ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  16  б е р е з н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу реєструватися.

 

     Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  367  народних   депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Розглядається проект  Закону про державну підтримку космічної діяльності  (друге  читання).  Доповідає   Володимир   Миколайович Чекалін.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые народные депутаты!  В 1998-1999 годах  был  разработан,  отработан комитетами  Верховной Рады Украины и принят в первом чтении проект Закона Украины "про державну підтримку космічної діяльності".

 

     Во исполнение постановления Верховной Рады Украины от 9  июля 1999  года  Комитет  по  вопросам  промышленной политики доработал указанный законопроект с учетом предложений и  замечаний  народных депутатов   Украины   и  других  субектов  права  законодательной инициативы и вносит его на второе чтение.

 

     Всего во   время   доработки   законопроекта   поступило   23 предложения народных депутатов...

 

     ГОЛОВА. Володимире    Миколайовичу,    депутати    пропонують працювати за процедурою другого читання.  Тому беріть  порівняльну таблицю  і  почнемо її розглядати.  Чи можна заслухати доповідь та проголосувати проект як закон? (Шум у залі). Я кажу, що можна: або постатейно,  або  заслухаємо доповідь і проголосуємо.  Постатейно? Давайте постатейно.  Якщо є згода, можна було б і проголосувати... Володимире Миколайовичу,  розглядаємо постатейно,  не будемо гаяти часу.

 

     Будь ласка,  до назви закону є зауваження?  Немає. Голосувати потрібно? Ні.

 

     Стаття 1.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Стаття  1  "Визначення  термінів  і понять".  Я предлагаю проголосовать за поправку 2 к статье 1,  потому что  она рассмотрена в комитете и учтена.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 240.

 

     Приймається.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.   К   статье   1  есть  поправка  Кожина  Бориса Борисовича:  уточнить понятие  "уникальные  космические  обекты". Комитетом  она  отклонена.  В  рабочем порядке я говорил с Борисом Борисовичем.  Он  согласен  с  решением  комитета  отклонить   эту поправку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мухіна.

 

     МУХІН В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Иван Степанович,  я думаю,  ни у левых,  ни у правых нет никаких  сомнений,  что  этот законопроект надо принимать,  поэтому вношу такое предложение:  те замечания,  которые  учтены,  мы  не  рассматриваем.   Если   есть неучтенные замечания,  пускай депутат обосновывает свои замечания, мы их проголосуем,  а затем голосуем проект в целом.  Я  предлагаю поддержать этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Я   цілком   підтримую  цю  пропозицію.  Якщо  хто  з депутатів вносив поправку і ця поправка відхилена, автор має право наполягати   на   голосуванні.   І  все.  Будь  ласка,  Володимире Миколайовичу, дійте так.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Поправка Кожина Бориса Борисовича отклонена.  Я говорил с ним, и он...

 

     ГОЛОВА. Депутат Кожин не наполягає.

 

     ЧЕКАЛІН В.М. Также отклонена поправка депутата Баулина.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна, будь ласка.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Запорожье,  город  космических  материалов  и  сплавов. Уважаемый  Владимир  Николаевич!  В  сравнительной   таблице   это поправка  11.  Я  целиком  согласен  с тем,  что нашей космической промышленности необходимо предоставить льготы. Но Украина все-таки уже  не  та  богатейшая  страна  мира,  которой она была в составе Советского Союза,  причем была метрополией,  я считаю.  Мы  сейчас страна   третьего  мира.  И  такие  страны,  скажем,  как  Япония, Германия,  достаточно  экономно  относятся  к  расходованию  своих средств, в том числе и на космические проекты.

 

     Предусмотреть эти  льготы необходимо,  но (и в этом суть моей поправки),  может быть,  не на десять лет, а пока только на пять и посмотреть, как будет развиваться эта отрасль.

 

     Я предлагаю предоставить эти льготы на пять лет.

 

     ЧЕКАЛІН В.М.   Павел   Борисович,   продолжительность   цикла изготовления сложных ракетных  космических  комплексов  составляет пять-семь  лет.  Поэтому  для  того,  чтобы  завод имел достаточно оборотных средств,  ему необходимы льготы именно на десять лет.  И этот срок, когда мы разрабатывали проект, нами как раз просчитан.

 

     Вы говорите,  что  средства  не  поступят  в  бюджет.  Но вот пример.  Конструкторское бюро "Южное", имея в 1998 году договоры с министерствами  Украины  на  3  миллиона  гривень,  этих  денег не получило,  но при  этом  заплатило  государству  налогов  около  9 миллионов  гривень.  Если  такая  норма  закона  сейчас  вступит в действие,  то, естественно, инновационная политика будет усилена и наши  проекты  таким  образом  станут  более  привлекательными для иностранных компаний. Поэтому я прошу отклонить эту поправку.

 

     ГОЛОВА. Депутат  не  наполягає   на   голосуванні.   Наступна поправка.

 

     ЧЕКАЛІН В.М. Следующая поправка тоже Павла Борисовича...

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.    Фракция    коммунистов.   Уважаемый   Владимир Николаевич,  я не хочу,  чтобы меня представили здесь  сторонником ущемления прав нашей космической промышленности. Еще раз говорю, я только за ее развитие.  Но что касается льгот, то мне кажется, тут должна быть некая дифференциация. Скажем, если это государственный заказ,  тогда,  пожалуйста,  - льготы по НДС, плате за землю и так далее.  Тут никаких вопросов нет.  Но если это коммерческий заказ, скажем, нашего космического агентства, то не будет ли кто-то греть на этом руки?

 

     Поэтому я    предлагаю    поправку   19   такого   содержания (зачитываю):  "Усі надані пільги поширюються тільки на  фінансово- господарські   дії   суб'єктів  космічної  діяльності  -  державні підприємства та  на  операції  між  останніми  і  які  виконуються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України".

 

     ЧЕКАЛІН В.М.  Павел  Борисович,  по  поводу того,  что льготы предусматриваются только государственным предприятиям.  Но  у  нас ведь уже есть акционерные общества, которые являются предприятиями с негосударственной формой собственности,  однако они  работают  в ракетно-космической отрасли, выполняют госзаказ. Это первое.

 

     Второе. Всем  предприятиям,  которые работают в этой отрасли, Национальным космическим  агентством  Украины  выдаются  лицензии. Поэтому я считаю, что все предприятия, которые работают в отрасли, имеют право на эти льготы.

 

     И кроме того  (я  уже  это  говорил),  за  счет  коммерческих контрактов  мы сегодня платим государству больше,  чем получаем от государства.  Поэтому  если  мы  эту  льготу  распространим  и  на коммерческие  контракты,  мы  сделаем  наши  инновационные проекты более привлекательными.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає.  Шановні  народні  депутати!  З депутатами,  які  внесли поправки,  ми все з'ясували.  Чи є в кого якісь  загальні  зауваження?  Немає.  Була  пропозиція  Володимира Васильовича  Мухіна  поставити  на голосування цей проект закону в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 282.

 

     Приймається.

 

     Дякую, Володимире  Миколайовичу.  Проект  був   підготовлений добре.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (друге читання).

 

     Доповідач - Михайло Володимирович Степанов,  заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Названный законопроект рассмотрен на заседании комитета.  Большинство предложений,  в том числе практически  все  предложения  Кабинета  Министров,  учтены, поэтому я предлагаю перейти к постатейному голосованию.

 

     Поправка 1 Кабинета Министров отклонена.

 

     ГОЛОВА. Далі.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Поправка  2 Акопяна Валерия Григорьевича также отклонена. Я не знаю, есть ли он в зале...

 

     ГОЛОВА. Є. Депутат Акопян не наполягає.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Поправка  4   Франчука   Анатолія   Романовича відхилена.

 

     Поправка 5  Деркача Андрія Леонідовича відхилена у зв'язку зі змінами в редакції статті на пропозицію Кабінету Міністрів. Просто мы  изменили  саму  редакцию этой части,  и поправка,  скажем так, зависла.

 

     Поправки 6-11  практически  все  учтены.  Поправки  12  и  14 депутата Акопяна отклонены. Поправка 15 народного депутата Баулина также отклонена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.    Фракция    коммунистов.    Уважаемый    Михаил Владимирович! В чем суть моей поправки? Дело в том, что социальная помощь  малообеспеченным  семьям,  как  указано  в  законопроекте, принятом  нами  в первом чтении,  предоставляется на срок до шести месяцев.  Но есть семьи инвалидов, ветеранов, социальное положение которых  практически не меняется (тем более в таких условиях,  как сейчас у нас в Украине) на протяжении длительного времени. Вы сами понимаете,  сколько  моральных сил и энергии надо для того,  чтобы возобновить получение этого пособия - ходить по инстанциям  и  так далее.  Поэтому  я  предлагаю,  чтобы социальную помощь малоимущим семьям районный орган социальной защиты мог назначать на  срок  от шести до двенадцати месяцев - по своему усмотрению, естественно. И прошу в этом  случае  мою  поправку  (я  знаю  вашу  аргументацию) все-таки обязательно поставить на голосование.

 

     СТЕПАНОВ М.В.    Она   будет   поставлена   на   голосование, безусловно.  Просто я  хочу  сказать,  что  мы  очень  внимательно рассмотрели  ваши аргументы.  Почему были возражения?  Дело в том, что социальная помощь - это не пенсия,  это помощь,  и поэтому  за такой  период материальное положение семьи может измениться,  даже если это  инвалиды,  пенсионеры.  Они  могут  получить,  допустим, наследство,  где-то заработать какие-то деньги.  Поэтому это очень длительный срок. Это первый аргумент.

 

     И второй.  Дело в том, что если мы даем местному органу право назначать помощь на срок от шести до двенадцати месяцев,  то тогда не исключается возможность злоупотреблений.  То есть,  своим людям будут назначать помощь на двенадцать месяцев,  а кому-то только на шесть месяцев.

 

     Дело в   том,   что   это,   будем    говорить,    достаточно кратковременная помощь, она не растягивается на годы. Я думаю, что поправку надо поставить на голосование,  но комитет предлагает  ее не учитывать.

 

     ГОЛОВА. Депутат наполягає. Шановні народні депутати, сторінка 5, поправка 15 народного депутата Бауліна. Знайшли?

 

     Ставиться на голосування поправка в  редакції,  викладеній  у другій колонці. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 133.

 

     Не приймається.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Увімкніть мікрофон Катерини Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська   область).   Шановний   Іване   Степановичу!   Шановний доповідачу!  Велика частина народних депутатів не може  підтримати цей  законопроект з єдиної причини.  Ви записали,  що виключається допомога сім'ям,  які мають  земельну  ділянку  площею  понад  0,6 гектара.  Сьогодні все сільське господарство реформувалося, і люди мають у власності землю. Вони від неї ще нічого не мають, здали її в  оренду  і  за неї можуть копійки отримати,  а може,  взагалі не отримають  нічого.  А  ми  уже  заздалегідь  позбавляємо  допомоги малозабезпечені і багатодітні сім'ї.

 

     Ми вважаємо,  що  це  неправильно.  Вилучіть  ту норму,  і ми будемо голосувати.

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно,  я дякую,  але це не  стосується даної поправки.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я должен ответить,  потому что это может стать вообще на пути прохождения этого проекта закона.

 

     Дело в том,  что "ділянка" и  землевладение  -  это  немножко разные вещи. Приусадебный участок до 0,60 гектара - это одно. Этот участок может быть,  кстати,  и не в частной  собственности,  а  в государственной  или  муниципальной.  А  землевладение  -  это уже совершенно другое.  Естественно, что в землевладении будет участок больше  0,6  гектара.  Это  понятно  из  текста.  Вы просто как-то пытаетесь свести две позиции в одну.  Всем  же  понятно,  что  это приусадебный участок.  Где вы видели,  допустим,  пай площадью 0,6 гектара?  Такого просто не бывает.  Давайте  запишемо  "присадибна ділянка", і все.

 

     ГОЛОВА. Катерино   Тимофіївно,  ми  розглядаємо  поправку  до статті 6.

 

     Шановні народні депутати!  Ми  голосували  поправку  депутата Бауліна до статті 6. Вона не проходить.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Поправка 16 депутата Франчука также отклонена, она  противоречит  норме  статьи  8,  в  редакции  которой  учтено предложение Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Поправка 17 депутата Акопяна отклонена.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Поправка 18 депутата Деркача отклонена. Дело в том, что он предлагает и второй автомобиль считать, как говорится, не роскошью,  а средством передвижения.  Мы же считаем, что если в семье два автомобиля,  то,  естественно, такая семья уже не должна получать материальной поддержки.

 

     Далее практически   все   поправки   учтены,  за  исключением поправки 26 Гавриша Степана Богдановича.  Почему мы не согласились с этой поправкой?  В своей поправке депутат предлагает установить, что "до 2003 року порядок визначення розміру  соціальної  допомоги встановлюється  Кабінетом  Міністрів  України,  виходячи з наявних бюджетних можливостей".

 

     Но дело в том, что согласно статьи 46 Конституции  социальная  помощь,  пенсии  должны  быть  не ниже прожиточного минимума.  Здесь противоречие с Конституцией, поэтому мы не могли согласиться с этой поправкой.

 

     ГОЛОВА. Автор погоджується з вашою аргументацією.

 

     СТЕПАНОВ М.В. Все остальные поправки в принципе учтены.

 

     ГОЛОВА. Тому ви пропонуєте проголосувати в цілому?

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Да,  я предлагаю проголосовать проект в целом. Правда,  к  проекту  есть  единственное   замечание   юридического управления,   которое   предлагает   заменить  в  статье  7  слово "володінні" словом "користуванні".

 

     Мы считаем,  что между понятиями "володіння" и "користування" все-таки   есть   большая   разница.   Потому   что   пользоваться собственностью можно и в течение дня или двух дней.  А владение  - это уже более широкое понятие.  И мы хотим,  чтобы в тексте закона был термин "володіння".

 

     У меня все.  Я предлагаю проголосовать за этот законопроект в целом.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,  зрозуміла  пропозиція? Увімкніть мікрофон депутата Діброви, будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 19, Волинська область). Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Усе ж таки каменем спотикання... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановний народний депутате Діброва!  Депутати роблять мені зауваження: є процедура другого читання, слово надається лише депутату,  який  вніс  в  установленому  порядку поправку,  але її відхилено.  Йому надається тоді слово  для  аргументації.  Ми  всі поправки розглянули. У вас загальне зауваження? Будь ласка.

 

     ДІБРОВА В.Г.   Загальне   зауваження,  Іване  Степановичу.  Я солідарний з Катериною  Тимофіївною  Ващук  і  думаю,  що  каменем спотикання  при прийнятті цього проекту закону в цілому буде все ж таки  стаття  7.  Тут  записано:  "земельна  ділянка  чи  підсобне господарство".   Хто   визначає   сьогодні,   що   таке   підсобне господарство?  У сім'ї на 10 сотках буде одна курка, і це вже буде вважатися  підсобним  господарством,  що згідно зі статтею 7 цього закону  позбавить  ту  малозабезпечену  сім'ю  права  на  державну допомогу.

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я  заинтересован в том,  чтобы коллега Диброва проголосовал за этот законопроект.  Вы читайте и дальше: "підсобне господарство, що має приносити дохід". Если оно доход не приносит, тогда его не надо учитывать.  А если оно доход приносит, а человек еще обращается за государственной помощью,  то согласитесь,  здесь всетаки есть противоречие. Тут написано: "що має приносити дохід". А если там "три курки",  как вы говорите,  то дохода нет. Критерий будет установлен Кабинетом Министров. Кабмин примет положение, где будет определено,  как учитывать эту собственность, установит, как считать,  что приносит доход,  а что не приносит.  Мы же не  можем инструкцию    написать!    Понимаете,    это   же   закон!   Здесь предусматривается,   что   Кабинетом   Министров   будет   принято положение,  в соответствии с ним уже будут считать, приносит доход или не приносит дохода "ділянка". Так что все это будет решено.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Михайле  Володимировичу.  Проект  Закону  про державну  соціальну  допомогу малозабезпеченим сім'ям пропонується проголосувати як закон у цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 179.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т. Шановні колеги! Ми настоюємо на тому, щоб вилучити абзац, де зазначено розмір земельної ділянки. Тому що це, шановний пане  Степанов,   не   тільки   буде   здійснюватись,   воно   вже здійснюється.  Селянам  уже  не нараховують компенсації для сплати вартості газу,  електроенергії.  І не будуть  платити  й  допомоги малозабезпеченим сім'ям. Не можна цього робити! Людина на землі ще нічого не заробила,  а вже стає винною. Село копійки не має! Що ми робимо, люди?

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ  214,  м.Київ).  Шановні  народні  депутати!  Закон ми маємо прийняти,  тому що він коригується з бюджетом.  Але  я  прошу  вас звернути  увагу на поправку 16 народного депутата Гавриша,  у якій він пропонує встановити принципи і  порядок  нарахування  оцих  75 відсотків  прожиткового  мінімуму  для сім'ї.  Без цього бланкетна норма,  яка зараз записана  в  законопроекті,  абсолютно  не  буде діяти,  бо  немає  технології  її  реалізації.  Так  от,  якби  ми проголосували цей  законопроект  з  поправкою  народного  депутата Гавриша, я думаю, що він би був якраз до часу.

 

     Дякую.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  На  предложение  коллеги Ващук я могу ответить так.  Дело в том, что это же не касается всех селян. Пособие будут получать  люди,  которые не имеют практически никаких доходов.  Но если эти 0,6 гектара стали камнем  преткновения,  давайте  мы  это уберем, я согласен. Мы просто дадим местным собесам больше работы. Если есть предложение, Иван Степанович, давайте его проголосуем.

 

     ГОЛОВА. Свою поправку депутат Ващук  вносить  усно.  Катерино Тимофіївно, вашої поправки в таблиці немає.

 

     Депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемые коллеги! Степанов абсолютно прав. Непринятие этого закона совершенно  не  улучшит  ситуацию.  Вообще ничего  не  будет!  Я  убедительно  прошу  проголосовать  за  этот законопроект.  И Катерина Ващук согласна,  у нее есть  возможность внести  поправку.  Если  мы  закон не примем,  мы просто не примем решение о социальной помощи малообеспеченным семьям.  Ну  при  чем тут   эти   0,6   гектара!   Какая  тут  зависимость?!  Абсолютное большинство поддерживает проект. Иван Степанович, поставьте проект на голосование.

 

     ГОЛОВА. Дайте відповідь депутату Терьохіну.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Я не знаю,  о какой именно поправке идет речь. Наверное,  о поправке 26,  а не 16?  Да?  Ну, здесь вот что. Я уже сказал  о том,  что это касается статьи 46 Конституции.  Здесь еще предлагается исключить статью 5.  Но если исключить статью  5,  не будет нормы о размере помощи и закон тогда не будет действовать.

 

     ГОЛОВА. Степан Богданович погоджується.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемые  коллеги,  это,  наверное,  один  из немногих  социальных   проектов   законов,   который   практически согласован с Кабмином.  Нет никаких возражений со стороны Кабмина. Если даже Кабмин не возражает,  так  давайте  же  мы  проголосуем. Документ  касается самых незащищенных членов нашего общества.  Что будет лучше - если закон будет или если не  будет  такого  закона? Все-таки лучше, чтобы закон был.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  проект Закону про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям голосується як закон  у цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 229.

 

     Приймається.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Спасибо,  уважаемые  коллеги.  Я  думаю,  наши избиратели дадут всем нам положительную оценку.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  бібліотеки  і  бібліотечну  справу  (друге читання). Доповідає Ніна  Олексіївна  Покотило  -  член  Комітету  з  питань культури і духовності.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановні колеги!  Я прошу заслухати  інформацію  і  проголосувати   проект,   оскільки   всі доповнення і поправки враховані.

 

     Вашій увазі   пропонується  порівняльна  таблиця  до  проекту Закону України про внесення змін до Закону України про  бібліотеки і бібліотечну справу.

 

     У зв'язку  з прийняттям Конституції України Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради проект Закону про внесення змін  і  доповнень  до Закону України про бібліотеки і бібліотечну справу в серпні 1997 року, запропонувавши внести до чинного закону 12 поправок.

 

     Для опрацювання  законопроекту  до  другого читання Комітет з питань культури і духовності залучив фахівців бібліотечної справи, а також провів парламентські слухання з обговорення проекту Закону про внесення змін до чинного Закону про бібліотеки  і  бібліотечну справу.  Учасники  парламентських  слухань  порушили  найголовніші питання  функціонування  бібліотечної   галузі,   які   потребують термінового   законодавчого   врегулювання,  і  дійшли  згоди,  що остаточне врегулювання проблем  її  функціонування  не  може  бути досягнуто  лише  в  межах  вдосконалення  Закону  про бібліотеки і бібліотечну  справу.   Зокрема,   вважають   депутати,   необхідно вдосконалити ряд положень законодавства щодо оподаткування.

 

     Комітет з  питань  культури і духовності одержав обгрунтовану інформацію від професіоналів,  на базі якої продовжив  роботу  над законопроектом  про  внесення  змін до чинного закону.  Крім того, робочій групі комітету необхідно було врахувати,  що за період дії Закону  України  про  бібліотеки і бібліотечну справу з січня 1995 року   було   прийнято   ряд   законів,   зокрема,   про   місцеве самоврядування,   про  Національну  програму  інформатизації,  про передачу об'єктів права державної та  комунальної  власності,  про обов'язковий примірник документів та інші.

 

     Роль бібліотеки  в  інформаційному  суспільстві  не тільки не втрачається,  а й зростає.  Бібліотеки дуже швидко адаптували нові технології  в  роботі  з  каталогами,  в  пошуку  і систематизації інформації.  Функції бібліотек усе більше  концентруються  навколо експертних  оцінок щодо обробки інформації.  Входження бібліотек у міжнародний інформаційний  простір  вимагає  суттєвого  поліпшення фінансового забезпечення бібліотек.

 

     Поруч з  цим  бібліотеки  повинні  сконцентрувати  увагу і на збереженні традиційних...

 

     ГОЛОВА. Ніно Олексіївно,  процедура другого читання  доповіді не передбачає.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.    Я   хочу   лише   подякувати   колегам.   До законопроекту  надійшли   зауваження   від   народних   депутатів: Миримського,  Білоуса,  Туша,  Пхиденка,  Косіва, Танюка, які були враховані.  Зауважень юридичного управління Секретаріату Верховної Ради  України  немає.  Хочу  подякувати всім фахівцям бібліотечної галузі,  народним  депутатам,  працівникам  юридичного  управління Секретаріату  Верховної  Ради  за  плідну  співпрацю  в підготовці проекту. Прошу підтримати законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВА. Чи є зауваження в депутатів,  які  вносили  поправки, але вони були відхилені? Хто з депутатів наполягає?

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Всі поправки враховані.

 

     ГОЛОВА. Тоді  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України  про  бібліотеки  і  бібліотечну   справу   вноситься   на голосування як закон у цілому. Прошу проголосувати.

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Прошу підтримати.

 

     "За" - 298.

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Ніно Олексіївно.

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Я маю доповісти ще один законопроект.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Проект Закону про внесення змін до Закону України про Єдиний   митний   тариф   (стосовно   міжнародного   книгообміну). Розглядається  в  другому  читанні.  Доповідач  -  Ніна Олексіївна Покотило.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.   Шановні   народні   депутати!    Пропонується розглянути  також у другому читанні законопроект про внесення змін і доповнень до Закону про Єдиний  митний  тариф.  Метою  прийняття даного   законопроекту   є   вирішення   проблеми  зняття  мита  з інформаційних матеріалів,  що надсилаються до бібліотек  у  рамках міжнародного документообміну,  бо до бібліотек застосовується така ж  процедура  митного  оформлення  ввізних  документів,  як  і  до комерційних установ.

 

     Прийняття такого  закону  сприятиме  зростанню надходження до бібліотек   зарубіжних   видань   освітнього,    культурного    та інформаційного характеру, тим самим зменшиться відставання України в  освоєнні  новітніх  науково-технічних  досягнень  та   сучасної інформації.

 

     При підготовці  законопроекту  до  другого  читання комітетом були опрацьовані і враховані практично всі зауваження, що надійшли від народних депутатів.

 

     У новій   погодженій  редакції  комітетом  введено  у  проект поняття "документи" та "документообмін" відповідно до  Закону  про обов'язковий примірник документів.

 

     Ми намагалися   також  напрацювати  таку  редакцію,  щоб  усі бібліотеки,  які  беруть  участь  у  міжнародному  обміні,   окрім приватних,  могли  скористатися  таким правом.  Це стосується всіх бібліотек  державної  й  комунальної  форм  власності,   а   також бібліотек самоврядних організацій, бібліотек Національної академії наук.

 

     Комітет просить підтримати законопроект.

 

     ГОЛОВА. Чи є зауваження у депутатів,  які  вносили  поправки? Немає.  Тоді проект Закону про внесення змін до Закону України про Єдиний митний тариф (стосовно міжнародного книгообміну)  ставиться на голосування в цілому як закон.

 

     Прошу проголосувати.

 

     ПОКОТИЛО Н.О. Прошу підтримати.

 

     "За" - 320.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     -------------

 

     Розглядається в  другому  читанні  проект  Закону про охорону культурної спадщини.  Доповідач - голова  підкомітету  Комітету  з питань культури і духовності Михайло Васильович Косів.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська    область).    Шановні    колеги    народні   депутати! Запропонований вам для прийняття в  другому  читанні  законопроект був  прийнятий  у  першому  читанні ще 23 грудня 1997 року,  тобто попереднім складом Верховної Ради.  Цей законопроект розроблявся й удосконалювався протягом майже п'яти років.

 

     У таблицю,   яку   вам  роздано,  внесено  323  пропозиції  і зауваження народних депутатів.  Усі вони  тут  виписані,  отже,  я пропоную,  Іване Степановичу, розглядати проект постатейно, і якщо в когось із авторів пропозицій будуть зауваження,  тоді ми  будемо на них зупинятися і приймати окреме рішення.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Васильовичу,  ваша пропозиція підтримується. Давайте розглядати поправки.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Толочка.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Є пропозиція щодо назви закону. До  цього  часу  у  всій  нормативній  базі  у   нас   в   Україні використовувалися     терміни    "історико-культурна    спадщина", "історико-культурні  пам'ятки".  У  нас  в  Україні  є  Товариство охорони пам'яток історії та культури.

 

     У тексті    законопроекту    також    усюди   вжито   терміни "історико-культурний     заповідник",      "історико-архітектурний заповідник"  і  так далі.  Я не думаю,  що це так принципово,  але оскільки ми вже призвичаїлися до цієї термінології, було б бажано, щоб закон називався - про охорону історико-культурної спадщини.

 

     КОСІВ М.В.  Шановний  Петре Петровичу!  З цього приводу є дві пропозиції. Ваша пропозиція зводиться до того, щоб закон називався

- про охорону історико-культурної спадщини.  Але є інша пропозиція

-  Дмитра   Васильовича   Чобота,   теж   спеціаліста   в   галузі правоохоронної   діяльності,   якраз  протилежного  характеру  (це пропозиція 2).  Так от народний депутат  Чобіт  пропонує  залишити первісну назву - про охорону культурної спадщини.  Ми, розробники, підтримали саме цей варіант назви,  виходячи з  того,  що  поняття "культурна    спадщина"    є    набагато   ширшим,   ніж   поняття "історико-культурна спадщина",  бо воно включає в  себе,  скажімо, пам'ятки ландшафтного, акваторіального характеру й так далі.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Шановний пане Голово!  Шановні народні  депутати!  Шановний Петре   Петровичу!   Термін  "історико-культурна  спадщина"  трохи задавнений і не відповідає міжнародним нормам.

 

     У 1991 році в місті Кракові відбувся міжнародний симпозіум  у рамках  ОБСЄ.  На цьому симпозіумі було прийнято термін "культурна спадщина".  Під цим терміном розуміється вся спадщина всіх народів світу, в тому числі й історична спадщина.

 

     Тому у  всіх  міжнародних  документах після 1991 року фігурує цей  термін  -  "культурна   спадщина",   який   є   ширшим,   ніж "історико-культурна спадщина".

 

     Тому я  пропоную  підтримати той варіант,  який вніс комітет. Він відповідає принципам,  які діють у всьому світі. І, між іншим, тоді Радянський Союз підписав саме той документ, а Україна визнала його тезу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Повертаю вас до Регламенту. Під час другого читання депутат,  поправку якого не враховано, має право наполягати на голосуванні, аргументація не потрібна.

 

     Михайле Васильовичу, будь ласка.

 

     КОСІВ М.В. Комітет підтримує таку назву закону - "Про охорону культурної спадщини". Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. А  голосувати  немає  що,  бо у Петра Петровича немає такої поправки.  Тому проходить назва...  Є поправка Бориса Ілліча Олійника,  але ж він не наполягає.  Наполягає? Тоді перша сторінка поправка  1:  назву  викласти  в  такій  редакції:  "Про   охорону історико-культурної спадщини". Прошу голосувати.

 

     "За" - 174.

 

     Наступні поправки.

 

     Поправку 11  Бориса  Ілліча  не  враховано.  Ви  наполягаєте? Наполягає.  Я її зачитаю:  "Культурний  ресурс  -  об'єкт  (місце, споруда,  витвір, комплекс та інше), який містить певні передумови для його реєстрації  як  пам'ятки,  а  також  територія,  на  якій прогнозується виявлення пам'ятки".

 

     Прошу голосувати.

 

     КОСІВ М.В.  Іване  Степановичу,  але  ж  треба дати пояснення комітету.

 

     ГОЛОВА. Ні, я ще раз кажу: депутат наполягає на голосуванні.

 

     "За" - 126.

 

     Відхилено.

 

     Поправка 15. Борисе Іллічу, ви наполягаєте? Не наполягає.

 

     Поправка 21. Не наполягає.

 

     Поправка 35...  До поправки 23?  Увімкніть мікрофон  депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Іване Степановичу!  Тут треба зняти розбіжність із Конституцією.  Стаття 133 Конституції не передбачає існування в Україні населених місць. У нас є Автономна Республіка Крим,  області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

 

     Тому я  пропоную  цю  поправку,  яка  врахована,   редакційно сформулювати так: "історичне село, селище, місто, населений пункт, який зберіг повністю (або частково) історичний ареал  і  занесений до Списку історичних сіл, селищ та міст України". Це відповідатиме і Конституції, і сенсу цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, ваша позиція.

 

     КОСІВ М.В.  Справа в тому,  що є такі археологічні  пам'ятки, які  на  сьогодні  вже  не  є  населеними  пунктами.  Немає такого населеного пункту як Крилос,  але тим  не  менше  колись  це  була столиця Галицького князівства.

 

     Тому саме    у    погодженні   зі   спеціалістами-археологами вживається такий науковий термін.  От спитайте свого сусіда  Петра Петровича, і він це підтвердить.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаюся до народного депутата Косаківського:  не порушуйте процедуру,  вашої поправки немає,  це  поправка  Михайла Косіва.

 

     Поправки 34, 35. Не наполягають депутати.

 

     Поправка 46 Дмитра Чобота. Не наполягає.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає такого терміна "населене місце"...

 

     КОСІВ М.В.   Якщо   це   редакційна   поправка,   то   ми  із спеціалістами ще подивимося...

 

     ГОЛОВА. Щодо поправки 23 Михайло Васильович Косів і  народний депутат Косаківський домовилися.

 

     КОСІВ М.В. Ми домовились, що уточнимо редакцію.

 

     ГОЛОВА. Поправка 52 депутата Чобота...

 

     КОСІВ М.В.  Іване Степановичу, я прошу вибачення. На сторінці 16 є стаття 4 "Повноваження Кабінету  Міністрів  України  у  сфері охорони  культурної  спадщини".  Ми погодились з Петром Петровичем Толочком,  що треба  доповнити  частину  п'яту  цієї  статті.  Там записано:  "подання  у  відповідні міжнародні інстанції пропозиції про занесення пам'ятки до Списку всесвітньої спадщини". А ще треба написати: "затвердження списку історичних населених місць України, статус яких регулюється окремим законом".  Я прошу це  підтримати, це суттєва поправка.

 

     ГОЛОВА. Є заперечення? Немає. Підтримується.

 

     Поправка 52 депутата Чобота. Він погоджується.

 

     Поправка 54. Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановні народні депутати!  Мною внесена поправка, суть  якої  така:  "об'єкти  культурної  спадщини,  відтворені  за старовинними  проектами  чи науковими реконструкціями,  підлягають державній  реєстрації  та  охороні".  Серед   таких   об'єктів   є відновлений Золотоверхий Михайлівський собор,  зараз відновлюється Успенський собор у Печерській Лаврі.  На черзі - Десятинна  церква та   інші  об'єкти.  Невже  такі  об'єкти  не  будуть  охоронятися державою?  Це буде ненормальна ситуація.  Якщо вони відновлені  за науковими   підходами,  то  теж  підлягають  державній  охороні  і державній реєстрації. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Коментуйте, Михайле Васильовичу.

 

     КОСІВ М.В.  Я  можу  тільки  передати,  Дмитре   Васильовичу, міркування  розробників  цього  законопроекту.  Вони вважають,  що історична пам'ятка - це не лише її,  так би мовити,  архітектурний абрис,  це і матеріали, з яких вона виготовлена, і технологія. Ось Петро Петрович  цілком  зі  мною  погоджується,  бо  технологія  і матеріали, які були застосовані при будівництві Десятинної церкви, в наш час не можуть бути повторені. І тому, згадайте, скільки було суперечок  між  спеціалістами,  коли  відбудовувався Михайлівський собор,  з приводу того, яку саме технологію застосувати. Це копія, муляж, а не пам'ятка культури.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте?  Так.  Поправка 54.  Цитую:  "об'єкти культурної  спадщини,  відтворені  за  старовинними  проектами  чи науковими  реконструкціями,  підлягають  державній  реєстрації  та охороні".

 

     Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Шановні   народні   депутати!   Шановний   Петре Петровичу!  Вдумайтеся,  що ви пропонуєте.  Якщо ми не приймемо цю поправку, то ті об'єкти, про які я вже сказав, не будуть підлягати державній  реєстрації  та охороні.  Ідеться про те,  щоб їх просто зареєструвати і охороняти,  так само, як інші об'єкти. Вони можуть бути пошкоджені або ще щось з ними станеться. Тому держава повинна охороняти те, що вона відтворює.

 

     Прошу проголосувати мою поправку.

 

     ГОЛОВА. Поправка  54   народного   депутата   Дмитра   Чобота ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 175.

 

     Не приймається.

 

     Поправка 56 Бориса Ілліча. Він не наполягає.

 

     КОСІВ М. В. Вона викладена в іншій редакції, Борисе Іллічу.

 

     Далі поправка 58 Петра Петровича Толочка. В останній редакції норми, до якої запропонована ця поправка, перераховані інституції, які   займаються   охороною   культурної  спадщини:  "за  поданням відповідних органів охорони культурної спадщини  або  за  поданням наукових   установ,  громадських  організацій..."  Петро  Петрович вважає,  що це треба конкретизувати,  оскільки в нас є  Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. Я думаю, що з цим можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Немає.  Приймається,   не   треба голосувати.

 

     Поправка 63 депутата Кожина. Не наполягає.

 

     Поправка 65 депутата Чобота. Увімкніть мікрофон.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановні  народні  депутати!  Я  зачитаю редакцію: "Центральний державний орган охорони культурної спадщини може,  як виняток,   приймати  рішення ".  Я  пропоную  слова  "як  виняток" вилучити.  Не повинно бути таких норм у законі, закон повинен бути єдиний  для  всіх  без  винятку.  Ця  редакція  без  цих слів буде чіткішою: "Центральний державний орган охорони культурної спадщини може приймати рішення".

 

     Пропоную вилучити слова "як виняток".

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.  Шановні народні депутати! Абсолютно правий Дмитро Васильович.  Але, Дмитре Васильовичу, подивіться, тієї частини, де є  слова "як виняток",  немає в четвертій колонці.  Там це частина третя:  "Центральний  орган  виконавчої  влади  у  сфері   охорони культурної  спадщини видає власникові " І слів "як виняток" немає. Тобто це враховано. Частина, до якої ви вносили поправку, подана в іншій редакції.

 

     ГОЛОВА. Тобто тут написано "Відхилено",  а насправді поправка врахована. Так?

 

     КОСІВ М.В. Абсолютно правильно.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чобіт погоджується.

 

     Поправка 73 депутата Чобота відхилена. Наполягаєте? Ні.

 

     Поправка 74 теж депутата Чобота. Увімкніть мікрофон.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановні народні депутати!  У першому  читанні  ми прийняли  статтю 5 в редакції,  де є такі слова:  "заінтересованим особам".  Що це за  термін  такий  -  "заінтересовані  особи"?  Як визначити,  яка особа заінтересована,  а яка незаінтересована? Є ж загальноприйнятий юридичний термін - "юридичні та фізичні  особи". Тому  я пропоную вжити досконалішу,  на мій погляд,  термінологію, замінивши слова "заінтересованим особам" на "юридичним і  фізичним особам".

 

     ГОЛОВА. Може, "зацікавленим особам"?

 

     ЧОБІТ Д.В. Це те саме. Хто буде визначати цю зацікавленість?

 

     КОСІВ М.В. Це не принципово, я думаю, можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Приймається.  Поправка  75  депутата  Гурвіца.  Немає депутата, він не наполягає.

 

     КОСІВ М.В. Це не суттєва поправка.

 

     ГОЛОВА. Поправка 79. Михайле Васильовичу...

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поправка 74...

 

     ГОЛОВА. Поправка 74? Ми ж погодили її!

 

     КОСІВ М.В.  Ми погодили.  Дмитро  Васильович  Чобіт  пропонує додати   "колективній",   але   поняття  колективної  власності  в Конституції вже немає.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  У поправці 74 зовсім не  йдеться  про  колективну власність.  Я  пропоную  після  слів  "Регіональні державні органи охорони  культурної  спадщини"  додати:  "разом   з   відповідними органами державної виконавчої влади". Інакше в цього регіонального органу нічого не вийде на місці, якщо він не буде погоджувати свої дії  з  органами виконавчої влади,  на які Конституцією і законами теж покладені функції охорони культурної спадщини.

 

     Тому оце доповнення мусить бути враховане, інакше регіональні органи  охорони  культурної  спадщини  будуть  ніби  відірвані від органів державної виконавчої влади, що, на мій погляд, ненормальне явище.

 

     КОСІВ М.В.  Але,  Дмитре Васильовичу, свою поправку ви внесли тоді,  коли  ми  в  остаточному  варіанті  проекту  закону  ще  не домовилися  про  існування центрального державного органу з питань охорони культурної спадщини,  який буде і тут,  у центрі, і матиме свої  відділення  в областях і районах.  Оце і буде те,  про що ви говорите. Але це окремий розділ, Дмитре Васильовичу.

 

     Я думаю,  що в даному випадку, мабуть, не варто деталізувати, хоча  по  суті  ваша пропозиція є важливою.  Просто вона врахована там,  де ми говоримо про  центральний  державний  орган  з  питань охорони культурної спадщини.

 

     ГОЛОВА. Дмитре   Васильовичу,   ви   наполягаєте?  Наполягає. Поправка  74  депутата  Чобота  ставиться  на  голосування.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 128.

 

     Не приймається.

 

     Далі. Поправка 81. Депутат Чобіт не наполягає.

 

     Поправка 87 депутата Чобота. Не наполягає.

 

     Поправка 88 депутата Чобота. Не наполягає.

 

     Поправка 96 депутата Толочка. Наполягає.

 

     Зачитую: "Доповнити  статтю 7 частиною третьою такого змісту: "З  метою   охорони   історико-культурної   спадщини   держава   у встановленому   законодавством   порядку   може  обмежувати  право власності на пам'ятку,  в тому числі вживати заходи конфіскації та примусового її відчуження".

 

     Зрозуміло? Прошу проголосувати.

 

     КОСІВ М.В.  Петре  Петровичу,  ми домовилися,  що цю поправку переносимо на сторінку  63.  А  по  суті  ми  погодилися.  Комітет погоджується, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Будемо вважати її врахованою.

 

     КОСІВ М.В.   І   додаємо   ще:   "В  разі  недотримання  умов використання земель історико-культурної спадщини".

 

     ГОЛОВА. Поправка 109 на сторінці 39.

 

     КОСІВ М. В. Петро Петрович не наполягає, бо там ідеться...

 

     ГОЛОВА. Депутат Толочко погоджується.

 

     Поправка 110 Бориса Олійника. Не наполягає.

 

     Поправка 112. Депутат Олійник не наполягає.

 

     Поправка 114 Дмитра Чобота. Не наполягає.

 

     Поправка 115 Дмитра Чобота. Не наполягає.

 

     Поправка 116. Не наполягає.

 

     Поправки 119,  120,  121 депутата Чобота.  Не наполягає.  Ні, наполягає. Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановні депутати!  Звертаю вашу увагу на поправку 121.  У  ній  пропонується  після слова "власник" поставити кому і додати "користувач". Тому що у нас більше користувачів пам'ятками. І  якщо на місцях на них не покласти певні обов'язки,  вони будуть ухилятися від охорони  того  об'єкта,  який  використовують.  Тому повинно бути записано:  "власник, користувач". Тоді місцеві органи будуть  мати  можливість  законним  шляхом   впливати   на   таких суб'єктів.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, більшість погоджується.

 

     КОСІВ М.В.   Я  не  заперечую,  хоча  повна  відповідальність все-таки  лежить  на   власникові   пам'ятки.   Але   нехай   буде деталізація.

 

     ГОЛОВА. Це розширює - не тільки власник, а й користувач.

 

     КОСІВ М.В. Так.

 

     ГОЛОВА. Погодили   цю  поправку.  Далі  поправка  129  Дмитра Чобота. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Поправка 129.  Незрозуміло,  чому вона відхилена. Чітко  записано:  "Пам'ятку,  її частини та елементи забороняється змінювати,  замінювати " і таке інше. Треба розписати, що й окремі елементи   не   можуть  бути  змінені,  інакше  буде  дуже  багато зловживань на місцевому рівні.  Якщо ми  будемо  охороняти  тільки пам'ятку  в цілому,  то знімуть,  наприклад,  старовинний балкон і скажуть,  що будинок не змінив своєї форми,  або вікно замурують і таке інше. Треба, щоб усе було передбачено.

 

     КОСІВ М.В.  Це правильно, Дмитре Васильовичу, але все це є на сторінці 47 у статті 25 "Консервація,  реставрація,  реабілітація, музеєфікація,  ремонт та пристосування пам'яток". Там усі ці норми виписані.  Ви зазначаєте, що не можна "ремонтувати без відповідної науково-проектної  документації  та  дозволу уповноваженого органу охорони культурної спадщини".  У статті 25 зазначено,  що потрібен письмовий   дозвіл  державних  адміністрацій  та  органів  охорони культурної спадщини місцевого самоврядування, відповідно до їхньої компетенції,  на  підставі  погодженої  з  ними  науково-проектної документації.  Тобто  ми  слово  в  слово  перенесли  те,  що   ви пропонуєте, в іншу статтю. Я просив би вас погодитись.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановний  Михайле Васильовичу!  Я погоджуюся,  якщо це враховано в іншій статті. Але тоді треба було тут писати не "Відхилено", а "Враховано частково".

 

     КОСІВ М.В. Я прошу вибачення.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Тепер  поправка  130.  Мною  пропонується  таке: "Влаштування написів,  позначок,  розміщення реклами  на  пам'ятці може  бути  здійснено  лише  з  дозволу і на умовах уповноваженого державного органу охорони культурної  спадщини".  Якщо  такого  не записати,  то  хто  захоче,  той  і  буде  що  завгодно чіпляти на старовинні пам'ятки. Так що треба, щоб це було теж врегульовано.

 

     КОСІВ М.В.  Я  прошу   вибачення   за   секретаріат,   Дмитре Васильовичу,  але  знову-таки  подивіться сторінку 46 і прочитайте частину п'яту:  "Розміщення  реклами  на  пам'ятках  національного значення..."  і так далі.  Тобто слово в слово те,  що ви написали (Шум  у  залі).  Зачекайте,  не  Секретаріату  Верховної  Ради,  а секретаріату комітету. Не кричіть, це зовсім інше питання.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Васильовичу,  зауваження правильне,  тому що написано:  "Відхилено".  Якби було написано "Враховано",  ми б  не зупинялися на цій поправці.

 

     КОСІВ М.В. Це технічна помилка, я визнаю.

 

     ГОЛОВА. Поправка 135. Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В. Шановний Михайле Васильовичу! Я все-таки наполягаю на своїй редакції.  Я працював у цій галузі,  знаю,  що воно таке. Мною  пропонується  після  статті  10:  "Утримання та використання пам'яток" додати окрему статтю 11 "Надання в користування будинків і  споруд,  що  є  пам'ятками  історії  та  культури",  тому що ця процедура застосовується постійно,  постійно пам'ятки надаються  в користування, майже жоден власник тими пам'ятками не користується. Наприклад, замок чи фортеця, чи палац. Власником є держава в особі управління  охорони  культурної  спадщини області,  яке надає їх у користування  якійсь  комерційній  структурі,  якомусь  музею,  ще комусь, і це мусить бути передбачено.

 

     КОСІВ М.В. Я не заперечую.

 

     ЧОБІТ Д.В. А тут знову написано "Відхилено". Як же це?

 

     КОСІВ М.В.  Я погоджуюся.  Добре,  ми врахуємо і введемо таку окрему статтю. Вона не завадить.

 

     ГОЛОВА. Приймається. Поправка 134 Петра Петровича Толочка. Увімкніть мікрофон депутата Толочка.

 

     ТОЛОЧКО П.П.  Шановний Іване Степановичу! Я пропонував статтю 10 доповнити пунктом 4,  в якому йдеться про те,  що на  пам'ятках археології  без  дозволу  відповідного  державного  органу охорони пам'яток і без погодження  з  Інститутом  археології  НАН  України забороняється  проведення  земляних  робіт,  бо орган охорони може бути не в курсі справи, яка це пам'ятка. Це треба з нами погодити, бо  ми  знаємо,  яка це пам'ятка і можна чи не можна там проводити роботи.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, погоджуєтеся?

 

     КОСІВ М.В.  Петро Петрович пропонує додати  до  переліку  тих установ,    які   погоджують   використання   пам'ятки,   Інститут археології. Нехай, це не завадить.

 

     ГОЛОВА. Приймається,  немає заперечень (Шум у залі). Поправка Петра Петровича прийнята...

 

     КОСІВ М.В.  Та  ніхто  нічого  не  скаже,  є  ж  протокол,  є стенограма.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо.  Поправка 134 депутата Толочка. Сторінка 46, друга колонка. Бачите? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 244.

 

     Приймається.

 

     Поправка 141  Дмитра  Чобота.  Наполягає.  Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В. Шановний Михайле Васильовичу! Я все-таки наполягаю на  тому,  щоб після слова "реставрації" поставити кому і дописати слова:  "реабілітації,  регенерації або консервації".  Це є зовсім інші терміни,  які вживаються в реставраційній справі, і тому вони всі  повинні  бути  перераховані.  Інакше,  якщо   будуть   робити реставрацію,   а   потрібно  робити  консервацію  чи  регенерацію, зішлються на те,  що вони не передбачені.  Тому треба записати всі терміни,  які  вживаються  в  усьому світі,  не тільки в нас.  І в Радянській  Україні  вони  вживалися,   вживалися   в   інструкції знаменитого Грабара, яку він написав у 1947 році.

 

     КОСІВ М.В.  Дмитре Васильовичу, стаття 25, яка починається на сторінці  47,  передбачає  те,  про  що  ви  кажете:  консервацію, реставрацію,  реабілітацію,  музеєфікацію, ремонт та пристосування пам'яток. Усі ці терміни тут розписані детально.

 

     ГОЛОВА. Тобто   враховано.   Михайле   Васильовичу,   депутат висловлює невдоволення тим, що написано "Відхилено".

 

     КОСІВ М.В. Ні, то в тому варіанті відхилено, а зроблено інший варіант.

 

     ГОЛОВА. То поправка ж врахована?

 

     КОСІВ М.В. Врахована.

 

     ГОЛОВА. Поправка 145. Петре Петровичу, наполягаєте? Ні.

 

     Поправки 147, 148. Дмитре Васильовичу, наполягаєте? Ні.

 

     Поправка 151. Петро Петрович не наполягає.

 

     Поправка 159 Дмитра Чобота. Не наполягає.

 

     Поправка 160 депутата Кожина. Не наполягає.

 

     Поправки 167, 171. Депутат Гурвіц не наполягає.

 

     Поправка 178. Увімкніть мікрофон Дмитра Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Вибачте,  так швидко розглядаєте, що я не встигаю дивитися за всіма статтями.

 

     ГОЛОВА. Та ви не туди, певно, дивитесь. Ми ж встигаємо.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Я  звертаю  вашу  увагу  на  мою  поправку  159. Послухайте, яку назву статті пропонує комітет: "Обов'язки фізичних та  юридичних осіб,  діяльність яких може негативно позначатися на стані пам'яток". Виходить, що обов'язки треба писати для того, хто може  негативно  вплинути  на  пам'ятки?  Треба написати простіше: "Обов'язки фізичних та юридичних осіб  щодо  забезпечення  охорони культурної  спадщини".  Це  буде  зрозуміло для всіх.  А так хто ж визнає, що він потенційно завдасть шкоди пам'ятці?

 

     Тому я наполягаю на  голосуванні  поправки  159.  Я  пропоную написати лаконічно,  чітко і не заплутано, а не так, як у редакції комітету.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, будь ласка.

 

     КОСІВ М.В.  По-перше,  Дмитре  Васильовичу,  це  редакція  не комітету, а Кабінету Міністрів, подивіться на першу колонку зліва.

 

     По-друге, ви говорите про обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо культурної спадщини.  Ми ж говоримо про обов'язки щодо кожної окремої   пам'ятки.   І  така  конкретизація  нам  здається  більш доречною.

 

     ГОЛОВА. Депутат  наполягає.  Я   прошу   народних   депутатів проголосувати поправку 159 Дмитра Чобота.

 

     "За" - 179.

 

     Не приймається.

 

     Поправка 178. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Поправка  168.  Мною запропоновано слово "вправі" замінити на "зобов'язані".  "Вправі" - це щось  незрозуміле.  Якщо завдається   якась   шкода,  то  органи  місцевого  самоврядування зобов'язані,  а не  "вправі"  вживати  заходів.  "Вправі"  чи  "не вправі", хто буде визначати? Вони повинні діяти.

 

     КОСІВ М.В. Добре, це стилістична поправка.

 

     ГОЛОВА. Вона   ж  врахована,  Дмитре  Васильовичу.  Я  назвав поправку 178. Ви наполягаєте чи ні? Ні.

 

     Поправка 183. Увімкніть мікрофон депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановний   Михайле Васильовичу!  У  поправці  183  я пропоную після слова "територій" поставити кому і написати "акваторій". У нас Південний берег Криму

-  суцільна  пам'ятка археології.  У газетах зараз пишуть,  що там різні нирці  в  акваторії  добувають  археологічні  об'єкти,  які, виходить,  не  підлягають  охороні.  Тому  після "територій" треба написати "акваторій". Це буде цілком зрозуміло.

 

     Між іншим,  цей термін є в міжнародних документах.  Акваторії теж охороняються. І незрозуміло, чому відхиляють такі пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу, давайте погодимося.

 

     КОСІВ М.В.   Дмитре   Васильовичу,   подивіться  редакцію  на сторінці  58  в  останній  колонці:  "Інформація,  що   стосується об'єктів   культурної   спадщини   таких   територій   чи   водних об'єктів..." Ми просто  замість  латинського  терміна  "акваторія" написали  "водних  об'єктів".  Це  те  саме.  Акваторія - це водні об'єкти.  Нехай Петро Петрович Толочко скаже, він спеціаліст. Якщо він буде наполягати, то я не матиму нічого проти.

 

     ГОЛОВА. Дмитре Васильовичу, ви наполягаєте? Наполягає.

 

     Давайте проголосуємо    поправку    Дмитра    Чобота.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 199.

 

     Я ще  раз  вам  кажу:  сторінка  57,  поправка   183.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 214.

 

     Наступна поправка 188. Петре Петровичу, ви наполягаєте?

 

     КОСІВ М.В.   Іване   Степановичу,   ми  домовилися  з  Петром Петровичем.  Я хочу  зачитати  цей  варіант,  щоб  він  увійшов  у протокол.   Отже,  ми  подаємо  текст  Петра  Петровича  в  такому варіанті:  "Питання щодо дослідження  і  подальшої  долі  пам'яток археології вирішуються Інститутом археології Національної академії наук України" і далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Поправка 189. Будь ласка, Дмитре Васильовичу.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Кабінетом Міністрів пропонується  така  редакція: "Зони  охорони пам'яток,  історичні ареали населених місць".  Мною запропоновано - "Охоронні зони об'єктів культурної спадщини". Так, як  у  міжнародних  документах про охорону культурної спадщини.  Я нічого свого не придумав. Просто у Кабінеті Міністрів не дивляться ті документи, які Україна ратифікувала.

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтеся, Михайле Васильовичу?

 

     КОСІВ М.В. Це, по суті, одне й те саме, можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Приймається.  Чотири  поправки  на  сторінці 59,  які відхилені. Депутати наполягають? Ні.

 

     Поправка 204.  Наполягаєте?   Увімкніть   мікрофон   депутата Чобота.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Поправка  195.  Пропонується  після  слова "Межі" дописати "та режим".  Не тільки  межі,  а  й  режим  повинен  бути встановлений.  Це  доповнення вдосконалить закон і полегшить життя охоронним організаціям,  які будуть діяти на  місцях,  та  органам місцевої влади.

 

     КОСІВ М.В.  Погоджуємося,  тим  паче  що  в інших статтях цей термін є.  Дмитре Васильовичу,  подивіться сторінку  60,  останній абзац: "Межі та режими використання історичних ареалів..."

 

     ГОЛОВА. Погоджуємося. Поправка 204. Депутат Чобіт.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Михайле Васильовичу!  Якщо ми погодилися  з  цією поправкою,  то  логічно  погодитися і з наступною 196-ю:  "Порядок визначення меж та  режиму  зон  охорони  пам'яток..."  і  далі  за текстом.

 

     КОСІВ М.В. Добре.

 

     ГОЛОВА. Погоджуємося. Поправка 204: замість "населених місць" записати "міст і сіл". Тут написано "Відхилено", але вона врахована.

 

     КОСІВ М.В. Ми домовилися з Косаківським.

 

     ГОЛОВА. Так,  врахували.  Ще  є у депутатів якісь зауваження? Депутат Мішура. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Іване Степановичу, шановний, я не сприймаю цю формулу:  погоджено чи не погоджено. Це на засіданні бюро можна щось  погоджувати,  а  тут  треба   кожну   поправку   голосувати. Розумієте? Тому що це буде нелегітимний закон.

 

     ГОЛОВА. Та  ми  цей  проект  будемо два дні розглядати.  Так, зауваження справедливе.  Але це за умови,  якщо є різні  думки.  А якщо немає іншої думки,  то...  Так, зауваження приймається, бо ми більше часу втратимо...

 

     Дмитре Васильовичу, ви не наполягаєте? Ні.

 

     Сторінка 65... Увімкніть мікрофон депутата Толочка.

 

     ТОЛОЧКО П.П. Шановний Іване Степановичу! Ми пропустили кілька сторінок.  На  сторінці  63  починається  стаття  34  "Дозволи  на проведення  археологічних  розвідок,  розкопок,   інших   земляних робіт".   Починаючи   з   1917  року  ці  дозволи  давав  Інститут археології.  Це ціла система,  яка  включає  в  себе  контроль  за археологічними  дослідженнями,  рецензування  звітів,  складування звітів у наукових архівах і так далі.  Тому  тільки  міністерський чиновник  займатися  цим  не  може.  Цим мусить займатися Інститут археології.  Ми з Михайлом Васильовичем погодили ці норми, але їх, очевидно, треба проголосувати.

 

     У частині  першій  статті  34  йдеться про дозвіл,  нехай цей дозвіл буде  за  чиновниками.  А  в  частині  другій  ідеться  про відкритий   лист,   нехай   це  право  залишається  за  Інститутом археології Національної академії наук України.

 

     КОСІВ М.В. Іване Степановичу! Для протоколу я прочитаю текст, який ми погодили з паном академіком.  Частина перша на сторінці 64 закінчується реченням:  "Порядок надання  дозволів  установлюється Кабінетом Міністрів України".

 

     І частина друга на сторінці 65: "Дозволи на проведення археологічних розвідок,  розкопок надаються за  умови  дотримання  виконавцем  робіт  вимог охорони культурної спадщини  та  наявності  у  нього   необхідного   кваліфікаційного документа   (відкритого  листа),  виданого  Інститутом  археології Національної академії наук України".

 

     Все. Погодили. Далі вже немає...

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. В цілому...

 

     ГОЛОВА. У цілому?  Чи  є  у  депутатів  загальні  зауваження? Немає.  Тоді  прошу  проект Закону про охорону культурної спадщини проголосувати як закон у цілому.

 

     "За" - 310.

 

     Прийнято.

 

     КОСІВ М.В.  Шановний Голово Верховної Ради!  Шановні  народні депутати!  Дозвольте  мені  з  цієї трибуни подякувати розробникам (вони сидять на балконі) за дуже добре проведену роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це ви ПСПУ?... (Сміх у залі).

 

     -------------

 

     Проект Закону   про   списання   заборгованості   колективних сільськогосподарських підприємств, які реформуються.

 

     Катерино Тимофіївно,    ідіть,    просіть,   бо   ми   втретє повертаємося до цього  проекту.  Третій  раз,  підкреслюю,  будемо голосувати.

 

     ВАЩУК К.Т.   Шановні   народні   депутати!  Ми  зараз  будемо голосувати дуже  важливий  законопроект.  Ви  всі  знаєте,  що  ми зробили тільки 10 відсотків справи,  реформувавши господарства.  І сьогодні  залишити  село  один  на  один  з  проблемами,  які   не розв'язані, ми не маємо права.

 

     Ви знаєте,   що  тільки  в  10  відсотках  випадків  на  базі колективного господарства залишається цілісне  господарство.  Воно стає   чи   агрофірмою,   чи   приватно-орендним  або  акціонерним товариством.  Усі  решта  господарств  реформуються,  на  їх  базі утворюється   декілька   (десяток  або  навіть  більше)  приватних господарств.  Заборгованість,  яку мають ці  господарства,  просто фізично  неможливо розподілити,  бо навіть механізму такого немає. На що її розподіляти - на землю, на людину чи на майно?

 

     Сьогодні ми вносимо цей доопрацьований законопроект на  друге читання.  Усі  поправки  в  основному враховані в статті 1.  Iване Степановичу! Тут чотири статті, я прошу голосувати постатейно.

 

     ГОЛОВА. В цілому  можемо  проголосувати,  враховуючи,  що  ми втретє його розглядаємо?

 

     ВАЩУК К.Т.  У  цілому.  Нам  справді  треба  дати  можливість господарствам почати працювати з нуля, з чистого аркуша.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО I.I.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую. Iване Степановичу! Треба врахувати одне  питання.  Ми чомусь відкинули підприємства,  які не змінюють своєї   форми   власності.   Це   племінні   та   науково-дослідні господарства. Давайте включимо їх сюди, не можна їх відкидати.

 

     ВАЩУК К.Т.   Не  змінюють  форми  власності  тільки  державні насінницькі господарства і державні племзаводи,  їх 500.  Щодо них Кабінет   Міністрів   має   підготувати  спеціальний  законопроект відповідно до "Прикінцевих положень" цього закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Ткаленко  погоджується.  Нехай  ще  Круценко попросить. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Я не зрозумів, про що йде мова.

 

     ГОЛОВА. Ну, ви ж підтримуєте цей законопроект?

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Так.  Я вносив зауваження до  статті  1,  вони враховані.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо за основу. Прошу проголосувати.

 

     ВАЩУК К.Т. Прошу голосувати за.

 

     "За" - 193.

 

     ГОЛОВА. Стаття 1.

 

     ВАЩУК К.Т.   Стаття   1:  "Списати  з  колективних  та  інших сільськогосподарських підприємств,  які реформувались  у  приватні (приватноорендні)     підприємства,     селянські     (фермерські) господарства,   господарські   товариства,    сільськогосподарські кооперативи,   інші   суб'єкти  господарювання  (далі  -  приватні формування) та стали  правонаступниками,  суми  заборгованості  зі сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів,  Пенсійного фонду України і Фонду соціального  страхування України,  в  тому  числі  реструктурованої  відповідно  до чинного законодавства,  з урахуванням сум  заборгованості  з  сплати  пені икрім сум пені, нарахованих за...)".

 

     ГОЛОВА. Катерино  Тимофіївно,  я  прошу вибачення.  Процедура другого читання передбачає:  поправка, виступ того, хто наполягає, і голосуємо. Зачитувати статті не потрібно.

 

     ВАЩУК К.Т. До статті 1 усі пропозиції враховані.

 

     ГОЛОВА. Усі пропозиції враховані.  Прошу проголосувати статтю 1 в редакції, викладеній у правій колонці.

 

     "За" - 210.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні колеги! Я поясню Петру Миколайовичу. Нові господарські    формування    не    реєструються   ні   податковою адміністрацією,  ні юридичними  службами  районів,  якщо  вони  не визнають, що є правонаступниками всіх боргів. Ми консультувалися з юристами.  Це   визнає   і   податкова   адміністрація,   і   самі господарники, вони просять підтримати.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Симоненка Петра Миколайовича.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я хотел бы, чтобы мы понимали,  за что сейчас будем голосовать.  Если бы здесь было записано, что коллективным хозяйствам, которые реформируются, списываются  налоговые  долги,  долги,  которые   возникли   из-за невозможности платежей за горюче-смазочные материалы, технику, за, допустим,  посевной материал, минеральные удобрения. А какие долги вы сейчас собираетесь списывать?

 

     Я считаю,  что  это  очень  серьезный законопроект и его надо доработать,  чтобы было ясно,  какие долги и в  связи  с  чем  они возникли.

 

     ВАЩУК К.Т.  Ви  просто  не дочитали,  Петре Миколайовичу.  Це борги перед Державним,  обласними і районними бюджетами. Ми можемо їх списати. Борги перед комерційними структурами ми не маємо права списати.  У "Прикінцевих положеннях" ми даємо  доручення  Кабінету Міністрів розробити механізм,  як реструктуризувати заборгованість перед комерційними структурами.  Якщо  є  договір  двох  приватних осіб,  ми  законом  не  можемо  списувати ці борги.  А борги перед бюджетом маємо право списати, бо це Державний бюджет.

 

     I хочу відповісти Асадчеву.  Пане Асадчев!  Кабінет Міністрів подав   пропозиції   щодо   фактично   безнадійних   боргів.  Нові господарські формування будуть платити податки. А це ті борги, які ніколи  не  будуть  повернуті.  Невже  треба,  щоб вони висіли,  і вважалося,  що  вони   є?   Маємо   200   реформованих   приватних господарств. Хто буде платити ці борги?

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     ВАЩУК К.Т. Поправок Асадчева немає.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні депутати! По-перше, я хочу сказати, що зараз внесений зовсім інший текст.

 

     По-друге, якщо ми  приймемо  такий  варіант,  то  спишуть  не тільки  безнадійні  борги,  а  й  надійні.  Борги  всіх  ліквідних підприємств посписують  на  фермерів,  потім  з  фермерів  спишуть взагалі, і всі ці борги будуть списані.

 

     Я прошу, нехай Міністерство фінансів подасть розрахунки, у що це обійдеться Державному бюджету, як це повинно бути відповідно до Регламенту.  Якщо  ми  приймемо таке формулювання,  то,  побачите, будуть списані не тільки безнадійні борги, а посписують усі.

 

     ВАЩУК К.Т.  Пане Асадчев!  Це борги перед Державним бюджетом. Ті господарства,  які на плаву,  боргів взагалі не мають. Не мають їх моє господарство,  господарства Агафонова,  Засухи. Ідеться про безнадійні  борги.  Чому  я  так настоюю на прийнятті цієї статті? Пам'ятаєте,  майно  господарств,  які   мають   борги,   податкові адміністрації   забрали   в   заставу.  Сьогодні  ці  господарства реформувались,  а на майно накладені арешти, його просто вивозять. Що ми робимо?

 

     ГОЛОВА. Катерино Тимофіївно! Ви - професійні парламентарії, а кажете, що у вас господарства є.

 

     ВАЩУК К.Т. Колишні наші господарства.

 

     ГОЛОВА. Депутат Плютинський. Послухаємо ще з гальорки.

 

     ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  аграрної  політики  та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановний  Петре  Миколайовичу,  я  до  вас звертаюся! Шановні народні депутати! Я хочу вас просити: підтримайте сільське господарство. Борги, про які говорила Катерина Тимофіївна, - це не вина господарств,  їх породила непаритетність цін.  Ми вже повинні закупити десь 2 мільйони тонн хліба, щоб догодувати наших людей до збирання  нового   врожаю!   Я   вас   дуже   прошу:   підтримайте законопроект,  це  дуже  необхідно.  Якщо ми не зробимо цього,  то похоронимо сільське господарство.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся  до  депутатів,  які  тримають  руки:  ви поговоріть із своїми сусідами і проголосуйте, буде більше користі. А ви один одного переконуєте.

 

     Ще раз проголосувати?  Ставлю на голосування проект закону  в цілому. Прошу проголосувати.

 

     ВАЩУК К.Т. Шановні колеги, дуже прошу, підтримайте!

 

     "За" - 211.

 

     ГОЛОВА. Стабільні цифри. По фракціях покажіть. Я думаю, зараз підтримає   найбільша   фракція.   Петре   Миколайовичу,   давайте підтримаємо.

 

     ВАЩУК К.Т.   Петре   Миколайовичу,   хоч   одну   цю   статтю підтримайте, ми вас дуже просимо. Підіть назустріч селянам.

 

     ГОЛОВА. Та не одну  статтю,  а  в  цілому.  Вже  вечір,  одну статтю...

 

     ВАЩУК К.Т. Ну в чому, скажіть, винні селяни?

 

     ГОЛОВА. Катерино   Тимофіївно,   спокійно.   Шановні  народні депутати!  Я ще раз прошу вас проголосувати (це вже четвертий раз) проект    Закону    про    списання   заборгованості   колективних сільськогосподарських підприємств, які реформуються, як закон.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз  прошу  проголосувати  проект  Закону   про   списання заборгованості колективних сільськогосподарських підприємств,  які реформуються, у цілому.

 

     "За" - 224.

 

     По фракціях.

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати!  На першій сторінці порівняльної таблиці  є  моє прізвище,  я  вносила  пропозицію.  I  в  комітеті  ми  довгий час працювали над цим законодавчим актом.

 

     Ви пам'ятаєте,  скільки спорів було в  цьому  залі,  коли  ми приймали  Закон  про оренду землі,  Закон про сільськогосподарську кооперацію.  I всі ті зміни стосувалися в  основному  реформування сільського господарства.

 

     Щоб допомогти  тим  нашим  людям,  у кого заарештовано майно, особливо  комбайни,  трактори,  якими  треба  навесні  орати,   ми списуємо ті борги, які є перед державою. Давайте підтримаємо селян для  того,   щоб   ті   трактори,   які   заарештувала   податкова адміністрація, вийшли в поле. Фактично всі пропозиції враховані.

 

     І мене просив Чобіт,  який не встиг проголосувати, звернутися до вас,  Іване Степановичу, щоб ви поставили ще раз на голосування проект закону.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Щоб не зверталися ні Дмитро Чобіт,  ні  Валентина  Петрівна,  ви  вставте  картки,  сядьте   і проголосуйте.  Ліс  рук.  Ще  більше  депутатів бажають виступити. Проект, як каже Володимир Кирилович Черняк, ставиться останній раз сьогодні на голосування. Прошу проголосувати запропонований проект Закону      про      списання      заборгованості      колективних сільськогосподарських підприємств, які реформуються, в цілому.

 

     "За" - 228.

 

     Приймається.

 

     ВАЩУК К.Т. Щиро дякуємо.

 

     ГОЛОВА. Вимагають висвітити по фракціях. Будь ласка.

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Іване Степановичу!  Я  пропоную  зараз  поставити   на   голосування   і проголосувати   доручення   -   розмістити  результати  поіменного голосування  в  нашій  газеті  "Голос   України".   Нехай   селяни подивляться на результати голосування - хто їх підтримує.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.   Я   хочу  підтримати  депутата  Марченка,  щоб розмістити,  але  з  коментарями,  щоб  народ  України  знав,  хто відверто і нахабно розкрадає бюджет, а хто - ні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Газета  в  нас  самостійна,  вона сама робить те,  що хоче.

 

     -------------

 

     Розглядається проект Закону  про  державне  прогнозування  та розроблення  програм  економічного  і соціального розвитку України (друге читання).

 

     Доповідач -  перший  заступник  голови  Комітету   з   питань економічної політики Володимир Черняк. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).   Шановні   народні   депутати!   Хочу повідомити  вам  приємну  новину.  Комітет  з  питань  економічної політики в тісній співпраці з Міністерством  економіки  підготував до   другого   читання   проект   Закону   України   про  державне прогнозування та розроблення програм  економічного  і  соціального розвитку України.  Я пропоную прийняти його протягом трьох хвилин. Моя доповідь займе півхвилини.

 

     Надійшло 22 пропозиції. Враховано 12. Редакційно враховано чотири.  Не враховано - шість. Вважаю, що вони не враховані справедливо, і пропоную депутатам не наполягати.

 

     ГОЛОВА. Чи є депутати...

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Остання фраза,  Іване Степановичу. Від прийняття цього  закону не буде користі,  але від його неприйняття може бути шкода.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  які подавали поправки!  Не враховано чотири поправки. Депутат Баулін. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Поправка 12.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Поправка 12. Это относится к статье о прогнозировании  экономического  и  социального  развития Автономной Республики Крым, области, района, города. Я предлагаю к тем показателям,  которые должны быть учтены при  прогнозировании, добавить:  "регіональні народногосподарчі баланси". Может быть, вы правильно сделали мне замечание,  что "регіональні господарчі"  не совсем  корректная  формулировка,  но по крайней мере баланс нужно учитывать, ведь должен же быть расчет электроэнергии, газа, воды и так  далее.  Есть  у  нас  экономика  области,  экономика  района, экономика города.  Баланс нужно учитывать.  Как же без  этого?  То есть я предлагаю тогда,  Владимир Кириллович, может быть, изменить редакционно:  не  региональные  "народногосподарчі"   балансы,   а балансы   экономического   и   социального   развития   Автономной Республики Крым,  области,  района  и  так  далее.  Балансы  нужно учитывать! Это расчет потребления.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, можна врахувати?

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Взагалі  тут  термін  "баланс" є.  Ми виходили з того,  що ваша пропозиція про регіональні баланси не є  коректною, оскільки  такого терміна немає.  Але оскільки посилюється значення регіонів, враховуючи цю обставину, я думаю, можна врахувати.

 

     ГОЛОВА. Ще хто з депутатів наполягає?  Більше немає.  Тому  я прошу запропонований... Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.  Я прошу обратить внимание на поправку 15.  Точно так же предлагаю в прогнозе развития отрасли учитывать  показатель "галузеві  баланси".  Тем  более,  Владимир Кириллович,  это будет соответствовать статьям 6  и  7  в  редакции,  предложенной  вашим комитетом.   В  них  предусмотрено,  что  в  прогнозе  учитываются "основні макроекономічні та інші  необхідні  показники  і  баланси економічного  і  соціального  розвитку,  в  тому  числі  у розрізі галузей економіки". Погодьтеся із цією пропозицією - і все, будемо голосувати.

 

     ЧЕРНЯК В.К.     Я     все-таки     заперечую.    Є    поняття "народногосподарський баланс". Ви вже вносите ноу-хау в економічну науку.  Ми б не хотіли відображати його в законі. Ми вже пішли вам назустріч в одному питанні.  Давайте тепер ви йдіть на компроміс у цьому питанні, і полагодимо цю справу.

 

     Між іншим, це не має принципового значення.

 

     ГОЛОВА. Депутат погодився.  Будь ласка...  Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛIН П.Б.  Поправка 19.  Я прошу уваги,  народні  депутати! Справа ось у чому.  Хтось розробляє Державну програму економічного і соціального розвитку,  а хтось повинен відповідати за  виконання її показників.

 

     Тобто в  поправці  19  я  пропоную  затверджувати  санкції за невиконання.  Але я виписав це  трохи  некоректно.  Я  передав  ці функції Кабінету Міністрів.

 

     Я прошу  цю  функцію,  Володимире Кириловичу,  віднести не до повноважень Кабінету Міністрів (це стаття 16 нової редакції), а до повноважень Верховної Ради. I тоді все буде нормально.

 

     Тобто поправку 19 врахувати в статті 15. Ви правильно зробили мені зауваження,  що для цього має бути тільки закон.  Можна з цим погодитися?   Адже  мають  бути  санкції  щодо  тих,  хто  повинен відповідати за виконання цих показників?

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Дійсно,  санкції  можна   затверджувати   тільки законом. Кабінет Міністрів не має права на це.

 

     Але якщо  це  віднести  до  повноважень  Верховної  Ради,  то Верховна Рада може все,  крім того,  чого вона не може. Тому можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ще в когось із депутатів є поправки? Немає.

 

     Ми врахували  дві  поправки  з  чотирьох.  Проект  Закону про державне  прогнозування  та  розроблення  програм  економічного  і соціального розвитку України пропонується прийняти як закон. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 168.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Більшість не зрозуміла.  Я ще раз оголошую: проект Закону про державне  прогнозування  та  розроблення  програм  економічного  і соціального розвитку України прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 210.

 

     По фракціях.

 

     Я думаю,  що депутат Баулін поговорив зі  своїми  колегами... Давайте проголосуємо. Прошу проголосувати в цілому як закон проект Закону про державне прогнозування...

 

     "За" - 209.

 

     Видно, вже  втомилися.  Проект   закону   відправляється   на доопрацювання.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо договору купівлі-продажу житлових будинків, квартир та інших об'єктів   нерухомого   майна).   Доповідає   Сергій  Анатолійович Терьохін,  голова  підкомітету  Комітету  з  питань   фінансів   і банківської діяльності.

 

     ТЕРЬОХIН С.А. Дякую. Шановні народні депутати! Я хотів би вам нагадати,  що цей  проект  закону  стосується  не  тільки  питання дарування  і  обміну  квартир  серед  членів  однієї  родини,  а й зменшення ставок мита при зверненні громадян до судів.

 

     Ви знаєте,  що зараз ставка мита при  зверненні  громадян  до органів  судової  влади  становить  5  відсотків,  що унеможливлює використання цієї незалежної гілки влади для вирішення майнових  і немайнових спорів.

 

     Тому за  дорученням  Верховної Ради ми підготували до другого читання цей законопроект,  а також уніфікували  ставку  мита,  яку прийняли,  пам'ятаєте,  шляхом подолання вето в минулому році. При продажі квартири ми визначили ставку 1 відсоток,  але залишилося 5 відсотків  при  даруванні або обміні,  що найчастіше роблять члени сім'ї.

 

     I сьогодні виникла парадоксальна  ситуація,  коли  для  того, щоб,  наприклад, мати віддала квартиру сину, вона має оформляти це як продаж для того,  щоб уникнути у п'ять разів більшого мита.  Це ми  вирішили  в цьому проекті закону і просили б вас проголосувати його в цілому.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,   вибачте,   ви   вже   перший заступник, а я назвав вас головою підкомітету.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я не маю великих амбіцій.

 

     ГОЛОВА. У   таблиці  є  поправка  депутата  Журавського,  яку відхилено. Увімкніть мікрофон депутата Журавського, будь ласка.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Християнськодемократична партія. Я знімаю цю поправку,  але  хотів  би зауважити,  що її враховано в Законі про Державний бюджет,  а сам цей проект Закону про  внесення  змін  до деяких  законодавчих актів України було подано задовго до розгляду Закону про Державний бюджет.  I взагалі,  я  хотів  би  подякувати комітету  і  особисто пану Терьохіну за плідну роботу саме над цим проектом закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Більше  я  не  бачу  відхилених  поправок.  Це  друге читання,  шановні депутати.  Тому я прошу вас проголосувати проект Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  (щодо договору  купівлі-продажу  житлових  будинків,  квартир  та  інших об'єктів нерухомого майна) у цілому.

 

 

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За - 168.

 

     Я ще раз звертаюся до депутатів:  це друге читання... Депутат Коліушко.

 

     КОЛIУШКО I.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановні народні депутати! Я  уповноважений  виступити  від  комітету.  Минулого   тижня   на засіданні  Комітету  з  питань правової політики ми розглянули цей законопроект.  Хочу звернути вашу увагу,  що крім тих  питань,  на яких  наголосив Сергій Терьохін у доповіді,  які дійсно потребують врегулювання, до цього проекту потрапили також зміни до Цивільного кодексу,  які  пройшли  повз  правовий  комітет і з якими правовий комітет не може погодитися.

 

     Запропонований законопроект  можна  було  б  проголосувати  в даній   редакції,  якщо  вилучити  на  сторінці,  де  йдеться  про нотаріальне посвідчення договорів купівлі -  продажу  нерухомості, фразу  "крім  випадків,  визначених  законом".  Якщо  цю  фразу ми вилучимо,  тоді дійсно можна погодитися з цим  законопроектом.  Ми вирівняємо ситуацію, і все стане на свої місця, ми захистимо права громадян щодо доступу до інформації, до реєстру заборон тощо.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Як я зрозумів,  пропозиція народного  депутата Коліушка - обмежитися словами: "має бути нотаріально посвідчений". Я в принципі заперечую,  але для того,  щоб прийняти цей закон, не буду  заперечувати.  І  тому я просив би проголосувати з тим,  щоб закінчити фразу так: "має бути нотаріально посвідчений".

 

     ГОЛОВА. Я,   користуючись   правом   головуючого,   продовжую засідання на 15 хвилин. Депутат Ромовська. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 122, Львівська область). Я прошу проголосувати з таким уточненням.  Якщо ми проголосуємо без такого уточнення,  то це означає,  що залишається право,  за яким функції нотаріального посвідчення здійснюють товарні біржі. Цього не можна зберігати на майбутнє.

 

     ГОЛОВА. Прошу з урахуванням зауважень Ігоря Коліушка і Зоряни Ромовської проголосувати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів  (щодо  договору  купівлі  -  продажу  житлових будинків, квартир та інших об'єктів нерухомого майна) у цілому.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

 

     "За" - 218.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні  депутати!  Більше  жодного зауваження не було,  абсолютно все враховано.  І правовий  комітет за. Так що я просив би просто зосередитися, це останнє питання.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ще раз проголосуємо.  Оголошений мною проект закону прошу  проголосувати  як  закон.  Прошу  голосувати,  а  не агітувати.

 

     "За" - 259.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

 

     -------------

 

     Ми продовжили на 15 хвилин засідання, тому я прошу розглянути проект Закону про пенсії за особливі заслуги перед Україною (друге читання).  Доповідач  -  секретар  Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та  інвалідів  Віктор  Валентинович  Борщевський.  Прошу уваги.

 

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  К этому проекту закона было  подано  51  замечание.  Практически  все  они   учтены,   за исключением  пяти,  большинство  из  которых  носило  редакционный характер.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть зауваження у депутатів,  поправки  яких  не враховані?  Немає.  Тому  прохання  проект  Закону  про  пенсії за особливі заслуги перед Україною проголосувати в цілому.

 

     "За" - 281.

 

     Приймається.

 

     Дякую, Вікторе Валентиновичу.

 

     -------------

 

     Проект Постанови про проведення  парламентських  слухань  про основні засади державної регіональної політики. Увімкніть мікрофон депутата Косаківського.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г. Шановний Іване Степановичу! Я підтримую цей проект  постанови,  але просив би,  щоб разом з Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування  відповідальним було  визначено  і  Комітет  з  питань  бюджету,  тому  що основою місцевого самоврядування є  фінансові  ресурси.  Зараз  іде  якраз серйозна  робота  з реформування фінансово-регіональної політики в державі. Я думаю, що це було б доцільно.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Депутате   Турчинов,   ви    не заперечуєте?  Тоді  з  урахуванням  пропозиції  народного депутата Косаківського,  щоб визначити відповідальним разом з  Комітетом  з питань   державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування  і Комітет з питань бюджету,  прошу проголосувати проект постанови  в цілому.

 

     "За" - 244.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     Проект Постанови  про  проведення  парламентських слухань про становище молоді в Україні. Немає зауважень. Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 282.

 

     Приймається.

 

     -------------

 

     І останній  проект  постанови,  який ми не можемо не прийняти (ви  знаєте,  що  наближається   чотирнадцята   річниця   страшної трагедії) - проект Постанови про проведення парламентських слухань у зв'язку  з  чотирнадцятою  річницею  Чорнобильської  катастрофи. Прошу проголосувати в цілому.

 

     "За" - 302.

 

     Приймається конституційною більшістю.

 

     -------------

 

     Шановні народні  депутати!  Ще є сім хвилин.  У нас залишився непроголосованим  законопроект  щодо  Ради  Національного   банку. Увімкніть мікрофон Олександра Зінченка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ (о)). Дякую. Шановний Іване Степановичу!  Оскільки  в  нас   залишився   час,   є   пропозиція проголосувати  в пакеті законопроект щодо Ради Національного банку і проект постанови щодо Національної ради з питань  телебачення  і радіомовлення.  Нагадую, що перший документ стосується дев'ятої та десятої частин статті 10. Щодо другого, то я доповідав на трибуні.

 

     Отже, якщо ми в пакеті проголосуємо відповідні проект  закону і проект постанови, то зможемо вирішити комплекс кадрових питань у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Проект Закону про внесення змін до статті  10  Закону України про Національний банк України (стосовно порядку звільнення членів  Ради  Національного  банку  України)  в редакції комітету сьогодні представляв Ігор Олегович Юшко.

 

     Прошу проголосувати в цілому в редакції комітету.

 

     "За" - 188.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Я дякую  шановним  народним  депутатам  за  напружену  працю. Наступне пленарне засідання розпочнеться завтра о 10 годині.