ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  14  л и п н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

     Поки ви готуєтеся,  я прошу привітати з днем народження наших колег:  Валерія Михайловича Асадчева, Юрія Зеновійовича Криворучка і Володимира Олександровича Фіалковського. Будь ласка (Оплески).

     Прошу зареєструватися.  У  залі  зареєструвалися 363 народних депутати. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні депутати,  сьогодні  на  засіданні  Верховної Ради  України присутня державна делегація Литовської Республіки на чолі з депутатом Литовського  сейму,  відомою  політичною  діячкою пані     Казимирою     Прунскене,     яка     очолює     Асоціацію литовськоукраїнської дружби.  Ми вітаємо  їх  і  бажаємо  плідного перебування на українській землі (Оплески).

     Шановні народні  депутати,  ми на пленарному засіданні,  коли проводиться  День  уряду,  як  правило,  депутатських  запитів  не оголошували.  Але  вчора  народні депутати звернулися до президії, секретаріату з проханням оголосити як виняток депутатські запити у зв'язку  з  тим,  що  сьогодні  у  нас останній день роботи п'ятої сесії. Немає заперечень? Дякую.

     Вячеслава Михайловича  Сокерчака  -  до  Президента   України стосовно  вжиття  заходів  щодо об'єктивного розгляду звернень про зловживання  голови  Савранської   райдержадміністрації   Одеської області. Нагадую, до Президента. Прошу проголосувати.

     "За" - 215.

     Рішення прийнято.

     Ставлю на  голосування  про  направлення - треба 226 голосів. Прошу голосувати.

     "За" - 240.

     Рішення приймається.

     Групи депутатів (Стецьків,  Кендзьор  та  інші  -  всього  23 народних   депутати)  -  до  Президента  України,  Секретаря  Ради національної безпеки  і  оборони  України  стосовно  систематичних порушень Конституції України, чинного законодавства та зловживання службовим  становищем  керівниками   Луганської   області.   Прошу проголосувати.

     "За" - 199.

     Рішення прийнято.

     Прошу проголосувати про направлення.

     "За" - 212.

     Рішення не приймається.

     Анатолія Ілліча  Мангула,  Світлани  Олександрівни Друзюк -до Прем'єр-міністра України щодо ситуації з виплатою заробітної плати працівникам         Старокозацької         районної        лікарні Білгород-Дністровського району Одеської області.

     Прошу голосувати.

     "За" - 104.

     Рішення приймається.

     Петра Степановича  Цибенка  -  до  Прем'єр-міністра   України стосовно ситуації, що склалася в шахтарських регіонах з порушенням прав ветеранів та інвалідіврегресників.

     "За" - 185.

     Рішення приймається.

     Євгена Івановича Кирильчука  -  до  Прем'єр-міністра  України щодо  компенсації  збитків,  завданих  стихійним  лихом  сільським товаровиробникам Волинської області.

     "За" - 173.

     Рішення приймається.

     Володимира Михайловича Яценка - до  Прем'єр-міністра  України щодо    погашення    заборгованості    бюджетних   установ   перед підприємством "Коростеньтеплокомуненерго".

     "За" - 178.

     Рішення приймається.

     Євгена Васильовича     Краснякова      -      до      першого віце-прем'єр-міністра України...  Я роблю Секретаріату зауваження. У нас перший віце-прем'єр - Юрій Єхануров.  А тут написано -  Юрій Тимошенко.   Будемо   вважати,  до  першого  віце-прем'єр-міністра України Юрія Єханурова щодо врегулювання  взаємної  заборгованості підприємств  виборничого  об'єднання  "Артемвугілля" і підприємств "Горлівсьтепломережа".

     "За" - 184.

     Рішення приймається.

     Анатолія Івановича Доманського - до  Генерального  прокурора, Голови  Верховного  Суду  України стосовно порушень Конституції та Закону України про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній  війні 1941-1945  років  у  діяльності  правоохоронних та судових органів міста Полтави.

     "За" - 173.

     Рішення приймається.

     Григорія Омеляновича Омельченка,  Анатолія Васильовича Єрмака

-   до   Генерального   прокурора   України   стосовно   перевірки достовірності інформації про те,  що Генеральним  прокурором  дано вказівку  прокуратурі  Полтавської  області  порушити  кримінальну справу проти редакції газети "Інформаційний бюлетень",  яка друкує критичні матеріали на адресу Президента України та його оточення.

     "За" - 164.

     Рішення приймається.

     Бориса Борисовича  Кожина - до Генерального прокурора України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит стосовно  звільнення Анатолія Шевченка з органів внутрішніх справ. Прошу проголосувати.

     "За" - 88.

     Рішення не приймається.

     Групи народних  депутатів (Білоус,  Ємець та інші - всього 10 народних депутатів)  -  до  Київського  міського  голови  стосовно внесення змін до плану реконструкції центральної частини міста.

     "За" - 57.

     Рішення не приймається.

     Дозвольте зробити  оголошення.  Відповідно  до  статті  4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народних депутатів України:  Володимира Володимировича Макеєнка - зі складу фракції Соціалістичної партії України, Олега Івановича Іщенка - зі складу  депутатської  фракції  Соціал-демократичної партії України (об'єднаної),  Володимира   Дмитровича   Власова   -   зі   складу депутатської  фракції  Комуністичної  партії  України,  Володимира Ілліча Альохіна - зі складу депутатської фракції "Батьківщина"  та входження їх - Кармазіна,  Іщенка, Власова та Альохіна - до складу депутатської групи "Солідарність" (Оплески).

     Інформую також  про  входження  народного  депутата   України Біловола  Олександра  Миколайовича  до  складу  депутатської групи "Трудова Україна".

     Шановні депутати...  (Шум у залі).  Я оголошу,  а потім надам слово з процедури. Два депутати у нас - Аннєнков... Ви прочитайте, це не до мене. Я ж не це читаю.

     Шановні народні депутати! Я вдруге звертаюся до Секретаріату. Народний  депутат  Олександр Миколайович Біловол підійшов і зробив зауваження головуючому,  що він  оформляв  заяву  в  установленому порядку   про   входження  до  депутатської  фракції  "Відродження регіонів". Але я зачитав так, як було у повідомленні.

     Шановні народні депутати,  ви знаєте,  що сьогодні відповідно до  рішення  Верховної  Ради  ми  проводимо  День уряду України зі звітом уряду про виконання Програми діяльності Кабінету  Міністрів України.  Пропонується  такий порядок:  заслухати доповідь Віктора Андрійовича Ющенка - звіт уряду про виконання Програми  діяльності Кабінету Міністрів України - до 15 хвилин. Чому до 15 хвилин? Тому що це відповідно до положення і на пропозицію більшості депутатів. Надійшло дуже багато письмових запитань.  Крім того, як ви знаєте, відповідно  до  положення  протягом  години  відповіді   на   усні запитання.  Тому  півтори  години  відводиться  для  відповідей на запитання.

     Потім пропонується  надати  до  10  хвилин,  підкреслюю,  для співдоповіді  голові  профільного  комітету  Олексію  Костусєву  і передбачити виступ до 10 хвилин голови Рахункової палати Валентина Симоненка.  Після цього надати можливість депутатам узяти участь в обговоренні до 40 хвилин.

     Немає заперечень проти такого порядку?

     Я з  процедури  надаю  слово  від  трьох   секторів:   перший

--Аннєнков, другий - Павловський і третій - Полюхович.

     Депутат Аннєнков. Будь ласка.

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов.  Иван Степанович,  я еще раз  заостряю ваше   внимание   на   работе   Секретариата.   Как  работает  наш Секретариат?  Доходит до позора,  что Секретариат не знает,  как у нас    зовут   Премьер-министра.   Посмотрите,   раздали   бумаги: Премьер-министр Украины Виктор Иванович.  Это работа Секретариата? И  вы  сами  говорили:  то  вам  документ не предоставили,  то еще что-то.  Идет  сплошное  нарушение  законодательства  относительно качества  подготовки  документов.  Что  же  мы  меняли заведующего Секретариатом Горевого на  политические  убеждения?  Позор  такому Секретариату.

     ГОЛОВА. Я  зачитав "Віктор Андрійович" і вже не робив чергове зауваження.  Я бачу, як написано. Сприймаю ваше зауваження на свою адресу й адресу Секретаріату. Ми зробимо відповідні висновки.

     Депутат Павловський. Будь ласка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Дякую.  Іване  Степановичу,  шановні  колеги,  я   хочу звернутися з такою пропозицією. Оскільки розгляд основного питання ми завершимо десь близько 13 години,  пропоную виділити  півгодини для  того,  щоб ми завершили прийняття в другому читанні невеликої кількості законопроектів,  які вчора залишилися нерозглянутими,  і тоді  у своїй доповіді Іван Степанович може сказати,  що вперше ми розглянули в другому читанні всі  законопроекти,  які  підготувала Верховна Рада до розгляду. Прошу підтримати цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Я  даю  довідку,  а  потім  поставимо,  я не можу без голосування.

     Як ви знаєте,  відповідно до календаря роботи п'ятої сесії  у нас  сьогодні  останній  день,  і  за  Регламентом  передбачається інформація Голови Верховної Ради. Отже, якщо ми завершимо навіть о 13  годині та плюс інформація  Це перше.  І друге.  Я не знаю,  чи депутати брали ці документи і  таке  інше.  Це  ж  друге  читання, таблиці.

     Я можу поставити на голосування, але... (Шум у залі).

     Так, я  ставлю  на  голосування.  Хто  за те,  щоб підтримати пропозицію народного депутата Павловського Михайла Антоновича  про продовження   сьогодні   роботи   на  годину  після  Дня  уряду  і проголосувати підготовлені законопроекти в другому читанні,  прошу голосувати.

     "За" - 108.

     Депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Українського  народного  руху. Іване Степановичу!  Вибачте за таке зауваження,  але 15 хвилин для доповіді Прем'єр-міністру про звіт уряду,  ви  знаєте,  це  трішки некоректно по відношенню до нашого уряду.  Я вважаю, що це повинно бути щонайменше 40 хвилин і стільки ж - 40 хвилин -  на  відповіді на запитання. Це перше.

     І друге,  Іване  Степановичу.  Я  не  почув  від  керівництва Верховної Ради України,  як ми маємо святкувати,  чи буде зроблено заяву,  виступ,  привітання  української нації із десятою річницею прийняття Декларації про державний суверенітет.

     Сьогодні останній день засідань п'ятої сесії Верховної  Ради, Іване Степановичу,  і вам, як Голові Верховної Ради, мабуть, треба було б зробити відповідну заяву на початку засідання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Учора   на   пленарному засіданні  я  повідомляв на звернення народних депутатів з приводу теми,  про яку сказав народний депутат Полюхович: готуйте заяву, і ми завтра дамо можливість виголосити її. Якщо ви доручаєте мені це зробити, коли я закриватиму сесію, я про це скажу декілька слів. Я ж не можу за депутатів вирішувати всі проблеми (Шум у залі).

     Ми домовлялися,   від  трьох  секторів  по  одному  депутату. Володимире Романовичу, повторюю, ми домовлялися. Це ліс рук (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон Марченка.  Потім Ніколаєнку, Коломойцеву і Ємцю по півхвилини. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Иван  Степанович,  дело в том,  что если Виктору Андреевичу нечего больше сказать,  как за 15 минут,  то, я думаю, депутатам есть что сказать.

     И поскольку оппозиция вообще отсечена от принятия решения,  я прошу увеличить как минимум до часа обсуждение,  чтобы депутаты  в этом   спектакле   могли   хотя   бы   пожелать   правительству  и Премьер-министру принять решение, которое требуют наши избиратели. Поэтому я прошу дать возможность депутатам выступить.

     И еще.  Иван Степанович,  поскольку у нас правительство очень редко появляется и к нему попасть практически невозможно, особенно к  Юлии  Тимошенко,  я,  пользуясь случаем,  передам сейчас Ющенко заявление шахтеров-инвалидов  о  том  безобразии,  которое  творит Кабинет  Министров по невыплате регрессов и заработной платы,  для того чтобы  он,  выступая,  ответил  и  на  этот  вопрос,  как  он собирается его решать.

     ГОЛОВА. Дякую.  Передайте.  Щодо регламенту.  Є положення про День уряду,  затверджене Верховною Радою. Тому я дію відповідно до цього  положення.  Якщо  Віктор Андрійович звернеться із проханням збільшити час для доповіді,  ми  вирішимо  це  питання,  але  тоді зменшується  час,  відведений  для  запитань  і  відповідей.  Отож подумайте.

     Депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії України. Шановний Іване Степановичу! Я підтримую думку,  яку висловив щойно колега Марченко,  з приводу того, щоб обов'язково сьогодні дати виступити від фракцій, додавши час  на ці виступи хоча б до п'яти хвилин,  можна за рахунок часу, відведеного на відповіді на запитання.  І це дало б змогу фракціям висловити своє міркування і бачення розвитку подій в Україні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Коломойцев. Будь ласка.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область).  Дякую за демократію, Іване Степановичу.

     Іване Степановичу,  я  хотів  би,  щоб  ви  і колеги депутати підтримали  таку  пропозицію.  Дійсно,  ми  не  зможемо   сьогодні розглянути   законопроекти   в   другому   читанні,   але  питання ратифікації міжнародних договорів,  які підготовлені і  внесені  і які впливають на міжнародний імідж України, я просив би розглянути сьогодні.  Це займе небагато часу,  але треба питання  ратифікації договорів,  які ми вчора не ратифікували, поставити на голосування після Дня уряду.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я ставив на голосування цю пропозицію.  Я можу ще раз поставити,  але ви бачите результати голосування. Давайте все-таки дотримуватися порядку денного (Шум у залі).

     Я вас  не  оголошував,  Віталію   Станіславовичу.   Все,   ми завершили обговорення, бо час іде.

     Вікторе Андрійовичу, ви згодні з таким варіантом розгляду: 15 або 20 хвилин відводиться на доповідь,  одна година - на відповіді на  письмові  й усні запитання і решта -до години збільшуємо час - на  виступи?  Пропоную  передбачити  в  першу  чергу  виступи  від фракцій,  а потім - за записом.  Є згода на таку пропозицію? Немає заперечень?  Немає.  Увімкніть мікрофон Віктору Андрійовичу.  Будь ласка.

     ЮЩЕНКО В.А.,  Прем'єр-міністр України.  Іване Степановичу,  я просив би надати для доповіді до 20 хвилин.

     ГОЛОВА. Гаразд,  ми з'ясували 20 хвилин - на доповідь, година

-  на  відповіді,  а  решта  часу  - для виступів від фракцій і за списком.

     Слово надається Прем'єр-міністру України Віктору  Андрійовичу Ющенку. Будь ласка. Прошу уваги.

     ЮЩЕНКО В.А. Глибокошановний Іване Степановичу! Глибокошановні народні  депутати!  Вам  роздані  конкретні,  детальні  аналітичні матеріали, які характеризують роботу уряду за перше півріччя. Тому у мене є можливість якраз сконцентрувати увагу на найхарактерніших визначальних кроках,  які були здійснені урядом у першому півріччі цього року.

     Соціальний аспект.  Минуло три місяці відтоді,  як у цій залі підтримали  програму  уряду  "Реформи  заради  добробуту".  За цей короткий  час  визначальною  рисою  діяльності  уряду  була  якраз соціальна  спрямованість.  Усі  питання,  над якими працював уряд, розглядалися через призму того, що це дасть кожному українцеві, як вплине на поліпшення його добробуту.

     Я обіцяв  публічно,  що  в  цьому  році ми позбудемося такого ганебного явища,  як заборгованість із виплати пенсій. Минулорічні борги  погашені  на сьогодні повністю.  Я хотів би привернути вашу увагу до цієї таблиці.  У поточному році заборгованість  скорочена на  32  відсотки  по  прострочених  боргах.  На  початок липня всі регіони України забезпечили повне фінансування поточних пенсій.

     Таблиця номер два характеризує:  білі зони - це 11 територій, які в цьому році вийшли на сто відсоткову оплату поточних пенсій і відсутність прострочених платежів попередніх періодів.

     Сьогодні 62  відсотки  українських   пенсіонерів   не   мають прострочених боргів і отримують вчасно поточну пенсію. На

     1 липня 1999 року аналогічний показник становив 32 відсотки.

     Крім того, особливо хотілося б підкреслити, що Пенсійний фонд на сьогодні повністю розрахувався  з  усіма  кредитами,  які  були запозичені  у  1999  році,  і свою діяльність здійснює виключно на базі власних соціальних надходжень.

     Ми продовжуємо працювати і над  підготовкою  законодавчих  та нормативних  актів з питань пенсійної реформи.  До кінця року буде сто відсотково запроваджено персоніфікацію пенсійних  рахунків  по всій   території.   Для  прискорення  підготовки  щодо  проведення пенсійної реформи нам разом з вами необхідно  у  другому  півріччі прийняти   закон   про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування. Відповідний законопроект готується за участю народних депутатів, профспілкових організацій, роботодавців та уряду.

     Намагаючись посилити  соціальну  складову  своєї програми,  у першому півріччі поточного року вперше з 1995 року  уряд  повністю профінансував соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів.  Зверніть, будь ласка,  увагу на цю  таблицю,  яка  характеризує  динаміку  і рівень  соціальних  проплат.  Відповідно:  синя  зона  - 1998 рік, вишнева - 1999 рік і зелена - поточний рік.

     Видатки державного бюджету  на  соціальний  захист  за  перші шість  місяців  поточного  року,  зверніть  увагу,  зросли:  з 3,5 мільярда - у 1998 році,  3,4 мільярда - у 1999 році і 5  мільярдів 20  мільйонів,  або  на 1,6 мільярда,  - приріст за перше півріччя 2000 року.

     Порівняно з  відповідним  періодом   минулого   року   рівень соціальних  витрат  у  складовій  частині видатків бюджету зріс на 47,3 відсотка.  Тому коли ми багато разів підкреслюємо,  що ви  на 2000  рік  прийняли  самий  соціальний  бюджет,  то хотілося б вам продемонструвати, що це дійсно відбувається на практиці.

     Починаючи з березня щомісячно  знижується  заборгованість  із заробітної плати у виробничій сфері (ми дали аналітичні матеріали) приблизно на 20-40 мільйонів.  За відповідний період минулого року заборгованість  збільшилася  на  457  мільйонів  гривень,  або 8,5 відсотка.

     Реальні доходи  населення  зросли  на  11,  8  відсотка,  при зниженні в минулому році за цей період на 12,  3 відсотка. Разом з тим  слід  визнати,  що  рівень   заробітної   плати   залишається надзвичайно низьким,  зберігається значна диференціація. Звичайно, це не може нас не турбувати, оскільки підвищення платоспроможності населення  є  одним  із  найважливіших  інструментів  економічного зростання країни.  За дорученням Президента України  працюємо  над удосконаленням  системи  оплати праці,  підвищенням її стимулюючої ролі.

     Посилилася робота центрів соціальної допомоги.  Проте нас  не повністю  задовольняє  організація  роботи щодо адресної підтримки населення. Непоодинокі також випадки, коли населення зазнає певних незручностей  з  боку  житлово-комунальних  служб.  Люди не можуть отримати ту чи іншу послугу,  якщо навіть вчасно і повністю за неї розраховуються. Це просто неподобство, і уряд покладе цьому край.

     Ми завершимо  у  другому  півріччі  поточного  року  розробку спеціальної програми - Програми боротьби з бідністю,  що дасть нам можливість  у  комплексі  вирішувати  всі  питання.  Я ще раз хочу підкреслити,  що жодна бідна людина у нашій державі не  залишиться без підтримки.

     Основи зростання.  Зрозуміло,  що досягнення соціальних цілей можливе  тільки  за  умови   постійного   зміцнення   економічного фундаменту країни. Господарська кон'юнктура січня-червня 2000 року в цілому є  позитивною,  і  це  нам  дає  підстави  цілеспрямовано рухатися обраним шляхом.

     Отримано значний   приріст  реального  внутрішнього  валового продукту - 5 відсотків за січень-червень 2000 року до відповідного періоду  попереднього року.  Зверніть увагу,  будь ласка,  на дані таблиці,  яка характеризує динаміку  продукту  1998,  1999  років, верхня частина справа - це динаміка 2000 року,  зелений стовпчик - це приріст доходів населення в реальному обчисленні,  а фіолетовий

- це валовий продукт за цей же період.

     Спостерігається сьогодні   стабільний   приріст   промислової продукції на 10,  8 відсотка,  що є найкращим показником з початку 2000  року.  Однак  позитивні  зрушення  все  ще  мають  нестійкий характер,  продовжують  діяти  економічні  та  соціальні   чинники нестабільності.  У  цілому  покращення  макропоказників  у першому півріччі поточного року посилило макрофіскальну позицію уряду.

     Наступна діаграма харатеризує динаміку  макрофіскальних  змін за п'ять місяців.  Синє позначення - це 1999 рік, червоні, бордові позначення - це поточний рік.  Зверніть увагу,  виключно по  трьох позиціях ми маємо нижчу динаміку. Прибутковий податок з громадян - податок,  який перейшов у категорію місцевих  бюджетів,  тому  тут немає   бази   порівняння.  І  останні  дві  колонки  -  внутрішні запозичення відповідно до бюджету і програми.  Ви пам'ятаєте, уряд відмовився  від  практики  внутрішніх  і  зовнішніх  запозичень на підвищення сальдової заборгованості ,  тому  дві  останні  колонки характеризують  те,  що  в  поточному  році уряд не отримав жодної копійки  зовнішніх  запозичень,  і  1  мільярд  460  мільйонів   - переоформлення  заборгованості  попередніх  років  на внутрішньому ринку.

     Україна нарешті живе в режимі виключно скорочення боргів.  Це та позиція,  про яку ми з вами домовлялися на початку року.  Маємо на сьогодні профіцит бюджету в розмірі 182  мільйони  гривень.  За шість  місяців  поточного  року  ми  погасили 494 мільйони гривень зовнішніх боргів і  1  мільярд  75  мільйонів  гривень  внутрішніх боргів.  Ми,  як  уряд,  не  маємо  прострочених  платежів  ні  по зовнішній,  ні  по  внутрішній  позиціях  цього  року.  При  цьому звертаємо увагу на те, що ми не користувалися практикою запозичень ні  на  зовнішньому,  ні  на  внутрішньому  ринку.  Незважаючи  на неможливість використання зовнішнього фінансування, у січні-червні поточного  року   в   основному   утримана   курсова   та   цінова стабільність.  Маємо  рівень  девальвації  національної валюти 4,3 відсотка,  що  є  хорошим  фактором  стабілізації  економічних   і фіскальних  процесів  на  друге півріччя поточного року,  і рівень інфляції - 18,4 відсотка.  Окремі коментарі щодо  цієї  позиції  я зроблю в кінці свого виступу.

     Нам вдалося   здійснити  реструктуризацію  зовнішніх  боргів. Починаючи  з  14  квітня  поточного  року,  2,7  мільярда  гривень зовнішнього  боргу було реструктуризовано на більш віддалені роки, що забезпечило створення позитивних фіскальних умов  для  динаміки економіки в найближчі два-три роки.

     Шостий місяць  поспіль  спостерігається  збільшення  реальних доходів консолідованого бюджету.  За півроку воно  становить  10,5 відсотка.  За відповідний період минулого року було падіння на 2,8 відсотка.

     Керуючись програмою,  підтриманою  Верховною  Радою  України, уряд  обмежив негрошові форми розрахунків з платниками податків на бюджетах усіх рівнів.  Грошовими коштами за шість місяців надійшло 98,6  відсотка  всіх  надходжень  до бюджету,  що на 147 відсотків більше  від  бази  попереднього  року.   Повністю   позбулися   на бюджетному рівні заліків і сурогатних форм розрахунків з бюджетами всіх рівнів,  і були анульовані всі бюджетні преференції, прийняті по  відношенню  до  окремих  суб'єктів бізнесу за період з 1995 по 1999 рік включно.

     У звітному  періоді  позитивною  є  і   тенденція   виконання місцевих бюджетів.

     Зверніть увагу   на  таблицю,  яка  характеризує  позиції  по виконанню бюджету місцевих рівнів за п'ять місяців.

     Практично по  всіх  показниках   ми   забезпечили   виконання місцевих  бюджетів  над розрахунковим значенням,  маються на увазі ключові:  прибутковий  податок  з   громадян,   трансферти,   інші надходження.

     У нинішньому        році       бюджети       майже       всіх адміністративно-територіальних  одиниць  одержали  дотацію   понад розрахунково визначений бюджетом 2000 року обсяг на січень-червень на загальну суму 335 мільйонів гривень.

     За нагромадженням цифр і фактів не завжди можна побачити, хто ж у виграші від нових управлінських рішень уряду.

     Візьмемо, наприклад,  розрахунки  за  пальне.  Минулого року, коли процвітали бартерні схеми, селяни купували одну тонну солярки за 5,6,  а в окремих випадках і за 7 тонн зерна.  В цьому році при грошовому розрахунку вартість однієї тонни солярки еквівалентна  2 тоннам  зерна.  На  кожній  тонні  різниця  понад 3,5 тонни зерна. Щороку,  ви пам'ятаєте,  на весняно-посівну кампанію  витрачається 1,2 мільйона тонн зерна.

     Таким чином,  селяни  виключно  через  механізм розрахунків і кредитування поточного року  залишили  у  своєму  користуванні  як винагороду,  як  поповнення  обігових  коштів  3,  5 мільйона тонн зерна.  Це та різниця,  яка цього року залишиться  в  українського селянина.  А могла б бути вилучена у нього,  якби уряд працював за попередньою технологією.  Як правило,  цей ресурс був би вивезений на  експорт  і  реалізований  за межами українського ринку.  Таким чином,  піврічна  діяльність  уряду   принесла   певні   позитивні результати.  Нам є про що сказати,  проте все це ще скромні зміни, які маловідчутні для більшості населення.

     Шановні народні депутати!  У тактиці своїх  дій  на  наступне півріччя  уряд  виходить  з того,  що з другого кварталу поточного року  в  розвитку  макроекономічної  ситуації  посилюється   вплив довготермінових   факторів  зростання  -  таких  як  інвестиційний процес,  приватизація,  підтримання  фінансової   стабільності   і кредитна діяльність.

     Звичайно, дія  структурних  чинників  економічного  зростання посилиться не  автоматично.  Уряд  своїми  діями  сприятиме  цьому процесу.  Принагідно  зазначимо  таке.  Між  тим що будь-який уряд здійснює у сфері реформ і отриманими результатами є розрив.

     Як відомо,  перетворення  в   економіці   майже   ніколи   не супроводжуються   миттєвими  наслідками.  Сьогоднішня  динаміка  - результат  комбінованої  дії  різних   чинників.   Серед   них   - багаторічні   зусилля   попередніх   урядів  і  Нацбанку  у  сфері фінансової стабілізації та приватизації,  оптимізація  податкового та бюджетного процесів та інше.

     Поточний рік     протягом     шести     місяців    демонструє загальногалузеве економічне зростання.  У 23  регіонах  з  27  має місце    зростання    промислового    виробництва    порівняно   з січнем-червнем попереднього року.  За відповідний період  минулого року таких регіонів було 13.

     Найвищий приріст   виробництва   досягнуто   в  Закарпатській області - 43,7 відсотка,  Волинській - 37 відсотків, місті Києві - 30  відсотків.  Наше  завдання - перетворити початкове зростання у стале і  довготривале.  Зростання  може  захлинутися,  залишившись початковим,  якщо  його  основу  не  становитимуть саме структурні фактори,  які мають пролонговану дію.  Нам випала місія продовжити формування структурних засад зростання.

     Інвестиційні можливості. Щоб стартове зростання перетворити у стале і довготривале, особливу увагу згідно з програмою уряду слід приділити  відновленню  внутрішнього  інвестиційного  процесу.  Чи вдалося  нам  просунутися  вперед  у  реалізації  вимог   урядової програми і закласти фундамент утримання та прискорення зростання у наступні місяці?

     По-перше, як  уже  зазначалося  вище,  діями  по   збільшенню соціальних   виплат   і   погашенню   заборгованості  стимулювався споживчий попит у сумі 1,6 мільярда гривень. Це приріст соціальних витрат   шести   місяців.   Це,   безумовно,   сприяло  формуванню довготривалого економічного зростання,  і ми далі будемо  йти  цим шляхом.

     По-друге, в    першому    півріччі   прискорилося   зростання інвестицій в основний капітал,  яке розпочалося ще  в  1998  році. Демонстрована  вам  таблиця показує динаміку зростання - 3 роки за цим показником.  Нагадую,  що в 1998 році  інвестиції  в  основний капітал  збільшилися  на  6  відсотків,  у  минулому  році  - на 3 відсотки,  у цьому році - на 21,2 відсотка.  За цей період приріст капіталу прямих інвестицій був у вісім разів більший,  ніж за ці ж місяці  минулого  року.  Найбільші  інвестиційні  залучення   були зроблені   Києвом,   Донецькою,   Запорізькою,   Дніпропетровською областями.

     Зростають і потенційні  ресурси  інвестицій.  Це  заощадження населення у національній та іноземній валютах. З початку року вони збільшилися з  4  мільярдів  376  мільйонів  до  5  мільярдів  743 мільйонів,  тобто на 1,4 мільярда гривень, або на 31,2 відсотка, в тому числі в національній валюті - 32,9 відсотка,  в  іноземній  - 29,5 відсотка.

     Знижено ставки   рефінансування   Національного  банку  з  45 відсотків до  29,  а  норми  обов'язкового  резервування  -  з  16 відсотків  до 15.  Банківська процентна ставка за цей період також скоротилася з 52 відсотків на початку року  до  39,3  відсотка  на сьогодні, або практично на одну четверту.

     Усе це  дало  змогу  збільшити  кредитний  портфель  банків в економіку з 11,8  мільярда  до  15,3  мільярда,  або  з  приростом кредитних  вкладень  за  п'ять  місяців  3,5 мільярда гривень.  Ця таблиця ілюструє якраз  цю  динаміку.  І  я  переконаний,  шановні народні депутати,  що цей процес є одним із визначальних,  процес, до якого, власне кажучи, ми довго йшли.

     Подальше посилення процесів мобілізації кредитних ресурсів  у реальному  секторі  економіки має стати одним із головних чинників незворотності позитивних процесів структурної перебудови народного господарства  в  Україні.  Ми  переконані,  що незабаром українець повинен стати ключовим інвестором і кредитором України.

     Приватизація. Приватизація в  Україні  набула  якісно  нового статусу.  Насамперед  завдяки плідній співпраці уряду та Верховної Ради були прийняті вкрай необхідні юридичні  акти,  що  стосуються національної   приватизації.   Слово   "якісне"  я  використав  не випадково. Перед нами стоїть нове завдання: приватизація переважно великих,  стратегічно  важливих підприємств виключно на конкурсних та  грошових  засадах  з  максимально   відкритими   і   прозорими процедурами.  Громадяни  України  будуть  знати,  хто  є власником об'єкта і яка природа його грошей.

     Ще одним доказом того,  що  приватизація  цього  року  набула нового дихання,  є отримані від неї грошові надходження. За станом на кінець червня  поточного  року  ця  сума  становила  близько  1 мільярда  гривень,  що у півтора раза перевищує фактичний показник за весь попередній рік.  Уперше за  всю  історію  Фонд  державного майна України виконав план грошових надходжень.

     Проте у   сьогоднішньому   виступі   я  хотів  би  не  тільки зосередитися на наявних успіхах,  а й визнати, що існує ціла низка проблемних   моментів,  на  які  уряд  у  своїй  подальшій  роботі звертатиме увагу.  Зокрема,  нас непокоїть той факт,  що й досі  з великої  кількості  оголошених  конкурсів  реально відбувається не більше 20  відсотків  через  низьку  зацікавленість  внутрішніх  і зовнішніх покупців.  Це, безумовно, один із сигналів стурбованості політичною і економічною атмосферою в країні  і  перспективами  її розвитку.    Відтак   я   вважаю,   що   слід   рішуче   проводити реструктуризацію,  особливо великих  містоутворюючих  підприємств, від яких залежить життєздатність багатьох міст.

     Прийняті Верховною  Радою  законодавчі  акти  вже  цього року дозволять Фонду державного майна оперативно та гнучко реагувати на сітуацію,  що склалася по кожному об'єкту окремо.  Це, безперечно, підвищить фінансово-економічні результати приватизації,  покращить перспективи виконання соціальних завдань урядової програми.

     Особливо хотів    би    зупинитися    на    питаннях   роботи паливно-енергетичного  комплексу.  Чому  ми  надаємо   розв'язанню проблем  його  функціонування  такого значення?  Уряд приступив до роботи  серед  зими.  Його  головним  тактичним   завданням   було збереження  об'єднаної  енергетичної  системи України.  На початку року вугілля на складах енергостанцій було у 2,3 раза  менше,  ніж на  початку  1999  року.  Блоками  працюючих  атомних станцій було вироблено на 2 мільйони кіловат енергоенергії менше.

     У 2000 році поставки російського газу як плата за транзит  на 40 відсотків нижчі порівняно з попередніми періодами.

     Боротьба з  сурогатними  розрахунками,  скорочення  бартерних операцій,  чесна приватизація,  а також жорсткі заходи стосовно до неплатників  повинні  були  стати  ключовим  фундаментом  роботи в уряді.

     Говорячи про проблеми енергетики,  слід  пам'ятати,  що  уряд успадкував  від  попередників  не  лише  підвалини зростання,  а й підвалини енергетичної  кризи,  загострення  проблеми  неплатежів, тобто нового руйнівного падіння економіки.

     Отже, якщо  сьогодні  позитивні зміни увібрали в себе наробки минулого,  то й негативні процеси є значною мірою  віддзеркаленням загострення успадкованих хвороб.

     У цій  ситуації  ми  були вимушені вжити рішучих непопулярних заходів щодо виправлення накопичених за  попередні  роки  помилок, які призвели до глобалізації бартерних відносин. Завдяки підтримці Президента і Верховної Ради уряду вдалося змінити тенденцію оплати за    енергоносії.    Загальна   кількість   підприємств-боржників зменшилася за півроку на 6 тисяч,  або  на  15  відсотків.  Рівень грошових    проплат    споживачами    зріс    до   56   відсотків, енергопостачальними   компаніями   -   до   43,5   відсотка,   які перерахували  в  першому  півріччі на оптовий ринок електроенергії кошти в сумі 972 мільйони гривень,  або ж стільки, скільки за весь 1999 рік.

     Зверніть увагу  на діаграму,  яка характеризує рівень проплат за відпущену електроенергію в Україні  в  поточному  році.  Із  13 відсотків  сьогодні  цей  показник  збільшився  і  становить  43,5 відсотка проплат у грошовій формі.  Для порівняння,  у  1999  році лише 8 відсотків усіх платежів були здійснені в грошовій формі,  а 92  відсотки  -  це   бартерні   або   сурогатні   розрахунки   за електроенергію,  що  іммобілізувало  кошти енергетики і сформувало практично ситуацію банкрутства.  За рахунок зростання збору коштів за  електроенергію  в  три-чотири  рази  нам  вдалося  забезпечити проплату за газ і ядерне паливо,  стабілізувати частоту  струму  в енергосистемі,  розпочати накопичення вугілля на зиму, ліквідувати заборгованість  із  заробітної  плати  на  атомних  станціях.   Ці характеристики подані на діаграмах, які вам пропонуються.

     Особливого значення  ми  надаємо прийнятому Верховною Радою і підписаному Президентом Закону про внесення змін до Закону України про  електроенергетику.  Уряд  працює  над забезпеченням належного рівня оплати за спожиту електроенергію грошовими коштами (по  всіх споживачах  загалом не нижче 55-60 відсотків) та контрольованого і тільки   на   паритетній   основі   рівня   внутрішніх   галузевих взаєморозрахунків; над залученням банківських ресурсів (цього року формується кредитна лінія -  близько  400  мільйонів  гривень  для формування   запасів   на  зиму);  проведенням  виваженої  цінової політики  з  поступовою  ліквідацією   перехресного   фінансування галузей;  кардинальним удосконаленням системи обліку енергоносіїв, включаючи бюджетну сферу.

     Агропромисловий комплекс.     Крім      паливно-енергетичного комплексу,  незадовільним залишається становище в АПК.  Незважаючи на те,  що ми маємо приріст порівняно з травнем на  1,2  відсотка, для  проведення  чи  не  найглибшої  в Європі за останні сто років аграрної реформи потрібно,  звичайно,  не 8 тижнів і не 8 місяців. Можливе   тимчасове   погіршення   ситуації,  як  і  при  будьяких радикальних структурних реформах. Крім того, проведена позитивна і вже   відчутна  робота  щодо  прискорення  перетворень  у  системі аграрних  відносин.  Вперше  завдяки   проведеному   реформуванню, спрямованому на максимальне використання приватної ініціативи,  та дії прийнятих  ринкових  законів,  указів  та  постанов  уряду  на ринкових     принципах     організовано    проведення    комплексу весняно-польових робіт.

     Ми не  впали  у  прірву  руйнівного  бартеру,  не   допустили кабального   для  сільгоспвиробника  диспаритету  цін,  зростаючих збитків,  боргів  та   безгрошів'я.   У   структурі   фінансування весняно-польових  робіт  банківські кредити для сільгоспвиробників на цей рік становлять 21- 35 відсотків,  що в 10 разів більше, ніж у  попередні  роки.  Практично  відновлено  діалог  між  банками і аграрною економікою.

     Для закріплення позитивних тенденцій в аграрному секторі  нам необхідно якомога швидше остаточно прийняти Земельний кодекс.

     Головне завдання   в  другому  півріччі  -  виконання  указів Президента України про  заходи  щодо  забезпечення  формування  та функціонування  аграрного  ринку  від  6  червня  2000 року та про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна від 28 квітня 2000 року,  що забезпечить продовольчу безпеку країни.

     Ми звертаємо вашу увагу,  шановні народні депутати,  також на необхідність  внесення  змін  і  доповнень  до чинних законів щодо торгівлі живою худобою, шкурами тварин і насінням соняшнику.

     Програма уряду не може бути успішно втілена в життя,  якщо її слабким місцем залишатиметься будівництво. Нас не може настроювати на оптимістичний лад зростання інвестицій в основний капітал, якщо будівництво  кульгає.  Найближчим  часом  ми  окремо розглянемо на засіданні уряду стан справ у будівництві і здійснимо низку заходів шляхом  прийняття  і виконання постанов уряду,  законів України та указів Президента України,  спрямованих,  зокрема,  на  скорочення обсягів   незавершеного   будівництва,   підвищення   ефективності житлової політики  і  створення  сприятливих  умов  для  іноземних інвесторів.

     Інфляційні загрози  і  реальність.  Не можу не згадати ще про одну небезпеку для успіху стратегії  економічного  зростання.  Нам важко  давалася фінансова стабілізація,  ми втрачали і поновлювали її.   Сьогодні    безпосередньої    загрози    нової    фінансової дестабілізації  поки  що  немає.  Ситуацію  з  інфляцією  не  слід драматизувати.  Чергове підвищення  темпів  її  зростання  значною мірою пояснюється,  з одного боку,  інвестиційними та інфляційними процесами попереднього року, коли в січні і лютому рівень інфляції був   відповідно   5,6  і  4,3  відсотка,  а  з  другого  боку,  - задекларованим,  але  не  реалізованим  у  1999  році  підвищенням тарифів на комунальні послуги.

     Проте починають діяти,  хоча і в обмеженому вигляді, чинники, пов'язані  з   відсутністю   зовнішнього   фінансування   з   боку Міжнародного  валютного  фонду  та  інших  міжнародних  фінансових організацій.

     Уряд вперше  за  багато  років  виконує  практично  всі  свої соціальні  зобов'язання.  Все  це також посилило платіжний попит і потенційну загрозу  прискорення  інфляції.  Ця  загроза  не  стане реальністю   лише   за   умов  адекватної  товарної  пропозиції  і відновлення зовнішнього фінансування.

     Співпраця з регіонами.  Успіхи,  яких вдалося  досягти  уряду щодо   виконання   програми,   нерозривно   пов'язані  з  щоденною наполегливою працею місцевих органів влади.  Отже, це успіхи всієї виконавчої  команди.  Це  не  політичний  реверанс  у бік місцевих державних адміністрацій та органів  місцевого  самоврядування.  Ми справді поступово переходимо від вибіркових, безсистемних підходів до   цілісної   системи    відносин.    Налагоджується    робочий, конструктивний   діалог   уряду   з  головами  обласних  державних адміністрацій.

     Ми працюємо   також   на   майбутнє   наших   взаємовідносин. Відповідальні  працівники  центральних  органів  виконавчої  влади активно  працювали  у  спеціально  утвореній  Президентом  України комісії для розробки Концепції державної регіональної політики. На сьогодні комісія завершила роботу і проект концепції  передано  до Адміністрації Президента.

     Для діяльності   уряду   ключовим  є  створення  більшості  у Верховній  Раді  України.  Завдяки  активній  співпраці   Кабінету Міністрів  і  Верховної  Ради  нам  вдалося  за ці півроку зробити декілька рішучих кроків.  Уперше за  часів  існування  Української держави було прийнято бездефіцитний бюджет,  який дозволяє державі жити за новими принципами і бачити реальні перспективи.

     Другим спільним  успіхом  виконавчої  влади   і   сформованої парламентської   більшості  стало  ухвалення  Програми  діяльності Кабінету Міністрів "Реформи заради добробуту".  Завдяки  взаємному розумінню  цілей  реформ  нам  усім вдалося досягти цивілізованого рівня партнерства у законодавчій діяльності. Вперше за три останні роки прийнято Державну програму приватизації.

     Учора ми  були свідками нового успіху цієї співпраці уряду та Верховної Ради.  Нарешті бюджетний процес  входить  у  передбачене законодавством русло:  вчасно прийнято Бюджетну резолюцію, а також схвалено в першому читанні проект Бюджетного кодексу.

     Завдяки такому   підходу   узгоджено    перелік    необхідних законопроектів,  на основі яких має прийматися Державний бюджет на 2001 рік. Надає оптимізму й те, що Верховна Рада оперативно реагує на  законодавчі  ініціативи Кабінету Міністрів і підтримує позицію уряду,  як було,  наприклад,  з нещодавно  прийнятими  змінами  до Закону про електроенергетику.

     Проте досягнутий   прогрес  не  повинен  давати  приводу  для заспокоєння.  Вже найближчим  часом  треба  завершити  роботу  над проектами   Податкового,   Бюджетного,  Цивільного  та  Земельного кодексів,  прийняти  закони  про   доходи   фізичних   осіб,   про оподаткування   нерухомого  майна,  про  іпотеку,  про  недержавні пенсійні фонди та інші.

     Для більш   ефективної   співпраці   планується   максимально розширити контакти уряду з Верховною Радою.  Я, як Прем'єрміністр, відчуваю особисту відповідальність перед депутатським  корпусом  і не  раз проводив зустрічі з представниками депутатських фракцій та груп, а також прийом народних депутатів України з метою врахування більшості  пропозицій  та зауважень.  Вважаю важливим продовжувати брати участь у засіданнях Координаційної ради більшості  Верховної Ради  для  обговорення  найважливіших  питань  кожного  пленарного тижня.

     Практика активного    діалогу    з    народними    депутатами поширюватиметься  і  на  віцепрем'єр-міністрів  і міністрів уряду. Кожен міністр повинен відстоювати поданий від уряду законопроект у відповідному  комітеті  Верховної Ради.  Отже,  потребує негайного втілення принцип закріплення членів уряду за комітетами  Верховної Ради України, депутатськими групами і фракціями.

     Насамкінець хочу   ще  раз  наголосити,  що  уряд  вважає  за необхідне зберегти досягнутий високий рівень плідної співпраці між Кабінетом   Міністрів   України   та   Верховною   Радою  України. Функціонування  парламентської  більшості  -  запорука   не   лише ефективної  реалізації  програми  діяльності уряду,  а й необхідна передумова нашої спільної роботи у проведенні так довго очікуваних українським народом реформ.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе  Андрійовичу.  Я  всі  зауваження від депутатів стосовно регламенту  сприйняв  і  дякую  депутатам,  які вислухали, за толерантність. Ми вже врегулюємо це запитаннями.

     Шановні народні депутати!  У нас такий досвід: одне запитання письмове, одне усне. Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища.

     Перше - письмове. Депутат Фесенко буде на черзі.

     Будь ласка, Вікторе Андрійовичу, письмове запитання.

     ЮЩЕНКО В.А.  Перше запитання:  "В якому стані розгляд  урядом пропозиції   Народного  руху  України  про  необхідність  розробки державної програми виходу з енергетичної кризи?"

     Наша позиція має дві  складові.  У  нас  в  Україні  прийнята енергетична   програма,  яка  дає  ключову  відповідь:  що  робити виконавчій владі для оптимізації ситуації на енергетичному  ринку. Тому  найперше  завдання  уряду  якраз  полягає  в  тому,  щоб  ми послідовно реалізовували передбачені програмою заходи.

     Друга складова частина - це  тактична  співпраця  і  внесення оперативних змін до процедур,  прийнятих урядом і Верховною Радою, особливо  щодо   організації   оптового   ринку   й   енергетичної архітектури.  Ви були свідками,  як цього року ми тричі зверталися до Верховної Ради з пропозицією про  оптимізацію  якраз  тактичної позиції,  що  дало змогу виправити всі негаразди,  які стосувались організації оптового ринку,  інкасації  в  оптовому  ринку.  І  та динаміка платежів,  яка демонструє чотирикратне зростання проплат, свідчить про те,  що друга частина тактичних дій урядом спільно  з парламентом  втілюється  ефективно.  Тому  в  поєднанні  цих  двох позицій  ми   вбачаємо   перспективу   оптимізації   ситуації   на енергетичному ринку.

     ГОЛОВА. Депутат  Фесенко.  Будь  ласка.  А  потім  - письмове запитання.

     ФЕСЕНКО К.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, СДПУ(о)).  Дякую,  Іване  Степановичу.  У  мене  таке запитання до Прем'єр-міністра нашої держави. Я краще російською мовою.

     Сохраняется ли практика отсутствия лимитирования зольности по энергетическим углям? Из ответов представителей Кабинета Министров при   работе   с   комитетами   ясно,   что   шахтам,   добывающим энергетический уголь, из бюджета перечисляются значительные суммы. И в соответствии с планами на июль и август эти суммы также  будут перечисляться. Если такая практика сохранится, тогда непонятно, на что пойдут эти суммы.  Возможно,  опять на то,  чтобы из  породных отвалов   грузили   якобы   энергетический   уголь.  От  этого  ни электростанциям, ни кому-либо вообще пользы не будет.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  На жаль,  така практика ще зберігається, але  ми  розуміємо  її  хибність  і  неприпустимість.  Ви  знаєте, тенденції щодо зольності за  перше  півріччя  поліпшилися  на  0,7 відсотка.  Це добре, але, безумовно, ми переконані, що лімітування зольності - необхідний інструмент регулювання  фінансово-бюджетних стосунків із цією галуззю. І цей показник ми будемо впроваджувати.

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

     ЮЩЕНКО В.А.  Письмове  запитання  від  фракції Народного руху України:

     "У суспільстві,  у засобах масової  інформації,  у  Верховній Раді  України  активно  обговорюється  проблема повернення у цьому році заощаджень громадянам.  У  державному  бюджеті  на  2000  рік збільшено   асигнування   на  ці  цілі,  але  чіткої  програми  та механізмів на перспективу немає. Уряду України необхідно виступити перед громадськістю і дати роз'яснення та запевнити вкладників, що їхні заощадження будуть повернуті у повному обсязі".

     Уряд готовий виступити з такою ініціативою і  внести  на  ваш розгляд логіку дій.  Сьогодні цю проблему регулюють п'ять постанов Верховної Ради і відповідний закон. На нашу думку, тупиковим є те, що   відповідно   до   попередньо   прийнятих  рішень  затверджено нереальний рівень компенсацій, який не може бути передбачений ні в жодному бюджеті на рік, ні в бюджеті на перспективу.

     Ми переконані, що попереднє рішення багато в чому формувалося на популістських засадах. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб здійснити ось такі кроки.  Уряд готовий ініціювати і внести на ваш розгляд  на  наступній   сесії   процедуру   розв'язання   питань, пов'язаних    із   компенсацією   вкладів   населення.   На   базі парламентського рішення ми готові прийняти до виконання остаточну, реальну  суму  і  в  найближчі  п'ять-вісім  років поставити її до оплати.

     Крім того,  ми готові ввести  у  практику  роботи  оплату  за комунальні  послуги,  за  освіту,  за  надання  медичних послуг за рахунок компенсуючих сум,  які обчислені як  вклади  населення  на рахунках   комерційних   банків.   Таким   чином  ми  могли  б  на реалістичній  основі  оптимізувати  безвихідний  стан,   у   якому перебуваємо стосовно вкладників вже декілька років.

     Ви розумієте,   що   300   мільйонів   гривень   компенсації, передбачених  бюджетом  цього  року,  можна   вважати   формальною відповіддю,  а  не  відповіддю  по суті цієї проблеми.  Тому ми на осінню сесію  політично  будемо  пропонувати  вам  такий  механізм розв'язання цієї проблеми.

     ГОЛОВА. Депутат Дроботов. Будь ласка.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Уважаемый Виктор Андреевич! Вот с этой трибуны, на которой  вы  стоите,  нам  неоднократно приходилось слушать отчеты премьер-министров  Павла  Ивановича  Лазаренко,  а  затем  Валерия Павловича  Пустовойтенко.  Смысл  этих отчетов был примерно таков, как  и  ваш:  есть  прирост   ВВП,   экономическая   стабилизация, ликвидируется задолженность по бюджетной сфере.  Конечно, глядя на то наследство, которое вы приняли, вам не позавидуешь. Более того, сложность  вашего положения еще и в том,  что те,  кто призван вас поддерживать,  плетут вокруг  вас  паутину,  чтобы  вы  как  можно быстрее споткнулись.

     А вопрос у меня такой.  Успешность работы правительства - это профессионализм,  слаженность и исполнительность?  Вот в отношении исполнительности  в  вашем правительстве,  Виктор Андреевич.  Вами дано поручение

 9180/66 от  26  мая  этого  года  по  Автономной Республике Крым, обединение "Крымхлеб",  куда входят десять заводов.  Вы задолжали туда огромные суммы, по закрытым бюджетным учреждениям.

     Вы дали  поручение  исполнить.  Наверное,  уже где-то там,  я знаю,  прослежена бумага по казначейству,  Минфину, Митюкову, что, дескать, идет выполнение вашего поручения.

     Виктор Андреевич, не выполняются ваши поручения. И сегодня за счет заработной платы рабочих  десяти  предприятий  содержится  та бюджетная  сфера.  Это  не совсем правильно.  Я заранее говорю вам спасибо за то, что вы вернетесь к этому поручению и проверите, как оно выполняется.  И те люди,  которые не выполняют, будут вами же, Виктор Андреевич, привлечены к ответственности.

     Спасибо.

     ЮЩЕНКО В.А.   Обіцяю,   що   проконтролюю   виконання   цього доручення.

     Хочу тільки  зробити  одну  поправку.  Глибоко  переконаний у тому,  що ті  процеси,  які  сьогодні  відбуваються  в  економіці, зокрема в індустрії і в ряді інших ключових секторів, свідчать про загальну сталу тенденцію  на  піднесення.  Це  тенденція,  з  якою українська економіка не стикалася.  Переконаний,  що це унікальний шанс для всіх нас - закріпити цю тенденцію.  І я думаю, що це буде найкраща  політична  відповідь  на запитання про ту ситуацію,  яка сьогодні складається в нашій країні. Я візьму під контроль.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу,  я вмикаю з  процедури  мікрофон депутата Пустовойтова.  У нього є пропозиція,  послухайте її, будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Іване Степановичу! Уряд роздав нам відповіді на письмові запитання. Давайте ми просто їх  вивчимо,  а Віктор Андрійович відповість краще на запитання із залу.

     ГОЛОВА. Не заперечуєте, Вікторе Андрійовичу?

     ЮЩЕНКО В.А. Я не заперечую.

     ГОЛОВА. Відповідно до положення на раніше задані запитання  є письмові відповіді уряду,  тому депутати вносять пропозицію більше часу виділити на усні запитання.

     Сергій Кириченко. За ним - депутат Черненко.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська    область).    Християнськодемократична   партія України.   Прошу   передати   слово   народному   депутату   Раїсі Богатирьовій.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  народний  депутат  України (виборчий округ 41,  Донецька область). Християнсько-демократична партія. Шановний Вікторе   Андрійовичу!   Вам   відомо,   що   нині  зростає  обсяг простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості.  Тільки за   червень  цей  обсяг  становив  3,8  мільярда  гривень,  тобто поглиблюється криза платежів.  Скажіть, будь ласка, що уряд планує робити,  щоб  виправити  ситуацію?  І  як  ви  можете  пояснити це зростання?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А. Зберігається тенденція до зростання, але вона вже не  така,  якою  була  навіть на початку року.  Я переконаний,  що основна  причина  стрімкого  зростання   динаміки   неплатежів   в економіці  України  -  це  суцільна  відмова  від  грошових форм і перехід на бартеризовані і сурогатні стосунки,  які самі  по  собі максималізують це явище.

     Крім того,  я переконаний, що система неплатежів давно вже не мала юридичної культури інвентаризації тих платежів,  які сьогодні вже   де-юре   не  є  елементом  заборгованості,  але  статистично подаються, і ми цю динаміку спостерігаємо як динаміку зростання.

     Я переконаний також у тому,  що,  коли ми те,  що  зробили  в бюджетній сфері, далі проведемо у сферу державних фінансів і потім в  економіку,  -  це  буде  єдиний  радикальний  шлях   скорочення неплатежів.  Мається  на  увазі  те,  що  з бюджетної системи були повністю виключені бартерні стосунки.  Ми не отримуємо надходження гречкою  чи  чимось  іншим.  У  лютому  ми таку саму директиву про скорочення бартерних форм розрахунків і перехід на грошову  основу видали  підприємствам  зі стовідсотковими державними фінансами (це залізниця,  підприємства зв'язку,  газодобувні  та  нафтопереробні підприємства), де держава має контрольний пакет акцій.

     Якщо взяти  залізницю,  то  за  шість  місяців рівень бартеру скоротився з 83  до  16  відсотків.  Залізниця  повністю  погасила заборгованість  із  заробітної  плати,  вдвічі підвищила заробітну плату,  розрахувалася на дві третини за пеню і недоїмки попередніх років.

     Переконаний, якщо  ми  ці  механізми  перенесемо  в  державні фінанси,  - це буде найефективнішою відповіддю оптимізації системи розрахунків.

     Крім того,   ми   не   виключаємо   проведення   заліків   на взаємовигідній,  бездисконтній  основі   із   захистом   державних інтересів.

     Впевнений, що найближчим часом ( за станом на 1 липня чи на 1 серпня)    вперше    в    Україні    ми    матимемо     скорочення дебіторсько-кредиторської   заборгованості.   Ви  будете  свідками цього.

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - депутат Беспалий.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановний Вікторе  Андрійовичу!  Дозвольте поставити вам три запитання, але коротких.

     Перше. Як ви розцінюєте заяву губернаторів, проголошену вчора ввечері по УТ-1 ?

     Друге. У 1992 році був прийнятий Закон про охорону  здоров'я, в  якому  записано,  що уряд визначає гарантований рівень медичних послуг для громадян.  Досі це питання не вирішено.  Що  думає  ваш уряд, чи вирішить він це питання?

     І третє.   Чи   не   вважаєте  ви,  Вікторе  Андрійовичу,  що відбувається тихий саботаж дій вашого уряду на декількох рівнях, у тому числі в будинку уряду?

     Дякую за відповідь.

     ЮЩЕНКО В.  А.  Почнемо з першого. Я не в курсі заяви, тому не можу її прокоментувати.

     Друге. Що стосується проблем  медичної  сфери,  то  їх  можна розглядати  у  двох  площинах  -  політичній  і  фінансовій.  Щодо політичної площини, то, безумовно, ми довго йшли до альтернативної моделі  надання  медичних послуг.  На сьогодні,  я переконаний,  в рамках програми "Реформи заради добробуту" і медичної  реформи  ми оптимізуємо  послуги,  які  держава гарантує на безоплатній основі для  всіх  громадян  через  спеціальні  інструменти  і  механізми, включаючи  медичне страхування.  А з другого боку,  безумовно,  ми повинні  чітко  сказати,  що  є  приватна  медицина,  яка  повинна фінансуватися з альтернативних, позабюджетних джерел.

     Що стосується третього запитання,  то відповідь:  так. Це так (Шум у залі) .

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу,  Прем'єрміністр відповідає  так, як  вважає  за  потрібне,  коментарі  згідно з Положенням про День уряду не допускаються.

     Борис Беспалий. За ним - депутат Кулик.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи - Конгрес".  Вікторе Андрійовичу!  Я і мої колеги вважаємо,  що,  незважаючи на все,  в роботі уряду все-таки переважає позитив. Але життя країни - це передусім життя регіонів. На  це  звертав  увагу  і  попередній промовець,  мій колега.  Там вирішується більшість проблем,  причому найвпливовішими є  місцеві державні адміністрації.

     Ви у   своїй  доповіді  сказали,  що  між  вами  і  місцевими державними адміністраціями ведеться діалог.  І тому  в  мене  таке запитання. Це все - одна система виконавчої влади. Хіба нормально, коли в системі виконавчої влади є дискусійний  клуб,  де  ведуться діалоги?   Чи   не  вважаєте  ви,  що  має  бути  жорстка  система субординації, чітка вертикаль?

     І у зв'язку з  цим  друге  запитання.  Повноваження  Кабінету Міністрів    щодо   місцевих   держадміністрацій   є   надмірними, недостатніми чи якраз нормальними?  Як ви думаєте  в  цьому  плані діяти?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.   А.  Думаю,  що  існує  два  шляхи.  Безумовно,  є самодостатність у розвитку регіонів,  і  вони  використовують  цей позитив   для  оптимізації  своєї  діяльності.  Проте,  безумовно, повинна бути субординація.  Ми виходимо з того, що завдання центру

-  розробляти  принципи,  мотиви  і  правила  гри.  Ми  не повинні сьогодні все деталізувати,  спускатися до рівня мікроекономіки. Це з  одного  боку.  З  другого боку,  необхідно посилити контроль за макропроцесами, які відбуваються між центром і регіонами.

     Особливою проблемою  є  бюджетна  сфера.  Шановні  друзі!  Не секрет  для  вас,  що  ми  2000 рік почали із прихованим дефіцитом бюджету за попередні роки у 8 мільярдів.  Це сталося тому, що були порушені правила гри, коли місцевий бюджет став емісійним центром, а центральний бюджет не міг звести кінці з кінцями.  І 8 мільярдів ресурсів   було   забрано  з  обігових  коштів,  які  працювали  в економіці,  а  також  із  вкладів  населення.  Цю  практику  треба припинити.  Ми для цього,  наприклад,  вносили в проект Закону про Держбюджет України на 2000 рік ряд норм,  які,  на жаль,  не  були вами прийняті, які привели б до фінансової субординації.

     На сьогодні   за   перші   два   місяці   центральний  бюджет недоотримав від місцевих бюджетів по перерозподілу  558  мільйонів передбачених  законом  коштів.  І  у нас на сьогодні немає жодного інструменту,  щоб стягнути ці кошти до центрального бюджету, тобто виконати закон.

     Це приклад  до  розмови  про  субординацію.  І  найкраще вона підкреслювалася б конкретним,  я б навіть сказав жорстким,  чітким державним інструментом.

     Тому ми сьогодні робимо акцент на формалізації цих стосунків, особливо в законодавчій сфері.  Подивіться на  проект  Податкового кодексу,  прийміть  його,  будь  ласка,  в  тій  редакції,  в якій запропонував уряд,  і  ми  знайдемо  достатньо  інструментів,  які посилять роль центру і регламентують взаємини з місцевою владою.

     Подивіться, будь ласка, на проект Бюджетного кодексу. Хіба це не  проблема,  що  сьогодні  40   відсотків   державних   фінансів обслуговується   не   державним   казначейством?  І  вже  сьогодні відбувається збір підписів,  щоб кошти місцевих  бюджетів  і  далі знаходилися  у  комерційних  банках.  Для  чого  ми  тоді будували державне  казначейство?  Яка  ще  країна  допускає   навіть   таку дискусію? Складне питання, але це треба закріпити законом, щоб тут уже дійсно верх брала субординація,  а не  діалог  у  дискусійному клубі.

     Тому я розумію,  що це питання неоднозначне,  багатофакторне, але переконаний, що ми знайдемо межу між цими двома критеріями.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Кулику. За ним буде виступати Олександр Тіщенко.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).   Вікторе   Андрійовичу!   З  усього  видно,  що  перший український уряд наповнює бюджет, але проблемою залишається те, що бюджетні кошти розкрадаються на місцях.  З цього приводу я передаю слово своєму колезі Василю Червонію,  який наведе конкретний  факт по Рівненщині.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Червонія.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  За результатами перевірки ГоловКРУ  згідно  з  вашим дорученням  було повністю підтверджено факти зловживань бюджетними коштами у Рівненській  області,  про  що  йшлося  в  депутатському запиті депутатів з Рівненщини.  Ідеться про 100 мільйонів гривень, які Рівненська атомна електростанція заборгувала  до  держбюджету. Але  обласна  влада  запланувала за допомогою незаконно випущеного векселя  на  96  мільйонів  провести  через  свій   торговий   дім "Рівненщина"  закупку  в сонячному Ізраїлі супердорогого медичного обладнання,  яке насправді коштує не  96,  а  лише  30  мільйонів. Різниця  в  66  мільйонів  мала  бути поділена між учасниками цієї фінансової афери.  Підставна київська фірма "Акміс" з огляду на ці перевірки  фактично зникла як мильна булька,  а головний бухгалтер утік.

     Тим часом 51 мільйон коштів з рахунку атомної  електростанції осів  уже  на рахунку торгового дому "Рівненщина".  І вже згідно з вашим  дорученням  є  проект  рішення  уряду  про  повернення  цих незаконно  вилучених  у  держави  коштів  з рахунку торгового дому "Рівненщина" до бюджету.  Але, на жаль, цей проект рішення ось уже півтора   місяця  внаслідок  шаленої  протидії  з  боку  керівника Управління аналізу розвитку територій Панасюка не  може  потрапити до порядку денного засідання уряду.

     Тому я  дякую  вам за підтримку,  з одного боку,  а з другого боку,  хотів би  поцікавитися  від  імені  нашої  фракції:  чи  на найближчому  засіданні  уряду  нарешті  буде  прийнято  відповідне рішення, щоб вкрадені гроші повернулися до бюджету?

     ЮЩЕНКО В.А. Василю Михайловичу, вчора ми внесли це питання до порядку денного засідання уряду на середу наступного тижня.

     Стосовно репліки  в  цілому.  Шановні колеги!  Шановні друзі! Корупція є там,  де є державні гроші або державна власність.  Якщо ми  говоримо  про  бюджетну сферу,  то єдиним способом викорінення цього явища є впровадження  стовідсоткових  грошових  розрахунків, прозорих  розрахунків,  за  якими  легко  можна  побачити  історію проходження  і  завершення  операцій.  Тому  починаючи  з  березня центральний бюджет наповнюється виключно грошовими коштами. Рівень у 98,6 відсотка наповнення грошовими коштами центрального  бюджету увібрав у себе ще два взаємозаліки, проведені у Харківській і в ще одній області на початку  року,  за  що  люди  були  звільнені  із займаних  посад.  Тому  ми  і  надалі будемо виходити із доктрини: ніяких  взаємозаліків,  ніяких  сурогатних  форм  розрахунків   на бюджетному рівні - як центрального,  так і місцевого бюджетів.  Це найкраща  можливість  не  допустити  того,  що  було  зроблено   в попередні періоди.

     Іване Степановичу, дозвольте письмове запитання.

     ГОЛОВА. Вікторе  Андрійовичу,  я вже оголосив депутата,  який поставить запитання,  яке цікавить  багатьох  депутатів,  та  і  в цілому Верховну Раду.

     Тіщенко Олександр. Будь ласка.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).   Шановний   Вікторе   Андрійовичу!  Хотілося  б  почути грунтовну відповідь на два запитання.

     Перше. Законом України про Державний бюджет України  на  2000 рік  Управління  справами  Верховної  Ради  України  визначене  як головний розпорядник коштів.  Разом  з  тим  7  травня  2000  року Кабінет  Міністрів  прийняв  Постанову  771 про уточнення переліку головних розпорядників коштів Державного бюджету,  згідно  з  яким Управління  справами Верховної Ради України не є розпорядником цих коштів.  Виникають великі складнощі,  тому що Управління  справами ефективно працювати не може.

     Друге запитання.  У  Законі  про  Державний бюджет України на 2000 рік  передбачені  кошти  в  сумі  336  мільйонів  гривень  на Управління  справами  державних  органів  влади  -  це  управління Президента,  Кабінету Міністрів і Верховної Ради.  Разом з тим  на Управління справами Верховної Ради виділено з 60 мільйонів лише 10 мільйонів.  Чомусь дуже мало.  І  одночасно  у  нас  є  майже  100 депутатів,   які   проживають   у   готелі  "Московський",  на  це витрачаються кошти,  6 мільйонів гривень на рік.  Було  б  розумно завершити  будівництво,  вирішити  це питання,  щоб ці кошти,  які Верховна Рада з державного бюджету платить за  депутатів,  платили інші люди.

     І на  завершення.  Вікторе  Андрійовичу,  хотілося б,  щоб ті добрі слова,  які ви сказали  про  співпрацю  з  Верховною  Радою, підкріпилися конкретними справами.

     ЮЩЕНКО В.А.   Я   просив   би   вас  надати  мені  можливість попрацювати над відповіддю на це запитання в тому,  що  стосується цифр, обсягів і такого іншого. Чесно кажучи, я не доходив до таких деталей щодо фінансування Управління справами  Верховної  Ради.  Я готовий зараз дати доручення і потім письмово відповісти.

     ГОЛОВА. Вікторе  Андрійовичу,  мова  йде  про  те,  що все це передбачалося  в  держбюджеті.  Але  чиновники  вже  навіть   сюди доходять.

     ЮЩЕНКО В.А.  Іване Степановичу,  я про те й кажу,  дайте мені можливість розібратися в цих цифрах...

     ГОЛОВА. Вони сидять і слухають.  Ми хочемо, щоб удруге вам не доводилося  відповідати,  тому  що  все це було передбачено і були домовленості, але вони не дотримуються. А це дуже дратує.

     ЮЩЕНКО В.  А.  Іване  Степановичу,   я   гарантую,   що   все фінансування,  передбачене бюджетом,  Верховна Рада отримає. Я вам гарантую це.

     ГОЛОВА. Дякуємо.

     І ще одне  запитання  від  групи  депутатів,  яке  стосується весняних   заморозків,   що   завдали   дуже   багато   шкоди.  На парламентських  слуханнях  з  питань  аграрної  політики   міністр аграрної  політики  Іван  Григорович обіцяв,  що він проініціює це питання в уряді і ті,  хто постраждав,  отримають якусь  допомогу. Зараз  немає ясності в цьому питанні і,  на жаль,  Іван Григорович Кириленко вчора також не вніс її.

     ЮЩЕНКО В.  А.  Іване Степановичу,  вчора  прийнято  постанову (дійсно  на  клопотання  Івана Григоровича,  бо він декілька разів звертався  до  уряду  стосовно  її  прийняття)  про  виділення   з резевного   фонду   компенсації   регіонам,  які  постраждали  від травневих  заморозків.  За  нашими  оцінками,  втрати   становлять близько  400  мільйонів  гривень.  Із  резервного фонду постановою передбачено виділити 50 мільйонів гривень.

     ГОЛОВА. Так, письмове запитання, будь ласка.

     ЮЩЕНКО В. А. "Як ви оцінюєте розпорядження Кабінету Міністрів про  відключення газу,  електроенергії в цілих населених пунктах і будинках,  де проживають сотні тисяч людей з маленькими дітьми?  З повагою народний депутат України Віталій Журавський".

     Дякую за запитання і хочу на нього відверто відповісти.

     Ми виходимо  з  того,  шановні  друзі,  що  у нас немає іншої альтернативи,  ніж повна і  регулярна  оплата  за  спожиті  газ  і електроенергію.   На   рівні   держави  ми  прийняли  рішення  про стовідсоткове  фінансування  бюджетних  установ  на  ці  цілі.  Ви затвердили  у держбюджеті на 2000 рік обсяги фінансування на рівні 90 відсотків споживання попереднього  року,  і  ми  вимагаємо  від адміністрацій реалізації в пакеті цього фінансування.

     Що стосується  пільг  і  субсидій,  то  перед  міністерствами фінансів,  економіки і палива та  енергетики  поставлено  завдання забезпечити   1,3  мільярда  на  поточний  рік,  щоб  збалансувати споживання газу і електроенергії  цими  категоріями  і  відповідне бюджетне фінансування. Якщо це буде проведено в бюджетній сфері не грошовими коштами,  а відповідними заліками,  уряд також підтримає цю ініціативу.  Зараз це опрацьовується,  я думаю,  що у найближчі три-чотири дні ви будете свідками того,  як  така  постанова  буде прийнята урядом.

     Стосовно населення, то воно сьогодні знаходиться під захистом статті закону, яка передбачає, що понад 15 відсотків своїх доходів малозахищена   людина   не   може   витрачати   на   оплату  газу, електроенергії і комунальних послуг.  Ця норма залишається в силі, тому  ми збільшуємо якраз фінансування субсидій і пільг за рахунок державного бюджету.  Але головна відповідь полягає в тому,  що  ми апріорі  повинні  прийняти  таке  правило:  той,  хто користується електроенергією, повинен регулярно за неї розраховуватися.

     ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз. Будь ласка.

     МОРОЗ О.  О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  У  мене  одна порада і два коротких запитання. Порада така. Мій добрий приятель, один із губернаторів південних областей, сказав, що ту заяву голів облдержадміністрацій,  про  яку  запитував  Черненко,  написали  в Адміністрації Президента.  Отож,  щоб ознайомитися із змістом,  ви можете там навіть чернетку взяти.

     Далі. От  вам  важко  сьогодні  працювати.  То  ви не могли б уточнити,  де поділися гроші,  передбачені на  твели  для  атомних станцій,  якщо  впродовж  кількох  років  вони надходили в Україну безплатно,  в рахунок зданих ядерних боєголовок? Це велика сума. Я розумію,  що  вам важко,  ви зводите кінці з кінцями в енергетиці, але ж кошти на це були передбачені. До чиїх кишень вони потрапили? Я не кажу, що вони вкрадені, щоб не образити деяких патріотів.

     І нарешті.  У бюджеті передбачено 20 мільйонів на газифікацію села.  Уже закінчується сьомий місяць,  треба ж терміново прийняти постанову  Кабміну  про  надання права розпоряджатися цими коштами Міністерству аграрної політики і Мінекономіки. Будь ласка.

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.  А.  Олександре Олександровичу, дякую за пораду. Це перше.

     Друге. Стосовно  другого  вашого  запитання,  то,  безумовно, гроші не зараховані до бюджету,  і є великий знак питання щодо тих операцій.

     ГОЛОВА. То коли ж знайдуть ці гроші? Де вони?

     ЮЩЕНКО В.  А.  Іване Степановичу,  20 днів тому була створена робоча комісія,  яка сьогодні працює.  Про результати роботи  цієї комісії    ми    обов'язково    поінформуємо    вас,    Олександре Олександровичу, і парламент у цілому.

     Стосовно газифікації.  Шановні колеги! Ми тричі розглядали на засіданнях   уряду   план   капіталовкладень   на   2000  рік.  По чорнобильському   блоку   обсяг   капіталовкладень   прийнятий   і затверджений.  По  соціальному  блоку  питання буде розглядатися в середу наступного тижня,  і  буде  прийнято  рішення.  Там  дійсно передбачені  ці 20 мільйонів для проведення сільських газопроводів з рівнем готовності понад 80 відсотків.

     ГОЛОВА. Катерина Ващук. За нею - депутат Бондарчук.

     ВАЩУК К.Т., голова Комітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 20, Волинська область).  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Я  хотіла  б запитати  про  таке.  З  нового  бюджетного  року уряд,  звичайно, подасть   пропозицію   про   скасування   податкових   пільг   для сільгоспвиробників, а ми законом підтвердили, що на цей рік пільга щодо податку на додану вартість для селян зберігається.  Це  єдина форма   хоча   б   мінімальної   підтримки  сільськогосподарського виробництва в період диспаритету цін.

     Ви знаєте,  що тільки зміною  форми  власності  на  землю,  а найбільша,  напевно, революція сьогодні проходить саме в аграрному секторі України,  усі питання вирішити неможливо. Потрібні правила економічної гри чи фінансових відносин між урядом і селянином. Яке бачення  уряду?  Треба  фінансово  допомогти,  поглибити   систему кредитування,  щоб  кредит  став  доступнішим  для  селянина,  щоб селянин не втратив віру у реформи.

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А. Катерино Тимофіївно, ми багато разів обговорювали це  питання  в уряді.  Ключовим моментом у формуванні паритетності цін,  на нашу думку,  є відмова  від  штучного,  адміністративного регулювання цін на сільгосппродукцію.

     Візьмемо, наприклад,  практику  попередніх років,  коли ми до жовтня різними способами тримали ціну на  хліб.  Що  в  результаті сталося?  До  листопада Україна відправила на експорт 5,6 мільйона тонн хліба,  а в березні  ми  мали  дефіцит  пропозиції  хліба  на внутрішньому ринку.

     Як прокоментувати цей факт?  Виробник відреагував на бартерні умови і на ціну,  яка була значно вищою на зовнішньому ринку,  і з балансу  України вийшло 5,6 мільйона тонн зерна.  А коли в березні ціна  на  хліб  стала  вищою  за  світову,  у  нас  виник  дефіцит пропозиції, бо вже нічого було продавати.

     Я думаю, що це дуже повчальний урок: уряд буде жорстко покараний,  якщо штучно утримуватиме  диспаритет цін,  а потім через дисбаланс, через дефіцит торговельного балансу буде покривати оці недоліки.

     Тому, Катерино Тимофіївно,  уряд  не  піде  на  демпінгування аграрних цін. Ми будемо підтримувати їх на рівні світових і на цій основі компенсуватимемо обігові кошти селянину.  Це  перша  базова позиція.

     Друге. Безумовно,   ми   не   відкидаємо  зі  свого  арсеналу спеціальних  інструментів  мотивації   тих   чи   інших   аспектів сільськогосподарського   виробництва.   І   те,  що  ми  говоримо, наприклад,  про мотивації через преференції ПДВ,  то їх  ніхто  не відкидає,  ми  готові  це  питання розглядати.  Про це ми говорили вчора,  повернемося до цього питання восени.  У  рамках  бюджетних можливостей ми готові до діалогу.

     Третє. Нам,    безумовно,   треба   залучати   альтернативних кредиторів до формування фінансів  села.  Наприклад,  банки  п'ять років   не   кредитували   село.   Сьогодні  ж  на  670  мільйонів профінансували посівну кампанію комерційні банки.  Це в  10  разів більше,  ніж  у  попередньому  році.  Ми  будемо підтримувати таку практику  шляхом  скорочення  обов'язкових  резервів   комерційних банків,  шляхом  зниження  процентної  ставки  комерційних банків. Таким чином ми розширимо доступ  сільгоспвиробника  до  кредитного портфеля  банків за низькими процентними ставками.  Але це можливо лише за умови,  що ми будемо  тримати  фінансову  стабільність  на такому рівні, на якому тримаємо її сьогодні.

     Думаю, що,  комбінуючи все те,  про що я сказав, можна знайти шлях, як оптимізувати фінансову підтримку і врегулювати диспаритет цін, який існує сьогодні на селі.

     ГОЛОВА. Тобто    ми    підходимо    до   того,   що   нарешті сільськогосподарський виробник отримає живу копійку.

     Слово надається  Олександру  Бондарчуку.  За  ним  -  депутат Свирида.

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Компартия  Украины,  Всеукраинский  союз рабочих. Ваш доклад дышит таким оптимизмом, что я вначале подумал, может,  сегодня  День  независимости.  Но никто не празднует.  Как обычно стоят под Верховным Советом люди  с  плакатами:  "Досрочные выборы  Президента,  Верховного  Совета!",  "Конституция  защищает воров".  Вообще,  я больше  с  ними  согласен.  Потому  что,  если посмотреть на то,  что происходит в Украине,  мне кажется,  что мы живем в колонии.

     Посмотрите на  показатели  производства   в   машиностроении, особенно   станкостроении,   легкой  промышленности.  Что  это  за показатели?

     Далее. Цена нашей рабочей силы дешевле, чем у поляков, шведов и так далее.

     И согласитесь,  в  общем-то  у  нас и правительства-то своего нет, потому как ваша программа - это программа МВФ.

     Как ваш доклад увязывается с теми реалиями, которые мы имеем? Зерна  не соберем,  топлива заготовили в три с лишним раза меньше, чем на этот же период в прошлом году.

     Спасибо.

     ЮЩЕНКО В.А.  Ви знаєте,  ви стільки назвали цифр,  до того  ж неправильних, що я не знаю, з якої почати.

     Шановні колеги!  Я без деталей (Шум у залі).  Я послухав ваше запитання - послухайте мою відповідь.  Я хотів би,  щоб у нас  тут відбувалася чесна розмова навколо цього питання.

     Я не  хочу  коментувати  політичний  аспект вашого запитання, прокоментую прагматику.  І перед тим  як  давати  відповідь,  хочу підкреслити:  давайте не будемо відносити це на адресу цього уряду як позитив чи негатив. Давайте дамо відповідь у цілому.

     Шановні колеги!  Ми  всі  розуміємо,  що  перш  ніж   взагалі порушувати  питання  про підвищення заробітної плати чи збільшення соціальних виплат,  треба підняти економіку.  Ми протягом останніх восьми   років  уже  пробували  без  динаміки  ВВП,  без  підняття економіки підвищувати заробітну плату,  але,  крім зниження  рівня життя,  нічого такою політикою не добилися. На сьогодні ми маємо - за шість місяців приріст  валового  продукту  5  відсотків.  А  це насамперед розширення соціальної бази.

     Коли я   вам   називаю  цифри,  то,  будь  ласка,  перевірте, статистика у ваших руках.  За попередній рік працівникам бюджетної сфери  було  виплачено  3,4  мільярда  гривень,  у  цьому році - 5 мільярдів 20 мільйонів.  Це ж плюс 47  відсотків.  Скиньте  ще  18 відсотків  інфляції.  Маємо збільшення на 29 відсотків.  Державний бюджет, який ви затвердили, є більш соціальним, ніж той бюджет, за яким жили в минулому році.

     Шановні колеги!  Маючи динаміку розвитку економіки, ми можемо дійсно серйозно говорити про зміну стандартів у соціальній  сфері. Ми сьогодні говоримо про зменшення рівня незайнятості населення на 0,3 відсотка.  Я цю цифру у своїй доповіді навіть не називав,  щоб не дратувати депутатів.

     Ми повністю  виплатили  заробітну плату в бюджетній сфері,  у нас немає затримок з виплатою заробітної плати.  Це було  минулого року  чи  ні?  Минулого року за аналогічний період ми мали приріст боргів на півмільярда. Ми виплатили весь обсяг поточних пенсій. Це було минулого року чи ні? Минулого року на це знадобився 1 мільярд гривень емісії.  Цього ж року ми  виплатили  виключно  за  рахунок доходів Пенсійного фонду.

     Тому я хотів би зауважити, що процес іде, і хотів би, щоб цей оптимізм передався і вам.  Я не кажу, що цей процес однозначний, у ньому  ще  багато залишається проблем,  які ми спільними зусиллями зможемо розв'язати.  Але просто посипати  голову  попелом,  навіть називаючи ці показники, я все-таки вважаю недоцільним.

     І останнє,  що я багато разів уже повторював. Я дуже щасливий тим,  що ми професійно самодостатні,  що ми не слухали підказок  і розробили  власну українську національну програму -"Реформи заради добробуту". Повірте, це саме так.

     ГОЛОВА. Слово надається Олександру Свириді.

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Депутатська група "Трудова Україна". Шановний Вікторе Андрійовичу, моє  запитання  стосується  адміністративної реформи.  У більшості країн,  візьмімо  Сполучені   Штати,   аналог   нашої   податкової адміністрації   -   служба   внутрішніх   доходів   є  підрозділом міністерства фінансів.  Так само митниця,  експертно-підконтрольні підрозділи,  які контролюють торгівлю зброєю тощо,  є підрозділами міністерства фінансів.  Чи є в планах  уряду  створити  аналогічну структуру й у нас?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А.  Ви  цілком  маєте  рацію,  починаючи  від служби безпеки   і   закінчуючи   митслужбою   і   державною   податковою адміністрацією,  в  кожній  країні  ця  система  перебуває або під казначейством, там, де є інститут казначейства, або під інститутом міністерства фінансів і казначейства.

     Коротко можна відповісти так:  ми йдемо в цьому напрямі. Це є наше бачення архітектоніки і ролі Міністерства фінансів. Ми хочемо з  нашого Міністерства фінансів зробити справді суперміністерство, яке могло б контролювати  видаткову  й  дохідну  частини  бюджету, митні  та  інші  процедури,  а  також процедуру касового виконання центрального  і  місцевих  бюджетів.  Тобто  йдеться  про   досить глобальні  зміни,  які  ми маємо намір провести в другому півріччі поточного року.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається Георгію Філіпчуку.  Немає його.  Тоді Віктор Таран (Терен). Будь ласка.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  Хотілося б відзначити,  я  сказав  би,  гераклівські зусилля,   яких   докладає  віце-прем'єр-міністр  академік  Микола Жулинський для утвердження національної духовності.  Але водночас, Вікторе Андрійовичу,  сьогодні власне України в Україні залишилися острівці.  Українське  телебачення  -  практично   російськомовне. Частка  учнів,  які  навчаються  українською мовою,  не відповідає реальному  співвідношенню  українців  і  росіян.  Російська   мова домінує  в  державних  адміністраціях,  у  правоохоронних органах, Збройних Силах,  у Міністерстві закордонних справ.  Але ж мова, ви добре розумієте,  - це щось більше, аніж кров нації. Без неї нація і держава є суто віртуальними поняттями.

     Я закінчую ці плачі,  Вікторе  Андрійовичу,  але  хотілося  б запитати вас:  яких конкретно заходів вживає чи буде вживати уряд, щоб Україна була українською, щоб в Україні була Україна?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А.  Дякую.  Я  також  високо  ціную  роботу   Миколи Григоровича Жулинського.  Переконаний, що спільно з парламентом ми зможемо оптимізувати ситуацію,  яка  виникла  навколо  української мови,  української  літератури  і  української  культури в цілому. Зокрема, ви схвалили програму на 2000 рік "Український підручник". Ми  цього  року  вже  профінансували  50  мільйонів  гривень на цю справу.  Це  вдвічі  більше,  ніж  попереднього   року.   І   ціна українського  підручника  нижча,  ніж  минулого року.  Ми вперше в навчальний  рік  вступаємо  з  підручниками,  які  видрукувані  на національній   базі,  і  їх  достатньо  для  того,  щоб  проводити комплексний навчальний процес у середніх навчальних  закладах.  Це перше.

     Друге. Ми    внесли   на   розгляд   Верховної   Ради   п'ять законопроектів,  які стосуються  пільгового  режиму  оподаткування українських  видавництв,  які  видають  не  менш  як  70 відсотків продукції українською мовою.  Гадаю,  що  в  комплексі  ці  заходи значно   посилять   державну  увагу  до  фінансового  забезпечення українського книговидання.  Такі ж  преференції  ми  запропонували внести на папір для українських видань.

     Поряд із  цим  ми зробили цього року декілька досить,  на мою думку,  вдалих кроків щодо  вирішення  проблем  вищої  освіти,  що оптимізує   українську   вищу  освіту.  Це  стосується  скасування перехідних іспитів  у  школі  і  демократизації  цього  процесу  в середніх  навчальних закладах,  права складання вступних іспитів і здачі   документів   до   кількох   вищих   навчальних   закладів, встановлення ковзних графіків вступних іспитів до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.  Я переконаний,  що  це  дасть українській   молоді   більше   можливостей  повністю  використати академічний навчальний рік.

     ГОЛОВА. Володимир Заплатинський. За ним - депутат Давидов.

     ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.,  перший  заступник   голови   Спеціальної контрольної  комісії  Верховної Ради України з питань приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Вікторе Андрійовичу!  Як відомо,  Верховна  Рада  України  прийняла  низку законів  про  пріоритетний  розвиток  ряду  промислових  регіонів: суднобудівного краю - міста Миколаєва,  у Житомирській, Луганській областях,  міста Шостки Сумської області та інших,  де визначено і завдання  Кабінету  Міністрів:  у  місячний  термін  розробити  та затвердити перелік видів діяльності,  які підпадають під норми цих законів.

     Незважаючи на те що деякі з цих законів вступили в силу понад півроку тому - ще в 1999 році, - Кабінет Міністрів досі не прийняв зазначеної постанови. Це унеможливлює притік інвестицій, створення робочих  місць  тощо.  Поясніть,  будь  ласка,  коли буде прийнято постанови та запрацюють закони  на  благо  економіки  регіонів  та країни  в  цілому?  Дякую  за відповідь,  а головне - за вирішення питання.

     ЮЩЕНКО В.А.  Я дякую за це запитання.  З одного боку, я хотів би сказати, що такі рішення прийняті і перелік типів інвестиційної діяльності по інвестиційних зонах розглянуто  і  урядом  прийнято. Ваше  слушне  зауваження  про  те,  що  три-чотири  місяці ми мали дискусію щодо розгляду конкретних позицій.  Суть дискусії полягала в  тому,  що взагалі з більшості рішень,  які стосуються створення інвестиційних зон і  вільних  торгівельних  зон,  були  радикальні заперечення,  у  тому  числі  наших зовнішніх інвесторів.  Це була передумова  входження   програм   розширеного   фінансування,   де категорично  не  сприймалося рішення і була одна умова - вилучення вільних економічних  зон.  Тому  що  ті  характеристики,  особливо технічнофінансові,   наших   економічних,  інвестиційних  зон,  не піддаються контролю,  і було велике  побоювання,  що  ми  утворили неконтрольовану   зону   по  ввезенню  і  вивезенню  фінансових  і матеріальних  ресурсів,  які   нічого   не   мають   спільного   з інвестиційною  чи якоїсь іншою діяльністю.  І ця дискусія точилася впродовж трьохчотирьох місяців.

     Десь місяць тому ми досягли  політичного  врегулювання  цього питання  з  нашими  кредиторами,  кілька  тижнів тому ми вийшли на регламентування інвестиційної діяльності в  окремих  інвестиційних зонах.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимир Давидов.

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 108,  Луганська область). Шановний Вікторе Андрійовичу,  поряд  з  позитивними  зрушеннями в роботі уряду є й незрозумілі дії окремих міністерств,  членів  уряду.  Більше  двох місяців  Мінекономіки  не  може  розподілити видатки на капітальні вкладення,  визначені Законом про Державний бюджет України на 2000 рік,  внаслідок  чого  не  фінансуються важливі державні програми: будівництво  нафтопроводу  "Одеса-Броди",   закінчення   комплексу випробувань згідно з програмою створення сучасного літака АН-70 та інших важливих питань життя держави,  таких як забезпечення питною водою міста Кіровська Луганської області тощо.

     Не виконуються домовленості між бюджетним комітетом Верховної Ради,  Мінекономіки і Мінфіном.  Безумовно, це не додає авторитету уряду.  Хотів  би  запитати  вас:  коли бюджетний комітет одержить такий розподіл?

     Дякую.

     ЮЩЕНКО В.А. Дякую вам за запитання. Воно дійсно цікаве. Я вже говорив,  що  в  середу  ми розглянемо в остаточному варіанті план капітальних вкладень. Тричі ми розглядали його на засіданні уряду. Я  переконаний,  що  ви будете свідками дуже цікавої інвестиційної програми на 2000 рік,  у тому  числі  комп'ютеризації  українських сільських  шкіл,  підключення до Інтернету.  Ми хотіли б визначити акценти,   які   дадуть   найбільший   ефект   від    національних капіталовкладень.  Уже включено питання газифікації,  шляхопроводу "Одеса-Броди" та інших об'єктів,  але дискусії  з  ряду  провідних питань не дали нам змоги своєчасно прийняти постанову про розподіл капітальних вкладень. У середу ми це рішення приймемо.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Михайло Ратушний. За ним - депутат Ніколаєнко.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  164,  Тернопільська  область).  Пане Прем'єрміністре,  ви часто говорите, і в своєму виступі це казали, і цілком підставно,  що уряд виплатив  заборгованість  із  пенсій, гасить   заборгованість   із  зарплати  бюджетникам.  Але  люди  в регіонах,  наприклад  у  Тернопільській  та  інших  областях,   не отримують  пенсій.  І в них складається думка,  що Прем'єр-міністр або не володіє ситуацією, або обманює громадськість.

     Ми повинні акцентувати на  тому,  що  в  деяких  регіонах  не виконуються  місцеві  бюджети,  і  більш відповідально впливати на місцеву   владу.   Або   роз'яснювати,    що    державну    частку заборгованості,  по бюджету,  ви виконуєте, а регіональна влада (я розумію,  що непростими є стосунки деяких регіональних  лідерів  з урядом,  і дехто хоче на цьому спекулювати) - ні.  Такі акценти ви повинні чітко розставляти, щоб люди правильно розуміли ситуацію.

     ЮЩЕНКО В.А.  Зауваження цілком коректне.  Ми говоримо про те, що уряд повністю забезпечує виплату поточної пенсії.  Наприклад, у Тернопільській області є запізнення на чотири місяці.  Ми сьогодні виділяємо  поточне  фінансування,  яке є більшим за місячний обіг, але ці  платежі  надходять,  наприклад  за  пенсії,  нараховані  у березні чи в квітні.

     Головне, що   ми  хотіли  б  підкреслити,  це  те,  що  обсяг місячного фінансування пенсій вищий за місячну  потребу  в  кожній області.  І  тому  ми  говоримо,  що  в  жодній області немає нині накопичення  заборгованості  із  пенсій,  більше  того,  в  кожній області  триває  скорочення  цієї  заборгованості.  І на липень ми знову виводимо списки боржників по пенсіях. Ви праві також у тому, що  відповіддю  на  якнайшвидше  погашення  прострочених  пенсій є погашення недоїмки до Пенсійного фонду в розрізі кожної області.

     Тому принцип роботи з пенсіями у нас дуже простий. На першому плані  -  відданість  місцевої  адміністрації  цим проблемам.  Чим ефективніше скорочується недоїмка - кошти повністю  залишаються  у розпорядженні території. Це перше правило.

     Приріст, який  виникає  в  цілому  по країні,  ми пропорційно відносимо до всіх територій. Тому, безумовно, співпраця місцевої і центральної влади є надзвичайно важливою.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Марченко.

     НІКОЛАЄНКО С.М. Прошу передати слово професору Марковській.

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Ніни Марковської.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую,  Станіславе Миколайовичу.  Шановний Вікторе Андрійовичу, до вас декілька запитань.

     Перше. Чому  скорочено на 20 відсотків державне замовлення на прийом    до    таких    вищих     навчальних     закладів,     як сільськогосподарські, медичні та освітянські вузи?

     І друге.  У  пункті 18 постанови Кабінету Міністрів 937 від 9 червня 2000 року йдеться про те, щоб переглянути з метою зменшення та   скасування   окремій  категорії  працівників  вищих  медичних навчальних закладів,  інститутів удосконалення лікарів і  медичних факультетів,   інших   вищих   навчальних   закладів   доплат   за лікувальнодіагностичну роботу. Мається на увазі, що всі асистенти, доценти,  професори  не  будуть  отримувати надбавок за лікувальну роботу,  а отримуватимуть заробітну плату в розмірі,  як звичайний лікар, - 126 гривень.

     ЮЩЕНКО В.А.  Стосовно вашого першого запитання.  Чотири-п'ять днів тому ми  відновили  державне  замовлення,  здається,  на  7,6 тисячі студентів. Так що це питання врегульоване.

     Що ж  до  другого вашого запитання,  то я просив би технічний тайм-аут, щоб дати відповідь по суті.

     ГОЛОВА. Володимира Марченка немає.

     Слово надається Роману Зваричу.

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановний   Вікторе Андрійовичу!  У другому пункті проекту постанови, який нам роздано сьогодні,  пропонується  визнати  діяльність  Кабінету   Міністрів незадовільною майже по всіх сферах його діяльності.

     Я хотів  би  скористатися  нагодою і заявити таке.  Гадаю,  з цього приводу висловиться і лідер нашої фракції Геннадій Йосипович Удовенко,  який  також буде виступати.  Наша фракція,  мабуть,  не зможе  підтримати  таке  формулювання   другого   пункту   проекту постанови.  Ми  вважаємо,  зокрема  після вашої доповіді,  де дуже чітко вказано про зрушення  як  за  макроекономічними,  так  і  за соціальними  показниками,  що  якраз  є  дуже позитивні результати роботи уряду.

     Але я хотів би вам поставити  дуже  конкретне  запитання.  Що робить  чи  планує  робити  уряд  у  напрямі  інтеграції України в Європейський Союз?

     ЮЩЕНКО В.А.  Стосовно   вашої   першої   репліки,   то   уряд приєднується  до  неї і просить парламент бути більш гуманним щодо оцінки діяльності уряду.

     А тепер про європейську  інтеграцію.  Ми  розпочали  сьогодні переговори  з комісією Європейського Союзу.  У нас відбулася друга зустріч у Європейському Союзі,  завданням  якої  було  зафіксувати динаміку руху України до інтеграції, зокрема економічної.

     Три-чотири послідовних   кроки,   які  ми  сьогодні  вважаємо необхідними для України.  Перший - це вступ  України  до  Світової організації   торгівлі.   Зараз   відбувається  сьома  сесія  цієї організації,  на якій присутні 28 експертів з України  (заступники міністрів практично всіх міністерств) у дискусіях по семи ключових напрямах,  де у нас є заборгованість.  І ми переконані,  що  цього року  Україна буде прийнята до Світової організації торгівлі на її восьмій сесії.

     П'ять днів  тому  була  прийнята  постанова  уряду   стосовно законодавчої адаптації щодо вступу України до Європейського Союзу. Така програма була затверджена.  Вона дає відповідь по суті: як ми будемо  рухатися  і  в  яких  напрямах до європейської інтеграції. Сьогодні ми поставили тактичне завдання - отримати в Європейському Союзі   статус   країни   з   ринковою   економікою   і   уникнути антидемпінгових переслідувань по текстилю і по інших  торговельних позиціях.

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - Станіслав Сафронов.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я слушал  выступления  и  отчеты  всех  премьерминистров Украины  с  этой трибуны.  С 1992 года Украина проводит реформы по рецептам Международного валютного фонда.  Все премьер-министры  до вас  Я думаю, что и вы уйдете в отставку, потому что суть реформ - разрушать материальное производство нашей страны.

     Вопрос первый.  Не считаете ли вы,  что необходимо отказаться от  рецептов  Международного  валютного  фонда  и  начать выводить страну из кризиса, опираясь на внутренние ресурсы?

     Вопрос второй.  Я хотел бы,  чтобы вы  назвали  точные  даты, когда  в Украине минимальная заработная плата и минимальная пенсия будут соответствовать прожиточному уровню, установленному в статье 48 Конституции, а именно -271 гривня.

     И вопрос третий. На протяжении недели я пытался созвониться с Юлией Тимошенко,  чтобы она приняла инвалидов-шахтеров с западного Донбасса.  Я  сегодня  передал  вам  их  просьбу и требования.  Их представители сейчас находятся в зале. Ответьте, пожалуйста, когда вы  их примете или организуете рассмотрение их вопроса?  Чтобы они услышали ответ на этот вопрос.

     Спасибо.

     ЮЩЕНКО В.А.  Я вам дуже вдячний за пророцтво,  що  я  піду  у відставку. Безумовно, це колись станеться.

     Стосовно рецептів  Міжнародного  валютного  фонду.  Я не хочу відповідати на це запитання,  тому що воно поставлене не для того, щоб була відповідь. Я не знаю, про який рецепт ви говорите. Те, що передбачено на сьогодні в бюджеті і в  програмі,  -  це  є  логіка здорового глузду, я не розумію вашого запитання.

     Щодо рівня   заробітної   плати.   Шановні   колеги,   рівень заробітної плати залежить  від  кількох  складових.  По-перше,  ми повинні  вийти  на  усталену  базу економічного зростання.  Певною мірою можна сказати,  що ми є свідками таких  початкових  зрушень. Подруге,   це   податкова   частина.   Для  того  щоб  забезпечити гарантований рівень заробітної плати,  передбачений  Конституцією, ми  серйозно  повинні оптимізувати бюджетну і податкову модель.  У поточному році ми внесли пропозицій щодо розширення  законодавчого поля  на  3,2  мільярда гривень.  Прийнято - на 820 мільйонів.  За рахунок  чого  ми  будемо  піднімати?   Адже   це   наша   спільна відповідальність,   це   політична   відповідальність.  Ми  готові максимально  бути  відданими  соціальній  політиці  і   збільшенню доходів,  особливо найменш захищених категорій населення. Але база для цієї дії,  цей ресурс, безумовно, повинен формуватися також за допомогою підтримки депутатів.

     Що стосується  колег  і  товаришів,  яких  ви  просите  щоб я прийняв,  то я готовий це зробити сьогодні,  якщо  вони  в  Києві, після ради регіонів.

     ГОЛОВА. Рада регіонів сьогодні відбудеться після обіду.  Так, шановні народні депутати,  час Віктора  Андрійовича  на  відповіді завершився. Настав час перерви. Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Прошу уваги! Продовжуємо засідання.

     Шановні народні  депутати!  Слово  для співдоповіді надається голові Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,   власності   та   інвестицій   Костусєву   Олексію Олексійовичу. До 10 хвилин.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемый  Виктор  Андреевич!  Уважаемые  коллеги   и приглашенные!  12 июля, заслушав на заседании Комитета по вопросам экономической   политики   информацию    правительства,    которую представил  первый  вице-премьер-министр  Украины  Юрий  Ехануров, народные депутаты отметили позитивные моменты  в  работе  Кабинета Министров и высказали критические замечания в его адрес.

     Судя по   докладу   Премьер-министра   Виктора  Ющенко  и  по представленной правительством информации, ему удалось за это время достичь  определенных  положительных  результатов как в экономике, так и в социальной сфере. Это, в частности, рост (после 10-летнего спада)  ВВП  и  промышленного  производства.  При  этом  экономика постепенно избавляется от неденежных форм расчетов.  И  это  очень важно. Доля бартерных операций уменьшилась почти в полтора раза.

     Существовавшая задолженность  Пенсионного  фонда  по  выплате пенсий и денежной помощи сократилась на треть. Возросшие бюджетные возможности  позволили  увеличить  по  сравнению  с  прошлым годом расходы на образование,  здравоохранение,  культуру  и  социальную защиту.   Одним   из   важнейших  достижений  правительства  стала реструктуризация внешнего долга.

     В Программе деятельности  Кабинета  Министров  отмечено,  что необходимым    условием    ее    успешного   выполнения   является конструктивное  и  последовательное  взаимодействие  с   Верховной Радой.  И  действительно,  впервые  правительство  получило  почти полную  поддержку  парламента.   Внесенные   Кабинетом   Министров законопроекты,   как   правило,   оперативно   рассматриваются.  В частности,  нашим  комитетом  проработаны,  я   подчеркиваю,   все законопроекты,  которые  Президент  и правительство определили как неотложные,  и большая их часть уже  принята  Верховной  Радой,  а остальные  намечено  рассмотреть  уже  в  первые дни работы шестой сессии.

     В этой ситуации возрастает и  ответственность  правительства. Как  говорится,  кому много дано,  с того много спросится.  Но,  к сожалению,  деятельность  Кабинета  Министров  пока   не   создала предпосылок для долгосрочного экономического роста,  существенного повышения жизненного  уровня  населения.  Структурная  перестройка экономики  фактически  не начиналась.  Доля энергоемких и сырьевых отраслей в промышленном производстве и экспорте даже  выросла.  Об отсутствии    реальных   структурных   изменений   свидетельствует увеличение дебиторской и кредиторской  задолженности  предприятий. Неэффективно   проводится   регулятивная   реформа.  Экономическая деятельность  остается  крайне  зарегулированной,  что   негативно сказывается  на развитии предпринимательства,  стимулирует теневую экономику.

     Существенно ускорились темпы роста цен.  Уровень инфляции уже за первое полугодие составил 18,6 процента, в то время как годовой ее размер предполагался на уровне 19 процентов.  Это потребует  от правительства  проведения  индексации  доходов наименее защищенных категорий населения и увеличения бюджетных расходов.

     Анализ работы       топливно-энергетического        комплекса свидетельствует  о  серьезных просчетах,  допущенных в этой сфере. Отрасли топливно-энергетического комплекса продолжает  лихорадить, и не в последнюю очередь - из-за кадровой политики.

     Неспособность энергетики  обеспечить потребности потребителей прежде  всего   населения,   создает   социальную   напряженность, ограничивает   деловую  активность  и  является  препятствием  для экономического роста.  Повышение доходов  бюджета  происходило  на фоне  высокой  инфляции.  Другими словами,  государственный бюджет получил  доходов  больше,  но  эти  деньги  оказались  существенно обесцененными.

     Не выведен  из  критического состояния аграрный сектор.  Надо быть справедливыми,  правительство  здесь  прилагает  определенные усилия,  но  в  то  же  время  системность  в  действиях  Кабинета Министров    отсутствует.    Чрезвычайно    медленно    происходит реструктуризация  и  модернизация  производства и основная причина этого в  существующем  инвестиционном  климате,  который  все  еще остается малопривлекательным.

     Далеко не   полностью   преодолены   негативные  тенденции  в социальной сфере.  Падение реальной  заработной  платы  при  росте производства  и доходов свидетельствует об усилении имущественного неравенства.  Таким образом,  вряд ли можно говорить о качественно новой социальной ориентации экономического роста в условиях,  пока большинство населения не ощутило позитивных изменений.

     И если говоришь с людьми о  том,  что  начался  экономический рост,  что  люди  стали  жить лучше,  в ответ они смеются,  а чаще высказывают  резкие  оценки  в  адрес  как  правительства,  так  и Верховной   Рады.   Мы   понимаем,   что   существующие   проблемы накапливались годами,  и было бы наивно  полагать,  что  их  можно решить  за  три  месяца.  Но,  к сожалению,  в предоставленных нам материалах отсутствует  глубокий  анализ  сложившейся  ситуации  и недостаточно   четко   изложены  те  меры,  которые  предпринимает правительство для решения многих важнейших проблем.

     В розданной  нам  информации  о  ходе  выполнения   программы правительства  отсутствуют  данные  о  том,  что сделано Кабинетом Министров   для   уменьшения    колоссальных    потерь    энергии. Энергосбережение      является      предпосылкой      оздоровления топливно-энергетического  комплекса  и  решением   многих   других экономических  и  социальных  проблем.  Между  тем  оно  не  стало приоритетным  в  деятельности  правительства.  О  какой   экономии энергии  можно  говорить,  если  даже не налажен учет потребляемых энергоресурсов?  При нынешних  темпах  установки  счетчиков  газа, тепловой   энергии   для   повсеместного  оснащения  жилого  фонда потребуется не один десяток лет.

     Еще одна проблема - транзит.  В первом полугодии  увеличились обемы  транзита  грузов железнодорожным транспортом.  Это хорошо. Однако  ряд  стратегических   транзитных   грузопотоков   ушел   с территории  Украины или существенно сократился.  И предпосылок для его возвращения не создано.  Правительство не осуществило комплекс мер,  направленных  на  то,  чтобы  транзит через территорию нашей страны стал экономически выгодным.

     С этим медлить нельзя.  Через несколько  лет  российский  газ может пойти в обход Украины.  А я напомню,  что газ,  получаемый в качестве  платы  за  транзит,  составляет  40   процентов   нашего потребления.  Аналогична ситуация и с нефтью.  Тарифы по перекачке нефти по территории России в пять  раз  ниже,  чем  по  территории Украины.  Стоит  ли  удивляться,  что россияне ищут и находят иные пути?

     Не создан  эффективный  механизм  управления  государственной собственностью. Вряд ли можно рассматривать как положительный факт перечисление в казну дивидендов на сумму  54  миллиона  гривень  в условиях,   когда   задолженность   государственных   предприятий, контролируемых  государством  акционерных   обществ   по   налогам составляет несколько миллиардов.

     Углубляются территориальные     диспропорции,     однако    у правительства  фактически   отсутствует   региональная   политика. Мировой   опыт   показывает,  что  эффективным  средством  решения региональных проблем являются  свободные  экономические  зоны.  Но этот потенциал в Украине полностью не использован,  более того, на заседаниях правительства говорится о том,  что те зоны, которые не оправдают   себя   до   конца   года,   будут   закрыты.  О  каком инвестиционном климате можно говорить при таком подходе? Кто будет вкладывать  сюда  деньги?  Мировой опыт показывает,  что свободные экономические зоны начинают  давать  отдачу,  как  правило,  через четырепять лет.  Недаром большинство наших свободных экономических зон создано на 25- 30 лет.

     Не следует забывать и  о  том,  что  значительные  полномочия имеют   и   местные   органы  власти.  К  сожалению,  региональные руководители часто делают вид,  что  от  них  ничего  не  зависит. Вместо  поиска  путей улучшения жизни людей на местах они привычно во всем винят Киев,  правительство,  Президента,  Верховную  Раду. Правительству следует обратить больше внимания на то,  что регионы значительно различаются по уровню цен на продукты питания,  в  том числе на хлеб, по уровню развития малого бизнеса, безработицы.

     Жизнь людей  быстрее  изменится  к  лучшему,  если  с местных руководителей будут жестче спрашивать  за  результаты  работы,  за положение  дел в регионах.  Бывает так,  что регион стонет,  а его руководители только приезжают в Киев получать ордена.

     О том,  как выполняются намеченные правительством мероприятия в сферах образования,  здравоохранения,  культуры,  науки, я знаю, будут говорить представители соответствующих комитетов.  Хочу лишь отметить, что в представленных нам материалах отсутствует глубокий анализ проблем в этих сферах,  а позитивные изменения  существенно преувеличены.

     К сожалению, Премьер-министру пока так и не удалось собрать в правительстве  коллектив  единомышленников,  хотя,  казалось   бы, условия  для  этого  были созданы.  Внутри Кабинета Министров то и дело обнаруживаются разные,  порой противоположные точки зрения на решение коренных проблем экономики. Хуже всего то, что различия во взглядах не решаются путем их согласования внутри правительства, а выносятся  на  всеобщее  обсуждение,  что не способствует принятию эффективных и взвешенных решений.

     Наш комитет   проанализировал   работу    правительства    по выполнению программы его деятельности и рекомендует отчет Кабинета Министров принять к сведению.  При  этом  мы  предлагаем  признать неудовлетворительной    работу    правительства   по   структурной перестройке  экономики  Украины,  обеспечению  стабильной   работы топливно-энергетической  отрасли  и  агропромышленного  комплекса, решению   проблем   социальной    защиты    населения,    созданию благоприятного инвестиционного климата.

     Данные решения  комитета  изложены  в  проекте постановления, который  вам  роздан.  Мы  надеемся,   что   правительство   учтет высказанные   в   его   адрес   критические   замечания  и  внесет соответствующие коррективы в свою  дальнейшую  работу.  Собственно говоря,  с  этой  целью  мы  и  предусмотрели ежеквартальный отчет Кабинета Министров о выполнении данной программы.

     Мы верим,  что Премьер-министр Виктор Ющенко и  другие  члены правительства   улучшат   работу   в  соответствующих  секторах  и переломят ситуацию.  Надеемся и верим,  что потенциал для этого  у них есть.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую.   Сідайте,   будь  ласка.  Запитань  зараз  не передбачено. Почитайте положення і не піднімайте руку.

     Слово надається   голові    Рахункової    палати    Валентину Костянтиновичу Симоненку.

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Рахункової  палати.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемый  Виктор   Андреевич!   Уважаемые   народные депутаты  и  члены  правительства!  В соответствии с Конституцией, законодательством Украины Счетная  палата  проанализировала  итоги исполнения  государственного  бюджета за первое полугодие текущего года.  Поэтому разрешите  мне  остановиться  только  на  некоторых вопросах.

     Прежде всего  финансово-экономическая  база  государственного бюджета. Наметившиеся положительные тенденции в развитии экономики в  первом  полугодии по сравнению с этим же периодом прошлого года действительно имеют место.  Однако по обемам валового внутреннего продукта,  промышленного  производства,  розничного  товарооборота экономика Украины выходит только на уровень первого полугодия 1988 года. Я еще раз повторяю: именно первого полугодия 1988 года.

     Насколько устойчивы     положительные     тенденции     роста экономических показателей?  Давайте проанализируем.  Наибольший за полугодие   прирост   производства,  а  следовательно  и  валового внутреннего        продукта,        обеспечили         предприятия горно-металлургического комплекса, которые дали около 30 процентов общего обема промышленного производства  и  обеспечили  свыше  45 процентов экспортной продукции страны.

     Безусловно, росту  производства  в этой отрасли способствовал экономический эксперимент, проводимый с прошлого года на основании специального   закона,   в  соответствии  с  которым  предприятиям горно-металлургического комплекса предоставлены льготы и  отсрочки по  уплате  налогов  и разного рода платежей в бюджет за последние девять месяцев на общую сумму 3,4 миллиарда гривень.  Извините, но за такую цену можно поднять любую, и не одну, отрасль.

     Но кто из правительства считал эффективность этих затрат, кто из    правительства    ответственен    за     проведение     этого широкомасштабного эксперимента? К сожалению, никто.

     Как и  в  прошлом  году,  продолжается  ухудшение финансового положения предприятий,  их платежеспособности.  Убытки  только  за четыре месяца текущего года выросли на 46 процентов по сравнению с прошлым годом. Текущая кредиторская задолженность возросла на 19,7 миллиарда  гривень.  Количество  убыточных предприятий достигло 56 процентов, на начало этого года их было 51,9 процента.

     Вот такая,  уважаемые коллеги,  финансово-экономическая  база якобы наметившегося экономического роста.

     Теперь о  бюджете.  Доходы  бюджета  в  первом полугодии,  по данным статистики,  превысили плановые показатели.  Рассмотрим, за счет  чего.  Номинальное  увеличение  поступления доходов в бюджет Украины произошло в первую очередь  за  счет  включения  в  бюджет доходов   Фонда  социального  страхования,  а  также  внебюджетных средств учреждений, организаций.

     Если сравнить  реальные  доходы  бюджета  за   пять   месяцев текущего   года   с   соответствующим  периодом  прошлого  года  в сопоставимых ценах и в разрезах тех доходных  источников,  которые были  в  прошлом году,  то реальное поступление не увеличилось,  а уменьшилось на 2,2 процента.

     Причины. Остается нерешенной важнейшая стратегическая  задача

-  уменьшение налоговой недоимки.  В январе правительством принято одно решение о сокращении недоимок,  в мае - другое. Решения есть, но  системы  организации  выполнения  -  нет,  выполнения  -  нет. Результат налицо:  недоимка растет,  как снежный  ком,  и  сегодня превысила 14 миллиардов гривень. Процесс приобрел неконтролируемый характер.

     Заботясь о доходах,  правительство приняло  постановление  об отмене  557 ранее принятых решений по налоговым льготам.  Вроде бы действие есть, но повторяется ситуация с

     недоимкой - бюджетные потери от льгот  увеличиваются.  Только за первый квартал текущего года обем по сравнению с прошлым годом возрос на 39 процентов и превысил 10 миллиардов гривень.

     В чем же суть вопроса?  Можно сказать одно, что правительство сняло  первый слой проблемы по налогообложению.  Сняло,  поставило точку и все, а в глубину никто не пошел.

     Теперь о   расходной    части    государственного    бюджета. Запланированные  расходы  в  общем  обеме  и  в  разрезе статей в основном выполнены.  Они даже несколько увеличились по сравнению с прошлым годом.  Но это скорее и в основном заслуга инфляции,  а не правительства.

     Анализ состояния     финансовых      расходов      госбюджета свидетельствует о том, что на протяжении отчетного периода расходы бюджета исполнялись крайне неравномерно. В первом квартале не были профинансированы  вообще  или  в полном обеме плановые расходы на сумму 700 миллионов гривень. На 20 июня эта сумма увеличилась до 2 миллиардов,  из  них  1 миллиард - на социальные нужды.  И это при наличии достаточных средств.  В первом квартале остаток средств на банковских  счетах превысил 800 миллионов гривень,  а на 20 июня - 1,7  миллиарда.  Финансирование  же  было  произведено  только   в последние  дни  июня.  При этом были профинансированы расходы,  не предусмотренные Законом о Государственном бюджете,  на  сумму  633 миллиона гривень.

     На вопрос,   в   чем  причина,  Счетная  палата  отвечает:  в отсутствии системы управления  бюджетными  ресурсами.  Именно  эта проблема порождает целую группу серьезных проблем, одна из которых

- проблема скрытого дефицита,  долгов  бюджетных  организаций.  На начало   2000   года   кредиторская  задолженность  составила  3,4 миллиарда гривень,  из них  долги  по  зарплате  -  490  миллионов гривень,  оплате  коммунальных  услуг  -  827  миллионов  гривень. Естественно,  что сумма этих долгов  постоянно  давит  на  бюджет, порождает   неплатежи,  которые  в  дальнейшем  сказываются  и  на бюджетных доходах.

     Предложения Счетной   палаты   по   решению   этой   проблемы неоднократно направлялись и в правительство,  и в Минфин.  Реакции пока нет.  А кто же наведет порядок?  Ведь бюджет 2001 года не  за горами.

     Особо хочу остановиться на проблеме государственного долга, о котором так много, победно и смачно говорят и члены правительства, и  средства  массовой  информации.  Проблема  состоит  не только в несоизмеримости  официально  учитываемого  размера  долга  и   его фактической  величины.  Хотя  разница - ни много,  ни мало - в 140 миллиардов гривень.  Об этом Счетная  палата  заявляла  и  считала неоднократно. Главный вопрос - в существующей практике внутреннего и внешнего государственного заимствования.  Системы  никакой  нет, поскольку  привлеченные  средства  преимущественно идут на текущее потребление,  а не на производственные инвестиции.  Долговое бремя попросту  перекладывается  с  нынешнего  на  последующее поколение граждан.

     В государственном  долге  сегодня  превалирует  его   внешняя составляющая,  а  внутренний  долг  является  слишком  коротким  и слишком дорогим, что в условиях отсутствия реальных источников его покрытия   представляет   серьезную   потенциальную   угрозу   для финансовой безопасности.

     Вот некоторые цифры.  Только за пять месяцев текущего года 24 процента общих доходов госбюджета, или

     2,9 миллиарда гривень, направлено на погашение и обслуживание госдолга.

     Главная цель     программы     деятельности     правительства определялась самим названием - "Реформы ради благосостояния".  Как они реализуются,  судите сами.  На текущий год предусмотрено,  что темпы девальвации гривни должны соответствовать темпам инфляции, а цены  должны  оставаться  стабильными.  За  полугодие  девальвация гривни составила 4,2 процента,  а инфляция - 18, 7. Фактически это означает, что за счет административного увеличения цен, и в первую очередь  на энергоносители,  коммунальные услуги,  хлебопродукты и прочее,  мы поддерживаем курсовую стабильность гривни,  вернее  не мы, а правительство, но за счет населения.

     В то  же  время  задолженность по заработной плате в целом по стране остается практически неизменной  -  6  миллиардов  гривень. Номинальная  зарплата  наших граждан сохраняется на уровне декабря прошлого года, а реальная средняя заработная плата за пять месяцев текущего года по сравнению с декабрем прошлого года уменьшилась на 15,7 процента.  Реальные денежные доходы по сравнению  с  декабрем уменьшились на 22,8 процента.  Официальная безработица увеличилась на 9 процентов.

     Итак. У правительства планы  есть,  но  они  не  завязаны  на конкретных сроках.  Есть определенные количественные ориентиры, но они не стыкуются с  критерием  эффективности  рыночной  экономики. Ходят   слухи,   что   это   самое   рыночное  за  последние  годы правительство.  Но мы опять вынуждены считать тонны,  кубические и квадратные метры, километры. Не забыть бы при этом только об одном

- о том самом благосостоянии народа.

     И последнее.  К  сожалению,  сегодня  многие  руководствуются принципом:  правда  - хорошо,  а счастье - лучше.  Мы особенно это чувствуем  на  себе,  когда  с  нашими  выводами  и  предложениями соглашаются,  благодарят,  но очень мало делают для их реализации, не забывая при этом накинуть на нас,  Счетную  палату,  финансовую удавку. Как независимый государственный орган финансового контроля Счетная палата говорила и будет говорить правду.  Только на ней мы должны строить благосостояние народа. У меня все.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Дякую,   Валентине  Костянтиновичу.  Немає  запитань? Немає.  Ми  вже  час  використали  і  обіцяли  збільшити  час   на обговорення.

     Переходимо до обговорення питання порядку денного.

     Слово надається  народному  депутату  і  від  фракції,  і  за списком Олександру Олександровичу Морозу.  За ним  буде  виступати депутат Черненко.

     МОРОЗ О.О.  Шановні  колеги!  Навряд чи є потреба коментувати інформацію  уряду.  На  тлі  реального  життя,  стану   економіки, соціальної    сфери   позитивні   зрушення,   про   які   говорить Прем'єр-министр,  видаються дискусійними.  Це підтверджує і аналіз Рахункової палати.  Та мова не про те. Добре вже, що уряд інформує про свою роботу.  Ще  краще  було  б,  якби  цю  інформацію  і  її обговорення  транслювали  по радіо і телебаченню.  Правда,  це для демократичної держави годиться,  а ми поки що до того не  доросли. От  зміни в Конституцію більшість внесе - тоді вже буде гласність. Правда, це вже для інших депутатів.

     Пригадуєте, Вікторе Андрійовичу,  при  вашому  призначенні  я говорив,  що ті, хто вас нібито підтримує, першими і будуть валити уряд.  Ще за два місяці до дружного виходу  з  Кабінету  Міністрів деяких урядовців я пояснював журналістам суть

     цього прийому. Демарш Тулуба і Діденка, виступи "хороших"

     олігархів - це невипадкові речі. Це свідчення любові до уряду з  боку  Адміністрації  Президента.   А   вона,   зрозуміло,   діє самостійно,  незалежно від будь-кого. Та й допомагає вам, напевно. Не випадково ж там  аж  близько  ста  різних  комісій,  навіть  по захисту рослин.  Ну звісно: святе діло! Але комісії по енергетиці, транспорту, зв'язку, інші, які формують макроекономічні показники, чому вони там, а не в уряді?

     У нас   безглуздо   організоване   державне   управління.   У виконавчій гілці  -  двовладдя.  Одні  командують,  ні  за  що  не відповідаючи,  в центрі і на місцях, а другі - хлопчики для биття. Вам,  Вікторе Андрійовичу,  відведена така,  на  жаль,  принизлива роль.  Невже ви того не бачите? Ви потрібні, щоб випросити кредити і для того,  щоб через деякі  фракції  в  парламенті  натиснути  і законодавчо  встановити  напівкримінальну  диктатуру.  Вас зумисно стягують із ще існуючого п'єдесталу довіри.  А ми ж  на  засіданні фракції  вам  радили:  поки  довіра  є,  робіть  з уряду уряд,  не підігруйте тим,  хто на людях обнімає аж до судоми. Вони дбають не про державу, а про себе.

     Це добре,  що  ви  розраховуєте  на  парламентську більшість. Шкода тільки,  що вона не проурядова, а пропрезидентська. А розкол якраз  там.  Тому  треба  опиратися  на проурядову більшість.  Так робиться в усіх державах із нормальним управлінням.

     І ще одне.  У розмові у вашому кабінеті (я  навмисно  про  це підказую,  а  то раптом товариш майор пропустив,  що я офіційно до вас заходив) ви правильно говорили про реформу бюджетної  системи. Правильно,  майже  так,  як написано в Конституції.  Давайте діяти разом!  Ми  вас  підтримаємо.  Не  можна,  щоб  рівень  бюджетного забезпечення між областями відрізнявся в два-три рази.  Особливо в цьому  відношенні  погані  справи  в  Херсоні,  Івано-Франківську, Криму,  Тернополі, Кіровограді. І не забувайте про деякі обіцянки, які тут давали, зокрема про державний бюджетний банк.

     І на завершення.  Вікторе Андрійовичу,  як ви себе почуваєте, коли  вас  слухають,  слідкують,  супроводжують  і так далі?  Яким законом  це  передбачено?  Хто  міг  так  розпорядитися   стосовно Прем'єр-міністра  в європейській державі?  Мабуть,  у цьому,  як у фокусі, - всі проблеми уряду і держави теж.

     Іване Степановичу,  ще  така  коротенька   репліка,   точніше прохання.  Позавчора  під  час  обговорення ми передали вам проект постанови про створення спеціальної слідчої комісії по енергоринку разом  з урядом,  щоб перевірити.  Його треба було б проголосувати зараз.  Нехай би люди працювали, тоді було б зрозуміло, куди пішли оті кілька мільярдів доларів, які знайти ніяк не можна.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається  народному депутату Віталію Черненку.  За ним буде виступати депутат Костенко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні народні  депутати!  Шановні  урядовці! Дозвольте  мені  від  імені фракції "Батьківщина" поздоровити всіх присутніх та всіх  громадян  України  з  10-ю  річницею  прийняття Декларації про державний суверенітет України (Оплески). І побажати Верховній Раді і уряду нових успіхів у державному будівництві.

     А далі,  я перепрошую,  я перейду на російську  мову  (Шум  у залі).

     Шановні, ну потрібен колорит у виступі.

     Виктор Андреевич,  позвольте вам дать несколько советов. Даже если вы не позволите, я все равно дам.

     Первое. Вы смотрите,  слушайте,  читайте все,  что говорят  и пишут. Если вы сами не успеваете, пусть это делают ваши помощники, аппарат у вас достаточный.  Если они этого делать не хотят,  в том числе и те,  кто саботирует решения Кабинета Министров, избавьтесь от  них  немедленно.  Вам  Президент  дал  эту  возможность.   Где административная реформа? Эти люди никогда не будут с вами.

     Я абсолютно согласен с Александром Морозом: бойтесь данайцев, дары приносящих.

     ГОЛОВА. Це ви про яких людей?

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван Степанович, я говорю о тех людях, которые из  травоядных  превращаются  в  плотоядных.  И  вы должны об этом помнить, Виктор Андреевич.

     Второе, я перехожу теперь к аллегории.  Вы все смотрели фильм "Кавказская  пленница",  когда Шурика привели в милицию и говорят: "Кричал,  оскорблял,  а на развалинах часовни..." А он спрашивает: "А что, и часовню я развалил?".

     Я рад, честное слово рад, что все то, что перечислял Валентин Симоненко,  и о чем говорили многие другие,  не вы  развалили.  Но один совет хочу дать.  Леонид Кучма,  будучи Премьером, попросил у Верховной Рады (на тот момент это было правильно) одну вещь: дайте полномочия,  чтобы  мы  могли  управлять.  Если  мы не будем иметь сегодня четкой структуры исполнительной власти, которая замыкается на  Кабинет Министров,  все останется так же.  А через год критика будет усилена только для того,  чтобы свалить (Шум у залі).  Вы не кричите. Я и ваши советы дам Виктору Андреевичу.

     И еще, Виктор Андреевич. Вы четко определитесь в приоритетах. То,  что касается простых людей,  детей,  пенсионеров, инвалидов и здравоохранения - это наиболее уязвимые, социально ранимые вопросы в обществе. Без их решения мы не продвинемся дальше.

     И экономический блок.  Решайте смело и  энергично.  Так,  как решали большевики,  может быть, слишком просто и жестко, но в 17-м году.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається керівнику  фракції  народному депутату  Юрію  Івановичу  Костенку.  За  ним  виступатиме депутат Баулін.

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановний Прем'єр-міністре! Шановні колеги!  Нинішньому урядові дісталася надзвичайно тяжка  спадщина: фактично  феодальна  система  економічних  розрахунків,  яка у нас називається сучасним словом "бартер", тінізація, що охопила більше половини   економічного  потенціалу  України,  енергетична  криза, зруйноване та пограбоване село.

     Попри це діяльність уряду перш  за  все  була  спрямована  на вирішення  соціальних проблем.  Фактично вся економічна діяльність сьогоднішнього  уряду   концентрується   в   напрямі   задоволення першочергових  проблем  пересічного  українця.  Саме  так,  як  це задекларовано у програмі "Реформи задля добробуту".

     Другий аспект  економічної  політики  уряду,  який  уже   дав позитивні результати,  - це курс на проведення системних реформ. І одне з перших рішень уряду -  припинити  будь-які  види  бартерних операцій  - це основа для формування ринкових відносин в економіці України.

     Третє. Енергетична реформа і енергетична політика.  Тут  уряд Ющенка  отримав чи не найкращі результати порівняно з усіма своїми попередниками.

     Четвертий напрям  -  аграрна  реформа,  яку  також  ефективно проводить   уряд  і  яка  попри  важку  ситуацію  загалом  у  селі обов'язково  вже  в  наступному  році  дасть  надзвичайно   високі економічні результати.

     Тепер проблеми,  які залишаються невирішеними.  Насамперед це політичні проблеми.  Уряд поставлений в умови,  коли референдум  і дискусії,  які відбуваються навколо його рішень,  не дозволяють ні мати стабільну ситуацію в  парламенті,  ні  тим  більше  ефективно співпрацювати  уряду  і  Верховній  Раді.  На тлі цих дискусій усі питання  економічних  реформ,  і  в  першу  чергу  їх  законодавче оформлення,  відсуваються  на  другий  план,  і  до  того  ж криза більшості - проурядової  чи  демократичної  -  загрожує  підтримці уряду Ющенка в його системних реформах.

     Далі. Це  спротив  олігархів,  який  наростає  пропорційно до втрат,  яких вони зазнають внаслідок проведення  урядом  політики, спрямованої  на встановлення економічної стабільності та створення прозорих  правил  ринкової  економіки,  адже   надприбутки   можна отримувати   лише   в   умовах   правового  хаосу.  Їхній  спротив наростатиме по мірі того, як уряд ефективно проводитиме економічну політику.

     І третя проблема,  яка залишається невирішеною,  - це місцева влада.  Немає  на  сьогодні  узгодженості   дій   між   урядом   і регіональною  владою.  Більше  того,  у багатьох регіонах наростає спротив проведенню політики уряду.

     Фракція Українського народного  руху,  в  цілому  підтримуючи діяльність  уряду  Ющенка,  категорично  заперечує проти прийняття проекту постанови, який розробив профільний комітет.

     Лише кілька  зауважень.  Констатується,  що  сьогодні   немає широкомасштабної структурної перебудови економіки. Але на сьогодні немає і широкомасштабного законодавства, яке б дозволяло формувати ринкову економіку.  Констатується неспроможність уряду забезпечити потреби  споживачів  в  електроенергії.  Але  проблема   кризи   в енергетичній   галузі   формувалась   усі   дев'ять  років,  і  за чотири-п'ять місяців не можна її вирішити.  Те саме можна  сказати про  невикористання  урядом можливостей України,  її потенціалу як транзитної держави.

     Хочу сказати,  що  лише   уряд   Ющенка   сьогодні   фінансує нафтопровід   Одеса-БродиГданськ.  Це  є  прикладом  того,  що  ми починаємо використовувати,  але знову ж таки за три-чотири  місяці цього досягти неможливо.

     Тому ми  просимо вилучити із проекту постанови Верховної Ради другий пункт.  У цілому ми підтримуємо уряд Ющенка і бажаємо  йому всього доброго.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.  За ним виступатиме народний депутат Вітренко.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  члены  правительства! Уважаемые   народные  депутаты!  Когда  я  ознакомился  с  отчетом правительства,  то очень удивился.  Наверное,  мы с правительством живем в разных странах:  я - в нищей "незалежній від сала і м'яса" Украине,  а оно,  правительство,  - на  капиталистическом  острове Утопия.

     Сколько розового  оптимизма у нашего Кабинета Министров!  Но, наученный  горьким  опытом  предыдущих  правительств,  я   бы   не торопился  с  выводом  о  новой  социальной  ориентации  вроде  бы начавшегося экономического роста.

     Начну с поговорки.  Есть ложь, большая ложь и статистика. Так вот,  на мой взгляд,  цифры об опережающих бурных темпах роста (на 11,8 процента) денежных доходов населения за  пять  месяцев  можно охарактеризовать  как  раз  названной  поговоркой.  Кто не верит - сходите  в  магазин,  на  рынок,  сравните  цены  и  покупательную способность, хотя бы свою - сегодня и полгода назад.

     Я далек  от  мысли заниматься очернительством любимого нашими националистами  правительства   Виктора   Ющенко,   ведь   нельзя, например,   не   заметить  улучшения  финансирования  образования, здравоохранения. Прогресс небольшой, но есть. Нам, конечно, далеко до  России,  которая  выплачивает  пенсии  вовремя,  но  и  у  нас улучшилось дело  со  своевременной  выплатой  мизерных,  но  очень нужных  нашим  обнищавшим  пожилым  гражданам  пенсий.  Сейчас  62 процента пенсионеров, как говорится в отчете, получают их вовремя. И слава Богу, и дай Бог, чтобы осуществились планы правительства и к концу года задержка выплаты  пенсий  ушла  в  небытие.  Но  даже лжестатистика не может скрыть той правды,  что проблема заработной платы не решена.

     В народном хозяйстве картина  с  задолженностью  по  зарплате остается  попрежнему  очень  тяжелой,  особенно в производственной сфере. И то незначительное уменьшение долгов по бюджетной сфере ее принципиально не изменило.  Долги по зарплате по-прежнему остаются колоссальными.

     За что надо отдать должное именно этому  Кабинету  Министров, так  это  за  то,  что при любой возможности правительство в своих отчетах старается социальную  сторону  осветить  как  можно  шире. Пусть   толком   почти   ничего   не   делается   по   молодежному строительству,  а  говорить  о  860  реальных  квартирах,  которые получены для пока еще многомиллионного народа Украины,  смешно, но поговорили - значит,  и тут правительство  что-то  делает,  и  тут возможен прорыв.

     Не верю  я ни в доброе буржуазное правительство Ющенко,  ни в перспективу народного хозяйства Украины под  его  руководством.  И это вина не только этого правительства. Они

     все -  заложники  тупикового пути,  по которому пошла Украина под руководством вороватой украиноязычной элиты девять лет назад.

     Президентская рать  сделала  все  в  этом  году,  чтобы  были провалены    сельское   хозяйство,   электроэнергетика.   И   хотя правительство пытается сделать в этой сфере  ряд  разумных  ходов, ограничив   беспредел   космополитических  хозяев  Украины,  этого недостаточно.  И   уже   сплошные,   а   не   веерные   отключения электроэнергии нашим незалежным гражданам это подтверждают.

     Не остановлена вакханалия с газом.  Да, стала расти экономика России,  немного потянула наш экспорт, но внутренних оснований для оптимизма нет. Внешний долг все равно огромный.

     Вы знаете,   какой   ажиотаж   был   перед  нынешним  отчетом правительства,  сколько спекуляций было по  поводу  его  отставки. Отставки  не  будет.  Во-первых,  этого  пока  не  планируют  наши реальные  командиры  -  американцы.  Во-вторых,  внутренние  враги Кабмина  в лице олигархов - волчков,  сурков и прочих - не в силах это сделать.  А  благодаря  вчерашнему  голосованию  за  абсурдный президентский  проект о внесении изменений в Конституцию даже Юлия Тимошенко сохранит свой портфель.  Можно  служить  Америке,  можно договориться  с  олигархами,  но  нельзя  все  время  дурить народ очередными оптимистическими сказками (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Наталії Михайлівні Вітренко. За нею виступатиме депутат Ємець.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Процедура продумана именно так, чтобы в последний день работы сессии,  в пятницу,  чего не было  никогда,  не  давая возможности   депутатам   проголосовать   осмысленно   по   отчету правительства, сделать вид, что правительство отчиталось о работе. И  выслушать  очередной  панегирик  Виктора Андреевича о том,  что якобы в стране все становится лучше.

     Виктор Андреевич,  но в Украине не все  олигофрены,  как  вам этого  хотелось  бы.  Когда  вы  говорите  о  росте  промышленного производства на 10,8 процента,  то,  пожалуйста,  сразу же увяжите это с ростом индекса цен.  Если цены увеличились на 18,7 процента, значит,  реальные  обемы  производства   в   сопоставимых   ценах снизились.  Если валовой продукт увеличился,  как вы говорите,  на 5,4 процента,  то,  связав его с ростом цен,  можно  увидеть,  что валовой продукт снизился. Вот за это и нужно отвечать.

     Почему снижаются  обемы производства?  А потому,  что бывший главный банкир страны (ну куда уж дальше идти - уже самый  главный из  всех  главных)  вообще не обеспечил работу банковской системы. Существует государство в государстве.  У них неплохо,  в банках. У них  есть кредитные ресурсы,  у них,  оказывается,  все есть.  А в стране дебиторская и кредиторская задолженность увеличилась на  15 процентов.  150  миллиардов гривень - валовой продукт в стране,  и дебиторская  задолженность  превышает  валовой   продукт   на   40 миллиардов  гривень,  а  кредиторская  -  в два раза.  Послушайте, Виктор Андреевич,  вам полезно.  Это вы, финансист, так руководите страной, что растут все эти путы на ногах предприятий.

     Вы говорите  о  росте  инвестиций.  О  каком росте инвестиций может идти речь?  Мы проанализировали ситуацию на одном  конкретно взятом    очень   важном   для   Украины   предприятии   -Киевском картонно-бумажном  комбинате,  что  в  Обухове.  Он  перерабатывал макулатуру,  бедные люди жили с этого, сдавая макулатуру. Комбинат перестал ее принимать с 5 июля.  Почему?  Потому что с 1 марта уже при   деятельности   этого  Премьера  комбинат  выкуплен  Россией. Российские  бизнесмены  заключили  договор  с  Америкой,   Америка завозит макулатуру в Украину, худшего качества, но на 40 процентов дороже. Я говорю: подождите, где же логика? Так это же инвестиции! Идет отчет об инвестициях в Украину. Это к вопросу об инвестициях.

     Дальше. Энергорынок.  Вы  знаете,  я  уже наблюдаю-наблюдаю и думаю:  что  еще  можно  придумать  на  энергорынке?  Приезжаю   в Вертиевку  Черниговской  области.  Народ  Украины  - мудрый народ, говорит: "Скажіть там, щоб не везли до нас це ДЗ, воно не горить". Спрашиваю: "Какое ДЗ?" Донецкая земля!

     Вы зачем заставляете,  чтобы породу везли?  Вы не знаете, что котлы выйдут из строя,  что вы посадите на ноль  все  ТЭЦ?  Вы  не понимаете  этого?  Кого вы собираетесь обмануть?  Весь народ сразу или каждого в отдельности?  Да,  вам повезло,  коммунисты пошли на помощь  Тимошенко,  как  в  свою  очередь когда-то пошли на помощь Лазаренко.  Но это не весь народ Украины.  А  вы,  Премьер-министр Украины, обещали "реформи заради добробуту".

     Теперь "про добробут".  Итак, заработная плата снизилась с 43 до 37 долларов, пенсия осталась неизмененной. Рядом Россия. Просто стыдно перед пенсионерами.  Там уже было пять надбавок.  В Украине делается  все,  чтобы   пенсионеры   вымирали.   И   правительство додумалось (вы знаете, я просто не могла себе такого представить), индексировать пенсии в соответствии с индексом цен, но с минимумом не 24,9,  а с тем,  который был два года назад,  - 16 гривень.  То есть пенсионеров еще наказывают и в этом, не говоря уже о том, что сегодня   простым   людям   недоступны   ни   здравоохранение,  ни образование.

     Поэтому, Виктор Андреевич,  учитывая,  что  сегодня  олигархи устроили  здесь  плантацию  рекрутов  в  парламенте,  я просто вам предлагаю:  подайте в отставку.  Ради Украины, ради нашего народа! (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Олександру Ємцю. За ним виступатиме депутат Самойленко.

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги! Оскільки за три хвилини неможливо провести детальний аналіз тієї маси цифр, які аналізуються під час подібних звітів,  я уникну цього аналізу. Тим  більше  що уряд подав досить непогані матеріали,  там хороші, оптимістичні цифри.  Правда,  якраз ці оптимістичні цифри  дещо  і насторожуть  у  тому плані,  що навряд чи за такий короткий період може з'явитися як такий песимізм, так і такий оптимізм. І критику, і досягнення, мабуть, реально можна буде проаналізувати, якщо уряд пропрацює хоча б рік - півтора.  Зараз це лише попередні дані, тож відповідно до них і треба ставитися.

     Я не  буду  відповідати  також  на  ту ахінею,  яка тільки що звучала з цієї трибуни,  це друга крайність,  і, мабуть, це теж не варто аналізувати.

     Хотів би  проаналізувати  інше  явище,  суто політичне.  Уряд Ющенка - це перший уряд,  який почали критикувати  вже  на  другий день   після   його  призначення,  а,  можливо,  навіть  ще  й  до призначення.  Причому  першими  розпочали  атаку,  і  тут   правий Олександр   Олександрович   Мороз,   саме  ті,  хто  днем  раніше, пересилюючи  себе,   проголосував   за   Ющенка,   боячись   гніву Президента.

     Кого в Україні не люблять найбільше? Як правило, тих, хто має свою позицію,  вміє проявляти характер,  а  якщо  потрібно,  то  й показувати  зуби.  Хочу віддати належне Президенту,  який уперше в історії України насмілився сформувати такий незручний для багатьох у країні уряд.  Ну а як можна любити уряд,  який за одне засідання скасовує,  як говорив тут голова Рахункової палати,  кілька сотень пільг   кільком  сотням  "блатних"  підприємств?  Або,  наприклад, замість того,  щоб роками розповідати  про  стратегію  боротьби  з бартеризацією економіки, раптом ставить підлу підніжку таким ніжно коханим дисконтам і взаємозалікам.

     А подивіться,  як познущався уряд над обленерго.  Вони чи  не вперше за десять років заплатили за електроенергію. Ну а за те, що їх змусили заплатити ще  й  живими  грішми,  уряд  уже  не  просто поганий  -  він  злочинний,  що  й  написано  на плакатах найнятих демонстрантів,  які з військовою  дисципліною  то  висуваються  на рубіж вулиці Грушевського, 18, то організовано відступають.

     Не світиться   любов   до  уряду  і  в  очах  колишніх  голів колгоспів, які раптом втратили свої феодальні володіння. Не вірять вони,  що  таку  несправедливість допустив аграрний віце-прем'єр з таким лагідним прізвищем.

     Не буду втомлювати вас  подальшим  перерахуванням  неласкавих вчинків  уряду  Ющенка.  Я б дуже хотів,  щоб сьогодні українці не любили Ющенка так,  як свого часу поляки не  любили  Бальцеровича, проте історія розсудить. У Польщі вже розсудила.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   надається  народному  депутату  Юрію Самойленку. За ним виступатиме депутат Красняков.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні народні депутати! Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Це  добре,  що   поряд   з   вами знаходиться Іван Заєць - міністр екології, якраз ці питання я хочу порушити.

     Вікторе Андрійовичу,  хочу подякувати  за  діяльність  вашому уряду,   Міністерству  з  питань  надзвичайних  ситуацій.  Скільки спільних добрих  справ  зроблено  і  на  бюджетному  рівні,  і  на виконавчому.  І  сама  постать  Василя  Васильовича у міністерстві вселяє надію на ту роботу, яку ми робимо спільно.

     Разом з тим я мушу зауважити,  що нам треба  попрацювати  над нерозв'язаними  питаннями.  Ми  не можемо так уперто говорити,  що відстоюємо в енергетичному секторі лише ядерну  енергетику,  треба обов'язково  звернути увагу на альтернативні джерела енергії.  Про це нам говорять в Європі,  про це  говорилося  на  зустрічах,  які відбувалися в Німеччині і на яких ви були присутні.  Те,  що дають на альтернативну енергетику,  і те,  що ми туди направляємо, треба обов'язково  використовувати.  Це  перспектива.  Знову  ж  таки не відмітаючи тих,  хто хоче  інвестувати  в  ядерну  енергетику.  Це перше.

     Друге питання,   яке  я  хотів  би  порушити,  -  це  питання надзвичайної  ваги.  Ми  говоримо  про  інтеграцію  до   світового співтовариства,   інтеграцію   до   Європи.  У  нас  у  2002  році відбудеться саміт міністрів охорони довкілля Європи.  На  ці  роки нам  відведено  бути лідером екологічного руху в Європі.  На жаль, уже у вересні може постати питання про  те,  що  Україна  втратить таку  можливість.  Ми  навіть  у  Мінекоресурсів сьогодні не маємо начальника  управління  зовнішньоекономічних  зв'язків.  Про   які контакти може йти мова і який темп ми можемо витримати?

     І ще   одне   зауваження.  Я  також  абсолютно  незадоволений питаннями проблеми зміни клімату,  як і проблеми торгівлі квотами. Ми також тут дуже в'яло йдемо. Разом з тим Польща за рахунок таких механізмів реконструює  підприємства,  відновлює  гідроенергетику, крокує  вперед.  Я хотів би,  щоб у цих питаннях ми були відкриті, діяли активніше.

     І останнє.  Коли ми з вами зустрічалися на засіданні фракції, то  говорили,  що  ідеологія сталого розвитку має стати ідеологією вашого уряду,  ідеологією народу України.  Це ідеологія, яка після Ріо-де-Жанейро постала перед усім світовим співтовариством. Але на сьогодні ми,  - на жаль,  єдина держава в  Європі,  яка  концепції сталого розвитку не має.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію  Івановичу.  Слово  надається  народному депутату Євгену Краснякову. За ним виступатиме депутат Журавський.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые коллеги!  Приходится соглашаться с  выступающими, которые   говорили,  что  обявленный,  хорошо  разрекламированный накануне  этого  Дня  правительства  рост   основных   показателей экономики является ничем иным,  как желаемым, не имеющим реального подтверджения.

     Разве только  слепому  не   видно,   что   экономика   страны продолжает катиться в пропасть.  Я, представляя промышленный город Донецкой  области  -  Горловку,  -  где   расположены   крупнейшие предприятия самых различных отраслей промышленности, так и не могу увидеть начало того роста,  о котором говорилось  в  докладе,  все предприятия буквально разрушены. Как говорят у нас в Горловке, все предприятия лежат пластом.

     От такого состояния дел в экономике,  конечно же,  страдает и вся  бюджетная  сфера,  в первую очередь системы здравоохранения и образования.

     Остановлюсь на проблемах (после представленной правительством программы)  и  на  том состоянии дел,  которое сложилось сегодня в системе образования. Не секрет, что разрушается система социальной защиты   молодежи,   закрываются  учебновоспитательные  заведения, уничтожается  потенциал  нашей  отрасли.  Реальностью  сегодняшней жизни стали беспризорность и бродяжничество, пьянство, наркомания, проституция, детская преступность, безработица и так далее.

     Катастрофически сокращается  количество  учебных   заведений, хотя мы слышали о том,  что наконец-то будет приостановлен процесс отторжения  от  государства  учебных   заведений   -   дошкольных, внешкольных, ПТУ и так далее.

     В тяжелейшем  положении находится учитель.  Его уничтожают не только материально, но и морально. Это показали выборы и прошедший референдум, когда учитель стал инструментом в неблаговидных делах, в которых его заставили принимать участие.

     В чем беда Украины как  государства,  и  в  частности  нашего правительства,  которое  сегодня  представляет  свой  отчет?  Беда Украины не в недостатке законов, а в хроническом их невыполнении и игнорировании.

     Давайте обратимся   опять  же  к  системе  образования.  Чего сегодня не хватает системе образования? Какие еще законы нужны для того,   чтобы   сохранять   систему  образования?  Есть  Закон  об образовании,  законы прямого действия  о  ПТУ,  об  общем  среднем образовании,  о  внешкольных  учебных заведениях.  В первом чтении приняты проекты законов о высшей школе,  о дошкольном образовании. Самое страшное, что они не выполняются. В первую очередь статья 57 Закона об образовании.

     Уважаемый Виктор  Андреевич,  давайте  обратимся  сегодня   к статье 57, которая четко гласит о том,

     что средний... Да они об этих проблемах не желают

     слушать... Сегодня   средний   уровень   заработной  платы  в промышленности - 260 гривень,  а у учителя - 140.  Учитель средней школы   в   сельской   местности  получает  113  рублей.  А  черта малообеспеченности - 118 гривень.

     Если правительство в этом году не пойдет на реализацию статьи 57,  мы потеряем самое главное в системе образования,  мы потеряем главное действующее лицо - учителя.  И если сегодня  те  обещания, которые давал Виктор Андреевич и комитету, и вам, Иван Степанович, не будут выполнены,  то грош цена тому,  что мы принимаем законы и пытаемся добиться истины.

     ГОЛОВА. Дякую,  Євгене  Васильовичу.  Я  якраз про це і хотів сказати.  Прем'єр-міністр Віктор Андрійович Ющенко говорив,  що  у проекті  державного  бюджету  на наступний рік кошти на реалізацію статей 57 і 77 будуть передбачені. Сподіватимемося, що він виконає свою обіцянку.

     Слово надається   Віталію  Журавському.  За  ним  виступатиме Катерина Ващук.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.  С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.   Шановні   колеги!   Перед  вами  виступає  людина,  яка голосувала за Ющенка і за цей уряд. Але хотів би, щоб ви послухали мене,  як  людину,  яка  сьогодні критично налаштована щодо оцінки вашої діяльності і чесно про це говорить.  Прошу, щоб ви послухали аргументи, якими я буду керуватися.

     Недавно я був разом з Іваном Степановичем Плющем у Німеччині, де ми мали консультації з німецькими парламентаріями.  Ми запитали у  німецьких  колег,  скільки  разів звітує уряд перед парламентом Німеччини.  Щотижня  -  щосереди,  цілий  день.  Це  потрібно  для інформування депутатів,  це потрібно для створення спільних груп з розробки конче необхідних для держави законопроектів,  це потрібно для народу. Нам необхідно внести зміни до Регламенту і наслідувати кращі зразки парламентаризму в  Європі,  оскільки  ми  проголосили європейський вибір.

     Звіт уряду  містить  багато обнадійливих даних,  які свідчать про певні ознаки позитивних зрушень в економіці  країни.  До  них, зокрема,   можна  віднести,  і  це  підкреслював  Прем'єр-міністр, динаміку обсягів виробництва в багатьох галузях, певне пожвавлення інвестиційної  діяльності  і  скорочення  заборгованості з виплати пенсій. Можливо, і ще дещо.

     Разом з тим вважати це ознакою початку реального і  тривалого оздоровлення немає підстав.  Насамперед з огляду на стислий термін

- півроку - і на несприятливу динаміку інших важливих показників.

     Отже, щодо  динаміки.  Динаміка  індексу  споживчих  цін   не відповідає  передбаченому  темпу  інфляції,  вже  у  червні індекс становив з початку  року  118  відсотків,  тобто  практично  досяг рівня,  прийнятого при складанні бюджету на поточний рік. Не можна вважати обгрунтованим твердження уряду щодо  істинного  збільшення доходів   підприємств,   адже  за  даними  самого  уряду  прибутки ліквідних  підприємств,  прибуткових,   рентабельних   підприємств зросли  у січні - травні порівняно з відповідним періодом минулого року в реальному обчисленні лише на 1 відсоток.

     Ситуація у країні вкрай тяжка,  і дуже хотілося б  підтримати Прем'єр-міністра    як    харизматичну    і    висококваліфіковану особистість.  Проте реальна  ситуація  в  країні  не  дає  підстав зробити це сьогодні. Змініть ситуацію на краще - і підтримка уряду буде забезпечена.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Катерині Тимофіївні Ващук.  Я попросив,  щоб  вона  у  межах  виступу виголосила звернення,  яке підготували народні депутати з нагоди  десятої  річниці  прийняття Декларації про державний суверенітет України. Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  колеги!  Сьогодні ми маємо нагоду ще раз подивитися на те,  що зробив наш уряд, що робить, яке його бачення на  перспективу.  Думаю,  що  не  тільки нас,  а й сам уряд не все влаштовує з того,  що сьогодні відбувається в  економіці,  але  не побачити   паростки  позитивних  зрушень  може  тільки  упереджена людина.  Усе-таки є зрушення, уряд робить перші кроки до того, аби працювала власна економіка.  Якщо ми наступного року будемо бачити розширення  кредитування  аграрного  сектора,  як  обіцяє  Ющенко, державну  підтримку,  повернення  держави  обличчям  до  аграрного сектора, то ті зміни будуть відчутнішими і на селі. А там сьогодні не краща ситуація,  ніж,  як тут колега змальовував,  у освіті, а, напевно,  ще важча.  Бо заробітну плату селянина сьогодні ніхто не оцінює, ніхто навіть не говорить про неї.

     Проте за  кілька  місяців  навіть  у невеличкому господарстві (хто це робив своїми руками,  той знає) абсолютно все  змінити  на краще  неможливо,  а  в  такій  великій  державі,  як  Україна,  - нереально.  Тому треба  бачити,  чи  є  в  уряду  перспектива,  чи намічені  шляхи  і  важелі,  за  допомогою  яких він може все-таки виконати свою програму.  Думаю, кожен з нас дасть свою оцінку, а я вважаю,  що вони таки є.  І шанс цьому уряду треба дати,  бо часта зміна урядів призводила тільки до ще  більшого  занепаду  держави. Отож  я  думаю,  що  більшість  депутатів  дасть  позитивну оцінку діяльності уряду.

     А зараз  від  імені   народних   депутатів,   які   підписали звернення, я хочу його виголосити.

     "16 липня  2000  року  виповнюється десять років відтоді,  як Верховна Рада України дванадцятого скликання  прийняла  Декларацію про  державний  суверенітет  України.  Верховна  Рада  проголосила державний  суверенітет  України  як  верховенство,  самостійність, повноту  і  неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

     Декларація стала одним із перших  рішень  Верховної  Ради,  в якому    розгорнуто    програму   політико-правового,   соціально- економічного і культурного будівництва незалежної України.

     Депутати лівої і правої орієнтацій, стверджуючи волевиявлення народу,  визначили подальшу долю України, 357-а голосами втілили у цьому документі  найвищої  юридичної  сили  споконвічне  прагнення багатьох  поколінь  про  державну незалежність.  Це вселило великі надії  громадян   у   здійснення   національного   відродження   і економічного  зростання  для  забезпечення матеріальних і духовних потреб українського  народу.  Ідеї  і  принципи  декларації  стали ідеологічною   і   політикоправовою  предтечею  Акта  проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.  Підтримані  українським народом на референдумі 1 грудня 1991 року, ці ідеї були послідовно реалізовані   Верховною   Радою,   яка   створила   правову   базу демократичної    держави   з   соціально   орієнтованою   ринковою економікою,  кінцевим результатом чого стало політичне і  юридичне визнання України як незалежної держави.

     Відзначення 10-річчя прийняття декларації

- це етап всенародного святкування Незалежності,  це свята на  все подальше  життя  України.  Тож  бережімо  Декларацію про державний суверенітет,  Акт  проголошення  незалежності  нашої  держави,  як зіницю  ока.  Бережімо  і  трудом  на  всіх  ділянках  державного, економічного  і  культурного  будівництва   реалізуймо   потенціал України,  зміцнюймо  реальну її незалежність,  підвищуймо добробут народу для утвердження людини, нації, держави!"

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дозвольте ваші оплески вважати одностайним схваленням тексту заяви, виголошеної Катериною Вашук.

     Продовжуємо обговорення.  Слово  надається народному депутату Віталію Кононову (Шум у залі).

     До тексту не може бути зауважень.  Треба було до того, як він виголошувався, внести свої зауваження. Це від групи депутатів (Шум у залі). Валерію Дмитровичу, дійте в установленому порядку... Мені подали заяву, я надав можливість депутатам виголосити її.

     Будь ласка.

     КОНОНОВ В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановний пане Голово!  Шановні колеги!  Шановний Вікторе Андрійовичу, члени уряду!   Фракція   зелених  розглянула  звіт  уряду  за  сто  днів діяльності, і ми прийшли до такого висновку.

     Що б   ми   хотіли   відмітити   для   себе?   Щодо   розділу "Природокористування  та  охорона довкілля".  Для нас дуже смішно, коли уряд звітується і каже,  що всього пробурено 49 артезіанських свердловин.  Цього дуже мало для України. Крім того, ми не бачимо, що закрито хоч одне звалище,  а якість води напряму  залежить  від цього.  І роблячи компліменти нашому уряду за те,  що він сьогодні на графіках і діаграмах показує,  що в нас є  перспективи,  ми  не можемо  погодитися  з  тим,  що  у нас є перспективи в екологічній політиці.

     Я хочу зазначити,  що,  на жаль, адміністративна реформа щодо трансформації   міністерства   охорони   довкілля  не  привела  до прискорення  реалізації  положень  Концепції   основних   напрямів екологічної  безпеки,  прийнятої  Верховною  Радою  і затвердженої Президентом минулого року.  Питання координації дій  також  гостро постало  у зв'язку з браком відповідних фахівців-екологів.  А уряд не спішить вирішувати цю проблему.

     Дуже показово,  що  уряд  повинен  був   розробити   механізм реалізації  цієї концепції,  який передбачив би комплексний підхід до вирішення екологічних проблем.  Але цього  у  звіті  немає.  Не видно  комплексного  підходу,  є  разові  дії.  Я готую відповідне звернення до Президента,  Прем'єр-міністра,  щоб ми могли створити профільну  робочу  групу  при  Раді національної безпеки і оборони України,  яка  визначила  б  пріоритети  у  вирішенні  екологічних проблем.

     Ще я хочу сказати, що для нас важливі три напрями: екологічна складова, я б сказав, гуманітарна і енергетика.

     Юліє Володимирівно!  При всій повазі до вас,  при тому, що ви повторюєте  подвиг  Геракла  по  очищенню авгієвих стаєнь,  я мушу зазначити,  що  у  вас  нічого  не   сказано   про   альтернативну енергетику,  про енергозберігаючі технології.  Для нас це важливо, ми просили б вас звернути на це увагу.

     На завершення хочу сказати, Вікторе Андрійовичу, ось що. Так, стратегічна ціль урядової політики - інтеграція України

     до Європейського  Союзу,  але театр починається з вішалки,  а країна - з туалетів,  вибачте.  І  ми  повинні  зробити  все,  щоб екологічні проблеми були вирішені.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ігорю Юхновському.

     Ігоре Рафаїловичу,  будь ласка.  Ми вам даємо півтори хвилини для виступу щодо звіту уряду і півтори хвилини -  щодо  Декларації про державний суверенітет України.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановний  Вікторе Андрійовичу!  Шановні депутати! Що стосується звіту уряду, то слід сказати  про  делікатність,  з якою уряд ставиться до того спадку, який він отримав із своїм призначенням.  Я хочу дуже  коротко  про нього нагадати.

     У 2,5  раза  впав  курс  гривні.  Сільське  господарство було повністю знищено трейдерами, які розкупили зерно в 1998-1999 роках за  цінами,  на 40-50 доларів нижчими собівартості.  Була повністю розладнана вугільна система в плані поставок для енергетики,  адже ми  повинні  були  щороку  давати  1 мільярд 200 мільйонів доларів дотації вугільним шахтам,  щоб вони могли знизити ціну на  вугілля до  40  доларів за тонну при світовій ціні 30 доларів за тонну.  І все це замовчувалося ці роки.

     Такий жахливий спадок дістався цьому уряду.  Я хочу вас  усіх запитати:  якби  вас  поселили  в  абсолютно  знищену кімнату і за місяць прийшли і сказали, який ви поганий господар, яку ви знищену кімнату  маєте,  що  б  ви  тоді  сказали?  Так от,  ми знищили цю кімнату.

     Цей уряд взявся цю країну піднімати,  тепер  ви  хочете  його втопити.  То  є  абсолютно  безглузде ставлення критиків до уряду, абсолютно безграмотні виступи основних апологетів цієї критики.

     Я вважаю,  що уряд  треба  підтримати.  Все-таки  є  серйозні зрушення.   Думаю,  що  цей  уряд  має  працювати  як  мінімум  ще півтора-два роки,  поки ми  працюємо  в  парламенті,  щоб  підняти державу. Це півтори хвилини щодо уряду. Бачите, точно.

     Тепер, шановні депутати,  я хочу виступити з приводу 10-річчя прийняття Декларації про  державний  суверенітет.  Я  був  головою Народної ради,  яка редагувала цей документ.  Повинен сказати,  що документ   був   підготовлений   комітетом,   очолюваним   Сергієм Івановичем Дорогунцовим, он він сидить.

     ГОЛОВА. Миколу Олександровича Шульгу назвіть, він також був.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  На  28  з'їзді  Компартії  України  теж були підготовлені основні пункти Декларації про державний  суверенітет. Я  повинен  сказати,  що  в обговоренні декларації взяли участь як члени Народної ради,  так і комуністи.  І в  результаті  спільними зусиллями нам вдалося прийняти декларацію, в якій було сказано, що народ України має невід'ємне право на визначення свого  державного ладу,  на встановлення громадянства,  на прийняття Конституції, на найменування державної мови,  на встановлення державних  символів, на недоторканність республіки,  на визначення порядку експлуатації багатств, на самостійте і безроздільне володіння по всій території республіки всіма багатствами, які вона має. І все це ми зробили до цього часу.

     Закінчуючи, я від імені Народної ради, від імені Українського народного руху,  від якого я зараз виступаю, хочу подякувати людям обох  сторін,  які  доклали  великих  зусиль  до  цього   великого документа.

     Перш за  все хочу згадати Івашка Володимира Антоновича,  який на той час був першим секретарем ЦК Компартії України, який багато чого зробив (Оплески).

     Другим хочу  згадати шановного Івана Степановича Плюща,  який тоді був виконуючим обов'язки Голови Верховної Ради,  яка прийняла цю декларацію (Оплески).

     Я хочу згадати і Станіслава Івановича

     ГОЛОВА. Може, досить? А, Гуренка Станіслава Івановича треба.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я хочу згадати Гуренка Станіслава Івановича, який вніс суттєву поправку в Декларацію про державний  суверенітет України, за якою Україна повинна бути повністю незалежна зі своїми багатствами, які вона має.

     Нарешті, я хочу згадати членів Народної ради України...

     ГОЛОВА. Депутат Філенко хоче, щоб його згадали.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Перш за все Івана Зайця,  який вважав,  що в Декларації  про  державний  суверенітет  не  має  бути  згадок про союзний договір.

     Я хочу згадати Гетьмана, який вважав, що Україна повинна мати свій бюджет і свої незалежні фінанси (Оплески).

     Володимира Філенка,   який   вважав,   що  представники  всіх республік колишнього Радянського Союзу повинні з'їхатися  в  Київ, як матір міст руських,  для того, щоб тут робити розклад на окремі незалежні держави.

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, там 357 народних депутатів.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я хочу  згадати  Єхеєву,  Семенця,  Піскуна, Скорик.

     ГОЛОВА. Он  Володимир Яценко також голосував.  Скаже,  чого ж його не згадували. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я  хочу  поздоровити  всіх  з   десятиріччям прийняття декларації.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Враховуючи,  що 16 липня - День металурга,  а металурги в цьому році працюють успішно, як у інформації...

     Від металургів слово надається Вадиму Гурову. Одна хвилина.

     ГУРОВ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Спасибо, Иван Степанович, что вы все-таки знаете, что 16 июля - День металлурга. Я спросил людей с правой стороны, не все знают об этом.

     Уважаемые депутаты!  16 июля - День металлургов  и  горняков. Это такой день,  который мы будем отмечать у горна доменных печей, у мартеновских печей (знаете,  горят мартеновские печи).  В общем, эта отрасль,  как локомотив,  тянет всю нашу Украину: 27 процентов ВВП - наши, 40 процентов валюты - тоже наши.

     Поздравляю вас с этим праздником,  в вашем  лице  всех  ваших избирателей,  конечно,  и металлургов,  и горняков, которые сейчас добывают руду где-то на глубине полтора  километра,  которые  куют металл, которые делают славу нашей Украине!

     И хочу    обратиться   к   президиуму.   Вчера   мы   приняли постановление, которое касается горно-металлургического комплекса, где  говорится,  что  тот опыт,  который поднял металлургию,  надо распространить.  И мне очень жаль,  что в высших  эшелонах  власти мнения совершенно разные. Все-таки надо подумать.

     Спасибо вам и поздравьте всех на местах (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  У  списку  ще 15 народних депутатів.  Ми використали всі можливості,  тим більше що сьогодні останній день роботи п'ятої сесії.

     Тому, Вікторе  Андрійовичу,  вам  заключне  слово.  До  трьох хвилин.

     ЮЩЕНКО В.А. Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  На  завершення  дозвольте висловити від імені уряду дві думки.

     Перше. Ми  вдячні  вам  за  толерантність  і  терпимість  при розгляді  питання  про  підсумки  роботи  за  півріччя  і хотіли б задекларувати,  що  ті  цілі  в  розбудові   соціально-економічної політики,   які   були   закладені   в  програмі  "Реформи  заради добробуту", будуть для нас знаковими і в подальшій роботі.

     Друге. Дозвольте побажати вам щасливого,  доброго відпочинку. Хай вам щастить!

     Спасибі.

     ------------

     Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Плющу Івану Степановичу.

     ПЛЮЩ І.С.  Шановні народні депутати!  Я хочу вибачитися перед тими  народними  депутатами,  які  були  в  списку,  але не змогли сьогодні взяти участь в обговоренні питання порядку  денного  щодо звіту уряду.

     Геннадію Йосиповичу!  Ви записані восьмим,  а всіх - 15. Якби ви підійшли хоча б на 2 хвилини раніше,  я б іще щось  думав,  але вже... Геннадію Йосиповичу, я врахую ваше зауваження.

     Шановні народні депутати!  Згідно з Положенням про День уряду право на підведення підсумків має той,  хто доповідає (сьогодні це Прем'єр-міністр  України Віктор Андрійович Ющенко,  ми йому надали слово), і головуючий.

     Враховуючи змістовність виступів і  різноманітний  політичний спектр  промовців,  я вважаю,  що такого висновку можна не робити. Виступили депутати майже від усіх фракцій,  виступили депутати від комітетів,  виступили депутати - представники різних галузей і так далі.  Я думаю,  що вони висловили досить широку оцінку. Уряд може взяти стенограму...  Видрукуємо,  Вікторе Андрійовичу, і направимо вам для того,  щоб ви проаналізували виступи народних депутатів  і зробили  з них правильні висновки.  Тому будемо вважати,  що перше питання ми розглянули.

     Сьогодні відповідно до календарного плану роботи  -  останній день  п'ятої  сесії.  І  відповідно  до  Регламенту Голова повинен підвести  підсумки  роботи  п'ятої  сесії.  Я  прошу  надати  мені можливість зробити це.

     Думаю, що  наша робота під час п'ятої сесії заслуговує на те, щоб я сьогодні поздоровив усіх народних депутатів, які брали в ній участь,  з  тим,  що  ми  виконали  ті завдання,  які стояли перед Верховною Радою.  І  приємно  було  сьогодні  почути  від  Віктора Андрійовича  Ющенка,  що  Верховна  Рада  в  повній  мірі  сприяла впровадженню   широкомасштабних,    повнокровних    реформ,    які відбувалися за час роботи цього уряду.

     Я не  хочу  називати  цифри,  вони  роздані депутатам.  Ви їх знаєте і,  якщо буде можливість,  проаналізуєте. Я хотів би тільки зазначити,  що покращився якісний стан прийнятих документів,  яких більше 200.  Економічній політиці присвячено 61 закон,  соціальній політиці - 17,  галузевому розвитку - 24, державному будівництву - 31. Ратифіковано понад 60 документів.

     Характерною особливістю є те, що понад 50 законів   прийнято   в   абсолютно  новій  редакції.  Переважна більшість прийнятих  нами  за  час  роботи  п'ятої  сесії  законів підписані Президентом, і сьогодні вони працюють у суспільстві.

     Парламент, приймаючи    ті    чи   інші   закони,   намагався орієнтуватися  на  визначену  у  Посланні  Президента  України  до Верховної   Ради   України  стратегію  економічної  та  соціальної політики на  2000  -  2004  роки.  Практично  кожен  третій  закон врегульовує економічну і соціальну політику.

     Значних зусиль   докладено  у  створенні  законодавчого  поля паливно-енергетичної галузі.  Мені приємно сказати,  що  вчора  ми прийняли  Закон  про  нафту  і  газ,  внесено  зміни до Закону про електроенергетику,  ратифіковано  конвенцію  та  угоду  з   питань співробітництва  та  підвищення  ядерної безпеки в енергетиці.  Ми дуже сподіваємося,  Вікторе Андрійовчу,  що в уряду  є  ще  час  і можливість підготувати енергетичну галузь до зими.

     Продовжувалось удосконалення     акцизного     законодавства. Прийнято закони щодо зміни ставок акцизного  збору  на  алкогольні напої та тютюнові вироби, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та  тютюнових   виробів.   Скасовано   необгрунтовані   пільги   в оподаткуванні, що їх мали спільні підприємства.

     Прийнято Бюджетну   резолюцію,   яка   сприятиме   проведенню Кабінетом Міністрів  виваженої  і  збалансованої  за  доходами  та видатками  бюджетної  політики.  Передбачається,  що  перерозподіл валового  внутрішнього   продукту   через   зведений   бюджет   не перевищуватиме  30  відсотків  (без  урахування Пенсійного фонду і Державного фонду соціального страхування), що практично відповідає показникам  розвинутих  демократичних країн.  Передбачається також проводити  в  подальшому   децентралізацію   державних   фінансів, закріпити  на  довготерміновий  період за кожним місцевим бюджетом його власні доходи.

     Розглянуто і прийнято рішення щодо  довгоочікуваного  проекту Податкового  кодексу,  що  дозволяє уряду,  профільним комітетам і депутатам розпочати конкретну роботу в комітетах  і  фракціях  над його  вдосконаленням  для  прийняття  цього  доленосного  закону в цілому на шостій сесії.

     Враховуючи критичну ситуацію  в  соціальній  сфері,  Верховна Рада    наполегливо    працювала    над   удосконаленням   чинного законодавства та тримає під постійним контролем виконання  законів і постанов.  При цьому ми виходили з конституційних прав людини на недопущення  звуження  змісту  та  обсягу  вже  існуючих  прав   і гарантій.

     Так, у  зв'язку  з  підвищенням  у  січні - червні цього року тарифів  на  житловокомунальні  послуги,  на  послуги  транспорту, зв'язку,  з  подорожчанням  споживчих  товарів,  про  що  сьогодні депутати  справедливо  говорили,  і,  як   наслідок,   підвищенням величини  індексу  споживчих  цін  (і  про  це  сьогодні говорили) порівняно з груднем 1999 року на 114  відсотків,  Верховною  Радою вжито  ряд  законодавчих  заходів  з  метою  посилення соціального захисту населення,  в першу чергу  інвалідів,  пенсіонерів,  інших категорій громадян,  які в силу різних причин мають низькі грошові доходи.

     Слід передусім зазначити,  що Президентом підписаний і набрав чинності прийнятий нами Закон про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік.  Ви пам'ятаєте,  спочатку з 74 до 90 гривень,  а  з  1 липня - 118 гривень.  Звичайно,  це покращить ці жалюгідні умови.

     У контексті вирішення проблем соціального захисту населення є і  Закон  про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Він  спрямований  на  реалізацію  конституційних  гарантій   наших громадян.  На  рівні парламенту,  Президента та уряду відбуваються останні  уточнення  проектів  законів   про   державні   соціальні стандарти   та   державні   соціальні  гарантії,  про  компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням  термінів їх виплати, і про це сьогодні також згадував Віктор Андрійович.

     За наполяганням  народних  депутатів  переглянуто  статтю  62 Закону про Державний бюджет України на 2000 рік,  яка зупинила дію положень  законодавчих  актів  України  у  частині надання пільг і компенсацій,  що фінансуються з  бюджетів  усіх  рівнів.  Змінами, внесеними  до  цієї статті,  значно розширено коло громадян,  яким відновлено надання житлово-комунальних пільг, пільг на безоплатний проїзд у транспорті, лікування тощо.

     З метою   вдосконалення  законодавства  в  галузі  пенсійного забезпечення Законом України про внесення змін до  деяких  законів України  впорядковано механізм відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій, збільшено розмір ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі призначення пенсій у підвищених розмірах.

     Враховуючи незадовільний стан, що склався в багатьох регіонах країни з виплатою пенсій,  інших соціальних виплат,  фінансуванням соціально-побутового  та  матеріального  забезпечення   інвалідів, численні  скарги громадян з цього приводу,  Верховна Рада прийняла відповідну  постанову  щодо  контролю  за  станом  їх  виплати   і фінансування  соціально-побутового  та  матеріального забезпечення інвалідів.

     З урахуванням пропозицій Президента  України  прийнято  Закон про пенсії за особливі заслуги перед Україною.  Він спрямований на підвищення рівня пенсій заслуженим вчителям,  лікарям, працівникам науки,   культури  і  мистецтва,  особам,  відзначеним  державними нагородами,  та іншим категоріям осіб,  які мають значні заслуги у сфері державної, громадської та господарської діяльності.

     Продовжувалося формування законодавчої бази діяльності галузі освіти. Сьогодні Євгеній Красняков про це говорив. Верховною Радою прийнято  із зауваженнями Президента Закон про позашкільну освіту, розглянуто в першому читанні проект Закону про дошкільну освіту  і виховання.  Актуальним для розвитку науки в Україні було прийняття Верховною Радою Закону про внесення змін  і  доповнень  до  Закону України  про наукову і науково-технічну діяльність.  Це,  можливо, невеликий,  але дуже важливий крок на  шляху  реалізації  принципу пріоритетного розвитку науки.

     Із запізненням,  але  затверджена  Програма інформатизації на 2000 - 2003 роки.  Треба віддати належне  профільному  Комітету  з питань  науки  і  освіти,  який  принципово  поставив  питання про наведення порядку у  використанні  коштів  на  створення  сучасних інформаційних систем для центральних та місцевих органів влади.

     Продовжувалася законотворча діяльність щодо створення системи захисту інтелектуальної  власності.  Прийнято  Закон  України  про внесення  змін  до  Закону  України про охорону прав на винаходи і корисні моделі.  Ратифіковано декілька важливих міжнародних  угод, що  сприятиме входженню України до Світової організації торгівлі і гармонізації нашого законодавства з Європейським Союзом.

     Також з пропозиціями Президента України прийнято  закони  про правовий  режим  воєнного стану,  про правовий режим надзвичайного стану, про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав.

     Протягом сесії   продовжувалась   робота   із   вдосконалення правової бази  у  сфері  охорони  здоров'я  (прийнято  закони  про психіатричну  допомогу  та  про  захист  населення від інфекційних хвороб) у сфері молодіжної політики,  зокрема в питаннях  сприяння становленню  і  розвитку  молоді,  проходження  нею альтернативної (невійськової) служби, соціальної роботи з неповнолітніми.

     Зроблено вагомий крок у роботі над опрацюванням і  прийняттям кодексів.  Зокрема,  прийнято в другому читанні проекти Бюджетного та Цивільного кодексів, Загальної частини Кримінального кодексу, у першому  читанні - проекти Господарського,  Сімейного і Земельного кодексів.

     Не можу  не  сказати  про  те,  що  Верховна   Рада   встигла розглянути   і  попередньо  схвалила  проект  Закону  України  про внесення   змін   до   Конституції   України    за    результатами всеукраїнського   референдуму  за  народною  ініціативою,  поданий Президентом.

     Чимало пленарного  часу  сесії  витрачено  на  вирішення  так званих кадрових питань.  Ви добре знаєте, що ми обираємо на посади і   надаємо   згоду   на   призначення.   Так,   тільки    суддями спеціалізованих  судів  і  судів  загальної юрисдикції нами обрано довічно понад тисячу осіб.

     За період п'ятої сесії проведено чотири  Дні  уряду  з  таких надзвичайно   важливих   питань:  про  дотримання  правоохоронними органами  України  конституційних   гарантій   та   законності   в забезпеченні   прав   і   свобод   людини,   про   стан  виконання законодавства з питань охорони праці,  про стан  виконання  Закону про  пріоритетність  соціального розвитку села та агропромислового комплексу  і  сьогодні  -  звіт  уряду  про   виконання   Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

     На п'яти  парламентських  слуханнях  розглядалися  у  порядку контролю надзвичайно соціально важливі питання щодо  законодавчого врегулювання:  проблеми кримсько-татарського народу і національних менших, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну; про становище молоді в Україні;  про енергетичну політику та інші. З усіх цих питань прийнято відповідні  постанови  і  рекомендації, які  мають  дати  поштовх  до законодавчого забезпечення вирішення вищезазначених  проблем  та   зняти   соціальну   напруженість   у суспільстві.

     Немає потреби  доводити,  що  законодавчий  процес має повною мірою сприяти закріпленню тих  позитивних  зрушень,  які  останнім часом  відбуваються  у  вітчизняній економіці та соціальній сфері, про що сьогодні доповів Прем'єр-міністр України Віктор Ющенко.

     У своєму  виступі  я  не  ставив  за  мету   висвітлити   всю багатогранну роботу Верховної Ради за час п'ятої сесії. Матеріали, я вже говорив,  вам роздані.  Я згадав про  основні  питання,  які розглядалися.   Представники   преси,  які  тут  присутні,  гадаю, поінформують про це нашого виборця і весь український народ.

     Шановні народні депутати!  Закриваючи сьогодні п'яту сесію, я хочу  побажати,  щоб  за  час  відпустки  ви  набралися  здоров'я, відпочили,  напрацювали  багатий  досвід   спілкування   з   нашим виборцем,  переглянули всі ті проекти, які знаходяться в комітетах і в кожного депутата (це понад 700 законопроектів,  у  тому  числі більш як 100 уже прийнято в першому читанні).  Наступна сесія, хоч і  менш  тривала  за  часом,   буде   дуже   напружена   в   плані інтенсифікації роботи.

     Ще раз  хочу  поздоровити  вас  із  завершенням роботи п'ятої сесії,  вона була плідною,  побажати всіляких успіхів вам і  вашим виборцям.

     Дякую за увагу (Оплески).

     На цьому  пленарне  засідання  оголошується закритим.  Роботу п'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання  завершено. До зустрічі на шостій сесії (Оплески).

     (Лунає Державний Гімн України).