ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.   6 к в і т н я  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, члени уряду й гості Верховної Ради!

 

     Прохання до депутатів підготувати картки до реєстрації.

 

     Шановні народні депутати, прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   384   народних  депутати.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати,  ви знаєте, що відповідно до змін, внесених до   Регламенту,   у   четвер   часу   для   оголошення   заяв  не передбачається.  Тому ми переходимо  до  розгляду  питань  порядку денного.

 

     Вашій увазі пропонується проект Постанови про обрання суддів. Доповідачем з цього питання пропонується голова Комітету з  питань правової політики Олександр Вікторович Задорожній.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики  (виборчий  округ  217,  м.Київ).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги, проект постанови Верховної Ради (реєстраційний 5202) вам розданий, він включає 156 прізвищ суддів. Є необхідність зачитувати прізвища?

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ми   вже  третій  раз розглядаємо таке питання,  у нас уже  є  прецедент  і  є  усталена процедура розгляду.  Ми домовилися так, Олександре Вікторовичу, що якщо в депутатів є заперечення або  зауваження  до  цього  проекту постанови  конкретно  щодо  кандидатур,  ми ці кандидатури поки що знімаємо з розгляду,  голосуємо за решту,  а  потім  стосовно  цих кандидатур проводимо коротке обговорення і голосуємо.

 

     Будь ласка,  зачитайте  проект,  щоб нагадати,  а ви візьміть документ і подивіться.  А потім я запитаю,  чи  є  зауваження  або заперечення стосовно когось із кандидатів у судді.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Відповідно до пункту 27 статті 85,  частини першої статті 128  Конституції  України  та статті  9  Закону  України про статус суддів Верховна Рада України постановляє:

 

     Обрати суддями України безстроково:

 

     Панчишина Анатолія   Даниловича,    Хлопецького    Олександра Станіславовича,  Зайцева  Михайла Петровича,  Андронова Володимира Матвійовича,  Горбатюка   Сергія   Андрійовича,   Гриценко   Ірину Григорівну, Громадського Валерія Михайловича, Ковальського Віктора Івановича,  Патраманського  Івана  Олександровича,  Дєдова  Миколу Степановича,  Димбіцького  Юрія  Володимировича,  Марчук Валентину Семенівну,   Попика   Юрія    Павловича,    Крейдіна    Олександра Олександровича,  Панасюка Бориса Григоровича,  Порохового Григорія Івановича,  Соколова Володимира Олексійовича, Камзалова Володимира Васильовича,  Котовського Івана Віталійовича,  Безрученка Анатолія Мироновича,  Мацюка Георгія Олександровича,  Данилишина Станіслава Максимовича,   Носова   Володимира   Кириловича,   Робак  Світлану Олексіївну,  Задорожного  Василя  Петровича,   Трофімчука   Миколу Юхимовича, Боднарука Миколу Федоровича, Мартьянову Любов Іванівну, Саржевську  Ірину  Віталіївну,  Глущенко  Яну  Борисівну,  Калініч Наталію Іванівну, Дворніченка Володимира Івановича, Цімботу Василя Івановича,  Поліщук   Світлану   Володимирівну,   Ємчука   Віктора Едуардовича,   Пересунька  Володимира  Семеновича,  Куцина  Миколу Миколайовича,  Мельника  Василя   Івановича,   Андрєєву   Алевтину Миколаївну,  Буднікову Ніну Павлівну, Ліхтанську Наталію Павлівну, Пушкарьову  Світлану  Павлівну,  Северина   Миколу   Миколайовича, Андрєєву Любов Василівну,  Правила Миколу Тимофійовича,  Купавську Наталію Михайлівну,  Тимофєєву Віру Михайлівну,  Шевченка  Едуарда Івановича,  Нестеренко  Людмилу  Олексіївну,  Хаджийського Віктора Григоровича,  Фесенка Ігоря Васильовича,  Бречка Івана Семеновича, Дюженко  Лілію  Анатоліївну,  Лисенко Ларису Іванівну,  Махібороду Ніну  Олександрівну,  Савченко  Галину   Василівну,   Спас   Ольгу Владленівну,   Леусенка  Володимира  Миколайовича,  Мазура  Василя Степановича,  Голубкову  Марину  Анатоліївну,   Машарову   Зінаїду Андріївну,    Мезіна    Валерія   Борисовича,   Данілова   Олексія Миколайовича,   Шпак   Тамару   Сергіївну,   Бакуменка    Анатолія Сергійовича,  Загороднього Григорія Пилиповича,  Денісова Анатолія Олексійовича,  Мельника   Олега   Олександровича,   Бендик   Ольгу Григорівну,   Костюк   Любов   Олександрівну,  Підмогильну  Ларису Василівну,  Якубчик Галину Степанівну,  Яковенко Ольгу Михайлівну, Грищенко Тамару Миколаївну,  Іванюту Тетяну Євгенівну,  Тубольцеву Ніну Мусіївну,  Соловйову Надію Миколаївну,  Кабанячого Володимира Андрійовича,   Поліщука   Михайла   Анатолійовича,   Машкіну  Віру Валентинівну,  Олефіра Петра  Петровича,  Бабоїд  Олену  Марківну, Архангельського  Адама  Михайловича,  Кравець  Ольгу  Анатоліївну, Поліщука  Олександра  Степановича,  Кифоренка  Бориса   Петровича, Палуб'як  Марію  Іванівну,  Козяр Людмилу Василівну,  Кучера Ігоря Богдановича,  Буячок  Любов  Іванівну,  Бойка  Михайла  Петровича, Довгуня  Івана Михайловича,  Ігнатову Галину Володимирівну,  Будза Василя Федоровича,  Будза Тараса Васильовича,  Магдича  Олександра Григоровича,  Процька  Ярослава  Володимировича,  Теслюка,  Теслю, Костенко, Кухту, Єременко, Іванюка, Степашка, Білоброва, Валевача, Негоду,  Бойка,  Карпенко,  Крапивного,  Кобилецького,  Триголову, Куровського,  Хандогу,  Кучерявця,   Кантура,   Нощенка,   Галича, Томилка,  Трофименка,  Антоненко, Присяжну, Смаглюк, Добрянського, Євдокимову, Нестерука, Журавльова.

 

     Хочу повідомити шановних  народних  депутатів,  що  на  трьох засіданнях  комітету ці кандидатури були розглянуті,  у тому числі були розглянуті і скарги на діяльність цих суддів.  Але  остаточне рішення  приймається  тут,  тому  ці кандидатури виносяться на ваш розсуд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів зауваження персонального  характеру? Є.

 

     Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область). Іване Степановичу! Я прошу слова з мотивів голосування.

 

     ГОЛОВА. Ні, я з мотивів голосування пізніше надам слово.

 

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую, Іване Степановичу. У мене запитання до доповідача.

 

     Перше. У розданому нам проекті постанови 5202 є прізвища, які ви не назвали. Я хотів би, щоб ви проінформували. Це перше.

 

     І друге  запитання  стосується конкретно Триголової Валентини Миколаївни.  Чи розглядалося питання про те,  що стосовно неї була порушена  кримінальна справа?  Якщо так,  то більш детально про це проінформуйте.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Я так називав,  щоб були зрозумілі прізвища, бо їх тут 156, і якщо все зачитувати, то це б зайняло 83 хвилини.

 

     Стосовно судді   Триголової  Валентини  Миколаївни  -  голови Ніжинського міського суду - хотів би проінформувати всіх  шановних народних  депутатів,  що  на  засідання комітету були запрошені як народні депутати з цього округу, так і представники адміністрації. Був  присутній  секретар  міськради.  Ми  присвятили цьому питанню півтори години.  Справді,  виник конфлікт між  місцевою  владою  і суддею Триголовою.

 

     Суть цього конфлікту можна звести до двох моментів.  Перше. У 1996 і  1997  роках  проти  судового  виконавця  цього  суду  була порушена   кримінальна   справа   щодо  нецільового  використання, фактично крадіжки грошей,  які знаходилися на депозитному рахунку. З  цього приводу була порушена справа і щодо голови суду.  Але всі правоохоронні  органи,  які  розглядали  цю  справу,  відмовили  в порушенні кримінальної справи.  На цій підставі, як вважають члени комітету, відбулося подальше розгортання конфлікту. Півтори години ми  вели  розмову  з  цього приводу (були присутні представники як правих,  так і лівих).  Більшістю голосів (якщо я не помиляюся,  8 проголосували за, 1 утримався) було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді обрати  Триголову  суддею  безстроково.  При  цьому виникло  зауваження до присутніх Голови Верховного Суду і міністра юстиції,  оскільки це вже їх справа - вирішувати  чи  є  доцільним подальше  головування цієї судді в цьому суді.  Тобто ми розділили питання:  обрання  суддею  безстроково  і  доцільність  подальшого головування  судді  в  цьому суді.  Якщо ви довіряєте комітету (ми присвятили розгляду цього питання  півтори  години,  знаю,  що  це питання дуже активно обговорюється),  то рішення комітету таке.  А остаточне рішення приймати вам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал. За ним - депутат Дорошенко.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую. Фракція "Батьківщина". У мене запитання стосовно кандидатури   Негоди  Анатолія  Миколайовича,  який  претендує  на обрання безстроково суддею Ічнянського районного суду.

 

     До мене звернувся мій виборець Якубов  Олександр  Сергійович, справу якого розглядав суддя Негода Анатолій Миколайович. Виборець скаржиться на неправомірні дії судді.  Скарга надійшла лише  вчора після обіду, тому комітет не мав можливості перевірити ті факти...

 

     ГОЛОВА. Олександре   Григоровичу,   це  стосовно  кандидатури Негоди?

 

     ПУХКАЛ О.Г. Так.

 

     ГОЛОВА. Знімаємо цю кандидатуру.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Ні, у комітеті відбулося голосування

 

     ГОЛОВА. Ми поки що не  розглядаємо  цю  кандидатуру.  Депутат Долженко. Будь ласка.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую. Стосовно голови Ніжинського міського суду Триголової Валентини Миколаївни надходить багато скарг на те, що вона  допускає  грубість  та  нетактовність  по  відношенню  до громадян,  про що свідчать постійні скарги ніжинців до виконавчого комітету.  Триголова створила в суді атмосферу вседозволеності, що дало   підгрунтя   окремим   її   підлеглим  зловживати  службовим становищем,  здійснювати корупційні дії.  Переді мною вже  про  це говорив депутат. Таких матеріалів надійшло до Міністерства юстиції і до комітету достатньо.  Такі звернення є і у мене  як  народного депутата.

 

     І стосовно  кандидатури  Кантура Анатолія Михайловича - судді Прилуцького міського суду.  Він керується при вирішенні питань  не буквою закону, а своїми політичними уподобаннями, не спирається на норми закону,  викладені тлумачення,  не  користується  повагою  і довірою  мешканців  Прилук - міста,  де він проживає і працює.  От такий є лист.  І є до нього справа, рішення по якій було відхилене обласним судом і переглянуте міським судом,  стосовно публікацій у місцевій газеті.  І воно було відмінене.  Це та  справа,  яку  вів Кантур

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Зрозуміло. Однак у мене запитання: чому ви не подали ці документи до комітету?

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П. Вони були в комітеті...

 

     ГОЛОВА. Ви позначили - Ніжинський міський  суд  і  Прилуцький міський суд?

 

     Депутат Пухкал. Будь ласка.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Я  взяв слово,  щоб висловитися стосовно Триголової Валентини Миколаївни - судді Ніжинського міського суду. Це  мій  виборчий  округ.  Я  уважно  вивчив  це  питання і дійшов висновку,  що суддя Триголова є об'єктивним,  вимогливим суддею  і декому там,  у Ніжині,  це не подобається, в тому числі і міському голові.  Міський  голова  прагне   перетворити   міський   суд   у структурний  підрозділ виконавчого комітету,  тому й розгортається цей  конфлікт.  Триголова  хоче  бути  неупередженим,   незалежним суддею.

 

     Я прошу Верховну Раду, народних депутатів, підтримати обрання Триголової Валентини Миколаївни.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ). Дякую. Шановний доповідачу! Я просив би (ми з вами  про  це  вже  говорили) зняти,  якщо це можливо,  з розгляду кандидатуру судді  Денісова  (це  Бориспільський  міський  суд)  у зв'язку з тим, що до Верховної Ради надійшло звернення судді цього ж суду Бондаренка,  де викладені досить серйозні звинувачення,  що потребують додаткового вивчення. Зокрема, йдеться про те, що суддя Денісов є досить  активним  у  якихось  комерційних  справах,  які творяться на митниці,  і таке інше.  Це серйозні звинувачення,  їх треба розглянути, оцінити по суті і потім винести своє рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, ви будете коментувати?

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Шановні  колеги,   я   хотів   би   нагадати процедуру.  Ми домовилися таким чином:  якщо є зауваження стосовно кандидатури, ми знімаємо її, а голосуємо...

 

     ГОЛОВА. Так. Шановні депутати, помічайте ці прізвища.

 

     Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 152,  Рівненська область).  Шановний Іване Степановичу, я маю одну тільки претензію і  особисто  до вас.  Наскільки мені відомо,  вчора був погоджений порядок денний,  у якому першим питанням стояло питання про проект програми   діяльності   уряду.   Незрозуміло,  чому  продовжується практика   попереднього   керівництва   Верховної    Ради,    чому відбуваються ці підтасовки?..

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Депутат Ключковський. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Народний рух України.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний пане  доповідачу!  Ми просимо вилучити із загального списку голову Рахівського районного суду пана Ємчука.  Справа  в  тому,  що  цей суддя,  який вже достатньо довго там працює (понад п'ять років), у 1991 році відзначився тим,  що засудив до адміністративного арешту і штрафів організаторів мітингу- протесту проти ГКЧП і таким чином продемонстрував свою  політичну  орієнтацію,  а  ніяк  не  правову позицію.

 

     Крім того,  керований  ним Рахівський районний суд у минулому році  продовжував  практику   переслідування   рухівської   газети "Карпатський  голос"  і абсолютно безпідставно присудив їй великий штраф.  Зараз ця справа знаходиться в обласному суді як касаційній інстанції.   Я   сподіваюся,   що  це  неправосудне  рішення  буде скасоване.  Але те,  що суддя Ємчук,  який ще й керує  судом,  має відверто  політичну  позицію,  а  не  правову,  засвідчено  такими рішеннями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Знімається кандидатура. Депутат Зінченко. Будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Іване Степановичу!  Наша  фракція  просить  зняти з розгляду кандидатуру Тонкіної  Ніни   Олексіївни   (Самарський   районний   суд   міста Дніпропетровська).  У  нашої фракції є зауваження.  На нашу думку, для цієї судді характерні негативне ставлення до органів місцевого самоврядування,  необізнаність у правовій сфері, прийняття рішень, що суперечать і праву,  і здоровому глузду тощо. Тому наша фракція хотіла б зняти кандидатуру Тонкіної Ніни Олексіївни.

 

     ГОЛОВА. Приймається  (Шум у залі).  Шановні народні депутати, стосовно голови Ніжинського міського суду  два  народних  депутати Пухкал і Долженко внесли різні думки:  Пухкал обстоював,  Долженко пропонував зняти цю кандидатуру.

 

     Олександре Вікторовичу, ваш коментар.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Зняли цю кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. У вас є підстави зняти цю кандидатуру тимчасово...

 

     Депутат Асадчев. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Іване  Степановичу,  я   стосовно   Ніжинського міського  суду ставив запитання:  була порушена кримінальна справа чи ні?  При чому тут сварка з радою? Не рада ж порушує кримінальні справи. Якщо була порушена справа...

 

     ГОЛОВА. Це вже обговорення.  Підійдемо до цього,  я надам вам слово.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Шановні колеги!  Я хотів би нагадати,  що ми голосуємо кандидатури,  стосовно яких немає зауважень.  Потім буде можливість тут дискутувати...

 

     ГОЛОВА. Чи  є  ще  зауваження  щодо  оголошеного   списку   і розданого вам? Немає.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Я  нагадаю,  колеги.  Є  зауваження стосовно кандидатур  Негоди,   Триголової,   Кантура,   Денісова,   Ємчука, Тонкіної.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Шість   кандидатур  ми  знімаємо,  решту  - голосуємо.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Кандидатуру Денісова вилучили...

 

     ГОЛОВА. Депутат прослухав.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Ще раз нагадаю: із проекту постанови вилучено тимчасово   кандидатури  Негоди,  Триголової,  Кантура,  Денісова, Ємчука, Тонкіної. До цих кандидатур були зауваження в залі.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? (Шум у залі).

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Олександре Олексійовичу,  ми  врахуємо  ваше зауваження.   Але  нагадаю:  у  проекті  5202  ця  кандидатура  не подається.

 

     ГОЛОВА. З'ясували всі питання.

 

     Ставиться на  голосування  в  цілому  проект  Постанови   про обрання суддів, крім кандидатур, які вилучені.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 321.

 

     Рішення приймається.

 

     Ми поздоровляємо суддів,  бажаємо їм,  щоб вони дотримувалися закону, і тільки закону, і щоб не було таких запитань, які звучали стосовно окремих кандидатур.

 

     Тепер стосовно  спірних  кандидатур.  Будь ласка,  Олександре Вікторовичу.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Надійшли прохання поставити запитання Негоді Анатолію Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Є Негода?  Ну,  ви ж уже знаєте процедуру, треба було підійти сюди,  ближче до мікрофонів...  Там є мікрофон? Увімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Будь ласка, Олександре Григоровичу, ставте запитання.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Шановний Анатолію Миколайовичу! Я ще раз наголошую,  що до мене вчора після  обіду  звернувся  з  письмовою скаргою Якубов Олександр Сергійович,  житель міста Ніжина,  справу якого ви розглядаєте впродовж кількох місяців.

 

     Він звертає увагу на те, що ви підмінили офіційні документи у справі  і здійснюєте інші неправомірні дії як суддя.  Правда це чи ні?  Якщо ви  можете  спростувати  ці  зауваження,  ми  можемо  їх заслухати.

 

     Я ще  раз  пропоную  доручити  Мінюсту перевірити зазначені у скарзі претензії і повернутися до обрання безстроково цього  судді через певний час.

 

     Дякую.

 

     НЕГОДА А.М.,  суддя  Ічнянського районного суду Чернігівської області. Можна відповідати?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     НЕГОДА А.М.  Я вважаю ці звинувачення  безпідставними,  я  цю справу знаю.  Особа, яка звернулася зі скаргою, не задоволена тим, що судова експертиза проведена не  тією  установою,  якою  б  вона бажала.

 

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, ваш коментар.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Справа   в  тому,  що  коли  ми  розглядали кандидатуру судді Негоди,  така заява до комітету не  надійшла.  Я хотів  би  звернути  увагу  своїх  колег  на те,  що за характером діяльність  суддів  така,  що  кожного  разу  на  них  хтось  буде скаржитися.  Бажано  було  б,  щоб  до  засідання комітету ми мали можливість ознайомитися з такими скаргами,  щоб  робити  висновки. Тому  у мене немає ніяких пояснень стосовно кандидатури Негоди.  Я просив би зал визначитися голосуванням. Якщо зал не визначиться...

 

     ГОЛОВА. Формулюйте проект постанови.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Прохання від комітету  єдине  -  підтримати. Якщо зал не підтримає...

 

     ГОЛОВА. Називайте прізвище, ім'я, по батькові кандидата.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Негода  Анатолій  Миколайович.  Комітет вніс пропозицію обрати його суддею безстроково.

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте проект постанови  для  стенограми.  Ми  ж окремо голосуємо.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Проект   постанови   про   обрання  суддів. Відповідно до пункту 27  статті  85,  частини  першої  статті  128 Конституції  України  та статті 9 Закону України про статус суддів Верховна  Рада  України   постановляє:   обрати   суддею   України безстроково Негоду Анатолія Миколайовича.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  зрозуміла позиція?  Прошу проголосувати запропонований проект як постанову.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення приймається (Оплески).

 

     Наступна кандидатура.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Триголова Валентина Миколаївна.  Я хотів  би пояснити  нашу  позицію.  Оскільки  комітет розглянув це питання і одноголосно рекомендував  цю  кандидатуру,  то  скасувати  рішення комітету  можете  тільки  ви  зараз  у  сесійному  залі,  якщо  не підтримуєте цю кандидатуру.

 

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу,  після короткого  обговорення ви називаєте прізвище, ім'я, по батькові, і ми голосуємо.

 

     Увімкніть мікрофон    депутата    Пухкала.    Стосовно   цієї кандидатури.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановні  колеги!  Я  хотів  би  повернутися   до кандидатури Негоди Анатолія Миколайовича,  хоча ви і проголосували за нього.  Але давайте визначимося хоча б надалі.  Скарга надійшла до  прийняття  рішення  у  сесійній  залі.  Комітет  не  встиг  її перевірити,  не встиг перевірити і Мінюст.  Якщо ми  приймаємо  це рішення, а подальша перевірка підтвердить факти цієї скарги...

 

     ГОЛОВА. Олександре Григоровичу, ми ж з'ясували це питання.

 

     Будь ласка, Олександре Вікторовичу.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Триголова Валентина Миколаївна.

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів якісь мотиви?

 

     Депутат Лавринович. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні  колеги!  На засіданні Комітету з питань правової політики ми півтори години обговорювали цю кандидатуру. І хочу вам сказати, що  голосування  зараз  стосовно  призначення цієї судді буде дуже важливим для всієї Верховної Ради,  оскільки в даному разі йдеться про  те,  чи  зможемо ми довести,  що хочемо мати незалежний суд в Україні.

 

     Звичайно, суддя  може  бути,  скажемо  так,   незручною   для адміністративного  керівництва  міста.  Я б дуже просив зараз усіх відкинути  симпатії  й  антипатії  за  політичними   ознаками,   а підтримати  цю кандидатуру заради того,  щоб довести,  що Верховна Ради України стоїть  на  захисті  суддів,  які  чесно  і  сумлінно працюють,  дотримуються  тільки  закону  і  не  йдуть  на поводі у адміністративного керівництва.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Володимировичу.  Депутат  Асадчев. Будь ласка.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Шановні   народні   депутати!  Я  хочу  задати запитання особисто судді. Тут ні при чому ні рада...

 

     ГОЛОВА. Задавайте запитання.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Я задаю.  І ніякий тиск. Був офіційний документ (він  у  мене є) контрольно-ревізійного управління (ви знаєте,  що воно  не  входить  в  структуру  місцевої  влади,  це  вертикальна структура)  про те,  що незаконно були витрачені 27 тисяч гривень. Право першого підпису мала шановна суддя Триголова.  Право другого підпису мав судовий виконавець.  Була порушена кримінальна справа, і судового виконавця засудили.  Засудили!  Вона отримала строк.  А Триголова,  яка сьогодні є кандидатом, на превеликий жаль, не була засуджена. Але вона мала право першого підпису. При чому тут рада? Є офіційні документи контрольно-ревізійного...

 

     ГОЛОВА. У вас є запитання до кандидата?

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Я  прошу,  щоб  суддею було прокоментовано,  як сталася ця ситуація. І рада тут абсолютно ні при чому.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Включіть мікрофон судді. Прошу уваги, бо судді на балконі. Будь ласка.

 

     ТРИГОЛОВА В.М.,     голова    Ніжинського    міського    суду Чернігівської області.  Я хочу уточнити.  Справді,  була засуджена колишня  судовий  виконавець за крадіжку грошей шляхом зловживання своїм службовим становищем. Справді, право першого підпису мала я. Але  згідно  з вироком судом установлено,  що виконавець підробила підпис,  і проти мене не  порушувалася  кримінальна  справа.  Було відмовлено  в  порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання до судді? Депутат Долженко.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Валентино Миколаївно,  ви знаєте,  що  на  вас надійшло  багато  скарг  не  тільки до міської ради,  а й до інших установ.  Скарги надходили і в Міністерство юстиції тощо. Як ви на це відповісте? Чому на вас скаржаться прості люди?

 

     ТРИГОЛОВА В.М.  Наскільки  мені  відомо,  надходили скарги на рішення по справах.  Те,  що надходили скарги особисто на мене, на мою поведінку,  такого я не знаю. Перевіряв і Мінюст, і управління юстиції, і не зафіксовано...

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Можна  ставити  на   голосування? Зрозуміло?  Можна!  Тоді  я  прошу:  назвіть  прізвище,  ім'я,  по батькові.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Шановні  колеги!  Вноситься  пропозиція  про обрання   суддею   безстроково  судді  Ніжинського  міського  суду Триголової Валентини Миколаївни. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 181.

 

     Рішення не приймається.

 

     Наступна кандидатура.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Наступна кандидатура судді Кантура, до якого були...

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  у  депутатів до судді Кантура?  Депутат Долженко. Будь ласка.

 

     ДОЛЖЕНКО Г.П.  Дякую.  У мене запитання до судді Кантура. Чим він  пояснює свою позицію у вирішенні спірного питання (це рішення потім було скасоване  міським  судом)  -  конфлікту  між  районною газетою та політичними партіями?

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.    Анатолію    Михайловичу,   вам   зрозуміле запитання? Відповідайте.

 

     КАНТУР А.М.,  суддя Прилуцького міського  суду  Чернігівської області.  Я зрозумів. Поперше, такої справи, щоб з редакції газети "Правда Прилуччини" хтось судився,  не було.  По-друге,  я 24 роки пропрацював  суддею (11 квітня буде рівно 24 роки).  І те,  що там написано,  мені просто дивно.  Приїхавши  сюди,  я  побачив  своїх однокурсників.  А хтось каже, нібито якісь скарги надходили. Зараз є зв'язок,  і  непоганий,  можна  в  облюсті  звіритися,  можна  в Міністерстві  юстиції  звіритися,  можна  в місцевих органах влади звіритися.  Ніяких скарг не було.  І то неправда.  Я відповідально заявляю - такого не було.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  запитання?  Долженко,  я вам уже надавав слово (Шум у залі). На засіданні комітету інформацію треба давати.

 

     Олександре Вікторовичу, ваш коментар.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Я хочу сказати, що цієї скарги,  на жаль,  у мене не було. На поставлене запитання суддя так відповів.  Коментувати мені немає  чого.  В  цій  справі треба розібратися. Що я можу сказати? (Шум у залі).

 

     Колеги! У  нас немає іншого рішення,  окрім подання комітету. Якщо ви голосуєте проти, комітет повертається до цього питання.

 

     Є подання комітету. І тому голосуємо чи за, чи проти. Усе.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів ще запитання?  Немає.  Тоді, Олександре Вікторовичу, формулюйте.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Відповідно до пункту 27...

 

     ГОЛОВА. Не треба зачитувати.  Назвіть тільки прізвище,  ім'я, по батькові.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Обрати  суддею  України  безстроково  суддю Прилуцького міського суду Кантура Анатолія Михайловича.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Що ви травмуєте людину?  Є проблема,  давайте розглянемо...

 

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу,  не будьте лікарем. Ви не лікуйте нас усіх. Скільки ви нас лікуватимете, Господи?

 

     Прошу проголосувати як постанову.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Подання   комітету    є,    тому    просимо проголосувати чи за, чи проти.

 

     "За" - 160.

 

     ГОЛОВА. Рішення не приймається.  Висвітіть по фракціях (Шум у залі).

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Петре Миколайовичу,  я не  можу  одноособово зняти подання.

 

     ГОЛОВА. Наступна кандидатура.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Денісов, Бориспільський міський суд.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна, будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Денісов у лікарні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Я просив би зробити приблизно те саме, що ми зробили попереднім голосуванням.

 

     Справа в тому, що на суддю Денісова надійшли скарги. На жаль, пізніше,  аніж  розглядав  комітет.  Причому скарги були подані не звідкілясь збоку,  а від  суддівського  корпусу,  тобто  від  його колег.  Скарги  дуже  серйозні,  які  можуть  закінчитися  взагалі якимись адміністративними  або  кримінальними  речами.  Тому,  щоб розібратися,  я  просив  би не підтримувати зараз цю кандидатуру і провести додаткове розслідування.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Сергію  Анатолійовичу,  є   одна   поправка. Оскільки  судді  Денісова немає і немає можливості,  щоб він надав тут пояснення,  я думаю,  ми знімемо  його  кандидатуру,  утворимо комісію...

 

     ГОЛОВА. У зв'язку з тим що на запитання немає кому відповісти (суддя Денісов на лікарняному), ми цю кандидатуру не голосуємо.

 

     Наступна кандидатура.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Ємчук - Рахівський районний суд.

 

     ГОЛОВА. Є в  депутатів  запитання  до  Ємчука,  кандидата  на посаду судді безстроково? Депутат Ключковський.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. Народний рух України. Я сьогодні вже згадував,  що у нас є застереження щодо того,  що  суддя  Ємчук  у своїй  практиці  часто  користується  не  правовими підставами,  а політичними уподобаннями.  Зокрема,  це  було  продемонстровано  в 1990-1991  роках,  коли  не  раз  активісти  були  заарештовані за рішенням суду, піддані адміністративному арешту чи великим штрафам за  організацію мітингів,  у тому числі проти ГКЧП,  що суперечило тодішній позиції України і її керівництва.

 

     ГОЛОВА. Ставте запитання.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Згодом цей суддя накладав штрафи на селян, які добивалися реалізації положень Земельного кодексу,  прийнятого Верховною Радою.  І те, що ця практика продовжується в Рахівському районному   суді,   показала   минулорічна   справа  проти  газети "Карпатський   голос",   де   була   документально    підтверджена публікація.  Однак Рахівський районний суд,  яким керує цей суддя, присудив  газету  до  величезного  штрафу   начебто   за   наклеп, незважаючи  на те що були і свідчення живих осіб,  і документальні підтвердження.

 

     Тобто такі  неправосудні   рішення   з   політичних   мотивів викликають серйозні застереження щодо цієї кандидатури.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон.   Суддя   Ємчук,   будь  ласка, відповідайте.

 

     ЄМЧУК В.Е.,  голова Рахівського районного суду  Закарпатської області.  Справді,  у 1990- 1991 роках я розглядав адміністративні матеріали.  Але не стосовно партійності,  а щодо  адміністративних правопорушень.  І я піддав штрафу громадянина (зараз я не пригадую прізвище) за незаконне на  той  час  проведення  несанкціонованого мітингу.

 

     Хочу нагадати, що ця стаття давним-давно скасована. І ніколи, навіть під час її введення,  не було адміністративного  арешту,  а був тільки штраф.

 

     Відносно іншої справи, яку розглядав інший суддя суду, який я очолював.  Хочу сказати,  що,  справді,  мала місце  публікація  в газеті,  з  якою  сторона не погодилася.  І тому суд,  розглянувши справу,  зобов'язав внести в публікацію зміни і  стягнув  моральну шкоду з газети "Карпатський голос".  Я не пригадую зараз - у межах 2000 гривень.

 

     Хочу сказати,  що дану справу я не розглядав.  А суддя,  який розглядав справу,  керувався насамперед законом і правосвідомістю. У  даний  час  подана  касаційна  скарга  на  рішення  суду,   яке направлене в конституційну інстанцію для вирішення по суті.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Є  ще в депутатів запитання до судді?  Немає. Рішення комітету позитивне, так?

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Так.  З  цього  приводу  ми  зверталися   до Верховного  Суду,  до Міністерства юстиції.  Ми отримали позитивні відповіді і результати перевірок.  Пропозиція комітету: підтримати кандидатуру  Ємчука  Віктора  Едуардовича  для обрання безстроково суддею Рахівського районного суду Закарпатської області.

 

     ГОЛОВА. Зачитайте прізвище,  ім'я та по батькові -  і  будемо голосувати.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Ємчук Віктор Едуардович.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Прошу  проголосувати  проект  постанови в цілому.

 

     "За" - 287.

 

     Рішення приймається. Ми вас поздоровляємо.

 

     Наступна кандидатура.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.   Шановний   Олександр   Олексійович    робив зауваження  від СДПУ(о) щодо Тонкіної Ніни Олексіївни.  Сьогодні в проекті постанови її кандидатури немає, тому список вичерпаний.

 

     ГОЛОВА. Тобто ми поки знімаємо.  На наступний  раз.  З'ясуємо і... Ще яка кандидатура?

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Більше немає...

 

     ГОЛОВА. Стосовно    Ніжинського    міського    суду   просять переголосувати.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Я хотів би звернутися до Голови.  Є прохання із   залу  від  "Батьківщини".  Мова  йде  про  кандидатуру  судді Триголової.  Комітет розглядав це питання, нам стан справ відомий. Є прохання знову поставити цю кандидатуру на голосування.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Асадчева.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Я  хочу  звернутися  до  судді  Триголової і до народних депутатів.  У ситуації,  яка склалася в цьому суді,  коли держава втратила 30 тисяч гривень і засуджена не Триголова, а інша людина, Триголова як керівник повинна була подати у відставку. Так робиться в демократичних країнах, а не балотуватися тут на обрання суддею безстроково.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Я хотів би  нагадати,  колеги.  Йдеться  про суддю  Триголову  як  суддю,  а  не про адміністративну посаду.  Я нагадаю всім членам комітету,  які були присутні на засіданні.  Ми звернулися до Верховного Суду з проханням врахувати думку комітету щодо можливості перебування  Валентини  Миколаївни  Триголової  на посаді голови суду.  Але зараз мова йде про неї як про суддю, а не як про людину, яка займає адміністративну посаду.

 

     І, виходячи з цього,  комітет більшістю (8 до 1) прийняв таке рішення. Ось і все.

 

     ГОЛОВА. Михайло Васильович Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Я,  звичайно,  дуже здивований,  що пан Асадчев дає  таку завідомо  неправдиву  інформацію.  На жаль,  кримінальна справа не була порушена,  факт не перевірений.  Ми  пропонуємо  відкласти  і перевірити факти. Не можна так...

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Михайле Васильовичу, ми перевіряли ці факти, півтори години після перевірки фактів засідав комітет.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Факти  не  перевірені,  кримінальна   справа   не порушена.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Як це не перевірені?

 

     ГОЛОВА. Довгань Сергій Васильович.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую,  Іване Степановичу. Справа в тому, що ми вже проголосували, давайте  будемо  поважати  думку  всіх народних депутатів України. Верховна Рада не підтримала даної кандидатури.  Є проблема,  треба розбиратися.  Голова  комітету  постійно  хоче нас якось примусити думати так,  як він думає.  Я надіюся,  що  все-таки  450  чоловік розумніші за будь-якого голову комітету.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Спасибі, Сергію Васильовичу.

 

     ГОЛОВА. Сергію Васильовичу, нас зараз 394.

 

     Депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Шановні колеги!  Особливо я звертаюся до колег  по  парламентській  більшості.  Суддя  Триголова  Валентина Миколаївна працює в Ніжині вже 20 років.  І хочу підкреслити  один простий факт - вона досі проживає в гуртожитку, живе дуже скромно. Справді, суддя неупереджена, незалежна, і через те викликає певний супротив  з боку місцевої влади і невдоволення тих,  відносно кого вона прийняла об'єктивне рішення.

 

     Щодо заяви  Асадчева.   Кримінальна   справа   не   порушена, відмовлено в порушенні кримінальної справи. Усе те, що ви говорили про КРУ,  - це підтасовка фактів,  це неперевірені факти. І тому я ще   раз   звертаюся  з  величезним  проханням.  Якщо  ми  справді парламентська  більшість,  якщо  ми  моноліт,  то  ми   не   маємо дослухатися до застережень,  які висловлює дехто з комуністів, теж не знаючи суті справи.  Чули дзвін та не знають,  де він,  і заяви тут роблять.

 

     Я ще   раз  прошу  підтримати  кандидатуру  судді  Триголової Валентини Миколаївни.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, ставимо на голосування.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.  В.  Триголова  Валентина  Миколаївна  -  суддя Ніжинського міського суду.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  проект  постанови  як постанову щодо названого кандидата на обрання суддею безстроково.

 

     "За" - 191.

 

     Ми ще раз вітаємо обраних суддів,  бажаємо  плідної  праці  і дотримуватися законодавства і керуватися тільки ним.

 

     Слово для репліки надається народному депутату Пустовойтову.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів.  Іване Степановичу!  За вашою  рекомендацією  я  брав  участь  у  засіданні  комітету.   Я звернувся  до  своїх  виборців,  щоб  вони  подали свої пропозиції стосовно  суддів.  До  мене  надійшло  42  скарги  і   продовжують надходити.  Справа в тому,  що в нас якесь перекручене поняття про незалежність судді. Я хотів би нагадати статтю 129 Конституції, що судді  при здійсненні правосуддя незалежні.  А в нас виходить так, що коли прийом - вони поводяться по-хамськи.  Частина,  я  не  про всіх, у нас безліч суддів хороших.

 

     І останнє. Я хотів би, щоб Комітет з питань правової політики все-таки звернув увагу на статтю 128 Конституції,  де записано, що судді   обираються   Верховною   Радою   безстроково   в  порядку, встановленому законом.  Я подивився Закон про статус  суддів.  Там порядку як такого не виписано.  Тому, щоб не було цього глумління, треба, щоб це був закон.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я ще раз вас прошу: беріть участь   у   роботі   комітету,   висловлюйте  свою  думку, наполягайте на її врахуванні. Комітет сприймає зауваження по суті.

 

     Я дякую суддям (Оплески). Ми вас відпускаємо.

 

     ----------------

 

     Шановні народні депутати!  Розглядається наступне  питання  - проект  Постанови  Верховної Ради України про включення до порядку денного  проекту  Постанови  Верховної  Ради  України  про   заяву Верховної  Ради  України з приводу рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо питання проведення  всеукраїнського  референдуму. Підписали вісім керівників фракцій.

 

     З мотивів   голосування   слово   надається  Симоненку  Петру Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Перш  ніж  приймати  дуже  важливе відповідальне  рішення,  я запропонував би вам врахувати таке.  Чи буде сприяти це рішення - прийняття заяви,  включення  до  порядку денного    -    налагодженню   нормальних   відносин   України   і Парламентської Асамблеї? Зразу можна сказати, що ні. Це перше.

 

     Друге. Цей документ  не  пройшов  процедури  за  Регламентом, передусім не розглядався в профільному комітеті.

 

     Третє. Шановні  колеги!  Хто  готував цей проект?  Я хочу вам нагадати,  що до Генерального секретаря Швіммера і Президента ПАРЄ Рассела-Джонстона  приходили  в  першу чергу Манчуленко,  Курикін, Попеску,  Головатий, Ємець. І вони висловлювали там точку зору, що сьогодні   Раді   Європи   треба   розглянути   проблему  відносно конституційності так званого народного референдуму.

 

     Далі. Треба  враховувати,  що  питання,   які   розглядалися, готувалися доповідачами. А я вам хочу нагадати, Іване Степановичу, Пухкал повністю виконав ваше доручення на засіданні Погоджувальної ради,  коли ви сказали: "Поменше давайте можливості спілкуватися з опозицією".  Стенограма є,  Іване Степановичу, я вам можу показати це доручення на засіданні Погоджувальної ради.  Я хотів би ще і ще раз  нагадати  вам,  коли   тут   звертаються   і   згадують,   що опозиціонери   Ні,  тут  об'єдналися  різні  політичні  сили,  які висловили точку зору відносно конституційності цього указу,  цього референдуму.  Я  дуже  прошу  зараз  не голосувати за включення до порядку денного, а тим паче за зміст цієї заяви.

 

     ГОЛОВА. Богдан Бойко.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні народні депутати!  Я вважаю,  що треба включити це питання до розгляду, оскільки через амбіції одного-двох народних депутатів України поставлена під сумнів репутація всієї Української держави. Якщо це питання буде не проголосовано,  ми дамо привід  для  того, щоб  різні  міжнародні  організації  по-грубому  втручалися в наші внутрішні справи.

 

     Я хотів би також шановній більшості нагадати,  як і меншості, що  коли  Росія  знищує  цілий чеченський народ,  ви не піднімаєте питання про дискримінацію національних  меншин  у  Росії.  А  щодо України,  в якій національний мир,  піднімаєте це питання і в Раді Європи,  і в інших міжнародних структурах.  Піднімається питання і про    неконституційність   референдуму.   Конституційність   його підтримав Конституційний Суд.  І всі інші питання є надумані. Тому це  питання  треба  ставити.  І  більшість,  якщо вона є,  повинна проголосувати,  якщо її немає,  то треба доказати  народу,  що  це фікція, а не більшість.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми розпочали обговорення невключеного питання.Я  вас  прошу,  мова  йде  про  включення  до порядку  денного.  Потім  ми  запишемося і будемо обговорювати.  А зараз треба  проголосувати.  До  мене  підійшов  голова  Лічильної комісії  і каже:  "Два - за,  два - проти".  Це була наша спрощена процедура. Значить, один виступив проти, один виступив за...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ви збираєтеся виконувати Регламент чи  ні?  Є ініціатива, нехай профільний комітет розгляне, потім вносить. А ви вносите зараз до сьогоднішнього порядку денного.  Не  можна  цього робити, нехай комітет робить висновок. Ви порушуєте Регламент.

 

     ГОЛОВА. Петро  Миколайович  висловився проти.  Богдан Бойко - за. Хто ще проти? Депутат Гмиря.

 

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Иван Степанович,  вопервых,  я не  знаю,  как можно   рассматривать   это   заявление,  если  народ  Украины  не ознакомлен с текстом,  который принял Совет Европы.  И  от  народа Украины этот текст скрыт.  Поэтому давайте сначала опубликуем, как положено, а потом будем разговаривать.

 

     Второй момент.  Здесь  высказывается  недоверие  ряду  членов оппозиции.  Уважаемые коллеги! В таком случае, может быть, давайте примем документ,  в котором выразим недоверие всем  членам  Совета Европы,   которые   голосовали  за  этот  текст.  Предложим  им  в дальнейшем подписаться кровью под обязательством  голосовать  так, как  им  предлагает  наше  большинство,  а  тем,  кто не согласен, посидеть до этого в уголке и подождать.  Иван  Степанович,  нельзя допускать беззакония.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Хто за? Депутат Шуфрич. Будь ласка.

 

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету    (виборчий    округ    70,    Закарпатська     область). Соціалдемократична  партія  (об'єднана).  Шановні  колеги!  Будемо відверті самі з собою:  те,  що сталося на сесії ПАРЄ,  не красить нашу державу.

 

     З самого  початку Президент виконав волю народу (Шум у залі). За  другим  разом  Президент   нашої   держави   виконав   рішення Конституційного  Суду.  Про  що  ще  ми  маємо  говорити?  Про яке перенесення референдуму?  Подобається він нам чи ні,  але він  має бути проведений.  І ми сьогодні мусимо висловити наше ставлення до ситуації, яка мала місце на сесії ПАРЄ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я  не  можу  проігнорувати рішення восьми фракцій.  Було два виступи "за",  два - "проти".  Я ставлю на голосування проект про  включення  до  порядку  денного. Прошу голосувати.

 

     "За" - 168.

 

     По фракціях покажіть. Все, знімаємо питання.

 

     ----------------

 

     Оголошується до   розгляду   проект  Постанови  про  Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

 

     Шановні народні депутати!  Я прошу уваги! Ми вчора більше ніж півдня  обговорювали,  більше  місяця програма обговорювалася,  ми з'ясували всі питання.

 

     Чи є в депутатів якісь зауваження з мотивів  голосування?  Є. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Черненко. За ним - депутат Асадчев.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Прошу передати слово Олександру Турчинову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ввімкніть мікрофон Олександра Турчинова.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний  Голово!  Шановні народні  депутати!  На  питання  референдуму  можуть  бути   різні політичні  погляди.  Але  ж,  дійсно,  в Європі йшлося про престиж України.  І вчора відбулося засідання Координаційної ради, де було прийнято  рішення  поставити  питання  щодо  заяви.  Але ж,  Іване Степановичу,  було також прийнято  рішення  поставити  це  питання після  підтримки програми уряду.  А ті,  хто формував сьогоднішній порядок денний,  поставили  це  під  сумнів  і  надали  можливість торпедувати як прийняття заяви, так і схвалення програми уряду.

 

     Я прошу,  Іване Степановичу, розібратися з тими, хто формував порядок денний і не прислухався до рішення Координаційної ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Леоніда Макаровича Кравчука.  Мова йде про рішення Координаційної ради.

 

     КРАВЧУК Л.М.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  СДПУ(о)). Шановні колеги! Учора питання було поставлене на засіданні Координаційної ради,  аби включити це питання до порядку денного.

 

     Я хочу наголосити на тому,  що після обговорення того проекту постанови,  який розданий депутатам,  у нас є серйозні поправки. І вони  зводяться до того,  що ми маємо тут,  у Верховній Раді,  і в Україні прийняти таку постанову,  таке рішення,  яке засвідчило  б про те, що:

 

     а) Україна повинна сама вирішувати свої питання;

 

     б) в Україні сталися зміни в парламенті, утворилася більшість і  опозиція.  І  ми  повинні  змінити  відповідно  і  склад  нашої делегації.   Але   сьогодні  пряму  недовіру  не  висловлювати,  а розглянути  це  в  комітетах.  І  звернутися   до   Парламентської Асамблеї, аби вона врахувала наші пропозиції.

 

     Тому я  пропоную  включити  до порядку денного це питання,  а вирішити його після прийняття програми уряду.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Асадчеву.  За  ним виступатиме депутат Мороз.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я хочу в чомусь,  може,  й  підтримати  те,  що  сказав Кравчук.  Усі  кажуть,  що  щось  відбулося в Раді Європи,  але що відбулося - ніхто не  знає.  То,  звичайно,  треба  розглянути  це питання.

 

     Проте ми сьогодні не розглядаємо питань,  ми тільки голосуємо вже розглянуті.  Тому є пропозиція, дійсно, включити це питання до порядку   денного   на   завтра   й  розглянути,  послухати  наших представників,  які були в Раді  Європи,  про  що  вони  говорили, виступити  і  потім проголосувати постанову.  Ми ж сьогодні тільки голосуємо. А це питання треба ще розглянути.

 

     Тому я пропоную на завтра включити і розглянути,  а  сьогодні голосувати програму уряду.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Мороз. За ним - депутат Чиж.

 

     МОРОЗ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва   (виборчий   округ   82, Запорізька область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Я прошу передати слово Моісеєнку Володимиру Миколайовичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Иван Степанович!  Я хочу перед принятием этого решения прежде всего задать вопрос, который задает вся  фракция:  провели  ли  в  комитете  Омелича изучение проблемы многочисленного  голосования  многорукими  депутатами?   Была   ли проверена  система "Рада"?  Я прошу перед дальнейшим голосованием, чтобы Омелич выступил и сказал б этом. Это первое.

 

     И второе. Наши товарищи и коллеги, в том числе из ряда других фракций, внесли массу предложений в ходе обсуждения программы. Это касалось и  структур  власти,  и  социальной  защиты,  и  угольной промышленности,  и  развития сельского хозяйства,  которое сегодня реформируется,  и гуманитарной сферы,  и так далее, и так далее. В то  же время проект предложенного нам постановления (второй пункт) дает право правительству самому решать эти вопросы.

 

     Учитывая то, что следующая неделя - это работа в комитетах, я вношу   предложение   отправить  эту  программу  на  окончательное перерассмотрение в комитетах.  И через неделю обсудить ее,  в  том числе на заседании Кабмина.

 

     ГОЛОВА. Іван Чиж. Будь ласка, останнє запитання.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Верховна  Рада України не має права розглядати таке питання. Не має права! Якщо ми розглянемо це питання,  забудьте  про  будь-які  кроки в Європу ті,  хто Європою клянеться,  або  ті,  що   дивляться   на   ЄС,   бо   передпокоєм Європейського Союзу є Рада Європи. Це перше.

 

     І друге.   Мені   взагалі   не  зрозуміло,  за  якою  ознакою пропонувалися люди,  які вилучаються з делегації в  Парламентській Асамблеї.  Парламентська  Асамблея  має  свої  процедури,  вона не зважає на більшість  чи  меншість  у  Верховній  Раді,  вона  бере представництво,  як  воно є об'єктивно на виборах.  Якщо тільки ви вилучите цю частину делегатів, Парламентська Асамблея вилучить усю нашу  делегацію  і Україну з Ради Європи.  Цього робити ні в якому разі не можна.

 

     По відношенню до себе вважаю провокацією те,  що моє прізвище не   включено   сюди.   І   тому,  якщо  все-таки  більшість  буде проломлювати ситуацію,  пов'язану із вилученням  делегації,  то  я вношу  і  свою  кандидатуру,  бо  я  виступав  дуже багато разів у Парламентській Асамблеї з критикою того,  що робиться  в  Україні. Але  на  емоціях  вилучати  сьогодні  своїми руками Україну з Ради Європи - це ганьба,  не можна цього  робити.  Ми  не  маємо  права розглядати це питання навіть по суті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Відведений час закінчився. Я надавав слово з мотивів  голосування  стосовно  програми,  а  ми обговорюємо перше питання,  яке не проголосували. Я прошу говорити щодо програми.

 

     Депутат Марченко.  Будь ласка. З мотивів голосування стосовно програми!

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська  область).  Шановні колеги!  Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Андрійовичу!  За дорученням  членів  депутатської групи  "Відродження  регіонів"  інформую  про  наше  рішення  щодо проекту Постанови Верховної Ради про Програму діяльності  Кабінету Міністрів.

 

     На всіх  етапах  розгляду  цього  питання у Верховній Раді ми виходили з  того,  що  програма  має  бути  насамперед  документом економічним.  У  зв'язку  з  цим  нами  було  внесено  цілий  блок зауважень і пропозицій.  Урядом враховано з них лише окремі.  Саме тому Катерина Тимофіївна Ващук учора від групи заявила про те,  що ми підтримаємо програму за умови врахування всіх наших пропозицій.

 

     Але трапилось так,  що це питання певними силами переведено в політичну  площину.  Ми  не  раз  заявляли про політичну підтримку уряду Віктора Андрійовича Ющенка і підтвердили це тим,  що першими внесли  його  кандидатуру  на посаду Прем'єра.  Ми засвідчували це конкретними  кроками  під  час  формування  більшості  і  в   ході прийняття  бюджету.  Якщо сьогодні потрібно ще раз засвідчити нашу політичну підтримку,  ми  це  зробимо.  Ми  будемо  голосувати  за програму  діяльності  уряду,  хоч  нас  до  сьогодні  не влаштовує позиція  уряду  щодо  вирішення  проблем  соціальних,  аграрних  і проблем врегулювання в паливно-енергетичному комплексі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть  мікрофон  депутата  Самойленка.  З мотивів голосування щодо програми.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановний Голово! Шановні народні  депутати!  Комітет   з   питань   екологічної   політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи на  своєму  засіданні,  в  якому  брав  участь  міністр Дурдинець  Василь  Васильович,  прийняв рішення і уповноважив мене зробити таке повідомлення.

 

     Учора на пленарному засіданні сталося непорозуміння у зв'язку з виступом народного депутата Яценка стосовно обговорення програми діяльності уряду.  Фактично Яценко виступав не від імені комітету, а висловлював свою особисту позицію.

 

     Комітетом одноголосно було погоджено з Міністерством з питань надзвичайних  ситуацій  і  особисто  з  міністром   Дурдинцем   та направлено   до   уряду   пропозиції  та  зауваження  до  програми діяльності уряду та до заходів щодо виконання програми  діяльності уряду.  Уряд врахував пропозиції комітету та міністерства й зробив відповідні зміни.

 

     Хочу акцентувати вашу увагу на  те,  що  співпраця  комітету, міністерства  та  уряду  щодо  вирішення  чорнобильських проблем є плідною   і   конструктивною,   про   що   свідчить    і    виступ Прем'єр-міністра України Ющенка.

 

     Шановний Іване   Степановичу!   Сьогодні   вранці   відбулося засідання  фракції  зелених.  І  фракція  зелених  також  прийняла рішення підтримати програму й голосувати за.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Матвієнко. З мотивів.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор". Іване Степановичу,  дякую, що нарешті я дочекався слова. Я буду говорити конструктивно.

 

     Шановні колеги  депутати!  Я  хочу  звернутися  насамперед до соціалдемократичної  фракції  з  проханням  не   пов'язувати   два питання, які сьогодні поставлені до порядку денного, і таким чином не виправдовувати своєї позиції.  Я вважаю,  що  дійсно,  можливо, було  б  і доцільно розглянути питання щодо рішення Парламентської Асамблеї,  але я просив би і звертаюся ще раз до фракції  СДПУ(о): давайте   дочекаємося   повернення   делегації.  Я  також  готовий підготувати проект такого рішення.  Після повернення делегації  ми розглянемо  це  питання  і,  можливо,  включимо  його  до  порядку денного.  А сьогодні не  треба  блокувати  питання  щодо  програми своїми амбіціями і відповідними настроями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Сергійовичу!  Не  фракція СДПУ(о),  а вісім фракцій. Вісім фракцій!

 

     Олександр Мороз. Останній виступ з мотивів голосування.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні депутати! Я звертаюся до більшості й до її  фактичного керівництва.  Ну,  у вас же,  у більшості,  порядок повинен бути.  Усе повинно бути,  як кажуть,  "четко".  Якщо ви не підтримуєте уряд сьогодні,  то це означає, що ви проти Президента, бо він же підтримує цей уряд. Тут щось не зрозуміло. Тому я прошу: наша фракція голосувати не може,  бо є політичне міркування, а ви, будь ласка, голосуйте, не крутіть хвостом.

 

     Спасибі (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Для репліки надаю слово депутату Зінченку.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановний  Іване  Степановичу!   Наша   фракція прийняла рішення брати участь в голосуванні і схвалити в основному програму,  якщо буде внесено ще пункт  такого  змісту  (учора  всі фракції  погодили  саме  це  формулювання):  "З  метою контролю та внесення  коректив   Кабінету   Міністрів   України   щоквартально звітувати   перед   Верховною   Радою  про  виконання  відповідної програми".

 

     ГОЛОВА. Дійсно,  вчора таке питання  фракція  порушувала.  Ми його  обговорювали  на  засіданні  Координаційної  ради і прийняли погоджене  рішення,  Вікторе   Андрійовичу,   з   таким   пунктом: поквартально  ми  будемо розглядати всі зауваження і пропозиції та включати їх до програми.

 

     Я прошу депутатів з урахуванням третього пункту (тут він буде вже   третім),   висловленим   у   редакції   депутата   Зінченка, проголосувати  проект  Постанови  Верховної   Ради:   схвалити   в основному Програму діяльності Кабінету Міністрів України; Кабінету Міністрів  України  врахувати  висловлені  під   час   обговорення народними депутатами на сесії Верховної Ради України зауваження та пропозиції при доопрацюванні заходів щодо  забезпечення  виконання програми;  з  метою контролю поквартально аналізувати зауваження і пропозиції, висловлені фракціями і депутатами, та інформацію уряду з цих питань.

 

     З таким  змістом  вноситься  на голосування проект постанови. Прошу проголосувати!

 

     "За" - 261 (Оплески).

 

     Висвітіть по фракціях.  А соціалісти  молодці!  Все-таки  три пройнялися духом...

 

     Шановні народні  депутати!  Я  хочу  попросити уряд,  щоб він дотримувався всього того,  про що ми говорили більше  місяця  і  в комітетах, і у фракціях, і всюди.

 

     Вікторе Андрійовичу, вам слово.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,   Прем'єр-міністр   України.   Шановні   народні депутати!  Дозвольте  від  імені  уряду  подякувати  вам  за  таку демонстрацію підтримки дій уряду. І я надіюсь, що ми завжди з вами будемо разом.

 

     Спасибі за порозуміння.

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської  діяльності  рекомендує  терміново включити до порядку денного і розглянути внесений Кабінетом  Міністрів  проект  Закону про  внесення  змін  до деяких законів України (щодо оподаткування операцій  з   імпорту   та   продажу   нафти   сирої   та   деяких паливномастильних матеріалів - реєстраційний 5214-1). Даний проект вчора погоджували депутати Сокерчак,  Кузнєцов,  я  знаю,  Альошин майже з усіма фракціями.  Може,  ми проголосуємо, включимо його до порядку денного й розглянемо. Там одна сторінка (Шум у залі).

 

     Погоджено, Петре Миколайовичу, Сокерчак і Кузнєцов...

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Регламентом надо пользоваться!

 

     ГОЛОВА. Я Регламентом і користуюсь. Прошу включити до порядку денного  це питання.  Шановні народні депутати!  Ви зрозуміли суть питання?  Зрозуміли?  Прошу проголосувати про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Я звертаюсь  до  Кабінету  Міністрів.  Ви  ж,  якщо хочете... Вікторе Андрійовичу! Вам не потрібен цей закон? Знімається.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Іване Степановичу!

 

     ГОЛОВА. Уже пізно.  Я просив вас своєчасно,  щоб ви  не  вели переговори,   а  поговорили  стосовно  проекту  закону.  Увімкніть мікрофон Ющенка.

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні народні депутати!  Цей проект  змін  має таке  походження:  коли  ми  приймали  попереднє  рішення стосовно весняно-польових робіт,  не була врахована одна  паливна  позиція. Вона  пропонувалася,  вона  розглядалася,  вона  була  погоджена у профільних комітетах,  але чисто з технічних причин  вона  випала. Ось  тому  в контексті ідеології попереднього рішення ми б просили вас розглянути виключно одну позицію і додати до того  пакета,  що стосується  запровадження  пільгового  податкового  режиму  на час проведення весняно-польових робіт.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Альошина.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати! Раніше  Верховна  Рада  прийняла  оперативне рішення на пропозицію уряду,  підтримавши його позицію щодо звільнення від оподаткування дизельного палива, яке необхідне для весняно-польових робіт.

 

     Однак в силу редакційної неточності зараз стягується акцизний збір при імпорті дизельного палива.  Для того щоб  поправити  саме цей  момент,  Кабінетом  Міністрів  був  внесений терміново проект закону,  який розглянуто в нашому  комітеті  і  рекомендовано  для прийняття в цілому з одним уточненням.

 

     Для того  щоб ми могли прийняти позитивне рішення,  ми мусимо прийняти рішення про включення цього питання  до  порядку  денного сесії.  Голосування в нас відбувається тільки сьогодні. І для того щоб включити до порядку денного це питання і, якщо буде на те воля народних  депутатів,  позитивно  його  вирішити прямо сьогодні,  я прошу підтримати пропозицію нашого комітету  про  включення  цього питання до порядку денного сесії.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Шановні   народні   депутати!   Якщо   хтось сумнівається, то я можу підтвердити те, що сказав народний депутат Альошин.  Ми  прийняли  закон  про забезпечення пально-мастильними матеріалами посівної кампанії.  Але в силу того,  що були поміняні відмінки,   на   жаль,   сталося   так,   що   імпортне  дизпаливо оподатковується акцизним  збором.  І  є  взагалі  загроза  початку посівної кампанії.

 

     Якщо ми  це питання відкладемо ще на два тижні,  то цей закон можна буде вже й не приймати,  бо доведеться сільськогосподарським виробникам платити приблизно на 80 відсотків більше за пальне.

 

     Тому я  всіх  абсолютно закликаю поставити цей законопроект у порядок денний і прийняти сьогодні в цілому, бо треба дати митниці можливість розмитнювати це дизельне паливо для села.  А зараз вона цього робити не може.  Тому  я  просив  би  просто  підтримати  це логічне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ще   раз   ставлю  на голосування пропозицію про включення до  порядку  денного  проекту Закону  про  внесення  змін  і доповнень до деяких законів України (щодо оподаткування операцій з імпорту та  продажу  нафти).  Прошу голосувати

 

     "За" - 229.

 

     Приймається.

 

     Я прошу   Альошина:   попрацюйте   з   депутатами.  Ви  вчора запевнили,  що ви домовилися із Сокерчаком,  Кузнєцовим та  іншими депутатами,  які працюють у вашому комітеті.  З'ясуйте це питання, щоб ми могли поставити його на голосування.  Ви з'ясуйте  -  і  ми проголосуємо.

 

     ----------------

 

     Оголошуються до розгляду проекти постанов про зміну меж міста Рудки Самбірського району, міста Сокаль Сокальського району, міста Ходорів  Жидачівського  району  Львівської  області.  Три проекти. Голосуватимемо кожний проект окремо.  Доповідає Юлій Якович Іоффе, голова  Комітету  з  питань  державного  будівництва  та місцевого самоврядування (Шум у залі).

 

     Після розгляду цього питання я надам вам слово  з  процедури. Щодо цього питання? Увімкніть мікрофон депутата Симоненка.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракція  комуністів  категорично наполягає на тому, щоб зараз була дана відповідь, чи розглянув Комітет з питань Регламенту,   депутатської  етики  питання  стосовно  втручання  в систему "Рада" за вказівками керівництва Верховної  Ради  і  зміни механізму  та системи голосування,  що призводить до фальсифікації голосування. Про це вже ми не раз казали.

 

     Будь ласка,  дайте  відповідь  перед  тим,  як   розпочнеться голосування з принципових питань.  Адже ви практично фальсифікуєте голосування з основних законів.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  була така  заява  народних депутатів.  Я  передав її з резолюцією до регламентного комітету з проханням розглянути і внести пропозиції.  За фальсифікацію всі ми відповідаємо   згідно  із  законом.  Я  прошу  Секретаріат  знайти Омеліча, щоб він поінформував нас із даного питання.

 

     Будь ласка, Юлію Яковичу.

 

     Чи є у депутатів зауваження або запитання... (Шум у залі). Не хвилюйтеся! Ви ж не голосуєте. У вас фальсифікації немає, бо ви не голосуєте,  у вас там нуль. Яка ж фальсифікація? У вас там нуль, а не "проти".  Проголосуйте,  будь ласка.  Я вас прошу, не зривайте  Ідіть у профільний комітет.

 

     Чи є у депутатів зауваження до запропонованих проектів?

 

     Проект Постанови про  зміну  меж  міста  Сокаль  Сокальського району  Львівської області.  Чи є запитання до доповідача?  Немає. Прошу проголосувати як постанову (Шум у залі).

 

     Та я не майстер із системи. Я дав доручення

 

     "За" - 237.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови про зміну меж  міста  Ходорів  Жидачівського району Львівської області.  Чи є запитання до Юлія Яковича?  Прошу проголосувати проект як постанову...  Є запитання. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Иван Степанович, у меня к вам вопрос в связи с тем,  что нет возможности проголосовать обективно.  Прежде  всего мешают  члены  правительства,  которые  никак не выйдут.  Депутаты отвлекаются.  Я уверен,  что большинство из них не  ознакомлено  с сутью   внесенного   на   голосование  вопроса,  который  серьезно обсуждался у нас в комитете, я член этого комитета.

 

     Поэтому я прошу сделать  сейчас  перерыв,  а  после  перерыва заслушать    информацию   Омелича.   Пусть   члены   правительства попрощаются со своими депутатами,  которые  поддержали  программу, пусть  они во время перерыва решат все вопросы,  возникающие у них между собой,  а мы через полчаса соберемся  и  начнем  продуктивно работать после информации Омелича.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  у  депутатів  зауваження до внесеного проекту? Немає.  Прошу проголосувати проект як постанову.  На  вимогу  двох фракцій  зробимо  перерву.  Моя  особиста  думка  - допрацювати до перерви.

 

     "За" - 227.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Прошу проголосувати проект  Постанови  про  зміну  меж  міста Рудки   Самбірського   району  Львівської  області  як  постанову. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 239.

 

     Приймається. Дякую.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови  про  рекомендації  парламентських   слухань "Проблеми   законодавчого  врегулювання  та  реалізації  державної політики щодо  забезпечення  прав  кримськотатарського  народу  та національних   меншин,   які   були   депортовані   і  добровільно повертаються в Україну".  Учора були доповідач  і  співдоповідачі, питання   розглянуто.   Якщо  в  кого  є  запитання,  готові  дати відповідь.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Штепи.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый президиум!   Уважаемые   депутаты!   Вчера,   действительно,  были парламентские слушания.  Удовенко в заключительном слове говорил о том,  что  проект  постановления  по парламентским слушаниям будет дорабатываться рабочей группой.  Поэтому  мне  не  понятно,  какой проект постановления о рекомендациях будет сегодня голосоваться.

 

     Если будет  предлагаться  голосовать за основу старый проект, который  в  январе  рассмотрен   частью   Комитета   по   вопросам национальных   меньшинств,  то  надо  сказать,  что  на  вчерашних слушаниях,  если депутаты внимательно слушали,  главный  упор  был сделан  на то,  что рекомендуется профильному комитету рассмотреть законопроект о статусе крымскотатарского народа.

 

     Я в  принципе   не   возражаю   против   рассмотрения   этого законопроекта.  Но  вчера  все пришли к выводу,  что до сих пор не существует такого научного  понятия,  как  "коренные  народы",  не изучен  этот вопрос,  Украина не подписала международную конвенцию по коренным народам и так далее.  Поэтому я  бы  предложила,  Иван Степанович,  обращаюсь к вам как Председателю,  все-таки в рабочей группе  доработать  проект  постановления   с   учетом   вчерашних рекомендаций,   а   затем   в   очередной   четверг  (когда  там?) рассматривать рекомендации этих парламентских слушаний.

 

     ГОЛОВА. Я  особисто  як  депутат,  який  брав  участь  у  цих слуханнях, погоджуюся з вами. Ми вчора так і домовлялися.

 

     Депутат Чубаров. Будь ласка.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановний   Іване   Степановичу! Шановні  народні  депутати!  Справді,  ми  вчора на парламентських слуханнях в основному схвалили рекомендації, які обговорювалися, і дійшли   висновку,   що  треба  врахувати  пропозиції,  висловлені учасниками  парламентських  слухань.  Тому  робоча  група  просить провести  голосування  з рекомендацій в четвер через тиждень.  Але нагадую,  що вчора на парламентських слуханнях схвалені за  основу рекомендації, які ми розглядали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  робимо зауваження Геннадію Йосиповичу,  я прошу вас врахувати зауваження,  і не треба поспішати,  якщо ви не доопрацювали, не погодили. Вважаємо це недопрацюванням комітету та Секретаріату.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови про  зняття  з  розгляду  законопроектів  та інших  питань,  які  втратили  актуальність  та  запропоновані  на відхилення.  Доповідач   від   Комітету   з   питань   Регламенту, депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради Сергій Володимирович Сас. Будь ласка.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! У зв'язку з тим,  що  до  Секретаріату  надійшли  пропозиції стосовно зняття з розгляду законопроектів та інших питань лише від семи комітетів та однієї  фракції  і  пропозиції  продовжують  надходити,  а також у зв'язку з тим,  що ряд пропозицій стосується не лише виключення, а й  включення  деяких питань до порядку денного для розгляду,  та у зв'язку з тим, що проект постанови, який пропонується до розгляду, внесений  з порушенням чинної процедури,  Комітет Верховної Ради з питань  Регламенту  прийняв  рішення  вийти  з   пропозицією   про перенесення  розгляду даного питання до повного погодження позицій щодо постанови. Прошу підтримати позицію комітету.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла  позиція?  Багато  рук.  Запишіться,   будь ласка. Висвітіть. П'ять хвилин. З мотивів голосування.

 

     Депутат Григорович. Немає. Депутат Мусієнко. Будь ласка.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та СелПУ).  Шановний Сергію Володимировичу,  безумовно,  тут є ряд законопроектів, які справді варто  зняти з розгляду,  оскільки вже прийнято загальні,  рамкові закони,  а  в  тих  законопроектах  розглядаються  якісь  часткові питання, або вони стали неактуальними. Але ж є величезна кількість законопроектів,  які знімаються,  я зовсім не розумію, чому, ким і на якій підставі.

 

     Скажімо, є конституційне положення про затвердження Верховною Радою засад внутрішньої та зовнішньої політики.  На якій  підставі ми знімаємо всі ці питання?  Або кілька законопроектів, пов'язаних із пенсійним реформуванням (зокрема депутат Ніколаєнко  вносив)  і так далі. Тобто я не розумію цієї логіки. Поясніть, будь ласка.

 

     САС С.В.  Шановний  Іване Михайловичу,  от через те,  що такі питання якраз і виникають,  ми прийняли рішення,  щоб  усетаки  до повного вивчення не приймати даний проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  може, ми не будемо ставити запитання,  а відхилимо  до  повного  з'ясування?  Є  заперечення? Немає.

 

     Дякую, Сергію Володимировичу.

 

     Для репліки увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Мішури.

 

     МІШУРА В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  Іване Степановичу і заступнику голови комітету! Я висловлюю свій подив з приводу того, що до порядку денного включаються питання,  які не готові.  Такого не може бути.  Треба все  це  відпрацювати,  а  потім  ставити  на розгляд і виходити на трибуну.

 

     ГОЛОВА. Ваше  зауваження приймається,  воно цілком слушне.  Я відношу це і до себе, і до своїх помічників.

 

     Оголошений до розгляду проект Постанови про зняття з розгляду законопроектів  та  інших  питань,  які  встратили актуальність та запропоновані на відхилення, ми знімаємо.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови про відхилення проекту  Закону  України  про внесення  змін  до  Закону  України  про статус народного депутата України. Будь ласка.

 

     САС С.В.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  На виконання  Постанови  Верховної  Ради  України  про  проект Закону України про внесення змін до Закону України про  статус  народного депутата  України  від  8  лютого  2000 року 1427 (щодо визначення парламентської більшості та парламентської  меншості  у  Верховній Раді України),  внесений народними депутатами Карповим, Удовенком, Ємцем  та  іншими  народними   депутатами,   комітетом   здійснено доопрацювання  зазначеного законопроекту і підготовлено відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України документи  до  розгляду Верховною Радою в другому читанні.

 

     Під час  обговорення  зазначеного  законопроекту на засіданні комітету  29  лютого  поточного  року  було  відмічено,  що  даним законопроектом  вносяться  зміни до чинної редакції Закону України про статус народного депутата тоді,  як Верховною Радою України 17 лютого  цього року в першому читанні прийнято нову редакцію Закону України про статус народного депутата України.

 

     Разом з тим члени комітету вважають,  що  питання  формування більшості  та  меншості у Верховній Раді України належать до сфери дії Закону про парламентську опозицію,  проект якого  вже  поданий групою народних депутатів і опрацьовується в комітетах.

 

     З огляду  на  це  члени  комітету  29  лютого  поточного року одноголосно   прийняли   рішення,   з   яким   погодились   автори законопроекту,  про його відхилення Верховною Радою при розгляді в другому  читанні  і  врахування  норм  цього   законопроекту   при доопрацюванні проекту Закону України про парламентську опозицію.

 

     Проект Постанови  про  відхилення проекту Закону про внесення змін до Закону  України  про  статус  народного  депутата  України поданий до розгляду. Просимо підтримати позицію комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів  запитання з мотивів голосування? Немає.  Тоді  прошу  запропонований  комітетом  проект   постанови Верховної Ради проголосувати як постанову.

 

     "За" - 300.

 

     Рішення приймається. Дякую.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови про зняття з розгляду проекту Закону України про  незмінність  статусу  Національної  телекомпанії  України  та Національної   радіокомпанії  України  до  затвердження  Концепції розвитку телеінформаційного простору України.  Доповідач  з  цього питання  -  голова  Комітету  з питань свободи слова та інформації Зінченко.

 

     Чи є   запитання   з   мотивів   голосування?   Немає.   Тоді запропонований  проект постанови про зняття з розгляду,  зачитаний мною, ставиться на голосування в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221.

 

     Не встигли?  Прошу ще раз проголосувати  названий  проект  як постанову. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Шевченко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги,  це мій авторський проект,  прийнятий у першому читанні. Він вносився дуже давно, після того як вийшов указ Президента про ДАКи і подібне, ви пам'ятаєте.  Потреба в ньому повністю відпала. Просто немає жодної потреби,  щоб  цей  недоведений  законопроект  продовжував блукати нашими електронними системами.  Прошу підтримати  внесений  проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зінченко. Будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.   Шановні  колеги,  поперше,  цей  законопроект справді не несе ніякого суттєвого навантаження сьогодні.

 

     По-друге, представники всіх політичних сил,  які  входять  до складу комітету, проголосували за такий проект постанови. Немає ні ідеологічних, ні інших підстав не голосувати за нього.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв. З мотивів.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Иван Степанович, на сессии двенадцатого созыва существовал термин "расплющенная  демократия". Я  боюсь,  что  на  этой  сессии  у  нас будет существовать термин "расплющенный Регламент". Почему вы постоянно нарушаете Регламент, который сами же утвердили?

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, це не з мотивів.

 

     Зрозуміли позицію?  Народні депутати від профільного комітету просять зняти з розгляду названий проект закону як  такий,  що  не несе смислового навантаження. Прошу підтримати.

 

     "За" - 235.

 

     Приймається. Обговорили - зрозуміли.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови   Верховної   Ради  України  про  дострокове припинення   повноважень   народного   депутата   України   Коваля В'ячеслава    Станіславовича.    Прошу    запропонований    проект проголосувати як постанову.

 

     "За" - 317.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови  про   проведення   парламентських   слухань "Енергетична  політика  України".  Заперечень  не  було,  навпаки, депутати від усіх фракцій просили, щоб такі слухання провести.

 

     Є запитання з мотивів голосування? Немає. Прошу проголосувати як постанову.

 

     "За" - 325.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови  про  внесення змін і доповнень до Постанови Верховної  Ради  України  про  перелік  комітетів  Верховної  Ради України чотирнадцятого скликання від 1 лютого 2000 року.

 

     Є запитання  з мотивів голосування?  Депутат Мироненко.  Будь ласка.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних справах (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Уважаемые  коллеги,  мы  уже  рассматривали  это  предложение,   и Верховная  Рада,  проявив  мудрость,  отклонила  его.  И правильно сделала,  тем более,  что  сейчас  ведутся  переговоры  по  поводу энергоресурсов  и  так  далее.  И  это не поможет делу.  К тому же приближается 9 Мая. Ветераны Великой Отечественной войны проклянут нас,  ибо мы вместе прошли этот трудный путь в 1941-1945 годах,  и воспримут вот это решение о переименовании Комитета по иностранным делам  и  связям  с  СНГ,  когда  в его названии не будет фразы "и связям с СНГ", конечно, отрицательно.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Запропонований проект постанови  прошу  проголосувати як постанову. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу! Це ж наше питання...

 

     ГОЛОВА. Так, ваше. А що?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це проект 5176, а депутат інший коментував.

 

     ГОЛОВА. Я  надаю  слово заступнику голови комітету...  (Шум у залі). Мироненко виступив з мотивів голосування, а він каже, що не з  цього  питання.  То  я хочу,  щоб ви послухали.  Тому що ви всі "ай-ай-ай" - як гуртом,  а як по одному -  то  "ай-ай-ай"  зникає, бачите.

 

     Депутат Сас. Будь ласка.

 

     САС С.В.  Дякую.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! На ваш розгляд  вноситься  проект  Постанови  Верховної  Ради  про внесення  змін і доповнень до Постанови Верховної Ради про перелік комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого  скликання  від  1 лютого  2000  року,  підтриманий на засіданні комітету 14 березня. Цей проект вноситься на розгляд  Верховної  Ради  України  членами Комітету  з  питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи  Верховної  Ради  України.  Необхідність   прийняття   цієї постанови  викликана  прийняттям  1  лютого  2000  року  Постанови Верховної  Ради  України  про  перелік  комітетів  Верховної  Ради України  чотирнадцятого  скликання,  якою змінено назви комітетів. Виникла  потреба  переобрання  членів  комітетів   у   зв'язку   з перейменуванням комітетів.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Прошу проголосувати запропонований проект як постанову.

 

     "За" - 237.

 

     От і прийняли.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про нотаріат  (нова  редакція).  Ви пам'ятаєте.  Чи будуть у депутатів зауваження з мотивів голосування? Немає.

 

     Тоді прошу проголосувати  запропонований  проект  Закону  про внесення  змін  до  Закону  про нотаріат (нова редакція) в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 243.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Закону про скасування  Закону  України  про  додаткові заходи   щодо  фінансування  загальної  середньої  освіти.  Будуть зауваження з мотивів голосування? Немає.

 

     Прошу проголосувати  запропонований  проект  у  цілому.  Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     З мотивів голосування. Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція "Лівий центр". Шановні народні депутати! Я розумію бажання авторів проекту якось упорядкувати  систему  збору  податків.  Але коли  борги  учителям сільських і міських шкіл із заробітної плати становлять  180  мільйонів,  не  можна,  щоб  пересох  навіть  цей слабенький  потічок  і  не наповнював освітянський бюджет.  Тому в даних умовах не можна голосувати за.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Вже багато аргументів висловлювалося в нашому залі щодо недоцільності застосування цього закону.  Я хочу,  аби всі знали,  що  в  більшості  територіальних громад  України він не введений,  оскільки місцеві ради розуміють, що коли  суб'єкти  підприємницької  діяльності  будуть  сплачувати податки,  записані  там,  то вони просто збанкрутують.  Між іншим, його не введено навіть у місті  Києві.  Тому  треба  виправити  цю недоречність.   Це   просто   стимулювання  тінізації  торгівлі  і переведення її на ринки з  нормальних  комунальних  або  державних підприємств,  які  ще залишилися.  Тому я просив би підтримати цей законопроект і прийняти його в цілому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Иван Степанович!  Обясните мне, пожалуйста, на основании  какого  пункта  расплющенного Регламента идет повторное обсуждение уже обсужденного вопроса и  повторное  голосование  уже проголосованного вопроса?

 

     ГОЛОВА. Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23,  Волинська область).  Спасибі, Іване Степановичу. Ми всі розуміємо,  що в законі, який був прийнятий, є певні недоречності. Але  не  можна погодитися із принципом,  що пропонується:  давайте скасуємо закон,  який хоч трішки підтримує народну освіту  України (Шум у залі).

 

     Як неправда?   Переді   мною   виступали   надзвичайно  мудрі економісти й політики. То хай вони внесуть зміни до даного закону, а не загалом відкидають його за своїм принципом.

 

     Я пропоную утриматися від голосування з цього питання.

 

     ГОЛОВА. Ще раз голосуємо?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Хватит! Следующий...

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Проект   Закону   про   визнання  таким,  що  втратив чинність,  Закону України про ставки вивізного (експортного)  мита на  насіння  деяких  видів олійних культур.  Хто бажає виступити з мотивів? Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні народні депутати,  це рішення приймати не треба, і я прошу проголосувати тільки проти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  Тенденція щодо скасування експортних мит одна й та ж сама:  на початку  збирання  врожаю  вводимо  для  того,  щоб внутрішня ціна стала нижча (тоді трейдери поскуповують продукцію), а  на  весну  скасовуємо,  тобто   допомагаємо   далі   створювати Українську  державу як сировинний придаток для багатьох розвинутих держав.  Тому я прошу,  якщо ми  з  вами  справді  державники,  не підтримувати цей законодавчий акт. А наш Комітет з питань аграрної політики пропонує відхилити його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук. За нею - депутат Черенков.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Це дуже  не просте питання,  і в нашому комітеті думки розійшлися.  У нас є  тільки  одна  категорія  виробників  продукції  -  сільські товаровиробники,  для яких існують різних видів і родів обмеження. Ці обмеження всіляко підтримуються монопольною  нашою  переробною, харчовою промисловістю.  Тільки селянин не має права сам вирішити, куди йому продавати продукцію, і зобов'язаний безкінечно продавати лише на переробне підприємство.  А воно,  користуючись цим, диктує ціну.  Внаслідок такої монопольної політики ціна на соняшник упала вдвічі, і це на

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно, ми не обговорюємо, я надаю слово з мотивів голосування. Ви підтримуєте чи не підтримуєте?

 

     ВАЩУК К.Т. Іване Степановичу, ми підтримуємо зняття мита до 1 жовтня.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати проект Закону про визнання таким, що  втратив  чинність,  Закону  України   про   ставки   вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур.

 

     "За" - 154.

 

     ----------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України про  державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми  (щодо фінансування   державної   допомоги)   .  Чи  будуть  у  депутатів зауваження з мотивів голосування? Немає.

 

     Тоді прошу проголосувати запропонований проект у цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  внесення змін до Закону про телебачення і радіомовлення (щодо  ліцензування  радіочастот).  Тут  є  декілька проектів. Візьміть їх, будь ласка.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Зінченка.

 

     ЗIНЧЕНКО О.О.  Шановні  колеги,  вносяться два законопроекти. Один із них було внесено нашими колегами...

 

     ГОЛОВА. Називайте його номер, будь ласка.

 

     ЗIНЧЕНКО О.О. Законопроект 3291 внесений від комітету. Ми вже врахували всі зміни в прийнятому Законі про радіочастотний ресурс.

 

     А документ  3291-1 депутата Білоуса був внесений до того,  як ми прийняли Закон про радіочастотний ресурс.  Він тільки  частково впливав на ситуацію,  а ми всі ці питання вирішили більш грунтовно в законі,  який приймали через  сім  днів  після  внесення  даного проекту.

 

     Тому комітет  пропонує  проголосувати  за  те,  щоб  зняти  з розгляду.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 268.

 

     Рішення приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови  про   впорядкування   умов   оплати   праці працівників апарату Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення  та  представництв  Національної  ради  України  з питань  телебачення  і радіомовлення в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі.

 

     Є зауваження з мотивів голосування  стосовно  цього  проекту? Немає. Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 203.

 

     Я не зрозумів. Є якісь зауваження? Немає.

 

     ----------------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення.

 

     Із мотивів голосування в депутатів є зауваження? Немає. Прошу запропонований проект проголосувати як закон. Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     ----------------

 

     Проект Постанови  про  визнання такою,  що втратила чинність, Постанови  Верховної   Ради   України   про   призначення   членів Національної  ради  України  з питань телебачення і радіомовлення. Зрозумілий проект,  є зауваження  з  мотивів  голосування?  Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 186.

 

     Рішення не приймається.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.

 

     Проект Закону  про  визнання  такою,  що  втратила  чинність, частини третьої статті 67 Кодексу законів  про  працю  України.  З мотивів голосування зауваження є? Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція  "РеформиКонгрес".  Шановні колеги,  я хочу повернутися до обговорення цього питання і звернути вашу увагу  на проект, який доповідав депутат Сахно ( 4262-1), і прошу підтримати його ось із якої обставини. Тут говорили, що кожен вихідний день - це  втрачені  кошти (300 чи 500 мільйонів).  Але це середня цифра, скажемо так, середня вага коня і рябчика. Якщо взяти конкретні дні

-  це  робочий день понеділок після Великодня чи після Різдва,  то якраз ці робочі дні є для держави збитковими,  оскільки  заробітна плата виплачується, а робота у ці дні не дуже серйозна.

 

     Тому я  думаю,  що  цей  проект  заслуговує  на те,  щоб його підтримати у першому читанні.  Сподіваюся, що проект 4262-1 знайде підтримку в залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановні народні депутати!  Хочу дуже коротко нагадати,  що ми будемо голосувати. Пропонується відхилити поданий Кабінетом  Міністрів  законопроект  щодо частини третьої статті 67 Кодексу законів про працю.  Чому?  Тому що комітет  вносить  інший варіант: у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з неділею, загальний вихідний день переноситься на наступний робочий день   після   святкового   або   неробочого.  Ви  пригадуєте,  ми обговорювали дане питання, і більшість до цього схилялася.

 

     Стосовно законопроекту,  про   який   щойно   сказав   колега Беспалий. Комітет проти того, щоб підтримувати даний законопроект. А мотиви такі:  треба приймати Закон про державні  свята,  і  тоді можна  було  б у цьому плані говорити.  А зробити просто - вихідні дні - це немає сенсу.

 

     Тому пропоную: перше - відхилити урядовий проект закону.

 

     Друге. Проголосувати законопроект,  який вносить комітет, щоб переносити  загальний вихідний день,  якщо святковий або неробочий день збігаються з неділею.

 

     I третє. Відхилити проект Беспалого і Сахна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Фракція "Батьківщина".  У меня  очень  простое предложение:  я  прошу  поддержать  вариант Кабинета Министров.  Я понимаю,  что очень хочется,  но  нельзя  всей  стране  всю  жизнь гулять,  надо когда-то работать.  Я однозначно поддерживаю вариант Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Степанов. Знімає.

 

     Депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов.  Иван Степанович!  У вас на  руках законопроекты   под   тремя   номерами.   Давайте  действовать  по Регламенту. Ставьте на голосование первый проект, 4262. Мы по нему определимся.  Потом  определимся по второму и по третьему проекту. Третий вариант - это предложение комитета.

 

     ГОЛОВА. Повністю підтримую,  але  депутати  просять  слова  з мотивів голосування.

 

     Депутат Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Город Харьков.  Я хотел бы поддержать предложение комитета и  Стояна.  А вот депутату Черненко,  который кричит, что нужно работать, скажу: для того чтобы работать, нужно создать условия для работы.

 

     ГОЛОВА. Обмінялися думками.  Діємо відповідно до  Регламенту. Візьміть три проекти.

 

     Перший - 4262. Знайшли? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 164.

 

     Не приймається рішення.

 

     Наступний законопроект.   Нагадую  те,  що  сказав  Олександр Миколайович Стоян:  при обговоренні більшість зійшлася на варіанті комітету.  Зараз  ставиться  на  голосування проект 4262-1.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Третій варіант - 3027-3. Ви дивіться, будь ласка, у проекти і голосуйте. Зрозумілий проект? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Ми проголосували всі три проекти.

 

     ----------------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про Національну раду з питань телебачення  і  радіомовлення  (стосовно порядку призначення членів ради). Тут два проекти: 5119 і 5119-Д.

 

     Є зауваження з мотивів голосування?  Нема? Тоді проект закону ставлю на голосування. Прошу проголосувати як закон проект 5119.

 

     "За" - 152.

 

     Законопроект 5119-Д про внесення змін до Закону  України  про Національну  раду  України  з  питань телебачення і радіомовлення. Прошу голосувати.

 

     "За" - 155.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Шановні народні  депутати!  Я  прошу  взяти  проекти.  Першим голосували проект 5119, другим - 5119-Д.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Уже проголосували...

 

     ГОЛОВА. Петре  Миколайовичу,  не  заважайте  вести засідання. Висновокпропозиція профільного Комітету з питань свободи слова  та інформації: прийняти, законопроект доопрацьований.

 

     Я звертаюсь  до  народних  депутатів  із фракції СДПУ(о):  ви знаєте, який проект голосується, що ви не голосуєте?

 

     Я ще раз зачитую проект 5119-Д.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чому ви порушуєте?

 

     ГОЛОВА. Я не порушую.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Є в порядку денному, проголосували обидва. Що ви  зараз  намагаєтесь з'ясувати?  Які питання?  На якій підставі? Ведіть нормально сесію. Для чого ви там сидите?

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Зінченка, будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Проекти 5119 і 5119- Д стосуються  призначення членів  Національної  ради.  Є  така  відмінність:  у проекті 5119 пропонується  обирати  членів  ради  з  обов'язковим   рейтинговим голосуванням,  у  проекті  5119-Д - без обов'язкового рейтингового голосування в залі. Ми в комітеті схвалили (про це доповідав Артур Білоус) цей законопроект, його можна приймати сьогодні в цілому.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Олексійовичу!  Я пам'ятаю,  так справді і було. Але чомусь голосуванням не підтримали.

 

     Ще раз ставлю на голосування проект

 5119-Д. Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Артур Білоус. Будь ласка.

 

     БІЛОУС А.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Дорогі колеги! Я звертаюся до колег з лівих фракцій,  зокрема комуністичної. Ми ж у комітеті одноголосно за це проголосували.  У  даному  питанні ми не є опонентами.  Я так само вважаю,  що не потрібно ту четвірку переобирати і що Президент має призначити членів ради зі свого боку. Прийняття цього закону дасть змогу  легітимізувати  те  рішення,  яке  ми  прийняли  рік  тому, оскільки ті,  хто вважали,  що четвірку треба змінити,  кажуть, що мало бути рейтингове голосування, а голосували пакетом.

 

     Тобто цей   проект   влаштовує   абсолютно   всіх.    Давайте проголосуємо.  Я  думаю,  що  позиція стосовно свободи слова у нас абсолютно однозначна.

 

     Тому я просив би проголосувати  зараз  за  це  рішення.  Воно цілком задовольняє і більшість,  і меншість,  це рідкісний випадок консенсусу.  І в комітеті ми одностайно  це  підтримали.  Я  прошу проявити принциповість, яка стоїть вище, ніж партійні амбіції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Понеділка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 77, Запорізька   область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Усе,  що говорив Артур Олександрович,  воно нібито й так, але не зовсім або ж зовсім не так.  Те, що пропонується, взагалі виключає рейтингове голосування.  Але я хочу звернути вашу  увагу,  що  цим  варіантом закону  ми  порушуємо відразу три статті Конституції,  і цей закон просто "наривається" на неконституційність  і  на  неприйнятність. Статтею  38  Конституції  передбачено абсолютно рівні можливості і права кожного громадянина бути обраним на  державну  службу.  А  в статті  24  говориться  про те,  що людина не може бути обмежена у своїх правах за політичними ознаками.  Те,  що  тут  пропонується: пакетом,   за  домовленістю  -  це  і  є  обмеження  в  правах  за політичними ознаками.

 

     Тому фахівці,  а в нас  у  президії  сидять  аж  два  доктори юридичних  наук,  могли б підказати зняти цей проект з голосування взагалі, аби не соромити Верховну Раду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Зінченка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Шановні колеги!  Я можу абсолютно  переконливо засвідчити,  що  в  законопроекті  взагалі  не  йдеться  про якісь пакети,  про пакетне голосування.  Більше  того,  в  законопроекті чітко   виписано,   що   голосується   кандидатура  кожного  члена Національної ради і приймається окрема постанова. Про жодний пакет у проекті

 5119 немає мови.

 

     І я прошу не посилатися на те, чого немає в документі.

 

     ГОЛОВА. Проект  5119-Д  був  схвалений   у   комітеті   всіма представниками,  про що сказав Артур Білоус. І більшість сходиться на тому, щоб усе-таки підтримати його.

 

     Я ще раз ставлю на голосування проект  закону  5119-Д.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 214.

 

     По фракціях. Побачили. Працюйте.

 

     ----------------

 

     Проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України  про  альтернативну  (невійськову)  службу  (щодо проходження  служби  в  організаціях  Товариства  Червоного Хреста України).

 

     Є з  мотивів  голосування  зауваження?  Немає.   Тоді   прошу проголосувати оголошений проект закону як закон.

 

     "За" - 316.

 

     Приймається.

 

     По фракціях? Висвітіть по фракціях.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до деяких законів України щодо   регулювання   уступки   вимоги   та   переводу   боргу    в зовнішньоекономічній   діяльності.   Доповідав  депутат  Петренко, пам'ятаєте.

 

     Є зауваження з мотивів голосування?

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Я вам нагадую, про що йде мова:  про скасування обмежень при використанні уступки вимоги та переводу боргу в зовнішньоекономічних відносинах.

 

     Під час дискусії було пояснено, що робити це зараз огульно не можна,  бо  виникає  спосіб  ухилення  від  оподаткування і спосіб ухилення від повернення валютної виручки зза кордону  протягом  90 днів (ви пам'ятаєте, у нас є така норма).

 

     Тому ми   пропонували  розглянути  це  питання,  коли  будемо розглядати  в  другому  читанні  законопроект,   який   стосується валютного регулювання.  Він нібито все ставить на свої місця,  і в тому числі й це питання. А зараз розглядати його, як ми з'ясували, недоцільно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимир Петренко. Будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую народному депутату Терьохіну  за  допомогу.  Мабуть,  він  не  був,  коли  це питання обговорювалося в залі,  тому що питання стояло про прийняття цього законопроекту  в  першому  читанні.  І  так  воно й стоїть.  Інших пропозицій не було.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оголошений проект закону ставиться на  голосування  в першому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 316.

 

     Рішення приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо  стимулювання  розвитку  вітроенергетики  України.  Ми   тоді домовилися прийняти його в першому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 313.

 

     ----------------

 

     Проект Закону   про   ратифікацію  Договору  між  Україною  і Республікою Молдова про державний кордон та Додаткового  протоколу до  Договору  між  Україною  і  Республікою  Молдова про державний кордон щодо передачі у  власність  України  ділянки  автомобільної дороги  Одеса-Рені  в  районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова,  а також земельної ділянки,  по якій  вона  проходить,  і режиму їх експлуатації.

 

     Ставлю на  голосування.  Прошу проголосувати проект закону як закон.

 

     "За" - 210.

 

     По фракціях.

 

     Андресюк Борис Павлович. Будь ласка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   колеги! Шановний  Іване  Степановичу!  Договір  цей  між нашою державою та Республікою Молдова був підписаний 18 серпня 1999 року. Питання це фактично вже вирішене, і сьогодні ми маємо значне скорочення шляху проїзду нашого транспорту.

 

     Я хотів би звернути увагу шановних наших депутатів на те,  що Республіка Молдова надала нам в оренду цю ділянку своєї землі,  ми нічого не віддаємо. Це для того, щоб спростити автомобільний шлях, зекономити  пальне  і  таке  інше.  Молдова  пішла нам назустріч і надала в дострокову оренду ділянку землі.

 

     Я хотів би,  щоб ви підтримали цю пропозицію і проголосували, тому  що це вже є факт.  Якщо народні депутати не підтримають цієї пропозиції, це буде просто незрозуміло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Уважаемые депутаты! Я выступаю от группы депутатов - членов  Комитета  по  иностранным делам,  которые не голосовали за этот законопроект. Вспомните конец июля, когда появились сообщения в газетах, что Президент договорился об обмене территории. И тогда шла речь (в любой газете посмотрите,  где было это  сообщение)  об обмене  территории  на  кусок  дороги.  Хотя  молдаванам  по нашим дорогам  возить  свои  фрукты(овощи  в  Москву,   и   можно   было выторговать на любом основании гораздо большие куски дороги.

 

     Вы вдумайтесь в то,  что происходит.  Отдается ключевая точка для порта на берегу реки - 37 гектаров. Это достаточно много.

 

     Два года назад Верховный Совет не глядя проголосовал  за  то, что  ключевая  стратегическая  точка  -  остров  Змеиный  -  через несколько лет перейдет в совместное управление. А потом - Гаагский суд, который обязательно проголосует в пользу Румынии.

 

     Уже несколько  месяцев,  как  нашли оправдание:  вот в старых картах так,  вот Дунай тек так, а теперь - так. Да пусть бы румыны искали  те  старые  карты!  А  теперь что?  Когда коснется острова Змеиного, обязательно обратятся к прецеденту: по старым картам, до 1945 года, он был румынский.

 

     Так что  не  надо  за  это голосовать.  По Конституции только путем референдума имеем право решать этот вопрос.  Это  -  продажа Родины.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати! Я не один раз був у Бессарабії, у Кілії,  коли розглядалися ці питання. За час мого перебування на посаді  Голови  Верховної  Ради не раз з боку Молдавії проявлялася ініціатива,  щоб частину нашої  території  передати  їм,  щоб  там збудувати термінал.  Якщо ми вирішимо так, як домовилися між собою президенти,  ми обріжемо для України можливості на багато десятків років.  І те, що говорить Андресюк: ніби це все питання вирішене - ні, воно не вирішене, бо Конституція передбачає інший порядок його вирішення.  І якщо вже ви є патріоти в більшості, то ви не повинні голосувати за ратифікацію цього договору.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зарубінський.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги! Це питання досить детально розглядалося на засіданні Комітету у закордонних справах протягом, якщо не помиляюся,  однієї години  й  десяти  хвилин.  У  багатьох депутатів справді були певні побоювання стосовно того,  що Україна віддає  дуже  вигідну  земельну  ділянку  Молдові.   Але   завдяки аргументам  представників  Міністерства  закордонних  справ,  мені здається, у переважної більшості депутатів ці побоювання зникли.

 

     Були показані  реальні  карти,  було  доведено,  що   Молдова де-факто вже має вихід до Дунаю, і це сталося не внаслідок якихось поступок з боку України,  а внаслідок природних процесів на Дунаї. Тобто сьогодні ми фактично легітимізуємо те, що є насправді.

 

     Що стосується нафтотермінала, про який було багато розмов, то вже сьогодні зрозуміло,  що він нерентабельний, очевидно, він і не буде  завершений.  Так  що,  я думаю,  що нам слід ратифікувати цю угоду. Вона не суперечить і не йде на противагу інтересам України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ну,  я  бачу  ліс  рук.  Ми   ж   розгортаємо   друге обговорення...

 

     Першому заступнику  міністра  Чалому  надається  слово.  Будь ласка.

 

     ЧАЛИЙ О.О.,  перший  заступник  міністра  закордонних   справ України. Шановні народні депутати! Я хочу привернути вашу увагу до того,  що нератифікація цього договору матиме дуже значні наслідки для Української держави. Нещодавно у вашому залі виступали народні депутати,  які  ставили  перед  виконавчою  владою   питання   про облаштування  наших кордонів.  І виконавча влада крок за кроком (і це одне з найбільших досягнень української зовнішньої політики) за незначний строк незалежності фактично завершує підтвердження наших кордонів.  Якщо ми відкладемо ратифікацію  цього  договору,  то  в Молдові   також   є   значна   кількість  опозиційно  налаштованих депутатів,  зорієнтованих у певному  геополітичному  напрямі,  які також не хочуть його ратифікації.

 

     Стосовно тих думок,  які тут лунали:  що йдеться про поступки території.  Територія - це та ділянка суші чи моря,  яка визначена кордоном.  У  нас  із Молдовою ніколи не було юридично визначеного кордону. Після цієї ратифікації ми будемо мати з Молдовою юридично визначений  кордон.  Якщо  потім будуть якісь зміни,  тоді питання вирішуватиметься відповідно до Конституції,  як  сказав  Олександр Олександрович.

 

     І останнє,  стосовно  Дунаю.  Я  хочу,  щоб  ви,  коли будете натискувати  кнопки,  усвідомлювали,  що  прикордонна  ситуація  в частині  впадання  Пруту  в  річку  Дунай  визначалася в 1940 році відповідним  указом  вищих  органів  державної  влади  Радянського Союзу,  в  1946 році кордони клались на карти,  але на такі карти, які друкувалися ще в 1916 році,  і в 1996 році ми  повернулися  до того, щоб усе це на карти нанести. Дунай і Прут - це гирло великої ріки,  вони змінили конфігурацію берега.  Молдова,  ратифікуємо ми цей договір чи не ратифікуємо,  де-факто має вихід на Дунай,  вона всім світом визнана сьогодні  як  країна  Дунайської  комісії,  як країна, яка має вихід на Дунай.

 

     Цей договір  дуже  непросто давався і політично,  і юридично. П'ять років праці!  Ми готові будь-кого переконувати з  картами  і показати,  що  ніяких  поступок в юридичному сенсі не відбувалось. Так,  є адміністративнотериторіальний поділ колишнього Радянського Союзу.  Далі ми брали землеустрій,  коли колгоспи чи райони робили якісь там  обміни  якимись  полями,  ділянками,  -  це  все  треба враховувати.

 

     І останнє.   Ви   ратифікували   договір  з  Білоруссю.  Коли готувався договір з Білоруссю про державний кордон,  у  нас  також відбувались незначні уточнення державного кордону на місцевості. І ніяких питань,  бо всі розуміли, що це нормальний процес юридичної легалізації Державного кордону України.

 

     Ми вас дуже просимо підтримати ратифікацію цього договору.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Ще  раз  ставиться  на голосування проект Закону про ратифікацію Договору між Україною  і Республікою Молдова у відповідній редакції. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 223.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     Депутат Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги! Я проживаю на кордоні з Молдовою (Кельменецький район Чернівецької області) і цю  проблему знаю  не з теорії і ще чогось.  Я вас закликаю проголосувати,  тим більше що йдеться про передачу ділянки землі нам.  Не ми її комусь віддаємо. То які проблеми? Нам ідуть назустріч.

 

     Я прошу,   проголосуйте.   Іване  Степановичу,  поставте,  на голосування, у нас не спрацювали дві картки.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставиться на  голосування  проект  Закону  про ратифікацію  Договору  між  Україною і Республікою Молдова.  Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 232.

 

     Дякую.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію   Угоди   між   Україною   та Республікою  Польща у справі створення спільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях  під егідою міжнародних організацій.

 

     Хтось бажає висловитися з мотивів?

 

     Олександр Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати! Ніхто не заперечує необхідності налогодження добрих стосунків із  сусідньою  Польщею  в  будь-яких справах.  Проте специфіка цієї угоди полягає в тому,  що військова організація нейтральної України входить  в  альянс  із  військовою організацією  члена  НАТО.  А контроль за цією справою міжнародною організацією в даному випадку буде якраз з боку НАТО,  а не когось іншого.

 

     Якщо ми поважаємо статус України, визначений Конституцією, ми не повинні голосувати за ратифікацію цієї угоди.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Андресюк.  Будь  ласка.  Слово  надається  з мотивів голосування. Обговорення вже було.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановні народні депутати!  Як відомо,  1 липня 1999 року Верховна Рада розглядала це питання.  На жаль,  тоді  не вистачило голосів для прийняття рішення.

 

     Я хотів   би  вам  сказати,  що  Президент  України  повторно звернувся до Верховної Ради з пропозицією повторно  розглянути  це питання. Юридично це його право.

 

     Це справді,  як доповідали в нашому комітеті від Міністерства оборони, є нагальною потребою для наших українських Збройних Сил і польських.  Ви  знаєте,  яке  сьогодні фінансування наших Збройних Сил.

 

     На жаль, при розгляді в комітеті більшістю голосів це питання було відхилене. Хоча я вважаю, що ми повинні підтримати пропозицію Міністерства оборони,  яке чітко обгрунтувало її.  Петро  Іванович тут присутній, він може дати досить грунтовну відповідь.

 

     ГОЛОВА. Дмитро Гнатюк.

 

     ГНАТЮК Д.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні колеги!  Я думаю,  що Україна і Польща  -  це  дружні  країни,  це сусідські країни.  І я би дуже хотів, щоб усе ж таки проголосували за цю акцію.

 

     Справа в тому, що нам треба кріпити дружбу з нашими сусідніми країнами.  І  це  буде зроблений крок у цьому напрямі.  Я вас дуже прошу, проголосуйте за це.

 

     ГОЛОВА. Сергій Шевчук.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Шановні колеги!  Угода між двома  міністерствами була  підписана  в  1997  році.  Після цього цей батальйон уже мав досить хорошу практику і підтвердив свою ефективність.  Тому немає ніяких підстав не вірити в те, що цю угоду треба ратифікувати.

 

     До речі,  щодо  країн  НАТО.  Я хочу підкреслити й заперечити пану Морозу:  угодою передбачено, що батальйон може брати участь у міжнародних  миротворчих  операціях,  які ініціюються Організацією Об'єднаних Націй,  мандат на проведення яких затверджується  Радою Безпеки  ООН або керівництвом багатонаціональних сил,  створюваних за згодою Ради Безпеки ООН.  Тобто ні про які  окремішні  операції НАТО тут не йдеться.

 

     Тому пропонується ратифікувати цю угоду.

 

     ГОЛОВА. Заступник міністра оборони Петро Іванович Шуляк.

 

     ШУЛЯК П.І.,   заступник  міністра  оборони  України.  Шановні народні   депутати!   Створення   українсько-польської    спільної військової  частини  є актуальним питанням,  адже вона створюється для участі в міжнародних миротворчих і  гуманітарних  операціях  у рамках програми "Партнерство заради миру". Це сприятиме піднесенню на вищий щабель двосторонньої військової співпраці,  а також  буде суттєвим    внеском    у    зміцнення    безпеки,    особливо    в центральноєвропейському регіоні.

 

     Зміцнюється авторитет   України   на    міжнародній    арені, поглиблюються   давнішні   тісні  зв'язки  України  та  Польщі  як партнерів і сусідів,  що мають  спільний  кордон.  Створення  цієї частини      сприятиме      підвищенню      професійного     рівня військовослужбовців  нашої  армії,  розширенню  досвіду  прийняття спільної участі в міжнародних миротворчих операціях.

 

     Я хочу підтвердити, що наш український миротворчий контингент у Косові виконує завдання пліч-о-пліч  із  військовими  Польщі  та інших країн...

 

     ГОЛОВА. Дякую вам. Ви підтримуєте, це вже зрозуміло.

 

     Шановні народні     депутати!     Ставлю    на    голосування запропонований проект закону. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 235.

 

     Приймається (Оплески).

 

     Проект Закону про ратифікацію  Угоди  між  Урядом  України  і Урядом   Сполученого   Королівства   Великобританії  та  Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення (Шум у залі).

 

     Ми не можемо з мотивів голосування  надавати  слово  протягом півгодини.  Я  прошу  ще  раз:  зверніться  до  Комітету  з питань Регламенту, щоб вони дали відповідь на заяву депутатів про систему голосування. Ми вже проголосували.

 

     Для репліки?  Давайте  я  надам  вам  слово для репліки.  Ні, комусь одному з вас. Як ваше прізвище?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Тропіна.

 

     Тіщенко Олександр? І вам надам слово.

 

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних   справах   (виборчий  округ  157,  Сумська  область). Спасибо.  Мы сейчас проголосовали, и некоторые хлопали, когда было принято  решение.  Но  есть несколько факторов,  которые выпали из поля внимания кое-кого из тех, кто голосовал за.

 

     Первый фактор.  Польша является страной НАТО,  и тем самым мы автоматически через этот батальон втягиваемся в действия НАТО.

 

     И второй. НАТО нарушило даже свои законы, по которым действия НАТО распространяются только на страны-члены НАТО.  И госскретарь, и  министр  обороны заявляли о том,  что в своих военных действиях они выходят за рамки НАТО,  нарушая даже свой  закон.  Поддерживая такое  решение,  мы  автоматически  можем  втянуться  в  действия, которые противоречат даже законам НАТО.  И тем самым мы к тому  же поддержали решение, которое не рассматривалось в комитете.

 

     ГОЛОВА. Слово   для   репліки  надається  народному  депутату Олександру Тіщенку.

 

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Я хотел бы довести до сведения  коллег  депутатов,  что этот  вопрос  рассматривался  в нашем комитете в разделе "Разное". Это было нарушение нашего Регламента.

 

     Дальше. Комитет по вопросам национальной безопасности  принял отрицательное решение. Председатель нашего комитета Андресюк утаил это от вас.

 

     Поэтому я  предлагаю   опять   поставить   этот   вопрос   на голосование и вернуть его на исходную точку.

 

     ГОЛОВА. Я надаю слово для репліки депутату Андресюку, тому що звинувачення адресуються йому. І на цьому завершуємо.

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Андресюка.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Шановний  колего Тіщенко!  Ви пам'ятаєте,  що згідно з Регламентом питання ратифікації в нас ідуть поза  чергою.  Ви  це  знаєте.  На засіданні комітету ми це питання розглянули,  і у своїй інформації я доповів,  що більшістю голосів комітет, справді, прийняв рішення не ратифіковувати (Шум у залі). Хвилинку! Але ратифіковувати чи ні

- це прерогатива Верховної Ради. А комітет свою думку висловив.

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Дякую. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України   і   Урядом  Сполученого  Королівства  Великобританії  та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення.

 

     Чи є в депутатів зауваження з мотивів голосування? Немає?

 

     Ставлю на  голосування  оголошений   проект   закону.   Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 251.

 

     Приймається (Оплески).

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  Урядом України і Урядом  Французької  Республіки  про  міжнародні   автотранспортні перевезення вантажів.

 

     Є зауваження з мотивів голосування? Нема.

 

     Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 257.

 

     ----------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  Урядом України і Урядом  Республіки  Фінляндія   про   міжнародні   автотранспортні перевезення.

 

     Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 258.

 

     Приймається.

 

     ----------------

 

     Проект Закону   про  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,   зумовленими   народженням   та   похованням.   Проект розглядається в другому читанні.  Доповідач -  Василь  Георгійович Хара. Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые коллеги! Данный законопроект принят нами в первом чтении, за исключением статей 34 и  36  и  раздела Х,  как вы помните.  Ко второму чтению комитетом получено  152  предложения  от  народных  депутатов  и  от  автора законопроекта - Кабинета Министров, причем Кабинет Министров подал аж  50  предложений,  что   свидетельствует   о   его   стремлении значительно улучшить их же законопроект.  Учтено 84 предложения, в том  числе  и  35  от  Кабинета  Министров.  Частично   учтено   8 предложений, в том числе 3 от Кабинета Министров. Отклонено 60.

 

     Все предложения  народных  депутатов  и Кабинета Министров по государственному социальному страхованию, которые не противоречили Конституции (Основному Закону),  приняты. Самое активное участие в работе над законопроектом приняли народные депутаты Баулин, Гусак, Беспалый,  Стоян, Шевчук, за что от имени комитета я высказываю им большую благодарность.

 

     Законопроект унифицирован,  насколько это  было  возможно,  с Основами     законодательства    Украины    об    общеобязательном государственном   социальном    страховании    и    законами    об общеобязательном   государственном   социальном   страховании   от несчастного случая на производстве и на случай безработицы.

 

     В чем расходится мнение нашего комитета и Кабинета Министров? Вначале  о  статьях,  не  принятых в первом чтении.  Статья 34,  в которой Кабинет Министров вначале предлагал оплату  по  больничным листам  аж  с 15-го дня заболевания,  а первые 14 дней должны были оплачивать работодатели на предприятии.

 

     Но при подготовке проекта ко второму чтению Кабинет Министров смягчил  свою позицию и предложил производить оплату по больничным за первые пять дней - на предприятии,  а с шестого дня - только из средств социального страхования.

 

     Мы не  могли  согласиться  с  этим,  потому  что львиная доля заболеваний длится 14 дней и 75 процентов расходов  приходится  на оплату  по  больничным  именно  за этот период.  Поскольку сегодня предприятия не в состоянии выплатить  даже  заработную  плату,  то понятно,  что  они  будут  не  в  состоянии выплачивать пособия по больничным листам,  и мы, согласившись с таким предложением, могли бы  значительно ухудшить положение наемных работников.  Поэтому мы предложили оставить норму,  которая действует сегодня:  оплата  по больничным   листам   производится  за  счет  средств  социального страхования с первого дня болезни.

 

     Статья 36 об  оплате  больничных  листов.  Кабинет  Министров считает,  что  можно было ввести норму:  оплата вне зависимости от страхового стажа - 80 процентов.

 

     Комитет тоже не может согласиться с  данным  предложением,  и мотивов здесь много,  но основной мотив такой. На сегодняшний день существует нормальная схема:  если страховой  стаж  до  пяти  лет, оплата по больничному - 60 процентов средней заработной платы,  от пяти до восьми  лет  -  80  процентов,  свыше  восьми  лет  -  100 процентов.

 

     Поскольку вводится  норма  о том,  что страховые взносы будет уплачивать не только предприятие,  но и сам застрахованный, будет, наверное,   несправедливо,   если   человек  со  страховым  стажем восемь-десять  лет,  который  платит  собственные  взносы,   будет получать по больничному всего 80 процентов, как и человек, который только  поступил  на  производство  и  еще  не  внес  ни   копейки собственных  средств.  На  наш взгляд,  это неразумно.  Поэтому мы считаем,  что надо сохранить старую схему: оплата в размере 60, 80 и  100  процентов  средней  зарплаты  в  зависимости от страхового стажа.

 

     Статья 20.  Здесь Кабинет Министров тоже не  очень  согласен, хотя смягчил свою позицию

 

     ГОЛОВА. Василю Георгійовичу, я прошу вибачити. Ми розглядаємо проект у другому читанні.  Процедура розгляду  проекту  в  другому читанні  передбачає:  якщо депутат запропонував поправку і вона не врахована, він має право наполягати на її голосуванні.

 

     Тому давайте так: якщо поправки враховані, тоді ми запитаємо, чи є в депутатів зауваження. Якщо є невраховані поправки, то кожну таку  поправку  треба  зачитувати.  Якщо  депутат,  що  її  подав, наполягає, будемо голосувати.

 

     ХАРА В.Г.  Хорошо,  я не возражаю,  Иван Степанович.  Комитет предлагает рассмотреть в первом чтении и принять за основу  статьи 34, 36 и раздел Х, а затем проголосовать законопроект в целом.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, зрозуміло? Статті 34 і 36 і розділ Х треба прийняти в першому читанні,  тому що вони подані  в новій  редакції.  Спочатку треба прийняти їх у першому читанні.  А потім буде розгляд у другому читанні.

 

     Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати і підтримати.

 

     ХАРА В.Г. Прошу поддержать.

 

     "За" - 292.

 

     ГОЛОВА. Рішення приймається.

 

     ХАРА В.Г. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ми перше читання завершили, так, Василю Георгійовичу?

 

     ХАРА В.Г. Да.

 

     ГОЛОВА. Тепер  переходимо  до  другого  читання.  Розглядаємо поправки  депутатів,  що  пропонувалися  до  тієї чи іншої статті. Василю Георгійовичу, будь ласка.

 

     ХАРА В.Г. Давайте будем идти по порядку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, по порядку.

 

     ХАРА В.Г. Предложение 1 депутата Баулина. Не принято.

 

     ГОЛОВА. Він з цим погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Страница   2.   Предложение   Кабинета   Министров отклонено, а народного депутата Гусака - принято.

 

     ГОЛОВА. Василю   Георгійовичу,   прошу   вибачити.  Якщо  від Кабінету Міністрів хтось хоче виступити,  ви  піднімайте  руку,  я буду надавати вам слово.

 

     Будь ласка.

 

     ХАРА В.Г.  Предложение  9 депутата Беспалого и предложение 10 депутата Стояна отклонены.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я дякую комітетові за співпрацю,  але  з  цією поправкою сталося непорозуміння. Справа в тому, що за Конституцією міжнародні договори України,  згода на обов'язковість яких  надана Верховною  Радою  України,  є частиною національного законодавства України. І я запропонував включити це і до частини першої статті 3 даного проекту закону, щоб усунути суперечність.

 

     У наступному абзаці це так і записано,  а тут комітет просто, я думаю, з технічних причин записав, що відхилив цю поправку.

 

     ХАРА В.Г. Это техническая ошибка. Да.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Тому,  я думаю,  що цю поправку варто  вважати врахованою. Далі вона врахована.

 

     ГОЛОВА. Комітет не заперечує,  це технічна помилка.  Зазначте це, Василю Георгійовичу.

 

     ХАРА В.Г. Я прошу прощения.

 

     ГОЛОВА. Йдемо далі.

 

     ХАРА В.Г.  Поправка 10 депутата  Стояна  не  принята,  но  он согласился с комитетом.

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується, так.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 11 депутата Беспалого.

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 12 Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Кабмін погоджується.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 13 депутата Беспалого.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я  думаю,  тут  знову  непорозуміння.  На кого поширюється  дія  закону?  Слухайте  уважно:  громадяни   України, іноземці,  особи без громадянства - і все, інших людей не буває. А тут далі написано "та члени їхніх сімей". Які ж це члени їх сімей, крім громадян України,  іноземців і осіб без громадянства? Це люди всі!  Інші члени сімей - це можуть бути,  я не знаю  хто,  домашні коти чи собаки...

 

     Тому з  точки  зору юридичної техніки це нонсенс.  І ці слова "та члени їх сімей" треба, звичайно, вилучити.

 

     ХАРА В.Г. Комитет исходит из того, что речь идет о гражданине

- застрахованном лице. Но данным проектом закона предусматриваются еще страховые случаи в отношении членов семьи, которые не являются застрахованными лицами.  Поэтому здесь и подчеркивается: "та члени їхніх сімей", а не только застрахованные граждане.

 

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу, ви погоджуєтеся? Погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Страница  12.  Предложение   депутата   Беспалого. Написано:  "Відхилено". Это тоже техническая ошибка. Предложение в принципе учтено.

 

     Предложение 27  депутата  Шевчука.  Отклонено.   Депутат   не настаивает.

 

     Поправка 31 депутата Гусака відхилена.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає.

 

     ХАРА В.Г. Поправка депутата Бауліна врахована частково.

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Поправка  40  депутата  Гусака врахована частково. Причому враховано основне. Депутат не наполягає.

 

     Поправка 51 депутата Беспалого.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Поправка  51  стосується  норми,  що  керівник представляє   фонд   у  взаємовідносинах  з  органами  соціального страхування зарубіжних країн.  Зверніть увагу: зарубіжних країн. А органи   України  не  враховано.  Я  пропонував  додати:  органами державної  влади  та  місцевого  самоврядування.   Це   нормально, фактично  він  же  і представляє фонд у цих відносинах.  Хто ж іще представляє?

 

     Я думаю,  що  це  чергова  технічна  накладка,  а  тому   мою пропозицію,  як і попередні,  треба врахувати. Бо якщо керівник не представляє фонд у відносинах з українською  владою,  то  це  буде просто незрозуміло.

 

     ХАРА В.Г. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Василь Георгійович з такою редакцією погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Поправка 54 депутата Бауліна.  Відхилена.  Депутат погоджується.

 

     Поправка 55 Кабінету Міністрів. Відхилена.

 

     ГОЛОВА. Олена Гаряча погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Поправка 58 депутата Бауліна.  Відхилена.  Депутат згоден.

 

     Поправка 60  депутата  Бауліна.  Відхилена.  Депутат  згоден. Здесь  просто  нормы   унифицировались   с   нормами   действующих постановлений и законов.

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується.

 

     ХАРА В.Г.  Поправку 67 відхилено.  Депутат Беспалий наполягає на тому,  що аудиторська перевірка однозначно має  проводитися,  а тут записано: "у разі необхідності".

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується з редакцією від комітету.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 69 аналогічна поправці 67.

 

     Поправка 4 депутата Шевчука. Відхилена. Депутат погоджується.

 

     Поправка 75. Депутат Беспалий погоджується.

 

     Поправка 84 депутата Гусака. Відхилена. Погоджується.

 

     Поправка 91депутата Беспалого.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановні колеги!  У нас через усе законодавство (я звертаюся  і  до  Кабінету  Міністрів)  проходить  (дуже  часто недоречно) формула "в установленому порядку".  Але ж усе, що у нас робиться, воно робиться в установленому порядку. І коли ми пишемо: "порушувати   питання   про   притягнення  до  відповідальності  в установленому порядку",  а поруч  пишемо  -  "накладати  фінансові санкції"  і  не вказуємо,  що в установленому порядку,  то виникає якась двозначність.

 

     Отже, давайте або кожного  разу  писати,  що  це  робиться  в установленому порядку,  або один раз напишемо, як це передбачено в статті  19  Конституції,  що  всі  мають   діяти   відповідно   до законодавства.  А  так  у  нас  виходить,  що  щось  ми  робимо  в установленому порядку,  а щось - ні.  Я думаю,  що це просто якась стара  традиція,  мабуть,  переписували старі документи.  Тому,  я думаю,  це словосполучення,  яке дуже  часто  повторюється,  треба просто вилучити. Це стосується і даної поправки і всіх інших. Я не буду це коментувати.  Просто не треба захаращувати  закон  зайвими словами, які не мають жодного сенсу.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемые  коллеги!  Мы  вынуждены  были  записать именно   такую   формулировку,    потому    что    соответствующий законодательный  акт  сейчас  в  стадии  разработки,  его еще нет. Сегодня   мы   не   можем   сослаться   на   какой-то   конкретный законодательный  акт.  А формула "в установленном порядке" и будет нас отсылать к тому закону, который будет принят.

 

     ГОЛОВА. Можна записати "відповідно до діючого законодавства".

 

     ХАРА В.Г. Нет возражений, можно согласиться.

 

     ГОЛОВА. Це ми погодили. Борисе Яковичу, ви не заперечуєте?..

 

     ХАРА В.Г. Поправка 94. Формулу "в установленном порядке" надо заменить на ту, на которую мы согласились. И поправки 96 это также касается.

 

     Поправка 97.

 

     ГОЛОВА. Депутат погоджується.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 98. Кабмін погоджується.

 

     Поправка 99. Депутат Баулін погоджується.

 

     Поправка 100.

 

     ГОЛОВА. Це поправка Кабінету Міністрів.

 

     ХАРА В.Г. Погоджується.

 

     Поправка 101. Депутат погоджується.

 

     Поправка 104. Погоджується.

 

     Поправка 105. Погоджується.

 

     Поправка 106. Погоджується.

 

     Поправка 107. Депутат Шевчук погоджується.

 

     Поправка 109. Депутат Стоян погоджується.

 

     Поправка 110. Депутат Гусак погоджується.

 

     Поправка 111. Депутат Баулін погоджується.

 

     Поправка 112. Кабінет Міністрів погоджується.

 

     Поправка 113. Депутат Стоян погоджується.

 

     Поправка 114. Депутат Шевчук погоджується.

 

     Поправка 115. Депутат Стоян погоджується.

 

     Поправка 117.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна, будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо.  Уважаемый Василий  Георгиевич!  Моя  поправка звучит  так:  "Назву глави 5 викласти у такій редакції:  "Глава 5. Допомога на поховання".  В новой редакции так и  есть:  "Глава  5. Допомога на поховання". Ви врахували мою поправку.

 

     Дякую.

 

     ХАРА В.Г. Я понял.

 

     Поправка 118. Депутат Беспалый согласен.

 

     Поправка 119. Депутат Шевчук не наполягає.

 

     Поправка 120. Депутат Стоян не наполягає.

 

     Поправка 121. Депутат Стоян погоджується.

 

     Поправка 124 Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Не наполягають.

 

     ХАРА В.Г. Поправка 126. Депутат Гусак не наполягає.

 

     Поправка 127. Кабінет Міністрів погоджується.

 

     Поправка 128. Кабмін погоджується.

 

     Поправка 129.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я  бачу,  що комітет уже готовий її врахувати, так?

 

     ХАРА В.Г.  Совершенно  правильно.  Аналогично  тому,  что  мы рассматривали.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Але в чому тут суть? Тут написано, що порядок і умови  видачі   певних   документів   встановлюються   центральним уповноваженим  органом  разом  з  фондом.  Два  органи  не  можуть здійснювати якісь виконавчі дії.  Ми ж знаємо, що буває з дитиною, у якої сім няньок.

 

     ГОЛОВА. Разом з фондом - це якось... За погодженням з фондом. Приймається.

 

     ХАРА В.Г. Приймається. Поправки 130, 131, 132, 133. Заперечень немає. Поправка 135. Депутат Стоян не наполягає. Поправка 139.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Беспалого.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  У  поправці 139 я хотів звернути вашу увагу на один нюанс.  Це  знову-таки  проходить  через  усе  законодавство. Верховна  Рада  не  може  давати  доручень Кабінету Міністрів щодо підготовки законопроектів.  Якісь доручення може давати, а якихось

-  ні.  А  тут  написано:  "Кабінету  Міністрів України...  подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін  і  доповнень до  законів..."  Кабінет  Міністрів  може  самостійно або за нашим дорученням проявляти законодавчу  ініціативу,  але  ми  не  можемо доручати  Кабінету Міністрів.  Це просто некоректно з нашого боку, розумієте?  Тому,  я думаю,  це треба просто вилучити. До речі, це суперечить і Конституції.

 

     ГОЛОВА. Олена  Василівна  Гаряча.  Увімкніть  мікрофон,  будь ласка.

 

     ГАРЯЧА О.В.,  заступник міністра праці та соціальної політики України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Ми надзвичайно уважно розглянули  ті  пропозиції,  які  надійшли  від народних  депутатів,  і з переважною більшістю їх ми погоджуємося, адже цей проект закону вніс  Кабінет  Міністрів.  Але  виходячи  з того,  як він сьогодні розглядається,- тільки у двох аспектах,  ми не можемо дати згоду на те, щоб прийняти його як кінцевий варіант. Наша  пропозиція:  підготувати  проект на повторне друге читання з урахуванням  думок,  що  були  сьогодні  висловлені.  Чому,  Іване Степановичу?  Ми надаємо органам фонду повноваження зменшувати або збільшувати відрахування  до  фонду.  Чи  готові  ми  сьогодні  до здійснення цієї функції?

 

     По-перше, Верховна  Рада  буде  встановлювати диференційовані ставки зборів...

 

     ГОЛОВА. Олено  Василівно,  одну   хвилину!   Ми   розглядаємо поправку 139. Давайте завершимо, а потім - загальні зауваження.

 

     Поправка 139.  Депутат  Беспалий  пропонує  записати  м'якше: Кабінету Міністрів привести у відповідність...  Прочитайте, як він пропонує. Василю Георгійовичу, можна погодитися?

 

     ХАРА В.Г. Можна

 

     ГОЛОВА. Привести у відповідність - це м'якше.

 

     ХАРА В.Г. Можна согласиться.

 

     ГОЛОВА. А  тепер будуть загальні зауваження,  але перед цим я хочу запитати, у депутатів більше немає зауважень? Депутат Шевчук. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В. Іване Степановичу і Василю Георгійовичу, шановні! Були три моїх зауваження, щодо яких я хотів би висловитися.

 

     ГОЛОВА. У вас зауваження не до статей?  Загальні? До статей є в когось зауваження? Немає. Все. Тепер - загальні. Будь ласка.

 

     ШЕВЧУК С.В.  Іване Степановичу,  у мене є суттєві зауваження, однак під час обговорення звучало:  "Заперечень немає.  Погоджено. Не заперечує". Так законопроекти не обговорюються!

 

     ГОЛОВА. До якої статті у вас є зауваження?

 

     ШЕВЧУК С.В.  Про  три поправки Шевчука було сказано,  що вони враховані,  що  я  погоджуюся.  Я  абсолютно  не   погоджуюся.   У законопроекті   фактично   пропонується   законсервувати   існуючу неефективну   систему   страхування   у   зв'язку   з   тимчасовою непрацездатністю.   Це   випливає   з   того,   що  згідно  з  цим законопроектом на страховий фонд пропонується  покласти  виконання функцій,  які не можуть бути покладені на нього,  а саме:  надання таких соціальних  послуг,  як  забезпечення  оздоровчих  закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, позашкільна робота з дітьми і так далі, і тому подібне.

 

     Найцікавішим є те,  що депутатиекономісти не звертають чомусь уваги,  що  статтею  20  цього  законопроекту запропоновано надати право цьому фонду,  невідомо яким чином створеному,  встановлювати знижки  або  надбавки  до  ставок  для  окремих  підприємств.  Це, поперше,  може призвести до корупції  серед  чиновників  фонду,  а по-друге, суперечить основним принципам податкового законодавства, яке тут приймалося і яке сьогодні діє.

 

     Крім того,  у  законопроекті   пропонується   суперечлива   і неефективна  система  управління фондом.  Є і ряд інших зауважень. Тому загальна думка депутатів,  які зараз так жваво обговорюють це питання,  така:  цей законопроект потрібен, але його треба суттєво доопрацювати і внести на повторне друге читання.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Георгійовичу.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемые  коллеги!   Я   хотел   бы,   чтобы   вы прислушались к тому, что я сказал. Я не хочу вас обидеть ни в коем случае,  но  просил  бы,  чтобы  вы  внимательно  почитали  Основы законодательства  об  общеобязательном  государственном социальном страховании, которые приняты предыдущим составом Верховной Рады. И все  пять  законов  должны иметь общую идеологию с этими Основами. Поэтому то,  что вы сказали в  первой  части  вашего  выступления, совершенно неприемлемо, поскольку это противоречит данным Основам. Это первое.

 

     И второе.  Если мы исключим из  проекта  закона  то,  что  вы сказали,   тогда   как  быть  с  тем  видом  страхования,  который существует в нашем государстве более 33 лет?

 

     Что касается снижения и увеличения ставок страховых  взносов, то   с   этим   не   согласен   и  Кабинет  Министров.  Но  право, предусмотренное  в  данном  законопроекте,   может   быть   и   не использовано.  Если вы и Кабинет Министров настаиваете, я от имени комитета могу дать согласие исключить  позиции,  касающиеся  права увеличения   и  снижения  ставок  страхового  взноса,  и  не  надо переносить законопроект на повторное второе чтение.

 

     Но комитет  считает,  что  должен  быть  какой-то   механизм. Сегодня  такая  практика  существует  прежде всего на предприятиях угольной промышленности.  У них собственных средств  на  социльное страхование   нет.   Вы  знаете,  Елена  Васильевна,  что  120-150 процентов всех планируемых средств у  горняков  уходит  только  на оплату больничных листов. И директору предприятия очень выгодно не платить зарплату.  Он  стимулирует  то,  чтобы  работники  шли  на больничный и по больничным листам получали за счет других отраслей эти деньги.

 

     А если мы будем видеть,  что на каких-то предприятиях  плохие условия труда и люди болеют,  можно будет увеличить этот взнос,  и пусть  предприятие  за  счет   собственных   средств   платит   по больничным.  Если  же  вы  хотите,  чтобы  не было этого механизма регулирования, я согласен, давайте мы эту норму исключим. Но тогда у  руководителя  предприятия  будет  заинтересованность отправлять своих работников на больничный и пользоваться солидарностью фонда, то   есть   пользоваться  финансовыми  средствами  фонда  за  счет предприятий других отраслей.

 

     Лично для  меня  и  для  комитета,  я  считаю,  этот   вопрос непринципиальный.  Мы  хотим  дать  возможность Кабинету Министров регулировать.  Если вы отказываетесь,  мы согласны, чтобы это было изято из проекта.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Олени  Василівни  Гарячої,  будь ласка.

 

     ГАРЯЧА О.В.  Іване Степановичу!  Я дуже вдячна,  що  народний депутат Хара погодився, що сьогодні ризиковано покладати виконання цих функцій на органи фонду.  Я з цим також  погоджуюсь.  Якщо  це буде вилучено, то ми не заперечуємо, щоб враховувати інші питання.

 

     Але я  хочу,  щоб  народні депутати зрозуміли,  що якщо якась шахта в Луганській області буде мати певний рівень  захворюваності і  платитиме одні внески,  то аналогічна шахта в Донецькій області не буде мати  зниження  чи  підвищення  ставок  внесків,  це  буде віддаватися  на  відкуп  керівнику фонду.  Тому ми не можемо цього допустити, не можемо зробити систему некерованою.

 

     Є, Іване Степановичу, і ряд інших зауважень, але зараз треба, щоб  закон  був  прийнятий і працював.  Ми потім будемо ці питання опрацьовувати вже в робочому порядку.  Але закон потрібен,  і  він повинен працювати. А це зауваження слід врахувати.

 

     ГОЛОВА. Так, так.

 

     ХАРА В.Г.  Уважаемые  коллеги,  уважаемая  Елена  Васильевна! Тогда есть такое предложение. Мы согласны в первой части статьи 20 исключить  текст  в  скобках:  "диференційованих по групах галузей національної економіки".  Это мы  можем  сейчас  исключить,  чтобы принять закон.

 

     ГОЛОВА. І  щодо  фонду ви також погодилися?  Щодо фонду також погоджено.

 

     ГАРЯЧА О.В.  Іване Степановичу,  ще одне питання - це теж  на розгляд  народних  депутатів.  Ми  пишемо,  що  лікарняні  повинні оплачуватися в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму.

 

     Ми від уряду пропонуємо записати:  не нижчому від мінімальної заробітної плати, бо сьогодні мінімальна заробітна плата нижча від прожиткового мінімуму. Це теж колізія.

 

     ХАРА В.Г. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Мы не можем   с   этим   согласиться.  Конституция  обязывает  нас:  все социальные выплаты должны быть не ниже прожиточного минимума.  И в действующих    Основах    законодательства   об   общеобязательном государственном социальном страховании тоже  есть  эта  норма.  Мы просто    не   имеем   права   нарушать   Конституцию   и   Основы законодательства об  общеобязательном  государственном  социальном страховании.

 

     ГОЛОВА. Василю   Георгійовичу,   я   прошу  вас:  сформулюйте остаточно, що ми будемо голосувати.

 

     ХАРА В.Г.  От имени комитета я предлагаю исключить из  статьи 20 текст (это предлагала Елена Васильевна): "дифференцированных по группам отраслей национальной экономики".  И исключить в пункте  3 этой  же  статьи  текст  о  праве фонда повышать и понижать ставки взносов. И проголосовать законопроект в целом.

 

     ГАРЯЧА О.В. А як щодо оплати в розмірі прожиткового мінімуму?

 

     ХАРА В.Г.  Ниже  прожиточного  минимума  мы  не  имеем  права платить,  Елена Васильевна. Я же на заседании комитета говорил. Мы не имеем права нарушать Конституцию и Основы  законодательства  об общеобязательном государственном социальном страховании.

 

     Есть предложение поставить проект на голосование.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.   Я   дякую,  Iване  Степановичу.  Ми  всі  тут відчуваємо, що у проекті є багато неузгодженостей. Це випливає і з виступу Шевчука, і з виступу Гарячої.

 

     Між іншим,  доповідач сам відповів на питання, чому, скажімо, треба платити 80 відсотків,  а не  100,  коли  говорив,  що  деякі підприємства  використовують  солідарні  форми  переведення  своїх витрат на державу.

 

     Тому є пропозиція:  для  того  щоб  не  було  накладено  вето Президента (яке неминуче буде накладено, якщо буде прийнято те, що сьогодні пропонується),  перенести цей  законопроект  на  повторне друге  читання.  Розглянути  його  разом  із пропозиціями народних депутатів Шевчука, Беспалого, Кабінету Міністрів, що не враховані. Прийняти закон сьогодні - це отримати чергове вето.

 

     ГОЛОВА. Василю Георгійовичу, формулюйте пропозицію комітету.

 

     ХАРА В.Г.  Спасибо. Прошу поддержать. Разногласий с Кабинетом Министров  у  нас  нет,  за  исключением  того,  что   связано   с Конституцией   и  Основами  законодательства  об  общеобязательном государственном социальном страховании.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую.

 

     ХАРА В.Г. Спасибо.

 

     ----------------

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Оголошується  до  розгляду проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону України про державні гарантії відновлення заощаджень громадян  України  (друге читання). Доповідає Олександр Миколайович Стоян. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М. Шановні колеги депутати! Спочатку маленька репліка стосовно статті 67 Кодексу законів про працю. Ви пригадуєте, що ми не   проголосували  проект  уряду,  тобто  не  внесли  зміну,  яка стосувалася випадків,  коли святкові і неробочі дні  збігаються  з вихідними,  не  проголосували  і  компромісну норму комітету (це я кажу спеціально для Черненка, який хотів, щоб усі працювали), тому я  вас  поздоровляю:  якщо  святкові  дні  припадають  на суботу і неділю, будуть надаватися ще два вихідних. Все нормально, думаю.

 

     А тепер щодо даного проекту закону.  Шановні колеги! Три роки тому   депутати   подали   законопроект   про   державні  гарантії відновлення заощаджень громадян України.  Комітету  було  доручено звести докупи пропозиції, які подали до проекту депутати.

 

     Усі депутати,  які бажали,  взяли участь у підготовці єдиного проекту  закону.  Сьогодні  на  ваш  розгляд  у  другому   читанні вноситься  законопроект,  який  подали народні депутати Сергієнко, Друзюк,  Гавриш,  Тіщенко і члени  Комітету  з  питань  соціальної політики та праці.

 

     Хочу сказати,  що  пропозиції  до  зазначеного  законопроекту подали вісім народних депутатів.  В основному всі вони  враховані. Хочу  особливо  відзначити  участь у роботі над проектом народного депутата Донченка, який подав ряд суттєвих доповнень, що дозволять у разі прийняття закону розширити сферу його використання.

 

     Зазначу також,  шановні  колеги,  що  це  той закон,  на який чекають громадяни України.  Дуже коротко: ми пропонуємо, щоб за ті заощадження, які є у населення України, держава, якщо вона не може розрахуватися із вкладниками грішми,  розраховувалася  товарами  і послугами.  Ми  визначили  категорії  (до речі,  розширили перелік категорій) вкладників,  які можуть скористатися  цим  законом.  Ми визначили  також (практично підказали) можливий механізм погашення заборгованості  по  знецінених  заощадженнях   наданням   товарів, послуг,  зарахуванням плати за квартири і таке інше.  Тому,  Iване Степановичу, я просив би зараз перейти до постатейного голосування проекту закону.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Супрун Людмили Павлівни.

 

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область). Я думаю, ні для кого не секрет, що повернення заощаджень

- це одне з найбільш важливих питань для громадян України.  Але як представник  бюджетного  комітету  я  наполягаю  на тому,  щоб усі законопроекти,  пов'язані   з   надходженнями   до   бюджету   або використанням  бюджетних  коштів,  обов'язково  проходили офіційно через наш комітет і мали офіційний висновок  бюджетного  комітету. Цей законопроект не розглядався в бюджетному комітеті, тому він не може бути внесений сьогодні в зал на обговорення в другому читанні перш  за  все  тому,  що йдеться про проведення зарахувань,  тобто взаємозаліків,  а не про надходження  до  бюджету  живих  грошових коштів.  Ми не зможемо виплачувати потім із бюджету заліками кошти на утримання бюджетної сфери -  освіти,  медицини,  правоохоронних органів  і  так  далі.  Тому  обговорювати  цей  законопроект  без відповідної  експертної  оцінки,  наданої  комітетом,  я   вважаю, неможливо.

 

     ГОЛОВА. Заступник міністра Матвійчук.

 

     МАТВIЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Iване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  Ми  розуміємо,  що законопроект  розглядається  в другому читанні і є певна процедура його розгляду,  але оскільки  у  матеріалах,  які  подані  на  ваш розгляд,  і  в  порівняльній  таблиці не показано офіційну позицію Кабінету Міністрів,  ми  просимо,  перед  тим  як  голосувати  цей законопроект, надати можливість оголосити в кількох словах позицію уряду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян.

 

     СТОЯН О.М.  Я відповідаю на обидва зауваження. Шановна колего Супрун! Цей документ був поданий, я підкреслюю, три роки тому. Він обговорювався.  Півроку  тому  була  створена  робоча  група.   Ми підготували проект до другого читання,  він був у вашому комітеті, ніхто не заважав вашому комітету висловити  свою  думку.  Це  ваша проблема,  що ви так поставилися до цього проекту закону.  Це ж не обов'язково,  щоб ми вам писали листа  і  просили  висловити  вашу думку.  Документ у вас був.  Наприклад,  наш комітет, коли отримує бюджетні або інші документи,  збирається і  висловлює  свою  думку щодо кожного документа.

 

     Колезі від уряду пояснюю:  це процедура другого читання,  і в другому  читанні  вже  поправки  не  вносяться,   йде   постатейне обговорення.  Чому уряд не подав раніше свої пропозиції?  Ви також мали цей законопроект і мали можливість подати свої зауваження.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Шановні народні депутати! Я виступаю на захист даного законопроекту.  Ще в 1998 році ми,  ряд депутатів Верховної Ради,  подали  свої  пропозиції  Кабінету  Міністрів.  I   Кабінет Міністрів повинен був до 1 квітня 1998 року подати свої пропозиції щодо розширення переліку  категорій  осіб,  яким  треба  повертати заощадження.  На жаль,  цього не було зроблено. Але була постанова Верховної Ради, яка узагальнила всі ці питання.

 

     Чому Кабінет  Міністрів   ставить   сьогодні   питання   так, незрозуміло.  Водночас  повинен сказати:  чому ж бюджетний комітет усе-таки не розглянув цього питання,  якщо воно  вже  два  роки  у Верховній   Раді?   До   речі,   нам,   депутатам,  які  обрані  в одномандатних округах,  дуже важко зараз  спілкуватися  з  людьми. Уявіть  собі:  як  лікувати,  навчати дітей,  коли зарплати немає, пенсії немає.  Тому,  я думаю,  законопроект цей треба приймати  в другому читанні, а Кабінет Міністрів мав можливість висловити своє ставлення, тому що це питання розглядається вже два роки.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  може,  ми приймемо проект у другому  читанні,  а  в  цілому не будемо приймати?  А потім нехай Кабінет...

 

     СТОЯН О.М. Iване Степановичу, я хочу звернути увагу на те, що у  виступах  Президента  не  раз  говорилося:  "Нам треба вирішити питання повернення заощаджень громадян через надання послуг і таке інше".  Ющенко,  виступаючи  з  цієї  трибуни,  також неодноразово заявляв: "Ми знайдемо механізм повернення". До речі, уряд уже вніс деякі  пропозиції щодо механізму компенсації заощаджень товарами і послугами.

 

     Iване Степановичу,  давайте  ставити   на   голосування   цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Олександр Тіщенко.

 

     ТIЩЕНКО О.В.  Iване Степановичу!  Шановні колеги!  Я хотів би усім  вам,  у  тому  числі  й  представникам  Кабінету  Міністрів, нагадати,  що рік тому,  в березні 1999 року,  було дано доручення Кабміну розробити такий  механізм.  Ви  за  цілий  рік  нічого  не зробили  і  сьогодні  ще  вносите  смуту  в  хід обговорення цього законопроекту.

 

     Я пропоную,  Iване Степановичу,  перейти до процедури другого читання  і розглядати постатейно.  Рекомендую депутатам підтримати цей дуже важливий проект закону.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,   Олександре   Миколайовичу.   Процедура другого читання передбачає розгляд поправок.

 

     СТОЯН О.М. Поправка 1 депутата Бауліна врахована.

 

     Поправка 2  депутата  Шарова  відхилена.  Якщо  є потреба,  я наведу мотивацію.

 

     ГОЛОВА. Iгоре  Федоровичу  Шаров,  ви  наполягаєте?   Депутат погоджується.

 

     СТОЯН О.М. Поправка депутата Жердицького також відхилена.

 

     ГОЛОВА. Жердицького немає.

 

     СТОЯН О.М. Поправка депутата Шевчука врахована.

 

     Поправка депутата Кондратевського врахована частково.

 

     Поправка депутата Бауліна врахована.

 

     Поправка депутата Шевчука врахована.

 

     Поправка депутата Донченка врахована. Дуже серйозна і суттєва поправка.

 

     Поправка депутата  Акопяна  відхилена.  Ось  усі  поправки  і зауваження, які були подані.

 

     Є ще  одне зауваження депутата Алексєєва,  яке він подав мені тільки зараз.  Я не можу його зачитувати,  тому що ми  повинні  це обговорити на комітеті. Це дуже серйозна пропозиція, вона потребує додаткового обговорення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тіщенко. Будь ласка.

 

     ТIЩЕНКО О.В.  Олександре Миколайовичу,  я хотів  би  звернути вашу  увагу  на  те,  що у редакції комітету вкралася помилка.  Це стаття 82, останній абзац.

 

     У першому читанні було прийнято таке формулювання:  "навчання дітей  та  онуків  на  контрактних  умовах".  Поправок до цього не подавалося, а в кінцевому варіанті запропоновано: "оплата навчання дітей та онуків у вищих навчальних закладах".

 

     Наші діти навчаються не тільки у вищих навчальних закладах, а й у середніх спеціальних.  Тому треба залишити ту редакцію, яку ми прийняли  в першому читанні.  Так буде правильно.  Ви ж розумієте, що...

 

     СТОЯН О.М. Я погоджуюся з вами.

 

     ГОЛОВА. Врахувати середні спеціальні навчальні заклади.  Ще є поправки  до  статей?  Алексєєв,  доповідач же пояснив вам,  що ви внесли пропозицію не в установленому...

 

     СТОЯН О.М.  Я  можу  зачитати,  Іване  Степановичу.   Депутат Алексєєв   вніс  таку  пропозицію:  "Кошти  з  рахунків  громадян, зазначених у статті 81 цього закону..."

 

     ГОЛОВА. Ну  це  вже  порушення  процедури  другого   читання. Увімкніть мікрофон депутата Алексєєва.  Порушена процедура другого читання, ну що ви...

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Уважаемый   Иван   Степанович!    Я действительно считаю, что есть нарушение процедуры второго чтения, ведь после распространения законопроекта  среди  депутатов  должно пройти  шесть  дней.  Регламент  (часть вторая статьи 6.2.14) дает право депутатам внести поправки. Я не настаиваю на соблюдении этих сроков...

 

     ГОЛОВА. Та проект півтора року був серед депутатів!

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Я внес предложение в соответствии с процедурой.

 

     СТОЯН О.М.  Щоб  зняти  проблему,  я зачитаю і скажу,  про що йдеться.

 

     "Кошти з рахунків громадян,  зазначених  у  статті  81  цього закону,   за  бажанням  вкладників  можуть  бути  перераховані  на благодійні  цілі  в  порядку  і  за  переліком,  що   визначаються Кабінетом Міністрів".  Тобто що пропонує автор?  Скажімо,  Кабінет Міністрів це визначив.  Якщо  я,  наприклад,  маю  кошти,  я  можу звернутися і сказати: "Перерахувати кудись на благодійні цілі".

 

     Ну, по-перше,   шановні   колеги,   кожною  людиною  не  буде займатися Кабінет Міністрів. По-друге, як це зробити процедурно? А по-третє,  тут є лазівка:  я перераховую кошти якійсь організації, фірмі, а вона віддає мені половину готівкою.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  будемо вважати, що поправку подано,   вона   заслуговує   на   увагу.   Але  я  пропоную  так: проголосувати ці статті в другому читанні - поки що не як закон, а потім  я  надам  слово  представнику  міністерства і ми будемо все з'ясовувати.  Зрозуміло?  Прошу  проголосувати  проект  у  другому читанні.

 

     "За" - 272.

 

     Приймається.

 

     Тепер, будь  ласка,  від  Кабінету  Міністрів.  Що  ми будемо робити?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Ще в жовтні 1999 року уряд офіційно направив пропозиції до цього законопроекту в Комітет з питань соціальної  політики  та праці.

 

     Зараз я  хотів  би  сказати,  що  зазначений проект закону не можна приймати з таких причин.

 

     Перше. Запропонований  законопроект  суперечить  Закону   про Державний бюджет на 2000 рік. В чому він йому суперечить? Поперше, в запропонованому законопроекті передбачається здійснення видатків на виплату цих компенсацій понад суми, що передбачені в Законі про Державний бюджет на 2000 рік.  Пояснюю доступною мовою:  ми  маємо сказати, що якщо ми збільшимо видатки на цю позицію, то ми повинні зменшити видатки на іншу і  недофінансувати  або  заробітну  плату працівникам бюджетних установ,  або пенсії,  або допомоги сім'ям з дітьми чи щось інше.

 

     Друге. Запропонований  законопроект  суперечить  Закону   про Державний  бюджет на 2000 рік у частині,  що стосується здійснення взаємозаліків у рахунок недоїмки.

 

     Стаття 60 Закону про Державний бюджет на 2000  рік  визначає, що   взаємозаліки   для   погашення   заборгованості  громадян  за електроенергію,  воду і так далі,  можуть бути здійснені тільки  в рахунок недоїмки, яка була на 1 січня 2000 року.

 

     У запропонованому   Олександром  Миколайовичем  законопроекті говориться, що можна зробити такий взаємозалік у рахунок недоїмки, яка  виникне  сьогодні.  Це  стимулюватиме  платників  податків не платити податки,  а робити такі взаємозаліки. Це призведе до того, що ми не будемо отримувати коштів до Державного бюджету.

 

     Третє. Запропонований   законопроект  суперечить  Закону  про Державний бюджет на 2000 рік у частині,  що визначає, на що можуть бути  здійснені  такі  взаємозаліки.  У  статті  60  цього  закону визначено,  які взаємозаліки з цієї проблеми можуть бути.  В цьому законопроекті  пропонується зовсім інше.  Це призведе до того,  що один закон не відповідатиме іншому.

 

     Крім того,   зазначений   законопроект    не    обгрунтований економічно.  До  речі,  в  ньому  не враховані висновки юридичного управління Секретаріату  Верховної  Ради  України,  у  яких  також зазначається,  що проект суперечить Закону про Державний бюджет на 2000 рік.

 

     Враховуючи те,  що в статті 60 Закону про Державний бюджет на 2000   рік  проблему  взаємозаліків  у  рахунок  цієї  компенсації врегульовано,  ми просимо цей законопроект відхилити і не приймати його остаточно.

 

     Дякую за увагу.

 

     СТОЯН О.М.  Я відповім вам коротко. Оце позиція, яку весь час займає уряд.  Є  борг  перед  населенням  із  заощаджень,  держава забрала кошти, а повертати взагалі не хоче. То чи не суперечить це тому, що сказали і Президент, і Прем'єр? Це перше.

 

     Друге. Я хочу сказати,  що ви б могли вже давно запропонувати механізм виходу з цієї колізії.

 

     Третє. Я  хочу  зачитати  статтю  84,  яка  є  відповіддю  на поставлені вами проблеми.  Тут  написано:  "Придбання  товарів  та отримання   послуг,   передбачених   статтею   82   цього  закону, здійснюється  шляхом  безготівкових  розрахунків  з  використанням податкового   заліку   між  Державним  і  місцевими  бюджетами  та підприємствами,  установами,  організаціями - надавачами товарів і послуг".

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу,   ми   ж  не  переконаємо. Приймати такий серйозний закон без згоди уряду не можна.  Для чого нам  потім  вето  і  так далі?  Ми прийняли законопроект у другому читанні. Тепер надамо час, щоб ви з урядом з'ясували всі моменти і внесли нам його, а ми приймемо його як закон. От і все.

 

     СТОЯН О.М.  Іване  Степановичу,  я погоджуюсь,  але за однієї умови.  Давайте ми визначимо і термін,  щоб уряд вніс  на  розгляд Верховної Ради механізм реалізації.  Механізм!  Бо вони взагалі не хочуть розглядати це питання.

 

     ГОЛОВА. Ну час ми вже використали... Законопроект прийнятий у другому  читанні  і  ми  будемо  його доопрацьовувати,  Олександре Миколайовичу, разом з урядом.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На якій підставі?!

 

     ГОЛОВА. На підставі неузгодженості.  На підставі того,  що ми прийняли  законів,  на  реалізацію  яких потрібно 96 мільярдів,  а бюджет - 30 мільярдів. Оце вам підстава!

 

     Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     ----------------

 

     Ми продовжили засідання на 15 хвилин. Слово надається Леоніду Макаровичу Кравчуку. Будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. С какой стати?!

 

     ГОЛОВА. За   рішенням  і  на  вимогу  11  фракцій.  Увімкніть мікрофон Леоніда Макаровича.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Шановні  народні  депутати!  Я   звертаюся   до парламентської більшості.  Нагадую,  що вчора Координаційною радою було прийнято рішення (на засіданні були присутні всі без  винятку члени Координаційної ради,  керівники фракцій і груп) про те,  щоб внести до порядку денного питання про заяву Верховної Ради України з приводу рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо питання проведення всеукраїнського референдуму.

 

     Я прошу, Іване Степановичу, поставити на голосування внесення цього  питання  до  порядку  денного.  Роздано  документ на заміну попереднього документа  у  зв'язку  з  тим,  що  були  зауваження. Зауваження надходять і зараз,  ми працюємо над його редакцією, але питання треба внести до порядку  денного.  Я  прошу  поставити  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування:  про включення до порядку денного  проекту,  внесеного  і  зафіксованого  Кравчуком.   Прошу проголосувати (Шум у залі).

 

     "За" - 192.

 

     Оголошується перерва до 16 години.