ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  к в і т н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені і гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

     Шановні колеги!  Я  хотів  би  оголосити,  що  сьогодні  день народження народного депутата України Білика Анатолія Григоровича. Дозвольте мені  від  вашого  імені  поздоровити  нашого  колегу  і побажати йому щастя, здоров'я й успіхів.

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

     У залі   зареєструвалися   364  народних  депутатів.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги!  Сьогодні  першим  є  питання  про  складення присяги народним депутатом України.

     Шановні народні  депутати!  12  квітня  2000  року Центральна виборча комісія визнала обраним та  зареєструвала  Тарана  Віктора Васильовича   народним   депутатом   України  по  багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від Народного руху України.

     Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом  на посаду  народні  депутати  складають присягу перед Верховною Радою України.

     Для складення  присяги  на  трибуну   запрошується   народний депутат України Таран Віктор Васильович. Будь ласка.

     ТАРАН В.В.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Присяга:  "Присягаю  на вірність   Україні.   Зобов'язуюсь  усіма  своїми  діями  боронити суверенітет і незалежність України,  дбати про  благо  Вітчизни  і добробут Українського народу.

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників" (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати!   Ми  поздоровляємо Віктора Васильовича зі вступом на посаду.

     -------------

     До Верховної Ради надійшли депутатські запити:

     Мироненка Віктора Андрійовича -  до  Президента  України  про вирішення проблем електроенергетики України і Криму.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 159.

     Рішення прийнято.

     Прошу визначитися   щодо   направлення   Президенту   України проголосованого запиту.

     "За" - 178.

     Рішення не прийнято.

     Групи депутатів (Алексєєв,  Кононенко,  Стрижко та інші) - до Голови   Верховної   Ради   щодо  порушення  авіакомпанією  "Ікар" законодавства  України  -  відміни   розпорядженням   генерального директора  компанії  Вершигори  дії  статті  39  Закону про статус народного депутата України в частині реалізації  права  на  проїзд народних депутатів України.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 147.

     Рішення прийнято.

     Групи депутатів    (Мазур,    Яковенко,   Хмельовий)   -   до Прем'єр-міністра України,  секретаря Ради національної  безпеки  і оборони  України  щодо свавілля керівництва "Укртелекому" стосовно Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з  питань  діяльності  в галузі зв'язку та інформатизації.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 145.

     Рішення прийнято.

     Костржевського Дениса   Борисовича   -   до  Прем'єр-міністра України щодо незадовільного фінансування  дорожнього  господарства України.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 140.

     Рішення прийнято.

     Короля Віктора  Миколайовича  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно  визначення  порядку  нарахування  та  розмірів  грошової компенсації витрат військовослужбовців органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань  на  санаторне  лікування  та оплату  за  комунальнопобутові  послуги,  передбачених  статтею 62 Закону про Державний бюджет на 2000 рік.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 145.

     Рішення прийнято.

     Развадовського Віктора  Йосиповича  -   до   Прем'єр-міністра України  стосовно  заборгованості  з виплати грошового утримання і страхових сум працівникам органів внутрішніх справ у  Житомирській області.

     Прошу визначитися народних депутатів.

 "За" - 99.

     Рішення прийнято.

     Степури Владислава Сергійовича - до Прем'єр-міністра  України з  приводу  невиконання  Указу  Президента  України про соціальний захист малозабезпечених громадян в умовах переходу на повну оплату вартості житлово-комунальних послуг.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 136.

     Рішення прийнято.

     Развадовського Віктора   Йосиповича   -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  виділення  коштів:  на  будівництво  житла  для безквартирних     військовослужбовців,     ремонт    житлових    і комунально-господарських  об'єктів  військового  гарнізону  селища Озерне, для ремонту приміщення Житомирського відділення факультету заочного навчання  Національної  академії  внутрішніх  справ;  про погашення   заборгованості   з  оплати  житловокомунальних  послуг педагогічним та медичним працівникам Житомирської області.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 89.

     Рішення прийнято.

     Зінченка Олександра  Олексійовича   -   до   Прем'єр-міністра України   з   приводу   несвоєчасної   виплати   заробітної  плати працівникам  бюджетних  установ  та  соціальних  виплат  населенню Чернівецької області.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 75.

     Рішення не прийнято.

     Групи народних   депутатів   (Червоній,   Черняк,  Полюхович, Мовчан)  -  до  Прем'єрміністра  України,  Генерального  прокурора України:  про  зловживання  у  сфері  випуску  й обігу векселів та використання бюджетних коштів у Рівненській області.

     Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 122.

     Рішення прийнято.

     Цибенка Петра Степановича - до Генерального прокурора України у   зв'язку   з   відсутністю  реагування  на  звернення  стосовно систематичних порушень посадовими особами податкової адміністрації міста    Свердловська   Луганської   області   вимог   податкового законодавства,  невиконання рішення арбітражного суду та  приписів прокурора з цього питання.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 142.

     Рішення прийнято.

     Журавського Віталія    Станіславовича   -   до   Генерального прокурора України щодо правомірності порушення кримінальної справи прокуратурою Одеської області стосовно ТОВ "Підприємство "Норд".

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 119.

     Рішення прийнято.

     Омельченка Григорія Омеляновича,  Єрмака Анатолія Васильовича

-  до  Генерального  прокурора  України:  про  перевірку  обставин побиття  головного  редактора  газети  "Свобода"  Олега  Ляшка  та незаконне  переслідування  колективу  редакції  газети   "Сільські вісті".

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 147.

     Рішення прийнято.

     Краснякова Євгена  Васильовича  -  до міністра освіти і науки України:  про виділення лімітів на фінансування обладнання системи опалення         Первомайської         філії         Рубіжанського індустріально-педагогічного технікуму Луганської області.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 142.

     Рішення прийнято.

     Сергієнка Олександра  Івановича  -  до  міністра   праці   та соціальної  політики  України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на  звернення   стосовно   забезпечення   автомобілем   з   ручним управлінням інваліда Великої Вітчизняної війни І групи.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 129.

     Рішення прийнято.

     Развадовського Віктора   Йосиповича  -  до  міністра  оборони України  щодо   доцільності   передислокації   з   селища   Чуднів Житомирської області складів військової служби.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 72.

     Рішення не прийнято.

     Степанова Михайла  Володимировича  -  до  міністра  палива та енергетики України у зв'язку з відсутністю відповіді на  звернення стосовно виплати заборгованості із заробітної плати та регресу.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 132.

     Рішення прийнято.

     Мироненка Віктора  Андрійовича  -  до  Голови  Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим   з   приводу   бюджетної   підтримки постраждалих  від  пожежі  в місті Щолкіне та повені в селі Мисове Ленінського району автономії.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 133.

     Рішення прийнято.

     Ключковського Юрія  Богдановича  -  до  голови  Миколаївської обласної державної адміністрації стосовно ситуації, що склалася на Врадіївському цегельному заводі,  та порушень  Закону  про  статус народного депутата України.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 125.

     Рішення прийнято.

     Степанова Михайла   Володимировича   -  до  голови  правління Українського національного фонду "Взаємопорозуміння і  примирення" у  зв'язку  з  відсутністю відповіді на звернення стосовно виплати компенсації жертвам нацистських переслідувань.

     Прошу визначитися народних депутатів.

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     -------------

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного депутата України Тарана  Віктора  Васильовича  до   складу   депутатської   фракції Народного руху України (Оплески).

     -------------

     Шановні народні депутати! На вчорашньому засіданні відповідно до Регламенту  у  нас  повинні  були  бути  заяви  від  фракцій  і депутатських груп.  Але вчора відповідно до прийнятої постанови ми проводили парламентські слухання з чорнобильської теми.

     Тому я думаю, що не буде заперечень, якщо сьогодні виступлять представники від депутатських фракцій і депутатських груп.

     Слово для  виступу надається Симоненку Петру Миколайовичу від фракції Комуністичної партії України. Наступний - депутат Танюк.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  За дорученням фракції комуністів я уповноважений  зробити  заяву  щодо  розвитку  подій  у  зв'язку з проведенням так званого всеукраїнського  референдуму  за  народною ініціативою.

     Численні зустрічі з людьми,  інформації,  вибіркові перевірки показали,  що насправді ніякої ініціативи народу не було,  а  збір підписів  проводився ще під час президентської виборчої кампанії і був явно сфальсифікований, бо людей залякували і шантажували.

     Зрозуміло, що апробована на президентських  виборах  минулого року державна машина фальсифікації голосування,  вся система влади грубо,  брутально порушила закони,  широко послуговуючись  різними формами  і  методами брудних виборчих технологій,  видала потрібні владі результати як щодо масової явки громадян, так і щодо їхнього одностайного позитивного ставлення до питань референдуму.

     Грубі порушення  мали  місце  в  усіх  регіонах  держави.  Це ганебне адміністративно-кримінальне  лицедійство  відбувалося  під патронатом  Адміністрації гаранта Конституції,  відкрито,  на очах Центральної виборчої комісії,  правоохоронних органів,  насамперед міліції.   Отже,  в  Україні  утверджується  не  право  закону,  а прецедентне право вседозволеності й безвідповідальності.

     Усе це замовчується, перекручується і відбувається при повній інформаційній блокаді опозиції, перш за все лівих сил.

     Таким чином,   як  ми,  комуністи,  і  попереджали,  знищення демократії   та    формування    кримінально-олігархічної    влади відбувається   за   недолугим   сценарієм  і  постановкою  відомих пропрезидентських  сил.  Ця  цинічна  політична  комедія-фарс  дає діючому  режиму  легітимну  змогу  значно  посилити свою владу,  в черговий раз обдурити як свій народ, так і світову спільноту.

     Результати так  званого  референдуму  будуть  використані   з однією  метою  -  суттєво  змінити існуючу модель державної влади, різко   порушити   баланс    властей,    продовжити    цьогорічний січнево-лютневий  антиконституційний  переворот  у Верховній Раді, щоб остаточно перетворити вищий законодавчий представницький орган держави  на  слухняне  знаряддя  певних  політичних і олігархічних кланів та угруповань. Такі зміни не потрібні народу!

     За допомогою брутально сфальсифікованого волевиявлення народу вже  найближчим  часом  може  відбутися захоплення всієї державної влади вузькою групою олігархічних "сімей".

     Парадокс цього  референдного  фарсу  полягає  в   тому,   що, по-перше,  новий правий Президент завдав нищівного удару по любому серцю парламенту,  де сьогодні править бал його ж  дитятко  -  так звана  пропрезидентська  права  більшість.  По-друге,  регіональні владні структури, котрі пішли на небачене в нашій новітній історії цинічне  потурання  антизаконним  діям  і  без  вагань  знехтували елементарними етичними нормами,  запродавши душу  і  совість,  аби перевиконувати  доведені  згори плани,  дали в нечестиві руки дуже обмеженого кола осіб дійовий  інструмент  для  узурпації  влади  в центрі і зведення нанівець повноважень місцевої правлячої еліти.

     Враховуючи позицію    Центрвиборчкому,   фракція   комуністів наполягає на заслуховуванні Верховною Радою звіту  Центрвиборчкому і  переобранні  його  в  повному  складі  як  такого,  який сприяв брутальному порушенню закону і фальсифікації волевиявлення народу.

     У цій   складній   і   напруженій   політичній,    соціально- економічній  ситуації  депутатська  фракція комуністів у Верховній Раді з усією відповідальністю звертає увагу своїх виборців, усього народу України, світової демократичної громадськості на те, що над нашою державою нависла чорна загроза диктатури і  тиранії,  втрати незалежності.

     І останнє. Фракція комуністів наполягає, щоб з самого початку сьогодні була заслухана доповідь Омеліча відносно того,  як працює система "Рада",  і тої складної ситуації,  яка виникла у зв'язку з тим,  що  останнім  часом  500   законодавчих   актів,   прийнятих більшістю, сфальсифіковано у Верховній Раді України.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Танюку від Народного руху України. Наступний -депутат Ніколаєнко.

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Фракція Народного руху України.  Шановні колеги депутати!  Я хотів би  нагадати  вам,  що  вчора  було  18  квітня - Міжнародний день пам'яток та історичних місць.  Це свято було встановлено  IKOMOCом 23  серпня  1999  року.  І я вітаю з цим святом всіх небайдужих до культури людей, захисників культурної спадщини України.

     Ми провели досить велику роботу,  прийнявши Закон про охорону культурної  спадщини.  Пригадуєте,  всі політичні сили об'єдналися навколо  цього  закону,  і  він  отримав  підтримку  310  народних депутатів України.

     Так сталося,  що преса не дуже поширює цей факт,  але я хотів би повідомити,  що на наш закон Президент наклав вето. Якраз у дні свята захисників української культури Президент наклав вето на цей закон.

     І якщо   говорити   всерйоз,   то   багато   позицій    цього президентського   вето   викликають   сумнів.  Наприклад,  Кабінет Міністрів  разом  з  президентською  структурою   досі   не   може домовитися,  який  це  буде  єдиний  орган  по  захисту культурних пам'яток: чи це буде вищий орган, чи це буде центральний орган.

     Такі речі,  звичайно,  можна було б вирішити по телефону і не робити з того проблеми та накладати вето.

     Досі не вирішена проблема цього центрального,  так би мовити, органу.  Знаєте,  сьогодні багато органів  захищають  культуру:  і Міністерство культури, і Товариство охорони пам'яток, і Держбуд, а в семи няньок дитя без ока.  Держбуд має на це фінанси, Товариство охорони   пам'яток   -  інтелектуальний,  так  би  мовити,  багаж, Міністерство культури  часто  має  дефіцит  і  на  фінанси,  і  на інтелект. І тому практично ніхто нікого не захищає.

     І головне,  на  що я хотів би все-таки звернути вашу увагу як голова Комітету з питань культури. Десять років ми займаємося цією проблемою.  І сьогодні парламент працює дуже активно.  Я хотів би, щоб  усетаки  ми  подолали   президентське   вето   конституційною більшістю,  оскільки  основна проблема цього закону - ми ухвалили, щоб 50 відсотків доходів від реклами, яка розміщується, наприклад, на наших старовинних замках,  фортецях і так далі,  йшло на захист культури.

     От цього чомусь  президентська  команда  не  підтримує.  Вона вважає, що ці гроші можна використати якось трошки інакше, з іншою метою,  з грошовими мішками.  І я дуже  хотів  би,  щоб  парламент усе-таки  сказав  своє  вагоме  слово  і  щоб  ми  цей закон могли прийняти  і  сказати:  "Свято  захисників   української   культури Верховна Рада відзначила добре,  краще, ніж це зробили ті, кому це належить".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Ніколаєнку від фракції Соціалістичної партії України.  Наступний - депутат Зінченко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні народні депутати!  Не можу від імені фракції  не  звернути увагу   ще  раз  на  підсумки  всеукраїнського  референдуму  і  не оголосити таку заяву.

     Ви знаєте,  що відбувся так званий референдум за  так  званою народною ініціативою.  Громадяни України в черговий раз були підло і   відверто   обдурені   пропрезидентськими   засобами    масової інформації,  на  них  було здійснено шалений тиск державної машини заради  досягнення  стратегічної  мети  -  зосередження  в   руках Президента    всієї    влади,   остаточного   руйнування   пагонів парламентаризму.  Відверто і цинічно заявляючи про те,  що майже 4 мільйони  громадян  висловилися  за проведення референдуму,  влада навіть не потурбувалася зібрати відповідні підписи.

     Проведене нами опитування виборців у  всіх  регіонах  України показало,  що  люди  не  ставили  підписи  за  цей референдум.  Та скориставшись знедоленням більшості людей,  жорстокою  бідністю  і апатією,    відсутністю    правдивої   інформації,   влада   через телерадіоотруту  постійно  демонструвала  так  званий  всенародний "одобрямс" референдуму.  Такого беззаконня, яке супроводжувало цей референдум, не знала ще Україна та, певно, і весь світ.

     Фізичний примус, залякування, переслідування стали нормою під час проведення цієї акції.  Представники влади, дільничних комісій подвірно і поквартально обходили жителів, а також за місцем роботи примушували  всіх  людей  голосувати  достроково.  Більше  третини українців раптом надумали виїхати 16 квітня за межі своїх домівок. Це майже 10 мільйонів людей. У мене в окрузі у Херсонській області автобуси не ходять уже 10 років.

     Особливо потворних форм примус над людьми набрав у Донецькій, Кіровоградській,  Херсонській, Київській, Сумській, Тернопільській областях,  у місті Києві.  А в Закарпатській області,  де  третина дорослого  населення перебуває на заробітках за межами України,  у референдумі "взяло участь" майже все населення регіону. Як кажуть, і мертві, і живі, і ненароджені.

     Усупереч Конституції   та  законам  на  громадян,  керівників підприємств,  представників   місцевого   самоврядування   чинився шалений  тиск.  У деяких регіонах достроково "проголосувало" майже 90 відсотків виборців.  Протиправно по всій державі  з  ініціативи Міносвіти   проводили   шкільні  збори,  де  батьків  примушували, закликали йти на референдум.  Ректори вузів  строїли  студентів  у чергу  голосувати  тільки  позитивно,  головні  лікарі примушували медичних працівників і хворих також голосувати тільки "так".

     Підсумки референдуму засвідчили, що президентська більшість у Верховній  Раді  України  не  буде  захищати  інтереси  виборців і парламентаризм.  Вона зробила все, щоб дати змогу виконавчій владі згвалтувати український народ референдумом.

     Президентська команда,    об'єднавшись    з    олігархами   - представниками  капіталу,  втративши  страх  і  совість,  отримала піррову перемогу над власним народом. В їхніх лавах буяє радість і веселість.  У захваті Кучма заявляє, що це не останній референдум, певно,  будуть,  і  це  можна  зрозуміти,  ще  інші.  Він  змінить Конституцію, заткне за пояс парламент, стане Президентом на третій термін і збагатить своє оточення. Але чи вистачить сил, здоров'я і терпіння нашим людям?

     Фракція "Лівий центр" звертається до всіх  громадян  України, світової   громадськості   із  закликом  засудити  тоталітаризм  в Україні,  сказати рішуче "ні"  здійснюваному  курсу  на  зубожіння людей.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Зінченку   від   фракції   Соціал-демократичної   партії   України (об'єднаної). Наступний - депутат Онопенко.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Заява депутатської фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної) з  приводу стану фінансування закладів освіти.

     "Депутати фракції   СДПУ(о)  визначають  рівень  фінансування державних  навчальних  закладів  як  мінімально   допустимий,   що фактично   унеможливлює  розвиток  закладів  освіти,  впровадження новітніх технологій та програм у галузі освіти, введення в Україні світових освітянських стандартів.

     Навчальні заклади  опинилися  на  межі  виживання,  на  грані призупинення  своєї  роботи  через  заборгованість  і  несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам сфери освіти.  Такий ганебний стан  фінансування  освіти   зберігається   в   Україні   впродовж останнього десятиріччя.

     Фракція СДПУ(о)  усвідомлює  вплив  ряду об'єктивних чинників стосовно визначення вкрай обмежених обсягів  бюджетних  асигнувань на  утримання  державних  навчальних  закладів.  Разом  з  тим  ми заперечуємо  проти  помилкових  і  невиважених   рішень   урядових установ, які ведуть до ускладнення та погіршення стану фінансового забезпечення закладів освіти.

     Саме таким рішенням є Постанова  Кабінету  Міністрів  від  17 лютого 1999 року

 180 про деякі питання діяльності Державного казначейства України, відповідно   до   якої  з  1  вересня  1999  року  впроваджено  як обов'язкове   обслуговування   позабюджетних   коштів    державних навчальних закладів виключно органами Державного казначейства.

     Цим рішенням  уряд  практично позбавив навчальні заклади,  що фінансуються  з  Державного   бюджету   і   у   відповідності   до законодавства здійснюють господарську діяльність, права самостійно розпоряджатися  доходами  від  такої  діяльності   та   самостійно приймати  рішення  щодо  придбання  майна  за рахунок цих доходів. Неодноразові і  невдалі  спроби  знайти  порозуміння  з  урядом  у зазначеному  питанні  примусили  раду  ректорів  вищих  навчальних закладів звернутися до Президента України.  Але  з  невмотивованих причин,  усупереч  установленому  до  15 лютого цього року терміну виконання,  залишилося невиконаним  доручення  Президента  України Леоніда   Кучми   на   адресу   Прем'єр-міністра  Ющенка  стосовно відновлення попереднього порядку обслуговування поточних  рахунків позабюджетних коштів державних навчальних закладів.

     Фракція СДПУ(о)   звертається   до   Прем'єрміністра  України Віктора  Ющенка  з  пропозицією  про  термінове   скасування   дії вищезазначеної постанови стосовно державних навчальних закладів як такої, що погіршує стан їх фінансового забезпечення.

     Одночасно, з приводу  збільшення  заробітної  плати  народних депутатів  України,  фракція  СДПУ(о) заявляє про своє рішення всю різницю  між  старими  та  новими   окладами   народних   обранців спрямовувати на освітянські програми. Депутати фракції мають намір за рахунок цих коштів  придбати  сучасне  програмне  забезпечення, комп'ютери  та  оргтехніку для закладів освіти,  які розташовані в округах депутатів нашої фракції".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається   депутату Онопенку від фракції "Батьківщина". Наступний - депутат Кириленко.

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Василь  Онопенко - голова  Української  соціал-демократичної  партії.  Заява  фракції "Батьківщина" з приводу ситуації,  яка склалася в незалежному або, як часто кажуть, вільному профспілковому русі.

     Шановні колеги!  Ви пам'ятаєте,  що у вересні  минулого  року саме в цій залі був прийнятий новий Закон про профспілки. Мало хто з нас звернув увагу,  які негативні наслідки, у тому числі правові й організаційні, він тягне для незалежних, вільних профспілок.

     Відповідно до прийнятого закону сьогодні незалежні профспілки повинні реєструватися в органах юстиції:  профспілки  зі  статусом всеукраїнських - у Міністерстві юстиції,  зі статусом регіональних (обласних) - в обласних управліннях юстиції.  Такого  не  було  за Радянського Союзу,  в радянському законодавстві, такого не було до минулого року.

     На жаль,  нині   ситуація   така,   що   профспілки   повинні перереєструватися.  Якщо не буде реєстрації, профспілка не дійсна, не має офіційного статусу.

     Скажіть, будь ласка,  як може Незалежна  профспілка  гірників України мати в 15 регіонах свої обласні організації,  якщо шахтарі працюють на Сході і  на  Заході  України?  Навіть  здоровий  глузд підказує,   що   це  просто  нереально.  Профспілки  повинні  були перереєструватися ще до 5 квітня цього року.  Ясна річ, вони цього не зробили і не мають можливості зробити.

     Саме ви  підтримали моє подання до Конституційного Суду,  188 депутатів   підписалися   під   ним.   Це   велика   справа,   але Конституційний Суд ще не розглянув до кінця це подання.

     Мною підготовлений  законопроект про внесення змін до чинного Закону про професійні спілки,  який має розглядатися в цьому залі. Звертаюся  до  керівництва  парламенту  з проханням дати доручення комітетам з  питань  соціальної  політики  та  з  питань  правової політики  якнайшвидше  розглянути  пропоновані  зміни  до  закону. Сподіваюся, що практично всі депутати підтримають їх.

     Більше того,  ми маємо висновок Міжнародної організації праці про те,  що цей закон суперечить міжнародному законодавству. Маємо правові висновки багатьох юридичних установ про те,  що цей  закон суперечить   Конституції,   адже  вона  не  передбачає  реєстрації профспілок.  Це  просто  абсурд,  розгром  незалежного,   вільного профспілкового  руху.  Зарплати  люди  не  отримують  і позбавлені можливості захищати свої права.

     Тому я  прошу  вас,   Вікторе   Володимировичу,   дати   таке доручення.  Я думаю, що депутати виправлять помилку, якої ми разом припустилися.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Кириленку  від  Українського  народного руху.  Наступний - депутат Журавський.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Насамперед я мушу заявити,  що Український народний рух як фракція у Верховній Раді України підтримує  акцію  львівських  журналістів щодо захисту свободи слова в їхньому місті і в Україні.  Вважаємо, що коли журналісти  почнуть  ближчими  днями  голодування,  це  не характеризуватиме Україну як цивілізовану державу.

     Тепер текст  заяви  фракції  Українського  народного  руху  у Верховній Раді з приводу візиту в.о.  Президента Росії  Путіна  до України.

     "Днями Україну  відвідав  з  першим  офіційним  візитом  в.о. Президента Росії Владімір Путін.  На думку фракції УНР,  цей візит за   певних   обставин   може   стати   корисним  для  пожвавлення українськоросійських взаємовідносин,  понад усе -  їх  економічної складової.

     Проте дійсна   активізація   економічного   партнерства   між Україною  та  Росією  можлива  тільки  за  умови  встановлення   у стосунках  між двома країнами атмосфери довіри,  рівноправності та взаємоповаги.  Практика нової великодержавної політики,  на  хвилі якої в.о. Президента Росії прийшов до влади в Кремлі, жодною мірою не повинна торкнутися України.

     З огляду  на  це   ми   вважаємо,   що   вузловими   пунктами українсько-російських   стосунків,  які  потребують  якнайшвидшого розв'язання, є:

     Перше. Припинення  практики  створення  російською   стороною односторонніх  перешкод економічним зв'язкам між країнами,  як то: введення дискримінаційних квот та  необгрунтовано  високих  ставок ввізного  мита на українські товари,  фактичне введення ембарго на експорт деяких енергоносіїв до України.

     Друге. Перегляд  дискримінаційної   для   України   ціни   на російський газ.

     Третє. Початок  офіційних  переговорів про терміни та порядок повернення Росією понад 100  мільярдів  доларів  США  за  тодішнім курсом  заощаджень  українських громадян,  що незаконно вилучені з рахунків українських банків у 1991 році московським урядом.

     Четверте. Делімітація та обов'язкова  демаркація  українсько- російського кордону.

     П'яте. Початок    консультацій    про    порядок    виведення Чорноморського флоту Росії за межі України.

     Шосте. Забезпечення національних прав українців у  Російській Федерації  і з огляду на значну чисельність української діаспори в Росії надання українській мові в Росії статусу державної.

     Фракція УНР  також  вважає,  що  Україна   повинна   офіційно долучитися  до  позиції  більшості  демократичних країн світу щодо необхідності   припинення   геноциду   чеченського    народу    та урегулювання   чеченської  кризи  виключно  дипломатичними,  а  не воєнними методами.

     На нашу думку,  за умови продовження  діалогу  між  Києвом  і Москвою  на  нових засадах,  які забезпечать розв'язання наведених вище проблем,  ілюзорне стратегічне партнерство, деклароване обома сторонами  довгі  роки,  може  перетворитися на практику справжніх дружніх стосунків між двома великими країнами-сусідами,  за які  й виступає фракція Українського народного руху".

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Журавському від фракції Народно-демократичної партії.  Наступний - депутат Матвієнков.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Фракція НДП, Християнсько-демократична партія України.  Шановні колеги! 18 лютого цього року прокуратурою Одеської  області  порушено кримінальну справу відносно начальника відділу  продажу  підприємства   "Норд"   за   ознаками   злочину, передбаченого  частиною другою статті 165 і частиною другою статті 172 Кримінального кодексу України.

     6 березня старшим слідчим прокуратури Жовтневого району міста Одеси  по  вказаній  справі  винесена постанова про визнання м'яса птиці речовими доказами та прийнято рішення про його реалізацію, а фактично - експропріацію.

     Вбачається, що   вказана  постанова  створює  лише  видимість законності,  а  по  суті  відбувається   експропріація   належного підприємству  товару  з подальшою реалізацією та вилученням коштів на користь прокуратури Одеської області.

     У зв'язку з цим просимо дати пояснення на такі питання.  Чому на юридичну особу покладається відповідальність за дії працівника, що йому інкримінуються? Чому слідчий, вказуючи на збиток держави в розмірі  понад  80  тисяч  гривень,  арештовує  товар  та здійснює реалізацію на суму понад 6 мільйонів гривень і що за цим криється? Чому   м'ясо   птиці  виступає  речовим  доказом,  якщо  предметом розслідування є неправильне нарахування ПДВ? Чому так звані речові докази  в  порушення  прав  власності  на це майно юридичної особи поспішно розпродуються і за заниженими цінами?

     Крім того,  відповідно до  статті  2  КПК  України  права  та законні  інтереси  підприємства  підлягають  захисту  від посягань будь-яких  осіб,  в  тому  числі  проти  яких  ведеться  попереднє слідство.    Фактично    за   попереднім   слідством   перекладено відповідальність на юридичну особу і на неї поширено ті  запобіжні заходи та обмеження, що встановлені виключно для фізичної особи.

     Наші попередні  депутатські звернення до прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України не були  задоволені,  і відповіді, отримані на них, є фактично відписками.

     Якщо і цього разу не буде покладено край цій ганебній справі, ми вимагатимемо звіту Генеральної прокуратури - пана Потебенька  в сесійній залі Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Матвієнкову від депутатської групи "Відродження регіонів".

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ  55,  Донецька  область).  Депутатська  група   "Відродження регіонів",  місто Маріуполь. Шановні колеги, робота Верховної Ради набула  останнім  часом  більшої   конкретики,   проекти   законів розглядаються виходячи з їх пріоритетності для країни.

     У розвиток   цих   позитивних   тенденцій  депутатська  група "Відродження регіонів" звертає  увагу  народних  депутатів,  уряду України  на  необхідність  законодавчо  врегулювати низку ключових питань розвитку регіонів.  Вирішення головних суспільних  проблем, успішний  поступ  країни  на шляху соціально-економічного розвитку неможливий  без  активної  участі   місцевих   громад,   постійної координації зусиль центральних і місцевих органів влади.

     Дотепер залишаються  законодавчо  неврегульованими  цілий ряд питань місцевого самоврядування,  а саме:  комунальної  власності, муніципальних  облігацій,  розподілу  повноважень  між регіонами і центром тощо. Особливо актуальним залишається питання забезпечення фінансової  незалежності  регіонів,  закріплення за ними достатніх власних джерел доходів місцевих бюджетів.

     Існуюча практика,  згідно з якою майже всі місцеві бюджети  є дотаційними,   суттєво   обмежує   регіони  у  проведенні  власної соціально-економічної політики. Така політика може бути виправдана на  етапі активного проведення ринкових реформ,  але в перспективі вона  загрожує  стати  гальмом  на  шляху  соціально-  економічних перетворень у розвитку українського суспільства загалом.

     Зважаючи на це, політика держави повинна бути зорієнтована на збільшення  повноважень  регіонів  у  соціальній  та   економічній сферах, забезпечення їх активної ролі в трансформаційних процесах. Це вимагає відповідної законодавчої підтримки  насамперед  з  боку Верховної Ради, а також певних ініціатив виконавчої влади.

     На жаль,  останнім  часом  законотворення  в  названій  сфері помітно загальмувалося.  Відкликано ряд урядових проектів, зокрема Концепцію  державної регіональної економічної політики,  натомість нової не внесено.

     Сьогодні, по   суті,   немає   виваженої,   розрахованої   на перспективу  державної  політики  у  сфері  регіонального розвитку України. Водночас усе очевиднішою стає необхідність посилення ролі регіонів в управлінні суспільно-економічними процесами, в реальній участі    їх     у     загальнодержавному     стратегічному     та соціально-економічному розвитку.

     Зважаючи на  це,  депутатська  група  "Відродження  регіонів" вийшла з ініціативою про проведення  парламентських  слухань  щодо основних засад державної регіональної політики.

     Маємо визначити   найближчі  перспективи  розвитку  місцевого самоврядування і основні правові прогалини в цій  сфері,  а  також шляхи забезпечення фінансової незалежності регіонів.

     Особливо нагальним  є прийняття законів про місцеві податки і збори,  про  правовий  режим  майна,  комунальної  власності,  про державні комунальні землі,  про комунальні цінні папери, Бюджетний кодекс.  Усі зазначені питання надзвичайно важливі для майбутнього України.  Їх розгляд є велінням часу, і зволікання з їх вирішенням усе тугіше стягує вузол на шиї нашої держави.

     Депутатська група "Відродження  регіонів"  закликає  народних депутатів  взяти  активну  участь  у розв'язанні нагальних проблем регіонів  насамперед  шляхом  прийняття  відповідних  законів.  Ми пропонуємо  уряду  підготувати  і внести на розгляд Верховної Ради Концепцію державної регіональної  економічної  політики,  а  також проекти   законів,   що   мають   регулювати  питання  комунальної власності. І просимо взяти активну участь у проведенні Дня уряду з цього питання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   народні   депутати,   всі,   хто  бажав виступити із заявами від депутатських груп і фракцій, виступили. Я хочу  сказати,  що  всі виступи народних депутатів взяті до уваги, будуть дані відповідні доручення.

     Стосовно виступу  Петра   Миколайовича   Симоненка   я   хочу зауважити  таке.  Щодо  Центральної  виборчої  комісії,  оцінки її діяльності і звіту, Петре Миколайовичу, готуйте відповідні проекти постанов, вносьте їх на розгляд, і будемо визначатися.

     З приводу    інформації    щодо    технічного    забезпечення голосування.  Щойно я розмовляв з головою комітету  Омелічем,  він буде   готовий  завтра  поінформувати  про  технічне  забезпечення голосування в залі під час прийняття рішень у четвер.

     Стосовно виступу народного депутата Онопенка даємо  доручення двом  комітетам  підготувати  це питання і внести його відповідним чином на розгляд.

     Надійшла заява  від  народного  депутата  Пустовойтова   щодо репліки  з приводу комп'ютеризації шкіл.  Я хочу сказати,  шановні колеги,  що відповідно до Регламенту з цього питання не може  бути надане слово у порядку репліки, тому що право на репліку надається в чіткій відповідності з Регламентом.  Так,  зараз можна  отримати заяву  про  виступ-репліку  відносно оцінки фракцією Комуністичної партії проведення референдуму. Ми влаштуємо дискусію поза порядком денним нашого засідання.

     -------------

     Переходимо до розгляду питань сьогоднішнього порядку денного.

     Шановні народні  депутати!  Першим  питанням  сьогодні стоїть проект Закону про внесення змін  до  Закону  про  вибори  народних депутатів  України  (щодо  проведення  виборів  депутатів  замість вибулих).

     Ви знаєте,  що  сьогодні  відбувається   засідання   Кабінету Міністрів України, на яке запрошені Голова Верховної Ради України, а також ряд голів комітетів. Доповідач з цього питання Юлій Якович Іоффе  знаходиться  на засіданні Кабінету Міністрів.  Тому розгляд цього питання на його прохання переносимо на 16 годину.

     -------------

     Слухається питання -  проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону  України  про  загальний  військовий  обов'язок і військову службу (стосовно звільнення від призову).

     Доповідач - перший заступник  начальника  Генерального  штабу Збройних  Сил  України  Пальчук  Микола  Миколайович.  Будь ласка, Миколо Миколайовичу.

     ПАЛЬЧУК М.М.,  перший заступник начальника Генерального штабу Збройних   Сил   України.  Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до  Закону  України про загальний військовий обов'язок і військову службу.  Це стосується змін до абзацу  четвертого  частини  першої статті 18.  У ньому передбачено звільнення від призову на строкову військову службу громадян України,  в яких батько  (мати),  рідний брат  чи  сестра  загинули  чи  померли  або  є  інвалідами,  якщо інвалідність настала під час проходження військової служби.

     Слід зазначити,  що під час розгляду та  прийняття  Верховною Радою  України зазначеного закону в травні минулого року Кабінетом Міністрів  України  пропонувалося  звільнити  від   призову   лише громадян,  у  яких  батько  (мати),  рідний брат чи сестра під час проходження цими громадянами військової служби загинули чи померли або стали інвалідами.

     Однак законом  передбачено звільнення від призову на строкову військову службу всіх громадян,  у яких батько (мати), рідний брат чи  сестра загинули чи померли,  незважаючи на те,  сталося це під час проходження ними військової служби або ні.

     Міністерство оборони України вважає, що на якомусь етапі була ненавмисне   допущена   прикра   помилка,   коли  слова  "під  час проходження військової служби" були перенесені на кінець  речення, що  істотно  змінило  суть  цієї  норми.  Внаслідок  цього  значно збільшилася  кількість   громадян   призовного   віку,   на   яких поширюється дія зазначеної статті.

     Проведений Міністерством  оборони  України  попередній аналіз застосування  нової  редакції  статті  показує,  що  із  47  тисяч призовників, котрі підлягають призову на строкову військову службу весною цього року,  близько 10 тисяч додатково отримують право  на звільнення від призову.

     Враховуючи те,   що  з  усіх  громадян  призовного  віку,  що перебувають на військовому обліку, майже 94 відсотки не підлягають призову  у  зв'язку  з  їх  правом на відстрочку або звільнені від призову,  додаткове збільшення категорії громадян, які мають право на   звільнення  від  призову,  призведе  до  того,  що  відшукати необхідну кількість призовників буде вкрай складно. Це ставить під загрозу  зриву  проведення  як  цього  весняного,  так і подальших призовів,   що   неодмінно   призведе   до   значного   погіршення укомплектованості  наших  Збройних  Сил  та  ускладнить  виконання поставлених перед ними завдань.  З огляду на це,  шановні  народні депутати,  дуже  прошу  вас підтримати зазначені зміни до закону в редакції,  яка була запропонована Кабінетом Міністрів України.  Це дозволить   виконати  державне  завдання  щодо  призову  громадян, підтримати на необхідному рівні укомплектованість Збройних  Сил  і надати пільги якраз тим призовникам, чиї сім'ї потерпіли внаслідок проходження військової служби цими призовниками.

     Ця пропозиція   одностайно   підтримана   вашим    профільним Комітетом з питань національної безпеки і оборони України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо  Миколайовичу.  Чи  є запитання до доповідача? Прошу народних депутатів записатися. Висвітіть.

     Народний депутат Ніколаєнко. Наступний

- депутат Моісеєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Фракція   Соціалістичної  партії.  Шановний доповідачу,  будь ласка, уточніть: якщо ми приймемо таку поправку, яка,  на  ваш  погляд,  є  необхідною,  і  наша фракція,  напевне, схилиться до підтримки її,  то яка кількість  наших  юнаків  зможе бути додатково залучена до служби в Збройних Силах?

     ПАЛЬЧУК М.М. Близько 10 тисяч кожного призову.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Манчуленко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий  округ  53,  Донецька  область).  Фракция Коммунистической партии Украины. Николай Николаевич, у меня вопрос следующего содержания.  Как отразится  принятие  этого  закона  на процессе    последовательного   сокращения   районных,   городских военкоматов,  которое,  наверное, будет продолжаться на территории Украины?  Скажем,  в  городе  Макеевке из пяти военкоматов остался один - городской,  все остальные сокращены.  Связано ли это с тем, что  происходит "масове звільнення від призову наших призовників"? И как этот закон увязан  с  тем  желанием  призывников  служить  в армии, если они видят, что на сегодняшний момент офицерский состав лишен практически всех своих компенсаций за особые условия службы, я имею в виду тех так называемых льгот, которые были предусмотрены и которые отменили Законом о Государственном бюджете на 2000 год и последующими законами?

     Спасибо.

     ПАЛЬЧУК М.М.  Дякую. Це питання важко пов'язати зі зменшенням кількості військкоматів.  Кількість військкоматів зменшилася тому, що  зменшилися  обсяги  призову  та обсяги мобілізаційних завдань. Через те зменшується кількість  військкоматів  і  здійснюється  їх об'єднання.

     Щодо другого   запитання,  мабуть,  необхідно  буде  провести соціологічне дослідження,  як ставляться призовники  до  того,  що офіцери чи військовослужбовці позбавлені деяких пільг.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Манчуленко.  Наступний - депутат Косів.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція   Українського народного руху.  Шановний доповідачу,  я хотів би почути відповідь на таке запитання:  яку кількість  громадян,  чиї  близькі  родичі загинули, померли або стали інвалідами, знято з військового обліку в попередньому призові?

     Дякую.

     ПАЛЬЧУК М.М.  Я вже відповідав:  у середньому кожного призову близько 10 тисяч. Ця цифра коливається.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Косів.  Наступний  -  депутат Гусак.

     КОСІВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ 116, Львівська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановний Миколо  Миколайовичу,  я дуже уважно прочитав законопроект.  Чи не здається вам, що і в запропонованому варіанті є нечіткість?

     Змоделюємо таку ситуацію: хтось із перерахованих осіб, смерть чи   загибель  яких  дає  право  призовнику  бути  звільненим  від військового обов'язку,  помер чи загинув за місяць до його призову або  через місяць,  коли він уже призваний.  Різниця - два місяці, але в одному випадку він має право на звільнення, в іншому - ні.

     А, може, все-таки підготувати інший варіант, де зазначити, що коли   цей   призовник  є  єдиним  годувальником,  чи  якісь  інші категоричні умови?

     Дякую.

     ПАЛЬЧУК М.М.  Дякую за запитання. Стаття 17 закону передбачає 26  варіантів  надання  відстрочки,  а  стаття 18 - випадки,  коли звільняються призовники від призову.  Там  є  позиція,  на  яку  я просив  би  вас  звернути  увагу:  надано право обласним призовним комісіям у кожному  конкретному  випадку  розглядати  ті  чи  інші прохання  або  звернення  громадян,  в  тому числі призовників.  І практика така існує, що навіть у випадках, які не охоплюються цими 26  варіантами,  з  урахуванням  реального становища тієї чи іншої сім'ї призовники звільняються від призову.

     Про що йдеться?  Ми просимо прийняти нашу редакцію,  оскільки Міністерство оборони вважає,  що є певна моральна відповідальність перед призовниками, чиї близькі родичі, тобто батько (мати), рідні сестра чи брат,  загинули під час служби.  Будь ласка, підтримайте цю позицію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гусак.  Наступна   -   депутат Григорович.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Миколо Миколайовичу, я хочу, щоб ви уточнили   всетаки   цифру,   наскільки   збільшиться    кількість призовників із введенням у дію закону, проект якого запропоновано, коли звільнятимуться від призову тільки ті призовники,  чиї  рідні загинули чи стали інвалідами під час проходження цими призовниками служби в армії.

     Дякую.

     ПАЛЬЧУК М.М.  Я  вам  теж  дякую.  Не  збільшиться  кількість призовників.  На  цей  весняний  призов  для всіх силових структур передбачена  кількість  призовників   47   тисяч.   І   ця   цифра залишається.

     Але із введенням у дію норми закону про оцю пільгу,  навпаки, зменшиться кількість тих, кого ми можемо призвати, на 10 тисяч. От про  що йдеться.  Кількість залишається без змін,  але просто буде значно складніше добирати громадян для того, щоб вони могли якісно виконувати військову службу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Я безмежно дякую за ваші відповіді, проте хотілося б більшої  ясності,  бо  якась  нечіткість  у  всьому  тому,  що  ми приймаємо. Я за те, щоби поповнити державний набір до лав армії; я за  те,  щоби  захистити  морально батьків тих дітей,  які зазнали інвалідності під час проходження військової служби.  Але як бути з батьками тих призовників, які стали інвалідами першої групи не під час  проходження  військової  служби?  І  чи  такий  критерій,  як моральність  і  персональний  розгляд кожної справи,  не ускладнює властиво роботу нашим призовним комісіям? Адже коли батько-інвалід чи це єдина дитинагодувальник,  то й так зрозуміло, що він повинен бути біля батьків,  а не в  лавах  армії.  Я  прошу  дати  чіткішу відповідь.

     Дякую.

     ПАЛЬЧУК М.М.  Дякую.  Я хотів би звернути вашу увагу на пункт "б" частини другої статті 17  чинного  закону,  де  зазначено,  що відстрочки  від  призову  надаються призовникам,  які мають рідних братів і сестер віком до 18 років,  якщо  вони  не  працюють,  або старших,  якщо  вони  незалежно  від  віку  є інвалідами першої чи другої групи,  у разі відсутності інших осіб,  які зобов'язані  їх утримувати.

     І ще  є  норма  про те,  що якщо батьки є інвалідами першої і другої групи і якщо немає дітей,  які можуть забезпечити їх життя, то  в цьому випадку призовники звільняються від призову.  Так що у чинному законі це передбачено.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Миколайовичу. Сідайте, будь ласка. Слово   для   співдоповіді  надається  голові  Комітету  з  питань національної безпеки і оборони Андресюку Борису Павловичу.

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановний головуючий! Шановні  народні  депутати!  Дозвольте  дуже  коротко спинитися на важливості прийняття проекту Закону про внесення  змін  до  Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу.  На засіданні Комітету з питань національної безпеки і  оборони,  коли розглядався  зазначений  законопроект,  була підтримана пропозиція про внесення його на обговорення  Верховної  Ради  і  прийняття  в цілому як закону.

     Особливості поданої    поправки    полягають   у   тому,   що конкретизується коло осіб,  яким надається право на звільнення від призову,   враховуючи   те,  що  Закон  про  загальний  військовий обов'язок і військову службу є  основоположним,  яким  регулюються питання призову, відстрочки і звільнення від призову.

     Зокрема внесення змін до статті 18 передбачає, що мають право на звільнення від призову призовники,  батько (мати),  рідний брат чи  сестра  яких  під час проходження цими призовниками військової служби загинули чи померли або стали інвалідами.

     Відповідно до  попередньої  редакції  закону  звільнення  від призову надавалося призовникам,  в яких батько (мати), рідний брат чи сестра загинули чи померли або стали інвалідами не  обов'язково в  той  період,  коли  призовники  проходили військову службу.  Це давало  можливість  звільняти   від   призову   понад   10   тисяч призовників.

     Через те  вкрай  необхідне прийняття даної поправки до статті 18 чинного Закону про загальний військовий обов'язок  і  військову службу.

     Прошу підтримати і прийняти законопроект у цілому.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Борисе  Павловичу.  Чи  є  запитання  до співдоповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Народний депутат Хара. Наступний - депутат Моісеєнко.

     ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   соціальної   політики   та   праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Моісеєнку. Два регламенти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Будь ласка.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо.  Уважаемый  Борис Павлович!  Я хотел высказать свое соображение по этому законопроекту в  связи  вот  с чем.  Конечно  же,  надо  регламентировать  действия  комиссий  по освобождению людей от призыва. Но не кажется ли вам, что сегодня в принципе  стоит вопрос о том,  что уничтожается наша армия?  Вы же посмотрите,   что   делается!   Угроза   внешнего,   скажем   так, противостояния  на  Украине сегодня нарастает.  Это связано прежде всего с незаконным введением войск НАТО на территорию Украины и их размещением,  противостоянием с мусульманским миром, со славянским миром, с европейским миром.

     Нарастает угроза и со  стороны  Соединенных  Штатов  Америки, которые продолжают наращивать свой военный потенциал и не оставили идеи овладения евразийским континентом. В то же время мы сокращаем армию,   более  того,  все  больше  и  больше  ведутся  совершенно некомпетентные  разговоры  на  счет   того,   чтобы   перейти   на профессиональную  армию.  Значит,  этот  закон  будет иметь особое значение.

     Вместо того,  чтобы увеличивать наш  оборонный  потенциал  за счет  укрепления  армии  и военно-патриотического воспитания нашей молодежи, мы сталкиваемся с совершенно другим.

     Не кажется ли вам,  что это связано с последствиями  какой-то разболтанности, когда, например, председатель комитета Иоффе (мы с вами в этом комитете работали долгое  время)  вместо  того,  чтобы выйти  на  трибуну  Верховного  Совета  и  докладывать,  уходит на заседание Кабинета Министров решать какие-то свои вопросы?  Он мог поручить  своему  первому  заместителю,  автору  этого  документа, доложить данный вопрос. Вместо этого мы переносим его рассмотрение на 16 часов. Прошу дать ответ на мои вопросы.

     АНДРЕСЮК Б.П.  Шановний  Володимире  Миколайовичу,  більшість ваших тверджень я цілком  підтримую.  Чому?  Тому  що  ми  справді повинні  турбуватися  про  нашу  національну безпеку.  І,  дійсно, сьогодні в суспільстві дуже багато розхитаності саме  в  питаннях, котрі регламентують призов молоді до армії. Більше того, є питання щодо виховної роботи в армії.  Але сама поправка, яку ми вносимо в чинний  закон,  стосується  лише  молодих  людей,  котрі проходять службу.  Якщо під час служби у них  помирають,  не  дай  Боже,  чи батько,  чи  матір,  чи  близька людина,  то вони звільняються від служби.  Чому?  Тому що коли,  не дай Боже, таке станеться у житті молодої  людини  (а ця людина зі зброєю),  то вона певний час буде деморалізована  і  їй  не  можна  доручати  зброї.  Дана  поправка стосується саме цієї частини молоді.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для запитання надається народному депутату Єщенку.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція  комуністів.  До законопроекту є пояснювальна записка,  підписав її Паламарчук. Він наводить цифри,  що весною 2000 року призову підлягають  47  тисяч призовників,   і   робить   висновок:  коли  ми  будемо  звільняти достроково  солдатів   у   запас,   армія   не   матиме   належної боєготовності.  Ми знаємо,  як сьогодні служать наші сини,  онуки. Наприклад,  у Черкасах,  де раніше дислокувалася танкова  дивізія, стоїть гарнізон,  котрий розвалюється:  солдати,  які там служать, ходять до тютюнової фабрики і просять цигарки.

     Я думаю,  якщо будуть звільнені від призову ті 10  тисяч,  то армія  буде  в  бойовому  стані.  Сьогодні комітету треба звернути увагу на те,  як хлопці служать.  Я  дуже  прошу  вас.  Адже  коли комітетом  керував Крючков Георгій Корнійович,  він завжди бував у військових частинах. І вам раджу також.

     АНДРЕСЮК Б.П. Дякую за корисну пораду. Я це буду робити.

     Стосовно того,  що в пояснювальній записці говориться,  що це призведе до проблем в армії.  Я згоден із вами,  ми не маємо права цього допустити, і такі заходи будуть вжиті.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Павловичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  переходимо до  обговорення  даного  питання. Слово  для виступу надається народному депутату Журавському.  Будь ласка, з місця.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні  колеги,  я  особисто  голосуватиму  проти  всіх  проектів законів на цю тему,  які будуть подаватися від Кабінету Міністрів, тому що нам потрібна професійна армія,  а не така, яку ми сьогодні маємо - карикатура на радянський зразок армії. Це перше.

     І друге.  Щодо  суті  цього  законопроекту.  Доки  ми  будемо отримувати від Кабміну неякісні юридичні документи?  До речі,  мій колега Михайло Косів був правий,  коли казав:  "А  якщо  хтось  із батьків  чи  близьких  родичів призовника помер до проходження ним служби"?

     Тому я думаю,  що  треба  просто  зняти  цей  законопроект  з розгляду або голосувати проти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Депутатів, які бажали б виступити в обговоренні даного питання, більше немає. Обговорення закінчене. Прийняття  рішення  відповідно  до Регламенту відбудеться завтра в четвер.

     -------------

     Переходимо до розгляду наступного  питання  порядку  денного. Розглядаються проекти законів про внесення змін до статті 5 Закону України про приватизацію державного майна та до Закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

     Доповідач -  заступник  голови  Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович. Будь ласка, Юрію Петровичу.

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! Проект Закону  про  внесення  змін  до  статті  5  Закону   України   про приватизацію  державного майна внесено на виконання статті 1 Указу Президента від 29 грудня 1999 року  про  невідкладні  заходи  щодо прискорення приватизації майна в Україні. Проект закону покликаний врегулювати питання,  пов'язані з приватизацією  тих  підприємств, які  за  галузевою  та  іншими ознаками включені до статті 5,  щоб можна було  їх  приватизувати,  оскільки  з  точки  зору  Кабінету Міністрів  сьогодні  вони  не є такими,  що мають загальнодержавне значення.

     Я нагадую,  що в  статті  5  перелічені  об'єкти  галузей  та підгалузей,  які  мають  загальнодержавне  значення  і  відповідно заборонені для приватизації.

     Якщо говорити про обгрунтування економічне,  то для чого  нам терміново  потрібно  було  внести цей законопроект і наполягати на якнайскорішому прийнятті цього закону?  Ви знаєте,  що, відповідно до   указу  Президента  і  враховуючи  обсяги  платежів  по  наших зовнішніх запозиченнях,  нам  необхідно  разом  із  вами  під  час підготовки   проекту  Державного  бюджету  спланувати  надходження коштів до Державного бюджету від приватизації державного майна.

     Як ви пам'ятаєте, коли приймали Державний бюджет на 2000 рік, ми вже мали відповідні розрахунки щодо можливості отримання у 2000 році надходжень до  Державного  бюджету  в  розмірі  2,5  мільярда гривень.   Такі  розрахунки  відображені  в  планіграфіку  продажу об'єктів, який затверджений Фондом державного майна і оприлюднений у засобах масової інформації в Інтернеті.  Номінальна вартість цих акцій трохи перевищує 2,5 мільярда гривень.

     Для того щоб, коли почнеться бюджетний процес на 2001 рік, ми могли   обгрунтовано   сказати,   що   завдання,   які  поставлені Президентом України в його указі,  тобто  отримання  в  наступному році  надходжень  до Державного бюджету в еквіваленті 1,5 мільярда гривень,  реально  можуть  бути  виконані,   нам   потрібна   база приватизації, згідно з якою ми можемо зробити розрахунки.

     Але якщо  в  нас  не  буде до кінця року цього закону,  ми не зможемо провести підготовчу роботу стосовно цих об'єктів (я маю на увазі підготовку об'єктів до приватизації,  коли будуть сформовані статутні фонди). Коли будуть сформовані статутні фонди, ми зможемо досить  точно  сказати,  скільки коштів можна отримати від кожного об'єкта і від кожної галузі. На сьогоднішній день, коли ці об'єкти є  об'єктами державної власності,  їх балансова вартість ні про що взагалі не говорить.  Спрогнозувати вартість їх продажу  практично неможливо.

     Тепер стосовно   основних   галузей.   Пропонується  з  числа об'єктів, що не підлягають приватизації, виключити:

     об'єкти, які  становлять  загальнодержавну  систему  зв'язку. Прогнозована сума грошових надходжень - більше 1 мільярда гривень. Ви будете  розглядати  (я  думаю,  у  травні)  проект  Закону  про особливості приватизації об'єктів "Укртелекому" - нашого оператора зв'язку.  Конкретніші  положення   щодо   способів   приватизації, процедури будуть у цьому законопроекті.

     Об'єкти інфраструктури  залізничного  транспорту.  У переліку підприємств інфраструктури залізничного транспорту -  близько  109 об'єктів.  Я  думаю,  що  коли мій колега з Міністерства економіки буде вже конкретно говорити про  об'єкти  приватизації,  він  може дати докладнішу інформацію про ці об'єкти.  Я лише скажу, що серед цих  109  об'єктів  об'єкти  матеріально-технічного  забезпечення, вагоноремонтні  заводи,  підприємства  по  перевезенню  пасажирів, будівельно-монтажні      трести,      електротехнічні      заводи, локомотивно-ремонтні заводи, заводи залізобетонних шпал.

     Майнові комплекси  підприємств,  які  здійснюють  виробництво основної    залізничної    техніки    (електровози,     тепловози, дизельпоїзди). Сьогодні ця галузь як ніколи потребує інвестицій, і тільки за рахунок приватизації,  тобто за рахунок продажу  пакетів акцій, можна залучити сюди інвестиції.

     Якщо говорити  про  останні  дві групи об'єктів,  то,  гадаю, одним  з  найкращих  аргументів  є  те,  які   висновки   зроблені Президентом   після   розгляду  питання  про  ефективність  роботи залізничного транспорту на засіданні  Ради  національної  безпеки. Сьогодні  галузь  потребує  великої кількості інвестицій саме в ці підприємства інфраструктури.

     Майнові комплекси  підприємств  соляної   промисловості.   За станом  на  1  січня  2000  року  до  цієї  галузі входять дев'ять підприємств.  Як приклад я хотів би зачитати вам те,  що сказано у зверненні  Болехівської міської ради Івано-Франківської області до Фонду державного майна,  де міський голова Роман Кобецький просить вирішити питання щодо можливості залучення інвестицій. Сьогодні це можна зробити тільки шляхом приватизації.

     "На час об'єднання  цих  двох  підприємств  на  Болехівському солезаводі працювало чотири агрегати по виварюванню кухонної солі, на Долинському - тільки два.

     На даний час у Болехові працює один солевиварювальний агрегат і  на  ньому  виробляється  3,5 тисячі тонн йодованої солі за рік. Після реконструкції завод може давати 10 тисяч тонн солі  за  рік. Запасів соляної ропи - більш як на 100 років.

     На базі Долинського солезаводу не працює жоден агрегат,  а за рахунок Болехівського виробництва 2 утримується апарат Долинського солекомбінату".

     І міський голова звертається з таким: "Враховуючи те,  що  виробництво  в  даний   час   знаходиться   в передаварійному стані,  а реальні вкладення для його реконструкції найближчим часом  не  передбачаються  (і  ви  знаєте  добре  зміст Державного  бюджету,  який прийнято),  вважаємо,  що тільки шляхом приватизації даного виробництва можна буде залучити інвестиції  на відбудову   й   розвиток   підприємств  із  виробництва  йодованої екологічно чистої виварювальної кухонної солі".

     Майнові комплекси підприємств,  що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані  вироби.  За  прогнозними розрахунками (вони дуже приблизні),  продаж цих  підприємств  забезпечить  надходження  до Державного бюджету не менше 400 мільйонів гривень.

     Я хотів  би  тільки сказати щодо висновку науково-експертного управління. Усі країни світу отримують прибутки не від продажу - я прошу  пробачення,  - а саме від фінансовогосподарської діяльності підприємств лікерогорілчаної галузі.  Тому головне  -  не  стільки отримати  прибутки  від  продажу,  скільки  підвищити ефективність роботи цих підприємств, щоб вони працювали на ринкових рейках.

     Крім того,  проектом передбачається внесення деяких доповнень і  уточнень  до  переліку  тих об'єктів,  які не повинні підлягати приватизації,  а саме включити до цих об'єктів  майнові  комплекси установ  Національної  академії  наук  та галузевих академій наук, наукових установ і об'єктів,  які включені в державні реєстри,  що визначаються  Кабінетом  Міністрів,  а  також  майно  державних  і комунальних  аварійнорятувальних  служб,  тому  що  немає  ніякого економічного  сенсу  їх  приватизовувати.  Також передбачається за ініціативи  органів,  уповноважених  управляти  державним  майном, включати  до  цього  переліку  об'єкти,  що мають загальнодержавне значення.

     Підсумовуючи, я хочу сказати,  що в цілому  цей  законопроект розрахований  на  те,  щоб на кінець року ми мали всі розрахунки й можливість прогнозу надходжень  коштів  до  Державного  бюджету  і участі  їх у нашому бюджетному процесі,  мали можливість підвищити ефективність роботи цих підприємств,  які пропонується вилучити зі статті 5,  і заборонити приватизацію тих об'єктів, які визначені в цьому законопроекті і про які я вже сказав.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу.

     Чи є  запитання  до  доповідача?  Будь   ласка,   запишіться. Висвітіть.

     Народний депутат Семенюк. Наступний - депутат Моісеєнко.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян  (Лівий   центр). Шановний Юрію Петровичу! Ми з вами дуже часто контактуємо з питань управління об'єктами державної власності і прийняття  відповідного закону.

     Як ви   дивитеся  на  те,  що  перелік  підприємств,  які  не підлягають  приватизації,  складено   без   урахування   інтересів територій.  Мається  на  увазі,  що  немає  закону  про комунальну власність і при складенні переліку підприємств,  які не підлягають приватизації,  не враховувалася пропозиція обласних рад, які мають право на управління  об'єктами  на  відповідних  територіях.  Яким чином сьогодні,  вносячи ці зміни, можна було б врахувати інтереси регіонів,  які відбито в  пропозиціях  представницьких  органів  - місцевих рад?

     Свої пропозиції ми подамо в письмовому вигляді.  але я хотіла б почути вашу відповідь з трибуни на це запитання.

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую,  Валентино  Петрівно.  По-перше,  я  хочу сказати,  що ці зміни торкаються виключно об'єктів права державної власності,  тому що  право  розпоряджатися  об'єктами  комунальної власності - це виключне право міських рад, тобто право територій.

     Тому врегульовуються  питання приватизації саме цих об'єктів. Я з вами згоден,  що оскільки деякі з них мають важливе  значення, можна  передбачити певні процедури погодження.  Такі процедури вже застосовувалися при приватизації деяких  об'єктів  для  того,  щоб враховувалася думка території і територія не постраждала. До речі, і Президент нещодавно дав  відповідні  доручення  щодо  погодження приватизації таких об'єктів.

     Якщо ви  приймете  рішення  (а  ми  сподіваємося,  що ви його приймете), то в цьому році ми будемо тільки готувати ці об'єкти на приватизацію і можна буде врахувати думку територій.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Журавський.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция Коммунистической партии Украины. Юрий Петрович!  У  меня вопрос следующего содержания.  Я смотрю,  здесь прослеживается  какая-то  интересная   тенденция   исключения   из государственной  собственности  и  передачи на приватизацию целого ряда предприятий.  Целиком -  обединения  "Дзержинскуголь".  Ведь сейчас  это  уже  холдинговые компании.  Мне не совсем понятно,  в каком качестве они будут дальше работать.

     Или такой серьезный обект,  как Артемовский завод шампанских вин. Мне кажется подозрительным, что о нем идет речь. Этот завод в советское время давал валюты больше,  чем город  Мариуполь.  А  вы знаете,  что  Мариуполь по своей мощности перекрывает все западные области вместе взятые - все три.

     Вот смотрите:     арендное      предприятие      "Артемовский ликеро-водочный  завод",  "Артемовский  завод  шампанских вин".  В Донецкой области все знают,  что они входили в круг  экономических интересов  так  называемой  фирмы "Дело всех",  которую возглавлял Владимир Петрович Щербань.

     А дальше мы читаем:  "Сумська область.  Державне підприємство "Будильський спиртовий завод" - и так далее. Мы знаем, что сегодня глава обладминистрации - все тот же Владимир Петрович Щербань.  Их уже   разрешается   приватизировать,   по  крайней  мере  в  форме корпоратизации.   Нет   ли   здесь    личных    интересов    главы обладминистрации?

     ГРИШАН Ю.П. Дякую за запитання. Цей законопроект погоджений з Міністерством економіки,  і ми розробляли його,  ще раз  кажу,  на підставі  указу Президента.  Ніякого впливу голів адміністрацій на цей процес не було, це - об'єктивно, кажу вам чесно.

     Можуть бути,  звичайно,  інтереси,  і   інтерес   у   всякому суспільстві  є.  Єдине,  що  я  хочу  ще  раз  повторити,  - що на сьогоднішній  день  лікеро-горілчані  заводи  дають  прибуток   за рахунок того, що платять податок і акцизи, тому що вони виробляють продукцію. Якщо ми їх приватизуємо, ефективність їх функціонування тільки підвищиться,  і це показують останні дані Держкомстату, які наведені у звіті Фонду державного майна.  Ефективність підприємств тільки  за останній рік значно зросла,  і фактично на сьогоднішній день  74  відсотки  надходжень   до   Державного   бюджету   дають приватизовані  об'єкти.  Зважте:  близько  60  відсотків  основних виробничих фондів - у державній власності.  Але ці  основні  фонди дають  тільки  чверть  надходжень  до Державного бюджету у вигляді податків. Це офіційна статистика.

     Те, що там десь є  якісь  інтереси  -  це  особисто  мене  не цікавить. Ми хотіли б, щоб ці підприємства працювали ефективніше і давали більше надходжень у вигляді податків до Державного  бюджету для вирішення соціальних питань.

     А щодо  конкретних  об'єктів,  то,  я  думаю,  мій  колега  з Міністерства економіки, коли буде виступати, докладніше скаже.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний доповідачу! Трошки історії. У 1998 році Кабмін як суб'єкт права законодавчої ініціативи вніс  законопроект  про  особливості приватизації   ВАТ   "Укртелеком".  Верховна  Рада  відхилила  цей законопроект.  У 1999 році з аналогічним законопроектом як суб'єкт права  законодавчої  ініціативи звернувся Президент.  Реакція була така сама.  У 2000 році ми прийняли в першому читанні законопроект про  приватизацію на поточний рік.  Депутати змінили свою позицію, цим  законом  передбачений  поетапний  процес   приватизації   ВАТ "Укртелеком".

     Запитання до  вас:  чи  є  у зв'язку з цим актуальним питання розробки і прийняття законопроекту  про  особливості  приватизації ВАТ   "Укртелеком"?   I   оскільки  ваші  представники  з  екранів телебачення часто заявляють,  що ви подаєте дуже багато  потрібних законопроектів, то що в цьому плані ви зробили чи думаєте зробити?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П. Дякую. Ви знаєте, що законопроект про особливості приватизації  "Укртелекому"  визначений  Президентом  України   як невідкладний  для  розгляду  Верховною Радою.  Він має дуже велике політичне  значення,  тому  що  передбачається   застосування   не загальних процедур,  які,  я сподіваюсь,  ви ухвалите в травні при прийнятті Державної  програми  приватизації,  а  саме  спеціальних процедур  при  приватизації  нашого  оператора зв'язку.  Ця велика увага з боку Верховної Ради приверне до нього і увагу  інвесторів, адже Україна покаже,  що вона опікується одним із найприбутковіших підприємств і в суспільстві дійшли злагоди щодо особливостей  його приватизації,  підходів  до  його  приватизації,  розміру пакетів, способів приватизації, з радником чи без радника й таке інше.

     Проект закону знаходиться зараз  тут.  Були  деякі  політичні ускладнення, я думаю, сьогодні всі вони вже врегульовані. Гадаю, у травні  ви  будете   розглядати   цей   законопроект   і   зможете визначитись.

     І я сподіваюсь,  що в комітеті Олексія Олексійовича Костусєва ми  доопрацюємо  проект  Державної  програми  приватизації.  Життя сьогодні  настільки стрімке,  що ми повинні фактично кожного тижня враховувати якісь  зміни  в  нашому  суспільному  та  економічному житті.  Тому я думаю,  що коли ви почнете розглядати законопроект, то внесете ще багато слушних  пропозицій  щодо  процедури,  моделі приватизиції. Сьогодні це має велике політичне значення.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  доповіді  надається  заступнику міністра економіки України Шлапаку Олександру Віталійовичу.  Будь  ласка,  Олександре Віталійовичу.

     ШЛАПАК О.В.,  заступник міністра економіки України.  Шановний пане  головуючий!  Шановні  народні  депутати!  На   ваш   розгляд пропонується  проект  Закону  України  про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів  права  державної  власності,  що  не підлягають приватизації.  Коли ми готували даний проект закону, то керувалися загальними принципами, поперше, формування оптимального співвідношення - балансу - державної і недержавної форм власності, по-друге,  збереження  в  державній  власності   підприємств,   що забезпечують  виконання  державою  оборонних,  соціальних та інших повноважень,  які  притаманні  безпосередньо  самій  державі,   і, нарешті,  проектом  Закону  про  внесення  змін до статті 5 Закону України про приватизацію державного  майна,  який  спрямований  на роздержавлення  підприємств,  подальше збереження яких у державній власності економічно недоцільне.

     У зв'язку з поданими змінами до статті 5 Закону  України  про приватизацію  державного  майна,  про  які  щойно  доповідав  Юрій Петрович,  пропонується виключити  з  переліку  92  об'єкти  права державної  власності:  по  Міністерству  аграрної  політики  -  88 об'єктів  (80  винно-горілчаних  підприємств   і   8   підприємств солевидобувної промисловості), про Мінтрансу - 4 підприємства.

     Я хочу підкреслити, що з переліку не вилучаються підприємства по  виробництву  спирту,  а  також  підприємства  по   виробництву марочних вин.

     Внесення змін   до   переліку   викликане  також  змінами  до законодавства з питань приватизації, які ви прийняли в цьому залі, а   саме:   зняттям   заборони   на  приватизацію  підприємств  по виробництву вибухових та сильнодіючих речовин. Крім того, внесення змін  викликане необхідністю уточнення переліку об'єктів у зв'язку із  реорганізацією  та  ліквідацією  підприємств,   зміною   форми власності  окремих  підприємств,  що відбулися під час підготовки, прийняття та дії закону, до якого вносяться ці зміни.

     На підставі  цього  пропонується  вилучити  з  переліку   131 об'єкт.  Одночасно  до  переліку пропонується включити 45 об'єктів права державної власності,  приватизація яких  заборонена  Законом України  про  приватизацію  державного майна і які раніше з різних причин не були включені до цього переліку.

     Вісім об'єктів   права   державної   власності   пропонується перенести  із  переліку об'єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації,  до  переліку  об'єктів  права  державної власності,  що можуть бути корпоратизовані,  але,  підкреслюю,  не підлягають приватизації.  Це - п'ять об'єктів "Нафтогазу України", а  також  три  об'єкти,  які  доцільно корпоратизувати:  один - що перебуває в управлінні Держкомспорту,  один -  Держкомзв'язку  (ви про  нього говорили,  це "Укртелеком") і один - Кабінету Міністрів України.

     Прийняття Закону України про внесення змін до Закону  України про  перелік об'єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації, дасть змогу вже в 2000 році розпочати корпоратизацію та приватизацію більш як 200 підприємств, що забезпечить додаткове надходження   коштів   до   Державного   бюджету   та    підвищить відповідальність   підприємств   за  економічні  результати  своєї діяльності.

     Слід зазначити,  що корпоратизація та приватизація  невеликих підприємств   здійснюватиметься   за   індивідуальними  планами  з проведенням реструктуризації  та  під  інвестиційні  зобов'язання. Проект  Закону України про корпоратизацію підприємств буде поданий урядом до Верховної Ради найближчим часом.

     Враховуючи зв'язок запропонованого законопроекту із  проектом Закону  України  про  внесення змін до статті 5 Закону України про приватизацію державного майна  України,  про  який  доповідав  пан Гришан, уряд пропонує розглянути ці законопроекти єдиним пакетом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу.

     Чи є   запитання   до  доповідача?  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Моісеєнко.

     ГУСАК Л.Г.  Шановний  Олександре  Віталійовичу!  Я  хотів  би почути  про  ваше ставлення до приватизації "Укртелекому".  Проект закону про його приватизацію був відхилений Верховною Радою.  Ваше ставлення  до цього питання?  Йдеться про те,  що з кожним місяцем його ціна падає.

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В.  В уряді є достатньо  чітке  ставлення  до  цього питання.  Ми  вважаємо,  що  потрібно  якомога  швидше розпочинати приватизацію "Укртелекому",  і в  першу  чергу,  очевидно,  з  тих причин, про які ви сказали.

     Ми в   Кабінеті   Міністрів   уважно  розглядаємо  економічну ситуацію  в  "Укртелекомі",  розглядаємо  питання  про  тарифи  на надання послуг "Укртелекомом".  Усе це підводить нас до думки,  що справитися  з  величезними  інвестиційними   зобов'язаннями,   які сьогодні вже має "Укртелеком", без приватизації неможливо. Тому ще раз  хочу  підкреслити:  ми  -  за  те,  щоб  почати  приватизацію "Укртелекому" якомога швидше.

     Дякую за запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Моісеєнко.  Наступний - депутат Косів.

     МОIСЕЄНКО В.М.  Фракция  Коммунистической   партии   Украины. Александр  Витальевич!  Я  хотел  бы,  чтобы  вы  дополнили  ответ предшествующего докладчика (он не полностью ответил на вопрос), но самое главное - то, что касается вас.

     Здесь предлагается  исключить  из перечня практически по всем областям - по  Донецкой,  Кировоградской,  Львовской,  Полтавской, Сумской  - такие важнейшие обекты,  как ТЭЦ.  То есть те обекты, которые  обеспечивают  жизнедеятельность  городов.  Вы   прекрасно понимаете,  что такое ТЭЦ.  Это прежде всего теплоэлектроцентрали, связанные с отоплением наших жилмассивов, и так далее.

     Не кажется ли вам,  что это имеет прямое  отношение  к  указу Президента   и   вообще   к   его   позиции  -  повышение  цен  на жилищнокоммунальные услуги  и  перевод  в  частные  руки  жизненно важных жилищных обектов наших городов?

     Не приведет   ли   это   в   дальнейшем  к  банкротству  этих предприятий,  и в первую очередь жилищного комплекса,  который  не сможет  расплачиваться  и  будет  автоматически наращивать цены на жилье в этих регионах?

     Спасибо.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую за запитання.  З вашого дозволу я почну  з другого     запитання     -    щодо    виключення    з    переліку теплоелектроцентралей.  Очевидно,   ви   знайомі   з   економічною ситуацією  на цих об'єктах.  Якщо сказати про економічну ситуацію, що вона жахлива,  то цього замало,  щоб описати нинішній стан  цих об'єктів.

     Ми переконані,  що  можна  спасати  теплозабезпечення великих міст  виключно   за   рахунок   додаткового   інвестування.   Таке інвестування можливе в разі приватизації.  Ми не знайдемо сьогодні інвестиційного  ресурсу,  який  зміг  би  ці  об'єкти  підперти  у випадку, якщо вони залишаться в державній власності.

     Щодо побоювання,  що  ці  об'єкти  можуть  збанкрутувати.  Ви чудово знаєте, що збанкрутувати в такий самий спосіб може і об'єкт державної  власності,  і  такий  об'єкт  збанкрутує ще швидше,  як показує практика нашої реальної економіки.

     Тому ми розраховуємо,  що  на  першому  етапі  можна  було  б поставити  питання про корпоратизацію,  на другому - про залучення достатньо потужних інвесторів.  Якщо ви знаєте ситуацію з  ТЕЦ  по Києву, то саме завдяки залученню київською адміністрацією потужних інвесторів,  поки  що   у   вигляді   кредитних   ресурсів,   Київ залишається,  напевне, єдиним містом, в якому досі не було масових відключень або автоматичних відключень електроенергії.

     Що стосується  в   цілому   ситуації,   яка   складається   в житлово-комунальному  господарстві,  -  це  окреме  і  дуже велике питання. Якщо не заперечуєте, ми окремо могли б обговорити і його. Ми  зараз дуже уважно розглядаємо все це і маємо великий матеріал, який міг би стати основою для цікавої розмови.

     Щодо питання,  на яке вже  відповідав  Юрій  Петрович  (як  я розумію,  мова йде про приватизацію безпосередньо лікерогорілчаної промисловості).  Я  цілком  погоджуюся  з  тим,  що  говорив  Юрій Петрович.  На  превеликий  жаль,  я  мушу  визнати це,  ми як уряд надзвичайно неефективно господарюємо на цих об'єктах. Вина в цьому уряду  чи безпосередньо тих,  хто там працює,  - це інша річ.  Але справа в тім,  що основні доходи, які ми отримуємо з цих об'єктів,

- це надходження від акцизу,  від податку на додану вартість,  від податку на прибуток і таке інше.  А дивідендів ми фактично  зовсім не отримуємо з цих об'єктів.

     Самі об'єкти, якщо візьмете лікерогорілчані заводи (очевидно, вам добре відома  ситуація),  давно  є  фактично  приватизованими, оскільки  основна  сума  коштів  до  бюджету надходить від продажу торгових марок.  Таким чином,  інвестиційний  ресурс  залучається. Залучається куди?  У пляшку, в етикетку, тобто в те, що не складає цілісного майнового комплексу.

     Отже, якщо ми дамо можливість прийти туди інвестору,  то наші заводи,   які   сьогодні,   і  ви  це  бачите,  створюють  реальну конкуренцію  і  фактично  витіснили  зарубіжного  виробника   цієї продукції,  будуть працювати в нормальному режимі. Ми розраховуємо на це.

     Саме додаткове інвестування допоможе втримати цю галузь.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Косів.

     КОСIВ М.В.   Фракція   Народного   руху   України.   Шановний Олександре  Віталійовичу!  Щодо  кожного з тих державних об'єктів, які  ви  пропонуєте  приватизувати,  є  безліч  запитань.  Основна відповідь  ваша  і вашого попередника - я знаю цю позицію Кабінету Міністрів - полягає в одному: інвестиції.

     Але скажіть, будьте ласкаві, якщо (от щойно ви відповідали на запитання)  будуть  інвестиції  в галузі,  які виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби,  то яка політика реалізації товару буде здійснюватися? Як буде здійснюватися акцизна політика?

     Або ви  ось  пропонуєте  далі  в  тому  проекті,  про який ви особисто доповідаєте, приватизувати всі газові, нафтові магістралі й  так  далі.  Там також потрібні інвестиції,  там також застарілі технології.  Але хіба невідомо, до кого потрапить це господарство? Та вже ШЕЛЛ точить зуби на ці підприємства.

     Так, вони  дадуть  якісь там компресори замість того,  щоб ми купили  їх  у  Дніпропетровському   і   заохочували   вітчизняного виробника.  Але  за  це  візьмуть  ті об'єкти,  які є золотими для України,  адже ті магістралі  дають  2  мільярди  доларів  чистого прибутку за рік без жодної копійки капіталовкладень.

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В.  Михайле Васильовичу,  дякую вам за запитання.  Я відповідь свою побудує теж із двох частин.

     Ви маєте рацію:  щодо кожного об'єкта, який є в цьому списку, може  бути  безліч  запитань.  I  в нас,  до речі,  хто працював у комітетах,  такі запитання виникали.  Я хочу  запропонувати  такий підхід.  Нам  так  чи  інакше  потрібно  затвердити цей перелік як кістяк у першому читанні.

     Ми розмовляли в Комітеті  з  питань  промислової  політики  і дійшли   такої  думки.  Вони  будуть  категорично  проти  внесення законопроекту на друге читання у випадку,  якщо ми не зможемо дати відповіді практично по кожному об'єкту:  яка причина, яка логіка в тому, що ми даний об'єкт включаємо до списку приватизації.

     Тому я розглядав би це зараз швидше як матрицю,  як  протокол намірів,  а  вже  конкретну  розмову  по кожному об'єкту ми будемо вести, я думаю, протягом довшого часу.

     Що стосується приватизації нафтогазового комплексу.  Iдеться, якщо ви уважно дивилися документи,  не про приватизацію їх,  а про перенесення зі списку  першого  до  списку  другого.  Iдеться  про поліпшення    системи   управління   цими   об'єктами.   Вони   не приватизуються,   і   відповідно   законодавством   держави   вони заборонені до приватизації і такими й залишаться.

     Але сьогодні   ставиться   питання   про  корпоратизацію  цих підприємств,  для того щоб розібратися,  хто ж усе-таки є реальним власником  і  може  відповідати  за  свої  дії  по  відношенню  до підприємства, а не відповідати виключно своєю заробітною платнею.

     Ми переконані  в  тому,  що  корпоратизоване  підприємство  є значно  ефективнішим  в  плані  управління  державним майном,  ніж підприємство державної власності як такої.  Тому тут мова  йде  (я просто  боюсь,  Михайле Васильовичу,  що ви неправильно зрозуміли) про перенесення цих об'єктів із першого списку до  другого,  а  не про   виключення   зі   списків   об'єктів,   які   не  підлягають приватизації.

     А щодо акцизів,  то це питання Верховної  Ради.  Рішення  про акцизи   приймає   Верховна  Рада.  Акцизна  політика  і  політика інвестиційна,  в першу чергу, визначаються законодавством України. Я маю надію, що разом будемо їх розробляти.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре  Віталійовичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Костусєву Олексію Олексійовичу. Будь ласка.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ та СелПУ).  Уважаемый Виктор Владимирович! Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики,   управления   народным   хозяйством,   собственности  и инвестиций  на  своем  заседании  рассмотрел  оба   представленных Кабинетом   Министров  проекта  законов.  Комитет  принял  решение рекомендовать Верховному Совету принять проект Закона  о  внесении изменений    к    статье   5   Закона   Украины   о   приватизации государственного имущества в первом чтении.

     Изменения, которые  предлагаются   законопроектом,   касаются части  второй,  как  было  сказано,  статьи 5,  где,  в частности, говорится,  что приватизации не подлежат  обекты,  которые  имеют общегосударственное  значение,  а  также  казенные предприятия.  И дальше следует перечень групп таких обектов.

     Кабинет Министров  предлагает  исключить  из  этого   перечня обекты,  составляющие  общегосударственную систему связи (об этом уже    говорилось),    имущественные    комплексы     предприятий, осуществляющих  производство основной железнодорожной техники (это электровозы,  тепловозы,  дизель-  поезда,  вагоны),   предприятия инфраструктуры      имущественных      комплексов      предприятий железнодорожного транспорта,  имущественные комплексы  предприятий соляной    промышленности    и    также   комплексы   предприятий, изготавливающих спирт, вина и ликеро-водочные изделия.

     По мнению авторов законопроекта,  исключение этих предприятий из перечня обектов,  не подлежащих приватизации, даст возможность привлечь инвестиции в эти предприятия,  что в конечном итоге будет способствовать повышению эффективности производства,  сохранению и увеличению числа рабочих мест, при этом позволит сократить расходы Государственного  бюджета,  если  бы  пришлось их финансировать за счет этого источника.

     Законопроектом также предусматривается  включить  в  перечень обектов, которые имеют общегосударственное значение, а значит, не подлежат приватизации, имущественные комплексы отраслевых академий наук,   другие  научные  обекты,  которые  являются  национальным достоянием, а также имущество аварийно-спасательных служб.

     Следует отметить,  что  при  рассмотрении  законопроекта   на заседании  комитета  высказывались  разные  мнения,  в  том  числе сомнения  по  поводу  целесообразности  приватизации   предприятий ликеро-водочной  промышленности.  Как  вы  помните,  в  1998  году Кабмин,  а  потом  и  Президент  в  соответствии  с   "Переходными положениями" Конституции вносили на рассмотрение Верховного Совета проекты   законов   об   особенностях    приватизации    имущества ликеро-водочных  предприятий,  и  оба  раза эти законопроекты были отклонены.

     Комитет также  получил  письмо  от  Специальной   контрольной комиссии   по   вопросам  приватизации,  в  котором  наши  коллеги предлагают   оставить   еще   на   несколько    лет    предприятия соледобывающей  промышленности  в перечне обектов,  которые имеют общегосударственное значение, а потому не подлежат приватизации.

     Исходя из этого комитет и принял свое  решение  рекомендовать Верховному  Совету  принять  этот  проект  закона в первом чтении, чтобы дать возможность нам,  народным депутатам, хорошо поработать над ним и внести в него необходимые изменения. До сих пор мы такой возможности не имели, поскольку рассматриваем сейчас проект только в первом чтении.

     Что касается  второго  законопроекта  (  5041-1),  то,  как я сказал,  мы его тоже рассмотрели.  Он  подан  в  пакете  с  первым законопроектом, о котором мы говорим.

     Закон Украины   о   перечне  обектов  права  государственной собственности, не подлежащих приватизации, принят нами 7 июля 1999 года.  Как  уже  было  сказано,  этим  законом утверждены,  в этом собственно и  смысл  его,  два  приложения:  приложение  1  -  это перечень обектов,  которые не подлежат приватизации, и приложение 2 - перечень обектов,  которые также не подлежат приватизации, но могут  быть  корпоратизированы.  В  первом было 1307 обектов,  во втором - 301 обект.

     В соответствии  с   изменениями,   которые   вносит   Кабмин, предлагается  исключить  из  первого  перечня 199 обектов,  в том числе больше 60  предприятий  винодельческой  и  ликеро-  водочной промышленности, 9 предприятий соляной промышленности. Кроме этого, предлагается исключить из первого  перечня  14  обектов  угольной промышленности,   которые   были  включены  в  принятый  закон  по предложению нашего коллеги депутата Кравченко.

     Я хочу  сказать,  что  многие  депутаты  еще  на  этом  этапе обращались в наш комитет с письмами по поводу перенесения того или иного обекта в другой перечень,  исключения обекта из  какого-то перечня  или  включения  его  в  перечень.  Мы  очень  внимательно отнеслись к этим  предложениям,  сгруппировали  их  и,  сопроводив своим  письмом,  послали в Кабмин.  Кабмин что-то учел,  что-то не учел,  но мы,  депутаты,  можем приступить к дальнейшей работе над этими  законопроектами,  если  они  будут приняты в первом чтении. Поэтому наш комитет рекомендует второй проект закона также принять за  основу.  Это  даст  нам  с  вами  возможность  хорошо над ними поработать,  внимательно отнестись буквально  к  каждому  обекту, как, наверное, и должно быть.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Олексію  Олексійовичу.  Є  запитання  до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.

     Народний депутат Журавський. Наступний

- депутат Ніколаєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  У мене до вас запитання. Я буду підтримувати цей  законопроект,  але  звернімося  до   тексту.   Законопроектом передбачається

     КОСТУСЄВ О.О.  Вы  извините,  пожалуйста.  О  каком из них вы говорите, их же два. Я докладывал по обоим.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Проект 5041.  Пропонується змінити  редакцію четверого   абзацу   пункту  "б"  щодо  неможливості  приватизації майнових  комплексів  установ  Національної   академії   наук   та галузевих академій наук,  а також наукових об'єктів, що становлять національне  надбання.  Однак  з  цієї   редакції   абсолютно   не зрозуміло,  яким критерієм ви користуєтеся? Хто буде визначати, чи становлять наукові об'єкти національне надбання, чи ні?

     Дякую.

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо за вопрос.  Это не наша  формулировка, так  в  проекте закона.  Если мы примем его сегодня за основу,  то сможем с вами над ним поработать и предложить  такие  критерии.  Я думаю, вы абсолютно правильно ставите вопрос.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Стрижко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична партія.  Олексію Олексійовичу! Скажіть,  будь  ласка,  що  в  нас зміниться після прийняття цього законопроекту стосовно приватизації, скажімо, об'єктів енергетики? Ну  от,  наприклад,  приватизоване  Херсонобленерго.  За  половину березня зібрали  10  мільйонів  гривень,  направили  ці  кошти  на власний  розсуд.  На єдиний рахунок у Міненерго не надійшло жодної копійки.  Області зменшили  в  три-чотири  рази  ліміти.  Сьогодні область    мучиться,    виробництво    стоїть,   голова   обласної адміністрації  зайти  в  обленерго  не  може.  Державні   інтереси знехтувані.  Ви скажіть мені,  будь ласка, ми врешті-решт наведемо лад в енергетиці чи ні? Яким буде вплив цього закону?

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо за вопрос. Я думаю, что принятие этого закона прямого влияния на положение в энергетике не окажет, потому что у него несколько иное содержание.  А что касается приватизации в энергетической сфере, то вы знаете, что то, как она проводилась, подвергалось жесткой критике в Верховной Раде,  в том числе и мною лично как депутатом. Я имею в виду первые семь облэнерго.

     Вам до   конца   этой   недели  будет  роздан  уже  полностью доработанный проект Государственной программы приватизации,  и как раз  у  каждого из нас будет возможность над ним хорошо поработать на протяжении тех двух недель, которые у нас будут до рассмотрения проекта в сессионном зале.

     В проекте  мы  как  раз  постарались  учесть  негативный опыт приватизации в энергетике и предложить механизмы, которые позволят предотвратить повторение того, что было, и исправить положение. Но об этом надо  говорить,  когда  мы  будем  обсуждать  и  принимать окончательно Государственную программу приватизации.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Стрижко.  Наступний  - депутат Чиж.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Александровской.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Александровська.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Фракция коммунистов.  Алексей  Алексеевич!  Я  не  понимаю  логики предложений  вашего  комитета.  В  приложении  2  к проекту закона указано: исключить из перечня обектов, которые не могут подлежать корпоратизации, по Харьковской области госпредприятие "Харьковские тепловые  сети",  предприятие  "Шебелинкагазпром"  и   предприятие "Харьковтрансгаз"   (орган   управления   -  Минэнерго).  То  есть предполагается корпоратизация этих предприятий.

     Из практики уже  известно,  что  корпоратизация  не  повышает эффективности производства,  а снижает управляемость предприятиями и  отрицательно  влияет   на   положение   отрасли.   Я   выступаю категорически  против  того,  чтобы  эти  обекты  исключались  из перечня обектов, которые не подлежат корпоратизации, и спрашиваю, почему ваш комитет занял такую позицию?

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо,  уважаемая  Алла  Александровна.  Наш комитет по конкретным обектам никакой позиции пока не занимал. Мы заняли позицию такую.  Обекты эти сегодня существуют? Существуют! Нужно над  ними  работать:  что-то  включить  в  списки  обектов, которые не подлежат приватизации,  что-то,  если нужно, исключить. Надо принять эти проекты законов за  основу,  и  тогда  мы  начнем работу,  как я сказал,  по каждому обекту.  Более того,  я сейчас приглашаю вас на заседание комитета,  когда мы будем рассматривать этот   вопрос.  Вы  приходили,  когда  мы  рассматривали  проблемы лицензирования,  что  касается  атомной  энергетики.  Кстати,   мы склоняемся к тому, чтобы учесть то, что вы предлагали. Приходите и будем вместе работать по каждому обекту.  Но  не  принять  сейчас проекты  -  это просто выбросить все,  что сделано.  В те проекты, которые внесены,  мы не можем что-то включить, что-то не включить. Либо  мы  их  принимаем  за  основу  и  дальше  работаем,  либо не принимаем.  Позиция у нас будет тогда,  когда мы примем проекты за основу и дадим свою таблицу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний  Олексію  Олексійовичу!  Це  конкретні проблеми економіки,  це не просто теорія.  Тут конкретна практика. Якщо  вартість  усіх об'єктів власності України оцінювалася в 1990 році приблизно в 500 мільярдів рублів,  а ми від приватизації ледь нашкребли мільярд, то що це за приватизація?!

     Якщо врахувати  те,  що  запропонував  уряд,  що це дасть для бюджету? Не тільки безпосередньо від приватизації, а завдяки тому, що  підприємства  почнуть  працювати?  Скільки це створить робочих місць?  Як це зростання виробництва вплине  на  загальноекономічну ситуацію,  зокрема  на обсяг ВВП,  тобто на стратегію економічного зростання?  Тут не можна говорити,  що візьмемо ми за основу. Якщо взяти те,  що запропонував уряд, що це дасть в економічному сенсі? Це перше.

     І друге.  Я застерігаю від того,  щоб  ми  знову  ж  таки  не прийшли   до   корпоратизації,   а   потім  приватизації  об'єктів інформаційної сфери  -  телерадіокомпаній,  зокрема  поліграфічної бази.  Ми  свідомо  включили до переліку ці об'єкти,  коли комітет очолював іще народний депутат Гуренко.  Я просто  застерігаю,  щоб комітет  не  запропонував відібрати в держави те,  що відбирати не можна.

     Дякую.

     КОСТУСЄВ О.О.  Спасибо.  Вы  несколько  вопросов  задали,   я постараюсь на них ответить.

     Как известно,   этап  приватизации,  которая  проводилась  за какие-то приватизационные бумаги,  закончился.  По сути  дела,  на этом  этапе  поэтому  и  не  было  серьезных денежных поступлений. Сейчас  наступает  совершенно  новый,   качественно   новый   этап приватизации.  Она  будет  проводиться  исключительно  за денежные средства. И это отражено в программе.

     Я вам хочу сказать откровенно,  что когда мы готовили  проект программы  ко  второму  чтению,  нам  пришлось  выдержать довольно сильное давление с разных сторон.  Разные силы,  в том числе  наши коллеги  депутаты,  так или иначе пытались внести такие изменения, которые позволили бы снова приватизировать обекты за "воздух", за обещания, которые никто не собирается выполнять, за что-то еще. Но мы тем не менее (и я надеюсь,  это будет поддержано в зале)  четко определили,  что  начался  период  приватизации  исключительно  за денежные средства.  Все,  хватит приватизировать за  обещания,  за "воздух". Это что касается поступления денежных средств.

     Что касается   создания   новых  рабочих  мест.  Приватизация собственно для того и проводится, потому что у нас есть обекты, в которые  нужны  серьезные вложения.  Чтобы поддержать предприятия, поддержать в надлежащем техническом состоянии рабочие места, нужны средства,  а этих средств нет. Чтобы получить деньги, направить их как раз на эти цели и продается какой-то пакет акций.

     Вы помните,  я  как   раз   выступал   содокладчиком,   когда рассматривалась программа правительства. О программе можно сказать много и хорошего,  и плохого,  но  в  ней  предусмотрено  создание одного  миллиона  рабочих  мест.  Мы  надеемся,  что  приватизация скажется здесь положительно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу. Сідайте, будь ласка. Шановні  колеги!  Переходимо до обговорення даного питання.  Слово надається народному депутату Бауліну.  Наступний - депутат  Косів. Час на обговорення цього питання закінчується.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я уже сбился со  счета,  в  который  раз  мне  приходится  выступать  по проблеме  приватизации.  Мнение свое не изменял и не изменяю,  оно однозначно:  во имя народа Украины этот беспредел должен быть  как можно скорее прекращен.

     Меняются правительства.  Теперь у руля - самое реформаторское во главе с западником Ющенко. Но стремление к неприкрытому грабежу общенародной  собственности сохраняется у всех этих украиноязычных "урядів" с завидным постоянством.

     Вот и сегодня предпринимаются две очередные попытки дорваться до   государственной   кормушки.   Почему   снова   встал   вопрос приватизации?  Вроде же совсем недавно такая попытка  потерпела  в парламенте  неудачу!  Да,  тогда  левые  не  дали  в очередной раз залезть в народный карман.

     Ситуация принципиально    изменилась    после     "січневого" переворота и тяжелого поражения левых,  а также предательства ряда народных депутатов,  переметнувшихся на услужение денежным мешкам. Теперь у режима появилась надежда,  что так называемая "більшість" примет все его предложения по доприхватизации.

     Один из самых лакомых кусочков - "Укртелеком". Действительно, сегодня  повсеместно идет процесс приватизации сферы связи.  Здесь есть  и  обективные  причины,   например,   изменение   характера современных средств связи.  Но нельзя перепрыгнуть через несколько этапов развития!  В Японии,  Италии, других уважающих себя странах прошли десятки лет, пока там решились на приватизацию этой сферы.

     Также нам     предлагают     приватизировать     предприятия, изготавливающие  технику  для   железных   дорог,   инфраструктуру железнодорожного  транспорта.  Железнодорожная  отрасль до сих пор еще жива только потому, что не дали в свое время ее разворовать. И совершенно  прав  народный  депутат  Косив,  который говорит,  что теперь уже нашлись новые украинцы, желающие прибрать ее к рукам.

     А как  вам  предложение   начать   приватизацию   соляной   и спиртово-водочной промышленности?! В любом государстве эти отрасли очень доходны. На них тоже положили глаз космополиты-нувориши.

     Конечно, Украина  идет   не   путем   развитых   стран.   Она "започаткувала  у  новітній  історії"  совершенно  иной  процесс - процесс деиндустриализации,  то есть превращения  одной  из  самых развитых  в  промышленном  отношении  территории  -  части  второй супердержавы  мира  в  убогое,  забитое,  отсталое  и   "злиденне" государство полуфеодального типа.

     В "розбудові"     нищеты     предложенные    приватизационные ограничения как  раз  логичны.  Проведение  подобных  приватизаций только усилит деградацию марионеточного государства, которым стала сегодня Украина. Это все знают и без меня.

     Меня волнует другой вопрос:  сможет ли большинство  депутатов подняться  над  мелочностью  своих проблем,  не побояться истинных новых хозяев Украины и  принять  честное  принципиальное  решение: отвергнуть сегодняшние законокроекты и не дать доворовать Украину.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Косів.

     КОСІВ М.В.  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги народні  депутати!  Мені  здається,  що  до  розгляду  кожного   з об'єктів,  які  наведені  в  списку,  потрібен  абсолютно  окремий підхід.  От, наприклад, об'єкти загальнодержавної системи зв'язку. Внесено  проект  закону  про  приватизацію "Укртелекому",  тому це питання варто було б розглядати окремо.  Це  стосується  абсолютно кожного   напряму,  скажімо,  залізничний  транспорт,  виробництво алкогольних напоїв і так далі.  Усе це потребує абсолютно  окремих підходів і окремих рішень.

     Я вже  наголошував  на  цьому  у  своєму запитанні.  Основний аргумент,  який наводить Кабінет Міністрів, полягає в тому, що все це  господарство перебуває на дуже відсталому технологічному рівні і потребує інвестицій.

     Але подивіться:  я,  наприклад,  знаю, що все, що належить до "Укртелекому",  в Україні оцінено у 4 мільярди доларів,  тим часом як вартість однієї тільки мережі нашої столиці -  Києва  -  більша десь у десяток разів. Це тому, що об'єкти оцінюються за залишковою балансовою вартістю.  Таким чином,  ми те,  що приносить прибуток, віддаємо абсолютно за безцінь. Все це потребує окремих підходів.

     Я не одержав відповіді і на запитання,  а що ж буде з товаром (скажімо,  з алкогольними напоями), якщо завод буде приватизовано? Хто буде розпоряджатися продукцією? Хто буде користуватися коштами від акцизних зборів з реалізації  цієї  продукції?  Це  ж  питання зовсім не вирішене.

     Ну, а   що   вже   стосується,   скажімо,   об'єктів   усього нафтогазового господарства,  то тут я знаю абсолютно точно, бо так сталося,  що  майже всі ці об'єкти є в моєму виборчому окрузі,  що замість інвестицій,  які потрібно вкладати в цю галузь,  зокрема в газосховища,  нафтопроводи  і  так  далі,  ми одержимо комп'ютерну техніку,  ми  одержимо  компресори  від  фірми  ШЕЛЛ.  І  це  буде враховано  у  вартість цих об'єктів.  І це буде замість того,  щоб зробити замовлення  українським  вітчизняним  виробникам.  А  такі виробники у нас є.

     За цей   проект  у  такому  стані,  як  він  поданий,  я,  на превеликий жаль, голосувати не можу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, по одній хвилині надається депутатам Журавському і Моісеєнку. Депутат Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Декілька суттєвих зауважень. У законопроекті 5041-1 абсолютно не  аргументується  перенесення  з  додатка  1  у додаток  2 підприємств магістральних нафтопроводів,  НАК "Нафтогаз України",  державного виробничого підприємства "Чорноморнафтогаз", фірми по закупівлі, транспортуванню і реалізації зрідженого газу в Україні "Укртрансгаз".

     Крім того,  останнє  підприємство   -   фірму   "Укртрансгаз" виключено  з  додатка  1,  а  в  додаток  2  пропонується включити державне  акціонерне  товариство  "Укрспецтрансгаз"   з   тими   ж реквізитами,  які мала фірма "Укртрансгаз". Тобто не зрозуміло, чи фірма "Укртрансгаз" вже була корпоратизована і на її базі створено державне підприємство "Укрспецтрансгаз", чи останнє створено не на базі майна фірми "Укртрансгаз"?

     Якщо це  припущення  правильне,  то  Кабмін  порушив   закон, корпоратизувавши фірму "Укртрансгаз",  бо підприємства з додатка 1 не могли корпоратизовуватися.  В іншому  випадку  постає  питання, чому фірма "Укртрансгаз" взагалі виключається з додатка 1?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я хочу,  чтобы мы в ходе обсуждения приняли протокольное  поручение: при подготовке к голосованию сделать анализ корпоративных и личных интересов определенных кланов, в том числе тех, которые назывались в  вопросах,  заданных  мною  и  связанных с Артемовским и Сумским заводами по изготовлению спирта.

     Отдельный вопрос, который, на мой взгляд, заслуживает особого обсуждения,  -  это  отношение  к приватизации ТЭЦ и газовых сетей внутри городов. Это касается в первую очередь самого города Киева, ведь здесь написано: підприємство "Київтрансгаз".

     Почему об  этом  идет речь?  Смотрите,  какая логическая цепь выстраивается.  Есть  указ  Президента,  который  определяет,  что оплата  жилищно-коммунальных  услуг  должна  компенсировать до 100 процентов   их   стоимости.   По   этому   поводу   есть   решение Конституционного  Суда.  То  есть  мы  с  вами отменить это уже не можем.

     Дальше. Идут на приватизацию ТЭЦы,  идут газовые сети  и  так далее.  Захотят  они,  к примеру,  повысить себе зарплату и личную прибыль - поднимают соответственно цены на газ,  поступающий через эти сети,  и на тепло, поставляемое в города, в микрорайоны, в том числе города  Киева.  Это  автоматически  ведет  к  росту  цен  на жилищно-коммунальные  услуги,  к  выкачиванию денег у наших с вами избирателей.

     Поэтому раздел,   который   касается   теплоэлектроцентралей, газового  хозяйства,  то  есть  всей  коммунальной  сферы,  вообще принимать  нельзя.  Эти  обекты  в   нынешних   условиях   должны оставаться  на  балансе  местных  бюджетов,  которые через местные советы еще зависят от населения.

     А то,  что  они  сегодня   находятся   в   таком   тяжелейшем экономическом   состоянии,   говорит   только  о  бессилии  нашего правительства вывести  из  тени  тот  громадный  капитал,  который Министерство экономики туда же и отправило.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк. Одна хвилина.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і селян (Лівий центр).  Шановні колеги народні депутати! У 1997 році, коли Головою  Верховної  Ради  був  Олександр Олександрович Мороз,  під великим  тиском  був  прийнятий  усе  ж  таки  в  першому  читанні законопроект  про  декларування  доходів.  У  ньому давалася чітка правова оцінка тим коштам,  які сьогодні повинні декларуватися: де вони отримані, яким чином.

     Як тільки   скінчилася   спікеріада,   цей  законопроект  був похоронений і навіть  не  внесений  до  порядку  денного.  Чому  я повернулася до цього?  Тому що в проекті закону, про який сьогодні доповідав голова Комітету з питань економічної  політики,  йдеться про  грошову  приватизацію.  Це  означає  узаконення  тих тіньових капіталів,  які  були  накопичені   шляхом   пограбування   нашого українського народу.

     Тому в мене, Вікторе Володимировичу, таке прохання. Ми вже не раз на нараді у вас говорили про те,  що  законопроекти  з  питань приватизації   і,  зокрема,  про  управління  об'єктами  державної власності,  про управління комунальною власністю, про декларування доходів  слід розглянути разом із звітом Фонду державного майна та програмою  приватизації  в  один  день,  щоб  ми  могли   прийняти відповідне  рішення.  А для участі у розгляді цих питань запросити ще  голів  обласних  рад,  тому  що   вакханалія,   яка   сьогодні відбувається з приватизацією, зокрема з приватизацією обленерго, - це  результат  того,  що  приватизація,   як   говорив   один   із представників Фонду державного майна (не буду його називати), - це розподіл зверху,  а пограбування відбувається знизу.  Тому давайте все ж таки будемо враховувати і думку депутатів місцевих рад.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тіщенко.

     Шановні колеги!  Я поясню всім. У відповідності з Регламентом розгляд питання триває 45 хвилин.  Ми  перебрали  дев'ять  хвилин. Якщо  б  народні депутати наполягали на виступі,  я повинен був би поставити це на голосування, і якби за це було подано 226 голосів, ми продовжили б обговорення.  Я не зробив цього,  бо ви знаєте, що такої  кількості  голосів  за  продовження  обговорення  зараз  не набереться.  Як  виняток  я  надав  народним депутатам по хвилині. Поясню, чому по хвилині. Якщо ви будете наполягати, щоб надати три хвилини, я зараз поставлю це на голосування

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Уважаемые коллеги! При такой работе, как у нас сегодня, нам можно было бы вообще  перерыва  не  делать!  Потому  что  идет постоянная ротация и состав Верховного Совета постоянно меняется.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну є ж Регламент!

     ТІЩЕНКО О.В.  Уважаемые  товарищи!  Очень  жаль,  что  данный проект предлагается Кабинетом Министров  во  исполнение  положений памятной  записки  Международного  валютного  фонда  от 16 декабря прошлого  года.  В  ней  изложено  171  требование  к  Украине,  в частности,  сказано,  что  мы  должны  приватизировать в этом году обектов  промышленного  производства  на  сумму   2,5   миллиарда долларов  и  отдать  эти деньги за долги.  Тогда вопрос к основным докладчикам,  молодым государственникам, которые передо мной здесь докладывали: а что будем продавать потом?

     Хотел бы  напомнить  идеологам очередного витка приватизации, что прежде чем принимать  решение  о  смене  формы  собственности, необходимо  быть уверенным,  что это будет способствовать наиболее эффективному  использованию  финансовых,  материальных  и  людских ресурсов. Необходимо также иметь в виду, что частная собственность далеко не всегда способствует обеспечению высокой эффективности.

     Проблематичным является и справедливое распределение прибыли, о   чем   вы   также   должны   знать,  а  обеспечение  социальной справедливости вообще не под силу частной  собственности.  Это  не мои слова. Обратитесь, пожалуйста, к работам таких видных западных рыночников,  как Веймер, Вайн, Самюэлсон. Это они об этом говорят. В  своих  странах  они  применяют именно такой критический подход. Поэтому государство наше безусловно должно иметь рычаги влияния на эти процессы с целью обеспечения всех перечисленных составляющих.

     Прежде чем в очередной раз говорить о приватизации,  этим вот государственникам необходимо было бы обратиться к  анализу  работы уже  приватизированных  предприятий,  и  тогда список предприятий, которые вы пытаетесь исключить из перечня обектов, которые нельзя приватизировать, был бы на порядок меньше.

     И в  завершение  хочу  сказать  буквально  несколько  слов по Харьковской области.  Уважаемые,  если вы  хотите  приватизировать "Українську  воєнізовану  частину  з  попередження  виникнення і з ліквідації  відкритих  нафтових  фонтанів",  так  тогда  нам  надо приватизировать и Службу безопасности,  и Министерство обороны,  и так  далее.  Военизированные  части  вообще  никогда  в  жизни  не приватизировалось.  И если уж хотите корпоратизовать международный аэропорт "Харьков",  так скажите,  пожалуйста,  с кем он будет  на территории региона конкурировать?

     Поэтому мое  предложение  такое:  этот  проект  не принимать, очень серьезно с ним поработать и представить на повторное  первое чтение.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати,  ми закінчили обговорення даного питання.  Оголошується перерва до 12 години  45 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   продовжуємо  наше  засідання. Розглядається наступне питання порядку денного - проект Закону про внесення змін до Закону України про заставу. Доповідач - заступник міністра економіки України Шлапак Олександр Віталійович.

     Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.  Шановний  пане   головуючий!   Шановні   народні депутати!  На  ваш  розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін  до  Закону  України  про  заставу.  Розробка  цього законопроекту  була  ініційована  Асоціацією  українських банків з метою активізації кредитної діяльності комерційних банків.

     На початку свого виступу я хотів би звернути  вашу  увагу  на кілька цифр.  Головне завдання,  яке ви ставили перед собою,  коли розробляли  даний  проект  закону,  -  це  збільшення   кредитного ресурсу, який необхідно направити в реальну економіку.

     За перший  квартал  цього року обсяг кредитних ресурсів,  які використовуються безпосередньо в реальній економіці, збільшився на 1,3 мільярда гривень, або на 15 відсотків. Для порівняння: за весь 1999 рік ми  наростили  кредитні  ресурси  лише  на  1,1  мільярда гривень.

     Після зниження ставки рефінансування Національного банку з 17 до 15 відсотків ресурс комерційних банків збільшився додатково  ще майже на 1 мільярд гривень. Наше завдання полягає в тому, щоб весь додатковий ресурс направити в реальну економіку.

     Щодо процентних ставок.  Процентні ставки знизилися  з  60-70 відсотків  на  початку року до 40-50 відсотків сьогодні.  Але якщо розглянути структуру процентної ставки,  то вона  приблизно  така: 15-20  відсотків  -  це  ціна  ресурсу,  а  решта - це ціна ризику комерційних банків.  На нашу думку і думку  Асоціації  комерційних банків,  найбільший ризик полягає в проблемі передачі заставленого майна безпосередньо комерційним банкам, які надавали позику.

     Процедура звернення стягнення на  майно,  яке  заставлене  за банківські   кредити,   в   чинному   законодавстві  до  кінця  не відпрацьована.  Застава, на жаль, не дає на сьогодні впевненості в тому,   що   заставодержатель   за   будь-яких   обставин  отримає відшкодування  з  вартості  заставленого  майна.  Тому   необхідно створити такі законодавчі передумови,  які б зробили невідворотним настання майнової відповідальності заставодавця перед банком.

     У зв'язку з цим ми вважаємо за необхідне  внести  до  чинного Закону про заставу такі три поправки.

     Перше. Статтею 21 Закону України про заставу передбачено,  що якщо аукціон (публічні торги) оголошено  таким,  що  не  відбувся, заставодержатель  за  згодою  заставодавця  (хочу підкреслити - за згодою заставодавця) має право залишити заставлене майно за  собою за початковою оцінкою.  У випадку,  коли заставодавець такої згоди не дав,  заставлене майно реалізується  в  установленому  порядку, якщо інше не передбачено договором.

     Така норма  затягує  процедуру реалізації заставленого майна, оскільки комерційні банки довгий час  не  можуть  ні  продати,  ні залишити  це майно собі для початку управління,  оскільки не мають згоди заставодавця.

     У нас є випадки,  коли майно виставляється на продаж по шість

- сім разів і не реалізовується. Таким чином, ситуація тупикова, і її треба вирішувати.

     У зв'язку з  цим  у  законопроекті  передбачається  скасувати необхідність  отримання  заставодержателем  згоди заставодавця для залишення за собою  заставленого  майна,  якщо  аукціонний  продаж такого майна не відбувся.

     Друге. Статтею 20 Закону України про заставу передбачено,  що звернення стягнення на заставлене  майно  державного  підприємства (підприємства,  не менше 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється виключно за рішенням суду  або арбітражного   суду.  Така  норма  робить  кредитування  державних підприємств  менш  привабливим,   ніж   підприємств   інших   форм власності,   оскільки  застава  майна  останніх  може  оформлятися виконавчим приписом нотаріуса.

     На думку уряду,  контроль держави за рухом державного  майна, яке  передається  в заставу,  достатньо здійснювати через механізм погодження передачі  майна  в  заставу  з  органом,  уповноваженим управляти  державним майном,  як це передбачено у статті 11 Закону України про заставу.

     Тому в проекті закону  ми  пропонуємо  зняти  обмеження  щодо можливості   звернення  стягнення  за  заставлене  державне  майно виключно за рішенням суду.  Запровадження  такої  норми  спростить процедуру звернення стягнення на заставлене майно і створить єдині умови для звернення стягнення на заставлене майно,  незалежно  від форм власності.

     І, нарешті,   третє.   Одним  з  найактуальніших  залишається питання   одержання   підприємствами   кредитів    для    розвитку виробництва.  У  зв'язку  з  цим  особливого  регулювання потребує питання передачі в заставу належних державі акцій  (часток,  паїв) господарських товариств.

     Закон України  про  заставу  не  врегульовує  це питання,  що значно звужує можливості  держави  щодо  кредитування  стратегічно важливих підприємств і дозволяє зловживати в цій сфері.  Практично весь обсяг приросту кредитних ресурсів,  який я вам  називав  (1,3 мільярда гривень),  був спрямований на приватизовані підприємства. На державні підприємства ми фактично не змогли отримати ресурси.

     Для фінансування  проектів  пріоритетних  напрямів   розвитку економіки  України  або  реалізації власних інвестиційних проектів акціонерними товариствами,  в статутних  фондах  яких  є  державна частка,   в  проекті  закону  пропонується  законодавчо  визначити уповноважені органи,  за рішенням  яких  здійснюється  передача  в заставу   належних  державі  акцій  (часток,  паїв)  господарських товариств.

     Шановні народні депутати!  Прийняття проекту  закону  України про  внесення  змін до Закону про заставу дасть змогу вдосконалити процедуру повернення кредитних коштів у разі невиконання боржником своїх   зобов'язань,   розширити   можливості  держави  в  частині гарантування  повернення  кредитів,  що  у  свою  чергу  сприятиме активізації  діяльності  банків  по кредитуванню реального сектора економіки.

     На нашу думку, тоді ми змогли б гарантувати, що весь фактично вільний   сьогодні  ресурс  банківської  системи  піде  в  реальну економіку.

     Дякую за увагу. Я готовий відповідати на запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Чи є запитання до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка.

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Ткаленку Івану Івановичу. Будь ласка, Іване Івановичу.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Шановні  колеги!  У  моєму  законопроекті також  пропонуються зміни і доповнення до Закону про заставу,  але він має  трохи  іншу  спрямованість.  Цей  проект  спрямований  на уточнення норм регулювання відносин,  пов'язаних з заставою майна, зокрема будівель, споруд, квартир, і покликаний сприяти розширенню застосування   іпотеки   при  наданні  середньота  довготермінових кредитів на будівництво житла під  заставу  того  житла,  яке  вже збудовано.

     Необхідність прийняття   цього   закону   зумовлена  кількома суттєвими чинниками.  Найголовніший з них:  є потреба більш  чітко врегулювати  норму про звернення стягнення на майно заставодавця в разі   порушення   умов   договору.   Зараз    через    недостатню врегульованість   цієї   норми   трапляються  випадки  зловживання недобросовісними заставодавцями наданими кредитами.

     Судовий розгляд у відповідності до  чинного  законодавства  в разі  наявності  в сім'ї заставодавця малолітніх дітей або батьків похилого  віку  робить  виконання  цього   договору   в   принципі неможливим.  Відсутність  же  гарантій повернення наданих кредитів призводить до відмови акціонерних банків узагалі надавати  кредити під будівництво житла, що стримує розвиток житлового будівництва.

     У запропонованому   законопроекті  більш  чітко  визначаються умови настання відповідальності за умовами іпотечного  договору  і встановлюється більш чіткий порядок реалізації заставленого майна.

     Водночас у  законопроекті  передбачено  більш  чіткий порядок контролю  щодо  забезпечення  прав  заставодавця   при   укладенні договору    та    попередження   випадків   зловживання   з   боку заставодержателя.  Обопільне  підвищення  відповідальності  сторін дозволить підвищити загальний ступінь довіри до цих угод.

     Прийняття цього  проекту  закону сприятиме збільшенню обсягів коштів, що залучаються у сферу кредитування житлового будівництва, та  кількості  громадян,  які  зможуть самостійно забезпечити себе житлом,  прискоренню  відновлення  будівельної  галузі,   зниженню соціальної напруженості у суспільстві щодо забезпечення житлом.  У першу чергу йдеться про те,  щоб сьогодні під заставу  здавати  те житло,  яке  люди  збудували  в кредит.  Людина в кредит збудувала житло,  нехай живе в ньому.  Цей законопроект передбачає,  що вона може  користуватися  цим  житлом,  але й гарантує повернення цього кредиту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до   Івана   Івановича? Запишіться,  будь  ласка.  Висвітіть  список.  Депутат Матвієнков. Наступний - депутат Баулін.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо. Группа "Відродження регіонів". Иван Иванович! Такой закон необходим давно, он назрел и нужен. У меня к вам  такой  вопрос.  Вы  знаете,  что  аукционы  могут   проходить по-разному.  К  сожалению,  мы  имеем  такую  практику:  создаются условия,  когда аукцион считается "таким, що не відбувся". Вы тоже знаете, что иногда такие случаи бывают.

     Какой заслон нам нужно поставить в законодательстве для того, чтобы исключить этот механизм проникновения в данный процесс?

     Спасибо.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Сергію Анатолійовичу,  я вдячний вам.  Але  це запитання  стосується  першого  законопроекту.  Я  думаю,  що коли будуть розглядати перший законопроект у другому  читанні,  то  там потрібно   буде  обов'язково  передбачити  механізм,  який  би  не дозволяв  за  рахунок  аукціонів,  що   не   відбулися,   повністю знецінювати майно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Баулін.  Наступний  -  депутат Гусак.

     БАУЛІН П.Б.  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Иван Иванович!  Я внимательно ознакомился с тем законопроектом, который вы предложили, и у меня сложилось двоякое впечатление.

     С одной стороны,  в дополнении  к  статье  6  вы  предлагаете механизм   защиты   недееспособных   граждан,   которые   являются "співвласниками  майна",  которое  отдается  в  залог.  Здесь  все правильно.

     Но с  другой  стороны,  в  дополнении  к  статье 33 закона вы предлагаете выселять через суд вот этих "заставодавців"  и  членов их семей. Я так понимаю, что в том числе и недееспособных. С одной стороны,  вы защищаете,  а  с  другой  стороны,  даете  вот  такое предложение.

     Обясните, пожалуйста.

     ТКАЛЕНКО І.І.  Я  вас  зрозумів.  Я  зараз розповім вам більш популярно.  Я побудував житло.  Ви його купити за гроші не можете. Ви  оформляєте  у  мене  житло в кредит на 20 років.  Заставою для цього служить та квартира, в якій ви живете. Я роблю добру справу: даю  вам  квартиру,  ви в ній живете.  Але ви виявились непорядним заставодавцем: перестали проплачувати мені за кредит. Я дав вам за свої  кошти побудоване житло,  ви уклали зі мною договір і повинні сплачувати,  але ви не сплачуєте. Які мої дії? Ви розумієте, що це ми  побудуємо  один,  два  будинки   Тому  сьогодні  й  зупинилося будівництво та кредитування житла.  Людина ж передала у заставу не те, що вона мала. Це ж не державні ресурси, це ресурси будівельної компанії.  Ви знаєте,  що,  наприклад,  "Київміськбуд" будує і дає людям в оренду це житло. Ми втрачаємо повністю механізм

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Гусак.  Наступний  -  депутат Коліушко.

     ГУСАК Л.Г.  Шановний Іване Івановичу!  Я підтримую те,  що ви зараз  доповіли:  треба  захистити будівельників чи ті фірми,  які вкладають кошти в будівництво, а потім надають квартири. Це дійсно потрібно.  Чи не перегукується ця пропозиція з тим,  що сьогодні є багато людей,  які в принципі не сплачують за квартиру,  але ми їх не  можемо  виселити  з  квартири,  як  у  даному разі,  захищаючи будівельників? Як співвідносяться ці два питання?

     Дякую.

     ТКАЛЕНКО І.І. Ви зрозумійте, мова йде тільки про ті квартири, щодо яких оформлено договір застави.  Квартира побудована в кредит і директор чи  заставодержатель  укладає  з  вами  договір.  І  ви отримали  квартиру,  за  яку  повинні  розрахуватися.  А  коли  не розрахуєтесь,  то тоді вже до вас застосовуються певні санкції. Це не  за  ту  квартиру,  яку ви мали до цього.  Це стосується тільки новозбудованих квартир, які отримуються в кредит.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Коліушко.

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   правової  політики  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Іване Івановичу! Два  коротких  запитання.  Перше  стосується того,  що сьогодні ми будемо розглядати проект Закону про іпотеку. Чи не вважаєте ви, що частині  нормативного  матеріалу,  викладеного  у  вашому проекті, все-таки місце в проекті Закону про іпотеку?

     І друге запитання.  Я не зовсім зрозумів,  чи поширюються  ці норми, пов'язані з недієздатними громадянами, на звичайних дітей в нормальних благополучних сім'ях,  де ніякі опікуни не  призначені? Чи  все  одно  тоді  треба  звертатися до органів опіки за якимись довідками і так далі?

     Дякую.

     ТКАЛЕНКО І.І. Дякую вам за запитання. Повірте, це передбачено тому,  що сьогодні в нас дуже багато є таких людей, які оформляють договір,  отримують під заставу квартиру,  а  потім  передають  цю квартиру  різними  шляхами  далі  в оренду.  Тобто,  взявши гроші, викидають свою сім'ю із квартири. Ви розумієте?

     Я вже стикався з такими  фактами,  що  навіть  син  позбавляє житла  свою  матір.  І  тому всі ці питання передбачаються.  Краще зробити умови цього договору більш жорсткими,  ніж залишити людину без квартири.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Івановичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєву Володимиру Йосиповичу.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Содоклад  короткий.  В предложенном   Кабинетом   Министров   законопроекте   о  внесении изменений в Закон  Украины  о  залоге  предусматривается  отменить требования   относительно   получения   залогодержателем  согласия залогодателя на оставление  у  себя  заложенного  имущества,  если аукцион   по  продаже  этого  имущества  не  состоялся.  Снимаются ограничения  относительно  возможности  обращения   взысканий   на заложенное имущество государственного предприятия исключительно по решению суда.  А также устанавливается,  что  залог  принадлежащих государству акций (долей,  паев) в имуществе хозяйственных обществ осуществляется с разрешения Кабинета Министров или уполномоченного им органа.

     Что же   касается   тех   вопросов,   которые  сегодня  здесь поднимались  и  обсуждались  по  поводу  залога  жилья,  отношений особенности на жилье, то мы должны понять одну простую вещь. Когда мы,  Верховный Совет Украины,  согласились на приватизацию жилья и перевели  жилье из категории социальной в категорию экономическую, то это значит,  что действие  всех  экономических  законов  должно распространяться и на эту категорию социальных достижений.

     Для того  чтобы вернуть все это в нормальное русло (то есть в то,  которое  было),  нам  прежде  всего  нужно   признать   жилье категорией не экономической, а социальной. Содоклад окончен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Йосиповичу.  Є  запитання  до співдоповідача?  Запишіться,  будь  ласка.   Висвітіть.   Народний депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Владимир Иосифович! Скажите,  пожалуйста, какие результаты действия Закона о залоге за последнее время?  Есть ли у вас на сей счет данные? Не приведут ли изменения,  предлагаемые  товарищами,  к  ухудшению  положения   в жилищном хозяйстве?

     Спасибо.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Я  не  думаю,  что  они  приведут  к  ухудшению положения в жилищном хозяйстве,  потому что  сегодня  положение  в жилищном  хозяйстве  зависит  не  столько  от  реализации Закона о залоге,  сколько от того,  как и по каким ценам будут  платить  за коммунальные услуги. Это с одной стороны.

     А с  другой  стороны,  я  просто  поставил бы вопрос так:  не улучшение  или  ухудшение  положения  в  жилищном   хозяйстве,   а повышение   или   понижение   жизненного   уровня  людей,  которые пользуются услугами этого жилищного хозяйства.

     Я думаю,  что введение  этого  закона  не  ухудшит  жизненный уровень  людей.  Жизненный  уровень людей будет зависеть от уровня цен и возможности людей платить за коммунальные услуги.

     Цифр о результатах действия Закона о залоге у меня просто нет сегодня.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Йосиповичу.  Сідайте,  будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань правової політики Онопенку Василю Васильовичу.

     ОНОПЕНКО В.В.   Шановний   Вікторе   Володимировичу!  Шановні колеги!  Я виступаю від імені  підкомітету,  оскільки  комітет  не розглядав  це питання,  а підкомітет прийняв рішення про підтримку цих  двох  законопроектів  -  урядового  і  того   проекту,   який підготовлений депутатом Ткаленком.

     Було б  ідеально,  якби  ми  мали новий Цивільний кодекс.  На жаль, його немає, тому сьогодні ми повинні регулювати такі важливі питання Законом про заставу і Законом про іпотеку.

     Сьогодні ми  ведемо  мову  про  такі  майнові зобов'язання чи забезпечення,  як застава, іпотека, заклад. Я хотів би сказати, що застава  має  підвиди  - іпотеку і заклад.  Якщо мова йде саме про іпотеку,  то нерухоме і рухоме майно передається за договором, але воно  залишається у власника.  Якщо мова йде про заклад,  то майно передається іншій особі - заставоотримувачу.

     Але сьогодні ми маємо два проекти.  Ясна річ,  що кожен з них має позитивні й негативні риси.  Я думаю,  що найкраще нам зробити так:  прийняти в першому читанні і один, і другий проект (до речі, ви  ж  подивіться:  у  сьогоднішньому  порядку денному стоїть ще й проект Закону про  іпотеку),  а  вже  потім  у  комплексі  все  це розглянути.  Тому що,  скажімо, в проекті Закону про внесення змін до Закону про заставу депутата Ткаленка досить  багато  пропозицій щодо положень про іпотеку.  Я думаю, що під час розгляду в другому читанні ми зможемо все це відрегулювати і чітко записати.

     Я лише скажу,  що позитив від цього буде надзвичайно великий. Якщо сьогодні кредити видаються,  скажімо,  під 30-60 відсотків на короткий термін - три роки,  то вже після прийняття  цих  законів, можна  прогнозувати,  ставка зменшиться до 20-30 відсотків,  тобто вдвічі-втричі,  а період надання  кредитів  збільшиться  до  15-20 років.

     Це нормальний  цивілізований  підхід.  Ясна  річ,  що  тоді і малий,  і середній бізнес,  і фізичні,  і юридичні  особи  зможуть нормально  працювати.  І  ефект  буде  великий  - не потрібно буде створювати резервного фонду на період ризику,  тому що  фізичні  і юридичні особи ризикують своїм власним майном.

     Мова йде  про заставу нерухомого майна,  земельних ділянок і, це теж важливо, цілісних комплексів.

     Я думаю,  що це прогресивний шлях,  і ми повинні йти саме цим шляхом.

     У мене є зауваження як до одного,  так і до другого проектів. Народний депутат  Баулін  вже  порушував  деякі  важливі  питання. Скажімо,   він  запитав:  а  чи  захищені  неповнолітні  діти  при укладанні  договору  застави?  А  як  бути  з   особами,   які   є недієздатними?  Вірно  він  ставить  питання.  Але випадає ще одна категорія громадян - обмежено дієздатні за рішенням судів. Як буде проходити виселення?

     Я думаю, що ці питання заслуговують на увагу. І ми зможемо їх детально  та  досконально  відпрацювати  вже  при  підготовці  цих законопроектів до другого читання.

     Я дякую  за  всі внесені пропозиції.  Ці проекти законів дуже важливі. Якщо у вас є пропозиції, я думаю, що ви зможете внести їх до нашого комітету або до іншого комітету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Васильовичу.  Чи  є  запитання до співдоповідача?  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть,  будь ласка. Увімкніть мікрофон народного депутата Довганчина.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,   секретар  Спеціальної  контрольної  комісії Верховної Ради  України  з  питань  приватизації  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую.  Шановний Василю Васильовичу!  Мені  здається,  що  ми  цим законом  винаходимо  велосипед.  Чи не буде простіше дати фізичній особі кредит у тому ж самому банкові,  а не "Київміськбуду" чи  ще якомусь   "буду"?   І  для  цього  є  вже  закон,  як  кредит  має повертатися. Я не розумію, навіщо нам цей закон?

     ОНОПЕНКО В.В.  Дякую. Справа в тім, що цей закон є, він діє - це Закон про заставу.  У нас немає Закону про іпотеку. Але є Закон про заставу.  Там виписано інститут іпотеки і закладу,  про що я з самого початку сказав.

     Ми не   кажемо  про  окремі  банки,  які  дають  кредити.  Ми встановлюємо цивілізовані правила  користування  кредитом  як  для фізичних  осіб,  так і для юридичних.  Фізичні і юридичні особи не будуть залежати  від  когось  окремого:  є  майно,  уклав  договір застави,  і  він  діє.  Мова  йде  лише  про гарантії,  коли майно (скажімо,  будинок,  квартира чи навіть завод  або  фабрика)  є  у сумісній власності, у частковій власності. Як гарантувати інтереси неповнолітніх і дорослих дітей - членів  сім'ї?  Ми  вдосконалюємо Закон про заставу.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Переходимо  до  обговорення  даного питання. Слово для  виступу  в  обговоренні  надається  народному  депутату Бауліну. Наступний - депутат Козак.

     БАУЛІН П.Б.   Запорожье,   фракция   коммунистов.   Уважаемые народные  депутаты!  Закон  о  залоге  весьма  непростой.  Как  вы помните, его приняли в первый год "незалежності". Тогда в обществе еще доминировали рыночные  мифы  руховцев,  что  "ненька"  вот-вот зажирует,  стоит  только  все  отдать  под залог,  и денег куры не переклюют. По примеру золота Полуботка.

     Золото так и не нашли,  а Закон о  залоге  так  и  не  сделал большинство  жителей  Украины  богатыми.  Да и сам закон все время чем-то не устраивал.  Поэтому каждый год в него  вносили  какие-то изменения.

     Но сегодня   разговор  не  об  этом.  Это  уже  история.  Нам интересны  предложенные   законопроекты   о   внесении   очередных изменений  в  Закон  о  залоге.  Изменения непростые,  а главное - неравноценные.

     Отметим, что в обоих законопроектах заложена близкая  логика. Первые предложения в обоих законопроектах достаточно разумные и по идее должны получить поддержку.

     Например: "Застава належних державі акцій  (часток,  паїв)  у майні  господарських  товариств  здійснюється  з  дозволу Кабінету Міністрів  України  або  уповноваженого  ним  органу".   То,   что государство  должно  контролировать  операции  с принадлежащей ему собственностью,  тем  более  отдачу  ее  под  залог,  не  вызывает сомнения.

     Другой вопрос: нужно ли закладывать эту собственность. Ведь и так почти все разбазарено и разворовано.

     Однако у  власть  имущих  иные  планы.  Вот   газопроводы   и нефтепроводы приватизировать нельзя? Нельзя. Так теперь заложим их фирме  ШЕЛЛ  и  назовем   это   какнибудь   позамысловатее,   типа "оперативное управление". И дело с концом. А там или ишак сдохнет, или Верховная Рада согласится,  что нечем  отдавать  залог.  И  на аукционе никто не купит. Механизм сразу закладывается.

     Посмотрите предлагаемую редакцию части второй статьи 21.

     "Якщо аукціон   (публічні   торги)  оголошено  таким,  що  не відбувся,  заставодержатель має право залишити заставне  майно  за собою  за  початковою  оцінкою  у  разі,  коли інше не передбачено договором  застави".  И  нет  больше   забот   с   реконструкцией, эксплуатацией   нефтепроводов.   Все  мирно  закончится  переходом "державної власності" транснациональным монополиям.

     И что если кто-то из приближенных  "семьи"  станет  от  этого очередным  мультимиллионером?  Это  не в первой.  Порадуемся за их умение надувать лоховукраинцев.

     Та же логика в законопроекте Ткаленко.  Ну кто  будет  против того,   чтобы   при   залоге   имущества   недееспособных  граждан предусмотреть какой-то механизм,  защищающий их права? И насколько всетаки безжалостно предлагается потом механизм - выбрасывать всех жильцов на улицу,  в том числе несовершеннолетних, недееспособных, в  случае  невозврата кредита!  Думаю,  не там автор законопроекта ищет пути разрешения проблемы  залога  жилья.  Может  быть,  стоит вообще   ввести   запрет   на  залог  жилья,  если  там  проживают недееспособные  граждане.  Это  более   надежный   механизм,   чем химеры-погони за кредитным счастьем.

     И вообще,  в  этом вопросе нужен более тонкий механизм защиты прав на жилье при залоге.  Он  сегодня  не  предложен,  поэтому  я против этих идей.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте.   Слово   надається   народному депутату Козаку.

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Група  "Відродження  регіонів".  Основна   мета   даних законопроектів    -   розблокування   процесу   надання   кредитів банківським сектором у реальну  економіку.  Приймаючи  цього  року Державний  бюджет,  ми  відмовилися  від значної частини державних інвестицій.  Проблема  не  в  тому,  що  інвестиції  не  потрібні, проблема   в   тому,   що   державні   інвестиції,   як   правило, використовуються менш ефективно і не там,  де це  дійсно  потрібно економіці, одночасно витісняються приватні інвестиції.

     Постають питання:  для  чого  використовувати  на  інвестиції кошти,  які могли б піти на виплати заробітних плат та пенсій? Яка банківська система має вільні кошти?  Але банківська система майже не кредитує економіку.  Основна причина -  це  ризик  неповернення кредитів, оскільки відсутній механізм гарантій.

     Основний механізм гарантій у ринковій економіці - це застава. Без застави у  світі  не  працює  переважна  більшість  фінансових ринків,   а   особливо   ринок  житла.  Банківські  установи,  які управляють власними коштами та коштами клієнтів, традиційно є дуже консервативними   в   усіх   економіках.   Надійність   є   чи  не найголовнішим  показником  для  банків,  а   їх   консервативність гарантує для економіки ефективність використання коштів.

     Глибока криза,  в якій опинилася економіка України, викликана в основному напівкроками та  напівзаходами  у  здійсненні  реформ. Економіка   запрацює,  коли  будуть  дотримані  всі  необхідні  та достатні умови. Отримавши гарантії, банки зможуть спрямувати кошти в  реальний  сектор,  а  не займатися спекулятивними операціями на валютному ринку.

     Якщо економіка сама не запрацює  на  повну  силу,  то  їй  не допоможуть  ні  фіскальна політика у вигляді державних інвестицій, ні послаблення монетарної політики у вигляді  цільових  емісій  чи фінансування  так званих точок зростання.  Ми в цьому переконалися вже на власному досвіді.  Для здорової економіки необхідне здорове економічне    середовище.    Якщо    не   запровадити   механізмів відповідальності  за  прийняті  рішення,   то   створення   такого здорового  середовища неможливе.  Буде продовжувати накопичуватися взаємна   заборгованість    підприємств,    будуть    продовжувати накопичуватися  борги  державних  підприємств.  Час  розірвати  це зачароване коло і примусити всіх ставитися до прийнятих  рішень  з повною відповідальністю.

     Депутатська група  "Відродження регіонів" пропонує підтримати обидва законопроекти у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення  цього   питання   закінчено. Рішення будемо приймати згідно з Регламентом у четвер.

     -------------

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону про внесення змін до деяких законів України  щодо  передачі об'єктів   права   державної  власності  у  комунальну  власність. Доповідає заступник міністра економіки  України  Шлапак  Олександр Віталійович.

     ШЛАПАК О.В.   Шановний   пане   головуючий!  Шановні  народні депутати!  На ваш розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про внесення  змін  до  деяких  законів України щодо передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність.

     Розмежування державного майна на майно  загальнодержавної  та комунальної  власності  розпочато  Кабінетом  Міністрів  України в листопаді 1991 року на підставі  повноважень,  наданих  Постановою Верховної  Ради УРСР про введення в дію Закону Української РСР про власність та Указом Президента України від 12  березня  1994  року про   зміцнення  економічних  основ  місцевого  самоврядування.  Я дозволю  собі  нагадати,  що  в  комунальну   власність   передані підприємства  будівельних  матеріалів,  місцевої  та поліграфічної промисловості,    ремонтно-будівельні     організації,     шляхове господарство    та    автотранспортні    підприємства,    готельні господарства,  підприємства  торгівлі,  громадського   харчування, побутового  обслуговування,  культури,  фізичної культури,  спорту тощо.

     Але у  1997-1999  роках  за  наполяганням  органів  місцевого самоврядування   широкого   розмаху  набрали  процеси  передачі  у комунальну власність майна державних  підприємств,  пакетів  акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі майна державних підприємств,  адміністративних будинків,  аеропортів,  привабливих об'єктів незавершеного будівництва тощо.  Так,  протягом 1998-1999 років  урядом  прийнято  86  рішень  щодо  передачі  у  комунальну власність  об'єктів права державної власності,  які не можуть бути віднесені   до   таких,   що   задовольняють   потреби    виключно територіальних  громад сіл,  селищ,  міст чи їхні спільні потреби. Орієнтовна  вартість  цих  об'єктів  становить  понад  1   мільярд гривень.

     Така практика  суперечить  постанові  Верховної  Ради  від 26 березня 1991 року,  про яку я  вже  говорив,  якою  визначено,  що об'єктами  права  комунальної  власності  є  майно,  що забезпечує діяльність відповідних рад та утворюваних ними органів;  державний житловий  фонд,  об'єкти  житловокомунального господарства,  майно закладів народної освіти,  культури, охорони здоров'я, торгівлі та побутового обслуговування; транспорт.

     Нагальна необхідність  зупинення цієї практики зумовлена тим, що з прийняттям  Конституції  України  комунальне  майно  втратило статус  державного,  його  віднесено  до  власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

     Запропонований на ваш розгляд  законопроект  підготовлений  з метою впорядкування майнових відносин держави та органів місцевого самоврядування. Наведений у ньому вичерпний перелік об'єктів права державної  власності,  передача  яких  з  державної  у  комунальну власність   здійснюється    безоплатно,    відповідає    переліку, визначеному постановою Верховної Ради,  прийнятою у 1991 році. Це, я  повторюю,  об'єкти   житлового   фонду,   соціально-культурного призначення,  інженерна  інфраструктура,  підприємства  міського і приміського транспорту тощо. Проектом передбачено, що безоплатно з державної   у   комунальну  власність  можуть  передаватися  також об'єкти,  які  не  менше  двох  разів  пропонувалися  до   продажу конкурентними  способами  приватизації,  але  не  були реалізовані через відсутність заявок від покупців.

     Інші об'єкти права державної власності можуть передаватися на компенсаційній основі.  Передача об'єктів з державної у комунальну власність і навпаки на компенсаційній основі  здійснюється  шляхом обміну   об'єктами   передачі.   Порядок  подання  пропозицій,  їх узгодження і прийняття рішень залишаються такими самими,  як і при безоплатній передачі.

     З метою  реалізації органами місцевого самоврядування намірів щодо придбання  об'єктів  права  державної  власності  на  платній основі  пропонується  внести  зміни  до  законів  про приватизацію державного майна, про приватизацію невеликих державних підприємств (малу  приватизацію)  та  про  місцеве  самоврядування  в  Україні стосовно надання органам місцевого самоврядування права  виступати покупцями державного майна.

     Прийняття цього закону дасть можливість збільшити надходження коштів  до  Державного  бюджету,  а  також  впорядкувати   майнові відносини  держави і органів місцевого самоврядування та сприятиме завершенню   формування   фінансовоекономічної   бази    місцевого самоврядування.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Чи є запитання до доповідача?  Тільки в народного депутата Абрамова. Увімкніть, будь ласка, його мікрофон.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая партия.  Александр Виталиевич! Вам хорошо известно,  в каком тяжелом состоянии находится  сегодня коммунальная  собственность.  Скажите,  не  приведет  ли  передача обектов права  государственной  собственности  в  коммунальную  к окончательной гибели их?

     Спасибо.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  На  мій погляд,  закон,  проект якого ми пропонуємо,  якраз упорядкує процеси передачі  об'єктів  державної власності  в  комунальну.  Я,  коли  прийшов  на  роботу в Кабінет Міністрів і готував цей законопроект,  був  вражений,  що  місцеві органи   самоврядування  "нахапали"  на  свої  баланси  аеропорти, військові аеродроми,  об'єкти незавершеного  будівництва,  які  не мають  ніякого відношення до потреб комунальної сфери.  Тепер вони вимушені це фінансувати,  тягнути на собі. На мою думку, якщо буде продовжуватися  така  практика  і  якщо  ми  не  закриємо в даному випадку цей потічок (а було 86 рішень),  то і далі за тих чи інших обставин продовжиться перетікання об'єктів з державної власності у комунальну,  які вона  не  в  змозі  буде  використати.  Ось  чому пропонується   чітко   визначити:   об'єкти,   які  мають  бути  у комунальній  власності  для  задоволення  потреб  місцевих  громад відповідно   до   рішення   Верховної  Ради,  будуть  передаватися безоплатно.  А  якщо  громада  захоче  забрати  якийсь  об'єкт  як інвестиційний,  комерційний проект,  за це,  будьте добрі, платіть так само,  як платять усі інші.  Виступайте  покупцями  на  різних продажах і, будь ласка, купуйте, але свідомо підходьте до того, що такої дарівщини більше не повинно бути.

     Дякую за запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександре Віталійовичу.

     Слово для співдоповіді надається голові підкомітету  Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєву Володимиру Йосиповичу.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Вообще  процесс  разделения   госимущества   на общегосударственное   и   коммунальное  в  основном  происходил  в 1991-1995 годах. В настоящее время этот процесс почти завершен, за исключением   передачи   в   коммунальную  собственность  обектов социальной,  инженерной  инфраструктуры,  а  также  ведомственного жилого фонда.

     В предлагаемом  Кабинетом  Министров законопроекте о внесении изменений  в  некоторые  законы  Украины   относительно   передачи обектов   права   государственной  собственности  в  коммунальную собственность приводится  исчерпывающий  перечень  обектов  права государственной  собственности,  передача  которых  в коммунальную собственность  может  быть  только  бесплатной.  Это  жилой  фонд, обекты  незавершенного строительства,  соцкультбыта,  предприятия городского,  пригородного транспорта и так далее.  Другие  обекты права   государственной   и   коммунальной   собственности   могут передаваться на компенсационной  основе,  например,  путем  обмена обектами передачи.

     Если же  у  органов  местного  самоуправления будут намерения приобрести (а такое встречается) какие-либо другие  обекты  права государственной   собственности,   то   это   приобретение  должно осуществляться только на платной основе.  Для урегулирования этого вопроса  предлагается  внести  соответствующие  изменения в законы Украины о приватизации государственного имущества,  о приватизации небольших  государственных  предприятий  (малой  приватизации) и о местном самоуправлении в Украине.

     В то же время я должен  сказать,  что  предлагаемые  проектом закона изменения не решают всей проблемы,  так как передача жилого фонда,  обектов соцкультбыта с баланса предприятий - это передача имущества,  которое имеет определенную стоимость, то есть передача активов.  При этом законопроектом не решается вопрос  о  том,  как будут  передаваться  пассивы,  то  есть  задолженность предприятий перед банками и другими структурами.

     Согласно Закону  о  предприятиях  в  Украине  активы   должны пропорционально   пассивам   передаваться   тоже   в  коммунальную собственность. Но это этими законами сегодня пока не регулируется.

     Содоклад окончен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Йосиповичу.  Чи є запитання до співдоповідача? Запитань немає. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги,  переходимо  до  обговорення  даного питання. Слово для виступу надається народному депутату Матвієнкову.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  "Відродження регіонів".  Уважаемые  коллеги! Вопросы  коммунальной  собственности очень болезненны.  И я думаю, что мы еще не один год будем регулировать эти процессы.

     Позитивным есть то,  что проект закона призван  урегулировать процесс  передачи  обектов  из  государственной  собственности  в коммунальную.  До сегодня такая передача осуществлялась в основном только   на  бесплатной  основе.  Способ  повышения  эффективности эксплуатации некоторых обектов путем их передачи  в  коммунальную собственность  был  определен  еще  несколько  лет  назад.  Однако сегодня сделан крутой поворот  в  сторону  исключительно  денежной приватизации, и предложенный Кабинетом Министров проект закона как раз и направлен на достижение этой цели.

     Предлагается передать бесплатно только те обекты,  которые и должны   находиться   в   коммунальной  собственности.  Это  жилые помещения,   предприятия    транспорта,    имущество    учреждений образования,  охраны здоровья, социального обеспечения и некоторые другие обекты.

     В коммунальную  собственность  могут  быть   также   переданы предприятия,   которые   предлагались   к   продаже  конкурентными способами приватизации не менее двух раз и на которых  не  нашлись покупатели.

     Передача в  коммунальную  собственность  четко определенных в проекте закона обектов может значительно  повысить  эффективность их  эксплуатации.  Приватизация  всех  остальных  обектов  должна происходить  исключительно  на  денежной   основе.   Более   того, детализация  списка  обектов,  передающихся  бесплатно,  устранит возможность передачи предприятий,  функционирование которых  важно не   только   для   органов  местного  самоуправления,  но  и  для государства в целом.

     Сегодня, вы знаете, приватизация вступила в новый этап своего развития и ее формы приобрели,  скажем так,  новую направленность. Если раньше Фонд государственного имущества занимался  тем,  чтобы только  реализовать  за  большую  сумму  определенные обекты,  то сегодня, и это отрадно, ищут эффективного собственника, и ставится проблема, как это предприятие будет функционировать в дальнейшем.

     Этот механизм,  который  мы  имели  - передача в коммунальную собственность,  -  приводил  к  ряду  злоупотреблений,  о  которых сегодня  можно  говорить  много,  когда  промышленные предприятия, находящиеся  в  государственной  собственности,   передавались   в коммунальную  собственность  с  дальнейшим их выкупом или сдачей в аренду с целью обогащения определенных структур, людей.

     Поэтому мы  поддерживаем  данный  проект   закона.   Денежная приватизация  должна  во многом решить эти задачи,  поскольку с ее помощью появляется наиболее эффективный собственник.

     Учитывая вышеизложенное, мы предлагаем завтра поддержать этот законопроект в первом чтении.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  народні  депутати!  Обговорення цього питання закінчено.  Прийняття рішення відбудеться  згідно  з Регламентом у четвер.

     -------------

     Наступне питання порядку денного - проект Закону про іпотеку. У зв'язку з тим,  що відбувається засідання Кабінету  Міністрів  і представники  Міністерства  юстиції знаходяться на тому засіданні, було прохання перенести розгляд цього питання на 16 годину.

     -------------

     Наступне питання - звіт Постійної  делегації  Верховної  Ради України  в  Парламентській  Асамблеї  Ради Європи.  Знову ж таки і Раханський,  і багато інших народних депутатів підходили і просили перенести розгляд цього питання на 16 годину.  Давайте порадимося: будемо розглядати зараз чи перенесемо на 16 годину?

     Шановні колеги!  Давайте розглянемо наступне питання - проект Закону  про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2000 році (є доповідачі з цього питання),  а о 16 годині розглянемо всі інші питання.

     Слово для  доповіді  надається голові Державного департаменту продовольства  Міністерства  аграрної  політики  України  Сваткову Леоніду Борисовичу.

     СВАТКОВ Л.Б.,  голова  Державного  департаменту продовольства Міністерства аграрної  політики  України.  Вельмишановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні народні депутати! Уряд вносить на розгляд Верховної Ради  проект  Закону  України  про  ввезення  в  Україну цукру-сирцю тростинного в 2000 році.  Прийняття цього закону дасть можливість  покрити  дефіцит  балансу  цукру  шляхом  завантаження потужностей наших заводів,  збалансувати ціни на споживчому ринку, забезпечити   стале   функціонування   переробної    і    харчової промисловості.  Додаткові  надходження  до  бюджету  становитимуть близько  20  мільйонів  гривень.   За   оперативними   балансовими розрахунками,  за  станом  на  1 вересня,  тобто до нового врожаю, дефіцит цукру  становить  близько  400  тисяч  тонн.  Покрити  цей дефіцит ми можемо шляхом завантаження наших заводів,  тому що,  як ви знаєте,  вільного місця на ринку не буває.  І  сьогодні  вже  в Україну   завозиться  цукор  через  зони  вільної  торгівлі,  який вироблений у Російській Федерації з цієї ж самої тростини.

     Сьогодні ціна цукру в роздрібній торгівлі  вже  зросла  до  2 гривень  40  копійок - 2 гривень 60 копійок в окремих регіонах.  І якщо ми не вживемо заходів щодо  покриття  дефіциту,  то  в  сезон масового  консервування  (червень-липень)  ціна  може сягнути за 3 гривні.

     І ще хотів би сказати таке.  За  перший  квартал  цього  року обсяги  виробництва  в  харчовій промисловості збільшилися на 30,8 відсотка порівняно з  минулим  роком.  У  тому  числі  виробництво кондитерських  виробів  зросло  на  33,4 відсотка і безалкогольних напоїв - майже на 23 відсотки. Це цукровмісна продукція.

     Даним проектом закону передбачено обсяг ввезення  цукру-сирцю тростинного  -  350  тисяч тонн,  ставку ввізного мита в розмірі 1 відсотка митної вартості,  але не менше  1  євро  за  одну  тонну. Переробка цукру-сирцю буде здійснюватися на цукрових заводах,  які будуть  визначені  Міністерством  аграрної  політики,  а  механізм регулювання  імпортних поставок цукру-сирцю тростинного та порядок контролю за його реалізацією визначатимуться Кабінетом  Міністрів. Уже  проект  підготовлено.  Цим  порядком передбачається конкурсна основа.

     Я закінчив, дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Леоніде  Борисовичу.   Є   запитання   до доповідача? Будь ласка, запишіться.

     Народний депутат Косів. Наступний - депутат Матвієнков.

     КОСІВ М.В.  Фракція Народного руху України.  Шановний Леоніде Борисовичу!  На жаль,  я не завжди погоджуюся з проектами,  які ви вносите. Але цього разу я підтримую ваш проект.

     Скажіть, будьте  ласкаві,  наскільки  наші заводи завантажені сировиною вітчизняного  виробництва  і  наскільки  збільшиться  ця завантаженість за рахунок ввезення цукрусирцю з-за кордону?

     І ще таке запитання.  Одне із зауважень експертів щодо вашого проекту стосується того,  як і де буде реалізовуватися  продукція: на внутрішньому ринку, чи вона піде на експорт?

     Дякую.

     СВАТКОВ Л.Б.  Шановний  Михайле Васильовичу!  Наші потужності завантажені вітчизняною сировиною на 30 відсотків.  При  завезенні цукру-сирцю  не  будуть  завантажені  всі  заводи.  У  нас  на цій сировині можуть працювати 62 заводи,  але будуть  працювати  14-15 заводів,  які  переможуть  на  тендері.  Бо  якщо  знову  на  всіх розпорошити,  то  буде  велика  собівартість   продукції,   велика вартість підготовчих робіт.

     І щодо  того,  як  і  де буде використовуватися продукція.  В основному  цей  цукор  іде  на  промислову  переробку,   далі   на виробництво кондитерських виробів,  пива та безалкогольних напоїв. Зважаючи на те,  що за два  роки  в  нас  збільшилося  виробництво кондитерських  виробів  і  в  цьому  році  ми збільшуємо обсяги їх експорту,  а безалкогольними напоями витісняємо імпорт в  Україні, це  сприятиме  тому,  що  на  вітчизняному  ринку  буде вітчизняна продукція, а також збільшенню експортного потенціалу України.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Сафронов.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемый Леонид Борисович!  Известны ли вам случаи (и как вы относитесь к этому,  если  известны),  когда  наш сахар отправляется за границу, в Польше пересыпается в новые мешки и отправляется опять в Украину?  Таким образом успешно совершается определенный цикл экономических сделок. Это первый вопрос.

     И второй.   Как   вы   считаете,   должна   ли  быть  система государственного регулирования таких вопросов? Может быть, стоит в каком-то  случае  стимулировать,  а в другом сдержать ввоз товара, чтобы толкнуть всю цепочку,  не только один определенный цикл,  не только  перерабатывающие  предприятия,  а  все звенья,  начиная от аграрных   предприятий    и    кончая    экспортноориентированными перерабатывающими обектами?  Может быть, нам действительно стоит, сцепив   зубы,   какое-то   время   выдержать,   чтобы   нормально спланировать и развернуть эту работу? Ответьте, пожалуйста.

     СВАТКОВ Л.Б. Дякую за запитання. Я вас підтримую. Якщо є такі випадки,  коли  наш  цукор...  Я  навіть  не  можу  зрозуміти  цих операцій,  щоб  вивезти за кордон і ввезти назад...  Я не розумію, які тут економічні інтереси можуть бути.  Можливо, це контрабанда, то  цим  мають  займатися інші органи.  Контрабанда,  ухилення від сплати податків - це питання роботи інших органів.  Якщо у  вас  є такі відомості,  подайте нам, ми звернемося в податкову міліцію чи до інших органів.

     А на  друге  запитання  я  вам   відповім   так.   Попередньо розглядалося  це питання і в аграрному комітеті,  і в Міністерстві аграрної політики.  Основною умовою  тендера  на  завезення  цього сирцю  буде  підтримка  товаровиробників  -  тих,  хто  займається вирощуванням цукрових буряків,  переробкою їх і реалізацією цукру. Це  буде  основна  умова тендера для того,  щоб і заводи ефективно запрацювали, і господарства, які вирощують цукрові буряки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сафронов.  Наступний  -  депутат Абрамов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція "Батьківщина".  Шановний Леоніде Борисовичу! Я розумію, що завозити цукорсирець потрібно,  щоб працювало виробництво. Але все одно  ми  з  вами  повинні  турбуватися  про   наших   вітчизняних виробників  цукрового  буряку,  який  потрібен  для нашої цукрової промисловості.  Чи є у вас дані,  наскільки ми в змозі забезпечити українське виробництво нашим цукромсирцем? Я маю на увазі цукровий буряк.

     СВАТКОВ Л.Б. Не цукром-сирцем. Я маю дані, що на сьогодні вже посіяно 400 тисяч гектарів цукрових буряків. І виходячи з того, як підготовлено  насіння,  як  іде   посів   цукрових   буряків,   як укладаються контракти,  я думаю,  що ми забезпечимо наш внутрішній ринок  необхідною  кількістю  цукру.  Але   повністю   забезпечити потужності ще не зможемо, це з упевненістю можна сказати.

     Я хочу  повторити  те,  що сказав,  відповідаючи на попереднє запитання.  Ми  плануємо  провести  тендери   таким   чином,   щоб підтримати господарства,  які вирощують буряк,  переробні заводи з тим,  щоб  на  наступний  рік  збільшувати  сировинну   базу   для завантаження наших заводів.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия.   Уважаемый  Леонид Борисович! Я внимательно заслушал вашу информацию и скажу честно и искренне:  стало очень обидно за нашу державу, которая в недалеком прошлом продавала тысячи тонн сахара за рубеж.

     Скажите, не окажет ли закон,  проект которого вы предлагаете, пагубное влияние на отечественного производителя сахара?

     Спасибо.

     СВАТКОВ Л.Б.  Шановний народний депутате! Якщо ви пам'ятаєте, в минулі часи ми свого цукру виробляли більше,  але й  переробляли до 2 мільйонів тонн тростини.  І цей цукор з тростини від нас ішов у Росію. Росія в односторонньому порядку вилучила з режиму вільної торгівлі цю позицію.  Ми ввозити цукор сьогодні в Росію не можемо. Але Росія повністю відкрила можливості для завезення  цукру-сирцю, переорієнтувала  заводи.  І  сьогодні  ситуація  змінилася:  Росія завантажила свої потужності,  і цукор може ввозитися до  нас.  Щоб цього   не  сталося,  нам  потрібно  завезти  зараз  квоту  цукру, забезпечити наповнення цукрового ринку нашим  продуктом.  Якщо  ми цього не зробимо, цукор піде з Росії.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Борисовичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається  першому заступнику голови Комітету з питань аграрної політики та  земельних  відносин  Олегу Івановичу Юхновському. Будь ласка.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної  політики  та  земельних  відносин (виборчий   округ   13,   Вінницька   область).   Дякую,   Вікторе Володимировичу.  "Батьківщина".  Шановний Вікторе  Володимировичу! Шановні  народні  депутати!  Комітет  розглянув внесений Кабінетом Міністрів України законопроект про ввезення в Україну у 2000  році 350  тисяч  тонн  цукрусирцю  тростинного  і зазначає,  що питання встановлення  або  зміни  ставок  ввізного  мита  на  цукор-сирець тростинний  регулюється  внесенням  відповідних  змін  до статті 6 Закону  про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції.

     Крім того,  відповідно  до  пункту 11 статті 3 Закону України про  державне   регулювання   виробництва   і   реалізації   цукру виробництво  цукру  в  Україні  з  імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції в повному обсязі   за   межі   України   в   терміни,   передбачені   чинним законодавством України.  Вважаю за необхідне звернути увагу на те, що  ввезення  цукру-сирцю  для  переробки  та  реалізації  цукру в Україні не сприятиме проведенню заходів відповідно до  Закону  про державне   регулювання   виробництва   і   реалізації  цукру  щодо формування регульованого  ринку  цукру,  готування  виробництва  і встановлення мінімальної ціни на цукор та цукровий буряк.

     Викликає певні  сумніви  також  розрахунок  оптово-відпускної ціни цукру при застосуванні ставки ввізного мита  на  рівні  311,4 долара США за тонну.  Це при тому, що за станом на 13 березня 2000 року  ціна  на  Нью-Йоркській  біржі  на  цукор-сирець  тростинний становила 124 долари США за тонну.

     Обсяги виробництва цукру в Україні в 1999 році становили 1,65  мільйона  тонн  і  разом  з  перехідними залишками  за  минулі  роки цілком покривають потреби внутрішнього ринку України,  що підтверджують розрахунки, передбачені в проекті Кабінетом Міністрів.

     За останні  роки  проявляється  чітка тенденція до збільшення обсягів імпорту в Україну цукру-сирцю (у 1998 році  -  132  тисячі тонн,  у  1999  році - 226 тисяч тонн і зараз пропонується завезти 350 тисяч тонн,  або 23 відсотки обсягу внутрішнього  споживання), що  врешті-решт  призведе до значного скорочення посівних площ під цукрові буряки,  спаду виробництва  цукру,  закриття  цілого  ряду цукрових заводів,  значних втрат надходжень до бюджету,  зростанню безробіття.  Нагадаю,  що  сезонно  в  бурякоцукровому   комплексі зайнято понад 2 мільйони селян. Досвід Росії, яка свого часу стала на такий шлях,  показує,  що це  призводить  до  повного  знищення вітчизняної бурякоцукрової галузі.

     При розгляді  в  Комітеті  Верховної  Ради  з питань аграрної політики та земельних  відносин  проекту  Закону  про  ввезення  в Україну   цукру-сирцю  тростинного  в  2000  році  думки  народних депутатів розділилися.  Більшість депутатів підтримали  пропозицію уряду,  і пропонується прийняти проект закону в першому читанні. У разі прийняття проекту закону в першому читанні при  доопрацюванні його  до  другого  читання  доцільно  було  б  чітко визначитися з обсягами  ввезення  та  обсягами  внутрішнього  споживання.   Вони порізному  трактуються  різними  відомствами,  відповідно  від 1,5 мільйона тонн  до  2  мільйонів  тонн.  За  таких  умов  визначити реальний дефіцит цукру в Україні практично неможливо. Це перше.

     Друге. Розмір  ставки  ввізного  мита  має  сприяти створенню рівних  конкурентних  умов  на  внутрішньому  ринку   для   цукру, виробленого з цукру-сирцю,  та для цукру вітчизняного виробництва. У внесеному проекті пропонується  встановити  по  суті  символічну ставку ввізного мита в розмірі 1 євро за тонну цукру-сирцю замість існуючої ставки 0,3 євро за 1 кілограм,  тобто знизити її майже  в 300 разів, що виглядає досить довільно.

     Третє. Потрібно  чітко  визначити  порядок  надання  квот  на ввезення  цукру-сирцю  постачальниками   та   перелік   конкретних підприємств, які будуть здійснювати переробку цукру-сирцю.

     Особисто я не можу погодитися з таким рішенням,  оскільки, на жаль, жодного економічно обгрунтованого аргументу на користь цього проекту  я  ні  в  пояснювальній  записці,  ні  в доповіді Леоніда Борисовича не знайшов.

     Крім того,  у  разі  прийняття  Верховною  Радою  Закону  про ввезення   в  Україну  цукрусирцю  тростинного  в  2000  році,  де встановлена  нульова   ставка   ввізного   мита,   руками   вищого законодавчого  органу  буде практично вщент зруйновано всю систему захисту  та  заохочення  вітчизняного  товаровиробника  та  ще   й узаконено умови вивезення значних обсягів капіталу з України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Стрижко. Наступний - депутат Павловський.

     СТРИЖКО Л.П.  У меня к вам вообще простой,  хотя  и  довольно острый   вопрос.   Украина,  как  вы  знаете,  была  импортером  и экспортером сахара в колоссальных обемах,  об этом здесь уже  шла речь.

     Как скажется  нынешняя  реформа  на  селе,  в  частности,  на производстве сахара?

     Спасибо.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую.  Я  хочу  звернути   увагу   народних депутатів  на  те,  що  на  попередній  сесії  Верховної Ради було прийнято  закон  щодо   державного   регулювання   виробництва   і реалізації  цукру,  яким  передбачалося,  що  до 1 січня 2000 року Кабінет Міністрів прийме цілий ряд нормативно-правових актів,  які забезпечать  реалізацію  цього  закону.  На  жаль,  сьогодні можна констатувати,  що  жоден  з  цих  заходів  урядом   практично   не здійснений.

     Тому говорити сьогодні про політику уряду якраз у цьому плані досить проблематично.  Зараз активно проводиться посівна кампанія, але селяни чітко не зорієнтовані,  якою завтра буде політика,  які будуть визначені обсяги виробництва  та  внутрішнього  споживання, яким чином прогнозується формування цін як на цукрові буряки,  так і на цукор,  що не дає впевненості селянам взагалі в  необхідності посівів або у збільшенні площ посівів цукрового буряку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Гусак.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу. Олегу Івановичу, ми вас добре знаємо як хорошого фахівця,  ви висловили думку комітету.  Я хотів би, щоб ви висловили свою особисту думку як народний депутат і фахівець  стосовно  цього  питання.  Вона  збігається  з  думкою комітету чи ні?

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.   Дякую,  Михайле  Антоновичу.  Я  коротенько висловив свою позицію з цього приводу,  але хочу ще сказати,  що я понад  15  років пропрацював якраз у цукровій промисловості й можу відверто заявити,  що я категорично не підтримую  внесений  урядом проект закону.

     Чому? Я виходжу з досвіду наших сусідів,  зокрема Росії,  яка за досить короткий період  збільшила  обсяги  імпорту  цукру-сирцю практично  до  5,5 мільйона тонн,  якими майже повністю забезпечує обсяги  внутрішнього  споживання  цукру  в  Росії,  чим  практично знищила бурякоцукрове виробництво в своїй країні.

     Якщо ми   підемо  аналогічним  шляхом,  то,  за  розрахунками фахівців  Інституту  цукрового  буряку,  уже  в  2004  році  також перейдемо  на  імпорт  цукру-сирцю  в межах 1,5-1,6 мільйона тонн, тобто фактично будемо  забезпечувати  внутрішні  потреби  в  цукрі цукром, виробленим із цукру-сирцю.

     Це питання   надзвичайно   складне,   враховуючи  те  (я  вже наголошував на  цьому),  що  у  нас  в  бурякоцукровому  комплексі зайнято  понад  2  мільйони  селян.  Забезпечити внутрішній ринок, переробляючи відповідно  1,5  мільйона  тонн  цукру-сирцю,  можуть 40-50 цукрових заводів. Тоді виникає конкретне запитання до уряду: що буде з іншими 120  цукровими  заводами?  Як  буде  вирішуватися цілий  ряд  соціальних  питань  на  тих підприємствах,  які будуть закриватися або перепрофільовуватися і таке інше?

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак.

     ГУСАК Л.Г.  Шановний Олегу Івановичу!  Ви мотивували  рішення комітету  про  непідтримку  цього законопроекту тим,  що дуже мала ставка ввізного мита - 1 відсоток митної вартості.

     А як ви оцінюєте запропонований урядом законопроект порівняно із  Законом  про  державне  регулювання  виробництва  і реалізації цукру,  яким передбачено,  що вся цукрова сировина, яка ввозиться, повинна і вивозитися з України у вигляді виробів?

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.   Дякую.   Досить   актуальне   питання.   Що стосується мита,  то я  вже  наголошував,  що  встановлена  ставка ввізного  мита  практично символічна - 0,1 євро за тонну.  Звертаю вашу  увагу,  що  в  Законі  про  державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції (стаття 6) ця ставка встановлена в розмірі 0,1 євро за 1 кілограм,  тобто пропонується  в  300  разів зменшити ставку ввізного мита.

     Що стосується   якраз   Закону   про   державне   регулювання виробництва і реалізації цукру,  то внесений урядом проект  закону суперечить  пункту  11 статті 3 цього закону,  яким передбачається ввезення в Україну цукру-сирцю з подальшим  реекспортом  за  митну територію України.

     Якщо, як зазначав Леонід Борисович, у 1990-1991 роках  в  Україну  ввозилося  понад  2   мільйони   тонн цукру-сирцю,  то хочу наголосити, що ці 2 мільйони тонн цукрусирцю потім відповідно експортувалися значною мірою в країни  колишнього Радянського Союзу.

     Внутрішній ринок  ми завжди забезпечували цукром,  виробленим із цукрового буряку,  і значна частина - понад 60 відсотків  цього цукру експортувалася.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  будь  ласка,  Олегу  Івановичу. Переходимо  до  обговорення  даного   питання.   Слово   надається народному  депутату Семенюк.  Відсутня.  Слово надається народному депутату Діброві.  Теж немає.  Слово надається народному  депутату Стоженку. Наступний - депутат Павловський.

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Місто Харків. Група "Відродження регіонів". Шановні колеги! Шановний головуючий!  Сьогодні можна констатувати,  що виробництво цукру в Україні - це галузь,  яка  реформується,  але  надзвичайно повільно. Як наслідок, минулого року площі посіву цукрового буряку скоротилися на 2 проценти,  а виробництво цукру скоротилося на  10 процентів.

     На сьогодні  в  Україні з імпортної сировини виробляється уже 13 процентів загальної кількості виробленого цукру-піску.  Причому споживається  він  в  основному на внутрішньому ринку,  як доповів Леонід Борисович.

     Цукру-сирцю минулого року імпортовано на  суму  60  мільйонів доларів  США,  а  експортовано  всього  на 21 мільйон.  Потужності українських підприємств значно недовантажені.  Через  це  ціни  на внутрішньому ринку перевищують світові. Галузь тяжко хвора.

     Запропонована схема  квот  лише  консервує  та ускладнює стан галузі,  а кількісні обмеження на виробництво та реалізацію  цукру підривають економічну ефективність підприємств, відповідно зростає вартість продукції.

     Численні реструктуризації  боргів  у  принципі  проблеми   не вирішують,  а тільки розтягують її в часі. У цілому цукропереробна галузь за складністю проблем не поступається вугільній.

     Уряд має звернути  на  це  особливу  увагу.  Головна  причина падіння  ефективності  переробки  цукру - це існування надлишкових знижених потужностей.  Для галузі характерна економія на масштабах виробництва,  тобто  чим  вище  концентрація  переробки  на одному підприємстві, тим ефективніше виробництво. Тому зайві, неефективні потужності  необхідно  скорочувати,  а збиткові старі підприємства закривати.

     Одночасно замість   підтримання   системи   квот    необхідно створювати  ринок  цукрової сировини,  де виробники та переробники цукру могли б конкурувати.

     Це складна проблема,  але робити це  необхідно.  Фактично  це випливає з програми діяльності уряду,  і ми очікуємо його активних кроків у цьому напрямі.

     Щодо проекту  закону,  то   дозволити   імпорт   цукру-сирцю, безумовно,  необхідно в цьому році.  Це наповнить внутрішній ринок цукру,  завантажить потужності переробних підприємств  і  зменшить рівень  цін  на  внутрішньому  ринку.  Минулого  року імпорт цукру становив 292 тисячі тонн,  тому запропоновані обсяги імпорту  2000 року   відповідають  прогнозам  виробництва  цукру  в  Україні  та потребам  внутрішнього  ринку.  Але  питання   продажу   завезеної сировини переробним підприємствам врегульоване недостатньо.

     Необхідно забезпечити  умови,  коли конкурси будуть абсолютно прозорими і доступ до участі в конкурсі буде відкритим  для  всіх. Для  цього  можна  використати вже існуючі інфраструктури аграрних бірж,  влаштувавши аукціони.  Це буде  найсправедливіше  і  якоюсь мірою розв'яже проблему несплат,  зважаючи на те,  що 70 процентів операцій на ринку цукру відбувається за давальницькою схемою.

     Депутатська група "Відродження регіонів" підтримує  проект  у цілому,   пропонує   його   направити   на   друге   читання   для доопрацювання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово для виступу  в  обговоренні  даного питання надається народному депутату Павловському.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   Дякую,   Вікторе  Володимировичу.  Шановні колеги!  Я хотів би привернути вашу увагу до такої  обставини.  Це питання   дуже   серйозне   і   давайте   подивимося  на  наслідки безконтрольної дії, як кажуть, законів вільного ринку в Україні.

     От дивіться,  в  тютюновій  промисловості  створили   спільні підприємства.  Вони  виробляють  продукції  на 2 мільярди доларів, бюджет отримує  50  мільйонів;  створили  400  додаткових  робочих місць,  а  втратили  ми  10 тисяч робочих місць,  тому що тютюнова промисловість зупинилась.

     Аналогічна схема спостерігається і тут.  Буряководство в  нас занепадає, бо мали врожай більше як 500 центнерів з гектара, тепер

- 150-200, а рентабельною буде галузь, коли матимемо 300 центнерів з гектара, тоді не буде проблем. Більше того, завантажуються не ті промислові підприємства,  де запроваджені передові  технології,  а застосовуються  тут інші мотиви.  Скажімо,  найсучасніший цукровий завод у Деражні,  найбільший у Європі  і  побудований  останнім  у колишньому Союзі,  вже другий рік не працює. Інший, який має гіршу технологію,  працює.  Так що, як бачите, тут ніякої системи немає, тут діє закон вільного ринку - максималізація прибутку.

     А в  посланні Президента (і я хочу сказати,  що в цьому плані структури уряду відстають у своїй роботі) вже  декларуються  умови не вільного ринку, а соціально орієнтовані ринкові відносини, де є дві обставини:  соціальна сфера і державне замовлення, чого не має вільний  ринок.  Це не відображено в проекті закону.  Більше того, цей закон прискорить знищення в  Україні  цукрової  промисловості, число безробітних сягне мільйонів і тоді не вистачить грошей,  щоб їх підтримувати.  На сьогодні наші потужності  завантажені  на  30 відсотків.  На Заході кажуть:  "Вам треба 15 мільйонів населення". Тоді дійсно 30 відсотків  потужностей  буде  завантажено.  А  наша земля може прогодувати 250 мільйонів.

     Тобто треба проводити свою економічну політику,  підтримувати свою галузь,  підвищити врожайність цукрового буряку,  тоді і ціна буде   нижча,  і  галузь  буде  конкурентоспроможна.  Сьогодні  ми створюємо умови для того, щоб цю галузь придушити.

     У цьому  законопроекті  фракція   "Батьківщина"   не   бачить національних інтересів. Тут інтереси кланів або певних груп людей. Тому цей законопроект приймати не можна,  його потрібно відхилити. Розглядати  його  повторно  можна  тільки  після того,  як у ньому будуть виписані протекціоністські заходи  стосовно  відродження  і розвитку  буряководства  в  Україні  і  цукрової  промисловості  в цілому. А за таких умов приймати його не можна.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається   народному   депутату Діброві. Відсутній.

     Шановні колеги!  Таким чином,  усі,  хто бажав узяти участь в обговоренні,  скористалися такою можливістю. Ми закінчуємо розгляд цього питання.  Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться завтра, у четвер.

     На цьому    ранкове    засідання    оголошується    закритим. Оголошується перерва до 16 години.