ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  10  л ю т о г о  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Прошу  підготувати  картки для реєстрації.

     Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

     У залі   зареєструвалися   246  народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим (Шум у залі).

     Іване Олександровичу, ваші колеги хочуть, щоб ви зосередилися на новому призначенні,  так? Але ж він вважає, що бюджет - це дуже важливо.

     Шановні народні депутати! Прошу уваги! Переходимо до розгляду статті 33 проекту Державного бюджету на 2000 рік.

     Ігоре Олександровичу!  Під час перерви збиралися представники депутатських груп і фракцій і висловили  таке  прохання.  Якщо  ми якусь  статтю  переносимо  на третє читання,  то не треба сьогодні робити щодо цієї статті  широкого  обговорення,  а  переходити  до інших статей. Я думаю, що це цілком справедливо.

     Чи будуть  у  депутатів  зауваження  щодо статті 33?  Депутат Сушкевич. Будь ласка.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").Шановні колеги!  Шановний Ігоре Олександровичу! Я прошу дружинам померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за  життя інвалідами,  виплачувати по 40 гривень на особу,  так як визначено і для учасників бойових дій.  Для  цього  потрібно  11,9 мільйона  гривень.  Враховуючи  те,  що  будуть прийняті додаткові закони,  які трошки наповнять бюджет,  я дуже прошу  врахувати  цю категорію.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів України.  У такому контексті можна погодитись.

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113,  Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Игорь Александрович! Уважаемые народные депутаты! Если вы помните, когда мы  рассматривали  этот  закон,  то  проходили   через   процедуру преодоления   вето   Президента   и  проголосовали  за  то,  чтобы единовременное пособие  к  9  Мая  выплачивалось  всем  категориям граждан. Поэтому я предлагаю текст в следующей редакции.

     "Встановити, що  в  2000  році  згідно із Законом України про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального  захисту  виплати разової допомоги здійснюються згідно із положеннями цього закону".

     И все становится на свои места. Мы выполняем норму закона, мы по этому закону преодолели вето Президента. Давайте придерживаться его  и дальше.  Президент во время избирательной кампании говорил, что он поддерживает этот закон.  Я  прошу  большинство  поддержать именно  такую  редакцию и поддержать Президента,  потому что он об этом говорил в своей предвыборной программе.

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.  На  жаль,  у  такому  варіанті  підтримати   цю пропозицію немає можливості.

     ГОЛОВА. Тобто пропозиція депутата Сушкевича приймається, а цю пропозицію можна занести до протоколу.

     МІТЮКОВ І.О.  Хочу   повідомити,   що   ми   зустрічалися   з представниками ветеранських організацій, і це є узгоджена позиція, зафіксована у відповідному протоколі.

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. Будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі.  Шановний Ігоре Олександровичу! Справа в тому, що  я своєю реплікою хотів би підтримати колегу депутата Донченка. Давайте ми все-таки не будемо забувати, що розпочався рік 55-річчя Перемоги,  і  в  цьому році ми інакше вчинити просто не можемо.  Я пропоную підтримати редакцію, запропоновану депутатом Донченком.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Хочу нагадати (можливо, не всі депутати це чули, я  наголошував на цьому у виступі),  що ми ставимо питання повного фінансування  цього  закону  в  залежність  від  вирішення  питань оподаткування.  На  сьогодні нами зафіксовано в проекті бюджету 58 мільйонів,  а  треба  310.  Якщо  буде   прийнято   рішення   щодо законопроектів  з  питань  оподаткування,  ці  видатки  у переліку пріоритетних записані третім пунктом після видатків  на  погашення заборгованості та вирішення регіональних проблем.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   статтю  33  у  запропонованій редакції  з  урахуванням  обговорення.  Так,   поправка   депутата Сушкевича  приймається,  а депутата Донченка вноситься у протокол. Прошу голосувати.

     "За" - 217.

     МІТЮКОВ І.О. Я хочу ще раз роз'яснити.

     ГОЛОВА. Прошу уваги, депутати! Стаття 33 голосується  в  редакції,  запропонованій у другому читанні,  з поправкою депутата Сушкевича і з  внесенням  пропозиції  депутатів Донченка та Цибенка у протокол,  який ми потім будемо узгоджувати. Прошу голосувати.

     "За" - 243.

     Приймається.

     До статті  34  є  в  депутатів   зауваження?   Немає.   Прошу проголосувати статтю 34.

     "За" - 239.

     Приймається.

     До статті 35? Депутат Пинзеник. Будь ласка.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні  колеги!  Ми пропонуємо зекономити в бюджеті 50 мільйонів  гривень.  Чому  бюджет  має  формувати  статутний  фонд Ощадного банку,  який є державним і може збільшити свій капітал за рахунок капіталізації прибутку? Якщо в Ощадного банку є проблеми з ліквідністю, то ми пропонуємо інший варіант. Виділити додатково 50 мільйонів гривень на компенсацію вкладів громадян з відкриттям  їм депозитних рахунків з особливим режимом використання.

     Але ми  пропонуємо  не  голосувати  за запропоновану редакцію даної статті і перенести її на третє читання.

     ГОЛОВА. До статті 35 є ще зауваження?

     МІТЮКОВ І.О.  Ми наполягаємо на  тому,  щоб  ця  стаття  була включена.  Справа  в  тому,  що Ощадний банк звів бюджет поточного 1999 року зі збитками.  Якщо ми хочемо,  щоб  цей  державний  банк гарантовано    виконував    свої    функції    (а   держава   несе відповідальність  по  зобов'язаннях  цього  банку),   то   повинні підкріпити...

     ГОЛОВА. Депутати наполягають, щоб статтю 35 ми проголосували. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  До речі,  це ще є й умовою  отримання  набагато більшого кредиту.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 157.

     Не приймається. Переноситься на третє читання.

     Щодо статті 36? Депутат Сушкевич.

     МІТЮКОВ І.О.  Заперечень  у  бюджетного комітету не було.  Це узгоджено.

     СУШКЕВИЧ В.М.  Шановний Ігоре Олександровичу! Шановні колеги! Справа  в  тому,  що в цій статті закріплена монополія на державні замовлення від  Міноборони,  Державної  податкової  адміністрації, інших  державних  установ  для  виробництва потрібної їм продукції підприємствами кримінально-виправної системи.

     Справа в тому,  що є доручення Президента, є практика роботи, коли   підприємства   громадських   організацій   інвалідів  також виконують ці замовлення.

     Я прошу  додати  після  слів  "кримінальновиправної  системи" слова   "підприємствам   громадських   організацій  інвалідів".  Є замовлення,  є доручення Президента,  і це сприяє працевлаштуванню інвалідів.

     МІТЮКОВ І.О.  Пропонується  прийняти  статтю 36 з урахуванням зауважень депутата Сушкевича.

     ГОЛОВА. Тобто   Ігор   Олександрович   підтримує   пропозицію депутата  Сушкевича,  тому  пропонується проголосувати статтю 36 у редакції  з  урахуванням  пропозиції  депутата  Сушкевича.   Прошу голосувати.

     "За" - 242.

     Приймається.

     До статті  37  є  зауваження?  Голосуємо статтю 37 у редакції другого читання.

     "За" - 220.

     Я звертаюся до фракції "РеформиКонгрес". Таке враження, що ми повинні переписати весь проект бюджету. Де ви були до сьогодні?

     Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.  Київ).  Шановний Голово!  Я ще раз наголошую на тому, що сьогоднішні правила узгодження позицій між парламентом і Кабінетом Міністрів  є  абсолютно  недосконалими.  Тому  що єдиний комітет - бюджетний вирішує всі справи від імені депутатського  корпусу.  Це неприпустимо, і ми маємо змінювати наші регламентні норми.

     Стосовно статті 37. Я хотів би, шановні народні депутати, щоб ви прочитали і побачили дуже дивну кінцівку цієї статті. Дивіться, що    тут    записано:"...проводиться    тільки    у   вітчизняних товаровиробників  на  конкурсній  основі  за   цінами   згідно   з укладеними  угодами".  Так от скажіть мені:  яка конкурсна основа, якщо "за цінами згідно з укладеними угодами" з кожним  відомством? Тому ми пропонуємо прийняти цю статтю,  але після слів "конкурсній основі" поставити крапку. Тому що решта є смішним.

     МІТЮКОВ І.О. Можна погодитися.

     ГОЛОВА. Приймається.  Прошу   проголосувати   статтю   37   з урахуванням пропозиції депутата Терьохіна.

     "За" - 236.

     Приймається.

     До статті 38? Депутат Штепа. Він зареєстрований і бере участь у засіданні. Будь ласка.

     ШТЕПА В.Д.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної    безпеки    і    оборони    (виборчий   округ   31, Дніпропетровська   область).    Спасибо.    Считаю    статью    38 дискриминационной,  потому  что  в  ней  ограничиваются  в  правах различные  категории  граждан.  Особенно  это   касается   военных пенсионеров.    Сегодня,   когда   идет   сокращение   численности Вооруженных Сил и других силовых структур,  уйти на  пенсию  могут люди  в  возрасте  45-50 лет,  когда у них на воспитании еще могут быть несовершеннолетние дети.  Поэтому считаю  эту  статью  крайне вредной и предлагаю ее вообще исключить из проекта бюджета.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Уже не перший тиждень ми сперечаємося щодо цієї статті.  Але я привертаю вашу  увагу  до головної  ідеї  -  встановлення  соціальної  справедливості.  Я не думаю,  що в якійсь іншій країні мінімальна і  максимальна  пенсії відрізняються  в  35-40  разів.  Таким чином,  ми зараз пропонуємо ввести певні обмеження верхнього розміру пенсії.  Зрозуміло, що це торкнеться  певної частини населення.  Але це дасть нам можливість вирішити набагато більше питань стосовно  сімей,  де  сьогодні  на одного члена сім'ї припадає 17-20 гривень сукупного доходу.  Такий підхід, на нашу думку, є справедливим.

     ГОЛОВА. Депутат Король.

     КОРОЛЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією  (виборчий   округ   202, Чернівецька  область).  Иван  Степанович!  Я  хотел  бы поддержать предыдущего оратора в том,  что эта статья несет больше популизма, чем практического значения для пополнения бюджета.  Кроме того,  в этой статье ничего не сказано о том минимальном уровне, который мы увеличим.  Перекроет  она или нет - неизвестно,  но вреда принесет столько,  что мы потом будем изыскивать средства, чтобы восполнить это.

     Я прошу эту статью исключить, в крайнем случае - перенести на третье чтение для того, чтобы привести в порядок.

     ГОЛОВА. Депутат Ємець.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НДП).    Шановний    Ігоре Олександровичу!  Ви  ведете  мову  зовсім не про те.  Наша фракція погоджується з тим, що не повинно бути такого розриву в пенсійному забезпеченні.  Давайте  це  врегулюємо,  щоб  не  було  надмірного розриву саме в пенсійному забезпеченні.  Ви обмежуєте  доходи  тих осіб,  які часто утримують одну,  а то й дві-три сім'ї (мається на увазі своїх дітей і онуків).  Вони працюють і отримують пенсію.  І ні  в  якому  разі  не  можна застосовувати цей механізм.  Давайте знімемо  розрив  саме  між  пенсіями,  але   не   чіпатимемо   тих пенсіонерів, які працюють.

     МІТЮКОВ І.О.  Я ще раз підкреслюю, що дуже невелика кількість пенсіонерів,  які проживають в Україні,  отримують пенсію в  35-40 разів  більшу за мінімальний розмір пенсії,  який визначений нами. Хіба це справедливо?

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  зараз  немає  згоди   в   залі,   давайте перенесемо на третє читання і проведемо відповідні дискусії.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,  Київська  область).  Ігоре  Олександровичу!  Давайте ми зараз зробимо так: обмежимо пенсію 600 гривнями, але дамо можливість цій людині заробляти.  Якщо він заробив пенсію в 600 гривень, то нехай він її отримує. Але він хоче ще працювати, він повний сил. Чому ми повинні його обмежувати? Хай іде в комерційну структуру і заробляє достатньо.

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо ця людина повна сил,  то,  думаю,  вона не повинна претендувати на пенсію, а повинна працювати.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  статтю  38 на голосування у запропонованій редакції.  Прошу  проголосувати  в  другому  читанні.  Голосується поіменно.

     "За" - 106.

     Переноситься на третє читання.

     Чи є  у  депутатів  зауваження  до  статті 39?  Немає.  Прошу проголосувати статтю 39.

     "За" - 225.

     Шановні депутати! Прошу уваги. Голосуємо статтю 39.

     МІТЮКОВ І.О. Зауважень не було. Прохання підтримати.

     "За" - 236.

     ГОЛОВА. Приймається.

     Чи є в депутатів зауваження до  редакції  статті  40?  Немає. Прошу проголосувати в другому читанні.

     "За" - 230.

     Приймається.

     Стаття 41. Депутат Терьохін. Будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що статті 41 та 42 корелюються зі статтями 5 та 6,  які  ми  перенесли  на третє читання.  Це стосовно складання і витрачання  загального  і  спеціального  фондів  бюджету.  Тому  в принципі було б доцільно перенести все це разом на третє читання.

     Хоча, по суті, там незначні зауваження, крім одного. У абзаці другому  статті  41  пишеться:  "частина  прибуткового  податку  з громадян, визначена на підставі статті 46 цього закону".

     Я хотів би вам нагадати, що тут ідеться про вилучення частини прибуткового податку з громадян тільки з міста Києва,  що  порушує два  акти  -  Закон  про  столицю  України  -  місто-герой  Київ і відповідну статтю  Конституції  України.  Тому  це  не  може  бути записано, незважаючи ні на які фіскальні пояснення.

     Решту було  б доцільно знову-таки перенести на третє читання. Або в разі,  якщо ми зможемо узгодити  з  Міністерством  фінансів, можна  було  б  прийняти цю статтю у другому читанні з урахуванням того,  що ми виправимо статті 5 та 6,  але без абзацу,  про який я сказав.

     ГОЛОВА. Оце правильно, треба в другому читанні прийняти.

     МІТЮКОВ І.О. У другому читанні без другого абзацу.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 41 у другому читанні.

     "За" - 183.

     МІТЮКОВ І.О.   Іване   Степановичу,  я  пропоную,  враховуючи зауваження народного депутата Терьохіна,  проголосувати статтю  41 без другого абзацу,  без цього питання.  А це ми врегулюємо,  я не бачу там великих проблем.

     ГОЛОВА. Тобто Сергій Терьохін пропонує другий абзац статті 41 вилучити.

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні депутати!  Якщо ви подивитеся додатки,  то нормативи відрахувань від сплати всіх інших податків, окрім   того,   що   записано   в   другому  абзаці,  відповідають законодавству.  У  другому  абзаці  йдеться  про  те,  що  частина відрахувань  (50 відсотків) від сплати прибуткового податку,  який збирається у місті Києві,  централізується.  Це суперечить  Закону про столицю і Конституції, в якій виписано статус міста Києва.

     ГОЛОВА. Я    прошу    депутатів    бути   уважнішими.   Прошу проголосувати статтю 41 без другого абзацу.

     "За" - 214.

     Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Фракція  Руху.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Шановні колеги депутати! Я хочу звернути увагу на те,  що в третьому абзаці цієї статті говориться про оподаткування прибутку підприємств.  Так ось за тим самим додатком весь прибуток з  підприємств  централізується,  зараховується до фонду дотацій і перераховується назад в області.  Тобто  ми  повернулися  до  того механізму  зустрічних  фінансових  потоків,  з  яким  покінчили ще минулого року.  І саме таким чином створюється штучна дотаційність областей.

     Немає жодної  потреби  це  робити.  Обсяг доходів бюджету від сплати податку на прибуток  підприємств  перевищує  суму  дотацій. Таким  чином,  можна  зробити  більшість  областей  недотаційними, залишивши за ними частину цього податку,  регульованого відповідно до Закону про систему оподаткування.

     Тому ми пропонуємо третій абзац,  в якому йдеться про податок на  прибуток  підприємств,  теж  перенести  на  третє  читання   і спробувати уникнути штучної дотаційності областей.

     МІТЮКОВ І.О.  На жаль, не всі мали можливість бути присутніми на цій дискусії в бюджетному  комітеті.  Але  я  хочу  довести  до вашого відома,  що ми дійшли згоди.  І головним механізмом у цьому було  не  те,  який  податок  за  яким  бюджетом  ми  закріплюємо. Абсолютно   правий   пан  Лавринович,  ми  повинні  певні  податки закріплювати за певними бюджетами.  Тобто або туди, або туди, а не розподіляти.

     Виходячи з  цього  ми  пропонуємо  для  абсолютної  більшості областей закріпити не тільки частину податку,  а визначити  єдиний норматив  загальноденних  надходжень  на  казначейський  рахунок в області.  Не  відправляти  кошти   до   Києва,   а   залишати   їх безпосередньо  в  регіоні.  Цей  механізм  спрацював  у 1999 році. Фактично  в  нас  тільки  чотири  області  будуть  крім  цього  ще додатково отримувати підтримку з Києва. Тому це питання ми зняли.

     Якщо говорити  про Київ,  то прибутковий податок залишається. Тому я вважаю,  що ми якраз  робимо  крок  уперед.  І  прошу  його підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат погоджується. Депутат Цушко.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Уважаемые  коллеги!  Когда  принимали Конституцию,  наш коллега народный депутат Терехин сам предложил норму  о  нормативе бюджетных  отчислений  на  каждого  жителя.  И  в  данном случае я предлагаю поддержать именно правительство и  проголосовать  статью 41, потому что основные бюджетники находятся в Киеве, они получают регулярно зарплату,  а  для  остальных  ее  нет.  И  тогда  баланс нарушится.

     Поэтому я  вас  прошу  поддержать  в  данном  случае Минфин и правительство.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Так,  ще раз ставлю на голосування статтю  41.  Прошу голосувати.

     "За" - 220.

     Покажіть по   фракціях.   "Трудова   Україна"   -   щось  там незрозуміло.

     Я прошу проголосувати статтю 41 з урахуванням обговорення.

     "За" - 220.

     Депутат Андресюк. Будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Іване Степановичу!  Пропозиція зрозуміла.  Ряд депутатів вимагає, щоб ви сказали: "Без другого абзацу". І тоді всі проголосують. Тому що це було  сказано вами,  але в остаточному варіанті ви не повторили ці слова. Скажіть їх, і ми всі проголосуємо за.

     ГОЛОВА. Ми один раз проголосували, а потім депутат Цушко вніс свою пропозицію.  Тому це крило...  Я не знаю,  чи ви голосуєте... Ставиться на голосування стаття 41 в другому читанні  без  другого абзацу. Прошу голосувати.

     "За" - 226.

     Приймається.

     Чи є  у  депутатів  зауваження  до  статті 42?  Немає.  Прошу проголосувати.

     "За" - 244.

     Приймається.

     Стаття 43. Є зауваження? Депутат Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область).  Вельмишановний доповідачу!  У другому абзаці  записано:  "Верховній  Раді  Автономної  Республіки  Крим, місцевим  радам  у  2000  році  утриматися від створення будь-яких цільових фондів фінансових ресурсів".

     Я хочу навести один конкретний приклад.  У мене  в  окрузі  в Красноїльську  10  тисяч  населення.  Капітальних  вкладень немає. Школу  побудовано  ще  за   часів   АвстроУгорщини.   Ми   знайшли закордонних  спонсорів,  відкрили  спеціальний  рахунок і утворили спеціальний фонд,  куди надходять благодійні  внески.  За  рахунок цього почали будувати школу.

     Якщо ми  так  напишемо  в  другому абзаці,  то повинні просто зупинити це будівництво.  Я запропонував би цей пункт вилучити або залишити на третє читання і подумати, як вийти з цієї ситуації.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  До  цієї  статті в редакції Кабінету Міністрів були зауваження і бюджетного комітету. Зокрема,  після  слів  "установити,  що" пропонується додати "до 1 квітня  2000  року"  та   після   слова   "цільові"   додати   "та позабюджетні".  Також  пропонується  доповнити  цю статтю ще одним абзацом:  "Кабінету  Міністрів  України  забезпечити  контроль  за виконанням цієї статті". Тобто те, про що говорив народний депутат Попеску.  У вас є час до кінця І  кварталу  скласти  бюджет  таким чином,  щоб  ті  надходження,  які  не  йтимуть  у цей фонд,  були враховані в загальному кошторисі вашого бюджету  й  спрямовувалися на будівництво школи чи будь-якого іншого об'єкту.

     ГОЛОВА. Іван  Васильович  зрозумів.  Тільки щодо забезпечення контролю Кабінетом Міністрів, то це ми запишемо в протоколі.

     МІТЮКОВ І.О. По-перше, погоджений текст статті 43 включає те, що запропонував бюджетний комітет,  по-друге,  не суперечить тому, про що каже народний депутат Попеску.

     Ми не забираємо ці фонди, нехай працюють, але в кошторисі.

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Іване Степановичу  та  Ігоре  Олександровичу!  Те,  що  сьогодні  сказав депутат з Чернівецької області,  мій колега Іван Попеску,  звісно, треба підтримати.  Але якщо ми будемо сьогодні концентрувати увагу на одиничному випадку  Я хотів би наголосити,  що подібних фактів, які пов'язані, зокрема, з навчанням національних меншин в Україні, є дуже багато. Я запропонував би інший варіант - узагальнити це.

     І ще одне зауваження. Ніколи ніхто задарма гроші з-за кордону не дає.  А якщо даються  гроші,  то  одразу  є  вплив  на  освітні стандарти,  на  ідеологію  й таке інше.  Це на сьогодні питання не лише  вузькорегіональне,  це  політичне  питання.  Я   просив   би все-таки, якщо вже ця проблема виникла, узагальнити її (і стосовно проблем     етнорумунських,     етнопольських,      етноугорських, етноболгарських)  і  ні  в  якому разі не відокремлювати одну лише проблему.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Прошу, прослідкуйте у себе в  текстах:  "Установити,  що  до 1 квітня 2000 року ",  а далі за текстом.  Іван Васильович з цим погодився.  Прошу проголосувати  в такій редакції.

     "За" - 235.

     Приймається.

     Чи є у депутатів зауваження до статті 44?

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу,  до статті 44 є зауваження. Бюджетний комітет запропонував вилучити цю статтю. Ми погоджуємося з цим рішенням.

     ГОЛОВА. Є заперечення? Немає. Стаття 45.

     МІТЮКОВ І.О.  Пропозиції бюджетного комітету до  цієї  статті полягають у наступному.  У другому абзаці слова і цифри "станом на 1 вересня 1998  року"  пропонується  замінити  словами  і  цифрами "станом на 1 січня 2000 року".  А в четвертому абзаці пропонується вилучити слова  "підприємства  Міністерства  оборони  України   та військово-промислового   комплексу".   Це   пропозиції  бюджетного комітету. Ми вважаємо за необхідне погодитися.

     ГОЛОВА. Це є в таблиці. Подивіться за текстом.

     Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги депутати!  Стаття  44  якась  нещасна  в  цьому  законопроекті про Держбюджет.  Її вже один раз вилучали,  але на вимогу  Комітету  з питань   державного   будівництва,   місцевого  самоврядування  та діяльності  рад  вона  була  поновлена.  Тепер  знову  чомусь   її пропонують  вилучити.  Я  не можу зрозуміти,  кому заважає те,  що формування місцевих бюджетів "здійснюється відповідно  до  законів про місцеве самоврядування, податкову та бюджетну системи та цього закону.  Ми що,  хочемо,  щоб вони без  жодної  законодавчої  бази формувалися?

     Отже, я  не  можу  зрозуміти  мотивів,  через які вилучається стаття,  яка визначає законодавчу  базу  для  формування  місцевих бюджетів.

     ГОЛОВА. Ми зараз говоримо про статтю 45. Депутат Андресюк. Будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановний Ігоре Олександровичу! Шановні народні депутати!   Комітет   з  питань  національної  безпеки  і  оборони категорично  наполягає  на  тому,  щоб  залишити  слова  "а  також підприємства  Міністерства оборони".  Чому?  Тому що це стосується всіх ремонтних заводів Міністерства оборони.  Якщо ми погодимося з вилученням,  то  ці  заводи  стануть  просто  тягарем.  Ми вносимо пропозицію  залишити  слова  "а  також  підприємства  Міністерства оборони".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І. Дякую, Іване Степановичу. Давайте подумаємо, що ми робимо, коли звільняємо військових від оподаткування.

     З радянських часів армія у нас скоротилася в п'ять разів. Але ніхто  з  військових  не  віддав  жодного квадратного метра землі. Залишили всі полігони,  всі містечка,  аеродроми, всі території. І ніхто  не передає ту землю,  яку можна нормально використовувати в сільськогосподарському   виробництві.   Давайте   вводити    якісь обмеження,  тому  що  земля  ця  не оподатковується і передається, тільки  вже  неофіційно,  в  оренду   іншим   підприємствам,   які використовують її і мають з цього прибутки.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий  округ   22,   Волинська   область).   Декілька аргументів.     Чому    прийнято    вважати,    що    підприємства військово-промислового   комплексу    (наголошую,    підприємства) збиткові,  в тому числі ремонтні заводи?  Чому вони збиткові? Вони не збиткові. Це перше.

     Друге. Ми  хочемо  позбавити  місцеве  самоврядування   їхніх доходів. А, вибачте, у місцевих рад окрім земельного податку майже нічого немає.  Чому це нам з Києва видніше?  Якщо ці  підприємства треба звільнити від якогось податку,  то органи на місцях, місцеві ради,  звільнять їх і без  нас.  Чому  ми  за  них  збираємося  це вирішувати і забирати в них доходи?

     Ці аргументи   були  покладені  в  основу  рішень  бюджетного комітету,  погоджених  з  позицією  Міністерства  фінансів.  Прошу підтримати нашу пропозицію.

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 45 зі зміною - "станом на 1 січня 2000 року". Прошу проголосувати.

     "За" - 228.

     Приймається.

     До статті 46 у депутатів є зауваження? Депутат Кармазін.

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, статті 46 і  47  пропонується відправити на третє читання,  оскільки вони пов'язані з кількісними показниками видатків.

     ГОЛОВА. Погоджуєтесь?  Погоджується. Депутат Кармазін саме це і хотів запропонувати. До статті 48 є зауваження?

     МІТЮКОВ І.О.   Стаття  48  теж  стосується  двох  специфічних регіонів - міста Києва та Автономної Республіки Крим. Прошу її теж перенести на третє читання.

     ГОЛОВА. До статті 49 є зауваження?

     МІТЮКОВ І.О.   Статтю   49   бюджетний  комітет  запропонував вилучити.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Немає. Вилучається.

     До статті 50 є зауваження? Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановні колеги!  Стаття 50 вимагає,  щоб у місцевих  бюджетах  були  передбачені в повному обсязі асигнування для сплати поточних платежів за енергоносії. Водночас у статті 26, коли ми обговорювали захищені статті видатків,  про енергоносії не було ні слова.  Таким чином,  стаття 50 робить статтю фінансування енергоносіїв   більш   захищеною,   ніж   видатки   на   зарплату, медикаменти, харчування тощо.

     Або треба  відновити  це  і  в  статті  26,  де  йдеться  про захищені,  пріоритетні статті видатків,  або зняти зі статті 50 цю категоричність,  тому  що  фактично  заплановані  обсяги  місцевих бюджетів  не  дають  змоги в повному обсязі виплачувати зарплату з нарахуваннями та сплачувати за енергоносії в повному обсязі.

     Таким чином,  ми робимо  місцеві  бюджети  заручниками,  вони змушені будуть порушувати якусь із статей Закону про Держбюджет.

     ГОЛОВА. Прокоментуйте.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  не  бачу  тут  такої суперечності.  Проблема полягає в іншому.  Реальне енергоспоживання на  рівні  регіонів  є значно більшим,  ніж фактичні кошти,  які свідомо визначаються при затвердженні місцевих бюджетів.

     Минулого року нами була прийнята такого ж змісту стаття, і це забезпечило  мінімум  на  30  відсотків  збільшення  розрахункових платежів до бюджету, ніж це було раніше.

     Ви знаєте,  яке  сьогодні  кризове  становище  в  енергетиці. Знаєте,  наскільки важливо зараз забезпечити грошові розрахунки за спожиті  електроенергію  і  тепло.  У  нас  на  сьогодні   виникає величезна проблема, якщо ми не...

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Думаю,  переконливо.  Ми повинні  проголосувати  статтю  50  в   другому   читанні.   Прошу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О.   Тим   більше,   що  вона  має  рекомендаційний характер.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 226.

     Приймається.

     До статті 51 немає зауважень?

     МІТЮКОВ І.О.  Була пропозиція  бюджетного  комітету  вилучити останній абзац. Ми з цим погоджуємося.

     ГОЛОВА. Останній абзац статті 51 вилучається. Є заперечення у депутатів?  Тоді голосуємо статтю 51 без цього  абзацу  у  другому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 248.

     Прийнято.

     До статті 52 є зауваження? Немає.

     МІТЮКОВ І.О. Зауважень не було.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 52 в другому читанні.

     "За" - 246.

     Приймається.

     Стаття 53.

     МІТЮКОВ І.О.   Статтю   53   бюджетний  комітет  запропонував доповнити третім абзацом  такого  змісту:  "Міністерству  фінансів України розробити порядок розподілу додаткових коштів між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад".

     ГОЛОВА. Приймається  така  пропозиція.  Прошу   проголосувати статтю  53 у другому читанні з третім абзацем.  Він у порівняльній таблиці викладений, подивіться. Прошу голосувати.

     "За" - 252.

     Приймається.

     Стаття 54 розділу VI "Прикінцеві положення".

     МІТЮКОВ І.О. Зауважень у бюджетного комітету не було.

     ГОЛОВА. Депутат Удовенко. Будь ласка.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Ми  вже говорили про те,  що додатки переносяться на третє читання.  Але я хочу звернути вашу увагу,  що в цьому проекті,  запропонованому на наш розгляд,  немає навіть слів таких, як "національні відносини", "міжнаціональні відносини", "етнічні меншини" тощо.

     З ліквідацією  Держкомнацу  (неправильною,  на  мій   погляд, ліквідацією)  ми  втратили  навіть ті невеличкі кошти,  які раніше передбачалися,  наприклад,  на підтримання  депортованих  народів. Ідеться  не тільки про кримськотатарський народ,  депортовані є по всій  території  України.  Десь  зникли  кошти,  невеличкі  кошти, передбачені  на  допомогу  біженцям  і  таке інше.  Колега Попеску порушував питання про те,  що не  передбачено  фінансування  газет мовами  національних  меншин  (таких  газет  у  нас п'ять).  Немає жодного слова про державну програму  підтримки  української  мови, державну програму "Українська діаспора". Усе це зникло.

     Тому я  прошу  зафіксувати  оці наші положення і при розгляді уже в таблицях врахувати те, про що я сказав.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Яценко. Будь ласка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Оскільки по першому абзацу статті 24 ми домовилися,  що додаток 2 буде доопрацьовано з урахуванням першого читання, то я так розумію, що ми врахували це, і стаття 54 не буде фактичним затвердженням додатку 2.  Я  правильно  зрозумів,  Ігоре Олександровичу?

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Перед тим як  ви  будете готувати проект Держбюджету до третього читання,  особливо додаток 2, я хотів би запропонувати вам таке.

     Ми з колегою Біласом зустрічалися з керівництвом  АНТК  імені Антонова.  Ви знаєте,  що це унікальний комплекс.  Ви знаєте,  яку унікальну продукцію там  розробляють,  -  АН-70,  АН-140.  Те,  що запропоновано  в  додатку  2  по  розділу "Міністерство транспорту України" під кодом 170402 "Авіаційна діяльність та участь  України у міжнародних авіаційних організаціях", - 10 мільйонів гривень, як на мене,  є просто насмішкою над усіма тими розробками,  які  є  в Україні,  які  треба  впроваджувати  і  за  допомогою  яких  треба завойовувати авіаційні ринки.

     Проблема полягає в  тому,  що  на  розробку  АН-70  треба  49 мільйонів гривень, АН-140 - 62 мільйони гривень.

     Тому я вас дуже прошу,  і вас,  Іване Степановичу,  особисто, щоб до третього читання ви звернули особливу увагу на це питання і передбачили фінансування в необхідних розмірах.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Чи  є  в  депутатів ще зауваження?  Увімкніть мікрофон депутата Цушка.

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый Игорь Александрович!  В прошлом году  в Госбюджете  в  разделе  о финансировании Академии медицинских наук отдельной строкой было  предусмотрено  10  миллионов  гривень  для Украинского детского центра сердца,  выделили 1 миллион. Речь идет о том,  что каждый год 2,5 тысячи  детей  умирают  от  врожденного порока сердца.

     Я прошу  учесть это в третьем чтении и выделить на этот центр в разрезе Академии медицинских наук хотя бы 5  миллионов  гривень. Речь   идет   о   жизни  детей,  они  потом  становятся  здоровыми гражданами.

     ГОЛОВА. Депутат Діяк.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179,  Харківська  область).  Ігоре Олександровичу,  по  додатку  1  я  згоден.  Але в сьомій статті є арифметична помилка. Інших претензій немає.

     МІТЮКОВ І.О. Ми перевіримо.

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги! Я пропоную проголосувати за цю статтю,  бо  ми  не затверджуємо додатки,  ми просто фіксуємо,  що додатки є частиною Закону про Держбюджет.  А цифри, які стосуються додатків,  ідуть окремими статтями.  Тому це суто технічна стаття, яка не визначає цифр.

     Пропоную припинити дискусію і проголосувати за статтю.

     ГОЛОВА. Переконав.  Ставиться  на  голосування  стаття  54  в редакції, запропонованій у другому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 247.

     Приймається.

     Чи є у депутатів зауваження до статті 55? Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на частину першу статті  55,  якою  встановлюється,  що "безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного  бюджету  України,  та  кошти   бюджетних   установ   і організацій,  які  утримуються  з державного бюджету,  провадиться виключно органами Державного казначейства України".  Зрозуміло, що це  є  реакцією  Мінфіну  на те,  що деякі бюджетні організації на порушення кошторисів уклали договори,  які були відсуджені судами, і  наскільки  я знаю,  були стягнення на рахунок Держбюджету,  що, зрозуміло, неприпустимо.

     Але є одна проблема, пов'язана з цією статтею. У нас є чотири органи,  які можуть проводити безспірні стягнення: по-перше, суди; по-друге,  виконувати  ці  рішення   мають   державні   виконавці; по-третє,  (по  податках)  ДОС  і  Державна  податкова  служба;  і почетверте,  виконавчі  приписи  нотаріусів,  які   встановлюються Кабміном, як ви знаєте.

     Тому я  дуже  просив би статтю 55 прийняти в другому читанні, окрім першої частини,  яку треба відправити на третє читання. І ми з  Мінфіном і Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності спробуємо виписати її точніше.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Підтримується така пропозиція.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович не заперечує.  Тобто ставиться  на голосування стаття 55 в другому читанні без першого абзацу.  Прошу проголосувати.

     "За" - 249.

     Приймається.

     Стаття 56. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

     "За" - 249.

     Приймається.

     Стаття 57. Депутат Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги! Оскільки ми перенесли на третє читання  статті,  пов'язані з формуванням Державного інноваційного фонду, пропонується проголосувати за статтю 57 за винятком пункту, який  стосується  затвердження  програми фінансування інноваційних проектів за рахунок коштів Державного інноваційного фонду.

     МІТЮКОВ І.О. Можна підтримати.

     ГОЛОВА. Приймається така пропозиція.

     Депутат Кириленко з Руху.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Рух.  Шановний   Ігоре Олександровичу!  У  мене  запитання  стосовно першого і четвертого пунктів цієї статті.

     У першому йдеться про державну допомогу сім'ям з дітьми. Але, по-перше,  з проекту бюджету взагалі не можна зрозуміти,  яка сума коштів виділяється  на  цей  рік,  немає  цього  показника.  Можна припустити,  що  це  є  у  Фонді соцстрахування чи Пенсійному,  як передбачено законом,  але там також є  посилання  на  Державний  і місцеві  бюджети.  А в Державному бюджеті не фігурує жодна цифра і не можна скласти якогось уявлення.

     По-друге, фактично останніми роками виділяються  кошти,  які, зазвичай, менші, ніж це передбачено чинним законом. Виходимо з цих реалій.  Але в такій редакції ця стаття передбачає,  що на цей рік кошти  на  підтримку  сімей  з  дітьми можуть бути виділені навіть менші, ніж у 1999 році, а там були дуже невеликі цифри.

     Тому я пропоную доповнити редакцію пункту першого статті  57, подану  в  другому  читанні,  словами:  "при цьому не допускається перегляд розміру державної допомоги  сім'ям  з  дітьми  у  бік  її зменшення порівняно з 1999 роком". Як мінімум такий запобіжник.

     ГОЛОВА. Можна  погодитися.  Ігор Олександрович погоджується з тим, щоб не допускати зменшення.

     Депутат Ткаленко (Шум у залі). Ще є зауваження? Я зараз надам вам слово.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Дякую,  Іване Степановичу.  Тут треба звернути увагу і на четвертий пункт.  Ви  розумієте,  якщо  подивитися,  як використовувалися  кошти  Державного  інноваційного  фонду  у 1999 році,  то бере жах.  Тому я пропоную таке доповнення.  "У місячний термін  розробити  і  затвердити на засіданні Верховної Ради ",  а далі за текстом.

     Усе-таки ми даємо 1,5 мільярда,  але не вимагаємо звіту, куди вони спрямовуються, і не контролюємо їх використання.

     МІТЮКОВ І.О.   Я   пропоную   врахувати   це  зауваження  при підготовці проекту до  третього  читання,  оскільки  ми  в  цілому будемо готувати окрему позицію по інноваційному фонду.

     ГОЛОВА. Тобто  приймається така редакція до третього читання. Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область). Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу сказати,   що  навколо  проекту  Держбюджету  дуже  багато  розмов стосовно того, що він позбавляє пільг, і тому ми уважно вивчали це питання в бюджетному комітеті. Як приклад, можу навести дуже вдало виписану статтю 62,  де чітко сказано,  що пільги  залишаються  за ветеранами війни,  інвалідами війни І і ІІ груп, чорнобильцями. Ми її доопрацювали в комітеті.

     І стосовно першого пункту статті  57  про  державну  допомогу сім'ям  з  дітьми,  я  підтримую  попередніх  промовців,  що треба перенести його на третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Донченко.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Иван  Степанович.  Обращаю  внимание народных депутатов на первый пункт статьи 57,  связанный с помощью семьям с детьми.  Вспомните,  когда мы  принимали  Закон  о  черте малообеспеченности,  то там оговорили,  что помощь семьям с детьми должна равняться величине стоимости черты малообеспеченности. Этот закон  сегодня все уже забыли.  Игорь Александрович,  вы прекрасно знаете эти положения.  То, что сейчас предложил коллега-депутат из нашего  комитета Кириленко,  имеет место,  но не совсем правильно, потому что размер помощи семьям с детьми составляет 6  гривень  20 копеек. Это же абсурдно.

     ГОЛОВА. Так, переносимо на третє читання.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  И второй момент. Речь идет о статье 57 раздела VІ,  связанной с прожиточным минимумом.  Если мы запишем так,  как есть  сейчас,  то прожиточный минимум в этом году вообще не примем по той простой причине,  что  мы  его  должны  были  утвердить  до рассмотрения проекта Госбюджета.  Сейчас мы его относим на апрель, а там посмотрим, какой будет или не будет бюджет. Это недопустимо, потому что закон уже принят, он вступил в действие.

     Будьте добры,   Игорь   Александрович,   к   третьему  чтению законопроект о прожиточном минимуме - в зал.

     ГОЛОВА. Я  перервав  депутата  Кириленка,  він  не  завершив. Увімкніть мікрофон депутата Кириленка, будь ласка.

     КИРИЛЕНКО В.А.  Рух.  Ігоре  Олександровичу,  моє  доповнення також стосується прожиткового мінімуму, оскільки сенс є в тому, бо закон  прийнятий,  ми  за  нього  довго  боролись,  та й стаття 46 Конституції говорить про прожитковий  мінімум.  Кабінет  Міністрів поки  що  не  подав нам цих показників.  Було декілька спроб,  але прожитковий мінімум ще не затверджений.  Хоча по закону, ясна річ, спочатку  має бути подана величина вартості прожиткового мінімуму, а потім на підставі  цього  мали  б  затверджуватись  показники  в Держбюджеті.

     Але знову-таки, раз є реалії бюджетного процесу, то принаймні треба якось прискорювати офіційне подання цих цифр.  Тут написано: "до  1  квітня".  Пропоную записати:  "до 1 березня".  Хоч би таку формалізовану зміну внести,  оскільки часу вже більш ніж достатньо мали й Кабінет Міністрів, і відповідні відомства.

     І далі  вставку зробити таку до тексту четвертого пункту:  "і при  уточненні  показників  Державного  бюджету  України,  але  не пізніше  1 травня,  врахувати необхідні фінансові ресурси для його забезпечення". Отже, конкретизувати ці положення.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую. Шановний Іване Степановичу, я вважаю, що зважаючи  на  велику  кількість пропозицій,  які пролунали щойно в залі, нам справді треба цю статтю перенести на третє читання.

     Що стосується прожиткового мінімуму,  то я  хочу  довести  до вашого відома, що триває дуже напружена робота з цього питання. Ми вийшли на розрахунки й оцінки всіх мінімальних  розмірів.  Але  ми зараз  працюємо  над  другою  половиною цієї проблеми:  яким чином обраховувати реальні доходи,  що їх отримують  громадяни  України, яким чином їх співставляти з прожитковим мінімумом.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  давайте  перший  і  четвертий пункти  перенесемо  на  третє  читання,  і  до  них  увійдуть  оці пропозиції.  Без  цих  абзаців  прошу  проголосувати  статтю  57 у запропонованій редакції в другому читанні.

     Прошу голосувати.

     "За" - 250.

     Приймається.

     Чи є в депутатів зауваження до статті 58?

     Депутат Матвієнко. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор". Ігоре Олександровичу!  Група  народних  депутатів  до  цієї  статті,  до останньої частини,  подавала свої зауваження.  Справа в  тому,  що підприємства АПК внаслідок того, що ми не маємо змоги підтримувати їх,  надавати дотації,  сьогодні в боргах більше,  ніж у кредитах. Тому  була  пропозиція,  щоб  в  останній  частині записати:  "0,2 відсотка  за кожний день до повного їх повернення,  але не більше, ніж сума позики". Бо астрономічно росте ця пеня, і ми вкладемо...

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович погоджується з такою пропозицією.

     Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А. Іване Степановичу, я не погоджуюсь, бо весь цей підхід,  записаний в останній частині цієї статті, є неправильним. Ми  всі  добре  знаємо,  яким чином здійснювалося ціноутворення на селі,   коли   держава   брала   участь    у    постачанні    села пально-мастильними   матеріалами  тощо,  і  які  були  коефіцієнти обміну.

     Сьогодні сільськогосподарський  сектор  реально,   спеціально увігнаний  у  борги,  що  оформлені  як державні.  Тому писати про безакцепт - це є продовження нашої дискусії по зовнішніх кредитах.

     А щодо встановлення величезної пені - 0,2 відсотка  -  то  можна  порівняти  з Цивільним кодексом,  де є абсолютно інша величина. Неможливо й неетично навіть.

     Тому я пропоную прийняти статтю 58 з двох  перших  частин,  а третю  частину взагалі не приймати.  Є загальний цивільно-правовий порядок стягнення таких боргів і пені, який і треба застосовувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Але  ми  цю  частину  вже  з   доповненням   депутата Матвієнка врахували.

     МІТЮКОВ І.О. Врахували.

     ГОЛОВА. Депутат Кирильчук. Будь ласка.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Ігоре Олександровичу, ви пам'ятаєте, коли  були  в  бюджетному  комітеті  розмови,  то  Прем'єр-міністр погоджувався,  що крім стягнень треба якось і допомогти селу.  Він обіцяв із додаткових  коштів,  одержаних  внаслідок  дії  законів, проекти яких ми ще маємо прийняти,  виділити певну суму грошей для того,  щоб частково понизити банківську  ставку  на  кредити,  які братимуть  селяни.  Оскільки  ми текстову частину завершуємо,  а в тексті такого пункту немає,  то треба або до  цієї  статті  додати такий порядок,  або ввести нову статтю.  Я пропоную передбачити це протокольно.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  погоджуюсь  із  вашою  пропозицією.  Давайте протокольно  зафіксуємо.  Я в доповіді своїй говорив,  що ми зараз говоримо про мінімум 250 мільйонів,  можливо  й  більше,  це  буде залежати   від  того,  який  ресурс  ми  наберемо  за  податковими законами.

     ГОЛОВА. Погоджується    Ігор    Олександрович.     Пропозиція приймається.

     Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу на  частину  третю  цієї  статті:  "Надати  право  органам системи Міністерства фінансів  України  та  органам  Державної  податкової служби  України за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку..." Я смію заявити, що це не що інше, як зміна статті  124  Конституції України.  А в ній записано:  "Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються".

     Звертаю вашу  увагу,  що  це стосується села.  Хіба ми хочемо голоду?  У такому стані,  в якому сьогодні перебуває село,  ми  ще пишемо,  що ми їх повністю роздягнемо й надамо це право податковим інспекціям.

     Давайте замислимося,  частину  третю  вилучимо  й  не  будемо ганьбитися.  А  далі будемо шукати інші механізми розв'язання цієї проблеми.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується безспірного стягнення.  Я звертаю вашу  увагу  на текст статті.  Ви знаєте,  які кредити й кому були надані.  І ми знаємо,  що господарства,  які  зараз  реформуються, потрапили  у скрутне становище.  Ми все це виписали у відповідному указі Президента. Зараз йдеться про свідоме повернення.

     ГОЛОВА. Депутат Костицький.

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Ігоре Олександровичу, не вперше трапляються   отакі   звороти,   якими   передбачається  безспірне списання.  Я вам просто про всяк випадок нагадаю,  що  кошти,  які перебувають на рахунку,  так само є майном,  є власністю. І на них так само, як на іншу власність, поширюється право...

     ГОЛОВА. Внесіть краще  свою  редакцію.  Будь  ласка.  Ми  вже обговорили все це.

     Прошу проголосувати статтю 58 з доповненнями, які ми погодили (Шум у  залі).  Без  третьої  частини.  Ігоре  Олександровичу,  ви погоджуєтесь? Погоджується.

     Прошу голосувати.

     "За" - 251.

     Приймається.

     Стаття 59. Депутат Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І. Іване Степановичу, не можна цього допустити, бо протягом усього двох років,  навіть трьох, коли здійснюється в нас кредитування,   гроші   йдуть  у  пісок,  тобто  не  відпрацьовано механізму повернення.  А зараз ми створюємо прецедент,  коли  одні фонди  надають  кредити,  а  зовсім  іншим  надходять  проценти  і повертаються кредити.  Ми потім зовсім не знайдемо цих  коштів,  і куди ж пішло це кредитування.  Потрібно створити єдиний фонд, який отримуватиме від держави кошти для кредитування житла і нестиме  в повному обсязі за нього відповідальність.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  з  цим  не можу погодитися.  Єдиний фонд для всієї країни - це просто  буде  бюрократичний  апарат.  У  нас  на сьогодні  є система,  яка працює,  ми просто фіксуємо,  яким чином повинні кошти повертатися.

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Ігоре  Олександровичу,  я  вважаю,  що  де-юре  ця стаття виписана правильно.  Але  чи  можете  ви  сказати,  як  у  цифрах  це  буде визначатися?  Які цифри,  скільки грошей піде на це будівництво на селі?

     І, вибачте мені,  може,  я некоректно зараз запитаю вас,  але мимохідь скажу ось що. Свого часу на вулиці Копиленка в Києві було забрано  гуртожиток  Національного  університету   під   податкову адміністрацію.  Тепер будується гуртожиток на Подолі, але для того щоб завершити будівництво,  потрібно ще 10 мільйонів.  Я ініціював запит   до   колишнього   віце-прем'єр-міністра,  і  начебто  було дозволено виділити ці гроші.  Чи буде  це  передбачено  в  проекті бюджету?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Що  стосується  видатків на підтримку житлового молодіжного будівництва,  то ми в п'ять разів збільшуємо  ці  суми порівняно з бюджетом минулого року. Це по-перше.

     По-друге, я  готовий розглянути дане питання під час розгляду додатків.

     ГОЛОВА. Так,   усе   з'ясували.   Голосуємо   статтю   59   в запропонованій редакції в другому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 236.

     Приймається.

     Чи є в депутатів зауваження до статті 60?

     Депутат Андресюк. Будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Скажіть,  будь ласка,  чи  стосується  цей   залік   заборгованості   підприємств Міністерства оборони? Якщо ні, то комітет пропонує включити.

     Ми також вносимо пропозицію,  щоб,  можливо,  розвантажити це питання,  написати  не  "протягом  четвертого  кварталу",  щоб  не накопичувалася така заборгованість,  а "протягом року" з тим,  щоб надати вам можливість цю роботу здійснювати протягом року.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Перше  запитання.  Так,  Міністерство   оборони враховане.   Тут  перелічені  всі  установи,  які  фінансуються  з Державного бюджету і з місцевих.

     Друге. Ми саме й пропонуємо перенести це на кінець року,  щоб не  відволікати  керівників  бюджетних  установ  і організацій від прямих розрахунків  за  електроенергію  поточного  споживання.  Це питання ми вирішимо.

     Але я  звертаю вашу увагу,  що надійшла пропозиція дати більш точне, на мою думку, формулювання цієї статті.

     Якщо дозволите,  я її  зачитаю.  Тоді  ми  знімаємо  питання, пов'язані з четвертим кварталом, першим кварталом

     ГОЛОВА. Він погоджується. Депутат Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська   область).   Шановні   Ігоре  Олександровичу  та  Іване Степановичу!  Я  хочу,  щоб  ми  все-таки   послухали,   як   буде сформульована  та  стаття.  Чому?  Бо  я  хочу  підтримати колегу. Сьогодні яка ситуація:  тепер уже в областях відключають світло  у сільських  технікумах,  школах,  інститутах.  А  це  все  бюджетні установи. За світло не сплачено, світла немає ні в гуртожитках, ні в  навчальних  закладах.  Тому  треба вирішити помісячно або чітко здійснювати   фінансування.   Це   ж   бюджетні    установи,    не госпрозрахункові.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.   Я   погоджуюсь   з  вами.  Ми  зараз  вживаємо додаткових   заходів   для    збільшення    видатків    саме    на енергоспоживання в зимовий період.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Шановний Ігоре Олександровичу!  Ця стаття була погоджена в редакції Мінфіну,  але останна частина  має  бути вилучена.  Ви погоджувались,  що це не можна вважати міжбюджетними трансфертами,  бо  міжбюджетні  трансферти  визначаються,  як   ви знаєте,  спеціальною  таблицею регулювання.  Підтвердіть це,  будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О. Підтверджую.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович погоджується.

     Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Шановні колеги!  Шановний головуючий!  Це не таке просте питання.  Сьогодні, якщо ми вдамося до щомісячного або щоквартального проведення взаємозаліків,  то грошей  у  Державному бюджеті  не  буде  взагалі  з  цих  позицій.  Я  прошу,  щоб  Ігор Олександрович мене підтримав і роз'яснив.

     МІТЮКОВ І.О. Я вас підтримую.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Чому? Тому що всі чекатимуть, що буде залік і не  платитимуть.  А це все відіб'ється на тих самих шахтарях,  які добувають енергетичне вугілля,  постачають на електростанції,  там його спалюють, а за електроенергію не розраховуються.

     ГОЛОВА. Цю   позицію   підтримує  фракція  "Реформи-Конгрес", депутати Пинзеник і Турчинов. Так?

     Депутат Турчинов. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  колеги!  Сьогодні зранку  чотири  фракції  подали  більш уточнений проект статті 60. Проблема в тому,  що ми дуже жорстко ставимось  до  регіонів,  які повинні  забезпечити поточні платежі.  Але ж реального ресурсу для забезпечення цих платежів у них практично немає. Тому пропонується статтю 60 сформулювати так, щоб дати можливість Кабінету Міністрів розробити порядок заліку заборгованостей,  які виникли на 1  січня 2000 року.  І саме Кабінет Міністрів повинен з'ясувати для себе, в який час та як краще це робити. Треба надати можливість це зробити Кабінету Міністрів. Це перше.

     Друге. Це  питання,  яке  виключає  редакція  статті  60,  що залишається  на  сьогодні.  Ми  не   даємо   можливості   повністю розрахуватися   по   заощадженнях   громадян.   А  ми  говорили  й підтримували це в першому читанні,  що за рахунок  недоїмки  можна дати  можливість  громадянам  отримати  відшкодування заощаджень у вигляді погашення заборгованості з комунальних виплат,  зокрема за електроенергію  тощо.  Тобто  остаточний  варіант,  запропонований чотирма фракціями,  я прошу,  Ігоре Олександровичу,  зачитати й за нього проголосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Безсмертний.  А  потім  ми  вам  дамо  змогу зачитати.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Як ви пам'ятаєте, влітку 1999 року було видано указ Президента, за яким провели експеримент.

     Експеримент зводився ось до чого.  Бралися неповернені вклади громадян   в   установах  Ощадбанку  і  робилися  взаємозаліки  за комунальні платежі тих найбідніших верств населення,  які не могли розрахуватися  за комунальні послуги.  Всього було проведено таких заліків на суму майже 200 мільйонів гривень.

     Ця схема відпрацьована.  Сьогодні Ощадбанк опрацював програму проведення  цієї  роботи,  і  тому  ця  стаття в редакції чотирьох фракцій  дає  можливість,  по-перше,  не  передбачати  в   бюджеті спеціальні ресурси для компенсації знецінених вкладів,  а подруге, реалізувати  їх  через  систему,  запропоновану  раніше  народними депутатами,   тобто   здійснювати  комунальні  платежі.  Ця  схема передбачає навіть можливу плату за навчання,  лікування тощо. Тому я  прошу вас:  підтримайте,  будь ласка,  редакцію,  запропоновану чотирма фракціями.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.  Прошу  уваги. Він зачитає редакцію цієї статті,  бо в мене немає.  А,  є у Ігоря Олександровича.

     ТУРЧИНОВ О.В. Ми передали Ігорю Олександровичу.

     ГОЛОВА. Я зачитаю.  "Стаття  60.  Надати  Кабінету  Міністрів України право на визначення порядку проведення:

     1. Заліку  заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання по рентній платі за  нафту  і  природний  газ,  платі  за  транзит природного  газу,  різниці  в  цінах  на  природний  газ  власного видобутку,  платі за надра, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств,  а також санкціях,  нарахованих за порушення податкового  законодавства  станом  на  1  січня   2000   року   з урахуванням  підсумків  1999  року  за даними Державної податкової адміністрації,  в рахунок  відшкодування  знецінених  в  Ощадбанку заощаджень  населення  шляхом погашення через Ощадний банк України заборгованості населення за електричну енергію,  теплову  енергію, природний  газ,  водопостачання  та водовідведення,  що утворилася станом на 1 січня 2000 року.

     2. Заліку заборгованості бюджетів усіх рівнів за енергоносії, послуги   водопостачання   і  водовідведення,  спожиті  бюджетними установами і організаціями,  субсидії та пільги населенню, різницю в  цінах і тарифах на газ та житлово-комунальні послуги населенню, яка склалася станом на 1 січня 2000 року по видатках державного  і місцевих бюджетів,  понад обсяги, визначені статтями 24 і 46 цього закону, в рахунок заборгованості (недоїмки) станом на 1 січня 2000 року  (за даними Державної податкової адміністрації) підприємств - виробників,  транспортувальників та постачальників енергоресурсів, послуг   з   водопостачання   та   водовідведення  та  підприємств житловокомунального господарства з  податку  на  додану  вартість, рентної   плати  за  нафту  і  природний  газ,  плати  за  транзит природного  газу,  різниці  в  цінах  на  природний  газ  власного видобутку,  плати  за  надра,  податку на прибуток підприємств,  а також фінансових санкцій,  нарахованих  за  порушення  податкового законодавства.

     При цьому  на  зазначену  заборгованість фінансові санкції не нараховуються до 1 грудня 2000 року за  умови  проведення  в  2000 році відповідних поточних платежів у повному обсязі.

     Установити, що  доходи  й  видатки  бюджетів  усіх  рівнів по вказаних заліках відображаються окремо у звітності  про  виконання державного   та  місцевих  бюджетів  за  2000  рік  відповідно  до фактичних результатів цих заліків,  без внесення змін до  планових показників бюджетів та кошторисів бюджетних установ і організацій.

     Взаємну заборгованість між бюджетами всіх рівнів, яка виникне внаслідок проведених заліків, вважати як міжбюджетні трансферти".

     Підписів тут достатньо.

     Шановні народні депутати, тут чотири фракції погоджували.

     Ігоре Олександровичу, ви підтримуєте цю пропозицію?

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що в такому варіанті вона може  бути підтримана.  Йдеться про те, що Кабінету Міністрів надається право на визначення такого порядку.

     ГОЛОВА. У нас є такі варіанти:  підтримати зачитану  редакцію (вона  є  в  стенограмі),  підтримати статтю,  викладену в проекті бюджету,  або перенести на третє читання.  На третє читання?  Все, знімається  (Шум  у  залі).  Не  треба  голосувати,  якщо на третє читання.

     Стаття 61. Чи є в депутатів зауваження?

     МІТЮКОВ І.О. Ми просимо статтю 61 перенести на третє читання.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні Ігоре  Олександровичу  та  Іване  Степановичу!  Я  бачу  в протоколі  погоджених змін між бюджетним комітетом і Міністерством фінансів чітку пропозицію: цю статтю вилучити разом із додатком 4. Аргументація  моя  така:  я  підтримую  цю  погоджену  пропозицію, оскільки дуже велика кількість народних депутатів,  я думаю, понад 300, вважає, що в цій критичній економічній ситуації в суспільстві передача закладів освіти,  зокрема професійно-технічних,  призведе до повної їх руйнації. Просимо вилучити цю статтю.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати,  я дам пояснення.  Ми пропонуємо перенести на третє читання саме для того, щоб погодити, що  ми  залишаємо,  а  що  переносимо  з  Державного  до  місцевих бюджетів.  Ми  погодились  із   пропозицією   народного   депутата Сушкевича про те,  що заклади для інвалідів залишаємо в Державному бюджеті.  Зараз активно обговорюється питання, чи треба переносити профтехосвіту. Але давайте опрацюємо, ми ж не наполягаємо на тому, щоб це перенести в місцеві бюджети.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  до  мене  звертається  голова комітету Турчинов з вимогою поставити на голосування статтю 60.

     МІТЮКОВ І.О. Давайте повернемось.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати статтю 60 в редакції,  зачитаній мною.

     "За" - 140.

     Ви бачите, не треба втрачати час.

     Стаття 61.  Тут  написано  вилучити,  а  Ігор   Олександрович просить   її   перенести  на  третє  читання.  Тому  я  ставлю  на голосування пропозицію вилучити. Прошу голосувати.

     "За" - 134.

     Переноситься на третє читання.

     Чи є в депутатів  зауваження  до  статті  62?  Що,  на  третє читання?    Ну,   стільки   рук...   На   третє   читання.   Ігоре Олександровичу, ви не заперечуєте?

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу, я прошу три хвилини відвести на статтю 62,  вона винятково важлива.  Я думаю, що ми знайдемо... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Послухайте, будь ласка, коментар до статті 62.

     МІТЮКОВ І.О.  Той варіант,  який на сьогодні є перед вами, не враховує  пропозиції депутата Сушкевича.  Ми її врахуємо.  До того варіанта,  який перед вами лежить,  є серйозні уточнення,  які  ми отримали від депутата Червонописького.

     Ми можемо  домовитися  про те,  що зараз я оголошу всі зміни, які розширюють перелік захищених категорій, і далі ви проголосуєте цю статтю в цілому.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви наполягаєте на голосуванні? У редакції,  яка в  порівняльній  таблиці?  Ви  ж  бачите,  що  не проголосують. Давайте на третє читання перенесемо.

     МІТЮКОВ І.О. Давайте тоді хоч дамо можливість висловитися.

     ГОЛОВА. Кому слово? Депутату Пинзенику? Будь ласка.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я хочу,  щоб ми з'ясували одне питання,  бо на третьому  читанні  ми можемо його не вирішити. Наша фракція вважає аморальним голосувати за скасування пільг населенню,  якщо не  будуть  скасовані  пільги спільним  підприємствам  та  іншим  структурам,  які дозволяють не сплачувати сотні мільйонів гривень щомісячно.  Законопроект внесли (Оплески).

     Ми можемо  повернутися  до  цього питання тільки в тому разі, коли  підприємницькі  структури   будуть   платить   податки.   Бо неправильно карати людей, які отримують десятки гривень доходів.

     ГОЛОВА. Враховується пропозиція?

     МІТЮКОВ І.О. У такому варіанті можна погодитися.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, не проголосуємо.

     МІТЮКОВ І.О.  Я розумію.  Я думаю, що саме в такій комбінації давайте на третє читання й внесемо це питання.

     ГОЛОВА. Так, переходимо до статті 63.

     МІТЮКОВ І.О.  До  статті  63   такі   пропозиції   бюджетного комітету.  У  другому  абзаці  частини  першої слово "призупинити" замінити словом "обмежити". У третьому абзаці частини першої після слів  "органів  виконавчої  влади  та" додати слова "рекомендувати зробити це органам". Вилучити частину другу цієї статті.

     Ми вважаємо за  можливе  погодитися  з  цими  пропозиціями  й викласти статтю з урахуванням зауважень бюджетного комітету.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вона видрукувана в порівняльній таблиці, котра роздана. Можна її ставити на голосування?

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ГОЛОВА. Депутат Череп.

     ЧЕРЕП В.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 158,  Сумська область).  Дякую. Шановні Іване Степановичу, Ігоре Олександровичу! Читаю  абзац  другий  статті  63  з  поправкою  Комітету  з питань бюджету:  "Обмежити на 2000 рік спрямування  бюджетних  коштів  на фінансування капітального будівництва та капітальних ремонтів..."

     Я просив   би   вдуматися   у   цей   запис.  Пропоную  слово "капітального"   вилучити:   "на   фінансування   будівництва   та капітальних ремонтів адміністративних приміщень..." А то виходить, наче ми взагалі скасовуємо капітальні вкладення.

     Є указ  Президента  щодо  житлового   будівництва,   є   указ Президента про продаж об'єктів незавершеного будівництва (57 тисяч об'єктів) тощо. Я прошу слово "капітального" вилучити.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, приймаємо?

     МІТЮКОВ І.О.  Я не можу з цим погодитися, адже йдеться не про житлове будівництво.  Там чітко сказано,  що йдеться про ремонти і будівництво  адміністративних  приміщень  і  придбання  службового автотранспорту. І тільки.

     ГОЛОВА. Депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.   Фракція Народного руху України. Цілком правильно виписана стаття 63. Ігоре Олександровичу, її обов'язково треба відстоювати.

     Ви подивіться,  що  робиться  в  обласних  адміністраціях  та обласних  радах!  На що тепер пускають кошти,  на які євроремонти! Мало того,  вони закладають у бюджети  місцевих  рівнів  по  1,5-2 мільйони  гривень  на фінансування адміністрацій,  порушуючи закон про  фінансування  виконавчих  органів,  де  ми   окремим   рядком прописуємо щороку.

     Тому, Ігоре  Олександровичу,  дану  статтю  треба  ставити на голосування без змін,  як вона є в протоколі узгоджених змін.  І я вас прошу,  шановні колеги депутати:  не лукавте,  будь ласка,  не прикривайтесь фразами.  Міністр  фінансів  правильно  відстоює  цю позицію, її обов'язково треба підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Шановні колеги,  я не проти, щоб записати. Але тут потрібно  в  реченні  про  "спрямування  бюджетних  коштів  на фінансування  капітального  будівництва  та  капітальних  ремонтів адміністративних   приміщень"   просто   вилучити   єдине    слово "капітального",  бо  звучить як загалом капітальне будівництво,  а залишаємо: "фінансування будівництва та капітальних ремонтів...".

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович погоджується  з  такою  редакцією. Прошу проголосувати.

     "За" - 245.

     Приймається.

     До статті 64 є зауваження? Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Игорь Александрович, есть профессии врачей, которые   работают   в   туберкулезных   больницах,   диспансерах, психиатрических диспансерах, инфекционных больницах. И здесь одной из частей схемного должностного оклада является доплата за вредные условия труда. А мы ее исключаем.

     ГОЛОВА. Ваші пропозиції стосуються статті 65, ми їх урахуємо. Щодо статті 64 - Череп Валерій Іванович.

     ЧЕРЕП В.І. Дякую. Я просив би уважно подивитися статтю 64. Ми записуємо,  що  утримання  управлінь  капітального  будівництва  в областях здійснюється за  рахунок  служб  замовника.  Я  хотів  би поставити  таке запитання.  Служби замовника не тільки координують або наглядають за будівництвом об'єктів,  вони  ще  є  нормативною базою,  гарантом  якості будівництва і впровадження технічних умов тощо.  Не можемо ми служби, які контролюють будівництво, підкоряти замовнику,  щоб  він  у  кошторисі  передбачав.  Це  копійки,  але пропоную дану статтю взагалі вилучити з бюджету.

     ГОЛОВА. Коментар.

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  у  Комітету  з   питань   бюджету   немає заперечень,  я готовий погодитися з цим, або давайте перенесемо на третє читання.

     ГОЛОВА. Погоджуєтесь?  Де  депутат  Турчинов?   Погоджуєтеся? Прошу  проголосувати.  Хто  за те,  щоб вилучити статтю 64  (Шум у залі). Депутат Турчинов заперечує.

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги,  усі статті, які ми вносимо на голосування,  погоджені  з  бюджетним  комітетом  і  Міністерством фінансів.  Тому  я  прошу  голосувати  так,  як  було  записано  в протоколі.

     ГОЛОВА. Дякуємо.  Це і передбачає процедура. Спершу голосуємо за прийняття,  а потім...  Тобто голосується стаття 64 в редакції, запропонованій Мінфіном і бюджетним комітетом. Прошу голосувати.

     "За" - 212.

     Депутат Ткаленко.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Іване Степановичу,  я прошу проголосувати.  Це питання погоджено з усіма будівельниками і всіма ВКБами  обласного та  міського  підпорядкування.  Це  дасть їм сьогодні,  коли немає ніякого  фінансування  з   бюджету,   можливість   утримати   дані організації.

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Івановичу.

     Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Я  підтримаю  депутата Ткаленка і ось з яких причин.  Згідно  із   Законом   України   про   місцеві   державні адміністрації їх фінансування здійснюється з Державного бюджету. І якщо ми не проголосуємо статтю 64, то треба буде додатково вводити навантаження  на  Державний бюджет.  А нині обласні ради приймають рішення і з обласних бюджетів переводять  гроші  на  фінансування  Прошу підтримати статтю 64.

     ГОЛОВА. Валерій   Іванович   погодився.   Увімкніть  мікрофон депутата Черепа.

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Пропоную  зробити  таким  чином   (ми   з будівельниками  багато  разів радилися):  перенести дану статтю на третє читання, і зуміємо знайти компроміс.

     ГОЛОВА. Стаття   ставиться   на   голосування   в   редакції, запропонованій   комітетом   і   Міністерством   фінансів.   Прошу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  Для  довідки.  Це  відповідає  чинному  порядку фінансування таких установ.

     "За" - 222.

     ГОЛОВА. Може,  все-таки проголосуємо, Валерію Івановичу, тому що більшість  На яке третє читання?  Давайте проголосуємо.  Ще раз ставлю на голосування.

     "За" - 225.

     У запропонованій  редакції ставиться на голосування стаття 64 у другому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 224.

     Переноситься на третє читання.

     Стаття 65. Депутат Черненко. Будь ласка.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Ігоре  Олександровичу,  прошу  вилучити  слова "кваліфікацію,  професійний ризик". Це складова частина заробітної плати.  Бо  якщо  ми  залишимо,  то   ніхто   не   працюватиме   в психлікарнях, тубдиспансерах, інфекційних лікарнях.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  звернути вашу увагу на те,  що ми ні в якому  разі  не  скасовуємо  додаткові  доплати,  які  справді   є складовою  сукупного  доходу  працівника.  Немає  питань.  Але  ми підкреслюємо,  що  ці  гроші   будуть   виплачені   за   наявності відповідного  фонду  заробітної  плати.  Якщо є можливості зробити такі виплати,  вони будуть обов'язково зроблені.  Якщо вони будуть нараховуватись    і    не    сплачуватимуться,    то   наростатиме заборгованість  із  соціальних  виплат.  От  і  все.  Ніхто  ж  не працюватиме  вночі  чи  в  складних  умовах,  знаючи,  що  йому не заплатять.  І  хай  керівники  підприємств  і  бюджетних   установ відповідають за це.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую.  Шановні колеги! Депутат із нашого комітету Черненко каже правду.  Я хочу вас усіх повернути до вівторка цього тижня,  в яких умовах ми працювали.  То уявіть собі,  якщо лікарям психіатричних    клінік,    інфекційних    відділень    ще   зняти кваліфікацію...  Кваліфікація знімається також з лікарів першої  і вищої  кваліфікації.  Хто  тоді  взагалі  піде в медичні вузи?  Це стосується також рентгенологів.

     Тому я прошу дану статтю вилучити.  А якщо ви кажете,  що  це справді  так,  то  дайте розкладку до третього читання,  і тоді ми будемо за неї голосувати. А тепер голосувати аморально.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Батьківщина".  Шановний  пане міністре!  Ви хоч коли-небудь чули, хто такі  спинальники  (хворі  люди)?  Так  от,  у  статті  62  не передбачено  їхній  захист.  Тому  я  вважаю,  що  статтю 65 треба обов'язково відправити на третє читання, така вона не потрібна.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Ігоре Олександровичу, я пропоную з цієї статті вилучити такі слова (уважно стежте): "складність, напруженість  особливі умови служби, кваліфікацію,  професійний  ризик  та  виконання особливо важливих завдань".

     Якщо наша   держава   хоче   хоч   трошки   піклуватися   про військовослужбовців   Збройних  Сил  України,  працівників  Служби безпеки,  Головного  управління  розвідки  та  інших   специфічних структур,  то  ми  повинні  враховувати  специфіку  діяльності цих людей.  Обділяти їх у жодному разі не можна, бо нині вони місяцями не  отримують  зарплати.  А  якщо  ми  не  вилучимо такі речі,  як записано "при наявності економії фонду заробітної плати", то ясно, що нічого отримувати не будуть.

     Тому пропоную   або  вилучити  ці  слова,  або  перенести  на повторне третє  читання  дану  статтю  і  знайти  компромісний  її варіант.

     ГОЛОВА. Я  бачу з кількості піднятих рук,  що варто перенести на третє читання. Але треба проголосувати. Депутат Єрмак останній.

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   83, Запорізька    область).    Шановні    колеги!    Шановний    Ігоре Олександровичу!  Давайте погодимося і знімемо цю статтю,  якщо  не хочемо,  щоб  у нашому суспільстві породжувалася сірість.  Людьми, які перестануть ризикувати власним життям в ім'я держави і народу, ми породимо сірість.

     Тому я  пропоную  зняти  взагалі дану статтю і не повертатися більше до неї.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Наша дискусія зайшла зовсім  в  іншу  площину.  Ніхто  не  каже,  що такі доплати треба скасовувати і їх не треба.  Це не так.  І багато з  вас  це  чітко розуміють.

     Народному депутату   Манчуленку   я  можу  нагадати,  скільки отримує  тепер  старшина.  Хтось   знає   середньомісячний   дохід старшини? 394 гривні. Гадаю, що на сьогодні в нас є можливість

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 65 в редакції,  запропонованій комітетом і Міністерством фінансів. Прошу голосувати.

     "За" - 169.

     Переноситься на третє читання.

     Стаття 66. Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Шановні  колеги!  Ми  в  бюджетному комітеті погодилися з Міністерством фінансів вилучити цю статтю. Насамперед тут  порушується Конституція,  адже у нас освіта безплатна,  а тут написано:  "Встановити,  що у 2000 році видача документів учням  і студентам   про   освіту  здійснюється  за  плату  (крім  учнів  і студентів,  які є сиротами або членами малозабезпечених  сімей)  в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Доходи від плати за документи про освіту  спрямовуються  на  виготовлення цих документів".

     Наводжу такий  приклад.  У  нас близько двох мільйонів учнів. Вони отримують документ про початкову середню освіту, документ про середню  освіту,  чотири  рази на рік - табелі.  І пропонується (я знаю,  хто це робить) якісь голограмки ліпити на табелі і брати за все по гривні-дві. Це дасть до сотні мільйонів гривень щорічно.

     Тому ми  з Мінфіном погодилися вилучити цю статтю взагалі.  Є Конституція,  треба  забезпечувати  освіту  безплатно.  І   Мінфін підтримав таку пропозицію комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прокоментуйте.

     МІТЮКОВ І.О. На жаль, тут виникли проблеми. Якщо ми вилучаємо дану  статтю,  то  треба  забезпечити  фінансування  безкоштовного друкування  і  видачі  документів  про  освіту.  Тому  щоб зробити відповідні розрахунки і перевірити можливість знаходження  джерела для  цього,  варто  перенести  статтю на третє читання.  Тоді ми з цифрами будемо сперечатися.

     ГОЛОВА. Депутат Філіпчук. Він погоджується на третє читання.

     Стаття 67. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  Уважно почитайте цю статтю.  Ви  побачите,  що  там затверджується право,  яке нині є. Згідно із Законом про благодійництво і благодійні  організації  це можливо. Більше того, Закон про оподаткування прибутку підприємств звільняє такі благодійні  внески  для  бюджетних  організацій  від податку.

     Зрозуміло, що  йдеться про інше.  І давайте чесно один одному скажемо,  що тут забороняється  брати  пільгові  внески  бюджетним органам,  тобто  міліції,  СБУ,  органам сертифікації,  податковим тощо.

     Тому давайте випишемо  її  так,  що  забороняється  залучення даних  коштів  карними  органами,  які (ви знаєте) з цього зробили бізнес,  а всі решта можуть і зараз таке робити, зокрема лікарні і школи.

     Якщо ми залишимо так, як є, це буде дороговказ, я перепрошую, школі звертатися до батька для  того,  щоб  він  негайно  приносив гроші в оплату своєї дитини. Цього не можна робити.

     Тому пропоную  перенести  статтю  на третє читання і викласти так, як я сказав.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Вважаю,  що   зауваження   народного   депутата Терьохіна слушні. Тобто ми зробили виклад статті, що забороняється органам державного управління.  Але я всетаки розвинув би, додавши фразу,  яка  чітко  сказала б,  що школа і лікарня можуть надавати платні послуги

     ГОЛОВА. Тобто на третє читання, треба нову редакцію.

     Стаття 68. Депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г. Іване Степановичу, я хотів би звернути увагу на те,  що стаття 57 Закону про освіту є найскладнішою, в соціальному плані дискусійною. Вона була найменш захищена і в 1999 році.

     Пропонується видати на її реалізацію 53 мільйони гривень.  Це практично   1/14   потреби,  адже,  за  орієнтовними  розрахунками потрібно 730 мільйонів гривень.

     Я розумію проблеми навантаження на центральний  бюджет,  якщо ми   заплануємо   730   мільйонів  гривень.  Я  розумію,  що  Ігор Олександрович зараз не зможе відповісти на  те,  чи  ствердно  він гарантуватиме  позицію  щодо  виплати  педагогічним працівникам за вислугу років.

     Тому пропоную,  для  того  щоб  було   нормальне   економічне обгрунтування,  перенести  цю  статтю  на третє читання і прийняти рішення,  яке відповідало б інтересам Міністерства освіти і науки, і здатності забезпечити цю позицію.

     Інакше погодитися з 53 мільйонами (1/14 потреби) ми просто не маємо права.

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу.

     МІТЮКОВ І.О.  Я у виступі сказав,  що навіть більше:  потреба вже  тепер  перевищує  800 мільйонів гривень.  І я вирішення даної проблеми пов'язував із прийняттям додаткових законодавчих актів  з питань оподаткування.  У процесі підготовки до третього читання ми можемо збільшити ці видатки.  Можна погодитися з пропозицією,  яку вносить депутат Філіпчук.

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 68 у другому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 159.

     Переноситься на третє читання.

     До статті 69 зауважень немає?

     МІТЮКОВ І.О.  До  статті  69   були   зауваження   бюджетного комітету, вони викладені в порівняльній таблиці, і зараз ця стаття звучить так:  "З метою стимулювання  виконання  доходів  зведеного бюджету,  врахованих  під  час  прийняття  цього закону,  Кабінету Міністрів  України  затвердити  на  2000  рік  порядок   виділення бюджетних  асигнувань в межах бюджетних призначень на забезпечення діяльності Державної податкової служби України та  підвідомчих  їй установ  з  Державного  бюджету  України  як  частки від фактичних надходжень на рахунки бюджетів усіх рівнів  доходів  (за  винятком штрафів  та  пені),  що контролюються Державною податковою службою України.  Ця  частка  визначається  відношенням  планового  обсягу видатків   на   2000  рік  на  забезпечення  діяльності  Державної податкової служби України та  підвідомчих  їй  установ  до  обсягу доходів  зведеного  бюджету  на  2000  рік,  що  враховані під час прийняття  цього  закону  і  контролюються  Державною   податковою службою України".

     Про що йдеться в цих пропозиціях? Для того щоб створити такий механізм,  який би  стимулював  Державну  податкову  адміністрацію працювати не виключно на забезпечення фінансування власних потреб, а на збирання доходів до зведеного бюджету,  дана стаття  виписана таким чином,  що коли на 100 відсотків буде виконано план доходів, тоді Державна  податкова  адміністрація  отримає  гроші,  які  ви, шановні  народні  депутати,  затвердите у бюджеті нинішнього року. Якщо менше, то менше.

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги,  це зовсім ненормальна стаття. Державна  податкова  адміністрація - комерційна структура чи орган державної виконавчої влади?  Ми переводимо її на  госпрозрахункову діяльність.   Давайте  працівникам  ДАІ  встановимо  зарплату  від кількості зібраних  штрафів  на  дорозі,  то,  гадаю,  і  міністра фінансів штрафуватимуть.  Зовсім ненормальна ситуація. Є кошторис, і хай Державна податкова адміністрація фінансується за кошторисом.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М.  Група   "Трудова   Україна".   Шановний   Іване Степановичу!   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати! Звертаю вашу увагу на те, яка процедура діяла в минулому і   позаминулому  роках,  коли  Державна  податкова  адміністрація замість  того,  щоб   адмініструвати   податки,   звертала   увагу насамперед на штрафи,  з яких забирала 30 відсотків.  Урешті-решт, крім 30 відсотків,  зростала заборгованість зі штрафів і податків, і більше нічого не відбувалося.

     Тут відпрацьовано    нормальний    механізм,   як   правильно побудувати дану роботу.  Тобто  Державна  податкова  адміністрація повинна звертати увагу на стягнення передусім податків,  а не пені та штрафів.  Зверніть,  будь  ласка,  увагу,  що  на  цьому  якраз акцентується  увага.  І  немає  нічого  страшного в тому,  що вони пропорційно  одержуватимуть  фінансування  від  того,  як   будуть зібрані податки. Це з одного боку.

     З другого  боку,  їхнє  фінансування  все  одно не перевищить їхнього бюджету.  Отже,  мета даної статті - стимулювати  Державну податкову адміністрацію займатися податками, а не штрафами.

     МІТЮКОВ І.О. І відповідно до затвердженого кошторису.

     ГОЛОВА. Голосуємо?  Прошу  проголосувати  статтю  69  в новій редакції, викладеній у порівняльній таблиці. Будь ласка.

     "За" - 145.

     До статті  70  у  депутатів  є   зауваження?   Немає.   Прошу проголосувати статтю 70 в другому читанні. Будь ласка.

     "За" - 232.

     Приймається.

     Стаття 71. Депутат Ващук.

     ВАЩУК К.Т. За рішенням Комітету з питань аграрної політики та земельних  відносин  прошу  доповнити  цю  статтю   і   зарахувати заборгованість  відкритого  акціонерного  товариства  "Харківський тракторний завод імені Орджонікідзе" в сумі 34,9 мільйона гривень, так  само,  як  Південмашу.  Це однаковий кредит і нам харківський трактор не менш  важливий,  ніж  південмашівський.  Без  них  буде проблема.

     А також   доповнити   словами:   "а   також   власні  витрати сільгоспвиробників на будівництво  об'єктів  соціально-культурного призначення на селі, шляхом взаємозаліку на платежі до бюджету".

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги, я прошу   підтримати   пропозицію   Катерини   Тимофіївни   стосовно Харківського  тракторного  заводу,  оскільки  система кредитування була такою самою.  Для того щоб нас  не  звинуватили  в  подвійних стандартах, треба зарахувати ті 34 мільйони 900 тисяч.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосуємо?

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Я дам пояснення. У цій статті йдеться суто про розрахунки за техніку,  яка вже поставлена безпосередньо  селу.  Питання  взаємозаліку  із соцсфери - окреме, давайте його доопрацюємо, коли будемо говорити про фінансування...

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

     МІТЮКОВ І.О.   Я   прошу   підтримати   пропозицію   Катерини Тимофіївни  стосовно  двох підприємств - Південмашу і Харківського тракторного заводу.  Це борги держави перед ними,  і  водночас  на таку саму суму ми за них погасили кредити.

     ГОЛОВА. Депутат Цушко. Він у курсі справи.

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый Игорь Александрович,  вы правы, но есть вопрос,  что получали  технику  многие.  Одни  ее  получили  и  не рассчитались.  Сейчас  опять получаются в дураках те,  кто покупал технику  и  оплачивал.  У  меня  такое   предложение.   Поддержать принципиально по этим двум заводам,  Иван Степанович, но перенести статью на третье чтение и разобраться во всем.  Потому что есть  и комбайновые   заводы.   Скажем,   в  Херсоне  завод  тоже  покупал двигатели, в Александрии.

     ГОЛОВА. Дякую.  Давайте  підтримаємо  пропозицію   більшості. Прошу  проголосувати  статтю  71  з  доповненням  Катерини Ващук і Романа   Безсмертного   стосовно   Харківського   заводу.    Прошу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  І доручення розібратися.  Якщо там є такі речі, ми вирішимо. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     Дякую, Ігоре Олександровичу.

     Шановні народні депутати,  на ваш  розгляд  вноситься  проект постанови,   який  вам  роздано   Перепрошую.  Будь  ласка,  Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Під  час  обговорення  і  підготовки  законопроекту  до повторного  другого  читання  Комітет  з   питань   бюджету   вніс пропозиції   про   включення   додаткових  статей.  Я  повинен  їх оголосити, тим паче що дві пропозиції ми підтримуємо.

     Передусім це стаття 72: "Кабінету Міністрів України розробити порядок  погашення  заборгованості  (що склалася станом на 1 січня 2000 року) Збройних Сил України,  Служби  безпеки  України,  інших утворених  відповідно  до  законів України військових формувань та Міністерства внутрішніх справ України".  Ідеться  про  те,  що  ці установи мають заборгованість на кінець року,  яка не погашена.  І нам так чи інакше треба  вирішувати  це  питання,  нам  дали  таке доручення. Пропонується включити до проекту цю статтю.

     ГОЛОВА. З мотивів голосування? Депутат Андресюк. Будь ласка.

     АНДРЕСЮК Б.П.    Шановний    Ігоре   Олександровичу!   Цілком підтримуючи  вашу  пропозицію  стосовно  цієї  додаткової  статті, пропоную  встановити  термін,  у  який  би  ви  на  третє  читання опрацювали пропозиції.  Або внесіть  свої  пропозиції:  наприклад, протягом першого кварталу.

     МІТЮКОВ І.О.  У мене є пропозиція, яка об'єднає наші підходи. Давайте включимо цю тезу в статтю 60 і там визначимося водночас  з усіх позицій.

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.   За  мотивами  голосування.  Шановний  Іване Степановичу!  Передусім тут треба редакційно  уточнити,  яку  саме заборгованість,  бо  тут  не  написано.  Мабуть,  це стосується не податків, а енергоносіїв. Так, Ігоре Олександровичу?

     І далі.  Підтримую пропозицію про  внесення  цієї  статті  на третє читання,  однак, на мою думку, сюди слід дописати Генеральну прокуратуру і Верховний Суд.  Законопроект треба внести  на  третє читання, ми доопрацюємо його і проголосуємо в комітеті.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу?

     МІТЮКОВ І.О. Я згодний.

     ГОЛОВА. Не будемо голосувати?

     МІТЮКОВ І.О.  Ні.  Є ще одна стаття,  на мою думку, слушна. А саме:  "При  зміні  юридичної  адреси   перереєстрація   суб'єктів підприємницької  діяльності  здійснюється  в  термін  та у спосіб, визначений  Кабінетом   Міністрів   України.   Сплата   визначених законодавством  України  податків та платежів після перереєстрації здійснюється  за  місцем  попередньої  реєстрації  до   закінчення поточного   бюджетного  року".  Є  багато  випадків  ухиляння  від оподаткування через зміну адреси реєстрації.  Давайте це закріпимо як норматив і матимемо в бюджет стабільні надходження.

     ГОЛОВА. Підтримаємо? Прошу  (Шум у залі).

     Відправляємо на третє читання.

     Ще одна стаття, Ігоре Олександровичу?

     МІТЮКОВ І.О.  Так,  ще  одна стаття,  яку ми також пропонуємо перенести на третє читання (це вже  позиція  уряду),  яка  звучить таким чином: "Встановити..."

     ГОЛОВА. Переноситься на третє читання, не треба зачитувати.

     Шановні народні  депутати,  на  ваш  розгляд вноситься проект Постанови про проект Закону України про Державний  бюджет  України на 2000 рік. Він вам розданий.

     "Верховна Рада  України,  розглянувши  у  повторному  другому читанні проект Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік, постановляє:

     1. Прийняти   проект  Закону  України  про  Державний  бюджет України на 2000 рік  у  другому  читанні  за  виключенням  статей, прийняття яких віднесено до третього читання.

     2. Доручити  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету разом з Кабінетом Міністрів України підготувати статті  до  (я  не зачитуватиму,  може,  ми ще уточнимо) проекту Закону про Державний бюджет України на 2000 рік на третє читання і 15 лютого 2000  року внести його на розгляд Верховної Ради України".

     Прошу проголосувати за основу. Будь ласка.

     "За" - 245.

     Рішення прийнято.

     Є доповнення? Немає. У цілому?

     Депутат Шуфрич.

     ШУФРИЧ Н.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 70,  Закарпатська область).  Фракція Соціалдемократичної партії України  (об'єднаної).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Ви  знаєте,  що  в листопаді 1998 року на Закарпатті було велике горе  -  повінь.  На жаль,  у  бюджеті  цього року не передбачено виділення субсидій на фінансування заходів щодо ліквідації наслідків цієї повені.

     Прошу вас на третє читання  підготувати  додаткову  статтю  в такій редакції

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, послухайте щодо Закарпаття.

     ШУФРИЧ Н.І.  "Про виділення субвенцій на фінансування заходів щодо ліквідації наслідків  повені  на  Закарпатті,  що  сталася  в листопаді  1998  року,  у  розмірі  46,6  мільйона  гривень і 16,6 мільйона гривень на фінансування заходів,  пов'язаних із  зсувними процесами".

     У Міністерстві з надзвичайних ситуацій усі розрахунки є, вони підтверджені Кабінетом Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Я говорив  у  своєму  виступі  про  те,  що  ми плануємо  після прийняття відповідних законодавчих актів додатково спрямувати у регіональні бюджети 900 мільйонів гривень.  Це і буде джерелом вирішення,  зокрема і цієї проблеми, й інших проблем, які є в місцевих бюджетах.

     ГОЛОВА. Що це  за  ліс  рук?  Ми  ж  уже  все  розглянули.  Є доповнення?

     Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую, Іване Степановичу. 134 виборчий округ - із тієї Одеси,  яку тут додавлюють дустом у  Мінфіні.  Я  пропоную записати  тут:  "Доручити Комітету Верховної Ради України з питань бюджету разом з Кабінетом Міністрів України підготувати статті " і додати    "з   урахуванням   пропозицій   суб'єктів   законодавчої ініціативи".  Адже вони  мають  враховувати  пропозиції  суб'єктів законодавчої ініціативи. Це перше доповнення.

     І друге. Визначено дату - 15 лютого. Вибачте мені, це смішно. Це суперечить Регламенту. Щонайменше 17 лютого має бути зазначено. І ця дата погоджена з членами Комітету з питань бюджету.

     ГОЛОВА. Юрію  Анатолійовичу,  за  Регламентом відводиться три дні.  Сьогодні 10 лютого. Порахуйте до 15-го. Це якщо вилучити два вихідних,  іще  щось,  то  тоді.  Але  це  ж  несерйозно.  Давайте ставитися до цього серйозніше.

     Депутат Турчинов. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!..  (Шум у залі). Шановний Юрію Анатолійовичу,  я  прошу  не  заважати.  Шановні  колеги,  до мене підійшли керівники деяких фракцій,  оскільки у нас голосування  по четвергах  планується  і так фракції налаштовані.  Може,  все-таки внести законопроект на голосування на четвер 17 лютого?

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, тут названа правильна дата. До 15-го ви підготуєте ці статті, їх треба роздати у комітети, щоб там до голосування розглянули.  А вам до 15 лютого треба подати  у Верховну Раду. Тут же не записано, що на пленарному засіданні.

     Прошу проголосувати як проект постанови в цілому.

     "За" - 241.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Шановні народні  депутати,  головуючий має право на 15 хвилин продовжити засідання. У нас залишилися обговорені проекти постанов і законів, які ми повинні проголосувати.

     Першим на  ваш  розгляд  вноситься проект Закону про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку  підприємств  (у першому читанні). Прошу проголосувати.

     "За" - 223.

     Прошу депутатів зайняти свої місця (Шум у залі).

     Так, депутат Терьохін вносить пропозицію уточнити: у редакції комітету. Прошу проголосувати.

     "За" - 237.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  внесення  змін  та  доповнень  до  Закону України   про   комітети   Верховної   Ради  України  пропонується проголосувати в цілому. Будь ласка, голосуємо.

     "За" - 235.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про референдуми  в  Україні.  Ми  тоді  з  вами домовилися,  нагадую,  всі  три  законопроекти,  взявши  за основу проект Романа Безсмертного,  доопрацювати і внести для розгляду на повторне перше читання. Прошу проголосувати.

     "За" - 242.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону   про   охоронну   діяльність  (повторне  перше читання) та проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  у зв'язку з прийняттям Закону України про охоронну діяльність. Нагадую, у першому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 234.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про  ліцензування  певних  видів  господарської діяльності   пропонується   прийняти   у  першому  читанні.  Прошу проголосувати.

     "За" - 232.

     Рішення прийнято.

     Проекти законів  про   забезпечення   виконання   зобов'язань рухомим  майном  та  про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  України про  забезпечення  виконання  зобов'язань рухомим майном.  Ми тоді визначилися,  щоб з урахуванням усіх обговорень доручити  комітету ці проекти доопрацювати і внести на повторне перше читання.  Прошу проголосувати.

     "За" - 226.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про мораторій на проведення суцільних рубок  на гірських  схилах  у  ялице-букових  лісах Карпатського регіону.  У першому читанні. Може, приймемо його як закон? (Шум у залі).

     У цілому можна ставити на голосування? Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 237.

     Проект Закону  про  скасування  Закону  України про додаткові заходи щодо  фінансування  загальної  середньої  освіти.  Під  час розгляду ми його вважали таким,  що не викликав заперечень. Ставлю на голосування (Шум у залі).

     Зніміть голосування.  Проект закону про  визнання  таким,  що втратив   чинність,  Закону  України  про  додаткові  заходи  щодо фінансування загальної середньої освіти" (Шум у залі).  Ні,  якраз там нормально. Прошу проголосувати.

     "За" - 221.

     Знімаємо цей проект з голосування.

     -------------

     Шановні народні  депутати!  На  адресу Верховної Ради України надійшло подання від Президента України:  "Відповідно до пункту 24 статті  85  та пункту 14 статті 106 Конституції України прошу дати згоду Верховної Ради України на призначення Драча Івана Федоровича на  посаду  голови  Державного  комітету  інформаційної  політики, телебачення і радіомовлення України".

     Шановні народні  депутати,  ми   в   результаті   політичного погодження домовилися щодо цієї кандидатури, і було б некоректним, оскільки попереднє обрання проводилося без обговорення і запитань, тепер  його розгорнути.  Тому вноситься пропозиція за такою схемою дати згоду на призначення. Немає інших пропозицій?

     Зінченко Олександр Олексійович. Будь ласка.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Шановний   Іване Степановичу!   Сьогодні  відбулося  засідання  Комітету  з  питань свободи слова та інформації,  був кворум,  і згідно з  Регламентом там   було  розглянуто  це  питання.  На  засіданні  комітету  був присутній Іван  Федорович,  і  ми  погодили  це  питання.  Комітет вносить  на  ваш розгляд цю кандидатуру,  погодивши її і прийнявши відповідне рішення.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  прошу підтвердити,  що  ми даємо  згоду  призначити  за  такою  процедурою - без обговорення. Прошу проголосувати.

     "За" - 209.

     Шановні народні  депутати,  гадаю,  депутати  думали,  що  це рішення  приймається однією третиною.  Я прошу вас,  для прийняття такого рішення потрібно 226 голосів,  тому  голосування  поіменне. Щоб  не  висвічувати,  будь ласка,  проголосуйте за такий порядок. Прошу проголосувати в поіменному режимі.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     Шановні народні депутати,  на ваш  розгляд  вноситься  проект Постанови про надання згоди: "Відповідно до пункту 24 статті 85 та пункту 14 статті 106 Конституції  України  Верховна  Рада  України постановляє: дати згоду на призначення на посаду голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Драча Івана Федоровича". Прошу проголосувати як постанову в цілому.

     "За" - 227.

     Рішення прийнято (Оплески).

     ------------

     Шановні народні  депутати,  у  нас є документи,  які потрібно ратифікувати. Вони розглянуті і вносяться для прийняття рішення.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Договору  між  Україною   та Сполученими   Штатами  Америки  про  взаємну  правову  допомогу  у кримінальних справах.  Доповідачем є міністр. Проте ми домовилися, оскільки вже доповідали... Прошу прийняти як закон у цілому. Прошу голосувати.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Гарантійної   угоди   (Друга кредитна  лінія  для  розвитку  малих  і середніх підприємств) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.  Проект обговорено, треба прийняти рішення  Прошу проголосувати.

     "За" - 241.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про ратифікацію Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору ЄвропаКавказ-Азія та  технічних  додатків  до  неї.  Також розглянуто,  пропонується прийняти як закон. Прошу проголосувати.

     "За" - 244.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та  Іспанією про сприяння та взаємний захист інвестицій. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 250.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  урядом  Республіки Македонія про сприяння та взаємний захист інвестицій. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  урядом  Республіки  Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 247.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  про   економічне   та промислове  співробітництво  між Україною та Королівством Іспанія. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 251.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Додаткового  протоколу   про привілеї  та  імунітети  Організації  Чорноморського  Економічного Співробітництва. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 224.

     Повернемося до нього пізніше (Шум у залі).  Не всі  зрозуміли щодо ПАЧЕС? Ще раз зачитати? Не всі зрозуміли, що це ПАЧЕС мається на увазі.

     Зачитую, прошу уваги:  "Верховна  Рада  України  постановляє: Додатковий   протокол   про   привілеї  та  імунітети  Організації Чорноморського Економічного Співробітництва  ратифікувати".  Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 215.

     Рішення не прийнято.

     Там є слово "привілеї" і,  очевидно,  не всі знають, що це за привілеї,  тому треба буде повернутися до цього проекту. А поки що він знімається з голосування.

     Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і Організацією з безпеки  і  співробітництва  в Європі  (ОБСЄ)  щодо створення нової форми співробітництва.  Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 207.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Удовенка Геннадія Йосиповича.

     УДОВЕНКО Г.Й.  Шановний Іване Степановичу! Я звертаю увагу не на суть цього закону,  він дуже важливий, проект треба підтримати, і тут немає заперечень.  Я хочу зауважити щодо  назви  профільного комітету.  Немає  в  нас такого комітету - у закордонних справах і зв'язках з СНД.  Ми вже прийняли рішення про назву цього комітету, і  працівники  Секретаріату,  які готують порядок денний,  повинні читати ті рішення, які приймає Верховна Рада.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зауваження     приймається.     Робимо     зауваження Секретаріату за неякісну підготовку документів. Проте це не змінює суті,  як ви чули,  Геннадій Йосипович у цілому  підтримує  проект закону.

     Отже, ще   раз   ставлю   проект   на   голосування  і  прошу проголосувати як закон у цілому. Будь ласка.

     "За" - 239.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  між  урядом  України  та урядом  Грузії  про  взаємне визнання прав та регулювання відносин власності. Прошу проголосувати як закон у цілому. Будь ласка.

     "За" - 244.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону про приєднання України до Угоди  про  прийняття єдиних  технічних  приписів  для  колісних  транспортних  засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані   на   колісних  транспортних  засобах,  і  про  умови взаємного визнання офіційних затверджень,  виданих на  основі  цих приписів,  1958  року  з  поправками  1995 року.  Прошу цей проект проголосувати  як  закон  у   цілому.   Будь   ласка.   Володимире Кириловичу, прошу голосувати.

     "За" - 236.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону    про   ратифікацію   Угоди   про   міжнародні автомобільні перевезення між урядом України і  урядом  Королівства Іспанія. Прошу проголосувати даний проект як закон у цілому.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України і урядом Грецької Республіки про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядом України і урядом  Румунії  про  міжнародне  автомобільне  сполучення.  Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято.

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  про співробітництво в сфері збереження і  використання  генетичних  ресурсів  культурних рослин  держав  -  учасниць  СНД.  Прошу  проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 205.

     Увімкніть мікрофон депутата Зварича.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги!  Шановний  Іване  Степановичу!   Я оголошую  принципову позицію фракції з цього приводу,  вона чітка, категорична  і  незаперечна.  Фракція  не  підтримуватиме   і   не ратифікуватиме  жодної угоди,  підписаної урядом у рамках СНД,  до того часу,  доки не буде денонсована угода, за якою ми вступили до МПА.

     ГОЛОВА. Прошу  вас  з'ясувати  по  суті і не так категорично. Отож я ще раз ставлю на голосування проект Закону про  ратифікацію Угоди  про  співробітництво  в  сфері  збереження  і  використання генетичних ресурсів культурних рослин держав - учасниць СНД (Шум у залі).

     Ну про що тут ідеться? Прошу проголосувати.

     "За" - 214.

     Шановні народні депутати... (Шум у залі).

     Ващук Катерина Тимофіївна. Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т. Шановні народні депутати з фракції Народного руху, які відмовляються голосувати!  Я вас дуже  прошу,  послухайте.  Це генофонд.  Нам  украй необхідне сьогодні таке співробітництво,  не можуть працювати наші селекціонери.  Де селекція і де політика! Ну чому така впертість?  Я вас дуже прошу,  проявімо мудрість, навіть міжнародну.  Ми проголосували всі міжнародні законопроекти,  а  на цьому  ставимо  якусь  проблему.  Прошу  не  пов'язувати  тих двох питань,  бо ми просто неправильно діємо як політики і  як  народні депутати.

     Звертаюся від  імені  нашого  комітету  з  великим проханням: підтримайте, це треба нашим ученим.

     ГОЛОВА. Депутат Шепа. Будь ласка.

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановні  колеги,  я  прошу зрозуміти дуже чітко одну річ.  Якщо ми продаємо насіння  в  Росію,  якщо  ми  продаємо  генетичний  фонд, завозимо або відправляємо сперму для того,  щоб було відтворення і висока продуктивність,  я запитую:  тут  є  політика?  Тут  ніякої політики немає.

     ГОЛОВА. Так, переконливо, Василю Васильовичу.

     Я ще  раз  прошу  проголосувати проект Закону про ратифікацію Угоди  про  співробітництво  в  сфері  збереження  і  використання генетичних  ресурсів  культурних  рослин  держав - учасниць СНД як закон у цілому. Прошу проголосувати.

     "За" - 224.

     По фракціях висвітіть (Шум у залі).

     Звертаюся до фракції Народного руху:  не робіть проблем  там, де їх немає.  Прошу ще раз проголосувати.  Я не буду зачитувати, у стенограмі кілька разів це зафіксовано.

     Ще раз прошу проголосувати цей  проект  як  закон  у  цілому, поіменно.

     "За" - 243.

     Рішення прийнято.

     ------------

     Закон України   про   формування,   порядок   надходження   і використання коштів Фонду для здійснення заходів  щодо  ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи   та  соціального  захисту населення  з  пропозиціями  Президента  від  10  січня  2000  року (прийняття рішення). Він обговорений. Комітет з питань екологічної політики,    природокористування    та    ліквідації     наслідків Чорнобильської   катастрофи  підтримує  пропозиції  Президента.  І міністр підтримує.

     Прошу проголосувати даний законопроект як закон у цілому.

     "За" - 229.

     Рішення прийнято.

     ------------

     Проект Закону про деякі  питання  функціонування  спеціальних економічних  зон  і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності   (щодо   курортополісу   "Трускавець"   та   територій пріоритетного розвитку в Житомирській області).

     Депутат Лавринович.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановні колеги!  Хочу нагадати вам про погоджену позицію, яка була оприлюднена  Президентом  України,  Прем'єрміністром   України   і переважною  більшістю  народних депутатів,  стосовно політики щодо вільних економічних  зон.  нового  утворювати  не  треба;  те,  що працює,  має  працювати.  За  підсумками  року  має бути зроблений аналіз ефективності,  і  потім  питання  вноситься  для  прийняття рішення.  Не  можна зараз точково вирішувати питання про зупинення функціонування тих зон,  які щойно  почали  працювати.  Про  це  є одностайне  рішення  також  і  профільного комітету:  не допускати зараз прийняття подібного акта.

     ГОЛОВА. Черняк Володимир  Кирилович  уповноважений  виступити від комітету, заступник голови комітету. З трибуни, будь ласка.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Дякую.  Шановні   депутати,   ми   створили більшість  не  для  того,  щоб беззастережно підтримувати уряд.  Я голосував  за  прийняття  рішення  щодо  всіх  проектів,  які  тут ставилися на голосування, було все правильно.

     Однак наш  комітет  вважає,  що  недоцільно  призупиняти  дію законів про спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець" і про  спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  на  територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області.  Ми також вважаємо, що   нових   законів  приймати  не  треба,  не  треба  нових  зон, мораторіїв.  Але те,  що ми вже прийняли і що вже діє  з  1  січня цього року... Ми подали сигнал, укладено угоди, і ми повинні вести себе солідно.  Це було  правильне  рішення,  ми  його  прийняли  і відступати від нього не треба.  Наш комітет пропонує не голосувати за цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Думаю, що питань немає. Знімається, так?

     -------------

     Далі. Проект Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів України, що стосуються митної справи. Є заперечення? Депутат Андресюк за.

     Ставиться на голосування проект Закону про внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів України,  що стосуються митної справи. Прошу проголосувати як закон у цілому.

     "За" - 201.

     Рішення не прийнято.

     -------------

     Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про фізичну культуру і спорт.  Питання вже обговорено. Блохін Олег Володимирович сьогодні дуже просив,  депутат Борзов  просить,  усі просять підтримати.

     Прошу проголосувати   проект   Закону  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про фізичну  культуру  і  спорт.  Будь ласка.

     "За" - 235.

     Рішення прийнято.

     -------------

     І останній  документ - проект Постанови про утворення в місті Львові Львівської області Сихівського району. Питання вирішувалося тривалий  час,  воно  підтримане  на  всіх  рівнях.  Прошу  проект Постанови  про  утворення  в  місті  Львові   Львівської   області Сихівського  району  проголосувати  як  постанову в цілому.  Прошу голосувати.

     "За" - 210.

     Висвітіть, будь ласка (Шум у залі).

     Кажуть, що помилка.  Ще раз поставити  на  голосування?  Будь ласка.  Ще  раз  проект  Постанови  про  утворення  в місті Львові Львівської області Сихівського району ставиться на голосування  як постанова в цілому. Прошу проголосувати.

     "За" - 240.

     Рішення прийнято.

     -------------

     Народний депутате, будь ласка, висловіть своє прохання. Прошу уваги.

     ДЕПУТАТ (не представився).  Я просив би ще раз  поставити  на голосування  і  підтримати  проект закону,  котрий учора доповідав Альошин Валерій Борисович,  - про скасування  Закону  України  про додаткові  заходи  щодо  фінансування  загальної середньої освіти. Тому  що  виходить   парадоксальна   ситуація:   учбові   заклади, розташовані  в  центральних  районах  міста,  мають  сплачувати за приміщення,  котрі вони використовують в учбових  цілях.  Можливо, цей закон треба переписати досконально, але я думаю, що його треба просто скасувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  є згода,  щоб поставити на голосування? Є.

     Тоді зачитую:  "Проект  Закону  про скасування Закону України про  додаткові  заходи  щодо  фінансування   загальної   середньої освіти".  Обговорено  9 лютого 2000 року.  Вноситься для прийняття рішення.  Прохання проголосувати проект закону як закон у  цілому. Голосуємо.

     "За" - 210.

     Так. Шановні  народні  депутати,  час,  на який ми продовжили засідання,  вичерпано.  Дякую  за   конструктивну   працю.   Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині. До побачення.