ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  10  т р а в н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу підготувати картки для реєстрації.

     Сьогодні день  народження  нашого  колеги  Ігоря  Григоровича Тарасюка. Я прошу привітати його (Оплески).

     Прошу увімкнути систему. Реєструємося.

     У залі  зареєструвалися  353  народних   депутати.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до  статті 2.5.2 Регламенту ми маємо 30 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій   народних депутатів. Прошу записатися.

     Висвітіть список, а я оголошу депутатські запити.

     Івана Івановича Баранчика, Володимира Геннадійовича Алексєєва

-  до  Президента  України  у  зв'язку  з  невиконанням  міністром транспорту  України  ухвали  суду  стосовно  поновлення  на роботі колишнього начальника Бердянського морського порту.

     Прошу проголосувати запит.

     "За" - 125.

     Рішення не   прийнято.   Про   направлення   немає    потреби голосувати.

     Ореста Івановича  Фурдичка  -  до  Прем'єрміністра  України у зв'язку  з   надзвичайною   ситуацією,   що   склалася   внаслідок інтенсивного   руйнування   берегів   річок   у  гірських  районах Львівської області.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 124.

     Рішення прийнято.

     Михайла Володимировича Степанова - до Генерального  прокурора України  про  необгрунтоване закриття кримінальної справи стосовно працівника міліції Жерендюка.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 140.

     Прийнято.

     Михайла Володимировича Степанова -  до  прокурора  Луганської області  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  депутатське звернення   щодо   незаконного   затримання   першого    секретаря Білокуракінського райкому Соціалістичної партії України Кривіча.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 146.

     Рішення прийнято.

     Шановні народні  депутати,  ви  список  бачили,  але надійшло декілька записок від фракцій.  Сьогодні виступи  за  списком.  Але вчора  ми  не  проводили  засідання,  тому  не  було  виступів від фракцій.  Давайте  вирішимо:  може,  один  за  списком,  один  від фракції? Так? Тоді хто перший?

     Слово надається народному депутату Олександру Лавриновичу. За ним буде виступати депутат Алексєєв.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Шановний  пане  Голово!  Шановні   колеги!   Наприкінці   минулого пленарного  тижня  ми  розглядали  в  "Різному" питання,  порушене журналістами  України,  стосовно  тих  позовів  про  відшкодування моральних   збитків,  які  проти  них  висуваються.  Сьогодні  від журналістів вимагають абсолютно необгрунтованих сум, що призводить до руйнації засобів масової інформації.

     Я хотів  би,  щоб ми повернулися до подання Комітету з питань правової реформи,  яке було зроблено минулої сесії, - про внесення змін  до  Цивільного  кодексу  України,  який визначає як механізм врахування  моральної   шкоди,   завданої   внаслідок   публікації недостовірних   чи   неправдивих   відомостей  у  засобах  масової інформації,  так і максимальні розміри позовів,  які  можуть  бути заявлені   за   завдання   моральних   збитків   фізичним   особам публікаціями  в  засобах  масової  інформації  чи   при   передачі електронними засобами інформації.

     Я хотів би,  щоб ми повернулися до цього питання на цій сесії і внесли його до порядку  денного,  враховуючи  ту  обставину,  що Комітет   з  питань  правової  реформи  подібне  подання  робив  у Верховній Раді і це питання було розглянуто в комітетах.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Алексєєву. За ним буде виступати депутат Косів.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Фракция "Батьківщина".  Уважаемый Иван Степанович!  Я  хотел  бы  затронуть  вопрос,   который   касается миллионов наших граждан.  И еще в большей степени он касается того законотворческого процесса, который у нас протекает.

     Дело в том,  что еще год назад член  нашей  фракции  Онопенко подал  проект  Закона  "про відшкодування державою втрат громадян, заподіяних недобросовісною  діяльністю  довірчих  товариств".  Для миллионов граждан,  которых обманули, это весьма важный вопрос. Но рассмотрение  этого  законопроекта  даже  в  комитете   никак   не движется.

     И хотел  бы привлечь ваше внимание к еще одному более важному вопросу.  Около  полутора  месяцев  назад  мы  во  втором   чтении проголосовали  проект  Закона  "про  внесення  змін і доповнень до Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян  України",  в  соответствии с которым целый ряд категорий нашего  населения,  в  первую  очередь  социально  незащищенные  - пенсионеры,  ветераны,  чернобыльцы, многодетные матери - могли бы использовать   законно   принадлежащие   им   вклады   на   оплату коммунальных услуг, лечения, покупку лекарств.

     Тогда, как   я   помню,   вы   отложили   голосование   этого законопроекта     в      целом,      мотивируя      необходимостью проконсультироваться.  Я  думаю,  Иван Степанович,  давно пора эту консультацию провести и поскорее включить этот вопрос  в  повестку дня, поскольку его решения ждут сотни тысяч, даже миллионы людей.

     Я прошу  дать  поручение безотлагательно рассмотреть вопрос о включении этого законопроекта в повестку дня.

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть мікрофон Михайла Косіва.  За ним  - депутат Іщенко.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська   область).   Іване  Степановичу!  За  рішенням  фракції Народного руху України прошу передати слово депутату Терену.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віктора Терена, будь ласка.

     ТАРАН (ТЕРЕН)     В.В.,     народний     депутат      України (багато-мандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  5  травня  в  Києві відбулася Всеукраїнська нарада жіночих організацій України.  У ній взяли  участь   представники   асоціацій,   товариств   і   спілок багатодітних  родин,  одиноких  матерів  і  неповних сімей,  Союзу українок, Жіночої громади та інших.

     Головною подією конференції стала  презентація  законопроекту народного депутата України, голови Народного руху України Геннадія Удовенка про внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про державну допомогу сім'ям з дітьми.

     Учасники наради зазначили, що сьогодні в Україні діє механізм державної допомоги сім'ям з дітьми,  який запроваджено ще  в  1993 році.   Чинний   Закон  про  державну  допомогу  сім'ям  з  дітьми встановлює 11 видів допомоги,  яку отримують 2,8 мільйона громадян на  3  мільйони  100  тисяч  дітей.  Проте  положення цього закону реалізуються  не  повною  мірою.  Існуючі  розміри  окремих  видів допомоги  менші за передбачені законом у середньому в п'ять разів. Крім цього,  заборгованість держави з виплати  допомоги  сім'ям  з дітьми  за  станом  на 1 квітня цього року становила 98,7 мільйона гривень.

     Така ситуація зумовила  необхідність  переглянути  контингент отримувачів  державної  допомоги  на  дітей  з  урахуванням  стану матеріального та побутового забезпечення сімей і запровадити  нові критерії надання допомоги таким сім'ям.

     Саме це  і  пропонує  народний  депутат Геннадій Удовенко.  У законопроекті про внесення змін до Закону  про  державну  допомогу сім'ям  з  дітьми,  який  він  вніс  на  розгляд  Верховної  Ради, передбачається принципово новий  порядок  призначення  та  виплати державної  допомоги сім'ям з дітьми на засадах адресності.  Іншими словами,  пропонується відійти від схеми - всім  по  5  чи  по  10 гривень  незалежно  від  матеріального  становища сімей і надавати допомогу в достатніх розмірах тим, хто її справді потребує.

     І останнє. Учасники конференції визначили як нагальну потребу прийняття  цього  закону  і  прийняли  резолюцію на підтримку його проекту.  Мені  як  одному  з   учасників   конференції   доручено звернутися до вас,  шановні колеги, і до вас, Іване Степановичу, з проханням підтримати цей законопроект під час розгляду у Верховній Раді.

     Фракція Народного   руху  підтримує  це  звернення  учасників наради і вважає,  що законопроект слід розглянути ще на цій  сесії Верховної Ради України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Іщенку. За ним буде виступати депутат Черненко.

     ІЩЕНКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 96, Київська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Сьогодні  перше засідання Верховної Ради після того трагічного для мого рідного  міста  Бровари  дня  -  20  квітня,  коли  ракета  з Гончарівського  полігону  через злочинну недбалість військових,  у тому числі вищого  військового  керівництва,  влучила  в  житловий будинок  у  центрі  міста.  І лише випадково не сталося трагедії в значно більших масштабах.

     Жителі міста  Бровари,  мої  виборці,   серед   яких   багато високоосвічених,  компетентних  військових,  у тому числі офіцерів запасу,  які  в  минулому  командували   ракетними   підрозділами, допомогли мені провести своє розслідування та доручили виступити з цієї трибуни сьогодні.

     Звертаюся до  міністра  оборони  Олександра  Кузьмука:  і  по сьогоднішній  день  ви  говорите  не  всю  правду  засобам масової інформації, народу України.

     А тепер  факти.  Іване   Степановичу,   прошу   додати   мені півтори-дві хвилини часу.  І прошу пробачення за те, що перейду на російську мову.

     Первое. Подготовка    ракет-носителей    и    их     хранение осуществлялись с серьезными нарушениями.  По информации, которой я располагаю, первая ракета, хранившаяся на арсенале перед выдачей в подвижную   ракетно-техническую  базу,  была  забракована.  Вторая ракета тоже  не  прошла  проверку.  И  тогда  с  первой  был  снят исправный  блок  и поставлен на вторую ракету вместо неисправного. После   этого   вторая   ракета   была    выдана    в    подвижную ракетно-техническую   базу.  По  ранее  существовавшим  в  войсках требованиям в таком случае вызывалась бригада с заводаизготовителя или  ракета  отправлялась на завод-изготовитель.  Ее ремонт своими силами и применение не допускались.

     Второе. Выбор района учений командованием и утверждение плана проведения   учений  в  этом  районе  Министерством  обороны  были осуществлены без должного  учета  требований  безопасности.  Здесь целая  серия  фактов  халатно-преступной  небрежности.  Вот только некоторые данные.

     Дальность полета ракеты - 120 километров. Бровары находятся в 98  километрах от точки пуска,  но есть населенные пункты и ближе. Отклонение по направлению - 12 градусов.  На этом же расстоянии по траектории  полета,  если бы ракета не дала отклонения,  находится пивзавод "Оболонь" с десятками тонн аммиака.

     Третье. Руководство   учений   и   его   контрольные   органы продемонстрировали  нижайший уровень ответственности и подготовки. Не мне рассказывать министру обороны об обязанностях  руководителя учений. Одна лишь оценка меткости, с позволения сказать, попадания ракеты в заданную цель и награждение личного состава за результаты говорит  о  многом.  За  этим  кроются умышленный обман и воинское преступление, а это уже, извините, пахнет не отставкой, а судом.

     Четвертое. Проведение учения и его результаты свидетельствуют о резком снижении уровня ответственности,  дисциплины и подготовки руководящих военных кадров всех уровней,  а ракетные войска -  это элита,  интеллект Вооруженных Сил.  Хороша,  с позволения сказать, элита...  Этот вывод делаю не я.  Его делают сами военные,  причем высоко компетентные,  которые служили,  знают состояние дел, знают вас, господин министр.

     Выдающийся военный  теоретик  и  практик  Михаил  Драгомиров, российский   генерал   украинского   происхождения,  командовавший войсками Киевского  военного  округа  в  период  1889-1903  годов, киевский  генералгубернатор,  в своей работе "Вопросы воспитания и обучения войск" писал...

     ГОЛОВА. Висновок давайте.

     ІЩЕНКО О.М. Я требую создания специальной комиссии и принятия соответствующих  мер  Верховным Советом по полной компенсации моим землякам жилья,  имущества,  материального  и  морального  ущерба. Сегодня  это  не делается,  делается только на словах.  Необходима также  срочная  комплексная  проверка  государственными   органами совместно  с  комитетом  Верховного  Совета  всех фактов,  которые касаются данного инцидента.

     И в заключение хочу сказать,  что за последние 10 лет это уже второй случай в городе Броварах.  Еще когда я работал мэром в этом городе, ракету аналогичного класса обезвреживали в городской черте прямо на пусковой установке. Отселяли людей, координировали полеты самолетов при посадке в Бориспольском  аэропорту.  Тогда  обошлось без жертв,  за исключением разбитых окон.  Да и легенда тогда была понадежнее - бомба времен войны.

     Сейчас другое время.  Повторения  трагедии  в  любом  регионе Украины быть не должно.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Віталію Черненку. За ним буде виступати депутат Ніколаєнко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Іване Степановичу,  прошу передати  слово депутату Гуцолу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Михайла Гуцола.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Я щойно повернувся з Карпат і  на  власні  очі бачив,  як шанується довкілля нашої України - і флора,  і фауна. У цьому залі ми приймали мораторій на вирубування лісів   Карпат.   А   що   твориться   в  Карпатах  насправді?  Як вирубувалися,  так  і  вирубуються  наші  Карпати,  і   так   само вивозиться кругляк за межі України. Панує, як і панував, іноземний капітал.  Тобто у нас  не  діє  захист  товаровиробника  -  нашого вітчизняного.  А ми все говоримо про те,  що є добробут,  говоримо про те, що захищаємо свого товаровиробника.

     Я звертаюся до Президента  нашої  країни  Леоніда  Даниловича Кучми,  щоб  усе-таки на місцях дотримувалися законів України наші силові структури.

     І, врешті-решт,  треба заборонити грабувати  нашу  країну  та розкрадати  наше  добро,  припинити  вирубування Карпат як легенів Європи,  тому що нащадки нам цього не простять. Нам треба зберегти хоча  б  те,  що  є  зараз у Карпатах.  Карпати повинні бути живі, повинні давати кисень не тільки Україні, а й усій Європі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку. За ним буде виступати депутат Пилипчук.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  мені оголосити заяву блоку Соціалістичної та Селянської партій "Лівий центр".  Ми звертаємося до  вас  з  приводу  розгляду  у  Верховній  Раді  України змін до Конституції у зв'язку з підсумками Всеукраїнського референдуму  16 квітня цього року.

     "Фракція "Лівий   центр"   неодноразово   висловлювала   своє ставлення до суті референдуму,  що відбувся 16  квітня.  Ми  маємо досить  доказів  (і  ми  їх представили в ЦВК) того,  що відбулася фальсифікація волевиявлення народу.

     Водночас ми зважаємо на право Президента  України  відповідно до  статті  154  Конституції  України  ініціювати внесення змін до Конституції України,  яким він скористався, звернувшись з проектом закону  відповідного  змісту  і  зіславшись  при  тому на підсумки референдуму.  Вважаємо,  однак, що Президент неточно в даному разі виконує положення Конституції і волю народу (якщо вважати, що вона виявлена),  бо Верховна Рада України зобов'язана в такому  випадку розглядати референдум як єдиний суб'єкт правового регулювання, без його ревізії.

     Концепцію змін  за  редакцією  народних   депутатів   Мороза, Павловського,   Головатого  вам  роздано.  Ви  можете  всі  з  нею ознайомитися.

     Звертаємося у  зв'язку  з  цим  до  народних   депутатів   із пропозицією  підтримати  нашу ініціативу і,  ознайомившись із цією концепцією,  а також з проектом закону,  який  уже  розроблений  і сьогодні  роздається,  висловитися  щодо  внесення його до порядку денного сесії. Просимо і вас, Іване Степановичу, підтримати.

     Крім того,  група народних депутатів  (Павловський,  Курикін, Шишкін,  Лавринович,  Головатий)  розробила  проект  постанови про створення комісії з депутатів (бо  саме  депутати  мусять  вносити зміни до Конституції,  а не хтось інший). Просимо також підтримати створення цієї комісії на пропорційній основі.

     І останнє.  Я звертаюся сьогодні до всієї громадськості, хоча це  ніби  й  не  має  прямого зв'язку зі сказаним мною.  Ми були 6 травня на прекрасному заході,  де віншували наших ветеранів.  І ми всі встали і вклонилися тому Знамену Перемоги, яке було внесено до Палацу культури "Україна".  Ми всі його вітали.  І на тому Знамені було зображено символи - серп і молот.  Я не розумію, як же так: 9 Травня стаємо на коліна й віддаємо шану,  а сьогодні обрубуємо  ці символи  з цього приміщення?  Певно,  правий був академік Толочко, який пропонував це приміщення залишити, а якщо у вас є сили, розум і воля - будуйте нове приміщення з новими символами.  І тоді в нас не буде ганьби, не будуть люди з нас сміятися.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Ігорю  Пилипчуку. За ним буде виступати депутат Симоненко.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 124,  Львівська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу спинитися на тій складній ситуації,  яка на   сьогодні   склалася   у   силових  відомствах,  насамперед  у правоохоронних органах.

     До сьогодні не врегульовані законодавством питання, пов'язані з компенсацією тих гарантій (я наголошую:  не пільг,  а гарантій), які мають бути надані працівникам правоохоронних органів. Ситуація складається надзвичайно непроста.  Із тієї інформації, яку отримує наш комітет,  з тієї інформації,  котру  маю  я  особисто,  відомі непоодинокі   випадки,   коли  працівники  правоохоронних  органів унаслідок неврегульованості цих питань не можуть виїздити на місця скоєння   злочинів   через   те,   що  сьогодні  їм  не  дозволено безкоштовний  проїзд.  Від  цього  ухиляються  і  мери  міст,  які зобов'язані ці питання розглядати. Аналогічна ситуація складається й у військовослужбовців.  Тим часом уряд, який зобов'язаний був до 20 березня подати свої пропозиції, досі їх нам не подав.

     Я прошу це питання врахувати й поставитися до нього серйозно. Якщо ми  не  повернемося  до  розгляду  цього  питання,  то  через короткий  період часу повернутися до цих питань буде ще важче.  Ви всі прекрасно знаєте,  що під час голосування в пакеті  статті  62 Закону  про Державний бюджет нас просто згвалтували,  оскільки там була фальсифікація.  І  я  більш  ніж  переконаний,  що  більшість депутатів  не  підтримали  б  ті  зміни.  Тому  прошу врахувати це питання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Петру  Симоненку. За ним буде виступати депутат Ратушний.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Хочу спинитися на трьох принципових питаннях,  але спочатку  коротка  репліка.  Я  звертаюся  до  вас, представники   так   званої  більшості.  Припиняйте  тоді  розмови стосовно обороноздатності держави,  бо є ще  одна  проблема,  крім трагедії внаслідок влучення ракети в житловий будинок, у зв'язку з чим ми висловлюємо співчуття рідним і близьким  загиблих  під  час цієї катастрофи.  Не забудьте,  що в цьому році всі ці ракети мали бути   виведені   з   експлуатації   взагалі.   Україна   втратила обороноздатність. Це по-перше.

     А по-друге,  щодо  статті  62  ви  все-таки вносьте конкретні пропозиції,  більшість,  і скасовуйте те рішення,  що ви прийняли, коли ми, комуністи, вас просили: не голосуйте за неї!

     Конкретні питання,   яких   хотів   би   торкнутися.  Фракція комуністів уже близько місяця тому звернулася з  відкритим  листом до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  становища  й  конкретного розвитку подій у паливно-енергетичному  комплексі.  Цей  відкритий лист засвідчує позицію нашої фракції щодо того,  в якому становищі сьогодні перебуває найпотужніша,  основна галузь економіки України і  що буде взагалі з Україною,  якщо ми не повернемось до розгляду стану в економічних галузях,  насамперед  у  паливно-енергетичному комплексі.  Це  й вугільна промисловість,  це й постачання свіжого ядерного палива, це й нафтовий комплекс, і газовий, і багато інших проблем.

     І ми  сьогодні  здивовані,  що  ці  проблеми  стали  об'єктом спекуляцій, політичного шантажу, розбірок між кланами й олігархами в  Україні  за участю уряду,  але не стали предметом обговорення й прийняття   серйозної   програми   розвитку   паливноенергетичного комплексу України. Ми наполягаємо на припиненні цих балачок. Треба терміново,  як і належить за Конституцією та законами,  розглянути програму розвитку паливно-енергетичного комплексу й оформити її як закон України.

     Як стало  нам  відомо,  попри  заборону  Кабінетом  Міністрів взаємозаліків,  тільки  в березні по шести обласних обленерго було проведено взаємозаліки на  650  мільйонів  гривень.  І,  до  речі, причетні  до  цього  нового  пограбування  народу  та  економіки й народні депутати,  які входять до складу так  званої  більшості  у Верховній  Раді.  Ми  звертаємо  вашу  увагу,  що  тут вирішуються державні справи, а не справи вашої власної кишені.

     Ми також хотіли б звернути вашу увагу на  те,  що  тільки  за квітень   борги   перед  Росією  зросли  ще  на  40  відсотків  за енергетичні наші,  так скажемо,  проблеми. Тому й наполягаємо, щоб ми     дали     доручення     комітету     проаналізувати     стан паливноенергетичного комплексу і конкретний розвиток подій у ньому та доповісти Верховній Раді і прийняти програму.

     І останнє.  Я  до вас,  Іване Степановичу,  звертаюсь.  А вас інформує більшість.  Є розпорядження, підписане Плющем, утворити в складі апарату Верховної Ради секретаріат так званої більшості.  Я звертаюсь до вас:  за якими законами ви дієте,  Іване Степановичу? Який апарат?  Є закон про Регламент,  про фракції,  а ви виділяєте гроші сьогодні з  державної  кишені  і  формуєте  секретаріат  так званої більшості. Ви дайте, будь ласка, відповідь, бо завтра у вас на  столі  буде  заява  від  лівого  флангу  і  будете  створювати секретаріат лівого флангу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре Миколайовичу. Слово надається народному депутату Михайлу Ратушному. За ним буде виступати депутат Попеску.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська  область).  Шановні колеги!  Шановні  присутні!  За політичною біготнею ми забули,  що сьогоднішнє засідання перше після відзначення  річниці  закінчення бойових дій у Другій світовій війні.

     Усе це  переповнює  кожну  здорового  розуму людину смутком і тривогою, бо мільйони і мільйони українців, громадян України, і не лише  України,  віддали  свої  життя в цій найстрашнішій в історії людства війні.  Хоча ми знаємо,  що після 8 травня була ще війна з Японією,  були  Хіросіма  й  Нагасакі,  була  десятилітня боротьба ОУН-УПА за визволення України.

     Виконуючи обов'язок перед тими,  хто віддав своє життя (немає значення,  з якого боку),  ми зобов'язані сьогодні примирити всіх, хто боровся 55 років тому  за  визволення  нашої  держави  як  від більшовицького, так і від нацистського тоталітаризму.

     У Верховній  Раді минулого скликання була створена відповідна комісія,  яка займалася вивченням боротьби ОУН-УПА.  Ця комісія на підставі   своїх  матеріалів  дійшла  висновку:  на  Нюрнберзькому процесі  було  підтверджено,  що  визвольна  боротьба  Української повстанської   армії   не  мала  нічого  спільного  з  нацистською Німеччиною і фашизмом.

     У восьми  областях  України  на  сесіях  обласних  рад  воїни ОУН-УПА  визнані борцями за волю України та прирівняні в правах до учасників Другої світової війни. Я вважаю, що Україні сьогодні, як у  минулому,  так  і  в  майбутньому,  потрібні  громадський мир і спокій.  Незважаючи на різні бачення й  оцінки  нашої  історії,  я думаю,   представникам   усіх  політичних  партій  і  фракцій  тут вистачить мудрості повернутися до питання й забезпечити  виконання рішення  Верховної  Ради минулого скликання,  підтриманого сесіями восьми обласних рад,  та визнати борців за волю України з  ОУН-УПА учасниками війни.

     Я вважаю,  що  ми  це зробимо.  Ми зобов'язані це зробити.  Я думаю,  що головуючий просто забув сьогодні почати засідання  тим, чим   ми  й  повинні  були  його  почати:  хвилиною  мовчання  для вшанування всіх тих,  хто загинув у найстрашнішій Другій  світовій війні,  незалежно  від  того,  на  чиєму боці.  Це потрібно не так мертвим, як потрібно живим.

     Я пропоную від фракції  Українського  народного  руху,  Іване Степановичу,  щоб  ми  перше  засідання  після  9  Травня почали з хвилини мовчання  на  пошану  тих,  хто  загинув  у  тій  страшній кровопролитній війні, яка двічі прокотилася по території України - із Заходу на Схід та зі Сходу на Захід.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Попеску.  За ним буде виступати Олексій Марченко.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька область). Дякую. Вельмишановні колеги! 25 квітня відбулася всеукраїнська нарада "Солідарність дій щодо забезпечення соціально-економічних інтересів  громадян",  після  чого  учасники наради  - народні депутати України - поїхали в округи.  І сьогодні ми всі щойно повернулися з роботи в округах.

     Крім участі  у  святкуваннях,   ми   також   зустрічалися   з громадянами у своїх виборчих округах,  провели прийоми. Люди, крім проблем,  пов'язаних із реформуванням земельних відносин на  селі, ставлять  запитання:  "Якщо  засоби  масової  інформації  постійно твердять  про  зростання  обсягів  виробництва  в  деяких  галузях економіки,  то  чому заборгованість із виплати заробітної плати та пенсій не зменшується?".

     Так, наприклад,  у  Чернівецькій   області   ситуація   вкрай складна.  Незважаючи  на те,  що вже закінчився перший квартал,  в область не  надійшли  передбачені  Законом  про  Державний  бюджет України  на  2000  рік у повному обсязі дотації,  хоча нас під час прийняття названого закону запевняли,  що цей бюджет нарешті  буде реальним і буде виконуватись. І тоді, ви пам'ятаєте, ми дали згоду на скасування  деяких  пільг,  особливо  по  статті  62.  Сьогодні реальність показує:  немає коштів на погашення того, що ми забрали у найнезахищеніших верств населення.

     Отож люди під час зустрічей  ставлять  запитання:  "Якщо  нам постійно кажуть по телебаченню,  по радіо, що є позитивні зрушення в економіці,  то чому ми,  прості люди, не відчуваємо це у вигляді підвищення рівня заробітної плати та своєчасної виплати пенсій?".

     Ми звертаємо   увагу   Мінфіну   і  Мінекономіки  на  потребу термінового  вивчення  цієї  ситуації  та  наполягаємо  на  вжитті термінових  заходів щодо виконання вимоги частини сьомої статті 43 Конституції про своєчасне одержання винагороди за працю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію  Марченку. За ним буде виступати депутат Єльяшкевич.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область). Дякую. Шановні колеги! Депутатська група "Відродження регіонів" доручила  мені  оголосити  заяву  про стурбованість  з  приводу  зняття  всіх  обмежень  на  відключення споживачів-боржників  від  постачання  електро-  й  теплоенергією, природним газом.

     Із прийняттям відповідної урядової постанови без тепла,  газу та електроенергії можуть  залишитися  лікарні,  пологові  будинки, об'єкти   зв'язку  державного  значення,  військові  частини,  які перебувають  на  бойовому  чергуванні,  об'єкти,  що  забезпечують безпеку руху наземного й повітряного транспорту.

     Депутатська група  "Відродження регіонів" вважає такий підхід до розв'язання проблем неплатежів за енергоресурси  неприпустимим. Уряд пішов найпростішим, але не найкращим шляхом. Робота державних організацій,  установ і закладів,  що мають виняткове значення для життєдіяльності  країни  та  її громадян,  не повинна залежати від стану розрахунків із  постачальниками,  тим  більше,  що  головною причиною   боргів   за   енергоресурси   є   недостатнє   бюджетне фінансування.

     За такого підходу постраждають насамперед ті,  які  не  мають ніякого стосунку до проблеми неплатежів:  вагітні жінки, інваліди, хворі.  Водночас,  прийнявши таку  постанову,  уряд  залишив  поза увагою   головні   чинники   неплатежів.   Усі   організації,  які передбачається позбавити постачання енергоресурсами, є бюджетними, а  тому  основними  причинами  несвоєчасної  сплати  є  недостатнє фінансування з боку як державного, так і місцевих бюджетів, слабка виконавська  дисципліна  державних чиновників,  зловживання з боку окремих керівників таких організацій.

     Адекватними для  цієї  ситуації  є  адміністративні   засоби, зокрема   й  кадрова  політика  виконавчої  влади.  Кожен  випадок заборгованості має свої причини,  але в більшості випадків винні у цьому   посадові   особи.   З'ясувати   ці  причини,  застосувавши відповідні  адміністративні  стягнення,  і  є  прямим   обов'язком виконавчої  влади.  Це важче,  ніж просто повернути вентиль крана, але саме такий  підхід  відповідає  суті  державного  контролю  за діяльністю життєво важливих для суспільства організацій, установ і закладів та реально забезпечує державну безпеку.

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує   Кабінету   Міністрів   скасувати  зазначену  постанову, залишивши обмеження на відключення від постачання  енергоресурсами державних  установ  і  організацій,  що  мають  винятково  важливе значення для країни.

     Водночас ми звертаємо увагу уряду на відсутність  комплексних і  глибинних перетворень у паливно-енергетичному секторі економіки країни,  становище якого є катастрофічним і далі  погіршується.  В економіці    не    задіяні    ринкові    механізми    стимулювання енергозабезпечення,  енергозбереження,  а уряд не вживає для  того серйозних  заходів.  Законодавство у сфері енергозбереження вже не відповідає вимогам  часу,  і  ми  очікуємо  від  виконавчої  влади відповідних     ініціатив.    Подолання    нинішньої    кризи    в паливно-енергетичному  секторі  є  ключовим  питанням  майбутнього розвитку  України.  Ми сподіваємося на розуміння з боку виконавчої влади та на відповідну корекцію політики уряду в цій сфері.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Єльяшкевичу.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Три  месяца  назад,  9   февраля,   я возвращался  с работы из Верховной Рады в гостиницу "Москва",  где проживаю как народный депутат Украины.  На территории  охраняемого обекта - гостиницы "Москва" - на меня было совершено нападение, в результате которого я получил  закрытую  черепно-мозговую  травму, сильное сотрясение мозга,  перелом переносицы и так далее, диагноз довольно обширный.

     Правоохранительные органы ложью и  клеветой  пытались  как-то оправдать    свою   бездеятельность.   Никто   из   высших   чинов правоохранительных органов (имеется в виду и прокуратура, и СБУ, и Министерство внутренних дел) не извинился передо мной,  а это было совершено при исполнении мною депутатских обязанностей,  никто  не поинтересовался,  что  же  со  мной  в  реальности произошло.  Тем временем постоянно подавалась лживая информация, в том числе и вам с этой трибуны.  Министр внутренних дел заявлял о якобы полученных мною легких  телесных  повреждениях.  Только  что  я  беседовал  с председателем профильного комитета Иваном Биласом, который сказал, что до сих пор не получен ответ от прокуратуры по поводу того, что же конкретно произошло в случае со мной.

     Я требую,  настаиваю  с первого дня на возбуждении уголовного дела по статье  58  Уголовного  кодекса  Украины  о  покушении  на народного депутата Украины.  В этой статье,  кстати, говорится и о мере   ответственности   в   случае   покушения   на   Президента, Премьерминистра, министров, судей Верховного Суда Украины.

     Уважаемые коллеги,  речь идет не только обо мне,  речь идет о каждом из вас. На моем месте мог оказаться любой. Я получил оценку за свою работу, за свою принципиальную позицию.

     Поэтому я  обращаюсь  к  вам за поддержкой.  Поддержку многих коллег я ощущал весь этот период,  я благодарен  им  за  это,  как благодарен  врачам  и  всем  тем,  кто  оказывал  мне содействие в сложной ситуации.

     Я убежден,  что  эта  власть  не  расследует  это  и   другие преступления.  Но дело должно быть возбуждено для того,  чтобы при другой власти преступники были наказаны.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми час використали.  Я, не підсумовуючи,  звертаюся  до  своїх колег,  передусім до депутатів Лавриновича,  Алексєєва,  Терена  з  приводу  внесення  питань  до порядку  денного.  Я вже вкотре даю роз'яснення,  що питання,  які пропонується  внести  до  розкладу  засідань,   розглядаються   на засіданні  Погоджувальної ради.  Вносьте пропозиції від комітетів, фракцій і ми їх  будемо  заслуховувати.  А  Голова  не  має  права персонально   вносити   питання   на  розгляд  Верховної  Ради.  Є Регламент, процедура і таке інше.

     Тепер щодо   пропозиції   Станіслава   Ніколаєнка.   Сьогодні Погоджувальна  рада  розглядала  це  питання,  ці  проекти роздані депутатам.  Ми  дійшли  висновку  і  будемо  пропонувати  включити питання  до  порядку  денного  -  голосування  про  направлення до Конституційного Суду. Будуть створюватись і депутатські комісії, й таке інше, такі проекти були.

     Стосовно виступу   депутата   Попеску  та  інших  колег,  які говорили про зустрічі з виборцями, під час яких вони скаржилися на те, що не відчувають зрушень. Я прошу Секретаріат дати протокольне доручення   уряду,   щоб   він   усе-таки   поінформував    широку громадськість  про  стан  справ.  І щодо звернення депутата Гуцола також.

     Щодо пропозиції  народного  депутата  Михайла  Ратушного.   Я думаю,  що  ми  на  досить  високому організаційному рівні провели заходи   з   відзначення   цього   найвагомішого,    найсвятішого, найпопулярнішого свята. І, гадаю, не треба вдаватися до ще якихось процедур.

     Про зауваження   народного   депутата   Петра    Миколайовича Симоненка  з  приводу  розпорядження  Голови Верховної Ради.  Таке розпорядження  дійсно  підписано  на  вимогу  Координаційної  ради більшості,  у  ньому  йдеться про такий самий секретаріат,  як і у фракцій,  навіть менший, по-моєму, там дві чи три особи. Давайте у встановленому порядку повернемося до цього питання. Ми скорочуємо, а не я, Петре Миколайовичу.

     -------------

     Переходимо до розгляду питань порядку  денного.  Оголошується до розгляду проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону   України   про   особливості    приватизації    майна    в агропромисловому  комплексі.  Доповідає  з цього питання заступник голови  Фонду  державного  майна  України  Юрій  Петрович  Гришан. Співдоповідає  народний депутат Олексій Андрійович Марченко.  Будь ласка.

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні   народні  депутати!  Ви пам'ятаєте,  що  в  травні  минулого  року  був  завершений   обіг приватизаційних  майнових  сертифікатів.  Тому  Фондом  державного майна,  урядом було розроблено ряд поправок до законодавчих актів, передусім до базового Закону про приватизацію державного майна, до Закону  про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі,   пов'язаних   з   проблемою  завершення  сертифікатної приватизації,  використанням сертифікатів як  засобу  платежу.  Це головне, чому з'явився цей проект закону.

     Які він  врегульовує  питання?  Перше  - це те,  що як засоби платежу використовуються виключно грошові кошти.  Концепція Закону про  особливості  приватизації  майна в агропромисловому комплексі цілком у цьому законопроекті збережена. Передусім це пільги: кожен член трудового колективу,  який має на це право, а також особи, до них прирівняні,  мають право  на  придбання  відповідно  до  цього проекту  закону за номінальною вартістю акцій на суму 750 гривень. Нещодавно,  десь місяць тому, ви прийняли в першому читанні проект Закону про Державну програму приватизації.

     При розгляді   в   Комітеті  з  питань  економічної  політики передбачається дещо інша норма щодо пільги, тому я думаю, що варто прийняти  цю  норму  щодо пільги в редакції уряду,  а надалі дійти єдиної редакції,  яка запропонована комітетом.  Тобто  щоб  кожний член трудового колективу та особа, до нього прирівняна, мала право на придбання акцій не  за  номінальною  вартістю,  а  за  половину номінальної вартості на суму 750 гривень.

     Наступне. До  частин  другої,  третьої  та четвертої статті 3 пропонуються  відповідні  зміни  щодо   приватизаційних   майнових сертифікатів  -  вони  вилучаються,  а  також спрощується механізм отримання контрольного пакета  акцій  (51  відсоток)  недержавними сільськогосподарськими  підприємствами.  Ви пам'ятаєте,  що раніше вони  повинні  були  створювати  довірчі   товариства,   що   дуже ускладнювало саму процедуру.

     Далі. Передбачається  спрощення механізму і можливість у разі перетворення радгоспів та  інших  державних  сільськогосподарських підприємств  у  колективні  сільськогосподарські  підприємства  та відкриті акціонерні товариства не розробляти бізнес-план, тобто не витрачати  додаткових  коштів  на це.  І при цьому оцінка об'єктів приватизації здійснюється  за  методикою,  затвердженою  Кабінетом Міністрів, без застосування експертної оцінки.

     У всіх  інших  статтях  вилучено  слова  щодо приватизаційних майнових сертифікатів як засобів платежу.

     Важливим є питання,  яке регулюється в статті 10.  Ви знаєте, що    для    забрудненої   території,   для   зони   гарантованого (добровільного) відселення у  нас  відповідним  пунктом  Державної програми   приватизації   передбачено,   що   акції   підприємств, розташованих  на  цій  території,  передаються  членам   трудового колективу за номінальною вартістю.

     Я вважаю, що треба і цю норму, яка стосується пільг, прийняти в першому читанні в тому вигляді,  як запропонував уряд.  Надалі я думаю,  що  ми,  порадившись  у  комітеті,  запропонуємо  на друге читання,  якщо  погодяться  депутати,  дещо  іншу  редакцію,   яку запропоновано   в   Державній   програмі.   Ці  акції  мають  бути запропоновані членам трудових колективів підприємств, розташованих у  зоні  гарантованого  (добровільного) відселення,  за експертною оцінкою.  Це потрібно зробити тільки тому, що ціни на акції на цих територіях  є  просто  нереальними,  бо  за  цими  цінами  вони не купуються членами трудових  колективів.  Тому  має  бути  зроблена відповідна  експертна оцінка.  Щодо цього є звернення міської ради Славутича. Ми в комітеті порадимося і це питання вирішимо.

     Таким чином, завершуючи, я хочу сказати, що в цілому внесення змін   до  цього  закону  здебільшого  має  процедурний  характер, пропонується  вилучити  приватизаційні  майнові  та  компенсаційні сертифікати як засоби платежу,  розширити перелік осіб,  які мають право на пільгове  придбання  акцій,  як  це  передбачено  базовим Законом  про  приватизацію державного майна і Законом про Державну програму приватизації.

     Отож я пропоную цей законопроект прийняти в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Поки що дві руки. Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища.

     Слово надається  народному депутату Василю Даниловичу Сіньку. За ним - народний депутат Анатолій Іванович Доманський.

     Зачекайте, увімкніть мікрофон  народного  депутата  Валентини Петрівни Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Юрію Петровичу!  Фактично ви пропонуєте змінити ідеологію передачі  контрольного  пакета  акцій  товаровиробникам.  Проектом закону ви ставите питання про заміну юридичних осіб на фізичних  - працівників  колективних господарств,  з відповідним подрібненням. Тобто  ідеологія  Закону  про  особливості  приватизації  майна  в агропромисловому  комплексі  спотворюється,  надається  можливість фактично безконтрольно скуповувати акції фізичним особам.  Мається на  увазі,  що  колективні господарства не будуть впливати на ціну продукції, на роботу переробних підприємств.

     Як ви вважаєте,  юридичні особи,  котрі мають частину  акцій, фактично будуть позбавлені права впливати на переробну галузь?  Чи це буде правильно? Це перше запитання.

     І друге.  Чи є детальний  аналіз  того,  скільки  підприємств агропромислового  комплексу  ще  залишилося в державній власності? Мається на увазі хоча  б  контрольний  пакет  акцій.  Бо  фактично аналізу з цього питання немає.

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую,  Валентино  Петрівно.  Не  слід,  мабуть, турбуватися про ті об'єкти.  Ви  праві,  більшість  з  них  процес приватизації  завершили або завершують.  Процедура придбання акцій залишилася.  І ці  довірчі  товариства  мають  у  своїй  власності відповідні  пакети  акцій,  придбані  згідно  з  законом.  Ми ж не скасовуємо  ці  довірчі  товариства,  а  просто  пропонуємо   дещо спростити процедуру придбання акцій.

     А стосовно  другої  частини  вашого  запитання  -  про аналіз підприємств,  які перебувають у державній власності,  то він є. Це дослідні господарства,  які передбачені, як вам відомо, статтею 11 Закону  про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі.  Цим  законом  передбачена  процедура їх приватизації з залишенням контрольного пакета акцій  у  державній  власності.  Це близько 200 підприємств,  щодо яких робота ще майже не починалася. Вони входять до  системи  Української  академії  аграрних  наук  і передбачається, що вони управлятимуть державним пакетом акцій.

     Щодо винорадгоспів. Тут процес приватизації не поширювався на виробництво виноматеріалів.  А самі  вина  виготовляють  уже  інші юридичні особи.  Таким чином,  це близько 150 об'єктів, які теж ще перебувають у державній власності.

     ГОЛОВА. Юрію Петровичу, одне запитання

- дві хвилини. У нас є ще бажаючі.

     Народний депутат   Доманський.  За  ним  -  народний  депутат Журавський.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Круценку Василю Яковичу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Круценка,  будь ласка.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Юрію  Петровичу,  я  хотів би почути від вас стосовно приватизації елеваторів. Це перше запитання.

     І друге. У Державній програмі приватизації на 2000 рік зовсім не  враховано положень Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому   комплексі.   Наскільки   він   виконуватиметься урядовими структурами і Фондом державного майна надалі?

     І третє. Як ви ставитеся до пропозиції щодо продажу акцій? Ви знаєте, що на селі немає грошей, немає що там купувати, і хто може скупити ці акції.  А заощадження великі там були,  але пропали. Як тут врахувати? Може, людей все-таки помирити?

     І як це КСП ви плануєте, коли їх розвалили?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Ви задали дуже багато запитань.  Деякі не зовсім стосуються сфери регулювання цього закону.  Але на головне,  що ви запитуєте, я відповім.

     До речі,  разом  з  вами  ми  працювали  в  робочій  групі  з доопрацювання проекту Закону про Державну програму приватизації, і тоді  були  пропозиції  народного  депутата  Ващук.  Наскільки   я пам'ятаю,   в  редакції,  яка  пропонується  до  другого  читання, принципово не змінена концепція закону.

     ГОЛОВА. Так,  погоджується.  Депутат   Круценко   ще   ставив запитання   щодо   використання   заощаджень   громадян   під  час приватизації.

     ГРИШАН Ю.П. Давайте розглянемо це на засіданні комітету.

     ГОЛОВА. Це норма така...

     ГРИШАН Ю.П. Давайте розглянемо, це дискусійно.

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон народного  депутата Журавського.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Моє  запитання   цілком   конкретне,   воно   стосується безпосередньо   проекту  закону,  який  ви  представляєте,  -  про внесення змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  особливості приватизації   майна   в   агропромисловому  комплексі.  Згідно  з представленим   вами   матеріалом   оцінка    вартості    об'єктів приватизації  здійснюється  відповідно  до  затвердженої Кабінетом Міністрів методики без експертної оцінки. Правильно?

     Запитання таке: з чого ви виходили при цьому?

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую. Ми фактично 51 відсоток акцій підприємств передаємо безоплатно.  Далі,  ви знаєте,  - пільга. Тобто фактично всі  акції  цих  сільськогосподарських   підприємств   передаються безоплатно.   І   застосовувати   експертну   оцінку   для   таких підприємств, з нашої точки зору, просто безглуздя.

     ГОЛОВА. Депутат Ткачук. За ним - депутат Гуцол.

     ТКАЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 86, Івано-Франківська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Прошу передати слово Олексію Марченку.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон Олексія Марченка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Державна програма  приватизації  на  2000  рік  містить серйозні,  скажемо, відмінності від того,  що пропонується сьогодні вами як  зміни  до Закону  про  особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі.  Наскільки Фонд державного майна  і  Кабінет  Міністрів будуть   готові   до   другого  читання  врахувати,  погодити  або відпрацювати  норми,  які   б   відповідали   Державній   програмі приватизації?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую  за  запитання.  Я  вважаю,  що  тут треба узгодити. Щодо державної програми, то базовий тут Комітет з питань економічної  політики.  Думаю,  це  буде  нормально,  і всі норми, прийняті в Державній програмі приватизації, негайно будуть внесені в  цей  законопроект  до  другого  читання.  Тобто  якщо народними депутатами будуть прийняті якісь необхідні,  з їхньої точки  зору, особливості, ми внесемо їх у цей законопроект.

     Єдине, про  що  я забув сказати.  Я хотів би просити народних депутатів все-таки ще раз внести  на  розгляд  законопроект,  який стосується  сплати  мита  за  реєстрацію випуску акцій радгоспами, внесений народним депутатом Марченком, щоб всетаки прийняти його в першому читанні.

     ГОЛОВА. Зрозуміло, що треба узгодити і прийняти.

     Останнє запитання. Михайло Гуцол. Будь ласка.

     ГУЦОЛ М.В.   Фракція   "Батьківщина".  Фракцію  "Батьківщина" завжди турбувала проблема приватизації. Ми знаємо, що в нас вийшло з  малою і з великою приватизацією.  Коментувати я,  звичайно,  не буду.  І тому,  як ви вважаєте,  чи  відчутно  поповниться  бюджет держави  і  як з переходом до грошової приватизації?  І чи грошова приватизація буде в нас нарешті прозорою?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую.   Що   стосується   сільськогосподарських підприємств, то я не думаю, і ніхто з нас не вважає, що за рахунок сільськогосподарських підприємств ми серйозно поліпшимо  справи  з бюджетом,  оскільки  там  вирішуються зовсім інші питання,  зовсім інша процедура приватизації,  ніж та, що застосовується до великих стратегічних підприємств. Ви бачите, що тут в основному безоплатна передача.  Пільги, які діють у Законі про особливості приватизації майна в АПК, зберігаються.

     Стосовно приватизації  стратегічних об'єктів,  то це вже інша справа,  і графік продажу затверджено.  Ви бачите,  що в основному продажна  ціна всіх об'єктів,  які сьогодні виставляються,  значно перевищує початкову ціну.

     Що стосується того,  що депутатів більше всього турбує, тобто порушень  при приватизації підприємств агропромислового комплексу, то зараз триває перевірка Генеральної  прокуратури.  Єдине,  що  я хочу  сказати.  Чомусь  запитання  було  про оцінку,  але тут не в оцінці справа.  В основному порушення - це  фальсифікація  з  боку посадових  осіб  сільськогосподарських  підприємств  протоколів  з різних причин.  Але прокуратура перевіряє.  Думаю,  вона зможе вам доповісти про результати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   для  співдоповіді  надається  голові підкомітету Комітету  з  питань  аграрної  політики  та  земельних відносин Олексію Андрійовичу Марченку.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановні  колеги!  У  зв'язку  з тим що пунктом 120 Закону України про Державну програму  приватизації  на 1998  рік  та  пунктом  2  Указу  Президента про Державну програму приватизації  на  1999  рік  як   кінцевий   термін   використання приватизаційних  майнових  сертифікатів  було встановлено 1 травня 1999 року,  Кабінетом Міністрів 4 червня 1999  року  було  внесено законопроект,  який  сьогодні пропонується до нашого розгляду.  24 грудня Кабінет Міністрів відкликав цей законопроект,  але потім 31 січня  подав його абсолютно без змін,  тобто в редакції,  яка була запропонована ще в червні 1999 року.

     Аграрний комітет   на   своєму   засіданні   розглянув    цей законопроект   і  прийняв  рішення  запропонувати  Верховній  Раді прийняти його в першому читанні з  тим,  щоб  ті  зауваження,  які виникли,  зокрема  і  в  ході  запитань,  могли бути враховані при доопрацюванні його в другому читанні.  До речі,  заступник  голови Фонду держмайна підтвердив те,  що вони готові разом з Комітетом з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин   доопрацювати законопроект  у  режимі  другого  читання  з  тим,  щоб  ми змогли узгодити цей проект і цю норму,  яка  пропонується  відповідно  до чинного  законодавства і до тієї ситуації,  яка складається вже на сьогодні.

     Невипадково я поставив запитання,  оскільки під час  розгляду питання,  зокрема і на засіданні комітету,  ми виходили з того, що законопроект,  ну,  скажімо,  з суто формальних позицій  уже  дещо відстав.  Навіть якщо взяти Державну програму приватизації на 2000 рік,  яку прийнято в першому читанні,  то є позиції, які далеко не узгоджуються  з  пропозиціями  цього  законопроекту.  Але оскільки процес  приватизації  сьогодні   відбувається,   і   Законом   про особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому  комплексі в процесі приватизації користуються ті підприємства,  які підпадають під  дію  саме цього закону,  тому внесення змін необхідне,  і чим швидше, тим краще для наших виборців.

     До речі,  в даному разі пропозиції, які вносяться, стосуються і  того  законопроекту,  який  розглядався  в  останній  пленарний тиждень,  коли ми тут працювали.  Після розгляду законопроекту про внесення змін до декрету,  що стосується сплати мита за реєстрацію цінних паперів,  випуску акцій Державної комісії з цінних паперів, я поцікавився: на сьогодні таких підприємств, які потребують такої пільги,  в Україні МінАПК поки що нараховує близько 79. Але ми, не проголосувавши   ту   пропозицію,   яка  вносилась,  поставили  ті колективи,  ті підприємства не зовсім у рівні умови,  тому що  всі підприємства,  які  раніше  приватизувалися,  мали такі пільги.  А радгоспи, і інші підприємства, частина з яких перебуває сьогодні в приватизації, позбавлені такої пільги.

     Тому, Іване  Степановичу,  навіть  була  заява одного з наших депутатів Нечипорука Володимира Павловича,  в якого  не  спрацював пульт,  а  законопроект  набрав  225  голосів.  Нам необхідно буде обов'язково повернутися до того законопроекту.

     Що стосується законопроекту,  який розглядається, то аграрний комітет,  розглянувши,  прийняв  рішення  більшістю  голосів,  при одному проти,  рекомендувати законопроект до прийняття  у  першому читанні.

     ГОЛОВА. Чи   будуть  запитання  до  Олексія  Андрійовича?  Є. Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Олексію Андрійовичу!  У добрих людей  робиться  взагалі так:  спочатку пишуться правові норми, а потім робиться дія. А ми, на жаль,  поспішаємо реформуватися, і закони не доганяють процесу, який  відбувається.  У  мене  зараз  у  папці  лежить лист із села Перекора Старосинявського  району  Хмельницької  області  (це  мій округ),  в  якому  йдеться  про  те,  що там постала дуже серйозна проблема.  Колгосп мав п'ять бригад.  Сьогодні це практично окремі господарства,  в  центральній  бригаді  всі  майнові комплекси,  в бригадних селах практично немає тепер, це окремі господарства.

     Я хотів би  з'ясувати,  наскільки  наші  комітети,  відомства усвідомлюють   складність  цього  процесу,  як  можна  справді  по совісті,  справедливо розділити це майно,  яке  наживалось  усіма, скажімо,   колгоспами,  усіма  колективами?  І  в  цьому  випадку, наскільки врегульовує такі спірні питання цей проект?

     Хоч я погоджуюсь,  що,  безумовно,  врегульовувати ці питання треба.

     Дякую.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую,  Іване Сергійовичу.  Законопроект, який розглядається,  вашого  питання  не   торкається,   оскільки   він врегульовує приватизацію державного майна,  а не поділу, паювання, роздержавлення  або  розподілу  того  майна,  яке  напрацьоване  в колективних сільгосппідприємствах.

     Закон визначає    особливості    приватизації,   приватизацію насамперед  державного  майна.  І  внесені   Кабінетом   Міністрів пропозиції   щодо   змін   до  цього  закону  стосуються  виключно державного майна.

     Що стосується процесів, які сьогодні відбуваються у зв'язку з реформуванням аграрного сектора, то, на жаль, прикладів, коли вони проходять не просто,  коли в окремих випадках потребують серйозної уваги  і  держави,  і органів виконавчої влади,  і Верховної Ради, безперечно, багато.

     У мене  в  окрузі   теж   є   непоодинокі   приклади,   коли, прикриваючись   навіть,   так   скажемо,   гаслами   реформування, відбуваються процеси,  далекі від тієї ідеології реформування, яка на сьогодні закладена в законодавство.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Увімкніть мікрофон Петра Цибенка, будь ласка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі. Фракція комуністів. Шановний співдоповідачу! Я хотів  би,  щоб  ви  пояснили  логіку,  якою  керувався   комітет, приймаючи те рішення,  яке ви пропонуєте зараз від комітету?  Адже ви сказали про те,  що ті зміни,  які вносяться,  вже на  сьогодні застаріли і не відповідають деяким нормам, з одного боку.

     З другого боку,  Кабінет Міністрів відкликав цей законопроект і повернув у незмінному вигляді.

     Якщо ми поважаємо себе і той орган, який представляємо, то, я вважаю,  якщо  ми  вже сьогодні бачимо,  що документ не відповідає вимогам раніше прийнятих документів,  то його приймати  не  можна, навіть у першому читанні.

     Дякую.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Я  дуже  коротко.  Якщо суто формально підходити до проекту закону,  то можна  було  б  прийняти  рішення повернути  його  Кабінету  Міністрів на доопрацювання.  Однак щодо проблем,  які сьогодні  порушуються,  Кабінет  Міністрів  пропонує врегулювати   їх  так,  як  потрібно  на  сьогодні.  Ми  затягнемо процедуру,  ми на півроку затягнемо внесення  змін,  які  сьогодні життєво необхідні для трудових колективів, для наших виборців.

     Тому ми,  розглядаючи в комітеті це питання, керувалися такою логікою:  у принципі все,  що пропонується,  логічне.  Одначе суто технологічні  речі,  які  ми  можемо поправити в процедурі другого читання,  усі гуртом,  у тому числі і ви матимете таку можливість, ми можемо і відшліфуємо, відпрацюємо в процедурі другого читання.

     Сьогодні по суті зупинився процес приватизації радгоспів,  бо паперова приватизація закінчилася,  а грошова поки що не почалася. І  ці  норми,  які діють уже в цілому в державі,  не перенесені на об'єкти,   які   приватизуються   за   Законом   про   особливості приватизації  майна  в АПК.  Ми сьогодні стримуємо тих людей,  які мають  до  цього  безпосереднє   відношення,   працюють   на   цих підприємствах і таке інше.

     Тобто в  даному  разі  ми  виходимо  з  інтересів людей,  які проголосили  перше  слово,  проголосили   приватизацію,   прийняли відповідні  рішення,  а далі нічого зробити не можуть.  Ми можемо, попрацювавши  всі  гуртом,  до  другого  читання  відпрацювати  ці технічні зауваження, які з'явилися і в нас до законопроекту.

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію. Увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

     ЦИБЕНКО П.С.  Я  розумію,  про яку технологію ви говорите.  Я розумію,  що якщо повертати законопроект  до  Кабінету  Міністрів, процес   узгодження  займе  півроку.  Але  хто  заважає,  скажімо, комітету внести ці зміни і запропонувати документ як  ініційований групою  депутатів?  Тоді  ми  могли  б не гаяти час на узгодження. Тобто є варіант вирішення технології цього питання.

     МАРЧЕНКО О.А.  Я зрозумів запитання.  Ми  в  комітеті  дійшли такого  висновку:  те,  що  потребує  доопрацювання,  не  потребує окремого, додаткового законопроекту...

     ГОЛОВА. Олексію Андрійовичу, ваш час завершився.

     МАРЧЕНКО О.А.  Ще два слова.  Якщо у законопроекті  є  норми, відповідно  до  яких акції підприємств,  що приватизуються,  мають бути передані колективним  сільгосппідприємствам  (а  на  сьогодні таких майже немає, є реформовані структури), то навряд чи потрібно новий законопроект писати.  Ми відпрацюємо  це  разом  із  Василем Яковичем  Круценком,  який  задавав  з цього приводу запитання,  і врахуємо до другого читання.

     ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення питання.

     Слово надається народному депутату Павлу Бауліну. За ним буде виступати депутат Журавський.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги! Я позволю себе еще  раз  выступить  по  проблемам   приватизации.   То,   что   в законопроекте  говорится всего лишь об особенностях приватизации в агропромышленном  комплексе,  сути  не   меняет.   Любой   процесс приватизации  в  Украине в современных условиях - это преступление против нынешнего и последующих поколений.

     По своим  предложениям  законопроект  не  является   каким-то революционным с точки зрения либеральных теорий. Вместо почившей в бозе сертификатной приватизации  предлагается  продолжить  процесс приватизации   за   собственные   средства   бывших  карбованцевых миллионеров,  а сейчас безгривневых,  нищих  из  агропромышленного комплекса.

     Как и все предыдущие приватизации,  это очередная иллюзия. Не изменит сути и добавление в  законопроект  некоторых  прозвучавших сегодня предложений.  Ну например,  учитывая,  что зарплату в этой отрасли  не  платят  годами,  то  хотя  бы  по  500   гривень   из невыплаченных   денег   использовать   для   того,   чтобы  бедные "незалежні" украинские селяне могли поучаствовать в этом священном процессе   -   стать   собственниками.  Не  станут  они  реальными собственниками,  даже если разрешить  всю  невыплаченную  зарплату перевести в акции.

     Но Украине уже хватает космополитов, чтобы все это прибрать к своим рукам.  Вопрос:  зачем?  Ну хотя бы для того,  чтобы  добить отрасль,  чтобы  западной продукции не было конкуренции.  Скажете, что нет логики?  Есть, и еще какая. Вспомните: что сделали с нашим блестящим военнопромышленным комплексом?  Приватизировали,  а ведь обещали лишь конверсировать.

     Пришла очередь   другого   комплекса   -   агропромышленного. Вспомните,  сколько  бочек,  если  можно  так выразиться,  на него катили раньше.  Но оказалось,  что  как  раз  в  советское  время, несмотря  на все "негаразди",  украинское село жило и развивалось. Сельхозпредприятия,  которые сейчас спускают с молотка  под  видом очередного витка приватизации, работали, производили отечественную продукцию.  Мы же все искали проблемы и беды села в чем угодно - и не такой был социализм,  и не такая кооперация, и фермеров не было

- только не в себе, не в своем неумении организовать труд.

     Более того,  затеянная  властью  в  этом  году  кампания   по переделу    собственности    на    селе    чревата   чрезвычайными последствиями,  еще более разрушительными, чем предыдущие рыночные авантюры.

     Во-первых, провален  сельскохозяйственный год (не буду пугать голодом).  Запад под драконовские кредиты в очередной раз  спихнет некачественную продукцию лохам из Украины.  А нет - из Белоруссии, Польши привезут  картошку,  из  России  -  сахар,  из  Штатов  или Аргентины  -  зерно.  Не  помрем с голода.  Только вопрос:  что же способен тогда производить и выращивать живущий в этой стране люд? И  здесь не поможешь сказками о прекрасных черноземах Новороссии и Тавриды, доставшихся нам от второй супердержавы мира - СССР.

     Мир научился выращивать на более  бедных  землях  в  условиях стабильного   земледелия   высокий  урожай.  А  зона  рискованного земледелия так и осталась зоной.

     Поскольку у меня время закончилось,  я хочу сделать вывод. От законопроекта особой пользы не будет. Но некоторые, я подчеркиваю, некоторые положения, которые защищают права сельхозпроизводителей, можно поддержать.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Віталію Журавському.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Фракція НДП, Християнсько-демократична партія України.  Шановні колеги! Звичайно, треба голосувати за цей проект закону в першому читанні,  бо  у  зв'язку  з  закінченням  терміну використання  приватизаційних паперів є необхідність внесення змін до Закону про особливості приватизації  майна  в  агропромисловому комплексі.

     Щодо зауважень.  У  законопроекті  передбачається,  що пільги щодо   приватизації   підприємств    агропромислового    комплексу поширюються,    зокрема,    на   колективні   сільськогосподарські підприємства.  Давайте згадаємо  відомий  указ  Президента  від  3 грудня  1999 року.  Згідно з цим указом передбачалося реформування протягом  грудня  1999  року  -  квітня  2000   року   колективних сільськогосподарських  підприємств  на засадах приватної власності на  землю  і  майно.  Тому  все-таки  недоцільно  в  законопроекті згадувати про колективні сільськогосподарські підприємства.

     Наша пропозиція  така.  У  зв'язку з тим що указом Президента 1529      було      передбачено      перетворення      колективних сільськогосподарських підприємств у приватні формування,  доцільно надавати запропоновані  у  законопроекті  пільги  правонаступникам колективних сільськогосподарських підприємств.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Бажаючі  взяти  участь в обговоренні   цього   питання   скористалися   такою   можливістю. Пропозиції  зводилися  до  того,  що законопроект треба прийняти в першому читанні,  щоб надати можливість доопрацювати його.  Завтра він буде внесений на голосування.

     ----------

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до Закону  України  про  фіксований  сільськогосподарський   податок. Доповідач   -   народний   депутат   Валентина  Петрівна  Семенюк, співдоповідач - Анатолій Дроботов.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція виборчого  блоку  соціалістів  і  селян "Лівий центр".  Шановні колеги народні депутати!  Три представники нашої  фракції  -  Олександр  Олександрович  Мороз,  я   і   Марія Олександрівна  Клочко  пропонують на ваш розгляд проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України  про  фіксований сільськогосподарський податок.

     Даний законопроект  в  основному  базується  на  тому,  що на сьогодні відповідно до Закону про фіксований сільськогосподарський податок     риболовецькі    господарства,    які    використовують сільськогосподарську  землю  при   водних   дзеркалах,   сплачують відповідний податок не за територіальним призначенням.

     Що це  означає?  Є відповідні риболовецькі господарства,  які розкидані по декількох областях,  і їхні землі належать до різного територіального  підпорядкування.  Фіксування  податку  доводиться проводити лише у відповідній  одній  області,  на  території  якої зареєстровано юридичну особу - дане підприємство.

     Загальна кількість земель,  що перебуває в користуванні таких підприємств -  139  тисяч  гектарів  сільськогосподарських  угідь, розташованих не за місцем реєстрації платника податку. Фактично до бюджету  не  надходить  2,5  мільйона  гривень  податку.   І   при розрахунках  за продукцію відповідно до Закону про місцеві податки і збори дані підприємства  не  сплачують  податок  по  відповідних регіонах.  Тому  ми  пропонуємо  у  статтях 5 і 6 врегулювати дану проблему. Це перше.

 Друге. Хотілося  б  звернути  вашу увагу на те,  що на сьогодні ті підприємства  (ми  з  вами  приймали  закони   про   списання   та реструктуризацію   боргів,  про  відповідні  зміни  і  пільги  для підприємств),  які  виробляють   сільськогосподарську   продукцію, займаються  вирощуванням продукції рослинництва,  мають відповідні пільги щодо застосування штрафних  санкцій  податковими  органами, які стягують відповідні податки.

     Тому ми  вносимо пропозицію,  щоб продукція,  яка на сьогодні вироблена риболовецькими господарствами,  також підпадала під дану пільгу.  І  відповідно ми пропонуємо,  щоб підприємства переробної галузі,  особливо ті,  які потерпіли  внаслідок  стихійного  лиха, могли  розраховуватися тією продукцією,  яка фактично надійшла від виробництва тих підприємств, де сталося стихійне лихо.

     Це ті зміни, які внесені трьома депутатами

- Олександром   Олександровичем   Морозом,  Марією  Олександрівною Клочко і мною.  Ми просимо вас підтримати даний  законопроект  про внесення    змін    і   доповнень   до   Закону   про   фіксований сільськогосподарський податок.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до Валентини Петрівни?  Я поки що бачу підняті три руки.

     Депутат Марковська. За нею - депутати Чиж і Абрамов.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановна   Валентино Петрівно!  У  Козятинському  та  Ладижинському  районах Вінницької області  є  великі  озера,  які  використовуються   риболовецькими господарствами  для  розведення  та вирощування риби.  Чи буде цей податок залишатися у нашій Вінницькій області, чи віддаватиметься, наприклад,  Хмельницькій  до Івана Сергійовича або Житомирській до вас, Валентино Петрівно?

     СЕМЕНЮК В.П.   Дякую,   Ніно   Степанівно.   Відповідно    до запропонованих змін до Закону про фіксований сільськогосподарський податок,  якщо ми приймемо ці зміни, податки стосовно підприємств, розташованих на території Вінницької області,  будуть сплачуватися за місцем  розташування  земельних  ділянок,  тобто  у  Вінницькій області.  Щодо  Козятинського району,  то податки надходитимуть до вашої області,  незважаючи на те,  що підприємство зареєстроване у Житомирській області.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чиж  Іван  Сергійович.  Будь  ласка.  За  ним - Федір Абрамов.

     ЧИЖ І.С.  Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановна   Валентино Петрівно!   Є  якісь  розрахунки:  що  це,  дасть  в  який  спосіб поповниться  казна  конкретних  регіонів,  де   розташовані   цехи риболовецьких підприємств? Що це дасть насправді?

     І потім. Врегульовує це, скажімо, проблему внутрішньообласну? Оскільки є рибгоспи,  і в  моєму  окрузі  також,  які  розташовані практично в кількох районах. Загалом я підтримую проект, але хотів би знати матеріальну основу - що це дасть для конкретних регіонів. Є такі розрахунки?

     Дякую.

     СЕМЕНЮК В.П.   Дякую,   Іване  Сергійовичу.  У  пояснювальній записці,  яку ми додали,  визначена загальна сума -  2,5  мільйона гривень  податку,  який надійде до Державного бюджету.  І розподіл передбачається відповідно до Закону про  бюджетну  систему,  тобто підприємства,   які   знаходяться   на   вашій  території,  будуть сплачувати податок до вашої  податкової  інспекції,  яка  реєструє дане підприємство.

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Абрамова.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемая Валентина Петровна! Вам хорошо известно, что принятый нами ранее Закон о фиксированном сельскохозяйственном  налоге  в  целом  воспринят  положительно на селе.  Однако недавно,  встречаясь с руководителями  кооперативных организаций,   я   услышал,   что  по  вине  некоторых  чиновников допускается много нарушений этого закона.

     Скажите, не приведут предлагаемые вами изменения к увеличению невыполнения этого закона?

     Спасибо.

     СЕМЕНЮК В.П.  Дякую за запитання. Якщо є порушення Закону про фіксований  сільськогосподарський   податок,   потрібно   про   це інформувати,  подавати  депутатські  запити  тощо.  Ми  як народні депутати зобов'язані і контролювати,  і вимагати виконання  даного законодавчого акта. Зміни, які ми пропонуємо, передбачають у першу чергу контроль по  територіях,  тобто  сплата  податку  до  органу податкової інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

     Наприклад, у  мене в окрузі є "Житомироблрибкомбінат",  рибні озера якого розташовані  в  трьох  областях,  то  і  податок  буде нараховуватися  по  трьох областях,  а не концентруватися в одному відповідному регіоні.

     Це в  свою  чергу  дасть  можливість  і  обласній  раді,  яка відповідає за наповнення місцевого бюджету,  краще контролювати, і відповідним податковим органам фіксувати платників податку  згідно з реєстром, який ведуть податкові органи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Валентино Петрівно.

     Другий доповідач  - міністр аграрної політики Іван Григорович Кириленко.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  міністр аграрної політики України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Доповнюючи виступ Валентини Петрівни як розробника  законопроекту  разом  із  групою депутатів  і  репрезентуючи  законопроект  від  уряду,  я зупинюся буквально на трьох позиціях.

     Перша. Серед  платників  фіксованого   сільськогосподарського податку є суб'єкти підприємницької діяльності, які зареєстровані в одній державній податковій інспекції,  а  земельні  ділянки  мають також   в   інших  районах  і  навіть  областях.  У  власності  та користуванні цих підприємств перебуває дійсно  близько  140  тисяч гектарів  сільськогосподарських  угідь,  розташованих не за місцем реєстрації платника.  У результаті цього до бюджетів та  державних цільових фондів районів,  де знаходяться такі земельні ділянки, не надійде розрахунково близько 2,5 мільйона гривень податку.

     Запропоновані зміни та доповнення до статей  5  та  6  закону дають можливість врегулювати цю проблему,  раціонально розподілити кошти від  сплати  фіксованого  сільськогосподарського  податку  в регіонах.

     Друга позиція.     Внаслідок     реорганізації    колективних сільськогосподарських  підприємств  створюються  нові   формування різних організаційно-правових форм. Разом з тим, будучи створеними на базі КСП як новостворені юридичні особи,  вони  не  мають  бази попереднього  звітного року (це передбачено законом) як необхідної умови    при    визначенні    їх    як    платників    фіксованого сільськогосподарського податку.

     Тому пропонується   ліквідувати   цей   нонсенс.  І  з  метою врегулювання цього питання пропонується  на  рік  реформування  на новостворені  господарства  поширити  статус  платника фіксованого сільськогосподарського податку. Це природно.

     І остання пропозиція.  Ми пропонуємо і  наполягаємо  разом  з групою  розробників  зазначеним законом поширити його дію не з дня опублікування, як прийнято загальноправовою практикою, а з 1 січня 2000  року,  оскільки  за станом на 28 квітня 2000 року з 10 тисяч 630 колективних господарств,  які виявили  бажання  реформуватися, вже  зареєстровано  12  тисяч 563 нових формувань.  Якщо цей закон набере  чинності  з  дня  його  опублікування,  ці  формування  не підпадають  під  дію  Закону  про фіксований сільськогосподарський податок,  і тоді він взагалі втрачає сенс.  Це коротко  те,  що  я хотів би доповнити.

     ГОЛОВА. Є запитання до Івана Григоровича?

     Увімкніть мікрофон  депутата  Мазур.  Будь  ласка.  За  нею - депутат Чиж.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо.  Фракция ПСПУ. Уважаемый министр! Я хочу вам задать следующий вопрос. На приемах, которые я проводила во время работы в округах, у меня, скажем так, процентов 80 селян приходили с вопросом о том беспределе,  который происходит в результате реформы.  То есть новые помещики (так  они себя  называют в открытую) говорят:  "Вы будете делать то,  что мы вам скажем".  В частности,  так было в ряде расформированных КСП в Лутугинском районе Луганской области.

     Я хотела бы узнать, как вы относитесь к позиции нынешних, как они себя называют ООО,  созданных без согласования, так сказать, с коллективами селян.  Всех неугодных уволили,  даже трудовые книжки принесли домой.  Как вы относитесь к этому прецеденту и готовы  ли вы  с  этими  людьми встретиться,  чтобы компетентно разобраться в сложившейся ситуации,  поскольку я не являюсь селянкой и  не  могу предметно им помочь?

     Спасибо.

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Я  дякую  за  запитання і розцінюю його не як запитання,  а як пропозицію.  Тому я справді  готовий  в  будьякий момент  зустрітися  з  представниками  господарств,  які  сьогодні потерпають,  і  з  представниками  орендодавців,   яких   насильно заганяють  у  товариства  з  обмеженою  відповідальністю чи в інші приватні формування,  щоб,  з'ясувавши ці  питання,  вирішити  вже конкретно на місці.

     Що стосується суті сказаного вами.  Нормативними актами чітко визначена процедура створення приватних формувань,  чітко виписана процедура передачі земельних і майнових паїв в оренду на принципах добровільності. Тому ми дуже принципово ставимося до перегинів, що трапляються на місцях. До речі, сьогоднішня селекторна нарада була присвячена саме цьому.

     Тому ще  раз,  відповідаючи  на  ваше  запитання,  прошу  або звернутися письмово,  і ми будемо вважати це депутатським запитом, або на особистому прийомі я готовий вирішити це питання.

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть мікрофон депутата Чижа.  За  ним  - депутат Юхновський.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановний Іване Григоровичу! Я підтримую цей проект. І в мене немає сумніву, що його треба ввести з 1 січня, як ви  і  сказали,  оскільки динаміка процесів реформування така,  що частина підприємств просто не підпаде під дію цього закону.  Тут я підтримую.

     У зв'язку  з  цим у мене запитання,  пов'язане із Законом про фіксований сільськогосподарський податок.  Чи не здається вам,  що на нього треба поглянути комплексно,  з урахуванням тенденцій, які відбуваються зараз в аграрному секторі у зв'язку з  реформуванням? Це перше.

     І друге.  Ви  знаєте,  я  спокійно  ставлюся  до  нових  форм господарювання.  Але коли новому власнику,  практично  приватному, віддається  на  відкуп  формування  оплати  праці  (він  сам  собі врегульовує,  як,  скільки і таке  інше)  чи  орендної  плати  (як написано в указі - не менше 1 відсотка,  на практиці - і не більше 1 відсотка)  Фактично люди задарма віддають паї.  Це теж проблема, яку треба, по-моєму, розглядати достатньо серйозно, комплексно.

     Спасибі, Іване Григоровичу.

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Іване Сергійовичу! Я дякую за підтримку того, що було сказано з цієї трибуни,  - про поправки до чинного  Закону про фіксований сільськогосподарський податок. Я дякую за те, що ви по  суті  підняли   глибоку   проблему   погляду   на   фіксований сільськогосподарський податок.

     І, користуючись нагодою,  хотів би ще раз подякувати мудрості Верховної Ради,  яка прийняла цей закон.  Це  єдиний  інтегрований податок,     який     платять     сьогодні    сільськогосподарські товаровиробники.

     І сьогодні,  не маючи радикальної  державної  підтримки,  яка була  в  попередні роки,  для нас фіксований сільськогосподарський податок, який діятиме певний термін, - це та пільга, яка дозволить стати  на  ноги  сільському  господарству.  Сьогодні з урахуванням мораторію ми сплачуємо в основному  тільки  внески  до  Пенсійного фонду. Сільське господарство сплачує близько 570 мільйонів гривень на  рік.  Для  сільського  господарства  сьогодні  це  сприятливий податковий клімат.  Це і захист національного виробництва, і засіб підняти його на ноги з урахуванням тих реформ, які проходять.

     Тому я  просив  би  Верховну  Раду   продовжити   дію   цього фіксованого  податку  і  мораторію для того,  щоб певний період ми мали для адаптації. Це перше.

     Друге. Вами  висловлено  слушні  зауваження  щодо  того,   як призначається   заробітна  плата,  орендна  плата.  Ви  знаєте,  в багатьох регіонах і в  багатьох  випадках  уже  є  конкуренція  за земельні майнові паї і орендна плата вже не 1 відсоток.

     Непоодинокі випадки,   коли   на  пай  (4-5  гектарів  землі) укладається договір на 800,  900, 1 тонну зерна і більше. І це вже непоодинокі випадки,  бо є конкурентне середовище. На земельні паї громадян,  селян,  претендують  і   фермери,   й   інші   приватні господарства.  І ми вважаємо - це нормальний, природний процес. Це своєрідна частка соціального захисту селянпенсіонерів, бо сьогодні більшість на селі - пенсіонери.

     Я вам вдячний за запитання і за таку постановку питання.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Ігор Юхновський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Шановний   Іване  Григоровичу!  Я  теж  підтримую законопроект,  який усе-таки встановлює певний порядок. Але я хочу поставити два запитання.  Назвіть,  будь ласка,  тут,  у Верховній Раді,  тих основних нових землевласників,  які мають великі обшири землі,  десятки тисяч гектарів, які вони взяли, скажімо, від селян в оренду чи у власність, і які справді мають землю в одному місці, а самі зареєстровані в іншому місці. Назвіть нам хоч декілька оцих основних фірм, які зараз є в Україні. Це перше запитання.

     Друге запитання.  Іване  Григоровичу!   Скажіть   чітко,   як визначається величина земельного податку і наскільки вона грамотно визначається.

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Почну   з   другого   запитання.   Фіксований сільськогосподарський  податок  -  це податок,  який не змінюється протягом визначеного цим законом терміну і справляється з  одиниці земельної площі. Це норма закону.

     Фіксований податок  сплачується  в  рахунок  таких податків і зборів (іде перелік усіх податків). Тобто це інтегрований податок. Щороку   постановою   уряду   він   визначається  (як  еквівалент) відповідно до біржової ціни на пшеницю  ІІІ  класу.  В  Україні  з урахуванням  мораторію  на  фіксований  податок  (бо  ми сплачуємо тільки до Пенсійного фонду) це становить близько 20  гривень  з  1 гектара.

     Щодо першого   запитання.  На  сьогодні  139  тисяч  гектарів сільськогосподарських  угідь,  через  які  ми  вносимо   поправку, розкидано  по  різних  регіонах  України,  а  зафіксовані  вони  у податковій адміністрації в одному регіоні.

     Я наведу приклади навіть з цього залу.  Шахта імені  Засядька орендує  декілька  десятків  тисяч  гектарів  землі і прекрасно її обробляє. І сьогодні (я не бачу пана Звягільського в залі) я дякую йому  за  те,  що  він  узяв  в  оренду  стільки землі і прекрасно обробляє її, використовуючи чудову науковотехнічну базу. Це просто прекрасний приклад.

     Депутат Сігал   (в   залі  він  присутній)  орендує  землю  в Тернопільській і Київській областях.  Усього  такої  землі  -  139 гектарів.

     ГОЛОВА. Іване  Григоровичу,  останнє  запитання.  Перед  вами виступав народний депутат Павло Баулін, який говорив, що у питомій вазі продуктів харчування у нас багато імпортних. Ви скажіть, який процент?  Усе-таки  останніми  роками  харчова  промисловість  дає приріст. Який процент у питомій вазі продуктів харчування власного товаровиробника?

     КИРИЛЕНКО І.Г.  Шановний Іване  Степановичу!  Відповідаю  вам цифрами  офіційної статистики.  У 1996 році у нас було 52 відсотки товарів власної переробної промисловості. Стояло питання серйозної загрози  продовольчій  безпеці.  На  сьогодні  у споживчому кошику необхідного мінімуму,  що треба кожному  громадянину  України,  92 відсотки  -  товари  національного  виробництва.  І приємно,  коли споживачі запитують: "Наше чи не наше?"

     Спасибі.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час  ми  вичерпали.  Слово  для  співдоповіді надається народному депутату Анатолію Івановичу Дроботову.

     Анатолій Іванович, ми вже все обговорили, тому ви скажіть про позицію комітету.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  Я должен сделать уточнение.  Здесь как-то  немножко  не прозвучало,  все  проговорили в сумятице:  в комитет поступило два законопроекта:  один - от Кабинета Министров,  другой - от  группы депутатов.

     Комитет рассмотрел   проекты   Закона   Украины   о  внесении изменений в Закон Украины  "Про  фіксований  сільськогосподарський податок",  представленные  Кабинетом Министров Украины и народными депутатами, который доложила Семенюк Валентина Петровна.

     Причиной для   внесения   данного   законопроекта   послужило реформирование сельскохозяйственных предприятий. И как следствие - вновь образованные сельскохозяйственные предприятия не имеют  базы предыдущего   отчетного   года   как   необходимого   условия  при определении фиксированного сельскохозяйственного налога.

     Оба законопроекта  идентичны  и  носят  одинаковый  характер. Отличие  их  в том,  что законопроект народных депутатов,  который представила   Валентина    Петровна    Семенюк,    предусматривает распространение фиксированного налога на рыболовецкие хозяйства, а также редакционно уточняет некоторые моменты.

     Комитет рассмотрел оба законопроекта и рекомендует  Верховной Раде  Украины  принять за основу,  в первом чтении,  законопроект, поданный Кабинетом Министров Украины.  А  предложения  и  поправки законопроекта,  поданного  народными  депутатами Украины,  следует учесть при рассмотрении ко  второму  чтению  в  аграрном  комитете Верховной Рады.

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання  до Анатолія Івановича?  Немає. Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Виявили бажання   взяти   участь   в   обговоренні   депутати Юхновський, Журавський, Круценко.

     Слово надається    народному   депутату   Ігорю   Рафаїловичу Юхновському. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Я можу сказати,  що ми вже понад десять років займаємося проблемою фіксованого податку на землю.  Я хочу ще  раз  визначити,  як  має виглядати фіксований податок на землю.

     У державі   мають   бути   запроваджені   нормативи   ведення сільського господарства для кожної сільськогосподарської зони. Має бути   визначений  нормативний  врожай,  нормативний  прибуток,  і податок має становити  30  процентів  нормативного  прибутку.  Цей податок  має  фіксуватися  на  даний  рік  Міністерством  аграрної політики, з чим я згоден. Але величина податку має бути визначена, виходячи  з  нормативів,  а  не  з  того,  наскільки  те  чи  інше господарство  загосподарювалось.  Ті,  які  працюють   краще   від нормативів, все одно платять нормативний податок. Ті, які працюють гірше від нормативів,  все одно сплачують нормативний податок.  Ми мусимо  знайти  нормального  господаря  на землі,  тоді буде такий порядок.

     Стосовно законопроекту,  запропонованого Кабінетом Міністрів, я  вважаю,  що його можна прийняти.  Але мушу сказати,  що взагалі землю бере в оренду велика кількість  нікому  невідомих  приватних фірм,  і  перед  ними  селяни  залишаються  повністю безборонними, просто такими піддослідними кроликами.  Тому я вважав би,  що  має бути створене товариство земельного облаштування, яке має ввести в майбутньому ринок землі.

     Є закон,  ми переклали французький закон,  тобто наближаємося до  Європи.  Як  є  у  Франції?  У Франції є товариство земельного облаштування,  яке слідкує за ринком землі.  Воно має  пріоритетне право  на  купівлю  землі.  Якщо  ви хочете продати мені землю,  а виявляється,  що я не вмію господарювати на ній,  я  не  сільський господар,  товариство  має  пріоритетне  право  на купівлю землі і тримати її  протягом  п'яти  років,  поки  не  знайде  нормального покупця.  Таким  чином,  земля не перейде у власність іноземців чи бозна-яких людей.  Поки ми не створимо інфраструктури ринку землі, не  можна  говорити  ні  про  фіксований податок на землю,  ні про оренду землі,  ні про купівлю землі.  На жаль,  оці  дуже  важливі речі,  про  які  я вже багато разів виступаю у Верховній Раді,  не здійснюються.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Журавському.  За ним - депутат Круценко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги!  Ви прекрасно розумієте, що сьогодні часто-густо в оренду  передають  землю товариствам на зразок "Рога и копыта",  і невідомо,  хто засновник цього підприємства, які він має фінанси і чи  легальні  вони,  чи прозоре дане підприємство.  Це дуже велика небезпека. Тобто тут є над чим усім нам - законодавцям, і лівим, і правим, подумати.

     Кілька конкретних  зауважень  стосовно законопроекту народних депутатів  Мороза,  Семенюк,  Клочко  та  законопроекту   Кабінету Міністрів.

     З приводу  першого  з  них,  внесеного  народними  обранцями. Проект закону передбачає  перекласти  відповідальність  за  сплату фіксованого   сільськогосподарського   податку   на   заготівельні (переробні) підприємства при сплаті податку у  натуральній  формі. Заготівельні  (переробні)  підприємства (за текстом законопроекту) "приймають  на  себе  податкові  зобов'язання  в  частині   сплати фіксованого   сільськогосподарського   податку   за   отриману   в натуральній формі продукцію".  Таким  чином,  зобов'язання  сплати податку  одного  суб'єкта підприємництва передається іншому,  а це вже не узгоджується з  основними  принципами  побудови  податкової системи  будь-якої держави.  Суб'єкт підприємницької діяльності як платник того  чи  іншого  податку  повинен  самостійно  не  тільки визначати свої податкові зобов'язання, але й сплачувати податки.

     Тепер з  приводу  другого законопроекту,  внесеного суб'єктом законодавчої ініціативи - Кабінетом Міністрів. Необхідність сплати сільськогосподарськими   підприємствами   фіксованого  податку  не тільки  за  місцем  реєстрації,  але  й  за  місцем   розташування земельних ділянок усе-таки ускладнить порядок нарахування і сплати цього податку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Круценку.

     КРУЦЕНКО В.Я. Фракція комуністів України. Шановні колеги, без сумніву,  законопроект  про внесення змін до Закону про фіксований сільськогосподарський  податок   внаслідок   змін   організаційних структур,  які виникли на базі реформованих КСП,  щоб вони платили фіксований податок, потрібно підтримати.

     Але ж зрозуміло,  що йдеться про структури,  котрі зберігають колективні форми організації,  і фермерські організації.  Ті,  хто взяв паї і здав їх в оренду,  хочуть сплачувати земельний податок. І  якщо раніше було зрозуміло,  як і хто має сплачувати податки за користування    земельними    сільгоспугіддями,    і    податковій адміністрації,  і кожному землекористувачу, то тепер виник великий хаос і невизначеність,  як і в цілому на селі. І на цьому, як і на приватизації,  наживаються  спритні  ділки,  обдурюючи і людей,  і податкові органи.

     Вважаю, що  прийнявши  законопроект  Кабінету  Міністрів   за основу  і доопрацьовуючи його до другого читання,  ми врахуємо всі пропозиції,  які сьогодні звучали,  спрямовані  на  те,  щоб  дати перспективу сільгосптоваровиробнику вижити в нинішніх умовах.

     Ми щойно  повернулися  з округів.  Не всі їздили на Північний полюс,  у Сочі на футбольні  змагання.  Дехто  їздив  на  буряк  і допомагав  його сапати.  І побачили,  що робиться з нашими полями, які на третину не засіяні,  не оброблені.  А  ті,  що  з  великими зусиллями засіяли, - заросли бур'янами, там зелена пожежа; обіцяні кошти для придбання засобів захисту рослин не надійшли.

     Я хотів би,  Іване Григоровичу,  розібратись: може, це тільки по   Кіровоградщині?   Новоукраїнський  район  жодної  копійки  не отримав,  хоч бігали скрізь і в "Авалі" домовлялися - ніхто нічого не  дав.  Кредити  не  отримують.  Пенсії сільські пенсіонери нині одержують за січень,  і середньорічної пенсії,  шановні, ледь-ледь вистачає  на тонну вугілля.  На 1 тонну вугілля!  Як виживати?  Ми дуже  спокійно  ставимося  до  того,  що  діється   в   сільському господарстві.

     Ось що пише ветеран із Тернопільської області Дмитро Іванович Пясецький: "Я - ветеран праці. В 1942-1944 роках навчався в школі. Йшла  війна,  був  на  Україні  фашистворог,  але школа працювала, вчителі мали зарплату,  теплою була взимку груба, бо підвал повний торфу,   заготовленого  влітку  батьками.  Тепер  маємо  55  років Перемоги,  голодних учителів,  голодних хворих  дітей,  понад  100 тисяч  вуличних  дітей,  мільйони  безробітних і маємо уряд,  який нічим не турбується".

     Я просив би,  Іване Степановичу,  щоб ми все-таки питання про нинішнє  становище  в  сільському  господарстві  заслухали  на Дні уряду. Питання надто складне і від нього не можна відходити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ви ж знаєте, як формується порядок денний Дня уряду.  Давайте відповідно до цього і діяти - і я, і ви, Василю Яковичу.

     Ми обговорюємо конкретне питання - законопроект про  внесення змін  до  Закону  про  фіксований  сільськогосподарський  податок. Більшість промовців і доповідачів,  зокрема від комітету, зійшлися на  тому,  щоб  за  основу  взяти  проект,  внесений урядом,  який доповідав Іван Григорович Кириленко,  міністр аграрної політики. А з  другого  проекту  врахувати все корисне,  зробити один проект і внести його на голосування.  Така  була  пропозиція  депутатів.  Я прошу виконати цю рекомендацію.

     -------------

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції  (стосовно ввізного мита на картоплю).  Ви пам'ятаєте це питання.  Василя Петровича Цушка я не бачу.  Кажуть,  щось у нього сталося,  поважна  причина.  Тому доповідачем буде голова комітету Валерій  Борисович  Альошин.   Співдоповідач   -   Олег   Іванович Юхновський.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, я доповідаю даний законопроект  не  стільки  як  голова  комітету, скільки   як   народний  депутат,  один  із  авторів  законодавчої ініціативи.

     У грудні 1999 року ми з  колегою  народним  депутатом  Цушком зареєстрували законопроект,  в якому пропонується до 1 червня 2000 року встановити на картоплю свіжу або  охолоджену  нульову  ставку ввізного мита.

     Безперечно, історія  цього  законопроекту  досить  показова з точки зору того,  наскільки оперативно ми здатні вирішувати  певні питання.  Ні  для  кого  не є секретом,  що для південних областей України минулий рік був украй неврожайний  на  картоплю.  Також  є чіткі дані,  підтверджені Міністерством аграрної політики, про те, що існує дефіцит товарної картоплі в Україні.

     І на час подання цього законопроекту пропозиція  була  досить аргументованою та зрозумілою.

     Крім того,  як ви пам'ятаєте,  в останній день прийняття нами рішень у квітні голова комітету Катерина  Тимофіївна  Ващук  також доповідала питання стосовно мита на картоплю, хоча тоді йшлося про насіннєву картоплю.

     А тепер  я  покажу  на  кількох  цифрах,  яким   чином   наша неоперативність   впливає   на   загальну   ситуацію,  зокрема  на надходження до бюджету. Буквально кілька цифр.

     Передусім чи  є  перешкодою  наявне  мито  на  картоплю   для ввезення її в Україну?  Відповідаю: не є перешкодою. Чому? Наводжу такі цифри:  1997 рік -  завезено  картоплі  2  тисячі  986  тонн, сплачено мита аж 182 тисячі гривень;  1998 рік - завезено 3 тисячі 684 тонни,  сплачено мита 242 тисячі гривень;  1999 рік - завезено понад 4 тисячі тонн, сплачено мита аж 127 тисяч гривень; за перший квартал 2000 року - завезено  всього  понад  2  тисячі  200  тонн, сплачено мита аж 23 тисячі гривень.

     Це є свідченням того,  що компанії,  зацікавлені в завезенні, робили це через додаткові контракти із  спільними  підприємствами, які  мали  і  продовжують  мати  по  цій  позиції  пільги.  Одначе компанії,   котрі   дотримуються   правил   прозорої    поведінки, намагаються  працювати  відкрито  і  законно,  фактично  не  мають можливості ввозити,  в тому  числі  і  переважно  для  промислової переробки.

     Проілюструю ще одним прикладом. Одна відома компанія, яка діє на ринку продуктів харчування в Україні,  інвестувала 15 мільйонів доларів  у фабрику картопляних чіпсів поблизу Києва.  Через наявні митні  бар'єри  вона  не  має  можливості  завезти  сировину   для виробництва.  Ті  сорти,  які  потрібні для промислової переробки, Україна або не вирощує,  або вирощує  вкрай  недостатньо  (сумарне виробництво  минулого  року оцінюється всього-на-всього в 3 тисячі тонн,  що явно недостатньо для промислової переробки  в  серйозних масштабах).  І  якщо  порахувати,  у  що обійшлося це бюджету,  то бюджет недоотримає понад 9 мільйонів гривень. Порівняйте величини, які  я  називав,  що  надходять  до  бюджету  у  вигляді  мита  на імпортовану  картоплю,  і  втрати  бюджету  внаслідок   того,   що промислове  підприємство  з наявним промисловим потенціалом просто не працює.

     Сьогодні, доповідаючи законопроект,  я, звичайно, розумію, що дуже  малоефективним  буде  рішення,  якщо  ми його приймемо,  про запровадження нульової ставки ввізного мита до 1  червня.  Можливе рішення:  або  до  1 липня,  або ж повернутися до пропозиції,  яка обговорювалася в Кабінеті  Міністрів  і  яку  внесло  Міністерство економіки   -  запровадити  дещо  знижене  мито  на  картоплю  для промислової переробки і встановити певні квоти  на  ввезення  цієї картоплі. Є і така пропозиція.

     Але для  того щоб наше рішення було результативним,  пропоную погодитися з ідеєю,  закладеною в законопроекті,  прийняти його  в першому  читанні,  щоб  для  остаточного  рішення ми могли вийти з погодженою позицією з Комітетом з питань аграрної політики.

     На превеликий жаль,  комітет,  наскільки я поінформований, не підтримує  зазначений  законопроект,  використовуючи  аргументацію захисту інтересів власного товаровиробника.  І ця аргументація має право  на  існування.  Проте  якщо ми більш детально проаналізуємо ситуацію,  то побачимо абсурдність такого рішення.  Нам  необхідно знайти певний компроміс.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання?   Запишіться.   Будь  ласка, висвітіть.

     Депутат Ващук.  За  нею  -  депутат  Матвієнко.  Будь  ласка, Катерино Тимофіївно.

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  Я  хочу  поставити шановному доповідачу таке запитання:  а чи не  простіше  зробити  так,  аби  не  можна  було використовувати   пільги,   надані   спільним  підприємствам,  для контрабандного завезення (бо воно по суті таки контрабандне),  ніж маємо  знімати  мито  не  з  насіння,  а з усієї картоплі?  Ми так відучимо Україну вирощувати будь-що в себе (Шум у залі). З насіння

- зрозуміло, а чому ваш комітет лобіює всю картоплю - незрозуміло.

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.   Дозвольте   послатися   на   приклад  не  менш "картопляної" держави,  якою є  сусідня  Росія.  Нагадую,  що  там нульова ставка мита на ввезення картоплі. Це перше.

     І друге. Якщо подивитися законопроект про насіннєву картоплю, який ви  доповідали  раніше,  то  з  цією  позицією  треба  цілком погодитися  і  підтримати.  Якщо  ми  хочемо  налагодити нормальне виробництво картоплі,  налагодити нормальне сортове  господарство, підтримати  Інститут  картоплярства,  який  у нас є,  то необхідно пільгувати ввезення сортової картоплі для насінництва.

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  про це ж і йшлося тоді,  коли ми не  проголосували.  То  розбийте  законопроект  на дві частини,  і приймемо те,  де  немає  питань  -  про  відновлення  насінництва, особливо  сортів,  які  використовуються  на  чіпси.  Зовсім  інше питання з товарною продукцією,  про що казала Катерина Тимофіївна. А ви звели його докупи.

     Слово надається   народному  депутату  Матвієнку.  За  ним  - депутат Марченко.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Депутатська група "Соборність".  Валерію Борисовичу,  скажу  відверто,  що  представлений вами законопроект викликає в мене подив.  Я не думав, що ви можете не захищати ринок України, а навпаки - знищувати його.

     Як відомо,  споконвіку  картопляний  ресурс  був  за  рахунок заготівлі картоплі у населення.  Проблема була  вирішена  у  такий спосіб.  Більше того,  корпорації навіть експортували її. Ми тепер знищили  таку  сферу,  як  заготівля,  і  навіть   не   займаємося заохоченням,  роздавши  людям  землю.  Те,  що ви пропонуєте,  іде врозріз із аграрною реформою.  Ми маємо  сьогодні  землю  і  маємо велику  проблему  -  куди  подіти  вирощену  продукцію.  Тому мені здається,  що  поданий  законопроект  потрібно  відхилити   і   не голосувати за нього.

     А до   вас   запитання:   чому   немає   навіть   фінансового обгрунтування даного проекту,  адже,  як мені здається,  в бюджеті закладено певні надходження від такого мита?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую  за  запитання,  Анатолію Сергійовичу.  Я хотів би нагадати вам цифри,  які наводив.  Якщо  ви  зважаєте  на інтереси  бюджету  і  вважаєте,  що  інтереси  бюджету  у  вигляді надходжень від мита в обсязі близько 200 тисяч гривень переважають втрати  бюджету близько 10 мільйонів гривень,  тоді я погоджуюся з вашою аргументацією. Це перше.

     І друге.  Я не  вважаю,  що  інтереси  товаровиробника,  який вирощує   картоплю,   вищі,  ніж  інтереси  товаровиробника,  який випускає  промислову  продукцію,  наприклад  картопляні  чіпси  чи крохмаль.  Це  товаровиробники  України,  і ми маємо їхні інтереси гармонізувати, збалансувати.

     А те підприємство,  про яке я наводив приклад,  нині розміщує виробництво  спеціальних  сортів  картоплі  в фермерських та інших господарствах.  Але!  Але я хотів би нагадати,  що інвестиція була зроблена в минулому році і, зрозуміло, що фактично на рік інвестор втратив можливість реально працювати через певну недосконалість  і негнучкість, зокрема і нашу з вами...

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Кочерга.

     МАРЧЕНКО О.А.    Дякую.    Депутатська   група   "Відродження регіонів".  Шановний Валерію  Борисовичу!  Частина  членів  вашого комітету  та  членів  фракції  під  час  обговорення  чи прийняття рішення з приводу врегулювання  мита  щодо  завезення  цукру-сирцю тростинного  виступали  і  голосували категорично проти,  оскільки мотивували свої позиції заподіянням нищівних збитків буряківництву України.

     Скажіть, будь ласка, чи не аналогічний цей законопроект, який пропонується?  Хіба те,  що пропонується,  не впливатиме на рівень виробництва картоплі в Україні?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.  Вважаю,  що ваше запитання слушне.  Гадаю,  нам треба повернутися до питання про ввезення цукрусирцю  тростинного. Мені   здається,   що  ми  інколи  досить  поверхово  зважаємо  на аргументи,  які звучать.  Треба дивитися глибше і треба дивитися в кінцевому  підсумку  на  обсяги  надходжень  до  бюджету,  які  ми отримаємо чи втратимо від прийняття того чи іншого рішення.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга, останнє запитання. Будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  49,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов.   Уважаемый Валерий Борисович! Вы в информации говорили о том, что в 1997 году было завезено 2,9 тысячи тонн картофеля,  в 1998 году - 3,6 тысячи тонн  и  в  1999  году  -  более  4 тысяч тонн.  То есть эти цифры свидетельствуют о том,  что есть тенденция к  наращиванию  обемов закупок картофеля за рубежом.

     Давайте вернемся  к  проблеме:  а  как  же  мы все-таки будем защищать  нашего   товаропроизводителя,   если   такая   тенденция проявляется?  Не  откроет  ли  это  шлюзы для подавления хозяйств, которые будут заниматься производством картофеля?

     Может быть,  сейчас проблема стоит еще остро,  ведь  неурожай прошлого года привел к тому,  что, скажем, в Донбассе за килограмм картофеля уже платят, за некоторые ценные сорта, 2,5-3 гривни.

     Разясните, почему  принятие  этого  закона  не  повлияет  на уровень защиты нашего товаропроизводителя?

     АЛЬОШИН В.Б.   Законопроект,  який  зараз  розглядається,  ми внесли в грудні минулого року.  Сьогодні я  особисто  як  один  із авторів цієї законодавчої ініціативи, можливо, схилився б до того, що запропоновано Міністерством економіки в одному з проектів, який ще "гуляє" в Кабінеті Міністрів. У тому проекті мова йде про певне квотування і зменшення ставки ввізного мита (на насіннєву картоплю

-  до  5 відсотків,  на картоплю для промислової переробки - до 10 відсотків) і водночас про встановлення певної квоти.

     Це дало б можливість,  з одного боку,  планомірно  нарощувати якість  сортової  картоплі,  а з другого боку,  створювало б певні обмеження для імпорту.  Мені здається,  такі заходи були б у руслі того,  про  що  ви  ставили  запитання,  -  забезпечували б захист власного товаровиробника.

     ГОЛОВА. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (Після перерви)

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Продовжуємо   пленарне засідання.   Ми   розглянули  питання,  що  стосується  державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.  Три народних депутати хочуть взяти участь в обговоренні.

     Слово надається  народному  депутату Віталію Журавському.  За ним буде виступати депутат Черненко, а потім - депутат Роєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні колеги!  Ми ж домовилися, що коли розглядаємо той чи інший законопроект,  то  повинно  бути  відповідне   фінансовоекономічне обгрунтування.

     ГОЛОВА. Тим  більше,  що ваш округ (у Житомирській області) - картопляний. Так же?

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.      Абсолютно      точно.       Відповідного фінансово-економічного  обгрунтування  щодо цього законопроекту не подано.

     Тепер по суті.  На розгляд Верховної  Ради  законопроект  був внесений 23 грудня 1999 року,  проте до травня цього року Верховна Рада його не розглядала.

     Відповідно до статті 7 Митного кодексу України митні  правила мають  бути  офіційно  опубліковані  в  загальнодоступних  засобах масової інформації не пізніш як за 45 днів до дати введення  їх  у дію.

     Нульову ставку ввізного мита на картоплю свіжу або охолоджену за цим законопроектом передбачається встановити  на  термін  до  1 червня 2000 року. Навіть за умови прийняття законопроекту в травні 2000 року введення його  в  дію  до  1  червня  поточного  року  з дотриманням   необхідного   45-денного   терміну   з   дати   його опублікування неможливе.  А набуття законом чинності  з  дня  його опублікування суперечить,  по суті, чинному порядку введення в дію митних правил.

     Також варто зазначити,  що продовження  терміну  застосування нульової  ставки  ввізного  мита  на картоплю свіжу або охолоджену може  створити  несприятливі  умови  для  реалізації   аналогічної продукції вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.

     Таким чином,   даний  законопроект,  по  суті,  втратив  свою актуальність.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним буде виступати депутат Роєнко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! На что вы намекаете?  Вы  помните  один  анекдот,  когда  начинали выращивать картошку 30 апреля,  а выкапывали в одну знаменательную дату?

     Я с пониманием отношусь ко всем законопроектам, которые здесь проходят.  Но  вот  что  вызывает  у  меня сомнение.  Относительно семенного фонда,  если мы примем решение о нулевой ставке, - это в принципе  нормальная  практика.  И что касается тех полутора тысяч тонн,  о которых просит Кабинет Министров в лице Минагропрома,  то нужно,  может  быть,  и  пойти  на  нулевую ставку.  Но когда этот картофель завезут? И когда будут его высаживать? Ибо этот семенной фонд,  насколько я понимаю,  Иван Степанович, на следующий год уже никому не понадобится.  И ссылки на природно-климатические условия наших регионов, особенно северозападных, абсолютно беспочвенны.

     И другое  вызывает у меня сомнение.  А где же квота?  Сколько будут завозить картофеля:  3 тысячи тонн,  5 тысяч  тонн?  Дорогие друзья!  Тут  у  нас  уже  подойдет  молодой  картофель - а мы все завозим.

     Поэтому я  предлагаю:  пусть  этот  законопроект  полежит  до лучших   или   худших  времен.  Соглашаться  с  этим  предложением абсолютно бесперспективно.

     И я поддерживаю своего коллегу Журавского:  нам  должно  быть дано четкое экономическое обоснование - что, для чего и сколько мы завозим. Ну, и намекнуть, когда же мы прекратим завозить.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Віктору Роєнку.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська    область).    Шановні   народні   депутати!   Внесений законопроект цікавий тим,  що стосовно нього різні позиції  навіть державних  органів влади.  Кабінет Міністрів визначився і надіслав висновок про те, що цей закон не може бути прийнятий. Міністерство аграрної  політики  зробило  висновок  і пропонує скасувати ввізне мито.  Укоопспілка,  яка повинна займатися заготівлею картоплі, як тут  уже  говорилося  сьогодні,  зайняла двояку позицію:  з одного боку,  ми  не  проти  того,  щоб  цей  законопроект   розглядався, зауважень до нього немає, а з другого боку, якби в нас були гроші, то ми закуповували б картоплю в нашого населення.

     Виходячи з цього,  у мене  є  така  пропозиція.  Давайте  цей законопроект  відхилимо.  У  нас  були  і  картопляні  області,  і господарства,  які насінництвом займалися.  Ми їх знищили, а тепер хочемо  закуповувати  за  кордоном.  Замість  цього треба прийняти закон про  розвиток  картоплярства  в  Україні.  Нам  такий  закон потрібен,  бо  в  нашій  картопляній  республіці  картопля  займає провідне місце після зерна в харчуванні.

     А цей законопроект не  може  бути  прийнятий  ще  і  з  таких причин.  Справді,  немає  належного обгрунтування (його мав подати той,  хто готував проект).  Наведено статистичні дані про зниження валового збору картоплі і вплив кліматичних умов.  А які ціни?  За якими цінами завозиться картопля в Україну?  У попередні роки,  ми знаємо,  -  за  цінами  вищими,  ніж  у  нас  була  ціна картоплі. Порівняльних  цін  немає.  Відповідно,  яку   кількість   завозити картоплі?  Також  немає.  Це  те,  що  стосується  депутатів,  які запропонували даний законопроект.

     А в цілому попри всі складнощі й кліматичні умови  ми  можемо вирощувати  картоплю,  якщо будемо займатися цим питанням належним чином, або, як люблять казати, по-державному.

     У зв'язку з  цим  я  пропоную  (і  на  засіданні  комітету  я виступав  із  цією  пропозицією)  відхилити  даний законопроект як неприйнятний.  Кабінет Міністрів,  до речі, погоджується з тим, що цей   проект  не  може  бути  підтриманий.  Міністерство  аграрної політики  треба  підправити,  звернути  увагу  на  те,  що   треба займатися  картоплею,  а нашій Укоопспілці сказати,  що в усі часи Укоопспілка займалася заготівлею сільськогосподарської  продукції, а  тепер перейшла на метод "купи-продай".  Навіть металобрухтом не займається,  яким завжди займалася, і ця сфера діяльності перейшла до рук приватників.

     Отака моя позиція. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Івановича Баранчика.

     БАРАНЧИК І.І.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Селянська партія,  група "Солідарність".  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   народні депутати!  Як випливає з попередніх виступів,  мабуть,  недоцільно приймати цей законопроект.  Однак не реагувати  на  те,  що  треба відроджувати власне виробництво картоплі, ми не можемо.

     Це на  прикладі  засвідчило одне господарство в Закарпатській області,  яке вже шість років займається вирощуванням  картоплі  і закуповує  елітні  сорти  в  Голландії.  Там  збирають  по 400-450 центнерів картоплі з гектара.  І є господарства,  які вже закупили картоплю,  завезли  її сюди.  Тільки вона лежить на митних складах нерозмитнена.

     Тому я пропонував би,  якщо не можна  ввести  нульову  ставку ввізного мита, скажімо, на півтори тисячі тонн, дати дозвіл хоча б для тих господарств,  які вже завезли картоплю (а така  інформація на митницях є), зробити знижку для розмитнення картоплі.

     Це стосується, скажімо, фермерського господарства "Коник", що в Закарпатській області, яке, ще раз говорю, показало на прикладі, що за нормальною технологією можна вирощувати картоплю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Надаю  слово Олегу Івановичу Юхновському.  І поки він іде,  я  прошу,  щоб  саме  так  підготували  проект  рішення:  на насінницькі цілі як виняток.

     Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (виборчий округ 13, Вінницька область). Дякую, Іване Степановичу.

     Шановний Іване    Степановичу!   Шановні   колеги!   Повторно розглянувши внесений в порядку законодавчої  ініціативи  народними депутатами  України Цушком та Альошиним проект Закону про внесення змін  до  Закону  України   про   державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської  продукції  (щодо  тимчасового  встановлення нульової ставки ввізного мита на картоплю до 01.06.2000  року),  а також  висновки Кабінету Міністрів України,  Міністерства аграрної політики України,  науково-експертного управління  Верховної  Ради щодо  цього законопроекту,  комітет відмічає,  що в ньому чітко не обгрунтована  необхідність,   економічна   доцільність   імпортних поставок картоплі в Україну на запропонованих умовах. Законопроект також не  погоджений  з  Кабінетом  Міністрів  України,  як  цього вимагає   Регламент   Верховної  Ради  України.  Комітет  пропонує вказаний законопроект відхилити.

     Враховуючи зауваження,   які   були   висловлені    народними депутатами,   та   пропозиції,   я  пропоную,  Іване  Степановичу, повернутись до  законопроекту,  який  був  внесений  урядом  (щодо імпорту  на  пільгових  умовах  1,5 тисячі тонн насіння картоплі), тобто підтримати урядовий законопроект

 4097-4.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Можна не протокольне,  а погоджене рішення: щоб комітет завтра вніс варіант, запропонований урядом, яким передбачено імпорт картоплі на насінницькі цілі. Так, Олегу Івановичу?

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І. Так, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Валерію Борисовичу,  і ви  за  це. Завтра вносьте такий проект. Завершили обговорення.

     ----------

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону  України  про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні.  Доповідачі

-  заступник  міністра   фінансів   України   Регурецький   Василь Васильович    і   заступник   голови   Антимонопольного   комітету Мельниченко Олександр Іванович.

     Слово надається Василю Регурецькому.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Прикінцевими положеннями Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в  Україні,  який  був  прийнятий Верховною Радою в липні минулого року,  Кабінету  Міністрів  було  доручено   внести   до   законів відповідні зміни, що випливають із цього закону.

     Кабінет Міністрів  вносить  на  ваш розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України  у  зв'язку  з  прийняттям Закону  про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Кабінет Міністрів пропонує внести зміни до  чотирьох  законодавчих актів,  у тексті яких є норми,  які потребують змін. Це закони про господарські  товариства,  про   підприємства   в   Україні,   про підприємництво    та    Кодекс    України    про   адміністративні правопорушення.

     До перших трьох законів  вносяться  невеликі  зміни.  Вони  в основному   стосуються  тих  норм,  де  є  терміни  "бухгалтерська звітність", "річний баланс". У кожному такому випадку пропонується замінити  їх  терміном  "фінансова  звітність",  як це випливає із Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в  Україні. У  законопроекті,  який  подається,  ви  можете  побачити пункти і тексти статей, в які необхідно внести ці зміни.

     Стосовно Кодексу України про адміністративні  правопорушення. У   Законі   про   бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність встановлено адресатів та терміни подання фінансової звітності. Але в  чинному  законодавстві  немає  норми  про  відповідальність  за неподання  фінансової  звітності.   Кодекс   про   адміністративні правопорушення  передбачає  лише  відповідальність  за відсутність бухгалтерського  обліку  і  за  порушення  встановленого   порядку ведення  обліку.  До  Кодексу  про  адміністративні правопорушення пропонується  внести   зміни   і   доповнити   його   нормою   про адміністративну відповідальність за неподання фінансової звітності відповідним  адресатам,  власникам,   органам,   що   уповноважені управляти   цим   підприємством,  установам  і  органам  державної статистики, як це й випливає із закону.

     Окремо звертаю  вашу   увагу   на   запропоновану   Кабінетом Міністрів  зміну безпосередньо до самого Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні  (це  стосується  пункту  2 статті   2).   Під   час   прийняття  цього  закону  в  залі  було запропоновано передбачити:  "Суб'єкти підприємницької  діяльності, яких  відповідно  до  законодавства  звільнено  від  обов'язкового обліку доходів і витрат,  не  ведуть  бухгалтерський  облік  і  не подають  фінансової звітності".  Так було запропоновано в залі,  і народні депутати прийняли цей пункт 2 статті 2.

     Але ця норма породила деякі колізії, без вирішення яких ми не можемо застосовувати в повній мірі Закон про бухгалтерський облік. Пункт 2 статті 2 в поданій редакції суперечить цілому ряду  статей цього закону.  Зокрема, у самій статті 2 (пункт 1) передбачено, що всі  юридичні  особи,  створені  в  Україні,  незалежно   від   їх організаційно-правових    форм   і   форм   власності,   а   також представництва  іноземних   суб'єктів   господарської   діяльності зобов'язані  вести  бухгалтерський  облік  та  подавати  фінансову звітність.  У  законі  передбачено  також,  що  всі   господарські операції  підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будьяких винятків.  Відповідно пункт  2  статті  2  суперечить статті  8  і статті 11 цього закону,  а також деяким статтям інших законодавчих актів,  зокрема статті 29 Закону про  підприємства  в Україні  і  статті  18  Закону про господарські товариства,  якими передбачається  обов'язковість  ведення   бухгалтерського   обліку підприємствами незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

     Крім цього,  якщо суб'єкти малого  й  середнього  бізнесу  не вестимуть бухгалтерський облік, як передбачено пунктом 2 статті 2, це поставить великі перепони в самій діяльності  суб'єктів  малого бізнесу.   Відсутність  обліку  не  дає  можливості  вирішити  ряд організаційних і  правових  форм  їх  роботи,  інвестори  малих  і середніх  підприємств  не мають можливості отримати інформацію про фінансове становище,  результати діяльності і рух грошових  коштів заснованих ними підприємств. За відсутності фінансової звітності і бухгалтерського  обліку  фінансово-кредитні   установи   вагаються надавати  кредити  таким підприємствам,  і це є суттєвою перепоною для їх діяльності.

     Далі. За  відсутності  бухгалтерського  обліку  фінансова   і статистична   звітність   не  може  подаватись  органам  державної статистики, яка веде цю звітність, така звітність має грунтуватися на  бухгалтерській звітності.  Відповідно відсутність статистичної звітності  не  дає  можливості   державним   органам   аналізувати діяльність  малих  і  середніх  підприємств  і приймати відповідні рішення для пожвавлення їх діяльності.

     Я можу  назвати  ще   й   інші   фактори,   які   спричиняють необхідність внесення зміни до статті 2 цього закону.

     За попереднім   обговоренням   у   профільному   комітеті  ці пропозиції були підтримані.

     Кабінет Міністрів  просить  вас,  шановні  народні  депутати, прийняти поданий законопроект у першому читанні.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Немає. Прошу сідати.

     Слово надається  заступнику  голови Антимонопольного комітету Олександру Івановичу Мельниченку. Будь ласка.

     МЕЛЬНИЧЕНКО О.І.,  заступник голови Антимонопольного комітету України.  Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України!  Зміни,  які пропонуються до частини 3 статті  12  Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, дадуть змогу вирішити дві групи проблем.

     Справа в тому,  що  антимонопольне  законодавство  передбачає таке  правопорушення,  як  антиконкурентні  узгоджені  дії,  тобто погоджені дії суб'єктів господарювання,  що призводять або  можуть призвести   до  встановлення  монопольних  цін,  розподілу  ринку, усунення   з   ринку   продавців,   покупців,   інших    суб'єктів господарювання.

     Чинна редакція   частини  3  статті  12  Закону  України  про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні  передбачає, що  "об'єднання  підприємств  крім  власної  звітності складають і подають зведену фінансову звітність  щодо  всіх  підприємств,  які входять до їх складу".

     Але ж   ми   знаємо,   що  законодавство  про  підприємництво передбачає різні правові форми об'єднань  підприємств.  Так,  якщо мова  йде  про  підприємства,  які  об'єднуються  на  добровільних засадах,  то  вони  можуть  утворювати   асоціації,   консорціуми, концерни,  інші  об'єднання.  Причому  асоціації  не  мають  права втручатися  у  виробничу  і  комерційну  діяльність  будь-кого   з учасників;   корпорація   передбачає   централізоване  регулювання діяльності кожного з учасників об'єднання,  а  концерн  -  взагалі повну фінансову залежність.

     Нарешті, є так звані декретні об'єднання,  які утворюються на підставі декретів Кабінету Міністрів України  від  21  січня  1993 року   про   об'єднання   державних  підприємств  зв'язку  та  про об'єднання  підприємств  вугільної  промисловості.  Ці  об'єднання функціонують  як єдина господарська структура,  і статути та склад таких об'єднань  затверджуються  відповідним  органом  центральної виконавчої влади.

     Таким чином,  внесення  зміни  до  закону,  а саме доповнення частини 3 статті 12  словами:  "якщо  це  передбачено  установчими документами  об'єднань  підприємств відповідно до законодавства" - усуне  суперечність  між  законодавством  про  підприємництво   та частиною  3 статті 12 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в  Україні   і   не   допустить   вчинення   дій,   які характеризуються   як   антиконкурентні  узгоджені  дії  суб'єктів господарювання, а скрізь у світі називаються картельними змовами.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Немає. Олександре Івановичу, сідайте, будь ласка.

     В обговоренні  хоче  взяти  участь  народний  депутат  Сергій Матвієнков. Будь ласка.

     А потім пропозиція від комітету.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Шановні колеги! Безперечно, доцільною є  пропозиція  профільного  комітету  щодо  об'єднання  в окремому проекті закону змін до Закону України про бухгалтерський облік  та фінансову звітність і змін до інших законів. Необхідність внесення змін до законів про підприємництво,  про господарські  товариства, про   підприємства   в   Україні   та   до   Кодексу  України  про адміністративні правопорушення викликана прийняттям Закону України про   бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в  Україні. Запропоновані зміни мають  переважно  технічний  характер,  і  їх, безумовно, слід підтримати.

     Разом з  тим  слід  обережніше  підійти  до  внесення змін до самого  Закону  України  про  бухгалтерський  облік  та  фінансову звітність  в  Україні.  Мова  йде  про вилучення пункту 2 статті 2 цього   закону,   яким   дозволялося   суб'єктам   підприємницької діяльності,  звільненим від обов'язкового обліку доходів і витрат, не вести бухгалтерський облік і не подавати фінансової  звітності. Ця  норма  закону  була  передбачена  саме  як  необхідна складова будь-якої спрощеної системи оподаткування та звітності.

     Якщо ми  дану  норму  вилучимо,  то   ця   спрощена   система перетвориться  на  фікцію,  і  це  буде птах,  який не літає.  Для підприємств  значно  зменшиться  привабливість  різних   спрощених систем  оподаткування  та звітності.  Слово "звітність",  до речі, стає  зайвим  у   назві   такої   системи.   Обов'язкове   ведення бухгалтерського  обліку  означатиме  значні  додаткові витрати для підприємств.  Це негативно позначиться також на  доходах  місцевих бюджетів.

     Ми пам'ятаємо,  що з переходом на систему патентування доходи місцевих  бюджетів  значно  збільшилися.  Підприємці  були  готові платити  більше  за можливість позбутися зайвої писанини і ходіння по чиновницьких кабінетах. Тепер вони замисляться, чи є переваги у такої спрощеної системи,  і відповідь не завжди буде позитивною. У такому  разі  без  втрат  місцевих  бюджетів   не   обійтись.   Чи передбачали автори законопроекту такі наслідки?

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" пропонує  вилучити  цей  пункт  із  законопроектів  урядового   та профільного   комітету.   За  цієї  умови  ми  підтримаємо  обидва законопроекти.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  від  профільного  комітету   надається секретарю комітету Ірині Анатоліївні Белоусовій.

     БЕЛОУСОВА І.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Уважаемый  Иван   Степанович!   Уважаемые коллеги!  Я хотела бы сначала все-таки ответить на вопрос, который прозвучал только что в выступлении нашего коллеги. Дело вот в чем. Эта статья 2 закона была принята, как мы любим говорить, с голоса. Ее не было в первоначальном тексте проекта закона.  Статья говорит о  том,  что  предприятия,  которые освобождены от учета доходов и расходов,  вообще не ведут  никакого  учета.  Так  вот  сегодня  в Украине  нет  таких  субектов  предпринимательской  деятельности, которые освобождены от учета доходов и расходов. И поэтому в новой редакции статьи предлагается установить,  что те юридические лица, которым по законодательству разрешено вести упрощенный учет, - вот они ведут и представляют упрощенные формы отчетности.

     Мы принимали  законом  национальные  стандарты бухгалтерского учета.  На сегодня разработано уже 25  стандартов.  Один  из  этих стандартов  так и называется:  "Упрощенная система ведения учета и отчетности для субектов малого и  среднего  бизнеса".  Но  убрать слово и сказать,  что у нас есть субекты, которые вообще не ведут учета, вообще никак не отчитываются, - это неправильно.

     Комитет детально  рассмотрел  эти  предложения  и  предлагает следующее.  Законопроект  о  внесении изменений в некоторые законы Украины в  связи  с  принятием  Закона  о  бухгалтерском  учете  и финансовой отчетности в Украине принять в первом чтении,  исключив пункт 4,  в котором речь идет об  исключении  пункта  2  статьи  2 Закона  о бухгалтерском учете и финансовой отчетности.  Этот пункт следует перенести в законопроект о внесении изменений  в  Закон  о бухгалтерском  учете и финансовой отчетности,  который представлял заместитель председателя Антимонопольного  комитета,  и  этот  уже обединенный законопроект принять в целом.

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Ірини Анатоліївни?

     Федір Абрамов. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М. Фракция Коммунистической партии. Уважаемая Ирина Анатолиевна!  Хорошо  известно,  что  бухгалтерский   учет   может выполнить   свою   функцию   только  тогда,  когда  представляются обективные,  правдивые   данные   о   результатах   хозяйственной деятельности.  Скажите,  пожалуйста, можно ли рассчитывать сегодня на обективность бухучета,  если  сплошь  и  рядом  представляются фальсифицированные, искаженные данные?

     Спасибо.

     БЕЛОУСОВА І.А.  Ведь мы же о чем говорим?  Что эти искаженные данные представляются только тогда,  когда нет учета.  Так как  вы все-таки  представитель  фракции коммунистов,  я бы позволила себе напомнить фразу,  которую говорил  еще  Сталин.  Он  говорил,  что каждый расхититель начинает с того,  что запутывает учет.  Но одно дело - запутать,  а другое дело - вообще его не вести.  Когда  нет учета, так и говорить не о чем - правдивые данные или неправдивые. Ведь когда учет  ведется,  специалисты-контролеры  могут  сказать, правильно  ли  он ведется,  соответствует ли он законодательству и где найти его искажения.  А если его вообще нет, так и говорить не о чем.

     ГОЛОВА. Ще є запитання?  Немає.  Шановні народні депутати! Як бачите,  у нас є  висновки  двох  комітетів.  Представника  одного комітету  ми  заслухали,  а  ще  розглядав  законопроект Комітет з питань промислової політики,  який також пропонує прийняти його  в першому читанні. Але ми просили б вас, Ірино Анатоліївно, разом із комітетом,  очолюваним депутатом Бродським,  попрацювати і  внести один  законопроект,  який  би  ми  завтра  проголосували в першому читанні.  А потім,  якщо у когось  будуть  зміни,  доповнення,  ми розглянемо їх під час другого читання і приймемо закон в цілому.

     Інших пропозицій   не   буде?  Тоді,  будь  ласка,  таке  вам доручення: доопрацюйте документ.

     ---------------

     Переходимо до розгляду наступного  питання  порядку  денного. Проект   Закону   про   внесення   змін  до  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення (щодо встановлення та  використання на транспортних засобах спеціальних звукових сигналів).  Доповідач

-  заступник  міністра  внутрішніх  справ   Анатолій   Миколайович Подоляка. Будь ласка.

     ПОДОЛЯКА А.М.,  заступник  міністра внутрішніх справ України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Останнім часом   при  експлуатації  транспортних  засобів  набуло  широкого поширення порушення водіями транспортних засобів існуючого порядку встановлення  та  використання  спеціальних  світлових та звукових сигнальних пристроїв.  Лише в поточному році під  час  нагляду  за дорожнім рухом виявлено близько 270 таких фактів.

     З метою  впорядкування  використання  цих спеціальних засобів Міністерством  внутрішніх  справ  у  лютому  поточного  року  було внесено   до   Кабінету   Міністрів  України  пропозиції  стосовно визначення конкретних  категорій  транспортних  засобів,  власники яких  мають  право  на  встановлення  та  використання  зазначених спеціальних сигналів та пристроїв (сигнальних  маячків,  світлових сигналів   червоного,   синього,  жовтого  та  зеленого  кольорів, гучномовних пристроїв та сирен).

     Урядом України ці пропозиції було розглянуто і 12 лютого 2000 року   прийнято  Постанову  Кабінету  Міністрів  України  291  про впорядкування  використання  спеціальних  світлових  та   звукових сигнальних пристроїв і номерних знаків на транспортних засобах.

     Необхідність прийняття   такого  рішення  викликана  тим,  що керівники окремих  міністерств,  відомств,  підприємств,  установ, організацій  та приватні власники,  користуючись відсутністю норми про відповідальність за  такі  порушення,  самовільно  закуповують вказані пристрої в торговельній мережі і використовують їх під час дорожнього руху,  чим створюють загрозу життю і здоров'ю громадян. Внаслідок  цього  сторонні  транспортні  засоби отримують право на пріоритетний  рух,  яке  належить  виключно  транспортним  засобам міліції,  пожежної  охорони,  аварійно-рятувальних служб,  швидкої медичної допомоги та інших відповідних служб.

     Враховуючи те,  що самовільне використання таких  спеціальних пристроїв суперечить вимогам діючих стандартів,  норм та правил, а в разі експлуатації транспортних засобів може призвести до грубого порушення  водіями  вимог  Правил  дорожнього руху,  що створює на дорогах аварійні ситуації та  призводить  до  дорожньотранспортних пригод,  ми пропонуємо прийняти проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні  правопорушення,  яким передбачена    адміністративна   відповідальність   за   порушення визначеного  порядку  встановлення  та  використання   спеціальних звукових чи світлових сигнальних пристроїв.

     Зокрема, пропонуємо     доповнити    Кодекс    України    про адміністративні правопорушення статтею 1224 щодо  встановлення  за такі порушення відповідальності:  для водіїв - у вигляді стягнення штрафу в розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк від одного до трьох років, а для посадових осіб - у  вигляді штрафу від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Разом з тим пропонується уповноважити  Державтоінспекцію  МВС України  складати  адміністративні протоколи за такі порушення,  а також приймати щодо них відповідні рішення.  Вважаємо, що внесення таких  змін  та  доповнень  до Кодексу України про адміністративні правопорушення   дасть   змогу   впорядкувати   встановлення    та використання   спеціальних  пристроїв,  посилити  відповідальність водіїв та посадових осіб за  дотримання  вимог  Правил  дорожнього руху і забезпечення його безпеки.  Сподіваюся на вашу підтримку та розуміння необхідності вирішення цієї проблеми.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи будуть у  депутатів  запитання?  Запишіться,  будь ласка. Прошу, висвітіть список.

     Слово надається  народному депутату Лешану.  За ним - депутат Подгорний.

     ЛЕШАН Є.А.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (виборчий округ 1, Автономна Республіка Крим). Прошу передати слово депутату Пустовойтову.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  У 1998  році під   час  виборів  народних  депутатів  України  директор  заводу "Криворіжсталь",  використовуючи свої  машини  на  заводі,  вмикав гучномовці  й  розповідав,  як він буде працювати на благо народу. Скажіть,  будь ласка,  якщо цей закон буде прийнято,  чи буде  він мати   право   під  час  наступних  виборів  використовувати  такі гучномовці на машинах для агітації?

     ПОДОЛЯКА А.М.  Я думаю, що не буде мати такого права, тому що закон   визначить   відповідальність   за   це.   Якщо   він  буде використовувати   гучномовці,   то   його   буде   притягнуто   до адміністративної відповідальності.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сергію Подгорному. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Група   "Яблуко",  Луганська  область.  Шановний  Анатолію Миколайовичу!  Скажіть,   будь   ласка,   цей   закон   стосується незаконного використання тільки гучномовців, чи, скажімо, й сирен, які встановлюють різні "круті"?

     ГОЛОВА. Залежно від "крутості"...

     ПОДОЛЯКА А.М. Стосується також і сирен.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку. За ним - депутат Косаківський.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція Соціалістичної партії "Лівий центр". Шановний  доповідачу!  Мені  як  учаснику  дорожнього  руху  часто доводиться   зустрічатися   з  так  званою  акцією  проїзду  вищих посадових осіб,  коли десятки, сотні машин людей, які поспішають у своїх  виробничих  і  життєвих  справах,  ставлять  на обочину,  і сержант  міліції  керує,  як  хоче:  кого   пропускає,   кого   не пропускає...

     Моє запитання  нібито  й  не  стосується безпосередньо вашого проекту.  Скажіть,  будь ласка,  на основі яких  документів,  яких законів,   інструкцій  проводяться  всі  ці  "регулювання"?  Якщо, скажімо,  їде Президент,  то весь рух паралізований - від Києва аж до Борисполя. Що, Президент боїться проїхати поряд з моєю машиною? Я нічого йому робити не буду, бо я його тут у Верховній Раді бачу, коли він приходить сюди.

     Будь ласка, на основі яких законів це все робиться, на основі яких інструкцій?

     ПОДОЛЯКА А.М.  Вибачте,  мабуть,  це запитання не  стосується законопроекту,  який  розглядається.  Але  я можу відповісти на це запитання.  Є  Конституція,  де  визначено   перелік   осіб,   які охороняються.  А  відомчими  наказами  визначається  вже сам режим охорони.  Супроводження цих осіб також відноситься до охорони.  Це визначається  відомчим  наказом  Міністерства внутрішніх справ,  а також  спільним  наказом  Міністерства  внутрішніх  справ,  Служби безпеки України та управління державної охорони.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Леоніду  Косаківському.  За  ним  - депутат Кондратенко.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий округ 223,  м.Київ).  Шановний Анатолію Миколайовичу!  Ви бачите,  що розглядається питання трошки  ширше, ніж  воно  поставлено  в  порядку денному,  тому що в усіх країнах світу порядок використання спеціальних номерів, звукових сигналів, проблискових маячків і таке інше внормовано законодавчими актами.

     У мене конкретне запитання. Скажіть усетаки, на підставі яких законодавчих актів МВС видає так звані талони тим людям,  яким  це не   належить  за  законом?  Скільки  у  нас  видано  дозволів  на використання так званої системи АГУ?  Що це у нас за  нові  номери ввели  для  машин,  які їздять по Києву і їх взагалі забороняється зупиняти?  Адже  за  Конституцією  недоторканність  мають   тільки Президент,  судді  і  народні  депутати?  А  фактично  спецномери, перепустки і все  інше  -  це  форма  недоторканності  для  певної категорії осіб, яким це не належить за законом.

     Чи не  вважаєте  ви,  що  всі  ці  питання  треба врегулювати окремим  законом?  Президент,  Прем'єр-міністр,  Голова  Верховної Ради,  ще хтось можуть мати переваги, а всі інші повинні їздити як звичайні автолюбителі і керуватися тими  ж  правилами,  що  й  усі інші.

     ПОДОЛЯКА А.М. Спочатку відповім на запитання щодо посвідчень. Ці посвідчення,  перепустки введені десятки років тому. Порядок їх видачі  врегульовано  нашими відомчими наказами.  Це перепустки на право перевезення небезпечних вантажів,  це перепустки громадським помічникам  і  особам  інших  категорій.  Є  відомчий  наказ,  він визначає  порядок  видачі  та  перелік  осіб,  яким  видаються  ці посвідчення і перепустки. Це щодо перепусток.

     Щодо номерних  знаків,  які  нещодавно впроваджені.  Був лист керівника Державного управління справами Дагаєва з пропозицією про виготовлення   номерних  знаків,  які  будуть  експлуатуватися  на транспорті  вищих  посадових  осіб.  Вона  була  підтримана,  такі номерні  знаки  виготовлені і видані представникам Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і міністрам.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному    депутату    Анатолію Кондратенку, за ним - депутат Сафронов.

     КОНДРАТЕНКО А.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Анатолію Миколайовичу!  У проекті закону  ви  пропонуєте,  щоб  Верховна  Рада прийняла норму про ці адміністративні стягнення. Ви вважаєте, що якщо керівник заплатить кількасот  гривень  штрафу  за  те,  що  він  використовує  всі ці сигнали,  то це якось вплине  на  нього?  Можливо,  краще  було  б запровадити якусь іншу норму,  щоб усе це обладнання продавалося в торговельній мережі лише з дозволу Міністерства  внутрішніх  справ та його відділів і підрозділів на місцях.

     ПОДОЛЯКА А.М. Ви розумієте, пристрої, які використовуються на автомобілях,  пристосовані  не  тільки   для   автомобілів,   вони використовуються  і  в інших сферах.  І сьогодні запровадити такий порядок,  щоб усі ці пристрої (і маячки,  і все інше)  продавалися тільки  з  дозволу Міністерства внутрішніх справ,  було б,  на мій погляд, недоцільно.

     ГОЛОВА. Депутат Сафронов, останнє запитання.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Гуцолу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Гуцола.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Шановний  доповідачу!  Я  дуже люблю нашу міліцію,  особливо ДАІ. Тільки я не зрозумів із вашої доповіді, на яких  транспортних  засобах  будуть встановлені всі ці засоби.  На яких?  Я маю на увазі і спеціальні номери,  і ці  всі  мигавки,  і інше.  Чи  це  буде  зроблено  спеціально для "білих" людей,  яким потрібно вільно їздити і бути недоторканними?

     Дякую.

     ПОДОЛЯКА А.М.  Спасибі. Я доповідав не про спеціальні номерні знаки  і  не про іменні номерні знаки.  Я доповідав про пристрої - гучномовці і маячки.  Є Постанова Кабінету Міністрів 291, прийнята 12   лютого  2000  року,  і  там  визначено  перелік  міністерств, відомств,  на автомобілі яких  можна  встановлювати  ці  маячки  з дозволу Державтоінспекції.  Я можу їх ще раз назвати, якщо в цьому є необхідність.

     ГОЛОВА. Дякую. Ваш час вичерпався, ви вже навіть перебрали.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з  питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності Сергію Анатолійовичу Іванову.

     ІВАНОВ С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  3,   Автономна   Республіка   Крим). Уважаемые депутаты!  Наш комитет рассмотрел законопроект,  который только что был доложен,  и полностью его поддерживает.  Я хотел бы лишь  кое-что дополнить.  Здесь,  в зале,  неоднократно задавались вопросы,  ответы на которые хотелось бы иметь, конечно, до момента голосования.  Я  имею  в  виду  положение  об  использовании  этих средств.  Только что вам  это  зачитали,  чтобы  вы  имели  полное представление,  кто  и  как  может  использовать эти средства.  На комитете этот вопрос был  рассмотрен  и  соответствующий  перечень утвержден.

     В свою  очередь  хочу ответить на вопрос депутата Николаенко, который,  как я понял,  был адресован  и  мне.  А  как  поступать, скажем,  в  тех  случаях,  когда работники милиции,  которые имеют право  по  закону  использовать,  скажем,  мигалку  или   звуковую сигнализацию,  едут  на государственном транспорте по своим личным делам и при этом  включают  сигнализацию,  нарушая  таким  образом закон и препятствуя дорожному движению?

     Так вот,    в    данном    законопроекте    предусматривается ответственность именно должностных лиц,  к числу которых относятся и  работники милиции,  и работники СБУ и прокуратуры.  И все лица, которые по закону имеют право применять  эти  средства,  в  случае нарушения   закона   должны  быть  привлечены  к  административной ответственности.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я бачу, є запитання. Дві руки поки що піднято.

     Депутат Косаківський. Будь ласка. За ним

- Олексій Марченко.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Сергію   Анатолійовичу!   Ви  якось  дуже непереконливо агітуєте  нас.  У  принципі  проти  прийняття  цього законопроекту  в  нас  немає заперечень.  Відповідальність повинна бути.  Але коли в залі ставилися запитання, то йшлося про інше. Чи не  вважаєте  ви,  що  питання  встановлення  спеціальних номерних знаків,  які гарантують власникам  машин  недоторканність,  різних світлових  і  інших  пристроїв,  а  також перелік осіб,  яким може надаватися право встановлювати ці пристрої,  повинні  регулюватися виключно законом?

     У Лондоні,   наприклад,   був  хрестоматійний  приклад.  Коли нещодавно Тоні Блер їхав на автомобілі,  вулиці не перекривали,  і він не зміг проїхати, а тому пересів на метро. Потім уся преса про це писала,  бо там не можна перекривати вулиці навіть для  проїзду Прем'єр-міністра. Це цивілізоване громадянське суспільство.

     Чи не вважаєте ви,  що ваш комітет повинен розробити і внести такий законопроект,  який би законодавчо поставив крапку  в  цьому питанні? А щодо цього конкретного законопроекту і до міністерства, і до вас у  нас  запитань  немає,  ми  його  підтримаємо.  Давайте дивитися на цю проблему ширше.

     ІВАНОВ С.А.   Спасибо   за  вопрос.  Я  целиком  и  полностью поддерживаю ваше предложение.  Думаю,  что в  ближайшее  время  мы будем   готовить   такой  законопроект,  потому  что  всевозможные дополнительные льготы,  которые не предусмотрены законом  (в  виде номеров,  удостоверений и так далее),  безусловно,  недопустимы. А данный законопроект, я, как и вы, считаю, необходимо поддержать.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко. За ним - депутат Пустовойтов.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Група "Відродження регіонів". Шановний Сергію   Анатолійовичу!  Законопроект,  який  підтримується  вашим комітетом і який пропонується прийняти,  мабуть,  необхідний.  Але скажіть,  будь  ласка,  вам  ніколи  не доводилося зустрічатися на автостраді з групою,  скажімо,  в 25-30 автомобілів "Тойота",  які належать  "Кобрі"?  Коли  вони  пересуваються  час  від  часу  між обласними центрами по нашій Україні, то змітають з дороги усе.

     Причому вони   не   ганяються   за   кимось,   не   доганяють кого-небудь,  а просто мчать від одного обласного центру до іншого зі швидкістю 150 кілометрів на годину,  увімкнувши всі оці мигаючі засоби,  усі сирени,  і наганяють жаху не тільки на водіїв, а й на людей,  які проживають на навколишніх територіях.  Як ви вважаєте, цей закон буде діяти в таких випадках?

     Дякую.

     ІВАНОВ С.А.  Ви  знаете,  сложно  ответить  однозначно на ваш вопрос. Но вы должны понимать следующее.

     Когда мы рассматриваем данное явление как  злоупотребление  - это  одно.  Если  же мы рассматриваем случай,  когда данная служба обеспечивает  проезд  охраняемых  лиц,   это   другое.   Есть   же определенные  положения  - как это делается,  почему это делается. Ведь все это уже расписано в принятых ранее документах.  Сейчас же речь идет о проекте закона,  который мы должны сегодня принять.  А то,  о чем вы говорите, действительно заслуживает внимания. И если подобные   заявления   поступят   в   наш  комитет,  мы  будем  их рассматривать.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.  За  ним  -  депутат  Задорожна. Останнє запитання.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Сергію  Анатолійовичу,  мене  хвилює  таке питання. Мені якось, вибачайте, однаково, як і чим їздять "круті". То  вже  нехай  міліція  розбирається.  Я виступаю від опозиції як секретар Криворізького міськкому Компартії України.  От нам  треба провести  акцію  протесту  з  озвученням  виступів.  Нам  не дають можливості це робити.  Я прошу свого товариша,  щоб він  на  своїй машині  поставив  під час мітингу підсилювача.  Підходить міліція, забирає транспортний засіб.

     Скажіть, будь ласка,  таке в цьому законі визначається чи  не визначається?  Тому  що  так  знищиться наша можливість донести до людей те, що ми хочемо.

     ІВАНОВ С.А.  Я думаю,  что то деяние,  о  котором  вы  сейчас сказали,  этим  законом  будет  пресекаться.  Но  давайте допустим другую ситуацию.  Кто-то  решил  пригласить  еще  пять  человек  с мигалками  и  провести  маленькую акцию в поддержку того или иного человека или еще какое-то мероприятие. Во что мы это превратим? Мы же сами и начнем нарушать закон! (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Доповідач відповідає так, як вважає за потрібне.

     Депутат Задорожна. Останнє запитання.

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Город Киев,  группа "Трудовая Украина".  Уважаемый Сергей Анатольевич, у меня  вопрос  такого  плана.  Как  вы  сможете   установить,   что должностные  лица  используют  сигнализацию  или  какие-то  другие средства именно в своих личных целях?  Лично  я  не  вижу  никаких критериев,   по   которым  можно  будет  это  определить.  Человек промчался,  использовал сигнализацию,  и это  проходит  совершенно безнаказанно. Это первое.

     И второе. Я хочу поддержать коллег Косакивского и Николаенко. Сегодня  в  Киеве   творится   просто   безобразие   -   полностью перекрываются  дороги.  Такого  не было даже при советской власти. Да,  теснили траспорт в правый ряд,  но дороги не  перекрывали.  И законопроект  в  связи с этим надо готовить самым срочным образом, потому что люди опаздывают в аэропорты,  на встречи и теряют много времени, которое им необходимо для решения своих задач.

     Спасибо.

     ІВАНОВ С.А.  Я  бы  ответил  так.  Прежде всего как это будет контролироваться? А стоит ли вообще создавать какой-то контрольный орган  и есть ли механизм контроля?  Механизм,  безусловно,  есть. Если,  скажем,  мы  берем  органы  внутренних  дел  или  налоговой администрации,  то  в этих структурах предусмотрена так называемая служба внутренней безопасности. Если поступят данные о том, что те или  иные  работники милиции или,  скажем,  работники СБУ нарушили закон (а это же явно есть,  такие факты бывают),  то,  безусловно, через службу внутренней безопасности или через внутриведомственное разбирательство  данный  факт  будет  раскрыт  и  виновные   будут наказаны.  Естественно,  что  в стране нет и не может быть органа, который бы специально занимался этим.  Более того,  может  быть  и общественный контроль и иные формы контроля.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Дякую. Ми вичерпали час. Хто хоче виступити з цього питання?

     Слово надається народному депутату  Михайлу  Гуцолу.  За  ним буде виступати депутат Черненко.

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Батьківщина".  Даний  законопроект щодо встановлення та використання на транспортних  засобах  спеціальних звукових  сигналів  для мене багато в чому незрозумілий.  Для кого видаються звукові сигнали?  Хто  має  право  використовувати  дані сигнали  та  спеціальні номери,  про які ми вже сьогодні чули?  На яких транспортних засобах вони повинні бути? Чи це має бути машина банкіра або дуже "крутого" керівника, чи це має бути машина якоїсь державної установи?  Зовсім незрозуміло, для кого і для чого ми це робимо і навіщо нам такий закон узагалі.

     Ми говоримо   за   недоторканність   депутатів.  Порушили  на референдумі це дуже серйозне питання,  забувши про його  політичну недоторканність.  Сьогодні  говорили  про  нашого  колегу,  що  не порушено кримінальної справи.  А в мене був  такий  випадок,  коли кримінальну справу порушили,  а потім відмовили.  А тут ми надаємо такі сигнали і  робимо  недоторканними  окремих  людей,  звичайно, тільки вибраних.  На мій погляд,  потрібно прийняти закон,  котрий регламентував би видачу та використання даних технічних засобів.

     Я виступаю проти прийняття даного законопроекту і прошу колег ні в якому разі не голосувати за нього.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Черненку. За ним буде виступати депутат Пустовойтов.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Убежден, что вы очень хорошо знаете, что Николай Васильевич Гоголь писал о дорогах.  Так вот мне в мае  пришлось  проехать  по  нашим дорогам.  И  дороги  остались  такими же,  и нравы на дорогах.  Но нравы,  которые царят на дорогах, - это тема отдельного разговора. Я  имею  в  виду,  что  дороги находятся во власти работников ГАИ. Причем  они   никогда   особо   не   руководствовались   какими-то положениями,  законами.  Они  действуют  так  -  все подряд и всех сразу!

     Может быть,  я не так резко начал бы выступление,  если бы не подоспел  этот законопроект.  Скажите,  а кто разрешает и кто дает право использовать различные звуковые и световые сигналы?

     Когда едешь по дороге,  то действительно видишь,  как несутся машины  (в  основном  престижных  марок)  со звуковыми и световыми сигналами.  Но почему-то на обочинах дорог возле  инспекторов  ГАИ стоят простые "Жигули" первой, третьей, шестой моделей, наши ЛуАЗы или "Таврии".  А машины престижных марок  проносятся  мимо.  Скажу прямо, они находятся вне сферы деятельности инспекторов.

     Большинство коллег,   которые   здесь  выступали,  предлагали поддержать этот проект закона.  А я не хочу  его  поддерживать,  я разделяю мнение тех коллег,  в частности из нашей фракции, которые говорят,   что   нужно   принять   закон,   который   окончательно урегулировал бы правила движения на дорогах.

     Записано и  в  Конституции,  и  в положениях о Президенте,  о Голове Верховной Рады,  о Премьере, но у меня такое чувство, что у нас в Киеве одних только премьеров,  президентов и голов Верховной Рады сотни полторы.

     Поэтому, дорогие  друзья,  готовьте   законопроект,   который регулировал  бы  права и обязанности.  И тогда уже у тех,  кому не положено,  не возникнет соблазн использовать звуковые  и  световые сигналы.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Пустовойтову.  За ним - депутат Косаківський.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів.  Шановні   колеги!   Я взагалі не маю транспортних засобів.  Але все-таки з тим,  що,  як кажуть мої колеги,  в нас "круті",  "нові українці" й ті  у  вищих ешелонах  влади,  які  їх підтримують,  мають на своїх автомобілях такі засоби,  що лякають  простий  народ,  треба  щось  робити.  І приймати  такий  закон,  який  все-таки припинить таке нахабство з боку наших "нових українців".

     Однак мене хвилює інше.  Я глибоко переконаний у тому,  що за допомогою цього закону буде робитися все можливе для того,  щоб не дати  можливості   використати   конституційне   право   людям   - висловлювати свою точку зору з підсиленням звучання своїх слів.  Я вже ставив запитання депутату Іванову.  Справа в тому, що влада на сучасному етапі, як правило, не дає можливості опозиції озвучувати свої мітинги,  демонстрації,  а якщо  й  дає,  то  вимагає  за  це величезні гроші.

     Ми шукаємо  альтернативні  засоби підсилення.  Наприклад,  ми беремо свій автомобіль і робимо на ньому підсилення. До цього часу нам  це  дозволяли.  Мені здається,  що якщо цей законопроект буде прийнято,  то міліція зробить усе можливе, щоб цього підсилення на наших мітингах, зустрічах не було. Це перше.

     Друге. Народний  депутат  України  від опозиції теж проводить зустрічі.  Йому ніхто не допомогає в  тому,  щоб  було  відповідне озвучення.  Усе  робиться,  щоб цього не було.  Тому я як народний депутат знову-таки прошу свого товариша,  щоб  він  своєю  машиною під'їхав,  і я зробив озвучення та виступив перед людьми. Я боюся, що якщо буде прийнятий  цей  законопроект,  народний  депутат  від опозиції не буде мати такої можливості.

     Тому я вважаю,  що даний проект закону приймати недоречно,  і буду голосувати проти, до чого закликаю і своїх товаришів.

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Леоніду Косаківському.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Хід обговорення,  запитання і відповіді підтверджують, що ми маємо достатньо   спотворену   ситуацію   у   правових   відносинах  при регулюванні дорожнього  руху.  Йдеться  не  тільки  про  конкретне питання,  яке  сьогодні  обговорюється.  Даний  законопроект треба приймати,  тому що він справді  необхідний,  але  це  не  вирішить проблему в цілому.

     Коли дев'ять   років  тому  ми  починали  будувати  незалежну державу,  всі говорили,  що треба боротися з пільгами і привілеями номенклатури.  Але  зараз  ми  маємо  ще більш розгалужену систему пільг і привілеїв.  Ніхто не відмовився  від  державних  дач,  від інших  привілеїв.  Зараз  у  нас  паралельно  з тим,  що вимагають скасування   недоторканності    депутатів,    створюється    каста недоторканних  іншими  методами  -  підвідомчими актами,  виданням спеціальних номерів, маячків і таке інше.

     Ви бачите,  нам відповіли на наше  запитання,  що  за  листом якогось  начальника  господарського  управління,  нехай  навіть  і високої посадової особи,  видають номерні  знаки,  не  передбачені жодним законом. То що в нас за держава?

     Наступне. Кажуть про організацію дорожнього руху. У 1995 році я був у складі делегації Президента в Японії.  Я  спостерігав,  як супроводжують кортеж з Президентом. Жодного перекриття руху немає. Кортеж зупиняється на всіх світлофорах, і немає ніяких проблем. Це організація дорожнього руху з боку відповідної поліції.

     Почитайте інтерв'ю з Кваснєвським,  до якого зараз усі їздять вчитися.  Коли його запитали,  чому він не їздить грати в теніс зі свого палацу Бельведер,  він сказав:  "Я не можу цього робити,  бо якщо не перекриватимуть рух,  я витрачатиму багато  часу,  а  якщо перекриватимуть,  то мене вся преса поставить до стінки і розіпне. Тому я не можу цього робити". От вам цивілізовані держави.

     Іване Степановичу!  Я ще  раз  підкреслюю,  що  в  нас  зараз складається   дивна   ситуація.  Є  закони,  які  регулюють  певні відносини.  Але водночас є паралельна  система  відомчих  актів  - наказів  міністрів,  листів  тощо,  в  яких  встановлюються  певні пільги.

     Я не знаю,  кого мали  на  увазі,  коли  сказали,  що  певним представникам Верховної Ради видані номери. Треба знати кому, тому що нам,  депутатам,  це невідомо.  Але в той же час я  вважаю,  що такий підхід до роботи в принципі неможливий.

     І останнє.  Іване Степановичу! Ми бачимо, що по місту "ганяє" багато  іномарок  з  номерами  Верховної  Ради,  які  належать  не працівникам  Верховної  Ради,  не депутатам,  а різним комерційним структурам.  Те саме стосується автомобілів  з  номерами  Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента тощо.

     Тому я  просив  би,  щоб  усе-таки нам дали інформацію,  кому видали ці нові номери,  які зараз встановлені.  Конкретно: хто це, на  якій підставі.  Чому встановлюється недоторканність для певних людей?  Адже це не записано в Конституції.  Ще раз підкреслюю:  за Конституцією недоторканними є Президент, судді і народні депутати. Більше ніхто.

     Тому, Іване Степановичу,  голосуючи завтра цей  законопроект, який  ми  повинні  підтримати,  треба  одночасно  дати протокольне доручення відповідному  комітету  підготувати  проект  закону  про врегулювання  всіх  цих  питань і введення їх у законодавче русло, щоб ніяких незаконних пільг і привілеїв не було.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні   депутати!   Ми   завершили обговорення.  Оскільки  були  запитання  до  мене,  я  на  них даю відповіді.

     Шановний Леоніде Григоровичу!  За час свого головування я  не видав  жодного  розпорядження  про  видачу номерів на інші машини. Навпаки,  я видав розпорядження,  щоб якось упорядкувати. Але мені сказали,  що  є  така постанова Кабінету Міністрів (не знаю,  чому вона не виконується) від 12 лютого, про що тут згадувалося.

     Щодо номерів,  про  які  йде  мова.  Дійсно,  відповідно   до розпорядження  виготовлено і видано серію номерів.  Верховній Раді видано три таких номери:  0002 у Голови  Верховної  Ради  України, 0008 - у Першого заступника і 0009 - у заступника.

     Я ще раз кажу:  я повідомляю про те,  що є.  Ви чули, за яким рішенням і на підставі чого вводилася серія цих номерів.

     Тепер стосовно  запропонованого  проекту.   Шановні   народні депутати!  Я  вношу  пропозицію.  Ще  раз  подивіться  уважно  цей законопроект.  Він направлений на те,  щоб усе-таки  обмежити  це. Може,  цього недостатньо.  Може,  він не враховує всіх тих питань, які порушували під час обговорення, але він направлений на те, щоб дати можливість правоохоронним органам ще більше впорядкувати.

     І ще одна репліка,  Леоніде Григоровичу.  Два тижні тому мені довелося їхати з Президентом в одному  автомобілі  в  Дарницю  для покладання вінків до Меморіалу чорнобильським ліквідаторам. І була повністю вільна дорога.  Я був свідком того, як Президент запитав: "Ви  що,  перекрили дорогу?" А йому кажуть:  "Ні,  це просто немає транспорту".  Я це до  того  кажу,  що  не  завжди  Президент  дає доручення, у нас бувають випадки перестрахування і таке інше.

     Тому я  пропонував  би  прийняти  цей  проект  для того,  щоб доручити профільному комітету Івана Григоровича Біласа  продовжити опрацювання  тих  нормативних актів,  які сьогодні згадувалися під час обговорення.

     Ми завершили   обговорення.    Переходимо    до    наступного законопроекту.

     ---------------

     Проект Закону   про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям  Закону  України про  джерела  фінансування  органів  державної влади.  Доповідач - заступник міністра фінансів Володимир Макарович Матвійчук.

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Як ви пам'ятаєте, до введення в дію Закону України про Державний бюджет України на 2000 рік  фінансування  органів  державної  влади  здійснювалося  як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок позабюджетних.

     Одночасно із введенням у дію  Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  2000 рік було введено в дію Закон України про джерела фінансування органів державної влади від  30  червня  1999 року 783-XIV, головним автором якого був шановний народний депутат Лавринович.  Цим законом встановлено,  що органи  державної  влади здійснюють   свою   діяльність   виключно  за  рахунок  бюджетного фінансування в межах,  передбачених законом України про  Державний бюджет України на відповідний рік.

     Відповідно до  цього  закону  України органам державної влади забороняється створювати  позабюджетні  фонди,  мати  позабюджетні спеціальні   рахунки   та   використовувати   кошти,  одержані  за здійснення функцій держави, що передбачають видачу різних дозволів (ліцензій),  сертифікатів,  посвідчень,  проведення  реєстрацій та інших дій на  платній  основі,  в  будь-який  інший  спосіб,  крім зарахування таких коштів до Державного бюджету.

     Пунктом 3  "Прикінцевих  положень" Закону України про джерела фінансування  органів  державної  влади  ряд  законодавчих   актів визнано такими,  що втратили чинність у зв'язку з прийняттям цього закону.  Разом  з  тим  на  час  прийняття  Закону   про   джерела фінансування  органів  державної  влади  до  переліку законодавчих актів,  що втратили чинність,  не було включено ряд  законів,  які також  визначають  питання фінансування органів державної влади за рахунок позабюджетних коштів.

     З метою наведення порядку  вам  і  запропоновано  призупинити чинність  таких  законів  у  частині,  що  стосується фінансування державних органів.

     Прошу підтримати зазначений проект закону.

     ГОЛОВА. Чи є запитання?  Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть список.

     Слово має   народний   депутат  Дайнеко.  За  ним  -  депутат Косаківський.

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).    Скажите,    пожалуйста,   если   финансирование   органов исполнительной власти осуществляется из Госбюджета,  то  на  каком основании  из местного бюджета (со здравоохранения,  образования и так   далее)   забираются   деньги   и    финансируется    аппарат госадминистрации?  На  каком  основании  это  делается,  причем  в больших размерах - в миллионах?

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати! Хоча це запитання і не   стосується  проекту  закону,  який  розглядається,  але  хочу повідомити,  що згідно з чинним  законодавством  органи  місцевого самоврядування  можуть  делегувати виконання частини своїх функцій органам виконавчої влади.  Під цією егідою можуть  передаватися  і відповідні  асигнування  на  виконання цих делегованих функцій.  І навпаки,  як  ви  пам'ятаєте,  органи   державної   влади   можуть делегувати  функції органам місцевого самоврядування з відповідним фінансуванням з Державного бюджету.

     Я так розумію, що ви якраз наводите приклад, коли йдеться про передачу  частини  функцій  місцевій  державній  адміністрації  із відповідним фінансуванням. Закон це не забороняє.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Косаківського.  За ним  - Марченко Олексій.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.    Шановний   Володимире   Макаровичу!   Ми повертаємося до дискусії,  яка була у нас в бюджетному комітеті. І постійно  ці  питання  лунають.  Справа  в тому,  що взагалі у нас виникає дивна ситуація.  Наприклад,  у  Держбюджеті  на  1999  рік заборонялося (це була відповідна стаття бюджету,  де записувалось, які видатки фінансуються і за рахунок  яких  джерел)  фінансування окремих  видатків  з  місцевого бюджету,  які стосуються виконання державних  функцій.  Тим  не  менше  ця   практика   була,   є   і продовжується.  Йдеться  про фінансування судової влади,  міліції, утримання адміністрацій і таке інше.

     Зараз ведеться спроба  фактично  комерціалізувати  діяльність державних  органів  влади  і  дати  можливість заробляти додаткові гроші і витрачати їх на власні потреби.  Ми знаємо,  що  завжди  в таких  випадках є певні зловживання.  Чи не вважаєте ви,  що краще було б реально обрахувати обсяги  фінансування  органів  державної влади, зазначивши це в Держбюджеті, і припинити заробітчанство для всіх структур виконавчої влади на всіх рівнях?  І ніяких  тоді  не треба  вносити  змін  до  цього  закону,  а  треба  просто  внести відповідні корективи до Державного бюджету і чітко слідкувати, щоб жодних  інших  джерел  фінансування,  у  тому числі із комерційних структур,  ні на міліцію,  ні на прокуратуру,  ні на суди,  ні  на органи державної влади не використовували.

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я  повністю з вами згоден і зупинюся спочатку на вашому другому запитанні.  Якраз Закон про джерела фінансування органів  державної влади забороняє використовувати зароблені гроші на фінансування органів  державної  влади.  І  коли  приймали  цей закон, то призупинили дію певних законодавчих актів. Але тоді було пропущено ще ряд законів,  які також регулюють це питання і  якими дозволяється  спрямовувати зароблені гроші на фінансування органів державної  влади.  Зазначеним  законопроектом  ми  посилюємо  дане питання  і  позбавляємо ці органи права використовувати такі гроші на своє утримання.

     Що стосується вашого першого запитання,  то я не дуже з  вами згоден,  тому  що  в  Законі про Державний бюджет на 1999 рік було записано,  що забороняється планувати кошти на утримання  органів, які  фінансуються  з  Державного бюджету,  але в процесі виконання бюджету  місцеві  органи  мали  право   за   рахунок   вишукування додаткових  доходів  або економії тих чи інших грошей спрямовувати їх на власні цілі. Але я ще раз хочу підкреслити, що в принципі на сьогодні  це питання регулюється через делегування функцій органів місцевого самоврядування  органам  виконавчої  влади  або  органів виконавчої  влади  органам  місцевого  самоврядування.  І  під  це повинні передаватися відповідні кошти.

     ГОЛОВА. Олексія Марченка увімкніть мікрофон. За ним - депутат Пустовойтов.

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   "Відродження   регіонів".   Шановний Володимире  Макаровичу!  Абсолютно  зрозуміле   бажання   Кабінету Міністрів  і  Міністерства фінансів навести порядок у використанні державних коштів.  Але,  мабуть,  вам,  як і мені,  відомі й  інші проблеми.

     На сьогодні,   скажімо,   прокуратура   Черкаської   області, фінансуючись з Державного бюджету,  не одержала жодної копійки  на придбання  пального.  Міліція,  зокрема  на  тій  самій Черкащині, жодної копійки не одержала на придбання  паперу,  а,  мабуть,  вам відомо,  скільки  слідчим  та  іншим  працівникам  доводиться нині працювати з паперами. Ми сьогодні забираємо останнє.

     Я не буду зупинятися на всіх пропозиціях, але до двох законів

- про нотаріат та про органи реєстрації актів громадянського стану

- пропонується  внести  зміни,  якими  ми  позбавимо  сьогодні  ті органи,  які виконують державні функції,  можливості купити папір, купити конверт,  оскільки з бюджету зновутаки  жодної  копійки  не даємо.

     Як ви вважаєте,  яким чином треба врегулювати це питання?  Чи не робимо ми щось зайве?

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я повинен сказати,  що коли шановний народний депутат Лавринович запропонував цей законопроект, то ми підтримали цю ідею,  тому що треба все-таки навести порядок,  щоб  в  органів виконавчої  влади  не було спокуси витрачати якісь додаткові кошти на своє утримання. І це нормально.

     Я хочу наголосити,  що,  складаючи проект Держбюджету на 2000 рік, ми враховували положення цього закону, тобто доходи від того, що  заробляють  органи  державної  влади,  повністю  враховані   в Державному  бюджеті,  а  у  видатках  ми  намагались якимось чином компенсувати ті доходи, які вони мали.

     Можливо, нам не все вдалося вирішити в цьому плані,  але  при складенні  проекту  Держбюджету  на  2001  рік  ми  будемо всетаки дивитись, щоб органи виконавчої влади були нормально забезпечені.

     Тому я прошу підтримати це.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово для  співдоповіді  надається  секретарю Комітету з питань правової політики Олександру Лавриновичу.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановний   пане   Голово!  Шановні  народні депутати!  Вашій  увазі   запропоновано   законопроект,   який   є продовженням  попереднього  розгляду  проблеми  щодо  фінансування органів державної влади і  управління.  І  це  є  прикладом  того, наскільки  чітко Кабінет Міністрів виконав те доручення,  яке дала Верховна  Рада  України  в  "Прикінцевих  положеннях"   ухваленого закону,  що  стосувалося  як приведення нормативних актів Кабінету Міністрів у відповідність з ухваленим нами законом, так і розробку пропозицій  для  Верховної Ради щодо приведення у відповідність із законом всього масиву законодавчих  актів.  Прийнятий  нами  закон встановив,  що  всі  органи  державної  влади і управління повинні фінансуватися виключно з Державного бюджету і не можуть  займатися комерційною  діяльністю  та  заробляти  для  свого органу кошти за рахунок  послуг,  які  надаються  державними  органами  згідно   з повноваженнями, передбаченими Конституцією і законами України.

     Це стосувалося   насамперед   закриття   всіх   позабюджетних рахунків  органів  державної  влади.  Ви  знаєте,  як  багато   їх з'явилося  останнім часом,  не було практично жодного центрального відомства,  яке б не мало свого позабюджетного фонду або  декілька таких фондів. Те саме стосується і позабюджетних рахунків.

     Запропонований законопроект  пропонує  прийняти  рішення  про приведення у відповідність із  Законом  про  джерела  фінансування органів державної влади п'яти законів, які раніше не були включені до дуже великого  переліку  законів,  які  втрачали  чинність.  Це закони про нотаріат,  про телебачення і радіомовлення,  про органи реєстрації актів громадянського стану,  про державний матеріальний резерв  та  про  Національну  раду  України з питань телебачення і радіомовлення.  У цих законах також є  норми,  які  дозволяли  цим органам  частину  коштів,  отриманих  за рахунок послуг,  які вони надають, залишати для використання на власні потреби.

     Тому, безумовно,  слід,  з  моєї   точки   зору,   підтримати пропозиції  Кабінету  Міністрів  і  продовжити наведення порядку в роботі органів державної влади.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Запишіться.

     Депутат Дорогунцов.   Будь   ласка.   За   ним   -    депутат Косаківський.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція Компартії України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановний доповідачу!  Я хотів би просити вас,  Іване Степановичу, прокоментувати дігесту з вашого виступу, яку я вважаю абсолютно справедливою.  Ви сказали:  "Щоб бути великим політиком, треба мати великі гроші". І далі: "Щоб мати звукові сигнали, треба також мати великі гроші" .

     А тепер стосовно джерел фінансування.  Ми весь час скорочуємо адміністративний  апарат  і  взагалі апарат управління,  робимо це щороку, а іноді й двічі, тричі на рік, проте він весь час зростає.

     Я наведу   маленький   приклад.   За   радянської   влади   у Контрольно-ревізійному  управлінні  Мінфіну працювали 1 тисяча 200 чоловік по всій Україні, а зараз-13,5 тисячі. На моє запитання "Чи в  межах  фінансування  це  робиться?"  колишній  міністр фінансів завжди відповідав так:  "Так, у межах фінансування на управління". Я кажу: "А межі є?". А він каже: "А меж немає".

     Будь ласка,  прокоментуйте це. Скільки можна скорочувати? Уже доскорочувалися до того,  що люди не можуть знайти працівника,  до якого можна звернутися зі скаргою.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Це  запитання,  звичайно,  не  по суті цього законопроекту.  Але  можу  вам  сказати,  що  стосовно  скорочення адміністративного апарату,  то ви самі собі заперечуєте. Ви цілком правильно стверджуєте (це підтверджує і Рахункова палата),  що при кожному  скороченні  у  нас відбувалося збільшення.  Тому не можна говорити,  що не можуть знайти,  до кого  звернутися  зі  скаргою. Справа  в тому,  що на сьогодні є така кількість управлінців,  які мають  дублюючі  функції,  і  сама  структура   ще   є   настільки неефективною,  що  ми  маємо дуже багато непродуктивних витрат,  з одного боку.  З другого  боку,  маємо  проблему  із  забезпеченням необхідного  стандарту  як  роботи,  так і життя тих,  хто приймає державні рішення.  Це також є проблема,  яка обов'язково має  бути вирішена, оскільки без її вирішення важко сподіватися на ефективну роботу управлінського апарату в країні.

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.  Будь ласка.  За ним -  депутат Гуцол.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.   Шановний  Олександре  Володими-ровичу!  Я звертаюся до вас як до представника  Комітету  з  питань  правової політики.  Ідеться про фінансування однієї з гілок державної влади

- судової.

     Зараз у бюджетному комітеті готуються до розгляду  результати перевірки   Рахунковою  палатою  Міністерства  юстиції  в  частині фінансування судів загальної  юрисдикції.  І  там  виявилась  дуже цікава  річ.  Як  з'ясувалося,  є  відповідна  постанова  Кабінету Міністрів,  яка дозволяє  судовим  органам  на  місцях  відкривати спеціальні рахунки,  куди залучати додаткові кошти з різних джерел для  фінансування  своєї  діяльності.   Бюджетному   комітету   до останнього  часу  про  це  не було відомо.  Чи відомо про це вам у вашому комітеті,  і як ви до цього ставитесь?  Тим більше що ми за останній  час разом з вами зробили багато,  збільшили фінансування судової влади вдвічі,  втричі,  а по арбітражних судах і в  чотири рази, і треба ще далі це робити. Чи може суд бути незалежним, якщо він бере гроші у тих  структур,  щодо  яких  приймає  рішення?  Це стосується, наприклад, арбітражних судів.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Леоніде Григоровичу!  На превеликий жаль,  сказане вами має місце,  і в нашому  комітеті  позаминулого тижня,  якщо  я не помиляюся,  якраз постала подібна проблема щодо фінансування одного з районних судів загальної юрисдикції.  І  ви, якщо посилаєтесь зараз на постанову Кабінету Міністрів, розумієте, що вона є неконституційною з моменту її прийняття, оскільки судова влада  має  працювати виключно на підставі і в спосіб,  визначений Конституцією і законами України.

     Постанова Кабінету Міністрів в даному разі не може регулювати питання   фінансування  суду,  зокрема  за  рахунок  позабюджетних коштів.  Тільки Державний бюджет є джерелом фінансування судів.  І ми  маємо забезпечувати це фінансування,  і декілька разів у цьому залі  порушувалося  питання,  яким  чином   забезпечити   те,   що передбачено в Державному бюджеті.

     На сьогодні  поки  що  це питання залишається невирішеним.  А використання судом будь-яких позабюджетних коштів є незаконним.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпано. Чи є потреба продовжити   засідання   на  15  хвилин?  Записався  один  депутат Стоженко.  Можна вважати завершеним обговорення? Немає заперечень? Немає.

     Будь ласка,  час вичерпано.  Ми продовжимо роботу завтра о 10 годині. Зараз робота в комітетах.