ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  11  т р а в н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

     У залі   зареєструвалися   382   народних  депутати.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Нагадую, що сьогодні вранці було 405 карток. Тут же висвічує, скільки карток було. Було 405 карток. Ви ж знаєте принцип:  не важливо скільки, важливо, як рахувати. Це ж не від нас виходить принцип.

     Продовжуємо нашу  роботу.  Я  хочу  вас  запитати:  будемо до кандидатури Гурвіца повертатися? Ні? Ні, так ні.

     Оголошується до  розгляду  проект   Постанови   про   питання управління  державним майном,  яке забезпечує діяльність Верховної Ради України.

     Доповідає голова Комітету з питань  Регламенту,  депутатської етики  та  організації роботи Верховної Ради України Омеліч Віктор Семенович. Будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати! Як вам відомо,  у зв'язку з проведенням адміністративної  реформи  23 лютого  цього  року  був  виданий  указ  Президента України,  яким утворено  Державне  управління  справами   як   єдиний   орган   з матеріально-технічного    та    іншого   забезпечення   діяльності Президента України,  Верховної Ради  України,  Кабінету  Міністрів України,  Ради  національної  безпеки  і  оборони України та інших державних органів.

     Крім того, з цього питання Президентом України було видано ще ряд  указів,  а  саме:  від  21  березня - про структуру і штатний розпис апарату Державного управління справами,  від 23  березня  - про  Державне  лікувальнооздоровче  управління.  Це все стосується одного і того ж питання, про яке зараз іде мова.

     Згідно з цими указами Президента України Державне  управління справами  здійснює  управління  об'єктами державної власності,  що забезпечують  діяльність  Президента   України,   Верховної   Ради України,  Кабінету Міністрів України,  інших державних органів. Ці об'єкти передаються Державному управлінню справами в установленому порядку.

     Указом Президента   затверджено  уточнений  перелік  об'єктів державної  власності,  що  передаються  Верховною  Радою   України Державному  управлінню  справами.  Це насамперед об'єкти державної власності,  що не прямо,  а опосередковано впливають на діяльність Верховної  Ради  України  або  не  використовуються  повною  мірою Верховною Радою України. Пропонується передати з балансу Верховної Ради   України,  наприклад,  адміністративний  будинок  по  вулиці Інститутській, 12-а, переданий в оренду на 49 років банку. Також з метою   скорочення   витрат   на   утримання   житлових   будинків пропонується передати 10 житлових будинків Верховної Ради України.

     Згаданий перелік,  де є всі ці об'єкти,  доданий  до  проекту постанови,  який вам роздано.  Перелік тривалий час вивчався, і ми дійшли  такого  висновку:  передача  цих  об'єктів   не   погіршує матеріально-технічне  забезпечення  Верховної Ради і не впливає на її діяльність як законодавчого органу

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я прошу...  Я прошу міністрів, заступників    міністрів    дотримуватися    правил   внутрішнього розпорядку. Будь ласка (Шум у залі).

     Володимире Петровичу,  я звертаюся  до  вас.  Іване  Яковичу, заспокойтеся,  будь  ласка.  Я  прошу  депутатів:  будьте  взаємно ввічливі.

     Продовжуйте, будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Слід зазначити,  що  правовий  режим  майна,  що забезпечує  діяльність Президента України,  Верховної Ради України та  Кабінету  Міністрів,  регулюється  такими   актами:   Декретом Кабінету  Міністрів від 15 грудня 1992 року про управління майном, що є у загальнодержавній власності,  Декретом  Кабінету  Міністрів від  12  травня 1993 року про впорядкування управління майном,  що забезпечує діяльність органів законодавчої та виконавчої влади,  а також  Законом України від 1996 року про правовий режим майна,  що забезпечує діяльність Верховної Ради України.

     Зокрема, у статті 2 Закону України про правовий режим  майна, що   забезпечує  діяльність  Верховної  Ради  України,  зазначено: "Розпорядження  (відчуження)  і  передача  державного  майна,   що забезпечує  діяльність Верховної Ради України та знаходиться на її балансі або у віданні, провадяться лише за рішенням Верховної Ради України".

     До того  ж  Законом  України  про Державний бюджет України на 2000  рік   фінансування   діяльності   Верховної   Ради   України передбачено  в  обсягах  і за напрямами на рівні попередніх років. Головним розпорядником цих коштів є Управління справами  Верховної Ради  України.  Зважаючи  на наведене,  реалізувати указ у частині вирішення питань,  пов'язаних з передачею  майна,  яке  забезпечує діяльність  Верховної Ради України,  можливо лише шляхом прийняття відповідної постанови Верховної Ради України.

     Я хотів би звернути увагу народних депутатів, що всі об'єкти, які є в переліку,  розданому вам,  можуть бути передані Державному управлінню справами і це не тільки не буде впливати на  діяльність Верховної Ради,  а й навіть буде знято багато проблем.  Наприклад, проблема фінансування із бюджету Верховної Ради на утримання  ряду житлових  будинків,  а  також  адміністративних  будинків,  які на сьогодні не належать Верховній Раді,  а  передані  в  оренду,  або таких об'єктів,  як друкарня і їдальня, які взагалі розташовані не на нашій території,  а на території  Адміністрації  Президента,  і відповідно   до  режиму  працівники  апарату  і  частина  народних депутатів не мають можливості відвідувати ці об'єкти.

     Тому просив би вас підтримати  рішення  нашого  комітету  про передачу   об'єктів,   включених   до  переліку,  у  розпорядження Державного управління справами.

     ГОЛОВА. Чи є запитання в  депутатів?  Запишіться.  Висвітіть, будь ласка.

     Слово надається  депутату  Развадовському.  За  ним - депутат Александровська.

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий   округ   69,   Житомирська   область).   Дякую,   Іване Степановичу. Прошу передати слово депутату Косаківському.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Леоніда Косаківського.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Вікторе Семеновичу!  У  мене  два  запитання.  Чи  вивчався вами чи хоча б аналізувався  досвід  Росії,  яка  має  з  1993  року   аналогічну структуру?  Наскільки нам відомо,  Росія має намір відмовитися від неї,  оскільки саме така система управління державним  майном  для обслуговування  центральних  органів  влади  не  виправдала себе в Росії,  а призвела до багатьох  зловживань  і  такого  іншого,  що підтверджується міжнародними скандалами. Це перше запитання.

     Друге. Чи  є  якийсь  досвід інших країн з цього приводу?  Я, зокрема,  не знаю жодного прикладу,  щоб парламенти  цивілізованих країн   обслуговувалися   виконавчою   владою  і  мали  відповідні матеріальні відносини з органами виконавчої влади.

     І останнє запитання.  Згідно з указом Президента  всі  органи центральної  виконавчої  влади  мають  передати  на  баланс  цьому управлінню і  оздоровчі  заклади.  Нам  сьогодні  роздано  довідку Рахункової палати,  де написано, що на балансі центральних органів виконавчої влади, її структур знаходиться 2862 оздоровчих заклади. Скільки з них передано вже до Державного управління справами,  яке створене указом Президента?

     ОМЕЛІЧ В.С.  Що стосується першого запитання  -  чи  вивчався досвід  Росії?  Нам  знайомі проблеми,  пов'язані якраз із роботою цього управління в Росії,  яким  керував  Бородін,  і  ми  зробили відповідні висновки.

     На сьогодні   не   всі  об'єкти  Верховної  Ради  передаються Державному управлінню справами. Передаються тільки ті об'єкти, які зовсім не впливають на діяльність Верховної Ради. Вони можуть бути у розпорядженні Державного управління справами,  і ми можемо  ними користуватися, як і будуть користуватися всі інші органи державної влади і управління.

     Усі об'єкти,  потрібні для забезпечення нормальної діяльності Верховної Ради,  залишені, у тому числі і оздоровчі заклади. Як ви бачите,  залишено  повністю  весь  оздоровчий  комплекс.  Те,   що передається - будівельні та інші організації, як правило, працюють на госпрозрахунку,  і вони можуть діяти або в тій системі,  або як окремі організації.

     ГОЛОВА. Слово     надається     народному    депутату    Аллі Александровській. За нею - депутат Марковська.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Прошу передать слово Тищенко Александру Васильевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон Тіщенка Олександра.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Виктор Семенович! Немножко удивительно слушать из ваших уст  о  том,  что  в результате административной реформы мы должны отдать  какие-то  помещения.   Вы   же   прекрасно   знаете,   что административная  реформа  касается  именно исполнительной власти, никакого отношения к законодательной ветви власти она не имеет.

     И вы,  Виктор Семенович,  также  прекрасно  знаете,  что  при помощи  вот этого имущества,  в том числе того,  которое вы хотите передать,  можно управлять деятельностью депутатов,  а мы являемся независимой ветвью власти.

     В связи   с   этим   скажите,   пожалуйста,   вот   по  отелю "Национальный" - это же прибыльное предприятие,  какие  туда  идут поступления  от  аренды  со  стороны иностранных посольств,  в том числе валютные?

     И ответьте еще на такой вопрос.  Вы не  думали  о  том,  что, может   быть,   эти  помещения,  которые  вы  хотите  передать,  - издательство,  столовая,  которая  находится  в   нашем   ведении, поменять на жилье для депутатов,  для которых на протяжении многих лет не решается этот вопрос, и никто не собирается достраивать это жилье?

     ОМЕЛІЧ В.С.   Шановні  народні  депутати!  Я  просив  би  вас звернути  увагу  і  ще  раз  подивитися  перелік   об'єктів,   які запропоновано  для  передачі.  Я  не  бачу  тут  жодного  об'єкта, передавши який,  ми,  як народні депутати,  не мали  б  можливості плідно працювати в парламенті і бути забезпеченими умовами. Готелі "Національний" і "Московський"  залишаються  у  віданні  Верховної Ради. Про що йде мова? Ви подивіться ще раз перелік.

     ГОЛОВА. Це  за умови,  що ми так проголосуємо,  а інакше може нічого не залишитися.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я зачитаю перелік тих об'єктів,  що передаються, щоб  не  ставили таких запитань:  ремонтнобудівельний комбінат (м. Ялта),  автопідприємство (м.  Ялта) - до 50 відсотків транспортних засобів, вони повністю будуть забезпечувати комплекс...

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу, не зачитуйте, у депутатів перелік є. Ми ж не можемо надати можливість... Уже хвилина залишилася.

     Депутат Марковська. За нею - депутат Єльяшкевич.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Дякую.  Я хочу продовжити думку депутата Тіщенка, який підняв це питання, Вікторе Семеновичу, і запитати ось про що. Сьогодні існує три гілки влади:  законодавча,  виконавча і судова. Кожна з цих гілок влади має свою власність.  От на яку суму  і  що саме  має  у  власності Президент і його оточення?  Що це за якісь "охотничьи домики"?  Скільки їх і скільки треба? Є такий санаторій "Черноморье",  який,  можливо,  треба передати Верховній Раді.  Ми передаємо власність,  а що вони нам повертають взамін? Що це таке, що тільки ми їм передаємо?

     ОМЕЛІЧ В.С.  Стосовно того,  на яку суму і що. Звичайно, таке питання нами не вивчалося.  Я думаю,  що на це питання  однозначно відповісти  сьогодні  ніхто  не  зможе,  бо щоб визначити вартість якогось об'єкта,  що передається, треба створити оціночну комісію. Якщо  ми  приймемо  рішення,  вона  повинна  буде  дати оцінку,  і передача за актом буде здійснюватися... (Шум у залі).

     Було запитання про те,  за якою вартістю передаються об'єкти, що є у власності Адміністрації Президента?  Я про це не знаю.  Але вони передаються.  Ми зараз говоримо про майно Верховної  Ради,  і ставте  запитання  про  майно  Верховної Ради,  а не Адміністрації Президента (Шум у залі).

     Я просив би говорити про ті об'єкти,  які є в  нас.  Якщо  ви вирішите,  що  із  цього переліку треба залишити якийсь конкретний об'єкт,  ми про це можемо вести розмову.  А якщо ми будемо взагалі говорити,  ми  ніколи  не  дійдемо  єдиної  думки.  Спочатку треба прийняти рішення, а вже потім майно буде передаватися.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Останнє запитання.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемые коллеги, я прошу успокоиться. Я  хочу  только  обратить  ваше  внимание  на  то,  что передается помещение по улице Банковой, 9. А это помещение, как и ряд других, будет  крайне необходимо двухпалатному парламенту,  о чем шла речь на   всеукраинском   референдуме.   Абсолютно   непонятно,    Иван Степанович.   Что,   руководство   Верховной  Рады  не  собирается выполнять волю народа? Или слова с делами расходятся? То есть если мы готовимся к двухпалатному парламенту,  надо серьезно готовиться и с точки зрения материально-технической,  обеспечивая депутатов и кабинетами, и площадью.

     То, что  Конституционный  Суд  в свое время под командованием Президента явочным порядком незаконно  занял  наше  помещение,  не дает права нам отдать это помещение и не выполнить указ Президента о том,  чтобы Конституционный Суд получил законное помещение.  Тем более,  что то помещение, в котором находится Конституционный Суд, не позволяет  ему  полностью  выполнять  свои  функции.  Ему  надо гораздо больше, поэтому...

     ГОЛОВА. Все,  ваш час вичерпався. Я даю коротку відповідь, що сьогодні Верховна Рада однопалатна,  і тому керівництво  Верховної Ради не може турбуватися про щось інше.  А коли буде друга палата, там буде керівництво, хай воно і турбується.

     Будь ласка, відповідайте, Вікторе Семеновичу.

     ОМЕЛІЧ В.С. Шановні народні депутати, якщо є питання стосовно будинку по Банковій, 9, то ми можемо поставити його окремо під час голосування.  Але я  просив  би  розглядати  конкретно,  щоб  ваші виступи були такі,  як у Єльяшкевича,  який порушив питання, котре можемо розв'язати  голосуванням:  якщо  проголосуємо  за  те,  щоб передати,  то так і буде,  якщо ні, то об'єкт залишиться у віданні Верховної Ради. Пропонуйте конкретно.

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе Семеновичу. Ми вже вісім хвилин... Ви як співдоповідач, Коліушко? Так ви ж зачекайте...

     Я звертаюся до Віктора Семеновича:  поки ви на трибуні,  ви ж скажіть,  що є чотири проекти постанови,  голосувати будемо  кожен окремо.  Ви  про це скажіть,  щоб я вас не підміняв,  бо депутатам роздано чотири проекти.  Ви скажіть,  які розглядалися в комітеті, який із них комітет підтримує,  і я ставитиму їх на голосування за чергою: перший буде від комітету, а потім - інші.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Іване Степановичу,  справа в  тому,  що  проекти вносилися,  і  потім  ставилося  питання  про  перегляд  якраз цих документів.  Є багато проектів,  які нами розглядалися, тому що ми не раз розглядали ці питання в комітеті.

     Звертаю увагу  на  те,  що  я  доповідав проект 5149-2 від 11 травня 2000 року,  який підписали Омеліч,  Павловський, Подгорний. Тому просив би підтримати цей проект і проголосувати за нього.

     Пропозицію щодо  приміщення по вулиці Банковій,  9 можемо теж поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви   зрозуміли?   Проект 5149-2.  Щодо  нього є запитання?  Я бачу п'ять рук,  от і досить. Чиж,  Симоненко, Черненко, Снігач і Манчуленко. Більше все одно не встигнуть. Навіщо витрачати час на запис?

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановний Вікторе Семеновичу, яка ж різниця між цими чотирма проектами?  Адже  йдеться  про  той самий предмет - впорядкування питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради.

     У чому  суттєві  відмінності  між   проектами   і   чому   ви наполягаєте  на проекті,  який щойно доповіли?  Будь ласка,  дайте відповідь.

     ОМЕЛІЧ В.С. Іване Сергійовичу, я наполягаю тому, що в процесі роботи  над  цим  проектом  документа  весь  час  була розмова про додаток, а не про зміст постанови.

     Зміст постанови зрозумілий: передати Державному    управлінню   справами   об'єкти   державної власності відповідно до додатка.

     У першому варіанті додаток взагалі був без будь-яких змін.  У процесі роботи,  коли доопрацьовувався цей документ,  ми виключили зі  списку   об'єктів,   які   передаються,   готельний   комплекс "Національний" і готель "Московський",  весь комплекс відпочинку - санаторії "Морський прибій",  "Нижня Ореанда" і  "Дюльбер".  Тобто залишили  собі  в  користуванні  названі  об'єкти.  Так  само щодо будинків,  які залишаються на балансі Верховної Ради.  Спочатку ми запропонували передати всі будинки Державному управлінню справами. Але потім врахували пропозицію народних депутатів,  які  вважають, що  будинки,  де проживають народні депутати нинішнього скликання, треба залишити на балансі Верховної Ради України.

     Тобто даний  документ  доопрацьовувався  кілька   разів.   Ми вважаємо,  що  сьогодні  він  поданий  вам  у  такому оптимальному вигляді,  в якому може бути прийнятий.  Верховна  Рада  нічого  не втрачає  в  разі,  коли  передає  ці об'єкти Державному управлінню справами.  Навпаки,  нам не треба буде витрачати великі  кошти  на утримання  ряду будинків та підприємств,  що зменшить навантаження на кошторис Верховної Ради.  А будівельні управління працювали  як самостійні організації. Я вважаю, що коли вони будуть не на нашому балансі,  це ніякого суттєвого  значення  для  Верховної  Ради  не матиме.

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон депутата Симоненка. За ним - депутат Черненко.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Я не понял:  мы продолжаем задавать вопросы или это выступления в обсуждении?

     ГОЛОВА. Це запитання щодо проекту, який доповідається.

     СИМОНЕНКО П.М. Тоді запитання щодо проекту. Але для виступу я прошу окремо ще тоді надати слово.

     ГОЛОВА. На виступ ви не записувалися.

     СИМОНЕНКО П.М.  Вибачте, таке питання ще не обговорювали. Але я  хотів  би знати тоді,  що зробив особисто Плющ для відстоювання інтересів Верховної Ради. Це перше.

     Друге. Ви засвідчили, що не знаєте, що про балансову вартість усього майна можна довідатися в бухгалтерії Верховної Ради.  І вам нікуди не треба було ходити, а тільки взяти довідку з бухгалтерії.

     Третє. Я все ж  таки  хотів  би  розібратися:  ви  хоч  трохи розумієте, що коли ми віддаємо будинки, то це не тільки вартість і витрати,  а це й залежно  від  того,  якщо  якась  сім'я  виїхала, можливість для працівників Верховної Ради,  Секретаріату, народних депутатів виділяти те приміщення.  А ми платимо за квартиру,  як і всі громадяни.

     Четверте. Я   хотів   би  все  ж  таки  розібратися  стосовно автопідприємств  і  ремонтно-будівельних  комбінатів.  Коли   вони обслуговують, то ви ж не забувайте, що 60 відсотків чи більше - це ж,  скажемо так,  накладні витрати.  А якщо ці підприємства будуть наші,  то ми ж матимемо менші витрати. Про що ви взагалі говорите, Вікторе Семеновичу? Ви не знаєте, про що ведете мову.

     Тому я й  хотів  би,  щоб  зняти  з  розгляду  сьогодні  дане питання. Ви професійно не готові сьогодні доповідати і відстоювати інтереси.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Не треба заявляти про неготовність.  Ну, це ваша думка  така.  Питання  про балансову вартість взагалі ставилося не так,  як ви ставите.  Ставили  питання,  яка  вартість  майна,  що передається  Адміністрацією  Президента?  Я  відповів,  що  ми  не цікавилися майном Адміністрації  Президента,  Кабінету  Міністрів. Нас  цікавило  наше  майно,  про  яке  йдеться.  І  передаються не балансова вартість і не гроші, а передаються об'єкти. Якщо у вас є конкретні питання щодо будинків,  то можу сказати,  що на сьогодні всі квартири в будинках,  де  проживали  не  народні  депутати,  а працівники  апарату,  приватизовані.  І  Верховна  Рада  не  зможе використовувати  ці  квартири,  якщо  їх  хтось  звільнятиме.   Ми залишаємо  тільки  ті  будинки,  в  яких мешкають народні депутати нинішнього і минулого скликань.  Це будинки на вулицях  Панельній, Вишняківській.   Ті   будинки,   які   щойно   здані  (на  вулицях Сортувальній і Тимошенка), а також будинок, який буде здаватися на проспекті   Тичини,   повністю   залишаємо.   І  навіть  виділений будівельний майданчик,  на  котрий  тільки  підготовлена  технічна документація, теж залишаємо за собою.

     Тому я вам кажу відверто,  що тут,  крім витрат, ми нічого не маємо.  Ви знаєте,  що всі підприємства вже попередавали  місцевим радам свої житлові будинки... (Шум у залі).

     Ви можете  погоджуватися,  можете  не погоджуватися,  це ваша особиста справа, але я пояснюю як є.

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним

- депутат Манчуленко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Фракция "Батьківщина". Виктор Семенович, я в душе понимаю: что-то надо отдавать, потому что сильно просят. Но хочу  спросить  у вас:  а разве вы никогда не думали о том,  чтобы дома отдыха,  дачи  в  Конче-Заспе,  Пуще-Водице  -  я  выхожу  со встречным  планом  - передать детям.  Вы посмотрите,  сколько этих дач!  Все они финансируются из Государственного бюджета.  Не  надо размазывать  депутатов  на  всю  страну  и  делать из них пугала и козлов отпущения.  Посмотрите,  инвентаризируйте все,  что сегодня присосалось  к  Государственному бюджету.  Давайте будем честные и искренние: забрать у всех. Назовите мне хоть одно государство, где расплодили  такое  количество  дач.  Не  надо  сбрасывать  с  себя последнее. Я прошу конкретно ответить на мои предложения.

     ГОЛОВА. Тим більше що це вже не вперше  -  забрати,  а  потім будемо віддавати. Чи не так? Уже ж забирали...

     Будь ласка, Вікторе Семеновичу.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Ви  не можете сказати,  що якийсь об'єкт із тих, котрі передаються,  не можемо передавати,  крім,  можливо, давайте подумаємо,  будинку  на  вулиці  Банковій,  9.  Інші є основою для політичних спекуляцій.  Скажімо, підсобні господарства "Чайка" або "Ялтинське".  Ви  бачили результати їхньої діяльності?  Хто бачив? Хто їх перевіряє?  Хай буде  державне  підприємство,  яке  нестиме відповідальність. Якщо воно потрібне, ним будуть займатись. А якщо ні, воно працюватиме на власному бюджеті, як окреме господарство.

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановний доповідачу!  Річ у тім, що в порядку денному передбачені проекти постанов

 5149 і  5149-1.  Проекту 5149-2 у порядку денному не передбачено, тому ми не маємо права розглядати його,  не включивши  до  порядку денного,  і не маємо права приймати ніякого рішення щодо нього. Це перше.

     Друге. Є Указ  Президента  України  про  Державне  управління справами (на жаль,  він - цей указ - не призначений для друку), де визначений повний перелік об'єктів, які Верховна Рада має передати на  баланс  Державного  управління  справами.  Ви пропонуєте інший перелік об'єктів.  Як узгоджується проект постанови, яка буде нами прийнята чи не прийнята, з відповідним указом Президента?

     Дякую.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я  хочу  сказати,  що  проект  постанови  5149-2 з'явився тільки з однієї причини: ми раніше в цей перелік включали готель  "Національний",  а  тепер  вилучили.  Він  залишається  за Верховною Радою.  Тобто це єдина зміна,  більше  ніяких  особливих змін тут немає.  Тому я вважаю, що все нормально, тут немає жодних проблем.  Якщо ви вбачаєте проблему  в  тому,  що  прийнятий  указ Президента,  де перераховані об'єкти для передачі, то якраз ми для того сьогодні й розглядаємо дане питання.  Указ  прийнятий,  а  ми вважаємо правовою підставою закон від 1996 року,  де визначено, що майном Верховної Ради може розпоряджатися або передавати його лише Верховна Рада.  Тому Верховна Рада має прийняти цю постанову,  щоб вирішити дане питання.  Вважаю,  що  це  якраз  нормальна  правова процедура, і є підстава для цього. Я не вбачаю політичного підходу для такого рішення і не бачу проблем з переліком об'єктів.  І чому сьогодні  така  напруга навколо обговорюваного питання?  Немає тут проблеми, зовсім немає.

     Ми це питання глибоко вивчали  і  вважаємо,  що  все  гаразд, треба  прийняти документ.  Іван Степанович дуже влучно сказав,  що потрібно,  щоб так було, як ми вважаємо. Якщо вважаєте, що так, як вирішено  це  указом  Президента,  а  ми  повинні  в  певний строк відреагувати на нього,  то ми дограємося до того,  що взагалі  без майна залишимося.

     ГОЛОВА. Депутат Снігач. Останнє запитання.

     СНІГАЧ А.П.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (виборчий округ 186,  Херсонська область).  Шановні народні депутати!  Ставлю  до  відома,  що  справді  під  виглядом адміністративної  реформи  в  Україні  виданий Указ Президента про Державне управління справами.  Сьогодні у телефонному довіднику ви можете  побачити,  що там уже формулювання зовсім інше:  "Державне управління справами при Президентові  України".  Почитайте  листи, які  надходять  звідти:  те ж саме - при Президентові України.  Це спроби зробити те,  що колись було в  російській  Державній  Думі. Протягом   останніх   трьох   років   в  російській  практиці  вже відмовилися від цього,  і там  управління  справами  не  бігає  за організацією протокольних заходів для Думи.

     Тому народні  депутати Марамзін і Снігач внесли до додатку до проекту постанови  5149-2  такі  зміни.  Перше.  Щоб  не  дражнити Президента,  віддати  їдальню  та  друкарню,  які  розташовані  на території  Адміністрації   Президента.   Друге.   Адміністративний будинок по вулиці Інститутській,  12-а, котрий у 1989 році віддали під банк.  І третє.  Житлові будинки, в яких не проживають народні депутати.  Вносимо  пропозицію  проголосувати  за  проект 5149-2 з нашим додатком, де зазначено названі об'єкти.

     Дякую.

     ОМЕЛІЧ В.С. Дякую.

     ГОЛОВА. Це пропозиція.

     Шановні народні  депутати,  першим  голосується  проект   від комітету, другим... (Шум у залі).

     Коліушко співдоповідачем був... Автор проекту? (Шум у залі).

     Ну, ми ж вислухали Снігача, а він вніс пропозицію... Який ваш проект? З мотивів? Тоді зачекайте, ми ще ж не голосуємо.

     Депутат Коліушко. Будь ласка.

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати! Чесно кажучи,  я здивований: ще такого не було, щоб автору проекту треба  було  з  боєм  прориватися  до  трибуни  для  представлення проекту. Це по-перше.

     По-друге, проект  5149  внесений  2  березня нинішнього року. Лише через півтора місяця комітет вніс свій проект,  який дослівно повторив  перший і другий пункти з проекту,  підготовленого мною і підписаного  також  народними  депутатами  Шишкіним,  Філенком   і Беспалим,  але  на  відміну від нашого проекту подав до нього ще й додаток.

     У чому тут полягає вся інтрига?  У нашому  проекті  постанови немає  додатка,  а  в третьому пункті лише сказано,  що Комітету з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо передачі  в  управління  іншим  органам  державної  влади  чи місцевого  самоврядування  державного майна,  яке,  перебуваючи на балансі  або  у  віданні  Верховної  Ради,  не   бере   участі   в забезпеченні законодавчого процесу. Це малося готуватися.

     Цінність же  проекту постанови полягає в перших двох пунктах, котрі   фактично   розтлумачують   правову    основу    володіння, використання  та  розпорядження  державним  майном,  що забезпечує діяльність  Верховної  Ради  України.  Існує  Закон  України   про правовий  режим  майна,  що  забезпечує  діяльність Верховної Ради України,  прийнятий,  до  речі,  уже  в  умовах  дії   теперішньої Конституції  і  підписаний Президентом у 1997 році,  в якому чітко визначено,  що розпорядження,  відчуження  і  передача  державного майна,   яке  забезпечує  діяльність  Верховної  Ради  України  та знаходиться на її балансі  або  у  віданні,  провадяться  лише  за рішенням Верховної Ради України.

     Незважаючи на  існування  цього  закону,  а  також ряду інших законів, Президент 23 лютого підписав Указ про Державне управління справами,   згідно  з  додатком  до  якого  вилучається  величезна кількість майна (цей перелік займає дві сторінки і є в матеріалах, розданих  вам),  яке  забезпечує діяльність Верховної Ради.  І тут ідеться не тільки про будинки,  а фігурують і  їдальня  по  вулиці Садовій, 3, і друкарня по вулиці Грушевського, 5 тощо.

     У цій частині,  ще раз наголошую,  указ цілком незаконний.  І саме  на  припинення  дії  незаконного  указу  спрямований  проект постанови, який підготували і подали ми.

     Комітетом (я  так  зрозумів)  зроблена спроба заплутати нас у дискусіях про  те,  передавати  чи  не  передавати  той  чи  інший будинок, і в результаті не прийняти жодної постанови.

     Тому пропоную  ставити  на  голосування  проекти  постанови в порядку їх подання.  Першим проголосувати проект 5149,  де  є  два пункти, які повністю переписані Комітетом з питань Регламенту, а в третьому дається доручення комітету підготувати пропозиції, які ми маємо розглянути окремо.

     Якщо цей  проект  постанови  не  буде прийнятий,  тоді можемо голосувати проект із додатком.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Бажають  поставити   запитання   депутати   Донченко, Мішура, Яценко, Кочерга і Марковська.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Донченка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  113,  Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый коллега, напоминаю вам і "більшості"  статью  6  Конституции  Украины:  "Державна  влада  в Україні   здійснюється   на  засадах  її  поділу  на  законодавчу, виконавчу та судову.

     Органи законодавчої,  виконавчої та судової влади  здійснюють свої   повноваження  в  установлених  цією  Конституцією  межах  і відповідно до законів України".

     То есть если мы сегодня говорим об имуществе одной из  ветвей власти,  в  частности  законодательной,  то  речь должна быть не о передаче,  а о продаже нашего  имущества  другим,  кто  хочет  это имущество  иметь.  Коль в Украине строятся рыночные отношения,  то они должны быть и между разными ветвями власти.

     Поэтому я  задаю  вам   вопрос:   вы   проект   постановления подготовили с учетом того, что в государстве между президентской и законодательной структурами власти существуют рыночные отношения?

     КОЛІУШКО І.Б.  Дякую за запитання.  Відповідаю:  ні. Справа в тому,  що  майно,  яке  забезпечує  діяльність  Верховної Ради,  є державним.  Воно  належить   до   державної   власності.   Питання управління  державним майном регулюється рядом законодавчих актів. Всі вони,  до речі, названі в додатку до нашого проекту постанови. Це,   зокрема,   Декрет   Кабінету   Міністрів  про  впорядкування управління майном...

     ГОЛОВА. Вони названі  в  документі.  У  нас  немає  часу.  Ви відповіли: "Ні, не враховується".

     Депутат Мішура. За ним - Віктор Герасимович Кочерга.

     МІШУРА В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Шановний доповідачу, я знаю,  що управління майном Верховної Ради України узаконено  -  є спеціальний  закон,  який  ми  приймали.  Чи  може видаватись указ Президента  з  питань,  врегульованих  законом?  І  чи  може  указ Президента скасувати дію закону?

     КОЛІУШКО І.Б.  Я  сказав  у  доповіді,  що  указ Президента в частині вилучення майна Верховної Ради і передачі у  створене  цим указом  Державне управління справами суперечить Закону України про правовий режим майна,  що  забезпечує  діяльність  Верховної  Ради України.  І саме для цього і повинна бути прийнята постанова,  щоб усі чітко знали, чим треба керуватися.

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга. За ним - депутат Яценко.

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Фракция коммунистов. Игорь Борисович, скажите,  пожалуйста,  а  откуда  ноги  вообще-то  растут?  Кто-то обращался к нам,  чтобы  что-то  кому-то  передавали?  Это  первый вопрос.

     И второй, политического характера. Можно ли это расценить как дальнейшее расшатывание устоев парламентаризма?  Речь  идет  не  о каких-то там домах,  машинах, а о том, чтобы лишить Верховную Раду технической базы с тем,  чтобы  прикарманить  это  имущество  и  в конечном  итоге чтобы и дальше расшатывать устои парламентаризма в нашем государстве.

     КОЛІУШКО І.Б.  Не знаю,  звідки ростуть  ноги.  Я  отримав  у лютому,  як і всі ви,  очевидно,  у комітеті через пошту прийнятий указ Президента про Державне управління справами,  і звідси все  й почалося.  Тобто  я  побачив його незаконність,  і тому виступив з ініціативою проекту  постанови.  Давати  цьому  політичні  оцінки, гадаю, кожен із нас може самостійно.

     ГОЛОВА. Депутат   Яценко.   Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Марковська.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи   (виборчий   округ   66,   Житомирська область).  Дякую.  Іване Степановичу, я хотів би нагадати спочатку вам про те, що депутати Яценко та Мороз були ініціаторами розгляду даного питання.  Були депутатські запити до вас особисто як Голови Верховної Ради, чому ви не відреагували на такий указ Президента і чому  ви  як відповідальна особа не звернулися до суду і звичайним чином не з'ясували,  чому Президент України порушує  закони  нашої держави? Яке він має право, пробачте мені, залазити у чужу кишеню? Це звичайне  розкрадання.  І  ви  б  мали  відреагувати.  Чому  не відреагували?  Чому  ми не одержали відповіді на свій депутатський запит?

     І запитання до вас,  Ігоре Борисовичу.  Є  Конституція  нашої держави, яка визначає, що всі гілки влади абсолютно незалежні одна від одної.  Пробачте,  але  Верховна  Рада  подібними  постановами ставиться в звичайну матеріальну залежність від іншої гілки влади, як би ми її сьогодні не називали або як би не прагнули її назвати, хай навіть верховний арбітр нації,  - ми все одно ставимо Верховну Раду України,  народних депутатів України і працівників  Верховної Ради України в матеріальну залежність від іншої гілки влади.

     Чи не  вважаєте  ви  взагалі  це  порушенням  вимог  не те що законів України,  а самої суті Конституції нашої держави?  І чи не ставить це в залежність Верховну Раду від іншої гілки влади?

     КОЛІУШКО І.Б.  Ви  маєте  на  увазі  -  постановою  чи указом Президента? Зрозуміло.

     Саме для  того,  на  мою  думку,  і  потрібно   прийняти   цю постанову,  щоб  чітко  наголосити  на  тому,  що правовою основою володіння,  використання та розпорядження  державним  майном,  яке забезпечує  діяльність  Верховної  Ради України,  є Конституція та Закон про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України.

     ГОЛОВА. Депутат Марковська.  Останнє запитання. Залишилося 54 секунди.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний колего! Скажіть,  будь  ласка,  що це за таємний указ і таємний від кого - від  нас,  народних  депутатів,  від  народу  України?  Це   перше запитання.

     І друге. Те, про що я запитувала Віктора Семеновича, а він не відповів мені: скільки все-таки є будинків, майна у Президента? Це будинки,  літаки,  пароплави,  вертольоти,  велосипеди  тощо.  Хай дадуть нам,  народним депутатам,  довідку, що має Президент і його Адміністрація.   А   після  цього  вийде  сюди  керуючий  справами Верховної Ради і доповість, що має на балансі Верховна Рада. І так ми будемо знати все, що є в нашій державі державного.

     Дякую за відповідь.

     КОЛІУШКО І.Б.  З  приводу таємності указу.  Справді,  він має гриф "Опублікуванню не підлягає".  До речі,  керуючись цим грифом, Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради  вилучив текст указу із пакета матеріалів,  які я подав разом  із  проектом  постанови  на розмноження для народних депутатів України.  Мені важко пояснити з правової точки зору такі дії як Президента, так і наших колег.

     Є третій пункт проекту постанови.  Ще раз нагадую,  що він не становить   ніяких   проблем.  Тут  доручення  Комітету  з  питань Регламенту вивчити це питання (Шум у залі).  Давайте без нього, як хочете.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  З  відведених 45 хвилин ми використали 46 хвилин і 11 секунд.  Час ми  використали. Прошу вашої уваги.

     Були запитання,  що стосувалися мене особисто.  Відповідаю на них. Петру Миколайовичу Симоненку скажу, що моя совість перед вами чиста,  тому що все майно,  яке є у Верховній Раді,  маємо завдяки прийнятій постанові Верховної Ради,  яку я свого часу підписав. Це перше.

     Друге. Я був свідомий того,  що готується указ Президента про впорядкування використання державного майна для державних  органів влади.  Кажу  публічно  і  висловлюю  цю думку перед вами,  своїми колегами, що поділ влади на гілки реальний, зафіксований, але щодо функцій влади. А державна влада в будь-якій державі одна і включає всі гілки влади.

     Третє. Вважаю,  що ідея впорядкування використання  державних будівель,  приміщень, майна сама по собі заслуговує на увагу. Але, звичайно,  кожен суб'єкт,  який має право власника цього чи іншого майна,  може вчинити так, як вважає за потрібне. І тому я просив і профільний комітет, і депутатів поставитися до цього з розумінням: є  майно,  яке  потрібне  Верховній Раді,  і є майно,  яке заважає якоюсь мірою Верховній Раді, навколо чого дуже багато спекуляцій.

     Наприклад, підсобне господарство "Чайка".  Скажу  вам,  що  я залежно  від  обставин  мав  до  нього  протягом 15-20 років різні підходи.  Зокрема, мені було доручення підібрати туди керівника. Я підбирав.  Але те, про що довідався тепер, Петре Миколайовичу, для мене чудо:  керівник підсобного господарства  "Чайка"  проживає  в Києві   і   має  офіс  на  вулиці  Гарматній,  а  керує  підсобним господарством у Чернігівській  області  і  другим  відділком  -  у Київській області. Оце для мене було чудом. І Андрій Снігач про це знає.  І знає,  хто це і яким розпорядженням творив.  І я не  хочу вислуховувати  від  усіх  людей  чесних,  порядних:  для  чого  це підсобне господарство,  скільки передбачається бюджетом коштів  на племсправу,  на  сортову  справу?  І  чому таких коштів не отримує звичайне господарство?  Я  хотів  би,  щоб  це  господарство  було поставлене в такі ж рамки, як інші державні господарства.

     Четверте. Відповідаю стосовно оздоровчих закладів. Я знаю, що і  в  інших  країнах  єдина  державна   система   для   здійснення оздоровлення   посадових   осіб  -  від  найвищих  до  працівників міністерств,  відомств тощо. Вважаю, що така централізація повинна бути   з   точки   зору  проведення  єдиної  політики,  технічного оснащення,  раціонального використання.  Але  якщо  брати  потребу оздоровлення  народних  депутатів  і  працівників апарату,  то тут треба шукати компроміс.

     Профільний комітет опрацьовував достатній час,  в опрацюванні брали  участь  представники  всіх  політичних  сил  і  фракцій,  і сьогодні внесено  на  ваш  розгляд  декілька  проектів  постанови. Враховуючи,  що  ми  час вичерпали,  я взяв тільки чотири хвилини. Ставитиму на голосування  проекти  постанови,  а  ви  голосуванням засвідчите ставлення до них (Шум у залі).  Слово для репліки надам після голосування. Ви ж не знаєте, який проект, а вже - репліку. Я оголошу  проект,  а потім репліка.  Я прошу...  (Шум у залі).  Ваш проект обгрунтував голова комітету Омеліч.

     Ставиться на голосування проект, який щойно доповідав депутат Коліушко.   Він   перший   надійшов   до  Верховної  Ради,  перший зареєстрований і перший розглядався (Шум у залі). З цього проекту?

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Симоненка. З мотивів голосування.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые  коллеги, конечно, даже с учетом трансляции по "Радио Рокс" все это выглядит смешно.   Ведь   если   бы   "Чайку"  передавали  коллективу  и  в соответствии с указом распаевывали,  реформировали,  тогда было бы понятно.  А  так  передается  от  одного  ведомства  в  управление другому.  Так же,  как  и  дома  передали  не  городской  мерии  и городскому хозяйству,  а почему-то управлению при Президенте.  Так что не надо рассказывать то, что всем давно понятно.

     А у  меня  предложение  по  проекту,   внесенному   депутатом Колиушко:  давайте  мы  проголосуем  его  без  третьего пункта.  И фракция коммунистов проголосует.

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Надаю слово для репліки  депутату Петренку з цього питання.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 107, Луганська область). Не для реплики, а по мотивам голосования.

     ГОЛОВА. З мотивів голосування. Будь ласка.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  Мне будет очень тяжело сделать  выбор,  потому что  я  все-таки не знаю,  какие обекты находятся в собственности администрации Президента, судов, Конституционного Суда, и когда мы что-то передаем, не обделим ли коголибо?

     Я считаю,  что  нужно это все опубликовать,  сделать открыто. Перед этим  определить  не  балансовую,  а  рыночную,  фактическую стоимость  и  предложить  функциональное  использование  обектов, какие функции они выполняют.

     И еще я хочу знать:  то имущество Верховного Совета,  которое мы передаем,  как оно будет впоследствии приватизировано. Это тоже очень важный вопрос.

     ГОЛОВА. Стосовно об'єктів я не маю повної інформації.  А  про ту,  що маю,  скажу:  якщо ми її оголосимо, вона буде далеко не на нашу  користь  (скільки  об'єктів  на  балансі   в   Адміністрації Президента України і скільки у Верховної Ради).  Оскільки я не маю повної інформації, я не можу її оголошувати.

     Шановні народні депутати,  ми використали час.  Ставиться  на голосування проект депутата Коліушка (Шум у залі).  А потім - ваша пропозиція.

     Голосується проект постанови за основу.

     "За" - 162.

     Якщо не прийняли за основу,  то як же  без  третього  пункту? (Шум у залі). Це треба запитувати Коліушка, Петре Миколайовичу.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Коліушка.

     КОЛІУШКО І.Б.  Шановні  народні  депутати,  у пункті третьому проекту постанови дається доручення Комітету з  питань  Регламенту внести   пропозиції  щодо  передачі  в  управління  іншим  органам державної влади чи місцевого самоврядування державного майна, яке, перебуваючи  на  балансі  або  у  віданні Верховної Ради,  не бере участі в забезпеченні законодавчого процесу.

     Члени цього  комітету  кажуть,  що  вони  вже   внесли   такі пропозиції і немає потреби цією постановою давати їм ще доручення. Тому давайте проголосуємо без пункту третього.

     ГОЛОВА. Омеліч Віктор Семенович. Від комітету.

     Без цього пункту взагалі ж немає предмета розмови...

     ОМЕЛІЧ В.С.  Іване Степановичу, немає ніякої рації голосувати за  проект  постанови  без пункту третього.  Ставте на голосування проект постанови від комітету.

     ГОЛОВА. Ні,  завершимо з цим.  Прошу  проголосувати.  Депутат Коліушко  погодився  (Шум у залі).  Я називаю номер - 5149.  Прошу голосувати.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Да вы обясните,  что без 3-го пункта! Что вы делаете?!

     "За" - 191.

     ГОЛОВА. Не приймається. Тепер наступний

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вы же не сказали, за что голосуем!

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, Коліушко сказав, і всі сказали... Я назвав номер - 5149.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви порушили Регламент. Поставте і скажіть: без

3-го пункту...

     ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, я поставлю на голосування. Тільки щоб ви наступного разу не кричали,  що я повторно ставлю. Сідайте, будь ласка.

     Шановні народні   депутати,  ви  чули,  як  депутат  Коліушко доповідав суть цього проекту.  Коли вилучити  третій  пункт,  тоді втрачається  суть  проекту.  Але  на  вимогу депутатів я ставлю на голосування проект постанови без третього пункту.

     "За" - 264.

     Наступний проект, внесений депутатами Омелічем, Павловським і Подгорним (Шум у залі).  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон депутата Павловського. Вони наполягають. Вони мають право.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Шановні колеги,  цей проект постанови, який назвав Іван Степанович,  якраз  і   вирішує   питання,   що   саме   передати. Пропонується передати те,  без чого ми можемо обійтися,  що є нині тягарем.  А  все  те,  що  потрібне  для  забезпечення  діяльності Верховної   Ради,  залишається.  Тому  пропоную  підтримати  даний проект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція?   Прошу   проголосувати   проект постанови

 5149-2.

     "За" - 161.

     Наступний проект,  внесений народними депутатами  Снігачем  і Марамзіним (Шум у залі). Марамзін знімає, а Снігач же не знімає.

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Снігача.

     СНІГАЧ А.П.  Іване  Степановичу,  дякую.  З огляду на те,  що проект  не  проголосовано,  немає  рації  ставити  на  голосування доповнення до проекту,  про яке ви говорите. Це було доповнення до проекту, воно знімається.

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  немає потреби.  Автори проекту  попросили зняти проект, ми не будемо голосувати його.

     Ще які пропозиції? Більше пропозицій немає. Ми використали 15 хвилин додатково.

     Шановні народні депутати, я прошу розглянути...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми ж нічого не прийняли! Коліушко сказав, що є закон   -   і   все.   В  цілому  перший  проект  постанови  треба проголосувати...

     ГОЛОВА. Ні, ми ж його за основу не приймали...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  А хто звертався до нас?  До нас  ніхто  ж  не звертався!

     -------------

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  прошу  зосередитись.  Ми зараз будемо  розглядати  дуже  важливе  питання.  Для  повторного розгляду  з  пропозиціями  Президента вноситься Закон про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на  2000  рік. Доповідає    міністр    фінансів   Ігор   Олександрович   Мітюков. Співдоповідач - голова комітету Турчинов.

     Ігоре Олександровичу, будь ласка. Прошу уваги.

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Відповідно до статті 94 Конституції України  Президент  України  13  квітня  повернув  для повторного  розгляду  Закон  України  про  внесення змін до Закону України про  Державний  бюджет  України  на  2000  рік,  прийнятий Верховною  Радою 23 березня,  зі своїми пропозиціями,  які внесені сьогодні на розгляд Верховної Ради.

     Зазначений закон не  був  підписаний  Президентом  України  з таких причин.  Розподіл доходів,  що здійснений у цьому законі, на думку Президента,  не дає змоги вирішити достатньою мірою найбільш гострі,   важливі   соціальноекономічні   питання.  Це  стосується державної   підтримки    вугільної    промисловості,    пільгового кредитування    агропромислового    комплексу    для    проведення весняно-польових робіт і компенсації скасованих пільг  працівникам міліції.

     Президент висловив    свої    зауваження    щодо   збільшення фінансування видатків на Верховну Раду,  а  також  щодо  розподілу коштів  між місцевими бюджетами,  підкресливши,  що значну частину ресурсів було виділено бюджету  міста  Києва  і  що  не  врахована специфіка бюджету Автономної Республіки Крим.

     Необхідно також зазначити,  що,  на думку Президента України, під час  прийняття  цього  закону  не  були  дотримані  відповідні процедури: розглядався проект закону, поданий бюджетним комітетом, а не Кабінетом Міністрів.

     У зв'язку з прийняттям Верховною  Радою  України  23  березня Закону  про  внесення  змін до Закону про ставки акцизного збору і ввізного мита не деякі  товари  (продукцію)  з'явилася  можливість збільшити  доходи  з  цієї  позиції.  Водночас  необхідно зменшити плановий показник податку на додану вартість із бартерних операцій за  зовнішньоекономічними  контрактами  на  25 мільйонів гривень з огляду на те, що норма статті закону, який ми розглядаємо, діятиме вісім, а не дев'ять місяців, оскільки закон не набрав чинності з 1 квітня 2000 року, як передбачалося.

     Зважаючи на вищенаведене,  Президент України пропонує  внести такі зміни до закону.  Планові показники акцизного збору збільшити на 20 мільйонів гривень.  Зменшити плановий  показник  податку  на додану   вартість  на  25  мільйонів.  Отже,  загальне  збільшення доходної частини зведеного бюджету на 2000 рік має  становити  875 мільйонів  гривень,  або на 4,4 мільйона менше,  ніж передбачено в законі, що розглядається.

     У видатковій   частині   пропонується   збільшити   додаткові видатки: на оплату праці працівників органів внутрішніх справ - на 70  мільйонів,  підтримку  вугільної  промисловості   -   на   280 мільйонів,  часткову  компенсацію  ставки за кредитами комерційних банків сільськогосподарським товаровиробникам - на 150  мільйонів, проведення  фундаментальних досліджень Національною академією наук

- на  10  мільйонів.  Одночасно  пропонується  зменшити  додаткові видатки на утримання Верховної Ради.

     Щодо місцевих бюджетів.  Додаткові кошти у сумі 200 мільйонів гривень пропонується спрямувати  на  погашення  заборгованості  із заробітної плати,  що утворилася в місцевих бюджетах з об'єктивних причин, та на інші заходи соціальної сфери.

     На 82,8 мільйона гривень збільшується загальна сума  видатків місцевих  бюджетів  у  зв'язку із зростанням обсягу закріплених за ними доходів від прибуткового  податку  з  громадян  та  акцизного збору.

     У пропозиціях  щодо розподілу зазначених коштів між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць і відповідно  змін  обсягів міжбюджетних   трансфертів   були  враховані  такі  фактори:  стан виконання доходної частини в 1999 році і за три  місяці  поточного року,  стан  фінансування  в  минулому  році видатків на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетних установ і середня  кількість місяців,  за які була допущена заборгованість у тому чи іншому регіоні. Додаткові кошти бюджету міста Києва у сумі 25,7  мільйона гривень пропонується спрямувати на вирішення питань із фінансування будівництва метрополітену та реставраційних  робіт з відновлення пам'яток архітектури.

     Шановні народні депутати!  Під час доопрацювання у бюджетному комітеті цього закону з ряду  позицій  народними  депутатами  були висловлені  цілком  слушні  зауваження.  І сьогодні на ваш розгляд вноситься  порівняльна  таблиця,  де  в  першій  колонці   вміщено редакцію базового закону,  прийнятого вами;  у другій - пропозиції Президента України і в останній - практично повністю  погоджені  з профільним комітетом остаточні версії відповідних статей бюджету.

     Шановні народні депутати!  Дозвольте привернути вашу увагу до однієї статті і висловити щодо неї думку Кабінету Міністрів  після сьогоднішньої моєї розмови з Прем'єр-міністром України.  Це стаття 12 на сторінці 9.  Мова йде про  додаткове  виділення  коштів  для погашення   заборгованості   із  заробітної  плати  шахтарям.  Нею додатково  виділяється  в  рахунок  погашення   частини   недоїмки суб'єктів господарювання з податків, зборів до Державного бюджету, яка утворилася в  попередні  періоди,  1,5  мільярда  на  державну підтримку вуглевидобувних підприємств для погашення заборгованості із заробітної плати та щомісячних регресних позовів шахтарям.

     На думку  Кабінету  Міністрів,  цю  статтю  треба  редакційно доопрацювати.   Проблема  полягає  у  тому,  що  Державний  бюджет безпосередньо із заробітної  плати  не  має  заборгованості  перед шахтарями.  Протягом трьох останніх років усі бюджетні призначення щодо  вугільної  промисловості  виконані  на  100  відсотків.  Але бюджетна  сфера,  Державний і місцеві бюджети мають заборгованість за  електроенергію,  теплову  енергію  і   тверде   паливо.   Тому професійно  правильно було б у цій статті (це ми сьогодні погодили з Прем'єр-міністром і пропонуємо більш точну редакцію) після  слів "у  сумі  1500000  гривень"  записати  такий текст:  "на погашення заборгованості  бюджетів  усіх  рівнів  за  електричну  і  теплову енергію    та    вугілля,   спожиті   бюджетними   установами   та організаціями,  на субсидії та  пільги  населенню,  на  різницю  в тарифах на житловокомунальні послуги,  яка склалася за станом на 1 січня 2000 року по видатках Державного і місцевих  бюджетів  понад обсяги,  визначені  статтями  24 і 46 Закону України про Державний бюджет,  та спрямувати зазначені кошти на погашення заборгованості підприємств  і  організацій  за  відвантажене  вугілля  та виплату заробітної плати.

     Кабінету Міністрів визначити механізм  проведення  зазначених розрахунків,  забезпечивши  спрямування цих коштів вуглевидобувним підприємствам на погашення заборгованості із заробітної  плати  та щомісячних регресних позовів шахтарям".

     Шановні народні депутати, я прошу прийняти таке рішення. Якщо ми   сьогодні   розглядаємо   питання    вето    Президента,    то сконцентруватися  саме  на цьому.  Якщо у вас є зауваження до цієї статті,  до якої ми пропонуємо доповнення,  давайте винесемо її  в окремий закон,  який сьогодні теж можна проголосувати. Мене турбує те,  що в разі наявності  розбіжностей  між  пропозицією  Кабінету Міністрів  і  тією,  яка є у вас,  ми будемо змушені запропонувати Президенту знову накласти вето на той самий закон,  і все,  що  ми погодили     до    цього,    зокрема    збільшення    фінансування агропромислового  комплексу,  збільшення  видатків   на   вугільну промисловість   живими   грошима   на  280  мільйонів,  збільшення фінансування місцевих органів  влади,  науки,  органів  внутрішніх справ тощо, може бути призупинене.

     Тому я  просив би взяти до уваги те,  що я доповів,  доручити голові  Комітету  з  питань  бюджету   провести   співдоповідь   і постатейно  проголосувати,  оскільки  саме  в  бюджетному комітеті остання   колонка   порівняльної    таблиці    обговорювалася    і погоджувалася.

     Інші зауваження, які у нас були, ми знімаємо.

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Запишіться.

     Депутат Косів. За ним - депутат Лавриненко.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська   область).   Народний   рух   України.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Скажіть,  будь ласка,  якщо я відгукнуся  на  ваш заклик  і  проголосую за внесену пропозицію,  як маю пояснювати це своїм виборцям?  Адже те,  що ви пропонуєте,  неминуче зменшить на відповідні суми бюджетні асигнування регіонів.  Може, я прослухав, чи  ми  все-таки  винайдемо  потрібні  кошти,  щоб  потім  їм   це компенсувати, чи так воно і зависне в повітрі?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати!  Я хочу сказати,  що документ,  який  ми  сьогодні  розглядаємо,  опрацьовується  з  13 березня. За цей період минуло досить багато часу, і ми вже бачимо, як виконуються місцеві бюджети.

     Пропозиція, яка сьогодні розглядається в цьому залі,  не  має ніякого  відношення  до  заяв  міністра  фінансів про необхідність скорочення видатків Державного бюджету.  Ми це зараз опрацьовуємо, і  я  бачу,  що така можливість є,  але сьогодні ми не розглядаємо цього. Ми розглядаємо збільшення, у тому числі й видатків місцевих бюджетів,  на суму,  трошки меншу, ніж запланована, але це реальні кошти, які сьогодні можуть бути виділені. Це перше.

     Друге. Ці пропозиції дають нам можливість розв'язати проблеми фінансування   частково   сільського   господарства,   частково  - вугільної промисловості,  частково - підрозділів міліції, частково

- науки і частково - Верховної Ради, збільшивши це фінансування.

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко. За ним - депутат Сокерчак.

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Іване Степановичу, прошу передати слово Чижу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Миколо   Федоровичу.    Шановний    Ігоре Олександровичу!  Судячи з такої дуже гарної статистики,  додаткові джерела фінансування народного господарства,  розв'язання  проблем соціальної сфери мали б бути набагато більшими,  як мені здається. Таке зростання ВВП, яке зараз рекламують, говорить, що сума мала б бути більша.

     То я хотів би все-таки знати, чи це тільки за рахунок акцизу, чи все-таки за рахунок реального поліпшення  економічної  ситуації ми маємо ці вільні кошти? Це перше.

     Друге. Що насправді отримають шахтарі? Бо можна погодитись із вами,  що,  можливо,  тут бюджет і не винен, але загальна ситуація складна.  Щоб  можна  було  усвідомлено  голосувати,  скажіть,  що насправді отримають шахтарі?

     І я б не радив застосовувати щодо Верховної Ради ультиматуми. Президент накладає вето, бо ви йому так готуєте документи. У цьому випадку треба домовлятися.

     Я особисто,  мабуть,  підтримаю такий варіант,  але хотів  би знати   конкретно,  що  отримають  люди,  бо  зараз  розгортаються шахтарські події, дуже неприємні, які традиційно повторюються.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Кілька слів щодо статистики. Останні, найсвіжіші статистичні дані за чотири місяці (вони, може, трохи відрізнятимуться) вже за офіційними звітами:  до  Державного бюджету  надійшло  8 мільярдів 200 мільйонів гривень,  до місцевих бюджетів - 3 мільярди 500 мільйонів.  Минулого року до  Державного бюджету  за  цей  же  період  надійшло  5  мільярдів 200 мільйонів гривень,  до місцевих -  3  мільярди  400  мільйонів.  Надходження суттєво збільшуються.

     Але хочу  нагадати  вам,  що  минулого року доходи Державного бюджету в нас були (за планом) 23 мільярди гривень, а в цьому році

- 32 мільярди. Тенденції, які тепер є, свідчать, що стан виконання бюджету при більш напруженому завданні кращий,  але поки що в  нас немає впевненості,  що Державний бюджет буде виконаний.  За чотири місяці,  нагадую вам,  - 8,2 мільярда гривень.  Помножте на три та плюс  сезонність - отримаємо близько 26 мільярдів.  А нам треба 32 мільярди. Тому тут є питання.

     Хоча, на нашу думку,  у цілому позитивна  динаміка  ВВП  може дати   нам   додатково   1,5   мільярда  гривень  до  тих,  що  ми розраховували.  Але треба,  щоб ця  тенденція  була  не  тільки  в першому кварталі, а тривала до кінця року.

     Що стосується  шахтарів,  то Міністерство фінансів погодилося на виділення  додатково  280  мільйонів  гривень  на  фінансування технічного  переоснащення  вугільної  галузі.  Мова  йде  про нові робочі місця, про нові забої. Мова йде про капітальні вкладення.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сокерчаку.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Дякую. Прошу передати слово Круценку.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Круценка.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Вячеславе  Михайловичу.  Ігоре Олександровичу!  Чи коректно з боку Кабінету Міністрів і вас особисто втретє вносити  пропозицію  щодо фіксованого податку?  І чи готові ви сьогодні сказати, що знімаєте запропоновану   статтю   73   щодо   мораторію    на    фіксований сільськогосподарський  податок?  Врахуйте:  сільське  господарство позбавляється 200 мільйонів! Це перше.

     І друге.  Чи  готові  ви  сьогодні  врахувати  в  змінах   до Державного  бюджету  видатки  на  відшкодування збитків,  завданих стихійним  лихом  -   травневими   заморозками,   в   Харківській, Луганській   і   Донецькій   областях?  Маю  на  увазі  збільшення резервного фонду із 240 мільйонів гривень до  400  мільйонів,  для того щоб відшкодувати ці збитки.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую   за  запитання.  Хочу  підкреслити,  що пропозиція  про  скасування  мораторію   на   сплату   фіксованого сільськогосподарського податку - це не нова пропозиція. Вона двічі вже розглядалася в цьому залі.  Я вважаю за необхідне  довести  до вашого  відома,  що в уряді ми дійшли спільної думки,  що треба ще раз внести її на  ваш  розгляд.  Нам  потрібні  додаткові  джерела фінансування,   насамперед  місцевих  бюджетів.  Сільські  бюджети залишилися  практично  без  джерела  фінансування,  практично  всі податки збираються в міській місцевості.

     Мова йде про те,  що в кінці року підприємства повинні будуть заплатити податок - досить незначний для  кожного  з  підприємств, які  працюють.  Але  це  дає  нам можливість розв'язати ще питання морального плану.  У нас  тепер  сільське  господарство  практично звільнене  від  усіх податків.  Ми залишаємо на цей рік дві пільги щодо сплати податку на  додану  вартість:  для  тваринництва  і  в цілому  щодо  сплати  податку.  Загалом ці пільги оцінюються в 900 мільйонів гривень.  Ми їх не чіпаємо.  Але цю частину  ми  просимо врахувати, оскільки це єдина, на нашу думку, можливість підкріпити ті самі місцеві бюджети й залишити кошти практично там,  де вони є сьогодні.

     Тому я  прошу вашої підтримки в цьому.  З бюджетним комітетом це питання погоджено.

     Що стосується шкоди,  завданої стихійним лихом,  то, гадаю, у нас є кошти в резервному фонді,  ми можемо починати фінансувати ці видатки.   Але   це   питання    має    розглянути    Міністерство агропромислової політики,  узагальнити дані, які є на сьогоднішній день,  розписати порядок фінансування покриття цих збитків і  тоді внести відповідні пропозиції.

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу.

     Слово для   співдоповіді   надається   Турчинову   Олександру Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановний Іване  Степановичу! Шановні  народні  депутати!  Через те що шановний Президент наклав вето на наш закон,  бюджетний процес у  нашій  країні  може  стати перманентним.  Але  ж  завдяки  цьому  тільки поліпшується робота, зокрема нашого бюджетного комітету.

     Шановні колеги!  Для  того  щоб  легше  було   голосувати   і розуміти,  про  що  ми  говоримо  і за що голосуємо,  я зараз,  не поспішаючи,  прочитаю основні цифри,  на які ми вийшли після того, як нам повернули закон, на який Президент наклав вето.

     У чому  тут  проблема?  У  тому,  що  це  не традиційне вето. Завжди, коли накладається вето, - то є заперечення щодо конкретної статті.  Цього  разу  Президентом була запропонована фактично нова версія закону,  і ми фактично працювали вже з новим законопроектом і як змогли привели його до можливого для голосування варіанта.

     Шановні колеги!  Я  назву цифри,  які є компромісом.  Головна проблема,  яку  ми  хотіли  вирішити,  розглядаючи  зауваження  до закону,  -  це  проблема регіонів.  Ви пам'ятаєте,  що ми передали регіонам 700 мільйонів гривень (у вигляді трансфертів і за рахунок збільшення  надходжень  до  доходної частини місцевих бюджетів від податків).  Але ж саме на це в першу чергу наклав вето Президент і залишив  регіонам тільки 200 мільйонів гривень.  Ми змогли разом з Міністерством   фінансів   знайти   можливість    підняти    обсяг фінансування   регіонів   і  пропонуємо  додатково  профінансувати регіони в обсязі 375,8 мільйона гривень.

     Далі. 195 мільйонів гривень пропонується передати на сільське господарство:  175 мільйонів - для фінансування пільгових кредитів і 20 мільйонів - для газифікації сільських населених пунктів.

     35 мільйонів  гривень  залишається,  як  було  і  в   першому варіанті, на фінансування закриття Чорнобильської АЕС.

     80 мільйонів    гривень    -    на   видатки,   пов'язані   з реструктуризацією  вугільної  промисловості;   195   мільйонів   - державна підтримка вуглевидобувних підприємств Міністерства палива та енергетики.

     95 мільйонів гривень - на  фінансування  підрозділів  органів внутрішніх справ.

     10,3 мільйона   гривень  -  на  фінансування  фундаментальних досліджень наукових установ.

     50,3 мільйона гривень залишається на  фінансування  Державної митної служби України, як було прийнято в першому варіанті.

     І ми  не  погодились  із  пропозицією  Президента  про зняття додаткового фінансування Верховної  Ради.  Ми  поновили  додаткове фінансування Верховної Ради в обсязі 15 мільйонів гривень.

     Це основні цифри, які наведені в законі.

     Шановні колеги!  У  зв'язку  з  тим що ми фактично маємо нову версію  змін  до  бюджету  2000  року,  є  пропозиція   голосувати постатейно. І я пропоную, не зволікаючи, відразу перейти до цього.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я ще раз нагадую,  що це друге читання, тому голосування постатейне. Є процедура. Якщо той, хто  вносив  поправку,  наполягає  на  голосуванні,  ми  голосуємо поправку.  Поправка не проходить - голосується  варіант  комітету. Зрозуміло?

     Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! У вас є порівняльна таблиця. Я прошу взяти її. Будемо йти за порівняльною таблицею.

     Прошу проголосувати за статтю 1, де йдеться про цифри балансу бюджету. Будь ласка, прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Немає запитань? Прошу проголосувати.

     "За" - 259.

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую.

     ГОЛОВА. Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Стаття  2.  У цій статті пропонується вилучити пункт 13  статті  6  Закону  про  Державний  бюджет.  Ідеться  про аеронавігаційний збір.  Це був як спецфонд у доходній і видатковій частинах бюджету.

     ГОЛОВА. Чи   є   в   депутатів   зауваження?   Немає.   Прошу проголосувати в редакції комітету.

     "За" - 313.

     Приймається. Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 3 пропонується в редакції комітету. Вона фактично не відрізняється від запропонованої Президентом.

     ГОЛОВА. Є заперечення?  Нема.  Прошу проголосувати статтю 3 в редакції комітету.

     "За" - 289.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую.  Стаття  4 не зазнала змін,  тому прошу підтримати ще раз.

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Страницы называйте. Какая поправка?

     ГОЛОВА. Називайте сторінки.

     ТУРЧИНОВ О.В. Четверта поправка.

     ГОЛОВА. Та ні,  не четверта поправка. Ми проголосували статтю 3.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Саме  так.  Я прошу не збивати.  Дякую,  Іване Степановичу, що допомогли.

     Це статті нової редакції закону, і я саме їх називаю.

     Стаття 4. У ній немає змін, тому прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

     "За" - 320.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую.  Стаття  5.  Тут  також   ідеться   про аеронавігаційний збір - на цей раз вилучити норму про використання коштів від цього збору. Будь ласка.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

     "За" - 315.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую.  Стаття 6 також залишилася в попередній редакції, без змін. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 306.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую.  Стаття  7 і стаття 8 (вони пов'язані). Ідеться про дотації регіональним бюджетам і вилучення  з  бюджетів регіонів. Прошу підтримати (Шум у залі).

     ГОЛОВА. З  мотивів?  У  комітеті  з мотивів треба говорити... Увімкніть мікрофон депутата Коломойцева.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область).  Спасибо вам большое,  Иван Степанович.  Уважаемый Александр  Валентинович! Вот  здесь  в  таблице  уже пошли варианты,  касающиеся инвалидов. Инвалидам войны третьей группы  льготы  по  плате  за  пользование телефоном остаются или нет?  Обясните сейчас, раз мне дали слово. Мы же в комитете проголосовали за то,  чтобы остались  эти  льготы инвалидам первой и второй группы и инвалидам войны третьей группы. Вот об этом скажите, и голосуем.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я прошу вибачити, але ж це стаття 10. Ми до неї ще не дійшли.  Коли дійдемо,  я зачитаю все, що стосується пільг і статті 62. Про статтю 62 ідеться в статті 10 нового закону.

     Іване Степановичу,  я  прошу  статтю  7  і  8  поставити   на голосування.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статті 7 і 8 в редакції комітету.

     "За" - 287.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В.    Дякую.    Стаття    9.   Тут   ідеться   про професійно-технічні  навчальні  заклади,  для  яких   пропонується залишити фінансування з центрального бюджету.  Мінфін заперечував, тепер погодився. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 302.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Тепер прошу уваги, дуже складна стаття.  Це  стаття 10.  Тут ідеться про зміни до статті 62 Закону про Державний бюджет, якою, як ви пам'ятаєте, скасовувалось багато пільг.

     Про що  йдеться  в цій статті?  Ми поновили пільги для Героїв Радянського Союзу,  для Героїв Соціалістичної Праці, для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

     Ви можете подивитись,  які зміни ми внесли до тої статті, яку прийняли.

     Але вчора на засіданні комітету ми також проголосували та, на жаль, ще не встигли включити до таблиці пропозиції, про які сказав пан Коломойцев і які подав голова Комітету у справах  пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Я прошу уваги! До абзацу четвертого статті 62,  до абзацу п'ятого статті 62,  до абзацу дев'ятого  статті  62 пропонується  включити  ще батьків загиблих учасників бойових дій, дружин  (чоловіків)  померлих  учасників  бойових  дій,  учасників війни,  визнаних за життя інвалідами,  які не одружились вдруге, а також  дітей  загиблих  учасників  бойових  дій,   за   умов,   що інвалідність   цих  дітей  настала  до  досягнення  повноліття,  і учасників Великої Вітчизняної війни.

     Крім того,  шановні   колеги,   абзац   десятий   статті   62 пропонується  доповнити  переліком тих осіб,  яких я зараз назвав, додатково включити сюди ще інвалідів війни третьої групи.

     От такі пропозиції. На жаль, їх немає в таблиці.

     ГОЛОВА. Зрозуміла  ситуація?  Давайте  проголосуємо,  бо   ми заговоримо будь-яку справу. Прошу проголосувати.

     "За" - 308.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую. Стаття 11. Пропонується проголосувати в редакції комітету. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

     "За" - 175.

     Знімається з голосування.

     ТУРЧИНОВ О.В. Чому?

     ГОЛОВА. Тому що ви не пояснили чітко. Будь ласка, поясніть.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Стаття 11.  Тут ідеться - перша чатина  -  про скасування   пільг   у  сплаті  податку  на  додану  вартість  для експортноімпортних  операцій  і  скасування  мораторію  на  сплату фіксованого сільгоспподатку.

     Я так розумію, що багато заперечень у депутатів від сільських регіонів  викликає  скасування  мораторію  на  сплату  фіксованого сільгоспподатку.  Це  позиція і Міністерства фінансів,  і Кабінету Міністрів.  І саме за рахунок 175 мільйонів,  які ми отримаємо від цього податку, ми передбачили додаткове фінансування регіонів: 200 мільйонів гривень плюс 175 мільйонів і вийшло 375 мільйонів.

     Якщо ми    не    приймаємо    позицію    щодо     фіксованого сільгоспподатку,  то  нам  треба зменшувати фінансування регіонів, треба зменшувати фінансування кожного конкретного регіону  або  за основним переліком,  який є в додатку 3, і фактично нам тоді треба змінювати позиції, які ми прийняли, голосуючи за статті 1, 2, 3, 4 і так далі.

     Ми вже погодили з вами баланс, тому я прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Зрозуміла   ситуація?   Ну,   обговорення  не  будемо проводити...

     Депутат Круценко. Будь ласка.

     КРУЦЕНКО В.Я. Дякую, Іване Степановичу. І голові комітету.

     Шановний Ігоре Олександровичу!  Ви ж знаєте, що цих грошей не буде,  ви  ж  самі кажете,  що фіксований сільгоспподаток ніхто не сплачує.  Ви хочете на папері мати гроші. До того ж он що травневі заморозки наробили. Не треба цього писати, цих грошей не буде.

     Давайте розділимо   цю   поправку  і  вилучимо  позицію  щодо фіксованого податку,  тим більше що реформовані господарства,  які передають  землі  в  оренду,  сплачують  земельний  податок,  а не фіксований.

     Тому давайте розділимо поправку і положення щодо  фіксованого податку  знімемо.  Статтю  73  прошу  зняти  і  не підтримувати цю поправку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я  ще  раз  повторюю головну  тезу,  яку  я намагався вам донести:  ці гроші залишаться там,  звідки ми їх намагаємося взяти,- в сільській  місцевості,  в місцевих  бюджетах.  Якщо  ми  зараз не підтримаємо цю пропозицію, треба буде на 175 мільйонів  зменшувати  обсяги  дотацій  місцевим бюджетам.

     ГОЛОВА. Я всіх вас хочу попросити: не будемо відкривати обговорення,  це нічого не дає.  Це  ж  друге читання.

     Прошу проголосувати   статтю   в   редакції  комітету.  Прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Це гроші сільських  рад,  які сьогодні  ні копійки не мають.  Я прошу підтримати сільські ради й сільських трудівників. Будь ласка, проголосуйте.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 179.

     Ігоре Олександровичу,   давайте   знімемо   цю   частину    і проголосуємо без неї.

     ТУРЧИНОВ О.В. Іване Степановичу! Я прошу повернутися до цього в кінці розгляду пропозицій,  коли ми будемо в  цілому  голосувати закон.

     ГОЛОВА. Я звертаюся до всіх.  Два рази голосували,  ви бачите результати голосування. Ви надієтеся на якісь міфи.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Коли в  цілому  будемо  голосувати  і  постане питання про фінансування шахтарів та інше, ми приймемо цей закон.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ви  погоджуєтеся  -  без цієї частини? Погоджується.

     Круценко, ми    знімаємо    доповнення    щодо    фіксованого сільськогосподарського податку. Прошу проголосувати без нього.

     "За" - 179.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване  Степановичу,  вони  не  зрозуміли вашої пропозиції.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу,  я вас  прошу,  сформулюйте її. Прошу уваги!

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я так зрозумів, що є пропозиція прийняти цю статтю  без  змін  щодо  фіксованого  сільгоспподатку, тобто без статті 73.

     Але ж тоді треба буде переголосовувати інші статті, включаючи ті, які стосуються дотацій регіонам.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ігоря Олександровича.

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Якщо ви не підтримуєте скасування  мораторію на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, то, оскільки нам все одно треба додаткові кошти отримати, давайте  залишимо  статтю,  яка  стосується оподаткування бартеру. Якщо ми це залишаємо, то тоді маємо таке пакетне рішення: з обсягу дотацій  місцевим  бюджетам знімаємо 175 мільйонів.  І далі можемо розглядати пропозиції до закону.

     ГОЛОВА. Я прошу вас,  проголосуйте поки без цієї поправки,  а потім    в    кінці    проголосуємо.    Знімаємо    статтю    щодо сільськогосподарського податку.

     Прошу проголосувати статтю 73.

     ТУРЧИНОВ О.В. Ні - ні, статтю 11 без статті 73.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 319.

     Приймається.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 12.

     ГОЛОВА. Є    в    депутатів    зауваження?    Немає.    Прошу проголосувати...

     Зніміть голосування. Увімкніть мікрофон Мітюкова.

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Зараз ви переходите до голосування статті  12,  як  я  зрозумів.  Я  прошу  врахувати  ті пропозиції, які я висловив з трибуни.

     Статтю 74,  яка  починається  словами:  "В  рахунок погашення частини заборгованості", після слів: "кошти в сумі 1 500 000 тисяч гривень"  пропонується  доповнити:  "на  погашення  заборгованості бюджетів усіх рівнів за електричну і теплову енергію  та  вугілля, спожиті  бюджетними  установами  та організаціями,  на субсидії та пільги  населенню,  на  різницю  в  тарифах  на  житловокомунальні послуги,  яка склалася на 1 січня 2000 року по видатках Державного і місцевих бюджетів,  та спрямувати зазначені кошти  на  погашення заборгованості підприємств і організацій за відвантажене вугілля.

     Кабінету Міністрів  визначити  механізм проведення зазначених взаєморозрахунків  та  спрямування  цих   коштів   вуглевидобувним підприємствам  на  погашення заборгованості із заробітної плати та щомісячних регресних позовів шахтарям".

     Мова йде про те,  що  в  першому  варіанті  ви  нам  доручали опрацювати цей порядок.  Я пропоную зафіксувати його безпосередньо в статті закону.

     ГОЛОВА. Коментуйте.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Стаття 74,  якою пропонується доповнити   Закон   про  Державний  бюджет,  передбачає  погашення заборгованості перед шахтарями за рахунок недоїмки, яка виникла на 1  січня  2000  року.  Я  так  розумію,  що  Міністерство фінансів пропонує  варіант,  коли   це   буде   робитися   через   бюджетні організації,   які  закуповуватимуть  вугілля.  Тобто  є  варіант, прийнятий комітетом, є варіант, запропонований міністром фінансів. Треба просто визначитися щодо цих варіантів.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Мітюкова.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Я  дуже  вас прошу підтримати варіант,  запропонований Кабінетом Міністрів.  З  точки зору   макробалансування   бюджету   ми   зараз   маємо   бюджетні заборгованості за електроенергію,  теплоенергію  і  вугілля  і  не маємо  безпосередньо  в  бюджеті  боргів із заробітної плати.  Для того, щоб це зв'язати, ми повинні виписати саме таку формулу. Так, ми  беремо на себе борги перед шахтарями із заробітної плати,  але за рахунок погашення заборгованості по бюджетній сфері за фактично те  саме  вугілля,  яке  через  тепло,  електроенергію і як тверде паливо було спожите бюджетною програмою.

     У нашому  варіанті  загальна  сума   внутрішніх   зобов'язань залишається  незмінною,  але  дається  механізм  фінансування  цих видатків.  За нашими розрахунками,  ми  можемо  в  грошовій  формі проводити  такі  розрахунки  приблизно  по  80  мільйонів  гривень кожного місяця.

     Прошу підтримати.  Це позиція і Прем'єр-міністра,  з  яким  я сьогодні це питання обговорював.

     ГОЛОВА. Я  звертаюся до народних депутатів з таким проханням. Ви знаєте, що закон набирає сили, коли він підписаний Президентом. Якщо  ми  сьогодні  будемо  приймати  рішення,  які не погоджені з Мінфіном і Кабінетом Міністрів, то це ми приймемо їх для себе, для самозаспокоєння.  А якщо ми приймемо виважене рішення,  то всетаки надійдуть оці мільйони,  про які  йде  мова.  Тому  я  вас  прошу, враховуйте цей момент.

     Зрозуміла позиція? Спочатку стаття 12 голосується в редакції комітету. Прошу проголосувати.

     "За" - 225.

     Я прошу ще раз проголосувати,  бо ліс рук -  це  буде  довго. Прошу проголосувати.

     "За" - 267.

     Приймається. Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 13.

     МІТЮКОВ І.О. Іване Степановичу, надайте мені слово.

     ГОЛОВА. Потім ми повернемося.

     МІТЮКОВ І.О. Та вже немає до чого повертатися.

     ГОЛОВА. Як  немає  до чого повертатися?  Як же ви з комітетом працюєте? Учора у вас було одне прохання, сьогодні - друге.

     Будь ласка, Турчинов, продовжуйте.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Стаття 13.  Це зміни  до  додатка  1.  Шановні колеги!  Я прошу проголосувати за статтю 13,  якою вносяться зміни до додатка 1.

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати.

     "За" - 286.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 14. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Є   зауваження   до   статті   14?    Немає.    Прошу проголосувати.

     "За" - 293.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Стаття 15.  Іване Степановичу! Шановні колеги! Тут треба, щоб ми зрозуміли один одного. Статтею 15 затверджується додаток

 3. Ми з вами відхилили пропозицію щодо  скасування  мораторію  на сплату   фіксованого   сільгоспподатку,   отже,   повинні   внести відповідні  зміни  в  статтю  15  -  зменшити  на  175   мільйонів фінансування  регіонів,  а  також  внести  відповідні корективи до статей 1, 7, 8 і 13.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Чижа.

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні колеги! Я хотів би, щоб при голосуванні цієї статті ми всі усвідомлювали таку річ. Ми  продовжуємо  захищати  колгоспи,  якими   ми   їх   бачили   і усвідомлювали, коли вони виконували всю соціальну функцію на селі.

     Сьогодні ситуація  змінилась  кардинально.  У  нас  з'явились приватні господарі,  яким здається в оренду земля, а вся соціальна сфера  залишається  без  прикриття.  Це - однозначно,  я це кажу з усією відповідальністю.  Ми можемо робити хорошу  міну,  завалюючи практично всю сільську соціальну сферу.

     І тому я пропонував би все-таки підтримати розблокування тієї частини фіксованого сільгоспподатку,  яка йде на вирішення проблем села і сільської соціальної сфери.  Щодо всього іншого,  звичайно, залишити в силі єдиний фіксований податок.

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я хотів би, щоб ми прислухались до того,  що сказав пан Чиж.  Справді, саме на сільські ради, тому що колгоспів сьогодні фактично немає,  покладені питання утримання соціальної сфери.  І єдине джерело фінансування в них - фіксований сільгоспподаток,  та  оскільки  є  мораторій,  вони  не  отримують коштів.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я  звертаюся  і до голів комітетів.  Ви знаєте режим другого читання?  Ви  давали  поправку письмову?  Називайте номер поправки,  Катерино Тимофіївно, на якій сторінці. І суть поправки.

     Увімкніть мікрофон депутата Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановний Іване Степановичу!  Я цілком приймаю ваше зауваження, але воно стосується тільки керівництва бюджетного комітету, тому що ми не знали, що ця стаття вноситься. Президентом вона не внесена.

     І відповідаю Івану Сергійовичу,  аби він знав, що на сьогодні жодного об'єкта соціальної сфери нікому ще не передано.  Уся  вона залишається  в  тих  самих  господарствах.  Жодної  копійки  на її фінансування,  окрім тих  господарств,  ніхто  не  дає.  Хай  вони орендні,  хай  вони приватно-орендні - але тільки вони сьогодні її фінансують.

     З нового року соціальну сферу буде передано сільським  радам, ми  знімемо  мораторій  і  віддамо  все  в  бюджет  сільських рад. Поступимо так само чесно, як буде передана соціальна сфера.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  прошу  зосередитись.   Олександре   Валентиновичу, називайте статтю, сторінку.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я просив би вас проголосувати за  статтю  15  в  редакції  комітету.  Ідеться  про  фінансування регіонів з урахуванням фіксованого сільгоспподатку.

     Прошу проголосувати в такій редакції із внесенням відповідних змін до статті 11. Будь ласка, прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 163.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Якщо  це  не  проходить,  ми повинні   проголосувати   статтю  15  в  редакції,  запропонованій Президентом  (тобто  додатково  лише  200  мільйонів  гривень  для регіонів),  і внести відповідні зміни до статей 1,7,8, 13 і статті 14 з 9-го по 22-й пункт,  тобто привести все  у  відповідність  до пропозицій Президента.

     Ми передбачали,  що  такий варіант можливий.  У вас є ще один варіант  додатку  3,  де  написано:  "Без  врахування  фіксованого сільськогосподарського  податку".  Ми  маємо  тоді  голосувати  за нього.

     Але ж ми повинні усвідомити, що це

- зменшення фінансування регіонів.  Будь ласка, Іване Степановичу, прошу поставити на голосуванння цей варіант.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу!  Я нагадую  вам  процедуру. Якщо є зауваження Президента,  ми голосуємо зауваження Президента, якщо нема, то ми можемо... Але за умови, що цей варіант погоджено, щоб не було повторного вето.

     Давайте діяти так, щоб наша робота була результативною. Зараз ми проголосуємо статтю 15 в редакції, поданій Президентом.

     ТУРЧИНОВ О.В. І внесемо відповідні зміни до статей, про які я сказав.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" -175.

     Зрозуміло. Увімкніть мікрофон депутата Круценка.

     КРУЦЕНКО В.Я.  Спасибі.  Іване Степановичу! Я хотів би, щоб і для стенограми було зрозуміло сказано,  і для залу,  що фіксований податок  знімається  і  ця  сума  -  170  мільйонів  гривень  - не враховується. І все. Сума фіксованого податку знімається.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я ще раз кажу: ми голосуємо зараз статтю 15. Це

-   фінансування  регіонів:  дотації  регіонам  і  як  ці  дотації розподіляються.

     У вас є два варіанти додатка:  один складений  з  урахуванням фіксованого  сільгоспподатку;  другий  - без урахування.  Варіант, який  не  враховує  фіксований   сільгоспподаток,   запропонований Президентом,  тобто  тільки 200 мільйонів гривень іде додатково на фінансування регіонів. Якщо ми не приймаємо рішення про скасування мораторію на сплату фіксованого сільгоспподатку,  то повинні зараз проголосувати  саме   за   200   мільйонів   гривень   додаткового фінансування  регіонів,  тобто  зменшити  їх  фінансування  на 175 мільйонів гривень порівняно з тим,  що запропоновано комітетом. От за що ми зараз повинні проголосувати.

     Додаток у   вас   такий   є,   це   варіант,   запропонований Президентом. Будь ласка, голосуйте, коли є таке бажання.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати    з    урахуванням    мотивів, висловлених депутатом Турчиновим.

     "За" - 268.

     Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 16.

     ГОЛОВА. Чи   є  в  депутатів  зауваження?  Немає.  Ставлю  на голосування статтю 16 в редакції комітету. Прошу проголосувати.

     "За" - 267.

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую.

     ГОЛОВА. Приймається. Далі.

     ТУРЧИНОВ О.В. "Прикінцеві положення".

     ГОЛОВА. Є  зауваження  до  тексту   "Прикінцевих   положень"? Увімкніть мікрофон депутата Коломойцева.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Спасибо,  Иван Степанович. Я хочу поддержать вас и поддержать министра финансов Митюкова.

     Уважаемые коллеги депутаты!  Если мы не  проголосуем  за  эти полтора миллиарда гривень для шахтеров,  как предлагал Митюков, то я уверен,  что будет наложено вето  и  никаких  денег  шахтеры  не получат.

     Я бы   просил,   Іван   Степанович,   еще  раз  поставить  на голосование эту  статью,  только  с  учетом  того,  что  долги  по зарплате будут гаситься не только энергетическим обединениям,  но и коксохимическим.  Вот это я просил бы поддержать,  и, если надо, дать слово министру финансов. Коллеги, это надо сделать.

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк. Послухайте, будь ласка.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  62,  Донецька  область).  Спасибо,  Иван Степанович.  Хотя  я добивался,  чтобы вы дали слово именно тогда, когда народным депутатам нужно было  обяснить,  что  Министерство финансов предлагает механизм, который не даст реальных результатов и решения проблемы.

     Я хочу напомнить,  что в структуре местных  бюджетов  текущие платежи  за  энергоносители сегодня фактически находятся на уровне 50-60 процентов. Нечем оплачивать текущую потребность на местах, а мы считаем, что обеспечим погашение задолженности и регрессов.

     Я еще   раз   хочу  напомнить,  что  задолженность  в  стране составляет 15  миллиардов  гривень.  Сегодня  8,5  миллиарда  -  в налоговом залоге,  понимаете? Правительство должно найти механизм, который реально обеспечит решение проблемы  этой  отрасли,  потому что  иначе  уже  в этом году она реально может вызвать проблемы во всей экономике страны.

     ГОЛОВА. Я думаю,  що вони шукають механізм.  Але  ми  повинні сьогодні  прийняти  такий документ,  який би в міру можливості дав змогу додатково профінансувати економіку України.  І разом із  тим щоб не було підстав накладати вето.

     Ми зараз будемо голосувати закон у цілому.  Давайте з'ясуємо. Є дві пропозиції - ваша і Коломойцева -  вони  полярні.  Як  бути, Олександре Валентиновичу?

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Ви всі чули, що дві пропозиції: пропозиція, яка внесена комітетом, і пропозиція, на якій наполягає міністр фінансів.  Я думаю,  треба надати слово міністру фінансів, і,  якщо зал проголосує,  прийняти цей варіант.  Ні - залишити, як воно є.

     Будь ласка, Іване Степановичу, я прошу надати слово міністру.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Шановні народні депутати! Це стосується статті  12.  Я  ще  раз  повторюю,   що   ми   запропонували.   Ми запропонували  виписати  в  статті порядок,  який дасть можливість через  взаєморозрахунки  спрямувати  1,5   мільярда   гривень   на заробітну плату.

     Зараз до  мене  підійшов  народний  депутат  Коломойцев.  Він пропонує записати не "за борги за  відвантажене  вугілля",  а  "на державну  підтримку".  Справді,  тоді  буде можливість розподіляти всім, у кого є заборгованість із заробітної плати.

     Мене підтримують фахівці вугільної промисловості.  Я  ще  раз прошу  прийняти  цю нашу пропозицію.  У чому її відмінність?  Якщо проходить пропозиція бюджетного комітету,  у нас залишаться  борги бюджетної  сфери  на 1,5 мільярда гривень і додадуться ще борги із заробітної плати на 1,5 мільярда гривень.  А ми  можемо  одними  й тими  ж  грошима  погасити ці борги і виплатити зарплату шахтарям. Ось яка пропозиція з нашого боку. Розумієте?

     Я дуже прошу вас підтримати її.  Якщо ні,  ми розбалансовуємо бюджет на 1,5 мільярда гривень.

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція?   Зрозуміла,   я   питаю?  Прошу проголосувати.

     "За" - 226.

     Приймається рішення.

     Олександре Валентиновичу!  До "Прикінцевих  положень",  немає зауважень? Що депутат Діброва хоче?

     ТУРЧИНОВ О.В. Я скажу, я знаю, що хоче сказати Діброва.

     ГОЛОВА. Хай він скаже. Увімкніть мікрофон депутата Діброви.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Він   хоче,  щоб  із  "Прикінцевих  положень" вилучили сільгоспподаток.  Так чи ні?  Це вже п'ятий  підходить  і говорить: сільгоспподаток забрати...

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  19,  Волинська  область).  Дякую,  Іване Степановичу.  У  пункті  3  "Прикінцевих  положень" треба вилучити слова     "відміни     мораторію     по     сплаті     фіксованого сільськогосподарського податку".

     ТУРЧИНОВ О.В. Це я й хотів сказати, коли мене перебили.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, у вас є заперечення? Немає.

     ТУРЧИНОВ О.В. Іване Степановичу, шановні колеги! Я прошу, щоб ми ще раз зафіксували в стенограмі,  що ми зменшуємо  фінансування регіонів  на  175 мільйонів гривень,  і внесли відповідні зміни до статтей 1, 7, 8, 13, 14 та 15, де йдеться про баланс бюджету, тому що  загальний  баланс  бюджету  також змінюється на цю суму.  Це я сказав для стенограми і прошу підтримати закон у  цілому  разом  з "Прикінцевими положеннями".

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати.

     "За" - 223.

     Петре Миколайовичу, я не розумію, чого утриматись? Пропозиція Круценка врахована ж.

     Увімкніть мікрофон депутата Черенкова.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 112,  Луганська область).  Уважаемые коллеги! Дело в том, что мы проголосовали ряд статей,  в соответствии с которыми увеличили расходную часть.  Это касается статей 1,  7,  8,  14, 15. Мы проголосовали за увеличение расходной  части.  Но  при  последующем голосовании мы не отменили мораторий на фиксированный сельхозналог и уменьшили финансирование по этим статьям на 175 миллионов гривень.  То есть я прошу сегодня снять этот вопрос с голосования,  рассмотреть его дополнительно на заседании  бюджетного  комитета  и  внести на следующий четверг на повторное  голосование.  Потому   что   все   депутаты   буквально запутались в этих статьях! Не проголосовав за отмену моратория, мы по статьям 1,  7,  8,  14 и 15 сократили расходную часть, а десять минут  назад мы проголосовали за ее увеличение.  Поэтому я еще раз предлагаю снять вопрос с голосования сегодня,  а проголосовать его в следующий четверг.

     ТУРЧИНОВ О.  В.  Шановні колеги, тут важко заплутатись. Важко заплутатися в трьох соснах.  Пропозиція зрозуміла:  175  мільйонів гривень треба врахувати в балансі бюджету в бік зменшення, тому що саме ця сума передбачалася для фінансування за статтями, про які я сказав.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  нашу  розмову чує Віктор Андрійович.  І от щойно він звернувся з проханням:  з  урахуванням того,  що ми зняли оці 175 мільйонів гривень,  з урахуванням того, що  проголосували  1,5  мільярда  гривень,  він  просить,  щоб  ми проголосували закон. Досягти цього реально. Прошу в цілому.

     "За" - 305.

     Дякую. Приймається.

     Ігоре Олександровичу,  треба  тільки,  щоб  ви виконали,  щоб збільшити базу для виплат.

     -------------

     Шановні народні депутати,  на правах головуючого я  продовжую засідання  на  15  хвилин  - є таке право - і прошу вас розглянути законопроект про амністію (Шум у залі).

     Вікторе Герасимовичу, я надам вам слово пізніше.

     Є пропозиція  продовжити  засідання  на  30  хвилин.  Давайте продовжимо  на  30  хвилин?  Тільки за це треба голосувати.  На 15 хвилин можемо продовжити без голосування (Шум у залі).

     Шановні народні  депутати!  Під  час  роботи  в  округах   ви побачили,  як  хвилює  виборців питання про амністію.  Є звернення Президента до Верховної Ради,  є прохання від депутатських груп  і фракцій.  Комітет  розглянув  законопроект.  Тому  в нас практично немає ніяких підстав не розглядати.  Доповідач у  нас  хто?  Білас Іван Григорович. Будь ласка.

     Нагадую: візьміть таблицю,  там майже все враховано. Це друге читання.

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  120,  Львівська  область).  Дякую.   Вельмишановний   Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати України! Прийнятий 23 березня цього року  Верховною  Радою  України  в  першому  читанні проект  Закону  про  аміністію  при  підготовці його до розгляду в другому читанні було детально обговорено ще 11 квітня  цього  року на   засіданні   Комітету   з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності.  Тоді одноголосно було прийнято рішення рекомендувати  його  для  розгляду в другому читанні на пленарному засіданні.

     Повідомляю, що до комітету надійшло 136  пропозицій  народних депутатів   про   внесення   змін   та  доповнень  до  зазначеного законопроекту.  Більшість поданих пропозицій  має  суто  технічний характер.   Наприклад,   пропонується   замінити   слова   "строку покарання" на слова "вироком  суду  основного  покарання";  додати слова  "крім  перелічених  у  статті 1 цього закону" тощо.  Всі ці технічні пропозиції уважно розглянуті, що дало можливість, якщо ви звернули   увагу  на  порівняльну  таблицю,  суттєво  вдосконалити законопроект.

     Враховані пропозиції народних депутатів щодо зміни  преамбули проекту   закону.  В  той  же  час  комітетом  було  враховано  37 висловлених  народними   депутатами   суттєвих   пропозицій,   які встановлюють принцип...

     ГОЛОВА. Іване   Григоровичу,   депутати   говорять,  що  вони ознайомилися  з   порівняльною   таблицею   і   підтримують   ваші пропозиції.  Від  уряду  слово  має Іван Васильович Штанько.  Будь ласка, послухайте.

     ШТАНЬКО І.В.,  голова   Державного   департаменту   виконання покарань. Шановні народні депутати! Цей законопроект розглядається уже  в  другому  читанні.  Всі   зауваження   народних   депутатів враховані. З урахуванням цього чисельність осіб, які підпадуть під дію Закону про амністію,  зменшилася на 8,5 тисячі.  Тому є велике прохання підтримати цей законопроект.  Він уже двічі розглядався в комітеті.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, зрозуміла пропозиція? Прошу проголосувати проект у другому читанні.

     БІЛАС І.Г. Шановні народні депутати, прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 177.

     У другому  читанні  ми  не проголосували.  Тепер давайте так: депутат називає номер  поправки,  сторінку  -  і  ми  ту  поправку голосуємо.  Тільки  ми  не  будемо зачитувати всі поправки.  Хто з депутатів наполягає, піднімає руку, і я надаю слово.

     Віктор Герасимович Кочерга. Будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г.  Фракция коммунистов. Уважаемые Иван Степанович, народные  депутаты!  Моя  поправка  101  на странице 15.  Я просто удивлен.  Ряд серьезных поправок  был  принят,  а  меня  почему-то обошли вниманием. Я просил бы проголосовать эту поправку.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  сторінка 15, поправка 101. Прошу проголосувати в редакції,  запропонованій народним депутатом Кочергою. Прошу голосувати.

     БІЛАС І.Г. Комітет відхилив цю поправку.

     "За" - 183.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви розумієте, ми не можемо не знаходити компромісу.  Подивіться цю поправку. Проголосуйте. Ще раз  ставиться на голосування поправка народного депутата Кочерги. Прошу проголосувати.

     БІЛАС І.Г. Я можу пояснити

     ГОЛОВА. Іване Григоровичу, у вас був час пояснювати.

     "За" - 195.

     Я думаю, що так ми далеко... Почитайте, ну що ж ви запитуєте? Візьміть   документ   і   почитайте,  там  суть.  Поясніть,  Іване Григоровичу.

     БІЛАС І.Г. Дозвольте, я поясню. Поправка Віктора Герасимовича Кочерги  стосується  статті  11.  Депутат пропонує пункт "м" після слів "втечу з місця позбавлення волі або з-під варти (стаття 183)" доповнити словами:  "захоплення державних або громадських будівель чи споруд (1875)". Ось і все.

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Давайте  проголосуємо   ще   раз.   Прошу проголосувати.

     "За" - 227.

     Тепер прошу   проголосувати  весь  законопроект  у  цілому  в другому читанні.

     "За" - 150.

     Увімкніть мікрофон депутата Тищенка.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо.  Город Харьков. Фракция коммунистов.  Уважаемые товарищи!  Во время первого чтения все меня поддержали,  и непонятно, почему моя поправка 61 ("Статтю 10  виключити")  отклонена.  Я  поправку  аргументировал.   Нельзя применять  амнистию  к  людям,  еще  не  осужденным.  Мы применяем амнистию к людям,  которые отбыли какую-то  часть  срока,  скажем, половину.  Здесь  же  предлагается  применить амнистию к человеку, который вообще срока не получил. Понимаете? Это же абсурд!

     И кроме   того,   с   принятием   этой   поправки   возникает необходимость  внесения  изменений еще к ряду статей (это поправки 114 и 122).  Если будет исключена статья 10,  нужно будет внести и эти поправки.

     ГОЛОВА. Іване Григоровичу, будь ласка.

     БІЛАС І.Г.  Дякую.  Шановні колеги народні депутати!  Депутат пропонує виключити в цілому статтю 10.  Якщо ми  застосовуємо  акт амністії  до  осіб,  які  визнані  судами  злочинцями і відбувають покарання в місцях ув'язнення,  то подумайте тільки,  яких ми тоді дотримуємося  принципів  гуманізму,  коли  відмовляємося  поширити амністію на осіб, які ще не засуджені.

     ГОЛОВА. Зрозуміло (Шум у залі).  Прошу  проголосувати  проект закону в цілому.

     Зніміть голосування. Увімкніть мікрофон депутата Іванова.

     ІВАНОВ С.А.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (виборчий   округ   3,  Автономна  Республіка  Крим). Уважаемый  Иван   Степанович!   Группа   "Трудовая   Украина"   не поддерживает законопроект в целом только по той причине, о которой мы уже неоднократно  говорили:  вчера  на  заседании  комитета  мы рассмотрели   поправку   к   пункту   "г"  статьи  11,  в  которой предлагается    предусмотреть     амнистию     несовершеннолетних, совершивших особо тяжкие преступления. Мы предлагаем этой поправки не принимать,  тогда наша группа  проголосует  за  законопроект  в целом.

     БІЛАС І.Г.  Іване Степановичу,  дозвольте я поясню.  Шановний колего!  Ми ж розглядаємо проект Закону про амністію, а не базовий Закон  про  застосування амністії.  Це зовсім різні речі.  І невже вчора на  засіданні  комітету  (ви  ж  голова  підкомітету  нашого профільного  комітету)  ви  в цьому не розібралися?  Комітет цього якраз і не підтримав,  і не поширюється амністія на неповнолітніх, які вчинили особливо тяжкі злочини. Це ж очевидно.

     ГОЛОВА. Депутат  Райковський  підтримує.  Увімкніть  мікрофон депутата Райковського.

     РАЙКОВСЬКИЙ Б.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Уважаемые   товарищи! Амнистию   должен  применять  суд,  а  не  орган  предварительного следствия.  Там записано,  что решение о прекращении уголовных дел по  статьям,  которые  подпадают  под  амнистию,  принимает  орган предварительного следствия.  Вот о чем речь. Если человек виновен, пусть состоится суд и по решению суда к нему применят амнистию.

     ГОЛОВА. Іване Григоровичу, ваш коментар.

     БІЛАС І.Г.  Дякую. Дуже слушна пропозиція, Іване Степановичу, і вона цілком охоплена окремою нормою  зазначеного  законопроекту. Там  чітко  сказано:  що  це  стосується справ,  які перебувають у провадженні органів дізнання та попереднього слідства.  Якщо особа не  згодна  з  тим,  щоб  цю справу припинили,  вона пише особисту заяву.  Тоді,  будь ласка,  проводьте  розслідування,  передавайте справу   до   суду,   суд   винесе  вирок,  а  після  цього  можна застосовувати цей акт.

     ГОЛОВА. Я звертаюся до  групи  "Трудова  Україна"  і  фракції комуністів.  Ми проголосували всі статті... Так, "Трудова Україна" підтримує.

     Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗIН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Шановні народні депутати.  У мене є кілька  пропозицій до цього законопроекту.  Це і поправка 59,  яка стосувалася статті 10; це і поправки, які стосувалися питання, яке зараз порушував пан Тищенко; це і поправки щодо неконституційності застосування амністії органами попереднього слідства та  дізнання. Підкреслюю,  що відповідно до статті 62 Конституції України людину визнає винною тільки суд.

     Сьогодні сталося так (і комітет завалений  такими  скаргами), що  органи попереднього слідства і прокуратура заарештовують людей за цими справами,  які чітко  підпали  вже  під  амністію  минулих років,  тільки  з  одним бажанням:  щоб потім закрити цю справу на підставі амністії.

     Це грубе  порушення  прав  людини.  І  сьогодні,   протягуючи рішення  таким  чином,  ми передусім порушуємо домовленість,  якої було  досягнуто  під  час  першого  читання  проекту.  Тоді   було домовлено,  що буде записано,  що це виконує тільки суд. Не в тому випадку,  коли людина сидить у тюрмі і її вимушують  визнати  себе винною. Що нам тоді робити?

     Щоб ми   не   порушували  Конституцію,  стаття  15  має  бути викладена вами тільки таким чином,  що  амністію  застосовує  лише суд.  I  все!  Органи  попереднього  дізнання  не  мають  права її застосовувати. Тоді ми припинимо свавілля. Ось і все.

     БIЛАС I.Г.  Юрію Анатолійовичу,  я  ще  раз  поясню  коротко. Органи  попереднього слідства і дізнання амністії не застосовують. Застосовують амністію тільки суди  до  осіб,  які  тими  ж  судами визнані  злочинцями.  Попереднє  слідство  триває,  людина  ще  не звинувачена... В принципі, з цим можна погодитися.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  давайте  вслухаємося!  Я прошу  уваги!  Мова  йде  про  те,  що депутати,  які не голосують законопроект  у  цілому,  не  визнають  положення  проекту,   яким дозволено застосовувати амністію не лише судам.  I ви з цим, Iване Григоровичу, погодилися. Так знімімо статтю 10...

     БIЛАС I.Г. Я ж кажу, що можна погодитись.

     ГОЛОВА. Зрозуміло?   Іване   Васильовичу,   не   заперечуєте? Послухаймо  фахівця.  Штанько на цьому вже 20 років просидів,  він усе знає (Сміх у залі).

     ШТАНЬКО I.В. Шановні депутати, застосування цього закону - то вже  питання інше.  Ми не заперечуємо,  нехай його застосовує суд. Але тоді суди будуть перевантажені,  бо є десь 25 тисяч людей, які підпадають під амністію. Вони за ці три місяці... (Шум у залі).

     Шановні народні депутати!  Якщо ви так настоюєте,  то для нас різниці немає...

     ГОЛОВА. Депутат Пересунько.

     ПЕРЕСУНЬКО С.I.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   політики   (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)). Шановні депутати! Я пропоную підтримати цей  законопроект,  тому  що  після  цього нам усе одно треба буде вносити зміни в законодавство.  Якщо ми хочемо,  щоб  тільки  суди розглядали,  треба  вносити  зміни  до  Кримінально-процесуального кодексу.  Але сьогодні ми повинні проект  проголосувати,  а  потім вносити  потрібні  зміни.  Я  думаю,  що  це якраз той акт,  якого чекають від нас громадяни України.  Я переконаний,  що  тут  немає порушень прав людини.  Ще раз кажу:  ми вносимо законопроект, який потрібен сьогодні не тільки  нам  як  депутатам,  а  й  громадянам України.

     Я пропоную проголосувати за нього.

     БIЛАС I.Г.  Iване Степановичу,  буквально 30 секунд.  Шановні колеги!  Я ще раз хочу  звернутися  до  вас:  пригадайте  практику попередніх років. Ми щорічно приймаємо закони про амністію. Зважте на те,  що це  акт  разової  дії.  Ніхто  амністію  не  застосовує упродовж цілого року, як дехто тут легковажно заявляє, не думаючи, що це акт разової дії.  I в попередніх законах про амністію  також передбачалося  закриття  кримінальних  справ за конкретними видами злочинів,  які підпадають  під  амністію.  Прошу  підтримати.  Тут суперечки виникають вже просто на порожньому місці.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я  враховую,  в якому ми зараз стані.  Мені Матвєєв вже нагадує, що час вичерпано, але ми ж домовилися,  що  розглянемо  ще  два  закони  -  про  інвестиційну діяльність на території міста Харкова і про спеціальну  економічну зону "Миколаїв".  Тому я прошу вас, проголосуйте проект Закону про амністію. Ну ми ж уже не один раз... Давайте вилучимо статтю 10, а знайдемо механізм застосування закону. Так, Iване Григоровичу?

     БIЛАС I.Г. З цим можна погодитися.

     ГОЛОВА. Давайте  проголосуємо.  Кажу  чітко:  без  статті 10. Прошу.

     "За" - 264.

     Приймається.

     БIЛАС I.Г. Дякую.

     ГОЛОВА. Я обіцяв надати слово для репліки депутату Черенкову. Увімкніть мікрофон Черенкова. Я обіцяв. Півхвилини.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.   Уважаемые   коллеги!   Я   хотел,   чтобы  мы рассмотрели  этот  вопрос  в  рамках  законопроектов  о   внесении изменений  к  бюджету.  Иван  Степанович,  с  учетом того,  что от майских заморозков пострадали посевы на значительных площадях, нам надо принять протокольное поручение,  чтобы Председатель Верховной Рады обратился к Кабинету Министров с предложением о выделении  из резервного   фонда   денег   для  возмещения  убытков,  нанесенных стихийным бедствием. Митюков с этим согласился.

     Поэтому я просил бы вас,  чтобы вы обратились к Кабмину, и из резервного фонда были выделены деньги.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я   звертаюся   до   профільного  комітету:  Катерино Тимофіївно,  підготуйте таке звернення до Кабінету Міністрів,  і я його підпишу.

     -------------

     Я прошу розглянути закони про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова  та  про  внесення  змін  до деяких  законів  України  з  питань  оподаткування  у  зв'язку  із запровадженням спеціального  режиму  інвестиційної  діяльності  на території  міста  Харкова з пропозиціями Президента України від 20 квітня цього року.

     Можна голосувати?   Прошу   проголосувати   як    закони    з пропозиціями Президента.

     "За" - 217.

     Шановні народні депутати, я прошу уваги. Зосередьтеся!

     Закони про  спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  на території міста Харкова та про внесення  змін  до  деяких  законів України  з  питань  оподаткування з пропозиціями Президента від 20 квітня цього року. Прошу проголосувати.

     "За" - 241.

     Рішення приймається.

     Я для стенограми кажу: проголосовано два закони:  3399 і

 3399-2. Немає заперечень? Немає.

     -------------

     Розглядається Закон України про  спеціальну  економічну  зону "Миколаїв"  з  пропозиціями Президента України від 20 квітня цього року (це 3424).

     Увімкніть мікрофон Матвєєва Володимира Йосиповича.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Спасибо.  Вчера  на заседании комитета рассматривались предложения Президента.  Первое предложение   поддержано   полностью;   второе  предложение  -  за исключением  определения  приоритетных  видов   развития;   третье предложение комитет отклонил. Поэтому я предлагаю проголосовать за постановление комитета в том виде, в котором я сейчас доложил.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я хочу,  щоб знову не було вето.  Давайте зробимо так, як домовилися: закони стосовно Харкова і Миколаєва приймаємо з пропозиціями Президента. Прошу голосувати.

     "За" - 124.

     Зрозуміло.

     Я ще раз прошу вас:  поверніться до  цього  закону,  погодьте його.  Якщо ми проголосуємо в нашій редакції, знову буде вето. Ну, для  чого  це  нам?  Погодьте,  у  нас   є   зараз   супроводження законопроекту  -  від  Адміністрації  Президента,  від уряду і від парламенту.  І  нехай  тепер  народний  депутат  Матвєєв  скаже  в Миколаєві, що він заблокував прийняття цього закону.

     Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.