладу скажу,  що загальна кредиторська  заборгованість (разом  із  відстроченими  платежами)  становить сьогодні майже 15 мільярдів гривень і перевищує дебіторську заборгованість  майже  у сім разів.  Для порівняння:  в цілому по державі така диспропорція становить 1,4 раза.

     У структурі загальної заборгованості поточні борги з платежів до  бюджету  становлять  близько  1,9  мільярда  гривень.  Не буду зупинятися на причинах,  бо про це вже не раз говорилося  в  цьому залі.  Хочу лише підкреслити (про це щойно також велася мова),  що одним  із  головних  чинників  цього   є   диспропорція   цін   на сільгосппродукцію  та  на  ресурси,  що  споживаються  на селі для забезпечення виробництва.

     Для підтвердження цього зазначу,  що сьогодні тільки ціни  на дизпаливо вже більш як у три рази вищі,  ніж весною минулого року. Додаткова потреба в коштах на пальне  для  забезпечення  виконання сільгоспробіт  у  2000  році становитиме майже 4 мільярди гривень. При цьому ціни на тваринницьку продукцію залишилися без  змін.  Це ще   додатковий   тягар   на   товаровиробників.   Тобто  сільське господарство все більшою мірою  стає  донором  для  інших  галузей національної  економіки  та  населення  у  зв'язку  з його низькою платоспроможністю.  Це загальнодержавна проблема,  і вона  вимагає обов'язкового вирішення.

     Звичайно, з  такими  борговими  зобов'язаннями  новоствореним приватним  підприємствам  буде  досить  нелегко   розпочати   свою господарську діяльність.  Тому проектом закону України передбачено провести   списання   з   колективних   сільгоспідприємств,    які реформувались у приватні структури,  сум податкової заборгованості зі сплати пені (крім сум пені,  нарахованих за  порушення  строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності),  штрафних та фінансових санкцій за платежами до Держбюджету,  Пенсійного  фонду та   Фонду  соціального  страхування,  які  накопичилися  на  дату реформування.

     Пропонується також взаємне списання боргів держави перед  КСП за  невідшкодовані  їх  витрати на будівництво об'єктів соціальної сфери,  заборгованості  з   розрахунків   за   зерно,   поставлене відповідно до держзамовлення 1994-1997 років, та гібридне насіння, а також невідшкодованих господарствам транспортних витрат на  його доставку.    Решта    сум    цієї    заборгованості    передається правонаступникам.  Ці суми консервуються до кінця 2000 року  і  на них не нараховуються пеня та штрафи.

     У кінці   2000  року  за  умови  забезпечення  новоствореними підприємствами поточних податкових платежів  дані  залишки  боргів теж пропонується списати.  Загальна сума таких боргів, як я сказав раніше,  становить  близько  1,9  мільярда  гривень.  Рішення  про списання  боргів  прийматимуться  комісіями  з  питань  проведення санації,  які працюють при кожній обласній державній адміністрації та  Раді  міністрів  Автономної Республіки Крим.  Прошу підтримати пропозиції уряду.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь   ласка,   список.  Депутат  Манчуленко.  За  ним  -  депутат Глухівський.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  Юрію Яковичу,  немає сумніву,  що проблему заборгованості КСП,  які зараз перебувають у стані реформування,  треба вирішувати,  бо найгострішою проблемою, яка залишилася невирішеною після прийняття указу  Президента  щодо реформ в агропромисловому комплексі,  є саме проблема боргів.  Але не зовсім коректним є запис,  з якого випливає, що треба списувати борги  з  тих  колективних сільськогосподарських підприємств,  які реформувалися.  З юридичної точки зору,  тим самим фактично будуть списуватися  борги  зі  структур,  яких юридично вже не існує.  Це перше.

     І друге.  Звичайно,  проблема боргів для  АПК  є  надзвичайно гострою.   Але   надзвичайно  гострою  є  проблема  боргів  і  для Міністерства оборони,  і для Служби безпеки,  і  для  Міністерства внутрішніх  справ.  Це  структури,  які  забезпечують,  як кажуть, існування нашої державності.  Їм  гроші  з  бюджету  так  само  не виділяються. І однакові громадяни нашої держави потрапляють чомусь у нерівне становище.

     Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Що стосується першої половини питання,  то я хочу сказати,   що   проектом   закону   передбачено,   що   решта  сум заборгованості зі сплати податків і зборів передається  на  баланс підприємствправонаступників   і   ці   борги   консервуються   для наступного списання в кінці 2000 року.  Так що проектом закону  це передбачено, і тут, я думаю, некоректності немає.

     Якщо ж говорити про списання боргів,  то ми дійсно робили це, і це були перш за все борги сільгосппідприємств.  Зараз у черговий раз ми пропонуємо списати заборгованість КСП перед державою. Але я хочу сказати,  що в більшості випадків ця заборгованість  склалася все-таки  з  об'єктивних  причин.  Тут  багато в чому винна і наша держава,  оскільки  нею  не  вирішувалися  питання   і   зменшення диспаритету  цін,  і  підтримки  сільгоспвиробників,  і  ряд інших проблем.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, Іване Степановичу. Фракція Народного руху. Шановний Юрію Яковичу, ми справді маємо бути зацікавленими в тому,  щоб якомога швидше реформувати сільське господарство і  щоб відійшли  нарешті в небуття оті штучні утворення - колгоспи,  які, як камінь, тягнуть нас на дно.

     Але чи не вважаєте ви,  що будь-яке списання боргів,  яким би воно не було, має негативний виховний вплив, тому що інші суб'єкти господарювання думають,  що і їхні борги також спишуть і  що  вони можуть їх наробляти скільки захочуть.

     І чи не вважаєте ви, що в цьому законопроекті доцільно було б записати, що це ми востаннє списуємо борги з сільськогоcподарських виробників?  Нехай  надалі  вони не розраховують на списання таких боргів.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я  погоджуюся  з  вами.  Ваше  запитання   досить доречне.  Зараз  ми  проводимо  таку  політику:  після  завершення реформування КСП заходи щодо  списання  податкової  заборгованості припинити,  оскільки  в  нас сільськогосподарське виробництво буде базуватися в господарствах приватного сектора,  які  будуть  нести більшу відповідальність за результати своєї діяльності.

     Я думаю,  що указ Президента, який сьогодні запроваджується в життя,  якраз  поставить  заслін  і  безгосподарності,   і   іншим негативним явищам, які є в сільському господарстві.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Єрмак.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановний   доповідачу!   По-перше,  вам  як професійному працівнику сільського господарства треба б  професору Глухівському   сказати,  що  КСП  -  це  не  якесь  породження,  а унікальний соціум,  який рятував наших людей.  По-друге,  КСП - це організація,  заснована на приватній формі власності,  тільки люди там господарюють колективно.

     Тепер - перше запитання.  Чому ви  пропонуєте  списати  борги тільки  реформованим господарствам?  Навіщо цей батіг?  Адже Закон про колективне сількогосподарське підприємство не скасований.

     Друге. Що робити з боргами перед приватними структурами? Їхні представники   вже  ходять  коло  голів  колгоспів  з  розпеченими утюгами.

     І третє. Списуючи борги, ми весь час ніби поповнюємо оборотні кошти  КСП,  оживляємо  ці  господарства.  Але  підвищуючи ціни на пально-мастильні матеріали,  ми вимиваємо ці кошти. Таким чином ми розчищаємо дорогу для того, щоб знову знущалися з цих колгоспів.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Спасибі.  Я хочу все-таки сказати,  що колективні сільгосппідприємства базуються не на приватній,  а на  колективній формі власності.

     Що стосується  долі  боргів  колективних  сільгосппідприємств перед підприємницькими структурами.  Дійсно,  ситуація  тут  також надзвичайно    складна.    Загальна   заборгованість   колективних сільгосппідприємств перед підприємницькими структурами на сьогодні становить  більш  як 7 мільярдів гривень.  Це досить великий обсяг заборгованості.

     Хочу сказати,  що  ми  опрацьовували  це  питання.  Є  багато пропозицій,  як вчинити з цими боргами. Це, між іншим, передбачено і Законом про колективне сількогосподарське підприємство.  У  його статтях  32  і  34  визначено,  що  робити  з  боргами колективних сільгосппідприємств  у  разі  їх   ліквідації.   Проведено   також консультації з підприємницькими структурами.

     Разом з   тим   у   нас   прийнято   звернення   за  підписом Прем'єр-міністра та керівників аграрних асоціації  і  конфедерації до підприємців про те,  щоб провести також реструктуризацію боргів перед підприємницькими структурами.  Ми маємо аналіз стану справ з боргами  на  сьогодні  в  регіонах.  Він свідчить,  що в більшості випадків  сільгосппідприємства  знаходять  шляхи  вирішення   долі боргів перед підприємницькими структурами, хоча ця проблема все ще залишається складною,  і для подальшого  обслуговування  ці  борги переходять правонаступникам.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Єрмак. Останнє запитання.

     ЄРМАК А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 83,  Запорізька область). Шановний Юрію Яковичу! Я розумію, що без списання боргів село  справді  не  виживе.  Але  чи  володієте  ви інформацією повно, чи теж огульно вкидаєте це питання про списання боргів?

     Я поділяю  думку  про  те,  що  треба  списати   борги,   які накопичилися,  коли будувалися об'єкти соцкультпобуту на селі. Але ж,  мабуть, треба сказати й про надзвичайні, не передбачені чинним законодавством   пільги,   що  були  надані  деяким  господарствам вольовими рішеннями керівників уряду. Надавалися різні кредити (на трактори,   комбайни  "Джон  Дір",  інші),  які  не  повертаються. Прикладом того може служити фірма "Софія Київська",  яка  отримала декілька  мільйонів  німецьких  марок  згідно  з випущеним за один вечір розпорядженням Пустовойтенка.  А потім  вона  збанкрутувала. Що,  і  оце все спишуть?  Дайте картину в цілому по Україні:  кому борги спишуть, а хто залишиться в злиднях.

     Дякую.

     ЛУЗАН Ю.Я.  Я хочу сказати,  що проектом  закону  передбачено списання  таких  боргів  тільки колективним сільгосппідприємствам, які реформуються.  Сюди не входять такі підприємницькі  структури, як "Софія Київська" і багато інших,  які, скажімо, закуповували ті ж комбайни і поставляли їх для сільгосптоваровиробників.  Вони  не підпадають під норми цього закону.

     І я  хочу  сказати,  що  ті  підприємства  (у  тому  числі  і колективні сільгосппідприємства),  що мають борги перед  Державним бюджетом,  скажімо,  за  кредитами  під  гарантії уряду,  також не підпадають під норми цього закону.

     ГОЛОВА. Дякую.  Юрію Яковичу,  ваш час вичерпано. Дві хвилини ми вже перебрали.

     Обговорюємо питання. Слово надається Олегу Юхновському.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (виборчий округ 13,  Вінницька область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Протягом останніх декількох років склалася практика,  коли майже на кожній сесії Верховна Рада приймає  закони  про  списання  та   реструктуризацію   податкової заборгованості  сільськогосподарським  підприємствам,  та це однак абсолютно не сприяє фінансовому оздоровленню  в  аграрній  галузі. Тому можна зрозуміти фахівців-економістів,  які сьогодні виступали з цієї  трибуни  і  які  досить  скептично  або  навіть  негативно ставляться до таких заходів.

     Детально проаналізувавши  запропонований урядом проект Закону про  списання  заборгованості  колективних   сільськогосподарських підприємств,  які реформуються, можна зробити висновок: аналогічна ситуація  повториться  і  після  прийняття  цього  закону.  Урядом пропонується списати суми заборгованості зі сплати пені,  штрафних та фінансових санкцій до Державного бюджету  та  цільових  фондів, заборгованість  із  розрахунків  за зерно,  закуплене за державним контрактом  у  1994-  1997  роках,  в  межах  сум  невідшкодованих господарствам  витрат  на  будівництво  об'єктів соціальної сфери. Разом це близько 700  мільйонів  гривень,  що  на  фоні  загальної кредиторської   заборгованості  сільськогосподарських  підприємств (майже 15 мільярдів гривень) суттєво не вплине на фінансовий  стан сільськогосподарських підприємств.

     Крім того (цитую абзац другий статті 2): "Залишок сум  заборгованості   зі   сплати   податків   і   зборів (обов'язкових  платежів)  у  відповідних  частинах  переходить  за роздільним актом (балансом) до приватних формувань без нарахування пені,  штрафних  та  фінансових  санкцій..."  Тобто  борг фактично перекладається на власників майнових та земельних паїв,  чого,  на мою  думку,  шановні колеги,  ні в якому разі робити не можна.  Це призведе в першу чергу до дискредитації  указу  Президента  та  до інших негативних наслідків.

     В умовах,  коли  боргові  зобов'язання  сільськогосподарських підприємств    значно    перевищують    їх    ліквідні     активи, сільськогосподарські  підприємства  стали  повністю безправними та залежними від кредиторів,  а точніше -від комерційних структур  та чиновників  усіх  рівнів.  Пов'язані  картотекою,  вони  практично позбавлені  зараз  можливості  розпоряджатися  власною  виробленою продукцією.

     Отже, на сьогоднішній день ми маємо ситуацію,  коли примусове стягнення  заборгованості  є  фактично  неможливим,  а   існування заборгованості   відстоюється   не   з  метою  отримання  реальних надходжень до бюджету, а зовсім з інших міркувань.

     Підтримуючи пропозицію про прийняття проекту закону в першому читанні,  вважаю  за  доцільне  при  доопрацюванні його до другого читання  передбачити  повне  списання  податкової   заборгованості сільськогосподарським    підприємствам,    у    тому    числі    і реструктуризованої відповідно до законів у 1997-1999 роках.

     Це рішення має бути  скоріше  політичним,  аніж  економічним, оскільки  заборгованість,  яку  зараз  мають  сільськогосподарські підприємства,  уже ніхто ніколи  не  погасить.  При  цьому  не  на словах,  а  на  ділі  треба заявити,  що подібне списання боргів є останнім у практиці держави,  і той,  хто не  зможе  в  подальшому платити  податки,  має збанкрутувати.  Необхідно внести відповідні зміни і до Закону про банкрутство.

     Вирішення питання   списання    податкової    заборгованості, безумовно,  є одним із першочергових заходів, і без його вирішення Верховною   Радою   та   урядом   подальше   успішне    проведення сільськогосподарської реформи буде практично неможливим.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олегу Івановичу. Увімкніть мікрофон Кириленка Івана Григоровича, будь ласка. Від уряду.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  міністр аграрної політики України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу підписатися під словами,  які  сказав  Олег  Іванович  Юхновський.  Це  дійсно робиться   востаннє.   Для  реформованих  господарств  і  тих,  що реформуються,  держава дає можливість почати з чистого  аркуша.  І умова:   заборгованість   списується,  якщо  до  кінця  2000  року сільськогосподарські товаровиробники будуть  регулярно  сплачувати поточні платежі.

     Умова цілком  нормальна.  І  те,  що сказав Олег Іванович,  я просив  би   підтримати.   Для   нас   це   надзвичайно   важливий законопроект. Надзвичайно важливий! Треба востаннє списати борги і установити зовсім нові правила гри - вже для  приватного  власника землі і майна.

     Я дуже вдячний за підтримку. Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую.  Завтра ми проект поставимо на голосування,  а до завтра ще є час попрацювати.

     ----------

     Розглядається проект  Закону  про  Представництво  Президента України   в   Автономній  Республіці  Крим.  Доповідач  -  Пасенюк Олександр Михайлович. Будь ласка.

     ПАСЕНЮК О.М.,  заступник міністра юстиції  України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати України!  У порядку законодавчої ініціативи Президент України відповідно до статті  93 Конституції  України  вносить  на  розгляд  Верховної  Ради проект Закону України про Представництво Президента України в  Автономній Республіці Крим.

     Проект Закону України про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим  підготовлено  згідно  зі  статтею  139 Конституції України,  якою передбачено, що в Автономній Республіці Крим  діє  Представництво   Президента   України,   статус   якого визначається законом України.

     На сьогодні   питання   представництва   регулюються  Законом України  про  Представництво  Президента  України   в   Автономній Республіці  Крим,  який  був прийнятий ще 18 грудня 1992 року,  та Положенням про  Представництво  Президента  України  в  Автономній Республіці  Крим,  яке  затверджене указом Президента від 31 січня 1996  року.  Положення  зазначених  актів  з  деяких   питань   не узгоджуються   з   нормами  Конституції  та  законів  України,  що регулюють відносини у відповідних сферах,  оскільки вони  прийняті до набрання чинності Конституцією України.

     Згідно з  діючим  законом та указом Президента Представництво входить до системи  органів  державної  виконавчої  влади,  що  не узгоджується з розділами V та VI Конституції України.  Разом з тим зазначено,  що   Представництво   підпорядковується   Президентові України,  а з питань, що належать до відання Кабінету Міністрів, - також  Кабінету  Міністрів  України,  що   так   само   суперечить Конституції.

     Відповідно ж  до  Конституції  України  1996  року  Президент України є главою  держави  і  виступає  від  її  імені.  Президент України   є   гарантом   державного  суверенітету,  територіальної цілісності України,  додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.  Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

     Крім того,  є суттєві розбіжності між нормами,  передбаченими актами,    які   на   даний   час   визначають   правовий   статус Представництва.

     Підготовлений та внесений на ваш розгляд  проект  спрямований на створення належних правових засад для діяльності Представництва Президента України в  Автономній  Республіці  Крим  відповідно  до Конституції  та  законів  України.  У  законопроекті  пропонується визначити  статус,  функції,  повноваження  та  порядок  утворення Представництва.

     Згідно з  проектом закону Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом,  який  утворюється відповідно  до Конституції з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України.

     Проектом передбачені повноваження  Представництва  Президента України в Автономній Республіці Крим.  Діяльність його грунтується на принципах верховенства права,  законності, гласності, поєднання загальнодержавних   і   місцевих  інтересів.  У  своїй  діяльності представництво керується Конституцією України,  законами  України, актами Президента і Кабінету Міністрів України.

     Згідно з   законопроектом   Представництво  очолює  Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,  який призначається  та  звільняється  з посади Президентом України.  На Постійного   Представника    покладено    здійснення    загального керівництва діяльністю Представництва...

     ГОЛОВА. Олександре   Михайловичу,  прошу  вибачити.  Може,  є запитання в депутатів.  Є запитання в депутатів?  Тоді завершуйте, будь ласка.

     ПАСЕНЮК О.М.  Добре.  Дякую.  Прийняття  зазначеного  проекту закону   сприятиме    впорядкуванню    діяльності,    розмежуванню повноважень  та  створенню  належних правових засад для діяльності Постійного Представника  і  Представництва  Президента  України  в Автономній  Республіці  Крим.  Тому  я  прошу  цей  проект  закону підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запитань немає.  Дякую. Сідайте. Хто з депутатів хоче виступити?   Я   бачу,   що  записалося  три  депутати.  Олександр Задорожній є?  Мироненко?  Немає.  Щойно ходив,  просив,  щоб йому надали  можливість виступити.  Будемо вважати,  що всі,  хто хотів виступити,  таку  можливість  мали,  але  не   скористалися   нею. Законопроект вносимо завтра для голосування у першому читанні.

     ----------

     Розглядається Закон  України  про  внесення змін до статті 71 Житлового кодексу України з пропозиціями Президента України від 19 січня цього року. Доповідач - Пасенюк Олександр Михайлович.

     ПАСЕНЮК О.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Президент  України  підтримує  необхідність   вирішення питань,  порушених у Законі України про внесення змін до статті 71 Житлового кодексу  Української  РСР,  прийнятому  Верховною  Радою України  24  грудня  1999 року,  але вносить до цього закону деякі зауваження і пропозиції.

     У новій редакції пунктів 3 та 7  частини  третьої  статті  71 Житлового  кодексу Української РСР ідеться про збереження житла за дітьми,  які  перебувають  на  вихованні  у  дитячому  закладі,  у родичів, опікунів чи піклувальників, та за особами, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому передбачається, що у  випадках,  коли  у відповідному жилому приміщенні не залишилися проживати  члени  сімей  зазначених  осіб,  це  приміщення  до  їх повернення може бути надане в оренду.

     Таким чином   законом,   який   прийнятий   Верховною  Радою, запроваджується новий правовий інститут - оренди жилих  приміщень, які  не  є  приватною  власністю,  що  зберігаються  за  тимчасово відсутніми особами.  Проте закон не встановлює будьяких критеріїв, порядку  та  умов  надання такого житла в оренду,  що створюватиме труднощі під час його  застосування,  а  в  деяких  випадках  може призвести до зловживань і як наслідок - до порушення прав людини.

     У зв'язку з цим,  а також виходячи з того,  що правовий режим власності   визначається   законами   України   (я   наголошую   - спеціальними  законами  України),  пропонується:  в абзаці другому нової редакції пункту 3 та в абзаці другому нової редакції  пункту 7  частини  третьої  статті  71  Житлового кодексу Української РСР після слів "за договором оренди"  додати  слова  "у  встановленому законом  порядку".  Виходячи  з  цього,  пункт 1 розділу ІІ закону викласти в такій редакції:  "Цей закон набирає чинності з дня його опублікування, крім норм абзацу другого пункту 3 та абзацу другого пункту 7 частини третьої статті 71 Житлового  кодексу  Української РСР  у  частині передачі жилих приміщень за договором оренди,  які вступають у дію після набрання чинності законом про передачу жилих приміщень в оренду".

     Крім того,  законом  передбачається  доповнити  частину третю статті  71  Житлового  кодексу  пунктом  8,  згідно  з  яким  жиле приміщення  зберігається за відсутньою особою до набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.

     Введення такої  норми  робить  непотрібними   всі   попередні положення  статті  71  Житлового  кодексу,  оскільки відповідно до запропонованого пункту 8 житло зберігається за будь-якими  особами (так  зазначено  в статті закону) в будь-яких випадках доти,  поки судом  ці  особи  не  будуть  визнані   померлими.   До   того   ж запровадження  зазначеної  норми  призведе до обмеження прав осіб, які продовжують проживати в  такому  жилому  приміщенні:  вони  не зможуть здійснити обмін жилих приміщень, реалізувати своє право на приватизацію  житла,  оскільки  для  реалізації  таких   прав   за законодавством   необхідна   згода  всіх  осіб,  що  проживають  у відповідному приміщенні, в тому числі і тимчасово відсутніх. Тобто цією  нормою  передбачається  захист  житлових  прав одних осіб за рахунок зменшення обсягу прав інших осіб,  що порушує  встановлені частиною   третьою   статті   22  та  частиною  першою  статті  24 Конституції...

     ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, завершуйте.

     ПАСЕНЮК О.М. Тому пропонується з розділу І Закону України про внесення  змін  до статті 71 Житлового кодексу два останніх абзаци пункту 1 та пункт 2 вилучити.

     Я пропоную...

     ГОЛОВА. Дякую. Слово має Ткаленко Іван Іванович. Будь ласка.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Шановні колеги, ми в комітеті врегулювали майже всі питання. Для того, щоб була повна ясність і щоб ввести в дію закон з дня його опублікування,  треба,  оскільки в  нас  досі немає  закону про оренду,  і його не буде ще довго,  просто ввести поняття "найм".  А таке поняття в нас сьогодні визначено.  Тоді ця колізія знімається,  і закон можна проголосувати у тій редації, що запропонував Президент.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Я  дивлюся  -  ліс  рук.  Але  депутати Черненко,  Гуцол, Ромовська свої зауваження зняли... Вже зняли всі питання. Дякую. Сідайте.

     ----------

     Шановні народні депутати!  Розглядається  проект  Закону  про загальну  структуру  і  чисельність кримінально-виконавчої системи України. Доповідає Іван Васильович Штанько. Прошу уваги!

     ШТАНЬКО І.В.,  директор  Державного  департаменту  з   питань виконання  покарань.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до пункту 22 статті 85 Конституції  України, яким визначено,  що до повноважень Верховної Ради України належить затвердження загальної структури,  чисельності, визначення функцій військових формувань,  утворених відповідно до законів України,  а також з урахуванням прийнятого Верховною Радою України закону  від 11  грудня  1998 року на ваш розгляд вноситься законопроект,  яким пропонується затвердити загальну структуру і чисельність персоналу кримінальновиконавчої системи.

     У статті 1 визначається загальна структура цієї системи,  яка складається  з  трьох  ланок:  центральний  орган  (це   Державний департамент  України  з питань виконання покарань),  територіальні органи управління і відділи департаменту в регіонах  і  підрозділи кримінально-виконавчої системи.

     У статті    2   передбачено   визначити   нормативи   штатної чисельності   персоналу   системи.    Необхідність    застосування нормативів   зумовлена  тим,  що  штатну  чисельність  працівників установ виконання покарань  неможливо  зафіксувати  на  постійному рівні,   бо   вона  залежить  від  чисельності  контингенту,  який утримується в цих установах.

     Слід зазначити,  що  протягом  останніх   років   чисельність контингенту  щорічно зростає.  Тільки за два місяці поточного року вона збільшилася на 8,5 тисячі осіб і становить 224,3 тисячі осіб, а  це  в  свою  чергу потребує відкриття нових та перепрофілювання існуючих  виправнотрудових  установ   і   збільшення   чисельності персоналу.

     Нині діючий тимчасовий норматив штатної чисельності персоналу кримінальновиконавчої  системи,  що  фінансується   з   Державного бюджету,  затверджено  постановою Кабінету Міністрів від 22 квітня 1999 року в розмірі 33 відсотки від  чисельності  засуджених,  які утримуються  в  цих  установах.  Ці розрахунки відповідають діючим нормативним навантаженням на працівників, що дозволить забезпечити багатофункціональну діяльність установ.

     Для порівняння   хочу   додати,  що  за  даними  Ради  Європи співвідношення   чисельності   працівників   таких   відомств   до чисельності  контингенту,  що  утримується  в  виправних установах країн - членів Ради Європи, становить від 60 до 110 відсотків.

     Необхідно зазначити,    що    встановлення    запропонованого нормативу   штатної  чисельності  персоналу  кримінальновиконавчої системи не передбачає зростання загальних  видатків  з  Державного бюджету.

     Що стосується   нормативу   граничної   штатної   чисельності працівників кримінальновиконавчих інспекцій,  то його пропонується затвердити   в   розмірі   1  відсотка  від  кількості  осіб,  які перебувають на обліку в цих інспекціях.

     Враховуючи викладене  та  з  метою  подальшого  вдосконалення діяльності    кримінально-виконавчої    системи    і    збереження професійного ядра кадрів органів  і  установ  виконання  покарань, просимо  затвердити  загальну  структуру  системи та запропоновані нормативи.

     ГОЛОВА. Дякую.    Шановні    народні    депутати!    Висновок науково-експертного  управління  позитивний.  Висновок профільного комітету  позитивний.  Чи  будуть   у   депутатів   запитання   до доповідача?  Немає.  Можна вносити проект на голосування у першому читанні, а там побачимо. Дякую, Іване Васильовичу.

     ----------

     Розглядається наступне питання - проект Закону про доповнення статті  21  та нову редакцію статті 65 Закону України про пенсійне забезпечення.  Доповідає заступник міністра  праці  та  соціальної політики Олена Гаряча. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

     ГАРЯЧА О.В.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Сьогодні  на ваш розгляд ми подаємо законопроект про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення,  які стосуються двох  питань. Ми   пропонуємо   надати  пенсіонерам  можливість  (можливість,  я підкреслюю це) збільшити розмір своєї пенсії  у  разі,  якщо  вони виявили бажання працювати після досягнення пенсійного віку. Розмір пенсії при цьому буде збільшуватися  на  10  відсотків  за  кожний повний рік такої роботи.

     Інше питання.   У  статті  65  чинного  Закону  про  пенсійне забезпечення передбачається,  що  розмір  пенсії  обчислюється  із заробітку  за  24 місяці роботи (за два роки).  Це зумовлює штучне завищення  розміру  пенсії,   не   відображає   трудового   вкладу працівника при визначенні розміру пенсії.  Ми пропонуємо поступово збільшити  період,  за  який  береться  заробіток  для  обчислення пенсії.  Збільшення  це треба робити з урахуванням тих даних,  які вже є в  базі  персоніфікованого  обліку  платежів  до  Пенсійного фонду.

     Ми пропонуємо  зберегти  норму про право пенсіонерів вибирати період роботи для обчислення пенсії.  Цей період  -  і  за  діючим законодавством,  і  ми  так  пропонуємо - можна вибирати навіть до 1992 року. Тому, я думаю, наступність законодавства і право вибору періоду дадуть можливість пенсіонерам диференціювати розмір пенсій і збільшити його залежно від трудового внеску.

     Це питання  розглядалося  на  засіданні   комітету.   Комітет висловився за прийняття цього проекту закону в першому читанні.

     Я просила  б  народних  депутатів підтримати наші пропозиції. Треба,  щоб до прийняття закону про  пенсійну  реформу  цей  закон працював,  щоб пенсіонери мали можливість,  про яку я сказала.  До другого читання ми зможемо врахувати всі пропозиції, які надійдуть від народних депутатів.

     Хочу сказати,   Iване  Степановичу,  що  такі  норми  були  в законодавстві  колишнього  Союзу  РСР,  і  такими  правами   деякі пенсіонери  скористалися.  Сьогодні  вони одержують пенсію не 74,7 гривні,  а  на  40  відсотків  більше.  Тому  я  прошу  підтримати законопроект уряду.

     ГОЛОВА. Запитання. Депутат Ткаленко. Увімкніть мікрофон.

     ТКАЛЕНКО I.I.  Дякую. Iване Степановичу, ми ж домовлялися, що припинимо латати пенсійний закон.  Потрібне все-таки нове пенсійне забезпечення.  Ви розумієте,  що ви робите, Iване Степановичу?! Ми тільки почали про це говорити,  а  люди,  яким  виповнилося  37-40 років,  уже пішли на пенсію.  Якщо ми приймемо ці поправки,  то ці люди втрачають пенсію.  Раніше заробіток  для  нарахування  пенсії брався  за  24  місяці.  Тоді  працівник  отримував  одну  пенсію. Сьогодні ми пропонуємо брати заробіток  за  десять  років,  і  він одразу  автоматично  втратить  пенсію.  Люди  ідуть на пенсію в 37 років,  маючи вислугу 20 років.  Ви розумієте,  що ми зробимо  цим самим?!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Iване  Степановичу,  у  мене питання, мабуть, не до Олени Гарячої, не до Штанька і не до Кириленка, а до вас. Жоден із законопроектів, які ми зараз розглядали, не проходив через бюджетний комітет. Я не знаю, де Гаряча буде брати кошти для підвищення  пенсій.  Вона,  мабуть,  забула,  що  у  нас  більше 1 мільярда гривень заборгованості з виплати пенсій.  Я не  знаю,  де братиме  гроші на свою систему Штанько.  Він хоче фінансуватись на рівні країн - членів Ради Європи.  Але в  країнах  -  членах  Ради Європи  зовсім  інші  бюджети,  ніж  у  нас.  Я  хотів би запитати Кириленка Iвана Григоровича:  оту  заборгованість,  яку  він  буде списувати, враховували в доходній частині бюджету чи ні? Відповіді немає. А якщо враховували, тоді знімайте і видатки. А як же?!

     Тому я звертаюся  до  вас,  Iване  Степановичу.  Я  воював  з попереднім Головою з цього приводу,  тепер, виявляється, треба вже і з вами воювати. За Регламентом усі ці законопроекти повинні були пройти  через  бюджетний  комітет  і  мати його висновок.  Жодного висновку немає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Ми з пошаною ставимось до бюджетного комітету, але  він  не  є  профільним  комітетом  з  цих питань.  I перш ніж звинувачувати  мене  й  тих  людей,  прізвища  яких  ви   назвали, подивіться роздані документи.  Це вноситься Кабінетом Міністрів, і стоїть на цих проектах підпис Ющенка.  Тому я ще раз вам кажу,  що це  відповідає  Регламенту.  Мабуть,  Ющенко  як Прем'єр-міністр і міністерство, яке займається цим, можуть вносити це питання. I ви, будь ласка,  дійте відповідно до Регламенту.  Не треба робити всім зауваження і бути над усіма.

     Чи є зауваження по суті проекту? Депутат Гусак.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Iване Степановичу, у мене запитання до Олени Василівни.   Зараз   максимальний   розмір  пенсії  становить  три мінімальних пенсії (тобто тричі по 24,9 гривні).  А як буде,  якщо ми  зараз  приймемо  цей  закон?  Чи  не  суперечить  це  ідеї про надбавки, про які йде мова?

     Дякую.

     ГАРЯЧА О.В. Дякую за запитання. Тоді за законодавством розмір максимальної пенсії буде вже не 74 гривні,  а збільшуватиметься на 10 відсотків за кожний рік роботи,  коли  людина  буде  відкладати свій вихід на пенсію. Ми зможемо залучити кошти тих, хто продовжує працювати,  для виплати заборгованості  з  пенсій  тим,  хто  став пенсіонером і не працює. Ще раз дякую за запитання.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я нагадую депутатам,  що ми будемо голосувати проект у першому читанні.  Від комітету слово надається  народному депутату Борзих. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Борзих.

     БОРЗИХ О.I.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (виборчий  округ 103,  Луганська  область).  Дякую,  Iване Степановичу.  У розданих матеріалах є мій законопроект про внесення доповнення до статті 21 Закону про пенсійне забезпечення. Я згоден з висновком профільного комітету,  що  пропозиції,  які  є  в  моєму  законопроекті,  слід врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.

     ГОЛОВА. Так,  і у проекті постанови пропонується взяти проект за основу, прийняти в першому читанні.

     Будуть іще зауваження? Немає. Приймається.

     -------------

     Іще є питання,  що стосується внутрішнього ринку мила.  Слова просить Олег Іванович Юхновський, перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики. Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.I.  Дякую,  Iване Степановичу.  Шановні  колеги! Оскільки  це  питання  вже  кілька днів переноситься,  я прошу три хвилини для того, щоб доповісти проект закону.

     Необхідність внесення  запропонованих  змін  до  Закону   про державне   регулювання   імпорту  сільськогосподарської  продукції зумовлена в першу чергу ситуацією,  яка склалася  на  внутрішньому ринку  мила.  Існуючі в нашій державі потужності по виробництву 60 тисяч тонн мила туалетного використані в минулому  році  практично на  4  відсотки,  а потужності по виробництву майже 140 тисяч тонн господарського мила - на 8 відсотків.

     Сьогодні на внутрішньому ринку мила реалізується практично 93 відсотки  імпортної  продукції,  з  яких  85  відсотків  - це мило виробництва Туреччини, а решта завозиться з Росії.

     Оснащеність українських підприємств миловарної  промисловості та  вітчизняні  стандарти на даний вид продукції гарантують випуск високоякісної   екологічно   безпечної    продукції    на    наших підприємствах.   Тільки   підприємство   "Рута",   розташоване   в Калинівці,  на території виборчого  округу,  який  я  представляю, здатне  виробляти  майже  2 тисячі тонн високоякісної продукції на рік.

     Шановні колеги,  проект закону був розглянутий і  підтриманий комітетом, а також завізований відповідними зацікавленими...

     ГОЛОВА. Дякую.  Чи  є  у депутатів запитання?  Які пропозиції будуть?   Внести   на   голосування?   Інших   пропозицій   немає? Міністерство і комітет підтримують проект.

     Дякую за  увагу,  за  роботу.  Продовжимо  роботу завтра о 10 годині ранку.