ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  30  л и с т о п а д а  2000  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації.

     Ввімкніть, будь ласка, систему. Прошу зареєструватися.

     У залі   зареєструвалися   399  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Сьогодні у нас четвер. Ви знаєте, що Верховна Рада відповідно до Регламенту працює у режимі прийняття рішень.

     Проект Постанови   Верховної   Ради   про  обрання  народного депутата України  Раїси  Василівни  Богатирьової  членом  Комітету Верховної  Ради України з питань економічної політики,  управління народним   господарством,   власності   та   інвестицій.   Проект, реєстраційний 6245.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 188.

     По фракціях висвітіть. Давайте залишимо для з'ясування.

     -----------

     Прошу уваги!  Оголошується  до  розгляду  в  другому  читанні проект Закону про Державний бюджет  України  на  2001  рік.  Друге читання.  Відповідно  до  Регламенту  доповідає  міністр  фінансів України Ігор Олександрович Мітюков.

     Я вмикатиму з процедури щодо оголошеного питання. Запишіться. Відводимо 5 хвилин з процедури. Висвітіть прізвища.

     Будь ласка, Морозов Анатолій. За ним - депутат Мороз.

     МОРОЗОВ А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Прошу передать слово Пустовойтову.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Пустовойтова.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція   комуністів.    Іване Степановичу,  тут  є  два  законопроекти - один синій,  а другий - жовтий,  один 16 листопада отримав,  другий - 29 листопада, вчора. Який з них будемо обговорювати?

     І якщо ми обговорюємо такі питання,  то,  будь ласка, давайте все-таки ввімкнемо трансляцію,  щоб люди чули. Тому що, наприклад, я не можу пояснити своїм виборцям,  чому із гірничо-металургійного комплексу забирається 500 мільйонів гривень.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати,  слушне  запитання.  Я  відразу  відповім,  щоб  не було неузгодженості.   Документ,   який   ви   отримали   вчора,-    це доопрацьований  варіант  до  другого читання.  Ліва крайня колонка повністю відповідає правій крайній колонці  у  синьому  документі. Якщо  ви ознайомилися із синім документом,  то вам дуже легко буде зрозуміти,  що ми пропонуємо варіант для голосування,  який  є  до другого читання у правій крайній колонці.

     ГОЛОВА. Зрозуміли? Олександре Мороз, будь ласка.

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Я скажу кілька слів з приводу бюджету і внесу пропозицію від фракції щодо його розгляду, але перед тим буквально два слова.

     Сьогодні вночі  без  ніякої  аргументації не дозволено випуск газети "Товариш".

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я сказав,  що вмикаю  мікрофон  з процедури щодо бюджету.

     Юрій Крук. За ним - Олена Мазур.

     (Шум у залі).

     Я ще раз кажу вам: сьогодні немає розминки.

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).  Уважаемый  Игорь Александрович!  Я хотел бы узнать,  по какой причине из доработанного проекта бюджета  во  втором  чтении выпал ряд статей без пояснений, проголосованных Верховным Советом. Это статьи 26,  30 и ряд других.  Я прошу, по тем статьям, которые полностью были выброшены, пожалуйста, дайте пояснение и чтобы была возможность проголосовать за то, чтобы этих статей не было.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Я звертаюсь до народних депутатів.  Я вмикаю мікрофон з  оголошеного  питання з процедури.  Так був включений мікрофон і Олександра Олександровича (Шум у залі).  Але він сказав зовсім  не про бюджет (Шум у залі).

     Так, Ігоре Олександровичу, ви відповіли Юрію Круку?

     МІТЮКОВ І.О. Ні, ще не відповів, бо мені не дали можливості.

     Шановні народні  депутати!  Додаткові  пропозиції викладені в середній  колонці,  і  ви  бачите,  що  вони  всі  враховані.   Ті пропозиції, які були затверджені вами в тексті на першому читанні, практично повністю на сто відсотків  враховані,  і  це  ви  можете побачити  у  третій  крайній  справа  колонці цього документа.  Де написано "не погоджено", будемо переносити на третє читання (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутате Вінський, займіть своє місце, будь ласка. Ще раз кажу, я ввімкну мікрофон Олександру Морозу для висловлювання з приводу бюджету на підставі Регламенту.

     Ввімкніть мікрофон Олени Мазур

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Я прошу передать слово Александру  Александровичу  Морозу  для  информации  о  том,   что окончательного   принятия   бюджета   потребовал  Клинтон,  бывший Президент Соединенных Штатов.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ввімкніть  мікрофон  Олександру  Морозу   з   приводу бюджету.

     МОРОЗ О.О.  Іване  Степановичу!  Відповідно  до  Регламенту і Конституції я маю право на слово у парламенті тому я прошу його не переривати.

     Справді, ми  знаємо,  що  Президент Клінтон доручив Верховній Раді України прийняти бюджет,  і ми його не  будемо  блокувати.  Я кажу  це  від  імені  фракції.  Ми будемо голосувати за збільшення видатків по соціальних статтях,  а в інших питаннях - будь  ласка, більшість  нехай  приймає  бюджет.  Тут  немає  заперечень.  Але я наполягаю на тому,  щоб ми не втрачали час,  Іване Степановичу, бо йдеться про діяльність бюджетних організацій,  таких,  як:  "Преса України",  яка  сьогодні  з  невідомих  причин  не  друкує  газети "Товариш",  "Грані",  "Всеукраинские  ведомости"  й  інші видання. Тобто ми,  приймаючи бюджет,  спостерігаємо,  що останнім часом на свободу  слова,  конституційні  права,  права людини чиниться тиск виконавчими структурами  влади.  І  тому  треба  обов'язково,  щоб сьогодні   тимчасова  спеціальна  комісія,  яка  у  нас  створена, з'ясувала суть цих  питань  щодо  засобів  масової  інформації,  і зобов'язала посадовців виконувати Конституцію і закони України.

     ГОЛОВА. Так, бачите, одна хвилина 46 секунд.

     Останнє запитання - депутат Сафронов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую.  Шановний Ігоре Олександровичу,  я звертаюся до вас. Гадаю, всі   знають,   що   зараз   вживається   серйозних   заходів   на Придніпровському хімічному заводі і  місті  Дніпродзержинську,  де працює  урядове  представництво з питань захоронення радіоактивних відходів.  Тому я прошу,  щоб до Державного бюджету 2001  року  за кодом  210  103  в  рядку  "Фінансування  невідкладних  заходів по розв'язанню   соціальноекономічних   та   екологічних    наслідків діяльності  Придніпровського  хімічного  заводу"  ви  включили 7,5 мільйона гривень для продовження робіт на  радіоактивних  об'єктах ПХЗ.   Це  дуже  необхідно,  тому  що  може  виникнути  міжнародне екологічне лихо.  Я  прошу  цю  проблему  врахувати  в  Державному бюджеті 2001 року.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

     Шановні народні депутати,  я хочу нагадати,  що за процедурою другого читання пропозиції повинні  мати  збалансований  характер, тобто,  якщо  йдеться про видатки,  то треба говорити про те,  які видатки треба зменшувати.  Якщо йдеться про збільшення пропозицій, або відповідно - шукати джерело. А якщо говорити конкретно з цього питання,  то ми  його  обов'язково  додатково  розглянемо,  будемо враховувати,  бо ми знаємо, наскільки серйозна ситуація склалась у цьому місті.

     ГОЛОВА. Так,  шановні  народні  депутати,  було  відведено  з процедури  5 хвилин,  ми використали 7 хвилин.  Йдуть запитання по суті статей. Коли ми голосуватимемо статті, я вмикатиму мікрофони, і ми обговорюватимемо ту чи іншу статтю.

     Я прошу зосередитись. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Відповідно до Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів  15  листопада  через  два  тижні після прийняття Закону України про  Державний  бюджет  на  2001  рік  у  першому  читанні доопрацював і вніс його на друге читання.

     Сьогодні минає два тижні,  як поданий на друге читання проект Закону розглядається  в  комітетах.  Усього  робота  над  проектом бюджету  2001 року у Верховній Раді з часу його подання 15 вересня вже триває 2,5 місяця.

     Протягом цього  часу  показники  проекту   бюджету   ретельно опрацьовані  в комітетах,  проведені численні засідання Комітету з питань бюджету та консультації представників  уряду  та  Верховної Ради.

     На цих  засіданнях фактично сформувалась позиція щодо проекту бюджету в комітетах, фракціях та в народних депутатів.

     З метою  їх  максимального   врахування   Кабінет   Міністрів протягом останніх двох тижнів спільно з Комітетом з питань бюджету опрацював доповнення до поданого 15 листопада проекту,  які  вчора вам були роздані.

     Мета подання цього документа - прискорити остаточне прийняття проекту бюджету на 2001 рік за рахунок  більш  повного  врахування пропозицій народних депутатів.

     Тому я  не  розумію,  чому  сьогодні  в  залі  говориться про порушення форми подання проекту бюджету.

     Відповідно до  Регламенту  доопрацювання  проекту  закону  до другого читання відбувалось відповідно до схвалених вами висновків та пропозицій Комітету з питань бюджету.  А висновки і  пропозиції формувались,  виходячи з пропозицій народних депутатів, комітетів, фракцій і груп, які подавались до комітету.

     Таким чином,  я сьогодні доповідаю про  виконання  прийнятого Верховною  Радою документа - постанови від 2 листопада цього року, яка була направлена уряду.

     Що стосується повноти врахування у цій  постанові  пропозицій народних  депутатів,  то про це доповідав голова Комітету з питань бюджету під час першого читання.

     Водночас Міністерство фінансів  також  провело  аналіз  стану врахування пропозицій комітетів, фракцій, груп та окремих народних депутатів,  і я готовий відповісти на будь-які запитання  з  цього приводу.

     Таким чином,  уряд  подав  доопрацьований  проект  бюджету на друге  читання  у  повній  відповідності  з  регламентом  розгляду бюджету.  Із  134 пропозицій,  схвалених Верховною Радою в першому читанні,  при поданні на друге читання 15  листопада  урядом  була врахована повністю або частково 101 пропозиція.

     У процесі доопрацювання в період з 15 по 19 листопада розглянуто не враховані раніше  пропозиції,  а  також ряд  додаткових.  Зроблено  все можливе для узгодження остаточного варіанту тексту.

     Сьогодні можна  сказати,  що  по  текстових  статтях  проекту закону ми майже повністю досягли згоди.  Із 57 пропозицій Комітету з питань бюджету  не  погоджено  лише  7  та  розділ  міжбюджетних стосунків.  Ряд  погоджених пропозицій стосується доходної частини проекту  бюджету.  Зокрема,  уряд  погодився  з  пропозицією  щодо розмежування    надходжень    від    продажу   земельних   ділянок несільськогосподарського призначення за критерієм власності. Тобто доходи  від  продажу  земель  державної власності надходитимуть до державного  бюджету,  а  комунальної  власності  -   до   місцевих бюджетів.   Оскільки   з  боку  Фонду  державного  майна  не  було висловлено заперечень і погоджено поширення  загального  нормативу розподілу    надходжень   від   приватизації   державного   майна, фінансування яких здійснюється виключно за рахунок централізованих капітальних вкладень,  а також об'єктів приватизації, в тому числі групи "ж", відповідно до пункту 5 Державної програми приватизації, ми  погодилися  з пропозицією комітетів про застосування загальних нормативів розподілу цих коштів.

     Цілий ряд пропозицій було враховано по окремих  податках,  що дало  нам  загальний  результат  на  суму  приблизно 190 мільйонів гривень.

     Особливо важливою  є  узгоджена  пропозиція  щодо  доповнення статті   11  проекту  закону,  яка  стосується  оподаткування.  Ми пропонуємо залишити на  2001  рік  пільгову  ставку  оподаткування операцій   по   транзиту   вантажів   усіх  видів,  у  тому  числі паливно-енергетичних ресурсів, насамперед газу.

     Ця стаття дає можливість знизити  податкове  навантаження  на паливноенергетичний  комплекс  не  менш  як  на  півтора  мільярда гривень. У той же час ми готові будемо під час доопрацювання цього документа  врахувати ще додаткові пропозиції,  якщо вони надійдуть щодо паливно-енергетичного комплексу.

     Що стосується інших розділів,  то я хотів би привернути увагу до  того,  що  ми пропонуємо частково змінити умови експерименту в металургійній  промисловості,  залишивши  пільгу  в   податку   на прибуток на рівні 15 відсотків нарахованого прибутку.

     Багато було критики стосовно підтримки періодичних видань. Ми узгодили позицію про те,  що наступного  року  видатки  Державного комітету  інформаційної  політики,  телебачення і радіомовлення на підтримку періодичних видань  будуть  спрямовуватися  виключно  на підтримку дитячих видань та газети "Кримська столиця".

     Внесені зміни   до   редакції  статті  30  законопроету  щодо переліку захищених статей і повністю враховані пропозиції народних депутатів.

     Важливим також  є  погодження  статті  61  щодо  включення до бюджету всіх позабюджетних коштів, статті 63 - щодо обслуговування органами державного казначейства усіх цільових фондів.

     Ми також  погодилися  з  пропозицією про вилучення із бюджету статті,  яка обмежувала максимальний розмір пенсій. Враховуючи те, що  сьогодні  у  вас  є  на руках необхідні документи,  я пропоную перейти до  постатейного  голосування  погоджених  статей  проекту Закону про Державний бюджет України на 2001 рік.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ігоре    Олександровичу,    давайте   переходити   до постатейного  голосування.  Друге  читання.  Нам  не  зручно  було перебивати вас.

     Стаття 1.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 1 загального характеру,  вона погоджена, щодо неї заперечень немає.

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів заперечення чи з мотивів голосування зі статті 1? Немає, так?

     Депутат Коломойцев.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ  106,  Луганська  область).  Дякую, Іване   Степановичу.  Шановні  народні  депутати,  внесено  проект постанови депутатами Коломойцевим і Супрун. Ми пропонуємо прийняти тільки статтю 1 у другому читанні,  а далі проект бюджету передати на доопрацювання на третє читання до Комітету з питань бюджету, де ми врахуємо всі пропозиції народних депутатів, депутатських груп і фракцій.

     Якщо ми цього не зробимо,  шановні депутати,  ми будемо нести відповідальність  за  те,  що  зараз  немає  газу  і не топиться в Луганську.  Немає опалення не тільки в Луганську, а й у Рубіжному, інших  містах  України.  І  ми  не  зможемо збільшити фінансування вугільної промисловості, сільського господарства.

     Отже, ми пропонуємо передати проект бюджету фактично на третє читання   і   підготувати  в  Комітеті  з  питань  бюджету.  Іване Степановичу, я прошу поставити цю пропозицію на голосування.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  погляньте статтю 1,  чи  є там про Луганськ,  про те,  де там що топиться чи не топиться... Я вас прошу,  давайте проголосуємо  редакцію  статті  1.  Ставлю  на голосування.

     "За" - 251.

     Рішення прийнято.

     Покажіть по фракціях.

     Ігоре Олександровичу, далі.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 2. Шановні народні депутати, пропонується в другій статті  затвердити  обсяги  загального  фонду  державного бюджету, спеціального фонду державного бюджету, затвердити видатки загального і  спеціального  фондів  державного  бюджету,  а  також зафіксувати  положення  про  бездефіцитність Державного бюджету на 2001 рік.

     Я привертаю  вашу  увагу  до  того,  що  ви  голосуєте  третю колонку. Є різниця між оцінками Комітету з питань бюджету і нашими пропозиціями у 200 мільйонів,  які  будуть  враховані,  якщо  далі будуть проголосовані неузгоджені статті. Йдеться про 100 мільйонів додаткового вилучення від Національного банку.  Якщо ця норма буде вами  підтримана,  то  на  100  мільйонів  збільшиться відповідний баланс.  Йдеться про додаткове закріплення за місцевими  бюджетами суми,  приблизно  дещо  більшої,  ніж  100 мільйонів,  доходів від податку  на  власників  транспортних  засобів,  які  не  були   ще остаточно  враховані у бюджеті.  Якщо ця пропозиція теж проходить, вона знаходиться у блоці міжбюджетних стосунків,  то ще  додатково до  балансу  бюджету  будуть  додані  ці  кошти.  Поки  що вони не погоджені,  і ми  просимо  підтримати  позицію,  яка  є  у  третій колонці.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Олександра Турчинова. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановний головуючий! Шановні колеги! Я погоджуюся з позицією, яку висловив міністр фінансів, що справді на 200 мільйонів у нас не погоджені доходні джерела. Але ж Регламент  нам  дозволяє  у  третьому  читанні,  коли  ми   будемо коригувати    додаток,   який   регламентує   видаткову   частину, пропорційно змінювати доходи і  видатки.  Тому  я  пропоную  зараз затвердити  статтю 2 у редакції Кабінету Міністрів,  з врахуванням того, що в третьому читанні ми можемо вносити збалансовані зміни.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Стаття 2 ставиться на голосування у редакції, що в третій колонці. Прошу голосувати.

     "За" - 249.

     Рішення прийнято.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 3.  Шановні народні депутати, ви бачите, що до цієї статті було п'ять  пропозицій  і  зауважень  бюджетного комітету.  Всі вони враховані. Прошу підтримки, ця стаття повністю узгоджена і може бути проголосована.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я в принципі погоджуюся з тим,  що сказав Ігор Олександрович,  але тут вкралася прикра  технічна  помилка.  Ми  погодилися,  що  знімаємо окреме   додаткове  фінансування  прокуратури  залежно  від  того, скільки вона конфіскує майна.  А в абзаці двадцять  першому  пункт один  залишили  кошти відшкодування власників унаслідок здійснення органами  прокуратури  заходів  щодо  розслідування  злочинів   та нагляду  за  додержанням  і застосуванням законів України.  Тому я прошу зняти це.

     А також комітет пропонував,  на жаль, Ігоря Олександровича не було в цей час, щоб поновити у спецфонді Антимонопольний комітет.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я думаю,  що якщо ми приймаємо рішення про вилучення однієї  установи  із  спеціального режиму   фінансування   і  вводимо  іншу  із  спеціальним  режимом фінансування, то це не зовсім логічно. Тому я запропонував би таке рішення, що ми вилучаємо і Антимонопольний комітет із спеціального режиму фінансування,  і прокуратуру, а обсяги фінансування, які є, залишаємо   у   повному  вигляді  в  загальному  фонді,  тобто  ці організації нічого не втратять з  точки  зору  фінансування.  Якщо Олександр    Валентинович   підтримає   таку   пропозицію,   можна проголосувати.  Ми  виключаємо   прокуратуру   і   Антимонопольний комітет.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  На  вимогу  ряду фракцій увімкнена трансляція на вулиці.

     Увімкніть мікрофон депутата Альохіна.

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  39,  Дніпропетровська  область).  Шановний  Ігоре Олександровичу!  У  матеріалах  Рахункової  палати була пропозиція збільшити надходження до  бюджету  на  2  мільярди  гривень.  Якщо врахувати  те,  що  сьогодні багато питань і щодо освітян,  і щодо шахтарів, було б доцільно почути сьогодні вашу думку, наскільки це можливо  чи  неможливо  за матеріалами Рахункової палати.  Тому що вчора і у зверненні Президента йшлося про те,  щоб  збільшити  для шахтарів    видатки    на    суму,    необхідну    для   виконання капіталовкладень.

     МІТЮКОВ І.О. І в матеріалах Рахункової палати, і, насамперед, у  пропозиціях  народних  депутатів  у першому читанні було багато корисного і багато пропозицій,  зв'язаних із збільшенням  доходної частини бюджету.

     Я хочу  привернути  вашу  увагу  до того,  що,  роблячи більш реалістичними надходження від приватизації, коригуючи їх практично на три мільярди в бік зменшення, нам спільно з бюджетним комітетом удалося залишити практично на тому самому рівні видаткову  частину бюджету.   Це   стало  можливим  саме  в  результаті  зауважень  і пропозицій,  які  внесли  народні  депутати,  а  також  тих,   які містилися у пропозиціях Рахункової палати.

     Що стосується  конкретних  напрямів  видатків,  то,  коли  ми підійдемо до відповідних статей,  я готовий  буду  дати  конкретні пояснення щодо тих чи інших видатків.

     ГОЛОВА. Депутат Юхновський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).  Український  народний  рух.  Вельмишановний  Іване Степановичу!  Шановні депутати!  У зв'язку з  тим,  що  Комітет  з питань  науки і освіти буде домагатися збільшення заробітної плати вчителям, науково-педагогічним працівникам відповідно до 280 і 560 гривень,  збільшуються  надходження  від  прибуткового  податку  з громадян на 161 гривню.  Я хочу,  щоб це малося на увазі в другому читанні при розподілі відповідного бюджету.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Ігоре  Рафаїловичу,  ми  з вами багато дискусій вели з цього приводу. Я не відмовляюся і підтверджую те слово, яке я  вам  дав:  під час доопрацювання видаткової частини до третього читання всі наявні ресурси будуть спрямовані на вирішення  проблем підвищення оплати праці освітян.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я до вас звертаюся з проханням лаконічніше відповідати,  оскільки багато депутатів хочуть  задати запитання   щодо  цієї  статті.  Те,  про  що  домовлялися,  нехай залишається між вами. Відповідайте: так, ні, так , ні.

     Депутате Чиж, будь ласка.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Є  принципові   зауваження взагалі до методики цієї статті і до того, як вона формувалася. Ви подивіться,  ми постаралися  зібрати  все,  що  можна  стягти,  до державного  бюджету,  при  цьому  руйнуючи  передусім  економіку і виробництво.   Наприклад,   приватизація.   97    відсотків    від приватизації  повністю  йде  до  бюджету.  Тоді що йде на розвиток виробництва? Що йде на розвиток основних фондів?

     Далі, газонафтовий комплекс. Фактично повністю кошти йдуть до бюджету.  Тоді як розвиватимуться магістралі й усе інше,  зважаючи на те,  що обхідними  шляхами  будують  газо-  і  нафтопроводи  до Європи?  Погляньте,  все,  що записано в цій статті, фактично, для того, щоб "роздягти" економіку, виробництво.

     Я просто не бачу можливості підтримувати таку статтю.

     МІТЮКОВ І.О.  Я можу тільки коротко  відповісти  "ні"  на  це запитання.  А  якщо  говорити  конкретно,  то  в  розділі "Місцеві бюджети"  ви  бачите  конкретні  податки,  які  закріплюються   за місцевими  бюджетами,  і  ми  маємо  максимальний  рівень місцевих бюджетів.  Якщо  говорити  про  капітальні  вкладення,   то   вони передбачені,  у  тому  числі  для побудови необхідних транспортних коридорів. Але все це має обговорюватись трохи пізніше, тоді, коли дійдемо до конкретних статей.

     ГОЛОВА. Так,  ми з'ясували. Статтю 3 ставимо на голосування в редакції,  що в третій колонці з урахуванням сказаного  міністром. Голосуйте, потім ми все владнаємо.

     МІТЮКОВ І.О. Прохання підтримати.

     "За" - 169.

     ГОЛОВА. Покажіть результати голосування по фракціях.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу, дозвольте я дам пояснення на запитання  Олександра  Валентиновича  Турчинова.  Я  нагадую,   що голосується  редакція  в  третій колонці,  крайня справа.  Органів прокуратури в цій колонці немає. Тобто пропозиція, про яку говорив Олександр Валентинович Турчинов, врахована.

     ГОЛОВА. Депутат Крук.

     КРУК Ю.Б.   Уважаемый   Иван   Степанович!   Уважаемый  Игорь Александрович!  Я прошу исключить пункт 5 и пункт 8 этой статьи  - речь  идет  об  акцизном  сборе  с  ввозимых на территорию Украины товаров, а также о таможенной политике. Их надо исключить, так как они не соответствуют Закону об источниках финансирования дорожного хозяйства,  и вы это  прекрасно  знаете.  Мы  на  этом  настаивали несколько раз.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати,  це загальнодержавні податки і збори,  які повинні надходити до державного  бюджету,  і саме  це  і  тільки  це  закріплено  в  цій  статті.  Подальше  їх спрямування буде вирішуватися в  іншій  статті,  якщо  ми  з  вами погодимо ці пропозиції.

     У нас  ця  стаття,  яка  призупиняє  дію закону,  про який ви казали,  віднесена як неузгоджена на третє читання,  і ми під  час доопрацювання будемо це врегульовувати.

     А зараз  ми  говоримо  по  факту,  що  це  податок,  який має загальнодержавний характер,  закріплення  його  буде  розглядатися пізніше, і може буде врахована ваша пропозиція. Вона не суперечить тому, що тут написано.

     Я ще раз можу  пояснити:  йдеться  про  те,  що  Законом  про фінансування дорожнього господарства закріплено три чи чотири види податків за дорожнім господарством.

     Але це не означає,  що це недержавний податок.  Ми говоримо в цій статті,  що це державний податок і не більше. Закріплення його розглядається в іншій статті, яка сьогодні буде віднесена на третє читання,   і   коли  ми  дійдемо  до  цього  тексту,  ви  в  цьому переконаєтесь.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м. Київ). Шановний Ігоре Олександровичу, є деякий сенс у словах народного депутата Крука, тому що дорожній фонд міститься не в загальній частині бюджету, а в спеціальній.

     І в нас за законодавством є, зрозуміло, не всі акцизні збори. Так,  акцизний  збір  на  нафтопродукти,  а  також  ввізне мито на автомобілі йдуть у спеціальний фонд бюджету, а після цього ви його розподіляєте.

     Тому, якщо  прийняти таке зауваження,  всі збори складаються. Ось позиція Комітету з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку Крука,  і  те,  що  ви  далі  будете  робити з фінансуванням Фонду дорожнього господарства.  Слід зарахувати  це,  а  також  потрібно записати:  "крім  акцизу  на  пальне  і крім акцизу на транспортні засоби і ввізного мита на транспортні засоби"  і  перенести  це  в спеціальний фонд бюджету для фінансування дорожнього фонду.

     І з  таким  зауваженням,  я  думаю,  ми  могли  б  усі дружно підтримати цю статтю.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний Сергію Анатолійовичу! Проблема полягає в  тому,  що прийняття такого формулювання не тільки закріплює вид податку,  а суми, які надходять з цього виду податку. А це вносить певну  розбалансованість  у  вже  зроблений  баланс  по  доходах і видатках. Тому ця пропозиція має бути розглянута окремо.

     Я хочу підкреслити,  що цю дискусію ми на бюджетному комітеті вели  досить  довго.  І  бюджетний  комітет  підтримав  саме такий підхід.  Якщо ми зараз говоримо про  те,  що  це  треба  додатково доопрацювати, то ми можемо в цій частині саме статтю 3 віднести на третє читання, а решту - проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутате Головатий, будь ласка.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  (виборчий  округ  222,  м.  Київ).  Шановний доповідачу, мене цікавить відповідь на таке питання. Ви записали у статті  3,  що  до бюджету включаються кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, за винятком коштів, відшкодованих державі  внаслідок  здійснення  органами  прокуратури заходів щодо розслідування злочинів та нагляду за додержанням законів.

     Мене цікавить  таке.  Якщо  відомо,  що  встановлення   факту завдання  шкоди  державі  може бути тільки за рішенням суду,  яким чином ви можете встановити,  по-перше, відсоток внеску прокуратури в цей процес?

     По-друге. Яким  чином  ви  будете  збирати ці кошти на стадії попереднього слідства,  коли ще не встановлено факт злочину? Чому? Ви претендуєте на роль ринкового міністра, а тим часом відкриваєте шлях  до  пограбування  прокуратурою  підприємців  і  підприємств, відкриваєте  шлях  до  корупції.  Я  не  розумію,  чому  ви  даєте прокуратурі можливості для  сваволі  стосовно  підприємців.  Я  не розумію дискримінаційного підходу стосовно судів,  діяльність яких недофінансована. Ви ставите у привілейоване становище прокуратуру.

     Що це?  Чим ви керувалися у пропозиції депутатам і від  імені уряду в такому підході?  Чому кошти,  які відшкодовані за рішенням суду,  не дати судам,  на суди загальної юрисдикції? Адже це їхній внесок, тому що шкода встановлюється тільки за рішенням суду.

     Поясніть мені, будь ласка, чим ви керувалися, який підхід?

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  народний депутате Головатий!  Я прошу вас бути більш уважним під час нашої  дискусії.  Цю  позицію  щодо прокуратури  ми  вже  вилучили  на вимогу Олександра Валентиновича Турчинова, і її немає.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я ще раз звертаюся до вас. Те, що  ви  зняли  з Турчиновим,  це добре.  Але треба поінформувати і сказати,  щоб знали всі депутати.  Повірте,  ми ставимося до вас з великою повагою, але і ви ж ставтеся так само.

     Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України, соціалістична опозиція.

     Щодо статті  3.  У першому читанні взагалі не передбачалися в доходній частині бюджету доходи від транспортування нафти і  газу. У другому читанні несподівано з'являється 20 відсотків.  Чому саме 20  відсотків,  а  не  80  відсотків?  Чим  це   пояснюється?   Як розглядалися  зауваження  депутатів,  які  були  подані до другого читання? З цієї таблиці абсолютно нічого не можна зрозуміти.

     Де поділося 10 мільярдів  гривень,  які  повинні  надійти  до доходної  частини  бюджету  тільки за рахунок транспортування газу територією України?  А  потім  ви  кажете,  що  немає  грошей  для вчителів і лікарів, немає грошей для підвищення пенсій!

     Відповіді на  це запитання ви не даєте.  І,  таким чином,  не даєте змоги депутатам голосувати за бюджет.

     Я закликаю  всіх:  не  голосувати  за  цей  бюджет.  Він   не прийнятний, він не відповідає Конституції України.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати,  ця стаття була дуже ретельно опрацьована як у Комітеті з питань  паливно-енергетичного комплексу,  так  і  в Комітеті з питань бюджету.  Ми дуже ретельно розглянули  кошториси  від  доходів   і   видатків,   бізнес-плани підприємств  нафтогазового  комплексу,  які  займаються  транзитом нафти територією України  і  дійшли  висновку,  що  ми  маємо  всі підстави  80  відсотків прибутку,  який формується у цій галузі за рахунок послуг по  транзиту,  направити  на  реінвестування  в  цю галузь. Це дає можливість направити в цю галузь достатню кількість капітальних вкладень.  І це ми зафіксували в Законі про  Державний бюджет,  і  тут  у  нас  немає ніяких неузгодженостей ні з базовим комітетом, ні з Комітетом з питань бюджету.

     Що стосується 10 мільярдів надходжень від транзиту  газу,  то це  загальна  сума надходжень,  вона складає не 10,  а іншу суму - трохи менше 9  мільярдів  гривень.  Але  це  загальні  кошти,  які надходять  до  "Нафтогазу" України і спрямовуються на фінансування поточної діяльності.

     Та частина,  яка сьогодні вилучається до державного  бюджету, складає  трохи  більше  2,5  мільярда  і  є конкретним платежем за роботу,  виконану "Нафтогазом",  до державного  бюджету  згідно  з діючим встановленим нами порядком.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий    округ,   НРУ).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Ігоре Олександровичу,  я хочу,  аби ви зараз озвучили,  що  ми  погодили вилучення  коштів від прокуратури,  і ви їх справді вилучили.  Але оскільки в цій статті вони  в  двох  місцях  зазначені,  то  треба внести  редакційну  правку - вилучити і слова "за винятком коштів, відшкодованих державі". Це на третій сторінці.

     І друге, щодо дорожнього фонду. Скажіть, будь ласка, що понад 500  мільйонів  гривень  на  дороги передбачено в загальному фонді бюджету. Якщо зробити те, що пропонує Терьохін, то доведеться тоді ці   500   мільйонів   вилучити,  що  буде  гірше  для  дорожнього господарства.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Ви цілком праві.

     ГОЛОВА. Ви це підтверджуєте? Підтверджує. Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Дякую,  Іване Степановичу.  Аргументація  Ігоря  Олександровича  з цього   питання  -  професійна  і  вичерпна.  Я  пропоную  ще  раз проголосувати цю статтю, а депутати закликають підтримати її.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Так,  я  ставлю  на  голосування  статтю   3.   Прошу проголосувати.

     "За" - 228.

     Прийнято.

     Покажіть, будь ласка, результати голосування по фракціях.

     МІТЮКОВ І.О.   Стаття   4  повністю  узгоджена  і  може  бути проголосована.

     ГОЛОВА. Стаття 4. Депутате Турчинов, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги,  справді стаття 4 узгоджена  з бюджетним комітетом. Прошу її підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат Коновалюк.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  62,  Донецька  область).  Спасибо,  Иван Степанович.   В  отношении  статьи  4  на  бюджетном  комитете  мы неоднократно подымали вопрос о том,  что данная величина  арендной платы,  не  изменялась  последние  три года,  несмотря на то,  что девальвация гривны произошла практически в 2,5 раза.  В  два  раза увеличились цены на данные энергоносители.

     Поэтому мне  непонятно,  когда  правительство предлагает явно дефицитные доходы,  ведь есть реальный источник,  и сегодня  можно увеличить  доходы  и финансировать мероприятия для решения проблем топливно-энергетического комплекса.

     Мы дали обоснованные расчеты,  что эти  величины  могут  быть увеличены  в 2,5 - 3 раза.  Это не отразится на работе предприятий ТЭКа.  И это даст возможность более 300 с лишним миллионов гривень направить   на   решение   социальных   и   экономических  проблем топливноэнергетического комплекса.

     Игорь Александрович,  вы тоже соглашались  с  этой  позицией. Почему  она  осталась  во втором чтении в том варианте,  в котором была?

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.  Річ  у  тому,  що  ми   цю   пропозицію   також обговорювали у базовому комітеті.  І нам були наведені переконливі докази того,  що  підвищення  додаткового  навантаження  по  цьому сектору не дасть можливості галузі не те що розвиватися,  а навіть підтримувати рівень виробництва на тому  рівні,  який  є  нині.  Я прошу, народний депутат Ковалко може підтвердити.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Ковалка.

     КОВАЛКО М.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65,  Житомирська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановний  Вікторе   Андрійовичу!   Шановні   народні депутати!  Проектом  бюджету  на 2001 рік встановлені відрахування 10,9 мільярда.  Цього року система нафтогазу України сплатить  5,5 мільярда.  На наступний рік,  враховуючи ці показники,  які назвав пан Коновалюк,  система зможе сплатити 7,3 мільярда.  Тому я прошу вас,  шановні депутати,  вас,  Іване Степановичу,  і вас,  Вікторе Андрійовичу,  статті 4 і 5, весь цифровий матеріал, який наведений у цих статтях, перенести на третє читання, враховуючи ці цифри.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  підкреслити,  що  ми зберігаємо рівень оподаткування,  який зафіксований сьогодні.  Якщо ми переносимо ці статті на третє читання, то ми зменшуємо доходне частину бюджету і руйнуємо той баланс,  який є. Пропозиція пана Коновалюка зводилася до  збільшення  вдвічі  цих  ставок.  Ми погодилися із пропозицією Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.

     ГОЛОВА. Я думаю,  що Михайло Петрович  не  був  присутній  на засіданні комітету.

     Увімкніть мікрофон депутата Діяка.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Іване Степановичу!  Шановний Ігоре Олександровичу! Збільшення ціни рентної плати призведе до того, що ми збільшимо ціну на газ із 186 до 450 гривень. Це повинні розуміти всі депутати. Це перше.

     Друге. Це призведе до того,  що ми  втратимо  видобуток  в  1 мільярд  кубів  газу.  А  1  мільярд  кубів газу - це 80 мільйонів доларів.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу!  Я звертаюся до  вас.  Припиніть консультації і беріть участь.

     ДІЯК І.В.  Тому  нам  треба розуміти,  що ми завалимо власний видобуток газу, а також піднімемо ціну на газ. Прошу це врахувати. Тому  я ту статтю прошу також перенести на третє читання і зробити те, що потрібно.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу,  ви чуєте, що Ігор Олександрович каже,  що  він  із  профільним комітетом з'ясував?  Газовики мають побоювання,  що це підвищить ціну газу.  Тут  треба  слово  уряду. Консультації були вчора і будуть ще завтра.

     Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я хочу звернутися до газовиків. Ви чули пропозицію пана Коновалюка.  Зменшення ставок,  які  діють сьогодні,  не  буде.  Може бути тільки збільшення,  коли ми будемо зволікати з прийняттям цієї статті.  Збільшення - будь ласка. Тому я прошу підтримати цю статтю в редакції,  яка запропонована. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Вікторе  Андрійовичу,   скажіть,   будь   ласка,   по газовиках - стаття 4.

     Увімкніть мікрофон депутата Кузнєцова.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо,   Иван   Степанович.  Фракция коммунистов Украины.  Уважаемые коллеги!  Те, кто передвигается по автомобильным  дорогам  (допустим,  из  Киева в сторону Харькова), прекрасно,  наверное,  знают,  что у нас сейчас  там  очень  много бурится скважин и уже есть такие скважины,  которые обустроены.  В "Полтавгеологии"  очень  много  пробурено   газовых   скважин.   В Харьковской  области пробурены газовые скважины.  Я езжу регулярно по  этим  дорогам  и  вижу,  что  скважины   обустроены,   но   не эксплуатируются. Понимаете? И если мы не повысим рентную плату, то они так и не будут эксплуатироваться.  А я считаю,  что мы  должны заставить,  чтобы  наши газовики не удерживали монопольно цены,  а стремились их снизить. Поэтому я поддерживаю предложение господина Коновалюка повысить рентную плату за газ.

     ГОЛОВА. Я дякую за таке роз'яснення,  Ігоре Олександровичу, я бачу, що зал підтримує редакцію від уряду. Так?

     МІТЮКОВ І.О. Так. Я хочу дати пояснення.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,   ви   слухайте...   Увімкніть мікрофон депутата Ковалка.

     КОВАЛКО М.П.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я ще раз хочу наголосити ось на чому: 10,9, 5,5 і 7,2 - це те,  що ми зможемо реально заплатити. Це все узгоджено сьогодні в додатках до бюджету.  І я просив би,  щоб ми  додатково  ще  раз підтвердили, але статті потрібно голосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Так. Прошу статті 4 й 5 проголосувати з уточненнями.

     МІТЮКОВ О.І.  Статті  4 й 5 - це одні й ті самі питання,  про які я говорив. А під час доопрацювання в третьому читанні...

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. Не коментуйте.

     "За" - 210.

     Увімкніть мікрофон депутата Федорина.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Партія  підтримки  вітчизняного  виробника,  фракція  Українського народного руху.  Шановні народні депутати!  Мені здається,  що  та ставка  по  рентних  платежах  за  газ,  яка  тут вказана,  є дещо завищеною порівняно з тією ставкою,  яка є на  нафту.  Давайте  ми оцінимо.

     Світова ціна на газ становить десь в середньому 70 доларів за тисячу метрів кубічних,  а світова ціна на  нафту  нині  -  200  з лишнім доларів за одну тонну.

     У такому  разі,  мені  здається,  можна було б у півтора раза збільшити рентну плату за нафту, в півтора раза, разом із тим дещо зменшити  рентну  ставку  за  газ.  І  це  було б нормально,  і це зберегло б отой баланс, який намічається по доходах.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, останній коментар - і все.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати,   ви   бачите,   що більшість  пропозицій спрямована не на зменшення,  а на збільшення оподаткування.  Але  це,  на   мою   думку,   нереально.   Давайте підтримаємо пропозицію, про яку говорить зараз пан Ковалко.

     Приймаємо статті 4 і 5 у тому вигляді,  в якому вони є, а при доопрацюванні додатків по видатках ми можемо  уточнити  відповідні показники, в тому числі внести відповідні зміни.

     ГОЛОВА. Коновалюк,   ідіть   голосуйте.  Прошу  проголосувати статті 4 і 5 у редакції,  наведеній у третій колонці,  як пропонує міністр фінансів.

     Прошу голосувати.

     Голосуйте.

     "За" - 214.

     По фракціях покажіть.

     Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М. Дякую, Іване Степановичу.

     Я звертаюся  до тих депутатів,  які очікують,  що дані ставки можуть бути зменшені.  Вони не можуть бути зменшені,  вони  можуть бути  тільки  збільшені.  Але  збільшення  призведе  до негативних наслідків, до того, що галузь піде ще далі в тінь.

     Ці ставки є економічно обгрунтовані,  вони продискутовані. Їх потрібно підтримати і проголосувати.

     Я звертаюся до тих,  хто очікує зменшення: проголосуйте за ці ставки, бо інакше буде більше!

     Іване Степановичу,  поставте, будь ласка, ці статті ще раз на голосування.

     ГОЛОВА. Олександре Турчинов, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  Шановні  колеги,  ми дуже багато часу поклали саме на  те,  щоб  обговорити  це  питання  і  з  бюджетним,  і  з профільним комітетами.  Справді,  це сьогодні оптимальний варіант, який не суперечить пропозиціям і тих,  хто вимагає  збільшення,  і тих, хто вимагає зменшення.

     Іване Степановичу, тому я пропоную підтримати і проголосувати разом статті 4 і 5. Вони пов'язані.

     ГОЛОВА. Коновалюк Валерію,  я ж третій раз  звертаюся,  йдіть голосуйте!

     Зрозуміли позицію?  Статті  4  й  5 голосуються разом.  Прошу проголосувати. Голосуйте! Діяк, голосуйте.

     "За" - 255.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

     ГОЛОВА. Наступна стаття.

     МІТЮКОВ І.О. Наступна стаття 6.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     Продовжуйте, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Наступна стаття 6.  Йдеться про повну  заборону проведення взаємозаліків. Прошу підтримати, вона узгоджена.

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів  зауваження  по  статті 6?  Прошу проголосувати.

     "За" - 255.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  7.  Мова  йде  про  завдання   стосовно надходження   доходів   до   державного   бюджету,  отриманих  від приватизації. Стаття погоджена, прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Рябченка, будь ласка.

     РЯБЧЕНКО О.В.,   голова   Спеціальної   контрольної   комісії Верховної  Ради  України з питань приватизації (виборчий округ 25, Дніпропетровська область).  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Йшла мова,  що уряд подає завдання від приватизації - 5,9 мільярдів.  А тут з'являється цифра 1,5 мільярда доларів  США.  То  я  прошу  її викреслити.  А  записати:  все,  що  понад  5,9  спрямовується  на кредитування підприємств,  на державне інвестування.  Бо  не  може бути двох позицій.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  не  зрозумів,  чому  ваша позиція стосується кредитування. Поясніть, будь ласка.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Рябченка.

     РЯБЧЕНКО О.В. У другому абзаці чітко визначено доходи бюджету 5,9  мільярда.  Згідно  з  офіційною  заявою  це і були доходи від приватизації, які уряд подає на друге читання.

     У першому абзаці з'явилася  додаткова  позиція  1,5  мільярда доларів  США,  яка  згідно  з  позицією уряду мала бути опущена на друге читання.

     Треба перший абзац статті 7 викреслити,  а написати:  все, що перебільшує   суму   5,9   мільярда,   спрямовується  на  державне інвестування і погашення зовнішнього боргу.

     МІТЮКОВ І.О.  Я погоджуюся  із  цією  пропозицією,  це  можна врахувати.

     ГОЛОВА. Приймається.

     Симоненко Петре Миколайовичу, будь ласка. Приймається правка, яка внесена Рябченком.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Игорь Александрович, я прошу: дайте  пояснение,  как  рассчитывалась  эта цифра в доходную часть бюджета. И почему я прошу сделать эти пояснения.

     Состоялся аукцион  по  продаже  20  процентов  пакета   акций Алчевского  металлургического  комбината "Интерпайп" и "ИСД" за 20 процентов заплатили 50 миллионов гривень. 50 миллионов, в то время как прибыль прошлого года составила 106 миллионов гривень.

     Продали 20  процентов  пакета  акций "Азовстали".  Неизвестно кому, кстати говоря, продали. Заплатили 160 миллионов гривень. При этом взяли в расчет уставной капитал 700 миллионов гривень, вместо того, чтобы проиндексировать и взять в расчет 4 миллиарда гривень. И должны были заплатить за пакет 600-700 миллионов гривень.

     Вы обясните мне,  пожалуйста, если сегодня такая официальная политика,  то какие тогда расчеты вы брали во внимание,  чтобы эту цифру вы могли обосновать?

     ГОЛОВА. Будь ласка, дайте відповідь.

     МІТЮКОВ І.О.   За   нашими   розрахунками,  які  зробив  Фонд державного майна,  до кінця наступного року  ми  маємо  можливість отримати  суму  значно  більшу,  ніж  5,9  мільярда  гривень.  Але проблема полягає в тому,  що план приватизації складено на  основі затвердженої  вами  програми  приватизації,  і в часі його розбито таким чином,  що на позначку 5 мільярдів  ми  вийдемо,  у  кращому разі, десь на 1 грудня наступного року.

     Тому ми  говоримо  про необхідність врахування реальної суми, яка може надійти,  - 5,9 мільярда,  - яка може  бути  закладена  в державному  бюджеті.  Щоб  її забезпечити,  процедури приватизації повинні бути відкритими,  прозорими,  максимально орієнтованими на грошові  аукціони (Шум у залі).  Це запитання не стосується Закону про Державний бюджет. Його можна адресувати (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,    йдеться    про    механізм приватизації, він називав.

     Увімкніть мікрофон  Бондарю  Олександру,  хай допоможе.  Будь ласка, говоріть.

     БОНДАР О.М.,  голова Фонду державного майна України.  Шановні депутати,  я  прошу підтримати поправку Рябченка до статті 7.  Він абсолютно правильно каже,  що  в  доходній  частині  5,9  мільярда гривень повинні залишитися.

     Якщо фонд зможе зробити більше,  воно піде. Але завдання таке ставити не треба.

     ГОЛОВА. Я звертаюся до членів уряду.  Прошу вас:  ви слухайте запитання.  У  запитанні  мова  йшла про конкретну приватизацію по Луганській області.

     Ви даєте пояснення по питанню,  яке ми узгодили. Я вас прошу: ви прийшли, щоб допомогати нам, чи ви прийшли, щоб побути?

     Увімкніть мікрофон депутата Симоненка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракція  комуністів.  Шановні  колеги!  Я цим прикладом хотів  би  привернути  вашу  увагу  до  того,  наскільки обгрунтовані  показники закладаються в доходну частину бюджету.  Я ще  раз  стверджую,  що  внаслідок  безпринципної  позиції   Фонду державного майна в нас розкрадається державне майно.

     Я вам   заявив,  що  за  160  мільйонів  гривень  продали  20 процентів пакета акцій "Азовсталі",  в той  час  як  повинні  були продавати за 700 мільйонів гривень.

     190 мільйонів становили прибутки тільки в минулому році!  Ось чому я привертаю увагу.  Чи готове  Міністерство  фінансів  надати інформацію,  що  це  цифра обгрунтована,  що вона захищає державні інтереси, а не із стелі взяли і сьогодні пропонуєте затвердити?

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Миколайовичу Бондар.

     БОНДАР О.М.  Шановні  депутати,  тут   ідеться   про   продаж "Азовсталі" на біржі. Там були відкриті торги на біржі. І який був попит і пропозиція,  за такою ціною і  було  продано.  Я  не  можу сказати, що можна було продати дорожче, якщо немає покупців.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, будь ласка (Шум у залі).

     ЮЩЕНКО В.А.,   Прем'єр-міністр   України.   Шановні   народні депутати,  я хотів би надати ще таку  інформацію  з  приводу  умов приватизації. Починаючи з грудня, уряд буде визначати в офіційному порядку свою позицію  по  всіх  об'єктах  приватизації,  яка  буде здійснюватися  на  конкурсних  засадах.  Це  будуть виключно умови уряду,  на яких він буде стояти,  як він їх  сформулював  по  семи обленерго.  Так  буде  відбуватися  по  кожному об'єкту.  Це перша позиція,  яку ми ідеологічно хочемо внести в процедуру  проведення торгів з приватизації в Україні.

     Друге. Вам   пропонується   в   бюджет  зарахувати  суму  від приватизації,  яка сьогодні дорівнює рівню балансової оцінки майна об'єктів,  які  виносяться  на приватизацію в 2001 році.  Це друга принципова позиція.  5,8 мільярда гривень -  це  балансова  оцінка майна  тих  об'єктів,  які  відповідно  до  програми приватизації, затвердженої парламентом, виносяться на приватизацію в 2001 році.

     Я прошу підтримати ту правку,  яка була внесена, що цифру 1,5 мільярда  доларів  США можна опустити.  Ми фіксуємо значення,  яке повинно потрапити в доходи бюджету,-  5  мільярдів  902  мільйони. Решта надходжень від приватизації спрямовується в спеціальний фонд держави для обслуговування боргової і інвестиційної позиції.

     ГОЛОВА. Стаття  7   з   поправкою   Рябченка   і   коментарем Прем'єр-міністра  ставиться на голосування.  Статтю 7 проголосуйте із поправкою Рябченка.

     "За" - 232.

     Приймається.

     Увімкніть мікрофон депутата Симоненка.  По фракціях покажіть. Петре Миколайовичу, ви бачите?

     Я вам двічі надавав слово.  Стаття проголосована. Я вам надам слово з наступних статей.

     Стаття 8. Я надам із мотивів голосування.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати, статтю 8 пропонується перенести на третє читання, оскільки вона потребує узгодження.

     ГОЛОВА. Стаття 9. Я ввімкну, Петре Миколайовичу.

     МІТЮКОВ І.О.    Стаття    9.   Пропонується   затвердити   із пропозиціями бюджетного комітету, доповнити абзацем такого змісту: дати  доручення Кабінету Міністрів розробити і запровадити Порядок реалізації матеріальних цінностей,  що  перебувають  у  податковій заставі.

     ГОЛОВА. По статті 9 - депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

     Ігоре Олександровичу,  я  просив  би,  щоб ви грамотно писали закон.  І  тому  в  другому  абзаці,  де  записано  доручення  ДПА розробити  і  затвердити  графік  реалізації  майна,  вилученого в суб'єктів оподаткування, то не вилучається як податкова застава, а вилучається  в  рахунок  погашення  податкового  боргу.  Податкова застава не вилучається.  Це спосіб забезпечення зобов'язань.  Тому треба написати замість "як податкова застава" "в рахунок погашення податкового боргу". Тоді це правильно і грамотно.

     МІТЮКОВ І.О. Підтримується.

     ГОЛОВА. Приймається така пропозиція.

     Я вам увімкну.

     Ігоре Олександровичу, зауваження народного депутата Терьохіна приймається.

     Депутате Коновалюк, будь ласка.

     КОНОВАЛЮК В.І.  Спасибо,  Иван Степанович. Но те предложения, которые вносила депутатская группа "Трудовая Украина" уже включены в статью 9. Я прошу поставить их на голосование.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О. У нас немає цих пропозицій, оскільки вони...

     ГОЛОВА. Депутате Турчинов, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я  вважаю,  що з урахуванням пропозицій пана Терьохіна можна проголосувати цю статтю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутате Симоненко, будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Фракция коммунистов  не голосует  сейчас  за  эти  статьи,  потому что по каждой статье мы имеем серьезную обеспокоенность,  поскольку они не спрогнозированы по последствиям и не обсчитаны, с точки зрения защиты национальных интересов.  Вот Премьер-министр сказал о том,  что,  видите ли, по балансовой   стоимости.   Так  вот  балансовая  стоимость  сегодня комбината "Азовсталь" 4 миллиарда.  А когда Фонд державного  майна отдавал на приватизацию (кстати говоря, через Донецкую биржу), там только уставной капитал - 700 миллионов засчитали.  Без индексации в  три раза.  Вот как вы считаете сегодня эти статьи:  так,  как и здесь.  Неспрогнозированная статья, потому что банкротство сегодня практически   сплошь   и  рядом,  у  нас  задолженность  сплошная, неплатежи,  и  эта  статья  приведет  к  тому,  что  в   интересах определенной  мафии  будет  уничтожаться  то или иное предприятие. Прогноза по этой статье никакого нет.

     ГОЛОВА. Стаття 9 з урахуванням редакційної  правки  народного депутата Терьохіна ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

     "За" - 239.

     По фракціях покажіть.

     З процедури   три   сектори:   депутати  Кендзьор,  Черненко, Моісеєнко.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  руху України.  Іване Степановичу,  щоб ми,  справді, не марнували часу: ну,  ми ж знаємо позицію фракції комуністів, які заявляли, що вони не   будуть   голосувати.  І  зараз  просто  марнують,  відбирають дорогоцінний час. Я вас прошу, я думаю, що це не тільки я.

     ГОЛОВА. Дякую, дякую.

     Депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Дякую,  Іване   Степановичу.   Уважаемые коллеги,  я прошу:  давайте будем более внимательны и спокойны.  Я полностью поддерживаю Премьер-министра Ющенко. Когда правительство внесло 9 миллиардов,  все кричали, что очень и очень много. Теперь вдруг  появились  защитники  народа  (ведь  это  транслируется  на площадь), которые ни за что не голосуют и кричат теперь, что мало. Это первое.

     И второе.  Когда   мы   принимали   Закон   об   особенностях приватизации   "Ильичсталь",   то  как  мы  его  принимали?  Какие особенности?  Есть Закон о приватизации.  А  это  деньги,  которые должны  были поступить в бюджет для учителей,  врачей и работников культуры!  Вот дивиденды где  наши  нужно  искать,  а  не  в  этом массовом крике.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Моісеєнко. Від трьох секторів я надавав.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування (виборчий округ 53,  Донецька область).  Макеевский горком Компартии Украины. Иван Степанович, я к вам обращаюсь. Дело в  том,  что  я  внес больше 33 поправок в государственный бюджет, держу уже второй час руку, вы мне не даете слова.

     Я прошу депутатов обратить  внимание  на  статью  7,  которую проголосовали,  на  мой  взгляд,  с  нарушением процедуры,  где мы совершенно  необоснованно  отдали  в  ручное  управление  Кабинету Министров  ни много ни мало 2 миллиарда гривень.  Я прошу обратить на это ваше внимание.  Здесь написано,  что 1,5 миллиарда долларов ожидается "отримання",  это почти 8 миллиардов гривень.  И около 6 миллиардов,  то есть  5,9,  всего  идет  на  расходование.  А  все остальное, то есть почти полтора - два миллиарда гривень, отдается Кабинету Министров  на  его  усмотрение  для  "погашення  боргів". Причем не написано конкретно каких. Мы передали функцию Верховного Совета в руки Кабинета Министров.

     ГОЛОВА. Ми завершили.

     Стаття 9 проголосована. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 10 узгоджена, прошу підтримати.

     ГОЛОВА. По статті 10 - Борис Якович Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги, тут написано, що реструктуризація і відстрочка може надаватися відповідно до законодавчих актів.

     Ну, зараз  у  нас  по  Конституції  такого  взагалі  немає  - законодавчі акти. Є закони, є нормативно-правові акти.

     Але це не просто  редакційний  момент.  Ідеться  про  те,  чи здійснюємо  ми реструктуризацію і надаємо відстрочку тільки згідно з законами (це одна позиція),  чи також  і  згідно  з  постановами Кабінету Міністрів та іншими відомчими актами?

     Щоб не   було   двозначності,   я   пропоную   двічі   термін "законодавчі акти" замінити словом "закони".  Тоді  буде  чітко  і ясно.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу?

     МІТЮКОВ І.О. Підтримується така пропозиція.

     ГОЛОВА. Приймається,    Борисе   Яковичу.   Для   стенограми: приймається зауваження і поправка.

     Ще є зауваження до  статті  10?  Немає.  Прошу  проголосувати статтю 10.

     "За" - 254.

     Рішення приймається.

     Стаття 11.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 11 складається з трьох частин.  У першій запроваджується порядок оподаткування бартерних операцій:  мається на  меті  стримати  ухилення  від  оподаткування  шляхом бартерних операцій.

     Другою частиною встановлюється пільга...

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу! Ліс рук. Ми час втрачаємо.

     Депутат Матвієнков. За ним - депутат Крук. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Город  Мариуполь.  Спасибо.  Вторая часть,  о которой мы говорим, - это новый текст. Эта часть не была согласована и не была проголосована в первом чтении. Это первое.

     Второе. Эксперимент   в    горнометаллургическом    комплексе регулируется  отдельным законом,  в который так просто вмешиваться статьями Закона о бюджете, наверное, юридически неправильно.

     И третье.  Экспериментом предусматривалось два этапа:  первый этап  - пополнение оборотных средств металлургических предприятий, второй  этап  -  реанимация  и  обновление  этих  предприятий.  45 процентов валютных поступлений! Только "задышали" предприятия - мы сейчас же начинаем наступать им на горло. Что за подход в политике государства?

     Через полгода  мы  опять  начнем кричать "SOS",  опять начнем спасать эту отрасль,  опять начнем  искать,  какие  льготы  нужны, чтобы  вытащить  эти предприятия из ямы.  Зачем поступать подобным образом? Обясните, пожалуйста.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу!  Я  прошу,  дайте  відповідь  на запитання  Матвієнкова щодо гірничо-металургійної галузі.  Кому ви наступаєте на горло?

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні народні депутати!  За період  проведення експерименту з четвертого кварталу 1999 року по жовтень включно 63 підприємствами з ресурсів,  які могли бути  використані  державним бюджетом  (це по 11 критеріях),  практично направлено 1,4 мільярда гривень.

     Ми вважаємо, що експеримент має багато сильних моментів, і ми в  принципі  хочемо  підтримати роботу в рамках цього експерименту левої частини наших гірничорудних підприємств.  До ряду критеріїв, зокрема   щодо   стосунків   з  бюджетом  (це  єдина  на  сьогодні непогоджена позиція,  яка залишилася),  ми  хочемо  внести  якісну поправку - змінити ставку оподаткування прибутку: підняти на шість пунктів. У всій економіці сплачують 30 відсотків. Для підприємств, що беруть участь в експерименті, ми пропонуємо цей єдиний критерій переглянути і встановити 15 відсотків,  тобто на  половину  менше, ніж в економіці в цілому.

     Я просив би за це проголосувати.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   статтю   11   з   урахуванням роз'яснення (Шум у залі).

     Поки ви не будете брати  участі  в  голосуванні,  я  не  буду надавати вам слово.

     "За" - 235.

     Покажіть по фракціях.

     Я звертаюся  до  фракції  Комуністичної партії:  ви не берете участі в голосуванні (Шум у залі).  Я ще раз кажу:  ви  не  берете участі. Ви можете зривати, можете залишати зал...(Шум у залі).

     Ви не   погрожуйте   мені,  не  погрожуйте.  Що  ви  тримаєте руку...(Шум у залі).

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Є  наша  пропозиція.  Картки  вставлені,  ми присутні в залі...

     Почему вы меня лишаете слова?! (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу вам:  беріть участь у голосуванні. Мені депутати роблять зауваження. Ви проти - голосуйте проти.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Какое вам дело, как я голосую!

     ГОЛОВА. Це  не  моя,  це  депутатів  справа.   Мені   роблять зауваження (ви що,  не слухаєте?) народні депутати,  такі, як і ви (Шум у залі).

     Ну, Валентине Григоровичу, що 110, що 30 -  вони  ж  депутати.  Та якщо 110 депутатів не беруть участі в голосуванні...

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Карточки наши вставлены.  Вы дайте слово, это наше право. Что же вы делаете!

     ГОЛОВА. Я не позбавляю вас цього права, не позбавляю. Я надаю слово.

     Ми статтю  11  проголосували...  Я  ж  надавав  слово   Петру Миколайовичу (Шум у залі).  Валентине Григоровичу,  я надам слово. Тільки ж ви чуєте, що мені роблять зауваження.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Надайте,  будь ласка,  слово  Пустовойтову  і Кравченку.

     ГОЛОВА. Я надам.

     Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   Шановний  Іване  Степановичу!  Враховуючи,  що наступні шість статей об'єднані в один блок і є взаємопов'язаними, я  просив  би  поставити  їх  на голосування всі разом.  Ці статті визначають  параметри   зовнішнього   боргу   і   механізми   його регулювання  й  контролю.  Це  розділ ІІІ "Фінансування загального фонду державного бюджету України.

     ГОЛОВА. Я звертаю вашу увагу: розділ III. Зрозуміли?

     Депутат Юхновський. За ним - депутат Симоненко.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Є  питання стосовно  зовнішнього  боргу.  У зв'язку з необхідністю збільшення заробітної плати  вчителям,  науково-педагогічним  працівникам  ми будемо  пропонувати  зняти  із  зовнішнього  боргу  500  мільйонів гривень для передачі на освіту. Як у цьому випадку треба діяти?

     МІТЮКОВ І.О.  Це питання стосується додатку  3  про  розподіл видатків,   і   воно  не  має  відношення  до  загального  розміру зовнішнього  боргу.  На  сьогоднішній  день  це   мені   видається неможливим,  але під час доопрацювання до третього читання,  я вже говорив,  усі ресурси, які ми зберемо, можна буде направити на те, про які ви казали.

     Але статті,  які ми зараз розглядаємо, не мають відношення до питання, яке ви поставили.

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Я еще  раз  хочу,  Иван Степанович,  напомнить:  карточки  наши  вставлены,  поэтому прошу давать слово.

     По данной статье.  Это позиция нашей фракции - как по  статье 12,  так  и  по  статье  13,  и я хотел бы попросить министра дать пояснение.

     Ваша официальная политика (и вы в правительстве  приняли  это решение)  - снижение внешнего долга за счет повышения внутреннего. Обясните,  пожалуйста,  каких категорий населения,  каких статей, социальных программ касается решение,  которое вы приняли снижать: внешний долг,  а внутренний  -  повышать?  Обясните,  пожалуйста, перспективу этого вопроса.

     МІТЮКОВ І.О.  Це  не  має  відношення до соціальних видатків. Навпаки,  у бюджеті поточного року нам вперше  (я  прошу  звернути уваги   на   конкретні  цифри)  вдалося  переламати  тенденцію  до зростання державного боргу.

     Той маневр,  який ми сьогодні пропонуємо зробити, грунтується на глибокому аналізі,  математичному обрахуванні.  І доведено,  що саме  такий  маневр  дає  нам  можливість   припинити,   по-перше, зростання  зовнішнього  боргу,  по-друге,  у  короткотерміновій  і середньотерміновій перспективі  забезпечити  повний  контроль  над загальним державним боргом.  Такий маневр більш ефективний,  і він повинен бути запроваджений у тому вигляді,  як викладено  у  шести статтях розділу III (Шум у залі).

     Я не  розумію  вашого  запитання.  Більш  конкретно  поставте запитання,  будь ласка, тоді я відповім... Якщо ми застосуємо іншу траєкторію,   то   нам   доведеться  більше  грошей  витрачати  на обслуговування державного боргу,  а це відіб'ється негативно і  на соціальних видатках. Ми запропонували оптимальний варіант.

     ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, будь ласка, доповніть.

     Потім я депутату Турчинову надам слово.

     ЮЩЕНКО В.А.  Шановні народні депутати!  Тут важливо зрозуміти дві тези. Цими двома статтями уряд через ваше рішення бере на себе зобов'язання про мораторій щодо зовнішнього і внутрішнього боргів. Ми не допускаємо зростання ні внутрішнього,  ні зовнішнього боргу, навпаки, маємо динаміку їх скорочення. Це перша теза.

     Друга стосується того,  про що Петро Миколайович запитує:  за рахунок яких програм це відбуватиметься?  Ми хочемо вам  показати, що скорочення жодної програми немає: бюджет 2001 року ми збільшили на 5 відсотків до бази доходів попереднього року.  Секрет у  тому, що  доходна база бюджету 2001 року в зв'язку з мораторієм на борги не страждає,  а навпаки при зростанні ВВП,  при зростанні  обсягів промислового    виробництва    розширюється   податкова   база   і збільшуються податкові надходження.

     Таким чином,  тут немає конфлікту між мораторієм на внутрішні державні  борги,  з  одного  боку,  і  соціальними  програмами - з другого. Просив би вас підтримати.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Турчинова. Ліс рук. Ми не можемо всіх задовольнити.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Статті  12,  13,  14,  15,  16  і  17  стосуються  меж   та   схем обслуговування   зовнішнього   та  внутрішнього  боргів.  Я  прошу звернути  увагу  на  те,  що  вперше  за  роки   незалежності   не збільшується  зовнішній  борг.  Це  головна проблема,  яка в нас є сьогодні в Україні, і ця проблема починає вирішуватися.

     Щодо зауваження  Ігоря  Рафаїловича.   Воно   не   стосується граничного  розміру  боргу,  воно  стосується  суми,  яка  йде  на обслуговування  боргу.  Ця  сума  буде  відображена  в  додатку  3 "Розподіл видатків Державного бюджету на 2001 рік".

     У зв'язку  з  тим,  що  не  збалансовано фінансування освіти, охорони  здоров'я,  бюджетний  комітет  вважає,  що  сьогодні   не потрібно  голосувати  за  додаток 3.  Але ж це не стосується даних статей.  Тому я прошу статті 12, 13, 14, 15, 16 і 17 проголосувати разом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати названі статті.

     "За" - 249.

     По фракціях покажіть.

     З мотивів? Депутат Кравченко. За ним - депутат Матвієнко.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 57, Донецька область). Фракция коммунистов. Иван Степанович! Придя в Верховный Совет,  я официально заявил о том,  что  стою  в оппозиции к Президенту.  И это не значит,  что из-за этого вы, как председательствующий, имеете право лишать меня слова.

     А теперь касательно предложения,  которое я хотел внести,  но вы  не  дали  мне  такой  возможности.  В  любом  случае  шутки  с горно-металлургическим комплексом,  о котором идет речь  в  статье 11,  недопустимы. Надо, как предложил Премьер-министр, этот вопрос "узгодити".

     Игорь Александрович  не  ответил,  каким  образом   произошла фальсификация  и  написано,  что это "узгоджено".  Я задаю вопрос: скажите,   пожалуйста,   с   кем   вы   "узгодили"   позицию    по горнометаллургическому   комплексу?   Там  есть  вопросы  и  можно договариваться, но почему пошли на фальсификацию?

     ГОЛОВА. Дайте  відповідь  (Шум  у  залі).  Я   надам   слово. Підождіть,  я  ж  не  можу  одним  надавати,  а другі мені роблять зауваження.

     МІТЮКОВ І.О. Це питання не раз обговорювалося в уряді, не раз обговорювалося   в  бюджетному  комітеті,  і  голосування  в  залі показало, що це питання узгоджено. Це перше.

     Друге. Ви знаєте,  яка динаміка цін на металургійну продукцію за  останні півтора року:  у два рази піднялися ціни.  Чи маємо ми право залишати пільгу із сплати податку, якщо ціна на цю продукцію зросла  вдвічі?  Я  думаю,  що  зал  прийняв абсолютно справедливе рішення.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Матвієнко.

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".   Ігоре  Олександровичу  і  Вікторе  Андрійовичу!  Я всетаки звертаюся  до  вас  стосовно  статті,  яка  проголосована, оскільки  люди  стоять  сьогодні  і  слухають  нас  на  площі.  Ми говоримо,  що за рахунок зовнішнього боргу  можемо  профінансувати частину  соціальної сфери.  То чи враховано в тій сумі зовнішнього боргу, яка проголосована (10,5 мільярда доларів), що ми за рахунок зовнішнього боргу профінансуємо частину соціальної сфери? Це так і не з'ясувалося з вашої відповіді.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.   Я   можу   дати   пояснення,   хоча   ми   вже проголосували.

     У статті   14  мова  йде  не  про  використання  коштів,  які направлені на погашення боргу,  а про те,  що  ми  можемо  в  разі відсутності    джерел   на   зовнішньому   ринку   запозичати   на внутрішньому. І навпаки: у разі відсутності джерел на внутрішньому запозичати на зовнішньому.  Тобто запозичати там,  де дешевше. Але це  при  цьому  обсяги  запозичень  і  обсяги  боргу  загалом   не збільшуються.

     ГОЛОВА. Анатолій Сергійович погодився.

     Депутат Петренко.   Володимире   Миколайовичу,  я  вам  трохи пізніше надам слово. Не можна ж з одного весь час ...

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Фракция коммунистов. Иван Степанович! Я обращаюсь к вам. Я поднимаю руку, мое право - высказать замечание, мое  право  -  внести  предложение  по обсуждаемой статье.  Вы это игнорируете, ставите на голосование вопросы, которые в зале еще не нашли решения. И я тоже поддерживаю депутатов.

     Вот статья 13.  Сегодня правительство, Президент говорят, что мы не увеличиваем внешний долг.  Давайте его еще на 200  миллионов уменьшим,  по сравнению с тем, что записано в этой статье, и тогда у  нас  появится  возможность  вложить  эти  деньги   в   угольную промышленность и на эту же сумму не закупать уголь за рубежом. Это относится именно к этой статье.

     ГОЛОВА. Запишіть протокольні. Це пропозиція.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні   депутати!   У   цій   статті встановлено граничний розмір боргу, а видатки - це вже в наступній статті - 18-й. Я прошу уважно подивитися зміст статті 18.

     ГОЛОВА. Депутат якраз до  статті  18  і  вносить  пропозицію. Статтю  18  не  голосували.  Голосували статтю 17,  а статтю 18 не голосували.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  До  статті  18  були пропозиції,  які  погоджені,  але  в  першому  абзаці  цієї статті ідеться про  затвердження  додатку  3,  тобто  розподілу  видатків державного   бюджету.   За   погодженням   з  бюджетним  комітетом пропонується перенести цей абзац на  третє  читання.  А  другий  і третій абзаци погоджені, прошу їх проголосувати.

     ГОЛОВА. Зрозуміли?  Стаття  18,  абзац  другий і третій,  без першого абзацу. Прошу проголосувати.

     Я зараз надам слово з мотивів.

     "За" - 240.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття   19   традиційного   характеру.   Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат   Красняков.  За  ним  -  депутати  Алексєєв, Моісеєнко. Будь ласка.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).   Фракция    Коммунистической    партии    Украины.    Игорь Александрович! Мы первый абзац сняли. Как вы считаете, после того, как мы проголосуем статьи,  - сколько  вам  удастся,  извините  за слово,  "пропихнуть", - останется ли потом этот додаток 3, или нам вообще нечего будет делить?  Имеется в виду то, о чем вы говорили: "освіта, охорона здоров'я і так далі".

     Дайте ответ для стенограммы. Мы останемся, наверное, с нулем, когда проголосуем. А "додаток 3" останется в таком... Нечего будет делить!

     ГОЛОВА. Поясніть, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  У нас буде тиждень або два, залежно від рішення Верховної Ради,  для доопрацювання додатку  3,  де  містяться  всі видатки державного бюджету.

     ГОЛОВА. Так, депутат погоджується.

     Депутат Алексєєв. Будь ласка.

     Я надам вам слово, депутате Федорин. Надам після виступу...

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область). Спасибо, Иван Степанович. Как говорит народная мудрость, лучше позже, чем никогда.

     А настаивал я на слове  только  потому,  что  мы  перед  этим рассматривали  раздел  III,  и  у  меня есть опыт общения с Игорем Алексадровичем.

     По стенограмме я могу вам напомнить февраль 1997 года. С этой трибуны  вы  мне  говорили,  что  те копейки,  которые выделены на погашение  задолженности  по  вкладам  и  на  погребение,   будуть выплачены. Они до сих пор выплачиваются.

     Так вот  я  хотел  бы задать вопрос:  каким образом в бюджете заложены средства хотя бы на  эти  мизерные  выплаты  пенсионерам, ветеранам,  семьям  умерших?  Я  этого  не обнаружил во внутреннем долге. Может, гденибудь в другом месте вы это поставили или вообще забыли об этих стариках?

     МІТЮКОВ І.О.  Ці  кошти  передбачені  в  обсязі 200 мільйонів гривень, вони є в додатку 3, який ми переносимо на третє читання.

     ГОЛОВА. У додатку 3, Володимире Геннадійовичу.

     Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Макеевский горком  Компартии  Украины.  Игорь Александрович  и  Иван  Степанович!  Иван  Степанович,  я  еще раз говорю,  что из 500 поправок,  внесенных  теми,  кто  имеет  право законодательной  инициативы,  33  -  мои.  И  поэтому  то,  что вы усиленно не замечаете моей поднятой руки, просто некорректно.

     Я хотел бы задать вопрос конкретно по статье 12,  которую  мы так   поторопились   пройти.  Я  вносил  предложение,  чтобы  весь образовавшийся долг по вкладам в Сберегательном банке по состоянию на 1 января 1992 года был включен во внутренний долг государства и чтобы вы подтвердили его.

     Другое дело,  как  вы  собираетесь  погашать   его:   то   ли реструктуризировать этот долг,  то ли погашать его частями,  то ли еще предпримете какие-то меры.  Но то, что вы обязаны его признать как  государственный  долг,  -  это  ваша святая обязанность.  Это требование всего населения Украины.

     И дело  не  только  в  тех  пенсионерах,  о  которых  говорил Алексеев  (я его полностью поддерживаю),  но и в молодежи,  потому что постоянно ставятся вопросы о детских вкладах и так далее.

     ГОЛОВА. Дякую. Поясніть, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Ця пропозиція є нормою зовсім іншого закону. Ми зможемо  це врегулювати після того,  як Верховна Рада прийме Закон про державний борг,  опрацювання  проекту  якого  зараз  практично завершено у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності.

     ГОЛОВА. Депутат Федорин. Будь ласка.

     ФЕДОРИН Я.В. Партія підтримки вітчизняного виробника, Фракція Українського народного руху. Шановний пане міністре! Шановні члени бюджетного  комітету!  Звичайно,  те  що ми зараз,  як говориться, ділимо цей  пиріг  -  наш  державний  бюджет  -  це  все  добре  і нормально.  Ми  підтримали  статтю  18.  Але  того,  що ми ділимо, надзвичайно  мало.  Наш  бюджет  відповідає  бюджету  такого  собі середнього  міста  Сполучених Штатів Америки,  і для того щоб його збільшувати,  у мене до вас є велике  прохання:  приділити  велику увагу  державним науково-технічним програмам,  які здатні закласти підвалини майбутнього розвитку України,  які здатні перетворити її в  технологічно  розвинену  державу.  Зокрема,  я  говорю про такі державні  науково-технічні   програми,   як   розвиток   авіа-   і космобудування,  а  також  розвиток  нових  комп'ютерних  систем в Україні.

     Прохання врахувати ці пропозиції при доопрацюванні додатку 3.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я думаю, ви це врахували, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 19. Прошу уваги!

     МІТЮКОВ І.О. Стаття погоджена.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 19.

     "За" - 253.

     Дякую.

     Стаття 20.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 20 погоджена.

     ГОЛОВА. Щодо статті 20 є зауваження?

     Депутати Цибенко,  Марченко.  Поки  два  сектори.  І  депутат Ратушний. Я по секторах уже надаю слово.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Фракция  коммунистов.  Спасибо.  Уважаемые  коллеги!  Я обращаюсь особенно к той части зала,  которая принимала участие  в принятии этой нормы закона.  Речь идет о том, что эта норма закона "весит"  330  миллионов  гривень.  Фактически   же   заложено   85 миллионов,  то  есть  четверть  от  необходимого.  На практике это означает,  что  часть  ветеранов  получат  только   часть   суммы, предусматриваемой законом, а многие не получать ничего.

     Поэтому я обращаю внимание большинства зала - "більшості" так называемой,  -  на  то,  что  это  прямое  нарушение   статьи   22 Конституции,  которая  гласит:  "При  прийнятті  нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається,  - підкреслюю, не допускається, - звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

     Я бы просил не поддерживать эту статью.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Ця норма діє в цьому році.  Якщо ви її зараз  проголосуєте,  вона  буде  забезпечена  в повному  обсязі  необхідним фінансуванням згідно з додатком 3.  Її треба проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Иван Степанович!  Поскольку  мне  ответ  министра финансов уже известен,  я думаю,  что вы, как человек, связанный с законодательством,  все-таки должны поспособствовать  тому,  чтобы Игорь  Александрович  дал ответ,  понимает ли он,  что такая норма статьи идет в нарушение статьи 22 Конституции или не  понимает?  И его ссылка на то, что эта норма действует в этом году, некорректна в правовом отношении.

     Более того,  данная норма не учитывает индекс  роста  цен,  и поэтому она не соответствует Конституции. Ее нельзя принимать.

     И последнее.  Иван Степанович!  Есть еще несколько социальных статей. Я прошу, чтобы вы вышли к людям (здесь собрались работники образования,  медицины,  шахтеры пришли),  они просят, чтобы вы им разяснили, как они будут жить после принятия бюджета.

     ГОЛОВА. Я  думаю,  у   вас   більше   можливостей?   Вийдіть, Володимире Романовичу, і роз'ясніть їм.

     Будь ласка,  голосуємо  статтю  20 з урахуванням обговорення. Прошу проголосувати.

     "За" - 234.

     По фракціях покажіть.

     Стаття 21.  Увімкніть мікрофон  Володимиру  Яценку.  Потім  - депутати   Самойленко,   Ратушний.  Ну,  цього  разу  Ратушний,  а наступного разу - ви.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую. Іване Степановичу! За статтю 21 абсолютно не можна голосувати,  оскільки вона фактично  затверджує додаток 3.

     Мотиви такі.    У    мене    є   звернення   (і   "Соціальної справедливості"   в   тому   числі)   за   підписами   Герасимова, Червонописького,  Андреєва,  Рябченка, які містять вимогу залишити соціальні виплати на рівні нинішнього року з урахуванням інфляції. Ця основна вимога, я підкреслюю, не врахована.

     Більш того,  Ігор Олександрович подав пропозиції щодо розміру соціальних виплат  чорнобильцям,  який  нижче  від  того,  що  був затверджений у першому читанні Верховною Радою України.

     Крім цього,   з  депутатом  Писаренком  і  президентом  Союзу "Чорнобиль  України"  Андреєвим  ми  розповсюдили  сьогодні  серед народних   депутатів  заяву  Союзу  "Чорнобиль  України",  в  якій доведено,  що уряд іде на порушення конституційних вимог, зокрема, статті 22.

     І останнє.  Іване  Степановичу!  Я вносив абсолютно конкретні пропозиції,  які тут не викладені і не враховані.  Під час першого читання після мого виступу ви підкреслили,  що пропозиції народних депутатів України мають бути викладені,  і дали завдання. Вони так і не викладені, і за які пропозиції голосуємо сьогодні - невідомо.

     Ігор Олександрович   грубо   порушив  процедуру  розгляду.  Я категорично проти статті 21,  Іване Степановичу, і прошу перенести її на третє читання.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  21 має виключно текстовий характер і не має відношення до цифр,  пов'язаних із фінансуванням,  оскільки ми додаток  3  не  затвердили  і перенесли на третє читання.  Коли ми будемо  доопрацьовувати  додаток  3,  тоді  будемо  говорити   про врахування  пропозицій,  пов'язаних із фінансуванням (Шум у залі). На третє читання,  усе правильно. Але це перший абзац статті 18. А ця стаття - текстова.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників вітчизни.  Шановні народні депутати!  Шановний пане міністре! Хіба ви не розумієте, що за такої конструкції статті, де є посилання на статтю 18,  яку ми, слава Богу, не повністю проголосували, частину залишили  на третє читання (а тут посилання на статтю 18,  і ви на це мали звернути увагу), грубо порушується частина третя статті 22 Конституції:  "При  прийняті  нових  законів  або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу  існуючих прав і свобод".  Іншими словами, це якщо ми з вами, шановні колеги проголосуємо за статтю 21,  це означатиме,  що  всім  чорнобильцям можна лягати й помирати.

     Тому я пропоную статтю 21 перенести на третє читання разом із тим  додатком,  потім  будемо  розглядати   постатейно   все,   що стосується Чорнобиля.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Я  обраний  в  окрузі  68  Житомирської  області,   який наполовину входить до четвертої зони.  Те, що сказали пан Яценко і пан Кармазін,  я повністю підтримую.  Якщо ми проголосуємо  за  цю статтю,  то порушимо права тих, хто постраждав від аварії на ЧАЕС. Тому цю статтю треба перенести на третє читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат      Самойленко,      профільний      комітет чорнобильській. Будь ласка.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Фракція зелених. Шановний Ігоре Олександровичу! Я не бачу Віктора Андрійовича...

     ГОЛОВА. Я прошу вибачення.  Шановні колеги! Віктор Андрійович Ющенко повинен летіти в  Мінськ.  Він  би  брав  участь  у  нашому засіданні,  але о 16 годині там уже відбудеться засідання комітету прем'єрміністрів країн-членів СНД.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Шановний Ігоре  Олександровичу!  Ми  з  вами довго вели переговори, плідні переговори, але сказати сьогодні, що питання видатків за чорнобильським законодавством узгоджені, я, на жаль, не можу. Фракція зелених голосуватиме проти цієї статті.

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу!   Давайте  на  третє  читання перенесемо цю статтю.

     МІТЮКОВ І.О. Я не заперечую.

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор.  Будь ласка.  Депутат Турчинов - за ним.

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Народний  рух України.  Шановні колеги народні депутати і громадяни України,  що стоять поруч із Верховною Радою! Щойно  ми  проголосували  статтю  20.  Комуністи,  які демагогічно заявляють про захист інвалідів (це обов'язково треба оголосити,  і щоб  воно в протоколі нашого засідання було),  не проголосували за те,  щоб згідно з Законом про статус ветеранів війни  дати  їм  ту можливу сьогодні одноразову допомогу.  Так що ми ще раз бачимо всю демагогію  фракції  комуністів  як  захисників   малозабезпечених, інвалідів і так далі. Знайте про це, люди добрі!

     ГОЛОВА. Я  вас прошу,  шановні народні депутати,  говоріть по суті статей (Шум у залі). Я надам слово для репліки.

     Депутат Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я дуже прошу,  уважно прочитайте. Це невеличка стаття, у ній взагалі не йдеться про суми фінансування.  Суми фінансування чорнобильців, освітян, працівників охорони здоров'я будуть визначатися в додатку 3,  який передбачено статтею 18 і який  (ми  з  вами  прийняли  це рішення)  перенесемо на третє читання.  Саме тому я прошу спокійно проголосувати   цю   статтю,   вона   носить   виключно   технічне навантаження.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Потім - депутат Зінченко.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий  округ 164,  Тернопільська область).  Дякую, Іване Степановичу.  Ігоре Олександровичу! Проблема тут навіть не в статтях. Просто певні сили хочуть заявити, що уряд Ющенка і ви, як міністр,  робите  антисоціальний  бюджет.  Тому  ви,  як   міністр фінансів, говоріть чітко й однозначно.

     Це певний елемент політичної спекуляції.  Шановні колеги!  Не треба спекулювати на чорнобильській проблемі.  Стаття 21 абсолютно не стосується до сум відрахунків на чорнобильську проблему. Усе це ми  будемо  визначати  в  додатку  3.  Тому  давайте  проголосуємо спокійно  цю  статтю,  і  коли  дійдемо до додатку 3,  тоді будемо говорити про конкретні цифри.

     ГОЛОВА. Олександр Зінченко. Будь ласка.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).   Шановні   народні депутати!  Ми  пропонуємо  не розглядати статтю,  яка має текстову редакцію,  без розгляду додатку 3.  Ми домовилися,  що  додаток  3 розглянемо  й  проголосуємо  пізніше,  наступного четверга.  Після цього неважко буде проголосувати й  відповідно  текстову  редакцію статті 21. А зараз її не голосувати.

     ГОЛОВА. Нема  заперечень?  (Шум у залі).  Я для репліки надам слово. Зараз ідеться про статтю 21.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу,  я думаю, можна перенести на третє читання і не гаяти час.

     ГОЛОВА. Так,  погодили.  Стаття 21,  як і додаток 3, йдуть на третє читання.

     Увімкніть для репліки мікрофон депутата Симоненка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция  коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Я надеюсь,   что  большинство  из  так  называемого  большинства  не поддерживает  некоторые  заявления   в   части   позиции   фракции коммунистов  (голосование против) и не поддерживает голосование по тем статьям,  которые ущемляют  социальные  права  наших  граждан, определенные ранее законом.

     Петр Степанович Цибенко четко заявил, что при потребности 300 миллионов выделяется 80 миллионов,  - практически  в  четыре  раза меньше финансируется.  И вы говорите, что это социально защищенный бюджет?

     У меня складывается впечатление,  что сегодня так  называемое большинство  после  встреч  с  Президентом и с Кабинетом Министров голосует, не приходя в сознание.

     ГОЛОВА. Ми дякуємо за високу оцінку роботи більшості.

     Стаття 22, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Я   прошу   уважно подивитись  таблицю.  Статтю  22 у першому варіанті ви пропонували вилучити,  ми  погодилися  з  цим.  Стаття  22,   яка   обмежувала максимальний  розмір  пенсій,  вилучається із Закону про Державний бюджет.

     Тепер стаття  22  має  інший  характер,  вона   погоджена   з бюджетним комітетом, прошу її підтримати.

     ГОЛОВА. Зауваження до статті 22.  Депутати Мовчан,  Ткаленко, Юхимець.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 152,  Рівненська область).  Шановний Ігоре Олександровичу!  На мій погляд,  ви  тут дещо   звузили   спектр   проблеми,   яка  стоїть  сьогодні  перед україномовними  виданнями.  Написано,   що   кошти   спрямовуються виключно  на  підтримку  дитячої періодики.  У той час,  коли гине "Літературна Україна"  і  всі  українські  видання,  ми  не  даємо можливості їх підтримувати.  Раніше вони підтримувались, і саме за цією статтею.  І  на  театральні,  і  різні  мистецькі  українські видання підтримувались.  А тепер ми не допомагаємо їм,  а навпаки, звузили сферу державної підтримки виключно до  дитячих  видань  та одного   видання   в   Криму   ("Кримська  світлиця").  І  джерело фінансування ми звузили.

     Тоді, я вас дуже прошу, треба в додатках дати розшифровку тих видань,  які  раніше  підтримувались.  Це  стосується  журналів  і художніх, і театральних. Журналів різних галузей.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Миколі Григоровичу Жулинському.

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,   віце-прем'єр-міністр   України.    Шановні народні  депутати!  Я  просив  би,  щоб  ви  послухали і народного депутата Рефата Чубарова. Зрозумійте, що тут мова де про пріоритет дитячих  видань.  У  нас сьогодні видається менше однієї книжки на душу населення. Чому ми не можемо надати пріоритет дитячій книжці? Тут мова йде про ситуацію з книжковою справою в Україні, в якій ми опинились взагалі.

     ГОЛОВА. Ольга Юхимець.  Я надам вам слово, підождіть. Депутат Баулін тільки з'явився, а Ольга Федорівна давно вже.

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки  і  оборони  (виборчий  округ  196  Черкаська область).  Шановний Ігоре Олександровичу,  дайте пояснення. Статтю 22 вилучено.  Нова редакція - це що, на заміну тієї, що виключена? Але  там  зовсім інше було.  І якщо вже вноситься така стаття,  то чому тут запропоновано підтримати "Кримську  світлицю",  і  жодній іншій україномовній газеті не надається ця підтримка?

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. У першому варіанті стаття 22 стосувалася обмеження пенсій.  На вимогу народних депутатів ми  цю статтю  вилучили.  Комітет  з  питань бюджету,  маючи на це право, запропонував додаткову статтю, яку ми включили в проект за номером 22. Стаття стосується фінансування періодичних видань.

     Я вважаю,  що зараз надходять дуже конкретні пропозиції,  щоб не тільки дитячі,  але всі україномовні видання,  які пов'язані  з мистецтвом,   були   включені   до   цього  переліку.  Давайте  це підтримаємо і проголосуємо.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Я прошу  вас  обратить внимание на одно обстоятельство,  чтобы мы не совершили  фатальной  ошибки.  Конечно,   детские   издания   надо поддерживать, но я вам приведу такой пример. У нас в Харькове есть детская газета "Джерельце",  издаваемая  "Просвітою".  Да  простят меня  мои  сограждане  еврейской  национальности,  но  я  вынужден процитировать некоторые  "перлы"  типа:  "жид  та  собака  -  віра однака", "жида вбий - 40 гріхів з душі", "жид, як заєць, бо правди боїться".  Против  нее  даже  толерантные  пропрезидентские   силы возбудили иск.

     Я предлагаю  в  этой  статье  записать,  что  детские издания получают  поддержку  в  случае,  если  против  них  не  возбуждено судебных исков. Это первый вопрос.

     Второй вопрос. Я имел опыт общения з "Кримською світлицею". Я подав туди матеріал українською мовою,  тому що побачив, що газета друкує матеріали російською мовою, і мені відмовили. Після цього я подав цей матеріал до "Голосу України", і газета його надрукувала.

     Я пропоную записати після слів "Кримська світлиця" фразу: "за умови, що вона друкує матеріали виключно державною мовою".

     Такие два поправки прошу учесть.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я хочу привернути вашу увагу до фатальної помилки,  яку ми  зараз зробили щодо статті 21.  Ті,  хто кричав,  повинні за це відповідати.  Ви зараз узагалі викинули кошти на  чорнобильців  із загальних видатків бюджету. Там же не йшла мова про суми. Там мова йшла про те,  що  кошти  ці  повинні  бути  в  загальних  видатках бюджету.  А  оскільки  ви тепер цю статтю не проголосували,  ви їх викинули з загальних видатків бюджету і  вийде,  таким  чином,  що потім  додаток  3 проголосують,  а статтю 21 не проголосують.  І я подивлюся, що ви потім будете відповідати чорнобильцям.

     Тому я дуже прошу до цього повернутися і  проголосувати.  Там же про суму мова не йде!  Про суму ми будемо говорити, обговорюючи додаток 3 у третьому читанні.  Там мова йде про те,  що  кошти  ці закладаються в загальні видатки бюджету. От що головне.

     Я дуже прошу повернутись до цього.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Ми  нічого  нікуди  не викидали.  Це я кажу для тих,  хто нас слухає під Верховною Радою. Ми  домовилися,  що стаття 21 разом з додатком буде голосуватися в третьому читанні, і все! Ніхто нічого нікуди не викидав.

     Після виступів   депутатів   Бауліна   і   Чубарова    будемо завершувати.  Все!  Турчинов  -  поза чергою,  я в кінці вам надам слово.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Шановні  народні  депутати!  Іване  Степановичу!  Іване Степановичу!  Іване  Степановичу.  Насамперед я хотів сказати,  що зараз іде трансляція на площу,  а ви тільки що сказати,  що Баулін з'явився об 11 годині 50 хвилин. Я тут з першої хвилини засідання. І взагалі я ще  жодного  пленарного  засідання  не  пропустив  без поважних причин. Це репліка.

     А тепер  по суті статті 22.  Ніхто не проти підтримки дитячих періодичних   видань.   Але   чому   кошти,   які    підуть    від Держкомінформполітики   на  підтримку  періодичних  видань,  ідуть виключно на підтримку газети "Кримська світлиця"?  Чому  не  інших видань, чому саме цього видання? Це по-перше.

     По-друге. Це  видання  шановного  товариства "Просвіта".  Але "Просвіта" - єдине серед національно-культурних товариств - і  так уже фінансується з бюджету. Так що ці слова треба просто вилучити, назву цього видання вилучити.

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Зауваження на адресу головуючого від Павла Борисовича Бауліна я приймаю. Але я мав на увазі те, що рука Ольги Юхимець була піднята  значно  раніше,  а  ваша  тоді  тільки з'явилася... Я приймаю зауваження.

     Я прошу вас, давайте ми до перерви завершимо.

     Депутат Новик.  Потім  - Рефат Чубаров,  потім буде заключний виступ Турчинова. Новик! Новик!

     НОВИК А.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).   Спасибо,   Иван  Степанович.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты! Господин Симоненко нанес нам,  тем людям, которые принимают активное участие в голосовании, я считаю, оскорбление, сказав, что мы выпоняем это бессознательно.

     Так вот я хочу сказать для тех  людей,  которые  нас  слушают (потому что это он для них сказал),  что господин Симоненко вместе со своей группой находится  в  бессознательном  состоянии  еще  со времени начала президентской гонки,  был в анабиозном состоянии во время этого процесса и сегодня в нем  еще  находится.  Потому  что все, что сегодня происходит, это от вас, от того момента, когда вы приняли решение баллотироваться кандидатом в Президенты.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. Будь ласка.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна   Республіка   Крим).  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні народні депутати!  Мені здається,  що ми в цій залі ніколи не  зможемо  погодити  якийсь  універсальний  перелік видань,  які потребують державної допомоги.

     Тому, як на мене,  ми вийшли на універсальну формулу:  дитячі періодичні  видання,  якою  б  мовою  вони  не  видавалися,  треба підтримати.

     Щодо "Кримської  світлиці".  Те,  що  каже  народний  депутат Алексєєв,   неправда.   "Кримська   світлиця"   виходить  виключно державною мовою. Це єдина в Автономній Республіці Крим газета, яка висвітлює не тільки політичні,  але й літературні, мовні проблеми. Це єдина газета,  яка видається українською мовою.  На  півострові близько  700  тисяч  етнічних  українців.  Тому  газету  "Кримська світлиця" треба обов'язково підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. Турчинов!

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я змушений  дати тлумачення деяких питань,  тому що багато депутатів підходять з запитаннями і можуть за цю статтю не проголосувати.

     Перше. Я ще раз наголошую:  статтю 22,  яка обмежувала видачу пенсій,   на   вимогу   бюджетного   комітету  вилучено.  Вона  не голосується,  тому що в  проекті  Кабінету  Міністрів  її  взагалі сьогодні немає.

     Друге, що стосується надання фінансової допомоги саме дитячим виданням і "Кримській світлиці".  Їх можна підтримати саме в такій формі.  Це  ми  робимо  для того,  щоб не було спокуси фінансувати комерційні видання, які здатні самі себе забезпечити. Тому я прошу проголосувати статтю 22 у редакції, яка доповідалася.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю 22 в редакції комітету і Кабінету Міністрів. Прошу голосувати.

     "За" - 223.

     По фракціях покажіть.

     Увімкніть мікрофон   депутата   Алексєєва.   Його    прізвище називалося,  і він вимагає.  Я прошу:  не вживайте прізвищ,  і все буде нормально.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Первое.  Чубаров вас дезинформировал. У меня в деле лежить "Кримська світлиця" с русскоязычными статьями, которые его устраивали по политическим мотивам.

     Второе. Я предлагаю проголосовать эту статью с  учетом  таких моих поправок:  детские издания поддерживаются, если против них не возбуждены судебные иски; "Кримська світлиця" поддерживается, если она  выходит  "виключно державною мовою".  Давайте проголосуем эту статью в такой редакции.

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Голосується стаття 22 у редакції, викладеній у правій колонці. Прошу проголосувати.

     "За" - 183.

     По фракціях покажіть.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (Після перерви)

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будемо розглядати статтю 23?

     МІТЮКОВ І.О. Так, статтю 22 ми проголосували. Стаття 23.

     ГОЛОВА. Статтю  22 (позначте) не проголосували,  не вистачило голосів. Тому ми її пізніше проголосуємо.

     Щодо статті 23,  так?  Депутат Александровська... Беспалий чи Сергій..?  Борисе Яковичу, поки є час, ви з Сергієм Анатолійовичем домовтеся,  кому з  вас  виступати.  Увімкніть  мікрофон  депутата Александровської. Щодо статті 23. Прошу.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Город  Харьков.  Фракция  коммунистов.  Я полностью   поддерживаю  предложение  о  необходимости  возмещения бюджету тех средств,  которые были выплачены в  виде  гарантии  по договорам,   которые   заключались   юридическими   лицами,  и  по договорам, в соответствии с которыми получались кредиты.

     В статье 23 говорится,  что  вы  собираетесь  взыскивать  эти средства,  но,  с другой стороны, формулировка статьи 23 убеждает, что на самом деле вы этого делать  не  собираетесь  и  не  будете. Почему?

     Здесь обязанность  взыскивать  эти  средства  возлагается  на налоговую  администрацию.   Налоговая   администрация   не   имеет юридического  права  заниматься  этими вопросами.  Она имеет право взыскивать только налоги и  задолженность  по  налогам,  а  не  по кредитам,  которые были получены под гарантии Кабмина. Это значит, что статья 23 не будет выпоняться.  Ее невозможно выполнить,  и  я думаю, что вы сознательно предлагаете такую формулировку.

     Я хочу вам напомнить,  что только по состоянию на 1998 год мы из бюджета незаконно погасили чужих кредитов  на  1  миллиард  100 миллионов  долларов.  Я  бы  хотела  узнать:  если  вы  статью  23 действительно собираетесь выполнять,  то какую сумму вы планируете в результате получить и на что ее израсходовать?

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.   Саме   включення   цієї  статті  (вперше  вона з'явилася в бюджеті 1999 року)  дало  нам  можливість  застосувати механізм стягнення коштів з рахунків боржників,  які принципово не збиралися,  повертати  кредити.  Ні  Міністерство   фінансів,   ні казначейство не мають відповідної структури,  не мають відповідних повноважень, не мають можливостей займатися стягненням цих коштів. Ми  готуємо матеріали для передачі в суд,  ми готуємо матеріали на реструктуризацію заборгованостей, ведемо переговори з кредиторами. Але  саме  податкова  адміністрація  може виконати цю функцію.  Ви праві в тому,  що відповідно до її  повноважень,  які  виписані  в Законі  про  податкову  адміністрацію,  вона  не  має  права цього робити. Але саме включення цієї статті до закону, по-перше, дає їй це  право,  а  подруге,  зобов'язує  податкову  адміністрацію  цим питанням займатися. Це перше.

     Друге. Весь  ресурс  від  повернення  раніше  наданих  і   не погашених  у  термін  кредитів  ми  пропонуємо  передати  в  актив агропромислового  комплексу,  щоб   кошти   і   техніка,   що   їх використовують   недбалі   боржники,   була   передана   саме  для агропромислового комплексу. Це ресурс у сумі 2,2 мільярда гривень, на нашу думку,  за наявності цієї статті дійсно спрацює, і спрацює на створення потужного лізингового фонду.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін (Шум у залі).

     ТЕРЬОХІН С.А.  Як  він  кричить   мені   на   вухо!..   Ігоре Олександровичу,  тут є поправка - технічна чи концептуальна,  - не знаю,  як ви її зрозумієте.  Справа в тому,  що якщо прирівняти цю функцію  ДПА  до  стягнення  податків,  то  воно сьогодні дійсно є безспірним.  Але тільки вчора ви  особисто  виступали  за  скоріше прийняття Закону про порядок погашення податкових зобов'язань,  де пропонується ввести інший механізм.

     Тому для того,  щоб  усе  було  чітко  і  юридично  вивірено, необхідно  слово "безспірне" вилучити,  і вийде,  що ДПА стягує ці кошти  так,  як  стягує  податки,  відповідно  до   законодавства. Сьогодні це стягнення безспірне,  завтра ми інше рішення приймемо, і це по-іншому буде робитися.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Це приймається.

     ГОЛОВА. Так, редакційне зауваження (я для протоколу кажу, для стенограми) народного депутата Сергія Терьохіна приймається. Я вже ж одному з вам надавав... Депутат Беспалий. Увімкніть, бо він мене буде...

     БАСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую...  Шановний Іване Степановичу, я дякую. По-перше,  я хочу сказати, що я прошу слова тільки в тих випадках, коли  в  мене  є  конкретні  пропозиції  до  тексту і не виголошую агітаційних промов,  а по-друге,  тільки в тих  випадках,  коли  я відповідно до Регламенту письмово подавав пропозиції до бюджетного комітету. Тому я прошу все-таки на це зважати.

     В даному разі я пропоную дві такі зміни до статті 23.  Тут  є така  формула:  "погашення  та  обслуговування  наданих  на умовах повернення кредитів".  Цим самим передбачається, що держава планує частину кредитів давати на умовах неповернення.  Між тим,  кредити завжди мають повертатися.  Тут виходить так, що формула "на умовах повернення"  стосується тільки кредитів,  а не інших платежів.  Це перше.

     І друге,  про що казав  Терьохін,  це  формула:  "безспірного стягнення...  у порядку передбаченому законодавством".  Я пропоную тут слово "законодавством" замінити на слово  "законом",  тому  що цей порядок визначається законом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ваші   колеги  поряд  дадуть  вам  пояснення,  Борисе Яковичу. Там вони поряд, я бачу...

     Депутат Симоненко. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване  Степановичу,  я  тільки  дам  пояснення. Дійсно  є  кредити,  які  видаються  без повернення.  Це кредит на будівництво лікарні, це кредит на переобладнання телебачення, коли в  бюджетах  наступних  років  ми передбачаємо державній бюджетній установі відповідні кошти на обслуговування цього кредиту.

     ГОЛОВА. Дякую,   Ігоре   Олександровичу.   Симоненко    Петро Миколайович.

     СИМОНЕНКО П.М.    Фракция   коммунистов.   Поддерживаю   Аллу Александровну Александровскую в  части  того,  каким  образом  это будет   все   осуществляться.  Я  считаю,  что  в  этой  статье  в обязательном порядке мы должны записать,  куда эти средства  будут направлены.  И  предлагаю  определить  (надо чтобы мы здесь сообща приняли это решение) конкретную социальную программу.

     У нас сегодня масса проблем.  Из-за цен на  лекарства  многие люди  страдают.  Это  может  быть,  допустим,  программа  борьбы с заболеваниями,  которые стали эпидемией (туберкулез,  СПИД), может быть  какая-то другая социальная программа.  Нельзя же так сегодня предоставить тому же Минфину,  по сути дела,  в ручном  управлении использовать эти средства по своему усмотрению.

     И последнее.   Это   лишний   раз  подтверждает,  что  Минфин практически не ведет расчетов предполагаемых поступлений в бюджет, как в данном случае по этой статье.

     Благодарю.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу...

     МІТЮКОВ І.О.  Петре  Миколайовичу,  я хочу вам доповісти,  що Мінфін ручним управлінням фінансовими ресурсами не займається... Я ще  раз  відповідально  заявляю:  не  займається!  Раз  на тиждень казначей приносить планові призначення,  і вони  затверджуються  в Міністерстві  фінансів.  Після  цього  казначейство  відповідно до бюджету і до розпису здійснює фінансування. Це по-перше.

     По-друге, те питання, яке ви поставили, вирішується в додатку 3.  У  нас  є  конкретна пропозиція,  як цей ресурс закріпити.  Ми пропонуємо   закріпити   його    за    лізинговим    фондом    для агропромислового  комплексу.  Якщо  у  вас  є інші пропозиції,  ми можемо обговорити їх під час третього читання.

     ГОЛОВА. З'ясували.  Стаття  23   з   урахуванням   пропозицій депутата Терьохіна ставиться на голосування. Прошу голосувати.

     "За" - 236.

     По фракціях покажіть. Наступна стаття.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 24 погоджена. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 24. Прошу проголосувати.

     "За" - 246.

     Рішення приймається.

     Покажіть по фракціях.

     Стаття 25.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  25.  Було  багато дискусій у бюджетному комітеті.  Комітет  наполягає  на  доповненні,  яке  наводиться  у таблиці  в  середній колонці.  Ми вважаємо за можливе погодитися з цією пропозицією. Додаток 3 ми цією статтею не затвердили.

     ГОЛОВА. Мікрофон депутата Головатого увімкніть.

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Шановний Іване Степановичу!  Я вважаю,  що ця стаття  потребує  редакційного  доопрацювання у зв'язку з тим,  що мова йде про відшкодування шкоди,  завданої громадянам незаконними діями працівників різних державних органів. З цієї редакції статті не випливає,  що відшкодування здійснюється з  бюджету  саме  того органу,  працівник  якого  завдав  шкоди своїми незаконними діями. Загальна редакція передбачає,  що відшкодування буде виплачуватися нібито  з загального бюджету.  Моя пропозиція:  нічого не міняючи, після слів "із державного бюджету України Державним  казначейством України  за  рахунок коштів на утримання" записати - "того органу, незаконними діями працівників якого була завдана шкода громадянам, відповідно:     Генеральної     прокуратури,    Служби    безпеки, Міністерства..." і далі за текстом.

     Мова йде про редакційну правду,  щоб із цієї  редакції  чітко випливало,  що відшкодування здійснюється з бюджету того конкретно органу,  щоб податкова адміністрація не несла відповідальності  за незаконні дії судді і так далі.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу...

     МІТЮКОВ І.О. Ну так написано. Я не знаю...

     ГОЛОВА. Депутат Супрун. Людмила Супрун.

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область).   На   засіданні   бюджетного  комітету  ми  пропонували доповнення до цієї статті,  (ви  з  ним  погоджувалися),  відносно того,  що шкода може бути завдана не тільки громадянам,  а взагалі фізичним і юридичним особам. Тому прошу це врахувати.

     МІТЮКОВ І.О. Це інше питання.

     ГОЛОВА. Юристи тут заперечують. Там інший механізм  Олександр Турчинов. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Дійсно основна пропозиція нашого комітету,  яка зводилася до того, що  саме  той,  хто  завдав шкоди,  той і повинен її відшкодувати, врахована Кабінетом Міністрів.  Але ж я погоджуюсь  і  з  Людмилою Супрун:  дійсно  в  тексті,  який  погодив Кабінет Міністрів було: "фізичним та юридичним особам". Це об'єктивно.

     МІТЮКОВ І.О.  У пропозиції, яку ми враховували, мова йшла про фізичних осіб.  Ми виходили з того,  що юридичні особи мають інший механізм захисту,  який визначається їх правом на  оскарження  дій посадових осіб у суді.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Ігоре Олександровичу! Шановні народні депутати!  Доповнення пані Супрун абсолютно слушне. Альтернатива - це записати тут: "А в разі якщо така шкода (майнова або немайнова) завдана юридичним  особам,  то  вона  має  відшкодовуватися...  не знаю...  припустимо,  з загального фонду державного бюджету".  А у нас це не передбачено.  Тому правильно: для нас абсолютно всеодно, кому завдано шкоду: фізичній особі - платнику податку чи юридичній особі - платнику податку,  і тому  я  просив  би  проголосувати  з доповненням   депутата   Супрун  і  з  доповненням  комітету,  яке враховано, цю статтю в цілому.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Давайте ставити на голосування,  у  мене  немає заперечень.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  25 з доповненнями,  які прокоментовані.  Внесено Людмилою Супрун,  прокоментовано  Сергієм Терьохіним,  підтримано,  я так зрозумів,  Олександром Турчиновим. Прошу голосувати.

     "За" - 255.

     По фракціях покажіть.

     Юрій Іванович Єхануров також підтримував.

     Стаття 26. Юрій Крук? Будь ласка.

     КРУК Ю.Б.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые  коллеги!  Я просил Игоря Александровича,  чтобы он ответил на вопрос. Он вроде бы согласился с тем,  что статью 26, которая была принята в первом чтении,  надо  было  оставить.  Поэтому  я просил бы проголосовать сейчас за статью 26, которая была нами принята в первом чтении.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу.  Тільки  там  те,  про  що  ми домовлялися    вчора,   Ігоре   Олександровичу.   Механізм   отой, пам'ятаєте?

     МІТЮКОВ І.О.  У мене немає  формулювання  цієї  статті.  Якби зараз могли її прочитати, тоді ми могли б зараз і визначитися.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Єханурова Юрія Івановича.

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   перший   віце-прем'єрміністр  України.  Уряд просить проголосувати статтю в тій редакції,  яка зараз є у вас  у документах.

     ГОЛОВА. Зрозуміли?  Я  вам вмикав,  Юрію Борисовичу.  Депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М.  Іване  Степановичу!  Мова  йде  знову-таки  про редакцію  статті  26,  яка  була  проголосована в першому читанні. Механізм,  який був  запропонований  і  який  діє  в  цьому  році, надзвичайно  ефективний.  Ми  бачимо  це  по тому,  як виконується державний бюджет.  Платника податку справді  не  хвилює,  яка  там структура, кому підпорядкована податкова адміністрація, а тут саме навколо цього ведеться дискусія.

     Насправді ця стаття змушує податкову  адміністрацію  звертати увагу  саме  на сплату податків,  а не штрафів і пені,  як це було раніше,  змушує її шукати діалог і компроміс з платником  податку. Це стаття, яка нормалізує взаємовідносини між платником податку та податковою  адміністрацією.  Прошу  вас  цю   статтю,   яка   була запропонована на перше читання,  поставити ще раз на голосування і проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутат Пинзеник.  Я в кінці депутату Турчинову надам слово.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  117,  Львівська область).  Шановні колеги!  Є чітко визначена процедура.  Є стаття 26, сформульована в третій колонці. Давайте за неї голосувати і не повертатися до статей, яких вже немає.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Турчинова.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги!   Я  підтримую  думку,  яку висловили пан Пинзеник і  пан  Єхануров.  Дійсно  давайте  йти  за текстом.  Що  стосується першої редакції статті 26,  то я від себе скажу,  що податковій адміністрації не можна давати  прав  більше, ніж  Кабінету  Міністрів.  Вона і так сьогодні є одним із основних руйнівників економіки України.  Тому прошу голосувати за статтю 26 у редакції Кабінету Міністрів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Стаття  26  нормально  виписана   Прошу проголосувати статтю 26.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу, одну хвилиночку, будь ласка. У  редакції,  прийнятій  у  першому  читанні ця стаття стосувалася податкової адміністрації і митного комітету.  Як я зрозумів, зараз мова йде тільки про податкову адміністрацію, без митного комітету.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В. Ігоре Олександровичу, ви прослухали про що йшла дискусія в  залі.  Дискусія  була  навколо  того,  щоб  голосувати статтю,  яка  зараз  прописана  як  стаття 26:  "Надати Державному казначейству України право..." і так далі.  Тобто,  тут узагалі не йдеться  про податкову адміністрацію.  І саме цю статтю пропонував голосувати Юрій Іванович.  Тобто щоб  ми  зараз  не  ламали  текст проекту  бюджету  і  не вигадували ті статті,  які зараз не подані Кабінетом Міністрів.  Я прошу голосувати саме цю  статтю  26,  яка подається в таблиці, що роздана народним депутатам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Мельник Петро Володимирович.

     МЕЛЬНИК П.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).  Шановні колеги!  Ми  маємо  результати  виконання  доходної частини   бюджету  щодо  стягнення  податків.  Вони  свідчать,  що механізм їх справляння дійсно запрацював у цьому  році.  Ми  маємо ефективний механізм.  Ми не вкладаємо додатково жодної копійки,  в податкову адміністрацію,  ми просто встановлюємо нормальну  оплату праці.  Від  оплати  праці  працівників податкової служби залежить практично  вся   доходна   частина   нашого   бюджету,   який   ми затверджуємо.  І  ми  із-за амбіцій якихось окремих посадових осіб або ще з якоїсь причини не хочемо прийняти цю статтю!  Я вас прошу проголосувати  за  вже  прийняту  нами в першому читанні статтю 26 щодо порядку фінансування податкової служби України.

     ГОЛОВА. Тігіпко.

     ТІГІПКО С.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів    і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   36, Дніпропетровська    область).     "Трудова     Україна".     Ігоре Олександровичу,  я  звертаюся  до  вас,  бо  боюся,  що  без ваших коментарів стосовно статті 26,  яка була проголосована  в  першому читанні,   і   без   вашого   бачення   того,  яким  чином  будуть фінансуватися  податкова  адміністрація  і  митна  служба,  кілька фракцій  голосувати  в  повному обсязі зараз не будуть.  Ми можемо зупинитися. Прокоментуйте, будь ласка, це.

     МІТЮКОВ І.О.  У нас зараз є дві  можливості:  або  голосувати статтю 26,  яка є зараз у розданому вам документі (вона стосується іншого питання),  або проголосувати статтю 26,  прийняту в першому читанні, яка стосувалась державної податкової адміністрації. Треба визначитися.  Якщо ми оберемо другий варіант,  я готовий дати свої пояснення, висловити своє бачення.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Я просто хочу,  щоб усі зрозуміли,  про що  йдеться.  В проекті,  поданому на перше читання,  стаття 26 стосувалася зовсім іншої   проблеми,   вона   стосувалася   фінансування   податкової адміністрації. Зараз цієї статті взагалі немає. Але вона достатньо принципова.  Вона була принциповою і  тоді,  коли  розглядалася  в бюджетному комітеті.

     Тому є така пропозиція: давайте зараз спробуємо проголосувати знову ту  статтю,  що  розглядалася  в  першому  читанні,  щоб  не гальмувати  бюджетний  процес,  тому що далі кілька фракцій можуть просто не голосувати,  і ми зірвемо прийняття бюджету.  Давайте ми проголосуємо  її  в  тій  редакції,  в  якій  вона  була в першому читанні.  Якщо вона набере 226 чи більше голосів, ми включимо її і працюватимемо далі.  Якщо не набере,  то ми також підемо далі,  бо інакше ми загальмуємо бюджетний процес.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, коментуйте.

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю,  що ми повинні  прийняти  рішення:  ми голосуємо  статтю  26 у редакції першого читання чи ні?  Якщо мова йде про це,  то давайте будемо говорити зараз про  статтю  (тільки без  номера),  яка  стосується  фінансування  Державної податкової адміністрації і митної служби.  Я хочу нагадати вам,  що у першому читанні  ви  прийняли  рішення  назву  митної  служби вилучити.  Я посилаюся  на  документ,  який  у  вас  теж  повинен  бути.   Була пропозиція,   щоб   вилучені  статті  про  фінансування  Державної податкової адміністрації України внести  на  повторне  голосування Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Терьохіна.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні депутати!  Іване Степановичу! Ігоре Олександровичу! Іване Степановичу, головуючий!..

     Іване Степановичу,  в нас є єдина можливість - поступити так, як  говорить  народний  депутат Асадчев:  спробувати проголосувати статтю 26 у редакції  першого  читання,  бо  на  цьому  наполягали кілька фракцій. Не проголосуємо - підемо далі.

     Але я  ось  що хотів би сказати щодо редакції першого читання цієї статті:  якщо ми її проголосуємо, це буде означати, що до ДПА будуть  знову  доведені  плани  збору  податків,  що  є  абсолютно неприпустимим,  бо ці плани будуть потім перекладені на  платників податків, які жодного відношення до амбіцій казначейства чи ДПА не мають.  Тому давайте проголосуємо в редакції  першого  читання  цю статтю 26 (я закликаю її не підтримувати), і після цього йти далі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Хорошковський.

     ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 9,  Автономна  Республіка Крим). Шановний пане Терьохін! Справа в тому, що ми цю статтю дуже уважно розглядали в комітеті,  і до того, про що ви зараз сказали, вона не має взагалі ніякого відношення.  Мова йде про фінансування заробітної  плати  працівників  податкової  адміністрації.   Тому, дійсно,  давайте просто припинимо дискусію і проголосуємо статтю в тому варіанті.  Якщо вона не набере потрібної  кількості  голосів, будемо йти далі - і все.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, сформулюйте. Прошу уваги!

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  26.  "З  метою  стимулювання  виконання доходів зведеного бюджету України,  врахованих під  час  прийняття цього  закону  (Закону  про державний бюджет),  Кабінету Міністрів затвердити на 2001 рік порядок виділення  бюджетних  асигнувань  в межах  бюджетних  призначень  на  забезпечення  діяльності органів державної податкової служби та органів державної митної служби (та органів  державної  митної  служби  ми вилучаємо) і підвідомчих їй установ як частки від фактичних  надходжень  на  рахунки  бюджетів усіх   рівнів   доходів   (за   винятком  штрафів  та  пені),  які контролюються відповідно органами державної податкової служби".

     Під час обговорення цієї  пропозиції  в  бюджетному  комітеті було  запропоновано  замінити  слова  "зведеного бюджету" на слова "державного  бюджету",  тому  що  доходів  зведеного  бюджету,  як такових,  ми не маємо. З урахуванням цієї поправки я пропонував би вам цю статтю проголосувати.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   статтю,    озвучену    Ігорем Мітюковим.

     МІТЮКОВ І.О.  Але  без  слів  "та  органів  державної  митної служби".

     "За" - 130.

     ГОЛОВА. Так, по фракціях покажіть (Шум у залі).

     Ми виносимо це   Стаття  26  стосується  іншої  проблеми.  Це голосувалася  стаття без номера.  А тепер ми голосуємо статтю 26 у редакції, що в правій колонці. Прошу проголосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 26 стосується роботи казначейства,  вона погоджена.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 236.

     По фракціях покажіть. Далі, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 27 погоджена. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Стаття 27?

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ГОЛОВА. Щодо статті 27? Круценко Василь Якович. Стаття 26 вже проголосована! Стаття 27. Круценко.

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Іване Степановичу!   Проголосували   статтю   26.   Незрозуміло,  за  що голосували,  бо частини першої статті 26 у нас немає, нам цього не роздано. І набрали всього 130 голосів.

     ГОЛОВА. Василю Яковичу!

     КРУЦЕНКО В.Я. Та щоб не вийшло так, що буде включена вся

     ГОЛОВА. Ні,  ні!  Василю Яковичу,  ми проголосували те,  що в правій колонці. Подивіться таблицю.

     Далі. Стаття 27.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 27. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  редакцію  статті  27  у  правій колонці.

     "За" - 262.

     Дякую.

     Стаття 28.  Є  зауваження  у  депутатів?  Прошу проголосувати статтю 28.

     "За" - 268.

     Дякую. Приймається.

     Стаття 29 (права колонка). Депутат Цибенко. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу,  ми вчора говорили про це на нараді.  Стаття 29 стосується капітальних вкладень. Ми домовилися, що це питання для остаточного погодження ми  переносимо  на  третє читання.

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко. За ним - Валерій Іванович Череп.

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі.  Фракція комуністів. Шановні колеги! Я хотів би, щоб ми все-таки звернули увагу на додаток 4 і на перелік видатків, які там закладаються.

     Зараз я  не  бачу міністра палива та енергетики,  який зранку був  у  ложі  уряду.  Так  от  я  хотів  би  звернути  увагу:   на фінансування капітального будівництва у вугільній галузі закладено 9 мільйонів гривень.  Причому вказано:  "на будівництво  шахт".  Я хотів  би  спитати,  скільки  шахт можна побудувати за 9 мільйонів гривень. Давайте хоч людей не смішити такими формулюваннями!

     ГОЛОВА. Череп Валерій Іванович.

     ЧЕРЕП В.І.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 158,   Сумська   область).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Ігоре Олександровичу,  у  вас  у  зошиті  з  подачі  і керівництва уряду записана цифра капітальних вкладень - 50 мільйонів  гривень  -  на фінансування  програми  індивідуального  будівництва  на селі "Наш дім".

     Я хотів би, щоб ви підтвердили цю цифру

- 50  мільйонів,  які  уряд  направляє на проведення цієї акції на селі для індивідуальних забудовників житла.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! У нас є два документи з цього приводу: пропозиції уряду, які зараз теж доопрацьовуються, і  пропозиції  Комітету  з  питань  бюджету.  Вони   дуже   сильно відрізняються.

     Для того,  щоб  мати  остаточне вирішення цієї проблеми,  нам треба перенести цю статтю разом з додатком 4 на третє читання,  де узгодити як напрями використання, так і конкретні суми.

     ГОЛОВА. Депутат Порошенко.

     ПОРОШЕНКО П.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 12,   Вінницька  область).  Спасибі,  Іване  Степановичу.  Шановні колеги!  Я впевнений у тому,  що  коли  ми  визначаємо  пооб'єктні напрями капіталовкладень, то втручаємось у повноваження виконавчої влади.  Ми повинні забезпечити прозорий  механізм  визначення  цих об'єктів   і   надати   урядові   можливість  реалізувати  напрями капіталовкладень.

     Отже досягнута домовленість,  що сьогодні це зробити  в  залі абсолютно   неможливо.   Тому   депутатська  група  "Солідарність" пропонує перенести статтю 28 на третє читання.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Депутат Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні   колеги!   Я   пропоную   призупинити обговорення  у зв'язку з тим,  що дійсно ця стаття переноситься на третє читання.

     ГОЛОВА. Все, знімається.

     Стаття 30.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 30 доопрацьована повністю з  урахуванням пропозицій і зауважень народних депутатів.

     ГОЛОВА. По статті 30 є зауваження?

     Депутат Красняков.

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Фракция Коммунистической партии Украины. Есть предложение в последнем абзаце добавить после  слов  "фінансування витрат  Державного  бюджету  України  по  захищених  статтях та по соціальному захисту інвалідів" слова "та дітей-сиріт" и дальше  по тексту.

     Игорь Александрович,  вы знаете о том,  что у нас в стране 68 тысяч детей-сирот.  В 1999 году мы в первом квартале только  на  8 процентов профинансировали дома ребенка.

     ГОЛОВА. Давайте підтримаємо.  З поправкою, внесеною депутатом Красняковим,  яку  підтримує  Ігор  Мітюков,  прошу  проголосувати статтю 30. Прошу проголосувати.

     "За" - 342.

     Дякую. Приймається.

     По фракціях висвітіть.

     Стаття 31. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Були  зауваження  і  пропозиції до цієї статті. Вони враховані, стаття погоджена. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат Борщевський. Будь ласка.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической партии  Украины.  Я  хотел  бы  обратить ваше внимание,  уважаемые коллеги,  на пункт 19 этой статьи.  Дело в  том,  что  эта  статья противоречит   действующему   законодательству,  то  есть  деньги, которые должны напрямую идти в  Пенсионный  фонд,  защитываются  в долг  бюджета  перед Пенсионным фондом.  Я предлагаю этот пункт не поддерживать. Пускай деньги напрямую идут в Пенсионный фонд.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Це не  відповідає  дійсності.  Гроші  згідно  з порядком,  діючим  сьогодні,  і те саме ми пропонуємо на наступний рік,  ідуть безпосередньо до Пенсійного фонду.  Голова  Пенсійного фонду може це підтвердити.

     Але ми  з  вами  прийняли рішення про існування цих зборів до остаточного  погашення  заборгованості  із   цих   видів   виплат. Наступний рік у нас - останній рік, коли ми остаточно розмежовуємо видатки Пенсійного  фонду  і  державного  бюджету.  Це  принципово важлива  позиція,  тому ми наполягаємо,  щоб збереглася відповідна редакція, яку ми тут запропонували.

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Народний рух України. Шановний Ігоре Олександровичу! Я хочу звернути увагу на пункт 18 цієї статті, де йдеться мова про кошти, зароблені  за  надання  платних  послуг  бюджетними  установами та організаціями. Оскільки вони зараховуються до спецфонду і йдуть на рахунки казначейства, то треба було б якось зазначити, що ці кошти використовуються самими цими установами та організаціями. На жаль, цього  ніде  в  тексті  проекту  закону  я не знайшов.  Як це буде забезпечено?

     МІТЮКОВ І.О.  Це є в тексті законопроекту (я зараз  точно  не можу  назвати,  в  якій  статті),  оскільки  ми  закріпили  статус спеціального фонду як такого,  з якого кошти використовуються  тим джерелом,  з  якого вони надійшли,  і не можуть бути спрямовані на інші цілі або для  іншої  установи,  окрім  випадків,  які  будуть передбачені в Прикінцевих положеннях.

     ГОЛОВА. Він погоджується, Ігоре Олександровичу.

     Інна Богословська. Вона ще ні разу не виступала.

     БОГОСЛОВСЬКА І.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (виборчий  округ  169,  Харківська область).  Дякую,  Іване Степановичу. Шановні колеги! Я пропоную у підпунктах 15 і 16 змінити 3 відсотки на 5 відсотків  коштів,  які будуть   залишатися   у  Фонду  державного  майна.  Бо  зараз  нам представлені розрахунки,  згідно з якими 3 відсотків  не  вистачає навіть  на  фінансування  радників,  які  відповідно до Закону про приватизацію  на  2001   рік   повинні   залучатися   до   процесу приватизації.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу.

     МІТЮКОВ І.О. Я не можу погодитися з цією пропозицією, тому що загальноприйнятна норма  -  комісійні  винагороди  радників  -  не повинні  перевищувати  2 відсотків.  Ми маємо зараз радників,  які отримують за свої конкретні послуги не більше  1,5  відсотка.  Тож сума у 3 відсотки повністю відповідає дійсності.

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  виборчого  блоку  соціалістів  і  селян.  Шановний  Іване Степановичу!  Прошу надавати нам слово,  бо ми також працювали над бюджетом, подавали пропозиції і голосуємо за захищені статті.

     Я хочу повернутися до питання процедури.  Була  проголосована стаття 30 (фракція не голосувала за неї), в якій Кабінет Міністрів дуже добре завуалював норму,  якою  передбачив  захищеною  статтею виплату  процентів  по  державному  боргу (це код 1200).  Сьогодні незахищеною статтею може бути тільки заборгованість із  заробітної плати  та  пенсій  за попередні роки.  Замість того щоб зробити цю статтю захищеною,  ми надаємо сьогодні право мати захищену  статтю по виплаті боргів, які фактично виникли в результаті бездіяльності нашого  Кабінету  Міністрів.  Хіба  можна  таку  статтю   сьогодні приймати?

     Тому прошу,   давайте   повернемося,  вилучимо  цю  норму,  а запишемо туди заборгованість із пенсій  та  зарплат  за  попередні роки, а не цю статтю, яка сьогодні фактично проголосована.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Ми вже проголосували цю статтю.

     Депутат Сушкевич.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Дякую,  Іване Степановичу.  Ігоре  Олександровичу,  я все-таки  повертаюся  до пункту 19.  Якщо ми розпочинаємо пенсійну реформу, якщо ми вже сказали про те, що будемо розмежовувати кошти Пенсійного фонду і державного бюджету,  то давайте всетаки коштами Пенсійного  фонду  не  наповнювати  державний   бюджет.   І   буде нормально,  якщо  ми  будемо  приймати Закон про державний бюджет, враховуючи  принципи  пенсійної  реформи,  і  те,  що   стосується Пенсійного фонду, направлятимемо до Пенсійного фонду.

     МІТЮКОВ І.О. Я ще раз хочу нагадати, що ці додаткові збори не є власністю,  надходженнями до Пенсійного  фонду.  Пенсійний  фонд відповідно   до   діючого   законодавства  є  власником  пенсійних відрахувань і більше нічого.  Якщо ми приймемо вашу пропозицію, це буде  означати  мінус  1 мільярд видатків з державного бюджету.  І тоді треба буде  забути  про  розмежування  державного  бюджету  і Пенсійного   фонду  і  шукати  додаткових  джерел  для  того,  щоб забезпечити відповідні  соціальні  програми,  які  фінансуються  з державного   бюджету.  Це  норма,  яка  безпосередньо  впливає  на збалансованість бюджету, і ця норма погоджена з Пенсійним фондом і бюджетним комітетом.

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракція  комуністів.  Ігоре  Олександровичу, поясніть,  будь ласка,  ситуацію,  яка у  нас  виникла.  Стаття  1 передбачає, що спеціальний фонд Державного бюджету України включає надходження до Державного бюджету України  на  конкретну  мету  та виплати  з Державного бюджету України,  які провадяться за рахунок цих надходжень. Чітко і зрозуміло.

     Тоді поясніть  мені,  чому  тільки   10   відсотків   коштів, отриманих   за   вчинення  консульських  дій  за  межами  України, зараховуються до спеціального фонду,  а  не  повністю?  Чому  сюди враховуються  надходження  від  реалізації надлишкового озброєння, військової техніки і на які, скажімо так, цілі, а не до державного бюджету?  80  відсотків  надходжень до державного спеціалізованого фонду   фінансування   загальнодержавних   витрат   на   авіаційну діяльність  і  так далі.  Що це за подвійні стандарти формулювання поняття "спеціальний фонд"  і  частково  джерел  наповнення  цього спеціального фонду?

     МІТЮКОВ І.О.  Це не подвійні стандарти, це чітке розмежування доходів і видатків.  Мова йде про те, що 90 відсотків консульських зборів  іде  в  загальнодержавний  доход,  а  10 відсотків з метою стимулювання   вчинення   консульських   дій   іде   на   розвиток консульської справи.

     Щодо озброєння, то мова йде про створення додаткового джерела фінансування національної оборони і закріплення цих коштів саме на ці цілі.  Це діюча практика, вона себе виправдала. І кожен пункт у цьому документі саме таким чином і збалансовує доходи з видатками.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ми зараз  проголосуємо,  і  ви побачите,  що  ви  цю  статтю ще достатньо не узгодили.  Стаття 31 ставиться на голосування.

     МІТЮКОВ І.О. Чому ми її не узгодили? Вона повністю узгоджена.

     ГОЛОВА. Побачите зараз. Голосуємо.

     "За" - 117.

     Так. Я думаю,  що зрозуміло.  По фракціях покажіть, щоб ми не витрачали час.  Я ж відчуваю по залу.  Так, ми знімаємо цю статтю. Сергію Анатолійовичу, заспокойтесь (Шум у залі). Чому? Тому що 117 голосів. Оце щоб ви знали, чому.

     Я надаю слово депутату Терьохіну. Після цього проголосуємо.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу,  я  дуже хотів би,  щоб ви все-таки надавали слово людям, які в різних комітетах відповідають за розподіл спеціального фонду.

     Я хотів  би наголосити на таких трьох питаннях.  Перше.  Ми з вами  проголосували  статтю  про  загальний  фонд,  і  ми  з  вами домовились,   що   до   спеціального   фонду   відносимо   джерела фінансування дорожнього фонду,  і  під  час  третього  читання  ми визначаємо ці джерела відповідно до діючого закону.  Тому ми маємо повторити це в нормі про спеціальний фонд. Це перше питання.

     Друге питання озвучить депутат Горбачов,  бо  він  більше  на цьому   розуміється.   Це   питання  стосовно  збору  на  розвиток виноградарства і хмелярства.

     І третє  питання.  Ігоре  Олександровичу,  ми  з  вами  довго говорили про неможливість подальшого застосування пенсійного збору з вітчизняних виробників тютюнових виробів,  тому що коли це  буде далі  залишатись,  то  завжди стоятиме в порядку денному Верховної Ради питання про зниження акцизів.

     Тому з урахуванням цих позицій вся  ця  стаття  прекрасно  би пройшла. І було б не 117 голосів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Можна   голосувати,   Сергію   Анатолійовичу?   Прошу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  Це питання узгоджено,  ми підтримуємо вилучення збору   з   тютюнових  виробів.  А  збір  на  розвиток  хмелярства залишається.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 111.

     Дякую, Сергію Анатолійовичу,  за переконливі докази. Я ще раз кажу,   статтю   32   давайте  розглядати  (Шум  у  залі).  Сергію Анатолійовичу,  ви розумієте,  що  ваші  переконання  зняли  ще  6 голосів?  Ви  вважаєте,  що  Крук  переконає?  Увімкніть  мікрофон депутата Крука.

     КРУК Ю.Б.  Уважаемый Иван Степанович!  Я понимаю, что сегодня очень  сложный  идет  процесс,  но  я  просил бы все-таки от имени комитета  и  ряда  фракций  вернуться  к   вопросу   о   "джерелах фінансування дорожнього господарства".

     Мы с  вами  проголосовали  статью 3 с поправками про акцизный сбор с нефтепродуктов и так далее.  Эти три пункта - 33, 34 и 35 - надо  было  включить  в  дополнение.  И  тогда  эту  статью  можно голосовать.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М. Шановні народні депутати! Справа в тому, що якщо б ми не проголосували статтю 3,  то тоді була б певна логіка.  Але коли ми проголосували статтю про загальний фонд і не голосуємо про спеціальний,  то фактично викидаємо з бюджету дуже великий ресурс, з яким ми просто в подальшому не будемо знати, що робити.

     Якщо, скажімо,  комітет по дорожньому господарству вважає, що його  треба  фінансувати зі спеціального фонду,  можна погодитись. Але я вас запевняю, що ви при цьому втрачаєте більше 500 мільйонів коштів  із  загального  фонду,  який  зараз у вас записаний.  Ми ж розбиралися з  цим  питанням,  ви  втрачаєте  більше.  То  давайте проголосуємо  цю  статтю  і  під  час третього читання погодимо це питання.

     Але не голосувати дану статтю - це фактично розвалити бюджет, бо ми викидаємо фактично всі надходження,  ресурс викидаємо.  Ми ж не будемо знати, що робити у третьому читанні.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Я погоджуюсь  з  паном  Асадчевим.  Дійсно ми проголосували бюджет у першому читанні.  Спецфонд у  складі  бюджету  становить  понад  8 мільярдів.  Я  розумію,  що  всі  в  принципі  погоджуються з тими позиціями,  які викладені в цій статті.  Але є  ще  доповнення.  Я думаю, що треба зараз проголосувати цю статтю і доповнення, яке ми погодимо з вами до третього читання.  Ми зможемо  потім  додатково внести його до цієї статті.

     Тому я   прошу   зараз  проголосувати  всетаки  цю  статтю  в редакції, запропонованій Міністерством фінансів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.  Я додам до пропозиції Олександра  Валентиновича Турчинова.   Ми   з  вами  погодилися,  що  додаток  3  буде  нами доопрацьований.  Запитання,  які тут  виникають,  стосуються  саме фінансування додатку 3.

     Давайте приймемо  цю  статтю  у такому вигляді,  а у протокол запишемо,  що відповідно до уточнення  додатку  3  будуть  внесені зміни у конкретні норми цієї статті.

     Тобто ми сформулюємо механізм внесення змін, якщо вони будуть необхідні, у відповідну статтю.

     Якщо Фонд державного майна доведе, що йому треба трохи більше грошей,  ми  тоді  змінимо суму.  Але вона в розрахунок піде через додаток 3.  Тобто використаємо додаток 3 як  механізм  додаткового уточнення окремих норм статті 31.

     ГОЛОВА. З'ясували? Депутат Костусєв.

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый  Иван Степанович!   Уважаемые  коллеги!  Нельзя  оставлять  такие  малые средства на обеспечение процесса приватизации.  Это  та  экономия, которая   выйдет   боком.   Сейчас   речь   идет   о  приватизации стратегических обектов. И эту сумму необходимо увеличить. Депутат Богословская говорила,  что до 5 процентов,  мы считаем,  что до 7 процентов.  А 5 процентов  -  это  тот  минимум,  меньше  которого утверждать нельзя.

     Спасибо.

     МІТЮКОВ І.О.   Я  пропоную  це  питання  обговорити  під  час розгляду додатку 3.  Якщо  ми  вийдемо  на  конкретну  суму,  тоді внесемо зміни...

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   шановні  народні  депутати, послухайте. Переважна більшість вносить пропозиції до пунктів, які визначають конкретні суми.  Мова зараз іде про загальну частину. А в додаток 3, про що говорить міністр фінансів, до третього читання будете  вносити  поправки (Шум у залі).  Депутате Терьохін,  я вас прошу,  ви  вже  аргументували.  Ігоре  Олександровичу,   останній коментар, тому що Терьохін не дав мені прокоментувати.

     МІТЮКОВ І.О. Я скажу те, що ви хотіли сказати.

     Після того,  як  ми  уточнимо  додаток  3,  і  стосовно Фонду державного майна в тому числі,  ми зможемо внести конкретні  зміни до конкретних положень статті 31.

     По Фонду  державного  майна.  Видатки на забезпечення процесу приватизації (для довідки) порівняно з цим роком збільшуються у 12 разів. Якщо ви вважаєте, що треба більше, давайте узгодимо і потім внесемо відповідні зміни.

     Тобто я пропоную зараз проголосувати статтю 31, а після того, як ми з вами узгодимо додаток 3, внести до неї відповідні зміни по коефіцієнтах.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 175.

     По фракціях покажіть.

     Так, ми витратили 13 хвилин, а я просив: давайте далі йти.

     Сергію Анатолійовичу,  ви  не  переконуйте в тому,  в чому не можете переконати. Якщо й далі будемо обговорювати, то наберемо ще плюс-мінус 2-3 голоси.

     Ярослав Федорин.  Він зараз буде критикувати,  що це я зірвав голосування.

     ФЕДОРИН Я.В.  Партія підтримки вітчизняного  товаровиробника, фракція Українського народного руху.  Так, Іване Степановичу, саме з цією метою я  і  беру  слово,  тому  що  ви  втручаєтеся  у  хід голосування.  Вже коли оголошене голосування, ви робите коментарі. Ви  шанована  людина,  і   значна   частина   депутатів   у   залі прислухається  до  вашої  думки.  Я вважаю,  що ось цей зрив зараз голосування - це ваша заслуга.  І просив би згідно  з  Регламентом утриматись від таких втручань у хід голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ви,  Ярославе  Володимировичу,  візьміть стенограму і подивіться,  що  я  під  час  голосування  не  коментував.  Ви  це побачите. Але я знаю ваше зауваження.

     МІТЮКОВ І.О.   Іване   Степановичу,  дозвольте  мені  зробити останню спробу переконати депутатів, оскільки я відчуваю, що є три проблеми,  які  не  дають  можливості  нам  рухатися  далі.  Перша проблема - це дорожній фонд.  Друга проблема - це фонд  державного майна  і  видатків на приватизацію.  І третя проблема - це збір до Пенсійного фонду від тютюнових виробів.

     Ми разом з головою бюджетного комітету гарантуємо вам, що під час  доопрацювання податку 3 врахуємо ваші пропозиції і скоригуємо відповідним чином цю статтю.  Прошу це занести в протокол, як наше зобов'язання.  І тоді ми можемо рухатися далі,  бо дійсно мова іде про 8,5 мільярда ресурсу, який зараз випадає з бюджету.

     ГОЛОВА. Так, все з'ясували?

     Депутат Полюхович.  Сергію  Анатолійовичу,  ви  заспокойтеся, тому що ви абсолютно неправі.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Фракція Українського  народного  руху. Іване Степановичу,  я не по статті 31. Я хотів би нагадати фракції СДПУ(о) і групі "Відродження регіонів",  що вони,  не голосуючи за статтю  31,  практично  зривають бюджетний процес.  Далі стаття 33 взагалі не може ставитися на голосування без проголосованої статті 31.  Тому,  Іване  Степановичу,  нехай  Ігор  Олександрович  чітко роз'яснить, що статті 31 і 33 - це серцевина цього бюджету. Тож до статті 31 обов'язково треба повернутися.

     ГОЛОВА. Дякую.  Я  вас  прошу,  вже  ніхто  нікому  нічого не роз'яснить.  Є одне тільки,  що треба проголосувати цю статтю, а в додатку,   про  який  говорив  Мітюков,  відрегулюємо  всі  спірні питання.

     Я прошу ще раз, проголосуйте за цю статтю

     "За" - 193.

     Зрозуміло. По фракціях покажіть.

     Не треба,  Катерино   Тимофіївно,   ви   думаєте,   якщо   ви проголосували "за"...

     Давайте наступну статтю.

     МІТЮКОВ І.О.  Іване Степановичу, якщо ми починали цю дискусію з  рівнем  розбалансування  видаткової  частини  приблизно   в   1 відсоток,   то   зараз   у  нас  цей  рівень  розбалансування  при неголосуванні статті 31 збільшився  приблизно  до  однієї  третини державного  бюджету.  Я  думаю,  що  нам треба буде повернутися до статті 31 після роботи в кулуарах під час перерви, але її сьогодні обов'язково проголосувати.

     А зараз стаття 32.

     ГОЛОВА. Ви проголосуєте, тоді будемо включати. Стаття 32.

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  продовжуємо  ще  на один рік дію Закону про додаткові збори на розмежування пенсій.

     ГОЛОВА. Чи є до статті 32 зауваження?

     Депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі.  Іване Степановичу,  свого часу,  коли приймалися  зміни  до  Закону  про  збір  на  обов'язкове державне пенсійне страхування, комітет підтримав цю норму.

     Мова йде про відрахування з продажу  автомобілів,  золота  та обмінних операцій. Але тут є два моменти. По-перше, ми приймали це до погашення заборгованості.  І  по-друге,  я  хочу  запропонувати сьогодні  прийняти  рішення  згідно  з  яким  ці  кошти будуть іти безпосередньо до Пенсійного фонду.  Не до Державного бюджету, а до Пенсійного  фонду.  Чому  я  про  це говорю?  Тому що йде подвійна бухгалтерія.  Гроші приходять до бюджету,  а потім бюджет за  свої борги  розраховується  з  Пенсійним  фондом.  Одні й ті самі гроші двічі обліковуються.

     Тому я вношу пропозицію,  щоб ці кошти йшли безпосередньо  до Пенсійного фонду.

     МІТЮКОВ І.О.   Іване   Степановичу,   тут   присутній  голова Пенсійного фонду.  Давайте вдруге його запитаємо,  куди  йдуть  ці гроші. Ці гроші йдуть до Пенсійного фонду, це безсумнівно. Перше.

     Друге. Ми  приймали  з  вами  рішення  про  запровадження цих додаткових  зборів  до  остаточного  погашення  заборгованості  із пенсій. У нас є два види заборгованості: перша заборгованість - це заборгованість пенсійного фонду, друга заборгованість - Державного бюджету  перед  Пенсійним  фондом.  Якщо  ми зараз не збережемо цю норму,  ми не зможемо розмежувати  Державний  бюджет  і  Пенсійний фонд.  Державний  бюджет  втратить 1 мільярд,  а Пенсійний фонд не отримає цей 1 мільярд.  Ось про  що  йде  мова.  Тут  буде  дійсно подвійний результат.

     Я дуже прошу вас підтримати цю норму. Це конкретні гроші, які підуть пенсіонерам.

     .

     ЗАЙЧУК Б.О.,  голова  правління  Пенсійного  фонду   України. Шановні народні депутати!  Ігор Олександрович сказав чисту правду, тому що ці кошти йдуть напряму до Пенсійного фонду.  Ми тільки  по звітності  подаємо,  що  вони  прийшли з Державного бюджету.  А ці кошти ідуть на спеціальний  рахунок  Пенсійного  фонду  згідно  із законом і порядком,  який затверджений Кабінетом Міністрів.  Прошу вас підтримати.

     ГОЛОВА. Стаття 32.  Депутату Цибенку я вже  вмикав  мікрофон. Ігоре Олександровичу, формулюйте, будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 32 дає можливість нам додатково отримати 1 мільярд гривень і направити на виконання державою  тих  функцій, які закріплені відповідно до Закону про пенсійне забезпечення саме за державою. Ці гроші підуть пенсіонерам. Це перше.

     Друге. Я погоджуюся з пропозицією пана Терьохіна про  те,  що цю  статтю  треба  продовжити:  за  винятком  збору  по  тютюнових виробах,  де ми зараз більше втрачаємо від додаткових зборів,  ніж отримуємо.

     ГОЛОВА. Стаття    32    ставиться   на   голосування.   Прошу проголосувати.

     "За" - 248.

     Дякую. Наступна стаття.

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття 33.  Вона визначає напрями  використання коштів спеціального фонду. Але дійсно вона повинна йти в пакеті зі статтею 31.

     ГОЛОВА. Так, стаття 33. Є щодо неї зауваження? Депутат Білас.

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська  область).  Шановний  Ігоре  Олександровичу! Скажіть,  будь  ласка,  чи  розповсюджуються норми частини восьмої статті 33 на забезпечення участі України в міжнародних  авіаційних організаціях,   тобто  для  сплати  внесків  у  ФАІ  -  Міжнародну авіаційну федерацію?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О. Якщо нами вже прийнято рішення про вступ до цієї організації, то забезпечується.

     ГОЛОВА. Депутат Діброва.

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий  округ  19,  Волинська  область).  Дякую.  Іване Степановичу! Шановні колеги! Ми не можемо голосувати статтю 33, не проголосувавши статтю 31.  Чому? Тому що стаття 33 ув'язує видатки з надходжень, виписаних у статті 31.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Вопервых,  я  хочу  обратить  внимание  депутатов,   что действительно  эта  статья  без  проголосованной  статьи 31 вообще теряет всякий экономический смысл.

     Во-вторых, Иван  Степанович,  я  со  своей   стороны   просто возмущена!  Билл Клинтон разяснил парламенту Украины, что сегодня бюджет должен быть принят.  Ну,  как себя  ведут  социал-демократы (обединенные),  "Видродження регионив"?! Что это такое?! Чего это они вдруг ослушиваются Билла Клинтона?!  Слушались,  слушались,  а теперь вдруг перестали голосовать!

     И представитель Пенсионного фонда рассказал здесь нам сказки. За ту статью нельзя было голосовать,  потому что они сегодня  идут специально на профицит,  поддерживая авантюры правительства. И тем не менее сейчас Зайчук нам рассказал сказку и протащил эту статью.

     Социал-демократы потеряли политическую  бдительность.  То  же самое касается "Відродження регіонів". И я думаю, что Билл Клинтон будет очень недоволен, не говоря уже о Президенте Кучме.

     Поэтому соберитесь,  ребята,  если  вы  уже   пообещали,   то исполняйте. И думайте над тем, за что вы голосуете, потому что, за что вы проголосовали, вам придется отвечать! (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів.  Ігоре  Олександровичу, розтлумачте,   будь   ласка,   може   в   статті   33  є  щось  по нафтопереробних і бурильних установках для міста Кривого Рогу?  Це з приводу НДІ "Рудмаш",  те,  що ми говорили про 2,5 мільйона. Тут це є чи немає?  Я не знаходжу у самому проекті бюджету і  не  можу голосувати.

     МІТЮКОВ І.О. Ці видатки передбачені в капітальних вкладеннях, ми їх будемо доопрацьовувати.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов. Останній коментар.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я звертаюся до  вас:  давайте зберемо свою волю і проголосуємо дві статті - 31 і 33 - разом, для того щоб ми е зупиняли бюджетний процес,  а  просувалися  далі.  І треба врахувати ті пояснення, які давав міністр фінансів.

     Прошу, Іване Степановичу, саме мою пропозицію поставити зараз на голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ставиться   на   голосування   пропозиція   народного депутата,  голови  Комітету  Турчинова  про  голосування  в пакеті статей 31 і 33. Прошу проголосувати.

     МІТЮКОВ І.О.  Дозвольте тільки  ще  зробити  одне  уточнення, Іване  Степановичу.  Крім  тих  трьох позицій,  про які я говорив, пропонується прийняти рішення по тексту,  а  коефіцієнти  уточнити вже під час роботи над додатком 3.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  з  урахуванням  коментаря Ігоря Мітюкова.

     МІТЮКОВ І.О. Статті 31 і 33 голосуються одночасно.

     ГОЛОВА. Я вже сказав.

     МІТЮКОВ І.О. Дякую.

     "За" - 250.

     ГОЛОВА. Наступна стаття.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 34. Зауважень не було. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую,  Іване Степановичу.  Партія  захисників Вітчизни.   Шановні  народні  депутати!  Шановний  пане  Міністре! Вдумайтеся,  що написано в статті 34!  "Кошти,  одержані  органами державної влади від надання послуг..." Послуг! Що органи державної влади створені для надання послуг?

     МІТЮКОВ І.О."...дозволених нормативноправовими актами..."

     КАРМАЗІН Ю.А.    А     далі     через     кому:"...дозволених нормативно-правовими актами,  зараховуються..." і так далі. Це має затверджувати   парламент,   а   не   всякий    мотлох.    І    не нормативно-правовими   актами,   а   виключно   законами!   Тільки встановлені законами! Інакше парламент не має права освячувати те, що там напридумується.  Я вам скажу,  що там напридумували. Щоб ви знали, чому немає бюджету.

     В Одесі   напридумували,   що    створено    госпрозрахункове управління   служби   ДАІ.  Всі  стоянки  підпорядковуються  йому. Мільйони,  які збираються, йдуть виключно на цю службу. А вчителям за  три  місяці  заборгували з виплатою заробітної плати.  Мовчать Міністерство фінансів,  КРУ,  мовчить прокуратура, всі мовчать, бо всі таким чином пригодовані.

     Тому я   вимагаю,   по-перше,  замінити  ці  слова  на  слово "законами".  А по-друге,  не у "визначених Кабінетом Міністрів  за поданням Міністерства фінансів", а треба давати додаток до закону. А  ми  з  вами  тут  розподілимо,  вирішимо,  куди   гроші   треба направляти.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Можна погодитися з цією пропозицією. Але я хочу нагадати,  що цілий ряд законів,  про які  йде  мова,  надає  саме Кабінету  Міністрів або відповідному міністерству право визначення відповідного порядку зарахування і використання.

     Ця стаття нам потрібна для того,  щоб усі ці кошти  надходили до  державного казначейства і там обліковувалися.  У цьому головна мета цієї статті. І я прошу її підтримати.

     Коли такої статті у нас не було, то сотні мільйонів гривень у нас йшли...

     ГОЛОВА. Ігоре    Олександровичу,   давайте   запишемо   слово "законами",  а далі - іншими нормативними...  Тобто слово "закони" поставити поперед слів "нормативних актів" і буде...

     МІТЮКОВ І.О. Підтримується.

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу,  ви зрозуміли,  що він підтримує, включаємо слово "закони".

     Прошу проглосувати статтю 34 з урахуванням поправки  депутата Кармазіна, узгодженої Мітюковим.

     "За" - 254.

     Дякую. Наступна.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 35 теж технічного характеру.

     ГОЛОВА. Немає  зауважень?  Немає.  Прошу проголосувати статтю 35.

     "За" - 255.

     Приймається.

     Стаття 36, Ігоре Олександровичу?

     МІТЮКОВ І.О. По статті 36 зауважень не було. Прошу підтримати (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кучеренка.

     КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Автономная  Республика  Крым,  фракция коммунистов. Уважаемый Игорь Александрович!  Мы с вами приступили к  одному  из важнейших разделов проекта бюджета - о межбюджетных отношениях.

     Как вы помните,  на прошлом заседании Верховный Совет Украины поручил  Кабинету  Министров  привести  доходную   часть   бюджета Автономной   Республики   Крым   в   соответствие   с  действующим законодательством,  и в первую очередь - с Конституцией Автономной Республики Крым.

     Вы написали:  "Враховано".  Игорь  Александрович,  ничего  не "враховано"!

     Уважаемые депутаты!  Нам  можно  многое  здесь  сделать,  но, наверное,  нельзя одно:  топтать Конституцию Украины и Конституцию Автономной Республики Крым.

     Я убедительно  прошу  в  статью  36  внести  дополнение:  "До доходної  частини бюджету Автономної Республіки Крим зараховуються в повному обсязі всі загальнодержавні податки і  збори  згідно  із Конституцією Автономної Республіки Крим". Давайте это сделаем (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Депутат Косаківський.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ 223,  м.  Київ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  По  цьому  розділу   є   найбільші розбіжності між позиціями уряду і бюджетного комітету.  Ці позиції не узгоджені,  тому що пропонується діаметрально протилежні  схеми міжбюджетних стосунків на 2001 рік.

     Комітет пропонує  перейти  на  169  бюджетів  міст  обласного підпорядкування,  а Мінфін наполягає фактично на  старій  схемі  - через обласні бюджети.

     Тому є  така  пропозиція:  проголосувати зараз статтю 36,  до якої немає зауважень, а всі інші статті цього розділу перенести на третє  читання  для подальшого узгодження в Мінфіні і в бюджетному комітеті.

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко.

     МАТВІЄНКО А.С.  Українська  народна  партія  "Собор",   група "Соборність".  Ігоре  Олександровичу!  Хотів  би  від  вас  почути відповідь,  оскільки я виступаю не лише від себе,  а  й  від  усіх депутатів Вінницької області.  Це стосується всього цього розділу. Що  нам  робити?  Від  вашої  відповіді  залежить,  як  ми  будемо голосувати.

     Для прикладу,    по    Вінницькій   області   завищена   база оподаткування в цілому на 82 мільйони,  із них ПДВ -  51  мільйон, податок  на  прибуток  -  16  мільйонів,  акцизний збір.  Так само нереальні норми відрахувань.  Ми хочемо все-таки отримати від  вас відповідь, коли ви пропонуєте розглянути? Чи буде це враховано і в який спосіб?  Інакше щодо цього розділу вінничани брати  участь  у голосуванні не будуть.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов. Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С.  Фракция  коммунистов  Украины.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые депутаты! Я хотел бы привлечь ваше внимание к следующему обстоятельству.  Этот раздел, который сейчас ставится на голосование, - это та изюминка, которая, собственно, и отличает бюджет 2001 года от всех предыдущих бюджетов.

     Бюджетный комитет семь лет шел к тому, чтобы прореформировать межбюджетные отношения. И когда мы вышли на финишную прямую, когда в   проекте  Бюджетного  кодекса  зафиксированы  эти  межбюджетные отношения,  когда Президент Леонид Данилович Кучма заявлял о  том, что  он  поддерживает  бюджетную  реформу,  когда господин Премьер Виктор Андреевич Ющенко,  бил себя в грудь и говорил,  что в  этом году  начнется  реформа,  мы  вдруг начинаем здесь пробуксовывать, сдавать назад,  не признаем межбюджетных отношений  с  Крымом,  не хотим 169 бюджетов, переносим на третье чтение.

     Вопрос стоит  совершенно  принципиально:  либо Верховная Рада выступает  за  реформирование  бюджетных   отношений,   либо   она категорически против и достойна, чтобы ее распустить.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ви зрозуміли,  що ми вже почали обговорювати не статтю 36,  а весь розділ.  Тому давайте ми все-таки дотримуватимемося процедури.

     Стаття 36.   Народним   депутатом   Кучеренком  була  внесена пропозиція.  Враховуючи,  що тут присутній Голова  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим Леонід Грач,  я прошу послухати позицію Верховної Ради АРК. Будь ласка.

     ГРАЧ Л.І.,  голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Уважаемые  народные  депутаты!  Я  думаю,  что ровно два года тому назад мы сделали очень  правильный  и  верный  общегосударственный шаг,  который замечен и оценен мировым сообществом.  Я имею в виду то,  что мы закончили восьмилетнее шатание, которое могло привести к  беде,  и  приняли в этом зале Конституцию Автономной Республики Крым.

     Исходя из общегосударственного,  общенационального  интереса, учитывая  сложность  этого  региона,  и в межэтническом,  и в иных смыслах,  убедительно  прошу  вас  сделать  еще  один  шаг  -   не игнорировать   Конституцию  Автономной  Республики  Крым,  которая утверждена  в  этом  зале  и  поддержана  Президентом  Украины,  а окончательно   наполнить   ее  теми  экономическими  полномочиями, которые  есть.  Это  вне  всякого   сомнения   снимет   социальное напряжение,  а  в  Крыму социальное напряжение сразу перерастает в межэтническое.   Я   очень   удебительно   прошу   вас   совершить государственный шаг и поддержать Конституцию Автономной Республики Крым.

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні   депутати!    Пропонується підтримати  ту редакцію статті 36,  яка була узгоджена з бюджетним комітетом.  Вона не стосується  джерел  прив'язування  доходів  до місцевих  бюджетів і бюджету Автономної Республіки Крим.  Наступна стаття стосується цих питань.  Тому промова пана Грача щодо статті 36  є  абсолютно  недоречною.  Якщо  він хоче зробити так,  щоб ми прийняли те, що він хоче, то хай свою промову адресує до наступної статті, а не до цієї.

     Ця стаття не стосується доходних джерел.  Просимо підтримати, а всю дискусію з приводу того,  чи Крим - це окрема держава, маючи окремий ПДВ,  припустімо,  або акцизний збір, чи все-таки складова частина України, перевести на наступну статтю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово депутату Турчинову перед голосуванням.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Дійсно  в  цьому  блоці  є  багато  статей,  які  не узгоджені між бюджетним комітетом і Міністерством фінансів. Тому за домовленістю ми  їх  будемо  пропонувати  перенести  на  третє читання.  Але що стосується статті  36,  то  якраз  ця  стаття  погоджена  з  нашим комітетом, і я прошу її підтримати.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановні народні депутати! Якщо ми дійсно хочемо провести міжбюджету реформу, то давайте ми не будемо скидати все в один кошик, як у той вінегрет.

     Стаття 36  не  стосується ні міжбюджетної реформи,  ні Криму. Скажіть,  ми будемо проти того,  щоб бюджет виконувати в  грошовій формі?  У  статті  36  є  посилання  на  статтю 6,  тобто що треба виконувати тільки в грошовій формі і так далі.  Вона абсолютно  не стосується   ні   Криму,  ні  міжбюджетних  відносин.  Давайте  її проголосуємо і підемо далі.  Бо якщо ми все скинемо в один  кошик, ми  просто  не  розберемося  в  цьому.  А далі будемо говорити про міжбюджетні відносини.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю   36   за   результатами обговорення.

     "За" - 244.

     Стаття приймається... (Шум у залі).

     Я не оголошував цього,  я назвав поправку депутата Кучеренка. Далі виступив Леонід Іванович.  Потім виступив  депутат  Терьохін, потім  -  депутат  Асадчев.  І  Терьохін,  і Асадчев запропонували проголосувати статтю 36 і аргументували,  що поправка, внесена від Криму,  не  стосується  статті  36,  а  стосується окремих статей. Увімкніть мікрофон депутат Симоненка.

     СИМОНЕНКО П.М.  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Питання, яке  було порушено нашими колегами народними депутатами від Криму, дійсно принципове,  в  руслі  загальних  тенденцій,  які  сьогодні відпрацьовуються в цілому в суспільстві і вносяться представниками регіонів.

     Пропозиція, яку вніс  Валерій  Михайлович,  принципова  ще  й тому,  що ми повинні в цьому законодавчому акті підтвердити, що ми базуємо  подальші  міжбюджетні  процеси  на  підставі  законів   і Конституції,  у даному випадку Криму.  Пропозиція була внесена,  і треба було поставити спочатку на голосування  пропозицію  депутата Кучеренка,  а потім,  якщо вона не пройшла б,  голосувати б статтю 36.  Тому, Іване Степановичу, я прошу вас поставити на голосування поправку Валерія Михайловича Кучеренка, а потім - статтю 36.

     МІТЮКОВ І.О. Дозвольте?

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.    Шановний    Петре    Миколайовичу!    Шановні представники Криму! Ваша пропозиція має безпосереднє відношення до наступної   статті,  де  мова  йде  про  конкретні  податки  і  їх закріплення за місцевими бюджетами.  Ми їх там будемо  розглядати, їх  там  і  треба  розглядати.  Але  народний депутат Косаківський абсолютно слушно сказав,  що сьогодні існують дві взаємовиключаючі пропозиції  уряду  і  бюджетного  комітету.  І  зараз  вносити  на подальше обговорення статті, пов'язані з міжбюджетними стосунками, просто немає сенсу.

     Ми домовились   про   те,  що  протягом  тижня  ми  проведемо додаткові консультації для того,  щоб вийти  з  єдиним  узгодженим блоком міжбюджетних стосунків. І тоді ми можемо перейти до питання міжбюджетних стосунків.  Це також  стосується  і  проблем  окремих областей, в тому числі і Вінницької області, щодо якої є доручення бюджетного   комітету    переглянути    контингент    доходів    і відбалансувати   бюджет   краще,  ніж  є.  Те  ж  саме  стосується Севастополя,  те ж саме  стосується  збалансування  без  вилучення бюджету   Криму,   те  ж  саме  стосується  зміни  коефіцієнту  по Львівській області. Тому я прошу прийняти пропозицію.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  у результаті  дискусії  дійшли висновку,  що стаття 36 не має відношення до міжбюджетних проблем, і тому ми її вже проголосували. Ви кажіть далі, які статті з цього розділу  ви  пропонуєте  перенести на третє читання,  щоб узгодити питання  міжбюджетних  відносин,  про  що  йшла  мова  у  виступах депутатів Косаківського, Турчинова, Кучеренка і Кузнєцова?

     МІТЮКОВ І.О.   Іване  Степановичу,  ми  можемо  прийняти  два варіанти рішення - чи зараз іти постатейно і переносити  на  третє читання, чи можемо відразу решту розділу - статті з 37 по 51, якщо я не помиляюсь - перенести на третє читання.

     ГОЛОВА. Депутат Турчинов.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Ігор  Олександрович  пропонує зробити  дуже  радикально.  Далі є і погоджені статті,  наприклад, статті 38 та 39. Тому давайте все ж таки називати конкретні статті і йти за текстом: це на третє читання, а це голосуємо. Будь ласка.

     ГОЛОВА. Так,  я  звертався  саме  з такою пропозицією,  ви її чули.

     Увімкніть мікрофон депутата Кузнєцова.

     КУЗНЄЦОВ П.С. Фракция коммунистов Украины. Иван Степанович! Я глубоко уважаю Игоря Александровича,  он знает мое отношение лично к нему, это грамотный специалист.

     Но вот сейчас он сказал такую двойственность,  от которой я и сам растерялся.

     Все дело в том, что бюджетный комитет подготовил для третьего чтения проект Бюджетного кодекса,  где  все  позиции  межбюджетных отношений  согласованы  с  Кабмином и с Министерством финансов.  А сейчас в проект бюджета внесено только зеркальное  отражение  этих статей  проекта  Бюджетного  кодекса.  И когда Игорь Александрович говорит,  что у нас есть несогласованные позиции,  то я в  это  не верю, потому что все согласовано.

     Поэтому я   предлагаю   голосовать   постатейно  и  принимать решение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  вже 14  година.  У  вас  ще  є можливість  до 16 години з'ясувати з комітетом,  чи ми будемо далі йти,  починаючи зі статті 37 і  далі  постатейно,  чи  почнемо  зі статті 52.

     МІТЮКОВ І.О. Я пропоную починати зі статті 52.

     ГОЛОВА. Ну це ви пропонуєте. Ви з'ясуйте.

     МІТЮКОВ І.О. Це збігається...

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.