ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  12  в е р е с н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації.

     Поки ми  готуємося  до  реєстрації,  прошу  привітати  з днем народження нашу колегу Григорович Лілію Степанівну (Оплески).

     Прошу реєструватися.

     У залі  зареєструвалися  387  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до  постанови  Верховної  Ради України сьогодні ми проводимо День уряду.  Заслухаємо  інформацію  Кабінету  Міністрів України   про   практику   застосування   законів  про  спеціальну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної  діяльності  на територіях пріоритетного розвитку.

     Доповідачем Кабінетом  Міністрів визначений міністр економіки України Василь Васильович Роговий.  Співдоповідь з  цього  питання від профільного комітету буде робити Станіслав Іванович Гуренко.

     Також заслухаємо  інформацію  Кабінету  Міністрів України про стан реалізації адміністративної  реформи  стосовно  вдосконалення діяльності  органів виконавчої влади.  Доповідачем з цього питання уряд визначив першого віце-прем'єр-міністра України Юрія Івановича Єханурова.   Співдоповідь  з  цього  питання  буде  робити  голова Комітету   з   питань   державного   будівництва   та    місцевого самоврядування Юлій Якович Іоффе.

     Положення про  День  уряду в депутатів є.  Нагадаю регламент, узгоджений  з  профільними  комітетами.  Доповідачам  пропонується надати до 15 хвилин. Співдоповідачам від комітетів - до 10 хвилин. Потім - по годині доповідачам для відповідей на запитання народних депутатів як письмових,  так і усних.  І до обіду ми завершуємо цю роботу.

     З процедури ще якісь  будуть  запитання?  Увімкніть  мікрофон Бондаренко Олени.

     БОНДАРЕНКО О.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні  колеги  народні  депутати!  Оскільки  Іван Степанович  не  надав  мені  слова  з  трибуни,  доведеться все це говорити з місця.

     Дозвольте від  вашого  імені   привітати   шановного   Голову Верховної Ради України з днем народження (Оплески). Шановний Іване Степановичу!  Ваші незаперечні  лідерські  якості,  професійність, організаторський    талант    досягнення    консенсусу    сприяють консолідації депутатів.

     Дозвольте сердечно побажати вам щастя, добра, великих успіхів у  державницькій,  політичній діяльності в ім'я України,  на благо українського народу. Многая літа! (Оплески).

     ГОЛОВА. Я дякую, дякую.

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый   Иван Степанович!  Хотел  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  должна производиться прямая телевизионная трансляция  по  каналу  УТ-2  и прямая   радиотрансляция   Дня   правительства  в  соответствии  с постановлением,  принятым неделю назад, об освещении работы шестой сессии  Верховной  Рады.  А  прямая телетрансляция,  как известно, обусловлена  иными  документами,  в  частности  Положением  о  Дне правительства, на которое вы сегодня, Иван Степанович, сослались.

     Поэтому, Иван  Степанович,  поздравляю  вас с днем рождения и обращаюсь к вам с тем,  чтобы вы, как Председатель Верховной Рады, осуществляли  контроль  за  выполнением  решений  Верховной Рады и сделали все необходимое,  чтобы решения об освещении  деятельности Верховной  Рады  реализовывались в действительности,  а не были бы только  записаны  на  бумаге.  Вы  за  это   несете   персональную ответственность.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Марченко   Володимир.   Я  надам  вам  слово,  Борисе Яковичу.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Иван Степанович,  мы хотели бы  услышать  от  вас такую информацию: осуществляется ли прямая трансляция сегодняшнего Дня правительства,  будет ли транслироваться завтрашнее  пленарное заседание  и  будет  ли выполняться (все ли сделано вами для того, чтобы оно выполнялось) постановление, принятое Верховным Советом?

     Также хочу     сказать,     что     фракция     Прогрессивной социалистической  партии  также  присоединяется  к поздравлениям с днем рождения.  И я думаю,  что подав на вас в суд за то,  что  вы незаконно  распустили нашу фракцию,  мы тем самым защитили Украину как  правовое  государство.  Поэтому,  думаю,  сегодня  вы  можете отменить свое незаконное решение о роспуске нашей фракции, и тогда мы отзовем исковое заявление в суд и тем самым  решим  проблему  в том русле,  что политические права граждан, особенно 1 миллиона 75 тысяч  избирателей,   которые   проголосовали   за   Прогрессивную социалистическую партию, будут соблюдены в нашей стране.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Беспалий Борис Якович. Будь ласка.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Високошановний пане Голово!  Мабуть,  була допущена певна  помилка.  Питання  адміністративної  реформи  є,   зокрема, предметом  відання  нашого Комітету з питань правової політики.  У нас є навіть спеціальний підкомітет  з  адміністративної  реформи. Сьогоднішнє  питання  Дня уряду розглядалося на засіданні комітету минулого  тижня,  і  комітет  визначив  співдоповідача.   Тому   я звертаюся з проханням обов'язково надати слово для співдоповіді не тільки голові  Комітету  з  питань  державного  будівництва,  а  й уповноваженому   Комітетом   з   питань  правової  політики  Ігорю Борисовичу Коліушку. Прошу це також врегулювати.

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  Соціалістичної  партії  України  (Лівий центр).  Шановний Іване Степановичу!  Приєднуючись до вітань,  перш за все ми хотіли б,  щоб представники нашої фракції сьогодні (думаю, всім депутатам це було б цікаво) все-таки почули інформацію, як буде виконуватись Постанова  Верховної  Ради  про  порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України третього  скликання.  Тим  більше  що законодавчо закріплено, що в День уряду має бути пряма трансляція. Тому я дуже хотіла б,  щоб це питання  сьогодні  було  обов'язково висвітлено. Це перше.

     І друге.   Іване  Степановичу,  знову  нагнітається  ситуація навколо "Сільських вістей".  Я дуже хотіла б,  щоб ми від  фракції подали  проект  постанови,  де  йшлося б про створення спеціальної слідчої комісії.  Враховуючи те,  що  сьогодні  тут  присутні  всі представники  Кабінету  Міністрів,  ви,  як Голова Верховної Ради, все-таки  запитайте  їх,  чи  виконується   доручення   Президента стосовно    перегляду    стосунків    між   Державною   податковою адміністрацією і "Сільськими вістями",  адже  потрібно  виконувати доручення  Президента України,  тим більше що питання стоїть таким чином,  щоб взагалі ліквідувати даний друкований  орган.  Про  яку демократію  взагалі  ми можемо говорити,  коли газета з найбільшим тиражем,  яка  сьогодні  подає  правдиву  інформацію,  утискується Податковою  адміністрацією.  Тому  я  дуже просила б вас дати таке доручення.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Під час Дня  уряду  ми  не робимо  заяв  від  фракцій  і не розглядаємо їх,  тому я відкривав обговорення з процедури.  З процедури  три  депутати  (Єльяшкевич, Марченко  і  Семенюк)  порушили  питання  щодо надання відповідної інформації.

     Учора на засіданні Погоджувальної ради я говорив, що прийнята Верховною  Радою  постанова  підписана  і  опублікована,  тому  ми нічого...  Але після прийняття  цієї  постанови  я  провів  робочу зустріч  чи  нараду із заступником Голови Верховної Ради Гавришем, керівником    профільного    комітету    Зінченком     Олександром Олексійовичем  і  керівниками інформаційної служби Верховної Ради, на  якій  доручив  і  зобов'язав  приступити  до  виконання   цієї постанови відповідно до чинного законодавства,  зокрема Закону про пресу.  Вони  підготували  цілий  ряд  пропозицій,  які   сьогодні розглядаються,   і  звернулися  (як  замовник  до  підрядника)  до організацій,  яким  згідно  з  постановою   доручено,   або   яких зобов'язано  (як  хочете,  так  і  розумійте,  потім  ми  з'ясуємо термінологію) здійснювати висвітлення.

     Ми отримали листа (вчора ввечері). Я його зачитаю.

     "Заступникові Голови   Верховної   Ради   України    Гавришу. Національна радіокомпанія України.

     Шановний Степане  Богдановичу!  Вивчивши  Постанову Верховної Ради про порядок висвітлення роботи шостої  сесії  Верховної  Ради України  трього скликання,  ми дійшли висновку,  що її виконання у частині,  де йдеться про здійснення  прямої  трансляції  пленарних засідань   сесії  по  першому  каналу  Національної  радіокомпанії України та по проводовій мережі є неможливим  з  кількох  поважних причин, а саме:

     1. Трансляція    пленарних    засідань   сесії   в   обсягах, передбачених постановою,  суперечить Закону  України  про  порядок висвітлення   діяльності   органів   державної  влади  та  органів місцевого самоврядування в Україні  засобами  масової  інформації, стаття  9 якого передбачає висвітлення діяльності Верховної Ради в межах   лише   трьох   відсотків   від   річного    обсягу    часу загальнонаціонального  каналу.  За  попередніми підрахунками прямі трансляції засідань роботи  шостої  сесії  значно  перекриватимуть тривідсотковий  ліміт,  оскільки  в цей ліміт входять і ті обсяги, які вже було використано на висвітлення роботи  Верховної  Ради  у першому півріччі поточного року.

     2. Постанова    Верховної    Ради    унеможливлює   виконання держзамовлення на передачі інформаційного,  громадськополітичного, дитячого та художнього мовлення, затвердженого Державним комітетом інформаційної   політики,   телебачення   і   радіомовлення,   які зніматимуться з ефіру.

     3. Прямі трансляції пленарних засідань не дозволятимуть вихід до ефіру ряду  рекламних  блоків,  а  також  комерційних  передач, запланованих у сітці мовлення до кінця року.  А розторгнення цілої низки договорів  потягне  за  собою  непосильні  для  Національної радіокомпанії України штрафні санкції.

     4. Висвітлення  пленарних  засідань  Верховної Ради у вигляді прямих  трансляцій  можна  розцінити  і  як  втручання  у   творчу діяльність  Національної  радіокомпанії України,  що забороняється статтею 6 Закону України про телебачення і радіомовлення.

     Крім того,  принагідно нагадаємо,  що Верховна Рада  досі  не виконала   своїх   договірних   зобов'язань   перед   Національною радіокомпанією за висвітлення пленарних засідань минулої  сесії  і не  сплатила борг у сумі 59 тисяч 56 гривень (рішення арбітражного суду міста Києва за номером 12/213 від 26 квітня 2000 року).

     Однак, незважаючи на вищевисловлену аргументацію, Національна радіокомпанія  України  продовжує  пошуки  взаємоприйнятних форм і методів висвітлення роботи Верховної Ради засобами  радіомовлення, зокрема  проробляється питання про трансляцію пленарних засідань в окремі дні тижня на  довгих  та  середніх  хвилях,  у  відповідних форматах тощо.

     Висвітлення роботи   Верховної   Ради   буде  також  всебічно забезпечене в інформаційних програмах.  Так,  зокрема,  планується розширене  висвітлення  Дня  уряду  12  вересня 2000 року.  В усіх інформаційних програмах прозвучать  докладні  звіти,  інтерв'ю  та коментарі   народних  депутатів,  а  у  підсумковій  інформаційній програмі о 19 годині вийде в ефір спеціальний  репортаж  про  День уряду хронометражем 30 хвилин.

     З повагою перший віце-президент Табаченко".

     Другий лист,    який    надійшов   також   від   Національної радіокомпанії України.

     "Національна радіокомпанія   України   пропонує   розміщувати передачу "Депутатський тиждень",  передбачену Постановою Верховної Ради України 1932 від 5 вересня  про  порядок  висвітлення  роботи шостої  сесії Верховної Ради України третього скликання на першому каналі Українського радіо по п'ятницях з 21 години до 21 години 45 хвилин починаючи з 15 вересня 2000 року".

     Отакі надійшли  листи.  Я  ще  раз хочу вам доповісти,  що на цьому робота не завершується,  ми  будемо  намагатися  максимально виконати постанову Верховної Ради.  Але,  вивчаючи і спостерігаючи за реалізацією таких от постанов протягом останнього часу,  ми все більше  доходимо  висновку,  що  Верховній  Раді  треба думати про власні канали висвітлення своєї роботи. А так закон є закон (Шум у залі).  Я  не  арбітр,  повторюю,  і  на цьому наша робота в цьому напрямі не завершується, правовий комітет також буде займатися цим питанням.

     Я відкривати обговорення цього питання не буду. Сьогодні День уряду.  Вносьте до  порядку  денного  це  питання  і  тоді  будемо говорити.

     Слово для   доповіді  надається  міністру  економіки  України Роговому Василю Васильовичу.  Інформація про практику застосування законів  про  спеціальну  економічну  зону  та  спеціальний  режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

     РОГОВИЙ В.В.,  міністр  економіки  України.  Шановний   Іване Степановичу! Шановні народні депутати! В останні роки інструментом державної  політики  щодо  підтримки  регіонального  розвитку   та інвестиційної  діяльності  стало створення спеціальних економічних зон та запровадження на  окремих  територіях  спеціального  режиму інвестиційної діяльності.

     З 1996   року  функціонує  Північнокримська  експериментальна економічна зона "Сиваш" як пілотний проект  проведення  локального економічного  експерименту  з  відпрацювання елементів спеціальної економічної зони.

     Протягом 1998-2000 років  відповідними  актами  законодавства створено   11   спеціальних   економічних   зон   та  запроваджено спеціальний  режим  інвестиційної  діяльності  на   територіях   9 регіонів.

     Метою запровадження   спеціального   режиму   інвестування  є вирішення   соціальноекономічних   проблем   окремих   депресивних територій,  що  викликані:  структурним  безробіттям  у  вугільних регіонах,  зокрема у Донецькій, Луганській та Волинській областях; техногенними    та    екологічними    катастрофами,   зокрема   на Чорнобильській   АЕС,   техногенним   впливом    гірничо-хімічного виробництва   "Сірка",  катастрофічним  паводком  у  Закарпатській області;    закриттям     та     реструктуризацією     підприємств військовопромислового  комплексу,  насамперед  у містах Харкові та Шостці.

     З метою сприяння збільшенню зовнішньоторговельного обороту та облаштування    міжнародних    транспортних   коридорів   створені спеціальні економічні  зони  зовнішньоторговельного  типу  "Азов", "Закарпаття", "Інтерпорт Ковель", "Рені", "Порто-франко" Одеського морського торговельного порту, "Порт Крим".

     На сьогодні   практично   завершено   створення   нормативно- правової  бази  функціонування  спеціальних територій.  За останні роки   урядом    підготовлено    та    затверджено    більше    30 нормативно-правових актів,  якими визначено механізми застосування пільгових  економічних  режимів   та   контролю   за   дотриманням суб'єктами господарювання законодавчих норм;  процедура розгляду і затвердження   інвестиційних   проектів;   організаційні    засади діяльності органів управління спеціальними територіями.

     Практичну діяльність  по  реалізації  інвестиційних  проектів розпочато  на   більшості   територій   зі   спеціальним   режимом інвестиційної діяльності.

     Аналіз результатів     початкового    етапу    функціонування спеціальних економічних зон та територій  зі  спеціальним  режимом інвестиційної  діяльності  свідчить  про активізацію інвестиційних процесів,  що у свою чергу сприяє  поліпшенню  ситуації  на  ринку праці шляхом створення нових чи збереження існуючих робочих місць, зниженню соціальної напруженості.

     З початку  запровадження  спеціального  режиму   інвестування органами   управління  спеціальними  територіями  затверджено  260 інвестиційних проектів загальною кошторисною  вартістю  понад  1,3 мільярда  доларів;  проектами  передбачається  створення  понад 25 тисяч нових та збереження 37 тисяч існуючих робочих місць.

     У рамках   реалізації   інвестиційних   проектів   суб'єктами господарювання  залучено  інвестицій  на  суму,  еквівалентну  305 мільйонам доларів США,  або 23 відсотки від  кошторисної  вартості проектів;  створено та збережено 30 тисяч робочих місць; у першому півріччі 2000 року реалізовано товарів та послуг на суму  понад  1 мільярд гривень.

     До бюджетів  усіх рівнів за період запровадження спеціального режиму інвестування в результаті реалізації інвестиційних проектів надійшло 297 мільйонів гривень.

     Суб'єктам господарювання  за  цей період надано пільг на суму 266 мільйонів гривень.

     Крім того,  слід зазначити,  що переважна більшість  проектів передбачає   створення  нових  підприємств,  що  не  зменшує  бази оподаткування та обсягів надходжень до бюджетів усіх рівнів.

     Також варто врахувати,  що реалізація проектів новоствореними підприємствами  передбачає  залучення  субпідрядних організацій та постачальників,  що  сприяє  розвитку  суміжників  та   додатковим надходженням до бюджетів.

     Досвід запровадження    спеціального    режиму   інвестування свідчить,  що основними факторами,  які безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість регіону,  є розвинена інфраструктура, а також  фінансовий  стан  та  капіталомісткість   системостворюючих виробництв, розташованих на цих територіях.

     Основними напрямами   спрямування   інвестицій,  передбачених інвестиційними проектами,  є хімічна промисловість (17 відсотків), харчова,  транспорт  та  зв'язок  (12 відсотків),  металургійна (9 відсотків),  вугільна,  машинобудівна та  легка  промисловість  (6 відсотків).

     У структурі  залучених  інвестицій найбільшу частку становить устаткування та обладнання (72 відсотки), сировина та матеріали (9 відсотків), кошти (4 відсотки).

     Частка іноземного  капіталу  в загальній кошторисній вартості інвестиційних   проектів   становить   42   відсотки.    Основними інвесторами   є   фірми   та  компанії  Угорщини,  Великобританії, Сполучених Штатів Америки та Нідерландів.

     Слід зазначити,  що  на  територіях  пріоритетного   розвитку реалізуються інвестиційні проекти таких відомих фірм, як "Каргіл", "Юнілевер",  "Проктер  енд  Гембл",  що  свідчить  про   позитивне ставлення  до інвестиційного клімату,  створеного на територіях зі спеціальним режимом інвестування.

     До позитивних  моментів  запровадження  спеціального   режиму інвестування   також   варто  віднести:  зацікавленість  суб'єктів підприємницької діяльності у  декларуванні  отриманих  доходів  та спрямуванні   прибутку   на   подальше   інвестування;   залучення інвестицій  у   види   економічної   діяльності,   які   визначені пріоритетними як для забезпечення структурної перебудови економіки країни,  так і для конкретних  регіонів;  залучення  інвестицій  у сфери  малого та середнього бізнесу з відповідним створенням нових робочих місць.

     Найбільш вагомих результатів  щодо  залучення  інвестицій  та вирішення   гострих   соціально-економічних  проблем  досягнуто  у Донецькій, Закарпатській та Львівській областях, тобто в регіонах, які  мали  більш  тривалий  час  запровадження спеціального режиму інвестування.

     Так, якщо за період 1992-1998 років у економіку цих  регіонів залучено  прямих  іноземних  інвестицій  в  обсязі  258  мільйонів доларів,  то тільки за два роки запровадження спеціального  режиму інвестування - 171 мільйон доларів.

     На територіях   пріоритетного   розвитку   Донецької  області затверджено 91 інвестиційний проект загальною кошторисною вартістю близько  678  мільйонів  доларів;  залучено інвестицій на суму 237 мільйонів доларів;  створено 3 тисячі нових і збережено 5,5 тисячі робочих  місць,  що  є  важливим  соціальним  аспектом  проведення інвестиційної політики в області.

     У Закарпатській   області   реалізується   46   інвестиційних проектів   кошторисною   вартістю  понад  187  мільйонів  доларів; залучено інвестицій на суму 28,5 мільйона доларів.

     У результаті встановлення режиму спеціальної митної  зони  на площах  ВАТ  "Закарпатінтерпорт"  знижені  ставки  на  послуги при обробці експортно-імпортних та транзитних послуг у  середньому  на 11  відсотків.  Унаслідок  цього в першому півріччі поточного року збільшено більше ніж у два рази обсяги надання послуг;  платежі до бюджету  порівняно  з відповідним періодом минулого року зросли на 14 відсотків.

     У Львівській області  на  території  спеціальної  економічної зони  "Курортополіс  Трускавець"  опрацьовується  десять  проектів кошторисною вартістю 25 мільйонів доларів;  залучено інвестицій на 1,5 мільйона доларів. На території зони "Яворів" опрацьовується 34 проекти, залучено інвестицій на суму 12 мільйонів доларів.

     За інформацією Міністерства праці, у поточному році вперше на ринку   праці   Яворівського   району   спостерігаються  позитивні тенденції щодо зменшення рівня безробіття. Разом з тим у даний час із  різних  причин,  пов'язаних  переважно з нетривалими термінами функціонування,  а також повільним виконанням  робіт  з  розбудови інфраструктури  та  залученню  інвестицій,  реалізується  незначна кількість інвестиційних проектів  у  Автономній  Республіці  Крим, Волинській,  Луганській  областях,  у місті Харкові та спеціальній економічній зоні "Славутич".  Наприклад, у спеціальній економічній зоні   "Славутич"   зареєстровано  16  суб'єктів,  які  реалізують інвестиційні проекти з кошторисною вартістю 24 мільйони доларів, а залучено лише 1,6 мільйона доларів.

     У Луганській  області  фактично  залучено  інвестицій лише на суму 3,8 мільйона доларів. У місті Харкові - на 800 тисяч доларів. У  Волинській  області  -  на  900  тисяч  доларів.  У  Автономній Республіці Крим реалізується  лише  один  інвестиційний  проект  і фактично залучено лише 3 мільйони доларів інвестицій.

     З різних   причин   не   розпочато   роботу  щодо  реалізації інвестиційних  проектів  на  територіях  пріоритетного   розвитку, зокрема  у  Житомирській,  Чернігівській областях та місті Шостці, спеціальних  економічних  зонах  "Інтерпорт  Ковель",  "Миколаїв", "Рені", "Порто-франко".

     Слід також    зазначити,    що    органами    управління   та господарського розвитку повільно виконуються роботи  зі  створення необхідної  митної інфраструктури та здачі об'єктів в експлуатацію для запровадження режиму спеціальної  митної  зони  у  спеціальних економічних зонах "Інтерпорт Ковель",  "Миколаїв",  "Порт Крим" та частині території СЕЗ "Закарпаття".

     Проблема формування   спеціальних   територій   не    повинна розглядатися   спрощено,  з  позицій  податкових  та  інших  пільг суб'єктам  господарювання,  регіонального   протекціонізму.   Слід зауважити,  що  світовий  досвід створення спеціальних економічних зон   свідчить,   що   при   запровадженні   спеціального   режиму інвестування питання створення сприятливого інвестиційного клімату не вирішується в цілому по країні,  а лише створює виключні  умови для   окремих   регіонів.   Одночасне   запровадження  на  значних територіях  (майже  на  10  відсотках  території  країни)  великої кількості  спеціальних економічних зон та територій зі спеціальним інвестиційним  режимом  без  достатнього  практичного  досвіду  їх діяльності може призвести і до негативних наслідків.

     Так, аналіз  процесів створення та функціонування спеціальних економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності   дає   змогу   зробити  висновки  щодо  нерівномірного залучення інвестицій у  межах  територій  пріоритетного  розвитку. Наприклад,  у Донецькій області,  де найбільш активно здійснюється робота  по   запровадженню   спеціального   режиму   інвестування, залишається   тенденція   нерівномірного   залучення   інвестицій. Зокрема, залучення інвестицій у малі шахтарські міста: Дзержинськ, Димитров,   Жданівка,   Новогродівка,   Селідово,  Сніжне,  Торез, Вугледар і Шахтарськ залишається проблематичним протягом 1,5 року, пошук інвесторів не увінчався успіхом.

     Аналогічні проблеми   виникають  і  на  інших  територіях  зі спеціальним режимом інвестування,  зокрема в Автономній Республіці Крим.  За  даними  Міністерства  фінансів,  при освоєнні залучених інвестицій, збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції не  спостерігається  адекватного збільшення надходжень платежів до бюджетів,  насамперед до місцевих,  зокрема прибуткового податку з громадян.

     Ураховуючи ризики,   які   пов'язані   з  можливими  втратами надходжень до бюджетів усіх рівнів та загрозою негативного  впливу від   реалізації   інвестиційних   проектів  у  пільговому  режимі оподаткування на аналогічні виробництва в інших  регіонах,  урядом вжито таких заходів:  тимчасово запроваджений мораторій на подання пропозицій про створення  нових  спеціальних  економічних  зон  та територій   зі   спеціальним   режимом  інвестиційної  діяльності; запроваджено    щоквартальне     здійснення     моніторингу     за функціонуванням   спеціальних   територій   та   дотриманням  умов спеціальних  режимів  їх  діяльності;  з  вересня  поточного  року запроваджується   щомісячний   комплексний  моніторинг  діяльності спеціальних територій;  прийнято рішення про скорочення  переліків пріоритетних видів економічної діяльності.

     Крім того,  у  вересні минулого року урядом схвалено Програму розвитку  в  Україні  спеціальних  (вільних)  економічних  зон   і територій  із  спеціальним  режимом  інвестиційної  діяльності  на період до 2010 року.

     Для забезпечення   запровадження   регіональних    механізмів контролю урядом доручено обласним державним адміністраціям спільно з   органами   управління   спеціальними   територіями    посилити вимогливість  до  проведення  експертизи інвестиційних проектів та відбору інвесторів;  поліпшити організаційну роботу щодо  контролю за реалізацією інвестиційних проектів, підвищення їх ефективності.

     Слід також   зазначити,   що  з  метою  узагальнення  досвіду функціонування  спеціальних  економічних  зон  та   територій   із спеціальним  режимом  інвестиційної діяльності,  оцінки діяльності розвитку   таких   форм   економічної   діяльності   створена    і конструктивно працює спільна парламентсько-урядова комісія.

     Протягом поточного  року  комісією  розглянуті  питання  щодо стану запровадження спеціального режиму інвестування на територіях пріоритетного  розвитку  в  Автономній Республіці Крим і Донецькій області та  функціонування  спеціальних  економічних  зон  "Азов", "Донецьк",    "Славутич",    "Яворів",    "Сиваш",   "Курортополіс Трускавець".

     Передбачається, що  до  кінця  поточного  року  комісією,   з виїздом  на місця,  буде розглянуто стан справ на усіх спеціальних територіях та  підготовлені  узагальнені  комплексні  висновки  та пропозиції.

     Коротко зупинюся  на  загальних висновках та заходах.  Перше. Рівень  ризику  або  непевності  отримання   соціально-економічних результатів   унаслідок   функціонування   в   Україні   локальних спеціальних економічних зон  значно  менший,  ніж  інших  проектів регіонального    розвитку.   Тому   на   даному   етапі   найбільш перспективним  вважається   зосередження   зусиль   на   створенні необхідної   інфраструктури,  насамперед  митної,  вже  заснованих зовнішньоторговельних зон;  стимулювання на територіях спеціальних економічних   зон   виробничого  типу  впровадження  інвестиційних проектів,  спрямованих  на  виробництво  продукції  на  експорт  з перспективою    розвитку    цих   зон   як   експортно-виробничих; забезпечення  розвитку   науково-технічних   зон,   функціональною спрямованістю яких є розвиток технопарків.

     Друге. Нетривалі  терміни  запровадження  спеціального режиму інвестування  на  окремих  територіях  не  дають  змоги   провести узагальнену оцінку їх соціально-економічних наслідків, що потребує в   подальшому   додаткового   аналізу   та   вивчення   отриманих соціально-економічних результатів.

     Враховуючи зазначене,  урядом  передбачається за результатами діяльності  у  2000   році   проаналізувати   стан   запровадження спеціального  режиму інвестування та за підсумками роботи спільної парламентсько-урядової комісії розглянути питання щодо  припинення діяльності  мало або неефективно працюючих спеціальних економічних зон та територій зі  спеціальним  режимом  інвестування,  а  також питання  оптимізації  пріоритетних  видів економічної діяльності в цих зонах і на цих територіях.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати,  є  запитання?  У  нас  на запитання  відведено  годину,  ви знаєте.  Тому давайте як завжди: одне запитання усне, одне - письмове.

     Василю Васильовичу, у вас письмові запитання є?

     РОГОВИЙ В.В. Є.

     ГОЛОВА. Зачитуйте письмове, а на усні - запишіться.

     РОГОВИЙ В.В.  Комітет  з  питань  боротьби  з   організованою злочинністю  і корупцією.  Запитання.  "У чому полягають конкретні позитивні результати економічної діяльності  існуючих  спеціальних економічних зон в Україні порівняно з іншими регіонами?"

     Ці питання  висвітлені  і в матеріалах,  які роздані шановним народним депутатам, і в моєму виступі.

     ГОЛОВА. Висвітіть.

     РОГОВИЙ В.В.  Я  хотів  би  навести  приклади.  Скажімо,   на територіях  пріоритетного розвитку в Донецькій області затверджено 91 інвестиційний проект загальною кошторисною вартістю близько 678 мільйонів  доларів.  Уже залучено інвестицій на суму 237 мільйонів доларів.  Створено 3 тисячі нових і збережено 5,5  тисячі  робочих місць,  що є важливим соціальним аспектом проведення інвестиційної політики в області.  При цьому середня заробітна плата  робітника, працюючого на новоствореному робочому місці,  у два рази більша за середньообласну і становить 515 гривень на місяць.

     У Закарпатській  області  реалізується  відповідна  кількість проектів,  про  які  я  говорив.  Залучено інвестицій на суму 28,5 мільйона доларів. Створено та збережено 5,4 тисячі робочих місць.

     Я можу дати характеристику по кожній зоні,  але ця інформація є у письмових матеріалах, які роздані народним депутатам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Ткаленку. За ним - депутат Богатирьова.

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Прошу передати слово депутату Гурову.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Вадима Гурова, будь ласка.

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Уважаемый Василий Васильевич! Я хочу вам задать вопрос о  более  широком  внедрении  законов  об экономических  зонах.  В  частности,  о  Законе  об  экономическом эксперименте,  который уже восемь месяцев действует на  территории предприятий горнометаллургического комплекса, разбросанных по всей Украине. Он поддержан Верховным Советом на сессии. Есть заключение Счетной палаты.

     Дальше. В обращении Президента 5 сентября единственный закон, положительные результаты которого приводятся Кабинетом Министров в пример, - это данный закон об эксперименте.

     У меня такой вопрос.  Являетесь ли вы лично сторонником более широкого внедрения в промышленность этого закона?

     И второй,  очень короткий вопрос.  Почему тормозится принятие проекта постановления Кабмина о семи предприятиях,  одобренного на заседании Комитета по вопросам  промышленной  политики  Верховного Совета?

     Спасибо за ответ.

     РОГОВИЙ В.В.  Шановний Вадиме Миколайовичу!  Дійсно, ми зараз аналізуємо   результати   експерименту   в   гірничометалургійному комплексі.

     Експеримент дозволив збільшити обсяги виробництва та експорту в цьому році.  Але при цьому необхідно,  звичайно,  враховувати  і сприятливу  кон'юнктуру  на  зовнішніх  ринках  у  поточному році. Виплачується заробітна плата і погашається заборгованість із  неї. Маємо  регулярні  надходження  до державного і місцевих бюджетів і таке інше.

     Але я  думаю,  що  нам  спільно  необхідно   подивитися,   як використовуються   пільгові  кошти  підприємствами  металургійного комплексу.  Ми  всі  розуміємо,  що  ці   підприємства   вимагають структурних змін, інноваційного оновлення.

     Якщо подивитися під таким кутом,  то тільки 4 відсотки коштів направляються якраз на інвестиції та на інноваційне оновлення.

     Ми також повинні подивитися,  як працюють ці підприємства  зі своїми суміжниками,  як вони розраховуються за поставлені ресурси. Тільки розглянувши це  в  комплексі,  ми  зможемо  вийти  тоді  на конкретні  пропозиції щодо того,  щоб така робота була не в режимі експерименту,  а щоб це була нормальна робота. І ми повинні всі на це налаштовуватись.

     Ми зараз  у  міністерстві  працюємо  над аналізом результатів цього експерименту і готові спільно  їх  аналізувати  з  тим,  щоб вийти  на  погоджені  пропозиції щодо того,  як бути далі,  в тому числі враховуючи підготовку бюджету на 2001 рік.

     Що стосується  вашого  запитання  про  розгляд   у   Кабінеті Міністрів,  то я уточню.  Мені здається, що через урядовий комітет цей проект постанови пройшов і тепер  знаходиться  на  підході  до розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.

     ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

     РОГОВИЙ В.В. Комітет з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики  та  ядерної  безпеки.  "Чи  поліпшився  стан  із погашенням  заборгованості  із  заробітної плати,  пенсій та інших соціальних виплат на територіях пріоритетного розвитку?"

     Я наведу такі приклади.  Звичайно,  ми повинні розуміти:  щоб дати повну характеристику, нам треба мати на увазі те, як працюють ці режими як на території у цілому,  так і  в  конкретних  містах. Скажімо,  у  Закарпатській  області  заборгованість  із заробітної плати в  Ужгородському  районі  зменшилася  протягом  року  на  16 відсотків, а в Мукачівському районі навпаки - зросла за цей період на 1,3 відсотка. За цей час в області заборгованість зменшилася ще в п'яти районах і зросла в дев'яти районах і містах.

     В Автономній  Республіці  Крим  на територіях,  що входять до експериментальної економічної зони "Сиваш",  заборгованість за рік зменшилася на 32 відсотки. У спеціальній економічній зоні "Яворів" вона також зменшилася на 6,2 відсотка.

     Але в нас є приклади, коли заборгованість із заробітної плати в  окремих містах не зменшується,  а збільшується.  Тобто мова йде про те, чи вдалося залучити на конкретні підприємства, в конкретні міста  інвестиції,  чи  почало  працювати виробництво і відповідно погашатися  борги  із  заробітної  плати.  Поки  що  картина   тут строката:  є тенденція як до зменшення заборгованості із заробітно плати, так і до збільшення таких боргів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Богатирьова. Будь ласка.

     БОГАТИРЬОВА Р.В.,  народний депутат України  (виборчий  округ 41,  Донецька  область).  Шановний  Василю  Васильовичу!  Я уважно вислухала вашу доповідь.  Ви сказали про те,  що уряд  має  наміри наприкінці 2000 року розглянути питання щодо припинення діяльності мало або неефективно  працюючих  спеціальних  економічних  зон  та територій  зі  спеціальним  режимом  інвестування.  У мене виникає запитання:  чи має намір уряд диференційовано підходити до аналізу відповідних   територій,   оскільки   самим   урядом   не   завжди створювались умови для відповідного нормального  інвестування  цих територій?

     Як приклад   можу   вам   навести   Житомирську  область.  16 пріоритетних проектів.  Але почали вони  працювати  тільки  місяць тому,  оскільки  протягом  восьми  місяців  уряд не зміг розробити відповідні нормативні документи.

     Моя пропозиція полягає в наступному: запровадити диференційований  підхід  в оцінці роботи цих проектів на відповідних територіях.  А перше запитання таке:  як уряд  буде оцінювати ці програми, наприклад, по Житомирській області?

     І друге щодо міста Донецька і Донецької області.  Ви наводили як позитивні, так і негативні приклади залучення інвестицій у малі шахтарські міста - Дзержинськ,  Димитров,  Жданівка, Новогродівка, Селідове, Сніжне, Торез, Вугледар і Шахтарськ. Що зробив уряд, щоб протягом  півтора  року  роботи  цих  проектів  усе-таки  залучити відповідні інвестиції для цих міст Донецької області?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую,  Раїсо Василівно.  Ви почали з того,  що уряд  буде  приймати  рішення  щодо перегляду переліку територій і спеціальних економічних зон.  Це було продекларовано,  і  це  буде робитися. Думаю, що це тільки стимулюватиме роботу всіх територій, де запроваджений відповідний пільговий режим.

     Я хочу наголосити,  що цю роботу ми будемо робити  спільно  з парламентськоурядовою   комісією,  яка  розглядає  питання  роботи спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

     Звичайно, ви навели абсолютно правильний факт щодо  того,  що питання  по  Житомирській  області  стосовно затвердження переліку пріоритетних видів діяльності розглядалося більше семи місяців.

     Не знімаючи вини з уряду, слід зазначити, що багато в чому це залежало  і  від  регіонів,  бо  найбільш дискусійним було питання якраз тих  пріоритетів,  які  вони  доводили,  під  які  були  вже пропозиції   щодо  реалізації  інвестиційних  проектів.  На  жаль, відповідних аргументів в області не було.

     Стосовно тих міст у Донецькій області,  які називали і ви,  і я,  куди  не  прийшли  інвестиції  протягом  півтора  року.  Варто зазначити,  що відповідно до законодавчої і нормативної  бази  над залученням  інвестицій  працюють  місцеві  органи влади.  Урядом і парламентом створені  пільгові  умови.  Вони  названі.  І  за  цих пільгових  умов усе залежить від того,  як спрацюють адміністрації цих територій. Поки що зусилля їх виявилися, на жаль, марними.

     Якщо треба якась допомога уряду,  ми готові сприяти.  Уряд  у межах  своїх  можливостей  розповсюджує  інформацію  щодо  наявних спеціальних економічних зон  і  територій  пріоритетного  розвитку серед інвестиційних компаній, а також серед потенційних інвесторів за кордоном.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Може,  ми будемо ставити тільки усні запитання,  тому що список великий, щоб усе-таки було цікавіше? Василю Васильовичу, немає заперечень?

     РОГОВИЙ В.В. Будь ласка.

     ГОЛОВА. Доповідач погоджується. Олена Мазур. За нею - депутат Хмельовий.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо.  Василий Васильевич!  Будут ли создаваться свободные экономические  зоны  и далее  (в  частности,  в  Луганской  области)  в свете меморандума Международного валютного фонда,  который запрещает  создание  зон? Это первый вопрос.

     И второй.  По  просьбе  Президента Украины в Верховном Совете будет рассматриваться Закон про оздоровлення суб'єктів економічної діяльності.   Как   вы   относитесь   к  тому,  чтобы  разработать аналогичный   закон   (в   частности,   чтобы   потрудилось   ваше министерство)  по оздоровлению каждой семьи Украины,  чтобы с 2001 года простить все долги по коммунальным  платежам  всем  гражданам Украины?

     Спасибо.

     РОГОВИЙ В.В.  Стосовно створення нових зон.  Я казав у своєму виступі,  що  території  пріоритетного  розвитку  охоплюють  зараз близько 10 відсотків території нашої держави.  Я думаю, що ключове питання зараз,  щоб запрацювали ті зони і ті території,  для  яких уже створено пільговий режим роботи.  А питання стоїть про те, щоб ми  навпаки  оптимізували  ті  території  та  зони,  які  працюють неефективно.

     Ви знаєте,  що  є  цілий ряд напрацювань і пропозицій з інших регіонів про створення і надання таких пільгових режимів для інших територій.   Я  думаю,  що  ми  повинні  все-таки  зробити  видих, перевести дихання,  подивитися,  як працюють ці території,  і  вже після цього приймати рішення про їх розширення.  Тобто моя позиція така:  розширення переліку спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку не на часі.

     Що стосується  оздоровлення,  я,  звичайно,  підтримую.  Інша справа,  які механізми  цього  оздоровлення.  Стосовно  того,  щоб скасувати  всю  заборгованість,  то  я  думаю,  що це найпростіший механізм, але не впевнений, що він найефективніший.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий. За ним - депутат Ключковський.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    будівництва,    транспорту   і   зв'язку (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Иванову.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Валерія Іванова.

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Василий Васильевич! Меня, как и всех депутатов,  а не  только  депутатов  Донецкой  области, волнует    престижность   всех   наших   действий,   связанных   с экономическими усилиями.  Дело в том, что мы у себя в Донбассе уже имеем  информацию  о  том,  что  те структуры,  которые занимаются реализацией этих проектов,  занимаются  махинациями,  то  есть,  с одной стороны, перекачивают полученные ресурсы в оффшорные зоны, а из оффшорной зоны мобилизуют инвестицию и таким  образом  на  пять лет "уходят" от налогов,  то есть дважды "обувают" государство.  С другой стороны,  "рубят окна" в Европу -  в  обход  Мариупольского морского  порта  строится  причальна  стенка  на  судостроительном заводе,  который  тоже  удалось  захватить  Индустриальному  союзу Донбасса, и так далее. Поэтому у меня два вопроса.

     Первый вопрос.  Каким  механизмом  обладает ваше Министерство экономики по контролю за привлекаемыми инвестициями и  инвесторами с точки зрения их добросовестности и легальности в работе?

     И второй.  Как  взаимодействует  ваше  министерство  со всеми силовыми структурами,  в  том  числе  налоговыми,  пограничными  и таможенными органами, с целью присечения незаконной деятельности - контрабанды  через  эти  зоны  со   стороны   руководителей   этих инвестпроектов в областях?

     РОГОВИЙ В.В.    Порушене   вами   питання   щодо   того,   як використовується пільговий режим,  є  надзвичайно  актуальним.  Ми знаходимося  на самому початку цієї роботи.  Якщо є інформація про спроби використати цей режим не  для  тих  цілей,  що  передбачені законодавством,  ми  готові її дуже уважно вивчити і запропонувати адекватні заходи.

     Режими пріоритетного    розвитку    територій,     спеціальні економічні  зони  потрібні  нам  для  економічного зростання,  для створення робочих місць, для зарплати, а не для відмивання брудних коштів,  тим більше не для, як ви сказали, повторного використання цих механізмів для збагачення.

     Для того щоб  цього  не  відбувалось,  ми  співпрацюємо  і  з Державною податковою адміністрацією,  і з митною службою.  У нас є перелік тих видів продукції,  яка завозиться на  територію,  і  ми аналізуємо   її  з  точки  зору  відповідності  тим  режимам,  які запроваждені.  Якщо є випадки,  коли завозяться,  скажімо, супутні товари, які не входять до переліку тих товарів, які підпадають під пільги, ми вживаємо заходів щодо припинення такої роботи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський. За ним - депутат Марковська.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Дякую.  Народний рух України.  Шановний доповідачу! Я хотів задати   запитання:   чи   аналізувалося    Кабінетом    Міністрів співвідношення   ефективності   діяльності   різних  типів  зон  - спеціальних економічних  зон,  територій  пріоритетного  розвитку, територій спеціальної інвестиційної діяльності, а також проведення галузевих  експериментів,  скажімо,  в  металургії  чи  в   легкій промисловості, які проводилися у Чернівецькій області?

     З тих цифр,  які ви навели у своєму довідковому матеріалі,  я візьму тільки такий  соціально  значимий  критерій,  як  створення нових чи збереження робочих місць.  Порівняння показує надзвичайно різні цифри.  Скажімо,  спеціальна економічна зона  "Донецьк"  має нулі   по   створенню   робочих   місць,  але  Донецька  територія пріоритетного розвитку має близько 8 тисяч  новостворених  робочих місць. Як тут порівняти?

     І чому  така  ж  територія в Луганській області має всього 64 робочі місця?

     Чому спеціальна економічна зона "Яворів" має близько 2  тисяч створених робочих місць, хоча працює лише цього року, тоді як зона "Славутич", яка працює кілька років, має всього 117 робочих місць?

     У чому проблема?  Чому  такі  перепади  в  ефективності  щодо створення   нових  робочих  місць?  Так  само  і  щодо  виробленої продукції,  такі самі перепади між різними  видами.  І  тут  немає даних  власне  щодо  інших  спеціальних  пільгових зон,  наприклад стосовно експериментів у металургії чи в легкій промисловості.

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Насамперед я хотів би сказати,  що  ми  повинні відрізняти    експерименти   в   металургії   і   експерименти   в деревообробній  і  легкій  промисловостях,   які   проводяться   в Чернівецькій області, від режимів пріоритетного розвитку територій і спеціальних економічних зон.  Це зовсім інші поняття,  і  ми  не повинні їх порівнювати. Тут діють інші критерії.

     Що стосується   вашого   запитання   щодо  окремих  територій пріоритетного розвитку і різних показників.  Я думаю,  що тут є  і об'єктивні, і суб'єктивні фактори.

     Суб'єктивний фактор   -   це   те,   як   працює   відповідна адміністрація на цій території,  як вона працює з інвесторами,  як вона  їх  шукає,  як  залучає,  як створює відповідні умови і таке інше. Скажімо, як вона працює для попереднього облаштування митної території тощо, з тим щоб найскоріше отримати ефект.

     Що стосується  об'єктивного фактора,  то треба мати на увазі, що,  звичайно,  будуть  універсальні   підходи,   скажімо,   обсяг залучених  інвестицій,  кількість  створених  робочих місць і таке інше,  але кожна зона має і свою специфіку.  Саме тому пріоритетні види діяльності для кожної території відрізняються,  проте існують і якісь універсальні підходи.  І через це  якогось  універсального показника не буде.  Тут треба дивитися на всю гаму показників, які будуть характеризувати роботу в тому чи іншому регіоні.

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Черненко.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Дякую. Шановний Василю Васильовичу! Ні для кого не секрет,  що зараз в Україні створено вже стільки  цих  економічних зон,  що  взагалі  можна  вважати,  що вся Україна перетворилася в зону.  І ні для кого не є секретом те,  що в цих зонах мають місце зловживання.  Що робить уряд для того, щоб цих зловживань не було? Як усунути їх для того, щоб було покращення? Це перше.

     Друге. Звідки конкретно в бюджет надійшли реальні  кошти  від цих зон,  з яких областей?  Щоб ми знали, де конкретно ця допомога була реальна.

     І третє запитання.  Чи не краще зменшити пільги взагалі, а не створювати окремі економічні зони?

     Дякую за відповідь.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую за запитання.  Я думаю,  що ми створювали спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку  для того, щоб дати поштовх розвитку хоча б цих депресивних територій.

     Звичайно, детально було б, аби умови інвестиційної діяльності в Україні були такими,  коли б до нас ішов інвестор і вкладав свій капітал.  Поки  що  ми  над  цим  працюємо.  Зокрема,  ті  проекти кодексів, які повинні бути розглянуті на цій сесії, мають створити те підгрунтя та здоровий інвестиційний клімат у нашій державі.

     Що стосується того,  що вся наша Україна стає зоною. Я думаю, що це просто гіпербола.  Я сказав - 10 відсотків і вважаю,  що  це дійсно левова частка території нашої держави.

     Що стосується зловживань на територіях пріоритетного розвитку чи у спеціальних економічних зонах. Я думаю, що тут характеристика взагалі  мало  чому допоможе.  Якщо є конкретні приклади,  якщо ви знаєте про це,  давайте спільно працювати, щоб цього не допускати. На жаль, зловживання є не тільки на цих територіях, вони є взагалі в економічній діяльності.  І одне з ключових  питань  -  це  якраз зменшення  тіньової  сфери діяльності з тим,  щоб офіційний сектор економіки отримав новий імпульс для розвитку.  У цьому  ми  завжди відкриті для співпраці.

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - Ігор Пилипчук.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Шановний  Василю  Васильовичу!  Перше запитання загального характеру.  Скажіть,  будь ласка,  сьогодні в нас  є  11 спеціальних економічних зон і 9 територій пріоритетного розвитку. Я був присутній у цьому залі, коли приймали закони майже по   всіх   цих  зонах  і  територіях.  Чому  сьогодні  тільки  ви відповідаєте за стан справ  у  спеціальних  (вільних)  економічних зонах  та  на  відповідних  територіях?  Адже  законодавство чітко покладає обов'язок на державні адміністрації в областях,  містах і районах,  де  розташовані  ці  вільні  економічні  зони.  Це перше запитання.

     І друге. Скажіть, будь ласка, чому за результатами діяльності спеціальна  економічна  зона  "Донецьк"  має  хороші показники,  а розташовані поруч території пріоритетного  розвитку  в  Луганській області гірші?

     Далі. Ну як можна... У кожній зоні основні пріоритети вільної економічної  діяльності  -  сільське   господарство,   виробництво деревини,  харчова,  текстильна,  хімічна,  металургійна, вугільна промисловості. Який інвестор буде вкладати гроші, якщо все скопом? Є такі галузі промисловості, які швидко дають віддачу.

     І ще   одне.   Василю   Васильовичу.   Як  ви  подивитеся  на пропозицію,  щоб припинити дію законів у тих  вільних  економічних зонах і на тих територіях, де нічого не робиться в цій справі?

     Дякую за відповіді.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую  за  запитання.  Чому  сьогодні  за  стан розвитку і реалізацію відповідних  законодавчих  актів  відповідає тільки  уряд?  Я  хотів  би  сказати,  що  ми  працюємо  спільно з місцевими адміністраціями.  І  зрозуміло,  що  уряд  самотужки  не вирішить  ці питання.  Навпаки,  чим скоріше буде створена і краще функціонуватиме адміністрація тієї чи  іншої  зони  або  території пріоритетного розвитку,  тим більшою буде ефективність.  І те, що, скажімо, "Донецьк" має ліпші результати, ніж у Луганській області, багато    в   чому   пояснюється   позицією   обласної   державної адміністрації і тих  людей,  які  були  ентузіастами  створення  і розвитку цих спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.  Хоча і в них не все виходить,  про що ми вже говорили в цьому залі.

     Що стосується  тих  галузей  промисловості,  куди залучаються інвестиції,  то я думаю, що питання принципово має ставитися трохи по-іншому.  Якщо  створюється  конкурентоспроможне  виробництво  в будь-якій галузі,  якщо це виробництво має свій  ринок  реалізації продукції  -  внутрішній  чи  зовнішній,  - то ми завжди будемо це вітати і підтримувати. Честь і хвала адміністраторам і інвесторам, які  прийшли  і створили таке виробництво,  створили робочі місця, мають прибуток і виплачують заробітну плату для зайнятих.

     Щодо питань припинення діяльності,  то я наголошував у своєму виступі,  що  за  підсумками  роботи  в  2000  році буде проведено вичерпний аналіз і внесено відповідні пропозиції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається  Ігорю  Пилипчуку.  За  ним  -Михайло Ратушний.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий  округ 124,  Львівська  область).  Прошу  передати слово депутату Олексію Іщенку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олексія Іщенка.

     ІЩЕНКО О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань  державного  будівництва  та  місцевого  самоврядування (виборчий округ 96,  Київська область).  Фракція СДПУ(о). Шановний Василю  Васильовичу!  Навіть з вашої доповіді видно,  що ефект від діяльності вільних економічних зон та інших відповідних  територій України,  які  працюють  в  особливо сприятливих правових режимах, дуже низький.

     Безперечно, ви праві,  коли посилаєтеся  на  світовий  досвід організації цієї роботи. Не знімаючи відповідальності за вирішення цього питання з керівників  обласних  державних  адміністрацій  та органів  місцевого  самоврядування,  чи  не  вважаєте  ви,  що той перелік заходів з боку Кабінету Міністрів,  про який  ви  говорили сьогодні,  м'яко кажучи,  нічого не дасть. Чому до цього часу уряд практично нічого в цьому напрямі  не  робив?  Про  це  красномовно свідчить  і  стан  справ  у  місті  Славутич Київської області (ви знаєте,  яка  це  болюча   проблема   у   зв'язку   із   закриттям Чорнобильської  атомної  станції),  досвід  Житомирської  та інших областей.

     Спасибі.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую,  шановний народний депутате.  Я хотів би сказати,  що  ми  повинні  все-таки  трохи набратися терпіння і не робити категоричних висновків,  бо часу для  роботи  територій  чи спеціальних  економічних  зон  було ще дуже мало.  Деякі ще тільки стартували.

     Що стосується спеціальної економічної зони "Славутич", то нас теж непокоїть те, що результати її діяльності поки що дуже низькі. Ми розраховували на те,  що саме в цю зону прийде інвестор, бо там зосереджена висококваліфікована робоча сила,  там є можливості для впровадження високих технологій і освоєння нових технологій.  Поки що результатів немає.

     Що робить  уряд  в  цьому  плані?  Я  думаю,  що  ми  повинні розподілити обов'язки,  щоб знати,  з кого питати за те,  як  вони виконуються.

     Є адміністрація   спеціальної   економічної   зони.   Це   її функціональні обов'язки -  шукати,  залучати  інвестора.  Уряд  зі свого  боку  все,  що  вимагалося для цієї спеціальної економічної зони, зробив. Але ми не кажемо, що ми в стороні від цього процесу. Ми  готові  співпрацювати  для  того,  щоб інвестор сюди прийшов і працював.  Тобто це наше спільне завдання. Я б тут не протиставляв ні інтереси,  ні зобов'язання,  ні відповідальність. Тільки так ми будемо мати результат.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Михайло Ратушний. За ним - депутат Матвієнков.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності   (виборчий   округ   164,   Тернопільська    область). Український   народний   рух.   Шановний   доповідачу!  Згідно  із статистичними даними,  вільні економічні зони запроваджені вже  на 10  відсотках  території України.  Відповідно 25 відсотків цих зон інвестуються Угорщиною.  Я думаю,  це,  швидше,  не економічне,  а політичне зацікавлення Закарпаттям Угорщини.

     У мене  декілька запитань.  Якщо так,  то чи не варто зробити всю Україну вільною економічною зоною,  а не робити  10  відсотків території дірками? Це перше.

     І друге.  У  вільній  економічній зоні,  будьякій,  наприклад "Миколаїв",  українське підприємство,  яке  5-10  років  діє  там, працює  в таких самих умовах,  як той химерний інвестор,  якого ми чекаємо,  чи в умовах того податкового тиску, що відчуває вся наша економіка?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В. Перше запитання я б сформулював трохи по-іншому. Зробити всю територію вільною  економічною  зоною   Нам  необхідно враховувати   реальні   потреби,  зокрема  збалансування  бюджету. Питання  полягає  в  тому,  щоб   створити   взагалі   сприятливий інвестиційний  клімат  в  Україні.  Це  ключове питання.  До речі, спеціальні економічні зони  працюють  і  в  економічно  розвинутих країнах,  вони  виконують  певну роль.  Скажімо,  у Великобританії працювала економічна зона,  яка  на  депресивній  території  після закриття вугільних шахт виконувала свою функцію.

     Інвестиційний клімат,  ви  знаєте,  має  декілька  складових: економічну,  судову та багато інших,  навіть психологічну. Якщо ми пройдемо  всі  складові,  якщо  приймемо  (я  вже  про це говорив) Податковий,  Цивільний,  Земельний кодекси, якщо реалізуємо надані можливості,  скажімо,  право на концесію і таке інше,  тоді до нас прийде капітал. Звідки він буде, з Угорщини чи не з Угорщини, - це не  головне.  Головне,  щоб  він  тут  працював.  Я виходжу з цієї позиції.

     Щодо "Миколаєва"  ви  задавали  запитання.   Інвестор   шукає можливості  заробити на своїй інвестиції.  Якщо є пільговий режим, який дозволяє йому не сплачувати перші п'ять років, умовно кажучи, податок на прибуток, якщо решта компонентів інвестиційного клімату його влаштовують,  він буде працювати в  "Миколаєві"  чи  в  іншій зоні.

     ГОЛОВА. Сергій   Матвієнков.   За  ним  -  депутат  Володимир Марченко.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Василий Васильевич! Мы знаем примеры  достаточно эффективной работы свободных экономических зон и как они влияли на подем экономики в Китае,  Соединенных Штатах. У  нас прошел определенный промежуток времени.  Вы можете привести конкретные примеры увеличения поступлений в бюджет  государства  и роста количества рабочих мест в определенных зонах?  Я считаю, что это основные критерии,  по которым может оцениваться эффективность работы свободной экономической зоны.

     Спасибо.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую.  Я наводив такі приклади.  Що стосується спеціальних економічних зон,  зокрема в Китаї,  то треба  мати  на увазі,  що  в  них теж був термін,  коли вони проявили себе досить ефективно. Крім того, був вплив і політичного фактора, який ми теж повинні враховувати.  Скажімо,  вільна економічна зона в Шеньчжені розташована поряд з Гонконгом.  І  значний  китайський  капітал  з Гонконгу  прийшов  у  цю  зону.  Таким  чином,  Китай готувався до приєднання Гонконгу.  Це  приклад  впливу  одного  з  факторів  на розвиток спеціальної економічної зони.

     Що стосується  надходжень  до бюджету.  Я хочу ще раз навести абсолютно об'єктивні дані, які підтверджує Міністерство фінансів і Державна  податкова  адміністрація.  До  бюджетів  усіх  рівнів за період запровадження спеціального режиму інвестування в результаті реалізації інвестиційних проектів надійшло 297,7 мільйона гривень. За цей період,  за І півріччя,  пільг надано на суму 266 мільйонів гривень. Порівняйте дві суми - 297 мільйонів і 266 мільйонів.

     А щодо територій,  то треба аналізувати окремо.  Бо на деяких територіях працює режим,  працює інвестиція, на інших не працює. І відповідно  по  деяких територіях є зростання заборгованості перед бюджетом.  Саме  виходячи   з   цього   ми   повинні   аналізувати ефективність роботи тієї чи іншої спеціальної економічної зони.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним - депутат Чубатенко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.   Я   надеюсь,   что  получу  слово  для  выступления,  и обязательно  напомню  о  международной  конференции  по  проблемам свободных экономических зон,  которая лет восемь назад проводилась в Украине (в ней принимал участие Иван Степанович Плющ).  Приехали лучшие   специалисты   в   мире,  они  показывали,  что  свободная экономическая зона - это производственная промышленная  корпорация с особыми экономическими условиями работы.

     В Украине  подменено  это понятие:  вместо "производственной" свободной экономической зоны перекрутили на "административную".  И результат   будет  плачевен,  потому  что  либеральная  экономика, политика открытого рынка угробит Украину  до  конца,  превратит  в колонию, о чем мы не раз заявляли.

     Не считаете ли вы,  что необходимо в этом зале принять Основы внутренней и внешней политики,  что требует Конституция Украины (и с момента ее принятия они не приняты),  с тем, чтобы не проводить, скажем так, необкатанные эксперименты, не подтвержденные практикой теоретические  измышления,  в  регионах Украины и вследствие этого разваливать экономику,  а,  приняв  Основы  внутренней  и  внешней политики,  принять  решение  по  поднятию  национальной экономики, через заинтересованность,  по всей Украине в целом и не  проводить политику Международного валютного фонда в Украине?

     РОГОВИЙ В.В. Дякую за запитання. Поперше, я хотів би сказати, що практично всі рішення про створення спеціальних економічних зон і  надання  територіям  статусу  пріоритетного  розвитку  прийняті Верховною Радою,  законами України.  Через те вони реалізуються  в нашій державі.

     Що стосується  статусу  тієї чи іншої території,  то це також визначено законом.  І саме законом керується уряд,  коли розробляє нормативні акти щодо їх провадження.

     Що стосується   прийняття   засад  внутрішньої  і  зовнішньої політики. Це питання порушується не вперше. Я думаю, що принципово питання розвитку визначені. Головне - реалізувати їх з тим, щоб ми не  поверталися  до  обговорення  і  не   влаштовували   політичні дискусії,  а прагматично дивилися,  що вигідно державі, які закони потрібні, щоб Україна скоріше піднялася з колін.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Ярославу  Кендзьору.   За   ним   - Покотило.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний  доповідачу!  Ваше  міністерство,   готуючи   сьогоднішню доповідь  у  Верховній  Раді,  аналізувало  діяльність спеціальних (вільних) економічних зон,  інших територій, які мають спеціальний економічний  статус.  До  якого висновку,  зокрема щодо діяльності двох зон,  які маємо  на  Львівщині  -  "Яворів"  і  "Курортополіс Трускавець",  -  ви прийшли?  Чи в цілому уряд задоволений роботою цих економічних зон і вважає,  що її треба продовжити й надалі, чи є якісь застереження?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую за запитання. Ці дві зони специфічні, і в них різні призначення.

     За час роботи "Яворова" і "Курортополіса Трускавець" ми маємо позитивні результати. Зокрема, в "Яворові" маємо приклади освоєння нових технологій і нарощення обсягів промислового виробництва. І я вже  говорив  про  те,  що  спостерігається  тенденція  до  хоч  і невеликого, але все-таки зменшення рівня безробіття.

     Що стосується "Курортополісу Трускавець",  то,  звичайно,  ми зацікавлені  в  тому,  щоб  цей  курорт  більш  активно працював у напрямі залучення інвестицій.  Хоч ми  повинні  розуміти,  що  цей ринок непростий і тут треба дуже активно працювати.

     Ми зацікавлені, щоб спрацювали і там, і там ефективно. Будемо дивитися за підсумками цього року.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ніні Покотило.  За нею - депутат Яценко.

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Семенюк.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Семенюк Валентини.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  "Лівий  центр",  Соціалістична  партія України.   Шановний   Василю  Васильовичу!  Свого  часу  Президент страшенно  кричав  стосовно  пільг   для   спільних   підприємств. Урешті-решт,  нібито  трохи підтягнули:  однією рукою скасували ці пільги,  а другою рукою додали. Якщо проаналізувати пільги вільним економічним  зонам,  то це ті самі пільги,  які надані в основному посередницьким, торговельним та іншим організаціям.

     Назвіть, будь ласка,  хоч одну  вільну  економічну  зону,  де своєчасно  виплачується заробітна плата,  пенсії,  де погашені всі борги.

     І друге запитання. Як ви вважаєте, чи не є сьогодні утворення дірок у бюджеті результатом створення спеціальних економічних зон, зокрема і особливо тих  зон,  які  фактично  створені  під  тиском комерційних структур, під тиском більшості, яка створила ці вільні економічні зони в основному для себе?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В. Що стосується пільг спільних підприємств. Щоб не повторилась  ця  історія,  буде  проведений  аналіз  за підсумками роботи в 2000 році. Ми проаналізуємо як позитиви, так і негативи в роботі по тих чи інших напрямах.

     Ми не повинні допустити, щоб пільги, які надані в спеціальних економічних  зонах  чи  на  територіях   пріоритетного   розвитку, використовувались не за призначенням.  По кожній зоні чи території визначені  напрями,  і  саме  під  цим  кутом  зору   ми   повинні аналізувати,  як  працює  той  чи  інший  механізм.  Головне  наше завдання - підняти ці території,  поліпшити інвестиційний клімат і вирішити виробничі, техногенні, технологічні, соціальні питання.

     Щодо погашення боргів із соціальних виплат. Я вже говорив, що на різних територіях ситуація строката.  Там, де прийшов інвестор, там,  де працює,  виплачується заробітна плата, і її рівень навіть вищий,  ніж у середньому по  тій  чи  іншій  території.  А  де  не розпочата діяльність, там заборгованість не тільки не зменшується, а  в  деяких  випадках  навіть  збільшується.  Звичайно,  нас   це насторожує.

     Стосовно дірок  у бюджеті.  Ми двома руками за те,  щоб їх не було.  Спеціальні  економічні  зони  і   території   пріоритетного розвитку  за рахунок ефективності своєї діяльності повинні покрити ту суму пільг, яка надана їм з бюджету. Це є принциповим питанням. І  саме  під  цим  кутом зору будуть оцінюватися результати роботи тієї чи іншої зони, території.

     ГОЛОВА. Володимир Яценко. За ним - депутат Чубатенко.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.  Шановний  Василю Васильовичу! Насамперед одне зауваження.  Я хотів  би  нагадати,  що  згідно  з законом  про спеціальний режим на території пріоритетного розвитку в Житомирській області для  його  запровадження  ви  повинні  були розробити   перелік  видів  економічної  діяльності  і  відповідні нормативні документи протягом місяця. Ви розробляли вісім місяців, підкреслюю.  Останній нормативний документ вийшов тільки 3 серпня. І  вимагати  сьогодні  ефективних  результатів,   коли   депутатів запитають...  Фактично  цей  закон діє всього місяць і 10 днів.  Я хотів би, щоб надалі ми працювали більш оперативно.

     Зокрема, щодо основних напрямів  діяльності.  Уже  минає  рік після  виходу  відповідного  указу Президента.  Я думаю,  ми маємо право розраховувати на перегляд,  розширення цих напрямів, тому що є відповідні пропозиції обласного керівництва.

     І друге.  Стаття 10 Закону про спеціальний режим на території Житомирської    області    гарантує    інвесторам     стабільність законодавства,  що воно не буде переглядатись протягом терміну дії цього  закону.  Я  хотів  би  сьогодні  від  вас  почути,  що   ви гарантуєте,  не тільки мені, а й можливим інвесторам, що це дійсно так і буде.  Тому що в нас тільки по Ольшанці американці два  роки ходили,  перш  ніж почати вкладати туди капітали.  Я думаю,  що ми повинні   сьогодні   сказати:    "Буде    гарантовано    стабільне законодавство".

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую за запитання. Що стосується Житомира, то, я вже говорив,  це прикрий випадок,  і його не можна виправдати. Я думаю,  що  невдало  працювали  і  житомиряни,  і Кабмін.  Давайте пополам розділимо, я казав, де були проблеми.

     Щодо того,  що  необхідно   переглянути   види   пріоритетної діяльності.  Я згоден.  Але щодо того, щоб їх розширити, то це під великим питанням.  Давайте подивимось,  як використовується те, що вже  надано.  Ми  ще не використали того,  що було надано,  про що просив Житомир,  а зараз кажемо:  давайте будемо розширювати  види пріоритетної діяльності.

     Стосовно стабільності   законодавства.  Це  один  з  ключових елементів інвестиційного  клімату  взагалі  і  відповідно  на  тій території, про яку ви говорили. І це в руках законодавчого органу. Незабаром будуть розглядатися проекти Податкового  кодексу,  інших кодексів.  Давайте подивимося,  що зберегти, з тим щоб підтвердити інвестиційний клімат  на  цій  території  пріоритетного  розвитку. Потім проаналізуємо результати і, якщо не буде позитивного ефекту, не будемо далі продовжувати.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чубатенку.  За ним

- депутат Кулик.

     ЧУБАТЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 216,  м.Київ).  Шановний Василю Васильовичу!  Хочу задати вам дуже прості й конкретні  запитання  і  просив  би  вас  дати  конкретні відповіді.  Чи відомо вам,  що бідна Німеччина на сьогодні має 200 технопаркових зон? Чи відомо вам, що для Сполучених Штатів Америки 1 тисяча вільних економічних зон є нормою? Чи відомо вам, що Індія за останні  п'ять  років,  з  1994  року,  забезпечує  виробництво інтелектуальних  технологій  у вигляді програмного забезпечення на рівні 17 відсотків  усього  світового  програмного  продукту  і  в минулому  році  експортувала  програмного  забезпечення  з вільних економічних  зон  інтелектуального  типу  майже  на  6   мільярдів доларів, що можна порівняти з бюджетом України минулого року, який становив приблизно 8 мільярдів?  Чи відомо вам,  що Західна Європа сьогодні  потребує 1 мільйон 250 тисяч фахівців,  а в Україні є 60 тисяч таких  фахівців?  Чи  розробляються  програми  по  створенню вільних економічних зон інтелектуального типу, соціополісів?

     Будь ласка, дайте відповідь.

     РОГОВИЙ В.В.   Ви  просили  мене  дати  конкретну  і  коротку відповідь. Я вам даю конкретну відповідь: мені відомо.

     Щодо того,   чи   розробляються   пільгові   режими    роботи технологічного  направлення.  Ви  знаєте,  є рішення про створення чотирьох технопарків на базі  наших  академічних  інститутів,  які відомі  у  світі.  І  ми  сподіваємося,  що технологічний розвиток України буде базуватися на  передових  розробках  саме  цих  наших провідних наукових закладів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Кулику.  За ним - депутат Вітренко.

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Український народний рух. Шановний міністре! Складається враження,  що, створивши спеціальні економічні зони, ми побудували собі бар'єри і тепер стараємося їх подолати.

     Запитання. Все-таки конкретизуйте,  в яких економічних  зонах вдалося  досягти  позитивного  результату:  робочі  місця,  сплата податків до бюджету і таке інше?

     І друге запитання.  З введенням у дію Податкового кодексу  чи не відпаде потреба у збільшенні кількості таких економічних зон на території України?  Можливо,  навпаки,  їх  кількість  треба  буде зменшити?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Я  думаю,  що  спеціальні  економічні  зони  не створили бар'єрів.  Навпаки,  вони  поки  що  є  прикладом  досить активного  залучення інвестицій.  Я наводив приклади і не хотів би повторюватися.  Все  це  є  в  матеріалах,  які  роздані  шановним народним  депутатам.  За  об'єктивними оцінками,  найбільш активно працюють у Донецькій області,  там на  сьогодні  найбільші  обсяги залучених інвестицій, Закарпатській, Львівській та інших областях. Але я  називав  також  території,  де  немає  прикладів  залучення інвестицій:  Житомирська, Чернігівська області, Шостка, "Інтерпорт Ковель", "Миколаїв", "Порто-франко", "Рені". Це теж є.

     Щодо вашого другого запитання.  Це дійсно одне з  принципових питань,  яке  буде розглядатися при прийнятті Податкового кодексу. Бо якщо  пільги,  передбачені  чинним  законодавством,  не  будуть відтворені  в  Податковому  кодексі,  то ми перекреслимо пільговий інвестиційний режим для цих територій,  і тоді постане питання про стабільність  нашого законодавства і про наш інвестиційний клімат. Тут наводився приклад,  що інвестор два роки ходив,  вивчав,  перш ніж приступити до роботи.  якщо преференції,  які були передбачені законодавством і на які він розраховував,  будуть скасовані, то ми знову відсунемо інвестора від себе. Це дійсно складне питання.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Наталії Вітренко. За нею - депутат Доманський.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична  опозиція.  Шановний  Василю  Васильовичу! Враховуючи   те,  що  уряд  Ющенка  -  це  підсобні  працівники  у департаменті Міжнародного валютного фонду,  поясніть,  будь ласка, що  саме зараз МВФ не подобається у спеціальних економічних зонах? Бо то ви так усі бігали,  щоб відкрити зони,  а зараз вам сказали: "ні,  не можна" - і ви робите все, щоб закрити зони. Скажіть, будь ласка,  що  саме  не  подобається  вашим  хазяям  -   Міжнародному валютному фонду?

     РОГОВИЙ В.В.   Шановна   Наталіє   Михайлівно!   Заявляю  вам офіційно:  я не працюю підсобником у Міжнародному валютному фонді. Це відповідь на першу частину запитання.

     А щодо  питань,  які  ставить  МВФ,  то  вони  багато  в чому співзвучні з питаннями,  які ставляться і  в  цьому  залі:  чи  не призведе робота вільних економічних зон до втрат бюджету?  Під цим кутом зору ставиться питання.

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Доманському.  За ним - депутат Удовенко.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Петренку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Петренка.

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Шановний Василю Васильовичу!  Із запитань моїх колег стало зрозуміло,  що  народні депутати  дуже  важко  відрізняють  спеціальні економічні зони від територій пріоритетного розвитку, пільги там різні.

     Скажіть, будь ласка,  чи зашкодило авторитету  нашої  держави те,  що  ми влітку з подачі народного депутата Терьохіна скасували всі  пільги  для  інвесторів,  створивши  таким  чином  не  зовсім сприятливий  клімат  для  того,  щоб  вони повірили в стабільність нашого законодавства?

     Сьогодні ми приймаємо закон, надаємо пільги, а завтра ми ж їх скасовуємо.  Скажіть,  який,  вибачте  за  слово,  дурень прийде в Україну зі своїми інвестиціями і повірить у нашу порядність?

     РОГОВИЙ В.В.  Мені  і  важко,  і  легко  відповідати  на   це запитання,  бо  рішення  і про надання пільг,  і про їх скасування приймалися в цьому залі.

     ГОЛОВА. Я не бачу Геннадія Йосиповича.

     Увімкніть мікрофон Олександра Лавриновича.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики (виборчий округ 121,  Львівська область). Моє  запитання  стосується   створення   робочих   місць   завдяки функціонуванню норм,  закладених у законах про спеціальні (вільні) економічні зони.  Чи можете ви назвати загальну кількість  робочих місць,  створених у результаті застосування цих норм? І якою мірою вплинуло застосування цих норм на наповнення місцевих бюджетів тих адміністративнотериторіальних   одиниць,  які  входять  до  складу вільних економічних зон?

     Дякую.

     РОГОВИЙ В.В.  Дійсно,  створення нових та збереження існуючих робочих місць є одним із завдань і спеціальних економічних зон,  і територій пріоритетного розвитку.

     За інформацією,  яка  в  нас  є,  спостерігається   позитивна тенденція  до  створення  нових робочих місць.  Всього їх створено понад 25 тисяч, причому вартість одного робочого місця коливається від  10  до  90  тисяч  доларів.  Така тенденція нас обнадіює,  бо створюються не тільки дешеві робочі місця, це залежить від галузі, де робоче місце створюється.

     У результаті  проведеної  роботи  збережено  близько 37 тисяч робочих місць.

     Що стосується надходжень до місцевих бюджетів,  то  ситуація, на  жаль,  неоднакова,  все  залежить  від того,  як працює режим. Більше того,  є навіть втрати бюджету там,  де ми сподівалися,  що буде  вирівнення.  Коли  не працюють певні території пріоритетного розвитку,  коли  не  виплачується  зарплата,  то  місцеві  бюджети втрачають надходження від прибуткового податку.  Це, може, занадто загальна інформація,  але її можна  конкретизувати  відповідно  по кожній зоні.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Чичканов.

     ЧИЧКАНОВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Прошу передать слово депутату Абрамову.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Абрамова.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Василий Васильевич! Я,  как  представитель Донецкого края,  хочу узнать ваше мнение по двум вопросам.

     Первый связан с тем,  что с введением свободной экономической зоны  у  нас в Донецком крае и в моих городах Торезе и Снежном как зонах      приоритетного      развития      резко       ухудшилась социально-экономическая обстановка.  Закрывается 10 шахт в округе. Количество  безработных  возросло  более  чем  вдвое,  увеличилось количество  случаев  травматизма  и  аварий.  Возросло,  что самое страшное,  количество  бездомных   несовершеннолетних.   Жизненный уровень снизился в два раза.

     Скажите, почему  Кабинет  Министров,  Министерство экономики, хорошо зная  о  резко  ухудшающемся  положении  в  так  называемых свободных зонах, продолжает настаивать на их дальнейшем развитии?

     Спасибо.

     РОГОВИЙ В.В.  Дякую вам за запитання, ви передали і письмове. Тут є подібні запитання. Я планував у кінці дати відповіді на них.

     Я думаю,  що ця ситуація пов'язана  якраз  не  із  створенням нових територій пріоритетного розвитку, тут питання все-таки інше. Зокрема,  закриваються  шахти,  і  режим  території  пріоритетного розвитку   надавався   для  того,  щоб  пом'якшити  всі  негативні наслідки.  На жаль (я про це  говорив  у  своєму  виступі),  ні  в Сніжному,  ні  в  Торезі  цей  режим  поки-що  не використано і не залучено  жодної  інвестиції  для  створення  робочих  місць,  щоб шахтарі,  які  вивільняються  в  результаті  закриття шахт,  могли працевлаштуватися. Це є одна з найболючіших проблем.

     Тобто тут  треба  спільно  працювати.  Але  це  не  тому,  що запроваджена спеціальна економічна зона.  Навпаки, цей режим треба використати для того,  щоб пом'якшити ті негативні  наслідки,  які пов'язані  в  даному конкретному випадку із закриттям шахт.  Тут є резерв для роботи і Донецької обласної адміністрації, і, звичайно, центральних урядових структур.

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  дякуємо  вам  за  доповідь і за відповіді на  запитання.  Але  я  хочу  від  імені  депутатів  вас попросити,  щоб  уряд  не вважав,  що ми з'ясували це питання.  Як з'ясувалося під час обговорення поставлених запитань і відповідей, тут запитань більше, ніж відповідей на них. Зокрема, чому не йдуть інвестиції? Зони створили - інвестиції не йдуть.

     Слово для   співдоповіді   надається   Станіславу   Івановичу Гуренку.   Може,   комітет   щось   нам  прояснить.  Запитання  до співдоповідача не передбачені на Дні уряду.

     ГУРЕНКО С.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий о  круг, КПУ).  Шановне товариство!  Хід обговорення сьогоднішнього питання свідчить  про  те,  що  практика  застосування  Кабміном   чинного законодавства   щодо   вільних   економічних   зон   та  територій пріоритетного   режиму   інвестування    -    це    лише    епізод соціальноекономічної політики уряду, але епізод досить промовистий і характерний.

     Світовий досвід,  на який так люблять посилатися багато  моїх колег  у цьому залі,  свідчить про безперечну ефективність вільних економічних зон та спеціальних районів.  Скажімо,  на  сьогодні  у світі  функціонує більш як 700 вільних економічних зон практично у всіх  країнах,  які  активно  впливають  на  загальні   економічні процеси,   збільшують   обсяги   виробництва  товарів  та  послуг, посилюють  активність  зовнішньоекономічних   зв'язків,   сприяють зростанню  чисельності  зайнятих,  а також підвищують рівень життя населення,  що для нас на  сьогодні  є,  безумовно,  першочерговим питанням.

     На цей   час  найбільша  кількість  вільних  економічних  зон сконцентрована в країнах,  що розвиваються,  а  частка  продукції, вироблена на територіях усіх вільних економічних зон,  перевищує 5 відсотків  від  обсягу  світової  торгівлі.  Це,   скажімо,   сухі абстрактні  дані.  Багато  хто із присутніх у цьому залі мав змогу побувати в Китайській Народній Республіці.  Наскільки мені відомо, були  там  і  керівники уряду.  Я хотів послатися на досвід Китаю, який, як кажуть, спостерігав на власні очі.

     У Китаї зараз 5 комплексних зон,  14 відкритих міст і 10  зон науково-технічного розвитку.  У цих зонах, що забезпечують близько 40  відсотків  загального  обсягу  експорту   країни,   промислове виробництво  щороку зростає на 70 відсотків.  Але що впадає в очі, коли бодай побіжно знайомишся із досвідом  функціонування  вільних економічних зон у КНР?

     Перш за  все  це  турбота держави,  турбота уряду й абсолютно чітке державне регулювання:  не функціонуватиме жодна зона, жодний вільний  район  доти,  доки  не  буде  розроблена інфраструктура в такому вигляді, що нам і не снилося.

     Тут шановний Василь Васильович наводив перелік  міст,  де  не працюють вільні економічні зони, - малі, занедбані такі шахтарські міста, як Новогродівка, Шахтарськ та інші. Вони мені добре відомі, то  хотілося б сказати:  Василю Васильовичу,  а може,  хтонебудь з уряду,  з досить численного на той час урядового апарату поїхав би і подивився, а що ж у цих містах на сьогодні зроблено. Туди навіть страшно зайти людині,  яка життя прожила на території України,  не кажучи вже про те, щоб туди вкладалися інвестиції.

     Зрозуміло, що  в  нас  немає  на  сьогодні  коштів,  щоб,  як китайці,   скажімо,   будувати   хайвеї,   сучасні   готелі,   але відремонтувати дороги,  дати нормальне енергопостачання,  створити мінімальні умови для того,  щоб бодай людина туди заїхала, - невже ж  це  не завдання нашої виконавчої влади?!  І якщо хтось із мерів сьогодні не розуміє,  а такі в нас  ще  є,  то  треба  їм  добряче допомогти.

     Є декілька  аспектів,  на  які впливає функціонування вільних економічних  зон,  візьмемо  тільки  два:  рівень   безробіття   і інвестиційний клімат.  На сьогодні безробіття в Україні, обчислене за  методикою  Міжнародної  організації  праці,   вже   сягає   12 відсотків.  Це  більше,  ніж,  скажімо,  в  зоні  євро,  куди  так полюбляють задивлятися наші чиновники з уряду,  зокрема в сусідній Польщі.  А фактичне безробіття в нас,  якщо взяти до уваги неповну зайнятість,  вимушені відпустки тощо,  на  сьогодні  перевищує  30 відсотків.  Так  невже для нас,  пробачте,  зайві ті десятки тисяч робочих місць,  про які сьогодні говорив,  і  справедливо,  Василь Васильович Роговий,  невже ж це для нашого уряду таке питання,  що ним і займатися не треба? Треба займатися, шановні урядовці.

     Лише за  тими  проектами,  що  зареєстровані  (а  це   тільки частка),  1  мільярд  300  мільйонів інвестицій реально надходить, якщо люди займаються своєю справою.  На прикладі Донецької області можна в цьому впевнитися.

     А як  же  ми займаємося інвестиційним кліматом?  Я не хочу на когось персонально вказувати в цьому залі,  але  скільки  останнім часом  за  наполяганням  виконавчої влади прийняли тут поправок до законів  щодо  надання  пільг  інвесторам?  Безліч.  І   практично сьогодні  хизуємося  тим,  що  нібито  іноземним  інвесторам пільг немає.  Це немає для тих,  хто дивиться на Україну здаля,  а хто в Україні працює,  знає,  що пільги є,  але,  звичайно, не для всіх. Така практика в нас аж ніяк не прикрашає нашу виконавчу владу.

     Якщо говорити  про  оцінку  діяльності  уряду  саме  з  цього питання,  то  думка комітету,  членом якого я є,  і думка спільної парламентсько-урядової  комісії,  яку  мені  довірили   очолювати, практично збігається. Але, шановний Василю Васильовичу, досягнення ці здобуті не завдяки  зусиллям  уряду  і  це  можуть  підтвердити багато з тих, хто сьогодні запрошений на День уряду з місць, а, як кажуть,  всупереч їм.  І перш за все тому,  що керівництво уряду і уряд  у  цілому аж ніяк не визначився на сьогодні з політикою щодо вільних економічних зон і територій пріоритетного інвестування.

     Сьогодні багато  запитань  звучало  на  цю   тему.   Але   як співставити програму розвитку вільних економічних зон до 2010 року і,  скажімо,  Податковий кодекс, проект якого написаний в уряді? У цьому  проекті Податкового кодексу жодного слова немає про пільги, які надаються відповідно до законів про  вільні  економічні  зони, які вже діють. Що це за політика? Як її можна назвати?

     Щодо безперервного втручання. Василь Васильович тут обстоював цю позицію (я про це скажу трошки пізніше),  але  основна  причина полягає   в   тому,  що  наш  уряд  надмірно  залежить  від  вимог Міжнародного валютного фонду.  І  це  слід  визнати.  Я  б  хотів, користуючись  присутністю  Юрія  Івановича Єханурова,  який очолює делегацію уряду на переговорах, ще раз попросити: "Юріє Івановичу, треба  більш  чітко  і  більш жорстко висловлювати позицію,  яка б захищала інтереси України,  а не йти в руслі рекомендацій МВФ, які щонайменше  сумнівні,  бо  в принципі дуже мало прикладів (мабуть, взагалі їх немає),  коли б ці рекомендації МВФ дали якійсь  країні змогу  вийти  з  кризи".  Поки  з цим не буде покінчено,  то ніякі рішення,  які б ми сьогодні не приймали, не будуть ефективними. Це перше.

     І друге,  більш грунтовно.  Ідеться про те, що, на мою думку, принцип лібералізму - як він розуміється нинішнім урядом, для долі нашої  України,  для соціально-економічного розвитку - є абсолютно шкідливий.  Я  маю   на   увазі   те,   що   уряд   практично   на макроекономічному   рівні,  як  зараз  кажуть,  відмовляється  від регулювання,  а  на   мікроекономічному   рівні   маємо   свавілля чиновників  усіх  рангів.  Комісія,  яка  виїжджала на місця,  щоб ознайомитися з досвідом роботи вільних економічних зон, засвідчила про  те,  що  в цілому ряді регіонів податкова інспекція не хоче й дивитися на ці закони про вільні економічні зони. У них є завдання про стягнення податків,  у них є план,  як кажуть,  по двору, вони мають відрахування від цього,  за що будують такі ошатні будинки в кожній нашій податковій інспекції, вони домагаються його виконання всіми силами.  І вони, вибачте, чхати хотіли на цей закон. З такою практикою теж треба закінчити, бо ладу з цього не буде. Але це вже більш грунтовна,  як кажуть,  причина, і засвідчує про те, що слід уже  давно в Верховній Раді не на рівні парламентських слухань,  а на  серйозному  рівні   розглянути   засади   соціальноекономічної політики нашої країни. Поки ми цього не зробимо, кожний уряд буде, як кажуть, трактувати це в міру свого розуміння.

     А розуміння ось яке. Нещодавно вийшла книжка Гжегоша Колодки, який  був  віцепрем'єром  і  міністром фінансів у часи найбільшого економічного підйому в Польщі.  Є  вже  і  російський  переклад  з англійської,  прочитайте  її.  Так  от,  він  чітко стверджує,  що найбільші досягнення в Польщі були тоді,  коли  вона  йшла  шляхом збереження  державного  регулювання  економіки.  Більше того,  він зібрав і обгрунтував ряд даних по всьому світу,  які свідчать  про те,   що   в  країнах,  де  були  збережені  державні  підходи  до регулювання  економіки,  де  на  першому  плані  стояли  соціальні питання,   сьогодні  найбільший  рівень  економічного  розвитку  і справжнього підйому, а не такого, як у нас.

     Як можна,   шановні   колеги,   стверджувати   сьогодні   про економічний  підйом,  коли  7,5  мільярдів  -  борг  із соціальних виплат. Це пряма приписка у ВВП, вони у ВВП не враховані. І про це чудово знають і колишні міністри,  і нинішні, які тут присутні. То що ж ми говоримо про зростання ВВП?!  7,5  мільярдів  сьогодні  не віддано людям заробленої зарплати і соціальних виплат! На сьогодні вже  за  200   мільярдів   сягнули   взаємні   неплатежі   (тільки кредиторські), наростає бюджетна недоїмка.

     Шановні урядовці,   схаменіться!   Давайте   разом  займемося економічним аналізом і накреслимо хоч якісь шляхи виходу з  кризи, якщо ви хочете конструктивної співпраці.

     І на  завершення  хочу  сказати,  що запропонований проект із сьогоднішнього   питання   є   обтічним,   він   відповідає   тому формулюванню,  яке ми погодилися внести на розгляд сьогодні.  Але, на  мою  думку,  до  нього  треба  обов'язково   включити   пункт: зобов'язати  Кабінет  Міністрів  неухильно  дотримуватися  чинного законодавства.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,    Станіславе    Івановичу,    за    змістовну співдоповідь.

     Шановні народні  депутати,  у  нас  залишилося  8  хвилин  до перерви,  а ми повинні  заслухати  другу  інформацію  і  розпочати обговорення.  Тому  я  просив  би вас зараз заслухати доповідь,  а потім  зробимо  перерву.  І  вже  після  перерви  будемо   ставити запитання.

     Не буде заперечень? Ми трошки заберемо перерви, а потім після перерви - запитання і  відповіді,  щоб  використати  продуктивніше час.

     Будь ласка, Юрію Івановичу.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,  перший віце-прем'єрміністр України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Шановні  учасники засідання!

     Новий імпульс  адміністративна реформа набула наприкінці 1999 року з прийняттям відповідних указів Президента.  На втілення  цих політичних  рішень  проведено  реформування складу уряду,  системи центральних   органів   виконавчої    влади,    перебудовано    їх субординацію,   уточнено  функції  та  повноваження,  упорядковано внутрішні структури,  проведено скорочення управлінського апарату, відбувається  реформування  системи  державної  служби.  Здійснено перерозподіл   функціональних   повноважень   Прем'єр-міністра   і віцепрем'єр-   міністрів,   підвищено   роль   і  відповідальність міністрів  за  розробку  і   реалізацію   державної   політики   у відповідних сферах. Усі рішення уряду приймаються виключно на його засіданнях.

     Затверджено Тимчасовий регламент  роботи  Кабінету  Міністрів України. Його прийняття надало можливість більш чітко організувати поточне і перспективне планування  роботи  уряду,  встановити  для органів  виконавчої  влади  нові  вимоги  та  стандарти підготовки урядових рішень.  Запроваджена принципово нова організаційна форма роботи  Кабінету Міністрів - урядові комітети.  Вона забезпечує як для членів уряду,  так і для керівників інших  органів  виконавчої влади  можливість  здійснити в умовах відкритої дискусії всебічний та суттєвий розгляд,  попереднє міжвідомче узгодження  позицій  та усунення   розбіжностей   стосовно   конкретних  питань  державної політики або,  образно кажучи,  виробити єдиний голос уряду. Майже всі  схвалені  урядовими  комітетами  проекти  нормативно-правових актів були прийняті на засіданнях Кабінету Міністрів без  суттєвих зауважень.  З метою широкого залучення громадськості до підготовки державних рішень  при  урядовому  комітеті  економічного  розвитку створено Раду об'єднань підприємств,  яка бере участь у проведенні експертизи проектів документів,  має право вносити пропозиції  для розгляду  на  засіданні  урядового  комітету та уповноважити своїх представників  брати  участь  у   цих   засіданнях.   Запроваджено інформування  громадськості  про  роботу  урядових комітетів через web- сторінку  уряду,  інформаційні  випуски  пресслужби  "Тиждень уряду", окремі повідомлення у засобах масової інформації.

     Відбулася також  реорганізація  апарату  Кабінету Міністрів у Секретаріат   Кабінету   Міністрів   з    одночасним    оновленням повноважень,  функцій,  відповідальності,  структури та зменшенням чисельності  працюючих.  Роль  Урядового  секретаря,  який  очолює Секретаріат  Кабінету  Міністрів,  полягає  у  керівництві  роботи Секретаріату з організаційного,  правового,  експертноаналітичного та  іншого  забезпечення  діяльності уряду і є адміністративною по своїй суті,  на відміну від політичної ролі членів уряду. Введення цієї  посади  стало першим кроком до запровадження у міністерствах адміністративних  посад  керівників  апаратів.  У  майбутньому  ми хочемо   їх   називати  "державними  секретарями".  На  даний  час розробляються  нормативні  акти  щодо   визначення   їх   статусу, функціональних  повноважень,  порядку  призначення  на  посаду  та звільнення з  посади.  Очікується,  що  внаслідок  реалізації  цих заходів    буде   зміцнено   горизонтальні   міжвідомчі   зв'язки, персоніфікована   відповідальність    за    поточну    роботу    в міністерствах.    Міністри    звільняться    від    обов'язків   з адміністративнооперативного керівництва  апаратом.  Водночас  буде забезпечена  стабільність  і  певна  залежність  апарату від зміни політичного курсу,  складу політичних діячів,  а також  професійне наступництво в роботі апаратів, створено механізм збереження в них інституційної пам'яті.

     Кроки, що вже здійснені  в  реформуванні  системи  виконавчої влади,  заклали  основи  для  переходу  від галузевої до переважно функціональної системи  побудови  центральних  органів  виконавчої влади.

     Сьогодні ми через укрупнення міністерств, формулу спрямування і  координації  через  секторного  міністра,  інші  суміжні  сфери управління,   утворення  урядових  органів  державного  управління поступово запроваджуємо принцип:  не може бути вироблення політики в тому чи іншому секторі управління розпорошеним на безліч органів виконавчої влади.  Виходячи з цього було  проведено  упорядкування системи  центральних  органів  виконавчої  влади  зі зменшенням їх кількості з 89 до 47 та чисельності їх керівного складу.

     Указами Президента визначено три типи органів:  міністерство, державний  комітет  або  державна  служба  і  орган із спеціальним статусом.  Міністерство   набуло   статусу   провідного   суб'єкта вироблення і реалізації державної політики у своїй сфері.

     Завершується оновлення     положень    центральних    органів виконавчої    влади    і    одночасно     переглядається     діюча нормативноправова база,  що регулює їхню діяльність. Відповідно до Закону  про   природні   монополії   переглядаються   повноваження Держкомзв'язку   і   Національної  комісії  з  питань  регулювання електроенергетики; Міністерство внутрішніх справ розпочало перехід до   організаційної   побудови   за   європейськими   стандартами; підготовлена  концепція   і   пакет   документів,   що   унормують розмежування  функцій  державного  і  господарського управління на залізничному транспорті.  У такій важливій для держави  сфері,  як фінансовий   контроль,   значно  посилено  повноваження  Головного контрольно-ревізійного управління щодо  контролю  за  цільовим  та ефективним    використанням   бюджетних   коштів,   державного   і комунального майна, дотриманням фінансової дисципліни.

     Запроваджується нова   практика   організації   контролю   за виконанням актів і доручень Президента України, при цьому робиться наголос на контролі стану виконання завдань по суті,  а не  тільки по термінах.  Міністерством юстиції розробляється законопроект про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади  та їх посадових осіб.

     Для вдосконалення    інформаційноаналітичного    забезпечення функціонування  державної  влади  та   оперативного   інформування громадськості  про  актуальні  проблеми  в  державі та заходи,  що вживаються для їх розв'язання, згідно з указом Президента до кінця поточного  року має бути створена система інформаційноаналітичного забезпечення Президента України та  органів  державної  влади.  Її призначення   полягатиме,   зокрема  у  забезпеченні  оперативного одержання інформації про ситуацію  в  державі  та  за  її  межами, автоматизованій обробці,  систематизації та аналізі інформації, що використовується  для   підготовки   рішень.   Сьогодні   фактично завершено  початковий  етап  структурної реорганізації центральних органів виконавчої влади, на часі - стабілізація умов і порядку їх роботи,  запровадження моніторингу ефективності діяльності кожного органу та нової системи в цілому,  що дозволить дати оцінку діючої моделі системи центральних органів, визначитися щодо її подальшого упорядкування, зосередитися на виробленні нових процедур прийняття рішень та механізмів їх виконання.

     Саме цій меті сприятиме проведення функціонального обстеження апаратів  органів  виконавчої   влади   всіх   рівнів.   Уточнення повноважень та функцій,  упорядкування внутрішніх структур органів виконавчої  влади  поєднується  з  раціоналізацією  їх  штатів  та видатків на утримання працівників апарату.

     За рішенням  уряду  в  поточному  році скорочення чисельності працівників   центральних   органів   виконавчої   влади   та   їх територіальних   підрозділів  становило  близько  16  тисяч  осіб, зменшено кількість автомобілів,  що їх обслуговують,  більш як  на 400 одиниць.

     Зазначені заходи забезпечують вже передбачену Держбюджетом на 2000 рік економію видатків на  державне  управління  в  обсязі  60 мільйонів гривень. При цьому уряд не ототожнює процес реформування зі скороченням чисельності апарату управління.  Тим більше що  244 тисячі  осіб  у  державній службі - це небагато порівняно з іншими країнами,  де питома вага держслужбовців у  загальній  чисельності населення в середньому втричі більша.

     Кабінет Міністрів послідовно продовжує роботу щодо підвищення ефективності функціонування місцевих органів  виконавчої  влади  і формування дієвої регіональної політики. Зараз багато робиться для формування законодавчої  бази.  Розроблено  і  подано  на  розгляд Верховної  Ради  України  проекти  законів  України  про  Програму державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування, про місто Севастополь,  про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування у місті Ірпені Київської області. Кабінет Міністрів завершив  розробку  проекту  Закону  про Раду міністрів Автономної Республіки Крим.

     Ведеться робота  з  підготовки  законопроектів:  про   засади підтримки   регіонального   розвитку,   який,   зокрема,   повинен врегулювати   питання   розвитку   депресивних,    слаборозвинених територій;  концепція  Закону про внесення змін до законів України про місцеві державні адміністрації,  про місцеве самоврядування  в Україні  (щодо децентралізації та розмежування владних повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування).

     Відповідно до  чинного  Закону  України  про місцеві державні адміністрації Кабінет  Міністрів  прийняв  низку  постанов,  якими врегульовані питання структурної організації і порядку призначення посадових осіб у місцевих  державних  адміністраціях,  затверджено Типовий  регламент  місцевої  державної  адміністрації,  визначені приблизні   переліки   управлінь   тощо,   поновлено    діяльність Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України  (недавно  відбулося  її  засідання,  присвячене проблемам бюджету 2001 року).

     Відповідно до  Закону  про  Державний  бюджет України суттєво вдосконалено порівняно  з  минулим  роком  механізм  перерахування дотацій місцевим бюджетам, яке не обмежується місячними лімітами і повною мірою залежить  від  зусиль  місцевих  органів  влади  щодо забезпечення  надходжень  до  державного  бюджету  на  відповідній території. У результаті чіткого розмежування доходів між державним і місцевими бюджетами,  що передбачає зарахування в повному обсязі до державного бюджету податку на прибуток підприємств і  акцизного збору  з  вітчизняних товарів,  у поточному році ліквідовано умови для проведення взаємозаліків та  вексельних  розрахунків  органами місцевої  влади,  як  наслідок  -  практично  усунуто  міжбюджетну заборгованість.

     На даний час завершується доопрацювання  Концепції  державної регіональної   політики,  якою,  зокрема,  пропонується  визначити основні напрями удосконалення управлінської вертикалі та структури місцевих   органів  виконавчої  влади.  Особлива  увага  надається децентралізації,  розмежуванню  та  збалансуванню  повноважень   і відповідальності    органів    виконавчої    влади   і   місцевого самоврядування у сфері надання  державних  і  громадських  послуг, створенню ефективно діючої системи влади та управління в регіонах, забезпеченню належних фінансово- економічних і нормативно-правових умов для їх прискореного розвитку.

     Разом з тим слід відзначити,  шановні народні депутати, що це лише початок роботи. За оцінкою експертів, для реалізації положень Концепції   державної   регіональної  політики  в  повному  обсязі необхідно буде внести зміни  та  доповнення  близько  до  двадцяти законодавчих  актів,  що  призведе  до  певних  змін у структурі і повноваженнях органів виконавчої  влади.  Основна  спільна  робота уряду та Верховної Ради України з цього питання попереду.

     Для адміністративної  реформи  потрібні  якісно  нові  кадри. Людський капітал важить набагато більше,  ніж гроші, технології та інші  ресурси.  Саме  на  цей  ресурс  Президент  і уряд звертають особливу увагу.  Вже розроблено проект Закону про внесення змін  і доповнень до Закону України про державну службу,  доопрацьовується проект Основних правил  поведінки  державного  службовця  України. Найближчим  часом  передбачається  затвердити  нове  положення про атестацію державних службовців,  спрямувавши сам процес  атестації на виявлення перспективних фахівців, яким необхідно створити умови для просування по службі. Сприятиме підвищенню ефективності роботи органів  виконавчої влади запровадження щорічної оцінки діяльності державних  службовців,   тобто   персоналізація   відповідальності керівних працівників і спеціалістів системи державного управління.

     На підставі діючих програмних документів, затверджених указом Президента України,  сформовано основи освітньої галузі - державне управління,   спрямоване   на   цільову  підготовку  магістрів  із спеціальностей "державне управління" та "державна служба".

     Для підвищення кваліфікації управлінців  утворені  відповідні територіальні    центри,   залучено   46   галузевих   інститутів, запроваджуються  нові   системи   підготовки,   перепідготовки   і підвищення кваліфікації державних службовців,  механізми залучення талановитої  молоді  для  цільової  підготовки  нового   кадрового забезпечення   системи   управління.   У  цілому  стоїть  завдання підготовки нових менеджерів-управлінців,  які мають  працювати  за стандартами, прийнятими у світовій практиці.

     Президентом України    затверджені   Стратегія   реформування системи державної служби в Україні та заходи щодо  її  реалізації. Цими  документами  передбачено  вдосконалення класифікації посад у державних   органах,   зокрема   розподіл   їх    на    політичні, адміністративні  та  патронатні,  оптимізація управління державною службою, удосконалення демократичних засад прийняття та просування по   службі   державних  службовців,  посилення  їх  мотивації  до сумлінної праці.  Підвищенню оперативної роботи  виконавчої  влади сприятиме  запровадження  якісно  нової законодавчої регламентації процедур управлінської  діяльності,  у  процесі  якої  вирішується більшість питань, пов'язаних з реалізацією прав і свобод громадян.

     У зв'язку   з   цим   Мінюстом  підготовлено  проект  Кодексу загальних адміністративних процедур в  Україні.  У  рамках  роботи щодо  запобігання  корупційним проявам у системі органів державної влади розроблено і подано до Верховної Ради  України  законопроект про  внесення  змін  і  доповнень до Закону України про боротьбу з корупцією (нова редакція), Кабінетом Міністрів затверджено порядок проведення службового розслідування. Для вдосконалення організації контролю за додержанням вимог законів України про державну службу, про  боротьбу  з  корупцією  та інших актів законодавства з питань державної   служби   діє   положення   про   порядок    проведення Головдержслужбою перевірок у сфері своєї компетенції.

     Практичні кроки, що вже були здійснені в частині реформування органів виконавчої  влади,  виявили  і  певні  вади  в  правовому, організаційному,   фінансовому  та  науковому  забезпеченні  цього процесу. Потребують визначення критерії оцінки ефективності роботи органів  виконавчої  влади.  Необхідно  посилити  та  впорядкувати комплекс  заходів   у   всіх   напрямах,   визначених   Концепцією адміністративної реформи.  Уряд,  працюючи над планом заходів щодо подальшого проведення адміністративної реформи,  зосередить  увагу на розв'язанні таких пріоритетних проблем:  поліпшення організації управління і моніторингового процесу  проведення  адміністративної реформи;  подальше  законодавче  врегулювання  діяльності  органів законодавчої   влади,   особливо   Кабінету   Міністрів   України, міністерств   та   інших  центральних  органів  виконавчої  влади; завершення функціонального обстеження органів виконавчої влади  та впровадження   розроблених   за  його  результатами  рекомендацій; розробка   та   реалізація   концепції   децентралізації   владних повноважень    органів    виконавчої    влади,   гармонізація   їх взаємовідносин з органами місцевого самоврядування;  запровадження стандартів  діяльності  органів  виконавчої влади,  створення умов громадського контролю за дотриманням цих стандартів; запровадження практики  проведення  аналізу  та  оцінки  ефективності здійснення органами виконавчої влади своїх функцій;  впровадження  ефективних форм організації надання державних послуг,  наближених до громадян

- споживачів таких послуг.

     Шановні народні депутати!  Завершуючи свій  виступ,  закликаю вас до співпраці в державній справі, якій сьогодні присвячено День уряду. Якщо депутати є прихильниками адміністративної реформи, ваш авторитет  серед громадян плюс активна позиція публічних політиків у формуванні позитивної громадської думки щодо цієї реформи можуть стати  неоціненними  факторами  прискорення досягнення її головної мети  -  розбудови  державної  влади,  яка  відповідатиме  вимогам сучасного   громадського   суспільства   України  і  гідного  його майбутнього.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Івановичу.

     Запишемося на  виступи?  Прошу  записатися.  Висвітіть,  будь ласка. Після перерви першим буде виступати депутат Пересунько.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Оголосіть   депутатам,  що  ми  продовжуємо  пленарне засідання.

     Юрія Івановича  я  запрошую  на  трибуну.  Народні   депутати записалися. Як ви з письмовими запитаннями, Юрію Івановичу?

     ЄХАНУРОВ Ю.І. У мене всі готові.

     ГОЛОВА. Ну якщо письмові запитання носять загальний характер, ви їх відберіть.  Я просив би  все-таки  надати  депутатам  більше можливості поставити усні запитання. Не буде заперечень?

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Іване   Степановичу,   у   своєму  виступі  я поставив...

     ГОЛОВА. Давайте  так.  Ті   письмові   запитання,   на   яких наполягатимуть депутати, ви будете оголошувати і давати відповідь. А більше часу приділіть усним запитанням.

     Перше письмове запитання.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Запитання від  Комітету  з  питань  молодіжної політики,    фізичної    культури,   спорту   і   туризму:   "Чому адміністративна   реформа   здійснюється   з   порушенням    вимог законодавства, зокрема статті 4 Закону України про органи і служби в справах неповнолітніх та спеціальні установи  щодо  встановлення штатної  чисельності  працівників районних міських служб у справах неповнолітніх залежно від кількості неповнолітніх,  які проживають у районі (місті)?"

     Це правильне запитання.  Для усунення цих недоліків Президент України 28  січня  цього  року  за  номером  113  видав  Указ  про додаткові  заходи  щодо  запобігання дитячій бездоглядності,  яким зобов'язано  місцеві  державні  адміністрації  вжити  невідкладних заходів  щодо  укомплектування  кваліфікованими  кадрами  служб  у справах неповнолітніх відповідно до Закону про органи і  служби  у справах неповнолітніх та спеціальні установи.

     Для виконання  зазначеного  указу Кабінет Міністрів надав усі необхідні доручення  центральним  і  місцевим  органам  виконавчої влади.

     Крім того,  Державний  комітет молодіжної політики,  спорту і туризму  звернувся  з  листом  до  голів  обласних,  Київської  та Севастопольської   міських  державних  адміністрацій  з  проханням швидше укомплектувати служби згідно з чинним законодавством.

     Тобто робота пішла.

     ГОЛОВА. Пересунько Сергій Іванович.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   політики   (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)).  Дякую.  Прошу передати слово  Мангулу Анатолію Іллічу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Мангула.

     МАНГУЛ А.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,  Запорізька область).  Шановний Юрію Івановичу!  Дійсно, можна погодитися,  що уряд сьогодні проводить певну роботу по реалізації адміністративної реформи.  Сьогодні є багато напрацьованих питань, але треба ще багато працювати,  щоб  вийти  на  конкретні  цілі  і задачі, які стоять перед нами.

     У мене  до  вас є коротеньке запитання.  У державі є Академія державного управління при Президентові.  Там є два  відділення.  Я буду  говорити  про  стаціонарне,  на  яке використовуються великі бюджетні  кошти.  Чи  уряд   відслідковує,   як   використовуються випускники  академії  і  чи  знаходять  вони  своє місце в резерві кадрів на посади державних службовців?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Спасибі,  Анатолію Іллічу. Я хочу сказати так. Академія  державного  управління  - це,  дійсно,  найбільш шановна організація,  яка готує державних службовців.  Але,  на  жаль,  ви праві  в  тому,  що  є  непоодинокі  випадки,  коли люди не можуть влаштуватися на роботу.

     Але є й інша правда:  чомусь завжди хочеться влаштуватися  на роботу  саме  тут,  у місті Києві.  І тому я ваш запит сприймаю як завдання  для  нашої  державної  служби  (а  тут  знаходиться   її керівник),  і  ми  обов'язково  це питання ще раз розглянемо і вас поінформуємо.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Письмове запитання.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Від Комітету з питань науки і освіти. "Одним із найбільш   невдалих   заходів   адміністративної   реформи   стало ліквідація   Мінпромполітики   і   створення    на    його    базі Держкомпромполітики  України.  Це  суттєво позначилося на політиці структурної перебудови галузі.

     Крім того,  створення на базі Міносвіти  і  науки  Державного комітету  з  питань  науки,  інтелектуальної  власності,  а  також ліквідація   Держіннофонду   зменшила   керованість   промисловою, інноваційною,    науковотехнологічною    складовою    національної економіки.

     Які передбачаються дії уряду в  цьому  плані  щодо  створення сприятливих  умов  у підвищенні конкурентоспроможності вітчизняної продукції за рахунок проведення активної інноваційної політики?"

     Відповідь щодо  ліквідації  Мінпромполітики  така.  У  своєму виступі   я   говорив,   що  ми  ведемо  функціональне  обстеження центральних органів виконавчої влади.

     Щодо Держкомпромполітики. Сталися зміни в його статусі. Зараз цей  державний  комітет  виведено  зі  сфери  координації міністра економіки,  зараз він  знаходиться  у  сфері  координації  першого віце-прем'єрміністра   України.  За  результатами  обстеження,  ми будемо  готувати  рекомендації  щодо  можливих  змін   у   системі центральних органів виконавчої влади.

     Щодо Держіннофонду.  Бюджетом  2000  року  видаткової частини збору до іннофонду  не  передбачено.  А  з  2001  року  цю  статтю загальнодержавного податку взагалі передбачено скасувати.

     Також розглядається  пропозиція  Міністерства  освіти і науки щодо  формування  джерел  фінансування  інноваційних  проектів  за рахунок перерахування двох відсотків податку на додану вартість на рахунок Української державної  інноваційної  компанії  і  подальше фінансування інноваційних проектів.

     Ми здійснюємо  ряд  організаційних  заходів  щодо роботи цієї компанії. І я думаю, що кошти, які повертаються, зможуть нормально працювати.

     ГОЛОВА. Чукмасов Сергій Олександрович.

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська   область).   Юрий   Иванович,    в    результате административной  реформы  было ликвидировано Министерство внешних экономических связей,  в общем-то важный государственный институт. Он  влился  в  Министерство экономики.  Я задаю вопрос вот почему. Сегодня есть ряд антидемпинговых расследований против  Украины,  в том числе и Россия возбудила расследование по поставкам труб.  Это большая статья экспорта Украины.

     В Украине  принят  свой  антидемпинговый  кодекс.  Ни  одного встречного  расследования  не  проведено  Украиной  до конца.  Это ведется  нормальная  торговая  война.  Каково   все-таки   видение Кабинета   Министров   в   этом  направлении,  будут  ли  ответные антидемпинговые процессы?  Кто это будет проводить и  какой  орган это будет координировать?

     Спасибо.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Функції  Міністерства  зовнішніх  економічних зв'язків  і  торгівлі  передані  Міністерству  економіки.  І   там працюють відповідні структури.

     Я думаю,  що  не  зовсім  ефективна  діяльність  Міністерства економіки останнім часом була через причини,  які ви знаєте,  - не було міністра.  Зараз міністр дуже активно включився в роботу. І я маю надію,  що всі організаційні негаразди найближчим часом будуть подолані.

     Щодо антидемпінгових розслідувань.  Ну,  ви знаєте краще, ніж будь-хто,  про те,  що це є дуже тонка справа. І, дійсно, зараз ці трубні  справи  з  Росією для нас є дуже болючими.  Будемо вживати всіх заходів для того,  щоб домовитися з росіянами, будемо вживати всіх заходів,  щоб зрозуміли, що ми теж вміємо проводити такі самі розслідування.

     А ваш запит розглядаємо як завдання Міністерству економіки.

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський. За ним - Олександр Кушнір.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Народний рух України.  Вельмишановний Юрію Івановичу!  Дякую. Я хотів би поставити вам два запитання. Перше з них стосується того,  як оця  реформа  переходу  на  функціональне управління,   який   сьогодні  почав  Кабінет  Міністрів  у  своїй структурі,  поширюватиметься  вниз,  на   місцеві   адміністрації? Зокрема,  яка  доля комунальної чи муніципальної реформи,  реформи самоврядування, яка записана в концепції адміністративної реформи, у   світі   того,   що   зараз   приймається  концепція  державної регіональної політики, пропонується заміна державних адміністрацій на   обласні  виконкоми  і  все  інше?  Як  ви  бачите  можливості здійснення того комплексу функціонального управління  в  державній виконавчій  владі,  який  передбачений концепцією адміністративної реформи?

     А друге запитання  трошки  буде,  ну,  із  здивуванням.  Мене дивує,  чому все-таки Кабінет Міністрів пішов на поводу в тих, хто основну  суть  адміністративної  реформи  зводить  до   скорочення кількості   державних   службовців?   Мабуть,   не  в  цьому  суть адміністративної реформи.  Це мав би  бути  лише  деякий  побічний ефект - підвищення ефективності управлінської роботи.

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую  вам.  Я  хочу  сказати  про  те,  що ви правильно уловили питання функціонального управління. Але, шановні народні  депутати,  ви  знаєте,  ми  почали  працювати  з органами місцевого самоврядування і весь час  викручуємось:  як  подати  їм наші рішення звідси,  з Києва? Ми пишемо, що це є рекомендації, ну якось знаходимо такі шляхи.

     Разом з тим Комісія з питань місцевого самоврядування  почала працювати.  На днях відбулося перше засідання, яке було присвячено проблемам бюджету 2001 року.  Там піднімалося питання щодо функцій усіх гілок влади і всіх рівнів влади.  Я вважаю, що ми знаходимося тільки на початку шляху і відповідна комісія працює, будемо давати рекомендації.   Із   задоволенням   приймемо  пропозиції  народних депутатів.

     Але є проблема стосунків з органами місцевого самоврядування. І   треба   буде  записати  в  законі,  що  загальні  рекомендації центральної влади повинні бути  більш  обов'язковими  для  органів місцевого самоврядування.

     Я абсолютно  погоджуюся  з  вашим  здивуванням щодо того,  що адміністративну реформу дехто хоче представити тільки  як  питання скорочення  чисельності.  Я  про  це  говорив у своєму виступі.  Я вважаю,  що,  наприклад,  на даному етапі адміністративної реформи наше основне слово повинно бути одне - "процедура".  І саме цим ми займаємось.  Але це непопулярно.  Ну що там розказувати? Де знайти "жарений   факт"   у  слові  "процедура"?  І  тому  всім  хочеться скорочувати,  доточувати тощо.  Це явно  видно:  людей  переводять кудись і таке інше. Але питання процедури є найголовнішим.

     І ще один важливий чинник.  Нам хочеться, щоб адміністративна реформа  була  зроблена  негайно.  Я  повинен  вам   сказати,   що сьогоднішній  розгляд  у  Верховній  Раді,  з  моєї точки зору,  є підведенням якихось підсумків першого етапу.  А тепер  ми  повинні перейти на марафонський хід.  Мова йде про роки,  можливо, десятки років адміністративної реформи.

     Ви знаєте,  що  утворено  ряд  комісій,  у  тому  числі  і  з майбутньої  територіальної  побудови  України.  Тобто  це  питання далекого майбутнього,  які потребують від усіх нас усвідомлення, а вже потім прийняття відповідних законодавчих рішень.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Кушніру.

     За ним - депутат Гусак.

     КУШНІР О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу передать слово Моисеенко Владимиру Николаевичу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Володимира Моісеєнка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий  округ  53,  Донецька область).  Фракция Коммунистической партии  Украины.  Юрий  Иванович,  у  меня  такой вопрос.  Вы знаете, что реформирование любой деятельности проходит по какому-то плану,  в том числе и реформирование с  точки  зрения улучшения  деятельности  органов исполнительной власти тоже должно идти   не   стихийно,   а   по   определенным   направлениям,   по стратегическим целям, задачам государства.

     В прошлую  пятницу  на  заседании  комитета мы обсуждали этот вопрос.  И я задал вопрос:  "Почему  все-таки  не  руководствуются пунктом  5  статьи  85  Конституции,  в  котором сказано,  что нам необходимо сначала определить основные  направления  внутренней  и внешней государственной политики,  а после этого определять уровни реформ?".  Вы сказали,  что это не столько  задача  правительства, сколько  задача  Администрации  Президента  (хотя,  на мой взгляд, самого Президента) и  что  эти  задачи  должны  решаться  в  таком аспекте,  а  правительство  сегодня  занимается  важными  текущими делами, которые нельзя отнести к разряду второстепенных: зарплата, пенсия. В этом я с вами согласен.

     Но я все-таки хотел бы задать вам вопрос:  "Не лучше ли было, чтобы параллельно с решением текущих  задач,  учитывая,  что  есть стратегическая  задача  -  реформирование  органов  исполнительной власти,  -  Кабинет  Министров  воспользовался  бы  своим   правом законодательной  инициативы  и  в конечном итоге определился бы со стратегическими направлениями внутренней  и  внешней  политики  и, исходя уже из этого,  определился и с теми необходимыми реформами, которые должны охватить исполнительные структуры власти?"

     Спасибо.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я хотів би сказати,  що на засіданні  комітету дуже кваліфіковано розглядалися багато питань, які були висловлені народними депутатами - членами  комітету.  Ці  питання  вже  зараз опрацьовуються.

     Що стосується вашого запитання.  Мені здається так:  програма діяльності уряду вже затверджена.  Я розумію, що там немає питань, які пов'язані з зовнішньою політикою.  В основному там усі питання пов'язані з внутрішньою політикою нашого уряду.  Зараз реально  ми готуємо  бюджет  2001  року  і  у  зв'язку з цим - основні напрями економічного розвитку країни на наступний рік.

     Скоріше всього навколо цих документів найближчим часом і буде сконцентровано діяльність уряду.

     Якщо буде рішення Верховної Ради України про те,  щоб зробити новий варіант основних засад  зовнішньої  і  внутрішньої  політики України і подати урядовий варіант,  ми,  звичайно,  виконаємо волю Верховної Ради.  Але, як колишній народний депутат я згадую, як ми розглядали,  по-моєму,  десь  п'ять чи шість варіантів і не дійшли згоди.  І кожен із варіантів  набирав,  по-  моєму,  десь  120-150 голосів.  То  чи потрібно таке робити?  Визначіться з доцільністю. Дасте команду уряду це зробити, ми зробимо.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   народному   депутату  Гусаку. Наступний - депутат Кириленко.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська область).  Місто Полтава.  Шановний Юрію  Івановичу!  З вашої  інформації  ясно,  що  урядом  проводиться велика робота по реалізації адміністративної реформи.  У цій інформації ви  назвали скорочення   міністерств   як   один   із  найважливіших  чинників адміністративної реформи.  Але чи завжди це доцільно?  Зокрема, це стосується Міністерства промислової політики.  Комітет, який зараз створений на його основі,  не має самостійності, а там зосереджена вся міцність промисловості нашої держави. Чи доцільно це зроблено? Можливо,  це міністерство,  робота якого приносила значну користь, краще було б відродити?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.   Дякую.   Повинен  сказати,  що  питання  щодо ліквідації Міністерства промислової політики це, напевно, питання, яке  найчастіше ставлять усім членам уряду.  Що я можу сказати?  Я вже відповідав,  що зараз ми проводимо  функціональне  обстеження. Першим кроком стало те, що Держкомпромполітики вже, як кажуть, має самостійний статус, а не у складі Міністерства економіки.

     З іншого  боку,  я  думаю,  підвищення  його   статусу   буде пов'язане з поєднаннями якихось функцій.  Одним із варіантів, який розглядався і буде розглядатися Кабінетом Міністрів,  є створення, можливо,  Міністерства промисловості і торгівлі. Таким чином, такі пропозиції розглядаються.  У подальшому будемо працювати.  Реформа йтиме довго.  Тому,  думаю,  ми встигнемо це питання розглянути по суті.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириленко. За ним - депутат Семенюк.

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутату Місюрі Вадиму Ярославовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МІСЮРА В.Я.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний Юрію  Івановичу!  Одним  із гострих  питань,  які  піднімалися на парламентських слуханнях про становище молоді в Україні,  було питання створення фонду сприяння молодіжному  житловому будівництву,  головним завданням якого було забезпечення молодих  сімей  житлом  (а  сьогодні  в  ньому  мають потребу  800  тисяч сімей).  З утворенням фонду в молоді з'явилася хоч  невелика,  але  перспектива  отримати  власне  житло.  Багато фракцій сприяло цьому під час формування бюджету. Але як тільки ми відстояли  і  в  залі,  і  у   Президента   підтримку   молодіжної ініціативи,  Кабмін  прийняв  постанову  885,  рішенням  якої фонд забирається в Держкомітет молодіжної  політики,  перетворюється  в фінансову  установу,  підпорядковану  Кабінету  Міністрів,  і його допомога поширюється  на  всі  категорії  населення.  Сьогодні  не працює   правління   (а  це  прозорість  роботи),  немає  контролю молодіжного відомства.

     Чим ви  керувалися,  коли  забирали  в  молоді  її  надбання, одноосібно  (маю на увазі Кабінет Міністрів) приймаючи рішення про викрадення фонду в молодіжного відомства? Це перше.

     І друге. Чи не вважаєте ви, що помилкою було об'єднання трьох держкомітетів - молоді,  спорту та туризму - в один,  що відбилося на  якісному  вирішенні  питань,  наприклад  молодіжної  державної політики?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую.

     Що стосується    Фонду    сприяння    молодіжному   житловому будівництву.  За минулий 1999 рік цей фонд отримав  із  державного бюджету 6 мільйонів гривень, а було передбачено 20.

     На цей  рік передбачено 70 мільйонів гривень,  профінансовано 11.  Ви знаєте про те,  що постанова Кабінету Міністрів була трохи пізно підписана. Так що ми розуміємо, що кошти треба виділяти.

     Що стосується підпорядкування фондів.  Політика уряду полягає в тому,  щоб вивести кредити чи якісь інші кошти  з-під  відомчого впливу  і  розподілу  по  команді  міністра  або голови державного комітету.

     Ми хочемо утворювати прозорі організації.  І тому всі  фонди, які існують зараз,  або повинні бути, як кажуть, на обслуговуванні в Держказначействі, або повинні працювати по прозорих процедурах.

     Щодо розширення можливостей роботи цього фонду.  Я думаю,  що це питання дискусійне.  І ми відкриті для дискусій,  для того, щоб подивитися, чи треба це робити, чи ні.

     Що стосується  коштів  безпосередньо  на  молодіжне   житлове будівництво.  Ті,  що  передбачено,  можуть використовуватися суто адресно.

     Щодо об'єднання трьох комітетів. Зараз ведеться функціональне обстеження,  до  них  ще  черга  не  дійшла.  Коли  буде проведене функціональне обстеження роботи цього комітету,  тоді  ми  зможемо щось сказати.  Думаю, це обстеження щонайменше закінчиться місяців через сім-вісім, не раніше.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Семенюк.  За  нею  -   депутат Романчук.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція  "Лівий  центр",  Соціалістична  партія України.  Шановний Юрію Івановичу! Народна мудрість говорить, якщо в  дитини  сім  няньок,  то й дитина без носа.  Сьогодні так можна сказати  і  про  нашу  економіку.  Якщо  проаналізувати  кількість комісій,   комітетів,   які  створені  при  Президентові,  і  їхні функціональні обов'язки,  наприклад,  хоча б комісії по нагляду за природними монополіями або комісії по енергетиці,  то їхні функції забирає Міністерство економіки, я вже не говорю про департаменти.

     Якщо зробити  аналіз  складу  Кабінету  Міністрів  і   складу комісій при Президентові, то фактично виходить: у нас один Кабінет Міністрів очолює Ющенко,  а другий -  Президент.  Але  комісія  по енергетиці при Президентові розподіляє квоти,  ціни і все інше,  а гудять лише Прем'єр-міністра Ющенка.

     Так скажіть мені,  будь ласка, як ви, два Кабінети Міністрів, співпрацюєте   і   як   усе-таки  узгоджуються  ці  функції  і  чи враховувалася хоча б на йоту при адміністративній  реформі  робота цих двох паралельних Кабінетів Міністрів?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.  І.  Відповідь така.  Валентино Петрівно,  я хочу сказати,  нещодавно Президент своїм указом ліквідував,  по- моєму, п'ять  десятків  різноманітних  комісій.  Він  наче  вас почув,  і відразу це питання було вирішено.

     Залишилося дуже мало цих комісій.  Але,  дійсно, і в уряді, і при  Президентові є такі комісії.  Я особисто очолюю десь,  ну так щоб не збрехати,  десятка три з половиною,  а може,  чотири  таких комісій. І сьогодні я буду проводити засідання двох із них.

     І я  повинен  вам сказати,  на даному етапі нашого розвитку і вміння працювати,  технології  управлінської  роботи  ми  вимушені тримати ці комісії. Тому що погодити дії різних органів виконавчої влади,  залучення громадськості, залучення вчених - це важка тема. І  погодити  це все ми поки що вміємо створенням комісій.  Отак ми вміємо працювати.

     І тому я вважаю,  що на  даному  етапі  вони  потрібні.  І  я готовий  звітувати  перед  вами  про  їхню  роботу.  Наприклад,  я впевнений   у   тому,   що   міжвідомча   комісія   по   місцевому самоврядуванню буде працювати.

     Ліквідовано національну раду з питань статистики.  Думаю,  що при Кабінеті  Міністрів  ми  щось  подібне  будемо  утворювати.  Я вважаю,   що  це  надзвичайно  важливий  координуючий  орган.  Але Президент вирішив цю національну раду скасувати. Ми будемо думати, щоб  у  себе  утворювати  щось  подібне.  Тому що це дуже корисний орган,  тим паче  буде  перепис  населення,  нам  треба  весь  час погоджувати дії.

     Тобто я хочу сказати, що ці питання неоднозначні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Романчук. За ним

- депутат Коновалюк.

     РОМАНЧУК П.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Вітренко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Соціалістична   опозиція.    Шановний    Юрію Івановичу, у мене до вас два запитання.

     Перше. Скільки коштував проект адміністративної реформи, який був розроблений Світовим банком і був профінансований перш за  все під Кравчука?  Гадаю, ви ще не член СДПУ(о), щоб бути зацікавленим у комерційній таємниці цього проекту. Будь ласка, назвіть суму.

     І друге. Ви кажете, що перший етап адміністративної реформи у вас  вдалий.  За  моїми  оцінками,  якщо  перше півріччя 2000 року Кабінет Міністрів профінансував по всій Україні на 42 відсотки,  а себе, тобто Кабінет Міністрів, профінансував на 60 відсотків. І це вже  факт  того,  що  ви  не  вмієте   керувати   економікою,   що адміністративна реформа провалена.

     Скажіть, будь  ласка,  якими  показниками  ви керуєтеся,  щоб казати,  що у  вас  вдало  пройшов  перший  етап  адміністративної реформи?

     Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Ви знаєте,  я не можу сказати,  скільки коштує проект Світового банку,  оскільки  було  прийнято  рішення  проект Світового   банку,  пов'язаний  з  адміністративною  реформою,  не виконувати.  Зараз розробляється спільний проект.  Можливо, кредит буде  оформлено  наприкінці  цього  року.  Наскільки  мені відомо, проект  Світового  банку  буде,  можливо,   складовою   наступного проекту.

     Що стосується   профінансованого  бюджету  і  управління  цим процесом. Я вважаю, що уряд і Національний банк сьогодні в Україні володіють ситуацією і управляють цим процесом.  Ми сьогодні можемо сказати,  що ні до Прем'єр-міністра, ні до міністра фінансів немає черг  із  тих,  хто  просить  "подать копеечку".  У п'ятницюсуботу готуються плани,  і щопонеділка Прем'єр-міністр затверджує  графік фінансування   на   наступний  тиждень.  Ніхто  не  має  права  це відмінити.

     І повинен сказати,  що  ми  розподіляємо  ті  кошти,  які  є, скільки  ми  заробили.  І оскільки зовнішнього фінансування немає, то,  звичайно,  ми не можемо повністю профінансувати бюджет.  І ми його стараємося фінансувати таким чином,  щоб відповідати, в першу чергу,  соціальній спрямованості бюджету. І особливо те, з приводу чого  була найбільша критика під час розгляду бюджету цього року в лютому,  - це міжбюджетні  відносини.  Ніхто  в  Україні  не  може сказати, що ми заборгували перед якимось регіональним бюджетом. Ми все  віддаємо.  Але,  звичайно,  з  якихось   напрямів   ми   щось недофінансовуємо.  Ми  готові  звітувати  по  кожному пункту цього недофінансування.

     Щодо оцінок ходу адміністративної реформи,  то  той,  хто  її проводить,  не може давати оцінок. З моєї точки зору, закінчується перший етап.  А оцінку моїй роботі,  роботі урядової  команди  має давати Верховна Рада, Президент, суспільство. Давайте.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Коновалюк.  Наступний - депутат Безсмертний.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 62,  Донецька область).  Дякую.  Шановний Юрію Івановичу!  При всій повазі до вас я хочу поставити  декілька запитань,  тим  більше,  що ви відповідаєте за цей напрям роботи в уряді.

     Який, на вашу думку,  рівень виконавської  дисципліни  зараз? Чим  обумовлено  те,  що  уряд  своєю постановою 403 від 26 лютого збільшив чисельність на 2,  5 тисячі  одиниць  і  так  далі,  хоча видано   указ  Президента  207  від  11  лютого  про  забезпечення скорочення бюджетних  витрат  на  утримання  органів  виконавської влади  не  менше,  ніж  на 40 відсотків?  На якому рівні виконання самих  рішень  Кабінету  Міністрів?  Чи  вважаєте  ви   досконалою структуру   апарату   уряду   та   як,   на  вашу  думку,  питання адміністративної  реформи  впливають  на  здійснення  економічних, соціальних перетворень у державі?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую.  Щодо рівня виконавської дисципліни, то ми весь час це питання тримаємо на контролі уряду,  і  щосереди  в нас  відбуваються  засідання  Кабінету  Міністрів.  Перед цим,  як правило,  або я,  або урядовий  секретар  доповідаємо  про  рівень виконавської  дисципліни.  Я про це говорив у своєму виступі.  Але повинен сказати,  що ми не задоволені тим,  як виконуються  закони України, укази Президента і постанови уряду. Звичайно, проблема є, це вічна проблема.  Саме  тому  й  суть  адміністративної  реформи полягає в тому, щоб ми більш ефективно працювали.

     Щодо бюджетних  витрат,  то повинен сказати,  що ми відразу в бюджеті передбачили  економію  в  60  мільйонів  гривень.  І  хоче міністр чи не хоче - йому відразу це вписали у виконання.  Тому це питання автоматично було вирішено.

     Що стосується наших  рішень  щодо  чисельності.  Я  хотів  би звернутися до вас як виробничник до виробничника:  ви знаєте, коли щось робиш,  обов'язково є брак у роботі,  обов'язково щось зробиш не так. І коли ми замахнулися скоротити понад 19 тисяч, виявилося, що в нас на  сьогодні  -  16.  Ми  на  2,5  тисячі  вимушені  були виправити ці цифри.  Я обіцяю,  що в наступному році ми знову дещо скоротимо органи виконавчої влади.  Але,  напевне, тепер уже більш кваліфіковано. І ми ці цифри доженемо.

     Я погоджуюся з критикою, яка є у вашому запитанні щодо цього, і, повірте, що це нормальний технологічний процес.

     Щодо структури  апарату  уряду.  Урядовий  секретаріат,  який пережив  болісний  процес реформування в першому кварталі,  на мою думку,  зараз уже може говорити про  якусь  ефективну  діяльність. Разом  з  тим  ми  зараз  говоримо про те,  що восени треба ще раз переглянути структуру роботи.  Є  такі  пропозиції  з  боку  самих представників урядового апарату.

     Разом з  тим найбільша проблема - це відносини по горизонталі між міністерствами і відносини між урядовим апаратом  і  апаратами міністерств і відомств.  Ми виходимо зараз із пропозицією створити таку інституцію, як державні секретарі. Те, що в Росії називається статс-секретарі,   те,   що   є  за  кордоном  -  вони  по-різному називаються,  тобто мова йде про головного чиновника міністерства. Щоб  саме  на  цьому  рівні  зав'язати  зараз систему виконавської дисципліни, систему виконавців. Це професійні чиновники, які мають працювати  в  майбутньому.  Думаю,  що найближчим часом ми зможемо доповісти про те, що ми почали це запроваджувати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Безсмертний. Наступний - депутат Костинюк.

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Юрію Івановичу!  За  період  проведення  адміністративної  реформи український апарат скоротився.  І на сьогодні він становить чотири десятих від кількості населення.  Такого  апарату  немає  ніде  на території СНД,  я вже не кажу, що він ні в яке порівняння не йде з апаратами  європейських  країн.  То  чи  варто   задля,   скажімо, реалізації лозунгів, які весь час звучать, знищувати апарат? Я вже не кажу  про  те,  що  сьогодні  в  Україні  апарат  усіх  органів самоврядування  дорівнює  апарату  податкової служби,  тобто ми на сьогодні, без кінця скорочуючи апарат, довели ситуацію до того, що він стає нефункціональним. Наприклад, 2,5 ставки в сільській раді. Чи може вона виконувати свої обов'язки, навіть розпорядчі функції, які в неї є?  Від цього потерпатиме і бюджетна система, і послуги, які будуть надаватися людям,  і так далі. Але я би погоджувався на все це,  якби це компенсувалося,  скажімо,  технологізацією роботи апарату, комп'ютеризацією і таке інше. Але, на превеликий жаль, це не здійснюється. Якої ви думки про ці процеси?

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Я абсолютно погоджуюся з вами стосовно того, що не можна ототожнювати процес реформування  нашої  адміністративної реформи  із  скороченням  чисельності  апарату управління.  Ті 244 тисячі осіб,  які в нас перебувають  на  державній  службі,  -  це набагато  менше,  ніж  в  інших  країнах,  у  тому числі і в наших сусідів.

     Я погоджуюся з вами,  що є  багато  проблем  у  цьому  плані. Суспільство  поки  що не усвідомлює те,  що дешеве управління дуже дорого обходиться йому.  І повинен  сказати,  що  це  усвідомлення багато в чому залежить від тих, хто перебуває у цьому залі.

     Шановні народні депутати,  я дуже хотів би, щоб ви зрозуміли, що державні чиновники виконують  дуже  важку  і  потрібну  роботу. Разом  з  тим  і державні чиновники повинні усвідомити,  що вони є службою  сервісу,  що  вони  зобов'язані   обслуговувати   потреби населення.  Такого усвідомлення, на жаль, в Україні також немає. І оцей болісний процес  реформування  триватиме  доти,  поки  ми  не виховаємо цю нову когорту управлінців,  про яку я говорив у своєму виступі. Це з одного боку.

     І з  другого  боку.  Кошти  в  нас  обмежені.  І  комп'ютерна система,  яка має охопити всю нашу державу,  - це ще наша мрія, це наше майбутнє.  Сьогодні дещо  робиться  в  цьому  плані.  Але  я, наприклад,  ще  не  відповів реальними заходами на запити місцевих адміністрацій:  "Уряд повинен нас інформувати,  що ви  зробили  за тиждень.  Дайте нам таку інформацію".  Коли ми почали говорити про інформацію,  про  те,  що  ми  її  розміщуємо  на  сайті  Кабінету Міністрів,  то в кожній районній адміністрації, в сільській раді і так далі починають говорити:  "А де ж наш Інтернет?  Ми не в змозі читати  ваші  послання.  Давайте думати про комп'ютеризацію" і так далі.  Тобто це наш біль,  це наша робота, це те, над чим ми зараз працюємо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Костинюк.  Наступний - депутат Донченко.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Миколі Кульчинському.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Народний рух України.  Мене цікавить таке питання. Як може міністр провадити   свою   політику,   запроваджувати  своє  бачення  щодо вирішення тих чи інших проблем,  якщо,  по суті,  він не має своєї вертикалі?   Скажімо,  начальник  управління  культури,  начальник управління  освіти.  Він  призначається  обласними  та   місцевими адміністраціями.  Чи  не  бачите  ви тут якоїсь суперечності?  От, скажімо,  я пам'ятаю,  що колишній міністр культури Іван Дзюба  не міг нічого зробити,  оскільки вся вертикаль була сформована зовсім іншими людьми.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Відповідь на ваше запитання знову-таки, вибачте за гру слів,  - в культурі управління.  Головне завдання,  яке має здійснювати наше міністерство,  - це правила  гри  і  контроль  за правилами гри. Але для того щоб працювати тільки за правилами гри, ми повинні вийти  на  належний  рівень  свідомості  суспільства  в багатьох процесах, які в нас відбуваються сьогодні, в тому числі і в управлінні нашим суспільством. Я вважаю, що ця постійна боротьба з  приводу  того,  хто  повинен  бути  прямо підпорядкований,  хто повинен бути подвійного підпорядкування,  хто  має  бути  виключно місцевого  підпорядкування,  вирішується на кожному етапі розвитку країни.  Це мені нагадує мою  роботу  на  заводі:  де  мають  бути чергові електрики - чи у відділі головного енергетика, чи в цехах? Оце те саме й тут.  Це повинно вирішуватися на  конкретному  етапі розвитку.

     Коли ми  тут  розглядаємо питання про підвищення ролі органів місцевого самоврядування,  регіонів, то ми говоримо про те, що все це треба повністю передати в управління місцевих органів.

     Коли ми   розглядаємо  питання,  пов'язані  з  культурою,  то відразу виникає таке запитання: чи ми утворюємо ту саму вертикаль, яка   була  за  часів  Радянського  Союзу,  і  будемо  командувати культурою,  чи,  можливо,  ми будемо якимись  іншими  засобами  це робити?

     Погодьтеся зі мною,  шановні народні депутати,  що це питання дискусійне.  І тому давайте ми його залишимо.  Може, в майбутньому ми будемо розумніші.  Ми більше вкладатимемо коштів у культуру,  і тоді взагалі не буде питань про управління.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Донченко.  Наступний  -депутат Калінчук.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Юрий Иванович!  В ходе административной  реформы  фактически  уничтожен Государственный  комитет  по защите прав потребителей,  то есть он слился с Госстандартом и влился в Министерство экономики.

     В то же время этот  комитет  работал  в  рамках  Закона  "Про захист прав споживачів".

     Как будет  сегодня решаться вопрос защиты прав потребителей - в  рамках  закона  или  же  вы  будете  изменять  закон,  или   же восстановите комитет,  поскольку вы знаете, какая сегодня ситуация на потребительском рынке,  сколько идет некачественного товара?  И фактически  наш  потребитель  брошен  один на один с этой огромной массой. Нет комитета на государственном уровне. Это первый вопрос.

     И вопрос  второй.   Вы   в   своей   информации   сказали   о финансировании    и    содержании    на   местах   государственных администраций.  И мало коснулись вопросов местного самоуправления, то есть местных советов.

     В то  же время бюджет передернут в пользу центральных органов власти, а финансирование дали на местах. То есть не прослеживается ли  здесь  тенденция,  что  будет  финансироваться  админаппарат и фактически  будет  уничтожаться  такой   представительский   орган власти,  как  местные  советы,  где  уже  сегодня  нет возможности финансировать даже заработную плату председателя?

     Спасибо.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Щодо  Держспоживзахисту.  Зараз  у   структурі центрального  апарату  Держстандарту  України  утворено управління захисту прав споживачів у сфері обслуговування,  є відділ контролю у  сфері  реклами  і відділ з питань звернень споживачів і аналізу матеріалів.   Усі   ці   фахівці    перейшли    з    ліквідованого Держспоживзахисту.

     Крім того,  ще є відділ правового забезпечення, який працює в цілому на комітет.

     В областях,  у місті Києві і Севастополі діють  територіальні органи  комітету.  Там  в  управліннях  захисту прав споживачів на сьогодні працюють 333 особи.

     Я повинен вам сказати,  що вони досить ефективно працюють,  і ми  бачимо,  що наша громадськість усе більше й більше звертається до них.  І я вважаю,  що це свідчення того,  що ці  органи  досить активно  працюють  і  мають авторитет у наших громадян.  У першому півріччі ці органи отримали близько  7  тисяч  офіційних  звернень громадян.

     Я думаю,  що  в  цьому  плані треба ще думати і щодо розвитку громадської діяльності для того,  щоб працювали і  асоціації  прав споживачів,  щоб була відчутна роль громадськості і цих об'єднань. Я думаю,  що треба попрацювати деякий час і  потім  зрозуміти,  чи відбулося  покращення,  чи  ні.  Ця система працює всього декілька місяців.

     Щодо заробітної   плати   і   взагалі    органів    місцевого самоврядування,  то я хочу сказати, що зараз відновив роботу такий міжвідомчий орган,  як  комісія  з  місцевого  самоврядування  при Кабінеті Міністрів України.

     Ми зараз  чуємо голос і сільської,  і районної ради,  і мерів невеликих міст.  Вони вже мають трибуну для того,  щоб донести  до уряду свої думки, своє бачення проблем. Останні такі зустрічі, які відбулися на минулому тижні,  - це свідчення того,  що  є,  досить велика  кількість активних людей,  які вже не мовчать,  які вміють працювати, зокрема через засоби масової інформації.

     Ви вимагаєте від уряду не все те,  що ми  можемо.  Ми  в  дії органів  місцевого  самоврядування  не  можемо  втручатися.  Ми не можемо управляти багатьма речами.  І,  може,  слава Богу, що ми не можемо цього робити. Ми визначаємо в цілому їх бюджет.

     Давайте разом  працювати  над  законодавчими  актами  в цьому плані.  Яке має бути співвідношення втручання центральних  органів влади  в  дії  органів  місцевого  самоврядування?  Давайте  разом працювати над цим питанням.

     Дякую.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Депутат Калінчук. За ним - депутат Пустовойтов.

     КАЛІНЧУК В.А.,  народний депутат України (виборчий округ 143, Одеська область). Шановний Юрію Івановичу, у мене досить конкретне запитання.  На  початку  цього  року  губернатори  двох  областей, Закарпатської  та  Одеської,  звернулися  до  міністра  транспорту України  та  першого  заступника  міністра  закордонних  справ  із проханням  розглянути  питання організації регулярного повітряного сполучення  за   маршрутом   Одеса-УжгородПрага.   Однак   питання залишилося невирішеним.

     Після цього     губернатори     звернулися     особисто    до Прем'єр-міністра  України.   Він   оперативно   відреагував,   дав відповідні доручення цим самим міністерствам. А вам - на контроль. Але і його доручення не виконується.

     Чи не вважаєте ви, що та адміністративна реформа, яка привела до  того,  що  в  підпорядкуванні  Міністерства  транспорту  зараз перебуває і все,  що котиться, і все, що ходить по воді, і все, що літає, не дає можливості вам, Прем'єр-міністру проконтролювати, як виконуються ваші доручення?  Чому не виконуються ваші доручення  і не  вживаються  заходи,  щоб  таке  сполучення  було?  Адже Чеська Республіка дала таке добро.

     Я дякую вам за увагу.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Я повинен сказати,  що проблем  в  авіаційному транспорті,  на мою думку, більш ніж достатньо. Зараз ми готуємо з цього приводу серйозну нараду  в  Кабінеті  Міністрів.  Найближчим часом будемо розглядати роботу авіаційного департаменту.

     Що стосується  вашого  конкретного  запитання,  то я записав. Прийду до себе, розкручу це питання, дам вам відповідь.

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов. За ним - депутат Косаківський.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Шановний Юрію Івановичу!  Як ви розцінюєте  такі  факти,  чи вписуються вони в концепцію адміністративної реформи в Україні?  У лютому  цього  року  в  місті  Кривий  Ріг  на  порушення  чинного законодавства ліквідовано сім районних рад.  Облпрокуратура вбачає в цих діях  порушення,  облдержадміністрація  не  вбачає.  Це  що, експеримент по волі адмінреформування чи щось інше? Це перше.

     І друге.  В  Дніпропетровській  області  на порушення чинного законодавства  відбувається  процес  об'єднання  в  особі   голови райдержадміністрації функцій голови райради. Якщо це повернення до принципу радянської влади,  то я -  "за".  Але  це,  як  на  мене, відбувається  узурпація влади і порушення принципу самоврядування. Також деякі голови облдержадміністрацій уже очолюють  облради.  Як дивитеся на це ви, як керівник комісії з питань реформи?

     І, користаючись  нагодою,  прошу вас розглянути все-таки таке питання.  Мені  сьогодні  зателефонували  з   приводу   скасування обов'язкового нового страхування транспортних засобів,  що створює соціальну напруженість на місцях.  І чи знаєте ви,  що МВС  видало якесь  розпорядження,  що  власники  "мигалок"  на машинах повинні платити по 150 гривень?  І тепер  головні  лікарі  шукають,  де  ж знайти ці гроші на машини медичної допомоги.  Тому я вважаю, що це буде моїм депутатським запитом.

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Перш за все я хочу відразу уточнити:  я очолюю Комісію  з  питань  реформування  центральних  органів  виконавчої влади.  І ми говоримо стосовно цієї комісії,  оскільки  їх  працює декілька.

     Тепер щодо рішень про ліквідацію районних рад. Я думаю, що це все-таки справа місцевих органів.  Особисто  я  не  думаю,  що  це нормально,   що,  наприклад,  у  місті  Житомирі,  де  я  обирався депутатом,  є дві районні ради і міська рада.  Це, напевно, якийсь нонсенс.  Але якщо сім,  ну, це вже питання управління, це питання жителів,  які обирали раду, які приймали, напевно, рішення з цього приводу. Мені важко коментувати зараз цю проблему.

     Що стосується  об'єднання функцій голів адміністрацій і голів рад,  то є суд,  він має  визначати  ці  питання.  Це  не  справа, напевно, Кабінету Міністрів.

     Що стосується  ваших запитань з приводу транспортних засобів, то зараз до нас почали надходити звернення.  Ціла низка  питань  є про запровадження там обов'язкового страхування, по цих "мигалках" і ще якесь одне питання. Зараз ми обов'язково розглянемо ці теми і дамо  відповідь  через  засоби масової інформації з цього приводу. Обов'язково буде відповідь в "Урядовому кур'єрі".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Косаківський Леонід  Григорович.  За  ним  -  депутат Кулик.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний   Юрію Івановичу!   На   продовження   питання,   яке   порушив   депутат Пустовойтов.  Ви послалися  на  рішення  суду  стосовно  суміщення посад.  Але  ви,  напевно,  добре  знаєте,  що таке рішення суду - Конституційного Суду - вже існує від квітня  1998  року,  в  якому забороняється суміщення таких посад. Є стаття 120 Конституції, яка також однозначно це питання вирішила для керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, якими є державні адміністрації.

     Я хочу  розширити  питання.  У  нас  сьогодні відповідні ради очолюють у 4-х областях, у 22-х районах і у 18-ти районах у містах глави відповідних державних адміністрацій. Чому Кабінет Міністрів, користуючись своїми  конституційними  повноваженнями,  не  ініціює питання  про  звільнення  їх  із  цих  посад,  якщо  вони  бажають займатися роботою у відповідних радах? Це перше запитання.

     І друге.  Чи не вважаєте ви за необхідне  прискорити  розгляд питання  про  адміністративно-територіальний  устрій  у  Верховній Раді?  І як,  на вашу думку, повинні вирішуватися питання стосовно рад,  які  об'єднують  кілька  населених  пунктів,  що не вирішено сьогодні  законодавчо,  і  статусу  селищ  у   містах,   наприклад Пущі-Водиці   в   місті  Києві?  Це  питання  досі  не  розв'язано законодавчо.

     Дякую за відповідь.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Леоніде Григоровичу,  ви - "зубр"  у  питаннях місцевого  самоврядування і в усіх цих питаннях.  Мені надзвичайно складно відповісти на ваші запитання.  Я добре розумію,  що ви, як політик,  піднімаєте ці питання для того,  щоб громадськість знала про те, що вони є і що ви активно працюєте в напрямі їх вирішення.

     Щодо суміщення  посад,  то,  я   думаю,   Кабінет   Міністрів найближчим  часом не буде втручатися в цей процес,  і ми б хотіли, щоб це вирішувалося відповідним чином через наші судові органи.

     Що стосується адміністративнотериторіального  устрою,  то  це питання розглядатиме комісія, утворена указом Президента, яку нині очолює глава Адміністрації Президента Володимир Михайлович Литвин. На  мою  думку,  це буде не так скоро.  Питання гостре,  і воно ще протягом тривалого часу - не один рік -  обговорюватиметься  нашою громадськістю. І у зв'язку з цим я повинен вам сказати, що справді є проблеми відносин,  зокрема й таких, як, наприклад, існування на території  міста  Києва  двох  рад і так далі.  Поки що це питання треба врегульовувати, на мою думку, тільки законодавчо. Треба, щоб з цього приводу була ініціатива в тому числі й народних депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександр   Кулик.   Будь   ласка.   За  ним  -  Ніна Марковська.

     КУЛИК О.В.  Український народний рух. Юрію Івановичу, учора я був  у  прямому  ефірі по Полтавському обласному радіо,  і жодного запитання про несплату пенсій від моїх виборців не надійшло.  Отож мої  виборці  пенсіонери Полтавщини дякують у вашій особі уряду за повернені їм борги,  дякують і вчителі,  яким  уперше  український уряд повернув усі виплати,  які заборгував.  На часі - питання про підвищення заробітної плати бюджетникам і розміру  пенсій.  Думаю, що його також можна вирішити.

     Проблемою номер один, на мій погляд, залишається інформаційна закритість щодо діяльності і рішень місцевих виконавчих органів. І це при тому,  що всі обласні і райдержадміністрації,  міські мерії мають підвладні,  як за часів панування Компартії, газети й радіо, а  останнім  часом ще й регіональні телецентри.  Ці засоби масової інформації пишуть і говорять про все,  тільки не про те,  що люди, платники  податків,  хочуть  знати:  як  використовуються бюджетні кошти, куди вкладається і видається кожна гривня.

     Ось приклад.  На  моїй  Полтавщині  голови  колгоспів  щороку одержують  бюджетні  позички.  Не  повернули їх за попередні роки, збанкрутували,  і я сумніваюся, що повернуть їх у цьому році. А це в   районному  бюджеті  сума  близько  8-10  відсотків,  і  влада, чиновники мовчать.  Жодної інформації про це підвладні  газети  (а тим  часом  ці  газети  на  утриманні  в бюджету) не дають.  То чи потрібні   нам   такі   газети?   Які   в    контексті    розгляду адміністративної реформи уряд може зробити кроки, щоб роздержавити засоби масової інформації?

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Щодо підняття заробітної  плати  і  пенсій.  З цього  приводу  вчора відбулася гостра розмова у Президента і були дані відповідні доручення Президентом  України.  Ми  вважаємо,  що укріплення  пенсійної  системи  має йти через підвищення і виплату своєчасно заробітної плати.  Тоді кожен пенсіонер свою третину від кожної гривні отримає. Саме в цьому напрямі ми й будемо працювати. А до вас, шановні народні депутати, є велике прохання - розглянути в  комітеті,  а  потім  тут,  у  цьому  залі,  законопроекти,  які стосуються пенсійної реформи, а саме: проекти законів про пенсійне страхування,  а  також  про державні пенсійні фонди.  Це дасть нам змогу швидше рухатися в напрямі поліпшення ситуації з пенсіями.

     Стосовно інформаційної закритості в регіонах щодо бюджетів  - слушне  питання,  і я вважаю,  що повинна бути більша відкритість. Але це питання треба  розглянути  і  в  суто  технічному  аспекті. Можливо, взяти досвід Кам'янця- Подільського, мер якого стажувався в Сполучених Штатах Америки і вирішив зробити спеціальний  сайт  з бюджетом,   тож   усі   видатки   з  бюджету  тепер  контролюються громадянами міста  завдяки  тому,  що  в  актуальному  режимі  там подається необхідна інформація.

     Думаю, що  в  цьому напрямі - інформування громадськості щодо використання бюджетних коштів - ще багато треба працювати і нашому Кабінету Міністрів. Ми готові над цим працювати і будемо звітувати не тільки перед народними депутатами, а й перед громадськістю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Сахно.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  У зв'язку з тим що депутат Косаківський  уже поставив  запитання  на тему,  щодо якої я хотіла запитати,  прошу передати слово Івану Михайловичу Мусієнку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Мусієнка. Будь ласка.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Спасибі,  Ніно Степанівно.  Шановний Юрію Івановичу!  Поважаючи вас, як політика, професіонала і  людину,  я  дозволю  собі  задати  дещо  делікатне запитання.  Спілкуючись  з посадовцями досить високого рангу,  які мають безпосереднє відношення до реформи,  про яку  йдеться,  я  в жодного  з них не відчув розуміння того,  що така реформа має сенс лише тоді,  коли вона  відбувається  в  контексті  реформування  і побудови   конституційно   проголошеної   правової   демократичної соціальної держави.  Якщо ж адміністративна реформа  йде  сама  по собі  і  йде правильно,  але в суспільстві процеси йдуть зворотнім чином,  тобто  йде  пригнічення  навіть   зародків   демократії... Сьогодні  є  свідчення тому - іде трансляція нашого дійства чи ні? Не йде!

     У що   ми   перетворюємо   сьогодні,    скажімо,    податкову адміністрацію,   міліцію,  навіть  певні  підрозділи  СБУ?  Ми  їх перетворюємо в  репресивні  органи,  які  знищують  конкурентів  у бізнесі, знищують опонуючі партії, опонуючих політиків і так далі.

     Отже, за  таких  умов  чим  успішніше  проходитиме  так звана адміністративна реформа,  тим далі ми будемо від  власне  правової демократичної  держави,  тим  далі ми будемо від тієї інтеграції в Європу,  про яку так багато говоримо.  Вас це хвилює? Розумієте ви цю проблему?

     Дуже дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Іване Михайловичу,  я, як безпартійна на даний час  людина,  сприймаю  ваш  виступ  як  партійний  виступ   свого колишнього колеги по парламенту.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається   Юрію   Сахну.   За  ним  -  Лілія Григорович.

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Юрію Івановичу! У кожному процесі, зокрема і в  адміністративній реформі,  є два боки - це якісний і кількісний показники.  Ось  ми  сьогодні  дуже  багато  говоримо  про  якість адміністративної  реформи.  Я хотів би (може,  я прослухав у вашій доповіді),  щоб ви назвали  все-таки  певні  кількісні  показники. Сьогодні газета "Киевские ведомости",  скажімо (я языком оригинала процитирую),  "сообщает,  что с 1994 года  численность  чиновников центральных  органов  власти  выросла  на  35 тысяч человек.  И их содержание за последние годы твердо стало составлять цифру порядка 3  процентов,  то  есть  увеличилась  по  сравнению  с  1995 годом примерно в два раза, когда был показатель 1,5 процента".

     Крім того,  в інших засобах масової інформації  опублікували, що  вже  нинішній  уряд  з  початком реформи,  скажімо,  кількість чиновників у центральному апараті зменшив на 6  тисяч  чоловік,  а потім  їх  чисельність  знову  зросла  -  уже на 8 тисяч,  чи там, скажімо,  зменшив на 4 тисячі,  а зросла на 6.  Тобто дайте  якусь інформацію з приводу цих кількісних показників.

     Дякую.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Кількість чиновників в Україні - 244 тисячі. Ця цифра значно  менша,  думаю,  що  втричі  менша,  ніж  потрібно  в середньому для держави з 49-мільйонним населенням.

     Що стосується   скорочення   чиновників   у  цьому  році,  то скорочення відбулося на 16 тисяч чоловік,  і було скорочено  понад 400  автомобілів.  До  речі,  автомобілі  скорочено вперше за роки незалежності.  Мушу  сказати,  що  це  скорочення  було  викликано питаннями,  які   Скажемо  так,  активно йде пресинг на громадську думку,  що чиновників багато і що саме вони з'їли оте сало  чи  що вони там ще з'їли.

     Вважаю, що питання скорочення державного апарату,  чиновників у  майбутньому  повинно  відбуватися  тільки  в  плані  скорочення функцій,  усунення  дублювання як результат проведення моніторингу роботи,  дослідження  роботи  окремих  міністерств   і   відомств, вертикалі   цих   міністерств   і   відомств,   органів  місцевого самоврядування,  місцевих органів влади.  І виключно як  результат роботи отаких груп учених,  консультантів, різних комісій - тільки в такому плані це треба робити.

     А галас з приводу того, що ми збільшуємо кількість чиновників в  одному  міністерстві  і  зменшуємо  в другому,  я думаю,  треба спокійно сприймати. Громадський контроль має бути, нехай говорять.

     Якщо буде доцільно,  ми збільшуватимемо апарати міністерств і відомств  і  будемо продовжувати цю роботу.  Питання доцільності й ефективності - головне в сьогоднішній нашій роботі.  Але кошти  на управління ви будете визначати в цьому залі після внесення проекту бюджету.

     ГОЛОВА. Останнє  запитання,  Лілія  Григорович.  Будь  ласка. Немає її? Олександр Тіщенко.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).   Шановний  Юрію  Івановичу!  Як  відомо,  головна  мета адміністративної реформи -  забезпечити  ефективне  функціонування всієї  системи органів виконавчої влади в плані задоволення потреб суспільства. У зв'язку з цим у мене до вас кілька запитань.

     Перше. За якими  параметрами  ви  оцінюєте  оцю  ефективність діяльності  центральних  органів виконавчої влади:  це статистичні дані чи громадська думка, чи, можливо, якісь інші параметри?

     Друге. Що практично для нашої  держави  дала  початкова  фаза адміністративної реформи і скорочення кількості міністерств до 15, зокрема Міністерства промислової політики?

     І третє.  Хотілося б,  щоб ви прокоментували  ситуацію,  коли кількість   чиновників,   державних  управлінців  скорочується,  а фінансування на ці цілі навіть у бюджеті  2000  року  порівняно  з попереднім періодом збільшено на 20 процентів? Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Дякую.  Дуже важко знайти параметри,  за якими можна було б оцінити роботу і  хід  адміністративної  реформи.  Це питання  обстежень,  а також моніторингу за діяльністю відповідних органів виконавчої влади. І я думаю, що це питання, які ми повинні справді знати:  і думку громадськості, і думки народних депутатів, і контролюючих органів.

     Мушу сказати,  що  ми  знаходимося,   так   би   мовити,   на початковому  етапі цієї роботи.  У першому кварталі було закінчено функціональне обстеження шести міністерств і відомств. Нам ще нема з  чим  порівнювати.  Цю  роботу  треба  продовжувати.  І  повинен сказати,  що ми під  час  проведення  реформування  вчимося  цьому процесу.  Питання  параметрів  оцінки  є  однією  з  проблем  ходу реформи.

     Що дала  початкова  фаза?  На  мою  думку,  все-таки   трішки зменшився документооборот.  Це один із показників,  про який можна говорити.  Можна говорити і про те,  що швидше  почали  прийматися рішення.   Апарат   Кабінету   Міністрів  -  це  скоріше  дорадчий консультаційний орган,  це висококваліфіковані експерти,  а не ті, хто приймає рішення.  Тобто зміни відбуваються. І, я думаю, оцінка цієї початкової фази  якраз  і  має  відбуватися  зараз  у  нашому суспільстві і серед фахівців.

     Гадаю, що  все-таки в нас дуже дешевий управлінський персонал і дешева державна машина.  А оскільки вона дешева, то не може бути ефективною.  І  ми повинні обов'язково закладати збільшення коштів на утримання. Тож на наступний рік ми знову пропонуємо підвищення, але  воно  буде  у  всій бюджетній сфері.  Саме в цьому напрямі ми намагаємося працювати.

     Іване Степановичу, у мене одне письмове запитання...

     ГОЛОВА. Зачитуйте,   у   нас   уже   немає   часу.   Ще   два співдоповідачі.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Прошу  вибачити.  "Які перспективи у створенні національних комісій з питань зв'язку  і  транспорту?  Ці  комісії будуть  створені  на  вимогу  адміністративної реформи?  З повагою депутат Хмельовий".

     Урядовий комітет з питань економічного розвитку  рішення  про утворення   цих  комісій  з  питань  регулювання  у  транспорті  і телекомунікаціях прийняв.  Іде доопрацювання. У жовтні відбудеться засідання уряду. Думаю, що у четвертому кварталі ці комісії будуть утворені.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат  Хмельовий  уважно  вислухав  відповідь,  він погоджується.

     Дякую, Юрію Івановичу.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юлію  Іоффе.  І другий співдоповідач - Коліушко Ігор Борисович.

     Юлію Яковичу,  будь  ласка.  Сім  хвилин.  А  Ігор  Борисович отримає трішки менше. Десять хвилин на двох.

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська область).  Шановні народні депутати! Шановні члени уряду!  Сьогодні  Україна  переживає  складний  період становлення держави,   побудову   відкритого    демократичного    суспільства, реформування державного управління.

     Широкомасштабна адміністративна    реформа    спрямована   на прискорений перехід від авторитарної до демократичної системи,  на модернізацію   державно-управлінських   відносин,   на  формування системи нового типу,  публічного та  адміністративного  права,  що відповідає сучасним вимогам і реаліям.

     Розвиток Української   держави   має   вирішальний  вплив  на формування державного управління.  Прийняття  Конституції  у  1996 році,  яка  гарантує  всі  основні  права  та свободи громадян,  і створення Конституційного Суду, який наглядає за її впровадженням, заклали підвалини демократичного і плюралістичного суспільства.

     Останні кроки  Президента (маються на увазі укази Президента, видані у грудні 1999 - лютому 2000 років,  про зміни  у  структурі центральних органів виконавчої влади, про вдосконалення діяльності державних  органів,  підвищення  ефективності  системи   державної служби)  зробили  певний  внесок  у  справу  практичної реалізації адміністративної реформи.  Детальніше про це йшлося  в  інформації Юрія Єханурова.

     Проте, незважаючи   на   досягнутий   прогрес,  структура  та практика державного управління в Україні залишаються значною мірою незмінними  порівняно  з радянською епохою.  Процес зайняття свого місця серед сучасних демократичних європейських країн  з  ринковою економікою  розвивається  надто  повільно.  Практично  залишається стара   піраміда,   на   чолі   якої    стоїть    Прем'єр-міністр, віце-прем'єри,  кожен  з  яких  керує рядом міністрів та державних комітетів,  а після  них  іде  апарат  Кабінету  Міністрів,  якому надаються широкі повноваження у питаннях контролю.

     Практично не  зменшується  чисельність державних управлінців. (Я згоден тут з Юрієм Івановичем,  що скорочення -це не  самоціль, головне - ефективність влади.  Але я змушений говорити про факти). Питома вага видатків  на  утримання  органів  виконавчої  влади  в загальному  обсязі  Державного  бюджету  України збільшилася з 1,5 відсотка в 1996 році до 3,8 відсотка в 1999  році.  Значно  зросла чисельність  фінансових  і фіскальних органів,  за останній рік їх питома вага в  загальному  обсязі  органів  державного  управління збільшилася  з  43,6  до 53 відсотків.  І це незважаючи на те,  що протягом 1994-2000 років прийнято понад 100  указів  Президента  і 300   постанов   Кабінету  Міністрів  України  щодо  впорядкування діяльності органів виконавчої влади.

     Безумовно, ми  повинні  усвідомлювати,   що   адміністративна реформа   не  може  зводитися  лише  до  встановлення  оптимальної чисельності   органів   державного   управління   та    скорочення управлінського  апарату  (хоч  і  ця проблема є дуже важливою).  Я говорив, що це не самоціль.

     Основна мета реформи полягає у створенні  ефективної  системи державного управління,  яка б відповідала стандартам демократичної держави.

     Аналіз кадрових   процесів   щодо   співвідношення   керівних працівників   і   спеціалістів  постійно  зменшується  на  користь керівників.  Так,  скажімо,  загальне  співвідношення:  на  одного керівника  у  1998 році доводилося 2,6 спеціаліста;  у 1999 році - 2,5 спеціаліста і в 2000 році - 2,45 спеціаліста.  Можна надати ще й  дані  по апаратах,  там ситуація ще гірша:  в апаратах Кабміну, інших центральних органів виконавчої влади,  а  також  у  місцевих державних адміністраціях.

     У деяких  галузях бездумне скорочення одних фахівців тягне за собою необхідність  збільшувати  чисельність  інших  структур  або навіть створювати нові.  Це можна прослідкувати на деяких підходах при  створенні  проекту  нового  Земельного   кодексу.   Візьмімо, наприклад,   проект,   підготовлений  фахівцями  Держкомзему.  Цей документ  передбачає  збільшення  апарату  Держкомзему   та   його контролюючих  і  фіскальних органів за рахунок створення земельної міліції та інших  подібних  структур.  При  цьому  два  роки  тому скоротили сільських землевпорядників,  тобто тих спеціалістів, які десятиліттями безпосердньо в селах і селищах вирішували усі спірні питання.  З  таким  розвитком  подій погодитися не можна,  і треба зробити все, щоб припинити цю тенденцію.

     Через непродумані рішення  щодо  створення  деяких  державних структур доводиться приймати рішення щодо їх ліквідації.  Скажімо, на початку 1999 року, коли вже діяла адміністративна реформа, було утворено  Національне  агентство  України  з управління державними корпоративними  правами,  тобто  нову  державну   корпорацію   для управління  державною  частиною  майна у комерційних підприємствах замість того, щоб передати цю функцію Фонду державного майна.

     І хоч  здоровий  глузд  і  взяв  гору,  і  згідно  з   указом Президента   це  агентство  було  ліквідовано,  проте  експеримент коштував державі 17 мільйонів гривень.

     Кілька слів  хочу  сказати   щодо   взаємостосунків   органів виконавчої  влади  та  органів  місцевого самоврядування.  Місцеве самоврядування є одним з визначних елементів демократичного устрою країни,  базові  принципи  якого  закладені у Конституції України, чинному   законодавстві   та   Європейській    хартії    місцевого самоврядування,  яка  ратифікована  Верховною  Радою  України  без будь-яких застережень.

     Для побудови  правової  держави,   зміцнення   її   підвалин, забезпечення   життєдіяльності   громадян  необхідна  взаємодія  і співпраця місцевих органів виконавчої влади та  органів  місцевого самоврядування  на  принципах  розмежування  влад  і  повноважень. Позитивні тенденції цих важелів управління закладені в  діяльності місцевих  рад  та  державних  адміністрацій окремих областей (я не буду їх перераховувати). Однак бажання виконавчої влади втручатися в законну діяльність орагнів місцевого самоврядування,  перебирати на себе повноваження, які належать представницьким органам, давати вказівки посадовим особам стало нормою у функціонуванні виконавчої влади.

     Останнім часом стає системою вимога з боку місцевих державних адміністрацій    частково    фінансувати   працівників   державних адміністрацій за рахунок місцевого  бюджету.  Таким  чином,  можна зробити  справні  цифри  по виконанню рішень щодо скорочення своїх розбухлих апаратів.  Це Київська, Харківська та ряд інших областей і   районів.   Невже   цього   не  бачать  прискіпливі  фахівці  з Контрольноревізійного управління,  Міністерства фінансів  України? Мабуть,  якщо  в  цьому навести елементарний порядок,  не потрібно буде видавати  згадані  постанови  Кабінету  Міністрів  сумнівного змісту стосовно дотримання законодавства і заощадження коштів.

     Привертає увагу  правова  основа  окремих постанов уряду,  що стосуються   структури   та    чисельності    органів    місцевого самоврядування.  Так,  у  червні  цього року рекомендовано головам обласних та Севастопольської міської,  районних, районних у містах рад,  сільським,  селищним,  Київському  та  іншим міським головам визначити чисельність працівників апаратів відповідних рад  та  їх виконавчих   органів,   дотримуючись   пропозицій,   що  надаються обласними,  Київською  та  Севастопольською  міськими,   районними державними адміністраціями. У свою чергу головам держадміністрацій доручено у двотижневий  термін  внести  на  розгляд  місцевих  рад пропозиції   щодо   чисельності   працівників   органів  місцевого самоврядування всіх рівнів на  відповідній  території  виходячи  з граничної чисельності, встановленої цією постановою. Законодавство ж надає  можливість  органам  місцевого  самоврядування  визначати власну внутрішню структуру,  яка б відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління.

     Ще одна проблема.  Законом України про місцеве самоврядування в Україні виконавчим комітетам міських рад делеговані повноваження державної  виконавчої  влади  щодо   погодження   кандидатур   для призначення на посади керівників. Однак це не завжди робиться.

     Багато проблем   на   місцях  виникає  в  питаннях  кадрового забезпечення керівництва  об'єктів,  що  є  комунальною  власністю територіальних   громад,   особливо   стосовно  об'єктів  спільної власності територіальних громад.  Як відомо, згідно з Конституцією України   комунальна  власність  є  самостійною  формою  публічної власності,  суб'єктами якої є територіальні  громади  сіл,  селищ, міст (частина перша статті 142).

     Щодо управління об'єктами комунальної власності, які належать конкретним територіальним громадам,  то відповідно до  Конституції України  воно  має  здійснюватися  цими  територіальними громадами безпосередньо   або   через   утворені   ними   органи   місцевого самоврядування.  Це стосується закладів освіти,  охорони здоров'я, культури.  Управління  цими   закладами   віднесено   до   відання виконавчих органів сільських,  селищних, міських рад, при цьому ці повноваження  є  їх  власними  (самоврядними).  З  цього   приводу комітетом   неодноразово  давалися  роз'яснення  на  місця,  однак незважаючи на це, як свідчить інформація з місць, місцеві державні адміністрації постійно ігнорують ці норми законодавства.  Усе це є наслідком відсутності спеціального правового акта,  яким має  бути Закон  про  комунальну власність і який з нетерпінням уже протягом двох років чекають на місцях.

     Викликає занепокоєння ситуація  щодо  дотримання  керівниками органів  місцевого самоврядування та державних адміністрацій вимог Конституції   України,    чинного    законодавства    та    рішень Конституційного  Суду  України  щодо  суміщення посад.  Втілення в життя   першочергових   заходів   щодо   проведення   в    Україні адміністративної реформи, реформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування зобов'язує  парламент  у законодавчому  плані  врегулювати  розподіл  повноважень,  питання комунальної  власності  та  фінансів   місцевого   самоврядування, порядку утворення та діяльності органів самоорганізації населення.

     Побудова ефективної    системи    державної   влади   як   на центральному,  так  і  на  місцевому  рівнях  потребує   негайного прийняття  Закону  України про Кабінет Міністрів України,  законів про міністерства та інші центральні органи виконавчої  влади,  про нормотворчу  діяльність  органів  виконавчої влади,  про державний контроль у сфері виконавчої влади.  Відстрочка прийняття  згаданих нормативних актів призводить до ряду невизначеностей,  спірних,  а іноді й конфліктних ситуацій  (Шум у залі).

     Так, закінчую.  На нашу думку, Кабінет Міністрів повинен бути основним  генератором  у  реалізації складних завдань,  визначених адміністративною реформою,  удосконаленні управлінської  вертикалі та  структури  органів  виконавчої  влади  як  у центрі,  так і на місцях, чого ми поки не бачимо, на жаль.

     Завдання парламенту України полягає  у  визначенні  правового коридору, в якому мають реалізуватися ці завдання.

     Щодо проекту    постанови    Верховної    Ради    України   з обговорюваного питання,  то я пропоную взяти варіант  комітету  за основу   і   доручити   нам   доопрацювати   його   з  урахуванням сьогоднішнього обговорення.

     ГОЛОВА. Дякую, Юлію Яковичу.

     Слово надається Ігорю Коліушку від паралельного комітету, про що на початку Дня уряду говорив Борис Беспалий. Враховуючи, що він був записаний на  запитання,  прошу  говорити  лаконічніше,  Ігоре Борисовичу.

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Голово... (Шум у залі).

     Ні, трьох хвилин, я вважаю, мені не вистачить...

     ГОЛОВА. Ігоре Борисовичу, та не витрачайте часу. Говоріть

     Ну, додам... Та не я, а депутати... Ви вже втратили

     17 секунд.

     КОЛІУШКО І.Б. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Хочу почати з того,  щоб нагадати керівництву Верховної Ради, що згідно з домовленістю  між  нашими  комітетами  питання  адміністративної реформи  на центральному рівні відноситься до компетенції Комітету з питань  правової  політики.  І  тому  мене  дивує  це  ставлення керівництва  Верховної  Ради  до  співдоповіді  нашого  комітету і вчорашній ажіотаж, зокрема.

     Стосовно суті  обговорюваного  сьогодні  питання,  то  ми   в комітеті  передусім  наголошуємо на тому,  що під адміністративною реформою  ми  розуміємо   реформу   виконавчої   влади   з   метою перетворення  її  із владно-репресивного механізму на організацію, що служить суспільству,  і  створення  на  цій  основі  ефективної системи   державного   управління.  Дуже  часто  ми  говоримо  про ефективність,  тільки забуваємо,  куди ця  ефективність  має  бути спрямована.

     І, власне,  в інформації уряду сьогодні також,  на мою думку, не прозвучало оцієї цільової спрямованості,  що  метою  державного механізму   є  саме  громадянин,  людина.  Ефективність  має  бути спрямована на задоволення  прав  людини  в  нашій  державі,  а  не якихось інших цілей і завдань.

     Якщо говорити про існуючий сьогодні стан справ, можна навести лише  кілька  прикладів.  Зокрема,  у  ці  вихідні  мені  довелося прочитати   інтерв'ю   віце-прем'єр-міністра   Юлії  Володимирівни Тимошенко,  де вона говорить,  що віце-прем'єр  практично  не  має важелів  впливу  на  своїх  підлеглих.  Завдання ці люди одержують щонайменше із чотирьох джерел.

     Можна наводити подібні приклади і з інших сфер. Отож говорити про  те,  що  досягнуто  якихось  великих  успіхів,  на  жаль,  не доводиться.  Система  організації  влади  досі  в  нашій   державі залишається розподіленою.

     Дуже багато політичних рішень приймаються не в уряді,  а поза його межами,  а уряд ставиться лише як виконавець,  і часто навіть ще й відповідає потім за ті рішення, які він не приймав.

     Звичайно, хотілося  б  у  цьому  виступі  проаналізувати,  що зроблено останнім часом.  І хочу сказати,  що,  починаючи  з  1998 року,  коли  було  прийнято  Концепцію  адміністративної  реформи, схвалену Президентом у липні 1998 року,  на  жаль,  зроблено  дуже мало.   Фактично   до   грудня   1999  року  жодних  заходів  щодо адміністративної реформи не вживалося.  Лише укази Президента  від 15  грудня  1999  року  можна  назвати  першим  реальним кроком по реалізації адміністративної реформи.  Але вкотре хочу  наголосити: до  тих  пір,  поки  всі ці речі не будуть визначені в законах (як цього вимагає Конституція),  не можна сказати, що завершено перший чи взагалі якийсь етап адміністративної реформи.

     Не приймаючи  Закон  про  Кабінет  Міністрів України,  ми всі разом фактично порушуємо норми Конституції, згідно з якими Кабінет Міністрів   та  інші  органи  виконавчої  влади  діють  на  основі Конституції та законів (стаття 120).

     На жаль,  знову ж таки немає часу і,  як я  бачу,  бажання  в учасників  цього  обговорення,  щоб  зупинятися  на  деталях цього питання,  наводити  приклади,  чому  не  діє  сьогодні  цілий  ряд механізмів і що для цього треба робити.

     Зупинюся лише   на   двох   моментах.  Послідовна  реалізація адміністративної реформи,  на моє глибоке  переконання,  неможлива без  запровадження  в  уряді  окремої  посади  відповідального  за адміністративну реформу. Кажу це при всій повазі до Юрія Івановича Єханурова.   При   тому   що   я   абсолютно   впевнений   у  його професіоналізмі,  знанні  цієї  проблеми   і   правильності   його орієнтацій  у  цій  тематиці,  у  нього  - першого віце-прем'єра - просто   органічно   не    залишатиметься    часу    на    питання адміністративної  реформи.  Про  це  свідчить  і  досвід  останніх півроку.

     Ми в комітеті  півроку  чекаємо  обіцяної  зустрічі  з  Юрієм Івановичем  Єхануровим  з  приводу ситуації із Законом про Кабінет Міністрів.  Перший раз  він  пообіцяв  це  у  квітні,  другий  раз підтвердив у червні. От ми і чекаємо.

     У цілому ситуація з Кабінетом Міністрів на сьогодні тупикова. І не  видно,  що  робить  Кабінет  Міністрів,  щоб  вийти  з  цієї ситуації.   Нагадаю,  сьогодні  ми  у  Верховній  Раді  не  можемо розглядати Закон про Кабінет Міністрів,  тому що Президент до  сих пір  не  направив  свої  повторні зауваження,  які він відкликав у грудні минулого року.

     Ми доручили  Голові  Верховної  Ради  підписати  і  направити Президенту  листа,  ухваленого  нами,  з питаннями щодо Закону про Кабінет Міністрів.  До сьогодні жодної інформації з цього  приводу не  надійшло.  Хоча  всі  питання,  які  були  каменем  спотикання стосовно Закону про  Кабінет  Міністрів  (це  питання  чисельності Кабінету  Міністрів,  статусу  членів  уряду,  створення  урядових комітетів,   створення   Секретаріату   без   міністра    Кабінету Міністрів),  практично вже вирішені.  І зрозуміти, чому до сих пір ми не маємо Закону про Кабінет Міністрів, я не можу.

     На завершення хочу сказати,  що,  на жаль, на цьому етапі, на мою  думку,  все-таки проведення сьогоднішнього Дня уряду з питань адміністративної реформи було передчасним.  До тих пір, поки ми не вирішимо  питання  прийняття Закону про Кабінет Міністрів,  закону про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади,  уряд фактично  не має правової бази для того,  щоб повноцінно проводити адміністративну реформу.  Я б на  місці  Юрія  Івановича  сьогодні взагалі побудував би виступ не в плані звіту,  а в плані наступу і звинувачення Верховної Ради і Президента в тому, що саме через нас не виконується адміністративна реформа.

     І останнє. Хочу побажати всім нам: давайте перестанемо дурити самих себе і наших виборців,  називаючи терміном    "адміністративна   реформа"   скорочення   чисельності державних службовців.  Ніякої користі від цього нікому, як показав уже досвід останніх років, немає.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Борисовичу.

     Шановні народні  депутати!  Ми  використали  час.  На  правах головуючого я продовжу наше засідання на 15 хвилин.  Але з першого питання  записалися  на  обговорення  вісім народних депутатів,  з другого  питання  -  13  народних   депутатів.   Звичайно,   такої можливості  немає,  бо з 15 години депутати працюють у комітетах і фракціях.

     Тому на ваш розгляд вноситься така пропозиція.  Надати  слово двом  народним  депутатам  з  першого питання і двом з другого.  А потім,  якщо хтось буде мати конкретні пропозиції до рекомендацій, які ми будемо приймати,  тобто до проекту постанови, то можна тоді надати слово для їх аргументації. Хоч ми сьогодні і не голосуємо.

     Немає заперечень?  Щоб не витрачати часу. Немає. Узагальнено, Володимире Романовичу, узагальнено.

     Починаємо обговорювати   перше   питання.   Слово   надається народному депутату Валерію  Коломойцеву.  За  ним  буде  виступати депутат Черненко.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати, шановні члени уряду!

     ГОЛОВА. Прошу   вибачення.   Вноситься  ще  одна  пропозиція. Давайте дамо по хвилині для пропозицій.  Я прошу зважено.  Валерію Едуардовичу, будь ласка.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Дякую.  А  я  спробую поєднати виступ з обох питань і вкластися у три хвилини.

     Перше. Стосовно  вільних  економічних  зон.   Шановний   Юрію Івановичу,  я вважаю, що уряд володіє інформацією, наскільки різна картина  по  залученню  інвестицій  у  вільні  економічні  зони  в Луганській  та Донецькій областях.  У Луганській області - близько 30 мільйонів,  а в Донецькій - близько 600 мільйонів доларів. Чому це відбувається? Наведу конкретний приклад.

     З 1989  року  в  місті  Свердловську Луганської області,  яке розташовано на території пріоритетного  фінансування,  знаходиться спільне   підприємство   "Інтерсплав",  яке  виробляє  з  відходів алюмінію  високоякісний  алюміній  для  "таврій"  Мелітопольського заводу,   Київського   мотоциклетного  заводу,  інших  підприємств України, а також для таких гігантів, як "Мерседес", "Тойота" тощо. Так  от,  через те що це підприємство відмовилося від пропозиції у формі   тиску    з    боку    окремих    працівників    Луганської облдержадміністрації  закуповувати  сировину за завищеними цінами, його фактично намагаються знищити.  Це підприємство  з  іноземними інвестиціями.  І  25  вересня  цього  року іноземний інвестор буде проводити правління і розглядати питання виходу з  ринку  України. Це той інвестор, який вклав 18 мільйонів доларів!

     Я прошу  вас  особисто втрутитися у це питання і розібратися, чому  це   відбувається.   Тому   що   тільки   завдяки   допомозі безпосередньо  керівників  ДПА  України - Азарова і Ярошенка,  - а також завдяки допомозі Генерального прокурора Потебенька  інвестор зміг захистити свої права.  Є відповідні рішення судів,  але ДПА в Свердловську Луганської області фактично знищує  це  підприємство. Чому?  Тому  що це підприємство не закуповує у структур Луганської облдержадміністрації сировину.  Ось вам  приклад,  чому  не  йдуть інвестори.

     І друге.  Стосовно  адміністративної  реформи теж є конкретна пропозиція  і  конкретне  запитання.  Ви  знаєте,  що  згідно   зі статистичними  даними  Луганська  область  посідає  перше  місце в Україні за рівнем смертності населення. Перше місце! Чому? Тому що такі  економічні  важелі  працюють.  Наприклад,  із  232 мільйонів гривень,  які надійшли до обласного бюджету з державного бюджету і повинні  були  розійтись  по  містах  Луганської області (тільки 1 мільйон гривень  треба  було  залишити  в  розпорядженні  обласної ради),  обласна рада залишила додатково 230 мільйонів гривень. Тож не були профінансовані Закон про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту і ряд інших законів.

     Саме тому,   Юрію   Івановичу,   сьогодні   така  ситуація  в Луганській області, і ви це бачите...

     ГОЛОВА. Яка потребує реформування, правильно?

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.   Так.   Яка   потребує   вашого   особистого втручання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Черненку. Для  пропозицій  по  хвилині  я  потім  надам  слово,   Володимире Романовичу.  Ті, які в списку. Але за списком будемо йти: депутати Коновалюк, Джоджик, Бокий, Самойленко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати! По пропозиціях. Колега Коломойцев правильно сказав, що в Донецькій області - 600 мільйонів,  а в Луганській - 30 мільйонів. Але  ж  у  Луганській  області  дуже  активно займаються виборами, референдумами,  а зараз вже  поправки  до  Конституції  пропонують вносити на чергових виборах. Поэтому такой результат.

     Экономикой нужно заниматься...

     Я предлагаю.   Первое.   Юрий   Иванович,   нужно  посмотреть результаты в конце года.  Если они так  работают  в  экономических зонах, то выйти с предложением ликвидировать эти зоны.

     И второе,   очень  коротко.  Административная  реформа.  Юрий Иванович (я уже деликатно скажу),  вам ведь связывают ноги те, кто ходит  вместе  с  вами  и  в  этом  зале,  и в том зале.  Вам дана возможность  через  административную  реформу   (я   уже   Виктору Андреевичу это предлагал) вытолкать в шею таких друзей,  товарищей и попутчиков,  они вам просто  не  нужны.  Они  только  будут  вас тормозить,  дискредитировать  и  раскачивать  дальше.  И правильно сказал  коллега  Колиушко,  что   мы   только   привыкли   стегать правительство.

     Дорогие друзья!   А   давайте   вспомним,   кому  мы  обещали поддержку,  причем во всех ветвях власти: и в законодательной, и в исполнительной,  причем на самом верху, а сегодня все поглядываем, когда наконец седим это  правительство.  Если  мы  хотим  достичь результата, нужно его поддерживать.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Валерій Коновалюк. Будь ласка.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Дякую.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні члени  уряду!  Шановні  колеги!  Сучасний   розвиток   спеціальних економічних  зон  у  світі  ере  свій  початок  з  1959  року.  За підрахунками фахівців,  на сьогодні їх створено близько  2  тисяч. Позитивний  світовий  досвід  показує,  що  у країнах з перехідною економікою  при  дотриманні  всіх  загальноприйнятих   умов   щодо фінансування  СЕЗ  вони сприятимуть швидкому встановленню ринкових механізмів,  загальному підйому економіки, оздоровленню фінансової системи, створенню нових робочих місць.

     Через брак   часу   хочу  зосередитись  лише  на  результатах діяльності в Донецькій області.  Там затверджено 92  інвестиційних проекти   на  загальну  суму  678  мільйонів  гривень.  Реалізація затверджених інвестиційних проектів передбачає створення більше  9 тисяч  робочих місць та збереження 20 тисяч наявних робочих місць. Насамперед  на  тих   27   підприємствах,   де   реалізуються   36 інвестиційних  проектів,  уже  освоюється  випуск продукції на 645 мільйонів гривень, 26 відсотків якої буде відправлено на експорт.

     Хочу ще раз нагадати народним депутатам,  що питання розвитку територій  зараз  вирішується не зовсім системно.  Немає державної концепції розвитку спеціальних  економічних  зон,  і  це  потребує більш  ретельного вивчення.  Сподіваюся,  що урядово-парламентська комісія підготує законопроект...

     ГОЛОВА. Дякую.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Іване Степановичу, одну хвилинку, будь ласка. Підготує  законопроект,  який  буде  внесено  на розгляд Верховної Ради.

     Що стосується   адміністративної   реформи,   то   насамперед здійснення  економічних соціальних перетворень в Україні неможливе без проведення адміністративної реформи. І я хочу ще раз нагадати, що ті заходи, яких вживає уряд, і ті рішення, які приймає Верховна Рада,  насамперед щодо підвищення  відповідальності,  реформування державної служби і так далі,  - це те,  що потрібно сьогодні і для вирішення соціальноекономічних проблем у державі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Джоджику.  За  ним буде виступати Олександр Мороз.

     ДЖОДЖИК Я.І.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   163, Тернопільська   область).   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  На дев'ятий рік новітньої історії нашої держави ми   вже  маємо  неоціненний  досвід  використання  тих  чи  інших економічних інструментів.  Мабуть,  чи не найганебнішим досвідом у нашій  історії є досвід використання різного роду пільг.  Нинішній уряд обрав чітку лінію на витіснення  терміна  "пільга"  зі  свого лексикону.  Результати  його  діяльності  в перші місяці абсолютно однозначно підтверджують правильність такої позиції.

     На сьогодні вільні економічні зони залишаються чи  не  єдиним серйозним  бастіоном  пільг на сучасній економічній карті України. Світова історія  знає  як  позитивний,  так  і  негативний  досвід запровадження вільних економічних зон.  Тому наше спільне завдання

- з урахуванням існуючого досвіду забезпечити виключно  позитивний розвиток  вільних економічних зон,  а існуючу потенційну загрозу і небезпеку усувати в зародку,  а не після  того,  як  вони  стануть загрозою для національної безпеки, як свого часу було зі спільними підприємствами.  Однак  зважаючи  на  те,  з  яким  поспіхом,  без належного  обгрунтування,  були впроваджені вільні економічні зони практично на десятій частині території України, є великі сумніви у такому розвитку подій.

     Якщо проводити  аналіз  діяльності  вільних  економічних зон, насамперед кидається у вічі  зарегульованість  дозвільної  системи щодо функціонування вільних економічних зон.

     Складається враження,  що  створюються умови не для залучення інвестицій, а для того, щоб поставити їх під контроль.

     Аналіз Кабінету Міністрів  не  дає  чіткої  картини  стосовно бюджетних   коштів.   Якщо  стосовно  цифри  260  мільйонів  чітко зрозуміло,  що  вона  підпадає  під  бюджетні  пільги,   то   щодо збільшення  надходжень на 297 мільйонів не зрозуміло,  надійшли ці кошти від новоутворених підприємств чи від  тих  підприємств,  які модернізувались.

     Кидається в  очі  істотне  збільшення  в 2000 році внутрішніх інвестицій порівняно з зовнішніми.  На нашу думку,  це є наслідком перетікання  коштів з регіону в регіон з метою ухилення від сплати податків.

     ГОЛОВА. Дякую.

     ДЖОДЖИК Я.І. Я закінчую.

     ГОЛОВА. Ви вже 3 хвилини закінчуєте...

     ДЖОДЖИК Я.І.  Свого часу ми були свідками монополізації цілих ринків   спільними   підприємствами   з  іноземними  інвестиціями. Сьогоднішня діяльність вільних економічних зон теж може  призвести до  монополізації  цілих  ринків  за  рахунок відсутності умов для реальної конкуренції. І тому, підраховуючи кількість новоутворених робочих  місць,  ми  повинні  врахувати і можливі факти безробіття через  банкрутство  підприємств,  причому  банкрутство  не   через поганий менеджмент, а через відсутність реальної конкуренції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Все.  Слово  надається  народному депутату Олександру Морозу. За ним буде виступати Володимир Марченко.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні  колеги!  Я  підтримую  висновки,  які зробив Ігор Борисович Коліушко, і повторюватись не буду.

     Адміністративна реформа  -  це справа законодавчого органу як складова державноправової реформи.  У нас же все  розвивається  на основі   антиконституційного   шабашу,   який  чомусь  називається концепцією адміністративної реформи і речник якої з  Луганська  на всю  Україну,  а  раніше  і  в  присутності  Президента,  закликає порушувати Конституцію.

     Що це  за  адміністративна  реформа,  якщо   місцеві   органи виконавчої   влади   фактично   не   підпорядковані   уряду,  якщо найважливіші  рішення  приймаються  не  Кабінетом   Міністрів,   а десятками комісій в Адміністрації, якщо уряд цькується за невідомо чиєю вказівкою електронними  засобами  масової  інформації.  Ті  ж засоби  масової  інформації  ні  слова не кажуть про те,  що днями більше 150 тисяч людей вимагали захисту своїх прав, але показують, як в Австралії поліція розправляється з протестуючими.

     Це ким визначено?  Конституцією? Ні. Законом? Ні. Урядом? Теж ні.  Тоді ким?! Реформа піде тоді, коли буде ліквідовано двовладдя у  виконавчій  владі,  коли  Прем'єр користуватиметься таким самим статусом і  повагою,  як  і  його  колеги  у  Німеччині,  Франції, Британії  та  інших країнах.  А поки що ми нібито йдемо до Європи, але задом наперед і  десь  через  світ  фундаменталістів.  Так  не годиться.

     Чому сьогодні  йде  безпредметна  розмова?  Тому  що  реформа здійснюється  за  вказівкою   Міжнародного   валютного   фонду   і Президента.  Нехай  би там звітував уряд,  а нам треба йти шляхом, визначеним  у  Конституції.  Треба  визначити   засади   політики, концепцію   державно-правової   реформи,   зміст  адміністративної реформи,  прийняти відповідні закони. Тоді це буде подержавному, а сьогодні у нас усе виходить по-хуторянськи.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку.  За ним для внесення пропозицій  -депутат  Моісеєнко.  І будемо завершувати. Вікторе Григоровичу, ви ж передали слово.

     Будь ласка, Володимире Романовичу.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Мне кажется, что парламентарии любой страны, в том числе и  мы,  должны  уяснить прописную истину:  не решив общие вопросы, решением частных проблемы в стране не решишь. Не решишь проблемы и свободными  экономическими  зонами.  Не проведешь административную реформу,  не  изменив  Конституцию  и  не  закрепив  там   способы эффективного   управления  страной.  Это  нужно  признать  и  всем понимать.

     Наталья Михайловна Витренко  назвала  правительство  рабочими департамента  Международного  валютного фонда.  Не надо обижаться. Так оно и есть.  И,  к сожалению,  мы в этом зале,  большинство по крайней  мере,  обеспечиваем  политическую  поддержку  тех реформ, которые правительство каждый день  согласовывает  с  Международным валютным фондом.

     В 1996  году принята Конституция.  Несмотря на все недостатки этой Конституции,  в ней заложены полномочия Верховного  Совета  - определить  основы  внутренней и внешней политики.  Где они?  Нет. Правительство не принимает.  Зато с Международным валютным  фондом постоянно определяет принципы реформ, которые губительны для нашей страны и даже переросли уже в фактор национальной безопасности.

     Конкретные предложения.  Первое.  Необходимо  в   этом   зале принять   основы  внутренней  и  внешней  политики.  Прогрессивные социалисты  внесли  предложения.  Проект  Натальи  Витренко  есть. Просим,  чтобы он был включен в повестку дня.  Давайте рассмотрим, проголосуем, найдем компромисс и будем поднимать наше государство.

     Что для этого нужно?  Для этого нужно разорвать  отношения  с Международным   валютным   фондом   и   перестать  быть  для  него колониальным товаром -  политическим,  экономическим,  социальным. Соответствующий   проект  подготовлен  и  внесен  нашей  фракцией. Необходимо решать.

     Второе. Административная реформа,  как  система  эффективного управления   народным   хозяйством,   должна  быть  проведена,  но Конституция не позволит ее провести эффективно.  Каким же  образом это сделать? Наша фракция внесла предложение. Просим внести вопрос в повестку дня, чтобы начать выводить страну из кризиса.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку.

     Вікторе Григоровичу, ви ж передали слово.

     Володимире Миколайовичу, прошу.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Уважаемые  коллеги!  Я  на заседании комитета вносил это предложение,  но оно, к сожалению, не нашло отображения в документе. Причем оно очень краткое.

     В первом      абзаце      констатирующей      части     слова "демократично-правовой"   заменить    на    слова    "кримінально- поліцейської".  И  тогда  вы  увидите,  что  это  будет  полностью отражать нашу административную реформу.

     Я зачитаю,  что получается: "Верховна Рада України відзначає, що  Кабінетом  Міністрів  України  разом  з  Державною  комісією з проведення в  Україні  адміністративної  реформи  проведена  певна робота  стосовно  визначення  цілей,  завдань,  шляхів  та засобів реформування  основних  елементів  системи  державного  управління (адміністративної   системи)   відповідно   до  потреб  формування кримінально-поліцейської держави".

     Я думаю,  что никто не сможет сегодня  опровергнуть  это  мое предложение.   Посмотрим,   кто  проводил  выборы  после  принятия Конституции?  Прежде всего наша полиция.  У  нас  же  министр  уже заявляет,  что ему нужна полиция,  а не милиция, он еще не получил этому  подтверждение,  но  уже  так  заявляет.  Он  и  форму  одел полуфашистскую.  Каждый,  кто видел,  наверное,  сделал правильный вывод.

     Далее. Почему "криминальная"?  Да очень  просто!  Посмотрите: вся  административная система полностью коррумпирована,  начиная с первых лиц:  Лазаренко сидит, муж Тимошенко сидит, Агафонов сидит. И  дальше  можно  называть  массу  фамилий,  которую не хочет нам, нарушая закон и тем самым подпадая под статью Уголовного  кодекса, подать Генеральный прокурор Потебенько.

     Из-за недостатка   времени   я   не   могу   продолжить  свое выступление, но каждый из вас отдает себе отчет в том, что я прав. Поэтому  я вношу предложение,  два слова:  "демократичної правової держави" - то,  что определено в Конституции,  из-за проведенных с момента    принятия    Конституции   "реформ"   заменить   словами "криминально-полицейской".

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Вікторе   Григоровичу! Володимир Миколайович на засіданні комітету мав окрему думку. Вона зафіксована. Увімкніть мікрофон депутата Роєнка. Дві пропозиції.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Шановні народні депутати! Виходячи з того, що адміністративна реформа в нашій державі - це чергова реформа цього режиму,  щоб покрити всі свої злодіяння,  я вношу  пропозицію.  Ми будемо розглядати зміни до Конституції України,  тому є пропозиція готувати питання про ліквідацію інституту  президентства.  Тоді  в нас  адміністративна  реформа  буде  для  народу,  а не для когось іншого.

     І друге. Дуже дивним є те, що в ході адміністративної реформи Держкомзем перейшов до Зайця, тобто до Міністерства екології. Його треба підпорядкувати заново Міністерству аграрної  політики,  тому що  сьогодні  проводиться  так  звана  земельна реформа.  Якраз ці питання повинні бути у віданні Міністерства аграрної політики.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні народні депутати!  Відповідно до положення головуючий підводить   підсумки.   Юрію   Івановичу,  ви  не  наполягаєте  на заключному слові або,  може,  щось  хочете  суттєве  додати?  Будь ласка.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.  Шановні  народні депутати!  Під час перерви до мене  зверталися  багато  народних  депутатів  з  приводу  прийому членами  уряду  народних  депутатів.  Сьогодні  ввечері  я підпишу окреме доручення і  завтра  оголошу  його  на  засіданні  Кабінету Міністрів,  щоб щосереди з 18 години кожен член уряду зобов'язався організувати прийом народних депутатів.  Це буде організовано  під час роботи сесії.

     ГОЛОВА. Системно,   Юрію   Івановичу,  системно,  не  разовий прийом, а системно.

     ЄХАНУРОВ Ю.І. Системно. Щосереди під час роботи сесії.

     ГОЛОВА. У середу після обіду депутати працюють у комітетах  і фракціях, тому до 18- ої години вони можуть визначитись.

     А тепер,  керуючись  положенням,  я  підведу підсумки.  Це не забере багато часу.

     Стосовно першого  питання  я  хочу  сказати,  що  я   поділяю положення  співдоповіді,  з якою виступив від профільного комітету Станіслав Іванович Гуренко, щодо того, що вільні економічні

     зони - це не панацея,  а засіб для досягнення  цілі,  і  вони працюють там, де знаходяться під повсякденним контролем уряду.

     Тому, Юрію   Івановичу,  всі  законодавчі  акти,  прийняті  в Україні стосовно створення вільних економічних зон,  були ухвалені на  пропозицію,  на  вимогу  і  при підтримці уряду.  Тому я прошу продовжити в уряді цю роботу над удосконаленням.

     Щодо адміністративної реформи.  Я хочу, щоб не образився Ігор Борисович,  який  казав,  що  їхній комітет довів би цю реформу до логічного завершення,  а попередній комітет,  який  займався  цією справою, щось не зробив. Я думаю, що жодному із народних депутатів незалежно  від  того,  до  якого  він  комітету  входить,  це   не забороняється,  а  навпаки,  ініціюється  і  створюються умови для плідної співпраці. Тому давайте два комітети  А краще, якби з двох комітетів   ініціативні   депутати   включилися  і  працювали  над реформою.

     Я хочу також висловити своє бачення ось ще з  якого  приводу. Ігоре Борисовичу,  яку б посаду ми не створювали в уряді,  який би ранг їй не присвоював Президент,  поки керівник  уряду  і  уряд  у цілому не захочуть проводити адміністративної реформи, ця посадова особа мало що зробить.

     І останнє.  У нас буде багато охочих покерувати.  Я думаю, це від того, що ті, хто керують, не завжди несуть відповідальність за свої дії протягом того  терміну,  що  вони  керують.  От  якби  ми поєднали права і відповідальність,  можливість і відповідальність, то, я думаю, у нас значно менше було б бажаючих керувати, бо знали б, що не за це треба нести відповідальність.

     Тому я б хотів,  щоб усе-таки при проведенні адміністративної реформи уряд підходив до  цього  творчо  і  вносив  ті  нормативні законодавчі акти,  яких, на його думку, не вистачає, щоб цю роботу зробити ефективно.

     Вам роздані проекти постанов і щодо одного,  і  щодо  другого питань.  У  результаті обговорення вони були суттєво доповнені.  У вас є час  до  четверга.  Внесіть  ці  пропозиції  або  як  окремі поправки,  або  як окремі пропозиції,  і ми під час голосування їх проголосуємо.

     Обговорення завершене.  Рішення ми приймемо у четвер. Вибачте за  затримку.  Дякую  за  роботу.  Пленарне засідання розпочнеться завтра о 10 годині.

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

     ПУХКАЛ О. Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Сьогодні  без  зайвих  вступів маємо сказати відверто і об'єктивно:   практичні   результати   здійснюваної   в    Україні адміністративної  реформи значно відрізняються - і не в кращий бік

- від очікуваних.

     Здавалося б,  є  чітка  Концепція  адміністративної  реформи, визначені основні її напрями,  механізми, етапи здійснення на базі відповідних указів Президента України.  В чому ж причини,  з  яких усі  ми не можемо бути задоволеними - ані уряд,  як це випливає із інформації пана Єханурова,  ані депутати,  а головне  -  громадяни України.

     До речі, за даними останнього опитування, проведеного Центром соціальних  і  маркетингових  досліджень  Соціс  в  усіх  регіонах України,  більшість  учасників  опитування  особисто  очікують від реформи посилення дієздатності держави  та  усунення  бюрократизму (відповідно 36 і 32 відсотки).

     Тобто увага людей акцентується на якісних вимірах реформи,  а не  кількісних,  з  якими  теж  відбуваються   дивні   маніпуляції (скорочується, наприклад, кількість міністерств, відомств, а потім внутрішніми   документами   Кабміну   України   створюються   нові підрозділи,  нові  посади і повзучо зростає кількість працівників, на  що  цілком  справедливо  звертав  нещодавно  увагу   Президент України).

     Найголовніше, з  нашої  точки  зору,  -  відсутність  в уряді спільних  чітких  уявлень  з  принципових  питань,   чіткості   та послідовності  в практичних діях (Комітет з питань стандартизації, Державний   комітет   з   питань   стандартизації;    Міністерство промислової  політики  ліквідується,  в  той  час  як у найбільших європейських державах  воно  є.  А  Україну  ми  ж  хочемо  бачити промисловоаграрною, чи, може, навпаки?)

     Особливо слід  наголосити  на  роботі  з  кадровим складом та кадровим потенціалом.

     1. У середній ланці виконавчої гілки влади

- значна  кількість кадрів переобтяжена негативним старим досвідом (адміністративно-командні,  розподільчі навички),  а талановиту  в управлінському плані молодь залучаємо і показуємо мало.

     2. Слабо   використовується   практика   перевірки  серйозних реформаторських пропозицій у рамках експерименту на  рівні  міста, району,  регіону,  де можна було б обрахувати соціально-економічні наслідки прийняття новаторських законопроектів.  На  це  теж  було звернуто  увагу вчора на нараді у Президента України з питання про проект бюджету 2001 року.

     3. Кадрова політика,  контроль за виконанням рішень - це,  як відомо,  справа  творча.  І лише відсутністю такого контролю можна пояснити  те,  що  апарат  облдержадміністрації   невідомо   якими каналами  збирає дані про роботу народних депутатів і друкує їх на сторінках обласної газети та рекомендує  робити  це  районним.  Це відбувається   в   Чернігівській  області.  Ось  у  мене  в  руках "Борзнянська правда" від 28 серпня 2000 року, де прямо є посилання на облдержадміністрацію. Коментарі тут зайві.

     Тому Кабінету Міністрів слід серйозно працювати з кадрами, бо саме від них і залежать результати адміністративної реформи та  її ефективність.