ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 5 к в і т н я 2000 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Поки є час, я прошу вас привітати нашого колегу народного депутата Михайла Юрійовича Бродського з днем народження, побажати йому успіхів і доброго здоров'я (Оплески).
Прошу зареєструватися.
У залі зареєструвалися 349 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Дозвольте оголосити депутатські запити.
Групи депутатів (депутат Мовчан та інші, всього 12 чоловік) - до Президента України у зв'язку з невідповідністю результатів ліквідації Держкомнацміграції вимогам законодавства відповідного указу Президента України.
Прошу проголосувати запит.
"За" - 121.
Запит не підтримується.
Групи депутатів (депутати Сокерчак, Снігач та інші, всього 13 чоловік) - до Голови Верховної Ради України стосовно відміни розпорядження Голови Верховної Ради України про скорочення чисельності апарату, що проводиться без затвердження нової структури та граничної чисельності апарату.
Прошу проголосувати.
"За" - 160.
Рішення приймається.
Групи депутатів (депутат Фурдичко та інші, всього 13 чоловік)
- до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням Закону про статус гірських населених пунктів в Україні.
Прошу проголосувати.
"За" - 125.
Рішення приймається.
Валерія Ілліча Коновалюка - до Прем'єр-міністра України про надання фінансової допомоги постраждалим мешканцям села Мелекине Донецької області внаслідок зсувних процесів берегової зони Азовського моря.
Прошу проголосувати.
"За" - 158.
Рішення приймається.
Сергія Миколайовича Кіяшка - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із зволіканням розгляду інноваційного проекту підприємства "Інженер" з виробництва вітчизняних двигунів внутрішнього згорання.
Прошу проголосувати.
"За" - 124.
Рішення приймається.
Володимира Йосиповича Матвєєва і Віктора Сергійовича Горбачова - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування заходів з підготовки до Європейської конференції, присвяченої сторіччю Миколаївського зоопарку.
Прошу проголосувати.
"За" - 135.
Рішення приймається.
Івана Івановича Ткаленка - до Генерального прокурора України про порушення Кабінетом Міністрів України статей 10 та 65 Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Прошу проголосувати.
"За" - 135.
Рішення приймається.
Михайла Володимировича Степанова - до голови Державного комітету промислової політики України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно переслідування активістів незалежної профспілки керівництвом виробничого об'єднання "Луганський верстатобудівний завод".
"За" - 132.
Рішення приймається.
Аліни Петрівни Ведмідь - до голови Центрвиборчкому і Генерального прокурора України (повторний депутатський запит) про невідповідність закону матеріалів ініціативної групи із всеукраїнського референдуму міста Богуслава Київської області.
Прошу проголосувати.
"За" - 168.
Рішення приймається.
Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Друзюк Світлани Олександрівни до складу депутатської групи "Трудова Україна". Бажаємо успіхів.
Шановні народні депутати! Відповідно до Регламенту в середу ми відводимо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Сьогодні черга запису. Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.
Слово надається народному депутату Володимиру Мухіну. За ним буде виступати депутат Ратушний.
МУХІН В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Иван Степанович! Я хотел бы обратить внимание на ситуацию, которая у нас сложилась. За шесть лет, в течение которых мы с вами работаем в Верховном Совете (правда, вы значительно больше меня работаете), у нас накопилось огромное количество законопроектов, которые, к сожалению, не включаются в повестку дня и не рассматриваются Верховным Советом.
Например, законопроект об оружии, который я вносил. Он уже давно должен быть рассмотрен в Верховном Совете. К сожалению, у нас есть три или четыре законопроекта, которые не рассматриваются из года в год. А ситуация, которая складывается, к сожалению, не очень хорошая.
От Министерства внутренних дел, от нашего комитета и от отдельных депутатов есть законопроекты. Я вас очень прошу, Иван Степанович, дайте поручение Секретариату проанализировать эти законопроекты, чтобы включить их "як невідкладні". Конечно, всегда первыми будут рассматриваться законопроекты, которые внесены правительством, Президентом, но и эти законопроекты тоже надо рассматривать, ведь по всем этим вопросам сложилась непростая ситуация. Поэтому, Иван Степанович, я очень прошу такие законопроекты пересмотреть и включить в повестку дня.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Михайлу Ратушному. За ним буде виступати депутат Роєнко.
РАТУШНИЙ М.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 164, Тернопільська область). Шановні колеги! Шановні присутні! Я уповноважений заявити позицію президії Центрального проводу Руху з приводу референдуму.
Президія Центрального проводу Руху із задоволенням сприйняла ту частину рішення Конституційного Суду, якою визнано неконституційними два найбільш загрозливі для демократії та парламентаризму питання, запропонованих на референдум. Разом з тим ми знову відзначаємо суперечливість і нечіткість питань, що залишилися.
Перше. У жодному законі або іншому нормативному акті України не згадується термін "постійно діюча парламентська більшість". Виносити такі питання на референдум можна лише після чіткого законодавчого визначення їх змісту.
Друге. Рух і раніше не раз виступав з ініціативою щодо обмеження недоторканності всіх посадових осіб, але слід чітко розмежувати поняття "обмеження" та "позбавлення недоторканності". Останнє безперечно різко зменшить можливості депутатів безкомпромісно захищати інтереси своїх виборців.
Третє. Запропоноване скорочення кількості народних депутатів України різко зменшить можливості роботи депутатів в округах і ігнорує випробувану практику держав з багатовіковим досвідом парламентаризму. Зокрема, навіть у сусідній Польщі з населенням, меншим на 10 мільйонів чоловік, ніж у нас, конституційний склад парламенту є більшим, ніж в Україні.
Четверте. Великі сумніви через можливість посилення тяжіння до сепаратизму, виникнення загрози територіальній цілісності держави викликає ідея двопалатного парламенту. Крім того, дане питання також не має ніякого правового забезпечення.
Отже, хоча винесені на референдум питання і зачіпають дуже важливі моменти нашого суспільного життя, кожне з них потребує надзвичайно виваженого юридичного опрацювання. Ніщо не заважало тим силам, які палко схвалюють ідею проведення референдуму, давно в порядку законодавчої ініціативи внести відповідні законопроекти на розгляд Верховної Ради, тим більше що створена парламентська більшість чітко демонструє прагнення до конструктивних дій.
Небажання вказаних сил діяти шляхом, передбаченим Конституцією, обійдеться суспільству приблизно в 50 мільйонів гривень, потрібних на проведення референдуму, які краще було б спрямувати на соціальне забезпечення найбільш знедолених верств населення.
Виходячи з цього, президія Центрального проводу Руху, Українського народного руху заявляє, що не підтримує жодного з питань, винесених у такій редакції на референдум, і рекомендує членам та прихильникам Руху на всі питання дати відповідь: "Ні".
Разом з тим Український народний рух заявляє про своє прагнення і далі плідно працювати у складі парламентської більшості в напрямі вдосконалення законодавства, демократизації суспільства, підвищення ефективності роботи Верховної Ради, підтримки ринкових перетворень, ініціатором яких був Рух протягом втілення ідеї незалежності.
Іване Степановичу, ще одне зауваження. Під стінами Верховної Ради знаходяться понад 2 тисяч студентів, які вимагають звільнення учасників акції "Самостійна Україна". Якщо треба, їх буде 20 тисяч. Ми повинні зауважити, що незаконно перебувають під слідством молоді патріоти в незалежній Україні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віктору Роєнку. За ним буде виступати депутат Настенко.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Прошу передати право на слово Круценку Василю Яковичу.
ГОЛОВА. Депутат Круценко. З трибуни, будь ласка.
КРУЦЕНКО В.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів України. Шановні колеги! Сьогодні ми будемо обговорювати програму уряду. Я прошу вас звернути увагу на поширену в засобах масової інформації позицію Прем'єра: перенести відповідальність за роботу уряду на так звану політичну більшість у парламенті. Немає й мови навіть про адекватну, рівну відповідальність.
За назвою "Реформи заради добробуту" сама програма начебто соціально спрямована. Минуло 100 днів роботи нового уряду. Що виконано і які наміри наводяться?
Прийнято бюджет 2000 року, начебто найбільш соціально спрямований з усіх бюджетів за 10 років незалежності України. Але стаття 62 цього бюджету знищила той мінімальний соціальний захист, який був. 96 відсотків пенсіонерів одержують пенсію, нижчу межі малозабезпеченості, заборгованість із цих же пенсій становить 1 мільярд 200 мільйонів. Наприклад, в Новоукраїнському районі на Кіровоградщині пенсії виплачуються ще за жовтень 1999 року. Серед пріоритетів начебто планується зростання реальної заробітної плати і погашення заборгованості, в той же час цієї заробітної плати не вистачає на сплату комунальних послуг.
Тож не програми потрібні і ажіотаж навколо них, а, як учора сказав Президент у Донецьку: "Потрібна буденна чорнова робота". Правда, якби слова не розходилися з ділами так, як це сталося в нашому селі. На сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів, що непродумана, нав'язана ззовні насильницька політика так званого реформування КСП без підготовки законодавчої, правової основи, кадрового, фінансового забезпечення привела до масового обману селян тими, хто довів КСП до такого стану, сліпо виконуючи рекомендації реформаторів.
Люди залишилися без засобів існування: через примарне джерело прибутку від земельного паю в 300-400 гривень на рік їх позбавили права на соціальні субсидії, на статус безробітного, хоч половина залишилася без постійної роботи. Проведена 17 - 24 березня всеукраїнська акція "Ні - купівлі-продажу землі!" - це підтвердила, хоч влада закриває на це очі.
Весняно-польові роботи в кращому разі будуть виконані на половині площ. Країна впевнено прямує до втрати продовольчої безпеки. Подивіться, які законопроекти нам подає уряд: ввезення без оподаткування картоплі, ячменю, кукурудзи, цукру, пшениці і таке інше.
Іване Степановичу! Я до вас уже звертався: давайте не закривати очі на те, що коїться із споконвічною житницею Європи! Давайте в травні проведемо парламентські слухання і День уряду з питань продовольчої безпеки і стану українського села.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Настенку. За ним буде виступати депутат Удовенко. Немає Настенка?
Увімкніть мікрофон Геннадія Удовенка. За ним буде виступати депутат Мазур.
УДОВЕНКО Г.Й., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний пане Голово! Прошу передати слово члену фракції Костинюку Богдану Івановичу.
ГОЛОВА. Костинюк Богдан Іванович. З трибуни, будь ласка.
КОСТИНЮК Б.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановні колеги депутати! З обуренням і тривогою сприймають депутати Івано-Франківської обласної ради нагнітання української істерії, яку розкручують російські та проросійські засоби масової інформації, що прагнуть не допустити утвердження української мови в Україні.
Це безпрецедентне явище, коли у внутрішні справи незалежної української держави втручається Міністерство закордонних справ Росії. Фальсифікація дійсності, перекручення і пересмикування фактів, заяви нібито про захист прав російської меншини, а насправді це брудна хвиля шовінізму, нахабного тиску на нашу державу, на її владні структури.
Керуючись потужною пропагандистською машиною, безконтрольним поширенням газет, журналів, телерадіопрограм на території України, імперські сили Росії насправді прагнуть підірвати громадянський мир, стабільність і порозуміння в Україні, не допустити її входження до європейських структур, підірвати довіру в державі до демократичних змін, що відбуваються в Україні.
Ці сили уперто не помічають, що мільйони українців у Росії не мають ні шкіл, ні газет, ні телестудій, ні культурних центрів. Українців у Росії асимілюють планово і цілеспрямовано. Ворожість до них, яку сіють шовіністи з Державної Думи, з інших інституцій, породжує невпевненість і страх визнати себе в Росії українцем.
Пропаганда, яка використовує засоби кадобіської шовіністичної машини брехні совєтської доби, безпідставними ворожими випадами проти України прагне відвернути увагу світової громадськості від злочинів проти людини і людства, які чинить Росія у Чеченії, винищуючи цей волелюбний народ так, як у 40-50 роках винищували західних українців.
Курс на розкручування шовінізму, неприязні, ворожості щодо України надзвичайно небезпечний. Цей симптом агресивності не можемо називати по-іншому, як недружною позицією Росії у ставленні до України. Тиск на нашу державу у сферах моралі й політики виявляється у сферах економіки, фінансів, торгівлі, міжнародних зв'язків. Нас турбує і зневага до української мови, до наших традицій і культури. Ми не сприймаємо і відкидаємо способи іншої держави коментувати рішення Конституційного Суду України. Не дозволимо дестабілізувати мир і злагоду, сіяти неприязнь між народами, що живуть у нашій державі.
Ми застерігаємо і закликаємо всіх людей доброї волі, всіх, хто прагне демократії і прогресу, хто хоче жити і працювати в нашій державі, всіх, хто дихає повітрям України та їсть її хліб, дати рішучу відсіч тискові на політичне рішення, що приймається в незалежній Українській державі.
Ми не поневолюємо інші народи, не ведемо війн, не винищуємо людей, як це робить Росія на Кавказі. Ми відстоюємо своє право жити так, як хочемо: розмовляти рідною мовою, йти шляхом, який самі обираємо. А всім, хто хотів би перейти нам дорогу, нагадуємо: хто посіє вітер - пожне бурю.
Це була заява Івано-Франківської обласної ради народних депутатів (Шум у залі).
Іване Степановичу! Хочу повідомити, що останнім часом на численних мітингах у багатьох містах України, зокрема Івано-Франківську, Львові, Тернополі...
ГОЛОВА. Одну хвилину! Костинюк записаний шостим за списком... Він просить два регламенти. Але це не передбачено. Завершуйте, будь ласка.
КОСТИНЮК Б.І. І надходять численні телеграми - вимагають звільнення українських патріотів самостійної України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олені Мазур. За нею буде виступати Олексій Марченко.
МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Луганская область, ПСПУ. Я начну с реплики.
Представитель, который выступал передо мной, представляет вечно дотационную Ивано-Франковскую область. Поэтому лучше бы они занялись экономикой.
А я скажу от имени их кормильца - юго-востока Украины. Адекватная реакция на нормативно-правовые акты новых членов Кабинета Министров Украины в лице Жулинского и Драча по нарушению прав человека в Украине, разжиганию межнациональной розни в Украине, притеснению одного из коренных народов Украины - русских, по нарушению Конституции Украины, Закона о языках, Европейской хартии и других международных соглашений Украины не заставила себя ждать. Это многодневное пикетирование Верховного Совета Крыма, которое вылилось в обращение Верховного Совета Автономной Республики Крым по поводу притеснения русского языка и русскоязычных. Это двухнедельное пикетирование на востоке Украины, у нас на Луганщине, областного совета со своими требованиями. Пикетирующие попросили меня огласить обращение Луганского областного совета к гражданам, общественным организациям, политическим партиям, народным депутатам Украины.
Согласно переписи населения 1999 года из 51,4 миллиона человек, проживающих в Украине, этнические русские составляют 11,4 миллиона человек, представители других национальностей - 2,6 миллиона человек. Считают русский язык родным 17 миллионов человек. На сегодняшний день это уже половина населения Украины, поскольку население Украины, благодаря Жулинским, Драчам и подобным, по самым скромным подсчетам сократилось на 5 миллионов.
Более половины всего населения Украины, не говоря о Восточной Украине и Крыме, где такое население составляет подавляющее большинство, используют русский язык в повседневной жизни. Таким образом, в Украине сложилось реальное двуязычие, которое необходимо закрепить конституционно. 9 декабря 1999 года был подписан Договор о создании Союза России и Белоруссии, который отражает стремление братских славянских народов к единству.
Обращаемся к депутатам областного совета Луганской области провести чрезвычайную сессию областного совета по таким вопросам.
Первое. В поддержку инициативы Верховной Рады Автономной Республики Крым о создании инициативных групп для сбора подписей за проведение референдума по вопросам:
"Вы за то, чтобы русскому языку в Украине придать статус государственного наравне с украинским?
Вы за то, чтобы Украина присоединилась к Союзу России и Белоруссии?"
Второе. Рассмотреть на чрезвычайной сессии вопрос о предоставлении Луганской области статуса русской национальнокультурной автономии с дальнейшим вынесением его на областной референдум.
Подписались 14 областных организаций и партий.
Я хочу сказать, что Рух почему-то, так сказать, дружеский татарский народ поддерживает, а вот дружеский русский, который кормит всю Украину (а это восточная и юго- восточная Украина), почему-то сегодня у него вызывает отрицательную реакцию.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати депутат Полюхович.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). З великим задоволенням передаю слово своєму колезі Ткаленку Івану Івановичу.
ГОЛОВА. Будь ласка, з трибуни.
ТКАЛЕНКО І.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90, Київська область). Шановні колеги! Останнім часом ми мало чи не щодня намагаємося знайти додаткові кошти для поповнення нашого бюджету та фінансування в повному обсязі задекларованих державою соціальних програм. Причому надходження ми шукаємо інколи по крихтах, а ті суми, які сьогодні виміряються в півмільярда гривень, ми, на жаль, чомусь пропускаємо.
У той же час ігнорується джерело, що може генерувати значні надходження до державного бюджету, за допомогою якого може бути вирішено чимало найболючіших соціальних проблем. Ідеться про проект Закону України про ставки ввізного експортного мита на відходи та брухт чорних металів (реєстраційний 4313), який знаходиться на розгляді в Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності вже чималий термін.
У чому причина? Введення в дію зазначеного закону, у разі його прийняття, дасть можливість усунути чисельні зловживання, що мають місце при експорті брухту чорних металів. Про розмір зловживань можна судити з таких цифр. У 1997 році експорт металобрухту становив 2 мільйони тонн, а лише за дев'ять місяців 1999 року вже було експортовано 4 мільйони тонн на загальну суму 242 мільйони доларів. Ви прекрасно розумієте, що коли експортер вивозить металобрухт на експорт, йому повертається 20 відсотків ПДВ. Коли він передає його власному товаровиробнику, ці 20 відсотків товаровиробник повинен включати в собівартість ПДВ. І ще основна причина полягає в тому, що, вивозячи його на експорт, просто відмивають брудні гроші. І цей законопроект уже півроку ніяк не можуть розглянути.
Іване Степановичу! Коли в п'ятницю було "Різне", я порушував це питання. І мені пообіцяли, що до порядку денного на цей тиждень включать цей законопроект, який на сьогодні нагально потрібний для людей. Ви подивіться, що робиться в кожному регіоні з металобрухтом, - розкрадають останнє. Дуже прошу включити цей законопроект до порядку денного і розглянути у Верховній Раді.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Полюховичу. За ним буде виступати депутат Лісогорський.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Представники уряду! Я думаю, що в цьому залі прозвучало вже досить слів про роз'єднання, з'єднання і возз'єднання, про долю і страждання українського народу, про долю і страждання інших народів, які населяють нашу незалежну державу, тому настав час не тільки говорити й плакатися у мікрофони Верховної Ради України, а працювати для того, щоб найменше подібних заяв, звернень надходило на адресу кожного депутата Верховної Ради України.
Я згоден з тими своїми колегами, які приїздять з округів і розповідають про ті негаразди, які творяться на місцях, і звинувачують, як правило, виконавчу владу, яка не хоче, не може, не бажає, а, можливо, навіть і не вміє робити ту справу, яку покликана робити за своїм призначенням. Але сьогодні в порядку денному стоїть інше питання, тому я на ньому зупинюся.
Схвалення Програми діяльності уряду - це більше політична акція, а не законодавча. І оскільки Верховна Рада - це справді політичний орган нашої держави, то прошу вас, шановні мої колеги, поставитися до цього з повною серйозністю і відповідальністю. Програма уряду - це не наряд виконроба для виконання, де розписані роботи і визначені тарифи, а це напрями дій уряду. І схвалення або несхвалення цієї програми матиме відповідні політичні наслідки, а відтак і те економічне становище, в якому опинилася Україна, буде не поліпшуватися, а ще більше погіршуватися.
Схвалення програми уряду - це має бути не спекуляція політичними інтересами, а, справді, державний підхід кожного народного депутата, ті зобов'язання, які він брав на себе, ідучи на вибори, будуть висвітлюватися саме в його діяльності під час обговорення програми уряду.
Ми не можемо дозволити собі такої розкоші, щоб відкладати ті економічні реформи, які давно повинні здійснитися в державі, на п'ять чи десять років. Не можемо ми зволікати і з виконанням наших зобов'язань, які ми брали на себе ще на десятиліття, перед народом. Кожен крок уряду, який буде робитися, розписаний у заходах щодо забезпечення виконання програми. І я прошу вас, шановні мої колеги, коли буде обговорюватися програма уряду, запитання ставити конкретні і виступи - лише зауваження щодо заходів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Лісогорському. За ним буде виступати депутат Алексєєв.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 177, Харківська область). Уважаемые коллеги! Только что начался очередной день нашей сессии. Мы начали его с оглашения депутатских запросов. Я хотел бы обратить ваше внимание на то, как сегодня к нашим запросам относится, в частности, Генеральная прокуратура Украины. Конечно, жаль, что сегодня на заседании никто из Генеральной прокуратуры не присутствует. Есть ктото из Генеральной прокуратуры? Я хотел, чтобы они послушали, как реагируют на наши запросы. Ведь всетаки запрос народного депутата голосуется не менее чем 100 депутатами.
Я приведу лишь один пример, касающийся адвоката Бовтвы Виктора Николаевича, который проживает в городе Изюме. На него совершили нападение работники УБОП Северодонецкого района. Адвоката избили, нанесли ему телесные повреждения средней тяжести: перелом грудины со смещением, разрыв левого легкого (откачали 150 граммов крови), сотрясение головного мозга, многочисленные кровоподтеки и ссадины на теле. Его заключили в следственный изолятор без санкции прокурора области, провели незаконный обыск.
Несколько раз я обращался к Генеральному прокурору. В частности, этим делом занимался Винокуров Сергей Маркиянович. Идут сплошные отписки. Пишут о том, о чем вообще не спрашиваешь в своем депутатском запросе. Доколе можно терпеть такое, что прокуратура покрывает преступников, которые работают в форме?!
Я потребовал забрать дело, которое ведется более двух с половиной лет из Харьковской областной прокуратуры. Генеральная прокуратура дала поручение Днепропетровской прокуратуре разобраться. Я выезжал в Днепропетровск, разговаривал со следователем, и вроде все вопросы были решены. Но, к сожалению, в своем ответе Генеральная прокуратура ни слова не сказала ни об одном из восьми эпизодов, которые я только что перечислил.
Я хотел бы обратиться к Ивану Степановичу и к вам, уважаемые коллеги: нам надо принять специальный закон, чтобы органы власти реагировали на наши депутатские обращения и запросы.
И в конце своего выступления я хотел бы ответить депутату Ратушному. Я прошелся вокруг здания Верховного Совета Украины и нигде не видел большого количества людей, которые бы что-то пикетировали. Вообще я, конечно, хотел бы сказать: мы должны призывать нашу молодежь не к тому, чтобы она оккупировала или нападала на здание ЦК КПУ или на здания других партий, раз мы легализованы, а к тому, чтобы она вела себя достойно согласно Конституции.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую.
Слово надається народному депутату Володимиру Алексєєву. За ним буде виступати депутат Мовчан.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область). Уважаемый Иван Степанович! Я хотел бы привлечь ваше внимание к тому, как у нас проходит законотворческая работа. Депутат Мухин сегодня поднял вопрос о законопроектах, которые лежат уже несколько лет.
Я сам хочу обратить ваше внимание, что еще 16 июня 1998 года после массовых выступлений пенсионеров в Харькове мною был подан законопроект об изменениях и дополнениях к Закону о налоге на добавочную стоимость, в соответствии с которым продукты или вещи, которые выдаются пенсионерам в счет задолженности, надо было бы освободить от налогов. Почти два года законопроект лежит без движения.
Мы много говорим о поддержке молодежи. Внесен законопроект об освобождении от НДС обедов в студенческих столовых. Тоже лежит почти полтора года. Я прошу обратить внимание на законопроекты 1103-3 и
1103-26. Это первое.
Второе. Вы знаете, я слушаю выступления некоторых своих коллег, как в этом зале, так и за его пределами, о том, что у нас нет культурно-языкового этноцида. И мне становится интересно - в принципе здесь нового ничего нет. В свое время в ведомстве Эйхмана, которое занималось окончательным решением еврейского вопроса в третьем рейхе, был специальный отдел, который работал над тем, чтобы вся информация об уничтожении евреев представлялась как злонамеренная клевета западных плутократов и большевиков.
По-моему, наши национал, с позволения сказать, демократы идут сейчас тем же путем. То, что культурнолингвистический этноцид происходит, никто сейчас отрицать не может, и фактов, подтверждающих это предостаточно.
И, наконец, последнее. Нас часто призывают к толерантности, и я тоже призываю к толерантности и взаимопониманию. Только взаимопонимание возможно на основе консенсуса и нахождения компромиссов, а не подавления одной группировки другой.
Очень часто получается так, что представители галицийских областей, которые со времен Иосифа Виссарионовича, который их присоединил, являются дотационными, учат своих кормильцев, как им жить.
Я бы вам советовал, в том числе и депутатам Ивано-Франковского облсовета, больше заниматься экономикой и думать о том, как работать на Украину, а не как заниматься ее профессиональной любовью.
У англичан есть хорошая поговорка: "Бувають випадки, коли хвіст крутить собакою". Так вот я хочу поставить вопрос. До каких пор у нас "галицийский хвост" будет крутить Украиной?
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Мовчану. Немає? Тоді включіть мікрофон Долженку Геннадію Петровичу.
ДОЛЖЕНКО Г.П., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі. Прошу передати слово народному депутату України Пустовойтову.
ГОЛОВА. Я його не бачу. Є. Включіть мікрофон народного депутата Пустовойтова.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Шановні колеги! Іване Степановичу! Я хотів би, щоб послухав і міністр освіти. Як стало відомо, у зв'язку з підготовкою до референдуму представники влади, в тому числі з облдержадміністрації, в містах Кривому Розі і Дніпропетровську роблять усе можливе, щоб люди пішли на референдум.
Але як це робиться? Учителів розподілили по будинках. І вчителі - дівчата або люди вже передпенсійного віку - замість того, щоб готовитися до уроків, щоб нормально передавати знання дітям, ходять із квартири в квартиру і зовуть усіх на референдум.
Як у часи боїв, кожен день вони звітуються перед директором: яка квартира буде голосувати, яка ні. І якщо люди не хочуть, то вчителям треба зробити все можливе, щоб люди таки прийшли на референдум. Це перше.
Друге. Дали команду, щоб учителі проводили батьківські збори. А на тих батьківських зборах уже є скриньки, куди батьки вже повинні кидати бюлетені для голосування, як під час виборів. Уже дана команда про те, щоб у цих скриньках перед референдумом 16 квітня було не менше 50 процентів бюлетенів проголосувавших.
Тому я прошу все-таки дати доручення міністру освіти про те, щоб своїм розпорядженням він наказав учителям займатися освітою наших дітей, а не агітацією за референдум.
І взагалі референдум, як сказали наші колеги, не потрібен. Тому давайте вирішувати це питання за законом.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час ми вичерпали. Я хочу відповісти на запитання народних депутатів, які стосувалися мене, як Голови, перш за все Володимира Мухіна, Івана Ткаленка і Володимира Алексєєва, які пропонували якоюсь мірою активізувати роботу щодо розгляду тих законопроектів, які в Верховній Раді перебувають уже не один рік.
Я ще раз звертаюся до народних депутатів і голів комітетів: порядок денний п'ятої сесії сформований і проголосований нами. Але кожного понеділка проходить Погоджувальна рада, на засіданні якої ми формуємо і розглядаємо розклад засідань на пленарний тиждень.
І тому, будь ласка, беріть участь і вносьте законопроекти. Я не пам'ятаю такого випадку, щоб коли хтось вносив підготовлений законопроект і наполягав на включенні його до порядку, і на засіданні Погоджувальної ради його не було включено до порядку денного.
Я звертаюся і до голів комітетів, і до Секретаріату, і до депутатів: давайте разом будемо підштовхувати розгляд цих законопроектів.
Народні депутати Ратушний і Пустовойтов говорили стосовно референдуму. Я думаю, що в Кривому Розі мають добру пам'ять. Тепер учителі ходять, а я пам'ятаю той період, коли я, учень, ходив по десяти хатах. То це ще добре, що... (Шум у залі). Я ще раз кажу: це там добра пам'ять. І треба діяти за законом. Тому я ще раз кажу, що я пам'ятаю такий випадок. Але треба діяти за законом. Я з вами повністю погоджуюся.
Тепер відносно Генпрокуратури і спеціального закону. Я думаю, що питання про несвоєчасні або, на думку депутатів, незмістовні відповіді на депутатські запити є. Будь ласка, разом із профільними комітетами готуйте такий законопроект. Якщо він буде підготовлений в установленому порядку, вносьте його на розгляд Верховної Ради.
Більше зауважень не було. Стосовно парламентських слухань вносив пропозицію народний депутат Круценко. Ви знаєте, як за Регламентом оформляються і включаються до порядку денного питання про парламентські слухання. На травень питання вже включене, а на наступний місяць вносьте. Або, може, можна змістити попередній проект і внести ваш, але робіть це в порядку, установленому законом.
Для репліки включіть мікрофон депутата Пустовойтова. І будемо завершувати.
ПУСТОВОЙТОВ В.С. Шановний Іване Степановичу і всі колеги! Зайшов міністр освіти Кремінь. Я ще раз кажу...
ГОЛОВА. Кремінь є, Кремінь слухає. Де Василь Григорович? Я його бачу.
ПУСТОВОЙТОВ В.С. Іване Степановичу! Згідно з Законом про освіту забороняється залучати вчителів до будь-яких дій, які не пов'язані із навчальною діяльністю.
ГОЛОВА. Я сказав, щоб діяли за законом. І це не означає, і ми не говоримо про це, що вони не зобов'язані так діяти. Вони зобов'язані діяти згідно з законом.
Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду порядку денного.
Я хотів би погодити з вами такий регламент. Відповідно до внесених змін до Регламенту, ви знаєте, на слухання питання відводиться 45 хвилин. Але програма уряду - це дуже змістовний документ, який не можна порівнювати або так грубо порівнювати із законопроектом. Від більшості депутатських фракцій і народних депутатів надійшли пропозиції розглядати за наступним порядком: для доповіді Прем'єр-міністру надати до 30 хвилин, для відповідей на запитання - до 40 хвилин, для співдоповіді голові Комітету з питань економічної політики - 10 хвилин, для виступів в обговоренні від фракцій і комітетів - по 5 хвилин, для звичайних виступів - по 3 хвилини. Наприкінці, за проханням Віктора Андрійовича, буде надане заключне слово.
Можна погодити такий порядок? Можна. Вважаємо його погодженим, так?
-------------
На ваш розгляд пропонується проект Програми діяльності Кабінету Міністрів. Слово для доповіді надається Прем'єр-міністру України Віктору Андрійовичу Ющенку.
ЮЩЕНКО В.А., Прем'єр-міністр України. Глибокошановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Не так багато часу пройшло відтоді, як ви в цій залі висловили мені високий кредит політичної довіри. Саме тому, представляючи сьогодні на ваш розгляд Програму діяльності Кабінету Міністрів України на 2000-2004 роки, вважаю своїм обов'язком скласти вам короткий звіт.
Переконаний, що під час обговорення буде зроблено всебічний і об'єктивний політичний аналіз підсумків першого періоду діяльності уряду. Від імені Кабінету Міністрів ще раз хочу щиро подякувати народним депутатам України, головам комітетів, керівникам фракцій і політичних груп за взаєморозуміння і співпрацю, підтримку і такт у цей нелегкий для урядової команди період.
Ми свідомі того, що швидким ухваленням (практично за місяць) непростого, але так необхідного Україні бюджету ви рівною, а то і більшою мірою перебрали на себе частину суспільного негативізму щодо ряду непопулярних рішень. І цей крок уряд розцінює як найвищий прояв солідарної відповідальності.
У свою чергу уряду вдалося здійснити майже неможливе: в короткий час провести безпрецедентну за своїми масштабами та результатами реструктуризацію заборгованості 2000- 2001 років перед зовнішніми приватними кредиторами (сумою 2,6 мільярда доларів) і хоч на крок відвернути Україну від краю прірви.
Цей маленький, але потрібний успіх ми повністю розділяємо з Верховною Радою України, з парламентською більшістю. Світ повірив Україні, бо вперше з 1994 року побачив, що обидві гілки влади діють злагоджено і об'єдналися навколо ідеї реформ, проголошеної Президентом України та підтриманої абсолютною більшістю українського народу.
Ми, слава Богу, вийшли зі смуги перманентного протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади. У цій боротьбі доля і народжених, і ненароджених, і схвалених, і відхилених програм була наперед відома: всі вони були б заблоковані з однієї причини: не було законодавчого забезпечення. Ми і на цьому шляху зробили з вами перші добрі кроки, прийнявши низку законів щодо розширення податкової бази та наповнення бюджету.
Вертаючись до перших підсумків роботи уряду, дозвольте заявити про наступне. Сьогодні ми насправді можемо стверджувати про відновлення в Україні (вперше за роки незалежності) економічного зростання.
Позитивні процеси, що розпочалися торік з промисловості, не тільки значно посилені в цій галузі, але й набули загальноекономічного масштабу. За два місяці внутрішній валовий продукт нації зріс на 6,1 відсотка. Щодо промисловості. Тут зростання сягнуло на 10,2 відсотка.
Нагадаю, минулого року промислове виробництво за перші два місяці впало на 2,4 відсотка. Цього ж року виробництво за два місяці зросло у всіх галузях промисловості окрім паливної. Причому темпи зростання були випереджаючими в галузях, які працюють на кінцевого споживача (практично показник виробництва в цих галузях втричі більший, ніж у відповідному періоді минулого року: легка промисловість - понад 31 відсоток, харчова - 32 відсотки, деревообробна і целюлозно-паперова - 35 відсотків. Нарешті вперше спостерігається зростання і у машинобудуванні та металообробці, інвестиційно утворюючих галузях (9 відсотків проти падіння на 9,7 відсотка у відповідному періоді минулого року).
Безперечно, робити остаточні висновки з аналізу цих початкових процесів ще зарано, але і відвертати чи закривати очі на те, що ми виходимо на усталене економічне зростання практично в усіх секторах економіки у стартові місяці року, які з давніх давен вважалися своєрідним "сплячим" чи навіть "мертвим" економічним сезоном, було б, на думку уряду, великою помилкою. Уряд продовжує всебічно аналізувати ситуацію, і я поділюся з вами лише деякими узагальненнями.
З одного боку, ми маємо вплив факторів кон'юнктурного характеру коротко- і середньострокової дії. Економіка простимульована певною мірою завдяки:
зниженню рівня податкових вилучень (приблизно на 2 мільярди гривень), вигідній зовнішньоекономічній кон'юнктурі, зняттю валютних обмежень на валютному ринку.
Ми свідомі того, що вимушено економіка була простимульована і девальвацією, хоча деякі галузі і споживач в цілому відчули її негативний вплив. І це дає нам підстави зробити висновок: обвальної девальвації треба стерегтися, як вогню.
Великою мірою на результати вплинув і такий фактор політичного характеру, як позитивні очікування виробників, що сформувалися внаслідок швидкого затвердження уряду та прогресивного бюджету, домовленості щодо реструктуризації основної частини зовнішнього боргу.
Уряд з грудня не позичає гроші в Національному банку і на фінансовому ринку як внутрішньому, так і зовнішньому. З початку року приріст первинної кредитної емісії Національного банку комерційним банкам на рефінансування становить 1 мільярд 400 мільйонів, що дозволило зменшити ставку рефінансування з 45 до 32 відсотків, збільшити реальний кредитний потік у реальний сектор економіки. З початку року приріст кредитних ресурсів для економіки становить 1 мільярд 450 мільйонів, або більше 12 відсотків.
Проте надто важливо розставити правильні акценти щодо причиннонаслідкових зв'язків довготермінового характеру, які визначають в кінцевому вектор та ефективність економічної політики. Наші висновки абсолютно підтверджують стратегічні установки та напрями реформування української економіки, проголошені Президентом України в 1994 році та розвинені в посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки". Ці принципи економічної політики закладені у Програму діяльності уряду.
Таким чином, сьогодні ми маємо підстави стверджувати, що, по-перше, саме фінансова стабілізація дозволила мінімізувати спад у минулому і була однією з необхідних умов цьогорічного відновлення економічного зростання. Програма виходить із тези, що лише політика забезпечення довготермінової фінансової стабілізації, збалансованості і прозорості бюджету, прогнозованості валютного курсу та відновлення довіри до української валюти є гарантом, основою економічного зростання національної економіки.
По-друге. Ми фактично спостерігаємо перші позитивні фінансові результати копіткої праці у сфері трансформації майнових відносин в Україні. Галузі, в яких спостерігається зростання втричі більше від середнього по країні, - це роздержавлені галузі: приватні або галузі, які працюють на корпоративних засадах.
Переконаний, що якнайшвидше затвердження вами абсолютно нової за ідеологією та масштабами Програми приватизації, що передбачає дотримання параметрів відкритості, взаємної вигоди і держави, і інвестора посилить підвалини економічного зростання.
Ми будемо розвивати приватизацію, будемо забезпечувати політичну підтримку та надійний державний захист прав приватної власності, але не будемо закривати очі на разючі факти нехтування інтересами держави та мільйонів людей. Гра повинна вестися чесно, а не в одні ворота.
І, нарешті, найголовніше. Повірте, ми не схильні впадати в ейфорію, а тим більше вважати, що прийшла команда Ющенка і за два-три місяці перевернула світ. На наше глибоке переконання, ці позитивні та обнадійливі результати економічного розвитку України з початку 2000 року є лише першими паростками абсолютно нової політичної ситуації в Україні, що дає можливість уряду здійснювати ефективну політику. Де злагода - там завжди перемога. Ми, дійсно, маємо історичний шанс закріпити ці позитивні тенденції.
Проте, лише задіявши поряд з тактичними стратегічні структурні заходи, ми зможемо стверджувати, що перетворимо ці тенденції у стале довгострокове економічне зростання. Шлях до цього єдиний: надати співробітництву законодавчої і виконавчої гілок влади характеру довготермінового і взаємовигідного. А реальним механізмом, на наше переконання, є консолідація парламентських і урядових сил навколо виконання програми і політичного меморандуму.
Шановні колеги! Ви мали змогу грунтовно ознайомитися з програмою, про що переконливо засвідчив ваш щирий інтерес у ході її обговорення практично у всіх фракціях і комітетах.
Більшість зауважень і пропозицій враховано в остаточній редакції. Якщо ж цього не сталося, я вас хочу запевнити, що вони будуть використані в практичній діяльності уряду та під час підготовки спеціальних галузевих програм. Це звільняє сьогодні мене від потреби детально описувати структуру та логіку документа.
Програма змінилася в обсязі (зросла майже на чверть), збагачена за змістом, особливо в частині її технології (я маю на увазі "заходи..."). Проте ми щиро радіємо тому, що на кардинальних змінах основних принципів та цінностей економічної політики уряду абсолютна більшість народних депутатів не наполягала. І це дає нам підстави вважати, що ви готові сприйняти її як свою програму.
Повірте, ви не помилитеся, довіривши уряду її виконання, бо, поперше, це український інтелектуальний продукт. Вона базується на адекватній оцінці ситуації, увібрала в себе позитивний досвід попередніх аналогів. Програма професійно самодостатня. Вона, без сумніву, буде гірша за наступні, бо ті вберуть у себе наш досвід, у тому числі і негативний, бо їх будуть готувати фахівці, кращі за нас.
Це програма українських реформ, але не винаходу українського колеса. І в цьому сенсі вона узагальнила минулий і теперішній світовий досвід, але не готувалася під чиюсь кальку.
По-друге, це програма декларативна, бо декларативність -це не щось аморфне, це політика. Але вона, передбачаючи лаконічність та простоту, вимагає чітких вимірів відповідальності. І такий механізм свідомо закладено в документі.
Ми кардинально допрацювали останній розділ програми, більш жорстко і конкретно виписано кожний із 21 заключних положень програми і її критеріїв. Уряд відкрито заявляє про свою відповідальність за виконання програми перед українським народом, перед Президентом України та Верховною Радою України.
Щодо спокою на рік, як це відмічалося у вчорашніх виступах, то, не дай Бог, іншому такого спокою, який візьме на себе уряд зі схваленням цієї програми, беручи на себе відповідальність за те, що вже у 2000 році Україна повинна позбутися такого аморального явища, як прострочена заборгованість з пенсійних виплат.
Динаміка, отримана в перші три місяці, нас переконує, що це архіскладне завдання нам під силу. Ми досягли стійкої тенденції в рості бюджетних поступлень. До бюджетів усіх рівнів за три місяці надійшло 6 мільярдів 80 мільйонів, або на 1,4 мільярда більше, що на 29 (майже третину в процентному співвідношенні) більше, ніж у відповідному періоді попереднього року.
Більше 98 відсотків усіх зведених доходів внесено в грошовій формі. Це величезна перемога за цей короткий час, і ми відверто тішимося цим. Щоденні бюджетні надходження зросли з 76 мільйонів до 100 мільйонів гривень. Уже зараз у восьми областях повністю і своєчасно виплачується пенсія. У цих регіонах проживає 36 відсотків від загального числа пенсіонерів України.
Можливо, я накличу на свою голову додаткові турботи і проблеми, але поділюся з вами ще одним роздумом. Десятки раз ми вимірювали і співставляли необхідне з можливим. Безперечно, закладені в програмі рубежі зростання на кінець періоду - 6,5 відсотка валового продукту - є амбіційними. Але ми переконані, що за умови дотримання логіки програми, логіки цього документа, здійснення фундаментальних змін нам удасться в перші два роки закласти міцну базу для того, щоб вийти в подальший період на більш високі економічні темпи.
По-третє, можливо, нам до кінця не вдалося червоною ниткою провести через програму тезу про те, що без щоденної і абсолютної концентрації зусиль уряду над виконанням двох ключових завдань досягти решти цілей та конкретних результатів буде під загрозою.
Я маю на увазі, по-перше, надважливе завдання щодо створення в Україні критичної маси економічних умов для ефективної та легальної роботи як існуючих, так і нових, як українських, так і зарубіжних підприємств, з тим, щоб вони створювали робочі місця, збільшували виробництво і свої прибутки, а в кінцевому результаті
- піднімали економіку та рівень життя наших громадян.
Друге, і найголовніше. 2000 рік повинен стати переломним у забезпеченні моральності державної політики. Гріш ціна всім нашим програмам та намірам, якщо ми в цей скрутний період не забезпечимо державною підтримкою тих, хто її найбільше потребує. Мова йде перш за все про пенсіонерів, малозабезпечених людей, безпритульних дітей та інвалідів.
Я стояв і твердо буду стояти на одному: як би не було важко більшості українців, ми мусимо заставити себе і державу думати про це, жити цими задачами. Або ми забудемо і тільки, як у страшному сні, будемо згадувати про такі речі, як дефіцит бюджету, бюджетні всеохоплюючі взаємозаліки, позабюджетні фонди і ще багато-багато інших категорій, або будемо продовжувати обманювати себе, людей і смішити весь світ, все тугіше затягуючи борговий зашморг на шиї нашої держави та майбутніх поколінь.
Всеохоплююча політика повинна сягати сплати податків, чесної економіки. Така жорстка політика вимушена, але іншого вибору просто в нас немає.
Ця програма - виклик трагедії бідності, водночас вона має на меті розкріпачити потенціал формування середнього класу, без чого ми не переможемо бідність, а остання знищить нас. Це реальний виклик. Ми сьогодні вже зупинили падіння реальних доходів, вони зростають третій місяць поспіль більш як на 13 відсотків. Але ці зміни не є ще очевидними, і їх не побачиш неозброєним оком.
Ви чудово розумієте, і це підтверджує досвід новітніх економічних трансформацій, що принаймні за шість місяців можна отримати впевненість, що ситуація переломана, а через два роки її позитивний вплив може відчувати на собі частина людей України.
На такий кредит довіри в часі уряд і розраховує. Ми усвідомлюємо, наскільки необхідною є підтримка реформ з боку українського суспільства та широкого кола виразників його інтересів: Верховної Ради, політичних партій, профспілок, чисельних громадських та молодіжних організацій, установ, що складають інтелектуальний потенціал нації.
Зі своєї сторони уряд зробить усе, щоб проголошена політика повної відкритості не перетворилася в чергове гасло, а стала рушієм суспільного прогресу. Уряд, якщо хочете, буде стояти на смерть, аби кожна копійка, призначена для бідної людини, дійшла за призначенням. Саме таким підходом ми керувалися, коли під час доопрацювання програми з вашими, шановні народні депутати, рекомендаціями конкретизували її заходами щодо підтримки дітей-сиріт, дітей-інвалідів та запобігання дитячої безпритульності. З цією метою буде розроблена спеціальна урядова програма.
Проте сьогодні перед вами я відповідально заявляю: уряд зробить усе, щоб Україна раз і назавжди позбулася своєї національної ганьби, в яку перетворилася дитяча безпритульність.
Вважаю за непотрібне, шановні народні депутати, переконувати вас у виключній соціальній направленості нашої політики, бо, власне кажучи, вся програма вибудована на ключовій тезі: "Людина є найвищою цінністю держави".
Підвищення стандартів життя, закладання основ для піднесення добробуту громадян України до середнього європейського рівня є стратегічною метою, місією цього уряду.
Звичайно, це не перша програма, яка ставить за мету підвищення рівня життя. Але дана програма приймається за умов реальної можливості просунутися у вирішенні цього завдання не за рахунок інфляційної накачки економіки, а через відновлення економічного зростання. Така квінтесенція нашої програми.
Хоча треба бути свідомим того, що сучасні позитивні зрушення можуть бути і зворотними, як це вже траплялося не раз у минулому.
Програму може спіткати доля інших важливих, але не здійснених рішень, якщо ми разом - законодавці і виконавці - не приймемо Податковий кодекс чи принаймні не забезпечимо формування на оновленій базі оподаткування такого бюджету наступного року, який дасть змогу виконавчій владі забезпечити належне виконання соціальних зобов'язань держави щодо пересічного українця; такого бюджету, який дасть фундаментальну основу безперебійного функціонування життєзабезпечуючих систем держави, виконання її боргових зобов'язань.
Програма не вийде за межі декларацій, якщо ми разом не розвинемо ефективну аграрну реформу у найперспективнішому секторі національної економіки, прийнявши Земельний кодекс, відповідні закони, втілення вимог яких дасть виконавчій владі шанс зупинити багаторічне і виснажливе падіння сільськогосподарського виробництва.
Програму забудуть, якщо не отримаємо через деякий час свідчень того, що адміністративна машина держави все-таки може не стримувати, а підтримувати підприємництво - головну рушійну силу примноження багатства нації.
Багато років чекають нашої погодженої співпраці і ті вітчизняні та іноземні спостерігачі наших намірів, які не ризикують перетворити свої збереження у продуктивний капітал, поки не побачать законодавчих гарантій безпеки і цивілізованих норм ведення своєї справи у Господарському кодексі.
Уряд вживає всіх заходів для законодавчого забезпечення та ефективної дії Указу Президента України щодо легалізації доходів, який дає шанс підвести певну риску під етапом первинного нагромадження капіталу і поступово перейти на цивілізовані та рівні для всіх правила гри.
Як би нам не хотілося говорити, але в економіці є ще прірви, до яких уряд тільки-тільки підступився. Я передусім маю на увазі енергетику. Тут як ніде мусимо собі сказати: досить робити політику з напівзаплющеними очима і нещирим серцем. Влада найбільше винна у розвалі енергетичного ринку. Чинну систему безоплатного споживання, помножену на наше світове лідерство в енергозатратності, не витримає, безумовно, жодна національна економіка.
Розібрати структурні завали в економіці, що нагромаджувалися десятиріччями і періодично вибухають невимірним горем у сотнях шахтарських сімей і паралічем платежів, - під силу тільки всім нам разом.
За великим рахунком проблеми існують тільки там і доти, де і доки даємо їм існувати. На жаль, створеному Мінпаливенерго не вдалося ще змінити ситуацію на краще.
Я, можливо, надто емоційно про це говорю, проте роблю так свідомо, розуміючи, що в сесійній залі маса професіоналів вищого гатунку саме в енергетиці, і ми свідомі, що без ваших зусиль та підтримки ситуацію переламати буде важко.
Доречно згадати, що в остаточну редакцію програми включено одинадцять пропозицій, поданих Комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, решта будуть враховані під час перегляду енергетичної програми країни.
Принаймні ще на одній характерній рисі програми я хотів би наголосити окремо: регіональна політика. Уряд у своїй діяльності буде чітко дотримуватися сформованих Президентом України підходів щодо підвищення ролі регіонів. Без тісної взаємовигідної співпраці органів центральної влади з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування не можна забезпечити виконання програми.
Ми переконані, що повільне просування економічних реформ у минулому значною мірою пов'язане з тим, що не на повну силу використовувався людський, фінансовий, організаційний і виробничий потенціал регіонів. Нові умови розвитку регіонів можуть бути створені насамперед шляхом реформи міжбюджетних відносин.
Ми повинні: прийти до встановлення стабільної, прозорої бюджетної політики, зрозумілої для всіх учасників цього процесу; домогтися чіткого розмежування видатків бюджетів усіх рівнів; істотно зміцнити дохідну частину місцевих бюджетів, закріпити за ними самодостатні джерела податкових надходжень на довготерміновій основі; запровадити порядок закупівлі товарів (робіт, послуг) за кошти бюджету винятково на конкурсній основі; посилити інститут казначейства.
Наш із вами спільний обов'язок - законодавчо забезпечити умови економічного й ефективного використання публічних фінансів на всіх рівнях влади. Робота в цьому напрямі вже розпочалася. Постановою Кабінету Міністрів України створено комісію з питань реформування міжбюджетних відносин. Намагаючись при реформуванні бюджетної системи максимально врахувати інтереси сторін, до складу комісії включені керівники ключових міністерств, голови комітетів Верховної Ради з питань бюджету, з питань фінансів і банківської діяльності (за згодою), представники місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Хотілося ще раз наголосити, що нова програма уряду спрямована на реформування всієї системи відносин в економіці, а не на здійснення окремих галузевих перетворень. Для всіх підприємств, незалежно від форм власності та організаційної структури, мають бути створені рівні умови діяльності та відповідальності за наслідки своїх дій. У такому середовищі життєздатними залишаються підприємства, які працюють ефективно і є конкурентоспроможними.
Світовий досвід свідчить, що економічне зростання можливе лише завдяки ефективним підприємствам. Вибіркова державна підтримка означає лише одне: ресурси відбираються у підприємств ефективних і передаються неефективним, внаслідок чого втрачають усі.
Одне слово, наголошуючи, що фундаментом зростання є структурні заходи, ми свідомі, що доля цих перетворень не тільки в руках уряду, але і в руках парламенту. Як повністю у ваших руках і доля, власне кажучи, цієї програми.
Програма унікальна не тому, що вона найкраща (ми ніколи і ніде про це не говорили). Унікальність її в тому, що вперше з часу незалежності України вона має історичний шанс стати реальністю, бути втіленою в життя. Це не перша програма реформ, але перша програма, яка має всі шанси отримати не тільки формальну політичну підтримку, але й може бути законодавчо забезпечена. Гарантом цього повинна стати динамічна і конструктивна співпраця уряду та парламенту.
Наша формула такої співпраці проста і, я переконаний, сприйнятна для абсолютної більшості народних депутатів: спільна програма (ми, як уряд, зробили все для цієї тези); солідарна відповідальність за підготовку та прийняття відповідного законодавчого забезпечення; пряма політична відповідальність уряду за виконання програми (ми абсолютно свідомі цього і розуміємо, що в Президента України та Верховної Ради є досить важелів для забезпечення механізмів контролю такої відповідальності).
Глибинні основи успіху солідарної відповідальності бачимо в тому, що, поперше, ми з вами маємо єдине бачення масштабу та глибини проблем української економіки, без чого будьяка політика є нереальною і, власне кажучи, приреченою.
По-друге, ми поділяємо фундаментальні цінності, на яких повинна базуватися дана політика. Для України в ці важкі часи визначальною ідеєю повинна стати не ліберальна чи соціальна ідея в її чистому вигляді. Не страх перед силою влади об'єднає народ і політиків для виходу з біди, а сила правди, чесної та відкритої політики забезпечить нам підтримку людей.
І на закінчення дозволю собі коротенькі цитати. "Цей великий народ зможе подолати кризу, як він це вже робив у минулому, зможе підвестись і розквітнути". І друга: "Нації можуть звеличити лише великі цілі та великі діла..." Ці дві тези проголошені у різні часи президентами різних держав. Але й тоді, у 1933 році, американський народ і в 1999 році, на початку третього тисячоліття, український народ довірили і підтримали своїх лідерів, які запропонували правдиво і впевнено дивитись у майбутнє.
Урядова програма, представлена сьогодні на ваш розгляд, спрямована на енергійне втілення такої політики.
Просимо, шановні народні депутати, вважати її також своєю і підтримати уряд у цій важливій справі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Андрійовичу.
Шановні народні депутати, запитання будуть чи все зрозуміло? Запишіться, будь ласка. Прошу висвітити.
Слово для запитання надається народному депутату Журавському. За ним - депутат Толочко (Шум у залі).
Прошу уваги!
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Голова Християнсько-демократичної партії України. Шановний Вікторе Андрійовичу, у разі прийняття програми чи буде в цьому році погашена заборгованість із виплати пенсій і зарплати? Адже кожна зустріч із виборцями - це добровільна здача крові. Якщо ми підтримаємо вас і ви це не зробите, то у нас немає перспектив бути обраними в мажоритарних округах.
І побажання. Шановний Вікторе Андрійовичу, зверніть увагу на те, що слід своєчасно реагувати на депутатські запити і депутатські звернення, у тому числі й мої.
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Спасибі. Відповідально заявляю стосовно побажання: ми переглянемо механізм стосунків і співпраці з парламентом, і ви не будете жалкувати з цього приводу.
Щодо прострочених виплат пенсій і заробітної плати. Ми беремо на себе відповідальність за повне погашення у 2000 році прострочених пенсій за попередні роки.
Довідково: за березень понад календарну пенсію урядом виплачено 140 мільйонів прострочених пенсійних платежів, які утворилися за січень, дві декади лютого та за минулий період. Програма дає позитивну відповідь на вирішення цієї проблеми.
З приводу заробітної плати. Пропонуючи на ваш розгляд держбюджет, ми звертали увагу, що в його рамках є ресурс для виплати приблизно 40 відсотків простроченої на сьогодні день заробітної плати бюджетним установам. Для того щоб вирішити питання погашення на 100 відсотків, треба додатково прийняти пакет, який розширював би податкову базу. Ми готові запропонувати вам процедуру.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Толочку. За ним - депутат Чиж.
ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Спасибі, Іване Степановичу. Шановний Вікторе Андрійовичу, фракція "Батьківщина" підтримає вашу програму. Ми вважаємо, що за цю програму через рік ви мусите звітувати і ми повинні дати вам цей шанс. Отже, тут у нас немає двох думок.
А запитання таке. Вікторе Андрійовичу, я чув кілька ваших виступів. Ви сказали, що в нас у перші місяці нинішнього року спостерігається зростання виробництва на 8-10 процентів. Мене цікавить, куди ж діваються ці кошти? Адже ми за перший квартал бюджет не виконали, не розрахувалися з установами і підприємствами, а виробництво у нас зростає. Як погодити такі твердження?
Спасибі.
ЮЩЕНКО В.А. Дякую за першу тезу. На запитання відповім по суті. Можу стверджувати, що сьогодні з дванадцяти промислових галузей одинадцять мають усталене зростання протягом останніх 11 місяців. Ми отримали за ці два місяці вперше в історії України приріст і промислового продукту. До того таких сигналів економіка не мала.
На цій базі маємо приріст валового продукту в 6,1 відсотка за два місяці. Це вперше за 10 років. Маючи базу в 6,1 відсотка, можна вірити: це показник настільки реальний, що не повинен викликати сумнівів у вас з точки зору його симетрії й адекватності до дійсної ситуації, оскільки йдеться про абсолютну більшість галузей, які забезпечують таке піднесення.
Куди ж воно дівається? За останні 90 днів реальні надходження бюджетного сектора ми збільшили на 38,9 відсотка. Це дало нам змогу тільки на соціальні виплати спрямувати 2 мільярди 100 мільйонів за три місяці першого кварталу. Ніколи наша країна більш ніж 1 мільярд 400 мільйонів не спрямовувала на соціальне фінансування. Ми за перший квартал збільшили витрати на соціальне фінансування на 48 відсотків. Туди й пішов фінансовий продукт, досягнутий в економіці та бюджетній сфері.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату Чижу. За ним - депутат Чукмасов.
ЧИЖ І.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Вікторе Андрійовичу, я співчуваю вам. Але співчуваю і своїм виборцям (виборцям більше, ніж вам).
Скажіть, будь ласка, чи не відчуваєте ви докорів сумління щодо проведеної грошової реформи, яка не розв'язала жодної економічної проблеми, включаючи обігові кошти, повернення заощаджень і так далі? Якби ви були Прем'єр-міністром тоді, то з точки зору сьогодення, мабуть, діяли б по-іншому, коли справді розумієте проблему економіки? Це перше.
Друге. Це програма намірів чи всетаки програма дій?
Нарешті, третє. Стосовно адміністративної реформи ви декларуєте кадрове скорочення, економію коштів тощо. Що це таке, коли декларації не підкріплюються ділами? У 1990 році, скажімо, у нас на управлінський апарат включно з правоохоронними органами, судом, прокуратурою ішло 1,6 відсотка коштів, сьогодні - 21,5 відсотка. Будь ласка, дайте відповідь: усе-таки ця програма буде зреалізована і забезпечений добробут чи це тільки декларації?
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Ви знаєте, я хочу бути на вашій позиції і виглядати таким самим стороннім спостерігачем, стверджувати, що вам буде боляче їхати і говорити з виборцями. Мені також буде боляче говорити з українцем. І не подумайте, що мій українець менш вартісний, ніж ваш виборець. Я вболіваю за нього таким же адекватним чином, як ви за свого виборця.
Але йдеться не тільки про політичні позиції та політичні суперечки, а про ефективні системні дії. У цій програмі ми хочемо сказати: якщо не буде політичної підтримки (а політична підтримка базується на адекватній солідарній політичній відповідальності парламенту за реалізацію даної програми, оскільки 70 чи 80 відсотків змін можна забезпечити тільки законодавчо), то ця програма буде декларацією. Тому дане питання я можу адресувати знову в зал і сказати: у ваших руках програма, ви можете зробити з неї або декларацію, або програму дій.
Жоден попередній уряд не давав таких розписок, як ми в останньому розділі проекту програми з 21 категорії. Ми взяли на себе відповідальність, що не буде ні простроченої пенсії, з вашою допомогою не буде простроченої зарплати, будуть робочі місця, динаміка економіки тощо. Ми беремо конкретні прямі зобов'язання. Це не декларація, вибачте, будь ласка. Найбільша відповідальність
- в уряду, адже вона персоніфікована. У залі вона не є відповідальністю, тому що колективна. Це, очевидно, зрозуміло.
Стосовно грошової реформи. У нас різне уявлення і різна фахова підготовка для оцінки дій, які зробила Україна в той період. Я не хочу професійно вести дискусію з вами з даного питання. Ви пропонуєте блуд, який Україна не зробила і врятувала довіру людей до грошової системи і до символу України - національних грошей.
Вважаю, що українська грошова реформа була не просто правильною, вона була канонічною. І я ні про що не шкодую стосовно принципів реалізації реформи сьогодні після того, як минуло три з половиною роки.
Те, що ви говорите про структуру державного споживання. Вибачте, це уряд говорить про те, що якщо ми й далі не реформуватимемо державну систему управління і не мінятимемо систему адміністрації, то будемо мати такі тенденції. Не цей уряд зробив таку структуру державного споживання. Ми, навпаки, говоримо, що нас вона також не влаштовує. І про це йдеться в програмі.
У даному разі я не бачу розбіжності...
ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, він запитує: чи вистачить у вас рішучості це зробити?
ЮЩЕНКО В.А. З вашою допомогою.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Чукмасову. За ним - депутат Кендзьор.
ЧУКМАСОВ С.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 24, Дніпропетровська область). Виктор Андреевич, у нас тоже ответственность персонифицированная, поскольку голосование будет поименное. Вы увидите там мою фамилию: я буду однозначно за программу правительства.
Что касается вопроса-пожелания, который я задавал вчера, то хотел бы все-таки его повторить. Есть ли запас прочности в проекте Программы деятельности Кабинета Министров, чтобы все-таки немножко развязать проблему с урезанием льгот, которое было, может быть, не совсем обдуманно сделано?
Второй вопрос: готовы ли вы и в программе к нестандартным решениям с Российской Федерацией, которые скорее всего могут возникнуть в ближайшее время?
Спасибо.
ЮЩЕНКО В.А. Щодо пільг. Ми розуміємо, що це політика, і тому в даному питанні хочемо декларувати, що будемо підходити зважено з урахуванням політичної гармонії та політичного взаєморозуміння в цих питаннях. Головне - ми за систему дій. Особливо в частині пільг, які на сьогодні, власне кажучи, є аморальними, і люди нас просять їх змінити. В даному разі ми будемо спиратися на політичну консолідацію навколо цих тем і вирішувати таким чином наші спільні проблеми.
Стосовно політики в напрямі Росії ви є свідками того, що нині виникає багато нових і цікавих, на мій погляд, обставин якраз для посилення конструктивності у двосторонніх відносинах. Готуємо третій раунд переговорів з урядом Росії щодо боргів, їх обслуговування, у тому числі енергетичних проектів, які здійснює Україна. Ми з Михайлом Михайловичем Кас'яновим декілька днів тому провели телефонні консультації про напрями можливої модернізації даної політики. Гадаю, що невдовзі ви будете свідками дуже цікавих речей (радикально цікавих речей), які можуть суттєво оптимізувати наші стосунки, особливо в паливно-енергетичному секторі, особливо в темі ролі українського транзиту.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Кендзьору. За ним - депутат Довганчин.
КЕНДЗЬОР Я.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Вікторе Андрійовичу! Насамперед хочу сказати, що фракція Народного руху України однозначно підтримає проект Програми діяльності уряду завтра.
Запитання таке. З вашої сьогоднішньої доповіді відчувається, що проблем дуже багато, але чи не найбільший головний біль уряду - паливно-енергетичний комплекс нашої держави. Я міг би з цього приводу дати ширшу інформацію, оскільки є свідком авантюрної приватизації Львівобленерго і бачу, спостерігаючи за паливно-енергетичним комплексом (і регіональним, і держави), що багато людей, які створювали дані паливноенергетичні проблеми, сьогодні нібито повинні їх вирішувати. То що в цьому плані думає робити уряд? Це перше.
І друге. Чи не вважаєте ви за доцільне підготувати законопроект на взірець прийнятого про компенсацію українським громадянам, які колись були на примусових роботах у Німеччині, так само стосовно Росії? Адже тут уже не 600 тисяч, а кілька мільйонів наших співгромадян будували Сибір, Воркуту, Магадан тощо.
ЮЩЕНКО В.А. З приводу першого запитання. Я вже казав у вчорашньому виступі, що уряд глибоко стурбований ситуацією, яка склалася в паливноенергетичному комплексі. Ми однаково з вами оцінюємо те, що у цього питання складна історія. Що на сьогодні повинен зробити уряд? У темі приватизації ми оголосили чотири суттєвих ключових позиції, котрих дотримується уряд.
1. Ми не допустимо безконкурсної приватизації в Україні будь-яких об'єктів.
2. Ми будемо стояти на позиції винятково грошової приватизації, винятково прозорих грошових коштів без офшорних зон із сумнівним капіталом ресурсів.
3. Стратегічний інвестор. У проектах, особливо економічно важливих, повинен бути присутній як домінанта стратегічний інвестор.
4. Всю приватизацію, особливо політично важливих об'єктів, ми обіцяємо проводити перед телекамерою, перед якою будуть розкриватися пакети, визначатися переможець конкурсу, щоб таким чином процедура приватизації стала публічною особливо у тому секторі, про котрий ми зараз говоримо.
І, можливо, найголовніше. Ми перепробували багато способів оптимізувати ситуацію в енергетичному ринку. Рівень проплат підвищили десь утричі проти рівня, що був на початку року. Але розуміємо, що цей ресурс практично вичерпаний, такими інструментами не можна розв'язати проблему по суті. Тому, на глибоке переконання уряду, ключова відповідь тут може бути дана тільки глибокою реформою паливно-енергетичного сектора.
Ми проект реформи паливноенергетичного комплексу подали на розгляд урядового комітету десь днів 30 тому, триває його обговорення. Ми готові представити згаданий проект на публічне обговорення у парламентському комітеті, отримати вашу політичну підтримку і забезпечити реалізацію реформи в енергетичному секторі.
ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, ви вели мову про парламентські слухання з даного питання. Чи підтверджуєте цю думку? Так, гаразд.
Слово надається народному депутату Довганчину. За ним - депутат Свирида.
ДОВГАНЧИН Г.В., секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Селянська партія України, група "Солідарність". Шановний Вікторе Андрійовичу, я голосуватиму за проект Програми діяльності уряду не тому, що вона така гарна і вирішить усі питання, оскільки ви її доповідаєте і сповнені оптимізму, що вона діятиме. Але для того, щоб забезпечити добробут народу, необхідні не тільки рядки програми, але й продукти харчування, робочі місця, заробітна плата. Поки що з поданого проекту не видно, що буде у 2000 році цим забезпечено.
Я, як аграрник, стурбований таким. Уже квітень, минають строки посіву ярих, незабаром приступати до посіву цукрових буряків і так далі - весь комплекс. Досі реформовані господарства не забезпечені ні нафтопродуктами, ні запасними частинами, ні коштами. У банку "Україна" (чи будь-якому іншому), щоб оформити кредит, необхідно документів на цілих 6 сторінок (я отримав офіційний перелік таких документів). Їх не можна оформити навіть за півроку, а не те що за пару днів.
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Дякую за підтримку програми. Одна-дві фрази щодо запитання, а потім - по суті.
Прийняття бюджету - це вже початок реалізації цієї програми. Через бюджет ми нині вийшли на приріст грошових ресурсів в економіку приблизно 1,4 мільярда. Такого приросту ресурсів українська економіка не бачила.
Подивіться, що робиться з процентною ставкою: за 50 днів вона скоротилася з 45 до 32. Якщо найближчим часом правління Національного банку визнає за потрібне зменшити процентні ставки і підвищити доступ до кредитних "портфелів" комерційних банків інших суб'єктів господарювання, то щоб це для вас не стало таємницею. Буде цілком закономірний процес розширення бази кредитування, зменшення процентних ставок і зміцнення грошової одиниці - така ключова теза для забезпечення економічної підойми, в тому числі в другому кварталі поточного року.
Стосовно сільськогосподарських робіт. Ви пам'ятаєте, що бюджет практично не передбачив коштів для фінансування посівної кампанії. Такі кошти не закладені ні в бюджетах ДАК "Хліб України", ні в Держрезерві. Ми сьогодні опрацьовуємо модель, в дієвості якої повністю переконані.
Згадана модель забезпечує наповнення ринку добривами, засобами захисту рослин, нафтопродуктами, запасними частинами - це один масив пропозицій. Прогляньте динаміку цін: те, що за допомогою парламенту України планувалося здійснити в першому кварталі, здійснилося в кращому ключі.
А найголовніше, що навіть після дій Росії ми не допустили зростання цін на нафтопродукти в Україні. Ми знайшли через податкові інструменти і спільні дії ефективний механізм впливу на ціноутворення, особливо для посівної кампанії. Це, вважаю, одна із важливих парламентських перемог першого кварталу в напрямі села.
Через банк "Україна" і через банківську систему тепер оформляється 400 мільйонів гривень. За відповідною, безумовно, процедурою. Таку процедуру фінансової відповідальності треба пройти.
Ми стверджуємо, що на ринку, котрий забезпечує сільськогосподарську кампанію поточного року, не буде проблем як із матеріальної частини ресурсів, так і з грошової. Але, повірте, за кілька днів це не робиться. Відбувається процес, який адаптується через відповідних гарантів, в тому числі місцевих бюджетів, гарантій Головдержказначейства. Цей процес нелегкий, і ми не хочемо його спрощувати. Але в нас немає іншої альтернативи формування посівної кампанії сезону 2000 року.
Тому я просив би підтримати нас у цьому питанні.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Свириді. За ним - депутат Мухін.
СВИРИДА О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). Дякую. Фракція Трудової партії України. Шановний Вікторе Андрійовичу, слова - словами, програми - програмами, а результат - результатом. Ви демонструєте результат - і це найголовніше. Тому програму можна підтримати, оскільки вже є результат.
Ви відомий як прихильник реформування міжбюджетних відносин, підвищення рівня мотивації областей. Водночас констатую такий факт. У поточному році рівень централізації державного бюджету такий, якого не було ніколи: понад 70 відсотків, дотаційних областей - 25.
Не вдаюсь у дискусію з даного питання. Мене цікавить перспектива 2001 року, до того ж на черзі прийняття Бюджетної резолюції. Це перше.
І друге. Останнім часом стало модним слово "прагматизм", зокрема з точки зору оцінки дій російського в.о. президента. А де наш український прагматизм, якщо дивитися на закриття третього блоку Чорнобильської АЕС, економічно вигідного і технічно справного? Де наш економічний прагматизм?
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Дякую за першу частину - підтримку. І хотів би докладно пояснити другу частину. Ви не праві. І ця неправота полягає в тому, що в підрахунку некоректно використовується різна база даних. Якщо ви порівняєте умови, в які був поставлений уряд в 1999 році із зовнішніх боргів і рівнем дефіциту бюджету (а це понад 4 мільярди гривень, котрі були в центрального уряду), то нинішній уряд узяв додаткові зобов'язання на 4,4 мільярда більші від попереднього за всіх рівнів бази даних: це зовнішні борги і бездефіцитний бюджет у сумі 1,7 мільярда, який у минулому році фінансувався за рахунок станка. Тому я хотів сказати, що ми в цьому році витримали тезу регіональної політики.
Давайте подивимося на 90 днів першого кварталу, як склалися міжбюджетні відносини. Обсяг витрат місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни становить 47 відсотків. Якщо ви назвете будь-який рік в історії України, коли місцеві бюджети втратили більше, я скажу, що я не правий. Але такого розподілу, що склався вже в першому кварталі поточного року, в історії місцевих фінансів не було.
Тому, будь ласка, підтримайте цю концепцію. Ми віддані регіоналізації бюджетної політики, ми прийдемо до консолідації в Казначействі України і місцевих, і державних коштів і підвищимо ефективність управління державними фінансами на благо і регіонів, і центру.
Стосовно Чорнобильської АЕС. Питання значно складніше і комплексніше, ніж поняття самого закриття одного блоку. Не кажучи про політичну тезу, фінансування блоку зумовлене рядом матеріальних і фізичних обставин, які треба врахувати. І я готовий дати окремо пояснення у профільному комітеті, якщо буде така домовленість щодо теми необхідності закриття Чорнобильської атомної електростанції.
Хочу лише сказати, що уряд свідомо підійшов до даної теми і свідомо взяв на себе зобов'язання, котрі стосуються забезпечення соціальних проблем, які виникають із цим питанням. Про деталі я готовий розповісти на засіданні комітету.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мухіну. За ним - депутат Полюхович.
МУХІН В.В. Прошу передать слово Александру Александровичу Морозу.
ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Мороза.
МОРОЗ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановний Вікторе Андрійовичу, у мене кілька запитань. Прошу бути уважним.
Перше. Ви ринковик, а запропонована урядом схема забезпечення агропромислового комплексу пальним під гарантії адміністрації так стосується ринкових відносин, як оголошений референдум народної ініціативи. На жаль, дана схема грунтується на суб'єктивізмі та самодурстві деяких місцевих вождів, котрі важливу проблему забезпечення селян пальним використовують для зведення політичних рахунків. Я з цим стикався в багатьох місцях, зокрема, в своєму окрузі. Що завадило уряду запровадити прозорі ринкові схеми в АПК без адміністративно-бюрократичної деформації, а саме: кредит виробнику і конкуренція серед операторів?
Друге. На ваш погляд, скільки площ залишаться незасіяними і який прогноз щодо врожаю нинішнього року?
І останнє. 50 і 30 - це кошти, потреба і передбачення в бюджеті на референдум. До вас зверталися з незаконними вимогами про виділення з резервного фонду 20 мільйонів гривень?
ЮЩЕНКО В.А. Дякую, Олександре Олександровичу. Щодо вашого першого запитання. Давайте будемо відвертими, посівна попередніх років коштувала втрати державним резервом 4,4 мільярда безперспективних боргів. Укрхлібу посівна попередніх років коштувала 4 мільярди боргів, Укргазу - ще більше, оскільки там цифри з нулями, я не буду їх називати.
Оце форма і модель підтримки так званого сільськогосподарського виробника. Що сьогодні вам каже уряд? Ми не будемо вітати і формувати жодну бартерну модель підтримки посівної. Жодну! І, Олександре Олександровичу, у формулі 2000 року ви не знайдете жодної бартерної моделі.
У попередні роки посівною займався бюджет. Просто сіяла держава, тому що бізнесу там не було чого робити, його вилучили з того сектора. І замість того, щоб пенсіонеру платити пенсію, ми займалися посівною. Це не державне і не царське діло. Ми зараз говоримо про те... (Шум у залі).
Хвилинку вислухайте, ви розумні речі говорите, вислухайте відповідь на запитання.
Щодо цьогорічної схеми. Уряд каже: ні місцевий, ні центральний бюджети сіяти не будуть, Олександре Олександровичу. Жоден бюджет не виділяє ресурсів. Ми лише кажемо: для того, щоб зробити сьогодні монетизовану грошову схему стосунків на селі між кредитором - комерційним банком, наприклад, і товариством, треба дати гарантію, як інструмент. Дати гарантію - це не виділити гроші, це лише дати інструмент, який дасть змогу поєднати кредитора і дебітора. І йдеться не про бюджетні витрати, а винятково про бюджетний інструмент. Це велика різниця порівняно з попередньою історією. Величезна!
Хоча я поділяю вашу тривогу в тому плані, що за один весняний сезон не вдасться стовідсотково переламати модель фінансування, змінити його порядок, маючи таку монополізовану інфраструктуру нафтового ринку, маючи такий монопольний контроль на інших локальних ринках. Звичайно, ми це розуміємо і тому, Олександре Олександровичу, говоримо: давайте, зважаючи на перехідний момент, спробуємо провести посівну 2000 року, застосовуючи і старі, і нові інструменти. Жодної не передбаченої законом і бюджетом боргової позиції у зв'язку з посівною кампанією у держави в цьому році не буде, повірте. Матеріальна частина посівної буде нормально забезпечена, і ми забезпечимо посівну.
На друге запитання - який урожай і яка буде забезпеченість - можу тільки формально дати відповідь. Не будемо ми сьогодні коментувати й розігрувати тему голодомору 2000 року. Не буде цього. Ми абсолютно переконані в тому, що цей процес у нас керований.
Що стосується третього запитання - щодо фінансів, - то, Олександре Олександровичу, я не в курсі, я повинен проконсультуватися.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Полюховичу. За ним
- депутат Чичков.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. Пане Прем'єре! Справа в тім, що схвалення чи несхвалення програми - це вже питання чисто політичне. Я в котрий раз наголошую: програма ваша діє, і про це свідчить хоча б те, що соціальні виплати чорнобильцям (а це питання в моєму окрузі найболючіше) у грошовому виразі за квітень профінансовані нашим міністерством на 100 процентів. Це вже є результат.
Справа в іншому, Вікторе Андрійовичу. Ви не сказали у своєму, так би мовити, коментарі до програми (чи вступному слові, чи як це назвати?), що влада винна в розвалі економіки. Я з вами абсолютно згодний у тому, що від того, як діють уряд і парламент, яка їх взаємодія в налагодженні економічних реформ в Україні, залежить те життя, про яке ми тут кожного дня говоримо.
Вікторе Андрійовичу, будь ласка, прокоментуйте детальніше це питання: вина влади в розвалі економіки.
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Перш за все я маю на увазі, що найпростіше і найнечесніше було б говорити про чиюсь персоніфіковану відповідальність, і я далекий від того. Цією тезою я хотів сказати лише одне: влада - і політична, і виконавча - повинна нести хрест відповідальності, адже, якщо в нас немає альянсу, якщо в нас немає симетричної підтримки виконавчої і політичної гілок влади, ми маємо, з одного боку, безвідповідальну політичну владу і, з другого, бездіяльну виконавчу владу.
Ця ситуація довго, багато років, була домінантною в Україні. Тому уряд так відверто публічно вітає тему парламентської більшості і той конструктив, який, ми сподіваємося, виникне в рамках цієї політичної більшості. Тому ми апріорі говоримо про те, що в країні повинна бути політична більшість, яка поділяє політичну відповідальність і формує механізм політичної відповідальності, і виконавча влада, яка підзвітна, яка проникається політичними доктринами і політичними завданнями й забезпечує щоденне виконання політичних доктрин.
Маючи такий альянс, ми забезпечимо усталений розвиток і гармонію співвідношень влади. Якщо такого альянсу не буде, ми говоримо, що влада буде винувата (не персонально, а апріорі), що формує такий клімат, який не забезпечує політичного та економічного поступу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валерію Чичкову. За ним - Олексій Марченко.
ЧИЧКОВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Юхимец Ольге Федоровне.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юхимець Ользі.
ЮХИМЕЦЬ О.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 196, Черкаська область). Фракція комуністів. Шановний Вікторе Андрійовичу! У цій програмі не знайшли відображення питання воєннопромислового комплексу України. У мене запитання такого плану: чи взагалі в уряді передбачається розроблення конкретної програми щодо такої прибуткової структури нашої економіки, як воєнно-промисловий комплекс, особливо наша спецхімія? Я думаю, з цією програмою треба вже появитися в нашому комітеті.
І відповідно друге запитання, яке випливає з цього. Сьогодні наші засоби масової інформації передали, що в Росії для потреб Президента замовлено літак ТУ-154 "Салон" вартістю 20 мільйонів гривень. Наскільки об'єктивно виправдані ці витрати, чи, може, краще цих 20 мільйонів витратити на підтримку заводів спецхімії в Україні?
ЮЩЕНКО В.А. Дякую. Ви порушили актуальне питання. Я лише хотів би підкреслити, що в програмі, на мій погляд, є адекватна реакція на цю проблему.
Перш за все ми хочемо продемонструвати вам, що однією із стратегічних цілей діяльності уряду є забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, безпеки особи, суспільства і держави. І, якщо ми зачіпаємо тему безпеки, неодмінною умовою розвитку гармонійного суспільства є забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина. Критеріями забезпечення безпеки є: збільшення в бюджеті частки видатків на потреби оборони (це конкретні зобов'язання); збільшення чисельності військовослужбовців, які служитимуть за контрактною системою; зростання частки продукції вітчизняного виробництва в технічному забезпеченні Збройних Сил; зменшення злочинності, насамперед тяжкого ступеня та антигромадських проявів... Ну, це вже інший момент.
Ми поставили за стратегічну мету реакцію на ту проблему, яку ви порушили, і ми сформуємо її як окрему національну програму.
ГОЛОВА. Хімія і літак.
ЮЩЕНКО В.А. Хімія. Шановні друзі, на хімію ми звернемо увагу. А що стосується літака, я думаю, це неперевірений факт.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Марченку. За ним - депутат Франчук.
МАРЧЕНКО О.А. "Відродження регіонів". Дякую. Шановний Вікторе Андрійовичу! Оскільки досконалості немає меж, можна погодитися з пропозиціями колег щодо підтримки програми. Тим більше що ви заявляєте про можливість і надалі в ході виконання працювати над цими документами. Але мені і моїм колегам не до кінця зрозумілий механізм конкретної співпраці Кабінету Міністрів і Верховної Ради щодо організації виконання програми. Це, мабуть, найважливіше для нас. То чи маєте ви наміри відпрацювати процедуру, або, як ви кажете, модель такої роботи, яка відповідала б принципам цієї солідарної відповідальності, про яку ми останнім часом говоримо?
І друге, коротко. Чому в програмі найменше відображення знайшло вирішення проблеми зміцнення Збройних Сил України, адже сьогодні навіть елементарне вирішується з великими зусиллями. Оголошено призовну кампанію, а фінансування здійснюється досить непросто, не кажучи про соціальний захист.
Дякую.
ЮЩЕНКО В.А. Шановні, повірте, от сидить міністр оборони Ну, уявімо, що він сидить, немає його зараз.
ГОЛОВА. Він був, він у кулуарах.
ЮЩЕНКО В.А. Він є. Якщо ви хочете оцінити діяльність уряду через фінансування оборонного міністерства за три місяці, то за три місяці на поточне грошове утримання це міністерство ніколи за своє існування не отримувало більше. І міністр оборони підтвердить це.
Що стосується оборонної реформи. Олександр Іванович працює над цією доктриною. Ми вже провели в рамках міністерства системні консультації з відповідними національними експертами, ця модель опрацьовується і свого часу буде оприлюднена.
Про механізм. Формальну основу ми бачимо в політичному документі, який сьогодні чи завтра повинні підписати публічно, урочисто. Це формальна частина.
Формальну частину потрібно наповнити регулярними процедурами, і ми беремо на себе зобов'язання щотижня подавати в парламент огляди всіх ініціатив, які були внесені урядом до парламенту з початку року і з початку календарного місяця, з оцінкою розгляду відповідних законопроектів: скільки розглянуто і яка глибина розгляду (чи в комітетах, чи на пленарних засіданнях), який ефект розгляду з точки зору досягнення того економічного ефекту, який передбачається. І перелік чергових законопроектів, що потребують, як ми вважаємо разом із Президентом України, Адміністрацією Президента, першочергового розгляду в парламенті.
Виходимо на такий щотижневий документ спільної бази. Це перше.
Щотижня ми обіцяємо виводити вас на аналітичну базу, яка дає вам можливість здійснювати політичний моніторинг всіх процесів, які в програмі взято як критерії. Раз на тиждень або раз на місяць будь-який народний депутат матиме можливість оцінити виконання показників програми, у тому числі по пенсіях, по заробітній платі, по бюджетних процесах, по процесах соціального захисту, по динаміці економіки і таке інше.
Таким чином, буде встановлене взаємне регулярне інформування в рамках політичного меморандуму.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Анатолію Франчуку. За ним - депутат Бондаренко. Немає? Увімкніть мікрофон депутата Бондаренка, будь ласка.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (виборчий округ
212, м.Київ). Фракція "РеформиКонгрес". Шановний Вікторе Андрійовичу! Усі ми добре пам'ятаємо, як недавно вишукували кожну копійку, щоб наповнити державний бюджет.
Разом із тим є декілька джерел прямих втрат державного бюджету. І одне з них з'явилося недавно.
За ініціативою Державної податкової адміністрації України та інших з'явилася громадська організація "Професіонал". У різні інстанції вже пішли скарги на діяльність цієї організації, яка практично монопольно торгує в Україні всім конфіскованим добром, у тому числі стала одним з найбільших продавців газу. Громадська організація! І цей газ реалізується не на конкурсній основі, через біржу й таке інше, а власне цією громадською організацією.
Вона фактично знищує існуючу систему сервісного обслуговування електронних контрольно-касових апаратів і, зокрема, виробника цих апаратів - виробниче об'єднання "Електронмаш" у Києві. На підставі протоколів районної податкової адміністрації закривається це підприємство, накладається арешт на його рахунки й таке інше.
Діяльність цієї громадської організації, на мій погляд, завдає величезних збитків державі. Член уряду пан Азаров має пряме відношення до цієї громадської організації.
Чи відомо вам це і які заходи будуть вживатися?
ЮЩЕНКО В.А. Іване Степановичу! Щоб не забирати часу, я прошу дати парламентське доручення з цього питання.
ГОЛОВА. Я думаю, що Володимир Бондаренко погоджується. Так? Це сприймається як ваш депутатський запит, і вам буде надано відповідь.
Час на запитання вичерпаний, зараз час перерви. Я дякую, Вікторе Андрійовичу, за доповідь і змістовні відповіді на запитання.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и).
ГОЛОВА. Оголосіть депутатам, щоб зайшли до залу.
Шановні народні депутати! Переходимо до обговорення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Ми вислухали доповідь. Депутати поставили запитання й отримали на них відповіді. На виступи з трибуни записалося 34 народних депутати, а якщо додати виступи від комітетів і фракцій, то цифра майже в два рази збільшується. Тому ми погодили з головами комітетів, керівниками фракцій і народними депутатами, що будемо чергувати: один депутат виступить за списком, один - від фракції або від комітету. Скільки вже встигнемо, стільки й буде, і до перерви проведемо обговорення.
Вибачте, іще співдоповідь. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Олексію Олексійовичу Костусєву.
КОСТУСЄВ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Уважаемые приглашенные! Впервые в нашей стране сложилась уникальная ситуация, когда правительство получило практически полную поддержку парламента. Первоначально предполагалось, что Кабинет Министров будет коалиционным, что в его формировании активное участие примут фракции, образовавшие парламентское большинство. Этого не произошло. Тем не менее Верховная Рада по всем вопросам идет навстречу вновь сформированному Кабинету Министров.
Не является исключением и Комитет по вопросам экономической политики. Так, Президент направил в Верховную Раду письмо, в котором предложил парламенту рассмотреть ряд законопроектов вне очереди. Ответственным за прохождение десяти законопроектов из этого перечня является наш комитет, и половина из них уже рассмотрена.
Огромного напряжения сил потребовала подготовка ко второму чтению проекта Государственной программы приватизации, проект закона о принятии которой также назван Президентом как неотложный.
Вчера Премьер-министр, выступая здесь, сказал, что ко всей программе правительства поступило порядка 180 предложений. Работая над подготовкой проекта Государственной программы приватизации ко второму чтению, нам пришлось рассмотреть и по возможности максимально учесть около 300 замечаний и предложений, поступивших от вас, уважаемые коллеги.
Самое пристальное внимание члены комитета уделили, конечно и Программе деятельности Кабинета Министров, которую мы обсуждали два раза. Первый раз - на заседании комитета - ее представлял министр экономики Сергей Тигипко, второй раз (вчера) - Премьер-министр Виктор Ющенко.
Детальный анализ программы позволяет сделать вывод о том, что в этом документе обективно отображено современное экономическое положение Украины. Нельзя не согласиться и с тем, что одной из причин нынешнего плачевного состояния дел было как раз отсутствие совместной последовательной политики Верховной Рады и правительства. Не вызывают сомнения и цели политики, которые правительство определило в качестве стратегических: развитие человеческого потенциала, снижение уровня бедности и приумножение богатства нации, обеспечение защиты прав и свобод человека и другие.
В целом члены Комитета по вопросам экономической политики согласны с приоритетами и критериями, которые определило правительство. Комплекс предложенных мер действительно способен обеспечить экономический рост и социальную стабильность. Активно совершенствуя законодательное поле, на котором развернется деятельность правительства, поддерживая новый Кабинет Министров, мы окажем ему медвежью услугу, если не будем критически относиться к его работе. Серьезные замечания есть у нас и к обсуждаемому сегодня документу.
Мы понимаем, что Программа деятельности Кабинета Министров - это достаточно обобщенный документ, определяющий стратегические цели, основные приоритеты, критерии достижения результатов и тому подобное. Тем не менее программа носит слишком декларативный характер. Некоторые положения программы чуть ли не дублируют соответствующие статьи Конституции Украины. Оправдан ли такой характер документа? Думается, нет. Тем более что многие мероприятия, призванные обеспечить выполнение программы, также носят общий характер и не определен механизм, способный решить поставленные задачи.
Из-за недостатка времени затрону только три проблемы.
Украина является одной из наиболее энергозатратных стран мира. Трудно поверить, но на каждого жителя страны расходуется в среднем примерно столько же электроэнергии, сколько на жителя Италии и Испании, но при этом там все залито светом, а у нас целые районы отключаются от энергоснабжения.
В программе справедливо отмечается, что энергосбережение является одним из важнейших факторов развития экономики. Однако какие-либо конкретные меры, направленные на создание экономического (я подчеркиваю, экономического) механизма, стимулирующего энергосбережение, фактически не предусмотрены. Да и о каком энергосбережении можно говорить, если не налажен даже учет потребляемых энергоресурсов? При нынешних темпах установки счетчиков газа, тепловой энергии для повсеместного оснащения ими жилого фонда потребуется не один десяток лет. Между тем установка таких счетчиков в большинстве квартир, домов не только обеспечила бы экономию энергии, но и позволила бы существенно уменьшить затраты населения на оплату коммунальных услуг.
Счетчики сегодня не являются дефицитом, однако у большинства людей нет денег. В связи с этим предлагаю, чтобы те средства, которые бюджет сэкономил за счет уменьшения дотаций на жилищнокоммунальные услуги, использовать для установки всем желающим счетчиков с оплатой в рассрочку.
Огромны и потери электроэнергии. Они составляют примерно 30 миллиардов киловатт-часов в год, или 19 процентов (для сравнения: населению отпускается порядка 23 миллиардов киловатт-часов), в ряде облэнерго теряется 30-40, а порой и 45 процентов электроэнергии. Такие цифры потерь просто шокируют, особенно если учесть, что в развитых странах они не превышают 5-6 процентов. Да и у нас лет десять назад потери электроэнергии были в два раза меньше, чем сейчас. И главная причина их роста - хищение. Ежемесячно воруют примерно миллиард киловатт-часов электроэнергии. В результате за год отрасль теряет около 2 миллиардов гривень ( об этом не раз писали).
По результатам работы следственной комиссии по проверке деятельности Кабмина, Министерства энергетики по обеспечению населения электрической энергией было принято развернутое постановление Верховной Рады. Ну и что же? Положение в энергетике ничуть не улучшилось. Вместо того чтобы навести порядок в отрасли, повышают цены. Крайним, как всегда, оказывается народ.
Другая проблема. Выгодное географическое положение Украины на перекрестке торговых путей издавна давало возможность получать доходы от транзитных перевозок. Однако купцы, которые везли свои товары из варяг в греки, сталкивались с меньшими трудностями, чем те, кто сейчас осуществляет транзит через территорию Украины.
Несовершенство и частые изменения нормативных документов, значительные задержки в пунктах пропуска через государственную границу, произвол чиновников, поборы на дорогах - все это привело к тому, что транспортные грузопотоки все чаще обходят нашу страну. Так, еще с советских времен хлопок из Средней Азии шел в Европу через Ильичевский порт Одесской области. Сегодня этот грузопоток проходит через порты Прибалтики, а мощности комплекса, построенного в Ильичевске, простаивают. Подобных примеров можно привести немало.
По некоторым оценкам, вследствие неблагоприятных условий для транзита наша страна теряет ежегодно порядка 2 миллиардов долларов. Таким образом, удушив транзит, Украина за последние шесть лет утратила сумму, почти равную государственному внешнему долгу.
А перспективы еще более мрачные. Через несколько лет львиная доля российского газа может пойти в обход нашей территории. А ведь газ, получаемый в качестве платы за транзит, - это 40 процентов нашего потребления. Это больше, чем мы сами производим газа, и больше, чем мы его покупаем.
Похожая ситуация и с нефтью. На сегодня тарифы на прокачку нефти по территории России в пять раз (я не ошибаюсь, в пять раз!) ниже, чем по территории Украины. Стоит ли удивляться, что россияне ищут иные пути?
Началась модернизация Новороссийского порта, после завершения которой он сможет переваливать нефть и нефтепродукты, которые сегодня идут через Одессу. Российская компания "Транснефть" полностью подготовила документацию для строительства нефтепровода "СуходольнаяРодионовская", который позволит россиянам транспортировать нефть в обход территории Украины.
Нет сомнений в том, что сохранение, возвращение грузопотоков
- одна из важнейших задач правительства. Главное здесь - разработать и осуществить комплекс мер, направленных на то, чтобы транзит через территорию нашей страны стал экономически привлекательным и конкурентоспособным.
Политика здесь пока иная: по сути, незаконными поборами окончательно задушить хиреющий транзит. И особое усердие в этом неблаговидном деле проявляет министр финансов Игорь Митюков.
Третье. Сегодня стало чуть ли не признаком хорошего тона за все негативное, что есть не только в стране в целом, но и в отдельных регионах, критиковать исключительно Президента, правительство и особенно нас, Верховную Раду. При этом ныне руководители на местах делают вид, что от них ничего не зависит, мол, везде плохо. Однако это далеко не так. И в нынешних тяжелых условиях одни местные руководители упорно ищут и находят пути улучшения жизни людей в селах, городах и областях, а другие - привычно во всем винят Киев.
Неудивительно, что разные регионы страны серьезно отличаются по уровню цен на основные продукты питания, в том числе на хлеб, обеспечения людей коммунальными услугами, уровню безработицы, благоустройства и так далее. Поэтому Кабмину следует ежеквартально публиковать в средствах массовой информации подробные статистические данные в разрезе регионов. Положительные изменения произойдут быстрее, если местные руководители жестче будут отвечать за результаты своей работы.
Возвращаясь к общей оценке обсуждаемой Программы деятельности Кабинета Министров, хочу отметить следующее. Давайте, положа руку на сердце, признаем две вещи: во-первых, ни одна подобная программа не является идеальной, и проблема состоит даже не в степени совершенства документа, а скорее в том, чтобы у правительства хватило политической воли ее осуществить; во-вторых, сегодня нам предстоит принять прежде всего политическое решение. И если мы сделаем еще один очень важный шаг навстречу правительству, приняв предложенную программу, у нас будут все основания строго спросить за результаты ее выполнения, ибо ни один Кабинет Министров не имел столь благоприятных условий для своей работы. Может быть, это и дает нам надежду с большим, чем когда-либо, оптимизмом смотреть в будущее.
Исходя из данных и других соображений, Комитет по вопросам экономической политики принял решение поддержать Программу деятельности Кабинета Министров Украины и поручил мне, уважаемые коллеги, призвать вас к этому. Соответствующий проект постановления вам сегодня роздан.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення... Ні, я ж погодив уранці. Запитань співдоповідачу не передбачено. Ми тоді не дамо можливості виступити людям.
Переходимо до обговорення. Слово від фракції "Відродження регіонів" надається народному депутату Володимиру Бортнику. За ним буде виступати Володимир Моісеєнко.
БОРТНИК В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 189, Хмельницька область). Шановні колеги депутати! Я хочу сьогодні висловити позицію фракції "Відродження регіонів" або принаймні частини депутатів цієї фракції.
Ситуація у фракції така. Ми всі налаштовані на прийняття цієї програми, правда, дехто з депутатів - із застереженнями. Але в основному все зводиться до тактики прийняття рішення: як приймати рішення - чи після того, як будуть враховані зауваження, чи зауваження будуть враховуватися в процесі впровадження програми.
Я особисто подав дуже багато зауважень до програми, і тільки незначна частина їх врахована. Проте я не претендую на виключність та нав'язування своїх ідей.
Програму я підтримую, бо мені глибоко зрозумілі її основні концептуальні положення. А щодо вдосконалення, то межі цьому немає. Сьогодні, можливо, комусь програма подобається більше, комусь менше, комусь не подобається зовсім.
Чому вона не подобається нашим лівим, мені цілком зрозуміло, бо в ній сповідуються принципи ринкової економіки. Але чому вона не подобається нашим найбільшим прихильникам ринкової економіки, мені не зовсім зрозуміло, тим більше що базова основа програми - це стратегічний курс Президента України, з яким він переміг у 1999 році.
А якщо в депутатів, крім зауважень, є альтернативні програми з суттєвими відмінностями, то їх, гадаю, також треба розглянути. Якщо в депутатів є кадрові претензії до уряду, то, я думаю, Прем'єр не проти нових кадрів, здатних на результативніші дії в умовах портфельного знецінення.
Якщо депутати бояться, що з прийняттям програми уряд отримає недоторканність на один рік і може відійти від свого курсу, то це не проблема, бо від Президента держави індульгенції уряд не отримає. А механізмів реального впливу у Верховної Ради вистачить.
Якщо тільки депутатські амбіції викликані тим, що не враховано пропозиції, де є і моїх частина, то я б радив уряду звести всі ці пропозиції, добре попрацювати над ними і викласти програму, врахувавши зауваження. Але я думаю, що текст повинен бути скорочений максимум до 20 сторінок.
Проте проблема сьогодні, напевно, в іншому. Ми повинні прийняти політичне рішення, ми не можемо далі загострювати ситуацію в державі, не маємо права підвести Президента держави, який зумів уперше за останні роки об'єднати в одному напрямі уряд та більшість парламенту.
Сьогодні ми, народні депутати України, повинні зрозуміти, що грати за старими правилами, як би вони нам не подобалися, в державі вже стає небезпечно. А змінити правила, якщо не буде єдиної політичної волі Президента, парламенту і уряду, просто неможливо.
Тоді чому б нам не підтримати основні концептуальні ідеї програми уряду, де найважливішими є, по-перше, відмова від ручного управління економікою в ринковому середовищі, що означає знецінювання портфелів усіх рівнів виконавчої влади (я думаю, ви це чудово розумієте); по-друге, зміна ставлення до державної власності та результатів її господарювання, але тільки на користь держави та її бюджету; по-третє, створення конкурентоспроможного товаровиробника; по-четверте, зменшення соціального розшарування в суспільстві; поп'яте, зростання інтелектуального та творчого потенціалу нації і, по-шосте, інтеграція у світове співтовариство. Чи ми за це, чи ми проти цього?
Давайте відкинемо власні амбіції, претензії та інтереси, зрозумівши, яку відповідальність уперше в історії незалежної України бере на себе добровільно уряд, і підтримаємо його програму.
І одне прохання до Прем'єр-міністра. Усетаки є дуже багато зауважень, і я хотів би, щоб був новий виклад оновленої програми - програми, яка була б зрозуміла не тільки професіоналам, але й широкому загалу населення. Якщо потрібно, то частина депутатів допоможуть вам у цьому на громадських засадах. І нехай ця програма стане не тільки для вас, а й для ваших послідовників декларацією економічного піднесення України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Павловський.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Нам в очередной раз преподан урок пропихивания документа в зале Верховного Совета.
Вот первый вариант программы - достаточно емкий, вместительный. Вот второй вариант. Для того чтобы ознакомиться с ним и решить, какие проблемы могут возникнуть перед Кабинетом Министров и депутатами, дан буквально один день. Хочу сразу сказать, что второй вариант несколько лучше первого хотя бы потому, что там в качестве исполнителя программы правительства уже нет Верховной Рады. Уже неплохо, что правительство понимает, что оно подотчетно Верховному Совету, а не наоборот.
Другой момент, который, к сожалению, не учтен и на который я обращал внимание при обсуждении в комитете, - это связь с Международным валютным фондом. Вы знаете, что известный финансист, ворочающий миллиардами долларов, Сорос издал книгу, которая называется "Кризис мирового капитализма", где полностью раскрыта смертельная роль Международного валютного фонда для капитализма. В конгрессе Соединенных Штатов Америки уже рассматривается проблема роспуска Международного валютного фонда и выхода из него США. Мы же всю программу строим на идее сотрудничества с этим фондом. Опять же этот вопрос не был достаточно глубоко рассмотрен ни на встречах с фракциями, ни в комитете и так далее.
Я хочу сказать еще о том, что вся программа, предложенная правительством, проникнута главной идеей - идеей правительства и той элиты, которая сформировалась у нас в государстве: работать на хозяина, и, может быть, хозяин со своего барского стола даст трудящемуся что-нибудь на еду. Идея трудящихся несколько другая, трудящиеся хотят сами зарабатывать и обеспечивать своим трудом не хозяина, а самих себя.
Как раз в период обсуждения этой программы состоялись акции протеста 17 марта и 24 марта и выдвигались именно эти требования, но никто из правительства даже не пожелал пообщаться с участниками акции (их было более 10 тысяч), которые прошли по Киеву и блокировали Кабинет Министров и Администрацию Президента. Хотя в программе правительства мы читаем: "Уряд здійснюватиме економічні реформи з урахуванням пропозицій громадськості". Не извращение ли это политическое? Как это еще можно назвать? Трудящиеся сехались со всей Украины и высказали свое мнение в отношении программы, основных задач, которые она должна решать.
И, завершая выступление, поскольку уже нет времени, я хочу обратить внимание "більшості", которая собирается взять на себя ответственность за принятие этой программы, на следующее. В этом зале мне уже приходилось говорить о том, что избиратели отзывают господина Ткаленко и, как мне говорят, помяли ему немного бока в период акции протеста; Сергея Иванова из Крыма (у меня лежит сейчас решение, принятое на митинге в Джанкое); Табачника из Фастова; Сироту и Марченко из Черкасс (вот подписные листы, люди уже готовы собирать подписи). Борзых, как мне сказали, помяли бока за те реформы, которые он проводит в своем бывшем коллективном хозяйстве, а теперь приватном сельскохозяйственном предприятии.
Я хочу предупредить всех, и правительство в том числе: задумайтесь о том, что это только начало. Дальше будет еще жестче.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Слово від Комітету з питань Регламенту, депутатської етики надається народному депутату Павловському Михайлу. За ним буде виступати депутат Іванов.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу! Члени уряду, колеги, журналісти! Я хотів би привернути вашу увагу до того, як виконати цю програму. Із самого початку скажу, що я підтримую її, прошу за неї проголосувати. Але щоб ми почули звіт Прем'єр-міністра про виконання цієї програми, я хотів би сьогодні проаналізувати, а що заважало попереднім урядам виконати їх програми і чому вони не звітували.
Я хотів би привернути увагу Віктора Андрійовича в першу чергу до того, що сьогодні вам заважає. А для того щоб ви слухали мене, я хочу скористатися вашими словами і сказати: я, як і ви, теж не хочу і не можу любити свою Батьківщину з заплющеними очима за вказівками і за порадами іноземців.
Я хочу навести слова Герберта Ейгера, який казав: "Правда, яка робить нас вільнішими, це перш за все правда, яку ми не хочемо чути". І тому якраз про цю правду хочу говорити.
Чому попередні уряди не змогли виконати свої програми? Передусім тому, що вони не спиралися на вітчизняний науково-технічний потенціал, починаючи з учених-економістів, і не залучали їх. Хто сьогодні вас трошки вже підставив? Німецька консультативна група подала вам ідею "100 днів". От аналіз іншої групи: "100 днів. Відродження чи втрачені можливості?" - який показує, що немає того, що обіцялося.
От я дивлюся: "Наступні 1000 днів". Слава Богу, що ви не поклали це в основу програми. На першій же сторінці стратегічна помилка, документ повністю суперечить положенням послання Президента і даної програми.
Ми з вами декларуємо третій шлях - шлях у коло технологічно розвинутих держав, а тут написано: "третього шляху Україні не дано". Тобто йдемо у 18-те століття, до моделі Адама Сміта і чиказької школи.
Вони дуже продуктивно працюють, кожного дня надсилають нам статтю або якісь матеріали, при чому завжди з помилками. Я запросив їх на "круглий стіл" - не прийшли. Хотів прочитати їм лекцію "Що таке перехідна економіка" - не знайшли можливості прийти. Тому хай вони працюють, але вони не повинні впливати на прийняття рішень урядом.
Далі. Нам відчутно шкодять вимоги Міжнародного валютного фонду. Сьогодні всім відомо, що ці вимоги й рекомендації є антинауковими і в багатьох випадках суперечать економічній науці. Тому співпрацювати з МВФ можна, але на наших умовах, вигідних для України. Чехія ж не працює з МВФ і має відповідні результати.
Сьогодні мені було приємно переконатися, що ви, Вікторе Андрійовичу, дійсно відчуваєте монетаристську теорію до кінця. Але є й інші теорії. Є такі поняття, як національна безпека, економічна безпека, фінансова безпека, а безпека людини - один маленький фрагмент. Але я хочу сказати, що національна безпека, фінансова безпека, економічна безпека держави неможливі без проведення політики протекціонізму. Для того щоб вийти з кризи, треба спочатку зробити економічну систему стійкою, а цю якість її забезпечити за рахунок заходів, про які ви казали, в тому числі і зниження податків.
Отже, для того щоб підписати оцю угоду про співпрацю і спільну відповідальність (а я хочу її підписати, але також хочу той потенціал, який є, віддати уряду), треба змінити стиль роботи. Я кілька разів хотів прийти на засідання Кабінету Міністрів - не пускають! А там розглядаються питання, які мають до цього відношення. Я хотів би звернути увагу Сергія Леонідовича на необхідність більш повно використовувати той потенціал, який є. Я вважаю, що у програмі не повністю відображені позитивні досягнення паливно-енергетичного комплексу. Натомість його сьогодні критикують, бо всі хочуть поділити гроші, але гроші треба заробити!
І тому я хотів би вітати отой напрямок на проведення політики енергозбереження, який обрала Тимошенко. Оті наради, які вона провела, дали змогу виявити одразу кілька державних програм і технологічних напрямів (включаючи електроніку, електроприводи та інші), які дадуть можливість Україні стати конкурентоспроможною.
І на завершення хочу сказати: може, треба повернутися ще раз до структури управління. Якщо є Міністерство агропромислового комплексу, то давайте збалансуємо структуру Міністерством промисловості. Вона є в Україні. Не треба боятися говорити, що ми повинні створити військово-промисловий комплекс, не треба змішувати департамент сільського машинобудування і таке інше. Тобто давайте співпрацювати і турбуватися про наш народ, спираючись на власні сили.
Дякую за увагу. Ще раз підкреслюю, що ми підтримуємо цю програму.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валерію Іванову. За ним буде виступати депутат Пинзеник.
ІВАНОВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты! Я не отношусь к числу тех, кто поддерживает данную программу и никак не могу призывать вас поддержать эту программу, потому что эта программа является сегодня программой окончательной передачи приватизированного и приватизируемого имущества в частные, особенно - в криминальные руки. И эту вот криминальную революцию хотят закрепить законодательно, и нашей Верховной Раде под предлогом взаимной ответственности предлагается на законодательном уровне закрепить факт изятия у народа всего, что было в его собственности.
Программа представляется нам набором рефлекторных, бессознательных действий в ответ на внешние раздражители. Люди требуют еды, - пожалуйста, мы пишем: "Развиваем рынок труда". Люди требуют образования и социальной защиты, - мы пишем: "Будем способствовать" и так далее. Вот эти все элементы - "способствование", и "поддержка" - не дают нам ответа, будет ли человек иметь работу и достойную оплату за эту работу? То есть будет реализовываться предусмотренное Конституцией его право на жизнь или нет? Ответа на этот вопрос, к сожалению, нет.
Кто сказал, что нынешний Кабинет Министров реформаторский? Реформаторы - это, наверное, те люди, которые не дают опуститься достигнутому уровню жизни, а все мероприятия, предусматриваемые их программой, имеют целью способствовать переходу на качественно новый уровень жизни. Есть это или нет? Говорят, будет. Но где? В программе это никак не отражено.
Для того чтобы эта программа была программой для всей Украины, требуется такой важный элемент, Виктор Андреевич, как ее поддержка обществом. Но большинство - до 80 процентов наших граждан - голодные и полуголодные. Я не уверен, что они будут ее поддерживать, потому что они и сейчас нас не слушают, им неинтересно все, о чем мы говорим.
Господин Тигипко, выступая по телеканалу "1+1", сказал, что эта программа якобы не для левых (хотя за нами - 30 процентов населения), что эта программа для других. Для кого - других? До тех пор пока мы не разберемся, для кого же эта программа и какой будет цена реформ, очень трудно будет Виктору Андреевичу рассчитывать на поддержку своей программы.
Поэтому я призвал бы народных депутатов в очередной раз не наступать на грабли, не попадаться в яму - как угодно это называйте. Борьба с коррупцией сегодня - главное, и только после решения этой проблемы к вам повернется общество. Начните бороться с предателями в своих рядах, потом посмотрите, что творят областные, районные организации...
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Пинзенику від фракції "Реформи-Конгрес", за ним буде виступати депутат Красняков.
ПИНЗЕНИК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 117, Львівська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Ми всі добре розуміємо: дискусія сьогодні ведеться не навколо проекту програми діяльності уряду. Можливо, в цьому є певна логіка, тому що всі фракції, які хотіли поліпшити проект програми, подали до нього свої пропозиції, і немало слушних пропозицій враховано урядом в останній редакції проекту.
Але ж своєю згодою на призначення Прем'єром Віктора Ющенка ми підтримали ту ідеологію змін у суспільстві, яка сьогодні викладена в проекті програми, підтримали майже конституційною більшістю. Ми підтримали своїми голосами і більшість законопроектів, що вносилися новим урядом за час його роботи, зокрема такий принциповий документ як проект бюджету.
Що ж ми хочемо сьогодні від уряду? Дехто хоче кадрових змін в уряді. Можливо, це питання і слід розглянути, але не в момент прийняття програми уряду.
Самі ми, депутати, не хочемо бути просто статистами, автоматично голосуючи за проекти законів, що подаються урядом, і це нормальна позиція депутатів. Але чому роль статистів дехто хоче відвести уряду? Це зробило б уряд заручником ситуації в усіх випадках, коли доводиться голосувати з принципових питань. Дехто хоче вирішити всі існуючі проблеми негайно і в повному обсязі.
Наша фракція з великим задоволенням проголосувала б за рішення про повну компенсацію вкладів нашим громадянам. Але ж папером ситий не будеш. Бо сума компенсації перевищує обсяг річного валового внутрішнього продукту держави.
Чому ж ті, хто ставить перед урядом сьогодні подібні вимоги, не внесли законопроекти, де визначалися б ресурси для вирішення тих чи інших проблем.
Шановні друзі! Сьогодні економіка країни перебуває у стані відносної, хиткої рівноваги. Завдяки спільним зусиллям уряду і парламенту вдалося уникнути серйозного потрясіння в суспільстві - дефолту. Але його загроза не минула.
Нас чекає немало спільних справ, вирішити які можна тільки спільними діями. Підвішений уряд не зможе бути добрим партнером у таких діях.
З іншого боку, проблеми, що можуть виникнути у зв'язку з прийняттям програми, можуть поставити під загрозу існування парламентської більшості. Відповідальність за це мають взяти на себе ті політичні сили, ті фракції, що вирішили зайняти особливу позицію в більшості.
Фракція "Реформи-Конгрес" закликає депутатів проголосувати за програму дій уряду.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Євгену Краснякову. За ним буде виступати депутат Крук.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты, я выскажу несколько общих оценочных положений, которые характеризуют проект программы действий Кабинета Министров Украины.
Первое. Проект правительства - это проект программы завершающего этапа тотальной приватизации общенародной собственности, узаконивания теневого капитала, политики коррупции, которую проводит сегодня государство.
Второе. В проекте программы фактически предлагается закрепить односторонний прозападный курс в области внешней политики, что еще больше усилит зависимость Украины от диктата Международного валютного фонда и других финансовых организаций.
Утверждать так позволяет анализ требований меморандума Международного валютного фонда, печально известная резолюция американского конгресса в защиту независимости Украины (сентябрь 1997 года). Все требования, которые там высказаны, сегодня внесены в проект программы деятельности правительства.
Но в документе почему-то ни слова не сказано о внешнем долге Украины, который достиг сегодня 12,5 миллиарда долларов, увеличившись за год на 1 миллиард долларов, а также о задолженности по обязательствам внутреннего займа в сумме более 11 миллиардов долларов.
Третье. В докладе и в самом проекте программы не названа сумма задолженности по заработной плате, пенсиям, стипендиям, ни слова нет хотя бы о попытках возвращения сбережений граждан.
Четвертое. Программа насыщена красивыми словами о так называемой социальной направленности, социальной справедливости, гумманитарном развитии нашего общества. Программа носит декларативный, откровенно популистский и даже, я бы сказал, демагогический характер.
Обратимся, к примеру, к разделу 2 "Качество жизни человека, социальная защищенность и гуманитарное развитие", проанализируем, что предлагает сделать правительство для развития или хотя бы сохранения системы образования.
В нарушение статьи 22 и статьи 53 Конституции намечается продолжение губительного курса на уничтожение государственной бесплатной системы образования. Из проекта программы следует, что через пять лет в стране с бесплатным образованием будет просто покончено.
В программных заявлениях правительства ни слова не сказано о развитии дошкольного, внешкольного образования, как будто такого образования нет. Мы говорим о непрерывности образования, но в проекте эти особенности нашей системы образования даже не вспоминаются.
Ни слова не сказано также о проблеме социальной защищенности учителя, ни слова не сказано, как мы будем все-таки реализовывать вот ту многострадальную статью 57. Все это надо было предусмотреть в этом разделе.
Одной из составляющих реформирования системы профтехобразования в проекте названа оптимизация структуры подготовки кадров. У нас слово оптимизация - нормальное русское слово - стало нарицательным. Мы уже с лазаренковских времен знаем, что оптимизация системы образования - это закрытие (закрытие!) учебных заведений. Это мина под систему ПТУ, завтра-послезавтра с системой финансирования ПТУ из местных бюджетов будет полностью покончено.
Исходя из этого я лично и фракция коммунистов такую программу никогда не поддержит.
ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку народному депутату Круку. За ним буде виступати депутат Карпов. Вікторе Андрійовичу! Юрію Івановичу! Давайте ми не будемо...
Юрію Борисовичу, будь ласка.
КРУК Ю.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 139, Одеська область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Комитет по вопросам строительства, транспорта и связи с участием руководителей соответствующих центральных органов исполнительной власти рассмотрел проект программы правительства. Анализируя этот документ в целом совместно с отраслевыми планами, видя в нем пути выхода из экономического кризиса, поддерживая идею солидарной ответственности Кабмина и Верховной Рады за выполнение программы, комитет считает необходимым высказать свои замечания и предложения по коренным проблемам, которые относятся к ведению нашего комитета.
Понимая необычность документа, разработанного правительством, принимая новые подходы к решению государственных проблем, наш профильный комитет хотел бы все-таки высказать свое отношение к подходам в решении этих вопросов отраслевых министерств.
С тезисным, отчасти лозунговым стилем изложения проекта программы и мероприятий по ее выполнению можно было бы согласиться, если бы за этим стояли разработанные штабами отраслей и согласованные с правительством подробные отраслевые программы. Комитет вынужден был их затребовать. Следует отметить, что и Минтранс, и Госстрой, и Госкомсвязи, реально оценивая свое место в реализации этого документа, отреагировали разработкой комплекса своих мероприятий. Но вместе с этим нас волнует то, что целый ряд вопросов, которые постоянно поднимались перед Кабинетом Министров, Министерством экономики, Министерством финансов, так и остались без решения.
Только к проекту Госбюджета на 2000 год комитет внес 62 предложения, из которых Кабмин в различной форме учел только 29.
Остается проблемой неэффективная координация деятельности всех видов транспорта. Практически отсутствует поддержка предприятий, которые осуществляют автомобильные и железнодорожные пассажирские перевозки. Из-за финансово-экономического кризиса правительством не выполняются собственные решения в отношении государственной компании "Черноморское морское пароходство", о возврате средств ЧМП и Украинского Дунайского пароходства в сумме более 100 миллионов долларов, которые находятся во Внешэкономбанке Российской Федерации, о списании штрафов и финансовых санкций.
Значительное количество судов продано с аукционов за долги перед зарубежными кредиторами. Фонду государственного имущества, и прежде всего Украине наносится значительный ущерб постепенным уничтожением торгового флота.
Комитет выходил с предложением об освобождении предприятий водного транспорта в соответствии с перечнем, определенным Кабинетом Министров, от сборов в Государственный инновационный фонд в 2000 году, как это было сделано в прошлом году в связи с последствиями военных действий НАТО против Союзной Республики Югославия, поскольку судоходство по Дунаю еще не открыто и перспективы его открытия неизвестны. К сожалению, решений нет.
Нерешенными остаются проблемы, связанные с поддержкой железнодорожного транспорта, приобретением за счет бюджетных средств пассажирского подвижного состава, как это определено Законом Украины о железнодорожном транспорте.
Предстоит урегулировать вопрос о поступлениях в дорожный фонд на финансирование расходов, связанных со строительством, реконструкцией, ремонтом и содержанием автомобильных дорог общего пользования, особенно в связи с принятием законов Украины о транзите грузов и о концессиях на автомобильные дороги.
Жизненно важным является стимулирование негосударственных инвестиций, привлечение нетрадиционных источников финансирования строительства жилья, развитие конкуренции для получения заказов на подрядные контракты, создание льготных условий налогообложения строительства жилья для населения.
Осуществляя контроль выполнения законодательных актов по указанным вопросам на выездных заседаниях с участием представителей заинтересованных министерств и предприятий, комитет принял соответствующие решения, которые были направлены Кабинету Министров. Мы ждем соответствующего реагирования правительства. Как заверил меня Премьерминистр Украины Виктор Андреевич Ющенко, отраслевые программы будут положены в основу деятельности Кабмина по выполнению программы правительства. Считаю, что в основном мы можем ее одобрить.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається керівнику фракції Народно-демократичної партії народному депутату Карпову. За ним буде виступати Юхновський Ігор Рафаїлович.
КАРПОВ О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).Шановні колеги! І сьогоднішнє, і вчорашнє обговорення, і попереднє обговорення проекту програми, його доопрацювання свідчать про одне: зійшлися конкретика з політикою, зійшлися корпоративно-кланові, групові, які завгодно інтереси з інтересами загальнодержавними. І це не звинувачення. Це нормальна констатація реального стану речей у тому конкретному часі, який ми з вами переживаємо, і в просторі.
Для того щоб відповісти, чи підтримувати проект програми, я поставив би собі і всім нам декілька запитань і разом спробував би на них відповісти. Головне з них: ми виходимо з чистої конкретики чи ми все-таки будуємо загальну систему координат, де наш рух у просторі, в часі, в силовому вимірі є розрахованим і послідовним?
Якщо до програми підійти як до одного з елементів загального нашого руху з прірви, з небуття до кращих часів, то на запитання, чи є проект програми досконалим, відповідь може бути така: "Ні, він не є досконалим". І це правда. Але разом з тим розуміння того, що таке програма дій уряду, майже у кожного депутата, кожної групи і фракції - різне. Якщо ми будемо виходити з цього, тоді я ставлю собі і вам запитання: а якою повинна бути програма, яка мала б задовольнити всіх? Я твердо переконаний, що такого документа ми не отримаємо ніколи. Це перше.
Друге. З чого ми виходимо? З ідеальних намірів і бажань, які, безперечно, є абсолютно нормальними, чи з реального рельєфу конкретної політики, з економічної ситуації? Якщо з цього, то, без сумніву, програма не вирішує і не може вирішити всіх питань. Більше того, вона не може їх вирішити у принципі. Якщо ж виходити з того, з чого ми почали і як ми рухаємося, то це, без сумніву, є крок уперед. Кажучи про цей крок уперед, я хочу поставити запитання, чи відповідає вона тому напряму розвитку, який був накреслений у доповіді Президента в жовтні 1994 року і в його посланні в лютому 2000 року, і відповіли на це запитання однозначно - так!
Більше того, цей проект програми (і я на це хочу звернути увагу) є логічним і закономірним продовженням тих програм, які готувалися іншими урядами. І це нормально, бо й ті уряди писали її не зі стелі, а у відповідності з загальним економічним курсом починаючи з 1994 року і продовжуючи в наступні роки. Тому цей проект стоїть і на плечах програми, яка була запропонована ще урядом Валерія Павловича Пустовойтенка, але так і не розглядалася у Верховній Раді. На 80 відсотків ці документи збігаються. У проекті є рух у часі, в просторі, є прив'язка до конкретики, але це логічне, історичне, конкретне економічне і політичне її продовження.
Що хотілося б бачити в програмі обов'язково? На цю обставину я хочу звернути особливу увагу. Річ у тім, що, готуючи програми для себе, ми інколи забуваємо, що ми не самі, що ми живемо у світі, який нас оточує, і ми є уламком іншої економіки і тієї держави, яка свого часу була другою у світі і яка залишила нам як позитивне, так і багато негативного.
Уряд не порушує це питання, і я розумію чому: частково з тактичних міркувань. До нас на сьогодні пред'явлені досить справедливі і водночас досить жорсткі вимоги з боку Росії. Але, вибачте, є проблеми алмазного фонду, майна, в тому числі і за кордоном, є проблема 93 мільярдів рублів заощаджень наших фізичних осіб. Вони залишилися, вони існують. Я переконаний, що уряд має ставити ці питання, а Верховна Рада - підтримувати його в цьому.
І коротка відповідь на останнє запитання: якою має бути технологія, тобто організаційна схема практики взаємовідносин у майбутньому?
Перше. Я твердо переконаний, що, з точки зору тематичності, галузевості і регіональності, програма має вийти на нові програми, які з неї витікають та продовжують її і в ширину, і в глибину.
Друге. Без сумніву, нам необхідно прийняти меморандум. Сьогодні у нас є його альтернативний проект. Я думаю, що з двох проектів треба зробити один (і в одному, і в другому є розумні речі) і прийняти його. Уряд каже про додаткові (я зараз закінчую) додаткові протоколи, і він правий. Час, простір, практика будуть вимагати нових погоджень, і цю форму документа треба прийняти.
І ще одна пропозиція. Міжрегіональна депутатська група пропонувала це ще в 1994 році, і я переконаний, що цю позицію треба врахувати і з неї виходити. Ми хочемо, щоб у нас загальне системне правове поле було створено якнайшвидше. Для цього треба утворити спільну робочу групу з депутатів, представників уряду, Адміністрації Президента, науковців, практиків і дати їм можливість напрацювати загальну схему, а потім прийняти її тут. Я думаю, якщо ми будемо діяти таким чином, то досягнемо тих результатів, на які розраховуємо.
Фракція підтримує проект програми, буде голосувати позитивно і звертається до інших депутатських груп з пропозицією підтримати проект програми уряду.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Юхновському від Комітету з питань науки і освіти. За ним буде виступати депутат Білоус.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу! Шановні депутати! Є дві задачі, які має розв'язати програма уряду: соціальна і виробнича.
Спершу я зупинюся на конкретних розділах проекту програми. У розділі ІІІ "Пріоритетні завдання уряду" говориться про необхідність укладення стабілізаційного пакту між урядом і профспілками, а в іншому - про необхідність підняття рівня мінімальної заробітної плати.
Вся складність для держави зараз полягає в тому, що заробітна плата працівників приватного сектора на 60-80 процентів є тіньовою, тобто вона ніде не реєструється, з неї не платяться податки і відрахування до Пенсійного фонду.
Тому стабілізаційний пакт потрібно укладати між профспілками, представниками приватного сектора виробництва і послуг, представниками державного сектора та представниками торгівлі й банків під егідою уряду.
Усі уряди інших держав такий пакт укладають: одні захищають тих, хто працює і споживає; другі захищають тих, хто виробляє; треті захищають тих, хто надає відповідні кредити.
Далі, в іншому розділі говориться про нові умови розвитку регіонів. У зв'язку з приватизацією число власників і розпорядників майна в державі стає все більшим і наш адміністративний поділ на області і райони не забезпечує нормального справляння податків, навіть не дає змоги визначити тих, хто має платити ці податки.
Нам потрібна чотириступенева адміністративна система (подібна є у всіх державах світу), а саме: волость чи гміна (нижній рівень), другий - повіт чи уїзд, третій - губернія чи область і, нарешті, - держава. Тільки таким чином (це прийнято в цілому світі) ми можемо забезпечити нормальну адміністративну і податкову дисципліну всередині держави. Необхідно створити нову адміністративну карту держави.
Тепер, як голова Комітету з питань науки і освіти, я хочу сказати, що у нас є дуже тісна співпраця між Міністерством освіти і науки та комітетом. Основне, що має бути зроблено в галузі освіти, - це підвищення заробітної плати вчителям і працівникам вищих учбових закладів. Ми повинні зробити хоча б так, як зараз зроблено в Росії. Там визначено, що вчителі одержують півтори середніх заробітних плати, а професори - три середніх заробітних плати в промисловості. Інакше ми не зуміємо утримувати нормальний рівень виховної роботи в школах і нормальний розвиток науки.
Тепер дозвольте мені торкнутися виробничої частини програми. Як заступник голови аналітично-консультативної ради, яка досліджує різні галузі виробництва, і як голова Комітету з питань науки і освіти, я торкнуся спершу енергетичної проблеми.
За даними Міністерства охорони здоров'я, Україна потребує для забезпечення населення 46.1012 кілокалорій. Якщо порахувати все, що ми маємо з землі (з нафти, газу і вугілля), то це становитиме 690.1012 кілокалорій. Так що Україна абсолютно, повністю може бути забезпечена своїми внутрішніми енергетичними ресурсами. У нас немає лише виробничого порядку всередині держави.
Відомо, що 60 процентів усього, що випускається в державі, йде на самоспоживання виробничого сектора. Тому вдосконалення виробничого сектора, якщо уряд думає виводити країну з кризового стану, є завданням номер один.
Я хотів би звернутися до Прем'єр-міністра і до Юлії Володимирівни з такими словами. Без аналітично- консультативної ради уряд не матиме об'єктивної картини виробничої системи держави, тому що кожне відомство тягне у свій бік, і в результаті створюється спотворена картина всього.
Зокрема, якщо мова йде про сільське господарство, то найважливішими є такі проблеми: нормативи ведення сільського господарства, нормативний податок, торгово-кредитна корпорація і ринок первинних товарів, заставна закупівля зерна і товариства земельного облаштування, які мають вести контрольований державою ринок зерна.
З інших проблем, якщо взяти вершину виробничої системи, найважливішою є проблема інформатизації держави. Це пріоритетна гілка виробничої і державобудівної системи. Ми мусимо створити особливі умови для інноваційної політики всередині держави, для створення різноманітних технопарків і таке інше.
Що до самого проекту програми, то я повинен сказати, що комітет повністю його підтримує. Я один із представників академії наук, приєднуються до мене і академік Толочко, і академік Ситник. Вони також підтримують проект програми. Я закликаю вас прийняти цей документ.
ГОЛОВА. Спасибі. Слово надається народному депутату Білоусу. За ним буде виступати депутат Симоненко.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Фракція "Батьківщина" однозначно підтримує проект програми уряду, підтримувала вчора, підтримує сьогодні і буде підтримувати завтра під час голосування. Позиція фракції "Батьківщина" не залежить від політичної кон'юнктури, не залежить від зустрічей чи непроведення таких зустрічей у високих кабінетах, вона є однозначною.
Фракція "Батьківщина" є проурядовою, хоча поки що не можна сказати, що уряд сформувався на коаліційних засадах. Тому сьогоднішня ситуація виглядає трохи дивно. Зрозуміло, коли ліві опонують проектові програми та заперечують його, курс уряду і не підтримують кабінет Ющенка. Ліві працюють на свій електорат, і, як політолог, я можу зрозуміти і оцінити.
Набагато важче оцінити приховане опонування до проекту програми з боку деяких представників нелівих. Як мені здається, причина цього опонування - не в текстовій частині проекту програми, не в окремих положеннях, а в незадоволенні економічних бізнесових і кадрових апетитів цих конкретних представників.
Той факт, що уряд уперше (дійсно, вперше) після всіх семи чи десяти реформаторських програм, які, на жаль, залишалися деклараціями, запропонував прийняти чесну програму реформування економіки, те, що уряд не став гратися в загальні соціальні обіцянки, я думаю, робить йому честь, і це плюс.
Дорогі мої друзі і шановні колеги! Давайте все-таки (ті, хто старший від мене за віком, прекрасно пам'ятають, що навіть за часів Радянського Союзу п'ятирічні плани ніколи до кінця не виконувалися) в часи ринкової економіки відкинемо ідеологію п'ятирічних планів, давайте не будемо вимагати щоб у програмі було записано, який обсяг ВВП буде в 2007 році, яка кількість тракторів буде вироблятися на українських заводах у 2004 році.
Ми говоримо (і, на жаль, навіть мої праві колеги теж до цього вдалися) про необхідність соціально забезпечити всіх абсолютно. Ну давайте скажемо чесно ( це вже моя особиста думка): хіба можна говорити реально і обіцяти нездійсненне - повернення, наприклад, 92 мільярдів заощаджень? Дай Боже, щоб ми змогли виплатити борги із зарплати і пенсій, що є святим обов'язком усіх гілок влади. Ми вперше можемо взяти на себе солідарну відповідальність. Давайте відмовимося від нездійсненних обіцянок і запропонуємо конкретно тільки те, що уряд і парламент у співпраці з урядом зможуть реально здійснити, реально зробити для людей.
Тому я вважаю, що завтра парламент має підтримати цей проект програми, підтримати кабінет Ющенка. Коли ми за нього голосували, я думаю, добре всі розуміли економічні погляди Віктора Андрійовича
- те, що він є монетаристом, те, що він є лібералом, хоча він і намагався сьогодні знайти десь компроміс. Сказавши "а", потрібно сказати і "б". Тому фракція "Батьківщина" буде підтримувати проект програми уряду, а що стосується врахування зауважень, то кожен з нас міг їх подати. Я, наприклад, запропонував 31 поправку, і всі вони були враховані на 100 відсотків.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається керівнику фракції комуністів народному депутату Петру Симоненку. За ним буде виступати депутат Костенко.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Депутати з фракції комуністів детально розглянули проект так званої програми діяльності нового уряду. У мене обмаль часу для виступу, і це не дозволяє мені розкрити в повному обсязі всі його недоліки і протиріччя. Оскільки чимало вражень вже висловлено моїми товаришами по фракції, зупинюся тільки на деяких моментах.
По-перше, треба враховувати, що сфальсифіковано найважливішу базову складову програми - чесне відображення реальної соціально-економічної ситуації в державі, складних процесів, які відбуваються в суспільстві. Цифр можна наводити безліч.
По-друге (дивно, але факт), проект програми не визначає конкретних результатів, на досягнення яких буде спрямована діяльність уряду і за реалізацію яких урядовці беруть на себе відповідальність.
По-третє, проголосивши соціальну політику пріоритетною, уряд наповнив проект програми фрагментарними підходами та велеречивими деклараціями, хоча соціальна сфера ледь жевріє, а джерела її фінансування вичерпані, бо зруйнована виробнича сфера.
По-четверте, в проекті програми не передбачено рішучих дієвих заходів щодо виправлення економічної ситуації в державі. Серед країн з перехідною економікою Україна посідає сьогодні останнє місце за економічними показниками, за привабливістю для інвестування - третє місце знизу, за корумпованістю влади - друге, за рейтингом главенства закону - майже останнє.
По-п'яте, замість пошуку і залучення внутрішніх резервів, зведення балансу можливостей і потреб держави, розробки механізмів ефективного господарювання, розвитку промисловості уряд пропонує продовження злочинної політики знищення економічної самостійності.
По-шосте. Проект програми не передбачає механізмів реалізації визначених цілей, а штовхає на шлях повної залежності від іноземного капіталу. І це в умовах, коли Україна має величезні зовнішні борги, які перевищують доходну частину зведеного бюджету держави.
Уряд відверто заявляє, що він керується тільки вказівками Міжнародного валютного фонду, який вимагає обмеженої керованості економікою, приватизації стратегічних для держави об'єктів і землі, диктує напрями адміністративної реформи та структурних змін у промисловості. Тому, звертаючись сьогодні до більшості, хочу сказати (якщо серед вас іще залишилися патріоти України): ви повинні зважити, що такі умови суперечать національним інтересам.
Проект програми взагалі не передбачає вирішення найгостріших проблем в умовах всеохоплюючої кризи, наслідки якої можуть призвести до вкрай небезпечних техногенних, технологічних, енергетичних (що вже, здається, починає розуміти й Президент, якщо взяти до уваги його заяву вчора у Донецьку) та інших катаклізмів і потрясінь.
Під загрозою ритмічність постачання свіжого ядерного палива, робота теплових електростанцій. Стає реальним виникнення загрози екологічної катастрофи в Донбасі у зв'язку з масовим, як передбачає проект програми, до того ж інженерно небезпечним закриттям шахт і виснаженістю наших чорноземів.
Великою загрозою є (без перебільшення) злочинна діяльність державних органів управління по створенню умов для розкрадання технологічних комплексів, що мають стратегічне значення для економіки держави. Прикладом цього є дії уряду та Фонду держмайна, які за рекомендаціями великого комбінатора створили підставну фірму типу "рога и копыта" з назвою "Український алюміній", намагаючись відправити в небуття Миколаївський глиноземний завод.
Ми вважаємо, що розвиток паливноенергетичного комплексу необхідно віднести до стратегічних завдань. Україна дійшла до критичної межі, повної втрати енергетичної незалежності.
Фракція комуністів засуджує передчасну відмову від бюджетного субсидування як паливно-енергетичного, так і агропромислового комплексів. Без формування та реалізації програми їх розвитку ні про яке економічне зростання в Україні не можна вести й мови. Не можна сьогодні погодитися і з тим, що вирішення гострих соціально-економічних проблем не визначається конкретними показниками.
Фракція комуністів наполягає на затвердженні в першу чергу показників оптимальних соціальних стандартів у суспільстві. Ми також наполягаємо, щоб у програмі було визначено завдання - підвищення заробітної плати. Необхідно визначити 2000 рік як термін повного погашення заборгованості по пенсіях та зарплатні у бюджетних установах.
У контексті останніх трагічних подій на шахті імені Баракова, закликаючи, як каже Ющенко, до моральності політики, конкретного, а не декларативного визначення потребують зобов'язання уряду щодо забезпечення дієвої державної системи охорони праці на підприємствах усіх форм власності. Значна частина робітників, у тому числі шахтарі, працюють у небезпечних умовах без індивідуальних засобів безпеки, а це вже злочин.
Затвердження програми більшістю Верховної Ради треба розглядати в логічній послідовності рішень, які завдають непоправної шкоди економіці та різко посилюють соціально- економічну напругу в суспільстві. Відповідальність за підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, плати за житло, скасування пільгового проїзду для студентів, пенсіонерів, працівників правоохоронних органів та багато інших проблем - це вже на совісті вашого "реформаторського" уряду.
Зважаючи на те що програма уряду Ющенка за змістом є антинародною, антидержавною за своєю суттю, підготовлена на низькому професійному рівні, не вирішує соціально-економічних проблем в Україні, не забезпечує виведення національної економіки із катастрофічного стану, фракція комуністів не підтримує її (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається керівнику фракції Українського народного руху народному депутату Юрію Костенку. За ним буде виступати депутат Чародєєв.
КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Прем'єр-міністре! Шановні колеги! Після розгляду доопрацьованої програми фракція Українського народного руху констатує:
Перше. З усіх урядових програм, які розглядала Верховна Рада, це перша цілісна ринкова програма, яка відповідає вимогам і практиці інших демократичних країн. Дійсно, у цій програмі є багато незвичного для тих, хто спеціалізувався на розробці програм будівництва комунізму та розвинутого соціалізму, бо в ній ви не знайдете звичних обіцянок щодо мільйонів тонн чавуну, сталі, прокату, пудів зерна, мільйонів квадратних метрів житла, яких ніхто із пересічних громадян ніколи чомусь не бачив... (Шум у залі).
Всього цього ви не знайдете у цій програмі, шановні ліві. Натомість у центрі програми поставлено не виробництво задля виробництва, як це було колись, а людину. Усі реформи направлені на те, щоб конкретний громадянин, а не народ взагалі, як це було у ваших програмах, внаслідок економічної політики уряду отримав можливість чесно працювати, отримувати за свою роботу таку зарплату, за яку можна вирішувати всі свої проблеми без чиновників, до яких ви звикли, - і щодо медобслуговування, і щодо квартплати, і щодо навчання своїх дітей. Це принципово нова для наших колишніх традиційних радянських програм постановка питання, і тому багато народних депутатів із лівих фракцій її не розуміють і не підтримують.
Другим принципово важливим моментом програми є те, що реформи направлені не лише на формування української економіки, яка здатна задовольняти потреби громадян у готовій продукції, а й, що найголовніше, на створення умов для того, щоб чесно працювати стало економічно вигідним, щоб економіка працювала не в тіні, обслуговуючи інтереси лише олігархів та кланів, а працювала на потреби України, була прозорою і давала можливість отримувати прибутки всім, хто чесно працює, а не краде.
Третє. Це перша, дійсно ринкова програма, у якій уряд не просто проголошує загальні наміри проводити реформи взагалі, а конкретизує механізми, за допомогою яких реформи даватимуть конкретні результати. Наприклад, у програмі не декларується намір диверсифікувати джерела надходження енергоносіїв в Україну, а уряд бере на себе конкретні зобов'язання щодо будівництва нового нафтотранспортного коридору з Близького Сходу і створення елементів ядерно-паливного циклу, що дасть можливість українській енергетиці працювати стабільно і випускати більш дешеву енергію.
Або земельна реформа, про яку говорять уряди протягом майже десяти років, а колгоспи як були, так і залишаються до сьогоднішнього дня. Уряд Ющенка і тут бере чіткі зобов'язання щодо реформування і формування повноцінного ринку землі, без якого неможлива ні земельна реформа, ні тим більше ринкова економіка як така.
Тобто якщо говорити про суть програми, то ми маємо всі підстави схвалити її як першу демократичну ринкову програму, реалізація якої дає шанс Україні відійти від межі економічної катастрофи та стати на шлях сталого економічного розвитку.
У цій ситуації досить дивними виглядають закиди деяких депутатів з нелівих фракцій щодо відсутності соціальної спрямованості чи ринкової суті програми. Тут потрібно відверто назвати речі своїми іменами. Мова повинна йти не про формальні речі, бо програма - це декларація намірів, а про те, що її реалізація стає можливою лише за умов політичної підтримки цих намірів.
Суспільство, і особливо економіка, керуються не програмами, а законами. Тому питання стоїть так: чи здатна сьогодні неліва більшість разом з урядом втілити цю програму в закони, які забезпечать і економічне відродження України, і високі соціальні стандарти якості життя нашим громадянам. Тобто мова йде про спільну роботу і спільну відповідальність більшості та уряду перед своїм народом, а не про традиційну ситуацію, яка панувала у Верховній Раді раніше, коли уряд працював сам по собі, Верховна Рада сама приймала закони, які ніколи ніхто не міг виконати, а народ жив сам по собі і, як кажуть, плював і на Верховну Раду, і на уряд.
Тому, шановні колеги, фракція Українського народного руху закликає підтримати цю програму і разом з урядом почати планомірну роботу щодо виведення України з економічної кризи.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Чародєєву. За ним буде виступати Олександр Мороз.
ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Уважаемые депутаты! Великий психотерапевт Фрейд говорил, что о людях надо судить по их нечаянно сказанным словам, по оговоркам, и даже вне контекста главной мысли. Вот два примера.
Само слово "программа"... Действительно, все понимаем, ну никак... Даже программа телевидения на порядок выше как системный документ, потому что там указано время, когда передача будет. Декларация о намерениях? Нет. Декларация - это когда должны быть более укрупненные пункты. Платформа - немножко ближе. Но лучше всего подходит слово "песня". Это песня мужика-среднеазиата, он едет на ишаке и поет, как он приедет в аул, будет есть плов, пить чай, потом спать с женой - по порядку называет хорошие вещи. Не более того.
Так что я думаю, что еще не готов был к программе Виктор Андреевич, видно, он оказался специалистом слишком узкого профиля, и вообще это очередной миф украинской политики.
Но не эта, а другая оговорка привела меня к этой мысли. Три дня назад на прессконференции Виктора Андреевича спросили, как он относится к двухпалатному парламенту. И Виктор Андреевич превзошел всех. Много лжи было сказано в отношении двухпалатного парламента за эти месяцы. Однако он превзошел даже Леонида Даниловича Кучму, который в период, когда вице-премьером был наш милиционер, сказал, что "світ нічого не вигадав краще за двопалатний парламент". Но это еще не позитивная оценка.
Виктор Андреевич сказал так: да, это здорово, это вот так, здесь так, а здесь так, это будет баланс, это горы можно свернуть.
Если в вашем сознании есть то, чем можно свернуть горы в стране, введите это в центральный пункт вашей программы, а то потом будете плакать, что не пришел на референдум народ и не получилось. Настоящий боец никогда не спешит прикрываться, что потом будут неприятности. Вы уже чувствуете, вы уже усомнились в том, что вы выполните программу. А йоги говорят: усомниться - значит потерять половину силы. Гепарды и леопарды примерно равные животные в природе. Гепарды сражаются только против пяти павианов в саваннах Африки, а два леопарда могут даже против сорока. Боец врагов и трудности не считает.
Вы не готовы выполнить. Иван Степанович спрашивает вас, хватит ли у вас "рішучості"? Да не хватит! Не будет этого, поймите! Как вы пошли на такую глупость? Вы же не глупый человек. Значит, пошли на обман, якобы двухпалатность - это рычаг. Нет у вас рычагов! Как бы поступил талантливый руководитель? Он бы вышел сюда, назвал бы четыре-пять пунктов, что нужно сделать, и сказал: "Ребята, только это. Полгода, год, а потом надо будет делать".
Леонид Данилович и то поступил честнее, он сразу сказал: "Я не знаю, что строить, не знаю, куда идти" (Шум у залі). И жизнь подтвердила это, потому что великий политик Кромвель триста лет тому назад предупредил: "Дальше всех заведет тот, кто не знает, куда идти". Вопрос о том, в тупик или в прогресс - это второстепенно.
Так вот, Виктор Андреевич, даже при всем другом никогда нельзя было голосовать. Я уже не говорю о том, что вы таких мракобесов, как Драч и Жулинский, взяли в правительство! Тот пьяный, как свинья, на новогоднем вечере был (Шум у залі)...
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Олександру Морозу від фракції Соціалістичної партії. За ним буде виступати Олександр Зінченко.
МОРОЗ О.О. Шановні колеги! Щоразу програми уряду розглядаються як політичні документи. Проте вперше такий документ розглядається при наявності в парламенті більшості, готової (треба так розуміти) поділити з урядом політичну відповідальність за реалізацію програми.
Учора офіційні засоби масової інформації повідомили, що благословіння від більшості, мабуть-таки, буде. Виступ Бортника це підтверджує. Хоч про це було відомо заздалегідь. Треба ж продемонструвати єдність дій гілок влади, принаймні тепер, бо кредити, референдум, погляди із зарубіжжя і так далі.
Так що програма буде, і голосувати її можна було б сьогодні, не імітуючи важливість регламентних норм, аби вже ввечері суспільство полегшено зітхнуло. Торги закінчилися - розпочинається епоха розквіту.
Учора я був на полі у своєму районі біля посівного агрегату, що стояв без солярки. Люди якраз і говорили, що в них усе гаразд, одне лише пече - немає програми і референдуму (Оплески).
Наша фракція ретельно проаналізувала зміст програми, висловила свої зауваження Прем'єру під час зустрічі, направила їх, як годиться, Кабінету Міністрів. Проте жодне зауваження не враховано, хоч ми й наполягали лише на необхідності дотримуватися конституційних норм щодо соціального захисту людей. І якщо не підтримувати неконституційний указ Президента про реформування аграрного сектора, то хоча б обійти його увагою.
Тому природно, що ми не можемо голосувати за програму, не маємо права. Правда, і не про нас ідеться. Адже вирішує більшість. Однак цікаво, чому фундаторами підходу до програми уряду, як до предмету політичного торгу, стали саме ті фракції, які складають кістяк більшості і якраз покликані забезпечувати співпрацю гілок влади? Чому вся їх кількотижнева агітація зводилася до того, що майбутнє України залежить від кадрових змін в уряді? Урешті-решт, тут і не про більшість мова, вона не жорна, що мелють муку, вона - вода, що ллється на колесо. Мелють кілька осіб із оточення Президента, відстоюючи передусім свої меркантильні інтереси, навіть не інтереси Президента. Тим паче що програма уряду повністю кореспондується із доповіддю Президента, зробленою тут, у всякому разі своїм лібералізмом, оптічністю і мовчанкою про причини тієї руїни, в якій знаходиться сьогодні держава. Бо альянс з більшістю, Вікторе Андрійовичу, про якій ви тут говорили, не ваш і, схоже, навіть не Президента, а, скоріше за все, його ще не оголошеного наступника.
Можливо, у цій ситуації нашому "демократичному" Президенту варто було б дистанціюватися від своїх вірнопідданих і вибрати делікатну позицію, щоб були цілі і вівці, і вовки, але вони і так сьогодні не голодні. У всякому разі на нинішній строк президентства це був би вихід для нього, а не для України, бо це тільки початок, до остаточної криміналізації всіх гілок влади залишилося лише декілька кроків. Один із них - референдум. І щоб він не заявляв (я маю на увазі Президента) про ситуацію на енергоринку, про його стан як умову стабільності уряду, в його словах приховуються інші наміри. Адже в загальних рисах ситуація зрозуміла всім і давно, і до неї він причетний передусім через створену ним же комісію по паливно-енергетичному комплексу при Адміністрації Президента, як і через створені ще близько 40 інших комісій, які втручаються в прерогативи уряду, а також і через кадри: Лазаренко, Бакай та інші. І в разі прийняття програми нічого не зміниться, зміняться лише форми тиску, насамперед щодо кадрів, а уряд буде поставлений у залежність не тільки від Адміністрації Президента, а й від губернаторів, не випадково ж їх сьогодні немає тут, очевидно, чекають створення другої палати (Шум у залі).
За таких обставин уже тепер можна впевнено казати про те, що програма Кабміну зазнає фіаско незалежно від того, чи буде вона схвалена, чи ні. Для цього є кілька причин.
По-перше, парламентською групою підтримки в 262 голоси знищено політичну базу реалізації будь-якої програми, плідну співпрацю обох гілок влади. Її не буде до тих пір, поки особисті інтереси домінують над суспільними. Адже в нинішній більшості завжди знайдуться авторитети, яким буде не до вподоби або кадрове, або інше рішення.
По-друге. Забезпечення законності і правопорядку поки що залишається декларацією (інциденти, що трапилися з Єльяшкевичем і Ляшенком, яскраве тому підтвердження). Ми багато разів зверталися з цього приводу, але правоохоронні органи абсолютно не приділяють уваги цим питанням.
По-третє. Втілювати в життя цю або іншу програму скоріше за все будуть не ті, хто її розробляв. Хотілося б у цьому відношенні помилитися, але схоже, що це буде так.
І головне. В Україні відсутня стратегія розвитку. Вона має вигляд засад внутрішньої і зовнішньої політики. І члени більшості за вказівкою Президента заблокували цей конституційний аргумент.
Біда нашої держави в тому, що до тепер персоніфікація влади і політики все більше зводиться до персональних, меркантильних інтересів, вони важать більше за інтереси суспільства і держави. А хто проти цих персональних інтересів, той, звичайно, не державник і не патріот.
Саме тому я ще раз повторю пораду Прем'єру. Перш ніж братися за якусь програму, зробіть уряд урядом поки до вас є ще довіра тут і за кордоном. Поставте справу так, аби економікою займалися не комісії Президента і окремі достойники, а ви. Щоб уряд виконував функції, передбачені Основним Законом, бо підписання меморандуму про співпрацю в присутності Президента України, пошук компромісу в діях влади, організація референдуму і його підтримка Прем'єром - це видумки. Пошук варіантів завершено 28 червня 1996 року. Він називається - Конституція України (Оплески).
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається керівнику фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) народному депутату Олександру Зінченку. За ним буде виступати депутат Александровська.
ЗІНЧЕНКО О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу! Учора фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) одноголосно прийняла рішення утриматися від підтримки запропонованої Кабінетом Міністрів України програми. Наші аргументи полягають у наступному.
Перше. Ми вважаємо, що дана програма не є детально розробленим і цілісним документом, який можна було б використати як державний програмний інструмент реалізації курсу на принципове реформування економіки з метою добробуту.
Ми переконані, що у програмі потрібно аналізувати не тільки і не стільки декларативні наголоси чи заяви, скільки реальні завдання реформування економіки держави.
Друге. Запропонований Кабінетом Міністрів документ неможливо розглядати як цілісну програму діяльності, тому що в ній відсутні необхідні елементи будь-якої змістовної програми, яка була б дійсно розрахована на реалізацію з чітко описаними кількісними та якісними результатами, конкретними механізмами реалізації окремих завдань, оцінкою необхідних затрат і джерел їх покриття, і нарешті в якій були б визначені чіткі строки та етапи реалізації.
І річ не в особистих пристрастях чи амбіціях. Більше того, ми заявляємо про те, що знімаємо будь-які кадрові претензії до уряду.
Держава не може формально функціонувати без керівника урядового кабінету - і ми однозначно підтримали пропозицію Президента щодо обрання Ющенка на цю посаду. Країна не може жити без бюджету - і ми проголосували за бюджет, хоча для нас є очевидними всі його позитивні та негативні сторони. Навіть за умов, що представники уряду і безпосередньо сам Віктор Андрійович неодноразово заявляли про те, що бюджет 2000 року є найсоціальнішим із усіх, прийнятих за останні роки, ми принципово наголошуємо, що скорочення соціальних програм дійшло критичної межі. Ми ніколи не підтримували і не будемо підтримувати політику на збереження всіх невмотивованих соціальних витрат держави. Але не бачити сьогодні фактичного зростання заборгованості по заробітній платі та пенсіях у більшості регіонів - це значить не бачити абсолютно очевидних речей. Чудовим є намір підтримати аграріїв компенсаційними кредитами, але якщо ці кредити "не встигають" до посівної, то потреба в них відпадає.
Украй критично ситуація складається в паливно-енергетичному комплексі, де запаси вугілля на силових електростанціях знаходяться на критичній межі - близько 500 тисяч тонн. Перейшли на газ, а значить, кожна наступна кіловат-година стане золотою в прямому сенсі цього слова. Напевно, реформи в паливно-енергетичному комплексі закінчаться лише тоді, коли віяльні відключення становитимуть 24 години на добу.
Незрозуміло, наприклад, як уряд буде виконувати статтю 62 бюджету щодо компенсації за скасовані пільги різним групам населення.
Ще один приклад. 15 вересня розглядатиметься проект бюджету на новий фінансовий рік. До цього часу слід мати стійку податкову систему на основі нового Податкового кодексу. Можливо, уряд не вважає розгляд даного питання першочерговим, адже він до сих пір не визначився, яку з концепцій нового Податкового кодексу буде реалізовувати.
Так, наша фракція готова підтримати пропозицію уряду про створення одного мільйона робочих місць, тому що кожен народний депутат спостерігає у своєму окрузі жахливі наслідки безробіття. Але програма уряду знову не відповідає на запитання: за рахунок чого? У яких галузях і регіонах?
Ще один приклад. За січень - лютий 2000 року заборгованість по пенсіях зросла на 190 мільйонів гривень. Спробуйте за допомогою програми пояснити, як можна прожити на пенсію в 60 гривень, коли в першому кварталі 2000 року комунальні платежі за двокімнатну оселю в більшості регіонів становлять 120 і більше гривень?
Зрозуміло, щоб розв'язати такі проблеми, як заборгованість по пенсіях, зарплатах, стипендіях, як подолання кризи в паливноенергетичному та аграрному комплексах, не можна спиратися лише на стратегічні наміри уряду щодо розвитку економіки України.
Ми готові підтримати розумну, зважену, професійно підготовлену програму уряду, якщо це буде не описова система цінностей, світоглядних та політичних принципів, а реальна життєздатна програма діяльності органів виконавчої влади, які діють в інтересах більшості громадян України.
Скажу відверто, наша фракція не готова підтримувати нехай і благі, проте намагання уряду, в той час коли треба підтримати конкретні швидкі дії. Адже проголошення більш раціонально використовувати кошти державного та місцевих бюджетів, прискорення приватизації, примноження багатства нації - це не конкретна програма.
І останнє. Учора відбулася зустріч членів фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) та групи "Відродження регіонів" з Прем'єр-міністром. Сама зустріч відбувалася протягом трьох годин. Ми не приховували від Прем'єр-міністра своєї стурбованості загальним станом справ і абсолютно чітко ставили умови нашої участі в голосуванні. Ми відчули бажання Прем'єра серйозно врахувати незаперечні зауваження. Це абсолютна чітка позиція щодо, по-перше, всього блоку соціальних питань; по-друге, аграрного сектора; по-третє, реформ у паливно-енергетичному комплексі.
А також це перелік законопроектів, що потребують першочергового подання урядом до Верховної Ради, які б збільшили реальний ресурс економіки в цілому. Ми наполягаємо на забезпеченні абсолютної прозорості державної політики, перш за все йдеться про широке обговорення програм у засобах масової інформації за участю широкої громадськості щодо рішень з питань приватизації у ключових галузях економіки.
Ми готові співпрацювати з урядом і будемо це робити, якщо це буде програма дій. Якщо вчорашня зустріч буде мати наслідки в абсолютно чітких формулюваннях щодо трьох питань: соціальних, аграрних, паливно-енергетичних, то ми будемо далі продовжувати діалог з урядом і брати участь в голосуванні.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Александровській. За нею буде виступати депутат Іоффе.
Шановні народні депутати! Я хочу з вами порадитися, щоб я на правах головуючого продовжив засідання на 15 хвилин і за згодою залу ще на 15 хвилин, тобто провести обговорення до 14 години 30 хвилин, тому що ви знаєте, що після обіду о 16 годині в нас розпочнуться парламентські слухання з кримськотатарської проблеми. Запрошені люди, вони вже приїхали, тому давайте ми на півгодини продовжимо. Виступили вісім керівників фракцій і вісім представників комітетів і депутатів. Немає заперечень? Немає. Будь ласка.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Иван Степанович, я прошу передать слово депутату Бондарчуку, потому что он записан раньше меня в списке.
ГОЛОВА. Будь ласка.
БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые депутаты! Члены правительства! Конечно, оценки представленной сегодня нам программы будут разные не только в обществе. Прежде всего они будут контрастно отличаться среди депутатов, которые присутствуют в этом зале. В чем дело?
Дело в том, что прежде всего эта оценка - положительная или отрицательная - зависит от того, какие интересы преследует тот или иной депутат, какие цели он ставит в своей политической деятельности.
С точки зрения крупных предпринимателей, капиталистов, бизнесменов, которые обединились в "більшості", программа хорошая. Чего ждут капиталисты от программы Кабинета Министров Виктора Андреевича Ющенко? Они ждут экономических свобод, прежде всего права приватизировать предприятия. И правительство дает им такое право. Стратегические отрасли промышленности? Никаких проблем! За наворованные деньги, потому что заработать миллионы, скажем, для покупки Николаевского глиноземного завода честным трудом нельзя. Но не за сертификаты, с помощью этих бумажек только начинали дурить.
Зачем им нужна эта собственность, которую дает это буржуазное правительство? Для того чтобы грабить трудящихся. Устанавливать какую хочешь зарплату, платить или не платить (это их право), в конце концов, устанавливать цены на продукцию, хозяевами которой являются эти капиталисты. Это право им тоже правительство дает. Конечно, "більшість" будет голосовать за такую программу правительства, но это с точки зрения капитала.
С точки зрения трудящихся, эта программа им ничего не дает. Да, действительно, здесь отмечалось: в первом квартале наблюдается рост валового внутреннего продукта. И задают вопрос: "Как же получается, рост валового внутреннего продукта есть, а люди живут все хуже и хуже?" А все дело в том, что цель капиталистов и правительства капиталистов - перераспределить валовый внутренний продукт в интересах буржуазии, в интересах хозяев этой собственности. И тогда получается - у нас рост 1-2 процента, о котором говорится в программе на этот год. Но капиталист ради 1-2 процентов прибыли никогда не пошевелится для того, чтобы работать, ему надо 15, 20, 100 процентов прибыли.
За примером далеко ходить не буду. Медведчук - Первый заместитель Председателя: год назад - одна декларация, через полтора года - декларация в три раза больше. Вот это прибыль! Вот, господин Толочко, ответ на ваш вопрос: "Почему так получается, валовый внутренний продукт растет, а люди живут хуже?"
Капитализм и буржуазное правительство - это воровство, это воровская политика. Поэтому я буду голосовать против этой политики, отстаивая интересы трудящихся.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юлію Іоффе від групи "Трудова Україна". За ним буде виступати Катерина Ващук.
ІОФФЕ Ю.Я., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111, Луганська область). Уважаемые коллеги! Наше решение зависит от того, чего мы вообще-то хотим и что мы принимаем. Безусловно, программа правительства - это декларация о намерениях. И группа "Трудовая Украина" так к этому и подходит.
Мы встречались с представителями правительства и подали те замечания, которые потом были в основном учтены.
Сегодня выступали представители различных фракций и с левой стороны, и с правой, и центристы. И если говорить о том, что сегодня плохо, - это правда. Картину событий многие рисовали правильно.
Здесь опять-таки вопрос в том, какие цели мы сегодня ставим. Мы обсудили этот вопрос и думаем, что сегодня цели, которые ставятся в этой декларации о намерениях, на взгляд фракции, правильные. Будут ли они достигнуты - это вопрос второй. Мы тут принимали, наверное, уже программ десять. И ни одна из них не была выполнена, в том числе и программа Павла Ивановича Лазаренко, которую мы все в зале в свое время поддержали.
То, что предложено, на наш взгляд, сегодня честнее хотя бы в тех позициях, чего хотят достигнуть. Дай Бог, чтобы это было достигнуто.
Поэтому группа "Трудовая Украина" большинством голосов приняла решение голосовать за эту программу. Хотя понимаю, какая сегодня возникла ситуация и с подорожанием хлеба, и с повышением тарифов на транспорт и на коммунальные услуги. Нельзя не пристыковывать эту программу к тому, что сегодня есть, и надо эти реалии учитывать.
Однако поскольку мы утвердили это правительство, поддержали большинством, мы будем голосовать за эту программу.
Что касается меморандума. Вчера на собрании мы говорили о своих замечаниях, подали свой вариант, его учли. В таком варианте он фракцию устраивает.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається голові Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин народному депутату Катерині Ващук. За нею буде виступати Геннадій Удовенко.
ВАЩУК К.Т., голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Шановні колеги! Ми сьогодні маємо дуже багато претензій до документу, за який будемо голосувати в цьому залі. Дійсно, в повному обсязі програма не відповідає назві "Програма діяльності Кабінету Міністрів України".
Комітет погоджується з думкою тих промовців, які називали її більше декларацією намірів або бажанням визначити на майбутнє позицію уряду щодо створення справжньої програми.
Зокрема, щодо аграрного сектора. Цей розділ у програмі відображений якнайбідніше. Це сектор економіки, який дає більше 30 відсотків валового прибутку, але в програмі йому відведено буквально кілька пунктів.
Ми подали пропозиції на двох сторінках і хотіли б, щоб вони були враховані. Зокрема, ми провели реформування аграрного сектора, змінили власника землі і залишили його у вільному плаванні. Тому найбільше ліберальна політика ударить по селу. У такий перехідний період ліберальна політика для села - це якоюсь мірою шлях до поглиблення кризи, шлях в нікуди.
Тому ми хотіли б, щоб уряд прислухався до професіоналів і тих людей, які відповідають за аграрну політику у Верховній Раді, і врахував пропозиції щодо кредитування аграрного сектора. Якщо ми, Вікторе Андрійовичу, повністю відмовилися від бюджетної підтримки, оскільки в бюджеті немає коштів, то треба, щоб кредитування відбувалося за програмою. Не може відбуватися кредитування на загальних підставах, ви це як банкір розумієте, тому що оборотність капіталу на селі становить мінімум 9 місяців, а то й рік. І немає на сьогодні галузі, за нинішнього цінового режиму, яка дає рентабельність на рівні відсотків, які вимагає банк.
Другий момент, який ми хотіли б, аби він був врахований, - це формування і державне регулювання ціноутворення, формування ринків, ринкових механізмів, внутрішнього ринку та можливостей виходу на зовнішній ринок. Але формування їх у такому плані, аби вони все-таки зуміли вплинути на формування ціни в бік збільшення ціни на сировину, яку отримують харчова та переробна промисловість. Оскільки саме через диспаритет цін село нині недоотримує великої кількості коштів, а іншими словами, просто дотує споживачів аграрної продукції щорічно на суму близько 10 мільярдів гривень, я вже про це казала.
Хотілося б також, щоб у програмі було відображено сільське машинобудування. Там воно взагалі випадає, згадується буквально двома-трьома словами.
Стосовно системи оподаткування, яка діє на сьогодні, то в принципі вона влаштовує аграрний сектор. Ми хотіли б тільки зауважити щодо податку на додану вартість. Саме цей податок у такому розмірі не стимулює зростання ціни при продажу нашої продукції харчовій промисловості, бо саме він нарощує кінцеву ціну, залишаючи низькою ціну на сировину.
Ми від імені комітету вимагали перегляду позиції уряду щодо аграрної освіти. Передати аграрну освіту цілком у Міносвіти - це буде проблема. Не готове Міністерство освіти прийняти таку велику галузь, як аграрна освіта, тим більше, що у період реформування вона потребує особливої уваги.
Проте якщо уряд врахує наші пропозиції, члени комітету підтримають програму.
Окремо хочу зупинитися на позиції нашої депутатської групи. Наша депутатська група "Відродження регіонів", яка представляє регіональні інтереси, подала зауваження із шістнадцяти пунктів. За кожним депутатом окремий округ, тож в наших пропозиціях враховані думки депутатів. Уряд зробив крок назустріч, частина з них врахована. Вікторе Андрійовичу, підіть далі, врахуйте всі, і група вважатиме за можливе підтримати в основному Програму діяльності уряду.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається Геннадію Удовенку від фракції Народного руху України. За ним буде виступати депутат Александровська.
УДОВЕНКО Г.Й. Шановний Голово Верховної Ради! Шановний Прем'єр-міністре! Шановні колеги! Я хотів би з самого початку наголосити на тому, що наша фракція задоволена сьогоднішнім аргументованим виступом Прем'єр-міністра, його грунтовними відповідями на запитання народних депутатів, що свідчить про те, що нарешті ми маємо уряд, який має чітку перспективу, стратегію, тактику подолання Україною економічної кризи і, нарешті, піднесення добробуту українського народу.
Протягом останніх трьох місяців, на мою думку, уряд показав спроможність працювати на позитивний результат і підтвердив чітку визначеність і відкритість своєї політики, яка спрямована на вжиття радикальних заходів для забезпечення економічного зростання.
Але ефективна і прозора діяльність уряду Ющенка неможлива без підтримки парламентської більшості, яка повинна також розділити відповідальність за результати спільної діяльності.
Погодьтеся, за нинішніх соціальноекономічних умов є реальна загроза і національній безпеці, і незалежності держави. В Україні існує небезпека втрати управління економікою та ресурсами, які не працюють на соціальні інтереси. Втрата державою цих важелів загрожує переміщенням їх до Москви і входженням України до гіпотетичного слов'янського союзу.
Народний рух України підтримає уряд Віктора Ющенка, який, розуміючи, що держава перебуває у кризовому становищі, підносить рівень своїх амбіцій до рівня уряду великої європейської держави з прадавньою культурою та високоосвіченою нацією і заявляє про готовність докласти всіх зусиль, щоб вивести Україну на шлях процвітання.
Фракція висловлює задоволення тим, що уряд врахував більшість наших зауважень і пропозицій до програми, яка в початковому варіанті мала незавершений вигляд. Уряд оперативно доопрацював програму та визначив заходи щодо забезпечення її виконання.
Обговорюючи урядову програму, ми виходимо з того, що на сучасному історичному етапі зміцнення самостійності, зміцнення державного устрою, політичної та економічної систем уряд повинен докласти всіх зусиль для формування української політичної нації, національної економічної системи, відродження української духовності та становлення України, як надійного і сильного партнера в міжнародній політиці.
З урахуванням пропозицій фракції Руху ми просимо уряд вжити заходів щодо приведення чинного законодавства у відповідність із Конституцією та міжнародними зобов'язаннями України, визначити чітку стратегію вирішення питання погашення внутрішніх боргових зобов'язань у виробничій та соціальній сферах, вжити заходів щодо зміцнення соціальної політики, зокрема захисту материнства та дитинства, багатодітних сімей, викорінення явища дитячої безпритульності, збільшення частки вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, легалізації тіньового капіталу та його залучення до розвитку економіки, провести списання та реструктуризацію штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату обов'язкових платежів у виробничій сфері.
Безумовно, боротьба з корупцією та забезпечення прозорості у діяльності органів влади повинна залишатися важливим напрямом роботи уряду.
Фракція Народного руху запропонувала урядові програму сприяння розвитку легкої промисловості, яка здатна забезпечити зайнятість до мільйона осіб, принести швидкі гроші до бюджету, витіснити іноземні товари низької якості з внутрішнього ринку, звільнити митницю від спокуси порушувати закони. Хоч ці пропозиції урядом не взяті до уваги, ми будемо наполягати на тому, щоб у процесі роботи над виконанням своєї програми уряд вжив заходів для підвищення темпів розвитку легкої промисловості.
Від багатьох факторів залежить, в якій мірі буде виконана ця програма, чи вдасться нам разом з урядом досягти очікуваних соціально-економічних показників. Хотілося б, щоб ніякі перешкоди
- ні зовнішні, ні внутрішні - не призвели до невиконання наших зобов'язань перед українським народом.
Урядову програму, в якій записані такі зобов'язання, як підписання Меморандуму про співробітництво і солідарну відповідальність Верховної Ради України і Кабінету Міністрів, формування повноцінного ринку землі, розв'язання проблеми амністії капіталів некримінального походження, фракція Народного руху підтримує. Фракція Руху завтра проголосує за програму, запропоновану урядом України.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Геннадію Йосиповичу.
Слово надається народному депутату Аллі Александровській. За нею буде виступати депутат Черненко.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Уважаемые депутаты! Пытаясь поместиться в прокрустово ложе конструктивной позиции, поверьте, я с максимальной степенью доброжелательности и конструктивизма ознакомилась с этим документом, который направлен нам как Программа деятельности Кабмина. И, поверьте, мне хотелось, чтобы мое отношение к ней было таким же доброжелательным, как у Руха, но, к сожалению, анализ показывает, что выводы, оценки должны быть диаметрально противоположными. Ведь для всех очевидно, что программа состоит из общих фраз, цели и задачи не имеют количественных критериев и полностью отсутствует механизм реализации этих целей.
В программе сформулированы стратегические цели. Какие же это цели? Одна из них - снижение уровня бедности и умножение богатства нации. Очень интересное сочетание. Ведь сегодня богатство нации у одних, это всем известно, а у других - массовая бедность. И такое положение вещей в этой программе воспринимается, как данное.
Другая цель - развитие человеческого потенциала. Одним из критериев здесь является увеличение общих затрат на охрану здоровья, образование, культуру и науку. Ключевым словом здесь является слово "общих". Не государственных, бюджетных, а именно общих. Значит, население должно продолжать платить и за лечение, и за образование. Не полностью, но вполне вероятно, что гораздо больше.
Еще одна цель - обеспечение прав и свобод человека. Возникает вопрос: кого конкретно, какого человека? Бедный и нищий вряд ли может быть свободным. Тот же, кто владеет производительным капиталом, конечно же, является свободным. Очевидно, о нем и идет речь, о нем основная забота.
Следующая цель - интеграция Украины в Европейский Союз. Программа составлена на пять лет, а в Европейский Союз Украину не приглашают и нет даже намеков на это. В программе же записано, что Украина ориентируется на действующую в ведущих европейских странах модель социальноэкономических отношений и обеспечения соответствующего благосостояния своих граждан (страница 6). Но ведь в этих европейских странах ВВП на душу населения составляет 25-30 тысяч долларов, а на Украине - 0,6 тысячи долларов. Ведь это абсолютно другие условия! И несмотря на это, в программе предлагается адаптация законодательства Украины к законодательству Европейского Союза. А как же эти законы "а-ля Европа" будут работать в Украине?
Наиболее важной, на мой взгляд, является такая цель правительства: повышение конкурентоспособности национальной экономики, что, естественно, неразрывно связано с ее ростом. Но так цель трактуется в первом разделе программы (и это правильно), а в последующих разделах программы экономический рост и конкурентоспособность национальной экономики рассматриваются отдельно. И это не случайно, поскольку правительство не собирается вмешиваться в деятельность субектов национальной экономики и, видимо, полагается на невидимую руку рынка Адама Смита, забыв, что мы находимся на пороге ХХІ века.
По разделу "Экономический рост". Характерной особенностью программы здесь является употребление терминов "оздоровление", "рост", "постепенное увеличение темпов прироста" и тому подобных. Но нигде не говорится о восстановлении экономики, и это очень симптоматично. Ведь все, что было, забыли и делаем вид, что у нас не было ВВП гораздо больше, чем сегодня, и не было темпов роста гораздо больших, чем сегодня.
Я уже не хочу говорить о том, что качество жизни, социальная защищенность совершенно не отвечают нынешним потребностям и что эта программа практически является программой дальнейшего обнищания нашего народа. Поддерживать ее нельзя ни в коем случае.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Дякую.
Слово надається Віталію Черненку від Комітету з питань охорони здоров'я. За ним буде виступати Іван Білас.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Уважаемое правительство! Я критиковать правительство вообще не буду.
Дорогие друзья! О чем мы говорим? Вы знаете, все это мне напоминает второй референдум, но проводят его в зале. Мне абсолютно понятна технология оппозиции. Исключительно правильно действуют, и другого просто не дано.
Виктор Андреевич, я понимаю, что и вам непросто, но хочу сказать: в политике нет друзей, есть попутчики и общие интересы. Вот лично я голосовал за вас, фракция голосовала за вас, и я буду последовательно вас поддерживать. Но буду против вас тогда, когда вы не выполните задекларированные в программе принципы. Вот это страшно.
Расскажу вам один анекдот про курочку Рябу, которая еще в гнезде, а мы уже со сковородкой бегаем. Ющенко призвали за 100 дней решить все те проблемы, которые накапливались десятилетиями.
Я в этом зале с 1990 года. Никто не сидел здесь, пока не было политической поддержки в зале! Вот это рестилище всегда превращали в Голгофу, в амбиции политические, экономические, фракционные, но не государственные. Сегодня я мог бы только по одной системе здравоохранения назвать вам столько ужасающего: и туберкулез, и диабет, и болезни, сопровождающие детскую беспризорность, и стенокардия, и инфаркты. Вот тут мы их доводим. Я, как биолог, прекрасно понимаю, что в системе экологической есть плотоядные и есть травоядные. Я не хочу, чтобы сегодня травоядные сели правительство, не дав ему поработать.
Поэтому здесь должен быть четкий паритет. Если уж большинство берет на себя политическую ответственность за правительство, то оно должно отвечать и за результат.
Виктор Андреевич подбирал кадры, которые его устраивают. И расшатывать эту лодку, как автобус, в который набиралась масса людей и все дергают за руль, а отвечать будет водитель, - это политическое безумие.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Івану Біласу. За ним буде виступати депутат Яценко.
БІЛАС І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 120, Львівська область). Дякую. Вельмишановний Іване Степановичу! Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Шановні члени уряду! Шановні народні депутати України! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відповідно до плану заходів, узгоджених з Верховною Радою, спільно з представником уряду - міністром внутрішніх справ України Юрієм Федоровичем Кравченком - розглянув запропоновану програму. Внаслідок узгоджених дій було висловлено цілу низку зауважень. Я ще раз наголошую, внаслідок узгоджених дій.
І підтвердженням цього є врахування повністю всіх тих зауважень і реальні розрахунки, вказані у заходах, спрямованих на покращення діяльності правоохоронної системи в Україні.
Отже це дає мені підстави від імені комітету заявити (на засіданні комітету всі одноголосно проголосували за), що ми підтримуємо зазначену Програму діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" на період 2000-2004 років.
Звертаю вашу увагу, шановні колеги народні депутати, що там, де є спільна праця, розуміння ситуації, в якій ми перебуваємо, врахування реалій, а не ілюзорні плани, про які так багато сьогодні говорили представники лівої частини, є і результат.
Ми також могли понаписувати багато різних ілюзорних зауважень, які ніколи не будуть виконані. Але ми чудово розуміємо, що програма, подана сьогодні, є справді реалістичною, тому що спирається на наше сьогодення.
Зрештою будьмо трішки розсудливішими. Як можна записувати в програмі те, що немає реальної можливості виконати? Тому закономірно, що уряд вніс програму, спираючись на той державний бюджет, який ми затвердили.
Отже, підтримуючи в цілому дії Кабінету Міністрів по реалізації цієї програми, водночас Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності звертається до Кабінету Міністрів і наголошує на тому, що ми ніколи не погодимося з призупиненням дії ряду законів, якими встановлені державні гарантії працівниками правоохоронних органів. Проте ми вдячні Віктору Андрійовичу за те, що окремим рядком ви виділили у програмі соціальний захист працівників правоохоронних органів, військовослужбовців, компенсацію за їхню працю.
І прошу взяти до уваги те, що Верховна Рада, приймаючи постанову за результатами заслуховування інформації про дотримання правоохоронними органами законних прав і свобод громадян, чітко вказала: будь ласка, до 1 травня необхідно вжити реальних заходів. Тому що на місцях ситуація досить плачевна. На сьогодні вже 28 тисяч рапортів працівників правоохоронних органів лежать в кадрових апаратах щодо звільнення.
Завершуючи виступ, ще раз наголошую від імені комітету: програму необхідно приймати. Ми створили більшість у Верховній Раді. Для мене не дивно, що депутати, які носять значки неіснуючої держави, виступають проти цієї програми. Але для мене є дивним інше. Якщо ми разом створили більшість, то давайте, шановні друзі, разом з більшістю поділимо цю відповідальність і не будемо звинувачувати один одного. І дай нам Бог сил, щоб хоча б 50 відсотків цих реальних заходів були реалізовані. Тоді, справді, буде реальний добробут, а не ті ілюзії, які раніше писалися в програмах тепер уже не існуючої держави.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається від Комітету з питань екологічної політики Володимиру Яценку. Вже час використали, ще є заключне слово.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Шановні колеги! Я зроблю спробу певною мірою абстрагуватися навіть від власних політичних поглядів і прагматично підійти до того, що пропонує нам уряд.
Перше. Стосовно політичних і економічних висновків Віктора Андрійовича в його промові і, так би мовити, питання про те, що досягнутий консенсус між виконавчою і законодавчою гілками влади. На мій погляд, депутата вже третього скликання, частина народних депутатів України сьогодні просто морально зламана, залякана, і сьогодні вони готові голосувати за будь-яке рішення, аби зберегти власний мандат, власний бізнес, щоб їх смачно і ситно годували. Це абсолютно правдива оцінка.
Щодо економічного стану нашої держави, то хотів би нагадати, що за 10 років ми скотилися з 14 місця у світі за рівнем життя до 150 і далі котитися нам просто не дозволяють наші природні, економічні, екологічні умови, стиль мислення нашого народу. І нинішні окремі підйоми відбуваються не завдяки діяльності реформаторів, а всупереч їх діяльності народ починає якось сам долати труднощі. Далі вже падати немає куди. В Африці ще можуть падати нижче, ми, українці, вже не можемо падати нижче, природа не дозволяє, і люди нам не дозволяють цього.
Друге. Щодо форми документа. Звичайно, переважна більшість депутатів хотіли б одержати точні дані: заходи, які повинні бути вжиті, терміни, виконавець та очікувані результати. Тоді можна було б контролювати, бо програма була б прозорішою, конкретнішою. Причому контролювати не тільки після закінчення повноважень уряду, а і щоденний мати контроль. Це на мій погляд.
І щодо змісту. На сторінці 11 йдеться про боротьбу з корупцією. Виявляється, навіть політичні партії повинні боротися з корупцією, ну громадські діячі. Безумовно, я не проти цього, але де СБУ, де прокуратура, де суди, де інші силові структури? Вони що, відпочивати будуть, Вікторе Андрійовичу?
Сторінки 13-14. Шановні урядовці! Ви Конституцію України читали чи не читали? Хто дав вам право визначати, платною чи безплатною буде медична допомога та освіта? Пробачте, уважно читайте Конституцію України і приводьте, будь ласка, цей документ у відповідність з Основним Законом нашої держави.
Сторінка 17. Ідеться про заходи щодо захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Перший же документ, який наш комітет одержав з цього приводу, руйнує всю систему захисту чорнобильців. 2 тисячі 800 населених пунктів нашої держави, 3,5 мільйона громадян - це робота для декількох тисяч чиновників і великий головний біль для цих людей. Ви почитайте зміст Концепції (вона є в комітетах Верховної Ради України) захисту населення України у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.
І, нарешті, декілька конкретних запитань. Вікторе Андрійовичу, ви, як глава виконавчої влади, очевидно, знаєте, що ваші підлеглі на місцях займаються не посівною, а організацією референдуму, який фактично є ударом під дих законодавчому органу. Якось нелогічно виходить: давайте, народні депутати, підтримайте нас сьогодні, а завтра ми після референдуму "покончим с вами раз и навсегда".
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні народні депутати!
ЯЦЕНКО В.М. Іване Степановичу, ще буквально два запитання.
Перше. Газ - 10 гривень. Я задавав вам запитання, Вікторе Андрійовичу. Ваш підлеглий - голова виконавчої влади в Житомирській області Лушкін - сказав, що це, виявляється, Президента обманули. Не Президент обманув виборців, а Президента обманули. Що ви на це відповісте?
Друге. Стосовно пенсії військовослужбовцям за грудень минулого року. Ви обіцяли (дали письмову відповідь): у першому кварталі все буде повернуто. Вже другий квартал почався. Де пенсії? Не повернуто.
ГОЛОВА. Так, все, дякую.
Шановні народні депутати! Народні депутати Олег Грачев і Михайло Гуцол просять по одній хвилині.
Увімкніть мікрофон депутата Грачева. За ним - депутат Михайло Гуцол. Одна хвилина для пропозицій. Будь ласка.
ГРАЧЕВ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибо. Фракция Компартии. Уважаемые коллеги! Я хочу только обратить внимание на то, что в программе не нашли отражение жизненно важные для государства нормы и меры, заложенные в Законе Украины "Про наукову і науково-технічну діяльність" и в принятой Верховной Радой "Концепції науковотехнологічного та інноваційного розвитку України". В этих законодательных актах четко и конкретно расписаны главные цели и приоритетные направления научнотехнического развития страны, определен механизм обеспечения этой деятельности. То есть заложено все то, что должно быть отражено в Программе деятельности правительства. Однако в представленной программе отсутствуют меры по обеспечению определенного законом уровня минимального обема бюджетных ассигнований на науку, то есть 1,35 процента ВВП в этом году и 1,7 процента в следующем, а также налоговые льготы и ряд других мер по стимулированию инновационной деятельности.
Поэтому на заседании Комитета по вопросам науки и образованию всеми присутствующими было высказано мнение о том, что программа не может быть принята без ее коренной концептуальной переработки и без обеспечения выполнения действующих законов. И мнение, высказанное сегодня уважаемым Игорем Рафаиловичем Юхновским, является его личным мнением.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Вікторе Андрійовичу! Я хочу дуже подякувати вам за змістовний виступ, за те, що програма відповідає сучасним вимогам нашого суспільства і дає можливість реформувати нашу економіку. Саме така програма потрібна українському народу, нашій нації. І як би тут не критикували, як би тут комусь не хотілося б відправити уряд у відставку, не дати йому працювати, я думаю, депутати все-таки розберуться і будуть на боці реформ, на боці добробуту українського народу.
Але оскільки в залі прозвучало дуже багато критичних зауважень, депутати хочуть, напевно, внести свої поправки, пропозиції, то я, шановний Іване Степановичу, звертаюся до вас. Можливо, ми все-таки перенесемо розгляд, тому що в даний час...
ГОЛОВА. Дякую, Михайле Васильовичу, за пропозицію. Я ще раз звертаюся до депутатів. Хто не встиг озвучити свої пропозиції, передайте їх нам, і ми внесемо їх до стенограми і передамо урядові. Робота над програмою продовжується, про це говорив у доповіді Віктор Андрійович.
Заключне слово має Прем'єр-міністр Віктор Андрійович Ющенко. Будь ласка.
ЮЩЕНКО В.А. Шановні народні депутати! Чесно кажучи, я завжди знав, що політика - річ цинічна, але не настільки, наскільки почув сьогодні, і особливо в тих моментах, які торкаються людських доль. Тому насамперед хотів би попросити вас: давайте уникати фальсифікації даних, з якими немає бажання ознайомитися, які немає бажання вивчати, але якими є велике бажання фальшиво оперувати. Це відділяє нас від правди і, власне кажучи, від проблем українців, які, повірте, чекають від нас ефективних дій.
Я не буду зараз говорити про економіку, не буду говорити про бюджетні процеси, я буду говорити зараз про деякі соціальні речі.
Пенсії. Прошу прийняти як офіційну позицію уряду дані щодо заборгованості із пенсій. На 1 січня 2000 року - 1 мільярд 263 мільйони гривень; на 1 лютого - 1 мільярд 406 мільйонів; на 1 березня - 1 мільярд 450 мільйонів; на 1 квітня - 1 мільярд 310 мільйонів. Таким чином, прострочена заборгованість за останній місяць скоротилася на 140 мільйонів.
Ще одне, про що ніхто не хоче говорити, тому що дуже коротка політична пам'ять. Потреби по країні на пенсійні виплати у грудні з розрахунку на місяць становили 904 мільйони. Після відомих рішень щодо підвищення розміру пенсій, щомісячна потреба становить 1 мільярд 37 мільйонів. Уряд поставили перед фактом додавати кожного місяця 140 мільйонів для того, щоб заборгованість хоча б не росла. Ми сприйняли всі підвищення. У березні починаючи з третьої декади, прийняли обслуговування попередніх прострочених боргів навіть з урахуванням збільшення видатків на пенсійне забезпечення до 1 мільярда 37 мільйонів на місяць. Тобто я просто не хочу приймати докори на адресу уряду, що для розв'язання проблеми пенсійного забезпечення зроблено дуже мало. Це просто неправда, цинічна неправда стосовно тих 90 днів, які я головую.
Далі. Уряд погасив через бюджет Пенсійного фонду заборгованість на суму 37 мільйонів гривень, яку мав Пенсійний фонд за попередніми запозиченнями. Ось сидить голова Пенсійного фонду, який не буде позичати в 2000 році кошти для обслуговування пенсійних виплат. Ми знаємо, як добути ці гроші. Платіть податки, платіть відрахування, і ми будемо забезпечувати виплату пенсій, шановні платники податків.
Під час попередньої зустрічі ми показали вам дані: яка була заборгованість перед пенсіонерами минулого року і яка динаміка цього року (під нею стоїть підпис уряду). Будь ласка, якщо хтось хоче ефективніше керувати, приймайте кермо (я маю на увазі в Пенсійному фонді), і давайте будемо оптимізовувати ситуацію. Це конкретні дані, і я просив би не додавати сюди цинізму.
Наведу ще декілька цифр, які стосуються фінансування соціальних виплат. Знову-таки, це єдина статистика, яку будь-яка освічена людина в Україні повинна знати.
Заборгованість із фінансування соціальних виплат з бюджетів усіх рівнів на 1 січня 2000 року становила 2 мільярди 737 мільйонів; на 1 квітня - 2 мільярди 672 мільйони. Тобто маємо зменшення заборгованості із різних соціальних виплат по зведеному бюджету - на 65 мільйонів, або 2,4 відсотка; по державному бюджету
- на 96 мільйонів, або 4,1 відсотка. І по місцевих бюджетах маємо збільшення заборгованості на 30,7 мільйона, або 7,8 відсотка.
Окремо щодо чорнобильського питання. Я буду надзвичайно стриманий в оцінці чорнобильської політики за останні 10 років. Це національна ганьба! Я поставлю тут крапку, просто щоб утриматися від коментарів на адресу тих, хто є авторами цієї політики.
Стосовно виплат з чорнобильського фонду, то у першому кварталі цей уряд здійснив виплати на суму 167 мільйонів гривень. Минулого року ця сума становила 119 мільйонів. Якщо згадати попередні роки, то там взагалі були двозначні цифри.
Шановні колеги! Так в чому ви звинувачуєте цей уряд? Ви запитуєте, куди ми направили кошти? Будь ласка, візьміть показники бюджету і подивіться, чи направили ми за 90 днів роботи кошти, яких потребував соціальний сектор, на щось інше. Ми внески в ООН не платимо! То за що ви дорікаєте цьому урядові?
Я хотів би сказати, що не буде страйків чорнобильців, не буде тих нещасних людей, яких експлуатували і які стояли перед Будинком уряду. Повірте, ми розправимося із цим цинізмом, із цими надуманими домислами.
Зараз засідають профспілки атомних електростанцій. Ви знаєте, яка була заборгованість по атомній енергетиці станом на 1 січня 2000 року? 190 мільйонів гривень. А знаєте, які були надходження в січні в атомну сферу? 13 мільйонів гривень. Пройшло три місяці. Знаєте, які маємо надходження? 130-140 мільйонів гривень. У десять разів збільшилися надходження. На сьогодні у нас в принципі немає копійки заборгованості. Профспілки зібралися для того, щоб висловити подяку уряду за те, що оперативно відреагували на ситуацію. Хіба це не соціальна політика, шановні друзі?
Далі. Стосовно виплат військовослужбовцям. Це не наша вина (ви знаєте, що уряд в грудні не працював), але візьмемо грудневу позицію. Заборгованість із виплати пенсій військовослужбовцям із зведеного бюджету (ми взяли практично копійку до копійки) становила 95,4 мільйона. Виплатили 93,5 мільйона. Залишилося виплатити 1,9 мільйона.
Шановні депутати! Давайте будемо конструктивними. Дуже болить, коли, знаєте, дістається за те, за що, власне кажучи, навіть не очікував. Дивно, що за таку соціальнополітичну направленість ми можемо отримати такого типу оцінку.
І тепер по суті. Від імені уряду хотілося б зазначити, що ми цілком поділяємо думку, яка висловлювалася сьогодні в стінах парламенту щодо конструктивної співпраці і в рамках парламентської більшості, і з політичними фракціями та партіями. Ви бачите, що в уряді є представники як лівого флангу, так і правого. Ми не хотіли вибудовувати якийсь мур, тому що в центрі ми поставили людину. Давайте спробуємо їй допомогти. Такої відкритої позиції ми дотримувалися всі три тижні, поки проводилися публічні консультації з фракціями, політичними групами і комітетами.
Тому, власне, ми хотіли б вам сказати велике політичне дякуємо за співпрацю і взаєморозуміння, за ту толерантність, які виявили навіть несимпатики цієї програми. Хоч слухали і не били (фізично, я маю на увазі), і це вже добре. Ми вдячні за той компроміс, який досягнутий, повірте, не з легких питань. І це не погіршило, а, навпаки, покращило нашу програму. Ми вдячні за цей союз і за таку підтримку. Я глибоко переконаний (це урядова позиція), що програма від цього виграла. І ми налаштовані на аналогічну співпрацю і після прийняття цієї програми. Щоб у вас не було такого відчуття, як от вчора один із народних депутатів сказав, що ми зараз приймемо програму і відпустимо уряд на 365 днів спокійно жити. Ви розумієте, що це іронія. Життя спокійного не буде. І ми розуміємо, що досягнемо успіхів тільки за умови налагодження гармонійних, конструктивних стосунків і з парламентом, і з більшістю. Ми заявляємо, що будемо боротися за конструктивні стосунки з парламентом. Це наша доктрина. Ви не почуєте з вуст членів уряду докорів чи неконструктивних оцінок діяльності чи парламенту, чи конкретних фракцій. Я хотів би цим демонструвати нашу відкритість. Давайте спробуємо якось об'єднатися.
Спасибі тим, хто буде голосувати за програму. Спасибі й тим, хто не буде голосувати за програму, тому що це теж позиція. І я переконаний, що разом ми покращимо програму і забезпечимо її реалізацію.
ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Андрійовичу. Шановні народні депутати! У нас до завтра є ще час. Члени уряду у ложі і на роботі, я прошу депутатів, з'ясуйте всі питання, які ще не встигли з'ясувати, до завтра, а завтра проголосуємо і схвалимо Програму діяльності уряду.
Продовжимо роботу о 16 годині.