ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  с і ч н я  2001  р о к у.

                         16  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу реєструватися.

     У залі  зареєструвалися  372   народних   депутати.   Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим.

     Ми продовжуємо обговорювати питання порядку денного.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Іване Степановичу, включіть, будь ласка, наше питання. Я годину тримав руку, ви не надали мені слова.

     ГОЛОВА. Йдіть сідайте, я поставлю на голосування надавати вам слово чи ні.

     Я ставлю  на  голосування.  Хто  за те,  щоб Кармазіну надати слово, прошу проголосувати.

     "За" - 151.

     По фракціях покажіть.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не треба ніякого голосування

     ГОЛОВА. Все, я вам дякую, Юрію Анатолійовичу.

     -------------

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про заставу.  Доповідач - член Комітету з питань економічної політики, управління  народним  господарством,   власності   та   інвестицій Станіслав   Олександрович   Сафронов.   Будь   ласка,   Станіславе Олександровичу.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я розумію,  це не  Салигін,  який  у  Америці сидить,  проти кого дві кримінальні справи,  йому можна надавати 5 хвилин. Це не Салигін, це Кармазін.

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, пане Дмитро, я вас прошу...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я вимагаю надати мені слово.

     ГОЛОВА. Я хотів вам надати слово як депутату...

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Ви ніколи не  ставили  на  голосування,  щоб надати слово, ви надавали слово.

     Ви самі  собі  суперечити.  Ви  сказали:  "Хай  буде  рішення комітету, тоді ми розглянемо". Рішення комітету є.

     ГОЛОВА. Ну вносьте його до порядку денного.  Я  не  бачив  ні рішення...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мені соромно за вас

     ГОЛОВА. Подивись,  якщо  ти  знайдеш.  Ну  я ж не формую собі порядок денний.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є в стенограмі те, що ви говорили.

     ГОЛОВА. Підберіть, я вам буду дякувати, а потім видамо його.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну, звичайно, якщо я підберу, то вже видасте.

     ГОЛОВА. Я дякую вам, Дмитре Васильовичу.

     Юрію Анатолійовичу, я вас прошу, звільніть трибуну!

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу, де Салигін?

     ГОЛОВА. Я вже відповідав на це запитання,  що не маю  довідки по  кожному  з депутатів,  який відсутній у залі.  Давайте ми дамо доручення регламентному комітету,  щоб він готував для головуючого довідку кожного дня про причини відсутності депутатів у залі. Я їх буду оголошувати.

     Хто за таку  пропозицію,  щоб  дати  доручення  регламентному комітету, прошу голосувати.

     "За" - 164.

     Покажіть по фракціях.

     Юрію Анатолійовичу,  я  вас  дуже прошу  Ми з вами продовжимо консультації.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви порушили Регламент.

     ГОЛОВА. У чому, ви вважаєте, порушено Регламент?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Місяць ви порушуєте Регламент щодо мене.

     Учора п'ять статей Регламенту порушили.  Комітет  одноголосно проголосував, навіть Заєць голосував за те, що ви порушили.

     ГОЛОВА. Що одноголосно?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Комітет проголосував одноголосно, що ви грубо порушили Регламент.

     ГОЛОВА. Та комітет - це ж іще не Верховна Рада.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Захисникам надавали слово з  процедури,  всім надавали

     ГОЛОВА. Та  мені  не  треба  захисників,  слава  Богу,  щоб я обійшовся без них.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Іване Степановичу,  ви всім надавали слово  з процедури, а мені не надали. Я годину тримав руку, а ви не надали.

     ГОЛОВА. Із процедури? Йдіть сідайте, я вам надам слово.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ні,  я звідси виступлю. Я вже не вірю вам, ви розумієте.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  я надаю слово з процедури. Увімкніть мікрофон на трибуні. Будь ласка. Одна хвилина.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область).  Місто-герой Одеса.  Шановні народні депутати!  Я  прошу  мене  вибачити.  Справа  в  тому,  що  Голова Верховної  Ради  Іван  Плющ  грубо порушує Регламент,  не ставлячи місяць на голосування проект 6274 - проект Постанови про  внесення змін до Регламенту Верховної Ради України.

     Подання комітету  було  вручено  ще 14 грудня.  Мова йшла про зміни до Регламенту,  де поіменні голосування щодо  персоналій  та поіменні голосування щодо подолання вето Президента скасовувалися.

     Ось такі  зміни.  Ставиться  питання  тільки про включення до порядку денного.  Тільки про включення!  І Голова  Верховної  Ради пересмикує.  Справа  в тому,  що це було включено вчора,  сьогодні його вже немає. І так кожен раз.

     Тому я дякую за можливість.  Я просив би  вас  розглянути  це питання  і  включити  до  порядку  денного.  Воно  відповідає усім вимогам,  і комітет схвалив.  Є рішення комітету,  воно роздано. І сьогодні вам свідомо говорять про те, що рішення немає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію Анатолійовичу,  сідайте,  будь ласка. Ви виступили, я вам дав хвилину.

     Я відповідаю.  Я  вам  показую,  шановні  народні   депутати. "Засідання Верховної Ради України, шоста сесія третього скликання. 11 січня 2001 року. 10.00. Реєстрація народних депутатів України". І  далі  всі  питання  порядку  денного.  А це до нього документи. Питання,  про яке говорить Юрій Анатолійович  Кармазін,  немає  ні тут,  ні  в  цих  документах,  і  я  його  не можу  Я йому сказав: "Включайте в наступний  порядок  денний,  і  я  його  поставлю  на голосування".

     КАРМАЗІН Ю.А.   Ви   сказали,   що  зал  вирішує  все,  а  не секретаріат.  Іване Степановичу,  поставте на голосування.  Прошу, поставте на голосування.

     ГОЛОВА. Що поставити на голосування?

     КАРМАЗІН Ю.А.   Про  включення  до  порядку  денного,  більше нічого.

     ГОЛОВА. Як буде тут уключено, я поставлю.

     КАРМАЗІН Ю.А. То це ж ваш секретаріат не включив.

     ГОЛОВА. Я йому роблю зауваження, щоб він включив.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване Степановичу, хто включає? Зал включає, а не секретаріат включає до вашого списку.

     ГОЛОВА. Ви переконані, що зал проголосує?

     КАРМАЗІН Ю.А. Як проголосує зал - це його воля.

     ГОЛОВА. Якщо тільки буде включено, я поставлю на голосування.

     КАРМАЗІН Ю.А. Іване Степановичу, поставте на голосування!

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте спробуємо!

     ГОЛОВА. Да  я ж пробував уже три рази.  Станіславе Івановичу, ви тут неправі, я не хочу коментувати, я вам окремо розкажу.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване Степановичу, поставте на голосування. Ну не гнівіть Бога, для чого ви це робите?

     ГОЛОВА. Я  вам  ще  раз  кажу:  в  мене  немає ніяких підстав ставити на голосування.

     КАРМАЗІН Ю.А. Ось вчорашній план...

     ГОЛОВА. А це на сьогодні план.  Було б вже вчора і  вимагати. Що ж ви сьогодні вимагаєте?

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване  Степановичу,  вчора не день голосувань, сьогодні день голосувань. Ось воно, бачите чи ні?

     ГОЛОВА. Це вже не до мене,  це до  тих,  хто  формує  порядок денний.

     КАРМАЗІН Ю.А.   Оголосіть,   будь   ласка,   і   поставте  на голосування - більше нічого.

     ГОЛОВА. Шановний  Юрію  Анатолійовичу,   я   ще   раз   прошу секретаріат включити до порядку денного,  коли ми будемо формувати порядок денний для голосування, проект Постанови про внесення змін до  Регламенту  Верховної  Ради  України.  Проект Кармазіна від 14 грудня 2000 року, подання комітету від 14 грудня.

     КАРМАЗІН Ю.А. Ви зараз проголосуйте.

     ГОЛОВА. Я для стенограми, для протоколу дав

     КАРМАЗІН Ю.А. Півхвилини! Депутати не погодяться, не буде 226 голосів, ну не буде включено, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Я  не  буду  зараз  голосувати.  Я  не можу на вимогу ставити на голосування. Це порушення Регламенту.

     КАРМАЗІН Ю.А. Ви зобов'язані на вимогу ставити

     ГОЛОВА. Ні, я не зобов'язаний. Я ставив це на голосування.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Іване Степановичу, це не виконання Регламенту. Запитайте, у вас кругом професори сидять - і зліва, і справа.

     ГОЛОВА. Я запитую: "Я дію за Регламентом?"

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За Регламентом, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Я дію за Регламентом?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За Регламентом.

     ГОЛОВА. Я виконав, що вам ще?

     КАРМАЗІН Ю.А.   Не   за   Регламентом  ви  дієте.  Ну,  Іване Степановичу, для чого ви? Півхвилини, чого ви боїтеся?

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Иван Степанович,  был прецедент,  когда в тот четверг Гудыма подошел и сказал:  "Немає в порядку денному", но вы включили и проголосовали.

     ГОЛОВА. Я попросив зал

     Шановні народні  депутати!  Я  звертаюся  до  вас   з   таким проханням. Народний депутат Кармазін і група депутатів, які стоять біля трибуни,  наполягають, щоб я питання за номером 6274 - проект Постанови  про  внесення змін до Регламенту Верховної Ради України поставив на голосування про включення сьогодні до порядку  денного для розгляду.

     КАРМАЗІН Ю.А. Не сьогодні. До порядку денного щоб включили.

     ГОЛОВА. До  порядку денного шостої сесії.  Зрозуміли позицію? Прошу голосувати.

     "За" - 217.

     Дякую. Покажіть по фракціях.

     Я прошу, Станіславе Олександровичу, йдіть сюди (Шум у залі).

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про заставу. Станіславе Олександровичу, будь ласка.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги  народні  депутати! Дозвольте  за  дорученням  Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством,  власності та інвестицій внести на ваш розгляд зміни до Закону про заставу.

     Внесення цих    змін    викликано   необхідністю   покращення привабливості всіх  державних  підприємств  для  надання  кредитів комерційними  банками.  Було  подано  нашими  колегами  депутатами кілька пропозицій і доповнень.

     Як приклад.  До  статті  11  народними  депутатами   Шаровим, Акопяном  і Донець було надано три пропозиції,  вони практично всі враховані. Я думаю, що немає необхідності зачитувати ці доповнення і  зміни,  тому  що вони враховані.  До статті 20 була надана одна пропозиція,  вона  також  врахована.  І  до  статті  21   народним депутатом  Бауліним  також  була  надана одна пропозиція,  вона не врахована.

     Прошу цей законопроект підтримати одноголосно  як  необхідний для  нашої  промисловості,  для  пожвавлення  нашого  економічного становища,  фінансового становища.  Прошу підтримати і прийняти  в цілому.

     ГОЛОВА. Чи   є   запитання?   Баулін,   Семенюк,  Марковська, Черненко.

     Будь ласка. Депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Запорожье.  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Станислав Александрович, я подавал поправку к статье 21 и прошу, чтобы часть вторую статьи 21 оставили в прежней редакции.

     В чем суть, уважаемые народные депутаты? Редакция была такая: "якщо аукціон оголошено таким, що не відбувся, заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити заставне майно за собою  за початковою оцінкою".

     В новой  редакции  предлагается  права  "заставодавця" вообще никак не учитывать.  Я могу вам  на  примере  соседней  державы  - Российской  Федерации показать,  что вот такая процедура позволила "Анэксимбанку"  за  бесценок  купить  государственное  предприятие "Норильский никель".

     Я не  хочу,  чтобы  такая система была в Украине.  И поэтому, отстаивая  права  государственных  предприятий,   прошу   оставить действующую редакцию второй части статьи 21.

     САФРОНОВ С.О.   Шановний   колего,   вашу   пропозицію   було відхилено,  гадаю,  вмотивовано. Адже якщо буде можливість надання згоди  заставодавцем,  то  буде  велике  зволікання  в  поверненні кредитних ресурсів.

     У даний   час   дуже   велика   інфляція,   зростання    цін. Заставодавець  розуміє,  що  підприємство має свій ресурс,  котрий зношується.  Тому  ми  шукаємо  шляхи,  як  зробити   підприємства привабливими  для надання кредитів комерційними банками.  Я просив би підтримати пропозицію нашого комітету і проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Марковська.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція   соціалістів.  Шановний  доповідачу,  скажіть,  як  можна сьогодні приймати зміни до Закону про заставу,  якщо немає  Закону про  управління  об'єктами  державної  власності?  Ви  цією нормою віддаєте   на   виконання   Кабінету   Міністрів   функцію,   йому непритаманну,  невизначену  навіть  Законом  України  про  Кабінет Міністрів.

     Якщо ви  читали  матеріали  Рахункової  палати  після  нашого запиту,  який ми направили стосовно того, що всі частки державного майна сьогодні роздані  через  офшорні  зони  і  управляються  ким завгодно  зза  кордону,  то  чи  не  вважаєте ви,  що це прихована приватизація?  Адже на Кіпр скоро  доведеться  їхати  шукати,  хто забрав у заставу те чи інше майно. Чим це буде мотивовано?

     І друге питання. Іване Степановичу, я до вас хочу звернутися. Скажіть,  будь ласка,  коли буде виконано постанову Верховної Ради від  15  вересня  2000  року  про заслуховування звіту Генеральної прокуратури,  яку  ви  підписували,   і   постанову   щодо   звіту Генерального прокурора,  яку прийняла Верховна Рада 14 грудня 2000 року?  Два рішення Верховної Ради з цього питання прийнято,  а  ви сьогодні блокуєте питання про його звичайну звітність.  Чи буде цю норму виконано коли-небудь?

     Дякую.

     САФРОНОВ С.О. Валентино Семенівно, шановна, ми всі розуміємо, знаємо,  чому виникли ці зміни.  Я вже сказав попередньо,  що наші підприємства,  уся наша промисловість відчувають фінансовий голод. І до нас звернулася Асоціація комерційних банків.  У зв'язку з цим було підготовлено такі зміни.  У нас є фінансовий ресурс,  який не використовується,   на   жаль.  І  тим  паче  не  використовується державними підприємствами,  і ці державні підприємства знаходяться в нерівних умовах з

     підприємствами інших   форм   власності.  Тому  я  просив  би підтримати ці пропозиції, шановні депутати.

     ГОЛОВА. Валентино Петрівно,  як тільки прокурор буде готовий, ми заслухаємо його звіт.

     Будь ласка. Ніна Марковська. За нею - депутат Черненко.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Шановний Іване Степановичу, у мене запитання до вас. Учора ми спостерігали, як увесь український народ піднявся єдиним фронтом за імплементацію.  І сьогодні ми  розглядаємо  такі другорядні питання. Вони основні, але не основні для того, що було вчора.

     Тому я запитую:  коли ми будемо розглядати цей  законопроект? Коли буде імплементація в нашій державі - волевиявлення народу?

     ГОЛОВА. Ніно  Степанівно,  по-перше,  сьогодні одне з питань, які ми голосували для включення до  порядку  денного,  стосувалося імплементаційної   проблеми   і  процесу.  Це  проект  Закону  про парламентську більшість та  парламентську  опозицію.  Але  народні депутати   не   проголосували  потрібною  кількістю  голосів,  щоб включити  його  до  порядку  денного.  Раніше   голосувалися   два законопроекти,   які   стосувалися   імплементаційної  проблеми  і процесу.  Вони також не  були  народними  депутатами  включені  до порядку денного.

     Я сьогодні   мав   особисту   розмову   з   головою  комітету Олександром  Вікторовичем  Задорожнім,  я  йому  сказав:   готуйте пропозиції   щодо   цього  і  вносьте.  Задорожній  відкликаний  з відпустки,  приступив до виконання цього завдання.  Як тільки  він внесе, ми обов'язково його поставимо на голосування.

     Черненко Віталій Григорович.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Дякую, Іване Степановичу. Вчора така атака була на Верховну Раду,  коли по всіх каналах  нашого  об'єктивного телебачення показували,  як народ примушує Верховну Раду, щоб вона проголосувала за імплементацію.

     Іване Степановичу, у липні 2000 року ми вже проголосували 251 голосом варіант,  який нам уже повернений із Конституційного Суду. Нам залишилось зробити наступний крок:  проголосувати 300 голосами пропозиції, які були подані щодо імплементації.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту головуючий має право припинити виступ народного депутата,  якщо той  говорить не  по  темі.  Мені  наші колеги доповідач Станіслав Олександрович Сафронов і Володимир Кирилович Черняк роблять зауваження,  що я не виконую цю норму Регламенту.

     Чи є ще в депутатів зауваження до цього законопроекту?

     Увімкніть мікрофон депутата Бауліна.

     БАУЛІН П.Б. Я уже мотивировал свою поправку, что она защищает интересы государственных предприятий.  В новой редакции заложенное имущество  государственного предприятия может быть реализовано без его согласия.  Поэтому я предлагаю вторую часть статьи 21 оставить в  прежней  редакции:  только  с согласия того,  кто предоставляет имущество в залог.  Если не  будет  такого  согласия,  есть  нормы Закона  о  залоге,  которые  предусматривают  процедуру реализации заложенного имущества.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Поправка народного депутата Павла Бауліна,  внесена в установленому порядку, вміщена на п'ятій сторінці,  третя колонка.  Щойно була  повторна  аргументація  від комітету, Сафронов пояснював.

     Я ставлю  на  голосування  поправку  Бауліна:  частину  другу статті 21 залишити в чинній редакції.

     Прошу голосувати.

     "За" - 173.

     Ще є депутати, які наполягають на поправках? Немає.

     Тоді прошу проголосувати проект Закону про заставу в  другому читанні.

     САФРОНОВ С.О. Колеги, прошу підтримати.

     "За" - 174.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть. Бачите, хто не голосує? Готуємо далі.

     -------------

     Проект Закону    про    захист    економічної    конкуренції. Реєстраційний 0950. Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності та інвестицій Володимир Кирилович Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановні народні депутати! У вас є можливість ощасливити   український   народ   прийняттям  Закону  про  захист економічної конкуренції.  Над проектом закону комітет працював три роки.  Ви  в  першому  читанні  його  підтримали.  Ми врахували 90 відсотків пропозицій.  Є прохання до вас підтримати  законопроект, він дуже солідно, грунтовно підготовлений.

     ГОЛОВА. Я прошу проголосувати в другому читанні проект Закону про захист економічної конкуренції.

     "За" - 266.

     Володимире Кириловичу,  комітет не пропонує прийняти в цілому як закон?

     Ввімкніть мікрофон депутата Пинзеника.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні колеги! Я просив би звернути увагу на те, що ми проголосували.  Закон - надзвичайно серйозний,  він вводить штрафи за  порушення  законодавства  в розмірі 10 відсотків виручки.  Для того,  щоб уявити собі,  що це означає, наведу приклад: Алчевський комбінат  має  мільярд  доларів річного обороту.  Причому ці кошти йдуть   на   спеціальний   рахунок   Антимонопольного    комітету. Формулювання  нечіткі,  більшість  із  них  містить  посилання  на положення, які розробляє Антимонопольний комітет.

     Тому я просив би утриматися від  прийняття  такого  важливого закону

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, ви ображаєте доктора економічних наук вашого колегу Черняка.

     ЧЕРНЯК В.К. Вікторе Михайловичу, скажу вам як доктор доктору. Ви,  на мою думку, неуважно читали законопроект. Я хочу відповісти вам,  конкретно обгрунтувавши цю позицію.  Я готувався  до  такого запитання.  Щодо штрафів.  Вони встановлюються в такому ж розмірі, як у країнах ЄЕС та країнах  Центральної  та  Східної  Європи.  До речі,  в США розмір штрафів більший, і ви це знаєте, ви там бували не менше, ніж я.

     Далі. 10 відсотків - це не конкретний розмір штрафу,  а  його гранична  межа.  Конкретний  розмір  штрафу  визначається в кожній справі,  залежить від обставин справи і  передусім  від  наслідків порушень.  Зміна  граничної  межі  штрафу  з  5  до  10  відсотків пояснюється тим, що цей законопроект на відміну від чинного закону не  передбачає  стягнення незаконно одержаного прибутку,  а тому в багатьох випадках абсолютний розмір санкцій  за  порушення  закону насправді зменшується. Якщо цей механізм діятиме, то штрафи будуть не більшими, а меншими.

     ГОЛОВА. Дякую.  Віктор  Михайлович  Пинзеник   посилався   на Антимонопольний комітет України.

     ЧЕРНЯК В.К.   І   нарешті  (Іване  Степановичу,  вибачте),  в законопроекті пропонується встановити  чітку  процедуру  прийняття Антимонопольним   комітетом   рішень   у   справах  про  порушення законодавства про захист  конкуренції,  яка  зводить  до  мінімуму можливість  зловживань.  На  жаль,  у  мене  немає часу,  я міг би перерахувати...

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу,  в  нас  є  можливість  почути думку самого голови Антимонопольного комітету.  Будь ласка. Завада Олександр Леонідович.

     ЗАВАДА О.Л.,  голова   Антимонопольного   комітету   України. Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні  народні  депутати!  При розробленні  цього  законопроекту  максимально  враховано  все  те корисне,  що  можна  було  врахувати  із судової практики України, Європейського Союзу,  інших країн. І тому є всі відповіді на кожне зауваження, яке зараз було оголошено Віктором Михайловичем. Навіть питання зарахування сум стягнутих штрафів  до  спеціального  фонду Державного бюджету і їх використання врегульовано. В законопроекті чітко написано,  що є  й  норми  інших  законів,  які  це  питання регулюють.  Зокрема,  ви проголосували Закон про Державний бюджет, де визначили,  що суми всіх штрафів надходять до загального фонду. І такої перешкоди для прийняття законопроекту просто не існує.

     Велике прохання до вас підтримати. Це питання врегульовано.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  проголосований у другому читанні проект Закону про захист економічної конкуренції ставлю на голосування як закон у цілому. Прошу проголосувати.

     "За" - 243.

     Дякую. Рішення прийнято.

     -------------

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про особливості  приватизації  майна  в  агропромисловому   комплексі. Повторне друге читання.

     Той уже прийнятий (Шум у залі).

     Ввімкніть мікрофон   Семенюк  Валентини.  Потім  -  Олександр Сергійович, а потім - Зубов. По одній хвилині.

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановні колеги народні депутати!  Перш  за  все давайте  будемо  поважати науково-експертне управління,  яке на 12 сторінках дало зауваження про  взагалі  страшні  речі  щодо  цього документа. Це перше.

     Друге. Після  прийняття  цього закону Антимонопольний комітет чинитиме ще страшніше, ніж податкова адміністрація. Ви згадайте, я в цьому залі виступала і запитувала: "Де ви бачили конкуренцію, де ви  бачили  ринки?"  36  пунктів,  які   говорять   про   розробку підзаконних актів Антимонопольним комітетом.

     Особливо звертаюсь до представників більшості:  згадайте,  як ви в податковій адміністрації  доводите  свої  права  щодо  сплати податків.  Тут  доводити  буде  нікому.  Тому  що  Антимонопольний комітет усі інструкції сам розробить.

     Іване Степановичу,  за  процедурою  другого   читання   треба обговорювати кожну пропозицію.  Це процедурна норма,  яка має бути дотримана.  Тут  і  мої  пропозиції  є,  які  треба  врахувати,  і пропозиції    науковоекспертного    управління.    Тому   потрібно переглянути це питання.  Я звертатимусь до регламентного комітету. Порушувати Регламент не потрібно.

     А ви ще згадайте, представники більшості, як

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.  Будь ласка. Я не хочу порушувати Регламенту.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые   коллеги,   я   хотел   бы присоединиться  к  мнению  коллеги Семенюк,  а также сказать Ивану Степановичу Плющу,  что некорректно руководству Верховной  Рады  и тем  партиям,  которые  вчера выводили людей на улицы,  сегодня не ставить на голосование вопрос об имплементации.

     Уважаемый Иван Степанович,  я неоднократно требовал выполнить решение Конституционного Суда...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон (Шум у залі). Тому що ви не по темі говорите.

     Валентин Зубов.

     ЗУБОВ В.С.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція "Батьківщина". Иван Степанович, сегодня руководитель нашей фракции уже говорил о том,  что Верховный Совет уже принял  постановление, чтобы на этой сессии мы заслушали отчет Генерального прокурора.  К вам  дважды  обращался  Комитет   по   вопросам   законодательного обеспечения   правоохранительной   деятельности   с   предложением немедленно поставить на этой сессии вопрос по  отчету  Генеральной прокуратуры.

     Я прошу  вас  как  Председателя  Верховного  Совета,  который должен заботиться об  обеспечении  выполнения  всех  постановлений Верховного  Совета,  сейчас в присутствии всего зала назвать дату, когда мы заслушаем на этой сессии  отчет  Генерального  прокурора. Пожалуйста, назовите эту дату!

     ГОЛОВА. Я  прошу  уваги  і відповідаю черговий раз,  шановний Валентине Зубов.  Сьогодні голова Комітету з питань  законодавчого забезпечення  правоохоронної  діяльності  Іван  Григорович Білас - підніміть  стенограму  і  почитайте  -  інформував  і  Голову,   і депутатів   про   те,   що   комітет  запланував  розглянути  звіт Генерального прокурора (разом і обговорити це  питання)  7  лютого цього року.  Після цього вони внесуть пропозицію до Погоджувальної ради,  на який тиждень включати.  Я підтримував пропозицію,  що на перший  пленарний  тиждень.  Ви  в  комітет  звертайтесь,  а не до головуючого.  Ви в комітет підіть,  візьміть участь у засіданні, і там поговорите про це!

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Закону   України   про   особливості    приватизації    майна    в агропромисловому  комплексі.  Марченко  Олексій Андрійович готовий дати відповіді. Чи є в депутатів запитання?

     Павло Баулін.

     БАУЛІН П.Б.  Я   подавал   несколько   поправок.   Благодарен комитету,  что  некоторые  из  них  были учтены,  но на одной моей поправке, которая была отклонена, я настаиваю и хотел бы, чтобы ее включили.

     Это поправка 9, которая находится на странице 4 сравнительной таблицы.  Речь идет о праве покупки акций на  льготной  основе  за личные  средства  при  привитазации  предприятий агропромышленного комплекса.

     В частности,  я считаю,  что было бы справедливым,  если бы в число   тех,   кто  имеет  такие  льготы,  включили  лиц,  которые проработали на даном предприятии не менее 10 лет.

     Получается, что те,  кто проработал год  и  ушел  на  пенсию, имеют преимущество приобретать акции на льготной основе. А те, кто вложил труд,  проработал 10 или более лет,  лишаются этого  права. Поэтому  я  хотел  бы,  чтобы  данную статью закона дополнили моим предложением.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Шановні колеги,  в аграрному  комітеті  після того,  як цей законопроект був розглянутий вже в другому читанні і направлений на повторне друге читання,  досить уважно  і  детально розглядалися всі зауваження.

     До речі,  єдиний  народний  депутат,  який вніс пропозиції до повторного  другого  читання,  це  товариш  Баулін.  Ми   ще   раз повернулися  до  його  зауважень.  І  багато  з його пропозицій за погодженням з ним ми зняли.

     Стосовно цієї поправки.  Ми, відхиляючи цю поправку, виходили з того,  що така норма дасть можливість людині, яка братиме участь у пільговій приватизації, скористатися таким правом декілька раз у декількох місцях.  Тобто якщо я відпрацював на одному підприємстві 10 років, відпрацював на другому підприємстві ще 10 років і працюю на   третьому   підприємстві,   то  я  матиму  право  на  пільгову приватизацію декілька раз у декількох місцях.

     Оскільки за Конституцією наші громадяни  мають  рівні  права, цей   закон   і  ця  норма,  якщо  ми  її  приймемо,  суперечитиме конституційній нормі і обов'язково наштовхнеться на вето.

     І тому,  зважаючи на  цю  обставину  (я  до  речі,  пояснював Бауліну  нашу  позицію),  ми вбачали підставу для відхилення.  Але якщо Баулін наполягає на тому,  щоб проголосувати, я не заперечую, і аграрний комітет не буде заперечувати,  якщо буде воля сесійного залу і ця поправка буде підтримана.

     ГОЛОВА. Я нагадую всім депутатам і Олексію Андрійовичу в тому числі,   що   друге   читання  передбачає  постатейне  голосування поправок,  які вносили депутати. Ви не витрачайте часу. Поправка 9 Павла  Бауліна на четвертій сторінці,  третя колонка,  де написано "Відхилено".  Він має право  наполягати  на  голосуванні  в  залі. Позицію комітету висловили.

     Зрозуміла суть  поправки  народного  депутата  Павла Бауліна? Прошу її проголосувати.

     "За" - 126.

     Висвітіть результати по фракціях.

     Ще які є поправки? Депутат Черненко. Будь ласка.

     Віталію Григоровичу, називайте номер поправки.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Іване   Степановичу,   у   мене    коротенька пропозиція:   проголосувати  у  пакеті  цей  законопроект  і  щодо імплементації. Буде 303 голоси.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати,  я надаватиму слово тим депутатам,  які називатимуть поправку,  сторінку й так далі. Є такі  депутати?  Немає.  Є  загальні  зауваження  щодо  того,  щоб поставити  на  голосування  проект закону в другому читанні?  Будь ласка.

     МАРЧЕНКО О.А.  Шановні колеги,  я вас дуже прошу,  цілий  рік заблокована  приватизація  у сільському господарстві,  підприємств агропромислового комплексу.  Сьогодні наші сільські  виборці,  які нас сюди обрали,  порівняно з тими, які живуть в містах і працюють на  промислових   підприємствах,   не   мають   такої   можливості скористатися   законним   правом.   Я   вас   прошу,   підтримайте законопроект, давайте розблокуємо цей процес.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Проект Закону про внесення змін до Закону України  про  особливості  приватизації  майна  в агропромисловому комплексі  ставиться  на  голосування  в  другому  читанні.  Прошу проголосувати.

     "За" - 162.

     Олексію Андрійовичу, працюйте.

     Покажіть результати по фракціях.

     -------------

     Проект Закону  про  врегулювання заборгованості за бюджетними позичками,     наданими     реформованим     сільськогосподарським підприємствам   через   обслуговуючі,   заготівельні  і  переробні підприємства.  Друге читання. Голова підкомітету Дроботов Анатолій Іванович готовий дати пояснення.

     Візьміть, будь ласка,  порівняльну таблицю.  Чи є в депутатів запитання?

     Олександр Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Місто Харків.  Я перш ніж голосувати, шановний Анатолію Івановичу, хотів би почути від вас аргументовану відповідь на таке запитання:  на якій законній підставі,  якщо така є,  такі  разючі зміни у цьому законопроекті до другого читання?

     Ми в   першому   читанні  прийняли  нормальний  законопроект, керуючись здоровим глуздом.  Він складався із трьох статей.  Зараз тут уже шість статей.  І сюди включено списання і реструктуризацію заборгованості  підприємств,  які  до  державної   позички   через обслуговуючі,   заготівельні   і  переробні  підприємства  ніякого відношення не мають.

     Тому я пропоную вам (я думаю,  що ви не  знайдете  нормальної відповіді)  повернутися  до  статей,  прийнятих у першому читанні, прийняти їх у  другому  читанні,  щоб  ми  могли  розблокувати  цю проблему, і вилучити в нинішньому варіанті статті 3, 4 і 5.

     ДРОБОТОВ А.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые  народные депутаты!  Нами  в первом чтении был принят законопроект,  который внес Кабинет Министров.  Ко второму чтению  были  поданы  поправки депутатов, комитет их рассмотрел и с ними согласился.

     То, что статьи 3,  4 несколько нагружены, действительно имеет место.  Но есть  одно  маленькое  "но".  Дело  в  том,  что  перед окончанием  предыдущего календарного года мы приняли закон ( 2091) о списании и реструктуризации  про  всем  отраслям,  в  том  числе относительно свободных экономических зон. Вот там, мне кажется, мы не совсем правильно поступили.

     Что касается статьи  3,  где  речь  идет  в  том  числе  и  о винодельческих  предприятиях.  Из  чего исходил комитет?  Был указ Президента о повышении акцизов, вы знаете... (Шум у залі).

     Я еще раз повторяю, была воля комитета. Я считаю, что комитет поступил правильно, и нужно поддержать эти поправки.

     Если есть иное мнение, ставьте на голосование.

     ГОЛОВА. Я   нагадую   депутатам.  Друге  читання  передбачає: поправка, номер і так далі.

     Павловський Михайло Антонович.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Я дякую, Іване Степановичу. За Регламентом для включення у порівняльну таблицю можна подавати пропозиції,  і я так  зробив. Голова  комітету Катерина Тимофіївна Ващук мене запевнила,  що моя пропозиція включити до переліку підприємств,  які  підпадають  під дію цього закону,  Кам'янець-Подільську тютюнову фабрику - єдину в Україні,  яка  є   українською   і   використовує   75   відсотків вітчизняного   тютюну,  врахована.  Тому  я  прошу  зафіксувати  в протоколі, що голова комітету сказала, що ця пропозиція врахована.

     ДРОБОТОВ А.І. Действительно, Михаил Антонович после того, как таблица  была размножена и подана в зал для рассмотрения во втором чтении,  подал свое предложение.  Оно заслуживает внимания.  Можно проголосовать  сейчас.  Мы  же  исходили из того,  что перед Новым годом нами был принят законопроект номер 2091,  поданный депутатом Терехиным,  и  в  соответствии  с  этим законом реструктуризация и списание будут распространяться на это предприятие.  Поэтому мы не сочли нужным рассматривать.  Но если вы настаиваете,  замечаний по этому вопросу нет,  можно,  Иван Степанович,  к  статье  3  данное предложение проголосовать.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Павловського.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую.  Я хочу уточнити,  що ми подали цю поправку з депутатом Танасовим (це в його окрузі ця фабрика),  і я прошу  її  підтримати,  тому  що голова комітету сказала,  що вона врахована.

     ГОЛОВА. Ви погоджуєтеся?

     ДРОБОТОВ А.І.  Да. Нет вопросов. Единственная государственная табачная фабрика

     ГОЛОВА. Потрібно голосувати?

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Не треба.

     ГОЛОВА. У кого з депутатів ще є зауваження до якоїсь статті?

     Семенюк Валентина Петрівна.

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція   соціалістів.   Шановні  колеги,  мої пропозиції  майже  всі  враховані.  І  я  підтримую  Пасєку,  який виступав стосовно статей 2 і 3.

     Але я   хочу   ще,  Іване  Степановичу,  до  вас  звернутися. Генеральний прокурор 19 грудня надіслав свій звіт.  Чому до  цього часу  це  питання  не  поставлено?  Ви  кажете,  що  коли він буде готовий. Це мається на увазі готовий так, як Гонгадзе, без голови, чи щось інше?

     Дякую.

     ДРОБОТОВ А.І.  Уважаемые  коллеги,  я  вас убедительно прошу. Дальше мы будем рассматривать предложения Президента  к  закону  о списании и реструктуризации, и у нас возникнет несогласование. И я знаю,  что фракция НДП,  "Відродження регіонів"  будут  возражать, если мы не примем эту статью 3.

     Здесь ведется  разговор  о  государственных  винодельческих и коньячных   предприятиях,   спиртзаводах.   У    них    получилась задолженность  по уплате пени и штрафных санкций не по их вине,  а потому,  что в свое время  окружение  Президента  его  подставило, будем  так  говорить,  и он подписал указ по повышению акцизов.  В результате образовалась  задолженность.  Затем  мы  отменили  этот указ,  привели в норму,  но эта пеня нарастает,  и государственные винодельческие заводы сегодня находятся в таком тяжелом финансовом положении.  Поэтому  есть просьба все-таки поддержать законопроект во втором чтении со статьями 3 и 4 и проголосовать в целом.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,   проект   Закону   про врегулювання  заборгованості  за  бюджетними  позичками,  наданими реформованим     сільськогосподарським     підприємствам     через обслуговуючі,  заготівельні і переробні підприємства, ставиться на голосування в другому читанні. Прошу проголосувати.

     "За" - 171.

     Будь ласка. Катерина Тимофіївна Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги,  було прохання  фракцій,  які сумнівалися в тому, що ми вносимо пропозицію тільки щодо державних підприємств,  щоб ми надали список підприємств,  що підпадають під цей  закон.  Ми зробили такий список і його передали у ці фракції. Ось він. Є такий список і в Анатолія Івановича, є в усіх фракцій.

     Якщо ми сьогодні цей  закон  приймемо  без  статей,  про  які кажуть   колеги   і   які  викликають  сумнів,  ми  підведемо  під банкрутство  державні  заводи,  які  виробляють  спиртові  вироби, державні  виноробні заводи.  І цим зробимо добру послугу тим,  хто хоче їх приватизувати за копійки,  і вони  підуть  з  молотка.  Ми втратимо цілу галузь промисловості.  Добре проаналізуйте ситуацію, не треба емоцій.  У вас  у  всіх  є  списки,  просимо  подивитись, проконтролювати, але не відкидати так бездумно.

     Я дякую і прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Кириленко Іван Григорович.

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  міністр аграрної політики України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я просив би підтримати сказане Катериною  Тимофіївною  Ващук.  Законопроект всебічно розглянутий, всебічно обговорений,  опрацьований,  як тільки  можна  було  його опрацювати, і його можна приймати в такому вигляді.

     Я просив  би  підтримати,  бо  в  кожного з вас у окрузі такі підприємства є.

     Ще хочу нагадати,  що  цей  закон  приймається  на  виконання закону,  що  був  прийнятий у березні минулого року,  яким списана заборгованість   реформованих   господарств.   Це   на   виконання "Прикінцевих  положень",  які  тут  у  залі  були  запропоновані й проголосовані.

     Підтримайте сказане Катериною Тимофіївною.

     ГОЛОВА. Проблема не  в  цьому,  проблема  в  тому,  що  треба працювати з фракціями до голосування.

     Олександр Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.  Шановний Іване Степановичу,  в мене є прохання. Аргументація,  яку наводили  опоненти,  коли  говорили,  що  треба прийняти  цей  закон  у цілому в тому вигляді,  в якому він є,  не витримує критики.  Аргументи то правильні, але вони не пов'язані з бюджетною позичкою.

     Тому в  мене  є пропозиція:  давайте поставимо на голосування без статей 3, 4, 5 і приймемо цей закон.

     А аргументи,  які  висловили  Катерина  Тимофіївна,   міністр аграрної  політики  та інші,  свідчать про те,  що треба розробити новий закон, і щоб він відповідав своїй назві.

     Я прошу поставити на голосування без цих статей.

     ДРОБОТОВ А.І.  Ви ж читайте,  тому ми  і  внесли  до  другого читання  зміну  в  назву  цього  закону,  щоб не розробляти новий. Почитайте!

     ГОЛОВА. Всім    зрозуміло?    Довганчин,    все    зрозуміло? Підтримайте! Ще раз голосуємо в другому читанні.

     ДРОБОТОВ А.І.  Голосуйте за. Себе же вред делаете, неужели вы не понимаете?  "Артемида" и "Союз-Виктан" будут развиваться завтра опять.

     "За" - 184.

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Івановичу.

     По фракціях покажіть.

     Анатолію Івановичу, депутати запитують, чому ви не враховуєте пропозицію,  яку було внесено Олександром Тіщенком,  про вилучення окремих статей? Без них вони обіцяють голосувати цей законопроект.

     ДРОБОТОВ А.І.   Іване  Степановичу,  поперше,  ця  пропозиція внесена в залі з голосу,  вона не подавалася в комітет.  У комітет вносилася протилежна пропозиція - врахувати,  внести зміну в назву закону, щоб не розробляти новий закон.

     ГОЛОВА. Та  ви  не  мені  розказуйте,  а  тому,  хто   вносив пропозицію.

     ДРОБОТОВ А.І.  Якщо  наполягає  народний депутат на вилученні статті 3,  ставте на голосування.  Проголосуйте і вилучайте статтю 3.

     ГОЛОВА. Роман Петрович Безсмертний.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я вам нагадую, що цей законопроект був прийнятий в першому читанні за умови,  що до нього  буде  додано  норму  про  списання заборгованості  за  бюджетними позичками по державних виноробних і коньячних підприємствах.

     А найбільшій фракції я хочу нагадати,  що всі  ваші  кримські підприємства  -  виноробні  і  коньячні,  особливо сімферопольські державні підприємства,  мають колосальну пеню, яка склалася в 1997 році в результаті різних ставок акцизів.

     І для того, щоб цю пеню, сума якої вже перевищила навіть суму заборгованості  за  бюджетними  позичками,  якої  вони  не  мають, списати,  нам  треба прийняти цей закон обов'язково.  І ці питання розв'язуються в статтях 3 і 4.

     Тому я вас прошу, підтримайте, будь ласка, цей законопроект.

     Дякую.

     ДРОБОТОВ А.І.  Депутат настаивает на исключении статей 3, 4 и 5.  Почему  нужно  оставлять  статью  3,  обяснили.  По  статье 4 позвольте обяснить.

     Статья 4   касается   реструктуризации    на    восемь    лет задолженности     сельскохозяйственных    предприятий    Донецкой, Закарпатской  и  Луганской  областей.  В  конце  прошлого   созыва народными  депутатами в связи со стихийными бедствиями в этих трех областях принималось решение о реструктуризации  задолженности  на пять лет.

     Сейчас ситуация не улучшилась. Действительно, у них положение очень сложное. Поэтому было принято решение по этим трем областям.

     По статье 5.  Она касается  структуры  "Хлеб  Украины".  Туда пришло новое руководство.  Создается действительно государственная структура "Хлеб Украины", управляемая...

     ГОЛОВА. Анатолію Івановичу,  я бачу, який настрій залу. Я вам нічим не можу допомогти, крім як побажати попрацювати з фракціями. Тобто на повторне друге читання.

     ДРОБОТОВ А.І. Немає питань.

     ------------

     ГОЛОВА. Проект Закону  про  Державний  борг.  Друге  читання. Богдан Володимирович Губський готовий... Немає Губського?

     Альошин Валерій Борисович. Будь ласка.

     Чи є в депутатів пропозиції стосовно поправок,  внесених ними до проекту, який розглядається в другому читанні?

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Іване  Степановичу,  я нагадаю,  що  цей  законопроект уже доповідав Богдан Володимирович Губський і відповідав на запитання всіх  народних  депутатів,  які вносили  пропозиції.  У  нас  у  порядку  денному стоїть прийняття рішення з цього питання.

     ГОЛОВА. У порядку денному законопроект стоїть для розгляду  в другому  читанні,  Валерію  Борисовичу.  Я  вам нагадую енний раз: друге читання передбачає  постатейне  голосування.  Якщо  поправки переважної  більшості депутатів враховані і вони не наполягають на голосуванні,  ми можемо не голосувати.  Якщо немає тих  депутатів, які  наполягають,  тільки  тоді  ми будемо говорити про те,  що ви кажете.  Як  на  мене,  то  це  вже  прописна  істина.  А   такому висококваліфікованому фахівцю,  як ви,  мені аж незручно робити ці зауваження.

     Я звертаюся до народних депутатів: візьміть порівняльну таблицю до проекту Закону про Державний борг. Чи є серед депутатів ті,  хто наполягає на  голосуванні  поправок? Нема. Які тепер будуть загальні зауваження щодо пропозиції Валерія Борисовича  поставити  законопроект  на  голосування   в   другому читанні? Немає. Прошу проголосувати.

     "За" - 187.

     Не приймається.

     По фракціях покажіть.

     -------------

     Проект Закону  про  визнання  бронетанкової  галузі однією із пріоритетних у промисловості України та  заходи  щодо  надання  їй державної підтримки. Друге читання.

     Є в  депутатів  пропозиції  стосовно  поправок,  які депутати внесли, і ці поправки не враховані?

     Прошу проголосувати названий законопроект у другому читанні.

     "За" - 256.

     Рішення приймається.

     Є пропозиція  прийняти  його  як  закон.  Будь  ласка,  прошу проголосувати.

     "За" - 262.

     Рішення приймається.

     По фракціях  покажіть,  а ми в цей час подякуємо генеральному директору і побажаємо,  щоб він цей закон так втілив у життя,  щоб показники  не  тільки  заводу,  а  в  цілому  галузі були на рівні європейських і світових стандартів. Така домовленість уже є.

     -------------

     Проект Закону про дипломатичну службу. Будь ласка.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Вам  на розгляд   пропонується   в   другому  читанні  проект  Закону  про дипломатичну  службу,  доопрацьований  з   урахуванням   більшості пропозицій  і  зауважень,  які  надійшли  від  народних  депутатів України - членів  профільного  комітету  та  інших  комітетів.  Із вдячністю  сприймаючи  кожну  пропозицію,  хотів би зазначити,  що остаточне рішення  про  її  врахування  приймалося  колегіально  з огляду на перспективу розвитку дипломатичної служби,  покладені на неї складні завдання,  а також на те,  що остаточне рішення  -  за Верховною Радою України.

     При постатейному   розгляді   ми   готові   надати   вичерпну інформацію та  відповідний  коментар.  Зазначу  лише,  що  із  132 пропозицій,  які  подані  народними  депутатами до другого читання цього законопроекту,  повністю або частково  враховано  більше  70 відсотків пропозицій.

     Враховані також  зауваження  Головного юридичного управління, які  підтримані  Міністерством  закордонних   справ   України   та профільним комітетом.

     Деякі зауваження   є  можливість  врахувати  при  остаточному редагуванні  законопроекту.  Додатково   після   консультацій   із народним  депутатом  Беспалим  враховані також ті поправки,  які в порівняльній таблиці поки  що  значаться  як  відхилені,  а  саме: поправки 80, 81, 97, 98, 112, 113, 118.

     Щодо поправок  131,  132 допущено технічну помилку - написано "Відхилено", хоча ці правки теж враховані.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів зауваження?

     Депутат Баулін.  Будь ласка.  Називайте  конкретну  поправку, сторінку, щоб скоріше можна було відшукати.

     БАУЛІН П.Б.  Запорожье.  Уважаемые  народные депутаты!  Часть моих поправок учтена в этом законопроекте. Я благодарен Александру Григорьевичу  и  всем остальным.  Часть неучтена,  и с этим я могу согласиться, но пять своих поправок я хочу отстаивать.

     Поправка 33 на странице 9 к статье  6.  Суть  этой  поправки. Здесь   речь   идет  о  том,  что  "статус,  завдання  та  функції консульської установи України за кордоном визначаються цим законом та   Консульським   статутом,   який   затверджується  Президентом України".

     Я считаю,  что  это  неконституционная  норма,   потому   что Президент  не  является главой исполнительной власти.  Это функции Премьер-министра.  И Конституция Украины  (статья  106,  пункт  5) говорит   о   том,  что  Президент  "призначає  та  звільняє  глав дипломатичних  представництв".  А  устав  утвердить   -   это   не президентское, не царское, так сказать, дело. Поэтому я предлагаю, чтобы устав "затверджував Кабінет Міністрів,  а не Президент". Так будет больше соответствовать Конституции Украины.

     ПУХКАЛ О.Г. Шановні колеги і шановний колего Баулін! У цілому ваша пропозиція може бути сприйнята,  якщо буде підтримана  залом. Це  не  суть принципово,  хто там буде затверджувати (Шум у залі). "Батьківщина" підтримує (Шум у залі). Домовилися.

     ГОЛОВА. Олександре Григоровичу,  я вас прошу: ви домовляйтеся в межах компетенції і повноважень. Ви доповідаєте від комітету.

     ПУХКАЛ О.Г. Так.

     ГОЛОВА. Комітет  відхилив поправку,  а ви вже тут домовилися, так? Я прошу вас, ви трохи серйозніше.

     ПУХКАЛ О.Г. Я цілком серйозно, Іване Степановичу

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  поправку  депутата  Бауліна. Прошу голосувати: поправка 33, сторінка 9, друга колонка.

     "За" - 114.

     Бачите?

     По фракціях. Зараз ще побачимо.

     Тут не вина Олександра Григоровича, тут щось інше.

     Юрій Ключковський. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Дякую.  Народний рух України.  Шановний доповідачу, в нас є претензії до двох статей цього законопроекту.  По-перше,  в статті 13 з'явилася норма про те,  що кандидати на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України мають проходити консультації в комітеті Верховної Ради.  Комітет Верховної Ради у  закордонних  справах  є внутрішній  орган  Верховної Ради,  і він не може мати повноважень назовні Верховної  Ради.  Сама  Верховна  Рада  таких  повноважень відповідно   до   Конституції   не   має.   Отже,   ця   норма   є неконституційною і її треба вилучати.

     Друге наше зауваження стосується статті 37, де  передбачена  така норма:  дипломатам,  які мають потребу в житлі,  надається земельна ділянка.  Я перепрошую,  вони  що  там, намет  будуть  ставити  чи  рити  землянку?  Чому  не надається їм квартира,  як це передбачено Житловим кодексом?  Тобто якась  така дивна  норма  про  земельну ділянку,  яку можна використовувати як завгодно.  Отже,  я думаю,  що ці дві норми треба вилучати, і тоді все в порядку. Можна далі голосувати.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Григоровичу.

     ПУХКАЛ О.Г.  Юрію  Богдановичу,  що стосується вашого першого зауваження  до   запропонованої   норми   щодо   консультацій   по кандидатурах  на  посади  Надзвичайних і Повноважних Послів.  Вона обговорювалася в комітеті декілька  разів.  Ми  консультувалися  з цього питання і з Міністерством закордонних справ. Ми вважаємо, що тут немає суперечностей з Конституцією тому,  що  не  пропонується норма   погодження  кандидатур,  а  пропонується  лише,  що  перед поданням кандидатури на посаду Надзвичайного і Повноважного  Посла України щодо цієї кандидатури відбуваються консультації в комітеті Верховної Ради України.  Ці консультації і їх  висновки  не  мають обов'язкового  характеру  при  вирішенні  питання  про призначення Надзвичайного і Повноважного Посла Президентом України, вони мають дорадчий характер.

     Що стосується  надання  земельної ділянки.  Тим дипломатичним працівникам,  які повертаються після довготермінового відрядження, яке триває,  скажімо,  чотири роки, і не мають житла в місті Києві чи в тому місті,  куди  вони  повертаються,  справді,  передбачено право одержати земельну ділянку під житлове будівництво.

     ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен). Потім Борис Якович Беспалий.

     ТАРАН (Терен)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Олександре Григоровичу, моїх поправок був цілий ряд. У принципі можна було б погоджуватися з тим, що частину з них комітетом враховано, частину не враховано. Я не наполягаю, скажемо так.

     Але серед них є одна поправка,  яка,  мені  здається,  досить суттєва. На жаль, у мене зараз немає таблиці, і я не можу сказати, чи ви її врахували, чи ні.

     ПУХКАЛ О.Г. Який номер поправки?

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.  Ідеться про те,  що  технічні  працівники дипломатичних  служб  повинні знати державну мову,  але не йдеться про те,  що самі дипломати,  консули повинні знати державну  мову. Тобто нонсенс: друкарка, водій машини повинні знати державну мову, а,  скажімо,  посол - не обов'язково.  І я вносив  поправку.  Вона врахована чи ні?

     ПУХКАЛ О.Г. Це поправка 39. Вона врахована.

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон   депутата   Ключковського.  Він невдоволений щось там. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Народний рух  України.  Насамперед,  Іване Степановичу,   мабуть,   якщо  внесена  пропозиція,  то  її  варто проголосувати.  Але справа в тому,  що  відповідь  була  абсолютно незадовільна щодо обох зауважень.

     Перше. Є Конституція України,  і ніякі ваші консультації ні з ким не можуть бути вищими від Конституції.

     Друге. Якщо мова йде  про  необов'язкові  процедури,  які  не мають правових наслідків,  то для чого їх записувати в закон? Адже це тоді просто робоча  процедура,  яка  за  взаємною  домовленістю дотримується.

     Щодо надання земельної ділянки.  Ви кажете,  не мають житла і тому їм надають земельну ділянку.  Ну то я ще раз питаю: і що вони з  тієї  земельною  ділянкою роблять,  якщо не мають житла?  Намет ставлять?  Де живуть? Отже, їм треба забезпечити місце проживання, а  не  земельну  ділянку.  Тобто давайте запишемо - забезпечуються квартирою.

     ГОЛОВА. Юрію  Богдановичу,  якщо  ви  хочете,  щоб   я   щось голосував,  я вас ще раз прошу: називайте номер поправки, сторінку і так далі.  А ви хочете,  щоб я голосував  ваше  "повествование"? Візьміть таблицю і постарайтеся відшукати свої поправки.

     ПУХКАЛ О.Г. Немає його поправок.

     ГОЛОВА. То ви відповідь дайте.

     Борис Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Я вимушений підтримати ту тему, яку розпочав  наш  колега  з  Народного  руху  Юрій  Ключковський. Поправка  моя  до статті 37:  вилучити частину четверту статті 37, яка  передбачає  надання  безвідсоткового  кредиту  і   цієї   вже горезвісної земельної ділянки.

     Я просто  звертаюся  до Олександра Григоровича,  чи знає він, який приз він пропонує,  якою є вартість  цих  земельних  ділянок? Чому саме працівники дипломатичної служби,  які попрацювали, мають отримати ці чотиризначні суми в доларах і так далі?

     Крім того,  працівники  дипломатичної   служби   є   державні службовці,  вони повинні мати ті самі гарантії, що й інші державні службовці.

     Я наполягаю на тому,  щоб ця моя поправка була поставлена  на голосування.  Якщо  вона  не  буде  проголосована,  я  пропоную не підтримувати законопроект у цілому.

     І є ще моя друга поправка, по якій я висловлюсь...

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу,  ви перед тим, як наполягати, назвіть номер поправки.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Я сказав.

     ГОЛОВА. Ви назвали статтю, а я вас прошу - поправку!

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Олександр  Григорович Пухкал зараз назве номер моєї поправки.  Я пропоную у статті 37 частину четверту  вилучити. Ми  з  Олександром Григоровичем дуже добре співпрацювали,  десятки моїх поправок він врахував, врахує і цю зараз.

     ГОЛОВА. Олександре Григоровичу, знайшли?

     ПУХКАЛ О.Г.  Я знайшов статтю, а поправку ще не знайшов. Ми ж розглядаємо не за статтями.

     ГОЛОВА. Що я буду ставити на голосування?

     ПУХКАЛ О.Г.  Я  єдине хочу сказати,  Борисе Яковичу,  ми ж із вами  це  питання  погодили.  Редакційно  ми  додали,  що  в  разі відсутності   житла   надається  земельна  ділянка  для  житлового будівництва.

     І щодо чотиризначних  сум,  про  які  ви  сказали.  Це  ж  не означає, що земельна ділянка надається обов'язково в центрі Києва, де справді земля має велику вартість.

     ГОЛОВА. А ви  там  не  сказали,  в  якому  місці  ця  ділянка надається?

     ПУХКАЛ О.Г.  Ні, просто - надається земельна ділянка. Шановні колеги, людина чотири чи п'ять років відсутня, працює за кордоном, повертається,  немає житла. Але в неї є можливість побудувати собі житло.  Чому вона  не  має  права  одержати  земельну  ділянку  на загальних підставах, які є в земельному законодавстві?

     ГОЛОВА. Я  звертаюся  до народних депутатів:  називайте номер поправки.

     Павло Баулін.  Павле Борисовичу,  поділіться досвідом.  Чітко зараз почуєте. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.  Спасибо,  Иван  Степанович.  Запорожье,  фракция коммунистов. Очередные поправки, на которых я хочу настаивать. Для экономии времени я их обединяю в одну.  Это поправки 52, 53, 54 к статье 12 (в новой  редакции  статья  13),  которая  находится  на странице 15.

     Статья называется  "Призначення  на  дипломатичні посади".  В предлагаемой редакции во всех частях этой статьи речь идет о  том, что  "призначення  на  дипломатичні  посади  та  звільнення  з них здійснюється Президентом України та міністром закордонних справ".

     Что предлагаю я?  Во-первых,  я хочу напомнить,  что согласно статье  106  Конституции  Украины  Президент назначает только глав дипломатических служб.

     Во-вторых, я хочу,  чтобы в перечень должностных лиц, которые влияют  на  назначение  лиц  на  "дипломатичні посади" был включен Премьер-министр Украины. Поэтому во всех своих поправках - 52, 53, 54  -  я  прошу  включить и должность Премьерминистра:  Президент, Премьер-министр и министр иностранных дел.

     Потому что  если  останется  только  Президент   и   "міністр закордонних  справ",  то мы переходим к чисто президентской модели управления и  назначения  на  эти  должности.  Включить  должность Премьер-министра Украины.

     ПУХКАЛ О.Г.    Призначення    на   посади   Надзвичайного   і Повноважного Посла і Постійного представника  -  це  конституційні повноваження  Президента України.  І Президент України їх здійснює за поданням міністра закордонних справ України.

     Конституція якраз  і  передбачає,  що  саме   Президент   має повноваження щодо призначення Надзвичайних і Повноважних Послів.

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Олександре Григоровичу,  народний депутат має право.

     Я звертаюся до депутатів.  На сторінці 15  у  другій  колонці викладена  суть  поправок  52,  53,  54:  після слів "здійснюється Президентом  України"  записати:  Прем'єр-міністром   України   та міністром  закордонних  справ  України".  Прошу  проголосувати  цю поправку.

     "За" - 124.

     Рішення не приймається.

     Наступні поправки. Депутат Баулін. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.   Запорожье,   фракция   коммунистов.   Уважаемые народные   депутаты,   Александр  Григорьевич,  я  прошу  обратить внимание на поправку 90 на  странице  28.  В  новой  редакции  это статья 33, в старой - статья 26 "Заохочення за сумлінну працю".

     Суть поправки.  Я  предлагаю  исключить эту статью.  И вот по каким мотивам.  Это не норма закона:  "оголошення  подяки,  видача грошової премії,  нагорода грамотою". Это записывается в Положении о Министерстве иностранных  дел  или  в  должностных  инструкциях. Награждение грамотами,  обявление благодарности и так далее - это не норма закона.

     Поэтому я прошу статью  33  в  новой  редакции  исключить  из текста законопроекта.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Григоровичу.

     ПУХКАЛ О.Г.   Дипломатична   служба   є   складовою  частиною державної служби.  І ви знаєте,  що в Законі про  державну  службу передбачені  певні  заохочення державних службовців.  Оскільки цей закон врегульовує особливості дипломатичної служби,  ми вважали за доцільне  включити  цю  статтю  в  текст  закону  і не вважаємо її зайвою. Заохочення дипломатам за сумлінну працю потрібно надавати.

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте,  Павле Борисовичу?  Так. Сторінка 28, друга колонка,  поправка 90 депутата Бауліна: статтю 26 виключити. Прошу проголосувати.

     "За" - 105.

     Депутат Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Поправка 113. Дискусія щодо неї була проведена. Це  є  поправка  щодо  надання  тієї  самої  горезвісної земельної ділянки.  Я прошу поставити її  на  голосування.  Прошу  депутатів підтримати, а в разі неврахування не підтримувати законопроект.

     Дякую.

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановні колеги,  я вже вам повідомляв,  що після консультацій  із  народним  депутатом  Беспалим  ми  врахували  цю поправку   редакційно.   Я   хочу   зачитати   ту   редакцію,  яка відпрацьована в  комітеті  остаточно:  "Працівникам  дипломатичної служби, які потребують відповідно до чинного законодавства України поліпшення житлових умов,  може  надаватися  земельна  ділянка  та безвідсотковий  кредит на строк до 20 років для будівництва житла. Умови надання кредиту встановлюються Кабінетом Міністрів України".

     Я хотів би особливо наголосити,  що цим працівникам надається земельна  ділянка у відповідності із чинним законодавством України і на основі такої юридичної норми,  як вона може надаватися. Тобто надається    тим,   хто   бажає   взяти   земельну   ділянку   для індивідуального житлового будівництва.  А  умови  надання  кредиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

     Я прошу підтримати цю редакцію, яка затверджена комітетом.

     ГОЛОВА. Борисе  Яковичу,  ви наполягаєте на голосуванні своєї поправки?

     Шановні народні депутати,  сторінка 35, друга колонка, перший абзац,  поправка  113.  Депутат  просить  частину  третю статті 35 вилучити.  Комітет  просить   залишити.   Голосується   пропозиція депутата Беспалого про вилучення. Прошу голосувати.

     "За" - 193.

     По фракціях покажіть.

     ПУХКАЛ О.Г.  Я  хотів би ще додати,  що це є норма Закону про державну  службу.  Тут  тільки  вона   викладена   з   урахуванням особливостей дипломатичної служби.

     ГОЛОВА. Якщо  та чи інша норма передбачена в тому законі,  то тоді треба вводити...

     Є ще у депутатів зауваження?

     Депутат Баулін. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.  Запорожье,  фракция коммунистов.  Не  посчитайте меня  назойливым,  но  я буду настаивать еще на одной поправке,  а именно на поправке 116 на странице 36, в новой редакции это статья 38     "Забезпечення    дипломатичних    працівників    предметами представницької екіпіровки".

     Я предлагаю эту статью  исключить,  считаю,  что  это  не  по карману  нашему небогатому государству.  Кроме того,  мне кажется, что дипломаты - это  не  самые  бедные  люди.  К  тому  же,  здесь абсолютно не уточняется,  какая именно экипировка, что это: фраки, вечерние платья,  бюстгальтеры  или  что-то  другое?  Здесь  этого абсолютно   нет.  Я  предлагаю  эту  статью  исключить  из  текста законопроекта.

     ПУХКАЛ О.Г.  Справді,  це не є предметом закону визначати, що входить  до  цієї  екіпіровки.  Але  чому ми запровадили цю норму? Працівники дипломатичних служб багатьох  країн  світу  мають  свою екіпіровку.  Я думаю,  що й Україна як незалежна держава, щоб бути достойно представленою на міжнародній арені і бути  авторитетом  в міжнародних відносинах,  також має забезпечити своїх дипломатичних працівників цією екіпіровкою.  А щодо умов її надання і того,  яка саме екіпіровка надається,  тут написано:  "визначається Кабінетом Міністрів України". Це невеликі кошти.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Статтю  36,  а  в  новій редакції це стаття 38, пропонується вилучити. Я хочу, щоб Геннадій Йосипович сказав, чи є практика надання такої екіпіровки.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване    Степановичу!    Так,    звичайно   традиційно   дипломати забезпечуються екіпіровкою. Про що мова йде, щоб ви знали, це одна пара взуття і один костюм на три роки. Тобто оскільки ми дипломата направляємо за кордон на чотири роки,  то за час свого перебування там  він  одержує  одну пару взуття і один костюм.  У Міністерстві закордонних справ я не знаю точно, які зараз зарплати, але це дуже низькооплачувальні  працівники.  І коли він приїжджає за кордон... Так,  за чотири роки потім він щось собі накопичить, а приїжджає - у нього частогусто немає звичайного костюма. Я думаю, що незалежна Українська держава не постраждає від  цього.  А  товаришу  Бауліну скажу,  що  це  була  норма  ще радянської дипломатії,  хай це вас заспокоїть.

     Дякую.

     ГОЛОВА. З'ясували?  Павле Борисовичу, не наполягаєте? Так, не наполягає депутат на цьому. Ще які є запитання до статей? Загальні запитання є?

     Депутат Ключковський. Будь ласка.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Народний Рух України. Шановний доповідачу! Шановний  Іване  Степановичу!  Хочу  звернути увагу,  що в другому читанні ми можемо не тільки підтримувати поправки, але й виступати проти внесених при підготовці до другого читання поправок.

     Так ось  та  зміна до статті 13,  про яку я говорив,  власне, внесена комітетом при підготовці до другого читання.  Очевидно, що до того,  як я отримав порівняльну таблицю, я не міг про це знати. Але більше того,  вона внесена без включення  в  середню  колонку, куди включаються всі поправки.  Тобто я вважаю, що вона взагалі не має права існувати.  Тому я принаймні статтю 13 пропоную перенести на  третє  читання,  але бажано,  щоб і весь законопроект пішов на третє читання.

     ПУХКАЛ О.Г. Шановний Юрію Богдановичу! Я хочу вам повідомити, що  при  голосуванні законопроекту в першому читанні ця норма була проголосована  як  норма  погодження  кандидатур  у   Комітеті   у закордонних справах.  Тобто пропонувалася більш жорстка норма, яка справді суперечила Конституції України.

     І тому  комітет  при  підготовці  законопроекту  до   другого читання  з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ і його зауважень,  які надійшли  до  комітету,  відійшов  від  норми погодження, а пропонує більш м'яку норму - консультації.

     ГОЛОВА. Удовенко Геннадій Йосипович.

     УДОВЕНКО Г.Й. Шановний Олександре Григоровичу! Така практика, якщо ми  введемо  ще  погодження  кандидатур  або  консультації  з комітетом,  значно  ускладнить  призначення  послів.  На сьогодні, здається,  в Міністерстві закордонних справ є 28 вакансій  послів, посольства  значною  мірою  паралізовані.  Якщо ми будемо постійно консультуватися, то це ускладнить...

     Але це дійсно, як сказав Ключковський, не є нормою закону, це практика  роботи  комітету.  Ви досить високі повноваження маєте і можете таким чином  організувати  свою  роботу,  щоб  Міністерство закордонних   справ  консультувалося  з  комітетом.  Кілька  разів міністра на килим до себе викличете,  і все стане на  свої  місця. Але  в  закон  вводити  -  це антиконституційно.  І я тоді не буду здивований, якщо Президент вето накладе.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Від  Міністерства   закордонних   справ   слово   має Олександр Олександрович Чалий.

     ЧАЛИЙ О.О.,   перший  заступник  міністра  закордонних  справ України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На всіх    стадіях    обговорення    цього   фахового,   професійного депутатського   законопроекту   Міністерство   закордонних   справ наполягало  на  вилученні  будь-якої  згадки  щодо консультування. Чому?

     Відповідна стаття Конституції дає право на призначення послів Президенту  України  -  главі  Української  держави.  Я  згоден  з Геннадієм Йосиповичем, що комітет і Верховна Рада загалом має свої важелі,   щоб   впливати  на  ці  процеси,  однак  якщо  в  такому формулюванні стаття 13 пройде, то є вірогідність, що глава держава саме на цей елемент накладе вето.

     ГОЛОВА. Депутат Білорус.

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні колеги!  Тут шановний Геннадій Йосипович,  мій колега і приятель,  говорив  про Конституцію, і колега Чалий також. У Конституції Сполучених Штатів Америки записано,  що  президент  призначає  послів  за  згодою  і схваленням  сенату,  "с  согласия и одобрения",  дві складові,  це конституційна норма.  І  це  важливо  тому,  що  призначається  не представник  Президента,  не  представник  Кабінету  Міністрів,  а представник держави, країни, нації.

     Тому всялякі  спроби  уникнути   консультацій   з   комітетом віддають авторитаризмом. Я підтримую рішення, яке ухвалив комітет: консультації обов'язкові.  А вже Президент може їх використати  чи ними знехтувати. І ніяких ускладнень процедури немає, комітет може за день видати 10 рекомендаційних рішень  на  призначення  послів, якщо треба. І це жахливо, що в Україні 23 вакансії послів. Комітет може визначитися за тиждень, були б кандидатури тільки.

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко. За ним - депутат Донченко.

     МУСІЄНКО І.М..  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії.  Підтримуючи в основному думку колеги Олега Григоровича  Білоруса,  я  все-таки  хочу  висловити   подив   тим настроєм,  який  домінує  при  обговоренні  цього питання в нашому залі.  Знаєте, було б абсолютно логічно, якби ми відстоювали право парламенту  в особі комітету хоч якимось чином впливати на кадрові питання. Але ми робимо протилежне!

     Шановний Геннадію Йосиповичу! Проблеми сьогодні з посольським корпусом не тому, що ускладнений процес, а тому що все вирішується на  тому  рівні,  на  якому  вирішувалося  певний  час.  Ти   мені подобаєшся,  ти мені підкоряєшся,  ти мені підпорядковуєшся і будь здоров. І Олександр Олександрович Чалий, якби він не був зв'язаний певними,   як   кажуть,   обов'язками,  пояснив  би,  як  сьогодні вирішуються всі ці питання.

     То чому ми відмовляємося від того, щоб записати в максимально коректній  формі  можливість  консультацій?  Консультацій!  А там, дасть Бог,  як кажуть,  підпише Президент,  і це тільки  сприятиме вирішенню загальної проблеми.

     Дякую.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

     України ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я так розумію, що це було не запитання, а коментар  стосовно  тих  проблем,  які   були   дискусійними   при обговоренні   законопроекту  в  другому  читанні.  І  наскільки  я розумію, ще є одна пропозиція.

     Слово надається народному депутату Донченку.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый  Степан Богданович!   Уважаемый  коллега  Пухкал!  Народные  депутаты!  Вы обратили внимание,  что этим законом мы расширяем  ряд  льгот  для наших  дипломатов  или  переносим  эти  льготы,  в  то время когда статьей 62  Государственного  бюджета  на  2000  год,  статьей  58 бюджета  на этот год льготы для наших простых граждан мы отменили. Поэтому я не совсем понимаю логику  данного  документа.  Мы  опять натаскиваем льготы определенной категории граждан, а для других их не допускаем.

     Поэтому я вношу предложение:  все те статьи,  к которым  были замечания,  высказанные Ключковским, Беспалым, депутатом Баулиным, связанные с предоставлением земельного участка, одежды и так далее и   тому   подобное,   перенести   на   третье  чтение,  это  надо отрегулировать.

     Я сегодня согласен проголосовать во втором чтении,  но не  за эти  все  моменты,  связанные  с  какими-то  льготами  для  данной категории лиц.  Они даже выше получаются, чем у министров, выше по целому ряду. Уже до этого дошли.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександре Григоровичу, прошу.

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановний колего Донченко! Хочу зауважити, що цим законом  все-таки  ми  не  розширяємо  пільги  для   дипломатичних працівників.  Ми  дійсно  підтверджуємо деякі пільги,  передбачені Законом про державну службу,  враховуючи особливості дипломатичної служби.

     Що стосується   зауважень   колеги   Беспалого  щодо  надання земельної ділянки,  то я зачитував остаточну редакцію цієї  норми. Остаточна  редакція  цієї  норми  передбачає,  що земельна ділянка надається відповідно до чинного законодавства України.

     Тобто ніяким чином ми не розширяємо  пільги,  ми  не  надаємо додаткових   пільг   дипломатичним   працівникам   щодо  одержання земельних  ділянок.  Але  якоюсь   мірою   ми   дійсно   захищаємо дипломатичного працівника,  щоб не було так,  що через п'ять років він повертається в Україну,  а тут  уже  ні  житла,  ні  земельної ділянки для нього немає.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Олександре  Григоровичу,  Юрій Григорович вніс слушну пропозицію,  щоб у другому читанні  законопроект  прийняти,  а  ті статті,  щодо  яких потрібні додаткові узгодження чи консультації, перенести на третє читання.  Це збігається з тим,  про що говорили народний депутат Ключковський та інші.

     Давайте ми  визначимо  ці  статті  і  приймемо законопроект у другому читанні.

     ПУХКАЛ О.Г. Іване Степановичу, можна ще одну

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановні  колеги!  Звичайно,  якщо   є   проблема додаткового   узгодження   щодо  статті,  де  передбачено  надання земельних ділянок,  її можна перенести на третє читання.  Це  ваша воля. Але я хотів би висловити ще одну думку з приводу призначення Надзвичайних і Повноважних послів  і  консультацій  у  Комітеті  у закордонних  справах.  Ми  зараз  ведемо мову про участь Верховної Ради України у формуванні уряду. І саме ця формула - консультації, політичні консультації - визначена нами як найбільш оптимальна для участі Верховної Ради у формуванні уряду України.

     Тому я  вважаю,   що   саме   визначена   комітетом   формула консультацій  найбільш  прийнятна,  і  тут  не  може  бути якихось особливих заперечень проти прийняття статті 13.

     ГОЛОВА. Все з'ясували? Депутат Баулін.

     БАУЛІН П.Б.  С учетом тех поправок,  которые я вносил,  прошу перенести на третье чтение (нумерация уже согласно новой редакции) статьи 6, 13 и 33.

     ГОЛОВА. Ще які зауваження? Депутат Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я думаю,  що можна до них додати і статтю  37, зайва  консультація ніколи не завадить.  Гадаю,  ми вийдемо там на оптимальну формулу. Прошу статтю 37 додати.

     ГОЛОВА. Так, додали. Ще є пропозиції?

     Шановні народні  депутати,  проект  Закону  про  дипломатичну службу  ставиться  на  голосування у другому читанні,  за винятком статей 6, 13, 33 і 37. Прошу проголосувати у другому читанні.

     "За" - 267.

     Прийнято. Дякую,  Олександре  Григоровичу,  а  решту   статей доопрацьовуйте.

     ПУХКАЛ О.Г. Зрозуміло.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     -------------

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Третє читання. Доповідає Іван Григорович Білас, голова профільного комітету.

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120, Львівська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні  депутати!  Вашій  увазі  пропонується  у третьому читанні проект Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. У другому читанні зазначений законопроект  був  прийнятий  нами  з маленькою  поправкою  щодо  внесення  до  переліку предметів,  які вважаються контрабандою, тютюну та горілчаних виробів.

     Однак на   засіданні   Комітету   з   питань    законодавчого забезпечення   правоохоронної   діяльності   вищезгадана  поправка членами комітету була відхилена.  Зверніть увагу:  основною  ідеєю законопроекту   є   те,   що   предметами   кримінальної,   карної відповідальності не можуть бути речі,  не  вилучені  з  цивільного обігу, а саме тютюн і горілчані вироби та інші предмети.

     Крім того,    зазначений    законопроект    спрямований    на декриміналізацію осіб,  які  вчиняють  подібні  правопорушення  та порушення в цілому законодавства. Тому особи, які перевозять через митний кордон товари,  не вилучені  з  цивільного  обігу,  повинні нести виключно адміністративну відповідальність,  що і передбачено в проекті закону, представленому на ваш розгляд.

     Згідно із запропонованою новою редакцією статті 2 Кодексу про адміністративні   правопорушення   питання  щодо  адміністративної відповідальності за порушення  митних  правил  регулюються  Митним кодексом України.

     Тому комітет  прийняв  рішення  запропонувати  Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у третьому  читанні  і  в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання? Немає.

     Тоді прошу  проголосувати  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою  та порушеннями митних правил у третьому читанні.

     Прошу голосувати.

     БІЛАС І.Г. Прошу підтримати, шановні народні депутати.

     "За" - 152.

     По фракціях покажіть.

     Увімкніть мікрофон депутата Кармазіна.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Партія  захисників  Вітчизни.  Шановний  Іване Степановичу!   Шановний   Іване    Григоровичу!    При    розгляді законопроекту в другому читанні я вносив пропозицію, щоб ми одразу всіх огулом не звільняли від відповідальності за контрабанду,  яка посилилася.  Сьогодні вже ешелонами везуть контрабанду сюди,  і це не треба розслідувати,  за логікою авторів.  Я пропонував, давайте зробимо  так,  як  ми  зробили  в  проекті  Кримінального кодексу: запишемо,  що контрабанда товарів визнається  вчиненою  у  великих розмірах  і  тягне за собою кримінальну відповідальність,  якщо це контрабанда  на  суму,  що  більш  як  у  тисячу  разів  перевищує неоподатковуваний  мінімум  доходів  громадян.  Це значить,  що за контрабанду  на  суму  до  17  тисяч  гривень   розслідування   не проводиться,    а    вирішується    питання    про   покарання   в адміністративному порядку.  Це ж нормально,  17 тисяч,  порахуйте, скільки  це  контрабанди,  і ми говоримо,  що в тому випадку треба з'ясовувати всі обставини. Ця моя пропозиція чомусь не включена до таблиці   на   третє  читання,  і  саме  тому,  я  думаю,  зал  не проголосував. Я просив би при повторному розгляді врахувати.

     Дякую.

     БІЛАС І.Г.  Шановний Юрію Анатолійовичу! Ваша пропозиція мала усний характер,  тому і не включена до третього читання,  оскільки ви письмової пропозиції відповідної не подали.

     І ще раз,  шановні народні  депутати,  звертаюся  до  вас  із проханням зауважити, що ми прагнемо врегулювати ті правовідносини, які склалися уже на сьогодні в нових економічних відносинах, що ми прагнемо   створити  цивілізовані  ринкові  відносини.  У  кожному цивілізованому  суспільстві  поняттям  "контрабанда"   охоплюються тільки  ті  предмети,  які  вилучені з цивільного обігу.  Це у нас колись,  коли все було закрито,  не  було  зв'язків  із  зовнішнім світом,   вносили   до   предметів  контрабанди  ті,  які  щоденно перебувають у  цивільному  обігу.  Нині  є  правила,  врегульовані Митним  кодексом  України,  митні правила,  які чітко передбачають порядок переміщення через державний кордон різноманітних  товарів, які  є  в цивільному обігу.  Будь ласка,  дотримуйтеся цих правил, оформляйте відповідно до чинного законодавства. Якщо ж порушуються ці правила, то це не означає, що за порушення особа повинна зразу, автоматично,  притягатися  до  кримінальної  відповідальності.  Ми йдемо  шляхом  декриміналізації  діянь.  Інша  справа - Кодекс про адміністративні   правопорушення,   ми   передбачаємо    конкретну адміністративну відповідальність.

     І ще   одне,   зверніть   увагу.   На   сьогодні  на  складах накопичилася надзвичайно  велика  кількість  вилучених  за  старою схемою,  за  старим  законодавством,  яке  включає  старе  поняття "контрабанда",  товарів,  що підлягають знищенню,  на суму близько 100 мільйонів доларів. До чого призведе знищення? До збагачення? А можна реалізувати ті товари,  бо вони  не  вилучені  з  цивільного обігу,  і наповнити знову-таки Державний бюджет. Ми пропонуємо цей шлях.  То прошу підтримати його,  якщо ми прагнемо до  становлення цивілізованого  суспільства і ринкових економічних відносин,  а не йти старим второваним шляхом колишнього тоталітарного  суспільства (Шум у залі). Цілком правильно - демократичним шляхом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександр Жир.

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий  округ  35,  Дніпропетровська  область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Концепція поданого законопроекту  є абсолютно правильною.  Це всі розуміють,  що контрабандою,  за яку настає кримінальна відповідальність,  можуть бути  лише  предмети, вилучені  з  цивільного  обігу.  Це  також усі розуміють.  Але всі знають,  чому  перенесли  на  третє  читання,  бо  значна  частина депутатів  вважають,  що до цього переліку треба додати тютюнові і горілчані вироби.  Поставте це на голосування,  і будемо  рухатися вперед,  не  буде  говорильні.  Саме  через  це перенесли на третє читання.  Поставте,  будь ласка,  на голосування.  Хоча я особисто вважаю,  що  концепція  абсолютно правильна.  Але давайте рухатися вперед.

     БІЛАС І.Г.  Дякую за підтримку.  І ще раз хочу звернутися  до вас,  шановні колеги народні депутати,  концепція правильна,  як і правильний  підхід,  який  ми  сьогодні  намагаємося  перенести  в законодавство.

     ГОЛОВА. Іване   Григоровичу,  у  нас  немає  часу,  це  третє читання...

     БІЛАС І.Г.  Я завершую.  Іване Степановичу,  минулого разу ми пішли хибним шляхом, коли наш колега депутат Терьохін запропонував з голосу,  як і сьогодні пропонується,  включити ці вироби.  Ми не маємо права на це.

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Григоровичу, тоді доопрацьовуйте.

     БІЛАС І.Г. Прошу ще раз поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ще раз? Ну, я поставлю.

     БІЛАС І.Г.  Шановні  колеги,  прошу підтримати.  Ми від цього отримаємо тільки вигоду.

     ГОЛОВА. Ще раз ставиться на  голосування  проект  Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил у третьому читанні.

     "За" - 142.

     Дякую.

     -------------

     Шановні народні депутати,  я на правах головуючого  продовжую на  15  хвилин  засідання і прошу вас розглянути проект Закону про розмір внесків  на  деякі  види  загальнообов'язкового  державного соціального страхування.

     Іван Якович Сахань. Ідіть на трибуну.

     САХАНЬ І.Я.,  міністр  праці  та соціальної політики України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Питання про страхові внески ми розглянули на минулому засіданні і прийняли цей законопроект у першому читанні.  Доповідаю,  що комітет  Верховної Ради  підтримав ці пропозиції,  ми готові доповідати сьогодні,  бо зустрілися  практично  з  усіма  фракціями,  і  майже   всі   вони підтримують цей законопроект.

     Крім того,  я  хочу  поінформувати (ось у мене документ,  він розданий  усім),  що  це   питання   погоджено   всіма   сторонами соціального партнерства - співголови Національної ради соціального партнерства від роботодавців,  від профспілок і від уряду повністю його підтримують.

     Ми переконливо просимо вас,  проголосуйте, інакше ми блокуємо надзвичайно важливий напрям роботи.  І,  здається,  є всі підстави для того, щоб він був прийнятий.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Григорович Донченко. Будь ласка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые  коллеги  народные  депутаты!  Посмотрите,   пожалуйста, первые  три поправки за моей подписью,  мои предложения.  Смысл их заключается вот в чем:  на 0,5 процента увеличить  отчисления  для предприятий  в  фонд социального страхования,  но при этом снять с них оплату первых 5 дней  по  больничным  листам.  То  есть  таким образом  предприятия  получат  дополнение,  налоговая  шкала будет менее жесткой, чем действующая сегодня.

     Иван Степанович,  я попросил бы вас поставить на  голосование эти   три  поправки  в  комплексе,  они  друг  друга  компенсируют материально. Если раздельно - этого делать нельзя.

     Поэтому первые  три  поправки   поставьте,   пожалуйста,   на голосование все вместе.

     ГОЛОВА. Я  не заперечую,  Валентина Андріївна,  бачу,  також. Ставляться на  голосування  три  поправки,  про  які  сказав  Юрій Григорович. Прошу проголосувати.

     "За" - 174.

     По фракціях покажіть.

     Депутат Матвієнков

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   55,   Донецька   область).  Спасибо.  Группа  "Відродження регіонів".  Я  хочу   выступить   в   поддержку   Донченко,   того предложения,  о  котором  он  говорил.  И  мне в общем-то,  честно говоря,  непонятна позиция нашего правительства.  До каких пор  мы будем   решать   проблемы  социальные  за  счет  того,  что  будем затягивать   удавку   на   основном   налогоплательщике    -    на товаропроизводителе?  Пять  дней  больничного  оплачивать  за счет предприятия - легко  сказать.  Но  предприятия-то  разные  сегодня есть.

     Давайте посмотрим,  сколько  дней  человек  болеет.  Основная масса больничных - до  пяти  дней,  больше  практически  никто  не болеет.  Встаньте  и  скажите честно и откровенно,  что мы сегодня полностью  оплату  больничных  листов   перекладываем   на   плечи производителя,  поскольку  страхование на случай травм и так висит на нем.

     Поэтому без этих поправок за  этот  законопроект  ни  в  коем случае голосовать нельзя.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська  область). Дякую,   Іване   Степановичу.   Ми   в  цілому  підтримуємо  даний законопроект. Але якщо поправки будуть вноситися отак з голосу, ми голосувати  за  них  не  будемо.  Треба  конкретно  казати,  що за поправка,  чого  вона  стосується.  А  отак  просто  гамузом   три поправки,  мовляв,  давайте проголосуємо...  Не будемо голосувати! При тому, що ми підтримуємо даний законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зараз будемо в цілому голосувати, так? В цілому.

     Іване Яковичу, формулюйте. В цілому як закон.

     САХАНЬ І.Я.  Шановні народні депутати! Переконливо прошу вас, проголосуйте  в  цілому  за  пропозицією комітету профільного,  за пропозицією всіх сторін соціального партнерства,  які вам і  заяву роздали  спеціально  з  цього приводу,  підписану співголовами від усіх сторін.

     Повірте, що це надзвичайно важливий компроміс, який досягнуто в ході переговорів. Підтримайте, будь ласка.

     ГОЛОВА. Прошу    проголосувати.   Матвієнков,   не   кричіть, голосуйте, ви ж підтримуєте.

     "За" - 280.

     Ми проголосували в цілому як закон.

     По фракціях покажіть.

     Є бажання  у  вас  іще  щось  голосувати?  Є.  Ще  7   хвилин залишилося.

     -------------

     Проект Закону про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України. Цей просять проголосувати.

     Проект Закону про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України ставиться на голосування у другому читанні. Чи як закон?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Як закон.

     ГОЛОВА. Як закон. Голосуємо проект

 4039.

     "За" - 243.

     Дякую. Рішення прийнято.

     ------------

     Проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України про приватизацію державного майна. Друге читання. Депутат Костусєв...

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні, не треба!

     ГОЛОВА. Не хочуть цього.

     Я вам  дякую   за   роботу.   Наступне   пленарне   засідання розпочнеться завтра о 10 годині ранку. До побачення.