ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 6 ч е р в н я 2001 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, "святкові" журналісти, гості Верховної Ради!
Прошу народних депутатів готуватися до реєстрації.
Поки ви будете це робити, секретаріат просить привітати наших колег народних депутатів з днем народження: Юрія Прокоповича Спіженка, Павла Борисовича Рябікіна і Едуарда Едуардовича Креча. Прошу привітати, побажати їм здоров'я, творчих успіхів і особистого щастя.
Шановні колеги! Ви знаєте, що сьогодні професійне свято наших колег журналістів. Тому я від вашого імені радий сьогодні привітати з професійним святом тих, від кого залежить публічність наших пленарних засідань, завдяки кому мільйони читачів, глядачів і слухачів в Україні і в усьому світі дізнаються про рішення Верховної Ради України. Я хочу поздоровити від вашого імені парламентських кореспондентів, яких редакції газет, журналів, агентств, теле- і радіокомпаній делегували до ложі преси як своїх повноважних представників. Вітаємо з Днем журналіста всіх працівників засобів масової інформації, яких ми добре знаємо в обличчя, і тих, хто залишається за кадром, хто набирає і макетує ваші статті, монтує і видає в ефір ваші сюжети.
Українські журналісти були свідками і співучасниками становлення української державності, українського парламентаризму. Завдяки вашим репортажам поповнювався літопис молодої держави, який сьогодні налічує чимало яскравих незабутніх сторінок.
Багато хто з вас спостерігав за ухваленням парламентом доленосних для держави рішень - Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України. Серед вас є журналісти, які разом з депутатами провели безсонну ніч, що передувала ухваленню Основного Закону - Конституції України.
Сьогодні можна з гордістю стверджувати - українська журналістика відбулася. Протягом десяти років незалежності в Україні сформувалася нова генерація журналістів, які мають не лише стійкі демократичні погляди, а й навчилися обстоювати їх у своїх публікаціях, репортажах і коментарях.
Зичимо всім журналістам України, працівникам українських та регіональних засобів масової інформації натхнення й успіхів у роботі, нових визначних подій у житті держави, у тому числі в діяльності Верховної Ради України. Впевнений, що український парламент і надалі створюватиме цікаві інформаційні приводи для ваших матеріалів, надихатиме вас на нові репортерські знахідки та яскраві журналістські шедеври.
Бажаю всім вам визнання читачами, глядачами й слухачами, серед яких найзацікавленішими, без сумніву, є народні депутати України. Якщо мої колеги не будуть заперечувати, я від їхнього імені пообіцяю, що народні депутати докладуть усіх зусиль, щоб найближчим часом розрахуватися з боргами із законодавчого унормування діяльності засобів масової інформації, захисту журналістів, створення економічних умов для забезпечення реальної конкурентоздатності українських друкованих видань і телерадіоканалів.
Здоров'я, щастя вам і творчої наснаги!
Прошу привітати журналістів (Оплески).
Прошу реєструватися.
У залі зареєструвалися 368 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.
Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошень, запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів за записом.
Поки ви записуєтеся, я оголошу депутатські запити і оголошення. Прошу записуватися.
Потім, Віталію Григоровичу, потім.
Висвітіть.
Ну, вже більше не виступить.
Народних депутатів Геннадія Удовенка та Юрія Ключковського - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування капітального ремонту Південнобузького мосту в місті Миколаєві. Прошу голосувати.
"За" - 71.
Рішення не приймається.
Народного депутата Валерія Коновалюка - до Прем'єр-міністра України з приводу незадовільного фінансування надання пільг та субсидій населенню з оплати електроенергії, природного та скрапленого газу, а також житлово-комунальних послуг за рахунок субвенцій з державного бюджету. Прошу голосувати.
"За" - 110.
Рішення приймається.
Народного депутата Василя Круценка - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з незадовільним виконанням Закону про Державний бюджет України на 2001 рік у частині фінансування пільгового придбання газу й палива ветеранам війни та іншим категоріям громадян.
"За" - 111.
Рішення приймається.
Народних депутатів Геннадія Удовенка та Лілії Григорович - до Прем'єр-міністра України щодо аварійного стану та проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт на енергетичних об'єктах міста Рубіжне Луганської області.
"За" - 54.
Рішення не приймається.
Народного депутата Наталії Вітренко - до міністра юстиції України з приводу встановлення штучних перешкод громадянці Потаповій на одержання нею свідоцтва про право на спадщину. Прошу голосувати.
"За" - 108.
Рішення прийнято.
Народного депутата Віктора Пинзеника - до Генерального прокурора України щодо фактів порушення чинного законодавства в місті Луганську. Прошу голосувати.
"За" - 52.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Віктора Пинзеника - до Генерального прокурора України щодо фактів порушення чинного законодавства в Івано-Франківській області.
"За" - 49.
Рішення не приймається.
Групи народних депутатів (Рябченко та інші - всього вісім депутатів) - до голови Фонду державного майна України у зв'язку з продажем 49-відсоткового пакета акцій спільного підприємства "Росава".
"За" - 124.
Рішення прийнято.
Народного депутата Олексія Марченка - до Прем'єр-міністра України про наведення порядку з оплатою за телефонні розмови в Україні.
"За" - 125.
Рішення приймається.
Народного депутата Віталія Черненка - до міністра юстиції України про невиконання рішення суду стосовно виплати боргів по заробітній платі.
"За" - 137.
Рішення приймається.
Деякі фракції просять зробити оголошення, і є оголошення від секретаріату. Від секретаріату. Про входження народного депутата України Сергія Олександровича Чукмасова до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (Оплески).
І від народного депутата Олега Блохіна про входження його до фракції Комуністичної партії України (Оплески).
Я зачитав дослівно: заявляє про свій перехід до фракції Компартії України (Шум у залі). На вимогу фракції я зробив без секретаріату. Ну, так заява власноручно написана.
Так, слово надається народному депутату Станіславу Ніколаєнку. За ним буде виступати депутат Бондаренко.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Шановні народні депутати! Шановні запрошені і шановний Іване Степановичу! Вчора під час заяв від фракцій наша фракція Соціалістичної партії України звернула увагу на необхідність розгляду у Верховній Раді питання, яке виникло у зв'язку з Указом Президента щодо адміністративної реформи. Іване Степановичу, я просив би, щоб ми доручили відповідно профільному комітету підготувати це питання і розглянути його на засіданні Верховної Ради.
Принагідно фракція Соціалістичної партії уповноважила мене зробити певне повідомлення. Я б хотів звернутися до бюджетного комітету, а також і від нашого Комітету з питань науки і освіти, з приводу того, що сьогодні завершується навчальний рік у системі освіти. І хочу сказати, що під загрозою практично кінець цього навчального року і початок нового, оскільки в більшості регіонів, особливо сільських, сьогодні немає можливості виплатити педагогам заробітної плати і відпускних, як це передбачає Закон про освіту.
У зв'язку з цим назріла необхідність внести зміни до бюджету України і передбачити, щоб ті виплати, які почав здійснювати уряд (це стаття 57 - доплата за стаж, виплата лікувальних і таке інше), знайшли своє відображення і в місцевих бюджетах. Справа в тому, Іване Степановичу, що зміни на рівні держави прийняті, а в більшості місцевих бюджетів вони не передбачені. Сьогодні бюджети районів практично не можуть здійснити ці проплати. Приклад - Херсонська область. Я чітко знаю, що в Херсонській області сьогодні жоден сільський регіон не здатен виплатити ці кошти.
І останнє. Я вчора вже говорив і зараз звертаюся до народних депутатів, до представників преси: сьогодні Комітет з питань науки і освіти буде розглядати стан справ із державним замовленням на вступ до вищих навчальних закладів. Принагідно нагадаю, що загальна цифра прийому за рахунок державного бюджету до вузів України в минулому році становила 38 відсотків. У зв'язку з цим ми будемо розглядати це питання. І якщо нам не вдасться дійти позитивної відповіді, то ми просимо розглянути це питання чи на Дні уряду, чи, скажімо, в сесійному залі, оскільки приймальна кампанія вже стартувала, а через місяць вона буде йти повним ходом.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Володимиру Бондаренку. Увімкніть мікрофон.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ
212, м. Київ). Прошу передати слово Анатолію Матвієнку.
ГОЛОВА. Будь ласка, з трибуни.
МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ
17, Вінницька область). Дякую, пане Бондаренко.
Українська народна партія "Собор", група "Соборність". Про приємне й не дуже.
ГОЛОВА. А чому тільки Бондаренку? А я?
МАТВІЄНКО А.С. Іване Степановичу, ви виконали його волю. І вам також.
Група "Соборність" і партія "Реформи і порядок", я думаю, приєднуються до вашого полум'яного вітання журналістам з їхнім професійним святом і сподіваються, що ми дуже скоро доживемо до того, в ім'я чого і працюємо, - до свободи слова. Здоров'я і успіху.
Тепер про не дуже. Іване Степановичу, звертаюся до вас, оскільки нас серйозно турбує те, що порушення Регламенту в нашому парламенті стало вже нормою. І багато залежить сьогодні від тих, хто сидить у президії, від вас персонально, Іване Степановичу. Те, що голосується карточками тих людей, яких немає в залі, - це вже стало правилом. Те, що голосується карточками тих депутатів, яких немає в Києві, - це стало вже нормою. Але те, що голосують карточки людей, яких немає в Україні, Іване Степановичу, - це вже взагалі за межами всякої фантазії. Так карточки Єрмака і Омельченка голосували під час обрання Прем'єр-міністра тоді, коли вони перебували в Сполучених Штатах Америки... Є відповідне звернення. Я прошу, Іване Степановичу, порушити питання про скасування рішення про обрання Прем'єр-міністра, грунтовне вивчення цієї проблеми і наведення порядку. Це перше.
Тепер друге. Іване Степановичу, всі будуть порушувати Регламент, тому що ви його порушуєте першим. Так 24 травня о 18 годині 19 хвилин 50 секунд було поставлено питання про слідчу комісію по Василькову, на що ви, Іване Степановичу, не мали права, оскільки у відповідності з Регламентом, і ви про це сказали, ви продовжили засідання на 15 хвилин. Через п'ять хвилин ви поставили це питання на голосування. Я вам навожу приклади. Депутати масово почали виходити з залу, починаючи з 18 години, особливо з 18 години 15 хвилин. На 18 годину 15 хвилин участь у голосуванні брав 361 депутат, на 18 годину 19 хвилин 50 секунд - 312. Іване Степановичу, 49 депутатів не могли взяти участі в голосуванні. Це їхнє право. І ви не маєте права позбавити їх цього права.
Більше того, розгляд питання по Василькову затягувався. Ви свідомо поставили питання про вилучення і надання земельних ділянок, яке стояло після питання по Василькову, раніше, що дає нам підстави говорити, що ми засуху сьогодні нарешті вже побороли, а от Засуху з вашого благословіння ми ніяк не можемо запитати за всі ті порушення, які він допускає в себе в губернії.
Третє порушення. Ви поставили на голосування спочатку альтернативний проект, а лише потім поставили проект, який був внесений першим. Усе це дає нам підстави вимагати, Іване Степановичу, завтра включити це питання в порядок денний і поставити на голосування, виправити свою помилку.
ГОЛОВА. Дякую, дякую.
МАТВІЄНКО А.С. Інакше я хочу вас попередити від васильківців, Іване Степановичу...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Я дотримуюся Регламенту.
Я дотримуюся Регламенту. Все. Там пройшло вже 22. Прошу вас. Я дотримуюся Регламенту. Я потелефонував, вас попередили, все. Ви передавайте.
Ставлю на голосування, хто за те, щоб дати Матвієнку завершити виступ, прошу проголосувати.
"За" - 164.
Я дотримуюся Регламенту. Дякую, Анатолію Сергійовичу.
По фракціях покажіть.
Слово надається народному депутату Івану Салію.
МАТВІЄНКО А.С. Іване Степановичу, васильківці будуть блокувати залізницю і дорогу, я просто вас попереджаю, якщо... Я їх стримаю, якщо це питання буде поставлено завтра на голосування.
САЛІЙ І.М., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 221, м. Київ). Шановні депутати, я теж схиляюсь до думки, що питання по Київській області потрібно поставити на переголосування.
Наступне. Ми, безперечно, маємо вдумливо працювати над усіма законопроектами, але особливої уваги заслуговують ті з них, які зачіпають інтереси переважної більшості громадян України. І саме до таких законопроектів належить проект Закону про об'єднання співвласників житла. Не буде перебільшенням твердження, що проблеми, які мають бути вирішені з прийняттям цього законопроекту, є надзвичайно важливими. Про це свідчить резонанс і реакція суспільства на прийняття даного законопроекту в першому читанні та процес його обговорення, який давно вже вийшов за межі Верховної Ради.
Ще одним підтвердженням його життєвої важливості стала регіональна конференція "Актуальні проблеми життєдіяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків", яка відбулася в Києві. Конференція прийняла також звернення до народних депутатів України, яке я з вашого дозволу і зачитую.
"Шановні народні депутати! Учасники регіональної конференції "Актуальні проблеми життєдіяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків" звертаються до вас з проханням врахувати практичний досвід діючих об'єднань при розгляді закону. В наш час житловий фонд потребує капітального ремонту, потреба постійно зростає. Але механізм фінансування законодавчо не визначений, і ці проблеми лягли важким тягарем на плечі пенсіонерів, молодих сімей та безробітних. Тому для захисту інтересів співвласників, якими є всі громадяни України, що мешкають у багатоквартирних будинках, та в інтересах держави в цілому пропонуємо чітко визначити та зафіксувати в законі:
1) поняття житлових, нежитлових, допоміжних приміщень у житловому комплексі та зазначити можливі варіанти відчуження їх і обмеження на відчуження;
2) оподаткування діяльності об'єднання як неприбуткової організації;
3) всі можливі джерела фінансування об'єднань на капітальні та поточні ремонти, управління та утримання апарату об'єднань. Механізм створення об'єднання як неприбуткової організації, відмінної від об'єднань громадян та суб'єктів підприємницької діяльності, на основі проведення установчих зборів за участю не менше трьох співвласників будинку;
4) об'єднання, що мають неприбутковий характер діяльності, визначити кінцевим споживачем, визначити колективним замовником послуг водо-, тепло-, газо-, електропостачання та гарячого водопостачання".
Я повинен зазначити, що на звітних зустрічах з виборцями головне питання, яке завжди задається, - стан утримання житла, його ремонтів і отримання квартир у майбутньому. Ці кардинальні законопроекти поряд з Житловим кодексом потребують нашої великої уваги і професійних рішень.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається Григорію Омельченку. За ним буде виступати Віталій Журавський.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Українська народна партія "Собор". Шановні колеги! Шановні присутні! Кожен з народних депутатів, який виступає з цієї трибуни із заявами чи від себе особисто, чи від політичних фракцій або депутатських груп, піднімає важливу, болючу проблему, яка існує в нашій державі. І, по суті, немає такої сфери, яка б не знаходилася в глибокій кризі.
На жаль, сьогодні можна констатувати, що фактично за вісім років керівництва Україною Президентом Кучмою, з урахуванням його прем'єрства, Україна опинилася в глибокій, занадто глибокій соціально-економічній, політичній і духовній кризі. Звичайно, ми всі сподіваємося на вирішення цих проблем лише конституційним, законним шляхом, але дуже багато залежить у першу чергу від діяльності й поведінки Президента, чи не закінчиться вирішення цих проблем щодо самого Кучми ще іншим варіантом, який має світ. Президент повинен думати про це.
Друге. Учора я вам навів підстави щодо необхідності поновлення двох депутатських слідчих комісій, які були у Верховній Раді України і які дуже поспішно, без заслуховування звітів голів цих комісій - Сінченка і мене, - були ліквідовані.
Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати! Відповідно до Регламенту зареєстрований проект Постанови за номером 5395-1 про відновлення діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України. І я просив би вас, шановний Іване Степановичу, завтра поставити питання про включення його до порядку денного, а вас, шановні колеги, підтримати питання про поновлення цих двох слідчих комісій. Тому що вже сьогодні всі переконалися, що рівень корупції в державі, в першу чергу у вищих ешелонах влади, реально загрожує незалежності України, національній безпеці.
На превеликий жаль, цього не усвідомлює Президент Кучма, хоча сам не раз стверджував, що в державі криміналізовані й тінізовані буквально всі сфери. Державою продовжують керувати злочинці без вироку суду і в державі існує явище - злочини без покарання.
Я ще раз прошу народних депутатів України при черговому голосуванні все-таки включити до порядку денного питання про початок процедури імпічменту. Я хочу, щоб Верховна Рада України очистила Президента Кучму, тобто зробила його юридично чистим, від тих звинувачень, які викладені в матеріалах імпічменту.
І на завершення. Шановний Іване Степановичу, я знаю ситуацію, яка виникла у Василькові. Люди можуть піти на такі кроки, як блокування залізниці і автотранспорту. Я прошу завтра поставити на голосування проект постанови про результати розслідування обставин у Василькові.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію Журавському. За ним буде виступати Михайло Гуцол.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Коли ми зустрічаємося з виборцями, нас постійно доймають виборці з приводу підвищення цін і тарифів у житлово-комунальній сфері.
Справді, протягом кількох останніх років рівень плати за житлово-комунальні послуги став не просто неприйнятним для населення, а злочинним. Так якщо споживчі ціни і тарифи загалом минулого року збільшилися на 25 відсотків, то в житлово-комунальній сфері - на 39, у тому числі в комунальній - на 35 відсотків, а в житловій - на 48 відсотків.
Значне підвищення цін і тарифів на послуги цієї сфери триває і цього року. І це при тому, що заборгованість населення по платежах за житлово-комунальні послуги постійно зростає і за станом на 1 травня цього року становить понад 6 мільярдів гривень. Коли йдеться про ціни і тарифи, то в нас превалює європейський підхід. А коли для громадян встановлюється рівень оплати праці, про це чомусь забувають. Робоча сила, яка в ринкових умовах є товаром, у нас цінується надзвичайно дешево. Я вже не кажу про те, що ми практично не отримуємо реальних послуг за ту величезну квартирну плату, яку нам доводиться сплачувати. Як відомо, у першому кварталі цього року середньомісячна заробітна плата працівників комунального господарства перевищувала середню по країні на 15 відсотків, у той час як у сфері освіти вона була менша, ніж середня по країні, на 34 відсотки, у сфері охорони здоров'я - на 45, а у сфері культури - на 50 відсотків. Хто встановлює плату працівників жеків і за якими критеріями?
Таке становище є цілком зрозумілим, якщо згадати, що підприємства названої сфери є природними монополістами і тому мають можливість неконтрольовано, невиправдано і лише заради своєї вигоди підвищувати ціни та тарифи за свої послуги.
У мене питання: чому право на надання житлово-комунальних послуг на рівні уряду чи місцевої влади, що, між іншим, було б цілком логічно, не здійснюється на тендерній основі? Я, наприклад, впевнений, що є чимало фірм і громадян, які б могли це зробити значно краще, ніж це є на сьогодні. Чому в нас начальники жеків відчувають себе так комфортно і нікого не бояться? Тому, що політика, яка здійснюється в цій сфері, створила для них такі умови. Таку політику слід зупинити. І законодавець це зобов'язаний зробити. Звичайно, якщо захоче.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. Увімкніть мікрофон. За ним - Павло Мовчан.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Прошу передати слово народному депутату України Потімкову Сергію Юрійовичу, з місця. Дякую.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон, будь ласка.
ПОТІМКОВ С.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
170, Харківська область). Фракция "Яблоко". Небольшое сообщение.
1-2 июня в Москве состоялся сезд славянских народов Украины, России, Белоруссии. В нем приняло участие более 800 делегатов и гостей из других славянских государств. На сезде председательствовал спикер Госдумы Российской Федерации Геннадий Селезнев. Приветствие сезду направили президенты России и Белоруссии. Средства массовой информации России сообщили и о приветствии Президента Украины Леонида Кучмы. Но увы, они поторопились. Такое приветствие не прозвучало. И прав Борис Олийнык, участник сезда, говоривший, что ни единение немцев, ни единение других народов не вызывают такой неадекватной реакции, как любое упоминание о каком бы то ни было единении славян. Жаль, что наш Президент находит уважительные слова для многих, даже для Папы Римского, но для своих соплеменников, в рядах которых сражался и погиб его отец, таких слов у него не нашлось.
А основным лейтмотивом сезда был не славянский расизм, как, может быть, кому-то хотелось бы, а идея единения и интеграции во имя блага всех без исключения граждан наших суверенных государств.
Спасибо.
ГОЛОВА. Євген Жовтяк. За ним - депутат Лісогорський.
ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94, Київська область). Києво-Святошинський та Ірпінський виборчий округ, фракція Українського народного руху. На минулому тижні Васильківським районним судом оголошено вирок відомому правозахиснику політв'язню Леоніду Ковальчуку. За те, що він у судовому порядку обстоював інтереси територіальної громади міста Василькова, за те, що він у судовому порядку доказував, що вибори мера Василькова, незаконно призначені Анатолієм Засухою, були повністю сфальсифіковані, Леоніда Ковальчука засуджено до трьох з половиною років ув'язнення по сфабрикованому звинуваченню.
Суд тривав десять місяців. Відбулося понад 60 засідань суду. Суд був суцільним фарсом, який не брав до уваги жодного висновку незалежних експертів, жодної заяви адвокатів, а керувався лише єдиним - на замовлення кримінального клану Анатолія та Тетяни Засух протримати якомога більше Ковальчука у тюрмі, а потім і виголосити свій неправедний вирок.
Ця справа перегукується з голосуванням по висновках тимчасової слідчої комісії, яка з'ясовувала ситуацію, що склалася у Василькові, і дійшла до тих самих невтішних висновків про те, що в Київській області утверджена кримінальна диктатура на чолі з Анатолієм та Тетяною Засухами.
На жаль, коли дійшло до голосування по висновках тимчасової слідчої комісії, головуючий на засіданні Іван Степанович Плющ уже не вперше намагався, виступаючи адвокатом Анатолія та Тетяни Засух, не допустити до голосування. Він цілий день затягував розгляд усіх питань і, коли дійшло до голосування по висновках тимчасової слідчої комісії, уже перед закінченням судового засідання, спочатку оголосив розгляд кількох інших питань, які стояли в порядку денному за звітом тимчасової слідчої комісії. Потім, о 18 годині 15 хвилин, оголосив закритим засідання Верховної Ради і тільки коли побачив, що з залу вийшло більше половини депутатів, поставив на голосування це питання, і воно набрало 220 голосів, що свідчить про те, що депутати дуже добре розібралися в ситуації у Василькові, і це дає підстави вимагати переголосування по звіту тимчасової слідчої комісії.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Лісогорському. Будь ласка.
ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 177, Харківська область). Уважаемые коллеги! Я хотел бы обратиться к вам как председатель временной следственной комиссии Верховной Рады Украины, которая рассматривает вопрос "про події, які відбулися 9 березня 2001 року в місті Києві".
Я хочу вам доложить, что наша комиссия обратилась к председателю Службы безопасности Украины и в Министерство внутренних дел Украины и получила письменные ответы. Я ставлю вас в известность о том, что наша следственная комиссия заседает каждый четверг в 12 часов дня. У меня будет две большие просьбы к вам. Первая: руководителям фракций все-таки обеспечить явку тех людей, которых вы назначили в нашу комиссию, потому что у нас не все депутаты добросовестно являются на заседание этой комиссии. И вторая просьба. Получив ответы из Службы безопасности и из Министерства внутренних дел, мы видим, скажем так, только одну сторону - ту, которую нам дают силовые структуры. Я обращаюсь ко всем депутатам, которые заинтересованы в расследовании, которое проводит наша комиссия. Я вас очень прошу, уважаемые депутаты, если у вас есть какие-то кассеты, какие-то записи, какие-то материалы для нашей комиссии, чтобы мы могли рассмотреть и обективно подойти к тому, что происходило действительно 9 марта. Это первый вопрос.
И второй вопрос. Учитывая то, что у меня еще есть полторы минуты, я хотел бы обратиться к коллегам депутатам по такому вопросу. Вы знаете, что мы с вами недавно приняли закон, которым запретили нашим работникам ГАИ выставлять штрафы участникам дорожного движения, снимать номера и так далее. И посмотрите, что происходит. Не успели мы с вами принять такой закон, и Президент Украины его подписывает, как тут же на экранах телевизора появляется милиционер в генеральской форме, генерал-майор, и дает свое толкование закону, что вот у них есть Закон о милиции, который разрешает снимать номера и так далее.
Я считаю, что для офицера в погонах понятно, что выполняется, во-первых, всегда последний закон, последний приказ. Они исходят из того, что из двух законов выбирают то, что выгоднее для них. Поэтому нам надо, конечно, положить конец этому беспределу. Не успели мы издать закон, как толкование уже идет со стороны. А это толкование идет на народ, и люди в округе подходят и спрашивают: так зачем же вы принимаете такие законы, которые потом не выполняются? Я хотел бы поставить на место этого генерал-майора, который дает свое толкование. Толкование свое пусть он жене рассказывает на кухне, как он понимает этот закон Украины. А мы должны требовать выполнения своего закона.
Спасибо большое.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я не буду всього коментувати, але на окремі виступи дам коментар. Я прошу керівників депутатських груп і фракцій взяти до відома звернення народного депутата Олексія Лісогорського відносно ефективності роботи створеної нами комісії.
Тепер відносно виступу народного депутата Станіслава Ніколаєнка. Я прошу секретаріат направити протокольне доручення Кабінету Міністрів з приводу фінансування освіти і держзамовлення на підготовку кадрів - взяти його виступ і направити протокольне доручення.
Тепер відносно виступів Матвієнка і Жовтяка. Я не можу їх не прокоментувати, але прошу вас: візьміть стенограму того засідання і ви побачите. По-перше, я не в кінці судового засідання, а в кінці пленарного засідання (це я до Євгена Жовтяка звертаюся) відповідно до Регламенту продовжив на 15 хвилин засідання. Питання щодо відводу земель ми завжди... Я прошу народних депутатів, тому що підготовлені висновки, які готуються протягом багатьох місяців, і потім від нас чекають люди цих рішень, і я завжди прошу в четвер під час голосування проголосувати. Не було винятком і це.
Далі. Візьміть стенограму і ви побачите, що перед голосуванням, бачачи, що в залі вже дійсно деякі депутати відходили, тому що завершився пленарний час, я запитав Євгена Жовтяка: "Ставити вашу постанову на голосування?" Ви відповіли: "Ставити". І я поставив. А тепер 49 народних депутатів, які вийшли за вашими, Анатолію Сергійовичу, словами... Це їхня справа, чи залишитися і взяти участь у голосуванні, чи вийти. Тому це ви візьміть до уваги.
Тепер стосовно карток, якими голосують. Я можу єдине - дати доручення (і я вже це робив) профільному Комітету з питань Регламенту, нехай розгляне вашу заяву, чиї картки голосували і як голосували, і за що голосували.
Тому, ви знаєте, бажання ваше зрозуміле, але ми діємо у відповідності з процедурою Регламенту і прецедентом. Ми її порушуємо, а не я.
Стосовно пропозиції Григорія Омельченка, бо він і вчора її вносив, і сьогодні, - проект 5395-1. Я прошу Віктора Володимировича і секретаріат: якщо є цей проект, то ви його вносьте для включення до порядку денного, і ми будемо у відповідності з Регламентом його розглядати.
Інші такі пропозиції не потребують ні коментарю, ні моїх відповідей.
-----------
Переходимо до розгляду питань порядку денного. Увімкніть мікрофон Віталія Черненка, він з самого початку просив по порядку денному.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую, Іване Степановичу, я багато часу не займу.
Іване Степановичу, сьогодні таке свято - День журналістів. Зробіть і для Верховної Ради свято - включіть трансляцію, і хай вона потім відбувається, як належить.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Оголошується до розгляду проект Закону
6291 - про внесення доповнень до Закону України про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) (щодо ювелірних виробів).
Доповідає народний депутат Лев Юлійович Миримський.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 2, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Проект Закона Украины о внесении дополнения в Закон Украины о ставках акцизного сбора и ввозной пошлины на некоторые товары направлен на улучшение финансового состояния предприятий ювелирной отрасли и повышение конкурентной способности отечественных ювелирных изделий.
В ювелирной промышленности Украины сложилась критическая ситуация. Обем производства ювелирных изделий за период с 1990 года по 1999 год, если взять показатели четырех предприятий (акционерное общество "Украинские ювелиры", Львовский государственный ювелирный завод, закрытое акционерное общество "Аурум" и Харьковский ювелирный завод), которые производят 75 процентов ювелирных изделий по Украине, сократился более чем в 3,2 раза, то есть с 11 тысяч 900 килограммов до 3 тысяч 700 килограммов. Вследствие сокращения производства и обемов реализации ювелирных изделий общая сумма платежей в бюджет сократилась с 17 миллионов долларов США в 1992 году до 7,5 миллиона долларов США в 1999 году.
В то же время сумма акцизного сбора, уплаченная указанными предприятиями, за весь период увеличилась только на 89 тысяч долларов США, то есть осталась почти на уровне 1992 года. Тогда сумма сбора составила 3 миллиона 200 тысяч долларов США, а в 1999 году - 3 миллиона 370 тысяч. То есть разница незначительная. При этом удельный вес налогов в структуре обема реализации ювелирных изделий вырос с 24 процентов в 1992 году до 41 процента в 1999 году и увеличился почти в 1,7 раза, а удельный вес акцизного сбора вырос с 4,6 процента в 1992 году до 18,4 процента в 1999 году, или более чем в 4 раза.
Высокий уровень ставки акцизного сбора, который на сегодняшний день составляет 50 процентов к оптовой цене, с учетом налога на добавленную стоимость привел к росту средней цены на ювелирные изделия из золота с 8 долларов США за грамм в 1992 году до 14 долларов США в 1999 году.
Поэтому значительная часть потребности граждан Украины в ювелирных изделиях удовлетворяется за счет их производства в теневом секторе экономики и импорта как легального, так и нелегального. Преобладает импорт ювелирных изделий из России, стран Балтии, Китая, в которых уровень налогообложения ювелирных изделий намного ниже, чем в Украине.
По расчетам, приведенным Министреством экономики Украины, при сохранении в 2001 году ставки акцизного сбора на уровне 55 процентов обем производства ювелирных изделий в Украине сократится по сравнению с 1999 годом почти на 5,6 миллиона долларов США. При этом будет происходить дальнейшая тенизация производства и рост обемов импорта ювелирных изделий в Украину.
В связи с этим и с целью поддержки отечественного производства ювелирных изделий в Украине, повышения конкурентоспособности украинской ювелирной продукции предлагается установить ставку акцизного сбора на ювелирные изделия в размере 5 процентов. Установление такой ставки акцизного сбора будет содействовать, по прогнозным расчетам Министерства экономики Украины, росту производства ювелирных изделий по сравнению с 1999 годом почти в два раза или на 69,9 миллиона гривень. При этом дополнительные поступления в бюджет от налогов и сборов за счет увеличения обема производства не покроют прямых потерь бюджета от недопоступления акцизного сбора. Прямые потери бюджета от уменьшения поступлений акцизного сбора от реализации ювелирных изделий в 2001 году составит примерно 18 миллионов гривень.
Однако за счет уменьшения ставки акцизного сбора до 5 процентов обем производства отечественной ювелирной продукции вырастет в 2001 году по сравнению с 1999 годом на 11,8 миллиона долларов, или на 68 миллионов гривень. То есть дополнительные поступления в бюджет составят: от НДС - порядка 11 миллионов гривень, от налога на прибыль - 3,5 миллиона гривень и от сбора в Пенсионный фонд - порядка 4 миллионов гривень. Кроме того, произойдет увеличение поступлений в бюджет от подоходного налога с граждан, который взимается в виде начислений на фонд оплаты труда, вследстие увеличения числа занятых в ювелирном производстве и обема их заработной платы.
Таким образом, по ожидаемым результатам, общего уменьшения поступлений в бюджет от установления ставки акцизного сбора на ювелирные изделия в размере 5 процентов не произойдет. Но хочу добавить, что в проекте Налогового кодекса вообще предусмотрена нулевая ставка. И поэтому я предлагаю также не уменьшать ставку акцизного сбора до 5 процентов, а сделать ее нулевой.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список, будь ласка. Депутат Петренко. За ним - депутат Ніколаєнко. Ну ми там з'ясуємо. Станіслав Ніколаєнко, я бачу, є. За ним - депутат Глухівський.
НІКОЛАЄНКО С.М. Соціалістична партія! Шановний доповідачу! У мене до вас буде два запитання. Перше. Як ставиться до вашого законопроекту щодо зменшення податків на ювелірні вироби, зокрема акцизного збору, Пенсійний фонд України? Які він передбачає збитки від зменшення надходжень до Пенсійного фонду взагалі?
І друге. Якщо вірити вашій логіці, то, якщо ми відмінимо акцизний збір, у нас буде ріст обсягу виробництва й реалізації різних дорогоцінних золотих товарів. Чи перекриємо ми за рахунок цього ті збитки, які будуть заподіяні в результаті відміни акцизного збору і зменшення надходжень до Пенсійного фонду і до бюджетів усіх рівнів?
Дякую.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Сборы от НДС и отчисления в Пенсионый фонд увеличатся. Почему? Я уже говорил, что дополнительные поступления появятся за счет увеличения оборота, а оборот увеличится на 68 миллионов гривень. Поэтому поступления в Пенсионый фонд увеличатся на 4 миллиона гривень, налог на прибыль - на 3,5 миллиона гривень, а НДС - на 11 миллионов гривень. Министерство экономики просчитало это и дало свое заключение. Поэтому поступления перекроются и никаких убытков не будет...
ГОЛОВА. Лев Глухівський. За ним - Рефат Чубаров.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановний Леве Юлійовичу! Ви пропонуєте суттєво зменшити акцизний збір - з 55 відсотків до 5 відсотків. Я можу погодитися, що ставки акцизного збору треба оптимізувати. Зменшення ставок акцизного збору приведе до зменшення ціни, значить, більше будуть купувати, розшириться ринок, буде більше надходжень від податку на додану вартість, від податку на прибуток, і десь, можливо, держава отримає до бюджету більше.
Але ви мені скажіть: ви пропонуєте понизити ставку з 55 відсотків до 5 відсотків і навіть до нуля? А може, не до нуля, а до 10 відсотків буде краще? От звідки ви взяли цю цифру - саме 5 відсотків? Це питання перше.
Питання друге. Звісно, ціна на ювелірні вироби стане дещо меншою і, можливо, стануть більше їх купувати. Але чи враховуєте ви купівельну спроможність нашого населення? Адже ювелірні вироби
- це не товари першої необхідності. І, можливо, навіть якщо це приведе до зменшення ціни на ювелірні вироби, громадяни їх усе одно не будуть купувати, тому що не мають за що купувати.
Дякую.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Сначала отвечу на второй вопрос. Я с вами не согласен. Это, на мой взгляд, даже не спорный вопрос. Люди покупали, покупают и будут покупать эти изделия, и практика это доказала. Что же касается вопроса, почему ставка, например, 5, 10 процентов или вообще нулевая. Возьмем опыт других стран. Например, ставка акцизного сбора на эти изделия в России - 5 процентов. И сегодня оттуда будут к нам везти эти изделия, так как они будут гораздо более конкурентоспособны. Более того, в проекте Налогового кодекса, который мы с вами будем принимать, там вообще предусмотрена нулевая ставка акцизного сбора на ювелирные изделия.
Спасибо за вопрос.
ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - Юрій Сахно.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановний Леве Юлійовичу! Як на мене, то різке падіння обсягу реалізації ювелірних виробів пов'язане в першу чергу з неплатоспроможністю населення. Я думаю, що це головний чинник, чому так різко скоротилося придбання ювелірних виробів. Але питання у мене в іншому.
У своєму виступі ви навели дані про те, що ціна на одиницю ваги ювелірних виробів з 1992 року виросла з 8 доларів до 14 доларів у 1999 році. Скажіть, а на міжнародному ринку які тенденції: хіба там ціна падає, а не виростає теж?
Дякую.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Ну, я не отслеживал состояние международного рынка, но на примере России скажу, что там, примерно, после того, как они приняли льготные ставки по налогообложению, по акцизному сбору, цена держится на одном и том же уровне.
ГОЛОВА. Юрій Сахно. Останнє запитання.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Леве Юлійовичу! Я продовжую запитання мого колеги і такі роздуми. Тобто в цілому світі спостерігається, на жаль, тенденція зменшення ціни на золото і на деякі інші дорогоцінні метали. Ну там ціна на платину чи на паладій зростає, а на золото - зменшується.
Ми ж весь час усе робимо для того, щоб купівельна спроможність населення і ціни на золото якраз ішли врозріз з цією тенденцією. Тобто фактично ми гробимо ювелірну промисловість, як ви кажете. Як ви вважаєте, чи не треба, врешті-решт, відмінити і цей пенсійний податок, який ми сплачуємо в Пенсійний фонд, про що вже сьогодні казали. Люди сплачують його кожного разу, коли купують дорогоцінні метали, в тому числі й золото. Ми цим ще поглиблюємо негативні тенденції стосовно ювелірної промисловості, про що ми вже говорили.
Дякую.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Спасибо за вопрос. Я однозначно с вами согласен. Но решать этот вопрос должны мы все вместе здесь, в зале. А я однозначно вас поддерживаю.
ГОЛОВА. Дякую. Час завершився. Виступ від комітету. Секретар профільного комітету Василь Цушко. Будь ласка.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Уважаемые члены президиума! Уважаемые народные депутаты! Наш комитет рассмотрел этот законопроект и поддерживает его, поскольку Министерство экономики и Служба безопасности Украины подтверждают своими расчетами и данными, что действительно ставка акцизного сбора на ювелирные изделия в 55 процентов загнала движение ювелирных изделий в тень. Службой безопасности нам была роздана справка (есть письмо на имя Ивана Степановича Плюща), что только за год 25- 30 миллионов гривень проходят через теневой оборот и не облагаются никаким налогом или сбором.
Предложение коллеги Миримского состоит в том, чтобы акцизный сбор снизить до 5 процентов, а сбор в Пенсионный фонд, так как это социальный сбор, сохранялся.
В проекте Налогового кодекса акцизный сбор на эти изделия вообще не предусматривается. Поэтому предложение комитета (в целях экономии времени я закончу на этом): принять этот законопроект в первом чтении, ко второму чтению учесть то, что говорил коллега Сахно (что этот сбор может быть вообще отменен). То есть ко второму чтению надо изучить предложения всех народных депутатов и решить, что делать.
Спасибо.
ГОЛОВА. Є запитання? Депутат Кирильчук. За ним - депутат Ратушний.
КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Як перший доповідач, так і другий доповідач нічого не сказали, які пільги і податки будуть передбачені для власних товаровиробників ювелірних виробів і для імпортерів. Чи це будуть однакові правила гри, чи різні?
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Евгений Иванович, мы не затрагиваем режим пошлин, мы говорим только об акцизном сборе. Это для того, чтобы отечественное ювелирное производство заработало и вышло из тени. Тогда за счет ПДВ и за счет налога на прибыль поступления в бюджет, по данным Минэкономики, наоборот увеличатся. И в тот же Пенсионный фонд за счет тех 5 процентов акцизного сбора поступит до 4 миллионов гривень, если произойдет легализация производства, если мы выведем его из тени. Оно ушло в тень, потому что акцизный сбор - 55 процентов. Вы прекрасно понимаете, что если на доходы установлены такие сборы, то ясно, что выгоднее работать в тени. А скупка у населения золота, по данным СБУ, происходит сотнями килограммов. Я назвал цифру скупки: 25-30 миллионов гривень, а в бюджет ничего не попадает.
Поэтому есть смысл отменить акцизный сбор, и за счет того, что заработает производство, что будут созданы рабочие места, пойдут отчисления в бюджет.
ГОЛОВА. Депутат Ратушний.
РАТУШНИЙ М.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 164, Тернопільська область). Шановний співдоповідачу! Ми повинні вирішити триєдину задачу. По-перше, не зменшити обсягу надходжень до бюджету. По-друге, зупинити імпорт дорогоцінних металів, який витісняє з ринку нашого виробника. Потретє, зробити все, щоб наші кращі ювелірні заводи, яких, справді, в Україні багато, всетаки могли працювати, створити їм для цього сприятливі умови.
А для того, мені здається, ви в проекті мали б записати чітко, що ми встановлюємо для національного виробника акцизний збір у 5 відсотків. Якщо буде записано "для національного", то тоді ми якоюсь мірою свою функцію виконаємо, і вже імпорт російських, турецьких, африканських дорогоцінних металів не буде нейтралізовувати наш ринок. На жаль, ви цього не записали.
МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Михаил Ярославович, я знаю, что вы по своим взглядам европеец. Но как раз потому, что мы стремимся в Европу и ратифицировали многие соглашения, мы не можем так записать. Но этот вопрос можно отрегулировать, установив пошлину. Поэтому я предлагаю вам и вашей фракции проголосовать за проект в первом чтении, а во втором чтении мы ваши предложения учтем.
ГОЛОВА. Дякую. Більше запитань немає? Дякую.
Переходимо до обговорення. Від уряду? Будь ласка, увімкніть мікрофон.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Дякую. Я хотів би підтвердити ту інформацію, яка вже прозвучала. Уряд підтримує ідею вивести ювелірні вироби з переліку підакцизних товарів узагалі. І до проекту Податкового кодексу уряд якраз таку пропозицію подав. Ми згодні, щоб цей товар не підлягав обкладенню акцизним збором, тому що ми втрачаємо його, як джерело доходів державного бюджету, оскільки адміністративні витрати значно більші, ніж сума, яка надходить до державного бюджету.
Але шановні народні депутати, Іване Степановичу! Я хотів би звернути увагу на таке. Оскільки цей законопроект подавався в минулому році, у ньому пропонується знизити ставки збору з 1 січня цього року по 1 січня наступного року. Враховуючи, що минуло вже п'ять місяців цього року і кошти від продажу цих товарів надійшли до державного бюджету, я думаю, що вводити цю норму з 1 січня немає сенсу. Наша пропозиція - ввести її з 1 січня наступного року, враховуючи, що, за прогнозом, державний бюджет має отримати кошти від акцизного збору десь близько 18 мільйонів гривень.
Підтримуючи цей законопроект, ми просили б, щоб автори погодилися змінити терміни введення закону в дію.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ми сьогодні розглядали проект закону концептуально в першому читанні. У вас є можливість навіть після голосування його в першому читанні подати свою пропозицію при розгляді проекту в другому читанні чи при остаточному його прийнятті. Навіть якщо автори це не підтримають, то ваша пропозиція все одно буде голосуватися в залі. Але я думаю, що автори вас підтримають.
Все. Ми завершили. Переходимо до обговорення.
Слово надається народному депутату Олексію Андрійовичу Марченку. За ним - депутат Журавський. Я його не бачу.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Фракція партії "Демократичний союз" завжди виступала за скорочення різноманітних податків та зборів. Ми будемо підтримувати в цілому і цей проект з урахуванням позитивних висновків Мінекономіки та профільного комітету. Тим більше, що сюди прибув Василь Васильович Регурецький, якого ми шануємо і поважаємо, для того, щоб попросити нас підтримати цей законопроект. Тому ми проект будемо підтримувати з урахуванням його зауважень.
При цьому наслідком прийняття проекту не повинно стати зменшення бюджетних доходів, про що якраз сказав Василь Васильович. Адже, незважаючи на скорочення обсягу надходжень від акцизного збору, бюджет буде отримувати інші податки завдяки стимулюванню ювелірної промисловості.
У той же час законопроект викликає декілька запитань. Автори проекту посилаються на досвід іноземних країн з оподаткування ювелірних виробів, але рівень податків у цих країнах не наведено. Немає необхідного обгрунтування щодо встановлення ставки саме у 5 відсотків. Але ювелірні вироби не є товаром першої необхідності, і без належної аргументації недоцільно суттєво зменшувати рівень оподаткування цих товарів. Можливо, для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів краще було б запровадити ввізне мито.
Також слушним є зауваження Головного науково-експертного управління щодо можливості розгляду цього питання при підготовці проекту Податкового кодексу. Відповідно до викладеного фракція партії "Демсоюз" пропонує законопроект прийняти в першому читанні за умови його доопрацювання та належного обгрунтування запропонованої ставки до другого читання.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається Михайлу Ярославовичу Ратушному. Депутат Журавський не з'явився.
РАТУШНИЙ М.Я. Шановні колеги! Шановні народні депутати! До фракції Українського народного руху надійшло звернення трудових колективів Львівського та Київського ювелірних заводів. Я думаю, що аналогічні звернення надійшли й до інших фракцій. У чому суть проблеми? Суть проблеми в тому, що українські ювеліри неодноразово отримували високі призи на різних міжнародних конкурсах, українські ювеліри вважаються славними майстрами ще з давніх-давніх часів.
Чому необхідно внести такі зміни? З огляду на те, що нам потрібні бюджетні надходження для забезпечення пенсіонерів, цілком слушно, що ми поклали на цей вид виробництва доволі й доволі серйозне навантаження. Відповідно цей бізнес почав працювати на чорному ринку. Чорний ринок починає бути присутнім на нашому українському ринку. Це, як правило, завізна низькоякісна, низькосортна ювелірна продукція, яка завозиться втемну, яка фактично уникає оподаткування. Тому наша фракція вважає, що зміни такі в законодавство можна внести. Але питання потрібно врегулювати в такий спосіб, щоб, з одного боку, не потерпів бюджет, бо якщо потерпить бюджет, то відповідно потерплять пенсіонери, вчителі, працівники культури, яким немає часу думати, де купити ювелірні вироби, вони думають, як звести кінці з кінцями, з другого боку, щоб ми створили певний пільговий режим для нашого українського виробника.
Ми, рухівці, завжди казали, що Україна - Європа, і тому ми повинні керуватися європейськими законами, і мені приємно, що представник Соціалістичної фракції і соціалісти хочуть, і зараз це підтримують, кажуть, що треба йти в Європу. Я думаю, ми спокійно можемо обійти вимоги, які ставлять до нас ГАТТ і всесвітні торговельні організації (навіть їхні положення дозволяють створювати до 2004 року пільговий режим для національного виробника), і в другому пункті цього проекту чітко записати, що для українського національного виробника ми передбачаємо акцизний збір у 5 відсотків. У такий спосіб наша фракція підтримує цей проект у першому читанні і внесе цю пропозицію до другого читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ми завершили обговорення. Пропозиції, які вносили депутати, ви чули: проект можна прийняти в першому читанні і продовжити роботу над його доопрацюванням.
-----------
Наступний проект - реєстраційний номер 1104, проект Закону про внесення змін до Закону України про рекламу (нова редакція). Але я не бачу доповідача Шевченка. Де він? Шевченко Віталій Федорович де? Є Шевченко? Чи ви будете доповідати? Ви будете. А чому ж не внесли зміни? Депутат Потімков. Будь ласка.
ПОТІМКОВ С.Ю. Шановні народні депутати! Відповідно до доручення Верховної Ради України комітет доопрацював законопроект після попереднього слухання, яке, нагадую, відбулося 3 грудня 1999 року, і пропонує розглянути проект Закону України про рекламу в новій редакції.
Після прийняття чинного Закону про рекламу в липні 1996 року минуло небагато часу, але реклама від бізнесу розвивається динамічно, має надзвичайно широкий суспільний резонанс, торкається не лише підприємців, а й усіх громадян України.
До Верховної Ради України надійшли законопроекти про внесення змін до закону від Кабінету Міністрів України, від народних депутатів України Чайки, Гаврилова, Деркача, Волкова, Сафронова, Коновалюка, Цушка, Косаківського, Мельникова, Подгорного та Сахна, Костенка. Всього 10 законопроектів плюс ще законопроекти від депутатів Бабича та Борзова.
Усі пропозиції народних депутатів включені до порівняльної таблиці і більшменш враховані при доопрацюванні.
При доопрацюванні законопроекту враховано також переважну більшість усних пропозицій народних депутатів, висловлених під час його попереднього обговорення на засіданні Верховної Ради України 3 грудня 1999 року. Дозвольте зупинитися на деяких принципових моментах законопроекту.
Перше. Враховані пропозиції багатьох народних депутатів про виключення з проекту розділу про політичну рекламу. Члени комітету вважають, що сьогодні доцільніше прийняти з цього питання окремий закон, і сьогодні ми будемо його розглядати. Це проект закону, поданий депутатом Мішурою. Це значить, що такої ж думки дотримується і Центральна виборча комісія.
Друге. З порівняльної таблиці ви бачите, що поправки внесені до 26 з 30 статей чинного закону. Запропоновано три нові статті, і не виключено, що до другого читання змін буде більше. Можуть з'явитися ще нові статті.
Однак ми вважаємо, що, незважаючи на таку кількість конкретних поправок, концепція закону залишилася незмінною. Розробники законопроекту з огляду на нагромаджений досвід прагнули повніше врегулювати відносини в рекламній діяльності і разом з тим не допустити надмірних обмежень і зарегульованості в цій сфері.
Третє. Складними виявилися питання законодавчого врегулювання контролю за рекламною діяльністю і питання щодо визначення державних органів, які здійснюватимуть такий контроль. Розглядалися такі варіанти.
Зберегти в законі кількість державних органів, які мають право контролю (у чинному Законі про рекламу їх чотири: Мінінформполітики, тепер Держкомінформполітики, Держстандарт, Антимонопольний комітет і Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення).
Збільшити перелік таких державних інституцій, враховуючи значну специфіку певних видів реклами.
Комітет дійшов згоди скоротити кількість контролерів до двох (Держстандарт і Антимонопольний комітет), водночас посиливши роль Ради з питань координаційної діяльності в галузі реклами при Кабінеті Міністрів України, а також об'єднань громадян і підприємств у галузі реклами. На нашу думку, це відповідає загальним світовим тенденціям поступового переходу рекламної діяльності до саморегулювання. Але ми розуміємо, що при цьому залишається невирішеним питання контролю за рекламою на радіо і телебаченні. Адже відповідно до законодавства України моніторинг телерадіопростору має право і повинна здійснювати лише Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Контроль за рекламою цінних паперів як досить специфічний вид реклами. Ми тут розуміємо, що буде розвиватися фондовий ринок. І знову ж таки не вирішено питання контролю. Повторних пропозицій з цих питань від суб'єктів законодавчої ініціативи не надійшло, але можливість їх урегулювати зберігається при підготовці законопроекту до другого читання. До речі, про це говориться і у висновку Головного науково-експертного управління.
У законопроекті пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства про рекламу і впорядкувати норми застосування штрафних санкцій до порушників чинного законодавства, що є надзвичайно слабким місцем сучасної практики.
Детальніше хочу зупинитися ще на одному питанні, що викликало значну увагу при попередньому обговоренні проекту. Це реклама алкогольних та тютюнових виробів. Комітет на окремому засіданні розглядав законопроект народного депутата України Мельникова, який пропонує заборонити рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами, та проект народних депутатів Подгорного і Сахна, котрі пропонують заборонити рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів будь-якими засобами і вилучити з чинного закону статтю 21 "Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв" (до речі, це позиція фракції "Яблуко").
Уважно розглянувши ці пропозиції, члени комітету, голова комітету Олександр Зінченко дійшли висновку, що на цьому етапі треба заборонити рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв електронними засобами інформації. Тобто абсолютно заборонити, і ми це підкреслюємо. У перспективі треба йти до заборони реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв узагалі, на будь-яких носіях.
У законопроекті виписані норми щодо захисту інтересів громадян і суспільства від недобросовісної реклами та про відповідальність за порушення законодавства про рекламу. Запропоновані чіткі обмеження щодо рекламної діяльності в Україні, права і обов'язки учасників рекламного процесу, їх відповідальність за достовірність і точність рекламної інформації.
Наголошу, що прийняття проекту не вимагає додаткових витрат з державного бюджету. Більше того, очікуються додаткові надходження до бюджету.
Комітет пропонує прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України про рекламу (нова редакція) за основу. Головне науково-експертне управління, висновок якого вам роздано, також підтримує цю пропозицію.
Дякую за увагу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список. Народний депутат Мусієнко. Наступний
- депутат Чиж.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибі. Шановний Сергію Юрійовичу! Я погоджуюся з тим, що й комітетом, і вами особисто проведена значна робота, підготовлено дійсно грунтовний законопроект. Одне принципове питання. Чи не є ключовою стаття 12, де йдеться про рекламу на телебаченні і радіо? Я собі уявляю: якщо б її в такому вигляді прийняти, то це була б велика радість для телеглядача і радіослухача. Чому? Тому що, власне, реклами не буде під час демонстрації кінофільмів, трансляції видовищ, різних концертних заходів і так далі. Але чи не призведе це до того, що в Україні залишиться одне лише славнозвісне УТ-1, оскільки решта каналів за таких умов не зможуть існувати, бо їхнє існування - це насамперед реклама.
І от тут тоді друге запитання. Чи обговорювалася ця проблема, знаєте, так - з підрахунками, з фінансовими обгрунтуваннями і таке інше - разом з зацікавленими організаціями, з представниками інших телекомпаній? Насамперед отих комерційних, які сьогодні створюють простір для свободи слова, для свободи вираження думки?
Спасибі.
ПОТІМКОВ С.Ю. На мою думку, коли ми перейдемо (а я маю таку надію) до процедури другого читання, то нам треба, дійсно, зустрітися з представниками комерційних каналів. Але я нагадую, що головою нашого комітету є шановний Олександр Зінченко, який має певний досвід і, скажемо так, відношення до телевізійного бізнесу, саме до комерційної телевізії в Україні. Ви розумієте, що питання будуть виникати, будуть.
Стосовно підрахунків. Ну давайте сядемо, підрахуємо. Проте можна впорядкувати рекламу, але не робити того, що коїться зараз, коли просто телевізійна продукція рветься будь-коли, у будь-який спосіб. Є досвід західних країн. Можливо, у нас колись буде суспільне телебачення. Скажімо, в Америці на суспільному телебаченні взагалі немає реклами. Взагалі! Нічого, живе ця організація, хоча вона не така прибуткова, як комерційні канали. Я розумію, що є таке питання, і, скажімо, при доробці цього законопроекту, може, дійсно слід провести зустріч членів нашого комітету з представниками провідних комерційних каналів, щоб вони теж сказали своє слово, висловили своє бачення цієї проблеми. Але впорядковувати ситуацію треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж. Наступний - депутат Глухівський.
ЧИЖ І.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Вікторе Володимировичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановний Сергію Юрійовичу, є такі запитання. Я, як, мабуть, і ви, розумію, що реклама - це спосіб сприяння громадянинові, немовби додаткова йому послуга, допомога вибрати правильно товар, а вже потім спосіб зароблення грошей і підтримки тих компаній, які займаються рекламою. Наскільки ми зможемо відсікти недобросовісну рекламу? Іноді рекламується товар, якість якого протилежна тому, що в цій рекламі закладено? Це перше.
І друге. Коли ми з вами вже нарешті всетаки зупинимо рекламу відомого жіночого товару, бо більш нічого в нас немає на телеекранах? Коли ми справді стимулюватимемо розвиток реклами вітчизняної продукції? Ми розглядали цей законопроект і виходили саме з цього. Але наскільки його прийняття стимулюватиме нашого виробника? Як вам здається?
Дякую.
ПОТІМКОВ С.Ю. Ми розуміємо, що "музику", яку ми чуємо, замовляють. Тому якщо, скажімо, йде реклама жіночих предметів, то ми розуміємо, чому вона дається в такому обсязі. За цим стоять просто великі гроші. Були б інші товари, за якими стояли б такі гроші, рекламували б ці товари.
Більшість питань, які ви поставили, мають риторичний характер. Розумієте, Мак-Люен, американський фахівець, колись сказав: "Не будемо себе дурити, реклама - це війна з підсвідомістю людини". Ми ж розуміємо, що зараз у нас виросло нове покоління дітей, у яких під тиском реклами сформувалася вже інша свідомість. Американці проводили дослід, коли досліджували це питання. Вони стверджують, що школярі зараз не можуть зосереджуватися на якомусь предметі, як це було, скажімо, 10 або 20 років тому, бо реклама ніби вибухає і формує рвану свідомість. Тобто весь час, поки ти щось дивишся, ти чекаєш рекламу. Це такий наркотик.
Тобто без реклами не можна, ми розуміємо це. Але знову ж таки треба це питання врегульовувати. І я кажу: давайте приймати цей законопроект, бо це крок до нормальних підходів у цій сфері, оскільки зараз це просто не врегульовано. Ми ж бачимо, що робиться з рекламою тютюну та алкогольних напоїв! Це більш важливе питання, аніж там реклама жіночих принад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський. Наступний - депутат Гуцол.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Дякую. Фракція Народного руху. Я у зв'язку з розглядом нової редакції Закону про рекламу хотів би задати два запитання. Ось у статті 6 мова йде про використання у рекламі деяких об'єктів промислової власності, зокрема знаків для товарів і послуг, логотипів. Але, крім цього, тут вживається ще один термін, а саме "промислові знаки". Я такого об'єкта промислової власності не знаю, я знаю "промисловий зразок". Але промисловий зразок - це зовнішній вигляд, дизайн, а не логотип. Його можна використовувати тільки у вигляді фотографії чи малюнка. Незрозуміло також, про що може йти мова, коли говориться "мовою оригіналу"? Це запитання перше.
І запитання друге. У статті 21 пропонується накласти розумні обмеження на рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв. Я думаю, що наша фракція приєднається до того, щоб цю рекламу різко обмежити, бо ці вироби - це соціальне зло. Але ось у пункті 6 останній абзац, чомусь випали слова "алкогольні напої". Тут написано: "спонсорування або промоція" на радіо і телебаченні знаків для товарів та послуг, що належать виключно тютюновим виробам". А чому також і не "алкогольним напоям", хотів би я запитати?
Дякую.
ПОТІМКОВ С.Ю. Стосовно другого запитання. Це, мабуть, така чисто редакційна помилка.
Стосовно першого запитання. Там є багато і більш серйозних зауважень щодо термінологій. Тут я з вами згоден. Ну давайте під час другого читання звернемо на це увагу. Давайте термінологічно більш точно все визначимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.
ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист". Шановний колего! Чи ви знаєте, що у нас в Україні викурюють 70 мільярдів цигарок на рік? Тільки в одному Києві від цієї отрути помирає майже 70 тисяч людей, із них більше всього - молодь, підлітки.
Шановний колего! Партія "Яблуко", Екологічна партія України "Захист" завжди стояли на позиції захисту наших підлітків і всіх людей, на позиції екологічного захисту. Екологи України проти будь-якої реклами і такої, як американська, як зараз є: "З любов'ю до Америки". Дуже добре, якби до Америки з любов'ю, аби тільки не з отрутою.
Шановні колеги! Ми маємо розуміти, що ми не повинні дати нікому просто вбивати наших людей. Ми свідомо йдемо на те, що рекламуємо американський продукт, котрий шкодить нашим українським людям. Не можна того робити. І ми стоїмо на позиції заборони будь-якої реклами.
Ви подивіться, що робиться в нашій столиці! Тільки на одному Хрещатику сотні таких реклам. Невже ми не можемо заборонити нищити Україну і українських людей, особливо підлітків?
Дякую за увагу.
ПОТІМКОВ С.Ю. Як представник фракції "Яблуко", я підкреслюю, що, дійсно, ми за повну заборону такої реклами на будь-яких носіях. І це буде стратегічним рішенням, бо, на мою думку, більшість наших рішень, на превеликий жаль, носить такий оперативнокон'юнктурний характер. Тобто ми кажемо: от прийде час, а ми потім... Тут треба сьогодні прийняти таке рішення.
Тому я кажу, давайте зробимо це зараз, коли є згода на те, щоб заборонити цю рекламу електронним засобам. Я за те, щоб зробити це якомога скоріше. Бо, скажімо, на Заході розуміють, що вся ця реклама йде до нас хвилею. У себе вони її забороняють, а з нас вони роблять, ну, я не знаю, своїх рабів у даному разі. Розумієте? Тобто господар уже не курить, а хай курить раб, а господар з цього буде отримувати прибутки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Шановні колеги, переходимо до обговорення даного питання. Слово надається народному депутату Пилипчуку... Народний депутат Журавський...
Народний депутат Сахно. Наступний - депутат Беспалий.
САХНО Ю.П. Фракція "Яблуко". Шановні колеги! В обговоренні цього питання я пропонував би вам звернути увагу на два моменти. Перший момент - це момент процедурний. Ми з моїм колегою і співавтором Подгорним Сергієм Петровичем вважаємо, що Комітет з питань свободи слова та інформації порушив наше депутатське право на внесення проекту закону на розгляд. Ми подали проект Закону про внесення поправок до Закону про рекламу, в якому (сьогодні тут про це точилась розмова) пропонується категорично заборонити будь-яку рекламу спиртного і тютюну і на електронних носіях, і на стендах, і в іншому вигляді.
На жаль, комітет проігнорував цю нашу пропозицію. Він розглянув наш і всі інші подібні законопроекти про внесення змін до Закону про рекламу, деякі врахував, деякі не врахував, а в цілому питання не розглянуто. Тому ми все-таки вимагаємо, Вікторе Володимировичу, щоб цей актуальний проект закону (а ви бачите, якого розголосу сьогодні набуває це питання, і з виступу пана Гуцола, і з виступу самого Потімкова) усе-таки був розглянутий як окрема поправка до закону. Ми розглядаємо кожен день купу поправок до законів про акциз, про податок на додану вартість, по сто проектів розглядаємо за два роки і не вносимо один проект закону. Чому такий актуальний проект ми не можемо розглянути сьогодні?
Момент другий. Я не буду казати про небезпеку від паління табаку, вживання спиртних напоїв. Це право кожної людини, займатися цим, чи ні (до речі, у п'ятницю ми будемо розглядати законопроект про небезпеку паління окремо), але і в тому законі, і в проекті, який сьогодні доповідав Сергій Юрійович (на жаль, він злукавив), заборона на рекламу тютюнопаління і спиртного у засобах масової інформації передбачається. Але все одно ми щодня бачимо, скажімо, по каналу "Інтер": "Первак - не лівак, щоб стояв у кожній хаті", "Встретил старого друга", "Прийди, купи у найближчому магазині". Тобто прихована реклама йде, і ніхто цього не припиняє. Пройдіться лише вулицями Києва, проїдьте по проспекту Перемоги. Стоїть 40 стендів-білбордів, на 35 з них реклама спиртного, тютюну на порушення Закону про рекламу ближче 100 метрів від шкіл. Таких прикладів багато не лише в Києві. І це продовжується.
Тому це питання є актуальним, і ми вважаємо, що маємо його обов'язково розглянути окремо і внести свої поправки. Інакше це буде порушенням депутатського права.
Ми закликаємо всі фракції в процесі голосування все-таки підтримати нашу поправку про повну заборону реклами тютюну і спиртного, щоб вона увійшла в нову редакцію Закону про рекламу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Беспалому. Наступний - депутат Красняков.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Ми давно знаємо вислів, що реклама є двигуном торгівлі, і дуже цікаво було подивитися, хто є двигуном реклами в Україні... А це майже в повному складі Комітет з питань інформації. І особливу активність проявляє, як бачимо, фракція "Яблуко", яка, виявляється, взагалі проти реклами. Трошки дивна позиція - виступати в принципі проти реклами, але так активно підтримувати.
Питання, яке є дискусійним: чи треба приймати окремий закон про політичну рекламу? Я думаю, це питання доцільності, і в нас залишаються щодо цього сумніви. Але от щодо того, що не треба рекламувати ті речі, які треба забороняти, сумнівів немає. І з великим здивуванням (я дуже уважно переглянув цей проект закону) я побачив, як тут фактично пропонується створити умови для реклами таких шкідливих речей, як алкоголь і паління. Причому щодо алкоголю, то тут, у статті 21, дуже лукава є зачіпка: "У нічний час з 23 години".
Даруйте, 23 година ніколи не була нічним часом. Це прайм-тайм! Ми знаємо, що один весняний день рік годує, і я думаю, що ця одна година (з 23 до 24) - це є та рекламна година, яка буде годувати не одну зграю тих, хто отруює наше населення. І ми думаємо, що треба все-таки повністю відмовитися від реклами таких шкідливих звичок.
Крім того, у нас стало вже недоброю традицією "пхати" в окремі закони все, що треба і що не треба. Наприклад, стаття 27 про відповідальність за порушення закону взагалі не може бути предметом цього закону. Якщо ми норму про відповідальність за порушення закону вносимо не в Кодекс про адміністративні правопорушення, не в Кримінальний кодекс, а в такі окремі галузеві закони, то це є швидше якраз спосіб уникнути відповідальності за правопорушення, бо ніякі правоохоронні органи не здатні проконтролювати тисячі законів, які ми тут похапцем намагаємося проштампувати.
Тому в цілому цей проект є змістовно кращим, ніж чинний закон (хоча тут не можна не погодитися з паном Сахном, що ніхто не вправі обмежувати законодавчої ініціативи депутатів), але він усе ж таки, з юридичної точки зору, зроблений настільки неохайно, що, можливо, було б краще цьому великому колективу авторів ще над ним попрацювати для того, щоб у нас у галузі реклами панував закон, а не беззаконня, як зараз.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Краснякову. Наступним буде виступати депутат Шевчук.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Комитет Верховного Совета по вопросам науки и образования поручил мне высказать наше общее мнение - мнение комитета. Члены комитета в полном составе выступают против включения в законопроект положений, касающихся рекламы табачных и ликеро-водочных изделий, о чем говорилось ранее.
Мы исходим из того, что авторы проекта, включая положения статьи 8 и статьи 21 о рекламе табачных изделий и алкогольных напитков, не учитывают ситуацию, которая сегодня складывается со здоровьем подрастающего поколения и всем, связанным с этим в дальнейшем.
Несколько примеров. Опрос учащихся в городе Киеве показал, что каждый пятый учащийся курил или курит. В 1997 году в Украине официально выявлен 101 случай алкогольного психоза. В стране 14 тысяч детей, которые употребляют спиртное. Исследования свидетельствуют, что 23 процента женщин до 30 лет курят, 60 процентов - употребляют алкоголь. Вы понимаете, каковы последствия.
Еще пример. В 1997 году зарегистрировано 10212 смертельных исходов из-за отравления поддельной водкой. И сегодня действительно (то, о чем говорил коллега Сахно) закона, разрешающего рекламу табачных изделий и алкоголя, у нас нет, но на том же "Интере" скрытая реклама их свободно присутствует.
Среди всех видов заболеваемости на рак органов дыхания приходится 20,1 процента. Угрожающих масштабов достиг туберкулез. И это также связано с употреблением алкоголя и особенно табачных изделий.
Поэтому мы считаем (высказываю и свою точку зрения), что авторы проекта, которые активно над ним работали, должны понимать, что грызня за эфир - это ведь и война за право на рекламу. Реклама дает десятки миллионов долларов в год и является существенной подкормкой, особенно накануне предстоящих выборов.
И последнее. Мы предлагаем в Законе о рекламе пункт 1 статьи 8 дополнить словами "рекламировать табачные изделия и алкогольные напитки запрещается", а статью 21 полностью исключить из закона и, само собой, в дальнейшем изменить нумерацию статей.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Шевчуку, наступний - депутат Гуцол.
Слово для виступу надається народному депутату Шевчуку! Увімкніть з місця мікрофон народного депутата Шевчука.
ШЕВЧУК С.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 23, Волинська область). Спасибі. Я погоджуюся з багатьма позиціями як попереднього виступаючого, так і представників інших фракцій. Моє доповнення стосується лише реклами тютюнових виробів у громадських місцях, зокрема на вулицях нашої столиці. У багатьох країнах світу це питання вирішується таким чином, що реклама тютюнових виробів дозволяється лише в місцях продажу цих виробів, оскільки споживачі тютюнових виробів вправі мати інформацію про якість, склад і інші характеристики цих виробів. Але там це можливо лише в тих місцях, де тютюнові вироби продаються, і ні в якому разі не на дорогах, не на шляхах, а тим більше не біля публічних закладів.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Гуцолу. Наступний - депутат Баулін.
ГУЦОЛ М.В. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановні колеги! Ви знаєте, коли великі політики, економісти з цієї високої трибуни говорять про рекламу, про прибутки (я не хочу називати їх прізвища, тому що зараз будуть просити надати слово для репліки), то я назвав би їх просто - демагоги. Хай би вони хоч трохи подумали про здоров'я наших людей, особливо підлітків, 70 відсотків котрих хворі.
Ми завтра не будемо мати солдатів у армії, тому що всі наші діти хворі. Тотальна і масова реклама паління в Україні, а особливо в Києві, приносить шкоду здоров'ю нашої нації настільки, що тільки в одному Києві, у нашій столиці, помирає від паління, від нікотину, майже 70 тисяч людей.
Шановні друзі! Я за нормальну рекламу, де не рекламують "солодку Америку". Хай вони свої солодощі рекламують у Вашингтоні, а не в нас, у Києві, щоб убивати нашу молодь, убивати наших підлітків. Така реклама - це ганьба.
Екологи України виступали і будуть виступати проти такої реклами. Разом з фракцією "Яблуко" ми стоїмо на позиції захисту здоров'я нації, і ми це будемо відстоювати, хто би не хотів іншого. Це торкається здоров'я людей: і лівих, і правих, і центристів. Всяка реклама, котра шкодить нашим людям і підліткам, є негативною. Я ще раз наведу приклад, у Києві палять 800 тисяч осіб, із них - 150 тисяч жінок. Це жінки від 20 до 29 років. Скажіть, будь ласка, чому в нас діти народжуються з фізичними вадами? Тільки тому, що ми свідомо йдемо на те, що рекламуємо тютюн і алкогольні напої. Чому ми, народні депутати, народні обранці, не робимо всього для того, щоб категорично відмовитися і заборонити це? Якщо американцям потрібна така реклама, будь ласка, нехай ведуть її у себе. Вони наше сало ні в якому разі не будуть рекламувати, ні за які гроші.
Тому і я, і екологи України, і партія "Яблуко" будемо виступати проти такої реклами, котра нищить наших людей, знищує молодь і підлітків. Ганьба таким рекламодавцям! Не можна, шановні колеги, допустити до того, щоб ми просто вимирали і просто не було б на Україні людей. Я закликаю вас обов'язково врахувати нашу поправку стосовно того, щоб не було реклами, котра фізично нищить нашу націю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Бауліну. Наступний - депутат Соломатін. За ним - депутат Чиж.
СОЛОМАТІН Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги, всі попередні виступаючі відверто визнали, що реклама - це легалізована інформаційна війна. Хто її веде і проти кого? Це було викладено не зовсім зрозуміло, але ж така інформаційна, психологічна війна йде, і тому цілком доречно виглядають певні положення в новій редакції проекту закону щодо функції контролю за рекламною діяльністю, щодо здійснення моніторингу, але в жодному з виступів не було акцентовано уваги на тому, хто, як і за яких умов буде робити цей моніторинг. Це з одного боку. З другого боку, хто і які заходи буде здійснювати стосовно тих, хто порушує певні перестороги і хто порушує певні законодавчі положення?
Ішлося про те, що найбільш доцільно зосередити функції контролю за рекламною діяльністю Держстандарту, який взяв на себе повноваження захисту прав споживачів, і Антимонопольному комітету.
Але ж справа не лише в тому, щоб заборонити і попереджувати певні формальні умови і ознаки порушення рекламної діяльності, але насамперед у тому, щоб не допустити в рекламній діяльності певного психологічного посягання на свідомість людини, перш за все на свідомість нашого молодого покоління.
Саме це положення і саме це питання не зовсім опрацьовано в цій новій редакції проекту закону. Тому, на мою думку, питання захисту від недобросовісної реклами недобре опрацьовано в цьому законопроекті.
Я хочу нагадати, що в одній, так би мовити, нецивілізованій країні (мається на увазі Афганістан) з традиціоналістськими поглядами, з традиціоналістським світобаченням ті політичні сили, які там існують - таліби, не лише заборонили будьяку рекламу, а взагалі заборонили телебачення. Я цим не хочу сказати, що і нам слід іти цим шляхом, але ми повинні застосувати будь-які засоби, щоб не допустити втручання в свідомість молодого покоління ось цих інформаційних бійців, які стоять на боці цих рекламних кампаній. Ми вправі це зробити, і ми обов'язково маємо це зробити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чиж.
ЧИЖ І.С. Дякую, Вікторе Володимировичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановні колеги! Чому виникла необхідність корекції законодавства про рекламу і чому комітет довгий час розглядав це питання в різних варіантах? Тому що ми бачимо, що відбувається з рекламою, ми бачимо, хто що хоче, те й робить. І, безумовно, треба жорсткіше врегульовувати ці питання, зокрема стосовно недобросовісної реклами, стосовно реклами алкоголю, тютюну і так далі.
З цього й виходив комітет, коли пропонував цей проект до розгляду. Крім того, ініціативно депутатами була внесена маса проектів на цю тему.
Безумовно, дуже часто рекламується той продукт, який просто навіть продукувати не потрібно, злочинно, іноді й небезпечно. На щастя, сало не треба рекламувати, бо сало воно є сало, навіщо його рекламувати. Дуже часто саме ота заокеанська реклама приховано несе в такій яскравій обгортці загрозу життю і здоров'ю наших громадян. З цього треба виходити. Я ще раз підкреслюю свою особисту позицію, що рекламу нам, як законодавцям, слід розглядати як спосіб сприяння громадянинові зробити правильний вибір товару, якісної послуги, як додаткову послугу, а вже потім як спосіб добування прибутків, як комерцію і так далі. Якщо ми виставимо такий акцент, ми справді зробимо нормальний закон, який буде діяти на користь громадянам України.
Я хотів би, щоб у новому законі було чітко зафіксовано норму про особливе сприяння рекламі власного продукту вітчизняного виробництва і досить жорсткі обмеження щодо недобросовісної реклами, які б мали реальне застосування, а не просто декларувалися в законі, щоб застосувалися відповідні санкції. Я вже не кажу про те, що навіть реклама певного специфічного виду товарів шкідлива, з точки зору захисту суспільної моралі. Мені дуже шкода, що законопроект, автором якого є я і який тричі тут голосувався, про захист суспільної моралі досі не прийнятий. Але коли ми врегульовуємо ці питання через Закон про рекламу, ми повинні це враховувати.
Мені здається, що нам потрібно, безперечно, вилучити із Закону про рекламу норму про заборону реклами тютюну, горілки. Це повинно рекламуватися в місцях їх продажу. Заходиш у магазин, там є реклама саме цього товару. А все інше врегульовувати на користь власного, вітчизняного виробника. Тоді результат буде саме таким, яким повинен бути.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми закінчили обговорення даного питання. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться завтра, у четвер.
-----------
Слухається наступне питання порядку денного - проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію. Доповідає член Комітету з питань свободи слова та інформації Мішура Валерій Дмитрович. Будь ласка, Валерію Дмитровичу.
МІШУРА В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Шановні народні депутати! Дозвольте представити вам проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, розроблений робочою групою, до якої входили народні депутати - члени нашого комітету, Комітету свободи слова і інформації, представники Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіо, журналісти, політологи, спеціалісти з реклами, спеціалісти PR, вчені в галузі права.
Я хотів би сказати, що проект закону пройшов експертну оцінку в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради України, у Центральній виборчій комісії і в Державному комітеті з питань інформаційної політики, телебачення і радіо. Вони за прийняття такого законопроекту в першому читанні, але висловили ряд зауважень, які можуть бути враховані при підготовці цього законопроекту до другого читання. У даному проекті закону пропонуються способи і механізми вирішення ряду важливих проблем, які до цього часу не врегульовані належним чином в діючому законодавстві України. Він базується на нормах статей 15 і 34 Конституції України щодо політичної та ідеологічної різноманітності та конституційних гарантій прав громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Законодавче вирішення проблем функціонування політичної реклами і політичної агітації є, на наш погляд, на погляд розробників цього законопроекту, актуальним і своєчасним, тому що саме в політичному житті, яскравим і наочним проявом якого для розуміння пересічних громадян є якраз політична реклама і політична агітація, ми спостерігаємо багато збочень, які насаджуються в суспільстві певними політичними силами за допомогою адміністративних, фінансових і інформаційних ресурсів. І це веде до того, що топчуться демократичні принципи рівних умов щодо розповсюдження будь-якої інформації, політичних ідей і програм, свободи слова. Це дуже серйозні речі, від правового забезпечення яких залежить, піде Україна далі шляхом справжньої, а не "показушної", лише декларованої демократії, чи покотиться до найгірших форм тоталітаризму і диктатури.
Чому проблеми політичної реклами і політичної агітації поєднані в одному законопроекті? Не можна не сказати, що питання агітації певною мірою врегульовано у законодавстві про вибори і референдум, проте це врегулювання обмежено рамками лише передвиборної чи передреферендумної кампаній у той час, як у суспільному житті політична агітація і політична реклама є постійно діючим фактором. І я на цьому хотів би наголосити.
А що стосується політичної реклами, то вона є однією з форм політичної агітації, тоді як політична агітація не може обійтися без політичної реклами. Вони взаємопов'язані. Іншими словами, політична реклама - це основа політичної агітації, її база.
У поданому проекті закону пропонується вперше в Україні ввести у правовий обіг низку понять, які означають реально існуючі явища. Це, наприклад, політична реклама, політична агітація, суб'єкти політичного процесу, політична контрреклама, антиреклама, фальшива і прихована реклама, агітація і таке інше.
Ці явища дуже яскраво проявилися під час виборчої кампанії 1998 року, Президентської виборчої кампанії, референдуму.
Під політичною рекламою пропонується розуміти будь-яку за обсягом інформацію про суб'єктів політичного або виборчого процесів, яка розповсюджується у будь-якій формі, у будь-який спосіб, не заборонений законом, з метою привернути до цих суб'єктів увагу і створити позитивне до них ставлення. Суб'єктами політичного процесу вважаються ті, хто прагне досягнення певних політичних цілей.
Політична агітація - це система заходів, які мають за мету сформувати певну політичну позицію і певну політичну поведінку, яка і виражається потім у підтримці чи непідтримці суб'єктів політичного чи виборчого процесів.
Контрреклама має на меті спростувати або поставити під сумнів чиюсь рекламу.
Антиреклама - це практично негативна реклама.
Прихована реклама - це включення певної інформації в передачі, що не мають ніякого відношення, скажімо, до політики чи політичних проблем, політичного чи виборчого процесу і ніяк не позначені.
Фальшива реклама - це та реклама, яка виробляється і розповсюджується від імені, але без дозволу того, хто представлений у цій рекламі.
Є визначення, що таке недобросовісна реклама: це реклама, в якій наводяться факти, які не відповідають дійсності.
Ці визначення, я хотів би підкреслити, вкрай необхідні для ідентифікації політичної реклами і політичної агітації, а це буде мати дуже велике значення, коли доведеться оцінювати реакцію на ці речі з боку суб'єктів політичного або виборчого процесу, Центральної і інших виборчих комісій різного рівня.
Прийняття цього законопроекту буде цілком суспільно виправданим. Особлива актуальність його зумовлена якраз необхідністю демократизації українського суспільства на конституційних засадах, його політичного структурування, участі в політичному житті різних політичних сил.
Дехто вважає, що основні проблеми політичної реклами можна було б урегулювати в межах чинного Закону про рекламу, про що вже говорив переді мною колега Потімков. Проте якраз базовий Закон про рекламу і став своєрідним поштовхом до створення проекту Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, бо в Законі про рекламу ці питання не тільки не регулюються, а навпаки, в частині другій статті 2 зазначається, що дія цього нормативноправового акта не поширюється на правовідносини, пов'язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій та (або) призначенна для їх підтримки.
Інші нормативно-правові акти держави, зокрема такі, як закони України про вибори народних депутатів, про вибори Президента України, про Центральну виборчу комісію та інші, врегульовують ці питання лише частково, фрагментарно.
Запропонований проект охоплює, незважаючи на відносно невеликий обсяг, широке коло питань, що стосуються діяльності, пов'язаної із замовленням, виготовленням, розповсюдженням і споживанням політичної реклами і агітації.
Крім формування термінологічнопонятійного апарату проекту, тут визначається коло повноважень суб'єктів політичного процесу, встановлюється порядок замовлення, виготовлення та обігу політичної реклами, визначається порядок здійснення політичної агітації, встановлюється режим використання засобів масової інформації та інших засобів для поширення політичної реклами та здійснення політичної агітації. Пропонується конкретний і дієвий механізм контролю за дотриманням законодавства про політичну рекламу і агітацію.
Надзвичайно важливим, на наш погляд, є те, що в проекті запропоновано вирішення однієї з головних демократичних цілей і засад: в умовах багатопартійного суспільства, де суб'єкти політичного процесу мають різні матеріальні і фінансові агітаційнорекламні можливості, забезпечити рівні умови змагальності для всіх учасників політичного процесу. Це проходить червоною ниткою через весь проект, вирішується на основі багатостороннього і всебічного підходу до цієї проблеми, і саме ця основна правова ідея проекту викликає спротив з боку певних сил.
Аргументи щодо цього висловлюються досить дивні. Наприклад, стверджується, що концептуально законопроект суперечить статті 34 Конституції України, якою гарантується право на вільне збирання, зберігання і поширення інформації усно, письмово або іншим способом. Конституція України визначає, що це право може бути обмежене законом лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.
У проекті начебто передбачена аргументація, що межує з цензуруванням політичного життя в Україні. Для прикладу береться визначення політичної реклами і стверджується, що під це визначення підпадає будь-яка інформація, крім тієї, що містить негативні аспекти. Дуже цікаво, де тут можна побачити цензуру або обмеження права на свободу слова? Якраз навпаки, межі свободи слова тут значно розширені, а цензурою як такою тут і близько не пахне.
Я хотів би сказати, що часто навіть негативна або скандальна інформація, яка дається в засобах масової інформації (та й не тільки там) про політичну партію, політичного діяча, так чи інакше популяризує їх, а значить, виступає або в ролі реклами, або в ролі антиреклами, привертає до них увагу суспільства. Інша справа, яка мета тут переслідується,.. яка реакція споживачів такої інформації. Але це вже питання не права, а політики і моралі.
Я хотів би сказати, що правовому захисту тут підлягають, з одного боку, розробники і розповсюджувачі рекламно-агітаційної політичної інформації, які захищаються від втручання в їх діяльність органів державної влади та груп впливу, з іншого боку, суб'єкти політичного чи виборчого процесу від порушення принципу рівності умов.
Тому в законопроекті, я підсумовую, чітко виписано термінологічний апарат, запропоновано механізм запобігання втручанню органів влади в рекламноагітаційну діяльність, детально внормована процедура та критерії притягнення засобів масової інформації, журналістів до відповідальності за порушення закону, а також механізми оперативного спростування наклепницької інформації.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Дмитровичу. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Народний депутат Сухий. Наступний - депутат Кулик.
СУХИЙ Я.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). "Трудова Україна". Валерію Дмитровичу, до вашого законопроекту дуже багато запитань. Перше. Всі аспекти передвиборної політичної пропаганди і агітації, тобто реклами, законодавчо відображені, ви самі сказали, в законодавстві про вибори. Ці норми можуть не подобатися, можуть порушуватися, але вони вже виписані і чітко регламентують дане питання. Поясніть, будь ласка, в чому полягає необхідність прийняття цього законпроекту?
Друге. Відносно цензури. Подивіться на свій законопроект, у якому говориться (стаття 17, частина 1): "Право виборчих комісій припиняти на час передвиборних кампаній діяльність керівника чи/та журналіста засобу масової інформації, які порушили норми цього закону". Скажіть мені, будь ласка, чи це функція територіальних виборчих комісій і як можна реалізувати цю норму? Два запитання. Дайте відповідь, будь ласка.
МІШУРА В.Д. Дякую. Що стосується Закону про вибори народних депутатів, який, ви говорите, нібито внормовує ці питання. Перш за все цей закон зовсім не внормовує питання політичної реклами - фальшивої, і таке інше.
Далі. У висновку Головного науковоекспертного управління говориться про те, що Закон про вибори народних депутатів унормовує ці речі фрагментарно, частково, без механізму. Ви знаєте, що Центральна виборча комісія неодноразово зверталася до Верховної Ради, щоб вона застосувала якийсь механізм впливу на порушників, бо нерівні умови. Ви знаєте, коли проводилися вибори 1999 року, скільки одна людина була на екрані і скільки інша? Тобто абсолютно не рівні умови. Як припинити ці речі? У цьому проекті закону і пропонується конкретне вирішення цих питань.
Що стосується цензури, то припинення діяльності журналіста чи, скажімо, керівника ЗМІ практикується в деяких країнах Заходу. Мова йде про те, що не може бути монополії на ту чи іншу істину. Якщо інформація - це перш за все товар, то цей товар має дуже велику ціну, більшу ціну, ніж, скажімо, "первак", який рекламується, чи щось інше. Повинні бути якісь важелі. Можна з цим погоджуватися чи не погоджуватися, але якщо журналіста купили для того, щоб він зробив якусь скандальну статтю і це доведено в суді, то Центральна виборча комісія чи окружна комісія буде припиняти його діяльність. Їх подальші дії можуть бути саме такими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулик.
КУЛИК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 145, Полтавська область). Український народний рух. Шановний Валерію Дмитровичу! Зрозуміло, що такий закон потрібен. Ми в комітеті, як ви знаєте, добре над ним попрацювали, а в першу чергу ви.
При в'їзді в Полтаву на трасі "Київ-Харків" на шляхопроводі висить рекламний щит "З Аграрною партією прийде добробут". У райцентрі Нові Санжари на центральній площі цього містечка бачу рекламний щит партії НДП. Запитую господарів району, чи надійшла від НДП за цю рекламу якась копійка? Та, кажуть, яка там копійка, то ми тим щитом дірку в стіні прикрили.
У мене до вас таке запитання. Чи очікується якийсь економічний ефект від політичної реклами? Чи поповняться місцеві бюджети коштами від цієї реклами? Це перше запитання.
Друге. Чи скористалися ви при розробці цього законопроекту зарубіжним досвідом?
Дякую.
МІШУРА В.Д. Дякую. Я почну з відповіді на друге запитання. Так, ми простудіювали дуже багато матеріалів, пов'язаних із веденням політичної реклами і агітації під час виборчих і не тільки виборчих кампаній України та країн Заходу (я маю на увазі Британію, Францію, Федеративну Республіку Німеччину, Польщу, Югославію, Хорватію, Сполучені Штати Америки і Канаду). Усе це було опрацьовано спеціалістами для того, щоб вийти на якісь конкретні проблеми. Цей досвід, звичайно, використовується. Я можу сказати, що, наприклад, в Австралії встановлюються дуже великі штрафи за те, що не створюються рівні умови для ведення політичної агітації або політичної реклами.
Що стосується економічного аспекту, то в нашому законопроекті є стаття, в якій говориться, що реклама розповсюджується лише на платній основі. Але тут мова йде про рівні умови. Якщо НДП дають цей щит за три гривні, то і вам, Українському народному руху, повинні теж дати за три гривні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Дмитровичу, сідайте.
Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин. Після перерви першим буде задавати запитання народний депутат Косаківський.
(Після перерви)
Веде засідання Голова Верховної Ради України
ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Ми були в німецькому бундестазі, коли там був присутній весь уряд на чолі з канцлером Шрьодером. Розглядалося питання щодо компенсаційних виплат остарбайтерам, жертвам фашизму і так далі. Я попросив Карпова (де він?) порахувати, скільки в залі депутатів. Порахували. Ви ж знаєте, їх 669, а в залі було, якщо взяти оцю групу, майже стільки ж. Бо це парламентська республіка, це парламентська держава.
Тому давайте будемо формувати мислення у людей так, щоб вони знали, що в депутата не тільки пленарні засідання, а й дуже багато справ ще за межами засідань.
А тепер хочу сказати, що коли ми були з делегаціями в Азербайджані і Ірані, то в Азербайджані в пленарному режимі парламент працює два дні на тиждень по чотири години! По чотири години! І ставлять питання, щоб працювати один день чотири години.
Ну, це я між іншим. Це я для довідки. Продовжуємо пленарне засідання. Валерій Дмитрович на трибуні. Черга Леоніда Косаківського, так? Його немає? Немає. Є Олег Зарубінський. Також немає. Євген Красняков? Також немає. Є. Ви будете задавати запитання? Він уже не буде. Враховуючи те, що в нас 13 депутатів записалися на виступ, то, Валерію Дмитровичу, ми вам дякуємо. Ми переходимо до обговорення цього питання. Я не можу, у мене є список. Косаківського немає. Зарубінського немає. Євген Красняков записаний на виступ. А, вибачте, це не список на виступ з трибуни. Павло Баулін. За ним - Валентина Семенюк. Немає. Вікторе Хазан, будь ласка.
Слово надається народному депутату Віктору Хазану. За ним буде виступати депутат Потімков.
ХАЗАН В.Б., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція зелених. Шановний Голово! Шановні депутати! Дозвольте висловити свою думку щодо запропонованого законопроекту. Політична реклама в цьому законопроекті визначається як спеціальна інформація про суб'єкти політичного або виборчого процесів з метою привернення до них уваги і формування позитивного до них ставлення. Природно виникає питання щодо механізмів визначення: чи є та чи інша інформація спеціальною? Чи не буде інформація типу "кандидат від якоїсь там партії потрапив під коня" вважатися приверненням уваги до цієї партії і формуванням позитивного ставлення до жертви дорожнього руху? Під визначення прихованої політичної інформації, політичної реклами і агітації згідно з статтею 10 підходить будь-яка інформація про діяльність суб'єктів політичного та виборчого процесів.
Отже, об'єктивна інформація повністю паралізується, і це зумовлює появу в засобах масової інформації лише замовних та оплачених матеріалів. А оскільки обмеження не торкається партійних засобів масової інформації, то не виключено, що деякі впливові і популярні видання можуть швидко одержати підтримку, бо, можливо, деяким партіям буде вигідно купувати видання або телевізійні канали, а не розраховуватися вроздріб.
У різних статтях законопроекту підкреслюється неприпустимість політичних коментарів. Ця норма може звести діяльність засобів масової інформації до рівня пересічних інформагенцій і заперечити право журналістів, як і всіх громадян, на вільні висловлювання своїх поглядів і переконань.
У законопроекті запропоновано заборонити під час виборчої кампанії інформацію щодо спонсорів теле- і радіопередач, а також спонсорів видовищних заходів. Гадаю, що дотримання цієї норми спричинить зникнення з українського ефіру багатьох улюблених передач та фактично припинить на довгий термін гастрольноконцертну діяльність в Україні.
Немає сумніву, що розробка юридичних засад політичної реклами
- завдання для України важливе й актуальне. Монополізація засобів масової інформації через фінансові і адміністративні важелі істотно впливає на природний розвиток громадської думки. У цьому законопроекті зроблено спробу розв'язати цю проблему. Але в такому вигляді він потребує ретельної доробки.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Сергію Потімкову.
ПОТІМКОВ С.Ю. Я сразу скажу, что наша фракция поддерживает этот законопроект, я уже говорил, что он необходим. Наконец-то, у нас будут правила игры в той области, в которой давно не было правил игры. Да, снова возникнет вопрос о том, как реализовывать положение такого закона, снова возникнет сакроментальный вопрос: "А судьи кто?". Но это уже как бы второстепенные вопросы. Главное, что появляются реальные правила игры, равные условия для всех участников избирательного процесса. Конечно, могут возникнуть иные вопросы, требование равных условий. Это можно выполнять, скажем, в газетах, это можно выполнять в электронных средствах массовой информации. Но предположим, кто-то из участников избирательного процесса написал свою фамилию на автобусах. Получается, что все его конкуренты имеют право требовать, чтобы на этих же автобусах владельцы этого парка обязательно писали фамилии других участников избирательного процесса. То есть там могут возникать такие казусы, потому что у нас уже научились политической рекламе не только в средствах массовой информации. Уже есть много других способов рекламировать политическую партию или политическую фигуру. Но я еще раз подчеркну: появляются равные условия.
Очень сложным является вопрос скрытой рекламы. Дело в том, что уже сейчас мы понимаем, что когда мы смотрим новости, то мы не можем отличить, где там реальная новость, а где просто проплаченный PR.
Точно так же представляется довольно сложным уличить ту или иную фигуру, ту или иную партию в скрытой рекламе. Равные... Кажется, что вроде бы это направлено против "денежных мешков". Я думаю, что будет как раз наоборот. Этот закон будет дисциплинировать всех участников избирательного процесса. Сложилось такое мнение, что вроде бы нарушают закон только "денежные мешки". Происходит взаимное нарушение законодательства в этой сфере. Тем более, учитывая то, что у нас раньше и не было специального закона.
Поэтому мы двумя руками за то, чтобы этот проект закона претворился в жизнь. Есть отдельные замечания. Я не буду отвлекать ваше внимание, потому что во время подготовки ко второму чтению это все можно будет поправить. Там имеют место некоторые редакционные претензии, потому что есть не совсем корректные формулировки.
Поэтому еще раз подчеркиваю: наша фракция поддерживает этот проект закона. И я призываю своих коллег депутатов так же серьезно отнестись к данному законопроекту и поддержать его.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Соломатіну. За ним - депутат Тягнибок. Увімкніть мікрофон з місця.
СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Фракція комуністів, Київська область. Проект Закону про політичну рекламу - це продовження того закону, який ми трошки раніше розглядали. І тоді ми говорили про те, що реклама - це свого роду психологічна та інформаційна війна.
На війні як на війні. Війна може бути без правил, у тому числі і в політичній рекламі. Прикладом такої війни може бути війна в Чечні, а в нас варіант з майором Мельниченком і так далі.
І другий варіант, коли війна начебто йде за правилами - югославський або іракський варіанти, коли один противник, озброєний належним чином, розстрілює іншого противника так, як хоче.
Тому справа не в законі як такому, а в тому суспільстві і в тій державі, у якій ми живемо.
Можна унормувати даним проектом Закону про політичну рекламу певні відносини, можна намагатись перенести їх з війни у якусь іншу площину, наприклад у спортивну гру футбол. І це головне завдання цього проекту закону. Але навіть і в спорті завжди існують різні команди: одні команди, які підгодовуються належним чином, за якими стоять певні політичні угруповання і які працюють на ці політичні угруповання, та інші команди - звичайні, пересічні, які ніколи не виграють.
Тому я хочу сказати, що, звичайно, запропонований проект закону нормальний, він напрацьований авторами від щирого серця і від добрих почуттів, але ми маємо сумнів, що він зараз спрацює. Він спрацює тоді, коли ми змінимо той режим, який існує в Україні, коли ми взагалі знищимо підвалини тієї війни, яка ведеться сьогодні одним кланом проти іншого клану, а з усіма цими кланами разом проти українського народу.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олег Тягнибок. Будь ласка.
ТЯГНИБОК О.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 119, Львівська область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція Українського народного руху, Соціал-національна партія. Шановні колеги! Дійсно, законопроект є позитивним, його потрібно приймати. Але оскільки цей законопроект є новим, може виникнути маса різних нюансів. Я хотів би на деяких з них зупинитись.
Скажімо, у статті 6 є таке поняття, як "ідентифікація політичної реклами і агітації". І там записано, що вона здійснюється виборчими комісіями або судовими органами. Чому, власне, тут записано слово "або"? Потім для суду можуть виникнути якісь певні незрозумілі речі. Мені здається, що тут треба розписати, хто здійснює ту ідентифікацію і в яких випадках виборчі комісії, а в яких судові органи.
Або, наприклад, у статті 10, де говориться про обмеження агітації, є поняття "зображення". Мені здається, що в цьому проекті закону необхідно розшифрувати, що таке зображення: чи це фотографічне відтворення, чи, можливо, це карикатура, шарж чи будь-що інше. Я вважаю, що це необхідно зробити.
У тій самій статті 10 виписано таке поняття, як "вплив на підсвідомість громадян". Так само незрозуміло, що це таке: чи це так званий 25 кадр, чи це, може, якісь гіпнотичні установки? Мені здається, що необхідно розписати, що розуміється під поняттям "вплив на підсвідомість громадян", щоб потім не було подвійного трактування для суду.
Крім того, оскільки основними третейськими суддями все-таки виступають виборчі комісії, я поставив би під сумнів той факт, що занадто багато можливостей згідно з цим проектом закону надається саме Центральнійвиборчій комісії та іншим виборчим комісіям.
Але все-таки позитивним є те, що чітко виписано, що можна, а що ні, різним політичним партіям та іншим організаціям, які будуть вести політичну рекламу і агітацію, а також те, що все-таки врегульовується механізм запобігання зловживанням. І основне, про що вже сьогодні говорилося, що всі будуть мати рівні виборчі права й умови.
Так що такий проект закону є корисним, особливо напередодні виборів. Його необхідно приймати. Проте просив би врахувати ті зауваження, які я виклав вище.
Дякую.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віталія Журавського. Ви будете з трибуни? Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України, Житомирщина.
Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Крім позитиву, який уже був сьогодні відзначений депутатами, які виступали з цього питання, є і певні недоліки цього законопроекту.
Серед недоліків я назвав би звужений зміст цього законопроекту. У ньому говориться переважно про політичну агітацію і політичну рекламу, пов'язану лише з виборами.
Проте політичний процес є значно ширшим за виборчий процес, який, по суті, є його складовою. У зв'язку з цим залишилися не врегульованими відносини, що виникають у зв'язку з проведенням політичної реклами і політичної агітації, не пов'язаних з виборчим процесом.
Незрозумілою, на нашу думку, є норма законопроекту, яка передбачає зобов'язання засобів масової інформації запрошувати всіх кандидатів чи представників усіх політичних партій і блоків для розповсюдження політичних рекламно-агітаційних матеріалів. Ми вважаємо, що партійні засоби масової інформації повинні пропагувати свою партію, а не будь-яку іншу. Такий обов'язок може бути покладений лише на загальнодержавні чи комунальні засоби масової інформації. І лише на них може бути поширений принцип рівної оплати за однаковий ефірний час, газетну площу, місце розташування і таке інше, тому що, наприклад, партійні ЗМІ можуть забезпечувати рекламу та агітацію своєї партії безоплатно чи на пільгових умовах.
Говорячи про звужений зміст проекту Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, потрібно відзначити, що в основному він регламентує діяльність ЗМІ. Безумовно, засобам масової інформації належить левова частка у проведенні політичної реклами і політичної агітації у політичному процесі. Але в законопроекті залишилася поза увагою діяльність довірених осіб кандидатів, партійних активістів, інших осіб, що діють на громадських засадах.
У мене є ще ціла низка зауважень до цього законопроекту, я передам їх автору.
І останнє. Ми вважаємо, що законопроект може бути прийнятий за основу в першому читанні з подальшим врахуванням тих зауважень, які я виклав і які передам письмово.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олександру Пухкалу. За ним буде виступати депутат Мовчан.
ПУХКАЛ О.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 209, Чернігівська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Законопроект, який обговорюється, на мою думку, є досить важливим. Він покликаний врегулювати правовідносини між суб'єктами громадськополітичного життя держави - власне державою, її владними структурами та засобами масової інформації.
Знайомство із законопроектом переконує в тому, що його автори досить уважно вивчили зарубіжний досвід і практику рекламно-агітаційної діяльності, зокрема Сполучених Штатів Америки, європейських країн і нашого великого сусіда - Російської Федерації. Цей досвід враховано при підготовці зазначеного законопроекту. Безумовно, такий підхід заслуговує на схвалення.
Водночас вважаю, що проект закону має ряд суттєвих недоліків, які необхідно усунути при його доопрацюванні. Так, наприклад, у статті 8 законопроекту передбачається не допускати в інформаційних програмах новин будь-якої політичної реклами та агітації і політичних коментарів. Також нормами цієї статті передбачається не допускати в редакційних матеріалах будь-якої прихованої політичної реклами.
У цьому зв'язку справедливим є запитання: чи відноситься, наприклад, до цієї категорії заборон інформація про візит кандидата в регіон або його важлива політична заява? Як взагалі відрізнити приховану політичну рекламу від звичайного аналізу політичного життя країни? Автори законопроекту не дають на це аргументованої відповіді.
Подібні зауваження відносяться і до пункту 6 статті 10 законопроекту, у якій забороняється розповсюдження недобросовісної та прихованої політичної реклами у будь-якій формі.
Не можна погодитися з деякими положеннями розділу III законопроекту. Зокрема, нормами статей 11 і 12 даного розділу не регулюються головні умови розміщення політичної реклами. Такою головною умовою розміщення політичної реклами, на нашу думку, могла б бути загальна сума коштів, яку можна витратити на виборчу кампанію, скажімо, кандидата в народні депутати України.
До речі, виборче законодавство Сполучених Штатів Америки пішло саме таким шляхом. Законодавством була визначена сума, яку кандидат може витратити на свою виборчу кампанію. Структуру витрат визначає сам кандидат. Введення подібної граничної суми дозволило б не виходити на інші, на наш погляд, суто декларативні обмеження, які пропонуються в даному законопроекті.
Крім того, автори намагаються регламентувати (зокрема у статті 12) умови укладання угод на розміщення реклами в засобах масової інформації. Вважаю це неприйнятним, оскільки умови укладання господарських угод передбачено нормами Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи, зауважу, що цей законопроект варто підтримати, оскільки він врегульовує дуже важливі питання рекламноагітаційної діяльності.
Я підтримую прийняття його у першому читанні з обов'язковим урахуванням тих зауважень, які прозвучали з цієї трибуни, і тих, які висловив я у своєму виступі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Мовчану. За ним буде виступати Володимир Марченко.
МОВЧАН П.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 152, Рівненська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я вважаю, що цей законопроект необхідно приймати, враховуючи те, що його чекає досить сумна доля. На нього обов'язково буде накладено вето, тому що, виходячи з перебігу політичних подій, свідками якого ми стали, ми бачимо, що одна політична сила домагається абсолютного домінування у всіх засобах масової інформації. Якщо говорити відверто, політична реклама ніколи не сходила з тих телеканалів, з електронних засобів масової інформації, видань уже починаючи з 1998 року, коли відбулися вибори. Готуючись до наступних виборів, у рівних умовах фактично знаходяться тільки ліві політичні сили і праві. Так званий центр, який сьогодні поділив увесь ефірний простір і усі засоби масової інформації між собою, буде домагатися того, щоб Президент наклав вето. І тому наше завдання - прискорити це. Я не буду казати про технології того, як відмивають ці гроші і як ті, хто став щоденними коментаторами політичного життя та подій у Верховній Раді, підплачують журналістам, і як вони спокушають журналістів. І ми вже знаємо цілі групи тих журналістів, які знаходяться на обслуговуванні.
Нещодавно мій колега Олександр Кулик розповів мені, як у Полтаві губернатор зібрав журналістів з нагоди Дня журналістики і по конвертах розділив гроші. І вони будуть обслуговувати тільки ту групу людей, на яку будуть вказувати. Так само будуть вибиратися депутати до наступної Ради. Тільки за тими списками, які будуть затверджені, і реклама буде працювати на них. І якщо ми не зробимо сьогодні найважливіше - урівняємо всіх у правах, щоб вони були забезпечені, то як ще можна буде цього досягти?
Я не знаю, Валерію Дмитровичу, тому що норми, на які посилається Олександр Григорович, що той кандидуючий має право внести гроші і рівні суми... Тих грошей у нас немає, Олександре Григоровичу, бо ми, окрім зарплати, не маємо нічого іншого.
Але ми знаємо, хто має ті великі суми. От учора у газеті надрукували, хто сьогодні є власником усього телеефіру в Україні. Ці імена відомі, вони зводяться тільки до чотирьох прізвищ, але за ними стоять політичні холдинги. Якщо ми будемо виходити з найважливішого критерію... От перемогли на виборах 1998 року певні політичні партії, і тільки вони мали право на формування фракцій у Верховній Раді. Чому ж тут розмножилась кількість фракцій і груп? За якими принципами, за якими схемами руйнувались інші фракції?
Якщо ми передбачимо це в тому законопроекті, який внесений (а ці форми дифузії треба жорстко регламентувати), тоді ми будемо мати справжнє демократичне обличчя, а не декоративне.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Марченку.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Прогрессивная социалистическая партия Украины. Безусловно, проект Закона о политической рекламе необходимо принимать в первом чтении. И, доработав его, необходимо постараться, как можно быстрее принять этот документ, для того чтобы весь избирательный процесс, который предстоит пройти Украине (а это не только выборы в Верховный Совет, но и в другие структуры власти), был узаконен, направлен и организован.
Но перед тем, как высказать несколько предложений к этому проекту закона, я хочу проинформировать депутатов о том, что вчера в Гродно состоялась сессия союзного парламента России и Беларуси и на ней делегацию от Украины (а именно депутатское обединение "ЗУБР") принято в качестве наблюдателей.
Кроме того, в Гродно состоялось учредительное совещание депутатского обединения "ЗУБР" (Украина-РоссияБелорусь) и также учреждено (это я для Ивана Степановича Плюща специально подчеркиваю) межгосударственное депутатское обединение "За Союз Украины, Белоруси и России".
Я об этом с удовольствием информирую, потому что то, что нам предлагают ориентироваться во внешней политике на Европу и Америку, необоснованно. Это спорные вопросы. Россия и Беларусь наши ближайшие соседи. Там наши национальные интересы, поэтому интеграционные процессы должны идти туда.
Теперь по сути законопроекта. На что я прошу обратить внимание депутата Мишуры? Первое. Я думаю, что в вашем законопроекте необходимо сделать ссылку не только на Закон о печатных средствах массовой информации, но и на Закон об информации, потому что Закон об информации регулирует суть информации и определяет ответственность за суть информации. Поэтому в перечне законов, на которые вы ссылаетесь, необходимо сослаться и, безусловно, на Закон об информации.
Второе. Я думаю, что нужно расширить полномочия Центральной избирательной комиссии, как и окружных избирательных комиссий, которые бы регулировали вопросы предоставления времени для политической информации, выделение его бесплатно для политических партий, причем во всех средствах массовой информации, независимо от форм собственности. Там есть ссылка на суды, вроде бы демократия. Но то, что у нас происходит с судебной системой, никогда не позволит нормально, оперативно реагировать на политическую антирекламу и на комментарии. Вы знаете, у нас есть комментатор всех времен и народов - Лапикура. Так вот он всегда после каждого выступления неугодных политических партий давал свои комментарии и оценки. Это должно быть запрещено.
Поэтому, я считаю, что необходимо расширить полномочия Центральной избирательной комиссии и окружных избирательных комиссий, которые быстро и оперативно будут реагировать на антирекламу, на черные PR-ходы. И тогда мы хоть как-то этот процесс политической рекламы отрегулируем законодательно, хоть как-то приблизимся к тому, чтобы субекты избирательного права работали в правовом русле и в равных условиях.
Спасибо.
ГОЛОВА. Володимире Романовичу, а ви не у Біловезькій Пущі були, бо це ж там близько? Ні?
МАРЧЕНКО В.Р. Нет. Там всех, кто собирался в Беловежской Пуще, презирают. И тех, кто подписал Беловежское соглашение, презирают.
ГОЛОВА. Валерію Дмитровичу, ви будете виступати із заключним словом? Будь ласка.
МІШУРА В.Д. Насамперед я хотів би подякувати всім, хто взяв участь в обговоренні законопроекту, але хотів би внести далі деякі уточнення.
Шановний Володимире Романовичу Марченко! Ви, мабуть, не дуже уважно читали, бо у статті є посилання на Закон про інформацію. Будь ласка, подивіться.
Далі. Я згоден з тим, що законопроект недосконалий. І до підготовки до другого читання можна дуже багато зробити корисного для того, щоб він став кращим.
Але я хотів би сказати колезі Хазану. Мова йде про акредитацію журналістів, перш за все за акредитацію позапартійних засобів масової інформації. Я був би дуже радий, аби всі позапартійні засоби масової інформації публічно висловили свою партійність. Це було б дуже добре. Тоді ми б знали, хто за ким стоїть. А так наче незалежний, проте одному дає можливість вести агітацію, а іншому не дає. Цей проект закону якраз і передбачає ці речі. Акредитація засобів масової інформації робить журналіста саме журналістом, а не прислужником. Тому що за західними принципами журналіст не має права висловлювати свою точку зору, він має обов'язково представити щонайменше дві точки зору. Також він обов'язково має розмежовувати факти і коментарі. Цього, на жаль, у нас немає. Все змішано. І тому ми маємо такий "беспредел".
Що стосується зауважень депутата Журавського. Я хочу сказати, що в нас зміст не звужений. Справа в тому, що в нас там є два розділи: один розділ характеризує механізми розповсюдження політичної реклами взагалі, а є спеціальний розділ, де розглядаються особливості політичної реклами і агітації саме в передвиборний і передреферендумний періоди.
Я згоден із зауваженнями, які висловив депутат Тягнибок.
Іще щодо виступу пана Журавського. Він, мабуть, не зовсім уважно прочитав проект закону, бо там мова йде про акредитацію перш за все позапартійних засобів масової інформації, які мають створювати рівні умови. Справді, інформація - це товар. Політична реклама - це теж товар. Якщо, скажімо, один покупець-комуніст приходить і йому продають зубну пасту чи ще що-небудь за 3 гривні, а руховцю в тому самому місці продають за 10 гривень, то, мабуть, це неправильно.
Я дякую за те, що висловлені дуже слушні пропозиції. Ми постараємося їх усі врахувати для того, щоб до другого читання зробити законопроект кращим.
Дякую.
ГОЛОВА. Ми завершили обговорення. Підсумки підвів доповідач.
-----------
Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - законопроекту
5353 про делеговані повноваження. Доповідає Володимир Бондаренко. Будь ласка.
БОНДАРЕНКО В.Д. Місто Київ, фракція "Реформи-Конгрес". Шановні учасники засідання! Прийняття проекту Закону про делеговані повноваження, який я сьогодні вам доповідаю, назріло давно. У суспільстві склалася практика делегування повноважень як усередині однієї гілки влади між різними її рівнями, так і між різними гілками влади. Ці положення закріплені в Конституції України, де вказано про таке право делегування, а також фактично відображені в ряді чинних законів України, перш за все тих, що стосуються питань про органи самоорганізації населення, про місцеве самоврядування, та в багатьох інших.
Проект закону, про який ідеться сьогодні, розроблявся групою науковців, у тому числі в багатьох науково-дослідних інститутах системи Академії наук, зокрема юридичного профілю, навчальних закладах, де є юридичні підрозділи, а також за участю великої групи народних депутатів, у тому числі тих, які сьогодні представляють різні фракції, зокрема, Задорожнього Олександра Вікторовича, Чубатенка Олександра Миколайовича, Мельника Петра Володимировича та багатьох інших.
Про що ми хотіли просити сьогодні? Безумовно, внесений проект закону є недосконалим. І таким є кожний проект, який подається, тому що в ньому ще не врахована ваша думка. А для того, щоб її врахувати, безумовно, треба прийняти законопроект як мінімум у першому читанні.
Для того щоб було зрозуміліше, для чого потрібен цей проект закону, я хотів би коротко сказати про ті основні його положення, які є новітніми і не відображені в законодавстві України. Перш за все це стосується розділу I, де визначені 17 нових термінів.
Ці терміни частково вже є в документах в Україні, але більшість з них закріплені не законами України, а різними іншими актами, у тому числі Постановою Кабінету Міністрів України 339 від 9 березня про затвердження порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади та в ряді інших, у тому числі в указах Президента.
Але, безумовно, для того, щоб ці терміни набрали в законодавстві України повної юридичної сили, треба, щоб вони були затверджені законами.
Тому даний законопроект має на меті встановити загальні правила поведінки між суб'єктами делегованих повноважень, їх права, обов'язки, взаємні права і обов'язки, обов'язки перед іншими організаціями, порядок передачі повноважень, порядок повернення або відмови від цих повноважень, контролю за ходом виконання і таке інше.
Законопроект складається з дев'яти розділів, які у свою чергу поділяються на 27 статей. Коротко зупинюсь на цих розділах.
У розділі II визначені три види суб'єктів делегування повноважень та їх права: делегуючий орган; орган, повноваження якого делегуються; орган, який наділяється певними повноваженнями. Безумовно, треба законодавчо виписати права і обов'язки кожного з цих органів, в іншому випадку може статися, що деякі повноваження, якими наділені ці органи, зависнуть у повітрі або не будуть доведені до логічного завершення через те, що їх не прийме делегуючий орган. Тут розписується конкретно, хто які права і обов'язки має і як їх може делегувати, як виконувати.
Проект закону побудований на деяких основних принципах. І ми вважаємо, що ці принципи повинні бути відображені в самому проекті закону. Це принцип законності, який говорить, що сам законопроект написаний на основі Конституції України та інших чинних законодавчих актів, а також принцип субсидіарності, тобто ми вважаємо, що найбільше наближення положень цього проекту закону до людей дасть можливість їм активніше використовувати цю передачу повноважень. Адже вже сьогодні склалася така практика, що ряд виконавчих комітетів делегують певні повноваження (по охороні будинків, охороні території, прибиранню сміття і таке інше) радам самоврядування або навіть органам самоорганізації населення. Але законодавчої основи для такого делегування немає. Немає нормативів, які б установлювали супроводження тієї чи іншої функції матеріально-технічним забезпеченням, фінансами та контролем, щоб населення знало про те, що така-то функція виконується не виконкомом районної ради, а органом самоорганізації населення або самоврядування, щоб звертатися до них, а не до виконкому, і таке інше. Тобто цей принцип субсидіарності розкриває положення про те, що функція, яка делегується, повинна наближатися до людей, а не віддалятися від них.
Ми навіть не передбачаємо в законопроекті можливість делегування занадто великої кількості повноважень знизу догори, таке також можливо, тому що сьогодні ми маємо велику кількість сіл і селищ, радам яких надані понад 90 повноважень. Переважна більшість цих повноважень не виконується і не може бути виконана, тому що там просто немає кому це робити: є один сільський голова і декілька депутатів. Але повноваження є. Тому така сільська рада може делегувати певні повноваження, наприклад по відведенню земельних ділянок уже районній раді, де є спеціальна комісія, яка б це розглядала і таке інше. Але така практика має бути виключена, тому що вона віддаляє цю функцію від людей.
У законопроекті виписані 12 положень, які обмежують право передачі певних повноважень. Наприклад, ми вважаємо, що абсолютно неможлива передача будь-яких повноважень в системі судової гілки влади. Судові функції не можуть делегуватися одним судом іншому, тому що є чіткий розподіл по функціях судових органів і порядок розгляду справ у судах, який передбачає різні інстанції: першу судову інстанцію, другу і таке інше. Тому в будь-якому випадку ці функції не можуть передаватися.
Ми вважаємо, що будь-який вищий орган не може делегувати свої права окремому власному підрозділу, тому що це буде фактично відмова вищого органу від виконання своїх обов'язків, передача їх у нижчий орган, який не може з ними справитись. Ми вважаємо, що всі ці повноваження, пов'язані з встановленням відповідальності особи, можуть делегуватися лише виключно законом. Це може зробити Верховна Рада.
Інші повноваження, пов'язані з відповідальністю особи, не можуть делегуватися. Наприклад, виконавчим органом, якомусь іншому, а повинні виконуватися так, як встановлено законом, власними силами.
Проект закону передбачає встановити порядок делегування (я вже говорив про це), яким чином проходить це делегування і таке інше.
У наступному розділі законопроекту встановлюються особливості делегування повноважень територіальною громадою, бо це специфічний орган, у якому територіальна громада може делегувати певні повноваження лише на референдумі, а не за рішенням сільської ради чи її голови.
Проектом закону також дозволяється Президентові України тимчасово делегувати повноваження утворених ним органів, якщо ці повноваження ще не визначені законами. Це має практичне значення для делегування повноважень, наприклад, мерам міст, де відсутні державні адміністрації, і таке інше. Якщо Президент вважає за можливе делегувати окремі повноваження мерам міст, то він може це зробити.
У розділі V розписано положення, яким чином повинні контролюватися ці делеговані повноваження і яким чином вони повинні реєструватися. Ми вважаємо, що коли повноваження комусь передаються, то це повинно здійснюватися спеціальними актами, у тому числі заноситися у спеціальний документ про реєстрацію цих делегованих повноважень, щоб можна було з когось спитати за виконання чи невиконання.
Особливої уваги приділено системі контролю. Цьому присвячено весь розділ VII. Ми пропонуємо встановити три основні системи контролю, а саме: за делегуванням повноважень, за здійсненням делегованих повноважень і за реалізацією рішень з питань делегованих повноважень.
Також передбачається процедура контролю по кожному із зазначених етапів і встановлюються такі види контролю, як документальний, фінансовий, матеріальнотехнічний.
Окремі розділи законопроекту присвячені фінансовому, матеріально-технічному та інформаційному забезпеченню делегованих повноважень та відповідальності посадових осіб за здійснення цих повноважень.
Ми вважаємо, що прийняття проекту Закону про делеговані повноваження сприятиме реалізації прав і свобод людини. Актуальність запровадження інституту делегованих повноважень продиктована необхідністю розвитку українського суспільства, тому ми просимо підтримати цей законопроект у першому читанні.
ГОЛОВА. Є запитання? Прошу записатися. Висвітіть.
Віталій Черненко. За ним - Олександр Пухкал.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, передайте слово колезі Сахну.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юрія Сахна.
САХНО Ю.П. Дякую, пане Віталію. Я, на щастя, третім записався, тому два запитання можу задати.
БОНДАРЕНКО В.Д. Потім віддасте йому.
САХНО Ю.П. Так, віддам.
ГОЛОВА. Ви не третій, вас і в списку немає.
САХНО Ю.П. Ну, як немає? Дивіться, я третій. Я депутату Коліушку віддам. Добре.
Пане Володимире, у мене методологічне запитання. Ми вже сьогодні розглядаємо друге питання (перше стосовно політичної реклами), коли предмет одного проекту закону перехрещується з великою кількістю інших законів - про вибори, про референдум тощо. Ви внесли дуже слушний проект закону, ми з ним погоджуємось і підтримуємо, але, з точки зору методології... Як ви вважаєте, чи не варто піти тим шляхом, який пропонує наше Головне науковоекспертне управління, а саме шляхом внесення змін до законів про державні адміністрації, про вибори, до Конституції Республіки Крим, а не виписувати ще один закон, у якому потім будемо посилатися на ті закони, тим самим при всіх перевагах вашого проекту дещо ускладнюючи роботу на місцях?
Дякую.
БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую за запитання, пане Юрію. Справа ось у чому. Дійсно, сьогодні в багатьох законах України є спорадичні вкраплення про делегування повноважень, але їх сьогодні вже настільки багато, що ми в цьому проекті закону нібито кодифікуємо певні положення, створюємо загальні правила гри і загальні обмеження. Наприклад, чи є в законодавстві України дванадцять обмежень на делегування повноважень, які я називав? Ніде цього немає. Визначення термінів? Ніде цього немає. Певні форми контролю і так далі теж не закладені. Тобто та постанова Кабінету Міністрів, яка існує, і деякі вкраплення в законодавство не повною мірою регулюють положення про делегування повноважень, більш того, не встановлюють загальних правил і обмежень.
Тому ми вважаємо, що такий окремий закон потрібен.
ГОЛОВА. Олександр Пухкал. За ним - депутат Асадчев.
ПУХКАЛ О.Г. Дякую. Чернігівщина, депутатське об'єднання "Нова політика". Шановний Володимире Дмитровичу! У мене два запитання. Перше. Справді, законопроект потрібний з огляду на те, що ми вибудовуємо унітарну децентралізовану державу, але чи вивчався вами зарубіжний досвід врегулювання питань делегування повноважень?
І друге. У статті 12 вашого законопроекту передбачені умови субделегування повноважень. Але я не побачив у проекті механізму контролю за виконанням делегованих, тим паче субделегованих повноважень. Як ви гадаєте, чи потрібно законом врегульовувати механізм контролю?
Дякую за відповіді.
БОНДАРЕНКО В.Д. Перше запитання стосовно іноземного досвіду. Законодавством багатьох країн визначаються такі можливості. І група юристів, яку очолював Володимир Стретович, який був депутатом минулого скликання, спеціально вивчала це. Дуже багато взято для цього проекту закону з досвіду Швеції, яка має надзвичайно розгалужену систему самоврядних органів, органів самоорганізації населення і великий досвід взаємостосунків між ними. Тому це питання вивчалось, і воно тут враховане в переважній більшості положень.
Щодо умови субделегування повноважень. Норми стосовно контролю за ними записані в окремому розділі, але це одна з тих статей, яка є сьогодні найбільш спірною, тому що субделегування повноважень - це дуже складна проблема. Ви розумієте, що, делегуючи комусь повноваження, треба знати, а чи не делегуватиме він їх далі. Тобто ми там зазначаємо, що субделегування повинно бути з обов'язковим повідомленням і за дозволом делегуючого органу. Якщо хтось комусь уже передав якісь повноваження, то той уже не має права самостійно субделегувати їх ще далі. Або він має можливість повернути частину з делегованих повноважень, обгрунтувавши свою спроможність їх виконати. Таке можливо. Але це положення можна допрацьовувати, і ми також надіємося на допомогу залу.
ГОЛОВА. Валерій Асадчев. За ним - Тарас Чорновіл.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Манчуленку.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Георгія Манчуленка.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Чернівецька область, Український народний рух. Шановний Голово! Володимире Дмитровичу! У чинному Законі про місцеве самоврядування передбачено делегування певних повноважень виконавчій гілці влади. Тому запитання наступного плану: чи гармоніює ваш законопроект із Законом про місцеве самоврядування?
Друге. Ви наводите перелік обмежень, коли можуть делегуватися повноваження від одного органу влади до іншого. Чи не суперечить це Конституції, оскільки Конституція на момент прийняття зафіксувала, що не можна звужувати ті права, які існували на момент її прийняття?
І третє запитання. Під усі делеговані повноваження потрібно реальне фінансове забезпечення. Без цього важко говорити про виконання делегованих повноважень. Яким чином це питання розв'язується і хто контролюватиме використання тих фінансів, які виділяються під делеговані повноваження?
Дякую.
БОНДАРЕНКО В.Д. Дякую. Пане Георгію, я на перше ваше запитання практично відповів, відповідаючи панові Юрію Сахну. В Законі про місцеве самоврядування в Україні відображена лише частина положень з цього закону, а законопроект, який ми пропонуємо, є певною мірою елементом кодифікації всіх тих спорадично розсипаних по різних законах частин. Мова йде про те, що в Законі про місцеве самоврядування в Україні відображені лише специфічні стосунки між виконавчою та представницькою владою. Вони не стосуються судової гілки влади, діяльності Кабінету Міністрів, Верховної Ради тощо. Тобто це є частинка, і вона там органічно вписується.
Ви говорите про конституційну заборону на звуження прав і свобод і так далі. Якраз ми цим законом підкреслюємо, що те, що стосується прав і відповідальності особи, не може бути нікому ніяк і нікуди делеговано, а повинно виконуватися тільки тим органом, якому це делеговано згідно з Конституцією та законами України.
І стосовно тих 12 обмежень, то вони якраз знаходяться в рамках Конституції і законів України. Я говорив про те, що забороняється будь-яке делегування в судовій гілці влади, делегування повноважень підпорядкованому підрозділу основного органу. Наприклад, якби Кабмін вирішив питання підготовки проектів постанов делегувати одному з комітетів, то це було б неправильно, цього не можна робити.
Тобто всі ці обмеження логічні, вони назріли на сьогоднішній день. І я вважаю, що спроба звести в один закон усі ці положення є прийнятною.
Фінансове забезпечення. Є спеціальний розділ у проекті - розділ VI "Фінансове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення делегованих повноважень". Про що йде мова? Ми говоримо про те, що взагалі не можна делегувати будь-яке повноваження без такого супроводження, бо це буде фікція. Залишити собі матеріальні, фінансові ресурси, інформаційні можливості і зробити таке делегування - це ні до чого не приведе. Тому обов'язкова прив'язка.
І щодо інформаційного забезпечення. Це дуже важливо, люди повинні знати, кому ця функція перейшла, для того щоб компетентно і вчасно, без зайвої тяганини звертатися до органу, який отримав певне повноваження.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Тарас Чорновіл. Володимире Дмитровичу, я прошу лаконічніше. Ви бачите, три хвилини. Будь ласка.
ЧОРНОВІЛ Т.В., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115, Львівська область). Прошу передати слово Ігорю Коліушку. А від себе хочу закликати всіх депутатів підтримати законопроект, тому що законодавча неврегульованість цих питань дуже сильно впливає на ситуацію на місцях.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ігоря Коліушка.
КОЛІУШКО І.Б., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Дякую. Фракція "Реформи-Конгрес". Я хотів би звернути увагу на це Голови Верховної Ради і задати запитання щодо такої ситуації.
Проект закону, який розглядається, має назву: "Про делеговані повноваження". Народним депутатом Євгеном Жовтяком внесений проект Закону про делегування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, який має ідентичний предмет правового регулювання. Ці проекти зареєстровані під різними номерами. Більше того, вони потрапили до різних комітетів. У результаті той проект, який потрапив у наш комітет, сьогодні розглядається. Проект, який потрапив у комітет Іоффе, невідомо де, хоча внесений так само дуже давно. Що ми маємо далі і як доопрацьовувати?
Я звертав на це увагу на засіданні комітету, і це, власне, вже запитання до автора законодавчої ініціативи. Чи порівнювали ви ці два законопроекти? Що ви пропонуєте з ними робити, тому що одні речі сильніші в одному проекті, інші - кращі у другому.
БОНДАРЕНКО В.Д. Є загальне правило, на мій погляд. Тут частина питань мене не стосується, я не знаю або не можу знати, хто ще яку ініціативу десь проявляє. Те, що ми робили, ми робили, виходячи з нагальної потреби в такому законі. І ми його внесли. І він був першим внесений. І потрапив за розписом, який здійснювався, очевидно, в секретаріаті, до одного комітету, а той
- до іншого.
Тому я вважаю, що на етапі доопрацювання до другого читання треба взяти сильні речі з того проекту і внести їх сюди як поправки, і разом зробити закон. Тому що паралельно вести два закони, які регулюють одну сферу, очевидно, нелогічно і непродуктивно.
ГОЛОВА. Дякую. Завершили.
Слово для співдоповіді надається голові комітету Олександру Вікторовичу Задорожньому. Будь ласка.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 217, м. Київ). Дякую, шановний Іване Степановичу. Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу перш за все, як тут було підкреслено, на необхідність прийняття цього законопроекту, оскільки він необхідний для подальшого вдосконалення існуючих нормативноправових актів.
У цьому законопроекті, і це було з'ясовано під час розгляду в Комітеті з питань правової політики 6 березня 2001 року, були проведені чіткі межі застосування цього закону, фактично адміністративної процедури делегування, що дуже важливо, а також принципів, за якими відбувається процес передачі повноважень.
Я хотів би звернути вашу увагу, що фактично прийняття цього закону вимагає не тільки Конституція України, а ціла низка нормативно-правових актів і законів, які прийняті нами і попередниками в цьому сесійному залі. Перш за все це стаття 6 Закону України про столицю України - містогерой Київ: "Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами".
Частина третя статті 1 Закону України про місцеві державні адміністрації: "Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративнотериторіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою".
Такі самі положення, тобто згадування про необхідність такого законодавчого акта, містяться в пункті 2 статті 10 Закону України про місцеве самоврядування в Україні. І пункт 2 статті 16 цього ж закону вказує на те, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади.
Такі самі положення містить пункт 5 частини першої статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим і пункт 7 статті 119, частина друга статті 120, частина друга статті 138 і частина третя статті 143 Конституції України.
У зв'язку з цим комітет дійшов висновку, що розгляд цього законопроекту є нагальним і необхідним для врегулювання цілої низки правовідносин. І перш за все до цього прохання до Верховної Ради приєднуються депутати-мажоритарники, які обрані від міста Києва, оскільки зрозуміло, що для міста Києва це якраз є найнагальнішою проблемою.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради негативний, я звертаю на це вашу увагу, - відхилити даний проект, а слушні пропозиції, вміщені в ньому, використати при вдосконаленні чинного законодавства. Але так чи інакше ми просимо Верховну Раду не звертати уваги на таку пропозицію, яка фактично відкладає врегулювання цього питання.
Ми вважаємо, що після прийняття цього законопроекту за основу є можливість створити групу для доопрацювання, у тому числі за участю народного депутата Жовтяка, оскільки (ну це вже парадокс) подібний законопроект внесений народним депутатом Жовтяком, він є, але він не розглядався в нас у комітеті, оскільки профільним комітетом був визначений інший. Тому розумним було б, виходячи навіть з хронології, оскільки цей законопроект внесений нами вже більше року тому і досить довго доопрацьовувався, вісім разів включався в порядок денний, і тільки сьогодні розглядається, проголосувати, щоб знову-таки не затягувати час, за основу цей законопроект з умовою створення робочої групи і врахування всіх пропозицій, які висловлені в законопроекті народного депутата Жовтяка, а також пропозицій, які будуть подані при підготовці до другого читання.
Що стосується вибору комітету, то це знову-таки вирішувати Верховній Раді: чи це буде Комітет з питань державного будівництва Іоффе, чи Комітет з питань правової політики. Ми просили б залишити цей законопроект на доопрацювання до другого читання в Комітеті з питань правової політики, оскільки вже велика робота проведена.
Дякую.
ГОЛОВА. Є запитання до співдоповідача? Депутат Асадчев. Будь ласка.
АСАДЧЕВ В.М. Шановний Олександре Вікторовичу! До того, що вищі посадові особи нашої держави нехтують Конституцією, законами, ми вже звикли. Але коли ви, голова Комітету з питань правової політики, юрист, кажете, що давайте не звертати уваги на зауваження юридичного управління, мені, відверто кажучи, трошки дивно.
Я хотів би, щоб ви зупинились на цих зауваженнях, тому що цікаво, які зауваження до цього законопроекту висловили фахівціюристи. І в майбутньому, я вважаю, ми повинні все-таки поважати наше юридичне управління. Принаймні хоча б ми, оскільки не поважають закони, на превеликий жаль, представники вищих ешелонів влади.
Дякую.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, Валерію Михайловичу. Але, як прискіпливий народний депутат, ви повинні були звернути увагу на те, що висновку Головного юридичного управління тут немає. Є висновок Головного науково-експертного управління, оскільки цей документ докладається до першого читання, а висновку юридичного управління тут немає і не може бути.
Які ж основні зауваження тут висловлені? Їх тут дуже багато, ви їх отримали, я сподіваюсь. В основному це зауваження загального характеру. Тому я і набрався сміливості закликати народних депутатів не те, щоб не звертати уваги, але не відхиляти цього законопроекту. Головне зауваження стосується того, щоб не врегульовувати процес делегування повноважень в окремому законодавчому акті, а зробити це шляхом внесення змін до названих шести законів, які вже нами прийняті.
Але, виходячи з ситуації, яка склалася, у тому числі в місті Києві, а також із співвідношення повноважень місцевих рад, міськрад і місцевих адміністрацій, робоча група, яка працювала над цим законопроектом, вважає, що так чи інакше основні принципи делегування мають бути виписані окремо. Я звертаю вашу увагу, що наш законопроект називається "Про делеговані повноваження", він більш широкий. Це намагання врегулювати адміністративні процедури делегування. Оце головне. Якраз на це науково-експертне управління не звернуло уваги. А в нашому законопроекті це основне, він цим і відрізняється від законопроекту народного депутата Жовтяка, оскільки більш конкретний і стосується передачі повноважень, передбачених тільки трьома законодавчими актами.
І далі тут зауваження постатейні. Ми вважаємо, що немає підстав для такого категоричного висновку, оскільки якщо на те буде воля Верховної Ради і вона визнає необхідним це, то ми визначимось щодо необхідності врегулювання цих питань в окремому законопроекті, а не рознесенні по всіх інших. Це основна позиція.
Дякую.
ГОЛОВА. Лев Глухівський. Уже немає часу, до ваших питань не дійде тоді час.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Дякую. Фракція Народного руху. Шановний пане Олександре! Це вже аксіома, що в законі треба дуже скрупульозно і прискіпливо ставитися до термінів. Я думаю, ваш комітет, коли аналізував цей проект, мусив на це звернути увагу. Ось, скажімо, в законопроекті пропонується новий термін "органи публічної влади". Цього терміну немає в статті 2 "Визначення термінів", але він розшифровується в статті 3: автори законопроекту розуміють під органами публічної влади органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи. По-перше, посадові особи не можуть бути органами, це вже відпадає. Подруге, що таке органи державної влади? Може, виконавчої державної влади? А потретє, хіба судова гілка влади не є публічною владою? Там також є змагальність, відкритість тощо.
Як вважає комітет: доцільний такий термін у цьому законопроекті чи не доцільний?
І якщо доцільний, то чи правильно він вжитий?
Дякую.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую. Я хотів би звернути вашу увагу, що цей законопроект значною мірою, виходячи навіть з кількості авторів, є компромісним, оскільки ідеї висловлювалися різні. Це те, що фактично було досягнуто нами приблизно рік тому. Я звертаю увагу, що він внесений уже досить давно. Так чи інакше точилися дискусії, і ми дійшли висновку, що немає зараз серйозних підстав для того, щоб його відкликати і вносити інший на заміну раніше розданого. Якраз я намагався це обгрунтувати.
Є проблема. Ми вважаємо, що є необхідність врегулювати це в єдиному законопроекті, а не розносити по шести законах, які діють, і в кожному законі врегульовувати по-різному адміністративну процедуру. Тому, цілком погоджуючись з тим, що деяка термінологічна, скажімо, хиба там є, і над нею треба працювати, ми хотіли би просити Верховну Раду в цілому підтримати ідею врегулювання в окремому законопроекті цього комплексу питань. А те, що він потребує доопрацювання, ми це розуміємо, і ваші зауваження в тому числі якраз відображають процес дискусії, яка відбулася на засіданні комітету.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Вікторовичу, за змістовні відповіді. Час завершився.
Слово для виступу надається Борису Беспалому. За ним буде виступати Філіпчук. Але я його не бачу щось. Олексій Марченко.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Я хотів розпочати з тієї теми, яка прозвучала вже в запитанні Ігоря Коліушка і виступі Олександра Задорожнього - це про доцільність даного проекту.
Взагалі-то ми не є прихильниками того, щоб на кожний розмір гвинта і гайки приймати окремий закон. Але в даному випадку законопроект про делеговані повноваження має власний предмет, тому що делеговані повноваження пронизують усі рівні органів влади і місцевого самоврядування. Не можна це врегулювати ні шістьма законами, як це пропонує науково-експертне управління, ні, я думаю, шістнадцятьма.
От, наприклад, завтра відповідно до порядку денного ми маємо розглядати законопроект про об'єднання власників житла. Велику частину в ньому займає стаття про виконання делегованих повноважень. Тобто питання делегованих повноважень не може бути врегульовано окремо Законом про місцеве самоврядування в Україні, окремо Законом про місцеві державні адміністрації, про виконавчу владу і окремо Законом про органи самоорганізації населення. Тому цей закон є не просто потрібним, він є абсолютно необхідним. І я вважаю, що депутати Бондаренко, Чубатенко, Мельник, Задорожній і Жовтяк роблять дуже корисну справу, тому що цей закон потрібен усім громадянам.
Є типовою ситуація, коли людина звертається із своїми проблемами до органів самоврядування або до органів державної влади, а їй відповідають, що це не наша компетенція або в нас немає грошей, або ще щось. Але в якому напрямі потрібно його доопрацьовувати, тому що такий великий закон не може бути без кострубатостей?
Перше, на що звернув увагу пан Глухівський, це просто недоречності, технічні, правові помилки. Це зрозуміло. А принципове доопрацювання може бути в напрямі децентралізації, тобто послуги мають бути максимально наближені до людей. Ті питання, які можна вирішувати або в центрі, або на місцях, мають однозначно передаватися на місця. Ті питання, які з однаковим успіхом можуть виконуватися органами виконавчої влади, державної влади або органами місцевого самоврядування, мають передаватися органам місцевого самоврядування. Такі речі ми зробимо, і це не викличе великих заперечень. Але найважливіша проблема, на яку я хотів звернути увагу і вашу, шановні народні депутати, при голосуванні, і експертів, і всіх, хто буде працювати над цим законом, - це те, що всі делеговані повноваження мають бути повноцінно забезпечені фінансовими потоками. Тобто дуже часто трапляється так, що повноваження передаються, а гроші під них не передаються. Якщо ми це зробимо, доопрацюємо законопроект у цьому напрямі, то зробимо дуже корисну справу.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Олексію Марченку.
МАРЧЕНКО О.А. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Фракція партії "Демократичний союз" буде підтримувати всі проекти, спрямовані на покращення чинного законодавства у сфері регулювання стосунків між рівнями влади, між гілками влади. І тому в даному випадку ми не лише будемо самі голосувати, ми будемо закликати всіх підтримати цей законопроект з тим, щоб потім познімати проблеми не тільки ті, які стосуються визначення термінів "публічна влада", "органи публічної влади", але й інші. Але ми це можемо в режимі другого читання все виправити.
Тому я вийшов сюди, щоб, по-перше, заявити про свою підтримку цього законопроекту. А по-друге, шановний Іване Степановичу, я, звертаючись до вас і до колег, хотів би скористатися можливістю і попросити всіх вас про таке: сьогодні в нас у порядку денному є чотири законопроекти, які стосуються внесення змін до бюджету, - три з них стосуються агропромислового комплексу, питання землі.
Шановні колеги! Ми просили б сьогодні розглянути їх, аби завтра підтримати і проголосувати, оскільки, мабуть, у жодного депутата немає заперечень. Крім того, внесення таких змін до діючого бюджету викликано часом: попереду жнива. Скажімо, Василь Якович Круценко готовий доповідати про зміну щодо використання коштів, які направлені на лізинг, і це є занадто важливим для того, щоб підготуватися до жнив. Я дуже прошу, Іване Степановичу, від аграрників, від усіх присутніх, аби ми сьогодні все-таки знайшли можливий час розглянути ці законопроекти.
Дякую.
ГОЛОВА. Ми завершуємо обговорення цього питання і переходимо до наступного. Ми дійдемо і до ваших питань, якщо будемо оперативно працювати.
-----------
Реєстраційний номер 3340-П. Проект Постанови про відхилення проектів законів України щодо регулювання діяльності Президента України. Доповідає перший заступник голови комітету Ігор Коліушко.
КОЛІУШКО І.Б. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я не стільки представлю проект постанови, скільки змушений пояснити ситуацію, яка тут склалася.
Оскільки проект Закону про Президента розглядався досить довго (з різних причин більш як два роки), то народні депутати проявляли ініціативу і вносили законопроекти, які фрагментарно врегульовували діяльність Президента. Так набралося дев'ять законопроектів. Я їх ще раз назву: про процедуру усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Тимошенко, Єльяшкевича; про порядок усунення з поста Президента України (імпічмент) Кузнєцова; про відставку Президента України, внесений народними депутатами Карповим, Зарубінським, Безсмертним; про здійснення Президентом України права вето щодо прийнятих законів, внесений Безсмертним; про дострокове припинення Президентом України повноважень Верховної Ради, внесений Карповим, Зарубінським, Безсмертним; про вступ новообраного Президента на пост, внесений народними депутатами Карповим, Зарубінським, Безсмертним; про передачу справ попереднім Президентом України новообраному Президенту України, внесений також Безсмертним; про надання гарантій Президенту України, що припинив здійснення своїх повноважень, а також членам його сім'ї, внесений Терьохіним, і аналогічний - внесений народним депутатом Юхновським Ігорем Рафаїловичем.
Комітет з питань правової політики розглянув цю ситуацію ще три місяці тому і прийняв таке рішення. Оскільки проект Закону про Президента України за номером 3340 на той момент був уже прийнятий у першому читанні і готувався в комітеті до другого читання, ми вирішили запропонувати Верховній Раді відхилити всі перелічені законопроекти, а все, що в них стосується цього питання, вирішити в єдиному проекті Закону про Президента України.
У цьому законопроекті, який уже на сьогодні прийнятий у другому читанні, дійсно врегульовано все, що стосується і імпічменту, і інших форм дострокового припинення повноважень Президента, і вступу на посаду новообраного Президента, і гарантій колишньому Президенту тощо.
Єдина процесуальна неув'язка, на яку я зобов'язаний звернути увагу, - цей проект постанови вносився нашим комітетом разом з проектом Закону про Президента, який ішов на друге читання. Якби ми тоді їх разом проголосували, усе було б нормально. Ці проекти чомусь розвели, але все одно голосувати проект постанови необхідно, бо приймати два різні закони з одного і того самого предмета правового регулювання не можна.
Але в цей проект постанови треба внести два доповнення. По-перше, на початку замінити перше читання на друге читання, оскільки законопроект 3340 уже прийнятий у другому читанні, а по-друге, в кінці проект доповнити такими словами: "Запропонувати їх авторам у разі необхідності подати свої пропозиції до проекту Закону про Президента України (реєстраційний номер 3340) до третього читання".
І ми в комітеті маємо прийняти рішення, що готові почекати ще два тижні. Якщо хтось із авторів законопроектів, які ми відхиляємо, вважатиме, що в проекті Закону про Президента (номер 3340) не так врегульовуються якісь питання, то хай подасть пропозиції, і ми їх розглянемо в єдиному широкому законопроекті про Президента України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання? Юрій Соломатін.
СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Фракція комуністів. Київська область. Шановний Ігоре Борисовичу! У тому законопроекті про Президента України, який ви згадували і до якого ви пропонуєте зібрати всі пропозиції, чи передбачається політична відповідальність Президента України і всієї його гілки влади під назвою "Адміністрація Президента України" перед певною політичною силою? Чи не вважаєте ви, що позапартійний Президент і позапартійна Адміністрація Президента - це ганьба для України? Такого в цивілізованих державах, навіть у Сполучених Штатах Америки, немає. До яких пір буде продовжуватися ця ганьба?
Дякую.
КОЛІУШКО І.Б. Дякую за запитання. Я згодний з вашими оцінками, але це оцінки політичні, і саме питання політичної відповідальності тому й називається політичним, що на відміну від юридичного воно не зводиться до конкретних норм у законодавстві. Політична відповідальність призводить до того, що виборці не повинні голосувати за носія влади на наступних виборах, який, власне, чимось себе дискредитував або не проявив позитивно. Конституція не дозволяє нам ввести запропоновані вами обмеження в законопроект про Президента.
ГОЛОВА. Георгій Манчуленко.
МАНЧУЛЕНКО Г.М. Дякую, Іване Степановичу. Чернівецька область, Український народний рух. Я думаю, що пропозиція комітету є слушною, треба її підтримати і все врегулювати в одному законі.
Щодо проекту Закону про Президента України, який готується до третього читання. Чи врегульовується в ньому діяльність президентської канцелярії, яка зараз називається "Адміністрація Президента України"? І якщо врегульовується, то як і які права вона буде мати згідно з цим законом?
Дякую.
КОЛІУШКО І.Б. Дякую за запитання. Це питання врегульовується. До речі, після тривалої дискусії на засіданні комітету у варіанті цього закону в статті 45 вжито назву "Апарат Президента України". А на пропозицію більшості членів комітету в редакції другого читання вже пропонується назвати апарат Президента України "Канцелярія Президента України". Там виписані його завдання, які випливають з правової природи. Як би апарат Президента не називався - це є патронатна служба, яка обслуговує виключно Президента і не має жодних владних повноважень за межами відносин з Президентом.
ГОЛОВА. Лідіє Горбунова, ви хочете щось сказати від уряду? Чи ви погоджуєтеся з Коліушком? Мін'юст підтримує пропозицію комітету. Дякую, Ігоре Борисовичу. Ми завершили розгляд цього проекту. Бажаючих виступити немає. Переходимо до розгляду питання порядку денного.
-----------
Реєстраційний номер 7102. Проект Закону про внесення змін до Закону України про захист прав споживачів. Леонід Васильович Буряк
- заступник голови Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації.
БУРЯК Л.В., заступник голови Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону про захист прав споживачів розроблений у зв'язку з проведенням адміністративної реформи. Як ви знаєте, об'єднали два державних комітети: колишні Держстандарт і Держспоживзахист, і на їх базі створено Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації.
Крім того, зазначений законопроект розроблено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України 1608 від 26 жовтня 2000 року про затвердження Програми протидії контрабанді та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів на 2000-2001 роки, також у зв'язку з тим, що таких змін вимагає саме життя, ситуація, що склалася на споживчому ринку України.
Проект закону передбачає удосконалення системи державного захисту прав споживачів, а також приведення діючого Закону про захист прав споживачів у відповідність із вимогами Конституції України.
Запропоновані в законопроекті зміни уточнюють, конкретизують, доповнюють, а також приводять у відповідність із чинним законодавством його окремі норми. У законопроекті враховано окремі пропозиції народних депутатів, зокрема Волкова, Марченка, Шевченка, які підготували проекти законів у порядку законодавчої ініціативи, а також рекомендації європейських експертів, які працювали в рамках проекту ТАCIS "Підтримка споживчого руху в Україні".
Законопроект розроблявся за участю Міністерства економіки, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства юстиції, Державної податкової адміністрації, Держпідприємництва, враховано окремі пропозиції Української асоціації споживачів.
Реалізація законопроекту передбачає вирішення наступних питань. Споживачі наділяються додатковими правами на отримання своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), а також на відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).
Надається право державним органам у справах захисту прав споживачів забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізацію споживачам товарів, на яких не зазначено термін придатності або зазначено з порушенням вимог нормативних документів.
Передбачається більш об'єктивне вирішення питань, пов'язаних із заміною неякісних товарів на аналогічні за рахунок більш диференційованого підходу до цієї проблеми.
Встановлюється термін повернення грошей, сплачених за товар у разі повернення неякісного товару, а також товару неналежної якості і розірвання договору купівлі-продажу.
Встановлюються чіткий порядок та умови задоволення прав споживачів у разі порушення виконавцем робіт (надавачем послуг) умов укладеного договору. Вводиться відповідальність виконавця робіт (надавача послуг) у вигляді сплати пені (неустойки) в разі невиконання, прострочення виконання роботи (надання послуг) згідно з умовами договору, якщо інше не передбачено законодавством.
Передбачається звільнення від відповідальності виготівників (виконавців, продавців), якщо вони доведуть, що шкоду заподіяно з вини самого споживача внаслідок порушення ним правил використання, зберігання, транспортування або дії непереборної сили.
Уточнюються, конкретизуються норми чинного закону щодо інформації про товари (роботи, послуги), яку споживач повинен отримувати при придбанні товарів, замовленні робіт чи послуг. Вводиться обов'язковість проведення експертизи робіт і послуг за письмовою заявою споживача, чого раніше в чинному законі не було.
Встановлюється відповідальність суб'єктів господарської діяльності сфер торгівлі, громадського харчування і послуг при здійсненні ними підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку, звітності і за патентами. Вирішується питання щодо стягнення штрафів з громадянпідприємців, які не мають рахунків у банківських установах.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Слово надається Юрію Соломатіну. За ним - Михайло Гуцол.
СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Фракція комуністів. Київська область. Шановний Леоніде Васильовичу, ми з вами вже й очно, й заочно спілкувалися щодо порушення Укртелекомом прав споживачів у КиєвоСвятошинському районі Київської області, і не лише в селі Крюківщина, а і в Горенці, і в інших населених пунктах. Виборці скаржаться, що в односторонньому порядку була захоплена мережа телефонів у КиєвоСвятошинському та Вишгородському районах без згоди місцевих органів влади колишнім Мінзв'язком України в кількості 30 тисяч одиниць. Скажіть, будь ласка, чи можна буде цими новими доповненнями і змінами в законодавстві поновити права всіх пограбованих людей?
Дякую за відповідь.
БУРЯК Л.В. Однозначно на це запитання відповіді закон не дасть. Чому? Тому що перш ніж надавати послуги чи виконувати роботи, треба укласти угоду, в якій повинно бути передбачено все, що повинен робити надавач цих послуг.
Що стосується конкретного випадку. Там умови договору, укладеного між споживачами і виконавцями робіт, були виконані. І тисяча номерів, які були встановлені за рахунок коштів, скажемо так, цих інвесторів або громадян, залишені за ними. Але справа ось у чому: помінявся оператор, і тому виникають ці проблеми.
У зв'язку з приватизацією Укртелекому, я думаю, недоліки будуть. І, звичайно, ми цьому питанню будемо приділяти певну увагу і будемо відслідковувати ті угоди, які будуть укладатися між споживачем і виконавцем цих робіт.
ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Яценко.
ГУЦОЛ М.В. Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановний доповідачу! Я уважно слухав вашу коротку доповідь, і тому в мене виникло кілька запитань. Наш український ринок заполонили різні іноземні товари: і турецькі, і німецькі. Всі вони - різної якості, як правило, браковані.
Тому в мене таке запитання. Чи передбачено в законопроекті захист нашого покупця? Який є механізм захисту? Тому що ми всі в сесійному залі говоримо про захист нашого вітчизняного товаровиробника, у той же час на ринку чого тільки не побачиш - з Африки, Європи всієї, і стільки бракованого товару, що український покупець не знає, до кого підійти і кому запитання ставити. А гроші заплачені.
Дякую.
БУРЯК Л.В. Я дякую за ваше вкрай важливе, для мене тривожне, запитання відносно якості товарів на споживчому ринку. Ну, я б так не говорив, що всі товари сумнівної якості. Але проблема є.
Щодо механізму захисту. Такий механізм у діючому законі є. Тут вносяться деякі уточнення, які більш стосуються саме не товару, а послуг. А щодо механізму, то він є, його виписано, і є орган, який захищає ці права. Сьогодні, для того щоб суттєво вплинути на ситуацію на споживчому ринку, таких сил у нас немає. Я вибачаюся, нас залишилося 333 чоловіка на всю Україну, а господарюючих суб'єктів, мабуть, більше ніж 333 тисячі.
ГОЛОВА. Володимир Яценко. Останнє запитання.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Фракція Компартії України. Шановний Леоніде Васильовичу! Ви абсолютно правильно сказали, що державні органи влади, насамперед виконавчої, віддаючи останнім часом у приватні руки з-під державного контролю одну галузь за іншою, не забезпечують належного державного контролю за захистом прав споживачів і більшості населення України.
Я скажу більше того: останнім часом уряд пішов на приватизацію природних монополій, зокрема обленерго, віддавши у приватні руки фактично за безцінь їхнє майно, яке створювалося руками багатьох-багатьох мільйонів людей. І чи дасть можливість той законопроект, який ви пропонуєте, захистити права споживачів електричної енергії? Чи захистить він від свавілля тих людей (більше того, іноземних юридичних осіб), які сьогодні фактично володіють цими природними монополіями?
Дякую.
БУРЯК Л.В. Дякую вам за це запитання, але я на нього вже частково відповідь дав, відповідаючи на перше запитання. По-перше, приватизація - це не компетенція державних органів у справах захисту прав споживачів. Наша компетенція - якість і безпечність тих послуг, які вже надаються. А вони повинні бути закладені в тому договорі, який передбачений і постановою уряду.
І коли ці умови будуть, скажемо так, відображені в угоді між споживачем і надавачем, тоді буде легко контролювати їх дотримання. На сьогодні у різних регіонах такі угоди укладаються вкрай слабо.
ГОЛОВА. Час завершився. Дякую.
Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Юрію Григоровичу Донченку.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
113, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Предложенный Кабинетом Министров Украины к рассмотрению законопроект нацелен на усовершенствование системы государственной защиты прав потребителей путем внесения соответствующих изменений в Закон Украины о защите прав потребителей. Законопроектом предлагается усовершенствовать действующее законодательство Украины о защите прав потребителей, привести его в соответствие с требованиями международных стандартов, в том числе и европейских, обязательства относительно которых взяла на себя Украина.
Прежде всего законопроект предлагает усовершенствовать, как было указано выше, действующую систему государственной защиты прав потребителей, а также привести ее, в частности Закон о защите прав потребителей, в соответствие с требованиями Конституции Украины. Предложенные в законопроекте изменения уточняют, конкретизируют, дополняют, а также приводят в соответствие к действующему законодательству отдельные его нормы.
Что конкретно предлагается в законопроекте? Прежде всего изменения касаются 16 статей. Изменением к статье 3 предусмотрено предоставление потребителям дополнительного права на получение своевременной информации о товарах, услугах при их приобретении или заказе. Это должно содействовать более сознательному их выбору.
Внесение изменений в статьи 4-10 предусматривает приведение их норм в соответствие с Конституцией Украины.
Изменением в статью 12 предусмотрено предоставление потребителю права требовать от продавца, чтобы качество товара отвечало требованиям нормативных документов.
Изменения в статью 13 регламентируют установление гарантийных сроков на товары.
В статье 14 предлагаются уточнения, которые позволят обективно решать вопросы замены некачественных товаров.
В статье 15 предлагается внедрить более четкий механизм удовлетворения прав потребителей в случае нарушения исполнителем работ или услуг условий договора на их выполнение, в частности выплаты исполнителем заказчику неустойки.
Предложенными изменениями к статье 18 уточняются и конкретизируются нормы действующего закона относительно информации потребителя о товарах и услугах.
В статье 19 предпринята попытка конкретизации и уточнения отдельных его норм, вводятся требования, которые предусматривают проведение экспертизы товара или услуги по письменному обращению потребителя.
Изменением в статью 20 предусмотрено установление порядка и выплаты, сроков возврата продавцом потребителю денег при разрыве договора купли-продажи.
И, наконец, изменениями в статью 23 предусматривается установление ответственности за нарушение законодательства о защите прав потребителей.
Таким образом, исходя из вышеприведенного, законопроектом предпринята попытка усилить защиту прав потребителей, усовершенствовать систему обеспечения качества товаров и услуг. Учитывая вышеотмеченное, а также положительный вывод Главного научноэкспертного управления, комитет на своем заседании 25 апреля этого года рассмотрел данный законопроект и вынес решение рекомендовать его Верховному Совету принять за основу.
ГОЛОВА. Є запитання? Лев Глухівський, Федір Абрамов і Володимир Марченко. П'ять хвилин.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Дякую. Фракція Народного руху. Будь ласка, дайте відповідь на таке запитання. Наприкінці 2000 року ми прийняли Закон про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Цим законом ми фактично відмінили безспірний спосіб стягнення таких заборгованостей. А в законопроекті, про який ішла мова (чи ваш комітет на це звернув увагу, чи ні), в останньому абзаці пункту 16 надається право в безспірному порядку стягувати такі штрафи. Написано: "У 15- денний термін з дня одержання постанови про стягнення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади" мають право у безспірному порядку стягувати такі штрафи. Я вважаю, що це можна робити тільки через суд, а не наділяти кого-небудь у безспірному порядку списувати з рахунку такі кошти. Як вважає ваш комітет?
Дякую.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Вы правы, только, как говорится, не совсем. Вы говорите о законе, который распространялся на налоговые обязательства, а в данном вопросе мы рассматриваем взыскание средств за счет приобретенного товара. То есть это никакого отношения к налогам не имеет. Имеется в виду, что если я приобрел какой-то товар, то в случае неполучения этого товара с этого предприятия в мою пользу изымаются средства. Это не касается закона, о котором вы говорили. Тот закон как раз касается налоговых обязательств предприятия перед бюджетом (Шум у залі).
Правильно, но это мои личные интересы. Не мои интересы относительно налоговых обязательств, а мои интересы относительно вас... Грубо говоря, вы - продавец и мне не возвращаете деньги, так вот это является бесспорным списанием в мою пользу, то есть вот эта статья закона защищает меня как потребителя.
А в конечном итоге - суд.
ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Марченко.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Спасибо. Уважаемый Юрий Григорьевич, вы, видимо, слышали недавно о том, что с одним из наших депутатов произошел случай: ему была продана рыба не только некачественная, но и опасная для жизни. В ответ на это продавец нагло оскорбляла и его и многих наших депутатов.
Скажите, пожалуйста, что предусмотрено в изменениях, которые вы предлагаете в данном случае?
Спасибо.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Я коротко сказал об изменених к статьям. Здесь говорится о том, что тот, кто приобретает товар, по этому закону будет иметь более четкую исчерпывающую информацию о качестве товаров. И это должно быть изложено в соответствующих документах.
Кроме этого, в случае, о котором вы сказали, когда продается некачественный товар, право возврата товара остается за потребителем. Я отдаю товар, и мне в обязательном порядке обязаны вернуть мои средства или, если мы договоримся, обменять этот товар на качественный. Это предусмотрено в этом законопроекте.
Кроме этого, предусмотрены соответствующие санкции, которые будут применяться к тому, кто продает некачественный товар: то ли к предприятию, то ли к торговой точке, неважно какой формы собственности. Вот это закладывается в этом законе. То есть предложенные изменения к действующему закону ужесточают требования к тем, кто продает некачественный товар, и таким образом этот закон сегодня больше защищает потребителя.
ГОЛОВА. Володимир Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Прогрессивная социалистическая партия. Юрий Григорьевич, Международный валютный фонд потребовал, чтобы в Украине был ликвидирован Госстандарт. И, к сожалению, в Украине пошли на выполнение очередного требования Международного валютного фонда и, ликвидируя Государственный комитет по вопросам стандартизации, сняли его главную функцию: контроль за качеством. По сути, ликвидировали организацию, которая определяла суть качества того или иного продукта или товара.
Не считаете ли вы, что этот ход является определяющим и без восстановления Государственного комитета по вопросам стандартизации, без восстановления его структур решить проблему потребитель - продавец будет трудно? Потому что дать потребителю возможность вернуть некачественный товар, то, что вы предлагаете законом, это правильно, это нужно. Но параметры качества ушли из-под контроля государства.
Считаете ли вы принятие этого закона полноценной заменой того, что было ликвидировано Государственный комитет по вопросам стандартизации. Возможно ли через этот закон восполнить те жалкие контролирующие органы в количестве 330 человек по Украине для того, чтобы потребителю на государственном уровне был гарантирован качественный товар?
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо, Владимир Романович, за вопрос. Но или я не совсем правильно понял вопрос, или вы неправильно его задали.
Что касается Госстандарта. Госстандарт на сегодняшний день существует, он есть. Как раз Госстандарт поглотил Комитет по вопросам защиты прав потребителей. Я хочу уточнить, вы имели в виду Комитет по вопросам защиты прав потребителей или что? Госстандарт сегодня существует. Именно эта структура поглотила Комитет по вопросам защиты прав потребителей, которую вы сейчас, наверное, имели в виду.
Когда мы с вами по инициативе нашего комитета рассматривали здесь этот вопрос на Дне правительства 13 февраля этого года, мы говорили и обращали внимание (в проекте постановления) на то, что надо бы обратиться к Президенту (а он сегодня проводит админреформу), чтобы он пересмотрел положения в отношении Комитета по вопросам защиты прав потребителей. Вы знаете, что на сегодняшний день проект этого постановления Верховным Советом принят не был. А такие предложения мы вносили. Фактически никакого решения по этому вопросу (а он вызвал тогда широкий резонанс в Украине, и было много публикаций, много теле- и радиопередач было посвящено этой проблеме) Верховный Совет не принял. Я в принципе с вами согласен в том, что должен существовать комитет, который бы защищал интересы потребителя, но на сегодня этим занимается именно Госстандарт. Так на сегодняшний день это выглядит.
Кстати, в ходе парламентских слушаний многие депутаты высказывали мнение, что местные органы власти сегодня просят создать такие структуры и отдать им в подчинение. И я думаю, что в этом проекте закона ко второму чтению мы заложим норматив или норму о том, чтобы при местных органах власти создать структуры, которые бы в какой-то степени смогли взять на себя, ествественно, с ограниченными полномочиями, функции, которые выполнял Комитет по вопросам защиты прав потребителей. Это надо будет отработать ко второму чтению.
ГОЛОВА. Дякую, Юрію Григоровичу. Час завершився. Шановні народні депутати! Три наших колеги записалися на виступ. Але вже часу ми не маємо. Тому будемо вважати, що це питання розглянуто (Шум у залі). Так це ж Лідія Горбунова повинна доповідати про профспілки, а у вас співдоповідь. Сідайте біля мікрофона.
-----------
Оголошую до розгляду проект Закону
7103 про внесення змін до статей 11 і 16 Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності щодо приведення положень зазначених статей у відповідність до вимог Конституції України. Доповідає заступник міністра юстиції Лідія Миколаївна Горбунова.
ГОРБУНОВА Л.М., заступник міністра юстиції України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до статей 11 і 16 Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності, який пропонується на ваш розгляд, підготовлений у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року, у справі за конституційним поданням народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України статей 8, 11, 16 Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.
Як відомо, зазначеним рішенням визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення статей 11 і 16 цього закону. Цим проектом якраз і передбачається внести зміни і доповнення до статей 11 та 16 закону відповідно до згаданого рішення Конституційного Суду України. Зокрема, запропонованими змінами передбачається врегулювати питання щодо можливості створення та діяльності самостійної профспілки на окремому підприємстві, установі, організації, а саме в статті 16...
ГОЛОВА. Лідіє Миколаївно, та це депутати знають. Є ж позитивний висновок комітету. Що ви просите? Що врахувати від комітету?
ГОРБУНОВА Л.М. Ми просимо прийняти в першому читанні, а потім врахувати пропозиції профспілкових організацій, подані до всього закону.
ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Володимир Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Прогрессивная социалистическая партия Украины. В профсоюзном движении есть одна центральная проблема, суть которой заключается в том, что согласно международному законодательству профсоюзы имеют право образовываться и действовать без регистрации в государственных органах. Сегодня в нашем законодательстве, к сожалению, нарушено это положение международного права, и профсоюзы идут на регистрацию, и неугодные профсоюзы не регистрируются. И Конституционный Суд дал разяснение, которое, в общем-то, было спорным.
Остается ли процедура регистрации в государственных органах профсоюзных организаций либо вашими предложениями эта регистрация ликвидируется, а просто остается уведомление? Я хотел бы получить ответ именно на этот вопрос.
Спасибо.
ГОРБУНОВА Л.М. Так, дякую. Я хочу зауважити, що процедура реєстрації не заборонена, як ви сказали, міжнародними документами. Як і в Конституції України, так і в міжнародних документах говориться про те, що не повинно бути попереднього дозволу на створення профспілки, тому рішення Конституційного Суду і грунтується на тому, що реєстрація повинна тільки підтверджувати статус юридичної особи, а не бути дозволом на створення. Якраз це і враховано в цьому проекті. Профспілки можуть в процесі повідомлення внести документи...
ГОЛОВА. З'ясували. Немає більше запитань. Дякую.
Від комітету Хара Василь Георгійович.
ХАРА В.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Я очень коротко. Не буду анализировать, потому что времени нет, а вопрос очень простой.
Решение Конституционного Суда по отдельным моментам бесспорно, поэтому есть предложение принять только в первом чтении. Есть мнение нашего научноэкспертного управления, которое согласно с такой позицией, есть предложение Федерации профсоюзов Украины считать это правильным.
Но есть и замечания к данному законопроекту. Об этом говорят и выводы миссии Международной организации труда относительно предложенных изменений и дополнений к закону, которая высказала свои предложения о том, что они в целом согласны с предложениями, которые внесены в законопроект, однако после встречи с представителями Министерства юстиции считают, что требуется еще определенная доработка тех предложений, которые на основании решения Конституционного Суда приняты Кабмином. Поэтому прошу принять законопроект в первом чтении и при доработке ко второму чтению учесть все замечания.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Час завершився.
Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині. Нагадую, що завтра - четвер.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
СТОЖЕНКО В.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Група "Демократичний союз". Харків. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! З огляду на масштаби охоплення всіх верств населення засобами масової інформації та інструментами рекламного ринку, з огляду на величезний вплив реклами на свідомість громадян Закон про рекламу, напевно, є одним з найважливіших для держави.
Відповідно до думки американського письменника Уїльяма Дугласа, про ідеали нації можна судити, виходячи з її реклами. Навряд чи можна казати про високі ідеали наших співвітчизників з огляду тільки на ту рекламу, що панує в нас на телебаченні, радіо, в газетах тощо.
Але, врешті-решт, ми отримали проект, що закликаний впорядкувати ситуацію на рекламному ринку, не просто впорядкувати, а припинити свавілля, яке можна спостерігати в наших засобах масової інформації.
Зазначений законопроект нарешті обмежить рекламу алкогольних та тютюнових виробів. Таке обмеження, без сумніву, є проривом у нашому законодавстві, адже йдеться про здоровий спосіб життя наших співвітчизників, у першу чергу молоді. До того ж запроваджується соціальний збір, що сприятиме додатковому перерозподілу прибутків від продажу алкоголю та тютюну. Спрямування цього збору на виробництво соціальної реклами має надзвичайно велике значення для пропаганди здорового способу життя. І розповсюдження цієї реклами надзвичайно важливе, адже спрямована вона на молодь, підлітків, тобто найбільш вразливу аудиторію. І щоб не говорили про скорочення ринку рекламних послуг, зменшення податкових платежів тощо, набагато важливішим є здорове майбутнє наших дітей. Майбутнє, яке забезпечить добробут та процвітання всієї держави.
Перевагами цього законопроекту також є регламентація реклами інших товарів та послуг, у першу чергу фінансових. Можливо, у разі існування подібного закону на початку дев'яностих років, ми запобігли б численним "трастовим скандалам". Підсумовуючи, можна сказати, що без належних впорядкувань та обмежень чітка робота рекламного ринку просто неможлива.
Безумовно, є в проекті і недоліки. Удосконалювати будь-який закон можна безкінечно. Але ми сподіваємося, що це завдання буде вирішене під час підготовки його до другого читання. У цілому ж даний проект можна оцінити тільки як позитивний і як такий, що буде корисним для всього суспільства.
З огляду на вищенаведене фракція партії "Демократичний союз" пропонує прийняти зазначений проект у першому читанні.