ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 5 л и п н я 2000 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу готуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.
У залі зареєструвалися 370 народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.
Шановні народні депутати! Центральна виборча комісія визнала обраними та зареєструвала народними депутатами України Тараса В'ячеславовича Чорновола у виборчому окрузі 115 (Львівська область), Ростислава Ілліча Шіллера у виборчому окрузі 167 (Тернопільська область), Івана Миколайовича Салія у виборчому окрузі
221 (місто Київ).
Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Тарас В'ячеславович Чорновіл. Будь ласка (Оплески).
ЧОРНОВІЛ Т.В., народний депутат України (виборчий округ 115 Львівська область). Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (Оплески).
ГОЛОВА. Для складення присяги запрошується народний депутат України Ростислав Ілліч Шіллер.
ШІЛЛЕР Р.І., народний депутат України (виборчий округ 167, Тернопільська область). Добрий день.
Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (Оплески).
ГОЛОВА. Для складення присяги запрошується народний депутат України Іван Миколайович Салій.
САЛІЙ І.М., народний депутат України (виборчий округ 221, м. Київ). Я, Салій Іван Миколайович, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників (Оплески).
ГОЛОВА. Шановні колеги, гості Верховної Ради! Я прошу вас привітати новообраних народних депутатів з високою довірою народу
- обранням їх народними депутатами, побажати їм здоров'я і плідної праці в українському парламенті.
Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу відводиться 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Я прошу депутатів записатися, а я тим часом оголошу депутатські запити. Проводиться запис.
Група народних депутатів (Черненко, Кірімов та інші - всього 44 народних депутати) звертається до Президента України про ситуацію довкола Закритого акціонерного товариства "Борщагівський хімікофармацевтичний завод".
Прошу голосувати.
"За" - 93.
Рішення не приймається.
Тетяни Андріївни Задорожної - до Президента України стосовно захисту вітчизняного товаровиробника - "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод". Прошу голосувати.
"За" - 131.
Рішення не приймається.
Михайла Антоновича Павловського - до Прем'єр-міністра України про порушення статті 57 Закону України про освіту стосовно оплати праці науково-педагогічним працівникам Національного технічного університету України (Київський політехнічний інститут).
Прошу голосувати.
"За" - 142.
Рішення приймається.
Івана Івановича Миговича - до Прем'єрміністра України про відбудову, збереження та відновлення діяльності Усть-Чорнянської вузькоколійної залізниці на Закарпатті.
Прошу голосувати.
"За" - 143.
Рішення приймається.
Михайла Антоновича Павловського - до Прем'єр-міністра України щодо незаконного припинення виплати пенсій пенсіонерам льотного складу Хмельницького авіапідприємства цивільної авіації.
Прошу голосувати.
"За" - 145.
Рішення приймається.
Юрія Петровича Соломатіна - до Прем'єрміністра, Генерального прокурора України про упереджений розгляд Київською обласною прокуратурою питання щодо звільнення з посади лікаря Франчука за його політичні переконання.
"За" - 149.
Рішення приймається.
Михайла Ярославовича Ратушного - до Генерального прокурора України про нецільове використання бюджетних коштів Тернопільської області для оплати житла працівників виконавчих органів Тернопільської обласної ради.
Прошу голосувати.
"За" - 86.
Рішення не приймається.
Групи народних депутатів (Філенко, Стецьків, Осташ, Жир) - до Генерального прокурора України щодо правомірності дій працівників прокуратури Луганської області стосовно посадових осіб "Луганськобленерго".
"За" - 74.
Рішення не приймається.
Олексія Івановича Лісогорського - до міністра внутрішніх справ України про звернення приватного судово-медичного експерта Попова щодо зловживань завідуючої Ізюмським відділенням судово-медичної експертизи Золотарьової при проведенні експертиз.
"За" - 128.
Рішення приймається.
Михайла Васильовича Гуцола - до міністра екології та природних ресурсів України про незадоволення відповіддю на депутатське звернення щодо необгрунтованої відмови в наданні дозволу на виділення земельної ділянки, що не є природною цінністю та розташована на місці колишнього кар'єру, на користь колективу індивідуальних забудовників "Городник".
"За" - 114.
Рішення приймається.
Михайла Антоновича Павловського - до міністра оборони України про необхідність підтримки ініціативи Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" щодо підготовки без додаткових бюджетних витрат фахівців з нових конкурентоспроможних технологій розробки та виробництва боєприпасів.
"За" - 114.
Рішення приймається.
Олександра Миколайовича Яковенка - до першого заступника міністра палива та енергетики України Гайдука про недостатні заходи щодо розвитку соціальної інфраструктури і вугільних підприємств регіону, що входять до виборчого округу 50 Донецької області.
"За" - 139.
Рішення приймається.
Михайла Ярославовича Ратушного - до начальника Головного контрольно-ревізійного управління України про причини невиконання доходної частини місцевого бюджету Тернопільської області та про нецільове використання бюджетних коштів Тернопільської області для оплати житла працівників виконавчих органів Тернопільської обласної ради. Це другий запит.
"За" - 53.
Рішення не приймається.
Я звертаюся до народних депутатів. Частину депутатських запитів, які ми голосували вчора, сьогодні ми голосували повторно, тому ви попрацюйте з фракціями, потім уже можна звертатись повторно. Регламент це не забороняє, але ви бачите: результати негативні.
Слово надається народному депутату Сергію Гмирі. За ним буде виступати депутат Чукмасов.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Передайте, пожалуйста, слово депутату Степуре.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Степури. Будь ласка, з трибуни.
СТЕПУРА В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати! 25 червня поточного року на Херсонщині відбулися довибори депутатів обласної ради замість тих, що припинили свої повноваження. Серед претендентів на депутатські мандати був і голова обласної державної адміністрації Олександр Вербицький.
За три дні до виборів за заявою кандидата в депутати Ігоря Реви Суворовський районний суд міста Херсона встановив істотні порушення виборчого закону, з допомогою яких голова облдержадміністрації отримав значні переваги перед іншими кандидатами в ході передвиборної боротьби.
Зокрема, в судовому засіданні в цій справі було встановлено використання головою обласної адміністрації свого службового становища, а також пряму публічну агітацію за нього ряду керівників, працівників органів виконавчої влади, сільських голів. На підставі цього судового рішення територіальна виборча комісія скасувала рішення окружної виборчої комісії про реєстрацію кандидатом у депутати обласної ради Олександра Вербицького, і це рішення було своєчасно доведене до відома окружної комісії. Однак окружна комісія це рішення проігнорувала.
При з'ясуванні обставин цього територіальній комісії стало відомо про рішення того ж Суворовського райсуду (але прийняте воно пізніше, 24 червня, під головуванням уже іншого судді), яке скасовувало рішення територіальної комісії. Однак на день виборів цього рішення суду в окружній комісії ще не було.
Голова територіальної виборчої комісії по виборах депутатів Херсонської обласної ради з приводу цих порушень надіслав до Верховної Ради на ім'я Івана Степановича Плюща листа з проханням направити на Херсонщину комісію в складі народних депутатів та інших кваліфікованих спеціалістів для ознайомлення зі справою на місці та підготовки відповідних висновків.
На думку народних депутатів - членів нашої фракції, справа честі та обов'язок вищого законодавчого органу країни зробити не лише це, а й вжити інших заходів у межах своїх повноважень, щоб забезпечити в цій справі торжество законності.
Спасибі за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сергію Чукмасову. За ним буде виступати депутат Журавський.
ЧУКМАСОВ С.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 24, Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Кирильчуку.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Кирильчука. З трибуни, будь ласка.
КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! З давних давен, завжди Україна була хлібною державою. Це дуже турбувало наших конкурентів, але радувало тих, хто вирощував цей хліб, це була гордість України. Збирати 50 і більше мільйонів тонн зерна щорічно для України було нормою. І гірко стає сьогодні на душі, коли ведеться мова про цьогорічний валовий збір хліба обсягом лише 15-16 мільйонів тонн.
Традиційно Україна продавала дві третини свого врожаю, а сьогодні ми догосподарювалися до ганьби перед світом, перед своїми дітьми й онуками і змушені з простягнутою рукою просити хліб за кордоном.
Невиправдана безпорадність, уседозволеність зажерливих посередників, здирницький бартер, вакханалія в цінах, астрономічні кредитні ставки банків для селян - це основні елементи тої тупикової політики щодо АПК, яка склалася сьогодні, це причини вимирання села, різкого спаду сільськогосподарського виробництва і знищення його галузей.
Усі країни світу фінансово підтримують своїх сільських товаровиробників, навіть у США в минулому році 15 мільярдів доларів було виділено тим, хто вирощує хліб і до хліба. А у нас щорічно 10-12 мільярдів гривень різними методами викачується із села.
Усе це створило таку фінансовоекономічну ситуацію в АПК, що у селян не залишається коштів на те, щоб посіяти, виростити та ще й зібрати вирощений урожай. Ми сьогодні повинні дякувати інженерам, конструкторам, які створили сучасні вітчизняні зернозбиральні комбайни "Лан" і "Славутич", що не поступаються багатьом іноземним аналогам. Вже декілька років вони просять і чекають допомоги від наших урядів, але марно. Сьогодні розраховується бюджет України, бо надано право ввозити дорогі чужоземні комбайни, а свої чекають.
Скомпрометувала себе ще до створення нещодавно запроваджена лізингова форма придбання сільгосптехніки, бо забезпечує вона лише чиєсь особисте благополуччя, а не сільського товаровиробника, який від неї відвернувся. Це і створило ситуацію, коли навіть уже вирощений цьогорічний урожай нічим зібрати. Комбайновий парк зношений, окремі сільгоспвиробники взагалі не мають чим збирати, тому навіть і не сіють хліб. Чи є вихід?
Так! Групою народних депутатів-фахівців розроблено інвестиційний проект фінансування виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів "Лан" і "Славутич", яким передбачається здешевлення їх у чотири-п'ять разів порівняно з іноземними аналогами і в два рази порівняно з сьогоднішніми цінами на ці комбайни.
Цим проектом передбачаються вигідні умови інвесторам, захищені законом, без залучення бюджетних коштів України. Проектом планується залучити в Україну одну з авторитетних у світі іноземних компаній, яка вироблятиме українські комбайни "Лан" і "Славутич", і першокласний банк.
Усе це було відомо і попередньому уряду, відомо й нинішньому уряду. Тому прошу, Іване Степановичу, дати протокольне доручення уряду, щоб у найкоротший термін були враховані названі пропозиції щодо фінансування виробництва вітчизняних комбайнів "Лан" і "Славутич" та забезпечення ними наших товаровиробників.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Тут присутній Михайло Васильович Гладій, я прошу його підготувати відповідь на це питання, тому що це вже черговий, "надцятий" запит щодо реалізації програми виробництва вітчизняних комбайнів. І доручень було багато. Де там Михайло Васильович? Дайте йому доручення, щоб він сьогодні поінформував Верховну Раду.
Слово надається народному депутату Віталію Журавському. За ним буде виступати депутат Бокий.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. На прохання друга Ярослава Кендзьора прошу передати йому слово.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон. З трибуни. Депутат Кендзьор. Будь ласка.
КЕНДЗЬОР Я.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Я хочу привернути вашу увагу до проблеми, яка, на мій погляд і погляд нашої організації, є серйозною державною проблемою.
Пропагандистські машини комуністичних режимів колишнього Радянського Союзу і Польщі, галасуючи про дружбу народів і так званий пролетарський інтернаціоналізм, насправді залишили нам у спадок багато складних проблем на ниві міжнаціональних стосунків.
Фальшивий і виразно негативний стереотип українського патріота чи взагалі українця, який упродовж років насаджувався у свідомості пересічного поляка, часто дає себе відчути не тільки на побутовому рівні, але й при вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі збереженням місць національної пам'яті українського народу. Зокрема, це стосується увічнення місць поховання полеглих, замучених та страчених українських патріотів у буремні 40-50-ті роки двадцятого століття на Лемківщині, Тсянні, Холмщині, Підляшші
- українських етнічних землях, які сьогодні входять до складу сучасної Польської держави.
Підписана 21 березня 1994 року угода між урядами України і Республіки Польща, як і відповідні міжнародні документи, зобов'язують кожну із сторін неухильно і безумовно сприяти збереженню місць пам'яті і поховання жертв війни на своїй території. Очевидно, що ця вимога повною мірою поширюється і на увічнення і вшанування пам'яті місць поховання вояків Української повстанської армії. Логічно було б у рамках чинних українсько-польських міждержавних угод та загальноприйнятих міжнародних норм спочатку домовитися про загальні засади, дотримуючись яких, шукати взаємоприйнятного вирішення питань увічнення пам'яті полеглих у кожному конкретному випадку.
Саме через відсутність базових принципів понад сім років польська сторона під різними приводами зволікає, часто безпідставно змінюючи свою позицію, у питанні про гідне увічнення пам'яті 28 полеглих воїнів Української повстанської армії у Бірчі та 62 українських повстанців у місцевості Монастир.
Українська сторона упродовж усіх років своєї незалежності всіляко сприяє гідному увічненню польських поховань на українській землі. Підтвердженням цього можуть бути величаві урочистості на відкритті цвинтарів вояків Армії крайової у Засмиках на Волині ще у 1992 році, як і урочисте відкриття 17 червня цього року цвинтаря загиблим воякам у Харкові. На жаль, останнім часом українська сторона фактично усунута від активної участі в увічненні місць поховання українських патріотів на території Польщі.
Низька компетентність окремих українських урядовців, яким доручено займатися цими проблемами, їх бажання за будь-яку ціну догодити представникам польської сторони, невизнання українською владою руху опору 40-50 років як національно-визвольного - ось основні причини, що створили цю явно ненормальну ситуацію.
Яскравою ілюстрацією зверхності і неповаги до українських партнерів стало несподіване повідомлення (я завершую) польської сторони, підтверджене секретарем Ради національної безпеки і оборони паном Марчуком на прес-конференції у Львові 30 червня цього року, про перепоховання 7 липня цього року в Пикуличах біля Перемишля ексгумованих останків українських патріотів, полеглих у Бірчі та страчених у Лішні біля Сянока. Про цей раптовий намір польської сторони не були повідомлені ні родини полеглих, ні об'єднання українців у Польщі. Яким тоді уявляється це перепоховання його організаторам і чому на це погодилася українська сторона? Провід Львівської крайової організації вважає, що винні у напруженій ситуації, яка склалася навколо перепоховання останків воїнів УПА у Пикуличах, не тільки певні антиукраїнські сили у Польщі, а й ті керівні українські посадові особи, які через свою некомпетентність, брак національної самоповаги і гідності сприяли виникненню такої ситуації.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Бокию. Увімкніть мікрофон Івана Бокия.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Станіславу Ніколаєнку.
ГОЛОВА. Будь ласка. За ним - депутат Чиж.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я вже помітив таку закономірність: якщо в нас розглядається якесь життєво важливе питання, обов'язково вкидається якесь питання, яке б убило клин між правими і лівими, вбило клин між народними депутатами, щоб легше було протягнути рішення, вигідне якійсь мафіозній групі.
Іване Степановичу! Я хочу вас попросити сьогодні від імені багатьох депутатів. Зараз буде обговорюватися проект Земельного кодексу. Треба, щоб ми на таке важливе питання виділили хоча б два регламенти. Я знаю, що багато депутатів з цим погоджуються, бо обговорити проект Земельного кодексу за десять хвилин просто неможливо. Це смішно!
Далі. Вчора ми вітали наших товаришів, які стали народними депутатами, з перемогою у виборах. І як свідок цих виборів я не можу не сказати про те, що нам потрібно повернутися до Закону про вибори і взагалі до розгляду практики, яка склалася під час виборів народних депутатів. Залякування людей, використання державних районних адміністрацій як засобу політичного тиску на людей, як засобу залякування. Суцільний, тотальний підкуп! Ми це бачили в Житомирі, в Кіровограді - де хочете. Тому не відреагувати на це ми не можемо. Не можна закривати очі на те, що людей просто, як кажуть, на корені скуповують, залякують. Дійшли вже до крайнощів. Я заходжу з кандидатом у народні депутати, деканом фізико-математичного факультету в школу в Компаніївському районі Кіровоградської області. Директор стає на коліна на вході в школу і каже: "Якщо ви зайдете в школу, мене виженуть". А через чорний хід директори виштовхують учителів, щоб ті розбіглися, щоб зустрічі не було. Ну яка ж це демократія?! Це ганьба на весь світ!
Наступне. Я хотів би обов'язково сьогодні, Іване Степановичу, звернутися до вас, звернутися до всіх народних депутатів і до нашого колеги Василя Григоровича Кременя з приводу того, як діє сьогодні Міністерство економіки в питанні встановлення державного замовлення на вступ до вищих учбових закладів. Сьогодні в нас 48 відсотків дітей можуть навчатися тільки за рахунок державного замовлення. Якщо в 1998 році десь приблизно 180 тисяч дітей могли вступити до вузів, то в минулому році їх було вже 135 тисяч. І в цьому році Міністерство економіки протиправно, коли вже оголошені конкурси, доведені цифри, змінює і зменшує державне замовлення... Це збурить по всій Україні страшенне незадоволення, і нам не треба, не можна в такий час змінювати державне замовлення. Це, я вважаю, дуже велика біда для України.
І останнє. Нам потрібно звернути увагу на те, що діється в Конституційному Суді. Конституційний Суд став філією Адміністрації Президента. Якщо так піде і далі, то взагалі ні про яку демократію в Україні говорити не доведеться (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Чижу.
ЧИЖ І.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Шановні колеги народні депутати! Я хочу привернути увагу до чотирьох дуже важливих питань. Перше і найголовніше питання - якість життя наших людей.
Я міг би зараз зачитати звернення депутатської групи партії Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість", яка створена в обласній раді Миколаєва, в інших областях. У нас є враження від щоденного спілкування з людьми, коли ми повертаємося з округів, що ми у Верховній Раді повинні починати і закінчувати кожен робочий день через призму того, як живеться простій пересічній людині. Тому що маніпулювання цифрами обсягу валового внутрішнього продукту, якихось начебто здобутків у легкій промисловості, яка у 25 разів зменшила своє виробництво порівняно, скажімо, з 1990 роком, - непереконливі. Більше того, вони затінюють справжню ситуацію в соціальній сфері, зокрема у сфері життя простої людини.
Тому я ставлю, Іване Степановичу, питання як проблемне для Верховної Ради: нам потрібно виробити механізм контролю за зниженням - стрімким, катастрофічним зниженням - рівня життя людей.
Друге. Щодо плати за енергоносії. На моє запитання Віктор Андрійович Ющенко, підтримуючи мою пропозицію, тут, у сесійній залі, сказав, що ми не можемо ставити бюджетну сферу в однакові з іншими умови і вимагати від неї 100-процентної оплати вартості енергоносіїв, оскільки, як я сказав, вона фінансується на 15-28 відсотків. Але після слів, на жаль, поки що немає конкретної дії. І я хотів би привернути до цього увагу Верховної Ради. Давайте вважати це депутатським запитом, ще раз звернемося до Прем'єр-міністра, до уряду. Бюджетна сфера - освіта, охорона здоров'я, культосвітні заклади фінансуються копійчано, і вони не можуть 100-процентно платити, погашати заборгованість за енергоносії. Це просто абсурдно ставити так умову.
Третє - проблеми освіти. Нещодавно створено всеукраїнське громадське об'єднання "Освітяни України за справедливість". Очолив його заслужений працівник освіти України Володимир Дмитрович Слободян. Так от у своєму першому зверненні освітяни ставлять питання: освітянин повинен бути державною людиною. І я теж ставлю цю проблему перед Верховною Радою і просив би вважати це депутатським запитом: учителя треба піднести в ранг державного службовця. Це мінімум того, що ми можемо дати державній людині - учителю.
Нарешті четверте дуже серйозне питання. Це - проблема, яка виникла у Львові на грунті бандитизму, а переросла в міжнаціональну, міжетнічну колотнечу. Я, Іване Степановичу, хотів би, щоб Верховна Рада чітко висловилася з цього приводу і застерегла від антиконституційних дій. Винні бандити, а не люди, які розмовляють російською мовою. І те, що робиться сьогодні у Львові, - це ганьба для всієї держави! Там не можна допустити ескалації напруженості, і Верховна Рада повинна сказати своє слово.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, у списку ще більш як 25 народних депутатів. Ми використали 35 хвилин. Ви не виняток. Я раджуся з депутатами.
Народний депутат Марченко звернувся з запискою, що в нього не спрацювала система. Він просить слова від фракції, але виступів від фракцій сьогодні немає. Вчора були виступи від фракцій.
Тому або ми продовжуємо, або припиняємо. Для того, щоб продовжити, потрібне рішення Верховної Ради.
Хто за те, щоб продовжити і надати слово депутатам Манчуленку, Марченку і Діяку, прошу проголосувати.
"За" - 105.
Рішення не прийнято.
Я не коментую всіх виступів. Але були такі виступи, як виступ Кирильчука. Ми домовилися, що Михайло Васильович Гладій поінформує сьогодні депутатів з цього питання. Я б хотів і щодо виступу депутата Ніколаєнка... Василю Григоровичу Кремень, я звертаюся до вас. Я хотів би, щоб ви нас поінформували стосовно виступу і заяви Ніколаєнка, бо я знаю, що ми не зменшуємо кількість місць у вузах. Звідки ця інформація, нам невідомо. Я прошу прокоментувати. Сьогодні можна було б це зробити.
Щодо енергетики. Такі доручення уряду вже були. Сьогодні вранці я розмовляв з Михайлом Васильовичем - віце- прем'єром. Він сказав, що Прем'єром надіслана телеграма у всі обленерго, якою він зобов'язує не відключати електроенергію в сільській місцевості у зв'язку з початком збирання хліба і переробкою його на токах, а також школи і лікарні.
Стосовно мехнізму контролю за зниженням життєвого рівня. Ми 14 липня на Дні уряду будемо заслуховувати звіт уряду про виконання і програми, і бюджету, і ми просили Прем'єра, щоб він якраз і розкрив цю проблему - про рівень життя і соціальний захист нашого населення.
Щодо двох регламентів. Я поставлю це на голосування і буде так, як ви проголосуєте, я згоден. Дійсно, сьогодні два проекти, співдоповідь і багато бажаючих виступити. Це стосується проектів і Земельного, і Податкового кодексів. Там чотири проекти кодексів. Тому, якщо Верховна Рада сама так визначиться шляхом голосування, ми збільшимо регламентний час.
---------------
А зараз оголошується до розгляду проект Земельного кодексу України (нова редакція). Слово для доповіді надається Анатолію Степановичу Даниленку, голові Державного комітету по земельних ресурсах. Альтернативний проект буде доповідати народний депутат Сергій Сас.
Будь ласка, Анатолію Степановичу. Десять хвилин.
ДАНИЛЕНКО А.С., голова Державного комітету України по земельних ресурсах. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Проект Земельного кодексу України в новій редакції розроблено відповідно до доручення Верховної Ради України (постанова від 11 січня 2000 року про виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки).
Над проектом Земельного кодексу працювали провідні вчені і спеціалісти не лише міністерств і центральних відомств, академічних інститутів Києва, а й широкий науковий загал держави. При його розробці й обговоренні не було келійності.
Законопроект пройшов ряд експертиз, у тому числі міжнародних. Його розглянула більшість комітетів і фракцій Верховної Ради України. Попередньо він направлявся для ознайомлення депутатам Верховної Ради. Ми вдячні всім за активну співпрацю, за висловлені цінні зауваження і пропозиції.
В основу проекту Земельного кодексу України покладені конституційні норми щодо забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави. Прийняття Земельного кодексу в новій редакції дасть змогу більш ефективно використовувати потужний в Україні земельно-ресурсний потенціал країни шляхом включення землі в економічний обіг, забезпечить удосконалення системи державних гарантій права на земельні ділянки, що зумовить зростання інтересу інвесторів до української економіки.
Нагадаю, що Україна, одна з найбільших країн Європи, має могутній земельноресурсний потенціал. Але це величезне багатство країни використовується поки що не досить ефективно, затратно, екологічно незбалансовано.
Земельний кодекс України розроблено на основі аналізу сучасного стану земельних відносин у країні, вивчення як позитивного, так і негативного досвіду розвитку земельних відносин у першу чергу в наших сусідів та у розвинутих європейських країнах.
Проект Земельного кодексу України складається з дев'яти розділів, 37 глав та 229 статей. У проекті кодексу чітко визначені завдання земельного законодавства.
Основними принципами земельних відносин у країні, як це і розвинуто в тексті, визначено: ефективне використання землі й адаптації до умов ринкової економіки; поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад сіл, селищ, міст, регіонів та держави; недопущення втручання держави в діяльність громадян, юридичних осіб та органів місцевого самоврядування щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; здійснення управління земельними ділянками незалежно від форми власності на землю з метою забезпечення безпечних умов життя населення; забезпечення державних гарантій прав на землю та суворого їх захисту.
У проекті кодексу врегульовано ключове питання земельних відносин - право власності на землю, закріплено конституційне право громадян, юридичних осіб України, територіальних громад і держави стати власником землі відповідно до закону.
Колишнім власникам землі та їх спадкоємцям, які мали право власності на землю до 24 серпня 1991 року з прийняттям Акта проголошення незалежності України земельні ділянки не повертаються. Особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.
Передбачено право власності на землю несільськогосподарського призначення іноземних громадян і юридичних осіб переважно в межах населених пунктів з метою проведення підприємницької діяльності, а також іноземних держав для розміщення дипломатичних представництв на підставі відповідних міжнародних договорів.
Успадковані нерезидентами земельні ділянки земель сільськогосподарського призначення протягом року підлягають відчуженню.
Визначено умови правовідносин на земельних ділянках, які належать громадянам, юридичним особам на праві спільної власності. Спільна власність на земельні ділянки визначається в основному як спільна часткова земельна власність.
Передбачено виникнення права не земельну ділянку за набувальною давністю у випадках, коли громадянин чи юридична особа добросовісно, відкрито, безперервно протягом 15 років користується нею. Це дозволяє зняти безліч проблем, пов'язаних із юридично неоформленими земельними ділянками, та залучити до бюджету додаткові кошти від справляння плати за землю.
Запроваджується інститут права обмеженого користування чужими земельними ділянками - земельні сервітути. Визначається перелік земельних сервітутів, умови набуття та припинення права обмеженого користування чужими земельними ділянками.
Вперше у кодексі детально визначені правовідносини власників і землекористувачів сусідніх земельних ділянок, встановлені вичерпні підстави припинення права власності і переходу права на земельну ділянку.
З ринкових позицій на спільній правовій базі з країнами Європейського Співтовариства побудована класифікація земель України. Це дозволить удосконалити управління землями державної власності та спрямованість державної політики щодо землекористування.
Обмежується право постійного користування земельними ділянками. Це право можуть набувати лише державні підприємства, установи і організації, які належать до державної або комунальної власності. Усі інші суб'єкти землекористування повинні користуватися землями на умовах оренди або придбати їх у власність. Підприємства, установи, організації та громадяни, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, повинні до 1 січня 2003 року переоформити в установленому порядку право оренди на них.
Визначено механізм розмежування земель права державної і комунальної власності та порядок передачі земель права державної власності у комунальну та із комунальної у державну.
Передбачена можливість включення у межі населених пунктів прилеглих до них територій садівницьких товариств.
Проект Земельного кодексу України максимально враховує різноманітні аспекти земельних відносин в умовах ринкової економіки.
Важливе місце у проекті Земельного кодексу надано врегулюванню питань охорони земель. Природоохоронний режим запроваджується на землях будь-якого призначення. Встановлено режим використання і охорони особливо цінних продуктивних земель. Визначено компетенцію органів виконавчої влади по управлінню в галузі використання і охорони земель.
До механізмів управління в галузі використання і охорони земель віднесено ведення державного земельного кадастру, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, організацію використання земель на платній основі, проведення моніторингу земель, землеустрою.
Важливе місце в управлінні надається економічному стимулюванню раціонального використання та охорони земель, відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарських та лісових угідь.
Визначено правовий режим земель сільськогосподарських підприємств, установ і організацій різних форм - держгоспів, господарських товариств, кооперативів, приватних підприємств.
Визначено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом оренди у випадках, коли власник не має бажання вийти із членів недержавного сільськогосподарського підприємства і отримати земельну ділянку в натурі в установленому законодавством порядку.
Проектом кодексу надано право несільськогосподарським підприємствам мати у власності земельні ділянки для створення власної сировинної бази, ведення підсобного господарства, а також для забезпечення своїх працівників, які проживають у сільській місцевості, земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства, сінокосіння, випасання худоби на умовах оренди та шляхом передачі цих ділянок у власність.
Передбачено, що землі лісового і водного фондів можуть перебувати в державній, комунальній, а також приватній власності.
Громадянам і юридичним особам надано право набувати у власність земельні ділянки для заліснення. Штучно створені громадянами і юридичними особами ліси перебувають у їх власності.
Надано право створення водойм на землях, які знаходяться у приватній власності, для власних потреб та підприємницької діяльності. Врегульовані питання землекористування у прибережних смугах.
Розвинуті положення щодо регулювання земельних відносин на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Суттєво спрощені процедури відведення земельних ділянок, що раніше викликало справедливі нарікання інвесторів та гальмувало інвестиційні процеси.
"Перехідні положення" проекту кодексу враховують діючі механізми земельної реформи.
З метою захисту прав на земельні ділянки визначено відповідальність за порушення земельного законодавства.
Шановні народні депутати! Звичайно, у короткому виступі неможливо викласти всі новели проекту Земельного кодексу України. Мабуть, це і не потрібно, оскільки впевнені, що в цьому залі немає тих, хто б уважно не опрацьовував цей документ. Переконаний, що поданий проект - принципово новий документ ринкового спрямування, орієнтований на забезпечення цивілізованих земельних відносин, які відповідають історичним та сучасним сподіванням нашого народу.
Запровадження земельних відносин, визначених кодексом, буде оцінено з часом, але вже сьогодні ми можемо зробити наступні узагальнюючі попередні висновки.
Право власності на землю набувають практично всі громадяни України та юридичні особи. Виникають умови іпотечного кредитування виробництва, абсолютна більшість землекористувачів переводиться на умови оренди земельних ділянок, а не постійного користування земельними ділянками.
Надходження від плати за землю суттєво збільшуються, встановлюються перепони на шляху роздріблення масивів зрошувальних земель, садів, виноградників, що сприятиме інтенсивному їх використанню.
Розширюються бази виробничої діяльності приватних осіб у сферах водного і лісового господарства.
Чітко викладаються права і обов'язки суб'єктів земельних відносин, скорочується кількість земельних спорів.
Спрощується процедура відведення земельних ділянок. Замість двох-трьох років інвестор може отримати державний акт на право власності на землю протягом одноготрьох місяців. Запроваджується економічне стимулювання раціонального використання земель.
За умов введення в дію Земельного кодексу можливе збільшення надходжень в бюджет лише від плати за землю (в тому числі від оренди) до 3 мільярдів гривень щорічно, а від продажу земель несільськогосподарського призначення права державної і комунальної власності на суму понад 40 мільярдів гривень. Земельний обіг сільськогосподарських угідь передбачається на рівні 1-2 відсотків.
Шановні народні депутати! Я знаю про те, що ведеться дуже багато розмов щодо альтернативного проекту, поданого фракцією "Батьківщина", який має розглядатися у сесійному залі в пленарному режимі. То я хочу сказати наступне. У мене є висновок науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, у якому говориться, що розбіжностей між проектом, поданим від Кабінету Міністрів, і тим, який подала фракція "Батьківщина", по суті немає. Тому я пропоную від робочої групи наступне.
Давайте разом об'єднаємо зусилля, включимо розробників альтернативного проекту до складу робочої групи і під час підготовки до другого читання врахуємо всі пропозиції, що дійсно посилять даний проект.
Шановні народні депутати! Доповідь закінчена.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Слово надається народному депутату Юлію Іоффе. За ним буде виступати депутат Бережний. Увімкніть мікрофон депутата Іоффе.
ІОФФЕ Ю.Я., голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111, Луганська область). Шановний доповідачу! Учора я висловив зауваження нашого комітету щодо цього проекту Земельного кодексу. Оскільки ви з ними погодилися, я думаю, що вони будуть враховані при доопрацюванні до другого читання. Коли це так, то ми підтримуємо це.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бережному. За ним
- депутат Пухкал.
ІОФФЕ Ю.Я. Так хай відповість.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі, шановний Юлію Яковичу, за таке запитання. Учора ми добре попрацювали і гостро дискутували. Усі зауваження та пропозиції, подані від вашого комітету, від вашої робочої групи, сьогодні опрацьовуються безпосередньо у групі розробників. І я думаю, що під час другого читання ми підійдемо до вирішення питань, які ви порушуєте. Дійсно, ваші конкретні зауваження і пропозиції слушні.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Бережний. За ним - депутат Пухкал.
БЕРЕЖНИЙ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 114, Луганська область). Прошу передать слово депутату Черенкову.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черенкова. Будь ласка.
ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 112, Луганська область). Анатолий Степанович! Десять минут для доклада по такому важному вопросу... Шесть миллионов граждан получили право собственности, а мы за 10 минут решаем их судьбу!
Теперь по сути. Я не могу согласиться с повышением вашей роли при распределении земли. Вы говорите: в новом Земельном кодексе будет "спрощена система" для получения права собственности. У меня такой пример. В Новоайдарском районе ваш представитель Третьяков отдает землю - 288 гектаров -одному собственнику и другому в аренду. Одному - на год, другому - на три года. Значит, один посеял, а другой будет собирать. Четыре года тому назад у фермера изяли 10 гектаров земли. До сих пор эта земля висит в воздухе, ее никому не передали.
Далее. Полгода тому назад у женщины забрал 72 гривни. До сих пор носит, документа на приватизацию не выдал. Так если 72 умножить на 6 миллионов, то это будет больше, чем у Лазаренко, или меньше?
Спасибо.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі за порушене питання. Ви назвали цифру 6 мільйонів власників земельних ділянок. Сьогодні тільки більше 6 мільйонів членів сільськогосподарських підприємств отримали сертифікати, і ще близько мільйона сертифікатів направляються в області. Тому що при розпаюванні сільськогосподарських підприємств згідно з указом Президента від 3 грудня 1999 року люди бажають отримати сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Крім цього, в нашій державі ще близько 12 мільйонів земельних власників, тих людей, які користуються земельними ділянками. Я маю на увазі особисті присадибні ділянки, ділянки іншого призначення тощо. У цілому по нашій державі це становить більше ніж 18 мільйонів.
Тепер по суті вашого запитання. Я записав цю інформацію, ми приймемо відповідні рішення і надамо практичну допомогу. Але земля не знаходиться у власності Державного комітету по земельних ресурсах. Ви знаєте, хто згідно з чинним законодавством має право розпоряджатися землею.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Пухкалу. За ним - депутат Асадчев.
ПУХКАЛ О.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 209, Чернігівська область). Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний Анатолію Степановичу! У мене два запитання. Перше. Чи знайомі ви з висновками Української екологічної асоціації "Зелений світ" та Всеукраїнської громадської організації "Громадський контроль" щодо неприйнятності цього проекту через те, що він у встановленому законодавством порядку не пройшов державної екологічної експертизи? Яке ваше ставлення до цих висновків, якщо ви з ними знайомі?
Друге запитання. У статтях 58 та 59 глави 8 проекту уряду регулюється порядок віднесення та використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Але з проекту незрозуміло, за рішенням якого органу приймається рішення щодо віднесення тих чи інших земель до вказаних категорій? Де можна знайти в проекті уряду цю норму?
І останнє. У статтях 39-41 встановлюється право громадян отримати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. А хто цим займається, хто приймає ці рішення - знову-таки у проекті це не виписано.
Дякую за відповідь.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі. Дозвольте відповісти на поставлені запитання. Перше. Про екологічну експертизу даного проекту, який ми сьогодні розглядаємо в сесійній залі в пленарному режимі. Я хочу сказати, що ознайомився з висновками та пропозиціями, які сьогодні роздавали безпосередньо перед засіданням Верховної Ради. Але в нас є висновки державної екологічної експертизи (ми працювали згідно з чинним законодавством) щодо проекту Земельного кодексу України.
Дійсно, у висновку щодо екологічної експертизи є цілий ряд пропозицій та зауважень, які нам протрібно буде врахувати при розгляді даного проекту у другому читанні. Але в цілому проект Земельного кодексу при проведенні екологічної експертизи підтриманий.
ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Семенюк.
АСАДЧЕВ В. М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Анатолію Степановичу! Насамперед я хочу сказати, що в цілому той проект, що ви репрезентуєте, може бути взятий для подальшої роботи.
А запитання в мене до вас щодо статей 140 та 141 законопроекту, що ви репрезентуєте. Скажімо, приїхав в Україну інвестор, який хоче побудувати чи завод, чи підприємство, чи готельний комплекс, тобто створити нам робочі місця, вкласти інвестиції. Яка процедура проходження цього питання, щоб інвестор отримав у власність земельну ділянку згідно із Земельним кодексом у Києві, Харкові чи в якомусь іншому місті?
Дякую.
ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую за запитання. Дійсно, у проекті нового Земельного кодексу ми виписуємо норми, що дають можливість отримати у власність земельну ділянку в межах населених пунктів для ведення підприємницької діяльності. Тобто якщо інвестор - юридична чи фізична особа, яка хоче працювати в Україні, подає відповідні документи, то після перевірки достовірності цих документів, чи справді ця фізична чи юридична особа є резидентом якоїсь країни, на конкурсних (обов'язково!) засадах щодо права державної та комунальної власності іноземці мають право отримати у власність земельну ділянку для ведення суто підприємницької діяльності і створення робочих місць для громадян нашої країни. І коли таке підприємство буде працювати, то це додаткові надходження до місцевого і Державного бюджетів. Ось така позиція розробників проекту Земельного кодексу щодо даного питання.
Дякую вам за порушене питання.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція "Лівий центр". Шановний Анатолію Степановичу! Я задавала вам на засіданні комітету запитання, чи знайшов Кабінет Міністрів кошти для того, щоб компенсувати всім громадянам, які знаходяться в чорнобильській зоні, те, що вони не отримують земельні ділянки у власність. Думаю, що зон для нас достатньо. Це перше запитання.
Друге. Чи подали ви розрахунки (про що ми говорили в комітеті) щодо кількості і загальної вартості надр, які передаватимуться у власність громадянам. Адже відповідно до статті 21 ця норма передбачена. Скажіть мені, будь ласка.
Дякую.
ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі, шановна Валентино Петрівно, за запитання. Дійсно, у нас в Україні в 1986 році трапилася біда - сталася Чорнобильська трагедія.
Протягом цього періоду починаючи з 1986 року, шановна Валентино Петрівно, зусиллями держави проводилося активне переселення наших громадян із зони радіоактивного забруднення.
Указом Президента щодо розпаювання землі в 1995 році працівникам сільськогосподарських підприємств було надано можливість отримати земельні сертифікати на право на земельну частку (пай). І всі, хто був переселений із зони радіоактивного забруднення в сільську місцевість в інші райони, а до цього працював у сільгосппідприємствах, були включені у списки на отримання земельної частки (паю).
Питання полягає в іншому, шановна Валентино Петрівно. Я так зрозумів, що на той час - на час відселення було багато пенсіонерів, які працювали, а потім були переселені в іншу місцевість і не мали тоді можливості отримати відповідний сертифікат на земельну частку (пай).
Хочу сказати конкретно по Житомирській області. У Житомирській області сьогодні 38 тисяч гектарів землі вилучені з сільгоспобороту у зв'язку з їх підвищеною радіоактивною забрудненістю. Але в Житомирській області сьогодні знаходиться у старих землекористувачів 10,5 тисячі гектарів землі (це землі запасу) і 67 тисяч гектарів землі (це землі з резервного фонду). На території Житомирської області проживають 8 тисяч 900 пенсіонерів. Середній розмір паю в Житомирській області становить 3,8 гектара, тобто є всі можливості вирішити питання, які порушують пенсіонери - колишні працівники сільськогосподарських підприємств.
Тепер по суті другого запитання про надра та про права власників земельних паїв. Є Кодекс про надра, який розписує право і можливість власників земельних паїв розпочинати ту чи іншу діяльність. Тут виписується норма стосовно того, що знаходиться на землі і на глибині 2 метрів. Тобто мова йде про корисні копалини місцевого значення. Наприклад, той самий торф, якщо він знаходиться на земельній ділянці.
Але якщо потрібно проводити підприємницьку діяльність, наприклад, пробурити свердловину чи відкрити нафтородовище, то для цього потрібно звертатися у відповідні органи згідно з Кодексом про надра.
Дякую за увагу, шановна Валентино Петрівно.
ГОЛОВА. Ми використали на запитання два регламенти. Сідайте, будь ласка.
Олександр Григорович Пухкал задавав запитання, і ви не повністю дали відповідь... Він каже, що відповість вам у робочій групі.
Слово не для співдоповіді, а для альтернативної доповіді надається народному депутату Сергію Володимировичу Сасу.
САС С.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Усім зрозуміло, що від вирішення земельного питання залежить доля України як держави і доля більшості наших співгромадян. Тому для нас важливо відмежуватися від політичних мотивів, зробити спробу знайти момент істини навіть у протилежних точках зору, оскільки проблема не абстрактна, а конкретна і нагальна.
Я хотів би звернути вашу увагу на варіант Земельного кодексу, представленого Інститутом держави і права Національної академії наук України і суттєво доопрацьованого народними депутатами - членами фракції "Батьківщина".
Перш за все хочу зауважити, що обидва проекти кодексів - це не нові документи, які вносяться на розгляд вперше, а нові редакції діючого Земельного кодексу. Тому, безумовно, загальні поняття і статті у проектах збігаються, і це абсолютно нормально.
Тепер по суті питання. У статті 13 Конституції України закладено основи права власності на землю. Статтею 14 це право гарантовано і встановлено, що воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. А статтею 92 Основного Закону визначено, що виключно законами України регулюються засади використання природних ресурсів (якими, безумовно, є земельні ресурси) і правовий режим власності.
Отже, Конституція України встановлює примат закону в регулюванні земельних відносин. На жаль, у проекті Кабміну переважає інший примат - примат Держкомзему і його підзаконних актів, чим грубо порушено Конституцію України. Із 229 статей проекту у 52 статтях визначено повноваження Держкомзему з питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статей 140 та 141 організація купівлі-продажу та визначення вартості земельних ділянок здійснюється Держкомземом. Земельні торги здійснюються за положенням, затвердженим Держкомземом.
Стаття 175. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється органами Держкомзему.
Згідно зі статтями 177, 184, 185 та 186 органами Держкомзему здійснюються громадський контроль, бонітування грунтів, економічна, грошова, експертна і нормативна оцінка земель.
Більше того, у статтях 170 та 171 законопроекту Держкомзему передбачено створення в системі цього відомства спеціального органу з надзвичайними повноваженнями своєрідної "ЧК", який би допомагав у здійсненні контрольних і наглядових функцій. Характерно, що у проекті Земельного кодексу від 25 квітня цей орган мав назву "Земельна поліція". Однак на критику народних депутатів Держкомзем зреагував дивним чином, перейменувавши в останній версії проекту "земельну поліцію" в "земельну інспекцію", проте не змінив правовий статус цього органу, залишив формений одяг, спеціальні звання, вогнепальну зброю і функцію проведення оперативно-розшукової діяльності і слідства. Як відомо, земля злочинів проти людей не робить і нікуди не ховається, щоб її розшукувати, на відміну від людей, які скоюють злочини проти землі, але їх дії кваліфікуються відповідно до Адміністративного та Кримінального кодексів і є компетенцією передбачених Конституцією правоохоронних органів.
Таким чином, у проекті Держкомзему основні повноваження щодо регулювання земельних відносин зосереджуються в одному органі - Держкомземі.
На відміну від запропонованого Кабміном проекту відповідно до вимог статей 14 та 92 Конституції України вважаємо за необхідне створення в Україні цілісного земельного законодавства. Новий Земельний кодекс повинен бути основами земельного законодавства на довгу перспективу. Його основним завданням є врегулювання таких фундаментальних питань земельного законодавства, як право власності та інші права землекористування, межі і гарантії таких прав, їх обмеження та обтяження, а також роль держави та органів місцевого самоврядування у врегулюванні земельних відносин.
Що стосується інших видів відносин, то в Земельному кодексі мають бути викладені лише їх принципові положення, які деталізуються у спеціальних земельних законах. Ми вважаємо, що земельне законодавство повинно розвиватися в таких напрямах, у таких блоках: закони про землеустрій і облік земель; закони про повноваження органів влади щодо регулювання земельних відносин; закони про ринковий обіг земель; закони про охорону земель; закони про особливості використання земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення.
Такий підхід є концептуальною відмінністю запропонованого нами законопроекту. Частина законів уже діє в правовому полі держави, частину треба розробити і прийняти.
Не менш важливим питанням є питання цільового використання земель. У законопроекті, запропонованому депутатами, воно висвітлено чітко і послідовно. Зокрема, у статті 104 "Цільове призначення земель" визначено, що під цим треба розуміти. У статтях 106, 107 та 108 проекту передбачено підстави встановлення та зміни цільового призначення земель, виписано концепцію органів державної влади стосовно цього питання, наслідки порушення порядку встановлення цільового призначення земель, чітко регламентовано перелік документів, якими визначається цільове призначення земель.
У статті 111 закладено норму, яка передбачає, що громадяни і юридичні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться землі сільськогосподарського призначення, зобов'язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням. Таким чином, питання цільового призначення земель, на нашу думку, є визначальним.
У проекті Держкомзему питання використання земель за призначенням виписано поверхово, інформаційно, і це веде до чітко сформульованих правових наслідків.
Із вищесказаного випливає, що якщо буде прийнято підхід Держкомзему, то частина земель сільськогосподарського призначення буде переведена у фазанарії або інші мисливські угіддя, а Верховній Раді найближчим часом у терміновому порядку доведеться приймати закон про освоєння цілинних і залежних земель в Україні.
На нашу думку, принциповим є питання правового статусу сертифікатів на право на земельну частку (пай), отриманих громадянами при реформуванні сільськогосподарських підприємств.
У статті 34 проекту Держкомзему визначено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом оренди, купівліпродажу, дарування, міни, успадкування, застави. Що це, як не шлях до узаконення тіньового ринку земельних сертифікатів?
Уже зараз в окремих регіонах іде масова скупка сертифікатів за безцінь - від 100 до 500 гривень за сертифікат, у яких від 3 до 10 кадастрових гектарів чорнозему. Невже нам мало досвіду із майновими сертифікатами?! Чи ми повинні двічі наступати на одні й ті самі граблі?
У пункті 9 "Перехідних положень" проекту, внесеного депутатами, встановлюється норма, за якою сертифікати на право на земельну частку (пай), які отримали громадяни при реформуванні сільськогосподарських підприємств, вважаються правоустановлюючим документом при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі на місцевості.
Суть такого підходу полягає в тому, що своє право власника на землю селянин може реалізувати, тільки отримавши земельну ділянку в натурі на місцевості. Для справжнього селянина дуже важко перейти психологічний бар'єр відчуження земельної ділянки в натурі, якщо вона є першородним засобом його існування. А її втрата моментально перетворює селянина і його родину в наймитів без надії стати в перспективі господарями. Тому ми вважаємо, що таке рішення, як відчуження земельної ділянки, селянин повинен приймати свідомо, і вищевикладена норма є певною мірою запорукою цього.
Винятково важливе значення для проведення земельної реформи має удосконалення інституту права спільної власності на землю. У проекті Держкомзему цьому питанню, на жаль, присвячена лише одна стаття, та й вона має переважно описовий характер без реальних правових наслідків.
У нашому проекті цьому питанню відведено цілу главу (сім статей), де, на нашу думку, чітко визначені види та суб'єкти права спільної власності на землю; виникнення права спільної власності; володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у спільній частковій власності; переважне право купівліпродажу земельної ділянки іншими співвласниками спільної часткової власності; звернення стягнення на частку співвласника спільної часткової власності тощо.
Як зауважив Президент України на Всеукраїнській нараді у січні 1997 року, суть земельної реформи полягає у перетворенні аграрних підприємств у господарські товариства, які об'єднують земельних власників.
Якраз впровадження інституту спільної часткової власності на землю сприятиме запобіганню роздрібнення земельних масивів, перетворення їх на мільйони наділів, створить умови для раціонального використання ріллі.
За браком часу я не буду зосереджувати вашу увагу на масі внутрішніх суперечностей, які є в тексті законопроекту Держкомзему. І так зрозуміло, що Держкомзем "і швець, і жнець, і на трубі грець" - сам відводить, сам оцінює, сам продає, сам контролює, сам віддає людей до суду. А на практиці вже сьогодні землевпорядник в районі і на селі є найбільш впливовою фігурою, що вирішує всі питання. А якщо врахувати генотип непідкупності наших чиновників, то чого ми можемо досягти - спрогнозувати не важко.
Ми пропонуємо створити державний орган - земельний банк, який повинен забезпечити облік і обіг земельних ділянок, через нього повинні проводитися всі операції щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення. Повноваження земельного банку повинні бути чітко виписані в законі.
У проекті Держкомзему довідково згадано повноваження вищого законодавчого органу України - Верховної Ради - з питань регулювання земельних відносин, хоча це передбачено Конституцією. У нашому проекті цьому відведена стаття 203.
Шановні колеги! Земля - це останнє і головне, що в нас залишилось. У нас є два варіанти: або ми приймемо проект Земельного кодексу, запропонований Держкомземом, і регулюватимемо земельні відносини за допомогою інструкцій, а в результаті отримаємо суцільний хаос, про що свідчить, наприклад, досвід Росії, і буде реалізована теза "земля - чиновникам", або другий варіант: ми використаємо, можливо, останній шанс, зробимо крок до створення в Україні цивілізованого земельного законодавства відповідно до норм Конституції і реалізуємо тезу "земля - селянам".
Хочеться вірити, що ми зробимо крок назустріч селянину і спрацює народне твердження про те, що українці об'єднуються за дві години до розстрілу. І це якраз той випадок.
Шановні колеги! Прошу підтримати проект Земельного кодексу, внесений народними депутатами - членами фракції "Батьківщина", в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання. Висвітіть.
Депутат Дроботов. За ним - депутат Матвієнко.
ДРОБОТОВ А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Сергей Владимирович! Мне хотелось задать предыдущему докладчику вопрос, но так уж получилось. Я думаю, что вы ответите за него.
В свое время наша земля дала обществу академика Лукьяненко. Мы знаем из истории, какой урон нанес он нашей науке и в частности аграрному сектору. Сегодня, когда мы говорим, что земля становится товаром, по методике очередного нашего соотечественника - академика с бухгалтерским образованием наша земля оценивается от 3 до 8 тысяч гривень. В Эфиопии земля дороже!
Не кажется ли вам, что прежде чем делать землю товаром, нам нужно принять закон (именно закон), который предусматривал бы механизм определения себестоимости земли? Потому что мы знаем, что по тем механизмам, которые применяются во Франции, Германии, Австрии, самая неплодородная земля в этих государствах оценивается примерно в 20 тысяч долларов. Наши отечественные экономисты (не академики) просчитали по методике французов и оценивают самую неплодородную землю в Украине в 30 тысяч долларов.
Ваше мнение, нужно ли принять закон о себестоимости земли перед принятием Кодекса о земле?
ГОЛОВА. Це вже виступ, а не запитання.
ДРОБОТОВ А.І. И как вы смотрите на то, чтобы к этому приобщить специалистов Франции, Австрии и использовать их методику?
САС С.В. Дякую, Анатолію Івановичу, за запитання.
ГОЛОВА. Сергію Володимировичу, ви скажіть чесно, що ми працюємо над цим кодексом з 1994 року, з 1996 року - в оновленій редакції. І за 4-6 років ви могли запросити кого завгодно! Будь ласка.
САС С.В. Дякую за допомогу, Іване Степановичу.
Анатолію Івановичу, це якраз є принциповим положенням, одним із блоків. У нас є блок врегулювання земельного законодавства взагалі - це закони про ринковий обіг земель. Якраз в цьому блоці ми повинні передбачити закон про оцінку наших земель, тому що, я розумію, те що відбувається зараз - 3, 5, 7 тисяч гривень - це взагалі жах.
А що стосується досвіду Франції, то Ігор Рафаїлович з цими питаннями до нас підходив, ми його підтримуємо. Але у нас є свій досвід. У 20-х роках у нас теж існували органи, які відстежували питання земельних ресурсів.
Дякую.
ГОЛОВА. Матвієнко Анатолій. За ним - депутат Стрижко.
МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
17, Вінницька область). Українська народна партія "Собор", група "Соборність". Сергію Володимировичу, ми підтримуємо те, щоб визнати землю товаром, а також ваші намагання зробити так, щоб земля ніколи не могла належати іноземному громадянину і нерезиденту. Але, на превеликий жаль, у попередньому і у вашому проекті неналежність землі нерезиденту є сумнівною, оскільки відповідна стаття надає можливість придбати землю через підприємства, зареєстровані у нас у державі.
Чи не вважаєте ви за необхідне дуже жорстко з цього приводу висловити позицію і запропонувати відповідний механізм жорсткого контролю за рухом землі?
Дякую.
САС С.В. Дуже вдячний вам за це запитання. Я хотів вас попросити звернути увагу на статтю 12 "Право власності на землю юридичних осіб", де чітко зазначено, що юридичні особи - це засновані громадянами України і громадянами та юридичними особами України.
Тобто якраз ту прогалину, яка є в законопроекті Держкомзему, що через спільні підприємства або із закордонним капіталом юридичні особи можуть отримати право власності на нашу землю, ми абсолютно не сприймаємо.
Якщо десь у законопроекті є якісь прогалини, ми готові працювати над тим, щоб таких прогалин не допускати.
Згідно із законопроектом земля у власність іноземним особам і юридичним особам надається тільки несільськогосподарського призначення у межах населених пунктів для заняття підприємницькою діяльністю. І на цьому крапка.
Я вважаю, що це обгрунтовано з тим, щоб якимось чином залучити додаткові інвестиції, про що велася вже сьогодні мова.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Депутат Стрижко. За ним - депутат Федорин.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Сергей Владимирович, я думаю, пройдет несколько лет, может быть, 5
- 6, и граждане Украины убедятся на своем горьком опыте (в очередной раз, впрочем), что не произошло ни увеличение производства продуктов питания, ни улучшение качества, ничего не изменилось к лучшему в связи с принятием этого Земельного кодекса. И никогда Украина не выйдет на тот уровень, на котором находилась Советская Украина.
Землю превращают в товар этим кодексом. И мне кажется, что поддерживают это в первую очередь те депутаты, те чиновники, которые самих себя давнымдавно уже превратили в товар и знают, за сколько "баксов" отдать свой голос, знают, за сколько можно купить или продать кого угодно из их окружения. Мы так можем докатиться до того, что назначим цену и Верховной Раде, и Президенту, и всю Украину пустим с молотка.
Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что этот кодекс принят под сильнейшим давлением Международного валютного фонда.
Не видите ли вы угрозы национальной безопасности в том, что у нас стало системой принятие законов под сильнейшим давлением внешних факторов, в том числе и Международного валютного фонда? Как вы считаете: не должен ли здесь свое слово сказать Совет национальной безопасности и обороны?
Спасибо.
САС С.В. Я дуже вдячний вам за це питання. Я хотів на нього відповісти таким чином, що я абсолютно погоджуюся з тим, що приватна власність чи державна власність на землю не є критерієм якоїсь соціальної справедливості, тим більше економічного зростання.
Але на сьогодні є факт, про який тут говорилося, що 6 мільйонів 100 наших співвітчизників отримали право на земельну частку-пай. Сотні тисяч людей уже реалізували це право і відвели свої часткиділянки в натурі.
Конституція захищає право власності. І ми повинні погодитися з тим юридичним фактом, який має місце сьогодні, і забезпечити реалізацію права наших співвітчизників на власність.
Що стосується тиску, який відбувається з боку міжнародних інституцій, то при розробці нашого законопроекту ми такого не відчували. Були в нас деякі курйози, пов'язані з розглядом законопроекту в Комітеті з питань аграрної політики, але я думаю, що ми з цим розберемося окремо.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним - депутат Ткаленко.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний доповідачу! Для стенограми хочу зазначити, що в статтях 140 і 141 є певна неузгодженість. У статті 140 йдеться про продаж земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, а в статті 141 - у власність юридичних осіб. Там треба... А, вибачте, це в попередньому проекті закону, але все одно для стенограми, треба виправити.
А тепер стосовно вашого законопроекту. Вчора до мене звернулися представники Асоціації депутатів попередніх скликань Верховної Ради з пропозицією законодавчо встановити обмеження кількості земельних ділянок, які припадають на одну фізичну особу. Вони пропонують встановити таке обмеження - близько 500 гектарів чи 1000 гектарів.
Яке ваше ставлення до обмеження величини земельних ділянок, якими може володіти одна фізична особа?
Дякую.
САС С.В. Дякую вам за запитання. Дійсно, що стосується статей 140 і 141, то тут є неузгодженість, але не в нашому законопроекті, а в законопроекті Держкомзему. У цих статтях передбачено, що вартість земельної ділянки визначається Держкомземом за методикою, визначеною законодавством, а згідно зі статтею 168 грошова оцінка проводиться тим же Держкомземом, тільки вже за методикою, розробленою Кабінетом Міністрів. Можливо, ви це мали на увазі.
Що стосується вашого питання про обмеження кількості землі, якою може володіти одна людина, то в принципі я схиляюся до того, що кількість землі, яка може знаходитися у власності одного громадянина, треба обмежувати. Хоча, з іншого боку, це деякою мірою посягання на права людини.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
90, Київська область). Дякую, Іване Степановичу. Прошу передати слово депутату Марченку.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олексія Марченка.
МАРЧЕНКО О.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Група "Відродження регіонів". Шановний Сергію Володимировичу! Вчора на засіданні комітету, ви про це були повідомлені, мали розглядати ваш законопроект. Але я хотів би почути (я і мої колеги), чому ні ви, ні інші автори законопроекту все-таки не прийшли на засідання комітету для того, щоб у комітеті з'ясувати позицію? Це перше.
Друге. Присутній на вчорашньому засіданні комітету директор Інституту держави і права Кулинич, на якого ви посилалися, відповідаючи на запитання, яке було поставлено, сказав, що він не знає, про який законопроект ідеться. Так от нам цікаво було б почути, чи це той законопроект, який розроблявся Інститутом держави і права, чи це ваш законопроект - народних депутатів, які зініціювали його?
САС С. В. Я вам щиро вдячний за поставлене питання. Я дійсно не прийшов на засідання комітету, на яке я не був запрошений. Це перше.
Далі. Я знаю, що засідання відбулося і рішення нелегітимне, тому що були присутні 11 чоловік. Але як я можу приходити на засідання комітету, коли ми приходили на засідання і був внесений альтернативний кодекс, але на засіданні розглядалося тільки одне питання і було прийнято по ньому рішення - підтримати в першому читанні урядовий варіант. Навіщо нам потрібно було приходити туди, які питання вирішувати?
Стосовно Кулинича, то я думаю, що ця людина заслуговує на те, щоб таку високу оцінку давали його діяльності, але, думаю, він не образиться, якщо я скажу, що це не директор інституту, а старший науковий співробітник, хоча в перспективі він може бути директором.
Але ж я з самого початку сказав, що за підписом директора інституту нам запропоновано варіант Земельного кодексу, який відпрацьований і затверджений на вченій раді Інституту держави і права. Ми цей законопроект з депутатами фракції "Батьківщина" суттєво доопрацювали (ви бачили авторський колектив на титульній сторінці) і внесли як суб'єкти законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України абсолютно згідно з Регламентом.
Я повинен вам сказати, що аграрний комітет діяв у порушення Регламенту, тому що Регламент зобов'язує вас, я вам як заступник голови Комітету з питань Регламенту це кажу, альтернативний і основний законопроекти розглядати одночасно. І в законі про комітети зазначено, що він повинен зробити це обов'язково.
Дякую за питання.
ГОЛОВА. Сергію Володимировичу, ви використали 25 хвилин. Рівно стільки, скільки використали по урядовому. Ми вже 50 хвилин обговорюємо. Ми не обмежували. Це я і депутатам кажу. Дякую вам.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Катерині Ващук. П'ять хвилин.
ВАЩУК К.Т., голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область). Шановні колеги! На засіданнях комітету 17 травня, 13 червня, 21 червня і 4 липня обговорювалися проекти Земельного кодексу. Чому спочатку обговорювався урядовий законопроект? Тому що законопроекту "Батьківщини" не існувало в природі. Він просто був поданий уже в останні числа. За день перед тим, як ми в комітеті приймали остаточне рішення по проекту Земельному кодексу, поданого урядом, був поданий законопроект фракції "Батьківщина". Він навіть у народних депутатів не був на руках. Він був у єдиному екземплярі у комітеті. Народні депутати сказали, що ми його повинні розглядати окремо, оскільки його ніхто не читав і порівнювати їх або робити якісь висновки було дуже складно.
Вчора розгляду цього законопроекту було присвячено засідання комітету, на яке авторський колектив не прийшов. А один із розробників і керівників авторського колективу з Інституту держави і права Кулинич, який був присутній, сказав, що той законопроект, який вносить "Батьківщина", з тим законопроектом, який вносив Інститут держави і права, має небагато спільного і він не хоче вести мову про законопроект фракції "Батьківщина". Тому комітет приймав рішення без представників фракції "Батьківщина".
Про те, що засідання було нелегітимне, пане Сас, ви інформуєте неправильно. Були присутні й 12 чоловік. Зареєструвалося 11, але у засіданні брав участь депутат Круценко, він просто не реєструвався, але голосував. За законопроект не голосував, але 11 голосами прийнято те рішення, яке сьогодні подано, а це все зроблено згідно з Регламентом і положенням про наш комітет.
Я у виступі не буду детально на цьому зупинятися, скажу тільки, що ми більше уваги приділяли вивченню урядового законопроекту. У ньому є багато позитиву, він може служити тією основою, на якій можна вибудувати добре законодавче поле земельних відносин в Україні.
У законопроекті значна увага приділена інституту власності на землю, закріплюється право власності на землю тих суб'єктів, які визначені нашою Конституцією, а саме громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави; виписані права використання земель. Особлива увага приділена землям сільськогосподарського призначення, передбачається порядок передачі земель права державної власності в комунальну власність і навпаки, виписані права громадян-власників землі на оренду, на економічний рух - купівлю-продаж земельних ділянок, на іпотеку.
Щодо розділу про іпотеку землі, то у нас було дуже багато зауважень. Цей розділ виписаний нечітко, і ми вважаємо, що до другого читання цей розділ має бути виписаний набагато чіткіше.
Також стосовно земель, які належать до земель сільськогосподарського призначення, але вони або зрошуються, або належать до осушувальних систем, виписаний порядок землекористування. Пропонується закріпити порядок їх спільного землекористування, оскільки зрошення і осушення не можна проводити на невеличких земельних ділянках.
Враховуючи численні звернення громадян, уряд передбачив, що не лише голова, а й члени фермерського господарства мають право на приватизацію земельних ділянок.
Передбачене державне регулювання використання земель лісового фонду, водного фонду, прибережних смуг. Хоча до цих розділів у комітету теж багато зауважень, зокрема до тих, де йдеться про землі природоохоронного призначення, землі особливо цінні, землі історико-культурного призначення і загальнодержавного використання. Ці зауваження обов'язково будуть враховані до другого читання.
Також зазначу, що було достатньо зауважень у депутатів стосовно того, що структура законопроекту деякою мірою внутрішньо неузгоджена і суперечлива, тобто в різних розділах законопроекту дублюються одні й ті самі положення. Даний законопроект має бути чіткіше структурований, він повинен мати зміст, що є у законопроекті, представленому "Батьківщиною".
Було багато зауважень до положень, які стосуються обігу земельних ділянок, вони мають бути виписані чіткіше, з тим, щоб захистити права громадян на власність, не допустити приватизації, купівлі-продажу без відома громадян, не допустити відчуження земельних ділянок через іпотеку без відома громадян і багато інших моментів. Це має бути виписано чіткіше, і такі зауваження стосуються обох законопроектів.
Щодо системи визначення вартості земельних ділянок, то це недолік обох законопроектів, це виписано слабко. І до другого читання комітет мусить це поправити за участю всіх народних депутатів.
Також питання збереження землі, порядок відчуження земельних ділянок, правові основи економічного обігу землі, оренди та іпотеки, як я вже сказала, ми теж мусимо виписати чіткіше.
Чіткіше має бути виписаний і розділ про землі, які згідно із Законом про основи містобудування йтимуть під забудову міст, сіл. Яким чином це відбуватиметься, якщо вся земля буде приватною? Де будуть братися землі під забудову об'єктів загальногромадського призначення? Про це вчора говорили голови обласних рад, які брали участь в обговоренні проекту, вони внесли дуже багато пропозицій, десь на 60 сторінках. Ці пропозиції сьогодні є в комітеті, вони дуже цінні і до другого читання більшість із них буде врахована.
Також це стосується земель прибережних зон, прибережних смуг, приморських, про що говорили одесити, кримчани, севастопольці, всі присутні вчора на розширеному обговоренні цього законопроекту.
Говорячи конкретно про законопроект "Батьківщини", хочу сказати, що аналіз цього законопроекту показує, що 80 відсотків його практично повторює проект Земельного кодексу, внесеного урядом. Решта положень виписані чіткіше, ніж у законопроекті уряду, тож комітет прийняв рішення врахувати їх при доопрацюванні законопроекту до другого читання.
Тому комітет пропонує прийняти за основу законопроект, представлений урядом, і врахувати всі положення, які чіткіше виписані у законопроекті, представленому фракцією "Батьківщина" при підготовці проекту закону до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. І Комітету з питань державного будівництва.
ВАЩУК К.Т. Так, ми дуже вдячні за участь і допомогу нашому Комітету з питань державного будівництва та головам обласних рад, які дуже зацікавлено вчора обговорювали цей законопроект.
ГОЛОВА. І надіслали пропозиції.
ВАЩУК К.Т. На 60 сторінках. Я сказала про це, Іване Степановичу.
ГОЛОВА. На запитання запишіться, будь ласка.
ВАЩУК К.Т. Законопроект обговорювався два місяці. Всі народні депутати мали право брати в цьому участь. І є можливість суттєво покращити цей законопроект до другого читання. Я думаю, що буде ще не одне читання.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Діброві. За ним - депутат Кірімов.
ДІБРОВА В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19, Волинська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановна Катерино Тимофіївно! Стаття 44: "Громадяни України можуть одержувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства без створення юридичної особи". І пункт 2: "Розмір особистих селянських господарств не обмежується".
Ваше бачення цього, адже в такому разі селянські господарства можуть перетворитися на високотоварні підприємства, які не будуть підлягати під юрисдикцію багатьох законів з питань оподаткування, мається на увазі ПДВ, акцизи, земельний податок і так далі.
ВАЩУК К.Т. Дякую. Це саме ті питання, які комітет теж вважав недостатньо чітко виписаними. Справді, якщо особисте підсобне господарство не обмежити ніякими розмірами, то це можуть бути юридичні особи, які потім по-особливому мають підлягати оподаткуванню. Тому це положення вимагає чіткішого виписання до другого читання.
ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Чубаров.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановна Катерино Тимофіївно! Ви ж знаєте (це вже аксіома), що земля в Україні залишилася єдиним багатством і її треба берегти.
Я дуже поважаю вас як депутатааграрника і завжди прихильно ставлюся до ваших виступів, але мене дивує те, що ви часто повторювали слово "чіткіше". Я собі уявляю: краще, ліпше і так далі. Гадаю, це не аргумент, щоб працювати над законопроектом.
Як на мене, то потрібно взяти ці два законопроекти і паралельно над ними попрацювати, а тоді вже можна прийняти спільний законопроект, який враховував би і ті, й інші думки.
Яка ваша думка з цього приводу?
ВАЩУК К.Т. Дякую вам за запитання. Шановний колего! Проект Земельного кодексу сьогодні як ніколи дуже потрібний. Ви знаєте, що без будь-якої законодавчої бази вже йде економічний рух землі, йде скуповування земельних паїв. А цей документ лише дає право на нарізання земельної ділянки. Тільки акт на власність може бути основою власності. Немає ціни землі. Людей просто обдурюють, вони за безцінь продають через фінансову скруту свої земельні сертифікати. І нам треба прискорити процес прийняття Земельного кодексу, звичайно, не за рахунок його якості.
Тому, враховуючи, що на 80 відсотків ці законопроекти тотожні, можна при доопрацюванні до другого читання всі хороші положення вашого законопроекту врахувати, і не тільки їх. Я думаю, що багато народних депутатів, маючи право до другого читання вносити свої поправки, внесуть їх сотні й тисячі.
ГОЛОВА. І, може, буде і повторне друге читання.
ВАЩУК К.Т. Може бути і повторне друге читання. Це буде велика робота всієї Верховної Ради над цим важливим документом. Але не можна затягувати з його прийняттям.
ГОЛОВА. Депутат Чубаров. За ним - депутат Глухівський.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановна Катерино Тимофіївно, я знаю, що надходять пропозиції про те, щоб надати першочергове право на купівлю землі тим селянами, які живуть там, де продається земля. Яке буде ставлення вашого комітету до таких пропозицій? Це перше запитання.
І друге. Яка ваша оцінка стосовно проведення закритих аукціонів, чи не є це такою прихованою формою, скажемо, домовленості і щодо ціни, і щодо покупця при продажу землі?
Дякую.
ВАЩУК К.Т. Дякую за запитання. Справді, ваша думка дуже цінна. Я думаю, що комітет до неї прихильно поставиться. Я за те, щоб селяни тієї територіальної громади, на території якої продається земля, мали пріоритетне, першочергове право на купівлю цієї земельної ділянки. І було б доречно це виписати.
Стосовно того, що ви сказали про продаж. Узагалі на аукціонах має бути якнайбільше прозорості, чистоти і бачення всіх людей при продажу землі, щоб там не було зловживань. Тому, справді, закриті аукціони тут ні до чого. І взагалі питання розподілу, продажу землі і в одному, і в другому законопроекті виписані дуже недосконало. Але ви ж знаєте, що до першого читання ми нічого не можемо виправити. Це ми можемо зробити тільки до другого читання.
ГОЛОВА. Депутат Глухівський. За ним - депутат Подобєдов.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановна пані Катерино! Фракція Народного руху солідарна із вашим твердженням, що треба приймати урядовий проект Земельного кодексу, урахувавши все позитивне, що є в альтернативному законопроекті. Нам уже давно треба було прийняти новий Земельний кодекс, тому що запровадження ринкових реформ у нашій державі, яка є державою з величезними потенційними сільськогосподарськими можливостями, без нового Земельного кодексу - це річ нереальна. До речі, треба давно вже було привести Земельний кодекс у відповідність до нової Конституції.
А запитання в мене таке. Обидва проекти, які ми сьогодні обговорювали, запроваджують обмеження прав власності на землю сільськогосподарського призначення для нерезидентів. Так все-таки, на вашу думку, чого тут більше - політичної доцільності чи економічних розрахунків? Чи можемо ми розраховувати на серйозне отримання нашою державою нових технологій виробництва в сільськогосподарській сфері, якщо будемо запроваджувати такі обмеження?
Дякую.
ВАЩУК К.Т. Дякую за запитання. Ні, саме економічні розрахунки, не політичні. Чому? Сьогодні предметом купівлі-продажу українська земля може бути лише для громадян України тільки тому, що громадяни України не такі багаті і не можуть собі дозволити конкурувати при купівлі землі з іноземними громадянами. І для того, аби громадяни України не перестали бути власниками своєї землі на цьому початковому етапі, зважаючи на дуже нерівні можливості щодо наявності коштів, ми виписуємо це право.
Стосовно права нерезидентів. Вони мають право купувати землі несільськогосподарського призначення. Землі сільськогосподарського призначення можуть брати в оренду, в довготермінову оренду. Довготермінова оренда передбачає строк не менше 50 років. Його достатньо, аби окупити навіть великі обсяги інвесту. І як свідчить досвід інших держав, у світі така форма - довготермінової оренди себе виправдовує.
ГОЛОВА. Дякую, Катерино Тимофіївно. Час вичерпано. Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату Олександру Черенкову. За ним виступатиме депутат Пасєка.
ЧЕРЕНКОВ О.П., Уважаемые коллеги! Я не вижу особых причин для ускоренного принятия Земельного кодекса, поскольку все земельные отношения сегодня регулируются указами Президента вопреки ныне действующей Конституции, в частности статьям 13 и 14.
И если Верховный Совет не найдет в себе мужества поставить Президента на место, то об исполнении нового Земельного кодекса можно говорить, наверное, то же самое, что происходит сегодня и в земельных отношениях. То есть у нас сегодня существует Земельный кодекс, и Верховный Суд своим постановлением 13 подтверждает, в частности, что при решении земельных отношений суды должны руководствоваться исключительно Земельным кодексом. Но, тем не менее, Верховный Суд - это одно, а Президент - совершенно другое.
Даже если посмотреть проект Земельного кодекса, который предложен Кабинетом Министров, от первой до последней страницы, все равно неясно, приостанавливается действие указа Президента с принятием этого кодекса или не приостанавливается?
Мало того, нужно посмотреть, как корреспондируется предлагаемый проект Земельного кодекса с ныне действующим. То есть какая-то правопреемственность, логика экономической политики, в том числе и в земельной политике, должна прослеживаться и непосредственно должна быть видна какаянибудь перспектива для лиц, которые непосредственно владеют, пользуются и работают на земле. Такая политика не прослеживается в этом проекте кодекса. Мало того, этот Земельный кодекс практически создает новый прецедент: нужна еще одна какая-то революция на селе. Хотя нужно разобраться, что же произошло после действия этого жесточайшего указа Президента, который сегодня приводит к разрушению основных фондов тех сельскохозяйственных предприятий, которые еще есть. О повышении урожайности в Луганской, Харьковской и в тех областях, которые пострадали от засухи, а изначально - от морозов, и речи быть не может.
Я буквально три дня назад был в Беловодском районе. И председатель районного совета, который далеко не симпатизирует Компартии, которая находится в оппозиции, сказал, что народ на селе не видит защиты ни у Президента, ни у Верховной Рады, ни у Кабинета Министров и ничего уже не ждет от этой власти. Никаких перспектив не видит и сам председатель районного совета по развитию АПК.
Поэтому я считаю, да и сама Екатерина Ващук признала, что этот проект требует еще дополнительной работы, что нужно отправить его на первое чтение, увязать его с ныне действующим Земельним кодексом. Потом посмотреть: какие же нормы указа Президента нужно будет внести в этот Земельный кодекс, чтобы приостановить действие указов Президента согласно Конституции, и никаких ссылок на иные нормативные акты в измененной редакции Земельного кодекса не должно быть. Поэтому мы будем вносить предложение о неприемлемости данного законопроекта.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається Миколі Пасєці. За ним - депутат Роєнко.
ПАСЄКА М. С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15, Вінницька область). Шановні колеги, члени уряду, представники засобів масової інформації! Мабуть, ні в кого не виникає сумніву, що земельні відносини слід вводити в русло законодавства, як вимагає стаття 14 Конституції. Проте дехто прагне робити це в обхід законодавства і Регламенту, використовуючи різні, у тому числі й антиконституційні, маніпуляції. А тепер по суті.
Перше. Зареєстровано два законопроекти. Наш Комітет з питань АПК, його голова, грубо порушуючи Регламент, 21 червня прийняли незаконне рішення, тому що альтернативний проект не розглядався (стаття 6. 3. 5. Регламенту). Була спроба розглянути його вчора, однак цього теж не відбулось. Це по-перше.
І по-друге, Іване Степановичу, де ж висновки двох базових комітетів - з питань законодавчого забезпечення й економічної політики, які обов'язково повинні бути.
Друге. Як можна прийняти за основу Земельний кодекс, якщо навіть науковоекспертне управління надає висновок, що п'ять його статей грубо порушують нашу Конституцію? Це підтвердив і Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який очолює Іоффе, прийнявши рішення відхилити урядовий проект Земельного кодексу як неприйнятний, тому що він порушує чотири статті Конституції.
І основне тут, що земля продається в тому числі й іноземцям, а в Конституції цього немає.
Третє. Стаття 14 Конституції зазначає, що земельні відносини регулюються виключно законами України, а в проекті майже кожна четверта стаття виписана так, що вони регулюються чиновниками за закритими дверима у вигляді Держкомзему, його органів на місцях за принципом "сам встановив грошову оцінку, даю дозвіл, продаю і реєструю".
Крім того, повністю забрано контроль за цими процесами від Верховної Ради, урізано - для обласних, районних і сільських рад.
Четверте. У погоні за ефективним власником у проекті свідомо на вимогу Міжнародного валютного фонду закладено міну, яка може вибухнути, для нашої країни, що характерна для країн третього світу, тобто немає межі, коли через декілька років окрема частина нових українців та іноземців скуплять цілі регіони, а більшість селян залишиться без землі батраками.
Тим більше зовсім немає механізмів, як вирішити конфлікти, які виникли в ході земельної реформи, для переселенців з Чорнобильської зони, депортованих народів, працівників соціальної сфери СМТ, де немає вже земель резерву, а також у тих селах, де нерозпайована земля.
Хто, чим і як компенсує цим іншим категоріям українських громадян їх законне право на власність, яка виражається в конкретній ціні землі? Та й грошова оцінка землі, що ви говорили. Дивіться: 1,3 тисячі доларів, у той час як у Європі 50-60 тисяч. Це ж за безцінь скуплять усю землю.
І п'яте, останнє, Іване Степановичу. На підставі викладеного аналізу двох законопроектів, який докладно зроблено підкомітетом на 60 сторінках (але чомусь про це не сказала Катерина Тимофіївна), і враховуючи те, що сьогодні вони значною мірою не відповідають Конституції та законам України, мають суттєві прогалини в розв'язанні земельних проблем у ході реформи, я пропоную всі законопроекти повернути на повторне перше читання, зробити один і тоді розглядати у Верховній Раді.
ГОЛОВА. Слово надається Віктору Роєнку. За ним -Олександр Мороз.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Шановні народні депутати! Обговорення і прийняття нового Земельного кодексу є питанням політичним, бо якщо говорити про економічний його бік, то це все зрозуміло. Економічно означає і вже доведено, що сільське господарство розвалене і сьогодні треба вживати радикальних заходів для його врятування. Але таких радикальних заходів ніхто вживати не буде, тому й внесено Земельний кодекс.
Якщо говорити про те, що планом передбачено на вимогу Міжнародного валютного фонду 10 мільйонів гектарів вивести з сівозміни, то якщо такий процес виведення їх із сівозміни триватиме, тобто, так би мовити, їх будуть консервувати, то це означає, що ми, давши землю селянам, як доводять реформатори, фактично відразу ж і забираємо її в них, щоб вона заростала бур'янами.
Тому, загнавши в глухий кут сільське господарство і не маючи програми виходу із цього глухого кута, а маючи лише програму Міжнародного валютного фонду, знайшли жахливий вихід - розпродувати землю, бо вже немає чого в Україні розпродати.
Тому прийняття нового Земельного кодексу - це узаконення злочинного варіанту знищення власного сільгоспвиробника, що підриває продовольчу безпеку України. Фактично ми закріплюємо бандитизм на селі.
Даючи політичну оцінку з огляду на це, комуністи-депутати висловлюють принципову позицію до Земельного кодексу.
Перше. Більшістю селян не підтримується купівля-продаж землі.
Друге. Усуваються ради всіх рівнів від регулювання земельних відносин, відбувається узурпація влади і узурпація в земельних відносинах. Третє. Неучасть іноземців у всіх цих процесах.
Виходячи з цього 27-28 червня цього року в дні святкування Конституції, буржуазної Конституції України, проведено всеукраїнську акцію протесту, в якій висувалося три вимоги. Учасники ці вимоги надіслали в усі інстанції. Перша - це відставка Президента Кучми, який порушує Конституцію, не виконує своїх обіцянок. Друга - недовіра Конституційному Суду. І третя - вимагання від Верховної Ради України не приймати новий Земельний кодекс України, який передбачає розпродаж, заставу землі, водоймищ, лісів та надр, усунення рад депутатів усіх рівнів від впливу на земельні відносини, а також право іноземців на нашу землю.
Я хотів би нагадати реформаторам декрет про землю, який було прийнято більшовиками. Він грунтувався на основі 242 місцевих селянських наказів, прийнятих ще до соціалістичної революції, де говорилося: право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не повинна ні продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду або в заставу чи відгукуватись якимось іншим способом.
Тобто жодного слова в капіталістичному суспільстві царської Росії не було сказано про розпродаж землі.
Тому на підставі викладеного вношу пропозицію підтримати законопроект про неприйнятність даного Земельного кодексу і відповідно відправити його назад до Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Дякую. Дайте можливість виступити й іншим. Слово надається Олександру Олександровичу Морозу.
МОРОЗ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановні колеги! Учора один з голів обласних рад як аргумент на користь нового Земельного кодексу згадував, що гектар землі в місті сягає за 40 тисяч доларів. Що купівля-продаж її стала фактом.
Дивна логіка і плутанина. Земля в місті - це територія, вона повинна коштувати не 40, а 240 тисяч. І нехай купує той, хто може, якщо він не вірить у законну довгострокову оренду.
Не вистачає закону - пишіть, не блокуйте, зокрема, Закон про комунальну власність. Але земля сільськогосподарська - це специфічний засіб виробництва і середовище буття нації. Уже місяць як опублікована в "Сільських вістях" моя стаття з цього приводу. У ній багато розрахунків. Жодного контраргументу з боку ініціаторів продажу землі не чути, бо їх немає в природі.
Пропонував: давайте у прямому телеефірі проведемо дискусію. Не про хіт-парад ідеться, а про землю, про долю держави. Мовчать, нікого не цікавить. Тільки й чути заклики, як, мовляв, добре буде, коли земля, рухаючись у ринковому обігу, набуде ціни і таке інше. Навіщо ж брехати? Чи ініціатори продажу землі думають, що тут сидять "буратіно", а уряд і Держкомзем, як кіт Базиліо і лисиця Аліса? А Буратіно під патронатом кількох батьків, Карло в тому числі, хрещених?
Рух землі буде? - задамо запитання. Так. Ціна зростатиме? Ні. На ваучерах уже переконалися. Новий хазяїн інвестуватиме аграрне виробництво? Ні. Рентні платежі, котрі він присвоюватиме, дохідніші від дачі інвестицій. Навіщо ж ренту віддавати приватнику, ймовірно, зарубіжному?
Механізм застави працюватиме? Так, але тільки в одному вигляді: як спосіб переходу власності. Паювання в натурі можна провести справедливо? Ні, про такий механізм навіть не йдеться в проекті.
Гарантії законності і справедливості щодо тих 16 мільйонів, що проживають у селі, можна передбачити? Ні, це взагалі фантастика. І всі це добре розуміють.
То які ж проблеми вирішує новий Земельний кодекс? Ніякі. А нових створює безліч. Навіщо це робиться? Щоб відмити амністований капітал, щоб виставити супроти фінансових ресурсів, вільних у світі, землю. Приблизно так учора сказав Петро Саблук.
Треба було б згадати, що кілька трильйонів цих вільних грошей, доларів, є. Вони ковтнуть нашу землю, навіть не помітять, що це відбулося.
Дивно виходить: тільки наблизимось до грамотного вирішення проблеми через податок, цінову і кредитну політику, тільки почали забезпечувати це законодавчо, відразу галопом по реформах. Пропоную.
Перше. Проект відхилити, відправивши на доопрацювання.
Друге. Результати голосування опоублікувати в "Голосі України". Якщо злочинна затія вдасться, будуть відомі автори. Люди потім згадають.
Третє. У разі підтримки моїх пропозицій ми на осінь підготуємо нормальний проект, до того ж у повній відповідності із Конституцією.
І, нарешті, звертаюся до більшості, до окремих її депутатів. Не прогинайтеся так низько, шановні колеги. Коли вас обирали, ви ж не казали, що будете такими лякливими. Станьте, нарешті, депутатами.
Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати, ми вичерпали два регламенти - 45 і 40 хвилин. Я зробив порушення, але на вимоги народних депутатів, які піднімали два проекти, два регламенти. Завершили обговорення. Я хочу, щоб ви до завтра ще подумали над цими проектами, і завтра будемо голосувати.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
( П і с л я п е р е р в и )
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Перерва закінчилася, продовжуємо роботу. І в графіку, і в порядку денному сьогодні другим питанням стоїть проект Закону про особливості приватизації державного пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний кобмінат імені Ілліча".
Але наступним питанням ідуть проекти Податкового кодексу. І часу там треба буде більше, ніж передбачено. Тому я прошу Матвієнкова Сергія Анатолійовича - доповідача з цього законопроекту про особливості приватизації, співдоповідача і, можливо, на запитаннях економити час (Шум у залі).
Є Регламент, за Регламентом на Податковий кодекс передбачено 45 хвилин, а там чотири проекти (Шум у залі).
Наталіє Михайлівно, правильно. Регламент - не закон, але поки немає закону, ми керуємось нормою Регламенту. Та я б і хотів. Ну, умовите Матвієнкова. Не я ж включав.
Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Ми гаємо час на сперечання.
Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Вашій увазі пропонується проект Закону України про особливості приватизації державного пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
На сьогодні приватизація в Україні увійшла у свою завершальну стадію. Близько 90 відсотків промислових підприємств України вже приватизовано. При цьому з 45 тисяч малих підприємств приватизовано понад 95 відсотків, а з 18 тисяч середніх та великих підприємств державної власності залишилось менше 20 відсотків. Масова приватизація в Україні створила тисячі приватних компаній у промисловому секторі. Однак у багатьох випадках нова форма власності не поліпшила ефективної роботи приватних підприємств. Тому переважна більшість експертів доходять висновку, що максималізація коштів від продажу об'єктів не є першочерговим завданням для держави. Головною метою приватизації є забезпечення переходу підприємств до ефективного власника. Згідно з програмою приватизації ряд стратегічно важливих об'єктів має бути приватизований протягом найближчих років. І тому їх треба приватизувати таким чином, щоб ми після цього не розбиралися з ними, як з Миколаївським глиноземним заводом.
Один із найбільш авторитетних економістів сьогодні Джозеф Стігліц пояснює незадовільні наслідки приватизації в деяких країнах з перехідною економікою сценарієм, за яким вона розвивалася. На його думку, досить легко передати державну власність своїм друзям або продати її їм за безцінь.
Набагато важче примусити приватизовані підприємства працювати ефективніше порівняно з тим періодом, коли вони перебували в державній власності. Тому, на думку Стігліца, при нинішньому рівні розвитку правових та економічних інститутів приватизація дасть очікувані результати лише за умови, коли працівник підприємства буде одностайно його акціонером. Така модель дає змогу забезпечити ефективний механізм роботи підприємства. Ця схема застосовується на Маріупольському металургійному комбінаті вже кілька років. Хочу навести приклад, які наслідки застосування цієї моделі.
Тоді як чимало підприємств галузі перекачували зароблені на експорті кошти в офшорні зони, на комбінаті була розроблена та втілена програма технічного переозброєння, яка дозволила перш за все наростити обсяги виробництва, забезпечити випуск високоміцного прокату для труб та судносталі згідно з кращими зарубіжними стандартами; організувати виробництво автолисту, знизити енергозатрати, зменшити шкідливі викиди в атмосферу та водний басейн, а також покращити умови праці. Для підтвердження цього можна навести безліч цифр та аргументів.
Скажу тільки одне. Маріупольський металургійний комбінат по праву вважається одним з найпотужніших підприємств держави. За ці роки, дуже непрості для економіки, комбінат не мав заборгованості ні із заробітної плати, ні з зобов'язань у бюджет та Пенсійний фонд.
До речі, заробітна плата на комбінаті до недавнього часу становила 600 гривень, а зараз прийнято рішення щодо її підвищення до 700 гривень. Тільки за 1999 рік комбінат перерахував до Державного бюджету понад 160 мільйонів гривень.
Починаючи з 1991 року працівники ВАТ комбінату із зароблених коштів інвестували близько 400 мільйонів доларів на закупівлю нової техніки і впровадження нових технологій, що відповідають світовим стандартам. Загальні витрати на реалізацію технічних заходів додатково становитимуть 1,5 мільярда гривень.
Слід відзначити, що підприємство не тільки не проводило скорочення кількості працюючих, а й збільшило кількість працівників з 27 до 50 тисяч. При цьому не тільки не було скорочено жодної соціальної програми, а навпаки було введено в експлуатацію ряд нових об'єктів соціального призначення. Утримання комбінатом за власні кошти 25 дитячих садків, 2 дитячих таборів, спортивних споруд, об'єктів житловокомунальної сфери та багатьох інших об'єктів знімає соціальну напругу в усьому місті.
А те, що зроблено комбінатом по відродженню села, не може не вражати. Було повернуто до працездатного стану більш ніж 20 повністю лежачих КСП з їх соціальними інфраструктурами. Щомісячно в їх розвиток інвестується близько 1 мільярда доларів.
Вищеназвані цифри вказують на гармонійне поєднання інтересів держави та працівників підприємства через володіння останніми корпоративними правами на паритетних засадах. Досягненню цього сприяло те, що трудовий колектив одержав частку акцій у розмірі 30 відсотків за період оренди ним державного майна. Нині в колективній власності знаходиться близько 42 відсотків.
Запропонований законопроект дає змогу трудовому колективу ВАТ викупити акції, які перебувають у власності держави та найближчим часом будуть запропоновані до продажу. Як зазначалося вище, останніми роками ВАТ ММК імені Ілліча направляло зароблені кошти на реструктуризацію виробництва і розвиток соціальної сфери, тому зараз не має достатньо коштів для викупу державного пакета акцій згідно чинним законодавством. Запропонована процедура викупу надає трудовому колективу в особі закритого акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" право викупити цей пакет у розстрочку, але за ринковою вартістю.
При підготовці питання навколо нього точилося чимало чуток і домислів. На жаль, ми сьогодні маємо сумний досвід, коли акції відкритих акціонерних товариств скуповуються за безцінь, а потім консолідуються; а також коли акції закритих акціонерних товариств скуповувалися всередині, завдяки чому з'являвся новий власник. Прикладів цьому можна навести безліч як у нас у країні, так і за її межами.
При розробці схеми приватизації комбінату всі ці варіанти враховано і було вжито необхідних заходів, щоб унеможливити виникнення такої ситуації, тому подібні варіанти в закритому акціонерному товаристві "Ілліч-Сталь" є неможливі навіть теоретично.
ЗАТ було засновано організацією орендарів металургійного комбінату та фізичною особою, а не юридичною, як це було в сумнозвісних випадках. Ця особа була обрана всім підприємством і є головою профсоюзної спілки, внесла до статутного фонду всього 10 гривень, що робить неважливим застосування таких схем.
Нині в Україні немає умов для появи стратегічного інвестора. Тому продаж державного майна трудовому колективу комбінату, який довів свою здатність ефективно господарювати в ринкових умовах, є найбільш доцільним заходом. Кожен член трудового колективу, маючи частку власності у підприємстві, на якому працює, отримує потужний стимул для підвищення продуктивності праці. Це стане одним з основних чинників, що приведе до створення середнього класу в Україні (причому не колись, а вже сьогодні), а також дасть поштовх для розвитку всієї економіки України.
Дякую.
ГОЛОВА. Є запитання? Черненко, Роєнко... Ну, вже більше рук, як... Надамо слово депутатам Черненку, Роєнку, Журавському, Гурову і Манчуленку... (Шум у залі). А ви з однієї фракції, розберетесь у фракції.
Депутат Черненко. Будь ласка.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний Сергію Анатолійовичу! Скажіть, будь ласка, як це вам вдалося: розглядали один варіант цього законопроекту, а зараз Іван Степанович вносить другий варіант, покращений. Це перше.
Друге. Що це за процедура, Іване Степановичу, якась скорочена: давайте швиденько без запитів і без обговорення приймати.
І третє запитання. Іване Степановичу, я пропоную перетворити Верховну Раду... Одній частині Верховної Ради приватизувати житлові будинки, другій - пароплави, третій - заводи, четвертій - сільське господарство.
Що ми робимо? Є ж Закон про приватизацію державного майна. Будь ласка, дайте мені відповідь на чотири запитання.
МАТВІЄНКОВ С.А. Законопроект внесен на основании существующей ныне процедуры. Относительно того, что вместо него предложен другой проект, вы знаете о том, что был ряд замечаний от групп и фракций, на основании этих замечаний законопроект был доработан и внесен в зал. Это первое.
Второе. Ваш скептицизм, с которым вы относитесь к приватизации таких крупных промышленных обектов, мне, честно говоря, очень не нравится. Вы как представитель бюджетной сферы сегодня говорите о том, что у нас бюджет пуст и он не имеет нормального пополнения.
Речь идет о крупнейшем промышленном предприятии, товарооборот которого составляет 1 миллиард долларов. Это предприятие, которое является одним из мощнейших экспортеров металлургии на сегодняшний день. Поэтому при приватизации данного предприятия, я считаю, нужен особый подход с тем, чтобы мы не натворили здесь тех бед, которые натворили до этого на глиноземном заводе, на других предприятиях.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко. За ним - депутат Журавський.
РОЄНКО В.Г. У мене два запитання. Перше. Чи вносили ви свої пропозиції, щоб даний законопроект розглянула Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, тому що ми знаємо, що всі особливості приватизації мають особливий характер.
І друге запитання. Скажіть, будь ласка, відверто і чесно: коли розпочалася приватизація даного металургійного комбінату, в яку суму вилилося заниження основних засобів виробництва і майна в цілому? Є у вас такі дані чи немає? Що спонукало вас внести законопроект про особливості приватизації цього металургійного комбінату?
Дякую.
МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Во-первых, что касается комиссии. Законопроект прошел все этапы рассмотрения: в Комитете по вопросам промышленной политики и предпринимательства, на заседаниях Специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации, этот законопроект прошел экспертную оценку, его рассматривал Кабинет Министров. То есть он прошел все необходимые стадии рассмотрения.
Во-вторых. Речь не идет о занижении или завышении оценки стоимости основных фондов. Мы согласны с этой оценкой. Речь идет о механизме выкупа, о том, что, к сожалению, тот механизм, который сегодня существует на основании действующего законодательства на аукционе, как мы называем, работает по непрозрачной схеме. Мы имеем горький опыт продажи предыдущих обектов и знаем, как это осуществляется.
Поэтому очень не хотелось бы очередное мощное предприятие, которое является, будем так говорить, "становым хребтом" экономики, пускать по этой схеме, когда в аукционе участвуют две, три, четыре заведомо известные фирмы и покупают по заранее известной цене.
Сегодня интересы государства наиболее сопричтены с интересами закрытого акционерного общества, с интересами трудового коллектива. Вот почему мы выходим с таким законопроектом и выступаем с вопросом об особенностях приватизации.
ГОЛОВА. Депутат Журавський. За ним - депутат Гуров.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Шановний доповідачу, я хотів би повернути вас до правового поля, і моє запитання якраз пов'язано з цим.
Законом про приватизацію державного майна встановлена низка пільг щодо продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації, працівникам та керівництву цих ВАТ.
Законопроектом фактично пропонується надати додаткову пільгу працівникам ВАТ ММК імені Ілліча щодо придбання державного майна не на конкурсних засадах. Підкреслюю, не на конкурсних засадах.
На вашу думку, чи це не дискримінує всіх інших громадян у праві пільгового придбання державного майна?
МАТВІЄНКОВ С.А. Я не думаю, что это дискриминирует остальных, поскольку трудовой коллектив внес в развитие данного предприятия, как я уже говорил, около 400 миллионов долларов на развитие этого предприятия. Это первое.
Второе. Относительно льгот, о которых вы говорите. Почитайте закон. Речь не идет о льготах. Мы просим продайте нам это предприятие за деньги по цене, которая сегодня сложилась на рынке. Но трудовой коллектив не в состоянии сегодня внести такую сумму одновременно. Мы просим 30- процентную растрочку с выплатой платежа в течение года с учетом даже коэффициента инфляции, который будет распространен на этот год.
То есть практически (давайте будем откровенными до конца) те деньги, которые будут получены в бюджет от этого коллектива, ни на одном конкурсе вы сегодня не получите. Посмотрите, как проводились конкурсы до этого. Предприятия продавались с 30-процентной скидкой.
Поэтому я говорю, что государство получит от приватизации этого комбината максимально, что может получить. И плюс ко всему оно сохранит прозрачность и нормальную работу этого предприятия с сохранением инфраструктуры и нормального социально-психологического климата, который сложился в этом регионе.
ГОЛОВА. Депутат Гуров. За ним - депутат Манчуленко.
ГУРОВ В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Уважаемый Сергей Анатольевич, вот такой простой вопрос. У вас через изгородь, или через "межу", есть другой гигант - "Азов-сталь".
Вы как профессионал и экономист, знающий положение на обоих заводах, не могли бы провести небольшую экономическую параллель (это будет очень полезно услышать всем присутствующим) по зарплате, по отчислениям в бюджет, и так далее, поскольку это предприятие уже приватизировано? Пожалуйста.
МАТВІЄНКОВ С.А. Я немножко шире отвечу на ваш вопрос. К сожалению, приватизация - то, что сегодня предлагается с аукциона продать такие крупные предприятия,- развивается двумя путями.
Первый - это путь, который прошел Донецкий металлургический завод, когда появляется иностранный инвестор и вносит свои деньги. Этот путь известный. Вначале мы, так сказать, приветствовали его и говорили о том, что появился иностранный инвестор, вложил деньги в развитие предприятия. Но иностранный инвестор - это не спонсор, у него на первом плане стоят интересы этой конкретной фирмы, а не государства.
И теперь, когда речь зашла о закрытии половины Донецкого металлургического завода, мы ахаем и говорим о том, что эта половина могла бы работать и давать прибыль нашему государству и рабочие места. Но, к сожалению, ничего не можем поделать.
Второй путь - когда с аукциона продается подобное предприятие, вокруг него тут же возникает часть дочерних фирм, которые по таким вот ценам завозят туда сырье, концентраты и материалы, а по мизерным ценам выкупают у этого же предприятия свою собственную продукцию. И тогда получается, что рентабельность этого крупного гиганта сводится к нулю.
Я не буду приводить цифры. Возьмите аналитику работы таких предприятий, приватизированных и неприватизированных, и сравните, и сразу все станет ясно. Возьмите пример России, тоже, кстати, очень показательный.
ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Українського народного руху). Шановний Сергію Анатолійовичу! Ви дуже переконливо й емоційно агітуєте за свій законопроект, так, що хочеться проголосувати на його підтримку. Для того щоб повністю переконатися у правильності вашого підходу, у мене є кілька запитань до вас.
Цей законопроект стосується захисту інтересів трудового колективу. На розвиток цієї норми я хочу поставити таке запитання. У законопроекті не передбачений порядок передачі акцій із власності ЗАТ "Ілліч-Сталь" у власність конкретних працівників, членів трудового колективу ВАТ ММК імені Ілліча, у тому числі у разі звільнення їх з роботи. Що ви скажете з цього приводу? Це перше запитання.
І друге. Як на мене, не виписаний механізм контролю з боку держави за ходом приватизації цього об'єкта, зокрема і з боку Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації. І я думаю, що доцільно було б передбачити звіт Фонду держмайна про хід виконання цього закону.
Дякую.
МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Что касается вашего первого вопроса. Здесь было много кривотолков и разговоров вокруг того, почему создается ЗАО и почему продается на ЗАО. Давайте будем честными и откровенными. Мы уже прошли определенную школу жизни. Когда акции попадали открытому акционерному обществу, был разработан механизм: предприятие доводилось до состояния банкротства, вокруг этого предприятия тут же появлялись фирмы, которые занимались скупкой этих акций. Трудящимся говорили: зачем тебе акции неработающего предприятия? За какую-то сумму они скупались, консолидировались, и появлялся новый хозяин.
Был второй вариант, когда предприятия создавали ЗАО. В ЗАО вводилось какое-то конкретное юридическое лицо. И тогда это юридическое лицо при том же механизме постепенного банкротства предприятия, доведения его до определенного уровня скупало изнутри все эти акции и становилось полноправным хозяином этого предприятия.
Мы пошли абсолютно другим путем, учитывая все эти замечания. Создали ЗАО из акционеров и одного физического лица, не юридического, еще раз подчеркиваю, а физического с десятью гривнями. Каждый из них вошел со своей долей пропорционально заработной плате, то есть вклад каждого - доля, пропорциональная заработной плате. И если акции будут продаваться в ЗАО, то они просто будут увеличивать долю каждого в этой пропорции, они остаются внутри этого замкнутого пространства...
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, ви так коротко відповідали що забрали 18 хвилин. Дякую вам.
Олексій Олексійович Костусєв. Будь ласка.
КОСТУСЄВ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своем заседании проект Закона Украины об особенностях приватизации государственного пакета акций открытого акционерного общества "Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича", представленный нашим уважаемым коллегой народным депутатом Сергеем Матвиенковым.
Когда мы рассматривали на заседании комитета этот законопроект, он вызвал у нас очень много серьезных и существенных замечаний. Но я хочу сказать, что к чести автора он в амбиции не ударился, а принял это к руководству, и доработал по сути законопроект, который сначала представлял, после того как бы прошел проверку на заседании нашего комитета. Сейчас мы рассматриваем доработанный и улучшенный автором вариант законопроекта.
Если говорить очень коротко, то Комитет по вопросам экономической политики считает, что этот законопроект может быть принят за основу.
Поскольку докладчик очень подробно рассказал о своем законопроекте, я не буду останавливаться, чтобы не отнимать вашего времени, очень много времени заняло рассмотрение первого вопроса. Хочу сказать, что есть моменты, на которые мы сразу обратили внимание. Допустим, в том проекте, который Сергей Матвиенков представлял вначале, речь шла о том, что 30 процентов стоимости акций колектив платит на протяжении месяца после подписания договора купли-продажи, а остальная сумма будет выплачена в течение года.
Хочу сказать, что, например, у меня, как у экономиста это сразу вызвало недоумение и возражение, что все мы надеемся на то, что наша национальная денежная единица будет стабильная и будет держаться на уровне, но вдруг она упадет, конечно, так ни в коем случае делать нельзя. Поэтому мы сказали, что если выплачивать в расстрочку, то только с учетом коэффициента инфляции реальной стоимости. Что автор в общем-то уже и сделал, внеся эту норму в свой проект закона.
Мы учли также заключение нашего научно-экспертного управления. Я считаю, здесь есть целый ряд очень толковых и правильных замечаний, которые, безусловно, нужно учесть, но в целом вывод такой: можно принять за основу с дальнейшим...
ГОЛОВА. Є запитання? У нас часу нема. Що ви показуєте?
КИРИЛЬЧУК Є.І. Олексію Олексійовичу, як ви надалі у комітеті плануєте - щодо кожного підприємства прийматимемо закон? То, може, ми тоді вже інших законів зовсім не будемо приймати? Є ж закон про приватизацію державного майна. Там усе чітко визначено. А ми чомусь по окремих підприємствах дозволяємо, а по інших - ні. Як же далі комітет повинен працювати?
КОСТУСЄВ О. О. Спасибо. Одним из основных замечаний, высказанных автору законопроекта, было замечание о неправильном подходе, потому что он попытался вначале выписать закон, который определяет основы приватизации, в частности и этого предприятия. Мы обяснили (и он с этим согласился), что приватизация любого предприятия, в том числе даже такого, как этот крупнейший гигант, должна проходить в строгом соответствии с законодательством Украины. А в отдельных законах может идти речь только об особенностях. И такие коррективы он внес.
Что касается планирования работы нашего комитета, мы не планируем и не вносим никаких законопроектов по отдельным предприятиям. Но если такой законопроект поступает от Кабинета Министров или от нашего коллеги, то не рассматривать его мы не имеем права. Мы рассматриваем, комитет наш занимается этими вопросами.
ГОЛОВА. Нема більше запитань? Є. Юрій Борисович Ключковський.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу, чи можете ви сказати, саме в чому полягає особливість приватизації? Чи не в тому, що ми говоримо про трудовий колектив, а насправді йдеться про закрите акціонерне товариство "ІллічСталь", яке виступає начебто від імені трудового колективу, але має й інших засновників, і чи не могли б ви назвати цих засновників?
КОСТУСЄВ О. О. Спасибо за вопрос. Вы правы в том плане, что особенность как раз по данному проекту закона состоит в том, чтобы продать исключительно трудовому коллективу в лице вот этого общества, о котором шла речь, потому что нашим законодательством, Программой приватизации, которую мы приняли до 2002 года, определено, что приватизация идет только на конкурсных основах и побеждает тот, кто дает больше денег. Автор этого законопроекта, учитывая специфику этого предприятия, так сказать, противостоит этому.
Относительно того, кто за кем стоит, вы знаете, это вопрос очень сложный. Если вы примете за основу, мы продолжим работу. Я думаю, наш комитет сделает выездное заседание на заводе, посмотрим все на месте, если будет ваша воля идти в этом направлении.
По поводу того, что кто-то перепродаст свои акции, это 100 процентов, ну, так сказать, каждый распоряжается ими так, как считает нужным. Но что-то рабочий на этом заработает, даже в том случае, если он их продаст.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую, Олексію Олексійовичу.
Увімкніть мікрофон депутата Чаговця. Будь ласка.
ЧАГОВЕЦЬ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 180, Харківська область). Прошу передати слово генеральному директору заводу.
ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Олександровичу. Давайте послухаємо, не так багато в нас 50-тисячних колективів.
Бойко Володимир Олександрович. Будь ласка.
БОЙКО В.О., голова правління - генеральний директор ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Я прекрасно понимаю одну вещь, что у нас очень богатая страна. К сожалению, в ней очень много воруют. Здесь задают вопросы по ЗАО. У нас нет вопросов, потому что в ЗАО 34 500 человек работает, в том числе и я имею долю в зависимости от моей заработной платы. Только председатель завкома профсоюза с уставным фондом 10 процентов.
Наше предприятие с 1989 года, еще с периода Советской власти, не имело ни одной копейки капиталовложений от государства. Нас уже один раз обманули, поделив государственную собственность на ваучеры, и никто ничего от этого не имел. За последние 12 лет нам удалось удержать такое предприятие, увеличив количество работников с 26 тысяч человек до 50 800 человек. И я уверяю, что с принятием этого закона акционеров у нас будет не 35 тысяч, а минимум 80 тысяч человек, потому что мы взяли, как вы знаете, 22 КСП, они также станут членами акционерного общества.
Ведь есть с чем сравнить. Работающий рядом частный, будем говорить, завод "Азовсталь" и другие такие же металлургические заводы имеют те же фонды. Даже если говорить о наших соседях, то у них лучшие и большие мощности, хотя наше предприятие оценено по наивысшей оценке по сравнению с ними.
Я уверен, что уважаемые народные депутаты поймут, что цель ведь одна - показать, как может нормально жить народ Украины. За время независимости у нас не было ни одного социального вопроса, который бы мы не решили. Более того, за это время построены новые пансионаты, больница, школа, перечень можно продолжить, все обекты, которые работали тогда, работают и сегодня.
Поэтому я надеюсь, что здравый смысл победит...
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Олександровичу.
Слово надається народному депутату Сергію Терьохіну.
ТЕРЬОХІН С.А., перший заступник головы Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м.Київ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати! Уперше в цьому залі ми обговорюємо законопроект, який присвячується не питанню "як приватизувати", а питанню "кому приватизувати". Будь-яка компанія продає свій капітал для одного - щоб залучити додаткову оборотку ззовні. У цьому сенсі приватизація теж має відповідати цим вимогам. Одначе запропонований проект абсолютно суперечить головній ідеї, бо капітал купується самим підприємством, при чому купується частково за гроші тієї ж самої держави.
У пояснювальній записці говориться про прибутки в сотні мільйонів за минулий рік, а ми маємо статтю бюджету, де нарахований на державну частину прибуток має зараховуватися до Державного бюджету.
Так ось, як ви знаєте, Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою віддав левову частку дивідендів, які б мали нараховуватися, зокрема, на поповнення оборотки, за рахунок якої буде зроблений викуп. Отакої, продаємо за свої ж гроші, причому за так званою ринковою ціною, як було тут доведено, якої немає, бо немає ринку, немає обороту цих акцій, і їх ніхто не збирається випускати на оборот. Це перший аспект.
Аспект другий. Розробники говорять про загрозу купівлі комбінату чи донецькими бандитами, чи російськими бандитами. Добре. Тоді скажіть мені, який сенс узагалі приватизовувати прибуткове підприємство, яке має платити в бюджет гроші і не боятися бандитів? Давайте приймемо закон, яким закріпимо за державою 50 відсотків плюс 1 акцію комбінату імені Ілліча, і нехай Кабмін віддасть цей пакет в управління трудовому колективу. Логічно? Так. Але коли я запропонував це депутату Матвієнкову, то спочатку він концептуально підтримав, а потім чомусь знітився і кудись щез.
Весь цей закон - особисті чвари директорату, який прикривається ім'ям трудового колективу, а не ЗАТ, як пропонується в законопроекті.
І останнє. Може, пан Бойко і добрий професіонал, але з мораллю у вас трошки паскудно, пане Бойко. Ще раз попереджаю, якщо до моєї особи будуть погрози або звинувачення з вашого боку, я вас затаскаю по судах. Знаєте прислів'я: на злодії шапка горить.
Пропоную не приймати цього закону про приватизацію "Ілліча", як він звучить, а прийняти рішення про закріплення за державою контрольного пакета акцій і передачу їх у наступне управління.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Депутат Чукмасов. За ним - депутат Журавський.
ЧУКМАСОВ С.О. Я думаю, что Сергей Анатольевич на меня в суд не подаст, хотя я сейчас тоже начну его оскорблять немножко.
Я помню те времена, когда наше предприятие акционировалось одним из первых в Украине. Сергей Анатольевич тогда был заместителем министра экономики, Виктор Михайлович был вице-премьером.
К сожалению, нас заставили в то время пойти на открытое акционерное общество, хотя мы хотели пойти по схеме, немножко напоминающей ту, которая сегодня предлагается в законопроекте. И результат сегодня: акции народного предприятия, которые были розданы трудовому коллективу и членам семей, были скуплены за три года. И сегодня славным коллективом управляет один из бывших членов Кабинета Министров Украины, который, видно, на зарплату, будем говорить, министра в свое время сумел сэкономить и набрать средств, необходимых на покупку такого большого предприятия.
Поэтому я считаю, что тот вариант законопроекта, какой сегодня предлагается, несовершенен. Я думаю, что депутаты будут свои замечания вносить на второе чтение.
Но я прошу вас, прошу все фракции: сегодня действительно есть еще шанс посмотреть, нет полной страховки. Есть сотни вариантов, как даже при таком законе обмануть предприятие и вывести акции из сферы управления закрытого акционерного общества.
Поэтому я прошу принять этот законопроект в первом чтении и подать свои замечания на второе чтение, чтобы действительно обезопасить коллектив.
Спасибо.
ГОЛОВА. Віталій Журавський. За ним - депутат Білоус.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України.
Законопроект цей передбачає продаж державного пакета акцій ВАТ ММК ім. Ілліча одному покупцеві. Ось у цьому законопроекті на сторінці 3 це якраз і є. Тобто без будь-якої конкуренції покупців.
Автор законодавчої ініціативи зазначає, що зараз відсутні умови для появи стратегічного інвестора. Я як людина, яка вивчила цю проблему, дозволю собі стверджувати: є умови для появи стратегічного партнера.
За закритим акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" стоїть пан Бойко, який сьогодні не полінувався навіть сюди приїхати, - директор нинішнього "Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча".
Він і його оточення лобіюють цей закон і через свого представника, шановного депутата Матвієнкова. Який канал телебачення не включиш упродовж двох тижнів - скрізь Бойко, скрізь одна й та сама інформація. Дуже зацікавлений він і його оточення саме в прихватизації цього комбінату.
Якщо ми підтримаємо цей законопроект, то фактично віддамо завод Бойку і його оточенню. Пан Терьохін цілком має рацію: якщо за законопроектом єдиним покупцем є ЗАТ "Ілліч-Сталь", то конкурсу ніякого не буде. Яка ж це приватизація, шановні мої? Це прихватизація, автор - номенклатура.
Мені дуже цікаво, як поведуть себе мої колеги комуністи при голосуванні цього законопроекту (Шум у залі). Якщо вони підтримають цей законопроект, то тим самим підтримають прихватизацію купкою номенклатури. Я це кажу для виборців, для всіх, хто мене чує... Я від козла чую.
Хочу підкреслити... У мене є ще хвилина.
ГОЛОВА. Ви непарламентські вислови вживаєте.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Я нормальний вживаю. Мене козлом обізвали, я сказав, що той і є козел.
Хочу підкреслити, що державною програмою приватизації, затвердженою законом 1723 від 18 травня 2000 року, встановлено, що Фонд державного майна здійснює приватизацію на засадах індивідуальної приватизації. А індивідуальна приватизація полягає у вивченні попиту на конкретний об'єкт приватизації, враховуючи особливості і кон'юнктуру ринку.
Я закінчую. Не можна встановлювати прецедент. Верховна Рада не має права торгувати заводами і фабриками. Якщо й далі так піде, то скоро ми дійдемо до розпродажу кіосків і всього іншого.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я звертаюся до вас і нагадую норму Регламенту. У статті 3.8.1 глава 3.8 "Дисципліна та етика пленарних засідань" зазначено: "На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання..." Я прошу вас, керуйтеся цією нормою Регламенту.
Слово надається Артуру Білоусу.
БІЛОУС А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги, дорогі друзі! Я хочу перевести наше обговорення трохи на гумористичний лад. Я пропоную створити закрите акціонерне товариство "ІллічВерховна Рада України", приватизувати цей будинок, особливо цю люстру, і виконати постанову про заміну державної символіки, бо дуже довго її виконують.
У мене немає жодного сумніву з приводу професіоналізму, (я не буду втручатися в ту сферу, де я не є фахівець), народного депутата Матвієнкова і в тому, що це справді є одне з небагатьох підприємств, яке працює безперебійно, виплачує заробітну плату і таке інше. Про це написано в пояснювальній записці. Але факт появи у сесійній залі документів від імені трудящих нагадує мені старі часи. Я думаю, що кожен з колег, який займався питаннями приватизації, прекрасно знає, що передача державного пакета акцій в особі трудового колективу ніколи ще не призводила в пострадянському просторі до реального управління об'єктами з боку трудових колективів.
Тому питання полягає не в конкретному підприємстві, хоча я обов'язково включу цей приклад о "бессмертии его" в нове видання свого підручника з політології як хрестоматійний приклад лобіювання і приватизації по-пострадянськи.
Я не кажу вже про деякі інші аспекти. Наприклад, ціна визначається на торгах по ціні в Позабіржовій фондовій системі за період з 1 січня по 1 липня. Яка ціна - невідомо. Може бути найнижча ціна, а не середня ринкова. Не визначені умови договору купівлі-продажу, вони є за законопроектом непрозорими, ми сподіваємося лише на порядність керівництва цього заводу. Можливо, немає сумніву в цій порядності, але закон має визначати певні умови. Не сплачується пеня у разі несвоєчасної сплати за розстрочкою перед державою і таке інше.
Але найголовніше: ми не можемо приймати окремі закони, які створюють особливі правила гри для кожного підприємства. Я думаю, є половина депутатів, які можуть лобіювати ті чи інші підприємства. От тоді не потрібна ні програма приватизації, ні щось інше.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні народні депутати! Ми використали час, відведений на обговорення. Я прошу, ліс рук... Ще дванадцять бажаючих, ми не встигаємо... Ми обмінялися думками (Шум у залі).
Хто за те, щоб продовжити обговорення, прошу проголосувати.
"За" - 68. Дякую.
Оголошується до розгляду проект Податкового кодексу України: 3266,
3266-1, 3266-2, 3266-3 і 3266-4. Доповідач одного з проектів - народний депутат, голова комітету Турчинов Олександр Валентинович (Шум у залі). Наступним буде доповідати Василь Васильович Регурецький.
ТУРЧИНОВ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! До питання прийняття Податкового кодексу треба підходити через призму необхідності проведення податкової реформи. Яка головна мета проведення в Україні податкової реформи? По-перше, створити умови для збільшення обсягів виробництва, по-друге - забезпечити легалізацію капіталів. Саме ці два завдання повинен вирішити Податковий кодекс. І коли ми будемо обговорювати проекти податкових кодексів, то саме через призму цих питань треба й розглядати їх.
Крім того, є ще одна дуже серйозна проблема, яку повинен вирішити Податковий кодекс,- зменшення податкового тиску і спрощення системи оподаткування, які повинні відбутися врешті-решт у нашій країні, не повинні зламати бюджетну систему України. І це головна проблема, це головна суперечність, яка фактично є в податковій реформі: з одного боку, необхідно проводити зменшення податкового тиску, з другого боку, треба забезпечити бюджетні надходження. А ми відчуваємо, що нам треба не просто їх забезпечити, нам треба їх збільшити. Тому коли ми розробляли проект Податкового кодексу, то виходили саме з цього і запропонували не просто зменшення податкового тиску, не спрощення системи оподаткування і зменшення кількості податків, ми запропонували нову структуру оподаткування, яка б дозволяла при зменшенні податкового тиску дати більше бюджетних надходжень. Який стрижень цієї податкової системи і за рахунок чого, як запитує один народний депутат, це можна було створити?
Ми запропонували (і це була головна позиція в нашому Податковому кодексі, проект якого ми вперше подали ще два роки тому) відмовитися від податку на додану вартість, відмовитися від податку на прибуток, які є традиційними податками для ухилення від їх сплати. Тобто є безліч механізмів ухиляння від сплати цих податків.
Крім того, ці податки достатньо складні в адмініструванні, вони мають багато суб'єктивних речей при обчислюванні, що дає підставу для свавілля податкових структур.
До того ж ці податки мають найбільше пільг і винятків для конкретних суб'єктів економічної діяльності. Тому ми пропонували відмовитися від цих податків взагалі і ввести єдиний податок на реалізацію за диференційованою ставкою 4-9 відсотків.
Крім того, ми пропонували для забезпечення легалізації капіталів і збільшення обсягу від податку на доходи громадян ввести єдину ставку цього податку в розмірі 9 відсотків, яка корелюється з оподаткуванням юридичних осіб.
І остання принципова позиція, яка була записана в Податковому кодексі, відмовитися від великої кількості зборів і нарахувань на фонд оплати праці, запровадивши єдиний 30- відсотковий збір на соціальний захист, який потім повинен був розподілятися між пенсійним та іншими фондами. Тобто це були головні позиції, на яких ми будували нашу податкову систему.
До речі, розрахунки показали, що протягом першого року за рахунок легалізації капіталів, за рахунок того, що таку систему дуже важко порушити (від неї дуже важко ухилятися), ми могли отримати додатково 10 мільярдів гривень до бюджету.
Які були заперечення? Було два принципових заперечення.
Перше - що така система має значний комулятивний ефект, зокрема податок з реалізації. Друге заперечення було від міжнародних організацій, які вимагали, щоб система оподаткування в Україні корелювалася і була схожою на систему оподаткування інших європейських країн.
Що стосується першого заперечення. Наші математичні розрахунки, ті математичні моделі, які ми побудували, чітко демонструють, що кумулятивний ефект чинної системи значно більший, ніж тієї системи, яку ми запропонували. І для цього є всі підстави, для цього є всі розрахунки.
Що стосується іншого заперечення, то фактично воно є фатальним для прийняття цього кодексу, тому що ми розуміємо: залежність України від світових організацій дуже значна, і вони зацікавлені все-таки в транзиті капіталу в Україні, тобто щоб капітал міг входити в Україну, напрацьовувати додаткову вартість і виходити з України, скажімо, не дуже, збільшуючи при цьому наш бюджет. І ми розуміємо, що ці заперечення відвести просто неможливо тому, що Україна є боржником і з її позицією не завжди рахуються.
Виходячи з цього, ми бачили і бачимо все-таки необхідність почати податкову реформу і тому активно включилися в роботу з урядовою групою по підготовці проекту Податкового кодексу.
І я вважаю, що ми знайшли з урядовцями ті компроміси, які дозволяють сьогодні говорити про прийняття в першому читанні урядового проекту Податкового кодексу. Тому що ми переконали урядовців піти на зменшення податкового тиску і зменшення податкових ставок. З іншого боку, в урядовому проекті є розділ, який стосується спрощеної системи оподаткування. І саме ця система базується на нашій пропозиції щодо податку з реалізації, яким будуть оподатковуватися підприємства, що мають, скажімо, дохід за рік близько 1 мільйона гривень. Тобто спрощена система також почне працювати, і я думаю, що за рахунок неї ми зможемо легалізувати багато тих капіталів, які сьогодні в малому і середньому бізнесі знаходяться поза системою оподаткування, поза системою офіційної звітності.
Що стосується, шановні колеги, варіанта, що пропонується у вигляді прийняття якогось окремого закону, який дасть змогу розробляти бюджет 2001 року. Ви знаєте, тут є серйозні проблеми. Такий закон може в принципі бути як проміжний варіант і давати можливість розробляти бюджет. Але ж цей закон повинен виходити виключно від Кабінету Міністрів. І саме Кабінет Міністрів повинен чітко запропонувати ту перехідну систему, яка повинна працювати в 2001 році.
Отже, шановні колеги, головні висновки, щоб не витрачати час, бо ще багато бажаючих виступити з цього питання. Перше. Все-таки урядовий варіант є варіантом компромісу, і його можна прийняти в першому читанні для того, щоб в Україні почалася податкова реформа. І всі ті вади (а їх багато і щодо адміністрування податків, і щодо окремих податків) можна буде виправити до другого читання.
Що стосується перехідного періоду. У 2001 році все одно він буде, то він може регламентуватися як безпосередньо законом, який подасть Кабінет Міністрів, так і безпосередньо Законом про Державний бюджет, проект якого ми очікуємо 15 вересня, і в якому можуть бути конкретні податкові зміни щодо адміністрування податків у 2001 році.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, на виступ. Я так зрозумів, що Олександр Валентинович свій законопроект знімає умовно і буде доопрацьовувати його разом з урядовим.
ТУРЧИНОВ О.В. Так, про це ми домовилися з урядом.
ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Черенков (Шум у залі).
Віталію Григоровичу, я не порушую Регламент, якщо знімається проект, то запитань не ставлять. Це кажу для того, щоб ви не кричали.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Іване Степановичу, ви самі порушуєте Регламент... Я не бачив такого прецедента, коли депутат передає слово...
ГОЛОВА. По суті говоріть.
ЧЕРНЕНКО В.Г. По суті... Такого ще не було у нас у Верховній Раді, це ви створили. Це по-перше.
По-друге, для чого ми, Олександре Валентиновичу, приймаємо Податковий кодекс? Я розумію так, щоб було якесь навантаження і на бюджет, щоб гроші були в бюджеті, і щоб якесь послаблення було для підприємств.
По-третє, навіщо проводиться приватизація? Щоб усе в розсрочку роздати чи для того, щоб залучити кошти в Державний бюджет? Це я кажу для тих, хто так піклується про Державний бюджет і про охорону здоров'я. Будь ласка, відповідайте (Шум у залі).
Іване Степановичу, якщо ви будете далі порушувати Регламент, я захоплю трибуну.
ГОЛОВА. Я не порушую. Я порушив - надав вам слово.
ТУРЧИНОВ О. В. Дякую за запитання. Безумовно, треба проводити і приватизацію, і податкову реформу для того, щоб ми мали стабільні надходження до бюджету. Це перша позиція.
Що стосується переваг чи непереваг Податкового кодесу. Ви знаєте, я переконаний, що наш варіант Податкового кодексу все одно буде прийнятий, коли ми підемо на радикальну зміну податкової системи і коли наша залежність від світових організацій буде меншою. Ми все одно прийдемо до спрощеної системи оподаткування, яка враховує саме кризовий стан нашої економіки. І тому потрібна антикризова система оподаткування, а потім уже можна змінювати і підходити до якихось європейських стандартів.
Що стосується зняття Податкового кодексу. Ви знаєте, шановні колеги, я вважаю, що ми все-таки повинні почати в Україні реальну податкову реформу. І тому, незважаючи на амбіції, треба рухатися єдино можливим шляхом. Єдиний шлях сьогодні - це в першому читанні прийнятий один проект кодексу. Якщо кожна фракція буде наполягати на своєму проекті кодексу, то, на жаль, ми не просунемося ні на крок.
Дякую.
ГОЛОВА. Олександр Черенков.
ЧЕРЕНКОВ О.П. Уважаемые коллеги! Мы только что рассматривали проект нового Земельного кодекса при существующем Земельном кодексе. И называем это почти революцией в землепользовании. То же самое вы говорите о радикальных изменениях в налогообложении. Так они ежедневно происходят. Бухгалтера на наших предприятиях, извините, скоро с ума будут сходить от ежедневно изменяющегося налогового законодательства.
Что мешает в принципе существующему налоговому законодательству менять в рамках существующего закона? Тем более что принятие новых налогов запрещено законом. Как вы хотите перешагнуть через Закон о системе налогообложения, который говорит о том, что вводить новые налоги можно только через шесть месяцев с момента его принятия?
Спасибо.
ТУРЧИНОВ О.В. Дякую. Ви знаєте, одне із завдань Податкового кодексу якраз і полягає в тому, щоб стабілізувати систему оподаткування, тобто щоб у нас не було щомісячних змін.
Подивіться на наш порядок денний. Фактично кожного тижня ми три, чотири закони приймаємо саме з питань оподаткування. Одним даємо пільги, з інших ці пільги знімаємо. І фактично щодня вносимо нові і нові зміни.
Тому потрібен єдиний документ. Тобто система оподаткування сьогодні настільки суперечлива, настільки не пов'язана між собою, що потрібен єдиний законопроект, який би врегулював усі ці питання.
І, безумовно, після прийняття Податкового кодексу має бути встановлений мораторій (я думаю, на декілька років) щодо будь-яких змін в оподаткуванні, щоб наша система економічна могла запрацювати кінець кінцем.
Дякую.
ГОЛОВА. Олександре Павловичу, якраз на завтра до порядку денного включили більше шести питань з оподаткування. Ви маєте рацію, але і він має рацію в тому, що хоче звести це до якогось узагальнюючого документа.
Депутат Черняк. За ним - депутат Ключковський (Шум у залі). Не записувалися? Депутат Семенюк, вона записалася першою. А потім депутат Черняк.
СЕМЕНЮК В.П. Фракція "Лівий центр". Шановний Олександре Валентиновичу! Починаючи з 1992 року, від часу декретотворення і введення перших податків, пільг для спільних підприємств, фактично введення податку на додану вартість, ми дали можливість зробити наших товаровиробників беззахисними. Тому що фактично податок на додану вартість - це є податок на внутрішню ціну.
З досвіду багатьох європейських країн знаємо, що податок на додану вартість уже перепрофільовується на податок з продажу. Чи зможемо ми при прийнятті відповідного законодавчого акта, мається на увазі Податковий кодекс, перейти на податок з продажу, що дало б можливість сьогодні краще захищати нашого товаровиробника?
Дякую.
ТУРЧИНОВ О.В. Ви знаєте, якраз у нашому проекті Податкового кодексу і був такий варіант, який заміняв податок на додану вартість і податок з прибутку єдиним податком - податком з продажу або з реалізації.
Але, я ще раз кажу, вимоги і МВФ, і Світового банку, які сьогодні є, фактично блокують цю зміну. І це об'єктивно. Розумієте, це є наше побажання і наші розрахунки. Але ж тут є заперечення. Ми їм заборгували, тут питань немає. Треба йти за якимись компромісними схемами.
ГОЛОВА. Депутат Черняк.
ЧЕРНЯК В.К., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 153, Рівненська область).
Шановний Олександре Валентиновичу! Наскільки я зрозумів, основною метою кодексу є спрощення існуючої системи оподаткування. Але чи не вважаєте ви, що не вирішено питання спрощення механізму стягнення податків? Фактично тут багато чого переписано із тих законів, які в нас уже є, і немає таких новел, які б справді вирішили питання спрощення механізму стягнення податків.
Крім того, я не можу зрозуміти, чому в поле зору кодексу не потрапили обов'язкові платежі? Якщо це кодекс, то вони також повинні тут бути.
І останнє. Все-таки я не погоджуюся з тим, що основною метою кодексу є спрощення системи податків. Основною метою кодексу повинно бути посилення стимулюючої ролі податкової системи. Як ви вважаєте, це питання цим кодексом вирішено чи ні?
Дякую.
ТУРЧИНОВ О. В. Який проект кодексу ви маєте на увазі?
Що стосується нашого проекту кодексу, то якраз у ньому ці питання і вирішені. Система адміністрування податків настільки проста, що податки можуть сплачуватися прямо з рахунка, на який надходять кошти. І це дозволяє фактично справляти систему оподаткування без участі навіть самого платника податку.
Що стосується стимулювання і тих позицій, які ви називали, то в урядовому проекті кодексу це чітко не виписано, але я думаю, що до другого читання саме ці позиції треба врахувати і доопрацювати. Разом з вами ми зможемо це зробити, так?
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Валентиновичу.
Слово надається Регурецькому Василю Васильовичу, заступнику міністра фінансів України, для урядового варіанта. Василю Васильовичу, може, краще більше часу залишити для запитань? Будь ласка, концептуально скажіть, щоб більше часу було для запитань.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься урядовий проект Податкового кодексу. Хочу нагадати, що урядовий проект Податкового кодексу - це суттєво доопрацьований варіант, який був направлений до Верховної Ради в минулому році, і новий уряд визнав за доцільне повернути його для доопрацювання.
Усі концептуальні положення або наміри підготовки проекту Податкового кодексу я не буду повторювати, народний депутат Турчинов це проголошував. Абсолютно ідентичні наміри мали на увазі й урядовці, коли готували свій варіант. Я хотів би тільки нагадати деякі концептуальні речі. Уряд ставив собі за мету створити такий кодекс, який би побудував податкову систему спрощену, прозору, нейтральну, справедливу для оподаткування. Ми мали на увазі створити цілісний кодифікований документ, який мав вмістити всі норми, правила, обов'язки і права платників податків. Податковий кодекс мав би сформувати стабільну прогнозовану базу, яка б забезпечила створення дохідної частини бюджету і нарешті створити податкову систему, гармонізовану з податковими системами європейських країн, максимально уніфікувати податки з країнами - членами СНД і не запроваджувати радикальних докорінних змін і перетворень.
У зв'язку з цим хочу зазначити, що проект Податкового кодексу, внесений Кабінетом Міністрів, базується на класичній схемі податкової системи. Вона полягає в тому, що ми не маємо наміру запровадити оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб, а маємо намір запровадити податок на споживання - це податок на додану вартість і акцизні збори. До речі, податок на додану вартість, як податок з продажу і як податок з реалізації, має одну і ту саму базу оподаткування, але вони по-різному формують доходи Державного бюджету і вирішують інші питання, які пов'язані з цим.
І третій напрям - оподаткування майна, власності - це оподаткування землі, оподаткування нерухомого майна, оподаткування транспортних засобів і податки, які пов'язані з використанням природних ресурсів: лісових, водних, безпосередньо корисних копалин, податки, які регулюють питання екологічної безпеки країни й деякі податки, які мають спрощену систему оподаткування.
Ми насамперед хотіли спростити систему оподаткування для малого бізнесу, і це прописано в нашому проекті. Вона полягає в тому, що ця категорія платників, яка має визначатися в кодексі, має право переходити на єдиний податок і не платити інших податків, передбачених цим кодексом.
Ми залишили ідею щодо спрощеної системи оподаткування сільськогосподарських виробників. Фіксований податок, дещо модернізований, працює в нас один рік, треба залишити дію фіксованого податку для спрощеного оподаткування сільгоспвиробників.
Основні наміри по зниженню податкового тиску. Безумовно, це головна частина Податкового кодексу і головний намір, який проголосив уряд. Ми запропонували піти на радикальні зміни діючих ставок податку, які б дали можливість нести податкове навантаження на платників податку і створити сприятливі умови як для інвестицій, так і для розвитку економіки країни.
Пропонується: ставка податку на прибуток
- 20 відсотків замість діючої 30 відсотків, оподатковувати дивіденди за ставкою 15 відсотків замість діючих 30 відсотків і спростити систему подвійного економічного оподаткування дивідендів.
Відносно оподаткування споживачів податком на додану вартість. Запропоновано зменшити ставку до рівня 15 відсотків.
Оподаткування доходів фізичних осіб. Уряд пропонує досить радикальні зміни. Може, народні депутати будуть не зовсім погоджуватися, але ми можемо навести аргументи, які б говорили на користь цього рішення. Встановити дві ставки оподаткування - 10 і 20 відсотків замість діючих 5. Ввести неоподатковувану частину доходів громадян, яка базувалася б на рівні мінімальної заробітної плати (сьогодні, як ви пам'ятаєте, 118 гривень). Розтягнути шкалу оподаткування громадян, щоб основна маса людей, яка отримує помірну заробітну плату, оподатковувалася за мінімальною ставкою податку. Перша позиція шкали - доходи до 540 гривень на місяць. Понад 540 - ставка оподаткування - 20 відсотків.
Відносно деяких податків зроблені кроки щодо їх зменшення. Це і транспортний податок, і державне мито, і деякі зміни по податку на землю.
Ми розуміємо, що радикальні зміни відносно ставок оподаткування ведуть до суттєвого зменшення доходної частини бюджету. За нашими розрахунками, якщо застосовувати ці ставки, у 2001 році проти рівня розрахункових доходів будемо мати зменшення на 4,7 мільярда. Це досить суттєво і досить вагомо для розвитку економіки, але досить суттєве зменшення доходів бюджету.
У зв'язку з цим уряд пропонує Верховній Раді розглянути питання, як розширити базу оподаткування. У першу чергу це буде стосуватися системи пільг. Ви чудово знаєте, які пільги мають платники податків, які суми коштів залишаються в їх розпорядженні. Ця система абсолютно неефективна. За рахунок пільг ми вирішуємо різні проблеми: і недостачу фінансових ресурсів бюджету, і підтримуємо якимось чином окремі галузі, окремі сфери діяльності, окрему категорію платників податку. Повторюю, це неефективна система. Вона не відповідає критеріям, які ми проголошуємо, що податкова система має бути справедливою, рівнонапруженою, нейтральною до сплати податків. У зв'язку з цим пропонується низка пропозицій по скороченню пільг. Так деякою мірою ми врівноважуємо зменшення податків за рахунок їх збільшення по скасуванню пільг.
Крім цього уряд пропонує ввести в дію норми, які проголошені в чинних законах, наприклад, ставок акцизного збору. Ми пропонуємо їх проіндексувати на рівень споживчих цін, які прогнозуються на наступний рік.
Я не буду зупинятися на спрощенні адміністративної частини, вона досить суттєва.
І головне. Уряд звертається до народних депутатів -прийняти в першому читанні урядовий проект Податкового кодексу. Ми прекрасно розуміємо, що в народних депутатів є багато доповнень, пропозицій щодо зміни деяких норм. Ці пропозиції ми вже маємо і розраховуємо на них. Ми звертаємося до вас з тим, що всі ці пропозиції можна врахувати під час другого читання. Ми готові спільно працювати над доповненнями і змінами до проекту Податкового кодексу. Але для уряду головна мета - щоб Верховна Рада визначилася щодо цього законопроекту.
Ми маємо пропозиції від народних депутатів, зокрема, вчора на засіданні Комітету з питань фінансів стояло питання про прийняття окремого закону, який би вирішував проблему формування доходів бюджету.
Хочу озвучити позицію Кабінету Міністрів відносно цих пропозицій. Ми розрахували: якщо прийняти таке рішення, а воно направлено в основному на односторонню дію - зменшення ставок податків без розширення бази оподаткування, то це призведе до суттєвих зрушень у формуванні доходів бюджету вже в наступному році. І ми цим стурбовані, тому що такий варіант неприйнятний для формування доходів бюджету.
У зв'язку з цим пропонується в "Перехідних положеннях" урядового проекту Податкового кодексу встановити перехідний період
- два роки, зменшити ставки так, щоб досягти бажаних результатів у 2000 році. Створити податкову базу для бюджету 2001 року, щоб замортизувати негативні явища, які виникнуть через зменшення доходної частини.
І насамкінець, шановні народні депутати. Я повторюю ще раз, ми готові активно працювати для того, щоб кодекс прийняти в цілому і ввести його в дію з наступного року. Тут говорили, що ми дещо порушили термін. Ми повинні раз і назавжди покінчити з частими змінами в податкових законодавчих актах.
І ми просили б, шановні народні депутати, прислухатися до нашого прохання: прийняти кодекс у першому читанні і дати доручення в найкоротші терміни розглянути і доопрацювати.
ГОЛОВА. У вас будуть два місяці, щоб врахувати всі зауваження, пропозиції тощо. Це перше.
І друге. Василю Васильовичу, ви вже якось додавайте чи часу чи інтенсифікуйте з Погоджувальною радою. Позавчора уряд просив про малий кодекс, або закон про податки, сьогодні ви кажете, що він призведе до чогось страшного. Ви вже якось домовтеся: чи ви за нього просите, чи ви від нього відмовляєтеся.
Є запитання?
Депутат Роєнко.
РОЄНКО В.Г. Уманський виборчий округ. У мене два запитання. Чому так сталося, що в проекті Кабінету Міністрів податок на транспортні засоби передбачено як загальнодержавний податок і введено шкільний податок для наповнення місцевих бюджетів, який практично не підтримується? Це перше запитання.
І друге. Я хотів би чіткіше почути, чи будемо обкладати багатих людей податком так, щоб вони, нарешті, зрозуміли, що в нашій державі є і бідні люди?
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую за запитання. Щодо першого запитання про податок на транспортні засоби. Цей загальнодержавний податок був і до цього часу. Законопроектом визначається компетенція органів влади, які мають право встановлювати правила з того чи іншого податку.
Тому податок на транспортні засоби є загальнодержавним податком. Він формуватиме доходи державного дорожнього фонду. Так було визначено в законодавчому акті.
Стосовно шкільного податку. Ви правильно підмітили, що є заперечення щодо його введення. Але я хотів би нагадати, що наша пропозиція досить доцільна. Ми скасовуємо місцевий податок - так званий комунальний, який нараховувався на фонд заробітної плати і який був негативним для платників податків.
Ми можемо назвати цей податок не шкільним, а по-іншому, але він дає право місцевим органам влади ввести на своїй території оподаткування обсягів продаж у роздрібній торгівлі. Ми хотіли сформувати джерело фінансування на розвиток середньої освіти. Ця пропозиція була від народних депутатів, уряд її підтримав.
І щодо податку з багатих. Я хотів би нагадати, що, за статистикою, максимальні ставки податку на доходи фізичних осіб - 30- 40 відсотків (громадян, до яких застосовуються ці ставки, менше 1 відсотка). Практично ніхто не показує доходів, які могли б оподатковуватися за ставкою 30-40 відсотків. Теоретично такі ставки є, але на практиці вони не діють. І ми вважаємо, що доцільніше зменшити ставки, вивести з тіні доходи, а врегулювати їх іншими податками, які ми пропонуємо: податком на нерухомість громадян, акцизними зборами на підакцизні товари.
ГОЛОВА. Депутат Свирида. Будь ласка. За ним - депутат Сахань.
СВИРИДА О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Трудова Україна". Шановний Василю Васильовичу! До сирого Податкового кодексу ви пропонуєте ввести ще два сиріших податки. Я б їх назвав гібридними податками.
З одного боку, це податок на майно. Податок на землю плюс податок на нерухомість. Абсолютно сирий податок, який, скажемо, так, не може отак відразу почати функціонувати.
З другого боку, це шкільний податок. Тільки-но ми відійшли від податкового конфлікту, знявши оборотні податки, тобто дорожній збір цього року, з наступного року - збір до Інноваційного фонду, залишивши ПДВ, і тут знову додаткова пропозиція: ввести ще якийсь оборотний податок, скажемо, так, нехай навіть на останній фазі продажу.
Я вважаю, що оці два сирих податки будуть тією найбільшою перепоною і найбільшим конфліктом, який буде закладено в даний Податковий кодекс.
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Шановні народні депутати! Мені важко погодитися з тим, що Податковий кодекс сирий.
Це досить опрацьовані нормативні розділи. І кожна норма досить детально виписувалася і обговорювалася робочою групою під час роботи над кодексом.
Я розумію, що є і будуть пропозиції з боку народних депутатів, і ми їх будемо враховувати.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, я прошу відповідати конкретно - шкільний податок чи що. Ви весь час розказуєте і агітуєте.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Добре. Щодо шкільного податку. Я повторю те, що я щойно сказав. Так, ми хотіли б компенсувати доходи місцевих бюджетів, які будуть втрачати від скасування комунального податку, цього одіозного податку.
Друга частина. Ми все-таки хотіли б надати право місцевим органам влади мати можливість оподатковувати споживачів. Шкільний податок - це податок на продаж у роздрібній торгівлі, і він цілком обгрунтований тими заходами, які уряд хотів би запропонувати для формування доходів місцевих бюджетів.
Ми не вважаємо його оборотним податком, таким, як, наприклад, дорожній фонд. Це зовсім інше. І якщо ви детально розглянете цей податок, то побачите його позитивні якості.
ГОЛОВА. Депутат Сафронов. За ним - депутат Костинюк.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Василю Васильовичу! Якщо пройде ваш урядовий законопроект, чи буде це одним із кроків для подолання кризи доходної частини бюджету? Якщо так, то чи прораховували ви, наскільки збільшиться доходна частина? Це перше запитання.
Друге. Чи буде це також кроком для виведення з тіні наших виробників?
І третє. Чи враховувалися вимоги Міжнародного валютного фонду під час розробки вашого законопроекту?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Мета, яку ставив перед собою уряд, - це, безумовно, розширення доходної частини бюджету. Але ми свідомі того, що введення зменшених ставок, безумовно, в перші роки не дасть нам збільшення. Це на перспективу, щоб був вихід з тіні. Ми маємо надію на те, що за такої системи оподаткування економіка вийде з тіні. Вона є досить помірною.
За нашими розрахунками, в 2002-2003 роках ми будемо мати позитивні результати. У 2001 році доходна частина деякою мірою зменшиться. І цього уникнути неможливо.
ГОЛОВА. Депутат Костинюк.
КОСТИНЮК Б.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Щодо шкільного податку. Підтримуючи у цілому, є така думка, що ці 1-2 проценти складно буде адмініструвати. І буде потрібна додаткова кількість самих адміністраторів.
Як ви бачите адміністрування цього податку, зокрема, наприклад, як тут написано, з лотків? Це перше запитання.
Друге запитання щодо патенту. Патент випадає як загальнодержавний податок. Які джерела поповнення в цілому бюджету? І очевидно, чинний Закон про патентування деяких видів підприємницької діяльності треба буде скасовувати. Так чи ні?
І загальне запитання. Чи не вважаєте ви за доцільне у зв'язку з введенням Податкового кодексу проводити реформу самої податкової адміністрації, тобто розділивши її функції на адміністрування окремо загальнодержавних податків і місцевих податків?
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Стосовно першого запитання. Ми прорахували адміністративні витрати на справляння чинного податку і не бачимо ніяких потреб збільшувати апарат. Це буде спрощена система, вона прописана в законі, якихось труднощів щодо збору податків не виникає.
Стосовно реформування податкової адміністрації взагалі. Ми робимо ці кроки, а податкова адміністрація зробила деякі суттєві кроки в реформуванні самої системи податків. Розділяти функції зборів на загальнодержавні і місцеві ми не вважаємо за доцільне, бо це навпаки збільшить адміністративні витрати, тому що кожний апарат повинен створювати свій керівний склад, свій обслуговуючий персонал, це буде збільшуватися їхня чисельність.
Діюча податкова адміністрація виконує свої функції по збору місцевих і загальнодержавних податків досить успішно.
Патент присутній у Податковому кодексі, це превентивне оподаткування доходів, і він є в розділі про оподаткування прибутку. Патент затверджений для тих категорій суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність із грошима.
ГОЛОВА. Наталка Штепа. Будь ласка.
ШТЕПА Н.П., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Автономная Республика Крым. Два вопроса. Первый. Скажите, пожалуйста, как будет формироваться Пенсионный фонд, который сегодня обслуживает треть населения?
И второй. И проект председателя бюджетного комитета, и правительственный предполагают амнистию теневым доходам. Первым этапом на пути к этому был указ Президента. Скажите, сколько уже получило государство от таких легализованных доходов?
Спасибо.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Щодо першого запитання стосовно формування Пенсійного фонду. У розділі, де ми освічуємо, що таке податки і збори, містяться законодавчі норми, які формують лише державні доходи бюджету.
Страхові нарахування, страхові збори формують інші цілі і формують інші фонди. Їх немає в Податковому кодексі. По-перше, я повторюю, через саму природу страхових платежів. І по-друге, через те, що нормативні законодавчі акти, які формують страхові платежі, на сьогодні не готові, вони формуються в окремому порядку.
Не буде проблеми, якщо народні депутати будуть вважати за потрібне помістити страхові платежі в Податковий кодекс. Ми можемо сформувати такі законодавчі акти і включити їх до Податкового кодексу.
І щодо багатих і бідних....
ГОЛОВА. Скільки надійшло від легалізації?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Механізм легалізації тіньових доходів ще не включений.
Назвати вам цифри ми ще не можемо.
ГОЛОВА. Володимир Черняк.
ЧЕРНЯК В.К. Шановний Василю Васильовичу! Чи не вважаєте ви необгрунтованою диференціацію ставок оподаткування фізичних осіб? Визначено, що при доходах 540 гривень - 10 відсотків, вище - 20 відсотків.
Отже, якщо 540 гривень - 10 відсотків - це 54 гривні. Якщо працівник отримує 550 гривень - 20 відсотків - 115 гривень. Чи не варто було б ввести більш помірну шкалу оподаткування: 10 відсотків, 15 відсотків і 20 відсотків?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Це предмет дискусії. Ми можемо вирішувати, якою має бути шкала - 10-20 чи інші ставки. Як би ми не вирішували, кожне рішення щодо доходів громадян, відповідно до якого буде перевищений будь-який мінімум, встановлений нами, вестиме до збільшення податкового навантаження. Це абсолютно так.
Ми розраховували, як буде впливати податок на ту категорію людей, яка отримує невеликі заробітні плати. І відзначили, що основна маса (90 відсотків) підпадає під цю шкалу. Ми вважаємо, що при сьогоднішньому рівні заробітних плат це досить помірне оподаткування. Ми розраховуємо на те, що в майбутньому ця шкала буде індексуватися. Звичайно, шкалу можна деталізувати. Ми виходили з досвіду, який застосовують інші країни.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Черенков.
ЧЕРЕНКОВ О.П. Фиксированный налог на землю. Как будет выглядеть в вашей редакции кодекса налогообложение сельхозпредприятий?
Спасибо.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Пропозиція щодо залишення фіксованого податку в принципі базується на нині діючій системі за винятком того, що ми пропонуємо вилучити із фіксованого податку страхові платежі до Пенсійного фонду. Ми запропонували значно нижчі ставки фіксованого податку. При цьому ми ввели єдину умову - всі податки повинні сплачуватися лише в грошовій формі. Тому для фіксованого податку ми пропонуємо скасувати будь-які натуральні податки. Такі основні зміни.
ГОЛОВА. Дякую, Василю Васильовичу. Слово надається народному депутату Богдану Губському. Будь ласка.
Ми продовжимо на 15 хвилин, не можна розривати.
ГУБСЬКИЙ Б.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Ми стоїмо сьогодні перед проблемою прийняття Податкового кодексу. Без перебільшення це питання можна віднести до ключового в цьогорічній економічній законотворчій діяльності Верховної Ради України. І це справедливо, тому що воно в першу чергу пов'язано з вирішенням долі бюджету на наступний 2001 рік. Президент визначив, і ми з цим погодилися, що темпи економічного розвитку наступного року не можуть бути нижчими, ніж 3-5 відсотків. Але для цього нам, звичайно, треба своєчасно прийняти бюджет на новій податковій базі.
На сьогодні подано кілька проектів Податкового кодексу. Але для нас, наприклад, на першому плані не авторство, а економічна доцільність і користь для нашої економіки і взагалі для українського народу.
Як відомо, свого часу для підготовки погодженого варіанта Податкового кодексу була створена відповідна урядова комісія. Ця комісія працювала з участю народних депутатів, було напрацьовано сотні слушних зауважень і пропозицій. У результаті сьогодні Кабінет Міністрів подав останній варіант Податкового кодексу. Безумовно, це суттєвий крок. Податковий кодекс у цілому спрямований на досягнення позитивного ефекту. З нашої точки зору, в ньому залишилися притаманні суттєві недоліки, які не відповідають у тому числі визначеній Президентом України та прийнятій нами стратегії трансформації податкової системи.
Я не хотів би зараз торкатися конкретних окремих деталей, але хотів би розглянути цей погоджений варіант з точки зору таких ключових аспектів: зменшення податкового тиску, розширення бази оподаткування, виведення економіки з тіні і перехід у легальний сектор економіки. Ці аспекти є ключовими, тому що наслідком їх реалізації буде зростання виробництва, суттєве збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а відтоді - зняття соціальної напруги в суспільстві.
Розглянемо під цим кутом поданий проект Податкового кодексу.
Так, задеклароване зменшення податкового тиску пропонується таким: ПДВ - з 20 до 19 відсотків, далі -до 17. Податок на прибуток - до 25 відсотків, далі - до 20. Відповідно податок на доходи фізичних осіб - 10-20 відсотків.
Звичайно, задекларовано поступове зменшення податкового тиску, але такий підхід за відсутності мораторію на внесення змін до основних положень кодексу дає можливість заморозити зміни з точки зору зменшення податкових ставок взагалі. І в разі доцільності всі позитивні зміни взагалі можуть бути відкинуті, а зменшення ставок заморожено.
Загалом же відсутність чітко закріпленого мораторію на внесення змін до концептуальних положень Податкового кодексу не дає можливості розглянути цей проект, і взагалі будь-який проект, Податкового кодексу як стабільний документ.
Водночас запропоновані, наприклад, ставки оподаткування майна не конкретизовані, мають різні рівні і можуть змінюватися від 1 до 2 відсотків, а в деяких випадках і до 5. У разі ж оцінки об'єктів за реальною вартістю більшість населення не буде спроможною платити такі ставки. При цьому відсутній чіткий порядок визначення вартості нерухомості.
Далі. Поряд із правильним декларуванням про зменшення податкового тиску пропонується ввести нові податки та збори, які значно підвищать податкове навантаження. Прикладом таких податків є шкільний податок та збір на розвиток виноградарства та хмелярства. Такі податки обчислюються від виручки, і навіть невеликі їхні ставки, наприклад 1 відсоток від виручки для шкільного податку, спроможні вимити за короткий термін значну частину обігових коштів платника. А ми вже знаємо приклади доцільності існування таких податків, як, наприклад, інноваційного фонду.
Важливо також зупинитися на тому факті, що в проекті не включено збори соціального характеру. Це нібито значно зменшує задекларований розробниками рівень податкового тиску в результаті запровадження кодексу.
Однак зрозуміло, ніхто не збирається ліквідувати Фонд соціального страхування та Пенсійний фонд, обов'язкові внески до яких на сьогодні становлять 37, 5 відсотка і мають велику частину відрахувань.
Не можна не говорити також і про створення, скажемо так, проектом кодексу сприятливих умов для проведення модернізації устаткування підприємств та здійснення реінвестицій. Адже залишені норми амортизації основних фондів на існуючому рівні призводить до відшкодування вартості основних фондів протягом 30-50 років. Це може призвести до ліквідації мотивації у вітчизняних виробників оновлювати технічну базу.
Основним із головних недоліків проекту є зміна в несприятливий для платників податку бік спрощеної системи оподаткування. Загалом основна ідея введення спрощеної системи оподаткування, яка вводилася згідно з відповідним указом Президента, - дати можливість вийти з тіні малому і середньому бізнесу. Справді, створити таку податкову систему, за якою їм було б більш вигідно платити, можливо, менше податків, але платити в легальному секторі економіки.
На сьогодні пропонується встановити дискримінаційно малі пороги, за яких платник податку може перейти до застосування спрощеної системи. І крім того вони для фізичних і юридичних осіб ще й відрізняються, чим створюється дискримінація в оподаткуванні.
Недоліком є скасування спеціального патенту, за яким суб'єкти малого бізнесу сплачували фіксовану суму податків.
Існування спецпатенту в спрощеній системі оподаткування дало вже на сьогодні великий позитивний результат. І багато підприємців малого бізнесу обрали саме такий метод оподаткування. Таким чином було легалізовано діяльність багатьох речових ринків, сфери послуг, торгівлі, збільшено надходження живих коштів до місцевих бюджетів.
За умови скасування спецпатенту більшість підприємців знову буде вимушена перейти до невигідних для них умов оподаткування або знову відійти до тіні, що вкрай негативно відіб'ється як на надходженнях до бюджетів, особливо місцевих, так і на розвитку малого підприємництва.
І тим самим ми ще й створюємо прецедент, коли нове податкове законодавство погіршує умови роботи малого бізнесу, тобто знову кажемо про те, що є нестабільність.
Підсумовуючи, я хотів би відзначити, скажемо так, квінтесенцію основних недоліків. Це - нестабільність; неефективна спрощена система оподаткування, обліку; не визначено чітку позицію щодо ставок оподаткування з урахуванням того, що немає мораторію;
наявність прихованого оподаткування і невключення всіх податків і зборів до Податкового кодексу, в першу чергу соціальних, введення додаткових обігових податків і зборів і створення додаткових фондів, які ми засудили як негативну практику, з нечіткими принципами використання коштів, а саме: встановлення 2 - відсоткової ставки ПДВ для фінансування бюджету розвитку. Але ж фінансування бюджету розвитку - це питання не Податкового кодексу, це бюджетне питання, і ми не можемо регулювати в Податковому кодексі, яким чином повинно використовуватись ПДВ.
До речі, у нашому варіанті Податкового кодексу, який ми подавали, усі ці недоліки усунені.
І на завершення. Я хотів би запропонувати припинити, врешті-решт, науково-теоретичні дискусії з відстоювання кожним розробником саме свого проекту Податкового кодексу. Мені здається, амбіції тут усе-таки зайві.
З нашої точки зору, було б доцільно створити погоджувальну групу з депутатів із профільних комітетів Верховної Ради і авторів урядового проекту Податкового кодексу, терміново доопрацювати й подати узгоджений варіант на розгляд Верховної Ради. Я не бачу великих проблем у тому, щоб це зробити і прийняти в першому читанні остаточно узгоджений варіант Податкового кодексу вже на цій сесії.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Доки депутати запишуться на запитання, я задаю перше запитання.
Богдане Володимировичу, ви закінчили тим, що підтримуєте пропозицію проголосувати завтра за те, щоб усім авторам проектів цього кодексу плюс профільні комітети напрацювати для повторного першого читання вже один варіант на базі урядового.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Абсолютно підтримую. Я вважаю, що в урядовому варіанті, який ми розглядали сьогодні в комітеті, не враховані принципові положення. Але спілкуючись у комітеті з представниками податкової адміністрації Олексієм Івановичем і Василем Васильовичем, наприкінці зустрічі ми дійшли спільної думки стосовно доопрацювання.
І тому я не бачу проблеми в тому, щоб за декілька днів доопрацювати і прийняти вже єдиний проект.
ГОЛОВА. Висвітіть список. Депутат Черняк. За ним - депутат Кірімов. Будь ласка.
ЧЕРНЯК В.К. Шановний Богдане Володимировичу! Зорієнтуйте остаточно нас, як завтра голосувати. Мені імпонує ваша позиція, що не повинні домінувати амбіції і заради справи нам треба прискорити цей процес. Але не на шкоду якості самого законопроекту, це зрозуміло.
Отже ви вважаєте, що завтра ми можемо голосувати за урядовий проект у першому читанні, а при підготовці до другого читання врахувати пропозиції, які є в інших. Чи ви нам пропонуєте голосувати за те, щоб проект було внесено на повторне перше читання?
Дякую.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Учора це питання обговорювалося в нашому комітеті. Було прийняте рішення, яке я повністю підтримую. А воно полягає в тому, щоб направити законопроект Кабінету Міністрів на повторне перше читання, створити відповідну робочу групу, яка за декілька днів врахує концептуальні зауваження. Представники Міністерства фінансів учора погодилися з тими концептуальними зауваженнями, які ми обговорювали. Потрібно буквально два-три дні для того, щоб подати доопрацьований варіант, тому що є деякі принципові моменти, без врахування яких сьогодні не можна приймати, адже при другому читанні ми не маємо права змінювати концепцію. І вже розглянувши це питання в комітеті Верховної Ради наступного вівторка або середи, ми зможемо проголосувати проект в наступний четвер, тому що принципових розходжень щодо змін, які потрібно вносити, у нас немає.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Кірімов. За ним
- депутат Сокерчак.
КІРІМОВ І.З. Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановний Богдане Володимировичу! Ви вже на перше запитання, яке я мав поставити, відповіли Черняку. Тому в мене тільки одне запитання. Мова йшла про те, що буде два податки. А чи не можна було б їх спростити до одного? Це було б просто, ясно, прозоро і чітко. Мені здається, від цього виграли б усі.
Дякую.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Які два ви маєте на увазі? Податків більше десяти взагалі. А ви маєте, мабуть, на увазі податок з обороту?
Ну, не вдаючись у теоретичні дискусії, я скажу так: на засіданні погоджувальної урядової комісії, на якому були присутні автори всіх варіантів і концепцій податкових кодексів, дійшли спільної думки, з якою всі погодились, що на сьогоднішній день економічна система не дає можливості ввести єдиний податок.
Тому діюча система більш актуальна.
ГОЛОВА. Депутат Сокерчак.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановний товаришу Богдане! То добре, що ви йдете на компроміси. Але скажіть тоді, будь ласка, чому уряд не йде на компроміс? Адже проект, який ми подавали разом,- завтра буде рівно рік, як він знаходиться у Верховній Раді. Ми з вами говорили, що частина, яка стосується акцизу, краще виписана в цьому проекті. Більш виважена кількість податків, тому що там немає шкільного, і так далі. То чому тоді уряд, знаючи про те, що...
ГОЛОВА. Та йде, йде вже уряд!
ГУБСЬКИЙ Б.В. Вячеславе Михайловичу! Ми не йдемо на компроміс у принципових положеннях. Більше того, ми будемо наполягати на прийнятті тих принципових позицій щодо недоліків, про які я сказав. І уряд, в особі заступника міністра фінансів учора в принципі погодився на те, щоб врахувати ці позиції.
ГОЛОВА. Депутат Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П. Я знімаю питання.
ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.
Слово надається народному депутату Олександру Сергієнку.
Шановні народні депутати! Поки автор чергового проекту йде до трибуни, я повідомляю на правах головуючого: ми продовжили засідання на 15 хвилин. Щоб розірвати розгляд питання, треба, відповідно до Регламенту, голосувати. Але, ви знаєте, що не наберемо зараз голосів, тому давайте оперативно розглянемо проекти, тим більше, що ми вже зійшлися щодо головного: повторно в першому читанні розглянемо єдиний варіант.
Олександре Івановичу, будь ласка.
СЕРГІЄНКО О.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 101, Кіровоградська область). Спасибо. Мне нравится, что у нас на сегодня остались на рассмотрении только те проекты Налогового кодекса, которые содержат в своей основе налог на прибыль, НДС и акцизы.
Проект Налогового кодекса, который готовили мы с Кармазиным, и проект, который подготовлен нашим правительством,- они как братья-близнецы. Но есть несколько расхождений по концептуальным вопросам, которые в принципе меняют подход к налогообложению.
Прежде всего, мы не сторонники того, что нужно брать и просто уменьшать проценты, которые нужно платить с прибыли. Это неправильно. Во всем мире налог с прибыли в размере 45-42 процента платится. Но мы не согласны с тем, чтобы, как сегодня планируется, по старой схеме определять саму прибыль. Опять не все затраты, которые несет предприятие, входят в затраты, то есть снова получается искусственная прибыль. И будем мы ее облагать 20, или 10, или 30 процентами - ничего это не меняет.
Мы должны концептуально принять самое главное: что все затраты, которые понесло предприятие, должны идти в затраты. Если этого не будет, то не будет реальной прибыли, и нельзя будет ее облагать.
ГОЛОВА. Я прошу Василя Васильовича Регурецького: ви слухайте, бо різні проекти, а в Костинюка будуть запитання до вечора.
Будь ласка.
СЕРГІЄНКО О.І. Сегодня зачастую получается так, что после начисления налога на прибыль его размер превышает фактически полученную прибыль. Вот при таком искусственном методе.
Поэтому в нашем проекте Налогового кодекса предусмотрено, что все затраты - это затраты. Более того, есть затраты так называемого двойного назначения (они предусмотрены и в том проекте, и в нашем). Это затраты на эксплуатацию автомобилей, это затраты на различные презентации и так далее. Проконтролировать, что используется на себя лично, что - на предприятие, практически невозможно. Поэтому мы предлагаем, как это делается во всем мире, установить эти затраты в размере 2 процентов от оборота предприятия за прошедший период. Именно столько можно использовать на эти цели, не больше.
Дальше. Обязательно, в отличие от правительственного проекта кодекса, все затраты на приобретение и улучшение основных фондов учитываются в затратной части. Без этого нельзя - мы опять получаем несуществующую прибыль.
Амортотчисления. Мы с вами уже несколько лет воюем с амортотчислениями. Давайте раз и навсегда, и в нашем проекте кодекса это предусмотрено, покончим с этим безобразием. Амортотчисления - это амортотчисления, и никакими налогами, никакими сложными формулами они не облагаются. Этого быть не должно. У нас это четко сказано, в правительственном проекте опять начинаются проблемы: считать, не считать, сколько процентов, можно, нельзя. Амортотчисления - это собственность предприятия, это то, без чего оно жить не может.
Само использование прибыли. Можно взять 20 процентов или 30, но можно сделать так, как делается в некоторых развитых странах и что мы предложили в нашем проекте - расходование фактически полученной прибыли (это также нигде не учтено). Дается время на использование полученной прибыли на приобретение новых основных фондов, увеличение рабочих мест или на выплату дополнительных вознаграждений работникам с тем, чтобы у них повысилась заработная плата, повысились реальные доходы, которые, в свою очередь, будут обложены налогом на доходы, будут увеличены отчисления в различные социальные фонды, в том числе пенсионные. Вот этого опять никто не хочет слушать.
Налоги с физических лиц. У нас предусмотрены, как и в правительственном проекте, налоги по основному месту работы и прочие, но разница есть. У нас - вот как Черняк говорил, все правильно,- 10, 15 и 20 процентов. И 20 процентов возникает не на 500 гривнях, а на 2 тысячах 500 гривнях. Все остальные реально работающие люди и получающие зарплату до 1 тысячи гривень платят 10 процентов. Сегодня это болееменее справедливо.
И в правительственном, и в нашем проекте предусмотрены социальные льготы конкретным категориям населения, в том числе одиноким матерям и так далее. У нас еще предусмотрены, и мы требуем, чтобы это было учтено, льготы многодетным семьям на каждого ребенка, как во всем нормальном развитом мире.
Налог с продажи квартир. Ну, извините, товарищи, мы тысячу раз об этом говорили: если у человека одна квартира и он ее продает, его нельзя облагать никакими налогами, вне зависимости от того, имел он эту квартиру до вступления кодекса в силу или после вступления, как предусмотрено в правительственном проекте кодекса. По нашему проекту эта продажа квартиры, в которой человек прописан и фактически живет, и он ее продает не от хорошей жизни, не должна облагаться налогами. И до вступления кодекса в силу, и после.
Теперь что касается акциза. Мы предложили принципиально новую схему, которая действует во многих странах. Акциз должен делиться на два. Во-первых, основной, который касается многих товаров и, кстати, в своем проекте мы относим к ним еще и товары роскоши, их также предусмотрено обложить акцизом. Вопервых, еще раз говорю, мы предлагаем новый вид акциза: государство установит государственные цены на реализацию бензина, сигарет, алкоголя, дизельного топлива, и исходя из этой цены будет четко зафиксирован размер акциза. Не в процентах, а четко фиксированный размер акциза. Акциз во всем мире
- самый главный наполнитель бюджета. У нас он сегодня непонятно где. И никаких льгот по акцизу не должно быть. Мы требуем, чтобы было так.
Налог на добавленную стоимость. Он у нас давно уже превратился в налог с оборота, поэтому либо в правительственном проекте нужно изменить название налога - не налог на добавленную стоимость, а налог с оборота. Тогда все становится на место, или, если это налог на добавленную стоимость, давайте в Налоговом кодексе четко выпишем, что облагается добавочная стоимость, а не оборот, и облагается по ставкам. Мы предлагаем ставки 0, 5, 10, 15 процентов. Почему?
Посмотрите, в любой стране ставки налога на добавленную стоимость разные для разных товаров. Прежде чем человек будет завозить в Украину какой-то товар, он должен знать, какой будет НДС. И если это лекарство, то НДС будет 0; если это детские товары для наших детей, самые необходимые - обувь, одежда, так далее, - значит, ставка будет максимум 10 процентов; если это основные продукты питания, ставка будет 5 процентов. А всякие телевизоры, машины и так далее - это 15 процентов. И мы настаиваем на том, чтобы было именно так.
Дальше. Податок на имущество. Здесь уже высказывались замечания, что мы создаем непонятно что. Давайте договоримся раз и навсегда и возьмем вариант, предлагаемый в нашем проекте Налогового кодекса, что одна квартира, одна машина, (машина как транспортное средство облагается налогом, а вот как имущество - не облагается), одна дача - не облагаются. Только определим, какой размер дома не облагается налогом. Если в доме остались два пенсионера, два человека, которые живут на жалкую пенсию, и мы их сейчас налогом обложим, им что, выезжать из этого дома? Перебираться в сарай? Категорически нельзя этого допускать.
Мы должны сделать так, как у нас написано: один дом, в котором люди живут, не облагается налогом: одна квартира, одна дача не больше 60 квадратных метров. Больше - давайте облагать. И вот эти социальные льготы, которые у нас предусмотрены, нужно четко выписать.
И последнее. Налог на землю. Его нужно разделить: налог на землю, на которой стоят здания, - это один; налог на пахотную землю, на которой работают наши сельскохозяйственные труженики, - он должен быть единым по качеству земли. Других налогов не должно быть. Заплатил налог на землю, заработал прибыль - спасибо тебе большое, что ты нам дал продукты питания. Вторично облагать нельзя ничем - ни налогом на добавленную стоимость, ни налогом на прибыль. Только налог на землю.
Вот какие у нас отличия. А в остальном проекты совершенно одинаковые.
ГОЛОВА. Так, з'ясували. Може, не будемо запитань задавати?
Депутат Роєнко. Одне запитання. І Володимир Кирилович.
РОЄНКО В.Г. Шановний доповідачу! Звичайно, треба зводити всі ці проекти в один, але простежується така тенденція: ми говоримо, де набрати суму податків, але не звучить (ось тільки все щодо сільгоспвиробників сказали), що повинен бути один фіксований податок.
Дайте мені чітку відповідь, як зробити так, щоб ми відродили вітчизняного товаровиробника - як промислового, так і сільськогосподарського? Як зробити це? А багатих треба обкладати податком, я з цим згоден.
СЕРГІЄНКО О.І. Отвечаю. Я сам производственник, не коммерсант. Я знаю, что если мы сегодня дадим возможность нашим предприятиям отнести все затраты в затраты, не будем трогать их амортотчисления, они не будут списывать действующее оборудование в металлолом, чтобы не платить налоги. Все директора говорят одно: "Дайте нам возможность платить налоги с реальной прибыли. Мы готовы это делать, и мы будем развиваться. И уберите картотеки. Не надо нам давать денег, вы не берите с нас того, что вы не имеете права брать". Вот это единственное.
ГОЛОВА. Дякую. Черняк Володимир Кирилович.
ЧЕРНЯК В.К. Шановний Олександре Івановичу! Мені імпонує ваш проект Податкового кодексу. Я вважаю, що в остаточному варіанті треба врахувати багато чого з того, про що ви сказали.
Я хочу вас рішуче підтримати в тому, що ми маємо або назвати податком з обороту те, що в нас фактично є, а якщо це буде ПДВ, то давайте справді брати ПДВ. Тому що називати це ПДВ, а брати податок з обороту - цього ніяк не можна залишати в Податковому кодексі.
І, нарешті, запитання. Я дотримуюсь принципового концептуального положення стосовно того, що можна оподатковувати тільки доходи, а не затрати. Як ви вважаєте, так це, ні і чи у вашому проекті затрати оподатковуються?
СЕРГІЄНКО О.І. Спасибо за вопрос. Я именно с этого и начал, что у нас прибыль рассчитывается как разница между деньгами полученными и деньгами затраченными. Ну, нормально: сел и посчитал.
В правительственном варианте кодекса не все затраты являются затратами, то есть мы часть затрат обкладываем налогами. Вот с этим нужно бороться категорически.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
І останній проект. Юрій Савич Кононенко. Він найдосконаліший, так, Юрію Савичу?
КОНОНЕНКО Ю.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 181, Харківська область). Дорогие товарищи! Я просил бы немножко внимания и хотел бы, чтобы Василий Васильевич услышал.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, послухайте!
КОНОНЕНКО Ю.С. Сегодня был задан вопрос: "Чи збільшаться надходження до бюджету?" Василий Васильевич на него ответа не дал.
Я вам скажу, что все проекты Налогового кодекса, которые предлагаются, - и правительственный, и другие - ведут к сокращению поступлений в бюджет на 3,8 миллиарда гривень. Это то, что сегодня не сказали, отвечая на вопросы. Поэтому я просил бы вас внимательно отнестись к данному проекту Налогового кодекса, так как в нем говорится, как увеличить бюджетные поступления.
Демократические реформы общества невозможны без реформирования самого человека, осознания обществом значимости и индивидуальности отдельно взятой личности. Почему перед нами стоит один и тот же вопрос: отсутствие тенденции к увеличению бюджетных поступлений? Сделав первый шаг, продекларировав в Конституции Украины права и свободы, мы никак не можем сделать второй шаг - обеспечить защиту прав человека, предложить конкретные механизмы защиты его деятельности.
Мы не смогли предоставить человеку возможности раскрыть свой природный потенциал, реализовать себя. Укоренившаяся налоговая система в Украине со своей фискальной направленностью не способствует этому, постоянно выталкивая и отторгая законопослушных налогоплательщиков.
Сегодня в Украине широкомасштабно, в высоком темпе идут экономические, политические и социальные преобразования, меняется собственник, меняются психология людей, менталитет, идет переоценка духовных ценностей. От идеологов, политиков, социологов требуются видение, прогнозирование на несколько лет вперед происходящих преобразовательных процессов в Украине, а не топтание на месте.
В проектах же представленных кодексов есть один существенный общий недостаток: они рассматривают общество в статике, с позиции сформировавшейся и устоявшейся социальной инфраструктуры, в то время когда все меняется и должно меняться. Отсутствуют права, отсутствует механизм защиты прав и свобод личности, отсутствует вообще понятие человеческого фактора.
Каким образом будет идти процесс увеличения бюджетных поступлений, за счет чего,- это, мягко говоря, изложено расплывчато и непонятно.
Такой подход для Украины вреден...
ГОЛОВА. Це в чиєму проекті викладено розпливчасто і незрозуміло?
КОНОНЕНКО Ю.С. На вопрос, что приведет к увеличению бюджетных поступлений, я не мог получить ответ.
ГОЛОВА. А , ну так ви про свій проект кажіть.
КОНОНЕНКО Ю.С. Перехожу к своему.
Сегодня нам нужно активизировать деловую активность населения Украины, стимулировать новые трудовые отношения, формировать средний класс - класс собственников, умеющих эффективно работать в новых экономических условиях. Без этого ставить задачу решить какие-либо социально-экономические, политические проблемы - нонсенс.
Если общество готово воспринять, в принципе реформирование налоговой идеологии, изложенной в проекте нашего Налогового кодекса, в его первой части, то к разработке второй его части мы должны привлечь всех: весь научный, интеллектуальный потенциал, социологов, аналитиков, педагогов, политиков, практиков - всех, кто заинтересован в экономическом процветании Украины, чтобы раскрыть все грани глубинных процессов демократических преобразований, которые будут продолжаться и 20, и 30, и 100 и более лет.
Все же позитивные процессы в стране идут не благодаря, а вопреки фискальной системе, преодолевая сопротивление везде и всюду. Но самое страшное - нежелание сторонников фискальной идеологии понять ее несостоятельность. А задача, которую мы должны решить, - это в кратчайший срок увеличить бюджетные поступления в несколько раз. Разделим 39 миллиардов на 50 миллионов жителей Украины, получим результат: 2 гривни на одного украинца в день. В месяц - 60 гривень, или 10 долларов.
Удивляют или не удивляют сторонников фискальной системы эти цифры, нравится или не нравится им правда, хотят или не хотят те, кто довел Украину до такого состояния, бюджет государства надо увеличить хотя бы в десять раз. И это - задача минимум, которую можно и нужно выполнить за 2-2,5 года, а за 7 лет увеличить бюджетные поступления еще в несколько раз, приблизив среднюю заработную плату к 1000 долларам, как в странах ЕС, а не 30 долларов, как у нас сегодня.
В цивилизованных странах с рыночной моделью экономических отношений бюджет государства формируется в следующей пропорции: 80 процентов - бюджетные поступления от предприятий, отношение к труду которых - свободное предпринимательство (мы их назвали малый и средний бизнес, еще обзываем "микро"), плюс 20 процентов от энергетического комплекса, от крупных предприятий.
Работать в условиях фискальной системы налогообложения спрособно лишь 0,5 процента населения. Никакие экономические и социальные вопросы решить невозможно, когда 99,5 процента населения - бюджетники или непрямые налогоплательщики.
В первой части проекта мы предлагаем путь перехода от фискальной системы налогообложения к стимулирующей, позволяющей решить все задачи, которые по природе своей неспособна решить фискальная система налогообложения.
Стимулирующая система налогообложения требует введения отраслевой специализации налоговой службы. Отраслевую специализацию имеют все: врачи, инженеры, актеры, милиционеры. Отраслевую специализацию должны иметь и налоговые инспекторы. Выведя налогового инспектора из административного подчинения, создав отраслевую специализацию, мы сможем мгновенно вылечить основную болезнь нашего общества, в котором 60 процентов налогоплательщиков работают в тени под крышами чиновников. Хочу привести пример: если работают в тени, государству платят 100 гривен, чиновнику - 1000. Таковы пропорции.
Далее. Механизм упрощения системы. Производственная, коммерческая, сфера услуг имеют свой экономический потенциал. Отраслевой налоговый инспектор, знающий специфику данного вида деятельности, бизнеса, проводит сертификацию: сертифицирует реальные возможности предприятия и выдает документ - бизнессертификат, а не то, что сегодня предлагают - уравнять всех по минимуму.
И это не все. При таком подходе налогоплательщик с учетом своих природных знаний может планировать свою деятельность, просчитывать свой риск, реализовывать свои идеи, программы, проявлять в бизнесе инициативу и предприимчивость, что позволит интенсивно наращивать обемы производства.
ГОЛОВА. Юрию Савичу, я бачу ми скоро удвох залишимось, ви будете читати, а я слухати. Тому, може, перейдемо до запитань і відповідей?
КОНОНЕНКО Ю.С. Мы сейчас говорим об увеличении бюджетных поступлений, о механизмах. Я прошу вас дослушать, а потом зададите вопросы.
Отраслевой налоговый инспектор не может войти в сговор с налогоплательщиком по пяти причинам. Прежде всего он несет персональную ответственность за выдачу бизнес-сертификата. Остальные я не буду перечислять, чтобы не отнимать время.
Тщательно проанализировав реальную ситуацию, проведя мониторинг социальноэкономических вопросов, мы прогнозируем увеличения бюджетных поступлений в несколько раз при ликвидации условий для тенизации. Не уменьшение, а увеличение бюджетных поступлений за счет внедрения механизмов защиты прав человека и его деятельности. Я повторяю еще раз: через защиту прав человека мы увеличиваем бюджетные поступления. Не уменьшаем, а увеличиваем.
Ответственность за ожидаемые бюджетные поступления должны в государстве нести все. В бизнессертификате указана сумма ежемесячного платежа в сутки и в час. Появляется сумма и время материальной ответственности всех перед ожидаемыми бюджетными поступлениями. Недоимка ожидаемых бюджетных поступлений квалифицируется как подрыв экономики государства.
Налогоплательщик, сталкиваясь с проблемой незаконных действий, сообщает отраслевому налоговому инспектору в любой удобной для него форме о недоплате суммы за время, которое он потратил на решение проблемы. Отраслевой налоговый инспектор, имея недоимку в бюджет, вынужден разобраться в сути возникшего конфликта, изымает сумму недоимки в бюджет государства с должностного лица или налогоплательщика.
Механизм защиты прав налогоплательщика - то, что нигде ни у кого нет,- не приводит к недоимке в бюджет государства.
Далее. Не уменьшение, а увеличение бюджетных поступлений за счет количественного роста налогоплательщиков. Отраслевой налоговый инспектор заинтересован в показателе количественного роста своих абонентов по своей отрасли, он сообщает областным, районным, сельским администрациям об организации на их территории новых предприятий по его отрасли, дает рекомендации, экономические и производственные данные.
Местные администрации также заинтересованы в появлении новых предприятий-налогоплательщиков, что ведет к увеличению бюджетных поступлений, предоставляют им нежилой фонд, льготы, идут навстречу, обявляют конкурсы и отчитываются перед отраслевым налоговым инспектором о заявительной регистрации на их территории ожидаемых налогоплательщиков.
Отраслевой налоговый инспектор выдает ожидаемому налогоплательщику бизнессертификат, в котором указано время начала действия бизнес-сертификата и ожидаемая сумма бюджетных поступлений.
Я предлагаю взять за основу разработанный нами проект Налогового кодекса, который позволит не уменьшить бюджетные поступления на 3,8 миллиарда гривень, как нам предлагают, а до конца уже этого, 2000, года увеличить бюджетные поступления на 3, 8 миллиарда и более.
ГОЛОВА. Чи є запитання в депутатів?
Депутат Шевчук. За ним - депутат Роєнко.
ШЕВЧУК С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 23, Волинська область). Шановний Юрію Савичу! Від першого дня, як тільки ми разом почали працювати в сесійній залі, ви зайнялися цим питанням і, маю відмітити, послідовно робите кроки, аби спробувати його розв'язати. Спочатку це Асоціація платників податків, де ви підвищили рівень значення платника податку. Тепер ви подали свій законопроект. Безумовно, у ньому є дуже багато корисного, хоча б тому, що ці ваші пропозиції вистраждані. Видно, дістали вас добре ті служби, які вас як бізнесмена раніше курирували.
У мене запитання такого плану. Ви знаєте, що говорять дослідники про тіньовий сектор. Усі вони сходяться на тому, що більше половини коштів ходять у тіні. У разі акцептування ваших ідей, як ви плануєте, наскільки зменшиться цей тіньовий сектор?
Спасибі.
КОНОНЕНКО Ю.С. Спасибо за вопрос. Большое спасибо, потому что некоторые, не будем показывать пальцем, извините, ухмыляются,- те, кто довел до того, что у нас сегодня 60 процентов экономики работает в тени. Так вот стимулирующая система налогообложения с использованием механизма отраслевой специализации позволяет вывести полностью весь этот процент из тени в зависимости от того, насколько активно мы начнем действовать без раскачки. Не в 2003 году, а именно завтра, послезавтра навалимся всем миром, будем обсуждать этот вопрос в комитетах, где мы соберемся и начнем рассматривать альтернативные проекты Налогового кодекса, а не втихаря протаскивать. Мы сможем, еще раз говорю, я не боюсь это говорить, в трипять раз увеличить бюджет за счет ликвидации теневого сектора.
ГОЛОВА. Депутат Роєнко.
РОЄНКО В.Г. Юрію Савичу! Я згоден з тим, що треба зменшувати податковий тиск, але виходить навпаки. У вашому проекті загальнодержавних податків 13, а місцевих - 12, то як же ми зменшимо той податковий тиск на нашого виробника, щоб усе-таки гроші надходили в бюджет? І чи не сховаються ще далі в тінь ті бізнесмени, які сьогодні ховають прибутки за такої кількості податків? Чи не краще було б ( я не бачу Балашова - великого податківця, який навіть на президентські вибори йшов із цим) отой 10-процентний красивий податок зробити?
Дякую.
КОНОНЕНКО Ю.С. Ну, вы задали сразу несколько вопросов, поэтому, конечно, за десять минут очень трудно уложится в глубинные процессы...
ГОЛОВА. Починайте з красивої України.
КОНОНЕНКО Ю.С. С красивой нельзя, мы с ним как раз оппоненты друг другу. Я бы просил, чтобы вы вникли немножко в глубь проблемы. Каждое слово проекта направлено на увеличение бюджетных поступлений, и есть механизм, которого нет в проектах других авторов. Они рассматривают общество статики: "що бачу, те й беру". В моей же части, которую можно присоединить, показано, как сегодня зачать налогоплательщика, как выносить, как его родить, и предложен механизм. А потом уже применять к нему любую систему, приемлемую для нас, которая позволит увеличить поступления,- любую удобную, которую можно взять за основу.
ГОЛОВА. Юрію Савичу, це ж довго чекати тоді, якщо тільки сьогодні з цього почнемо.
КОНОНЕНКО Ю.С. Я, Иван Степанович, с удовольствием. Я понимаю, что первая реакция всегда - не может быть. Я еще раз обясняю, дорогие мои товарищи, коллеги, давайте понемногу правду говорить друг другу, и мы поймем, что сегодня надо взять за основу. А я верю, что через два месяца в райисполкомах будут списки висеть: требуются такие-то специальности, такие-то специальности, такие-то специальности. И количество налогоплательщиков уже в этом году увеличится в три-пять раз. И за счет этого будет увеличен бюджет государства и будут качественные изменения.
ГОЛОВА. Юрію Савичу! Ви підтримуєте пропозиції попередніх доповідачів, що всі проекти треба опрацювати разом і внести один для повторного першого читання?
КОНОНЕНКО Ю.С. Непременно. Я хотел бы, чтобы так обязательно сделали.
ГОЛОВА. Є ще зауваження? Нема.
Дякую. На цьому ми завершили обговорення цього питання. Пленарне засідання оголошено закритим. О 16 годині парламентські слухання. А завтра...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Співдоповідь!
ГОЛОВА. Співдоповідь відбулася.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Запропонований проект Земельного колексу України є логічним продовженням курсу реформ на селі через формування власника на землі і розвиток приватної ініціативи. Він повною мірою відображає стратегію розвитку земельних відносин в Україні на найближчу перспективу.
Законопроект протягом останніх трьох місяців активно доопрацьовувався, в тому числі за участю народних депутатів, широко обговорюється громадськістю України і не один раз розглядався в уряді. Його вчора підтримали голови обласних рад, які відображають позицію широких верств населення України.
Народний рух України ще у 1995-1996 роках розробив проект Земельного кодексу України. На жаль, Верховна Рада України не прийняла його у 1997 році. Тому подвійно приємно, що в основу нинішньої редакції Земельного кодексу закладені всі основні ідеї Народного руху.
Особливо слід зазначити, що нова редакція Земельного кодексу покликана остаточно закріпити конституційне право приватної власності на землю, і в ній врегульована одна з фундаментальних проблем - власність на землю.
У проекті Кодексу відображені й деталізовані форми власності на землю, які закріплені Конституцією держави. У статті 14 Конституції зазначено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою. А статтею 142 Основного Закону встановлено, що земля може знаходитись і у власності територіальних громад, сіл, селищ, міст та районів у містах (комунальній власності). Таким чином, аналіз зазначених статей Конституції дає підстави для висновку про те, що в Україні конституційно встановлені дві форми земельної власності, а саме: суспільна власність, яка охоплює державну і комунальну власність, та приватна власність, яка охоплює власність фізичних осіб і власність недержавних юридичних осіб.
Сьогодні, як ніколи, село потребує фінансової підтримки, і воно має її отримати. У законопроекті запропоновані основи формування інституту застави землі, що, по суті, зробить революцію у фінансовокредитному забезпеченні села.
Що стосується альтернативного законопроекту, що 20 червня 2000 року був поданий на розгляд Верховної Ради України групою депутатів - членами фракції "Батьківщина", то слід зазначити, що за своїми концептуальними підходами та політичною спрямованістю він суттєво не відрізняється від урядового. Тим паче що автори цього законопроекту з Інституту держави і права вчора на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин підтримали урядовий законопроект і погодилися внести до нього на друге читання свої пропозиції по ряду питань з врегулювання земельних відносин.
Нова редакція Земельного кодексу має стати основним, цементуючим законом у системі земельного законодавства на довну перспективу. У випадку виникнення суперечностей у законодавстві норми Земельного кодексу повинні мати пріоритет над нормами інших законів, що міститимуть окремі земельно-правові норми.
Звичайно, підготовлений законопроект слід ретельно доопрацювати під час підготовки до другого читання, врахувати зауваження органів місцевого самоврядування, пропозиції громадян, які надходять через Інтернет. Проте сьогодні ми можемо стверджувати, що він відповідає світовим стандартам земельного законодавства і слугуватиме розбудові земельних відносин у нашій державі.
Фракції Народного руху України та "Реформи-Конгрес" підтримують цей проект закону і будуть за нього голосувати в першому читанні. Прошу вас, шановні колеги, також підтримати цей законопроект.