ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  ж о в т н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу готуватися до реєстрації.

     Сьогодні нашому колезі...  Я хотів сказати скільки вам років, Георгію Корнійовичу,  та боюся,  не хочу  казати.  Давайте  просто привітаємо  Георгія  Корнійовича  Крючкова  з  днем  народження  і побажаємо йому найкращих... (Оплески).

     Але у нас сьогодні ще  один  іменинник  -  Валерій  Пилипович Борзов. Де він? Валерій Пилипович Борзов (Оплески).

     Увімкніть систему,  прошу  депутатів  реєструватися.  У  залі зареєструвалися  368  народних   депутатів.   Пленарне   засідання оголошується відкритим.

     Я хочу   запропонувати   надати  можливість  скласти  присягу новообраному народному  депутату  України.  19  жовтня  2000  року Центральна виборча комісія визнала обраним та зареєструвала Кубова Віталія Івановича народним депутатом  України  в  багатомандатному загальнодержавному     виборчому     окрузі    від    Прогресивної соціалістичної партії України.  Відповідно до статті 79...  (Шум у залі).

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська область).  Я  прошу  дать  мне  возможность  сделать заявление  по  этому  вопросу.  Иван  Степанович,  я прошу!  У нас судебный процесс!..

     ГОЛОВА. Будь ласка, тільки ж я...

     МАРЧЕНКО В.Р. Я прошу.

     ГОЛОВА. Одну хвилину. Щось тут неправильно?

     МАРЧЕНКО В.Р. Да, неправильно.

     ГОЛОВА. Тоді я знімаю питання,  я знімаю.  Я ж не  заперечую, Володимире  Романовичу.  Я  ж зачитую...  А що,  щось не те?  Будь ласка, будь ласка. Я надаю слово як виняток.

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты, Иван Степанович! Я прошу не рассматривать этот вопрос по следующим причинам. Как вам известно, Иван Кунев, который прошел по спискам нашей партии, умер, и на его место  в  соответствии  с  Законом  о  выборах  народных депутатов Украины должен пройти тот депутат,  который является  следующим  в списках. Наша партия на своем сезде, который состоялся 22 апреля, единогласно исключила из списков кандидатов в народные депутаты от партии 14 человек.

     Я просто   хочу   сказать:  "Громада"  знает!  Печерский  суд рассмотрел аналогичный вопрос и принял решение в пользу партии.  И есть норма".

     Мы представили    документы   в   Центральную   избирательную комиссию.  Виталий  Кубов  обратился  в  Печерский  суд.  В   ходе судебного  разбирательства  Печерский  суд  по  непонятным мотивам оставил Кубова  в  списках.  До  сих  пор  Печерский  суд...  Иван Степанович, подождите...

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Володимире  Романовичу,  ваш час завершився.  Я знімаю це питання.  Наталіє Михайлівно, я знімаю це питання.  Доручаю  Комітету  з  питань  Регламенту...  Я потім вам надам... (Шум у залі). Зараз знімаю. Володимире Романовичу, я зняв це питання! Наталіє Михайлівно! Все! Володимире Романовичу, я зняв питання! Зняв питання! Я вас прошу! (Шум у залі).

     Шановні народні депутати,  ми знімаємо це питання з розгляду. Віктор   Семенович   Омеліч   є?  Ми  даємо  профільному  комітету доручення,  розглянути  це  питання.  Це  компетенція  Центральної виборчої  комісії.  Тут  документи оформлені,  але...  Знімаємо це питання.

     Дозвольте мені оголосити депутатські запити. Прошу уваги.

     Депутатський запит групи народних депутатів (Аннєнков, Іоффе, Сінченко  та  інші)  -  до голови Вищого арбітражного суду України Притики про недопустимість чинення тиску на Вищий арбітражний  суд України у конкретній цивільній справі (Шум у залі).

     Ми ж закрили це питання.  Чого ви вийшли на трибуну? Так ми ж зняли це питання. Потім ми з'ясуємо і оголосимо. Я вас прошу...

     Депутатський запит  народного  депутата  Миримського   -   до Прем'єр-міністра  України стосовно виділення коштів для відселення мешканців будинку  по  вулиці  Лєскова  у  місті  Сімферополі,  що перебуває у зоні зсуву. Прошу проголосувати.

     "За" - 144.

     Рішення прийнято.

     Шановні народні   депутати!   Я  прошу  вибачити,  оголошений попередній запит народних депутатів Аннєнкова, Іоффе і інших ми не проголосували.   Прошу   проголосувати.   Голосуйте   і  все  буде правильно.

     "За" - 148.

     Рішення приймається.

     Щодо першого і другого запитів рішення прийнято.

     Групи депутатів (Пилипчук  та  інші)  -  до  Прем'єр-міністра України  у зв'язку з невиконанням доручення Президента України про запобігання  обвалу   аварійного   шляхопроводу   на   Сихівському житловому масиві у місті Львові. Прошу проголосувати.

     "За" - 126.

     Рішення приймається.

     Народного депутата  Василя  Онопенка  до  -  Прем'єр-міністра України щодо встановлення порядку застосування Постанови  Кабінету Міністрів  України  2288 від 13 грудня 1999 року про упорядкування умов оплати праці працівників апарату  органів  виконавчої  влади, місцевого   самоврядування   та  їх  виконавчих  органів,  органів прокуратури,      судів      та      інших      органів       щодо санітарно-епідеміологічної  ситуації у місті Дзержинську Донецької області. Прошу проголосувати.

     "За" - 124.

     Рішення приймається.

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  звернення з питання передачі  Українського  державного  науково-дослідного  та конструкторсько-технологічного      інституту      водопостачання, водовідведення,  гідротехнічних споруд інженерної гідрогеології та екології. Прошу голосувати.

     "За" - 89.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Михайла Гуцола до Прем'єр-міністра України стосовно збільшення асигнувань  на  поточне  утримання  Внутрішніх військ МВС України у 2001 році.

     "За" - 74.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата  Миколи  Лавриненка  до  міністра  оборони України  у  зв'язку  з  відсутністю  реагування   на   депутатське звернення  стосовно вирішення житлової проблеми військовослужбовця Круша. Прошу голосувати.

     "За" - 113.

     Рішення приймається.

     Я оголосив депутатські запити.  Тепер оголошення.  Відповідно до  статті  4.2.2  Регламенту  оголошую  про  входження  народного депутата Володимира Макеєнка до депутатської групи "Солідарність".

     Я ще раз кажу:  я звертався до депутатів з приводу приведення депутата до присяги, але у депутатів, які належать до цієї партії, виникли запитання.  Тому я ще раз вас прошу заспокоїтися! Ми зняли це  питання  до  з'ясування  обставин  і  доручили  це профільному комітету.  Профільний комітет його розгляне, і ми його вирішимо на наступному пленарному засіданні.  Так,  я вам ще раз кажу: вирішує Центральна виборча комісія. Депутате Асадчев, займіть місце!

     Оголошується до розгляду питання 6120...  (Шум у залі).  Я не хочу бійки на трибуні! Займіть свої місця... (Шум у залі).

     Нам треба  робота  чи  бійка  на трибуні,  Асадчев?  Я ще раз кажу!..  Я вам ще раз кажу:  займіть своє  місце  і  працюйте  над документом.  А чи я маю право - це вже інша справа.  Я вам іще раз кажу...  Чому ви зараз з'ясовуєте стосунки біля трибуни?!  (Шум  у залі).

     Я прошу народних депутатів:  займіть свої місця! Є інші місця для з'ясування тих питань,  які виникли як в однієї групи, так і в другої групи.  До порядку денного це питання не включається,  воно ставиться автоматично,  так!  Так я ж спробував це зробити, але ви мені заважаєте. Займіть своє місце!

     Оголошується до  розгляду  проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про порядок висвітлення роботи шостої   сесії   Верховної   Ради   України   третього   скликання (реєстраційний номер 6120).  Доповідає голова  Комітету  з  питань свободи слова та інформації Олександр Олексійович Зінченко.

     Я прошу,  звільніть трибуну для доповідача.  Я прошу вас.  Ми з'ясуємо все.  Ну, не можна ж на трибуні з'ясовувати стосунки двом групам депутатів. Є одна група, є друга... (Шум у залі).

     Та ви  не  кричіть!  Я вас прошу,  пані Тетяно,  я вас прошу, звільніть трибуну, дайте можливість працювати Верховній Раді.

     Увімкніть на  одну  хвилину.  Я   надавав   слово   Марченку. Увімкніть на одну хвилину.

     ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПСПУ).  Дякую, Іване Степановичу. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! В данный момент парламент нарушает конституционные нормы, потому что полномочия  депутата  признает   ЦВК,   и   регламентный   комитет парламента даже не может рассматривать этот вопрос,  пока депутат, полномочия которого признаны ЦВК, не примет присягу.

     Что мы  делаем?  Мы   сегодня   идем   на   поводу   каких-то политиканов,  которые  втягивают  и  парламент,  и  государство  в какие-то  интриги.  Депутат  Кубов  был  председателем   партийной организации   Киевской   области.   Он  внес  неоценимый  вклад  в предвыборную кампанию.  И тот сезд ПСПУ, о котором здесь говорят, был собран из членов, которые вообще не имели отношения к событиям 1997 года, когда принималось решение по утверждению списка.

     Я прошу депутатов не идти  на  поводу  вот  тех  политиканов, которые постоянно будоражат парламент и государство.  И партии,  о которой говорят, уже нету. Сегодня ПСПУ - это Витренко и Марченко. И  те  ее члены,  которые есть сегодня (это уже шестой или седьмой созыв  партии),  не  имели  никакого  отношения   к   предвыборной кампании.  Они даже не знают,  как мы делали эту партию,  какой мы вклад в это  внесли!  И  на  сегодня  интересы  ПСПУ  по  созданию общества  социальной  справедливости  выражают  те  члены  партии, которые ушли от этих демагогов,  ничего общего не имеющих  с  теми лозунгами, которые они выдвигают.

     Спасибо.

     Засідання веде Перший заступник

     Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  ми  продовжуємо наше засідання.  Слухається  проект  Постанови  про  внесення  змін  до Постанови  Верховної  Ради  України про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України третього скликання.  Доповідає голова  Комітету  з  питань  свободи  слова та інформації Зінченко Олександр Олексійович. Будь ласка, Олександре Олексійовичу.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Вікторе Володимировичу.   Проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про внесення змін до Постанови  Верховної  Ради  України  про  порядок висвітлення  роботи  шостої  сесії Верховної Ради України третього скликання має на меті вдосконалення механізму  висвітлення  роботи поточної    сесії   Верховної   Ради   засобами   телебачення   та радіомовлення, а також приведення порядку та обсягів обов'язкового висвітлення  діяльності  Верховної Ради України у відповідність до норм,  визначених  Законом   України   про   порядок   висвітлення діяльності   органів   державної   влади   та   органів  місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

     Прийняття нової  редакції  пункту  3  чинної  Постанови   про порядок  висвітлення  роботи  шостої  сесії Верховної Ради України третього  скликання  дозволить  покласти  виробництво  за   участю представників  комітетів  Верховної  Ради України,  фракцій і груп щосуботньої програми,  що розміщуватиметься  на  каналі  УТ-2,  на дирекцію  телерадіопрограм  апарату  Верховної  Ради  України.  Це унеможливить   втручання    з    боку    персоналу    Національної телерадіокомпанії   України   у   зміст   програм   та  у  перебіг телевізійного запису розмови  між  народними  депутатами  України. Запис  програми  передбачається  здійснювати у п'ятницю,  у другій половині дня, по закінченню трансляції.

     Необхідність внесення змін до пункту  4  Постанови  Верховної Ради  України зумовлена тим,  що загальна тривалість радіопрограм, розміщення яких чинною постановою передбачено  на  першому  каналі Національної  радіокомпанії  України,  перевищує  межі,  визначені Законом  України  про  порядок  висвітлення   діяльності   органів державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування в Україні засобами масової інформації.

     Нагадаю, що верхня межа становить три  відсотки  від  річного обсягу   часу  загальнонаціонального  каналу  мовлення.  Ці  квоти Національна  радіокомпанія  України  пропорційно   розподіляє   по місяцях.  Тривідсоткова  квота  від  місячних  обсягів мовлення на каналі УР-1 складає 1047,6 хвилини,  в той час як  середньомісячна тривалість  сорокап'ятихвилинних  щотижневих програм та трансляцій пленарних засідань на каналі УР-1,  передбачених чинною постановою Верховної  Ради,  становитиме 2370 хвилин,  що означає перевищення квоти трохи більше ніж у 2,2 раза.

     Натомість пропонується  трансляція  пленарних   засідань   за окремим  графіком  відповідно  до  календарного  плану  проведення шостої сесії Верховної Ради України. Так, по вівторках і четвергах передбачені  трансляції  загальною  тривалістю 120 хвилин на день, підкреслюю,  на  день.  Вони   включатимуть   коротку   підсумкову інформацію   щодо  перебігу  попереднього  обговорення  питань  на ранковому  та  вечірньому  пленарних  засіданнях  Верховної   Ради України.  У  середу і п'ятницю засідання завершуються о 14 годині, тому пропонується здійснювати  трансляції  обсягом  75  хвилин  на день.  Загальна  тривалість  усіх  радіопрограм  на  каналі  УР-1, розміщення яких передбачене цим проектом постанови впродовж жовтня 2000 року - січня 2001 року,  складатиме 3825 хвилин, що практично збігається з тривідсотковою квотою від обсягів мовлення на УР-1 за цей же період (3841,2 хвилини).

     Крім того,  народні  депутати України - члени комітету внесли доповнення до проекту  постанови  стосовно  доручення  керівникові Апарату  Верховної Ради забезпечити укладання угод про висвітлення діяльності  парламенту   з   телерадіорганізаціями   різних   форм власності.  Це  дасть  змогу розширити висвітлення роботи поточної сесії за рахунок залучення  недержавних  телерадіоканалів.  Як  ви знаєте, Верховна Рада вже має позитивний досвід такої співпраці. Я маю на увазі повну трансляцію пленарних засідань на "Радіо-Рокс".

     Внесення запропонованого  доповнення  дозволить  організувати радіотрансляцію   пленарних   засідань   на  одній  з  FМ-станцій, поширювати спеціальні інформаційні  радіопрограми  про  діяльність парламенту,   розміщувати  телерадіопрограми  за  участю  народних депутатів у прямому ефірі каналів,  що за  рейтингом  випереджають "УТ-1".

     Я ще раз підкреслюю: постанова, текст якої вам запропоновано, унеможливить  супротив  чиновників   різного   рангу   нормальному висвітленню роботи поточної сесії Верховної Ради.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу.

     Чи є  запитання  до  доповідача?  Прошу  записатися.  Депутат Баулін. Наступний - депутат Матвієнков.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.   Уважаемый   Александр Алексеевич!   У   меня   вопрос   по   четвертому  пункту  проекта постановления,  который вы сегодня докладывали.  Я зачитаю: "У дні пленарних  засідань  Верховної  Ради України у вівторок і четвер - загальною тривалістю (це радіотрансляція) по  120  хвилин,  у  дні пленарних  засідань  Верховної  Ради України у середу і п'ятницю - загальною тривалістю по 75 хвилин".  Запитання.  Я так розумію, що це пряма радіотрансляція.  Але за яким принципом будуть вибиратися ці 120 і 75 хвилин? Засідання ж триває трохи більше.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дякую.  Ми з вами  домовлялися,  що,  напевно, некоректно  висвітлювати  розгляд  документів  у  другому читанні, оскільки радіослухачі не будуть мати  ніякого  уявлення  про  суть питання.  Ви знаєте процедуру другого читання: називається стаття, називається прізвище депутата,  навіть  інколи  не  цитується.  Ми унеможливлюємо  трансляцію  розгляду  несуттєвих питань,  які не є зрозумілими радіослухачеві і організуємо  графік:  перше  читання, третє читання,  тобто всі ті читання, які дають чітке уявлення про нашу роботу по суті питання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Ситник.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55, Донецька область). Спасибо. Я прошу передать слово моему постоянному коллеге Журавскому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України. Дякую колезі Матвієнкову за такий жест доброї волі.

     По суті.  У проекті пропонується, щоб у суботній телепрограмі брали участь представники не  комітетів,  а  депутатських  груп  і фракцій.   Запитання   таке:   чи   не  буде  цим  порушене  право позафракційних? Їх у нас немало в сесійній залі.

     Дякую.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Ні,  права  позафракційних  будуть  збережені. Відповідно  до  нашої  домовленості квота позафракційних депутатів зберігається,  і їхні  представники  будуть  брати  участь  у  цій програмі.  У  графік  вони  включені,  тому  ніяких обмежень права народного депутата виступати не буде.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ситник.  Наступний  -  депутат Беспалий.

     СИТНИК К.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Прошу передати слово депутату Матвієнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".  Олександре Олексійовичу! Чи погодитеся ви з тим, що нинішня  ситуація в Україні,  яка є надзвичайно катастрофічною,  у великій мірі пояснюється пасивністю і зневірою її  громадян?  Хочу нагадати   вам   період  початку  90-их  років,  коли  була  пряма трансляція засідань Верховної Ради  України.  Комуністи,  яких  ми сьогодні  так  критикуємо,  могли  заборонити  її,  але не зробили цього.  І завдяки прямій трансляції ми підняли активність громадян на  достатньо  високий  рівень.  Можливо,  це  були  найкращі роки народження демократії в Україні.  Сьогодні так звані демократи, до яких ви себе відносите, забороняють пряму трансляцію, бо те, що ви називаєте двогодинною трансляцією,  не є прямою трансляцією,  а  є якимось  колажем усього того,  що тут відбуватиметься.  І це хтось буде відбирати.

     Чи розумієте ви,  як  демократ,  яку  невиправну  помилку  ми робимо  в  цьому залі?  Якщо ми хочемо,  щоб в Україні дійсно щось змінилося,  ми  мусимо  сьогодні  показати  приклад  відкритої   і відвертої дискусії.  Парламент представляє всі верстви, всі групи, всі політичні сили.  Чому ви  не  є  прибічником  цього?  Чому  ви забороняєте  пряму трансляцію навіть в межах двох годин?  Чому нам не дати в прямій трансляції хоча б 30-хвилинні розминки,  під  час яких  виголошуються  заяви  всіх політичних сил?  Чому ми сьогодні разом з Президентом ховаємо правду від українського народу?

     Дякую.

     ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Анатолію Сергійовичу. Погодитися з вашою думкою не можу. У мене принципово інша думка. Ви висловлюєте одну, я висловлюю іншу.  До речі,  я висловлюю не свою особисту думку, а комітету.  Двадцять  один  член  комітету  голосував за цей проект постанови.  Принципово не погоджуюсь  щодо  питання  про  звуження демократії,  оскільки опозиція на минулій сесії мала значно менший обсяг висвітлення.  Навіть за умов різкого обмеження  і  фактичної невідповідності  постанови,  яку ми з вами вже прийняли,  вимогами статей 9,15,18 сьогодні організовується висвітлення роботи  шостої сесії.  Я  принципово  наголошую  на  тому,  що комітет послідовно реалізує політику  на  розширення  представництва  Верховної  Ради України в телерадіопросторі України.  Це наша прнципова позиція, і ми будемо її дотримуватися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Ваш проект постанови стосується трьох різних позицій і скомпонований таким чином, що перша і третя позиції не викликають серйозних заперечень,там містяться уточнення щодо   комітетів  і  доручення  керівникові  апарату.  А  найбільш дискусійна позиція - щодо обсягів трансляції.  І вся дискусія  іде навколо цього.

     У мене виникає таке суто технічне запитання.  Чи не варто вам було цей проект постанови розділити на  два?  Тому  що  можуть  не підтримати одну позицію, і вона зірве інші.

     ЗІНЧЕНКО О.О. Ще раз кажу, що комітет не бере на себе питання погоджувати графік висвітлення роботи сесії  Верховної  Ради.  Він буде це пропонувати,  і тільки депутати (виключно депутати) будуть приймати  відповідні  положення  і  затверджувати   графік   через механізм  погодження на Погоджувальній раді і механізм голосування на пленарних засіданнях. Тому комітет лише сформулював свою думку, як  він  вважає  за  потрібне  увійти в законодавче правове поле і надати можливість використати ті 3 відсотки,  передбачені законами про  інформацію,  про  висвітлення  діяльності  органів  місцевого самоврядування і Верховної Ради, у відповідності із законом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Федорина.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний пане Зінченко!  Мені здається,  що канал "Інтер", який ви контролюєте, дещо хибує об'єктивним розглядом інформації про події в парламенті.

     Тепер щодо денного проекту постанови.  Чи не здається вам, що було б доцільно передати управління цим каналом за прикладом Росії відомим  діячам  культури,  науки,  освіти  України для того,  щоб отримати канал,  який буде об'єктивно висвітлювати політичне життя України, у тому числі інформацію про парламент?

     Дякую.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дуже дякую.  Я думаю,  що така відома особа як пан Федорин має розраховувати на те,  що  він  буде  включений  до складу  ради,  яка  буде  раз  на  місяць  збиратися  на  каналі і висловлювати зауваження щодо його діяльності.  Я пропоную  вам  це зробити.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  Для  обговорення  цього  питання  записалися шість народних депутатів.  Слово в обговоренні надається народному депутату Беспалому. Наступний - депутат Журавський.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги! Я торкнусь тільки тих змін,  які пропонуються даним проектом постанови,  тому що  базову  постанову  про  порядок  висвітлення ми вже прийняли і немає сенсу її переглядати.  Пропонується три зміни.  Перша зміна, щоб  на  УТ-2 замість комітетів Верховну Раду представляли фракції та групи.  Безумовно,  цю зміну варто підтримати з двох  обставин. По-перше,  позиція  Верховної Ради формується у фракціях і групах, що  вчора  було  продемонстровано  розглядом  питання  про  проект бюджету.

     По-друге, зараз  усі  комітети очолюють виключно представники більшості,  а представники опозиції будуть зовсім відсторонені від телеефіру. Тому пункт 1, безумовно, варто підтримати.

     Варто підтримати   також   і   пункт   3,   який   чомусь  не пронумерований.  Це останній абзац,  який є  технічним  і  доручає керівникові  апарату  Верховної  Ради  вчасно укладати угоди.  Він також не викликає сумнівів. Звідси висновок, що проект постанови є корисним у цій частині.

     Але все  зводить  нанівець  пункт 2,  який передбачає звузити обсяги  трансляції  порівняно  з  тим,  що  ми   ухвалили.   Зараз висвітлення  (чи витемнення) роботи Верховної Ради у найпотужніших засобах  масової  інформації  -  на  загальнонаціональних  каналах телебачення  і  радіо  -  відбувається  таким  чином,  що  в  мене складається враження,  ніби я працюю зовсім  в  іншій  Раді.  Якщо дивитися  тільки  телевізор,  то  таке враження,  що тут зібралися некомпетентні професійні скандалісти,  які не розуміють самі, чого вони хочуть. До цього веде саме вибіркова трансляція. Відповідаючи на питання,  пан Зінченко сказав, що ми будемо вибирати цікаві для виборців проблеми.

     Тоді я  задаю  питання:  а  хто  вибирає,  які  питання є для виборців цікавими,  а які  ні?  Ми  розуміємо,  що  при  будь-якій вибірковій  трансляції  той,  хто вибирає,  той і замовляє музику. Йдеться про право виборців на отримання інформації.  Я недавно був у Польщі.  Там два відсотки слухають і дивляться пряму трансляцію, але саме вони формують громадську думку.  Тому йдеться  про  право виборців.

     Що ж  до  того,  що  Закон  про  порядок  висвітлення  роботи Верховної Ради встановлює норму 3 відсотки (яка є  дуже  дивною  і викликає  великі  сумніви щодо конституційності),  то я думаю,  що наше завдання якраз полягає в тому,  щоб ці 3 відсотки зняти,  або принаймні   щоб   вони   не  поширювалися  на  висвітлення  прямих трансляцій.  До  речі,  я  вніс  відповідний  проект  закону,  він зареєстрований.

     Тому пропозиція  буде  такою:  прийняти  цю  постанову в тому разі,  якщо пункт 2 буде з неї вилучений.  В іншому випадку її  не приймати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для  виступу  надається народному депутату Журавському. Наступний - депутат Федорин.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія  України.  З тим,  що сказав мій колега Беспалий, я не можу не погодитись. Тому я не буду повторювати аргументацію Беспалого,  я лише скажу, що не у  всіх  країнах  здійснюється пряма трансляція роботи парламенту. Немає потреби давати  в  ефір  сам  процес  роботи  парламенту,  і особливо  в четвер,  коли ми приймаємо закони в другому і третьому читаннях.

     Світовий досвід показує,  що пряма трансляція  є  лише  тоді, коли  виступає  Президент  держави  або  парламент  приймає  якісь резонансні рішення.  І все.  У нас всетаки тут є певний перекіс. Я думаю,  що постанова Верховної Ради України,  якщо ми її приймемо, дасть можливість висловити  думку  і  представникам  комітетів,  і представникам депутатських фракцій і груп.

     Але я хотів би нагадати, що у нас понад 50 позафракційних  депутатів.  Я  звертаюся  конкретно  до  голови комітету   пана   Зінченка  і  до  представників  цього  комітету. Необхідно врахувати інтереси позафракційних,  чіткіше їх виписати. Тому що більшість позафракційних - це все-таки люди,  яких обирали персонально виборці,  які обрані по  мажоритарних  округах.  Якраз проект  постанови,  який  представляв пан Зінченко,  не враховує в достатній мірі інтереси позафракційних.

     І висновок.  Я вважаю,  що  проект  постанови  після  певного доопрацювання можна прийняти за основу.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату  Федорину. Наступний - депутат Марченко.

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Мені  здається,  що  питання,  яке сьогодні порушено,  надзвичайно важливе,  тому що, як я вже говорив у попередньому своєму виступі, наш  інформаційний простір захоплений буквально трьома політичними партіями. І якщо подивитися Перший канал, канали "1+1", "Інтер" та інші,  то  можна  побачити,  що  іде дуже одностороннє висвітлення діяльності парламенту і дуже одностороннє  висвітлення  діяльності нашого уряду.

     Я думаю,   що  не  повинно  бути  такої  практики,  коли  три загальноукраїнських канали контролюються  лише  трьома  чи  навіть двома   політичними  силами.  В  інших  країнах,  навіть  якщо  це приватний канал,  то власник цього каналу,  як  правило,  не  бере участі в політичному житті своєї держави.

     У зв'язку  з  цим проблема,  порушена сьогодні,  повинна бути чітко вирішена.  Ми повинні мати повну  трансляцію  роботи  нашого парламенту. Все, що відбувається в парламенті, наш народ має право знати і розуміти, "хто є ху", як говорив відомий класик.

     Тому, однозначно підтримуючи те,  що ми  повинні  обов'язково мати  повну  трансляцію,  я  хочу  заявити,  що  також  ми повинні серйозно  підійти  до  питання,  порушеного  вчора   представником фракції  Українського  народного  Руху  про парламентські слухання щодо інформаційної політики в Україні.

     Я хочу,  щоб, готуючись до цих слухань, ми зробили відповідні запити  в  податкову адміністрацію,  в органи реєстрації суб'єктів підприємницької  діяльності,  щоб  ми  отримали  інформацію,   хто володіє  українським  інформаційним простором.  І ми побачимо,  що дуже часто це іноземні компанії невідомого походження,  з невідомо якою ідеологією.  І було б усе це не страшно,  якби вони проводили нормальну  інформаційну  політику.  А  то  інколи  послухаєш   наш телеканал і не знаєш,  що хотіли по ньому сказати, де тут державні інтереси.

     Знову-таки хочу  порушити  питання  про  мовний  режим  наших телеканалів.  Включиш  20  наших  каналів,  і  на жодному з них не говорять українською мовою.

     Тому, закінчуючи свій  виступ,  хочу  сказати  таке.  Давайте приймемо   постанову   і  будемо  транслювати  пленарні  засідання українського парламенту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається   депутату Марченку. Наступний - депутат Чиж.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые депутаты!  Давайте посмотрим,  что  происходит сегодня  в  нашем  обществе.  Не  является ли происходящее у нас в стране позором для нашей страны, не содействуют ли этому позору те решения, которые принимает Верховный Совет?

     Посмотрите Конституцию.  Она  провозглашает,  что  Украина  - правовое,  демократическое государство.  А что в действительности? Соблюдаются  ли нормы правового демократического государства у нас в стране?  Я думаю,  что каждый из вас понимает: не соблюдаются ни на каком уровне.

     В регионах диктат устанавливают губернаторы,  в центре диктат устанавливают либо  кланы,  либо  Администрация  Президента,  либо представители правительства, финансово обеспеченные.

     Как же  нашим гражданам разобраться,  что происходит?  Как же идти  в  Европу,  не   выполняя   обыкновенных   норм,   принципов демократии?  У  нас  что  в  стране  есть  нормы законов,  хотя бы плохенькие,  которые бы  давали  право  оппозиции  высказать  свое отношение к происходящему,  показать избирателю,  как голосует тот или иной депутат или та или иная политическая  партия?  Избиратель же должен знать,  что делает Верховный Совет, должен знать истину, правду. Информация должна быть достоверной.

     А у  нас  средства  массовой  информации  распределились   по кланам.  Кланы  либо  между  собой  дерутся,  либо  защищают  свои интересы,  а те,  у кого  нет  таких  финансовых  источников,  нет собственних средств массовой информации, рассказать о происходящем практически не могут.

     Я депутат уже трех созывов.  На протяжении последних трех лет мне  не дают возможности выступить по местному радио и не печатают в прессе. Когда проходил референдум, заблокировано было все. Вы же понимаете. Это что, страна развивается по пути демократии? Нет.

     Что можно  сделать  в  данный  момент.  Нужно  принять проект постановления,  чтобы была прямая трансляция. И вот в прямом ефире мы расскажем тем продажным предателям, которые прошли по списку, к сожалению,  нашей партии,  а теперь ушли  в  другие  фракции,  что Прогрессивная  социалистическая  партия  живет  и  развивается.  И Прогрессивная  социалистическая  партия  Украины  будет  проводить митинг,  акцию  протеста  по всей Украине 29 октября с требованием отставки Президента Кучмы,  с требованием отставки того,  кому эти продажные скоты начали сегодня служить.

     И последнее.  Что  происходит  сегодня?  Есть  решение  суда. Решение суда мы вправе  обжаловать  -  партия,  которая  формирует список.  Есть  Центральная избирательная комиссия.  Мы обратились, подали все решения.  Председатель Печерского суда до  сих  пор  не дает   нам   решение  на  руки,  не  позволяя  опротестовать  его. Центральная избирательная комиссия нас  не  пригласила.  И  тайно, по-воровски  пытаются  депутата,  который  должен пройти по нашему списку,  защищать политическую волю,  економические  и  социальные программы   наших  избирателей,  бросить,  по  всей  видимости,  в "Трудовую Украину".

     Обо всем этом избиратели должны знать и обеспечить это  можно только осуществляя прямую трансляцию.

     Уважаемые депутаты! Прямая трансляция

- это  демократизм.  Я  призываю   всех   голосовать   за   прямую трансляцию.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Чижу.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Вікторе Володимировичу. Я хочу просто нагадати, що  з  певного  періоду  -  за  півроку  до президентських виборів Верховна Рада була відключена від прямої радіотрансляції, і з того часу  вона  стала  німою.  По  суті,  ми не можемо донести те,  що говориться  у  Верховній  Раді  депутатами,   до   людей.   І   це ненормально.

     Комітет Верховної Ради і до цього періоду,  і вже зараз, я це засвідчую,  намагається все зробити,  щоб Верховна Рада,  оскільки вона   відповідно   до   Конституції,  повинна  працювати  гласно, відкрито, саме так і працювала.

     Мені здається, що сьогодні треба на проблему, яка є, дивитися з  двох  площин.  Або ми домагаємося всього і,  знаючи ситуацію зі свободою слова, яка насправді є абсолютно контрольована, нічого не отримуємо,  або  ми  виписуємо  норми  в цій постанові так,  щоб у будь-якого чиновника чи того,  хто впливає на чиновника,  не  було аргументів,  не  було  що  сказати.  Це  має  бути абсолютно точно виписано  в  межах  тих  квот  на  трансляцію,   які   передбачені законодавством.  Це  має  бути відіслано на ті канали,  які можуть висвітлювати  нашу  роботу.  І  це  не  обов'язково   мають   бути загальнонаціональні державні канали.  Є дуже серйозні канали,  які покривають територію не меншу,  а то  й  більшу.  Ми  все  повинні зробити  для  того,  щоб  забезпечити багатоваріантність донесення інформації  до  наших  виборців.  Я  думаю,  що  в  тому   проекті постанови,  який зараз пропонується,  такий підхід або такий намір ми намагаємося втілити.

     Звичайно, я виступаю і завжди виступав  за  пряму  трансляцію пленарних засідань, бо це завжди без купюр, бо це завжди точно. Та й  журналістам  з  каналів,  які  висвітлюють  нашу  роботу,   так простіше, не треба потім виправдовуватися: так сказав депутат, так вирішила Верховна Рада.  Але за нинішньої ситуації,  того,  як  це робилось  вже  кілька  сесій поспіль,  практично можна передбачити нульовий  варіант.  І  тому  я  закликаю  підтримати  цей   проект постанови.

     І, нарешті,  взагалі щодо свободи слова та інформації в нашій державі  хочу  нагадати,  що  ми  минулих  два  роки  до   зимової реструктуризації парламенту тільки те й робили, що боролися за те, щоб виконувався закон,  виконувалися норми Конституції. Ми провели парламентські   слухання,  ми  прийняли  постанови,  ми  в  період виборчої кампанії проводили великі зустрічі з представниками  всіх телерадіоорганізацій та телекомпаній. Результатів дуже мало. Тому, мені  здається,  нам  треба  повертатися  до   питання   прийняття інформаційного  кодексу,  законом  врегульовувати ті питання,  які передбачені Конституцією.  Тоді буде механізм реалізації  реальної свободи слова в нашій державі.

     А зараз  треба  підтримати проект постанови,  якщо ми хочемо, щоб хоч якось Верховна Рада звучала і  доносила  свою  позицію  до виборців.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Ми закінчили обговорення даного питання.  Всі  бажаючі  народні  депутати  мали можливість  виступити.  Голосування  з  цього  питання відбудеться згідно з Регламентом, через тиждень, у четвер.

     ------------

     Переходимо до розгляду наступного  питання  порядку  денного. Розглядається  проект  Закону  про  географічні  назви.  Доповідає перший заступник міністра екології та природних  ресурсів  України Рубан Юрій Григорович. Будь ласка, Юрію Григоровичу.

     РУБАН Ю.Г.,  перший  заступник міністра екології та природних ресурсів України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я маю  честь  представити  на  ваш розгляд проект Закону України про географічні назви.

     Справа в  тому,  що  нормативні  акти  щодо  найменування  та перейменування  географічних  об'єктів,  які зараз фактично діють, були розроблені ще за часів Радянського Союзу, причому деякі з них ще  в  40-50-ті  роки,  і  на  сьогодні  не  відповідають сучасним потребам України, як незалежної держави.

     В Україні нині відбувається процес виготовлення  нових  карт, готуються  до  друку  різного  роду  довідники,  сподіваємось,  що найближчим часом з'явиться нова українська енциклопедія.

     У зв'язку   з   цим   необхідно   відпрацювати    відповідний законодавчий    механізм   врегулювання   питань,   пов'язаних   з географічними назвами.  Потребують якнайшвидшого вирішення питання найменування та перейменування населених пунктів,  транспортних та інших об'єктів,  а також їх  унормування  та  написання  державною мовою.

     Наведу приклад.  В  засобах  масової  інформації інших держав навіть назва столиці України,  не кажучи вже про інші  географічні об'єкти,  передається  латинськими  літерами в досить спотвореному вигляді.

     Ми вважаємо, що прийняття цього закону дасть змогу створити в державі  відповідну  законодавчу  основу  для вирішення зазначених проблем.

     Проект Закону України, внесений на ваш розгляд, складається з 15  статей.  У  статтях  1-3  подані  загальні положення,  основні терміни і визначення.

     Статтею 4   визначений   спеціальний   уповноважений    орган виконавчої  влади  з  питань  встановлення,  унормування,  обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв.

     Стаття 5 регламентує порядок встановлення географічних  назв, присвоєння    географічним    об'єктам   імен   видатних   вчених, дослідників,  державних або громадських діячів,  а також вимоги до перейменування географічних об'єктів.

     Статтею 6  передбачається,  що  "назви  географічних об'єктів України,  їх   континентального   шельфу,   виключної   (морської) економічної  зони утворюються і передаються державною мовою для їх офіційного застосування". Передбачається також порядок унормування і  написання  географічних  назв,  передача українською мовою назв географічних об'єктів зарубіжних країн,  об'єктів Землі, Світового океану, що перебувають поза юрисдикцією нашої держави.

     У статтях  7-9  визначаються  повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з найменування та перейменування географічних  об'єктів,  а  також  порядок подання пропозицій щодо встановлення географічних назв.  Тобто  пропонується  впорядкувати процес перейменування географічних об'єктів,  який тепер є. Згідно з визначенням географічними об'єктами є також вулиці,  площі наших міст, селищ тощо.

     Статті 10  та  11  встановлюють  порядок обліку та реєстрації географічних назв,  ведення Державного  реєстру,  використання  та збереження географічних назв.

     Порядок фінансування  діяльності,  пов'язаної з встановленням географічних назв, подано в статті 13.

     Міжнародне співробітництво у сфері географічних назв з Групою експертів  ООН  з географічних назв та національними топонімічними службами зарубіжних країн регламентуються в статті 15.  Реалізація положень цієї статті дозволить Україні на правовому рівні ввійти в ООНівську  систему  географічних  назв.  До  речі,  ми   і   зараз співпрацюємо,  а  прийняття  закону створить необхідне законодавче підгрунтя.

     З огляду на економічну ситуацію,  законопроектом передбачено, що    фінансування    витрат,    пов'язаних    з    найменуванням, перенайменуванням,   буде   здійснюватися    органами    місцевого самоврядування,  які  приймають  про це рішення.  І тому прийняття закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету.

     Введення в дію Закону України про географічні назви  зумовить необхідність    розробки    і    прийняття   відповідного   пакета нормативно-правових  актів,  спрямованих  на  реалізацію  положень закону,  які  будуть  розроблені Кабінетом Міністрів у встановлені терміни.

     Зважаючи на  те,  що  я   вам   доповів,   прошу   підтримати законопроект у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Юрію   Григоровичу.   Є   запитання   до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

     Слово для запитання надається народному  депутату  Алексєєву. Наступний - депутат Костинюк.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый докладчик!  Один мой коллега говорит так: "Это очень важный закон, народ ждет".

     Но я не думаю,  что этот закон не среди первоочередных,  его, конечно, можно принять...

     Хочу задать вам один маленький вопрос.  У нас есть Закон "Про мови  в  Україні",  в  котором  урегулированы  вопросы  применения языков, в том числе и по географическим названиям.

     Какая была   необходимость   вставлять  в  этот  закон  целую отдельную статью? Вы же прекрасно понимаете, что этот вопрос носит не  лингвистический  и  не  культурологический  характер,  а чисто политический.  Зачем вам надо было вставлять эту статью?  Чтобы по ней разгорелся сыр-бор?  Закон,  который бы прошел на ура,  теперь будет, скажем так, долго кантоваться.

     РУБАН Ю.Г. Шановні народні депутати! Ця стаття саме і містить посилання на Закон про мови в України, який тепер діє.

     Що стосується  політики...  Я дуже просив би вас,  щоб ці два питання були розділені.

     Справа в тому,  що коли ми друкуємо офіційні карти, чи карти, які   ми   друкуємо,   скажімо,   використовуються  нами  під  час переговорних  процесів  в  ході  делімітаціїдемаркації  державного кордону,  то мають бути вироблені єдині принципи встановлення назв географічних об'єктів.  Якщо ми цього не зробимо,  то весь час  ми будемо  змушені вносити якісь поправки,  матимемо якісь труднощі з цим процесом. Ну, нам просто буде важко вести переговорний процес.

     Тому коли  Міністерство  закордонних  справ,  інші   державні органи  ведуть  переговори,  то  їм  треба  класти  на  стіл перед партнерами карти,  виконані  відповідно  до  Конституції  України, відповідно  до  Закону  про  міжнародні  договори  України,  який, власне,  прийнятий Верховною Радою досить давно,  на основі  якого діють органи виконавчої влади.

     Тому питання про державність мови - це питання про те, щоб ці всі міжнародноправові документи,  наші  внутрішні  документи  були підготовлені   відповідно   до   вимог   усього   пакета   чинного законодавства.  Тобто ця норма не має на меті,  скажімо, ущемлення прав інших мов.  Між іншим,  я хотів би підкреслити, що якщо хтось захоче видати в Україні карту російською мовою,  то він  прекрасно зможе  це  зробити.  Тут  мова  йде трошки про інший порядок:  про підготовку офіційних документів і прийняття рішень  на  офіційному рівні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Костинюк.  Наступний - депутат Донченко.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Шановний доповідачу!  Я так почув,  що ви сказали, що законопроект не потребує додаткового фінансування,  але ж  стаття  13  визначає порядок   фінансування  діяльності,  пов'язаної  з  встановленням, унормуванням, реєстрацією, обліком географічних назв, у тому числі із  державного бюджету.  Чи є у вас розрахунок потреби цих коштів? Це перше запитання.

     І друге. В проекті передбачаються якісь відповідальні органи, які  здійснюють  контроль  (я  скажу далі за чим).  Але саме слово "відповідальні",  на  мою   думку,   калька   з   російської   від "ответственные".  Не  можуть якісь органи бути безвідповідальними. Кому і за що вони відповідальні? Отже, вони здійснюють контроль, у тому числі і за використанням,  встановленням і збереженням назв в Україні.  Як ці органи будуть зберігати ці назви?  Десь в  якомусь селі   сільська   рада   схоче  перейменувати,  наприклад,  вулицю Комінтерну на якусь іншу назву,  то що, ці органи будуть зберігати цю назву, чи що вони будуть робити в плані зберігання назв?

     Дякую.

     РУБАН Ю.Г. Дякую. У цій статті написано таке.

     Перше. Із    Державного    бюджету    фінансуються    витрати центрального  органу  виконавчої  влади,  уповноваженого  у  сфері топографогеодезичної   діяльності,   яким   зараз  є  Міністерство екології та природних ресурсів.  І ми  сподіваємося,  що  Верховна Рада  підтримає в наступному році пропозиції,  що ми внесли.  Воно буде займатися цими питаннями на рівні держави,  тобто  готуватиме відповідні нормативні документи тощо.

     Ці витрати  - це не додаткові витрати,  вони вже зараз є.  І, між іншим,  вони  зберігаються  на  рівні  цих  3,5  мільйона  вже протягом п'яти років.  У зв'язку з цим,  я думаю,  що швидше можна сказати про скорочення витрат державного бюджету.

     Друге. Орган  місцевого  самоврядування,  за  поданням  якого вносяться пропозиції,  чи приймаються рішення щодо перейменування, сам і несе ці витрати.  Якщо якась селищна рада прийме рішення про перейменування  якоїсь  вулиці,  то вона буде нести витрати,  а не Державний бюджет України.  Це відповідає принципам  самоврядування тощо.

     Далі відносно того,  як буде здійснюватися контроль. Контроль здійснюватиметься на рівні підготовки офіційних документів, в яких згадуються назви географічних об'єктів.

     І щодо контролю.  Передбачається підготовка положень,  як,  в якому порядку буде здійснюватися контроль. Але це буде контроль на рівні   підготовки   саме   державних   документів.  Тут  виписано повноваження,  в  межах  яких  це  здійснюватиметься.  Якщо  якась сільська  рада прийме рішення,  умовно кажучи,  про перейменування якогось історичного географічного об'єкта,  не обов'язково вулиці, це    може   бути,   скажімо,   якийсь   ліс,   пам'ятка   якогось садовопаркового мистецтва (я  для  прикладу  кажу),  в  результаті якого  буде спотворена назва цього об'єкту,  буде порушений якийсь історичний процес тощо,  то приймається  рішення  за  результатами відповідної експертизи,  яке доводиться до відома. Але мова не йде про те,  що хтось  когось  буде  штрафувати.  Цим  законом  це  не передбачено.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Донченко.  Наступна  - депутат Марковська.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Юрий Григорьевич!  Статья,  о  которой  говорил  мой  коллега Алексеев, связанная с языковыми проблемами, все-таки меня волнует.

     У меня в округе есть,  допустим,  такие  названия  населенных пунктов:   Старая  Краснянка,  Новая  Краснянка.  Я  понимаю,  что переименование населенных пунктов должно  осуществляться  за  счет местных советов.  Но вы же на карте можете нарисовать:  Старая или новая Червонянка.

     У меня в округе есть река  Красная.  Как  она  будет  звучать согласно принятому закону на географической карте:  как Красная чи як Червона? И так далее.

     То есть этот вопрос не такой праздный,  как кажется на первый взгляд. Я хотел бы услышать от вас ответ.

     РУБАН Ю.Г.  Шановні колеги!  У цьому законопроекті говориться про дві речі. Поперше, що створюється спеціальна робоча група, яка буде   виробляти   загальні   принципи,   правила   написання  цих географічних назв.  Тому що питання,  про яке ви говорите,  цілком реальне.  І  в нас у країні мають бути вироблені загальні принципи відпрацювання цих географічних назв.  Такі документи  потрібні.  І після прийняття цього закону такі нормативні документи,  звичайно, мають бути розроблені.

     Ще є посилання на міжнародну систему унормування і  написання назв  географічних  об'єктів,  які  фактично  діють у всіх країнах світу, - так звану ООНівську систему.

     Тобто якщо Верховна Рада прийме цей закон,  тоді  можна  буде розгорнути цю роботу.

     Я хотів би нагадати,  що це питання ще дискутується.  І кожне конкретне  питання,  дійсно,  зачіпає  інтереси,   навіть   смаки, політичні погляди тощо жителів абсолютно конкретних територій. І в цьому  законі  передбачається,  що  такі   перейменування   можуть здійснюватися  навіть  за  результатами  референдуму,  тобто орган місцевого самоврядування може провести референдум з цього питання, щоб прийняти зважене рішення з урахуванням інтересів громадян, які проживають в межах цього географічного об'єкта.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний доповідачу! У статті  8  записано,  що  Кабміном  здійснюється  перейменування об'єктів,  розташованих  у  межах  кількох  областей.  Якщо Кабмін раптом прийме таке  рішення  невідомо  від  чого,  і  раптом  йому заманеться  перейменувати  навіть  місто  Київ чи Дніпро,  на якій підставі ми будемо передавати це Кабміну? Це перше запитання.

     І друге.  Оскільки ви міністр екології, то до мене звернулися жителі  містечкка  Гута  ІваноФранківської області.  На сьогодні в цьому містечку щось будується. Жителі стурбовані, бо їздять багато якихось грузовиків з цементом.  Що там будується?  Може, будуються якісь запасники?  Тому до мене звернулися громадяни,  тут підписів десь більше тисячі. То я прошу вас звернути на це увагу.

     РУБАН Ю.Г.  Дякую. Я перепрошую, але я не готовий вам відразу сказати про селище Гута Івано-Франківської області, але я візьму у вас це звернення, і найближчим часом вас буде поінформовано.

     А щодо повноважень Кабінету Міністрів,  то тут усе розписано. Між  іншим,  шановні  колеги,  я   прошу   звернути   увагу,   тут повторюється конституційна норма про те, що назва столиці України, назви областей встановлюються згідно з Конституцією України.

     А щодо повноважень Кабінету Міністрів, які тут розписані, то, дійсно,  написано,  що у випадку, якщо якійсь географічний об'єкт, наприклад,  заповідник,  природний  об'єкт  тощо  знаходиться   на території  кількох  областей,  то  остаточне  рішення  щодо  нього приймається  Кабінетом  Міністрів.  Так  запропоновано   в   цьому законопроекті. Я не бачу в цьому якогось утиску. Мені здається, що немає підстав підозрювати,  що  Кабінет  Міністрів  буде  приймати рішення,  не  порадившись  чи не врахувавши думку або врешті-решт, оту  процедуру  збереження,   процедуру   становлення,   процедуру неспотворення тощо, які передбачені в цьому законопроекті.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для  співдоповіді  надається  першому заступнику голови Комітету з питань науки і освіти  Толочку  Петру  Петровичу.  Будь ласка.

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! Вашій увазі представлено проект  Закону  України  про  географічні  назви,  підготовлений і внесений на розгляд  Кабінетом  Міністрів  України.  У  підготовці цього   законопроекту   брали   участь   відповідні  інституції  і Національна академія наук України, Національна рада з географічних назв, Головне управління геодезії, картографії та кадастру і цілий ряд інших інституцій.

     Проект закону, розглянутий на засіданнях кількох комітетів, у тому числі і нашого Комітету з питань науки і освіти,  підтримано, і ми звертаємося за такою підтримкою до Верховної Ради.

     Висновок Головного науково-експертного  управління  Верховної Ради  України  також позитивний.  Він засвідчує,  що проект закону підготовлено добротно і може бути схвалено Верховною Радою.

     Від себе я скажу,  що такий закон нам  надзвичайно  потрібен. Практично  всі  цивілізовані  країни такі закони мають.  Має такий закон і наша сусідка Росія. Він був схвалений ще в 1996 році.

     Сьогодні у сфері найменування і перейменування  в  Україні  є багато  такого,  що  потребує  унормування.  І тому сьогодні такий закон, мені здається, на часі, і його потрібно підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Петре Петровичу. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Слово для  запитання  надається  народному депутату Станкову. Наступний - депутат Абрамов.

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Степанову.

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической  партии  "Левый  центр".  Уважаемый  Петр Петрович!  У  меня  нет  возражений  к статье 6 в том,  что "назви передаються українською  мовою",  але  то,  что  они  "утворюються українською"  у  меня  вызывает  некоторые  подозрения,  что давно устоявшиеся названия будут переведены на украинский язык.

     Я хочу вам,  как историку,  задать вопрос.  Если бы  мы  этот закон  приняли,  не пришлось бы князю Игорю (если бы он жил в наше время)  сражаться  на   реке   Каялы,   что   потюркски   означает "каменистая"   (об   этом   академик  Абаев  писал),  а  на  річці Кам'яниста?

     ТОЛОЧКО П.П. Шановний колего, я думаю, пафос ваш даремний, бо йдеться  не  про  перекладання українською мовою,  а про написання українською мовою.  Отже,  Каяла Каялою  і  залишиться,  тільки  в українській вимові буде, будуть букви українські.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  Наступний  - депутат Довгань.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый   Петр   Петрович! Скажите,  не  вызовут ли географические переименования неурядицы в историографии?  Вам,  как профессионалу,  это лучше известно.  Мне представляется,  что  вызовут,  это  непременно  скажется  на всех сторонах жизни нашего народа.

     И еще.  Не носит ли все это предлагаемое  чисто  политический характер?

     Спасибо.

     ТОЛОЧКО П.П.  Спасибі вам за запитання. Що стосується першого

- чи не викличе це якесь сум'яття в структурі  географічних  назв. Мені  здається,  що  закон  виписано  так,  що  ні в якому разі не викличе отих непорозумінь.  Сьогодні,  коли  кожний  район,  кожне місто  на  свій  розсуд  повертають  якісь  назви  чи  навпаки  не повертають,  а встановлюють нові назви,  їх значно більше.  І якщо буде  такий закон,  то він унормує всю систему географічних назв в Україні.

     У законопроекті виписано норми,  згідно  з  якими  ми  мусимо віднаходити старі географічні назви різних попередніх періодів,  і якщо це доцільно і якщо люди,  які проживають  у  тому  чи  іншому місті, забажають таку назву повернути.

     Ідеально для  мене,  як історика,  було,  якби в географічних назвах було відображено кожний пласт нашої історії.  Ті назви, які склалися в глибині віків,  нехай би вони існували і не потрібно їх перейменовувати.  Ті назви,  які прийшли до нас з недавнього часу, також нехай би залишалися, і сьогодні з'являлося б нове. І тоді по географічних назвах ми могли б відтворювати навіть  історію  нашої України.  Я думаю,  що значною мірою цей закон і має це на меті, і він потрібен нам.

     Що стосується вашого другого питання -  чи  не  викликано  це якимись  політичними  міркуваннями,  - то я не думаю.  Я не бачу в цьому  проекті  закону  предмета  для  політизації  навіть   цього простого питання географічних назв.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Довгань.  Наступний  - депутат Мичко.

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Шановний Петре Петровичу! Справа в тім, що те, що ми зараз кажемо, воно,  мабуть,  правильно,  але вже протягом десяти років ми маємо досвід,  що  все перейменовується.  І перейменовується так,  що ні по-українськи не зрозумієш, що там написано, ні по-турецьки.

     Не розуміють,  он там підказують знавці української мови, але вони перейменовують... Де я живу, є село Никольськоє. Росіяни його заснували ще за часів Потьомкіна. Його зараз називають Микільське. Це по-українськи чи по-німецьки?

     Село, де    я   народився,   називалося   Токарьовка,   зараз називається "Токарівка", трошки ясніше, але все-таки Токарьов - це було  прізвище  пана,  який  заснував  це  село,  його  маєток так називався.

     А Токарівка - це від слова "токарь".  То виділяються гроші  і хтось  буде  відповідати  за  це  свавілля,  за  те,  що  ми скоро забудемо,  як і Україна  називається?  І  чи  в  законі  це  якось випишеться?  Якщо  такого  там  немає,  то треба записати.  Знайти людей, які знають правильну українську мову, ту, що ми вчили, а не ту,  що зараз нав'язується, і попереписати все. Тому що ви знаєте, що в сільській раді є такі знавці  української  мови,  які  тільки матюкатися по-українськи можуть, а пишуть географічні назви.

     Дякую.

     ТОЛОЧКО П.П.  Дякую. Шановний колего! Те, про що ви говорите, має місце,  і часом справді у нас відбувається не передання  назви українською  мовою,  а  переклад українською мовою.  Очевидно,  це недопустимо,  і в цьому законопроекті якраз про це і  сказано,  що назви   передаються   українською   мовою,   а  не  перекладаються українською мовою.

     Отже, цей закон  сприятиме  упорядкуванню  того,  про  що  ви говорите. Я згоден з вами.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мичко.

     МИЧКО М.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  60, Донецька область). Уважаемый Петр Петрович! Мой вопрос о переделе, правда, вы на него не ответили.

     Все-таки во  сколько  обойдется  налогоплательщику   принятие этого закона?  Я представляю,  какая громадная работа предстоит. И это не просто заменить таблички населенных пунктов, географические карты,  учебники.  Не  придется  ли  нам  всем  изучать  географию поновому?

     ТОЛОЧКО П.П.  Що стосується,  скільки коштів потрібно, то це, очевидно, не до мене запитання. Тут був заступник міністра, йому і треба було це запитання  поставити.  Я  думаю,  що  закон  -це  не оголошення  кампанії  про тотальне перейменування в Україні,  а це унормування цієї системи.  І я думаю,  що, може, навіть буде менше витрачено  коштів,  якщо  ми  підійдемо  до  перейменувань з усією строгістю цього закону.  Тут будуть й експертні ради,  спеціалісти будуть  досліджувати це питання і працювати в архівах.  І поки цей процес буде тривати, ніяких перейменувань не буде.

     Сьогодні, я думаю,  в  нас  в  Україні  перейменувань  значно більше.  А  після  того  як з'явиться цей закон,  це питання буде, скажемо так, унормовано і мінімізовано.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Петровичу. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги!  У нас є Регламент,  ми не можемо  порушувати Регламент. Ще багато питань для розгляду намічено на сьогодні. Для обговорення цього питання записалися сім народних депутатів.

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату   Бауліну. Наступний - депутат Степанов.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я,  честно говоря,  в предложенном законопроекте ожидал худшего от ведомства  Ивана  Зайца.  Все-таки  наглого галицкого национализма здесь  меньше,  и  выступает  он  обличенным  в  такую  достаточно академическую и наукообразную форму.

     Оказывается, этот    законопроект   обусловлен   всего   лишь потребностью установления  в  Украине  общих  правовых  основ  для урегулирования     деяльности,    связанной    с    наименованием, перенаименованием     географических     обектов,     а     также стандартизацией,     учетом,    использованием    и    сохранением географических названий, поскольку действующие нормативно-правовые акты бывшего СССР в этих вопросах приняты еще в 60-70-е годы и, по мнению  авторов,  не  отвечают   современному   статусу   Украины, "кучмовской" Конституции и "чинному" законодательству.

     Не знаю,  чем  авторам  законопроекта  не подошли действующие нормы?  Понятно,  они принимались в сытом  и  богатом  государстве СССР,  которое  постепенно уходило от идеологизации во всех сферах общественной жизни.  В нашей стране,  увы,  сытая жизнь народу  по крайней мере в ближайшем веке не грозит.  Чем тогда кормить народ? Начнем играть в названия.

     Вспомните, уважаемые народные депутаты, с какой злобой десять лет назад националюги и дермократы кричали о переименовании города Коммунарска.  Не нравилась им коммуна. Ну и что? Часть его жителей сегодня спасается за счет построенного при Союзе социалистического гиганта - металлургического завода. Остальные ледь-ледь животіють, как и все в этой державе.  Вот вам и достижение капиталистического Алчевска.

     Не в названиях сегодня проблемы этой страны и нашего  народа. Однако  попрежнему  деятельность  Верховного Совета будут забивать такими вот,  никому не нужными сегодня,  законопроектами.  Сегодня народу абсолютно все равно какие названия,  когда, извините, жрать нечего.  Но все равно в предложенном законопроекте поражает цинизм и пренебрежение к мнению людей, жителей того или иного населенного пункта, который будут переименовывать.

     Это я о последнем абзаце статьи 5: "Перейменування географічних  об'єктів  здійснюється з урахуванням результатів   референдуму,   тобто   думки   більшості   місцевого населення, яка не суперечить вимогам цього Закону".

     На мой взгляд, должно быть иначе: "Перейменування географічних  об'єктів  здійснюються   тільки   за результами референдуму".

     В законе также закладывается реакционный подход к унормуванню названий на державній мові (стаття 6).  То есть даже  те  исконные украинские,   малороссийские   названия   переделываются  и  будут переделываться на  галицкий  манер.  И  получается  ни  украинская "Копти",  что  на  Черниговщине,  а западенская "Кипті".  А другие примеры приводили мои коллеги.

     Я считаю,   что   законопроект   реакционен,   направлен   на дальнейшую галицизацию Украины и не может быть принят.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату Степанову. Наступний - депутат Чорновіл.

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты! На первый взгляд - это чисто технический закон. Примем - все будет нормально.  Но вы знаете, вот уже за десять лет, начиная с перестройки, мы за каждым шагом ищем какой-то подвох.

     Ну, давайте вспомним. Все началось так: сначала Таллинн стал с двумя "н".  Казалось бы,  какая разница.  А кончилось тем,  как говорит классик:  "Те,  що маємо",  - в данный момент.

     Поэтому, когда я смотрю на статью 6, то не могу согласиться с уважаемым  мною академиком Толочко:  "Утворюються та передаються". Насчет "передаються" я полностью согласен. Можно украинским языком (он  настолько  богат  и  красив)  передать все,  что угодно.  Але "утворюються"  меня   уже   настораживает,   что   начнут   сейчас "утворювать" все.

     Вот мой  коллега  Донченко  говорил  про  реку Красную в моей Луганской области. А тут два понятия: она "красная" - красивая, и, наверное,  красная еще и по цвету.  Если она станет Червоной,  ну, извините, это уже будет что-то другое.

     Или вот,  например,  есть такая река Грузский Еланчик  -чисто казацкое   название.   По-украински   будет  "Топкий  Єланчик".  А сохранится ли истинное название - это еще вопрос.

     Так давайте тогда все,  не  только  русские,  но  и  тюркские названия  переименуем.  Есть  в  Луганской области река Айдар.  По тюркски "акдар" -  белая  вода.  Так  давайте  из  Айдара  сделаем "Біловіддя", как мне подсказывают.

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  давайте  разберемся,  что такое "утворення"  и  что  такое  "передання".  Передавать  давайте   на украинском  языке все,  что угодно,  а "утворювати" - еще немножко поостережемся.

     И еще.  А вот  международные  названия.  Вы  уверены,  что  в точности транскрипцию передадите на украинском языке с малайского, с сухаили и так далее?  Мне непонятно,  почему  Вена  по-украински "Відень"? Это полонизм чистой воды.

     А вы  знаете,  как по-польски будет Лиссабон?  Лижбона.  Так, может,  и Лиссабон на украинских картах будем писать "Лижбона" или еще  как-то,  если  вы  такие патриоты.  Помогают мне здесь своими криками.

     Как правильно сказал  мой  коллега,  триста  лет  этот  закон никому не нужен,  кроме как тем, которые хотят немножко капитальца насшибать  на  нем.  Бросятся   сейчас   переименовывать,   писать диссертации,  гранты использовать, бегать по западным посольствам. Взяли грант на переименование в одной области, в другой, в третьей

-отчитались,   переименовали  и  для  украинского  народа  сделали великое дело.

     Давайте заниматься   делом!   И   еще,   уважаемые,   давайте финансовое  обоснование.  Где оно?  За счет кого вы все это будете делать?  Опять за  счет  пенсионеров?  Опять  за  счет  обобранных рабочих? Давно вы уже сделали "незалежну" державу. Так пусть она в действительности  будет  независимой,  будет  хоть  то,  что  есть сейчас. Хватит нам уже этих экспериментов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чорноволу. Наступний - депутат Алексєєв.

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська  область).  Шановний  головуючий!  Шановні  колеги депутати!  Не  випадає  коментувати інші виступи,  але тільки одну фразу скажу.  У Шевченка є хороші слова:  "Якби ви вчились так, як треба,  то й мудрість би була своя".  Можна і глянути, як пишеться Відень, як німецькою вимовляється, а не тільки дивитися по буквах. Звичайно, якщо тільки букви знати - то інша річ.

     Тепер по суті.  Закон все ж таки потрібний. Наведу один такий маленький приклад.  Недавно перейменовували в Одеській області,  в містечку Южному школу на ім'я Вячеслава Чорновола,  вашого колеги, який чимало років тут спільно з вами працював.  Для  того  щоб  її перейменувати,  довелося пройти всі сходинки пекла,  починаючи від місцевої влади до Кабінету Міністрів,  хоч ніде не було  спротиву. Щоб  перейменувати місто чи селище,  будь-який місцевий орган може це зробити елементарно,  на своєму рівні.  Так давайте оцінимо, що важливіше,  що серйозніше для держави - одна школа,  про яку треба вирішувати на такому високому рівні, чи населений пункт, який буде позначений  на всіх картах світу і який потім може нас ганьбити до абсолютної зневаги, до самозневаги.

     Тепер щодо терміновості  цього  закону.  Він  потрібний.  Але процес ще йде, десь можна його притримувати, десь можна підганяти. Я вважаю, що закон не настільки терміновий, щоб його приймати отак просто,  сліпо, не вникаючи в нюанси, пов'язані з текстом. Над ним ще треба попрацювати.  У першому читанні, очевидно, можна прийняти і потрібно внести ще дуже багато текстових та інших змін.

     Наприклад, що стосується перейменувань. У проекті передбачені певні норми,  але уявимо населений пункт,  назва якого сьогодні не задовільняє  інтереси державні чи місцевого населення,  але й його історична назва також не задовільняє.  Скажімо,  на Львівщині село колись називалося Холуї,  тепер це Жовтневе після перейменування в 60-х роках.  Сучасна назва не  підходить  місцевому  населенню,  а Холуї  якось теж повертати не хочеться.  Або місто Кіровоград - та сама ситуація.

     У законопроекті такі моменти не виписані.  Тобто  ми  наперед блокуємо можливість подібних перейменувань.

     Є ще   ряд  моментів,  які  треба  було  б  теж  передбачити. Передусім  назви,  які  стосуються  загальнодержавних   інтересів. Припустимо,  хтось сьогодні (це для нашої лівої частини залу, та й для правої,  ми всі ставимося до того однаково) захоче найменувати якийсь  населений пункт іменем Гітлера.  Згідно з цим законом це в принципі можливо,  так само  як  можна  найменувати  чи  зберігати населений  пункт  з  іменем  Сталіна.  Якось  треба цей момент теж унормувати. Я думаю, не блокуючи законопроекту, до другого читання ми подамо ряд зауважень.

     Є питання   і   стосовно   поняття  "з  урахуванням  місцевих референдумів".  Тут   треба   нормально   виписати   питання,   чи референдуми  мають  визначальну роль,  чи вони просто зобов'язують місцеві органи влади винести далі на розгляд і тому подібне. Є ряд неконкретностей.   Норма,   яка  звучить,  "як  правило",  взагалі неприйнятна для закону.

     Є суто технічні нюанси,  на яких я вже не буду зупинятися.  Я передам їх безпосередньо в комітет. Взагалі і наш Комітет з питань державного будівництва та  місцевого  самоврядування  мав  би  цим законом займатися.  Поза тим,  я думаю, що закон підтримати треба, але обов'язково слід врахувати державні інтереси України, інтереси місцевих жителів.

     А щодо  Красної  річки,  то  вона  українською  мовою повинна писатися як "Красна",  а не "Червона".  У нас теж є цей  термін  у класичному визначенні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату Алексєєву. Наступний - депутат Журавський.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Уважаемые  друзья,  я   бы   не   стал   столь категорично  нападать  на  этот  законопроект.  По большому счету, здесь можно согласиться с предыдущим выступающим,  который сказал, что  он  никому  не  нужен.  Но  я  думаю,  он  нужен узкому кругу специалистов,  а большинству наших избирателей эта проблема, грубо говоря,  до одного места.  В принципе закон можно было бы принять, если бы не одно "но". Знаете, я уже не раз говорил, что если будут вносить законопроект,  скажем,  о канализации и ассенизации,  то и туда некоторые деятели обязательно "мову" всунут.

     Я уже спрашивал вас:  "Зачем?" Этот закон прошел бы здесь  на ура,  а вы поставили эту статью "про мову",  которая вызвала такие дискуссии.

     И здесь не могу не согласиться  с  предыдущими  выступающими. Речь идет о термине "створення". Знаете, я в одной интересной вещи "про створення географічних назв" прочитал:  "Це місто  Харків.  В Советском Союзе оно было известно как Харьков". Извините, оно и на Украине известно как Харьков.  Не надо вставлять вот  эти  крючки, которые потом будут выдергивать такие проблемы.

     И что  самое интересное - нам предлагают создать "спеціальний орган по унормуванню назв".  Я вам расскажу интересную историю. На наших  современных украинских картах есть надпись:  "мірило".  Вот откуда  оно  взялось.  Один   германский   пенсионер   украинского происхождения,  50  лет проработавший в Германии,  на старости лет решил помочь Украине,  и это именно с его подачи на  наших  картах появилось   слово   "мірило".  Его  фамилия  Мардак.  Я  вспоминаю Шевченко:  "Нехай скаже німець,  хто ви такі  є".  Очень  как  раз уместно.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давай державною!

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я зараз перейду на державну мову. Миша, я тебе подстрочник потом пришлю

     Я зараз висловлю  дуже  цікаву  позицію.  Чи  треба  захищати українську  мову?  Так,  дійсно  треба.  Бо наша співуча солов'їна українська   мова   зараз   занепадає   під   натиском   жахливого галицько-канадського  суржику.  Я якось приїхав до своїх сільських родичів,  які ніякою мовою,  крім української,  не спілкуються,  і сказав  їм  фразу,  яку я склав із слів газет певного спрямування: "Прибувши на гелікоптері до літовища,  він  на  ровері  поїхав  до амбасади,  де  репрезентував  на  перемовинах  дефініції  на  мапі теренів України" (Оплески).  Так мої родичі мене мало не побили. Я їм розповів,  хто це робить,  і вони сказали: "Та візьміть гарного кийка і виженіть їх звідти".  Так от нам зараз пропонують не кийка взяти,  а  створити  для  них  спеціальні  умови,  щоб вони й далі спотворювали українську мову.

     Я думаю,  что этот закон в принципе можно было бы принять, за исключением  статьи  6,  в которой создаются условия для всей этой мерзости.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Журавський.  Наступний - депутат Чародєєв.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Я хочу нагадати вам,  що  є рішення  Конституційного  Суду.  Згідно  з  цим рішенням державною мовою є мова українська,  а це  означає,  що  і  народні  депутати України  з  цієї високої трибуни повинні виголошувати свої промови тільки української мовою.

     Щодо запитань,  які  тут  пролунали.   У   мене   складається враження,  що більшість депутатів,  які задавали запитання першому заступнику міністра,  закону і в очі не бачили, Зокрема тієї самої статті 6. От з неї й почнемо.

     Я цитую:    "Назви    географічних   об'єктів   України,   її континентального шельфу,  виключної  (морської)  економічної  зони утворюються  і  передаються  державною  мовою  для  їх  офіційного застосування згідно з  цим  законом...  Застосування  географічних назв,  історично  утворених  із  наших  мов  у  місцях  проживання національних меншин України,  здійснюється  з  урахуванням  мовних особливостей  на цій території".  Яка тут суперечність?  Немає тут суперечності.

     Далі: "На дорожніх знаках, вивісках та інших покажчиках назви географічних  об'єктів  пишуться  державною  мовою.  На  об'єктах, призначених  для  міжнародного  використання,  а  також  у  місцях проживання  національних  меншин,  поряд  з назвою державною мовою може розміщуватися її латиноалфавітний відповідник або назва іншою мовою". А тут що може викликати заперечення?

     Чи, скажімо,  "призначені  для  використання  в Україні назви географічних об'єктів зарубіжних країн та  інших  об'єктів  Землі, Світового   океану,   що   перебувають  поза  юрисдикцією  держав, передаються  державною  мовою  з  мови  оригіналу".  Що  тут  може викликати заперечення?

     Тут, я  згодний  з деякими виступаючими,  абсолютно відсутній політичний   момент.   Законопроект   по   суті   спрямований   на врегулювання  права  відносин,  пов'язаних  із  встановленням назв географічних  об'єктів,  порядком  їх  перейменування,  обліку  та реєстрації.

     Зважаючи на те,  що існуюча нормативна база в цій сфері у нас в Україні застаріла і не  відповідає  сучасним  міжнародноправовим стандартам,  актуальність  правового врегулювання діяльності в цій сфері і необхідність прийняття в зв'язку з цим Закону України  про географічні назви у мене не викликає ніякого сумніву.

     І для довідки: на пострадянському просторі в усіх без винятку країнах є подібні закони.  У нас - немає, тепер у нас є можливість заповнити цю правову прогалину.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Народний депутат Чародєєв. Наступний - депутат Красняков.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, ПСПУ). Партия "Свет с Востока". Не такой уж безобидный этот законопроект даже на  первый  взгляд.  Он  напоминает  ситуацию  в средневековом осажденном городе. Стоит открыть маленькую дверцу, и враг войдет,  и будет много неприятностей.  Показал тропинку  -  и триста спартанцев были уничтожены.

     Как мы переименовываем названия,  посмотрим на примере Киева. Станция метро "Мечникова" пущена в эксплуатацию в 1991 году, а уже в 1992 году - переименована на станцию "Кловская".  Я за то, чтобы вернуть старые названия улицам, поселкам, городам. Была постороена новая  станция  метро.  Чем Мечников не угодил?  Коммунистом он не был,  и вообще до революции и умер.  Когда он умер во Франции, там три  дня  по  нему  был  траур.  А  спас он жизни сотням,  тысячам украинцев  своими  вакцинами  против  тифа,  холеры,  а  аграрники подскажут,  что  он  изобрел и средство против хлебного жука.  Вот такие благодарные Мечникову украинцы,  когда пожалели,  чтобы даже станция метро с русской фамилией была!

     А в  отношении  названий можно натворить много зла.  Я пешком обошел,  еще в молодости,  весь Донбасс.  Юг Донбасса  -  это  все тюркские, греческие названия. Можно обижаться на монголо-татарское нашествие,  но есть  тюркские  названия.  Грушевский  сказал  как? Украинцы  самый  ориентализированный  народ  и  у них третья часть тюркской крови.  Зачем сейчас людей  раздражать  переименованиями? Ведь  маленькое  изменение "ы" на "и" или наоборот в этих языках и зачастую слово имеет противоположный смысл, а то и оскорбительный.

     В Восточной    Римской    империи    использовалось     слово географическая  "карта".  Так  было  принято  и в Украине.  Однако сейчас  греческое  "карта"   заменили   на   итальянское   "мапа". По-гречески  "мапа"  -  неприличное слово.  То есть к заменам надо подходить  осторожно.  Или  вот,  в  одно   время   стали   писать "Сімферопіль",  "Севастопіль".  Почему? Нигде в мире слово "полис" не изменяется: Неаполь, Миннеаполис в Америке, кроме как у нас. Да потому,  что  за  этим  стоят  геополитические  цели - раздробить, разорвать сленговое пространство.  И эти цели совпадают  с  целями тех   детей   и   внуков   бандеровцев,   полицаев,  которых  надо удовлетворить.  А  они  за  это  дадут  возможность  разворовывать Украину. Вот так оно все связано.

     Вот Петр  Петрович  смотрит на меня.  Вы как-то взяли хороший эпиграф Карамзина:  "Холодний попіл мертвих немає іншого  захисту, крім  нашої  совісті".  Люди  осваивали  пространства юга Украины, создавали там города и села,  защищали их во время войны. А теперь какой-то  уполномоченный,  а это на сто процентов будет галичанин, потому что они, как тараканы, заполняют в Киеве все щели, взялся и скорее  всего  просто  нанесет  эти душевные травмы.  И без того в стране тяжело. Поэтому не надо этого делать.

     Закон этот  -  один  из  всплесков  мракобесия   и   ползучей галицинизации.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Краснякову. Наступний - депутат Федорин.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые коллеги!  Уважаемые товарищи! Отвечаю Журавскому, который  очень  хорошо  знает  решение  Конституционного Суда и не цитирует вторую часть его пояснения. И, наверное, хорошо знает, но преднамеренно   фальсифицирует  статью  10  Конституции,  в  части третьей гарантируется свободное развитие,  использование и  защита русского и других языков.

     Именно поэтому  на  основе  Конституции  я  говорю на русском языке.

     Первое. Во всех выступлениях звучал вопрос об актуальности  и необходимости принятия этого закона.  Вроде бы,  безобидный закон, который даст возможность упорядочить географические  названия,  не путать исторические названия и так далее.

     Но сколько   стоит   этот   закон?   Представитель   Кабинета Министров,  замминистра,  сказал,  что  денег  просто  не   нужно. Возьмем,  например,  пункт 5 статьи 5, где речь идет о возможности вернуть  исторические  названия.  Допустим,  возвращаем  названия. Сколько надо денег на то,  чтобы перенести его на картах, заменить дорожные указатели,  изготовить новые печати и так далее. Налицо - подлог и обман.

     Поэтому, прежде чем голосовать, нам надо точно знать, сколько средств необходимо на этот закон на первых порах и есть ли  они  в бюджете.

     Второй вопрос.  В статье 2 записано, что проект базируется на действующем Законе о языках в Украине.  Открываем этот закон,  где четко  выписаны  права  территориальных  громад  (раньше - советов самоуправления), в частности делать вывески на русском, украинском и   других  языках.  Однако  в  предложенном  законопроекте  четко записано: "Тільки державною мовою".

     Третье. Обратим внимание и на такой момент.  У нас есть  семь проектов законов,  которые мы вскоре будем рассматривать. В статье 2 этого законопроекта написано,  что он  базируется  на  Законе  о языках  в  Украине.  Завтра будем принимать Закон об использовании языков в Украине,  в котором полностью узаконим вывески, таблички, печати  на  украинском  языке.  Поэтому  здесь тоже виден подлог и обман. Завтра примем другой закон и будем вносить сюда изменения.

     И третье,  последнее.Казалось бы,  сегодня обычный вопрос.  И сюда   вносятся   вопросы   этнополитики,   языковой   политики  и нравственности.  Если и принимать этот закон,  то  надо  исключать пункт  3 часть вторую статьи 6 и статью 8,  где Кабинету Министров дается право осуществлять переименование географических  обектов, расположенных            в           пределах           нескольких административно-территориальных   единиц   и    других    обектов общегосударственного значения.

     Для чего  тогда эта позиция о референдумах?  Скажем,  провели референдум.  Но при  Кабинете  Министров  учреждается  специальный орган   -   он  учтет  решение  референдума  или  не  учтет?  Тоже несоответствие.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Слово для виступу надається народному депутату Федорину.

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! Мабуть,  далі  нікуди.  Від слів нашого шановного чи малошановного пана,  чи товариша Чародєєва "враг войдет в открытую калитку",  аж холодок біжить по спині:  а хто ж цей "враг"?  Виявляється,  що це українці,  які в себе  вдома  хочуть  мати  нормальні  географічні назви.  Куди  далі,  якщо  вже  деякі депутати починають "врагами" називати наше міністерство і  всіх  українців,  а  інший  закликає брати  кийок  і  виганяти  галичан  із  Києва?  Куди далі піде оця україноненависницька,  українофобська позиція,  яку  займає  п'ята колона  -  Комуністична партія - в Україні?  Скільки можна терпіти далі те,  що їхні представники  організовують  заколот  і  готують танкові  походи на Київ?  Слава Богу,  Служба безпеки нормально із цим розбирається.

     Шановні народні депутати,  я вважаю,  що треба належним чином поставити  питання  про  заборон  Комуністичної партії в Україні і навести нарешті порядок.  Не можуть в українському парламенті бути представлені   ті,  хто  виступає  проти  української  держави.  З будь-якого питання,  яке стосується мовної  політики,  утвердження законних  прав  українського  народу мати нормальні права у себе в державі,  п'ята  колона  завжди  займає  останню   позицію.   Мені здається, що так далі не може тривати.

     Ви пам'ятаєте   мій   законопроект   про   знесення  символів тоталітаризму.  А це також певною мірою стосується  сьогоднішнього законопроекту,   тому  що  назви  -  також  належать  до  символів тоталітаризму.  Знову  ж  таки  ця  п'ята  колона  відстоювала  ці інтереси.

     Панове чи,  як  ви  себе  називаєте,  товариші,  на  кого  ви працюєте,  чиї інтереси захищаєте - українського  народу  чи  того вітру зі сходу,  сили якого,  як сказав сьогодні він сам,  захищає пан Чародєєв?  Отямтеся,  тому що історія розставить всі крапки на "і".

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  репліки  надається  народному депутату Журавському. Одна хвилина. І потім - депутату Алексєєву.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична партія України.  Я, шановні колеги,  глибоко поважав і поважаю всі мови,  в тому числі мову великого російського народу - російську,  як  і  приймаю,  як реальність,  спілкування  цією  мовою  12  мільйонів  росіян,  які проживають на території України,  здебільшого на  Сході  і  Півдні України.

     Але по   суті.   Що   таке   державна  мова?  За  статтею  10 Конституції, державною мовою в Україні є українська мова. Державна мова - це мова законодавчої, виконавчої і судової влади. За межами цих інституцій,  навіть  у  кулуарах  Верховної  Ради  розмовляйте єврейською,  монгольською, угорською, польською, російською - якою завгодно,  і наше законодавство є досить демократичним  для  того, щоби люди розмовляли різними мовами.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Алексєєв.  Наступний - депутат Цибенко.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Я специально взял слово для реплики, потому что Федорин  нагло переврал мои слова.  Речь не шла о том,  что кто-то для кого-то будет брать "кийки".  Це мої сільські родичі побачили, що  роблять  галичани  з українською мовою,  і сказали:  "Візьміть кийка і виженіть не галичан,  а тих мерзотників,  які від їх імені творять цю мерзоту". Це по-перше.

     По-друге. Ми  нікуди  вас  виганяти не будемо,  навпаки,  вас годували і ще будемо годувати.  І не будете  нам  заважати  -  вам більше дістанеться.

     Нарешті, останнє.   Не   надо   путать   такие  понятия,  как гитлеровцы и немцы,  дудаевцы и чеченцы,  руховцы и украинцы.  Это разные   вещи.  Возьмите  результаты  выборов  и  посмотрите,  как центральные  и  восточные  области  Украины  поддерживали  Рух  на выборах. Вы не имеете права выступать от имени украинского народа.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон народного депутата Цибенка.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Шановні  колеги!  Я взяв слово для репліки,  оскільки в останньому  виступі  пролунало   кілька   образливих   неправдивих відомостей з боку депутата, який їх виголошував. Я не ображаюся на нього особисто, оскільки це вже, очевидно, клініка.

     Тепер стосовно того, що історія розставить все на свої місця. Вона  вже розставила,  назвавши фашистів фашистами,  поплічників - поплічниками, і я думаю, що багатьом з них місце саме там.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово надається Петру Петровичу Толочку. Будь ласка.

     ТОЛОЧКО П.П.   Шановні   колеги,   скажу  відверто,  що  дуже засмучений  з  того,  що  таке  просте  питання  ми   зуміли   так заполітизувати  і з таким величезним напруженням з обох боків.  Як же ми думаємо працювати?

     Законопроектом пропонується  унормувати   те,   що   потрібно унормувати.  Весь  пафос ваших виступів з лівого боку свідчить про те, що сьогодні цей процес відбувається стихійно, неунормовано, як кому забажається.  Ви наводили щодо цього приклади.  І якщо в мене був якийсь сумнів  у  доцільності  цього  закону,  як  я  йшов  на трибуну,  то  після  ваших  виступів я цілком переконаний,  що він потрібний. Потрібно все ввести в законну норму.

     Стосовно ваших побоювань, що щось буде робитися не так. Я вам процитую  п'ятий  пункт  статті  5:  "Перейменування  географічних об'єктів можливе,  як виняток,  у таких випадках:  повторення назв однорідних     географічних     об'єктів     у     межах    однієї адміністративно-територіальної  одиниці;  необхідності  повернення окремим  географічним  об'єктам  їхніх  історичних  або  відомих у минулому втрачених назв (  навіть,  шановний  колего  Чорновіл,  і Холуї, якщо люди захочуть повернути цю назву, треба її повертати); суттєвої зміни  функцій  або  призначення  географічного  об'єкта. Перейменування  географічних  об'єктів  здійснюється з урахуванням результатів   референдуму,   тобто   думки   більшості   місцевого населення, яка не суперечить вимогам цього закону.

     Якщо потрібно  написати  не  "з урахуванням",  а "залежно від референдуму" чи "на основі  референдуму",  давайте  запишемо  таке формулювання.  Але  закон  такий  потрібний,  і  сьогоднішнє  наше обговорення показало це.

     Я все-таки закликаю вас не політизувати там,  де можна  цього не робити. І давайте цей проект все-таки підтримаємо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Петровичу.

     Слово для репліки надається народному депутату Федорину.

     ФЕДОРИН Я.В. Шановні народні депутати, в державах, в яких був прийнятий закон про люстрацію,  я маю на  увазі  Польщу,  Естонію, інші держави, ми бачимо значні економічні успіхи.

     Тому я  б  тим,  хто  говорить  про  якусь клініку,  радив би вивчити  досвід  без  комуністичного  управління  в   державі,   і побачити, де є клініка, а де - здоровий глузд.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    народні    депутати,    ми   завершили обговорення даного питання. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в четвер, через тиждень.

     ------------

     Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного.

     Розглядається проект  Закону  про  внесення  змін  до  Закону України про селянське (фермерське) господарство.  Доповідає голова комітету Ващук Катерина Тимофіївна.

     Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги,  пропонується невеличка зміна до Закону про селянське (фермерське) господарство. Що пропонується цим   проектом?   В  Законі  України  про  селянське  (фермерське) господарство,  який був прийнятий у 1991 і доповнений у 1993 році, записано,  що  він  повинен  визначати  соціальні і правові основи діяльності селянських,  фермерських господарств в Україні та усіх, хто в них працює.

     Слід зазначити, що в цілому держава створює умови для повного використання  громадянами   права   на   працю,   закріпленого   в Конституції  України.  Але  в пункті 7 статті 2 Закону України про селянське  (фермерське)  господарство  вказано:  "Голова  і  члени селянського   (фермерського)   господарства   не  можуть  постійно працювати в інших підприємствах,  установах та організаціях". Дане положення  суперечить  правам  і  свободам громадян,  гарантованим Конституцією, а також нормам Кодексу законів України про працю.

     З огляду на вищесказане, пропонується вилучити пункт 7 статті 2   Закону   України   про  селянське  (фермерське)  господарство. Прийняття запропонованого закону не вимагає  додаткових  бюджетних коштів.  Людям,  які  не можуть повністю забезпечити себе доходами від   селянського   або   фермерського   господарства,   надається можливість  працювати  ще  десь.  Я  думаю,  що така поправка всім зрозуміла і може бути прийнята.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно.

     Чи є  запитання?  Три  запитання.  Депутати  Гмиря,  Абрамов, Ніколаєнко. Будь ласка, народний депутате Гмиря.

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Екатерина  Тимофеевна,  когда нам говорили о необходимости фермерства,  то убеждали,  что фермер завалит страну продукцией,  что он может прокормить многих людей. У вас из текста получается,  что фермер во многих случаях не может прокормить даже самого   себя.   Обясните,  почему  так.  Мне  кажется,  что  это противоречение.

     Спасибо.

     ВАЩУК К.Т.  Ви  знаєте,  що  на  сьогодні   середній   розмір селянського  (фермерського)  господарства по Україні не більший 15 гектарів.  А якщо сім'я нараховує 10 осіб,  то, за чинним законом, треба годуватись з цих доходів і ніде більше не працювати.  Такого ніде у світі немає,  і це право людей,  дітей,  які живуть  у  цій родині,  десь  влаштуватися  на  роботу.  А  частина  з них будуть зайняті тим господарством. Це перше.

     Друге. Фермерські господарства в Україні  займають  лише  3,7 відсотка  усієї земельної площі.  А решта - то невеличкі селянські господарства,  які мають лише по два гектари  землі.  І  звичайно, прогодуватися  лише з двох гектарів великій родині за нинішніх цін непросто.  Тому ми пропонуємо надати право людям ще десь працювати без зайвих коштів з податковою адміністрацією.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  Наступний  - депутат Ніколаєнко.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.  Уважаемая  Екатерина Тимофеевна,  я  во  многом разделяю вашу позицию относительно этой проблемы.  Но вместе с тем не могу не  сказать,  что  отношение  к фермерам - разное, в частности в моем шахтерском сельском районе.

     Отношение разное  потому,  что  разные  политические  позиции фермеров.  В моем районе есть фермер Заиченко Анатолий Степанович, отношение к которому постоянно предвзятое, потому что он разделяет взгляды Коммунистической партии.

     Нельзя ли предусмотреть в вашем проекте  положение  о  равном отношении к фермерам, независимо от их политических позиций?

     Спасибо.

     ВАЩУК К.Т.  Я дякую вам за запитання. Думаю, що мудрі люди, а владні структури повинні мати мудрих людей, які в них працюють, не можуть так ставитися. Єдиним мірилом ставлення до фермера має бути те,  який  він  господар,  наскільки  раціонально,  ефективно  він використовує землю.

     Ми мусимо  мати  таке  суспільство,  в якому так буде.  І тим більше,  що у нас не так багато  фермерів.  Фермерство  в  Україні фактично тільки зароджується.  А взагалі це й не наша назва.  Тому ми написали "селянське" і в дужках  -  "фермерське"  господарство. Всетаки це селянське господарство.

     Майбутнє України  -  не  за дрібними господарствами.  Це воля людей - вийти з  великих  колективів  і  господарювати.  Ми  добре розуміємо,  що майбутнє України за великими господарствами.  Закон про оренду землі власники землі використовують сповна.  Тому в нас у  фермерських  господарствах лише 3,7 відсотка землі,  решта - це великі  господарства:  орендні,  приватно-орендні,  акціонерні  та інші.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Черненко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Соціалістична фракція. Шановна Катерино Тимофіївно, без сумніву, є проблема,   про   яку   ви   зараз   доповіли.  Але,  будь  ласка, прокоментуйте моє запитання.

     Я часто маю справу з керівниками реформованих  господарств  і кооперативів,  які підпільно тримають багато землі,  оформленої на інших людей...

     Якщо ми таку  поправку  внесемо,  то  фактично  надамо  право керівникам  кооперативів,  приватно-орендних  господарств,  тим же фермерам перекачувати кошти, робити різні комбінації, махінації.

     Чи не боїтеся ви такого? Це викличе незадоволення на селі, де й без того розруха така, що це кінець життя.

     Будь ласка.

     ВАЩУК К.Т.  Я не думаю, що саме цим законом ми це стимулюємо. Є ряд інших законодавчих актів,  законів,  які не дозволяють цього робити. Місцева влада має виконувати їх.

     Окрім того,  люди дають вердикт,  бути керівником чи не бути. Сьогодні людям важко нав'язати якусь кандидатуру.

     На всі  випадки  не  відповіси.  Чи   ви   маєте   на   увазі господарства,  де  керівник має окреме фермерське господарство?  Я думаю,  що можна зазначити "керівник  фермерського  господарства". Але  в  принципі його родина може десь працювати чи не може?  Я не думаю,  що люди в селі довго  терпітимуть  таку  наругу.  Сьогодні ніхто рота селянам не зав'язує.  Ви,  як депутат,  знаєте, скільки людей звертається,  і ми їм сприяємо отримати паї, якщо вони мають на це право.  І рідко де можна нав'язати керівника,  якого люди не хочуть. А закон цей для рядових фермерів, які не є керівниками.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Шановна Катерино Тимофіївно, я, мабуть, не цілком поділяю ваші погляди щодо бюджету,  але ось у цьому питанні цілком підтримую.  Скажіть люди добрі,  чому ми мусимо  забороняти людям працювати, скажімо, слюсарями, кочегарами? Хай працюють. Тут уже що  завгодно  наговорили,  і  що  якісь  кошти  керівник  буде перекачувати тощо.  Та для нечесних на руку є прокуратура, є суди, є органи дізнання.

     А запитання  моє  яке.  Катерино  Тимофіївно,  скажіть,  будь ласка,  в  якому  скликанні була прийнята поправка до закону,  цей маразм, коли людям заборонили працювати?

     ВАЩУК К.Т. У першому скликанні, це 1993 рік.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Катерино Тимофіївно. Сідайте, будь ласка.

     Шановні колеги, оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Прошу запросити депутатів до залу.

     Слово надається Павлу Бауліну.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы напомнить содержание этого законопроекта.  Предлагается исключить   из   статьи   2  Закона  "Про  селянське  (фермерське) господарство" пункт 7:  "Голова і члени селянського (фермерського) господарства  не  можуть постійно працювати в інших підприємствах, установах та організаціях".

     В предложенном законопроекте всего три строчки.  Но какую, на мой взгляд,  он несет разрушительную силу. Уже по тому, кто вносит законопроект,  можно понять,  во благо народа Украины он направлен или  выполняет  поручение  Запада сделать в этой стране "чем хуже, тем лучше".  Лучше,  естественно,  не для  Украины.  Помните,  как визжала наша национал-демократическая публика о том,  как развалим советскую  промышленность,  кстати,  вторую   в   мире,   отхватим самостийницкий  шматок и зажируем,  как никто в мире.  Отделились, приватизировали.  Это  так  у  нас  называется  процесс   передачи украинской   собственности  космополитическому  капиталу.  И  что? Ничего, одна нищета народа.

     Теперь дошла очередь до сельского хозяйства. Оно было у нас в Союзе   неоднородным,   но   среди   тысяч  коллективных  хозяйств большинство были рентабельны и эффективно работали.

     Под крики национал-патриотов развалили все и  здесь.  Но  как теперь  отдать тем же космополитам сельскохозяйственные,  или,  на американский   манер,   фермерские   хозяйства?   И   тут    сразу украиноязычная  интеллигенция:  чего  изволите?  И  вот  благодаря пропозиции  пана  Мовчана  завтра  вы  можете  быть   одновременно управляющим,  скажем, еврейского национального банка где-нибудь на Крещатике  и  членом,  или  даже  головой,   истинно   украинского фермерского хозяйства где-нибудь на Волыни.

     Вывод для   думающих   депутатов,   для   тех,   кто   живет, руководствуясь не только своими эмоциями,  совершенно  очевиден  - бойся данайцев, дары приносящих, а также украинских интеллигентов, занимающихся сельским хозяйством.  То есть  я  против  этого  дара народного депутата Мовчана.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Шевченку  Віталію Федоровичу.  Будь ласка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги!  Пригадуєте,  як Верховна Рада першого скликання, хоч тоді був і не такий політичний розклад,  прийняла Закон про  фермерські господарства  і  щиро  бажала,  щоб  цей  прошарок виробника у нас міцнів.  Тоді була закладена ця застережна норма і вона,  можливо, на  той  час і мала певний сенс,  адже тоді не можна було отримати землю інакше, як стати фермером. Ми, навпаки, сприяли їм, виводили землі запасу, давали можливість претендувати і відводити цю землю. Ми,  зрештою,  створили  фонд  підтримки   державних   фермерських господарств  як  обов'язкову  державну  структуру,  куди  виділяли бюджетні кошти для того,  щоб  фермери  могли  ними  скористатися. Зрештою, лише фермери могли брати якусь техніку, яка була шнурками підв'язана,  але вона  була,  і  її  можна  було  приватизувати  з колективного господарства і підняти своє приватне господарство.

     Але з   часом   все   це   розтануло   і  ніякого  бюджетного фінансування  фермерства  давно  вже  не  має,  і   ця   засторога просто-напросто  втратила  будь-який здоровий глузд.  Більше того, навіть коли почалася аграрна реформа,  то фермери виявили,  що  ця реформа йде повз них,  адже вони самі чекали,  коли та земля буде. Ми їх обмежували  в  розмірах  ділянок,  які  можна  отримати  для ведення    фермерського    господарства,    з    ділянок    зовсім нерентабельних, на яких було неможливо нормально господарювати. На сьогодні величезні площі землі перебувають у руках людей, які не є фермерами.  Фермери ж застрягли на місці і,  більше  того,  навіть втратили  передбачене  спеціалізованим законом право на звільнення від податків після трьох років господарювання.

     Характерним є запитання Станіслава Ніколаєнка стосовно  того, як  же ж дозволити це фермерам.  Вибачте,  підозрювати в тому,  що хтось,  одночасно будучи фермером,  крутитиме якісь гроші... Та на сьогодні  чимало  хто,  не  будучи  фермером,  володіє величезними земельними масивами і може офіційно суміщати цю роботу з будь-якою і крутити такі гроші, що фермерам просто і не снилися.

     Ця засторога   закону   явно   застаріла,  вона  не  відіграє абсолютно ніякої ролі. І, очевидно, що фермерам варто дозволити це робити, бо ми вже всі добре розуміємо, що оті мафіозі, які в своїх інтересах, а не в інтересах виробництва використовують нашу землю, це  далеко  не  фермери.  Потрібно  дозволити  це  хоча  б  з  тих міркувань, щоб не страждали фермерські сім'ї, бо ви серед фермерів не  знайдете  багатіїв.  Туди подалися якраз сім'ї багатодітні,  і засторога просто ставить їх у соціально зовсім невигідну  ситуацію за нинішніх виробничих відносин.

     Я прошу підтримати цей законопроект. Він економічний і зовсім не політичний.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Усі бажаючі виступили.  Ми завершуємо обговорення і в наступний четвер будемо голосувати.

     ------------

     Оголошується до  розгляду  проект Закону про внесення змін до Кодексу   України   про   адміністративні   правопорушення    щодо самовільного   використання   спеціальних  світлових  та  звукових сигнальних пристроїв.  Це вже проект із бородою. Анатолій Подоляка

- заступник міністра внутрішніх справ.

     ПОДОЛЯКА А.М.,  заступник  міністра внутрішніх справ України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Останнім часом   при  експлуатації  транспортних  засобів  набуло  широкого розповсюдження порушення водіями  транспортних  засобів  існуючого порядку  встановлення  та  використання  спеціальних  звукових  та світлових сигнальних пристроїв.

     Лише в поточному році при нагляді за дорожнім рухом  виявлено та припинено близько півтори тисячі таких фактів.

     Необхідність прийняття      запропонованого     законопроекту викликана  тим,  що  керівники   деяких   міністерств,   відомств, організацій,   підприємств   та  приватні  власники,  користуючись відсутністю  відповідальності  за   такі   порушення,   самовільно закуповують    вказані    пристрої   в   торговельній   мережі   і використовують їх під час дорожнього руху,  чим створюють  загрозу життю і здоров'ю громадян.

     Внаслідок цього   сторонні   транспортні   засоби   незаконно отримують  право  на  пріоритетний  рух,  що   належить   виключно правоохоронним  органам,  пожежній  охороні,  аварійно-рятувальним службам, швидкій медичній допомозі та іншим відповідним службам.

     Враховуючи те,  що самовільне використання таких  спеціальних пристроїв  суперечить  вимогам діючих стандартів,  норм та правил, пропонуємо прийняти цей проект закону  України,  яким  передбачено доповнити  Кодекс  про адміністративні правопорушення статтею 1224 щодо встановлення відповідальності  за  це  у  вигляді  накладення штрафу  на  водіїв  у  розмірі  від  15  до  20  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права  керування  всіма видами  транспортних  засобів на строк від одного до трьох років і на посадових осіб -  від  15  до  50  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Передбачається, що це становитиме від 255 до 850 гривень.  З профільним комітетом  це  питання  узгоджено,  комітет підтримує.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання будуть?

     П'ять рук. О, більше! Записуйтеся. Висвітіть.

     Михайло Гуцол. За ним - депутат Федорин.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване Степановичу. Шановний Анатолію Миколайовичу, я за дані зміни в кодексі,  я підтримую вас, але в мене таке запитання є до вас. У нас є багато видів номерів,  знаків на автомобілях,  що  по  Києву катаються, по всій Україні - сині, нулі, трійки, п'ятірки, герби і таке інше.  Не буде так, що ми приймемо поправку до кодексу, і цим законом  буде  користуватися  тільки  еліта  в  Україні?  Це перше запитання.

     І друге. Скільки потрібно грошей з бюджету на виконання даної поправки до закону?

     ПОДОЛЯКА А.М.  Дякую.  Ну, по-перше, я вам дякую за те, що ви підтримуєте цю пропозицію.  А відповідаючи на ваше запитання, можу сказати,  що  постанова  Кабінету Міністрів,  яку прийнято в цьому році,  визначає перелік служб,  які повинні користуватися цим:  це служби  міліції,  податкової  міліції,  оперативні служби,  Служба безпеки,  рятувальні служби, інкасація. Постанова чітко обмежує ті системи,  які повинні використовувати ці маячки.  Так що наявність багатьох видів номерів не пов'язана з використанням цих маячків.

     А відповідаючи  на  друге  запитання,  я  можу  сказати,  що, навпаки,   бюджет  буде  поповнюватися  за  рахунок  штрафів,  які накладатимуться на порушників цього закону.  А витрати  з  бюджету взагалі не потрібні.

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. За ним - депутат Удовенко.

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний пане заступнику міністра! Це запитання прямо не стосується цього питання,  але я думаю,  що в  загальному плані воно стосується цієї проблеми. Зараз на вулицях міста Києва, і не тільки міста Києва, з'явилися автомобілі з номерами державної реєстрації, на яких зображені зовсім інші символи.

     На підставі  яких  документів  встановлене  ось  це порушення єдиної системи реєстрації державних автомобілів  і  чи  немає  тут якогось порушення законодавства?

     Дякую.

     ПОДОЛЯКА А.М.  На  мій  погляд,  немає порушення,  тому що це бралося  з  європейської  практики.  У   деяких   європейських   і азіатських   країнах  така  практика  існує.  Прийнято  відповідну постанову Кабінету Міністрів, яка регламентує це питання.

     І чому ми їх прийняли - це знову-таки  додаткові  надходження до бюджету.

     ГОЛОВА. Геннадій   Йосипович   Удовенко.  За  ним  -  депутат Степанов.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане  заступнику  міністра,  я думаю,  що цей закон потрібний,  бо справді дуже багато маячків. І ми його підтримуємо.

     Але в мене такі  запитання.  Чи  потрібно  вносити  зміни  до закону  і  чи  не  можна  обмежитися,  скажімо,  якоюсь постановою Кабінету Міністрів? Це перше.

     Друге. Можна  ж  увести  якісь  обмеження  на  ввезення   цих пристроїв. Наша ж промисловість їх не виготовляє?

     ПОДОЛЯКА А.М. Виготовляє.

     УДОВЕНКО Г.Й.   Ввести   обмеження   на  митниці,  заборонити ввезення таких пристроїв,  які  перешкоджають  рухові.  Не  нашому Народному руху України, а я маю на увазі - дорожньому рухові.

     І останнє  - третє запитання.  Хто має право встановлювати на своїх  машинах  оці  сигнали?  Скажімо,  я   розумію,   Президент, Прем'єр-міністр, Голова Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Вони не встановлюють. Їм уже встановлені присилають.

     ПОДОЛЯКА А.М. Перше питання. Постанова Кабінету Міністрів вже є,  але вона не передбачає і не може передбачати відповідальності. І  якщо  є  порушення,  то  працівники  Державтоінспекції не мають підстав вжити заходів реагування,  тому що немає статті в  Кодексі про  адміністративні  правопорушення.  У  зв'язку з чим сьогодні й пропонується прийняти таке доповнення.

     Друге запитання - щодо ввезення.  На території України є дуже багато підприємств,  які випускають маячки і сигнальні пристрої. І це нікому не заборонено.  Тому що ці  маячки  використовуються  не тільки  на  автомобілях,  а й в інших сферах життя.  І немає такої заборони.

     І третє питання - хто  їх  використовує.  Постанова  Кабінету Міністрів   визначає   перелік   тих   систем,   які   можуть   їх використовувати. Це сім систем, що пов'язані з певними обставинами у  своїй  діяльності  і яким постанова Кабінету Міністрів дозволяє використовувати це. Я вже говорив, хто користується цим правом.

     ГОЛОВА. Депутат Степанов. Останнє запитання.

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый заместитель министра!  Мы  видим  на практике, что в одних случаях Кабмин очень либеральный, дает право на именные номерные знаки,  и уже ездят  с  такими  номерами,  как "Вован", "Барон" и что-то там еще.

     Но ведь эти же знаки,  допустим,  нельзя купить в "роздрібній торгівлі".  Ну, установите своим министерским решением, что только у  вас можно получить знак определенной формы и прочее.  И не надо ходить ни с какими законами.

     Далее. Вот сейчас существует практика, когда у нас есть якобы инкассаторские  машины.  Они  якобы  для инкассации,  а разезжают везде с этими фонарями и возят всех  этих  новых  банкиров  и  так далее.

     И последнее.  Вот  такое пожелание.  Я понял,  что вы главный гаишник у нас в Украине.  Вы своим подчиненным на всех постах  ГАИ передайте,  что  всем депутатам роздали такие вот карточки,  чтобы они не смотрели,  как бараны в  Библию.  Когда  ему  покажешь,  он смотрит,  крутит:  а что это такое. Вот если будете с проблесковым маячком ехать,  вот тогда будем слушаться,  а нет,  то  Может, нам уже  надо  к  этим  вот  карточкам  всем по маячку выдать?  Как вы считаете?

     ПОДОЛЯКА А.М.  По-перше,  номерні знаки ніякого відношення не мають  до сьогоднішньої пропозиції.  Сьогодні йде мова про звукові пристрої та маячки.

     По-друге, стосовно   вкладишів   у   посвідчення    народного депутата.  Усі працівники державтоінспекції зорієнтовані на те, що в народних депутатів є такі вкладиші і на них потрібно  реагувати, але реагувати тільки тоді, коли потрібна допомога, а не тоді, коли водій,  який  перевозить  народного  депутата,   порушує   правила дорожнього руху.

     І третє  запитання  з приводу світлових і звукових пристроїв. Будь ласка, приймайте таку норму, і ми будемо її виконувати.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ваш  час  завершився.  Два  депутати  виявили бажання взяти участь в обговоренні.

     Слово надається народному депутату Ярославу Федорину.  За ним буде виступати депутат Черненко.

     ФЕДОРИН Я.В.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Ви знаєте, Українська незалежна держава створювалася на фоні боротьби із пільгами,  які були створені компартійною системою в колишньому Радянському Союзі. І ми всі боролися проти того, щоб залишалися ці пільги.  Але ті пільги,  які зараз встановлює собі деяка  правляча номенклатура, абсолютно забивають те, що раніше було встановлено.

     Шановні народні    депутати,   де,   в   якій   цивілізованій європейській  державі  зараз  можна  побачити,   що   номенклатура встановила собі спеціальні номери,  сотню таких номерів, із гербом України.  І цим людям,  коли невідомо,  хто там їде - чи  там  їде секретар із затемненим склом, - наші міліціонери віддають честь.

     Тому, мені   здається,   зараз  нам  треба,  крім  того,  що, звичайно,   підтримати   оцей   законопроект,   який    подається, ліквідувати  всі  ті  проблискові маячки.  Бо їдеш по нашій трасі, їдуть і мигають,  невідомо,  хто їде й мигає - чи то бандит, чи то справді державна людина. Їде і мигає і тебе з дороги спихує.

     Мені здається, що зараз питання честі, Іване Степановичу, для вас - зняти оці номери,  які встановили зараз.  Я  не  знаю,  який номер  у  вас  там  -  восьмий  чи  дев'ятий:  самому  добровільно відмовитися  від  цього  номера.  Відмовитися  всім  тим  народним депутатам, які тут є, від цих номерів і зробити нормальну державу. Якщо ми хочемо нормально працювати, якщо ми хочемо в Європу, то не треба  робити із себе,  вибачте,  клоунів.  Понавішували цяцьок на автомобілі і їдуть, і думають, що це так красиво, це так гарно.

     Я закликаю, насамперед, очиститись нам тут від цього всього і прийняти спеціальний закон, який би забороняв встановлювати цяцьки на автомобілі державних службовців.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається Віталію Черненку.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!   Шановний   Іване Степановичу!  Я не буду так палко виступати, як попередній колега, але  скажу.  Я  депутат  не  першого  скликання  і  ніколи  ще  не використовував цю картку,  яку дають.  І ніколи не використаю.  Це по-перше.

     По-друге. Я   взагалі   вважаю,   що   не   потрібно   ніяких спецномерів.   Скільки  в  нашому  залі  депутатів,  які  були  за кордоном?  Ну де ви бачили те,  що сьогодні існує в  Україні?  Ну, скажіть,  будь  ласка.  Та  якщо в якійсь нормальній державі,  а я вважаю,  що  Україна  скоро  буде   нормальною   державою,   хтось використає  оті  якісь там спецсигнали,  спецномери,  то він уже в політиці ніколи не буде.

     Я звертаюся до журналістів.  Ну чого ви не пишете про те,  що сьогодні в нас відбувається на вулицях?  Ну, напишіть, хто з якими номерами їздить. Ви ж не пишете чомусь.

     І по-третє.

     ГОЛОВА. Бо вони просять, щоб і їм такі номери дали.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  це   дуже   добре,   коли приїжджають  у  державу діячі інших держав.  Але що тоді діється в Києві:  неможливо їхати.  Іване  Степановичу,  ви  послухайте,  що кажуть   люди.   На  зупинках  стоять  мешканці,  дороги  закриті, об'їзними шляхами не пройдеш і не проїдеш.  Я цілком підтримую цей законопроект про внесення змін до кодексу,  але я вважаю,  що його треба було б ще доповнити.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Тобто,  жорсткішим зробити,  так? Жорсткішим. Бажаючі виступити такою можливістю скористалися.

     ------------

     Завершили обговорення  цього питання і переходимо до розгляду проекту  Закону  про  внесення  змін  до   Кодексу   України   про адміністративні  правопорушення.  Доповідає  Олександр Миколайович Ржавський.

     РЖАВСЬКИЙ О.М.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму (виборчий округ

 46, Донецька   область).   Шановні   народні  депутати!  Шановний головуючий!  Пропонується внести до  Кодексу  про  адміністративні правопорушення певні доповнення.

     Трошки з історії питання.  5 червня 1993 року набрав чинності Декрет Кабінету Міністрів про місцеві податки і збори.  Статтею 22 цього   декрету   передбачено,  що  відповідальність  за  несплату місцевого  збору  за   паркування,   тобто   за   платну   стоянку транспортних  засобів,  покладається на платників збору відповідно до чинного законодавства.  Але в чинному  законодавстві  відсутній механізм  впливу  на  водіїв,  які  відмовляються від сплати цього збору.  Тобто ситуація  така,  що  якщо  людина  порушила  правила дорожнього  руху,  наприклад  поїхала серед ночі на червоне світло світлофора,  чи зупинилася на якомусь переході,  чи проїхала  повз шлагбаум,  то  вона  порушує правила безпеки,  і за це міліція має право  її  оштрафувати.   Тут   же,   ми   вважаємо,   ще   більше правопорушення,  бо людина, яка повинна сплачувати до бюджету збір за паркування,  його не сплачує,  тобто заподіює конкретні  збитки тому місту, яке виділило ці ділянки.

     Враховуючи це,  вважаю  за  доцільне  запропонувати  зміни до кодексу  (це  кілька  статей),  щоб  можна  було   притягнути   до відповідальності   водіїв   транспортних  засобів,  які  порушують правила  паркування  в  частині  відмови  від  сплати   збору   за паркування. Прийнявши ці зміни, ми можемо збільшити надходження до бюджету  майже  вдвічі.  За  нашими  розрахунками,  це  на   80-90 відсотків.

     Дехто може сказати про паркування: давайте його взагалі скасуємо,  нехай його  взагалі  не  буде!  Не треба  так думати.  Я хочу звернути вашу увагу на те,  що скрізь у світі справляється збір за паркування.  І це не просто  для  того, аби  отримати  кошти  до бюджету.  Це в першу чергу для того,  щоб розвантажити певні магістралі,  певні вулиці чи історичні  частини міста. Для того це й робиться скрізь у світі.

     Крім того, якщо людина не сплачує цей збір, то в усьому світі для цього визначено спеціальний штраф,  і це заноситься  навіть  в особову  справу  людини.  Тому ми хочемо,  щоб в нашій державі теж було це впорядковано і щоб сплачували цей збір.  І щоб  на  людей, які не хочуть цього робити,  які грубо відповідають: "Ми не будемо сплачувати", - покладалася відповідальність.

     А взагалі що стосується цього збору,  то я можу сказати  так: його вартість надто низька,  вона коштує менше,  ніж літр бензину. Тому якщо дехто може сказати,  що в нас люди  бідні  і  не  можуть сплачувати ще й збір за паркування,  то це зовсім не так.  Бо якщо людина,  яка сьогодні виїхала,  мусить  купити,  як  мінімум,  10, умовно кажучи, літрів бензину, то сплатити 2 гривні за те, що вона двічі десь по годині буде стояти - за  паркування,  -  вона  може. Тому   й   пропонується   доповнити  чинний  кодекс  статтею  1224 "Порушення водіями транспортних засобів правил паркування (платної стоянки)" такого змісту: "Несплата водіями транспортних засобів за час паркування, прострочення сплаченого часу паркування, порушення вимог  дорожніх знаків,  розмітки проїжджої частини вулиць,  вимог інформаційних табличок у  зоні  паркування,  а  так  само  й  інші порушення  правил паркування тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів від одного до трьох  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

     А також  доповнити  статтею 2291 "Уповноважені організації по справлянню  збору  за  паркування  транспортних  засобів"   такого змісту:   "Уповноважені   організації   по   справлянню  збору  за паркування   транспортних   засобів   розглядають    справи    про адміністративні  правопорушення,  пов'язані  з  порушенням  правил паркування (платної стоянки) транспортних засобів.

     Від імені уповноважених організацій по  справлянню  збору  за паркування  розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати  адміністративні   стягнення   мають   право:   керівник уповноваженої  організації та його заступники,  головні контролери та контролери уповноважених організацій, служби України".

     Тобто, ми пропонуємо,  що,  наприклад,  органи  ДАІ  могли  б стягувати  цей  штраф,  а  також  уповноважені  організації,  яким дозволяється справляти цей збір.

     Дуже багато сьогодні тут говорили про оці проблискові маячки. Я теж багато в чому згоден.  Але такі самі проблеми є сьогодні і в наших паркувальників,  коли деякі люди, незважаючи на розмітку, на те, що потрібно сплачувати, з крутими, як ми кажемо, номерами - чи там сімками, чи з нулями, приїжджають, поперек становляться, ніхто не сплачує.

     А хто сьогодні їздить у нас на машинах? Людина, яка може собі це дозволити. А тим більше, хто може їздити по центральній частині міста? Знову-таки людина, яка може собі це дозволити.

     Тому збір  за паркування і притягнення до відповідальності за його несплату повинні бути.

     А що стосується народних депутатів,  вони скрізь не  платять. Це справа така.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Запитання    є?   Записуйтесь.   Висвітіть.   Депутат Журавський. За ним - депутат Ніколаєнко.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановний  доповідачу,  як  ви  вважаєте,  ми  повинні  законодавчо забезпечити збір коштів для  поліпшення  бюджетної  політики,  для наповнення   бюджету   коштами   чи  допомогти  вашими  поправками збагачуватись українським нуворишам і авантюристам,  які  сьогодні здирають гроші з людей, що припарковують свої машини в громадських місцях чи біля ресторанів і таке інше?

     І конкретно  запитання  вам,  як  колишньому   кандидату   на президентську папаху: з якими номерами ви їздете?

     Дякую.

     РЖАВСЬКИЙ О.М. Дякую за запитання. Я почну з другого питання, щоб шановний пане Віталію побачив.  Тут унизу прямо  перед  входом стоїть моя машина,  одна з моїх машин,  - білий субурбан джип 1995 року,  який, до речі, внесений у мене в декларацію, а не так, як у вас.  Я не пам'ятаю, які в нього номери, бо машина в мене не одна, але я можу сказати,  що вони приватні - КН.  Подивіться,  вона тут перед входом стоїть.

     ГОЛОВА. Так, давайте, у нас часу немає.

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Що стосується іншого питання.  По-перше, це і для наповнення бюджету.  І,  по-друге,  це  впорядкування  системи справляння  збору  за  паркування.  Справа  в тому,  що ми повинні впорядкувати цей збір за паркування, який сьогодні ми не можемо не справляти,  бо є декрет Кабінету Міністрів.  І будемо ми хотіти чи не будемо, все одно сьогодні це потрібно впорядкувати.

     Віталію, якщо ви хочете,  то,  будьте ласкаві, подайте проект закону,  щоб  взагалі заборонити все паркування,  яке є в Україні. Якщо приймемо цей закон, то, безумовно, і все це скасується. І ті, хто проти цього закону, нехай це й зроблять.

     Але якщо сьогодні вже є закон, і ми все одно вимушені якимось чином справляти цей збір, то давайте його все-таки впорядкуємо.

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Сінченко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.     Соціалістична     фракція.     Олександре Миколайовичу, в принципі я погоджуюся з тим, що потрібно, напевно, якось впливати на тих людей, які порушують правила паркування.

     Але в  мене  є  одне  питання.  От  подивіться  сьогоднішній, учорашній  порядки  денні:  шість  мільярдів  зарплати  народу  не платимо,  встановлено штрафні санкції за те,  що не  заплатили  за електроенергію.  Дивимося  по  телебаченню:  в  Харкові відрізають батареї, у Тернополі витягують усе з хати, продають.

     Подивіться, сьогодні  в  порядку  денному  після  цього  буде виступати з провідними постановами про накладення штрафних санкцій на тих, хто не сплатив за комунальні послуги і таке інше.

     Тобто щось ми замість того,  щоб виписати, а хто ж відповідає там  при цьому паркуванні,  якщо вкрали у вас машину,  які послуги надають,  узагалі,  куди ці гроші йдуть  Гроші за паркування на 90 відсотків кладуть собі в кишеню. Ще він буде нас штрафувати.

     Тут, по-моєму,  треба  спочатку  зробити,  як  за  кордоном - поставити і лічильники,  і таке інше,  упорядкувати, а тоді штрафи платити.

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Дуже  дякую за запитання.  Я абсолютно з вами згоден.  Ви дуже правильно підмітили,  що в  основному  справляють собі  в  кишеню.  І  тому якраз через невпорядкованість сьогодні і неможливо поставити лічильники,  які б автоматично справляли  збір за  паркування,  бо  немає  за  це відповідальності.  Тому туди не автомати встановлюють, а людей ставлять.

     А оскільки,  як ви сказали,  сьогодні не платять зарплати, то вони якраз і складають ці гроші собі в кишеню,  з вас збирають.  А якби сьогодні була просто відповідальність за  несплату  збору  за паркування,  то  вже можна було б поставити лічильники (не ставити там людину).  Якраз у чому ж і все питання:  ми  вимушені  ставити людину,  бо  автомату  ніхто  не  заплатить,  оскільки за це немає відповідальності.

     А що стосується того, що люди бідні, то, справді, люди бідні. Але  я  ж  кажу,  якщо людина заправила 10-20 літрів бензину за 40 гривень, то 1 гривню на паркування вона знайде.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Сінченко немає?

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово депутату Донченку.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Фракция  коммунистов.  Господин  Ржавский,  вы сейчас "доповіли",  что надо производить штрафы, платить гривну за парковку  и  так  далее.  Вы  изучали,  какая  на сегодняшний день ситуация в этом вопросе?  Сегодня за парковку нельзя брать  больше 17 копеек - по закону.  А везде берут рубль.  И откуда формируется эта цифра,  никто мне сегодня доказать не может.  Куда эти  деньги идут? Далеко не всегда в местные бюджеты.

     Я изучал  эту ситуацию.  Мне писали такие глупые ответы,  что просто жутко становится от всех этих вещей.

     Вы сегодня предлагаете узаконить эту схему.  Вы  что,  хотите человека, у которого вы берете рубль, приехавшего из села, который доехал за 10 рублей,  для  того  чтобы  продать  картошку  и  себе какую-то выручку получить, еще заставить обогащать нувориша?

     И просто пожелание вам: никогда больше не говорите о том, что депутаты ни за что не платят.  Депутат находится на работе, за его работу платит Верховная Рада.  У нас бесплатно ничего нет для нас. Вы это прекрасно знаете.  Но такие люди,  как  вы,  создают  имидж вокруг Верховной Рады,  что мы бесплатно на шее сидим и так далее. Никогда такого не было. За нас платит Верховная Рада, мы находимся на работе в любое время суток.

     РЖАВСЬКИЙ О.М. Спасибо.

     Ну, я  хотел  бы  сразу,  если  вы позволите,  вас поправить, потому что,  во всяком  случае  за  парковку,  Верховная  Рада  не платит,  это точно.  Можете посмотреть все отчеты, которые есть за последние десять лет независимой Украины.

     А что касается вот этого.  Мы  хотим  узаконить  не  сбор  за парковку.  Об  этом  есть  декрет Кабинета Министров,  и вы можете запросить ту же  самую  Рахунковую  палату,  господина  Симоненко, который вам разяснит,  каким образом формируется эта цена. И если цена сформирована как-то неправильно,  если бывают  такие  случаи, когда   местные  органы  формируют  неправильно,  то  они  за  это наказываются. Этим вопросом уже занимается прокуратура, а никак не другие люди.

     Следующий момент.  Мы  сейчас говорим не о сборе за парковку, мы узакониваем сегодня ответственность.  Вот как  бы  вы  сказали, какую  ответственность  несет  какойнибудь олигарх,  который украл деньги,  а ответственности  нет?  А  мы  говорим:  а  нет  закона, допустим.  Так мы же вводим сегодня эти законы. И согласно законам о коррупции и,  допустим, о воровстве или еще каким-то там законам устанавливается    ответственность.    Это    что    такое?    Это ответственность человека за  то,  что  он  взял  взятку,  что  он, например,  эту  взятку  дал.  Так  вот поэтому,  чтобы не было вот этого, надо установить ответственность. И надо максимально сделать все для того, чтоб не нувориш стоял вот там и собирал сегодня этот сбор,  а чтобы у человека  была  карточка,  талон,  чтобы  он  мог спокойно  заплатитить  деньги  в  бюджет,  которые напрямую пойдут через  магазин.  И  чтобы  человек  вот  там  не  стоял,   а   был исключительно только контролер,  который бы говорил: "Заплачено!". На аппарате отмечено, что не заплачено, вот тогда, извините, плати штраф.  А если ты нормальный гражданин, то ты купил за одну гривну этот талон и стой, сколько хочешь себе, пожалуйста.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ваш час завершився,  Олександре Миколайовичу, все.  Уже немає, дивіться: мінус два. Михайле Васильовичу, уже дві хвилини перебрали. Я вам дякую. Що ви хочете ще? Ну так усе.

     Переходимо до  обговорення.  Два  народні  депутати   виявили бажання. Слово надається Павлу Бауліну. За ним буде виступати Іван Салій.

     БАУЛІН П.Б. Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты, чем хороши законопроекты, которые лобируют новые украинцы, так это четкой постановкой интересов. И коллега Ржавский это четко понял.

     Взять тех  же  псевдоукраинских  интеллигентов.   Они,   пока продадут  народ  Украины,  столько  пурги  наметут  - "і про темне минуле під росіянами,  і про скривджену мову",  хотя по сути  ведь отрабатывают какие-то жалкие 30 серебряников.

     Новые украинцы  - те сразу:  есть ситуация,  где можно делать "бабки", надо сделать так, чтобы на нее сели нужные люди. Если для этого  надо  поменять  закон,  сегодня  "при більшості" у них "ноу проблем".

     Так что же  хочет  пан  капиталист  Ржавский  в  предложенном законопроекте?  Немного, всего лишь дать возможность собирать мзду за  парковку  автомобилей.  Понятно,  с  владельцев   "запорожцев" сегодня  толку  мало,  а  вот  владельцев "мерсов" можно пощипать. Хитрость заключается не в введении размеров штрафов от  одного  до трех необлагаемых минимумов, а в том, кто их будет собирать.

     Как поэтично звучит название статьи 229- 1 "Уповноважені організації  по  справлянню  збору  за  паркування транспортних   засобів".   Вот  где  зарыта  собака.  Что  это  за организации,   руководители,   заместители,   главные   и   просто контролеры  которых  имеют  право рассматривать дела о нарушении и накладывать  административные  взыскания?   В   законопроекте   не сказано,  что  это  могуть быть,  например,  только органы ГАИ или какие-то другие государственные структуры.  В принципе,  это могут быть любые криминальные "крыши",  которые большей частью реально и контролируют сейчас парковочный бизнес. Только в данный момент они куют  деньги на грани законодательного фола,  а теперь будут иметь прикрытие в виде закона как уполномоченные организации.

     Мое мнение таково.  Надо заложить в  законе  механизм,  чтобы таким  доходным  делом,  как  парковка,  занимались не бандиты,  а только,   например,   подразделение   ГАИ.   А   органы   местного самоуправления,  пока  у  них  не  появится муниципальная милиция, пусть заключают с ними  соответствующие  договоры,  но  деньги  от парковки должны идти исключительно в местные бюджеты.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Салію.

     САЛІЙ І.М.,  народний  депутат  України  (виборчий округ 221, м.Київ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Річ у тім, що коли кажуть,  що у нас - як скрізь у світі, то ми все-таки у світі є  певним  винятком  і,  скажімо,  тему   паркування   довели   до гіпертрофованих форм, адже скоро за те, що виїхав із гаража, треба буде платити.  І де б ти в місті не  зупинив  машину,  обов'язково потрібно буде платити. Це вже не тільки викликає заперечення самих автомобілістів,  а  й  просто  на  межі  між  здоровим  глуздом  і безглуздям.

     Я думаю,   що  перш  ніж  вживати  адміністративних  заходів, потрібно викласти рекомендації чи розробити методологію,  яка  для різних міст має бути різною, тому що навіть Київ, на мій погляд, з цією задачею сьогодні ще не справився,  і дуже складно буде знайти доходи  бюджету  від  паркування.  Хто  хоче знайти їх -доходи цих бюджетів  -  от  коли  проголосуємо,   будь   ласка,   оприлюдніте результати. Я й доповідачу кажу, нехай він оприлюднить доходи, які надходять до бюджетів міст від паркування. Вони суто символічні. Я вважаю,  що  не  треба  йти  таким  шляхом,  а  треба  подумати  і запропонувати паркувальникам прийти до тями.  Візьмімо, наприклад, паркування   біля   лікарні,   біля  магазину,  біля  ресторану  - врешті-решт ці заклади оплатили те,  що ти до них  приїжджаєш.  Ти приїжджаєш  до  них за послугою.  У нас же сьогодні ситуація така. Люди зупиняються за своїми нагальними  потребами,  і  ніщо  їм  не перешкоджає,  нікому  там  не  заборонено  паркування автомобілів. Обов'язково вилетять хлопці і...  Господи,  який їм  треба  закон! Поки не заплатиш, ти звідти нікуди і ніколи не поїдеш.

     Отже, я думаю,  що сьогодні це ще не зовсім нагальне питання, і ми повинні докладніше усе це виписати.

     До речі, як і щодо стоянок. Тут живі гроші: і вдень,   і   вночі   чатують  усі,  як  з  автомобілістів  після страхувальників узяти ще якісь додаткові кошти.  А машини  їздять, тому що життя в Україні йде...

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Миколайовичу.

     Перед тим,   як   надати   заключне  слово  доповідачу,  хочу задати...  (Шум у залі).  Ви пізніше записалися,  вас  не  було  у списку. Не надавати? Все. Ви записалися пізніше... (Шум у залі).

     Ну, гаразд,  увімкніть  мікрофон.  Слово  надається народному депутату Сергію Кириченку. Одна хвилина.

     КИРИЧЕНКО С.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 183, Херсонська область). Християнськодемократична парія України. Шановні  народні  депутати!  Дуже  велике  значення  має  юридичне визначення  правового  режиму  паркування  і  правового визначення терміна  "зупинка".  Якщо,  наприклад,  людина  їхала  із   селища міського  типу  поруч  з  містом,  маючи  в кишені півтори гривні, купити хлібину,  а в неї відібрали ці гроші,  коли вона зупинилася на  одну  хвилину,  то  вона хліб не купить.  Треба визначити,  що паркування це,  наприклад,  зупинка не менш  ніж  дві  години  або півтори. Треба визначити ці терміни і виписувати на початку закону тлумачення юридичних термінів. Це перше.

     Друге. Особливо важливо виписати  механізм  визначення  місць паркування,   щоб   органи   місцевого  самоврядування  однозначно визначали ці місця парковки і несли відповідальність за зберігання автотранспорту  в цих місцях.  Це цілий правовий режим,  і повинен бути юридичний механізм визначення місць паркування.

     І третє.  Обов'язково треба зазначити у відповідному  законі, там,  де говориться про місцеві податки,  платежі та збори,  що це відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тобто щоб,  це  було  визначено  як  місцеві  платежі та збори.  Тоді ми зможемо навести порядок.  А якщо так,  з кандачка,  по-сирому саму ідею де-факто, якто кажуть, зробити де-юре, то, вибачте, ми тільки дійсно легалізуємо те,  що відбувається сьогодні:  будь-хто одягає спецодяг,  який дають відповідні кримінальні структури, і "косять" ці гривні,  а не  знімає  плату.  Я  просив  би  перевести  це  на цивілізовані правові рейки.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Я ще  раз  хочу  сказати  у  продовження запитання Станіслава Ніколаєнка.   Олександре   Миколайовичу,   висновок    експертного управління  -  відхилити,  профільний  комітет  зробив  висновок і запропонував законопроект з проектом постанови відхилити.

     Ви звернулися до депутатів,  щоб переконати їх. Кажуть, що не переконали. Як ви вважаєте? Заключне слово до однієї хвилини.

     Увімкніть мікрофон Ржавського Олександра Миколайовича.

     РЖАВСЬКИЙ О.М.  Передусім  відповідь  капіталіста  Ржавського люмпену Бауліну і всім іншим, які тут щойно говорили.

     Складається враження,  що ви  всі  працюєте  на  паркувальних майданчиках  і саме ви чи фінансуєте,  чи очолюєте ці організації, які займаються здирництвом,  збираючи з людей по гривні, дві, три, про що казав шановний Іван Салій.  Ви це робите для того, щоб таке продовжувалось і надалі.  Все це відбувається з 1993 року. А такий бардак,  вибачте  на  слові,  що  так  скрізь здирають гроші (бо є закон,  і ніхто цей декрет Кабінету Міністрів,  і  ніхто  його  не відміняв), буде і завтра, і післязавтра.

     А якщо ви зараз все ж таки приймете доповнення до закону,  що потрібна відповідальність,  то це зовсім інша річ. Якраз для того, щоб упорядкувати збір грошей і потрібен автомат,  щоб можна було і на хвилину зупинитися за 5 копійок.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви назвали прізвище,  я  вмикаю  для  репліки мікрофон депутат Бауліна.

     БАУЛІН П.Б.    Фракция   коммунистов.   Уважаемый   Александр Николаевич, паном капиталистом я вас назвал на основании документа

- декларации,  которую вы заполняли, когда баллотировались на пост Председателя  Верховного  Совета  Украины.   И   те   доходы,   те автомобили,  которые  вы имеете,  имеет далеко не каждый человек в Украине,  а слово "капиталист",  как известно, происходит от слова "капитал".

     Другое дело,  когда вы меня называете "люмпеном", оснований у вас никаких  нет.  Считаю  это  оскорблением,  или  вы  просто  не понимаете значения этого слова,  и считаю,  что вы должны принести публично извинения.

     ГОЛОВА. Так, ми завершили обговорення.

     ------------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до Арбітражного... (Шум у залі). А "Різне". Перепрошую. Взагалі-то згідно з положеннями ми з 13 години.  Висвітіть список  "Різного", будь ласка.

     Слово надається народному депутату Олександру Кулику.  За ним виступатиме Михайло Гуцол.

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні колеги депутати!  Я думаю, що вчора ми вставили ще дві палиці в урядову колісницю, яка набирає обертів.  Я маю  на  увазі  те,  що  ми  не  поставили  на голосування  проект  постанови щодо законопроекту про держбюджет і проект постанови щодо паливно-енергетичного комплексу. Це ми ллємо воду  на  млин тих олігархічно-кланових структур,  які таким чином відтягують розгляд цього питання,  продовжуючи шантажувати уряд  - перший  український  уряд,  який  за  дев'ять  років  незалежності повертає сьогодні борги:  борги Звягільського,  борги Кучми, борги Лазаренка,  Пустовойтенка,  Марчука.  Повертає не тільки внутрішні борги - пенсіонерам, студентам, працівникам бюджетної сфери, - а й повертає  борги  Міжнародному валютному фонду,  як ви знаєте,  100 мільйонів доларів сплачено.  І все це,  звісно,  пече тим,  у кого гроші  відібрано.  Відібрано  поки  що  тільки  в одній галузі - в енергоринку.  Я маю на увазі 5 мільярдів гривень.  А якщо пече під ногами,  то олігархи ногами тупцюють і створюють колотнечу навколо уряду.

     До речі,  хочу  привернути  вашу   увагу   до   сьогоднішньої публікації в газеті "Україна молода". Я хотів би, щоб ви прочитали на четвертій сторінці статтю "Марчук проти Ющенка".  Досить цікава і повчальна для нас,  депутатів,  публікація. І мені приємно, що є засоби масової  інформації  -  незалежні,  справді  вільні  засоби масової інформації (мені,  як журналісту,  це приємно відзначити), які сьогодні стають на позиції уряду і захищають цей уряд.

     Але хто сьогодні бореться проти уряду? Боремося таким чином і ми - якоюсь мірою,  - не голосуючи за проект,  який вносить уряд і структури,  які  є  в  уряді.  Маю  на  увазі  Державну  податкову адміністрацію.   Я  хотів  би  привернути  увагу  цієї  податкової адміністрації  до  регіональних  проблем.  Щоб  саме   туди   вона спрямувала  свої вістря.  У нас на Полтавщині сьогодні 32 мільйони гривень  бюджетних  позичок  не  повертаються  з  агропромислового комплексу.  Це  ще  одна  злочинна  корумпована галузь,  звідки ми можемо взяти гроші і повернути у держбюджет.

     Узяти, наприклад,  акціонерне товариство  "Тепловозоремонтний завод",  де  трудовий  колектив,  профком цього заводу виявив,  що керівна верхівка цього заводу приховувала  від  оподаткування  2,5 мільйона  гривень,  але  ці  гроші  не  повертаються  до  бюджету. Порушено кілька кримінальних справ,  але зрушень  немає,  уже  рік ведеться боротьба.

     Я хотів би, Іване Степановичу, щоб протокольно дали доручення Державній податковій адміністрації посприяти полтавській  владі  у поверненні  бюджетних  позичок  із  агропромислового  комплексу  і тепловозоремонтного заводу в сумі 2,5  мільйона  гривень,  які  не оподатковано.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Михайлу Гуцолу. За ним - Віталій Черненко.

     ГУЦОЛ М.В.  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні колеги, прошу звернути  увагу  на  стан  фінансування  у забезпеченні внутрішніх військ  Міністерства  внутрішніх  справ   України.   На   сьогодні військове  формування,  яке виконує завдання по охороні та обороні важливих державних об'єктів, охороні дипломатичних та консульських представництв,  іноземних  держав  на  території України,  охороні підсудних під час судового процесу,  мають найменшу суму коштів на утримання  одиниці  штатної  чисельності  на  2000  рік серед усіх військових формувань, які є в Україні.

     Недостатнє фінансування призвело до  зростання  кредиторської заборгованості,  яка вже перевищила 80 мільйонів гривень.  Скрутне становище очікується у наступному році.  Так, у проекті Державного бюджету  України  на  2001 рік поточне утримання внутрішніх військ МВС України при потребі  (розрахунки  згідно  з  законодавчими  та нормативними документами) 525 мільйонів гривень передбачається 157 мільйонів гривень.

     Шановні колеги,  невже ми можемо  утримувати  наші  внутрішні війська за такі гроші?  Це жах! Це становить лише 30 відсотків від потреби.  При потребі на одну оплату праці у 133 мільйони  гривень передбачається 92 мільйони гривень,  що становить 70 відсотків від потреби.

     На інші видатки передбачено  лише  64  мільйони  гривень,  що становить  16 відсотків від потреби,  тобто як і на цілий рік,  на поточне утримання війська 2000 року передбачається  найменша  сума від виділених коштів серед усіх військових формувань.

     Часу мало,  тому  я  говоритиму  якомога  стисліше.  Так,  на харчування солдат строкової служби при нормі на добу 3  гривні  60 копійок,  можливо,  буде  виділено  лише  2 гривні 20 копійок.  Це призведе до зривів харчування особового складу  строкової  служби, виконання  завдань  та  зростанню  соціальної напруги у військових колективах.

     Враховуючи вищевикладене,  пропоную збільшити асигнування  на поточне  утримання внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на 2001 рік  на  80  мільйонів  гривень  для  забезпечення мінімально   необхідної  потреби,  без  чого  існування  військ  у наступному році неможливе.

     Шановні колеги  хочу  сказати  таку  річ.  Наші  депутати  на виборах  багато  говорять  про  те,  що вони захищають усі верстви населення і солдат теж.  У мене є роздруковка,  хто як  голосував. Шановні комуністи, ніколи не кажіть неправду, тому що ви голосуєте проти збільшення бюджету для солдат. Ми, зрештою, матимемо солдат, і  ваших  дітей  теж,  котрі  будуть інвалідами,  матимуть виразку шлунку, хворітимуть дистрофією та іншими захворюваннями. Голосуйте за  те,  щоб  наші  бійці  мали що їсти,  не обманюйте українських виборців.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію  Черненку. За ним виступатиме депутат Яценко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я записався на виступ  з  приводу  проходження  проекту Закону  про  Державний  бюджет  у Верховній Раді.  Це найважливіше питання,  яке ми сьогодні розглядаємо.  Але я  мушу  змінити  свій виступ,  так  как вчера рассматривался проект Закона о медицинском страховании.

     Что заставило  меня  изменить  свою  точку  зрения?   Депутат Чубаров, наш коллега, обращается ко мне: Черненко, приехала ко мне с Крыма женщина,  на операцию нужно 9,5 тысячи гривень. Как решить этот  вопрос?  И  ваши  коллеги  ко  мне  обращались.  Я никому не отказывал и всем помогал.  А этот вопрос можно было  решать  и  не бегать  сейчас  искать  где-то деньги и не давить на того,  кто их может дать.

     Я бы хотел одного,  чтобы мы все поняли и  оценили  ситуацию: для  того  чтобы  болееменее  нормально  работало здравоохранение, нужно 12 миллиардов гривень.  Может сегодня  бюджет  их  выделить? Может,  за  счет  программ,  которые вы же и предлагали,  тогда их нужно урезать.

     Я вас очень прошу об одном.  Не кричите, сразу не отвергайте, хотя бы прочитайте проект Закона о страховании.  Он преследует два наигуманнейших принципа.  Один из них -  это  принцип  социального партнерства.  Вот  получает  депутат  1400  гривень,  он будет 100 гривень вносить ежемесячно. А если он и не болеет, и не обращается за  медицинской  помощью,  то  эти  деньги  пойдут тем бабусям или дедусям, которые постоянно болеют. А бабуся символически внесет 50 копеек, чтобы тоже участвовать в страховании.

     І коли  шановний  колега  тут  кричить,  що це питання іншого закону і держави,  "мы спекулируем статьей 49 Конституции".  Да, в "комунальних і державних закладах охорона здоров'я безплатна".

     Но почему-то вы "перше речення не хочете читати":  "Кожен має право  на  охорону   здоров'я,   медичну   допомогу   та   медичне страхування". Дайте его людям, тем, кто хочет, чтобы было "медичне страхування".  И не кричите:  "Хай держава це  вирішує".  Медицина ніколи  не  була  безплатна.  Все за нее платили,  но прежде всего государство, и все платили взносы в виде подоходного налога.

     Я взял распечатку голосования.  Обязуюсь одну  вещь  сделать. Чисто и спокойно медицинским работникам рассказать,  какая сегодня ситуация и какая  политическая  сила  не  желает  ее  лучшить.  И, поверьте,  в  одной  Горловке  49  тысяч работников,  связанных со здравоохранием, и члены их семей.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Яценку. За ним виступатиме депутат Журавський.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Я  просив  би  заспокоїти  зал,  Іване Степановичу.  Фракція Компартії України, "Союз Чорнобиль України". Шановні колеги!  Я хотів би звернутися до вас і до тих, хто слухає нас,  у  "Різному"  щодо  початку опалювального сезону в Україні і хотів би  поінформувати,  що  минулого  тижня  сесія  Житомирської обласної ради прийняла таке рішення:

     Перше. Звернутися   до  місцевих  рад  народних  депутатів  з пропозицією знизити ціни на житлово-комунальні послуги і квартирну плату.

     Друге. До  народних депутатів України - відмінити сумнозвісну статтю 62 бюджету поточного року,  щоб у бюджеті на 2001 рік її не було.  Тобто відновити пільги ветеранам Великої Вітчизняної війни, ветеранам праці, ветеранам афганської війни, ветеранам Чорнобиля і так далі.

     І поінформувала  про  те,  що  буде  опублікована позиція при голосуванні кожного  народного  депутата  в  обласній  і  місцевій пресі.

     Я хотів  би  звернутися  до всіх народних депутатів,  до всіх обласних рад з  проханням  підтримати  таке  рішення  Житомирської обласної ради.

     Друге. Розпочався  опалювальний  сезон,  і  сьогодні висунута умова:  щоб  придбати  газ  для  опалювання   котелень,   потрібна "предоплата".  Ні сільські, ні селищні, ні районні, ні міські ради здійснити "предоплату" неспроможні. Такий сьогодні фінансовий стан у    місцевого   самоврядування.   І   тому   блокується   початок опалювального сезону,  незважаючи на майже мінусову температуру по деяких регіонах України, багатьох і багатьох районах.

     Віктор Андрійович  -  ви пам'ятаєте,  Іване Степановичу - під час чергового Дня уряду з відповідним порядком денним  обіцяв,  що початок   опалювального   сезону  буде  в  Україні  відповідно  до законодавства.  У  зв'язку  з  цим  я   пропоную   дати   сьогодні протокольне доручення нашому уряду,  щоб наступного вівторка, коли ми зберемося на сесію, він коротко поінформував народних депутатів України,  як в Україні розпочався опалювальний сезон.  Які міста у нас стоять,  які питання залишилися невирішеними,  але  бажано  до цього часу все-таки ці питання вирішити.

     І останнє.  Щодо  неповернення  боргів.  Ні  борги з пенсій і заробітної плати,  ні борги за вкрадені представниками  правлячого режиму  150  мільярдів  доларів,  які  знаходилися  у  трудівників України,  ні жертв - 3,5 мільйона, які вже полягли "завдяки" такій політиці правлячого режиму,  повернути це неможливо.  Хто сьогодні рапортує - відкладіть у бік свої рапорти,  ці втрати повернути вже фактично неможливо,  принаймні тих людей,  те скорочення населення повернути неможливо. Я завершую, Іване Степановичу.

     Уряд Віктора Андрійовича Ющенка працює

- нехай  працює.  Там,  де  його зусилля спрямовані на відродження вітчизняного товаровиробника,  на захист наших людей,  ми, фракція Компартії,   підтримували   уряд   і   будемо   підтримувати,   що демонстрували  не  раз.   Але   ж   грабіж,   Іване   Степановичу, продовжується.  Президент  називає  цифру  - 17 мільярдів гривень, "Градобанк"  з'являється.  У  нас  є   правовий   комітет,   Іване Степановичу,  давайте по цих фактах дамо йому доручення, щоб через кілька тижнів він поінформував,  що робиться,  чому  продовжується грабіж і хто за що відповідає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимире Михайловичу,  щодо вашої пропозиції. У нас був День уряду,  ми слухали ПЕК стосовно підготовки до  зими,  але постанову не прийнято.  Так от з прийняттям постанови нехай дадуть інформацію про опалювальний сезон.  Ми ж будемо голосувати  проект постанови  про  ПЕК,  там  і  треба  дати цю інформацію.  Направте протокольно пропозицію.

     Слово надається Віталію Журавському.  За ним виступатиме Ніна Марковська.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Любі брати і  сестри!  Я  би  хотів  з  вами  поговорити  про  проблему реституції.   Треба  зауважити,  що  тільки  церкви,  синагоги  та релігійні  святині,   безпосередньо   необхідні   для   проведення релігійних  служб,  підлягають  реституції.  Повернення інших форм власності,  наприклад будівель шкіл  та  громадських  центрів,  що раніше  належали  релігійним  організаціям,  не регулюється чинним законодавством. Цю прогалину треба заповнити.

     Релігійні споруди та майно,  що нині знаходяться у  державній власності,  можуть  бути  передані  релігійним  організаціям або у безплатне виключне користування, або у власність.

     Рішення щодо  повернення   релігійної   споруди   або   майна приймається  адміністрацією  області,  для  Києва  і Севастополя - міською адміністрацією, в якій ця споруда знаходиться.

     Рішення щодо  реституції  має  бути  прийнято  цими  органами протягом  одного  місяця  після  подання заявки,  і про це рішення письмово повідомляється заявнику.

     Однак виконання указу 1992  року  про  повернення  релігійним громадам власності, захопленої за радянських часів, гальмується по багатьох пунктах.  На практиці  поширенішим  є  надання  споруд  у безплатне користування, ніж реальна передача права власності.

     Незважаючи на   положення  закону  про  те,  що  рішення  має прийматися протягом одного місяця,  як правило,  цей період значно довший.

     Темпи реституції  християнських церков сповільнились останнім часом,  оскільки у спорудах, що залишаються у державній власності, зазвичай  нині знаходяться музеї,  концертні зали та інколи міські ратуші.

     Римсько-католицька церква претендує приблизно на 40  будівель по всій країні, які не було повернуто і деякі з яких було частково приватизовано.

     Українська греко-католицька церква та Українська  православна церква   також   мають   значні  проблеми  в  отриманні  колишньої власності,  що їм належала. Ці складнощі часто виникають через дії як місцевої, так і урядової бюрократії.

     Таким чином, я хотів би, користуючись нагодою, попросити вас, шановний  Іване  Степановичу,  дати  доручення  голові  Державного комітету   з  питань  релігії  представити  достовірну  інформацію Верховній Раді України, скільки церкві не повернуто власності, яка була націоналізована за радянських часів.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Тим   більше   що   багато   з   таких   церков   уже приватизовані,  тому що там були об'єкти господарської діяльності, а  у  зв'язку  з  приватизацією  тепер  ці  церкви приватизували і кажуть: "Викуповуй!" (Шум у залі). Отож такі безбожники.

     Слово надається  народному  депутату  Івану  Бокому.  За  ним виступатиме депутат Пустовойтов.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Іване Степановичу,  шановний наш Голово,  я просив зустрічі з вами сьогодні,  на жаль,  вона не відбулася,  тому я змушений вийти на трибуну і сказати про те,  що сталося вчора.

     Як ви знаєте,  уже три тижні  не  виходить  газета  "Сільські вісті"  -  в  Україні наймасовіша,  найтиражніша газета,  - у якої півмільйона передплатників.  З учорашнього дня,  як  відомо,  мало початися сухе голодування наших працівників.

     Але Іван  Степанович тут просив мене попрацювати з колективом і відмовити людей від цієї акції.  Я говорив із  людьми,  і,  хоча згоди  як  такої  не  було,  зранку колектив було запевнено устами глави  Адміністрації  Президента,  що  незаконну   дику   заборону друкування  газети  (а  газета  судом  не заборонена,  а просто за розпорядженням одного громадянина України  -  всього-навсього)  не було знято, хоча було твердо обіцяно, що газета вийде.

     Найсмішніше у  цій  ситуації  те,  що  ця відміна заборони не дійшла до директора друкарні і не дійшла вона до паперової  фірми, яка  постачає  газеті  "Сільські  вісті"  папір.  І  це  теж  дуже показово.  Коли я вже під  вечір  звернувся  до  тих  людей,  кому начебто  глава  Адміністрації  Президента  доручив  зняти  всю  цю напруженість навколо газети,  виявилося, що ці люди взагалі нічого про це не знають. Ви розумієте? Два заступники глави Адміністрації нічого про це не знають.  Заступник голови  Державного  управління справами про це знає, запевнив мене, що все буде зроблено. Але, ви самі розумієте,  якщо народного депутата отак обманюють, на такому рівні, - що за цим стоїть.

     Нарешті таким  чином Адміністрація Президента визнала,  хто ж заборонив друкувати газету.  Дикість,  дикість і ще  раз  дикість. Якщо так порушується закон,  чиниться така наруга, то очевидно, що це все означає і куди ми рухаємося.

     Я не буду далі на цю тему говорити. Усе зрозуміло. І чому так чинилося,  зрозуміло.  Бо ми з вами роз'їжджаємося по округах і не буде  кому,  як  кажуть,  будоражити,  не  буде  кому  когось  там турбувати і так далі. Усі ці хитрощі відомі.

     А робиться це ось для чого.  Не вдалося задушити економічно з допомогою податкової служби,  тому що редакція працює, читач у неї є,  і,  отже, гроші у неї теж є - тож вирішили у період передплати просто-напросто людей відсторонити від газети.  Це робиться нині у Київській області,  в усіх областях. І ви самі розумієте, для чого це  робиться.  Для  того,  щоб   єдину,   справді   багатотиражну, опозиційну газету знищити.

     От і  все.  Я  вже  казав,  до  кого  ми  звернулися.  Вже  є підтримка,  міжнародна підтримка вже  забезпечена.  Але  я  просто хочу,  щоб ви всі, хто буде в округах, розповіли правду про те, що діється.  Газета не закрита,  але вона фактично не виходить  через те, що цього дуже не хоче Президент України.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Пустовойтову. За ним буде виступати депутат Соломатін.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська    область).   Фракція   комуністів.   Іване Степановичу!  Шановні  народні   депутати!   Виникає   надзвичайно загрозлива ситуація з правом людини на житло,  особливо людей, які проживають у гуртожитках.

     Причина -  втрата  людьми,  які  там  проживають,  виробничих зв'язків  із  підприємствами.  Як  відомо,  у процесі акціонування підприємств все  підвідомче  житло  було  передано,  як  соціальна сфера,  у комунальну власність. А з гуртожитками цього не зробили. І от тепер,  напередодні зими,  хазяї викидають на вулиці  вже  не сотні,  а десятки тисяч людей.  У мене є дані по Кривому Рогу, ось звернення сьогодні я отримав,  по Запоріжжю  така  сама  ситуація, думаю, і по всіх регіонах також.

     Мотивують тільки  одним  -  що надзвичайно великі кошти треба платити за утримання. Але тут виникає таке питання. Ці люди роками ждали житла,  вони вже його не діждуться. Дуже багато пенсіонерів, представників,  скажемо так,  бюджетної сфери.  І таке складається враження,  що це вже не в полі зору ні місцевих адміністрацій,  ні органів місцевого самоврядування.

     Іване Степановичу, я звертаюся до вас, тому що не знаю, як це питання  вирішити.  Думаю,  що  треба  все-таки  дати  протокольне доручення  уряду,  щоб  він  через   обласні,   районні   державні адміністрації,   органи  місцевого  самоврядування  дав  доручення вивчити цю проблему негайно  і  поінформувати  Верховну  Раду,  бо таким чином порушується право людей на житло.

     Я не хочу зараз конкретизувати ці факти, дані в нас є, вони є у засобах масової інформації,  але цю проблему,  на мою думку і на думку  тих  людей,  які  звертаються  до  мене,  як  до  народного депутата, потрібно вирішувати.

     І наступне.  Я все-таки щодо свого питання. Ви розумієте, так виходить,  що  після  того,  як було внесено питання про примусове стягнення за рішенням суду зарплат і виплат,  от сьогодні до  мене знову прийшло прохання.  Я просто зачитаю для тих, які відмовилися голосувати,  - це "Трудова Україна" і "Відродження регіонів",  ті, які мають фірми, фірмочки, що не платять грошей своїм працівникам.

     Я, користуючись нагодою, зачитаю. Ось людина перераховує тут: "И последнее.  Рассчитался с работы,  не  выплатили  за  два  года заработную  плату.  Мне  76  лет.  Скоро идти в рай,  а денег нет, несмотря на то,  что 60 лет рабочего стажа, в том числе и в армии. И задолжало АО "Криворожсельстрой" 1 тысячу 821 рубль".

     Так я для довідки багатьом скажу, що тільки за перше півріччя 2000 року - 120 тисяч судових  рішень  на  більш,  як  півмільярда гривень. А ми на цю проблему не звертаємо увагу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  вас  прошу  попрацювати  з фракціями.  Ця проблема є, я знаю, що Президент по Києву дав доручення подивитися на оці нові офіси...І щодо "Криворіжсільбуду", я переконаний, якщо подивитися,  які вони покупляли машини,  які у них офіси,  яке там обладнання  і  таке  інше,  то  вистачило  б,  щоб виплатити людям зарплату.  Вистачило  б.  То  давайте   попрацюємо,   включимо   і розглянемо, щоб це було у формі закону (Шум у залі). Ви знаєте, що постановами Верховної Ради уряд, по суті, не керується сьогодні.

     Слово надається народному депутату Юрію Соломатіну.  За ним - депутат Асадчев.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів, Київська область.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Почну  з  риторичного  запитання:  чи  почує Верховна Рада України скорботний голос ветеранів?  У лютому цього  року  в  Українському Домі  частина  депутатського  корпусу  на своєму зібранні прийняла Постанову про скасування статті 73 Кодексу  законів  про  працю  у частині   святкування   днів   7  і  8  листопада.  Президія  ради організації ветеранів України 7 лютого 2000 року прийняла заяву, в якій  вона звертається до Верховної Ради України з вимогою негайно переглянути це рішення (я  її  подаю  Івану  Степановичу).  Третій з'їзд  чотирнадцятимільйонної  організації ветеранів України 12-19 лютого прийняв звернення до Президента  України,  Прем'єр-міністра України,  Голови Верховної Ради України і до владних структур усіх рівнів,  в якому зазначається,  що ветерани  непохитно  стоять  на тому, щоб поновити святкові дні 7 і 8 листопада.

     12 вересня група депутатів з комітетів у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і з питань  соціальної  політики  та  праці внесений  законопроект 6064 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю і поновлення святкових днів 7 і 8 листопада.

     28 вересня цього року  президія  ради  організації  ветеранів України  звернулася  до  Голови  Верховної  Ради  України (текст я передаю Івану Степановичу) і знову підтвердила  своє  рішення  про те,  щоб це питання було внесено на розгляд Верховної Ради України і до листопада цього року відбулося відповідне голосування.

     Прошу вас,  Іване Степановичу,  і всіх керівників фракцій  на засіданні  Погоджувальної  ради  фракцій  30  жовтня розглянути це питання і прийняти позитивне рішення про внесення його до  порядку денного на 1 листопада, щоб проголосувати 2 листопада.

     За розглядом   цього   питання   у   Верховній  Раді  України спостерігають 14  мільйонів  наших  співвітчизників  -  ветеранів, пенсіонерів та інвалідів.  Вони врахують нашу позицію на майбутніх виборах.

     У розкладі засідань Верховної Ради на 31 жовтня - 3 листопада розгляд  зазначеного  законопроекту  6064  не  передбачено.  Прошу зробити все, щоб це питання остаточно вирішилося позитивно.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валерію  Асадчеву. За ним буде виступати депутат Кириченко.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий    округ,    НРУ).   Дякую,Іване   Степановичу.   фракція Українського народного руху.  Мені фракція доручила зачитати заяву з приводу ситуації,  що склалася вчора з розглядом бюджету.  Але я хотів би сказати ще ось про що.

     Ви знаєте,  у мене складається таке враження,  що в  нас  при Ткаченку весь час були виходи за межі Регламенту, а зараз почалися виходи за межі здорового глузду.  Я маю  на  увазі  те,  що  вчора відбулося  з  бюджетом,  і  те,  що  сьогодні  не  дали можливості депутату скласти присягу.  Я розумію, може, там якась колізія, але тоді  принаймні  не  включайте  це  питання  до  порядку  денного. Розберіться з колізіями,  потім уже якось вирішите.  А то офіційно питання внесено, а людині не дають доступу до трибуни.

     І другий  момент.  Мені  дуже  прикро,  що  членів бюджетного комітету (думаю,  що й інших,  хто працює в  бюджетному  комітеті, теж),  зробили  крайніми.  Депутати з бюджетного комітету - з усіх фракцій абсолютно  -  працювали  дуже  плідно  й  організовано,  і ввечері,  і до пізньої ночі, і в досить стислий термін підготували ці висновки і пропозиції.  Тепер  унаслідок  політичних  усіх  цих перипетій  сказали,  що винні депутати з бюджетного комітету,  бо, виявляється,  не  так  таблицю  склали.  Хоча   таблиця   складена абсолютно  правильно,  відповідно  до  Регламенту,  як  її  завжди складали.

     А тепер заява у зв'язку з ситуацією,  що склалася з розглядом проекту Державного бюджету України на 2001 рік.

     Фракція Українського    народного    руху    висловлює   свою стурбованість подіями,  які відбуваються навколо розгляду  проекту Державного бюджету України на 2001 рік.  Складається враження,  що керівництво Верховної  Ради  України  заздалегідь  узяло  курс  на гальмування бюджетного процесу.

     Так, представлення  проекту  Державного  бюджету  на 2001 рік Кабінетом Міністрів було включено  в  розклад  засідань  Верховної Ради  лише  на  4  жовтня  2000 року.  Тобто через півмісяця після офіційного подання проекту бюджету у Верховну Раду,  що  є  фактом незрозумілим,  оскільки  керівництво  Верховної  Ради  зобов'язано враховувати при складанні календарного плану проведення  пленарних засідань усі особливості,  пов'язані з розглядом бюджету. Графіком розгляду проекту Закону України про  Державний  бюджет,  який  був затверджений  Головою  Верховної Ради,  передбачено,  що 18 жовтня проект бюджету  розглядається  в  першому  читанні,  а  19  жовтня приймається рішення щодо нього голосуванням.

     18 жовтня   на   пленарному   засіданні   Верховної   Ради  в присутності Прем'єрміністра  України,  членів  Кабінету  Міністрів проект   Державного   бюджету   було   розглянуто   відповідно  до встановленої процедури.  Був підготовлений  та  офіційно  внесений народними  депутатами  - членами Комітету з питань бюджету -проект постанови Верховної Ради про схвалення висновків  і  пропозицій  з питань бюджету, а також альтернативні проекти постанови.

     Тому хочеться перш за все спитати керівництво Верховної Ради: з яких  юридичних  підстав  проекти  постанови  стосовно  розгляду проекту  бюджету  в  першому  читанні  не  були включені в розклад засідання на 19 жовтня,  не були поставлені на  голосування?  Саме юридичний  бік  справи  передовсім  турбує нашу фракцію,  оскільки серед   керівництва   Верховної   Ради   є   професори-юристи    і юристи-правознавці, які надають населенню правову допомогу.

     Політична сторона   цієї   справи   зовсім  не  приховується. Олігархічні клани  в  черговий  раз  вирішили  "наїхати"  на  уряд Віктора  Ющенка,  який своїми діями не дозволяє вільно і привільно розкрадати Україну,  як це вони робили  до  цього.  От  і  знайшли великі   прибічники  соціал-демократії  і  прихильники  небувалого розквіту  регіонів  чергову  підставу  покращити  свої  справи  за рахунок  зупинення  бюджетного  процесу.  Дії цих "видатних діячів сучасності" абсолютно зрозумілі - для них завжди проблеми  власної кишені були набагато важливішими,  ніж проблеми вчителів, лікарів, військових,  пенсіонерів і багатьох інших категорій населення, для яких бюджет є єдиним джерелом доходів.

     Незрозумілими залишаються   тільки   дії  вищого  керівництва держави,  у тому числі і Голови Верховної Ради, які почали всіляко сприяти діячам української олігархії.

     Тому фракція  Українського  народного руху вважає,  що Голова Верховної   Ради   Іван   Степанович   Плющ    несе    персональну відповідальність за зрив бюджетного процесу, який стався 19 жовтня у Верховній Раді,  і за ті негативні наслідки,  які можуть бути  в подальшому.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я,  керуючись здоровим глуздом,  порушив регламент на півтори хвилини в черговий раз. Ви 4 хвилини 30 секунд говорили.

     Слово надається народному депутату Сергію Кириченку.

     КИРИЧЕНКО С.О.  Християнськодемократична партія  України.  На переконання   християн-демократів,  яка  б  більшість  не  була  у Верховній Раді, у першу чергу повинна забезпечуватися законність у діяльності Верховної Ради України і її посадових осіб.

     18 жовтня  цього  року  о 15 годині 07 хвилин у приміщенні по вулиці Садовій,3 відбулося зібрання 12 народних депутатів - членів Комітету   з  питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності та інвестицій. І дуже прикро, що Олексій Олексійович  Костусєв  оголосив це зібрання як засідання комітету, хоча загальновідомо,  що кількісний склад комітету затверджений із 26 народних депутатів. І якщо порахувати, то більшість складає 14, а не 12. У складі дванадцяти народних депутатів не можна проводити легітимне засідання і приймати легітимні, законні рішення.

     Все-таки дуже  прикро,  що  Олексій Костусєв,  виявивши такий волюнтаризм,  поставив на голосування одне з питань,  і воно  було проголосовано дванадцятьма депутатами.

     Потім було   поставлено   друге  питання,  заради  якого,  ми вважаємо,  і було зібрано цих депутатів, - питання про особливості приватизації Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

     Власне, заангажованість  Олексія  Костусєва  в  цьому питанні була однозначно видна всім присутнім у цьому приміщенні по  вулиці Садовій,3. Нам дуже прикро, що, коли перед розглядом цього питання Олексій Костусєв спитав,  чи будуть якісь зауваження з  процедури, взяли  слово  я,  Сергій  Кириченко,  і  народний  депутат Віталій Журавський.  Ми пояснили  шановному  Костусєву  положення  частини першої  статті  17  Закону  України  про  Комітети  Верховної Ради України і статті 4. 4. 1 Регламенту, згідно з якою основною формою роботи   комітетів   є   засідання.   А   засідання   комітетів  є правомочними,  якщо  на  них  присутня  більш  як   половина   від затвердженого Верховною Радою України складу його членів.

     Таким чином, знаючи норми права, на підставі яких він повинен планувати свої  дії,  Костусєв  свідомо  поставив  це  питання  на голосування,  і  було  прийняте  незаконне рішення про внесення на розгляд Верховної  Ради  у  другому  читанні  проекту  Закону  про особливості приватизації Маріупільського металургійного комбінату.

     Ми вважаємо  це  брутальним  порушенням принципу законності в діяльності Верховної Ради,  її органів  і  посадових  осіб.  І  до відома  просто  скажу:  з  12 народних депутатів один проголосував проти, 11 - за це рішення.

     Але на   підставі   зазначеного   просимо   шановного   Івана Степановича  дати  окреме  доручення  провести відповідне службове розслідування порядку і обставин проведення Костусєвим  18  жовтня засідання  очолюваного  ним комітету,  а також дати правову оцінку його діям,  діям  присутніх  на  засіданні  народних  депутатів  і легітимності прийнятого рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ще раз вас прошу: ви про такі доручення думайте, коли працюєте над Регламентом,  тому що Голова Верховної Ради до роботи комітету  не  має  відношення.  Є Положення про комітети Верховної Ради України, там все виписано.

     З процедури слово має  депутат  Сас.  Час  вичерпано,  я  вже порушую Регламент.

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Дякую,  Іване  Степановичу. Шановний Іване Степановичу!  У зв'язку з тим,  що сьогодні розгляд основних питань затягнувся, а у п'ятницю, згідно з Регламентом, на "Різне" відводиться одна година,  прошу, щоб ви скористалися вашим правом і продовжили пленарне засідання на 15 хвилин.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я знаю,  що депутат Сас буде мене  критикувати,  тому прошу підтримати його пропозицію.  На 15 хвилин продовжується, але залишилось 13.

     Слово надається Євгену  Краснякову,  за  ним  буде  виступати депутат  Сас.  Так,  правильно,  Наталіє Михайлівно,  продовжувати тільки  голосуванням  можна,  але  на  15  хвилин   -   це   право головуючого.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Уважаемые  коллеги!  Я  хочу продолжить мысль Сергея Кириченко.  Это проблема не только комитета, это проблема в целом   деятельности   Верховного   Совета,   которая  началась  с переворотного процесса в январе этого года.

     А теперь что касается той проблемы, которую я хотел озвучить. Во  фракцию  Коммунистической  партии  Украины  в  связи с началом бюджетного процесса обращаются самые различные  категории  граждан Украины,  в  том  числе и педагоги,  которые обеспокоены подходами правительства к финансированию системы образования на  последующий финансовый год.

     Коллектив преподавателей одной из школ пишет нам: "Есть вещи, которые   невозможно   обойти,   замалчивать   безответственно   и бесчестно.  Речь  идет  о  преступной политике нынешнего режима по отношению  к  подрастающему  поколению,  системе   образования   и воспитания.   Результаты  такой  политики  -  налицо.  Разрушается система   социальной   защиты   молодежи,   закрываются   учебные, воспитательные заведения, уничтожается кадровый потенциал отрасли.

     Реальностями сегодняшнего    дня   стали   беспризорность   и бродяжничество,  пьянство  и  наркомания,  проституция  и  детская преступность,   безработица,   нравственная  деградация  молодежи. Катастрофически сокращается количество детей  школьного  возраста, материальная      база      учебных      заведений     отторгается торгашамикоммерсантами,  сильными мира сего. Учитель влачит жалкое существование,   его   уничтожают  не  только  материально,  но  и морально".

     Они говорят это,  кстати, о тех средствах, которые выделяются для системы образования. Должен сказать, что действительно, в этом году, когда нам говорят, что на 10 миллиардов увеличилась доходная часть  бюджета,  мы  имеем  в  расходной  части бюджета на систему образования и науки уменьшение за счет  того,  что  прямо  названа цифра инфляции.

     Мы обращаемся  к  бюджетному  комитету.  Председатель  нашего комитета  Игорь  Рафаилович  Юхновский,  выступая  18   числа   от комитета,  заявил,  что  комитет  поддерживает  решение о принятии бюджета в  первом  чтении.  Должен  авторитетно,  честно  и  прямо заявить: комитет не принимал такого решения. Председатель комитета Юхновский взял на  себя  такую  ответственность.  Это  я  заявляю, пользуясь присутствием членов бюджетного комитета.

     Обратите внимание на этот "додаток

 4". Двенадцать    законов,    действие    которых    предлагается приостановить.  Из  них  четыре  - новые законы,  которые касаются системы образования:  Закон об основах государственной политики  в сфере науки и научно-технической деятельности, Закон о внешкольном образовании,  Закон  об  образовании,  Закон  об   общем   среднем образовании.

     Поэтому я  снимаю  вот  ту фальсификацию,  которую внес в зал Игорь Рафаилович Юхновский,  и еще раз обращаю  внимание  и  Ивана Степановича,  и всех:  не внесем изменения, нормальные изменения в проект бюджета в процессе работы над ним (я не знаю, патетично, но это правда) - Украины просто не будет.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Сергію Сасу.  За ним буде виступати депутат Степанов.

     САС С.В.  Шановний Іване Степановичу,  шановні колеги народні депутати!  У  зв'язку  з  тим,  що  вчора  на  ранковому засіданні головуючий під  час  розгляду  проектів  постанов  Верховної  Ради України  з  питання про проект Закону про Регламент Верховної Ради України, грубо порушуючи процедуру голосування, передбачену чинним Регламентом  Верховної  Ради  України,  неодноразово висловлювався некоректно на адресу  Комітету  з  питань  Регламенту,  повідомляю наступне.

     Відповідно до  частини  третьої  статті  3.1.3  Регламенту "з питання,  підготовленого відповідною головною  комісією  Верховної Ради,  зачитування документів, пропозицій від комісії (наголошую - від комісії) здійснюється визначеним комісією доповідачем".

     Згідно з частиною другою  статті  3.6.8  "перед  голосуванням кількох пропозицій  головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст  і,  якщо  немає  зауважень  до  їх  змісту,  переходить  до голосування кожної поправки чи пропозиції окремо".

     Частина третя   статті   3.6.8:  "Перед  кожним  голосуванням головуючий на засіданні відповідно до вимог частини першої  статті 6.2.4 формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень,  відразу пропонує провести голосування щодо нього".

     Слід відзначити,  що  Апарат  Верховної  Ради  не  забезпечив належним чином підготовку питання до  розгляду.  А  відповідно  до пунктів  2  і  5  частини  другої  статті  88 Конституції України, підготовку  питань  до  розгляду  на  засіданнях  Верховної   Ради України,   організацію   роботи  Апарату  Верховної  Ради  України здійснює Голова Верховної Ради України.

     Що стосується альтернативного  законопроекту,  то  подання  і проект  постанови  від  комітету були роздані народним депутатам і ставилися на голосування.  Однак  слід  відзначити,  що  суб'єктом законодавчої  ініціативи  народним  депутатом Ромовською та іншими при  внесенні  на  розгляд  Верховної  Ради   законопроекту   4310 недотримано  вимоги  частини  другої  статті  6.2.8  Регламенту та пункту 7 Положення про порядок  роботи  з  проектами  законодавчих актів  і  матеріалами,  що  містять  законодавчі  пропозиції,  які подаються на розгляд Верховної Ради,  де передбачено,  що разом із законодавчою   пропозицією   подається   також   проект  постанови Верховної Ради України.

     З викладеного видно,  що порушення допущені головуючим,  а не Комітетом  з питань Регламенту.  Тому відповідно до частини першої статті 3.8.7 хочу зробити зауваження  головуючому  на  вчорашньому ранковому   засіданні   Верховної   Ради   Івану   Степановичу   і запропонувати вибачитися перед членами комітету.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Я приймаю ваше зауваження,  але  раджу  представникам комітету  до  того,  як  виходити  на  трибуну,  читати  оці норми Регламенту. От тоді буде все як слід.

     Слово надається Михайлу  Степанову.  За  ним  буде  виступати депутат Таран.

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты!  Хочу  предложить  вашему  вниманию  заявление   фракции Социалистической     партии     Украины     "Левый     центр"    о неудовлетворительном финансировании ветеранских программ в проекте Государственного бюджета на 2001 год.

     Особую тревогу фракции вызывает статья 54 проекта Государственного бюджета на 2001 год,  внесенного правительством, в соответствии с которой еще на год будет продлено действие пресловутой статьи 62 госбюджета на 2000  год,  приостановившей  предоставление  большинства  льгот  и социальных  гарантий,  закрепленных  за   ветеранами   действующим законодательством.  Принятие  статьи  54  в  очередной  раз  лишит ветеранов заслуженных льгот,  прежде всего права  на  освобождение или    уменьшение    платы    за   жилье,   коммунальные   услуги, электроэнергию,  газ,  топливо,  которые ветераны уже не  в  силах оплачивать,   право   на   бесплатное   или  льготное  пользование телефоном, которое жизненно необходимо пожилым и больным людям.

     Поражает лицемерие части второй статьи 54. Она  дает  право  местным советам,  в том числе,  как правило, имеющим дефицит бюджета поселковым, сельским и районным, принимать решения   о   денежных   выплатах  вместо  льгот.  Таким  образом, правительство пытается переложить  ответственность  за  выполнение обязательств   государства  перед  ветеранами  на  местные  органы власти,  не зарезервировав в государственном бюджете  средства  на эти цели.

     Не вызывают  доверия победные реляции правительства о выплате задолженности по пенсиям.  Они выплачиваются без  учета  инфляции, без    соответствующей    индексации.   По   сути,   правительство расплачивается с  ветеранами  обесценившейся  гривней  и  даже  не ставит  вопрос  об  увеличении  минимального размера пенсии в 24,9 гривни, который не пересматривался с сентября 1999 года.

     Правительством и гарантом Конституции - Президентом Украины - игнорируется   конституционная   норма,  закрепленная  статьей  46 Конституции Украины, что пенсия должна "обеспечивать уровень жизни не   ниже   прожиточного  минимума,  установленного  законом".  Не случайно правительство  подало  проект  Закона  "Про  встановлення прожиткового   мінімуму"   22   июня   2000   года.  В  результате утвержденный  Верховным  Советом  прожиточный  минимум  никак   не повлияет  на  размеры  пенсий,  поскольку средств на это в бюджете 2000 года, принятого в марте, нет.

     Направив в Верховный Совет проект Государственного бюджета на 2001 год,  правительство не подало размер прожиточного минимума на этот же год,  надеясь повторить нехитрое жульничество, проделанное в  текущем  году,  и  утвердить прожиточный минимум после принятия бюджета,  превратив его из конституционной гарантии  в  ничего  не обязывающий ориентир.

     Учитывая бедственное положение ветеранов,  фракция заявляет о недопустимости принятия статьи 54 проекта Государственного бюджета и повторного лишения ветеранов войны и труда заслуженных ими льгот и социальных гарантий;  о необходимости предусмотреть в бюджете на 2001 год дополнительные средства в размере двух миллиардов гривень за счет уменьшения средств на погашение внешнего долга и направить их   на   финансирование   закона,   предусматривающего  льготы  и социальные гарантии для ветеранов войны и труда;  о недопустимости принятия  бюджета  без  предварительного  утверждения прожиточного минимума на 2001 год;  о назревшей необходимости повышения размера минимальной  пенсии  в  соответствии с уровнем инфляции и индексом розничных цен.  Ни один пенсионер не должен получать пенсию меньше 118 гривень.

     Только решив  эти вопросы,  отдав свой долг ветеранам войны и труда, Украина сможет войти в третье тысячелетие как действительно независимое и суверенное государство.

     ГОЛОВА. Михайле  Володимировичу,  ви передайте це у бюджетний комітет, будь ласка, і Асадчеву. Він вже пішов, немає його? Бо він вважає, що бюджет готовий.

     Слово надається  народному  депутату  Тарану(Терену).  За ним буде виступати Іван Кірімов.

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!   Я,   власне,  знаю  ефект  виступів,  коли  в  залі залишається кілька депутатів,  але я скористався цією  можливістю, щоб порадитися з вами щодо ось якого питання. Давайте, може, разом подумаємо.

     Вчора обговорювалося питання, внесене Танюком, щоб львівській опері   замість   імені   Івана   Франка  присвоїти  ім'я  Соломії Крушельницької.  Це абсолютно нормальне  питання.  Кожна  нація  у світі намагається представити себе на духовній карті світу якомога більшим  сузір'ям  імен  в   усіх   галузях.   Візьмімо   маленьку Словаччину.  Це і Канєвський,  і Сметана, і Войцек, і Кондратик та інші.

     Україна віками була в Російській імперії.  Ви знаєте,  як нам вбивали  в  голову,  що  у  нас  є тільки два або три поети - Леся Українка,  Іван Франко,  Тарас Григорович Шевченко,  а  пізніше  - Тичина,  скажімо,  Бажан чи Рильський. В архітектурі у нас не було ні Ковніра,  ні скульптора Кавалеридзе. Якщо композитори, то у нас тільки Лисенко - ні Веделя, ні Березовського. Тобто це був один із методів приниження нації і він,  Іване Степановичу, сьогодні якось по інерції продовжується.  Ви бачили, яка сьогодні знялася червона буря,  коли йшлося  зновутаки  про  абсолютно  нормальне  питання, внесене академіком Толочком, про переіменування міст.

     Я хотів би з вами порадитися в цьому. Питання з університетом імені Франка,  звичайно,  буде вирішено - Президент видасть  указ, все  стане  на  свої  місця.  Але  в нас з вами,  у Верховну Раду, журналісти типу цього,  з французьким іменем "Ля  Пікура",  вкотре кидатимуть каміння.

     Я думаю,  Іване Степановичу, можливо, такі питання, про які й не подумаєш,  що вони заполітизовані, але де є хоч найменший натяк на  можливість  підняття  оцієї  червоної хвилі,  яка час від часу збурюється,  виносити на розгляд Координаційної ради більшості. Бо будь-яке питання,  що стосується утвердження духовності в Україні, викликає шалений  спротив.  Як  ото  в  Римі  говорили:  "Карфаген будь-що   має   бути   зруйнованим".   Будь-що  Україна  має  бути зруйнована.  Духовна,  національна  Україна   будь-що   має   бути зруйнована, щоб там не було! Це вже, знаєте, справді діагноз. Я не хочу нікого ображати, але схоже на те.

     Тобто це у мене така думка.  Може,  ми так гуртом порадимося? Може   справді   отакі  питання  якось  готувати  чи  обговорювати більшістю чи  вирішувати?  Ми  ж  бачимо  цей  червоний  абсолютно клінічний спротив.

     Спасибі (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Я  одразу  даю  відповідь.  Шановні  депутати,  прошу послухати. Він же запросив до дискусії і порадитися.

     Комітет профільний з цих питань, які ви порушили, очолює Лесь Степанович Танюк. Я вже протягом двох засідань Погоджувальної ради просив комітет підійти до цього питання більш серйозно. Це питання Погоджувальною  радою  розглядалося,  але  вчора  після пленарного засідання   я   доручив    одному    з    двох    заступників    - висококваліфікованих юристів, як казав Асадчев, Віктору Медведчуку разом з юридичним  управлінням,  яке  очолює  Теплюк,  знайти  всі документи,  які  засвідчили  б,  що  саме Верховна Рада повинна це робити. До ранку вони мені таких документів не знайшли, а десь уже о  пів  на  одинадцяту,  коли  я  від'їжджав,  мені дали документ. Виявляється,  це все регулювалося документом союзним,  але він  не відмінявся,   новий   за   незалежної  України  не  приймався.  Це компетенція Ради  Міністрів,  тепер  -  Кабінету  Міністрів.  І  у зв'язку з тим що профільний комітет не допрацьовує,  своїх функцій у повній мірі не виконує,  питання вносяться поспішно на  пленарне засідання,  і  тому  ми  дещо...  Оце  така  моя відповідь з цього приводу.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Комітет навіть не розглядав.

     ГОЛОВА. Ну от, комітет навіть не розглядав це питання.

     Зараз надаю слово по одній хвилині,  як  і  обіцяв.  Депутати Кірімов, Нечипорук, Юхимець. Прошу.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина".  Шановні колеги!  Я хочу ще раз сфокусувати нашу увагу на закритті Чорнобильської атомної електростанції, адже ми всі вже знаємо,  що 15 грудня вона буде закрита.  Це нормальний факт,  але  цей  факт  має такий непривабливий ідеологічний фасад. Чому?

     На станції працюють нині 6,5 тисячі чоловік.  Після  закриття щонайменше  половину  з  них  буде скорочено,  а де їм працювати - невідомо, тому що альтернативних робочих місць поки що немає.

     Незважаючи на  те  що  ми  прийняли  Закон   про   спеціальну економічну зону "Славутич",  він поки що,  на жаль,  не працює,  і невідомо,  де  будуть  працювати  люди,  куди  вони   поїдуть   із Славутича. Напевне, нікуди, тому що в Славутичі проживають близько 27 тисяч чоловік, з них 10 тисяч - діти. Цих людей ніде не чекають "с распростертыми обятиями",  і їм доведеться жити в Славутичі, а як жити - невідомо. І нині Славутич із багатого міста стає бідним.

     До того  ж,  хочу  додати:  нам  не  доставатиме  ще   багато мільйонів кіловат електроенергії,  яка вкрай потрібна для України. І тому я переконаний,  що Верховна Рада повинна зробити  все,  щоб робочі місця для чорнобильців були.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  У  роботі оргкомітету від Верховної Ради бере участь заступник Голови  Верховної  Ради  України  Степан  Гавриш. Підійдіть до нього і з'ясуйте ці питання.

     Депутат Нечипорук. За ним - депутати Юхимець і Коломойцев.

     НЕЧИПОРУК В.П.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ

 194, Хмельницька область). "Відродження регіонів". Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги  народні  депутати!  У вівторок,  17 жовтня,  я виступив із заявою,  в якій  звернувся  до  вас,  Іване Степановичу, з проханням доручити регламентному комітету Верховної Ради  провести  розслідування  факту  підробки  та   фальсифікації головою    Комітету    з    питань    законодавчого   забезпечення правоохоронної діяльності Біласом та керівником секретаріату цього комітету   Павлюком  Закону  "Про  посилення  відповідальності  за незаконне заволодіння транспортними засобами".

     Після цього на основі отриманої мною інформації та документів я  висловив  версію  про можливість таких дій Біласа та Павлюка на замовлення   мафіозних   структур,   пов'язаних   з    викраденням транспортних засобів.

     У зв'язку   з  цим  що,  можливо,  моя  версія  прозвучала  в категоричній формі, а також мною не до кінця були перевірені факти та  інформація з цього питання,  я приношу своє вибачення Біласу і прошу щоб висновки з цього питання зробив регламентний комітет  та керівництво Верховної Ради, як я просив у своєму виступі.

     Користуючись нагодою, звертаю увагу народних депутатів...

     ГОЛОВА. То вже залиште. Головне зробили - вибачились.

     НЕЧИПОРУК В.П. Я ще прошу вибачення у Григорія Омельченка і у Павлюка.

     ГОЛОВА. Слово надається Ользі Юхимець.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Шановний Іване Степановичу! Я попросила слово для того, щоб  висловити  своє  занепокоєння  тим,  що  різко падає культура діловодства документів Верховної Ради.  Документ, який ми сьогодні отримали   за   підписом   "Відділ   організаційного  забезпечення пленарних засідань",  - це  просто  зразок  безграмотності.  І  це документ, який виходить із Апарату Верховної Ради!

     Я пропоную  на  цей  тиждень,  коли  ми  будемо  працювати  в округах,  керівництво і весь  штат  цієї  групи,  яка  готує  такі документи, відправити на курси з питання культури діловодства, щоб вони нагадали правопис української мови,  тому що такого допускати у  стінах  Верховної Ради не можна.  У кожному реченні -по дві-три помилки!  Оце тобі культура  діловодства  найвищого  законодавчого органу держави.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую, Ольго Федорівно.

     Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Дякую. Шановний   Іване   Степановичу!   Я   хочу   зачитати   лист   від профспілкового  комітету   спільного   з   іспанським   інвестором підприємства "Інтерсплав". Читаю мовою оригіналу:

     "Президенту Украины Леониду Даниловичу Кучме!

     Уважаемый Леонид   Данилович!   Мы,   работники   совместного предприятия с испанским инвестором "Интерсплав",  обращаемся к вам во  второй  раз,  как  к  гаранту Конституции Украины:  остановите произвол,  организованный  Луганской   областной   государственной администрацией  во  главе  с  Ефремовым  и  его помощником Дзонем, которые  с  помощью   налоговой   милиции   организовали   блокаду предприятия.

     На выборах  Президента Украины народ доверил вам свои судьбы, судьбы своих детей и  стариков.  Мы,  работники  СП  "Интерсплав", просим  вас прислать на предприятие независимую комиссию,  которая сможет  разобраться  в  сложившейся  ситуации  и  представить  вам обективную информацию по всем вопросам".

     И письмо девочки, родители которой работают на заводе:

     "Уважаемый Леонид Данилович! У нас очень уважительная причина

- у нас закрывают завод.  Это я услышала от папы и мамы.  Я  очень испугалась. Я очень болею. И если мама с папой потеряют работу, не будут получать деньги, я умру.

     Леонид Данилович,  помогите,  я люблю вас и очень верю в вас, так как сильно хочу,  чтобы завод работал.  Таня Леонтьева,  город Свердловск".

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні   народні   депутати,   сьогодні   ми завершили роботу,  на наступному тижні народні депутати працюють у виборчих округах.

     Дякую за роботу. До побачення.