ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  ч е р в н я  2000  р о к у.

                         16 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Степан  Богданович  прийшов  -  можна  реєструватися. Прошу зареєструватися.

     У залі   зареєструвались   383   народні   депутати.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Ви ж знаєте систему: картка свідчить, що депутат на роботі, у залі.

     Оголошується до  розгляду проект Закону про внесення зміни до статті  5  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  прибутковий податок з громадян (стосовно матеріальної допомоги).  Доповідачі - народні депутати Олександр Миколайович Стоян,  Сергій Анатолійович Матвієнков і Валерій Михайлович Сушкевич. Три варіанти.

     Олександр Миколайович - перший. Будь ласка.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати!  Ви пам'ятаєте, що до 31 березня 2000 року діяла норма Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян,  згідно  з  якою  прибутковим  податком  з  громадян  не обкладалась    матеріальна    допомога,    яка    надавалась    їм підприємствами,  організаціями  та  профспілками  в   розмірі   12 мінімальних заробітних плат на рік.

     Після набрання  чинності Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з  питань  оподаткування  від  2 березня  2000  року  зазначена  норма  скасована.  Це  призвело до звуження змісту і обсягу існуючих  прав  громадян,  що  суперечить статті 22 Конституції України і створило умови, за яких громадські організації практично  не  можуть  надавати  матеріальну  допомогу громадянам   України.   Зазначена   зміна  призвела  до  того,  що оподатковується матеріальна допомога в будь-якому  розмірі  навіть ветеранам   війни,   пенсіонерам  та  іншим  категоріям  населення України.

     До Федерації профспілок  України,  у  наш  Комітет  з  питань соціальної  політики та праці надходять сотні звернень від окремих громадян, громадських та інших організацій про необхідність зняття податку з матеріальної допомоги.

     Ось лише  одне  з таких звернень.  Київське міське товариство інвалідів,  яке об'єднує  400  інвалідів,  у  листі  на  моє  ім'я зазначає,  що  відповідно  до  нового  закону навіть при отриманні інвалідами  благодійної  допомоги  у  вигляді  ліків,   інвалідної техніки,  продуктів харчування має стягуватись прибутковий податок у розмірі 20 відсотків.  "Тому ми вимушені відмовитись  від  такої допомоги", - пишуть вони.

     Хочу підкреслити,   що   матеріальна   допомога  виплачується профспілками  таким  категоріям  громадян:  непрацюючі  громадяни, громадяни   пенсійного  віку,  інваліди,  вагітні  жінки  та  інші категорії  населення.  Такі  виплати,  по  суті,   є   благодійною допомогою  профспілок.  Необхідно  також звернути увагу на те,  що джерелом їх виплати є внески членів профспілок після  сплати  ними всіх податків і зборів.

     Тому з  метою  відновлення порушеного права громадян вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення зміни до статті  5  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  про  прибутковий податок з громадян.  При цьому,  шановні колеги народні  депутати, хочу  привернути  вашу  увагу  до того,  що,  враховуючи звернення керівників  підприємств,  громадських  організацій,   ветеранських організацій,  благодійних  фондів,  я  пропоную  розширити перелік суб'єктів,  які матимуть право надавати матеріальну  допомогу  без оподаткування.

     Такі ж  пропозиції  є  і  в  інших  законопроектах,  про  які сьогодні доповідатимуть їх автори - Матвієнков і Сушкевич.

     Фактично всі законопроекти - і мій, і ці два інші - зводяться до трьох проблем:  перша - розширення кола тих,  хто може надавати матеріальну допомогу;  друга - визначення категорії громадян,  яка має  право  на отримання матеріальної допомоги;  і третя проблема, найголовніша,  - яка сума матеріальної допомоги або  на  яку  суму гуманітарна    допомога    чи    речові   подарунки   не   повинні оподатковуватися.

     Тобто фактично  нам  треба  повернутися  до   норми   Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян,  що діяв до березня цього року,  з  єдиною  суттєвою  засторогою.  Нам справді треба визначити граничну суму матеріальної та гуманітарної допомоги, подарунків, які не повинні оподатковуватись.

     У декреті, який діяв до цього часу, було записано: в межах 12 мінімальних  розмірів  заробітної плати включно.  Тепер це - понад 800 гривень,  тому що мінімальний розмір  заробітної  плати  -  74 гривні.   Таку   ж   норму   я  заклав  і  в  запропонованому  вам законопроекті.

     Щоб не було спекуляцій навколо цього питання,  можна записати і більш жорстку норму,  що в такому розмірі,  тобто 12 мінімальних заробітних плат,  матеріальна допомога надається людині не  більше одного  разу  на  рік.  Тобто  людина  може  отримати  матеріальну допомогу один раз на рік і не  більше  12  мінімальних  заробітних плат.

     Можна визначити взагалі фіксовану суму матеріальної допомоги, яку не можна перевищувати (скажімо,  одній людині на рік надається матеріальна  допомога  в  розмірі  не більше 500 гривень),  але не залишати чинну систему, бо вона блокує будь-яку можливість надання матеріальної допомоги.

     І насамкінець.   Пропозиції,   з   якими  я  зараз  виступаю, підтримані  Комітетом  з  питань  соціальної  політики  та  праці, підтримані   Прем'єр-міністром  Віктором  Ющенком  на  зустрічі  з депутатською групою "Солідарність", яка відбулася на тому тижні.

     Тому я просив би вас, Іване Степановичу (я попередньо говорив з деякими авторами,  з Матвієнковим), щоб ми, не гаючи зараз часу, об'єднали всі ці законопроекти,  якщо  Сушкевич  погодиться,  і  в четвер  вийшли  з  єдиним  законопроектом,  проголосували  його  в першому і в другому читаннях.  Адже зараз літо,  надаємо  допомогу сім'ям,  які  виїжджають на відпочинок,  проводимо різні конкурси, заходи,  даємо призи й таке інше.  І це треба зробити,  бо зі  100 гривень 20 гривень віддається на податок.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  у мене чотири проекти. Який ви доповідали?

     СТОЯН О.М.  Іване Степановичу, я уповноважений доповідати про свій  проект.  Але  враховуючи  те,  що  базовий комітет - не наш, базовий комітет - Альошина, і буде Терьохін доповідати

     ГОЛОВА. Альошина і Терьохіна - один проект, потім Матвієнкова і  Козака  -  другий,  Сушкевича  -  третій.  А "Солідарність" чий підтримала?

     СТОЯН О.М.  Перший,  який я доповідаю.  Це мій  проект,  який повністю підтримала депутатська група.

     ГОЛОВА. Так це вже чотири. Не три, а чотири.

     СТОЯН О.М.  Ні,  три.  Стоян і група "Солідарність" - це один проект.

     ГОЛОВА. Я вам ще раз називаю: Сушкевича -  один,  Матвієнкова  - другий,  Терьохіна,  Альошина - третій, і ваш - четвертий. Ну, так чотири?

     СТОЯН О.М.  Так,  чотири. Але, Іване Степановичу, я не тільки про  свій  проект  доповідаю,  а  й  доповідаю  від  комітету.  Ми аналізували інші проекти і в принципі їх підтримуємо  і  вважаємо, що  їх  можна  безболісно  об'єднати й зробити єдиний проект,  аби тільки від цього не постраждала справа.

     ГОЛОВА. А ви читали, що комітет пропонує?

     СТОЯН О.М.  А от те, що пропонує комітет. Я з однією позицією Терьохіна повністю не згодний.  У чому справа?  Терьохін пропонує, щоб правила обліку коштів на матеріальну допомогу визначав Кабінет Міністрів.

     По-перше, чому  Кабінет  Міністрів  має  право  втручатися  в надання матеріальної допомоги профспілками,  благодійними фондами, політичними  партіями?  Це  наша  справа  -  надавати чи не давати матеріальну допомогу.

     Більше того,  комітет пропонує  якийсь  спеціальний  рахунок. Пробачте, у профспілок є свій рахунок, на який надходять внески. І з  цього  рахунку  ми  беремо  кошти  на   матеріальну   допомогу. Створювати  ще  якийсь  додатковий  рахунок і на ньому акумулювати кошти на матеріальну допомогу недоцільно.

     Тобто ці дві позиції ми не підтримуємо.  Щодо іншого в нас із комітетом думка збігається.

     ГОЛОВА. Чи   є   запитання?  Немає?  Два:  у  Пустовойтова  і Порошенка.

     Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Якщо  буде  прийнято  те,  що ви пропонуєте,  то буде звужене коло податків,  кошти від яких надходять до  місцевих  бюджетів.  Ми  ж вносили  ці зміни,  щоб прийняти бюджет на 2000 рік,  то,  мабуть, тоді треба було добиватися.  А то тоді ми це  випустили,  а  тепер починаємо назад відходити.

     І хотів я ще дізнатися:  а де це профспілкові організації,  в яких проста людина може отримати матеріальну допомогу в розмірі 12 мінімальних зарплат?

     СТОЯН О.М.  Спасибі  за запитання.  Відповідаю.  Ви правильно сказали. Та коли подавався цей проект, яким скасовувалася ця норма декрету,  був мій альтернативний проект,  і я пропонував не робити цього, не оподатковувати матеріальну допомогу. На жаль, він не був підтриманий у залі. Це перше.

     І друге. Не можна обраховувати в Державному бюджеті кошти від оподаткування матеріальної допомоги,  бо,  коли було введено такий податок,   підприємства,   інші   організації  припинили  надавати матеріальну допомогу.  Профспілки ще якось трошки надають її, але, враховуючи такий тиск,  ми можемо просто прийняти рішення,  нас же ніхто не зобов'язує цього робити,  і також не надавати матеріальну допомогу.  Тобто  розраховувати  на  ці  мізерні  надходження  від оподаткування матеріальної допомоги в 50-30  гривень,  мабуть,  не гідно для держави.

     І друге запитання,  дуже суттєве.  Ви правильно кажете: жодна профспілкова організація не надає матеріальну допомогу  в  розмірі 12 мінімальних зарплат.  Але є ситуації:  згорів будинок,  померла людина,  якесь стихійне лихо - і допомога в  такому  розмірі  може бути.  Її  можуть  надавати  і  підприємства.  Це може бути просто коляска інвалідна або ще якась  техніка  для  інвалідів,  вартість якої - 12 неоподатковуваних мінімумів.  Тому ми взяли за основу ту норму, яка була раніше в декреті.

     Знову ж таки,  шановні колеги,  давайте підемо  на  будь-який компроміс,  давайте  запишемо,  що  не оподатковується матеріальна допомога в розмірі 300 гривень (це буде нормально для профспілок), давайте запишемо 5 мінімальних зарплат.  Давайте щось зробимо! Але з 50 гривень брати 15-20 гривень податку

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу! Чотири законопроекти!

     Депутат Порошенко.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,  Волинська  область).  Спасибі,  Іване  Степановичу.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Наскільки мені відомо,  головне, на чому грунтувалася критика уряду,  що були спроби у вигляді матеріальної допомоги  виплачувати заробітну плату.  Скажіть мені,  будь ласка, яка позиція уряду стосовно цих чотирьох законопроектів, які саме з них  підтримує  уряд?  І  якщо  уряд  підтримує  якийсь конкретний законопроект,  то,  я  думаю,  це  вже  позиція  уряду,   як   він компенсуватиме  в  бюджеті  втрати  від  скасування  оподаткування матеріальної допомоги і таке інше.

     ГОЛОВА. Петре Олексійовичу,  у нас від уряду Олексій Іванович є, ми йому надамо слово.

     СТОЯН О.М.  Я  все-таки  відповім.  Петре Олексійовичу,  чому запровадили оподаткування матеріальної допомоги?  Були факти, коли під  виглядом матеріальної допомоги виплачувалась заробітна плата. Тому  я  ще  раз  підкреслюю:  ми  в  цьому  законопроекті   чітко визначаємо  граничний розмір,  вище якого матеріальна допомога вже буде оподатковуватися. Тобто рівень може бути різний.

     Щодо того,  який проект закону.  У мене двічі була зустріч із Ющенком,   я   інформував  його  про  цей  законопроект  у  рамках Генеральної угоди.  І Ющенко ще раз підтвердив,  що  уряд  готовий підтримати  саме цей законопроект,  тобто встановити граничну межу 12 неоподатковуваних мінімумів.

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Сушкевичу Валерію Михайловичу.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Шановні  колеги!  Я  вдячний  моєму  колезі  депутату Порошенку за запитання щодо ситуації,  через яку уряд  робить  усе можливе,  щоб  усе-таки  не  було  виплати  заробітної  плати  під виглядом матеріальної допомоги.  Але біда в тому, що часто всі дії і уряду, і, давайте будемо критичними й самокритичними, парламенту безсистемні.  Роблячи одне,  ми не задумуємося, що робимо інше. Ми подбали про те, щоб не було виплати заробітної плати через надання матеріальної допомоги, але не подумали про ветеранів війни, праці, інвалідів,  сиріт,  одиноких  громадян похилого віку,  багатодітні сім'ї. Там же цього немає. Але ми практично позбавили матеріальної допомоги ці соціально незахищені верстви населення.

     І мій  законопроект  стосується  саме  соціально  незахищених верств населення, які сьогодні практично не мають змоги працювати,

-   ветеранів   війни,   праці,   одиноких   матерів,  дітейсиріт, пенсіонерів,   малозабезпечених   та   багатодітних    сімей.    У законопроекті  передбачено  ряд положень щодо надання матеріальної допомоги.

     От сьогодні сказали про інвалідний візок.  Ми як  держава  не забезпечуємо інваліда, пенсіонера з багатьох позицій, передбачених законодавством України.

     Сьогодні Закон про статус ветерана не виконується.  Закон про основи соціальної захищеності інвалідів не виконується.  Виконання дуже багатьох  положень  цих  законів  не  забезпечується  з  боку держави.  І  матеріальна  допомога,  яка  надається  як,  скажімо, державними  суб'єктами,  так  і  недержавними,  -   це   невеличка компенсація за те, що ми не відпрацьовуємо з боку держави.

     Вибачте, дійшло   до  абсурду:  коли  пенсіонер  отримує  від органів соціального  захисту  мішечок  гречки,  крупи  (це  ж  має еквівалент), то ми повинні обкладати це податком. Це - матеріальна допомога,  за цю гречку сплачено.  Скажімо,  на День  Перемоги  ми надали    ветеранам    фінансову   допомогу.   Оподатковуємо   її? Оподатковуємо,  хоча  не  забезпечили  їх  тим,   що   передбачено законодавством. І таке інше.

     Я приєднуюсь до пропозиції мого колеги Стояна.  Справді,  всі чотири законопроекти тою чи іншою мірою охоплюють проблему надання матеріальної допомоги.  Скажімо,  проект народного депутата Стояна торкається працюючих  і  надання  матеріальної  допомоги  з  фонду профспілок.  Але  на сьогодні матеріальна допомога може надаватись іншими суб'єктами.  І тому я підтримую пропозицію,  щоб ці  чотири законопроекти  були  доопрацьовані,  щоб вони були об'єднані і для голосування в четвер був поданий єдиний законопроект.

     Але я не погоджуюся  з  позицією  щодо  надання  матеріальної допомоги один раз на рік,  тому що ми зразу прив'язуємось до того, що лише один суб'єкт може надати цю матеріальну допомогу. Один раз на  рік  -  значить,  один суб'єкт.  А якщо другий?  Якщо допомога надається  з  боку,  скажімо,  Червоного  Хреста   чи   Товариства інвалідів,  чи  ще  якоїсь юридичної чи фізичної особи,  яка надає матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення,  то тоді що?

     Тут треба  враховувати цільовий характер,  адресність надання гуманітарної допомоги тим, кому вона надається, і обмежити тими 12 неоподатковуваними мінімумами,  які сьогодні є практично в кожному з наших законопроектів.

     Вважаю, що доцільно поєднати  всі  ці  законопроекти  в  один законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання? Депутати Абрамов і Пустовойтов.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Валерий Михайлович! Я полностью разделяю ваше беспокойство по поводу данного закона. Мои избиратели   сотнями   приходят   на  прием  и  выражают  глубокое возмущение этим парадоксальнейшим явлением,  когда с 25-30 гривень берется  налог  и человек получает 18-20 гривень помощи.  Скажите, пожалуйста,  чем было  вызвано  это  неразумное  решение?  Неужели попыткой поправить финансовые дела?

     Спасибо.

     СУШКЕВИЧ В.М.  Ви  знаєте  (я повторюся),  на жаль,  робота і нашого уряду,  і парламенту України в напрямку подолання негативів у   сфері   платежів,   оподаткування  дуже  безсистемна,  і  саме необхідність боротьби з виплатою заробітної  плати  через  надання матеріальної допомоги,  як це часто робилося,  послужила підставою для того,  щоб прийняти таке рішення.  Але ж якби ми продумали всі соціальні аспекти цього рішення,  то,  мабуть, зважили на те, що є сироти,  є ветерани,  є інваліди,  є одинокі престарілі люди,  які потребують  нашої допомоги.  А ми сьогодні практично виключили цей варіант надання цієї допомоги.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Валерію  Михайловичу,  ви   розумієте,   ми потрапили в пастку:  беремо податок,  а потім представник місцевих органів влади каже:  "А я ж тепер із  цього  ж  податку  ще  надаю матеріальну допомогу". Це перша суперечність, її треба розв'язати.

     І в мене таке коротеньке запитання: що являє собою  матеріальна  допомога  малозабезпеченим,  яких  ви хочете  якось  матеріально  підтримати,  у вигляді призу?  Інвалід першої групи, я розумію, якийсь приз може там на якихось змаганнях отримати, але якщо старі люди. Що це мається на увазі?

     СУШКЕВИЧ В.М.  Якщо говорити про призи,  то я мав на увазі не тільки інвалідів.  Я  мав  на  увазі  всі  ситуації,  пов'язані  з наданням   будь-якого  призу.  Візьмімо  не  тільки  інвалідів,  а спортсменів.  Сьогодні наші спортсмени не такі забезпечені люди, і вони мають певний ексклюзив по відношенню до нашої нації.  А призи

- це невеликі прибутки,  але  вони  суттєві  для  людини,  яку  ми відзначаємо. Це одне.

     Друге. Ми  часто  проводимо  конкурси  -  соціальні або інші, гроші тут невеликі,  а є певний ексклюзив,  тому я вважаю,  що  це також можна залишити.

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Михайловичу.

     Слово надається народному депутату Сергію Матвієнкову.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги!  Сущность  закона,  проект   которого   внесен   народным депутатом  Козаком и мною,  заключается в том,  чтобы в совокупный доход граждан не включалась материальная помощь. Это касается двух категорий   населения,  наиболее  незащищенных,  -  пенсионеров  и бюджетников.

     Сегодня здесь уже,  по-моему,  достаточно  много  говорили  о сущности этих законопроектов,  я не буду останавливаться именно на них.  Я хочу остановиться на несколько других проблемах.  То,  что после  принятия  закона  было внесено четыре проекта,  изменений к нему,  говорит  о  многом.  Зачастую  мы,  поддаваясь  эмоциям   и возгласам  определенной  группы  депутатов,  что бюджет пуст и нам нечем будет решать  социальные  проблемы,  голосуем  за  некоторые законопроекты,  которые  следовало  бы  более  предметно  и  более детально изучить.

     Вот этапы   прохождения   этого   законопроекта:    "Одержано Верховною  Радою  29-го;  передано  в  тираж  - 29-го;  на розгляд комітету - 29-го; вручено з поданням комітету - 1-го; обговорено -

1-го;  законопроект прийнятий - 2-го". И принят сразу одновременно в двух чтениях.  А это -  налоги,  за  налогами  стоят  люди.  Это определенная система работы.  И я думаю, что здесь нужно к каждому шагу, каждому слову, каждой запятой подходить взвешенно.

     Мне очень хотелось бы,  чтобы те люди,  которые  лоббировали, проталкивали этот законопроект,  поехали в округа и послушали, что сегодня говорят о нас,  о том,  чем  мы  думали,  когда  принимали данный  закон.  Я  хотел бы,  чтобы они услышали,  что говорят мне пенсионеры:  "Я проработал всю  жизнь,  сэкономил  какую-то  часть средств,  положил  эти деньги на сберегательную книжку,  у меня их забрали.  Я  сегодня  пришел,  чтобы  мне  дали  какую-то  копейку материальной  помощи  на лечение,  и вынужден из этой материальной помощи уплачивать налог".

     Или ответили  на  вопросы   тех   же   предпринимателей   или товаропроизводителей,  которые оказывают материальную помощь.  Они говорят:  "Мы  произвели  товар,  заплатили  все  полагающиеся  на сегодняшний день налоги,  так,  извините,  почему мы должны еще из собственной  прибыли  платить  какие-то  налоги?  Мы  что,  должны платить  государству  за  то,  что  фактически  выполняем  функцию государства?  Ведь это  функция  государства  -  поддерживать  эту категорию населения".

     И, таким  образом,  мне  непонятно,  почему благотворительные организации в таком случае должны освобождаться от  этого  налога. Если  мы  хотим  подобными законами создать сеть благотворительных организаций,  поддержать их за счет  средств  товаропроизводителя, так, извините, я думаю, что это совсем неправильно.

     Если мы  хотим дать возможность выполнять функции государства тому,  кто может сегодня зарабатывать  деньги,  давайте  дадим  им такие возможности.  Если мы говорим об ограничениях,  чтобы это не использовалось для выплаты заработной платы,  давайте  введем  эти ограничения.  Но  не в ущерб,  еще раз подчеркиваю,  пенсионерам и инвалидам.  Я думаю,  что об  этом  следует  говорить  и  говорить сегодня, и этот вопрос нужно решать.

     Что бы  я  хотел  еще  сказать по сути законопроектов?  Я уже сказал о том, что наш законопроект касается инвалидов, бюджетников и неработающих пенсионеров.

     Я вполне  согласен  с  тем,  что  было сказано в выступлениях Сушкевича и Стояна, и принял бы такое предложение: взять за основу любой из этих трех законопроектов - то ли Стояна, то ли Сушкевича, то ли наш,  доработать его с учетом предложений и  замечаний  и  в четверг   вынести   нормальный  законопроект,  чтобы  мы  за  него проголосовали.

     Проголосовать за  то,  что   предлагает   господин   Терехин, извините,  я  не  могу,  потому  что  не  хочу работать на какието посреднические фирмы,  которые будут выдавать материальную  помощь за счет тех людей, которые эти деньги заработали.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Гмиря. За ним - депутат Гуцол.

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область). Иван Степанович! Передаю слово Левченко.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Левченка, будь ласка.

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Спасибо.    Есть    такое     высказывание     Жан-Жака     Руссо: "Благотворительность - это забава богатых".  Вы сегодня так гневно высказались в отношении  государства,  в  отношении  того,  что  с предпринимателя  хотят  какие-то еще деньги за благотворительность взять.  Вы,  наверное,  помните,  были  времена,  когда  не   было предпринимателя     и    не    было    вообще    такого    понятия "благотворительность".  В   основном   этими   вещами   занимались профсоюзы:  какие-то  соревнования,  призы  и  так  далее  и  тому подобное.

     Сегодня появился предприниматель, появились бедные и богатые. Получилось  так:  предприниматель  забрал  деньги  у этого бедного рабочего,  крестьянина.  Сегодня,  чтобы вернуть эти деньги, чтобы предприниматель  занялся благотворительностью,  ему нужно какие-то льготы давать. Как это с точки зрения морали?

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Я  бы  здесь  речь   не   вел   об   основах политэкономии и функционирования капитала.  Я бы вел речь немножко о другом.  Материальная  помощь  оказывалась  во  все  времена.  И профсоюзами в те времена. Извините, я там тоже работал и знаю, как она оказывалась и кому оказывалась. Это вопрос другой.

     Сегодня речь  идет  о  том,  что   механизм   оказания   этой материальной помощи должен быть прозрачным,  четким и ясным. И эта помощь не должна быть такой, чтобы она вторично била по рукам того человека, который эту помощь оказывает. Вот о чем идет речь.

     Ее нужно    стимулировать.   Если   у   предприятия   или   у предпринимателя есть возможность оказать эту помощь,  пусть он  ее окажет. Ведь люди сегодня нуждаются в этой помощи.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Ткаленко.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую. Фракція "Батьківщина". Шановний доповідачу! Я уважно послухав вашу доповідь  і  тільки  єдине  хочу  зрозуміти:  чи  є у вас механізм виконання і контролю даного закону, адже ми приймаємо в цьому залі багато  законів,  а  на  місцях вони не виконуються.  Більше того, немає експертизи ні  політичної,  ні  духовної,  немає  експертизи економічної.  І,  зрештою,  немає  підгрунтя фінансового.  Як буде виконуватися даний закон?

     Дякую.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо  за  вопрос.   Ніякого   фінансового підгрунтя  тут не треба.  Речь идет немножко о другом:  ради того, чтобы исключить из жизненной практики один порочный  метод,  когда люди,  пытаясь  уйти  от  налогообложения,  связанного  с выплатой заработной  платы,  перешли   на   ее   выплату   через   оказание материальной  помощи,  мы  этим  законом под одну гребенку скосили абсолютно все. Мы лишили права получать материальную помощь и тех, кто в ней нуждается.

     Так вот сегодня мы говорим: давайте мы семя в одну сторону,  а скорлупу -  в  другую  и  четко определимся.  Давайте  определим  и  установим  верхний  предел  - сколько материальной помощи человек может получить в течение года, предположим. Давайте ограничим этим верхним пределом. Но нельзя же бить по бабушкам и дедушкам,  по тем социально незащищенным лицам, которых  мы  уже  достаточно  обидели и без этого.  Вот о чем идет речь.

     ГОЛОВА. Ткаленко Іван Іванович. Будь ласка.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90,  Київська область).  Дякую.  Сергію  Анатолійовичу!  У  своєму законопроекті   ви  пропонуєте  не  оподатковувати  пенсіонерів  і бюджетників.  Але,  скажімо, ви - директор підприємства. Підходить до  вас  робочий,  і  ви  надаєте йому матеріальну допомогу.  І ця матеріальна допомога оподатковується.  А  чи  не  краще  для  всіх верств  населення,  щоб  не  було  цього поділу,  встановити якусь стелю,  наприклад,  20  неоподатковуваних  мінімумів.   Це   дасть можливість  і  надавати  матеріальну  допомогу,  і в той же час не зловживати цим.

     Дякую.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо,  Иван Иванович. В принципе я вполне согласен с тем,  что предлагаете вы,  я вполне согласен с тем, что предлагает  Стоян,  я  вполне  согласен  с  тем,  что   предлагает Сушкевич.  Вполне согласен.  И вы в общем-то правы. В основу всего этого легло то, что где-то когда-то какой-то предприниматель нашел путь   выплаты   заработной   платы   при   помощи  предоставления материальной помощи.  Где-то когда-то,  подчеркиваю еще раз.  И мы под   это   "где-то   когда-то   кто-то"   подвели   сегодня   все законодательство.  Так же нельзя поступать.  Мы выкосили всех  под корень.

     И теперь,  кстати,  правомерен  и другой вопрос,  того самого предпринимателя,  ведь он тоже ставит вопрос: "Вы меня извините, я налоги  заплатил.  Я  налог на прибыль заплатил,  подоходный налог заплатил из того фонда оплаты труда,  который был,  заплатил НДС и так далее. У меня чистая прибыль, я ее заработал. Я имею право эту прибыль отдать, пустить на реконструкцию, на развитие - что угодно с ней,  так сказать,  сделать.  Отдать ее на материальную помощь". Его действия тоже, я думаю, правомерны.

     ГОЛОВА. Дякую.  Завершився  час.  Слово  надається  народному депутату Сергію Терьохіну. Четвертий варіант.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Ми зараз провели коротку нараду з народними депутатами Сушкевичем і  Стояном.  І  я думаю,  ми  досягнемо згоди і на четвер внесемо один законопроект. Ви бачите,  чим відрізняється законопроект,  поданий  Комітетом  з питань фінансів і банківської діяльності. Я назву ці відмінності.

     Перше. Ми  в  ніякому  разі не будемо підтримувати пропозицію Матвієнкова,  який  знову  пропонує   надати   право   прибутковим організаціям,  тобто комерційним компаніям,  видавати під виглядом матеріальної допомоги  віддячення  своїм  керівникам.  Це  ми  вже проходили. Втрати з бюджету минулого року - 600 мільйонів гривень, як було обраховано.  Комерційний інтерес  депутата  Матвієнкова  в цьому випадку видний всім.

     Тому в  наших  із  Сушкевичем  і Стояном законопроектах,  які будуть,  мабуть,  узгоджені,  говориться про  те,  що  матеріальна допомога   має   надаватись   через  неприбуткові  організації  та профспілки. Кінець кінцем, якщо директорат хоче надати матеріальну допомогу  малозабезпеченим,  на  кожному підприємстві є професійна спілка.  Хай професійна спілка і вирішує,  кому  таку  матеріальну допомогу надавати. Якщо це стосується, припустімо, інвалідів, то є Фонд  інвалідів  України   або   інші   організації   самоврядного характеру.

     Далі. На   відміну  від  законопроектів,  які  обговорювалися раніше, ми вводимо ключове правило, яке заохочує людей вступати до професійних спілок.  Ви знаєте,  що сьогодні внески до професійних спілок сплачуються за рахунок чистого прибутку, який залишається в громадянина  після оподаткування.  Хоча у всіх інших країнах,  які менш  соціально,  скажімо,  спрямовані,  ніж  ми   декларуємо,   є відповідна неоподатковувана частинка доходу громадянина,  яка може спрямовуватись до професійної  спілки  як  внески.  Тим  самим  ми фіскально  заохочуємо  саме організацію людей у професійні спілки, що дуже важливо сьогодні,  коли профспілки, на жаль, досить слабкі і, як правило, не захищають інтереси громадян перед роботодавцями.

     І ще одне зауваження (я вже роз'яснив це депутату Стояну).  У нашому законопроекті не йдеться про те,  що Кабінет Міністрів  має визначати  якісь  напрями  надання  матеріальної допомоги.  Ні.  У законопроекті говориться  тільки  про  запровадження  спеціального обліку для того, щоб було зрозуміло, де є матеріальна допомога, де є не матеріальна допомога,  і правила цього обліку  встановлюються Кабміном,  як і інших форм обліку - статистичного, бухгалтерського або податкового.

     Тому я і члени комітету  вважаємо,  що  наш  законопроект,  з одного  боку,  більшою  мірою  захищає  інтереси  малозабезпечених верств населення,  з другого  боку,  не  дозволяє  використовувати матеріальну допомогу з комерційною метою, як передбачає це депутат Матвієнков.

     Я думаю,  ми доопрацюємо цей законопроект і в  четвер  подамо єдиний проект на ваш розгляд і голосування.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Сергей Анатольевич! В вашем законопроекте мне непонятен один момент.  Вы предлагаете внести такое изменение:  "Суми коштів або   вартість   майна,  які  безоплатно  надаються  неприбутковим організаціям,  визначеним" и так далее. То есть, по сути дела, они тоже  освобождаются  от  налога,  эти благотворительные фонды.  Не создает ли это какую-то  дыру,  в  которую  уйдут  от  налога  так называемые благотворительные фонды?

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це цікаве запитання.  У нас є стаття 7 (якщо я не помиляюся) Закону про оподаткування  прибутку  підприємств,  де встановлено  оподаткування  цих неприбуткових організацій,  у тому числі профспілок,  які в ці пункти  "а"  і  "б",  як  бачите,  теж включені  згідно  з  законом.  Головна  риса така.  Якщо вноситься якийсь благочинний внесок до неприбуткової  організації,  він  має бути   витрачений  на  благодійні  потреби,  тобто  для  суб'єктів благодійної допомоги, які визначаються у Законі про благодійництво та    благодійні    організації    (здається,    це   стаття   4): малозабезпечених, інвалідів, пенсіонерів і так далі.

     Якщо не витрачається, тобто неприбуткова організація починає, припустимо,  використовувати це для накопичення грошей,  як відомі вам фонди,  в такому разі ми ввели - нагадую вам -  у  кінці  1998 року  спеціальну норму:  якщо протягом бюджетного року ці кошти не витрачені,  їх залишок оподатковується.  І,  між іншим, я хотів би звернути  вашу  увагу:  є пропозиція деяких депутатів скасувати цю норму,  але треба бути дуже  обережним.  Ми  повернемося  до  цієї пропозиції через тиждень, коли будемо її обговорювати.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Коновалюк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська  область).  Сергію  Анатолійовичу,  у  мене   два запитання.  Перше.  Доки  ми  будемо  приймати  зміни  до декретів Кабінету Міністрів?  Уже так давно приймали ці декрети,  і ми  все продовжуємо  вносити до них зміни.  Це свідчить про те,  що дійсно автори Пинзеник і Терьохін написали такі  хороші  декрети,  що  до цього часу треба вносити зміни до них,  чи про те, що парламент не допрацьовує і вносить зміни до декретів, замість того щоб приймати законопроекти, кодекси і так далі?

     І друге  запитання.  Ви  сказали,  що до четверга подасте нам єдиний проект.  Чи це реально і чому  не  було  цього  зроблено  в комітеті до внесення до сесійної зали? Чи не можна було домовитися і внести нам єдиний проект?

     Дякую.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую.  Почну з  другого  запитання.  Народний депутат  Стоян  був  на  засіданні  нашого  комітету  і  зняв свої зауваження.  Ну,  мабуть,  щось помінялося,  тому що  у  протоколі засідання комітету записано,  що це погоджено з народним депутатом Стояном.  Я не хочу нікого звинувачувати.  Якщо  будуть  запитання щодо ком або формулювань, то, думаю, ми це опрацюємо із Сушкевичем і Стояном і подамо єдиний законопроект. Це реально.

     І щодо декретів.  Нагадую,  що народний депутат Черняк,  коли писалися  декрети,  перебував у Державній Думі України,  якщо я не помиляюся, і сам їх писав. Отож не треба тут називати прізвищ.

     А щодо цього декрету,  на третє читання до кінця  сесії  буде вноситися  проект  Закону про оподаткування доходів фізичних осіб. Це  комплексний  великий  документ,  який  ми  обов'язково   маємо прийняти до прийняття бюджету наступного року.

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область). Спасибо. Уважаемый Сергей  Анатольевич!  Наверное,  нам не приходится судить об общей социальной  ситуации  в  государстве.   И   такое   понятие,   как материальная помощь,  действительно актуально на сегодняшний день, поскольку мы  реально  понимаем,  какой  прожиточный  и  жизненный уровень   населения.   В  связи  с  возникновением  непредвиденных ситуаций,  например,  необходимо сделать экстренную  дорогостоящую операцию  человеку,  пострадавшему,  скажем  так,  при  ликвидации последствий каких-то стихийных бедствий,  предприятие, организация оказывают материальную помощь. Предусматривается ли в той позиции, которую выражаете  вы,  необходимость  в  проведении  градации  по размеру  материальной  помощи,  поскольку  это не те источники для наполнения  бюджета,  которые  мы   стараемся   найти?   Ответьте, пожалуйста, на этот вопрос.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Це  дуже слушне запитання.  Якщо застосовувати систему,  яку ми пропонуємо,  не треба ставити  взагалі  межу  для розміру матеріальної допомоги,  тому що, справді, в одному випадку треба  10  або  20  гривень,  в  іншому  -10  тисяч  доларів,  щоб пересадити, наприклад, нирку або якусь операцію зробити.

     Якщо буде  система  контролю,  запропонована нашим комітетом, нам абсолютно все одно,  скільки коштів буде витрачатися, оскільки все  обмежуватиметься  суб'єктами  благодійної  допомоги.  Тому не треба ставити  межу  -  12  мінімальних  заробітних  плат  чи  300 гривень, як пропонувалося, податківцям і так усе буде зрозуміло. Є суб'єкт благодійної допомоги?  Є. Є звільнення незалежно від того, яка вартість цієї благодійної допомоги.

     ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано.

     Слово для   співдоповіді  надається  Олександру  Лавриновичу, секретарю Комітету з питань правової політики (Шум у залі).

     Прошу вибачити.  Слово  надається  народному  депутату  Павлу Бауліну. За ним виступатиме депутат Черненко.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! По данному вопросу я буду достаточно  краток,  так  как  проблема, поднятая в законопроектах, представленных сегодня, предельно ясна. Облагать  налогом  те  скромные  подарки,   которые   могут   быть предоставлены  некоммерческими,  неприбыльными организациями нашим нищим   соотечественникам,   просто   безнравственно.    Но    вот ограничиться  только профсоюзными организациями,  наверное,  будет неправильно.

     Я понимаю, народный депутат Стоян лоббирует, в хорошем смысле слова,  свою  парафию,  прежде  всего  официальные  профсоюзы.  Не отрицая этого,  думаю,  что формулировка в законопроекте Алешина и Терехина  о неприбыльных организациях более корректна и интересна. Только они подменяют понятие,  исключая из налогообложения все то, что дают,  так сказать, жертвуют благотворительным организациям, а не то,  что  получили,  например,  ветераны.  То  есть  начали  за здравие, а кончили за упокой.

     Меня, к сожалению, не убедил ответ Сергея Анатольевича о том, что этим предложением, на его взгляд, не будет создана некая ниша, за  которой  скроются  от налогов не совсем ясные по происходжению "майно" и "кошты".

     Кстати, опыт Запада показывает,  что при  отлаженной  системе контроля  у  них  эта  благотворительная помощь тоже зачастую есть банальный обход налоговой системы.

     И что особенно опасно, на мой взгляд, в законопроекте Алешина и Терехина выхолащивается суть помощи, выдаваемой через профсоюзы, введением   многоступенчатой   системы   учета   поступлений    на профсоюзные  счета  и  привязыванием данной помощи исключительно к членским взносам.  Хотя и ежу понятно,  что эта статья поступлений для  профсоюзов  сейчас  неосновная.  Поэтому  считаю законопроект Алешина и Терехина неприемлемым.

     Симпатичнее проект Матвиенкова  и  Козака.  Он  идет  дальше, распространяя   предложенный  в  законопроекте  Стояна  подход  на пенсионеров  и  работников  бюджетных  организаций  независимо  от источника поступления средств.

     По поводу пенсионеров, думаю, надо согласиться.

     А вот  с  работниками  бюджетных организаций сложнее.  Почему исключаются работники с низким доходом из других  сфер?  Здесь  же должен быть единообразный подход.

     Я предлагаю  положить  в  основу  будущего закона как проект, предложенный народными депутатами  группы  "Солидарность",  так  и проект  народного  депутата Матвиенкова.  И на этой основе принять более синтетический законопроект о внесении изменений в Закон "про прибутковий  податок з громадян" (стосовно матеріальної допомоги), подчеркиваю, крайне необходимый законопроект.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Олексію Івановичу,  який законопроект ви підтримуєте? У нас час завершується.

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Спасибі.  Шановні народні депутати! Я хочу просто  нагадати,  що з 1 квітня цього року скасовано статтю,  яка таким чином раніше діяла протягом кількох років: суми матеріальної допомоги,  включаючи  вартість  речових  призів та подарунків,  що надаються в інших випадках,  у  межах  12  мінімальних  заробітних плат.  В  інших  випадках  -  це  крім  катастроф і таке інше,  що визначається.

     Склалася ситуація,  при якій підприємці  мали  можливість  12 разів надавати допомогу і не оподатковувати ці доходи.  Причому це набуло значного розміру і було основою для того, щоб Верховна Рада прийняла цю поправку.

     Що пропонується   в   тих  чотирьох  проектах,  які  сьогодні вносяться?  Перш  за  все  звільнити  матеріальну   допомогу,   що надається  пенсіонерам,  інвалідам,  тобто  цій  групі незахищених верств.  І цей розмір - 12 мінімальних заробітних  плат  -  урядом підтримується.

     Стосовно питання,  хто надаватиме допомогу - скажімо,  чи всі підприємці,  чи через благодійні фонди,  - тут треба подивитися  і подумати,  зваживши всі "за" і "проти".  Адже ми вже мали систему, коли підприємці надавали цю допомогу.  І до чого  це  призвело.  З іншого  боку,  ми  маємо  досвід  і можемо подивитися,  як це буде здійснюватися через профспілки, благодійні фонди.

     Тому, вважаю,  треба сісти за стіл переговорів, як то кажуть, і  розглянути  всі  ці варіанти.  Але перш за все вирішити питання щодо малозабезпечених верств населення.

     ГОЛОВА. Дякую,  Віталію Григоровичу. Час уже вичерпано. Ми не можемо   Ви  бачите,  нам обговорювати чотири законопроекти (Шум у залі).

     Я не бачу,  треба  ще  зробити  один  варіант,  а  потім  уже обговорювати.  Що ж ми будемо обговорювати? Сідайте чи за стіл, чи за  парту,  чи  за  що  хочете  там,  робіть  із   чотирьох   один законопроект  і  вносьте  його для розгляду,  і тоді вже ми будемо його обговорювати. А так сьогодні немає чого обговорювати.

     Ми послухали всі чотири варіанти,  задали  запитання,  почули думку  уряду.  А тепер нехай сідають за стіл переговорів і роблять один законопроект.

     -------------

     Оголошується до розгляду проект Закону України  про  внесення змін до Закону України про Вищу раду юстиції. Доповідач - народний депутат України Шишкін  Віктор  Іванович.  Законопроект  стоїть  у порядку денному на завтра, а сьогодні ми... (Шум у залі).

     Вікторе Івановичу, будь ласка.

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги депутати!  Уже близько двох років діє Закон про Вищу раду юстиції.  За цей час Вища  рада юстиції   була  сформована  як  конституційний  орган  і  має  вже практичний досвід роботи щодо тих  повноважень,  які  визначені  в Конституції.  Практика  її  діяльності довела,  що справді під час прийняття  закону  були  деякі  доктринальні  помилки,   які,   ми вважаємо,  треба усунути шляхом внесення відповідних змін до цього закону.

     Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України  до  відання  Вищої ради юстиції належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.  У цій  статті  вжито  узагальнене  поняття  "призначення",  під яким розуміється як перше  призначення  на  посаду  професійного  судді Президентом  України,  так  і обрання суддею безстроково Верховною Радою, що випливає із змісту статті 128 Конституції.

     Нагадаю, що в парламенті минулого скликання саме  щодо  цього повноваження  Вищої  ради юстиції була дуже тривала дискусія,  яка закінчилася тим,  що парламент прийняв рішення,  що до повноважень Вищої  ради  юстиції  може  належати  лише  внесення  подання  про призначення судді Президентом уперше.  І,  таким чином,  Вища рада юстиції  була  позбавлена  права  на внесення подання до Верховної Ради про обрання суддів безстроково.

     Проте хочу  нагадати  вам,  що  термін   "призначення"   слід трактувати не лише щодо внесення подання на призначення,  а ширше, тобто як спосіб зайняття посади. Під "призначенням" можна розуміти і  безпосереднє видання наказу чи акта про призначення,  а також і обрання.

     З цього приводу в минулому році Вища рада юстиції  звернулася за тлумаченням цього положення до Конституційного Суду України.  У Конституційному Суді України відбулося засідання у відкритій  його частині, але вже рік минув з того часу, а Конституційний Суд ще не оголосив свого рішення.  Тобто таким чином наше намагання вирішити це  питання  через  роз'яснення  Конституційного  Суду  поки що не досягло мети. Тому ми вважаємо, що можемо самі вирішити це питання шляхом  внесення змін до відповідного законодавства,  тим паче що, дійсно,  тривала  дискусія  в  Конституційному  Суді  довела,   що неоднозначно  підходять  до розуміння терміна призначення,  у тому числі під призначенням розуміється і обрання суддів як спосіб.

     Хочу нагадати  ті  положення  Конституції,   які   стосуються повноважень  Верховної  Ради  щодо  призначення  суддів.  В одному пункті застосовано термін "призначення"  Верховною  Радою  України третини  складу  Конституційного Суду і поряд з цим зазначено,  що суддів загальних судів Верховна Рада обирає.  Фактично до однієї і тієї  же  дії  застосовані  різні слова.  І ніхто не може сьогодні розтлумачити, чому одна й та ж дія називається різними словами. Ми вважаємо, що справді вжито різні слова, а дія одна.

     І тому до повноважень Вищої ради юстиції, на нашу думку, слід віднести будь-які дії, пов'язані із зайняттям суддями посад шляхом внесення подання як компетенції Вищої ради юстиції до відповідного органу.  Це  стосується  і  Президента,   який   видає   акт   про призначення,  оскільки  він  одноособово  діє  в цьому випадку;  і Верховної Ради,  тому що вона колегіально приймає рішення. Мабуть, виходячи з цього якраз і було вжито слово "обрання".

     Гадаємо, що  таким  чином  слово  "призначення" - уніфіковане слово,  воно охоплює ті напрями діяльності щодо  зайняття  суддями посад,  які здійснює Президент країни, і ті, які здійснює Верховна Рада України.

     Ми вважаємо,  що треба внести зміну у статтю 3 (пункт 2)  про те,  що  Вища  рада  юстиції вносить до Верховної Ради подання про обрання суддів на свої посади безстроково.

     Чинним законодавством   не   врегульовано    також    порядок призначення   суддів   на  посади  голів  судів.  Ініціатори  цієї пропозиції, а вона у вашій порівняльній таблиці є, пропонують, щоб Вища  рада  юстиції  вносила  подання  Президентові  України  щодо призначення суддів на посади голів судів.  Я вважаю, що це питання дискусійне,  і  під  час  обговорення в цьому залі ми повинні його з'ясувати.  Я хоч і  є  одним  із  авторів  цього  конституційного проекту,   але  в  цій  частині  з  іншими  авторами  не  повністю погоджуюся,  оскільки вважаю,  що повноваження Президента  України чітко  окреслені  у  статті 106 і повноваження щодо призначення на адміністративні посади в судах із змісту статті 106 Конституції не випливає. Отже, я з цього приводу маю власну думку.

     Щодо пункту  4  статті  3.  Я вважаю,  що,  дійсно,  потрібно вирішити таке питання,  як  пересування  суддів  за  рівнозначними суддівськими  посадами  з одного суду в інший.  Сьогодні виникають ситуації,  коли ми,  обравши суддю  безстроково,  потім  вирішуємо питання про те,  щоб його з районного суду,  наприклад,  Донецької області перевести в районний суд Дніпропетровської області.  Знову ми  повинні приймати рішення про його обрання.  Постає запитання - чому,  якщо ми його уже обрали безстроково суддею  України?  Тобто коли  мова  йде  про пересування судді на рівнозначній суддівській посаді з одного суду в інший такого ж рівня,  ми вважаємо,  що  це питання не потрібно вирішувати Верховній Раді,  повноваження Вищої ради юстиції в цьому плані повинні бути змінені  і  розширені.  Це можна  робити  в  адміністративному  порядку за умови,  якщо суддя погоджується і від нього є заява, що він бажає перейти працювати в інший  суд.  Таким чином,  можуть бути внесені зміни саме щодо цих обставин у статтю 3.

     Ми вважаємо також,  що треба поіншому  підійти  до  вимог  до членів  Вищої  ради юстиції,  гарантій їх діяльності.  Члени Вищої ради юстиції,  які обрані і займають свої посади не  на  постійній основі,  а  поєднують  роботу  у  Вищій  раді юстиції із працею за основним місцем роботи,  повинні бути гарантовані від впливу своїх адміністраторів,  тобто тих керівників, які можуть усунути того чи іншого члена Вищої ради юстиції з посади за  таких  обставин,  як, наприклад,  помста,  тому  що  член  Вищої ради юстиції неналежним чином поставився до якогось прохання з боку того керівництва,  яку систему він репрезентує як член Вищої ради юстиції.

     Нагадаю, що  члени  Вищої  ради  юстиції обираються і з'їздом адвокатів,  і конференцією прокурорських  працівників,  і  з'їздом суддів,  і з'їздом науковців і викладачів вищих наукових закладів. Тобто кожний із членів Вищої  ради  юстиції  має  відповідно  своє керівництво.

     На нашу  думку,  припинення  повноважень,  виходячи  з цього, члена Вищої ради юстиції повинно бути  належним  чином  погоджено, для чого ми просимо внести зміни в статтю 18.

     Щодо структури  Вищої ради юстиції ми вважаємо,  що необхідно внести зміни,  пов'язані з повноваженнями  голови,  заступника,  а також  секціями.  Якщо ми сьогодні приймемо за основу наш проект і розширимо питання,  пов'язані з тим,  що Вища рада юстиції вносить подання до Верховної Ради щодо призначення суддів безстроково,  то таким чином буде  додаткове  навантаження  на  так  звану  кадрову секцію  в  складі  Вищої  ради юстиції.  Тому повинні бути змінені структура та її функціональні напрями.

     Враховуючи вищевикладене,  ми також вважаємо, що повинні бути розширені повноваження голови Вищої ради юстиції,  оскільки всі ці питання,  про які я вам доповідаю,  стосуються повноважень  голови Вищої ради юстиції, тому що він вносить ті подання...

     ГОЛОВА. Чи є запитання?

     ШИШКІН В.І. Я ще не закінчив доповідь...

     ГОЛОВА. У вас регламент закінчився, треба розраховувати.

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

     ШИШКІН В.І. Суть ви зрозуміли, так?

     ГОЛОВА. Висвітіть список.  Слово надається народному депутату Савенку. За ним - депутат Гуцол.

     САВЕНКО М.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань охорони   здоров'я,   материнства  та  дитинства  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Спасибо. Прошу передать слово Пересунько Сергею Ивановичу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Пересунька.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)). Шановний Вікторе Івановичу, у мене таке запитання. Передусім мене дивує позиція авторів законопроекту щодо збільшення  терміну  перебування  членів  Вищої  ради юстиції.  На з'їзді адвокатів чи сесії Верховної Ради членів Вищої ради юстиції обирали на шість років.  Таким чином,  ми можемо поставити питання про продовження до безконечності повноваження і Верховної Ради,  і всіх інших посадових осіб. Тим самим знижується рівень контролю за особами,  які представляють той чи інший інтерес.  Тож ви серйозно про це говорили чи це, може, жарт?

     ШИШКІН В.І.  Що  стосується  терміну повноважень членів Вищої ради юстиції,  то автори законопроекту виходили з  того,  що  Вища рада   юстиції,   відповідаючи   за  суддівський  корпус,  повинна здійснювати  цей  свій  функціональний  обов'язок  протягом  більш тривалого строку, ніж сьогодні.

     Крім того,  механізм, пов'язаний з обранням членів Вищої ради юстиції, зараз дуже дорогий, особливо коли мова йде про обрання не тієї  третини,  яку  обирає  Верховна  Рада  чи  яка призначається Президентом,  а тієї,  яка обирається з'їздами.  Маються на  увазі з'їзд суддів,  з'їзд наукових працівників, конференція прокуратури і з'їзд адвокатів.

     Тому обрання того чи іншого члена на більш тривалий  строк  - це  також додаткова економія коштів в цьому напрямі.  Я,  як зміг, так і відповів на ваше запитання.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Роєнко.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Прошу передати слово  народному  депутату України Черненку.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Дякую,   Михайле  Васильовичу.  Іване Степановичу,  у  мене  до  Віктора  Івановича  немає  запитань,  є запитання до вас.

     От є у нас порядок денний на сьогодні,  на тиждень, там цього питання немає.  Я розумію,  що воно важке,  потрібне,  але треба ж якось  погоджувати,  це якийсь волюнтаризм.  Внесли - і все.  Ми ж готуємося  до  кожного  питання.  Якщо  вважати  це  за   пленарне засідання Верховної Ради.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, у тому порядку денному, який вам роздали після обіду,  є це питання.  Ну,  трапляється,  це помилка наша,   але   зміни  такі  бувають,  попросили,  роздали.  Вікторе Івановичу, коли роздали?

     ШИШКІН В. І. Після обіду.

     ГОЛОВА. Після обіду,  каже,  роздали. Приймається зауваження. Це  вони  компенсували  за  перше  питання,  що  стояло  в порядку денному, по проекту Бюджетної резолюції, на яке пішло 25 хвилин, а вони компенсували цим питанням.

     Депутат Роєнко. Будь ласка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Вікторе Івановичу, я розумію Президента, розумію тих, хто ненавидить гірко Верховну Раду України.  Але і ви пропонуєте варіант,  який обмежує права Верховної Ради України.  Земельний кодекс обрізає,  і тут ви ще  таке  придумали.  У  зв'язку з цим запитання.  Чи не сприятиме якраз зростанню корумпованості вже Вищої ради юстиції  те,  що  ми віддамо  їй  повноваження розглядати питання пересування суддів по горизонталі,  а Верховна Рада буде усунута від цього?  Усе-таки це контроль  Верховної  Ради  за  діяльністю суддів.  Вони ж довічні, вічно зелені, вічно юні, і ми даємо їм таку можливість розцвітати.

     Дякую.

     ШИШКІН В.І.  Я  відповів  би  так  на  ваше   запитання.   Що стосується обрання суддів безстроково, Верховна Рада не усувається від цієї функції,  вона як була,  так і залишається  за  нею.  Усі подання, які сьогодні йдуть до Верховної Ради, щодо обрання суддів безстроково,  на мій погляд, є незаконними. Тому що хто їх вносить

-  Міністерство  юстиції,  Верховний  Суд.  Якщо  ж  подивимося на законодавство,  яке уже суперечить Конституції,  то всі ці подання незаконні.

     Постає запитання:  хто  ж  повинен  вносити?  Якщо  Вища рада юстиції відповідає за судовий корпус (у Конституції  безпосередньо визначена  така  дія,  як  внесення  подання),  то  повинна робити подання.  І ми стоїмо на позиції,  що Вища  рада  юстиції  вносить подання до Верховної Ради, і Верховна Рада призначає безстроково.

     Але я зрозумів ту частину вашого запитання,  яка пов'язана із пересуванням по горизонталі. Я хотів би сказати, що в цій ситуації є  алогізм.  Наприклад,  ми обрали суддю Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.  Завтра в нього змінилася ситуація - якісь сімейні обставини, і він бажає стати суддею такого ж району, але міста Білої Церкви Київської області.  Ми ж  його  безстроково вже обрали.

     Чому ми ще раз повинні обирати його безстроково,  тим паче що ми обираємо його  безстроково  не  у  якийсь  конкретний  суд,  ми обираємо  його  безстроково  суддею  України.  Даємо йому статус - суддя України. І незалежно від того, де він буде - у Львові, Києві чи Донецьку, він усе одно суддя України.

     Тому пересування  по  горизонталі  - це зайве навантаження на нас, і воно не є формою контролю, як хтось думає. Це волевиявлення самого судді - він бажає перейти, наприклад, у ту ж Білу Церкву за сімейними  обставинами.  Яка  ж  тут  форма  контролю?  Він   може відмовитися  від  подачі  цієї  заяви  і  продовжувати працювати у Києві.  Тобто ми тут покращуємо ситуацію для людини.  І це ніяк не стосується  обмеження  наших  повноважень  чи  створення додатково якихось умов, пов'язаних з формою контролю.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час вичерпано...  Депутат Манчуленко хоче  ще поставити запитання. Гаразд. Увімкніть його мікрофон.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного руху.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановний доповідачу, у мене  до  вас  таке  запитання.  Чи не було б доцільним розглянути питання,  щоб усі члени Вищої ради юстиції працювали на  постійній основі,  щоб не було так,  що одна частина працює постійно,  а для іншої частини це громадське навантаження, на них можна відповідним чином  впливати  через  їхніх керівників там,  де вони працюють за основним місцем роботи і таке інше? Ваша думка з цього приводу.

     Дякую.

     ШИШКІН В.І.  Дуже вдячний за це  запитання,  шановний  колего Манчуленко.  Моя особиста думка. Я стояв на цій позиції, коли ми і розробляли,  і приймали Закон про Вищу раду юстиції  у  парламенті минулого  скликання,  і  саме  я був прихильником того,  щоб члени Вищої ради юстиції працювали на постійній основі за винятком  двох категорій:  перша  категорія працівників,  які входять за посадою, тому що вони ні в якому разі за логікою  не  можуть  працювати  на постійній основі, і друга категорія - це народні депутати, тому що народні депутати повинні працювати тут, у парламенті. І, звичайно, якщо  народний депутат обраний до Вищої ради юстиції,  він не може працювати там на постійній основі.  Усі інші повинні працювати  на постійній  основі,  бо  "любительство"  навіть  уже  й  у  футболі відміняють, тому що це...

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу.

     Шановні народні депутати,  ми заслухали  доповідь,  поставили запитання.  Бажаючих  виступити в обговоренні цього питання немає, тому будемо вважати,  що завершили його обговорення, нехай комітет продовжує працювати.

     -------------

     Оголошується для  розгляду проект Закону про внесення змін до статті 71  Митного  кодексу  України  (щодо  тимчасового  ввезення транспортних засобів). Доповідає Сокерчак Вячеслав Михайлович.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Фракція  комуністів України.  Шановні народні депутати! Групою народних депутатів України  -  членами  Комітету  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності підготовлено ряд законодавчих ініціатив стосовно  врегулювання  проблем  автомобілебудування  та автомобільного   ринку.  У  травні  комітет  на  своєму  засіданні розглянув  законопроект  про  внесення  доповнення  до  статті  71 Митного  кодексу  України  щодо  тимчасового ввезення транспортних засобів.

     Але детально вивчивши проблеми автомобілебудування,  а  також автомобільний   ринок,  розібравшись,  що  імпорт  автомобілів  на сьогодні становить 95 відсотків,  а власне виробництво - тільки  5 відсотків,  а  також  з  тим,  якими  шляхами в Україну завозяться автомобілі (тілька одна третина легально,  а решта -  нелегально), наш  комітет  постарався трохи ширше подивитися на цю проблему.  І тому 7 червня  комітет  ще  раз  розглянув  питання  про  проблеми автомобільного  ринку  та автомобілебудування,  запросивши на своє засідання    велику     кількість     спеціалістів     у     сфері автомобілебудування  - з Державного комітету промислової політики, Державної  податкової  адміністрації,  Державної  митної   служби, державних    органів    реєстрації,   тобто   ДАІ,   представників Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і ділерів і всіх тих, хто причетний до цього питання.

     Саме тому   ми   внесли   пропозицію  розглянути  за  тим  же реєстраційним

 5326-Д проект  Закону  про  внесення  змін до деяких законів щодо регулювання ринку автомобілів  в  Україні.  Цей  законопроект  вам розданий.

     Запропонований проект закону складається з двох частин. Метою першої  частини  цього  законопроекту  є   вдосконалення   порядку тимчасового  ввезення  транспортних  засобів  на  митну  територію України  під  обов'язкове  письмове  зобов'язання   про   зворотнє вивезення.

     З набранням  чинності з 1 січня цього року Закону України про внесення  змін  до  деяких  законів  України   щодо   фінансування дорожнього господарства,  а саме відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення",  встановлено  заборону  на  управління  та експлуатацію  транспортних  засобів,  ввезених  на митну територію України.  Але оскільки законом не  було  передбачено  заборону  на ввезення   в   Україну   транспортних   засобів   для  тимчасового користування,  то в нас виникла деяка колізія - ввезти можна,  але не можна експлуатувати транспортні засоби.

     Крім того, відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 31 грудня 1993 року (а  потім  у редакції   1994   року),  транспортні  засоби,  що  перебувають  у міжнародному русі на території України більш як два місяці,  мають бути тимчасово зареєстровані в Державтоінспекції.

     Існуючим порядком  громадянам  та  суб'єктам  підприємницької діяльності дозволяється тимчасово ввозити в Україну  один  раз  за три  роки  для  власних  потреб  не  більше одного автомобіля.  Ви бачите,  що через низку постанов і законів створюється  можливість для  легального ввезення в Україну транспортних засобів без сплати податків.

     Статистика свідчить,  що в 1999  році  в  режимі  тимчасового ввезення  в  Україну  було ввезено близько 107 тисяч автомобілів і скорочено офіційного імпорту з 207 тисяч автомобілів у  1997  році до  76  тисяч  автомобілів  у  1997  році,  тобто  більш як на 130 автомобілів.  Втрати бюджету за 1999 рік від несплати податків  за рахунок  тимчасового ввезення оцінюються приблизно в 120 мільйонів доларів США.

     Уряд намагався якимось чином  регулювати  цю  проблему:  була прийнята   постанова   1250   про  заборону  тимчасового  ввезення транспортних засобів.  Але указом  Президента  ця  постанова  була скасована  з  посиланням  на  те,  що  постанова  не  була з усіма погоджена і не було попередньо поінформоване населення.

     Отже, для усунення цих суперечностей,  про які я вам  говорив (а  їх  значно  більше,  і  в  пояснювальній записці вони детально наводяться),  необхідно  змінити  порядок   тимчасового   ввезення транспортних засобів під зобов'язання про зворотне вивезення, тому і вноситься перша  частина  цього  законопроекту,  де  передбачена заборона   тимчасового  ввезення  транспортних  засобів  на  митну територію країни для фізичних  осібрезидентів.  Таке  положення  є загальновідоме   в   європейській  практиці.  Усі  інші  категорії громадян (представництва іноземних суб'єктів,  нерезиденти) можуть користуватися   правилом   тимчасового   ввезення  автомобілів  на територію України.

     Друга частина цього законопроекту стосується ставок акцизного збору   і   ввізного  мита  на  транспортні  засоби,  які  були  в користуванні.

     Шановні колеги,  справа  в  тому,  що,  розглядаючи  проблему автомобільного  ринку,  ми  дійшли  висновку,  що  величезна  маса автомобілів сьогодні завозиться не офіційними каналами,  легальний імпорт  скорочується  (таблиці  про  це  наочно свідчать) і втрати бюджету величезні. Наведу приклад. У 1998 році автомобільний ринок України  становив  273,5  тисячі автомобілів,  у 1999 році - 335,5 тисячі автомобілів. Імпорт усього - 300,19 тисячі в минулому році. Але  легальний  імпорт зі сплатою всіх податків становив тільки 76 тисяч автомобілів, а легальний імпорт без сплати податків становив майже  121  тисячу  автомобілів.  Нелегальний  імпорт становив 122 тисячі  автомобілів,  він  навіть  перевищував  легальний   імпорт автомобілів на територію України.

     Що спонукає  до  такого?  Якщо  ви подивитеся в пояснювальній записці таблиці,  наведені нашим  комітетом,  то  побачите,  що  в Україні  рівень  оподаткування  імпортованих  автомобілів  (ввізне мито,  акцизний збір) значно нижчий порівняно з Росією, Болгарією, Угорщиною, Польщею, Туреччиною, Францією та іншими країнами, через які ми ввозимо автомобілі.  Саме тому автомобільний ринок  України дуже   сприятливий   для  того,  щоб  ввезти  якнайбільше  дешевих автомобілів,  тим більше таких,  які були  в  користуванні.  І  це викликає велику тривогу, тому що на територію України ввозиться 80 відсотків автомобілів, які були в користуванні.

     Усі країни,  встановлюючи податки на імпортовані  транспортні засоби,   в  першу  чергу  передбачають,  щоб  випуск  автомобілів стимулювався на території країни.  І якщо імпортер хоче  торгувати своїми  автомобілями,  то  стимулювати,  щоб  йому  було вигідніше організувати виробництво своїх автомобілів,  скажімо, на території України, аніж завозити готові авто.

     Ви знаєте,  що  Російська  Федерація заявила про те,  що вона готова  продавати  на  територію  України  від  70  до  150  тисяч автомобілів марки "ВАЗ",  "Волга" тощо.  Але постає питання:  якщо Росія за демпінговими цінами завозить автомобілі,  то чи не  краще було  б нарощувати виробництво російських автомобілів на території саме  України  і  таким  чином  стягувати  податки  і  стимулювати відновлення виробництва на території України?

     На сьогодні   у   нас   125   підприємств,   які   займаються виробництвом автомобільного транспорту (це вузли і таке  інше),  і 85  тисяч  працівників,  зайнятих  у  цій  сфері.  Чим більше наше законодавство стимулює ввезення готових  автомобілів,  тим  більше стає  безробітних  у  сфері  автомобілебудування.  У пояснювальній записці дана грунтовна відповідь на  ці  питання.  І  я  хотів  би зазначити,  що ми,  вносячи цей законопроект, передбачаємо в першу чергу можливість  забезпечити  підвищення  розмірів  оподаткування (акцизний збір та ввізне мито) імпортованих автомобілів, що були в користуванні.

     Якщо ви подивитеся порівняльну таблицю,  то побачите,  що  на нові  автомобілі,  що  будуть завозитися на територію України,  ми ставки не міняли,  вони залишилися такі самі.  Але згідно з  нашим законопроектом,  новим  вважається автомобіль віком до двох років. Віком від двох до п'яти років - трошечки підвищена ставка,  і вона стає більшою, якщо автомобіль віком понад п'ять років.

     Шановні, у  нас  велика  проблема  в  тому,  що  в Україні на сьогодні утилізації підлягає понад 1 мільйон автомобілів,  які  не придатні до експлуатації.

     І оскільки   наше   податкове  законодавство  дає  можливість завозити автомобілі,  а митні органи,  органи реєстрації дивляться на  це,  як кажуть,  крізь пальці,  то й виходить,  що на сьогодні понад 70 тисяч  автомобілів  збираються  за  допомогою  нелегально ввезених   вузлів   та   комплектуючих,   122  тисячі  автомобілів завозяться нелегально,  я говорив про  це.  Таким  чином,  усе  це уникає оподаткування.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні депутати, запишіться на запитання.

     Висвітіть, будь ласка, список.

     Слово надається  народному  депутату  Довганчину.  За  ним  - депутат Манчуленко.

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Спеціальної  контрольної   комісії Верховної  Ради  України  з  питань  приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.  Група "Солідарність",  Селянська партія України.  Шановний Вячеславе  Михайловичу!  Ви,  напевно,  прекрасно  розумієте,   що автомобілі   ввозяться,  особливо  зношені,  не  тому,  що  комусь хочеться їх ввозити,  а тому,  що у переважної більшості населення немає  грошей  -  це  по-перше.  А  по-друге,  якість  вітчизняних автомобілів.

     Тому мені  здається,  для  того,  щоб  зменшити   нелегальний імпорт,  треба  не  підвищувати  мито  і  таке  інше,  а  навпаки, зменшувати.  Тому що нелегальний імпорт до нас іде  (ви  цього  не назвали) і з Молдови,  і Прибалтики,  де мінімальне ввізне мито на ці автомобілі.

     До того ж на нові автомобілі зменшується  мито,  то  хто  має гроші,  може  й  нові  автомобілі ввезти,  а хто на старих машинах їздить - тому не потрібно.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  так  розумію,  це  виступ,  я   хочу   його прокоментувати.

     Справа в  тому,  що  наш  законопроект  не  душить середнього покупця в цьому питанні.  Шановні,  подивіться,  ми вивчали досвід Польщі  тощо.  Ці  самі  автомобілі  "Ланос" і "Нубіра" ("Леганзи" взагалі не випускають) виготовляють в  Польщі.  Вони  стимулювали, щоб  їх  виготовляли.  Це  нас  корейці обвели навколо пальця і не виготовляли ці автомобілі,  а там вони виготовляються. І найбільше виготовляється автомобілів "Тіко", це найдешевший автомобіль, який коштує всього-на-всього 1,5-2 тисячі доларів.

     Я казав про те,  що на сьогодні в Україні  понад  1  мільйона автомобілів, які вже не можна експлуатувати. І ми не можемо робити так, щоб законодавство стимулювало робити з України звалище старих автомобілів.

     ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним - депутат Савенко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область,  фракція  Українського народного руху.  Вячеславе Михайловичу!  Дайте ствердну відповідь, тому  що надзвичайно багато людей,  які ввезли в Україну потримані автомобілі  -  чи  "Мерседес",  чи  "Форд",  чи  інші   марки,   - звертаються до мене зі своїми проблемами,  оскільки не мають права їх експлуатувати.  Це питання врегульовується чи ні  цим  проектом закону?  Людина  поставила десь на подвір'ї автомобіль і може лише дивитися на нього. Вона заплатила там певні гроші, автомобіль ще в досить   пристойному   стані,  ще  може  їздити  скількісь  років. Розв'язується ця проблема чи ні?  І чи не треба буде платити якісь великі збори за те, щоб поставили їх на тимчасовий облік?

     Дайте ствердну  відповідь  для  тих людей в Україні,  яких ця проблема дуже турбує.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ми планували в цьому законопроекті це зробити. Але поки ми збиралися його вносити в зал Верховної Ради, "Урядовий кур'єр"  опублікував  постанову  Кабінету  Міністрів,   де   чітко записано:   "Дозволити   Державній   митній   службі   здійснювати митоформлення транспортних засобів,  виготовлених більше як  вісім років тому".  Отже,  виходить, що уряд дозволив завозити в Україну будь-який автомобіль будьякого віку. Розумієте, ця постанова уряду справді  робить  Україну  звалищем  старих автомобілів.  Однак там записано,  що автомобілі,  завезені до 1 січня 2000  року,  будуть поставлені  на облік.  Так що,  я думаю,  ваші виборці,  які мають старі автомобілі,  зможуть поставити  їх  на  облік,  тут  дається доручення органам реєстрації.

     ГОЛОВА. Депутат Савенко. За ним - депутат Марченко.

     САВЕНКО М.М.  Спасибо.  "Трудовая  Украина".  Мне понравилось ваше выражение,  Вячеслав Михайлович,  что корейцы нас в очередной раз... А кого же вы поддерживаете в этот раз?

     Я назову   только   цифры.   80  процентов  комплектующих  на "Запорожец" мы получаем из России.  Из 90 процентов  комплектующих для  "Деу"  40 процентов мы получаем из России,  остальные - из-за границы.

     Посмотрите, что делает "Деу",  которое  вы  сейчас  пытаетесь поддержать.  Вы знаете,  что машина разбирается в Болгарии,  к нам завозятся составные части и вся крупноузловая сборка  производится у нас в Ильичевске.

     Далее. Вы   поддерживаете  нашего  товаропроизводителя  своим законопроектом.     Почему     вы     не     поддержали     нашего сельхозпроизводителя - те же комбайны "Лан",  "Славутич"? Почему в вашем законопроекте нет для них поддержки?  Они точно в  таком  же положении, эти заводы закрыты.

     И еще.  Цена  на  автомобили "Деу" и цена нашей "Таврии".  Вы посмотрите, какой пробег у той "БМВ-316" купленной - 300-400 тысяч километров.  У  "Таврии"  -  30-40  тысяч.  Что  мы в конце концов поддерживаем - качество на нашем рынке или "Таврию"?

     Спасибо.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ми якраз  підтримуємо  якісні  автомобілі.  Ви розумієте,  ніколи  наше автомобілебудування не зробить нормальний автомобіль,  якщо завод стоїть. Минулого року в нашій державі було випущено 16 тисяч автомобілів,  я називав цифру. А щоб Запорізький завод був рентабельний,  треба щоб він  продав  66  тисяч  власних автомобілів.

     То що  ж  ви  хочете?  Щоб  ми відкрили навстіж ворота,  дали можливість все,  що хочеш,  завозити сюди?  Завод не працює,  а ви хочете,  що  були  якісні  автомобілі.  І  той  самий завод,  який виробляє "БМВ",  якби стояв,  то  ніяких  якісних  автомобілів  не випустив  би.  Треба  працювати,  вдосконалювати автомобіль у ході роботи цього підприємства.

     Ще одне.  Наш  законопроект  стимулює  якраз  виробництво  на території України будь-якої марки автомобіля.  Росія сьогодні веде переговори уже не з "Деу",  а з Запоріжжям про те,  щоб  випускати 99-  ту,  96-ту моделі.  Нехай вони тут випускають,  а не 79 тисяч автомобілів завозити через кордон,  причому більш як половину  без мита,  без акцизу - без нічого. Нехай випускають тут, на території України,  хай  розширюють  "Кримавто",  хай  у  Луцьку  випускають більше. Наш законопроект на це налаштований.

     ГОЛОВА. Дякую, час завершився.

     СОКЕРЧАК В.М. Дякую.

     ГОЛОВА. Тут прозвучала репліка.  Ігоре Миколайовичу,  ви чули репліку на свою адресу, що нібито вмієте крізь пальці дивитися. Як це так виходить?

     СОБОЛЬ І.М.,   заступник   голови   Державної  митної  служби України.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні народні депутати!  У принципі  ми  згодні  з  проектом,  особливо  в  частині обмеження ввезення  автомобілів  для  тимчасового  користування.   Якщо   ми розглядаємо  внесення  змін  до  Митного  кодексу,  то чи доцільно вносити і розглядати зміни щодо однієї конкретної статті  кодексу, якщо вже готова нова редакція для вашого розгляду? Це перше.

     Друге. Оскільки  питання  експлуатації  транспортних  засобів визначені безпосередньо в  Законі  про  внесення  змін  до  деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства, а саме: обмеження управління  та  експлуатації  транспортних  засобів,  то митна  служба  свого  часу пропонувала розглянути законопроект про внесення змін саме до цього  закону,  а  не  до  Митного  кодексу. Безпосередньо  в  новому  проекті  Митного кодексу врегульовано це питання в частині тимчасового ввезення та обліку автомобілів.

     Що стосується позиції митної служби в частині нереагування чи неконструктивної позиції,  хочу зазначити,  що саме за ініціативою митної служби була розроблена постанова  Кабінету  Міністрів  щодо так  званої автомобільної амністії (це тільки що озвучив депутат). Ішлося про ті  автомобілі,  які  вже  були  ввезені.  Виходячи  із законодавчої   колізії,   немає  можливості  їх  зареєструвати  та експлуатувати.

     Тому, на нашу думку,  було б доцільніше розглянути пропозиції про  внесення  змін  до Закону про внесення змін до деяких законів щодо фінансування дорожнього господарства.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Черняку. За ним буде виступати депутат Черненко.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Загалом  мені  імпонує  та  ідея,  яку  поклав  депутат Сокерчак в основу цього законопроекту,  і я вважаю,  що його варто підтримати.  Але я погоджуюсь з тим, що тут було висловлено. Ми на засіданні  комітету  вже розглядали проект нового Митного кодексу. Мабуть,  ці  питання  мають  бути  врегульовані  все-таки   Митним кодексом.  Ми  весь  час  йдемо  шляхом латання дірок,  прийняттям часткових рішень.  Настав час перейти на новий  етап  законодавчої діяльності  -  на  етап  прийняття кодексів або принаймні рамкових законів.  Але кодекс ще  не  прийнятий,  а  проблема  поки  ще  не розв'язана,  тому  депутат  Сокерчак  намагається адекватно на неї реагувати.  Справді,  нелегальний імпорт іде звідти, де мінімальне мито.  Мабуть,  треба  закрити  цю  дірку  і ввести обмеження щодо тимчасового ввезення автомобілів. Але разом з тим (з цього приводу вже ставив запитання депутат Манчуленко,  мій колега по фракції, і я з ним згоден) треба дати можливість зареєструвати завезені старі автомобілі.  Справді,  до мене,  так само як і до вас, звертаються виборці з цим питанням.  Якщо ми надали можливість їм завезти,  то треба надати можливість їх зареєструвати.  Але тільки ті,  які вже завезені.

     Недавно з групою депутатів я побував в Албанії.  Там до  1990 року  автомобілі  взагалі  вважалися предметом розкоші,  особистих автомобілів як таких  не  було.  Потім  дозволили  їх  ввозити,  і албанці  ввезли  масу непотребу,  насамперед з Італії.  І тепер ці старі розбиті автомобілі валяються уздовж доріг,  у кюветах. Тобто це  якраз  приклад того,  що не треба ввозити.  І депутат Сокерчак правильно ставить питання,  що не можна перетворювати нашу Україну в звалище старих автомобілів.

     Тому цей законопроект заслуговує на підтримку, на мій погляд, потрібно підтримувати якісні автомобілі. І якщо ми йдемо в Європу, то  треба  ці  питання  узгодити  із  Європейським Союзом,  про це заявляв і Прем'єр-міністр.

     І, нарешті, останнє. Я думаю, що нам треба вже подумати і про екологічні    стандарти    для    автомобілів.   Автомобілі,   які експлуатуються у нас, не витримують ніякої критики. Я пам'ятаю, як у Каліфорнії, в США, ввели настільки високий екологічний стандарт, що виробники автомобілів заявили: "Ми неспроможні такий автомобіль випустити".  Їм сказали:  "Це ваша проблема".  І вони змушені були випустити такий автомобіль, який фактично не забруднює середовище. Я  думаю,  що  ми  також повинні в Україні подумати про екологічні стандарти для автомобілів.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черненку.  За  ним буде виступати депутат Федорин.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Шановний   Іване   Степановичу!  Я  теж  хочу підтримати нашого виробника - "Таврію", але коньяк.

     И хочу  привести   две   исторические   параллели.   Владимир Кириллович,  вы помните, на чем ездил Адам Казимирович Козлевич? И вы,  наверное, помните, как Никита Сергеевич в 1960 году, глядя на "Запорожец", сказал: "Вот это народный автомобиль".

     А помните "Фольксваген"? Тоже был народный автомобиль. Во что трансформировался   "Фольксваген",   во   что    трансформировался "Запорожец"?! Нас и дальше будут потрясать такие катаклизмы (Шум у залі).

     В принципе нельзя запретить ввозить. Есть нормы, есть возраст

-  пожалуйста,  давайте рассмотрим.  Но поддерживать производителя "АвтоЗАЗ-Деу"... Вы помните, сколько же скандалов потрясало нас? А те беспрецедентные льготы!  Дорогие,  условия должны быть для всех по крайней мере более-менее одинаковые.

     И еще одно,  по поводу временного ввоза.  Да,  здесь вопрос в принципе  ясен.  Я  знаю,  почему было принято решение через указ. Кабмин принял одно  постановление,  а  потом  -  указ  Президента, который  разрешил ввоз.  Все,  кто избран от мажоритарных округов, помните, во что это превратилось.

     Но и качество автомобилей отечественного производства как это не  патриотично,  пока  оно  далеко  от совершенства.  Оно и будет отставать,  если не заниматься серьезно ввозом технологий.  А  вот репродуцировать, как мы сегодня пытаемся лепить, - по крайней мере странно.

     И в отношении Таможенного кодекса.  Может быть,  сегодня этот закон  и  рано  принимать,  пускай  они  выходят с проектом нового Таможенного кодекса,  и примем единый документ.  Если  мы  сегодня такое  решение  примем,  то то,  что чадит и дымит -наша "Таврия", "Волынянка" - поверьте, это не делает чести.

     И еще  по  ценам,  по   срокам   эксплуатации.   Мы   сегодня заблокируем полностью ввоз и российских автомобилей, и с Запада. И меня даже больше удивляет,  как может быть  закон  на  нелегальный ввоз,  который минует таможенный сбор?!  Значит,  кому-то выгодно, чтобы была такая прозрачная граница.  Я абсолютно  здесь  не  могу согласиться. Что нужно для того, чтобы был учтен ввоз автомобилей? Они что, по воздуху летают, как воробьи?

     Каждый должен заниматься своим делом,  в том числе и таможня. А  с  принятием  этого  закона,  думаю,  надо  подождать до лучших времен.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати депутат Савенко.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Голово!  Шановні народні  депутати!  У  минулому  році  в Україну   було  ввезено  понад  100  тисяч  автомобілів  у  режимі тимчасового ввезення і понад  200  тисяч  автомобілів  так  званих секондхенд  із  звалищ  Європи.  Наслідок  цього  - з України було вивезено близько 2 мільярдів доларів.

     Усе це свідчить про те, що якщо ми не приймемо сьогодні цього закону,  то  позбавимо  робочих місць близько 2 мільйонів громадян України.  Саме така кількість людей  могла  б  отримати  заробітну плату - ту, яка вивезена за кордон.

     Тепер стосовно  того,  що якість наших автомобілів не дотягує до  європейської.  Так,  не  дотягує.  Але   якщо   ми   дозволимо перетворити  нашу  Україну в звалище європейського хламу,  то наші автомобілі ніколи не будуть дотягувати до того рівня.

     2 мільярди доларів,  які були вивезені  до  Європи,  вкладіть зараз  в  "АвтоЗАЗ-Деу"  -  і ви отримаєте якщо не "Мерседес",  то принаймні "Фіат". Тому цей законопроект обов'язково сьогодні треба підтримати  і  створити  нарешті  такі  умови,  щоб капітал,  який отримає Україна внаслідок "подачок" Міжнародного валютного фонду і всіх  валютних  організацій,  не  йшов  прямо в банківські валютні біржі і в обмінні кіоски,  не скуповувався за  наші  гривні  і  не вивозився тими "човниками" за кордон.

     Саме тому  ми  повинні припинити те,  що твориться в Україні, коли фактично підривається наша українська економіка,  коли  люди, фахівці,   які   вчора  виготовляли  всі  ті  деталі,  що  повинні створювати українські автомобілі,  сьогодні продають оце барахло в підземних переходах, на базарах.

     Тому я ще раз кажу:  ми повинні прийняти цей законопроект, ми повинні припинити шлях відпливу капіталу за кордон, ми повинні все зробити   для   того,   щоб   нарешті   наші  інженери,  науковці, промисловці,  робітники запрацювали і створили свій автомобіль.  Я не  зможу  погодитись  з думкою,  що ми не здатні створити хороший автомобіль.  Літаки робимо,  ракети робимо,  продукти вирощуємо, а автомобіль не здатні зробити!  Ми його зробимо.  Але на нас лежить відповідальність за те,  щоб гроші,  валюта  не  втікала  з  нашої держави.

     Прошу підтримати цей законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Савенку.  За ним - депутат Бабурін.

     САВЕНКО М.М. Спасибо. Уважаемые коллеги, я хотел бы напомнить вам историю этого вопроса. А история имеет очень длинную бороду.

     Вы вспомните, как депутаты прошлого созыва принимали такие же льготы для того же "АвтоЗАЗ-Деу". Получили они эти льготы. Я лично дважды  был  на  заседании  комиссий  на  заводе  "АвтоЗАЗ-Деу"  с запорожской депутацией (я представляю запорожский регион).  И  мне просто  стыдно,  честно говоря,  что 80 процентов комплектующих на "таврюху" завозятся из Росии.  Полностью  90  процентов  на  "Деу" завозится из-за рубежа.

     Каждый из  вас  понимает,  что прибыльное производство сейчас только  то  производство,  которое   вырабатывает   комплектующие, сборочное производство - неприбыльное. Что мы поддерживаем? Сборку "Деу" и обдирание украинского народа! Вы посмотрите цены на машины "Деу"  в том же Казахстане - на 1,5-2 тысячи долларов дешевле!  Вы посмотрите цены на тот  же  автомобиль  "ДЕУ"  в  Польше!  Это  же обдираловка чистейшей воды со стороны корейцев.

     И правильно   сказал  в  конце  своего  выступления  Вячеслав Михайлович: "Корейцы в очередной раз..."

     Когда вы,  депутаты прошлого созыва,  давали льготы этому СП, что завозилось?  Я посмотрел тот перечень, но, честно говоря, я не знал,  что сегодня буду выступать.  Согласно тому перечню из Кореи без  пошлин  завозился  кирпич,  проволока.  Так  что,  у  нас нет производителей, чтобы это производить?

     У нас нормальные  предложения  были  и  от  "Опеля".  "Опель" задействует  80  процентов  комплектующих на нашей территории.  80 процентов!  Сейчас простаивают почти  все  мелитопольские  заводы: моторный завод, "Автоцветлист". И мы опять принимаем льготы?!

     Да, нам нужны автомобили, но нам нужен нормальный автомобиль, а не та "таврюшка", которая проезжает 20-30 тысяч километров, и вы из нее выбрасываете двигатель. Нам не нужна такая машина, нам надо совместное производство  с  "Опелем".  И  комитету  надо  было  бы вникнуть в эти проблемы автомобилестроения.

     Если мы      сейчас      поддерживаем      именно      своего товаропроизводителя,  я только за это буду  выступать  и  выступал всегда.  Давайте поддерживать всех.  Почему мы не поддерживаем тот же комбайновый завод "Лан"?  Почему мы не поддерживаем комбайновый завод "Славутич"? Сюда ввозятся все комбайны... Это одинаково, это сельхозмашиностроение!  Такие же пошлины можно было бы накладывать на  ввозимые  сюда  комбайны,  и  это  можно  было сделать в одном законопроекте.

     Я просто  призываю  не  поддерживать  данный  законопроект  и вносимые изменения в Мытный кодекс Украины.

     Спасибо большое.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бабуріну.

     БАБУРІН О.В.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  (виборчий  округ  75,  Запорізька  область). Уважаемые  коллеги!  Я  думаю,  что  уже  все  поняли,  что вопрос настолько прост, что и наши уважаемые представители медицины в нем разбираются. Ну, как и везде, знаете, в строительстве, в медицине, теперь все специалисты в автомобилестроении.

     Я хочу напомнить то,  о чем сейчас говорил  народный  депутат Савенко.  Он немного заблудился. Закон, который принимал Верховный Совет прошлого созыва,  не относился ни к корейцам, ни к китайцам, а  относился  к  инвестору,  который входит в Украину и вносит 150 миллионов долларов.  И поэтому касается это  автомобилестроения... (Шум у залі). Ведите себя корректно, Черненко, я вас не перебивал.

     Поэтому это  касается  автомобилестроения,  самолетостроения, комбайностроения. Но никто на АвтоЗАЗ, кроме корейцев, не пришел и 150  миллионов не внес.  И плюс еще 25 миллионов кредита,  который дали для того,  чтобы расплатиться со смежниками.  И  в  том,  что проект  не  заработал,  вина  в  общем-то  не корейцев,  уважаемые товарищи депутаты,  а вина в том, что такие инвестиционные проекты доверяют  людям,  которые  без  пяти  минут как стали генеральными директорами,  а  в  прошлом  были   просто   главным   бухгалтером предприятия (Шум у залі).

     Поэтому я  еще раз говорю,  что когда вопрос касается крупных инвестиционных  проектов,  эти  прооекты   должно   контролировать правительство, как минимум Премьерминистр или первый вице-премьер. Отдали на откуп,  загубили  проект,  а  теперь  сидим  и  говорим: "ввозить, не ввозить, делать из Украины свалку или не делать".

     Правильно, "Таврия" не "Мерседес",  но "Таврия" сегодня стоит 1900 долларов. С чем мы сравниваем? Сколько платим, то и получаем. А  "Таврия"  была готова еще в 1978 году.  Поэтому если бы все шло нормально и дали бы возможность автозаводу развиваться,  наверное, и "Таврия" сегодня была бы лучшего качества.

     Поэтому проект,  который сегодня вносится, защищает не только внутренний   автомобильный   рынок,   он   защищает   национальную безопасность Украины.  Вот здесь говорили:  два миллиарда.  Не два миллиарда каждый год вывозится на эти подержанные автомобили,  это национальная  безопасность  Украины.  Поэтому  давайте  подумаем и защитим   свой   автомобильный   рынок,   как   это   делают   все цивилизованные страны мира.

     Посмотрите на цены корейских автомобилей в Польше, в Румынии, они сегодня такие же, как в Украине. И, кстати, цены на автомобили "Деу" по сравнению с первоначальными ценами снижены.

     Поэтому я  призываю  всех  здравомыслящих  поддержать  данный законопроект.

     ГОЛОВА. Вячеславе   Михайловичу,    ми    обговорювали    два законопроекти,  тому  ви зведіть їх до одного.  Увімкніть мікрофон депутата Сокерчака.

     СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, я ж на початку свого виступу сказав,  що  в  ході опрацювання і вивчення проблем автомобільного ринку ми дійшли висновку,  що треба вносити поправки і до  Митного кодексу, і до Закону про ставки акцизного збору.

     Я хотів  би  за цю хвилину,  що мені дали,  сказати таке.  От Савенко,  від "Трудової України". Я не розумію взагалі, про що він говорив, тому що коли іде закон про автомобільний транспорт і це є акцизним товаром,  то сільгоспмашинобудування не можна  взагалі  в цей закон включати.

     ГОЛОВА. Він говорив за власного товаровиробника.

     СОКЕРЧАК В.М.    А   власне   товаровиробництво   якраз   цим законопроектом підтримується.  Я, шановні колеги, хотів би, щоб ви ще раз перед тим,  як у четвер проголосувати,  просто подумали над тим.  Хтось тут мені дорікає,  що ми вдарили по  середньому  класу наших  працівників,  тому  що  піднімаємо  якоюсь  мірою  плату за підтримання автомобіля.  Я вам уже говорив,  що сьогодні податки в ціні автомобіля становлять усього-на-всього 20 відсотків,  тоді як у Польщі, в Румунії і Болгарії - 85-90 відсотків.

     Так, можна  тільки  руками   розвести,   тому   що   сьогодні купівельна  спроможність  наших  громадян  дуже мала.  Але якщо ми нічого  на  території  України  робити   не   будемо,   того,   що пропонується,  то  ми не будемо мати заробітної плати і не зможемо купити нормальний автомобіль. Я прошу підтримати законопроект.

     ГОЛОВА. Ігоре Миколайовичу,  скажіть останнє:  підтримує уряд цей законопроект чи не підтримує?

     СОБОЛЬ І.М.  Шановні народні депутати!  Зважаючи на проблему, яка пов'язана з тимчасовим ввезенням автомобілів,  і  відповідаючи на   ваше   запитання:   "Куди   дивиться   митна   служба?"  (про безконтрольне ввезення),  я хочу вас  запевнити,  що  сьогодні  на засіданні  не  прозвучало  б  жодної  цифри,  якби митна служба не контролювала всього цього.

     Щодо першої частини  законопроекту.  Ми  вважаємо,  що  треба вносити зміни до чинного законодавства тільки з ремаркою,  як і до Закону про дорожній рух.

     ГОЛОВА. Ми  просимо  вас  тісніше  сконтактувати  з   автором законопроекту   і  доопрацювати  його.  Усе-таки  бажано,  щоб  до четверга ви погодили позиції.  Бо якщо від уряду не буде  "добро", як же ми будемо голосувати? Потім нас уряд звинуватить...

     Увімкніть мікрофон депутата Яценка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської   катастрофи   (виборчий   округ   66,  Житомирська область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Фракція  Компартії,  "Союз Чорнобиль  України".  Вячеслав  Михайлович каже,  що дехто дорікає мені.  Дорікаю  я,  і  ось  чому.  Ми  завжди  вносимо  зміни   до законопроекту,  щоб  зачепити тих людей,  які наскребли,  можливо, десь ці копійки,  важкою працею заробили і  щось  ввезли,  щоб  на чомусь їздити. Ми завжди не зачіпаємо той верхній шар людей, тих 5 тисяч,  що купили шестисоті "Мерседеси",  як казав  Азаров,  і  не сплатили  навіть  податок.  Три "Мерседеси" - це бюджет середнього району в Україні.  Уявіть,  скільки вкрадено у громадян, у районів грошей і завезено інвестицій у західнонімецьку промисловість.

     Я просив би, щоб Вячеслав Михайлович або урядові органи, коли будуть працювати над цим  законопроектом,  внесли  пропозиції,  як узяти гроші ще і з верхнього шару.  Нехай вже зачіпає, але зачіпає і верхній шар,  щоб і там більше людей вкладали інвестиції в  нашу промисловість,  а  не в західно- німецьку.  Я розумію,  що приємно їхати в шестисотому.  Уявіть  собі  три  шестисотих  -  це  бюджет району, а їх усього 500 в Україні.

     ГОЛОВА. Він для районної дороги не годиться.

     ЯЦЕНКО В.М.  Іване  Степановичу,  вартість  трьох  шестисотих "Мерседесів" - це бюджет району.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я прошу вас,  Ігоре Миколайовичу і  Вячеславе Михайловичу,   ви   сконтактуйтесь   і  внесіть  зважений  проект, урахувавши обговорення.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до деяких   законів   України  щодо  державної  реєстрації  суб'єктів підприємницької   діяльності.   Доповідач   -   заступник   голови Державного  комітету  України  з  питань  регуляторної політики та підприємництва Юлія Футоранська.

     ФУТОРАНСЬКА Ю.М.,  заступник   голови   Державного   комітету України  з питань регуляторної політики та підприємництва.  Добрий день.  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд  пропонується законопроект  про  внесення  змін  до  деяких законів України щодо державної реєстрації  суб'єктів  підприємницької  діяльності.  Цей законопроект   спрямований   на   подальше  вдосконалення  порядку здійснення   державної   реєстрації   суб'єктів    підприємницької діяльності.  Він  передбачає  зміни  до трьох чинних законів - про підприємництво,  про  господарські  товариства  та  про   державну податкову службу в Україні.

     Частина перша  статті  6  Закону  України  про підприємництво доповнена уточнюючою нормою про те,  що підприємництво  в  Україні здійснюється  лише у формах,  визначених законодавством.  Внесення зазначених змін покликане ввести  в  рамки  чинного  законодавчого поля  процес  створення  суб'єктів  підприємництва  та  здійснення процедур реєстрації і  обліку  органами  державної  реєстрації  та державної   статистики,  а  також  формування  єдиного  державного реєстру підприємств і організацій.

     Одночасно пропонується у "Прикінцевих положеннях" передбачити норму  про  те,  щоб суб'єкти підприємницької діяльності,  які вже створені в організаційних формах, що не передбачені законодавством України,  не підлягали обов'язковій перереєстрації у разі введення цього закону в дію. Це перше.

     Друге. Пропонується внести зміни до статті 52 Закону  України про господарські товариства в частині формування статутного фонду.

     Діюча норма статті 13 закону передбачає можливість формування статутного фонду не тільки грошима,  а й  майном.  Але  стаття  52 вимагає  при  цьому  довідку  від  банку,  тобто  формування  його виключно грошима.  Тому внесення  до  закону  України  норми  щодо отримання  підтвердження  від  банківських  установ  тільки у разі формування статутного фонду грошима має на  меті  зняття  правової колізії при формуванні статутного фонду суб'єктів господарювання і встановлення більш чіткого  порядку  формування  статутних  фондів господарських товариств.

     І третє.  Пропонується  внести  зміни до статті 11 Закону про державну податкову службу.

     З метою  посилення  боротьби  з  правопорушеннями   у   сфері підприємництва   та  вдосконалення  порядку  скасування  державної реєстрації у законопроекті пропонується внесення в частині надання права  державним  податковим  органам  безпосередньо  звертатися у передбачених законом випадках до  суду  або  арбітражного  суду  з позовною  заявою  про  скасування  державної  реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.  На даний час такої норми не було і не був визначений такий порядок.

     І відповідно  частини  15-16 вважати частинами 15-17.  У мене все.

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає? Є.

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Костинюк.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція Українського  народного  руху.  Юліє Миколаївно,  ви  гарно  розказуєте,  які зміни нам треба внести до нині чинних законів,  але ситуація на сьогодні з  підприємництвом, особливо малим підприємництвом,  склалася надзвичайно складна.  Ще нічого не зробив, нічого не виготовив, заплати за печатку, заплати за той папірець, заплати за той папірець, заплати за той папірець.

     Скажіть чітко і конкретно.  Зміни,  які ви пропонуєте до нині чинних   законів,   спрощують   систему    реєстрації    суб'єктів підприємницької діяльності? Або і далі будуть дерти з них шкуру за виготовлення печаток,  за реєстрацію, за виготовлення тих чи інших довідок   і   тому   подібне?  Якщо  ми  хочемо  сприяти  розвитку підприємництва, то ці всі перепони треба ліквідувати.

     Дякую.

     ФУТОРАНСЬКА Ю.М. Дякую. Безумовно, вони усунуть перешкоди для розвитку підприємництва.

     Я вам наведу  два  приклади.  Перший  -  стосується  змін  до частини  першої.  У  нас  реєструються малі приватні підприємства: колективно-орендні, державно-комунальні. У Держкомстаті є перелік, де  визначено організаційні форми.  Але реєструють будь-яку назву. Хто яку придумає,  ту і реєструють.  Це велика перепона,  тому  що порушуються права акціонерів.

     І другий  приклад.  Я  хочу  сказати,  що  порядок скасування реєстрації...  Тільки в Київській області 26 тисяч товариств,  які не функціонують і не сплачують податків. Їх немає, ми не можемо їх знайти.

     ГОЛОВА. Так,  а кому ж потрібні такі підприємства?  26  тисяч підприємств, кому вони потрібні?

     ФУТОРАНСЬКА Ю.М.   Тільки  26  тисяч  товариств  у  Київській області на сьогодні не можуть вийти з реєстру. Податкова інспекція дає  приписи до органів реєстрації,  але вони не мають повноважень без рішення суду виключити їх із реєстру.  Тому ми просимо  надати податковій інспекції права звертатися до суду.

     ГОЛОВА. Депутат Костинюк.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановна Юліє Миколаївно!  Мене цікавить  ваше  ставлення  до  двох проблем  під  час реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Зокрема,  перше запитання. Яке ваше ставлення взагалі до заявочної форми    реєстрації?   Ми   реєструємо   суб'єкт   підприємницької діяльності.  Навіщо йому  нести  статут,  установчі  документи  на реєстрацію?   Сам   принцип   заявочної   форми  набагато  спрощує реєстрацію і зменшує всю паперотворчість,  тому що статути  типові для  всіх,  вони  однакові.  І статут,  на мою думку,  мав би бути внутрішнім документом.

     Яке ваше ставлення до цієї  проблеми  і  чи  не  міг  би  ваш структурний підрозділ підготувати законопроект на цю тему?

     І друге запитання. Я так розумію, ви надаєте право податковій інспекції звертатися до суду.  Чому не даєте  права  тому  органу, котрий реєстрував підприємство, скасовувати реєстрацію, якщо воно, наприклад, не починало роботу і не працює рік і більше?

     З 1990  року  підприємств,  котрі   просто   зареєструвалися, десятки,  я навіть боюся цифру називати. І вони впливають на облік і числяться в податкових інспекціях тощо.  Чому б ці  підприємства не познімати з реєстрації?

     Дякую.

     ФУТОРАНСЬКА Ю.М.  Дякую  за запитання.  Що стосується першого запитання.  Справді,  треба спростити процедуру реєстрації.  І наш комітет спільно з профільним комітетом підготував законопроект про підтримку підприємництва,  в якому передбачається  спрощення  цієї процедури.

     Що стосується   другого  запитання.  На  сьогодні  в  органах реєстрації немає функції контролю, перевірки ведення господарської діяльності.  Це  може зробити тільки податкова інспекція,  тому ми просимо надати їй право звертатися  до  суду,  оскільки  вона  має доступ до фінансових документів і перед нею звітуються.

     ГОЛОВА. Депутат Гуцол.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую.  Народний  депутат  України Михайло Гуцол, фракція "Батьківщина". Шановна доповідачко! Я уважно послухав вашу доповідь,  але хотів би зрозуміти одну річ. Особисто ви колинебудь займалися реєстрацією? Пройти ті всі муки, то жахливо...

     ГОЛОВА. Та які ж муки. Он 26 тисяч

- невідомо, що це за підприємства.

     ГУЦОЛ М.В.  То попробуйте попідписуйте, Іване Степановичу. То треба пройти.  Я проходив свого часу. Чи дана поправка дасть змогу не відчувати це все?

     Дякую.

     ФУТОРАНСЬКА Ю.М. Дякую за запитання. Так, я проходила все це, тому що я сама аудитор і знаю,  що важко.  Тому я й  кажу,  що  ми працюємо над законопроектом про підтримку розвитку підприємництва, де будуть враховані ці зауваження.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Роздано  три  документи. Доповідь  стосувалася  всіх  трьох.  Тому  я хочу запитати Волкова Миколу Федоровича і Олексія Івановича Шитрю:  "Яке ваше  ставлення до них?" Будь ласка.

     ВОЛКОВ М.Ф.,  перший  заступник  голови  Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку.  Дякую за  запитання.  Державна комісія   внесла   зміни,   які  погодила  з  Комітетом  з  питань промислової політики  і  підприємництва.  Ми  щиро  дякуємо  цьому комітетові.

     І пропоную   підтримати   точку   зору   комітету,   тому  що використовується той термін,  який уже існує  дев'ять  років.  Цей термін  "Звіт  про  наслідки  підписки  на  акції".  Це  дозволить контролювати створення, підкреслюю, виключно відкритих акціонерних товариств,  крім  приватизації  і  корпоратизації,  щоб зменшилася кількість  фірм-одноденок,  і  посилити   контроль   за   великими акціонерними товариствами.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Олексію Івановичу,  ви підтримуєте? Так, тільки Павло Баулін хоче виступити. У нас немає уже часу. А, співдоповідь.

     Від комітету - депутат Литюк. Будь ласка.

     ЛИТЮК А.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 56,  Донецька область).  Шановні колеги!  Комітет  з  питань промислової   політики   і   підприємництва,  розглянувши  внесені Кабінетом Міністрів України законопроекти (реєстраційний  5046  та 5296),  дійшов висновку, що обидва законопроекти треба об'єднати в один як такі,  що спрямовані на  подальше  вдосконалення  існуючої системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

     А зважаючи  на  те,  що  від  комітетів  з  питань фінансів і банківської  діяльності,  з   питань   економічної   політики   та науково-експертного   управління   надійшли   суттєві  зауваження, комітет доопрацював ці законопроекти і вніс один,  врахувавши  всі пропозиції  і  погодивши  із зацікавленими сторонами.  Ви сьогодні чули...

     ГОЛОВА. 5046-д. Так?

     ЛИТЮК А.І.  Так. Безспірним позитивом внесеного законопроекту є  те,  що банки тепер звільняються від не властивих їм функцій по оцінці  негрошових  внесків.  Безспірним  позитивом  є  і  те,  що практично   унеможливлюється   реєстрація   відкритих  акціонерних товариств,  якщо підписка  на  акції  виконана  менше  ніж  на  60 відсотків.   Тому   ми   позбавляємося  в  майбутньому  від  таких мертвонароджених товариств.

     І якщо деякі сумніви викликає (от і зараз чути по  настрою  у залі)  запропоноване  доповнення  до статті 11 Закону про Державну податкову службу щодо права податківців звертатися у  передбачених законом  випадках  до суду або арбітражного суду з позивною заявою про  скасування  державної  реєстрації  суб'єкта   підприємницької діяльності, то чому б і не додати такого права податковим органам, щоб поставити  їх  у  рівні  умови  з  суб'єктами  підприємницької діяльності,  які  сьогодні  мають таке право - оскаржувати рішення податкових  органів  у  суді.  Це   виведе   відносини   суб'єктів підприємницької   діяльності   та   податкові   органи   на  більш цивілізований рівень стосунків.

     Тому Комітет з питань промислової політики  і  підприємництва пропонує прийняти цей законопроект у цілому.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Мішури.

     МІШУРА В.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів.

     У мене  до  вас  запитання,  Іване  Степановичу,  якщо можна. Справа в тому,  що останнім часом (подивіться,  будь  ласка,  лише сьогоднішній  порядок  денний)  з  однієї  і  тієї  ж  проблеми ми розглядаємо два-три законопроекти.  Чи не свідчить це про  те,  що комітети,  очолювані  нашими  новими  головами,  почали  працювати набагато  гірше?  Невже  не  можна  на   стадії   підготовки   цих законопроектів звести їх до одного, щоб ми не витрачали час на те, щоб розглядати два-три альтернативних законопроекти?

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  поділяю   ваше   критичне   зауваження,   але   ми демократичний  орган,  і  мені не хотілося б давати оцінку тому чи іншому комітету. Думаю, ви її зробили. І це свідчить ...

     ЛИТЮК А.І.  Іване Степановичу, я прошу вибачити, але це якраз той випадок, коли внесли його як один. Ну, то так написано - три.

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що ви погодили, але трошки пізніше. І тому вони були подані всі і зареєстровані  Секретаріатом.  Але  ми будемо голосувати один,  я так зрозумів.  Так?  У четвер ми будемо голосувати один проект 5046-д.

     Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

     БАУЛІН П.Б.   Спасибо.   Уважаемый   Анатолий   Иванович!   Я внимательно  изучал  эти  законопроекты и,  действительно,  на мой взгляд,  наиболее приемлемый,  сведенный - с индексом "д".  У меня два   вопроса.   В   законопроекте,   который  вносился  Кабинетом Министров,  предполагается,  что оценивать  вклады  "господарських товариств"   будет   некий   независимый  эксперт.  Насколько  мне известно,  в депутатском  проекте  это,  так  сказать,  отклонили, видимо,  опасаясь, насколько он будет независим и от кого он будет независим. Это первый вопрос.

     И второй,  касающийся  того,  что  налоговые   органы   могут обращаться в суд по поводу ликвидации лицензии данного товариства. Насколько,  вы считаете,  это необходимо и насколько,  может быть, опасно, потому что налоговая может всех под себя подмять?

     ЛИТЮК А.І.  Начну  со  второго  вопроса.  При желании сегодня налоговая даже при обращении в суд по существующему и действующему ныне      законодательству     может     заблокировать     субект предпринимательской деятельности так,  что  он  и  без  скасування державної  реєстрацїї припинить своє існування.  Поэтому я в своем выступлении сказал,  что это более высокий,  более  цивилизованный уровень    взаимоотношений   фискальных   органов   с   субектами предпринимательской деятельности.

     Что касается независимого эксперта.  На заседание комитета мы приглашали заинтересованные стороны, и нам удалось их убедить, что это действительно ухудшает состояние нашего предпринимательства и, собственно говоря, ведет к злоупотреблениям.

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, ми вас просимо: на четвер внесіть доопрацьований з урахуванням обговорення один варіант, щоб ми його проголосували.  От  і  Баулін  щойно  сказав,  що найбільшу довіру викликає ваш  варіант,  5046-д.  Доопрацюйте,  погодьте  з  трьома відомствами уряду.  У нас останнім часом принципова позиція уряду: вносять свій варіант, погоджуються з депутатським.

     Шановні народні  депутати!   Ми   завершили   роботу.   Сесія продовжить роботу завтра в пленарному режимі о 10 годині ранку.

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки  (виборчий  округ  180,  Харківська  область).  У   цілому депутатська  група  підтримує  пропозиції,  внесені всіма авторами законопроектів.  Згідно  з  запропонованими   законопроектами   не оподатковується   матеріальна  допомога,  яку  отримують  найбільш соціально незахищені  громадяни.  Усі  ми  знаємо,  що  для  таких громадян  навіть  невеликі  суми  матеріальної допомоги є суттєвою підтримкою.  Держава,  зібравши податок з цих  доходів,  не  зможе використати отримані кошти більш ефективно.

     Крім того,  треба  враховувати реалії.  Очевидно,  що держава поки що так і не навчилася адресно компенсувати кошти,  отримані у вигляді  податків.  Тому  порядок,  коли  матеріальна  допомога не оподатковується,  треба відновити.  Але щоб  не  виникло  чергових "дірок" у законодавстві,  треба чітко визначити коло організацій - платників  матеріальної  допомоги  та  коло   осіб,   які   можуть отримувати таку допомогу.

     Виходячи з цього не можна погодитися з пропозиціями комітету. Список підприємств,  визначений комітетом,  з одного боку, включає ряд  підприємств,  виплати  матеріальної  допомоги якими не можуть бути віднесені до їхньої  статутної  діяльності,  а  з  другого  - обмежує  можливості  підприємств,  які  здійснюватимуть  виплати з власного прибутку.

     Спроба узагальнення,  здійснена комітетом,  є правильною, але не  надто  вдалою.  По-перше,  помилки  в тексті перевертають суть законопроекту.  Подруге, абсолютно незрозуміло, чому комітет пішов шляхом  внесення  до законодавства додаткових виключень при сплаті членських  внесків?  Спрощення   системи   оподаткування   вимагає скорочення числа таких виключень.

     Крім того,  ми вважаємо,  що підприємство, яке бажає надавати матеріальну допомогу  пенсіонерам  підприємства  чи  інвалідам  із власних прибутків, повинно мати таку можливість, як це передбачено в  законопроекті  Матвієнкова.  Це  стимулюватиме  працівників  до сумлінної  праці  на  підприємстві  протягом багатьох років.  Це є шляхом творення нормальних економічних стимулів на даному етапі. У майбутньому   на   зміну  цьому,  можливо,  прийдуть  корпоративні пенсійні фонди. Але поки що ситуацію може виправити запропонований порядок нарахування матеріальної допомоги.

     Депутатська група  "Відродження регіонів" пропонує підтримати всі законопроекти і доопрацювати  їх  із  врахуванням  висловлених зауважень,   взявши   за   основу  проект  закону,  запропонований Сушкевичем чи Матвієнковим.