ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  т р а в н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати  і  гості Верховної  Ради!  Прохання  готуватися  до реєстрації.  Поки ви це робитимете,  я прошу привітати нашого  колегу  народного  депутата України   Миколу   Сергійовича   Пасєку  з  його  днем  народження (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.  У  залі  зареєструвалося  389  народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Я нагадую народним депутатам, що в четвер ми не робимо ніяких заяв,  ніяких розминок.  Ми в четвер відразу  розглядаємо  питання порядку денного.

 

     Тому якщо  розпочати  виступами з процедури,  то буде не одна хвилина.  Це Черенкову - хвилину,  Чижу - хвилину,  іншим. А в нас буде 30 таких пропозицій. Тому ми не робимо винятку (Шум у залі).

 

     Я вам ще раз кажу:  ми не можемо цього робити.  Ми надамо вам слово пізніше.

 

     -------------

 

     Слухається питання про призначення членів Вищої ради юстиції. Доповідає  заступник  голови  Комітету  з питань правової політики Шишкін Віктор Іванович. Будь ласка.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Шановні депутати!  Відповідно до статті  131  Конституції  України Верховна  Рада  належить  до тих інституцій держави,  які формують Вищу раду юстиції. За цією статтею Верховна Рада України має право на делегування до Вищої ради юстиції трьох осіб.

 

     Раніше вже Верховна Рада призначила членом Вищої ради юстиції керівника відділу  зв'язків  з  органами  правосуддя  Секретаріату Верховної  Ради України Селіванова Анатолія Олександровича.  Отже, Верховна Рада залишає за собою право на  обрання  ще  двох  членів Вищої ради юстиції для того, щоб повністю заповнити цю квоту.

 

     Нагадую: за  законом  на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України,  не молодший 35 років і не старший  60  років,  який  проживає в Україні не менше 10 останніх років,  володіє державною мовою,  має вищу юридичну освіту і  стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

 

     Відповідно до  статті  8  Закону  про Вищу раду юстиції право рекомендувати осіб,  які можуть кандидувати на посади членів Вищої ради юстиції,  належить депутатським групам і фракціям. Свого часу до Комітету Верховної Ради з питань  правової  політики,  який  за нашим   Регламентом   наділений   правом   попереднього   розгляду кандидатур з точки зору оцінки їх відповідності вимогам до  членів Вищої  ради юстиції,  а також додержання процедури проходження цих кандидатів,  було подано 12  кандидатур  для  призначення  членами Вищої  ради  юстиції.  1  грудня  1999  року і 15 травня 2000 року комітет розглянув запропоновані депутатськими фракціями і  групами кандидатури  і  вважає,  що  кожний  із  цих  фахівців  може  бути призначений на посаду члена  Вищої  ради  юстиції,  бо  відповідає вимогам Конституції України і Закону про Вищу раду юстиції.

 

     На сьогодні,  тобто  на  момент  моєї  доповіді,  до комітету надійшли заяви 16 і 17 травня цього року  щодо  шести  кандидатів, які депутатськими групами і фракціями оголошені як відкликані.  Це такі кандидатури:  Гавриш,  Костицький,  Король,  Мичко,  Мусіяка, Черновецький.  Заяви  підписані  керівниками  депутатських  груп і фракцій,  які мають право на рекомендування цих осіб, в мене є. За доктриною   закону,   той   орган,   якому   надано  право  подачі рекомендацій,  також має право відкликання.  Отже, відкликання цих кандидатур відповідає закону.

 

     Таким чином,  сьогодні є шість осіб, які можуть бути включені до  бюлетенів  для  таємного  голосування.   Перераховую   їх   за алфавітом.

 

     Карнаух Микола  Васильович,  1958  року народження,  народний депутат минулого скликання, закінчив Національну юридичну академію України  імені  Ярослава  Мудрого,  стаж  роботи в галузі права 17 років,  займається в даний час адвокатською діяльністю,  висунутий фракцією "Лівий центр".

 

     Мельник Микола  Іванович,  1962  року  народження,  заступник керівника науково-експертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради  України,  закінчив  Київську  вищу школу МВС СРСР,  кандидат юридичних наук,  заслужений юрист України,  стаж роботи  в  галузі права 16 років,  рекомендований фракціями Руху і Партії зелених та групою "Незалежні".

 

     Онопенко Василь Васильович,  1949 року  народження,  народний депутат України, закінчив Харківський юридичний інститут, кандидат юридичних наук,  заслужений юрист України,  стаж роботи  в  галузі права понад 25 років, висунутий фракцією "Батьківщина".

 

     Пересунько Сергій  Іванович,  1952 року народження,  народний депутат України, закінчив Харківський юридичний інститут, кандидат юридичних  наук,  стаж  роботи  в  галузі  права  понад  10 років, висунутий групою "Незалежні".

 

     Піскун Святослав Михайлович,  1959 року народження, начальник слідчого управління податкової міліції України, закінчив юридичний факультет  Львівського  державного  університету,  стаж  роботи  в галузі права понад 15 років, висунутий групою "Незалежні".

 

     Сіренко Василь  Федорович,  1941  року  народження,  народний депутат   України,   закінчив   юридичний   факультет   Київського державного університету,  доктор юридичних наук,  членкореспондент Національної академії наук  України,  академік  Академії  правових наук України, стаж роботи в галузі права понад 28 років, висунутий фракцією КПУ.

 

     Усі претенденти  проживають  в  Україні  з  дня   народження, володіють  у  достатньому  обсязі  українською  мовою і,  на думку комітету, можуть бути рекомендовані на цю посаду.

 

     Нагадую депутатам,  що відповідно до статті 8 Закону про Вищу раду  юстиції  призначення  на  посаду  члена  Вищої  ради юстиції проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

 

     Дякую.

 

     Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Вікторе   Івановичу.   Шановні   колеги, заступник  голови  Комітету з питань правової політики доповів вам це питання,  порядок і процедуру голосування,  квоту у складі двох осіб,  які  мають  бути  нами  обрані  членами  Вищої ради юстиції України.

 

     Із процедури ввімкніть мікрофон народного депутата Мішури.

 

     МІШУРА В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.   Шановний   Вікторе Володимировичу!  Я  думаю,  що  ми  можемо  обговорити сьогодні ці кандидатури.  Це справді гідні кандидатури для того,  щоб  бути  у Вищій  раді  юстиції.  Але я думаю,  що ми не маємо права сьогодні проводити голосування ось із якої причини.  Лічильна  комісія,  що створена,  не відповідає нормам Регламенту. У Регламенті записано, що  лічильна  комісія  створюється   на   підставі   пропорційного представництва всіх фракцій.  Там немає жодного комуніста, немає й з деяких інших фракцій.  Нам спочатку треба створити нову лічильну комісію, а потім проводити голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Увімкніть  мікрофон  народного  депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Уважаемый  Виктор  Иванович!  Скажите, пожалуйста,  по  каким  причинам  фракция  Партии зеленых отозвала кандидатуру Мусияки  Виктора  Лаврентьевича?  Ведь  все  прекрасно знают,  что эта кандидатура пользовалась бы наибольшим авторитетом среди народных депутатов Украины.  А принцип "Ты - мне, я - тебе", вошедший  основательно  в работу Верховной Рады,  порочен по своей сути.  Поэтому хотелось бы всетаки узнать,  знает  ли  сам  Виктор Лаврентьевич Мусияка о том, что отозвана его кандидатура? И почему об этом не было сообщено ранее?

 

     ШИШКІН В.І.  Я можу відповісти так.  У мене є подання фракції Партії   зелених   за   підписом  депутата  Кононова  про  те,  що відкликається кандидатура Мусіяки у  зв'язку  з  підтримкою  іншої кандидатури,  яку фракція вважає за доцільне висунути.  Комітет не розглядає  доцільність  чи  подання,   чи   відкликання,   бо   за Регламентом Верховної Ради на нього покладено лише одне завдання - перевірка відповідності вимог Конституції і закону щодо тих  осіб, яких висувають на цю посаду, та наскільки була дотримана процедура висування,  тобто  голосування  у  фракціях  тощо.  Отже,  розгляд питання  доцільності  чи  недоцільності  висунення  тієї  чи іншої кандидатури не належить до повноважень  комітету.  Тому  в  даному разі краще було б поставити запитання керівникові фракції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Івановичу.  Це право фракції. І в мене до вас запитання, Вікторе Івановичу. Якими фракціями висунуто Піскуна Святослава Михайловича?

 

     ШИШКІН В.І. Піскун висунутий депутатською групою "Незалежні". Його відкликала фракція Партії зелених у тому самому поданні,  про яке  я  щойно  говорив.  Поданням від зелених відкликано Піскуна і Мусіяку.  Але  він  був  висунутий   свого   часу   також   групою "Незалежні".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Суб'єкта подання зараз немає?

 

     ШИШКІН В.І. Немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Вікторе Івановичу.

 

     Шановні колеги,  процедура,  відповідно  до того,  як доповів заступник голови комітету,  буде така:  ми викликаємо  на  трибуну кандидатів  на  посаду члена Вищої ради юстиції від Верховної Ради України і народні депутати зможуть поставити їм запитання.

 

     Будь ласка,  на  трибуну  запрошується   Мельник,   висунутий фракцією Партії зелених. Будь ласка.

 

     Шановні народні депутати,  чи є запитання до кандидата у Вищу раду  юстиції?  Є  необхідність  записуватися?   Один   Чиж   Іван Сергійович.

 

     Будь ласка,   ввімкніть  мікрофон  народного  депутата  Чижа. Наступний - депутат Гмиря.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний претенденте,  як ви вважаєте, чи у вас достатньо юридичного досвіду та практики,  щоб займати місце, і не просто  займати,  а  серйозно  працювати  у  Вищій  раді  юстиції, оскільки  на  неї покладено дуже важливі й відповідальні завдання? Чи ви впевнені  в  тому,  що  справитесь,  і  як  ви  бачите  своє входження в цю роботу?

 

     Будь ласка.

 

     МЕЛЬНИК М.І.,    заступник    керівника   науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України. Іване Сергійовичу, дякую  вам.  Справді,  Вища  рада  юстиції  є  дуже відповідальним органом державної влади,  на  яку  покладено  надзвичайно  важливі завдання формування корпусу суддів України.

 

     Наскільки вистачає  мого досвіду - судити вам.  Я з 1983 року почав працювати в органах внутрішніх  справ,  з  1985  року  -  на практичній   діяльності   в  органах  внутрішніх  справ.  Працював викладачем Національної академії внутрішніх справ  та  в  Комітеті Верховної   Ради   України   з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і  корупцією.  Останні  два  роки  працюю  заступником керівника  науковоекспертного  управління  Секретаріату  Верховної Ради України. От такий мій юридичний досвід.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Увімкніть  мікрофон  народного   депутата Гмирі.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Спасибо.  Как  вы считаете как,  может быть, будущий член Высшей рады юстиции,  то есть человек,  который несет очень важную часть ответственности за судьбы правового государства в Украине,  будет ли законным  ваше  избрание,  если  подсчитывать голоса  будет  комиссия,  в  которой нет представителей фактически половины парламента? Ваше мнение как юриста?

 

     МЕЛЬНИК М.І.  Як юрист, я вважаю, що Верховна Рада України на сьогодні  є  абсолютно  легітимним  органом  (Шум у залі).  Справа Верховної Ради вирішити це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо   Івановичу,   будь   ласка,   ближче   до мікрофона, щоб вас було чути.

 

     МЕЛЬНИК М.І.  Питання  формування органів Верховної Ради - це справа Верховної Ради України.  Безумовно,  рішення Верховної Ради повинні  відповідати  законодавству  й  Регламенту  Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 151,  Полтавська область).  Дякую.  Шановний претенденте на цю високу посаду,  мене турбує  таке  питання.  Суддів  затверджує  Верховна  Рада.  Це її конституційне право - затверджувати пожиттєво на посаду судді. Але народного депутата обирають виборці,  громадяни певного округу. До народного депутата звертаються люди про необ'єктивність  поведінки того  чи  іншого  судді,  а  Вища  рада  юстиції не реагує.  Проте кандидатура такого судді  подається  на  розгляд  Верховної  Ради. Подається   раз,   подається   вдруге,   подається   втретє,  поки врешті-решт Верховна Рада не затвердить цього суддю.

 

     Який механізм  запровадити,  щоб  усе-таки  прислухалися   до людей,  обраних  народом,  стосовно оцінок діяльності суддів,  які затверджуються пожиттєво?  Я вважаю,  що це дуже важливе  питання. Який би ви механізм запропонували?

 

     МЕЛЬНИК М.І.  Механізм  передбачений у чинному законодавстві. Єдине,  що залишається для розв'язання проблеми, яку ви порушуєте,

-  це  підвищення  ефективності,  зокрема  й діяльності Вищої ради юстиції.  У  нас  достатньо  органів,  у  тому  числі  і  у  сфері юриспруденції,  у  сфері  здійснення  судової  влади.  Це й органи суддівського самоврядування,  це й суди вищої інстанції, це й Вища рада   юстиції.   Але   проблема   полягає   в   ефективності   їх функціонування. Оце єдина проблема.

 

     Якщо буде нормально працювати Вища рада  юстиції,  якщо  буде нормальний   підбір  кадрів   Про  кадри  позавчора  на  спільному засіданні комітетів з питань правової політики та з питань науки і освіти  говорив  голова  Верховного  Суду Віталій Федорович Бойко, зазначивши,  що  в  нас,  власне  кажучи,  немає  кого  призначати сьогодні на п'ять років з іспитовим терміном. Отже, якщо почнеться з такого підбору і закінчиться ефективною  діяльністю  Вищої  ради юстиції, якщо буде системний підхід, тоді все буде нормально. Щось придумувати ще вважаю зайвим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Івановичу.  Сідайте,  будь  ласка. Наступний  -  Сіренко  Василь Федорович.  Він відсутній з поважної причини, бере участь у засіданні Конституційного Суду. Зважаючи на те,  що  самовідвід  від Василя Федоровича не надходив,  маємо всі підстави включити його прізвище до бюлетеня.

 

     Карнаух Микола Васильович,  будь  ласка,  на  трибуну.  Чи  є запитання  до  Карнауха  Миколи  Васильовича,  висунутого фракцією Соціалістичної партії України?

 

     Будь ласка,  народний  депутате  Стрижко.  Потім   поставлять запитання народні депутати Чиж і Кириченко. Три запитання.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Я хотел бы узнать ваше мнение  в  отношении  того,  насколько  оправданным  вы   считаете сегодняшнюю конституционную практику пожизненного назначения судей в условиях,  когда многие процессы  -общественные,  экономические, политические - еще не установились у нас в стране?

 

     Спасибо.

 

     КАРНАУХ М.В.,    помічник-консультант    народного   депутата України.  Дякую.  Судді призначаються не пожиттєво, а безстроково. Ще  в  1997  році  я  виступав з цієї трибуни та пропонував внести зміни до Конституції,  щоб судді обиралися на 10  років.  Тобто  я вважаю, що потрібно встановити певний термін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Наступний - Кириченко.

 

     ЧИЖ І.С.   Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Шановний  Миколо Васильовичу,  по-перше,  я вас вітаю тут і  підтримую,  безумовно, вашу  кандидатуру,  знаючи  ваші  якості  -  професійні,  людські, громадські.  Я думаю,  що ви готувалися серйозно до того,  що така пропозиція виникне і вам треба буде працювати.

 

     У чому  ви  вбачаєте  найголовнішу проблему нинішнього складу Вищої ради юстиції?  Що треба було б удосконалити,  змінити?  Дуже коротко, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     КАРНАУХ М.В.  Найголовнішою проблемою нинішнього складу Вищої ради юстиції є те,  що вона дуже  слабо  або  недостатньо  виконує покладені  на  неї  завдання.  Тобто  немає  такої  роботи,  яка б свідчила,  що здійснюється кваліфікований і  неупереджений  підбір суддів,  немає  фактів  реагування  на  порушення закону в системі правосуддя.

 

     Я, як адвокат,  часто буваю в судах і бачу, що деякі судді не відповідають  посаді ні за своїм професійним рівнем,  ні за іншими якостями.  Але,  на жаль,  ці факти не стають  предметом  розгляду Вищої ради юстиції.  І це головна причина.  Безумовно,  члени ради мають бути більш принциповими, більш наполегливими й конкретними у своїй роботі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Кириченка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.   Дякую.   Шановний   Миколо   Васильовичу,  я підтримую думку попереднього промовця.  Ми знаємо вас по роботі  в парламенті, і думаю, що ви гідні цієї високої посади.

 

     Запитання такого плану. Із приходом у Вищу раду юстиції чи не могли б ви  підтримати  мою  пропозицію,  що  Вища  рада  юстиції, обговорюючи  кандидатуру  того чи іншого судді на призначення його безстроково  на  таку  відповідальну  посаду,   повинна   б   була запрошувати й народних депутатів України з відповідного округу?  Я все-таки зводжу думку до того,  що до народного депутата, обраного по  округу,  звертаються  десятки  й  сотні  виборців,  і  в нього акумулюється певна інформація,  зокрема щодо діяльності і  судової гілки  влади,  і  конкретного  судді.  Я  хотів би,  щоб Вища рада юстиції враховувала думку народного  депутата,  коли  затверджують суддю даного округу безстроково. Яка ваша думка?

 

     Дякую.

 

     КАРНАУХ М.В.   Моя   думка   така.   Остаточне   рішення  про призначення судді безстроково приймає все-таки  Верховна  Рада,  а народний  депутат є суб'єктом подання.  Він може ввійти з поданням до Вищої ради юстиції і бути там присутнім.  Тобто тут потрібна  й ініціатива,   і   наполегливість   самого  народного  депутата  і, безумовно,  серйозний  підхід  Вищої   ради   юстиції   до   таких пропозицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

     Прошу Онопенка   Василя   Васильовича.   Кандидатура   Василя Васильовича запропонована фракцією "Батьківщина".  Чи є  запитання до  Василя  Васильовича  Онопенка?  Ввімкніть  мікрофон  народного депутата Масенка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 147,  Полтавська  область).  Василю Васильовичу, у мене таке запитання. Є багато претензій у депутатів до якості суддівства. Ми ж кажемо: "А судить хто?" Але в нас часто трапляється,  що прийняте рішення суду на практиці не виконується, зокрема щодо стягнення аліментів і такого іншого. Із цього приводу я не раз звертався до Міністерства юстиції, але відповідь одна: не виплачується заробітна  плата.  А  як  жити  тим  дітям,  яким  не виплачуються  аліменти?  Як  може вплинути на цей процес Вища рада юстиції, щоб усе-таки ці питання у нашій державі вирішувалися?

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Спасибі. Ви порушили надзвичайно  важливе  питання.  Вища рада юстиції - конституційний орган.  І,  якщо ви звернули увагу,  про нього йдеться  у  розділі "Правосуддя" Конституції України. Тому завдання Вищої ради юстиції

- це не тільки підбір кадрів, дисциплінарні стягнення, звільнення, відкликання  суддів,  а  також,  до речі,  і прокурорів,  але й ті питання,  про які ви сказали.  У Вищій раді юстиції передбачено 20 штатних  членів.  Зокрема,  за  посадою до неї входять Генеральний прокурор,  міністр юстиції,  голова Верховного Суду.  Саме там,  я вважаю,  потрібно  розглядати й такі питання,  які виходять певною мірою навіть за межі компетенції Вищої ради юстиції.  Я думаю,  що Вищій  раді  юстиції потрібно внести зміни до Закону про Вищу раду юстиції, аби надати їй більше прав і можливостей.

 

     Стосовно того,  що часто рішення  судів  не  виконуються.  Ви знаєте,  я,  ще  працюючи  міністром юстиції,  вніс пропозицію про створення державної виконавчої служби замість судових  виконавців. Сьогодні  ця структура організовується,  створюється.  Ми прийняли саме тут закон про цю службу.  Тобто і в правовому  аспекті  треба підкріпити органи державної виконавчої служби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В. Ні, є запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Лісогорського.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності (виборчий   округ  177,  Харківська  область).  Уважаемый  Василий Васильевич!  Как вы  относитесь  к  постановлению,  которое  вынес Конституционный Суд в отношении того,  что депутаты не имеют права вмешиваться в следственные органы?  Я согласен,  что мы  не  имеем права вести следствие и так далее.  Но под этой маркой прокуратура на все обращения депутатов с просьбой рассмотреть отдельные  факты злоупотреблений,   отвечает   тем,   что  покрывает  преступников. Например,  я неоднократно обращался к Винокурову с  письмами,  где просил   расследовать  и  писал,  какие  факты  люди  просят  меня расследовать.  На это я получал совершенно противоположные ответы. Пишут,  что  согласно  решению  Конституционного  Суда мы не имеем права вмешиваться в следствие.  Да не вмешиваемся мы в  следствие! Пожалуйста, ответьте.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Дякую. Я поважаю рішення Конституційного Суду, але не повинно бути крайнощів,  зокрема й у цій справі. Якщо ми не маємо  можливості  по  рішенню  Конституційного Суду звертатися до Верховного  Суду,  до  органів  прокуратури,  то  треба  продумати процесуально і внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу, до Цивільного процесуального кодексу певні гарантії захисту прав і свобод  громадян.  Я  зараз  працюю над цими змінами.  Часу в мене небагато,  але ось що я скажу.  Сьогодні,  як ви знаєте, в слідчих ізоляторах люди утримуються практично роками, і це ще до винесення обвинувального  вироку.  Я  вношу  пропозицію  встановити   термін протягом року,  і досить. Маєте певний час для розслідування справ і завершення. Випускайте людину зі слідчого ізолятора, бо тривалим утриманням саме й порушуються права і свободи громадян.

 

     Цілий комплекс  змін  і доповнень треба внести в процесуальне законодавство,  і не тільки в нього.  Тут  можна  говорити  і  про апеляційну  інстанцію  в  судовій системі.  Тобто треба довести до кінця судово-правову реформу, яка була започаткована в 90-х роках. Ви правильно ставите питання.  І саме тут роль і Верховної Ради, і Вищої ради юстиції найвища.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На   трибуну   запрошується   народний    депутат Пересунько   Сергій   Іванович,   висунутий   депутатською  групою "Незалежні". У кого є запитання?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Кириченка.  Наступний - Стрижко.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Дякую. Я в порядку репліки хотів би зауважити народному депутату Масенку,  який на попередньому  голосуванні  за суддів  якраз виступив за того суддю,  збуривши зал,  щодо якого в багатьох народних депутатів було  чимало  звернень  про  нечистоту його  роботи.  І сьогодні колега Масенко так бідкається за чистоту суддівського корпусу. Некоректно.

 

     І запитання до Сергія  Івановича.  Ми  вас  знаємо  добре  і, думаю,  ваш досвід спрацює на те,  щоб Вища рада юстиції працювала більш ефективно. У мене запитання до всіх претендентів на членство у  Вищій  раді юстиції.  Як повніше враховувати ту інформацію і ті думки,  ті звернення народних  депутатів  України  для  того,  щоб дотримуватися чистоти суддівського корпусу?

 

     Дякую.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Я вдячний за запитання.  Я думаю,  що звернення,  думки  і   пропозиції   народних   депутатів   повинні враховуватися передусім у Комітеті з питань правової політики. Цей комітет розглядає такі питання попередньо,  і він  може  виправити всі   помилки  Вищої  ради  юстиції  за  участю,  звичайно,  всієї Верховної  Ради.  Я  думаю,  що  цю  процедуру  нам  трохи   треба ускладнити  для  того,  щоб  комітет більш справедливо ставився до кожної  кандидатури  з  урахуванням  думок  депутатів.  Але   хочу сказати,  що  досвід,  про  який  ви  сказали,  в  даному разі мій власний, не дуже потрібний Вищій раді юстиції, бо правила гри, які запроваджуються  в нашій більшості,  швидше подібні до тих правил, які застосовуються там, у палатках, на місцях, де торгують. Отож я переконаний: якщо було попередньо прийняте рішення щодо Онопенка і Пересунька рекомендувати їх  до  Вищої  ради  юстиції,  коли  було прийнято  рішення  щодо голів комітетів щодо Голови Верховної Ради та його заступників,  то всі ці рішення  повинні  виконуватися.  А тепер змінилася ситуація,  тобто вже всі на своїх місцях, то тепер можна внести інші кандидатури. Це стосується і Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, ради Національного банку. Якщо ми  такими  методами  й  далі  будемо  діяти,  то  Верховна   Рада перетвориться на кримінально-бізнесовий орган.  Мені дуже цього не хотілося б. Вдячний за запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата  Стрижка.  Наступний  - Чиж.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Дякую.   Сергей   Иванович,   недавно   прошел референдум.  Как говорят,  прошел он по народной инициативе,  хотя факты говорят об обратном. Скажите, пожалуйста, какова ваша оценка возможной роли  Высшей  рады  юстиции  в  этом  событии  и  каковы механизмы   взаимодействия,   скажем,   Высшей   рады   юстиции  с Центризбиркомом и народными депутатами?

 

     Спасибо.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І. На мою думку, якраз Вища рада юстиції не може впливати,  бо не має ніякого відношення до цих процесів.  Вона має головне і єдине завдання:  контролювати суддівський  корпус  нашої держави.  Я вважаю,  що це досить велика і відповідальна робота. І тому до ради повинні підбиратися професіонали, які знають, що таке суд,  що таке судовий процес,  а не всі,  що мають вищу освіту. Ми можемо створити орган,  який буде просто на папері і творитиме те, що вважатиме за потрібне.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Наступний - Масенко.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую. Шановний Сергію Івановичу, мені дуже імпонує ваше критичне ставлення до того,  що відбувається в сесійній залі, бо  саме  так  ми  тільки  можемо  зробити Верховну Раду Верховною Радою.

 

     Моє запитання щодо незалежності судової влади.  Вона  справді за Конституцією має бути незалежною.  Але є найбільша залежність - матеріальна,  бо все,  що пов'язано з  матеріальним  забезпеченням судів,  залежить  від  виконавчих структур влади.  За вимогою Ради Європи ми,  як законодавці, повинні прийняти Закон про судоустрій. Я  покладаю  дуже  великі  надії  на  членів  Вищої ради юстиції - народних депутатів, - які будуть туди обрані, у тому щоб справді в цій частині зробити судову владу незалежною,  а не жебрачкою. Адже доходить  до  того,  що  коли  треба  зробити  ремонт   приміщення районного суду чи якогось іншого,  то просять у тих,  кого по суті треба судити. Це ж не годиться нікуди.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.  Я дякую за запитання. Ви абсолютно праві. Ці проблеми я знаю, бо як колишній суддя прекрасно розумію ситуацію і бачу той стан,  в якому перебуває наша третя,  судова влада,  яка, здавалося б, повинна бути незалежною.

 

     По-перше, судді сьогодні перебувають у жахливому стані,  як і вся судова система. Ви правильно сказали, що такий стан зумовлений матеріальною скрутою.  Судді перетворилися на жебраків, і через те говорити про правосуддя в нашій державі просто наївно.

 

     Якщо ми хочемо,  щоб судова влада була справді незалежною, то повинні  забезпечити  відповідну  матеріальну  підтримку  судам  і суддям  конкретно,   також   більш   сильний,   чіткий,   прозорий громадський  контроль  за  діяльністю  суддів.  Адже  під приводом матеріальних нестатків в судах зараз творяться жахливі речі.  Це й хабарі,  й інші вчинки та дії, які до нуля зводять і незалежність, і порядність, і принциповість у судовій системі.

 

     Я прекрасно вас розумію,  і тому ми повинні все  зробити  для того,  щоб незалежна судова влада колись, хоча б років через 20, у нашій державі постала.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Масенко, і закінчуємо.

 

     МАСЕНКО О.М. Сергію Івановичу, я думаю, ви підтвердите ту мою тезу,  що  в  будь-якому  судовому  процесі  одна  сторона  завжди задоволена  прийняттям  рішення,  а  інша  -  незадоволена.   Тому прийняття  рішення - це одне,  а його виконання - інше.  І я хотів би,  щоб ви з трибуни депутату Кириченку  підтвердили,  що  тут  є різниця.  Мені,  наприклад, незрозуміло, чого було їздити три роки до юридичної академії, щоб тепер ці два поняття не відрізнити одне від одного?

 

     А до вас запитання такого плану. Як ви вважаєте, чи нормально з юридичної точки зору,  коли іменами політиків, які практично для держави  нічого  доброго  не  зробили,  ще  за  їх життя називають вулиці,  площі,  населені пункти і таке  інше?  Я  вважаю,  що  це ненормально,  це  треба  заслужити.  І  тільки  після  смерті  вже надавати такі імена. Яка ваша думка щодо цього?

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.  Я вдячний за це запитання.  Рація  у  вашому запитанні  є,  але я хочу сказати,  що це мається на увазі вулиця, названа на честь першого Президента.  Я думаю так,  що  на  стадії становлення нашої держави,  коли тільки був запроваджений інститут президентства,  державні органи влади,  передусім  Верховна  Рада, повинні  були  зробити все для того,  щоб підтримати цей інститут. Так,  до цього інституту в нас є пропозиції.  Так, ми говоримо про те,  що  інститут  президентства  ще недосконалий.  Але ми повинні робити все для того,  щоб у нас був розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову.  Ми повинні створювати сильну виконавчу владу, яка виводитиме нашу державу з нинішнього стану.

 

     А Вища рада юстиції через судову систему,  через контроль  за суддями  повинна  якраз  утверджувати  й підтримувати цей реальний розподіл гілок влади в нашій державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу. Сідайте, будь ласка.

 

     На трибуну   запрошується   Піскун   Святослав    Михайлович, висунутий депутатською групою "Незалежні".

 

     Будь ласка,   Святославе   Михайловичу.  Чи  є  запитання  до кандидата?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон народного депутата Тищенка.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Святослав Михайлович,  у меня вопрос такого плана. Мне в последнее время приходится много сталкиваться с претензиями моих избирателей к  судьям.  В частности,  очень распространены такие явления,  как составление  протоколов   и   решений   суда   по   несостоявшимся заседаниям,  подделка  документов,  исправления дат подачи исковых заявлений и жалоб и так далее. Не так давно такой судья был здесь, в   зале   Верховного  Совета.  Я  эти  материалы  передавал  и  в соответствующий комитет Верховного Совета, и в управление юстиции. Тем   не   менее  кандидатура  этого  судьи  была  предложена  для голосования в Верховном Совете.

 

     Мне непонятно, почему таких судей даже на стадии рассмотрения в Министерстве юстиции, к примеру, не отстраняют или не возбуждают служебное расследование,  чтобы вообще искоренить такую  практику? Это вообще грубейшее нарушение, это преступление.

 

     Каково ваше отношение?  Что нужно сделать, чтобы Министерство юстиции не только защищало права судей,  но  и  требования  к  ним ужесточило? Пожалуйста, ответьте на этот вопрос.

 

     ПІСКУН С.М.,    заступник   начальника   податкової   міліції Державної податкової адміністрації України.  Справа в тому, що  На русском  отвечать  или на украинском?  Дело в том,  что существует специальный механизм отзыва  судей.  Я  думаю,  что  для  этого  и призвана Высшая рада юстиции - давать оценку деятельности судей по соответствующему  представлению  народных   депутатов   и   других субектов представления согласно Закону о Высшей раде юстиции.

 

     В Высшей   раде  юстиции,  насколько  мне  известно,  создано специальное  подразделение  -  дисциплинарная  комиссия,   которая рассматривает  подобные  материалы и выносит на заседание рады.  И там должна быть дана правовая  оценка  деятельности  определенного судьи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ввімкніть  мікрофон  народного  депутата Краснякова.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция   Коммунистической   партии   Украины.   Уважаемый претендент, разрешите два коротких вопроса. Вопрос первый, который уже звучал.  По Регламенту Счетная  комиссия  должна  работать  на основе  пропорциональности.  Сегодня вы будете избраны,  а знаете, какая ситуация сегодня со Счетной комиссией?

 

     И вопрос второй. В прошлом году 66 процентов   правоведов,   юристов  выпущено  негосударственными учебными заведениями.  Квалификация этих юристов,  как  я  считаю, должна  быть значительно выше.  Каково ваше отношение к подготовке юридических кадров через негосударственные учебные заведения?

 

     ПІСКУН С.М.  По поводу первого вопроса хочу сказать, что все, что делается в государстве, должно быть законным и легитимным. Это очень важный процесс демократизации  государства.  А  относительно подготовки  специалистов,  то  я  тоже  склонен  к  тому,  что для подготовки настоящего юриста нужна  хорошая  школа,  где  бы  были квалифицированные преподаватели с многолетним стажем.  Такая школа воспитывается годами. Есть сегодня вузы, которые за деньги готовят юристов,  не  являющихся  профессионалами.  Я сторонник подготовки юристов в государственных профессиональных установах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ввімкніть  мікрофон  народного   депутата Ключковського. На цьому закінчуємо.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Дякую.  Народний  рух  України.  Шановний  претенденте!  Ви претендуєте на посаду у Вищій раді юстиції,  але,  мабуть,  знаєте про те,  що відповідно до Конституції України  державною  мовою  в Україні є українська мова.  Ви знаєте рішення Конституційного Суду України  щодо  порядку  застосування  державної  мови  в  Україні. Скажіть,   будь  ласка,  чому,  виступаючи  з  трибуни  парламенту України, ви дозволяєте собі користуватись недержавною мовою? Чи ви не здатні її вивчити?  Чи це просто зневага до державної мови і до законодавства України?

 

     ПІСКУН С.М. Я вільно розмовляю українською мовою. Я просто не знав,  ще  треба  відповідати   Якщо мене запитують російською,  я відповів російською мовою.  Якщо  треба  відповідати  українською, будь ласка, я можу перекласти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,   Святославе   Михайловичу.  На трибуну запрошується  голова  Лічильної  комісії  Заєць  Володимир Володимирович.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,  голова  Лічильної комісії Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановна   президіє!   Шановні   народні  депутати!  Дозвольте  вас поінформувати від імені Лічильної комісії Верховної Ради  України. 11  травня  2000  року відбулося перше засідання Лічильної комісії Верховної Ради.  Вона була обрана 23 березня цього року (Постанова Верховної  Ради  України від 23 березня за номером 1596-3).  Із 12 обраних членів Лічильної комісії на засіданні  були  присутні  10. Засідання  проводив заступник Голови Верховної Ради України Степан Богданович  Гавриш.  Комісія  розглянула   питання   про   обрання керівництва  Лічильної  комісії  Верховної  Ради  України третього скликання.  У результаті відкритого голосування головою  Лічильної комісії  Верховної  Ради України було одноголосно обрано народного депутата  України  Зайця  Володимира  Володимировича,  заступником голови  Лічильної  комісії  Фурдичка Ореста Івановича,  секретарем народного депутата України Подгорного Сергія Петровича. Також було відзначено,  що  в складі Лічильної комісії Верховної Ради України відсутні представники  фракцій  Комуністичної  партії  України  та фракції партії "Реформи і порядок" "РеформиКонгрес".

 

     Мені доручено  від  імені  Лічильної  комісії  звернутися  до керівників  названих   фракцій   із   пропозицією   подати   своїх представників до складу комісії, а Верховній Раді України прийняти рішення  з  цього  приводу.  Оголошені  мною   рішення   оформлені протоколом  та  скріплені  підписами  секретаря і голови Лічильної комісії.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Володимировичу,  поінформуйте народних депутатів  про  процедуру  голосування  по  кандидатурах на посаду членів Вищої ради юстиції,  коли й де  воно  відбуватиметься,  чиї прізвища будуть внесені до бюлетенів для таємного голосування.

 

     ЗАЄЦЬ В.В. Вікторе Володимировичу, ми зараз зберемо засідання Лічильної комісії,  на якому обговоримо всі  ці  питання  -  місце голосування,  форму  бюлетеня.  Я  думаю,  протягом  півгодини  ми підготуємо повідомлення й оголосимо його з цієї трибуни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте Володимире Володимировичу.

 

     Шановні колеги,  таким  чином,   як   я   зрозумів,   жодного самовідводу  від  кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції не надійшло.  Шість кандидатів ми заслухали.  Народні  депутати  мали можливість задати запитання.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Володимира Миколайовича Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Жаль,  что вы отпустили раньше времени председателя Счетной комиссии,  потому что мне  не  совсем понятно,  что  делал Гавриш на заседании этой комиссии.  В докладе прозвучало,  что он  там  присутствовал.  С  какой  целью  он  там присутствовал?  Оказать  давление на членов комиссии,  повлиять на них?  Вы же знаете,  что ни одно из должностных лиц ни  при  каких обстоятельствах  не  имеет  права  вмешиваться  в  работу  Счетной комиссии.  Поэтому, мне кажется, что здесь некорректно поступили и члены  комиссии,  и сам Гавриш тем,  что туда прибыл,  тем более в отсутствие представителей двух фракций.  Я хотел бы, чтобы был дан ответ председателя комиссии и Гавриша на этот вопрос.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего Моісеєнко, з вашого дозволу я дам вам  відповідь.  За  дорученням  Голови   Верховної   Ради   Івана Степановича  Плюща  Степан  Богданович  Гавриш  був  присутнім  на засіданні Лічильної комісії,  оскільки це було перше організаційне засідання  комісії,  де  обиралося керівництво.  Ніякого впливу на членів комісії він не чинив.  Якщо у вас є інша  інформація,  будь ласка,  подайте  її  в  установленому  Регламентом  порядку (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  процедура таємного  голосування  виписана  в Законі  про  Вищу  раду  юстиції і в Регламенті.  Голова Лічильної комісії через півгодини доповість процедуру. Якщо будуть запитання до голови Лічильної комісії, я надам слово.

 

     -------------

 

     Слухається питання  про  призначення членів Національної ради України з питань телебачення  і  радіомовлення.  Доповідає  голова комітету Зінченко Олександр Олексійович.

 

     Будь ласка, на трибуну Олександре Олексійовичу.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні депутати!  16 травня 2000 року відповідно до  вимог  Закону  України  про  Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Комітет  з  питань  свободи  слова  та інформації  провів  конкурсний  відбір кандидатів до нового складу Національної ради.

 

     До участі в конкурсі було рекомендовано 14 кандидатів. Один з претендентів  зняв  свою кандидатуру з розгляду,  а інший не надав необхідних  документів  про  себе  і  не  з'явився  на   засідання комітету. Таким чином, до рейтингового голосування в комітеті було допущено  12  осіб.  Опитування  та  обговорення   кандидатів   на засіданні   комітету  завершилося  відкритим  голосуванням  членів комітету,  за яким було визначено 7 претендентів на  представлення Голові  Верховної  Ради  України  для  наступного  рейтингового та результативних голосувань у сесійній залі.

 

     Стаття 6  Закону  України  про  Національну  раду  з   питань телебачення  і  радіомовлення  передбачає,  що пропозицію стосовно кандидатур на  посаду  членів  Національної  ради  вносить  Голова Верховної Ради України за поданням відповідного комітету Верховної Ради України з урахуванням пропозицій депутатських  груп,  фракцій Верховної Ради України та об'єднань громадян.

 

     Призначеними на  посаду  членів  Національної ради вважаються кандидати,  які набрали  при  рейтинговому  голосуванні  найбільшу кількість  голосів  народних  депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, тобто від 226.

 

     Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів, що перевищує  необхідну кількість членів Національної ради,  стосовно цих кандидатів проводиться  повторне  рейтингове  голосування.  За результатами    голосування   Головою   Верховної   Ради   України підписуються  постанови  (підкреслюю,   а   не   постанова!)   про призначення членів Національної ради.

 

     15 грудня  1994 року Верховною Радою України було затверджено вісім членів Національної ради  України  з  питань  телебачення  і радіомовлення.  З  цього  часу  розпочалася  історія нового органу управління у  сфері  телерадіоінформаційних  відносин  в  Україні. Перші  кроки  становлення  Національної  ради були важкими,  проте енергійними.  Відбулися  широкі   консультації   і   взаємодія   з профільними   комітетами   Верховної  Ради  України,  управліннями Кабінету Міністрів,  Адміністрацією Президента.  Вже з травня 1995 року  розпочалося ліцензування телерадіоорганізацій і з цього часу спостерігаються різні порушення вимог законодавства.

 

     Період становлення  нового  інституту  управління  в  системі електронних   засобів   масової  інформації  відбувається  на  тлі існування традиційних управлінських структур і  виникнення  нових, які  у  своїй  діяльності  опікуються  тими  чи  іншими  аспектами телерадіоінформаційних та телекомунікаційних відносин в Україні та на  міжнародному  рівні,  що  призводить  до  розмивання  функцій, компетенції  кожної  із  управлінських  структур.   Неузгодженість управлінських  дій  має  наслідком  застосування нових нормативних актів,  відомчих  розпоряджень,  введення  спеціальних  тарифів  і коефіцієнтів,   які  не  сприяють  розвиткові  ні  державного,  ні комерційного телерадіомовлення.

 

     Основними недоліками  у  діяльності  Національної   ради   за минулий період були: статус Національної ради не набув законодавчо визначеного рівня незалежності;  фінансове забезпечення діяльності Національної   ради  робить  її  фактично  залежною  від  Кабінету Міністрів  чи  навіть  Мінфіну;  невизначеність  статусу   апарату Національної  ради  (до  речі,  ми  вчора  говорили про це із цієї трибуни) аж до моменту прийняття Закону  України  про  Національну раду  України,  тобто  до  23  вересня  1997 року,  значно знизила продуктивність роботи цього органу - затримувався  розгляд  справ, аналіз    стану   телерадіоінформаційного   простору,   діяльність конкурсних комісій тощо;  з боку Національної ради не  було  вжито ефективних   кроків   стосовно  налагодження  фахових  відносин  з Державним  комітетом   інформаційної   політики,   Держкомзв'язку, Укрчастотнаглядом,   Укртелекомом   та  іншими  управлінськими  та виробничими структурами;  Національна рада не перейшла  від  етапу кількісного  вирішення  проблем інформаційного наповнення ефіру до наступного - якісного  його  вдосконалення;  Національна  рада  не набула  рівня  організатора  і  захисника  національного виробника телерадіопродукції  як  у  сфері  технічного  розвитку,  так  і  у створенні    конкурентоздатного    національного    інформаційного продукту.

 

     Тому обрання  членів  Національної  ради  України  з   питань телебачення  і  радіомовлення від Верховної Ради України має стати поворотним пунктом  у  створенні  системи  сучасних  демократичних електронних   засобів  масової  інформації,  розвитку  якісного  і цікавого всім українського телебачення і радіомовлення.

 

     Таким чином,  сьогодні в зал вноситься від імені  профільного комітету  сім  кандидатур,  перелік  яких  ви  маєте  за  поданням комітету.

 

     Я ще  раз  назву  всі  сім  кандидатів  для  голосування.  Це Горобцов Володимир Олексійович, поданий Асоціацією засобів масової інформації. При рейтинговому голосуванні з 18 членів комітету йому віддали голоси 11.

 

     Княжицький Микола Леонідович, поданий фракцією Народного руху України. При рейтинговому голосуванні з 18 народних депутатів йому віддали голоси 12.

 

     Лешик Віктор  Костянтинович,  поданий  фракцією  "Відродження регіонів". З 18 голосуючих членів комітету підтримали 11.

 

     Покальчук Юрій  Володимирович,  поданий  фракцією  СДПУ(о)  і групою "Яблуко". З 18 членів комітету підтримали 16.

 

     Понеділко Віктор  Іванович,  кандидатура подана Комуністичною партією України. З 18 членів комітету підтримали 11.

 

     Потураєв Микита  Русланович,   висунутий   Трудовою   партією України. З 18 голосів він отримав 14 "за".

 

     І нарешті,   Ткаченко   Олександр   Владиславович,  висунутий фракцією  Українського  народного  руху.  З  18  членів   комітету підтримали 12.

 

     Просимо розглянути    питання    про    призначення    членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  відповідно до процедури та чотирьох законів,  які вимагають відповідних наших дій.

 

     Вносимо на  розгляд  ці   сім   кандидатур   для   участі   в рейтинговому голосуванні, порядок якого я вам повідомлю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу.

 

     Я хотів  би  нагадати  шановним  народним  депутатам,  що  ці кандидатури неодноразово обговорювались і обговорені на останньому засіданні   профільного   комітету,   про  що  щойно  поінформував Олександр Олексійович Зінченко.

 

     Гадаю, немає  необхідності  сьогодні  повертатись  знову   до обговорення.   І   як   було   зазначено,  відповідно  до  чинного законодавства і порядку,  передбаченого  для  затвердження  членів Національної  ради  з  питань  телебачення  і  радіомовлення,  нам необхідно провести рейтингове  голосування  і  визначити  чотирьох представників на ці посади від Верховної Ради України.

 

     З процедури  ввімкніть  мікрофон  народного  депутата Валерія Дмитровича Мішури.

 

     МІШУРА В.Д.  Фракція комуністів.  Олександре Олексійовичу, ви самі  сказали  і  на  засіданні  комітету,  і  тут (я підтримую цю позицію),  що все у нас має відбуватися згідно  з  законом.  Ви  ж знаєте,  ви  самі  зачитали,  що  представляє і вносить пропозиції Голова Верховної Ради.  У нас немає представлення від імені Голови Верховної Ради. Це представлення від комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Олексійовичу.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Є  сім  постанов,  які були подані і вносяться Головою Верховної Ради відповідно до рішення профільного комітету. Всі   сім   кандидатів,  які  пройшли  через  профільний  комітет, вносяться Іваном Степановичем Плющем для рейтингового  голосування в цій залі.

 

     МІШУРА В.Д. Немає в документі цього, Олександре Олексійовичу. Немає!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть  мікрофон  народного   депутата   Івана Сергійовича Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Шановні  колеги,  справді,  до цього моменту ми все робили в принципі  демократично,  згідно  з  законом.  У  комітеті відбулося   голосування   по  кожній  кандидатурі.  Я  вважаю,  що попередній склад Національної ради також  був  обраний  у  строгій відповідності  до  закону.  А те,  що голосування відбулося тут за всіх чотирьох кандидатів разом,  то це була домовленість Верховної Ради, вона так вирішила.

 

     У даному  випадку  я  пропоную  з процедури,  по-перше,  якщо будуть  запитання  до  когось  з  кандидатів,  надати  йому  змогу відповісти. По-друге, справді провести рейтингове голосування. Але Голова Верховної  Ради,  щоб  не  виникло  потім  якихось  питань, вносить згідно з Законом про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення конкретні кандидатури  на  затвердження  Верховною Радою.

 

     Тому перед  тим  як  буде  внесено  в  бюлетені або визначено спосіб  голосування,  треба  цю  процедуру  пройти.  Тут,  мабуть, Валерій Дмитрович Мішура правий.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Я маю повідомити,  що всі сім кандидатів,  які пройшли через профільний комітет,  присутні тут,  у залі, і готові дати  відповіді  на запитання відповідно до процедури.  Тому це ми підтримуємо однозначно.

 

     І щодо підтримки проекту постанови  Головою  Верховної  Ради. Одразу   ж   після   засідання  комітету  була  розмова  з  Іваном Степановичем Плющем,  який вніс усі сім кандидатур.  Він дав згоду не обмежувати рейтингове голосування своєю четвіркою, а висуває на рейтингове голосування всі сім кандидатур,  які пройшли профільний комітет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Олексійовичу.  Ввімкніть, будь ласка,  мікрофон  народного   депутата   Володимира   Миколайовича Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Вопервых,  сегодня должен был быть  роздан  вариант  постановления Стрижко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він розданий.

 

     МОІСЕЄНКО В.М. Я не слышал, чтобы докладчик что-либо по этому вопросу  говорил.  Я  не  думаю,  что  комитет  мог  оставить  без рассмотрения этот вопрос.

 

     Во-вторых. Я  еще  раз пересмотрел документы и не нашел в них даже ссылки на то,  что представил Председатель Верховного Совета. И самого Ивана Степановича нет.

 

     Не связано ли это с тем, что он просто не хочет участвовать в этих разборках? У меня складывается такое впечатление потому, что, насколько я знаю,  - а мы с Иваном Степановичем шесть лет работали в одном комитете и два года  он,  как  народный  депутат  Украины, работал  у  меня  в  подкомитете  -  он любит занимать тактические позиции, связанные с желанием уклониться от грязных дел.

 

     Не является ли то,  что мы сейчас  рассматриваем,  несколько, так сказать, подтасованным? Мне трудно принимать решение, я думаю, что  депутатам  тоже  это  будет  трудно   сделать,   не   получив подтверждения  об  участии  в  этом процессе председательствующего ныне в Верховном Совете Плюща Ивана Степановича.

 

     Я хотел бы получить  ответы  и  докладчика,  и  самого  Ивана Степановича Плюща.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  шановний  колего  Моісеєнку,  я  дам  вам відповідь.  Голова Верховної Ради Іван Степанович  Плющ  зараз  на зустрічі з Президентом Австрії.

 

     Будь ласка, Олександре Олексійовичу, сідайте.

 

     Депутатам роздано  альтернативний  проект постанови народного депутата Стрижка.  Будь ласка,  слово надається народному депутату Леоніду Петровичу Стрижку.

 

     СТРИЖКО Л.П.   Шановні  колеги!  Сьогоднішня  невдала  спроба голосування пов'язана з прийняттям Постанови про  визнання  такою, що   втратила   чинність,   Постанови   про   призначення   членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 квітня цього року. Адже прийняття цієї постанови було пов'язане з численними порушеннями.

 

     По-перше, цією   постановою   ми   запровадили   новий,    не передбачений    Конституцією,    механізм    відкликання    членів Національної ради. Це вже є порушенням.

 

     По-друге. Сам  факт   безпідставного   скасування   Постанови Верховної  Ради  України  про призначення членів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення,  яка була прийнята в 1999  році,  більш ніж через рік після її прийняття може призвести до суттєвих юридичних наслідків,  створити небезпечний  прецедент. Адже  при  зміні  політичної  ситуації  можна  буде  під надуманим приводом  скасувати  будь-який  акт,  прийнятий  Верховною   Радою України.

 

     По-третє. Проект   вищезазначеної   постанови  двічі  не  був підтриманий профільним комітетом Верховної Ради України і всупереч Регламенту   Верховної  Ради  України  протягувався,  ставився  на голосування щонайменше п'ять разів протягом однієї сесії.

 

     По-четверте. Багато  народних   депутатів,   які   були   при голосуванні відсутні,  зазначені все ж таки як такі, що голосували "за".

 

     Зважаючи на це,  пропоную скасувати Постанову Верховної  Ради України  про  визнання  такою,  що  втратила  чинність,  Постанови Верховної Ради України про призначення  членів  Національної  ради України   з  питань  телебачення  і  радіомовлення,  кваліфіковано розібратись з допущеними порушеннями закону і потім повернутися до цього питання. Сьогодні це питання ще не готове для голосування.

 

     Це треба  зробити  ще й тому,  що,  як мені довелося ще вчора казати,  призначення членів Національної  ради  було  пов'язано  з атмосферою скандалу,  в якій дуже легко комусь ловити рибку. Треба все зробити для того,  щоб наші голосування,  наші призначення  не супроводжувались  ніякими порушеннями.  Тому я пропоную,  поперше, визнати такою,  що  втратила  чинність  Постанову  Верховної  Ради України  від  20  квітня  2000  року  про скасування Постанови про призначення членів Національної ради України з питань  телебачення і радіомовлення.

 

     І по-друге, доручити Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації у двотижневий термін внести на розгляд Верховної  Ради  України  подання щодо кандидатур на посаду членів Національної ради України з питань телебачення і  радіомовлення  з урахуванням  пропозицій депутатських груп і фракцій Верховної Ради України та об'єднань громадян.  Адже демократія без процедури - це не  демократія.  Давайте  дотримуватися процедури,  Регламенту,  і тоді, дійсно, наші голосування будуть демократичними.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  я надав слово народному депутату Стрижку для оголошення проекту постанови, яка роздана вам сьогодні. Я хотів би пояснити,  погляньте ще раз на цей проект постанови.  Це  не  може бути предметом сьогоднішнього розгляду, тому що це зовсім з іншого питання,  ніж те,  яке зараз розглядається. Я нагадую, що зараз ми розглядаємо  питання  про  призначення  членів  Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення. А питання, яке щойно доповів  народний  депутат  Стрижко,  -  про  скасування постанови Верховної Ради від 20 квітня 2000 року.  Для того щоб  це  питання розглядати,  треба  його  включити до порядку денного,  попередньо розглянути і внести для прийняття рішення.  Сідайте,  будь  ласка, народний депутате Стрижко.

 

     Олександре Олексійовичу  Зінченко,  займіть місце на трибуні. Переходимо  до  рейтингового  голосування  кандидатур,  які   були оголошені  вами  від  імені  комітету.  Народних депутатів я прошу підготуватися до голосування.

 

     Перед вами,  шановні колеги, проект постанови, запропонований комітетом.   Перша   кандидатура,   яка  ставиться  на  рейтингове голосування для визначення на посаду  члена  Національної  ради  з питань   телебачення   і   радіомовлення,   -  Горобцов  Володимир Олексійович.  Я прошу народних  депутатів  визначитися  щодо  цієї кандидатури шляхом голосування.

 

     Увімкніть систему "Рада". Прошу проголосувати.

 

     "За" - 131.

 

     Наступна кандидатура  -  Княжицький Микола Леонідович.  Прошу народних депутатів визначитись.

 

     "За" - 284.

 

     Кандидатура Лешика  Віктора  Костянтиновича.  Прошу  народних депутатів визначитись.

 

     "За" - 262.

 

     Покальчук Юрій   Володимирович.   Прошу   народних  депутатів визначитись.

 

     "За" - 272.

 

     Наступна кандидатура  -  Понеділко  Віктор  Іванович.   Прошу народних депутатів визначитись.

 

     "За" - 158.

 

     Потураєв Микита    Русланович.   Прошу   народних   депутатів визначитись.

 

     "За" - 265.

 

     Наступна кандидатура -  Ткаченка  Олександра  Владиславовича. Прошу народних депутатів визначитись.

 

     "За" - 78.

 

     Таким чином,   шановні   народні   депутати,   в   результаті рейтингового  голосування,  проведеного  по   семи   кандидатурах, обраними  до складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення вважаються:  Княжицький Микола  Леонідович,  Лешик Віктор   Костянтинович,  Покальчук  Юрій  Володимирович,  Потураєв Микита Русланович.

 

     Від вашого імені я поздоровляю  обраних  членів  Національної ради  України  з  питань  телебачення і радіомовлення.  Бажаємо їм успіхів у подальшій важливій державній справі.

 

     З процедури  прошу  ввімкнути  мікрофон  народного   депутата Черенкова.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  112,  Луганська область).  Уважаемые  товарищи!  В  предыдущий  четверг  я  вносил предложение о внесении изменений в государственный бюджет в  связи с  майскими  заморозками  во  многих  областях Украины.  Поэтому в принципе  с  учетом   того,   что   необходимо   было   внести   в законодательном порядке зарегистрированный проект 5218-9,  я прошу включить этот вопрос  в  повестку  дня  на  сегодня  и  во  второй половине  дня  его по сути рассмотреть и проголосовать.  Для этого прошу председательствующего дать распоряжение размножить  документ и  раздать  его  депутатам.  Министр по вопросам агропромышленного комплекса поддерживает это. Необходимые расчеты есть, и профильный комитет  на  вчерашнем  заседании поддержал это предложение (Шум у залі). В Луганске вчера были заморозки минус 7 градусов, сегодня - минус  1 градус и они продолжаются.  Ситуация очень сложная,  и не только в Луганской, а еще в нескольких областях Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутате  Черенков,  зараз  ми   з'ясуємо інформацію стосовно цього питання, підійдете пізніше з тим, щоб ми включили його до порядку денного.

 

     Ввімкніть з процедури мікрофон народного депутата Чижа.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Вікторе Володимировичу.  Шановні колеги,  я прошу перенести розгляд питання,  документ 1122,  це проект Закону про захист суспільної моралі.  Є об'єктивні причини,  з яких я  не можу  бути  після  12  години  на  засіданні.  Івана Степановича я повідомив.  Цей проект не викликав ніяких  заперечень  у  народних депутатів,  коли  ми  його обговорювали минулого пленарного тижня. Прошу проголосувати його в першому читанні,  він дуже  важливий  і потрібний.

 

     -------------

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу,  я не відмовляюся від того,  що ми вели це питання.  Але, я звертаюся до народних депутатів, можливо, ми  закінчимо  кадрове питання і потім одразу перейдемо до вашого? Немає  заперечень?  Розглядається  питання  про  призначення  Ради Національного банку України.  Доповідає Валерій Борисович Альошин. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, я  поінформую  вас про хід розгляду на засіданні Комітету з питань фінансів і банківської діяльності питання щодо змін у складі  Ради Національного банку.

 

     До Комітету   з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності надійшли    подання    депутатських     фракцій     "Батьківщина", Соціал-демократичної    партії    України    (об'єднаної),   блоку Соціалістичної  та  Селянської  партій  України  -  "Лівий  центр" стосовно  кандидатур  відповідно  -  Тимошенко Юлії Володимирівни, Плужникова    Ігоря    Олександровича,     Макеєнка     Володимира Володимировича  на призначення їх членами Ради Національного банку України.

 

     В ході  засідання,  присвяченого  розгляду   цього   питання, членами   комітету  були  висловлені  сумніви  щодо  правомірності розгляду  запропонованих  кандидатур  у  зв'язку   з   відсутністю вакансій  у  складі  Ради  Національного  банку.  Тому обговорення кандидатур фактично не відбулось,  хоча за  формальними  ознаками, враховуючи   досвід   попереднього  обговорення  кандидатур,  вони відповідають  вимогам  статті  10  Закону  про  Національний  банк України і можуть балотуватися до складу Ради Національного банку.

 

     У зв'язку  з  цією  ситуацією ми констатуємо наявність певної політичної проблеми,  і оскільки питання щодо зміни у складі  Ради Національного  банку  було зініційоване представниками політичного керівництва Верховної Ради,  а саме: керівниками депутатських груп і фракцій Верховної Ради,  більшості Верховної Ради, то, очевидно, остаточне рішення щодо проекту постанови,  який було  внесено  від імені   керівників  депутатських  груп  і  фракцій,  має  прийняти Верховна Рада.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання?

 

     Ввімкніть, будь ласка, мікрофон народного депутата Володимира Миколайовича Моісеєнка.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической  партии Украины.  У меня вопрос следующего содержания к  докладчику.  Вы  знаете,  что неоднократно   еще  во  времена  правления  в  Кабинете  Министров Пустовойтенко  ставился  вопрос  о  том,  что   Тимошенко   и   ее "Энергетические  системы Украины" задолжали огромные суммы - около полутора миллиардов - в Пенсионный фонд и в бюджет.

 

     Сегодня ее   кандидатуру   предлагают   в    состав    Совета Национального  банка Украины.  Очень многие избиратели высказывают мнение о  том,  что  Тимошенко,  возглавляя  делегацию  Украины  в Москве, подписала обязательства Украины, которые повесили огромные долги на наше государство,  связанные  с  миллиардными  платежами. Кроме  этого,  многие избиратели высказывают соображения по поводу того,  что одновременно она договорилась о списании  своих  личных долгов, точнее, долгов этой компании.

 

     Изучались ли  эти  факты  при  рекомендации  на такую высокую должность этой кандидатуры,  которая будет определять  финансовуюю политику Украины? И каковы результаты такого изучения?

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую за запитання. По суті тих проблем, які ви пов'язуєте   персонально   з   кандидатурою   Юлії   Володимирівни Тимошенко,  то варто зазначити, що вони були предметом, справді, і детального  обговорення  в  пресі,  і  звинувачень  у  пресі.   І, принаймні,  ті  звинувачення,  які  стосуються збільшення боргових зобов'язань  держави,  не  витримують  жодної  критики,   оскільки відбувалася  послідовна  процедура  звірки  боргових зобов'язань і відносин між Україною і Росією  спеціальною  уповноваженою  на  те комісією.  І  говорити  про  те,  що  в  результаті  якоїсь  заяви віце-прем'єрміністра збільшились борги  України,  немає  абсолютно ніяких підстав.

 

     Друге запитання    стосовно   попередньої   діяльності   Юлії Володимирівни, пов'язаної з її бізнесовими справами. Я нагадаю, що це  не  раз  було  предметом  різного  роду  як політичних,  так і довколополітичних спекуляцій.  І комітет це питання не аналізував, оскільки    ми   давали   кваліфікаційні   характеристики   раніше кандидатурам, які подані на призначення членами Ради Національного банку,  виходячи з рівня освіти, досвіду роботи. За цими ознаками, які викладені в статті 10 Закону  про  Національний  банк,  є  всі підстави говорити про можливість балотування.

 

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. За ним

- депутат Симоненко.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати! Ті запитання,  які  зараз  поставив  шановний  комуніст,  ви  знаєте, піднімають олігархічні кола,  інтереси яких  обмежуються  під  час енергетичних реформ.

 

     І сьогодні ми побачили, кого обслуговує Комуністична партія і шановний чоловік, який ставив запитання.

 

     Я хочу  звернутися  до  шановного   керівника   комітету.   Є пропозиція  всетаки починати голосувати,  оскільки це питання дуже багато обговорювалось. Є відповідна постанова, є пропозиція просто її проголосувати і не гаяти час.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. Увімкніть мікрофон, будь ласка. Ми ж не ведемо дискусію. Запитання - відповідь.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів. Шановний доповідачу! Я хотів би все-таки з'ясувати.  Практично рік,  як було затверджено Верховною Радою склад Ради Національного банку, але Рада Національного банку не  працювала.  Я вже не кажу про те,  як і які зміни з точки зору ротації ви пропонуєте,  порушуючи всі норми і  створюючи  сьогодні при Національному банку практично ще одну раду не спеціалістів, не тих,  хто сьогодні  буде  нейтрально  займати  позицію  щодо,  так скажемо, власних інтересів, а тільки представники банку.

 

     Але все-таки  в  мене таке запитання.  Які критерії вами були покладено в основу,  якщо в нас не  працювала  Рада  Національного банку,  для  того,  щоб  вносити  пропозиції  по ротації?  Що це - політичне замовлення на заміну тільки окремих  членів  ради,  якщо вони  не  працювали,  чи  це професійний підхід для,  так скажемо, вдосконалення роботи Ради Національного банку?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний Петре Миколайовичу! Я сказав на самому початку, що проект Постанови про зміни в складі Ради Національного банку було внесено за підписами  керівників  депутатських  груп  і фракцій, які утворюють більшість парламенту.

 

     Друге запитання стосовно функціонування ради.  На мою думку і на думку більшості членів нашого комітету,  це,  справді, суттєвий недолік у роботі владних інституцій України, що Рада Національного банку досі не сформована і не почала функціонувати  відповідно  до Закону  про  Національний банк України.  Верховна Рада,  прийнявши влітку минулого року  відповідну  постанову  стосовно  кандидатур, виконала свою частину роботи. Це з одного боку

 

     З другого боку,  ви пам'ятаєте, що до Закону про Національний банк України були серйозні зауваження з боку  Президента  України, які  фактично  були  ним  висловлені в проекті Закону про внесення змін до Закону про Національний банк  України.  Комітет  Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності за участю Кабінету Міністрів,  Національного  банку,  Адміністрації  Президента  дуже ретельно  опрацював  цей законопроект і відповідні рішення вніс на розгляд Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні депутати!  Ставиться  на  голосування  проект Постанови   Верховної   Ради  України  про  зміни  в  складі  Ради Національного банку (Шум у залі).

 

     Ну, я  ж  не  буду   за   нього   відповідь   давати,   Петре Миколайовичу.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект  постанови  5324,  внесений вісьмома депутатськими групами і фракціями.  Прошу  запропонований проект проголосувати як постанову.

 

     "За" - 257.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ми вичерпали час на запитання і відповіді, я ж відповідати не буду за Альошина. Ну що ви

 

     -------------

 

     Проект Закону про захист суспільної  моралі  (повторне  перше читання)  (прийняття рішення).  Слово надається народному депутату Івану Сергійовичу Чижу.  Будь  ласка,  Іване  Сергійовичу  (Шум  у залі). Ми ж не обговорюємо, ми голосуємо.

 

     Увімкніть мікрофон  з  мотивів  голосування  Симоненку  Петру Миколайовичу.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я надеюсь, что все-таки вы, особенно те, кто представляет бизнесовые структуры,  начнете понимать,  что сейчас произошло.  Сегодня  при вашем  голосовании,  когда  Совет  Национального банка не работал, создана еще одна структура,  которая будет,  естественно,  кланово представлять интересы не интересы государства, а кланово интересы.

 

     На что   я   хотел  бы  обратить  ваше  внимание  по  мотивам голосования?  Первое. Как и в прошлые годы Закон о Государственном бюджете    принят    при    отсутствии    основных    позиций   по денежно-кредитной  политике,  и  никто  не  собирается   выполнять Конституцию Украины.

 

     Второе. Протягом   останніх   двох  років  Верховна  Рада  не розглядала і не затверджувала звіт Національного банку  України  і не   збирається  це  робити.  А  скільки  там  махінацій?  Світова громадськість знає,  зганьбили Україну на весь світ. А ви сьогодні так   голосуєте.   Не   виконуються   вимоги  Закону  України  про Національний банк у частині затвердження  кошторису  Національного банку України. І ви знову кланову структуру створюєте.

 

     Третє. Маніпуляції з валютними резервами,  про це вже казали. Із  мотивів  голосування  зрозуміло,  що  це  відбулася  політична розправа,  бо ви виключали і голосували ротацію двох представників лівих фракцій,  і повністю відповідальність за  фінансово-кредитну систему,  за  розкрадання  валютних  резервів  Національного банку покладається на вас.  Це ви сьогодні відповідальні за шахрайство в державі.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Проект  Закону  про  захист  суспільної  моралі  1122 доповідає Чиж Іван Сергійович.

 

     Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С. Шановні колеги!

 

     Власне, доповідь   відбулася    тоді,    коли    законопроект представляли.

 

     ГОЛОВА. Та не доповідь,  Іване Сергійовичу.  Чи є в депутатів щось із мотивів голосування. Повторне перше читання.

 

     ЧИЖ І.С.  Тому я  закликаю  проголосувати  і  підтримати  цей проект. Зауважень до нього не було.

 

     ГОЛОВА. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я был записан единственный на выступление в обсуждении по предыдущему вопросу - по вопросу  о Совете Национального банка.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Моісеєнко.

 

     Ну, це ж не по суті.  Ми не обговорюємо питання, ми голосуємо по четвергах.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Иван Степанович,  вот  у  меня  две громадные папки.  Это те материалы, которые мы должны сегодня проголосовать.  Поэтому я хочу, чтобы вы обратили внимание.

 

     Кроме этого,  у  меня  возникает  вопрос к докладчику - Ивану Сергеевичу - именно по этому законопроекту.  Пусть он даст  оценку тому,  что  сейчас  произошло  с  точки  зрения  предлагаемого  им законопроекта,  когда речь идет о вопросе, связанном со стоимостью в полтора миллиарда гривень и присвоении их конкретным должностным лицом.  А  председательствующий  Иван  Степанович  Плющ  не   дает возможности задать вопрос ни по процедуре,  чтобы снять именно эту кандидатуру для выяснения ее моральных  качеств,  ни  дать  оценку Турчинову,   который  тут  высказывается,  прикрывая  свои  личные интересы в связи с мадам Тимошенко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.  Володимире Миколайовичу, якщо йдеться про крадіжки, то я,  як і ви, категорично виступаю проти цього. Але це якраз, на жаль,  чи,   може,   на   щастя   не   стосується   сьогоднішнього законопроекту,  оскільки  проблема  цим  законом поставлена дещо в іншій площині.

 

     Інша справа,  якщо  ви  вже  хочете   почути   відповідь   на запитання,  то те,  що відбувається у Верховній Раді,  є наслідком того,  що відбулося на президентських виборах.  І тут лідери нехай з'ясують,  чому  так сталося.  Це питання,  яке я тут ставив зразу після виборів президентських...

 

     ГОЛОВА. Чи є  запитання  по  суті  законопроекту  про  захист суспільної  моралі?  Повторне  перше читання сьогодні голосується. Артур Білоус.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Я б хотів, чесно кажучи, сказати сьогодні добрі слова на адресу мого до певної міри політичного опонента Івана Сергійовича Чижа,  який, будучи  головою комітету,  і зараз обстоює принципи свободи слова. Але в даному  разі  по  даному  законопроекту  є  до  певної  міри принципова незгода.

 

     Шановні колеги!  Не  можна в нормативному акті,  в будь-якому законі записати кількість опадів,  падіння ріки і  таке  інше.  Не можна визначити, що таке порнографія, чим вона точно відрізняється від еротики тощо. Це питання суб'єктивне. Якщо ми створимо ще одну надструктуру,  якийсь  орган  -  раду  захисту суспільної моралі з експертів у цій галузі, - то це означає - вибачте, що певні...

 

     ГОЛОВА. Так,  дякую.  Вимкніть мікрофон.  Даний  законопроект обговорювався. Депутат Задорожна - останнє запитання.

 

     ЧИЖ І.С. Ну, я відповім, якщо...

 

     ГОЛОВА. Ну, ми ж обговорювали це питання.

 

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Дякую, Іване Степановичу.  Шановний Іване Сергійовичу! У мене до вас таке запитання.  У самій назві закону треба було б уточнити, про що йде мова,  тому що захист суспільної моралі - це більш глибоке й більш широке поняття,  ніж суть і зміст самого закону,  оскільки йдеться про засоби масової інформації. Тому ми...

 

     ГОЛОВА. Дякую,  дякую.   Нагадую   народним   депутатам,   що законопроект пропонується проголосувати в першому читанні. Під час другого читання  при  постатейному  голосуванні  можна  змінити  і назву,  і  зміст статті й таке інше.  Тому я ставлю на голосування прийняти проект закону в першому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Дякую.

 

     ЧИЖ І.С. Іване Степановичу, дозвольте два слова.

 

     Шановні колеги, я...

 

     ГОЛОВА. Висвітіть по фракціях.

 

     ЧИЖ І.С.  Я здивований таким результатом і хочу сказати  так, як говорив під час доповіді. Я не маю ніяких моральних застережень проти того,  щоб повідомити,  хто і як голосував, суспільству. Цей закон  не зорієнтований на клани чи на Чижів інтерес,  він захищає суспільну мораль. Я не знаю, чим ми думаємо, коли так голосуємо.

 

     Дякую.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Розглядається проект  Закону  про  Державну  програму приватизації,  нагадую,  в  другому  читанні.  Доповідач  Костусєв Олексій  Олексійович  -  голова  Комітету  з  питань   економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій.  Візьміть  порівняльну  таблицю.  Прошу  зосередитись! Законопроект розглядається в другому читанні.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые коллеги!  Я хочу напомнить вам,  что проект Закона Украины о Государственной программе приватизации  внесен  в Верховную  Раду  Кабмином и определяет основные цели,  приоритеты, задания и способы приватизации государственного имущества, а также задание   по   поступлению  денежных  средств  от  приватизации  в Государственный бюджет.

 

     22 февраля текущего года мы с вами приняли этот  законопроект за  основу.  Ко второму чтению была проведена очень большая работа по доведению программы приватизации и улучшению ее. Было проведено только  три  круглых стола на эту тему.  А вообще к проекту закона поступило 289 поправок  от  народных  депутатов  Украины.  Из  них только 90 поправок отклонены, остальные, подавляющая часть, учтены полностью или частично.

 

     ГОЛОВА. Шановний Олексію Олексійовичу,  у нас є процедура. Ту поправку,   яку  враховано,  ви  не  називаєте.  Ви  називаєте  ту поправку,  яку відхилено. Народний депутат має право наполягати на її голосуванні. Ви з'ясовуєте причини.

 

     Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.    Хорошо.   Уважаемые   коллеги!   Собственно, программа приватизации является приложением  к  этому  закону.  По самому закону поступило два предложения, и оба они учтены. Суть их состоит в том, что мы утверждаем программу приватизации не на один год, а на три.

 

     ГОЛОВА. Так,   ми   голосуємо   постатейно.   Поправки,   які враховано,  ми не голосуємо.  Ми голосуємо тільки ті поправки, які народний  депутат  подав,  а ви відхилили.  Ми надаємо йому слово, якщо він наполягає, ви аргументуєте, потім голосуємо.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Пожалуйста.

 

     Поправку 7 народного депутата Танюка відхилено.

 

     ГОЛОВА. Лесь Степанович Танюк не наполягає.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправку 15 народного депутата Крука відхилено.

 

     ГОЛОВА. Юрію Борисовичу? Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Поправку   17   народного   депутата   Танюка відхилено.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Танюка.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 166, Тернопільська область). З огидою не наполягаю.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Поправка   20   народного  депутата  Семенюк. Відхилена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Валентини Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   виборчого  блоку  соціалістів  і  селян  (Лівий  центр). Шановний доповідачу! Шановні колеги народні депутати! Моя поправка фактично   редакційна,  і  потрібно  було  б  її  врахувати.  Вона погоджена з Міністерством оборони, мене там підтримали в тому, щоб у  розділі  1  пункті  6  слова  "військовопромислового комплексу" замінити на "воєнно-промисловий комплекс".  Чому?  Тому що є в нас сьогодні підприємства ВПК,  які не підлягають приватизації, і тому в цей пункт обов'язково потрібно внести поправку.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я  могу   ответить.   Мы   очень   внимательно рассмотрели    эту    поправку   уважаемой   Валентины   Петровны, консультировались, в том числе и с филологами, и нам подсказали, и комитет  считает,  что  всетаки  правильно  "військовопромислового комплексу", а не "воєнно-промислового".

 

     Комитет настаивает на той формулировке, которая была.

 

     ГОЛОВА. Вона   погодилася   з   вашою    аргументацією.    На голосування?

 

     Шановні народні депутати! Сторінка 8 права колонка,  поправка,  внесена народним депутатом Валентиною Семенюк, ставиться на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 83.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Наступна.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  9  поправка  22  народного  депутата Чукмасова.  Он предлагает исключить пункт  8.  Мы  відхилили  його поправку.

 

     ГОЛОВА. Він погоджується. Наступна.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  11  поправка  25  народного депутата Чукмасова.  То же самое,  комитет считает  необходимым  отклонить. Если надо, я могу прокомментировать.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  26  народного  депутата  Жердицкого. Комитет тоже считает необходимым эту поправку отклонить.

 

     ГОЛОВА. Жердицький погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Сейчас мы  дошли  до  статьи  10  раздела  ІІ, которая   касается   промышленного  инвестора.  Я  хочу  депутатам напомнить,  что в той таблице,  которая  вам  была  роздана,  было представлено  три варианта определения этого понятия.  После этого уже состоялось заседание нашего Комитета по вопросам экономической политики.  Члены  комитета  пришли  к единому мнению и дали единую формулировку  понятия  "промышленный  инвестор".   Соответствующее дополнение  к  таблице  вам  было  роздано где-то дней десять тому назад.

 

     И мы выносим вот это единое определение понятия "промышленный инвестор", которое представлено на этой дополнительной страничке.

 

     Здесь есть   поправки  целого  ряда  депутатов,  в  частности Рябченко,   Чукмасова,   Иоффе,    Дашутина,    Жердицкого.    Мы, соответственно,  предлагаем их отклонить.  И комитет настаивает на едином определении, по которому мнения членов комитета сошлись.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Олексійовичу,  ми   повинні   проголосувати. Шановні  народні  депутати,  нам треба проголосувати редакцію цієї статті, бо її у першому читанні не було.

 

     Тому слово  надається  депутату  Рябченку   від   Спеціальної контрольної  комісії  з  питань  приватизації.  Увімкніть мікрофон депутата Рябченка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська область).  Шановний  Iване  Степановичу!  Шановні колеги!  Олексію Олексійовичу,  я не розумію, як ви можете вносити пропозицію,  згідно з якою національний інвестор буде обмежений  у правах.  І, наприклад, уся енергетична галузь узагалі не може бути придбана  національним  інвестором.  I   що   таке   контроль   на підприємствах?

 

     Український закон знає два терміна

- "володіє" або "управляє".  Контролюють  тіньовики.  I  чому  цей промисловий  інвестор  обов'язково  має  бути  із тіні?  Я не бачу доцільності у прийнятті такого рішення.

 

     Треба приймати рішення розумне,  яке працює на  національного інвестора, а не таке.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Спасибо. Можно дать комментарий?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Здесь   наши   мнения  с  депутатом  Рябченко расходятся.  И  как  раз  относительно   энергокомпаний.   Понятие "промышленный    инвестор"    появилось   после   того,   как   мы проанализировали   печальный   опыт   приватизации   первых   семи облэнерго.  Когда  эти компании попали в руки неизвестно кому,  их пакеты акций выкупили оффшорные компании. Мы не знаем, кто за ними стоит и с какой целью они купили.

 

     Многие (скажем,  тот,  кто  приобрел  пакет  акций  Луганской облэнерго) поступали недобросовестно. Потом раздробили этот пакет, не  выполняли  инвестобязательства.  И  с  тем  чтобы не допустить подобных фактов,  чтобы знать,  кому мы продаем  обекты,  которые имеют   колоссальное   значение   для  национальной  экономической безопасности нашей  страны,  Президент  в  своем  указе  ввел  это понятие - "промышленный инвестор".  С нашей точки зрения, оно было несколько  узкое,  поэтому  в  результате  очень  большой   работы (комитет,  хочу  вам  доложить,  работал  рука  об  руку  с Фондом государственного  имущества)  мы  пришли  к  единому  мнению,  что понятие   "промышленный   инвестор"   нужное,   сейчас  оно  почти оптимальное, и комитет настаивает на нашей редакции.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Ми   з'ясували   всі   питання.    Прошу проголосувати редакцію, запропоновану комітетом. Будь ласка.

 

     "За" - 199.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Чукмасова, він вносив поправку.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  Голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Уважаемые коллеги,  видно,  не  совсем внимательно  вы  сейчас  прослушали  суть  поправки,  которую внес комитет.  Действительно,  здесь  есть  моя  поправка,  где  вообще исключается этот термин - "промышленный инвестор".

 

     Мы обсуждали  эту  проблему  на заседании комитета и вместе с Фондом  государственного  имущества.  Есть  всетаки  опасность,  о которой говорил Алексей Алексеевич:  это приватизация,  проводимая через оффшорные компании,  и непонятно, откуда происходит капитал. Поэтому я всетаки прошу,  несмотря на то что есть моя поправка,  в которой говорится о том,  что этого термина там вообще  не  должно быть,  все-таки  согласиться  с  той  формулировкой,  которая была принята комитетом. Прошу поддержать.

 

     ГОЛОВА. Прошу   голову   Фонду    державного    майна    дати аргументацію. Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України.  Шановні депутати!  Враховуючи те що остаточний прийнятий вами текст закону буде  підписуватися  Президентом,  а  позиція Президента з приводу промислового інвестора вже заявлена не один раз,  я прошу виходячи з  того що весь закон не потрапив під вето,  підтримати пропозицію депутата Костусєва,  яка спільно з  Фондом  держмайна  дуже  довго відпрацьовувалась. Я прошу переголосувати ще раз, щоб не було вета Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція?  Депутат Чукмасов наполягає, це його поправка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 218.

 

     По фракціях висвітіть.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Иван  Степанович,  депутаты  из  моей  группы "Трудовая Украина" не  поняли  и  голосовали  неправильно.  Сейчас проголосуют как нужно.

 

     ГОЛОВА. На  прохання  "Трудової  України"  ще  раз  ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 248.

 

     А з яких  це  пір  "Трудова  Україна"  ваша?..  Моя  "Трудова Україна"...

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я член группы "Трудовая Украина",  поэтому она моя.

 

     ГОЛОВА. Так, наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 12,  поправка  30,  народный  депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 32, депутат Дашутин. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 33, депутат Жердицкий. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 35, депутат Жердицкий. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 38, депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Там    не    тільки    депутат   Чукмасов.   Чукмасов погоджується. Семенюк Валентина Петрівна не погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Извините, у Семенюк не отклонена, тут написано "відсутність сформульованої пропозиції".

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і селян "Лівий центр".  Шановний  Олексію  Олексійовичу!  Я  на  засіданні комітету  подавала  документи  Контрольно-ревізійного  управління, Генеральної прокуратури з приводу того,  що сьогодні приватизація, яка проходить, не контролюється відповідними державними органами.

 

     Моя пропозиція  зводиться до того,  що держава повинна знати, за  яку  вартість  вона  віддає   об'єкти.   Оцінку   майна,   яке передається,  повинен робити державний орган. Такий орган у нас є. Це  Контрольно-ревізійне  управління,   яке   сьогодні   проводить перевірку фактично вже за дорученням Генеральної прокуратури. Якщо ми хочемо наперед знати, за якою вартістю віддаються об'єкти, мати достовірні дані, то цю функцію може виконувати наш орган.

 

     Пропоную записати, що підготовка підприємства до приватизації проводиться   з   обов'язковою    участю    Контрольно-ревізійного управління   та   Державної   податкової  адміністрації,  терміном давності перевірок не менше шести  місяців  на  момент  підписання плану приватизації, а не потім, коли вже вкрали, робити оцінку.

 

     Сьогодні за  моїм  депутатським  запитом  лише у Житомирській області    відкрито    дванадцять    кримінальних     справ     по Облжитомирмолоко.  І вже проведена така оцінка, що за три відсотки вартості майна продали молокозаводи.  Щоб ми цього  не  допускали, давайте запишемо цю норму. Це конкретна пропозиція.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олексію Олексійовичу, дайте короткий коментар, а далі називайте сторінку,  номер поправки,  і будемо голосувати. Депутат Семенюк наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Предложение   уважаемой   Валентины  Петровны понятно,  но  есть  четкая  процедура  подготовки  предприятий   к приватизации  и  там  согласование  со всеми органами,  с которыми необходимо это согласовать,  прописано.  Поэтому нет необходимости за это голосовать. Такое мнение комитета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк наполягає. Увімкніть її мікрофон.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Іване   Степановичу,   я  прошу  поставити  на голосування, що підготовка підприємств до приватизації проводиться з   обов'язковою   участю   Контрольно-ревізійного  управління  та Державної податкової адміністрації, терміном давності перевірок не менше  як  шість  місяців на момент підписання плану приватизації. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію  народного  депутата Валентини Семенюк. Прошу голосувати.

 

     "За" - 151.

 

     Так, наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  13,  поправка 38,  депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 14,  поправка 41,  депутат  Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Страница   15,  поправка  42,  депутат  Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Юрію Борисовичу... Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 44 депутата Крука на той же  странице 15 отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  16,  поправка 48,  депутат Круценко. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.   Я   наполягаю   на   голосуванні  поправки  48  щодо приватизації підприємств агропромислового комплексу.  Ідеться  про те,  що  у  нас  прийнятий  Закон  про  особливості приватизації в агропромисловому комплексі.  Я пропоную вилучити в частині  першій пункту  20  слова:  "в  тому  числі  підприємств  агропромислового комплексу". Ми з вами про це говорили.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  На  сторінці  16  (друга колонка,  другий  абзац  зверху) викладено суть поправки народного депутата Круценка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 180.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  18,  поправка  59,   депутат   Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  19,  поправка  60,  народный депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 20,  поправка  62,  депутат  Дашутин. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  23,  поправка  73,  народный депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  26,  поправка  84,   депутат   Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  27,  поправка  86,  народный депутат Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  87  на  той  же  странице,   депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Не наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 88 на той же странице, депутат Баулин. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Бауліна.

 

     БАУЛIН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые  народные  депутаты!  Я предлагаю выключить из текста этого раздела такие части:  в старой редакции это части 37, 38, в новой редакции - 35, 36.

 

     Я считаю,  что  введением  этих   частей   ущемляются   права государства,  а  именно:  тут  предусмотрено,  что  если,  скажем, акционерное предприятие имеет в уставном фонде 50 процентов  акций государства  и  если показатели в течение шести месяцев снижаются, то  этот  пакет  государственных   акций   подлежит   обязательной приватизации,  повторяю - обязательной.  Есть другие механизмы,  в том числе и в этой программе.

 

     А почему,  скажем,  не делать  наоборот  -  не  передавать  в государственную  собственность  акции?  Я  считаю,  что ущемляются права государства и эти две части предлагаю  изять  -  35  и  36. Настаиваю на голосовании.

 

     ГОЛОВА. Так, депутат наполягає.

 

     КОСТУСЄВ О.О.    Я   хочу   сказать,   что   депутат   Баулин действительно подал очень много хороших поправок - десять. Семь из них  мы  учли,  а эту поправку - так же,  как и две другие - мы не считаем возможным поддержать.

 

     ГОЛОВА. Олексію Олексійовичу, депутат Баулін наполягає.

 

     Шановні народні депутати, сторінки 26, 27. Суть поправки народного депутата Бауліна. Те, що викладено у правій колонці (за новою  нумерацією  -  35,  36),  пропонується вилучити. Прошу голосувати.

 

     "За" - 160.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  27,  поправка  90,  народный депутат Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 28,  поправка  94,  народный  депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  34,  поправка 105,  народный депутат Акопян. Октлонена.

 

     ГОЛОВА. Я не бачу народного депутата Акопяна, будемо вважати, що погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. На той же странице поправка 107, депутат Шаров. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаров погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 109,  депутат Костусев.  Моя поправка тоже отклонена комитетом, я не настаиваю.

 

     Поправка 110, депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Страница  35,  поправка  112,  депутат  Крук. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 113,  депутат Костусев.  Отклонена, я тоже не настаиваю.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Олексійовичу,  хвилинку,  вибачте,  я  забув прізвище.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Щодо моїх поправок 108 и 111 написано,  що  враховано  частково,  але  не   враховано   жодного слова.Тому я наполягаю, щоб ми повернулися до цих поправок.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олексію Олексійовичу, прокоментуйте.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Комитет считает, что надо отклонить.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Народний  депутат Донець наполягає на голосуванні її поправок.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Это поправки 108 и 111, страница 34, 35.

 

     ГОЛОВА. Сторінки 34 і 35, друга колонка. Пропозиція народного депутата Донець. Прошу голосувати.

 

     "За" - 105.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 37,  поправка 116,  народный  депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується. Поправку депутата Крученка подивіться.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Извините,  может быть,  я пропустил.  Поправка 114. Учтено частично.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Василя Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.   Дякую,   Iване   Степановичу.   Написано   то правильно:  "враховано  частково  редакційно у пункті 8",  але там нічого не враховано.  Тому я хотів би,  щоб, може, Фонд державного майна дав пояснення, як це враховано?

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Поправка 114. Iдеться про допоміжні споруди, ми з вами говорили. Це очисні споруди, які...

 

     ГОЛОВА. Сторінка 35, кінець другої колонки.

 

     Олександре Миколайовичу, поясніть, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Так, ураховано редакційно, оскільки в це поняття входять і очисні споруди. Там усе гаразд.

 

     КОСТУСЄВ О.О. В пункте 8.

 

     ГОЛОВА. Ви переконайте, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Там  ураховано,  це  поняття  включає те,  що ви пропонували.

 

     ГОЛОВА. Погоджуєтеся, Василю Яковичу? Погоджується.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 37,  поправка 116,  депутат Чукмасов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Поправка   117,   народный   депутат  Баулин. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Бауліна.

 

     БАУЛIН П.Б.  Уважаемые коллеги!  Я предлагаю изять из  этого раздела  части  57 и 58 (это в новой редакции,  в правой колонке). Почему?  Потому что их содержание предлагает форсированный процесс приватизации. Более того, приватизацию на 50 процентов номинальной стоимости,  для того чтобы выполнить программу. Это разбазаривание государственных средств! Поэтому предлагаю части 57 и 58 изять из этого раздела.

 

     ГОЛОВА. Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Шановні депутати,  тут ідеться про об'єкти групи "Б" і "В",  які не користуються ніяким попитом,  тобто пройшли всі варіанти продажу і  їх  ніхто  не  хоче  купувати.  Для  того  щоб закінчити процес їх приватизації, не розтягувати на роки, як у нас є,  вводиться ця норма.  Це абсолютно  не  стосується  стратегічно важливих об'єктів.

 

     ГОЛОВА. Ви погоджуєтеся? Погоджується.

 

     Наступна поправка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  39,  поправка 122,  народный депутат Рябченко. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу... Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 123 на той же странице  39,  народный депутат Белоусов. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  40,  поправка 126,  народный депутат Стоян. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стоян погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 127  на  этой  же  странице,  депутат Дашутин. Отклонена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  42,  поправка 131,  народный депутат Рябченко. Отклонена (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зачекайте,  депутате  Терьохін,  не   ваша   поправка називалася. Увімкніть мікрофон депутата Карпова.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Тут нет поправки депутата Терехина.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карпов. Будь ласка.

 

     КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Сергію, заспокойся, я про це якраз кажу. Iдеться про пункт 3 статті  58.  Поправки  депутатів  Костусєва  і Матвієнкова змінили статтю,  і  з'явилася  нова  стаття.   Відповідно   до   процедури доповідач,  який веде це питання, має повідомити Верховну Раду про те,  що  це  інша  стаття,  з  іншим  змістом,  і  вона  має  бути проголосована. Автоматичного режиму тут не може бути.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон   депутата   Терьохіна.  Олексію Олексійовичу, вони цілком праві.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ви звернули  увагу на другу частину пункту 3 статті 60 (сторінка 41), де написано:  окремими рішеннями Кабміну,  за поданням фонду  може бути    передбачено    викуп   державного   пакету   господарським товариством,  до  складу  якого  входить  не  менше  50  відсотків працівників ВАТ та якому належить не менше 30 відсотків акцій.

 

     Iншими словами,   господарське  товариство,  яке  володіє  15 відсотками акцій,  які належать трудовому колективу,  зможе купити поза  прозорим  процесом  приватизації  до 70 відсотків залишкових акцій об'єкта групи "Г".

 

     Якщо це, як я зрозумів, встановлються лише для одного об'єкта приватизації - комбінату імені Iлліча,  то давайте не лукавити, не розповсюджувати це право,  яке йде поза законом,  на всі  об'єкти, які  можуть  бути  в  Україні,  а  приймемо  закон про особливості приватизації комбінату імені Iлліча.  Тому пропоную залишити пункт 3  у  редакції,  прийнятій  у першому читанні,  або підтримати цей пункт 3, якщо зал вважатиме за доцільне, як нову статтю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, що зауваження слушне.

 

     Депутат Матвієнков як представник комбінату імені  Iлліча.  Я вам умикаю мікрофон.

 

     МАТВIЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область). Спасибо. Прежде всего речь идет не о 15 процентах.  Речь идет о том,  что  коллектив,  который  брал  в аренду  предприятие,  за  это  время  проявил себя как эффективный собственник:  работая на этом предприятии,  заработал 30 процентов акций.

 

     И сегодня этот коллектив,  как эффективный собственник, имеет право на это предприятие, поскольку он вкладывал в него долю своей заработной платы.  И он имеет право участвовать в выкупе на особых условиях.  Зачем им участвовать на  конкурсной  основе?..  Давайте тогда зачтем коллективу все то, что было вложено им за эти годы на реконструкцию, развитие и так далее, и так далее.

 

     Если говорить конкретно по  комбинату  имени  Ильича,  то  за последние  семь лет в развитие предприятия им было вложено порядка 400 миллионов долларов,  подчеркиваю,  400 миллионов долларов. Это деньги   на  заработную  плату  тех  же  трудящихся,  это  деньги, вложенные  в  развитие  и  реконструкцию.  Сегодня   нет   другого эффективного  собственника.  И  коллектив  доказал это,  поэтому я прошу поддержать такую редакцию, которая выписана здесь. Тем более есть ограничения со стороны Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.   Я  переконливо  прошу,  особливо  ліву  частину парламенту, підтримати цю статтю. Вона є як компенсація тих пільг, які  втратили  трудові  колективи,  коли  закінчилася сертифікатна приватизація.  Маються  на  увазі  окремі  випадки,   які   будуть визначатися  Кабінетом  Міністрів.  Скажімо,  трудовому колективу, який  вже  має  контрольний  пакет  акцій,  довів  свою  здатність керувати   підприємством,  надається  право  на  пільгових  умовах придбати решту акцій  для  того,  щоб  не  створювати  конфлікт  з приходом стороннього інвестора. Справді, один із перших варіантів, де пропонується  провести  такий  експеримент,  -  комбінат  імені Ілліча. Але я не думаю, що він буде єдиним. Я просив би підтримати поправку.

 

     ГОЛОВА. Комітет погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Я прошу обратить внимание,  уважаемые коллеги, что мы записали:"... господарським товариством, до складу якого на момент прийняття рішення про викуп входить не менше  50  відсотків працівників..."  То  есть  на  момент выкупа должны входить эти 50 процентов работников трудового коллектива,  которые  своим  трудом создавали  это  предпритие.  Поэтому комитет просит поддержать эту редакцию.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 170.

 

     Висвітіть, будь ласка, по фракціях.

 

     Щось не зрозуміли народні демократи,  "Батьківщина"...  Як на мене, Сергій Матвієнков переконливо аргументував (Шум у залі). Я ж бачив, ви погоджувалися.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Ми правильно зробили, що  не підтримали цю редакцію.  У разі якщо мають бути встановлені якісь особливості приватизації для окремого об'єкта,  то  Верховна Рада  повинна  приймати рішення про такі особливості приватизації. Якщо ми  цю  бланкову  норму  поставимо...  Не  знаю,  може,  щодо комбінату імені Ілліча це нормально, хоча бачите, є спокуса купити ще 70.  Почитайте,  що ви написали.  Якщо  таке  буде  можливе  за рішенням  Кабміну,  то  автоматично  може  бути  поширене  на інші об'єкти  державного  майна.  Цього  робити  не  можна!  Закон  має встановлювати  вичерпний  перелік правил при приватизації об'єктів групи Г, а не віддавати це на відкуп чиновникам.

 

     ГОЛОВА. У мене є інша пропозиція.

 

     Олексію Олексійовичу, настає час перерви. Я зараз надам слово голові  Лічильної  комісії Володимиру Зайцю.  А ви під час перерви відредагуйте  це  положення  разом  з  Матвієнковим,  Бондарем   і Терьохіним і внесіть чітку редакцію. Може, депутати підтримають.

 

     Слово надається    голові    Лічильної   комісії   Володимиру Володимировичу Зайцю (Шум у залі). Будемо голосувати через кабіни.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Шановні депутати!  Відбулося засідання  Лічильної комісії з питання щодо обрання членів Вищої ради юстиції. Лічильна комісія пропонує розпочати голосування з цього  питання  о  12.15, закінчити  о  13.00.  Місце  голосування  і  столи  для  отримання бюлетенів  -  це  столи  реєстрації  народних  депутатів.   Кабіни розташовані біля них.

 

     Щодо форми бюлетеня:  це формат А-8,  або половина А-4,  якщо комусь  незрозуміло.  До  бюлетеня  включено   шість   кандидатур: Карнаух,   Мельник,   Онопенко,  Пересунько,  Піскун,  Сіренко.  Я нагадую,  що з шести претендентів ми маємо обрати лише двох. Отже, кожен  народний  депутат у квадратику навпроти прізвища кандидата, за якого голосує, має поставити позначку, але не більш як за двох.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 13 години (Шум у залі). Пробачте, є запитання.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Обраними вважатимуться ті кандидати, які наберуть більшість голосів, але не менше 226.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

 

     Слово надається народному депутату Ніні Марковській. За нею - депутат Сокерчак.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, за якою нормою голосування буде здійснюватися підрахунок голосів? 300 народних депутатів мають взяти бюлетені, чи 226?

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Я  нагадую,  що  згідно  з  Регламентом.  Якщо ви говорите про статтю 3.7.3 Регламенту, то мала б бути конституційна більшість,  але  рішенням  Верховної  Ради  від 21 січня 2000 року частина  цієї  статті  вилучена.  Сьогодні  ми  будемо  керуватися нормами  Конституції.  Отже,  мають  взяти участь у голосуванні не менше простої більшості народних депутатів,  тобто  не  менше  226 народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сокерчак. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Скажіть,  будь ласка, а парламент приймав таке рішення? Коли воно приймалося?  Я таке саме запитання хотів задати: за яких умов вибори будуть вважатися легітимними? Бо це дуже важливо.

 

     ЗАЄЦЬ В.В. Я вам казав: 21 січня 2000 року  прийнята  постанова  Верховної  Ради,  якою   оформлено відповідне рішення 1414.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвєєв. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов.  Вот  эта  новая норма о том,  что большинство должно принять участие  в  голосовании,  входит  в  перечень  тех  актов, которые  были  приняты  незаконно в Украинском доме на Европейской площади и по поводу которых подан запрос в Конституционный Суд?

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Ну  не  треба  мене  підводити  під  кваліфікацію "законно",   "незаконно".   Я   визнаю   рішення  парламенту,  яке приймалося 21 січня цього року, і я його виконую.

 

     ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний доповідачу!  Я попрошу зачитати список членів  Лічильної комісії,  щоб ми знали.  Це ми діємо за рішенням від 21 січня 2000 року чи (Шум у залі).

 

     І чи є там представники від лівих, від усіх фракцій?

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Лічильна комісія обиралася 23 березня 2000 року в цій  сесійній  залі.  Члени  комісії:  Альохін  Володимир  Ілліч - фракція "Батьківщина",  Бойко  Богдан  Федорович  -  Народний  рух (перший),  Дроботов  Анатолій  Іванович  -  "Солідарність",  Заєць Володимир  Володимирович  -  СДПУ(о),  Іванов  Сергій  Іванович  - "Трудова  Україна",  Кафарський - НДП,  Костинюк Богдан Іванович - Народний рух (перший),  Манчуленко Георгій Манолійович -  Народний рух,  Ніколаєнко  Станіслав  Миколайович  -  "Лівий центр" (на той час),  Подгорний Сергій  Петрович  -  НДП  (нині  позафракційний), Фурдичко  Орест  Іванович  - "Відродження регіонів",  Хазан Віктор Борисович - фракція Партії зелених.

 

     Сьогодні я   звертався   до   керівників   фракцій   КПУ    і "Реформи-Конгрес"   партії  "Реформи-порядок"  подати  кандидатури своїх представників до Лічильної комісії.

 

     ГОЛОВА. Депутат Покотило.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПу). Знімаю запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попов.

 

     ПОПОВ Г.Д.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). У нас на засіданні якась юридична нісенітниця, бо прийняті якісь доповнення до Регламенту,  з якими  не  всі  депутати  ознайомлені.  Чи  вони легітимні,  чи не легітимні?  Тому така разнобіжність у депутатів. Треба,  мабуть,  повернутися  до  цього  питання,  внести   це   в Регламент,  щоб  воно було проголосоване всією Верховною Радою,  і роздати всім у письмовому  вигляді.  Тоді  вже  можна  і  приймати рішення.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Зміни  до Регламенту приймала більшість Верховної Ради.  Цього достатньо для того, щоб ці рішення були легітимними і законними (Шум у залі).  Зміни до Регламенту внесені,  тому ніяких проблем я не бачу.

 

     ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановний  доповідачу!   Мене   цікавить,   чи більшість визначилася щодо кандидатур?  Бо якщо не визначилася, то нащо  ми  будемо  голосувати?  Якщо  вже   визначилася   (фактично призначення  відбулося  на  засіданні Координаційної ради),  то ви назвіть цих людей, а ми дружно понесемо бюлетені і просто здамо їх вам   чи   кому-небудь.   Щоб   уже  було  зрозуміло,  як  і  Раду Національного  банку  обирали,  і  Національну   раду   з   питань телебачення  і радіомовлення.  Бо такого свавілля ще не було,  щоб Голова не  вніс  кандидатури,  а  проголосували.  Це  ж  порушення закону.

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Шановний Олександре Олександровичу, я виступаю як голова Лічильної  комісії.  Лічильна  комісія  зафіксує  результат волевиявлення  народних  депутатів.  Ваше питання треба адресувати Координаційній раді, до якої я не входжу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Круценко. Останнє запитання.

 

     КРУЦЕНКО В.Я. Прошу передати слово Мішурі.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Мішури.

 

     МІШУРА В.Д.  Фракція комуністів. Володимире Володимировичу, я вже  задавав запитання щодо легітимності Лічильної комісії,  склад якої затверджено 23 березня цього року.  Справа в тому, що вона не створена  за пропорційною ознакою.  Якщо навіть сьогодні комуністи (чи хто там  ще)  подадуть  кілька  кандидатур,  то  треба  заново проводити   засідання  для  того,  щоб,  скажімо,  обрати  голову, заступника,  а не просто  приєднати  п'ять  чи  шість  членів  від фракції комуністів.

 

     Тут є  питання  юридичне.  Я не знаю,  чи буде легітимне наше голосування, в якому ми будемо брати участь?

 

     ЗАЄЦЬ В.В.  Шановний колего,  я виконую волю Верховної  Ради, яка оформила це відповідною постановою.

 

     Якщо вас цікавить моя особиста думка,  то я вам відповім,  що Лічильна комісія Верховної Ради - це  не  той  орган,  через  який можна   реалізувати   політичну  волю  будь-якої  фракції,  навіть найчисельної.  Це орган,  який буде констатувати рішення, через те представництво.  Один  від  фракції  для  цього органу,  я вважаю, абсолютно нормально.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 13 години. Під час перерви прохання до депутатів проголосувати.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Голосування завершується, а я прошу вас зосередитися і продовжувати далі розглядати в  другому читанні проект Закону України про Державну програму приватизації.

 

     Нагадую депутатам  процедуру другого читання.  Депутат,  який вносив поправку і вона не врахована, має право на її обгрунтування і голосування.

 

     Олексію Олексійовичу,  оголошуйте сторінку, номер поправки, і будемо працювати.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Уважаемые  коллеги!  У  нас   было   поручение Председателя Ивана Степановича Плюща во время перерыва согласовать формулировку  поправки  129,   которую   внес   народный   депутат Матвиенков.  Мы  подготовили  новую  редакцию  статьи,  к  которой депутат Матвиенков вносил поправку,  она звучит так: "Дозволити як виняток  здійснювати  викуп державного пакета акцій господарському товариству  ВАТ  "Маріупольський  металургійний   комбінат   імені Ілліча",  до  складу  якого  на момент прийняття рішення про викуп увійшло  не  менше  50  відсотків  працівників  цього  ВАТ,  якому належить  не  менше  30  відсотків  акцій,  придбаних на пільгових умовах та отриманих на вартість внеску орендаря. Рішенням Кабінету Міністрів  України визначаються умови викупу,  до яких обов'язково вимагаються:  зобов'язання  покупця  щодо  сплати  не   менше   30 відсотків  вартості  пакета  акцій  протягом  30 календарних днів; визначення  вартості  пакета  акцій  шляхом   експертної   оцінки; розстрочка платежу за пакет акцій не більше одного року".

 

     Должен сказать, что прийти к единому мнению нам не удалось, в частности, депутат Терехин и некоторые другие депутаты не согласны с этой формулировкой (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Є редакційна правка у народного депутата Гмирі?  Одну хвилину, у нас є опонент - Сергій Терьохін.

 

     Увімкніть, будь ласка, мікрофон Терьохіна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати! Я знову закликаю вас не   робити  з  Державної  програми  приватизації  документ,  який пристосовується до  пільгових  або  незрозуміло  яких  лобістських принципів приватизації окремих об'єктів власності.

 

     Якщо ми,   як  вищий  законодавчий  орган,  хочемо  визначити доцільність  такої  пільгової  приватизації  для  комбінату  імені Ілліча,   то   повинні  прийняти  окремий  закон  про  особливості приватизації  Маріупольського   металургійного   комбінату   імені Ілліча,  з'ясувати, звідки взялися ці гроші в трудового колективу, після того додати,  як казав депутат  Матвієнков,  до  оцінки  400 мільйонів, привнесених орендним колективом. Щоб запобігти тому, що сталося минулого року з Азовсталлю.  Ви пам'ятаєте,  напевно, що в минулому   році   16   тисяч  акціонерів  Азовсталі  продали  свої двадцятикопійчані акції по 6 копійок. Ось вам і трудовий колектив. І тут щось подібне теж готується.

 

     Тому я   пропонував   би   не  підтримувати  цю  редакцію,  а протокольно доручити базовим комітетам і  Фонду  державного  майна підготувати    проект    Закону   про   особливості   приватизації Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Сергія Гмирі.

 

     ГМИРЯ С.П. Я не буду обсуждать содержание, но оно должно быть корректным  по  форме  в любом случае.  В первом варианте речь шла вообще о ряде предприятий.  Там эти выражения были уместны. Сейчас же,  когда говорится о конкретном предприятии, писать не меньше 30 процентов ни в коем случае нельзя.  Для этого у  предприятия  есть конкретная  цифра.  Поэтому  если  уж  собираетесь  в  таком  виде принимать,  то,  пожалуйста,  редактируйте применительно к  одному предприятию, а не к группе предприятий.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Я озвучил то, что подал депутат.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  голові  Фонду  державного  майна Олександру Миколайовичу Бондарю.

 

     БОНДАР О.М. Я думаю, що, оскільки інших експериментів у цьому році не передбачається, можна було б справді обмежитися комбінатом імені Ілліча. Стосовно запитання Терьохіна - звідки прибутки тощо, я  думаю,  що  перед  прийняттям  рішення Кабінет Міністрів усе це з'ясує.  Я  знаю,  що  комбінат  імені  Ілліча  офіційно   показує прибуток,   достатній  для  викупу  цього  пакета  акцій,  сплачує девіденди і податки.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Яка  буде   реакція   на комбінаті  імені  Ілліча після того,  як ми не приймемо?...  Може, давайте ще подумаємо (Шум у залі).

 

     Сергію Анатолійовичу,  це  ж  робиться  виключно  для   цього підприємства,  більше  таких  випадків  немає (Шум у залі).  Можна включити  його  в  окремий  закон  про  особливості  приватизації, домовляйтеся, будь ласка.

 

     Депутат Ключковський. Будь ласка.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую.  Фракція Народного руху України.  У мене  є  нерозуміння  ситуації.  З  одного  боку,  підприємство  в державній власності отримує прибуток, з другого боку, голова Фонду державного майна каже,  що за цей  прибуток,  отриманий  державним підприємством,  колектив  підприємства  буде  викуповувати акції у приватну власність.  Мабуть,  тут якесь непорозуміння.  То  чия  ж власність і кошти?

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Бондаря.

 

     БОНДАР О.М.  Я  думаю,  що всі знають історію комбінату імені Ілліча.  Це було орендне  підприємство,  потім  створене  відкрите акціонерне  товариство.  Трудовому  колективу  належить близько 36 відсотків.  Решта - іншим юридичним особам.  У державній власності знаходиться   49   відсотків   пакета  акцій,  які  ми  збираємося продавати.  Я думаю,  якщо немає бажання приймати цей експеримент, треба   цю   статтю   вилучати   і   справді  підготувати  окремий законопроект про особливості приватизації...

 

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Спасибо. У меня есть предложение выхода из этой коллизии.  Поскольку  уже многие депутаты разясняли свою позицию, сейчас  закончить  обсуждение  и   проголосовать   три   варианта, возможно,  по  какому-нибудь примем положительное решение.  Первый вариант,  который  был  предложен  депутатом  Матвиенковым,  -   в сравнительной  таблице.  Второй  вариант - с учетом той коррекции, которая была сделана с участием Фонда государственного  имущества. Если это не набирает достаточное количество голосов,  тогда третий вариант  -  отнести  это  на  отдельный   закон,   который   будет регулировать особенности приватизации комбината.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  в  такій пропозиції (Шум у залі).  Депутат Матвієнков. Будь ласка.

 

     МАТВIЄНКОВ С.А.  Спасибо.  Я хотел бы пару слов сказать перед голосованием.   Уважаемые   депутаты,   на  сегодня  Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича - это 50 тысяч  трудящихся. Это   предприятие,   которое   за  последние  два  года  увеличило численность  трудящихся  в  два  раза:  с  27  до  50  тысяч.  Это предприятие,  которое работает с прибылью и дает доход государству порядка 250  миллионов  налогов  ежегодно.  Сегодня  здесь  задают вопросы:  где  государственная  доля  собственности?  А  почему не спрашивали те предприятия, которые вообще не работали?

 

     Это предприятие сумело подняться  в  этих  сложных  условиях, найти   эффективные   методы   управления   на  сегодняшний  день, эффективного собственника.  Эффективно работая,  предприятие имеет колоссальную   рентабельность,   за  последние  годы  вложило  400 миллионов  долларов  в  собственное  развитие.   Почему   трудовой коллектив  лишают этого права,  если он за последние шестьсемь лет доказал,  что может успешно управлять этим комбинатом?  Почему, на каком основании?

 

     И мы  действительно  не  хотим,  чтобы произошло так,  как на Азовстале.  Это подтвердит каждый ильичевец.  Поэтому мы сегодня и просим принять в таком виде, чтобы дальше не распродали этот завод с молотка.  И на сегодняшний день  нет  потенциального  инвестора, который  мог бы купить у государства такое крупное предприятие для того,  чтобы не растащить его,  не загнать те прибыли,  которые он дает, в тень. Спасибо и прошу принять решение по совести.

 

     ГОЛОВА. Сторінка  41,  друга колонка,  поправка 129 народного депутата  Сергія  Матвієнкова.  Аргументація  була  найдетальніша. Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 150.

 

     Пропозиція, яка   була   озвучена   Олексієм   Олексійовичем, узгоджена.  Прошу проголосувати.  Вона є в стенограмі,  я не  буду зачитувати, гайнувати часу.

 

     "За" - 111.

 

     Тоді готуйте окремий законопроект. Вилучаємо цю статтю.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  42,  поправка 131 народного депутата Рябченко - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Він погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На той  же  странице  поправка  133  народного депутата Дашутина - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується депутат.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  134  народного  депутата  Рябченко - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На странице 43 поправка 136 народного депутата Крука - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  44,  поправка 141 народного депутата Белоусова - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     Увімкніть мікрофон   депутата   Жердицького,   у   нього    є зауваження.

 

     ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Шановні колеги!  Моя поправка на сторінці 42. Написано: "Враховано по  суті".  Але  в  тексті  вона не врахована по суті.  Зміст моєї поправки  зводиться  до  того,  що  по  підприємствах,  які  мають стратегічне   значення  для  економіки  України,  не  можуть  бути блокуючі або  контрольні  пакети  продані  іноземним  компаніям  - конкурентам   цього  підприємства  на  іноземних  або  вітчизняних ринках. Я прошу і наполягаю, щоб за цю поправку проголосували.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 42, друга колонка, останній абзац - поправка 135 народного депутата Жердицького. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 124.

 

     Будь ласка, далі.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  44,  поправка 144 народного депутата Рябченко - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 45,  поправка 148 народного  депутата Белоусова - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  48,  поправка 160 народного депутата Крука - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 50,  поправка 166 народного  депутата Баулина - "відхилено".

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Павла Бауліна.

 

     БАУЛІН П.Б.  Я  хочу  сделать пояснение,  Алексей Алексеевич. Здесь  речь  идет  о  продаже  акций  работникам   акционированных предприятий.  В  первоначальной  редакции было предусмотрено,  что могут приобретать акции  они  или  бывшие  работники,  ушедшие  на пенсию, на сумму 750 гривень.

 

     Я посчитал,  что происходят же процессы инфляции, и предложил два варианта:  либо указать в этой окупационной валюте - долларах, либо в необлагаемых минимумах.

 

     Вы согласились,    записав:    45   необлагаемых   минимумов. Практически моя поправка учтена. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Погоджено.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Мы  посчитали,  что  в  долларах   как-то   не корректно.

 

     ГОЛОВА. Національна валюта - гривня.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  52,  поправка 171 народного депутата Чукмасова, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 54,  поправка 176 народного  депутата Чукмасова, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. И там же поправка 178 народного депутата Дашутина, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 56,  поправка 188 народного  депутата Акопяна, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На  той  же  странице  поправка  190 народного депутата Дашутина, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 57,  поправка 193 народного  депутата Чукмасова, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Здесь же поправка 194 народного  депутата  Дашутина,  відхилена,  и   поправка   195 народного депутата Чукмасова, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На странице 58 поправка 196 народного депутата Ващук Екатерины Тимофеевны, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги,  чому я внесла  цю  поправку? Тому  що норма стосовно приватизації земельних ділянок належить до компетенції іншого закону - Земельного кодексу.  А там ідеться про приватизацію земельних ділянок.

 

     ГОЛОВА. Коментуйте.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Комитет считает, что данные нормы согласуются с Земельным кодексом и никак не противоречат ему.  Поэтому  поправку отклонили.

 

     ГОЛОВА. Катерино  Тимофіївно,  ви  наполягаєте?  Сторінка 58, друга колонка,  другий абзац - суть поправки депутата Ващук. Прошу голосувати.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Это поправка 196.

 

     "За" - 105.

 

     ГОЛОВА. Далі.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  58,  поправка 197 народного депутата Дашутина, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На этой же  странице  поправка  200  народного депутата Билоуса, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  59,  поправка 202 народного депутата Билоуса, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  203  народного  депутата   Рябченко, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  204  народного  депутата  Чукмасова, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  205  народного  депутата   Дашутина, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Поправка 206 народного депутата Билоуса на этой же странице, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  И  на  странице  60  поправка  207   народного депутата Ващук, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  65,  поправка 218 народного депутата Крука, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 67,  поправка 226 народного  депутата Танюка, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Танюка.

 

     ТАНЮК Л.С.  Шановні  панове  депутати,  я  хотів  би,  щоб ми все-таки трошки зосередилися.  Ми вже у пункті  сьомому  відкинули поправку  комітету  про  те,  що  не  за рахунок цілісних майнових комплексів державної форми власності,  які  продуктивно  працюють, забезпечують  своїх  працівників зарплатою і платять податки і так далі.

 

     Цей пункт був запропонований,  оскільки маємо  дуже  трагічне становище  в поліграфічній промисловості,  бо вал привозної книжки залив Україну,  і сьогодні виробництво поліграфічної  продукції  в нас  просто нижче від цивілізованого рівня.  Відбулися комітетські слухання    за    участю    віце-прем'єр-міністра     Жулинського, представників Міністерства економіки,  Міністерства фінансів,  які підтримують таку поправку:  "крім  об'єктів  видавничої  справи  і поліграфії".

 

     Прошу підтримати.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Уважаемые коллеги, я полностью разделяю тревогу уважаемого депутата Танюка по этому вопросу.  Однако, предложенная поправка   не  является  предметом  данного  закона.  Обекты,  не подлежащие  приватизации,  определяются  в  статье  5   Закона   о приватизации  и  в  специальном  законе  о  перечне  обектов,  не подлежащих приватизации.  Это предмет тех законов.  На самом  деле они   сегодня   запрещены   для   приватизации.  По  таким  только соображениям мы отклонили.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Танюка.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я все-таки просив би проголосувати  і  підтримати мене, оскільки це компенсує втрату, яка є в сьомому пункті. Там ми це пропустили, а тут можемо компенсувати.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 67,  друга  колонка,  третій  абзац  -  суть поправки народного депутата Танюка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 124.

 

     Далі.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На  этой  же  странице  поправка 227 народного депутата Стояна, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 68,  поправка 229 народного  депутата Стояна, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  72,  поправка 239 народного депутата Ващук, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На этой же  странице  поправка  240  народного депутата Рябченко, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка 241 народного депутата Танюка на этой же странице, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Танюка.

 

     ТАНЮК Л.С.  Це теж дуже важливий пункт. Завдання щодо обсягів приватизації  на  2000  рік  в пункті 124 "Міністерство культури і мистецтв України",  група Д, число 17 замінити на число "0" (тобто жодного  об'єкта  незавершеного  будівництва  не  запропоновано до приватизації). Я просив би все-таки це зберегти.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Комитет здесь исходил  из  таких  соображений. Если  есть  обект,  на который нет средств,  чтобы его содержать, надо находить какие-то новые формы  (в  законе  написано  -  как). Поэтому предлагаем отклонить.  А записать так жестко "0" и связать руки Фонду государственного имущества, считаем, неправильно.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте,  Лесю Степановичу? Сторінка 72, друга колонка,  знизу  другий  абзац  - суть поправки народного депутата Танюка. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 130.

 

     Далі.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 72,  поправка 242 народного  депутата Кулика, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кулик погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  73,  поправка 243 народного депутата Крука, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. И его же поправка 244, теж відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. И его же поправка 245, теж відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  На странице 74 поправка 246 народного депутата Кулика, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  75,  поправка 248 народного депутата Кулика, відхилена.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О. На странице 76, поправка 249 народного депутата Рябченко - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  79,  поправка 255 народного депутата Бродского - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 81,  поправка 258 народного  депутата Чукмасова - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  83,  поправка 260 народного депутата Дашутина - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Поправка  261  народного  депутата  Кулика   - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  85,  поправка 270 народного депутата Чукмасова - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 88,  поправка 274 народного  депутата Москвина - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  90,  поправка 277 народного депутата Круценко - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Круценка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую,  Іване Степановичу. Фракція комуністів. Шановні  колеги,  я  прошу  проголосувати  внесену  поправку  277: порядок проведення реприватизації відкритих акціонерних товариств, позиції 152,  153.  Мотивація тут викладена: "Порядок передачі ВАТ до комунальної  власності  і  проведення  реприватизації  цілісних майнових   комплексів   і   об'єктів  здійснюється  відповідно  до законодавства".

 

     Я розумію,   що   потрібно   буде   ще    це    законодавство доопрацьовувати,  але вже є такий прецедент, наполягають акціонери на місцях, щоб був такий запис. Він зумовлений ще й тим, що окремі відкриті акціонерні товариства припинили свою діяльність. Скажімо, деякі цукрові заводи здаються в  металобрухт  і  одержують  більше коштів  за  кольоровий  і  чорний  металобрухт,  ніж  заплатили за приватизацію.  Треба надати органам місцевого самоврядування право передавати  такі  об'єкти  за  борги  перед  державним і місцевими бюджетами до комунальної власності.

 

     Тому я наполягаю,  щоб поставити на голосування мою поправку, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Сторінка...  Будь ласка, Олексію Олексійовичу.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  В  поправке,  которую   предлагает   уважаемый народный   депутат   Круценко,  речь  идет  о  порядке  проведения реприватизации, а это - программа приватизации. То, что предлагает депутат  Круценко,  -  тема  отдельного закона,  проект которого в настоящее время находится на рассмотрении в нашем комитете. Исходя только из таких соображений, мы предлагаем поправку отклонить.

 

     ГОЛОВА. Тобто вона буде врахована в іншому.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Есть специальный законопроект.

 

     ГОЛОВА. Василю Яковичу,  прошу.  Увімкніть,  будь ласка, його мікрофон.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую, Іване Степановичу. Справді, тут якраз і записано,   що   порядок  проведення  визначається  відповідно  до законодавства.  Ми  не  суперечимо,  а  зв'язуємо.  Тому  я  прошу проголосувати і залишити.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Сторінка 90, друга колонка, другий абзац - суть поправки 277. Подивіться. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення не приймається.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница 91,  поправка 279 народного  депутата Ващук Екатерины Тимофеевны - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Погоджується.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Страница  95,  поправка 288 народного депутата Семенюк Валентины Петровны - відхилено.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні  колеги!  Шановний  доповідачу!   Іване Степановичу!  Дозвольте  звернутися до вас із такою проблемою.  Ми прийняли Закон про місцеве самоврядування в Україні і ратифікували Європейську  хартію  про  місцеве самоврядування.  Приймаючи такий законодавчий  акт,  ми  практично  виконуємо   Конституцію.   Але, приймаючи наступні законодавчі акти, ми фактично не даємо регіонам права вирішувати. Зокрема, згори приймається програма приватизації об'єктів  на певній території,  а обласна рада інформації не має і навіть не знає,  який саме об'єкт приватизується,  ким і хто  його придбав.  Якби  в  Житомирі було погодження з обласною радою,  то, звичайно,  обленерго ніхто не приватизував би. Тому я дуже просила б,  аби  виконати  Закон  про місцеве самоврядування,  обов'язково включити  до  даного  пункту  норму,  ним   передбачену:   перелік державних    підприємств,    які    підлягають   приватизації,   в обов'язковому порядку затверджується  рішенням  рад  на  пленарних засіданнях,  як  це  передбачено  статтею  43  Закону  про місцеве самоврядування.  Дана норма дає можливість виконувати  Європейську хартію і свої зобов'язання перед Радою Європи.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Хочу  сказать,  что Валентина Петровна Семенюк внесла очень много поправок,  и значительную часть из них мы  учли (они  действительно  помогли  улучшить  качество  данной программы приватизации).  Но по поводу именно  этой  поправки  считаем,  что относительно обектов государственной собственности областные рады не могут принимать решения,  ведь  это  станет  тормозом  на  пути приватизации.  Поэтому  мнение  комитета  - отклонить предложенную поправку.

 

     ГОЛОВА. Вона каже про погодження...  Увімкніть,  будь  ласка, мікрофон депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Олексію  Олексійовичу!  Я  вже не раз наводила шановним колегам такий  приклад.  Ви  сьогодні  -  голова обласної  ради,  відповідаєте  за  соціально-економічний  план  на відповідній території.  Відповідаєте за громадян,  які працюють на даних  підприємствах.  Приїхали  невідомі,  відповідно  до  закону приватизували.  Підприємство зупиняється,  викидаються  на  вулицю люди,  закривається підприємство,  і ви як голова обласної ради та депутат не маєте права впливу на це.  Ось із чого я виходила. Ми ж усі  вічно  депутатами  Верховної Ради не будемо.  Завтра підете в область губернатором,  як ви будете управляти  її  територією?  Це норма, яка демократично закріплює право за територіями. Тому прошу поставити на голосування мою поправку.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, сторінка 95, друга колонка, другий  абзац  знизу  - суть поправки 288 депутата Семенюк.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Олексію Олексійовичу, будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Позвольте   принести   извинения   уважаемому депутату Донец. Я пропустил ее поправку 285, которую мы отклонили. Прошу прощения.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Донець.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.  Есть хорошая поговорка:  "В семи нянек дитя  без глаза".  Так  и  здесь  получается.  Кабинет  Министров вносит эту программу,  а назначает ответственных такое  количество  лиц,  что спросить  будет  не из кого.  Я предлагаю,  чтобы ответственным за выполнение программы был Кабинет Министров, который ее вносит.

 

     КОСТУСЄВ О.О.   Мы   рассмотрели   вашу    поправку.    Здесь персональная  ответственность  четко  возложена,  прежде  всего на председателя Фонда госимущества.  Считаем,  что именно  он  должен персонально отвечать. Поэтому отклонили данную поправку.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Григорівно, ви наполягаєте?

 

     Увімкніть, будь   ласка,   мікрофон  Олександра  Миколайовича Бондаря.

 

     БОНДАР О.М.  Законом про приватизацію визначено, що звітує за виконання  Державної програми приватизації голова Фонду державного майна України.  За минулий рік я відповідний звіт подав.  На жаль, Кабінет  Міністрів  відповідно  до законодавства не може звітувати про програму приватизації, хоча мені було б краще.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть ще раз мікрофон депутата Донець.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.  В таком случае  давайте  оставим  только  одного ответственного  -  председателя  Фонда  госимущества,  а  не такой перечень, как в данном проекте.

 

     ГОЛОВА. Олексію Олексійовичу, будемо голосувати?

 

     КОСТУСЄВ О.О. Конечно, если депутат настаивает.

 

     ГОЛОВА. Ні,  стосовно одного відповідального.  Вона  пропонує Кабінет  Міністрів.  Бондар  каже,  що  йому  було  б краще,  якби відповідав Кабінет Міністрів,  а він - ні. Депутат Донець пропонує альтернативу.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Можно, конечно, голосовать и такую поправку, но я считаю, что здесь написано правильно.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Григорівно, ви наполягаєте?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Донець.

 

     ДОНЕЦЬ Н.Г.  Безусловно,  я  настаиваю  на  том,  чтобы  была проголосована  моя  поправка,  потому что,  еще раз говорю,  здесь записано огромное количество  людей,  которые  будут  отвечать  за выполнение программы. То есть не будет отвечать никто.

 

     ГОЛОВА. Це вже повторення, вибачте.

 

     Сторінка 95,  друга колонка, другий абзац, поправка 285. Суть її ми обговорили. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення не приймається.

 

     Усі поправки?

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Да.  Уважаемый  Иван   Степанович!   Уважаемые коллеги!  Мы  прошли  все поправки и проголосовали те,  на которых настаивали депутаты.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,   прошу   зосередитись. Ставиться  на  голосування  проект  Закону  України  про  Державну програму приватизації в  редакції  проголосованих  нами  поправок, викладених   у   правій   колонці,   у   другому   читанні.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 174.

 

     Висвітіть по фракціях.

 

     Увімкніть, будь ласка,  мікрофон депутата  Чукмасова  (Шум  у залі).

 

     ЧУКМАСОВ С.О.   Уважаемые  коллеги,  я  прошу  все-таки  быть внимательными,  поскольку действует указ Президента,  по  которому работает программа.  Вся работа по созданию закона была направлена на то,  чтобы улучшить и условия,  и прозрачность приватизации,  и контроль за ней.

 

     Поэтому прошу  внимательнее  отнестись  к ней.  Мы так удачно голосовали  и  принимали  поправки,  чтобы   проголосовать   закон окончательно. Прошу переголосовать еще раз.

 

     ГОЛОВА. Може,  давайте  в  цілому  як  закон?  Проголосуємо в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

     "За" - 216.

 

     Рух каже,  що в них не  спрацювали  карточки  (Шум  у  залі). Висвітіть по фракціях. Зараз побачимо, ну, чого ви? Ви ж мене самі змушуєте голосувати по декілька разів.

 

     Мені зробили зауваження за повторне голосування.  Але фракції також мають право вимагати повторне голосування.  I тому на вимогу фракцій Руху та "Реформи-Конгрес"...  "Батьківщина"?  Та  ви  самі змушуєте мене голосувати сім разів, зокрема й сьогодні.

 

     Увімкніть мікрофон голови Фонду державного майна Бондаря.

 

     БОНДАР О.М.   Шановні  народні  депутати,  прошу  вас  уважно проаналізувати  ситуацію,  яка  склалася.  Фонд  державного  майна України  разом із усіма фракціями,  комітетом Костусєва два місяці працював,  щоб цей проект був спільним.  Ви пройшли всі  поправки, які голосувалися окремо.  Причому фракції, які зараз не голосують, їх теж голосували.  Як можна не затверджувати спільний документ  у цілому?  Я  просто  не розумію логіки поведінки фракцій,  котрі не голосують.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  прошу   зосередитися   і проголосувати  проект Закону про Державну програму приватизації як закон  у  цілому.  Прошу  голосувати.  Голосуйте  і  ви,   Олексію Олексійовичу.

 

     "За" - 242.

 

     Дякую (Шум  у  залі).  Ще  раз?  Чи  висвітити  по  фракціях? Висвітіть по фракціях. Дякую, Олексію Олексійовичу.

 

     -------------

     Шановні народні  депутати,  в  порядку  денному ви бачите три законопроекти.  Оголошується до розгляду проект Закону України про внесення  змін до Закону України про приватизацію державного майна за 2019-4 (Шум у залі). Усі три? Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Прошу   минуточку   внимания,  потому  что  некоторые  фракции  не разобрались и путают этот законопроект с  законопроектом,  который касается перечня обектов,  не подлежащих приватизации. О чем идет речь?  Проект закона,  который мы сейчас рассматриваем, состоит из трех проектов, принятых Верховной Радой за основу в первом чтении.

 

     Проект 2019-1   внесен   Кабинетом   Министров  Украины.  Его положения запрещают (Шум у залі) - прошу  внимания  -  покупателям дробление  пакетов  акций до полного исполнения условий договора в случае разрыва в судебном порядке договора вследствие неисполнения договорных   обязательств.   В  этом  случае  обект  приватизации подлежит возвращению в государственную  собственность.  Это  очень важный механизм защиты государственных интересов.

 

     Проект 2019-4  также  внесенный  Кабинетом  Министров.  Здесь предлагаемые  изменения  касаются   изятия   из   текста   закона упоминаний    о   приватизационных   имущественных   сертификатах; урегулирования вопросов дополнительной эмиссии акций  акционерного общества   за  счет  государственного  имущества,  безосновательно исключенного,  и имущества,  относительно которого снят запрет  на приватизацию.

 

     И законопроект  2019-6,  который  внесен народными депутатами Украины Матвеевым и другими.  Этим проектом предложено  установить порядок,   согласно   которому   продажа  пакета  акций  обектов, закрепленных в государственной собственности, допускается только с согласия Верховной Рады Украины.

 

     То есть было принято за основу три законопроекта,  но все они касаются изменений в один и тот же закон.  И поэтому есть смысл во втором  чтении  принять  их  как один закон.  Могу повторить,  что закладывается очень важный механизм.  Ты купил пакет  акций  и  до того,  как выполнил все взятые обязательства, нельзя его дробить и перепродавать,  нельзя пакеты акций стратегически важных  обектов (то,  что  предлагает  депутат  Матвеев)  продавать  без  согласия Верховной Рады.  Поэтому рассматриваются сразу три  законопроекта. Сейчас можно перейти к таблице.

 

     ГОЛОВА. Олексію    Олексійовичу,   ми   проголосували   перші законопроекти за

 4263 і 5041-2, а зараз повинні голосувати три. Тому ви порадьтеся з депутатами, чи ми проголосуємо їх у пакеті, чи окремо.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Нет, проекты

 2019-1, 2019...

 

     ГОЛОВА. Це  наступні.  Ми  проголосували інші (для стенограми називаю:  4263 і 5041-2).  А тепер ідуть три -  2019-1,  2019-4  і 2019-6. Порадьтеся з депутатами.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Уважаемые коллеги, это все касается изменений в один и тот же закон.  Поэтому надо их,  с точки  зрения  комитета, принимать как один закон. И мы просим вас поддержать в этом.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень?  Прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до Закону України  про  приватизацію  державного майна в другому читанні за 2019-1, 2019-4 і

 2019-6. Будь  ласка,  голосуйте  (Шум   у   залі).   Зніміть   із голосування.  У  кого з депутатів є зауваження до статей?  Депутат Рябченко. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Шановний Iване Степановичу! Шановні колеги! На сторінці  15  є  пункт  восьмий.  Він носить принциповий характер: "Пакети  акцій,   які   закріплені   у   державній   власності   в установленому законом порядку, підлягають продажу з погодженням із Верховною Радою України".

 

     Хочу сказати,  що  пакети  акцій  об'єктів,   закріплених   у державній власності, взагалі не підлягають продажу. Вони не можуть бути приватизовані. Тому я не знаю, яке тут погодження з Верховною Радою,  якщо  їх  загалом  не можна продавати.  То не треба було б записувати такі речі, бо далі вони використовуватимуться, щоб саме ці  пакети  продати.  I  Верховна Рада буде крайня,  що вона з цим погоджується.

 

     ГОЛОВА. Коментуйте, Олексію Олексійовичу.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Это поправка 28? Не могу понять.

 

     ГОЛОВА. Номер поправки назвіть.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  В данном случае  речь  идет  о  той  поправке, которую  вносил  народный депутат Матвеев:  "Продаж пакетів акцій, закріплених у державній власності,  здійснюється за погодженням  з Верховною Радою України". Комитет согласился с этим.

 

     ГОЛОВА. Шановні, ще які поправки є?

 

     Олександр Миколайович Бондар. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Хоча  комітет і погодився з цією поправкою,  але вона суперечить законодавству і тій програмі приватизації,  яку ми тільки  що  затвердили.  Закріплення  пакетів  акцій  у  державній власності здійснює Кабінет Міністрів, і він же має право змінювати своє  рішення.  Тому  ця  поправка просто не узгоджується з чинним законодавством. Це положення треба зняти, воно недоречне.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Я не возражаю.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження? Немає.

 

     Тоді візьміть  порівняльну  таблицю.  Я   ще   раз   нагадую: ставиться  на  голосування проект Закону України про внесення змін до Закону України про приватизацію державного майна  (реєстраційні номери:  2019-1, 2019-4 і 2019-6). Прошу проголосувати в цілому як закон України.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Без цієї частини, ми ж сказали для стенограми.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте.

 

     "За" - 188.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях!

 

     ГОЛОВА. По фракціях? Будь ласка.

 

     Незрозуміло. А що ж "Солідарність"?..

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Мы  приняли  сейчас Государственную программу приватизации.  В ней определены новые подходы к приватизации:  продажа исключительно за денежные   средства,   индивидуальный   подход  к  приватизации  и некоторые другие, очень важные. И хорошо, что мы это сделали.

 

     В соответствии с этим нам надо внести некоторые коррективы  в действующий закон о большой приватизации. Программа приватизации и этот законопроект идут фактически в пакете.  Поэтому я прошу  вас, Иван Степанович,  поставьте еще раз на голосование.  А депутатов я прошу: поддержите, пожалуйста, этот законопроект.

 

     Мне уже сделали упрек,  что я расписываюсь за  всю  "Трудовую Украину",  группу  "Трудовая Украина",  так же как и все остальные фракции и группы, я прошу поддержать этот законопроект.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу, зосередьтеся.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Чукмасова.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Уважаемые коллеги! Я так понимаю, что дело идет к  перерыву,  и  люди  потянулись  к  выходу,  поэтому  просьба  - внимательнее отнестись.  Мы  только  что  приняли  Государственную программу приватизации,  и нам нужно привести в соответствие с ней другие законодательные акты. Больше ничего здесь не заложено. Если уж   мы   проголосовали   за   одно,  то  логично  принять  сейчас соответствующие изменения  к  закону,  которые  мы  рассматриваем. Пожалуйста, отнеситесь внимательнее к этому.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз нагадаю депутатам, що ми проголосували Закон про Державну програму приватизації (реєстраційні номери проектів - 4263  і 5041-2).  Тепер голосується наступний проект (реєстраційні номери - 2019-1, 2019-4 і 2019-6).

 

     КОСТУСЄВ О.О. Нельзя в Законе о приватизации государственного имущества  оставлять  упоминание  о приватизационных сертификатах, если уже началась приватизация  за  живые  деньги.  Конечно,  надо подправить этот закон.

 

     ГОЛОВА. Так у цьому ж,  видно,  і причина того,  що не хочуть голосувати.  Ми повернемося до цього питання, потім будемо думати. У  мене  теж  у  столі  лежать  три  сертифікати,  нікуди не встиг укласти.

 

     Бондар Олександр Миколайович.

 

     БОНДАР О.М.  Уже сказали,  що цим законом чинне законодавство приводиться  у  відповідність із прийнятою програмою приватизації, щоб  не  було   розбіжностей.   Але   я   звертаюся   до   фракції "Солідарність",  з  якою  я  вчора  зустрічався.  Це не стосується забороненого переліку,  який ви вчора обговорювали.  Це стосується вилучення  з  процесу приватизації сертифікатів - в основному лише це. Я прошу групу "Солідарність" підтримати законопроект.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Об обектах речь не идет.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Безсмертного.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   державного   будівництва   та   місцевого  самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народно-демократичної партії.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги!  Фракції не голосують за цей законопроект з  двох  причин. Олександре Миколайовичу, я прошу і вас послухати.

 

     Причина перша.   Праві  фракції  не  голосують,  тому  що  на сторінці 15 порівняльної таблиці записана норма,  яка звучить так: "Пакети  акцій,  які  закріплені у встановленому законом порядку в державній власності, підлягають продажу за погодженням з Верховною Радою  України".  Я хочу запитати всіх нас:  як орган приватизації буде це погоджувати?

 

     КОСТУСЄВ О.О. Мы сняли эту часть.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Цю частину зняли, тому праві фракції можуть зняти свої зауваження.

 

     Стосовно інших питань. Даний законопроект не зачіпає майнових об'єктів. У ньому йдеться про процедуру. Тому я прошу ліві фракції підтримати цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Король,  ви почули? Це для вас особисто. Так, з'ясували всі причини? І депутат Арабаджи почув?

 

     Шановні народні депутати! Давайте будемо уважніші.

 

     Ставиться на голосування проект Закону України  про  внесення змін   до   Закону   України  про  приватизацію  державного  майна (реєстраційні номери 2019-1,  2019-4,  2019-6) як закон у  цілому. Прошу голосувати.

 

     "За" - 242.

 

     Дякую.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Спасибо.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Оголошується до розгляду питання про внесення змін до календарного плану проведення  п'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання.

 

     У кого  є запитання?  Це організаційне питання.  Про внесення змін. Є висновок профільного комітету.

 

     У мене є проект Постанови про внесення змін  до  календарного плану  проведення  п'ятої  сесії  Верховної  Ради України третього скликання. Внесено керівниками восьми фракцій.

 

     Зачитую рішення комітету.

 

     "Розглянувши та обговоривши проект Постанови  Верховної  Ради України  про внесення змін до календарного плану проведення п'ятої сесії   Верховної   Ради   України   третього   скликання,   якими передбачається  проведення  роботи в комітетах і фракціях протягом 22-24 травня,  26 травня та пленарного засідання Верховної Ради 25 травня  2000  року  замість  роботи  у  виборчих округах,  комітет вирішив не підтримувати зазначений проект постанови і  вважати  за недоцільне вносити його на розгляд Верховної Ради України.

 

     Голосували: за - 1,  проти - 8,  утримався - 1" (Шум у залі). Так вісім же проголосували за, а проти - тільки один.

 

     Проект постанови такий:

 

     "Верховна Рада України постановляє: внести зміни   до   календарного  плану  проведення  п'ятої  сесії Верховної   Ради   України   третього   скликання,   затвердженого Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року

 1504-ІІІ, передбачивши,  що з 22 по 26 травня 2000  року  замість роботи в округах проводиться:

 

     22 - 24, 26 травня - робота в комітетах, фракціях і групах;

 

     25 травня - пленарне засідання".

 

     Хто за цей проект? Запишіться. Висвітіть.

 

     Депутат Развадовський.  За ним - депутат Аннєнков.  З мотивів голосування.

 

     РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  69,  Житомирська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Я пропоную  народним  депутатам  не  змінювати  план  роботи і їхати працювати в округах,  тому що багато депутатів призначили зустрічі з виборцями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Аннєнков.

 

     Та я ж сказав про комітети. Ви що, думаєте, не чули?

 

     АННЄНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемый Иван Степанович!  У нас  есть  график,  когда  мы должны   работать  в  округах.  Народные  депутаты,  избранные  по округам,  а также и по партийному  списку,  дали  обявления,  что назначаются встречи. И вдруг принимается решение, которое отменяет их.  Средствам  массовой  информации  это  даст  еще  один   повод утверждать, что депутаты боятся своих избирателей, не хотят с ними встречаться.

 

     Не было условлено  проводить  работу  в  комитетах.  Для  тех комитетов,  которые не подготовили законопроекты, вы можете внести предложение оставить этих нерадивых членов  комитета,  пускай  они работают.  А остальные депутаты пусть едут и встречаются со своими избирателями.

 

     ГОЛОВА. Я думаю, слушна пропозиція: хто не виконує план, який доведений, хай залишається і працює.

 

     Депутат Костинюк. За ним - депутат Чукмасов.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Іване  Степановичу!  Я думаю,  нехай депутати, які більше бояться не зустрітися зі своїми виборцями, аніж низької продуктивності роботи, біжать до виборців. Але  головне  завдання  Верховної  Ради  -  все-таки  законодавчий процес.  І тому потрібно працювати у Верховній Раді,  щоб виконати план роботи цієї сесії.

 

     Ми пропонуємо підтримати проект цієї постанови.

 

     ГОЛОВА. Я прошу:  слово надається тим,  хто записувався. Мені роблять  зауваження  цілком  слушно.  Ви  повинні  були б передати слово.

 

     Депутат Чукмасов. За ним - депутат Мовчан.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Уважаемые коллеги!  Я думаю,  не стоит  делать проблемы из того, что сейчас внесено на обсуждение.

 

     Речь идет  только  лишь о том,  чтобы собраться в четверг,  в день голосования.  Есть масса законопроектов,  которые  необходимо проголосовать.

 

     Я думаю,  трех  дней - понедельник,  вторник и среда плюс еще суббота  и  воскресенье  -  вполне  достаточно  для  того,   чтобы организовать  встречу  со своими избирателями.  Я прошу поддержать проект постановления.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан. За ним - депутат Семенюк.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ

 152, Рівненська область).  Ну,  що говорити?  Ви  самі  прекрасно знаєте, що травневі прогули

 

     ГОЛОВА. Ніяких прогулів. Ми працювали в округах.

 

     МОВЧАН П.М. Усе правильно, Іване Степановичу, але ми надмірно в травні святкували.  І тому доречно попрацювати в  комітетах,  де накопичилося   море   матеріалів,  які  потребують  першочергового розгляду.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Напевно,  якби ми дотримувалися Регламенту, який діяв до 21 січня, таких питань не виникало б.

 

     Ви подивіться,  сьогодні голосували законопроект про Державну програму приватизації.  Скільки часу витратили на один закон. Якби ви постійно працювали так,  як працювали до  21  січня,  таких  би питань не виникало. Не було б цих четвергів.

 

     Тому давайте  їхати  в округи,  зустрічатися з людьми,  як це передбачено  Регламентом.  І  нічого   тут   не   видумувати,   не підстроюватися   під  когось,  а  поважати  один  одного  і  своїх виборців, які нас обрали для того, щоб ми з ними зустрічалися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На  голосування?  Я  оголосив  проект  постанови  від комітету.  Члени комітету мені підказують, що більшість у комітеті не підтримала цей проект  Та не цей.  Проект 5325 не  підтриманий. Але   він   вноситься  від  фракцій,  і  тому  я  ставлю  його  на голосування.

 

     Проект Постанови Верховної Ради  України  5325  про  внесення змін  до календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання у зачитаній раніше мною редакції  прошу проголосувати як постанову.

 

     "За" - 203.

 

     Оголошується перерва до 16 години.