ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  15  л ю т о г о  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів масової інформації і гості Верховної Ради!

     Прохання народних    депутатів    підготувати    картки   для реєстрації!

     Шановні народні депутати,  сьогодні  в  нашої  колеги  Лариси Сергіївни Трофименко день народження, ювілейна дата. Я не знаю, як вчинити  -  говорити  для  жінки  чи  не   говорити.   Не   треба? Наполягають,  що не треба.  Всі знаємо,  що вона молода,  красива, симпатична.  Побажаємо їй, щоб вона й надалі була такою. Прошу від імені  Верховної Ради вручити квіти,  а депутатів привітати Ларису Сергіївну з ювілейним святом (Оплески).

     Увімкніть систему.    Прошу     реєструватися.     В     залі зареєструвалося   350   народних   депутатів.  Пленарне  засідання оголошується відкритим (Оплески).

     Дозвольте оголосити депутатські запити.

     Дениса Борисовича Костржевського до Прем'єр-міністра  України стосовно  добудови  газопроводу  в  селі  Сошників Бориспільського району Київської області.

     Прошу підтримати  направлення  депутатського  запиту.   Прошу голосувати.

     "За" - 153.

     Рішення прийнято.

     Віктора Михайловича   Пинзеника   до  Генерального  прокурора України  щодо  фактів   порушення   земельного   законодавства   у Львівській області.

     Прошу підтримати направлення запиту.

     "За" - 159.

     Рішення прийнято.

     Михайла Васильовича Гуцола до голови Вищого арбітражного суду України у зв'язку з невиконанням Державною  акціонерною  компанією "Хліб   України"   ухвали  арбітражного  суду  щодо  кредиторської заборгованості перед акціонерним товариством "Нафта-К".

     Прошу підтримати направлення цього запиту.

     "За" - 116.

     Рішення прийнято.

     Валентини Петрівни   Семенюк   до   голови   Антимонопольного комітету України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення стосовно дотримання антимонопольного  законодавства  в  діяльності акціонерного  товариства  "Шамраївський  цукровий завод" Київської області.

     Прошу підтримати направлення запиту.

     "За" - 143.

     Рішення прийнято.

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України інформую   про   входження   народного  депутата  України  Віктора Івановича  Суслова  до   складу   депутатської   фракції   Соціал- демократичної   партії   України  (об'єднаної).  Відповідна  заява оформлена.

     Нагадую народним депутатам,  що відповідно  до  статті  2.5.2 Регламенту сьогодні на черзі в нас виступи від депутатських груп і фракцій.  Тому прошу подати записки з приводу того,  кому  фракція доручає виступити на сьогоднішньому засіданні.

     Слово надається  Анатолію  Раханському від депутатської групи "Незалежні". За ним буде виступати депутат Кармазін.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (виборчий округ 4,  Автономна Республіка Крим).  Депутатська група "Незалежні".  Шановна  президіє!  Шановні депутати!  Шановні члени уряду та запрошені!  Під час розгляду проекту бюджету на 2000  рік до  мене  звернулося  багато  моїх  виборців  та  голови провідних республіканських комітетів профспілок Автономної Республіки Крим з дорученням    просити    вас   переглянути   своє   рішення   щодо проголосованої  статті   4   держбюджету   стосовно   неможливості включення  коштів  фонду  соціального  страхування  до  державного бюджету України.  На думку багатьох депутатів групи "Незалежні", а також  і  на  думку профільного комітету,  це суперечить статті 46 Конституції  України,  основам   законодавства   про   обов'язкове державне соціальне страхування, про працю, міжнародним нормам.

     Прийняття цієї    статті    поставить   систему   соціального страхування на межу розвалу,  погіршить умови  виплат  допомог  по тимчасовій непрацездатності,  вагітності,  народженню і похованню, обмежить  оздоровлення  малозахищених  громадян,   оскільки   інша стаття,  62,  Закону про Держбюджет забороняє виплачувати кошти із бюджетного фонду на санаторно-курортне лікування.

     Виборців, особливо із міст-курортів,  турбує те,  як витримає цей  удар  курортна система.  Місцеві бюджети цих міст в основному поповнюються за рахунок відпочиваючих.  Зменшення  надходженнь  до місцевих  бюджетів  збільшить  заборгованість  по заробітній платі бюджетників. Такі передбачення підкріплюються конкретними цифрами. В  Автономній  Республіці  Крим щорічно за путівками соцстраху при підтримці його фонду відпочиває і лікується в  оздоровчих  дитячих таборах до 70 тисяч дітей,  а також понад 60 тисяч дорослих.  Тому половину бюджету Автономної  Республіки  Крим  складають  кошти  з курортних  регіонів.  У  цілому  ж  по  Україні близько 1 мільйона громадян і 900 тисяч дітей користуються послугами фонду соцстраху.

     Вважаємо, що   існуюча    система    управління    соціальним страхуванням  прозора  і  поки що себе виправдовує.  Запропоновані урядом зміни сьогодні передчасні,  не підготовлені економічно,  не проведена роз'яснювальна робота. Про це свідчать термінові спільні наради,  які проводяться після голосування цієї статті  за  участю працівників державних установ, які не привели до результату.

     Тому прошу  вас,  Іване  Степановичу,  Віктора  Ющенка,  Юрія Єханурова,  народних депутатів повернутися до статті 4, враховуючи обмаль часу на її обговорення в першому і другому читаннях. Цим ми знімемо  не  потрібну  нікому  соціальну  напругу  в  країні.   На соціальній сфері економити не варто. Є багато реальних розрахунків щодо збільшення дохідної частини бюджету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Кармазіну  від фракції "Громада". За ним буде виступати Костянтин Охріменко.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни.  Мене  уповноважила  фракція   "Громада"   виступити   з категоричним  протестом  проти дезінформації,  поширеної в засобах масової інформації та з  боку  окремих  представників  керівництва Верховної  Ради,  щодо  подій,  пов'язаних  із нападом на відомого громадського  діяча,  нашого  колегу  народного  депутата,  голову депутатської Спеціальної комісії Верховної Ради України з контролю за дотриманням прав громадян України під  час  виборів  Президента України,  заступника  голови  постійного  комітету  Верховної Ради України Олександра Сергійовича Єльяшкевича.

     Я хочу сказати,  що свідомо в усіх засобах масової інформації (я звертаюсь зараз, пане Зінченко, до вас, як до голови Комітету з питань  свободи   слова   та   інформації),   в   тому   числі   в підконтрольному каналі "Інтер", прозвучала дезінформація (я просив її спростувати) щодо нападу на народного депутата Єльяшкевича.

     Нагадаю вам,  що майже тиждень тому  у  відповідальній  зоні, охоронній  зоні  біля  готелю  "Москва",  о  9  годині  вечора  на Єльяшкевича скоєно напад в той час, коли він повертався додому.

     Органи внутрішніх справ кваліфікували цю  справу  за  статтею 206   як  хуліганство.  Вибачайте,  але  в  мене  запитання  і  до Генерального прокурора,  і до  міністра  внутрішніх  справ,  і  до голови Служби безпеки України:  а для кого в Кримінальному кодексі написана стаття  58  "Посягання  на  життя  державного  діяча"?  Я нагадаю,  що  кожен  той,  хто сидить у цьому залі,  є таким самим державним діячем.  Цей злочин віднесений до  особливо  небезпечних злочинів  проти  держави,  і  не  знати цього просто гріх.  Тому я здивований позицією,  висловленою вчора  Віктором  Володимировичем Медведчуком на прес-конференції,  щодо того,  що він не вбачає там політичного підтексту.  Спочатку хай  розкриють  злочин,  а  потім будемо вбачати політичний підтекст!

     Фракція "Громада" нагадує,  що Олександру Єльяшкевичу завдано струс мозку,  перелом кісток носу,  взято пункцію і він самостійно не пересувається,  тільки на каталці.  Тому я передивився всі його виступи   останнього   часу,   зокрема    його    виступи    проти антиконституційності референдуму. Так сталося, що цей злочин якраз збігався  в  часі  з  тим,  коли  неприєднані  депутати  разом  із депутатами    з    більшості    обгрунтовували    незаконність   і неконституційність референдуму,  який  готується  та  мусується  в засобах масової інформації. І саме він належав до ініціаторів цієї групи,  яка ініціювала збір підписів 107  народних  депутатів  під зверненням   до   Конституційного   Суду   про  неконституційність референдуму.

     Тому фракція "Громада" вимагає від керівництва Верховної Ради вжити   всіх  заходів,  по-перше,  щоби  кримінальна  справа  була порушена за статтею 58 Кримінального кодексу;  по-друге,  щоб вона була  передана  для  належного  розслідування  Службі  безпеки  та Генеральній прокуратурі України;  і потретє,  щоб до життя кожного народного  депутата  відносилися  так  само ретельно,  як до життя керівництва Верховної Ради України. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Костянтину Охріменку. За ним буде виступати депутат Ключковський.

     ОХРІМЕНКО К.О., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов Украины. Уважаемые коллеги! Сегодня мы все становимся свидетелями, когда  Верховная  Рада  в  лице  ее  большинства  вошла  в  раж по голосованию в единственный день,  так называемый  чистый  четверг, когда большинство,  бросив свои неотложные дела, голосуют законы и постановления. К сожалению, нет других у нас механизмов, вот такие остались.  Здесь  фотографии,  если интересуются средства массовой информации,  как сегодня происходит  голосование  и  "ненарушение" Регламента.  Я  глубоко  убежден,  что и голосование по 7 ноября в Украинском доме происходило аналогичным образом.

     В статье 85 Конституции в части 24 говорится,  что  Верховная Рада   дает   Президенту   согласие  на  назначение  на  должность председателя Государственного комитета телевидения и  радиовещания Украины.

     Верховная Рада  в прошлый четверг проголосовала за назначение Ивана Драча председателем Государственного комитета информационной политики,   телевидения   и  радиовещания.  Может,  большинство  в Украинском доме 1 февраля внесло изменения  в  Конституцию,  а  мы здесь  находимся  в  неведении  или  запущен  в повседневную жизнь первый и единственный параграф устава губернатора  Бородавкина  из города  Глупова?  Цитирую:  "Ежели чувствуешь,  что закон полагает тебе препятствие, то, сняв оный со стола, положи под себя, и тогда все сие,  сделавшись невидимым,  многое тебе в действии облегчит". Конец цитаты.

     Это касается и радиотрансляции.  Уже поднимали этот вопрос, в частности  депутат Мороз на прошлой неделе.  Кто принял решение об отмене постановления Верховной Рады прошлой сессии?

     Следующее. В  средствах  массовой   информации   обнародованы данные   о   нецелевом   использовании   613  миллионов  долларов, перечисленных Международным валютным фондом Национальному банку. У нас   есть   неединичные   примеры   проверки  Счетной  палатой  и установлении  данных  о  нецелевом  использовании  кредитов.  Есть специальная  комиссия  во  главе  с  депутатом  Сусловым,  которая пыталась проверить деятельность Нацбанка,  но так и не довела  это дело до конца. Прошу дать протокольное поручение вернуться к этому вопросу.

     И еще  один  вопрос,  на  котором  хотелось  задержать   ваше внимание.  На  прошлой  неделе  Генеральный прокурор и руководство Службы безопасности заявили о том,  что то ли возбуждены уголовные дела  против  семи депутатов,  то ли ведется следствие,  то ли они сидят уже в  тюрьме.  Понимаете,  это  напоминает  старую  истину. Поэтому   убедительная  просьба  и,  если  хотите,  предупреждение Генеральной прокуратуре  и  руководству  Службы  безопасности:  не нужно пугать депутатов,  не пугайте народ,  занимайтесь конкретным делом, а не занимайтесь выступлениями с декларациями.

     И насколько мы все помним,  буквально год назад,  может быть, несколько ближе, в этот зал вносилось представление на привлечение к уголовной ответственности депутата  Агафонова.  В  то  время  он находился   на   лечении   за  рубежом.  Вопрос  закрыт?  Отозвано представление Генеральной прокуратуры? Я хотел бы это знать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.    Слово    надається    народному    депутату Ключковському від фракції. За ним буде виступати Олександр Мороз.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Достойна  президіє!  Шановні  колеги  депутати!  Українське суспільство  переживає  важкий  період стагнації в економіці,  але навіть під тягарем економічної кризи всі етнічні групи,  для  яких Україна стала рідною домівкою,  з усіх сил намагаються не втратити та відродити  свої  духовні  скарби.  І  серед  цих  скарбів  один неоціненний - українська мова.

     Одначе із   здобуттям   незалежності  процеси  русифікації  в Україні не послабилися.  Українська  мова,  як  атрибут  і  символ державності,  потребує сьогодні не просто захисту,  але й боротьби за її майбутнє.

     Серед останніх   нормативних   документів,   спрямованих   на прискорення   реформ   в   економіці   і  соціальній  політиці,  в адміністративній системі прогалиною залишається сфера повноцінного функціонування державної мови.

     Рада з  питань  мовної  політики  при  Президентові  України, Кабінет  Міністрів  вжили  певних  заходів  для  розв'язання  цієї проблеми,  але  як  тільки  в  державних кабінетах з'явився проект документа про  додаткові  заходи  щодо  розширення  функціонування державної мови,  українська,  але російськомовна преса обізвала це шароварщиною,  вкотре принижуючи і ображаючи національну  гідність українців.   Не   забарилася  реакція  і  різноманітних  інстанцій Російської Федерації.

     Ми не будемо шукати винних ні вдома,  ні за  північно-східним кордоном.  Це  наша  проблема і наш обов'язок зберегти рідну мову, без якої неможливе майбутнє Української держави.  Але ми не можемо залишити  без  уваги  цинічні,  безпідставні  й  неправдиві  заяви Міністерства закордонних справ  Росії  та  уповноваженого  з  прав людини  Російської  Федерації про начебто обмеження функціонування російської мови в Україні, виголошені минулого тижня.

     Народний рух України засуджує такі звинувачення  і  наголошує на  тому,  що  саме  українська  мова  в Україні сьогодні потребує захисту, адже російська мова має монополію в книговиданні, засобах масової інформації,  попкультурі.  Усім відомі ці факти, й поки що російський інформаційний продукт більш конкурентоздатний на нашому ринку, не маючи достатнього опору з боку Української держави.

     Наше завдання  -  змінити  ситуацію  на користь українського, україномовного виробника. Тут потрібні законодавчі кроки. Народний рух України і далі буде обстоювати конституційний статус державної мови в Україні. Це наш святий обов'язок перед українським народом, перед  прийдешніми  поколіннями.  Ми будемо домагатися виконання в повному обсязі недавнього рішення Конституційного Суду,  зокрема й тут, у сесійному залі Верховної Ради.

     І ми   сподіваємося,   що  фракція  комуністів,  яка  нарешті прилучилася  до  роботи  Верховної  Ради,  зуміє  підвищити   свій освітній  рівень,  і нарешті її представники перестануть виступати тут з трибуни українського парламенту іноземною мовою

     ГОЛОВА. Я прошу.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Я закінчую.  Закид про утиснення мовних  і культурних  прав росіян в Україні - це стара політична наживка для російського  електорату,  старий  політичний   прийом   російських політиків напередодні президентських виборів на фоні громадянської війни в Чечні,  як би вона не іменувалася  російською  владою.  Не залежно  від  внутрішньополітичної ситуації в Росії ми протестуємо проти будь-яких спроб імперського втручання  у  справи  незалежної України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Морозу. За ним буде виступати Олексій Марченко.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні колеги! Перед тим як проголосити кілька міркувань  фракції  з  приводу  важливих питань,  у мене невеличка ремарка.

     Іване Степановичу,  ви маєте право вітати із днем  народження депутатів, і це добре, якщо тим паче не відбувається трансляція на республіку. Але в нас теж є свої іменинники, їх треба було вітати, якщо вже так.  А то виходить,  що тут ближче,  а там ніби далі. Не годиться так.

     ГОЛОВА. Шановний  Олександре  Олександровичу,  подали  тільки одну записку.

     МОРОЗ О.О.  То тоді кажіть,  нехай ваші помічники готують всі записки.

     ГОЛОВА. Зробимо таке зауваження.

     МОРОЗ О.О. Будь ласка.

     Далі. Шановні депутати!  Позавчора в  інформаційній  програмі телеканалу    "Інтер"   пролунало   інтерв'ю   депутата   Держдуми Жириновського,  в якому він вкотре у зневажливій формі  відізвався про  Україну.  Йшлося  фактично про територіальні претензії та про розрахунок за борги суверенітетом нашої держави.

     Власне, дивного чи нового тут нічого немає. Питання в іншому: чому   на   українському  телеканалі  з  його  ініціативи  звучать провокаційні розмірковування сусідів?

     Оскільки згаданий політик є посадовою особою високого рівня в парламенті  Росії,  фракція  пропонує  дати  доручення профільному комітету  щодо  реагування  на  цей  скандальний  факт  і   заодно з'ясувати: чому саме телеканал "Інтер" робить отакі кроки? Кому це потрібно?

     Друге. Минулого тижня завершено  розгляд  проекту  бюджету  в другому читанні.  Фракцію турбує те,  що переважна більшість наших конструктивних пропозицій проігнорована.  Водночас викликає  подив намагання   різко   знизити  рівень  соціальної  захищеності  всіх громадян,  про  яких  зобов'язана  турбуватись  держава.  Повсюдно продовжують  зростати  ціни  на  хліб,  комунальні платежі.  Немає натяку на скорочення боргів з заробітної плати  і  пенсіях.  Стали масовими відключення електроенергії.

     Під виглядом  скасування  пільг  на  межу виживання,  по суті справи,  свідомо  ставляться   сім'ї   наших   громадян,   зокрема військових,   працівників   міліції,   інших   людей   у  погонах. Загальновідомо,  що  йдеться  не  про  пільги,  а   про   фактичне скорочення  оплати праці.  Відповідно до Основного Закону такі дії слід кваліфікувати як антиконституційні,  адже забирати  треба  не там.  Скасування  пільг  спільних підприємств - це джерело доходів бюджету.

     Фракція "Лівий  центр"  звертається  до   більшості.   Беручи відповідальність за прийняття бюджету,  передбачте, як поповнювати бюджет держави не за рахунок злиденних бюджетів її громадян.

     І останнє.  Ми звертаємось до Секретаріату Верховної  Ради  з проханням  надати  нашій  фракції офіційні стенограми засідання 21 січня та 1 лютого в Українському домі та офіційну копію  відомості особистої  реєстрації  народних  депутатів там.  Вважаю,  що треба зробити абсолютно нормальну  річ:  опублікувати  списки  більшості так,  як це робилося,  наприклад, в 1990 році. Це наша і вимога, і потреба.

     І нарешті,  треба  вирішувати  питання  про   сумісників.   Є випадки,  коли  депутат,  член  уряду,  подає заяву про припинення депутатських повноважень,  її не розглядають незрозуміло  чому.  Я прошу на цьому питанні поставити крапку.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати депутат Гуцол.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Вже перші дні роботи Верховної Ради України з оновленим керівництвом довели  можливість спрямувати  роботу в конструктивне русло.  Незважаючи на намагання певних кіл зірвати законотворчий  процес,  прийнято  ряд  важливих законів і подолано, можливо, найважчий етап у бюджетному процесі.

     Разом з  тим  головний  іспит  на  здатність  Верховної  Ради законодавчо  забезпечити  позитивні  соціальноекономічні  зміни  в українському суспільстві ще попереду.

     На цьому   тижні   ми   маємо   остаточно  прийняти  головний фінансовий документ України.  Зволікання з його прийняттям  блокує будь-які  дії  уряду  і  за  своїми  наслідками  буде  рівнозначне висловленню йому недовіри.  Уряд чи не вперше  представив,  хоч  і надзвичайно  жорсткий,  проте реалістичний бюджет.  І вимагати від нього  намалювання  приємних,   але   нереальних   цифр   було   б безвідповідально.

     Ми маємо  в  терміновому  порядку  прийняти  і низку законів, спрямованих на поповнення дохідної і зменшення  видаткової  частин державного бюджету. Це непростий крок, оскільки відповідні проекти законів передбачають  відмову  від  пільг  як  податкових,  так  і окремим категоріям громадян.  Проте ми маємо зважити, що додаткові кошти  буде  спрямовано  на  розв'язання  найгостріших  соціальних проблем.  І  тому  пільги  певним  громадянам та підприємствам для когось означатимуть  жалюгідну  пенсію  чи  невиплачену  заробітну плату.

     Після прийняття   першочергових  законів  Верховна  Рада  має зосередити основну увагу на законодавчому  забезпеченні  системних змін   в  економічно-правовому  середовищі.  Необхідно  прискорити прийняття нових Цивільного,  Податкового,  Бюджетного,  Земельного кодексів,  інших  законів,  що мають сформувати повноцінне ринкове середовище.  Потрібно зробити належні висновки з  сумного  досвіду постійного відкладання розгляду проектів законів, кодексів.

     Слід також  відпрацювати  новий  механізм  взаємодії  уряду і парламенту для  забезпечення  принципу  пріоритетності  в  процесі розгляду  проектів  законів.  Ми  сподіваємося  на  активну участь опозиції  в  законотворчому  процесі,   особливо   це   стосується соціальних   питань.   Високоякісні   закони   завжди  з'являються внаслідок їх ретельного опрацювання з  боку  представників  різних політичних   сил.   Але   така   співпраця   має   базуватися   на конструктивній основі і дійсній,  а не декларативній  турботі  про наших громадян.

     В усіх  розвинених  демократіях  опозиція  є не руйнівною,  а урівноважуючою  силою,   що   робить   її   необхідним   елементом соціальноекономічного прогресу та стабільності суспільства.

     Депутатська група  "Відродження  регіонів"  закликає народних депутатів  максимально  зважено,  відповідально   поставитися   до розгляду  проекту  Закону про державний бюджет та інших пов'язаних із ним законів.

     Ми також  звертаємося  до  керівництва   Верховної   Ради   з пропозицією  вже  сьогодні спільно з Кабінетом Міністрів розпочати формування погодженого графіка розгляду пріоритетних для економіки країни  законопроектів.  Ми  всі маємо пам'ятати,  що від законів, прийнятих чи не прийнятих  сьогодні,  залежатиме  життя  українців завтра.    І   ми   повинні   працювати   з   усвідомленням   цієї відповідальності перед майбутнім.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається  народному  депутату  Гуцолу.  За  ним   буде виступати депутат Мовчан.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Доброго дня, шановні колеги! Фракція "Батьківщина". Шановні колеги, гості! Шановні  панове  журналісти!  Сьогодні  виповнилось  11 років,  як виведено  радянські  війська  з  Афганістану.  Тисячі   й   тисячі українців полягли,  й привезли їх у цинкових домовинах. Ще стільки ж стало інвалідами.

     Рішенням Центрального  комітету  Комуністичної  партії   була розпочата ця ганебна війна. Тому ми засуджуємо її, ми проти війни, ми проти крові.  Тому я прошу,  шановні колеги,  хвилиною мовчання пом'янути загиблих наших хлопців у тій ганебній війні. Будь ласка, підведіться (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  згідно з Регламентом  таку заяву   або   таке  оголошення  за  поданням  Секретаріату  та  за погодженням із  фракціями  може  зробити  Голова  Верховної  Ради, відкриваючи засідання.

     ГУЦОЛ М.В. Дякую. Я прошу вибачення.

     ГОЛОВА. Тому не вдавайтеся до таких пропозицій.

     ГУЦОЛ М.В.  Шановні колеги! Тепер хочу виступити від власного імені й  засудити  виступ  одного  із  керівників  Державної  Думи Жириновського.

     Шановні колеги!  Ми, українці, здобули незалежність. Ми маємо Українську державу, ми маємо суверенітет. І ганьба, коли російські шовіністи  зазіхають  на  наші  території,  на нашу мову,  на нашу Українську державу.

     Я хочу висловити велику подяку Леоніду  Даниловичу  Кучмі.  У нас  в  Україні  панує  злагода,  у  нас в Україні панує політична стабільність,  не ллється кров.  Наші солдати  не  загинули  ні  в Чечні,  ні  в інших гарячих точках.  Попри все Україна є політично стабільна держава. У нас є недоліки у соціальному захисті, у нас є недоліки  політичні,  у нас є недоліки в економіці,  але Україна є політично стабільною державою.  Тому я прошу,  Іване  Степановичу, обов'язково   звернутися   до  Міністерства  закордонних  справ  і висловити протест стосовно виступу в  засобах  масової  інформації пана  Жириновського.  А для того щоб українці знали свого старшого брата, то слушно показати це по телебаченню.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Мовчану.  За  ним буде виступати депутат Пинзеник.

     МОВЧАН П.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська  область). Фракція Народного Руху України.  Свій виступ почну з висловлювання академіка Дзюби.  Він  сказав,  що  українці  жили  й  живуть  під загрозою втрати мови, культури й держави. І ця наша багатосотлітня тривога спроектована,  на жаль,  і в майбутнє.  У нас немає  іншої землі,  де розвивається чи могла б розвиватися українська культура та мова.  І ніхто інший,  окрім нас,  не подбає про наше життя. Це мусимо  робити ми і саме тут,  у цій залі,  де відомі відроджувачі вчорашнього СРСР  робили  все,  аби  понизити  українську  мову  і культуру,   підкреслюючи,   що   в   ті  часи  і  українська  мова розвивалася,  і кількість українських книг була  незмірно  більша, ніж тепер.

     Справді, загляньте  лиш  до  нашого  кіоску,  і  ви  матимете відповідне уявлення,  скільки чого там,  як  і  по  всій  державі. Проте,  перш  ніж  оголосити заяву фракції Народного руху України, наведу ще одну  цитату  великого  "государственника"  Солженіцина, через яку, власне, і заломлюється заява фракції: "Надо широкодушно предложить Украине интенсивный  культурный  обмен.  "Националисты" отшатнутся,  тем и покажут, что русский язык и русская культура их державе опасней всяких ракет".

     "Як стало  відомо  з  преси,  МЗС  Росії  висловило   глибоку стурбованість  з  приводу  того,  що  в Кабінеті Міністрів України готується  постанова  про   додаткові   заходи   щодо   розширення функціонування української мови як державної. Як з'ясовується, МЗС Росії стурбоване тлумаченням Конституційного Суду  України  статті 10  Конституції  та  намірами нашого уряду посилити контроль за її виконанням.

     Фракція Народного руху України заявляє зі свого боку, що вона глибоко  обурена  з  приводу  того,  що  МЗС  Росії  дозволяє собі втручатися у внутрішні справи України.  Ми обурені ще  й  тим,  що заяви  про  порушення прав росіян та "русскоязычных" лунають тоді, коли,  незважаючи на проголошення  державності  української  мови, повсюдно   продовжує  панувати  "великий  и  могучий".  Російським дипломатам  байдуже  до  того,  що  завдяки   колонізаторській   і антиукраїнській  русифікаторській  політиці  російського царизму і російського більшовизму мільйони українців не  знають  нині  своєї мови,   що   в   багатьох   наших   містах  люди  своєю  мовою  не послуговуються,  що в  Україні  не  в  повних  обсягах  друкуються українські книги, газети та підручники.

     Замість того  щоб  вибачитися  перед  українцями  за  нищення української мови,  геноцид, за розстріляне українське відродження, замість того щоб відкрити в Росії, її багатомільйонній українській меншині,  бодай один український клас  чи  бодай  одну  українську газету,  російські  офіційні кола обурюються скромними намаганнями нового українського уряду сприяти поверненню української  мови  до українців.

     Замість того  щоб  порадити  росіянам,  які живуть в Україні, проявити елементарну повагу до  українців  і  України  та  вивчати українську мову, дипломати обурюються "нарушением прав русских".

     Час уже  зрозуміти,  що  відродження  української  мови на її споконвічній землі аж ніяк  не  означає  пригноблення  інших  мов. Російській   мові   в   Україні   нічого   не   загрожує,  але  її функціонування,  безперечно,  має звузитися,  як звузилася  колись функція, наприклад, німецької мови в Чехії.

     Україна незмінно  зичить добра і процвітання кожному народові та кожній країні і прагне одного: відродити асимільований імперією зла   і   відроджений   свій  народ,  повернути  йому  національну ідентичність,  мову,  святе право жити на власній,  дарованій йому Богом  землі  і  повернути  знову  на  рідні терени мову,  єдину і повноправну володарку душі цього краю і цього народу.

     І ніяка  інша  мова  не  має  права  господарювати   на   цих просторах.  Це  повинні сьогодні зрозуміти всі,  особливо ті,  хто живе на нашій землі,  під нашим небом і будує спільний з нами дім, а не "тимчасовий барак".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається  народному  депутату  Пинзенику.  За ним буде виступати депутат Самойленко.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати! Фракція  "Реформи-Конгрес"  хоче  висловити занепокоєння з приводу підготовки до третього читання проекту Державного бюджету на  2000 рік.

     Як ви   пам'ятаєте,   значна   частина  статей  проекту  була відправлена  на  третє  читання.  Однак  нині  погодження  проекту відбувається  переважно в режимі двостороннього діалогу бюджетного комітету  та  Міністерства  фінансів  без  урахування  принципових зауважень,   висловлених   у  цьому  залі  окремими  фракціями  та народними депутатами.

     Неврахування ряду принципових моментів  ставить  під  загрозу прийняття  проекту  на  цьому  тижні.  Йдеться насамперед про такі моменти.

     Фракція вважає неможливим розглядати  статтю  62  щодо  пільг громадянам  без скасування пільг окремим суб'єктам господарювання. Це неприпустимо ні з економічної, ні з моральної точки зору.

     Два відповідні законопроекти  внесені  на  розгляд  Верховної Ради і вони мають бути прийняті до прийняття бюджету. Це не тільки поповнить доходи бюджету,  але й  дасть  змогу  вирішити  ще  одну бюджетну  проблему:  усунути  перекоси між центральним і місцевими бюджетами,  оскільки  80  відсотків  додаткових   надходжень   від скасування пільг ми пропонуємо спрямувати у місцеві бюджети.

     Фракція вважає    принциповим    скасування    статей    щодо взаємозаліків,  формування спеціальних фондів органів влади, зміни режиму перерахування коштів Ощадного банку, скасування відрахувань до  Державного  інноваційного  фонду,  плати  за   транзит   газу. Абсолютна більшість наших пропозицій не зачіпає балансу бюджету. В інших випадках ми готові до пошуку компромісу.

     Фракція "Реформи-Конгрес"  наголошує:  позицію,  яку   займає тепер  бюджетний  комітет  разом  із  Міністерством  фінансів,  не враховуючи  принципові  зауваження  інших  комітетів   і   фракцій парламенту,  унеможливлює  своєчасне  прийняття  бюджету  на цьому тижні.  Ми вимагаємо політичного  погодження  проекту  бюджету  за участю всіх депутатських фракцій парламенту.

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Самойленку.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   ПЗУ).   Голова   Української екологічної асоціації "Зелений світ",  фракція зелених. Мій виступ я б назвав так: упевнено крокуючи до нових аварій. Історія ядерної енергетики  сягає своїм корінням у жах Хіросіми та Нагасакі,  який знаменував кінець  Другої  світової  війни  і  початок  періоду  в історії людства,  коли кожна наступна війна могла знаменувати його кінець.

     На жаль,  мирний атом виявився не  менш  небезпечним.  Перший дзвінок  пролунав в 1957 році - до того ж по обидва боки "залізної завіси" - в Уіндейслі та Челябінську.  Відтоді як масштаби,  так і наслідки  аварії залишалися секретними і витягалися на світло лише після нових аварій.

     Що ж нам робити?  Для того  щоб  дати  відповідь,  простежимо зроблені  різними  країнами кроки.  Вони робилися переважно в двох напрямах.  Перше.  Проведення всебічної переоцінки безпеки  діючих енергоблоків.  Причому  критерії  безпеки  визначали з урахуванням результатів розслідувань причин  аварій,  а  також  з  урахуванням виявлених  хиб  формулювання  та  реалізації  конкретних технічних заходів,  зокрема й заміни обладнання з тим,  щоб підвищити рівень безпеки.

     Витрати, підкреслюю,   на   ці   заходи   в  деяких  випадках перевищували вартість будівництва енергоблоків,  проте порівняно з вартістю   ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  були незначними.

     Друге. Суттєве посилення державних органів,  уповноважених на встановлення    технічних   нормативів,   аналіз   технологій   та організаційних  структур  і  видачу  дозволів  на  будівництво  та експлуатацію  енергоблоків  і  нагляд  за дотриманням встановлених дозволів і умов, обмежень і виконання нормативів.

     Це полягало в підвищенні їх статусу та  повноважень.  У  ряді країн   (США,   Канада,   Іспанія)   такі   органи  підпорядковані парламенту, а в Російській Федерації - безпосередньо Президенту.

     Після Чорнобильської катастрофи фінансування безпеки  ядерної енергетики в Іспанії було збільшено вдвічі.

     Що ж робила Україна? Йшла своїм шляхом, торуючи його до нових катастроф. За роки незалежності неодноразово змінювалася структура управління ядерною галуззю і застосовувалася засмальцьована колода її керівників:  Уманець, Нігматулін, Чебров, Стародубов, Фрідман і знову Нігматулін,  Уманець, Дудченко. Але жодного разу урядовці не подали до Верховної Ради законопроекта,  яким  би  реально,  а  не декларативно, віднесли до валових витрат на виробництво витрати на безпеку і  запровадили  б  дієвий  контроль  за  обов'язковістю  і цільовим  характером  інвестицій і безпеки.  Програми підвищення і переоцінки безпеки приймалися не раз і одна від одної  краща,  але не  виконувалися  щоразу  впертіше.  Щоразу  з  радістю кидалися в авантюри  на  кшталт  використання   експериментального   ядерного палива,  яке  в  Росії  використовується лише в порядку проведення наукових  досліджень.  З   часом   почалися   невиплати   зарплати оперативному  персоналу  за безмірного зростання апарату київських структур.

     Усе вищесказане свідчить про одне: наші урядовці  не  дбають  про  безпеку  людей,  що живуть навколо Запорізької, Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС, забувши  при  цьому,  що якби гроші,  які ми "спустили",  вклали в економіку України, то жили б у країні вільній і багатій, і проблем із затвердженням бюджету не мали б,  а чорнобильці тепер не стояли б у пікетах перед Кабінетом Міністрів.

     Тому я  звертаюся  з  цієї  трибуни   до   шановного   нашого Президента   Леоніда   Даниловича   та   Прем'єр-міністра  Віктора Андрійовича:  прошу вас призначати  на  посади  в  ядерній  галузі людей,  що  переймаються  безпекою  і збираються жити в цій країні довгі  роки.  І   ще.   Негайно   припинити   ліквідацію   Ядерної адміністрації регулювання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні  народні  депутати,  до  головуючого надійшли записки від депутатів.  Ми повністю використали час.  Усі депутати  від  фракцій  таку  можливість  отримали.  А завтра буде запис, ви зможете скористатись тією нагодою.

     Оскільки прізвище Зінченка,  як голови  комітету,  називалось під час депутатських заяв і виступів, надаю йому слово для репліки

- одну хвилину.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу.  Щодо першої репліки народного депутата Кармазіна. Не справа  журналістів  визначати,  за   якою   статтею   вестиметься слідство.   Вони   у  своїх  матеріалах  спираються  винятково  на повідомлення  інформаційних   агентств.   Інформаційні   агентства розповсюджували  через  декілька  годин  після нападу на народного депутата Єльяшкевича  повідомлення,  які  вони  передали  докладно слово  в слово.  А щодо подальшого розслідування і висвітлення тих подій,  то справа  буде  вже  за  наступними  діями  і  нашими,  і комітету.

     Щодо репліки  пана  Мороза,  то  хотів  би  відповісти  таке. Шановний Олександре Олександровичу,  ви поступово  стаєте  відомим телевізійним критиком.  Напевно,  це наслідок того, що ваша партія втратила  відповідний  комітет.  Ви  намагаєтеся  дати   доручення вивчити,  чому  це  на  українському каналі "Інтер" демонструються репліки    Жириновського.    Поясню.     Репліки     Жириновського демонструються  саме  тому,  що  спочатку виступив уповноважений з питань прав людини у Російській Федерації і  порушив  питання  про російську мову та права росіян в Україні.  Потім виступає державна посадова  особа,  адже  Жириновський  не   просто   політик,   він віце-спікер Думи.  Отже, ми розповсюджували цю інформацію саме для того,  щоб мешканці України,  наші співгромадяни,  знали, що серед росіян (і навіть серед державних посадових осіб) є такі думки.

     -------------

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  Учора  під  час  роботи Погоджувальної ради від депутатів і комітетів надійшли  пропозиції щодо  включення  до  розкладу  засідань  цілого ряду підготовлених законопроектів. Зачитую ці законопроекти.

     Проект Закону про внесення змін  до  Закону  про  податок  на додану вартість.

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про фіксований сільськогосподарський податок.

     Проект Закону про виконання базової угоди від 2  квітня  1996 року  329  між  виробничим  об'єднанням  "Південний машинобудівний завод" і компанією "Sea Launch".

     Проект Закону про внесення доповнень до  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо  морських  та річкових суден).

     Закон України про  мисливське  господарство  та  полювання  з пропозиціями  Президента  України  від  13.08.1999 року (повторний розгляд).

     Проект Закону про внесення змін до статті  5  Закону  України про   списання   та   реструктуризацію  податкової  заборгованості платників податків - цукрових заводів (комбінатів) за станом на  1 січня  1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року.

     Розклад засідань Верховної Ради України на 15-18 та 22 лютого 2000 року з зачитаними доповненнями прошу проголосувати.

     "За" - 184.

     Висвітіть по фракціях.  Дякую.  Керівники фракцій, ви бачите, що  саме  з  вашої  подачі,  саме  за  вашими  пропозиціями  вчора Погоджувальна   рада   ці  законопроекти  внесла  на  сьогоднішній розгляд.  Я прошу проголосувати,  щоб ми  змогли  включити  їх  до порядку  денного.  А встигнемо чи не встигнемо розглянути,  то вже інша справа.

     Прошу проголосувати розклад засідань Верховної Ради на  15-18 та 22 лютого 2000 року з урахуванням даних пропозицій. Будь ласка.

     "За" - 214.

     Надходять пропозиції працювати.

     Депутат Шевченко. Прошу.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий! Шановні колеги!  Я прошу, окрім додатково запропонованих проектів, включити  ще три,  пов'язані з Національною радою України з питань телебачення  і  радіомовлення,  зокрема  щодо  формування  (які  є проблеми),  щодо  впорядкування  оплати праці нинішнього апарату і щодо внесення мінімальних змін до самого  Закону  про  Національну раду  з  питань  телебачення  і  радіомовлення.  Усі законопроекти поширені,  питання підготовлено (воно розглядатиметься сьогодні  в комітеті).  Отже,  прохання разом із цими проектами включити і три додаткові, щоб їх розглянути найближчими днями.

     ГОЛОВА. Я  звертаюся  до   народних   депутатів.   Для   чого щопонеділка   засідає  Погоджувальна  рада?  Учора  ми  обговорили розклад засідань.  Я не заперечую проти  включення  запропонованих законопроектів.   Але  все-таки  давайте  включимо  ті,  що  вчора підтримані на Погоджувальній раді керівниками фракцій  і  головами комітетів, а потім уже підійдемо до цих питань.

     З мотивів голосування депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Иван  Степанович,  Конституция определяет,   что   каждый  депутат  голосует  в  сессионном  зале "особисто".  Константин Александрович Охрименко  показал  мне  два десятка  фотографий  о грубейшем нарушении Конституции.  Поэтому я прошу,  чтобы регламентный комитет провел контроль за тем, кто как голосует при принятии такого важного документа, как повестка дня.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Беремо до уваги зауваження народного депутата нашого колеги  Моісеєнка.  Прошу  проголосувати розклад засідань Верховної Ради на 15-18,  22 лютого в погодженому варіанті. Будь ласка.

     "За" - 231.

     Рішення прийнято. Дякую.

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Продовжуємо  наше засідання.  Як  було  оголошено  Головою  Верховної  Ради   Іваном Степановичем   Плющем,   сьогодні   ми  повинні  розглянути  низку законопроектів,  ним зачитаних.  На  прохання  голови  Комітету  з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин Ващук Катерини Тимофіївни,  яка повинна бути присутньою на з'їзді фермерів, перші два питання переносяться для слухання на 12 годину 30 хвилин.

     ------------

     Слухається питання  про  проект  Закону про виконання базової угоди від 2  квітня  1996  року  329  між  виробничим  об'єднанням "Південний   машинобудівний   завод"  і  компанією  "Sea  Launch". Доповідає генеральний директор Національного космічного  агентства України Негода Олександр Олексійович. Будь ласка.

     НЕГОДА О.О.,  генеральний  директор  Національного космічного агентства  України.  Шановні  народні   депутати!   Працюючи   над реалізацією   загальнодержавної   космічної   програми,  прийнятої Верховною  Радою  в  1997  році,  Національне  космічне  агентство України  настійно  домагається  підвищення  експортного потенціалу космічних  галузей  нашої  держави.  На  вирішення  цієї  проблеми спрямовані зусилля керівників підприємств і організацій галузі. За останні роки прийнято п'ять законів та понад 20 підзаконних актів, які  регулюють  питання  міжнародного  співробітництва в космічній сфері.  Це дало змогу вести  активну  роботу  на  світовому  ринку космічних  послуг,  а  також  сприяло  зростанню  довіри іноземних партнерів до українських виробників ракетнокосмічної техніки.

     Як вам відомо,  Україна стала  учасницею  одного  з  найбільш перспективних   і   престижних   міжнародних   космічних  проектів двадцятого століття "Морський старт",  що  позитивно  впливає  вже сьогодні  на  економічні показники галузі і стало вагомим джерелом наповнення  державного  бюджету.  Нагадую,  що   названий   проект здійснює  міжнародна  компанія  "Sea  Launch",  а  учасниками цієї компанії є українські підприємства - Державне конструкторське бюро "Південне"   і   виробниче  об'єднання  "Південний  машинобудівний завод".

     Зміст проекту "Морський старт" полягає в  наданні  послуг  із комерційних запусків космічних апаратів різноманітного призначення за допомогою української модернізованої  ракети-носія  "Зеніт"  із морської платформи.

     З метою  успішної  реалізації зазначеного проекту у 1996 році укладено  базову  угоду  між  виробничим  об'єднанням   "Південний машинобудівний  завод"  і  компанією  "Sea  Launch",  яка  повинна врегулювати  відносини  між  українським  підприємством   і   цією компанією.

     Базова угода,  яка прийнята на п'ять років, юридично гарантує щорічне стабільне замовлення до  десяти  українських  ракет-носіїв "Зеніт".

     Внаслідок реалізації   проекту  "Морський  старт"  українські підприємства не тільки вийшли на світовий ринок космічних  послуг, але  й  мають  на  ньому  значний  вплив.  За  оцінкою  незалежних міжнародних експертів, пуски за проектом "Морський старт" складуть у  найближчі  роки  11  відсотків  загальної кількості комерційних пусків  у  світі.  Це  своєю  чергою  матиме  важливий  політичний наслідок  для  поліпшення  уявлення  про Україну як про державу із значним науковим і промисловим потенціалом  і  надійного  ділового партнера,  а  також  є  ще  одним  кроком  до інтеграції України в світове космічне співтовариство.

     Слід підкреслити,  що перші досягнення в цьому напрямі досить оптимістичні.   У   березні  1999  року  проведено  перший  запуск ракети-носія "Зеніт" з макетом космічного апарату "Демосат",  а  в жовтні   минулого   року   успішно   запущено   космічний   апарат безпосереднього  телевізійного  мовлення  "Дарек  ТV".  У  ці  дні закінчуються  підготовчі  заходи  до  чергового запуску на початку березня нинішнього року космічного апарату "ICO".

     Шановні народні  депутати!  З  метою  забезпечення  виконання виробничим об'єднанням "Південмашзавод" та українською кооперацією виробників базової угоди та для залучення  обігових  коштів  свого часу було видано відповідний указ Президента і підготовлено проект закону України, який запропоновано сьогодні вашій увазі.

     Цей законопроект уповноважує Міністерство  фінансів  надавати від  імені України гарантії на користь кредиторів під забезпечення повернення коштів,  які залучаються  в  межах  програми  "Морський старт" загальним обсягом до 80 відсотків вартості даної угоди.

     Після уважного   вивчення  та  аналізу  законопроект  знайшов одностайну підтримку в комітетах Верховної Ради. Тому прошу і вас, шановні народні депутати, підтримати зазначений документ.

     Це, без   сумніву,   сприятиме   виконанню   Україною   своїх міжнародних зобов'язань,  підвищенню експортних можливостей  нашої космічної   галузі,   пошуку   та   реалізації  нових  комерційних контрактів у сфері космічних послуг,  тобто новим надходженням  до держбюджету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Народний депутат Моісеєнко. За ним - депутат Александровська.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Александр Алексеевич,  как вы расцениваете возможность прохождения этого проекта  закона  через  Верховный  Совет  Украины  в  случае нарушения   депутатами  статьи  84  Конституции,  которая  гласит: "Голосування на  засідання  Верховної  Ради  України  здійснюється народним депутатом України особисто"?  Это вопрос не только к вам, но и к председательствующему.  Почему  я  его  задал?  Потому  что нашими   соседями,   конкретно   из  фракции  зеленых,  нарушается Конституция,  а  следовательно  и  процедура  принятия  документа, который   вы   докладываете.   А  это  значит,  что  международный арбитражный суд в случае возникновения проблемы  между  виробничим об'єднанням  "Південний  машинобудівний  завод"  і  компанією "Sea Launch" может просто отменить данний  закон.  А  отсюда  возникнут проблемы с суммами, которые мы собираемся выиграть.

     Поэтому я  хотел  бы,  чтобы  вы  обратили  внимание на такой момент и ответили,  как  вы  расцениваете  перспективы  возможного международного арбитражного суда в этом вопросе?

     Спасибо.

     НЕГОДА О.О.   Вы  затронули  достаточно  сложный  юридический вопрос,  который мне трудно комментировать в  данном  случае.  Мне кажется,  что все легитимные права у Верховной Рады есть для того, чтобы принять этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Александровська. За нею - депутат Глухівський.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної   політики   та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Фракция коммунистов. Александр Алексеевич, конечно же, этот проект  нужно  поддержать и необходимость развития данного проекта тоже несомненна.  Но у меня возникает большое сомнение в том,  что это  сегодня вообще-то возможно сделать.  Почему?  Да,  у нас есть старые изделия, есть система управления, которую мы используем. Но теперь  на  приватизацию поставлено 75 процентов акций предприятия "Хартрон",   являющегося   монополистом   по   разработке   систем управления ракетно-космической техники в Украине.

     Если мы  используем  и будем использовать под "Морской старт" только старую технику (понятно в каких целях),  но не будем думать о  дальнейших  разработках,  то  зачем  такие  сумасшедшие  деньги вкладывать в данный проект,  если гробим предприятия, единственные в  Украине  (и  не  только  в  Украине,  но  и  в Союзе),  которые разрабатывают системы управления ракетно-космической  техники?  То есть мы не будем разрабатывать новые изделия? А для чего нам нужен "Морской старт"? Только для нескольких запусков изделий, которые у нас еще имеются? Ответьте, пожалуйста.

     НЕГОДА О.О.  В  вашем вопросе есть три составляющие,  которые нужно оценить следующим образом.  Ракета "Зенит", установленная на "Морском старте", - принципиально новая, модернизированная ракета. Предыдущая  была  двухступенчатая,  эта  трехступенчатая  с  новой системой  управления,  на  новых физических принципах,  то есть на "Морском     старте"     установлены     принципиально      новые, усовершенствованные ракеты.

     Что касается   "Хартрона".  Сегодня  у  "Хартрона"  есть  две проблемы:  это вопросы, связанные с его загрузкой (они обусловлены недостаточным    финансированием   из   государственного   бюджета космической программы Украины), и вопросы юридические, связанные с проблемой приватизации данного предприятия.

     Думаю, что все вопросы,  касающиеся приватизации предприятия, нами исчерпаны.  Будут решены  в  ближайшее  время  недоразумения, которые  возникли  между  Фондом  госимущества  и  "Хартроном",  и приняты меры по финансированию в текущем году предприятия в полном обеме, чтобы сохранить имеющийся потенциал.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Глухівський.  За ним - депутат Гусак.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановний пане генеральний   директор!  Без  сумніву,  участь  України  у  такому значному проекті,  як "Sea Launch" для нас є важливою. Адже це дає можливість   використати   наш  науковий  і  технічний  потенціал, забезпечити людей роботою і дати їм  зарплату,  що,  без  сумніву, треба робити.

     Але водночас  маємо сумний досвід,  коли ми давали можливість урядові робити гарантії щодо  різноманітних  комерційних  угод,  а потім доходило до того, що з державного бюджету виплачували великі кошти.  І,  безумовно,  болить нам те,  щоб  дана  справа  теж  не завершилася  подібним  чином.  Чи можете ви гарантувати,  що через якийсь час не доведеться голосувати повернення  цього  кредиту  за рахунок державного бюджету?

     А щодо  Моісеєнка,  який  до  вас звертався стосовно можливих порушень Конституції,  то ми всі знаємо,  що  основним  порушником Конституції  у сесійному залі є якраз він.  Бо коли виконують Гімн держави Україна, то він не хоче вставати. Крім того, очолює якийсь комітет   повернення  до  СРСР,  тобто  фактично  комітет,  котрий заперечує  нашу   державність.   Отже,   не   зважайте   на   його висловлювання.

     Дякую.

     НЕГОДА О.О. Шановні народні депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на те,  що тип гарантій, передбачених у цьому законопроекті, принципово  відрізняється  від  гарантій  уряду  з держбюджету.  В даному  разі  гарантії  не  поширюються   на   держбюджет   і   не забезпечуються  ним.  Вони забезпечуються контрактом між Південним машинобудівним заводом і компанією "Sea Launch".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Шановний Олександре Олексійовичу! Я все-таки хочу,  щоб  ви  уточнили,  яким  чином  буде відповідати Південний машинобудівний завод перед державою,  якщо  кредитні  зобов'язання перейдуть  до гаранта - Міністерства фінансів?  Що буде зроблено в разі невиконання зобов'язань Південним машинобудівним заводом?

     Дякую.

     НЕГОДА О.О.  Цей  контракт,  укладений  між  компанією   "Sea Launch"    та   Південним   машинобудівним   заводом,   передбачає виготовлення  серійних  ракет-носіїв  "Зеніт".  Кредити  надаються тільки  як обігові кошти для виготовлення матеріальної частини цих ракет. Тому ніяких фінансових проблем між Міністерством фінансів і компанією "Sea Launch" не може виникнути. Зобов'язання забезпечені матеріальною частиною.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Олексійовичу.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань промислової політики і підприємництва Чекаліну Володимиру Миколайовичу.

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные  депутаты!  Основные  положения  базового  договора между Южным машиностроительным заводом и компанией "Sea Launch" изложены в   докладе   генерального  директора  Национального  космического агентства Александра Алексеевича Негоды.

     Я только хочу сказать,  что данный договор  позволил  сегодня Южному машиностроительному заводу активно выполнять программу "Sea Launch",  изготовить ракеты,  которые уже успешно были запущены  с платформы  "Sea  Launch".  Благодаря этому договору этим гарантиям правительства, мы сегодня имеем достаточный задел по этим ракетам, что  позволяет  с уверенностью сказать,  что мы можем выполнять те обязательства,  которые взяли на себя, подписав договор между "Sea Launch" и Южным машиностроительным заводом.

     Комитет по   вопросам  промышленной  политики  в  свое  время рассмотрел этот вопрос, поддержал данный законопроект и предлагает поддержать его и вам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до Володимира Миколайовича? Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть.  Народний депутат  Моісеєнко. Наступний - депутат Абрамов.

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение СССР. Уважаемый Владимир Николаевич! Я хотел бы, чтобы вы   вкратце   дали   небольшую   характеристику  тому,  насколько продуктивно работал  Южный  машиностроительный  завод  во  времена Советского Союза,  когда директором этого предприятия был нынешний господин,  а тогдашний товарищ Кучма, по сравнению с теми данными, которые  показывает  сегодня  это  обединение  в производственной сфере. Потому что ряд господ, задающих вопросы, не совсем осознают уровень  развития  космической техники в Советском Союзе,  которым они должны были бы  гордиться.  Его  результатом  прежде  всего  и является   наличие   на   территории   Украины  этого  крупнейшего научно-производственного комплекса,  который обеспечил  Советскому Союзу приоритетнейшие позиции в сфере развития космической техники в мире.

     Этот законопроект, который сейчас вносится и который является в   общемто   вынужденной  мерой  нашего  государства,  во  многом способствует  распродаже  либо  передаче   наших   государственных секретов,  потому  что  в любом случае специалисты зарубежных фирм будут работать в контакте с нашими специалистами,  будут выуживать информацию.  Следовательно,  представители  тех националистических организаций,  которые не понимают  значения  развития  космической техники и секретности ее работы,  наносят моральный и материальный ущерб, в том числе безопасности Украины.

     Я хотел бы,  чтобы вы дали характеристику этому законопроекту с этой позиции.

     ЧЕКАЛІН В.М.    Действительно,    в    свое    время    Южный машиностроительный  завод   произвел   четыре   поколения   боевых космических ракет,  около 200 спутников.  Это все было произведено за годы советской власти.  В настоящее  время  ни  конструкторское бюро  "Южное",  ни  Южный  машиностроительный завод практически не выполняют заказов для Министерства обороны Украины. Для того чтобы сохранить   научнотехнический  потенциал,  мы  сейчас  работаем  с иностранными  фирмами,   в   первую   очередь   с   американскими, итальянскими и бразильскими. И вы совершенно правы в том, что наше обединение сегодня живет только за  счет  выполнения  иностранных контрактов,  в  том  числе  и контракта "Sea Launch".  В настоящее время 70 процентов  обема  финансирования  конструкторского  бюро "Южное" - это иностранные контракты.

     Работая сегодня  с  иностранными  фирмами,  мы,  естественно, показываем им свои достижения.  Но я должен сказать,  что  в  этом плане  и конструкторское бюро "Южное",  и Южный машиностроительный завод делают все для того,  чтобы мы свои тайны и  секреты  не  до конца отдали иностранцам.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  народному  депутату  Абрамову. Наступний - депутат Єщенко.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия. Уважаемый Владимир Николаевич! Скажите,  пожалуйста,  почему из всех компаний выбрали именно "Sea Launch"?

     И второе.  Какие финансовые  последствия  ожидают  Украину  в случае принятия нами проекта закона?

     Спасибо.

     ЧЕКАЛІН В.М.  "Sea Launch" - это компания, которая создана... Это не просто какая-то компания,  которая уже была.  Компания "Sea Launch" создана при участии России,  Украины,  Америки и Норвегии. Эта компания берет на себя обязательства по запуску  наших  ракет, которые   изготавливает   Южный   машиностроительный   завод,  для использования их в коммерческих целях. Поэтому говорить о том, что это какая-то старая компания...  Это новая компания, созданная при участии Украины,  России,  Америки и Норвегии. И гарантии здесь... Александр  Алексеевич уже отвечал на этот вопрос.  Мы сейчас берем эти кредиты для того, чтобы обеспечить оборотными средствами Южный машиностроительный  завод,  и  это  в  общем-то  позволяет  сейчас выполнять этот проект. А кредиты будут погашаться за счет средств, получаемых  от  компании  "Sea  Launch",  которая будет платить за изготовленные ракеты.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Єщенко.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Владимир  Николаевич  Чекалин  -  известный  в  космической  сфере специалист. Мы знаем вас, как заместителя главного конструктора КБ "Южное", знаем, какой вклад вы внесли в развитие космической мысли в Украине.

     У меня к вам  вопрос.  Все-таки  какая  перспектива  развития космического направления у нас в Украине?

     ЧЕКАЛІН В.М.  Я  уже  ответил на вопрос Владимира Николаевича Моисеенко  о  том,  что  у  нас  сейчас  идет  сокращение  как   в конструкторском  бюро  "Южное",  так и на Южном машиностроительном заводе.  Однако перспектива имеется за счет того,  что  мы  сейчас выполняем  вот такие международные проекты.  Более того,  выполняя эти заказы сегодня,  мы  сохраняем  научно-технический  потенциал. Когда   возникнет  такая  необходимость,  мы  сможем  выполнить  и отечественные оборонные заказы,  которые,  я  думаю,  в  ближайшее время   должны  все-таки  в  Украины  появиться,  для  того  чтобы оборонный  потенциал  Украины  был  достаточным.  Я   думаю,   что благодаря этим проектам мы это и делаем сейчас.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Миколайовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Шановні народні депутати!  Для виступу  в  обговоренні  цього питання   записався   один   народний  депутат  Павловський.  Йому надається слово.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  "Громада".  Дякую,  Вікторе  Володимировичу,  за надане слово. Шановні колеги! Я хочу привернути увагу до того, що галузь, про яку сьогодні йде мова, є вирішальною в тому, щоб дійсно почати відроджувати високі технології  в  Україні.  На  сьогодні,  як  ми з'ясували, замовлень з боку України майже немає, і це дуже прикро. Тому я думаю,  що ми повинні звернутися до космічного агентства  з тим,   щоб   вони  все-таки  шукали  можливість  збільшити  частку замовлень в межах України.

     З одного боку, я думаю, що космічне агентство повинно брати в руки  ініціативу  для  того,  щоб  космічний зв'язок в Україні був українським,  щоб ми мали свої супутники зв'язку,  а це потягне за собою і розробку відповідних, наземних засобів зв'язку.

     З другого боку, я думаю, що ми не повинні забувати і втрачати таку можливість.  Якщо "Морський старт" - це є комплексна розробка багатьох країн,  то в Україні вже теоретично розроблена можливість повітряного  старту.  У   моїй   спеціалізованій   раді   захищена докторська  дисертація  з  цього  приводу.  Отже,  Україна вже має розробки,  які показують, що вона може посісти пріоритетне місце в розвитку  цієї  галузі,  а повітряний старт стимулюватиме розвиток авіації і приладобудування, тобто розвиток високих технологій.

     Тому ми повинні серйозно  підійти  до  того.  І  коли  будемо розглядати   законопроект   про  розвиток  космічних  галузей,  то потрібно  підійти  подержавницькому  і  передбачити,  щоб  хоча  б половина замовлень у цій сфері була від нашої держави. Сьогодні це важко зробити,  але якщо цього не зробимо,  то ми можемо  втратити більше,  ніж  виграємо  від того,  що цього немає.  Тому що високі технології - це основа, це перспектива для того, щоб Україна могла все-таки прямувати і увійти в коло розвинутих держав.

     Тому поданий   законопроект  треба  підтримати,  тут  ніякого ризику  немає,  нових  ризикованих  розробок  немає,   є   серійне виробництво,  перевірене,  забезпечене. А щодо цих нових розробок, які є, то я хотів би, щоб Олександр Олексійович про них не забував і  щоб  ми  сьогодні  навіть  у  таких  складних  умовах поставили завдання,  щоб  Україна  мала  розвинуту  галузь  із   внутрішніми замовленнями,  для того щоб ми мали пріоритети.  А це галузь,  яка може  створити  світовий  пріоритет  України   у   сфері   високих технологій.

     Тому я  думаю,  що цей законопроект можна прийняти сьогодні в цілому і  побажати  космічному  агентству  триматись  і  розвивати високі технології в Україні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  в обговоренні надається народному депутату Петрову.

     ПЕТРОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму  (виборчий  округ  211,  Чернігівська  область).  Шановний головуючий! Шановні колеги! Якщо торкатися технічного боку проекту (тобто  того,  що  виклав   генеральний   директор   Національного космічного агентства Олександр Олексійович Негода),  то я хотів би підтримати його в цих  питаннях  і  сказати,  що  не  треба  зараз переводити  технічний  аспект  проекту в політичний.  І я хотів би підкреслити політичний бік проекту,  що він дає  сьогодні  державі Україна.

     У дев'яностих  роках  на  Південмаші  склалася  дуже  складна ситуація,  коли  під  загрозою  опинилися  і   космічні   програми колишнього Радянського Союзу.

     Ми знаємо,  скільки було докладено зусиль,  щоб "пробити" цей проект,  який є сьогодні найсучаснішим проектом ХХ століття.  І ми дуже    раділи,    коли   принципово   нова   конструкція   нашого триступінчастого ракетоносія "Sea Launch-Зеніт-3" була залучена до цього проекту.

     Я нагадую,  що  в  цьому  проекті  беруть  участь  не  тільки Сполучені Штати Америки. Серед його учасників - компанія "Кварнер" (Норвегія),   компанія   "Энергия"   (Росія),   компанія   "Боінг" (Сполучені Штати),  об'єднання "Південмаш" і КБ "Південне".  І від цього  проекту  сьогодні  вже є віддача,  бо "пішли" штатні пуски, "пішли" конкретні відсотки з  цього  проекту.  У  виконанні  цього проекту  сьогодні  задіяні  не  тільки  працівники Південмашу і КБ "Південне",  а й залізничники та портовики України, а це заробітна плата робітникам цих галузей, відрахування на пенсію і таке інше.

     Тому я  хотів  би  підкреслити,  що  цей  проект  є  сьогодні надбанням України,  це  єдиний  на  цей  час  проект,  визнаний  у світовому співтоваристві. Він є сьогодні перспективним.

     Я не  хотів  би зупинятися на тих питаннях,  котрі порушували мої колеги  народні  депутати.  Але  хотів  би  сказати,  що  вони технічно  дуже спірні.  Я наполягав би на тому,  щоб ми підтримали цей проект,  бо це сьогодні є,  підкреслюю,  єдиний  перспективний комерційний  проект,  завдяки  якому  Україна  утверджується  як у політичній, так і в комерційній площинах.

     Я просив би вас, шановні мої колеги, підтримати цей проект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Федорину. Наступний - депутат Юхновський.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна  президіє!   Шановні   народні   депутати!   Сьогодні   ми розглядаємо проект закону,  який підтверджує те,  що наш Південний машинобудівний завод бере участь у  світовому  розподілі  праці  в одній із найсучасніших галузей промисловості - космічній.

     Світова практика   показує,   що   ті  держави,  які  досягли найбільшого успіху в передових технологіях,  поступово  переходять до того,  щоб освоювати такі галузі промисловості, як електроніку, літакобудування,  космічну  промисловість.  Тому  що  якщо  почати вимірювати  те,  що твориться людськими руками,  на кілограми,  то саме ці галузі дають найбільший прибуток  для  держав.  Витрачаючи мінімальну  кількість  сировини  та  мінімальну кількість енергії, отримується найбільша додаткова  вартість.  Якщо  кілограм  літака коштує приблизно 2,5 тисячі доларів,  то в космічній промисловості часто  буває  так,  що  кілограм  виготовленої  продукції   коштує декілька десятків тисяч доларів.

     Все це   говорить   про   неймовірну  концентрацію  людського інтелекту в цих виробах.  Все  це  говорить  про  те,  що  Україна повинна  цим  займатися.  І  це  велике  щастя,  що  в  Україні ще збереглися   такі   галузі    промисловості,    як    електроніка, літакобудування,  що  збереглися  такі підприємства,  як Південний машинобудівний завод, який залучили до цієї програми.

     Тому я  думаю,  що  нам  обов'язково  треба   підтримати   цю програму.   Більше  того,  можливо,  треба  попросити  керівництво заводу,  щоб  воно   виступило   ініціатором   збільшення   частки української  сторони  в  проекті  "Sea  Launch"  із 15 до 25 чи 30 відсотків,  які мають, скажімо, Росія, Сполучені Штати і Норвегія. Ми  цілком  заслуговуємо  на  те,  щоб  наша частка була адекватна часткам цих держав.  Тому я прошу внести в  проект  цього  рішення вимогу  вступити в контакт із нашими партнерами і збільшити частку України в цьому проекті.

     Упевнений, що ту кількість коштів,  яку необхідно  внести  до статутного фонду цього проекту, Україна просто зобов'язана знайти.

     Дякую і повністю підтримую цей проект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Юхновському Ігорю Рафаїловичу.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні  депутати!  Коли  я  був  першим віце-прем'єром в уряді України,  тоді я  сприяв  розвитку  проекту "Морський старт".  Справа в тому,  що Україна,  справді, виробляла ракети,  але вони всі запускалися з космодрому "Байконур".  Запуск ракет по програмі "Морський старт",  тобто з відповідного корабля, розташованого на екваторі,  є надзвичайно дешевим  проектом,  який значно економить кошти, які мають бути на це витрачені.

     Україна ніколи  не  буде  сама автором різноманітних ракетних проектів.  Жодна держава світу,  за винятком двох великих держав - Росії  і  Сполучених  Штатів - не може витратити гроші на те,  щоб самостійно  розробити  ракетний  проект.  Та  й  фактично  це   не потрібно.  Зараз  відбувається  повний  розподіл праці між різними державами,  і кожна робить ту  частку,  яка  для  неї  є  найбільш притаманною та найбільш дешевою.

     І тому  я вважаю,  що те,  що нам сьогодні розповів Олександр Олексійович про  цю  триступінчасту  ракету  зовсім  нового  типу, означає,  що  Україна  є конкурентоспроможною державою і що саме в цьому полягає наше майбутнє.

     Дуже важливо те,  що кошти,  передбачені цим проектом,  мають характер  обігових  коштів,  тобто  кредит  надається  під обігові кошти,  під виробництво ракет.  Ми віддаємо  його  самою  ракетою, самим матеріалом, який ми виготовляємо. З цієї точки зору проект є дуже важливим. І я вважаю, що ми повинні його затвердити.

     Стосовно того,  що Україна тепер уже  не  може  робити  своїх бойових ракет,  хочу вас запитати: на кого ми збираємося нападати? Хоча я  впевнений  у  тому,  що  наша  армія  буде  в  майбутньому озброюватися дешевим і найсучаснішим озброєнням.

     Я вважаю, що проект треба підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  народні  депутати!  Обговорення цього питання закінчено.  Слово для  репліки  надається  народному депутату Моісеєнку.

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение  СССР.  Я  хотел   бы   обратить   внимание   депутата Глухивского,  который выступил с непонятной для меня репликой, вот на что.  Мы сегодня обсуждаем законопроект "про виконання  базової угоди".  А это значит, что если этот проект закона будет принят по процедуре с нарушениями статьи  84  Конституции  Украины,  то  это будет  основанием  для возбуждения в международном арбитраже (не в нашем,  он послушно выполняет команды) одной из сторон  подписания договора  дела  о  прекращении  либо  отмене действий обязательств соответствующего государства или компании. Поэтому в данном случае реплика депутата Глухивского просто непонятна.

     Что касается  моего  отношения  к  Конституции,  о котором он сказал, то оно связано с отношением моих избирателей, поддержавших мою программу,  в которой записано о необходимости принятия закона об отмене незаконно принятой  Конституции  Украины.  Если  депутат Глухивский этого не знает,  то я думаю, прийдет время, и мы примем этот закон.

     И последнее.  Мои  избиратели  поддержали   мою   инициативу, изложенную   в   этой   же   предвыборной  программе,  о  создании Всеукраинского союза за возрождение СССР.  Поэтому  на  будущее  я просил  бы  депутатов  до  того,  как они ознакомятся с программой своего коллеги, не делать глупых заявлений.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні   депутати!   Я   звертаюся   до доповідача  і  співдоповідача:  чи  є  у  них бажання скористатися правом  заключного  слова?  Немає  бажання.  Отже,  ми   закінчили обговорення цього питання.

     Шановні народні депутати!  У матеріалах,  які вам роздані,  є висновок комітету,  який  доповідався  з  трибуни,  з  пропозицією прийняття  в першому читанні.  Також є висновок науковоекспертного управління.  Відповідно  до   Регламенту   прийняття   рішення   і голосування відбудеться в четвер.

     -------------

     Переходимо до  розгляду  наступного  питання порядку денного. Слухається питання про проект Закону про  внесення  доповнення  до Закону   України  про  оподаткування  прибутку  підприємств  (щодо морських та річкових суден).

     Доповідає заступник  міністра  транспорту  України  Демиденко Аркадій Федорович.

     Будь ласка, Аркадію Федоровичу.

     ДЕМИДЕНКО А.Ф.,   заступник   міністра   транспорту  України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні  депутати!  Вашій  увазі пропонується  проект  Закону  України  про  внесення доповнення до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

     Відповідно до  статті  8  "Амортизація"  Закону  України  про оподаткування  прибутку  підприємств  основні  фонди - транспортні засоби морського і річкового флотів віднесені до групи 3 з  нормою амортизаційних   відрахувань  -  15  відсотків  до  їх  залишкової вартості.

     Норма статті 8 чинного закону призводить до негативних явищ у діяльності   підприємств   морського   та   річкового  транспорту: збитковості, неспроможності оновлення та ремонту основних фондів і як наслідок - до банкрутства.

     Крім того,   висока   амортизація  призводить  до  підвищення собівартості,  що веде  до  неконкурентоспроможності  річкових  та морських суден на фрахтовому ринку.

     Аналіз впливу  амортизаційних  відрахувань на фінансовий стан підприємств морського та річкового  транспорту  свідчить,  що  при застосуванні  до флоту норми амортизації 15 відсотків підприємства мають збитковий фінансовий результат,  що в свою  чергу  негативно впливає  на  стан  надходження  платежів  до  державного  бюджету, зокрема  податку  на  прибуток,  і  на  вирішення  виробничих   та соціальних проблем підприємств.

     Така ситуація  існуватиме протягом перших десяти років,  коли за цей час замортизує близько 80  відсотків  вартості  флоту.  Але підприємства  будуть  не в змозі профінансувати майже 50 відсотків нарахованої амортизації.

     Після десяти    років    відбуватиметься    різке    зниження амортизаційних  відрахувань,  що  також  не  дасть можливості мати кошти  на  проведення  ремонтних  та   модернізаційних   робіт   у необхідному   обсязі.  Виходячи  з  досвіду  попередніх  років  та міжнародних норм і  стандартів  строк  експлуатації  транспортного флоту  становить  не  менш  як  25  років.  А норми амортизаційних відрахувань, що діяли до 1 липня 1997 року, становили на морському та річковому транспорті до 5 відсотків балансової вартості.  Тобто враховували строк служби основних фондів.

     При застосуванні норми амортизації 5 відсотків  підприємства  матимуть  змогу  значно  покращити своє фінансове становище,  збільшити нарахування податку на прибуток до державного бюджету та забезпечити нараховану амортизацію грошовими коштами.

     Аналіз впливу  амортизаційних  відрахувань  у  2000  році  на прикладі  діяльності  судноплавної компанії "Укррічфлот" свідчить, що при залишковій вартості основних фондів 409,2 мільйона  гривень та  нормі амортизації 15 відсотків підприємство буде збитковим.  А при нормі 5  відсотків  матиме  прибуток,  що  залишиться  в  його розпорядженні,  -  близько  6  мільйонів  гривень  - та сплатить у бюджет податок на прибуток  у  сумі  майже  4  мільйонів  гривень. Аналогічна  ситуація  спостерігається  і  на  інших  підприємствах морського і річкового транспорту.

     Слід зазначити  і  про  скрутне   становище   таких   великих судноплавних  компаній,  як "Українсько-Дунайське пароплавство" та "Укррічфлот",  які внаслідок військових дій НАТО проти  Республіки Югославії  вже  понесли  і  продовжують нести значні збитки.  Тому нарахування амортизації за підвищеними нормами -  15  відсотків  - тільки збільшить ці збитки.

     Враховуючи вищевикладене,  Міністерство  транспорту вважає за доцільне внести зміни до Закону України про оподаткування прибутку підприємств  в  частині  зміни  норми амортизації для морського та річкового транспорту з 15 до 5 відсотків.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є  запитання  до  Аркадія  Федоровича? Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть.  Народний  депутат  Тіщенко. Наступний - депутат Матвієнков.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область). Спасибо. Фракция коммунистов. Ваши проблемы понятны, они органично  вытекают  из  состояния  экономики  и бездарности наших руководителей,  которые довели экономику,  в том  числе  и  речной флот.  Удивительно,  что  нынешний  Президент еще не распродал эти компании, как предыдущий.

     Вопрос такого  плана.  Надолго   ли   решит   проблему   этот законопроект?  Ведь  сегодня  мы  в такой ситуации,  что,  с одной стороны,  сделать так - плохо, а с другой, - тоже не очень хорошо. Решает ли это проблему в корне? Ведь я так понимаю, что обновление не предвидется.

     И второй  вопрос.  Не  обращались  ли   вы   в   Министерство иностранных  дел  или  к  Президенту  с  предложением,  чтобы наши стратегические партнеры  по  НАТО,  в  частности  США,  возместили нашему флоту ущерб, нанесенный во время агрессии против Югославии? Был ли такой запрос и получен ли ответ?

     Спасибо.

     ДЕМИДЕНКО А.  Ф. Я хочу відповісти, що ви, мабуть, не знайомі зі станом справ у річковому флоті,  бо флот у нас є і морський,  і річковий.  До речі,  становище багатьох компаній  річкового  флоту досить стабільне і фінансові можливості там є.

     Що стосується  проекту,  який я доповідав.  Звичайно,  він не вирішить усіх  проблем  річкового  і  морського  флотів,  але  він визначить   систему   амортизації,   яка  дасть  можливість  флоту отримувати свій прибуток протягом наступних років після  прийняття цього закону.

     Що стосується  воєнних  дій в Югославії і наших звернень,  то Верховна  Рада  прийняла  деякі  закони,   які   дали   можливість компаніям,  що  працювали  в  Югославії,  покращити своє фінансове становище. Ми офіційно зверталися до міжнародних організацій, але, на жаль, поки що позитивних рішень ми не маємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Моісеєнко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька  область).  Спасибо.  "Відродження  регіонів". Уважаемый  Аркадий  Федорович!  У меня к вам два вопроса.  Первый. Скажите,  пожалуйста,  как  изменение   процента   амортизационных отчислений скажется на состоянии судоплавных компаний.

     И второй    вопрос.    Каково    ваше,   как   хозяйственного руководителя, личное отношение к тому, чтобы норма амортизационных отчислений устанавливалась самими фондодержателями,  то есть чтобы они  выставляли  такую  норму  амортизации,  какую   они   считают необходимой в зависимости от срока эксплуатации.

     Спасибо.

     ДЕМИДЕНКО А.  Ф.  Я  вам  ответил,  что уменьшение в три раза нормы амортизации даст реальную прибыль для судноплавных компаний. У нас есть расчеты, сколько это будет.

     Что касается   второго  вопроса,  то  в  проекте  госбюджета, который вы  будете  рассматривать  на  этой  неделе,  есть  норма, предоставляющая  руководителям  компаний право самим устанавливать норму амортизации. Я думаю, что это нормальный подход.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Моісеєнко.  За  ним  -  депутат Глухівський.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция Компартии Украины. Аркадий Федорович, я хотел бы услышать от вас ответы на такие вопросы.  Речь  идет  о Законе  про  оподаткування  прибутку  підприємств.  Являются  ли в данном случае корабли,  особенно морские,  о  которых  идет  речь, предприятиями  или  они входят в состав какого-то предприятия и на этой основе облагаются налогом? Это первый вопрос.

     И второй вопрос.  Сколько  на  сегодня  у  нас  еще  осталось морских кораблей, которых коснется этот вопрос? И как в этом плане рассматривается экономическая  деятельность  компании  "Бласко"  и личная заинтересованность семьи Леонида Макаровича Кравчука в этом вопросе?

     Я спрашиваю  об  этом   потому,   что   Григорий   Омельченко неоднократно здесь подчеркивал,  что Леонид Макарович через своего сына имеет там экономические интересы.  Так это или нет?  Я  хотел бы, чтобы вы ответили на этот вопрос.

     Спасибо.

     ДЕМИДЕНКО А.Ф.    Повинен    сказати,    що   у   нас   немає підприємств-кораблів.  Усі кораблі, які є у річковому та морському флотах,  входять  до  судноплавних  компаній,  в  тому  числі й до Чорноморського  морського  пароплавства.  Тож  дія  цього  проекту закону   поширюватиметься   на   судноплавні  морські  та  річкові компанії.

     Що стосується    ситуації    у    Чорноморському    морському пароплавстві,  то завдяки тому, що Кабінет Міністрів прийняв цілий ряд важливих рішень  і  створено  державну  акціонерну  холдингову компанію,   стан  справ  там  сьогодні  реально  поліпшується.  Ми виплатили значну суму заборгованості  по  заробітній  платі  перед моряками.  Думаю,  що  є  можливість  цього  року значно поліпшити фінансово-економічний стан цієї судноплавної компанії.

     Що стосується  персоналій,  то  я  не  можу  на  ці   питання відповідати, оскільки у мене немає такої інформації.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський.

     ГЛУХIВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую.  Фракція Народного руху.  Дійсно, ми маємо шукати джерела поповнення бюджету,  бо інакше  немає  звідки проводити соціальні виплати. У законопроекті, який ми розглядаємо, пропонується віднести морські та річкові судна замість групи 3  до групи   1   основних   фондів   і   тим   самим   зменшити   норми амортвідрахувань з 15 до 5 відсотків балансової вартості  на  рік. Це  може  привести  до  збільшення  суми оподатковуваного прибутку підприємств  і,  очевидно,  збільшення  надходжень  до  державного бюджету.  Це треба хвалити, за це треба голосувати. Але у мене є у зв'язку  з  цим  таке  запитання.  Чи  робилися  якісь  економічні розрахунки,  адже якщо ми збільшимо суму оподатковуваного прибутку цих підприємств, то, очевидно, погіршимо їхнє фінансове становище? Чи не вийде так,  що цього року ми отримаємо до державного бюджету надлишкову суму,  а наступного  року,  можливо,  вже  не  буде  що оподатковувати,   оскільки  ці  підприємства  не  матимуть  зовсім прибутку?

     Дякую.

     ДЕМИДЕНКО А.Ф.  Повинен  сказати,  що   цей   проект   закону підготовлений  керівниками  судноплавних  компаній,  які  в  цьому зацікавлені. Ви розумієте, від застосування цього закону доходи до бюджету  збільшаться,  це  нормально,  але  якщо б він завдавав їм якихось збитків, то вони не виходили б з такою пропозицією.

     За нашими розрахунками,  які є в  Мінекономіці,  Міністерстві фінансів  і  відповідних комітетах Верховної Ради,  це дасть змогу збільшити прибуток, який залишається в розпорядженні підприємств.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Аркадію Федоровичу.  Слово  для співдоповіді   надається  голові  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Терьохіну Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХIН С.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую. Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради   з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  на  своєму засіданні 8 лютого розглянув проект Закону про внесення доповнення до  Закону  України про оподаткування прибутку підприємств.  Даним законопроектом  пропонується  внести  зміни   в   чинний   порядок нарахування  амортизації  по  морським  та  річковим суднам шляхом віднесення їх до групи 1 основних фондів, до якої згідно з Законом України   про   оподаткування   прибутку  підприємств  відносяться будівлі,  споруди,  їх  структурні  компоненти   та   передавальні пристрої,  у тому числі будинки та їх частини, замість групи 3, що дасть  змогу  зменшити  щорічну  норму  амортизації  з  15  до   5 відсотків.

     Виходячи з обгрунтування пояснювальної записки,  висловленого попереднім доповідачем,  застосування чинного порядку  нарахування амортизації   призводить   до   збільшення   кількості   збиткових підприємств,  підвищення собівартості послуг, що в свою чергу веде до   зменшення   конкурентоспроможності   фрахтових   послуг,  які здійснюються річковими та морськими суднами.

     Одначе, якщо розглянути цю проблему з податкової точки  зору, все навпаки.  З податкової точки зору,  зміни, які пропонуються до названого   закону   України,   по-перше,    порушують    загальну класифікацію   основних   фондів   по   групах   за   ознакою   їх функціонального   призначення   і   абсолютно   не    відповідають економічним   інтересам   підприємств   морського   та   річкового транспорту,  оскільки не сприяють прискоренню накопичення  коштів, які   спрямовуються  на  придбання,  виготовлення  або  поліпшення основних фондів.  Iншими словами,  Кабмін пропонує збільшити  базу оподаткування  флоту  на  10 процентних пунктів основних фондів на рік.

     Тут наводилися  дані  по  Укррічфлоту.  Так  ось  при  новому застосуванні зниженої амортизації,  як пропонується, запровадження цієї норми тільки по Укррічфлоту призвело б  до  переоподаткування по  податку  на  прибуток  за  1999  рік приблизно на 10 мільйонів гривень.

     Тому комітет,  відверто кажучи,  дивує позиція  уряду,  який, говорячи  про  економічне відродження морського і річкового флоту, пропонує більше грошей вилучати у цієї галузі у вигляді податків і вносити їх до бюджету.  Якщо ідеєю цієї пропозиції було наповнення бюджету,  то треба було так і озвучувати, що Кабмін хоче збільшити податковий тиск на цю галузь. I тоді ми голосували б свідомо. Але, на жаль,  у виступі представника Кабінету Міністрів  звучали  інші аргументи: нібито така норма приведе до оздоровлення галузі.

     І на завершення. Шановні народні депутати! Ви знаєте, скільки разів в цьому  залі  ми  дискутували  про  корисність  прискореної амортизації, яка дає більше коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства  на  оновлення  основних  фондів  і  взагалі  ведення господарської діяльності.  Це перший приклад закону, який пропонує нам знизити норми амортизації замість їх підвищення  і  тим  самим переоподаткувати галузь.

     Комітет з  питань  фінансів і банківської діяльності пропонує відхилити цей законопроект як економічно неприйнятний.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи   є   запитання   до   Сергія   Анатолійовича? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Моісеєнко. Наступний - депутат Полюхович.

     МОІСЕЄНКО В.М.    Председатель    Всеукраинского   союза   за возрождение  СССР.  Уважаемый  Сергей   Анатольевич!   Я   задавал Демиденко вопрос,  но он не смог на него ответить,  так как у него нет сведений о персональной заинтересованности.  Вы сейчас в конце своего   выступления  как  раз  подчеркнули,  что  принимать  этот законопроект нецелесообразно,  и предложили его не принимать. В то же время,  видимо,  есть какие-то политические, экономические силы или кланы,  которые лоббировали внесение этого проекта  закона  на рассмотрение  Верховного  Совета и,  по-видимому,  имеют корыстные интересы.

     Вы также отметили в своем выступлении,  что ранее проведенная приватизация   преследовала  определенные  интересы,  связанные  с личной корыстью.  Неоднократно с этой трибуны наши коллеги,  в том числе  Григорий  Омельченко,  говорили  о  корыстных  интересах  в вопросах "Бласко" семьи Кравчука Леонида Макаровича.

     Я хотел бы,  чтобы вы  разяснили,  каким  образом  вот  этот документ задевает интересы семьи Кравчука в вопросах,  связанных с морскими и прочими судами в системе "Бласко"?  Я задаю этот вопрос потому, что предыдущий докладчик не смог мне на него ответить.

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  вам  дуже дякую.  Я не Григорій Омелянович, тому  не  знаю  всіх   подробиць   приватизації   річковоморського транспорту  та історії з "Бласко" і не цікавився ніколи цим.  Можу вам відповісти  економічними  категоріями.  Кому  це  вигідно?  Це вигідно,  я вже сказав,  фіскальним інтересам бюджету,  тобто тим, хто цю галузь хоче переоподаткувати і поставити в гірші умови, ніж інші  галузі,  які  мають  нормальні  норми амортизації.  Також це вигідно акціонерам тих компаній,  які були приватизовані.  Тому що при   застосуванні   тих  норм  амортизації,  які  є,  не  виникає балансового прибутку,  тобто акціонерам не нараховуються дивіденди і всі кошти спрямовуються або на оновлення основних фондів, або на ведення господарської діяльності.  Мабуть,  питання розподілу, я б так   сказав,   фіктивного,   надутого  балансового  прибутку  між акціонерами і стає в центрі цієї проблеми.  І плюс фіскальне. Мені здається,  що при достатньо сильній зношеності основних фондів, як приватизованих компаній річково-морського флоту,  так і державних, введення  таких  норм  є  економічно безпідставним.  Треба підняти вартість основних фондів, а потім уже говорити про якісь емпіричні доходи нових власників.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Полюхович.  Наступний - депутат Тищенко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Фракція Народного руху України. Сергію Анатолійовичу,  мене трошки інше цікавить в цьому питанні.  Чи має комітет   інформацію,   скільки   цих   суден  здається  в  оренду комерційним структурам і який держава має з цього зиск?  Це  перше запитання.

     І друге  запитання.  Судна,  які  експлуатуються комерційними структурами,  перенавантажуються,  як правило, на 30-40 відсотків. Міжнародні  організації,  які  слідкують за правилами перевезень і морською  безпекою,  часто  штрафують  ці  комерційні   структури, затримують   судна  і  тому  подібне.  Хто  ці  штрафи  сплачує  - комерційна структура чи ті компанії, як тепер вони називаються, до яких приписані ці морські судна?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А. Хоча ваше запитання напряму не стосується того, що  ми  розглядаємо,  але  я  хотів  би  зазначити,   що   у   нас річково-морський    флот    розподілений,    грубо    кажучи,   на приватизований і неприватизований.  Наприклад,  ЧМП знаходиться  в державній  власності.  Ви знаєте ситуацію з арештами і відчуженням наших суден,  тому я не  буду  говорити  про  це.  В  принципі,  у популярній пресі,  яка описує економічний стан України, дуже часто зустрічаються свідчення про те,  що морських пароплавств у нас  як таких не залишилося.

     Щодо річкового    флоту,    то,    як   правило,   цей   флот приватизований.  "Укррічфлот",  як  ви  знаєте,  -  це  акціонерна компанія.  Саме тому держава згідно із законами про підприємництво і господарські товариства не має права  втручатися  в  справи  цих компаній  і питати,  кому здаються судна,  скажімо,  у фрахт,  які умови фрахту, хто сплачує штрафи, депереджі і таке інше.

     Ми, формально кажучи,  зможемо підійти до цього аналізу  лише тоді, коли приймемо в держбюджеті на цей рік спеціальну статтю про регулювання  прибутку   державних   підприємств.   Тоді   галузеве міністерство   буде  змушене  затверджувати  фінансові  плани  цих державних  підприємств,  у  тому   числі   державних   підприємств річковоморського  флоту.  Саме тоді буде зрозуміло,  яка структура видатків цих державних підприємств,  скільки з них приходиться  на оці  санкції,  про  які  ви казали,  і яким чином використовується парк,  завантажений він повністю чи не завантажений.  На  сьогодні держава  не  має  права  це  робити,  тому  що  є норма Закону про підприємства в Україні, якою передбачено, що держава не може цього робити.  От  давайте  приймемо  цю статтю в держбюджеті і над цими підприємствами буде встановлений фінансовий (не тільки податковий, а й фінансовий) контроль.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  На многие вопросы,  которые  я  хотел  задать,  вы  уже  дали  вполне исчерпывающий   ответ.   Мне   понятна  экономическая  часть  этой проблемы,  но есть еще и политическая.  Во-первых,  как  голосовал комитет, как распределились голоса?

     И второе.   Вы,   наверное,   знаете,   что   так  называемое большинство у  нас  практически  подконтрольно,  там  свободы  как таковой у депутата нет,  голосовать свободно он не может,  поэтому если получит "цидулку" в четверг, что нужно проголосовать "за", то он будет вынужден так проголосовать,  учитывая разные интересы. Мы здесь уже слышали о квартирах и другом давлении на депутатов.

     Так вот, если вдруг сегодня проголосуют за, будет ли при этом нанесен  ущерб  интересам  государства,  если  не  в  этом,  так в следующем году?  И что нужно сделать,  чтобы все-таки не допустить этого?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Комітет  одноголосно  проголосував  за відхилення цього законопроекту,  хоча в  комітеті,  ви  знаєте,  є представники і меншості, і більшості. Я впевнений, що ви достатньо просто ставитеся до тих процесів,  які відбуваються в більшості, і впевнений,  що  і  більшість,  і  небільшість  не  підтримують цей законопроект. Знаєте, є політична доцільність, а є здоровий глузд, правда?

     А стосовно квартир, то я нічого не знаю, мені вони не треба.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати!   Переходимо   до обговорення даного питання.  Слово для виступу надається народному депутату Задорожньому.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ

 217, м.  Київ).  Дякую,  шановний головуючий.  Шановні колеги!  У виступі Сергія Анатолійовича Терьохіна були висвітлені ті питання, на яких я хотів зупинитися і зосередити вашу увагу.

     У проекті  закону  пропонується норми амортизації морських та річкових суден прирівняти до норм амортизації будівель та  споруд. Аргументується це тим, що реально морські та річкові судна служать довше,  ніж сім років.  Але з економічної точки зору  (підкреслюю, економічної)  це абсолютно неприйнятний аргумент.  Спотворена сама економічна сутність амортизації,  тому що амортизація  включає  не тільки  фізичну,  а  й  моральну  зношеність.  Якщо для будівель і споруд вона мінімальна,  то для суден досить відчутна.  За логікою авторів законопроекту для споруд можна встановити сторічний термін амортизації замість двадцятирічного, а для меблів чи комп'ютерів - десятирічний.  Ніде  у  світі  не  застосовують  такі  підходи для визначення норм амортизації.

     Не береться до уваги і той факт,  що морські та річкові судна служать  довго тільки завдяки неодноразовому капітальному ремонту, який створює нову капітальну вартість  і  витрати  на  який  потім також  амортизуються.  Підприємства  намагаються  подовжити  строк життя старих суден,  оскільки коштів  на  нові  у  них  просто  не вистачає.  Якщо  ми  приймемо  ці  зміни,  то  кошти  ніколи  і не з'являться.  Проте  з'явиться  прибуток  на  папері,  а  отже,   і відповідний податок. Таким чином, ми заганяємо всі ці підприємства в глухий кут,  з якого не буде виходу.  А кому це вигідно, гадайте самі.

     Необхідність внесених   змін  аргументується  також  бажанням зробити рентабельними послуги морського та річкового транспорту. Я хотів  би  звернути  вашу  увагу  на  те,  що  така рентабельність знову-таки буде тільки на папері.  Ми погоджуємось,  що  в  деяких випадках  підприємства,  і  не  тільки цього профілю,  можуть бути зацікавлені у зменшенні норм амортизації.  Але в  такому  разі  ми повинні самим підприємствам надати таке право.

     Найкращим варіантом  у  цій ситуації було б внесення зміни до підпункту 8.6.1 статті 8 Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  що  і  пропонувалося  зробити у проекті закону 4265, внесеному   Кабінетом   Міністрів.   Але   10   лютого   він   був проголосований і взята за основу редакція профільного комітету, де цей пункт вилучений.

     Зважаючи на  це  депутатська  група  "Відродження   регіонів" пропонує  відхилити  цей проект закону.  Разом з тим ми пропонуємо надати підприємствам право самостійно визначати норму  амортизації в межах, передбачених законодавством. Відповідний проект закону ми зобов'язуємось підготувати.

     Дякую.

    ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні депутати!  Більше на обговорення ніхто з народних депутатів не записався. Таким чином, ми закінчили обговорення.  Звертаюся до доповідача і співдоповідача: чи є у вас бажання скористатися правом заключного слова? Бажання немає.

     Нагадую, шановні  народні  депутати,  що  профільний  комітет пропонує   відхилити   даний   законопроект.   Є   також  висновок науково-експертного   управління   Секретаріату   Верховної   Ради України,  він позитивний. Розгляд цього питання, прийняття рішення і  відповідне  голосування  відбудеться  у  четвер  відповідно  до Регламенту Верховної Ради України.

     Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного.

     -------------

     Слухається питання   про   Закон   України   про   мисливське господарство та полювання з пропозиціями Президента України від 13 серпня 1999 року (повторний розгляд). Доповідає заступник міністра охорони навколишнього природного  середовища  та  ядерної  безпеки Яцик   Анатолій   Васильович.   Будь   ласка.  Поки  йде  Анатолій Васильович,  я нагадую,  що питання розглядалося  20  жовтня  1999 року.  Проведено обговорення, прийнято рішення доопрацювати проект закону з урахуванням пропозицій Президента України і  внести  його на повторний розгляд. Будь ласка, Анатолію Васильовичу.

     ЯЦИК А.В.,    заступник    міністра   охорони   навколишнього природного  середовища  та  ядерної   безпеки.   Шановні   народні депутати!  16 липня 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон України  про  мисливське  господарство  та  полювання.  Проведений аналіз цього закону виявив низку невідповідностей деяких його норм Конституції  України  та  законам  України,  що  є   базовим   для регулювання  відносин  у  відповідних  сферах.  У  зв'язку  з  цим Президент України Леонід Данилович Кучма  повернув  цей  закон  на повторний розгляд Верховної Ради України зі своїми пропозиціями.

     Не викликає сумніву факт,  що при підготовці закону проведена велика робота з метою  створення  належного  механізму  управління мисливським   господарством.   Проте  ряд  положень  цього  закону суперечать Конституції України та її законам. Зокрема, законам про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності,  про охорону навколишнього  природного середовища, про тваринний світ тощо.

     Хотілося б  звернути увагу шановних депутатів на такі основні позиції,  які мають, з нашої точки зору, принциповий характер, але в  такій  редакції  порушують  чинне  законодавство  і  передовсім Конституцію України.  Так стаття 14 закону  суперечить  статті  36 Конституції  України,  статті  7  Закону  України  про  об'єднання громадян,  а також статті 11 закону,  що розглядається, відповідно до  яких  ніхто  не  може  бути  примушений  до  вступу в будь-яке об'єднання  громадян  чи  обмежений  у  правах  за  належність  чи неналежність до громадських організацій.

     Усі об'єднання  громадян є рівні перед законом,  і членство в них є добровільним.  Тому законом не можуть бути  надані  переваги громадським організаціям, діяльність яких має певну спрямованість, а також залежно  від  того,  мають  вони  чи  не  мають  у  своєму користуванні  мисливські  угіддя.  Необхідно вилучити зі статті 14 положення,  що одним із документів на  право  полювання  є  квиток члена    громадської   мисливської   організації   -   користувача мисливських угідь.

     У цій же статті 14  пропонується  ввести  щорічну  контрольну картку  обліку  добутої  дичини  і  порушень  правил  полювання  з позначкою  про  сплату   державного   мита.   Це   обгрунтовується необхідністю  забезпечення  ефективного  контролю за використанням мисливських тварин, посилення боротьби з браконьєрством, одержання об'єктивних  даних  для ведення державного кадастру та моніторингу мисливських  тварин,  а  також  контролю  за   сплатою   мисливцем щорічного державного мита.

     Слід також  звернути  увагу  на те,  що в законі визначається лише мінімальна кількість мисливських угідь,  яка може бути надана користувачеві,  -  не  менше  3  тисяч  гектарів.  За  відсутності обмеження максимально можливої кількості  мисливських  угідь,  які можуть  бути  надані  одному  користувачеві,  створються умови для порушення Закону України про обмеження монополізму та  недопущення недобросовісної    конкуренції   у   підприємницькій   діяльності, відповідно до якого монопольним  визначається  становище  суб'єкта господарювання,  частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків.

     У законі зовсім не врегульовано питання плати за користування мисливськими   угіддями   та   збору  за  спеціальне  використання мисливських  тварин  як  природного   ресурсу   загальнодержавного значення, що не відповідає положенням статті 43 Закону України про охорону навколишнього природного середовища та  статті  27  Закону України  про  тваринний  світ і не стимулює підвищення економічної ефективності ведення мисливського господарства в державі.

     Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  врахував   усі   пропозиції Президента і вніс відповідні поправки до статей закону. Враховуючи викладене,  просимо  підтримати  Закон  України   про   мисливське господарство  та  полювання  в  редакції  комітету,  де  враховані пропозиції Президента України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  запитання  до  Анатолія  Васильовича?  Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Народний депутат Роєнко. Наступний

- депутат Дорогунцов.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська   область).   Фракція   комуністів   України.   Шановний доповідачу!  Ви  тут  дуже  гарно  розказували  про  те,  що закон суперечить Конституції,  у  зв'язку  з  чим  Президент  України  і пропонує  внести  зміни.  Я  хочу  зазначити,  що вам треба уважно перечитати статтю 4 та статтю 5.  Стаття 4,  яка  перегукується  з іншими  статтями,  зокрема  статтею  22,  усуває  органи місцевого самоврядування,  тобто   ради,   від   контролю   за   мисливським господарством   і   полюванням.   Тому  тут  повністю  порушується Конституція. Цього вже Президент не пропонує. Це перше.

     І друге.  Якщо  в  статті  5  говориться   про   забезпечення реалізації  державної  політики  в галузі охорони,  використання і відтворення тваринного світу,  то в пропозиціях  Президента  цього вже  немає.  Вже можна у приватну власність роздавати і мисливські угіддя,  і тварин.  Тобто ви не зовсім коректні.  Тому я хотів би, щоб ви пояснили ці моменти.

     Далі. Хотів  би  нагадати  головуючому,  що  даний  проект не розглядався у двох основних комітетах - з питань аграрної політики та   нашому   екологічному  комітеті.  Тому  я  думаю,  що  навіть недоцільно  його  розглядати.  Треба,  щоб   попередньо   комітети розглянули. Як же ви говорите, що воно розглядалося?

     Дякую.

     ЯЦИК А.В.  Спасибі.  На  сьогодні,  шановні народні депутати, склалася така  ситуація,  що  громадська  організація  "Українське товариство   мисливців   і   рибалок"   має  монопольне  право  на користування угіддями.  Це приблизно 80 відсотків.  Прийняття цієї норми  закону  дозволить зареєструвати її районні організації,  як юридичні особи, і внести, якщо буде потрібно, зміни до статутів та отримати фінансову самостійність,  оскільки на сьогодні всі кошти, які формуються на рівні районів,  ідуть до центральної ради. Таким чином, зібрані кошти будуть... (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Васильовичу, продовжуйте відповідати.

     ЯЦИК А.В.  Таким  чином,  зібрані  кошти будуть вкладати в ті угіддя, які орендує конкретна організація. А конкретні організації

-  районні  організації  -  знаходяться в районах і співпрацюють з районними державними адміністраціями.  Тож їх тісна співпраця буде спрямована  на  підвищення  рівня  мисливства  і полювання в нашій державі.  А не  так,  як  є  сьогодні,  коли  однією  організацією монополізовано   право  на  ведення  мисливського  господарства  і полювання в державі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дорогунцов.  Наступний - депутат Полюхович.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Прошу  передати  слово  Сіньку  Василю Даниловичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     СІНЬКО В.Д.,  член комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний  загальнодер-  жавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Шановний Вікторе Володимировичу!  Я розумію поспішність  людей,  які  готували  цей проект.  Але ми, шість членів комітету, від якого пропонується цей проект,  направили вам,  у президію,  звернення  про  те,  що  цей документ   не   розглядався  на  засіданні  комітету.  І  якщо  це допустимо, що із 12 членів комітету шість підписались, що не брали участі  в  обговоренні,  але міністерству та окремим нашим колегам хочеться внести документ на розгляд, то вносьте.

     Я хотів також шановного Анатолія Васильовича спитати:  "Ви на засіданні  комітету  були?" Ні.  Ви там поміняли керівника,  вас я перший раз на трибуні бачу. Тому давайте не будемо... Там Фурдичко каже,  що  вони  підписи зібрали.  Там немає мого підпису,  а якщо хтось його поставив, то не знаю, чий він.

     Тому я вважаю,  що тут немає чого гонити коней.  Є можливість порозумному розглянути документ на засіданні Верховної Ради.

     ЯЦИК А.В.  Так,  я  не  був присутній на засіданні Комітету з питань екологічної політики.  На ньому був мій колега, якого зараз немає в Києві. Але якщо однієї людини немає, це не означає, що має зупинитися робота.

     СІНЬКО В.Д. Є ж процедура якась.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановний  колего   Сінько!   Справді,   у президії  є  звернення  шести  народних  депутатів  про те,  що це питання,  на думку цих депутатів,  не  розглядалося  на  засіданні комітету.  Але в мене,  як у головуючого, є також документ на ім'я Голови Верховної Ради України Івана Степановича Плюща за  підписом голови комітету і ще шістьох членів комітету - всього сім, - що це питання розглядалося.

     Відповідно до результатів голосування це питання включено  до порядку  денного,  і  ми  його розглядаємо.  Прийняти рішення щодо цього питання народні депутати зможуть у  четвер.  Зараз  ми  його розглядаємо,  а далі депутати,  які чують інформацію вашу та інших народних депутатів, будуть визначатися голосуванням.

     Народний депутат Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Дякую,  Вікторе   Володимировичу.   Абсолютно слушний ваш коментар,  шановний головуючий. Частину мого запитання ви вже зняли. А до Анатолія Васильовича у мене таке запитання.

     Анатолію Васильовичу,  поясніть у  цій  залі  (я  член  цього комітету  і  знаю,  скільки  разів  ми  розглядали цей закон) одну просту річ.  Пора монополії держави на всі види діяльності минула, ми повинні її пройти. Це перше.

     Друге. Абсолютно  безпідставно  стверджується в цій залі,  що ущемляються права  членів  добровільного  товариства  мисливців  і рибалок.  Я сам є членом цього товариства 23 роки і прекрасно знаю свої права в цьому товаристві.  Не знаю тільки,  чому  цей  закон, здавалося б,  не такий уже,  скажімо,  економічний, викликав такий ажіотаж у двох полюсів Верховної Ради?

     Дякую.

     ЯЦИК А.В. Шановні народні депутати! Шановний Іване Павловичу! Я вже говорив про те, що сьогодні монопольне право на користування мисливськими  угіддями  (80  відсотків)   закріплене   за   однією організацією - Українським товариством мисливців і рибалок.

     Антимонопольне законодавство передбачає норму - 35 відсотків. Відповідно до цього Міністерство охорони навколишнього  природного середовища та ядерної безпеки,  яке поки що існує, чи Міністерство екології та природних ресурсів зацікавлені  особливо  у  прийнятті цього закону. І зацікавленість ця одна: навести порядок у цій дуже важливій справі,  ввести все у правове поле,  щоб усі  були  рівні перед законом.  І тут я маю на увазі не тільки одне відомство,  не тільки конкретну громадську організацію.  Це  може  бути  будь-яка організація,  яка  має  монопольне  право.  Так  зроблено  в  усіх цивілізованих країнах.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.     Сідайте,     Анатолію     Васильовичу. Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.

                    (П і с л я  п е р е р в и).

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати,   продовжуємо  наше засідання.

     Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Фурдичку Оресту Івановичу.

     ФУРДИЧКО О.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 125,  Львівська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні  депутати!  Анатолій  Васильович  Яцик  у  своїй  доповіді зазначив, що 16 липня минулого року Верховна Рада України прийняла Закон  про  мисливське  господарство  та  полювання.  Комітет  при підготовці проекту цього закону до розгляду Верховною Радою зробив усе можливе,  щоб закон був прийнятий,  але  його  з  пропозиціями Президента було повернуто для повторного розгляду.

     20 жовтня   минулого  року  Верховна  Рада  України  повторно розглянула закон з пропозиціями Президента,  але рішення  прийнято не   було.  Більшість  народних  депутатів,  які  взяли  участь  в обговоренні цього питання,  запропонувала врахувати всі пропозиції Президента  (за  це  проголосували  186 депутатів).  А за те,  щоб чотири пропозиції відхилити, проголосували лише 60 депутатів. Тому своєю  постановою  від  20 жовтня 1999 року Верховна Рада доручила комітету підготувати та внести на розгляд  Верховної  Ради  проект рішення   стосовно   цього   закону   з   урахуванням  пропозицій, висловлених депутатами на засіданні Верховної Ради.

     Ми в комітеті детально проаналізували результати  обговорення цього   закону  з  пропозиціями  Президента.  Вам  роздано  проект постанови та порівняльну  таблицю.  Які  ж  пропозиції  Президента меншість хоче відхилити?

     Перше. Пропозицію виключити з переліку документів,  які дають право на  полювання,  квиток  громадської  організації  мисливців. Впровадження  такого  квитка  є  порушенням  статті 36 Конституції України та статей 7 та 11 Закону України про об'єднання громадян.

     Друге. Пропозицію  ввести  в  перелік  документів  на   право полювання  щорічну  контрольну  картку  обліку  добутої  дичини  і порушень правил полювання.  Така  картка  є  подібною  до  талонів водіїв.  Вона дисциплінує мисливців, дає змогу контролювати сплату щорічного державного мита.  Кошти від придбання таких карток (ціна однієї   приблизно   5   гривень)   направляються   до  Державного казначейства,  що буде слугувати  додатковому  наповненню  бюджету нашої держави.

     Третє. Пропозицію   обмежити   прощу  мисливських  угідь,  що надаються користувачеві.  Вона повинна становити не менше 3  тисяч гектарів,  але  не  більш  ніж  35  відсотків  від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки  Крим,  області  згідно  з вимогами антимонопольного законодавства.

     І четверта   пропозиція   Президента   -   ввести   плату  за користування   мисливськими   угіддями,   збір   за   використання мисливських   тварин   як  природного  ресурсу  загальнодержавного значення та розподіл коштів від сплати таких зборів.

     Шановні депутати!  Я, як автор даного закону, переконаний, що врахування    цих   пропозицій   Президента   сприятиме   значному додатковому наповненню державного  бюджету  за  рахунок  плати  за використання   мисливських   тварин  і  користування  мисливськими угіддями.  Враховуючи те,  що окремі положення Закону України  про мисливське  господарство  та  полювання  справді  не  відповідають нормам Конституції України та законів України,  що  є  базовими  у регулюванні  відносин  у відповідних сферах,  - Закону про охорону навколишнього природного середовища,  Закону про  тваринний  світ, Лісового  кодексу України,  а також антимонопольному законодавству тощо,  - більшість членів  комітету  дійшли  згоди,  що  необхідно врахувати всі пропозиції Президента України.

     12 січня цього року член нашого комітету Володимир Єрофійович Шпігало з невідомих тоді  причин  запропонував  перенести  розгляд цього  питання на травень.  Члени комітету,  які належать до лівих фракцій,  підтримали  його  пропозицію,  але  більшість   народних депутатів  не  бачать  підстав  для зволікання з прийняттям даного закону.  Через політичне протистояння між лівими депутатами, які й надалі    хочуть   безкоштовно   і   безконтрольно   користуватися загальнодержавним природним ресурсом,  та  більшістю  депутатів  - членів нашого комітету,  які виходять з державницьких позицій щодо посилення державного контролю за добуванням мисливських тварин  та раціональним  використанням  мисливських  угідь,  -  цей  закон  у Верховній Раді розглядається уже більше року,  він уже, як кажуть, "з  бородою".  Тому більшість членів комітету підписали спеціальне звернення до Голови  Верховної  Ради  з  проханням  розглянути  це питання на черговому засіданні Верховної Ради.

     Беручи до  уваги  необхідність  збереження  та  раціонального використання тваринного світу і  той  факт,  що  прийняття  даного закону в запропонованому варіанті сприятиме надходженню додаткових коштів у бюджет нашої держави, прошу народних депутатів підтримати пропозицію  більшості  нашого  комітету  і  прийняти  цей  закон у редакції, яка пропонується сьогодні.

     Дану пропозицію   підтримують   Міністерство   екології    та природних ресурсів і Держаний комітет лісового господарства.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Оресте   Івановичу.   Є   запитання   до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

     Народний депутат Черняк. Наступний - депутат Матвієнков.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область). Оресте Івановичу, у мене два запитання. Яка больова точка цього закону? Чому він уже "обріс бородою" і так довго не приймається?  Чиї інтереси стоять за цим і як вони будуть вирішені, якщо ми його приймемо? Це перше запитання.

     І друге.  Що ви можете сказати про цей  закон  з  точки  зору захисту звірів, тварин і птахів?

     Дякую.

     ФУРДИЧКО О.І.  Чому цей закон так довго приймається Верховною Радою?  Тому,  що він,  як я вже сказав у  своєму  виступі,  набув політичного    забарвлення.    Ідеться    про   протистояння   між державницькою позицією,  яку підтримує більшість членів Комітету з питань  екологічної  політики  і  природокористування,  і позицією депутатів Верховної Ради,  які підтримують  Українське  товариство мисливців і рибалок.

     На сьогодні  ця  громадська  організація  є  монополістом  на користування  мисливськими  угіддями  -  80  відсотків.  У  законі сказано,  що  площа  не може перевищувати 35 відсотків,  щоб можна було створити конкуренцію у користуванні мисливськими угіддями.

     Що дасть прийняття цього  закону?  У  колишньому  Радянському Союзі  не  було  врегульовано  питання  про  плату за використання тваринного світу і мисливських угідь.  У  всіх  країнах  Європи  і світу  за  використання  тваринного світу,  мисливських угідь люди платять гроші, причому великі гроші.

     У нас усе це було безплатно і безконтрольно.  У даному законі ми   передбачаємо,   що   державні   органи   виконавчої  влади  - Мінекобезпеки і Державний  комітет  лісового  господарства  будуть здійснювати  контроль  якраз  за допомогою тих контрольних карток, проти яких протестує пан Шпігало і його команда.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Роєнко.

     ФУРДИЧКО О.І.   Коли   будуть   різні   користувачі   і  буде конкуренція,  вони   будуть   створювати   належніші   умови   для розмноження і відтворення тваринного світу. Тоді у нас буде більше можливостей дозволяти мисливцям відстрілювати тварин.

     МАТВІЄНКОВ С.А. Прошу передати слово депутату Марченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Оресте Івановичу!   Як  ви  можете  прокоментувати  інформацію,  яка  тут прозвучала, щодо неучасті у розгляді частини членів комітету? Адже ми  вже  в  сесійному залі розглядали,  здається,  ще у вересні ці пропозиції Президента.  Згадайте,  навіть мої пропозиції до  цього закону були розповсюджені в залі. Це перше.

     І друге.  Я  не  можу  з  вами погодитися,  що ситуація,  яка склалася   навколо   прийняття   цього   закону,   має   політичне забарвлення.  Погодьтеся,  що  тут  спрацьовують  всього-на-всього лобістські інтереси УТМР,  яке  є  серйозним  монополістом  у  цій галузі.

     Дякую.

     ФУРДИЧКО О.І.  Ви своїм другим запитанням відповіли на перше. Справді,  лобіюються інтереси Українського товариства мисливців  і рибалок,  яке  сьогодні володіє монопольним правом на користування мисливськими угіддями. За даним законом, якщо він буде прийнятий з пропозиціями Президента,  воно матиме право тільки на 35 відсотків мисливських угідь.  Будуть створюватися нові громадські мисливські організації,  які користуватимуться рештою мисливських угідь. Буде здорова  конкуренція.  І  це   сприятиме   розвитку   мисливського господарства в нашій державі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Роєнко.  Наступний  -  депутат Гуцол.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної  партії  України.   Прошу головуючого  дати  мені  одну  хвилину  і для репліки,  отже,  дві хвилини.  Я  просив  би  співдоповідача  вибачитися  перед  лівими депутатами,  бо  він  їх  звинуватив у тому,  що,  мовляв,  не так захищають цей закон і не погоджуються  на  пропозиції  Президента. Відповідаю  чому.  Я просив би доповідача проаналізувати статтю 4, яка  повністю   усуває   органи   місцевого   самоврядування.   За пропозицією  Президента органам місцевого самоврядування надаються певні повноваження. Виявляється, що народні депутати проти органів місцевого самоврядування?!  Це ви проти того, щоб органи місцевого самоврядування впливали на це.

     Давайте прочитаємо статтю 5: "забезпечення реалізації  державної  політики  в  галузі  охорони, використання і відтворення тваринного світу".  Що поганого  в  цій статті,  яка  прийнята  нами  в  залі Верховної Ради?  Що пропонує Президент:  "передача  мисливських  тварин,   що   перебувають   у державній власності,  у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб".  Як ви знаєте,  ліві в основному проти приватної власності на основні засоби, а тут пропонується передати з державної власності у приватну.  То  хто  ж  тоді  проти  даного закону?

     Ви ж   порівняйте:   " у   галузі   охорони,  використання  і відтворення   тваринного   світу"   і"...у   галузі   мисливського господарства  та полювання".  Тобто йдеться про відстріл і все.  А хто ж буде охороняти,  хто буде відтворювати?  От у чому  різниця. Тому ліві підтримують чітку позицію,  зокрема я, я не можу за всіх говорити.

     Я думаю,  що  цю  поправку  не  потрібно  голосувати.   Треба підтримати редакцію, яка була прийнята 16 липня 1999 року.

     Дякую.

     ФУРДИЧКО О.І.  Дякую за запитання.  Ви кажете,  що мисливське господарство  і  полювання  не  включає  в  себе   відтворення   і розмноження мисливської фауни. Якраз воно включає це. Тут декілька разів повторюється це,  тому,  мабуть,  так написано.  Але  галузь мисливського  господарства  і  полювання  включає  в  першу  чергу відтворення мисливської фауни і збереження її.

     Щодо статті  4.  У  редакції  Президента  написано:  "Органам місцевого  самоврядування  цим  та  іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади  у  сфері державного  регулювання  мисливського  господарства та полювання". Тому роль органів місцевого самоврядування  не  відкидається.  Але оскільки  регулювання  господарської  діяльності  в  нашій державі здійснюють виконавчі структури,  то вони  можуть  делегувати  свої повноваження органам місцевого самоврядування.

     Я хочу  вам сказати,  що розподіл мисливських угідь в області проводиться обласними радами,  і на сесії обласної ради мисливські угіддя  закріплюються  за  користувачами.  Отже,  тут абсолютно не принижено роль місцевого самоврядування.

     І щодо статті 5.  Зачитаю редакцію Президента:  "забезпечення реалізації  державної  політики у галузі мисливського господарства та  полювання;  передача  мисливських  тварин,  що  перебувають  у державній власності,  у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб".  Справді,  так є,  тому що вийшов указ Президента  України про приватну власність на землю.  Отже,  люди, маючи у приватній власності мисливські угіддя,  мають право давати їх у користування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Фракція  "Батьківщина".  Шановний  Оресте Івановичу!  У мене до вас два запитання.  Перше.  Я завжди  ставлю перед  собою  єдине  запитання:  чи  потрібні для реалізації цього закону кошти  з  бюджету?  Якщо  потрібні,  то  скажіть  конкретно скільки.

     І друге запитання.  Чи не призведе прийняття даного закону до остаточного знищення нашої рідкісної фауни?

     Дякую.

     ФУРДИЧКО О.І.  Дякую за запитання.  Даний закон  не  потребує витрат  коштів  з  державного бюджету.  Навпаки,  якщо користувачі мисливських угідь  будуть  платити  за  користування  мисливськими угіддями і мисливською фауною,  це дасть у Державний бюджет більше 2  мільйонів  гривень,  тобто  прийняття  цього  закону  сприятиме наповненню державного бюджету.

     Щодо примноження і збереження фауни, то даний закон сприятиме цьому.  Тому,  що будуть створюватись нові товариства мисливців  і рибалок,  які  будуть  зацікавлені в тому,щоб у їхніх угіддях було більше фауни. На полювання запрошуватимуть людей. Буде конкуренція також у галузі мисливського господарства.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оресте вановичу. Сідайте, будь ласка.

     Переходимо до  обговорення даного питання.  Слово для виступу надається народному депутату Шпігалу.

     ШПІГАЛО В.Є.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні   депутати!   Я   не   буду   повторювати інформацію,  що  вже  була  надана.  Але хочу сказати ось що.  Я і депутат Фурдичко -  автори  цього  закону.  Нами  підписаний  його проект.  Фурдичко зовсім відійшов від тих принципів,  над якими ми працювали.  Тепер він заявляє,  що обговорено в  комітетах.  Ні  в Комітеті  з  питань  аграрної  політики,  ні  в  Комітеті з питань екологічної політики це питання не  обговорювалось.  Приблизно  10 днів  тому  ми  вирішували,  коли  ми,  опрацювавши  всі  позиції, приступимо до його обговорення в  Комітеті  з  питань  екологічної політики.  Домовилися, що це буде в другій половині травня. Раптом у порядку денному на сьогодні з'являється це питання. Я вважаю, що це несолідно, що це грубе порушення депутатської етики.

     А тепер щодо питань,  на які,  на нашу думку,  треба звернути увагу.  Із 17 зауважень Президента 13 враховано,  4  не  враховано нами.   Мається  на  увазі  і  в  комітеті,  коли  ми  перший  раз розглядали, і нами, як авторами. Фурдичко з цим погоджується. Чому не враховано?  Президент пропонує з переліку документів, які дають право  на  полювання,  вилучити  квиток  громадської   мисливської організації. Це дуже неправильно, щоб користувач мисливських угідь не мав права мати свій  квиток.  Я  вважаю,  що  з  цим  не  можна погодитися.

     Друга пропозиція  -  введення щорічної контрольної картки.  У нас основна маса мисливців - сільське населення.  Збір у розмірі 5 карбованців  10  копійок  за  цю контрольну картку - це прихований збір.  Мисливець отримує її безплатно  у  користувача  мисливських угідь.

     Щодо третьої  пропозиції.  Я звернувся до Інституту держави і права Академії наук України з проханням дати роз'яснення  з  цього питання.  Ось  що  написано  в  роз'ясненні:  "Посилання  на Закон України про обмеження монополізму та  недопущення  недобросовісної конкуренції  у  підприємницькій  діяльності  в даному контексті не може  бути  визнано  доречним,  оскільки  стосується  монопольного становища  на ринку суб'єктів підприємницької діяльності".  А де ж вона в нас?

     І що стосується плати за використання  тварин  і  мисливських угідь.  Кожен  мисливець отримує ліцензію,  яку реалізує Державний комітет лісового  господарства.  Платить  за  цю  ліцензію,  тобто платить за використання тварин. Чому ж має бути подвійна плата?

     І останнє. Ці всі видумки, які виписані отут Фурдичком і його командою,  пов'язані з тим,  що в лісовому  господарстві  створені державні мисливські угіддя

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Сідайте,  будь ласка. Шановні народні депутати!  Я ще раз нагадую,  що це  питання  з'явилося  в порядку  денному  на сьогодні відповідно до рішення Верховної Ради про включення його до порядку денного.  Обговорення цього  питання закінчено.  Ще  раз  нагадую,  що  прийняття  відповідного рішення згідно з Регламентом відбудеться у четвер.  Якщо у  доповідача  чи співдоповідача  є  бажання  виступити  із  заключним словом,  будь ласка. Немає такого бажання.

     -------------

     Переходимо до    наступного    питання    порядку    денного. Розглядається  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону про податок на додану вартість.  Доповідає заступник міністра фінансів України Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,   заступник   міністра   фінансів  України. Шановні народні депутати!  Вашій увазі пропонується проект  Закону про  внесення  змін  до  Закону  України  про  податок  на  додану вартість.  Він є однією із складових пакета  законопроектів,  який Кабінет  Міністрів  подав  до Верховної Ради з проектом бюджету на 2000 рік.  Цей законопроект передбачає внесення поправок до Закону про  податок  на  додану  вартість,  і  в  основному  ці  поправки стосуються пільг з оподаткування.  Хочу зазначити,  що це один  із ключових законопроектів, які подані пакетом до Верховної Ради.

     За нашими   розрахунками,   при  прийнятті  цього  закону  до державного бюджету  можна  буде  очікувати  1,7  мільярда  гривень додаткових надходжень.  Це ті кошти,  які сьогодні не надходять до державного бюджету, які впливають на формування доходної частини і покриття   видатків,   передбачених   законами   Верховної   Ради. Передбачається,  що ці кошти можуть бути направлені  на  підтримку аграрного  сектора,  на  погашення  заборгованостей  із соціальних виплат, а також до місцевих бюджетів.

     При обговоренні цього законопроекту в  комітетах  ми  зробили висновок,   що   народні  депутати  неоднозначно  сприймають  наші пропозиції.  Справа в тому,  що ці пільги стосуються безпосередньо громадян,  оскільки  податок  на  додану вартість,  як вам відомо, сплачується в основному фізичними особами при споживанні  товарів. Цей  податок  є  непрямим  податком  на  споживача  і  сплачується фактично фізичними особами, я ще раз підкреслюю цю особливість.

     Кабінет Міністрів пропонує  переглянути  пільги  щодо  сплати податку на додану вартість.  Зокрема, пропонується уточнити норму, яка передбачає звільненням від оподаткування  податком  на  додану вартість   операцій   з  продажу  лікарських  засобів  та  виробів медичного призначення,  зареєстрованих в Україні  у  встановленому законодавством  порядку.  Уряд  пропонує  цю норму поділити на дві частини.  Передбачити, що операції з продажу лікарських засобів та виробів   медичного   призначення  закладам  охорони  здоров'я  та закладам  соціального  забезпечення,  що  повністю  або   частково утримуються  за  рахунок  бюджетів,  а  також  продажу цих засобів аптечними  установами  за  рецептами  лікарів   звільняються   від оподаткування  податком  на  додану вартість.  Усі інші операції з продажу оподатковуються податком на додану вартість  за  загальним принципом.  За  нашими  розрахунками,  введення  цієї  норми дасть можливість отримати до державного  бюджету  більше  110  мільйонів гривень.  Це такі песимістичні розрахунки,  тому що обсяги продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення значно  більші. За  даними  Мінстату,  в  державі  щорічно  продається  лікарських засобів на суму більше 2 мільярдів гривень.  Ви можете порахувати, яка сума податку на додану вартість залишається поза бюджетом.

     Хочу зауважити,  що  тільки  окремим  категоріям  громадян  - незахищеним і людям,  які потребують надання медичної допомоги,  - ліки будуть реалізуватися без податку на додану вартість.

     Уряд також  пропонує  внести  зміни  до  норми,  яка  регулює оподаткування робіт з будівництва житла.  Чинна норма  передбачає, що  операції  з  виконання робіт з будівництва житла незалежно від джерел фінансування звільняються  від  оподаткування  податком  на додану вартість. Кабінет Міністрів вносить пропозицію скасувати цю пільгу,  мотивуючи  тим,  що  будівництво  житла  здійснюється  за рахунок  різних джерел і немає великого переконання в тому,  що ця пільга дає можливість здешевлювати будівництво житла.  Як правило, вартість  житла  виставляється  будівельними  організаціями  за їх кошторисною вартістю,  і в основному  вони  орієнтуються  на  свої результати   діяльності,  на  свої  прибутки.  Тому  запровадження податку  на  додану  вартість   після   скасування   цієї   пільги необов'язково,  за  нашими розрахунками,  призведе до подорожчання будівництва.

     Третя позиція щодо  санаторнокурортних  путівок  у  санаторії Автономної Республіки Крим.  Ви пам'ятаєте, Верховна Рада минулого року внесла особливе доповнення для звільнення  від  оподаткування санаторно-курортних  путівок  для  Криму.  Це  викликало нарікання інших регіонів,  областей,  де є курортні зони. I вони, безумовно, праві  в  тому,  що введена певна дискримінація стосовно тих,  хто придбаває путівки для відпочинку і лікування в інших зонах України порівняно з тими, хто лікується в Криму.

     Для відновлення   справедливості  і  мобілізації  доходів  до державного бюджету Кабінет Міністрів пропонує вилучити  із  пункту 5.1.20 другу частину, яка передбачала цю пільгу.

     Наступна пропозиція. Я бачу: Катерина Тимофіївна вже  в  залі.  Ця  пропозиція  стосуватиметься аграрного  сектора.  Чинним  законом  передбачено дві пільги,  які мають вкрай неприємний характер щодо їх виконання. Йдеться про те, що   реалізація  сільгоспвиробниками  м'яса  і  молока  переробним підприємствам здійснюється за нульовою  ставкою.  Це  означає,  що держава  зобов'язана  відшкодувати цим виробникам всі суми податку на додану вартість,  які вони понесли при закупівлі  сировини  або виробництві м'яса і молока.

     Нульова ставка  при  продажу  товарів  на  внутрішньому ринку взагалі  виходить  за  межі  всіх  принципів  оподаткування,   які закладені в цей податок.

     Водночас застосування  нульової  ставки обмежує для продавців цих товарів отримання  фінансових  ресурсів  для  підтримки  свого виробництва.  Вони змушені продавати свої товари - м'ясо, молоко - без податку і не мають можливості  отримати  ті  20  відсотків  на покриття їх витрат, видатків за оплаченими вхідними податками. Це, по-перше,  порушує принцип податку як такого,  і, по-друге, змушує державу витрачати кошти, які не передбачаються державним бюджетом. Нульова ставка,  я  повторюю,  змушує  державу  відшкодовувати  до бюджету вхідний ПДВ.

     I щодо  другої пільги.  Вона пов'язана з продажем переробними підприємствами м'ясо-молочних продуктів.  ПДВ, який отримується із споживачів цих товарів, не йде до державного бюджету і залишається в розпорядженні цих підприємств.  Ця норма суперечить деякою мірою Конституції   України,   яка   передбачає,  що  всі  податки,  які справляються на території України,  мають надходити до  державного бюджету і розподіл цих коштів повинен здійснюватись через бюджет.

     Потрібно вирішити питання:  якщо податок береться з покупця - фізичної особи,  -  він  повинен  іти  до  державного  бюджету,  і Верховна  Рада  має  вирішити,  яку  частину  коштів направляти на підтримку,  тому що втрачається  контроль  держави  за  рухом  цих коштів.  Ми не можемо контролювати, куди керівники цих підприємств направляють отримані податки від продажу м'ясо-молочних продуктів. Чи   вони   їх   відшкодовують   продавцям   м'яса  і  молока,  чи використовують на інші цілі. I особливо тоді виникає питання, коли м'ясомолочні    продукти   йдуть   на   експорт   і   податок   не відшкодовується виробникам м'яса і молока.

     Це питання вже порушувалося кілька  разів  у  цьому  залі.  I Кабінет  Міністрів  ще раз пропонує депутатам скасувати ці норми й вирішувати  підтримку   сільськогосподарських   виробників   через бюджет.

     Нарешті, останнє  стосується  товарів критичного імпорту.  Це питання також декілька разів уже розглядалось у Верховній  Раді  і не   знайшло  своєї  підтримки.  Я  хотів  би  народним  депутатам запропонувати розглянути це питання більш грунтовно і сприйняти цю нашу пропозицію.

     Товари критичного імпорту, які ввозяться на територію України і по яких сьогодні не сплачується податок на  додану  вартість  на митниці,  є  вкрай  неприємний  факт для суб'єктів підприємницької діяльності.  За наявності звільнення від  оподаткування  імпортних товарів  і  ПДВ  на закупку товарів на внутрішньому ринку породжує несправедливість, тому що держава таким чином дає дотацію покупцям імпортних товарів. Звільнення від оподаткування критичного імпорту

- це не є пряма пільга.  Ці товари будуть оподатковані тоді,  коли продаватимуться     на     митній     території     України    або використовуватимуться у виробництві. I ПДВ на вартість цих товарів відновлюватиметься на наступних етапах. Тому прямої пільги для цих імпортерів немає. Але імпортери виграють у тому, що вони дотуються державою,  бо  не  сплачують  ПДВ  при  закупівлі  товарів.  Закон передбачає рівність у суб'єктів підприємницької діяльності.  Хто б що не купував,  він має сплатити ПДВ,  оскільки у нашій країні діє такий закон.  I робити винятки для певних категорій суб'єктів - це неправильно.

     Шановні народні  депутати,  Кабінет  Міністрів звертається до вас з  великим  проханням  уважно  розглянути  наші  пропозиції  і прийняти цей законопроект у першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища.

     Народний депутат Мичко. Наступний

- депутат Діброва.

     МИЧКО М.I.,  заступник  голови  комітету,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і оборони  (виборчий  округ  60,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Киримову.

     КIРIМОВ I.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую. Шановний доповідачу, я уважно слухав вашу доповідь.  I мене особливо зацікавило те,  що ви говорили про сільськогосподарського виробника.  Ви сказали  про нульову  ставку  і  що  це  буде  на руку посередникові.  Але мене цікавить,  а  чому   ж   тоді   обіч   всього   цього   залишиться товаровиробник, адже, як на нашу думку, передусім прибутки повинен одержувати той, хто виробляє продукцію.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Так,  я намагався  підкреслити  цей факт,  що  при  продажу товарів на внутрішньому ринку застосування нульової ставки зменшує фінансові ресурси продавців  цих  товарів. Тому  що  ціни,  за  якими  вони  продають,  зменшені або в них не закладено ПДВ,  і вони  не  отримують  у  своє  розпорядження  цих податків.  Відповідно  фінансові ресурси,  які вони мають у своєму розпорядженні,  на цей розмір  менші.  I  говорячи  про  фінансову підтримку цих продавців, ми й наполягаємо, що вони мають продавати товари з ПДВ і отримувати  від  покупців  фінансові  ресурси,  які будуть  в їх розпорядженні до безумовного моменту сплати ПДВ.  Це, як правило, 50 днів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Діброва.  Наступний  -  депутат Гусак.

     ДIБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Шановний  Василю Васильовичу!  Я  розумію  ваше піклування і турботу не стільки про виробників, скільки про посередників, а особливо експортерів, яким держава повинна відшкодовувати ПДВ при експорті продукції.  Але чи не стане наслідком запровадження 20- процентного податку на додану вартість  на операції з продажу переробним підприємствам молока та м'яса,   сільськогосподарськими   товаровиробниками   всіх    форм власності  підвищення вартості готових продуктів для споживача?  I чи не приведе це до зниження вартості м'яса і молока  для  тих  же товаровиробників при здачі на заготівельні підприємства,  а відтак і до зменшення виробництва в громадському секторі?

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую.  Це хороше запитання.  I я хотів  би народним  депутатам більш грунтовно про це сказати.  Та форма ПДВ, яка діє згідно з  чинним  законом,  передбачає,  що  м'ясо-молочні продукти  продаються  на території України з ПДВ.  Тому наші зміни ніяким чином не приводять до збільшення цін.  Нині в ціні  товарів ПДВ  є,  але  він  розподіляється  поза бюджетом,  не надходить до бюджету.  I головна наша пропозиція полягає в тому, щоб змінити цю форму.

     I друга  частина  вашого  питання щодо продажу м'яса,  молока заготівельним  організаціям,  переробним  підприємствам.  Сьогодні продаж цих продуктів здійснюється без ПДВ.  Воно відновлюється вже у продуктах переробки з цих товарів. Ми якраз наполягаємо на тому, щоб  продавці  цих  товарів  отримували  ПДВ,  отримували  в  своє розпорядження  ці  кошти,  які  вони  мають  отримати,  але   шлях отримання  відтепер буде значно простіший,  він буде законний,  як передбачено в проекті.

     Збільшення ціни на ПДВ для продажу переробним підприємствам і заготівельним  організаціям,  безумовно,  повинно  бути,  але ціна кінцевої продукції від цих змін не змінюється.  Вартість  кінцевої продукції  залишається на тому ж рівні,  перерозподіляється ПДВ на цьому ланцюжку проходження  товарів  від  виробника  до  кінцевого споживача. Кінцевий споживач платить ПДВ. Це головне, що ми хотіли б довести до вашого відома.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гусак.  Наступний  -   депутат Штепа.

     ГУСАК Л.Г.  Шановний  Василю  Васильовичу,  в мене до вас два запитання.

     Перше. Як   відомо,   при    ліквідації    нульової    ставки оподаткування   на  товари  критичного  імпорту  значно  вимиються обігові кошти підприємств.  Особливо турбує те,  що це  вплине  на придбання  обладнання.  Чи  не  станеться  так,  що  бюджет більше втратить,  ніж матиме,  якщо залишити нульову  ставку  ПДВ?  I  чи пошириться цей закон на товари,  особливо технологічне обладнання, які Україна одержує з Росії?

     Щодо лікарських  засобів.  Це  одне   із   найбільш   болючих соціальних  питань.  Громадяни  дуже  часто  звертаються до нас із скаргами в зв'язку з тим,  що через такі ціни  неможливо  придбати лікарські засоби. А з цим законом ситуація значно погіршиться.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Перше ваше запитання щодо ліквідації нульової ставки оподаткування на м'ясо,  молоко і обігові кошти. Я хотів  би  ще  раз  наголосити  на тому,  що наші пропозиції якраз полягають у тому,  щоб обігові кошти підприємства збільшились  при скасуванні  нульової  ставки.  Продавець буде отримувати фінансові ресурси від продажу на 20 відсотків більше, і це якраз та частина, яка  збільшить  його обігові кошти.  Це й буде та пряма підтримка, про яку ми мовимо.

     I друга складова цього -  це,  безумовно,  інтереси  бюджету. Нульова  ставка - це відшкодування вхідного ПДВ з бюджету,  яке не передбачається  в  проектах.  Я  вам  можу  назвати  по  цих  двох позиціях,  що  стосовно  аграрного  сектора  -  це  455  мільйонів гривень,  які розподіляються на відшкодування і  отримання  доходу від  продажу  м'яса  і  молока.  Ці  кошти надійдуть до державного бюджету і будуть направлені  на  підтримку  сільськогосподарського виробника. Тобто це є цільове направлення і його використання буде контролюватись.

     Щодо того чи вплине скасування нульової ставки  оподаткування на  вартість товарів критичного імпорту з Росії.  У нас з Росією є угода про те,  що Україна не оподатковує імпорт товарів з Росії, а Росія   не   оподатковує  імпорт  наших  товарів.  Це  двостороння домовленість, скасування нульової ставки ПДВ не вплине на ввезення товарів з Росії.

     Тепер щодо  лікарських засобів.  Я вже говорив,  що це дійсно болюче  питання.  Але  ми  виходили  з  того,  і  в  цьому   можна пересвідчитися,  що  продавці  лікарських засобів отримують доходи від своїх торговельних націнок.  Нині один  і  той  же  лікарський засіб  в  різних  точках  має різну ціну,  яка значно коливається. Відтепер  ціна  регулюватиметься  не  цим  податком,  а  націнками продавців аптечних установ.  Вони самі будуть регулювати, за якими цінами можна продавати ці засоби.  I необов'язково це призведе  до збільшення продажних цін.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Штепа.

     ШТЕПА Н.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Вы говорили о справедливости в отношении снятия льгот по  НДС  на  санаторно-курортные  путевки.  А  не  было бы большей справедливостью ввести эти льготы на территории всей Украины,  для всех санаторно-курортных учреждений? Это один вопрос.

     И второй вопрос.  У меня складывается такое впечатление,  что вы не столько задумываетесь,  чтобы работало производство, сколько чтобы  уничтожить  все  то,  что  есть  еще у нас в Украине живое. Отменяя льготы по НДС на санаторно-курортные путевки, мне кажется, что  вы  сознательно  идете,  вопервых,  на  нарушение  статьи  22 Конституции Украины,  которая запрещает принимать какие бы  то  ни было   законы,   ограничивающие   права   граждан,  ведь  вы  этим законопроектом практически сужаете круг  людей,  которым  доступны санаторнокурортные учреждения.  Во-вторых, при этом вы сознательно идете  на   разрушение   санаторно-курортных   комплексов.   Тогда напрашивается вывод, что вы хотите специально их довести, извините за непарламентское выражение,  до "ручки",  чтобы  привести  их  к приватизации и окончательно уничтожить доступ трудящихся Украины к санаторно-курортным учреждениям.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую. Шановні народні депутати, я хотів би привернути  вашу  увагу до того,  що в Україні всі споживачі мають сплатити частину коштів у вигляді  податку  для  держави,  у  тому числі за санаторно-курортні путівки.

     Я не  думаю  про  те,  що  введення  податку  зруйнує систему санаторного  лікування.  Податок  -  це  частина  продажної   ціни путівок, яка йде до державного бюджету, а не продавцю цих путівок.

     Введення чи  скасування  ПДВ на санаторно-курортні путівки не обов'язково впливає  на  продажну  ціну.  Коли  ми  минулого  року скасували  ПДВ на санаторно-курортні путівки,  то побачили,  як це відбилося на цінах.  Я вас запевняю, що ціна путівок не змінилась. Вона  не  змінилася  тому,  що продавець має можливість регулювати ціну на свій розсуд, а ПДВ - це частина цієї ціни.

     Тепер стосовно громадян,  котрі не мають можливості. Я думаю, що  вам зрозуміло,  що вартість путівок на відпочинок у будь-якому санаторії України становить  досить  значну  суму,  і,  безумовно, дозволяють  собі  купувати їх не всі громадяни України.  Це один з чинників,  до якого ми хотіли б привернути увагу. Ця частина людей має  змогу  придбати  путівку за такою високою ціною.  То ж давати дотації таким категоріям людей  у  вигляді  несплати  податків,  я думаю,  недоцільно  з огляду на соціальну справедливість.  Податки повинні  сплачувати  всі,  у  тому  числі  ті,  хто   користується можливістю відпочивати на курорті.

     I податок  цей  не  впливатиме  на доходи санаторно-курортних закладів,  вони свої кошти завжди отримають, яку б ціну на путівки не встановили.  I ціна ця не зменшиться при введенні чи скасуванні ПДВ.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  запитання   від   фракції   надається народному депутату Сушкевичу.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  у  справах  пенсіонерів,  ветеранів  та   інвалідів (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановний  Василю  Васильовичу,   у   мене запитання у зв'язку зі статтею 62 проекту державного бюджету, дуже важкою статтею,  яка стосується і санаторно-курортного  лікування. Йдеться   про   фонд   соціального   захисту  інвалідів,  з  якого фінансуються санаторно-курортні путівки для інвалідів.

     Перше запитання.  Чи не можна зберегти  пільги  щодо  ПДВ  на путівки  за  кошти  державного бюджету для оздоровлення інвалідів, тобто за рахунок фонду соціального захисту  інвалідів?  У  проекті бюджету  немає  коштів  на фінансування цієї статті.  Тобто щоб не брати  ПДВ  саме  на  ці  путівки,  які  придбаваються  за   кошти державного бюджету.

     I друге запитання.  Як мені відомо,  у кабмінівському проекті немає процедури щодо товарів  критичного  імпорту,  яка  визначена законом. Тобто Кабінет Міністрів визначає список цих товарів і так далі?  Тому я дещо не  зрозумів  того,  що  ви  говорили  стосовно товарів критичного імпорту.

     Дякую.

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Видатки  з  державного бюджету на придбання путівок  для  інвалідів  чи  фінансування  інших  витрат,  де  ПДВ включено  в  ціну,  для  бюджету  в принципі не проблема,  тому що бюджет витрачає на сплату ПДВ і він же отримує ці кошти.  Тому  це джерело є обіговим у державному бюджеті.

     Якщо ПДВ  не  буде  включено в ціну,  відповідно фінансування буде зменшено на цю  суму.  Тому  сплата  ПДВ  не  відіб'ється  на фінансуванні з бюджету будь-яких витрат.

     I щодо критичного імпорту.  Закон передбачає виняток стосовно певної групи товарів,  які ввозитимуться без ПДВ.  I  перелік  цих товарів затверджує Кабінет Міністрів.

     Ми хотіли  вилучити  цю  статтю  із  Закону про оподаткування прибутку підприємств,  відповідно Кабінет Міністрів буде  втрачати право  затверджувати  ці  переліки.  Тобто не буде ніякої підстави говорити про якісь товари критичного значення.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте,  Василю Васильовичу.  Слово  для співдоповіді   надається  голові  підкомітету  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Терьохіну Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Шановні народні  депутати!  Комітет  з питань  фінансів  і  банківської діяльності на своєму засіданні 12 січня розглянув даний  законопроект  і  пропонує  його  розглянути разом.

     Я ще  раз  повторюю,  що  законопроект  передбачає  скасувати пільги щодо сплати ПДВ при ввезенні  товарів  критичного  імпорту, застосування  нульової  ставки  до  операцій  з продажу переробним підприємствам молока та м'яса та звільнення від  оподаткування  на додану  вартість  операцій з продажу лікарських засобів та надання послуг з їх продажу аптечними установами,  з  продажу  путівок  на санаторно-курортне  лікування  та  відпочинок у санаторнокурортних закладах,  розміщених у Криму,  з виконання  робіт  з  будівництва житла.

     Комітети не  дійшли  згоди  в  прийнятті єдиного рішення щодо прийняття цього законопроекту  в  цілому.  Ставлення  комітету  до скасування  окремих  пільг по податку на додану вартість ви можете подивитися в порівняльній таблиці, яка була роздана.

     Я хотів  би  прокоментувати  деякі  запропоновані   Кабінетом Міністрів  пільги і наше ставлення до них.  Пільга щодо звільнення від оподаткування на додану вартість операцій з продажу лікарських засобів  та  виробів  медичного призначення.  Комітет не підтримав пропозиції про її скасування з таких міркувань.

     Ви знаєте,  шановні народні депутати, що є перелік споживання на людину,  який оподатковувати,  так би мовити,  неморально. Це є здоров'я (всі  добре  знають,  що  життя  не  залежить  від  стану гаманця),  освіта  і  дах  над  головою.  I  практично  всі країни звільняють такого роду споживання від цих споживчих  податків  або зменшують ставки оподаткування.

     Можу вам сказати,  що відповідно до шостої директиви ЄЕС, яка описує  приблизні   правила   застосування   ПДВ,   жодна   країна європейської  спільноти не оподатковує операції з продажу ліків чи житла,  послуги за платну освіту тощо.  I я не думаю,  що ми маємо бути позаду всієї Європи і дозволяти собі таку розкіш сьогодні. Це є споживання критичного характеру,  і,  на нашу  думку,  воно  має залишатись у пільговому режимі.

     Підпункт 5.1.20 щодо виконання робіт з будівництва житла,  що здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб,  та передачі  такого житла у власність таким фізичним особам. Я вже сказав, що ми також не підтримали цей підпункт, але можемо зазначити, що для реального пільгового оподаткування громадян необхідно його викласти в зовсім іншому плані.  Звільнення операцій з продажу житла громадянам  або передача його безоплатно в разі,  якщо громадянин на це має право, припустимо,  з комунального  фонду.  Все  це  буде  відображено  в пропозиціях нашого комітету,  які готуються. Але на сьогодні ми не можемо прийняти беззастережне скасування цієї пільги.

     Стаття 6,   підпункт   6.2.6    щодо    продажу    переробним підприємствам  молока  та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

     Я нагадую,  чому ми прийняли цю формулу,  від якої,  відверто скажу,  не в захопленні ні наш комітет,  ні Кабінет Міністрів. Але ви пам'ятаєте,  що за структурою виробництва м'яса і молока більша його   частина  припадає  на  натуральні  господарства,  тобто  на приватні господарства,  більшість городини вирощується у сільській місцевості  на  присадибних  ділянках.  Усе це йде на базари,  де, зрозуміло,  ніякого ПДВ немає.  І щоб не  було  дискримінації  при закупівлі   таких   товарів,   саме  для  вирівнювання  можливості закупівель  як  з  приватного  сектора,  так   і   з   колективних господарств ми ввели таку пільгу.

     Але, виходячи  з  ідеології цього законопроекту,  дана пільга має бути змінена,  на нашу думку,  з нульової ставки на звільнення від сплати ПДВ.  І це потребує додаткових консультацій з Комітетом аграрної політики та земельних відносин, і ми маємо їх провести.

     Я дуже перепрошую,  я доповідаю від  імені  комітету,  і  цей законопроект є дуже важливим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Анатолійовичу, я теж перепрошую, але у вас регламент 5 хвилин.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я  можу  завершити  свою  доповідь,  якщо   це потрібно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  чи  є  запитання  до співдоповідача?  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть,  будь ласка, прізвища.

     Народний депутат Тищенко. Наступний - депутат Лісогорський.

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция  коммунистов.  Не  так  давно,  когда в президиуме сидел законно  избранный  президиум,  мы  рассматривали концепцию   налоговой   системы,   и  меня  порадовало,  что  даже инициаторы введения этого налога на добавленную стоимость  активно агитировали  против  него.  Говорили  о  том,  что,  дескать,  это вводилось только в государствах,  где было перепроизводство. У нас же в условиях дефицита этот налог привел к тому,  что производство уничтожается.  Несмотря на все это,  мы  продолжаем  ту  же  самую политику,  которая  привела  экономику в такое состояние.  Кабинет Министров продолжает  эту  губительную  политику.  Так  считают  и экономисты. В связи с этим первый вопрос: "Почему мы это делаем?"

     И второй.   Комитет   по  вопросам  промышленной  политики  и предпринимательства, рассматривая вопрос относительно критического импорта,  не  пришел  к  положительному решению.  Прояснить вопрос могли бы расчеты,  но они не даны.  А к чему  приведет  удорожание продукции  за  счет увеличения НДС на товары критического импорта? Не приведет ли это к уменьшению спроса и соответственно к убыткам? Поэтому мы отклонили рассмотрение,  даже не имея кворума.  Были ли представлены такие  расчеты  вам?  И  почему  без  согласования  с Комитетом  по  вопросам  промышленной политики этот вопрос стоит в повестке дня?

     Спасибо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Стосовно питання:  "Що таке ПДВ?" Можу сказати,  що твердження про те, що цей податок для країн, у яких є перевиробництво,  є економічно беззмістовним.  Це різновид податку на  споживання,  найбільш  нейтральний  на  відміну  від оборотних податків, котрі призводять до денатуралізації господарства.

     Інше запитання:  "Яка ставка ПДВ  має  бути  в  Україні?"  Ми вважаємо,  що  сьогодні  різниця  в  20  відсотків  між  легальним сектором,  який платить ПДВ,  і іншими секторами, які не сплачують ПДВ,  завелика.  Комітет  пропонуватиме  комплексний законопроект, який стосується ремонту  цього  податку  одночасно  зі  зменшенням ставки ПДВ залежно від того, як ми зможемо розширити базу. Є у нас розробки,  розрахунки,  і ми пропонували до 15 відсотків ввести  з другого півріччя цього року. Поспішайте не так швидко.

     Стосовно критичного  імпорту.  Є  два  аспекти цього питання. Перший аспект - це постачання продукції,  яка  не  виробляється  в Україні,  для того щоб виготовляти в Україні. І щодо цього Комітет з питань промислової політики та  інші  галузеві  комітети  цілком мають  рацію,  що  це  на  першому  вході  відволікає 20 відсотків оборотних ресурсів. Надалі це відшкодовується, але з бюджету, якщо працюватиме  нормальна  формула  по  відшкодуванню.  Сьогодні вона працює погано.

     На ціну товарів критичний імпорт, як уже було доведено, прямо не впливає.  Він впливає на ціну в тому розумінні, що підприємство витрачає додаткові фінансові зусилля на накопичення оборотки,  яка вилучається при вході.

     Але є   інше  питання,  шановні  народні  депутати,  стосовно критичного імпорту. Це питання дискримінації аналогічної продукції внутрішнього виробництва.  Скажімо,  є два продукти,  з них один - імпортний,  інший виробляється в Україні.  Якщо купувати  продукт, який  виробляється  в  Україні,  треба  в  ціні  платити  ПДВ.  Це зрозуміло.  Якщо ж залишати широке поле для критичного імпорту, то тоді за аналогічну імпортну продукцію не треба сплачувати ПДВ.  Це дискримінація внутрішнього виробника, якої ми допускати не можемо. Але  є,  так і комітет відзначає правило,  яке може працювати.  Це право Кабінету Міністрів самому встановлювати  цей  перелік.  Може нуль бути - тоді нічого не буде.  Але не Верховна Рада,  а Кабінет Міністрів,  на нашу думку,  має проводити галузеву  політику,  бо, власне, це його прерогатива.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лісогорський.

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 177, Харківська область). Прошу слово передать депутату Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Фракція комуністів.  Шановний доповідачу! Я розумію, що бюджет треба наповнювати. Тут немає питання. Але чи не вважаєте ви аморальною ситуацію,  за якої постановою Кабінету  Міністрів,  як, скажімо, Постановою

 593 від  14  квітня  1999  року  створюється  режим   найбільшого сприяння  деяким  комерційним  структурам,  залишаючи в їх кишенях щорічно приблизно 5 мільярдів гривень,  а потім здирається остання свитина із інваліда або просто хворої людини на ліках?

     І друге запитання.  У вашому комітеті,  Сергію Анатолійовичу, знаходиться на розгляді уже понад півроку проект змін до законів з питань  оподаткування,  які  стосуються  підприємств,  де працюють інваліди,  і не вноситься до залу.  З чим пов'язано,  що більш  як півроку ці проблеми не вносяться до залу?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А. З першого питання.Ви знаєте позицію, принаймні, фракції,  в якій я працюю.  Її було озвучено,  і вона збігається з моєю позицією.  А соціальні пільги чіпати можна лише тоді, коли ми скасуємо пільги для тих пільговиків,  які справді,  за  висновками Міністерства  фінансів,  завдають  збитків  приблизно в 3 мільярди гравень  на  рік.  І  ці  питання  сьогодні  були   проголосовані, наскільки ви знаєте,  внесені до порядку денного. Тобто коли ми ті шпарини  закриваємо,  тоді  можна  підходити  до   отаких   питань соціального характеру, а не навпаки. Я з вами тут погоджуюсь.

     З другого питання.  Я вже говорив,  що ми готуємо комплексний законопроект про ремонт податку на  додану  вартість  з  оцими  15 відсотками   оподаткування,   де   проблеми  інвалідів,  які  було визначено  в  цьому   законопроекті,   який   нам   було   подано, пропонується розв'язувати, яким способом? І ми будемо дискутувати. Ми,  наприклад,  хочемо для інвалідських  організацій  запровадити такий режим ввезення продукції з-за кордону, який їм потрібний для внутрішніх  виробничих  потреб,   який   не   буде   впливати   на відволікання їхніх обігових коштів.  Як це зробити? Ми обов'язково будемо дискутувати з вашим комітетом.  Цей законопроект ми  будемо намагатися через тиждень винести на широкий загал.

     А стосовно  питання  про санаторнокурортні путівки,  то можна вчинити,  скажемо паліативно.  Та  норма,  яка  сьогодні  діє  (от народний депутат Штепа говорила),  ущемляє права наших громадян. І не тільки наших громадян,  оскільки норму так  прийнято,  скажемо, стосовно   продажу   путівок   до   санаторно-курортних  закладів, розміщених у Криму,  що пільга не поширюється  на  продаж  путівок нерезидентам.   Чому  нерезидентам?  Якщо  вони  їдуть  за  кордон відпочивати, до нас, нехай платять трохи в наш бюджет якісь кошти. Тобто ми маємо знайти компроміс.

     Припустімо, ті  путівки,  які  фінансуються  за рахунок фонду соцстраху і фонду соціального  захисту  інвалідів,  звільняти  від сплати ПДВ,  немає питань щодо цього. Але треба шукати компроміси, правда?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Сергію Анатолійовичу.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет пропонує прийняти цей  законопроект  у першому читанні з тим,  щоб дуже ретельно опрацювати всі статті до другого читання і вилучити ті,  про які  я  зміг  сказати  за  цей короткий час.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення даного питання.

     Слово надається  народному  депутату Ващук.  За нею - депутат Матвієнков.

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні  колеги!  Просто  зворушливо  звучала турбота  з  вуст  доповідача  про розвиток аграрного сектора через скасування пільги щодо сплати податку на додану вартість, особливо якщо  згадати,  що  на  цей  рік  у бюджеті України закладено дещо більше 300 мільйонів гривень на все про все в аграрний сектор.  Це в декілька разів менше, ніж було в попередні роки.

     І якщо  врахувати,  що  ще  буде  скасовано отакі пільги,  то аграрний сектор опиниться просто в критичній ситуації.

     Я хочу  запитати  шановне  Міністерство  фінансів,  чому   ви відкликали   тоді   законопроект,   який  ми  внесли,  про  зняття повернення мита на  експорт  зерна  з  України?  Ми  сьогодні  так доекспортувалися,  що купуємо зерно по 120 доларів, тоді як восени не брали свого по 80 доларів.  І там сума  повернення  податку  на додану  вартість,  який  іде безпосередньо в комерційні структури, становить до 1 мільярда. Ви це добре знаєте.

     На сьогодні та пільга для села щодо сплати податку на  додану вартість на тваринницьку продукцію,  запроваджена спочатку указом, потім зміною до закону,  усього виглядає  так:  за  січеньлистопад минулого  року  переробним підприємствам за молоко і м'ясо в живій вазі на виплату дотацій (бо воно поверталося як дотація держави до ціни)  пішло  всього  коштів:  за молоко - 125 мільйонів гривень і повернуто селянам  -  113;  за  м'ясо  -  114  мільйонів  гривень, повернуто - 110.  Тобто ця сума всього становить 220, максимум 230 мільйонів гривень.  Я не знаю,  де ви взяли  понад  400  мільйонів гривень?

     Яка тут підтримка селянина?  Розумієте,  молоко продається за надзвичайно низькою ціною.  Середня ціна на  молоко  в  Україні  - 40-45  копійок.  А  є  навіть  38  копійок.  Отих  10  копійок ПДВ залишаються в господарстві і  ті,  що  поверталися  з  переробного підприємства,   дещо   стимулювали,   хоча  б  частково,  розвиток аграрного сектора.

     Зауважте, ніде у світі немає такого,  щоб  у  ціні  кінцевого продукту  ціна  на  сировину  становила  7,  10,  15,  максимум 20 відсотків. Це тільки в Україні є таке. Так ото таке в селі.

     І щоб не бути голослівною,  я хочу  сказати,  що  за  рахунок цього  село  щорічно  дотує  харчову,  переробну  промисловість  і споживачів  на  12-15  мільярдів.  За  роки  існування  незалежної України це понад 120 мільярдів.

     Тому я  звертаюся до всіх народних депутатів і прошу підпункт 6.2.6 (стаття 6)  і  пункт  11.21  (стаття  11)  не  підтримувати, оскільки   це   катастрофічне   зменшення   виробництва  продукції тваринництва.

     А відносно того,  що вона виробляється у приватному  секторі, то  однаково  треба  гній  горнути і дядьку у хліві,  і тому,  хто працює на фермі. І однаково це ПДВ лягає пільгою і для того, і для того. Вона для селян.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному депутату Матвієнкову. За ним - депутат Черняк.  Я попереджаю промовців:  рівно через три хвилини вимикатиму мікрофон.

     МАТВІЄНКОВ С.А.     Уважаемые    коллеги!    Список    льгот, предоставленных при уплате НДС, необходимо, безусловно, сокращать. Украина  является  не  настолько богатой страной,  чтобы позволить себе предоставлять льготы, действующие на данный момент.

     В современных условиях льготы социального направления  должны иметь  целевой  характер.  Именно  по  этому  пути  пошел  Кабинет Министров,  предлагая отменить некоторые льготы  при  уплате  НДС. Несомненно,  позитивным  нововведением  является  освобождение  от налогообложения операций  по  продаже  лекарств  только  отдельным категориям граждан.

     Также стоит отказаться от льгот на продажу путевок на лечение и отдых в Крыму,  поскольку эта льгота  носит  чисто  региональный характер.

     Но совсем  непонятной  является  отмена нулевой ставки НДС на операции по продаже мяса,  молока  перерабатывающим  предприятиям. Одно  дело,  когда  эта  льгота  создает  благоприятную  почву для всякого рода механизмов уклонения  от  уплаты  налогов.  А  другое дело, когда мы поддерживаем своего товаропроизводителя.

     Мы не  можем согласиться с предложением Кабинета Министров об отмене льгот на строительство жилья для  населения,  на  некоторые товары критического импорта. Мы должны понимать, что строительство жилья является мощным источником  привлечения  средств  населения. Это официальный сектор, находящийся вне сферы денежного обращения.

     Вследствие отмены  льгот  на  жилищное строительство мы можем получить обратный эффект:  отток денежных средств.  Следует  также очень  осторожно  подходить к отмене льгот на уплату НДС при ввозе товаров критического импорта.  Предложение об отмене льгот на весь перечень   товаров   критического   импорта   является  однозначно неприемлемым.

     Более правильно было бы пойти иным путем:  сократить перечень товаров критического импорта, не отвечающим уже своему назначению. Сегодня под критический  импорт  подпадают  некоторые  товары,  не являющиеся  предметом первой необходимости.  Конечно,  мы могли бы отказаться  от  ввоза  меховых  изделий  или  от   рыбы,   которая используется для корма животных, дающих мех.

     В то же время критическим импортом являются энергоносители. И их подорожание как следствие отмены льгот на  уплату  НДС  вызовет реакцию роста цен во всей энергетике, подорожание продуктов первой необходимости.  Более того,  подорожание энергоносителей негативно скажется  на  конкурентоспособности  украинских товаров на мировых рынках.  Как результат  -  экспортно  ориентированные  предприятия могут потерять рынки.

     Вспомните то,  что  мы  уже  сделали  по  нулевой  ставке  на энергоносители.  Ведь нас тогда убеждали в том,  что это абсолютно никак  не  скажется на нашем товаропроизводителе и на потреблении. Теперь давайте посчитаем результат нашего плодотворного труда. 660 миллионов  мы имеем на удорожании субсидий,  порядка 900 миллионов мы имеем за счет того,  что у нас повысились цены на  коммунальные услуги и так далее, и тому подобное.

     Мы сегодня  не  можем  решить  вопрос "відшкодування" НДС для экспортно  ориентированных  предприятий.   Сегодня   ряд   крупных металлургических  предприятий,  которые  экспортно  ориентированы, повымывали свои оборотные средства, а Минфин и налоговая инспекция абсолютно не имеют механизма возврата НДС. Если мы пойдем по этому пути, который сегодня предлагается нам, мы в первую очередь ударим по своему отечественному товаропроизводителю.  Поэтому нужно очень внимательно рассматривать каждый пункт данного законопроекта.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черняк.  За  ним   -   депутат Черненко.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановні   народні   депутати!   Як  представник більшості,  я у важких роздумах піднявся на цю трибуну.  Звичайно, бюджет потрібно наповнювати,  звичайно,  проблему скасування пільг потрібно  розв'язувати.   Але   у   своєму   намаганні   збільшити надходження  до  бюджету  уряд  зачіпає соціальні пільги,  що дуже болісно  вдаряє  по  інтересах  наших  виборців,  особливо  бідної частини населення.

     І тому ми повинні зважити всі "за" і "проти",  всі позитиви і всі негативи, які може дати прийняття подібних законопроектів. Я б не сказав, що ми повинні, як кажуть, з порога їх відкидати. Але ми повинні, справді, дуже грунтовно й докладно в цьому розібратися.

     Мені імпонує позиція профільного комітету з цього  питання  й тих моїх колег депутатів, які сьогодні виступали переді мною.

     По-перше. Що  стосується лікарських засобів.  Я думаю,  що ми повинні стати на позицію,  яка полягає в тому, що лікарські засоби оподатковувати   не  потрібно,  або  потрібно  суттєво  зменшувати податки.  Наше населення не в змозі купувати ліки.  Я  вам  наведу один  приклад.  Сусідня  Чехія,  яка  є  багатшою за нашу Україну, вирішила на весь перехідний період взагалі не чіпати ціни на ліки, на  житло  й житлово-комунальні послуги.  Вацлав Гавел сказав,  що якщо я це зроблю,  то я підірву соціальну базу  підтримки  реформ. Тоді представники Міжнародного валютного фонду заявили, що вони не будуть давати кредит.  Він сказав:  "Ну  й  не  треба".  І  вигнав радників  Міжнародного  валютного фонду з Чехії,  залишив радників Світового банку. Навіть на такі крайні заходи пішов.

     Особливо за умов,  коли наше населення не отримує  заробітної плати,  пенсії  (і вони є мізерними) і фактично виживає за рахунок цих пільг,  ми повинні на цю обставину зважати. За умов, якби наші люди  вчасно  отримували солідну заробітну плату,  солідні пенсії, звичайно,  можна було б відчутно зменшити пільги.  Але  зараз,  на жаль, пільги є багато в чому джерелом виживання.

     По-друге. Стосовно   скасування   пільг  щодо  сплати  ПДВ  з будівництва.  Я  думаю,  що  це  може  призвести  до  подорожчання будівництва,  і треба дуже серйозно подумати, знову-таки, чи варто це робити.

     По-третє. Стосовно  санаторнокурортних   путівок.   Це   може призвести до зменшення можливостей придбати путівку.

     По-четверте. Стосовно продукції тваринництва вже сказали.  Це може відчутно зменшити обсяги виробництва м'яса й молока.

     По-п'яте. Стосовно товарів критичного  імпорту.  Також  треба грунтовно подивитися цей список.

     І останній сумнів,  загальний. У чому він полягає? У тому, чи шукає уряд там,  де потрібно,  кошти для бюджету.  Я думаю, що нам потрібно було б прийняти...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон,  будь ласка.  Народний депутат Черненко. Наступний - депутат Круценко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Уважаемый Виктор Владимирович!  Уважаемые народные   депутаты!   У   всех  дело  идет  к  старости.  Василий Васильевич,  я думаю,  что в том варианте,  который вы предложили, особенно что касается подпункта 5.1.7,  законопроект не пройдет. Я предлагаю оставить без  изменения  формулировку  этого  подпункта, предложенную комитетом, в которой четко и однозначно было сказано: "продажу лікарських  засобів  та  виробів  медичного  призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому   числі   надання   послуг   з   такого   продажу   аптечними установами..." и так далее.

     Почему? Прежде  всего это вопрос политический.  Кого коснется введение 20 процентов ставки НДС на медикаменты? Практически... Да не практически, а всех граждан. Как отнесутся граждане к тому, что повысятся цены на лекарства?  А почему они повысятся?  И кто бы ни убеждал  в  том,  что  (как  даже говорят) бюджетные организации - учреждения  здравоохранения,  социальной  защиты  -  те,   которые финансируются из бюджета,  дескать, будут обсчитываться по нулевой ставке... Ничего подобного! Сегодня практически все, кто лечится в лечебных учреждениях,  независимо от форм собственности,  покупают медикаменты.  Даже  льготная  категория  граждан.  Это   участники Великой  Отечественной войны,  чернобыльцы,  пенсионеры,  инвалиды первой и второй групп. Практически все сто процентов покупают.

     64 процента  субстанций,  из  которых  готовятся  в   Украине медикаменты, импортируется. Если мы вводим ставку 20 процентов, ни одно предприятие сегодня не будет конкурентоспособным. Мы, кстати, свой  рынок  уже  практически  потеряли.  К чему это приведет?  Из Ростовской,  Белгородской, Курской областей, из Белоруссии мешками будут везти таблетки, порошки, растворы и торговать ими на рынках. Граждане будут их покупать, ибо они будут дешевле.

     Следующая позиция.  Если вы  рассчитываете  на  то,  что  тот список   медикаментов,   который   будет   рекомендован  Кабинетом Министров,  удовлетворит лечебные учреждения  и  граждан,  то  это абсолютный  нонсенс.  Мы  уже имели списки,  которые утверждались: список 1017 в 1996 году с  поправками,  внесенными  в  1997-  1998 годах.  Они  не  решают  проблему.  Никто из граждан по тем ценам, которые стоят в этом списке,  лекарств  практически  не  получает. Почему?  Потому  что  аптека,  получая  рецепт,  предявляет его к оплате  лечебному  учреждению,  которое  не  финансируется.  И   в последующем  просто  не  будет  давать  лечебному  учреждению  эти лекарства.

     И последнее, депутаты, почему не надо голосовать. У всех дело идет к старости. Виагру не за что будет покупать.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Круценко.  Наступна  - депутат Богословська.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановні колеги! Я прошу не підтримувати запропоновану урядом  редакцію  підпункту   6.2.6   щодо   скасування   ПДВ   на тваринницьку продукцію, а також пункт 11.21 щодо опдаткування, так само,  як і наступний щодо зняття мораторію на оплату 30 відсотків фіксованого  податку  на  цей рік.  Це вже просто агонія знімати з голого,  якого  називають  годувальником,  і  знедоленого   нашого населення останню сорочку.  Це аморально.  Село в розпачі, люди не знають,  що робити з цими реформами, а надворі весна. Ні пального, ні техніки, ні коштів немає. І оце називається допомога селу.

     За рік    дії    законів    по    фінансовому    оздоровленню сільгосптоваровиробників, які прийнято минулого року, насправді не відбулось відчутних полегшень для селян.  Але навіть за таких умов зменшилась збитковість.

     Та головне в тому,  що ці суми податку на додану вартість  на реалізовану  продукцію  не  вилучаються  податковими  органами.  А сплачувати сільгосптоваровиробникам ці навіть незначні суми  немає чим.  Тому  будуть  нараховуватись штрафні санкції.  А як їх потім вилучати останнім майном, податківці знають.

     Хіба ви не розумієте,  що йдеться про вилучення останнього  - землі.   Тому   й  вимагає  Міжнародний  валютний  фонд  скасувати звільнення    від    оподаткування    в     сільськогосподарському товаровиробництві.

     Василю Васильовичу,  дуже  хотілось  би,  щоб  уряд  все-таки сказав,  як  він  думає  ліквідувати  диспаритет  цін,  як   думає розв'язати цю проблему?  Адже порівняно з 1990 роком у 10-30 разів він зріс не на користь товаровиробника.

     Тому пропоную   проголосувати   в   цілому   відхилити    цей законопроект  і,  як казав Черняк,  не будемо,  шановна більшість, брати гріха на душу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Богословська.   Наступний   - депутат Сокерчак.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  169, Харківська область). Уважаемые коллеги! Полностью присоединяюсь ко всем,  кто  говорил  о   невозможности   принятия   сейчас   этого законопроекта.

     Хочется сказать  еще об одной тенденции,  над которой я прошу вас задуматься.

     В чем проблема сейчас - экономическая,  глобальная, одна "из"

-  в  Украине?  В  том,  что  полностью  убито потребление.  У нас потребительский  рынок  сейчас  обнищал,   у   нас   покупательная способность населения практически на нуле.

     Что же  происходит  с  позицией  нашего Министерства финансов сейчас?  С повышением или расширением зоны  обложения  налогом  на добавленную  стоимость  фактически как шагреневая кожа уменьшается еще и  потребление,  поскольку  количество  убыточных  предприятий свидетельствует о том, что прибыльности у производителя уже нет. А уменьшать долю прибыли,  как это было в  западных  странах,  когда вводился  НДС,  а  цена  реализации  не позволяла полностью на эту сумму повысить стоимость (цену),  и тогда производители  уменьшали уровень своей рентабельности и за счет этого,  не очень сильно, не на всю сумму вводимого НДС, повышали цену, у нас такой возможности нет.  У нас уже убыточные предприятия.  Значит,  этого нормального перетока из сверхприбыли производителя в  фактически  кредитование этим налогом государства не произойдет.  Значит, это прямой удар и прямое повышение цен. Оно будет, и никуда мы от этого не денемся.

     Кроме того,  я  вам  хочу  привести  один  простой  пример  с покупкой оборудования,  которое не производится в Украине. Возьмем такую внешне благополучную отрасль, как пищевая помышленность. Это единственная отрасль, где есть ежегодный прирост, где есть хорошая рентабельность (примерно 20 процентов) и есть нормальные оборотные средства  у  предприятий сейчас.  Она одна так более-менее дышит у нас.

     В этой отрасли  средняя  цена  оборудования  -  2-3  миллиона долларов.  Естественно, эту сумму сразу каким-то образом изять из собственных  оборотных  средств  предприятие  не  может.   Поэтому контракты на закупку этого оборудования,  как правило, годичные. В течение  года  частями   завозится   оборудование,   и   шефмонтаж производится   в   конце   года.  После  этого  начинается  выпуск продукции.

     Таким образом,  уплачивая этот  НДС  при  ввозе,  предприятие кредитует  государство  этим  НДС  на протяжении практически всего срока,  потому что  оно  не  выпускает  новой  продукции  на  этом оборудовании.  Не  выпускает!  И  фактически  это все равно прямое изятие оборотных средств.

     Либо вы тогда говорите о том,  что мы на этот год  умерщвляем свою экономику и говорим о том, что ради выплаты внешних долгов мы готовы пожертвовать собственным населением.  Но я  не  думаю,  что кто-то  из  Верховного  Совета,  из  этого  зала,  пойдет на такой компромисс.

     Мы готовы идти на очень многие компромиссы.  Мы понимаем, что этот  год  будет  тяжелым.  Но  не во вред потребительскому спросу населения.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сокерчак.  Наступний  -  депутат Діброва.

     СОКЕРЧАК В.М.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 142,  Одеська область).  Шановні колеги!  Усім, хто працює з податком на додану вартість і знає цей  закон,  добре  відомо,  що коли  немає  пільг,  якщо  підприємство  має  обігові кошти,  якщо податкова адміністрація  вчасно  повертає  відшкодування,  то  цей податок працює ідеально.

     І в теоретичному плані Василь Васильович десь має рацію. Але, я думаю,  сьогодні досить багато й обгрунтовано було сказано, чому не  можна  піднімати  на  20  відсотків  ціну  на  ліки.  Якби там продавали,  справді,  тільки віагру, тільки те, що пожирає жир, то можна  було  б узагалі ціну підняти на ці ліки.  І нехай би багаті купували,  хто має зайвий жир.  Але поскільки ліки сьогодні  вкрай потрібні  для  того,  щоб підтримувати здоров'я наших людей,  то я вважаю,  що це питання ні з етичної,  ні з  моральної  точок  зору взагалі розглядати не можна. І наш комітет це відхилив.

     Стосовно путівок  для  нерезидентів.  Можливо,  якби сьогодні наші  санаторно-курортні  оздоровчі   заклади   були   переповнені відпочиваючими,  можна було б піднімати ціну для нерезидентів. Але ж ми сьогодні хочемо,  щоб до нас у державу приїжджали.  У Криму в минулому році була велика кількість нереалізованих путівок.

     Для того,  щоб  зберегти  курортну зону - санаторії,  будинки відпочинку  тощо,  -  треба,  щоб  там  відпочивали  люди.   Отже, сьогодні,  коли ми ще не заповнили ці санаторно-курортні оздоровчі заклади  відпочиваючими,  мені   здається,   що   піднімати   ціну неможливо. Василь Васильович правильно каже, що ціна минулого року на ці путівки не знизилась.  Але ж у нас є стимул  для  того,  щоб усе-таки знижувати ціну на путівки. Ми ж, з одного боку, приймаємо документи про збереження санаторно-курортної зони "Трускавець",  а з другого боку, хочемо, щоб туди ніхто не їздив.

     Ще одне  питання сільськогосподарське.  У Бюджетній резолюції записано,  що мінімальна потреба, щоб хоч щось там жевріло в селі, становить   півтора  мільярда  гривень.  Виділяємо  300  мільйонів гривень.  А щоб  взагалі  забезпечити  село,  треба  4,6  мільярда гривень.  То чи можна говорити про те,  що в економічному плані це скасування  звільнення  від  оподаткування  ПДВ  на   тваринницьку продукцію щось дасть? Якщо ми скасуємо цю пільгу, то в політичному плані  взагалі   будемо   стимулювати   ліквідацію   тваринницької продукції як такої взагалі. Я глибоко переконаний у цьому.

     Стосовно критичного імпорту.  У теоретичному плані правильно. Але,  з економічної точки зору,  треба,  щоб  уряд  брав  на  себе відповідальність.  Там сказано про те,  що уряд встановлює перелік підприємств. І я думаю, що він сам наполягатиме, щоб ми змінили цю норму.   Спочатку  скасуємо  пільги  щодо  сплати  ПДВ  на  товари критичного імпорту, а потім помаленьку будемо вводити. Це вже було не один раз.

     І останнє,  що  я  хотів би сказати.  Минулого разу Комітет з питань фінансів і банківської діяльності заперечував  проти  того, щоб   тільки   в   Криму  запровадити  норму  про  звільнення  від оподаткування  ПДВ  операції  з  продажу  путівок.  Тоді  нас   не підтримали.  Норму  про  звільнення операцій з продажу путівок від оподаткування ПДВ треба запроваджувати в цілому по Україні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Діброва.  Наступний  -  депутат Моісеєнко.

     ДІБРОВА В.Г.   Шановні   колеги!  Попередні  промовці  досить докладно розкритикували  даний  законопроект.  Але  я  повинен  ще додати,  що,  доповідаючи  окремі  положення  цього законопроекту, Василь Васильович дещо злукавив.

     Стосовно податку  на  додану  вартість   щодо   тваринницької продукції. Вилучаючи його в держбюджет, село буде отримувати певні дотації або кредитні  ресурси.  Сьогодні  нульова  ставка  ПДВ  на тваринницьку продукцію - це не є пільга,  це є обігові кошти,  які залишаються в сільськогосподарського  товаровиробника,  і  він  їх направляє на те саме виробництво.  То,  мабуть, сьогодні краще при таких діях і рішеннях уряду мати синицю  в  руці,  ніж  журавля  в небі,  яким  будуть  майбутні  кредити  і які будуть надаватися за принципом:  кому дам,  а кому не дам.  А сьогодні пільга на сплату податку  на  додану  вартість  щодо  тваринницької  продукції саме активно діє для того,  хто більше виробляє продукції.  І це  пряма дотація на тваринницьку продукцію. Це перше.

     Другий аспект   цієї   проблеми.   Сьогодні  50-60  відсотків тваринницької продукції виробляється в  індивідуальних  селянських господарствах, які не є суб'єктом сплати ПДВ. Решта виробляється в колективних  господарствах,  агрофірмах,  в  тих  самих  приватних підприємствах,    приватноорендних.    І    вони    є   суб'єктами оподаткування. Тут ми створюємо неконкурентоспроможне середовище.

     Я все-таки думаю,  що Кабінет Міністрів не з  цього  починає. Тут говорила Катерина Ващук про законопроект,  який уряд відкликав з розгляду,  за номером 4006-7 від 20 жовтня  1999  року.  Найдіть його  всі,  шановні  депутати,  і  ви  побачите,  що в ньому якраз пропонується відміна повернення чистого ПДВ з бюджету посередникам (а  не  товаровиробникам)  при експорті зерна,  бо товаровиробники зерно також продають за нульовою ставкою ПДВ.

     І знову  злукавив  Василь   Васильович,   коли   сказав,   що відшкодування сплати ПДВ товаровиробник не сплачує,  а відтак йому бюджет мусить відшкодовувати. Це неправильно. Відшкодування сплати ПДВ  для  сільськогосподарського  товаровиробника не наступає.  Те відшкодування ПДВ з бюджету зараховується в рахунок його майбутніх платежів.

     З огляду   на   це,   я  пропоную  вам  або  не  підтримувати законопроект у цілому, або вилучити підпункт 6.2.6 і пункт 11.21.

     І стосовно  критичного  імпорту.  Це  стало  вже  притчею  во язицех.  Але згідно з тим законом, який ми приймали минулого року, право й прерогатива формувати перелік товарів  критичного  імпорту залишається  за Кабінетом Міністрів.  Нехай він сьогодні зведе цей перелік товарів критичного імпорту до нуля, і предмета для розмови не буде.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Ткаленко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Председатель   Всеукраинского    союза    за возрождение  СССР.  Уважаемые  коллеги!  Я  хотел  бы обратиться к "більшості"  по  поводу  того  цинизма,  с  которым  они   сегодня выступают.  Вы  помните,  что  идеология создания "більшості" была заложена Президентом,  который сказал конкретно  и  ясно,  что  вы должны без всякого "обговорення" очень добросовестно голосовать за документы,  вносимые   "урядом".   В   противном   случае   будете расписываться кровью.

     Сегодня выходят Богословская,  Черняк,  Черненко и льют слезы по поводу того,  что вы понимаете,  вот это  не  совсем  так,  что нельзя этот документ принимать и так далее.  Наверное, это связано с той мерой ответственности,  о которой вчера  в  своем  интервью, которое  демонстрировали по телевидению,  говорил Медведчук.  Речь шла о том,  что если Верховная Рада будет принимать бюджет, то она должна  нести  соответствующую  ответственность  вместе  с "урядом перед народом" и  что  это  может  быть  основанием  для  роспуска Верховной Рады. Я считаю, что эту ответственность перед народом за то,  что   она   делает,   должна   нести   "більшість",   которая сформировалась, вместе с "урядом".

     Что же  мы  видим?  Речь  идет  о  прямом повышении цен на 20 процентов.  Причем цен на самые  необходимые  товары.  Это  прямое нарушение  статьи  22  Конституции,  которая  гарантирует  (а этим ущемляются эти права) право на охрану здоровья, на соответствующий уровень потребления и так далее.

     Что же  мы видим на этот раз?  Среди выступающих все говорили только о тех,  кто производит.  Давайте поговорим о тех, кто будет страдать от этого.  Давайте поговорим об интересах населения.  Вас же избрали не только производственные коллективы.  Вы знаете,  что производственные коллективы,  какими бы они ни были, не составляют сегодня  основу  избирателей.  Вас  избрало   население.   Давайте оттолкнемся   от   интересов   населения.  Я,  например,  не  могу проголосовать за этот документ до тех пор,  пока не  будут  решены вопросы, связанные с индексацией роста цен.

     Идет обсуждение  бюджета.  Все  молчат об индексации,  хотя в бюджете  заложен  расчет  -  минимум  на  34  процента  рост  цен. Добавляем еще 20 (очень хорошо) - 54 процента.  Что дальше? Где же индексация доходов наших граждан, которая должна наступить после 5 процентов роста цен?  А она кладется в карман господамтолстосумам. Потому вы,  "більшість",  и молчите.  Я хотел бы обратиться к вам, чтобы  вы  вспомнили  о  том,  что  у  вас  есть  избиратели  и не голосовали за этот закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ткаленко.  За  ним  -  депутат Мироненко.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 90,   Київська   область).   Шановні   колеги!   Шановний   Василю Васильовичу! Я хотів задати вам таке запитання. З якого часу в нас розглядаються   питання,  які  відносяться  до  питань  профільних комітетів і в цих комітетах не розглядаються?  Для чого ми взагалі створюємо профільні комітети?

     Є Комітет  з  питань  будівництва,  транспорту і зв'язку.  Ми сьогодні  розглядаємо   питання,   яке   зачіпає   інтереси   всіх будівельників  без винятку.  І ніхто навіть не поставив це питання на засіданні комітету, воно взагалі не розглядалося.

     Давайте реально подивимося на речі.  Ми сьогодні  обговорюємо законопроект,  де хочемо зняти пільгу на оподаткування будівництва житла за умови,  що цей закон навіть і не працював.  Ніхто не може сказати,   що   дав  би  цей  закон.  Або  ми  мали  б  збільшення виробництва,  тобто збільшення будівництва житла,  або  збільшення надходжень  до  бюджету.  Ми з вами сьогодні хочемо зарізати ще не народжене дитя.

     У 1993 році (зважте, не в 1990, а в 1993 році)  Україна  будувала майже 18 мільйонів квадратних метрів житла. У минулому році ми побудували всього 5 мільйонів квадратних метрів  житла.  І,  зрозумійте,  якщо  ми  підемо  цим шляхом,  то програму,  яку  планували  (а  це  будівництво  кожного   року   і забезпечення  5 мільйонами квадратних метрів житла),  ми з вами не виконаємо.  Давайте реально подивимося,  що дає сьогодні те, що ми знімаємо  пільгу  на  оподаткування  будівництва житла.  Ми ведемо розмову,  що держава не доотримує,  тому що потрібно  відшкодувати вхідне ПДВ.

     Василю Васильовичу, ви ж не лукавте! У будівельників вхідного ПДВ немає, тому що ПДВ, який ми знімаємо, - це всього 8 відсотків. Це  те,  що  на  саме виробництво,  бо на будівельні матеріали ПДВ будівельників зберігається.  Отож держава тут не втрачає,  а ми  з вами   втратимо   повністю,   якщо   будівельники  скоротять  своє виробництво і надходження до бюджету зовсім пропадуть.

     Є ще одна така цікава річ. Я думаю, Кабмін це теж знає: майже 50  відсотків  будівельного  виробництва  нині  відпрацьовується в тіні.  Вам добре відомо,  що в тіні це  відпрацьовується,  аби  не сплачувати непомірні податки.

     А якщо  ми  залишимо  також  без змін,  то матимемо вже не 50 відсотків тіньового будівництва,  а всі 80.  Давайте ж подивимося, хто від цього виграє.

     І на завершення, звертаючись до всіх народних депутатів, хочу заявити ось що.  Слушну  пропозицію  внесла  Катерина  Тимофіївна: треба  ввести  в  цей  закон норму,  щоб не відшкодовувати ПДВ при вивозі   товарів,   які   виробляються   в   Україні,    а    саме сільгосптоварів,  за кордон. І ми знайдемо в повному обсязі кошти, які не надходять сьогодні до бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Мироненко.  За  ним  -  депутат Заєць.

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 5, Автономна Республіка Крим). Уважаемые  коллеги,  я  бы просил не ругать Министерство финансов, потому  что  оно  пока  еще  не   имеет   воли   пойти   наперекор рекомендациям Международного валютного фонда.

     Абсолютно согласен с теми,  кто говорил о том, что этот закон не следует принимать.  Но  хотел  бы  остановиться  на  следующем. Многие  предприятия производят сейчас продукцию,  получая какие-то товары  из-за  рубежа.  Кроме  того,  всем   уже   известно,   что предприятия очень страдают от отсутствия оборотных средств. Именно поэтому мы принимали законы о  критическом  импорте,  о  поддержке судостроительной промышленности, горно-металлургического комплекса и так далее. Принятие рассматриваемого сейчас проекта закона будет способствовать  тому,  что  обострится проблема оборотных средств, предприятия лишатся возможности получать товары в  соответствии  с критическим   импортом.   Это   будет   способствовать   и   спаду производства, и уменьшению поступлений в доходную часть бюджета, и росту безработицы, и другим негативным явлениям.

     Поэтому прошу вас,  уважаемые коллеги,  обратить внимание еще на один момент.  Мы принимали вышеуказанные законы совсем недавно. И  вот  сейчас  мы  их уже отменяем.  Какая же вера будет к нам со стороны западных партнеров,  о которых мы так  часто  говорим,  со стороны зарубежных инвесторов,  которых мы умоляем,  чтобы они нам дали инвестиции?

     После того как мы так быстро меняем  наши  законы,  отменяем, никогда никакой инвестор не прийдет к нам при таких условиях,  при таком законотворческом процессе.  И,  естественно,  принимая такие законы,  которые сейчас предлагают, мы будем способствовать только спаду производства,  обнищанию народа.  И если бы государственники думали об интересах государства Украина,  об интересах народа,  то мы должны проголосовать против данного закона.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Заєць.  За   ним   -   депутат Сушкевич.

     ЗАЄЦЬ В.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)).  Фракція  СДПУ  (о).  Шановний  Василю Васильовичу!  Хочу  звернутися  до  вас особисто,  щоб ви,  так би мовити,  мої упередження  щодо  цього  законопроекту  якось  могли спростувати.

     Я, власне,    підтримую   той   підхід,   що   всі   суб'єкти господарювання мають працювати в абсолютно рівних умовах,  зокрема і  щодо  пільгового  режиму  з  ПДВ.  Тим  більше  якщо це додасть надходжень до бюджету. Але це теорія.

     Я можу  навести  приклади,  які   засвідчують   цілком   іншу практику. Ось два з них.

     Житомирщина, НовоградВолинський,     спільне     підприємство "Новопак".  Ви знаєте, що ще рік тому тимчасовий ввіз обладнання в Україну  не  оподатковувався  ПДВ,  а  потім  цю пільгу скасували. Сьогодні вже навіть не стоїть  питання,  що  підприємство  втрачає обігові  кошти  і  що,  якби воно мало можливість проплатити ці 20 відсотків,  це лягло б на собівартість продукції. Сьогодні питання стоїть  так,  що  унікальне  обладнання  для виробництва в Україні товарів критичного імпорту (а це  поліамідна  плівка  для  ковбас) вартістю в 10 мільйонів німецьких марок демонтується і вивозиться. Втрачено понад  300  робочих  місць,  а  отже,  і  надходження  до бюджету.

     Або ось  другий  приклад  уже з іншої галузі,  так би мовити, гуманітарної.  Українська  сім'я,  в  якій  17  дітей,  у  вигляді гуманітарної  допомоги  може  отримати  мікроавтобус  для власного користування.  І саме неможливість проплатити 20 відсотків ПДВ під час тимчасового ввозу унеможливлює отримання цього автомобіля.

     І це  цілком достовірні факти,  їх може підтвердити Соловков, бо в нього виникають проблеми  з  Генеральною  прокуратурою,  коли вони  не  виконують  оцих  норм  закону.  Тому  у мене дуже великі сумніви з приводу того,  що скасування цих пільг з ПДВ додасть 110 мільйонів гривень до бюджету.

     Я готовий підтримати цей законопроект, але якщо ви мені дасте незаперечні докази, що це буде саме так.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сушкевич.

     СУШКЕВИЧ В.М.    Шановні     колеги!     Шановний     Вікторе Володимировичу!  Хочу  звернути  вашу  увагу на те,  що в поданому Кабміном законопроекті не було вилучено статтю 11.5.

     Василю Васильовичу,  я звертався до вас із цим  питанням,  ви мені не відповіли. Ще раз повторюю, у вашому законопроекті питання критичного імпорту залишилося в попередній редакції.

     У зв'язку з цим хочу звернути увагу, що Кабінет Міністрів має абсолютно  всі важелі управління і регулювання критичного імпорту, який записаний у чинному законі.  Звертаю на  це  увагу  тому,  що вилучення цієї статті зупинить роботу підприємств сліпих,  глухих. Оскільки створено і діє дуже багато підприємств сліпих  і  глухих, що   виробляють  специфічну  продукцію,  яка  користується  певним попитом, для працевлаштування інвалідів. Якщо ми повністю вилучимо питання,  пов'язані  з  критичним  імпортом,  сліпі,  глухі будуть викинуті на вулицю.

     У зв'язку з тим що проект поданий без вилучення статті  11.5, пропоную  залишити  ці  питання  і прийняти законопроект у першому читанні саме у варіанті,  поданому Кабінетом Міністрів,  тобто без вилучення статті 11.5. Це перше.

     Друге питання  пов'язане з медикаментами.  Шановні колеги,  з теоретичної точки зору ця стаття  справді  звучить  як  наповнення бюджету.  Але  якщо  подивитися  з  практичної,  то  в наш комітет надходить багато листів, звернень з приводу того, що коли людина - пенсіонер,  інвалід,  ветеран  - захворює,  то не має за що купити ліки,  щоб лікуватися в стаціонарі.  Не можемо ми сьогодні піти на це,  адже люди,  які потрапляють у стаціонар,  купують ліки,  і ці ліки будуть недоступні для них.

     Звертаюся також  з  приводу  санаторно-курортного  лікування. Мені дуже сподобалося сказане колегою Сокерчаком стосовно того, що теоретично справді все нормально і  все  повинно  спрацювати  щодо наповнення бюджету. Але питання в тому, що нині путівки для людей, які соціально незахищені,  у ряд санаторіїв  і  санаторнокурортних закладів  не  можуть  бути  оплачені  з боку Міністерства праці та соціальної політики.

     Спочатку не розглядається питання,  як це ПДВ повернеться  до державного  бюджету.  Є абсолютна ціна,  яку Міністерство праці та соціальної політики повинно  заплатити  за  інваліда,  ветерана  і пенсіонера,  який  користується  згідно  із законодавством певними пільгами з оплати санаторно-курортного лікування.  Вилучення  цієї статті,  вилучення  таких варіантів призведе до того,  що сьогодні наше міністерство не зможе надавати допомогу соціально незахищеним верствам  населення.  А  це  питання  четверга,  питання статті 62 державного бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні    депутати!    Ми    завершили обговорення  даного  питання.  Ви  знаєте  думку  комітету з цього приводу.  Відповідно до Регламенту  голосування  з  цього  питання відбудеться   в  четвер.  Чи  бажають  доповідач  і  співдоповідач скористатися заключним словом? Ні.

     На цьому   пленарне   засідання   Верховної   Ради    України оголошується закритим.  Продовження пленарних засідань завтра о 10 годині. Сьогодні після обіду робота в комітетах. До побачення.