ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  6  ч е р в н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної  Ради!  Прохання готуватися до реєстрації.  Нагадую,  що сьогодні вівторок,  і в нас відведено  45  хвилин  для  оголошення заяв.  Від фракцій заяви. Записуватися не будемо. А якщо буде час, тоді ми

     Реєстрацію проведемо. Я ж сказав: готуватися до реєстрації. Ми ще повинні привітати Юрія Прокоповича Спіженка.  Йому сьогодні виповнюється перших 50 років.  Я його  не бачу. Є він. Прошу привітати (Оплески).

     І ще  один  іменинник  сьогодні,  точніше  він  народився  не сьогодні, а 6 червня 1948 року, - це Едуард Едуардович Креч. Також просимо його привітати.

     А тепер  зареєструємось.  У залі зареєструвалися 370 народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

     Голова профільного комітету Олександр Зінченко  просить,  щоб ми привітали журналістів,  які присутні в залі,  на верхніх ярусах нашого залу, в кулуарах, і тих, яких тут немає.

     Я думаю,  що наявність журналістів, наявність вільної преси - це одна з основних ознак демократії.

     Тому ми вітаємо їх, як наших колег,

- представників  демократії  -  і  бажаємо  їм  об'єктивного   або наближеного до цього висвітлення всіх подій,  що стосуються нашого суспільного життя.

     Ну, бо сам по собі це факт суб'єктивний, знаєте  Тому я кажу: більш  наближеного  до  істини,  до об'єктивності.  Скільки думок, стільки й точок зору,  скільки суб'єктів,  стільки думок  і  точок зору.

     Прошу подавати  заявки  на  виступи,  а  я  поки  що  оголошу депутатські запити.

     Віктор Герасимович Кочерга звертається до Президента  України стосовно  відшкодування збитків,  заподіяних міському господарству шахтою "Красноармійська"  у  зв'язку  з  відпрацюванням  вугільних пластів під містом Білозерське Донецької області.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 150.

     Рішення приймається.

     Нагадую, що  це  запит  до  Президента  України,  тому  треба голосувати про направлення 226 голосами.

     Прошу голосувати.

     "За" - 184.

     Рішення не приймається.

     Народні депутати   Анатолій   Петрович    Хмельовий,    Олена Анатоліївна  Мазур  звертаються  до Голови Верховної Ради стосовно порушення  деякими  посадовими  особами  апарату  Верховної   Ради України положень Конституції України.

     Прошу голосувати.

     "За" - 171.

     Рішення приймається.

     Віктор Йосипович  Развадовський - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит  стосовно  виконання статті  62  Закону  про  Державний  бюджет  України  на 2000 рік у частині  встановлення  порядку  і  розміру   виплати   компенсацій унаслідок зупинення надання пільг військовослужбовцям, працівникам органів внутрішніх справ, ветеранам та іншим категоріям громадян.

     Прошу голосувати.

     "За" - 153.

     Рішення приймається.

     Група народних депутатів  (Турчинов  та  інші  члени  фракції "Батьківшина"  -  всього  21  депутат) звертається до Генерального прокурора,  голови Служби безпеки України з приводу  вивезення  за межі країни зерна та зростання цін на хліб.

     Прошу голосувати.

     "За" - 171.

     Рішення приймається.

     Володимир Миколайович  Моісеєнко  звертається до Генерального прокурора  України  з  приводу  незадовільної  роботи  Генеральної прокуратури      стосовно      розкриття      причин      загибелі помічникаконсультанта народного депутата Володимира Моісеєнка.

     Прошу голосувати.

     "За" - 156.

     Рішення приймається.

     Віктор Йосипович Развадовський -  до  Генерального  прокурора України  у  зв'язку  з  невиконанням  Прем'єрміністром  України та підлеглими   йому    посадовими    особами    (один    запит    до Прем'єр-міністра,  а  цей  уже  у зв'язку з невиконанням) положень статті 62 Закону про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік  у частині   затвердження   порядку   і  розміру  виплат  компенсацій унаслідок зупинення надання пільг військовослужбовцям, працівникам органів внутрішніх справ, ветеранам та іншим категоріям громадян.

     Прошу голосувати.

     "За" - 134.

     Рішення приймається.

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую,  що  представляти  депутатську  фракцію   Соціалістичної партії України (Лівий центр) уповноважено також народного депутата України Івана Михайловича Мусієнка.

     А тепер  переходимо  до   виголошення   заяв   або   внесення пропозицій.  Слово надається Роману Зваричу. За ним буде виступати депутат Правденко.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!   Я уповноважений фракціями Народного руху України і "Реформи-Конгрес" викласти заяву,  яку я зараз прочитаю.  Але  я  прошу,  щоби  мені надали подвійний регламент, як це належить двом фракціям.

     Заява такого  змісту.  "Сучасні геополітичні реалії вимагають обережності і виваженості.  Завершення холодної війни поклало край нераціональній  гонці озброєнь між двома антагоністичними воєнними блоками.  Постала  реальна  можливість  суттєво  знизити   ступінь агресивності   в   міжнародних  відносинах.  Однак  із  зникненням учорашніх  небезпек  з'являються   нові,   спалахує   ціла   низка регіональних конфліктів,  локалізація котрих стає щораз складнішою проблемою.  Безконтрольне  поширення  ядерної  зброї  ставить  під загрозу мир у світі. Зростання релігійного екстремізму та етнічної ненависті  може  призвести  до   швидкої   дестабілізації   нового світового  ладу.  Не  можна нехтувати такими загрозами і для нашої держави.  Враховуючи всі ці обставини,  позитивна роль  Сполучених Штатів  Америки,  як  фактора  стабільності  та послідовності,  як гаранта миру і демократії у світі, залишається незаперечною. Можна критично  ставитися  до окремих ініціатив на світовій арені з боку Вашингтона.  Натомість немає сумніву в тому,  що на  сьогодні  США використовує  свої  переваги  здебільшого  для  забезпечення  духу свободи у світі та загального блага всього людства.

     У цьому дусі політичний блок Народного руху  України,  партії "Реформи  і  порядок" і Конгресу українських націоналістів вітають американського Президента Білла Клінтона з його вчорашнім  візитом до столиці незалежної України - Києва.

     Ми висловлюємо своє переконання в тому,  що приїзд Президента США до України зміцнить дружні відносини між  нашими  народами  та значно поглибить стратегічне партнерство між нашими державами.  Ми хочемо вірити,  що візит лідера демократичного  світу  до  колиски східно-європейської   цивілізації   розблокує  подальше  входження України  до  європейських  та   трансатлантичних   політичних   та економічних структур.

     Визнаючи право   США   на   забезпечення  своїх  національних інтересів,  особливо якщо це стосується розбудови  захисного  щита проти   ракетного   озброєння,   Народний  рух  України  не  менше розраховує на розуміння з боку Вашингтона прагнення України увійти в майбутню систему колективної безпеки на основі НАТО.

     Ми переконані,   що   Президент  США  належним  чином  оцінив прагнення України виконувати роль проміжного моста між  Росією  та Заходом,  але при цьому ми нагадуємо,  що без розв'язання проблеми національної безпеки України наша країна може бути перетворена  на буферну  зону в майбутньому конфронтаційному просторі.  Політичний блок  Народного  руху  України,  партії  "Реформи  і  порядок"  та Конгресу   українських  націоналістів  із  задоволенням  сприйняли визнання Президента США,  що східний кордон Європи проходить не на західному, а на східному кордоні України. Пам'ятаючи явні здобутки комісії "Кучма-Гор", ми переконані в тому, що американська сторона допоможе  Україні  далі розвивати співпрацю з Міжнародним валютним фондом...

     ГОЛОВА. Я нагадую  народним  депутатам,  що  заява  народного депутата  Зварича  від  двох  фракцій  -  Народного руху України і фракції "Реформи-Конгрес" - 6 хвилин.  Будь ласка. Я надам слово з процедури після його виступу. Будь ласка.

     ЗВАРИЧ Р.М. Іване Степановичу, я зараз завершую.

     Пам'ятаючи явні здобутки комісії "Кучма-Гор", ми переконані в тому,  що американська сторона  допоможе  Україні  далі  розвивати співпрацю  з  Міжнародним  валютним  фондом,  зокрема  по програмі розширеного кредитування,  що значною мірою забезпечить  позитивні результати сучасного курсу реформ.

     Завершується восьмирічний  термін  перебування Білла Клінтона на посту Президента США.  Політичний блок Народного руху  України, партії  "Реформи  і порядок" та Конгресу українських націоналістів високо  оцінюють  його  міжнародну  діяльність  як  доброго  друга України". Це кінець заяви (Шум у залі).

     Тепер від  себе  хочу  додати.  Я  відмічаю  дуже  позитивну, схвальну підтримку якраз цієї заяви з боку  лівого  флангу  нашого парламенту. Хочу лише додати до того, що якби наші колеги з лівого флангу трохи навчилися культури з боку якраз тієї  самої  Америки, то в нашому парламенті набагато краще були б справи.

     Дякую за вашу увагу, шановні колеги.

     ГОЛОВА. З процедури увімкніть мікрофон депутата Моісеєнка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Иван Степанович, я хочу обратить ваше внимание на то, что вчерашняя трансляция выступления Клинтона показывает,  что к нему было совсем другое  отношение  украинского народа,  согнанного на это сборище,  а не такое,  о котором сейчас говорил Зварыч.

     Я внимательно  смотрел   на   поведение   самого   Президента Соединенных  Штатов Америки.  Он выглядел,  по-моему,  как побитая собака,  ощущая то,  что совсем  никакого  восприятия  со  стороны площади  в  его  пользу  нет.  Пошел  обман  в  средствах массовой информации при прямой трансляции о том, что присутствует 100 тысяч человек. Не было там никаких ста тысяч человек.

     И сейчас происходит фальсификация, и вы молчите.

     Я обращаюсь к вам, как к руководителю Верховного Совета: надо же было два слова сказать по поводу фальсификации,  которую сейчас высказал Зварыч.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Правденку. За ним буде виступати Олександр Мороз.

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Ну,  у мене хоч прізвище, а у вас нічого. Дякую.

     Шановний Іване    Степановичу!    Шановні   колеги!   Фракція "Батьківщина" вважає  невідкладним  прийняття  в  другому  читанні Закону   про   створення   системи   Суспільного   телебачення   і радіомовлення.

     У нашому суспільстві,  де більшість  людей  зубожіє,  свобода слова  й  не  ночувала.  Людьми,  доведеними  до  рівня тваринного виживання,  легко маніпулювати,  легко впливати на їх  свідомість, легко манити черговими примарами.

     У діючій  у  нас  монополізованій  системі  телерадіомовлення немає свободи слова,  не знаходиться місця для глибокого  аналізу, для   розвінчування   чергового  шахрайства,  державної  корупції, злодіянь   мафії.   Натомість    маємо    засилля    низькопробних телерадіопередач,   одноманітно   вперті   повтори   низькопробних бойовиків,  повну  загибель  вітчизняної   кінопродукції,   потуги гумористичних  передач,  у  яких  найсмішнішими  є  недолугі довгі рекламні вставки.

     А чого варта  безгранина  недовчених  ведучих  і  так  званих політологів "Акценти" наповнені лише апломбом!

     На цьому  сумному  тлі  відзначаються  творчим  пошуком  лише програми  студії  "1+1",  принаймні  там  є  спроби   і   серйозно осмислювати життя, і незаяложений гумор.

     У цілому  ж  картина  сумна.  Радіо  та  телебачення  є  лише інструментом заробітчанства найнижчого штибу.

     Чи можна змінити ситуацію кардинально і  негайно?  Для  цього потрібен час,  бо поки зубожіє народ,  жалюгідним буде і радіо,  і телебачення України.

     Але бодай почасти становище змінити і поліпшити  можна,  якщо створити  Суспільне  телерадіомовлення,  яке  за  визначенням  має представляти весь політичний спектр країни,  точки зору, прагнення принаймні тих політичних сил,  які подолали 4- відсотковий бар'єр. Таке телебачення і радіомовлення здатне вдосконалюватися,  а також створювати конкурентне середовище для інших телерадіоканалів.

     Закон про  систему  Суспільного  телебачення  і радіомовлення було  прийнято   ще   в   1997   році,   а   система   Суспільного телерадіомовлення так і не створена. Відповідальність за це несе і Верховна Рада.  Ми прийняли в першому читанні Закон про  створення системи  Суспільного  телебачення  і  радіомовлення  і  забули про нього.

     Фракція "Батьківщина" вимагає негайно розглянути  поправки  і вносити  цей законопроект на цій сесії на друге читання та взятися за реальне створення Суспільного телерадіомовлення ще в нинішньому 2000  році.  Без Суспільного телерадіомовлення про свободу слова і демократію в Україні говорити марно.  Просимо прийняти  відповідне рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Морозу. За ним буде виступати депутат Панасовський.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні колеги! Ми не збиралися робити сьогодні якусь заяву від фракції.  Просто журналісти перед тим, як заходити сюди,  звернулися із запитаннями про враження від приїзду Клінтона в Україну.

     І я вважаю,  що Президент великої держави, який закінчує свою каденцію, їздить там, де він вважає за потрібне. Але не треба, щоб ми  зі  свого  боку вдавалися до такого рівня лизоблюдства,  як це було видно на телебаченні,  і до всього такого,  що супроводжувало приїзд.  Ну  навіщо  так  робити?  Коли послухаєш УТ-1 напередодні приїзду,  як багато зробив він для світу і таке інше.  Він  зробив те, що збирався зробити. І там би прогиналися ми на телебаченні чи не прогиналися,  він це все одно зробив би.  І навіщо давати  такі високі оцінки, тим паче що тут про Україну абсолютно не йдеться?

     І потім,  ви подивіться,  які розбіжності в оцінках. Ми чуємо на з'їзді УСПП,  як наш Президент говорить,  що бюджет на цей  рік недосконалий, поганий. А Клінтон виступає і каже: хороший бюджет.

     Може, непослідовність   у  наших  оцінках  -  це  явище  суто українське?  Ви подивіться: два місяці тому, коли "Файнешил таймс" починає друкувати матеріали по неправильному використанню кредитів Міжнародного валютного фонду,  наш Президент б'є себе в груди,  що нічого немає,  все в порядку,  все чисто.  Ось є найбільша у світі корпорація, яка зробить аудиторську перевірку. А тепер виступає на з'їзді  УСПП  і  каже,  що  зганьбили Україну,  Національний банк. Виявляється, таки правду писала газета і так далі.

     А ми догідливо тут швиденько  закриваємо  роботу  спеціальної слідчої комісії,  щоб часом чогось не виявилося ще.  Щоб відкласти покищо для прокуратури аргумент,  коли потрібно буде нищити  уряд, того   самого  Ющенка  знімати,  але  окремо.  Спочатку  розмазати віце-прем'єра,  а потім уже розмазати  Прем'єр-міністра,  щоб  уже ніхто не піднявся, бо в нашій державі вище рівня сірості нічого не повинно підніматися.

     І тому,  мені здається, що не треба нам сьогодні вдаватися до таких принижень в оцінках. Від того ми нічого не виграємо.

     Далі. Не  може  ж рівень нашої демократії і інтелігентності в Україні вимірюватися рівнем Лапікури. Це ж жах один. Я розумію, що це  не  передається  нікуди.  Але  те,  що робиться на телебаченні сьогодні,  це ж наше приниження. Приниження держави. І це робиться за державний кошт з подання високого керівництва.

     Там оголосили,  що  ніби проти Лазаренка порушено кримінальну справу.  Про що йде мова?  114 мільйонів, а мільярди куди пішли за ядерне паливо? Хто керував тоді державою? Хто нагороди вручав? Хто квартиру  під  собою  дав?  Про  це  ніхто   не   згадує.   Раптом виявляється, що це Мороз підтримує там Лазаренка.

     Та я думаю,  що розберуться всі. І комісія "Кучма-Гор" чи хто там  ще.  Вона  покищо  нічого  не  сказала  і  не   зробила,   не проконтролювала  жодної  копійки із тих кредитів,  із тих траншів, які йшли в Україну.

     Час прийде,  будуть  поставлені  точки  над  "і".   Я   прошу більшість:   підтримайте   зміни   до   Закону   про  Конституцію, підтримайте Закон про  вибори,  бо  про  вас  же  йдеться,  і  вас забудуть, якщо ви не підтримаєте ці нормативні документи. Треба це зробити обов'язково для того,  щоб був порядок і щоб не було в нас лизоблюдство ознакою зовнішньої політики.

     ГОЛОВА. Слово     надається    народному    депутату    Олегу Панасовському. За ним буде виступати депутат Карпов.

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  Иван Степанович! Вынужден обратиться к вам по проблемам отрасли, определяющей жизнь нашей страны.

     Как известно,  энергетика - это основа функционирования всего общественного  производства,  обеспечения  условий  цивилизованной жизни   населения   страны.  И  все  катастрофические  последствия временного,   а   тем   более    продолжительного    перерыва    в энергообеспечении трудно даже предвидеть.

     Однако анализ  работы отрасли свидетельствует,  что положение дел катастрофически  ухудшается.  По  условиям  топливообеспечения отрасль    работает    с    минимальным   составом   генерирующего оборудования,  в режимах,  запрещенных техническими условиями, без требуемых   ремонтов,  что  создает  весьма  реальную  угрозу  для крупномасштабных аварий с тяжелыми техническими  и  экологическими последствиями.

     Баланс энергопотребления    генерацией   достиг   критической границы,  регулирование потребления электроэнергии  осуществляется исключительно   комплексными   мерами   принудительного   снижения потребления, а также средствами противоаварийной автоматики.

     Каждый день существует угроза развала  энергосистемы  страны. Как профессионал могу заявить:  строительная отрасль, генерирующие мощности которой  относятся  к  классу  мобилизационных  мощностей страны,  отрасль,  принявшая  на  себя  все издержки неэффективных энергоемких производств,  неплатежеспособных предприятий, отрасль, производящая самый высоколиквидный товар, сегодня не имеет никаких шансов существовать.

     С позиции  нынешнего  дня   можно   сделать   предварительный прогноз,  что  уже  на  предстоящую  зиму  перспектив на улучшение энергообеспечения экономики и социальной сферы  страны  нет  и  не предвидится.  Более того, оно еще больше ухудшится, так как до сих пор не принято  решение  о  реальных  схемах  поставок  топлива  - ядерного  и  органического,  об  источниках  оплаты  поставляемого топлива, источниках оплаты ремонтной кампании.

     В условиях ограниченных возможностей  отечественной  угольной промышленности   правительство   не   имеет   решений   и  ясности относительно топливных ресурсов ни под текущую генерацию,  ни  под период  будущего  осенне-зимнего  максимума.  Никогда  еще  за всю историю энергетики Украина не имела таких, как в этом году, низких запасов  топлива  на электростанциях на выходе из зимы.  И это при жесточайших ограничениях.

     Существует общая,  уже давно вышедшая за отраслевые  рамки  и перешедшая  в  общенациональную проблему для энергетики,  проблема неплатежей.  Одна из основных  причин  положения,  сложившегося  в отрасли,  - это потеря темпов реформирования отрасли, частая смена руководства   отрасли,   втягивание   в   ненужные,   бесполезные, бесплодные  и  вредные  дискуссии  об  энергорынке,  приватизации, схемах рассчетов.  В результате - непринятие  никаких  действенных практических мер по стабилизации работы отрасли.

     Без решения   ключевого   вопроса   -   проблемы   неплатежей

-немыслимо  создать  любую  экономическую  модель  ни  в  пределах региона,  ни  в государстве в целом.  Реформы в Украине не пойдут, ибо ключ к реформам лежит в перестройке отечественной энергетики.

     Я убедительно прошу,  политика начинается с реалий. Реалии же таковы:  в  энергетике  существуют  проблемы,  принявшие  характер необратимых  процессов.  Требуются  оперативные   действия.   Надо рассмотреть...

     ГОЛОВА. Дякую.  У  нас  парламентські  слухання на наступному тижні.

     Слово надається народному депутату Олександру Карпову. За ним виступатиме Світлана Друзюк.

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Фракція НДП знову висловлює стурбованість із приводу     подальшого    поглиблення    кризової    ситуації    у паливноенергетичному комплексі.  І не тому, що там хтось із кимось зводить рахунки, а тому, що криза реальна і кричуща.

     У попередніх  заявах  і фракції,  і партії з цього приводу ми вже звертали увагу на те,  що негативні явища  в  ПЕК  з'являються набагато швидше,  ніж позитивні результати урядових зусиль щодо їх подолання,  і що планово"веерное" відключення всієї України  через відсутність природного палива на станціях та не обіцяну Заходу (на відміну від ЧАЕС),  але можливу зупинку більшості атомних станцій, може  бути розцінено кимось як ще один мужній реформаторський крок України після того  мужнього  реформаторського  кроку,  яким  було призначення нинішнього Прем'єр-міністра, на що вчора звернув увагу американський президент.

     Ми розуміємо,  що проблеми енергетики  -  це  проблеми  нашої національної  безпеки,  про  що неодноразово говорив секретар Ради національної безпеки і оборони.  Ми розуміємо й те, що це проблеми великої  політики,  про що також не раз говорили наші і великі,  і малі політики.  Ми розуміємо навіть  те,  що  за  цими  серйозними проблемами   стоять   не   менш  серйозні  економічні  інтереси  з відповідними, вибачте, "бабками" і "дєдками". Але ми не розуміємо, яким  чином,  коли  і за рахунок яких внутрішніх резервів наш уряд реформаторіводнодумців,  у якому  почасти  діаметрально-протилежні підходи до вирішення одного й того ж питання розцінюються як чи не найперше   успішне   втілення   української   мрії,   а    взірцем реформаторського  стилю  роботи  все  більше стає безсистемність і хаотичність,  безвідповідальність за сказані слова і взяті на себе зобов'язання  з боку окремих,  але дуже високих посадових осіб,  і майже повна безконтрольність з боку будь-кого,  здатен самостійно, без  зовнішнього  стимулятора вирішити не тільки це,  а й будь-яке інше болюче питання.

     З урахуванням сказаного фракція НДП вважає повторний  розгляд названого питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони і доцільним, і своєчасним. Це перше.

     Друге. Керуючись пунктом 3 Постанови  Верховної  Ради  від  6 квітня про Програму діяльності Кабінету Міністрів,  де йдеться про обов'язковість щоквартального звітування Кабміну  перед  Верховною Радою, ми пропонуємо заслухати такий звіт, узявши за тему ситуацію в  паливноенергетичному   комплексі,   на   пленарному   засіданні Верховної Ради 21 червня (це середа), а 22 червня прийняти з цього приводу відповідне рішення.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Світлані  Друзюк. За нею виступатиме Юрій Костенко.

     ДРУЗЮК С.О.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  137,   Одеська   область). Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні  депутати!  5  червня  - Всесвітній  день  охорони  навколишнього  середовища.  Це   вкотре примушує нас замислитися над тим, як ми дбаємо про наше навколишнє середовище.  Тож задаймо запитання  тим,  хто  безпосередньо  несе відповідальність   перед   людьми   за   цю   справу:  що  зробило Міністерство екології та  який  внесок  у  цю  справу  громадських організацій?

     По-перше, відсутня правова й інституційна бази для здійснення ефективної політики, охорони навколишнього середовища.

     По-друге, чинні закони не виконуються.

     По-третє, кадрова політика в цій галузі потребує перегляду.

     Широка громадськість  стурбована.  Свідченням   цього   стала міжнародна наукова конференція,  що проходила у травні 2000 року в Севастополі.  Учені з України, Росії, Молдови обговорювали питання і     пропонували     шляхи    вирішення    екологічних    проблем Азовочорноморського  басейну  і  прикордонних  зон  трьох  держав. Зверталися  вчені  і до українського Міністерства екології.  Проте результатів немає.

     На третьому році після прийняття закону України про  відходи, покликаного оздоровити екологічну ситуацію в державі, майже нічого не зроблено для його реалізації. Це питання обговорювалося широкою громадськістю   на   республіканській   нараді-семінарі  з  питань використання і переробки вторинних ресурсів у Сумах.  На виконання доручення  Президента  щодо застосування на практиці вищеназваного закону  розроблено  проект  постанови  Кабміну  про   впровадження системи  переробки  вторинної  сировини.  Проте  до  цього часу ця постанова  заблокована  до  практичної  реалізації.  А  тим  часом ситуація  ускладнюється.  Тоді як над всесвітньо відомими соляними шахтами   Артемівська   нависла   загроза   стати   радіоактивними похованнями,  іде  боротьба  за  те,  кому  належатимуть  природні багатства України.  Сьогодні дуже складна екологічна ситуація щодо озера Сасик Татарбунарського району Одеської області.

     Отже, депутатська   група   "Трудова   Україна"   вважає,  що діяльність у напрямі охорони навколишнього середовища повинна бути переглянута, оскільки не витримує жодної критики.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Костенку.  За ним виступатиме Симоненко Петро Миколайович.

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Фракція Українського народного руху констатує,  що все  більших  обертів  сьогодні  набирає  кампанія, спрямована  проти  уряду  Прем'єр-міністра  Віктора Ющенка і нього особисто.  Кампанія   ця,   особливо   завдяки   зусиллям   деяких прикуплених   засобів   масової   інформації,  набуває  прямо-таки непристойного вигляду,  що чітко вказує на те,  що  нинішній  уряд зачепив   інтереси  досить  могутніх  груп,  передовсім  тих,  які наживали  величезні  кошти  за  рахунок  продукування  так  званих різноманітних схем.

     Характерним для  цих схем є відхід від розрахунків грошима на користь різного роду сурогатів: бартеру, векселів, заліків тощо. У результаті  величезні  кошти  виводилися  з  обігу  й  осідали  на закордонних приватних рахунках, а українська економіка занепадала. Особливо  яскраво  цей  занепад  проявився  у паливноенергетичному комплексі,  де суцільні неплатежі  стали  причиною  катастрофічної нестачі   палива   для   електростанцій.   Водночас,   за  деякими підрахунками,  лише  у  першому  кварталі  цього  року  більше   2 мільярдів гривень осіли на приватних рахунках тіньових ділків.

     Ще один  яскравий  приклад  руйнівної  сили  таких  схем - це занепад  сільськогосподарського  виробництва,  коли   посередники, використовуючи   бюджетні   кошти,   які  призначалися  для  села, постачали туди паливо за завищеними цінами,  а  в  обмін  забирали врожай  за  заниженими цінами.  Небачений неврожай минулого року і шалені стрибки цін на хліб - це прямі результати так званих  схем. І все це робилося під гаслами реформ.

     Розуміючи, що  продовження  такої практики прирікає економіку України на повну руйнацію, Віктор Ющенко та його команда розпочали боротьбу  за  справжні  реформи  і перш за все за повну прозорість економічних дій,  за використання не сурогатних видів розрахунків, а грошових, за наповнення державного бюджету.

     І, звичайно,   такі   дії   уряду   означають  для  мафіозних угруповань втрату їхніх надприбутків та політичного  впливу.  Саме цим пояснюється нинішня масова протидія уряду на всіх рівнях.

     Не можна  не підтримати сьогодні і зусилля уряду,  направлені на захист української  мови,  культури,  відродження  українського книгодрукарства, а це також викликає опір антиукраїнських сил.

     Уряд уперше  за  історію  незалежної України чітко окреслив і свої зовнішньополітичні пріоритети - це інтеграція до європейської спільноти,  ефективне  економічне  і  політичне  співробітництво у Європі.

     У зв'язку з цим  фракція  вітає  візит  президента  США  пана Клінтона  до  України,  а  також  успішні  результати переговорів. Український народний рух сповнений рішучості боротися за  розвиток незалежної    Української    держави,    за    консолідацію   всіх національнодержавницьких сил,  за тісну і конструктивну  співпрацю Верховної Ради, уряду і Президента в ім'я Української держави.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Петру Симоненку. За ним виступатиме депутат Хазан.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Позвольте  от  имени   фракции высказать  некоторые  суждения  по тем проблемам,  которые волнуют сегодня общество,  народ Украины и,  на наш взгляд,  должны  найти отражение в деятельности Верховного Совета.

     Первое. Фракция  коммунистов  категорически  выступает против повышения квартплаты,  тарифов за жилищно-коммунальные услуги, цен на товары первой необходимости, и прежде всего продукты питания, а также платы за проезд и цен на лекарства.

     Мы обращаемся именно с этой  позиции  не  только  к  коллегам народным депутатам, а имеем надежду на то, что и средства массовой информации, о которых сегодня были сказаны слова, что они являются свободными, выскажутся в поддержку, потому что они не могут обойти молчанием факты,  что наши старики,  отцы и матери,  в  Херсонской области едят собак и кошек.

     И эта тенденция на повышение тарифов платы за жилье, продукты питания и так далее практически оставила без средств существования миллионы  граждан  Украины.  Это еще и еще раз подтверждает все те предостережения,   опасения,   прогнозы,   оценки,   которые   мы, коммунисты, давали. Они сбываются.

     А бездарное  руководство  страной,  начиная  от  Президента и заканчивая главами районных администраций,  как раз и  приводит  к тому,  что  страна  утратила  свою  экономическую  и  политическую независимость,  о  чем  вчера  ярко  сказал  в  своем  выступлении президент Соединенных Штатов Америки Клинтон.

     Второе. Я хотел бы обратить ваше внимание, уважаемые коллеги, что не выполняются  те  обещания,  которые  давались  и  налоговой администрацией  в  лице  Азарова,  о  том,  что он предаст огласке средствам массовой информации,  а  также  общественности,  кто  из народных  депутатов  какой коммерческой деятельностью занимается и какие имеет доходы, нарушая Конституцию.

     Третье. В печати прошло сообщение о том,  что в  июне  будуть проходить  учения войск НАТО в Черном море.  Я хотел бы спросить у так называемого большинства:  зачем мы с  вами  принимаем  законы, которые регламентируют,  что только Верховный Совет своим решением дает согласие на присутствие контингента вооруженных сил  тех  или иных стран.

     Четвертое. Нам   надо   учесть   и   в   своей   практической деятельности ответить,  почему  Олбрайт  на  конференции,  которая проводилась во Флоренции с участием стран НАТО,  открыто,  нагло и цинично требовала от Украины скорейшего по сути дела  структурного изменения,  а  вернее реформирования оборонной отрасли.  Наверное, она  хотела  бы  доджаться,  когда   следующая   пусковая   ракета обязательно упадет уже на Вашингтон.

     Что предлагает фракция коммунистов?

     Первое. Немедленно   рассмотреть   вопрос  о  законодательном регулировании вопросов,  определяющих  жизненный  уровень  граждан Украины,  прежде  всего по квартплате,  тарифам,  цены на продукты питания,  лекарства и привести их в соответствие  с  Конституцией. Хватит отдавать на откуп Кабинету Министров эти ключевые вопросы.

     Второе. Перед  рассмотрением  Бюджетной  резолюции  утвердить размер  прожиточного  минимума,  который  будет  закладываться   в бюджетное   финансирование,   социальные   программы.  И  еще  раз напоминаю  большинству:  прежде,   чем   рассматривать   Бюджетную резолюцию,  надо  включить  в  повестку  дня  вопрос  об  отчете и исполнении бюджета за 1999 год.  Что это у  нас  за  произвол?  Вы почему  нарушаете  Регламент  и законы,  которые мы с вами приняли раньше?

     Третье. Надо немедленно прекратить приватизацию стратегически важных  отраслей,  определяющих  развитие экономики.  Прежде всего энергетики.  Некоторые политики говорят о том, что левые сегодня - это,  видите ли,  маска в борьбе против державы. А другие заявляют по  телевидению,  что  правительство  у  нас  -  олигархи.   Одним рекомендуют снять противогазы,  а вторым - дать ответ на вопрос: а кто рекомендовал в правительство олигархов,  кто указы  подписывал по этому вопросу, к кому вы сегодня обращаетесь?

     Четвертое. Надо   категорически   отказаться   от   программы сотрудничества с МВФ.  Мы настаиваем  на  рассмотрении  вопроса  о выделении  из  госрезерва 90 тысяч тонн зерна для города Киева.  А также требуем в связи с внесением предложения  депутата  Черенкова немедленно  рассмотреть  вопрос  о выделении 160 миллионов гривень для сельскохозяйственных районов, пострадавших от заморозков.

     И последнее. Вот этот ваш, министр информации, так называемый национальный флаг, о котором вы говорите

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Шановні народні депутати, я ще раз звертаюся до  керівників  фракцій.  Питання  розкладу  і  розгляду питань   на   пленарних  засіданнях  розглядається  на  засіданнях Координаційної ради  і  Погоджувальної  ради  у  понеділок  об  11 годині.  Петре  Миколайовичу,  і  вас  запрошуємо:  приходьте  або делегуйте туди представників і ставте питання.  Ми там  погоджуємо всі  ці питання.  І я не маю права без Погоджувальної ради вносити питання до порядку денного (Шум у залі).  Повторюю:  у  нас  такий порядок, дотримуйтеся його.

     Слово надається народному депутату Хазану від партії зелених. За ним виступатиме депутат Кіяшко.

     ХАЗАН В.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний Голово! Шановні депутати! Рік тому Верховна Рада  однією  з  перших  у  світі  ратифікувала  Оргуську конвенцію.   Ця   конвенція   про  доступ  до  інформації,  участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя в питаннях,   що  стосуються  довкілля,  є  потужним  знаряддям  для становлення громадянського суспільства в Україні.  Її застосування має   стати   важливим   чинником   протидії   намаганням   деяких транснаціональних  корпорацій  перетворити  країни  з   перехідною економікою,  до якої належить і Україна,  на екологічні колонії та світові смітники.

     Ця конвенція може суттєво допомогти громадськості у  боротьбі з  корупцією  у  виконавчій  і  судовій  владі.  Проте втілення її принципів у життя наштовхується на серйозні  перепони,  які  мають суб'єктивний  і  об'єктивний  аспекти.  Об'єктивний  пов'язаний  з неопрацьованістю  конкретних  механізмів  втілення   концепції   у практику,  а  щодо  суб'єктивного,  то маю навести два характерних факти.

     1 червня у Дніпропетровську відбувалася організована обласною адміністрацією  консультація  Світового банку "Стратегія Світового банку  в  питаннях  допомоги  Україні".  За   правилами   подібних консультацій  участь  громадськості  в  них є обов'язковою.  Проте екологічні організації Дніпропетровщини,  які відомі не  тільки  в Україні,  а  й  у  світі  своєю  активною  діяльністю,  незалежною принциповою   позицією,   не   були   попередньо   ознайомлені   з документами,   що   обговорювалися.  Їх  представників  навіть  не запросили на зустріч.  Коли ж  керівники  цих  організацій  все  ж прибули  до  місця  зібрання,  то  їх просто не пропустили до залу засідань,  до того ж двері було зачинено в  буквальному  розумінні перед  помічниками-консультантами  народних  депутатів,  яким було доручено займатися аналізом спрямування та використання  іноземних інвестицій.

     Другий факт.   Мешканці   житлового   масиву   "Північний"  у Дніпропетровську   вкрай    занепокоєні    викидами    свинцю    з Дніпропетровського  акумуляторного заводу,  розташованого в сотнях метрів  від  їх  будинків.  Крім  того,   поряд   без   попередніх консультацій  з  населенням  розпочато будівництво нового заводу з переробки  відпрацьованих  акумуляторів  та  виплавки   вторинного свинцю.

     Замість обговорення   з   громадськістю   проблем   можливого негативного впливу  виробництва  на  здоров'я  людей,  керівництво заводу   пішло  шляхом  залякування  активістів  "зеленого  руху". Інструментом цього залякування,  зокрема,  стали судові позови  на астрономічні  суми  до  "зелених"  з  боку  закритого акціонерного товариства "Аіста",  що є власником заводу.  І на початку  першого судового  засідання  суддя  із  незрозумілих причин усунув із залу активістів "зеленого руху".

     Розгортаються нові судові процеси над "зеленими"  активістами Дніпропетровська, які стали на захист законних інтересів мешканців житлового масиву "Північний".

     Партія зелених   України   висловлює   глибоке   занепокоєння спробами   заперечити  принципи  Оргуської  конвенції,  розгорнути наступ на громадський "зелений рух",  який є необхідною  складовою демократичного цивілізованого суспільства.  Партія зелених України і надалі сприятиме діяльності екологічних неурядових  організацій, захищатиме всіх громадян у справі боротьби за їх екологічні права, за  здоров'я,  гідне  життя  нинішнього  та   наступних   поколінь українського народу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сергію Кіяшку від групи "Солідарність".

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).   Партия   Всеукраинского   обединения   левых "Справедливость".  Уважаемые коллеги!  Я не буду говорить о визите Президента  США  в  Украину  и  о  том народном шоу,  которое было организовано для него. Вполне возможно, что если приедет Президент России  сюда,  то  желающих встретиться с Президентом России будет намного больше, людей, наверное, собирать не надо будет.

     Я хотел бы обратить  ваше  внимание  на  ситуацию  в  Союзной Республике Югославия,  в частности в округе Косово-Метохи.  Как вы знаете,  исполняется  годовщина  после  того,   как   американские натовские войска в качестве миротворцев пришли в Косово-Метохи. На сегодняшний день в одном  из  последних  отчетов  ОБСЕ  говорится: после 79 дней бомбардировки и борьбы во всем Косово эксгумированно 2108 тел преимущественно из отдельных захоронений без  возможности распознать, сербские или албанские это воины, жертвы бомбардировок или лица,  которые умерли естественной смертью.  А большинство тел было  похоронено,  как только начались нападения НАТО.  Не было ни одного  доказательства  ни  спланированной  этнической  чистки  со стороны  сербов,  ни  геноцида  и контрационных лагерей,  а только массовые перемещения населения,  которые начались с  бомбардировки НАТО. Не найдено ни одной из якобы существующих массовых гробниц.

     В то  же  время  только  с  июня  1999 по февраль 2000 года в период прихода частей НАТО  910  сербов  убито,  802  ранено,  821 похитили   албанцы   в   Косово.   Только   за  последний  год  из Косово-Метохи  изгнано  свыше  300  тысяч  сербов  и  лиц  другого неалбанского населения.  И по тем данным,  которые есть, более 200 тысяч коренных албанцев пришли сейчас на территорию Косово-Метохи.

     В то же время  продолжает  существовать  режим  экономических санкций  ЕС в отношении Югославии.  Мы не должны смириться с этим, так  как  Украина  является  нормальным  экономическим   партнером Югославии  и  наши экономические интересы очень сильно завязаны на то,  каким будет уровень развития экономики Югославии и  будет  ли проход  для  пароходов  в  наш Дунай (только Дунайское пароходство теряет ежедневно десятки тысяч долларов США).

     На заседании министров иностранных  дел  стран  ЕС  в  мае  в Фурнасе  на  португальских  Азорских  островах  греческий  министр иностранных дел Йоргос Папандреу выступил за отмену  всех  санкций против  Союзной  Республики Югославия.  Можно сказать,  что против этого выступили только министерства иностранных дел Великобритании и Голландии.

     Поэтому я   хотел  бы,  чтобы  Верховный  Совет  обратился  к Европейскому Союзу с предложением отменить  все  еще  существующие экономические санкции против союзной Республики Югославии.

     А я хотел бы,  чтобы мы,  как депутаты, поддержали стремление югославских товарищей собственными силами восстанавливать народное хозяйство, восстанавливать разрушенные мосты, разрушенные фабрики, заводы,   поднимать   и   восстанавливать    жилье,    разрушенное бомбардировками  и  предложить нашему правительству активизировать участие Украины в экономическом сотрудничестве и  наше  участие  в восстановлении народного хозяйства союзной Республики Югославии.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово   з   процедури  надається  народному  депутату Донченку. За ним буде виступати депутат Мазур.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Я делаю вам  замечание  в  том  плане,  что вы не должны забывать,  что вы только   ведете   заседание,   а   право   вносить    предложения, законопроекты  мне  дали мои избиратели.  За меня проголосовало 50 тысяч избирателей.  И вы не имеете права как  ведущий  сегодня  от "більшості"  лишать  меня  этого права,  которое предоставлено мне также и Конституцией.

     Вы прекрасно  знаете,  что  в  Конституции  нет  положения  о "Погоджувальной  раде".  Это  вы  ее  ввели незаконно,  на что уже обратили внимание Медведчука на заседании  Конституционного  Суда. Вы  вносили  это  не  поправками в закон,  а постановлениями,  что полностью является незаконным.  Поэтому все то,  что вы принимаете на заседании Погоджувальной рады,  является нелегитимным.  Еще раз подчеркиваю,  нелегитимным и  антиконституционным.  Законопроекты, разработанные  Черенковым,  Донченко  (о  трудовых  коллективах) и другими,  вы должны включить в повестку дня и рассмотреть на  этой сессии.  И  я требую,  еще раз подчеркиваю,  требую на этой неделе рассмотреть законопроект о внесении изменений в бюджет,  связанных с   финансированием   160   миллионов   районам,  пострадавшим  от заморозков.  Если вас здесь не  волнуют  заморозки,  то  Луганщина осталась уже без урожая.  Будьте добры,  рассмотрите этот вопрос в обязательном порядке.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон  Олени  Мазур.  Будь  ласка,  одна хвилина.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо, Иван Степанович. Доводимо до вашого відома,  що 1 червня 2000  року  на  пленарному засіданні   Верховної   Ради  України  при  розгляді  питання  про особливості  приватизації  Укртелекому  найгрубішим   чином   була порушена конституційна процедура прийняття рішення. Порушено право народних депутатів  України  Хмельового  та  Мазур  на  реалізацію законотворчої ініціативи.

     15 травня  2000  року  до Секретаріату Верховної Ради України Хмельовим та Мазур відповідно до  статті  93  Конституції  України було  подано  законопроект  5042-1,  який  згідно  зі  статтею  89 Конституції України був розглянутий на засіданні Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

     Щодо даного  законопроекту   отримано   позитивний   висновок науково-експертного управління Верховної Ради України. Проте ви не дали нам змоги доповісти наш  законопроект  5042-1,  чим  порушили статті 88,  89, 93 Конституції України та Регламент Верховної Ради України.

     Наполягаємо на   розгляді   нашого    законопроекту    5042-1 відповідно  до  Конституції  України  та Регламенту Верховної Ради України.  У протилежному разі  ми  будемо  змушені  звернутися  до Конституційного   Суду   України   щодо   визнання   рішення   про приватизацію ВАТ "Укртелеком" неконституційним.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,   час,   відведений   для оголошення  заяв,  використано...  Вже  надходять  пропозиції щодо включення питань до порядку денного.

     Шановні народні депутати!  Прокоментувати всі  виступи  немає можливості  та  й  немає потреби,  тому що ми витратимо ще стільки часу,  скільки витратили на внесення пропозицій.  Тим  більше,  що мені не надано такого права.

     Я відповідаю  на  запитання,  які  стосувалися  і  Голови,  і головуючого.  Нагадую вам Постанову Верховної  Ради  про  внесення змін  до статті 4.2.4 Регламенту Верховної Ради України,  пункт 9: "Погоджувальна  рада  депутатських  фракцій  (груп):  а)   вносить пропозиції щодо річного та перспективного планів, які подаються на затвердження Верховної Ради;  б) розглядає та погоджує  пропозиції щодо проектів порядку денного сесії та розкладу засідань Верховної Ради;  в) формує проект порядку денного роботи Верховної  Ради  на кожне  чергове  та  позачергове  пленарне  засідання;  г)  ініціює перевірку внесених до Верховної Ради  законодавчих  пропозицій  та законопроектів..."

     Я розумію,  що це не повністю конституційна норма, я розумію, що немає Закону про Регламент.  Я звертаюся до народних депутатів. Не коментуючи виступ Юрія Донченка,  скажу, що саме я на засіданні Погоджувальної ради в понеділок порушував  питання  відповідно  до пропозицій  народного  депутата Черенкова про включення питання до порядку денного,  звертався також і до профільного комітету.  Крім того,  минулого  тижня  (підніміть  стенограму) я також казав,  що питання,  внесені народним депутатом Черенковим,  питання цукру  і питання хліба треба включити до порядку денного.  Але я ще раз вам кажу, що Погоджувальна рада тільки формує питання, а включає чи не включає  до  порядку  денного  Верховна Рада 226 голосами.  Тому я прошу на це звертати  увагу.  Є  інша  причина,  чому  фракції  не беруть... (Шум у залі).

     Я прошу народних депутатів: давайте активізуємо роботу щодо прийняття Закону про  Регламент  і більш  чітко  випишемо  там ці норми.  Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване  Степановичу.   Шановні   колеги!   Іване Степановичу!  Я пропоную включити до порядку денного на завтра два питання щодо обмеження штрафних санкцій у позовах на журналістів і на видання.

     Було відповідне доручення.  Комітет з питань свободи слова та інформації двічі розглядав  їх  на  своєму  засіданні.  22  травня підтримав   мої  законопроекти  -  один  до  базового  Закону  про інформацію,  інші до Цивільного кодексу.  Вони готові до розгляду, голова   комітету   підписує   -  немає  проблем.  Давайте  завтра розглянемо з тим, щоб у четвер ми могли проголосувати...

     ГОЛОВА. Завтра ми ніяк не можемо  розглянути,  бо  нам  треба включити до порядку денного на четвер.

     Дякую, Іване Сергійовичу.

     Цибенко Петро Степанович. Будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі.  Фракція комуністів.  Іване Степановичу, річ у тому, що тут є кілька порушень.

     По-перше, ми підмінили Погоджувальну раду Координаційною.  Це зовсім різні органи.

     По-друге, я  розумію,  що  Координаційна  рада  може прийняти рішення, щоб завтра не зійшло сонце, але ж цього не відбудеться.

     Ідеться про те,  що Законом про бюджетну систему передбачено, що   до  початку  розгляду  проекту  Бюджетної  резолюції  повинен відбутися звіт про виконання бюджету за попередній рік. Доти, доки це   не   відбудеться,   ніяка   Погоджувальна  рада,  тим  більше Координаційна,  не  має  права  включати  це  питання  до  порядку денного. Ідеться саме про це, а не про щось інше.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановний   Петре  Степановичу,  я  говорив  саме  про Погоджувальну раду. І зачитував норму Регламенту про Погоджувальну раду, а не про Координаційну.

     І стосовно  питання  заслуховування  звітів  ви маєте рацію і вносите  слушну   пропозицію.   Про   це   йшлося   на   засіданні Погоджувальної ради,  Валентина Семенюк може підтвердити, оскільки порушувала питання і про прожитковий мінімум, і про звіт уряду. Ми вимагаємо  від  уряду не тільки внесення цього законопроекту,  а й звіту (Шум у залі).

     Ми завершили, Петре Миколайовичу, я вже надавав вам слово. Це вже повторення, дискусія, ми на це не відводили часу (Шум у залі). Закону треба дотримуватися і мені в першу чергу!  Я обіцяю разом з вами дотримуватися закону.

     ---------------

     Оголошується для   розгляду  проект  Закону  про  ввезення  в Україну цукрусирцю тростинного в 2000 році.  Доповідачем  з  цього питання  визначено  голову  Державного  департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України Леоніда Борисовича Сваткова (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон Симоненка з процедури.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Тут вже стало  за  правило  звинувачувати  фракцію  комуністів,   але   ми протестуємо  небезпідставно  -  вже  вкотре протягом останніх двох тижнів розглядається питання про цукор-сирець.  Що це за  знущання над депутатами!  Що,  ви змінили норму Регламенту, яка передбачає, якщо не проголосовано - переноситься на наступну сесію?

     Будь ласка,  головуючий,  дайте  мені  відповідь,   на   якій підставі ви постійно грубо порушуєте закон?  Ви лобіюєте інтереси, причому інтереси певних кіл,  які знищують  цукрову  промисловість України,  знищують все інше, що має відношення до України! Ви (і я вас звинувачую сьогодні) навмисно протягуєте це рішення і лобіюєте їх.  Чому  вкотре  розглядається це питання?  Ви що,  Регламент не знаєте?

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу,  незважаючи на ваші звинувачення, я вам відповідаю, що ми справді розглядали це питання з ініціативи комітету і міністерства (Шум у залі).  Та послухайте. 27 травня за підписом   Прем'єр-міністра   України  Ющенка  до  Верховної  Ради надійшов документ,  який не тільки  за  формою,  а  й  за  змістом суттєво відрізняється від тих документів, які ми розглядали раніше (Шум у залі).

     Я ще раз кажу:  так,  Верховна Рада включила його до  порядку денного, і сьогодні ми його розглядаємо (Шум у залі).

     Будь ласка, Леоніде Борисовичу.

     СВАТКОВ Л.Б.,  голова  Державного  департаменту продовольства Міністерства аграрної політики.  Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні  народні депутати!  Уряд вносить на розгляд Верховної Ради проект Закону про ввезення цукрусирцю  тростинного  в  2000  році. Внесення   цього  законопроекту  обумовлено  тією  ситуацією,  яка склалася на сьогодні на ринку цукру,  насамперед гострим дефіцитом цукру.

     За оперативними  розрахунками,  до  початку  сезону переробки цукрових буряків не вистачає близько 250 тисяч тонн цукру, у першу чергу   для   підприємств  харчової  промисловості  (кондитерська, безалкогольна галузі,  виробництво молочних  консервів,  продуктів дитячого   харчування).   Через   відсутність  цукру  на  сьогодні практично зупинено виробництво молочних консервів. Зупинена робота таких комбінатів,  як Бахмачського,  Овручського,  Первомайського, Купянського. Це експертна позиція держави.

     З великим  напруженням  і  перебоями  працюють   кондитерські фабрики. Таким фабрикам, як "Світоч", Харківська бісквітна на добу потрібно 90 тонн цукру,  за добу вони виробляють  продукції  на  1 мільйон  гривень,  за  місяць  - 6 мільйонів гривень надходжень до державного бюджету.

     Кондитерська галузь - це  також  експортний  потенціал  нашої держави.   У  літній  період  зростає  виробництво  безалкогольних напоїв.  За чотири місяці нам вдалося удвічі збільшити виробництво цукровмісної  продукції  - продуктів дитячого харчування,  дитячих консервів.

     І для забезпечення сталої роботи цих галузей у проекті закону передбачено квоту 260 тисяч тонн, ввізне мито - 5 євро, визначення підприємств,  які будуть переробляти  цукор-сирець  на  конкурсних засадах.

     Додаткові надходження  до бюджету від переробки становитимуть 19 мільйонів доларів,  від роботи суміжних галузей -  близько  280 мільйонів  гривень.  І  ще  хочу  зазначити,  що в нас існує режим вільної торгівлі.  Не вирішимо ми це питання - цукор надійде через режим   вільної   торгівлі.   Білорусія   ніколи   не  переробляла цукорсирець.  Зараз завезли 230 тисяч, і цукор з Білорусії надійде в Україну.

     Ми завжди це робили.  Коли сіяли, збирали і виробляли цукор з буряку і 3 мільйони,  і 5 мільйонів,  то  2  мільйони  переробляли сирцю, і він ніколи не заважав.

     І, Петре Миколайовичу, давайте я зустрінуся з вашою фракцією, я готовий прийти...  (Шум у залі). Та 300 тисяч немає, роздано 250 тисяч...   Але  в  найкращі  часи,  коли  кооперація  в  населення скуповувала за імпортні телевізори та за іншу техніку,  яку так не можна  було  купити,  не могла зібрати більше 70 тисяч.  Більше 70 тисяч не змогла купити.  Та жодна фабрика,  яка працює,  вона ж не може  їздити,  мішками  збирати  по  дорогах!  Люди  добрі,  що ми робимо?! (Шум у залі).

     Та через режим вільної торгівлі він надійде.  А  ми  могли  б підтримати   наші   заводи,   наші  цукрові  підприємства,  які  б використали цей цукор і для промислової переробки.

     Я ще раз повторю:  коли ми  вирощували  цукрових  буряків  40 мільйонів тонн,  ми й тоді завозили 2 мільйони сирцю,  і це нікому не заважало.

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу,  ви запишетеся і  візьмете  слово для виступу. Я прошу, не ведіть дискусії. Кузнєцов, я вас прошу... Будь ласка.

     СВАТКОВ Л.Б. У мене все, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання  до   доповідача?   Запишіться. Висвітіть, будь ласка, список.

     Слово надається народному депутату Чернічку. За ним - депутат Плютинський.

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 34,  Дніпропетровська область). Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Петра Симоненка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо. Фракция коммунистов. Мы на заседании фракции  детально  обсуждали  эту  проблему.  И   еще   раз   хочу подчеркнуть,  что  это  не  случайно,  не государственные интересы здесь превалируют,  потому  что  прежде  всего  надо  ответить  на вопрос:  а кто собственник того или иного завода?  Надо же на этот вопрос отвечать.  Надо ответить на вопрос: а какая государственная поддержка,    поддержка    правительства   (а   вы   представляете государственный    комитет)    осуществляется    агропромышленному комплексу,  и  прежде всего,  как мы говорили,  "второму сахарному Донбассу"  -  Винницкой,  Хмельницкой,  Черкасской  областям?  Как сегодня защищаются национальные интересы?

     Да, мы   знаем,   что  сахар-сырец  ввозили,  перерабатывали, обеспечивали после того, как мы переработали свою сахарную свеклу. А  вы сегодня предлагаете ввезти и окончательно уничтожить все то, что связано с выращиванием сахарной свеклы.

     Поэтому я хотел бы прежде всего услышать ответ: какая позиция правительства  и  ваша  личная  в части поддержки и финансирования сахарной отрасли,  поддержки по ценам,  допустим,  по  мазуту  для сахарных заводов,  по ценам на энергоносители?  Вы скажите об этом прежде, чем ввозить сахар-сырец из-за рубежа. Это первое.

     И второе.  Почему  у  населения  не  скупите,  если  в   этом проблема?  Ведь  заработную плату им выдали мешками сахара,  и они стоят вдоль дороги, продают, поскольку денег нет на проживание.

     СВАТКОВ Л.Б.  Перше - стосовно підтримки.  Прийнята постанова Кабінету  Міністрів,  де  визначена  мінімальна  ціна  на  цукрові буряки,  мінімальна  ціна  на  цукор.  Згідно  з  цією  постановою розробляється   механізм   кредитування   (хоч  всі  заводи  мають картотеки) для підготовки заводів до сезону переробки буряків, для того,     щоб    могли    авансувати    закупівлю    сировини    у сільськогосподарського виробника.

     Інше питання, що виробництво цукру

- це  сезонний  період.  Але  будь-яка  країна  світу в міжсезоння завозить сирець.  Завезення сирцю  в  Росію  сприяло  тому  (Росія завозила два роки сирцю стільки,  скільки могла,  як і ми раніше), що в  Росії  збільшилися  посіви  цукрових  буряків.  Усі  області завозили сирець.  На сьогодні збільшили посіви цукрових буряків. І це в міжсезоння.  Це ж квота 260 тисяч тонн, він буде перероблений на  цукрових  заводах  до початку нового сезону переробки цукрових буряків. Це перше.

     І друге.  Ваша позиція, щоб скупити по трасі у населення - це ж  просто  нереально.  Кооперація  -  це  недержавна  організація. Спробуйте сьогодні скупити  через  кооперацію.  Через  відсутність обігових коштів вони не скуплять весь цукор. Це ж нереально...

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Плютинському.  За ним - депутат Кірімов.

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Перед тим, як поставити запитання, я хотів би підтримати шановного Леоніда Борисовича.  Товариші,  неправильно, що ми протистоїмо цій справі. Навіщо ми це робимо? Я скажу, що за колишнього Радянського Союзу  ми  виробляли  6  мільйонів  тонн  цукру,  але закуповували близько 800 тисяч тонн цукру-сирцю,  тому що це було вигідно. Я не розумію, чому протистоїмо...

     А запитання   таке.   Шановний  Леоніде  Борисовичу,  скільки збитків зазнає наша держава,  якщо  закупить  цей  цукор?  (Шум  у залі).  Я прошу, шановні колеги, підтримайте! Не можна так робити. Це  ж  не  для   Сваткова   цукор,   зрозумійте.   Зупиниться   ця промисловість.

     Дякую за увагу.

     СВАТКОВ Л.Б. Та ми вже не вперше порушуємо це питання.

     Шановні народні   депутати!   Сьогодні   стоїть  питання  про вилучення кондитерських  виробів  із  режиму  вільної  торгівлі  з Росією.  Чому? Тому що наші кондитерські фабрики працюють на ринок Росії. Ми не приймаємо цей закон, зупиняємо кондитерські фабрики - самі віддаємо цей ринок.  Ми віддаємо ринок згущеного молока. Наші комбінати постачали згущене молоко для Північного флоту.  Зупинимо це виробництво - самі віддаємо цей ринок...

     ГОЛОВА. Дякую,  Леоніде Борисовичу.  Слово надається депутату Кірімову. За ним - Олексій Марченко.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановний  Леоніде Борисовичу!  Безперечно,  я з вами згоден,  що у міжсезоння  можна  переробляти  цукор-сирець.  Але   вибачте,   ми втрачаємо  нашу  сировинну  базу  в  Україні.  Я хотів би,  щоб ви сказали:  а скільки ми мали власного цукру минулого року і скільки прогнозово  будемо  мати  цього  року?  Хотів би,  щоб ви сказали, скільки посівів буряків знищено і  чому  це  так  зроблено?  І  що робить  держава  і  ваш  департамент  для того,  щоб забезпечувати селянина всім необхідним для вирощування цукрових буряків?

     Дякую.

     СВАТКОВ Л.Б. Минулого року було вироблено 1 мільйон 650 тисяч тонн цукру,  посіяно 1 мільйон 67 тисяч гектарів цукрових буряків, зібрали 860  тисяч.  Цього  року  посіяно  колишніми  колективними господарствами  848  тисяч  гектарів,  в індивідуальному секторі - близько 90 тисяч.  Шкідниками знищено і пересіяно через  заморозки 67 тисяч гектарів.

     Але стан  посівів  цукрових  буряків  не  додає оптимізму.  Я думаю,  що матимемо близько 12 мільйонів тонн,  а це відповідно не більше  1 мільйона 350 тисяч тонн цукру.  Дефіцит цукру треба буде покривати. Якщо ми в себе не виробимо цукор-сирець, його вироблять в  Білорусії,  Молдові  і  завезуть  в Україну.  Там прийняті інші закони,  які сприяють  тому,  щоб  їхні  заводи  працювали.  Ми  ж блокуємо заводи.  Тут виникало питання, що іде розподіл по якихось заводах,  про якісь структури.  Я можу доповісти,  які заводи і  в якій кількості в минулому році переробляли цукор-сирець. Ви можете самі  визначитися.  У  цьому  році  розподіл  буде  на  конкурсних засадах.

     ГОЛОВА. Леоніде  Борисовичу,  якби  ми  відкрили  обговорення цього питання, нам треба було б півдня, щоб ви розказали за всі ці заводи.  Я  вас  прошу,  працюйте  з  комітетами,  з депутатськими групами  та  фракціями  і  переконуйте  їх.  Для  цього  є  інший, позапленарний час.

     СВАТКОВ Л.Б. Я зрозумів.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   201,  Черкаська  область).  Дякую.  Прошу  передати  слово Ткаленку Івану Івановичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90, Київська область). Дякую. Леоніде Борисовичу, я не проти того, щоб  ми ввезли цукор.  Але чому ми робимо так:  сьогодні маємо 0,3 євро,  а там ми відразу в 1000 разів зменшуємо  державне  мито?  Я розумію,  що  повинна бути якась певна відповідність.  Сьогодні на біржі  цукор-сирець  коштує  170  доларів,  10  відсотків  -  його переробка. Виходить 190-200.

     То ми  повинні державним митом і відрегулювати,  щоб отримати цукор,  за ціною,  яка склалася на сьогодні в нас на  ринку,  десь 360-380 доларів.  Ми робимо інтервенцію цукру вдвоє дешевшу. Ніхто з виробників його не продасть на кондитерську фабрику за тою ціною

- 200 доларів,  продадуть по 400! Чому сьогодні ми не говоримо, що в 1000 разів зменшимо державне мито?  Давайте зменшимо у два,  три рази, але не в 1000 разів!

     СВАТКОВ Л.Б.  Відповідаю.  Якщо  ціна 160 чи 165 доларів,  то переробка,  перевалка...  20 процентів ПДВ - це 190,  переробка  і перевалка - 80, ще й доставка. Рахуйте - 450 доларів.

     Люди добрі,  165 доларів ціна,  20 відсотків ПДВ - це 190,  5 євро - ввізне мито,  разом 200?  Цукор тільки прийшов, ще ніхто не переробляв - уже 200. Ну як ви так рахуєте, люди добрі?

     ГОЛОВА. Так, це ще раз свідчить, що ваш час завершився, що ви недостатньо працюєте з депутатським корпусом і депутати не  знають оцього всього,  про що ви розказуєте.  Будь ласка,  ведіть аграрну політику.

     Слово для  співдоповіді  від  комітету  надається   народному депутату Олексію Марченку.

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  колеги! Згідно з внесеним  законопроектом  пропонується  встановити  обсяг ввезення  в Україну у 2000 році цукрусирцю тростинного - 260 тисяч тонн за  ставкою  ввізного  мита  в  розмірі  5  відсотків  митної вартості,  але  не  менше  5 євро за 1 тонну терміном до 1 вересня 2000 року.

     Аналіз стану цукрового ринку в  Україні,  оцінка  перспективи його  розвитку  в  поточному  році  дозволяє зробити висновок,  що пільговий імпорт в Україну тростинного цукру-сирцю  із  Латинської Америки   з  наступною  його  переробкою  є  прийнятним  варіантом покриття дефіциту балансу цукру.  Це дозволить не лише завантажити частину  цукрових  заводів,  головне  -  стабілізувати  ціни,  які сьогодні на внутрішньому ринку почали різко підвищуватися.  І наші виборці,  навіть у Черкаській області, змушені сьогодні купляти на ринку цукор по 2,5 гривні. Найближчим часом очікується ріст цін до 3 і більше гривень.  Це в той час,  коли настає сезон заготівель і значна частина нашого населення розраховує скористатися можливістю купити по доступних цінах цукор.

     Звичайно, ввезення   цукру-сирцю  могло  б  обмежити  товарну інтервенцію, у першу чергу з Росії і Польщі, кристалічного цукру з дешевого  бразильського сирцю,  що мало б украй негативні наслідки для вітчизняного цукрового виробництва.

     Леонід Борисович у своїй доповіді  повідомив,  що  вже  перші партії такого цукру через зону вільної торгівлі з Білорусії почали надходити в Україну. Є інформація, що Білорусія закупила 230 тисяч тонн  цукру-сирцю,  переробляє  і  буде  реалізовувати  на  ринках України, де є дефіцит цукру.

     Ефективність запропонованого заходу насамперед  залежить  від оперативності його реалізації,  цінової динаміки на внутрішньому і зовнішньому ринках.

     Я невипадково  щойно  передав  слово  своєму   колезі   Івану Івановичу  Ткаленку,  оскільки в депутатів виникає багато запитань щодо цін і тої можливої прибутковості, яку можуть одержати ті, хто буде причетний до завезення цукру-сирцю.

     Я хотів би, щоб Леонід Борисович теж послухав і підтримав мою позицію в цьому,  а Івана Івановича Ткаленка попросив би  трошечки зачекати.  Є  аналіз  цін  на цукор тростинний на світових біржах, конкретно на НьюЙоркській біржі.  За час,  протягом якого Верховна Рада поверталася до розгляду цього питання кілька разів, починаючи з початку квітня і до цих пір,  ціни зросли в 1,7 раза. Тобто якщо на початку квітня 1 тонну цукру тростинного можна було придбати за 108 доларів,  то сьогодні ціна 1 тонни вже в середньому  становить 170 доларів.

     Даний законопроект є доопрацьованим варіантом раніше поданого законопроекту Кабінету Міністрів.  У ньому враховані зауваження, у тому  числі  членів  аграрного  комітету,  щодо  обсягу  кількості завезення цукру тростинного на територію України  -  з  350  тисяч тонн до 260 і збільшення ввізного мита.

     На засіданні  аграрного комітету,  де розглядалося питання за участю  урядовців,  у  тому  числі  віце-прем'єра  Гладія  Михайла Васильовича, інших урядових представників, позиції членів комітету розійшлися.  Комітет не прийняв рішення,  яке міг би запропонувати Верховній  Раді,  оскільки  за внесену пропозицію підтримати уряд, прийняти законопроект у першому читанні і доопрацювати в сесійному залі  разом всім гуртом.  Таке рішення набрало п'ять голосів "за", п'ять "проти" і п'ять "утрималися".  Тому комітет вніс  пропозицію визначитися в сесійному залі.

     На підтримку  такого  законопроекту і його прийняття свідчать численні телеграми,  які надходять в аграрний комітет.  І до речі, Петру    Миколайовичу   Симоненку   від   представників   харчової промисловості також, якщо вірити цим телеграмам...

     Іване Степановичу, я прошу одну хвилинку.

     ГОЛОВА. Я вас прошу,  у вас зараз будуть запитання,  тому  що час...

     МАРЧЕНКО О.А.  Я  тільки  поясню  -  і все.  Шановні,  ось ці телеграми   від   Рівненської   фабрики,   від   "Світоча",    від кондитерської  промисловості  Одеси,  від  Харківської  бісквітної фабрики свідчать про  критичну  ситуацію  в  харчовій,  переробній промисловості, кондитерській промисловості. До речі, всі телеграми адресовані різним структурам Верховної Ради,  в тому  числі  Петру Миколайовичу Симоненку. Я думаю, в нього такі телеграми теж є.

     Телеграми надходять  у  Верховну Раду,  в урядові інстанції з тим,  що зупиняється промисловість,  те,  про  що  говорив  Леонід Борисович.

     ГОЛОВА. Є запитання?

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Слово надається   Ігорю   Юхновському.   За   ним  -  депутат Кирильчук.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Український народний рух.  Я  хочу  поставити  таке запитання. Відомо, що Бразилія продавала цукор-сирець по 92 долари за 1 тонну.  Внаслідок того стимулюється падіння виробництва цукру з цукрового буряку.  Фактично ті,  хто виробляє цукор із тростини, зараз продають його дуже дешево, для того щоб подавити цукор, який виробляється із цукрового буряку.

     Але настане  такий  момент,  коли  цукор  з  цукрового буряку перестане вироблятися, і тоді ціна цукру із тростини цукрової буде йти різко вгору.

     Як ви  думаєте,  якою  повинна  бути наша політика в цей час, коли вони намагаються низькою ціною подавити виробництво цукрового буряку, а коли воно буде подавлене, вони піднімуть свої ціни?

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую за запитання, шановний Ігоре Рафаїловичу. Моя позиція така.  На сьогодні пропозиція, з якою уряд звертається до  Верховної  Ради,  викликана вимушеною ситуацією.  Вона не може бути системного характеру. Я представляю аграрників, і у Верховній Раді  також,  і  підтримую  вас  у  тому,  що системне завезення в Україну цукру тростинного з реалізацією на внутрішньому ринку може призвести до руйнування цілої галузі.

     До речі,    минулого   тижня   на   засіданні   комітету   ми заслуховували уряд щодо виконання Закону про державне  регулювання виробництва  і  реалізації  цукру в Україні,  який ми прийняли рік тому.  І уряд лише  на  останньому  засіданні  Кабінету  Міністрів прийняв відповідний порядок виконання цього закону.

     Тому ми,  як парламентарії, повинні вжити відповідних заходів і    щодо    сприяння    вітчизняному    товаровиробнику    галузі цукровиробництва і щодо захисту цього ринку.

     Падіння виробництва  цукру в Україні розпочалося з 1990 року, і протягом 6-7 років цукор тростинний не завозився в Україну.  Але протягом саме цього часу відбувся серйозний спад виробництва цукру в Україні.

     І останнє. У мене є аналіз з 1996 року. Завезення в Україну в 1998,  1999  роках  мізерної  кількості  цукру  тростинного і його переробка ніяк не вплинули  на  тенденцію  скорочення  виробництва вітчизняного цукру із буряків.

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук. За ним

- депутат Матвієнко.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Ігор Рафаїлович вгадав частину мого   запитання.   Я  хочу  все-таки  з'ясувати.  Чи  довго  буде продовжуватися ця конкурентна боротьба  проти  українського  цукру шляхом завезення цукру-сирцю? І чи є в уряді поданий вам у комітет аналіз і програма відновлення виробництва українського  цукру,  бо не секрет,  що хоч цукор із буряків за якістю кращий, але набагато дешевший, ніж із цукру-сирцю? Коли комітет подасть у Верховну Раду закон або програму відновлення виробництва цукру в Україні?

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую за запитання.  Відповідь моя буде такою. Що стосується конкурентної боротьби.  Оскільки Україна свого  часу проголосила ринкову економіку,  конкурентна боротьба буде присутня завжди.  Вона була присутня навіть  за  часів,  які  ми  називаємо плановою  економікою,  тобто  ще  в  період так званого застійного періоду, але вирішувалася вона дещо іншими механізмами.

     Що стосується програми,  яку має подати комітет до уряду,  то така  програма,  на  мою  думку,  абсолютно не потрібна,  оскільки минулого року в червні ми прийняли закон,  в якому і для уряду,  і для тих, хто займається виробництвом цукрової сировини в Україні і організацією ринку цукру в Україні,  врегульовуються абсолютно всі проблеми.  І тому додатково прийняти якусь програму має уряд, а ми з нього маємо спитати.  Ось така розмова  була  минулого  тижня  в комітеті.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Анатолій Матвієнко.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька  область).  Українська  народна  партія  "Собор",  група "Соборність".  Олексію Андрійовичу,  я хотів би запитати  вас  про таке.  Чи погоджуєтесь ви,  що вся трагедія цукрової промисловості пов'язана з тим,  що в нас  немає  жорсткої  політики  регулювання внутрішньої  ціни на ринку цукру?  І це сьогодні загубило всю нашу цукрову промисловість. Чому ні профільний комітет, ні галузевий не заявляють,   нарешті,   що   на   цьому  ринку  є  чітка  програма встановлення такого режиму? Це перше.

     І друге.  Невже ви не розумієте, що коли ми виробимо цукор за 311 доларів, то в будь-якому разі матимемо збитки? Тому що ціна на цукрових заводах СНД і світова ціна на  цукор  є  нижчою.  І  люди будуть купувати цукор там, де ціна є нижчою. Що робиться для того, щоб не було такої ціни, - 311 доларів?

     І останнє.  Зробіть  такий  розрахунок,   тоді   зал,   може, підтримає.  Інакше ми знову матимемо збитки і тим самим угробимо і цукрову, і переробну промисловість, і заводи.

     Дякую.

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую, Анатолію Сергійовичу. Я абсолютно згоден з вами, що сьогодні фактором, який саме серйозно впливав, скажімо, на розвал виробництва цукрового буряку і взагалі цукрової  галузі, був фактор саме відсутності державного регулювання, або державного впливу,  контролю  за   ціноутворенням.   Цей   фактор   абсолютно незаперечний.

     І саме  тому  ми  прийняли  Закон  про  державне  регулювання виробництва і реалізації цукру,  внесений нашим колегою Юхновським Олегом Івановичем, що повинно було регулювати з минулого року саме цю проблему, Анатолію Сергійовичу. І дуже шкода, і в тому, мабуть, є і вина комітету, що лише минулого тижня на засіданні комітету ми розглянули питання про стан виконання цього закону.  Незалежно від нашого   розгляду,   Кабінет   Міністрів  минулого  тижня  прийняв постанову,  якою  визначив  порядок  виконання  цього  закону,   і з'явилася надія.

     І останнє.   Так,   за  цей  час,  я  казав,  ми  втратили  в ефективності переробки цукру-сирцю,  бо світова ціна піднялася  на 70-80   доларів.   І   в  багатьох  випадках,  справді,  переробка цукру-сирцю в Україні буде,  мабуть,  не зовсім ефективною.  Єдина проблема  -  нам треба заповнити ринок,  щоб забезпечити переробну галузь.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ваш час завершився. Переходимо до обговорення питань порядку денного.

     Слово надається народному депутату Ігорю Юхновському.  За ним буде виступати депутат Черненко.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Аналітично-консультативна   рада   повністю   розглянула  проблеми цукрової промисловості, і я хочу вам доповісти про таке.

     Бразілія продає цукор-сирець по 92 долари за  тонну,  а  лише буряки  на цукор коштують 240 доларів за 1 тонну,  ще й переробка, то в нас ціна сягає до 400 доларів  за  1  тонну.  Я  повинен  вам сказати  таке.  Ні Європа,  ні Україна не зможуть утриматися проти конкуренції цукру-сирцю,  який іде за дуже низькою ціною.  Цукрова тростина  зжинається два рази на рік,  вона росте як очерет,  і ця сировина є дуже дешевою.

     Як би я зробив? Коли вони продають цукор-сирець по 92 долари, я закупив би весь їхній цукор-сирець і сховав би на своїх складах, нормально розвиваючи свою цукрову промисловість.  Але, на жаль, ми стільки грошей не мали.

     Україні потрібно  1  мільйон 900 тисяч тонн цукру:  1 мільйон 200 тисяч тонн цукру - для споживання населення,  700  тисяч  тонн цукру  -  для  промисловості.  Чим  дешевше промисловість закупить цукор,  тим  дешевше   будуть   вироби   кондитерської   й   іншої промисловості і будуть більше конкурентоспроможні.

     Якою повинна бути формула?  Формула повинна бути така:  цукор для  споживання  населення  робити   з   цукрових   буряків;   для промисловості (700 тисяч тонн) купляти цукор із цукрової тростини, це  вигідніше  для  нас  у  будь-якому  разі.  Тому  я  вам   усім рекомендую:  закупити  ці  320  тисяч  тонн  цукру-сирцю для наших заводів.

     Крім того,  ще така інформація. За часів Радянського Союзу як оплату  за  озброєння  ми  імпортували з Куби цукрову тростину.  І спеціально для цього побудували три південні цукрові  заводи,  які можуть працювати тільки на цукровій тростині. Ці заводи не повинні стояти.

     Тому ми маємо робити  і  одне,  і  друге.  Треба  максимально збільшити врожай цукрових буряків,  ввести квоту на цукор цукрових буряків,  чітко визначити обсяг імпорту цукру-сирцю (не більше 700 тисяч тонн). І так ми вийдемо з цього положення. Тому за обставин, що ми маємо зараз,  я прошу вас дати згоду на ввезення і закупівлю цукру-сирцю  по 90 чи 150 доларів за 1 тонну із малим митом.  Це в будь-якому разі для нас вигідно.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається народному депутату Віталію Черненку.  За  ним буде виступати депутат Парубок.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька  область).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые коллеги!  Скажите,  есть ли сегодня дефицит сахара  на  внутреннем рынке?  Нет,  подсказывают.  А  я  скажу,  что вы не совсем правы: дефицит есть.

     А вы знаете цены на сахар?  От  2  гривень  20  копеек  до  2 гривень  50  копеек.  Причем  в  таких  регионах,  в которых сахар относится,  да он и всегда относился,  к жизненно важным продуктам питания.

     Вы что думаете, рынок останется без сахара? Не останется, его завезут, минуя государство.

     У нас два выхода:  если мы отвергаем этот закон, значит, надо закрывать   границы   и   никого  не  пускать,  вводить  карточки, распределять.  И все - проблему  мы  решим.  Я  уже  пережил  этот период.  Сергей  Иванович,  вы  помните,  что  было  в 1993 году с сахаром?  Не было конфет,  мороженого, напитков. Это можно сегодня подвести  под  крик  о  защите  собственного  производителя.  А  у производителя как не было нормальной жизни,  так ее и не будет, но создается  политический  прецедент:  давление  на Верховную Раду и правительство.  Мы получим очередное политическое аутодафе, об нас еще раз вытрут ноги.

     Избиратель не  простит,  если  на  рынке  не  будет сахара по доступной цене.  Он будет по 2 гривни 80 копеек, по 3 гривни, по 3 гривни 50 копеек. Все будут довольны.

     Мы всегда закупали сахар.  Я знаю, как решалась проблема и по закупке,  и по выращиванию раньше. Я не могу согласиться с этим. Я был бригадиром, работая главным врачом, прорывал сахарный буряк. И не только его.

     Я знаю,  какие деньги туда  вбухивались,  и  какой  ценой  мы получали этот сахар.

     Поэтому, уважаемые,  кричите - не кричите, а Сваткову сегодня не позавидуешь.  У него такая  ситуация,  как  у  того  начфина  в воинской части: если зимой не седят, то весной посадят.

     Ему непросто здесь доказывать,  но я знаю одно, что тогда нам нужно будет нести больше и экономических, и политических издержек.

     Поэтому я проголосую за эту  квоту.  Она  не  решит  проблему защиты   внутреннего   товаропроизводителя,  но  хотя  бы  создаст нормальные условия для установления цены, приемлемой для граждан.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Омеляну Никоновичу Парубку.  З  місця?  Увімкніть мікрофон,  будь ласка.  За ним буде виступати депутат Роєнко... Черга депутата Сокерчака?

     ПАРУБОК О.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні товариші! Шановний Іване Степановичу!  Народні депутати! Я вас прошу, не голосуймо за цей законопроект.  Такий закон призвів  до  погибелі  сотні  тисяч людей - Іване Степановичу,  хто-хто,  а ви знаєте, - починаючи від сільської  полільниці,  механізатора,   шофера,   заводчанина   до директора заводу. Що ми робимо?!

     У нас  в  Україні  192 заводи.  Сватков сказав,  що 22 заводи минулого року не працювали.  На цей рік ще планує 60 закривати. Це половина заводів закривається!

     Коли було 192 заводи,  ми в лютому переробляли буряк,  і було 6,5 мільйона тонн! Так, мільйон тонн було тростинного цукру, але ж 6 мільйонів тонн бурякового!

     Тільки вдумайтеся в цифри,  скільки ми погубили тваринництва, скільки ми погубили органіки, скільки ми погубили економіки. Цього ніхто не хоче рахувати.

     Я нагадую депутатам із західних областей: до нас у центральні області тисячі людей приїжджали  з  кожної  області,  і  в  жовтні колони машин везли цукор і хліб.  А сьогодні, коли приїжджають, ми не можемо навіть 20 соток  їм  дати,  тому  що  повністю  вгробили буряківництво.

     Якщо ми  завеземо тростинний цукор-сирець,  я вас запевняю... Коробка цукерок була тоді 4 гривні - тепер буде 30  гривень,  тому що ви бачите,  які нечувані ціни.  Ми говоримо,  що це забезпечить робочі місця.  Які це робочі місця? Ми просто хочемо цими робочими місцями  когось  обдурити.  Ви  подивіться,  скільки  ми  угробили заводів.  Там уся культурна сфера загинула.  Гинуть люди, бо в них немає засобів для виживання.

     Іване Степановичу!  Він каже,  Олексій, що ми прийняли закон. Закон прийняли 17 червня 1999 року.  Палець  об  палець  ніхто  не вдарив  для  виконання  його.  Коли  уряд побачив,  що вже горить, горить Закон про ввезення тростинного цукру-сирцю,  він  приносить до нас постанову, ще й таку липову, бо вона нічим не підтверджена.

     Коли весною   було  сказано,  що  виділяється  170  мільйонів гривень на весняно-посівні роботи,  ні копійки не дали в колгоспи. Посіяли  наполовину  менше.  Тепер  жук  повністю знищує плантації цукрових буряків. І кого ми виручаємо? Бразилію. Так, може, вони й друзі для когось, але для нас вони роблять дуже "хорошу" послугу.

     Якщо ми підемо на це,  я вас запевняю, повториться те саме. Я з 41- го по 61-й рік цукерки в роті не мав. Аж потім - пам'ятаєте?

-  уряд  узявся за розум,  почали працювати над буряком,  і ми вже дійшли до  того,  що  в  кожному  магазині  -  у  казахстанському, узбекистанському,   жашківському,  київському  -цукор  був  по  77 копійок і навалом його було. А до чого дожилися?

     Мені віце-прем'єр Голубченко кричав криком,  що я  нічого  не розумію, що то болото, його не треба виробляти. От доболоталися. А тоді ще було 4 мільйони тонн цукру,  коли він  вводив  квоту  "А", квоту "В".

     Я казав,  не зачіпайте, дайте просто нормальну плату людям, і в нас цукор буде. Ми могли б торгувати з білорусами, з росіянами - з усіма могли б торгувати.  Тепер,  бачте, нас білоруси вже будуть годувати. Слава Богу, і поляки теж.

     Я дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я думав, що ви згадаєте за жом і за патоку.

     Слово надається народному депутату - я не знаю - або  Роєнку, або Сокерчаку. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська  область).  Шановні  народні  депутати!  Відповідаючи на запитання,  для чого  потрібно  черговий  раз,  хоча  це  і  новий законопроект,  розглядати це у Верховній Раді,  я почав би з того, кому це потрібно.

     Рік тому  був  прийнятий  Закон  про   державне   регулювання виробництва і реалізації цукру. І лише через рік Кабінет Міністрів як подарунок розглянув і навіть прийняв постанову  про  реалізацію цього закону. Від імені селян я щиро вдячний нашому уряду.

     А тепер,  раз  постанову  прийнято,  треба боротися за власне виробництво цукру, і в першу чергу цукрової сировини. Але ж бо все йде іншим шляхом:  ставиться завдання, по-перше, скоротити посівні площі,  тим самим залишити людей без роботи,  тваринництво  -  без кормів,  а  людей  наших  - без цукру;  по-друге,  закрити цукрові заводи. Через рік їх буде закрито до 50 процентів.

     Тоді ті магнати,  інакше  їх  не  назвеш,  які  приватизували заводи,  будуть  переробляти цукор-сирець,  і для них вигідно буде переробляти його,  бо  їх  не  турбуватиме,  є  в  Україні  власне цукровиробництво чи його немає. Прибутки вони отримають сповна. Це перше.

     Друге. Завезення   цукру    здійснюватиметься    комерційними структурами  (не  державою,  комерційними  структурами,  і це може сказати Сватков,  бо я йому таке  запитання  ставив  на  засіданні комітету,  він  саме  це  й  відповів),  як і перероблятиметься на приватних  цукрових  заводах  і  продаватиметься  на  кондитерські фабрики та для інших продовольчих потреб.

     І ви думаєте, що ціна на цукор буде меншою, ніж вона склалася сьогодні? Ні. А той цукор, який залишився в селян, які хочуть його продати,  хоча  б  якусь вигоду мати,  так і стоятиме на трасі,  і ніхто ним займатися не хоче,  бо  не  буде  від  цієї  купівлі  10 процентів комісійних, як за укладеними договорами.

     Тому я хотів би почути відповідь на запитання,  і думаю, і ви поставили б їх:  чому рік  тому,  коли  сіявся  цукровий  буряк  в Україні,  не  знали,  скільки  його  треба  для  власних державних потреб,  скільки для того,  щоб віддати цукор у торгівлю,  скільки треба мати золотого запасу, щоб потім дати кондитерським фабрикам?

     Відповідно за  цим  ми не враховуємо ще одне:  знищення нашої науки, селекції, знищення сівозмін, яке вплине на врожайність усіх сільськогосподарських  культур.  Тому від цього ввезення ми будемо мати одні лише збитки.  Я вношу пропозицію не голосувати за  даний законопроект, бо цей закон ніякої користі нашій державі не дасть.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні   депутати!  Ми  завершили обговорення  цього  питання.  Час  вичерпано.  Ще  записано  п'ять народних   депутатів,   але   часу  вже  немає.  У  четвер  будемо голосувати. Зважимо всі за і проти і проголосуємо.

     Ви наполягаєте, але це треба проголосувати.

     -------------

     Оголошується до розгляду проект Постанови про основні напрями бюджетної політики на 2001 рік (Бюджетна резолюція).  Доповідач із цього питання Коновалюк Валерій Ілліч.

     Увімкніть мікрофон депутата Гмирі з процедури.

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Иван Степанович! Этот вопрос, по-моему, нельзя рассматривать  по двум причинам,  дополнительным к тем,  о которых говорили мои коллеги.

     Первое. Это будет антипрезидентская акция. Вчера Билл Клинтон публично заявил, что у нас лучший бюджет в пределах метагалактики. Но дайте же возможность отчитаться о том,  как хорошо мы выполняем этот лучший в метагалактике бюджет.

     И второе.  С  моей  точки зрения,  рассмотрение этого вопроса противоречит   не   только   законодательству,   но    и    итогам всеукраинского референдума,  на котором ясно определено, что, если в течение трех месяцев внесенный в соответствии с  законом  проект бюджета не будет принят,  разгоняется парламент. Мы сегодня вносим проект не в соответствии  с  законом.  Сначала  нужно  рассмотреть итоги  выполнения  прошлого  бюджета,  и  тогда Президент не будет иметь возможности разогнать парламент на этом основании.  Ну зачем же его бедного расстраивать!

     ГОЛОВА. Дякую. Валерію Іллічу, будь ласка.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область). Спасибо. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! В качестве ответа на вопрос и реплику депутата Гмыри хочу сказать,  что мы  сегодня  не рассматриваем  исполнение  государственного бюджета текущего года, мы хотим определить основные  направления  бюджетной  политики  на будущий год.  И, на мой взгляд, главная цель Бюджетной резолюции - установить основные экономические  ориентиры,  а  также  рамки,  в пределах  которых  определяются  государственные доходы и расходы, задания  по  совершенствованию   бюджетно-налоговой   политики   и бюджетного процесса.

     Бюджетная резолюция  определяет  не  только  стратегические и тактические  цели  и  задания  на  будущий  2001  год,  но   также идеологическую    концепцию    формирования   политики   в   сфере государственных финансов на ближайшую перспективу. И если мы будем определенно  говорить  об  исполнении государственного бюджета,  о подходах в плане реализации государственной бюджетной политики, то поймем,   что  требования  бюджетных  резолюций,  принимавшихся  в предыдущие   годы,   которые   должны   были   лечь    в    основу разрабатываемого  документа,  фактически  не  учитывались в полном обеме.

     По результатам  исполнения  бюджета  этого  года,  мы   видим насколько   сдерживается   финансирование   социальных   расходов, обеспечение дальнейшего  поступательного  экономического  роста  в государстве,   ведь   только   по  итогам  пяти  месяцев  недоимка государственного бюджета составила порядка 3  миллиардов  гривень. Общая сумма недоимки по налогам и сборам вместе с пеней составляет порядка 20 миллиардов гривень.

     Насколько продуктивной была  позиция  правительства  в  плане определения  нормативов,  источников  финансирования  для  местных бюджетов,  говорит то,  что  по  ряду  налогов  и  сборов  текущие плановые задания фактически не выполняются.

     Я хотел  бы  также  подчеркнуть,  что реформирование политики межбюджетных отношений в  направлении  децентрализации  финансовых ресурсов  должно  обеспечить  создание  нормальной финансовой базы органов местного самоуправления.

     В проекте  Бюджетной  резолюции,  который  мы  подготовили  с депутатом  Хорошковским,  четко  определены  подходы и направления стратегии не только по доходной части государственного бюджета, но и   по   расходной.   Определены   также   взаимоотношения   между государственным и местными бюджетами.

     Я хотел бы также  подчеркнуть,  что  бюджетная  система  -тот механизм   межбюджетных   отношений,   который   мы  имеем,  -  не соответствует  принципам   государственного   и   территориального устройства, которые четко определены действующей Конституцией. Она чрезмерно централизована,  органы местного самоуправления не имеют достаточной  собственной  финансовой  базы  и  целиком  зависят от центрального бюджета.

     Межрегиональное распределение доходов до  настоящего  времени не  имеет четко сформулированного содержательного обоснования.  Мы должны определить,  и  это  четко  показано  в  проекте  Бюджетной резолюции, что бюджеты территориальных громад необходимо перевести на собственную доходную базу.  В этом процессе  значительную  роль должны играть местные налоги и сборы.  И мы рассчитываем,  что при втором чтении законопроекта о местных налогах и сборах закон будет принят   и   мы   увеличим   часть   этих   налогов   и  сборов  в условно-совокупном государственном бюджете.

     Необходимо также создать механизм  финансирования  полномочий органов  исполнительной  власти,  делегированных  органам местного самоуправления,  что также фактически не  отражено  в  исполняемом текущем бюджете.

     Необходимо определить    минимальный    уровень    социальных потребностей  регионов  для   исчисления   норматива   минимальной бюджетной   обеспеченности   на  душу  населения,  который  должен применяться Кабинетом Министров  при  расчете  размеров  расходной части  государственного бюджета и бюджетов регионов для разработки нормативов отчислений от общегосударственных налогов  и  сборов  в бюджеты   областей.   Эти   нормативы  должны  учитывать  реальное состояние обекта социальной инфраструктуры и так далее.

     Другая, не менее важная,  проблема исполнения бюджета связана с  тем,  что  не создано необходимой предпосылки для существующего ослабления  налоговой  нагрузки,  а  это  чрезвычайно  важно   для обеспечения экономического роста и улучшения финансового положения предприятий, прежде всего в производственной сфере.

     Можем говорить в целом о структуре данного документа,  но, на мой  взгляд,  проект,  который  фактически принят не комитетом,  а группой  депутатов  бюджетного  комитета,   только   характеризует структуру  расходной  части.  Поэтому  мы  теряем  смысл  основных направлений бюджетной политики в целом.  Бюджетная  политика,  еще раз   хочу  подчеркнуть,  должна  не  только  строиться  с  учетом определенной    экономической    ситуации     этого     года     и макроэкономических  прогнозных  показателей на будущий год,  но мы должны  наконец-то   потребовать   от   правительства   до   конца реализовать те положения,  которые будут приняты Верховной Радой в Бюджетной резолюции. И в ней это должно быть заложено.

     Подводя итоги сказанного,  я хотел бы также подчеркнуть,  что нам  необходимо  изменить  политику изятия у предприятий средств, направленных на воспроизводство, средства государственного бюджета расходовать по программно-целевому принципу.

     Движение средств    бюджетов    всех   уровней   предлагается осуществлять  через   органы   Госказначейства   с   одновременным реформированием этой исполнительной структуры.

     Передача обектов  социальнобытовой  сферы  на баланс органов местного самоуправления,  что  сегодня  крайне  актуально,  должна сопровождаться соответствующим финансированием из государственного бюджета.

     Нормативное планирование  для  формирования   бюджетов   всех уровней  предложено  сделать  более реальным,  для чего необходимо принять соответствующие решения,  в том числе и решения  Верховной Рады.   Определен   перечень  налоговых  поступлений,  формирующих собственную финансовую базу  местного  самоуправления,  в  котором главный акцент сделан на местные налоги и сборы.

     В этой   части   я   бы   хотел  также  сказать  о  том,  что правительством был  внесен  проект  постановления  об  утверждении общегосударственных налогов и сборов. Но это, еще раз подчеркиваю, не проект изменений к Закону  о  налогообложении  в  Украине,  это документ,  который  фактически не направлен на реальные изменения, на реформирование всей налоговой системы государства.

     В плане рассмотрения основных направлений бюджетной  политики я  хотел бы также заметить,  что на сегодняшний день правительство всетаки до конца не понимает в  целом  те  стратегические  задачи, которые  определены  Программой  деятельности  Кабинета  Министров "Реформы ради благосостояния".

     Ровно неделю назад  мы  получили  документ  об  изменениях  к государственному бюджету Украины с конкретными датами.  Я выступал по вопросу о финансировании предприятий  угольной  промышленности. Сегодня  эта  проблема  приобретает  достаточно  острый  характер. Невзирая на имеющиеся решения (Верховная Рада проголосовала за  ту редакцию,  которую  предложил  бюджетный  комитет),  правительство внесло свою редакцию, которая абсолютно не решала проблему.

     И сегодня видим документ,  который вносит уже Премьер-министр Украины   и   в   котором   правительство   возвращается  к  нашей формулировке.  Но,  судя по датам,  этот документ внесен с грубыми нарушениями действующего Регламента.

     Я не буду сейчас говорить о том, что необходимо предпринимать какието шаги по проведению  определенного  расследования  в  части этого  документа,  поскольку  инсинуации  и  различные манипуляции стали,  помоему,  уже нормой для существующего  порядка  работы  в Верховной   Раде.   Я   еще   раз  хочу  сказать,  что  стабильная экономическая политика возможна только как результат  продуманных, взвешенных  действий,  сконцентрированных  прежде всего на решении проблемы   межбюджетных   отношений   и   формировании    основных направлений бюджетной политики.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

     Слово надається  народному депутату Володимиру Моісеєнку.  За ним - депутат Беспалий. А, це на виступи записалися.

     Депутат Тіщенко. За ним - депутат Гусак. Будь ласка.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Коммунистическая партия Украины. Валерий Ильич! Сегодня начинаем обсуждать проект Бюджетной резолюции на 2001 год. В то же время мы знаем,  что из 140  предложений  и  замечаний  к  проекту Бюджетной резолюции на 2000 год,  которые мы с вами подавали, было учтено всего лишь 40.

     Скажите, какой смысл сегодня обсуждать,  принимать  Бюджетную резолюцию,   если  даже  высший  законодательный  орган  не  имеет никакого авторитета при формировании бюджетной политики в Украине?

     И давайте,  может быть,  посоветуемся,  что нам надо сделать, чтобы  уважали  и нас,  народных депутатов,  и тех людей,  которые послали нас сюда для того, чтобы мы здесь выполняли свои функции?

     КОНОВАЛЮК В.І. Спасибо. Вы знаете, данная позиция имеет право на  существование,  но  мне бы не хотелось соглашаться с тем,  что государственные функции высшего  законодательного  органа  сегодня абсолютно  не  влияют  на основные направления жизнедеятельности и развития нашего государства.

     Безусловно, документы,  которые мы  рассматривали  с  вами  - бюджетные резолюции прошлых лет, - действительно не были выполнены и реализованы в том виде,  в котором были приняты Верховной Радой. Но  тем  не  менее,  оценивая  всю  ответственность,  связанную  с разработкой проекта бюджета будущего  года,  я  подчеркиваю,  что, если бюджет будет сформирован на старой налоговой базе и на старых подходах,  на которых был сформирован  бюджет  текущего  года,  мы получим колоссальный дисбаланс в вопросах социального обеспечения.

     На мой взгляд,  с этой позицией согласен и Президент Украины. Давая оценку бюджета этого года,  он четко сказал,  что бюджет  на 2001  год  не  подпишет,  если  этот бюджет не будет разработан на новой налоговой базе и на новых подходах.

     Поэтому говорить сегодня о том,  что мы за  один  день  решим проблему  авторитета Верховной Рады даже в этих вопросах,  которые четко определены Конституцией...  Я думаю,  мы  просто  не  сможем этого сделать.

     ГОЛОВА. Леонід Гусак. За ним - депутат Мазур.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Уважаемый Валерий Ильич! В проекте Бюджетной резолюции предусмотрено сохранить  на  2001  год  порядок  дотаций регионам.

     В этом году это же сделано искусственно - то, что все области практически   оказались   дотационными.   И   такой   же   порядок сохраняется,   то   есть   региональная  политика  предусматривает по-прежнему перераспределение через центр. Считаете ли вы, что это правильно  и  что  все  области  убыточны  и  не  имеют достаточно средств?

     Спасибо.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Вы совершенно правы.  Вы  помните,  насколько острой  была  дискуссия  по  этому поводу,  когда рассматривался и принимался уже в окончательной  редакции  государственный  бюджет. Это  фактически  привело  к  тем негативным последствиям,  которые сегодня мы с вами ощущаем.

     Нельзя сегодня  централизовать  все  налоговые   поступления, чтобы  фактически  все  регионы  Украины  стали дотационными!  Вот пример.  За пять месяцев года прибыль предприятий  выросла  в  два раза,  а поступления от налога на прибыль в доходную часть бюджета увеличились на сегодня только на 25 процентов.  Это говорит о том, что  сегодня  у  местных  органов  власти  фактически нет стимулов принимать дополнительные меры к наполнению доходной части бюджета, взысканию  всех видов налогов и сборов.  Об этом свидетельствует и то, что правительство, заявляя сегодня о существующем профиците, в то   же   время   готовит   предложения   о   секвестре   расходов государственного бюджета на сумму 1 миллиард гривень.

     Мы реально видим,  что правительством уже фактически  принято решение  о выпуске облигаций внутреннего государственного займа на сумму 5 миллиардов  700  миллионов  гривень,  причем  в  нарушение положений  Закона  о Государственном бюджете,  которым запрещается выпускать облигации внутреннего  государственного  займа  на  срок более  года.  Так  правительство  будет  стараться решить все-таки проблему уже существующего скрытого бюджетного дефицита.

     Поэтому бюджетная  политика   должна   строиться   на   более прогнозируемых и стабильных нормативах отчислений и видах налогов. Она должна приниматься не  на  один  год.  И  мы  в  этом  проекте Бюджетной  резолюции  постарались  сделать  все,  чтобы  стратегия доходной части государственного бюджета была  более  стабильной  и более эффективной.

     ГОЛОВА. Олена Мазур. Останнє запитання.

     МАЗУР О.А. Прошу передати слово Валентині Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний  Валерію  Іллічу!  В  мене  до  вас  запитання.  Сьогодні фактично немає закону про комунальну власність, а принцип передачі її іншому власникові зводився переважно  до  такого:  краще  -  на приватизацію, гірше - раді. При цьому ні в бюджеті 2000 року, ні в попередніх  бюджетах  не  передбачалося  ніякого  фінансування  на підтримку   підприємств   комунальної   власності.   А  комунальна власність - це в основному об'єкти соціальної сфери на  селі,  які утримували ще колективні господарства.  Це і школи,  і садочки,  і фапи, і амбулаторії.

     Як ви вважаєте:  чи можна сьогодні підійти диференційовано до вирішення  цієї  проблеми,  враховуючи,  що  в  нас  сьогодні  є і депресивні території, і чорнобильські зони, і зони, які потребують додаткового  фінансування,  у  тому  числі  і трудонедостатні села (колись були  відповідні  програми  і  нормативні  документи,  які давали   можливість  тим  трудонедостатнім  селам  якось  трошечки розвиватися)?

     Дякую.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Вы совершенно правы,  когда  четко  называете противоречия  и  недостатки,  которые  сегодня  существуют.  У нас законодательно не урегулированы  многие  вопросы,  связанные  и  с коммунальной  собственностью,  и  с социальной сферой,  которую мы сегодня стараемся передать на баланс местных органов власти.

     Поэтому в  проекте  Бюджетной  резолюции   четко   определены вопросы,   которые   должны  быть  урегулированы  соответствующими нормативными документами и законами,  которые  в  ближайшее  время должна все-таки рассмотреть Верховная Рада.

     Многое в   тексте   проекта   Бюджетной   резолюции   сегодня предопределяет,  каким должен быть по содержанию Бюджетный кодекс, проект  которого  мы с вами должны в ближайшее время рассмотреть в парламенте.

     Поэтому, определяя основные направления  бюджетной  политики, мы  должны,  на  мой  взгляд,  поэтапно (поскольку уже 15 сентября правительство должно внести проект бюджета на 2001 год  на  первое чтение  в  Верховную  Раду) рассмотреть эти проблемы и определить, исходя из существующих  возможностей,  обемы  финансирования  тех процессов,  которые  должны  быть реализованы уже административным путем.  Это касается  и  проблем  передачи  обектов  коммунальной собственности  и  социальной  сферы  на  балансы  местных  органов власти.  То есть мы реально должны  видеть  этапы  развития  всего бюджетного процесса,  с тем чтобы в конечном итоге усилить систему государственной и социальной  защиты  и  действительно  обеспечить социальные стандарты, гарантированные Конституцией.

     ГОЛОВА. Я дякую вам.  Шановні народні депутати,  оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Оголосіть  депутатам,  будь  ласка,  про  продовження пленарного засідання.

     Я нагадую,  що  ми  продовжуємо розгляд проекту Постанови про основні  напрями  бюджетної  політики  на   2001   рік   (Бюджетна резолюція).  Ми  послухали  доповідь Валерія Ілліча Коновалюка.  А зараз  виступить  голова  Комітету  з  питань  бюджету   Олександр Валентинович Турчинов.

     Я бачу,  Ігор  Олександрович  Мітюков  тут  був.  Треба  його запросити,  і ми з'ясуємо деякі питання щодо звіту, які порушували депутати...

     Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати, присутні в залі! Головна, вже традиційна проблема наших бюджетних резолюцій... (Шум у залі).

     Шановний пане  Симоненко,  я  дуже  прошу  підтримати,  а  не заважати (Шум у залі).

     Шановні колеги!  Головна проблема,  про яку зараз і хоче  нам сказати  пан Симоненко,  в тому,  що ми,  розглядаючи та приймаючи бюджетні резолюції,  дуже багато сперечаємося тут, у залі, навколо пропозицій,  що  вносяться  (а часто ці пропозиції носять характер суто декларативний,  характер гасел, політичних побажань), і після цих сперечань ми,  отримавши 15 вересня проект бюджету, бачимо, що виконано десь тільки 10  або  15  відсотків  тих  декларацій,  тих пропозицій, які ми приймали, затверджуючи Бюджетну резолюцію.

     І саме тому, шановні колеги, ми від імені бюджетного комітету пропонуємо змінити підхід  і  прийняти  принципово  новий  варіант Бюджетної  резолюції,  у  якій будуть затверджені виключно основні параметри  майбутнього  бюджету.  Тобто  пропонується   сформувати кістяк, на який уряду залишиться тільки наростити м'язи, і тоді ми отримаємо 15 вересня  прогнозований,  зрозумілий  проект  бюджету, параметри   якого   ми   з  вами  затвердимо,  прийнявши  Бюджетну резолюцію.

     Які позиції  пропонується  приймати  в  Бюджетній  резолюції? Передусім  -  граничний  розмір  дефіциту  чи профіциту державного бюджету України у відсотках  до  валового  внутрішнього  продукту; відсоток  валового  внутрішнього  продукту,  що перерозподіляється через зведений бюджет України;  граничний обсяг державного  боргу; питому  вагу  основних груп видатків державного бюджету відповідно до першого рівня деталізації функціональної класифікації,  у  тому числі  -  обсяг  трансфертів,  що передаються з державного бюджету бюджетам  органів  місцевого  самоврядування  на  виконання   ними повноважень, делегованих регіонам; перелік захищених статей.

     Маючи таку матрицю,  такі параметри, Кабінет Міністрів вже не зможе займатися вільною імпровізацією навколо  бюджетної  теми,  а буде змушений подати нам проект бюджету, як я вже казав, параметри якого ми з вами повинні затвердити зараз.

     Оцінюючи нинішню  ситуацію,  сучасний   соціально-економічний стан  України  та  прогнозні  показники  її  розвитку на 2001 рік, пропонується,  шановні колеги,  затвердити такі основні  параметри бюджету на 2001 рік.

     Державний бюджет   України  має  бути  бездефіцитним.  Частка валового  внутрішнього  продукту,  що   перерозподіляється   через зведений бюджет України,  не повинна перевищувати 35 відсотків без урахування надходжень до Пенсійного фонду.

     Граничний обсяг державного зовнішнього боргу на  кінець  2001 року  не  повинен  перевищувати  12,5 мільярда доларів.  Граничний обсяг державного внутрішнього боргу на кінець 2001 року не повинен перевищувати  фактичного його рівня,  що складеться на кінець 2000 року,  але й не перевищувати  розміру,  передбаченого  статтею  17 Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік.

     Пропонується затвердити   такий   перелік   захищених  статей видатків загального Державного бюджету  України  на  2001  рік  за економічною   структурою:   оплата   праці  працівників  бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних  матеріалів;  забезпечення продуктами харчування; трансферти  населенню,  пов'язані   з   соціальним   захистом   та соціальним     забезпеченням;    трансферти    бюджетам    органів самоврядування; виплата процентів за державним боргом.

     Пропонується затвердити   мінімальний   (я    підкреслюю    - мінімальний!)    розмір   основних   груп   видатків   соціального спрямування з державного бюджету України на 2001 рік. Відсотки ці, структура  цих  видатків  наведена  в проекті Бюджетної резолюції, який ми вам запропонували.

     Обсяг трансфертів,  що перераховуються з  державного  бюджету України  в  бюджети  органів місцевого самоврядування,  не повинен бути менш  як  12  відсотків  від  загальних  видатків  державного бюджету  при  збереженні системи закріплення податків за бюджетами органів місцевого самоврядування,  визначеної Законом України  про Державний  бюджет  на  2000  рік з урахуванням положень Закону про місцеве самоврядування,  Закону  України  про  столицю  України  - місто-герой  Київ,  Закону  України  про  затвердження Конституції Автономної Республіки Крим та інших.

     У 2001 році пропонується продовжити дію порядку перерахування дотацій   обласним   та   севастопольському   міському   бюджетам, передбаченого статтею 47 Закону України про  Державний  бюджет  на 2000 рік,  а також застосовувати аналогічний порядок перерахування дотацій для районів та міст обласного підпорядкування.

     Я прошу вас,  шановні колеги,  звернути на це питання  увагу. Пропонується  зробити  місцеві  бюджети  справді незалежними.  Для цього не будуть здійснюватися вертикальні перерахування дотацій, а кожне  місто,  кожен  район буде мати систему прямих трансфертів з державного бюджету.  І тоді вже не  будуть  виникати  проблеми  на обласному  рівні,  коли ми передаємо фінанси в область,  а область нерівномірно, суб'єктивно розподіляє їх між різними районами.

     У Державному бюджеті України на 2001 рік  пропонується передбачити обсяг державних централізованих капітальних  вкладень  на  рівні  не  менше  1  відсотка   доходів Державного бюджету України на 2001 рік та визначити їх пріоритетні напрями.

     Шановні колеги,  саме  такі  основні  параметри   майбутнього бюджету пропонується затвердити Верховній Раді. А декларації, наші побажання,  гасла пропонується залишити для мітингів  і  партійних зборів.

     Я закінчив. Дякую.

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання?   Запишіться,   будь  ласка. Висвітіть список.  Слово надається депутату Лавриновичу.  За ним - депутат Кузнєцов.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний Олександре Валентиновичу!  Коли ви почали цей виступ,  то сказали дуже правильну річ про те,  що в Україні не було ще жодної Бюджетної  резолюції,  яка б ураховувалася при підготовці проектів державного бюджету.

     ГОЛОВА. Ні, він сказав, що вони враховуються на 15 процентів.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Але  це  дуже  суб'єктивна   оцінка.   Можна сказати,   що  жодна  не  враховувалася  при  підготовці  проектів бюджету...

     Я прослухав ваш виступ, і в мене виникло запитання: а на чому зараз базується ваша якщо не впевненість,  то надія, що цього року цей документ буде мати вплив на підготовку  основного  фінансового документа  країни?  Щось  не бачу я підстав для такої впевненості. Скажіть, будь ласка, на чому вона грунтується?

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую, шановний колего. Ви знаєте, моя позиція грунтується саме на тому,  що це, мабуть, перший варіант Бюджетної резолюції,  кожна  цифра  якого  (кожна  цифра)  була  обговорена, обгрунтована  і погоджена з Міністерством фінансів та відповідно з Кабінетом  Міністрів.  Тобто  це  не  є  імпровізація   бюджетного комітету.  За  кожну  цифру  велася дуже серйозна суперечка,  була серйозна дискусія, все це погоджено саме з Кабінетом Міністрів. Ви маєте  лист  Прем'єр-міністра  Віктора Андрійовича Ющенка,  де він чітко говорить, що повністю підтримує цей проект резолюції.

     У проекті Бюджетної резолюції  немає  таких  формулювань,  як "покращити",  "посилити",  які  можна сприймати суб'єктивно (тобто або  всі  покращили,  або  всі  посилили),  а  пропонуються  чіткі структурні  позиції,  конкретні  цифри,  навколо  яких  і може йти розмова  у  вересні.  І  саме  їх  завізував  Кабінет   Міністрів, показавши, що він погодився з проектом резолюції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов. За ним

- депутат Полюхович.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Александр Валентинович!  На заседании бюджетного комитета,  как вы правильно сказали,  действительно,  была большая дискуссия и с большим,  так сказать,  скрипом  удалось  проголосовать за этот проект Бюджетной резолюции,  хотя  он  не   является,   конечно,   единственным   и исключительным.

     Я уже  второй созыв работаю в бюджетном комитете.  Я говорил, что каждый год задачей бюджетного комитета было  повышение  планки требований к правительству при формировании бюджетных показателей. Так было и  в  прошлом  году.  Планка  требований  к  бюджету  для правительства  Верховной Радой была поднята.  И вдруг в этом году, после того как сформировалась  "більшість",  мы  наблюдаем  резкий откат назад в установке этой планки.  То есть эта планка упала, по сути дела,  вниз,  и поэтому не случайно правительство  с  большим энтузиазмом  заявило,  что  оно поддерживает этот проект Бюджетной резолюции.  В истории Верховной Рады еще  не  было  такого,  чтобы правительство  согласилось со всеми требованиями проекта Бюджетной резолюции, а тут оно вдруг моментально согласилось.

     Как вы  прокомментируете  все  это?  К  чему  тогда  сводится позиция   бюджетного  комитета,  и  как  это  корреспондируется  с Программой  деятельности  правительства?  Ведь  в   этом   проекте Бюджетной   резолюции   ни  слова  нет  о  Программе  деятельности правительства.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за цікаве запитання. Я дам на нього таку відповідь.   Ви   знаєте,   якщо  використовувати  вашу  спортивну термінологію, то, дійсно, планку можна було піднімати й піднімати. Але ж уряд (і ми з вами знаємо про це) не стрибав через ту планку, а проходив під нею!  Розумієте? І ми кожного разу констатували: ми дали такі цікаві пропозиції, ми висловили такі цікаві побажання, а уряд знову їх не врахував і подав зовсім інший проект бюджету.

     Тобто немає  сенсу  піднімати  планку,  коли  через  неї   не скачуть,  а під неї підповзають,  розумієте? Підповзти можна і під низеньку планку.

     Тому зараз уперше пропонується все ж таки прийняти резолюцію, яка,  мабуть,  уперше  в історії України буде виконана.  Ми з вами можемо дискутувати навколо цих параметрів  бюджету,  говорити,  що такі  параметри  погоджуються,  такі  - не погоджуються,  але це є конкретно,  це не є суб'єктивно. А просто давати перелік побажань, сказати що Верховна Рада наполягає, щоб усе було добре... Ну хто ж заперечує,  щоб усе було добре?  Ми всі це підтримуємо, але ж ми з вами  повинні ставити такі завдання,  які будуть реально виконані, які Кабінет Міністрів сприймає з розумінням,  тому  що  він  подає проект  бюджету,  розумієте - він,  це його прерогатива.  І саме в такому напрямі ми з вами і повинні просуватися.

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Прошу, передайте слово депутату Манчуленку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Манчуленка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область. Фракція   Українського   народного   руху.   Шановний  доповідачу! Президент України  Леонід  Кучма  неодноразово  заявляв,  що  коли бюджет 2001 року буде сформований на старій податковій основі, він не буде ним підписаний.

     У зв'язку  з  цим  запитання.  Яким  чином  виходити  з  цієї ситуації?  Кабмін подав законопроект,  у якому йдеться про перелік нових податків і їхні ставки.  Тобто доцільно було  б  цей  проект розглянути.  Чи ви розглядали це питання? Як вийти з цієї колізії? Це перше запитання.

     І друге  запитання.  Яким  чином  усетаки  буде   формуватися державна  політика  через державний бюджет щодо регіонів?  Адже на сьогоднішній день ситуація є досить неоднозначною. Багато областей недоотримують  заплановані дотації,  в той час як Кабмін говорить, що треба відмовлятися від дотацій,  переходити  на  субвенції.  Це стосується і столиці нашої держави - міста Києва.

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О. В. Дякую за запитання. Шановні колеги, я на цьому якраз робив наголос і зараз можу повторити:  питання  міжбюджетних стосунків - найважливіше. Сьогодні треба констатувати, що ми все ж таки  просуваємося  у  правильному  напрямку.  Тобто  фактично  ми розробили  схему забезпечення трансфертної політики,  коли регіони отримують  фінанси  незалежно  від  того,  як  -  суб'єктивно   чи об'єктивно,  чи під якимся іншим кутом - дивляться на них у Києві. І сьогодні така схема працює.

     Інша справа,  що ті ж проблеми,  що виникають,  скажімо,  між державним і обласними бюджетами, так само виникають і на обласному рівні.  Тобто  область  також  суб'єктивно  розподіляє  кошти  між районами, між містами. І вирішення цього питання ми сьогодні якраз і пропонуємо  у  проекті  Бюджетної  резолюції.  Це  питання  дуже складно  погоджувалося,  але  Кабінет  Міністрів  зважився  на цей рішучий крок.

     Ми формуємо  систему  паралельних  трансфертів,  коли   кожен суб'єкт (чи це місто обласного підпорядкування, чи це район, чи та ж область) має  свій  бюджет.  Усі  вони  будуть  мати  паралельні трансферти,   отримання   яких   не   залежатиме  від  керівництва вищестоящого рівня.

     Що стосується податкових проблем.  Ви знаєте,  є законопроект уряду,  який пропонується прийняти Верховній Раді.  Він стосується переліку  податків.  Але,  на  мою  думку,  його,  мабуть,  трошки поспішали робити,  бо цей документ не дає відповіді, що за податки пропонуються...  Є тільки назва,  не визначено ні ставок,  ні бази оподаткування.  Тобто на його підставі не можна зрозуміти,  про що взагалі йдеться,  коли називається  шкільний  податок  чи  місцеві акцизи. Я, наприклад, не знаю, про що там ідеться.

     Тому я  вважаю,  що  Бюджетна  резолюція  сьогодні  становить кістяк майбутнього бюджету,  задає мінімальні параметри  (особливо це стосується соціальної сфери),  нижче яких не можемо опуститись. І це стає критерієм для податкової реформи.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час завершився.  Переходимо  до  обговорення. Слово   надається   народному   депутату  Володимиру  Миколайовичу Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Беспалий.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые  коллеги!  Я  хочу  обратить  ваше внимание на грубейшее нарушение процедуры рассмотрения этих документов.  Здесь  уже  мои товарищи  по фракции отмечали,  что мы должны были заслушать отчет об исполнении бюджета и  оттолкнуться  от  него  при  формировании Бюджетной резолюции.

     Хотел бы  обратить ваше внимание на то,  что вариант депутата Коновалюка выдан только сегодня,  6 июня,  а мы  уже  принимаем  и рассматриваем   этот   документ,  который  будет  формировать  всю финансовую жизнь нашего государства в 2001 году.

     Это недопустимые нарушения,  тем более что, насколько я знаю, не  многие  из  комитетов  могли  рассмотреть  эти документы.  Наш Комитет   по    вопросам    государственного    строительства    и самоуправления только планирует рассмотреть этот вариант Бюджетной резолюции.

     Удивляет и  то,  что  в  основном   документе,   предложенном комитетом,  фактически  отсутствует  доходная часть,  спланированы только расходные вопросы.  А как  же  формировать  доходную  часть бюджета?

     Что касается  содержательной стороны этих документов,  то я в отличие от многих своих коллег-господ хочу оттолкнуться  от  своей избирательной  программы,  с  которой  я  шел  на выборы и которая определяла  основные  принципы,  в  том   числе   и   формирования финансовой   политики   государства,   которые   не   отражены   в предложенных документах.

     Например, наведение порядка в банковской системе.  Вы знаете, что  сегодня функционирует более 12 миллиардов долларов неучтенных денег,  что две трети денежной гривневой массы работает в  теневом секторе,  а  отсюда  возникает  полная  фиктивность  предложенного варианта Бюджетной резолюции,  так как,  не вытянув эти деньги  из тени, говорить о формировании бюджета просто смешно.

     Одним из  пунктов  моей программы шел вопрос о предоставлении работы челнокам,  торговцам и другим людям,  выкинутым за  пределы предприятий. Ни слова не сказано о направлении реальных средств на развитие производства. В то же время сегодня, например, в Донецкой области  директор  областного центра занятости Хромов вместо того, чтобы создавать новые рабочие места,  занимается  благоустройством собственных   помещений   для  своего  персонала.  Это  совершенно недопустимые факты.

     Есть проблемы с жестким контролем за расходованием  бюджетных средств.  Об  этом  тоже  мало сказано в обоих вариантах бюджетной резолюции. А ведь сегодня идет разворовывание бюджетных средств на всех  уровнях.  Например,  городской  голова Макеевки вместо того, чтобы  решать  бюджетные   проблемы   и   искать   обещанные   ему правительством  110  миллионов  гривень (сегодня бюджет составляет чуть больше 45 миллионов,  то есть в два раза меньше  обещанного), занялся благоустройством собственных кабинетов,  забывая,  что все средства,  которые он якобы привлекает,  должны быть прежде  всего оприходованы  в  бюджете согласно Закону о Государственном бюджете на 2000 год и так далее.

     Я обращаю внимание на то,  что совершенно ничего не сказано о развитии  угольной  промышленности.  Ведь сегодня,  учитывая,  что производительность труда на одного работающего составляет 23 тонны при  стоимости  40-50  долларов за тонну,  заработная плата должна составлять  приблизительно  около  3  тысяч  гривень,  а  реальная составляет 30 гривень.  Возникает вопрос: как же проконтролировать эти деньги? И об этом тоже не сказано ни слова.

     Ни слова не сказано и о том,  как  мы  будем  планировать  ту самую  злополучную  статью  62,  в  отношении которой мы оценивали бюджет этого года как неконституционный.  Ни слова не  сказано  об индексации  заработной  платы  в  связи  с ростом цен,  и в первую очередь на жилищно-коммунальные услуги.  Вы знаете,  что  в  Киеве цены на жилищно-коммунальные услуги увеличены в три раза. Ни слова не сказано о выдаче сбережений и так далее.

     Поэтому я считаю,  что эти документы внесены для рассмотрения преждевременно. Предлагаю возвратить их на рассмотрение в комитеты и вернуться к серьезной подготовке главного финансового  документа на  2001  год,  который  позволит  улучшить жизнь и благосостояние наших  трудящихся  и  ущемить  тех  толстосумов,  которые  сегодня остались почему-то в привилегированном положении.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми  використали  час  на обговорення. Записалися ще десять народних депутатів. При розгляді цього   питання  присутній  міністр  фінансів  Ігор  Олександрович Мітюков.  Ігоре  Олександровичу,   я   прошу,   щоб   ви   всетаки відреагували   на  те  зауваження,  яке  робили  народні  депутати стосовно звіту про виконання бюджету 1999 року і відповідно статті 57  Закону про Державний бюджет на 2000 рік,  де Кабінет Міністрів було зобов'язано внести на розгляд  Верховної  Ради  до  1  квітня законопроект щодо затвердження величини прожиткового мінімуму.

     Тому я надаю слово Борису Яковичу, а наступному - вам.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,   НДП).   "Реформи-Конгрес".  Шановні  колеги!  Продовжуючи попередній виступ,  я хотів би сказати,  що виступаючий  багато  в чому мав рацію,  але з його висновком погодитися складно. Тому що, як ми вже знаємо (і про це у своєму  запитанні  говорив  Олександр Лавринович),  зміст  Бюджетної  резолюції  доленосного значення не має.  Швидше таке значення має термін  її  прийняття,  вказаний  у Конституції,  -  до  15  червня.  Чим  швидше ми приймемо Бюджетну резолюцію,  тим більше часу буде і в уряду,  і у нас для того, щоб працювати,  власне, над проектом бюджету. Так що як на мене, немає трагедії і в тому,  що нам не дали завчасно цей документ. Я маю на увазі  варіант  бюджетного  комітету,  тому  що  варіант  народних депутатів Коновалюка та Хорошковського було роздано якраз вчасно.

     Звідси такий висновок.  Мабуть,  ми не  можемо  приймати  цей документ у наступний четвер у цілому,  а можемо його прийняти хіба що за основу.

     І якраз щодо прийняття в цілому  я  хотів  би  звернутися  до головуючого  і  до  керівництва  Верховної  Ради.  Взагалі  є така регламентна норма: якщо хоча б один депутат заперечує, то документ у цілому на голосування не ставиться. А в нас останнім часом стала така традиція: за наполяганням комітету відразу приймати документи в  цілому.  Це  веде  до того,  що потім ми вимушені приймати дуже багато змін до змін до законів.

     З принципових питань (і про це вже  говорили)  ключових  два: невизначеність податкової бази і прожиткового мінімуму.  Але ми ці питання до четверга  не  вирішимо,  це  буде  вирішуватися  вже  в процесі роботи над проектом бюджету.

     Я хотів  звернути увагу ще на один момент,  який у нас завжди проходить поза  увагою,  проте,  на  мій  погляд,  є  принциповим. Наступного  року  вже  розпочинається виборча кампанія і висування кандидатів до Верховної Ради та органів місцевого  самоврядування. У  нас  якось  так  трапляється,  що  дехто  має  такий привілей - неофіційно фінансувати свої вибори за рахунок державного  бюджету. Я  думаю,  що  ми  могли  б  з  метою  економії  державних  коштів переглянути наше ставлення до фінансування  з  державного  бюджету громадських  організацій,  тому  що  це  фінансування відбувається вибірково,  фінансуються ті громадські організації, а також засоби масової   інформації,   крім  офіційних,  які  підтримують  бажані кандидатури.   Ми   цим   ставимо   в    нерівні    умови    наших друзів-журналістів.  Я  думаю,  бюджетний  комітет  міг би над цим попрацювати,  це б сприяло певній економії коштів.  А в цілому,  я думаю,  що  ми могли б прийняти цей документ післязавтра в першому читанні.

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу,  ми приймаємо ваше зауваження, але ви пам'ятайте  регламентну  норму,  що  депутат  має  право  внести в другому читанні будь-яку поправку,  яку він вважає за необхідне, і наполягати на голосуванні. А вже коли документ прийнятий у другому читанні, то депутат не має такого права, про яке ви казали.

     Увімкніть мікрофон Ігорю Олександровичу  Мітюкову.  Я,  Ігоре Олександровичу,   задаю   два   запитання.  Депутати  наполягають, по-перше,  на звіті і,  по-друге,  на внесенні  законопроекту  про прожитковий  мінімум,  передбачений  двома законами - про бюджетну систему і про Державний бюджет на 2000 рік (статті 40 і 57).  Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр   фінансів  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  У зв'язку з тим що бюджет на   2000  рік  був  затверджений  пізніше,  тобто  після  початку бюджетного року,  у Міністерстві фінансів і в казначействі головні сили  працювали саме над законопроектом про бюджет.  Тому відбувся зсув термінів.

     Звіт уже готовий.  На минулому тижні хід виконання бюджету на 1999  рік  розглядався  Рахунковою  палатою,  відбулося  засідання колегії Рахункової  палати,  у  якому  брали  участь  представники Міністерства фінансів.  Я думаю, що найближчим тижнем цей документ буде переданий у Верховну Раду.

     Проблема полягає в тому, що казначейство знаходиться зараз на шляху перебудови.  Процеси зміни керівництва,  запровадження нових механізмів проведення розрахунків теж вимагають певного часу.  І я думаю, що ми протягом тижня представимо звіт у Верховну Раду.

     Що стосується  другого  запитання.  Це  питання розглянуто на засіданні одного з урядових комітетів.  Воно формально вирішено, і документи підготовлені.

     Але виникає  безліч  методологічних  проблем.  Якщо ми можемо чітко визначити,  з чого складається  відповідний  кошик  товарів, який формує прожитковий мінімум,  то в нас немає методології,  яка визначає рівень доходів,  тому що не тільки заробітна плата,  а  й багато  інших складових формують доходи населення,  і вони повинні обраховуватися при визначенні прожиткового мінімуму.

     На жаль,  я можу сказати,  що на сьогодні уряд  остаточно  не визначився із цими показниками,  тобто доходною частиною. Тому цей документ поки що не готовий у повному обсязі для внесення на  ваше обговорення.

     Я ще раз повторюю:  вартісна межа кошика визначена,  але вона дуже відрізняється від обсягів заробітної  плати.  Значна  частина доходів  формується  поза  межами  офіційної  заробітної плати,  і механізми її оцінки потребують додаткової розробки.

     Я думаю,   що   відповідні   звернення   до   вас   з    боку Прем'єр-міністра   і   віцепрем'єра  Жулинського  будуть  зроблені найближчими днями.

     Це все, що я можу зараз відповісти.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні народні  депутати!  Ми  завершили  обговорення,   але дев'ять народних депутатів наполягають на внесенні пропозицій.

     Зараз із  заключним  словом  виступить  депутат Коновалюк.  Я прошу проголосувати за продовження обговорення.  Прошу, голосуйте. Тоді ми зможемо надати слово всім.

     "За" - 103.

     Рішення не приймається.

     Увімкніть мікрофон  депутата Коновалюка для заключного слова, як автора законопроекту.

     КОНОВАЛЮК В.І.   Спасибо,   Иван    Степанович.    В    своем заключительном  слове я хотел бы вначале ответить коллеге депутату Моисеенко.  Мой  первый  проект  Основных  направлений   бюджетной политики  (Бюджетной резолюции) вносился 19 апреля.  Но,  учитывая то,  что были предложения других депутатов,  в частности  депутата Хорошковского,   мы   обединили  по  сути  два  взаимодополняющих проекта.  С нами в комитете работают ваши коллеги.  Я думаю,  что, если  необходима  дополнительная  информация,  они бы вам могли по сути этого вопроса ее изложить.

     Я хотел бы призвать депутатов к тому,  чтобы мы действительно приняли в четверг проект Бюджетной резолюции, который бы во многом определил  порядок  формирования  бюджета  на  будущий   год.   Мы понимаем, насколько важно сегодня выработать комплекс мер, которые позволили   бы   с   принятием    дополнительных    решений    как правительством,   так   и  Верховной  Радой  создать  сегодня  всю необходимую  правовую  базу  для  того,  чтобы  новый  бюджет  был составлен  на  принципиально  новой  налоговой основе с элементами новой структуры и новых механизмов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Заключне слово від комітету - Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! У нас є шанс вперше за історію незалежної України прийняти Бюджетну резолюцію,  яка буде виконана урядом. Я прошу саме такий варіант і підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення.  Переходимо  до  наступного питання порядку денного. А щодо цього будемо визначатися в четвер. Пропозиції у своїй більшості  зводилися  до  прийняття  в  першому читанні за основу.

     -------------

     Оголошується до    розгляду   проект   Закону   про   місцеві референдуми   та   інші   форми   безпосереднього    волевиявлення територіальної громади. Два доповідачі, два законопроекти:

 4179 і 4179-4.

     Слово надається   народному   депутату    Роману    Петровичу Безсмертному.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону  про  місцеві  референдуми  та  інші  форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади.

     Він складається з  чотирьох  розділів,  до  яких  входить  62 статті.

     Коротка довідка про те,  як цей законопроект проходив розгляд у Верховній Раді.  Вперше його було подано  на  розгляд  Верховної Ради ще в березні 1997 року. На той час Верховна Рада попереднього скликання не розглядала цей законопроект.  Тому в липні 1999  року його було повторно внесено народними депутатами.

     За цей  час законопроект двічі доопрацьовувався з урахуванням пропозицій і зауважень,  які  надходили  від  народних  депутатів, науковоекспертного та юридичного управлінь Верховної Ради України.

     Останній проект  було  роздано  5  квітня 2000 року.  Під час попереднього розгляду депутати коротко  ознайомилися  зі  змістом, було достатньо часу для того,  щоб ознайомитися із законопроектом, який було внесено на заміну раніше розданого.

     Дозвольте дещо зупинитися на ключових проблемах,  які виникли у процесі розгляду законопроекту.

     До цього  часу  продовжує  дискутуватися  питання про предмет цього законопроекту. Пропонується два підходи.

     Один з  них  передбачає,  щоб  предметом  регулювання  даного законопроекту  була  лише  проблема місцевих референдумів.  Робоча група і авторський колектив  вважає,  що  даний  законопроект  має регулювати  як  питання  проведення  місцевих референдумів,  так і питання проведення інших форм волевиявлення - опитувань,  місцевих ініціатив,  слухань,  а  також зборів у зв'язку із тим,  що чинний закон дещо устарів.

     Наступна проблема  -  це  питання  проведення  референдуму  в Автономній Республіці Крим.  Як ви знаєте,  стаття 138 Конституції трактує  референдуми  в  Автономній  Республіці  Крим  як  місцеві референдуми.  Тому авторський колектив вважає,  що ця проблема має регулюватися цим проектом закону.

     Ще одна  проблема,  яка  є  дуже   важливою,   бо   продовжує дискутуватися,   -   введення   в  проекті  закону  поняття  "член територіальної громади".

     Як ви  пам'ятаєте,   даний   законопроект   передбачав   дану категорію.  І авторський колектив вважає, що членом територіальної громади можуть бути ті громадяни, які записані в акті громадського стану у відповідному населеному пункті, а також мають власність чи сплачують податки до відповідного бюджету.

     Однак під час доопрацювання остаточного  варіанта,  який  вам розданий для розгляду,  ідучи назустріч тим зауваженням,  які були висловлені,  у законопроекті змінено це поняття.  В одних випадках застосовується  поняття  "громадяни  України,  які  проживають  на відповідній території",  а в других - інші поняття,  що,  на думку робочої групи,  дещо погіршило законопроект.  Тому,  очевидно, під час доопрацювання доведеться повернути цей термін і провести  його через весь законопроект.  До речі, в альтернативному законопроекті це поняття залишено.

     Таким самим  чином  буде  розглядатися  і   проблема   участі громадян,   які  проживають  на  відповідній  території,  під  час проведення  референдумів  на  території  районів  і  на  території областей.

     Які були  зауваження  до  остаточного  варіанта  проекту,  що надійшов на ваш розгляд,  розглянуті робочою групою? Я вже говорив щодо  проблеми  регулювання  проведення  референдуму  в Автономній Республіці Крим.

     Наступне зауваження,  з яким погоджується робоча група,  щодо питання статусу спостерігачів. Це зауваження приймається.

     Далі. В   одному   із   зауважень   йдеться   про  те,  що  в законодавстві  необхідно  передбачити  порядок  скасування  рішень референдуму.  Це питання є відносним.  Навряд чи рада або міський, сільський чи селищний голова має  право  скасовувати  чи  приймати рішення,  які  суперечать волевиявленню громадян.  Тому це питання необхідно розглядати.

     Робоча група    приймає    зауваження    щодо    необхідності врегулювання проблеми проведення нового референдуму із того самого питання через певний час.

     Є кілька  зауважень,  що  стосуються   врегулювання   питання проведення  зборів  за  місцем проживання.  Перше з них стосується можливості відповідного сільського,  селищного чи міського  голови проводити  такі збори,  якщо вони проходять не одні.  Але справа в тому,  що прихильники цієї позиції виходять з того, що зборів може бути декілька. Робоча група і авторський колектив виходять з того, що такі  збори  можуть  бути  одні,  вони  проводяться  від  імені територіальної громади.  Тому вести їх має голова,  а в разі, якщо він відмовляється, обрана зборами особа.

     Що стосується місцевих ініціатив і слухань,  то з  прийняттям Закону  про  місцеве  самоврядування  ці  поняття лише вводяться в українську практику.  Тому,  на нашу думку,  цей законопроект  має передбачити  започаткування  нормативного регулювання таких акцій, як  місцеві  ініціативи  і  слухання.  У   подальшому,   очевидно, доведеться  приймати  закон,  який  би  регулював це питання.  Чи, можливо,  дана проблема  буде  врегульовуватися  цим  законом  або Законом про місцеве самоврядування.  Як ви знаєте, за останні роки ці акції проводилися досить часто.

     Стосовно питань агітації  і  неможливості  проводити  місцеві референдуми з питань бюджету і податків.  Справа в тому, що робоча група вважає,  що якщо в  Конституції  заборонено  проводити  такі референдуми, то потреби передбачати таку заборону в законодавстві, зокрема в Законі про місцеві референдуми, немає.

     Щодо реєстрації ініціативних груп. Якщо це партійні осередки, то робоча група погоджується з цим зауваженням, - реєструвати такі ініціативні групи немає  потреби,  оскільки  якщо  це  ініціюється осередком політичної партії,  то він,  безперечно, реєструється на відповідному рівні.

     Тепер щодо субординації і можливості вищої комісії  скасувати рішення  нижчої комісії стосовно проведення місцевого референдуму. Робоча група не погоджується з цим зауваженням і вважає, що спірні питання мають вирішуватися у судовому порядку.

     Щодо регулювання   цим   законопроектом  окремих  процедурних питань,  які стосуються судового процесу,  то можна погодитися  із зауваженням,    що    такі   моменти   мають   бути   врегульовані цивільнопроцесуальним   законодавством.   Згідно   з   Регламентом необхідно  буде  при  підготовці  до  другого  читання  такі норми передбачити.  Якщо звернути увагу на зауваження і  пропозиції,  що надійшли  до цього часу (а вже близько десятка депутатів направили свої зауваження),  то вони значно деталізують проект закону.  Хочу також  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  надійшли зауваження від Асоціації міст України, від чотирнадцяти обласних рад, які вивчали даний законопроект, аналізували практику його застосування. Я дуже дякую  усім,  хто  вніс  пропозиції.  Вони  можуть  бути  частково враховані під час доопрацювання зазначеного законопроекту.

     Оскільки збігає мій час,  коротко приверну вашу увагу до дещо альтернативного проекту.  Два  проекти  відрізняються  кардинально лише   у   трьох  статтях.  Тому  можна  сказати,  що  докорінних, концептуальних розбіжностей між ними немає. І, шановні колеги, для того  щоб  проблему вирішити,  я пропоную підтримати законопроект, який я доповідаю.  А під час доопрацювання до другого  читання  ми можемо врахувати зауваження депутатів і положення, альтернативного законопроекту.

     Якщо ж терези схиляться в  бік  іншого  законопроекту,  то  в ньому  могли  б  бути  враховані  положення законопроекту,  який я доповідаю.

     Хочу дещо  зупинитися  на  зауваженнях,  які   надійшли   від місцевих  рад.  Ці зауваження насамперед стосуються таких проблем, як процедура прийняття рішень,  гласності і оприлюднення рішень  і оголошення  референдумів.  Тобто  це  ті  технічні питання,  які є обов'язковими  для  прийняття  рішення  і   впровадження   рішення референдуму.

     Дякую за увагу.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до Романа Петровича?  Будь ласка,   запишіться.   Висвітіть  прізвища.  Слово  для  запитання надається  народному  депутату  Черненку.  Наступний  -   народний депутат Ніколаєнко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Роман  Петрович!  Очень  хороший законопроект, прямо своевременный. Все в нем так ладно. Я бы только единственное предложил,  не  знаю,  как вы на это посмотрите:  создать центр по референдумам.  И все злободневные для государства вопросы выносить на референдум,  обсуждать и принимать.  Вот так,  как по Бюджетной резолюции. Я немного не понимаю: как можно было так сократить свое выступление, много вопросов осталось не освещены. Я не знаю, какая будет  доходная  часть.  Если  400   миллиардов,   то,   наверное, референдум  не  понадобится.  Все  согласятся.  Но  как  можно  от нынешней доходной части в 45 миллиардов выделять два  процента  на здравоохранение,  - тогда вообще нужно закрыть его. Таким образом, законопроект  ваш  чрезвычайно  важный,  злободневный.   Ответьте, пожалуйста, по первой вашей позиции, согласны вы или нет?

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую.   Шановний   Віталію   Григоровичу! Проблема участі громадян в управлінні державою є дуже важливою для українського суспільства. Суспільство, яке формується, яке починає висувати претензії до держави, повинно мати правові механізми, які забезпечували б участь громадян в управлінні справами держави.  Не випадково українська Конституція гарантує цю  участь,  але  річ  у тому,  що правил гри,  тобто актів,  які б забезпечували механізми участі громадян в управлінні державою, на сьогодні немає.

     І якщо   аналізувати   питання   попередніх    всеукраїнських референдумів,  то  я  звертаю вашу увагу на те,  що,  якби існував нормативний акт,  який виписував усі моменти,  ми не дискутували б сьогодні з приводу цієї проблеми.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - народний депутат Беспалий.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії. Шановний Романе  Петровичу!  Розумію,  що  враховувати  волю людей найкраще шляхом всенародних референдумів.  Але досвід проведення останнього нашого  так званого референдуму показує,  що при бажанні можна і з хорошої справи зробити пшик.  Я прошу вас, скажіть, будь ласка, чи не  вважаєте  ви  за  необхідне,  щоб у статтях 36,  37,  38,  які регламентують порядок  заповнення  бюлетеня,  підрахунку  голосів, контролю   зазначити,  щоб  партії,  осередки  місцевих  партій  і громадських  організацій  мали   право   не   тільки   обов'язково делегувати  до  складу цих комісій своїх представників,  а й брати участь у них і при підрахунку голосів.

     Ми, наприклад,  у Чорнобаї Черкаської області були на виборах при  підрахунку  голосів.  А  от  у  Василькові народних депутатів просто повикидали із цих комісій.  Тому,  скажіть, будь ласка, яка ваша думка щодо цього?

     Дякую.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.   Дякую.  Станіславе  Миколайовичу,  шановні колеги! Я не заперечую проти такого підходу, однак сталося так, що в  Україні  і  донині дискутується проблема суті органів місцевого самоврядування  як  органів,  які  насамперед  мають   опікуватися соціально-економічними  інтересами  громадян.  І  для мене це не є питання політичної  доцільності.  Позиція,  яку  ви  висловили,  є цілком прийнятною.  Але,  як вам відомо, окремі правники вважають, що оскільки органи місцевого самоврядування згідно з  Конституцією покликані   вирішувати   соціально-економічні   питання  місцевого значення,  то ні фракції організовуватися там не можуть, ні участі у цих процесах політичних партій не може бути.  Проте досвід інших країн засвідчує,  що,  незважаючи на аналогічне законодавство, там політичні  партії і їх місцеві осередки беруть дуже активну участь і в  діяльності  представницьких  органів  влади  і  в  проведенні опитувань,   плебісцитів,   референдумів,   ініціюванні   місцевих слухань, ініціатив. Тому я сприймаю вашу позицію.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.  Наступний -  народний депутат Пейгалайнен.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Фракція   "РеформиКонгрес".  Шановний  Романе Петровичу,  ваш проект передбачає, що на референдум можна виносити будь-які  питання,  що  стосуються  місцевого  самоврядування.  Це повторює і норму Закону про місцеве самоврядування.

     Водночас і  в   Конституції,   і   в   Законі   про   місцеве самоврядування  є  питання,  які належать до виключної компетенції органів  самоврядування.  Наприклад,  тільки  міська   рада   може вирішувати  питання про управління районами в містах,  тільки рада може приймати бюджет. Явний конфлікт норм.

     І моє запитання полягає ось  у  чому.  Чи  не  варто  було  б одночасно  з  прийняттям  цього закону запропонувати і зміни,  які потрібно внести до інших законів  у  зв'язку  з  його  прийняттям? Просив би відповісти конкретно.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні  колеги,  згідно  з  Конституцією і Законом про місцеве самоврядування саме місцеве  самоврядування  - це   право   і   можливість   територіальної   громади   під  свою відповідальність,  у межах Конституції  і  законодавства  приймати рішення.

     Тому проблема  місцевого самоврядування регулюється не тільки нормативними актами,  а й доцільністю  прийняття  того  чи  іншого рішення.

     І тому я не вважаю,  що місцеве самоврядування не має права і громадяни не можуть висловитися щодо питання бюджету.

     Скажімо, якщо  рада  прийняла  рішення  будувати  міст  через річку,  а  громадяни  на референдумі вирішили за ці кошти будувати площу,  то якщо аналізувати це питання  з  точки  зору  цілісності концепції  місцевого  самоврядування,  то потрібно будувати площу. Тому що територіальна громада прийняла таке рішення.

     Я вважаю,  що в даному випадку ніякої дискусії не може  бути, якщо виходити з концепції місцевого самоврядування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пейгалайнен.

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов  Украины.  Уважаемый  Роман  Петрович,  на   заседании комитета,  вы помните,  дискуссия была довольно острой. Одна часть депутатов выступала за принятие этого законопроекта,  а  другая  - чтобы направить его на повторное первое чтение.

     Вы, наверное,  сами неоднократно убеждались, и коммунисты это особо подчеркивали,  что результаты прошедшего  референдума  четко показали,  что  власть  идет  на  любые  фальсификации и для этого пытается сегодня узаконить все эти фальсификации.

     В вашем законопроекте нет такого  термина,  как  наблюдатель, нормы  о  том,  что  нельзя  проводить  агитацию в день проведения референдума.  А кроме того,  введение таких пунктов,  как второй и шестой   статьи   9,   делает   бессмысленным  проведение  местных референдумов.  То есть вы практически узакониваете  фальсификации, которые   были  допущены  в  связи  с  проведением  всеукраинского референдума. Убедите, что это не так.

     Спасибо.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний   Анатолію   Володимировичу,   цей законопроект  на три роки старший,  ніж референдум.  Він подавався дуже  давно:  ще  в  березні  1997  року  на  виконання   положень Конституції України. І я переконаний, що конституційні закони, про які ми  три  роки  говоримо,  тобто  правила  гри,  потрібно  було прийняти    для   того,   щоб   врегулювати   питання   проведення референдумів.

     Лише минулого року ми завершили дискусію  стосовно  того,  що має   бути  два  чи  один  закон,  який  регулював  би  питання  і всеукраїнського, і місцевих референдумів.

     Що стосується спостерігачів,  то в законопроекті  немає  лише положення  про  те,  хто визначає статус спостерігачів на місцевих референдумах.  Я  не  думаю,  що  це  концептуальна   проблема   і доповнення  щодо  цього  не  може  бути  внесене  в проект під час підготовки до другого читання.

     Щодо непроведення агітації в день проведення референдуму,  то це положення також можна внести до проекту.  І зверніть увагу,  що на ці два моменти вказує і  юридичне  управління,  але  при  цьому робить  висновок,  що  законопроект  може бути прийнятий у першому читанні з урахуванням зауважень науково-експертного управління.

     Я не  думаю,  що  неприйняття  цього  закону  зніме  проблему врегулювання питання референдумів. Навпаки, це ще більше загострює питання з референдумом,  а особливо з місцевим.  Адже згадаємо, що ми,  у  тому  числі  на засіданнях комітету,  постійно розглядаємо питання  перейменування  населених  пунктів,  які  ініціюються   в результаті  опитувань,  місцевих  референдумів.  Але чітких правил гри, за якими має відбуватися таке опитування, поки що немає.

     Я звертаю вашу увагу й на те, що і чинний закон, який поєднує дві  проблеми  -  і  місцевий,  і всеукраїнський референдуми,  - у багатьох місцях суперечить положенням  Конституції,  а  Закон  про місцеве  самоврядування  в багатьох частинах конфліктує із Законом про всеукраїнський і місцеві референдуми.  Це  може  призвести  до того, що такі й аналогічні рішення можуть мати небажані наслідки.

     І якщо  ми маємо певну проблему на всеукраїнському рівні,  то давайте не допустимо породження таких проблем на  рівні  населених пунктів і регіонів.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Петровичу, сідайте, будь ласка.

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Коновалюку.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Уважаемый  Виктор   Владимирович!   Уважаемые народные   депутаты.   Необходимость  принятия  Закона  о  местных референдумах и консультативных опросах (под таким названием я внес свой законопроект), который бы регулировал формы непосредственного волеизявления  территориальных   громад   и   в   то   же   время соответствовал бы Конституции Украины, существует давно.

     Ведь местные  референдумы,  консультативные опросы - это одна из важнейших форм  демократии,  общественного  развития,  реальная возможность   эффективно   решать   вопросы   местного   значения. Соответствующий  проект  давно  внесен  народными  депутатами.   И сегодня  Верховная Рада должна все-таки принять в первом чтении за основу  тот  или  иной  проект,  чтобы   усилить   роль   местного самоуправления,   одной   из   форм   которого   являются  местные референдумы.

     Консультативный опрос и всеукраинский референдум имеют разные правовые  аспекты.  Согласно  статье  5  Конституции  единственным источником власти в Украине является народ.  А согласно статье  69 народное   волеизявление   осуществляется   в   том  числе  через референдумы.

     Поэтому решения     всеукраинского     референдума      имеют общегосударственное   значение,   они   должны  быть  выполнены  и обязательны для всех.

     В то  же  время  местные  референдумы,  как  и  предусмотрено статьей  1  законопроекта,  -  это  способ  волеизявления  только территориальной  громады  путем  принятия  решений   по   вопросам местного значения,  отнесенного к ведению местного самоуправления. То есть это, как я уже говорил, форма местного самоуправления.

     Круг вопросов,    которые    решаются    органами    местного самоуправления, четко очерчен существующим законодательством.

     Альтернативный проект народного депутата Бессмертного,  кроме местных  референдумов,  консультативных  опросов,  предлагает  ряд других форм волеизявления территориальных громад. Однако согласно положениям Закона о местном самоуправлении  порядок  осуществления таких  форм  волеизявления  громад,  как  общие собрания граждан, местные инициативы, общественные слушания, должен оговариваться не в законе, а в уставе территориальной громады.

     К тому  же и название,  которое предлагается в альтернативном законопроекте,  не  совсем   соответствует   Конституции.   И   те непосредственные формы волеизявления громад, которые предложены в этом законопроекте,  не учитывают такую важную, на мой взгляд, уже закрепленную форму, как выборы в местные органы власти.

     Действительно, представительные органы власти не обеспечивают сегодня должного  влияния  на  процессы,  происходящие  в  местных органах   власти,   чтобы   в   большей   степени  решать  местные социальноэкономические проблемы  жизнеобеспечения  территориальных громад.

     На мой  взгляд,  данная  форма в достаточной степени позволит определиться,  скажем,  раз в четыре года на очередных  выборах  в местные   органы   власти,  но  и  возможность  влиять  на  работу непосредственно руководителей как сельских,  поселковых, городских голов,  так и районных,  областных советов,  в особенности в части тех  вопросов  предвыборных  программ,   которые   фактически   не реализованы.

     Как и  предусмотрено  частью  пятой статьи 7 Закона о местном самоуправлении,  в статье 4 проекта приводится перечень  вопросов, которые   решаются   исключительно   местными   референдумами:   о добровольном обединении сельских,  поселковых, городских громад и о   выходе  из  состава  обединенной  громады;  о  предоставлении согласия на ликвидацию села,  поселка, города, района в городе как административнотерриториальной    единицы    и    исключение    из Государственного реестра; об инициировании в установленном законом порядке   перед   Верховной  Радой  Украины  вопроса  относительно переименования села, поселка, города и так далее.

     Кроме того,  исключительно  районным  в  городе  референдумом принимается решение о наделении соответствующего городского совета правом управления  имуществом  и  финансовыми  ресурсами,  которые находятся в собственности территориальной громады города в районе, а также о самороспуске этой  территориальной  громады  и  передаче прав на самоуправление соответствующей городской громаде.

     В статье  5  проекта  ограничивается  круг вопросов,  которые можно выносить на референдум.  Также,  на  мой  взгляд,  в  данном законопроекте   четко   определены  основы  подготовки  проведения референдума.  И что отличает его от другого законопроекта так  это то,  что  затраты  на подготовку и проведение местных референдумов осуществляются  только  исключительно  за   счет   соответствующих местных  бюджетов.  Поскольку  средства  любых  благотворительных, общественных  фондов,  которые  будут  направлены  на   проведение данного референдума,  изначально будут предопределять, скажем так, и возможные результаты референдума.  То есть возможность  создания этих  фондов приведет к тому,  что люди,  имеющие средства,  могут гораздо проще обеспечивать прохождение выгодных им  решений  через референдум.   В  то  же  время  местный  совет  имеет  возможность предотвратить подобные злоупотребления.

     В данный законопроект внесен,  на мой  взгляд,  очень  важный раздел   о   консультативных  вопросах.  С  целью  выявления  воли территориальной громады во время решения важных вопросов  местного значения могут проводиться и консультативные опросы.

     Это те  опросы,  на  которые идут меньшие затраты,  требуется меньше времени на процедуру подготовки к проведению референдума, и соответственно   этот   консультативный  опрос  может  назначаться советами по своей инициативе или  по  предложению  общих  собраний граждан  территориальной  громады,  в которых принимают участие не менее 50 граждан,  которые имеют право принимать участие в местном референдуме.

     Отличие проведения  опроса  от  проведения референдума в том, что  заполненный  бюллетень  член  громады  передает   специальной комиссии,  которая  регистрирует  результаты  опроса в специальной книге.  После  окончания   срока   проведения   опроса,   комиссия составляет протокол и передает его в соответствующий совет.

     То есть  с принятием данного закона мы сможем непосредственно подкрепить  такой  институт  государственного  строительства,  как орган  местного самоуправления.  Ведь те вопросы,  которые сегодня формируются на местном уровне  и  которые  требуют  первоочередных решений,  они  находятся  в  компетенции  территориальных  громад. Поэтому принятие закона во многом усилит влияние избирателей на те органы представительной власти,  которые они сформировали.  И,  на мой взгляд,  самое главное - значимость этого  механизма  в  плане обеспечения постоянного контроля.

     Я не  могу  частично  согласиться  с тем,  что говорилось при рассмотрении   предыдущего   законопроекта:    что    сегодня    у территориальных громад нет средств на строительство то ли площади, то ли  моста,  поскольку  статья  о  капитальном  строительстве  в местных бюджетах отсутствует.

     На мой  взгляд,  данные вопросы,  которые будут выноситься на местные референдумы,  все-таки усилят  роль  и  значение  местного самоуправления в Украине в целом.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є запитання до доповідача?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть прізвища.

     Народний депутат  Чернічко.  Наступний  -  народний   депутат Манчуленко.

     ЧЕРНІЧКО О.М. Прошу передати слово Пустовойтову.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. 29 лютого в Кривому Розі саморозпустилися  районні  ради  в  місті або, точніше, їх розігнали. Територіальні громади районів у місті, як ви знаєте,  не відіграють такої ролі,  як виписано в Законі про місцеве самоврядування.

     Скажіть, будь ласка,  чи в законопроекті виписано, яким чином міська і районні територіальні громади можуть протидіяти  міському голові  або його апарату,  який може зробити все можливе,  щоб цей референдум не відбувся? Це перше.

     І друге - щодо загальних зборів.  Скажіть,  будь ласка,  а як буде  збігатися  питання загальних зборів із мирними зборами,  які можна проводити згідно зі статтею 39  Конституції  України  і  які мають протестний характер? Вирішена ця суперечність тут чи ні?

     Дякую.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо.  Уважаемый народный депутат, я хотел ответ на этот вопрос начать со следующего. Фактически тот процесс, который идет с момента принятия Конституции 1996 года и называется "административная реформа",  на мой взгляд,  действительно  должен четко определить систему государственного управления, баланс между местным    самоуправлением     и     местными     государственными администрациями.  По сути дела, если бы на тот момент мы смогли бы заложить правовую основу в виде законов о местных референдумах,  о всеукраинских  референдумах,  то  процесс  формирования  и влияния общественного мнения на принимаемые решения  был  более  четким  и оправданным.

     На мой   взгляд,  сегодня  действительно  есть  необходимость рассматривать, скажем так, в контексте административной реформы не только   целесообразность   и  реорганизацию  центральных  органов исполнительной власти,  а именно,  скажем так,  найти роль и место местного   самоуправления   в   плане   усиления  полномочий  и  в делегировании полномочий местным государственным администрациям, в принятии решений и обсуждении. Мы предлагаем сделать это с помощью норм,  которые заложены в этот  законопроект,  то  ли  проведением консультативного вопроса, то ли проведением местного референдума.

     Если территориальная  громада  района  в  городе Кривой Рог в результате опроса  или  проведения  референдума  приняла  обратное решение,   то   соответствующее   решение   могло   реально  иметь юридическую силу и  соответственно  предотвратить  последствия,  о которых вы говорите.

     Но сегодня   действительно   сложилась   такая   политическая ситуация в стране, когда мнением народа очень многие манипулируют, и  это  фактически  ставит  на грань и отвлекает от тех процессов, которые в большей степени лежат в экономической плоскости,  чем  в политической.  Поэтому, на мой взгляд, данный закон, если он будет поддержан депутатами и принят Верховной Радой,  все-таки сможет  в какой-то  степени  больше  влиять  на  устранение  этих негативных процессов.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Манчуленко. Наступний - народний депутат Пухкал.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. Фракція Українського народного руху. Шановний доповідачу,  в пункті другому статті 1 законопроекту  установлено, що  рішення,  прийняті місцевим референдумом,  мають вищу юридичну силу стосовно рішень місцевих  органів  виконавчої  влади.  Як  на мене,  тут  уже  закладається певна суперечність між цією нормою і нормою  пункту  першого  статті  1,  де  дано  визначення  терміна "місцевий  референдум".  Мені  здається,  що  недоцільно,  так  би мовити,  встановлювати якусь ієрархію рішень місцевого референдуму і рішень місцевих органів виконавчої влади. Це перше.

     І друге.   Підпункт   четвертий   пункту  першого  статті  10 законопроекту  пропонує,  щоб  ініціатором  референдуму  міг  бути голова   місцевої   державної   адміністрації.  Як  на  мене,  тут порушується принцип поділу  влади  і  рівноправності  трьох  гілок влади.  Я  вважаю,  що  не  повинен  будь-який  працівник місцевої державної  адміністрації  як  представник  державної  влади   бути ініціатором розгляду тих чи інших питань на референдумі, тим самим перебираючи на себе роль суду.

     Дякую.

     КОНОВАЛЮК В.І. Спасибо.

     Я начну отвечать со второго вопроса.  На мой взгляд, когда мы говорим,  и  фактически  существует  такая  многолетняя практика в европейских странах,  о  проведении  местных  референдумов,  когда руководитель  местных  органов  власти имеет право инициировать от своего имени вопросы, которые он должен обсудить с территориальной громадой,  узнать мнение и соответственно подкрепить это принятием собственного решения,  на мой взгляд это то, что свидетельствует о понимании  баланса  представительной  и  исполнительной  власти  в целом.  Ведь мы больше всего говорим  о  балансе  между  Верховной Радой и правительством.

     И в  этом  свете  сегодня необходимо это предусматривать и на местном уровне. Это крайне важно.

     Решение, которое  принимают  (это  уже  ответ  на   следующий вопрос)   местные  референдумы,  имеет  высшую  юридическую  силу, поскольку согласно статье 5 Конституции (я ее в своем  выступлении уже  цитировал)  единственным источником власти в Украине является народ.  К сожалению,  так  получилось,  что  те  попытки,  которые осуществлялись в Украине по проведению референдума,  может быть, и наложили свой отпечаток на сам механизм и инструмент общественного влияния,  на деятельность органов власти.  Поскольку и вопросов на местном уровне накопилось очень много,  и нельзя говорить так,  то есть  определенные  различия,  однако  есть  различие определенных межтерриториальных видений, и так далее. То есть сегодня специфика такова,  что вопросы, которые будут вноситься на референдум, имеют различный характер. На востоке это будет одно, в западных областях

- другое,  на юге - третье. То есть сегодня мы должны этим законом подкрепить возможность населения влиять на работу представительных органов  власти  и участвовать в этом процессе.  Соответственно от этого будет расти и сам авторитет органов власти.

     ГОЛОВА. Народний депутат Пухкал.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ

 209, Чернігівська  область).  Фракція   "Батьківщина".   Шановний Валерію  Іллічу,  у  мене два запитання.  Перше.  Статтею 3 вашого законопроекту  визначається  предмет   місцевого   референдуму   і складовою  цього  предмета  є  дострокове  припинення  повноважень сільського, селищного, міського голови.

     Водночас статтею  12  передбачається,  що  реєстрація   цього референдуму  проводиться  теж  цим сільським,  селищним чи міським головою.  Проте  законопроект  не  передбачає  ніякого   механізму унеможливлення відмови в реєстрації з боку сільського,  селищного, міського голови саме референдуму,  предметом якого буде,  скажімо, дострокове припинення його повноважень.

     І друге   запитання.   Виключно  місцевими  референдумами  ви пропонуєте   вирішувати   питання   про   добровільне   об'єднання сільських,   селищних,   міських  громад  і  створення  об'єднаної територіальної  громади.  Але  відомо,   що   одним   із   завдань адміністративної      реформи      в     частині     вдосконалення адміністративнотериторіального   устрою   України   є   збільшення територіальних   громад.  Чи  не  призведе  це  до  унеможливлення виконання цього завдання,  якщо ми запровадимо норму,  що виключно через місцеві референдуми буде вирішуватися це питання?

     Дякую.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо.  Я  считаю,  что положение статьи 3, которая  определяет  предмет  местного  референдума,  в  частности вопрос  досрочного прекращения полномочий сельского,  поселкового, городского головы,  это действительно разумное решение.  Поскольку последствия социально-экономического характера, которые мы сегодня наблюдаем на ряде различных примеров  в  территориальных  общинах, свидетельствуют  о  том,  что  слишком дорогой ценой обходится для Украины то, что фактически прекратить полномочия городского головы можно только спустя четыре года его,  скажем так, безответственной деятельности, принятия незаконных и неразумных решений.

     В статье 12,  касающейся регистрации инициативных групп,  где предусмотрено  право  сельського,  поселкового,  городского головы регистрировать инициативные  группы,  есть  и  механизм,  согласно которому,  если в течение какого-то времени сельский,  поселковый, городской голова  это  решение  не  принимает,  то  его  принимает соответствующий совет.

     Здесь предусмотрены и другие механизмы, которые действительно позволяют реализовать инициативу общественных групп  о  проведении местного  референдума  и  делают  этот  процесс  более  или  менее легитимным и юридически обоснованным.

     Что касается вашего  вопроса  об  укрупнении  территориальных общин,  то,  на мой взгляд, это решение продиктовано самой жизнью. Мы  знаем,  что  территориальноадминистративное  деление   Украины осуществлялось  фактически  без учета тех преобразований,  которые происходят последние 10 лет.  Поэтому сегодня есть сельский совет, в   котором   насчитывается   около   100-200   человек,   и   это исполнительный орган.  Понятно,  что полноценно свои функции  этот сельский совет никогда не будет выполнять.

     Поэтому те  вопросы,  которые  должны  лечь  в  основу  этого закона,   во   многом   определят,   насколько   сегодня   местное самоуправление  будет  выполнять  свою конституционную функцию.  И насколько    этот    процесс    будет    влиять     на     решение социальноэкономических проблем на местах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Валерію Іллічу.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань державного будівництва  та  місцевого  самоврядування  Іоффе  Юлію Яковичу.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,   Луганська   область).  Шановні  народні  депутати!  Комітет Верховної  Ради  України  з  питань  державного   будівництва   та місцевого  самоврядування  розглянув  29  лютого та 31 травня 2000 року на своїх засіданнях законопрооект про місцеві референдуми  та інші  форми  безпосереднього  волевиявлення територіальної громади народного  депутата  Романа  Безсмертного  та  проект  Закону  про місцеві   референдуми   та   консультативні  опитування  народного депутата Коновалюка.

     Треба нагадати народним  депутатам  України  коротко  історію цього  питання.  Як  ви  всі  знаєте,  на  сьогодні чинним є Закон України про всеукраїнський та  місцеві  референдуми,  ухвалений  3 липня  1991 року,  який певним чином регулює питання проведення як всеукраїнського, так і місцевих референдумів.

     У той же час,  як ви розумієте,  правова база  України  після 1991  року зазнала суттєвих змін.  Насамперед прийнято Конституцію України та ряд  законів,  які  врегульовують  діяльність  місцевих органів  влади,  у  тому  числі Закон про місцеве самоврядування в Україні.

     Протягом 1998-1999 років (депутати про це  пам'ятають),  були неодноразові  спроби  привести Закон про всеукраїнський та місцеві референдуми у відповідність із Конституцією України, ввести його в сучасне    правове   поле.   Двічі   Президент   України   подавав законопроекти про внесення змін і доповнень до  згаданого  закону, окремі  депутати  пропонували  замість  чинного  загального закону прийняти окремо закон про всеукраїнський референдум і окремо - про місцеві референдуми.  Зазначене питання тричі розглядалося в цьому сесійному залі.  Нарешті підтримку одержала друга концепція.  І на сьогодні розглянуто законопроект про всеукраїнський референдум.

     Вашій увазі   пропонується  друга  частина  проблеми:  проект Закону про  місцеві  референдуми  та  інші  форми  безпосереднього волевиявлення територіальної громади.

     У своєму  виступі  Роман  Петрович  дав  повну характеристику законопроекту і тій значній роботі,  яка була проведена  при  його доопрацюванні.   Я   не   буду   цього  повторювати.  Хочу  тільки підкреслити,  що,  дійсно,  після  29  лютого  2000  року  автором доопрацьовано    ряд    пропозицій    до    документу,    внесених науковоекспертним управлінням Секретаріату Верховної Ради  України та Міністерством юстиції, про які йшлося в доповіді.

     Законопроект є цілісним документом, в якому визначено порядок прийняття територіальною громадою рішень з питань,  що належать до відання   місцевого   самоврядування,   зокрема   шляхом   прямого голосування  на  референдумі,  а  також  відпрацьовані   механізми консультативного   опитування,   громадських   слухань,   місцевих ініціатив, інших форм волевиявлення громадян.

     Пропонуючи прийняти  зазначений  проект  за  основу,  комітет вважає, що окремі його положення потребують доопрацювання, зокрема треба приділити  увагу  питанню  уніфікації  тих  позицій,  які  є спільними  для  місцевого референдуму,  виборів народних депутатів України,  виборів Президента України,  адже в  наш  час  виникають ситуації  (про це свідчать пропозиції з місць),  коли в один і той же день (це необхідно для заощадження коштів),  проводяться вибори депутатів  та  місцевий  референдум.  Ідеться перш за все про такі інституції, як виборчі дільниці і дільничні виборчі комісії.

     У статті 12 запропонованого законопроекту визначено, зокрема, що  в  разі  проведення місцевого референдуму одночасно з виборами Президента України, народних депутатів України, місцевими виборами відповідні  ради  можуть  прийняти  рішення про утворення спільних дільничних комісій.

     В той же час  згідно  зі  статтею  21  цього  проекту  закону виборчі  дільниці  утворюються  не  пізніше  як  за 45 днів до дня референдуму, тоді як Законом про місцеві вибори визначено строк не пізніше  як  за  55 днів,  а Законом про вибори народних депутатів України - не пізніше як за 60 днів, дільничні комісії, відповідно, 20 днів і 45 днів.

     Треба відзначити пріоритетність законів у питаннях формування виборчих комісій, коли голосування є спільним.

     Відповідно доцільно  узгодити  і  час  голосування.  На  нашу думку,  у  всіх виборчих законах треба встановити єдиний час - з 8 до 20 години.

     Потребує додаткового    опрацювання    проблема    проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.  Справа в тому, що вже після  подання  зазначеного  законопроекту  Кабінет  Міністрів України   запропонував   окремий  законопроект  про  збори,  сходи громадян за місцем їх проживання. У цьому плані, мабуть, недоречно одну  й  ту  саму  норму  відтворювати в двох правових актах,  тим більше щорічні збори  (сходи)  не  можуть  нести  значне  юридичне навантаження   і   мати   вплив   на   рішення  органів  місцевого самоврядування.  У  цьому  пріоритет,  безперечно,  мають  місцеві референдуми.

     Усі ці  питання  можна  доопрацювати  до  другого  читання  у законопроекті Романа Безсмертного.  З  такою  позицією  погодилися майже  всі  депутати нашого комітету.  Таку позицію висловлено і у висновках науково-експертного управління.

     Щодо законопроекту народного депутата Валерія Коновалюка,  то як   науково-експертне   управління,   так   і   комітет  його  не підтримують.  Пропонується використати окремі його  положення  при доопрацюванні законопроекту Романа Безсмертного у другому читанні.

     Стосовно пропозиції народного депутата Володимира Бондаренка, то вона, на нашу думку, недоречна. Окремі положення його зауважень можна використати при підготовці документа до другого читання.

     Романом Безсмертним  у  комітеті  проведена  велика робота по законопроекту,  то навіщо все  перекреслювати?  Тому  я  висловлюю думку  комітету,  що  необхідно  прийняти законопроект про місцеві референдуми,  який щойно доповів Роман Безсмертний,  за  основу  в першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   є   запитання   до   Юлія  Яковича? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Бондаренко. Наступний - депутат Кірімов.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  промислової політики і підприємництва (виборчий округ 212, м.Київ).  Фракція "Реформи-Конгрес".  Шановний  Юлію  Яковичу!  Ви якось  не  звернули  увагу на мій проект про неприйнятність даного законопроекту,  який  базується   насамперед   на   тому,   що   у запропонованому  законопроекті  ні слова не говориться про місцеві вибори. А це якраз одна з найважливіших форм взагалі волевиявлення громадян. І якщо будуть внесені відповідні зміни, а я думаю, що їх можна внести,  бо це найважливіша форма,  а про  неї  тут  жодного слова   немає,   то  можна  було  б  зняти  проект  постанови  про неприйнятність і доопрацьовувати законопроект у  другому  читанні. Але я подав проект про неприйнятність уже два місяці тому, а автор проекту закону навіть не обмовився про те, що буде вносити в нього зміни,  і  комітет також свою позицію з цього приводу не висловив. Тому я хотів би,  щоб ви  зараз  сказали,  буде  доопрацьовуватися законопроект в даному напрямі чи ні?

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я згоден з тим,  що ви сказали,  ми дуже уважно в нашому комітеті розглядали вашу пропозицію і неодноразово я про це казав  у  своєму  виступі.  Думаю,  можна  все це врахувати,  і ми запрошуємо вас до роботи в нашому комітеті при доопрацюванні цього законопроекту до другого читання. Я вас персонально запрошую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кірімов.  Наступна  -  депутат Мазур.

     КІРІМОВ І.З.   Дякую.   Прошу   передати   слово   Станіславу Ніколаєнку.

     НІКОЛАЄНКО С.М.     Иван    Захарович,    спасибо.    Фракция Социалистической  партии.  Уважаемый  Юлий   Яковлевич!   Скажите, пожалуйста, при обсуждении законопроектов, которые поступили к вам на рассмотрение в комитет,  вы обратили  внимание  на  то,  что  в законопроекте  Романа  Петровича,  который  вы предлагаете сегодня принять за основу,  не выписаны  в  достаточной  мере  контрольные функции,   порядок   формирования   комиссий,   роль  общественных организаций,  партийных  организаций?  Тут  Пухкал  сразу  заметил особенность и второго , кстати, законопроекта, где получается, что проводят референдум о недоверии,  скажем,  сельскому голове,  а он сам определяет,  кого включать в комиссию, а кого не включать. Нет обязательных норм, нет роли суда.

     Или, скажем,  повторные референдумы.  Кто определяет:  удался или не удался референдум? Это очень уязвимые места.

     Видел это комитет?

     ІОФФЕ Ю.Я.  Мы  очень  внимательно  обсуждали  эти  вопросы и сегодня из того,  о чем вы сказали,  я могу согласиться  только  с одним:  по  организации  проведения референдума.  Мы уже сегодня с этим сталкиваемся и получаем много  писем  о  том,  что  возникают проблемы,   когда  речь  идет  о  том,  чтобы  выразить  недоверие городскому голове.  Нам известно о нескольких таких случаях, когда голова  практически  блокирует  это дело.  Я думаю,  что во втором чтении мы этот момент должны выписать. Мы должны найти противовес. Пока  единственным  противовесом  в  этом  плане является суд.  Мы обратили на это внимание,  но  это  не  выписано  ни  в  одном  из предложенных  законопроектов.  Скажу  вам  откровенно,  что проект Романа Петровича был подан раньше и мы раньше обсудили его у  себя в комитете. И у меня сегодня не очень хорошая роль, когда я должен с этой трибуны говорить о том,  что мой товарищ по фракции Валерий Коновалюк подал законопроект,  а я поддерживаю в общем-то...  Но я не могу иначе,  поскольку такое  решение  принял  комитет.  Но  те недостатки, о которых вы говорите, имеют место, особенно в вопросе создания комиссии по проведению референдума  о  недоверии  местной власти.

     Я думаю,  что  нам  над этим надо будет очень хорошо подумать при подготовке проекта ко второму чтению.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мазур.

     МАЗУР О.А.  У меня к вам два вопроса.  Первый вопрос. К какой категории  референдума относится областной референдум (есть такая, так сказать, административная единица, как область) и где выписана процедура проведения областного референдума?

     И второй  вопрос,  вернее  предложение.  Я  хочу  узнать ваше мнение по этому поводу.  Речь идет о финансировании (статья 6).  Я предлагаю  финансировать проведение референдума за счет сбережений граждан и задолженностей по оплате за коммунальные услуги.  Як  ви до цього ставитеся?

     ІОФФЕ Ю.Я. Еще раз второй вопрос, вы не четко его задали.

     МАЗУР О.А.  Как  вы  относитесь к моему предложению проводить референдум за счет сбережений граждан  -  132  миллиона  советских рублей или долларов, а также за счет задолженности за коммунальные услуги, которая составляет порядка 12 миллиардов, помоему.

     ІОФФЕ Ю.Я.  Уважаемая коллега!  Я начну со  второго  вопроса. Думаю, вы не хуже меня понимаете, что если мы запишем такую норму, то нам надо четко указывать  в  соответствующих  бюджетах,  откуда возьмутся эти деньги в расходной части.  Потому что если вы хотите знать мое отношение к  вопросу  о  сбережениях  граждан,  то  оно, наверное, такое же, как и ваше: мы прекрасно понимаем, что это был грабеж.  И я к этому так и отношусь.  Чтобы сегодня на  что-то  их использовать,  на  то,  на  что  требуются конкретные деньги,  то, думаю, вы сами понимаете, что это то же самое, что взять и найти в бюджете живые деньги.

     Что касается области, то вы должны понимать (наверное, не мне вам обяснять),  что имеется в виду базовый уровень и есть  четкое обозначение территориальной громады.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Юлію Яковичу.

     Шановні колеги!  Хочу  поінформувати  вас  про  те,  що  час, відведений згідно з Регламентом  на  обговорення  даного  питання, вичерпано.  Але  зважаючи  на  те,  що  до  перерви залишилося три хвилини,  я надаю слово народному депутату Беспалому.  І завершимо обговорення.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Спасибі.  Фракція  "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги!  Комітет з  питань  державного  будівництва  та  місцевого самоврядування настільки грунтовно,  я б навіть сказав,  віртуозно готує проекти до другого читання,  що не дуже  принципово,  що  ми приймаємо в першому читанні. Тому критерій для схвалення у першому читанні міг би бути такий:  потрібен цей закон взагалі  чи  ні?  Я думаю,  що  ми  просто  зобов'язані  прийняти цей законопроект ось чому:  він  парний  до  прийнятого  два  тижні  тому  Закону   про всеукраїнський референдум. Тому ми просто приречені в тій чи іншій редакції його прийняти.

     Які є основні проблеми?  Головна -  це  місце  референдуму  в системі   місцевого   самоврядування.  Дехто  стверджує,  і  Роман Петрович підтвердив це у відповіді на моє запитання з трибуни,  що референдум є над усім. Дійсно, територіальна громада може прийняти рішення з будь-яких питань місцевого самоврядування.  Але  чи  все через  референдум?  Переконаний,  що це не зовсім так.  Вибори теж всенародні,  загальні,  це теж форма прямої демократії, і я думаю, що  референдум не повинен переглядати результати виборів.  Це одна лінія розмежування.

     Друга лінія розмежування - це  виключно  компетенція  рад.  І Конституція,   і   Закон  про  місцеве  самоврядування  в  Україні визначають питання,  які є у виключній компетенції  рад.  Тому  на референдумі  не  повинні  розглядатися  ці питання.  І питання про предмет референдуму є ключовим.

     Інша лінія розмежування - це самоврядування і державна влада. Шановні  колеги!  Ні  територіальна  громада через референдум,  ні органи місцевого самоврядування,  ні їх посадові особи,  ні міські голови   не   можуть   приймати   рішення,   які  не  відповідають національним інтересам, не є державницькими.

     Я представляю  державницький  блок  Народного  руху,   партії "Реформи  і порядок" та КУНу,  і ми наполягаємо на тому,  щоб були передбачені дієві механізми  припинення  дії,  скасування  у  разі необхідності невиважених рішень та зміщення посадових осіб.  Тобто на відміну від державної  влади  місцеве  самоврядування  обмежене також ще й зверху.

     З урахуванням  висловлених зауважень,  я думаю,  що ми цілком могли б ухвалити в першому читанні проект  депутата  Безсмертного, повністю  усвідомлюючи  той  факт,  що  в остаточному варіанті від початкового проекту нічого не залишиться.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Баулін.  Дві хвилини.  І заключне слово депутата Коновалюка. Одна хвилина.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 76, Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты!  Всем  хорошо  известно,   что   действующий   Закон   о референдумах   не   адаптирован   с  принятой  четыре  года  назад Конституцией только в части проведения всеукраинского референдума. Однако это не помешало правящему антинародному режиму инициировать мероприятие под подобным названием и  реализовать  его  16  апреля текущего года.

     За всю историю государства Украина, берущего свое начало с 25 декабря 1917 года,  когда в Харькове было  провозглашено  создание Украинской  Советской  Социалистической Республики,  не было более грязного и циничного акта,  чем  апрельский  референдум.  Ну,  Бог судья режиму и его сатрапам.

     Парадокс в   другом:   действующий  Закон  о  референдумах  в принципе не противоречит Конституции в вопросах проведения местных референдумов,  а  вот их-то как раз и не хотят проводить.  Почему? Потому  что  какие  вопросы  могут  сегодня  вынести  на   местных референдумах?   Только   самые  животрепещущие:  о  предоставлении регионам культурно-экономической  автономии,  о  статусе  русского языка,  о  возможности  присоединения  регионов  к  союзу России и Белоруссии.  И тут нет никакого сепаратизма,  у нас даже статья 73 Конституции  позволяет  ставить  вопросы  об  изменении территории Украины. Но чтобы вынести на всеукраинский референдум эти вопросы, надо вначале узнать мнение, например, юга и востока Украины. Хотят ли жители этих регионов и дальше  прозябать  в  нищем  государстве вместе  с  католиками  восточного  обряда  галичанами  и потомками польских холопов,  для которых злыдни под  панами  -  естественное состояние,  или  хотят  связать  свою  судьбу  с сильным и богатым православным государством,  со своими единокровными  братьями?  Но вот  возможности  реализовать  это  в предложенных документах я не обнаружил.

     Пока прослеживается цель сделать  местный  референдум  просто свистком  для выпускания пара.  Этого мало,  никуда мы не уйдем от вопросов:  как нам жить дальше?  С кем  и  как?  С  украиноязычной вороватой  элитой  в бедности или пойти исконно русским путем,  по которому шли наши предки тысячу  последних  лет,  собирая  вначале земли под крылом Киева, а потом под крылом Москвы.

     В законопроекте предложен довольно широкий спектр стандартных демократических  механизмов,  но   последний   лживый   референдум показал, что они беспомощны перед лицом беспринципной власти.

     Вывод такой,   пока  действующий  закон  позволяет  проводить местные  референдумы,  мы   можем   старательно   поработать   над документами для внесения на повторное первое чтение.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Коновалюка. Заключне слово автору одного із законопроектів.

     КОНОВАЛЮК В.І.   Спасибо,   Виктор   Владимирович.   Я   хочу согласиться  со  всеми  теми  замечаниями,  которые прозвучали при обсуждении,  в том числе и  моего  законопроекта,  за  исключением замечаний депутата Баулина.

     Да, тут   нет   явных   призывов  к  свержению  существующего правящего  режима,  это  понятно.  Но  здесь  есть  механизм,  как цивилизованным   путем   решать  вопросы  общественного  развития, укреплять местное самоуправление.

     Безусловно, можно  согласиться  с   замечаниями   по   поводу регистрации  инициативных групп референдума по вопросу,  например, приостановления  полномочий  сельского,  поселкового,   городского головы (не только через суд, но и решением местных советов).

     Также хочу обратить внимание, что консультативный опрос - это также  очень  важный  элемент,  который  четко  расписан  в   этом законопроекте.

     И я  прошу народных депутатов,  невзирая на решение комитета, поскольку с этим решением я ознакомился  только,  скажем  так,  во время   сегодняшнего   обсуждения   вопроса,   все-  таки  в  день голосования поддержать за основу мой законопроект.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Біласа  для репліки.

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ   120,   Львівська   область).   Дякую,   шановний   Вікторе Володимировичу.  Хочу сказати таке. Ми для того тут зібралися, щоб обговорювати законопроекти по суті і висловлювати свої думки.

     І я  ще  раз  прошу колег народних депутатів не протиставляти населення України, не ділити вкотре населення України на мешканців сходу і заходу України.

     Я з  великою  повагою ставлюся,  ставився і буду ставитися до російського народу.  У нього є дуже багато чудових  прислів'їв,  і одне  з  них  якнайвлучніше  відповідає  пану Бауліну:  "Нечего на зеркало пенять, коль рожа крива".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Оголошується  перерва   до   16 години.

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Кабінет Міністрів України вніс на наш розгляд проект Закону про ввезення  в  Україну  цукру-сирцю  тростинного  у  2000  році. Потребу  прийняття цього закону його автори пояснюють необхідністю покриття  очікуваного   дефіциту   цукру   ввезенням   в   Україну цукру-сирцю    тростинного.    Це    основний    мотив   внесеного законопроекту.

     Однак це лише частка загальної проблеми, яка спіткала цукрову галузь  України.  Катастрофічний  спад виробництва цукру в Україні потребує окремого дослідження. Тому на цих проблемах зупинятися не буду,  але  зазначу,  що  і  в  часи найбільших врожаїв українські цукрові заводи переробляли цукор-сирець із  тростини.  За  рахунок тростинного цукру Залогівський,  Дубенський заводи працювали майже цілий рік.  Подібна ситуація була  і  на  інших  цукрових  заводах України.  З  проголошенням  незалежності  централізовані  поставки цукру-сирцю в Україну припинилися,  що неабиякою мірою вплинуло на їх економічний стан.

     Ввезення цукру-сирцю в наш час має кілька особливостей.

     Передусім воно  викликане потребою покриття дефіциту цукру на внутрішньому ринку.  Тут,  звичайно, можна вести дискусію на тему: "Чому ми до цього дожили",  але вона мало що зараз дасть:  дефіцит потрібно покривати.  Якщо цього не зробимо, ринок миттєво зреагує, і  матимемо  на  наших  базарах  і  в  магазинах  цукор із Польщі, Німеччини,  Білорусії і Росії.  Будемо  інвестувати  їхню  цукрову промисловість   і   стимулюватимемо   вивіз   валюти,   а  це,  за найскромнішими підрахунками, 500 мільйонів доларів. То чи не краще змиритися з реаліями тепер (розборки можна проводити паралельно) і підтримати власного цукровиробника?

     Що ми в результаті матимемо?

     Перше. Забезпечимо населення цукром власного виробництва.

     Друге. Дамо  додаткову  роботу  нашим  заводам  і  тим  самим змінимо їх економічний стан.

     Третє. Завдяки запровадженню економічних важелів не допустимо інтервенції на наш ринок іноземного цукру та збережемо  і  так  не надто великі фінансові ресурси держави.

     Безумовно, потрібно     передусім    дбати    про    власного цукровиробника і домогтися повернення Україні колишньої слави. При врожаї  1990 року Україна б мала 6 млрд.  доларів США,  що більше, ніж  наш  цьогорічний  державний  бюджет.  Це  свідчить  про  наші можливості   і   невикористані  резерви.  Над  цим  питанням  слід працювати на перспективу.  Але ми не маємо права  забувати  і  про сьогоднішній день.

     Один із  суттєвих  важелів підтримки наших цукрових заводів - це дозволити їм розробляти цукор-сирець,  особливо  той,  який  не залишатиметься на митній території України після його переробки.

     На моє   переконання,   Україні   буде   економічно  вигідною переробка цукрусирцю тростинного на наших цукрових заводах з  його наступною реалізацією за межами України.

     Погляньмо на ситуацію ширше. Є ряд англійських і швейцарських компаній,  які завозять і переробляють цукорсирець  у  сусідніх  з нами державах - Польщі,  Румунії,  Молдавії.  Після переробки вони його вивозять і  реалізовують  самі.  Однак  кожна  з  цих  держав отримує за переробку своє. Усім вигідно.

     Чому б  нам не використати можливості наших цукрових заводів? Адже якщо наші цукрові  заводи  перероблятимуть  цукор-сирець,  то зможуть  дати  роботу  і  зарплату  десяткам  тисяч людей,  бюджет отримає суттєве доповнення,  порти і залізниця теж матимуть роботу і прибуток.  Тобто буде вигідно і державі,  і заводу. Завод у свою чергу,  отримавши прибуток,  неминуче підтримуватиме господарства, які виробляють цукровий буряк. Він зможе допомогти їм і паливом, і насінням,  і добривами,  і коштами.  То чому не йти цим  шляхом  - розумно і виважено?

     Виходячи з    вищесказаного   повністю   підтримую   урядовий законопроект про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2000 році і вношу такі пропозиції.

     Доповнити законопроект окремими пунктами такого змісту.

     Перше. "Дозволити   переробку   цукрусирцю   тростинного  без встановлення квот за  умови  його  наступного  вивезення  за  межі митної території України".

     Друге. "Ставка  ввізного мита на цукор-сирець тростинний (код згідно з ТНЗЕД 17.01.11),  що ввозиться в  Україну  з  метою  його переробки   та  подальшого  вивезення  за  межі  митної  території України, не справляється".

     Припускаю, що першого разу можна встановити квоту на ввезення цукрусирцю   тростинного  з  метою  його  переробки  та  подальшої реалізації за межами України в розмірі 200 тисяч тонн.

     Вважаю, що таким проектом Україна досить суттєво поправила  б справи  в  цукровій галузі та серйозно вплинула б на ринок цукру в Європі,  що дало б можливість поступово відновити втрачені позиції та сприяти поліпшенню ситуації в цілому.