ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  9  ч е р в н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

     Ради України МЕДВЕДЧУК В. В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,   гості   Верховної   Ради!  Прошу  народних  депутатів підготуватися до реєстрації. Прошу зареєструватися.

     У залі  встигли  зареєструватися  340   народних   депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні  депутати!  Відповідно до Регламенту сьогодні ми обговорюємо питання порядку денного.

     Перед тим  як  перейти  безпосередньо  до  розгляду   питань, запланованих сьогодні на розгляд, я хотів би насамперед від вашого імені поздоровити Семиноженка Володимира Петровича, якому сьогодні виповнюється 50 років (Оплески).

     Дозвольте оголосити  і  прийняти  рішення  щодо  депутатських запитів.

     Мироненка Віктора Андрійовича, Матвєєва Володимира Йосиповича

-  до  Прем'єр-міністра  України у зв'язку із затримкою введення в дію Закону  про  заходи  щодо  державної  підтримки  суднобудівної промисловості України. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 121.

     Рішення прийнято.

     Групи депутатів  -  Фурдичко  та  інші,  усього  15  народних депутатів - до Прем'єр-міністра  України,  Генерального  прокурора України    стосовно    порушень   законодавства   при   проведенні приватизації нафтопереробного комплексу "Галичина". Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 107.

     Рішення прийнято.

     Шевчука Сергія Володимировича, Габера Миколи Олександровича - до  міністра   охорони   здоров'я   стосовно   обгрунтованості   і правочинності   реєстрації   та   реалізації   в  Україні  окремих медикаментозних засобів  іноземного  виробництва.  Прошу  народних депутатів визначитися.

     "За" - 101.

     Рішення прийнято.

     Кірімова Івана  Захаровича  - до міністра праці та соціальної політики з приводу забезпечення автомобілем інваліда - ліквідатора наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Прошу  народних  депутатів визначитися.

     "За" - 95.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів - Гуцол,  Білоус, усього 16 народних депутатів  -  до  Генерального  прокурора  України Потебенька щодо залишення інституту природоохоронних  прокурорів.  Прошу  народних депутатів визначитися.

     "За" - 100.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   України   Яковенка  -  до  голови  Фонду державного  майна  Бондаря  стосовно  невжиття  Фондом   держмайна заходів,  спрямованих  на  скасування рішень щодо відчуження майна НАСК "Оранта", прийнятих з порушенням чинного законодавства. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 99.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата       Яковенка      -      до      першого віце-прем'єр-міністра України Єханурова  Юрія  Івановича  стосовно невжиття заходів, спрямованих на скасування рішень щодо відчуження майна НАСК "Оранта", прийнятих з порушенням чинного законодавства. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 117.

     Рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України  інформую  про  входження народного  депутата  України Смірнова Євгена Леонідовича до складу депутатської  групи  "Трудова  Україна",   з   чим   ми   його   і поздоровляємо.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Моісеєнка з процедури.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии Украины.  Уважаемый Виктор Владимирович! У меня  такой вопрос.  Вы сегодня в гордом одиночестве восседаете во главе нашего стола.  Я бы просил,  чтобы депутаты  все-таки  имели представление, где находятся наши должностные лица, ими избранные. Поэтому большая просьба информировать  депутатов  перед  открытием заседания   о   том,   где   сейчас  находится  Плющ,  его  второй заместитель,  чтобы мы как-то ориентировались,  а то  складывается впечатление, что они у нас непонятно чем занимаются.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Володимире Миколайовичу,  відповідно до Регламенту  така  інформація  не  повинна  надходити  в  зал.  Вам особисто скажу, коли ви підійдете до мене в президію.

     -------------

     Переходимо до  розгляду  питання порядку денного.  Слухаються проекти законів про внесення змін до Закону про  металобрухт,  про внесення  змін  до  деяких  законів України,  про внесення змін до деяких законодавчих  актів  у  зв'язку  з  прийняттям  Закону  про металобрухт.

     Доповідає народний    депутат    України    Бабурін   Олексій Васильович. Будь ласка, Олексію Васильовичу.

     БАБУРІН О.В.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  75,  Запорізька  область). Данный  проект   закона   явился   результатом   изучения   мнений специалистов организаций,  которые занимаются сбором и утилизацией металлолома в городе Запорожье,  а также предложений  Запорожского городского   совета   по   усовершенствованию   Закона  Украины  о металлоломе, который был принят Верховной Радой 5 мая 1999 года, с учетом  мнений  специалистов  и  явлений  реальной жизни,  а также государственных  интересов   при   переработке   и   использовании металлолома.

     Конкретные изменения   касаются   следующего.   Это  усиление лицензионно-контрольных функций органов  местного  самоуправления: избежание больших потерь, связанных с использованием кондиционного металла под видом металлолома;  более четкое определение  основных видов  металлолома,  сбором  которого  занимаются  соответствующие физические   и   юридические   лица;   реализация   и   утилизация металлолома,   возникшего   в  подразделениях  железнодорожного  и электротранспорта,   в    системах    энергоснабжения,    воинских формированиях;  усиление  государственного  контроля  за экспортом лома цветных металлов как  стратегического  сырья;  предупреждение разворовывания    металла   и   металлоконструкций   промышленного назначения  под  видом  сбора   металлолома,   а   также   явлений социального  вандализма;  усиление  ответственности  за  нарушение Закона о металлоломе.

     Включение соответствующих  изменений  в   Закон   Украины   о металлоломе,   на   мой   взгляд,   может   принести  значительный народнохозяйственный и социальный эффект. Дополнительных бюджетных затрат введение этих изменений не требует.

     Прошу поддержать данный законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію  Васильовичу.  Чи  є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.Висвітіть список.

     Народний депутат Глухівський. За ним - депутат Манчуленко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Фракція Народного руху. Ситуація зі збором  брухту  кольорових  металів,  особливо  у  нашій  державі, справді є ненормальною.  Немає такого випуску  щоденних  газет  чи телевізійних новин, де б не повідомлялося про нещасні випадки, про те,  як розкрадаються,  знищуються різні об'єкти заради того,  щоб витягти,  скажімо,  кабель  чи  щось  інше,  з  чого  можна  взяти металобрухт. Тож зрозуміло, що справді потрібні зміни і доповнення до законодавства,  яке б такі випадки унеможливлювало. Але з вашої доповіді абсолютно незрозуміло,  які саме зміни  пропонуються,  що зробило  б  неможливим  розкрадання  тих об'єктів,  де є кольорові метали. Чи не могли б ви це докладніше пояснити?

     Дякую.

     БАБУРІН О.В.   Во-первых,   в   законопроекте   предусмотрена уголовная    ответственность    за    разворовывание   металла   и металлоконструкций производственного назначения.

     Во-вторых, предлагается (этого нет в законе),  чтобы  экспорт цветного    металлолома    и    сплавов    осуществлялся    только специализированными государственными предприятиями.

     В-третьих, предлагается упорядочить  нормы,  которые  в  этом законе  ужесточают  требования  к  физическим и юридическим лицам, занимающимся сбором металлолома.

     Дальше. Предлагается,  чтобы  физические   лица   обязательно получали лицензию в органах местного самоуправления. Этого сегодня нет. Если они получат лицензию, будет легче осуществлять контроль.

     Предлагается сборщикам металлолома ввести кассовые  аппараты, а с физическими лицами,  которые сдают бытовой металлолом,  расчет будет осуществляться только безналичным путем. Вот такие изменения предлагается внести в этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Манчуленку. За ним - депутат Ткаленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція   Українського народного   руху.   Шановний   Олексію   Васильовичу!   У   вашому законопроекті   йдеться   про   обмеження   кола   спеціалізованих підприємств лише державними підприємствами.  Як на мене,  то тут є певна  неузгодженість  з  Конституцією  України  і   Законом   про власність,  де  говориться  про  те,  що  всі  форми  власності  є рівноправними.  Тому вводити  норму,  що  це  можуть  бути  тільки державні  підприємства,  на  мою  думку,  є  не  зовсім коректним. Прокоментуйте, будь ласка.

     Дякую.

     БАБУРІН О.В.  Цель этого предложения в законе следующая. Если вы  сталкивались,  а  наверняка сталкивались,  с нынешней системой сбора и утилизации металлолома, то, наверное, тоже определили, что практически  все  государственные  структуры,  которые  занимались сбором и утилизацией металлолома,  как таковые сегодня  разрушены. Поэтому   в   этом   законопроекте   есть  предложение  в  сторону ужесточения и  централизации  сбора  металлолома  государственными учреждениями.  Ограничения,  может, где-то в этом плане есть, но в сегодняшней ситуации,  видимо, мы по-другому не сможем упорядочить работу по сбору и утилизации металлолома.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаленко. За ним - депутат Моісеєнко.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую. У мене два запитання. Перше. Як ви дивитеся на те,  щоб узагалі заборонити розрахунок за  металобрухт готівкою, а переводити гроші тільки в банк на рахунок тієї людини, яка здала металобрухт?

     І друге.  Сьогодні,  як ви розумієте,  є заборона на  експорт кольорового   металу,  однак  його  продовжують  експортувати.  Чи передбачається  вашим  законопроектом  можливість  покласти   край цьому?

     Дякую.

     БАБУРІН О.В.  Как я уже сказал в самом начале, в моем проекте закона предлагается ввести уголовную ответственность за  нарушение Закона о металлоломе. Это первое.

     Второе. Сегодня  сбор  цветного  металлолома  проводится  кем угодно,   поэтому,   еще   раз   подчеркиваю,   в    законопроекте предлагается,     чтобы     его     сбором    занимались    только специализированные    предприятия.    Таких     специализированных предприятий должны быть единицы. Тех, которые занимаются и сбором, и,  как правило,  переработкой металлолома.  Вот  тогда  будет  во всяком случае как-то упрежден вывоз цветных металлов за границу.

     Что касается  безналичного  расчета,  то  в  статье  4  прямо предлагается,  чтобы реализация  бытового  металлолома  физическим лицам  проводилась  только по безналичному расчету,  и,  повторяю, сдавать его можно только специализированным предприятиям.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемый Алексей Васильевич! Вы представляете промышленный  регион - Запорожскую область,  и поэтому,  наверное, как никто  другой  понимаете,  что  разворовывание  металлолома  и оборудования  под  этим  видом,  разворовывание различных сырьевых ресурсов,  которые могли бы использоваться  при  создании  крупных промышленных  комплексов,  наносит  страшный  ущерб  для хозяйства Украины.

     У меня такой вопрос:  вы могли бы привести конкретные примеры таких   фактов   разворовывания?   У   меня  есть  примеры,  когда останавливаются целые металлургические комбинаты из-за  того,  что вырубывается  кабель.  Я  бы хотел,  чтобы вы проиллюстрировали ту боль,  которую сейчас вынесли на трибуну депутатам, может быть, не совсем представляющим масштабы катастрофы.

     Спасибо.

     БАБУРІН О.В.  Последний,  смертельный,  случай  у  нас  был в Мелитополе,  когда   гражданин   пытался   украсть   часть   линии электропередач и был поражен электрическим током.

     Я вам   хочу  сказать,  что  особых  размеров  разворовывание приобрело в сельском  хозяйстве.  Машиннотракторный  парк  в  селе зимой  обычно  бесконтрольный,  поэтому  весной  на  очень  многих сельхозпредприятиях оборудование было разукомплектовано.

     У нас имели место такие  хищения  металла  и  на  алюминиевом комбинате,  и  на  "Днепроспецстали",  и  на "Запорожстали".  Были возбуждены уголовные дела.

     Сегодня, я еще раз  говорю,  в  Запорожской  области  (города Бердянск,  Запорожье) порты забиты металлоломом,  суда не успевают его вывозить.  На сегодня это,  пожалуй,  самый прибыльный бизнес, поскольку  металлолом  скупается  за  бесценок  (стоимость  одного килограмма  алюминия,  по  которой  его  принимают  все  эти,  так сказать,  незарегистрированные приемщики металлов,  - 3 гривни), а за сколько потом он продается перекупщиками, думаю, знаете сами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олексію Васильовичу.

     Слово для  доповіді  надається  народному  депутату   України Кириченку Сергію Олександровичу. Немає.

     Слово для  доповіді  надається заступнику міністра внутрішніх справ Коляді Петру Васильовичу. Будь ласка, Петре Васильовичу.

     КОЛЯДА П.В.,  заступник міністра  внутрішніх  справ  України. Шановний   головуючий!  Шановні  народні  депутати!  На  виконання доручень Президента  та  уряду  України  Міністерством  внутрішніх справ   у   взаємодії  з  іншими  зацікавленими  міністерствами  і відомствами розроблено проект Закону України про внесення змін  до деяких  законодавчих  актів  у зв'язку з прийняттям Закону України про  металобрухт,  який  передбачає   відповідні   доповнення   до Кримінального,   Кримінальнопроцесуального   кодексів  України  та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

     Необхідність прийняття   цього   проекту   закону   викликана потребою встановлення відповідальності за порушення Закону України про металобрухт  та  умов  і  правил  провадження  підприємницької діяльності  зі  здійсненням операцій з брухтом кольорових і чорних металів,  затверджених наказом Ліцензійної палати і  Міністерством промислової  політики  України  від 16 серпня 1999 року за номером 71/277,  зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  31  серпня 1999 року за номером 587/3880.

     Незважаючи на  вжиті правоохоронними органами заходи,  аналіз кримінальних справ та вивчення фактичного стану  справ  на  місцях свідчать про те,  що криміногенна ситуація на ринку брухту металів залишається складною.

     Тільки у минулому році до органів внутрішніх  справ  надійшло близько  50  тисяч  заяв  від громадян та організацій про крадіжки виробів з металу.  Порушено понад 40 тисяч кримінальних  справ  по лінії карного розшуку.

     У результаті  реалізації  комплексу  заходів,  направлених на виявлення   та   попередження   корисливих   злочинів   на   ринку металобрухту,  органами  внутрішніх справ у 1999 році викрито 1720 корисливих злочинів,  пов'язаних з його розкраданням та  здачею  у пункти  прийому,  по лінії державної служби боротьби з економічною злочинністю, з яких 276 у великих та особливо великих розмірах.

     У скоєнні злочинів брали участь 2355 осіб,   серед   яких   202   керівники   різних   ланок,  407 фінансовобухгалтерських та матеріально відповідальних працівників. Вилучено  4,8  тисячі  тонн  брухту  на загальну суму 3,4 мільйона гривень.

     Про розмах  кримінального  промислу  з  металопродукцією   та металобрухтом  свідчать  деякі  дані  та приклади.  Так,  згідно з даними Міністерства палива та енергетики України лише за 1999  рік на об'єктах галузі викрадено 13,3 тисячі кілометрів неізольованого проводу,  2,  5 тисячі опор та 3,2 тисячі  кутників  до  них,  608 силових  трансформаторів,  115  тонн трансформаторного масла та 48 тонн кольорового металу з  електрообладнання.  Тільки  цій  галузі завдано збитків на суму понад 43 мільйони гривень.

     Підприємству Держкомзв'язку  та  інформатизації  України  ВАТ "Укртелеком" завдано збитків на суму понад  33  мільйони  гривень. Найбільшу  кількість  випадків  крадіжок  зафіксовано в Автономній Республіці  Крим,   Донецькій,   Дніпропетровській,   Запорізькій, Луганській, Полтавській, Херсонській та Харківській областях.

     Так, у   грудні   минулого   року   на   території  Південно- української АЕС електромонтери  Кривенок  та  Ніколаєнко  з  метою крадіжки перерізали електрокабель,  який веде до обмотки збудження генератора енергоблоку.  В результаті  енергоблок  був  зупинений. Економічні  збитки  від  аварійної  зупинки  енергоблоку становили 655,7 тисячі  гривень.  За  час  зупинки  було  недовироблено  9,5 мільйона кіловат-годин електроенергії.  Наприклад,  таке місто, як Миколаїв, користувалося б цією електроенергією півмісяця.

     В Одеській області затримані громадяни Матвієнко  і  Луценко, які   між  селами  Вікторівка  та  Донське  зрізали  5  кілометрів алюмінієвого дроту,  який намагалися вивезти за  межі  області  на автомобілі "ГАЗ-53", що належить Матвієнку.

     У Миколаївській області затримано організовану злочинну групу у  складі  Терещенка,  Чарника,  Олендаря  та  Яричевського,  які, використовуючи  вантажний  автомобіль і пристрій для піднімання по опорах  лінії  електропередач,  скоїли  крадіжку  63,3   кілометра алюмінію з електропередач і трьох трансформаторів.

     У процесі  розслідування  встановлена їх причетність ще до 15 подібних  злочинів.  Такі  приклади  можна  навести  і  по   інших регіонах.

     З метою  наведення  порядку  у  цій сфері органами внутрішніх справ у поточному році проведені перевірки  діяльності  3,5  тисяч пунктів  прийому металобрухту.  У результаті перевірок зафіксовано більше 2 тисяч порушень законодавства,  що  регламентує  заготівлю металобрухту.  Порушено 375 кримінальних справ по лінії боротьби з економічною злочинністю,  пов'язаних з розкраданням  металобрухту, та  78  таких  справ про порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю без відповідної  ліцензії.  Вилучено  7,5  тисячі  тонн металевого брухту.  Внесено 220 подань про припинення дії ліцензії на право заняття заготівлею металобрухту. Крім того, зареєстровано близько  18  тисяч  крадіжок  металомістких  виробів у громадян та організацій по лінії карного розшуку.

     Аналіз оперативної обстановки свідчить,  що практично в  усіх регіонах  держави  широкого розповсюдження набули деякі характерні способи  скоєння  правопорушень,  а  саме:  крадіжки,   здійснення підприємницької  діяльності  без  належного  дозволу (ліцензії) та реєстрації   в   місцевих   органах   влади,    фальсифікація    в бухгалтерських   звітах   закупівельних   цін,  заниження  якості, процентного складу металу і сорту при заготівлі брухту та відходів чорних  і  кольорових  металів,  фальсифікація джерела надходження металевого брухту.

     Вигідність вищезазначеного   кримінального   промислу,   який лежить в основі вчинення злочинів, пов'язаних з розкомплектуванням енергооб'єктів,  транспорту,  вугільної  промисловості,   об'єктів промисловості   свідчить,  що  без  законодавчого  вирішення  цієї проблеми   зусилля   органів    внутрішніх    справ    залишаються неефективними.

     Передусім це  стосується  масового  поширення порушень умов і правил  провадження  підприємницької  діяльності  зі   здійсненням операцій  з брухтом кольорових і чорних металів,  відповідальність за які на сьогодні не була передбачена.

     Як свідчить  аналіз,  основною  причиною  крадіжок  фізичними особами    чорних   та   кольорових   металів   на   підприємствах металургійного комплексу,  об'єктах енергетики  та  інших  галузей економіки  є  масові порушення з боку працівників,  які здійснюють купівлю брухту.  Так,  статтею 4 Закону  України  про  металобрухт забороняється  купівля  промислового  брухту у фізичних осіб,  при цьому від них можна приймати лише побутовий металобрухт, вичерпний перелік  якого визначено постановою уряду 1696 від 15 вересня 1999 року:  всього 180 видів - від цвяхів,  ложок, виделок до металевих гаражів.

     На практиці    в    порушення    закону   у   фізичних   осіб заготівельниками купується промисловий  металобрухт,  що  спонукає громадян    скоювати   крадіжки   від   огорож   на   могилах   до розкомплектування    ліній    електропередач,     трансформаторних підстанцій тощо. Також на порушення законодавства (стаття 4 Закону про металобрухт),  пунктів 4.3,  4.4 спільного наказу  Ліцензійної палати  і  колишнього  Мінпромполітики  акти встановленої форми із зазначенням  прізвища  та  паспортних  даних  здавача  брухту   не складаються,  що  в  багатьох  випадках  унеможливлює встановлення осіб,  які  скоюють  крадіжки,  і,  таким  чином,  вони   уникають відповідальності і продовжують свій злочинний промисел.

     При цьому заготівельники за порушення закону відповідальності не  несуть.  Немає  можливості  притягнути  їх  за  співучасть   у крадіжці,  оскільки  відсутня  попередня  змова  на  такі  дії  до вчинення крадіжки.

     Тому МВС України,  розробляючи разом з урядом проект  закону, який вам представлено,  виходячи із ситуації,  що склалася у сфері заготівлі  металобрухту,  та  з  урахуванням   практики   пропонує встановити  адміністративну  та кримінальну відповідальність осіб, які    порушують    законодавство,    що    регулює    провадження підприємницької   діяльності   і  здійснення  операцій  з  брухтом кольорових та чорних металів.

     Встановлення відповідальності саме до  осіб,  які  здійснюють купівлю  металобрухту,  на  думку  фахівців,  сприятиме  зменшенню корисливих  посягань  на  чорні  і  кольорові  метали  підприємств металургійного   комплексу,   об'єктів   енергетики,  залізничного транспорту та інших галузей економіки.

     Прийняття даного   закону    України    дозволить    посилити відповідальність   за   порушення   умов   і   правил  провадження підприємницької  діяльності  зі  здійснення  операцій  з   брухтом кольорових  і  чорних  металів,  враховуючи,  що  вони  є основною причиною вчинення інших злочинів  у  цій  сфері,  і  в  результаті значно  стабілізувати  ситуацію  на  ринку  металобрухту.  Просимо підтримати законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре  Васильовичу.  Чи  є  запитання  до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат Черненко. За ним

- депутат Мухін.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую. Шановний Петре Васильовичу, як би ви поставилися до пропозиції, щоб ніякі підприємці більше не приймали металобрухт? Це перше.

     Друге. Розрахунки  щоб  проводилися  не  готівкою,  а  тільки безготівково?

     Уся відповідальність,  як ви сказали, і в попередньому Законі про  металобрухт  це  було   передбачено,   зокрема,   це   тільки пропозиція,  щоб  давали строк.  Але ж ця норма не виконується.  І надалі не буде виконуватися.  Ви навели жахливі дані.  А я маю  ще такі  ж  дані  по  місту  Горлівка,  коли  100  тонн алюмінію було переплавлено...

     Дякую вам за відповідь.

     КОЛЯДА П.В.  Дякую.  Ваша пропозиція слушна і  заслуговує  на увагу.   Що   стосується   прийому  металобрухту,  підприємницької діяльності,  то це визначено законодавцями. Тут я чогось доповнити не можу.

     А що  стосується безготівкових розрахунків,  то це,  напевне, було б таки правильно. Чому? Тому що на сьогоднішній день склалася така  ситуація,  що  в  оті забиті села,  які знаходяться в лісах, вриваються автомобілі з "крутими" хлопцями  і  вичищають  повністю двори. Влітають туди, де живуть одинокі бабки, забирають кастрюлі, миски.  Бабка не може нагодувати навіть курей  з  миски,  тому  що вкрадуть обов'язково.  Дійшло до того,  що останнім часом здають у металобрухт авіаційні бомби й  артилерійські  снаряди.  Тільки  за останні два місяці вибухотехнічною службою Міністерства внутрішніх справ виявлено близько десяти таких фактів. Тому треба обов'язково приймати  цей закон,  який ми пропонуємо.  Не виключено,  що треба внести якісь поправки,  але я  просив  би  прийняти  цей  закон  у першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мухін. За ним - депутат Іванов.

     МУХІН В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). У меня такой вопрос. На самом деле  мы  боремся  со  следствием,  а  не  причинами.  Ну скажите,  разве возможно было бы в Советском Союзе то,  что сейчас происходит? Понятно, что невозможно. Вы видели что-нибудь подобное в Германии или в какихнибудь европейских странах, к уровню которых мы якобы стремимся?  Тоже не видели. Есть какие-то следствия, есть какие-то причины,  и надо сначала на самом деле причины устранять, а не следствия. Как вы считаете? Это первый вопрос.

     И второй.  Почему этим занимается милиция?  Почему она должна защищать   государственную  собственность?  А  где  правительство? Может,  правительство разогнать?  Поставить милицию  вместо  этого правительства?     Кравченко    сделать    руководителем    нашего правительства, и пусть наводит порядок буквально по всем вопросам. Как вы к этому относитесь?

     КОЛЯДА П.В.  Дякую.  Что касается причин и следствий,  как вы сказали.   Есть   закон,   принятый   вами.   Но   в   действующем законодательстве   не   предусмотрена   уголовная  ответственность заготовителя  за  то,  что  он  принял  металлолом  без  акта   (а предусмотрено  составление  акта).  В связи с этим мы считаем,  он должен нести ответственность.  Мы не можем  привлечь  к  уголовной ответственности  заготовителя  за  соучастие,  поскольку соучастие предусматривает   предварительную   договоренность,   сговор    на совершение хищений,  что те украдут и он обязательно примет это. В таком случае за  скупку  заведомо  краденного  мы  тоже  не  можем привлечь  к  уголовной ответственности,  потому что надо доказать, что он заведомо знал, что это украдено.

     В связи с тем, что в законе нет такой нормы, чтобы привлечь к уголовной  ответственности  лиц,  которые  фактически  провоцируют кражи,  или, скажем, за злоупотребления и так далее, мы предлагаем принять этот законопроект.

     Относительно того,  занимается  ли этим вопросом милиция.  Мы разрабатывали этот законопроект вместе с правительством,  так  что работаем вместе.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іванов.

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Петр Васильевич,  у меня нет сомнений в том,  что этот законопроект  необходимо  принять  в первом чтении.  Было бы хорошо,  если бы он заработал еще два года тому назад.

     Но не кажется ли вам,  что в предлагаемом вами  законопроекте имеется  некоторая  мягкость,  связанная  с  тем,  что вначале при задержании   лиц   за   подобные   деяния   будут   привлекать   к административной ответственности,  и только при повторном случае - к уголовной ответственности?  Ведь для исполнительных  органов,  я имею  в виду органы внутренних дел,  которые непосредственно будут заниматься поимкой этих правонарушителей,  будут большие сложности как при взятии на учет этих лиц, так и при повторном задержании.

     КОЛЯДА П.В.  Спасибо.  Здесь  надо  исходить  из  того,  что, например,  не составлен соответствующий акт  с  указанием  полного перечня принятых вещей, изготовленных из металлолома, начиная, как я говорил,  от гвоздя,  ложки и так далее.  И если он  принял  без составления  такого  акта,  то  я  думаю,  что  сразу привлекать к уголовной ответственности  было  бы  неправильно.  Все-таки  пусть вначале будет административная,  а если будет повторно,  тогда уже надо будет устанавливать уголовную ответственность.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Петре Васильовичу.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань промислової політики і підприємництва Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

     Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Шановні колеги! Прийняття Верховною Радою  України  Закону про металобрухт хоча і сприяло встановленню правових рамок при здійсненні операцій з металобрухтом,  однак  не дозволило  усунути  більшість  зловживань,  які  є на сьогодні при здійсненні операцій з металобрухтом.

     Так, у 1999 році за межі  нашої  держави  було  вивезено  4,7 мільйона  тонн  металобрухту.  Вдумайтеся:  4,7  мільйона тонн,  а починали ми з 200 тисяч тонн!

     Скільки на сьогодні вивезено  кольорового  металу,  на  жаль, навіть  уряд  не  може  дати  відповідь.  Я намагався з'ясувати це питання,  але  мені  надіслали  такого  листа:  "Ми  вивчаємо   цю проблему, відповімо потім".

     Продовжується знищення  основних  фондів заради їх реалізації під виглядом металобрухту.  Трапляються також смертні випадки  при збиранні  металобрухту.  Я не хотів би зупинятися на тих моментах, які  відбуваються  у  нас  в  округах,  я  думаю,  що   кожен   із депутатів-мажоритарників  може  багато  чого  розповісти  з  цього приводу.

     На жаль,  Кабінет Міністрів практично усунувся від  виконання положень  закону.  Ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом не були переглянуті, як це передбачалося в повному обсязі, не були застосовані  санкції  та  режим  квотування  щодо  експорту чорних металів,  не була здійснена  повна  заборона  експорту  кольорових металів,  не  був  також  складений  баланс металобрухту в країні, виходячи з його потреб для підприємств.

     На прийомних пунктах відбувається повний хаос.  І я хотів  би поставити   запитання  представнику  правоохоронних  органів  щодо цього.  На сьогодні прийомні пункти діють не на  підставі  чинного закону.

     Регулюючі функції  здійснення  операцій  з металобрухтом були покладені  на  Українську  асоціацію  металевого  брухту,  що   не відповідає   законодавству.  Хоча  слід  зазначити,  що  це  єдина організація,  котра на сьогодні хоч якось  намагається  вирішувати питання регулювання потоків металобрухту.

     Тому бажання  авторів законопроекту змінити законодавче поле, яке регулюватиме здійснення операцій з металобрухтом,  є природною реакцією на перераховані події.

     Однак після  детального  вивчення  всіх  законопроектів члени Комітету з питань промислової політики і підприємництва пропонують відхилити   всі  законопроекти  як  концептуально  неприйнятні.  Я спробую обгрунтувати чому.

     У проекті  закону  народного  депутата   Бабуріна,   зокрема, пропонується    ввести    ліцензування    в    органах   місцевого самоврядування діяльності фізичних осіб,  пов'язаної із  збиранням та реалізацією металобрухту.  Я вам уже доповідав,  що на сьогодні уряд не розібрався з тими ліцензіями, котрі були видані на об'єкти підприємницької  діяльності.  Я  вже  не  кажу  про ліцензії,  які повинні видаватися приватним особам.

     У проекті  закону  також  вводяться  норми,  згідно  з  якими експорт    брухту   кольорових   металів   здійснюється   виключно спеціалізованими  державними  підприємствами,   держава   зберігає монополію  на  право  здійснення  цих операцій.  Ви знаєте,  що на сьогодні  є  норма  закону,  яка  забороняє  експорт   кольорового металобрухту  зовсім.  Є  декілька  винятків.  Але  всі  виняткові моменти використовують для того, щоб вивозити кольоровий брухт.

     Особливо слід   відзначити,   що   на   сьогодні   на   ринку металобрухту  не залишилося державних підприємств,  які здійснюють операції  з  металобрухтом.  Тому   впровадження   даного   закону потребуватиме  значних  витрат  з Державного бюджету для створення таких спеціалізованих підприємств.

     Разом з тим у проекті закону є окремі положення,  які  будуть враховані   членами  Комітету  з  питань  промислової  політики  і підприємництва при розробці нового законопроекту.  Ми  вже  почали розробку  такого  проекту.  І ми будемо вдячні Бабуріну,  якщо він візьме участь в опрацюванні нового комплексного законопроекту.

     Народним депутатом Кириченком також пропонується надати право здійснювати    операції   з   металобрухтом   виключно   державним підприємствам.

     Як уже  згадувалося,  сьогодні  на  ринку  металобрухту   всі державні компанії акціоновані або приватизовані, тому впровадження подібних законів ні до чого не призведе.

     Однак ми  маємо  чітко  усвідомлювати,  що  доки  операції  з металобрухтом приносять великий зиск,  доти боротися з негативними тенденціями  на  ринку   брухту   лише   за   допомогою   жорсткої кримінальної відповідальності неможливо.  На нашу думку,  побороти негативні тенденції у сфері здійснення  операцій  з  металобрухтом можна лише за допомогою економічних важелів.

     Кабінет Міністрів   у  своєму  законопроекті  також  пропонує ввести  до  Кримінального   кодексу   та   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення  норми  прямої  дії  за  порушення Закону про металобрухт. Впровадження даного законопроекту призведе до  того,  що  основну  кримінальну  відповідальність за порушення законодавства будуть нести особи, які займаються збиранням брухту. Часто  це  найбільш  незахищені верстви населення,  які займаються цією діяльністю через невиплату заробітної плати  або  відсутністю роботи.

     На нашу    думку,   кримінальну   відповідальність   доцільно встановити  лише  для  суб'єктів  господарювання,  які  здійснюють операції із заготівлі металобрухту.  Якщо ми хочемо перекласти цей тягар на найнижчу ланку,  то можемо  виконати  це,  якщо  приймемо законопроект у такому вигляді.

     Члени комітету     повністю     погодилися    з    висновками науково-експертного управління про необхідність відхилення  даного законопроекту,  оскільки він містить необгрунтовані положення щодо криміналізації діянь.

     Слід також нагадати про кількість  осіб,  які  перебувають  у місцях  позбавлення  волі,  та  чисельність  амністій,  якими  нам доводиться займатися.

     Хочу ще раз нагадати про  неможливість  подолання  негативних тенденцій  на  ринку  металобрухту,  якщо  не застосуємо при цьому економічних   важелей.   Повторюю,   членами    нашого    комітету доопрацьовується  новий  проект Закону про металобрухт,  який,  ми сподіваємося,  дасть  змогу   встановити   більш   чіткі   правила функціонування для суб'єктів господарювання на ринку металобрухту. На нашу думку,  в Законі про металобрухт  мають  бути  відображені такі моменти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу, скільки вам часу потрібно?

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Ще  одну  хвилину.  Перше.  Має  бути  чітко визначено,  чи бере на себе  держава  право  регулювання  експорту брухту?

     Друге. Необхідно окремо визначити, що таке приймальні пункти. Чи ми залишаємося на позиції,  що лише спеціалізовані підприємства здійснюють  прийом брухту,  чи виписуємо в новому законі,  що таке приймальний пункт, який механізм повинен бути на ньому.

     Третє. Слід  розглянути  можливості  видачі   та   анулювання ліцензій  на  здійснення операцій з металобрухтом місцевими радами на місцях. Там видніше, кому вони можуть видавати цю ліцензію і як її проконтролювати.

     Четверте. Необхідно  відмовитися  від давальницької схеми при здійсненні операцій з  кольоровим  металобрухтом,  тому  що  це  є лазівка, за допомогою якої сьогодні вивозиться кольоровий брухт.

     І зрозуміло,   що   треба   вводити   додатково   кримінальну відповідальність, але в ширшому обсязі.

     У мене все. Якщо є запитання, я готовий відповісти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергію Анатолійовичу.  Чи є запитання  до співдоповідача?  Запишіться,  будь  ласка.  У  нас  не було одного доповідача,  тому представник комітету частково  скористався  його часом. Висвітіть, будь ласка, список.

     Народний депутат Асадчев. Наступний - депутат Чукмасов.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Шановний Сергію Анатолійовичу! Я хочу поставити трохи  незвичне  запитання.  Закон  про  металобрухт  ми прийняли,  якщо  я не помиляюся,  в 1999 році.  Його приймала наша Верховна  Рада,  це  ще  абсолютно  свіженький  закон.   І   зараз виявляється,  що  цей  закон практично не працює.  От ви сказали у своїй доповіді,  що усунувся Кабінет Міністрів.  Так,  усунувся, з цим  можна  погодитися.  Погано працює та асоціація,  хоча,  може, трошки краще, з цим теж можна погодитися. Чому ніхто не дав оцінки Верховній Раді,  що вона прийняла такий закон? Виявляється, що цей Закон про металобрухт,  знаєте, прозаїчний. А треба було б вносити зміни  до  Кримінального  кодексу і до Кодексу про адміністративні правопорушення, тобто комплексно вирішувати це питання.

     Чому я вам поставив таке запитання?  Тому що це стосується не тільки Закону про металобрухт, а практично будь-якого закону, який проходить у нас у Верховній Раді.  Як ви думаєте, чи не повинні ми перейти на комплексний розгляд цих законопроектів, щоб потім через півроку знову не включати в порядок денний і не починати рихтувати їх?

     Дякую.

     МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо за вопрос. Я вам одно скажу, я с вами соглашаюсь на 50  процентов,  поскольку  на  50  процентов  в  том правовом  поле есть нормативы,  которые обязаны выполнять,  они на сегодняшний день просто не выполняются. Они и не будут выполняться ,  пока мы с вами, и в этом вы правы, не потребуем их исполнения у исполнительных органов власти.  Вы предлагаете  комплексно  решать этот вопрос. Вы мне скажите, что нужно принять дополнительно, если в   данном   законопроекте   есть   понятие    "специализированное предприятие",  а понятия "приемный пункт" нет?  Если в законе есть запрет на экспорт лома цветного металла - а он как принимался, так и  принимается.  В  этом  законе  есть  разграничение  на  бытовой металлолом и промышленный  металлолом,  а  его  как  принимали  на приемных  пунктах,  так и принимают,  как разворовывались основные фонды, - так и дальше разворовываются.

     Поэтому я с вами согласен, что если подготовить изменения, то их   нужно  готовить  комплексно,  и  это  должен  быть  целостный документ,  который бы отражал весь спектр вопросов.  Тут я с  вами согласен.

     Почему мы предлагаем отклонить эти предложения?  Мы не против многих предложений Бабурина, там очень много хороших идей. Давайте в  конце  концов не стрелять по воробьям.  Мы один раз выстрелили, причем выстрелили по-крупному.  Я не хочу  сказать,  что  принятый нами  Закон  "про  металобрухт"  является  уж  никуда  не  годным. Извините,  если его  сегодня  выполнить  от  "а"  до  "я"  на  100 процентов,  то  мы  во  многом разрешим все проблемы,  связанные с "металобрухтом",  подчеркиваю,  во многом.  Но он, к сожалению, не выполняется по многим причинам. Я не буду сейчас анализировать их.

     Далее. Я  бы  не  сказал,  что это "такой закон".  Что мешает сегодня  правительству  пересмотреть  лицензии?   3   тысячи   200 предприятий  имели  лицензии  на  право заниматься ломом.  Сегодня пересмотрено около половины лицензий. А остальная?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чукмасов.  Наступний  -  депутат Абдуллін.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Сергей  Анатольевич,  закон,  конечно, вещь хорошая,  но на каждый закон всегда находятся сотни способов, чтобы его обойти. Мы уже не раз убеждались в этом.

     Скажите, пожалуйста, что сегодня даже без этого закона мешает правительству  методами тарифного регулирования,  повышения пошлин на экспорт металлолома  цветных,  черных  металлов  отрегулировать рынок  так,  чтобы  было невыгодно везти этот металлолом за рубежи Родины, особенно цветной металл, которого сегодня нет в Украине?

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо за вопрос.  Я с вами согласен на 102 процента.  Полгода  тому назад я с группой народных депутатов внес законопроект,  где предложил ввести квоту на вывоз лома.  Мы дошли до пародокса. Мы занимаемся разбазариванием основных фондов и плюс еще возвращаем НДС на границе за то,  чо мы вывозим.  Вывезли  4,7 миллиона тонн лома,  и за эти 4,  7 миллиона тонн ворованного лома мы еще возвратили НДС.  Так что,  у нас лишние деньги в бюджете? В этом вопросе я полностью согласен с вами.

     Нам говорят о том, что Международный валютный фонд смотрит на это дело косо.  Пусть смотрит.  Давайте  садиться,  торговаться  и рассматривать  вопрос  в  комплексе.  Нам  вводят  квотирование на экспорт  металла  нашей  металлургической  продукции.  Пожалуйста, убирайте  квотирование,  мы  уберем  полностью  запреты на экспорт металлолома цветных и черных металлов...

     До тех  пор,  пока  есть  квоты,  давайте  и  мы  тоже  будем ограничивать. Любое государство призвано себя защищать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Абдуллін.

     АБДУЛЛІН О.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  97,  Київська область). Передайте, будь ласка, слово депутату Ткаленку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.  Сергію  Анатолійовичу!  На сьогодні ми маємо проблему з брухтом. Наші підприємства можуть переробити весь той брухт,  який збирається в державі.  То,  може,  відправляти на захід уже не металобрухт,  а хоч  би  металеві  злитки,  що  дасть можливість працювати нашому виробництву? Це одне.

     І друге.  А  якщо  ми взагалі знімемо ПДВ із ціноутворення на металобрухт, щоб не мати цих проблем?

     Дякую.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Начну  со  второго  вопроса.  Я  только  что говорил,  мы  за  двумя  руками.  И  мы считаем (мы подавали такое предложение) это ненормальным, когда государство при таком бюджете еще  возвращает  НДС.  Поэтому нужно не только снять ПДВ,  а еще и ввести  дополнительную  квоту,  которая   бы   позволила   сделать экономически  невыгодным  заниматься  этими  вопросами.  Все очень просто решается.

     Следующий момент.  Сколько смогут сегодня  переработать  наши предприятия? Потребность наших металлургических предприятий в ломе около 5 миллионов тонн. Ежегодно перерабатывается от 6 максимум до 7 миллионов тонн в нынешних условиях. Но давайте посмотрим, что же стоит за этими 7 миллионами?  30 процентов - это  основные  фонды, которые  курочатся.  15-20 процентов - это ворованный лом с тех же металлургических предприятий, которые сегодня тащатся. То есть это двойной  учет,  это  тот  же лом оборотного цикла металлургических предприятий. Ломообразования в стране нет, к сожалению.

     Сегодня должным  образом   не   работает   машиностроительная отрасль,  не  работают  строители,  не  работает  судостроение.  С ломообразованием  в  стране  катастрофа.   Если   мы   не   примем действенных мер, то завтра мы окажемся в такой ситуации, что будем вынуждены импортировать  это  важное  для  наших  металлургических предприятий сырье.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Анатолійовичу.

     Шановні колеги,  переходимо до обговорення цього питання.  На виступ  записалося  шість  народних  депутатів,  але  часу,   який залишився відповідно до Регламенту для обговорення,  вистачає лише для виступу одного народного депутата.  Слово надається  народному депутату Моісеєнку.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической  партии Украины.  Я хочу начать с того,  что выскажу глубокую  благодарность  товарищу Бабурину за то, что он поднял этот вопрос.

     Дело в том, что у этого вопроса очень длинная "борода". Еще в 1995 году,  когда обсуждался этот вопрос,  я выступал вот  с  этой трибуны и говорил о том,  что нельзя отдавать в частные руки прием металлического  лома,  что  идет  разворовывание,  прежде   всего, цветных металлов тогда, а потом и черных. И тогдашнее большинство, буржуазное,  Верховного  Совета  говорило:  "Как  это   мы   будем ограничивать  частную  предпринимательскую деятельность?" И отдали право лицензирования Кабинету Министров.  И сразу "поперли" взятки за это самое лицензирование. Один из главных моментов, почему наше правительство  является   самым   коррумпированным   в   мире   по официальным  заключениям,  считается  именно  этот  так называемый "металобрухт".

     Я хочу обратить ваше внимание,  как правильно заметил депутат Мухин,  - где причины,  а где следствие?  Так вот,  причиной этого преступления является частная собственность в  огромных  размерах, стимулирующаяся  огромными  сверхприбылями.  Тот же Бабурин привел цифры:  3 гривни за килограмм  алюминиевого  лома  и  5  с  лишним долларов за проданную алюминиевую чашку, переплавленную на мировом рынке. А это 550 процентов прибыли! Вы же знаете, что буржуазия не остановится  ни  перед каким преступлением,  если оно дает прибыль свыше 300 процентов.  Вот вам  ответ  на  все  вопросы,  уважаемые господа   (если  вас  можно  назвать  уважаемыми)  -  те,  которые принимали эти все документы.

     Особый вопрос,  на котором  следует  остановиться,  это  роль милиции.    Милиция    стала   "крышей"   преступного   мафиозного обединения,  которое работает с черными и цветными металлами. И я удивлен  "беззубости"  выступления  замминистра.  Вы  же ничего не делаете с коррупцией в милиции,  связанной с этим!  Вы знаете, что участковые  милиционеры контролируют каждый из пунктов приема?  Вы что, не знаете этого?

     Вы что,  не знаете,  что еще практически нет  уголовных  дел, заведенных  за куплю-продажу краденого через вот эти самые пункты? Вы хоть раз слышали,  чтобы ОБХСС отследило хотя бы один пункт  за прием  краденого  и  привлекло  к  ответственности  этих подонков, которые разворовывают промышленные комплексы?

     Я представляю  индустриальную  Макеевку   и   могу   привести множество примеров,  но приведу несколько. Два года назад из шахты было поднято 1,5 километра кабеля.  1,5 километра!  Вы что, хотите сказать,  что  ни  директор шахты,  никто другой не знали об этом? Попробуйте поднять, это же несколько тонн алюминия!

     Или другой  пример.  Когда  Металлургический  комбинат  имени Кирова  отмечал  свое 100-летие,  ко мне подошел главный инженер и сказал:  "Владимир  Николаевич,  у  нас  колоссальная  катастрофа, потому  что вырубили высоковольтный силовой кабель,  который питал три цеха комбината,  и комбинат почти полсуток стоял".  Убыток  от этого составил около 500 миллионов - это годовой доход комбината.

     И такие примеры можно приводить и приводить. Так вот, главные виновники сидят вот в этом зале и в Министерстве внутренних дел. И если  мы  не  поставим на место этих преступников,  то никуда мы с вами не денемся с этой проблемой.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обговорення закінчено у зв'язку  з  тим,  що  час,  відведений  згідно  з  Регламентом для обговорення, закінчився.

     Якщо народні депутати наполягають на продовженні обговорення, я поставлю на голосування. Наполягають?

     Ставиться на    голосування    пропозиція   про   продовження обговорення даного питання  з  наданням  можливості  виступити  ще п'ятьом депутатам.

     Будь ласка, прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 95.

     Рішення не прийнято.

     -------------

     Слухається питання  -  проект Закону про дипломатичну службу. Доповідач - перший заступник голови Комітету у закордонних справах Пухкал Олександр Григорович. Будь ласка, Олександре Григоровичу.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ

 209, Чернігівська   область).  Шановний  Вікторе  Володимировичу! Шановні колеги!  Шановні члени уряду!  Сьогодні у  Верховній  Раді України вперше пропонується для розгляду проект Закону України про дипломатичну службу,  що має,  на наш погляд, принципове значення. Адже  на  дев'ятому  році  нашої незалежності така важлива ділянка роботи    суверенної    держави,    як    зовнішньополітична    та зовнішньоекономічна  діяльність,  всі складні різнопланові питання дипломатичної   служби   врегульовуються   лише   положенням   про дипломатичну службу, яке затверджено указом Президента України від 16 липня 1993 року,  а  також  нормативними  документами  Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ.

     У той же час відповідно до вимог пункту 5 статті 85,  частини першої пункту 9 статті 92 Конституції  України  виключно  законами України  визначаються  засади  внутрішньої  і зовнішньої політики; засади   зовнішніх   зносин,   зовнішньоекономічної    діяльності; встановлюються дипломатичні ранги.  Отже, на наш погляд, необхідно розвинути положення Конституції України у відповідному законі.

     Необхідність прийняття  цього  закону  є  нагальною.  І  тому авторський    колектив,   до   якого   увійшли   фахівцідипломати, юристи-міжнародники,  розробив  цей   законопроект,   усвідомлюючи складність  і  відповідальність  того  завдання,  яке ми поставили перед собою.

     Ми провели  широкі  консультації  з  вітчизняними  фахівцями. Враховували при цьому досвід підготовки аналогічних законопроектів у ряді зарубіжних країн,  зокрема  Польщі,  Казахстані,  Росії  та інших.

     Положення законопроекту   розглядалися   і  обговорювалися  в Міністерстві    закордонних    справ,    Міністерстві     юстиції, Дипломатичній академії при Міністерстві закордонних справ України, Комітеті Верховної Ради України у закордонних справах.

     Ми щиро вдячні  за  підтримку  нашої  роботи,  за  висловлені суттєві   зауваження  і  пропозиції.  Одним  із  основних  завдань законопроекту є визначення  правових  засад,  порядку  організації діяльності  дипломатичної  служби  в  Україні як частини державної служби,  а  також   особливостей   правового   статусу   державних службовців , які перебувають на дипломатичній службі.

     Дев'ять розділів  законопроекту  охоплюють  питання  основних засад,   якими   визначаються   завдання,    функції,    структура дипломатичної  служби,  кадрового складу та порядку призначення на дипломатичні посади,  проходження дипломатичної служби,  службової кар'єри,  дипломатичних рангів та їх присвоєння, правового статусу дипломатичних      працівників,      їх      матеріального      та соціально-побутового    забезпечення,   припинення   дипломатичної служби,  відповідальності за порушення трудового  та  спеціального законодавства   про   дипломатичну  службу.  Це  основні  сегменти правовідносин, які пропонується врегулювати цим законом.

     У проекті також запропоновано механізм призначення на  посади Надзвичайного   і   Повноважного  посла,  Постійного  представника України при міжнародних організаціях,  який уточнює саму процедуру підбору  й  погодження  кандидатур  на  ці  відповідальні посади в дипломатичній службі.  І  пропонується  включити  в  цю  процедуру Верховну Раду України, зокрема профільний комітет.

     Ми цілком усвідомлюємо, що чинна Конституція України наділила конституційними повноваженнями саме Президента України  призначати на ці високі посади.

     Водночас ми  пропонуємо  запровадити консультативну процедуру співбесіди  з  кандидатами  на  ці  високі  посади  в  Комітеті  у закордонних справах.

     Раніше, як  відомо,  комісія  Верховної  Ради  погоджувала ці кандидатури. Сьогодні це вилучається, тому ми пропонуємо процедуру консультативного характеру.

     Законопроект покликаний     сприяти    підвищенню    престижу дипломатичної служби,  укріпленню міжнародного авторитету  України як   незалежної   демократичної   держави   та   впливового  члена міжнародного співтовариства.

     Хотів би   окремо   виділити   ті   зауваження   Міністерства закордонних справ України, щодо яких ми досягли спільної позиції і які будуть обов'язково враховані при  доопрацюванні  законопроекту до  другого  читання.  Ці  зауваження  надійшли  від  Міністерства закордонних справ уже після того,  як їм на експертну  оцінку  був надісланий другий варіант, друга версія законопроекту.

     В останні дні ми провели низку консультацій із представниками Міністерства закордонних справ України.  Вчора відбулася  заключна зустріч  консультативного  характеру з першим заступником міністра закордонних  справ  України  Чалим  Олександром   Олександровичем, заступником  міністра Ткачем Дмитром Івановичем і з представниками правового управління,  юридичного управління міністерства, на якій ми узгодили основні принципові зауваження,  які були надіслані нам міністерством. Їх чотири.

     Перше. Зокрема, ми погодилися з тим, що під час підготовки до другого  читання  виключаємо  із  законопроекту  статтю 3 "Основні принципи дипломатичної служби",  оскільки аналогічна  стаття  є  в Законі  про  державну службу і немає особливої потреби ці принципи повторювати.

     Друге. Щодо призначення на дипломатичні посади (стаття 12). У тій редакції,  що вам роздана,  пропонується механізм погодження з комітетом   Верховної   Ради   України   кандидатур   надзвичайних повноважних  послів  і  представників міжнародних організацій.  Ми погодилися  із  зауваженнями  Міністерства  закордонних  справ   і відповідними  зауваженнями  науковоекспертного  управління і маємо намір в процесі підготовки до  другого  читання  змінити  редакцію цієї   статті,  а  саме  -  запропонувати  проведення  відповідних консультацій у комітеті,  і висновки цих консультацій будуть  мати дорадчорекомендаційний характер.

     Третє. Статус  торговельноекономічних  місій і призначення їх керівників.  Виходячи із ситуації,  яка змінилася після ліквідації Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі,  яке стало структурним підрозділом Міністерства економіки,  ми  погодилися  з тим,  що  торговельно-економічна місія як така вже вичерпує себе і може бути в перспективі замінена на  інший  структурний  підрозділ дипломатичного   представництва   за  кордоном.  І  тому  під  час підготовки  до  другого  читання  ми  вилучимо   деякі   положення законопроекту,  які  підготовлені  до  першого читання,  і внесемо відповідні редакційні корективи.

     І четверте зауваження було з боку  міністерства  щодо  кадрів дипломатичної служби (стаття 11). Ми погоджуємося із зауваженнями, які стосувалися нашої пропозиції,  щоб дипломатичних  працівників, які  займають  штатні посади,  приймати на контрактній основі.  Ми дійшли спільного висновку,  що на контрактній  основі  можна  буде приймати  лише адміністративно-технічних працівників дипломатичних представництв,  якщо в цьому буде потреба і посол у тій  чи  іншій країні буде вважати це за необхідне.

     Нами також      враховані     зауваження     і     пропозиції науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Для нас   є   важливим   його   узагальнюючий  висновок  -  підтримати законопроект у першому читанні.

     Щодо тих  зауважень,  які  мають  в   основному   редакційний характер. Ми обов'язково їх врахуємо під час підготовки до другого читання.  Заздалегідь із вдячністю ми сприймемо всі  зауваження  і пропозиції,  які  будуть  висловлені  під  час  обговорення даного законопроекту,  і сподіваємося на його підтримку  Верховною  Радою України в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Григоровичу.  Є  запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Гошовська. Наступний - депутат Гуцол.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська область).  Дякую.  Шановний Олександре Григоровичу!  Як відомо,  дипломатична  служба  розглядається в контексті державної служби.  Зараз іде процес роботи над законодавством  про  державну службу.  Чи відомі вам основні постулати цього законопроекту, і як він узгоджується з вашим законопроектом? Це перше запитання.

     Друге. У вашому  законопроекті,  зокрема,  в  частині  п'ятій статті  12  йде  мова,  що  призначення  на  посади Надзвичайного, Уповноваженого Посла,  постійного представника України і так  далі обов'язково  відбувається  за рекомендацією і погодженням із вашим комітетом і обов'язково повинна бути рекомендація на ім'я міністра закордонних справ. Як це узгоджується з Конституцією?

     І ще  одне  запитання.  У  частині  третій  статті 35 проекту вказано,  що "дипломатичним працівникам, які потребують поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років".  Як це  узгоджується  з  Житловим  кодексом (стаття 31)?

     Дякую.

     ПУХКАЛ О.Г.   Щодо   першого   запитання.   Мені  відомо,  що напрацьовується нова редакція Закону про державну службу.  Правда, над  цією  редакцією вже давно працює Головне управління державної служби і поки що важко спрогнозувати, коли вони внесуть на розгляд Верховної   Ради  цей  новий  законопроект.  І  оскільки  9  років незалежності України без Закону про дипломатичну службу, - мабуть, уже занадто довго ми чекали і зволікали,  то немає, на мій погляд, потреби чекати ще цей законопроект  -  нову  редакцію  Закону  про державну службу.

     Я консультувався    з    Леліковим,   начальником   Головного управління  державної  служби,  і  основні  новели,   які   будуть запропоновані   у   законопроекті   про   державну   службу,  нами враховуються.  Також між першим  і  другим  читанням  у  нас  буде можливість   додатково  врахувати  пропозиції,  що  надійдуть  від управління державної служби і Міністерства закордонних справ.

     Що стосується погодження.  У своїй доповіді я  вже  повідомив шановним народним депутатам,  що після відповідних консультативних зустрічей в Міністерстві закордонних справ ми погодилися з тим, що профільний  комітет  не буде погоджувати кандидатури,  а буде лише проводити співбесіди з кандидатами.  І висновки  з  цих  співбесід будуть  носити дорадчоконсультативний характер.  Президент під час виконання свого конституційного повноваження - призначення посла - може на них зважити чи не зважити. Це його конституційне право.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Гуцол.  Наступний  -  депутат Марченко Олексій.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Шановний колего!  Скажіть, будь ласка, чи потрібні бюджетні гроші для того,  щоб  цей  законопроект  працював  і  мав життєво правову силу?  Я хочу подякувати вам за змістовну доповідь і вважаю,  як і мої колеги по фракції,  що даний законопроект дуже потрібний нашій Українській державі.

     Дякую.

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую. За нашими прогнозами, запровадження цього законопроекту буде лише  сприяти  більш  ефективному  використанню бюджетних коштів,  які виділяються на фінансове забезпечення нашої зовнішньополітичної  діяльності.  Врегулювання,  скажімо,   питань кадрових  переміщень  у  дипломатичних представництвах за кордоном може  дати  значну  економію  бюджетних  коштів,  якщо   це   буде врегульовано законодавчо,  а не тільки Положенням про дипломатичну службу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Марченку.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська  область).  Дякую.  "Відродження  регіонів". Шановний  Олександре  Григоровичу!  Сьогодні  зранку  на засіданні депутатської групи ми прийняли рішення категорично вас підтримати, крім  одного  депутата  -  Івана Івановича Ткаленка,  який поки що утримався,  оскільки має до вас ряд запитань.  Він сказав,  що  до того часу,  поки ви не дасте відповіді,  він буде утримуватися від голосування за цей законопроект.

     Одне із таких  запитань  він  доручив  поставити  мені.  Воно грунтується  на тому,  про що ми з вами домовилися - про концепцію не створювати додаткових проблем у державі щодо  додаткових  пільг для  нашого  населення.  У  вашому  законопроекті містяться окремі норми,  що стосуються додаткових пільг для працівників, службовців дипломатичної служби.

     Яка ваша позиція на перспективу?  Чи можна буде якимось чином ці питання, скажімо, врегулювати в межах чинного законодавства під час підготовки до другого читання?

     Дякую.

     ПУХКАЛ О.Г.  Безперечно.  Прошу вибачення, я забув відповісти на третє запитання Валентини Андріївни, воно збігається з вашим.

     Учора на зустрічі з заступником міністра закордонних справ ми дійшли висновку, що із статті 28 вилучаємо останніх три частини, і з інших статей,  в яких надаються певні  пільги  високопоставленим представникам  дипломатичної  служби.  Тому  під час підготовки до другого читання це зауваження буде обов'зково враховане.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Олександре Григоровичу.

     Слово для співдоповіді надається першому заступнику  міністра закордонних справ Чалому Олександру Олександровичу.

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановні народні депутати! Проект Закону про дипломатичну службу,  підготовлений народним депутатом Олександром Григоровичем Пухкалом,  безумовно,  заслуговує  на  увагу.  Він   доповнює   та вдосконалює ряд чинних положень щодо організації та функціонування дипломатичної служби.

     У процесі  роботи  над   цим   законопроектом   ми   не   раз зустрічалися  з авторським колективом,  намагалися врахувати ті чи інші зауваження,  які витікають із практики і  вимог  міжнародного права.  У  цілому  в  нас  є  певний  діалог  з групою розробників законопроекту.

     На наш погляд,  і це наше принципове зауваження на  сьогодні, дипломатична служба - це частина державної служби. І тепер, коли в Україні йде адміністративна реформа,  також відпрацьовується  нова концепція державної служби.

     Готується новий проект Закону України про державну службу.  У цьому контексті проект, який пропонується до розгляду, побудований на  принципах  і  положеннях  чинного  Закону про державну службу, практика  застосування  якого  показала,  що  в  ньому  є   багато негативних  елементів,  які знижують ефективність державної служби України взагалі, і дипломатичної служби зокрема.

     Крім того,  якщо ми хочемо прийняти  Закон  про  дипломатичну службу,   це  повинен  бути  такий  закон,  який  у  своїй  основі врегульовує тільки особливості, які людина на дипломатичній службі і яка служить державі повинна враховувати.

     У запропонованому  проекті  закону  йдеться  про врегулювання всіх питань діяльності дипломатичної  служби.  Фактично  в  деяких частинах  він  збігається  із  чинним Законом про державну службу. Може статися таке,  що,  прийнявши цей законопроект,  ви,  народні депутати, приймете новий Закон про державну службу, в якому будуть нові принципові підходи до  державної  служби,  і  тоді  положення Закону  про  дипломатичну  службу  застаріють,  навіть  не почавши діяти.

     Особливо я хотів би привернути увагу  народних  депутатів  до того,   що  відповідно  до  пункту  6  частини  другої  статті  92 Конституції  до  компетенції  Верховної  Ради  виключно   належить встановлення дипломатичних рангів.  Можливо, сьогодні на часі саме прийняття закону про дипломатичні ранги,  який  врегулював  би  те питання, яке Конституцією виключно покладено на Верховну Раду.

     Можливо, відповідаючи на ваші запитання, зверну вашу увагу на окремі розбіжності,  які були  прокоментовані  народним  депутатом Пухкалом.   Справді,  ми  знаходимо  порозуміння  щодо  конкретних положень за винятком, я б хотів на цьому наголосити, положення, що особи,  яких будуть пропонувати на посади послів України,  повинні отримувати ту чи іншу рекомендацію профільного комітету  Верховної Ради.

     На сьогодні,  виходячи з чинної Конституції,  ми вважаємо, це прерогатива  Президента.  Якщо  буде  реалізована  нова  концепція державної    служби,    яка    закладає    підвалини    політичної відповідальності міністра,  уряду,  через політичний механізм буде можливий  вплив  Верховної  Ради  на  призначення на посади послів України.  А на сьогодні у Конституції чітко визначається  -  це  є компетенція Президента.

     З огляду  на  зазначене  ми  вважаємо,  що  доцільніше було б повернутися до роботи над проектом Закону України про дипломатичну службу після прийняття нового Закону України про державну службу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу. Є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Гуцол. Наступний

- депутат Задорожна.

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Батьківщина".  Прошу  передати  слово народному депутату України Пухкалу Олександру Григоровичу.

     Дякую.

     ПУХКАЛ О.Г. Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний Олександре Олександровичу!  Я  хотів  би поставити,  можливо на перший погляд просте, запитання, а, мабуть, воно досить і складне.

     Зпрогнозуйте, будь ласка,  перспективи прийняття  Закону  про державну  службу в часовому просторі і змоделюйте основні новації, які будуть там закладені порівняно з чинною редакцією  Закону  про державну службу, що можуть вплинути на зміст нашого законопроекту.

     Дякую.

     ЧАЛИЙ О.О.  Шановний  Олександре  Григоровичу!  Мені важко це зробити,  оскільки в державі є відповідні органи,  які  займаються саме  державною  службою.  Але  мені  як  фахівцю (і я володію тою інформацією) зрозуміло  одне:  реформа  державної  служби  повинна здійснюватися відповідно до концепції, яка прийнята. У цій робочій групі представлені різні влади України. Це перше.

     Друге. Реформа державної служби на  сьогодні  -  це  один  із пріоритетів   уряду  і  Президента  України.  І  я  впевнений,  що адміністративна реформа  неможлива  без  ефективного  і  негайного реформування державної служби.

     Стосовно новел,  які  можуть  бути  внесені в новий Закон про державну службу.  Той, хто є державним службовцем, знає, що більша частина  положень Закону про державну службу сьогодні ефективно не діє.  Скажімо,  статті,  в яких,  може, надали привілеї, які ми не можемо як держава реалізувати,  чи надали права, які не стикуються із законодавством про працю чи  іншими  законодавчими  актами.  Ми повинні зробити стислий, ефективний Закон про державну службу.

     Часові рамки мені важко спрогнозувати, але, я думаю, протягом року він повинен бути прийнятий Верховною Радою.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задорожна.  Наступний -  депутат Чиж.

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Дякую, Вікторе Володимировичу.  "Трудова  Україна".  Шановний  Олександре Олександровичу!  Якщо  сьогодні  діяльність  дипломатичної  служби регулюється багатьма документами:  і Положенням  про  дипломатичну службу,   і   Консульським  статутом  України,  і  Положенням  про Міністерство  закордонних  справ  України,  і   ще   цілим   рядом міжнародноправових  актів,  а  зараз  ще  готується  нова редакція Закону про державну службу,  то взагалі,  чи  доцільно  обтяжувати законодавство України зовсім не потрібними законами?  Якщо навколо якогось  питання  є  дуже  багато  правових  актів,  то  їх  важко узгоджувати,  інколи вони можуть суперечити один одному.  Тобто чи не робиться це для того,  щоб взагалі все заплутати,  щоб не можна було  розібратися,  якою  повинна  бути  діяльність  дипломатичної служби?

     Моє запитання. Чи доцільно взагалі приймати цей законопроект?

     Дякую.

     ЧАЛИЙ О.О.  Я вдячний вам  за  запитання.  Справді,  сьогодні діяльність  дипломатичної служби регламентується декількома актами різної юридичної сили.  На наш погляд, Верховна Рада в першу чергу повинна  була  б виконати конституційне положення і прийняти закон про дипломатичні ранги, те, про що прямо записано в Конституції як компетенція  і  зобов'язання  Верховної Ради.  На сьогодні склався певний баланс врегулювання дипломатичної служби.

     Після того як буде  відпрацьована  нова  концепція  державної служби,  ті  винятки,  ті особливості,  які не будуть врегульовані загальним Законом про державну службу,  можна було б врегулювати і законом  про дипломатичну службу.  Однак,  на наш погляд,  у цьому разі такий  закон  повинен  бути  значно  стислішим  і  нормативно врегульовувати  ширше  коло  відносин,  що  реально  виникають  на дипломатичній службі.  Тобто не  підмінювати  Закон  про  державну службу.

     Я хотів   би   наголосити,   що  ми  співпрацювали  і  будемо продовжувати  конструктивно  співпрацювати  з  розробниками  цього законопроекту,   тому  що  ми  вітаємо  таку  ініціативу  народних депутатів,  і ні в  якому  разі  не  протиставляємо  нашу  позицію позиції групи розробників.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).   Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановний  Олександре Олександровичу!  У вашій інформації є частина того,  що я хотів би запропонувати і запропоную,  очевидно,  у своєму виступі. Справді, нам  треба  розглядати  дипломатичну  службу  як  частину  взагалі державної служби,  дуже відповідальну,  дуже серйозну частину. І в цьому разі ми знаємо,  що за кордоном наші дипломати знаходяться в набагато  гірших  умовах,  аніж  їхні  колеги.  І  тому  нам треба серйозно думати,  як  цю  ситуацію  виправляти,  бо  дипломатичний корпус по суті є представником нашої держави, і від цього залежить імідж держави.

     Ви сказали, що краще було б зробити закон про державні ранги. Я  з вами згоден,  бо це вимога Конституції до Верховної Ради.  Чи були спроби,  скажімо, Міністерства закордонних справ зініціювати, якоюсь  мірою  вплинути  чи  на наш комітет,  чи на депутатів щодо розробки  проекту  такого  специфічного  закону,  прийняття  якого вимагає Конституція?

     Дякую.

     ЧАЛИЙ О.О.   Шановні   народні   депутати!   Три   роки  тому міністерство   започаткувало   розробку   проекту    Закону    про дипломатичну  службу,  який пройшов складну процедуру погодження з різними міністерствами і відомствами,  тому що дипслужба має певні особливості.  І коли ми погоджували проект в міністерствах,  деякі положення важко проходили.  І ми пройшли перше коло, потім пройшли ще  коло  погодження  по  вертикалі,  ми  так би мовити паралельно працювали з групою Пухкала.

     Однак у цей момент були започатковані адміністративна реформа і  нова  концепція  державної  служби.  І  ми зрозуміли,  що треба розпочати  роботу  з  чистого  аркуша,  тому  що  якщо  ми  будемо наполягати на розробці,  яка базувалася на старих принципах,  вона буде просто морально застарілою на момент її прийняття.

     І сьогодні нам у міністерстві абсолютно зрозуміло,  що якщо і приймати  швидко у Верховній Раді законопроект,  то це міг би бути законопроект про дипломатичні ранги.  Якщо буде така рекомендація, ми готові якомога швидше його представити у Верховну Раду.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олександровичу.  Сідайте, будь ласка.  Переходимо  до  обговорення  даного   питання.   Слово   в обговоренні  надається народному депутату України Беспалому Борису Яковичу. Відсутній.

     Слово надається  народному  депутату  Удовенку.  Наступний  - депутат Чиж.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги!  Слід  зазначити,  що  на сьогодні  законодавча діяльність і Міністерства закордонних справ, і взагалі дипломатичної служби не врегульована.  Хоча,  як  колега Задорожна   щойно   звернула  нашу  увагу,  є  ряд  актів,  указів Президента,  які якоюсь мірою оформили діяльність  і  Міністерства закордонних  справ,  і  дипломатичної  служби.  Є  Указ Президента України від липня 1993 року про положення про дипломатичну  службу в Україні,  є Положення про дипломатичне представництво України за кордоном 1992 року,  є свіжий Указ Президента щодо  Положення  про Міністерство закордонних справ від квітня 1999 року і,  нарешті, є Віденська конвенція про дипломатичні зносини,  ратифікована  нашим парламентом.   Але  на  законодавчому  рівні  законодавець  ще  не врегулював  ні  діяльність  Міністерства  закордонних  справ,   ні взагалі  дипломатичної  служби.  І  мені  здається,  що ініціативу народного депутата колеги Пухкала слід підтримати,  ця  ініціатива своєчасна, і над нею треба працювати.

     Але постає  досить  складне  питання.  Чи  приймати зараз цей законопроект, чи чекати нового Закону про державну службу? Під час моєї  діяльності  на  посаді  міністра  закордонних справ виникало багато питань,  тому  що  фактично  дипломатична  служба  не  була законодавчо легалізована,  був тільки Закон про державну службу. А коли виникло  питання  про  прирівняння  дипломатичних  рангів  до рангів державного службовця, практично не було можливості вирішити це питання позитивно. Тому, справді, такий закон потрібен.

     Далі. Питання   призначення   послів.   Є    відповідальність Президента  за  призначення посла.  Міністерство закордонних справ може  поінформувати  комітет,  що  має  на   увазі   рекомендувати такого-то  посла  і  цим обмежитися,  щоб ми не перебирали на себе функції  виконавчої  влади.  Так  є  майже  в  усіх  демократичних державах.

     Є і такі зауваження. Пан Пухкал пропонує прирівняти керівника торговельно-економічної місії до посла. Посол представляє державу. Ми не можемо прирівнювати працівників... (Шум у залі). Я читаю, що написано у  вас  у  законопроекті...  Є  посол,  який  представляє державу,  всі  інші  є  представниками  посольства.  У  нас  посла "роздирають"   -   військовий   аташе   хоче   бути   старшим    і торговельноекономічна  місія  хоче  бути  старшою  - і всі над цим представником держави хочуть показати  свою  зверхність.  Тому  ми повинні це положення зняти.

     Що означає "прирівняти"? На жаль, немає Леоніда Макаровича. Я хотів би сказати,  що  це  приблизно  те,  що  прирівняти  Леоніда Макаровича як голову більшості до Голови Верховної Ради.

     І останнє.  Законопроект  Пухкала  деякою  мірою  звужує роль Міністерства закордонних справ у забезпеченні зовнішньої політики. Він  говорить:  "представництво  України у випадках,  передбачених законодавством України".  Ми повинні більш широко  визначити  його функції  -  забезпечує здійснення зовнішньої політичної діяльності держави.

     Я погоджуюся  з  думкою,  що  над  проектом  треба   серйозно попрацювати, але в першому читанні його можна прийняти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Чиж.   Наступний  -  депутат Білорус.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Два дипломати біля трибуни зіткнулися. Я не дипломат,   а  простий  громадянин,  але  розумію,  що  нам  треба врегулювати законом складне питання дипломатичної служби,  тому що багатоваріантність регулювання,  безумовно,  ускладнює організацію дипслужби.

     Проте абсолютно правий і Олександр Олександрович  Чалий,  що, навіть  вибудовуючи  гіпотетично,  яким має бути закон,  нам треба дивитися і на інше поле  законотворення.  Безумовно,  дипломатична служба - це складова державної служби. І в цьому разі, висловлюючи вдячність Олександру Григоровичу і  ініціаторам  розробки  проекту Закону   про   дипломатичну   службу,   я  хотів  би  порадити  їм синхронізувати все-таки свою роботу і діяти як би в одному напрямі з  двох позицій.  Якщо ми хочемо мати повноформатний закон,  треба узгодити його з законопроектом про державну службу. Тоді все стане на свої місця.

     Більш того,  не було б,  мені здається,  жодних пересторог до того, аби ми мали справді окремий закон про дипломатичні ранги. Це могли  б бути короткі норми,  а проект про дипломатичну службу міг би бути дещо іншого плану,  в  якому  було  б  виписано  специфіку однієї із складових державної служби.  Мені здається, що це досить продуктивний шлях. Був би рамковий закон - про дипломатичну службу

-   і  конкретний  закон,  у  якому  врегульовувалася  б  проблема дипломатичних рангів.  Ми пішли б від конкретного  до  загального. Мені здається, що цей шлях продуктивний.

     Але я  хотів би підкреслити ще одну дуже важливу особливість, яку ми зараз якось обминаємо.  Ще раз повертаюся до того,  що наші дипломати   за   кордоном  працюють  в  умовах  (це  стосується  і матеріальної    винагороди,    і    забезпечення     дипломатичних представництв),  набагато  гірших,  аніж їхні зарубіжні колеги,  - починаючи від приміщень і закінчуючи умовами оплати праці тощо.

     І в цьому разі не  треба  і  закону.  Є  такий  закон  -  про Державний   бюджет   України,   в  якому  врегульовується  питання фінансування і матеріального забезпечення дипломатичної служби.

     Користуючись нагодою,  я хотів би привернути  увагу  народних депутатів  до  того,  що  коли ми будемо працювати над проектами і Бюджетної резолюції,  і бюджету,  то повинні  передбачити,  що  це питання  має  фінансуватися  повнокровно.  Бо  ми  часто докоряємо дипломатичному корпусу, зокрема Міністерству закордонних справ, що і зовнішньоекономічні зв'язки не такі,  і інвестиції не йдуть.  Ми не даємо змоги - матеріальної,  фінансової -  нормально  працювати цьому відомству, яке важливе для держави.

     Я привертаю  до  цього увагу народних депутатів.  І в законі, якщо такий буде принятий,  цій  ситуації  повинна  бути  приділена особлива увага.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Сергійовичу.   Слово   надається народному депутату Білорусу.

     БІЛОРУС О.Г.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Очевидно, не є великим дивом,  що  тут  зіткнулися  два  дипломати  коло  трибуни  і один фахівець з інформаційних технологій. Україна як велика європейська держава, хоче вона чи не хоче, є об'єктом процесів глобалізації.

     Великий Драгоманов колись сказав, що, мабуть, чи не найбільша мудрість людська полягає в тому,  щоб зрозуміти і  вбачити  закон, масштаб   і  силу  всесвітнього  процесу,  бо  якщо  ми  цього  не зрозуміємо,  то  цей   всесвітній   процес,   як   тепер   кажуть, глобалізація, розчавить нас.

     Я боюся,  що  ми  в  цьому  трохи запізнюємося і не готові до вищого  дипломатичного  пілотажу,  який  диктується  глобалізацією розвитку,  особливо в частині безпеки розвитку, особливо в частині економізації всієї дипломатичної роботи, зовнішньої політики.

     Тому ініціатива   Комітету   у   закордонних   справах,   яку реалізував  народний  депутат  Пухкал,  є  своєчасною.  Від  імені фракції, а також від імені комітету ми підтримуємо цю ініціативу.

     Україні не можна безконечно чекати інших кодексів і  законів. Закон  про  дипломатичну  службу  повинен бути,  тому що від цього залежить зовнішнє представництво України.

     Я пропоную підтримати цей законопроект у  першому  читанні  й надати  можливість  доопрацювати  його  в  тій частині,  в якій це потрібно, як сьогодні зазначалося у виступах народних депутатів.

     Як людина,  що,  як і Геннадій Йосипович,  працювала  в  усіх іпостасях, - і в багатосторонній системі міжнародних відносин, і в двосторонній - я хочу підкреслити,  акцентувати і  звернути  увагу розробників  законопроекту  від  імені законодавця,  що ми повинні чітко й остаточно виписати  роль  головного  представника  країни, держави, Президента і уряду - посла.

     Ніякі торгові   аташе,  ніякі  військові  аташе,  прес-аташе, культурні аташе не можуть ні претендувати,  ні прагнути  до  того, щоб  бути  рівними  з  Надзвичайним  і  Повноважним Послом,  якого призначає Президент  як  глава  держави  за  згодою  і  схваленням Верховної Ради.  Цього допустити не можна,  бо буде хаос і буде та скандальна ситуація, яка часом породжується цим небаченням.

     Ще раз повторюю:  я вважаю,  що законопроект своєчасний, його треба підтримати у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення закінчено. Ті, хто  бажав  виступити,  скористалися  своїм   правом.   Згідно   з Регламентом  рішення будемо приймати в четвер наступного сесійного тижня.

     -------------

     Слухається питання про проект Постанови про Державний дитячий фонд.  Доповідач  -  народний  депутат  України  Удовенко Геннадій Йосипович.

     Будь ласка, Геннадію Йосиповичу.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановні народні депутати! На минулому тижні ви прийняли  в  першому  читанні  проект  нової  редакції  Закону про державну  допомогу  сім'ям   з   дітьми.   Під   час   обговорення законопроекту  висловлювалася  стурбованість  ситуацією  з дітьми, демографічною ситуацією в нашій державі.

     Цьому законопроекту передувала пропозиція,  яку внесли на ваш розгляд   народний   депутат  Григорович  і  я,  -  про  створення Державного дитячого фонду.

     Ми виходили з того,  що нам потрібно,  нарешті, визначитись і для виправлення демографічної ситуації створити фонд,  подібний до державного Пенсійного фонду.  Адже держава бере на себе піклування про своє минуле,  і це цілком правильно,  справедливо, але держава повинна  також  подбати  і  про  своє  майбутнє   (я   більше   не зупинятимусь  на  проблемах  з  демографічною  ситуацією).  Тому й виникло питання: за рахунок яких коштів?

     Ми запропонували створити Державний дитячий фонд.  Але ми  не вносили конкретної пропозиції про створення цього фонду, ми внесли пропозицію доручити Кабінету Міністрів  розглянути  й  вивчити  це питання.  Ось максимум,  що ми пропонували. Щоб Верховна Рада йшла якось попереду тих проблем,  які треба сьогодні вирішувати,  ми  і внесли це на розгляд Верховної Ради.  На жаль,  профільний комітет нас  не  підтримав,  не   підтримало   нас   і   науково-експертне управління.

     Профільний комітет заявляє:  "Крім того,  слід врахувати,  що згідно з статтею 18 Закону України про  бюджетну  систему  України заборонено  фінансування цільового позабюджетного фонду за рахунок бюджетних коштів". А ми не пропонуємо утворити позабюджетний фонд, ми  пропонуємо  утворити  бюджетний  фонд.  Мова  йде про те,  щоб держава, повторюю, взяла на себе відповідні бюджетні зобов'язання.

     Ще раз хочу зазначити, що в нашому проекті постанови - проект дуже короткий - ми запропонували:

     1. Створити Державний дитячий фонд.

     2. Доручити  Кабінету  Міністрів  України  в  місячний термін розробити  "Положення  про  Державний  дятячий  фонд"  та   внести пропозиції  щодо  змін податкового законодавства до Верховної Ради України".

     Я розумію, що в сучасних фінансових умовах, коли ми зав'язані на Бюджетній резолюції,  проект якої складно проходить у Верховній Раді,  це питання ще ускладнює ситуацію. Ми можемо піти на те, щоб прийняти  коротке  рішення:  "Доручити  Кабінету Міністрів України розглянути  питання  про  можливість   і   доцільність   створення Державного дитячого фонду".  Це буде вже найбільша поступка. І хай вони розглянуть.

     Я просив би народних депутатів не  відхиляти  пропозицію  про створення  такого фонду.  Рано чи пізно ми до цього прийдемо,  так давайте сьогодні почнемо цей процес.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадію Йосиповичу.

     Є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Глухівський. Наступний - депутат Ткаленко.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую.  Фракція  Народного  руху.  Шановний Геннадію   Йосиповичу!  Справді,  демографічна  ситуація  в  нашій державі є жахливою,  і кожна сім'я,  яка  вирішила  завести  другу дитину,  - це вже унікальна сім'я.  І це зумовлено тим,  що сім'я, яка має дітей, є в невигідній ситуації порівняно з тією, яка їх не має,  адже,  щоб виростити дитину,  потрібні великі кошти. І треба тільки вітати вашу пропозицію запровадити в  нашій  державі  такий дитячий фонд.

     Я хотів запитати, чи маєте ви якісь конкретні пропозиції щодо виплат із цього Державного дитячого фонду, тобто чи це мали б бути регулярні  виплати  на  кожну дитину?  І якщо виплати,  то в якому розмірі?  Чи не будуть вони такими,  як тепер?  Сьогодні  допомога сім'ям з дітьми є до смішного маленькою,  і якщо платити на дитину 5 чи 10 гривень на  місяць,  то  краще  не  платити.  Чи  є  якісь конкретні пропозиції до цього проекту постанови?

     Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Це  є в законопроекті,  який у першому читанні прийняла Верховна Рада,  - про державну допомогу сім'ям з  дітьми. Там подано конкретні цифри, і є конкретні розрахунки. То - предмет іншого закону.

     Предмет цього  документа  -  створення  Державного   дитячого фонду, подібного, як я казав, до Пенсійного фонду. Мова тут не йде про  конкретне  насичення  цього  фонду  конкретними   фінансовими асигнуваннями,  мова йде про те, щоб у принципі розглянути питання про створення такого фонду.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.  Наступний  -  депутат Гуцол.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Геннадію Йосиповичу!  Ми сьогодні знову ведемо розмову про те,  щоб до тих фондів, які вже є в державі, додати ще один.  А ви добре розумієте, що це кошти на створення фонду, кошти на утримання фонду.  Чи не краще розглянути питання про те, щоб ці кошти, які ви плануєте виділити, направити дітям через вже існуючі фонди, щоб вони дійшли до них?

     Дякую.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Ви розумієте,  я, як і співавтор законопроекту Лілія  Григорович,  не маю якогось апарату,  який міг би подати ці розрахунки.  Тому ми й пропонуємо,  щоб саме Кабінет Міністрів  це розробив.

     Створення Державного   дитячого   фонду   справді  передбачає створення відповідного апарату,  який фінансуватиметься  за  кошти дитячого  фонду.  Я вже говорив,  доповідаючи про законопроект про державну  допомогу  сім'ям   з   дітьми,   що   джерелами   такого фінансування    є    податки   на   багатих   людей,   на   доходи високооплачуваних людей, податки на тютюнові вироби, на алкогольні напої. Але це не означає, що завтра у нас створений дитячий фонд і вже на завтра ми збільшили допомогу сім'ям з дітьми і на конкретну дитину.  Це  буде втілюватися в життя в міру подолання економічної кризи в нашій державі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол. Наступний - депутат Чиж.

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Батьківщина".    Шановний    Геннадію Йосиповичу! Я дякую за змістовну доповідь і прошу колег підтримати даний проект постанови,  тому що цей фонд  украй  потрібний  нашим малим  дітям  -  майбутньому  України,  адже діти є якраз майбутнє нашої України.

     Але в мене  є  одне  невеличке  запитання.  Чи  сприятиме  ця постанова  поліпшенню  соціального  захисту  наших  малих діточок, котрі проживають в інтернатах?  Це дуже важливо. Якщо поліпшить їх соціальний  захист,  то  я  ще  раз  закликав  би  наших  народних депутатів підтримати даний проект постанови.

     Дякую, Геннадію Йосиповичу, за відповідь.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Безумовно, у перспективі діяльність Державного дитячого  фонду  поширюватиметься  на  всіх  дітей,  у  тому числі дітей-сиріт,  дітей,  які  перебувають  у  дитячих   будинках,   у сирітських будинках тощо.  Але сьогодні,  я ще раз повторюю,  мова йде про те,  щоб Кабінет Міністрів вивчив і розглянув це  питання, щоб ми розпочали цей процес.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановний Геннадію Йосиповичу!  Я бачу в тій компромісності,  яку ви зараз проявляєте,  що ви, на жаль, не дуже вірите в те,  що така постанова може бути зараз прийнята, і десь я з вами  погоджуюся,  хоч  абсолютно  певен,  що  стосовно  захисту дитинства треба підключати особливі важелі державної політики.

     Я тут  не раз казав про інтернатні установи,  про будинки для дітей-сиріт.  У мене в окрузі шість таких інтернатних установ, 172 дитини - круглі сироти.  Я знаю,  що це таке.  І от чи не здається вам,  що поки ми створимо такий закон (а я в принципі  за  нього), Верховна Рада може вже зараз дещо зробити для поліпшення становища дітей?

     Конкретно. Верховна Рада приймає  рішення  про  оподаткування благодійної  допомоги,  причому коли ми вже оподатковуємо допомогу дітям-сиротам - 10,  20  чи  50  гривень  -  треба  ще  й  вказати ідентифікаційний  код цих дітей.  Або коли надають допомогу людині похилого віку,  яка вже без сторонньої допомоги  перевернутися  на ліжку не може, теж треба це робити.

     Невже ми як законодавці не тямимо, що коли є люди, які беруть на себе функцію держави,  то Верховна Рада - ми всі як законодавці

-  повинні  їх  підтримати.  Не  може  бути ніяких податків з цієї конкретної допомоги дітям-сиротам і так  далі.  А  ми  все  робимо навиворіт.

     Як ви  думаєте,  може,  ми  повинні  йти  шляхом  поступового наближення до вирішення цієї справді глобальної проблеми,  а уряду дати доручення,  як ви й пропонуєте,  хай він подумає, як вирішити її комплексно?

     Спасибі вам.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Іване Сергійовичу,  я дякую вам за  принципову підтримку  проекту постанови.  Мій песимізм грунтується на рішенні профільного комітету,  який  запропонував  відхилити  цей  проект. Виходячи  з  цієї  позиції  я  починаю  шукати  компроміс,  щоб не загубити саму ідею, і тому запропонував це.

     Те, що ви говорите про інтернати,  про дітей-сиріт   Ситуація справді жахлива. Я був тільки що в селі Раухівка Одеської області, зустрічався з  виборцями.  Там  фермери  хочуть  створити  дитячий будинок,  але  виникло  стільки  бюрократичних  проблем,  що  його неможливо створити. Хай краще сироти бігають, голодують, умирають, але  створити  за кошти цих фермерів  Вони хочуть створити дитячий будинок десь на 150  дітей.  Приміщення  знайшли  -  школу  з  цим приміщенням.  Тільки б сказати:  люди добрі, давайте спасати наших дітей.

     А щодо конкретно ваших пропозицій,  то є профільний  комітет. Ми  можемо  піти  шляхом малого законодавства і доручень.  Можна і протокольне доручення дати.  А щодо самої ідеї дитячого фонду,  то хай вона не в цьому році спрацює, але хай думають над нею.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства  Черненку   Віталію Григоровичу.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Душею  ми  з  вами,  Геннадію Йосиповичу.  Ваш проект є спробою вдосконалення системи соціального захисту дітей і фінансування  державних  програм  соціальної  підтримки та охорони дитинства.

     Однак, на думку членів комітету  (враховуючи  також  висновки Міністерства юстиції,  Державного комітету України у справах сім'ї та молоді і науково-експертного управління Апарату Верховної  Ради України),  схвалення  зазначеного документа навряд чи є доцільним, оскільки  порушене  в  ньому  питання  про  створення   Державного дитячого  фонду повинне вирішуватися не шляхом прийняття постанови Верховної Ради України,  а шляхом внесення змін  до  ряду  законів України  або прийняття окремого законодавчого акта.  Це випливає з вимог статті 2 Закону України про систему оподаткування,  частиною другою  якої  встановлено,  що  державні цільові фонди створюються відповідно до законів України і формуються за  рахунок  визначених законами України податків і зборів.

     Слід зважити й на те,  що пункт 2 поданого проекту постанови, яким Кабінету  Міністрів  України  дається  доручення  в  місячний термін розробити Положення про Державний дитячий фонд та внести до Верховної  Ради   України   пропозиції   щодо   змін   податкового законодавства   не   відповідає  статті  85  Конституції  України, оскільки такі доручення не віднесено Конституцією  до  повноважень Верховної Ради України.

     Одним із   можливих  шляхів  вирішення  порушеного  народними депутатами України Григорович і Удовенком  питання  про  створення Державного  дитячого  фонду  є  внесення  відповідних  положень до проекту Закону України про охорону дитинства,  який  у  даний  час готується комітетом до другого читання.

     Виходячи з  наведеного  вважаємо  за  доцільне  запропонувати Верховній Раді України відхилити проект  Постанови  про  Державний дитячий  фонд,  поданий народними депутатами України Григорович та Удовенком.  Проект  постанови  Верховної  Ради  України,  висновки науково-експертного  управління  Апарату  Верховної  Ради  України додаються.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу.

     Запитань немає,  я так зрозумів.  Є?  Два запитання. Народний депутат Абрамов і народний депутат Андресюк.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Абрамова.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Спасибо. Виталий Григорьевич! Я внимательно заслушал вашу краткую информацию и во многом  разделяю ее.

     Скажите, не   лучше  ли  было  бы  при  рассмотрении  проекта Госбюджета выделить дополнительную  сумму  на  детей,  чем  сейчас заниматься разработкой законопроекта?

     И второе.  Как быть с теми тысячами бездомных детей,  которые появились на улицах, в том числе и в вашей Горловке?

     Спасибо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Благодарю вас за вопросы, Федор Михайлович.

     По первому вопросу.  Я согласен с вами, что и в бюджете можно предусмотреть средства на целевые программы,  и на оздоровление, и на лечение,  и на протезирование, и на образование, в том числе на то,  о чем вы говорите, - на борьбу с беспризорностью и бедностью. Проблем нет.  Но и Закон про охорону  дитинства,  проект  которого готовится комитетом ко второму чтению, он абсолютно не помешает.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Андресюк.

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Віталію Григоровичу!  Ми послухали сьогодні і доповідь, і ваш виступ. Наша фракція повністю підтримує цей проект і голосуватиме за нього.

     Скажіть, будь ласка,  чи проробляли ви це питання з бюджетним комітетом і з Мінфіном?  Можливо,  у Бюджетній резолюції,  яку  ми будемо  приймати,  варто визначити це як одну із захищених статей, щоб уряд,  розробляючи проект бюджету на наступний рік, передбачив би необхідні кошти в бюджеті.

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Борис Павлович, если будет такая воля Верховной Рады,  мы эту ситуацию проработаем и с Кабинетом  Министров,  и  с Минфином,   и   с   бюджетным  комитетом.  Не  мы  авторы  проекта постановления.

     А среди защищенных статей бюджета,  в том числе на  1999,  на 2000 год,  мы в принципе каждый раз предусматриваем ассигнования и на детское сердечное протезирование, и борьбу с туберкулезом, и на инсулины. Но проблема одна: деньги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу, сідайте, будь ласка.

     Переходимо до обговорення питання.  Слово надається народному депутату Григорович. Наступна - депутат Самойлик.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух  України.  Шановні  колеги!  Шановний  Вікторе Володимировичу! Безперечно,  в Україні є ряд проблем такого характеру, що, коли ми навіть  закриваємо  перед  ними  двері,  вони  обов'язково  будуть стукати у вікно.

     Як автор даного проекту я,  звичайно,  маю  право  на  окрему думку.  Більше того, я переконана, що, якби ми сьогодні розглядали проект даної постанови  в  Комітеті  з  питань  охорони  здоров'я, материнства та дитинства - саме сьогодні, а не чотири місяці тому,

- можливо, комітет висловив би дещо іншу думку.

     Я дякую всім колегам за те,  що вони починають  розуміти,  що проблема охорони дитинства є такою самою,  як проблема пенсіонерів (а ми проводимо пенсійну реформу),  як проблема освіти (а ми маємо ряд законодавчих актів,  уже прийнятих і тих,  які готуються,  які сприяють покращенню системи освіти),  як проблема системи  охорони здоров'я.  Але  знову  ж  таки  проблемою  дитинства ми займаємося насамкінець.

     На мій погляд,  закон про права дитини, про державну допомогу сім'ям   з  дітьми  в  новій  редакції  і  відлагоджений  механізм фінансування чи то через дитячий фонд,  чи то через не шкільний, а дитячий збір,  який охоплював би і шкільне дитинство,  і дошкілля, бо треба цих дітей до школи довести,  чи в  якийсь  інший  спосіб, плюс до того ще закон про суспільну мораль,  сприяли б тому, що ми виконали б нарешті все те, про що безкінечно чуємо в наших округах від  виборців.  Не  раз  ми  говорили про те,  що з усіх бюджетних виплат навіть ті 5,  а потім 7 гривень доходять до наших  дітей  з найбільшим запізненням.

     Випрацьовуючи цю законодавчу базу,  що пропонували розробники проекту?  А  вони  не  пропонували,  власне,   жодної   податкової революції,   вони   не   запропонували   ще   жодного  податкового навантаження - вони просто запропонували тому самому урядові, який повинен  разом  із  нами  розробити ту ж нову прогресивну Бюджетну резолюцію,  тому  самому  урядові,  який  буде  розробляти  проект бюджету і формувати захищені статті, ідеологію. А ми повинні, крім законодавчої бази,  формувати ще  й  державну  політику,  якою  є, власне, ідеологія захисту українського дитинства.

     Отже, ми  не  збільшили  податковий  тиск  на виробника чи на когось іншого, ми запропонували уряду напередодні розробки проекту бюджету  на  2001  рік  побачити,  що  є проекти законів про права дитини,  про державну допомогу сім'ям з дітьми,  про дошкілля, які потребують цільового фінансування.

     Національна програма   "Діти   України"   не  мала  цільового фінансування і виконувалася наполовину.  Ми це пережили.  Та я  ще раз  кажу,  що  через 10 років на кожну сучасну дитину припадатиме двоє непрацюючих.  І  якщо  людина  не  має  власної  дитини,  хай фінансує ту дитину, яка на нього працюватиме в майбутньому.

     Ми мусимо випрацювати цю ідеологію, яка називається "державна політика".  І тому я  дуже  прошу  вас,  колеги,  всього-на-всього підтримати   проект  постанови,  в  якому  ми  пропонуємо  урядові розглянути суто теоретично це питання,  і хай уряд  скаже:  "так", "ні".  Думаю,  це  для нього буде керівництвом до дії при розробці проекту Держбюджету на 2001 рік.  Давайте дамо можливість Кабінету Міністрів,  де є дуже багато фінансистів,  економістів,  фахівців, подивитися на таку нову ідеологію парламенту, який формує державну політику охорони дитинства.

     Дякую. Прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ліліє Степанівно. Сідайте, будь ласка.

     Оголошується перерва   на   30  хвилин.  Після  перерви  буде виступати народний депутат Самойлик.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо наше засідання. Слово для виступу надається народному депутату Самойлик.

     САМОЙЛИК К.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Вікторе Володимировичу! Перше запитання - до вас. Головний комітет

-  це  комітет,  від  якого  вже  доповідали тут.  Але ми - другий комітет,  який повинен був би розглянути проект цієї  постанови  і висловити свою думку. Такого не сталося. Гадаю, треба розібратися, чому саме.

     А поки що я хочу висловити свою думку щодо проекту постанови, який внесений сьогодні на розгляд Верховної Ради.

     Шановні колеги!  Я  не  тільки  висловлю  свою думку стосовно даного проекту постанови,  але й проситиму всі фракції  підтримати мою думку і мою позицію під час голосування.

     По-перше, посилаючись на те, що в Україні справді не вирішено питання охорони дитинства,  створення умов для всебічного розвитку молодого  покоління,  постійно  порушуються права дітей на охорону здоров'я,  на освіту,  інші права,  автори створюють,  як на мене, додаткову  структуру для перекачування державних коштів у фонд.  А все це тягне за собою додаткові матеріальні витрати: бюрократичний апарат,  заробітна платня,  приміщення,  оргтехніка, інша техніка, інші витрати.

     По-друге, у державі є  виконавчий  орган,  до  функцій  якого належать питання,  пов'язані з виконанням законів, які приймаються Верховною  Радою  України  в  галузі  сім'ї  та  молоді,  а  також відповідає  за  державну політику в цій галузі.  Якщо автори серед інших завдань ставлять завдання ліквідації державного комітету або державного департаменту, то про це треба чесно сказати, а якщо ні, то навіщо дублювати функції державного  органу,  який  уже  існує? Були  б  гроші  в  бюджеті,  а розпорядники вже є без фонду,  який планується обов'язково створити в державі.

     Я думаю,  усі  ми,  і  передусім  автори  проекту  постанови, повинні  все  зробити,  щоб на наступній сесії був прийнятий Закон про охорону дитинства (і  це,  між  іншим,  закон,  який  якраз  і стосується Лілії Степанівни).  Рік тому ми розглянули його проект, висловили  слушні  зауваження  щодо  відповідальності  держави  за охорону  дитини.  Минув  рік,  віз  і  нині там.  І замість закону виникає ідея створити фонд,  знайти себе в цьому фонді і  вирішити всі інші питання.

     Тому правильно   було  б  на  сьогоднішньому  засіданні  дати доручення  профільному  комітету  прискорити  розгляд  у   другому читанні  названого  законопроекту.  Передбачити ці питання також у Бюджетній  резолюції,  проект  якої  ми  будемо   розглядати.   Не створенням  фонду,  а  законом ми повинні закріпити права дітей на нормальне   життя,   на   охорону   здоров'я,   на   освіту,    на працевлаштування.

     Я прошу   народних   депутатів   України,   усі   фракції  не підтримувати проект цієї постанови (взагалі його треба було  зняти з  розгляду),  яка надумана і мета якої,  безумовно,  за межами її змісту.

     Треба було б  дбати  про  дітей,  Геннадію  Йосиповичу,  лити сльози  тоді,  коли  в залі розглядався проект Державного бюджету, який  залишив  сім'ї,  дітей-сиріт,  інвалідів,  чорнобильців  без державної підтримки, на порушення Конституції України звузив права наших дітей.

     Прошу підтримати  мою  пропозицію  під  час  розгляду   цього питання у четвер.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Народні депутати,  які бажали взяти участь в обговоренні цього питання,  скористалися своїм  правом.  Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

     Будь ласка,  увімкніть мікрофон народного депутата Григорович для репліки.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.  Народний рух України. Вельмишановна Катерино Семенівно!  Я  з  жалем почула,  що у вас є дещо звужене розуміння функцій державного комітету з питань молоді, сім'ї і дітей. Справа в  тому,  що  крім  виплати  грошей,  що справді можна передбачити законом чи статтею бюджету,  це є  великий  соціальний  працівник, який  працює  з  дітьми,  який  виробляє  державну політику,  який виробляє  стратегію,  програми,  реалізує  їх   і   несе   за   це відповідальність.  Тому  дві  великі  різниці,  як кажуть в Одесі, механізм фінансування Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми і  Закону про охорону дитинства,  який буде у вересні прийнятий (я не сумніваюся,  і щоб ви це собі також запам'ятали),  це з  одного боку,  а  з другого боку - просто фонд.  І я з великим здивуванням довідалась,  що люди,  які є соціально заангажовані, завжди бачать себе в чомусь. Я це переадресовую вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Переходимо   до  наступного...  Катерино Семенівно! Давайте в "Різне" перенесемо дискусію.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Самойлик.

     САМОЙЛИК К.С. Вікторе Володимировичу! Якщо колишній заступник міністра не знає,  що в нас уже є соціальні працівники, що в нас є соціальні  служби,  що  в  нас  держкомітет   розробляє   державні програми, то тоді в мене... Вибачте, будь ласка, не треба називати моє прізвище.  Це ж були ваші функції,  а ви навіть  не  знаєте  і перекладаєте їх на якийсь фонд, який намагаєтеся створити.

     -------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Переходимо  до наступного питання порядку денного.

     Слухається питання про проекти законів про внесення  змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до статті 15 Закону України про дорожній  рух.  Доповідач  -  народний  депутат України Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги! Чому виникло це питання і чому сьогодні  вноситься  такий  законопроект?   В   Україні   склалася ситуація,   коли  здебільшого  зарплати  не  виплачуються,  пенсії мізерні,  і в поданому законопроекті запропоновано значно зменшити суми  штрафів за порушення правил дорожнього руху,  передбачені 14 статтями Кодексу про адміністративні правопорушення.

     Крім того,  з метою захисту саме соціально незахищених верств населення  пропонується  за  деякі  незначні правопорушення більше застосовувати такий вид адміністративного впливу, як попередження, а  менше  - штрафувати.  Це дасть змогу сплачувати диференційовані штрафи або ж узагалі не нести матеріальної відповідальності.

     Прийняття закону  зменшить  штрафний  тиск  на  водіїв,   але водночас  не  зменшить  надходжень  до  бюджету.  Посилання ДАІ на розміри  штрафів  в  інших  державах  просто  неетичне.  Якщо  вже порівнювати,  то  у  відсотках  -  що  ті  штрафи являють від тієї заробітної плати, яку отримують ті, хто сплачує штраф.

     Проектом передбачається уникнення прямого спілкування водія з працівником   ДАІ,   щоб  працівник  ДАІ  не  мав  права  вилучати посвідчення,  не мав права знімати номери,  тому ще це є  приватна власність  особи,  яка керує автомобілем.  І найголовніше - він не має права брати кошти.  Посилання ДАІ на те,  що  коли  не  будуть вилучати права і не будуть на місці брати штрафи, то їх взагалі не сплачуватимуть, - це вже не відповідає дійсності.

     Давайте перейдемо до сучасних  відносин.  Сьогодні  достатньо занести  прізвище  в  комп'ютер,  і  людину  можна  "вичислити"  в будь-якому випадку,  якщо вона  штраф  не  сплатила.  Але  зводити відносини  до таких,  як при феодалізмі -якщо ти повинен повернути мені сокиру,  то я заберу в тебе відро,  щоб ти пам'ятав, що треба її повернути...

     Я вважаю,  що цей закон треба прийняти.  Ви чудово розумієте, що сьогодні в нас штрафи сплачують водії "Запорожців", "Москвичів" і  частково  "Жигулів".  Починаючи вже з "Мазди" і "Фольксвагену", штрафи не сплачуються,  бо для них заплатити 10 гривень... Тому що коли  тебе зупиняють і кажуть про штраф,  ви чудово знаєте,  що за перевищення швидкості штраф від 17 до 34 гривень.  Але є ще  третє рішення: 10 гривень - і ти поїхав. Проїхати одеську трасу, де у 85 відсотків випадків стоїть знак "60",  зрозуміло,  без того  просто неможливо. Тому я прошу вас розглянути цей закон і прийняти його в першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Запишіться.

     Депутат Чукмасов. Наступний - депутат Абрамов.

     ЧУКМАСОВ С.О.  Уважаемый докладчик!  Вы прекрасно  понимаете, что  все  участники  дорожного  движения,  в том числе и водители, несут огромнейшую ответственность,  потому что любое  их  действие может привести к травматизму,  потере трудоспособности,  смерти, к порче материальных средств, в том числе автомобилей.

     И не  совсем  понятно,  какую   идеологию   вы   закладываете изменениями, которые вносите. Еще раз поясните, пожалуйста.

     ТКАЛЕНКО І.І.   Пояснюю   ідеологію.  Сьогодні  90  відсотків порушників - це люди,  для яких штраф 17 чи 34 гривні  -  великого значення не має.

     Але ж,  повірте мені,  я сьогодні захищаю тих людей, для яких штраф 17 чи 34 гривні - це багато, і тому пропонується майже вдвоє зменшити розмір штрафу за нетяжкі порушення.

     І найголовніше,  щоб  інспектор ДАІ виписував на трасі тільки квитанцію на сплату штрафу,  а  потім  водій  сплачував  штраф  за місцем  проживання.  Ніяких "изыманий" посвідчень водія не повинно бути.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  Наступний   -депутат Гуцол.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.  Уважаемый докладчик! Скажите,  пожалуйста,  почему  местные  органы  власти  не  всегда заинтересованы  в  том,  чтобы налог взимался своевременно и в том размере, который установлен законом?

     Спасибо.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Гадаю, тому, що місцевих органів влади це мало стосується,  бо  надходження  від  цих  штрафів  напряму  йдуть до міністерства, минаючи місцеві органи влади.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Гуцол.   Наступний   -депутат Мусієнко.

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Шановний доповідачу! Я дуже уважно вислухав вашу коротеньку доповідь, і, звичайно, я на вашому боці, підтримую вас. І не тільки я, напевно, а й колеги в залі.

     Та в мене таке невеличке запитання.  Скажіть,  будь ласка, чи поліпшать  дані  зміни  до  кодексу  України  культуру   поведінки інспекторів ДАІ у відносинах з громадянами України, тобто водіями, адже ми знаємо,  що твориться на наших шляхах.  Поведінка  рядових інспекторів   перебільшує   виступи   Президента  України  Леоніда Даниловича Кучми. Кожний інспектор вважає себе за президента. Якщо Президент  держави може критикувати вищий законодавчий орган нашої країни, тобто Верховну Раду, те саме робить хто? Інспектор ДАІ.

     Дякую.

     ТКАЛЕНКО І.І. Що я хочу вам доповісти? Ми відходимо від того, щоб інспектор ДАІ брав гроші. Його сьогодні важко зловити на тому, чи він узяв штраф,  чи взяв хабар.  Та  якщо  їм  буде  заборонено вступати в контакт з водієм і стягувати конкретний штраф, це дасть можливість зовсім по-іншому вести з ним розмову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Мусієнко.  Наступна  -  депутат Задорожна.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибі.  Шановний Іване   Івановичу,   я   повністю   підтримую   ідеологію   вашого законопроекту.  Дійсно,  ситуація склалася важка.  Будь-хто із нас може кожного дня проводити експеримент, заїхавши десь на "Жигулях" на  стоянку.  Там  будуть стояти ці потужні машини,  і ніхто з них номерів знімати не буде,  але  з  "Жигулів"  знімуть  обов'язково. Можна  виїхати в будь-якому напрямі з Києва.  Не встигнеш ти вийти на 65 кілометрів,  як тебе  зупинять,  хоча  тут  же  обганяють  і "Мерседеси", і інші іномарки - і жодної реакції.

     Але чи ці зміни, на ваш погляд, не заслуговують на те, щоб їх кореспондувати певною мірю зі змінами до Закону  про  міліцію,  до Кримінального кодексу, щоб ми впливали все-таки більше на міліцію, а не на водія?

     ТКАЛЕНКО І.І.  Я вас зрозумів.  Перше.  У даному  випадку  ми трохи захищаємо в першу чергу водія.  Друге (що я вже сказав):  ми обмежуємо права працівника ДАІ на трасі.  А зміни  до  Закону  про міліцію,  дійсно, потрібно все-таки вносити, щоб привести це теж у відповідність.

     Дякую вам за запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задорожна.

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Спасибо,  Виктор  Владимирович.  Город  Киев. Группа  "Трудовая Украина".  Уважаемый Иван Иванович!  Я полностью поддерживаю то,  что вы предлагаете изменить.  Но у меня еще  есть дополнительный вопрос. По крайней мере, девять из десяти водителей утверждают,  что дорожные знаки на дорогах  зачастую  выставляются совершенно необоснованно.  То есть преднамеренно создаются условия для  того,  чтобы  водитель  нарушил  какие-то  правила  дорожного движения.

     Вы продумывали   этот   вопрос?   Кто  вообще  должен  как-то контролировать, какие знаки устанавливать? У нас по дорогам ездишь

- непонятно,  куда едешь,  потому что указателей нет. Но зато есть различные знаки,  которые поставлены для  того,  чтобы  содрать  с водителя штраф. Они стоят на каждом углу.

     Вы могли  бы  в этом плане дать какие-то разяснения?  Кто-то работал над этой проблемой?

     Спасибо.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую  вам.  Перше.  У   комітеті   з   питань транспорту  ми  це  питання  опрацьовували.  Зараз  ви  вже можете побачити,  що внаслідок цього вже зменшилися і кількість знаків, і кількість КП, які стоять на трасі.

     Друге. Замість  того  щоб  поліпшувати  якість  доріг,  у нас ставиться відповідний знак.  Якщо їхати по одеській трасі,  то  ви знаєте,  не доїжджаючи Києва,  протягом 17 кілометрів діє знак "60 кілометрів".  Розумієте, не можна сьогодні на сучасному автомобілі їхати зі швидкістю 60 кілометрів на годину протягом 17 кілометрів. Це треба переглядати.  Але забороняючий знак у нас може  поставити будь-хто,  а от дати дозвіл або команду на те,  щоб його зняли, це вже складно,  це  вже  треба  комусь  писати,  обгрунтовувати,  на підставі  чого  його  слід зняти.  Я вважаю,  що це все-таки треба переглянути, тому що на наших трасах їздити і не сплачувати штрафу

- просто неможливо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,    будь   ласка.   Слово   для співдоповіді  надається  голові  Комітету  з  питань  боротьби   з організованою    злочинністю    і    корупцією    Кармазіну   Юрію Анатолійовичу. Юрію Анатолійовичу, будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська  область).  Шановні  народні  депутати!  Даний законопроект  подано  ще  у 1998 році.  Ще у березні 1999 року наш комітет  його  розглянув.  Зважаючи  на  кількість  скарг  і  заяв громадян  та  на підставі власного досвіду спілкування з людьми на всіх зустрічах можу сказати, що це надзвичайно гостре питання.

     Від імені комітету я хотів би подякувати  народному  депутату Данильчуку   і  народному  депутату  Ткаленку  за  розробку  цього законопроекту.  Комітет підтримує цей законопроект з тих  мотивів, які  були  наведені щойно у виступі.  Ми знаємо,  що є дуже багато випадків (і це вже стало системою),  коли біля вокзалу  знімаються номерні  знаки,  і  ми  вже  почали  писати  подання про порушення кримінальних справ  за  зняття  номерів,  тому  що  відповідно  до Конституції це є власність громадянина.

     Я не  говорю,  що  в  кожній цивілізованій країні функції тої людини, що складає протокол про стягнення штрафу, і тої людини, що бере гроші, розділені.

     Ви знаєте,  що за корумпованістю Україна є четвертою державою (після Нігерії та  інших  країн),  а  за  корумпованістю  ДАІ,  як свідчать усі міжнародні опитування,  ми на першому місці. Я думаю, що прийняття цього законопроекту буде сприяти і  зменшенню  і  цих корупційних    правопорушень,    і    піде    на   користь   самій Державтоінспекції.

     Тут є  тільки  одне   питання:   суттєво   зменшиться   обсяг надходжень  до бюджету,  бо такі штрафи платитися,  стягуватися не будуть.  Але я думаю,  що в  умовах  такого  зубожіння  народу  це виправданий крок. Це перше.

     Друге. Я  хотів би,  щоб ви подивилися таблицю.  У таблиці ці зміни  дуже  невеликі.  За  наявності  підстав  ДАІ  матиме  право позбавити   водія   права   керування   транспортним   засобом.  У підрозділів міліції залишається право забирати у водія посвідчення до прийняття рішення про позбавлення його прав водія. Але це право застосовується тільки в тому разі,  коли є грубе порушення  правил дорожнього руху (якщо порушення скоєне водієм у нетверезому стані, чи ним скоєно грубе порушення,  яке  тягне  за  собою  позбавлення права керування транспортним засобом).  Тоді складається протокол, і водію видається  тимчасовий  дозвіл  на  керування  транспортним засобом.

     Коли розроблявся проект, я спілкувався з авторською групою, у складі якої багато працівників  міліції.  Вони  вже  також  дійшли висновку,  що  так далі жити не можна.  Я просив би вас підтримати цей законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Анатолійовичу.  Чи   є   запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат Кузнєцов. Наступний - депутат Ткаленко.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Юрий Анатольевич!  Как человек,  который имеет  отношение  к  бюджетным проблемам,  я вам должен сказать, что в свое время (года тричетыре назад) я был инициатором (мне,  конечно,  об этом не очень хочется говорить,  но  я  был инициатором) предложения,  чтобы все штрафы, которые  собирают  работники  Госавтоинспекции,  шли  на  развитие материальной базы служб МВД.

     Я просто  не  представлял себе действий,  к которым подтолкну работников  милиции.  Теперь  я  сам  с  ними  столкнулся.  И   вы понимаете, это до такой степени приводит в чувство, что теперь мне очень хочется,  чтобы бюджет  наполнялся  именно  таким  способом, который сейчас предлагается.

     На прошлой  неделе  я  ехал  на  своем  автомобиле из Киева в Харьков,  и  в  Харьковской  области  меня  остановили   работники милиции,  которые  вообще  очень  слабо  знают  правила  дорожного движения.  Стоят возле знака,  а за знаком - примыкание,  и они на этот знак пытаются "отловить" и положить деньги себе в карман. Это естественно.

     На мое замечание,  что  они  плохо  знают  правила  дорожного движения,  они  заявили:  "Так  вы депутат?  Ну ездите,  ездите до осени".  Вы понимаете?  Значит,  депутаты будут ездить до осени, а потом, я так понимаю, будут ходить пешком.

     Так вот я предлагаю,  чтобы все-таки мы как-то отрегулировали эти процессы.  Я поддерживаю этот законопроект.  И хотел бы, чтобы вы  прокомментировали  такие  заявления  работников  ГАИ,  которые утверждают, что депутаты будут ездить только до осени?

     Спасибо.

     КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Павле Сергійовичу! Дякую вам, що свого часу  ви  це  підтримали,  ці  кошти були спрямовані на покращання матеріальнотехнічної бази.  Але ви, як і винахідник атомної бомби, не знали, що це буде використано на шкоду людям.

     Більше того,  я майже рік у Верховній Раді минулого скликання намагався дізнатися про чисельність ДАІ.  Це виявилося дуже тяжким завданням.   І   ви  знаєте,  що  тільки  за  рахунок  Держбюджету утримуються 9 тисяч чоловік. Цілих 9 тисяч чоловік! Це чисельність усіх  працівників органів прокуратури в Україні.  Суддів в України лише 6 тисяч!  Порівняйте ці цифри!  Так от, 9 тисяч утримуються з Держбюджету,  а  решта  із  загальної  чисельності 31,5 тисячі - з місцевих бюджетів.  І я поцікавився в багатьох мерів:  "А як ви їх утримуєте?"

     А вони кажуть:  "Нам дуже вигідно.  Ми його поставили,  і він 100 гривень на день штрафів приносить. (Те, що він собі приносить, то  інше  питання).  Половина  йде  у місцевий бюджет,  і нам дуже вигідно".

     Тоді я кажу:  "А ви не замислювалися про  соціальні  наслідки цього,  адже,  збільшуючи  кількість  інспекторів,  нам доведеться платити їм через 20 років вислуги пенсію?  Тобто два роки служби в армії,  і  через  18  років  нам доведеться платити їм пенсію.  Ви повісили це на шию народу. Ви над цим не замислювалися?"

     А вони відповідають:  "Та ні,  нам треба  сьогодні  наповнити місцевий бюджет".

     Тому, Павле  Сергійовичу,  я не хочу коментувати,  що значить "до осені".  Розумієте,  люди вчаться у свого не зовсім  розумного керівництва.  Ви знаєте,  Верховна Рада дала оцінку цим діям. Я не хочу ні на кого чіпляти ярлики. То нерозумний сержант вас зупинив. Нерозумний тому, що сказав потаємні думки і мрії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Прошу передати слово депутату Марченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  "Відродження регіонів".  Шановний Юрію Анатолійовичу!  Два запитання.  Перше.  Якщо вам відомо, наведіть, будь  ласка,  приклади,  в яких країнах світу разом із накладенням адміністративного стягнення у водія вилучають  права,  посвідчення на право управління транспортним засобом і знімають номери?

     І друге  запитання.  Якщо  ми  приймемо  цей законопроект,  а Президент його підпише,  і він набере чинності, як ви вважаєте, за рахунок  чого  сержанти  будуть  виконувати план?  Адже їм щоденно доводять  план,  і  вони  можуть   повернутися   в   частину,   не прозвітувавши наприкінці дня про те, що виконали план.

     Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Я  дякую  вам,  шановний колего.  Але хотів би сказати так.  Немає  ніякого  плану.  Законодавчо  не  встановлено ніякого плану.  Усі розмови про план (он сидить заступник міністра Корнієнко,  він вам скаже) - це несерйозні розмови.  Плану  немає. Законодавство  це  не  передбачає.  Не  передбачено  це  і  жодною постановою Кабміну,  жодним наказом міністра внутрішніх справ.  Це все  незаконно.  Ви  маєте  на увазі якісь незаконні чи корупційні дії, це вже інше питання. Це перше.

     Друге. У світі немає такого, коли вилучають права, як немає у світі  і  талона  попередження,  який  є  в  нас.  У  нас склалася анекдотична ситуація - український  громадянин  їздить  з  талоном попередження і вчиняє якісь правопорушення, а іноземець їздить без талона. Наші українці їздять за кордон тільки з правами.

     В усьому світі права - це документ,  що  засвідчує  особу.  У Сполучених  Штатах  Америки  ви  абсолютно  все  можете  робити по правах:  чи в банку,  чи в інших  місцях.  Вони  засвідчують  вашу особу. Забирати цей документ не можна.

     Щодо номерів. Ви знаєте, коли ми їздили з проблем, пов'язаних з торгівлею людьми,  то взагалі не помітили,  щоб там  на  вулицях були  представники державтоінспекції або робилося таке,  як у нас, коли не можна проїхати по вулицях.  Цього ніде у  світі  немає,  і номери  не знімають,  такого світового досвіду немає.  Якщо людина порушила правила,  її прізвище вноситься в комп'ютер, ставиться... Для  цього  можна зробити технічні засоби,  виписується квитанція, кладеться під скло,  і людина,  яка припаркувалася в недозволеному місці,  сплачує  цей  штраф і наступного разу вже не припаркує там машину. А припаркує - знову буде платити.

     У Сполучених Штатах взагалі переїжджають в інший  штат,  якщо на  цій  машині щось висить і якщо там між штатами немає угод,  бо вони як незалежні держави.  Так що  в  цьому  ми  унікальні,  якщо говорити про країни СНД.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Переходимо до обговорення даного питання. Слово в обговоренні надається  народному  депутату   Гуцолу.   Наступний   -   депутат Моісеєнко.

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні  колеги!  Звичайно,  я  уважно вислухав і виступи,  і запитання.  Тому скажу єдине:  до моїх колег і до мене особисто  як  до секретаря Комітету з питань прав людини надходять тисячі заяв і скарг, в яких люди скаржаться на те, що інспекторами ДАІ порушуються їхні конституційні права та чинне законодавство. І я особисто бачу це кожного дня.

     Я з  цієї  трибуни  неодноразово  звертався  до  всіх   наших керівників  держави,  зокрема  до  Леоніда Даниловича Кучми,  який згідно зі статтею 102 Основного Закону є гарантом додержання нашої Конституції.

     Що ж коїться в нас? Чому люди їздять до Києва, пишуть скарги, звертаються до депутатів,  тобто до  вищого  законодавчого  органу країни?  Люди  надіються  на  те,  що депутати все-таки допоможуть вирішити їхні  проблеми,  котрі  з  ними  трапляються  на  дорогах України.

     Я хотів би навести декілька прикладів для того, щоб присутній пан генерал (я дуже поважаю цього керівника міліції) зрозумів,  що саме  виховна  робота  з  інспекторами  перебуває на дуже низькому рівні.  Зверніть увагу,  як вони звертаються до громадян України і до депутатів! Грубо і цинічно. Адже це є Українська держава і наша демократія. Так не можна робити.

     Прикладом може слугувати інцидент,  що трапився зі  мною.  До мене  приїхала  моя дружина без обох ніг,  яка захотіла подивитися виставку в Українському домі,  на якій була представлена продукція протезних заводів. Під'їхав я туди, ми винесли дружину, я увімкнув "аварійку",  поруч стоять капітан,  два інспектори.  Дивляться  на мене,  бачать,  що я виношу дружину, тяжко заношу її по тих сходах нагору.  Після  того  я  спускаюсь,  тому  що  треба  бігти   сюди працювати,  а  в  мене  з  цинічним  російським  матом відкручують номери.  Стою я і думаю:  я - народний обранець і не можу  зробити так, щоб той інспектор поводив себе, як належить.

     І ще  один схожий випадок.  Тільки-но телефонували з Сокирян, що на Буковині.  Є такий Козак -  начальник  ДАІ  в  Сокирянському районі  Чернівецької  області.  Він  увірвався в одну організацію, котра здійснює ремонт автомобілів.  Що він там наробив, що він там коїв - то "уму не постижимо".

     Є загальні закони,  і треба,  щоб вони працювали на народ, на Українську державу,  а не  для  того,  щоб  кожний  інспектор,  як сьогодні вже казали, був президентом держави.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  Украины.  Уважаемые коллеги!  Мы  сегодня   рассматриваем   важный   вопрос,   который затрагивает очень большую категорию населения.  Правда, меня лично он касается не так,  как предыдущих коллег, у меня нет автомобиля, и проблема взаимоотношений с ГАИ меня мало интересует.

     Но так   как   я  проработал  в  организациях  автомобильного транспорта, начиная механиком и заканчивая директором предприятия, то я хорошо знаю эту проблему.

     Этот момент,  который  мы  сегодня обсуждаем,  говорит прежде всего о коррумпированности наших автоинспекторов.  Вы  посмотрите, что  делается  сегодня.  В  народе самым популярным стал анекдот о том,  что подходит инспектор и представляется:  "Сержант Ковбасюк, шестеро  дітей".  И все сразу понимают,  что надо кормить шестерых детей и что на его зарплату их не прокормишь.

     Или еще пример.  Мы  все  очень  любим  телепередачу  "Полное мамаду",  в  которой очень ярко показан образ одного из работников ГАИ,  который благополучно штрафует всех подряд,  потому  что  ему нужно сегодня кое-что приобрести в магазине.

     Понимаете, вот  с этим мириться никак нельзя.  Это социальное зло,  которое порождено нынешним положением  дел  и,  конечно  же, нынешней  коррумпированной  системой  исполнительной  власти и той преступной   организацией   внутри   милиции,   которая    сегодня покрывается самой милицией.

     В Донецке   я   живу  недалеко  от  Ворошиловского  райотдела внутренних дел.  В шесть часов развод,  на улицу выходит громадное количество милиционеров патрульно-постовой службы. Проходит минута

- и нет никого.  Вплоть до вечера их не увидишь  на  улице.  Зато, начиная с восьми-девяти часов вечера, как только начинает темнеть, сразу  появляются  по  два-три  человека  в  форме  ГАИ,   которые благополучно  тормозят  все  тех,  с кого можно снять определенную мзду.

     Вот поэтому я поддержал бы  предложение  депутата  Кармазина, который  сегодня  высказывался  о  том,  что нужно вывести "живые" деньги   из   треугольника   "водитель-деньгимилиционер".   Тогда, действительно,    пойдет   процесс   защиты   наших   граждан   от дорожно-транспортных происшествий,  а не сбора денег  с  тех,  кто никакой  угрозы  своим небольшим нарушением для дорожного движения не представляет.

     У нас есть очень хорошая  система  идентификационных  номеров всех  граждан.  Может быть,  есть смысл подумать,  чтобы квитанцию выписывали через эту систему.  Но опять  же,  возникает  проблема. Подходит   гаишник   к  конкретному  водителю  и  говорит:  "Можно квитанцию,  а можно,  вы же понимаете,  так".  И очень  долго  ему рассказывает,  какие  документы ему надо посмотреть и что машина у него не совсем помыта,  и что у него где-то что-то не  так  и  так далее.

     Поэтому, учитывая  все  вышесказанное,  я вношу предложение о том,  чтобы комитет,  который готовил этот документ,  прежде всего продумал,    как    вывести   "живые"   деньги   из   треугольника "водитель-деньгиинспектор".  Если  мы  этого   не   сделаем,   все остальные   разговоры,   попытки  привести  это  в  порядок  будут малоуспешными.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Увімкніть мікрофон  заступника  міністра   внутрішніх   справ Михайлу Васильовичу Корнієнку.

     КОРНІЄНКО М.В.,  заступник міністра внутрішніх справ України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати!  Ми  в міністерстві  уважно вивчили пропозиції до законопроекту і повинні сказати наступне.

     Правила дорожнього руху були введені в  дію  23  грудня  1993 року.  За  цей  час,  як  би не критикували ДАІ чи міліцію (а мені думається,  що все-таки в ДАІ  працюють  люди,  більшість  з  яких віддані  своїй  справі  і  закону),  можна  спостерігати позитивні результати.

     Я хочу навести  кілька  цифр,  від  них  нікуди  не  дінешся. Спостерігається   тенденція   до   зниження  рівня  аварійності  в середньому на 1100 дорожньотранспортних пригод щорічно і зменшення кількості  загиблих  і травмованих від них людей відповідно на 400 та 1000 чоловік.

     Згідно зі статтею  26  Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення  попередження,  про  яке йдеться у пропозиціях,  як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі.  І введення  цього  заходу,  якщо його вводити так,  як пропонується, призведе  до  заміни  талонів  на  посвідчення  водія,   де   буде фіксуватися  попередження,  що  викличе  додаткові  незручності  і фінансові витрати, в першу чергу для водіїв.

     Передбачений статтею   265   Кодексу   про    адміністративні правопорушення  порядок  вилучення  посвідчення  водія  до  сплати порушником штрафу дозволяє  своєчасно  виконувати  постанову  щодо накладання штрафів і направляти відповідні кошти до бюджету.

     За час  існування  цього  порядку  до УДАІ МВС пропозицій від громадян з цього приводу не надходило.  Скасування ж цієї правової норми значно зменшить надходження коштів до Державного та місцевих бюджетів.

     Різке зменшення надходжень до бюджетів - до  40  відсотків  - викличе  також  і  запропоноване  в проекті закону зменшення у два рази розмірів штрафів за грубе порушення водіями правил дорожнього руху.  Одночасно  це спричинить збільшення кількості автоаварій та травмованих людей, про що свідчить сумний досвід 1991-1993 років.

     До речі,  я  повинен  сказати,  що  більшість  штрафів,   які накладають  працівники ДАІ,  стягуються через банківські установи, ми це повинні знати.

     Якщо йдеться про зловживання працівників ДАІ - це інше,  вони викриваються, розслідуються. І, безумовно, ті, хто цим займається, притягуються до відповідальності.

     Крім того,  діючі в Україні розміри штрафів  у  середньому  в три-п'ять разів нижчі,  ніж в Угорщині,  Румунії,  Латвії та інших країнах близького зарубіжжя, я вже не кажу про далеке.

     До речі,  є і світовий досвід вилучення посвідчень: в окремих штатах  Сполучених Штатів Америки,  у країнах Європи - в Німеччині та Австрії. У деяких країнах також тимчасово вилучаються і номерні знаки.   Повинен   вам   сказати,  що  номерні  знаки  вилучаються тимчасово,  а не назавжди. Це вимушений захід, який було введено в 1993 році.  Цей примусовий захід дає позитивні результати.  Коли в нас буде дисципліна на дорогах...  Я нещодавно перейшов  працювати до міністерства,  а до цього працював,  ви знаєте,  у Києві.  І ви самі бачите,  що проїхати по Києву в години пік дуже  важко.  Тому примусові заходи повинні діяти. А у зв'язку з тим що немає ще тієї системи,  яка  б  запобігала  всьому  цьому  (я   маю   на   увазі електронно-комунікаційну мережу різних засобів),  на жаль, повинен стояти цей державтоінспектор,  жезлом керувати рухом  і  візуально спостерігати  за  ним.  Коли ми прийдемо до того,  що в нас будуть такі засоби,  як у країнах Західної Європи або в Сполучених Штатах Америки, то зможемо тоді залишити трішки менше інспекторів.

     До речі, зараз у міністерстві йде реформування. І, безумовно, служба  ДАІ  за  рішенням  міністра,  за  рішенням  колегії   буде скорочуватися.  Вона  в  нас  в  основному  утримується за рахунок місцевих бюджетів.  Я знаю,  що тільки в місті Києві до  місцевого бюджету  від  сплати  штрафів  ДАІ  і  різних податків,  які за це стягуються,  надходить близько 20 мільйонів гривень.  Це  суттєвий внесок, частина якого, щоправда мала, йде на розвиток ДАІ.

     На наш  погляд,  пропозиція про зменшення розмірів штрафів за такі порушення правил дорожнього руху,  як залишення водіями місця дорожньотранспортної пригоди,  до якої вони причетні;  перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху;  невиконання сигналів регулювання   та  деякі  інші  не  відповідає  характеру  вказаних правопорушень.

     Давайте ми відійдемо від того, що є непорядний працівник ДАІ, давайте всетаки передбачати, що працівник ДАІ дотримується закону. Ми  прагнемо  до  того,  щоб  працівники  ДАІ  закон   виконували. Примусовий захід поки що є єдиним засобом, який дисциплінує водіїв та інших учасників дорожнього руху.

     Тимчасове затримання посвідчення водія до  винесення  рішення щодо  накладення  адміністративного  покарання за порушення правил дорожнього руху є єдиним реальним заходом  забезпечення  стягнення накладеного  штрафу.  На  жаль,  у  нас  немає  ще  цивілізованого підходу, який є у країнах Західної Європи, коли людина привчена до того,  що  вона сплачує штраф сама.  А в нас відповідно до Кодексу про адміністративні  правопорушення  якщо  людина  два  місяці  не сплачує цей штраф,  то він автоматично скасовується. І таким чином ми забезпечуємо своє існування,  забезпечується надходження коштів до бюджету.

     У запропонованих  у  проекті  змінах  немає потреби також і з огляду на те,  що існуючий інтервал у штрафних санкціях  більшості згаданих  у  проекті статей адмінкодексу,  передбачений статтею 33 даного кодексу,  дозволяє реалізувати загальний принцип накладення адміністративного  стягнення  з  урахуванням  характеру  вчиненого правопорушення,  особи порушника,  ступеня  його  вини,  майнового стану,  обставин,  що  пом'якшують  чи обтяжують відповідальність. Тобто якщо розмір штрафу від одного неоподатковуваного мінімуму до п'яти, то це вже дає можливість виходячи з цього давати ще один чи два, чи три, чи всі п'ять мінімумів.

     На підставі викладеного вважаємо передчасним внесення змін до Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення та статті 15 Закону України про дорожній рух.

     На закінчення я повинен сказати,  що зараз ми  разом  з  вами беремо  участь у доопрацюванні Кодексу України про адміністративні правопорушення і ще деяких кодексів, які регулюють адміністративні правовідносини. Є пропозиція, щоб усі ці відносини передбачити вже в тих документах -  кодексах  та  нормативних  актах,  які  будуть розроблені,   і   передбачити   там  новий  механізм  і  вилучення посвідчень,  і вилучення номерних знаків.  До цього  є  пропозиція вважати чинним той порядок, який діє сьогодні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Михайле   Васильовичу.   Ми   закінчили обговорення даного питання. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.

     Шановні колеги!  У нас ще залишилося одне питання, але вже 13 година,  і згідно з Регламентом ми маємо  переходити  до  розгляду питання  "Різне".  Чи  заслухаємо  це  питання?  Немає заперечень? Давайте коротко,  шановні колеги,  заслухаємо (там  не  записалися виступаючі в обговоренні), закінчимо і виконаємо порядок денний.

     -------------

     Слухається питання  про  проект  Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення сільськогосподарських виробників  пально-мастильними  матеріалами  у  період  проведення збору врожаю).  Доповідає народний депутат України  Олег  Іванович Юхновський. Коротко, будь ласка, Олегу Івановичу.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (виборчий округ

 13, Вінницька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу.  Шановні колеги!  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Для розгляду Верховній Раді пропонується  проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів  України,  якими передбачено внести зміни до статей 1 та 2 Закону України про тимчасовий  порядок  оподаткування  операцій  з виготовлення  та  продажу  нафти сирої та деяких пально-мастильних матеріалів та до статті 5  Закону  України  про  ставки  акцизного збору  і  ввізного мита на деякі товари (продукцію).  Пропонується продовжити термін дії положень зазначених статей  щодо  звільнення від  обкладання  акцизним  збором,  податком на додану вартість та ввізним митом важких дистилятів (дизельного палива)  до  1  жовтня 2000 року.

     Прийняття цього  закону  забезпечить подальшу стабілізацію на ринку  нафтопродуктів  під  час  проведення  збиральних  робіт  та дозволить  запобігти  значному  росту  цін  на  дизельне паливо як основний  вид  пального   для   виробників   сільськогосподарської продукції:  стимулювати ввезення дизельного палива для запобігання виникненню дефіциту пального;  створити достатній запас пального в період      проведення      збирання      урожаю;      забезпечити конкурентоспроможність альтернативних поставок дизельного  палива, зокрема з Азербайджану та Греції, а також створити рівні умови для всіх операторів,  які  працюють  як  на  внутрішньому,  так  і  на зовнішньому ринках нафтопродуктів.

     Цей проект  розглядався на засіданні аграрного комітету і був підтриманий практично одноголосно.

     Шановні колеги!  Я прошу підійти виважено до цього питання  і підтримати пропозицію аграрного комітету.

     Що стосується проекту закону

 5313-1, поданого  Міністерством  економіки,  то  згідно   з   ним пропонується  внести  зміни  до Закону про внесення змін до Закону про ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  деякі  товари (продукцію),  встановивши нульову ставку на деякі товари, а саме - на дизельне паливо. Я нагадую, що ставка ввізного мита на дизельне паливо  - 1,5 євро за тонну.  Також пропонується введення нульової ставки на ввезення високооктанових бензинів, які практично ніякого відношення до сільськогосподарського виробництва не мають.

     Я не заперечую проти такої пропозиції,  але все-таки пропоную до 1 жовтня зберегти тимчасовий порядок ввезення дизельного палива і підтримати запропонований народними депутатами проект 5313.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Івановичу.

     Є запитання?  Запишіться.  Висвітіть,  будь  ласка.  Народний депутат Шевчук.

     ШЕВЧУК С.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 23,  Волинська область).  Спасибі.  У мене  таке  запитання, шановний   Олегу   Івановичу.   Цей   процес  звільнення  аграрних господарників від сплати ввізного мита,  податків тощо стає  свого роду перманентним від весни до літа, потім до осені, а потім знову підготовка і так далі.  Це,  безумовно, впливає на дохідні частини Державного   і  місцевих  бюджетів,  які  сьогодні  знаходяться  в особливо скрутному становищі.

     Ми прийняли положення, що жоден законодавчий акт не може бути прийнятий,  якщо  він  якимось  чином впливає на Державний бюджет. Чому серед року  ми  не  дотримуємося  тих  рішень,  які  прийняли раніше?

     Спасибі.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.   Дякую,  шановний  колего.  Дійсно,  питання надзвичайно актуальне.  Я погоджуюся з вами в тому,  що  практично кожного  року  перед  проведенням  весняно-польових  та збиральних робіт ми  приймаємо  відповідне  рішення  -  змінюємо  ставки  або акцизного   збору,   або  ввізного  мита  на  нафтопродукти.  Така практика, звичайно, недопустима.

     Але хочу вам нагадати,  яка ситуація склалася в нас  минулого року  під  час проведення збиральних робіт,  коли ціни на дизельне паливо протягом кількох днів підвищилися майже втроє  і  Президент був вимушений втрутитися для того, щоб регулювати цю ситуацію.

     Аналогічна ситуація  може  повторитися  і цього року,  ще раз наголошую на цьому.

     Для того  щоб   уникнути   цього,   пропонується   продовжити пільговий порядок ввезення тільки дизельного палива до 1 жовтня. А за цей період було б доцільно доручити Комітету з питань  фінансів і  банківської  діяльності  та уряду відпрацювати чіткий механізм, який би ми застосовували в подальшому і який би дійсно  стимулював завезення в Україну як сирої нафти,  так і світлих нафтопродуктів. Можливо,  треба більш чітко підійти  до  визначення  якраз  ставок акцизного  збору,  щоб  вони  були прийнятними для всіх операторів ринку, які працюють зі світлими нафтопродуктами і сирою нафтою.

     Стосовно втрат Державного бюджету.  Якщо  оперувати  цифрами, які  надало  Міністерство  аграрної  політики,  дефіцит дизельного палива під час проведення  збиральних  робіт  становитиме  близько 600-650  тисяч  тонн.  За умови надходження такої кількості палива втрати становитимуть близько 150-160 мільйонів гривень.

     Щодо джерел поповнення цих втрат.  Я можу  назвати  кілька  з них,  у  тому  числі  і згідно з останнім рішенням.  Ви,  напевно, пам'ятаєте,  що Президент скасував свій указ щодо  сплати  ПДВ  за сільськогосподарську   продукцію.   Ми   неодноразово  чули  заяви міністра фінансів,  який наголошував на тому,  що в разі прийняття рішення  про  скасування  такої  пільги  для сільськогосподарських виробників 700 мільйонів гривень,  які мають надійти  до  бюджету, будуть  направлені  знову  ж таки на фінансування агропромислового комплексу.

     Тому джерела є.  І для того щоб вийти з цієї  ситуації  (а  я хочу  нагадати,  що  якраз  у  цей  період  Верховна  Рада  буде у відпустці) і щоб не  виникло  аналогічної  ситуації,  яка  була  в минулому  році,  прошу  виважено  підійти  і підтримати цей проект закону.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний   Олегу  Івановичу!  Якщо  сьогодні  взяти  і  порахувати кількість  посередників,  які  реалізують  бензин,  нафту  і   газ починаючи від виробника і закінчуючи тими,  хто їх отримує,  то їх можна налічити близько 17 тисяч.

     Скажіть мені,  будь ласка:  ми сьогодні даємо  продукцію  для товаровиробника чи звільняємо посередників? Це перше запитання.

     І друге.  Ви  пам'ятаєте,  коли  ми в цьому залі обговорювали питання щодо антимонопольного  законодавства,  то  нам  так  і  не відповіли   на  запит  від  нашого  комітету  стосовно  того,  щоб перевірили   факти   монопольного   захоплення   ринку    великими компаніями, які сьогодні диктують ціну. На жаль, цієї відповіді не надійшло і до цього часу.  Можливо,  ви як перший заступник голови скажете, чи отримав комітет таку відповідь, тому що на наші запити даний комітет відповіді не дає.

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую,  Валентино  Петрівно.   Щодо   вашого звернення.  Аналогічної  інформації  до нашого комітету поки що не надходило.

     Що стосується того,  кому ми надаємо пільги.  Зрозуміло кому: операторам, які працюють на ринку нафтопродуктів.

     Але я  хотів  би  знову  ж  таки нагадати,  що навіть під час проведення  весняно-польових  робіт  дизельне  паливо  або  світлі нафтопродукти   поставлялися  сільськогосподарському  виробнику  у співвідношенні 1 до 4 - 1 до 5,  тож не виключено,  що якщо ми  не приймемо  дане  рішення,  то  це  співвідношення перед проведенням збиральних робіт становитиме 1 до 7 -  1  до  8,  тобто  за  тонну світлих  нафтопродуктів  треба  буде  віддати  7-8  тонн зерна.  І постане питання:  де хліб,  яким чином він був по 40-50 доларів за тонну забраний у сільськогосподарських виробників, експортований і таке інше?  Тобто повернемося до тих  проблем,  які  стоять  перед нашою державою стосовно ціни на хліб та інше.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ О. І. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для доповіді надається заступнику міністра економіки  Шумилу   Ігорю   Анатолійовичу.   Будь   ласка,   Ігоре Анатолійовичу, бажано коротко.

     ШУМИЛО І.А.,  заступник міністра економіки України.  Шановний головуючий!  Шановні депутати!  Забезпечення стабільності ситуації на   ринку   нафтопродуктів   без  законодавчого  підкріплення  та підтримки Верховної Ради неможливе.  Ми вважаємо,  що ті зміни  до закону,  які  пропонуються Міністерством економіки,  забезпечать і можливість  нормального  функціонування  ринку  нафтопродуктів,  і рівні умови для суб'єктів цього ринку,  не призвівши до збільшення цін, що можливо в разі прийняття тієї пропозиції, яка розглядалася перед цим.

     Що пропонується   в   проекті   закону?  Перше.  Встановлення нульової ставки ввізного мита  на  імпортні  моторні  бензини.  Це пропонується  з  огляду  на  те,  що  ввізне  мито  є інструментом тарифного регулювання  імпорту  та  застосовується  з  метою  його обмеження,   що   в   умовах   забезпечення   внутрішнього   ринку нафтопродуктів на 50 відсотків за рахунок імпорту є недоцільним  і таким, що суперечить суті застосування тарифного регулювання. Крім того,  звільнення  від  обкладання  ввізним  митом  буде   сприяти забезпеченню диверсифікації постачання моторних бензинів в Україну із країн, з якими не укладено угоду про вільну торгівлю, наприклад з тієї самої Греції.

     Друге. Пропонується  припинити застосування сплати податку на додану вартість з реалізації дизельного палива по касовому методу. Замість продовження застосування сплати податку на додану вартість з реалізації  дизельного  палива  по  касовому  методу  продовжити декларування ввезення підакцизних нафтопродуктів, що імпортуються, а також вироблених в Україні з нафти, поставленої на давальницьких умовах , які реалізуються в Україні.

     І третє.  Не  запроваджувати  звільнення від сплати акцизного збору з дизельного палива.  Фактично відмова держави від тарифного регулювання  ринку  нафтопродуктів  за  умови  обов'язкової сплати акцизу з моторних бензинів усіма операторами ринку, з одного боку, стимулюватиме    ввезення    в    Україну   достатньої   кількості нафтопродуктів за ціною реального,  платоспроможного попиту,  а  з другого, створить рівні конкурентні умови.

     Крім того,  Кабінет  Міністрів передбачає уже своїми засобами не застосовувати справляння додаткового митного збору  з  моторних бензинів до кінця року.

     До яких результатів, як ми очікуємо, це приведе?

     Насамперед передбачаються  фактичні  надходження  по  імпорту моторних  бензинів  на  тому  ж  рівні,   який   спостерігався   у квітні-травні, - близько 100 тисяч тонн, дизпалива - 350-400 тисяч тонн.  А  з  урахуванням  запасу  нафтопродуктів  (на   нафтобазах зберігається нафтопродуктів у перерахунку на 1 мільйон тонн нафти) можна  зробити  висновок,  що  дефіцит  нафтопродуктів   нині   не загрожує.

     Так, передбачається  деяке збільшення цін на дизельне паливо. Але 10 євро акцизного збору з  дизельного  палива,  які  необхідно буде сплачувати, - це десь на рівні 4 копійок за літр.

     Аналізуючи різницю  цін  на  кордоні  України та в роздрібній мережі, можна зробити висновок, що в операторів ринку є можливість навіть  за  умови  сплати  всіх  податків  і зборів не збільшувати роздрібні ціни на дизельне паливо.

     Втрати бюджету через  звільнення  від  сплати  ввізного  мита виходячи  з  обсягів  ввезених  моторних  бензинів у минулому році становитимуть трохи більше 50 мільйонів гривень.  Проте  за  умови прогнозованого  збільшення  імпортних  поставок  моторних бензинів надходження до бюджету  за  рахунок  інших  податків  збільшаться, можливо, до 10 разів.

     Прошу підтримати   проект,   який   вноситься   Міністерством економіки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Анатолійовичу.  Чи  є   запитання? Запишіться.   Висвітіть,  будь  ласка,  список.  Народний  депутат Журавський. Наступний - депутат Ткаленко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область).  Християнськодемократична партія України.  Я прошу,  щоб  ви  мені  в  очі дивилися.  З 22 грудня минулого року працює новий уряд,  який очолює Віктор  Ющенко.  Концепція  роботи цього   уряду,   як  кажуть  його  провідники,  відрізняється  від концепції попереднього уряду саме тим, що він обіцяв скасувати всі пільги.

     Те, що  ви  сьогодні  демонструєте,  - це той самий шлях,  по якому йшов уряд Пустовойтенка.  Я  не  бачу  принципової  різниці. Тобто  ваші  слова  -  це  декларація,  вони  розходяться з вашими конкретними справами.

     І в  мене  таке  запитання.  До  яких  пір  з  цієї   трибуни представники  уряду  будуть займатися "плачем Єремії" за будь-якої погоди?

     Дякую.

     ШУМИЛО І.А. Прошу пробачити, але я не вважаю, що мій виступ - це "плач Єремії".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ткаленко.  Наступна  - депутат Семенюк.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую.  У мене  таке  запитання.  Ми  сьогодні плачемо,   що   не  надійде  акциз,  не  буде  коштів  на  дорожнє будівництво і таке інше.  Але ж  ви  прекрасно  розумієте,  що  80 відсотків пального сьогодні ввозять спільні підприємства, яким, на жаль,  повернули всі пільги і які акцизи і мито не сплачують.  Тож Держбюджет  тут  нічого  не  втрачає.  Не  треба лукавити.  Просто потрібно поставити їх у рівні  умови  з  іншими  експортерами.  Не лукавте, а законопроект треба приймати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре  Анатолійовичу,  до  вас  запитання:  треба приймати чи не треба?

     ШУМИЛО І. А. Я ще раз підтримую ту пропозицію, яку ми внесли. Вважаю,  що  у даному випадку ми створюємо однакові умови.  І я не погоджуюся з вашими висловлюваннями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Семенюк.  Наступний  -  депутат Гуцол.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція "Лівий центр".  У мене кілька запитань. Скажіть, будь ласка, що зроблено Кабінетом Міністрів для зменшення посередництва   в   торгівлі   пальномастильними  матеріалами.  Як контролюється ввезення пального через вільні економічні  зони  (це продовження   епопеї  спільних  підприємств)?  І  все-таки  ви  не відповіли на запитання: що робиться по спільних підприємствах?

     Дякую.

     ШУМИЛО І.А.  Стосовно вільних економічних зон я хочу сказати, що  зараз  проводиться  аналіз щодо ввезення через митницю і через вільні економічні зони і  щодо  всіх  зловживань  будуть  прийняті відповідні рішення, які унеможливлять у подальшому такі дії.

     Що стосується  безпосередньо  спільних підприємств,  то якраз введення  акцизного  збору  і  дозволить  зробити   диверсифікацію ввезення  таких  продуктів,  у  тому  числі  зробити конкурентними позиції інших операторів ринку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Батьківщина". Прошу передати слово народному депутату Сафронову Станіславу Олександровичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую.  Шановний пане  доповідачу!  Ви  пропонуєте  надати  пільги операторампостачальникам високооктанових бензинів,  таких як АІ-93 та АІ-95.  Що це дасть узагалі для сільського господарства?  Дайте відповідь, будь ласка. Це перше.

     І друге  запитання.  Ваша  думка щодо рішення Верховного Суду України стосовно повернення спільним підприємствам  пільг.  Що  це дасть також сільському господарству і в цілому нашій економіці,  і чи не погіршить це становище?

     ШУМИЛО І.А.  Насамперед,  що дало вже,  наскільки я  зрозумів перше запитання,  введення цього закону?  Вже у квітні порівняно з березнем поточного року обсяги ввезення в Україну  моторних  палив збільшилися:  бензинів - у 3 рази, дизпалива - у 4 рази, а ціни на моторні  бензини  знизились.  Після  набуття  законом  чинності  в Україну  щомісячно  імпортувалося  в  середньому  до  130-140 тонн бензинів і до 450 тонн пального.

     У Мінекономіки з  метою  координації  спільних  дій  постійно проводяться  зустрічі  з  нафтопродуктовими  трейдерами.  Кабінету Міністрів  направлено  пропозиції  стосовно  вжиття  заходів  щодо забезпечення  сплати податків,  а також щодо посилення контролю за виконанням  вимог  антимонопольного   законодавства,   за   станом регіональних  ринків  нафтопродуктів  і застосування компетентними органами  виконавчої  влади  всіх  можливих  важелів  впливу   для стабілізації ситуації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  Альошину  Валерію  Борисовичу. Будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Під завершення  уже  робочого  тижня  деяка  інформація   від   нашого комітету.  На засіданні ми розглянули обидва законопроекти, досить довго дискутували  з  приводу  доцільності  прийняття  позитивного рішення  і  врешті-решт підтримали урядовий законопроект як такий, що  дозволяє  створити  рівні  умови  для  всіх  операторів  ринку нафтопродуктів

     Нагадаю вам,    що   урядовим   законопроектом   пропонується встановити нульову ставку мита на імпорт нафтопродуктів.  Під  час обговорення в комітеті, безумовно, виникло запитання: наскільки ми таким   рішенням   стимулюємо   переробку   нафти    на    власних нафтопереробних підприємствах?

     Нагадаю також,  що  до  1  січня діє пільгова ставка ввізного мита  на  нафту  і  за  наявності  відповідних   контрактів   наші нафтопереробні  підприємства  можуть бути достатньо завантаженими, про що свідчить досвід їхньої роботи у квітні,  коли вони отримали достатньо  ресурсів,  у  тому числі з Росії,  Казахстану,  а також української нафти.  Це не такі великі обсяги,  які задовольнили  б повністю потреби особливо сезонного,  пікового споживання пального в аграрному комплексі,  але порівняно з квітнем 1999  року  рівень переробки  на  нафтопереробних  підприємствах  саме у квітні цього року був вищим.

     Якби нам  удалося  зберегти  цю  тенденцію  і  не  створювати проблем пікового дефіциту нафтопродуктів,  а не нафти, я думаю, ми унеможливили б повторення минулорічної ситуації.

     З другого боку,  ми всі розуміємо,  що ринок нафтопродуктів в Україні   є   досить   олігополістичним.   Є   невелика  кількість операторів,  які  мають  великі  обсяги   операцій.   Крім   того, справедливе  занепокоєння  викликає  той  факт,  що останнім часом справді  приймаються  рішення  щодо  відновлення  пільг   спільним підприємствам.

     Тому говорити  про те,  що прийняття позитивного рішення щодо будь-якого із законопроектів буде визначальним чинником  на  ринку нафтопродуктів, не доводиться.

     Але виходячи  з  цього  я  рекомендував би Верховній Раді від імені комітету підтримати урядовий законопроект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу.

     Запитання є?  Є  у  народних  депутатів   Абрамова,   Роєнка, Ткаленка і Журавського.

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Абрамова.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая партия. Валерий Борисович, вам хорошо   известно   положение   в   сельском   хозяйстве   -   оно катастрофическое.  Особенно  ухудшилось  оно  в  связи  с  началом проведения так называемой "президентской  реформы".  Все  сельские избиратели  моего  округа  заявляют  во  время  наших встреч,  что оставшиеся тракторы,  комбайны,  сеялки  растащены,  бензина  нет. Чтобы получить бензин в кредит, надо внести залог в 5 и больше раз стоимости этого бензина. Я думаю, это окончательная смерть селу.

     Скажите, пожалуйста, как выйти из этого смертельного для села положения?

     Спасибо.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання.  У  нас  є  різні  оцінки ситуації, що склалася в агропромисловому комплексі. Є такі, які ви висловили у вашому запитанні,  є дещо оптимістичніші.  Але нагадаю вам,  що урядом,  у тому числі з цієї трибуни, пропонувалися різні варіанти кредитної підтримки сільського господарства. Зокрема і за участю  місцевих  адміністрацій,  які  могли  б  коштами   власних бюджетів   гарантувати   отримання  необхідних  ресурсів  для  тих підприємств, які здатні ефективно працювати і здатні повернути той кредит довіри, який їм надається.

     Тому все  це  залежить  і  від,  скажімо так,  організаційних здібностей місцевої влади,  і від того,  чи  є  підприємства,  які здатні  не  тільки  використати  ресурси  і  забути,  що  їх треба повертати,  а й  повернути,  і  від  того,  наскільки  взагалі  ми спрямовуємо ресурси в ефективні сегменти того ж аграрного сектора.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Роєнку.  Я так розумію, Вікторе Григоровичу, це замість виступу, так? Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Валерію Борисовичу, мене дивує, і я не можу з цим   погодитися,  що  ваш  комітет  підтримує  саме  законопроект Кабінету Міністрів України,  адже йдеться  сьогодні  про  те,  щоб підтримати    нашого   власного   сільгоспвиробника.   І   потреба сільгоспвиробника  у  нафтопродуктах  чітко  визначена,   я   можу назвати, скільки нам потрібно бензину А-76 і дизельного палива.

     Та я  хотів  би  почути від вас (це моє запитання),  скільки, якщо ми  приймемо  законопроект  Кабінету  Міністрів,  треба  буде ввезти бензину, який іде по вищому октановому числу, в Україну або нафти,  яка буде перероблена?  Скільки його піде в продаж?  І  для кого він піде?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. Я хотів би нагадати вам, що свого часу в нас існувала диференціація ставок акцизного збору  на різні  види  нафтопродуктів.  У результаті ми мали досить поширену практику,  коли за митними деклараціями ввозився бензин того рівня і  з  тим  октановим  числом,  який найменше оподатковується.  Але реалізація  в  роздрібній  торгівлі  велася  і   А-95,   і   А-98, відбувалася пересортиця.

     Тому ми  з вами встановили фактично єдину універсальну ставку акцизного збору.

     Тепер щодо  того,  що  тільки  аграрному   сектору   потрібно дизельне  паливо.  Я  думаю,  що  ви чудово розумієте,  що сучасні автомобілі,  в тому  числі  і  ті,  які  ви  звично  відносите  до предметів  розкошу,  також  використовують  дизельне паливо.  Дуже великий парк  легкових  автомобілів  зараз  працює  на  дизельному паливі.  Тому  створенням  пільгових  умов  виключно по дизельному паливу ми все одно не вирішуємо ту проблему, про яку ви говорили у запитанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ткаленко.  Наступний - депутат Журавський.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую. Валерію Борисовичу, давайте розберемося в  одному питанні.  Доки ми будемо створювати сприятливі умови для експортерів, а не для своїх виробників? І скажіть, чи є ще в світі хоч одна держава,  яка має стільки власних нафтопереробних заводів і при цьому ввозить готові нафтопродукти?

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Я відчуваю в цьому запитанні справді турботу про вітчизняного виробника.  І повинен сказати, що український  потенціал  нафтопереробної  промисловості  дійсно  не працює  на  повну  потужність.  І якби була можливість завантажити нафтою,  то,  очевидно,  не   було   б   проблем   з   постачанням нафтопродуктів аграрному сектору.

     Я не  буду  зараз перелічувати ті обставини,  які призвели до нинішніх обсягів нафтопереробки  в  Україні,  але  якщо  ми  зараз спробуємо   запровадити   якесь   рішення,  яке  дискримінувало  б постачання нафтопродуктів в  Україну,  то  отримаємо  ще  гострішу паливноенергетичну кризу порівняно з тією, яку мали минулого року. Проблема комплексна, і її треба вирішувати послідовно.

     Я категорично за те,  щоб ми завантажували  (і  завантажували максимально) нафтопереробні підприємства.  Я за це. І для того щоб ми підтримували їх на необхідному  рівні  ефективності,  щоб  їхні фінансові  можливості  були  достатні  для  того,  щоб здійснювати досить серйозні контракти по постачанню нафти, ми повинні вирішити це  не  в  цейтнотних  умовах,  коли  знову виникає якийсь піковий рівень споживання  нафтопродуктів,  а  через  прийняття  серйозної комплексної  програми,  в  тому  числі пов'язаної із приватизацією окремих підприємств.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  За  ним  -  депутат Задорожна. І закінчуємо.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний пане Валерію!  Чи не відбудеться у разі  прийняття  цього законопроекту  монополізація  ринку  тими  самими підприємницькими структурами,  проти яких ви особисто не раз виступали як  політик, народний депутат, член УНР і голова профільного комітету?

     АЛЬОШИН В.Б.  В  одному  із  запитань  містилися підстави для того,  щоб трошки проаналізувати ситуацію на ринку. Я вже говорив, що   ринок   у  минулі  роки  фактично  визначався  ситуацією  без податкового імпорту через спільні підприємства. Невелика кількість спільних  підприємств  фактично  домінувала  і  визначала політику ринку нафтопродуктів України.

     Рішенням, яке пропонує сьогодні уряд,  створюються умови  для диверсифікації  джерел  надходження  нафтопродуктів  в  Україну  і тільки.  Інші  проблеми   цим   законопроектом   не   вирішуються. Диверсифікація  джерел  надходжень  дає можливість просто-напросто укладати  контракти  не  лише  з  російськими  та  прибалтійськими постачальниками, які мають угоди з Україною про вільну торгівлю, а й  з  іншими  постачальниками.  Якщо   це   створить   умови   для конкурентного ринку,  то я думаю,  тоді ми вирішимо і ту проблему, про яку ви говорили.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задорожна.

     ЗАДОРОЖНА Т.А.  Спасибо,   Виктор   Владимирович.   Уважаемый Валерий Борисович! Вы прекрасно понимаете, что нынешняя ситуация с горючесмазочными материалами -  это  результат  пагубной  политики 1998  года,  когда в Украине был уничтожен нефтерынок,  когда были предоставлены льготы пяти или шести фирмам и  фактически  не  было никакой конкуренции. И это привело к кризису в прошлом году.

     Вы совершенно  правильно говорите,  что сегодня мы решаем эти вопросы в пожарном порядке,  нам приходится так делать.  Но  нужно это делать не в цейтноте, а действительно комплексной программой.

     Так вот,  продолжив  срок  снятия  акцизов,  мы уже начали бы реанимировать тот нефтерынок, который был уничтожен в 1998 году. И это был бы вот тот первый шаг комплексной программы,  чтобы фермы, которые были уничтожены, могли сегодня подняться. Потому что вы же знаете,  что  сегодня  у  нас нет нормального бензина,  нам ввозят суррогат.  Из-за этого  уничтожается  автотранспорт,  загрязняется окружающая среда.

     АЛЬОШИН В.Б.  Я  радий,  що  все  більше  народних  депутатів усвідомлює необхідність створення конкурентного середовища, в тому числі і на нафторинку. І відповідні кроки ми робили, коли приймали у  Верховній  Раді   законопроект,   спрямований   на   уніфікацію законодавчих умов стосовно спільних підприємств, ви пам'ятаєте.

     Якщо ми будемо послідовними в цих діях,  то, як кажуть, все у нас вийде.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Для виступу в обговоренні записався народний депутат Роєнко.  Наполягаєте, Вікторе Григоровичу? Увімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Роєнка.

     РОЄНКО В.Г.  Шановні народні депутати!  Звичайно,  у  нас  на руках два законопроекти і нам приймати рішення, який з них повинен забезпечити  проведення   сільськогосподарських   робіт,   зокрема кампанію  по  збиранню  хліба  в Україні.  Тому моя особиста думка збігається з думкою нашого аграрного комітету: потрібно підтримати саме законопроект народного депутата Юхновського.

     Чому? Насамперед,  тому  що  в ньому чітко визначається,  для кого призначені нафтопродукти, які будуть завозитися за пільговими акцизним  збором  і ввізним митом,  - для сільського господарства. Загальна   потреба    у    пальному    на    виконання    основних сільськогосподарських  робіт  у  цьому році становить 4,4 мільйона тонн,  зокрема на жнива - майже 1,5 мільйона тонн.  Але з цих  1,5 мільйона тонн трошки більше мільйона треба дизпалива, щоб провести збирання врожаю.  Враховуючи умови, які складаються, нам необхідно все зробити для того, щоб зібрати вирощений врожай.

     Тому я вношу пропозицію не підтримувати законопроект Кабінету Міністрів,  а підтримати законопроект депутата Юхновського  і  наш комітет, який відповідно пропонує його підтримати, щоб забезпечити наших сільгоспвиробників дизпаливом,  яке становить  основну  масу нафтопродуктів, що забезпечують збір урожаю.

     Але повинен застерегти,  що дуже часто, до речі, на виконання постанов Кабінету Міністрів  (тут  присутній  заступник  міністра) нафтопродукти ідуть не за призначенням. Тому потрібно відпрацювати механізм,  щоб  нафтопродукти  за   пільговими   цінами,   зокрема дизпаливо,   йшли  за  цільовим  призначенням,  щоб  був  жорсткий контроль з  боку  Кабінету  Міністрів  і  відповідно  всіх  нижчих установ,  які  займаються  цим питанням.  Це забезпечить виконання даного закону.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги!   Обговорення   даного   питання   завершено. Прийняття  рішення  буде  відповідно  до  Регламенту  в  четвер на засіданні Верховної Ради України.

     -------------

     Переходимо до "Різного". Засідання продовжено до 14 години 15 хвилин.  Прошу,  висвітіть, хто з народних депутатів записався для виступу в "Різному". Дев'ять народних депутатів.

     Слово надається  народному  депутату  Гуцолу.   Наступний   - депутат Пустовойтов. Прошу всіх дотримуватися регламенту.

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги!  Шановний Вікторе Володимировичу! Свій  виступ  я  хочу  розпочати  з  прохання  до  вас,  тобто   з клопотання.  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Ми  знаємо вас як відомого юриста,  правовика,  людину-демократа,  і тому я хотів би попросити вас, щоб ви всетаки звернулися від мого імені, від імені тих виборців,  котрі про це просять,  щоб у нас в державі панували Конституція і чинне законодавство.

     Шановний Вікторе Володимировичу! Я хочу вам доповісти про те, що  у  нас  в  країні  порушується  Конституція  України  і  чинне законодавство.

     Шановні колеги!  Я  неодноразово  з  цієї  трибуни виступав і закликав Леоніда  Даниловича  Кучму,  щоб  він  урешті-решт  навів порядок   у   нашому   Міністерстві   охорони  здоров'я,  оскільки Москаленко Віталій Федорович не  відповідає  сучасним  професійним вимогам,  які  потрібні зараз у нас у демократичній країні.  Чому? Тому що на депутатські запити,  які оголошуються в сесійній залі і за  які голосують депутати,  дається просто відписка або зовсім не дають відповіді.

     Наведу приклад.  Група  народних  депутатів   звернулася   до Генерального   прокурора  України  Михайла  Потебенька  з  приводу порушення Конституції групою людей на чолі із  заступником  голови Держадміністрації  міста Києва Макомелою,  які підписалися в акті, заробивши,  можна так сказати,  статтю 172  Кримінального  кодексу України.  Що це таке?  Це "Посадовий підлог".  І відповідальність, передбачена за це,  дуже проста - три роки позбавлення волі  і  на п'ять років позбавлення людини права займати певні посади.

     Що ж  відповідає  виконуючий обов'язки Генерального прокурора України пан Обиход?  Пан Обиход просто дає брутальну відповідь, що народні депутати України не мають права звертатися до прокурора, а треба звертатися до суду.

     Шановний Вікторе  Володимировичу!  Ви  досвідчений  юрист   і поважна  людина  в Україні.  Я звертаюся з цієї високої трибуни до вас.  Ми всі розуміємо,  що це злочин,  тому що є підлог.  Є люди, котрі звинувачують відомого нейрохирурга Ігоря Курильця у підлозі. Є пояснення що це не так,  тому хочеться,  щоб у цьому  відношенні був наведений конституційний порядок, відновлена справедливість.

     Я хотів  би  ще  звернутися до Генерального прокурора Михайла Потебенька з приводу інформації,  яка до  нас  надійшла,  що  буде розпущена  екологічна  прокуратура.  Довкілля,  флору  і  фауну  в Україні знищують.  Тому цю прокуратуру не можна  анульовувати  або розпускати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановний   колего   Гуцол,  ми  сьогодні проголосували відповідний запит.

     Слово надається народному депутату Пустовойтову.  Наступний - депутат Журавський.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Вікторе Володимировичу, я звертаюся до вас. Мені незрозуміло, чому на   державному   каналі  УТ-1  окремими  передачами  та  авторами проводиться антидержавницька інформаційна політика,  направлена на дискредитацію державного представницького органу - парламенту.

     Я не  в  захваті  від діяльності Верховної Ради,  але не можу зрозуміти,  чому в нас на державній службі  є  люди,  які  ведуть, будемо говорити, антиконституційні розмови, знищуючи таким чином в очах наших виборців представницький орган. Який би він не був, але ми представляємо народ.

     Чому я  як  народний  депутат  повинен виправдовуватися перед своїми виборцями після "Акцентів" Лапікури і "7  днів"  Сторожука, які   поливають   брудом  Верховну  Раду?  Знайдіть  цих  народних депутатів,  і якщо вони заслужили,  нехай  відповідають.  Але  йде дискредитація.  Тому  мені  незрозуміло,  може,  на  цьому  каналі працюють антидержавницькі  люди  або  антидержавницькі  сили,  які хочуть  знищити конституційний лад,  від якого я теж не в захваті, він буржуазний.  Працювати на одну  гілку  влади  -  це  порушення політичної  безпеки  в  Україні.  І  це  теж  потрібно знати нашим лапікурам і іже з ними.

     Наступне. Подивіться,  в  чому  це  виражається.  За  логікою ведучого  передачі  "7 днів" у державі Україна діють,  як правило, такі гілки влади -  безгрішний  Президент  і  його  Адміністрація, критикований Кабінет Міністрів і деякі погані міністри та злочинна Верховна Рада.  Та врештірешт ми  повинні  покласти  край  отакому знущанню над представницьким органом чи ні?

     Я не хочу зараз цитувати всі ті статті закону,  які дають нам право вважати,  що це зловживання у сфері інформаційної  політики, зловживання  своїм  службовим  становищем цими людьми.  Я пропоную звернутися до Національної  ради  від  Верховної  Ради,  щоб  вони все-таки,  якщо  навіть  їх  не обрали,  розглянули стан виконання законів з питань інформації,  зокрема на державних телеканалах.  Я не  ставлю  питання  про  обмеження  свободи  слова.  Вона повинна розвиватися, тому що це закон навіть буржуазної демократії. Але не місце  на  державному каналі таким людям,  у яких мова,  підтексти тягнуть на образ такого недбалого учня,  який любить писати  різні вирази на парканах і в туалетах і від цього отримує задоволення. Я знаю,  що є така  категорія  людей,  яка  теж  отримує  від  цього задоволення. Але ж це не державницька політика!

     Тому я  прошу  дати доручення комітету Зінченка розглянути цю проблему.  І вас прошу розглянути,  оскільки за рішенням Верховної Ради ви теж відповідаєте за інформаційну політику,  зокрема за те, щоб  висвітлювали  діяльність  Верховної  Ради  України  так,   як потрібно.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Журавський. Наступний - депутат Кірімов.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги!  Ось уже п'ять років я чую,  як  Президент  обіцяє щороку  не підписувати Закон про Державний бюджет,  сформований на старій  податковій  основі.  Проте  під  тиском  певних   обставин усе-таки підписує.

     Цього року  картина,  я  думаю,  буде  схожа.  Ми маємо п'ять проектів Податкового кодексу і,  здається,  дві концепції.  Тут  є певні  проблеми.  Обсяг проектів кодексу - понад 400 сторінок.  Це складний юридичний документ,  і швидко  його  не  приймеш.  Які  є сценарії розвитку подій?

     Перший сценарій.  Ми  будемо  в  цьому  залі розглядати п'ять різних проектів Податкового кодексу з  різними  концепціями,  і  в результаті може статися так,  що жоден із них не набере необхідної кількості голосів і всі будуть зняті з розгляду.  Марно  витратимо час.

     Другий сценарій.  Якщо  один  із  цих п'яти буде прийнятий за основу,  все одно не вистачить часу, щоб прийняти його в цілому до прийняття  бюджету на наступний рік.  Згадайте норму Конституції - до 15 вересня.

     Крім того,  в урядовому проекті (а я думаю,  що спочатку буде розглядатися цей проект) запропоновано ряд нових податків: податок на   нерухомість,   шкільний   податок.   Правда,   не   з'ясовано концептуальну основу їх впровадження.

     Далі. Всі зміни до податкового законодавства треба вносити за півроку до початку дії нового Закону про Державний бюджет. Скоріше за все у 2001 рік ми знову увійдемо зі старою податковою базою.  І перший, і другий сценарії небажані для України, небажані для нас.

     Який вихід?  На мою думку, треба починати приймати Податковий кодекс по частинах,  як це зроблено в Росії. Варто було б почати з прийняття загальної частини,  а потім перейти до окремих податків. Верховна   Рада   могла  б  приступити  до  затвердження  переліку податків, тоді ми знали б, від чого відштовхуватися.

     Від дискусії  щодо  того,   який   кодекс   приймати,   треба приступити до діла. Неприйняття Податкового кодексу - це удар і по нас.  Не забуваймо,  що весна 2002 року на носі.  І  до  неї  слід готуватися, звичайно, якщо ми дбаємо про своє політичне майбутнє.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кірімов.  Наступний  - депутат Ратушний.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ  95,  Київська  область).  Фракція  "Батьківщина". Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні колеги!  Минуло вже 14 років після Чорнобильської катастрофи. Однак ця рана до цього часу не  гоїться.  І  мені  печально  від того,  що ця проблема в нашій державі поки що не вирішується на державному  рівні,  хоча  багато чого зроблено для того,  щоб людям,  які постраждали від аварії на ЧАЕС, жилося хоч трохи краще.

     Зокрема, багато  років  підряд  значна  частина  наших  дітей оздоровлюється за кордоном,  у таких країнах,  як Італія, Франція, Іспанія,  Голландія, Ірландія. Найбільше хочу сказати про Кубу. На Кубі  за  останні роки оздоровлено 18 тисяч наших дітей.  Зокрема, кожного місяця в таборі "Тарара" на Кубі оздоровлюється 250 дітей. Слід  зазначити,  що  Президент  Куби Фідель Кастро Рус опікується нашими дітьми в першу чергу.  У таборі  "Тарара"  навіть  створена школа-дев'ятирічка,  де  наші діти,  які оздоровлюються більше ніж півроку,  можуть навчатися.  Але це,  так би мовити,  одна сторона медалі.

     Справа в  тому,  що  тисячі дітей,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  до  цього  часу  не   оздоровлюються. Зокрема  діти  з  тих  областей,  які  знаходяться  на самісінькій призьбі Чорнобильської  атомної  електростанції,  -  Житомирської, Чернігівської, Київської та інших.

     Якщо не  оздоровлюються  діти,  то яке може бути оздоровлення дорослих. Я вже не кажу про медикаменти. Як ми знаємо, нині навіть чорнобильці   повинні  купувати  медикаменти,  щоб  лікуватися.  У лікарнях,  які  знаходяться  на   територіях   зон   гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, до цього часу немає відповідної діагностичної апаратури, і люди не можуть пройти потрібне обстеження.

     Проблемою залишається    газифікація   і   водопостачання   у населених пунктах  на  цих  територіях.  Справа  в  тому,  що  там заборонено  користуватися  місцевим  паливом  та водою у зв'язку з тим, що вони забруднені радіонуклідами.

     Велика проблема  і  з  містом  Славутич.  Як  ми  знаємо,   в Славутичі  проживає  близько  28 тисяч громадян,  з них близько 10 тисяч - діти. Середній вік славутчан - 28 років.

     У Славутичі є величезні проблеми.  У зв'язку із  закриттям  у грудні   нинішнього  року  Чорнобильської  атомної  електростанції вивільниться 6,5 тисячі чоловік.  Альтернативного виробництва  для них поки що,  на жаль,  немає.  Біля Славутича є селище Лісне,  де проживають будівельники Славутича (їх мешкає там 1187 чоловік,  із них  441  дитина).  Житло  цих  людей  практично зруйноване,  воно відслужило свій строк.  Але поки  що  місця,  куди  можна  було  б відселити цих людей, немає.

     Ці проблеми,  на  які я звернув увагу,  винятково важливі для людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Ратушний.  Наступна  -  депутат Семенюк.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Шановні друзі!  Я так розумію,  тут зібралися або найдисциплінованіші, або ті, кому нікуди йти, або ті, кому є що сказати. Що я хочу сказати? У порядку денному на 7  червня  (він  був  розданий  усім)  стояло питання   про   проект   Постанови   про  ситуацію  в  Генеральній прокуратурі.  Ні в порядку денному на вчора,  ні на сьогодні цього питання   немає.   Я   не  знаю  чому.  Я  голова  підкомітету  із законодавчого забезпечення діяльності органів  прокуратури,  ми  в комітеті  дуже  серйозно  розглядали  питання  про  стан  справ  у Генеральній прокуратурі.  І готується  нова  редакція  Закону  про прокуратуру.

     Сьогодні виступав  колега  Гуцол,  багато  депутатів  роблять запити.  Суть справи полягає ось у чому.  У статті  2  Закону  про прокуратуру  сказано,  що  Генеральний прокурор України не менш як один  раз  на  рік  звітує  перед  Верховною  Радою  України   про діяльність   прокуратури.   Вже   третій   рік  звіту  Генеральної прокуратури ми не чули в цьому сесійному залі.  В чому справа?  Чи немає що сказати,  чи просто ігнорується вищий законодавчий орган, що сьогодні доволі модно.  Але є рішення Конституційного Суду  від 11   квітня   2000   року  у  справі  за  конституційним  поданням Генеральної прокуратури України  щодо  конституційного  тлумачення положення Закону про статус народного депутата про запити народних депутатів.  Доволі  часто  вищі  посадові  особи   в   Генеральній прокуратурі розмахують цим рішенням,  хоча,  напевно,  не дочитали його до кінця.  Конституційний Суд роз'яснює, що депутат має право на  отримання інформації для виконання своїх службових обов'язків. І я думаю, що ніхто з депутатів (може, малодосвідчені) не вимагав, щоб кримінальна справа вирішувалася так чи інакше.  Напевно, ніхто з народних депутатів не звертається з такою вимогою до Генеральної прокуратури.  Але  дехто  в  прокуратурі  вважає,  що  після цього рішення народний  депутат  взагалі  не  має  права  звертатися  до Генеральної прокуратури й отримувати будь-яку інформацію.

     Тому я  просив би,  пане Медведчук (ви тут з керівництва один залишилися на господарстві),  щоб не зникали  отак  несподівано  з порядку денного деякі дуже серйозні,  фундаментальні питання.  Щоб ми виконали і Конституцію,  і Закон  про  прокуратуру  і  добилися нарешті  на  третій  рік від Генерального прокурора звіту про стан справ у прокуратурі.

     Я думаю,  що якщо ми отримаємо цю інформацію,  то проблем і з запитами депутатів, і з нашими виборцями стане набагато менше.

     З огляду на те,  що мені є куди піти,  але мені треба було це сказати, я закінчив.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово надається  народному  депутату  Семенюк.  Наступний   - депутат Чародєєв.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція "Лівий центр".  Шановні колеги! Фракція уповноважила мене зробити заяву  з  приводу  ролі  Конституційного Суду в наступі на демократію і парламентаризм в Україні.

     "Президентська команда,     виконавча     влада    продовжуть протиправну політику зосередження влади у своїх руках,  наступу на права  людей,  перебираючи на себе функції всіх інших гілок влади, намагаючись  всупереч  статтям  85  і   86   Конституції   України відсторонити   народних   депутатів  України  від  парламентського контролю,  впливу  на  реальні   процеси,   які   відбуваються   в суспільстві.

     Прикро, що  своїми  слуханнями  задля  інших  неблагополучних справ правлячий режим обрав Конституційний Суд.  За період з  1997 року  по  травень  2000 року Конституційним Судом було прийнято 10 спеціальних рішень,  пов'язаних із обмеженням повноважень народних депутатів  України.  Це  становить майже 22 відсотки від загальної кількості прийнятих рішень.

     Ініціаторами конституційних подань  були  Президент  України, Генеральна прокуратура,  Верховний Суд та Служба безпеки,  а також деякі  народні  депутати.  Рішення  Конституційного  Суду  суттєво обмежили  права  народних  депутатів  у захисті інтересів громадян України, своїх виборців.

     Суттєво звужено можливість  народних  депутатів  впливати  на діяльність органів влади з метою захисту інтересів своїх виборців.

     Зроблено крок  до утвердження в державі тоталітарного режиму, знищення демократії.  Так,  депутатів протиправно позбавлено права здійснювати   контроль  за  розглядом  заяв  і  скарг  громадян  у державних органах, установах і на підприємствах.

     Парламентаріїв навіть обмежили в праві розглядати  в  органах державної  влади важливі питання сьогодення,  перевіряти відомості щодо порушень законів, прав і інтересів громадян.

     Вершиною "демократизації"    нашого   суспільства,   розвитку "гласності" стало позбавлення Конституційним Судом депутатів права виступати  в  засобах  масової  інформації  з  питань депутатської діяльності.  Не секрет,  що ці рішення  перш  за  все  вдарили  по опозиційних  депутатах  Верховної Ради,  які несуть правду людям і відстоюють  їх  інтереси.   Щоб   остаточно   зламати   непокірних депутатів,  знищено  положення,  яке  захищало їх від дострокового звільнення з роботи після закінчення строку їх повноважень.

     Беззаконня, яке панує в Україні останнім часом,  отримало від Конституційного Суду додатковий імпульс. Так, 11 квітня цього року суд позбавив депутатів права звертатися до органів  прокуратури  з питань  досудового  слідства  у  конкретних  кримінальних справах. Раніше аналогічне рішення прийнято і щодо звернення до судів. Люди роками   не  можуть  добитися  правди  в  правоохоронних  органах, отримати відповіді на поставлені питання. Тепер і народний депутат не  допоможе  своєму  виборцю,  люди залишилися наодинці зі своїми бідами.

     Попереднє рішення  Конституційного   Суду   щодо   скасування постанови Верховної Ради про заборону підвищення цін на комунальні послуги свідчить про політичну заангажованість цього органу. Члени Конституційного  Суду відгородилися від людей персональними дачами і  автомобілями,  охоронцями,  забули  про   свій   конституційний обов'язок - служити народу України.

     Фракція "Лівий  центр"  вбачає  в  діях  Конституційного Суду намагання всупереч статтям 147,  150 Конституції,  Закону  України про Конституційний Суд України стати караючим мечем у руках діючої влади,  позбавити народних обранців можливості  захищати  права  і свободи громадян України.

     Ми вимагаємо  розглянути  це  питання  в  сесійному  залі  на спеціальному засіданні і внести відповідні зміни та доповнення  до Основного   Закону   та  інших  законів,  щоб  дозволити  захищати парламентаризм в Україні і реалізувати права  і  свободи  громадян України,  зробити  Конституційний  Суд  незалежним  і  об'єктивним органом державної влади".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чародєєв.  Наступний  -  депутат Моісеєнко. Шановні колеги! Хвилиночку.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, ПСПУ). Ты можешь покинуть, я не для тебя говорю. Здесь член Руха Кендзер позавчера...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутате Чародєєв,  то не  до  вас  було звернення.  Я  як  головуючий хочу пояснити,  що в розділі "Різне" дозволяється це робити,  порушення Регламенту немає.  Я думаю,  що якщо  депутати залишилися і записалися на виступ у "Різному",  тим більше  що  ми  розглядали  додатково  одне  питання  і  не   було заперечень залу, то давайте дослухаємо всі заяви.

     Будь ласка, депутате Чародєєв.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Я  бы,  конечно,  не  выступал.  Но вот я взял стенограмму, где Кендзер говорит, что товарищ Чародеев сказал, что если информация Кендзера недостоверна,  то Кендзер положит мандат, а если достоверна - значит я.

     Я удивлен,  я не знаю,  какую справку он показывал. Я, Виктор Владимирович,  полностью  не доверяю вам как человеку,  но я подаю справки "Аеросвіту" и информацию  о  том,  когда  были  прекращены рейсы и когда возобновлены,  директора по маркетингу.  У меня есть еще справки и документы о полетах.  Потому что я понимаю,  с кем я связываюсь.  И  вы  недаром  именно  Кендзера  назначили для такой миссии,  чтобы  прикрыть  те  юридические  нарушения.  Хотя  вы  и говорите,  что  вы  юрист  с двадцатилетним стажем,  а операцию по перевороту провели,  с юридической точки зрения,  грубовато. И вот вам понадобился Кендзер.

     Я действительно положу мандат, если он докажет, что самолет в этот день производил полет.  Три  месяца  не  было  полетов  из-за скандала.  Это просто невозможно. И даже подкупить вам не удастся, потому что это связано с другой стороной,  а там на это не пойдут. Большой международный скандал.

     Поэтому я  прошу,  чтобы  это  вошло  в протокол,  чтобы было поручение регламентному комитету.  Я подпишу заявление,  Витренко, Марченко,  пусть  руководство фракции Руха подпишет это заявление, что как только будет доказано,  что я  прав,-  Кендзер  уходит  из депутатов.  Ничего страшного,  выборов не нужно, мы оба избраны по списку.

     И вы как  заместитель  Председателя  парламента,  пожалуйста, проконтролируйте это.  Надо - я уйду.  Но я никогда в жизни еще не был,  так сказать,  осужден. Сколько раз меня не разбирали, каждый раз выходило, что я прав. И в этом случае так будет. Более того, у меня есть документы,  которые показывают,  что  и  маршрут  выбран самый  короткий.  И  не  один я туда ехал,  и не я в карман что-то положил,  со мной там был и  тогдашний  член  вашей  фракции  СДПУ Корчинский.

     На такое  пустяковое  обвинение можно было и не отвечать.  Но дело в том,  что Кендзер врет и во всем остальном. Ложь Кендзера - это  часть  большой  лжи,  которую  и  вы  в  том  числе затеяли и создавали.  И я настойчиво буду доказывать это.  Вам  лучше  всего раньше  времени  признать,  что  Кендзер  не прав.  Может быть,  в дальнейшем это, так сказать, смягчит и вашу вину.

     Я прошу,  чтобы все это было в  протоколе  и  было  поручение комитету  Омелича.  А  если я ошибусь или совру,  то отвечу.  Но я посмотрю, как будет отвечать Кендзер.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Шевчук.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Уважаемые  коллеги!  Я  хочу обратить внимание прежде всего на то, насколько неинтересно для нашего зала проходит  "Різне".  Практика подтверждает,  что самые злободневные вопросы, которые могли иметь серьезное политическое и социальное звучание, относятся в "Різне", поскольку  они  не включены в повестку дня и остаются без внимания Верховного Совета Украины. Да, в стенограмме оно будет, да, кто-то из журналистов послушает.  А эти пустые стулья? Перед выступлением предпоследнего выступающего (я пересчитал) в зале был 31  человек. Сейчас, по-моему, человек 19. Понимаете?

     Поэтому я вношу предложение (хочу, Виктор Владимирович, чтобы вы   подняли   этот   вопрос   на   заседании   так    называемого Согласительного  совета) о том,  чтобы "Разное" было перенесено на вторник  перед  Днем  правительства.  На  тогда,  когда   в   зале присутствует около 400 депутатов и когда можно поставить вопросы и услышать на них ответы.  А сейчас мы выступаем друг перед другом в пустом зале, и даже депутатам это неинтересно.

     Второй вопрос.  Для  того,  чтобы  все это было интересней (я буду настаивать на этом,  и,  думаю, коллеги меня поддержат), пора возобновить прямую трансляцию заседаний Верховного Совета. И сразу снимутся проблемы  с  Лапикурой,  с  другими  инсинуаторами  наших выступлений  и  так далее.  Вы посмотрите,  в зале идет обсуждение важнейших  социальных  вопросов,  а  когда   включаешь   программу новостей на УТ-1, то там же слышишь один только бред, особенно что касается  освещения  работы  Верховного  Совета.  Совершенно   нет реальной   картины:   что  обсуждается  в  Верховном  Совете,  как обсуждается, кто выступает и так далее.

     Многие мои избиратели на встречах постоянно ставят  вопрос  о том,  что  они  хотят  знать  правду,  кто  и  куда  их ведет,  и, естественно,  позицию своих так называемых избранников.  Ясно, что все это должно быть отражено, но к сожалению, зависает.

     В завершении  своего  выступления  хочу  сказать  о том,  что возникла большая проблема со здоровьем у лидера  курдской  рабочей партии   Оджалана.  Сейчас  речь  идет  о,  возможно,  готовящемся террористическом акте  -  медленном  умерщвлении  этого  человека. Такая информация поступила от курдов, которые находятся в Украине.

     Поэтому я  бы вышел с предложением отправить туда независимую медицинскую комиссию,  или обратиться  в  Красный  Крест  с  таким предложением,  чтобы там освидетельствовали условия его пребывания и  состояние  здоровья.  В  противном  случае  мы  можем  потерять человека.

     Следующий вопрос,  который  нельзя  оставить без внимания и о котором я неоднократно говорил, - это КучмаЛазаренко. Эта проблема на  данный  момент,  учитывая  ее  звучание  в  Соединенных Штатах Америки,  не может оставаться без  внимания  со  стороны  народных депутатов Украины.  Ведь,  вы вдумайтесь,  речь идет о возможности импичмента Президента за  расхищение  в  особо  крупных  размерах, точнее  за  способствование этим расхищениям господином Лазаренко. Вдумайтесь,  о чем идет речь! А мы делаем вид, как будто ничего не происходит, как будто процесса нет, адвокатских выступлений нет.

     У меня такое предложение,  Виктор Владимирович.  Надо принять сегодня  протокольное  поручение...   Вы   видите,   зал   пустой, голосовать  некому.  Не  потому  что  неинтересно,  а  потому  что разбрелось  это  стадо  баранов.  Их  нельзя  назвать  депутатским корпусом,  если  им  не  интересны проблемы государства.  Это не в обиду депутатам, это в обиду баранам будет сказано.

     Так вот,  я бы предложил обратиться с официальным запросом от Верховного   Совета   к  адвокату  Майклу  Хендверкеру,  чтобы  он предоставил в Верховный Совет имеющиеся у  него  материалы.  А  он четко  пишет  и  говорит  в  своих  выступлениях  о том,  что есть материалы,  доказывающие причастность Кучмы к этих делам.  Как  же можно оставлять без внимания такие вопросы?

     И последнее.  Вчера  смотрел  выступление Президента в Совете национальной безопасности. Ну стыдно. Такое впечатление, как будто Президент  не знает о проблемах топливноэнергетического комплекса. Только узнал,  бедняга.  А расстановка сил?  Сидит нам подчиненный Премьер-министр  справа  от Президента,  а Председатель Верховного Совета Плющ сидит слева.  С каких это  пор?  Они  что,  этикет  не знают?  Или протокол не знают?  Они что,  не знают,  что Верховный Совет дает согласие на назначение  Премьерминистра  и  заслушивает его  отчеты,  а не наоборот?  Это что за принижение такое?  Что за отношение к Верховному Совету такое?

     Я обращаюсь   сейчас   к   немногочисленным    представителям большинства,  присутствующим  здесь.  Вы поставьте на место своего хозяина.  Обясните  ему,  что  есть  шестерки  и  есть   козырные шестерки.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу.

     Слово надається   народному  депутату  Шевчуку.  Наступний  - депутат Яценко.

     ШЕВЧУК С.В.  Спасибі,  Вікторе Володимировичу.  Якщо колись у депутатів  запитають,  чи  буває  в  сесійній залі така спокійна і творча обстановка,  можна сміливо казати:  так,  буває, у п'ятницю після другої години.

     Шановні колеги!  Я  хочу  привернути  вашу  увагу  до  літніх проблем,  тому що до них  приковується  увага  і  наших  громадян. Власне,  до проблем курортних територій.  У цей процес природнього інтересу до відпочинку,  до курортів вклинюються окремі  російські засоби  масової  інформації,  які  розпочали справжню інформаційну війну проти курортів Криму.

     Росія, як і  Болгарія,  як  і  Туреччина,  як  і  кожна  інша держава,  зацікавлена в тому,  щоб її громадяни витрачали кошти на власних курортах.  Проте замість  того,  щоб  займатися  розвитком інфраструктури  північнокавказьких курортів,  де зараз відпочивати стало небезпечно через  постійні  збройні  конфлікти  та  мафіозні розборки,  в  Росії,  зокрема  в  її  засобах  масової інформації, говорять про недоліки українських курортів.

     Викликає подив і той факт,  що росіяни  спрямовують  гостроту своєї  критики на країну-партнера по СНД,  на партнера,  за їхніми словами,  стратегічного.  Звичайно,  в Криму є певні недоліки і  в організації  курортного  сезону,  і  в політичному житті в цілому, які,  до речі,  можна було б відшукати не лише  в  Україні.  Однак випади   зарубіжних   засобів  масової  інформації  стають  дедалі тенденційнішими.  Складається  враження,  що  вони  спрямовані  на підігрівання шовіністичних настроїв частини росіян у Криму.

     Фракція НДП  виступає  проти розпалювання ворожнечі між двома братніми  народами,  закликає  здорові  політичні  сили  Росії  не руйнувати  споконвічні  дружні  відносини.  Українці  завжди  радо вітали своїх гостей,  тим більше з дружніх країн,  і в Криму,  і в Карпатах, і на Поділлі.

     У зв'язку з цим фракція вимагає, щоб гуманітарний блок нашого уряду окрім гасел про любов до  неньки-України,  про  турботу  про малого українця,  задіяв реальні механізми інформаційного захисту, відстоювання   інтересів   регіонів   держави   та    об'єктивного висвітлення  як  наших  недоліків,  так  і тих справжніх природних багатств, цінностей, що є надбанням народу України.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Яценку.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Шановні колеги!  Я хотів би підняти два питання.  Перше (на підтримку Івана Захаровича Кірімова) - це оздоровлення  дітей, які   постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи.  Я  мушу сказати членам Комітету з питань охорони  здоров'я,  які  говорили про  оздоровлення,  -  у  цьому році затверджено такий бюджет,  що оздоровитися  має  можливість  тільки  кожна  п'ята  чорнобильська дитина.

     І тому  я звертаю вашу увагу,  Вікторе Володимировичу:  у нас були парламентські слухання з  питань  Чорнобильської  катастрофи, були  відповідні  доручення  Кабінету  Міністрів України.  Жодного кроку на виконання цих доручень не  було  зроблено.  Я  просив  би проконтролювати це питання.

     І друге.  Усі ми без винятку,  які тут залишилися,  як і ви і народні депутати України  за  межами  цього  залу,  відчуваємо  із виступів депутатів у "Різному" тривогу щодо накопичення негативної критичної маси навколо вищого законодавчого органу нашої держави.

     Я хотів би сказати щодо виступів Лапікури і  всіх  решти.  Як представник меншості і опозиції я мав би зловтішатися,  як кажуть, на адресу більшості.  Це ж  на  вашу  адресу  і  на  вас,  Вікторе Володимировичу,  на  Івана  Степановича,  на цю частину залу ллють бруд.  Мені,  оппозиционеру, только руки потирать и говорить: "Так им и надо!"

     Але все  ж  я народний депутат України з десятирічним стажем. Журналісти підрахували,  що нас таких,  які 10 років від одного  і того самому округу, залишилося 7 народних депутатів. І мене хвилює доля України і доля парламентаризму,  яка є сьогодні,  і  яку  ми, власне кажучи, розпочинали в Україні.

     Ви самі   ліквідували   слідчі   комісії,   забрали   у  себе повноваження,  самі проголосували,  щоб віддати майно.  Майном  ви керуєте,  я  ніякого  відношення  до  цього не маю.  Забрали майно безкарно.

     Ви самі  не  хочете  підтримати  пропозицію  про   трансляцію засідань  Верховної  Ради  України,  щоб  вас  чув  народ.  Мені ж дістанеться менше слова ніж вам. Ви і цього не хочете зробити.

     Конституційний Суд понадавав вам  ляпасів,  підкреслюю,  коли прийняв рішення забрати у вас додаткові повноваження.

     Вираз мого  колеги з дванадцятого скликання:  "У них остались красивые пиджаки,  надутые  щеки".  Ведь  вы  ничего  не  решаете. Проблема осталась в том,  что Верховный Совет ничего не решает!  У вас же забрали все полномочия!  Да,  еще раз  повторю  его  фразу: "Красивые  пиджаки,  надутые  щеки".  И больше ничего.  Вас просто используют.

     З урахуванням  цього,  Вікторе  Володимировичу,  звернення  і передайте Івану Степановичу теж.

     Ви вже  бачили  останнє  розпорядження  стосовно  відряджень: депутат не має права вже на відрядження.  Я,  оказывается,  должен обратиться  к  чиновнику,  чтобы  он  мне  разрешил  поехать в мой округ!!!  Абсурд какой-то,  дурость!  Вы-то хоть ко мне не лезьте, меня-то  не  ущемляйте.  Мені треба,  я вирішую сам - їхати мені в округ чи не їхати.  Це моє право,  мене таким правом наділив народ України,  а не чиновника із Верховної Ради України. Зверніть увагу на це, Вікторе Володимировичу.

     Давайте залишимо  політичні  погляди  осторонь,  зберемося  у Верховній  Раді  і  обговоримо  ці  питання.  Не  про  більшість і меншість ідеться. Йдеться про те, що буде далі.

     И поверьте, Виктор Владимирович, моему большому политическому опыту:  может,  в  этой  круговерти вы хотите создать себе нечто - ничего из этого не выйдет, крах будет и у вас.

     Ось з такою турботою про майбутнє демократії в  Україні,  про майбутній  парламентаризм  в  Україні я звертаюся до вас,  шановні народні депутати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Усі бажаючі виступити  в "Різному"  використали  своє  право.  І  я  хочу сказати,  що буде відповідна реакція,  і будуть доручення стосовно виступів народних депутатів.

     Зокрема, я  хотів би зупинитися на тому,  що народний депутат Гуцол,  справді,  підняв серйозне  питання.  І  останні  відповіді Генеральної  прокуратури  потребують і від нас відповідних рішень, тому що більшість цих відповідей торкається того,  що  прокуратура не  втручається  і не реагує на запити народних депутатів і навіть на запити, проголосовані в залі Верховної Ради України.

     Тому це  питання  до  нас  усіх,  шановні  колеги,  до  наших профільних  комітетів  - або ми мусимо вносити відповідні зміни до чинного  законодавства,  або  реагувати  так,  щоб  потреби  наших виборців,  які передаються через нас, народних депутатів, доходили до державних органів, які відповідають за ті чи інші питання.

     Відносно заяви  народного  депутата  Пустовойтова  Володимира Сергійовича,  я хочу сказати таке. Що ж, Володимире Сергійовичу, в нас свобода слова,  конституційне право і  обов'язок.  І  тому  ми повинні  все  розуміти.  Критиці  підлягають  усі.  Хоча  я з вами абсолютно згоден, що мені не подобаються заяви на адресу Верховної Ради  України  і на адресу народних депутатів,  тому що я такий же народний депутат,  як ви,  і один  із  керівників  Верховної  Ради України.

     Але я думаю, що тут підхід повинен бути іншим. Ми намагаємося це вирішити, але я не впевнений, що ми зможемо це зробити.

     Відносно звернення   щодо   Національної   ради   з    питань телебачення  і  радіомовлення.  Я  згоден.  Тим  більше,  що там є частина,  яку ми проголосували.  Найближчим часом,  як випливає із заяви  Президента України,  указом Президента буде призначена його частина  складу  Національної  ради   з   питань   телебачення   і радіомовлення. Я думаю, що ми адресуємо одне з наших звернень, щоб розібралися з тими телекомпаніями,  які переходять межу критики  і вдаються  до  образ  і  наклепів,  у тому числі на адресу народних депутатів і Верховної Ради в цілому.

     А профільному комітету ми обов'язково дамо доручення,  я таке доручення підпишу.

     Відносно виступу  народного депутата Журавського щодо проекту Податкового кодексу.  Для того,  щоб його розглядати,  треба  його отримати.   Ви   знаєте,   що   у   нас  є  п'ять  проектів,  вони доопрацьовуються,  але  ми  орієнтуємося   на   позицію   Кабінету Міністрів,  як це і повинно бути.  Це я кажу для стенограми. Може, Журавський матиме бажання ознайомитися з реакцією головуючого,  то він може це зробити.

     Щодо виступу народного депутата Ратушного, то я хочу сказати, що питання відносно ситуації  в  прокуратурі  зникло  невипадково, воно зникло закономірно. Справа в тому, що його вносили до проекту порядку денного,  але воно не було  включено  до  порядку  денного п'ятої сесії. І тому інціатором цього питання, зокрема профільному комітету,  треба порушити це питання в  четвер,  коли  приймаються рішення,  проголосувати,  включити  до  порядку денного п'ятої або наступної  -  шостої  сесії  і  розглянути  його   відповідно   до Регламенту і Конституції.

     Питання, яке  порушувала  народний  депутат  Семенюк.  Я можу сказати лише,  що як юрист і як народний депутат,  я не  згоден  з усіма рішеннями Конституційного Суду.  Але рішення Конституційного Суду не коментуються.  Так  мене  вчили  в  університеті,  коли  я навчався на юридичному факультеті. І тому треба шукати інші виходи з ситуації,  хоча,  безумовно,  обмеження прав народних  депутатів України  не  приводять  до тих результатів,  яких очікують від нас наші виборці, які голосували за нас.

     Щодо виступу  народного  депутата  Чародєєва.  Я   хотів   би нагадати колезі Чародєєву про те,  що народного депутата Кендзьора на посаду керівника слідчої комісії призначала Верховна Рада, а не я або хтось інший.

     А відносно    ваших   домовленостей,   колего   Чародєєв,   з Кендзьором,  то я думаю, що вам необхідно вирішувати це вдвох. Тим більше,  що  ні  я,  ні  хто інший з керівників Верховної Ради,  і навіть Верховна Рада,  не можуть стояти на  позиціях  контролю  за виконанням ваших особистих домовленостей.

     Щодо виступу Володимира Миколайовича Моісеєнка.  Якщо виникає актуальність переносу "Різного",  то ви знаєте,  що  треба  внести зміни до Регламенту. Пропонуйте проект постанови про внесення змін до Регламенту,  ми включимо його до порядку денного і  розглянемо. Може,  ви  маєте  рацію,  що  треба  більше  уваги приділяти цьому розділу.  Тим більше,  якщо дотримуватися Регламенту, то ми навіть сьогодні,  як і в інші п'ятниці,  не могли проводити "Різне", тому що згідно з пунктом 2.5.2 Регламенту  "Різне"  проводиться  тільки тоді, коли в залі знаходиться більшість від конституційного складу парламенту.  Я думаю,  що додаткових коментарів з цього приводу не треба.

     Інші питання,  які ви порушували, Володимире Миколайовичу. Ви ж досвідчений парламентарій,  пропонуйте згідно  з  Регламентом  і Конституцією ті чи інші проекти постанов і законів, і ми їх будемо розглядати.

     Відносно запиту на адресу адвоката,  якого  ви  називали.  Ви знаєте,   до   кого  можуть  бути  адресовані  запити  і  народних депутатів,  і Верховної Ради України відповідно до  Конституції  і Регламенту.

     Стосовно виступу   народного   депутата   Шевчука   ми   дамо відповідне доручення.

     І стосовно виступу народного депутата Яценка. Я хочу сказати, що,  безумовно,  те  що  ми  приймаємо як результат парламентських слухань,  повинно  бути  виконано.   Згідно   з   Конституцією   і Регламентом ми виконуємо контрольні функції,  і профільні комітети повинні наполягати на дотриманні тих  рішень,  які  ми  приймаємо. Безумовно,  це треба проводити, і нам необхідно радиться. Питання, яке порушив колега  Яценко,  справді  стосується  всієї  Верховної Ради,  незалежно від того, які думки має більшість чи меншість. Ми повинні зберегти авторитет і обличчя єдиного законодавчого  органу в нашій державі.  Давайте разом думати і працювати над тим, щоб це зробити.  Це стосується кожного народного депутата,  незалежно від того, чи він керівник, чи не керівник Верховної Ради або комітету.

     Таким чином,   шановні   колеги,   будуть   дані   відповідні доручення.  Я всім вдячний за  роботу.  Вибачаюся  за  те,  що  ми затримали розгляд питань.  Хочу оголосити,  що наступного тижня ми працюємо в  комітетах.  Але  13  червня  відбудеться  День  уряду. Верховна Рада працює з 10 години у пленарному режимі.

     До побачення. Всього найкращого.