ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  4  к в і т н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України  ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу депутатів підготувати картки для реєстрації.

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні нашому колезі Володимиру Васильовичу Арабаджи виповнюються перші п'ятдесят років.  Я  прошу вас  привітати  його  з цим ювілеєм (Оплески).  А керівник фракції вручить букет квітів.

     Прошу підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему "Рада". Прошу реєструватися.

     У залі   зареєструвалися   329  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до Регламенту прошу вас надати можливість привести до   присяги   народного  депутата  України  Кульчинського  Миколу Георгійовича.

     9 березня   Центральна   виборча   комісія   визнала   Миколу Георгійовича     Кульчинського    обраним    у    багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від Народного руху України  та зареєструвала його народним депутатом України.

     Відповідно до  статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу  перед  Верховною  Радою України. Дозвольте це зробити і Миколі Георгійовичу Кульчинському. Будь ласка.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  "Присягаю  на вірність Україні.  Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити  суверенітет  і незалежність   України,   дбати  про  благо  Вітчизни  і  добробут Українського народу.

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,    виконувати    свої    обов'язки   в   інтересах   усіх співвітчизників".

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Дозвольте   привітати народного  депутата  із  вступом на посаду і побажати йому плідної праці у Верховній Раді України (Оплески).

     Відповідно до  Регламенту  дозвольте  оголосити   депутатські запити.

     Народного депутата  Івана Захаровича Кірімова - до Президента України з приводу постійного затримання виплати пенсій пенсіонерам Бородянського,  Вишгородського,  Іванківського,  Макарівського  та Поліського районів Київської області. Прошу підтримати.

     "За" - 114.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата  Юрія   Анатолійовича   Кармазіна   -   до Президента    України   про   вжиття   термінових   заходів   щодо відшкодування транскордонних екологічних збитків, завданих Україні внаслідок аварій, що сталися на румунських гірничих підприємствах. Прошу підтримати.

     "За" - 122.

     Рішення не приймається.

     Групи народних   депутатів   (Хмельовий,   Мазур,   Яковенко, Довганчин) - до Президента України щодо порушень законодавства при утворенні відкритого акціонерного товариства  "Укртелеком".  Прошу підтримати.

     "За" - 176.

     Рішення приймається.

     Тепер прошу проголосувати про направлення.

     "За" - 180.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата  Андрія  Прокоповича  Снігача  - до Голови Верховної Ради України про невідповідність  чинному  законодавству Постанови  Верховної  Ради  України  від  22  лютого 2000 року про обрання перших заступників голів комітетів Верховної Ради  України третього   скликання  та  першого  заступника  голови  Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань  приватизації. Прошу голосувати.

     "За" - 166.

     Рішення приймається.

     Валентини Петрівни  Семенюк - до Прем'єр-міністра України про затвердження Кабінетом Міністрів України переліку груп  вкладників та  черговості  виплати  їм  проіндексованих заощаджень установами Держощадбанку України. Прошу голосувати.

     "За" - 164.

     Рішення приймається.

     Євгена Васильовича Краснякова - до Прем'єр-міністра України з приводу  неправомірних  дій  нових  власників  житла  в  сільській місцевості стосовно педагогічних  працівників,  які  проживають  у будинках,  що  не  підлягають приватизації,  наданих їм у свій час колгоспами. Прошу голосувати.

     "За" - 161.

     Рішення приймається.

     Павла Васильовича Тищенка - до Прем'єр-міністра України  щодо фінансування   робіт   для   ліквідації  аварійного  стану  систем водопостачання у селищі  Покотилівці  Харківської  області.  Прошу голосувати.

     "За" - 138.

     Рішення приймається.

     Михайла Михайловича   Савенка  -  до  Генерального  прокурора України про  тяганину  в  розслідуванні  працівниками  Запорізької прокуратури    кримінальної    справи    щодо   фірми   "Меркурій" Гуляйпільського району. Прошу голосувати.

     "За" - 109.

     Рішення приймається.

     Павла Михайловича Мовчана - до Генерального прокурора України у  зв'язку  з  порушенням  законодавства  при  індексації майнових сертифікатів  довірчим  товариством  "Разноэкспорт-Траст"   (місто Рівне). Прошу голосувати.

     "За" - 98.

     Рішення приймається.

     Народного депутата Ніни Олексіївни Покотило - до Генерального прокурора,  міністра внутрішніх справ,  міністра освіти  і  науки, голови  Державної  податкової  адміністрації  стосовно  жорстокого побиття  неповнолітнього  студента  Хмельницького   технологічного університету  "Поділля"  та  створення  посадовими  особами  міста Хмельницького   перешкод   щодо   розслідування   справи.    Прошу голосувати.

     "За" - 127.

     Рішення приймається.

     Народного депутата  Володимира  Миколайовича  Моісеєнка  - до міністра  палива  та   енергетики   України   про   відкриття   на Макіївському  заводі  деревинних  плит робочих місць для шахтарів, які звільняються з шахт, що закриваються. Прошу голосувати.

     "За" - 177.

     Рішення приймається.

     Євгена Васильовича Краснякова - до міністра  освіти  і  науки України стосовно заходів міністерства стосовно збереження в умовах реалізації Указу Президента України про  невідкладні  заходи  щодо прискорення   реформування   аграрного   сектора  економіки  права сільських закладів освіти на  користування  раніше  виділеними  їм земельними ділянками. Прошу голосувати.

     "За" - 188.

     Рішення приймається.

     Михайла Антоновича  Павловського  -  до  голови Закарпатської облдержадміністрації у зв'язку з  невиконанням  держадміністрацією договірних  зобов'язань  щодо  розрахунків  з Хмельницьким заводом будівельних матеріалів за поставлену цеглу. Прошу голосувати.

     "За" - 125.

     Рішення приймається.

     Дозвольте зробити  оголошення.  Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата  України  Кульчинського  Миколи  Георгійовича  до  складу депутатської  фракції Народного руху України (першої) та народного депутата Савенка Михайла Михайловича до складу депутатської  групи "Трудова Україна".

     Відповідно до  статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій.

     Слово від  фракції "Батьківщина" надається народному депутату Михайлу Павловському. За ним буде виступати депутат Кендзьор.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Перебуваючи у виборчому окрузі в Хмельницькому, я був дуже стурбований тим, що на одне робоче місце в Хмельницькому претендує 48 бажаючих,  а в цілому по Україні на  одне  робоче  місце  -  30 бажаючих.  Ви знаєте,  що сьогодні відбувається закриття шахт і не створюються  робочі  місця.  Тому  фракція  "Батьківщина"  звертає особливу  увагу  на  необхідність  створення умов та робочих місць кваліфікованої праці в Україні.

     У зв'язку  з  цим   була   створена   Асоціація   електронної промисловості    при    УСПП,    завдання    якої    -    розвиток високоінтелектуальних конкурентоспроможних технологій саме  в  тих місцях, де створюються осередки безробіття, передусім у Донецькій, Луганській та інших областях, де закриваються шахти.

     Уряд може  сприяти  цьому  процесу.  І  я  хотів  би  навести приклад,  як Юлія Володимирівна Тимошенко провела декілька нарад з фахівцями,  зокрема з проблем енергозбереження,  і це дало поштовх для   того,   щоб   відразу   затвердити   п'ять  програм,  які  є конкурентоспроможними, дають можливість виготовляти продукцію, яка може йти на західний ринок.

     Виявляється, що  в Україні добре поставлений розвиток силової електроніки,   яка    може    відіграти    вирішальну    роль    в енергозбереженні.  Я  наведу  такі  цифри.  Електроніка  силова  і функціональна,  яка використовується в системах енергетики,  у нас сьогодні  займає  2  відсотки,  у  той  час як у Сполучених Штатах Америки і Німеччині - 40 відсотків,  і ці країни ставлять завдання довести цей показник до 60 відсотків.

     До того   ж   впровадження  тільки  силової  електроніки  дає можливість зекономити близько 25 відсотків електроенергії. Це така кількість електроенергії, яку виробляє Запорізька АЕС.

     Сполучені Штати    Америки    ставлять   завдання   розробити врегульований електропривід до  середини  наступного  століття,  а Україна,  виявляється,  уже  всі  ці  проблеми  вирішила.  І тепер завдання  полягає  в  тому,  щоб   налагодити   виготовлення   цих конкурентоздатних  електричних  машин,  вийти  з ними на зовнішній ринок  і  вирішити  проблему   енергозбереження.   Така   програма передбачена за дорученням Юлії Володимирівни Тимошенко.

     Я не  буду перераховувати всі програми,  але скажу,  що за її дорученням  була  проведена  нарада  з  питань   реконструкції   і вдосконалення   теплових   електростанцій  по  всіх  технологічних лініях. Хотів би звернути увагу, що з точки зору підготовки палива Україна має технології, яких не має Японія. Але проблема полягає в тому,  щоб їх впровадити в Україні,  а це все - робочі  місця,  це вирішення проблеми перспективи для нашої молоді.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Ярославу  Михайловичу Кендзьору від фракції Руху. За ним буде виступати депутат Крючков.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Голово!  Шановні  народні   депутати!   Я уповноважений  оголосити  заяву  фракції  Народного  руху України, фракції  "Реформи-Конгрес"   і   Київської   міської   організації товариства  "Меморіал"  з  приводу  чергового  акту  вандалізму на братській могилі жертв  комуністичних  репресій  у  Биківнянському лісі.

     У березні  цього року на могилах жертв комуністичних репресій у  Биківнянському  лісі  здійснено  черговий  акт   вандалізму   - понівечено металеве облицювання п'ятиметрового хреста на братській могилі,  пошкоджені написи,  поламані лавки,  вчинено  наругу  над скульптурою в'язня на Броварському шосе.

     Ще 11 серпня 1994 року розпорядженням

  98/94 Президент  України  Леонід  Кучма   підтримав   ініціативу громадськості  щодо  вшанування пам'яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня неподалік Києва.  Назване розпорядження зобов'язувало тодішній Кабінет Міністрів України у місячний термін затвердити заходи по вшануванню пам'яті жертв репресій.

     Правоохоронними органами не розслідується кримінальна  справа за   фактом   масового  знищення  людей  комуністичним  режимом  у 1937-1941 роках поблизу селища Биківня.  Ще  5  грудня  1988  року Прокуратурою  Української  РСР  була  порушена кримінальна справа. Попереднє слідство по цій справі неодноразово зупинялося, останній раз слідство було закрите 30 грудня 1998 року.

     Нас не можуть не дивувати мотиви закриття справи.  Цитую: "На підставі статті 6 пункту 3.8 Кримінально-  процесуального  кодексу України  у  зв'язку  із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності наркомів внутрішніх  справ  УРСР  та інших  посадових  осіб,  причетних  до  фальсифікації кримінальних справ на розстріляних".  Адже биківнянське  поховання  є  одним  з найбільших  в  Україні - там загинуло більш як 100 тисяч громадян. Як можна правоохоронцям незалежної Української  держави  підводити під термін давності таке масове знищення людей?

     Президентом була  підтримана пропозиція товариства "Меморіал" про  створення  державної  комісії  для   розслідування   злочинів комуністичної  системи  та об'єднання всіх справ по місцях масових розстрілів громадян України  попередньою  комуністичною  владою  в одну   кримінальну   справу.   Однак   Кабінет  Міністрів  України просто-напросто  проігнорував  доручення  Президента  України,   а Генеральна  прокуратура  України  листом  від  9 вересня 1999 року обмежилася   неграмотною   відпискою   про   небажання   проводити розслідування   злочинів  про  масові  вбивства  громадян  України комуністичним режимом.  Мало того,  сьогодні  активно  йде  процес реабілітації колишніх правоохоронців,  винних у масових репресіях, і роблять це  сьогодні  правоохоронні  органи  незалежної  України всупереч Закону про реабілітацію жертв політичних репресій.

     Такі дії   та   бездіяльність  органів  виконавчої  влади  та правоохоронних органів і провокують численні випадки вандалізму на українських  святинях.  Руйнування  хреста  на  братській могилі в Биківні,  забиття  цвяха   в   ніс   скульптури   політв'язня   на Броварському шосе не можна кваліфікувати хуліганським випадом.  Це вандалізм  з  політичним  підтекстом,  наруга  над  пам'яттю,  яку свідомо чинять противники незалежності Української держави.

     Ми вимагаємо  від  правоохоронних органів розслідування цього акту вандалізму і покарання винних.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Георгію  Крючкову. За ним буде виступати депутат Богословська.

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Більше трьох місяців працює Верховна Рада після перевороту,  в умовах, коли було розтоптано її Регламент  і  парламенту  нав'язаний  новий процедурний режим.  Чи стала його робота більш оперативною і ефективною,  як це  твердить офіційна   пропаганда?  Дані,  які  були  вручені  нам  наприкінці минулого пленарного тижня,  спростовують ці твердження. Розглядати більше  питань Верховна Рада не стала.  Деяке збільшення кількості ухвалених законів відбулося в  основному  за  рахунок  ратифікації міжнародних  договорів  і  угод.  Не сталося відчутних змін і щодо актуальності обговорюваних питань,  так само як і стосовно  якості правових актів, що приймаються.

     Але відбулася    безпрецедентна    профанація   законодавчого процесу.  Фактично легалізовано,  визнано  нормальною  неучасть  у пленарних засіданнях і взагалі в роботі парламенту, його комітетів великої кількості депутатів.  Багатоверстатне голосування доведено до віртуозності,  дехто з колег навчився натискати кнопки за цілий ряд.  Численні переголосовування,  які нещодавно і не без  підстав так гостро критикувалися,  практикуються й тепер.  Якщо тут щось і змінилося, то просто стало більше відвертого цинізму.

     А до  чого  спричинило   ігнорування   вимог   статті   6.6.3 Регламенту,   згідно  з  якою  режим  другого  читання  передбачає одночасне  постатейне  обговорення  законопроектів  і   постатейне голосування?   Штучний,   обумовлений   виключно   політиканськими міркуваннями розрив процесу призвів не тільки  до  нераціонального витрачання  дорогоцінного  часу,  друге  читання  перетворилося  у формальність,  у фікцію,  а до єдиного дня голосування -  четверга депутати  часто-густо  встигають  забути про зміст законопроектів, які  обговорювалися  раніше  (якщо  взагалі  мали  про  них  якесь уявлення),  і просто механічно натискають кнопки, особливо коли за 30  хвилин  голосується,  як   це   в   нас   буває,   більше   30 законопроектів.

     З такою   практикою,   що  дискредитує  депутатський  корпус, Верховну Раду в цілому,  знецінює її діяльність,  треба,  за нашим переконанням,  негайно покінчити,  так само, як і з деякими іншими новаціями.

     Наведу такий факт. 25 лютого новий керівник апарату Верховної Ради підписав розпорядження 284, в якому з посиланням на постанову Верховної Ради від 22 лютого наказав перевести з 1 лютого таких-то народних  депутатів  -  голів  комітетів  Верховної Ради на посади членів цих комітетів.  Хіба це не маразм? Так можна дійти до того, що   розпорядженням   недалеких,  але  заповзятих  адміністраторів народні   обранці   взагалі   будуть   позбавлятися   депутатських повноважень.

     І на закінчення.  Останнім часом з боку тих, хто тепер сидить у Президії (особливо з боку віце-спікера,  що  сидить  справа  від головуючого),   все   частіше   проявляється  якась  агресивність, підкреслена неповага,  зневажливе ставлення до народних депутатів, особливо  до  тих,  які  не  належать  до так званої більшості.  У Верховній   Раді   утверджується    атмосфера,    неприйнятна    у цивілізованому   середовищі,   тим   паче   в  такій  авторитетній інституції, як парламент.

     Втім у тому,  що відбувається, мабуть, є щось позитивне: наші люди  дістають  можливість  швидше  розпізнавати  справжнє обличчя деяких святош,  які нахабно рвуться до найвищих  державних  посад. Громадськість, бачачи це, робитиме свої висновки.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Інні Богословській від групи "Трудова  Україна".  За  нею  буде  виступати  Олександр Мороз.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область). Уважаемые коллеги! Я сегодня хочу довести до вас позицию группы  "Трудовая  Украина",  которая   касается   непосредственно организации процесса законотворчества в Верховной Раде.

     Мы хотим обратить ваше внимание на то,  что необходимо срочно пересмотреть порядок внесения законопроектов в зал для  обсуждения и  определить  основной приоритет,  которым должно стать налоговое законодательство. И вот почему.

     В июле Верховная Рада должна принять Бюджетную  резолюцию.  И если   мы   ее   опять   примем   на   основе  старого  налогового законодательства,  то мы еще на год обречем Украину  на  такое  же существование,  какое  есть сегодня.  Мы однозначно должны принять Бюджетную резолюцию на основе нового налогового  законодательства. Это  главный  довод  в  пользу  того,  чтобы  срочно  организовать парламентские слушания по концепции Налогового  кодекса.  То  есть нужно   определиться  с  той  концепцией,  которая  приемлема  для большинства в Верховной Раде,  и дать задание  Кабинету  Министров срочно  направить его предложение.  А может быть,  и сам Верховный Совет тоже генерирует идею нового Налогового  кодекса.  Это  нужно делать немедленно.

     Группа настаивает   на   том,   что   пора   отложить  другие законопроекты и если нужно - провести  парламентские  слушания  по этому   вопросу   в   течение   двух-трех  дней,  но  определиться окончательно и дать это задание.

     Потому что есть еще второй аргумент.  В Украине сейчас  издан указ,  который необходимо было издать уже давно, - о необходимости проведения налоговой амнистии.  Однако это ни к чему не  приведет, если  мы не создадим новое налоговое пространство,  потому что при существующей системе налогообложения,  во-первых,  никто не  будет декларировать свои нелегальные доходы,  а во-вторых,  в Украину не придет тот поток денежных средств, на который мы рассчитываем.

     Поэтому "Трудовая  Украина"  настаивает  на  том,   чтобы   в ближайшее время были организованы слушания по концепции Налогового кодекса,  чтобы  эта  концепция  была  разработана  и   предложена Кабинетом Министров,  и чтобы мы на это время (наверное, на месяц) сконцентрировали   свое   внимание    исключительно    на    блоке экономических   законов,  связанных  с  налоговым  регулированием, реструктуризацией    промышленного    производства,    а     также приватизацией. Без этого мы войдем в новый круг топтания на месте.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Морозу.  За ним буде виступати депутат Зарубінський.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні колеги! Розпочався квітень - особливий для України місяць.

     По-перше. Венеціанська  комісія  і  навіть наш Конституційний Суд,  якщо не зважати на довгі і не зовсім переконливі  пояснення, визнають,  що без референдуму держава може обійтися.  Більше того, він їй не потрібен,  навіть шкідливий.  Ми,  законодавці, краще за інших   громадян   бачимо,   що   без  першого  і  шостого  питань результатами  референдуму  можна  спекулювати,   можна   нагнітати протистояння    між    парламентом    і   Президентом.   Але   все безрезультатно,  все  це  з  огляду  на  проблеми  держави  пусте, дріб'язок, це просто звичайна суєта.

     Відповідно до  рішення  Конституційного  Суду  всі  питання з бюлетенів все одно будуть предметом  розгляду  Верховної  Ради  за процедурою,   передбаченою   розділом   ХІІІ  Конституції.  Іншими словами, проведення референдуму - повне безглуздя. Це просто пусте витрачання грошей.

     Фракція пропонує   звернутися  до  ініціатора  референдуму  - народу України із заявою про непотрібність проведення референдуму, а  до  гаранта  дотримання  Конституції  з  пропозицією,  щоб  він виступив  із  законодавчою  ініціативою  щодо  внесення  змін   до Конституції.   Бо  наш  ініціативний  у  цьому  відношенні  народ, можливо,  не зовсім дочитав  до  кінця  Конституцію  і  раптом  не догодить Президенту щодо змін до Основного Закону.

     Було б   добре,  якби  підготовку  такої  заяви  ми  доручили правовому комітету, а в четвер більшість проголосує. Ми допоможемо проголосувати таку заяву.

     По-друге. Інформація    з   місць   і   вибіркові   перевірки підтверджують,  що ніякої ініціативи народу не  було.  У  багатьох регіонах ніхто підписів не збирав. Інформація з районів і областей липова.  А там,  де є підписні листи, вони оформлені з найгрубішим порушенням   законодавства.  Отже,  йдеться  про  великомасштабний злочин, він продовжується і під час підготовки до голосування. Уже готуються бюлетені (і в мене вони є,  сьогодні на прес-конференції я їх  роздам),  які  друкуються  без  реєстраційних  номерів,  без будь-якої   системи  захисту,  у  різних  друкарнях,  із  запасом, необхідним для одержання запланованого результату.  То тоді постає запитання:   що  це  за  референдум  і  кому  така  гірка  комедія необхідна?  Тому  потрібно  негайно  створити  спеціальну   слідчу комісію  Верховної  Ради  для  перевірки  дотримання Конституції і законів під час підготовки до проведення референдуму.

     По-третє. Квітень -  пора  посівної.  Всупереч  бадьорому  (я делікатнішого слова не знайшов) ёвалту про підготовку до неї маємо перспективу не засіяти до третини площ. Головна проблема - пальне. Уряд  не  запропонував  надійної  схеми.  У той час,  коли місцеві бюджети голі,  а господарства - поголівно банкрути з вини держави, урядова схема призведе лише до корупції і суб'єктивізму на місцях. Потрібно   запровадити   простий   механізм:   надавати    кредити господарствам  під  заставу  врожаю,  як робить весь світ.  І тоді запрацює грошова система, запрацює виробництво.

     Я сподіваюся на те,  що з цього  приводу  ми  дамо  доручення Кабінету  Міністрів,  і  нехай  вони терміново вносять пропозицію. Президент сказав,  що з 1 квітня колгоспів  не  буде,  і,  знаєте, вгадав.   Якби  він  ще  вгадав,  який  буде  врожай  цього  року  (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату     Олегу Зарубінському  від  фракції  Народно-демократичної партії.  За ним буде виступати депутат Ратушний.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Фракція Народно-демократичної  партії  у  Верховній  Раді вже висловлювала стурбованість з  приводу  стану  транспортних  мереж  у  сільській місцевості та наголошувала на гострій необхідності вжиття негайних заходів щодо покращення стану сільських автошляхів.

     Немає потреби доводити важливість вирішення цього  питання  в найкоротші  терміни.  Економічний ефект при ліквідації збитків від бездоріжжя становить  до  4  тисяч  гривень  з  кожного  кілометра транспортних мереж. Крім того, раціональне використання додаткових земель  сільськогосподарського  призначення,  на  яких  прокладено приблизно  600 тисяч грунтових доріг,  теж не примусить довго себе чекати.

     З метою вирішення цього питання фракція Народно-демократичної партії   вже   направила  депутатське  звернення  до  Міністерства агропромислового комплексу з проханням повідомити про  заплановані заходи,  спрямовані  на  покращення  стану  транспортних  мереж  у сільській  місцевості,  та  терміни  їх  виконання.  У   відповідь Міністерство агропромислового комплексу повідомило,  що відповідно до класифікації автомобільних доріг загального  користування,  яка затверджена   Постановою   Кабінету   Міністрів  про  класифікацію автомобільних   доріг   загального   користування    та    перелік автомобільних  доріг  України  загального  користування державного значення від 6 квітня 1998 року, не існує навіть терміна "сільські дороги".  З цього приводу Кабінетом Міністрів України підготовлені зміни до зазначеної постанови з  метою  встановлення  нормативного визначення терміна "сільські дороги".

     Як повідомляє   те   саме   міністерство,   тільки   внесення зазначених  змін  дозволить  Міністерству  аграрної  політики   та Міністерству   транспорту   приступити  до  запланованої  розробки галузевої концепції Державної  програми  комплексного  розвитку  й облаштування   автомобільних   мереж  у  сільській  місцевості  та Державної   програми   комплексного   розвитку   й    облаштування транспортних  мереж у сільській місцевості у першому півріччі 2001 року.  Рада  Міністрів  Республіки   Крим   і   обласні   державні адміністрації розробляють регіональні програми та схеми розвитку й облаштування мережі доріг у сільській місцевості.

     Шановні колеги!  Таким чином, жителям сільської місцевості та сільгоспвиробникам   доведеться   почекати   приблизно  два  роки, необхідних для прийняття  та  затвердження  декларативних  рішень, враховуючи рівень виконавської дисципліни державних службовців.

     Тому ми, маючи зацікавленість у якнайшвидшому вирішенні цього питання,  направляємо   депутатське   звернення   Прем'єр-міністру України  з  проханням  прискорити  внесення вищезазначених змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 6  квітня  1998  року  та встановити  коротші терміни для розробки та впровадження Державної програми комплексного розвитку й облаштування транспортних мереж у сільській місцевості.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ратушному.  За ним буде виступати Григорій Омельченко.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  164,  Тернопільська  область).  Шановні  виборці!   Шановні народні  депутати!  Фракція  Українського  народного  руху  тримає постійний  контакт  з  виборцями,  і  останні  зустрічі   з   ними засвідчили,  що  в  полі  зору  громадськості є питання підвищення заробітної плати державним службовцям загалом і народним депутатам зокрема.   Те,  як  ця  інформація  подається  в  засобах  масової інформації,  засвідчує, що вказана проблема має великий суспільний резонанс і вимагає від нас адекватної реакції.

     Тому позиція  Українського народного руху полягає в тому,  що недопустимо підвищувати заробітну плату  державним  службовцям,  а особливо  народним  депутатам,  до  підвищення розміру мінімальної заробітної  плати.  Ми  також  вважаємо  недопустимим  підвищувати розмір  заробітної  плати  всім державним службовцям до того часу, поки не  буде  ліквідована  заборгованість  перед  бюджетниками  і страшна заборгованість із виплати пенсій.

     Ми вважаємо, що некоректно говорити про необхідність зрівняти розмір заробітної плати народних  депутатів  України  із  розміром заробітної плати парламентаріїв інших держав,  тому що обов'язок і наш,  і всіх державних службовців забезпечити такий  самий  рівень життя   і   добробуту   наших  громадян,  який  є  в  європейських цивілізованих державах.

     З огляду на це  вважаємо  за  необхідне  звернутися  до  всіх народних  депутатів  з  тим,  щоб  найближчими  днями поставити на голосування питання про відмову від  підвищення  заробітної  плати народним депутатам України, а також якнайшвидше розглянути питання про підвищення мінімального  розміру  заробітної  плати.  У  такий спосіб  ми  зможемо,  з  одного  боку,  підвищити  добробут  наших громадян,  а з другого,  - адекватно  і  правильно  відповісти  на закиди  дезінформаторів,  які  користуються  своєю  монополією  на засоби  масової  інформації  для  висвітлення  позиції   більшості народних депутатів. Це позиція Українського народного руху.

     Водночас ми  хочемо  торкнутися питання референдуму.  Фракція Українського народного  руху  схвильована  не  стільки  питаннями, винесеними   на   референдум  (ми  ніколи  не  боялися  скасування депутатської  недоторканності),  скільки   тією   кампанією,   яка розкручується навколо самого референдуму.

     Хотів би сказати,  що та інформація,  яка прозвучала тут,  що підписи  за  проведення  референдуму  за   так   званою   народною ініціативою  ніхто  не  збирав,  знаходить своє підтвердження і на Вінниччині, і на Тернопільщині, і на Львівщині.

     Тому ми вважаємо за доцільне звернутися до народних депутатів з пропозицією про те,  щоб питання, винесені на референдум, внести на розгляд Верховної Ради і в такий спосіб зекономити час і кошти.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Григорію Омельченку. За ним буде виступати Олексій Марченко.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 146, Полтавська область). Українська народна партія "Собор". Шановні колеги!  Шановні виборці!  Загострення  до  крайньої  межі суспільно-політичної  ситуації  в  Україні,  невпинне  поглиблення економічної кризи та подальше зниження життєвого  рівня  більшості українців,  загроза демократичному шляху розвитку держави,  висока ймовірність   здійснення   антиконституційного   перевороту    під прикриттям    референдуму   за   народною   ініціативою,   реальна перспектива  нової  колонізації  України  вимагають  якнайшвидшого об'єднання  тих  здорових сил у парламенті,  які стоять на захисті національних інтересів держави,  рішуче виступають проти  корупції на  всіх  рівнях  державного  управління,  є  поборниками надійних соціальних гарантій для громадян України.

     Тому, переймаючись  відповідальністю  за  майбутнє   України, діючи відповідно до статті 18 Закону про статус народного депутата України та Регламенту Верховної Ради,  спираючись на близькість  в оцінках  нинішньої  політичної  ситуації  та  у  баченні нагальних кроків щодо подолання кризи,  ми,  народні  депутати  України,  як члени  партій,  так  і  позафракційні,  оголошуємо  про  створення депутатської групи "Соборність".

     У своїй   законотворчій    діяльності    депутатська    група "Соборність"   ставить   за   головну  мету  утвердження  реальної демократії як основи  всього  суспільного  та  політичного  життя, необхідної   передумови   забезпечення   прав   нації  та  людини, формування    вільної    особистості,    поступального    розвитку суспільства.

     Депутатська група  "Соборність"  прагнутиме  наблизити  своєю діяльністю реалізацію української національної ідеї.  Ми розуміємо її   як   право   українського   народу   на   збереження  власної неповторності  в  спільноті  народів  світу,  на  гідне  життя   в незалежній,   вільній,   могутній   Українській  державі,  в  якій сформовано ефективну економіку, запроваджено справді демократичний устрій,  захищено  права  та  свободи  людини,  створено умови для всебічного розвитку особистості.

     Виходячи з цього депутатська група "Соборність" вважає  своїм першочерговим   завданням   захист   основ  конституційного  ладу, наповнення реальним змістом прав,  свобод та соціальних  гарантій, які надає громадянам Конституція України, та сприяння налагодженню цивілізованої співпраці  між  законодавчою  і  виконавчою  гілками влади задля реалізації демократичних перетворень.

     Члени депутатської     групи    "Соборність",    дотримуючись неоднакових поглядів щодо моделі подальшого економічного  розвитку держави,  водночас єдині в тому, що найважливішим на сьогодні є не дискусія    між    прибічниками    цивілізованого    європейського консерватизму,  лібералізму й соціалізму,  а відвернення небезпеки швидкого перетворення України на вотчину корумпованих  вітчизняних і закордонних кланів.

     Депутатська група  "Соборність"  відкрита  для  всіх народних депутатів України,  які поділяють  принципи  цієї  декларації.  Її підписали   народні   депутати   Омельченко,   Матвієнко,   Єрмак, Головатий, Ситник, Шишкін, Чобіт.

     І на завершення.  Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  Сьогодні  в  сесійному залі роздана газета "Сільські вісті"  і  книжка  Дмитра  Чобота  "Оксамитове   шахрайство",   де викладені  факти  фальсифікації,  які відбувалися у Верховній Раді України.  Щоб зняти будь-які питання  щодо  цього  група  народних депутатів  України  -  Чобіт,  Головатий,  Матвієнко,  Омельченко, Єрмак,  Ситник,  Єльяшкевич - пропонує створити депутатську слідчу комісію для розслідування цих фактів. Проект постанови ми подали в Секретаріат для розмноження. Прошу дати доручення Секретаріату цей проект постанови роздати народним депутатам.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Олексію Марченку від групи "Відродження регіонів".

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую. Я вдячний своїм колегам з депутатської групи  "Відродження  регіонів"  за надану можливість звернутися до Верховної Ради із заявою наступного змісту.

     Людство стоїть на межі нового тисячоліття.  На думку багатьох учених  зі світовим ім'ям,  у тому числі українських,  настала ера інформаційних і біологічних технологій.  Хочу зупинитися на одному із  стратегічних,  на  мою  думку,  для  України  питань - питанні біотехнологій,  а конкретніше,  на  використанні  біотехнологічних розробок у сільськогосподарському виробництві.

     На сьогодні  ситуація у світі склалася таким чином.  Ведеться активна  науководослідницька   робота   із   створення   генетично модифікованих   організмів.   Уже   зареєстровано   понад   тисячу трансгенних рослин і тварин.

     У 1999 році посіви генетично  модифікованих  рослин  у  світі становили більше 40 мільйонів гектарів. У США більше половини площ сої,   кукурудзи   засівається   трансгенними   сортами.   Активно впроваджують   трансгенні  культури  Канада,  Аргентина,  Мексика, Австрія, Австралія, Японія, Китай.

     У країнах Європейського союзу в даний час оголошено трирічний мораторій  на  комерційне  використання  і  вирощування  генетично модифікованих рослин з метою детальнішого вивчення.  Насправді цей мораторій  можна  розглядати як засіб для призупинення надходження на внутрішній  ринок  генетично  модифікованих  продуктів  США  до моменту  створення  власних  продуктів.  Для  цього  в  країнах ЄС розгорнута  і  активно  ведеться  науково-дослідницька  робота  із створення генетично модифікованих організмів.

     Для прикладу  наведу  статистичні  дані.  У  Німеччині рівень фінансування цієї науки збільшився з 75  мільйонів  марок  у  1996 році до 420 мільйонів марок у 1998 році.  У наших близьких сусідів болгарів  та  румунів  протягом  1998-1999   років   зареєстровано картоплю,  стійку до колорадського жука,  та кукурудзу,  стійку до раундапу.  У Росії зареєстровано  трансгенну  сою,  при  чому  без обмежень  у  використанні.  Наближається  до  завершення  робота з реєстрації генетично модифікованої картоплі.

     Зважаючи на  ситуацію  в  сільському  господарстві   України, використання трансгенних культур вбачається не лише доцільним, а й необхідним.  У той же час складне фінансове становище не  дозволяє нам  цим  займатися.  Що  ж ми фактично маємо в Україні?  Фактично Україна вже вкотре,  за висловлюванням відомого академіка Созінова на  першому  каналі  телебачення,  ризикує  залишитися  на узбіччі науково-технічного прогресу.  Нас очікує синдром Т.Д.Лисенка, який знайшов своє відображення в науці, біології, генетиці.

     Ми сьогодні бачимо,  як наші люди страждають від того, що для боротьби зі шкідниками застосовують, на превеликий жаль, ДДТ, який роками зберігається у наших громадян.

     У зв'язку   з  цим  пропоную  виконати  доручення  Президента Кабінету Міністрів  і  якнайшвидше  прийняти  закон  про  державну підтримку  у  галузі  генетичної  інженерної діяльності,  на рівні уряду затвердити пріоритетність біотехнологій.

     І останнє.  Треба  знайти  можливість  підтримати  вітчизняні наукові установи, які працюють у напрямі розвитку біотехнологій та сприяти надходженню інвестицій у цю галузь.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Усі бажаючі зробити заяву  або  внести  конкретні пропозиції таку можливість отримали. Деякі з пропозицій стосувалися як внутрішньопарламентської роботи, так  і роботи урядових структур,  Центральної виборчої комісії.  Я звертаюся до народних депутатів,  насамперед  до  Інни  Германівни Богословської.  Підтримуючи її пропозицію,  хочу сказати, що треба впроваджувати її в життя,  а не агітувати один одного. Зазначу, що із 700 законопроектів,  які сьогодні знаходяться у Верховній Раді, готових  до  розгляду  у  першому  читанні  менше  сотні.  Тому  я звертаюся  до  народних депутатів,  насамперед голів комітетів,  і секретаріатів комітетів:  давайте  інтенсифікуємо  нашу  роботу  з підготовки законопроектів для розгляду на пленарних засіданнях.

     Стосовно податкового  законодавства.  У нас є насамперед наша ініціатива.  Готуйте такі законопроекти, і ми готові розглядати їх на   засіданні   Погоджувальної  ради  і  пропонувати  на  розгляд Верховної Ради.  Думаю,  це робиться якоюсь мірою  і  урядом,  нам просто    треба   активізуватися   і   узгодженіше   готувати   ці законопроекти.

     Стосовно референдуму.  Ви знаєте,  що відповідно  до  чинного законодавства  референдумом займається Центральна виборча комісія, тому про  факти  порушень,  відомі  депутатам,  треба  повідомляти Центральну  виборчу  комісію  і  вимагати  від  неї своєчасного їх розгляду.

     Щодо питань,  які належать до компетенції  уряду.  Завтра  ми будемо розглядати Програму діяльності Кабінету Міністрів. Ми на це не будемо шкодувати часу, тому прохання у вигляді записок до уряду або  у  вигляді  виступів все-таки вимагати від уряду конкретніших дій і в плані проведення посівної, і щодо інших питань.

     Стосовно групи "Соборність".  Оформляйте її  у  встановленому Регламентом  порядку,  подавайте  документи до Секретаріату,  і ми поінформуємо Верховну Раду про створення  такої  групи,  якщо  все відповідатиме вимогам Регламенту.

     Інші зауваження  народних  депутатів мають характер доручення Верховної Ради,  тому треба їх відповідним  чином  оформити  через Секретаріат у встановленому Регламентом порядку.

     ------------

     Переходимо до обговорення питань порядку денного. До розгляду оголошується  проект  Закону  про  визнання  такою,  що   втратила чинність,  частини  третьої  статті  67  Кодексу законів про працю України. Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Ігор Іванович Кравчук. Співдоповідачі з цього питання - Юрій Сахно та Олександр Стоян. Будь ласка.

     КРАВЧУК І.І.,  заступник   міністра   праці   та   соціальної політики. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! До цього питання Верховна Рада за останні роки  поверталася  декілька разів:  у  1995 році частина третя статті 67 була запроваджена,  у 1997 - скасована і рік тому,  8 квітня,  -знову запроваджена. Тому питання це не нове. Я наведу тільки декілька цифр.

     На сьогодні  один  робочий  день  - це 0,5 мільярда гривень і приблизно 60 мільйонів гривень надходжень до  бюджету.  Тому  якщо пропозиція  уряду  про  скасування  частини третьої статті 67 буде підтримана, це дасть додатково два робочих дні тільки цього року і три  робочих  дні  у  2001 році,  тобто відповідно 1 мільярд і 1,5 мільярда гривень додатково до валового внутрішнього продукту.

     Тому я,  шановні  народні  депутати,  звертаюся  до  вас   із проханням  підтримати  пропозицію  уряду  щодо  скасування частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю України. У мене все.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи є  у  депутатів  запитання?  Є.  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть. Слово надається народному депутату Коломойцеву. За ним буде виступати депутат Марченко.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Спасибі, Іване Степановичу. Шановний заступнику міністра! Прийнята постанова  уряду,  якою у нас проголошено п'ять святкових днів - з 30 березня по 3 травня.  Тому що Великдень святкується  у  вихідні дні.  Таким  чином,  якщо  ми  приймемо те,  що ви пропонуєте,  то зменшимо кількість неробочих днів,  якщо  свята  припадатимуть  на вихідні дні, правильно я зрозумів?

     І яким  чином  це  відобразиться  на  оплаті праці?  Тому що, наприклад, у нас в Луганській області люди працюють, але, вибачте, праця їхня не оплачується.

     Дякую.

     КРАВЧУК І.І.  Так, це приведе до скорочення неробочих днів, і відповідно,  до збільшення балансу робочого  часу,  і  відповідно, оплата за ці робочі дні буде проводитись.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним - депутат Цибенко.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний доповідачу!  За тих так званих застійних часів,  про які і в цьому залі дехто згадує як про кращі часи,  не допускалося,  щоб робочий час  так  розтринькувався,  як  ми  сьогодні розпоряджаємося ним у нашій державі.  Чи не здається вам,  що  ми  не  є  такою  багатою країною, яка могла б працювати, через день святкуючи, і переносити святкові дні на робочі,  втрачаючи  таким  чином  багато  робочого часу, необхідного для того, щоб виправляти ситуацію в економіці?

     Дякую.

     КРАВЧУК І.І.   Саме  про  це  я  й  кажу,  шановний  народний депутате.  У разі скасування  частини  третьої  статті  67  баланс робочого  часу  збільшиться.  Як  ви  знаєте,  зовсім недавно було скасовано ще два святкових дні - 7 і 8 листопада.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петру Цибенку.  За ним - депутат Донченко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі. Шановний доповідачу! Я хотів би задати вам два запитання.  Запитання перше. В умовах, коли економіка не працює, з одного боку,  а з другого, - держава, підприємства мають величезні борги перед трудящими із  заробітної  плати,  можливо,  цей  захід можна  розглядати саме як зменшення навантаження по боргу,  який є перед людьми? Під таким кутом ви не дивитеся на цю проблему?

     І друге запитання.  Скажіть,  будь ласка,  як ви ставитеся до пропозицій   профільного   комітету,  який  запропонував  прийняти компромісне рішення: якщо свято припадає на неділю, то переносити, якщо на суботу - не переносити вихідний день?

     Дякую.

     КРАВЧУК І.І.   Зрозуміло.  Щодо  першого  запитання.  Дійсно, ситуація з виплати заборгованості із заробітної  плати  з  початку цього року знов ускладнилася. І я розумію ваше запитання, оскільки якщо буде  скасована  частина  третя  статті  67,  то  це  ще  два додаткових робочих дні і знову борг.

     Завтра, шановні  депутати,  ви будете розглядати програму дій уряду,  і там є декілька позицій,  спрямованих на скорочення боргу із  соціальних  виплат.  Ви  матимете  змогу їх оцінити і прийняти рішення.

     Що стосується   пропозиції   комітету,   то,    дійсно,    це компромісний  варіант,  але це також буде спрямовано на збільшення балансу робочого часу.

     Прошу ще раз підтримати рішення уряду.

     ГОЛОВА. Слово надається  Юрію  Донченку.  За  ним  -  депутат Яценко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Игорь  Иванович!  Два вопроса.  Первый  вопрос  касается  статьи  22  Конституции,   где сказано,  что  при  принятии  новых законов не допускается сужение существующих прав и свобод.  Я просил бы дать мне и всем  народным депутатам   комментарий   по  этому  поводу.  Насколько  внесенные правительством документы согласуются с действующей Конституцией?

     Второй вопрос я  хотел  задать  уже  чисто  прагматичный.  Вы назвали  суммы,  которые  мы  получим  в результате действия этого документа,  то есть  сколько  поступит  дополнительных  средств  в бюджет.  Вы  также  рассказали  про  динамику  прохождения данного законопроекта:  в начале  было,  потом  не  стало  и  опять  есть. Скажите,  пожалуйста, почему деньги, которые должны были поступить в бюджет в тот период,  когда этой нормы не стало,  и должны  были пойти  на  погашение  задолженности по вкладам населения,  не были использованы правительством на эти мероприятия? Вы же сказали, что получается  экономия  средств.  Где  эти  деньги?  Почему  из  200 миллионов выплатили только 30 миллионов и  то  с  большим  трудом? Дайте мне, пожалуйста, ответы на эти вопросы.

     Спасибо.

     КРАВЧУК I.I.  Юрий  Григорьевич,  вы  спросили,  где  деньги, полученные в результате увеличения баланса рабочего времени. Але ж на  новорічні свята вже було зроблено таке перенесення,  вже день, який можна було зекономити для роботи, ми відсвяткували. А вихідні

7-8 листопада знову скасували.

     Але питання  щодо  надходження  коштів  -  це не до Мінпраці, вибачте мені. Це питання до Міністерства фінансів.

     Стосовно статті 22 і боргу взагалі. Що можна сказати? Я знову можу  тільки  послатися на Програму діяльності уряду (Шум у залі). Та відповідає Конституції...

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Яценку.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська   область).  Дякую.  На  жаль,  Олексій  Марченко вийшов,  а я б йому нагадав,  що згідно  із  щорічними  доповідями Організації  Об'єднаних Націй за рівнем життя радянський українець посідав 14 місце у світі,  а сьогодні посідає 145.  При  чому  тут ностальгія?  Є офіційна статистика,  причому міжнародного рівня, і Олексію Марченку варто було б це знати. Це перше.

     I друге. Ви сьогодні пропонуєте вирішувати питання саме таким чином.  Вдумайтеся,  уряд  пропонує  в цьому році збільшити вдвічі безробіття!  За даними деяких незалежних профспілок в Україні,  50 відсотків робочої сили частково або повністю безробітні.  Уявляєте собі: половина робочої сили не використовується! А в цьому полягає величезний резерв економічного зростання в нашій державі.

     Що з  цього приводу ви пропонуєте зробити,  щоб створити нові робочі місця?  Який  зиск  від  того,  що  половина  робочої  сили одержить  додатковий  робочий день?  А щодо решти це буде,  так би мовити,  черговий невеличкий стрибок безробіття.  Треба вирішувати питання  в комплексі.  Що ви на це можете відповісти?  Як подолати проблему безробіття?  Як зробити,  щоб було,  як у радянські часи, коли  на  кожному  підприємстві  було оголошення:  "требуется..."? Людина  праці  була  потрібна  суспільству.  Це   головний   зміст політики.

     КРАВЧУК I.I.  Ви  правильно  кажете  й  заперечити  щось дуже важко. Але якщо так розмірковувати, то подивіться, що робиться. Ви кажете,  що половина людей працює,  а половина не працює.  Так що, тим,  які працюють,  ще й давати зайві вихідні?  До чого  ми  тоді прийдемо?  (Шум у залі).  Зрозуміло, треба розв'язувати проблему в комплексі. Уряд планує створити мільйон нових робочих місць.

     ГОЛОВА. Iгоре Івановичу,  ви доповідаєте від уряду. I тому не посилайтеся   на   те,   що  буде  завтра.  Ви  доповідач  не  від міністерства,  а від уряду.  I питання депутат  задає  вам  цілком справедливо.

     КРАВЧУК I.I. Цілком справедливо, тут не можна нічого сказати. Дійсно,  планується дещо збільшити рівень  безробіття.  Планується таке,  і  на  це є причини.  I водночас планується створення нових робочих місць, комплекс заходів, щоб дещо пом'якшити цю ситуацію.

     ГОЛОВА. Дякую, Iгоре Івановичу. Ваш час завершився.

     Шановні народні   депутати!   Ви   знаєте,   що   є   у   нас альтернативний законопроект.

     Доповідає народний депутат Юрій Петрович Сахно. Будь ласка.

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Шановний Iване Степановичу! Шановні народні депутати! Я хочу уточнити,  що законопроект,  внесений  мною  і  колегою  із фракції партії "Реформи і порядок" Борисом Яковичем Беспалим, не є альтернативним.  Він розширює той законопроект,  який вніс Кабінет Міністрів.

     Досвід застосування  норм Кодексу законів про працю України з перенесенням вихідних днів на післясвяткові дні засвідчив очевидні недоліки  подібних  нововведень.  Про  це  щойно говорив заступник міністра праці. Я не буду наводити очевидні аргументи, хочу тільки сказати,  що  в  цей  час  не працюють підприємства,  не проходять банківські проплати, не збираються обов'язкові платежі до бюджету. Крім  того,  створення додаткових вихідних днів тоді,  коли велика кількість населення є  фактично  безробітною,  про  що  зараз  теж казали, виглядає абсурдним і навіть цинічним.

     Зауважимо також,  що  три-чотириденні  вихідні припадали,  як правило,  на першотравневі свята, на вже скасовані жовтневі свята, які,  погодьтеся,  у  нашому  суспільстві на сьогодні сприймаються далеко не однозначно і святкуються далеко не всіма.

     З другого боку,  такі всенародні свята,  як Новий рік, Різдво Христове,  Великдень вкладаються лише в один день,  хоча переважна більшість населення все одно святкує їх  2-3  дні.  Така  практика святкування  великих  релігійних  свят  (2-3 дні) застосовується в більшості європейських країн і має великі традиції.

     Таким чином,  на сьогодні є  актуальними  не  лише  зміни  до Кодексу  законів про працю України стосовно скасування перенесення вихідних днів на післясвяткові дні,  а й уведення трьох додаткових неробочих днів - 2 і 8 січня та в понеділок після Великодня.

     У цілому  реалізація  цих  нововведень не потребує додаткових витрат.  Навпаки,  нормалізація системи святкових  днів  сприятиме додатковим  надходженням  до  бюджетів  усіх  рівнів.  Це,  так би мовити, суть проблеми.

     А тепер аргументація на користь нашого проекту.  Звичайно, як це  було  під  час  дискусії в нашому Комітеті з питань соціальної політики та праці,  все можна звести до  економіки,  до  кількості робочих  днів,  до  того,  що  хтось хоче позбавити трудовий народ вихідних і примусити його святкувати святкові дні в інші.  Вся  ця мотивація  відома,  вона  з  часів командної радянської економіки, коли щось рахувалося,  щось вираховувалося,  були  якісь  фіктивні числа,  а народ все одно гуляв, а потім у бюджеті дебет з кредитом не сходився. Тому це не витримує серйозної критики.

     Але ж є й інші аспекти.  Перший з них - політичний.  Все-таки ми йдемо (я сподіваюся) до нормалізації системи державних свят. Я, виступаючи з цієї трибуни,  вже казав, закликаючи вирішити питання державної символіки,  державних нагород,  державних свят,  що наше суспільство саме поступово  має  визначити  систему  цінностей.  I народ  якраз  схиляється  на користь традиційних свят - Новий рік, Різдво,  Пасха.  Тож дамо людям можливість нормально відсвяткувати нормальні свята.

     Другий аспект, так би мовити, моральний. Ми можемо тут багато розповідати один одному про те,  що хтось хоче  розбестити  народ, дозволити  йому  додатково  гуляти,  але  правда  і  реалії  такі: більшість  населення  все  одно   святкує   Новий   рік   (давайте погодимося) і 1, і 2 січня; Різдво наш народ святкує, і ми разом з ним,  і 7,  і 8 січня; і Пасху святкують і в неділю, і в понеділок після Пасхи.

     З другого  боку,  травневі  свята,  які наближаються (а цього року це цілих 5 днів),  народ полюбляє не лише тому,  що це  свято солідарності  трудящих,  а  й  тому,  що цієї пори можна відвідати могили  предків,  посадити  городину,  врешті-решт,  відпочити  на природі. І це нормально.

     Тож я  закликаю  вас  (нехай  у  цьому залі переможе здоровий глузд)  підтримати  наші  пропозиції  щодо  нормалізації   системи святкових  і  вихідних  днів.  І  нехай  це  буде  перший  крок до нормалізації системи державних свят в Україні загалом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Петровичу. Є запитання? Запишіться.

     Слово надається народному депутату Віталію Черненку. За ним - депутат Глухівський.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Юрий   Петрович!   Скажите,  в  каких государствах,  странах  ближнего,  дальнего  зарубежья  существует такая практика, что если праздничный день совпадает с выходным, он переносится на более поздний период? Это первый вопрос.

     Второй. Что делать людям, которые работают на производствах с непрерывным циклом? Мы же ставим их в не совсем удобные условия.

     Третий. Есть  такие профессии,  где часовая норма нагрузки на рабочий месяц рассчитывается под заработную плату.  И когда  очень много  праздников,  у  них  (я  имею в виду бюджетные организации) фонда заработной  платы  не  хватает,  и  их  заставляют  работать практически  бесплатно.  Другого  выхода  при  нынешнем  состоянии бюджета просто нет. Как там выйти из положения?

     САХНО Ю.П.  Ви,  як завжди,  ставите дуже  цікаві  запитання. Відповідаю  стосовно  перенесення  днів.  І  наш  законопроект,  і законопроект Кабінету Міністрів якраз спрямовані  на  відмову  від цієї порочної практики.  Я не знаю,  чи в країнах Західної Європи, ближнього і далекого зарубіжжя є досвід перенесення робочих  днів, але  те,  що  це є безглуздям,  я і всі ми переконуємося щодня,  і відстоювати цю практику ніхто не збирається.

     Стосовно обрахування норми робочих  днів  і  скільки  хто  за професіями має на місяць відпрацювати.  Я вже казав,  що,  як мені здається,   все   це   -   традиції   нашої   старої    радянської адміністративно-командної системи. Тоді це обраховувалося, і треба було відпрацювати коли  25  днів,  коли  24,  від  цього  залежала платня.  Я  думаю,  що  платня  має  залежати  від  того,  як люди працюють,  а не від того,  скільки днів  вони  вийшли  на  роботу, посиділи  чи  тут,  чи  в  якомусь  іншому  місці і за це отримали платню.

     А в цілому, я думаю, наші пропозиції щодо внормування системи державних  свят  і перенесення святкових днів не збільшать реально кількості вихідних днів у цілому на рік.  Як уже  казав  заступник міністра,  на  рік  у  нас виходить,  що за рахунок перенесення ми збільшуємо кількість вихідних на два-три дні.  Ми  пропонуємо  від цієї  практики  відмовитись і ввести три додаткових святкових дні. Це приблизно  компенсує  кількість  вихідних,  які  ми  пропонуємо скасувати.  Але  ми  пропонуємо  унормувати  те,  що вже є фактом, легалізувати це.

     ГОЛОВА. Юрію Петровичу, будь ласка, лаконічніше.

     Депутат Глухівський. За ним - депутат Подгорний.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Фракція  Народного   руху.   Мені симпатичний ваш проект закону. Справді, нам треба відмовлятися від безумовного перенесення вихідного дня  на  понеділок,  якщо  свято припадає на неділю.  Краще закріпити в законі конкретні дати (так, як ви пропонуєте), які мають стати вихідними і святковими.

     Але чи потрібно  було  вказувати,  що  неробочим  днем  стане Великодня неділя.  Це й так вихідний,  бо це неділя.  Може,  краще написати "Великодній понеділок"?

     САХНО Ю.П. Так воно й є.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  А у вас тут написано,  що неробочими  днями стануть неділя і понеділок. Тільки понеділок.

     І я  б  ще  додав понеділок після зелених свят - Трійці.  Цей день традиційно у нас завжди був вихідним.

     Що ви думаєте з цього приводу?

     ГОЛОВА. У вас, напевно, храм тоді, так?

     САХНО Ю.П.  Пане Глухівський,  ми хотіли й це  запропонувати, але просто побоялися, що коли відразу стільки багато запропонуємо, то ліва частина залу не сприйме  Ми не боїмося,  просто  підходимо прагматично.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Подгорному. За ним

- депутат Марковська.

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Група  "Яблуко".  Шановний Юрію Петровичу!  Як ви вважаєте, наскільки цей закон треба буде ідеологізувати? Тому що, я розумію, ліва частина залу,  як ви сказали,  звикла святкувати не ті свята, які  мають  якісь  загальнолюдські  цінності,   а   більше   свята ідеологізованого характеру. Це перше запитання.

     І друге.  Чи  можна  буде потім внести зміни до цього закону, наприклад,  щодо введення  свята  Державного  прапора,  якщо  буде прийнятий закон про Державний прапор?

     Дякую.

     САХНО Ю.П.   Дякую,   пане   Сергію.  Я  почну  з  останнього запитання.  Ми не говоримо зараз про День незалежності,  про  День Конституції,  про  свято  9  Травня.  Я  думаю,  що  ми  на порозі прийняття  єдиного  закону  про   державні   свята,   яким   маємо регламентувати все це.

     Щодо ідеологізації.  Я  взагалі  не  бачу  тут  ідеологічного підгрунтя.  Ми закликаємо  до  здорового  глузду.  Давайте  будемо відвертими самі перед собою. Ми ж знаємо, що всі наші люди, які не пов'язані зі спеціальними виробництвами,  все  одно  святкують  ті свята  стільки,  скільки  хочуть.  Ми  пропонуємо легалізувати цей процес,  зовсім не ідеологізуючи це питання,  не зазіхаючи на такі святкові дні,  як,  скажімо,  1, 2, 9 Травня. Немає проблем з цими днями. Ці свята ніхто не збирається скасовувати.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ніні Марковській.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Шановний Юрію Петровичу!  Ніхто не проти того,  щоб Великдень і Різдво були святковими днями.  Я  пам'ятаю, коли нещодавно збиралась більшість, яка скасувала святкові дні 7 і 8 листопада,  тому що дуже багато свят у  цій  державі.  Зараз  ми пропонуємо нові свята.  Як ви дивитеся на те,  щоб 9 серпня - день народження Президента також  зробити  святковим  днем?  А  щоб  не говорили, що тільки у Президента святковий день, то, можливо, й 29 лютого,  коли народився Олександр  Олександрович  Мороз.  Це  буде дешевше  для  держави,  тому  що один раз у чотири роки святкувати доведеться.

     САХНО Ю.П.  Дякую.  Почну з другої частини.  Я  думаю,  що  і президенти,  і голови Верховної Ради приходять і йдуть,  а держава Україна залишається.  Якщо ж ви натякаєте на те,  що  у  нас  буде поступовий перехід до монархічного правління,  коли святкують день народження королеви,  то це питання можна дискутувати.  Але якщо у нас   відповідно   до  Конституції  будуть  змінюватися  і  голови Верховної Ради,  і президенти,  і ми  всі  ці  дні  будемо  робити святковими,  то це буде просто безглуздям.  І ви ставите безглузде запитання.

     Щодо того, що ми скасували святкові дні 7 і 8 листопада.  Це було заідеологізоване совєцьке свято, тому ми його скасували,  а не тому,  що у нас було багато вихідних днів. І скасували нормально, є відповідний закон України.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Петровичу. Ваш час завершився.

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної  політики  та  праці  Олександру  Миколайовичу Стояну.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Дійсно,  закон на часі,  тому  що  наближаються Пасха,   першотравневі  свята,  День  Перемоги  та  інші.  Я  буду виступати від комітету щодо двох законопроектів.

     Перш за все щодо законопроекту,  внесеного урядом. У поданому урядом  законопроекті  пропонується скасувати частину третю статті 67 Кодексу законів про працю України.  Нагадаю вам,  що  зазначена норма  була  прийнята Верховною Радою України 8 квітня 1999 року і передбачала,  що  у  разі,  коли  святковий  або  неробочий   день збігається   з   вихідним  днем,  вихідний  день  переноситься  на наступний після святкового або неробочого.

     Вперше така норма була внесена до Кодексу законів про працю в 1995  році  і  діяла до грудня 1997 року.  У грудні 1997 року уряд переконав депутатів у тому,  що багато свят  і  це  призводить  до зменшення  надходжень  до  бюджету,  про  це  казав  шановний Ігор Іванович.

     Шановний Ігоре Івановичу,  я хочу навести  такий  приклад.  У 1998  році  норма,  яка сьогодні діє,  не діяла.  Тобто ми начебто створили  всі  можливості,  щоб  поповнити  бюджет.  У  1998  році надходження до бюджету набагато зменшилися,  крім того, з'явився 1 мільйон безробітних.

     Тобто не треба наводити аргумент,  що святкові дні призводять до  зменшення  надходжень  до  бюджету.  Нестворення нових робочих місць,  безробіття (у нас приховане безробіття - 40  відсотків)  - ось  ті  резерви,  використання яких сприятиме поповненню бюджету, про що говорив колега Яценко. Але питання про святкові дні справді треба розглядати.

     Хочу нагадати,  шановні  колеги,  що  в  цьому  році лише два неробочих дні  збігаються  з  вихідними  -  Пасха  (Великдень)  та Трійця.  У  зв'язку  з  цим  комітет  пропонує  відхилити  поданий Кабінетом Міністрів проект Закону України про визнання  такою,  що втратила  чинність,  частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю України.

     Ми пропонуємо    альтернативний    варіант,     компромісний. Пропонуємо  частину  третю  статті  67  кодексу  викласти  в такій редакції:  "У випадку,  коли святковий або неробочий день  (стаття 73) збігається з неділею,  загальний вихідний день переноситься на наступний робочий день після святкового або неробочого".

     Шановні колеги!  Раніше якщо  святковий  або  неробочий  день припадав на суботу,  то ми переносили вихідний на два дні. Це було несправедливо,  тому що є люди,  які працювали в  суботу,  і  вони ніколи цим не користались. І дійсно виходило багато вихідних днів. Тому ми пропонуємо:  якщо святковий або  неробочий  день  припадає тільки  на  неділю - переносити вихідний на наступний день.  Тобто фактично в цьому році буде два таких вихідних дні.

     Іване Степановичу!  Я хочу зачитати  проект  постанови,  який пропонує  комітет:  "Відхилити поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про визнання такою,  що  втратила  чинність, частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю України".

     Ми пропонуємо  частину  третю  статті  67 Кодексу законів про працю  України  викласти  в  такій  редакції:  "У  випадку,   коли святковий  або  неробочий  день  (стаття 73) збігається з неділею, загальний вихідний день переноситься  на  наступний  робочий  день після  святкового  або  неробочого".  Ось така думка комітету щодо проекту уряду.

     Що стосується проекту народних депутатів Сахна  і  Беспалого. Шановні  колеги пропонують ввести додатково три нових святкових та неробочих дні: 2 січня, 8 січня та понеділок після Пасхи.

     Щодо понеділка після Пасхи,  то ця  пропозиція  збігається  з проектом нашого комітету. Таким чином, пропонується два додаткових святкових дні - 2 і 8 січня.  Мабуть, дуже болітиме голова і після Нового року, і після Різдва Христового. Ну, це така справа, хто як свякує

     А взагалі нам треба приймати закон про державні свята. Такого закону немає,  і тому те,  що пропонують колеги, зараз приймати не можна,  бо відповідно до статті 92  Конституції  України  державні свята встановлюються виключно законами України.

     Тому, Іване  Степановичу,  треба  дати  доручення  Комітету з питань  культури  і  духовності  разом   з   Кабінетом   Міністрів прискорити цю роботу, оскільки на підставі вказаного закону будуть визначені святкові дні, робота в які не проводиться.

     Комітет пропонує відхилити законопроект,  внесений  народними депутатами  України  Сахном та Беспалим.  Прошу підтримати рішення комітету.  Ще  раз  нагадую,  компромісний  варіант  такий:   якщо святковий або неробочий день збігається з неділею - перенести його на наступний день. Буде всього два додаткових неробочих дні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка.

     Слово надається народному депутату Пухкалу Олександру. За ним

- депутат Абрамов.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область). Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний доповідачу! Чи не вважаєте ви більш вдалою редакцію частини третьої статті  67,  яку пропонує  науковоекспертне  управління,  де  робиться  уточнення - "святковий день,  у тому числі день релігійного  свята",  оскільки субота для певної частини наших громадян є неробочим днем?

     Я підтримую в цілому пропозицію комітету,  але хотів би знати вашу позицію щодо уточнення редакції частини третьої статті 67.

     Дякую.

     СТОЯН О.М.  Дякую. Це питання можна розглядати таким чином. I субота,  і неділя є вихідними днями. Якщо треба, то можна уточнити щодо суботи.  Але і субота, і неділя визначаються вихідними, немає різниці між ними.

     Інша справа,  що  для тих,  хто працює шість днів на тиждень, субота є робочим днем.  А  для  тих,  хто  працює  п'ять  днів,  - вихідним.  Уточнити  можна,  але ми вважаємо,  що треба підтримати пропозицію, яку вніс комітет, щоб скоротити кількість цих вихідних днів.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Федору  Абрамову.  За ним - депутат Журавський.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).   Коммунистическая   партия.    Александр    Николаевич! Замминистра  перед  вами  сказал,  что  баланс  рабочего времени у каждого  рабочего  возрастет.  Скажите,  не  скажется  ли  это  на безработице,  учитывая,  что  с  ростом баланса рабочего времени у каждого потребуется  меньшее  количество  рабочих  для  выполнения производственной программы? Это первый вопрос.

     И второй. Где гарантия выплаты большего количества зарплаты с учетом  баланса  рабочего  времени,  если  сегодня   задолженность составляет 7, 10 и более месяцев?

     Спасибо.

     СТОЯН О.М.   Спасибо   за   вопрос.  По  подсчетам  Федерации профсоюзов  Украины,  в  1999  году  по  вине  предпринимателей  и правительства каждый рабочий в промышленной сфере (подчеркиваю,  в промышленной) не работал 31 день в  году.  Вот  вам  резервы.  Это первое.

     Второе. В  развитых  капиталистических  странах есть проблема безработицы.  И  там,  наоборот,  идут  на  то,  чтобы   сократить количество   рабочих  часов  и  дней  (вы  знаете,  даже  французы бастовали против сокращения рабочих часов) для  того,  чтобы  дать возможность  миллионам  безработных  поработать  хотя бы некоторое время.  То есть сокращение  количества  рабочих  часов,  если  его нормально провести,  даже даст возможность и другим поработать. На этом не скажется.

     Поэтому думаю, тут проблема не в выходных. Я вам могу назвать цифру:  в 1998 году в бюджет не поступило 800 миллионов гривень не потому,  что было много выходных.  В  прошлом  году  правительство заявило, что из-за того, что депутаты приняли решение отдыхать 4-5 дней,  мы  за  2  дня  потеряли  300  миллионов  гривень.  Давайте посчитаем.  Если  за  1  день  или  за  2  дня  бюджет  теряет 300 миллионов,  сколько  же  в  бюджет  должно  поступать  за   месяц? Наверное,  миллиарды гривень.  А их нет.  Так что тут причина не в этом.  Но навести порядок действительно надо,  чтобы не  говорили, что гуляют много, а работают мало. Это надо сделать.

     ГОЛОВА. Слово надається Віталію Журавському. За ним - депутат Свирида.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановний  доповідачу!  В  Україні ми святкуємо радянські свята,  свята Української  держави,  релігійні  свята,  професійні свята,  ще  й переносимо святкування на наступний день,  якщо воно припадає на вихідний.

     Які втрати несе  при  цьому  Українська  держава?  I  скільки святкують,  скажімо,  в Німеччині, Америці, де і економіка інша, і достаток людей інший?

     Дякую.

     СТОЯН О.М.  Дякую за запитання,  шановний колего  Журавський. Скільки свят ми святкуємо? Міжнародний досвід показує, що в цілому ми святкуємо менше свят - чи то державних,  чи релігійних, - ніж в інших  країнах.  Це  ви добре знаєте з досвіду.  Так що це не може вплинути на результати роботи.

     А які свята святкувати -  це  визначає  Конституція.  Давайте вносити зміни до Конституції і визначатися.  Хочу наголосити, що в цьому році буде тільки два додаткових вихідних, якщо ми погодимося з пропозицією комітету. У наступному році також може бути 2-3 дні. Тобто це самі вихідні дні,  а не перенесення святкових на наступні за  вихідними.  I  давайте скажемо відверто (про це говорив колега Сахно,  я з ним погоджуюся): а хіба після Пасхи, після Нового року хтось працює?  Ніхто не працює.  У нас такий менталітет, що ми вже якщо гуляємо,  то гуляємо  на  повну  котушку.  Ну,  приходимо  на роботу,  сидимо на робочому місці. То давайте узаконимо, визначимо ті свята,  які є справді всенародними,  і дамо можливість людям на другий день після важкого свята добре відпочити.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида, останнє запитання. Будь ласка.

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська  область).  Група  "Трудова Україна".  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Як відомо,  багато країн світу,  у першу чергу азіатські - Японія,  Південна Корея та інші,  для  того  щоб  вийти з кризи,  вводили шестиденний робочий тиждень,  і до цих пір у них так є.  Ми замість того,  щоб зробити так  само,  в  черговий раз хочемо перенести святкування на робочі дні.  Я вам наведу такі підрахунки.  Два робочих дні,  про які йде мова і які треба перенести, - це приблизно 1 процент робочого часу в Україні.  Тобто це втрата,  якщо Україна виробляє 150  мільярдів гривень  валового  внутрішнього продукту,  1,5 мільярда ВВП за два дні. Чи не задорога ціна?

     Дякую.

     СТОЯН О.М.  Дуже правильне запитання,  шановний  колего.  Але невеличке уточнення. У Японії, Кореї і Китаї працюють шість днів і повний робочий день.  В Україні не працюють місяцями або  працюють

2-3  години на день (приховане безробіття становить 40 відсотків). Я за те,  і профспілки  підтримали  б  таку  пропозицію,  щоб  був шестиденний  робочий тиждень,  але за умови,  що робочі дні будуть стовідсотково завантажені.  А якщо ввести шість  робочих  днів,  а людина  працюватиме  годину,  дві  чи  три,  то  це  не додасть до валового національного продукту.

     ГОЛОВА. Дякую. Час завершився. Переходимо до обговорення.

     Слово надається народному депутату Борису Беспалому.  За  ним буде виступати Баулін.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Шановні  колеги!  Спочатку щодо того,  що  збігається  в  урядовому  проекті  і  в  проекті,  який доповідав   народний   депутат  Сахно.  Це  відмова  від  практики перенесення святкових днів,  які припадають на суботу і неділю.  Я вважаю,  що  це  перенесення  було настільки штучним,  що на цьому питанні навіть не потрібно зупинятися.  Я підтримую в цій  частині уряд.

     Тепер щодо двох додаткових неробочих днів. Великдень і Різдво

-  це  не  тільки  релігійні  свята,  а  й  державні.   Але   вони відрізняються   від  інших  державних  свят  тим,  що,  наприклад, Великдень завжди припадає на неділю.  Тому з цієї точки зору тут є певна  дискримінація.  Цей  аргумент  не  наводився,  але,  на мій погляд,  він є дуже важливим.  Ми заздалегідь  оголошуємо  ті  дні святами  і  тут же кажемо,  що вони не тягнуть за собою додаткових вихідних.  Тобто  ці  свята  виходять  якісь,   так   би   мовити, неповноцінні.   Це   неправильно.   Тим   більше   що   в   усьому християнському світі (я не знаю, як пан Черненко там аргументував, що  переносять  суботи і неділі) немає такої практики,  щоб Різдво святкувалося лише один день.

     Тому я вважаю (і комітет,  по суті,  не заперечував),  що  цю пропозицію треба підтримати.

     Дещо особлива  позиція - 2 січня.  Але 2 січня - це вихідний, якого вимагає сама природа.  Справа в тому,  що в новорічну ніч  у всіх людей,  які святкують Новий рік, порушується біологічний ритм життя.  Тому 2 січня  є  природним  вихідним  днем,  його  вимагає природа.

     І останнє.   Збільшиться   чи   зменшиться  у  нас  кількість загальних вихідних,  якщо ми впорядкуємо свята таким чином? На мою думку, якщо почати відлік від 1 січня цього року і прийняти те, що запропонував  пан  Сахно,  то  кількість  загальних  вихідних   не збільшиться.  Два,  а коли й три робочих дні додадуться за рахунок скасування перенесень,  це  по-перше.  Два  вихідних  дні  ми  вже скасували,  це по-друге.  Тобто чотири, а то й п'ять вихідних днів ми вже скасували.  І якщо ми додамо ще два  вихідних  дні,  що  за логікою слід зробити невідворотно, то баланс не порушимо.

     Зрештою, колеги,  рано  чи  пізно  нам все одно доведеться це робити,  тому краще  не  зволікати.  Давайте  приймемо  за  основу проект,  який  доповідав  народний  депутат  Сахно,  а  потім його відкоригуємо.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.  За ним буде виступати депутат Донченко.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые народные депутаты!  Мы вновь рассматриваем многострадальный вопрос  о  праздничных  днях. Решение его напоминает качели:  то вводится перенос выходного дня, если он совпадает с  праздничным  (это  обычно  происходит  тогда, когда  маятник  в державе качнется в сторону популистской заботы о народе),  то наступает  период  заботы  правительства  о  финансах (маятник движется в сторону Верховного Совета, начинается давление с целью отменить народный отдых).

     Если бы у нас была нормальная экономика и каждый рабочий день вел   к  улучшению  благосостояния  наших  людей,  можно  было  бы послушать правительство или то,  что предлагал господин Свирида, и так  же,  как  в Южной Корее,  увеличить продолжительность рабочей недели, сократить отпуска, а все праздники, за редким исключением, сделать рабочими днями.

     Но "незалежна"   Украина   при  нынешнем  политическом  курсе никогда не будет ни  богатой,  ни  процветающей  страной.  Поэтому внимать  предложениям проводников этого курса нет никакого резона, даже  если  они  поступают  за  подписью  нового  Премьерминистра. Увеличение  количества  рабочих  дней  ни на йоту не улучшит жизнь народа.  Не  улучшит  ее  и  отмена  по   указке   режима   нашего традиционного    праздника   -   годовщины   Великой   Октябрьской социалистической революции.

     Пропрезидентская "більшість" этим пытается  купить  у  власти продление   срока  своего  пребывания  в  этом  помещении.  Святая наивность!  Никогда и нигде предательство  и  отказ  от  отеческих традиций  не  приносили  счастья.  И  давайте  будем откровенными. Именно благодаря Октябрьской революции, благодаря советской власти Украина состоялась как государство.  Поэтому в подходе к вопросу о праздничных днях необходим здравый смысл.

     Народными депутатами   -   членами   Комитета   по   вопросам социальной  политики  и  труда предлагается компромиссный вариант: переносить выходные дни только если праздничный день  попадает  на воскресенье. Конечно, в этом есть здравое зерно: сохранить не все, а хотя бы часть времени для отдыха людей.  Наверное, по этому пути можно  будет  идти  в  будущем,  когда  хоть  чуть-чуть заработает народное  хозяйство.  Но  это  не  должно  касаться   православных праздников (об этом здесь уже говорили) - Пасхи,  Троицы,  которые по канонам могут  быть  только  в  воскресные  дни.  Поэтому  надо отдельно выделить в законе,  что понедельники,  следующие за этими православными   праздниками,   являются   выходными    днями    по определению,  а  не  по  каким-то переносам.  Если это будет четко выписано в законе, то не будет существующей двусмыслицы. И в таком случае  можно поддержать законопроект,  внесенный членами Комитета по вопросам социальной политики и труда.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Донченку.  За ним буде виступати Іван Чиж.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые   народные депутаты!  Уважаемый председательствующий!  В обосновании, которое представило правительство, сказано, что изменения эти прежде всего базируются на экономических подходах.  Сказано  также,  что  общий внутренний  валовый  продукт  увеличится,  в  случае  отмены  этих праздников, на 2,6 миллиарда гривень, и это позволит дополнительно получить в бюджет 300 миллионов гривень.

     Так ли  это  будет  на самом деле,  и возможно ли это у нас в стране?  Я  думаю,  что  это  все  -  цифры,  которые   не   будут соответствовать  реальной ситуации в государстве,  прежде всего по таким причинам.

     У меня официальные данные по росту безработицы. Согласно этим данным,  в  текущем  году  планируется  рост  безработицы  на  120 процентов.  Вот где наши основные резервы, вот где потери рабочего времени  и  вот  почему мы недополучаем основные средства в бюджет страны. Если бы мы смогли задействовать 1 миллион 254 тысячи наших граждан,  тогда  то,  о  чем говорил депутат из "Трудовой Украины" Свирида,  можно было бы распространять и на Украину. Я имею в виду опыт азиатских стран по внедрению шестидневной рабочей недели.

     Мировая практика   свидетельствует,  что  как  раз  в  период огромнейшей безработицы в стране  распределение  рабочего  времени осуществляется равномерно между трудящимися, между гражданами. Вот Александр Николаевич Стоян приводил пример по Франции,  когда  там пошли  на  сокращение  рабочего времени,  поскольку в период роста экономики это  посчитали  целесообразным.  Но  трудящиеся  активно выступили  против.  У  нас  же  с  точностью  до  наоборот все это происходит.

     Принятие такого документа было бы нормальным, если бы Украина действительно  была  той  Украиной,  которой  она  была 70 лет при советской власти.  Вот тогда был смысл,  чтобы  люди  праздновали, отдыхали  в  субботу и воскресенье,  и в таких документах никто не нуждался.

     Я поддерживаю   предложение   нашего   комитета    касательно изменения  статьи  67  Кодекса  законов  о труде.  Что же касается документа,  который внесли депутаты Сахно и Беспалый, то он просто не выдерживает критики.  Они же забыли,  наверное, что наша страна не является чисто христианским государством.  А  в  данном  случае подчеркивается  еще один христианский праздник.  Наверное,  это не совсем правильно.

     Если говорить в целом о праздничных днях,  то  то,  что  было совершено в Украинском доме,  связанное с отменой празднования 7 и 8 ноября,  - это, с одной стороны, грубейшее нарушение Регламента, а с другой,  - нарушение действующего законодательства. Вот почему этот вопрос нужно вынести на рассмотрение  в  зал  и  отменить  то решение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Чижу.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги!  Про що ми говоримо взагалі?  Більше половини підприємств вмерло.  Із тих, що животіють,  30-40  відсотків працюють так,  як мокре горить.  Люди переважно на  вулиці.  Робітник  одночасно  є  і  власником  свого підприємства,  бо  він  якісь  там  акції  має,  і одночасно він і безробітний,  одночасно він і на базарі  торгує,  щоб  сім'ю  свою утримати.

     А ми сьогодні говоримо про те,  що економіка загине, коли два чи три додаткові вихідні дні будуть залишатися в  Кодексі  законів про працю.

     Нагадаю, що закон уже врегульовував цю проблему, і ми справді мали неробочі дні після вихідних.  Потім повернулися до  того,  що скасували цю норму.  Наступного разу знову затвердили.  Ну давайте хоч із Верховної Ради (вона й так уже перетворена відомо на що) не робити посміховиська в цій справі.

     Я підтримую проект комітету. Вважаю, що він компромісний, і в цьому випадку, справді, суботу можна було не переносити, не робити неробочим  ще  один  день,  якщо свято припадає на суботу.  Коли ж припадає на неділю,  то обов'язково треба це зробити. Ви зважте ще й на таку обставину, що навіть ті, які працюють, отримують мізерну зарплату.  В середньому по Україні вона еквівалентна 41 долару  на місяць. Тоді як, скажімо, в Білорусії - 92 долари, в Узбекистані - 70,  в Росії - 60 з лишком (Шум у залі). Не брехня, це статистика, Богдане. І справді, в Україні, мабуть, маємо ще й нижчий показник, аніж 40 доларів.

     І ми хоч би  тим,  що  людина  може  зайнятися  сім'єю,  десь відпочити  або  навіть  на  дачу поїхати,  картоплі собі посадити, підгорнути її, компенсуємо те, що держава забрала.

     Я вам  нагадаю.  У  1991  році  бюджет  України  складав   45 мільярдів  доларів.  Сьогодні  він  складає  6  мільярдів доларів. Співставте ці цифри і побачите, де є справжні провали.

     Ще раз кажу:  не  витримує  жодної  критики  те,  про  що  ми говоримо, шукаючи проблему там, де її немає.

     Або, скажімо,  середня річна зарплата в Україні:  в 1991 році на робітника становила 3 тисячі 700 з лишком доларів,  на сьогодні

-  тільки 317.  Безробітних це,  звичайно,  не стосується.  Тому я підтримую пропозицію комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Записалося   ще   п'ять депутатів.  Ми вже використали час і перебрали чотири хвилини. Для пропозицій від двох депутатів слово надається Віталію Черненку,  і на цьому завершуємо обговорення (Шум у залі).  Ви ж домовилися, що від депутатів Журавського і Черненка виступить один.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Ми порадилися з Віталієм Журавським. Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемые коллеги!  Вот обсуждаем законопроект, который   действительно   является   социальным,    экономическим, регулирует  трудовые  отношения.  Мы  сюда  внесли все,  что можно внести.  При одной власти можно работать, при другой власти нельзя работать.

     Дорогие коллеги!  Авторитета на том, что страна будет гулять, никто не заработает.  Я  абсолютно  уже  в  этом  убежден.  И  все граждане уже понимают, что нельзя постоянно гулять.

     Я никогда  не  был в Японии,  но очень мне нравится,  как там относятся к труду (Шум у  залі).  Не  кричите.  Я  же  вас  слушал внимательно. Второй трудовик сидит, кричит.

     Ну как можно о чем-то говорить,  когда не работаешь?  Одно из самых серьезных наказаний в Японии - это когда  работающему  около производства делали будочку,  отводили место, платили зарплату, он на работу не ходил.  Это жуткое  для  них  наказание.  Когда  один японский  менеджер  приехал  в  Соединенные  Штаты на завод "Форд" ознакомиться  с  организацией   трудового   процесса   после   Дня независимости   5   июля  (не  кричите,  Роенко,  вы  же  меня  не перекричите), то он чуть с ума не сошел, его хватил инфаркт.

     И еще некоторые экономические выкладки.  Один день гуляний  - недодано  валового  внутреннего  продукта  на  500  миллионов и 60 миллионов в бюджет. В 2000 году два дня будем гулять - не получаем валового  внутреннего  продукта  на  1  миллиард 5 миллионов и 120 миллионов в бюджет.  В 2001 году три  дня  гуляем  -  недополучаем валового  внутреннего  продукта  на 1 миллиард 520 миллионов и 180 миллионов в бюджет.

     Поэтому я абсолютно разделяю позицию нашего  коллеги  Виталия Журавского    и   не   поддерживаю   ни   один   из   предложенных законопроектов.  Попал праздник - отдыхайте, выходной - отдыхайте, остальные дни мы должны работать, это наше благосостояние.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення. Я прошу  народних  депутатів  ось  про   що.   Переважна   більшість виступаючих пропонували підтримати всетаки законопроект,  внесений профільним комітетом.  Виступаючи від  комітету,  Олександр  Стоян говорив  про  те,  що  вони  вносять такий проект,  але пропонують профільному комітету - Комітету з питань культури і духовності  та Комітету  з  питань  соціальної  політики  та праці разом з урядом підготувати проект закону про державні свята.

     Тому ми  таку  пропозицію  вважаємо  сьогодні  погодженою.  І дозвольте одну тільки ремарку стосовно виступів, у яких йшлося про радянську  владу.  Вдумайтесь:  радянської  влади  ніхто  ніде  не зачіпав.  Від  сільської  ради  до Верховної Ради вона збереглася, тільки радам тепер надано більш широкі повноваження й можливості.

     ----------

     Розпочинаємо розгляд наступного  питання  порядку  денного  - проекту  Закону  про внесення зміни до статті 5 Закону України про альтернативну (невійськову)  службу  (щодо  проходження  служби  в організаціях  Товариства  Червоного  Хреста України).  Доповідач з цього питання - народний депутат Віталій Григорович Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! 18 лютого 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон про   внесення   змін   до   Закону   України   про  альтернативну (невійськову) службу.  Но сегодня  возникла  такая  ситуация,  что Общество Красного Креста по своему долгу выполняет большую работу, связанную  с  решением   социальных   проблем   -   прежде   всего осуществляет   наблюдение   за  одинокими,  больными,  инвалидами, особенно ликвидаторами  аварии  на  Чернобыльской  электростанции. Поэтому   Комитет  Верховной  Рады  по  вопросам  здравоохранения, материнства и детства рассмотрел вопрос  о  внесении  изменения  в Закон "про альтернативну (невійськову) службу". Предлагается часть первую статьи 5,  где говорится:  "Альтернативну службу  громадяни проходять   на   підприємствах,   в  установах,  організаціях,  що перебувають у державній або комунальній власності, діяльність яких пов'язана  із  соціальним  захистом населення,  охороною здоров'я, захистом довкілля,  будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством",   дополнить   текстом   "а  також  в  організаціях Товариства Червоного Хреста України ".

     Никаких дополнительных бюджетных расходов в  связи  с  данным дополнением  не  предполагается.  Поэтому  прошу данное дополнение рассмотреть и принять его как закон.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Слово надається народному депутату Віктору Роєнку.  За ним  - депутат Абрамов.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).  Шановний  пане  Черненко!  У  нас  є  різні товариства -  і  потопаючих,  і  інші.  То,  може,  ми  паралельно прийняли  б  рішення,  щоб  і там була альтернативна (невійськова) служба?

     А тепер пряме запитання.  Скажіть,  будь ласка,  чи не  є  це способом для ховання своїх синків,  які хочуть уникнути нормальної військової  служби,  через  яку  повинен  пройти  кожен   здоровий чоловік?  У  нас же є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, яке займається серйозними проблемами.  А в нас у районі  чи  місті тих,  які  представляють  Товариство Червоного Хреста,  є один або двоє,  і ми хочемо вже й сюди своїх  дітей  прилаштувати,  щоб  не відбували військової служби?

     Дякую.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Спасибо  вам  за  вопрос,  уважаемый  товарищ Роенко. Мы приняли Закон "про альтернативну (невійськову) службу". Поправка  в закон относительно "Товариства Червоного Хреста" вот в каком смысле правомочна.  Это относится к тем людям, как сказано в Законе "про невійськову (альтернативну) службу",  которые не могут служить в армии по религиозным убеждениям.  И причем это не просто он  может сказать,  чей-то там сынок,  а должно быть свидетельство конфессии,  и  тогда  он  действительно   будет   привлекаться   к социальной работе в Обществе Красного Креста.

     Я не скажу,  что та работа,  к которой он будет привлекаться, значительно проще и легче,  нежели служба в рядах армии. Ухаживать за   больными,   парализованными,   тяжелыми  и  одинокими  -  это тяжеленный труд. И, поверьте, не каждый на это решится.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Федору  Абрамову. За ним - депутат Кірімов.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.  Виталий Григорьевич! Военная служба,  как вам известно из молодых лет,  предусматривает принятие воинской присяги,  прохождение военной подготовки.  И как это все увязать с Красным  Крестом,  где  все  это,  мне  кажется, недопустимо и невозможно?

     Спасибо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Федор Михайлович,  спасибо за вопрос.  Красный Крест и Вооруженные Силы - весьма разные структуры. И не все у нас сегодня    принимают   "військову   присягу".   Только   те,   кто действительно занят на воинской службе,  а  также  государственные служащие.   Но  работа  Общества  Красного  Креста  точно  так  же необходима,  как и любая другая.  Мы же не  можем  заставить  всех скопом принимать,  если вы акцентируете внимание на присяге. Мы же пересматриваем концепцию Вооруженных Сил и всех молодых юношей  не можем сегодня призвать в армию.

     ГОЛОВА. Слово надається Івану Кірімову.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. "Батьківщина".  Шановний Віталію Григоровичу! Я поділяю вашу думку і  буду  вас  підтримувати.  Ви  працювали над законопроектом дуже старанно і,  напевне,  знаєте:  яка кількість  військовослужбовців передбачається в цій службі Червоного Хреста?

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Иван   Захарович,   спасибо   "за   підтримку законопроекту про внесення зміни".  Я вам отвечу: будет привлечено полпроцента,  не  больше,  общего  количества призывников.  Потому абсолютно правильно мы сделаем,  если примем такую  поправку.  Ибо труд  по  уходу  за  одинокими,  больными  (особенно  инвалидами І группы) ничем и ничуть не легче.  А для того чтобы не использовать призывников на других работах в Обществе Красного Креста, мы четко все выписываем и Кабинет Министров перечень видов работ составит.

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, дякую. Більше бажаючих поставити запитання   немає.  Співдоповідача  з  цього  питання  комітет  не визначив.     Висновок     комітету      позитивний.      Висновок науково-експертного  управління також позитивний.  Але є депутати, які бажають узяти участь в обговоренні.

     Слово надається народному депутату Ніні Марковській.  За  нею буде виступати депутат Журавський. Будь ласка.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Справді,   ця   зміна   до   Закону   про   альтернативну (невійськову)  службу  щодо  служби  в Товаристві Червоного Хреста України  зумовлена  нагальною  суспільною  потребою,   це   ознака демократизації нашої держави. Запровадження цього закону дозволить віруючим,  переконання яких унеможливлюють їх участь у  військовій службі,  виконувати свій обов'язок перед державою, не конфліктуючи з власним сумлінням.  При  цьому  держава  отримає  чималий  загін сумлінних  працівників  соціальної та гуманітарної сфери,  а армія звільниться від  осіб,  які  не  мають  покликання  до  військової служби,   що   наближає   реформування   нашої   армії  в  напрямі професійної.

     Тут наші колеги із фракції комуністів ставили запитання, вони турбуються,  чи  може  бути такий молодий чоловік захисником нашої Батьківщини.  Але ці люди,  які проходитимуть  таку  альтернативну службу,  складатимуть  присягу.  Проте  віра  їм не дозволяє брати зброю до рук. Отож такі люди повинні проходити невійськову службу. І  ті групи людей,  яких такі службовці доглядатимуть - інваліди I групи, психічно хворі, хворі на хворобу Альцгаймера - страждають і багато  років  перебувають  у  лежачому  стані.  Тому  така  армія працівників конче потрібна  сьогодні.  До  того  ж  такі  люди  за настановами свого віровчення мають допомагати людям.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Віталію Журавському.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Фракція НДП, Християнсько-демократична партія України.  Шановні колеги! Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України про альтернативну (невійськову)  службу (щодо  проходження альтернативної служби в організаціях Товариства Червоного Хреста України),  внесений народними депутатами  України Черненком,  Новиком,  Григорович  та  іншими,  наша  фракція  буде підтримувати. І ми вас просимо зробити так само.

     Згідно зі  статтею  5  Закону   України   про   альтернативну (невійськову)  службу від 12 грудня 1991 року альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах,  в установах,  організаціях, що  перебувають у державній або комунальній власності,  діяльність яких  пов'язана  із  соціальним   захистом   населення,   охороною здоров'я,  захистом довкілля,  будівництвом, житловокомунальним та сільським господарством.  Перелік таких  підприємств,  установ  та організацій визначений Кабінетом Міністрів України.

     Законопроектом передбачається  до цього переліку підприємств, установ і організацій,  що перебувають у державній або комунальній власності,  на  яких  громадяни  проходять  альтернативну  службу, додати  Товариство   Червоного   Хреста   України.   І   це   буде похристиянському.

     Справа в   тому,   що   навіть   у   християнському  світі  є протестантські течії (особливо  харизмати,  адвентисти,  баптисти, п'ятидесятники),  яким  віра,  їхнє  сумління  не дозволяють брати зброю до рук.  Але,  повірте,  це гідні громадяни України. Тому ці люди  з милосердям ставитимуться до інвалідів,  про що дуже влучно сказала депутат Марковська.

     Включення Товариства Червоного Хреста України до підприємств, установ  та організацій,  в яких громадяни проходять альтернативну службу,  дасть  змогу  залучити  громадян   призовного   віку   до здійснення благородної діяльності в гуманітарній сфері.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, більше бажаючих виступати з цього питання немає. Ми завершили його обговорення.

     Була пропозиція одна - прийняти  цей  проект,  і  він  значно поліпшить  умови  для такої категорії наших молодих людей,  а їхня праця буде цілком гуманна (Шум у залі).  Ні,  умови для цих людей, вони  ж  не  можуть  служити,  брати  зброю  до  рук,  але  будуть виконувати службові обов'язки.

     Катерино Семенівно,  я бачу, ви підтримували цей проект і від вас була ініціатива.  Вносьте пропозиції до цього законопроекту. А обговорення цього ми завершили.

     Оскільки до  перерви  залишилося  5  хвилин,  ми  не   можемо розглядати наступне питання. Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу пленарного засідання. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України  про Національну  раду  з  питань телебачення і радіомовлення (стосовно порядку призначення членів ради).  Доповідач  з  цього  питання  - народний депутат України Артур Олександрович Білоус. Будь ласка.

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Добрий день,  шановні колеги!  Вашій увазі пропонується коротенький законопроект про внесення змін до  Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.

     Проект був  розданий.  Сенс  його  в тому,  щоб парламентську четвірку, тобто ту, яка обирається за квотою Верховної Ради, можна було  б  обирати як шляхом рейтингового голосування,  так і шляхом голосування пакетного. Тобто усунути обов'язковість рейтингу.

     Думаю, що така зміна до закону влаштує всіх.  Ми  знаємо,  що питання Національної ради вже встигло обрости бородою.  І я думаю, що така зміна влаштує як прихильників теперішньої четвірки,  так і її противників,  тих,  хто вважає, що потрібно скасувати постанову Верховної Ради.

     Справа в тому, що основна претензія - юридична. Звичайно, тут переважали  політичний,  як мені здається,  й економічний аспекти. Але юридична претензія тих,  хто вважає, що парламентська четвірка була обрана рік тому з порушенням закону, полягала в тому, що було проведено не рейтингове голосування,  а голосування пакетом.  Якщо ми   сьогодні   приймемо   зміни   до   закону,   то   цей   пакет легітимізується.

     З другого боку,  якщо все-таки буде  прийнята  постанова  про скасування попередньої постанови про колишню четвірку, то я думаю, абсолютно всім зрозуміло,  від лівих до правих,  що без погодження кандидатур,   без   пакетного   голосування   ми  не  зможемо  тут просунутися вперед.

     І тут можна розглядати проблему з різних точок зору.  З точки зору  більшості,  з  точки  зору меншості,  з точки зору взаємного погодження інтересів.  Тому я пропоную  прийняти  такий  проект  у першому  читанні.  Наголошую:  він  не  несе  жодного  політичного навантаження,  дає можливість вивести ситуацію  і  сьогодні,  і  в подальшому з глухого кута.

     Комітет підтримав проект одноголосно. Я думаю, жодних проблем немає.  Я лише хочу вже не  від  комітету,  а  від  себе  особисто звернутися до керівництва Верховної Ради.  У нас в порядку денному на четвер стоїть питання про скасування постанови  Верховної  Ради про  призначення парламентської четвірки і про обрання нової.  Ну, давайте все-таки  Регламент  не  будемо  порушувати.  До  речі,  у законопроекті, який ми сьогодні проголосуємо, передбачається чітка процедура (і голова нашого комітету за) призначення парламентської четвірки Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за поданням  профільного  парламентського  комітету   з   урахуванням пропозицій   депутатських   фракцій  і  груп,  а  також  об'єднань громадян.

     Уся ця процедура ще не була витримана,  вона потребує часу. І тому  я не думаю,  що слід у черговий раз нам наступати на ті самі граблі й розглядати в четвер персональні питання  про  призначення членів Національної ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача?  Немає запитань? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань свободи слова та інформації Олександру Зінченку.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Стратегічне для держави  значення телебачення  і  радіомовлення,  їх  можливості впливу на суспільну свідомість,  загроза  монополізації  телерадіопростору  зумовлюють особливе  місце  Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення в системі органів державної влади.

     Ми вже маємо приклад,  коли  гальмування  процесу  формування Національної   ради  на  рік  практично  звело  нанівець  належний контроль і  нагляд  у  цій  сфері.  Значною  мірою  така  ситуація зумовлена  недосконалістю чинного законодавства,  зокрема статті 6 Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення,    яка    визначає   порядок   призначення   членів Національної ради Верховною Радою  України.  Адже  сама  Постанова Верховної  Ради  України про призначення членів Національної ради, законність якої вже не раз ставилася під сумнів багатьма народними депутатами і в цьому залі,  і поза межами цього залу,  стала одним із  головних  каменів  спотикання  у  процесі  формування   складу Національної ради.

     Тому стаття 6 закону,  безперечно,  потребує вдосконалення. У першому  варіанті  законопроекту,  внесеного  народним   депутатом України  Білоусом,  пропонувалося  замінити процедуру рейтингового голосування на голосування  простою  більшістю  голосів  за  умови внесення Головою Верховної Ради України пропозицій щодо кандидатур у пакеті з урахуванням пропозицій депутатських фракцій і груп. Але після  обговорення  в комітеті від процедури пакетного голосування було вирішено відмовитися,  адже пакет - це результат  політичного діалогу,  певних  домовленостей  і  зобов'язань  між  фракціями  і групами, а не нормальне положення законодавства.

     Тому сьогодні на розгляд Верховної Ради вноситься  погоджений варіант проекту закону, яким передбачаються такі зміни.

     Перше. Збереження  чинних  норм  стосовно внесення пропозицій щодо кандидатур Головою Верховної  Ради  за  поданням  профільного комітету  та  призначення  кожного члена Національної ради окремою постановою Верховної Ради України.

     Друге. Заміну процедури рейтингового голосування на  звичайне голосування  за принципом простої більшості конституційного складу Верховної Ради України.  І Артур  Білоус  пояснював,  чому  інколи рейтингове голосування може не спрацьовувати.

     Я ще  раз  поясню,  що може статися так,  коли на голосування буде виноситися не 5,  не  6,  не  8,  а  4  кандидатури,  і  тоді відповідно зникає мотивація рейтингового голосування. А якщо їх 5, 6 чи 7,  то Голова може провести процедуру безпосередньо  в  залі. Тобто усувається норма обов'язковості рейтингового голосування.

     Вважаємо, що    запропонований   порядок   дасть   можливість оптимізувати процес  формування  Національної  ради  й  закликаємо підтримати  внесений комітетом і погоджений усіма членами комітету законопроект у цілому як закон України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання до співдоповідача? Є.

     Будь ласка, депутате Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів.  Шановний Олександре  Олексійовичу!  Скажіть, будь ласка, чи Президент України готовий уже направити своїх людей для того, щоб Національна рада все-таки почала працювати? Це перше запитання.

     І друге.  Чи  означає  прийняття  цього  закону,  що ми знову будемо  обирати  членів  ради,  чи  лишаються  ті  люди,  яких  ми висунули?

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Думаю,  що  як тільки ми з вами визначимо свою четвірку,  то Національна рада почне працювати.  Я ще раз  кажу  - визначимо, бо комітет найближчим часом розглядатиме в рейтинговому режимі пропозиції щодо кандидатів на посади  Національної  ради  з питань телебачення і радіомовлення. Я знаю про те, що в Президента є політична воля визначити свою четвірку. І ми почнемо працювати.

     ГОЛОВА. Друге запитання.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Про заміну.  Ми не домовлялися про те,  що має бути  обов'язкова  заміна.  Тобто  якщо  є  члени  в  цьому складі Національної ради,  що обирався  Верховною  Радою  рік  тому,  які пройдуть  через  обговорення  в  комітеті,  вони можуть залишитись членами Національної ради.  Тобто це не обов'язково, що всі чотири члени Національної ради зазнають ротації.

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів ще запитання?

     Депутат Коломойцев. Будь ласка.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Шановний  доповідачу!  Якщо  ми проголосуємо таку постанову, то коли Національна рада зможе розпочати виконання своїх обов'язків, передбачених Конституцією України?

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дякую за запитання.  Я пропоную спосіб,  який, власне,  запропонований  не  тільки  мною,  а   й   комітетом,   і парламентською  більшістю.  Парламентська більшість має визначити, коли найближчим часом зможе висувати всі погоджені пропозиції щодо складів  Ради  Національного  банку,  Національної  ради  з питань телебачення і радіомовлення та Вищої ради юстиції. Якщо така згода буде досягнута саме в пакеті,  то тоді зникає мотивація, і фракції меншості або інші депутати не будуть захищені  у  висуванні  своїх пропозицій. Отже, захищеність - це перше питання.

     Як тільки  ми  будемо  готові розглянути згадані пропозиції і схвалимо їх,  то  ця  постанова  захищатиме  права  кожного  члена Національної  ради саме тим,  що вся четвірка буде затверджуватися не пакетом,  а  кожного  окремого  члена  Національної  ради  буде затверджено  відповідною  постановою  Верховної  Ради  з належними наслідками.  Тобто якщо така процедура спрацює,  то ми можемо десь до  19  квітня  закінчити процес висування,  обрання й Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розпочне роботу.

     ГОЛОВА. Є   ще   запитання?    Немає.    Дякую,    Олександре Олексійовичу.

     ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую.

     ГОЛОВА. Є депутати, які бажають виступити в обговоренні цього проекту закону.

     Слово надається народному депутату  Віталію  Журавському.  За ним буде виступати депутат Алексєєв. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Виступ буде дуже коротенький. Він стосується, власне, пропозицій.

     Статтею 91 Конституції України встановлено, що "Верховна Рада приймає   закони,   постанови   та  інші  акти  більшістю  від  її конституційного   складу,   крім   випадків,   передбачених   цією Конституцією".

     У Конституції  не  встановлено особливого порядку призначення членів Національної ради від Верховної Ради,  а тому таке  рішення має   прийматися  простою  більшістю  від  конституційного  складу Верховної Ради.  Тому  доцільно  залишити  процедуру  рейтингового голосування,  передбачивши,  що обраними вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів  у  рейтинговому  голосуванні, однак не менше половини від її конституційного складу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Віталію Станіславовичу,  мені здається, що краще було б запитання поставити.  Тут якраз і передбачається обрання кожного зокрема більшістю голосів.  А рейтингове голосування вони будуть у комітеті проводити. І потім уже від комітету подаються пропозиції, а Голова вносить Верховній Раді. Я думаю, що тут немає порушень.

     Слово надається народному депутату Алексєєву.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Спасибо, Иван Степанович. Я совершенно согласен с  председателем  комитета  Зинченко  в  той  части,  что регулирование телевизионной сферы крайне важно. Но я хочу обратить ваше внимание и на такой аспект:  еще  больше  важна  стабильность нашего  законодательства.  Мы  имеем  ситуацию,  когда под текущий политический момент  начинают  подгонять  законодательство.  Может быть,  текущие вопросы это и позволяет решать,  а вот что касается стабильности законодательной базы, то это ей вредит.

     Я полагаю,  что законность и Регламент  должны  быть  основой нашей   деятельности.   И  я  совершенно  согласен  с  Александром Алексеевичем в той части,  что у  нас  есть  законодательные  пути замены состава Национального совета - либо через ротацию, либо, от себя добавлю,  через "недовіру".  И мы должны ими пользоваться.  А эти  вот  попытки  разрушить  созданное  до  нас,  на  мой взгляд, являются антиправовыми,  порождающими  ряд  коллизий,  и,  на  мой взгляд, не дающими тех результатов, которые хотят получить.

     И в  связи  с этим,  уважаемый Иван Степанович,  у меня к вам возникает вопрос.  Вот я держу в руках  повестку  дня  на  неделю. Здесь записано, что у нас в четверг под номером 5044 запланировано рассмотрение проекта "Постанови про визнання  такою,  що  втратила чинність,  Постанови Верховної Ради України про призначення членів Національної ради України з питань телебачення  і  радіомовлення". Ну,  Иван Степанович,  ведь наш Регламент четко говорит,  что если вопрос был рассмотрен на сессии и не набрал  большинства  голосов, то  он  снимается  и  на  данной сессии не рассматривается.  Каким образом такие вопросы попадают в повестку дня?

     Думаю, что сделаю правильно,  если это свое выступление  буду считать  депутатским  обращением  и  попрошу вас поручить провести служебное расследование  о  том,  каким  образом  в  повестку  дня попадают вопросы, которые там не должны быть по Регламенту.

     А в  целом,  я  считаю,  что  от тех законопроектов,  которые докладывали,  особого вреда не будет,  их можно поддержать. Хотя и ничего кардинально они не решат.

     ГОЛОВА. Дякую.  Якщо запитання стосувалося мене, то ви знаєте порядок.  До  порядку  денного  включаються  всі  ті  питання,  що розглядаються  кожного  понеділка  на Погоджувальній раді.  Другим питанням там,  як правило,  є  питання  про  розклад  засідань  на наступний  пленарний тиждень.  І голови комітетів та фракцій мають можливість  висловитися   з   приводу   будь-якого   питання,   що пропонується до розкладу засідань.

     Голова вносить   проект   порядку  денного  п'ятої  сесії,  а щотижневий розклад погоджує Погоджувальна  рада  за  участю  голів комітетів і керівників фракцій.

     Чи є депутати, які бажають взяти слово? Немає.

     Тоді вважаємо завершеним розгляд питання,  і післязавтра воно буде внесено на голосування.

     -------------

     Наступне питання  -  проект  Закону  про  внесення  змін   та доповнень  до  деяких  законів  України  щодо  регулювання уступки вимоги  та  переводу  боргу  у  зовнішньоекономічній   діяльності. Доповідає народний депутат України Олександр Ігорович Жовтіс.

     ЖОВТІС О.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 138,  Одеська область). Уважаемые народные депутаты!  Вашему вниманию предлагается проект  Закона  Украины  о внесении  изменений  и  дополнений  в  некоторые  законы Украины в отношении    уступки    требования    и    перевода    долга    во внешнеэкономической деятельности.

     Дискуссия по   поводу   возможности   осуществления  операций уступки  требования  и  перевода  долга   во   внешнеэкономической деятельности   ведется   между   Национальным   банком  Украины  и Государственной налоговой администрацией Украины еще с 1996 года.

     По мнению Национального  банка  Украины,  такие  операции  во внешнеэкономической   деятельности  не  противоречат  действующему законодательству Украины,  однако мнение Государственной налоговой администрации   и  Государственной  таможенной  службы  иное,  оно противоположно.

     Так, Государственная таможенная служба своим  письмом  от  11 сентября  1997 года запретила осуществление таможенного оформления товаров,  которые  отгружались  в  исполнение  договоров   уступки требования  или  перевода  долга.  Фактически письма этих ведомств поставили предприятия в тупик.  Документы,  не имеющие  какой-либо юридической силы, фактически приобрели силу законодательного акта.

     В то же время согласно принципам, заложенным в Законе Украины о      внешнеэкономической       деятельности,       регулирование внешнеэкономической  деятельности  осуществляется  только законами Украины,    и    вмешательство    государственных    органов    во внешнеэкономическую    деятельность    субектов   путем   издания подзаконных актов,  которые создают худшие,  нежели  установленные законом,   условия   для  ее  осуществления,  квалифицируются  как ограничение    права    на    осуществление    внешнеэкономической деятельности, что запрещается законодательством Украины.

     Указом Президента  о  мерах  по  повышению ответственности за расчеты с бюджетами и государственными целевыми фондами от 4 марта 1998  года  167/98,  который  вступил  в  силу  12 июня 1998 года, практически был введен запрет на заключение таких сделок не только во   внешнеэкономической  деятельности,  но  и  в  расчетах  между резидентами Украины. Это привело к осложнению взаиморасчетов между субектами    внешнеэкономической    деятельности,   использованию предприятиями других инструментов,  таких  как  векселя,  торговые поручительства,  предоставление  гарантий  -  и никаким образом не повлияло  на  уменьшение  доли   неденежных   форм   расчетов   во внешнеэкономической деятельности.

     В свое   время  Указом  Президента  о  мерах  по  обеспечению Государственного  бюджета  и  усилению  финансовой   и   бюджетной дисциплины от 28 феврая 1997 года

 187/97 Кабинету  Министров  давалось  поручение   подготовить   с участием  Национального банка Украины проект законодательного акта о порядке уступки требования  и  перевода  долга  в  осуществлении внешнеэкономической деятельности.

     К сожалению,  по  прошествии  трех  лет  Кабинетом  Министров Украины соответствущий законопроект в  Верховную  Раду  так  и  не внесен.

     Для законодательного  урегулирования  этого вопроса в проекте закона предлагается внести дополнение в статью 4 Закона Украины  о внешнеэкономической   деятельности,  напрямую  указав  возможность заключения субектами внешнеэкономической  деятельности  договоров об  уступке права требования и переводе долга с другими субектами внешнеэкономической  деятельности  в  соответствии  с  действующим законодательством  Украины.  При этом сам порядок заключения таких договоров регулируется положениями главы 17  Гражданского  кодекса Украины.

     Также при    разработке    данного    законопроекта    учтена необходимость своевременного возврата валютной выручки  в  Украину за  экспортные  товары.  Это  нашло отражение в том,  что срок для расчетов по договорам уступки требования  или  перевода  долга  во внешнеэкономической  деятельности  будет  исчисляться не с момента заключения договоров уступки требования или перевода  долга,  а  с момента   осуществления   операций,   которые  стали  основой  для заключения таких договоров.

     В связи с вышеизложенным прошу принять законопроект в  первом чтении.

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

     Слово надається   народному   депутату   Асадчеву.   За   ним виступатиме народний депутат Олексій Марченко.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний доповідачу, у мене таке запитання. Чи  може  сама  держава  як  суб'єкт  підприємницької   діяльності уступати свій зовнішній борг іншим суб'єктам? Адже держава теж має зовнішні борги, і дуже великі.

     ЖОВТІС О.І.  Да,  может,  если государство является субектом предпринимательской деятельности.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним виступатиме народний депутат Віталій Журавський.

     МАРЧЕНКО О.А.  Депутатська  група   "Відродження   регіонів". Шановний  Олександре  Ігоровичу!  Я  з  повагою  ставлюся до ваших пропозицій щодо вдосконалення законодавства,  свого часу навіть  з трибуни просив керівництво і Верховну Раду підтримати і розглянути один із законопроектів,  який так до сьогодні  і  не  розглянутий, який ви подавали з Олександром Марковичем Бандуркою.

     Я і  мої  колеги готові підтримати законопроект.  А запитання ось яке. Скажіть, будь ласка, ваші пропозиції передбачають, що при укладенні   угоди   уступки   вимоги  чи  переводу  боргу  суб'єкт господарювання,   який   не   є   суб'єктом   зовнішньоекономічної діяльності,  тобто  не зареєстрований у відповідному міністерстві, як   це   визначено   законом,    автоматично    стає    учасником зовнішньоекономічної діяльності?

     Згідно з  чинним  законодавством  у даному випадку суб'єкт не обов'язково мусить бути зареєстрованим у  Міністерстві  економіки. Чи  буде  врегульована  ця  проблема  на  стадії  другого  читання законопроекту?

     Дякую.

     ЖОВТІС О.І.   В   конце    выступления    я    сказал:    для законодательного   урегулирования   этого  вопроса  проект  закона предлагает  внести  дополнение  в  статью  4  Закона   Украины   о внешнеэкономической  деятельности.  То  есть  на переуступку имеет право только  субект,  имеющий  лицензию  на  внешнеэкономическую деятельность.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Журавському.  За ним - народний депутат Ніколаєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія України.  Ви належите до більшості,  ви підтримали кандидатуру Прем'єр-міністра Ющенка і,  як я розумію,  схвально поставилися до його  пропозиції зменшення бартерних операцій в економіці України.

     Запитання моє  таке.  Прийняття  цього законопроекту фактично знімає   обмеження   на   оформлення   бартерних   операцій,   які здійснюються  на  виконання  договорів  уступки вимоги та переводу боргу.  Скажіть,  будь  ласка,  як  узгоджується  ваша  позиція  з підтримкою Прем'єр-міністра Ющенка?

     Дякую.

     ЖОВТІС О.І.  Она  совершенно  не  расходится.  Потому  что на сегодня,  если какое-то предприятие - банкрот, а вы хотите взять у него  то,  что  оно  должно,  то вы не можете у него ничего взять, потому что предприятие в стадии банкротства ничего  не  может.  Вы можете  взять у него переуступку права требования.  И никак это не расходится  с  моей  поддержкой  деятельности  Премьерминистра   и Кабинета Министров.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ніколаєнку. За ним

- народний депутат Федорин.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Слово передаю народному  депутату  Валентині Семенюк.

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон народного депутата Семенюк,  будь ласка.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   блоку   соціалістів  і  селян.  Шановний  доповідачу!  Я підтримую ваші пропозиції, але хочу звернутися з таким запитанням. Свого  часу  ми мали протягом восьми місяців особливі повноваження для декретотворення Кучми.  В результаті Верховна  Рада  1994-1998 років   тільки   те   й   робила,  що  латала  дірки  після  цього декретотворення.   Сьогоднішні   ваші   зміни   -    це    латання указотворення, яке відбулося після прийняття Конституції.

     Скажіть, будь  ласка,  внаслідок  прийняття  указу,  за  яким відповідно  втратили  чинність  деякі  статті  закону,  якої  було завдано економічної шкоди?

     І скажіть,  будь  ласка,  скільки  суб'єктів  підприємницької діяльності скористалися цією заборгованістю?

     Дякую.

     ЖОВТІС О.І.  Данных  о   том,   каков   экономический   ущерб вследствие   этого   указа,  у  меня  нет.  Но  этот  законопроект свидетельствует  о  том,  что  подзаконные  акты   Государственной таможенной    службы    Украины    и   Государственной   налоговой администрации  Украины   практически   подменяют   законы,   чтобы урегулировать эти вопросы.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним - народний депутат Кощинець.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Фракція  Народного руху України.  Шановний пане Жовтіс,  у мене до вас таке запитання.  Відомо,  що ці норми  про  переведення  боргу діяли й раніше,  але певними актами пізніше були скасовані.  Чи не вважаєте ви,  що достатньо  нині  тих  механізмів,  у  тому  числі фінансових, які фактично дають той самий результат, що й угоди про переведення  боргу?  Я  маю  на  увазі  вексельні  операції,  інші фінансові  операції,  з  допомогою  яких  можна  досягати  того  ж результату,  і  водночас  не  давати  підстав   для   приховування бартерних операцій.

     Дякую.

     ЖОВТІС О.І.  Нет,  совершенно.  Потому  что,  еще раз говорю, подзаконными актами,  то есть письмами  Государственной  налоговой администрации Украины и Государственной таможенной службы Украины, подменили закон и  практически  запретили  во  внешнеэкономической деятельности переуступку права требования.  Вследствие этого между фирмойпроизводителем и фирмой-получателем встал посредник, и когда фирма  обанкротилась,  то  практически дойти до поставщика либо до того, кто является получателем, практически невозможно, потому что нет права уступки требования.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Кощинцю.  За ним виступатиме народний депутат Черняк.

     КОЩИНЕЦЬ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 88,  Івано-Франківська область).  Шановний Іване Степановичу, надайте слово для запитання депутату Черняку.

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон  народного депутата Володимира Черняка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Дякую.  Чи не вважаєте ви,  що уступка боргу іншому з дисконтом  зрештою  може,  як  кажуть,  вийти  боком  для бюджету,  тому що врешті-решт хтось не буде сплачувати до бюджету. Чи існує така небезпека?

     Дякую.

     ЖОВТІС О.І.  Нет,  такой опасности не существует.  Потому что для   своевременного   возврата  валютной  выручки  в  Украину  за экспортные товары расчеты  по  договорам  уступки  требования  или перевода   долга   во   внешнеэкономической   деятельности   будут осуществляться не с момента заключения договора уступки требования или  перевода долга,  а с момента осуществления операции.  Так что бюджет от этого не пострадает никак.

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Ігоревичу.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету Верховної  Ради України з питань економічної політики,  управління народним  господарством,  власності   та   інвестицій   Володимиру Петренку.

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Комітет з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув законопроект,  зареєстрований за 1202,  поданий  народними  депутатами  Жовтісом  та  Кінахом,  про внесення  змін  та  доповнень  до  деяких  законів  України   щодо регулювання     уступки     вимоги    та    переводу    боргу    у зовнішньоекономічній діяльності і зазначає,  що його прийняття  як закону  дасть змогу врегулювати питання уступки вимоги та переводу боргу у відносинах,  що  виникають  між  резидентами  України  при здійсненні   розрахунків   за   внутрішніми   договорами   та  між резидентами та  нерезидентами  за  зовнішньоекономічними  угодами, зніме  сумніви  щодо  дії  глави  17  Цивільного  кодексу України. Прийняття закону не вимагає  фінансових  витрат  з  Державного  чи місцевих бюджетів.

     Законопроект передбачає  також відповідальність резидентів за порушення встановлених законодавством строків повернення  валютної виручки  за експортні товари.  Резидентам,  яким за угодою уступки вимоги чи переводу боргу має бути зарахована валютна  виручка  при здійсненні  експорту  товарів  у  90-денний  строк,  відлік строку вираховуватиметься не з моменту уступки вимоги чи переводу  боргу, а  з  моменту,  коли  було  здійснено експорт товару резидентом чи попередня оплата за угодою,  яка була підставою для уступки вимоги чи переводу боргу.

     Комітет підтримує   народних   депутатів,   які   внесли  цей законопроект,  і пропонує Верховній Раді прийняти його  в  першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання?  Немає.  Дякую,  сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення питання.

     Слово надається народному депутату  Леоніду  Гусаку.  За  ним виступатиме народний депутат Черняк.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська  область).  Депутатська  група  "Відродження регіонів". Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Запропонований проект закону має як теоретичне,  так і практичне значення.  З точки зору забезпечення  принципів  цивільного  права   та   з   точки   зору економічної теорії законопроект потрібно підтримати,  оскільки він забезпечує  реалізацію  прав  та  свобод   суб'єктів   економічної діяльності  розпоряджатися експортною виручкою.  Подібні обмеження на операції з експортною виручкою створюють додаткові перешкоди  в економічній   діяльності   і  зумовлюють  зменшення  привабливості України для інвестицій.

     Безумовна перевага  запропонованих  змін  у  тому,  що   вони однозначно  визначають  коло  підприємств,  які можуть здійснювати права уступки  та  переводу  боргу,  оскільки  Державна  податкова адміністрація  України  та  Національний банк України тлумачать їх порізному.

     Другий аспект  проблеми   -   практичний.   Указ   Президента заблокував можливості неповернення в Україну коштів,  отриманих за експортно-імпортними  контрактами.   Це   реальність   економічної ситуації,   оскільки  в  Україні  поки  що  не  вдається  створити стабільне економічне середовище.  Тому Національний банк  змушений вживати тимчасових заходів у вигляді примусового продажу іноземної валюти. Для підприємств це обертається додатковим оподаткуванням і викликає бажання приховувати кошти за кордоном.

     Суперечність може  бути вирішена тільки за умови,  якщо кроки щодо цього будуть  здійснюватися  послідовно.  Спочатку  має  бути скасовано примусовий продаж валюти.  Тому тут необхідне узгодження дій уряду.

     На користь прийняття запропонованого  законопроекту  свідчить те,  що  він  законодавчо  врегульовує  питання  уступки вимоги та переводу боргу в зовнішньоекономічній діяльності на  заміну  указу Президента,  роз'яснень Державної податкової адміністрації України і  Національного  банку  України.  Центральний  банк  та  Державна податкова  адміністрація  мають  займати  більш  активну позицію і знаходити інші способи  вирішення  проблеми  неповернення  коштів, врегульовуючи це питання не шляхом заборон, а більш цивілізовано.

     У будь-якому   разі   наявні   обмеження   не   перешкоджають підприємствам  приховувати  кошти,  якщо  для   цього   є   значні економічні  стимули.  Але  без  створення  цивілізованих  умов для економічної діяльності в Україні годі  сподіватись  на  поліпшення інвестиційного клімату й економічне зростання.

     Таким чином,   депутатська   група   "Відродження   регіонів" пропонує підтримати законопроект у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Черняку. За ним виступатиме народний депутат Козак.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  Цей законопроект,  на мою думку,  значною мірою  є  доцільним.  Проблема  заборгованості дійсно,   як-то   кажуть,   стукає   в   двері,   надто   у  сфері зовнішньоекономічної діяльності.  І саме  у  зв'язку  з  наявністю великих  обсягів  боргу  треба  шукати  вихід  із ситуації.  Шляхи врегулювання цього якраз і пропонують автори законопроекту.

     Імпонує те,  що в законопроекті  законодавчо  врегульовується уступка  боргу  в  зовнішньоекономічній діяльності.  Відповідно це виписано таким чином,  щоб зменшити обсяги боргу. Також важливим є те,  що  законопроект дає право розпоряджатися експортною виручкою суб'єктам  підприємницької  діяльності.  Причому  це  пропонується вирішити не шляхом заборон,  як було до цього часу, а цивілізовано

-   створенням   певних   умов,   наданням   підприємствам   права розпоряджатися своєю виручкою.

     Вважаю, позитивним  є також те,  що законопроект певною мірою сприятиме створенню більш сприятливого  інвестиційного  клімату  в Україні і залученню інвестицій.

     Я поділяю думку про те, що нам потрібно йти далі цим шляхом - скасувати примусовий продаж валюти і  поставити  питання  в  більш широкому   контексті.   Даним   законопроектом   усі   питання  не врегульовуються,  але це  всетаки  певний  крок  на  шляху  до  їх вирішення. Це те, що стосується позитивів, плюсів законопроекту.

     На мою  думку,  в  ньому  також  є  і  певний негатив,  певні небезпеки, які можуть виявитися, якщо він буде прийнятий як закон. Я б назвав три таких основних моменти.

     Перший. Прийняття  цього  закону  може призвести до зростання обсягу   бартерних   операцій.   Це   реальна   загроза.   Дійсно, законопроект  дає  можливість приховувати бартерні операції,  а ми все-таки намагаємося йти шляхом їх згортання.  Цим законопроектом, повторюю,  ми  можемо сприяти зростанню обсягу бартерних операцій. Цю проблему більш ефективно могли б вирішувати, зокрема, вексельні операції,  без зростання обсягу бартеру.  Отже, до другого читання законопроекту  треба  подбати  про  те,  щоб  небезпеку  зростання бартеру нейтралізувати.

     Другий. Я все-таки вважаю, що уступка боргу іншому суб'єкту з певним дисконтом призведе до того,  що ця проблема може  вийти  на бюджет  і  в  остаточному  підсумку хтось до бюджету не платитиме. Тому це питання  також  потрібно  вирішити  в  процесі  підготовки законопроекту до другого читання.

     І третій  момент.  Потрібно  врегулювати проблему через Закон про зовнішньоекономічну діяльність.  І треба,  щоб ці два  закони, проект  якого  ми приймемо і той,  були між собою узгоджені,  адже право уступки може надаватися тільки тому,  хто  має  ліцензію  на зовнішньоекономічну діяльність.

     Отже, я вважаю,  що ми можемо прийняти законопроект у першому читанні, але в процесі підготовки його до другого читання потрібно усунути всі небезпеки, які реально можуть виникнути.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  до виступаючого запитань немає? Немає.

     Слово надається народному депутату Ярославу  Козаку.  За  ним виступатиме Семенюк. З місця? Ви відмовляєтесь? Відмовляється.

     Тоді слово  Валентині  Семенюк.  За  нею виступатиме народний депутат Журавський.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого блоку  соціалістів  і  селян. Шановні  колеги  народні депутати!  Народна мудрість говорить,  що швидко навіть борщ не вариться. У своєму запитанні до доповідача я говорила,  що  Верховна Рада тринадцятого скликання латала питання декретотворення Леоніда Кучми.

     У даний час нам доводиться латати дірки указотворення за  той період,  коли  Конституція  надавала  право  Президентові видавати укази, які сьогодні мали право на економічне врегулювання.

     Один із таких законодавчих актів подали наші колеги Жовтіс  і Кінах,  і наша фракція підтримує його,  адже рано чи пізно нам усе одно треба  наводити  порядок.  Тому  дана  пропозиція,  звичайно, суттєва.

     Тепер конкретно   стосовно   змісту  законодавчого  акта.  Ви знаєте,  що  в  цьому  залі  ми  декілька  разів   робили   спробу ратифікувати  угоду  про вексельний обіг,  що,  нарешті,  зробили. Запропонований законопроект чітко врегульовує міжнародні відносини з даного питання, і це вже є позитивним. Це перше.

     Друге. До  другого  читання  Кабінету  Міністрів  слід подати більш детальний аналіз  того,  скільки  сьогодні  пішло  векселів, скільки   потрібно   бюджетних  коштів  на  погашення  різниці  по вексельному обігу.

     І третє.  Потрібно все-таки мати і детальний аналіз,  скільки векселів є в обігу в самій державі.  Рахункова палата надавала нам аналіз про вексельний обіг в  енергетиці,  проте,  на  жаль,  щодо сільського господарства цього поки що не зроблено.

     Тому у   статті  3,  зокрема,  стосовно  внутрішньодержавного вексельного обігу потрібно врегулювати це питання.

     І найбільш суттєве - це все-таки розрахунки,  які  потребують сьогодні  уточнення  бюджету в частині погашення по дисконтах.  Ця норма має бути чітко пов'язана із Законом про  податок  на  додану вартість, де дається право переуступки боргових зобов'язань.

     Фракція пропонує підтримати цей проект закону.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України, фракція Народно-демократичної партії.  Шановні колеги,  тут нікого не треба переконувати в тому,  що за інвестиції йде вже не  тільки боротьба,  а й жорстка війна.  Інвестиції в Україну, на превеликий жаль,  не йдуть, а без них економіку не підняти. Це вже, по-моєму, зрозуміло  навіть  лівій  частині  нашого  залу.  Прийняття даного закону буде кроком на шляху до залучення  інвестора  в  українську економіку.

     Чітке визначення  в  Законі  України  про зовнішньоекономічну діяльність  можливості  укладення  суб'єктами   такої   діяльності договорів  уступки  вимоги чи переводу боргу дасть змогу відновити дію глави 17 Цивільного кодексу України в частині,  що  стосується зовнішньоекономічної діяльності.

     З прийняттям  цього закону втратить чинність положення пункту 14  Указу  Президента   України   про   заходи   щодо   підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами щодо заборони уступки вимоги та переведення боргу під  час проведення  розрахунків  за  експортними та імпортними операціями. Адже відповідно до  пункту  4  розділу  XV  "Перехідні  положення" Конституції України такий указ Президента діє до набрання чинності законом,  прийнятим  Верховною  Радою   України   з   питань,   що регулюються указом.

     Словом, на цей закон чекають, без перебільшення, усі суб'єкти зовнішньоекономічної  діяльності.  Тому   наша   фракція   просить підтримати цей законопроект.

     Щодо зауважень,  то  я  тут  солідарний  з депутатом Олексієм Марченком. Положення запропонованого доповнення до статті 4 Закону про  зовнішньоекономічну  діяльність  потрібно узгодити з порядком реєстрації  суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності.  Але   цю прогалину  можна  усунути  при підготовці законопроекту до другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  від  уряду   надається   заступнику   міністра економіки України Андрію Івановичу Гончаруку. Будь ласка.

     ГОНЧАРУК А.І., заступник міністра економіки України. Шановний Іване Степановичу! Я розумію, що питання має, як то кажуть, досить довгу  історію.  Але я хотів би привернути увагу шановних народних депутатів до суто юридичних моментів, пов'язаних із цим питанням.

     По-перше, в залі декілька разів звучала пропозиція про те, що відповідні  зміни  до  статті  4  Закону  про  зовнішньоекономічну діяльність  треба  привести  у  відповідність  із   порядком,   як називалося, чи то одержання ліцензії чи реєстраційного свідоцтва.

     Я просто  хочу  нагадати,  що відповідна процедура як один із заходів нетарифного регулювання,  тобто  отримання  реєстрації  на право  зовнішньоекономічної  діяльності,  скасована ще в 1993 році відповідним декретом. Тому я не пов'язував би це.

     По-друге, я хотів би зазначити,  що всетаки відповідний  указ Президента (з точки зору заборони переуступки, точніше, проведення експортно-імпортних операцій за угодами уступки вимоги та переводу боргу)  було  насамперед  спрямовано  на те,  щоб зменшити відплив валюти,   який    незаконно    проводився    певними    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Але незважаючи на значне все-таки зменшення неповернень (а цифри за 1999 рік  про  це  свідчать),  я хочу  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  значно  зросла кількість зовнішньоекономічних операцій,  які  здійснюються  через  фіктивні фірми.

     І тому  введення в дію положень пункту 2 законопроекту,  який пропонується до вашого розгляду і який ви хочете підтримати,  може призвести    до    того,   що   свої   боргові   зобов'язання   за зовнішньоекономічними операціями резиденти переводитимуть  на  так звані  фіктивні  фірми,  а  це  дасть  змогу не повертати в країну значні кошти в іноземній валюті.

     Розуміючи, що питання існує  і  його  треба  врегулювати,  ми пропонуємо  під  час другого читання доповнити статтю 4 Закону про зовнішньоекономічну діяльність  частиною  третьою  такого  змісту: "При  здійсненні  розрахунків  за  зовнішньоекономічними  угодами, укладеними   між   суб'єктами   зовнішньоекономічної   діяльності, дозволяється укладати договори про уступку вимоги та перевід боргу з  іншими  суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності   в   разі отримання  індивідуального  дозволу  на  укладання таких угод,  що видається відповідно до  порядку,  який  встановлюється  Кабінетом Міністрів".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слова просить   Олексій   Іванович  Шитря,  заступник  голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановні народні депутати!  Тут згадувалося про те,  що відповідна стаття указу Президента  не  спрацювала,  і тому її з цих і з інших причин слід замінити.  Ось я наведу цифри. За  1999  рік  (порівняно  з  1998  роком)  зменшилася   кількість підприємств   -   суб'єктів  підприємницької  зовнішньоекономічної діяльності,  які несвоєчасно повернули валюту  до  України,  на  1 тисячу  515.  І  заборгованість  з повернення валюти зменшилася на 68,7 мільйона доларів.

     Далі. Якщо подивитися з точки зору,  так би мовити, впливу на тих  недбайливих  підприємців,  які  не  повертають грошей,  то ми можемо побачити,  що завдяки застосуванню норм цієї статті в  1999 році  958 суб'єктів підприємницької діяльності повернули в Україну 106 мільйонів доларів.

     Я також хочу ще сказати,  що  до  голови  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій звернулися депутати з виборчих  округів  369,  64  і 110,  які якраз і звертають увагу розробників цього проекту на те, що скасування такої норми призведе до того порядку, який існував у 1998  році,  тобто це практично неконтрольованість щодо повернення валюти на територію України.

     Тому треба було б ще раз повернутися до цього питання, щоб ми не  руйнували  ту  систему  контролю  за  поверненням валюти,  яка сьогодні працює.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Висновок профільного комітету,  на  який  уже  тут  декілька разів депутати посилалися, зводиться до того,  що вони пропонують цей законопроект прийняти в першому  читанні.  Ви  чули виступ від уряду заступника міністра і виступ  представника  податкової   адміністрації.   Виникає   одне питання. Чи не можна норми указу перевести у норми законопроекту і щоб це був закон?  Це також  тоді  зніме  питання,  і  буде  більш стабільне законодавство.  Якби узгодити ті норми,  які передбачені указом і,  за вашою інформацією,  спрацьовують досить ефективно, і ті  норми,  які  передбачаються розробниками,  звести їх у другому читанні  в  один  проект  і  внести  на  розгляд  Верховної  Ради. Сприймається така пропозиція?

     Депутат Терьохін  щось хоче сказати.  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати! Це скоріше питання загального  характеру  -  чи маємо ми використовувати ті обмеження щодо  поверненню  виручки,  які  є  зараз  у  законі  про  валютне регулювання (тобто 90 днів), чи не маємо цього робити.

     Ми прийняли  в першому читанні законопроект про внесення змін до системи валютного  регулювання  і  валютного  контролю.  І  цим законопроектом  передбачається  взагалі  скасувати такі обмеження, оскільки для податкової служби вони зараз не матимуть сенсу.

     Якщо ми скасовуємо такі обмеження (90 днів), то тоді проблема уступки  вимоги  взагалі  втрачає  сенс  і  ми  можемо разом з цим законом скасувати й цю заборону,  яка не має економічного змісту і суперечить Цивільному кодексу.  Але поспішати зараз не треба. Тому ми маємо прийняти цей законопроект щонайбільше у першому  читанні, у цілому не можна його зараз приймати. А розглянемо його в цілому, коли ми будемо розглядати  в  другому  читанні  законопроект  щодо доцільності  скасування  обмежень  по поверненню валютної виручки. Тоді все стане на свої місця.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи є стосовно такої  пропозиції  зауваження  уряду  і податкової адміністрації?  Немає.  Тоді вважаємо обговорення цього питання  завершеним.   Прохання   до   розробників   законопроекту врахувати всі пропозиції і внести на розгляд Верховної Ради,  якщо ми його проголосуємо в першому читанні, на друге читання.

     -------------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законодавчих    актів    України    щодо   стимулювання   розвитку вітроенергетики України.  І доповідач, і співдоповідач домовились, що   виступатиме   один   із  них.  Тому  слово  надається  голові підкомітету  Комітету  з  питань  паливноенергетичного  комплексу, ядерної  політики  та ядерної безпеки Василю Миколайовичу Чаговцю. Будь ласка.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 180, Харківська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати! До останнього часу  загальновизнаним  фактом  вважалось,  що Україна забезпечена власними енергетичними ресурсами на 30 відсотків своїх потреб. Але лише тепер виявляється, що це є справедливим тільки для органічних джерел палива.

     Останні досягнення  світової  вітроенергетики,  а  також  наш власний   український  досвід  у  цій  галузі  докорінно  змінюють уявлення про дану пропорцію.  Можна прямо сказати, що для багатьох навіть  передових  країн виявився абсолютно несподіваним той факт, що останні світові досягнення  в  електроніці,  хімії,  металургії тощо  забезпечують  вироблення  вітрової  електроенергії за ціною, нижчою, ніж ціни не лише на теплову, а й на атомну електроенергію. При  цьому  ціна  вітрової  електроенергії  продовжує  знижуватися досить швидкими темпами і вже  в  найближчі  роки  може  виявитися майже  вдвічі  нижчою,  ніж ціна електроенергії,  що одержується з традиційних джерел.

     Саме ця обставина змусила  уряди  багатьох  розвинених  країн світу  швидко  переглянути  власну  національну стратегію розвитку вітроенергетики.  Наприклад,  Данія  планує  покрити  за   рахунок вітроенергетики  50  відсотків,  США  - до 25 відсотків загального споживання електроенергії.  Лідером у цій справі  є  Німеччина,  в якій  загальна  потужність вітрових електростанцій вже становить 4 тисячі мегават.

     Потрібно враховувати,  що  Україну  Бог  також   не   обділив вітровими ресурсами,  особливо в Причорноморському,  Приазовському та Прикарпатському  регіонах,  в  яких  вітровий  потенціал  можна порівняти з тим,  який мають,  наприклад,  Данія і Німеччина. Тому Україна також може планувати покриття до  30  відсотків  потреб  в електроенергії за рахунок вітрової енергії.

     На щастя, в цьому напрямі в нас у країні зроблено вже чимало. Так, на наших конверсійних заводах в останні роки було налагоджено серійне  виробництво  вітротурбін середньої потужності,  на основі яких споруджуються перші шість промислових вітрових електростанцій у  різних  регіонах країни.  Більше того,  вже зараз на зазначених заводах  починається  підготовка  виробництва  вітротурбін  нового покоління великої потужності.

     Тому з  огляду  на особливу перспективність цієї нової галузі промисловості існує нагальна потреба підтримати  на  законодавчому рівні   зазначені   процеси   у   вітчизняному  машинобудуванні  і нетрадиційній електроенергетиці. У цьому питанні потрібно виходити з того, що держава повинна забезпечити первісні умови для розвитку вітроенергетики,  що в свою  чергу  створить  умови  для  значного збільшення    рівня   виробництва   електроенергії   і   зростання експортного потенціалу нашої промисловості.

     Я повинен  сказати,   що   переваги   вітроенергетики   можна визначити такими шістьма позиціями.

     По-перше, це економія всіх видів палива.

     По-друге, зменшення  шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

     По-третє, значні переваги при  вирішенні  питань  автономного енергопостачання     об'єктів,    віддалених    від    промислової електромережі (Зміїний Острів, гори Карпати тощо).

     По-четверте, собівартість  виробленої   енергії   має   сталу тенденцію  до  зниження  і  через  шість  років  експлуатації буде нижчою,   ніж   собівартість    енергії,    виробленої    тепловою електростанцією.

     По-п'яте, вартість   1   кіловата   встановленої   потужності вітрових  електростанцій  нижча,  ніж  теплової  станції   на   40 відсотків і гідроелектростанції - на 20 відсотків.

     По-шосте, можливість    підвищення    якісних   характеристик електроенергії від  вітроустановок  у  зв'язку  з  розвитком  схем комплексного   акумулювання  енергії  на  основі  нетрадиційних  і відновлюваних джерел енергії.

     І останнє.  Відбувається  подальший  розвиток   нетрадиційних джерел  енергії.  Наприклад,  розробка  Інституту  електродинаміки Національної академії наук України - поєднання  вітроенергетичного агрегату   з   електролізною   установкою  (вітроводнева  станція) впроваджується разом з датчанами в Данії.

     На засіданні Комітету з питань паливноенергетичного комплексу даний проект розглядався і вноситься пропозиція підтримати його.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання?  Є. Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Слово надається народному депутату Кірімову. За ним - депутат Чукмасов.

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Іване Степановичу. Шановний доповідачу! У мене до вас таке запитання.  Те,  про що  ви  доповіли,  -  справа важлива  і,  напевно,  необхідна  для  нашої молодої держави.  Але скажіть, будь ласка: чи є вже в нас такі станції в Україні? І чи є в  нас  промислові  підприємства,  які  будуть  випускати потрібне обладнання, апаратуру для таких вітрових станцій?

     Дякую.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.  Дякую. Сьогодні на базі вітротурбін потужністю 110 кіловат споруджується шість таких електростанцій і вводяться в дію частково їх потужності. Це стосується Кримського півострова.

     Стосовно того,  які  підприємства  задіяні  в   цій   галузі, потрібно  сказати,  що  таких  підприємств  23.  Серед  них,  і це найголовніше, - підприємства, які в минулому входили до оборонного комплексу, і підприємства машинобудування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Чукмасову. За ним буде виступати депутат Абрамов.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Василий Николаевич! Конечно, не секрет

- законопроект  нужно  поддерживать.  Вы  знаете,  что  на  самом, наверное,  крупном  предприятии  в Украине - на "Южмаше" - сегодня выспускаются эти турбины отличного качества. И ко мне, когда я был в  округе,  обращались  работники  и ученые предприятия с просьбой поддержать этот законопроект. Мы, конечно, его поддержим.

     Единственное, что меня пугает в названии

- это  "стимулювання".  Мы  как  какой-то закон со "стимулюванням" здесь принимаем (как это было с автомобилестроением) - так  ничего хорошего  из  этого не получается.  Каково ваше мнение?  Ответьте, пожалуйста.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.  На  мій  погляд,  слово  "стимулювання"  можна по-різному   трактувати.   Але   при   розгляді  питання  стосовно нетрадиційних джерел енергетики в даному разі його вжито доцільно, на мій погляд.  А якщо ви вважаєте, що його треба замінити якимось іншим словом,  - будь  ласка,  до  другого  читання  вносьте  свої пропозиції.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Федору Абрамову. За ним буде виступати депутат Черняк.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая партия. Василий Николаевич, вы сказали,  что  развитие ветроэнергетики приведет к экономии других источников электроэнергии,  в том числе,  надо полагать, и угля. А экономия  в  угольной  промышленности,  на мой взгляд,  приведет к закрытию шахт со  всеми  вытекающими  последствиями.  Какова  ваша позиция в этом вопросе?

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.  Дякую. Я повинен сказати, що ми сьогодні маємо дефіцит. І економити нам майже нічого. Я вчора повернувся зі свого виборчого округу.  Так от майже кожне питання, з яким люди прийшли на прийом,  стосувалося відключення електроенергії і її  дефіциту. Тому  і  законопроект цей спрямований не на те,  щоб звільнити від роботи шахти, а на те, щоб поповнити цей дефіцит.

     А стосовно шахт - це дуже болюче питання. У нашому комітеті є дуже багато шахтарів,  і вони стійко і впевнено обстоюють інтереси шахтарів, зокрема і під час розгляду цього питання також.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Черняку. За ним - депутат Молчанов.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Василю  Миколайовичу!  Як ви вважаєте, наскільки все це серйозно? Чи вдасться нам прийняттям цього закону подолати  легковажне  ставлення  до  вітроенергетики,  взагалі  до вітру?  Можливо,  в нас занадто багато вітру  в  голові?  А  треба більше використовувати вітровий потенціал, який ми маємо. Отже, чи будуть серйозні наслідки після прийняття цього  законопроекту?  Чи справді  він дасть імпульс розвитку вітроенергетики в Україні?  Це перше запитання.

     І друге.  Стосовно того, про що казав уже Чукмасов. Я вважаю, що  якраз  доцільно,  щоб  було в назві закону стимулювання,  і не просто в назві закону,  а  щоб  воно  було  в  самому  законі.  Чи вважаєте  ви,  що тут,  в цьому законопроекті,  достатньо виписано механізм  стимулювання?  Чи   справді   прийняття   цього   закону стимулюватиме розвиток вітроенергетики?

     Дякую.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М. Дякую. Стосовно першого запитання. Імпульсом до того,  щоб цей закон запрацював і щоб запрацювали ті підприємства, які працюють над створенням вітротурбін (а я назвав уже цифри,  це підприємства   вчорашнього   та   й   сьогоднішнього    оборонного комплексу),  вже  послужили прийняті постанови Кабінету Міністрів, укази Президента.  Вони дали можливість сьогодні залучити  і  нові американські  технології,  і  дають можливість напрацьовувати свою продукцію, якою можна торгувати за межами нашої країни. І сьогодні замовники  з  країн  СНД,  з Африки просять і хочуть придбати наші турбіни.

     Тобто є і економічний,  і  виробничий,  і,  будемо  говорити, загальний попит. Тому я прошу вас підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Борису Молчанову.

     МОЛЧАНОВ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,    ветеранів    та     інвалідів     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово товарищу Чекалину.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Чекаліна,  будь ласка.

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Василий  Николаевич!  Вы  знаєте,  что  кроме   тех   лицензионных ветряков,  которые  изготавливаются  сегодня  в  Украине,  ведется разработка и собственных  ветроэлектростанций.  У  нас  в  проекте закона  предусматривается отчисление только на строительство новых ветроэлектростанций.  Как вы смотрите на то,  чтобы часть средств, которые    аккумулируются    на   спецсчете,   направлять   и   на научно-исследовательские,  и на  опытно-конструкторские  работы  в области ветроэлектроэнергетики?

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.  Спасибі.  Якраз  це  питання  гостро стояло на засіданні комітету.  І багато членів комітету наполягали на  тому, щоб частина цих коштів справді могла виділятися на оці питання, що ви назвали.  Тому я вважаю,  що й ваше запитання, і та розмова, що ведеться,  і  прийняття  рішення  на  засіданні  комітету матимуть результат.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Донченку.  Останнє запитання. Немає. Депутат Сінченко. Немає. Усе. Дякую.

     Від уряду є бажаючі виступити?  Вікторе Григоровичу,  позицію уряду ви можете озвучити?

     Перший заступник  голови  Державного   комітету   промислової політики України Падалко Віктор Григорович. Будь ласка.

     ПАДАЛКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Державного комітету промислової  політики  України.  Дякую.  Я  хотів  би  додати,  що прийняття цього закону дасть змогу забезпечити одночасно вирішення декількох  питань.  Це  і   прискорення   конверсії   промислового виробництва  на декількох великих підприємствах,  які працювали на військово-промисловий      комплекс.      Це      і      Південний електромашинобудівний  завод  (Нова  Каховка),  це  і  завод імені Малишева,  це і  наші  київські  "Артем"  і  "Електронмаш",  це  і "Дніпроважмаш" (Дніпропетровськ).  Таких підприємств, які працюють сьогодні на виготовлення агрегатів для вітроенергетики, 23. Уже на сьогодні  виготовлено  понад  200  таких  агрегатів.  І на їх базі розпочато будівництво 6 вітроенергетичних станцій.  Цими станціями вироблено  понад  17  мільйонів  кіловат-годин  екологічно  чистої вітрової електроенергії.

     Я хотів   би   сказати,    що    це    обладнання    сьогодні конкурентоспроможне.  І  вже  на  сьогодні  розглядається декілька проектів на поставку такого обладнання до Малайзії,  розглядається питання поставок для будівництва вітроенергостанцій в Єгипті.

     Тому я    просив    би   вас   підтримати   прийняття   цього законопроекту.   Він   дасть   поштовх   розвитку   нової   галузі вітроенергетики   на   базі   підприємств,   які   мають   великий науково-технічний і робітничий потенціал.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Від профільного Комітету з питань екологічної політики слово має голова комітету депутат Самойленко. Будь ласка.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! Питання  вітрової  енергетики  в загальноєвропейському і світовому контексті розглядається як дуже нагальне.  Ми знаємо, що Німеччина поставила  перед  собою  завдання  - протягом найближчих 5-7 років виробляти 10 відсотків такої енергії.

     Потужні електростанції    працюють    практично    на    всіх континентах. І ми згадуємо, як прекрасно використовувалась вітрова енергетика у нас в  Україні  50,  40,  30  років  тому.  Ми  знову повертаємося  до цієї проблеми вітрової енергетики,  котра вирішує декілька завдань.

     Насамперед вона зменшує навантаження  на  екосистеми:  ми  не забруднюємо  повітря  й воду.  До того ж нам не треба кожного разу закуповувати нове паливо для атомних і теплових електростанцій.  А така  установка працює 30-40 років і практично не споживає палива. Отже,  впровадженням  цього  виду  енергії  ми  показуємо,  що  ми виходимо на рівень розуміння екологічних проблем Європи.

     Ви ж  знаєте,  що до Євросоюзу взагалі не приймають,  коли не поставлено пріоритетом виконання екологічних програм та завдань. І лише  тоді,  коли  держава серед своїх пріоритетів першими ставить екологічні вимоги, розглядається питання про членство в Євросоюзі. І  це  пов'язано не з тим,  що вони саме так захотіли чи це данина моді,  а з тим,  що в нас катастрофічно бракує водних ресурсів - 1 мільярд  населення  земної кулі взагалі не має доступу до води,  2 мільярди не можуть споживати воду в гігієнічних  потребах.  І  ось такі  ресурси,  як  енергія вітру,  енергія сонця,  допомагають ці проблеми вирішувати,  особливо на Півдні України та в Карпатах, де є прекрасні вітрові поля.

     І звичайно,   якщо  нам  вдасться  і  перша  ластівка,  перша установка запрацює, піде ця енергія, то ми зможемо докласти зусиль і  дати  можливість  виживати  також сільському господарству,  яке могло б автономно себе забезпечувати електроенергією. Тому я хотів би,   щоб  ми  підтримали  цей  законопроект.  Його  тут  називали лобістським,  але це не лобізм -  це  просто  ми  віддаємо  данину сьогоденню.  Так ми маємо робити,  так ми маємо просуватися вперед по шляху прогресу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Переходимо  до  обговорення  питання  порядку денного.

     Слово надається  народному  депутату Ярославу Козаку.  За ним буде виступати депутат Кожин.

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Депутатська  група  "Відродження  регіонів".   Шановний Голово!  Шановні  народні депутати!  Питання стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні  є  надзвичайно  важливим  насамперед  з точки зору економічної безпеки держави.

     На поточний    момент   електроенергетична   галузь   України перебуває  в  далеко  не  найкращому   стані,   що   пов'язано   з енергетичною залежністю країни від постачань палива. Для вирішення цієї проблеми необхідно стимулювати розвиток альтернативних джерел енергії,  одним  з  яких  є  вітрова  енергія,  потенціал  якої на території України,  за оцінками науковців,  дорівнює  близько  500 кіловат-годин на рік.

     Серед аргументів   на   користь  розвитку  вітроенергетики  в державі необхідно виділити головні.

     Перший. Це  використання   екологічно   чистої,   безпаливної технології в процесі виробництва електроенергії.

     Другий. Зменшення   енергетичної   залежності   України   від імпортного палива.

     Також варто навести економічний аргумент.  Останнім  часом  у світі спостерігається тенденція до зниження цін на електроенергію, що виробляється вітровими електростанціями. Відповідно до світової тенденції в найближчому майбутньому рівень ціни на вітрову енергію впаде  до  рівня  ціни  на  електроенергію,  що  виробляється   за допомогою використання традиційного палива, тобто вугілля, газу.

     Світовий досвід свідчить про те,  що розвиток вітроенергетики залежить від потужної державної підтримки.  Не обійтися без неї  й Україні. Саме створення правового поля для надання якомога більшої державної  підтримки  вітроенергетичній   підгалузі   є   головним завданням цього законопроекту.

     Але, незважаючи  на  наведені  аргументи на користь прийняття цього законопроекту,  важко погодитися з декількома аспектами, що, на мою думку, є його негативними сторонами.

     По-перше, введення  спеціальної  цільової  надбавки в розмірі 0,75 відсотка до  діючого  тарифу  на  електричну  енергію  стане, фактично,  введенням нового акцизу. Це буде додатковим тягарем для тих,  хто  платить  за  електроенергію,  і  збіднілого   населення зокрема.

     По-друге, зарахування  коштів,  отриманих  у вигляді цільової надбавки,   на   спеціальний   рахунок   є   створенням   окремого позабюджетного фонду, за діяльністю якого простежити вкрай важко.

     Отже, враховуючи   можливість  розвитку  вітроенергетики  для України,  депутатська  група   "Відродження   регіонів"   пропонує підтримати  законопроект  у першому читанні й доопрацювати його до другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Кожину.  За ним буде виступати депутат Черняк.

     КОЖИН Б.Б.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні депутати! Від імені офіцерів,  які перебувають у запасі та відставці, звертаюся до вас з  проханням  підтримати  прийняття  проекту  Закону  України  про внесення  змін  до  деяких   законодавчих   актів   України   щодо стимулювання розвитку вітроенергетики України.

     Спілка офіцерів  України,  Український  народний рух,  уважно розглянувши всі  можливості  цієї  галузі,  роблять  висновок,  що прийняття   запропонованого   законопроекту  є  предметом  значної зацікавленості великої кількості українських військовослужбовців.

     Це пов'язано з тим,  що будівництво вітрових електростанцій в Україні   здійснюється   головним   чином  у  місцях  розташування військових  частин  Міністерства  оборони  України,   особливо   у Причорноморському та Приазовському регіонах. Ця обставина дозволяє колишнім   військовослужбовцям   та   їхнім   родинам   вирішувати найскладніші соціальноекономічні проблеми за рахунок створення при будівництві ВЕС нових робочих місць.

     На вітроелектростанціях уже зараз працює багато військових  у відставці,  які  мають  також  і цивільні спеціальності.  Найбільш перспективними з цієї точки зору є Донузлавська,  Тарханкутська та Східна  -  Акташська  ВЕС  у Криму,  Новоазовська ВЕС в Донецькому регіоні, а також інші станції в різних регіонах України.

     Розвиток промислової    вітроенергетики    в    Україні     є перспективним   для   конверсії   заводів   військово-промислового комплексу, які виготовляють вузли для ліцензійних вітротурбін.

     Вітроенергетика має особливо велике значення для регіонів, де відбувається  конверсія  військової інфраструктури та звільняються люди після скорочення чисельності Збройних Сил України.

     Обидва види конверсії  набувають  особливої  важливості  саме зараз,  оскільки  на  українських  заводах починається виробництво ліцензійних  вітротурбін  великої  потужності,  здатних  виробляти електроенергію  за ціною,  яка вдвічі менша за ціну електроенергії теплових станцій.  На основі таких  машин  планується  покрити  до 20-30  відсотків  потреби  в  електроенергії,  що в умовах значної енергетичної  залежності  країни  від  імпортних  енергоносіїв   є завданням стратегічного значення для України.

     Враховуючи викладене,   просимо   вас   підтримати   внесений законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Черняку. За ним буде виступати Михайло Павловський.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Запропонований  законопроект,  поза   сумнівом,   треба приймати.  Його  прийняттям  Верховна  Рада  започаткує новий етап законодавчої  діяльності,  який  буде  пов'язаний   із   сприянням розвитку в Україні нетрадиційних, альтернативних джерел енергії.

     Ми весь час скаржимося на те, що у нас не вистачає енергії та енергетики,  є серйозні проблеми,  але при цьому не використовуємо фактично енергії вітру, енергії сонця, енергії морських припливів. А якраз в  Україні  є  дуже  великий  потенціал  саме  цих  джерел енергії.

     І якщо  ми  приймемо цей законопроект,  то,  безсумнівно,  ми сприятимемо розвитку таких видів енергетики. Крім того, як відомо, це екологічно чиста, безпаливна енергетика, і в кінцевому рахунку, це може бути дешева енергетика,  якщо підійти відповідним чином до її розвитку.

     Отже, я вважаю, що цей законопроект потрібно приймати.

     Стосовно зауважень.  Я  погоджуюсь із зауваженнями,  які були висловлені  від  депутатської  групи  "Відродження  регіонів".  Це слушні  зауваження,  і  потрібно  відповідно зреагувати на них при підготовці законопроекту до другого читання.

     По-перше, цим  законопроектом  фактично  пропонується  ввести новий   акциз.   Я  думаю,  що  це  неправильно,  це  призведе  до подорожчання енергії.  Цього робити,  мабуть,  не  слід.  І  треба подумати, як сформулювати цю пропозицію.

     По-друге, фактично  пропонується  перераховувати  надбавку на спеціальний  рахунок,  тобто   пропонується   створити   ще   один позабюджетний  фонд,  а  ми ж ідемо шляхом зменшення позабюджетних фондів. Я думаю, що це також неправильно.

     Звичайно, цей  законопроект  лобістський,  лобіюється  випуск вітрових     турбін,     які    виготовляються    на    Південному електромашинобудівному   заводі.   Але    такий    лобізм    якраз цивілізований  і нормальний,  він у руслі об'єктивних прогресивних тенденцій розвитку енергетики.  Тому я думаю,  що можна підтримати цей законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Михайлу Павловському.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги і члени  уряду!  Хочу  нагадати,  що  у 80-ті роки ректор Київського політехнічного  інституту  -  тоді  ним  був  Денисенко   Григорій Іванович  -  отримав  партійну  догану  за  те,  що заставив увесь Київський політехнічний інститут,  в тому числі і всю мою  кафедру теоретичної   механіки,  працювати  над  відновлюваними  джерелами енергії - вітроустановками,  морськими тощо. Але завдяки цьому ми, я  сказав би так,  імпульсно виконали необхідні проектні роботи та розрахунки. Я навіть отримав авторське свідоцтво. Але це так, дещо з історії.

     А тепер  у  нас є можливість вийти на промислове виробництво. Тому я хотів би підтримати  внесений  законопроект.  Більше  того, можна  подивитися  і  в  часі  обмежити  цю пільгу,  яка дається в прикінцевих положеннях,  але її треба залишити.  Від  цієї  пільги сьогодні  ніхто  нічого  не втрачає,  тому що електроенергія,  яка виробляється вітроустановками, - це не більш як 0,1 відсотка того, що  виробляється.  Тобто  це  майже  нічого,  але  це  дасть змогу нарощувати обсяг і розвиватися даній галузі.

     Більше того,  оскільки в тій програмі,  яка  є  в  Державному комітеті  промислової  політики,  не  все  відображено  й  не весь потенціал задіяний,  тому  я  пропоную  в  прикінцевих  положеннях третім  пунктом  записати,  щоб у той самий термін (за три місяці) розробити окрему Державну програму  розвитку  вітроенергетики,  де задіяти весь потенціал у вузах, у Національній академії наук.

     І, зокрема, я бачу тут таке використання. Україна на сьогодні розробила регульований електропривід.  Проблема вирішена.  Це  те, про  що  я  сьогодні  вже казав:  США через 50 років хоче зробити. Тобто  треба,  щоб  не  існуючі  генератори  використовувались,  а регульований електропривід з нашою силовою електронікою,  що дасть можливість на генераторах,  електричних приводах зразу  отримувати збереження електроенергії 25-30 відсотків.  А отже, це здешевлення на таку саму величину вітроелектроенергетики,  що дасть можливість накопичувати  кошти для її розвитку і,  більше того,  зробить наші вітроустановки  повністю  конкурентоспроможними,   оскільки   вони будуть   мати  нове  технічне  й  технологічне  вирішення,  яке  є надбанням України.

     Я можу назвати прізвища,  організації,  які займаються такими розробками.  Думаю,  що  Державний  комітет  промислової  політики залучить і нас до розробки цієї програми,  і  ми  зможемо  справді дуже швидко вийти на конкурентоздатну продукцію.

     В цілому   цей  законопроект  треба  підтримати,  як  і  було запропоновано,  в першому  читанні,  щоб  можна  було  подумати  і врахувати  до  другого читання оці пропозиції.  Крім передбачених, можна надати й інші пільги.  Ми не повинні боятися,  але пільги ми повинні надавати тільки інноваційним проектам.

     Дякую вам  за  увагу.  Фракція  "Батьківщина"  підтримує  цей законопроект.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Усі бажаючі взяти участь в обговоренні  такою можливістю скористалися.  Ви почули також думку уряду,  яку  висловив   заступник   голови   Державного   комітету промислової  політики.  Крім  того,  цей  законопроект  побував на розгляді у трьох комітетах Верховної Ради,  два з яких - Комітет з питань     промислової     політики    і    Комітет    з    питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   підтримують   цей   законопроект.   Більшість  промовців пропонували його прийняти в першому читанні.  Тому будемо  вважати обговорення  завершеним  і  пропонуємо  цей  законопроект у четвер проголосувати.

     Шановні народні депутати! Час пленарного засідання вичерпано. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку. Нагадую, що буде розглядатися програма уряду,  тому  прошу  організованої  явки  та активної участі в засіданні.

     До побачення.