ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  к в і т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів готуватися до реєстрації. Прошу реєструватися.

     У залі зареєструвався 351 народний депутат.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до  статті  2.5.2  Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій народних депутатів.

     Я хочу,   щоб   ми  визначилися  із  тим,  про  що  ми  вчора домовлялися.  Може,  ми відведемо 45 хвилин?  Чи 30 достатньо? 45? Щоб поєднати вже,  щоб сьогодні було 45 хвилин.  Немає заперечень? Потрібно голосувати? Є депутати, які заперечують? Немає.

     То як ми будемо?  Учора мали  бути  виступи  від  фракцій,  а сьогодні - за записом. То як краще? Запис? (Шум у залі).

     Давайте так:  один  -  за  записом,  один - від фракції.  Від фракцій?  Хто за те,  щоб були виступи від фракцій? Підняттям руки голосуйте. Не від одних лише фракцій? Вчора був день, коли ми мали слухати виступи від фракцій,  і ми вчора домовлялися із залом,  що переносимо  цю  норму  на  сьогодні.  Тому  я  відновлюю вчорашній регламент  -  45  хвилин  і  вчорашню  норму  -  від  фракцій.   Є заперечення? Немає. Прийнято (Шум у залі).

     За записом?..  Федорин - за запис,  а ви - проти. Тоді хто за те, щоб за записом?

     "За" - 124.

     Рішення не прийнято.  Значить,  від фракцій (Шум у залі).  Ну процедура тут... Ми приймаємо рішення.

     Тому я оголошу депутатські запити,  а ви подайте записки, хто від фракцій хоче виступити.

     --------------

     Надійшли депутатські запити від:

     народного депутата Віктора Горбачова - до Президента  України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення депутатів стосовно ратифікації Європейської хартії регіональних мов,  або мов  меншин та  заходів  щодо  збереження  досягнутого  рівня  прав  і  свобод громадян України.  Нагадую,  запит до  Президента  України.  Прошу голосувати.

     "За" - 188.

     Рішення прийнято.

     Про направлення прошу голосувати.

     "За" - 213.

     Рішення не прийнято.

     Групи народних  депутатів  (Голуб,  Сизенко,  Строгов)  -  до Президента України щодо реального стану  будівництва  нафтопроводу Одеса  -  Броди - Гданськ та термінала в порту "Південний".  Прошу голосувати.

     "За" - 160.

     Рішення прийнято.

     Про направлення прошу проголосувати.

     "За" - 166.

     Рішення не приймається.

     Групи народних депутатів  (Олексій  Марченко,  Онуфрійчук  та інші,  всього  6  народних  депутатів)  -  до  Президента  України стосовно усунення перешкод в розмитненні гуманітарної  допомоги  і медикаментів, що надійшли Черкаській організації "Діти Чорнобиля". Прошу голосувати.

     "За" - 181.

     Рішення прийнято.

     Про направлення.   Прошу   підтримати   направлення.    Прошу проголосувати.

     "За" - 184.

     Рішення не приймається.

     По фракціях покажіть.

     Народного депутата  Віталія Журавського - до Прем'єр-міністра України щодо  фінансування  завершення  будівництва  Брусилівської районної лікарні Житомирської області. Прошу голосувати.

     Учора знімав - сьогодні хоче лікарню будувати

     "За" - 106.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата     Броніслава     Райковського    -    до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з  виплатою  заробітної плати     колективу    державного    підприємства    "Малинівський машинобудівний завод" Харківської області.

     "За" - 152.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя  Круценка  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  неуважного  ставлення керівництва генеральної дирекції  "Укрзалізниці"  до  вирішення  питання  про  відновлення зупинки електропоїзда "Знам'янка - Помічна" на 218- му кілометрі.

     "За" - 130.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Юрія  Кармазіна  -  до  Прем'єр-міністра України щодо усунення фактів грубого порушення соціальних гарантій журналістів  державних засобів масової інформації з боку посадових осіб  Міністерства  культури  і  мистецтв   України,   невиконання Постанови  Кабінету  Міністрів України від 13 грудня 1999 року про реалізацію статей 14 і 16 Закону України  про  державну  підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів. Прошу голосувати.

     "За" - 130.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Василя Онопенка та Володимира Левцуна - до Прем'єр-міністра  України стосовно проведення перевірки законності дій Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

     "За" - 127.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Михайла Онуфрійчука

- до   Прем'єр-міністра   України   у   зв'язку   із   зволіканням Міністерством економіки України вирішення  питань,  пов'язаних  із завершенням будівництва центральної районної лікарні в селищі Буки Маньківського району Черкаської області.

     "За" - 104.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до Генерального прокурора України у зв'язку з перешкодами з боку держадміністрації та  прокуратури  Березівського  району  Одеської області  в порушенні кримінальної справи щодо колишнього керівника агрофірми "Росія" за фактом викрадення ним майнових паїв селян.

     "За" - 130.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Дмитра Чобота - до Генерального  прокурора України  у  зв'язку  з відсутністю відповіді на звернення депутата стосовно незаконних дій працівників фельдзв'язку.

     "За" - 119.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Романа  Зварича  -  до   секретаря   Ради національної  безпеки  і  оборони  України у зв'язку з відсутністю реагування на запит щодо  фактів  проведення  навчань  військовими формуваннями   Чорноморського   флоту   Росії,   дислокованими   в Автономній  Республіці  Крим,  за  межами  відведених  для   цього територій.

     Прошу голосувати.

     "За" - 41.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Михайла  Степанова  - до міністра юстиції України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на   звернення депутата  стосовно  розгляду скарги мешканця міста Львова Кулакова на  дії  директора  департаменту  кадрового  забезпечення  Мінюсту України.

     "За" - 92.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Михайла Онуфрійчука

- до міністра палива та енергетики України у зв'язку  з  відпискою міністерства   на   депутатське   звернення  стосовно  продовження будівництва газопроводувідводу низького тиску до сіл Лисича  Балка та Потоки Катеринопільського району Черкаської області.

     "За" - 75.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата  Михайла  Степанова  - до міністра юстиції України у зв'язку з незадоволенням відповіддю  на  звернення  щодо невиконання   рішення  Попаснянського  районного  суду  Луганської області.

     "За" - 119.

     Рішення приймається.

     Народного депутата  Євгена  Краснякова  -   до   Генерального прокурора  України Потебенька Михайла Олексійовича:  про перевірку звернення  керівництва  ТОВ  "Центральна   збагачувальна   фабрика "Кіндратівська"  міста  Горлівки щодо наведених фактів розкрадання державної власності комерційною структурою "Донбасвуглезбагачення" і  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  прокуратури Донецької області з цього питання. Прошу голосувати.

     "За" - 113.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Павла  Тищенка  -   до   Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з відсутністю відповідного реагування на факти порушення  КЗОТ  України  в  Інституті  тваринництва   Української аграрної академії наук у Харківській області.

     "За" - 117.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Наталії   Вітренко   -  до  Генерального прокурора України:  прошу поінформувати мене щодо ходу слідства по справі  МПП  "Інваспорт"  і вжити всі залежні від вас заходи,  щоб відшкодувати витрати потерпілим. Прошу голосувати.

     "За" - 109.

     Рішення прийнято.

     --------------

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України інформую Верховну Раду про вихід народного депутата України Борзих Олександра    Івановича    зі    складу    депутатської    фракції Народно-демократичної   партії   та   входження   його  до  складу депутатської групи "Регіони України"; про вихід народних депутатів Білоуса  Артура  Олександровича,  Пухкала  Олександра Григоровича, Сафронова Станіслава Олександровича, Сушкевича Валерія Михайловича зі складу депутатської фракції "Батьківщина";  про вихід народного депутата Чубатенка Олександра Миколайовича зі складу  депутатської групи "Солідарність".

     Наступне оголошення.  Відповідно  до  частини  шостої  статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  створення нового  неформального  міжфракційного депутатського об'єднання "До Європи разом  з  Росією".  До  його  складу  увійшло  32  народних депутати України. Персональний склад об'єднання народним депутатам роздано.   Представляти   міжфракційне   депутатське    об'єднання уповноважено    народних    депутатів   України   Деркача   Андрія Леонідовича,  голову об'єднання,  Табачника Дмитра Володимировича, секретаря об'єднання,  Ігоря Кирюшина, Валерія Коновалюка, Віктора Ткачука,  Олега   Петрова   і   Валерія   Мартиновського,   членів об'єднання.

     --------------

     Переходимо до   надання  слова  керівникам  фракцій  або  тим депутатам,  яких вони уповноважили виступити  від  фракції.  Слово надається    керівнику    фракції    Соціалдемократичної    партії (об'єднаної) Зінченку. За ним буде виступати депутат Турчинов.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу. Заява фракції СДПУ(о).

     Фракція СДПУ(о)   висловлює   своє   глибоке   здивування   і занепокоєність  рішенням  Служби  імміграції   Сполучених   Штатів Америки  про надання політичного притулку колишньому співробітнику Управління державної охорони України Миколі Мельниченку,  відносно якого  правоохоронними  органами України було порушено кримінальну справу.

     Стосовно аналогічного  рішення  Служби  імміграції  США  щодо дружини   зниклого   журналіста   офіційні   джерела   США  уникли коментарів.  Проте фракція заявляє, що їй нічого невідомо відносно політичних  переслідувань  Мирослави  Гонгадзе  з  боку  державних органів.  Фракція  СДПУ(о)  звертається   до   Служби   імміграції Сполучених  Штатів  Америки з проханням підтвердити чи спростувати таку інформацію.

     Генеральна прокуратура України прийняла рішення  про  надання Мирославі  Гонгадзе  статусу  потерпілої  у  справі  зникнення  її чоловіка.  Президент України  особисто  висловив  жаль  з  приводу тяжкої  втрати,  якій  українські  правоохоронні  органи не змогли запобігти. Мирославі Гонгадзе було надано значну державну допомогу

-  виділено  у  власність  квартиру в Києві.  Тому фракція СДПУ(о) вважає  незрозумілою  постановку  питання  про  надання  їй   саме політичного  притулку.  Якщо при прийнятті цього рішення Сполучені Штати керувалися виключно гуманістичними мотивами, то незрозуміло, чому  для  цього обрана саме така формула,  яка може сприйматися в Україні як недружній акт стосовно Української держави.

     У будь-якому разі фракція СДПУ(о) переконана,  що  Українська держава  не  має  і  не  може  мати  до  Мирослави Гонгадзе жодних претензій.

     Інакше стоїть питання у відношенні Миколи  Мельниченка,  який звинувачується   у   скоєнні   злочинів  і  проти  якого  порушено кримінальну  справу.  Безумовно,  на  очах  розсипається  міф  про героя-одинака.   Чимало   питань,   що  виникали  останнім  часом, знаходять відповіді.  Чому так легко "самостійний"  майор  залишив Україну?  Чому  такий вільний доступ до нього мали журналісти саме радіо "Свобода"?  Чи мали інтерес  до  матеріалів  Мельниченка  не тільки політики, а й спеціальні служби?

     Зараз визнаним  фактом  є  те,  що  плівки  колишнього майора містять державну таємницю.  Тому фракція СДПУ(о) сподівається,  що Сполучені  Штати,  надавши політичний притулок Миколі Мельниченку, нададуть також Україні всебічну допомогу  в  розслідуванні  справи Мельниченка,  зокрема,  передадуть  українській  стороні оригінали всіх аудіоматеріалів,  що стали підставою для звинувачень  високих українських   посадових   осіб,  нададуть  правоохоронним  органам України можливість допиту Миколи Мельниченка.

     Фракція СДПУ(о) вважає,  що такі дії будуть відповідати  духу нинішнього  стратегічного  партнерства між Україною та Сполученими Штатами і сприятимуть повному  і  прозорому  розслідуванню  у  цих справах,  на  якому  останнім  часом  не  раз наполягали Сполучені Штати.

     Ми пропонуємо  також  прийняти  відповідну  заяву  від  імені Верховної Ради України.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається керівнику фракції Олександру Турчинову. За ним буде виступати депутат Коновалюк.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Верховну  Раду та все українське суспільство знову втягують у нову штучну,  безпідставну та надто небезпечну  політичну  кризу,  мета якої - відвернути увагу суспільства від страшних злочинів, до яких причетні Президент та його найближче оточення.

     Альтернатив для вибору у нас небагато: або Верховна    Рада    підтримає   перший   в   історії   України реформаторський уряд і таким  чином  збереже  позитивні  тенденції соціально-економічного  розвитку,  що склалися впродовж останнього року,  або  ж  висловить  уряду  недовіру  і  занурить  країну  та суспільство в безодню хаосу.

     Шановні колеги!  У  кожного з нас є власна позиція та власний погляд на ситуацію,  що склалася,  але ж давайте принаймні  будемо щирі  і  утримаємося  від  лицемірства.  Давайте визнаємо,  що для відставки уряду Віктора Ющенка немає жодних  соціально-економічних чи  політичних  пояснень,  які  базувалися б на вболіванні за долю України та здоровому глузді,  тому що тільки  цей  уряд  спромігся кинути  реальний,  а  не  вдаваний  виклик  корупції  та  тіньовій економіці.  Тільки цей  уряд  зумів  виплатити  заборгованість  із пенсій  та  заробітної  плати.  Тільки  цей уряд зупинив негативні тенденції в економіці.  Тільки цей уряд зумів  зберегти  честь  та гідність  і  не  розміняв національні інтереси,  інтереси громадян України на приватні амбіції та  дрібні  політичні  спекуляції,  не став  заручником  нікчемних  кулуарних  інтриг та кабінетних змов. Тільки в цьому  уряді  з'явилися  нарешті  справжні  нові  люди  - професіонали  з новим мисленням,  що здатні принести себе в жертву заради інтересів держави.

     Чесно кажучи,  я не уявляю, як будуть дивитися в очі виборцям народні депутати з так званої нової проолігархічної більшості, які прагнуть проголосувати за відставку уряду,  що дав людям  надію  і сподівання на ліпше життя.

     Я не розумію,  чим будуть мотивувати ці політики своє рішення відправити у відставку команду,  яка зупинила злидні,  ліквідувала бандитизм та здирництво у сфері державного управління.  Я не знаю, чим вони пояснять свою позицію, відповідно до якої владу в державі захоплять тіньові фінансово-політичні клани.

     Сьогодні критики   уряду   кричать,   що   життя   в  Україні погіршилося,  що рівень життя впав, а перспективи на краще зникли. Я   погоджуюся  з  такою  оцінкою,  але  у  відношенні  до  однієї соціальної касти - кримінально-олігархічних груп.  Дійсно, для них життя  погіршилося,  бо  цей  уряд  став  на  шляху їхнім тіньовим справам.  Дійсно, рівень їх добробуту впав, бо цей уряд ліквідував практику безкарного пограбування державних ресурсів.  Дійсно,  для них немає перспектив,  поки цей уряд очолює Віктор Ющенко. Але при чому тут Україна та її народ?!

     Шановні народні депутати!  Я застерігаю вас від непродуманого кроку та невиважених дій,  які,  можливо, визначать майбутнє нашої країни,  майбутнє  наших  дітей  та онуків.  Фракція "Батьківщина" звертається  до  всіх  народних  депутатів,  до  всіх  фракцій  та політичних партій, представлених у парламенті, з вимогою припинити шантаж уряду.  Давайте  наберемося  мужності,  приборкаємо  власні амбіції  та приватні політичні інтереси і підтримаємо уряд Ющенка, інакше вже завтра мова буде йти не  про  безпеку  окремо  Кабінету Міністрів, а про безпеку державної незалежності України.

     ГОЛОВА. Від  групи  "Регіони України" слово надається Валерію Коновалюку. За ним буде виступати депутат Арабаджи.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 62,  Донецька область).  Шановний Голово! Шановні народні депутати!  У березні поточного року Верховна  Рада України,  прийнявши  Бюджетний  кодекс,  виконала  свою місію щодо реформи міжбюджетних відносин.  З цього часу  будуть  мінімізовані можливості  для  ручного управління державними коштами,  а місцеві бюджети  отримають  певний  ступінь  самостійності.   Підвищується відповідальність  органів  місцевого  самоврядування  за виконання бюджету.   Проте   Бюджетний   кодекс,   закріпивши    законодавчу регламентацію  процедур  планування  і  виконання  бюджетів різних рівнів,  не вирішує найважливішої  проблеми  бюджетів  -  проблеми їхньої наповнюваності.

     Така ціль може бути досягнута лише завдяки досконалій системі оподаткування.  Саме податкова система поєднує  в  собі  державні, відомчі   і  територіальні  інтереси,  є  найважливішим  елементом ринкових  відносин.  Податки  як  джерело  фінансування  державних витрат  визначають  можливості  інвестування,  сприяють формуванню раціональних структур виробництва,  розвитку соціальної сфери. Від досконалості   податкової  системи  значною  мірою  залежить  стан економіки держави і добробут її громадян.

     Незважаючи на  очевидність  її   пріоритетності,   податковій системі  України  далеко  до  досконалості.  Вона побудована таким чином,  що  її  наслідком  стали   загрозливі   розміри   тіньової економіки.

     Високий рівень  оподаткування  підприємницької  діяльності не дозволяє динамічно розвиватися малому і середньому бізнесу. Не йде на  спад  криза  платежів,  високим залишається рівень збитковості підприємств і прихованого безробіття.

     Повільними темпами скорочується заборгованість із  заробітної плати.  При  цьому розпочате реформування нашої податкової системи явно розтяглося в часі.  Свідчення тому - підготовка прийнятого 13 липня  минулого  року  за  основу  проекту  Податкового кодексу до другого читання,  яка відбувається з порушенням  норм  Регламенту. Але   ми   всі   повинні  усвідомити:  скоро  розпочнеться  процес підготовки проекту Державного бюджету на наступний  рік.  На  наше тверде переконання,  Державний бюджет України на наступний рік має бути прийнятий на новій податковій основі.

     Тому зволікати з прийняттям Податкового кодексу - це  означає не  усвідомлювати  ролі  керівного  важеля  в  руках держави,  яку відіграє  податкова   система,   важеля,   що   дозволяє   державі концентрувати   необхідні   фінансові   ресурси,   розподіляти   і перерозподіляти їх,  регулювати попит і пропозицію,  виробництво і споживання,   забезпечувати   стабільне   економічне  зростання  і незворотність прогресивних реформ в економіці.

     У зв'язку з цим депутатська група "Регіони  України"  заявляє про  необхідність  прискорення  завершення  процесу  доопрацювання проекту Податкового кодексу і невідкладного його внесення на друге читання.   Процес   прийняття  Податкового  кодексу  повинен  бути завершений  до  початку  процедури  розробки  проекту   Державного бюджету на наступний рік.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Від  групи  "Солідарність"  слово надається народному депутату Арабаджи. За ним буде виступати Тіщенко Олександр.

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).  Група "Солідарність",  місто Бердянськ.  Шановний Іване Степановичу!   Шановні   колеги!  3  серпня  1998  року  Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова 1199  про  контрольовані прикордонні  райони.  Цією  постановою  до  прикордонних віднесено (слухайте уважно!) 116 районів та 18 міст у 20  областях  України. Кожен  іноземний громадянин,  у тому числі з будь-якої країни СНД, який уже пройшов прикордонний контроль при перетинанні  державного кордону  України,  прибуваючи  до міста або району,  включеного до переліку  так  званих  прикордонних,  повинен  зареєструватися   у відповідному  відділі  УМВС,  попередньо зібравши візи,  по-перше, відділу дозвільної системи,  по-друге,  шостого відділу, по-третє, відділу   карного   розшуку,   по-четверте,  дільничного  відділу, по-п'яте,  заступника  начальника  відділу  УМВС  у   відповідному районі.

     Через місяць  починається курортний сезон,  а до переліку так званих прикордонних районів віднесено  практично  усі  прикордонні міста і містечка Чорноморського та Азовського узбережжя. Починаючи з  червня  біля  відділів,  що  візують  реєстраційні   документи, неодмінно   створюються   великі  черги  і  люди,  що  прибули  на відпочинок,  втрачають багато часу та нервів для  вирішення  цього штучного питання.

     Зазначена процедура    реєстрації    викликає    у   туристів невдоволення  та  відразу,  зменшуючи  кількість  тих,  хто  бажає приїхати до України у наступному році. А потім ми обурюємося, коли кожного року на початку курортного сезону російські та інші засоби масової  інформації  друкують  заяви,  в яких містяться заклики не їхати на українські курорти.  Ми ж самі даємо  привід  туристичним конкурентам нашої країни для створення негативного іміджу.

     У той  час,  коли  всі  туристичні країни борються за кожного туриста,  українські чиновники тільки створюють  штучні  перешкоди для  тих  людей,  які  вирішили відпочити чи підлікуватися в нашій країні,  витративши тут зароблені протягом  року  гроші.  Болгарія щорічно заробляє на туризмі понад 1,5 мільярда доларів,  Туреччина

- ще більше. І все це завдяки тому, що в цих країнах влада розуміє важливість  туристичної галузі для економіки та вирішення проблеми зайнятості населення.

     А наша влада,  будучи не в змозі  забезпечити  надходження  у вітчизняну   туристичну   галузь  інвестицій,  ще  створює  щороку бюрократичні перепони для її розвитку.

     Виходячи з вищевикладеного,  депутатська група "Солідарність" вимагає  або  дати  доручення  Кабміну з пропозицією припинити дію постанови 1199 від 3 серпня 1999 року,  або внести до  неї  зміни, спрямовані  на  значне  спрощення  механізму  реєстрації тих,  хто прибуває на відпочинок в Україну.

     Ще одне.  Іване Степановичу,  два тижні тому проголосовано  у першому  читанні  проект  Закону  про  внесення  змін  до  Декрету Кабінету Міністрів про прибутковий податок  з  громадян.  У  ньому пропонується не оподатковувати матеріальну допомогу, яка надається підприємствами, ветеранськими організаціями та іншими громадськими організаціями, в розмірі одного прожиткового мінімуму.

     Наближається День  Перемоги,  і  знову ті невеликі суми,  які будуть надаватися ветеранам війни,  будуть оподатковуватися. Група "Солідарність"    просить   дати   доручення   комітету   Альошина підготувати цей законопроект на друге читання на наступний четвер.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Від  фракції  Компартії   України   слово   надається Олександру Тіщенку.  За ним буде виступати Олександр Олександрович Мороз.

     ТІЩЕНКО О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони (виборчий округ 174,  Харківська область).  Уважаемые коллеги народные депутаты!  Уже  вся  Украина привыкла  к  политическим  кульбитам нынешнего Президента Украины. Привыкла и Верховная Рада  Украины.  Но  я  надеюсь,  что  она  не смирилась  и  имеет  в  себе силы поставить в рамки приличия главу государства.

     Речь пойдет  о  наиболее  жизненно  важном  деле  -  возврате проиндексированных   вкладов   граждан,   внесенных  в  учреждения Сбербанка до  1  января  1992  года.  Невозврат  денежных  средств одновременно  с систематическим повышением тарифов на коммунальные услуги,  транспорт,  энергоносители и цен на  продукты  питания  и товары  первой  необходимости,  несоответствие  средней заработной платы в  производительной  сфере  прожиточному  минимуму  не  дают возможности   нашим   соотечественникам   нормально  существовать, подрывают   элементарное   доверие   к   государственной   власти, дискредитируют депутатов - народных избранников.

     Как вы помните,  22 июня 2000 года Верховная Рада Украины 304 голосами проголосовала за принятие Закона о внесении  изменений  к Закону  "про  державні гарантії відновлення заощаджень громадян" ( 1055-Д).  Все мы ждали, что Президент подпишет этот закон, но чуда не  случилось.  Надежды,  что якобы всенародно избранный Президент оправдает всенародное доверие,  не оправдались.  26 июля 2000 года вместо  подписи под законом им была поставлена подпись под текстом вето. Законом было предусмотрено, что вкладчики могут осуществлять по  безналичному  расчету  определенные выплаты,  в том числе и за коммунальные услуги.  В заключительной  части  Кабинету  Министров было поручено в двухмесячный срок разработать механизм компенсации сбережений.  Это  мы,  депутаты,  поручали   Кабинету   Министров. Формулировки текста вето совершенно бессмысленны,  а резюме просто чудовищно. Нам было предложено аннулировать принятый закон!

     Текст вето готовился вот этим Кабинетом Министров, который мы вчера  слушали.  Именно в Министерстве финансов был составлен этот бессмысленный текст. На одной из встреч одна мудрая избирательница предложила  нам,  народным  избранникам,  наложить  вето на самого Президента.  Но это длительная процедура,  поэтому я как  один  из авторов  закона,  пользуясь  поддержкой  фракции  Коммунистической партии,  предлагаю включить немедленно в повестку дня этот вопрос, рассмотреть его и преодолеть вето на закон под номером 1055-Д. Это наша обязанность и дело нашей чести.

     И еще одно.  Иван Степанович, мы все действительно привыкли к беззаконию в государстве. Но я все-таки верю, что мы не смирились. В городе Луганске уже две недели группой депутатов  горсовета  под руководством  обласной  государственной  администрации совершается антиконституционный  переворот  по  смещению  законно   избранного городского головы Ягоферова.

     Я прошу  от  имени  фракции Коммунистической партии направить комиссию Верховной Рады  Украины  в  город  Луганск  для  изучения ситуации на месте и обеспечения законности на территории города.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Олександру Морозу,  керівнику фракції. За ним буде виступати депутат Омельченко.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Фракція "Лівий  центр"  констатує,  що  штучно створена  урядова  криза  є  наслідком  розбалансованості  системи державної влади,  яка у свою чергу стала закономірним  результатом багаторічного  порушення  чинної  Конституції  Президентом  і його кланово-олігархічним оточенням.

     На даний  момент  урядова  криза  є  засобом   започаткування парламентської,  а  далі  -  широкомасштабної  політичної  кризи в Україні у повній відповідності з установкою Кучми,  що криза -  це коли не працюють усі легітимні органи влади. Такий стан необхідний Президенту, щоб спровокована гризня у владі відвертала увагу людей від  злиднів,  безправ'я,  безнадії,  щоб  вони  не  згадували про вбивство Гонгадзе і про записи  розмов  у  кабінеті  Президента  - записи,   достовірність   яких  підтверджена  Генпрокуратурою,  її висновками про наявність у записах державної таємниці.

     Урядова криза - це спосіб законсервувати нинішню  ситуацію  в державі,  зберегти  умови  для  подальшого  задоволення  інтересів кланів,  наближених до Президента,  це спроба Президента ухилитися від тієї відповідальності, яка невідворотно насувається на нього і його оточення.

     У зв'язку з цим фракція "Лівий центр",  яка не голосувала  за програму  дій  та персональний склад уряду Ющенка і тому не вважає за потрібне брати на себе  відповідальність  за  його  діяльність, заявляє.

     Перше. Ми  засуджуємо  намагання  штучного  створення  руками парламенту урядової кризи і перекладення відповідальності за це на Верховну Раду.

     Друге. Предметною  розмова  про  відповідальність  уряду може бути лише за умови вдосконалення конституційної системи, коли уряд формується  парламентською  більшістю,  утвореною  за результатами демократичних, прозорих виборів на пропорційній основі.

     Третє. Вихід із  реальної  політичної  кризи,  яка  зумовлена протиріччям  між  суспільними  інтересами та недосконалою системою влади,  полягає  у  внесенні  проголосованих  та  направлених   до Конституційного  Суду  поправок  до  Конституції  та невідкладному введенні в дію конституційних законів про вибори  на  пропорційній основі,   про   політичні  партії,  про  спеціального  слідчого  і спеціального прокурора, про Кабінет Міністрів, про Президента, про референдум.  На наше переконання, без такого вдосконалення системи організації влади в Україні будь-який уряд і надалі залишатиметься заручником  політичної  інтриги  і суб'єктивних уподобань,  сліпим знаряддям  для  досягнення   чужих   економічних   та   політичних інтересів,  а  у  найгіршому  випадку  - прислужником олігархічних кланів.

     І відносно заяви Олександра Зінченка.  Я порадив  би  фракції потурбуватися,  щоб  були  поставлені  крапки  над  "і"  у  справі Гонгадзе, а не займатися сумнівними заявами. Ніхто ж не звинуватив Мельниченка у державному злочині. Ми тільки чули, що немає майора, немає  записів,  що  все  це  "лож  і  фальш".  Але   виступ   цей красномовний.   Він   свідчить,  що  Президент,  апологетом  якого виступає ця фракція,  боїться,  щоб деякі із записів не зацікавили американське  правосуддя.  Так  буває  завжди.  Якщо заткнули рота своїй Феміді,  тоді починає говорити чужа.  Якщо немає  свободи  в наших  засобах  масової  інформації,  тоді  починає говорити радіо "Свобода". Тут немає нічого нового і нічого дивного. Це реакція на наше  беззаконня,  на диктатуру як інструмент неродовитої монархії (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Григорію Омельченку.  За  ним буде виступати Ярослав Кендзьор.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  Українська  народна партія  "Собор",  група  "Соборність".  Шановні  колеги!   Шановні присутні!  Питання,  які  вчора  порушувалися  під час обговорення звіту уряду,  і  оцінки,  які  давалися  діяльності  уряду  зліва, справа, з центру, перемішувалися з емоційними висловлюваннями. Усі прекрасно розуміють,  що хто б не був сьогодні призначений головою уряду - чи представник Комуністичної партії,  чи від Руху,  чи від Соціал-демократичної партії (об'єднаної),  чи від інших -  він  не зможе  реально  виконувати  свої  обов'язки,  тому  що  він  стане заручником системи,  створеної Президентом Кучмою.  І Прем'єр буде розмінною   картою,  яку  будуть  розігрувати  в  разі  соціальної напруженості,  політичної  чи  соціально-економічної  кризи,   щоб відвести удари від гаранта Конституції - Президента.

     Вихід один: ми всі, народні депутати України, повинні змінити політичну систему влади і структуру влади.  Ми повинні  сформувати конституційним   шляхом   парламентсько-президентську  республіку, прийняти закон про партійно-пропорційні вибори до  Верховної  Ради України,  коли партія чи блок політичних партій,  які перемогли на виборах,   представляють   більшість,    формують    уряд.    Уряд відповідальний  перед  парламентом і йому підзвітний,  а Президент має виключно представницькі повноваження. Тоді в основі знімаються протиріччя  між  парламентом і урядом,  парламентом і Президентом, Президентом і урядом.  І це ми можемо зробити,  внісши  відповідні зміни  до Конституції.  Ми з вами повинні заставити Конституційний Суд розглянути,  як передбачено постановою  Верховної  Ради,  наші пропозиції про зміни до Конституції, проголосувати ще на цій сесії 226 голосами про  внесення  змін  до  Конституції,  щоб  потім  на восьмій сесії внести ці зміни.

     Ще одне.  Шановний  Іване  Степановичу,  я  звертаюся  до вас особисто.  Мені  не  хочеться  звинувачувати   вас   у   подвійних стандартах,  подвійній моралі і відбірковому прийнятті рішень. Але вже більш як півроку у Верховній Раді зареєстровані матеріали  про початок  процедури  імпічменту.  Я  вчора  попросив  вас  так само поставити  це  питання  на  голосування,  як  була  поставлена  на голосування  пропозиція,  внесена  фракцією  Комуністичної  партії України.  Ви сказали,  що якась там  Погоджувальна  рада  щось  не погодила.   Іване   Степановичу,   і   пропозиція   КПУ  також  не розглядалася Погоджувальною радою. Це моє конституційне право, щоб моя  пропозиція  була поставлена на голосування.  Тому я вас прошу завтра,  в четвер,  поставити  на  голосування  про  включення  до порядку   денного   питання   про   початок  процедури  імпічменту Президента.

     Іване Степановичу, якщо ви цього не поставите на голосування, я   буду   вас   офіційно  звинувачувати  в  покриванні  злочинної діяльності Президента  Кучми,  факти  про  яку  висвітлені  в  цих матеріалах.  Не беріть гріха на душу,  щоб вас ваші діти і онуки в цьому не звинувачували.  Я  вимагаю  від  вас  завтра  це  питання поставити на голосування.

     І на  завершення.  Шановні  колеги,  не  звинувачуйте  Миколу Мельниченка,  якщо не знаєте всієї суті справи і всіх  тих  подій. Скоро ви про це всі довідаєтеся, в тому числі і від мене.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   від   фракції  надається  народному  депутату Ярославу Кендзьору. За ним буде виступати Михайло Бродський.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   НРУ).    Шановний    Іване Степановичу!  Шановні  колеги народні депутати!  Вчора у Верховній Раді відбулася справді цікава подія, яка засвідчила, що серед нас, серед наших колег є велика група,  на превеликий жаль, і глухих, і німих,  і сліпих,  які не могли дослухатися,  не могли почути,  не могли  побачити усього того,  з чим виступав,  з якими аргументами виступав і намагався переконати сесійний зал Прем'єр-міністр нашої держави Віктор Андрійович Ющенко.  Тут хоч можна знайти відповідні пояснення.  Але про таке саме доводиться говорити стосовно засобів масової  інформації.  Зокрема,  державний телевізійний канал УТ-1, національний канал,  у своєму вчорашньому вечірньому  підсумковому випуску  телевізійних  новин зайняв настільки незрозумілу позицію, що просто розводиш  руками.  Коли  я  вчора  дивився  інформаційну програму,  в  мене було враження,  що цей канал уже приватизований Слов'янською партією,  Наталією Вітренко,  комуністами, депутатом, прізвища  якого  я  не  хочу  називати,  але  про нього в кулуарах говорять  як  про  жертву  невдалого  аборту.  Він   також   учора коментував відповідні події, які відбулися у Верховній Раді.

     Отже, коли  державний  телевізійний  канал  надає  слово оцій невеличкій групі представників  Слов'янської  партії,  які  хочуть знищити  незалежну Українську державу,  коли слово для висловлення своєї позиції не отримав жоден народний депутат,  який  відстоював програму,  відстоював курс, відстоював позицію Віктора Андрійовича Ющенка і його команди,  доходиш  висновку:  якщо  ми  національний парламент,   ми  мусимо  поставити  питання  про  позицію  єдиного державного каналу.

     Ми можемо зрозуміти позицію "Інтеру" - це є  чисто  партійний канал, і тут претензій бути не може. Ми розуміємо інші телевізійні канали.  Але щоб національний канал навіть не згадав і  навіть  не дав  фрагмента  виступу  Голови Верховної Ради,  якого не було тут півтора місяця, - це виходить вже за рамки здорового розуміння.

     Я гадаю,  що зараз усі фракції,  всі комітети,  які розуміють це,  повинні  поставити питання про зміну керівництва Національної телекомпанії,  бо терпіти  те,  що  витворяє  національний  канал, дестабілізуючи   ситуацію   в  державі,  дезінформуючи  українське суспільство, ми далі не можемо.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається керівнику фракції народному  депутату Михайлу Бродському. За ним буде виступати депутат Волок.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.Київ). Шановна президіє! Шановні народні депутати! Фракція "Яблуко" вимагає негайної відставки головного митаря країни Миколи Азарова.

     З повною   відповідальністю  ми  заявляємо,  що  ряд  високих посадових осіб, у тому числі й голова ДПА, стали основною причиною політичної  кризи  в  Україні.  Ні  майор  Мельниченко,  ні справа Гонгадзе,  ні вуличні розборки влади й опозиції не  завдали  такої катастрофічної  шкоди  репутації  України,  як це зробили впливові чиновники, що практично приватизували всю країну.

     Але їм  мало   економічного   впливу.   Тепер   вони   хочуть приватизувати   і   політичні  симпатії  українців,  і  для  цього використовують усі засоби.  Як ви  вважаєте,  чи  може  пересічний платник  податків чинити опір бажанню головного митаря перетворити його в політичного союзника своєї партії?

     Якщо так піде  і  далі,  то  міністр  оборони  створить  свою партію,  у  яку  повинні будуть вступити всі військові;  міністр з питань надзвичайних ситуацій - партію потерпілих внаслідок  аварій і катастроф.

     "Яблуко" заявляє:  партійна  діяльність для чиновника з таким рівнем влади і впливу - це злочин!

     Так, ми знаємо,  що немає такого закону,  який  би  забороняв поєднання цих функцій.  Але існують моральні норми, не встановлені законом, які неухильно виконуються порядними людьми.

     Наша фракція  внесла  до  Верховної  Ради   законопроект.   І сьогодні  на  засіданні  Погоджувальної ради і Координаційної ради фракцій  більшості  ми   будемо   наполягати,   щоб   завтра   був проголосований проект постанови про те, що Верховна Рада висловлює недовіру  пану  Азарову.  Ми  наполягаємо   на   прийнятті   цього законопроекту вже на цій сесії.

     Пан Азаров   -   вільна  людина.  Якщо  він  бажає  займатися політикою,  то ніхто йому в цьому не перешкоджає.  Але  і  він  не повинен  обмежувати  волю  вибору інших,  тому зобов'язаний піти у відставку. І ми на цьому наполягаємо.

     Ще я хочу додати,  що щойно  до  мене  підходив  лідер  групи "Солідарність",  заступник  пана  Азарова Петро Порошенко.  Он мне угрожал.  Он  угрожал  мне  только  что  публично,  при   народных депутатах.

     Я хочу обратиться к Азарову.  Если это ваше поручение,  так я вам хочу напомнить судьбу Кравченко и сказать,  что я не отошел  в сторону, даже когда меня направляли в тюрьму, даже сидя в тюрьме я продолжал бороться.  И здесь я голосовал за отставку Кравченко.  Я отстаивал   не   свои   интересы,  я  отстаивал  интересы  рядовых "платників податків".

     И я сегодня продолжаю заниматься этим публично и не сойду  со своего пути,  даже если мне будут угрожать, будут угрожать фирмам, к которым я как предприниматель  имел  отношение,  будут  угрожать моей жизни.

     Я так и не понял, чем он угрожал мне: убьют меня или посадят в тюрьму в очередной раз?  Но я публично об этом  заявляю,  я обращаюсь к Азарову,  чтобы он провел политсовет своей партии,  и если в  ближайшее  время  не  будет  официального обяснения  позиции  Порошенко,  мы  будем  ставить этот вопрос на пресс-конференции и будем проводить акции протеста,  требуя, чтобы Азаров ушел в отставку.

     ГОЛОВА. Дякую.  Від фракції Народнодемократичної партії слово надається народному депутату Волоку. За ним буде виступати депутат Кулик.

     ВОЛОК А.М.,   народний   депутат   України   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Шановний Голово! Шановні народні  депутати!  До  фракції НДП надійшов ряд звернень громадян України та науковців,  у яких висловлюється серйозна стурбованість негативним  впливом  інтенсивної  меліорації,  яка  призводить  до підтоплення  територій  Херсонської,  Запорізької,  Миколаївської, Одеської,  Дніпропетровської,  Донецької  областей  та  Автономної Республіки Крим.

     Проблема полягає  в  тому,  що  у  гонитві  за   масштабністю будівництво  нині  діючих  меліоративних систем та їх експлуатація велися без забезпечення рівноваги екосистем  даних  територій,  що призвело  до підняття рівня грунтових вод,  подальшого підтоплення значних територій,  зокрема населених пунктів, виведення з обороту сільськогосподарських угідь унаслідок засолювання грунтів.

     Підтоплення грунтовими  водами  територій є одним із найбільш шкідливих  і  небезпечних  процесів,  які  не  тільки  ускладнюють життєдіяльність людей,  але й загрожують їх життю. Від підтоплення в Україні страждають майже 20 мільйонів мешканців у 542  містах  і селищах міського типу. Тільки на Херсонщині - сотні тисяч гектарів підтоплених,  засолених земель,  а  також  таких,  де  прогресують процеси осолонцювання.

     Кожен четвертий  населений  пункт  Херсонщини  час  від  часу підтоплюється. Особливо ці процеси активізувалися за останні роки. Крім  того,  в  результаті роботи свердловин вертикального дренажу відбувається забруднення глибоких горизонтів  вод,  які  є  нашими стратегічними запасами.

     Ситуація стає все тривожнішою. Якщо, наприклад, на Херсонщині у 1982 році  було  підтоплено  0,6  тисячі  квадратних  кілометрів території,  то у 1999 році вже 7,7 тисячі квадратних кілометрів, у Миколаївській області -  відповідно  0,7  тисячі  гектарів  і  4,2 тисячі гектарів,  у Криму кількість підтоплених територій зросла в п'ять разів.

     Скидами води  із  зрошувальних  систем  забруднюються  затоки Чорного і Азовського морів, що порушує в них екологічну рівновагу, іноді призводить до загибелі акваценозу. Найбільш негативний вплив на гідросферу України справив Дніпровський каскад водосховищ,  які підняли рівень  грунтових  вод  на  10  метрів.  Саме  тому  деякі науковці  ставлять  питання про доцільність повного або часткового спуску водосховищ на Дніпрі, Дністрі і Південному Бузі.

     У січні 2000 року Верховна Рада  України  прийняла  Постанову про   концепцію   розвитку   водного   господарства   України,  де говорилося,  що  нинішній  стан  водогосподарських  проблем  набув міжнародного  значення  і є одним із чинників національної безпеки України.  Однак складається враження,  що на даний час  в  Україні немає  єдиної стратегії розв'язання даної проблеми,  не розроблено гранично  допустимих  водно-екологічних  навантажень  та  програми відновлення   дренуючої   здатності   в  межах  територій  сталого підтоплення.

     Фракція НДП ставить перед Кабінетом Міністрів України питання про необхідність терміново визначити орган виконавчої влади,  який би  не  лише  координував  діяльність   установ   та   прогнозував довгострокову   динаміку   процесу  підтоплення,  а  й  здійснював розробку програми ліквідації наслідків  підтоплення  територій  та розвитку меліорації з урахуванням збереження рівноваги екосистем.

     Дякую.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Шановні   колеги!   Залишилося   чотири депутати,  які бажають виступити з заявами,  але ми вичерпали час. Думаю,  що ніхто не буде заперечувати, зважаючи на те, що ми вчора не  використали  цю  регламентну  норму,  щоб  надати   можливість виступити ще чотирьом народним депутатам.

     Слово надається   народному  депутату  Кулику.  За  ним  буде виступати народний депутат Марченко Володимир Романович.

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Шановні колеги депутати!  Я бачив,  що  учора  під  час заключного  слова  Прем'єр-міністра  Віктора  Ющенка  опускали очі комуністи і депутатиолігархи - ті,  хто з  цієї  трибуни  невдячно говорив про уряд.  Думаю,  що в душі вони розуміють: Ющенко і його команда роблять для України і для наших виборців добру справу, але власні  політичні  амбіції  не  дають  цим депутатам спокою.  Вони намагаються підрубати паростки справжніх реформ, вставити палицю в колеса урядової колісниці, що розганяється.

     Я бачив,  як  аплодувала  Ющенкові  міністр  юстиції  Сюзанна Станік.  А ввечері всі ми  стали  свідками  чергового  одурманення мільйонів   телеглядачів,  наших  виборців:  на  мовби  державному телеканалі  УТ-1  Долганов  і  його  підлеглі  вустами  тих  самих невдячних  депутатів  вихлюпнули чергову дозу бруду на український уряд.  При  цьому  не  було  надано  слова  жодному  депутату  від національнодержавницьких фракцій.

     Український народний  рух  гнівно  засуджує  антидержавницьку політику УТ-1 і  вимагає  від  Президента  Леоніда  Кучми  негайно відреагувати на подання уряду і рішення парламентського Комітету з питань свободи слова  та  інформації  про  недовіру  Долганову  як президенту Національної телекомпанії України.

     Український народний  рух  вкотре  звертає  увагу Президента, депутатів,  журналістів,  української громадськості на  те,  що  в Україні  йде спланована ворожими силами дискредитація українського Прем'єр-міністра,  інформаційна блокада як  його  позиції,  так  і позицій депутатів-державників.  Цим займаються кланово-олігархічні угруповання,  які  обсіли  Леоніда  Кучму,   посідають   місця   в парламенті, у силових та фіскальних органах.

     Мафіозні клани   та   корумповані  владні  чиновники,  які  є вихованцями Компартії та вихідцями з неї,  казково збагатилися  за період  правління  усіх  попередніх  урядів,  починаючи  від уряду Масола і закінчуючи урядом Пустовойтенка.  Вони  накопичили  борги держави  перед  рядовими  співвітчизниками за вкладами,  пенсіями, зарплатами,  стипендіями.  Вони вивезли  награбовані  капітали  за кордон, а народ довели до зубожіння.

     Уряд Ющенка  -  перший,  який  почав повертати ті борги.  Під стінами парламенту і уряду не вистукують касками шахтарі,  бо вони почали  одержувати гроші за енергетичне вугілля.  Олігархи пішли в наступ,  бо це ж вони не дорахувалися у своїх кишенях 9  мільярдів гривень.  Спочатку  вони  витіснили з уряду Юлію Тимошенко,  тепер їхня ціль - Віктор Ющенко.  Олігархам підспівують комуністи і їхні політичні аутсайдери. Маючи величезні кошти та підконтрольні радіо і телебачення - УТ-1,  "Інтер",  "ICTV", більшість місцевих газет, маючи  негласну  підтримку деяких губернаторів,  мерів міст,  вони вирішили повністю захопити владу в Україні.

     У загрозливій для України  ситуації  своє  гучноголосе  слово сказав  український  народ,  який  є  носієм  влади.  Більш як 3,5 мільйона підписів було зібрано.  Вчора ви це бачили тут, а кияни і приїжджі з багатьох міст України бачили це під стінами парламенту. Я підкреслюю,  що свій підпис люди поставили не  з  примусу,  а  з переконання,  що  це  в  їхніх інтересах,  що це крок до їхнього ж добробуту.  Важкі і довгі ці кроки,  але Український народний  рух переконаний,  що  ці кроки переможні,  вони об'єднують наш народ і наближають наших співвітчизників до кращого життя.  І ми пронесемо цей важкий хрест.  На цьому праведному шляху нас не зупинить ніхто (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово має Володимир Марченко.  За  ним  - Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  У меня два вопроса:  один - экономический, один - политический.  А перед этим реплика руховцам и всем,  кто защищает Ющенко. Вы же вроде как верующие. Побойтесь Бога! Ющенко, весь его Кабинет Министров при  вашей  политической  поддержке  проводит  в Украине  политику геноцида,  политику распродажи страны.  Поедьте, посмотрите,   как   продаются   облэнерго,   чему    соответствует минимальная  заработная  плата и пенсия,  в какой она пропорции по отношению к  прожиточному  минимуму.  Это  вы  живете  хорошо  под американским  диктатом  и  тут пытаетесь обмануть всех.  Я еще раз хочу  сказать:  побойтесь  Бога!  Вы  вместе  с  Ющенко  проводите политику геноцида в Украине, политику распродажи нашей страны! Вот цена деятельности вашего правительства.

     Вопрос экономический.  Мы  накануне  принятия  бюджета.   Все знают,  что  бюджетная резолюция,  а потом и бюджет принимаются на законодательной базе.  Депутаты,  давайте подумаем,  что  согласно нашим  полномочиям  мы  обязаны сделать,  чтобы бюджетный процесс, наконец,  изменил ситуацию в Украине. Я думаю, надо принять Основы внутренней и внешней политики,  Основы денежно-кредитной политики. Надо принять законопроекты,  которые  бы  регулировали  социальную сферу.  Я  напомню,  что  Верховный  Совет  Украины проголосовал в первом чтении законопроект о возврате трудовых сбережений.

     А теперь говорю еще раз руховцам и  еще  раз  вашему  Ющенко. Именно  Ющенко,  именно Кабинет Министров блокируют работу рабочей группы,  направленную на то,  чтобы отработать механизмы  возврата трудовых   сбережений   гражданам   Украины,   которых   обобрали. Допроситесь - я расскажу,  как с вашим  участием  граждан  Украины обобрали и кто.  Я расскажу. Потом будете говорить, какова же ваша позиция. Поэтому я прошу подготовить протокольное поручение, чтобы Кабинет Министров вместе с комитетом отработали механизмы возврата трудовых сбережений.

     Еще один законопроект принят в первом чтении - законопроект о пенсионном  обеспечении.  Я  обращаюсь к фракции коммунистов.  Ваш коллега коммунист  ведет  этот  законопроект.  Ведет  вяло,  ведет недостаточно  активно,  и мы можем этот законопроект не принять во втором чтении.

     Теперь вопрос  политический.  Я  хочу  всетаки   разобраться, почему затихло расследование дел Гонгадзе,  майора Мельниченко?  Я хочу  узнать,  где  доказательства  истинности  того,   что   было провозглашено  неоднократно с этой трибуны?  Где оригиналы кассет, которые вроде бы были?  Где?  Кто их исследует? ФБР, ЦРУ, какие-то институты?  Где оригиналы кассет? Когда мы получим доказательства? Почему Соединенные Штаты Америки  дали  политическое  убежище  так называемым главным свидетелям?

     Я считаю,  что  Верховному  Совету  Украины  надо выходить на решение,  в котором осудить политику Соединенных Штатов Америки по отношению  к  Украине,  которую  они  проводят последнее время,  и ставить вопрос о выдворении посла Карлоса Паскуаля за недопустимое вмешательство  в  наши  внутренние  дела.  Я  прошу дать поручение соответствующему комитету подготовить проект постановления.  Надо, чтобы  мы были самостоятельной страной,  а не колонией Соединенных Штатов Америки.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу.  Народний  депутат Олексій Марченко. І завершить виступи народний депутат Бондаренко.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Перш за все я вдячний фракції  партії  "Демократичний  союз",  яка надала  мені  можливість  використати  час  фракції для оголошення заяви,  яка з'явилася експромтом у мене вже під час сьогоднішнього засідання.

     Справа в тому, що сьогодні серед запитів на адресу Президента голосувався запит, підготовлений мною. В чому суть? З 9 липня 2000 року  на  Черкаській  митниці  знаходиться  гуманітарний  вантаж - медикаменти,  що надійшли з  Німеччини  і  призначені  громадській організації  "Діти  Чорнобиля".  Сьогодні на Черкащині таких дітей налічується 58 тисяч.  Це вперше за останніх шість  років  виникли суттєві  перешкоди  при розмитненні такого вантажу.  Як випливає з офіційних відповідей,  серед яких є відповідь і мені як  народному депутату,  з  22  липня  1999  року почав діяти наказ Міністерства охорони  здоров'я  175,  яким  і  було  заблоковано  доступ  таких медикаментів  до  хворих чорнобильців,  у першу чергу дітей.  І це тоді,  коли держава не спроможна фінансувати  хоча  б  елементарні потреби   в   лікарських  засобах  потерпілих  від  Чорнобильської катастрофи.

     А ми намагаємося перетягнути один одного за петельки тут,  за цією трибуною,  з'ясовуючи,  хто винуватий - чи Верховна Рада,  чи більшість,  чи ті,  хто ближче  стоїть  до  уряду,  який  не  може вирішити  навіть  таких елементарних питань.  Можливо,  саме з цим гуманітарним вантажем пов'язують свої  надії  розбиті  розпачем  і горем   черкаські   матері,   діти,  які  корчаться  в  муках  від чорнобильських хвороб, у тому числі від онкозахворювань.

     Ще 20 грудня я звернувся до Кабінету  Міністрів.  Ви  знаєте, після  мого втручання,  після мого прохання розмитнили 20 упаковок ліків із вантажу,  який оцінюється в 130  тисяч  німецьких  марок. Якщо  протягом  шести  років  це робилося абсолютно нормально,  то зараз знайшли перешкоди.

     Так от зараз я хотів би запитати в  тих,  хто  щойно,  переді мною,  був  на трибуні і питав у мене,  а чи не стидно мені за той виступ,  у якому я оцінював учора діяльність  Кабінету  Міністрів? Ні,  не  стидно,  бо  я  маю  право.  За  мною - голоси конкретних виборців,  які доручили мені порушити цю проблему.  А чи не стидно тим,   хто  не  підтримав  мого  прохання  до  Президента  усунути перешкоди на шляху розмитнення цього товару?

     Тому, шановний пане Кулик,  хоч я  шаную  і  поважаю  позицію кожного  (кожен  має право порушити тут якусь проблему),  але мені здається, що це ви повинні позичати очей у Сірка, щоб подивитися в очі оцим черкаським дітям,  які сьогодні страждають від хвороб.  А ви не підтримали запит,  щоб  ці  ліки  дійшли  до  хворих  дітей. Наступного разу я буду просити ще раз поставити на голосування цей запит. Просив би вас його підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Бондаренко.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м.Київ).   Фракція    "Реформи-Конгрес".    Заява    фракції "Реформи-Конгрес".

     Ситуація в   інформаційному   полі   України   свідчить   про остаточний відхід  від  загальновизнаних  демократичних  принципів функціонування  засобів масової інформації,  які прийняті у світі. Серед них - об'єктивність і  інформативність,  висвітлення  різних точок  зору,  доступність  засобів  масової  інформації для різних верств населення і для всіх регіонів,  рівні права  на  інформацію для всіх гілок влади.

     Натомість в  Україні наростають тенденції монополізації права на правду з боку  олігархічних  засобів  масової  інформації,  які узурпували   і   продовжують  захоплювати  як  центральні,  так  і регіональні засоби масової інформації, а так звані державні канали радіо  та телебачення замість зваженої інформації нав'язують пряму дезінформацію.

     Фактично заблокована правда  про  діяльність  Верховної  Ради України та її комітетів у галузі законотворчості, а подаються лише думки  так  званої  правильної  опозиції,  чий  голос   обслуговує антиукраїнські інтереси потойбічних сил.

     Особливо цинічними, аморальними стали останнім часом програми УТ-1 та деяких інших каналів при висвітленні  діяльності  уряду  і особисто Віктора Ющенка,  на голову якого виливаються потоки бруду та інсинуацій.

     Усе це   стало   можливим   завдяки   фактичному   припиненню діяльності Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та позиції невтручання,  яку займає відповідний комітет  Верховної Ради на чолі з членом СДПУ(о) Олександром Зінченком.

     Фракція "Реформи-Конгрес"    заявляє    про   рішучу   відсіч провокаторам та інформаційним кілерам, наклепникам та брудоливцям, які  за  людські кошти борються проти патріотичних і державницьких сил,  та  закликає  всі  без  винятку  фракції  у  Верховній  Раді зупинитися  заради  правди.  Тільки  очищене  від бруду слово може служити людям,  а інформаційне лжесвідчення -  такий  же  смертний гріх, як злодійство і вбивство.

     Ми - за правду!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для репліки вимагає народний депутат Кулик.  Його прізвище згадувалося у виступах  народних  депутатів. Увімкніть мікрофон.

     КУЛИК О.В.   Український  народний  рух.  Я  хочу  відповісти депутату Марченку з фракції партії "Демократичний союз".  Я  такий самий  мажоритарник,  як  і  ви.  І  мені  соромно  було  два роки приходити  до  своїх  виборців,  половина  з  яких   є   селянами, представниками сільських округів.

     Мені моя   тітка   в   селі  казала:  "Олександре,  я  готова пожертвувати заборгованістю з пенсії за сім  місяців,  тільки  хай наступного місяця несуть мені пенсію вчасно".

     І ось  ми  добилися,  що  завдяки урядовому рішенню,  завдяки урядовим крокам ми повернули всі борги з пенсій,  у тому  числі  й моїм виборцям. І саме мої виборці поставили левову частку підписів на підтримку уряду Ющенка:  44269  підписів  зібрали  полтавці  на підтримку  уряду  Ющенка.  І  більшість  цих підписів - це підписи селян,  які відчули перші паростки реформ.  А ми, депутати, тут їх чомусь не відчуваємо.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Один  депутат тут дуже переживав,  що я на екрані почала з'являтися.  Я хочу  сказати,  що  людей  сьогодні  дуже  цікавить правда. Треба дати оцінку діяльності нинішнього уряду.

     Якщо Кендзьор хоче уряд захищати і він знає як, то я пропоную Кендзьору: давайте вийдемо в прямий ефір разом. Ви будете захищати Ющенка,  а я буду розказувати правду. От сьогодні я о 14 годині по "Радіо Рокс" буду в прямому ефірі з Олександром Морозом.  І я буду розказувати те,  що я вважаю за потрібне. Треба, щоб усі люди, вся Україна знали правду.  Якщо  він  не  побоїться  і  прийде,  нехай спробує захиститися.  Хай спробує і Кендзьор,  якщо він знає,  чим можна  захистити  уряд,  який  довів  до  того,  що   тільки   від туберкульозу  смертність  в Україні зросла за рік на 11 відсотків. Це тільки від однієї хвороби!  Якщо він знає  ще  щось  таке,  чим можна виправдати уряд, - хай спробує.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мороз вимагає слово для репліки. Більше  нічиї  прізвища  не  згадувалися   у   виступах   народних депутатів.

     МОРОЗ О.О. Шановна Наталіє Михайлівно, мав би за честь з вами зустрічатися  в  ефірі,  але  вперше  від  вас  чую  таку  новину. Очевидно, мене сплутали з кимось іншим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!   Ми   завершили   регламентну процедуру,  в якій народні депутати виступили з заявами.  У  своїх заявах народні депутати порушували важливі державні проблеми,  і я даю доручення відділу контролю узагальнити,  вивчити  і  направити суб'єктам   державної   влади,   державним  інститутам  відповідні стенограми виступів народних депутатів,  а  також  звернення,  щоб завершити  питання,  які  були  порушені народними депутатами.  На цьому парламентську процедуру,  де народні  депутати  виступали  з заявами, завершено.

     --------------

     Шановні колеги!   Переходимо   до   розгляду   законопроектів відповідно до порядку денного.

     Оголошується до  розгляду  законопроект  за  номером  6041  - проект  Закону  про внесення змін та визнання такими,  що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України про державні нагороди України.  Доповідає заступник міністра   юстиції   України   Горбунова   Лідія   Миколаївна,   а співдоповідає  голова  підкомітету  Комітету  з  питань державного будівництва  та  місцевого  самоврядування   Моісеєнко   Володимир Миколайович. Прошу, Лідіє Миколаївно.

     ГОРБУНОВА Л.М.,  заступник міністра юстиції України. Шановний Степане Богдановичу!  Шановні  народні  депутати  України!  Проект Закону  України про внесення змін та визнання такими,  що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону  про  державні  нагороди  України  розроблено відповідно до Закону про державні нагороди України,  який був прийнятий  у  2000 році.

     Згідно зі  статтею  3  цього  закону державними нагородами є: звання Герой України,  орден, медаль, відзнака "Іменна вогнепальна зброя",   почесне   звання   України,   Державна  премія  України, президентська відзнака.

     На виконання пункту 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України  про  державні  нагороди  України  та виходячи із положень статті 3 цього закону,  у розділі  І  цього  проекту  пропонується внести  зміни до Кримінального кодексу України,  зокрема до статті 37,  а також до Закону України про місцеві державні  адміністрації та Закону про місцеве самоврядування в Україні.

     Відповідно до   норми  пункту  5  частини  другої  статті  92 Конституції України про те,  що державні  нагороди  встановлюються виключно законами України, у розділі ІІ цього проекту пропонується скасувати ряд указів Президії Верховної Ради  Української  РСР  та ряд  постанов  Верховної  Ради  України  з  цих  питань,  оскільки питання,  що  регулюються  цими  постановами   та   указами,   вже врегульовано   Законом   України  про  державні  нагороди.  Отакий невеличкий проект.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  шановна Лідіє Миколаївно.  Чи  будуть запитання до доповідача? Є запитання у народних депутатів Абрамова і Журавського.

     Народний депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо.  Коммунистическая  партия.   Уважаемая   Лидия Николаевна!  Я  внимательно  выслушал  вашу  информацию,  и у меня возникло два вопроса.

     Первый вопрос. Почему такие награды, как "За боевые заслуги", "За  отвагу",  как  орден  Красного  Знамени,  который  воспитывал патриотизм у воинов,  как орден  Трудового  Красного  Знамени,  не включены в список государственных наград?

     И второй.  Во  что  выльется  установление  новых  наград,  о которых вы говорили?

     Спасибо.

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання.  Щодо першого запитання я можу вам сказати, що Закон про державні нагороди України прийнятий у 2000 році,  і ви самі проголосували за  текст  цього  закону.  В цьому законі не передбачені нагороди,  про які ви говорите. Якщо у вас є пропозиція внести ще ряд якихось нагород,  ви повинні внести законопроект про внесення змін до цього закону.

     Сьогодні ж   доповідається   проект   закону  про  зміни  або скасування законодавчих актів у зв'язку з прийняттям цього закону. Ввести  якісь  нові  нагороди  тут  не  пропонується,  тому ніяких фінансових витрат введення в дію цього закону не потребує.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Депутатська  група "Регіони України".  Ви знаєте,  що ми повинні гармонізувати наше законодавство  з  законодавством  країн ЄС.  Запитання  таке:  як  ваш  проект  співвідноситься з правовою практикою європейських країн?

     Дякую.

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання. Цей законопроект, якщо ви читали його уважно, спрямований на приведення законодавчих актів у відповідність до прийнятого Закону про державні нагороди  України. Якщо ви маєте на увазі Закон про державні нагороди України, то він не  суперечить   міжнародній   практиці,   оскільки   це   питання регулюється  тільки  законом,  і  кожна  держава  встановлює  свої державні нагороди.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Лідіє   Миколаївно,    за    професійний прагматизм. Прошу сідати. Ми домовилися, що буде два запитання.

     Слово надається  співдоповідачу  з  цього  питання  народному депутату  Моісеєнку  Володимиру  Миколайовичу.  Прошу,  Володимире Миколайовичу.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги! Закон "про   державні   нагороди"  был  принят,  невзирая  на  нарушение Конституции,  о котором я здесь вас информировал.  Хочу напомнить, какие  положения  Конституции  были  нарушены  при этом.  В первую очередь нарушены статья 92 Конституции Украины,  где сказано,  что "виключно  законами встановлюються державні нагороди",  и пункт 25 статьи 106 о  полномочиях  Президента,  где  сказано  о  том,  что Президент "встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними".

     После того,  как Закон "про державні нагороди" установил, что "відзнака   Президента   є    державною    нагородою",    возникла необходимость    внести    соответствующие    изменения    в   ряд законодательных  актов,  о  которых  сказала  сейчас   заместитель министра.  Кроме  этого,  почетные  звания  тоже  были  отнесены к государственным  наградам,  и   поэтому   возникла   необходимость подкорректировать  ряд  законодательных актов,  в первую очередь - Уголовный кодекс,  Закон  "про  місцеві  державні  адміністрації", Закон  "про місцеве самоврядування в Україні",  ряд постановлений, указов Президента.

     Коммунисты выступали против  принятия  закона,  но  вынуждены были   подчиниться   "більшості",  которая  приняла  закон,  введя "відзнаки Президента в поле державних  нагород",  поэтому  сегодня необходимо  привести  все  нормативные  документы в соответствие с этим законом.

     В связи с этим Комитет Верховного Совета Украины по  вопросам государственного  строительства рассмотрел на своем заседании этот вопрос и предлагает принять проект в целом как закон,  так он,  на наш взгляд,  не нуждается ни в первом, ни во втором чтении и может быть принят,  если же,  конечно,  мы не отклоним  его,  рассмотрев законопроект  о неконституционности принятого Закона "про державні нагороди".  Но  это  уже  мое  личное  предложение,  а  не  мнение комитета.

     Если есть вопросы, пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Є запитання?  Є запитання у народних депутатів Ніколаєнка і Сахна.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Володимире  Миколайовичу! Безперечно,   питання  про  державні  нагороди,  яке  ми  сьогодні обговорюємо,  має  дуже  важливе   значення.   Але   оскільки   ми спостерігаємо,   що   практика   вручення  цих  нагород,  практика нагородження наших людей зводиться до реалізації суб'єктивної волі однієї особи,  то чи не здається вам,  що нам треба взагалі внести зміни до  чинного  законодавства,  щоб  рішення  про  нагородження приймав  усе-таки  чи Кабінет Міністрів,  чи інший орган (скажімо, раніше це була Президія  Верховної  Ради),  щоб  це  був  усе-таки колективний орган,  де б були думки і за, і проти. А так має місце суб'єктивізм.

     От дивіться.  Зараз  у  нашого  Президента  хиткі   політичні позиції,  і  він наліво і направо нагороджує всіх і вся.  Люди від нагород відмовляються,  але треба брати,  ніби якась заслуга була. Яка  ваша  думка?  Все-таки це ж державні нагороди,  а не нагороди однієї особи.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо за вопрос,  Станислав Николаевич. Мое личное  мнение  в  данном  случае  полностью  совпадает  с  вашим. Практика подготовки к выборам  Президента  показала,  что  слишком многие  различные  лица были награждены вот этими самыми наградами либо "відзнаками" Президента как раз,  как говорили  наши  с  вами избиратели,  в  интересах  той фигуры,  которая рассчитывала потом получить их поддержку, их голоса.

     Я хочу сказать,  что прежде всего нам с вами необходимо будет внести  изменения в Конституцию Украины (в статью 106,  пункт 25), где  сказано,  что  Президент   Украины   "нагороджує   державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними".

     Мы с   вами  изменим  положение  Конституции.  Я  думаю,  что Президент вынужден будет поступиться этими правами.  Я согласен  с тем,   что   было  бы  правильно,  если  бы  эту  работу  выполнял коллегиальный орган, каковым в свое время был Президиум Верховного Совета  Украины.  Я думаю,  что это мог бы выполнить еще целый ряд органов.  Но в данном случае  законодательство,  как  вы  помните, принято  без  участия таких депутатов как,  скажем,  стоящий перед вами,  то  есть  голосовавших  против   Конституции   Украины.   К сожалению,  Конституция  была  принята  в  той  редакции,  которая сегодня действует.

     Я думаю,  что после того, как левые силы придут в большинстве в  это здание и получат более 300 голосов для возможности изменять Конституцию, мы с вами примем к ней соответствующие изменения.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно. Останнє запитання.

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Володимире Миколайовичу! В мене  запитання до вас і,  може,  до Степана Богдановича суто щодо методології прийняття рішення.  Мабуть, вже в тому законі, який ми прийняли   (в  "Перехідних  положеннях"  чи  в  останній  статті), записано,  що у зв'язку з  прийняттям  цього  закону  пропонується внести зміни до інших законів, щоб привести їх у такий-то термін у відповідність з цим законом.  А виходить,  що ми  тепер  приймаємо закон  про  закон  і  про відміну певних законоположень.  Потім ми знову будемо сьогодні  обговорювати  інший  законопроект  і  знову приводити  щось  у  відповідність.  Тобто  чи  це  справді вимагає законодавчої  процедури,  чи   це   можна   зробити   автоматично, відповідно до прийнятого попереднього рішення?

     Дякую.

     МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо за вопрос. Вы правильно его поставили. К сожалению,  принятие любого закона,  в том числе и  Закона  "про державні  нагороди України",  влечет за собой внесение изменений в другие  законодательные  акты.  Сделать  это   автоматически   нет возможности, так как в законе не было статьи, которая бы говорила, что положения принятого закона однозначно  отменяют  те  положения других законов, которые не соответствуют данному закону.

     Но даже если бы это и было принято,  то все равно корректно с точки   зрения   правовой   практики   привести   в   порядок   те законодательные  акты,  которые  получили  те  или иные изменения. Поэтому я хочу обратить ваше внимание,  народные депутаты,  на то, что  сейчас рассматривается в принципе проект технического закона, которым вносятся вынужденные изменения  в  другие  законодательные акты в связи с принятием Закона "про державні нагороди".

     Другое дело,  что сам этот закон, на мой взгляд, противоречит Конституции.  Я как председатель подкомитета  обращался  по  этому поводу  к  Президенту  Украины,  но,  к  сожалению,  Администрация Президента не сочла возможным  вносить  изменения  в  свой  проект закона,  а большинство народных депутатов проголосовало за него. Я имею в виду базовый закон,  а  не  тот  законопроект,  который  мы сейчас рассматриваем.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу. Прошу сідати.

     Шановні колеги! В порядку обговорення цього питання на виступ з парламентської трибуни записався  один  народний  депутат  Таран (Терен). Прошу на трибуну.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Законопроект, який ми розглядаємо, Кабмін подав ще 7 вересня минулого року, тобто нам уже час з ним визначитися у цій залі. Відповідно до цього законопроекту мають визнатися такими, що втратили чинність,  укази Президії Верховної Ради України стосовно встановлення почесних звань і порядку вручення державних  нагород. Тобто  в законопроекті йдеться про необхідність приведення чинного законодавства  у  відповідність  до  вже  прийнятого  Закону   про державні нагороди України.

     У принципі, тут усе логічно, і законопроект треба підтримати. А я взяв слово лише тому, щоб звернути вашу увагу, шановні колеги, на ще один аспект.  Відповідно до цього законопроекту із статті 37 Кримінального  кодексу  вилучається  положення   про   позбавлення державних нагород тих осіб, які вчинили тяжкі злочини.

     Цей аспект,  на мій погляд,  є справді важливим,  і це ще раз говорить про необхідність прийняття закону,  який  би  унеможливив продовження сталінської практики, коли зривали погони і ордени без суду і слідства або коли упереджений суд виносив наперед замовлене рішення  і людину позбавляли нагород,  які свого часу вона справді чесно заслужила.

     Щоправда, крім юридичного, тут є ще й дуже важливий моральний аспект.  Ідеться про те, шановні колеги, що державна нагорода - це не значок.  До вищої  нагороди  слід  представляти  людей  справді достойних і гідних,  людей, які зробили вагомий внесок у розбудову Української держави.

     Нерідко в нас Президент роздає нагороди направо й наліво.  Ну згадаймо:  орденом  Ярослава  Мудрого  першого ступеня нагороджено Ясіра Арафата (мабуть,  за  вклад  Арафата  в  українську  історію починаючи  ще  з  часів Ярослава Мудрого);  нагороджено президента ФІФА;  нагороджено  польського  режисера  Єжі  Гофмана,  який  нам розказав  нашу  ж історію,  щоправда,  з польської позиції.  Часом нагороджуються люди більше ніж сумнівної поведінки,  вибачаюсь,  а інколи і (цитую) "покидьки вищою мірою".

     З одного боку,  це ображає людей,  а з іншого боку,  коли так звані орденоносці з кон'юнктурою врешті-решт  займають  те  місце, яке  вони  і повинні займати,  то тут уже мусив би вже пекти сором того,  хто їх нагороджував,  а закон не повинен давати можливостей для суб'єктивної примхи: то нагороджувати, то знімати ордени.

     Тобто, повертаючись   до   предмета   нашої   розмови,  прошу законопроект підтримати, враховуючи цей чисто моральний аспект.

     Дякую за відносну увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за виступ.  Лідія Миколаївна  Горбунова на  заключному  слові  не наполягає,  зважаючи,  що сутністю цього проекту закону є адаптування, власне кажучи, чинного законодавства України до Закону про державні нагороди України.  Таким чином, цей проект закону справді має техніко-юридичне значення.

     Слово для репліки просить  Володимир  Миколайович  Моісеєнко. Одна хвилина.

     МОІСЕЄНКО В.М.  КПРС. Уважаемые коллеги! Я в принципе считаю, что то, что сейчас сказал Терен с трибуны, заслуживает внимания. В каком  контексте?  В  контексте  того,  что  в  состав "державних" нагород включены также награды СССР за предыдущие годы, и сам факт того,  что нынешняя власть может получить возможность, опираясь на Уголовный кодекс,  лишать людей наград,  заслуженных ими не в этом государстве, заслуживает рассмотрения.

     Но Комитет по вопросам государственного строительства подошел к  рассмотрению  этого   вопроса   технически   и   согласился   с предложением,   которое   внес  Кабинет  Министров,  чтобы  просто исключить из статьи Уголовного кодекса понятие  "почесного  звання як державної нагороди".

     Хотя, я  подчеркиваю,  на  мой  взгляд,  выступление  коллеги Терена в обсуждении проекта в общем-то имеет смысл.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу.  Розгляд питання за  номером  6041  -  законопроект  про  внесення змін та визнання такими,  що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку  з прийняттям Закону України про державні нагороди України завершено. Голосування відбудеться завтра, 19 квітня.

     --------------

     Шановні колеги, оголошую до розгляду наступне питання порядку денного.  Це  проекти  законів:  про  внесення доповнень до Закону України про державні нагороди України;  про встановлення  почесних звань   "Заслужений   військовий   льотчик  України",  "Заслужений військовий   штурман   України",   "Заслужений   пілот   України", "Заслужений   штурман   України",   "Заслужений  льотчиквипробувач України", "Заслужений штурманвипробувач України"; про встановлення почесних звань льотного складу (реєстраційні номери 5305,  5305-1, 5305-2, 5305-3, 5305-4 і 5152).

     Доповідають народні депутати України Білас  Іван  Григорович, Діяк  Іван  Васильович,  заступник  міністра  культури  і мистецтв України Чміль Ганна Павлівна,  заступник міністра юстиції  України Горбунова  Лідія  Миколаївна,  заступник  міністра оборони України Стрельников Віктор Іванович та народний  депутат  України  Строгов Анатолій   Никандрович.   Співдоповідає  з  цього  питання  голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та  місцевого самоврядування Володимир Миколайович Моісеєнко.

     Надаю слово  першому  доповідачу  - Біласу Івану Григоровичу. Прошу, Іване Григоровичу, на трибуну.

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ   120,   Львівська   область).   Дякую.   Шановний   Степане Богдановичу!  Шановні колеги народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Закону  про  внесення  змін  та  доповнень  до Закону  України  про  державні нагороди України.  Комітет з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності   пропонує доповнити  Закон  про  державні  нагороди  України  положенням про заснування медалі "За відзнаку в  охороні  громадського  порядку". Коротке обгрунтування.

     Слід зазначити,  що  роки незалежності України стали водночас роками ствердження нашої держави та досягнень  у  різних  напрямах діяльності, в тому числі і у розвитку системи нагород. Разом з тим в Україні досі немає нагороди державного рівня для нагородження  у першу     чергу     працівників    органів    внутрішніх    справ, військовослужбовців та  працівників  правоохоронних  органів,  які виявили  мужність та відвагу під час охорони громадського порядку, зробили вагомий особистий внесок  у  захист  державних  інтересів, конституційних   прав  і  свобод  громадян  України,  боротьбу  зі злочинністю,  а також членів добровільних народних дружин та інших громадян,   які   сприяли   органам  внутрішніх  справ  в  охороні громадського порядку.

     Цією нагородою можуть бути відзначені також народні  депутати України  за  конкретні  аналогічні  заслуги  у  своїй повсякденній діяльності,  направленій на зміцнення законності  й  правопорядку, охорону громадського порядку та боротьбу зі злочинністю.

     На нашу  думку,  такою  нагородою  могла  б  бути  розроблена Міністерством внутрішніх  справ  України  медаль  "За  відзнаку  в охороні   громадського   порядку".  Її  заснування  буде  логічним доповненням  до  існуючого  ордена  "За   мужність"   і   створить наступність у системі нагород.  Вона має стати додатковим стимулом для сумлінного  виконання  службових  і  громадянських  обов'язків працівниками органів внутрішніх справ, особовим складом військових формувань,  членами  добровільних  народних  дружин   і   окремими громадянами.

     З метою   погодження  проекту  документи  з  пропозицією  про заснування медалі було надіслано до всіх міністерств  та  відомств правоохоронної  системи  України.  Всі  міністерства  та відомства правоохоронної  системи   підтримали   ініціативу   МВС   України, відмічаючи  при  цьому  своєчасність  та доцільність запровадження цієї медалі.

     Крім того,  були висловлені  пропозиції  та  зауваження,  які повністю  враховані  в  новій  редакції  проекту закону,  який вам запропоновано.

     Враховуючи підтримку Координаційного комітету по  боротьбі  з корупцією  і  організованою  злочинністю при Президентові України, Служби безпеки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій   та  у  справах  захисту  населення  від  Чорнобильської катастрофи,  а  також  Державного  комітету  у   справах   охорони державного  кордону  України,  Управління державної охорони,  ще 9 січня  1998  року  Міністерство  внутрішніх  справ  направило   до Верховної Ради України відповідні документи.

     Разом з  тим  продовжувалась  активна підготовка до серійного випуску цих медалей на Львівському державному  ювелірному  заводі, де  виготовили комплект штампів.  Орієнтовна вартість виготовлення однієї медалі, за даними вказаного заводу, становить 46 гривень.

     У зв'язку з прийняттям 16  березня  минулого  року  Верховною Радою  України  Закону  України  про державні нагороди України,  в чинній   редакції   якого   зазначена   медаль   не   передбачена, Міністерство  внутрішніх  справ знову звернулося до Верховної Ради України з пропозицією про внесення доповнень до згаданого закону з метою   включення  медалі  "За  відзнаку  в  охороні  громадського порядку" до переліку державних нагород.

     Заснування цієї  нагороди  сприятиме   зміцненню   авторитету державної  влади,  стане  конкретним виявом шани до громадян,  які своїми прикладами відваги  і  самовідданості  засвідчили  вірність присязі Україні та її народові.

     Водночас, шановні   народні   депутати,   Комітет   з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності   повністю підтримує  і законопроект про внесення змін та доповнень до Закону про державні нагороди щодо встановлення почесних звань "Заслужений військовий   льотчик   України",  "Заслужений  військовий  штурман України",  "Заслужений   пілот   України",   "Заслужений   штурман України",   "Заслужений  льотчиквипробувач  України",  "Заслужений штурманвипробувач України".

     Цю позицію  повністю  підтримує   і   Національна   федерація авіаційного спорту України, яку я маю честь очолювати.

     Дякую. Готовий відповісти на ваші запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Григоровичу.  Є  запитання?  Прошу записатися.

     Прошу показати на табло.

     Народний депутат Черненко. За ним - народний депутат Абрамов.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область). Дякую, Степане Богдановичу. Шановний Іване Григоровичу!  Скажіть,  будь  ласка,  навіщо  ми  стільки  нагород започатковуємо?  Розумієте,  є держави, де лише декілька державних нагород,  а ми тут пропонуємо встановити ще й почесні звання і так далі.  Може,  ми  від  чогось  відмовимося?  Дивіться,  тут  цілий перелік.  Якщо  я  за  фахом  лікар,  то почну пропонувати почесні звання в усіх напрямах охорони здоров'я - заслужений інфекціоніст, заслужений гінеколог,  заслужений психіатр. Скажімо, Верховна Рада підтримала б. Але чи вони потрібні у державі?

     Дякую вам за відповідь.

     БІЛАС І.Г.  Дякую, шановний Віталію Григоровичу, і відповідаю на  ваше запитання.  Я доповідав пропозицію щодо заснування медалі "За відзнаку в охороні громадського порядку" і  водночас  висловив позицію і Національної федерації авіаційного спорту,  і Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.  Я ще раз повторюю, що така медаль потрібна.

     Ми з   вами  працюємо  тут,  у  вищому  законодавчому  органі України,  реалізуючи волю народу,  який  нас  обрав.  Серед  наших виборців  є  цілий  ряд  осіб,  які,  працюючи  в  певних  галузях економічної та соціальнокультурної сфери,  зробили визначний вклад у розвиток цих галузей,  але до цього часу не відзначені державою, оскільки відповідні почесні звання не встановлені законом.

     У даному конкретному випадку це  стосується  авіації,  яка  у кожному суспільстві є проявом його інтелектуального розвитку. І ви це добре розумієте.  І  слава  Богу,  що  Україна  до  цього  часу належить до п'ятірки найбільш потужних авіаційних держав світу. Ми до цього часу утримуємо друге місце за розвитком авіаційних  видів спорту.  У  нас є унікальні зразки вітчизняної авіаційної техніки, але жодна техніка без людини є просто купою металу.  І такі  люди, які  сьогодні  є у нас в авіації,  цілком заслуговують на те,  щоб отримати від держави почесне звання.  І  ми  повинні  віддати  цим людям належне.

     Це дуже  важливо  в  умовах  нинішньої  далеко не сприятливої економічної ситуації. Ми цим зробимо для людей свято. Треба бачити в людях краще, відзначати їх від імені держави.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  За  ним  -  народний депутат Сухий.

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая партия.  Иван  Григорьевич!  Я внимательно   выслушал   вашу  информацию  и  разделяю  многие  ее положения,  так как в прошлом я был военным летчиком.  Скажите,  в чем  главное отличие предлагаемых вами почетных авиационных званий от тех, которые были в годы советской власти? Это первое.

     И второе.  Как  вы   считаете,   не   вызовет   ли   принятие предлагаемых  вами почетных званий цепную реакцию учреждения новых почетных званий  -  "Заслуженный  военный  танкист",  "Заслуженный моряк", "Заслуженный ракетчик" и так далее?

     Спасибо.

     БІЛАС І.Г.  Щиро дякую.  Шановний колего, дуже приємно почути від вас,  що ви це підтримуєте.  Я звертаю вашу увагу  на  те,  що якраз  цей  законопроект  про  внесення  доповнень  до  Закону про державні нагороди був внесений нашим  з  вами  колегою  військовим льотчиком  генерал-лейтенантом  Строговим.  І  пропоновані почесні звання  повністю  відповідають  почесним  званням,  які   були   у Радянському Союзі. Але ми сьогодні маємо нову законодавчу систему, і ці почесні звання повинні  бути  приведені  у  відповідність  до чинного  законодавства,  до  чинної  символіки.  І  це  не викличе абсолютно ніякої ланцюгової реакції.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершує  процедуру  запитань  народний   депутат Сухий.

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  Дякую.  Запоріжжя.  Група "Трудова Україна". Іване Григоровичу,  мені  дуже  імпонують  ваші  теплі  слова  про авіацію  і  про  Україну  як  авіаційну державу,  але хочу зробити маленьку репліку.  Українська авіація  і  авіаційна  промисловість сьогодні  працюють  не завдяки зусиллям уряду,  а незважаючи на ці зусилля.  Але  я  вас  от  про  що   хочу   попросити.   Дивіться, пропонується  заснувати медаль "За відзнаку в охороні громадського порядку".  Чи передбачається в цьому законопроекті якесь положення про цю медаль, якісь пільги чи матеріальні виплати? Бо медаль сама по собі - це просто медаль.

     БІЛАС І.Г.  Я  цілком  з  вами  згоден.  Щиро  дякую  за   це запитання,  за  доповнення і підтримку.  Безперечно,  пропонується передбачити відповідні матеріальні пільги для нагороджених медаллю "За  відзнаку  в охороні громадського порядку".  Нагороджена особа отримує грошову виплату у розмірі  тримісячної  зарплати.  Але  це також  і  важливий  моральний  стимул.  Ми  повинні віддавати шану людям,  які сьогодні,  на превеликий жаль,  гинуть  при  виконанні свого обов'язку,  діючи самовіддано і мужньо, як вони і присягали. На  сьогодні  понад  300   працівників   правоохоронних   органів, працівників  міліції  віддали  своє життя на посту під час охорони громадського порядку, у боротьбі зі злочинністю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване  Григоровичу.  Ваш  час  вичерпано. Прошу сідати.

     БІЛАС І.Г. Дякую, шановні колеги, і прошу підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для доповіді надається заступнику міністра культури і мистецтв України Ганні Павлівні Чміль.  Ганно Павлівно, звертаюся  до  вас  з  проханням  скоротити час виступу,  оскільки багато доповідачів і ми можемо не  вкластися  в  регламентний  час розгляду цього законопроекту. Прошу, Ганно Павлівно.

     ЧМІЛЬ Г.П.,  заступник  міністра культури і мистецтв України. Шановний головуючий!  Шановні депутати!  На ваш розгляд  вноситься проект  Закону України про внесення доповнення до статті 11 Закону України про державні нагороди України.  Необхідність його внесення зумовлена тим, що в Законі України про державні нагороди України в статті 11 "Державні премії України" не передбачена Державна премія України імені Олександра Довженка. Ця премія була заснована Указом Президента України від  10  вересня  1994  року  про  заходи  щодо відзначення  100-річчя  від  дня  народження Олександра Довженка і щорічно присуджується як окремим митцям,  так і творчим колективам за  видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва.  Розмір премії щорічно встановлюється Президентом. За останніх п'ять років цю   премію   отримали  відомі  кіномитці,  серед  яких  Броніслав Брондуков,  Наталія Андрейченко, творчий колектив фільму "За двома зайцями". Прошу підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ганно  Павлівно.  Чи  є  запитання?  Два депутати хочуть поставити запитання.  Народний депутат Пустовойтов і   народний   депутат   Роєнко.   Увімкніть   мікрофон   депутата Пустовойтова.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів.  Місто Кривий Ріг.  Ганно  Павлівно,  я  можу  підтримати  вашу  пропозицію  про прийняття  такого  законопроекту,  але,  мабуть,  він  сьогодні не вчасний.  Давайте ми відродимо наше кіномистецтво, кінематографію, яка  була  відома на весь світ,  а потім уже будемо давати премії. Чому? Тому що премії даються за те, що вже було зроблено. І в мене таке враження,  що,  мабуть, нехай указ Президента побуде, поки ми відродимо кіномистецтво,  а потім затвердимо  цю  премію  законом. Хоча я - не проти премії. Я за те, щоб у нас кіномистецтво було на високому рівні, як було до цього.

     Дякую.

     ЧМІЛЬ Г.П.  Я дякую за це побажання. І ми сьогодні докладаємо зусиль,  щоб  так  і  було.  Я  хочу  вам  доповісти,  що на 51-му Берлінському   кінофестивалі,   який   належить   до   одних    із найпрестижніших у світі, короткометражний фільм Тараса Томенка був нагороджений  головним   призом,   а   на   другому   Всесвітньому кінофестивалі фільм Кіри Муратової "Другорядні люди" також отримав головний приз.

     Отже, український  кінематограф  відроджується,  і  кількість вироблених фільмів збільшилася уже в тому році,  а в цьому році ще збільшиться десь у п'ять разів.

     Я вважаю,  що премія є, з одного боку, стимулом до творчості, а з другого боку, стимулом матеріальним.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ганно  Павлівно.  Народний депутат Роєнко завершує процедуру запитань.

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України.  У мене два  запитання.  Перше.  Скільки  авторських колективів і артистів було нагороджено даною премією за указом Президента?

     Ну і звичайно,  я поділяю думку депутата Пустовойтова про те, що нам треба відроджувати свій кінематограф. Тому що це сором - за десять років ми його не відновили, а тільки загубили.

     І друге запитання.  Доля актора Брондукова.  Ви  знаєте,  він став  лауреатом  такої  почесної  премії,  а  проживає  сьогодні в бідності.  Чи не соромно  нам  було  присвоїти  йому  таке  високе звання,  вручити таку премію? Чи не могли б ви вплинути на те, щоб усе-таки покращити умови  життя  цього  знаменитого  актора,  цієї прекрасної людини?

     Дякую.

     ЧМІЛЬ Г.П.  Я  дякую за запитання і дякую за турботу про долю відомих кіномитців.

     Я маю вам сказати, що Броніслав Брондуков на сьогодні отримує президентську стипендію. Міністерство культури і мистецтв також із спеціального  рахунку  підтримки  галузі  кінематографії  постійно надає   йому  матеріальну  допомогу.  І  премія  імені  Олександра Довженка  йому  була  присуджена  теж  із  врученням  матеріальної винагороди.

     Що стосується  відродження  українського кінематографа,  то я прошу вас,  шановні депутати,  при формуванні бюджету на 2002  рік збільшити    частку    бюджетного    фінансування    на   розвиток кіновиробництва.  Дякуючи вам, у бюджеті на цей рік передбачено 20 мільйонів  гривень,  і  цього уже досить для того,  щоб повноцінно зафункціонували  державні  кіностудії.  На  сьогодні   в   Україні знімається  близько  30  фільмів,  кінематографічне життя фактично поновилося.

     Надалі ми плануємо внести на розгляд Верховної Ради  програму розвитку кіноіндустрії до 2005 року,  яка передбачатиме збільшення виробництва фільмів і яка дасть можливість залучити  як  бюджетні, так  і  позабюджетні  кошти  для  того,  щоб галузь кінематографії розвивалася.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганно Павлівно. Прошу вас сідати.

     ЧМІЛЬ Г.П. Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перш ніж я надам слово наступному доповідачу,  дозвольте  повідомити  вам,  що  в  Україні з робочим візитом перебуває  делегація  депутатської  групи  Державної  Думи Російської  Федерації  по  зв'язках  з  Верховною  Радою  України. Сьогодні члени делегації присутні в сесійній залі Верховної Ради.

     Дозвольте мені від вашого імені щиро привітати наших шановних гостей,   побажати   їм   плідної  роботи,  плідних  дискусій  та, користуючись нагодою, передати наші щирі привітання усім депутатам Державної  Думи,  дружньому  російському  народу та побажати миру, щастя і благополуччя (Оплески).

     Дякую.

     Шановні колеги!  Надаю слово наступному доповідачу заступнику міністра   юстиції  України  Лідії  Миколаївні  Горбуновій.  Прошу дотримуватися принципу лаконічності,  який ми  відстоюємо  на  цій трибуні, і коротко викласти ваші пропозиції.

     ГОРБУНОВА Л.М.  Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується проект Закону  України  про внесення  зміни  до  Закону  України про державні нагороди України (стосовно  доповнення  статті  10  званням  "Заслужений  державний службовець України").

     Цей проект  закону  України  розроблено  відповідно  до Указу Президента  України   про   заходи   щодо   реалізації   Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000-2001 роки.

     Як ви  вже  знаєте,  згідно  зі  статтею 3 Закону України про державні нагороди України,  державними нагородами є:  звання Герой України;  орден;  медаль;  відзнака  "Іменна  вогнепальна  зброя"; почесне звання України;  Державна  премія  України,  президентська відзнака.

     У цьому  проекті  закону  пропонується  статтю  10  доповнити словами  "Заслужений  державний  службовець".  Цей  проект  закону розроблено  з  метою  заохочення  державних  службовців  до  більш продуктивної та ефективної праці.

     Підставою для   присвоєння   почесного   звання   "Заслужений державний   службовець   України"   є  вагомий  внесок  державного службовця в розбудову держави за умови бездоганної сумлінної праці в державних органах та їх апараті не менше десяти років.

     Практика нагородження   державними  нагородами  свідчить,  що почесне звання України у відповідній галузі  присвоюється  за  рік близько 100-120 особам, серед яких є і державні службовці.

     У разі  встановлення  почесного  звання "Заслужений державний службовець України" зменшиться частка державних  службовців  поміж нагороджених почесними званнями у відповідних галузях.

     Надбавка, яка  виплачується  за  почесне звання,  встановлена постановою Кабінету Міністрів у розмірі  15  відсотків  посадового окладу. Враховуючи те, що ці надбавки виплачуються в межах наявних коштів на оплату праці,  прийняття цього законопроекту не потребує додаткових коштів з бюджету.

     Прошу підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Запишіться,  будь  ласка,  на  запитання. Покажіть на табло список народних депутатів.

     Народний депутат Пухкал. За ним - депутат Філіпчук.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область). Дякую. Шановна доповідачко! У цілому схвально ставлячись до  внесеної  пропозиції,  я  водночас  хотів  би  почути  від вас уточнення щодо найменування почесного звання.

     Зверніть увагу   на   семантику:   "заслужений   службовець", "заслужений   державний   службовець"   чи  "заслужений  працівник державної служби".  Чи не вважаєте ви за необхідне  зробити  певні уточнення в самій назві почесного звання?

     Дякую.

     ГОРБУНОВА Л.М.   Дякую   за   запитання.  Сама  назва  досить лаконічна. Це буде почесне звання "Заслужений державний службовець України".  І уточнення ця назва не потребує. Це люди, які працюють в державних органах і є державними службовцями.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Філіпчук.  За  ним  -  народний депутат Пустовойтов.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Я згоден з  тим,  що і сама державна служба України,  якщо вона називається такою,  і  державний  службовець  повинні  бути   захищеними.   Бо незахищеність   державної   служби   породжує  сьогодні  корупцію, хабарництво і в  цілому  неефективність  цієї  служби  в  багатьох відомствах і регіонах.

     Сьогодні в  Україні  формується  досить  негативна громадська думка про  державну  службу  саме  через  відсутність  нормального пенсійного  закону,  нормального  закону  про державну службу.  Це практично зводить нанівець інколи наші добрі побажання в правовому плані,   щоб   ми   захистили   державну   службу  через  моральне стимулювання, як ви тут пропонуєте.

     Я не  впевнений,  підкреслюю,  що  прийняття   цього   закону позитивно вплине на статус державного службовця, оскільки сьогодні потрібні зміни і доповнення до  інших  законів.  Потребує  змін  і пенсійне  законодавство,  і законодавство,  пов'язане із державною службою.  Воно сьогодні є недосконалим.  Я хочу знати  вашу  точку зору щодо цього.

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую за запитання. Це навіть не запитання, а ствердження.  Звичайно,  багато законів потребують змін і  держава потребує  прийняття  нових  законів.  Але ви говорите про державну службу в Україні  як  про  службу  взагалі.  Тут  же  йдеться  про відзначення  конкретного  службовця  за вагомий внесок у розбудову держави.  І це,  звичайно, не захист, це стимулювання його роботи. Це  ніяк  не  завадить внесенню змін до інших законів.  Присвоєння звання "Заслужений державний службовець України" - це один із  тих стимулів,  які потрібні кожній людині,  яка чесно працює на своєму робочому місці.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Як  казав   один   криворізький   державний службовець: читав я цей закон і гірко плакав. Щоб не продовжувати, я прошу передати слово депутату Роєнку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної партії України. Ви знаєте, мені   чомусь   стає   соромно.   Ми  прирівнюємося  до  державних службовців,  але якби я був державним  службовцем,  то  ніколи  не погодився  б,  щоб  мене  робили  заслуженим.  Тому  що ви знаєте, скільки навколо Закону про державну службу  розмов.  Я  вже  друге скликання  народний  депутат  по  округу,  і  на кожній зустрічі з виборцями люди просять: скасуйте цей закон, він не кореспондується з тим, як живуть люди.

     Але в  мене  інше  запитання.  Є  посадовий  оклад державного службовця,  а до нього додаються надбавки.  І це все десь у  п'ять разів  перевищує  посадовий оклад.  То чи не краще було б,  щоб ми скасували  всі  ті  надбавки,  а  замість  того  чітко  визначили: заробітна  плата  державного  службовця?  І  не  треба йому звання заслуженого.  Просто,  якщо  людина  заслужила,  нагороджувати  її орденами,  медалями  за те,  що вона добрий державний службовець і сумлінно виконує свою державну службу.

     Дякую.

     ГОРБУНОВА Л.М.  Дякую.  Я з вами згодна.  Дійсно, було б дуже добре,  щоб  заробітна плата була на такому рівні,  що не потрібно ніяких надбавок.  Але почесне звання - це моральний стимул. Тому я не  можу  сказати,  що  всі  не хочуть бути заслуженими державними службовцями України.  Кожна людина сама знає,  як вона працює і чи відповідає цьому званню, чи ні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Мусієнко.   Останнє запитання.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дуже дякую, Степане Богдановичу,  не  очікував.  У  мене запитання і до шановної Лідії Миколаївни,  і  до  вас,  Степане  Богдановичу.  Навіть   вчорашня дискусія  переконала  в  тому,  що  в  нас  усі проблеми вирішені: соціальні,  економічні,  політичні і таке інше.  Залишились тільки ті,  про які сьогодні говоримо.  Може, нам дати доручення і нашому Комітету з питань державного будівництва,  і Мінюсту  пройтися  по календарю і подивитися,  чи залишилася ще хоча б одна неділя,  яка не є днем працівників якоїсь галузі?

     І друге  запитання.  Чи  не  варто  нам  розпочати  прямо   з Президента  і ввести звання "Заслужений Президент",  ввести звання "Заслужений Голова Верховної Ради",  "Заслужений прокурор" - аж до заслуженого стоматолога, і на цьому поставимо крапку?

     ГОРБУНОВА Л.М.  Зрозуміло, що це не запитання, а репліка, яка даного законопроекту ніяким чином не стосується.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бокий. Ще є хвилина часу.

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний  доповідачу!  Я  зі зворушенням  вислухав  ваші  пропозиції про заслуженого державного службовця.  Але цього замало, треба запровадити і звання народного державного   службовця.   А  потім,  я  думаю,  що  треба  було  б запровадити  ще  звання  народного  і  заслуженого   корупціонера, заслуженої друкарки,  народної друкарки.  І давайте дійдемо так до народного або заслуженого золотаря.

     Розумієте, все це настільки смішно...  Про що ми  турбуємося? Про побудову держави чи щоб кожен носив побільше брязкалець?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Лідіє  Миколаївно,  ви  маєте  право  не відповідати.

     ГОРБУНОВА Л.М. Це ж не запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Лідіє  Миколаївно.  Прошу   вас   сідати. Шановні колеги! Я оголошую перерву на 30 хвилин.

     Після перерви  з  доповіддю  виступить  народний депутат Іван Васильович Діяк.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних  депутатів  до  залу.  Перерва завершилась.  Слово надається народному депутату Івану Васильовичу Діяку.  За ним буде виступати заступник міністра  оборони  України Стрельников Віктор Іванович.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановний Степане  Богдановичу!  Шановні  народні   депутати!   Нафтогазовий комплекс  України  -  одна із головних галузей промисловості нашої держави,   що   забезпечує   60   процентів   усіх   енергоносіїв. Нафтогазовий   комплекс   сьогодні   забезпечує  четверту  частину Державного  бюджету.   Ця   найбільша   в   Європі   після   Росії газотранспортна  система  забезпечує  93  проценти всіх експортних поставок російського газу до Європи.  Незважаючи на кризовий  стан економіки,  вона  не  зменшує  темпів виробництва.  Галузь успішно справляється з державними завданнями.  За перший квартал поточного року  план  видобутку  газу виконано на 107,5 процента.  Додатково видобуто 192 мільйони кубометрів газу,  665  тисяч  тонн  нафти  і конденсату.  Обсяг  бурових  робіт  по  бурінню  виконаний  на 118 процентів.  З 1999 року  ціна  на  природний  газ  для  населення, бюджетних організацій, комунальних послуг лишається незмінною.

     Газотранспортна система   становить   36   тисяч   кілометрів магістральних  газопроводів   і   135   тисяч   кілометрів   мереж газопостачання.  Від  розвалу  нашу енергетику,  яку охопила криза через відсутність вугілля і мазуту,  врятувала саме газова галузь. Не було жодного випадку зриву експортних поставок газу до Західної Європи і Туреччини.

     Незважаючи на тяжку економічну ситуацію,  протягом 1991- 2000 років   було  побудовано  і  введено  в  експлуатацію  5,1  тисячі кілометрів магістральних газопроводів і  газопроводів-відводів,  9 компресорних  цехів  загальною  потужністю  понад 400 мегават.  Це стосується як транзитних потужностей - газопроводів Торжок-Долина, Хуст-СатуМаре,  компресорної  станції  на  газопроводі  "Прогрес", компресорної станції "Орловка",  так і магістральних  газопроводів для   транспортування   газу   внутрішнім   споживачам,   а  саме: Таганрог-Маріуполь,   Донецьк-    Маріуполь,    Рокитне-Дубровиця, Краматорськ-Донецьк,                       СімферопольСевастополь, Джанкой-Феодосія-Керч,  Марківка-Краснодон;  газопроводів-відводів до 238 сільських населених пунктів.

     Поліпшення загальної    економічної   ситуації   за   рахунок відновлення  керівних  функцій  держави  в  системі  нафтогазового комплексу,  забезпечення  стабільного  і  перспективного  розвитку вітчизняних  підприємств  нафтогазового  комплексу   є   головними завданнями  держави.  Зрозуміло,  що  для  виконання  цих  завдань колективи підприємств нафтогазового комплексу потребують  уваги  з боку держави в питаннях не лише поліпшення фінансового стану,  а й морального заохочення.

     Враховуючи велике   значення   нафтогазового   комплексу    в економіці  України,  значний внесок працівників галузі у виконання завдань по видобутку нафти і газу та  з  метою  заохочення  їх  до високопродуктивної праці,  прошу вас, народні депутати, підтримати проект Закону України  про  внесення  змін  до  статті  10  Закону України  про  державні  нагороди,  в  якому пропонується статтю 10 доповнити абзацом такого змісту: "Заслужений працівник нафтової та газової промисловості України".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Народний депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція  Комуністичної партії України.  Шановний Іване Васильовичу!  А чи зможемо ми,  якщо все-таки буде прийнятий цей закон, відсікти при розробці положення чи механізму визначення тих, кому можна присвоювати це почесне звання, отих олігархів, які фактично ніякого відношення до нафти і газу не мають, але сьогодні володіють великими багатствами, нажитими на нафті і газі, і можуть за  гроші  купити звання "Заслужений працівник нафтової та газової промисловості України?"

     Дякую.

     ДІЯК І.В.  Дякую вам за запитання.  Я повинен сказати,  що  в положенні  визначено  певний  стаж  роботи,  тобто  скільки  років повинен   працівник   пропрацювати   у   нафтовій    чи    газовій промисловості.

     Щодо олігархів.  Я  повинен вам сказати,  що жоден олігарх не являвся  і  не  являється  працівником  ні  нафтової,  ні  газової промисловості.    Ніхто   з   працівників   нафтової   і   газової промисловості не є олігархами.  Олігархами стали ті люди,  які  не мали ніякого відношення до нафтової і газової промисловості.  Вони жодного дня не працювали у нафтовій і газовій промисловості, у них немає навіть відповідної освіти.  Тому я вважаю,  що це немислимо, тому що це буде порушенням закону.

     Дякую вам за запитання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Васильовичу.  Ви  зробили  сьогодні найважливішу  політичну заяву.  А оскільки ми домовились,  що буде одне запитання від народного депутата Роєнка, прошу вас сідати.

     Слово для  доповіді  надається  заступнику  міністра  оборони України   Стрельникову   Віктору  Івановичу.  За  ним  останній  з доповіддю буде виступати  народний  депутат  Анатолій  Никандрович Строгов.

     Вікторе Івановичу, якщо можете, доповідайте лаконічніше.

     СТРЕЛЬНИКОВ В.І.,   заступник   міністра  оборони  України  - командувач  ВійськовоПовітряних  Сил  України.  Шановний   Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Сьогодні в Україні існує 33 почесних звання згідно із Законом України  про  державні  нагороди України  від  16  березня  2000 року.  Серед них,  на жаль,  немає почесних   звань   "Заслужений   військовий   льотчик    України", "Заслужений штурман України".

     Україна історично  була  колискою авіації.  Багато років тому зародилась у нас школа вищого пілотажу. В Україні побудовані перші авіаційні заводи. У всьому світі знають літаки сімейства "Ан".

     Однією з  найважливіших складових системи державної безпеки є ВійськовоПовітряні Сили України - один з головних носіїв  бойового потенціалу Збройних Сил.

     Незважаючи на  існуючі  труднощі,  наші  авіатори спроможні і демонструють вищу майстерність на навчаннях  різного  призначення. Виступи  пілотажнодемонстраційних  підрозділів,  окремих льотчиків хотіли б бачити організатори багатьох авіашоу із зарубіжних країн. І  стабільно  перше  місце  на  найпрестижніших  авіаційних святах посідають  наші  льотчики.  Це  одна  з   традицій   нашої   школи майстерності  і  підтвердження  того,  що  у  нас є школа,  є кому навчати і є у кого начатись.

     Але хоч ми і маємо ці досягнення,  я повинен доповісти,  що в значній  мірі зниження бойового потенціалу ВійськовоПовітряних Сил спричиняється звільненням підготовленого  льотного  складу  з  лав Збройних  Сил  і  вкрай  низькими  можливостями з підготовки нових класних льотчиків і штурманів.

     За останні сім років звільнилося понад 3000 осіб льотного складу, 80 відсотків яких є фахівцями першого і другого класу.

     Не тільки в Україні,  а й у всьому  світі  професія  льотчика залишається   професією   підвищеного   ризику.   Але  відсутність перспективи професійного росту  внаслідок  скорочення  бюджету  на проведення   бойової   підготовки,  незаслужене  падіння  престижу льотної  професії,  низька  соціальна  захищеність  осіб  льотного складу,  75  відсотків  яких не мають власного житла,  є основними причинами їх звільнення.

     На підтримку  численних  звернень  військових  та   цивільних авіаторів    Міністерством   оборони   спільно   з   Міністерством транспорту,  Державним  комітетом  промислової  політики   України опрацьовано   і   подано   до   Верховної  Ради  законопроект  про встановлення почесних звань льотному складу України.

     Цей законопроект  упродовж  п'яти  років,   шановні   народні депутати, не раз погоджувався з усіма зацікавленими міністерствами і навіть був внесений на розгляд Верховної Ради  України  минулого скликання, але його не встигли розглянути.

     Встановлення почесних  звань  льотному  складу України матиме позитивні соціальні наслідки, у значній мірі буде сприяти підняттю престижу льотної професії і її ролі у забезпеченні високої бойової готовності авіації і безпеки польотів.

     Шановні народні   депутати!    Питання    про    встановлення вищезазначених почесних звань порушувалось не раз.  Його вирішення з нетерпінням чекають військові і цивільні  авіатори.  І  я  прошу вашої підтримки при розгляді цього законопроекту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу. Будуть запитання? Прошу записатися.

     Висвітіть на електронному табло  список  народних  депутатів, які  готові  задати  запитання заступнику міністра оборони України Стрельникову.

     Депутат Полюхович. За ним - депутат Сухий.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська  область).  Я  хотів  запитати  у  вас,  Вікторе Івановичу, ось про що. Коли сьогодні військові льотчики гинуть, на превеликий жаль,  у різних куточках світу, який може бути захист з боку нашої держави,  можливо,  законодавчий,  а можливо,  по лінії Міністерства оборони чи Міністерства закордонних справ,  коли вони укладають контракти і працюють в інших державах,  на інші держави, але як громадяни нашої держави?  Чи цим людям можуть присвоюватися ці почесні звання?

     Дякую.

     СТРЕЛЬНИКОВ В.І.   Я   хотів   би   сказати,   що    льотчики Військово-Повітряних   Сил   України   ніде  за  кордоном  України найманцями не працюють.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна вважати вашу відповідь вичерпною.

     Народний депутат Сухий.

     СУХИЙ Я.М.  Дякую.  Запоріжжя,  "Трудова  Україна".   Вікторе Івановичу,  як колишній заступник директора ВАТ "Мотор-Січ" я буду голосувати за ваш законопроект,  натискаючи дві кнопки. Але я хочу вас  ось  про  що  запитати.  Правда,  це  запитання вже ставилося народному  депутату  Біласу.  Чи  не  вважаєте  ви   за   доцільне встановити   почесне   звання  "Заслужений  льотчик  України"  або "Заслужений авіатор України" і присвоювати його і випробувачам,  і штурманам?

     СТРЕЛЬНИКОВ В.І.   Я  зрозумів.  Почесне  звання  "Заслужений військовий льотчик  України"  присвоюється  військовим  льотчикам, звання   "Заслужений   пілот   України"   -  цивільним  льотчикам. Випробувач - це окрема галузь.

     Тому взагалі це один знак,  тільки назви  різні  залежно  від того, кому присвоєно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Хочу  нагадати народному депутату Сухому, що голосувати,  натискаючи дві кнопки,  заборонено Конституцією  і відповідним  рішенням  Конституційного Суду.  Народний депутат має голосувати особисто.

     Народний депутат Роєнко.

     РОЄНКО В.Г.  Фракція Комуністичної  партії  України.  Вікторе Івановичу,  дійсно,  такі  звання потрібні.  Тому що до мене як до депутата минулого  скликання  і  вже  цього  скликання  зверталися військові льотчики Уманського гарнізону. Ви знаєте, там прекрасний аеродром  і  прекрасні  льотчики.  Дійсно,  треба   приймати   цей законопроект.

     Але в мене запитання іншого порядку.  Коли розробляється опис самого знака, який дається тому, кому присвоєно те чи інше почесне звання,   то   там   використовуються   певні   символи,  зокрема, використовується Малий Герб України (тризуб).  То це ж  нелогічно, ще немає Державного Герба,  є Малий Герб. То як ви вважаєте, чи не доцільно було б почекати,  поки не буде прийнято  Верховною  Радою Закон про Державний Герб, а потім уже розробляти проект нагрудного знака "Заслужений льотчик України" чи "Заслужений штурман України" або змінювати той знак, який є?

     Дякую.

     СТРЕЛЬНИКОВ В.І. Дякую. Щодо того, щоб почекати. Ми вже п'ять років ініціюємо це питання! Це перше.

     І друге.  Проект цього знака пройшов усі геральдичні комісії. І там нас виправляли.  Цей знак пройшов усі інстанції,  обумовлені законом. А далі - як вирішить Верховна Рада.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І на завершення -  запитання  народного  депутата Матвієнкова.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо.  Город Мариуполь, "Регионы Украины".  Уважаемый  Виктор  Иванович!  Я  с  глубоким  уважением отношусь к вашей профессии.  Действительно, это сложная профессия. В последнее время авиационная отрасль серьезно пострадала в  связи с отсутствием финансирования.  И на изготовление всех этих знаков, казалось  бы,  что  это  мелочи,  но  придется  в  бюджете  искать определенные   средства.   Я  не  хочу  умалять  достоинства  этих действительно заслуженных людей.  Но не кажется ли вам,  что лучше было  бы  сегодня  эти  средства направить на подготовку молодежи. Ведь  те  люди,  которые  сегодня  заканчивают   летное   училище, абсолютно не налетали того количества часов, которое предусмотрено нормативами.  Может,  направить эти деньги на то,  чтобы  им  дать какие-то основы мастерства?  Этих людей, которые уходят на пенсию, понятно,  что они заслуженные,  поощрять за счет  каких-то  других средств,  исходя из того, что есть у нас "почесні звання України", а эти деньги направить на подготовку,  так сказать,  подрастающего поколения.

     Спасибо.

     СТРЕЛЬНИКОВ В.І.  Спасибо. Я хочу сказать, что после принятия такого закона,  когда  в  авиации  появятся  заслуженные  летчики, штурманы,  испытатели,  видимо,  они тоже будут влиять на развитие авиации в Украине. Мы посчитали, и есть экономические расчеты. Это всего  30  тысяч  гривень.  Этого  не  хватит  даже  один  раз  на истребителе  слетать.  Но  если  будет  такой  отряд   заслуженных летчиков,  штурманов  и  испытателей,  они  уменьшат  проблемы для авиации Украины.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе Івановичу.  Ви вичерпали  час  на свою доповідь. Прошу вас сідати.

     Слово для   доповіді  надається  народному  депутату  України Анатолію Никандровичу Строгову.  Прошу,  Анатолію Никандровичу, на трибуну.

     СТРОГОВ А.Н.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  К  сожалению,  я  не  смог задать вопросы Виктору Ивановичу,  но считаю,  что название предложенного проекта закона не соответствует его содержанию. И нужно перед голосованием изменить название этого проекта закона,  прислушаться к заключению Главного юридического управления Аппарата Верховной Рады и назвать его "проект Закону про внесення змін до статті 10  Закону  України про державні нагороди щодо встановлення почесних звань України, що присвоюються особам, які працюють у галузі авіації".

     Кроме того,  в этом законопроекте нужно  исключить  последний абзац, потому что он четко прописан в том законопроекте, который я сейчас вам предложу.

     Вашему вниманию представляется проект Закона об  установлении почетных  званий  летному составу Украины.  Вопрос о введении этих почетных званий бродит по бюрократическим коридорам Верховной Рады более  четырех  лет.  Данный  проект  был  зарегистрирован 6 марта прошлого года и только сегодня, через год, наконец-то попал в этот зал.

     Данный проект  закона  согласован  со всеми заинтересованными министерствами,  ведомствами,  получил   одобрение   в   комитетах Верховной  Рады,  Главном  юридическом и Главном научно-экспертном управлениях Аппарата Верховной Рады.  Проект закона  устанавливает для  летного состава те почетные звания,  о которых говорил Виктор Иванович,  вводит повышение должностных  окладов  для  летчиков  и штурманов,  которым присваивается почетное звание, на 20 процентов и распространяет его действие на тех лиц,  которым было  присвоено звание  "Заслуженный  летчик(штурман)  СССР".  Также  законопроект обязует правительство в двухмесячный срок  утвердить  Положение  о почетных  званиях  летного  состава  Украины и описание нагрудного знака  и  подать  Верховной  Раде   предложения   для   приведения законодательных актов Украины в соответствие с этим законом.

     Для облегчения   работы   правительства   к   проекту  закона прилагаются проект Положения о почетных  званиях  летного  состава Украины.  Рисунки и описание нагрудных знаков также согласованы со всеми заинтересованными организациями и министерствами.

     Однако Министерство экономики Украины,  в  целом  поддерживая этот проект, возражает против 20-процентной надбавки к должностным окладам заслуженных летчиков и штурманов  и  предлагает  сократить эту цифру до 15 процентов. Дрогнуло под его нажимом и Министерство обороны,  ранее само предлагавшее 20-процентную надбавку. А теперь оно согласно с Минэкономики.  На поводу у этих министерств идти ни в коем случае нельзя,  так  как  положение  этого  проекта  закона распространяется  на  заслуженных летчиков и штурманов СССР,  а им ранее полагалась надбавка в 20 процентов,  тем более что речь идет практически о смехотворной сумме.

     Считаю, что   этот  законопроект  должен  быть  поставлен  на голосование в пакете с только  что  рассмотренным  законопроектом, предложенным Виктором Ивановичем.

     В заключение хочу обратиться к руководству Верховной Рады,  к секретариату, к тем, кто будет составлять повестку дня на четверг: включите  этот законопроект на рассмотрение в первой половине дня, а не ставьте на конец  рабочего  дня,  иначе  мы  опять  "запустим дурочку" по кругу на очередные четыре года.

     Очень бы хотелось, чтобы в год 10-летия независимости Украины у нас появились первые заслуженные  летчики  и  штурманы  Украины. Поэтому  предлагаю  оба  законопроекта  принять в четверг в первом чтении и в целом как закон. Времени у нас осталось в обрез.

     Благодарю за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Никандровичу. Чи будуть запитання до Анатолія Никандровича? Прошу записатися.

     Висвітіть на  табло  список  народних  депутатів,  які готові задати запитання.

     Депутат Мусієнко. За ним - депутат Роєнко.

     МУСІЄНКО І.М.  Спасибо.  Уважаемый Анатолий  Никандрович!  Мы будем голосовать и за ваш законопроект, и за законопроект, который докладывал  здесь  заместитель  министра  Виктор  Иванович.  Но  я все-таки  хочу задать два вопроса.  В докладе заместителя министра говорилось о том,  что свыше  3000  работников  авиации  вынуждены сегодня   оставлять  эту  работу.  Использовали  ли  мы  все  наши законодательные возможности для  того,  чтобы  социально  защитить этих людей?

     И вопрос   второй.  Мы  с  вами  (по  крайней  мере  те,  кто непосредственно  с  авиацией  не  связан)  из   средств   массовой информации  знаем  о  ситуации,  которая  сложилась в единственном военном училище летчиков.  Там 3 или 5 человек остаются, остальным не могут дать работу, потому что они не летают. Использовали ли мы все наши законодательные возможности для того,  чтобы повлиять  на решение  этой  проблемы,  или осталась единственная проблема - вот эти звания? Очень прошу ответить.

     СТРОГОВ А.Н.  К сожалению,  эти проблемы к  званиям  никакого отношения не имеют.

     Более 3000 летчиков оставляют свою профессию потому,  что мы, когда утверждали бюджет,  не выделили денег на горючее  для  того, чтобы осуществлялись полеты в нашей авиации.

     За 2000  год  каждый  летчик  ВВС  Украины  в среднем налетал полтора часа.  Есть огромный отряд летного состава,  который после окончания  училища  в течение трех лет не сделал ни одного полета. Летчики уходят, и в этом виноваты прежде всего мы.

     А о положении в Харьковском военном  авиационном  училище  мы узнали  в  нашем  комитете очень поздно.  И практически сейчас уже сделать ничего нельзя.

     И еще.  К сожалению, это старая болезнь Харьковского училища. Я  сам  заканчивал  это  училище и ждал выпуска четыре года вместо положенных двух,  выполнив три программы на самолете Як-11, потому что  в  течение  трех  лет училище не делало выпуска тех,  кто был подготовлен летать на самолетах Миг15.  Это старая болезнь.  Нужно было не Чугуевское училище разгонять, а Харьковское.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Роєнко.  За  ним  -  народний депутат Білас.

     РОЄНКО В.Г.  Анатолію Никандровичу!  Віктор  Іванович  не  до кінця  зрозумів:  я за те,  щоб прийняти цей проект закону,  бо до мене надходять  звернення  вже  протягом  двох  скликань.  Я  свої пропозиції  направляв до Кабінету Міністрів.  До речі,  я згоден з вашою пропозицією,  що саме ваш варіант законопроекту треба було б прийняти.

     Але я знову ставлю вам те запитання,  що і Віктору Івановичу,

- про символи,  які будуть на  знакові.  Можна  ж  уникнути  цього питання, щоб швидше прийняти закон і потім відповідне положення. І все стане на свої місця.

     Бо через ту символіку можна буде змінювати ще сто разів. . Як ви ставитеся до того, щоб поки уникнути цього?

     СТРОГОВ А.Н.   Отвечаю   на   ваш   вопрос.   Почему   вы  не возмущаетесь, что на всех пуговицах мундиров, начиная от солдата и до  генерала,  -  тризуб?  Почему вы не возмущаетесь,  что на всех государственных печатях тризуб?  Почему вы,  в  конце  концов,  не возмущаетесь,   что  у  нас  в  Верховной  Раде  висит  тризуб,  и придираетесь  к   значку   заслуженного   летчика?   Нелогично   и несерьезно!

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершить  процедуру  запитань  народний  депутат Білас.

     БІЛАС І.Г.  Щиро  дякую.  Шановний   Анатолію   Никандровичу! Спасибі вам,  що ви внесли цей законопроект і підтримуєте.  У мене два питання.

     Перше. Очевидно і логічно,  що дія цього  закону  після  його прийняття буде розповсюджуватися і на льотчиківспортсменів.  У нас в  Україні  залишилося  найбільше  порівняно  з  іншими  колишніми республіками Радянського Союзу заслужених майстрів спорту з вищого пілотажу - 16. Вони захищали честь колишнього Радянського Союзу на міжнародній арені.

     І друге  питання.  Шановний Анатолію Никандровичу!  Ви чудово розумієте,  що льотчика,  який налітав півтори  години,  абсолютно неможливо  навіть  поставити в стрій після місячної перерви.  Я не кажу  вже  про  те,  що  після  десяти  днів   перерви   необхідно здійснювати  контрольні  польоти.  Так чи не є логічним (ви - член Комітету з питань національної безпеки і  оборони,  я  це  питання порушував  неодноразово)  створити  сьогодні  в Україні один центр льотної майстерності і зосередити в ньому всі матеріальні резерви, щоб льотчики літали?  Бо бойові частини, які сьогодні є, не можуть виконувати поставлені завдання.

     Дякую.

     СТРОГОВ А.Н.  На счет летчиковспортсменов.  Я считаю,  что  у всех  спортсменов  есть  одно  самое  высокое звание -"Заслуженный мастер спорта".  Так что давайте не путать летчиков-спортсменов  с военными  летчиками,  с  гражданскими  летчиками.  Это  мое личное мнение.

     На счет единого центра. ВоенноВоздушные Силы этим занимаются. Они  собирают  на  одном аэродроме молодых летчиков,  собирают там все,  что есть, по крохам, в том числе горючее, и пытаются дать им возможность налетать хоть сколькото часов.  Но,  к сожалению, наше правительство палец о палец не ударило для того,  чтобы обеспечить авиацию горючим.  Мы задавали вопрос вице-премьеру вчера у себя во фракции:    что    правительство    сделало    для     обеспечения обороноспособности страны?  Ничего, к сожалению. Так что мой ответ такой.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Анатолію Никандровичу. Ваш час вичерпано. Прошу сідати.  Слово для співдоповіді надається народному депутату Володимиру Миколайовичу Моісеєнку,  голові підкомітету Комітету  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые коллеги!  Вы смогли ознакомиться с документами,  которые были   подготовлены   для   рассмотрения   этого  вопроса.  Вопрос действительно имеет долгую историю. Связано это в первую очередь с принятием Закона "про державні нагороди", его неконституционностью и последующим внесением изменений, о которых сегодня идет речь.

     Комитет Верховного  Совета   по   вопросам   государственного строительства  21  февраля  2001  года  рассмотрел  представленные законопроекты в окончательном варианте и вынес следующее решение.

     Комитет рекомендует  Верховному   Совету   внести   следующие изменения в Закон "про державні нагороди України".

     Мы поддерживаем   то,   что   должны   быть   внесены  звания "Заслужений  військовий  льотчик  України",  "Заслужений   штурман України",  "Заслужений  льотчик-випробувач  України",  "Заслужений пілот України", "Заслужений штурман-випробувач України".

     Но здесь   возникают   вопросы,   потому   что    есть    два законопроекта. Законопроект, внесенный Кабинетом Министров, на наш взгляд,  более правильно отражает сформулированные задачи, так как выписан после долгих обсуждений и учитывает замечания, высказанные на заседании комитета.

     К сожалению, Анатолий Никандрович Строгов не присутствовал на заседаниях подкомитета и комитета, и мы не знали его позицию. Наша позиция заключалась в том,  что мы не могли себе представить,  что человек,  прошедший  такой путь,  как Анатолий Никандрович,  может внести такое описание и такие образцы  тех  знаков,  которые  были предложены. После сегодняшнего выступления этот вопрос снят, и нам все стало понятно с позицией Анатолия Никандровича.

     Но мне осталось  непонятным,  как  заслуженный  летчик  СССР, который  воевал против бандеровцев во время войны,  будет надевать этот бандеровский значок на грудь после того,  как получит  его  в соответствии  с  решением как заслуженный летчик Украины.  Мне это просто непонятно.

     Я говорил  об  этом  со  старшими   товарищами.   Вот   Федор Михайлович  Абрамов  не даст соврать,  я разговаривал с ним на эту тему,   чтобы   он   по-товарищески   переговорил   с    Анатолием Никандровичем.  Но,  к  сожалению,  мы  сегодня  выслушали позицию автора.

     Уважаемые товарищи!  Невзирая  на   описание,   невзирая   на символы,  невзирая на то, что это внесет раскол в ряды летчиков (я об этом говорю сразу,  потому что найдутся  люди,  которые  просто откажутся  получать эти значки),  невзирая на все это,  мы с точки зрения закона выполняем функцию как комитет и говорим о  том,  что проект  закона,  который  сегодня  внесен Кабинетом Министров и не дает изображения значка,  поскольку согласно  статье  Закона  "про державні  нагороди"  изготавливать  - это уже функция не Верховной Рады,  а Кабинета Министров,  на наш взгляд,  более  соответствует сегодняшнему правовому полю.

     Что касается    документа,    где    предлагается   утвердить Государственную премию имени Александра Довженко, то этот документ не вызвал никаких сомнений. Комитет единодушно поддержал его.

     В то   же  время  возникли  серьезные  вопросы,  обусловившие "відхилення"  целого  ряда  законопроектов.  Например,   документ, внесенный Бандуркой и Бессмертным,  касающийся дополнения статьи 8 Закона "про державні  нагороди",  был  "відхилений",  так  как  на сегодняшний   момент   то,   за   что  предложено  представлять  к награждению медалью "За відзнаку в охороні громадського  порядку", полностью  отражено  в этой же статье закона,  где устанавливаются медали "За військову службу Україні"  и  "За  бездоганну  службу". Чтобы  не  плодить лишние награды,  комитет предлагает "відхилити" этот законопроект.

     Что касается звания "Заслужений працівник нафтової та газової промисловості  України",  то  здесь  тоже  разошлись мнения.  Были долгие  обсуждения,  комитет  принял   решение   "відхилити"   это предложение.  Но  вы  знаете,  все-таки  выслушав  сегодня доклад, выслушав мнение работников этой отрасли,  я понимаю, что это более 150 тысяч человек,  которые имеют право на такое звание.  Я думаю, можно было бы рассмотреть еще раз этот законопроект  и  поддержать его.

     Что касается  проектов  о  высшей  награде  Украины  - ордене "Слава України" и медали "За виконання бойового наказу", внесенных Грабарем,  то здесь следует,  на наш взгляд,  обратить внимание на то,  что у нас уже установлена  высшая  награда  -  звание  "Герой Украины",   а   другая   награда,   которая  предложена  Грабарем, охватывается  установленными   медалями   "За   військову   службу Україні", "За бездоганну службу".

     И наиболее   сложный  вопрос,  который  рассматривался  и  не получил поддержки в комитете  (голоса  разделились  пополам),  это вопрос,  связанный со званием "Заслужений державний службовець". Я не  совсем  согласен  с  той  позицией,  что  все  государственные служащие   у  нас  такие  плохие.  Это  не  совсем  так.  Сомнения вызываются   одним:   у   преступного    государства    преступная государственная власть. Но даже в этой власти есть государственные служащие,  которые с честью работают на благо  народа  Украины.  К сожалению,  вряд ли они будут представлены к этой награде,  именно поэтому и разделились голоса.

     Спасибо. Если есть вопросы, пожалуйста.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Миколайовичу.   Чи   будуть запитання?  Три  депутати  хочуть  поставити  запитання.  Народний депутат Білас. За ним - депутат Абрамов. Потім - депутат Строгов.

     БІЛАС І.Г.  Дякую  щиро,  Степане   Богдановичу.   Володимире Миколайовичу,  скажіть,  будь ласка, я не можу ніяк зрозуміти, яке відношення має тризуб Володимира Великого,  який відомий ще  із  X століття,  до Степана Андрійовича Бандери, який боровся за Україну у XX столітті?

     І друге питання.  Я дякую вам за підтримку,  але  чому  ви  в комітеті  змішуєте,  як  на  мою думку (може,  я помиляюся),  такі нагороди, як медаль "За бездоганну службу" і медаль "За відзнаку в охороні  громадського  порядку"?  Медаль  "За  бездоганну  службу" встановлена Президентом України,  і вона дається за 10,  15  і  20 років   бездоганної  служби.  А  медаль  "За  відзнаку  в  охороні громадського порядку" дається не за вислугу років,  а за конкретні заслуги   в   охороні   громадського   порядку.   І   нею   можуть нагороджуватися,   як   я   доповідав,   не   тільки    працівники правоохоронних органів,  а й громадяни,  які відзначилися у справі охорони громадського порядку.

     Дякую.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Спасибо   за   вопросы.    Уважаемый    Иван Григорьевич!  Я вам отвечу очень просто. Многие летчики не захотят носить этот значок.  Не захотят носить этот значок, потому что они сегодня связывают желто-голубой флаг и трезуб с теми политическими силами,  которые разрушают Украину.  Кроме этого, само изображение сокола  тоже  не  совсем  свойственно  нашей геральдике,  и вы это прекрасно знаете.  Я понимаю,  что военные,  которые сегодня здесь докладывали,  народ  подчиненный,  они  не  политики,  их  дело  - выдержать правила геральдической науки. Но геральдическая наука не определяет политическое содержание той или иной награды или знака. Поэтому это наша с вами задача.

     И я еще раз хочу обратить ваше внимание на то,  что ветераны, которые заслуживают этой награды,  они вам очень просто ответят на ваш вопрос.  Хотя я понимаю,  что у вас есть свои взгляды,  вы  их отстаиваете   -  это  ваше  право.  Но  на  сегодня  ваши  взгляды поддержало  3  процента  народа  Украины,  и  они,  по-моему,  уже умирают.

     Что касается  второго  вопроса,  то после долгого обсуждения, которое   проходило   в   комитете,   учитывая   мнение   Главного научноэкспертного  управления  Аппарата  Верховной Рады,  учитывая мнение того же Бандурки,  который докладывал,  мнение Бессмертного как автора, учитывая мнение представителей Министерства внутренних дел,  которые присутствовали на заседании подкомитета,  мы сошлись на том,  что эта поправка полностью (я подчеркиваю,  специалистами это доказано) охватывается статьей 8,  где говорится:  "В  Україні встановлюються  такі медалі":  "За військову службу Україні" - для нагородження військовослужбовців Збройних Сил та інших  військових формувань,  утворених відповідно до законів Україні, інших осіб за мужність і відвагу,  самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України";  "За бездоганну службу" І,  ІІ,  ІІІ ступеня - для нагородження осіб ... рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ,  внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України,  Служби безпеки України,  Прикордонних військ  України... які досягли високих показників у бойовій і професійній підготовці, є взірцем вірності..." и так далее.

     Если говорить о награждении за выслугу лет,  то  этот  вопрос тоже обсуждался.  Но в комитете посчитали, что на сегодня все-таки будет правильнее,  если  люди  будут  отмечены  не  за  количество проработанных лет, а за количество их заслуг перед государством.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Миколайовичу. Народний депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо.  Коммунистическая   партия.   Владимир Николаевич,  я думаю,  что мы все глубоко убеждены в том,  что эти дополнения к закону обязательно будут приняты,  потому что  многие из   наших   товарищей   уже  налетали  десятки,  сотни  часов  на пассажирских самолетах.  Некоторые товарищи имеют опыт  парашютных прыжков и,  я думаю, имеют представление о том, что такое авиация, особенно авиация боевая.

     У меня в связи с этим вопрос. В чем причина того, что сегодня в  авиации  Украины практически не проводится подготовка летчика в сложных метеорологических условиях,  днем  и  ночью,  на  малых  и больших  высотах,  а  без  этого  летчика,  особенно  истребителя, невозможно подготовить?  Неужели причина только  в  том,  что  нет топлива? Как вы думаете?

     Спасибо.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Вы  знаете,  я поддерживаю ваше мнение.  Оно, правда,  не совсем касается предмета сегодняшнего разговора.  Я бы сказал  так,  что  летчики  наши тем не менее выполняют уникальные иногда задачи военные,  и не только военные,  и заслуживают  того, чтобы  иметь  моральное  поощрение и какое-то материальное.  Здесь говорилось о том, что это будет стоить 30 тысяч. Это действительно не такие большие деньги.

     Что же касается квалификации наших летчиков,  которая сегодня утрачивается изза того,  что летчики не летают, то я все-таки верю в  гениальность  наших людей,  которые умеют делать чудеса даже в, казалось бы,  совершенно  невозможных  условиях.  Вы  знаете,  это подтверждалось  неоднократно.  И  я  думаю,  что когда нужно будет поднять эскадрильи для того,  чтобы поставить зарвавшуюся, наглую, воровскую  власть  на  место,  то  летчики выполнят наказ народа и сделают это.  Когда это будет,  будет зависеть от нас с вами и  от того,  проекты  каких  законов  мы  вносим.  Если  будут вноситься документы,  в которых восхваляется история бандеровщины и тех, кто воевал  против  Советского  Союза,  то  это  одно.  А  если вместо желто-голубого знамени будет предложено  хотя  бы  знамя,  скажем, запорожских   казаков,   что   можно   было  сегодня  внести,  или георгиевскую ленту двухцветную Героев Советского Союза (вы знаете, о чем я говорю), то это было бы совсем другое.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Володимире   Миколайовичу.   І  завершує процедуру запитань народний депутат Строгов.

     СТРОГОВ А.Н.  У меня просто  два  уточнения.  Первое.  Проект значка  представлен  Военно-Воздушными Силами,  а решение,  какому быть  значку,  будет  принимать  правительство.  Поэтому  и  копья сегодня ломать нечего.

     И второе.  Не надо беспокоиться за заслуженных летчиков СССР. Никто у них значок отнимать не собирается, и новый значок они тоже не получат.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Спасибо,  Анатолий Никандрович. Беда только в том, что под этими описаниями везде стоит ваша личная подпись. И я думаю,  что  коммунисты  Львовщины дадут вам хорошую оценку за эти ваши действия.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Миколайовичу. Прошу вас сідати.

     Шановні колеги! Хочу нагадати, що відповідно до Регламенту ми маємо  на  розгляд  питання  45 хвилин.  Ми вичерпали вже половину наступного регламенту.

     Записалося на  виступи  4  народних  депутати   -   Стоженко, Марковська,  Журавський,  Чаговець.  Усі  наполягають на виступах? Усі. У мене немає права відмовити їм у цьому.

     Слово надається для виступу народному  депутату  Марковській. За   нею  буде  виступати  депутат  Журавський.  Потім  -  депутат Чаговець.

     Прошу, Ніно Степанівно.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги! Дійсно,  сьогодні,  можливо,  і  не  та  ситуація,  коли  потрібно розглядати  питання  про  заслужених  працівників  у  тій чи іншій галузі,  і Черненко,  задаючи питання,  правильно говорив,  що і в медицині  можна знайти дуже багато висококваліфікованих фахівців з кожної спеціальності, але не в цьому справа.

     Справа в  тому,  що  давати  звання  заслуженого   працівника державному службовцю, який сидить у теплому кабінеті, має харчі, і говорити,  що він сумлінно виконує  свої  обов'язки,  то  ви  мені вибачте,   це   аморально   на  сьогоднішній  день.  Тому  фракція соціалістів  не  підтримує   пропозицію   щодо   введення   звання "Заслужений державний службовець".

     Що ж  стосується  проекту  Закону  про  внесення доповнень до Закону України про державні нагороди, де пропонується встановлення таких почесних звань,  як "Заслужений військовий льотчик України", "Заслужений  військовий  штурман   України",   "Заслужений   пілот України",     "Заслужений     штурман     України",    "Заслужений льотчиквипробувач    України",    "Заслужений    штурманвипробувач України", то наша фракція цілком підтримує його.

     У минулому скликанні до мене звернулися льотчики з Вінницької льотної частини саме з цією пропозицією.  Але  майже  п'ять  років (тут правду говорили) цей законопроект ходить по різних кабінетах. Чому ці люди заслуговують на такі звання?  Тому що вони працюють з великою   шкодою   для  свого  здоров'я,  вони  переносять  великі навантаження на систему кровообігу,  тиск і так далі.  До  того  ж льотчики  -  це  еліта  у  військовій  службі  (я  не  хочу нікого образити). І тому ставлення до них повинне бути відповідним.

     Я і наша фракція вважаємо,  що ми  повинні  підтримувати  цих людей,  тому  що  на  сьогодні їх залишилося дуже мало.  І не їхня вина, що вони сьогодні не літають, це вина того уряду, який є.

     Прошу підтримати цей законопроект.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ніно   Степанівно.   Народний    депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Шановні колеги! На погляд депутатської групи "Регіони України",  пропозиція  заснувати  в  Україні  медаль  "За відзнаку в охороні громадського порядку" (це проект Закону України про внесення доповнень до Закону  України  про  державні  нагороди України   5305   народних   депутатів   Бандурки  і  Безсмертного) заслуговує на підтримку.

     Така державна  нагорода  потрібна,  вона   дасть   можливість додатково   стимулювати  і  заохочувати  до  охорони  громадського порядку  як  працівників   відповідних   правоохоронних   органів, насамперед міліції, так і простих громадян України.

     Цей законопроект  може  бути  прийнятий за основу.  Однак при підготовці його до другого читання варто було б звернути увагу  на окремі моменти.

     Зокрема, це стосується вживання у проекті терміна "працівники правоохоронних органів".  На  наш  погляд,  такий  термін  вживати недоцільно з огляду на те,  що в нашій країні існує повний перелік органів, які здійснюють функцію охорони громадського порядку. Таку функцію  виконують працівники міліції,  працівники органів охорони навколишнього природного середовища і органів  державної  пожежної охорони,  а також військовослужбовці Управління державної охорони, внутрішніх військ МВС України  та  Прикордонних  військ.  Тобто  в законі  можна  було б перелічити ці органи і таким чином виключити непотрібне в даній ситуації розширювальне тлумачення закону.

     А взагалі,  як уже  було  зазначено  вище,  законопроект  про внесення   доповнень  до  Закону  України  про  державні  нагороди України, авторами якого є народні депутати Бандурка і Безсмертний, на     думку    депутатської    групи    "Регіони    України"    і Християнсько-демократичної партії України, слід прийняти у першому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чаговець. Прошу на трибуну. Василю Миколайовичу,  у вас є щаслива можливість відстояти  законопроект, внесений народними депутатами.

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 180, Харківська область). Шановний Степане Богдановичу!   Шановні   колеги!   Незважаючи   на   вкрай   важке соціально-економічне  та  фінансове становище в нафтовій і газовій галузі,  дочірні компанії НАК "Нафтогаз України" усі минулі десять років  успішно  справляються  із завданнями щодо видобутку нафти і газу.  Виконуються показники і в цьому році.  Газовики і нафтовики докладають  максимум зусиль для виконання заходів,  спрямованих на стабілізацію та подальше збільшення обсягів видобутку нафти і газу за рахунок введення в експлуатацію нових родовищ як на суші, так і в межах шельфу Чорного і Азовського морів.

     Їх діяльність спрямована на концентрацію прибутку і залучення значних  кредитних  ресурсів  для  погашення  заборгованості перед бюджетом,  а  також  вирішення  проблем   стратегічного   розвитку нафтогазового комплексу.

     Я підтримую  зауваження народного депутата Роєнка до доповіді народного депутата  Діяка  Івана  Васильовича,  який  аргументував доцільність  введення  звання  "Заслужений  працівник  нафтової та газової промисловості України",  що мова тут не може  йти  ні  про ділерів,  ні  про працівників торгових домів,  ні про перекупщиків нафти  та  газу.  Мова  повинна  йти  про  справжніх   працівників промисловості,   яка   давно   працює,  на  якій  тримається  наша економіка.

     Зрозуміло, що для виконання таких  обсягів  роботи,  як  було сказано  в  доповіді  Івана  Васильовича,  колективи нафтогазового комплексу потребують особливої уваги з боку держави в питаннях  не лише покращення фінансового стану, а й морального заохочення.

     Мені, людині,    яка   довгий   час   працювала   в   газовій промисловості  України  робітником,  майстром,  керівником  різних підрозділів   по   облаштуванню   родовищ,  видобутку,  переробці, транспортуванні газу і газового  конденсату,  хотілося  б  просити вас,  шановні колеги народні депутати,  враховуючи велике значення нафтогазового  комплексу  для  економіки  України,  значний  вклад працівників  галузі у виконання завдань по видобутку нафти і газу, потребу  заохотити  їх  до  високопродуктивної  праці,  підтримати клопотання  про встановлення державної нагороди - почесного звання "Заслужений працівник нафтової та газової промисловості  України". Я   пропоную  підтримати  проект  закону,  з  яким  виступив  Іван Васильович Діяк.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Миколайовичу, за блискучий виступ.

     Шановні колеги!  Ми  завершили  розгляд   законопроектів   за номерами 5305,  5305-1,  5305-2, 5305-3, 5305-4, 5152. Голосування відбудеться завтра, нагадую, 19 квітня.

     --------------

     Шановні народні  депутати!  Оголошую  до  розгляду   наступне питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до Закону України про освіту (номери  4328-1  і  6215).  Доповідає  народний депутат  України  Беспалий  Борис  Якович.  Співдоповідає секретар Комітету з питань науки і освіти Станіслав Миколайович Ніколаєнко. Прошу, Борисе Яковичу.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП). "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Платна освіта уже довела певну свою поширеність.  Мільйони людей навчаються  платно. Поряд  з безоплатною платна освіта все одно залишиться,  хоча б як друга  вища  освіта.  Наприклад,  кому  б  із  держслужбовців   чи депутатів  завадила  ще  і  вища  юридична  освіта?  Тому проблеми платної освіти потребують грунтовного законодавчого врегулювання.

     Суть законопроекту 4328-1 я дозволю собі  нагадати,  тому  що він був внесений ще 15 червня минулого року. Пропонується у Законі України про освіту передбачити,  що плата за  навчання  може  бути підвищена не більш як один раз на календарний рік і не більше, ніж офіційний рівень інфляції за рік минулий.

     Кому не  знайома  така  типова  ситуація,  коли  на   початку навчання  оплата  одна,  скажімо,  200  гривень,  а наприклад,  на третьому курсі вона стає в кілька  разів  більшою,  скажімо,  1000 гривень.  Коли таке відбувається з оплатою, то після кількох років навчання люди потрапляють у цінову пастку і вимушені або припиняти навчання,  або непомірно платити.  Я переконаний, що при укладенні договору  про  навчання  людина   наперед   має   знати,   скільки коштуватиме їй повний курс.

     Отже, даний  законопроект  спрямований  на припинення цінової вакханалії. І це вже є достатнім аргументом для його прийняття.

     Другий аргумент.  Зараз на освітянській ниві поширений  такий фокус.  Отримавши ліцензію,  деякі спритники не створюють серйозні навчальні заклади,  а організують навчальний процес хіба що  не  в сараї, заманюють людей низькою початковою платою, демпінгують. Для першокурсників оплата штучно занижується,  і це забезпечує  набір. Наприклад,  людина не хоче йти в армію, або хтось не вступив, куди хотів,  і  ладний  вже  приткнутися  не  обов'язково  в   солідний навчальний   заклад.   Обставини   можуть  бути  різними.  Але  що відбувається далі?  На наступних курсах оплата різко підвищується, і  старшокурсники  змушені  розплачуватися  за низькі ціни першого курсу. Тобто в сумі людина все одно оплачує більше.

     Запропонований проект   покладе   край    діяльності    таких комбінаторів на освітянській ниві, і без гри у таку цінову рулетку навколоосвітянські,  даруйте,  "Роги та копита" просто щезнуть.  А сьогодні  є  багато так званих навчальних закладів,  які просто на цьому паразитують.  Це є другий самодостатній аргумент  для  того, щоб даний законопроект прийняти.

     Третє. Від  прийняття  даного  проекту  виграють всі серйозні вузи,  адже   зараз   недобросовісною   конкуренцією   комбінатори переманюють від них не тільки здібних абітурієнтів,  але й сильних викладачів.  Справа в тому, що сьогодні серйозний вуз чималі кошти витрачає на розвиток навчальної бази. Для державних вузів існує ще і обмеження на заробітну плату викладачам.  А такі  спритники  всі кошти направляють на оплату праці, і виходить, що вони переманюють ще і викладачів.  Тому,  думаю, що серйозні навчальні заклади всіх форм власності від прийняття закону також виграють.

     Наступне. Проект не втручається у ціноутворення.  Будь ласка, встановлюйте початкову  ціну  за  навчання  хоч  мільйон  гривень. Подивимось  просто,  хто до вас піде.  Пропонується лише припинити абсолютно недобросовісну конкуренцію,  штучне заниження початкової ціни  з  наступним  її  злетом.  Тому цей проект є цілком в рамках чинного законодавства.

     Чому пропонуються  зміни  до  Закону  про   освіту,   а   не, наприклад, до Закону про вищу освіту? Зміни пропонуються до Закону про освіту тому,  що регулює  він  загальноосвітні  питання,  адже платною  є  не  тільки вища освіта,  є платна і шкільна освіта,  і дошкільна,  і  позашкільна,  і  ці  зміни  встановлюють   загальні обмеження для всіх видів освітніх закладів. Хоча я не виключаю, що в  окремих  законах  про  вищу  освіту  можуть  бути  свої   певні особливості.

     Наступне дискусійне  питання.  Чому  не  фіксується ціна,  як дехто пропонує,  зокрема із членів  комітету,  а  дозволяється  її індексувати  раз  на  рік  відповідно  до рівня інфляції?  Тут два аргументи.  Хоча,  я думаю, в другому читанні ми маємо визначитись остаточно.  По-перше, індексація плати за навчання - це індексація заробітної плати викладачів.  Пригадайте,  як 2 роки  тому  чи  не кожен виступ тут,  у Верховній Раді,  починався зі слів:  вчителі, лікарі не отримують заробітну плату.  Якраз  індексація  плати  за навчання - це є індексація заробітної плати.  І по-друге,  давайте поставимо себе  на  місце  керівників  навчальних  закладів.  Якщо заборонити підвищувати оплату відповідно до рівня інфляції,  то що буде?  Просто цей індекс інфляції  буде  закладатися  в  початкову ціну.  От,  наприклад,  я прорахую, що повинен встановити ціну 100 гривень.  Але я врахую  інфляцію  на  4  роки  і  встановлю  ціну, наприклад, удвічі більшу. Тому індексація все одно буде закладена, але це  буде  зроблено  вже  не  економічним,  а  адміністративним методом.  Це буде адміністративне регулювання, хоча це питання, ще раз повторюю, дискусійне.

     У цілому ж профільний комітет проект підтримав, хоча до нього є певні зауваження,  з якими я, до речі, погоджуюся. Про це скаже, я думаю,  доповідач від комітету.  А я в  межах  свого  регламенту хотів  кілька  слів  сказати ще про другий законопроект за номером 6615. Він є у порядку денному.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер 6215.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Вибачаюсь,  6215.  Тут   суть   ще   простіша. Пропонується  заборонити  встановлювати  окрему  плату за повторне складання заліків та екзаменів,  які  є  обов'язковими  згідно  із затвердженими навчальними планами,  адже планові навчальні послуги вже оплачені чи з Державного бюджету,  чи з місцевого бюджету,  чи юридичними, чи фізичними особами. Двічі беруться гроші за те саме! Це повністю абсурдна  логіка!  Але,  на  превеликий  жаль,  це  ще подекуди практикується і, крім усього, породжує недовіру студентів до викладачів,  тому що в них може закрастися  така  думка:  "Мені навмисно  поставили  двійку,  щоб  потім на перездачі ще на мені й заробити".

     Я хочу підкреслити,  що в  даному  разі  йдеться  тільки  про обов'язкові  форми  навчання,  які  є  в навчальних планах.  Якщо, наприклад,  школа чи  інший  навчальний  заклад  у  вихідний  день організує   платне   навчання  у  комп'ютерному  класі  чи  платне відвідування басейну,  це додаткова послуга, це нормально, тому що ми  повинні  дати можливість школам,  які у нас недофінансовуються (ми спеціально цьому присвятили один із Днів уряду і з'ясували, що в нас стан з фінансуванням освіти ще ненормальний), заробляти, але тільки не на тому,  що входить до обов'язкової програми  навчання. Тому я думаю, що даний законопроект також має бути підтриманий. До речі, це рекомендує зробити профільний комітет. На цьому я обмежив би свою доповідь і з готовністю відповів би на ваші запитання.

     Спасибі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Яковичу,  за ваш високопрофесійний виступ. Є запитання в народних депутатів? Прошу записатися.

     Покажіть на табло список народних депутатів.

     Народний депутат Глухівський. За ним - депутат Полюхович.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Ми насправді на  засіданні комітету розглядали законопроекти,  які пропонуються нам.  Ми їх концептуально схвалили,  але я хотів би поставити такі запитання.

     Потрібно навести  лад у порядку визначення плати за навчання. Хоч це є ринкова категорія,  яка визначається  грою  пропозиції  і попиту,  але  ми  тільки  будуємо  ринок і повинні стати на захист інтересів тих, хто хоче отримати освіту і мусить за це платити.

     Але в даному разі мова йде  про  двох  суб'єктів  -  фізичних осіб,  які  хочуть вчитися,  і юридичних осіб,  які надають платні послуги.  Чи в даному разі ми  не  надто  порушуємо  права  другої сторони?  Адже  в нас,  на жаль,  підвищується вартість,  скажімо, комунальних послуг,  енергоносіїв, і ми не кажемо, що треба тільки один  раз  на  рік  підвищувати  цю  плату.  А  якщо ця плата буде декілька разів на рік  підвищуватися,  то  чи  не  зазнає  якихось сильних  втрат  і  не  змушений  буде припинити освітню діяльність суб'єкт,  котрий надає послуги?  Що  з  цього  приводу  ви  можете сказати?

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую.  Мені  здається,  з  цим  проектом така унікальна ситуація,  яка на  користь  одночасно  і  студентам  (це зрозуміло,  тому що вони мають знати, скільки вони мають платити і що ніхто довільно  не  підніме  плату),  і  серйозним  вузам,  які створюють  серйозну навчальну базу і в яких відбивають і студентів (я вже казав про це), і викладачів.

     Я з цієї трибуни не можу займатися адресною рекламою,  але ми маємо  приклади,  коли  останнім часом створені серйозні вузи,  до яких абітурієнти йдуть вчитися за серйозні  гроші,  і  там  великі конкурси.  Серйозні вузи не постраждають,  тому що ми не обмежуємо початкову плату за навчання,  вони якраз  виграють  від  того,  що відпадуть  від  освіти  оці поліпи,  які на ній налипли і не дають нормально розвиватися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Полюхович.  За  ним   -депутат Абрамов.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П. Вінниччина, Український рух. Борисе Яковичу, я абсолютно підтримую ваш законопроект і дуже розумію його концепцію саме  в  тому,  що  ми повинні законодавчо встановити норму:  коли укладається угода про оплату навчання,  то принаймні рік  вона  не повинна мінятися.

     Якщо укладається  угода  на  весь  термін  навчання  (5 або 6 років,  а є такі учбові заклади,  де навчання триває 4 роки), то в цій  угоді  (ми  в  цьому  законопроекті  повинні  це передбачити) повинно бути обумовлено,  що в разі якихось інфляційних  процесів, чи  якоїсь  зміни кон'юнктури,  чи якогось більшого навантаження в навчанні, чи доступу до ширших знань повинна бути оплата.

     Ми маємо вакханалію.  У  своєму  окрузі  я  маю  неодноразові звернення  батьків,  коли терміни навчання переносяться або оплата змінюється.

     Поясніть ще раз,  будь ласка,  наскільки вашим законопроектом будуть  саме  застраховані студенти,  а в першу чергу їхні батьки, від того,  що плата за навчання кожного року учбовим закладом буде встановлюватися довільно і, як правило, в наростаючій величині?

     Дякую.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.    Дякую    за    запитання.    Довільно   буде встановлюватися,  як і зараз встановлюється,  початкова плата, яку знають абітурієнти, які вступають на перший курс.

     Але якщо  вже  встановили  один  раз оплату,  то далі вона не зможе підвищуватися,  тільки  відповідно  до  рівня  інфляції.  Це необхідний захист від інфляції,  бо всі ми пережили гіперінфляцію, і пропоновані зміни не повинні призвести до  того,  що  ми  просто можемо з водою вихлюпнути дитину. Ми не можемо допустити ситуації, коли навчальні заклади підуть з торбою  по  світу.  Щоб  захистити навчальні заклади, рівень інфляції має їм відшкодовуватися, але не більше того.  І це  буде  вигідно,  це  буде  прогнозовано  і  для студентів,  і  для  навчальних  закладів,  які  більш обгрунтовано будуть  встановлювати  початкову  ціну.  І  я  переконаний,  що  в серйозні  навчальні заклади конкурс від цього тільки збільшиться і склад абітурієнтів покращиться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Абрамов.    Останнє запитання.

     АБРАМОВ Ф.М.   Спасибо.  Коммунистическая  партия.  Уважаемый Борис Яковлевич!  Я практически полностью разделяю предлагаемые  в вашем проекте хорошие инициативы. Но есть два вопроса.

     Почему вы предоставляете право ректору один раз в календарном году менять плату за обучение студентов? Не лучше ли сразу на весь период заключить контракт со студентом? Это первый вопрос.

     Второй. Как  увязать  предлагаемые вами инициативы со статьей 53  Конституции   о   бесплатном   обучении   в   государственных, коммунальных учебных заведениях?

     Спасибо.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Дякую.   По-перше,  ніякий  ректор  не  зможе підвищувати плату довільно - не більше,  ніж на  офіційний  рівень інфляції.   Якщо  держава  визнає  рівень  інфляції,  скажімо,  15 відсотків,  то і вуз може підняти  плату  не  більше,  ніж  на  15 відсотків.  Це  необхідний  захист  для  тих самих викладачів,  не більше.  Але вуз може і не піднімати  плату,  якщо  він  стабільно працює.

     По-друге, я   думаю,  що  якщо  оплата  навчання  буде  не  в розстрочку,  а зразу,  то потім вона не може взагалі  змінюватися. Якщо  хтось  один  раз  уже  заплатив,  то  він не повинен платити повторно.  І тут я погоджуюся з вами і  комітетом:  у  цьому  разі оплата є фіксованою.

     Але якщо  людина  оплачувала порціями,  через рік,  то цілком логічно, що коли один рік вона платить, наприклад, 100 гривень, то наступного  року  вона  сплачує  ці  самі  100 гривень плюс рівень інфляції, інакше ми просто загубимо гарну ідею і у нас розвалиться фінансова база ряду вузів. Цього ми не можемо допустити.

     Тепер щодо  платного  і  безплатного  навчання.  Я,  як і ви, прихильник  того,  що  певний  освітній  мінімум  (і   зараз   він гарантований як загальна освіта) має здобуватися безоплатно.

     Що стосується  вищої  освіти.  Ми не можемо всім,  хто бажає, гарантувати вищу освіту.  Тому поряд з державним замовленням,  яке має  збільшуватися,  має бути безоплатне,  повинна існувати платна освіта, хоча б у тих випадках, погодьтеся, коли людина, наприклад, хоче  здобути  другу  юридичну освіту.  Чому держава за це повинна платити?  А ми знаємо,  що і юридична,  і  філологічна  освіта  не завадила б дуже багатьом серед керівництва.

     Тому платна  освіта  все  одно буде як додаткова форма освіти навіть за вашої схеми.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Борисе Яковичу, і бажаємо, щоб ваші мрії про юридичну освіту збулися. Прошу сідати.

     Слово для  співдоповіді надається секретарю Комітету з питань науки і освіти Станіславу Миколайовичу Ніколаєнку.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Дякую.  Комітет з питань науки  і  освіти  7 лютого  розглянув  проекти  законів  України  про внесення змін до Закону України про освіту, які тут представляв Борис Беспалий.

     Перш за все я хочу сказати,  що ця проблема  не  така  вже  й проста  і не зводиться до двох таких маленьких поправок щодо плати за повторну здачу іспитів і щодо суми плати за навчання,  оскільки ця  проблема  стосується  взагалі  долі  нашої освіти і перспектив нашої України.

     Справа в тому,  що  комерціалізація  навчання,  яка  сьогодні стимульована  нашою державною політикою,  призведе до того,  що ми знищимо нашу освіту, як і науку, тому що про цей процес я кажу, що його  можна порівняти з таким явищем у природі:  коли тампонуються джерела, а тоді питають, чому в річці немає води.

     Цією комерціалізацією освіти  ми  відсікаємо  значну  частину перспективних, розумних, толкових молодих людей, не даємо їм змоги реалізуватися, а потім намагаємося говорити, що ми поважаємо науку й освіту, що в нас буде науково-технічний прогрес тощо.

     Я хочу   сказати,   що   в  Законі  про  освіту  наш  комітет намагається знайти золоту середину між державним замовленням, коли оплачується навчання за рахунок бюджету,  і платним навчанням.  До речі,  я хочу  нагадати  всім  присутнім  у  залі,  що  стаття  53 Конституції  України  говорить  прямо,  що  навчання  в  державних навчальних закладах,  у тому числі і вищих, мусить бути за рахунок держави.  І тому ці поправки, звичайно, позитивні, якщо зважати на існуючу практику,  але якщо змоделювати їх  на  нашу  Конституцію, спроектувати,   то   побачимо,   що   вони   абсолютно  суперечать Конституції.

     Разом з тим  законодавче  врегулювання  питань,  порушених  у поданих   законопроектах,  все-таки,  ми  вважаємо,  є  потрібним, оскільки воно поліпшує нині існуючу ситуацію.  У даний час питання визначення плати за навчання регулюється Постановою Кабміну від 20 січня 1997  року  про  затвердження  переліку  платних  послуг  та Порядком  надання  платних послуг державними навчальними закладами від  27  жовтня  1997  року,  затвердженим  Міністерством   освіти України, Мінфіном і Міністерством економіки.

     Незважаючи на    нормативно-правове    врегулювання    питань визначення  обсягу  платних  освітніх   послуг   у   державних   і комунальних  навчальних  закладах,  на  практиці  ми бачимо,  що є тенденції довільного і  неконтрольованого  встановлення  та  зміни плати   за  навчання  (про  це  Борис  Беспалий  сказав),  надання додаткових освітніх послуг,  повторну здачу іспитів,  користування бібліотекою,  скажімо,  лінгафонними кабінетами, Інтернетом і таке інше.

     Окремі навчальні заклади визначають стабільну  ціну  на  весь період навчання, інші збільшують відповідно до зміни курсу гривні. І я як народний депутат отримую сотні листів (особливо  багато  їх надходило,  коли скакав курс долара),  в яких говориться, що плата була одна, а зараз удвічі, утричі збільшилася.

     На нашу  думку,   автор   законопроекту   пропонує   все-таки правильний,  але  дещо механічний підхід до розв'язання зазначених проблем.  Принцип визначення розміру плати  за  навчання,  надання додаткових  освітніх послуг,  і Борис Беспалий визнав це,  не може бути   однаковим   для   навчальних    закладів    різних    типів підпорядкування і форм власності. Він має бути диференційованим.

     Доцільно передбачити  також  систему  соціального захисту для дітей-сиріт та дітей,  які  позбавлені  батьківського  піклування, обдарованої, талановитої молоді.

     Принципи плати  за  навчання не можуть бути однаковими.  Слід встановити диференційовану плату  за  підготовку  абітурієнтів  за дистанційною, денною, заочною й іншими формами навчання.

     Не може  бути  однакова плата за освітні послуги в державних, комунальних  і  приватних  навчальних  закладах,  оскільки  засади фінансування зазначених навчальних закладів суттєво відрізняються.

     Доцільно також врахувати, що плата за надання освітніх послуг під  час  усього  періоду  навчання  не  може  змінюватися.  Борис Беспалий пропонує - раз на рік, наш комітет пропонує взагалі її не змінювати.  Оскільки заробітна плата в нас сьогодні не змінюється, то як ми можемо змінювати плату за навчання?

     Що стосується   взагалі   цих   законопроектів.  Наш  комітет пропонує  все-таки  прийняти  їх  у   першому   читанні,   а   при доопрацюванні  ми  конкретно  внесемо  ці поправки в закони прямої дії:  про  вищу  освіту,  про   загальну   середню   освіту,   про профтехосвіту.

     А вихід взагалі бачиться такий: нам потрібно збільшити частку державного замовлення,  довести її до 180 і більше студентів на 10 тисяч населення,  100 тисяч - у технікумах,  щоб ми мали 1 мільйон 400 тисяч - 1 мільйон 500 тисяч студентів (це на рівні 1991 року), а вже хто хоче навчатися в суперпрестижних вузах,  хай навчається. І державі потрібно фінансувати вузи,  а не змушувати вузи обдирати дітей, останнє знімати.

     Тому я звертаюся сьогодні і до більшості: давайте приймати такий бюджет,  щоб не здирати останню  сорочку  з наших дітей.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Миколайовичу.

     На запитання запишіться, будь ласка.

     Народний депутат Пасечна. За нею - депутат Марковська.

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Голова підкомітету з базової освіти.  Шановний Станіславе Миколайовичу!  Я  перед  вами вибачаюсь,  бо  хочу звернутися до головного доповідача Беспалого. Він  казав,  що  неможливо,  щоб  держава   сьогодні   гарантувала отримання безплатної освіти.  Я хочу йому нагадати,  що, мабуть, і він,  і всі присутні в цьому залі при  Радянській  владі  отримали безкоштовну (і не одну, а декілька) освіту. Це перше.

     Друге. Я  хотіла  б  вам  поставити  таке  запитання.  Чи  не вважаєте ви,  що було б,  мабуть,  абсолютно логічним,  якби ми ці зміни  до  основного  Закону  про освіту внесли тоді,  коли будемо приймати закони  прямої  дії?  Адже  всі  в  залі  знають,  що  ми закінчуємо   напрацьовувати  закони  прямої  дії  відносно  галузі освіти,  і тоді треба буде внести одноразово всі ці зміни. Бо якщо ми будемо зараз змінювати все похапцем, то ми не зробимо нормальне діло, а навпаки.

     Дякую.

     НІКОЛАЄНКО С.М. Шановна Людмило Яківно! Я погоджуюся з першим вашим міркуванням.

     Що стосується запитання, яке безпосередньо стосується мене як доповідача.  Логіка,  звичайно,  у вашому запитанні є. Разом з тим комітет  усе-таки  вирішив  прийняти  в  першому  читанні і піти в принципі  за  вашою  логікою.  Якщо,  скажімо,  буде   блокуватися прийняття  законів  прямої  дії,  то  прийняття  в першому читанні законопроектів буде стимулювати  Кабінет  Міністрів  реагувати  на рівні   своїх   документів  і  вирішувати  питання  у  відповідних постановах.

     Я думаю,  що тут не буде великої  шкоди,  якщо  ми  навіть  і приймемо ці законопроекти у першому читанні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Миколайовичу.

     Народний депутат Марковська. За нею - депутат Сахно.

     МАРКОВСЬКА Н.С.   Фракція  соціалістів.  Шановний  Станіславе Миколайовичу!  Фракція соціалістів  повністю  підтримує  висновок, який  зробив  комітет  щодо  поправок  до  Закону про освіту.  Але скажіть мені,  будь  ласка,  який  відсоток  на  сьогодні  складає державне замовлення і який відсоток складає платне навчання? І хто вчиться за платним замовленням?  Хто може здобувати  таку  освіту? Якби  сьогодні Шевченко народився,  чи зміг би він платити за своє навчання?

     НІКОЛАЄНКО С.М. Шановна Ніно Степанівно! Я вважаю, що фракція соціалістів  не помилилася в оцінці висновку нашого комітету.  І я вам скажу прямо:  якби Шевченко сьогодні народився, то він лишився б просто рядовим селянином і ніколи не став би тим поетом.

     Що стосується  співвідношення  між  державним  замовленням  і платним навчанням,  то,  наскільки я володію цифрами, ситуація, що стосується  вузів  по  лінії Міністерства освіти,  приблизно така: державне замовлення - 48 відсотків, платне навчання - приблизно 52 відсотки.  Тут  присутній шановний Михайло Филимонович,  заступник міністра. Михайле Филимоновичу, я десь близько кажу, так? Але якщо додати  навчальні  заклади  системи Міністерства внутрішніх справ, Мінагропрому,  Міністерства охорони  здоров'я,  то  ситуація  дещо зміниться.  Найгіршою ситуація з цими показниками є в Міністерстві охорони  здоров'я,  дещо  погіршилася  вона  і   в   Мінагропромі. Міносвіти,  потрібно  віддати  належне,  хоч  не знижує державного замовлення.   А   Мінекономіки   категорично   зменшує    державне замовлення.  Тому  наш комітет планує буквально в цьому місяці,  а може,  на  початку  наступного  розглянути  це  питання,  щоб   не допустити  скорочення державного замовлення,  а навпаки,  щоб воно зростало по висхідній і щоб Шевченко,  Франко  ставали  тими...  Я думаю, що і Марковська стала доктором наук тільки завдяки тому, що була Радянська влада і навчання було безкоштовним.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно. І завершуємо.

     САХНО Ю.П.  "Яблуко".  Шановний пане Станіславе!  Мене  дивує питання  стосовно державного замовлення і такого іншого,  тобто ви весь час відходите від обговорення того,  що дійсно треба  платити за  навчання,  скажімо,  у  приватному закладі чи закладі змішаної форми власності, переводите обговорення на зовсім інші питання. Ви ж  досвідчена  людина,  ви  ж  організатор,  свого  часу працювали директором,  наскільки я знаю,  середніх навчальних закладів. Ви ж прекрасно знаєте, що для того, щоб організувати навчальний процес, для того, щоб дітей учити, потрібні не тільки вчителі і студенти і не тільки зарплата вчителям, а й матеріальна база.

     Я дивуюсь  присутнім:  взагалі  у приватних закладах хтось із вас останнім часом був,  хоч ви і ненавидите їх? Адже переважна їх більшість - це занедбані приміщення, немає матеріальної бази, тому що якраз без державної підтримки з  учнів  приватних  закладів  не можна зібрати кошти, щоб облаштувати.

     І як  взагалі  можна  встановлювати  ці  обмеження,  коли йде процес розвитку вузу? Запитайте в Мельника, як він це організовує.

     Тобто цей процес узагалі  не  можна  спинити.  І  в  розумних рамках, мабуть, усетаки треба підвищувати плату адекватно розвитку ситуації для того,  щоб приватна освіта не була пасинком,  не була сиротою, а щоб вона могла конкурувати з державною.

     Дякую.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний  Юрію  Петровичу,  я  не засуджував приватну освіту. Приватна освіта собі працює.

     Я говорив сьогодні про те,  що коли ми встановлюємо плату  за навчання,  то  мусимо  виходити не тільки з інтересів вузу,  а і з інтересів того,  хто туди йде вчитися. Бо якщо ми станемо на точку зору тільки ректора і навчального закладу,  то ви абсолютно праві, а якщо ми станемо на точку зору учня,  студента і батька, якому не індексують зарплати, то тоді ви не зовсім праві.

     А ми  говоримо  сьогодні про одне.  Народний депутат Беспалий вніс чітку пропозицію:  плату за навчання встановити на рік  і  не міняти  її.  Я не думаю,  що хтось буде заперечувати.  Як правило, воно так приблизно і є.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіславе Миколайовичу. Прошу вас сідати.

     Шановні колеги!  На   виступи   записалися   п'ять   народних депутатів:   Красняков,   Козак,   Філіпчук,  Журавський,  Пухкал. Нагадую,  що залишилося 8 хвилин до  завершення  часу  розгляду  і пленарного засідання.

     Для виступу слово надається народному депутату Краснякову. За ним буде виступати народний депутат Козак.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые народные депутаты!  Который  раз  уже  приходится утверждать,   что   система   образования   и  науки  чуть  ли  не единственная   отрасль,   которая   почти   полностью   обеспечена законодательной базой.

     С 1996  года действует рамочный закон - Закон об образовании, законы    прямого    действия:    о    профессионально-техническом образовании,   об   общем   среднем   образовании,  о  внешкольном образовании.  На очереди принятие, и надеемся, что это будет в эту сессию, законов о дошкольном образовании и высшем образовании.

     То, что  происходит  сегодня  в  системе образования,  честно признаемся, - катастрофа. И это не видно только слепому, как любит говаривать  наш  гарант  Конституции.  Беда,  которая свалилась на образовательную отрасль, не в недостатке законодательной базы, а в хроническом     целенаправленном     игнорировании    действующего законодательства.

     Хотя это тема отдельного разговора,  но,  кстати,  и нынешнее правительство   Ющенко   в   этом   тоже   виновно:  не  выполняет законодательство,  которое  принято  и  регулирует   отношения   в образовательной отрасли.

     Теперь о предложениях, которые вносятся коллегой Беспалым.

     Депутат Беспалый   предлагает   два   изменения:   первое   - установление  при  подписании  договора  стоимости  за   обучение, подготовку,    повышение    кадров;   второе   -   дополнительными образовательными услугами не считаются повторная сдача  экзаменов, зачетов, которые являются обязательными и включены в учебный план.

     На первый   взгляд,   предлагаемые   изменения  и  дополнения вносятся с благими намерениями,  прежде всего для защиты тех,  кто учится.  Но  это на первый взгляд.  Вчитаемся:  "Установленная при заключении договоров оплата за обучение...  не может быть повышена более  чем  один  раз  за  календарный  год  согласно официальному годовому  уровню  инфляции...  Базовой  стоимостью   для   расчета является  стоимость  договора  за  предыдущий  год".  Вроде бы все правильно.  Но   обратите   внимание:   при   существующем   курсе экономических  реформ  Украина  не может освободиться от инфляции, которая меняется и будет меняться в сторону,  конечно, увеличения. Таким образом, по сути за весь период обучения плата может и будет изменяться в сторону увеличения - и всего 10 раз!

     Например, я поступил на первый курс.  В сентябре  я  подписал договор. В ноябре ректор подписывает приказ об увеличении платы. 1 января я обучаюсь на этом же  первом  курсе,  но  календарный  год закончился и ректор в течение первого учебного года опять повышает плату.  Ребенок учится пять лет - и обязательно десять раз  ректор повысит   плату   за   обучение.   Образовательные   услуги  могут улучшаться,  но  могут  и  ухудшаться.  И  даже  если  они   могут ухудшаться, их стоимость все равно будет увеличиваться.

     По второй  поправке.  С  моей  точки  зрения,  все-таки более правильная позиция выписана в проекте Закона о высшем образовании, принятом  в  первом  чтении.  В  пункте  8 статьи 65 этого проекта закона   записано:   размер   платы   за   весь   срок    обучения устанавливается  вузом  во  время подписания договора с физическим лицом,   согласуется   со   специальным   уполномоченным   органом исполнительной власти на весь период обучения.  Вот это правильная позиция в этих услових.

     И последнее.   Господин   Беспалый   предлагает   не    брать дополнительную  плату  только за пересдачу зачета или экзамена.  А ведь пользование Интернетом,  библиотекой, извините, даже туалетом тоже  вводится как дополнительные услуги.  Мы в общем-то не против этого  изменения,  но  давайте   дождемся   принятия   законов   о дошкольном,  высшем образовании и внесем полностью изменения (а их около пятидесяти) в базовый закон.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.  Народний депутат Козак.  За ним  - народний депутат Філіпчук.

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Фракція  партії "Демократичний Союз".  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні колеги!  Запропоновані зміни до  Закону  про освіту є цілком слушними і,  безперечно,  актуальними.  Усе більша частка освіти стає платною,  і це потребує захисту прав споживачів освітніх послуг.

     У зв'язку  з  цим  абсолютно  правий  колега  Беспалий,  коли пропонує,  що підвищення плати за навчання не повинно перевищувати індексу інфляції.  Необхідність такого обмеження випливає із самої суті освітніх послуг. Незавершена освіта, пройдений курс нічого не варті, поки учень чи студент не закінчив заклад.

     Зацікавленість у завершенні освіти зростає з кожним наступним роком навчання.  Цією обставиною можуть зловживати комерсанти  від освіти, підвищуючи плату за навчання залежно від своїх апетитів, а не від реальних витрат.

     У такому разі освіта стане для декого схожою на  чемодан  без ручки, якого важко нести і жаль кинути.

     Загалом навчання   в   учбовому   закладі  має  певні  ознаки монополізму.  Змінити учбовий заклад досить важко,  а іноді навіть неможливо. Отже, з'являється можливість підвищувати ціни практично без ризику  втрати  попиту.  Тобто  маємо  обмежену  монополію,  а монополізовану сферу треба регулювати.

     Я також  підтримую  інші  поправки до Закону про освіту,  які були  представлені  сьогодні.  Повторне   складання   передбачених навчальним  планом  заліків та екзаменів ніяк не можна віднести до додаткових освітніх послуг.  Стягнення  за  це  плати  інакше,  як поборами,  назвати  не можна.  Якщо учень чи студент не тягне,  то його треба виключити, а не вимагати грошей.

     Таким чином,  пропозиції,  що містяться в цих законопроектах, спрямовані  на те,  щоб захистити права учнів та студентів,  які є споживачами освітніх послуг.

     Депутатська фракція партії "Демократичний союз" підтримує  ці законопроекти і пропонує прийняти їх за основу. Крім того, на нашу думку, їх доцільно було б поєднати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Шановні колеги, на правах головуючого я  продовжую  час  засідання.  Залишилося виступити трьом народним депутатам. Народний депутат Філіпчук. Прошу, Георгію Георгійовичу.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Дякую. Взагалі практика таких масових коротких змін  і  доповнень  у  системі законодавства і,  зокрема,  у сфері освіти є не найкращим варіантом,  оскільки практично ці закони про доповнення,  як  інколи і базові закони,  характеризуються одним - вони не виконуються.

     Разом з тим моя пропозиція щодо даного законопроекту  полягає в  тому,  щоб  ми  взяли те,  що є конструктивним,  і воно стало б основою  для  змін   окремих   законів,   які   найближчим   часом прийматимуться. Але головне питання, на яке ми не відповідаємо, це питання про те,  чи все це позитивно  вплине  на  освітній  рівень людей.  Сьогодні  у  69  процентів  населення,  за даними останніх соціологічних  досліджень,   сформована   негативна   думка   щодо дотримання  права  на  освіту  наших громадян і молоді.  І якщо ми зараз маємо більше 400 тисяч дітей і молоді,  які перебувають поза межами освітніх послуг,  то я не вважаю, що такі корективи, які ми тут вносимо, дадуть нам якийсь шанс.

     Далі. Найнижча стартова плата за один семестр сьогодні -  250 умовних одиниць, за два семестри - 500. Якщо середньодушовий дохід на людину  становить  70  умовних  одиниць,  то,  скажіть,  чи  не доцільно нам сьогодні замість подібних пропозицій прийняти ті, які є найважливіші.  Більше 85  процентів  людей  перебуває  за  межею бідності.  Так ось законом повинно бути визначено, що не більше 15 процентів  сьогодні  в  суспільстві   повинно   становити   платне навчання. Зараз система платних послуг у вищих навчальних закладах

I-IV рівнів акредитації - 49 процентів.  Ми  дійшли  до  критичної межі,  поставивши  під  питання  можливість навчання нинішнього і, очевидно, наступного поколінь.

     Тому я вважаю,  що початкова оплата не повинна сьогодні  бути адекватною  інфляції.  Ми  вчасно  не проводимо індексації,  ми не стежимо за тим,  щоб заробітні  плати  і  всі  інші  виплати  були співрозмірні  рівню  інфляції,  який  становить у рік приблизно 25 відсотків. Це призведе до того, що ми поставимо сьогодні малоімущі верстви населення, переважну більшість молоді на межу неможливості продовжувати навчання.

     Тому я вважав би,  що ця позиція є неправильною,  і вона не є сьогодні  свідченням  того,  що  ми  йдемо  назустріч  соціальному захисту у сфері вищої освіти і освітніх послуг.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Журавський.  За  ним  - депутат Пухкал.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.    Депутатська   група   "Регіони   України", Християнськодемократична  партія  України.  Шановні  друзі!   Якщо послухати представників лівого табору нашого парламенту,  то треба або суцільно скоротити відсоток приватної освіти,  або взагалі  її знищити.   Якщо   ми   підемо  цим  шляхом,  то  перетворимося  на суспільство швондерів і шарикових.  Якщо ми хочемо,  щоб  з  нашої країни  не  витікав  інтелект,  щоб  найкращі  представники  еліти залишались в Україні,  а не виїжджали в Прибалтику,  в  Росію,  на Захід,  то  повинні  дбати  про  фінансове  забезпечення  закладів освіти.

     Якраз ці два проекти  змін  до  Закону  про  освіту  депутата Беспалого гармонізують взаємовідносини між приватною формою освіти і  державною.  І  тому   депутатська   група   "Регіони   України" підтримуватиме ці два проекти.

     Стосовно проекту  6215 зауважень у нас немає,  а щодо проекту 4328-1,  то ми його теж підтримуємо,  але пропонуємо пункт  перший цього  проекту  викласти  в  дещо іншій редакції,  одним реченням: "Встановлена при  укладанні  договорів  сума  плати  за  навчання, підготовку,  підвищення  кваліфікації  та перепідготовку кадрів не може бути підвищена протягом навчального періоду, на який укладено договір".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пухкал.

     Одну хвилину просить народний депутат Мельник з процедури,  і одну  хвилину  надамо  на  заключне   слово   народному   депутату Беспалому, автору законопроекту.

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги! Прийняття законопроектів про внесення змін до Закону  України  про освіту,  поданих  народним депутатом Беспалим та внесених сьогодні на обговорення, на нашу думку, є нагальною вимогою сьогодення.

     Реформа освіти в Україні - це  адаптація  системи  освіти  до реалій   сьогодення,   потребують   більш   чіткого  законодавчого врегулювання питання запровадження платної освіти.

     Сьогодні як депутат-мажоритарник часто маю  проблеми  саме  з навчанням дітей виборців на платних відділеннях наших вузів.  Один виборець на прийомі скаржився мені:  знаєте, моя дитина навчається на третьому курсі юридичного факультету, досі я оплачував навчання завдяки тому,  що вирощував свиней і продавав їх  на  базарі,  але зараз  плата  за  навчання  росте більш швидкими темпами,  ніж мої свині, і я змушений буду забрати дитину з вузу.

     Безперечно, ми повинні  врегулювати  ці  питання,  і  тому  я підтримую  норми,  які  пропонує депутат Беспалий,  щодо обмеження підвищення плати за навчання лише рівнем інфляції.

     У цілому  підтримуючи  порушені  в   поданих   законопроектах питання,  вважаю  за доцільне внести такі зауваження.  З огляду на те,  що додатковими освітніми послугами можуть вважатися  не  лише повторне   складання   заліків  та  екзаменів,  а  й  користування бібліотекою,  Інтернетом,  лінгафонними кабінетами тощо,  пропоную другий  абзац  частини  четвертої  статті  61  Закону  про  освіту викласти в такій редакції:  "плата за надання додаткових  освітніх послуг.  Додатковими  освітніми послугами є послуги,  що надаються поза навчальним планом, затвердженим відповідно до законодавства".

     Ще одне.  Потрібно підтримати пропозицію профільного комітету щодо диференційованого підходу до навчальних закладів різних типів при встановленні рівня оплати за навчання.

     І останнє. Це пропозиція вже автору законопроекту. Подумайте, шановний  Борисе  Яковичу,  як  законодавчо  запровадити  механізм дофінансування плати за навчання в разі  непередбачуваних  змін  у фінансовому становищі сім'ї, у якій є студент. Часто буває так, що до завершення навчання залишається півроку,  чи семестр,  чи рік і відбуваються такі фінансові зміни в сім'ї,  що вона не може надати можливість довчитися своєму студенту.  І ось  для  цього  потрібен якийсь   фонд   чи   якесь   інше  джерело  державних  коштів  для дофінансування плати за навчання, щоб людина завершила навчання.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Мельник.   Репліка   з процедури.

     МЕЛЬНИК П.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановні колеги, я хочу сказати,   щоб  ми  розуміли:  політика  політикою,  але  державне замовлення,  яке держава дає  державному  вузу,  він  зобов'язаний виконати за державні кошти.  І давайте якось розділимо ці речі.  І має Рахункова палата контролювати, як використовуються ці кошти. Я хочу  вам  сказати,  що  державне  замовлення  збільшується,  якщо порівняти з тим,  яким воно було п'ять  років  тому.  Вам  Михайло Филимонович про це доповість.

     Далі. Ми  повинні  поставити приватні і державні вузи в рівні умови.  Якщо  державний  вуз  хоче  заробляти  і  розвивати   свою матеріальну  базу,  чому це йому забороняти?  Є попит,  має бути і пропозиція. Вуз виконує державне замовлення, надає якісні послуги, які  користуються  попитом.  Будь  ласка,  хай  діти  вступають  і навчаються.  Пухкал каже, що, свиней продають, щоб діти навчалися. Той,  хто свиней продає, хай навчається на контрактних умовах, а в кого є знання,  нехай перемагає і поступає на державне місце. Я ще багато чого міг би сказати, але не встиг.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  У  вас  ще  буде  така щаслива можливість завтра при голосуванні.

     Народний депутат Беспалий,  автор законопроекту. Одна хвилина для заключного слова.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Депутатська   фракція   "Реформи-Конгрес".  Я дякуємо всім,  хто виступав,  і профільному  комітету  загалом  за підтримку. Звичайно, дані проекти не всі проблеми вирішують, але ж це не є підставою для того,  щоб їх відхиляти, тому що якщо проект хоча б у чомусь поліпшує ситуацію,  то це вже є достатня підстава, щоб його підтримати.  Я  дякую  всім  і  сподіваюсь  на  підтримку завтра.

     Але до  однієї  позиції я хотів би привернути особливу увагу. Дехто  під  різними   приводами   пропонує   відкласти   прийняття законопроекту,  вважаючи,  що  він  невчасний,  що  треба ці зміни врахувати в якихось інших законах і так далі.  З цього  приводу  я можу  нагадати вам прислів'я:  доки сонце зійде,  роса очі виїсть. Доки ми чекатимемо повністю ідеальних  проектів,  то  обдиралівка, яка є зараз, і надалі триватиме. Ми не поспішили з цими проектами, ми запізнились з ними мінімум на кілька років.

     Через півтора-два місяці починаються вступні іспити.  Вважаю, що  ми  зробимо  дуже  хорошу  справу  для  України,  якщо  завтра підтримаємо проект  в  першому  читанні  і  в  цьому  ж  місяці  - остаточно.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Борисе   Яковичу.  Шановні  колеги,  при розгляді цього питання присутній заступник міністра освіти і науки Михайло Филимонович Степко. Я думаю, що ми надамо йому хвилину для того,  щоб він висловив  позицію  міністерства  стосовно  розгляду цього питання, яке викликало досить гострі дискусії сьогодні.

     Прошу, Михайле Филимоновичу,  сідайте до мікрофона і говоріть до залу.

     СТЕПКО М.Ф.,  заступник  міністра  освіти  і  науки  України. Шановний    Степане   Богдановичу!   Шановні   народні   депутати! Міністерство  освіти  і  науки  України  теж  вважає,  виходячи  з практики  застосування  чинного  законодавства,  що  мають  платні послуги надавати  і  державні  вищі  навчальні  заклади,  і  мають існувати  на  кошти  фізичних та юридичних осіб приватні навчальні заклади,  тому поправки,  які запропонував до  Закону  про  освіту шановний   народний   депутат  Беспалий,  безперечно,  надзвичайно важливі.  Вони не вирішують всіх питань,  але позиція Міністерства освіти і науки України є така.

     По-перше, у  проекті  Закону про вищу освіту ми вже врахували думку шановного народного депутата Беспалого (на цьому наголошував сьогодні народний депутат Красняков), бо там ми взагалі пропонуємо не змінювати оплати протягом усього терміну навчання.  І хоч це  є наступом  на  права ректорів приватних навчальних закладів,  але я думаю, що все-таки вони витримають цей рік.

     По-друге, із  прийняттям  Закону  про  вищу   освіту,   інших галузевих  законів  до  рамкового Закону про освіту нам доведеться вводити близько 50 поправок.  Тому тут може бути два рішення:  або прийняти  в  першому  читанні  цей законопроект і він буде чекати, коли ми у другому читанні будемо розглядати проект Закону про вищу освіту,  який  це  вже  містить,  і  разом  тоді їх прийняти,  або приймати його разом із численними поправками до Закону про освіту.

     А в цілому цю ідею Міністерство освіти і науки підтримує.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Филимоновичу, будемо сподіватися, що до завтра позиція міністерства стане більш конкретною.

     Шановні колеги,  ми завершили розгляд законопроектів 4328-1 і 6215.  На  цьому  порядок  денний  пленарного  дня  вичерпаний.  Я закриваю  сьогоднішнє  засідання.  Продовжимо  роботу в пленарному режимі завтра о 10 годині ранку.  Нагадую,  що завтра,  19 квітня, відбудеться голосування з усіх питань, які ми напрацювали до цього часу.

     Сьогодні о  15  годині  відбудуться  парламентські  слухання, присвячені енергетичній стратегії України.

     Дякую. До побачення! Хай усім вам щастить!