ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  16  т р а в н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів реєструватися.

     У залі   зареєструвалися  365  народних  депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні  депутати!   Відповідно   до   статті   2.5.2 Регламенту  в  середу  ми  маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів за записом. Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  входження  народного  депутата  України Івана  Миколайовича  Салія  до  складу депутатської групи "Трудова Україна".

     Слово надається народному депутату Олександру Кулику.  За ним буде виступати депутат Беспалий.

     КУЛИК О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  народні депутати! Після того як уряд Віктора Ющенка зусиллями Юлії  Тимошенко  навів був  порядок  на  криміналізованому енергоринку,  наступним міг би стати агропромисловий комплекс - не  менш  корумпований.  Про  це, пригадується  мені,  Віктор  Ющенко  говорив,  перебуваючи торік у Вінницькій області.

     І уряд уже зробив певні кроки в цьому  напрямі.  Мої  виборці пересвідчилися в цьому на такому факті.  14 березня з цієї трибуни я оголосив депутатський запит  щодо  замовчування  і  неповернення бюджетних   позичок  в  обласний  і  районні  бюджети  Полтавської області.  Мова  йшла  майже  про  50  мільйонів  гривень,   взятих колишніми головами колгоспів для своїх потреб.

     Міністерство фінансів  України,  Головне контрольно-ревізійне управління за завданням Прем'єр-міністра Віктора  Ющенка  детально перевірили   наведені  в  депутатському  запиті  факти  злочинного використання народних коштів.

     Перевірено 103 підприємства і  організації,  яким  надавалися позички.   Ми  тут  щодня  б'ємося  в  пошуках  додаткових  виплат інвалідам, багатодітним сім'ям, малоімущим, думаємо, з яких джерел добавити  пенсії,  зарплати  вчителям,  стипендії  студентам і так далі.

     Виявляється, все дуже просто.  Достатньо підняти  завісу  над фінансовими  потоками,  забезпечити  прозорість видаткової частини бюджетів усіх рівнів.  Уряд,  тобто Мінфін і Головкру, під час цих перевірок   установили   нецільове   використання  та  неефективне використання матеріально-технічних і фінансових ресурсів  на  суму 319 тисяч гривень.  За станом на 1 квітня цього року, не повернуто до бюджету Полтавської області і районних бюджетів  17,4  мільйона гривень.  А  це означає,  що не були своєчасно виплачені відпускні сільським учителям,  що не вистачало коштів для утримання належної кількості  дільничних  міліціонерів  (до речі,  на Полтавщині один міліціонер на  п'ять  сіл,  і  цим  користуються  злодії),  що  не здешевилося ліжко хворого в районній лікарні,  що сільські ради не мали коштів для  підвезення  учнів  із  віддалених  сіл  до  шкіл. Бюджетні гроші були розтринькані.

     Тільки вдумайтесь:  жодне  із  103  підприємств - одержувачів позички - не представило розрахунків фактичної потреби  в  тій  чи іншій  сумі  коштів,  бо  ні  фінуправління,  ні  місцева влада не вимагали цих розрахунків,  по  суті  видавали  бюджетні  кошти  як благодійну допомогу.

     Цікава ще  одна  деталь.  У ряді районів області більше як 50 відсотків позичок надавалося двом-трьом головам колгоспів,  певно, в обмін на щось.  Через це ніхто із владних полтавських чиновників і не докладав зусиль, щоб повернути ці кошти.

     І на  закінчення.  Є  привід  думати,  що  той,  хто  надавав позички, диктував певні умови сільгоспвиробнику, наприклад, купити трактор у визначеній фірмі.  Виходило,  що той тракторець селянину обходився   у   два   рази   дорожче.   Гроші   надавалися  і  тим позичальникам, котрі не розрахувалися за раніше взяті позички.

     Я вдячний урядовцям за велику роботу по моєму запиту.  Про це вже знають полтавці,  мої виборці - відповідь Мінфіну на мій запит була надрукована в обласній газеті "Полтавська думка".  Шкода,  що комуноолігархічна  більшість  цієї  Верховної Ради відставила уряд Віктора  Ющенка  і  завадила  йому  провести  детальну  роботу  по наведенню порядку в агропромисловому комплексі.

     А щодо  вже  оприлюднених  фактів  я  прошу,  щоб  Генеральна прокуратура розібралася конкретно, які чиновники, які позичальники в Полтавській області сприяли тому,  що бюджетні кошти використані неефективно.

     ГОЛОВА. Робіть депутатський запит.

     Слово надається  Борису  Беспалому.  За  ним  буде  виступати Віталій Журавський.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,    НДП).    "Реформи-Конгрес".    Прошу    передати   слово позафракційному Єльяшкевичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська   область).   Херсон.   Уважаемый   Председатель! Уважаемые  коллеги!  Прошу успокоиться,  потому что информация,  о которой я сегодня скажу, наверное, взволнует многих здесь сидящих.

     Как вы помните,  9 февраля 2000 года на меня  было  совершено нападение возле гостиницы "Москва".  Я в своих показаниях сразу же обвинил в  заказе  нападения  на  меня  Президента  Украины  Кучму Леонида Даниловича. Позавчера вечером на сайте "Украинской правды" появилась очередная расшифровка майора Мельниченко, где Кучма дает фактически  новое  задание,  мне  тяжело перефразировать тот язык, которым пользуется наш Президент,  но примерно,  в  переводе,  это звучит так: "Побить уже так, чтобы не поднялся".

     Уважаемые коллеги!  Я  прошу  всех очень серьезно отнестись к тому,  что у  нас  происходит.  Сейчас  я  передам  эти  материалы официально  Председателю  Верховной Рады Украины Ивану Степановичу Плющу,  руководителю Союза адвокатов  Президента  Украины  Виктору Медведчуку, представителю Президента в парламенте Роману Петровичу Бессмертному для того,  чтобы  он  лично  передал  Президенту  для ознакомления  материалы,  которые  говорят  о причастности Леонида Даниловича Кучмы к тяжелейшим преступлениям,  чтобы наш  Президент не говорил о том, что его никто не знакомит с данными материалами.

     После вчерашнего    заявления    министра    внутренних   дел относительно того,  что якобы  найдены  убийцы  Гонгадзе,  я  могу заявить  следующее.  У меня не было и нет никакого доверия к нашим правоохранительным  органам,  и   после   этого   заявления   даже мельчайшие частицы доверия будут окончательно отсутствовать.

     Поэтому я  обращусь  за  помощью  не  только к представителям депутатского корпуса.  Я наведу целый ряд  действий:  в  ближайшее время проведу прессконференцию по данному вопросу, где поясню свою позицию,  более  детально  расскажу  о  тех  материалах,   которые появились.  И  я настаиваю,  Иван Степанович Плющ,  на том,  чтобы комиссия,  которую  возглавляет  Лавринович,  наконец-то  занялась материалами  нападения  на  меня,  как народного депутата Украины, причем безотлагательно.

     Жизнь народных депутатов Украины,  государственных  деятелей, журналистов  находится  под  угрозой.  К  сожалению,  мы  живем  в государстве,  которым   руководят   преступники,   поэтому,   Иван Степанович Плющ,  я обращаюсь к вам не как к Председателю, а как к гражданину.  Год назад вы отмахнулись от помощи мне, как народному депутату  Украины.  Между нами состоялся очень жесткий разговор на повышенных тонах в присутствии свидетелей  в  вашем  кабинете.  Вы помните   об   этом.  И  уже  после  этого  из-за  вашего  личного невмешательства в то,  что  происходит  у  нас  в  стране,  Леонид Данилович Кучма дальше продолжил свою деятельность подобного рода, о чем свидетельствуют эти записи.

     Уважаемый Иван Степанович! Я обращаюсь к вам, как человеку, и надеюсь,  что народные депутаты Украины завтра будут голосовать за начало  процедуры  импичмента  Президенту  Украины.   И   я   буду настаивать на постоянном голосовании по этому вопросу.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Олександре Сергійовичу, я вас не переривав, бо ви до мене зверталися. Я прошу дотримуватися регламенту, бо будемо відключати.

     Слово надається  Віталію  Журавському.  За ним буде виступати депутат Аніщук.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Депутатська група  "Регіони  України", Християнськодемократична   партія  України,  Житомирська  область. Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я хотів би  порушити кілька проблем щодо житлово-комунальної сфери, які турбують нашого пересічного українця.  У цій сфері є кілька проблем,  які уряд мав би вирішити вже давно, але, на жаль, це не зроблено. Ціни і тарифи в житловокомунальній сфері є регульованими,  уряд їх регулює.  Але як? Про підвищення не забувають.

     Протягом кількох  останніх  років  рівень  плати  за житлово- комунальні послуги став не просто неприйнятним  для  населення,  а навіть  злочинним.  Так,  ми маємо сплачувати стільки,  скільки це реально коштує,  це європейський підхід.  З цим можна  погодитися. Але  чому  європейський  підхід закінчується саме на цьому?  Чому, коли йдеться про ціни і тарифи,  в нас оглядаються  на  Європу,  а коли для громадян установлюється рівень оплати праці,  дивляться в якийсь інший бік?  Чому робоча  сила,  яка  в  ринкових  умовах  є товаром,  цінується  в  нас так дешево?  Це хіба турбота про наших громадян?

     Частка заробітної плати в ціні товарів та послуг  не  те,  що нижча  за європейську,  а нижча за здоровий глузд,  і тим не менше продовжує зменшуватися. Між тим слід зазначити, що ціни ці і тариф весь  час,  на  жаль,  підвищуються.  Я вже не кажу про те,  що ми практично не отримаємо реальних послуг за ту  величезну  квартирну плату, яку нам доводиться сплачувати.

     Ще один  аспект.  Ми  створили монополію в цій сфері.  У мене запитання:  чому право на надання  житлово-комунальних  послуг  на умовах  уряду  чи  місцевої  влади,  що,  між іншим,  було б більш логічно,  не  здійснюється  на  тендерній  основі?  Я,  наприклад, впевнений,  що  є  чимало  фірм і громадян,  які могли б це робити значно краще за  існуючих  жеків.  Чому  в  нас  начальники  жеків відчувають  себе  так  комфортно  і  нікого не бояться?  Тому,  що політика,  яка здійснюється в першу  чергу  урядом  у  цій  сфері, створила для них такі умови.

     Отже, політику  уряду  в  житловокомунальній  сфері  не можна вважати задовільною.  Політика,  що проводиться,  проводиться  або безграмотними   чиновниками,   або  свідомо  спрямована  на  обман пересічного українця, про якого так піклується уряд. На жаль, лише на словах.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Аніщуку.

     АНІЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Прошу слово передать народному депутату Баулину.

     ГОЛОВА. Павло Баулін. Будь ласка.

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).   Фракция   коммунистов.   Координатор   межфракционного депутатского обединения "ЗУБР".  Уважаемые народные депутаты!  17 января  сего года я выступил перед вами с заявлением о том,  что в Верховном Совете Украины создана межфракционная депутатская группа "ЗУБР" - "За союз Украины,  Белоруссии, России" - и ознакомил с ее основными задачами.

     В состав ЗУБРа сегодня входят 104 народных депутатов Украины. В  результате договоренности политических партий,  членами которых являются народные депутаты Украины, вошедшие в состав этой группы, а    также    беспартийными    депутатами    сформирован   комитет межфракционного депутатского обединения "ЗУБР".

     Создание ЗУБРа обусловлено настоятельными требованиями  наших избирателей    создать    прочное    законодательное    поле   для интеграционных процессов решения острейших на  сегодня  проблем  с целью защиты духовности и возрождения экономики наших стран.

     За прошедшие    месяцы    немало   из   намеченного   удалось реализовать.  Так,  по инициативе нашей межфракционной депутатской группы  "ЗУБР"  создано обединение "За союз Украины,  Белоруссии, России" в Государственной Думе Российской Федерации и Национальном собрании Республики Беларусь.

     16 марта   в  здании  Верховного  Совета  Украины  состоялось киевское   международное    рабочее    совещание    представителей Национального  собрания Республики Беларусь,  Государственной Думы Российской Федерации и Верховного Совета Украины "За союз Украины, Белоруссии, России". Хочу подчеркнуть, что оно состоялось накануне десятилетия всесоюзного референдума, на котором народы СССР, в том числе и Украины, однозначно высказались за идею братского союза.

     В коммюнике   киевского   совещания   было  подчеркнуто,  что возможное присоединение Украины к  союзному  договору  о  создании союзного  государства  Республики Беларусь и Российской Федерации, выстрадано ее народом и станет существенным  прорывом  в  процессе региональной интеграции.

     Парламентарии трех   братских   стран   выступили   также   с инициативой создания международного депутатского  обединения  "За союз Украины,  Белоруссии и России" и выразили убеждение, что ЗУБР станет центром  массового  общественного  движения  за  союз  трех братских народов.

     Выражена уверенность,   что   создание  союзного  государства Украины,  Белоруссии и России позволит  нашим  народам  достигнуть высокого  жизненного  уровня и занять в ХХІ веке достойное место в мировой цивилизации.

     2 апреля члены комитета  межфракционнной  депутатской  группы "ЗУБР" нашего парламента приняли участие в торжествах, посвященных

5-летию подписания союзного договора между Республикой Беларусь  и Российской   Федерацией  в  Москве.  Там  мы  воочию  убедились  в достижениях союзного государства.  Месяц назад,  несмотря на явное неодобрение  руководства  Верховного  Совета,  состоялась  встреча комитета депутатской группы с руководителями обединения "За  союз Украины,  Белоруссии,  России" Госдумы Российской Федерации.  А на минувшей недели рабочее совещание ЗУБРа прошло в Минске.

     Особенно хотелось бы  отметить,  что  создание  ЗУБРа  и  его деятельность  находят  самую  широкую поддержку общественности,  а также   вызывает   живой   интерес   крупных   промышленников    и предпринимателей.

     В настоящее  время  межфракционная  группа "ЗУБР" готовится к очередному  рабочему  совещанию  парламентариев  трех   славянских государств,  которое  пройдет  в  Белоруссии,  где будет учреждено международное   депутатское   обединение   "За   союз    Украины, Белоруссии, России".

     Уважаемые коллеги!   Вхождение  в  межфракционную  депутсткую группу "ЗУБР" открыто для народных депутатов Украины. Мы призываем вас присоединиться к нашему движению.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВА. Слово    надається   Валентині   Семенюк,   народному депутату. За нею буде виступати депутат Яковенко.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Шановні колеги народні депутати!  Я хочу з цієї  трибуни  підтримати  колегу  Єльяшкевича відносно  тієї  інформації,  яка  сьогодні розповсюджена в засобах масової інформації щодо прослуховування і, зокрема, побиття колеги депутата.  Я думаю, той, хто вчора слухав міжнародні радіостанції, зрозумів,  що  прослуховування  є  підтвердженням  того,  що  було прослуховування   не   лише  Мельниченком,  а  й  ще  відповідними спецслужбами,  які  фактично  підтверджують   достовірність   цієї розмови  і  навіть  прекрасної  мови нашого Президента,  яка тепер називається "адміністративна мова".  Тому  я  думаю,  не  потрібно бундючитися,  не потрібно лякати, а потрібно визнавати і говорити, що це було і є,  і що сьогодні це  вже  стало  державною  мовою  і державним  заказом  -  знищувати  депутатів,  знищувати опозицію і затикати рота парламенту так,  як сьогодні закрили,  що навіть  не проходить трансляція засідання Верховної Ради.

     І тому я хочу,  Іване Степановичу,  ще раз звернутися до вас: чому не виконується  постанова  Верховної  Ради  щодо  трансляції? Коли, врешті-решт, ми зможемо висвітлювати роботу Верховної Ради і виконуватиметься постанова?

     Друге. Іване Степановичу,  я до вас зверталася двічі з листом стосовно  прийняття  законопроекту  про управління об'єктами права державної власності, який був направлений на ваше ім'я.

     Я проживаю  на  бульварі  імені  Лесі  Українки  і  бачу,  де знаходиться   Фонд   державного  майна.  І  той,  хто  бачить,  де знаходиться  відділ  по   управлінню   державними   корпоративними правами,  той переконується, що найбільшим торгом сьогодні у Фонді державного майна є не приватизація,  а захват об'єктів або  часток державного  майна  для  того,  щоб  контролювати  грошові  потоки. Зокрема,  ніхто не контролює надходження дивідендів до бюджету від частки  державного майна,  яке передано в корпоративне управління; ніхто не контролює,  як же проходить страхування ризиків.  І  саме про це я писала, Іване Степановичу, в листі, тому що мої звернення до Рахункової  палати,  до  Контрольноревізійного  управління,  до Генеральної  прокуратури,  які  я  вам  приклала  до  свого листа, говорять про таке, Рахункова палата пише: "Запроваджений Кабінетом Міністрів України порядок визначення уповноважених осіб управління державними корпоративними правами не виправдав  себе  і  приносить великі збитки".

     Сьогодні згідно  з інформацією Рахункової палати,  дивіденди, які повинні надходити до  бюджету,  фактично  використовуються  на страхування частки державного майна приватними особами.

     І Рахункову  палату  рішенням Конституційного Суду позбавлено права  контролювати  надходження  до  бюджету  коштів  від  часток державного майна.

     Тому я  прошу,  Іване  Степановичу,  відповідно до Регламенту розглянути законопроект,  поданий ще у вересні минулого року.  Два комітети  вже  його підтримали:  з питань промислової політики і з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності  та  інвестицій.  Його торпедують і не хочуть ставити на розгляд,  тому що всі функції  хочуть  передати  Фонду  державного майна.

     Тому я   прошу  дати  доручення,  щоб  наступного  тижня  цей законопроект був внесений у сесійний зал.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати Олег Зарубінський.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги! 1 мая городу  Киеву  была  продемонстрирована  колонна  Коммунистической партии рабочих и селян,  в  составе  которой  шли,  действительно, железные  батальоны  пролетариата.  И  город  Киев  по достоинству оценил их.

     9 мая представители Коммунистической партии рабочих  и  селян вместе  с  молодежью в парадной форме нашей партии прибыли в город Львов, для того чтобы обеспечить общественный порядок и нормальное прохождение  мероприятий  ветеранов  Великой  Отечественной войны, связанных с их обращением в совет Коммунистической партии  рабочих и селян.

     После вчерашнего заявления о том,  что 9 мая в Тернополе были избиты   ветераны   Великой   Отечественной   войны,    в    совет Коммунистической  партии  рабочих  и  селян  поступают  телефонные обращения  ветеранов  с  просьбой  защитить  их,  если  милиция  и правоохранительные органы не в состоянии этого сделать.

     Удивляет бессилие  организаторов этого мероприятия.  Я думаю, что  Коммунистической  партии  Украины  стоило  бы   подумать   об обеспечении безопасности таких мероприятий.

     От имени  совета  Коммунистической  партии рабочих и селян мы официально заявляем и предупреждаем тех, кто позволил поднять руку на ветеранов,  что в следующий раз, если в Коммунистическую партию рабочих  и  селян   поступит   официальное   обращение   ветеранов Тернопольской области, в Тернополь прибудет необходимое количество наших товарищей,  которые обеспечат охрану проведения мероприятий, проводимых   ветеранами   Великой  Отечественной  войны.  Молодежь Коммунистической  партии  рабочих  и   селян   глубоко   возмущена поступком, который произошел в Тернополе.

     От имени  Совета  Коммунистической  партии рабочих и селян мы еще раз предупреждаем организаторов избиения, что такого больше не будет,  безнаказанных действий со стороны молодчиков,  позволяющих себе на глазах  у  милиции  и  других  правоохранительных  органов избивать  заслуженных людей и заявлять с трибуны Верховного Совета устами Костенко, что война-де не закончилась еще в 1945 году, наша молодежь  расценивает  как  призывы к военным действиям со стороны националистов.  И мы  будем  защищать  конституционный  порядок  в Украине всеми доступными нам возможностями и средствами.

     От имени  совета  Коммунистической  партии рабочих и крестьян обращаюсь  к  Коммунистической  партии  Украины:  вы   составляете большинство  Комитета  Верховного  Совета  по  делам  ветеранов  - рассмотрите этот вопрос и внесите в необходимом порядке на  сессию Верховного Совета.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово     надається    народному    депутату    Олегу Зарубінському. За ним буде виступати депутат Полюхович.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Фракція   Народно-демократичної   партії. Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Як  не  прикро  це визнавати,  але однією з найпоширеніших  негативних  і  стабільних характеристик української дійсності є корупція.  І справа, врешті, не в тому, на яке принизливе місце ставлять Україну час від часу в різноманітних    популістських   рейтингах   та   і   в   солідних дослідженнях,  пов'язуючи  його  найчастіше   з   оцінками   рівня інвестиційної  привабливості нашої країни для іноземного капіталу. Якщо в  1998  році  міжнародні  експерти  за  корупційні  здобутки ставили  Україну  на 16-те місце у світі,  то у 2000 році - вже на

3-тє.

     Образливо, звичайно,  та  набагато  важливішим  є   тотальний суспільний  скепсис  власного  народу  щодо  численних повідомлень компетентних органів і осіб про активну боротьбу з корупцією. Люди не  вірять,  що,  маючи такий величезний фіскальний та репресивний апарат,  держава  насправді  не  спроможна  навести   елементарний порядок у власному домі.

     Логічно робиться висновок, що влада, якщо і не безпосередньо, то через близьке оточення - членів сімей  та  родичів,  -  свідомо консервує   корупційний  спосіб  збагачення.  Спростувати  подібні твердження в умовах суцільного потоку інформації  про  винахідливе зловживання через всілякі трасти,  фонди,  асоційовані товариства, систему   приватизації   тощо   практично   неможливо.   Потрібний зустрічний  потік позитивної інформації.  Його може дати відкрита, чесна,  доступна  і  зрозуміла  народові  поведінка  представників влади. І почати вони повинні з себе.

     Ключ, що так неохоче застосовується, давно закладено в Законі про державну службу,  зокрема в його статті  13  про  декларування доходів.  І приклад тут повинні показати передусім посадовці вищих

- першої,  другої і третьої категорій службовців та прирівнені  до них,  тобто  якраз  ті,  хто  офіційно  уповноважений на виконання функцій держави і водночас  є  суб'єктом  Закону  про  боротьбу  з корупцією,  включаючи  і  народних  депутатів.  Гласність щодо цих категорій  громадян  та  членів  їх  сімей,   їхніх   доходів   та зобов'язань  фінансового  характеру,  в  тому числі і за кордоном, належного їм нерухомого  та  цінного  рухомого  майна,  вкладів  у банках  і  цінних  паперів  є правомірним інтересом демократичного суспільства, і це закріплено в наших законах.

     Більше того,  все більш очевидною є  суспільна  необхідність, щоб   перелічені   категорії   українських   громадян  підтвердили законність походження свого та членів їхніх сімей  майна,  доходів та видатків.

     Я пропоную   вже   в  ході  нинішньої  сесії  Верховної  Ради організувати  слухання  з  питань  виконання  Закону  України  про боротьбу  з  корупцією.  Відповідний проект постанови та додаткові матеріали вже роздані народним  депутатам  4  квітня  цього  року. Сподіваюся,  що  аналіз  проблем  боротьби  з  корупцією у форматі парламентських слухань допоможе зробити подалі  наступний  крок  - підготувати    закон    України    про    відкритість   влади   та відповідальність за корупційні діяння.

     Закликаю підтримати мою іціціативу і дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану  Полюховичу. За ним буде виступати депутат Морозов.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська область).  Пане  головуючий!  Шановні  колеги!  У своєму  виступі  я  звертаю вашу увагу на некерованість процесів у нашій державі.  Я думаю,  це  результат  того,  що  сталося  після відставки уряду Віктора Ющенка.  Щоб не говорити емоційних слів, я звертаю вашу увагу на конкретні факти. Уся відповідальність за те, що відбувається останніх три тижні,  і безперечно,  на жаль,  воно буде мати прогресуючий характер у нашій  державі,  лягає  в  першу чергу  на  Адміністрацію  Президента  як  тіньового кабінету,  або скажемо так,  дубль-  кабінету  уряду  давно  в  нашій  державі  і особисто на Леоніда Даниловича Кучму.

     Факти -  річ  уперта.  Державний  бюджет  за  перший  квартал виконано,  як говорять  статистики,  на  107  відсотків.  Тобто  в першому кварталі уряд, який мав легітимний характер і діяв у межах тих законів,  які дозволяли йому діяти, виконав бюджет, наголошую, на 107 відсотків.  За квітень державний бюджет не виконано,  тобто виконано тільки на 93 відсотки.  Це свідчить про те,  що тенденція про  економічний  ріст,  про  який  говорив  вчора і позавчора наш Президент на телеекрані,  не є стійкою, а навпаки, скоріше всього, в  другому  кварталі  цього  року  ми маємо спад,  і він буде,  на превеликий жаль, зростати.

     Політичний чорнобиль,  про який з цієї трибуни оголосив зразу після голосування Ігор Юхновський,  настав.  Тому наголошую:  наша фракція попереджає ще раз ті політичні сили  і  тих  представників політичних сил у Верховній Раді,  що ми,  як політична партія,  не маємо змоги і не маємо бажання брати на себе  відповідальність  за те, що відбувається в нашій державі. Про корупцію, про яку говорив Зарубінський, за браком часу я не можу сказати, бо як більшість із вас,  приїхав  із  округу.  Уся корупція нашої влади починається з районних адміністрацій.  Кожний голова районної адміністрації - це маленький  князьок  на  сьогоднішній  час,  який  не  діє в рамках закону, а створює під себе ці закони на рівні району і області. Це особливо стосується Рівненської області. Другий рік з цієї трибуни депутати  від  нашої  області  привертають  увагу   правоохоронних органів,  керівництва  нашої  держави  щодо розкрадання державного бюджету,  третьої частини державного бюджету області в Рівненській області,  що  складало 96 мільйонів гривень.  Порушено кримінальні справи, але питання не просувається.

     І щодо виступу колеги Бауліна.  Іване Степановичу,  буквально два  слова.  Коли  ми  складали  присягу  і набувала чинності наша депутатська діяльність, ми обіцяли, зокрема "своїми діями боронити суверенітет  і  незалежність  України".  Я  вважаю,  що зубри - це лісові звірі, їх потрібно оберігати в лісі, а не у Верховній Раді.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається народному депутату Анатолію Морозову.

     МОРОЗОВ А.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Прошу передать слово Владимиру Ильичу Тропину.

     ГОЛОВА. Ввімкніть з трибуни мікрофон Тропіна. Будь ласка.

     ТРОПІН В.І.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах (виборчий округ 157, Сумська область). Фракция коммунистов. 28 березня 2001 року група депутатів Сумської міської ради  звернулася  до прокурора Сумської області Воронова із заявою щодо  вжиття  заходів  прокурорського  реагування  для  припинення незаконних  злочинних дій посадових осіб Сумської обласної ради та Сумської  міської  ради.  Начальник  управління  майном   Сумської обласної  ради  Сидорченко та начальник відділу комунального майна та приватизації Сумської міської ради Чеканський своїми діями дали змогу  незаконного  безоплатного  використання комунального майна, яке знаходилось на балансі  державного  комунального  підприємства "Сумитеплокомуненерго", загальною вартістю 15 мільйонів гривень на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс", до  складу  засновників якого входять:  Артем Щербань - син голови Сумської обласної держадміністрації Щербаня;  Ірина  Омельченко  - дружина помічника голови Сумської обласної державної адміністрації Омельченка;  Вадим  Риков  -  помічник  голови  Сумської  обласної держадміністрації;  Попова  -  дочка  заступника  голови  Сумської обласної  державної  адміністрації  Бондаря;   Тороник   -   дочка заступника   голови   Сумської  обласної  державної  адміністрації Верещаги;  Мирополець  -  племінниця  заступника  голови  обласної держадміністрації    Жаркова    та   спільне   українсько-кіпрське підприємство "Нові технології", одним із засновників якого є Артем Щербань.

     Замість того щоб стверджувати верховенство закону, зміцнювати правопорядок, охороняти комунальне майно територіальних громад від неправомірних  посягань (стаття 4 Закону України про прокуратуру), припинити   злочинні   дії   посадових   осіб,    вжити    засобів прокурорського   реагування   на   незаконні  рішення  органів  та посадових   осіб   органів   державної    влади    та    місцевого самоврядування,   Сумська   обласна   прокуратура  стала  на  шлях покривання  злочинних  дій  та  сприяння  незаконному   збагаченню родичів  посадових  осіб Сумської обласної державної адміністрації за рахунок територіальної громади міста Сум, що дискредитує в очах громадян прокуратуру України в цілому.

     Просимо ще  раз  звернути увагу Генерального прокурора на дії керівництва органів влади Сум.

     Мені надійшла  відповідь  за  результатами  перевірки  в  цій справі,  за  підписом семи осіб,  четверо з яких зацікавлені в цій справі. Як робилась ця перевірка цими особами, хочу навести тільки один  приклад:  ця  перевірка не встановила навіть того,  з чийого відома це все чиниться.  У відповіді написано - городская рада.  И ссылаются  на  решения  городского совета,  в то время как решения городского совета нет,  а есть решение  исполкома  -  две  большие разницы.

     Поэтому я  просил  бы сделать комплексную проверку в Суммах и поручить ее не заинтересованным  лицам,  а  независимой  комиссии, лучше всего из Киева.

     Просил бы поддержать мое предложение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  ми завершили виголошення заяв і пропозицій.  Щодо пропозицій дати доручення,  то ви знаєте, що доручення можна дати від імені Верховної Ради, тому я звертаюсь до депутатів,  які вносять такі пропозиції,  є два  шляхи:  або  у формі  депутатського  запиту,  або  у  формі  проекту  постанови - профільний  комітет  готує,  ми  виносимо  і  приймаємо   рішення. Протокольне доручення тут не зовсім підходить.

     Стосовно зауваження  Олександра Єльяшкевича про нашу розмову, її тон,  я думаю, може якщо з'явиться плівка, то ми тоді нагадаємо пам'яті. Кажуть же, що скрізь пишуть, тоді побачимо.

     Щодо пропозиції   народного   депутата   Валентини   Семенюк. Валентино Петрівно,  ви пам'ятаєте,  що  в  своєму  виступі,  коли обговорювалася   діяльність   уряду,   я  говорив,  що  найбільшим недоліком нинішнього  уряду  є  те,  що  йому  не  вдалося,  як  і попереднім,  налагодити  контроль  за  використанням  і ефективним використанням саме державної частки майна.  Тому я озвучив те,  що ви сказали і що ви мені писали. Це перше.

     Друге. Ви пам'ятаєте, що я підтримував ту пропозицію народних депутатів і Наталія Вітренко пам'ятає,  що казав: нам треба думати над цивілізованим проектом Закону про реприватизацію там, де також неефективно використовується  те  майно,  яке  було  державним,  а сьогодні перебуває в іншій формі власності.

     І третє.  Ваш  проект  закону,  про  який  ви нагадували,  на Погоджувальній  раді   був   Олександр   Олександрович,   вносьте, називайте номер,  міру готовності, і він буде включений до порядку денного.  Ми  сьогодні  не  включаємо.   Дійте   у   встановленому Регламентом  і прецедентами порядку.  Більше коментувати тут немає чого.

     --------------

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.

     Оголошується до розгляду проект за

 7010 про  внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо відпусток.  Доповідає  заступник  міністра  праці  та   соціальної політики України Микола Солдатенко. Будь ласка.

     СОЛДАТЕНКО М.О.,   заступник  міністра  праці  та  соціальної політики України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  На  ваш  розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо відпусток. Проект  розроблений  з метою приведення статей Кодексу законів про працю України, які регулюють відносини, пов'язані з відпустками, у відповідність  до  Закону  України  від  2 листопада 2000 року про внесення змін до Закону України про відпустки.

     На нашу думку,  більшість  змін,  які  пропонуються  у  цьому законопроекті,   поліпшать   соціальний   захист   або  врегулюють відносини між  роботодавцями  та  найманими  працівниками,  і  цим дозволять запобігти непотрібним трудовим конфліктам.

     Ще раз  нагадую  про  те,  що  практично  всі положення,  які пропонуються у цьому  проекті,  вже  прийняті  Верховною  Радою  у змінах і доповненнях до Закону про відпустки.  Проте хочу нагадати основні моменти цього Закону  про  внесення  змін  до  Закону  про відпустки і які пропонуються зазначеним проектом закону.

     Передусім за  все  у  запропонованій  редакції  доповнень  до кодексу пропонується доповнити статтею 781.  Що вона  врегульовує? Вона   врегульовує  те,  що  при  визначенні  тривалості  щорічних відпусток  не  будуть  враховуватись  святкові  і  неробочі   дні. Святкові  і  неробочі  дні,  як ви знаєте,  їх перелік і кількість врегульовуються статтею 73 Кодексу законів про працю України.

     Доповнення до наступної статті 79.  Тут є три  доповнення.  В частині п'ятій доповнення полягає в тому,  що роботодавець повинен повідомити працівника про надання відпустки  не  менш  як  за  два тижні до її початку, але тепер він це повинен зробити у письмовому вигляді.

     Якщо роботодавець не попередить письмово у зазначений період, то   працівник  має  право  на  перенесення  відпустки,  яка  йому потрібна, на той термін.

     Частина шоста цієї статті доповнюється положенням про те,  що невикористана  частина  відпустки  надається  з  дня  тижня,  що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.

     Річ тут у тому,  що,  при розбиванні відпустки на дві частини працівник   повинен   використати  не  менше  14  днів.  Але  якщо залишається 16, 17, 20 днів невикористаної відпустки, то виникають конфліктні  ситуації,  тому  що  працівник намагається використати тільки робочі дні профспілкової відпустки,  а працедавець на це не завжди   йде.   Це   зумовлено  тим,  що  у  тривалість  відпустки враховуються вихідні дні,  тобто календарний час визначається  при визначенні тривалості відпустки. Тому і вноситься така пропозиція.

     Щодо частини   восьмої  статті  79  також  є  доповнення,  що врегульовує питання при відкликанні працівника  із  відпустки,  що зумовлено тим чи іншим фактом необхідності.  Це доповнення полягає в тому,  що в разі відкликання працівника з відпустки,  його працю оплачують  з  урахуванням тієї суми,  що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

     Таким же чином,  як і стаття 78,  врегульовується стаття 182, яка   передбачає  надання  додаткової  відпустки  жінкам  і  іншим працівникам,  які виховують дітей віком  до  15  років.  Також  ця відпустка  подовжується  на  термін,  якщо  на  її  час припадають неробочі чи святкові дні.

     Доповнення до  статті  81  кодексу  врегульовує  питання  при переведенні працівника з однієї установи до іншої. Якщо раніше при переведенні з однієї установи  до  іншої  працівник  міг  одержати подвійну  винагороду  за  свою  працю,  взяти відпустку,  то в цій частині є тепер положення про те,  що якщо працівник при цьому  не одержав  за  них  грошову  компенсацію.  Тобто  якщо я перевівся з однієї установи до іншої і мені не виплатили грошової компенсації, то   тільки   в  цьому  разі  цей  час  роботи  в  іншій  установі дозволяється мені  зараховувати  в  стаж,  за  який  нараховується відпустка.

     Пропонується, як  і  в  Законі  про відпустки,  частину третю статті 84 вилучити  із  Кодексу  законів  про  працю  України.  Ця ситуація  складна,  і вона мала суперечності і неоднозначні оцінки при прийнятті Закону про відпустки.  І тепер проти цього положення й  профільний  комітет.  І  тому  вона потребує,  звичайно,  більш детального опрацювання і при підготовці до другого читання. Суть у тому, що і на сьогодні, і протягом останніх чотирьох років близько 20 відсотків працюючих мали відпустки  без  збереження  заробітної плати, без оплати простою не з їх вини.

     Цими доповненнями врегульовуються також і питання відпусток і тим  працівникам,  які  навчаються  або  в  професійно-  технічних училищах, або у вищих навчальних закладах. Зокрема, доповненням до статті 216 надано  право  на  додаткові  відпустки  в  зв'язку  із навчанням  тим  працівникам,  які одержують або другу вищу освіту, або післядипломну освіту.

     Таким чином,  коротко  основні  положення,  які  пропонується внести як доповнення і зміни до Кодексу законів про працю України. Ще раз  підкреслюю,  що  практично  всі  ці  доповнення  -  це  ті положення,  які вже зафіксовані у змінах до Закону про відпустки і відповідно у новій редакції Закону про відпустки.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Будуть   запитання   до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть прізвища. Записалися 18 осіб.

     Народний депутат Полюхович. За ним - депутат Беспалий.

     Будь ласка, Миколо Олексійовичу, лаконічніше.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.    Фракція    Українського    руху.     Миколо Олексійовичу,  як  нам  урегулювати одне дуже важливе питання щодо відпусток?  Ви знаєте,  що закон Про соціальний  статус  і  захист чорнобильців  передбачає додаткову відпустку протягом двох тижнів. Останні два роки у нас виникла деяка проблема,  і досить  суттєва. Не  скасована  дія  закону  щодо  проплати  і  компенсацій  за  ці додаткові відпустки  з  Чорнобильського  фонду,  але  на  практиці останні  два роки ця норма закону не діє.  Чи можна врегулювати це питання щодо додаткових відпусток чорнобильцям, внісши поправки до цього проекту закону?

     Буду вдячний вам за відповідь.

     СОЛДАТЕНКО М.О. Я не готовий зараз відповісти, чи можна зараз з голосу включити вашу пропозицію,  як внесення змін. Ми опрацюємо вашу  пропозицію при доопрацюванні законопроекту в другому читанні і визначимось,  як можна це врахувати, тому що це зачіпає, мабуть, не  тільки  Кодекс  законів  про  працю,  а  й  деякі  законодавчі нормативні акти, які стосуються чорнобильських проблем.

     ГОЛОВА. Народний депутат Борис Беспалий.  За  ним  -  депутат Гусак.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Депутатська фракція партії "Реформи і порядок"

- "РеформиКонгрес".  Наша фракція, безумовно, цей законопроект, як корисний,  підтримає.  Мені,  як  члену Комітету з питань правової політики,  особливо приємно зазначити,  що  усувається  колізія  з законодавства  про  відпустки.  А також є дуже важливий момент про додаткові відпустки учням і студентам,  охопленим вечірньою формою навчання.

     Але, як  ви  вважаєте,  чи  не  може  бути  такої  спокуси  у роботодавців не приймати чи скорочувати робочі місця саме для цієї категорії?  І які ви пропонували б заходи для того,  щоб запобігти скороченню робочих місць саме для тих,  хто навчається, тому що це ж додаткове навантаження на підприємства.

     СОЛДАТЕНКО М.О.   Запропонований   проект   змін  не  вносить принципових позицій щодо цієї категорії.  Вони були і  в  нинішній редакції Кодексу законів про працю України.

     У зв'язку  з  тим,  що  календарний  рік  і навчальний рік не завжди  збігаються,  то  це  уточнення  стосується  того,  що  для випускників  професійно-технічних училищ ця додаткова відпустка 35 днів надається протягом навчального року. Щоб не було колізій щодо того,  що  можна  двічі  надати  або  жодного разу не надати цьому працівникові  відпустку.  Так  що,  стосовно  цього  редакція   не змінюється.   Редакція   просто   уточнюється   -   саме  протягом навчального року повинна надаватись ця відпустка.

     ГОЛОВА. Народний депутат Гусак. За ним

- депутат Ніколаєнко.

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Михайле Олексійовичу! У мене до вас два  запитання.  Перше.  Чи  доцільно  на  великих   підприємствах письмово  повідомляти про початок відпустки?  Не зовсім зрозуміло, як це виконуватиметься на практиці.

     І друге запитання,  більш важливе. Скасування частини третьої статті  84  про  те,  що  не  можна  відправляти  у  відпустку без збереження заробітної плати,  - це правильно, але чи не спричинить це масові звільнення,  скорочення кадрів,  робочих місць,  тому що серед підприємців велика тривога з цього  питання  і,  як  відомо, найбільше  це  трапляється  на державних підприємствах і зараз має масовий характер.

     Дякую.

     СОЛДАТЕНКО М.О.  Щодо першого питання.  Немає значення розмір підприємств,   не  обов'язково,  щоб  централізовано  було  надано письмове розпорядження чи повідомлення про відпустку. Це може бути зроблено керівником структурного підрозділу - цеху, дільниці тощо. Так що, гадаю, стосовно цього проблем не буде.

     Щодо другого запитання - статті 84,  я вже в  своїй  короткій доповіді   сказав,   що   питання  неоднозначне.  З  одного  боку, працедавці,  може,  так би мовити,  в певних межах зловживають цим становищем,  коли  надають  відпустку  без  збереження  заробітної плати.  Я вже нагадав, що 20 відсотків працюючих протягом останніх років мали відпустку без збереження заробітної плати,  а це рівень і номінальної заробітної плати,  і реальної заробітної плати. Тому стосовно цього однозначно треба шукати вихід. І хоча це прийнято в законі про зміни до відпусток,  гадаю, ми можемо і маємо право при опрацюванні  цієї  проблеми  до  другого  читання  більш  детально підійти до вирішення цього питання.  На сьогодні це вирішується на підприємствах,  за нашою інформацією,  через дію статті 50 Кодексу законів про працю, про право використання неповного робочого часу. У  цій  статті  якраз  передбачено,  що  оформлення цієї відпустки відбувається за згодою між працівником і  працедавцем.  Тобто  тут уже є певна згода працівника. Очевидно, так ми повинні діяти.

     ГОЛОВА. Останнє запитання - Станіслав Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція   Соціалістичної   партії   -   "Лівий   центр".  Шановний доповідачу!  У нас з Михайлом Степановим, моїм колегою по фракції, до  вас  є  таке запитання.  Статті 213 і 216 говорять про те,  що додаткова відпустка в зв'язку з навчанням у професійних навчальних закладах   або   студентам  вузів  першого,  другого,  третього  і четвертого рівнів акредитації (там різні  терміни  передбачаються) обов'язково  надається  впродовж  навчального року.  Гадаю,  це не зовсім правильно. Я, як фахівець, хочу вам сказати: річ у тому, що навчальний  рік у різних навчальних закладах - різний,  керівникам важко  буде  в  цьому  зорієнтуватися,  і  можуть  виникати  різні ситуації,   скажімо,  під  час  навчального  року  студент-заочник хворів,  і йому потрібно перездати під час  канікул,  він  просить відпустку, а йому відмовляють, бо навчальний рік закінчився.

     Тому нам   здається,   що   не   потрібно   писати  "протягом навчального року".  Зрозуміло,  проситиме під час  сесії  упродовж навчального року, а для перездачі - в інший час. Тобто в цій фразі опустити "навчального".

     СОЛДАТЕНКО М.О.  Я вже коротко на це  запитання  аргументацію дав.  Якраз  у  нас  виникають  інші  колізії,  коли протягом року надається календарна відпустка,  а навчальний рік не збігається  з цим.  І тоді можливі такі колізії,  що працюючий,  який навчається пише заяву двічі,  якщо в нас  там  35  чи  40  днів  залежно  від акредитації   і  таке  інше,  то  він  може  використати  протягом навчального року двічі ці 35 днів.

     Тому я не заперечую попрацювати над  цим  питанням,  можливо, якийсь нюанс і деталь треба внести.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Миколо Олексійовичу, йдеться про те, щоб менше заяв писати, а тут треба це робити двічі.

     Це ми що, посилюємо форму бюрократичного ставлення?

     Дякую, дякую.  Питання є,  ми розглядаємо в першому  читанні, думайте.

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики  та  праці  Олександру  Стояну.  Будь ласка.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька   область).   Голова   Федерації   профспілок   України, депутатська  група  "Солідарність".  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Хочу нагадати вам, що в листопаді 2000 року ми прийняли  Закон  про  внесення  змін  до  Закону  про відпустки,  тому  цей законопроект,  який ми сьогодні розглядаємо, ставить за мету приведення  окремих  статей  Кодексу  законів  про працю у відповідність до цього закону.

     Зазначу, що  цим  законопроектом передбачається доповнення до Кодексу законів про працю в  Україні,  зокрема  статтею  78,  якою передбачено  не  враховувати  при  визначенні  тривалості щорічних відпусток святкові та неробочі дні.

     Також передбачається доповнення до статті  216,  яка  не  дає права  на  навчальні  відпустки працівникам,  які здобувають другу вищу освіту за заочною і вечірньою формами навчання.

     Інші зміни та доповнення мають уточнюючий характер.

     Враховуючи вищезазначене, комітет на своєму засіданні прийняв рішення  рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу, крім статей 79 і 84.

     Хочу привернути  вашу  увагу,   шановні   колеги,   до   дуже принципових статей,  зміни до яких пропонує внести уряд.  Зокрема, це стаття 79 щодо поділу відпусток на  частини.  Те,  що  пропонує уряд,  суперечить Конвенції МОП 132.  Поділ відпусток на частини - це справа роботодавця і найманого працівника,  і  вони  можуть  це визначити  в колективному договорі.  І ні в якому разі не можна це регламентувати змінами до кодексу.  Тому комітет  проти  прийняття цих змін до статті 79.

     Наступне. Стаття 84,  частина третя.  Дуже принципова стаття. Хочу нагадати також,  шановні колеги,  що Законом  про  відпустки, який  ми  прийняли,  і  на  цьому  наполягали  профспілки України, зокрема Федерація профспілок України,  ми  заборонили  відправляти людину в безоплатну відпустку.

     Попрацювали ми ось рік і що бачимо?  Справді, роботодавець не відправляє людину в безоплатну відпустку,  тому що є закон. Але що він робить?  Він викликає,  як, наприклад, це роблять у Луганську, по одному до себе і каже:  хочеш працювати,  то йди працюй однудві години і я тебе не звільню, а не хочеш - я тебе звільню. Тому якщо ми зараз внесемо ці зміни до  кодексу  -  вилучимо  частину  третю статті 84, ми можемо отримати дві додаткові проблеми.

     Перша проблема  - це те,  що роботодавець примусить працювати людину неповний робочий день - дві-три години.

     І друга проблема,  яку ми вже сьогодні маємо на практиці - це масові звільнення працюючих.

     Тому тут  позиція  і Федерації профспілок (ми обговорювали це спеціально на президії і радились з  іншими  профоб'єднаннями),  і нашого  комітету  -  цю статтю повністю вилучати не можна.  Про це говорив і Микола Олексійович.  Її потрібно дуже уважно розглянути. Треба  так  виписати  цю  статтю  в  тому  плані,  що  коли людина працюватиме  і,  скажімо,  треба  платити  їй,  якщо  вона  йде  в безоплатну  відпустку,  то слід думати про те,  як зберегти робочі місця і щоб це не призвело до масових звільнень.

     І ще одне зауваження,  яке я хочу довести до  колег  народних депутатів. На засіданні нашого комітету висловлювалось зауваження, що такі важливі зміни до закону Кабінет Міністрів  не  узгодив  із сторонами    соціального    партнерства   -   з   профспілками   і роботодавцями,  що суперечить статті 21 закону про  профспілки,  а також пункту 4.1 Генеральної угоди.  Тому висновок комітету такий: взяти за основу  цей  законопроект,  крім  статті  79,  яку  треба взагалі відхилити, і статті 84, яка потребує значного уточнення.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання? Запишіться, будь ласка.

     Народний депутат Матвієнков. За ним - депутат Степанов.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Уважаемый докладчик, я хотел задать вопрос представителю  Кабинета  Министров,  но,  к  сожалению,  не получилось.   Я   хочу   этот   вопрос   переадресовать  вам,  как представителю профсоюзов  и  как  депутату,  который  этот  вопрос представляет.

     Исходя из тех ответов на вопросы,  которые были,  я не понял, каков  же  будет  все-таки  механизм  письменного   оповещения   о назначении  времени  ухода  в отпуск?  Создается впечатление,  что люди, которые писали это, ни дня не работали на производстве. Ведь должна  быть  четко  определена  форма,  которую сегодня воплотить довольно непросто.

     Следующий момент.  В   законопроекте   предусмотрено:   может предоставляться  отпуск  лицам,  которые примерно учатся.  Но вы ж извините,  давайте  предоставлять  или  же  нет,  потому  что   на практике,  вы  себе не представляете,  что это будет.  Понравились глаза - дали,  кто-то себя не так, как, кажется, надо вести, ведет

-  не  дали.  Благодаря  тому,  что мы принимаем вот такие законы, связанные именно  с  социальными  вопросами,  ведь  отпуск  -  это социальный  вопрос,  мы  имеем  на местах вопросы,  которые за тем развести просто невозможно.

     Спасибо.

     СТОЯН О.М. Я дякую за запитання. Стосовно того, коли надавати відпустку. Конвенція МОП 132 визначає, що можна надавати відпустки двома частинами.

     Другий момент.  Відпустки  -  це  питання,  яке   регулюється колективним    договором    між   роботодавцем   і   профспілками, представниками колективу.  Це вже виписано і в Кодексі законів про працю і в законі.

     Що пропонує  уряд,  чому ми проти?  Він дуже регламентує,  на який день,  скажімо,  після закінчення  відпустки  надавати  другу частину відпустки,  як це робити.  Цього робити не треба.  Уже все про відпустки виписано в законі і в кодексі.  А деталі - коли і як можна врегулювати, - я ще раз підкреслюю, колективним договором.

     Тепер про надання відпустки на навчання.  Я з вами згоден, що відпустка,  яка повинна надаватися на отримання другої освіти,  на навчання  в  заочній системі освіти,  повинна надаватись людині (я підтримую Ніколаєнка,  який задавав запитання) в час,  зручний для людини,  яка навчається, і щоб це не завдало шкоди виробництву, де людина працює. Це також за згодою сторін, яку можна врегулювати. І для  цього  не  треба спеціально виписувати.  Хоча в законі треба, безумовно,  передбачити,  що такі відпустки обов'язково  надаються для навчання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Степанов.   За   ним  -  депутат Борщевський.

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Уважаемый   коллега,   я   хотел   задать   вопрос   представителю министерства. Я просто хочу понять логику Кабинета Министров - она диалектическая  или  формальная?  Вот,  например,  "поділ щорічної відпустки на частини".  Вроде бы все понятно.  Человек делит  свой отпуск на несколько частей.  Одна часть, скажем, в мае, другая - в сентябре,  еще часть где-то в декабре.  Но зачем же  сюда  писать: "При  цьому невикористана частина відпустки надається з дня тижня, що  є  наступним  за  днем  закінчення   попередньо   використаної частини"?

     Но если за одной частью, что ты взял, идет и другая, и третья

- это уже не "поділ",  а целый отпуск.  Зачем это  все  писать?  Я этого  не  понимаю.  Тут  не  то,  что МОП,  а я думаю,  что и сто экспертов не разберется.  Где же здесь логика,  где здесь "поділ"? "Поділу" здесь нет.

     Как вы на это смотрите?

     СТОЯН О.М.  Шановний колего Степанов, я не знаю, якою логікою користувався уряд,  а нашу точку зору і точку  зору  профспілок  і нашого  комітету я висловив,  що цю статтю 79 - приймати не можна, тому що в Конвенції МОП 132 міжнародна норма чітко виписана:  коли дається   перша  частина  відпустки,  яка  її  тривалість  і  коли надається друга частина. У конвенції написано, що після завершення першої  частини  відпустки  протягом  18  місяців після закінчення відпустки може  надаватися  друга  частина.  Ось  так.  А  те,  що пропонує уряд,  - це формалізм,  який нікому не потрібен.  Тому ми проти цієї пропонованої статті 79.

     ГОЛОВА. Народний депутат Борщевський. За ним - депутат Чиж.

     БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово депутату Пустовойтову.

     ГОЛОВА. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів. Я задам більш широке  запитання.  Учора  ми  вели  мову про зміни до Кодексу про працю,  і сьогодні ми ведемо мову про зміни до цього ж кодексу.  А може  взагалі давайте подивимося,  розглянемо і визначимося із цим кодексом,  тому що ці всі доповнення до такої міри  заплутують  на місцях керівників і людей,  що ніхто не знає навіть своїх прав.  І тому, підтримуючи в принципі ваші пропозиції і комітету, я всетаки хотів знати думку і вас, як лідера профспілок.

     І наступне.  Я  повністю  з  вами згоден щодо третьої частини Кодексу статті 84,  але  річ  у  тому,  що  практика  показує,  що роботодавці  обходять цю норму закону.  Який механізм взагалі,  на вашу думку, має бути, щоб цього не допускати на підприємствах усіх форм власності?

     Дякую.

     СТОЯН О.М.  Дякую, шановний колего Пустовойтов. Дуже серйозні запитання ви задали.

     Відносно Кодексу  про  працю.   Ми   просто   змушені,   коли приймається черговий закон,  вносити зміни до цього кодексу,  тому що,  якщо закон прийнятий,  а зміни не внесені,  цей закон діє  не повністю.  Але  я  з  вами  погоджуюся  однозначно,  що треба дати доручення  Кабінету  Міністрів,  зокрема  Міністерству  праці   та соціальної  політики,  спільно  з нашим комітетом,  профспілками і союзом роботодавців створити або напрацювати новий кодекс,  де все передбачити, бо він уже латаний перелатаний.

     І друге запитання.  Справді,  ми то добру справу зробили,  ми всі голосували за те,  що не можна людину відправляти в безоплатну відпустку,  тому що три-чотири місяці людина не працює і нічого не отримує.  Але на практиці роботодавці це  обходять.  Як  обходять? Викликають працівника і кажуть:  "Або звільняйся,  бо у мене немає зараз для тебе роботи,  може буде через пару місяців, через три, а якщо хочеш працювати,  працюй одну-дві години".  Тому я і кажу, що те,  що  пропонує  уряд,  начебто  профспілки  і  повинні  були  б підтримати,  щоб вилучити частину третю про те, що не можна людину відправляти без оплати відпустки,  але водночас ми породимо масові звільнення.

     Тому ми   пропонуємо   цю   частину  залишити,  але  потрібен механізм.  Який - я зараз не готовий сказати.  Ми  дали  доручення спеціалістам  з  Федерації профспілок,  наш комітет обов'язково до другого читання внесе правовий механізм,  який  захистить  людину, коли вона йде у вимушену відпустку, щоб зберегти робоче місце.

     ГОЛОВА. Чим  більше  будемо вносити таких законів,  тим менше виконуватиме свої функції Кодекс  законів  про  працю,  бо  кодекс повинен вбирати комплексно всі норми і форми.  А ми, вносячи зміни до нього,  позбавляємо його основних функцій. Тому треба зважити в комітеті на цю проблему.

     Народний депутат  Чиж.  І  останнє  запитання - депутат Федір Абрамов.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).   Всеукраїнське   об'єднання   лівих   "Справедливість". Шановний  Олександре  Миколайовичу,  я підтримую позицію комітету. Але є одна  широка  проблема.  Влада  заплуталася  в  реформах.  І заплуталася   до  такої  міри,  особливо  в  тому,  що  стосується трудового законодавства,  скажімо,  соціального аспекту  трудового законодавства.  Ви  ж  справді хочете людям і допомогти і не можна допомогти,  тому  що  в  принципі  людина  повинна   відпрацювати, отримати вчасно зарплату, відпустку, все, як має бути. Водночас ми знаємо,  що таке зафіксувати це  абсолютно  строго:  завтра  людей викинуть  за  ворота,  бо  така  сьогодні організація економічного життя.

     Я хотів би вас запитати, підтримуючи проект у вашій редакції. Чи  не  вважаєте  ви,  що  профспілкам  потрібно  більше  залучати оперативні механізми не тільки щодо глобальних питань,  а  й  щодо таких  соціальних  аспектів  трудових  відносин?  Гадаю,  це більш ефективний механізм.

     СТОЯН О.  М.  Дякую,  Іване  Сергійовичу,  за  підтримку,  за пропозицію.  Зараз напрацьовується нова генеральна угода.  У цьому беруть  участь   усі   профоб'єднання   України,   роботодавці   і Міністерство праці та соціальної політики.  Якраз у концепції цієї угоди,  структури ми хочемо передбачити таке оперативне реагування на ці соціальні питання, тому що сьогодні дуже багато не вирішених проблем і вони заважають оперативно вирішувати питання соціального захисту людей.

     ГОЛОВА. Народний депутат Федір Абрамов. Будь ласка.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Иван  Степанович.  Александр  Николаевич!  Вы хорошо знаете,  что сейчас в условиях нашей Украины праздничные  и нерабочие дни порой доходят до 10 дней и все это,  к сожалению, не включается в продолжительность оплачиваемого отпуска.  Это  первый вопрос.

     Второй. В  проекте подчеркивается,  что следует не оплачивать ту часть отпуска, когда работник отзывается из отпуска.

     И третий вопрос. На случай остановки предприятия - отправлять работников  в неоплачиваемый отпуск.  Мне кажется,  что это грубое нарушение и конвенции МОТ, и действующего законодательства.

     Какова ваша позиция?

     СТОЯН О.М.  Те,  що ви  сказали,  фактично  підтверджує  нашу позицію, на якій ми стоїмо: не можна, якщо людину відкликають і не оплачують  відпустки.  Якщо  є  потреба   виробництва   відкликати працівника  достроково,  то  повинні,  мабуть,  компенсувати за ту частину, що він не побув у відпустці.

     Стосовно того, що є грубі порушення, то ми вже про це казали. Треба  нам  ще  раз  і ще раз повертатися до цього кодексу (про це задавали запитання) і подивитися на всі не  врегульовані  питання, які є. Тому я думаю, що при підготовці до другого читання ми маємо можливість усі ваші зауваження  врахувати,  і  ми  максимально  їх врахуємо, і просили би депутатів подати свої зауваження.

     Дякую, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Дякую,   Олександре   Миколайовичу.   Переходимо   до обговорення.  Записалися   народні   депутати.   Слово   надається народному  депутату  Павлу Бауліну.  За ним буде виступати депутат Журавський.

     БАУЛІН П.Б.  Фракция коммунистов, координатор межфракционного депутатского  обединения  "ЗУБР".  Уважаемые  коллеги!  Вроде  бы предложен такой,  знаете,  рутинный законопроект. В конце прошлого тысячелетия  нами  был принят Закон Украины о внесении изменений в Закон  об  отпусках,  и  теперь   эти   изменения   соответственно необходимо  отразить  в  Кодексе  законов о труде.  Все,  кажется, просто. Да, целый ряд изменений заслуживают внимания. Но некоторые изменения отнюдь не бесспорные,  хотя уже и стали законом. Поэтому не случайно  в  решении  профильного  комитета  рекомендуется  ряд изменений к законопроекту не принимать.  Я с этим согласен. У меня всегда были сомнения относительно внесения изменений в  статью  26 Закона  об отпусках.  Согласно им была исключена вторая часть этой статьи,  в  которой  шла  речь  "про  відпустку   без   збереження заробітної плати за згодою сторін".

     Хочу напомнить,  что  в  ранее  действующем Законе Украины об отпусках и в статье 84  пока  еще  действующего  КЗОТа  эта  часть звучит  следующим  образом:  "У  порядку,  визначеному колективним договором,  власник або уповноважений ним  орган  у  разі  простою підприємства,  установи,  організації з незалежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з  частковим  її збереженням".  С исключением этой нормы из закона стали противозаконными еще  распространенные  у  нас  отпуска  без сохранения   заработной  платы  или  с  частичным  ее  сохранением работникам неритмично  работающих  предприятий.  Теперь  же,  если будет   введена   эта   норма,  в  случае  остановки  производства работодатель обязан или продолжать  платить  работнику  заработную плату в полном обеме, или его уволить. Понятно, что в современных реалиях самым распространенным выходом из  создавшегося  положения может стать увольнение и,  таким образом,  рост безработицы.  Хотя формально  это   вроде   бы   должно   стимулировать   руководитей предприятий  обеспечивать стабильную ритмичную работу.  Но это тот случай,  когда благими намерениями  вымощена  дорога  сами  знаете куда.  И  если  ранее  в  самые черные времена реформ существующая законодательная  норма  давала  возможность   руководителям   хоть частично  сохранять  кадры,  то  теперь,  как  сказал  бы  великий советский  спринтер  Валерий  Борзов,  руководителей  толкают   на своеобразный  фальстарт,  то  есть  нормальный  ритм  экономики не наступил,  а  светлое  капиталистическое  настоящее  требуют   уже сегодня.

     На мой  взгляд,  непрактичная  норма  вводится в части шестой статьи 79, когда продолжение отпуска должно начаться именно "после дождичка в четверг",  то есть если отпуск прервался,  например,  в среду,  и так далее.  Кто  придумал,  извините,  такую  чушь?  Или боятся,  что все будут начинать отпуска с понедельника? Ну и слава Богу!  И так человеку изгадят отпуск его прерыванием,  так  еще  и обманут.

     Поэтому я  поддерживаю  принятие  законопроекта  без внесения изменений в статьи 79 и 84.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Віталію Журавському.  Увімкніть  мікрофон.  За  ним буде виступати депутат Степанов.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Депутатська   група   "Регіони    України", Християнськодемократична    партія    України.    Шановний   Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Мій виступ буде досить коротким.  Я вважаю,  що  цей  законопроект  треба прийняти в першому читанні і привести Кодекс законів  про  працю  України  у  відповідність  із Законом України про внесення змін до Закону України про відпустки.

     Наша депутатська   група   буде   голосувати  за,  але  треба врахувати ті зауваження і застереження,  які були  висловлені  від профільного  комітету шановним депутатом Олександром Миколайовичем Стояном.

     Пропонуємо прийняти законопроект у першому читанні.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Михайлу Степанову. За ним - Іван Чиж.

     СТЕПАНОВ М.В.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! Я только что говорил,  что я не понимаю логики  Кабинета  Министров, когда он вносит некоторые поправки.

     Это касается и вот этого деления отпуска. Ну, единственное, я могу принять их мотив,  что если разные части отпуска попадают  на субботу и воскресенье,  то у этого трудящегося,  грубо говоря, эти два-три дня просто уворуют.  Больше я абсолютно никакого мотива не вижу. Поэтому статья 79 абсолютно неприемлема. Это первое.

     Второе. Что касается статьи 82.  Конечно, нужно согласиться с тем,  что еще рано убирать  из  закона  положение  о  том,  что  и трудящиеся,  и  собственник могут договориться или в одностороннем порядке рабочего отправить в неоплачиваемый отпуск. Если эта часть статьи  будет  изята,  то по существу работодатель вынужден будет выбрасывать рабочих на улицу.  Пока у нас  нет  четко  действующей системы борьбы с безработицей, этого делать, конечно же, нельзя.

     Ну и,   наверное,  все-таки  стоит  дать  поручение  Кабинету Министров разработать или отдельный законопроект,  или внести  это положение  в  уже  существующие  законы,  где  бы  оно  было четко отрегулировано:  как  -  в  неоплачиваемый  отпуск,   как   -   из неоплачиваемого отпуска,  как оплачивается это все. Вы же помните, что в ту эпоху,  которая уже ушла,  если рабочий не был  обеспечен работой, ему выплачивали, допустим, либо 50, либо 30 процентов, то есть столько,  сколько там положено за то, что работодатель не мог его обеспечить работой. А сейчас получается так: он свободно может отправлять рабочего и на год,  и на два,  на сколько ему нужно,  и никакой ответственности за это не нести.

     Мне кажется,  нужно  будет  в  постановлении или в переходных положениях записать поручение Кабмину.

     И, наконец,  что   касается   предоставления   дополнительных отпусков учащимся.  Я и мой коллега Николаенко здесь уже говорили, что писать "протягом навчального року" ни в  коем  случае  нельзя. Представьте себе ситуацию,  что человек,  который учится, заболел, был в декрете,  был где-то в командировке, ну не смог он сдать эти экзамены во время учебного года, так что, ему нужно теперь за свой счет ехать откудато из дальнего села и сдавать экзамены?

     Или, предположим, кто подтвердит, что вот в этом вузе учебный год  начинается тогда-то и тогда-то.  Нужно будет носить справки о том, что в этом учебном заведении учебный год начинается тогда-то, в  этом  -  тогда-то.  Это  надо  целый  справочник иметь в отделе кадров.

     В остальном можно принимать,  за исключением  вот  этих  трех статей, в том числе и статьи 213.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Чижу. За ним буде виступати депутат Мовчан.

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Іване Степановичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановні колеги, я в запитанні підтвердив і зараз хочу сказати,  що наші товариші  підтримують  цей  проект  у редакції  комітету,  підтримують  і  запропоновані уточнення,  які щойно прозвучали тут з трибуни.  Але існує явище, я вже не раз про це  говорив,  і  це  явище  відчувається в нашому намаганні латати трудове  законодавство,  якось  намагатися  виставляти   в   ньому соціальні акценти при всьому тому,  що ми бачимо, що цьому заважає просто реальне так зване реформування економічного життя.

     Сьогодні найголовніша проблема,  на  моє  переконання,  -  як завершити,  нарешті  завершити,  безстрокову відпустку безробітних власників   непрацюючих   підприємств.   У   нас   усі   робітники співвласники,  всі  вони,  практично,  без  роботи,  і сьогодні ми робимо вигляд, що проблеми ніби не існує. Вона існує і надзвичайно гостра.  І ці робітники,  фактично декваліфікуючись, наймитують на численних базарах,  якими  "изобилует"  (русизм  тут  вживу)  наша базарна економіка і ніяк не ринкова.

     Мені здається,  що  ми  повинні  комплексно  дивитися  на  цю проблему і,  захищаючи інтереси працівника,  захищати їх  потрібно предметно. Можна робити вигляд, що нічого не сталося, але проблема від цього, звичайно, не зникне.

     Мені здається,  що  передбачаючи  чи  перехідні  моменти,  чи перехідні  якісь  положення,  ми  повинні вимагати.  І я не просто поставив Олександру Миколайовичу  завдання  в  оперативному  плані через  генеральну  тарифну угоду між профспілками і роботодавцями, Кабінетом Міністрів вимагати вирішення соціальних питань трудового характеру,  таких,  наприклад,  як неповний робочий день. З одного боку,  це нібито тримає робітника на виробництві,  з другого боку, воно  його робить беззахисним наймитом з мінімальною оплатою,  яка не вкладається в жодні параметри,  визначені законодавством. Ми що ж, цього не бачимо? Ця проблема існує, її треба розв'язувати.

     Нічого страшного,  що саме законодавство динамічно міняється. Кодекс законів про  працю  завжди,  і  за  радянських  часів,  був документом,  в  який  практикуючі юристи найбільше вклейок робили, тому що змінюється життя,  динаміка процесів така.  Але  якщо  при цьому ми не будемо свідомо робити вигляд, що проблеми не існує.

     Тому я  розглядаю  цей  проект  закону  як  один  із акцентів узагалі системи реформування.  І  коли  ми  розглядаємо  податкове законодавство  чи  будемо розглядати якесь галузеве законодавство, ми завжди повинні  пам'ятати,  що  головний  закон,  який  регулює трудові  відносини,  -  це  Кодекс  законів про працю.  І головний акцент має бути при цьому соціальний.

     У такому  випадку  я  підтримую  проект   у   редакції,   яку запропонував комітет.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається народному депутату Павлу Мовчану.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Під час великої  економічної  депресії,  яка  була  пережита   Сполученими Штатами   Америки,   президент   Рузвельт   запропонував  програму оздоровлення економіки і всіх  безробітних,  яких  на  той  час  у Сполучених   Штатах   Америки   налічувалося  мільйони,  задіяв  у магістральні розбудови тих автобанів,  які сьогодні  функціонують, які  стали  кровоносними  системами держави і наповнюють економіку безкінечними прибутками.

     Я просто  дивлюся  на  цей  законопроект  і  згадую  про   ті слухання, які ми тут проводили з різних соціальних питань. І хотів би зазначити,  що я так і не маю по сьогодні уявлення,  скільки  в Україні працюючих,  скільки залишилося на державних підприємствах, яка  статистика.  Це  стосується  вас,  пане   Солдатенко   Миколо Олексійовичу. Я хотів би почути, кого ми хочемо захищати? Тих, хто сьогодні рятується сам,  хто знайшов якусь роботу,  то він вдячний тому роботодавцю, який дає йому можливість утримати сім'ю, навчати свою дитину?  Про  які  відпустки  йдеться,  коли  все  в  дикому, абсолютно  хаотичному  стані?  Якщо  немає статистики,  якщо немає розуміння того,  що держава будує,  як про це запитував свого часу Леонід Данилович (і мені здається, що цієї відповіді і по сьогодні ми не маємо),  то я хотів  би  конкретно  з'ясувати,  про  які  ми говоримо  відпустки  і про які категорії?  Про ті,  про які сказав Іван Сергійович Чиж, які сьогодні стоять на базарах, які їздять до Португалії,  які  вже  добралися  до  Австралії,  які шукають собі шматок хліба?  Про кого ми говоримо,  про які захисти  і  про  які відпустки?  Ці  дикі  стосунки  будуть доти тривати,  доки буде ця олігархічна  сила  нав'язувати  всі  ті  політичні  і   відповідні економічні схеми, які є.

     І тому  я  хотів  би від вас почути хоча б принаймні один раз чітко:  скільки в Україні безробітних?  Тоді ми повинні  розробити якісь магістральні підходи - чи будувати шляхи,  чи копати канали, чи осушувати болота.  Але треба робити якісь важливі  магістральні речі.

     Щодо тих статей, які сьогодні зафіксовані,

- і  79,  і  85,  то,  напевно,  треба  їх   врегульовувати,   але врегулювавши найважливішу проблему - проблему роботи. І тоді треба говорити не про закон про працю, а про закон про працю для праці.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, є такі приклади, не в нашій історії:  от,  зокрема,  найсучасніша  магістраль  від  Парижа  до Стразбурга, по якій ми їздили, збудована якраз у ті часи, коли був найбільший  пік  безробіття  у  Франції.  Тому  давайте починати - визначимо магістраль і будемо починати.

     Усі депутати,   які   виявляли   бажання   взяти   участь   в обговоренні,   такою   можливістю   скористалися.   Ми   завершили обговорення.  Більшість із депутатів вносили  пропозиції  прийняти запропонований   законопроект   за   основу   з  доповненнями  від профільного комітету і з врахуванням доопрацювання винести його на голосування.

     --------------

     Переходимо до розгляду питання про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо  охорони  прав  на  зазначення походження товарів за реєстраційним номером 6162.

     Доповідач Паладій   Микола   Васильович,   голова  Державного департаменту інтелектуальної власності.

     ПАЛАДІЙ М.В.,  голова Державного департаменту інтелектуальної власності  України.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  16 червня 1999 року Верховною  Радою  України  прийнято Закон  України  про охорону прав на зазначення походження товарів. Поява названого закону в Україні  була  обумовлена  як  проблемами вітчизняної   промисловості,   так  і  міжнародними  угодами,  які зобов'язують  Україну  надавати  захист   зазначенням   походження товарам,  що  мають  особливі властивості або інші характеристики, зумовлені  географічним  походженням.  Це,  передусім,   Угода   з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності TRIPS.

     Закон України  про  охорону  прав  на  зазначення  походження товарів  спрямований  на  підтримку   розвитку   виробництва,   на забезпечення  захисту  прав споживача,  на гарантії якості товарів під назвою, що вказує на походження товарів, і недопущення продажу та  розповсюдження товарів нижчої якості з такою самою назвою.  Ми вважаємо, що це в першу чергу боротьба за якість товарів.

     Названим законом визначено,  за яких умов  може  бути  надана правова  охорона  в Україні на зазначення походження товарів,  які особи можуть бути суб'єктами права на їх  використання,  процедуру набуття  та  захисту прав на зазначення походження товарів і права їх використання,  а  також  вперше  визначено  термін  "зазначення походження товару".

     Зважаючи на це,  виникла необхідність приведення термінології законодавчих актів України у відповідність із термінологією Закону України про охорону прав на зазначення походження товарів.

     У зв'язку із цим Міністерство освіти і науки розробило проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони  прав на зазначення походження товарів,  яким пропонується внести зміни до законів України про  охорону  прав  на  знаки  для товарів і послуг та про захист від недобросовісної конкуренції,  а саме:  у статті 6 Закону України про охорону  прав  на  знаки  для товарів  і  послуг термін "найменування місць походження" замінити терміном "кваліфіковане зазначення походження товарів", що включає в  себе  назву  місць  походження товарів і географічне зазначення походження товарів,  право на використання яких надається за умови їх реєстрації, а термін "найменування" - терміном "зазначення".

     У статті  4  Закону  України  про  захист від недобросовісної конкуренції термін "назва місць походження  товарів"  пропонується замінити  більш  широким терміном "зазначення походження товарів", що включає,  крім кваліфікованого зазначення  походження  товарів, також  просте  зазначення,  яке  не  підлягає реєстрації,  з метою поширення норм щодо неправомірного використання  також  на  прості зазначення походження товарів.

     Крім того,  відповідно  до  частини  сьомої  статті 14 Закону України  про  охорону  прав  на  зазначення   походження   товарів реєстрація  кваліфікованого зазначення походження товару може бути підставою для визнання недійсним зареєстрованого раніше  товарного знака,  що складається тільки з цього зазначення походження товару або містить це зазначення як елемент,  за винятком,  якщо  власник зазначеного   товарного   знака   є   особою,  яка  має  право  на використання цього зазначення та воно входить до  товарного  знака як елемент, що не охороняється.

     Зважаючи на зазначене,  запропоновано в першій частині статті 19 Закону України про охорону прав на знаки для товарів та  послуг уточнити,  за  яких  умов  свідоцтво на знак для товарів та послуг може бути визнано недійсним повністю або частково.

     При розробці  законопроекту   була   врахована   необхідність забезпечення  ефективного функціонування чинних законодавчих актів України  з  урахуванням  соціально-економічного  становища   нашої держави.   Прийняття  запропонованого  законопроекту  не  потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

     З огляду  на  викладене,  враховуючи  очікувані   правові   і матеріальні  наслідки,  просимо прийняти названий проект у першому читанні і підтримати нас.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть  запитання?  Немає  запитань,  так?  Дякую. Сідайте, будь ласка.

     Співдоповідач -  голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Лев Глухівський. Будь ласка.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція  Народного  Руху.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги народні депутати! На засіданні нашого комітету цей законопроект був  розглянутий  ще  1  листопада  2000 року.  Ми  його  розглянули  і дійшли висновку,  що насправді його треба в залі  Верховної  Ради  прийняти  в  першому  читанні.  Цей законопроект   проініційований   Кабінетом   Міністрів  України  і фактично він з'явився в результаті прийняття  нами  ще  16  червня 1999  року  Закону  про  охорону  прав  на  зазначення  походження товарів.  І от у Прикінцевих  положеннях  цього  закону  в  другій частині  було сказано:  "Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом подати Верховній  Раді України  пропозиції  щодо  внесення  змін  до законів України,  що випливають із цього закону".  Таких законів,  до яких треба внести зміни,  виявилося  два:  це  Закон  про  охорону прав на знаки для товарів  і  послуг  і  Закон  про   захист   від   недобросовісної конкуренції.

     У першому  Законі  про  охорону  прав  на знаки для товарів і послуг згадувалося зазначення походження товарів,  але тільки  під однією назвою - "найменування місць походження". Справа в тому, що закон,  який ми потім прийняли, про зазначення походження товарів, розширив  перелік  об'єктів,  і,  крім назви місця походження,  ще запроваджено географічне зазначення походження товару,  і  ті  два об'єкти  об'єднуються  єдиним терміном - "кваліфіковане зазначення походження  товару".  І  необхідно,  щоб  цей  новий  термін  було запроваджено  в  усі  інші закони.  Саме тому в Законі про охорону прав на знаки для товарів і  послуг  у  третій  частині  статті  6 необхідно  замінити  слова "найменування місць походження" словами "кваліфіковане зазначення походження товарів",  а також  доповнити частину першу,  статтю 19, де зазначено, в якому разі свідоцтво на товарний знак може бути визнано недійсним повністю або частково.

     Також необхідно  внести  зміни  до  Закону  про  захист   від недобросовісної конкуренції, а саме до частини першої статті 4, де йдеться про те,  що є неправомірним. Там сказано, що неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового  найменування,  знаків  для  товарів  і  послуг,   інших позначень  тощо,  і  в  тому  числі  треба  ще додати і "зазначень походження товарів".

     Тут є тільки одне зауваження з нашого боку:  слова "зазначень походження  товарів"  треба  внести  туди,  де називаються об'єкти промислової власності,  тобто щоб звучало  так:  "Неправомірним  є використання  без  дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування,  знаків для товарів  і  послуг,  зазначень походження товарів, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів,  назв літературних, художніх творів, періодичних видань,  що  може  призвести  до  змішування  з  діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця),  який має  пріоритет  на  їх використання".

     Отже, Комітет   з   питань  науки  і  освіти  рекомендує  вам проголосувати за цей законопроект  у  першому  читанні,  а  навіть прийняти його в цілому,  тому що ті зміни є,  я би казав,  не дуже значними.  Там тільки йдеться про заміну  термінів.  І  робити  ще окремо  друге  читання  цього законопроекту навряд чи є доцільним, хіба якщо з боку депутатів під час голосування в першому  читанні, виникнуть пропозиції щодо другого читання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я так зрозумів,  що запитань до співдоповідача немає, так? Є? Депутат Пустовойтов, будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів,  місто Кривий  Ріг.  Я, Іване Степановичу,  до вас: може, все-таки давайте якось визначати оці закони,  а то ми оці 45 хвилин відводимо  на  те,  щоб  тільки розглядати якесь маленьке доповнення,  в той час як є закони,  які потрібно обговорити,  є маса депутатів, які хотіли б виступити, а, на жаль, у нас часу немає.

     Може все-таки дати доручення, щоб такі закони розглядалися...

     ГОЛОВА. Дякую, дякую.

     По-перше, ми  можемо  не  витрачати  45  хвилин,  якщо  немає бажаючих.  А якщо є такі бажаючі,  то ні я,  ні ви  не  можемо  їм заборонити цього.

     По-друге, ви   знаєте,   що   порядок   і   розклад  засідань визначається на засіданні  Погоджувальної  ради,  в  якому  беруть участь керівники депутатських груп і фракцій і голови комітетів. І тому я їх сам змінити і тасувати не можу.

     Дякую, Леве Йосиповичу. Питання було не до вас.

     Переходимо до   обговорення.   Записаний   один   депутат   - Журавський.  Будь ласка, Віталію Семеновичу. І витратимо ми не 45, а 10 хвилин.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  "Регіони України", Християнсько-демократична партія України. На щастя, Лев Йосипович Глухівський по суті виклав усе,  з чим я готувався по цьому закону до засідання. Тому я хотів би  закликати  проголосувати  за  цей  закон  не  тільки в першому читанні,  а й у цілому. Справді, він підготовлений належним чином. І закликаю це зробити інших депутатів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  завершили  обговорення.  Були  пропозиції внести його в сесійний зал для голосування.

     --------------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону України про запровадження єдиного збору,  який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України (нова  редакція) за  реєстраційним  номером  7025.  Доповідач  - заступник міністра економіки Андрій Гончарук. Будь ласка.

     ГОНЧАРУК А.І., заступник міністра економіки України. Шановний головуючий!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення  змін  до  Закону  України  про запровадження єдиного збору,  який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

     Географічне положення  України  сприяє  розвитку  України  як транзитної держави.  Але,  на жаль,  діюче законодавство не повною мірою відповідає сучасним вимогам у  цій  сфері.  Зокрема,  аналіз стану   системи   нарахування   та   оплати  зборів  при  перетині транспортними засобами митного кордону свідчить  про  необхідність його вдосконалення.

     Хочу привернути  вашу  увагу,  що  на даний час відповідно до діючого законодавства єдиний збір складається з семи видів зборів, а   саме:   екологічного,   ветеринарного,  санітарного,  митного, фітосанітарного,  радіологічного та плати за проїзд автомобільними дорогами   України.   При   цьому   частина   коштів   цих  зборів направляється до державного бюджету,  а частина  -  до  Державного дорожного  фонду України,  тобто на практиці єдиного збору справді немає.

     Законодавством також  визначені  і  різні  бази   нарахування часток  єдиного збору.  Наприклад,  для екологічного контролю база нарахування -  це  партія,  транспортний  пакувальний  пакет,  для ветеринарного контролю - це кілограми або кількість голів.

     Організація контролю  нарахування  та  сплати єдиного збору в наявних умовах часто-густо невиправдано  затягує  час  перебування транспортних  засобів  у  пунктах  пропуску через державний кордон України і,  зрозуміло,  викликає нарікання як з боку перевізників, так і з боку наших партнерів.

     Загальною спрямованістю законопроекту,  який вноситься на ваш розгляд,  є спрощення порядку оформлення  транспортних  засобів  у пунктах  пропуску  через  державний  кордон України і встановлення уніфікованих ставок єдиного збору,  який справляється при перетині державного кордону України.

     Згідно із запропонованим проектом єдиний збір буде складатися з суми збору за проведення  контролю  вантажу,  зрозуміло,  ніяким чином не опускаючи всі ці елементи,  які я називав,  але він буде, справді,  єдиний,  та  плати  за  проїзд  автомобільними  дорогами України.  Це дасть можливість значно спростити і прискорити процес справляння збору,  зменшити можливість зловживань з боку посадових осіб  при  проведенні  контролю  в  пунктах  пропуску  і  створить сприятливі умови для розвитку міжнародних перевезень.

     Хочу сказати,  що  на  сьогодні  за  існуючих   умов   процес оформлення  транспортного  засобу  на  кордоні триває від чотирьох годин і до трьох діб.

     Після того як цей законопроект буде  прийнято,  цей  контроль завдяки його уніфікації буде становити не більше п'яти годин.

     Також проектом  закону передбачено,  що єдиний збір у повному обсязі буде спрямовуватися до Державного бюджету України.

     Проектом також визначається уніфікована  одиниця  нарахування єдиного збору,  а саме,  хочу підкреслити, - одиниця транспортного засобу.

     Для визначення рівня  ставок  єдиного  збору  при  підготовці закону  авторами було використано статистичну інформацію Державної митної служби щодо кількості пропущених  транспортних  засобів  та інформацію  галузевих міністерств щодо розмірів сум часток єдиного збору,  який  нараховується  за   здійснення   відповідних   видів контролю.

     У разі  прийняття даного проекту закону до Державного бюджету України надійде сума,  яка буде не менша тої, що визначена Законом України  про  Державний бюджет на 2001 рік,  а саме - 66 мільйонів гривень.

     Порівняльний аналіз  розмірів  ставок  єдиного  збору,   який стягується відповідно до чинного законодавства і запропонованого в проекті,  та зборів,  які справляються в  пунктах  пропуску  через кордони  різних країн,  свідчить про те,  що ставка єдиного збору, запропонована в проекті,  близька до розмірів  ставок  відповідних зборів,  які  нині  справляються  як на кордоні України,  так і на кордонах зарубіжних країн.

     Для прикладу можу сказати, що в разі транзиту через територію України  вантажного автомобіля загальною масою 38 тонн за умови що його транзитний шлях становить 1000 кілометрів,  збір  становитиме 11  євро.  У  сусідній  із  нами Польщі такий збір становить також приблизно 11,5-12 євро.

     Проектом закону  України  передбачається   надання   Кабінету Міністрів  України  права  визначати  механізм  справляння єдиного збору в пунктах пропуску,  передбачивши  підготовку  уніфікованого документа  з  визначенням  конкретних  видів  контролю,  яким  має підлягати конкретний товар  згідно  з  українським  класифікатором зовнішньоекономічної  діяльності.  Буде  розроблено  також  єдиний уніфікований документ,  який свідчитиме про  фактичне  проходження відповідних  видів  контролю  та  факт  сплати єдиного збору.  Цим механізмом буде  також  передбачено  різні  форми  сплати  єдиного збору,  що дасть можливість сплачувати такий збір як готівкою, так і у безготівковій формі заздалегідь.  Це зменшить обсяги готівки у водіїв,  що  у  свою чергу зменшить рівень криміногенності навколо транзитних перевезень.

     Особливо треба  зазначити,  що  прийняття  закону   дозволить повною  мірою  реалізувати вже прийнятий закон України про транзит вантажів  у  частині  створення  умов  забезпечення   свободи   їх транзиту.    Впровадження   закону,   за   нашими   оцінками,   не потребуватиме додаткових фінансових витрат.

     У цілому прийняття Закону про внесення змін до Закону України про  запровадження  єдиного  збору,  який  справляється  у пунктах пропуску через державний кордон України,  значно спростить порядок перетину   державного   кордону  України  транспортними  засобами, збільшить  обсяг  надходжень  до  державного  бюджету  за  рахунок вторинних  надходжень,  у  першу  чергу - за рахунок оподаткування підприємств сервісного обслуговування  транзитного  транспорту  на території України. Зрозуміло, це допоможе відновити імідж України, як  гідного  партнера  зарубіжних  країн,  і  створить   додаткові передумови   для   нашої  інтеграції  до  міжнародної  економічної спільноти. Прошу вас підтримати закон у першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь  ласка,  на  запитання.   Висвітіть список. Іван Полюхович. За ним - Павло Тищенко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.    Український   рух.   Шановний   доповідачу! Безперечно,  ми підтримаємо цей законопроект про внесення змін  до Закону  про  запровадження  єдиного збору.  І те,  що пропонується ввести безготівкову форму оплати за транзит,  дуже  добре.  Але  у мене до вас є два запитання.

     Ви є заступником міністра економіки.  Вам, мабуть, доводилося бувати в пунктах пропуску на  митниці.  Два-три  роки  тому,  коли митники  мали  більші  обігові кошти і мали у своєму розпорядженні частку тих коштів,  які вони  збирали,  вони  облаштовували  митні пункти.

     Мій округ - це північ Рівненської області,  де є чотири таких пропускних  пункти.  Ви  знаєте,  якщо  порівняти  нас  навіть   з Білорусією  (я не кажу вже про Польщу),  робиться якось ніяково за нашу державу, як говорив відомий герой кінофільму.

     Як ви дивитеся на те,  щоб  Міністерство  економіки  разом  з митниками   і   прикордонною  службою,  скажімо,  розробили  якусь програму чи,  можливо,  передбачили якимсь окремим рядком кошти  в державному бюджеті саме для облаштування митних пропускних пунктів в Україні? Я вважаю, що це обов'язково потрібно зробити.

     Дякую.

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую вам  за  запитання.  Пропозиція  слушна. Дійсно,   напевно,  це  потребує  окремого  рядка  в  бюджеті.  Що стосується окремої програми, то програма розбудови переходів через державний  кордон  України  є.  Є  програма також і в міжнародному вимірі,  зокрема в рамках  нашого  співробітництва  з  Республікою Польща. Така програма є, і вона підтримується, з польської сторони

- відповідними  фондами  Європейської  комісії,  а  з  української сторони  -  відповідною  технічною  допомогою відомої вам програми "TASIC".

     Але в будь-якому разі вашу пропозицію передбачити на це кошти в бюджеті окремим рядком я фіксую і підтримую.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Павло Тищенко. За ним - Юрій Крук.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Спасибо. Андрей Иванович, стремление правительства навести порядок на  наших  таможнях  надо приветствовать, потому что, действительно, там творится беспредел, как и в большинстве отраслей нашего государства.  Но у меня вопрос практического характера.

     Многие наши  граждане,  брошенные,  так сказать,  на произвол государством, имея родственников, допустим, в Российской Федерации или  где-то  в других государствах бывшего СССР,  а сегодня - СНГ, вынуждены выращивать там овощи для того, чтобы както выжить. Когда эти люди пытаются провезти через таможню эту выращеннную продукцию к себе домой, чтобы не умереть зимой с голоду, возникает проблема. Их,  естественно,  заставляют  платить сбор как коммерсантов,  как предпринимателей.  Кроме того,  им еще намекают,  что они  обязаны заплатить за сертификацию и так далее.

     Я обращался    по   этому   вопросу   еще   к   правительству Пустовойтенко.  Оно  пошло  навстречу,  и  было  принято  решение, упрощающее   механизм   ввоза   такой   продукции.   К  сожалению, правительство Ющенко это  решение  отменило,  и  вот  сегодня  эта проблема опять стоит и довольно остро.

     Я хотел   бы,   чтобы   вы   прокомментировали   ее.  В  этом законопроекте я не вижу решения этого вопроса. Как в этой ситуации действовать,  как  намерено действовать правительство?  Спасибо за ответ.

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую  вам  за   запитання.   Передусім   хочу зазначити,  що  питання  не  стосується  цього конкретного проекту закону,  який  я  вам  доповідав  і  який   ми   будемо   сьогодні обговорювати. Це питання стосується конкретно митних процедур.

     У проекті Митного кодексу, який знаходиться зараз у Верховній Раді,  наскільки я знаю, передбачено врегулювання цього питання на законодавчому рівні,  шляхом прийняття закону. Тому що в попередні роки це  питання  вирішувалося  разовими  актами,  що  передбачали спрощені процедури. Це перше.

     Друге, щодо звільнення від обов'язкових платежів при ввезенні такої, як правило, сезонної продукції, яку наші громадяни отримали як натуральну оплату.  Я думаю, що в Митному кодексі це має знайти місце,  але це,  я хочу  вас  запевнити,  не  предмет  Закону  про запровадження єдиного збору.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Крук. За ним - Анатолій Литюк.

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область). Уважаемый Андрей Иванович! Хотя этот законопроект пришел из Кабинета Министров,  скажем  так,  с  некоторым  опозданием  (в полтора года), несмотря на то, что мы настаивали на том, чтобы это было сделано раньше, целый ряд требований и просьб нашего комитета в  этом  проекте закона,  к сожалению,  не был учтен.  Безусловно, законопроект надо принимать,  и мы высказались за его  принятие  в первом чтении.  Как по вашему мнению, будут ли учтены те замечания нашего комитета,  которые являются очень  существенными?  Закон  о едином  сборе  должен  предусмотреть уменьшение стоимости транзита через наше государство примерно на 30 процентов.  К  сожалению,  в целом ряде случаев, когда дело касается партий грузовых перевозок, она увеличивается:  на железнодорожном транспорте - в 50  раз,  на морском транспорте - в 150-300 раз и так далее. Поэтому я хотел бы все-таки услышать ваше предварительное  мнение,  как  окончательно решить в законопроекте эти вопросы.  Согласен ли Кабинет Министров с мнением нашего комитета?

     ГОНЧАРУК А.І.  Я вам дякую за запитання,  Юрію Борисовичу.  Я думаю,  що  та  попередня  робота,  яка  велася,  зокрема  і вашим комітетом, все-таки дала можливість деякі суттєві положення внести в  законопроект,  який  розглядається  сьогодні.  Але в мене немає сумніву в тому,  що,  скажімо,  зміст тієї статті,  яка стосується конкретних  ставок,  має  стати  справді  предметом нашої спільної серйозної роботи під час  підготовки  проекту  закону  до  другого читання.  Така  в  нас  домовленість  є,  і  я  не бачу тут ніяких проблем.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Анатолій Литюк. Останнє запитання.

     ЛИТЮК А.І.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 56, Донецька область). Прошу передати слово депутату Журавському.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віталія Журавського.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Це  наше  спільне  запитання  з моїм колегою Литюком.  Чи не вважаєте ви,  що назву закону  доцільніше  було  б привести у відповідність із його змістом? Це перше запитання.

     І друге запитання.  Чи може єдиний збір перевищувати вартість усіх  видів  контролю  відповідно  до  Угоди  про  партнерство   і співробітництво України з Європейським Союзом?

     Дякую.

     ГОНЧАРУК А.І.  Дякую  за  запитання.  Я думаю,  що якщо назва закону дає підстави для дискусії,  ми можемо про неї поговорити ще під час підготовки проекту до другого читання.

     Але зараз  мова  йде про запровадження ставок,  і я намагався пояснити це у своїй доповіді.  Дійсно,  мова йде про запровадження єдиного  збору,  який  буде включати,  зрозуміло,  і вартість усіх видів контролю,  які існують на сьогодні, які є обов'язковими, які відкидати  не можна.  Тим більше,  що вони,  за інформацією якою я володію,  за моїм досвідом,  є у будь-якій європейській  чи  іншій практиці.  Тому,  якщо  будуть  конкретні  пропозиції,  давайте їх обговоримо.

     Стосовно того,  чи  перевищує   сума   єдиного   збору,   яку пропонується  запровадити  в даному проекті,  ті суми зборів,  які встановлені в європейських країнах.  Я можу твердо відповісти: ні, не  перевищує.  У  деяких  випадках  вона навіть трохи нижча.  Але розрахунок  тут  такий:  нормальний,   більш   сприятливий   режим перевезень  дозволить нам повернути ті транзитні потоки,  які,  на жаль,  треба відверто казати,  за останніх  п'ять-шість  років  ми втратили.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми  завершили  запитання-відповіді.  Сідайте, будь  ласка.  Слово  для  співдоповіді  від  профільного  комітету надається Вячеславу Сокерчаку.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область).  Шановні  народні депутати!  Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув на  своєму  засіданні  6  березня 2001  року  проект  Закону про внесення змін до Закону України про запровадження єдиного збору,  який справляється в пунктах пропуску через державний кордон, внесений Кабінетом Міністрів України.

     Скажу вам чесно, обговорення цього питання проходило нелегко, тому  що  у  депутатів,  членів  нашого  комітету  виникло  чимало суттєвих  зауважень,  і  саме  тому  комітет звернувся до Кабінету Міністрів з  тим,  щоб  перш  ніж  прийняти  позитивне  рішення  й рекомендувати  Верховній  Раді прийняти цей законопроект у першому читанні, ми отримали великий пакет пояснень. І я хотів би показати його вам, він розданий усім народним депутатам. З багатьох питань, які сьогодні ставилися доповідачу,  можна знайти  відповідь,  якщо мати  ось  цей  пакет  роз'яснень  до  цього  проекту закону на 37 аркушах. Комітет, отримавши пояснення від Кабінету Міністрів, вніс пропозицію прийняти цей законопроект за основу.

     Під час розгляду цього проекту ми також зауважили і звертаємо увагу  депутатів  Верховної  Ради,  що  і  в  Комітету  з   питань будівництва,   транспорту  і  зв'язку  теж  було  багато  суттєвих зауважень до проекту.  Це було сказано у виступі  голови  комітету Юрія   Борисовича   Крука.   Висловлені   зауваження   і  Головним науково-експертним управлінням.

     У той же час,  не дивлячись на  велику  кількість  зауважень, висловлених  комітетами і Головним науково-експертним управлінням, комітет,  який розглядав цей законопроект,  запропонував  усе-таки прийняти  за  основу  внесений  Кабінетом Міністрів законопроект з урахуванням тих додаткових роз'яснень,  які надійшли до  Верховної Ради України за підписом заступника міністра економіки Гончарука.

     Що хотілося  б ще додати до цього?  Звичайно,  шановні,  якщо уважно подивитися на роз'яснення,  вникнути в  суть  проекту,  то, дійсно,   можна   побачити,   як   уже   було  сказано  попереднім доповідачем,  що в проекті пропонується значно спростити процедуру перетину державного кордону,  митного оформлення різних документів у разі запровадження єдиного збору, який справлятиметься в пунктах пропуску  через  державний кордон.  У поясненні наводиться перелік постанов Кабінету Міністрів,  які,  в разі прийняття цього закону, будуть практично скасовані, втратять свою чинність.

     Крім того,  є складнощі.  Ви знаєте, що сьогодні при перетині митного кордону суб'єкту підприємницької діяльності,  який ввозить або  вивозить  товари,  доводиться  мати  справу  і  з екологічним контролем, і з ветеринарно-санітарним контролем, і митний контроль проводиться,  і  фітосанітарний,  і  радіологічний,  і  так  далі. Звичайно,  кожний із  цих  видів  контролю  вимагає  від  суб'єкта подання величезної маси матеріалів. І в той же час усе це робиться лише для того, щоб, по-перше, гарантувати якість ввезених товарів, а по-друге,  справляти збір для поповнення бюджету.  Саме тому,  з точки  зору  нашого  комітету,  який  є   економічним,   прийняття пропозицій,  які містяться в проекті Кабінету Міністрів, спростить процедуру перетину кордону,  дасть можливість витрачати менше часу на оформлення всіх необхідних документів.

     Ставилось питання  (було й таке зауваження) стосовно методики обрахування  запропонованих  розмірів  ставок.  Ми  теж   отримали відповідь із цього питання. Звичайно, тут передбачається спрощення процедури,  бо сьогодні згідно з чинним законодавством,  діє шість методик   нарахування   єдиного   збору   залежно   і   від   мети транспортування,  і від виду транспортного засобу, і від наявності чи відсутності міжнародних угод,  і так далі.  Ми дійшли висновку, що в разі прийняття  цього  законопроекту  ця  процедура,  дійсно, спроститься.

     Саме тому  наш  комітет  вважає  за  необхідне  рекомендувати Верховній  Раді  підтримати  цей  законопроект,  прийняти  його  у першому читанні,  і в проекті постанови ми пропонуємо записати від імені Верховної  Ради  доручення  Комітету  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності.  Ми  підтримуємо  пропозицію  Комітету  з питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку  про  те,  щоб  проект суттєво  доопрацювати.  Треба,  щоб  через  наше  законодавство ми стимулювали транзитні перевезення через територію  України  і  від цього мали доходи в державний бюджет.

     У мене все. Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є  запитання до співдоповідача?  Я бачу підняті руки: депутати Роєнко, Чубаров, Литюк і Журавський. Усе, достатньо. Вони вже й так не вкладуться у відведений час.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська   область).   Фракція   Комуністичної   партії  України. Вячеславе Михайловичу,  у мене два  запитання.  Перше.  Які  після прийняття  закону  будуть  надходження  до  бюджету в порівнянні з обсягом зборів,  які справляються сьогодні  при  перетині  митного кордону?

     І друге.  Ми  знаємо,  що  наша  митниця  -  одна  з найбільш корумпованих у світі.  Яка буде  встановлена  відповідальність  за порушення даного закону, і де ми можемо передбачити досить жорстку відповідальність за порушення законів?

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую за запитання. Це запитання вже ставилося заступнику   міністра  Гончаруку.  Він  говорив  про  те,  що  від спрощення процедури зменшення надходжень до державного бюджету  не передбачається, бо на деякі види митних оформлень буде встановлена єдина європейська норма,  щоб не створювати несприятливих умов для транзитних   перевезень   через  територію  України.  Тому  що  ми втрачаємо величезний обсяг транзитних товарів. Ви знаєте, що, коли нафта,  газ  обходять  нашу  територію,  Україна втрачає величезні кошти. Маючи нафтопроводи, маючи шляхи, ми отримаємо належні кошти до  державного  бюджету.  Матеріали,  які  ми  додатково отримали, підтверджують, що втрати надходжень до бюджету не буде.

     Стосовно іншого.  Ви дуже правильно  поставили  питання,  але воно  більше  стосується  навіть не цього проекту.  Звичайно,  чим простіша  процедура,  тим  менше  крючкотворства  при   оформленні документів,  бо чим більше крючкотворства,  тим більше, ви знаєте, митники  потребують  додаткових  послуг.  З  точки   зору   нашого комітету,  ця процедура простіша.  Щодо відповідальності митників. Ви знаєте,  ми приймемо Митний кодекс,  і якраз у Митному  кодексі буде  цілий  розділ  про відповідальність митників за те,  що вони порушують процедуру.

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу,  уже час перерви.  Давайте  ми швидко  завершимо.  Депутат Чубаров,  за ним - депутат Журавський, потім - депутат Литюк.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Шановний доповідачу! У мене немає сумніву,  що цей законопроект буде підтриманий. А запитання у мене таке.  Безперечно,  більшість  автотранспорту,  що  їде територією України,  це не є транзит,  він їде з якоюсь іншою метою.  І певні регіони  України  будуть  періодично  відчувати більше транспортне навантаження.  Скажімо, в Автономній Республіці Крим транспорт їде на  курорти.  Ви  розумієте,  що  це потребує додаткових витрат на облаштування  доріг,  на  їх  утримання,  на  ліквідацію  шкоди  - санітарної,  екологічної  і  таке  інше.  У  той  же час у проекті передбачається,  що цей єдиний збір буде надходити  до  державного бюджету.  Чи не думаєте ви,  що мав би бути розроблений конкретний механізм направлення частини цих коштів відповідним регіонам,  які відчувають таке транспортне навантаження?

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви цілком праві,  ставлячи таке запитання. Але ви знаєте,  як перерозподіляються кошти.  Увесь цей збір надходить до  державного бюджету,  а перерозподіл коштів у нас регулюється в першу чергу бюджетним кодексом,  який вступить у  силу  наступного року,  далі - Бюджетною резолюцією і остаточно прийнятим Державним бюджетом на той чи інший рік.  Адже  ми  закріплюємо  ті  чи  інші платежі за областями, ви пам'ятаєте, ми перерозподіляємо ці кошти.

     Звичайно, треба  взяти  за основу те,  що розробляв бюджетний комітет.  Була підтримана його пропозиція про те,  щоб запровадити показник  бюджетного  забезпечення  в  середньому  на  громадянина України  з  урахуванням  особливості  кожної  території  -  чи  це курортна  зона,  чи це якась заповідна зона.  Дійсно,  на це треба мати державні кошти, тут ви цілком праві. Я думаю, що, якщо будуть якісь сумніви, під час розгляду проекту в другому читанні це можна буде виправити. Але це все-таки норма Закону про Державний бюджет.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.  За ним  -  депутат  Литюк.  Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. "Регіони України".  Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка, чи відповідає  вимога  про  те,  що слід компенсувати вартість витрат (цитую), "пов'язаних з відновленням автомобільних доріг" Угоді про партнерство і співробітництво України з Європейським союзом"?

     Дякую за увагу.

     СОКЕРЧАК В.М.  Звичайно,  це  питання не зовсім по темі цього законопроекту,  але відповім: поки що не відповідає. Ви знаєте, що цього  тижня  у нас на порядку денному стоїть питання про дорожній збір.  І саме в тому законопроекті передбачається  накопичити  для цього  відповідну  суму  коштів,  хоча викликає сумнів те,  що там пропонується запровадити  збір  розміром  0,5  відсотка  від  суми реалізації.  Але  той  законопроект  якраз  більше  спрямований на вирішення  проблеми   відновлення   мережі   автомобільних   доріг відповідно до міжнародних угод. Я думаю, що це тільки мала частина проблеми, а більша частина проблеми - все-таки в дорожньому зборі.

     ГОЛОВА. Депутат Литюк. Останнє запитання.

     ЛИТЮК А.І.  Шановний  співдоповідачу!  Не  піддаючи   сумніву необхідність  прийняття  цього законопроекту,  я все ж поставлю те запитання,  якого не зрозумів Андрій Іванович: чи відповідає назва законопроекту   його   змісту?   Адже  через  пункти  пропуску  на державному кордоні можна і  отару  овець  на  випас  у  Польщу  чи Угорщину  пропускати,  якщо  у нас закінчиться трава.  Так,  може, назву доповнити?  Законопроект же стосується  тільки  транспортних засобів.  Може,  після  слів  "у  пунктах  пропуску"  додати слова "транспортних засобів",  тобто доповнити назву двома словами і все вирішити?

     СОКЕРЧАК В.М.  Ви  правильно ставите питання,  і такі сумніви можуть бути. Але ви знаєте, що коли ми приймаємо проект за основу, то це означає,  що і до його назви ми маємо право внести зміни.  Я пропоную подати вашу пропозицію стосовно назви в наш  комітет.  Це цілком  можливо.  В  принципі,  я  погоджуюсь,  що і такий варіант перетину може бути (отари),  і пішки  люди  проходитимуть,  бо  на території  мого округу кордон має довжину 150 кілометрів.  Все те, що ви кажете, вже є.

     ГОЛОВА. Депутат Хмельовий.  Це вже справді останнє запитання. Він дуже наполягає.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  У мене таке запитання.  Ви кажете,  що знайомилися  з  розрахунками,  які подало  вам  Міністерство  фінансів.  Наш  комітет  також  з  ними знайомився.  Ми  проводили  круглий  стіл  з  перевізниками.  Наші розрахункові   збори   такі   ж,   які  зараз  збирають  фактично. Зберігається та ж схема, тільки що буде їх єдиний орган збирати. А суми не зміняться.  І це не допоможе збільшенню обсягу перевезень. Тому я думаю,  що вам потрібно познайомитися,  які збори отримують зараз Угорщина,  Білорусь,  Молдова і чи Україна є привабливою для транзиту.  Вона  якраз  не  є  привабливою.  І  тому   вам   треба познайомитися з досвідом інших країн...

     СОКЕРЧАК В.М.  Я  зрозумів  ваше  запитання.  Але  ось Віктор Григорович запитував.  Його хвилювало питання,  чи  не  зменшиться обсяг надходжень до державного бюджету. Вас хвилює інше. Ви хочете зменшити збори і тим стимулювати транзит.  Я  думаю,  що  під  час доопрацювання проекту це можна буде врахувати.  Справа в тому,  що наш комітет, коли ставив перед Міністерством економіки питання про обгрунтованість цього законопроекту, запитував і про це. Звичайно, треба вже закон гармонізувати, якщо ми хочемо, щоб через територію України  проходив  транзит.  Треба  розібратися,  як  ця  проблема вирішується в Молдові,  в Росії,  Білорусії,  Польщі і так далі. Я зрозумів, я думаю це правильно.

     ГОЛОВА. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Прошу   уваги!   Ми   завершили  запитання-відповіді. Виступатимуть  депутати  Журавський,  Хмельовий  і  Гусак.   Слово надається Віталію Журавському. За ним - Анатолій Хмельовий.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.        Група        "Регіони        України". Християнсько-демократична   партія   України.    Шановний    Іване Степановичу! Шановні колеги! У поданому законопроекті пропонується уточнити  і  спростити  порядок  стягнення  єдиного  збору,   який справляється  в  пунктах пропуску через державний кордон України і вже тому він заслуговує на підтримку і прийняття хоча б у  першому читанні.

     На нашу думку, обгрунтованою є пропозиція замінити визначення ставок у євро на ставки у гривнях з огляду на  певну  стабільність української  валюти.  Цілком  прийнятним є запропоноване положення про те,  що єдиний збір  не  може  перевищувати  вартості  витрат, пов'язаних  із здійсненням усіх видів контролю,  оскільки саме так передбачено Угодою про партнерство  і  співробітництво  України  з Європейським  Союзом.  В  той  же час вимога про те,  що необхідно компенсувати обсяг (я цитую) "витрат,  пов'язаних  з  відновленням автомобільних доріг", на нашу думку, є наприйнятною, бо така норма може бути протлумачена досить широко.

     Крім того,  виникає питання:  як  ця  вимога  узгоджується  з конкретними ставками,  які визначаються цим проектом закону?  Якщо узгоджується (а логічно було б  вважати,  що  саме  так,  оскільки проект подано Кабінетом Міністрів України),  то неясно,  чому така вимога виписується окремо?

     Від імені нашої групи пропоную прийняти поданий  законопроект у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному   депутату   Анатолію Хмельовому. За ним - Леонід Гусак.

     ХМЕЛЬОВИЙ А.П.  Комумнистическая фракция. Действительно, этот законопроект уже должен был давно появиться в Верховном Совете, но мы приняли Закон "Про транзит  вантажів",  который  предусматривал введение  через  какое-то  время  и  такого  закона.  К сожалению, законопроект  более  года  ожидал  своего  рассмотрения,   и   еще неизвестно, когда мы примем его во втором чтении.

     Да, действительно,  в  этом  законопроекте  предусматривается упрощение процедуры проходжения таможенного досмотра,  но он далек от  того  идеального  варианта,  который  сегодня хотели бы видеть перевозчики.  Неубедительны и расчеты,  которые произвели Минфин и Минэкономики.  Они  слепо  посчитали то,  что они сегодня взимают, только предложили,  чтобы этот сбор взимал один орган - таможенная служба.

     Если мы   хотим   получить   сегодня   дополнительный  приток транзитных грузов через Украину,  то эти ставки следует снизить по крайней мере вдвое-втрое.

     Здесь задавался вопрос,  а не потеряет ли при этом бюджет? Но ведь поступления в бюджет можно получить и только  за  счет  одних сборов,  а можно получить за счет того, что транзитный перевозчик, который заехал в Украину,  у нас заправился, у нас пообедал, у нас переночевал.  Таким  образом,  он в виде других налогов и платежей оставит у нас значительную сумму денег.  Надо же  и  такой  расчет вести.  У нас таких расчетов никто не ведет,  а считают только то, что сразу взяли на границе.  Поэтому  перевозчик  от  нас  сегодня отворачивается и едет через соседние государства.

     Здесь ставился вопрос о дорогах. К сожалению, для того, чтобы увеличить  сегодня  число  транзитных   грузов,   нам   необходимо увеличить  и  норму  о  предельном  весе  транспортных средств.  В последнее время по согласованию с  Минтрансом  его  увеличили  для автоперевозчиков  до 38 тонн,  но это тоже еще далеко не та норма, которая сегодня должна бы действовать.  Надо увеличить  ее  до  42 тонн.

     Далее. В     законопроекте     предусматривается     взимание дополнительных   денег   с   автоперевозчиков,   чей   груз   выше установленых  норм.  Но надо же учитывать,  что в тех полуприцепах сегодня каждая отдельная ось подрессорена, и они оказывают как раз меньшее  давление на дорогу,  чем наши неподрессоренные автомобили меньшей грузоподемности.  Поэтому в таких случаях,  я  думаю,  не надо облагать дополнительным налогом эти,  будем говорить, единицы подвижного состава.

     И еще  одно.  Сегодня  перевозчики  предлагают  ввести  такой порядок.  Если наш перевозчик где-то загрузился,  прошел досмотр в региональной  таможне,  получил   там   пломбы,   то   зачем   его дополнительно   опять   загонять   в   терминал,  снова  оформлять документы?  Я  думаю,  что  надо  упростить  порядок   прохождения досмотра.  Таможни,  то есть таможни, которые находятся на пунктах пропуска через  границу,  должны  автоматически  пропускать  такие грузы.  Потому  что  получается,  что  один  и тот же орган дважды досматривает один и тот же автомобиль.

     Но несмотря на те замечания,  которые я высказал,  я все-таки предлагаю  принять проект в первом чтении.  А во втором чтении эти недостатки надо устранить.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Леоніду Гусаку.

     ГУСАК Л.Г.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Дуже часто з трибун різних рівнів лунають вислови про надзвичайно вдале геополітичне  розташування  України,  про  її   велику   роль   як транзитної  держави.  Але  тільки  вдалого розташування замало для того,  щоб вантажопотоки йшли нашою територією.  Для  цього  треба створити  сприятливі умови для вантажоперевізників,  для тих,  хто буде перетинати  український  кордон.  А  це  і  якість  доріг,  і створення  розгалуженої  інфраструктури,  і зручність та дешевизна перетинання кордону.

     На превеликий жаль,  планомірної і поступової роботи в  цьому напрямі урядом досі не проводилось.  Усім відомі нескінченні черги на пунктах пропуску,  побори митників,  невпорядкованість  системи страхування.  Усе  це призводить до того,  що транзитний потенціал країни залишається практично не використаним.  Відповідно мізерним є і розмір отримуваних державою прибутків від транзиту вантажів.

     Покращити один   з   аспектів  транзитної  політики,  а  саме ситуацію  з  пропуском  транспорту  на  кордоні,   можна   завдяки впорядкуванню  механізму  справляння єдиного збору.  У поданому на наш розгляд проекті запропоновано,  як  ліквідувати  недоліки,  що притаманні чинному законодавству з цього питання.  Проект є кроком до більш чіткої та прозорої системи нормативних актів,  тобто він, поза  всяким сумнівом,  заслуговує на підтримку.  Зауваження,  які сьогодні висловлені в процесі обговорення,  потрібно врахувати при доопрацюванні його до другого читання. Пропоную даний законопроект прийняти в першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.   Ми    завершили    обговорення.    Більшість виступаючих  пропонувала  все-таки  проголосувати проект у першому читанні і доопрацювати для прийняття як закону.

     --------------

     Оголошується до   розгляду   проект   Закону   про   цивільну відповідальність  за  ядерну  шкоду та її фінансове забезпечення ( 6015).  Доповідає  виконавчий   президент   Національної   атомної енергогенеруючої    компанії   "Енергоатом"   Недашковський   Юрій Олександрович. Будь ласка.

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О., виконавчий президент Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом".  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Прийняття проекту Закону України  про  цивільну відповідальність  за  ядерну  шкоду  та її фінансове забезпечення, внесеного сьогодні на ваш розгляд,  зробить  можливим  регулювання відносин   щодо   цивільної   відповідальності  за  ядерну  шкоду, встановлення правил та процедури відшкодування шкоди,  спричиненої ядерним  інцидентом,  визначення  методів фінансового забезпечення цивільної відповідальності та її межі.

     Необхідність прийняття цього законопроекту зумовлена перш  за все  широким  впровадженням  в  Україні діяльності з використанням ядерних речовин і ядерних матеріалів,  зобов'язаннями  України  на міжнародному рівні, вимогами діючого законодавства України.

     Слід відмітити,  що  Україна  займає  п'яте місце в Європі за розвитком ядерного енергетичного і  промислового  комплексу  після Франції,  Великобританії,  Росії  та  Німеччини.  В Україні широко проводиться діяльність у сфері використання ядерних матеріалів.

     Сучасна світова практика обгрунтування забезпечення ядерної і радіаційної   безпеки   базується   на   застосуванні  так  званих детерміністських  і  ймовірносних  підходів  до  аналізу   безпеки ядерних установок, на підставі яких розробляються і впроваджуються організаційні  та   технічні   заходи   забезпечення   ядерної   і радіаційної   безпеки  на  всіх  етапах  життєвого  циклу  ядерної установки.

     Врахування певної,  хоч  і   вкрай   незначної,   ймовірності виникнення  ядерного  інциденту  диктує необхідність запровадження механізму   фінансового   покриття   цивільної    відповідальності оператора за ядерну шкоду, що дозволить поступово перенести значну частину фінансової відповідальності за ядерну шкоду з  держави  на оператора ядерної установки.

     Прийняття проекту     Закону     України     про     цивільну відповідальність за ядерну  шкоду  та  її  фінансове  забезпечення зумовлено,   як   зазначалося  вище,  міжнародними  зобов'язаннями України, оскільки Верховна Рада України в 1996 році прийняла Закон про  приєднання  України  до  Віденської  конвенції  про  цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

     Відповідно до статті 7 Конвенції "від  оператора  вимагається підтримувати   страхування  чи  інше  фінансове  забезпечення,  що покриває його відповідальність за ядерну шкоду у  такому  розмірі, такого виду і на таких умовах,  як визначає держава, що відповідає за установку".

     Врегулювання питання  цивільної  відповідальності   оператора ядерної  установки сприятиме підвищенню активності та ефективності роботи з міжнародними урядовим та неурядовими організаціями, котрі готові  надавати  Україні  певну  технічну та фінансову допомогу в сфері ядерної енергетики.  Крім того, законодавче вирішення даного питання  активізує ділове співробітництво з зарубіжними партнерами у цій галузі.

     Необхідність прийняття  законопроекту  зумовлена  й  вимогами діючого  національного  законодавства.  На  сьогодні в Україні ряд аспектів  щодо  цивільної   відповідальності   оператора   та   її фінансового   забезпечення   відображено  в  законах  України  про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від  1995  року та  про  страхування,  прийнятому  в  1996 році.  У першому законі закріплено  норму  про  забезпечення  оператором  страхування  або іншого фінансового забезпечення відшкодування за ядерну шкоду, а у другому - про створення ядерного пулу для  здійснення  страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

     У листопаді 1996 року було створено, а в 1997 році зареєстровано ядерний  страховий  пул  України,  в  який увійшли  чотири  страхові  компанії.  На  даному  етапі фінансових можливостей страхових компаній недостатньо для покриття  цивільної відповідальності оператора ядерної установки.

     Необхідно законодавчо    врегулювати   механізм   накопичення страхових премій для можливих компенсацій  у  майбутньому,  статус утворених  резервних фондів і розглянути питання про звільнення їх від оподаткування на період накопичення  законодавчо  встановленої суми.  Слід  відмітити,  що  згідно  зі  світовим досвідом у сфері фінансового забезпечення цивільної відповідальності  оператора  за ядерну шкоду виділяють такі форми фінансового забезпечення: власні активи, страхування, банківські гарантії, державні гарантії.

     Міжнародні конвенції з питань цивільної  відповідальності  за ядерну  шкоду,  не  визначаючи  жорстко  форм  та умов фінансового забезпечення відшкодування збитків,  розглядають саме  страхування цивільної відповідальності оператора як найбільш доцільну форму.

     Потреби у страхуванні атомних станцій та заводів по переробці відпрацьованого ядерного палива перевищують  фінансові  можливості не  лише  найбільших  страхових  компаній,  а  й сукупні фінансові ресурси страхових  ринків  окремих  країн.  Оптимальним  страховим механізмом   їх   захисту  є  створення  національних  пулів,  які об'єднують можливості окремих країн та  забезпечують  таким  чином максимальну   страхову   ємність   шляхом   поєднання   фінансової відповідальності за атомними ризиками  страхових  компаній  ринків окремих країн.

     Запропонований до   вашої   уваги   законопроект   передбачає можливості покриття шкоди, завданої фізичним особам, та встановлює межу  відповідальності  оператора  ядерної установки в розмірі 150 мільйонів так званих спеціальних прав запозичення (СПЗ)  у  валюті України  за кожний ядерний інцидент.  Ця сума приблизно відповідає обсягу  наявних  страхових  фондів  на  світовому  ринку  ядерного страхування  та  враховує ймовірні розміри шкоди,  завданої третім особам при ядерному інциденті.

     Законом України   про   використання   ядерної   енергії   та радіаційну безпеку від 1995 року передбачено,  що право на подання позову  про  відшкодування  ядерної  шкоди,  заподіяної  життю   і здоров'ю  особи,  не  обмежується строком давності.  Щодо права на подання позову про  відшкодування  заподіяної  ядерної  шкоди  діє термін,  запропонований  Віденською  конвенцією - десять років від дня заподіяння шкоди.

     За таких  умов  необмеженого  чи  досить  тривалого   терміну подання  позовів  та  лімітованої  суми відповідальності оператора ядерної установки перед  третіми  особами,  з  метою  забезпечення можливості    справедливого,    пропорційного   та   якнайшвидшого відшкодування   завданої   шкоди    доцільно    встановити    межу відповідальності  перед  однією  особою  (при  страхуванні розміру максимального страхового відшкодування).

     Таким чином,  якщо сума  відповідальності  оператора  ядерної установки,  як  запропоновано в законі,  становитиме 150 мільйонів спеціальних прав запозичення,  а максимальний розмір відшкодування фізичним  особам  буде  еквівалентним  5 тисячам неоподатковуваних мінімумів,  буде  можливість  погасити  позови  близько  10  тисяч громадян.  Звичайно,  на  практиці  буде  можливим  охопити більшу кількість постраждалих,  адже  реальна  завдана  шкода  може  бути меншою ніж 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів.

     Що ж  стосується  вибору  оператором  ядерної установки видів фінансового  забезпечення  цивільної  відповідальності  за  ядерну шкоду,  то  як  вже  зазначалося,  у світовій практиці фінансового забезпечення  цивільної  відповідальності  оператора   за   шкоду, заподіяну   третім   особам,  найбільшого  поширення  набуло  саме страхування.  Для  України  на  даний  час  цей  вид   фінансового забезпечення також оцінюється як найбільш прийнятний.

     У сучасних   складних   фінансових  умовах  оператор  ядерної установки не зможе покрити значну частину відповідальності  тільки за  рахунок власних активів.  Використання ж банківських гарантій, як  це  передбачено  Законом  України  про  банки   і   банківську діяльність,    практично   неможливе   через   брак   нормативного забезпечення.

     Тому, шановні народні депутати,  в законопроекті пропонується укладення  угод про резервування кредиту (кредитної лінії) як один із  видів  фінансового  забезпечення  цивільної   відповідальності оператора  ядерної  установки  з  залученням  комерційних  банків. Надання банками такої послуги передбачено положенням Національного банку України про кредитування від 1995 року.

     Стосовно впливу  на  розмір  тарифу  на  електроенергію після набрання чинності законом.  Розрахунки показують (і вони містяться в обгрунтовуючих матеріалах, які вам надані), що збільшення тарифу на електроенергію  становитиме  не  більш  як  0,96  відсотка  від існуючого тарифу, тобто менше 1 відсотка.

     Відносно ж впливу на обсяг надходжень коштів до бюджету. Слід відмітити,  що  за  розрахунки,  надходження  до  бюджету   можуть зменшитися  на 3 мільйони 170 тисяч доларів США або 13,8 мільйонів гривень в рік.  Слід зазначити,  що фактично це  не  є  зменшенням обсягу  надходжень  до  бюджету,  а  лише  перенесенням  ризику та відповідальності за ядерну шкоду з держави  на  оператора  ядерної установки.  Відповідно до діючого законодавства, в разі виникнення ядерного  інциденту  зі  шкодою  третім  особам,  всі  витрати,  а особливо  на  першочергові  заходи  покриватимуться  з  державного бюджету.  Запровадження ж запропонованого  механізму  забезпечення фінансового    покриття   цивільної   відповідальності   оператора дозволить зменшити видатки бюджету.  В міру накопичення  коштів  у резервному фонді ядерного страхування, як це передбачено пунктом 7 проекту закону,  страхові платежі можуть  зменшуватися,  а,  отже, зменшиться і сума, що звільняється від оподаткування.

     Хотів би   акцентувати   вашу   увагу   ще   на  необхідності накопичення коштів у резервному фонді.  При страхуванні  цивільної відповідальності   за  ядерну  шкоду  оператор  ядерної  установки щорічно сплачує страховику страховий внесок.  Враховуючи специфіку цього виду страхування, премії (або принаймні їх частина) отримані страховими компаніями -  членами  пулу  -  від  оператора  ядерної установки   повинні   зберігатися   для   можливих  компенсацій  у майбутньому.

     Необхідно сформувати резервний фонд,  куди страхові  компанії спрямовуватимуть   частину   страхових   премій  та  прибутку  від інвестування цих коштів до моменту покриття  фондом  максимальної, встановленої  законом  суми страхового відшкодування.  Цей фонд не повинен   оподатковуватися,   що   дозволить   швидше    досягнути встановленої  законодавством суми.  Така практика застосовується в багатьох країнах,  зокрема у  Німеччині.  Це  пояснюється  значним розміром  страхового  відшкодування,  що  випливає із особливостей ядерної шкоди.

     Необхідно внести відповідні зміни і до законодавства  України з  питань  оподаткування.  Кошти,  отримані  від  страхувальника у вигляді страхових  платежів  за  договором  страхування  цивільної відповідальності   за   ядерну   шкоду,  можуть  розміщуватися  на депозитних рахунках першокласних західноєвропейських банків.  Поки резервів  не  буде,  або  їх  буде  недостатньо,  членам  ядерного страхового  пулу  України  доведеться  виплачувати   свою   частку відшкодування  за  рахунок  власних активів.  Різницю з необхідною сумою повинні перекривати перестрахуванням,  а при необхідності  - державними гарантіями.

     Таким чином,  шановні народні депутати,  перевагами прийняття закону є:  перенесення відповідальності за шкоду,  завдану  третім особам  при  ядерних  інцидентах,  та  витрат  на її компенсацію з держави на  оператора  ядерної  установки;  залучення  небюджетних коштів  для  ліквідації  наслідків інциденту:  спрощення механізму відшкодування шкоди, завданої третім особам.

     З огляду на викладене,  прошу вас,  шановні народні  депутати України,  підтримати  запропонований  проект  Закону  України  про цивільну  відповідальність  за  ядерну  шкоду  та   її   фінансове забезпечення.

     Дякую за увагу.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Олександровичу.  Чи є  запитання  до доповідача?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть. Народний депутат Чиж. Наступний - депутат Беспалий.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Шановний Юрію Олександровичу!  Я думаю,  що такий  закон,  безумовно,  потрібен,  але навіть коли слухаєш вашу інформацію,  вашу доповідь,  то лякає вже  гіпотетична  можливість таких інцидентів.  Цього взагалі допустити не можна.  Проте в мене виникає таке запитання:  крім держави  або  підприємств  державної форми  власності,  які  ще є оператори,  котрі працюють з ядерними установками?  Чи у нас уже і недержавні,  приватні якісь структури цим  займаються?  Мені  здається,  що це настільки серйозна ядерна проблематика,  що тут має бути монополія держави  і  причому  дуже серйозна.  І  контроль,  і  монополія.  Тобто  регулятивна функція держави. Чи ви якось "на виріст" цей законопроект пропонуєте? Будь ласка, дайте відповідь.

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О.  Я дуже дякую вам за поставлене запитання, тому що воно якраз є ключовим для розуміння необхідності прийняття даного  законопроекту.  За  браком  часу  я  у своїй доповіді дуже коротко  охарактеризував  саму  систему  забезпечення  ядерної   і радіаційної  безпеки.  Ця  система передбачає реалізацію концепції глибокоешелонованого   захисту,   який   підтримується   системами організаційних  і технічних заходів,  що забезпечують працездатний стан  бар'єрів   ядерної   радіаційної   безпеки.   Питання   щодо необхідності  страхування  ядерного  ризику  - це корінне питання, яке, скажімо, з'явилося уже в постчорнобильські часи.

     У чому полягає суть проблеми?  Суть проблеми у тому,  що коли раніше  підходи  були  виключно  детерміністськими і для будьякого заданого  набору  подій  в  проекті  передбачалися  певні   засоби подолання цих перешкод і вважалося,  що інших просто бути не може, то сучасні підходи до формування і забезпечення ядерної безпеки, в першу чергу її аналізу,  допускають послідовний ланцюжок відказів. Проводиться ймовірнісний  аналіз  безпеки,  і  на  підставі  цього ймовірнісного аналізу безпеки розробляються додаткові заходи,  які дозволяють  на  кожному  шляху  вжити  додаткових   заходів,   щоб уникнути,  поперше,  самого  порушення нормальної експлуатації,  а по-друге,  якщо  порушення  експлуатації  все-таки   сталося,   то недопустити аварійної ситуації. Якщо аварійна ситуація переросла в аварію, то є засоби управління цією аварією. І якщо навіть сталася запроектна  аварія  тобто  проти якої проектом не було передбачено відповідних систем безпеки) то все одно існує система дій  в  разі запроектної аварії.  Таким чином, передбачається ланцюжок найбільш малоймовірних подій.  Тобто  завчасно  приймається  концепція,  що будь-яка  подія  має  право  на аналіз,  на розгляд і на оцінку її ймовірності.  І законопроект,  який  сьогодні  запропонований  для вашого розгляду,  це вже,  так би мовити,  остання ланка у довгому ланцюгу подій,  про які я вам розказав.  Це  і  гарантує,  страхує відповідальність  оператора  на той випадок,  якщо все-таки стався ядерний інцидент і фізичні особи отримали певну шкоду.

     Тому це  вже  остання   заключна   ланка   у   всій   системі забезпечення  безпеки,  яка гарантує населенню,  що навіть якщо не спрацюють  (в  разі  найбільш  малоймовірного  набору  подій)  усі бар'єри захисту, то шкода, ними заподіяна, буде відшкодована.

     Що стосується   другого   вашого   запитання.   На   сьогодні відповідно до чинного законодавства  та  Закону  про  використання ядерної енергії, держава призначає оператора ядерної установки. На сьогодні у нас усі оператори ядерної установки - державні.  У  нас створена державна система контролю і державна система забезпечення ядерної безпеки,  яка передбачає наявність трьох,  так би  мовити, суб'єктів:   орган   державного   регулювання,   орган  державного управління і господарюючий суб'єкт,  який на сьогодні має державну форму власності, тобто в даному разі це підприємство "Енергоатом", а також підприємства, які входять до складу так званих підприємств промисловості. Відповідний перелік є в обгрунтуваннях.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес".  У  мене немає сумніву,  що вирішувати питання,  порушені в цьому проекті закону,  необхідно і що   технічно   вирішення  цих  питань  у  законопроекті  виписано нормально.  Але моє питання стосується іншого. У нас є закон і він діє. Закон про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Там  є  розділ  про  відшкодування  шкоди.  Чи  не  виникає  зараз ситуація,  що  на основі розділу чинного закону створюється зовсім новий закон,  до якого додаються статті про страхування, що мали б бути частиною законодавства про страхування,  що цим законодавство про ядерну безпеку ще більше заплутується?

     У мене таке запитання.  Чи не краще все  розставити  на  свої природні   місця?   Тобто   ті  норми  вашого  законопроекту,  які стосуються  відшкодування  ядерної  шкоди  внести  в   Закон   про радіаційну  безпеку,  норми,  які стосуються страхування - в Закон про страхування.  Інакше ми  просто  заплутаємо  законодавство  за принципом: хочемо як найкраще, а вийде як завжди.

     НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О.  Дякую.  Це також ключове питання.  Я,  на жаль,  не взяв із собою збірник  ядерного  законодавства.  Я  вже, мабуть,   утретє  дякую  народним  депутатам,  виступаючи  з  цієї трибуни,  тому що за досить короткий термін  в  Україні  практично сформовано ядерне законодавство. І законопроект, який сьогодні був запропонований,  один із,  так би мовити, підсумкових законів, які уже   практично  завершать  формування  ядерного  законодавства  в Україні.

     Що стосується вашої думки про те,  щоб ці норми  включити  до Закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку,  то я вважаю,  що це недоцільно,  оскільки в  тому  законі  є  стаття, згідно з якою розмір відшкодування змінюється.  Попереднім законом було передбачено 50 мільйонів спеціальних прав запозичення,  зараз ця  норма  збільшена  до  150 мільйонів СПЗ,  тобто в три рази.  У новому законопроекті,  який вам пропонується,  розшифровується, як конкретно  законодавчо  реалізувати  ті  положення,  які закладені тільки в одній главі Закону про використання ядерної енергії.

     Тому я вважаю,  що це різні закони, оскільки, як прозвучало в моїй доповіді,  саме страхування є одним із можливих, скажемо так, засобів фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди. Тому повинен   бути  спеціальний  Закон  про  страхування,  який  більш детально описує це.  Цілі ж попереднього закону від 1995 року дещо інші:  створити правове поле для функціонування об'єктів і установ ядерної енергетики,  об'єктів ядерної промисловості  і  встановити відповідальність  всіх органів державної влади,  а також оператора за дотримання правил ядерної і радіаційної безпеки.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте,  Юрію Олександровичу.  Слово для співдоповіді   надається  голові  підкомітету  Комітету  з  питань паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та   ядерної безпеки  Александровській  Аллі  Олександрівні.  Будь ласка,  Алло Олександрівно.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  коллеги!  Украина  относится к странам,     обладающим     значительным     ядерно-энергетическим потенциалом.   В   Украине  осуществляется  добыча  и  переработка радиоактивной  руды,  переработка  радиоактивных  отходов,  тысячи учреждений используют источники ионизирующего излучения.

     С учетом этого и на случай возникновения ядерного инцидента в государстве должны быть предусмотрены меры защиты  интересов  лиц, пострадавших  от  этих  инцидентов.  Это  положение  содержится  в Венской конвенции о гражданской ответственности за ядерный  ущерб, к которой Украина присоединилась еще в 1996 году.

     Верховной Радой Украины принят также ряд законов, в различной степени касающихся ответственности за ядерный  ущерб,  развивающих этот  тезис,  но  не  описывающих  в полной мере всех отношений по возмещению  пострадавшим  ущерба,  возникшего  в  случае  ядерного инцидента.

     Частью первой  статьи  77  Закона  Украины  об  использовании ядерной энергии и  радиационной  безопасности,  о  чем  здесь  уже говорилось, предусматривается, что размеры и условия страхования и другого финансового  обеспечения  за  ядерный  ущерб  определяются Кабинетом  Министров Украины.  Но я обращаю ваше внимание,  что до настоящего  времени  такого  положения  не  существует,   оно   не разработано.

     Закон Украины о страховании также предусматривает страхование гражданской ответственности за ядерный ущерб. В пункте 27 статьи 6 данного  закона  отмечается,  что  порядок  и  условия страхования гражданской  ответственности   за   ядерный   ущерб   определяются специальным законом Украины,  которого в настоящее время также еще нет.  Поэтому можно считать,  что сегодня мы рассматриваем  проект именно такого специального закона.

     В том же Законе о страховании, в статье 12, предусматривается,  что страховщики,  которые имеют разрешение на  страхование  ответственности операторов ядерных установок,  за ущерб,  который может быть нанесен вследствие ядерного  инцидента, обязаны   создавать  ядерный  пул.  Очевидно,  есть  необходимость законодательного регулирования деятельности подобного пула.

     Таким образом,  можно сделать вывод,  что обсуждаемый  проект закона  необходим,  так  как урегулирует все те проблемы,  которые были сформулированны и затронуты в других  законах,  принятых  уже сегодня в Украине.

     И несколько  слов  я  хотела  сказать  о  финансовом  аспекте данного  проекта  закона.  В  соответствии  с  Венской  конвенцией ответственность  за ядерный ущерб возлагается на оператора ядерной установки.  В соответствии  со  статьей  33  Закона  Украины  "Про використання    ядерної    енергії    та    радіаційну   безпеку", эксплуатирующая  организация  -   это   назначенное   государством юридическое лицо,  которое осуществляет деятельность,  связанную с выбором площадки,  проектированием и так далее, вплоть до снятия с эксплуатации.

     Необходимо отметить,  что  ответственность оператора является исключительной,  то есть в случае ядерного инцидента  возникает  в любом случае, независимо от вины самого оператора.

     Таким образом,  очень  серьезно  стоит  вопрос  о  финансовом обеспечении и о тех механизмах,  которые могут  быть  использованы оператором   для   того,   чтобы   накопить  необходимую  сумму  и использовать ее для возмещения ущерба.

     Я хочу    сказать,    что    предлагаемый    проект    закона предусматривает   для  финансового  беспечения  создание  ядерного страхового пула и определяет сферу  его  деятельности.  Тем  самым этот  проект  закона  урегулирует многие вопросы,  которые сегодня ставятся в связи с присоединением Украины к Венской конвенции.

     Хочу подвести следующие итоги. Необходимость принятия данного закона    обусловлена    достаточно    широким    распространением деятельности с использованием ядерных веществ и ядерных материалов в Украине,  международными обязательствами,  которые взяла на себя Украина, и требованиями действующего законодательства, о которых я уже говорила.

     К преимуществам данного законопроекта следует отнести то, что ответственность за ущерб,  который  наносится  третьим  лицам  при ядерных инцидентах, и расходы по его компенсации перекладываются с государства  на   оператора   ядерной   установки.   Использование небюджетных  средств  для ликвидации последствий аварии - это тоже положительный момент,  который вводится этим законом.  Также  этот закон позволит упростить механизмы возмещения ущерба, причиненного третьим лицам.

     Комитет по   вопросам   топливноэнергетического    комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности рекомендует Верховной Раде принять данный  законопроект  в  первом  чтении.  Прошу  депутатов поддержать данное решение и принять законопроект в первом чтении.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Алло  Олександрівно.  Чи  є  запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Народний депутат Волок. Наступний - депутат Бондарчук.

     ВОЛОК А.М.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,    НДП).    Шановна   Алло Олександрівно!  Страхові внески  та  страхові  платежі  не  можуть відшкодувати шкоду та збитки, завдані ядерною аварією. Прикладом є Чорнобиль.  Україні допомагають з цього питання всі,  але  реально сьогодні  ми  залишилися з цією проблемою на самоті.  Ризик аварії залежить  від  рівня  надійності  системи  автоматичного   захисту реакторів.

     Перше запитання.  Чи  несуть  відповідальність  розробники  і виробники цих систем,  наприклад харківський "Хартрон", який разом із "Вестенхауз" розробляє ці системи?

     І друге запитання. Коли реально буде накопичена достатня сума фінансового забезпечення,  через скільки  років,  щоб  покрити  ці збитки?

     Дякую вам.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Дело в том, что размер страхового тарифа будет  зависеть,  конечно,  от  риска.  Я   уже   встречалась   со страховщиками,  изучала опыт страхования таких вот ядерных рисков. Действительно,  страховые компании,  учитывают реальное  положение дел в области использования ядерной энергии.

     А что касается моего родного "Хартрона",  то сегодня проблема не в "Хартроне" и может быть даже не в "Вестенхаузе", а в том, что государство не финансирует модернизацию, реконструкцию предприятий атомной энергетики и таким образом не  снижает  риск,  возможность таких инцидентов, о чем здесь уже говорил депутат Чиж.

     Как быстро  будет  накоплен  этот фонд?  Дело в том,  что так вопрос ставить не нужно.  Почему?  Потому что  сумма  этого  фонда очень значительна.  И в случае,  не дай Бог, какого-либо инцидента страховщики,  которые   будут   задействованы,   берут   на   себя обязательство  возместить убытки в полном обеме.  И это уже будет их проблема.  Они  будут  использовать  свои  ресурсы,  они  могут использовать  кредиты,  как  уже здесь говорилось.  Поэтому речь о том, как быстро будет создан этот фонд и накоплен, не должна идти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Соломатін.  Наступний -  депутат Чиж.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Алла Александровна,  в статье 5 проекта закона "Межа цивільної відповідальності за ядерну шкоду" есть пункт 3:  "Відповідальність перед кожним потерпілим за шкоду,  заподіяну здоров'ю обмежується  сумою...".  Сума  мене  не цікавить.  Мене цікавить, яким чином визначається межа цієї шкоди, хто і як її визначає, бо в законі про це не говориться?

     Дякую.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  В законе оговорен  максимальный  размер суммы,   которая  может  быть  выплачена  потерпевшему  в  порядке возмещения.  Но дело в том,  что этот закон предполагает  судебное разбирательство.   То   есть  все  лица,  которые  посчитают  себя пострадавшими,  будут обращаться за  возмещением  ущерба  и  будут доказывать,   очевидно,   используя  какие-то  аргументы,  что  их требования  по  возмещению  ущерба  обоснованы.  Это   все   будет рассматриваться  в индивидуальном порядке.  Но максимальный размер оговорен в этом законе. Почему? Потому, что исходя из размера того фонда,  который  планируется,  и  из  размера  максимальной  суммы выплат,  можно  предполагать,  что  до  10  тысяч  граждан  смогут обратиться за возмещением ущерба.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Чиж.   Наступний  -  депутат Марамзін.

     ЧИЖ І.С.  Дякую. Шановна Алло Олександрівно! Підтримую проект і ваші зауваження беру до уваги.  Але є питання. Мені здається, що ці внески будуть настільки великі,  бо проблема дуже серйозна,  що розрахунок - 0,096 додаток до тарифу за електроенергію, мабуть, не дуже точний.  А,  може,  і точний,  я не ставлю  під  сумнів.  Але все-таки,  наскільки  комітет  у  цій  проблемі розбирався,  чи не потягне  це  за  собою  дуже  серйозне   підвищення   тарифів   на електроенергію, взагалі ціни електроенергії? Це перше питання.

     І друге  питання.  Досвід  якої  ядерної країни,  яка володіє таким  енергетичним  потенціалом,  установками,  вивчався  і   був використаний  у  цьому проекті закону?  Тому що ми ж не на рівному місці  пишемо  закон.  Крім  того,  є  система:  ви  тут  називали Віденську конвенцію, є інші документи, які регулюють і в Європі, і в світі ядерну проблематику, у тому числі захист і відшкодування.

     Дякую.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Первый вопрос о тарифе. Дело в том, что расчет  повышения  тарифа,  я  считаю,  сделан  правильно.  Я этим вопросом интересовалась и считаю,  что это  близко  к  истине.  Но проблема, и мы с вами это прекрасно понимаем, не в размере тарифа, а в невозможности со стороны населения оплачивать  его.  Вчера  мы здесь слушали отчет Кабмина по тарифам на коммунальные услуги.  Мы должны были говорить  о  том,  что  может  быть  в  тариф  внесена 100-процентная  стоимость  коммунальных услуг,  но проблема в том, что население не в состоянии ее оплатить.  Поэтому я  считаю,  что вопрос тарифа связан,  скорее всего, с состоянием вообще экономики Украины.

     Насчет опыта  других  стран,  то   к   законопроекту   дается пояснительная  записка,  в которой хорошо описан опыт.  Я вам хочу только  сказать,  что  Соединенные  Штаты   Америки,   Нидерланды, Франция, Швеция - это страны, в которых существуют страховые пулы, и много стран,  присоединившихся к конвенции, создают у себя такие механизмы, которые предложены в этом проекте закона.

     И по  поводу  вашего  первого  вопроса  к докладчику,  я хочу сказать,  почему все-таки возникла необходимость в этом законе.  Я не хочу вспоминать Чернобыльскую катастрофу,  это неприятно,  и мы боимся повторения таких событий,  но только Советский  Союз  всеми своими бюджетными резервами, всей своей государственной мощью смог решить  эту  проблему:  все-таки  люди  были  отселены,  им   была назначена  пенсия,  и  они  были  как-то  материально  поддержаны. Сегодня  в  условиях  экономической  нестабильности  нужен  закон, который  гарантировал  бы  людям,  что  нанесенный  им ущерб будет возмещен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марамзін.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,  Луганська область). Фракция коммунистов, город Луганск. Алла Александровна,  проблема защиты  от  ядерной  опасности,  конечно, очень  велика.  У  меня  такой  конкретный  вопрос.  Экономическая ситуация в стране такая, что не способна будет Украина сама решить проблемы,  если, не дай Бог что-то случится. Ведь дело не только в том,  что при советской власти случилась авария  на  Чернобыльской АЭС.  Патриотизм,  экономическая  стабильность  помогли решить все вопросы.

     Как вы считаете,  можно в этом  предлагаемом  проекте  закона предусмотреть, чтобы и страны Европы, которые по договорам обещали помочь при закрытии Чернобыльской атомной  электростанции,  помочь достроить другие атомные электростанции, но еще ничего не сделали, несли ответственность в случае аварии?  А то Украина  односторонне выполнила договор, а они в стороне и помогать не собираются.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.  Вы знаете, Венская конвенция, к которой присоединилась Украина,  предполагает взаимную помощь разных стран в  рамках вот этой единой системы материальной поддержки.  То есть такие  механизмы  заложены.  Но,  к  сожалению,  мировая  практика показывает,  что  сильный  позволяет  себе  не  выполнять  законы. Международные обязательства, которые взяла на себя Украина в связи с   закрытием   Чернобыльской   станции,   в   ущерб   собственным национальным  интересам,  как  я  считаю,  всетаки  выполнила  эти обязательства.  К  сожалению,  другие  страны  относятся  к  своим обязательствам по-другому.  Но  этот  закон,  я  считаю,  все-таки является   каким-то   гарантом  того,  что  люди  будут  защищены. Существуют такие механизмы, как перестрахование. То есть даже если наши страховые компании в случае,  не дай Бог, аварии должны будут выплачивать большие суммы,  то есть возможность перестраховать эти риски  в  зарубежных  страховых  компаниях,  привлечь их капитал и все-таки возместить людям нанесенный ущерб.

     То есть  я  считаю,   что   механизм,   заложенный   в   этом законопроекте, хороший. Поэтому имеет смысл такой закон принять.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Алло Олександрівно.

     Переходимо до обговорення даного питання.

     Слово для  виступу в обговоренні надається народному депутату Беспалому. Наступний - депутат Соломатін.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Когрес".  Шановні  колеги!  Агітувати когось  в  Україні за необхідність відшкодовувати ядерну шкоду,  я думаю, ніякої потреби немає. І невипадково, що представники різних фракцій   в   цьому  питанні  абсолютно  єдині.  Хоча  я  не  можу втриматись,  щоб не сказати,  що Україна,  як  держава,  в  цілому все-таки   від   міжнародної   спільноти   не   отримала  належної компенсації ні за закриття Чорнобильської атомної станції,  ні  за ті збитки, які на цьому понесла. Це стосується і окремих громадян.

     Є й  правова  необхідність,  тому  що  Україна приєдналася до Віденської конвенції в липні 1996 року,  а Закон про  використання ядерної енергії та радіаційну безпеку був прийнятий на рік раніше, у 1995 році. Звичайно, деякі позиції там не були враховані.

     Але я все-таки хотів би  наголосити  на  тому,  що  відповідь доповідача на моє запитання мене не зовсім задовольнила. Справа не тільки в тому, чи правильні норми у нас у законодавстві. Справа ще й  у  тому,  в яких нормативних актах вони знаходяться,  наскільки зручно людям цими нормами користуватись.

     Я виходжу зі свого досвіду,  і всі ми це знаємо,  що  коли  з одного  і  того  ж питання є багато законодавчих актів,  є окремий закон на кожний розмір гвинта,  на  кожний  розмір  гайки,  то  ці закони  не  працюють  або  працюють з точністю до навпаки.  І дуже складно мені зрозуміти,  чому треба на основі  одного  з  розділів Закону  про  використання  ядерної  енергії  та радіаційну безпеку робити  новий  розгорнутий  закон,   додавати   туди   норми   про страхування,   які  є  нормами  іншого  закону,  норми  цивільного законодавства,  які містяться в Цивільному  кодексі.  Закрадається навіть  такий  сумнів,  що  ті,  хто готував законопроект,  просто намагалися уникнути більш грунтовної роботи і внести ці норми в ті закони, де ними можна було б користуватися.

     Посилання на товсту збірку законодавства з ядерної енергетики теж не до кінця переконливе,  тому що не в кожного є ця збірка,  і багато  законів  зараз  знаходяться  в  електронній  мережі.  Мені здається, що це ускладнить користування.

     Враховуючи, що все одно законопроект потребує  доопрацювання, то  в  нас  є  все-таки  альтернатива:  або  зараз його прийняти і доопрацьовувати в другому  читанні,  або  відправити  на  повторне перше читання з тим,  щоб ці зауваження одразу врахувати. І норми, які не є  предметом  цього  закону,  наприклад,  про  страхування, віднести до відповідних законів.

     Нам потрібна  не  тільки кількість законів,  але і їх якість. Тому що закони - це те,  по чому має жити і держава, і це має бути в інтересах її громадян.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Соломатіну. Наступний - депутат Чиж.

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Шановні колеги!  Шановний головуючий! Фракція комуністів.  Я  хочу  звернути  вашу  увагу  на те,  що в статті 5 проекту закону,  який обговорюється,  є пункт 3, який формулюється так: "Відповідальність перед кожним потерпілим за шкоду, заподіяну здоров'ю,  обмежується сумою..." Але невідомо, як буде визначатися сама шкода.

     Єдиним критерієм   шкоди  здоров'ю  людини  від  радіаційного впливу є доза.  Тому я  навколо  дози  далі  і  хотів  би  повести розмову.  Лише зараз стає зрозумілим,  що "прямолінійне", точніше, примітивне  застосування   публікації   60   Міжнародної   комісії радіаційного  захисту 1990 року під час створення законів України, пов'язаних  з  Чорнобильською  катастрофою,  стало  певною  мірою, насамперед  для України,  вдалою радіологічною провокацією відомих політичних сил, спрямованою на штучне зосередження уваги держави і суспільства лише на одному радіологічному чиннику з багатьох,  які існують.

     Тому так сталося,  що від загального  визнання  в  1991  році більш "гуманної" семиберної концепції до її належного впровадження виникла велика дистанція.  Радіаційний захист населення розтягнуто по  "хатах"  і  приватизовано  замість  державного управління цією справою.

     Зі своїм баченням  я  неодноразово  виступав  і  на  наукових конференціях,  і в цій залі, тому маю сказати, що такий стан речей з радіаційним захистом брутально  порушує  статтю  50  Конституції України  про  право  людини  на  безпечне для її життя та здоров'я довкілля та  на  відшкодування  завданої  порушенням  цього  права шкоди.  З  таким станом речей категорично не можна погодитися,  це наруга над здоровим глуздом, це звичайне радіологічне дикунство.

     Світове співтовариство зрозуміло це раніше і  краще  нас.  Це засвідчується  статтею  голови  Міжнародної  комісії  радіаційного захисту Роджера Кларка від 1999 року,  яка в перекладі викладена в статтях  наших  науковців  Хліхтарьова  і  Когана  "Нові  віяння в філософії  радіологічного  захисту   та   чорнобильський   досвід" (бюлетені НКРЗУ 2001 року).  Додам лише кілька слів з вищезгаданої статті наших вітчизняних вчених:  "безперечна  потреба  подальшого розвитку   і   вдосконалення  загальної  концепції  радіологічного захисту в Україні (підкреслюю,  загальної концепції радіологічного захисту)".

     Тому пропоную  те,  що вже неодноразово було проголошено мною на сесійних засіданнях.

     Перше. Проголосити тимчасовий мораторій на подальший  розгляд будь-яких  законопроектів  з питань радіаційного захисту населення до того  часу,  поки  концептуально  не  будуть  усунуті  ганебні, антилюдяні потрійні стандарти радіаційного захисту населення.

     Друге. Кабінету  Міністрів  України з НКРЗУ,  Верховною Радою України  визнати,  нарешті,  що  опрацювання  загальної  концепції радіаційного  захисту населення України,  яка включала б у себе як взаємоузгоджені складові всі інші концепції  та  закони  з  питань радіаційного захисту - це питання номер один у справі радіаційного захисту населення.

     І третє.  Провести міжнародну експертизу майбутньої загальної концепції радіаційного захисту населення України.

     Це справа  не лише держави Україна,  це справа всієї світової спільноти. Це наша спільна данина постраждалим від Чорнобиля, який став важкою сплатою за просування до прогресу,  трьом слов'янським народам.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чижу.

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Всеукраїнське об'єднання  лівих  "Спаведливість".  Шановні  колеги!  Безперечно, жоден закон не вирішить усіх проблем будь-якої галузі,  тим більше такої серйозної, як ядерна галузь.

     Я хотів би,  щоб цей закон не діяв жодного дня,  якщо ми його приймемо,  у  сутнісній  своїй частині.  Щоб він діяв у формуванні страхового фонду,  щоб працювали механізми, але по суті щоб він не діяв  жодного  дня.  Це принципово важливо.  Тому і питання моє до Юрія Олександровича було про те,  щоб якраз не діяв цей закон, щоб усе передбачене в ньому було лише гіпотетично.

     Але незважаючи на ці дві попередні тези,  третя:  такий закон потрібен. І мене не хвилює юридична техніка, що треба розвести все по  шматках:  те  в  Закон про страхування,  те ще кудись,  про що говорив Борис Беспалий.  З точки зору правника,  він правий,  а  з точки  зору того,  що ядерне законодавство - це цілий комплекс і в нас є проблема,  яка зобов'язує  нас  у  цей  комплекс  вписати  і проблему  страхування  від  можливих спеціальних ситуацій,  це для мене абсолютно очевидно.  Ми просто приймемо в законі чи постанові норму про його введення, згідно з якою доручимо Кабінету Міністрів внести зміни  відповідно  до  прийнятого  цього  закону  до  інших нормативних актів. І все це врегулює питання.

     Є інша  проблема,  до  якої  я  хотів  би,  щоб  ми  серйозно поставилися,  коли голосуватимемо  за  цей  законопроект,  який  я підтримую.  Я  хотів  би,  щоб ми навчилися використовувати навіть нашу біду на  користь  і  перспективу  розвитку  нашої  держави  і ядерної  енергетики,  на  користь кожного громадянина.  Я хотів би запитати,  як використовується зона відчуження?  Це ж полігон  для наукових досліджень. Ми поки що про це тільки говоримо, тоді як на цьому можна заробляти гроші і треба заробляти.  І  це  не  звучить якось лицемірно, особливо з точки зору лицемірства інших держав по відношенню до нашої держави,  коли  нас  змусили  провести  ядерне роззброєння,  закрити  Чорнобильську  АЕС,  а  по суті покинули зі своїми проблемами.  І тому можна було б використати зароблені  там кошти на забезпечення ядерної безпеки, на отаке страхування.

     Далі. Я  дуже  переживаю стосовно того,  де наші спеціалісти. Юрію Олександровичу, чи маємо ми спеціалістів, які можуть провести штатний  запуск  енергетичної  ядерної  установки у Хмельницькому, енергетичної ядерної установки в Рівному. Нам треба думати про те, як забезпечити фахівців,  бо їх залишилося одиниці,  спеціалістів, які можуть виконати цю роботу.  Я чесно кажу:  ми  гроші  знайдемо (думаю,  що це будуть наші українські гроші),  добудуємо реактори, але ж  їх  запустити  треба  буде.  Експлуатаційники  є?  Це  дуже серйозна  проблема,  бо  люди повтікали,  зокрема в Ростов і далі. Тому це комплексна проблема,  її треба розв'язувати і не  ховатися за слова, що от щось технічно неправильно виписали в цьому законі. Треба писати і займатися цією проблемою серйозно.  Я підтримую цей проект.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Обговорення   даного  питання закінчено.  Прийняття  рішення  відбудеться  завтра,   у   четвер. Переходимо до наступного питання порядку денного.

     --------------

     Слухається проект  Закону про внесення змін до Закону України про насіння. Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань аграрної  політики та земельних відносин Олег Іванович Юхновський. Будь ласка, Олегу Івановичу.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (виборчий округ 13,  Вінницька область).  Дякую.  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін  до  Закону  України  про  насіння (реєстраційний  номер 7111).  Запропоновані зміни обумовлені рядом об'єктивних причин,  які полягають у подоланні негативних  явищ  у системі  селекції  насінництва  сільськогосподарських  культур  та садівного матеріалу.

     Основний зміст цих змін зводиться  до  правового  регулювання ринку насіннєвих матеріалів,  захисту вітчизняного виробництва від напливу неякісних насіннєвих матеріалів та пов'язаних із цим  змін в   органах   насінництва,   правового   та   соціального  захисту спеціалістів державних насіннєвих інспекцій.

     Необхідно також  привести  у  відповідність  та   законодавчо закріпити  структурні  зміни  в  органах  державного управління та державного контролю в  насінництві,  які  відбулися  в  результаті численних реорганізацій центральних органів виконавчої влади.

     Застосування змінених   статей  закону  насамперед  сприятиме скороченню  тіньового  обігу  насіння  і  додатковому  надходженню коштів   до  державного  бюджету.  Тому  що  поряд  з  позитивними ринковими  перетвореннями  в  сфері  насінництва  в  повній   мірі проявилися    і    негативні    тенденції.   Вони   дестабілізують цивілізований ринок насіння,  ведуть до  знецінення  високоякісних сортових  матеріалів  та  широкого  розповсюдження  низькопробного насіння  сумнівного  сортового  походження  та  низьких   посівних якостей. Дедалі ширше розростається тіньовий ринок насіння.

     В Україну нерідко завозяться значні партії насіння інофірм за демпінговими митними  цінами,  яке  реалізується  на  внутрішньому ринку  в  три-чотири  рази  дорожче  від аналогічного вітчизняного насіння.

     Особливо значні порушення  правил  відмічено  при  реалізації насіння цукрових буряків, кукурудзи, ряду овочевих культур, квітів та   трав.   Усе   це   призводить   до    зниження    врожайності сільськогосподарських культур,  погіршення якості врожаю та завдає значних збитків економіці України.

     Введення в дію Закону України про внесення змін та  доповнень до  Закону  України  про насіння є не тільки об'єктивно необхідним правовим документом,  спрямованим  на  впорядкування  вітчизняного насінництва  та  стабілізації  ринку  насіннєвих  матеріалів,  а й сильним  економічним  заходом,  який  дасть  ефект  як   суб'єктам насінництва, так і державі в цілому.

     Підвищення якості  посівного  матеріалу сільськогосподарських культур у зв'язку з посиленням державного контролю,  впровадженням нових  сортів  і  гібридів та здійснення інших заходів призведе до обов'язкового приросту врожайності.

     Прийняття запропонованих змін до Закону України  про  насіння дозволить   державним  насіннєвим  інспекціям  за  рахунок  дієвих законодавчих важелів значно  покращити  якість  своєї  контрольної інспекторської  роботи  та  зарахувати  до  державного  бюджету  в повному обсязі кошти та  штрафні  санкції  відповідно  до  чинного законодавства.

     Шановні колеги!  Кабінет  Міністрів  також  розглянув  проект Закону про внесення змін до  Закону  про  насіння  та  в  принципі підтримує пропозиції, внесені в законопроекті

 7111. Комітет  Верховної  Ради  з  питань  аграрної  політики  та земельних  відносин  також  розглянув  проект  закону і рекомендує Верховній Раді  підтримати  зазначений  проект  закону  в  першому читанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи  є  запитання  до Олега Івановича?  Запишіться тоді. Багато рук. Висвітіть, будь ласка. Народний депутат Тіщенко. Наступний - депутат Полюхович.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони  (виборчий  округ  174,  Харківська область).  Місто Харків. Шановний доповідачу! Усі ми добре знаємо, яких втрат українська  економіка,  сільське  господарство  зазнали внаслідок  завезення  неякісного  імпортного  насіння,  яке тут не районоване і так далі.  Безумовно, з цим явищем треба боротися, і, може, цей закон навіть запізнився трошки, цим треба було займатися раніше.  Але щоб кардинально змінити цю  ситуацію,  мабуть,  треба підтримати вітчизняні установи,  які вирощують районоване насіння, яке дає високі врожаї на нашій території  і  так  далі.  Чи  вашим законопроектом   передбачається   саме  отака  робота  -  державна підтримка наших насіннєвих господарств?

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую  за  запитання.   Звичайно,   проблема надзвичайно актуальна,  оскільки дійсно за останніх декілька років в Україну було завезено надзвичайно багато насіння з різних країн, але, на жаль, це насіння було не завжди якісним. У результаті було недоотримано  врожай,  господарства  понесли  значні  фінансові  і матеріальні   збитки  від  висіву  такого  неякісного  насіннєвого матеріалу. І таких фактів я можу навести безліч.

     Що стосується  пропозицій,  які  є  в  проекті  закону   щодо підтримання   насінництва,  так  тут  є  цілий  ряд  заходів  щодо державної підтримки якраз насінництва.  Але є проблема,  пов'язана ще  і  з  тим,  що  галузева  наука,  яка фінансується частково за рахунок державного бюджету,  а частково за рахунок тієї  чи  іншої галузі,  також  перебуває в досить складному фінансовому стані.  І тут  вирішення  проблем  значною  мірою  пов'язане  із   загальною економічною   ситуацією   в   тій  чи  іншій  галузі.  Покращиться економічна  ситуація  -  відповідно  збільшаться  відрахування  на утримання тієї чи іншої галузевої науки, тієї чи іншої галузі.

     Тобто ці  проблеми мають вирішуватися в комплексі.  Не тільки за  рахунок  державного  бюджету,  а  й  за  рахунок  стабілізації економічної  ситуації загалом в агропромисловому комплексі,  або в тій чи іншій галузі конкретно.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Полюхович.  Наступний -  депутат Малолітко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Рівненська область, фракція Українського руху. Олегу Івановичу,  давайте подивимось на цей законопроект спрощено. Є  ввезення насіння.  Який підприємець або людина,  яка займається цією справою професійно,  буде ввозити в Україну неякісне насіння, коли він за нього платить? Це одне питання.

     Друге питання.  Якщо  є  такі  недоброякісні  насіннєві якісь показники,  то в нас же є станції насіннєві  в  кожному  районі  і області, чим вони займаються на сьогоднішній день? Я так зрозумів, що  цей  законопроект,  спрямований  саме  на  захист   насіннєвих станцій, лобіює, в дуже хорошому значенні цього слова, національні інтереси,  скажімо,  національних  виробників,  підприємств,   які займаються  вирощуванням  спеціальних сортів насіння.  То ми так і говоримо,  що давайте ми це підтримаємо,  введемо  жорсткі  квоти, введемо  великий акцизний збір на ввезення насіння,  але не будемо говорити про неякісне насіння.  Якщо хтось закупив неякісну партію і  збув  її  в  Україні,  то  це називається комерційна справа,  і розумніший,  так би мовити, надув більш слабкого по розуму. Що тут втрачати?

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую.  Я  можу  з  вами  погодитись  у  тій частині,  що стосується господарської діяльності  того  чи  іншого підприємства.

     Дійсно, є   суб'єкти   господарської  діяльності,  які  мають з'ясовувати свої стосунки,  якщо з чимось не  згодні  або  понесли відповідні  фінансові збитки через,  скажімо,  Арбітражний суд або інші судові інстанції.  Але якщо  втрачає  держава,  якщо  втрачає державний бюджет, то, зрозуміло, що ця проблема вже набуває зовсім іншого характеру.  Я можу вам навести знову-таки безліч прикладів. У  минулому  році,  наприклад,  було  завезено  понад  тисячу тонн неякісного насіння цукрових буряків.  І хто в результаті від  того постраждав?  Україна  недоотримала  цукор,  відповідно постраждала фінансово,  значно постраждали фінансово  цілий  ряд  господарств, адже  були в минулому році втрачені десятки тисяч гектарів посівів цукрових  буряків,  які   в   результаті   були   пересіяні,   але відповідальності  не  поніс жоден з чиновників.  Тут я можу з вами погодитись,  що недопрацювала державна  насіннєва  інспекція,  яка мала б, в принципі, проконтролювати цю ситуацію.

     А що  стосується  загалом,  то,  зрозуміло,  що такі проблеми мають вирішуватись в законі,  скажімо,  про державний митний тариф або  є  питання,  які регулюються статтею 6 Закону про регулювання імпорту  сільськогосподарської  продукції.   Дійсно,   це   окреме питання,   яке  має  бути  врегульоване  збільшенням  відповідного ввізного мита і таке інше.  Але завдання внесенням змін до  закону ставиться  не  тільки  ця проблема,  а ставиться і питання захисту якраз інтересів національного виробника насіння, захисту інтересів якраз   наших  селекціонерів,  адже  ми  маємо  знову-таки  безліч прикладів,  коли лжеселекціонери вирощують насіння  невідомо  якої репродукції,   якої   якості,  потім  реалізують  його,  отримуючи прибутки. Насінництво - це досить рентабельне виробництво.

     Тому тут необхідно провести цілий  ряд  заходів,  комплексних заходів  з  внесенням  змін  до діючого законодавства:  Закону про імпорт сільськогосподарської продукції,  до Закону  про  державний митний  тариф,  врегулювавши  ті проблеми,  які є в нас сьогодні у насінництві, селекції, загалом у сільському господарстві.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Малолітко.  Наступний -  депутат Черненко.

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).   Шановний   доповідачу!   У   законопроекті  записано,  що виробництво та реалізація насіння можуть бути  здійснені  лише  на підставі  дозволу.  Але  в  той  же час тут бачимо такі терміни як "паспорт-патент" або "спеціальний дозвіл",  тобто ліцензія.  Чи не вважаєте  ви,  що  треба якось узгодити це питання і вийти на одну назву?

     Далі. Я згоден з вами і з тим,  що записано в  законопроекті, де   пропонується   встановити   квоти  на  ввезення  насіння.  Це підтримали і попередні  промовці.  Але  чи  не  станемо  ми  перед фактом,  що через деякий час будемо вносити зміни в закон, тому що Україна мріє стати  членом  Світової  організації  торгівлі,  а  в їхньому уставі написано, що не допускається квота саме на ввезення того чи іншого товару?

     І ще одне у мене зауваження.  В тексті законопроекту  замість слів  "Республіка  Крим"  необхідно написати "Автономна Республіка Крим", оскільки це її справжня назва.

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую за запитання.  Щодо ваших  редакційних зауважень,  то я їх приймаю.  Ми будемо мати можливість до другого читання врахувати всі зауваження,  у тому числі ті,  які надійдуть від  відповідних  органів  Міністерства  аграрної політики,  інших міністерств та відомств, народних депутатів.

     Щодо паспорту-патенту. Така практика застосовується практично в усіх розвинутих країнах світу,  які захищають власного виробника насіння.  Або  проводиться  патентування,  видається   дозвіл   на вирощування  того  чи  іншого  виду  гібридного  насіння.  Ще  раз наголошую,  така практика застосовується практично в усіх  країнах світу для того,  щоб не допустити виробництва неякісного, особливо гібридного насіння.

     Я можу навести приклад.  Вирощування насіння цукрових буряків потребує зону ізоляції не менше 7 кілометрів.  А господарства, які займаються насінництвом різних гібридів або різних сортів  насіння цукрових буряків,  мають бути розташовані на відстані не менш як 7 кілометрів одне від одного.  Тому тут є своя специфіка.  Для  того щоб не виникало проблем з цього приводу,  і проводиться відповідна атестація,  видається паспорт-патент тому чи іншому  господарству, фізичній   або   юридичній   особі,  якій  дозволяється  займатися вирощуванням  відповідного  насіння  того  чи  іншого   виду   або культури.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька  область).  Дякую,  Вікторе  Володимировичу.  Прошу передати слово депутату Євгену Кирильчуку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Олегу  Івановичу!  Я  буду закликати   весь   зал   підтримати  цей  проект  закону,  бо  тут передбачено,  що при завезенні із-за кордону  будь-якого  насіння, можливо,  навіть  кращого,  ніж  наше,  сортовипробувальні станції зобов'язані це іноземне насіння перевірити на відповідність  нашим грунтово-кліматичним умовам і тоді рекомендувати, яке з них краще, а яке гірше.  Крім того,  є тут і карантинні умови для  того,  щоб перевірити, що завезено: чи немає хвороб, шкідників тощо.

     Але у  мене  запитання,  Олегу  Івановичу,  чи  на  всі  види насіння,   в   тому   числі   картоплю   і    овочеві    культури, розповсюджується дія цього законопроекту?

     І друге.  Фінансування  цього відбувається за рахунок коштів, виділених для агропромислового комплексу, чи окремим рядком?

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ О.І.  Дякую,  Євгене Івановичу.  Зрозуміло, що цим законопроектом  про внесення змін до Закону України про насіння ми не зможемо заборонити  ввезення  в  Україну,  скажімо,  імпортного насіння сортів або гібридів тих чи інших культур.

     В Україні   зараз   діє   загальноприйнята   практика,   коли дозволяється ввезення насіння сортів  або  гібридів  для  наукових цілей,   для  відпрацювання  спільних  сортів,  спільних  гібридів науково-дослідними інститутами.  У цьому випадку таке насіння  або лінії відповідних гібридів ввозяться на пільгових умовах для того, щоб дійсно стимулювати виведення спільних гібридів.

     Що стосується завезення  конкретного  сорту,  гібриду  і  так далі, то ці питання регулюються іншими законами України.

     Що стосується  державної  підтримки  насінництва.  Цього року вперше  передбачено  в  державному  бюджеті  окремим   рядком   50 мільйонів  гривень  якраз  на  підтримку вітчизняного насінництва. Тому ми можемо вже говорити,  що  за  останні  декілька  років  ми перейшли   від   розмов   до   конкретної  підтримки  вітчизняного насінництва.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олегу Івановичу.

     Переходимо до обговорення даного питання.  Слово для  виступу надається народному депутату Калінчуку. Наступний - депутат Чиж.

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська  область).  Одещина,  фракція  "Демсоюз",  Аграрна  партія України.  Шановна президіє!  Шановні народні депутати! Ні для кого не   є   секретом,   що  сільське  господарство  для  України  має надзвичайно важливе значення. Це пов'язано не тільки з історичними традиціями   чи   вагомою   часткою   населення,   яке  зайняте  в сільськогосподарському виробництві.  У першу чергу це пов'язано  з практично    невикористаним   потенціалом   української   природи, агрокліматичними   умовами   нашої   держави,   сприятливими   для сільського  господарства.  Адже  наші  врожаї  поки  що  нижчі від врожаїв європейських країн з гіршими грунтами.

     Відповідно одним із головних завдань  селянина  є  підвищення врожайності  та  продуктивності  праці.  Безумовно,  досягти цього можна за рахунок багатьох факторів,  у тому  числі  і  за  рахунок отримання якісного, високопродуктивного насіння.

     Тому запропонований  проект спрямований саме на упорядкування ситуації в цій галузі.  На нашу думку, питання розвитку сільського господарства   не   можна   вирішувати  тільки  за  рахунок  пільг безпосередньо виробнику,  хоча на даному етапі розвитку  це  конче потрібно.   У  сільському  господарстві  стимулювати  та  надавати перевагу  потрібно  новітнім  технологіям,  у  тому  числі   і   в насінництві.  Нові  сорти та гібриди сільськогосподарських культур та   висока   якість   насіння   -   це   шлях    до    підвищення конкурентоспроможності  вітчизняної продукції.  Дуже важливо (і це передбачено в проекті) створювати  в  державі  власні  основні  та страхові насіннєві фонди.

     Сьогодні українські    сільськогосподарські   товаровиробники використовують значну кількість імпортного насіння (і про  це  теж сьогодні говорилося) соняшнику,  цукрових буряків, кукурудзи, сої, овочів  тощо.  Тобто  знову   постає   проблема   залежності   від закордонних технологій.  І в проекті справедливо доповнено перелік підстав для надання дозволу на ввезення насіння в Україну.

     Нарешті, введено поняття  "державна  підтримка  насінництва", що,  безумовно, сприятиме розвитку цього напряму наукововиробничої діяльності в Україні та позбавить монопольного становища іноземних транснаціональних    корпорацій    по    насінництву   на   окремі сільськогосподарські культури.

     Ринок насіння,  як  і   інші   ринки   стратегічно   важливої продукції, потребує державного регулювання, яке створюватиме чіткі та  прозорі  умови  роботи  на  ньому,   захищатиме   вітчизняного виробника   і   в   той   же   час   сприятиме  покращенню  якості сільськогосподарської     продукції.      Адже      законопроектом передбачається,   що   у   разі   невідповідності  посіву  вимогам державного стандарту він вилучається з числа насіннєвих, а насіння переводиться до розряду рядових.

     Слід зазначити,  що  в  законопроекті  (і  про це говорили ті народні депутати,  які задавали  запитання)  є  деякі  повторення, юридичні  недоцільності  і  таке інше.  Все це можна поправити при підготовці проекту до другого читання.

     З огляду на вищенаведене,  фракція  "Демократичний  союз",  у тому  числі  й  аграрії,  які  входять в дану фракцію,  пропонують підтримати проект і прийняти його в першому  читанні  з  подальшим доопрацюванням.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Чижу.

     ЧИЖ І.С.   Дякую,   Вікторе   Володимировичу.   Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні колеги!  Я також, як і мої колеги,  підтримую проект цього закону.  Спробуйте як туристи, переїжджаючи в іншу країну, взяти у свій портфель чи в сумку якесь яблуко,  грушку чи кульок якогось насіння.  Вас  витрясуть  і  все заберуть.  У нас весь ринок сьогодні заполонений чужою продукцією, тобто  насінням  чужих  селекцій,  чужого  виробництва   абсолютно нерайнованим,  незрозуміло,  звідки взятим. І при цьому, звичайно, втрат зазнають наші спеціальні господарства,  взагалі вся  система сільського господарства. Тому такий закон потрібен.

     Проте мені  здається  (я  не  наполягаю доконче,  що тільки в цьому проекті закону це треба врегульовувати),  що його  не  можна писати   як   вузький   закон,   пов'язаний   виключно  з  обігом, використанням насіння і всім, що з цим пов'язано. На мій погляд, в цьому   законопроекті   треба  врегулювати  питання,  пов'язані  з елітними спеціалізованими господарствами.

     У проекті закону якоюсь мірою  треба  розв'язувати  проблему, пов'язану   з   реформуванням  сільського  господарства,  питанням земельних відносин. Я критично ставлюся до цього реформування. Але є  факт  -  реформовано  практично  90  відсотків (можливо,  вже і більше)  сільськогосподарських  підприємств.   Земля   передається людям,  акти отримують.  Проте працівники спеціальних господарств, зокрема,  тих,  що вирощують насіння,  не мають  такого  права.  Я думаю,  правильно,  тому що треба, щоб спеціалізовані господарства були державними.  Але при цьому треба компенсувати реальну  втрату від того,  що такі самі люди з такого самого села тільки тому,  що господарство має статус спеціалізованого,  не мають такого  права, як  їхні сусіди через межу.  Очевидно,  треба передбачити,  у який спосіб  ця  компенсація  відбуватиметься:  чи  це  якісь  пільгові моменти,  чи  це  бюджетні  відшкодування і так далі.  Це потрібно робити.

     Далі. Присвоїти працівникам  державної  насінневої  інспекції статус  державних  службовців.  Я  переконаний,  що  працівники як державної  насінневої  інспекції,  так  і  державної  ветеринарної служби повинні мати статус державних службовців.  Тому що у мене є маса  звернень   по   насінневих   службах   з   мого   округу   - Старосинявського,   Деражнянського,   Летичівського   та  з  інших районів,  - де за роботу,  пов'язану з  високою  відповідальністю, мобільністю  (треба  весь  час бувати в господарствах,  перевіряти якість і так далі),  люди отримують копійчані зарплати.  Скільки я не   звертався   стосовно   того,  щоб  надати  статус  державного службовця,  - як об мур головою. Я думаю, що цю проблему теж треба обов'язково вирішувати.

     Ну і звичайно,  коли ми говоримо про цей проект закону, то ми маємо на увазі регулювання процесів,  які  дали  б  змогу  підняти сільськогосподарське  виробництво,  забезпечити якісне насіння для його розвитку і вирішити ряд питань,  пов'язаних з  продуктивністю праці, з її результатами.

     Я підтримую,   ще  раз  кажу,  цей  проект  закону  з  такими зауваженнями, які я висловив. Хотілось би, щоб він був прийнятий.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Сергійовичу.  Будь ласка, увімкніть мікрофон  заступнику  міністра  аграрної  політики  Рижуку  Сергію Миколайовичу з приводу цього проекту закону.

     РИЖУК С.М.,  заступник міністра  аграрної  політики  України. Дякую.  Шановні  народні  депутати!  Ми  працюємо  над реалізацією Закону про насіння вже вісім років.  За цей  час  надбали  певного досвіду і врахували значний міжнародний досвід щодо насінництва. Я з усією відповідальністю хочу  вам  доповісти,  що  в  Україні  на сьогодні  вже  створена  і діє чітка система насінництва.  Якщо ще два-три  роки  тому  ми  вкладали  десятки  мільйонів  доларів  на закупівлю,  скажімо,  гібридного насіння кукурудзи,  то вже другий рік Україна не бере кредитів і ні в кого не просить.  У цьому році ми посіяли 3,5 мільйона гектарів кукурудзи з власного насіння і ще залишилося 2 тисячі тонн перехідних запасів.  Наступного  року  ми готові  реалізовувати  насіння  кукурудзи уже на експорт.  Це саме насіння льону,  я вже не кажу  про  зернові.  Щорічно  ми  купляли насіння  льону  в  Бельгії.  А  сьогодні на 27 відсотків збільшили посіви льону за рахунок власного високоякісного насіння.

     Це саме   стосується   і   картоплі.    Ми    відібрали    75 спеціалізованих   господарств,   які   сьогодні   вирощують  кращі репродукції сортів картоплі з тим,  щоб кожні п'ять-шість років на всіх  1,5 мільйона гектарів картоплі,  які є в приватному секторі, робити сортозаміну і сортопоновлення.  І в цьому  році  ця  робота успішно  продовжується.  Це  все  завдяки  тому,  що у свій час ми прийняли добрий Закон про насіння.

     Але сьогодні виникла потреба провести в нашій  державі  більш чітку і системну регламентацію виробництва насіння.  Чому? Тому що сьогодні насінням хочуть займатися  всі.  Правильно  каже  депутат Чиж,  що,  провівши  реформування,  кожен  хоче  мати прибуток,  а насінням займатися вигідно,  тому що ціна елітного зерна  вище  за ціну  на рядове у п'ять-сім,  а то й більше разів.  Ось чому мають місце багато випадків  фальсифікації  насіння,  намагання  завезти фальсифіковане насіння.

     Отже, потрібно насамперед ввести сертифікацію. Ми зробили вже експеримент.  Ввели  паспорти-патенти   для   виробників   насіння цукрових  буряків  і  в  цьому  році  ліквідували  недобросовісний експорт та посіяли своє власне протруєне  насіння  буряків.  Отже, нам   потрібно   здійснювати   контроль   і   визначити   найкращі господарства,  видати їм сертифікати,  паспорти-патенти і створити пільгові умови. Для створення цих умов виділено 50 мільйонів (це в десять  разів  більше,  ніж  раніше).  Таким  чином,  відбувається стимулювання виробника.

     І дуже  важливо,  щоб  працівники наших контрольно-насінневих інспекцій справді мали  статус  державних  службовців,  відповідні функції, права, обов'язки з тим, щоб закон, який, я сподіваюся, ви приймете, діяв чітко і активно.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні народні  депутати!  Ми   закінчили   розгляд   даного питання. Всі бажаючі взяти участь в обговоренні скористались своїм правом. Згідно з регламентом прийняття рішення відбудеться завтра, у четвер.

     На цьому  засідання  Верховної  Ради  оголошується  закритим. Після обіду народні депутати працюють  в  комітетах.  Оголошується перерва до 10 годин завтрашнього дня.

     До побачення.