ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  19  ч е р в н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прохання підготуватись до реєстрації.

     Прошу зареєструватись.

     У залі   зареєструвались   367  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо  45 хвилин  для  оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Більшість із  них  записки подали.  Хто бажає взяти участь,  прошу направити записки, а я тим часом оголошу депутатські запити.

     Групи народних депутатів (Олени Мазур та інших,  усього п'ять народних   депутатів)   -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно фінансування доукомплектування обладнанням  очисного  вибою  шахти "Білоріченська" Державної холдингової компанії "Луганськвугілля".

     Прошу проголосувати.

     "За" - 166.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації,  що склалася з фінансуванням  пільг  та компенсацій мешканцям міста Коростеня Житомирської області.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 154.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Олени Мазур та інших,  усього п'ять депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  ліквідації заборгованості   з  регресних  виплат  інвалідам  шахти  "Горська" Первомайської холдингової компанії.

     "За" - 155.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Михайла  Гуцола  -  до   Прем'єр-міністра України  у  зв'язку з відсутністю реагування на звернення стосовно фінансування  будівництва  котельні  школи   в   селі   Карпилівка Козелецького району Чернігівської області.

     "За" - 69.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на   звернення стосовно  забезпечення  пільгових категорій населення Житомирської області скрапленим газом.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 160.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Валентини Семенюк -  до  міністра  юстиції України  у  зв'язку  з незадоволенням відповіддю на звернення щодо приватизації відкритого акціонерного товариства "Житомирмолоко".

     "За" - 139.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Петра Симоненка - до  міністра  внутрішніх справ   України   стосовно   заходів  реагування  міністерства  на інформацію про факти  причетності  працівників  оперативних  служб Міністерства  внутрішніх  справ  України  в  Донецькій  області до скоєння тяжких злочинів.

     "За" - 150.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Пинзеника  -   до   Генерального прокурора  України щодо фактів порушення в місті Луганську чинного законодавства стосовно місцевого самоврядування.

     "За" - 162.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Івана Миговича - до Генерального прокурора України   стосовно   порушення   чинного   законодавства  у  фірмі "Вікторія", місто Берегове Закарпатської області.

     "За" - 144.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Сергія  Сінченка,  Єгора  Аннєнкова  -  до Генерального  прокурора  України  стосовно  незаконного відчуження Луганською  філією  спеціалізованого   підприємства   "Укрспецюст" державного майна Лисичанського заводу гумових технічних виробів.

     "За" - 144.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Віктора   Пинзеника  -  до  Генерального прокурора України щодо  законності  відмови  Снятинської  районної прокуратури  Івано-Франківської  області  в порушенні кримінальної справи за фактом загибелі громадянина.

     "За" - 93.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Петра   Симоненка   -   до   Генерального прокурора   України   стосовно   з'ясування   фактів   причетності працівників оперативних служб МВС України в Донецькій  області  до скоєння тяжких злочинів.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 158.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до голови     Служби     безпеки     України:      про      перевірку фінансовогосподарської    діяльності    державного    підприємства Міністерства оборони  України  "Українська  авіаційна  транспортна компанія"  та  розслідування  фактів  законності  перевезення  нею зброї, боєприпасів та інших вантажів за кордон.

     "За" - 180.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2  Регламенту  Верховної Ради  України  інформую  про  входження народного депутата України Старинця Олександра Георгійовича до  складу  депутатської  фракції Соціалістичної партії України "Лівий центр".

     -----------

     Слово надається   народному   депутату  Сергію  Москвіну  від фракції Партії зелених України.  За  ним  буде  виступати  депутат Журавський.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  Партії  зелених України.  Шановні  колеги!  Шановні  представники  засобів масової інформації!  Нещодавно   відбулося   одинадцяте   засідання   Ради Європейської  федерації  зелених партій,  до складу якої ще з 1994 року входить Партія зелених України.

     Питання, що обговорювалися і з яких були прийняті  відповідні рішення, є актуальними для України. Позиція Партії зелених України з цих питань збігається з думкою європейських "зелених",  і я хочу довести її до вашого відома.

     Питання перше.  Розширення Європейського Союзу та європейська інтеграція.  "Зелені"  Європи  неоднозначно  ставляться   до   цих процесів. Зокрема, "зелені" Швеції, Ірландії та деяких інших країн вважають, що інтеграційні процеси в Європі йдуть тільки на користь правлячих еліт у найбільш розвинених країнах Європи.

     Ні в  якому разі не можна вважати,  що європейська інтеграція автоматично приведе до зростання рівня життя в країнах,  які мають намір приєднатися до ЄС. Щодо України, то декларація приєднатися в майбутньому до ЄС має бути  обгрунтована  розрахунками  зисків  та втрат від такого рішення.

     Питання друге.    Продовольча    безпека.   "Зелені"   Європи надзвичайно  занепокоєні  споживанням  небезпечних  для   здоров'я продовольчих  продуктів,  поширенням у країнах Європи м'яса хворих корів,  а  також  експансією  фірм  з  виробництва   продуктів   з використанням генетично модифікованих організмів.

     До цих  пір не відомі наслідки споживання таких продуктів для здоров'я  людей.  В   Україні   такі   продукти   поширюються   не контрольовано.   Була   спроба   прийняти   закон,  який  фактично забезпечував  би  зелене  світло  для  виробництва   продуктів   з використанням  генетично  модифікованих  організмів.  Саме  Партія зелених України заблокувала  цей  законопроект  у  Верховній  Раді України.

     Питання третє.    Глобалізація   та   справедлива   торгівля. Європейські  "зелені"  виступають  проти  глобалізації  як   явища суспільного  життя.  Вважають,  що  глобалізація  є новим світовим порядком,  де багаті країни нещадно експлуатують бідні  країни,  а транснаціональні корпорації знищують національний капітал.

     Замість глобалізації   "зелені"   пропонують  регіоналізацію, помірковані протекціонізм та підтримку місцевих товаровиробників.

     Проявом глобалізації є Світова організація торгівлі,  до якої має  намір вступити й Україна.  Партія зелених України вважає,  що усунення всіх бар'єрів на шляху товарів,  які  перетинають  кордон України,  сьогодні  призведе  до  негативних  соціальноекономічних наслідків.

     Крім того,  документи  СОТ  не  містять  навіть  згадки   про екологічну  складову.  За  таких  умов  необхідно утримуватися від вступу України до СОТ.

     Питання четверте. Глобальне потепління. Рішення адміністрації Буша  щодо  Кіотського  протоколу  означає виклик усьому світовому співтовариству. Це означає, що Сполучені Штати, промисловість яких є   головним   забруднювачем   повітря  вуглекислим  газом,  своєю політикою можуть довести землю до катастрофи внаслідок невиправних змін клімату.

     Акції протесту   "зелених"  поступово  охоплюють  всі  країни світу,  в тому числі одними з перших  їх  провела  Партія  зелених України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Віталію Журавському від групи "Регіони України".  За  ним  буде  виступати депутат Мороз.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України,  депутатська  група  "Регіони  України".  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  11  червня цього року в Брусилівському і  Коростишівському  районах  Житомирської  області сталось  стихійне  лихо  у  вигляді  сильного  граду і смерчу,  що викликало  значні  руйнування  житлових  будинків  -  понад   700, об'єктів соціальної сфери та виробничих приміщень.

     Треба сказати,  що органи державної влади,  Кабінет Міністрів України,  Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, Житомирська обласна держадміністрація, влада Брусилівського і Коростишівського районів роблять все можливе і неможливе. Також до цього долучились громадяни,  приватні  особи,  аби  зарадити  людському  горю.  Там працюють  сотні  людей,  проте  коштів  для  потерпілих  явно   не вистачає.

     Депутати нашої  групи "Регіони України" на прохання депутатів від Християнськодемократичної партії України вирішили перерахувати свою  одноденну  заробітну  плату у фонд потерпілих від стихійного лиха.  Ми  сподіваємось,  що  нас  підтримають  інші   фракції   і депутатські групи, а також незалежні народні обранці.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається Олександру Олександровичу Морозу.  За ним буде виступати Юрій Ключковський.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Мені доручено виступити із заявою від  фракції блоку Соціалістичної і Селянської партій (Лівий центр).

     Розслідування справи  Гонгадзе  продовжує залишатися в центрі уваги   світової   громадськості.   Зокрема,   на   саміті   країн Європейського Союзу та США у Швеції лідери найвпливовіших світових держав   знову   наголосили   на    необхідності    для    України продемонструвати  свою  здатність  забезпечити прозору і позитивну відповідь на питання про свободу  слова  і  свободу  волевиявлення громадян.

     Натомість, проблеми слідства щодо найбільш резонансної справи Гонгадзе свідчать про спробу влади остаточно і цинічно спустити її на гальмах і поховати.

     Зовсім недавно  на вимогу народних депутатів України Верховна Рада України заслухала інформацію  міністра  внутрішніх  справ  та Генерального  прокурора,  де вони виклали сумнівну,  м'яко кажучи, версію про побутово-кримінальне підгрунття скоєного  злочину.  Але вже  минулого  тижня заступником Генпрокурора Баганцем оприлюднені міркування, що перекреслюють навіть цю недолугу версію.

     У той же час,  коли мати Георгія, залишена на самоті в пошуку правди   про   свого  сина,  вимагає  додаткової  експертизи,  яка встановила б необхідні саме для слідства обставини,  час і причини загибелі людини, чиї останки мають зараз назву "таращанське тіло", і надає для  цього  необхідні  матеріали,  то  вона  стикається  з незрозумілим і цинічним супротивом з боку слідства.

     За свідченнями  Олександри Гонгадзе,  які вона оприлюднила на останній  пресконференції,  американські   фахівці   із   ФБР   та Міністерства  оборони,  вперше  зустрівшись із нею,  але вже після попереднього  огляду  таращанського  тіла,  запевнили   про   свою здатність  встановити час і причини смерті людини в разі,  якщо їм таке завдання буде сформульовано українським слідством.  Однак, як робить   висновок   мати   Георгія,   ознайомившись  із  доповіддю американських експертів, ці питання не були поставлені перед ними. Не  вони,  а саме українські офіційні чинники твердять про те,  що зробити  таку  експертизу  тіла  неможливо,  і  на  цій   підставі поспішають поховати чи не найважливіше джерело істини в загадковій справі.  Оскільки   відмова   Генпрокуратури   проводити   останню експертизу  на  вимогу  матері  нічим  не  мотивується,  то  можна припустити,  що вона просто боїться правди про злочин. Прикро, але це вже не дивує.

     Дивує те,   що   спеціальна  слідча  комісія  Верховної  Ради фактично припинила з'ясування обставин убивства Георгія  Гонгадзе, хоч  предмет для парламентських слідчих дій масштабний,  насичений фактами і потребує серйозного втручання.  Спроби влади за  рахунок політичної   чи   економічної   кон'юнктури   відвести  від  цього розслідування увагу української громадськості і світової спільноти не мають і не можуть мати перспективи. Це не перегорнута сторінка, як вважає Президент,  а вона не  дописана  ще  й  до  середини.  У писаній  історії України на ній,  як і на сторінці про криворізьку криваву провокацію,  завжди буде закладка з  написом:  "Злочинства кримінальної влади".

     Друге. Я   хотів   би   повідомити,   що   десятий   день   у Кіровоградській області голодує  завідуючий  Вільшанським  районо, якого   безпідставно  звільнили  з  роботи.  Я  просив  би,  Іване Степановичу,  дати  доручення  Генеральній  прокуратурі  з'ясувати обставини цієї справи. Людина постраждала ні за що.

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово   надається  народному  депутату  Юрію Богдановичу Ключковському. За ним буде виступати депутат Шиллер.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Народний  рух  України.  Достойна президіє!  Шановні колеги депутати!  17 червня цього року  в  місті  Збаражі  Тернопільської області  було  здійснено терористичний акт проти голови Збаразької районної організації Народного руху України  Мирона  Дикого.  Була спроба  вночі  підкинути  в його будинок вибуховий пристрій,  який чисто випадково потрапив не у вікно спальні,  де перебували,  крім самого Мирона Дикого,  його двоє малолітніх онуків,  а, вдарившись об раму, впав на подвір'я.

     Відома смілива й послідовна позиція рухівської організації  і її  голови  у Збаразькому районі Тернопільщини.  Те,  що ці дії не пов'язані  ні  з  кримінальними  розборками,  ні   з   комерційною діяльністю, є очевидним. Тут причина тільки політична. І тому наша фракція вимагає  об'єктивного  і  всебічного  розслідування  цього інциденту.

     Ми вимагаємо  розслідування  не такого,  яке було проведене в Тернопільській області стосовно подій 9 травня, коли правоохоронні органи  проявили  свою  заангажованість  і  необ'єктивність.  Адже антидержавні виступи на мітингу 9 травня,  використання  символіки тоталітарного  режиму  не  заборонялися,  арешт  був  застосований тільки до молодих патріотів з  молодіжних  організацій,  а  не  до молодиків-комуністів, озброєних арматурою і палицями.

     І те,  що у виступі тут депутата Сімонова були, м'яко кажучи, перебільшення,  підтвердила Служба безпеки України,  у виступі  її представника   були   спростовані  твердження,  висловлені  тут  з трибуни.

     Те, що  в  Тернополі  9  травня  2001  року  саме   комуністи спровокували  порушення  громадського  порядку,  отримало  чергове підтвердження.   14   червня   ними   вчинено    чергову    спробу дестабілізації  ситуації в Тернополі.  Цього разу провокаційні дії були вчинені проти учасників акції "Не  дозволимо  нікому  плямити слави   і   честі  своєї  нації".  Нецензурною  лайкою,  образами, погрозами  розправи,   антидержавними   закликами   та   відвертим розмахуванням ножем провокувалися молоді патріоти до силових дій.

     Провокація комуністів  не  вдалася.  З  допомогою працівників міліції  і  членів  Молодіжного  націоналістичного   конгресу   та "Тризубу"  був  затриманий  Маландій,  член  Компартії та активний учасник провокації, вчиненої комуністами 9 травня. Ця нова витівка черговий раз демонструє справжнє обличчя комунізму.

     Народний рух  України вимагав і продовжує вимагати засудження комуністичної ідеології і заборони діяльності Комуністичної партії як  організації,  що  несе  відповідальність  за мільйони знищених голодоморами, війнами і репресіями українців.

     Сьогодні ми вимагаємо припинення комуністичних  провокацій  в Україні,   об'єктивного   і   справедливого   з   державницьких  і українських позицій суду над справжніми винуватцями цих подій.

     Від керівництва Верховної Ради  України  ми  вимагаємо  зміни характеру спеціального засідання 22 червня,  надати йому характеру Дня пам'яті і не  допустити  агітації  за  сталінсько-гітлерівські злочини в Україні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Шиллеру.  За ним буде виступати Олексій Марченко.

     ШИЛЛЕР Р.І.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 167, Тернопільська область).  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги!  29  квітня  2001  року  Верховна   Рада   України   своїм голосуванням  практично відхилила розроблений депутатами - членами фракції проект Постанови Верховної Ради України про  опублікування для   всенародного   обговорення   проекту   Закону   України  про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

     Водночас необхідність опублікування цього проекту  зумовлена, без   перебільшення,   важливістю   його   положень   для  кожного громадянина  України.  Влада  спроможна  і  повинна   дати   людям можливість узяти участь у розробці цього закону,  який визначатиме умови їх життя, коли вони досягнуть пенсійного віку.

     Своє слово мають сказати і 13 мільйонів нинішніх пенсіонерів, яких  не  задовільняє  і  не  може  задовільнити  існуюча практика пенсійного забезпечення.  Практика,  що відверто нехтує статтею 46 Конституції   України,   якою  визначено,  що  пенсії,  інші  види соціальної допомоги мають забезпечувати рівень  життя,  не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

     Опублікування для  всенародного  обговорення  проекту  Закону України про обов'язкове державне  пенсійне  страхування  необхідне також  з огляду на те,  що розданий у квітні депутатським фракціям та групам доопрацьований урядом законопроект містить ряд положень, які  викликають  суттєві  зауваження,  а отже,  знову ставлять під сумнів його прийняття Верховною Радою  і  таким  чином  загрожують відкиненням на невизначений час проведення пенсійної реформи.

     Так, якщо  положення  розданого законопроекту,  що стосуються визначення принципів загальнообов'язкового  державного  пенсійного страхування,  кола осіб,  які підлягають страхуванню, видів виплат за  пенсійним  страхуванням,  персоніфікованого  обліку  страхових внесків,  не  викликають  суттєвих  зауважень,  то  положення,  що стосуються  розмірів   пенсій,   управління   загальнообов'язковим державним   пенсійним   страхуванням,  створення  накопичувального пенсійного фонду,  потребують більш  виваженого  підходу  щодо  їх практичного запровадження.  Зокрема, норми, які визначають формули обчислення  пенсій,  порядок  перерахування   раніше   призначених пенсій,  індексації  та  підвищення  розмірів  пенсій у зв'язку із зростанням заробітної  плати,  можуть  розглядатися  і  прийматися виключно  за  наявності  грунтовних розрахунків відповідних витрат Пенсійного фонду в найближчі три роки і на перспективу.

     У даний же час лише з введенням  у  дію  Закону  про  порядок погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та державними  цільовими  фондами  реальні  втрати  Пенсійного  фонду України становлять 2,3 мільярда гривень. За відсутності грунтовних розрахунків  відповідних   витрат   Пенсійного   фонду   прийняття урядового  законопроекту  не  тільки не поліпшить стану пенсійного забезпечення,  а й створить соціальну  напруженість,  пов'язану  з черговим невиконанням зобов'язань перед пенсіонерами.

     Законопроектом також  передбачається  докорінна зміна системи управління загальнообов'язковим державним пенсійним  страхуванням. У даний час зазначені функції виконує Пенсійний фонд України, який має статус центрального органу виконавчої влади,  підзвітний уряду і  працівниками якого є державні службовці,  наділені відповідними повноваженнями.  У  разі  запровадження   запропонованої   системи втрачаються  дійовий  державний  вплив  та  контроль над Пенсійним фондом України і,  до речі,  державне гарантування реалізації  цих норм.

     Нова система  управління  фінансового пенсійного забезпечення не тільки не дасть відчутних позитивних наслідків, а навпаки, може призвести  до  різкого  погіршення  становища  в  пенсійній  сфері внаслідок послаблення  державного  впливу  через  систему  органів виконавчої влади, а також до втрати керованості пенсійною системою та її руйнації загалом.

     Отже, з огляду на вищенаведене з метою запобігання  прийняттю невиваженого рішення,  недопущення зволікання з пенсійною реформою фракція  СДПУ(о)  звертається  до   Верховної   Ради   України   з пропозицією   підтримати   ініціативу   щодо   опублікування   для всенародного    обговорення    проекту    Закону    України    про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,  повернутися до розгляду непідтриманого 29  квітня  2001  року  проекту  постанови Верховної Ради України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Олексію Марченку від фракції партії  "Демократичний  Союз".  За  ним  буде виступати депутат Зарубінський.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Шановні колеги! Мені доручено ознайомити всіх вас із  заявою  фракції  партії  "Демократичний  союз"  з  приводу внесення на розгляд сьогоднішнього засідання проектів постанов про відкликання керівництва Верховної Ради України.  Фракція висловлює глибоку    стурбованість    спробою    відомих    політичних   сил дестабілізувати роботу Верховної Ради шляхом втягнення її  в  нову спікеріаду.   Це   відбувається   в   надзвичайно   напружений   і відповідальний як для країни, так і для парламенту, час.

     Нам необхідно прийняти найближчим часом Податковий, Земельний кодекси,  без яких важко сподіватися на подальше стійке економічне зростання.  Внаслідок недосконалого  економічного,  в  тому  числі податкового   законодавства,   вже  сьогодні  знову  загострюються проблеми з виплатою заробітної плати,  а Державний бюджет  України не виконується за доходами.

     Крім того,  у  зв'язку  з  закінченням  дії  окремих  пунктів "Перехідних положень" Конституції України ми маємо прийняти  низку законів з питань реформування судовоправової системи, для того щоб запобігти її функціонуванню поза межами конституційного поля.

     Перед нами,  нарешті, стоїть завдання прийняти до кінця сесії ряд соціальних і економічних законів, які спрямовані на підвищення добробуту наших громадян.

     Це - наш обов'язок.  І для цього нас обирали  три  роки  тому наші виборці.

     Постановка за  дев'ять  місяців  до виборів питання про зміну керівництва Верховної Ради є свідченням  байдужості  до  інтересів виборців,  майбутнього країни.  Тим більше,  що жодних підстав для цього немає, так само як і шансів на його позитивне вирішення.

     Організація проведення пленарних засідань  забезпечується  на належному   рівні.   Нинішнє  керівництво  Верховної  Ради  завжди виявляло толерантність до представників будь-яких політичних  сил. Таким  чином,  питання  про  зміну  керівництва парламенту є нічим іншим,  як намаганням штучно створити ситуацію  політичної  кризи, збурити  суспільство,  знайти заміну невдало розіграного касетного скандалу, який не дав його режисерам очікуваного результату.

     Фракція партії  "Демократичний  союз"  виступає  проти  таких політичних  ігр,  наслідком  яких  стає  дискредитація парламенту, Української держави в очах світової спільноти і заручником яких  є багатостраждальний   український  народ.  Ми  закликаємо  народних депутатів до конструктивної законодавчої роботи задля  майбутнього України і добробуту українських громадян.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово     надається    народному    депутату    Олегу Зарубінському від фракції  Народно-демократичної  партії.  За  ним буде виступати Турчинов.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   НДП).  Фракція  Народно-демократичної  партії. Шановний пане Голово!  Шановні  народні  депутати!  До  закінчення сьомої  сесії парламенту третього скликання залишився один місяць, тобто до того моменту,  як Голова Верховної Ради  Іван  Степанович Плющ  підіб'є  підсумки  законотворчої  діяльності за цей період і оголосить про завершення останнього  пленарного  засідання  сьомої сесії.  Як  правильно  сказав попередній оратор,  народні депутати мають прийняти ще низку законопроектів,  серед яких особливий,  на нашу   думку,   Закон  про  судовий  устрій.  Парламент  згідно  з "Перехідними положеннями" Конституції повинен ухвалити його до  28 червня цього року. Якщо цього не буде зроблено, діяльність судової системи буде практично паралізована.

     Також не можна далі зволікати з прийняттям  і  Цивільного,  і Господарського,  і  Податкового,  і Кримінально-процесуального,  і інших кодексів.  Їх проекти,  хочеться наголосити,  вже  практично підготовлені, і Верховній Раді залишається лише їх прийняти.

     Народні депутати  розуміють,  в  якому  цейтноті  їм потрібно працювати, щоб з чистим сумлінням завершити сьому сесію. Переважна більшість   у   парламенті   готова  до  продуктивної  роботи  над законопроектами, але абсолютно не конструктивною, на нашу думку, є позиція  тих  політичних  сил,  які  вже  на фінішній прямій сесії намагаються  дезорганізувати  роботу  Верховної  Ради,   порушуючи питання про переобрання Голови Верховної Ради та його заступників. Його ініціатори в такий спосіб намагаються реалізувати свої, треба це відверто сказати,  вузько-партійні інтереси, які ми розглядаємо не інакше,  як у контексті передвиборних перегонів.  Замість  того щоб  відкинути другорядне і зосередитися над вирішенням актуальних соціальних,   економічних   проблем,   вони    хочуть    підмінити законотворчу роботу черговими політичними розборками.

     На думку   фракції   Народно-демократичної   партії,  розгляд питання  про  зміну  керівництва  Верховної  Ради  лише  загальмує законотворчий   процес,  однозначно  негативно  вплине  на  роботу парламенту.  Вочевидь  це  також  зруйнує  позитивні  тенденції  в діяльності   законодавчого  органу,  що  намітилися  у  зв'язку  з затвердженням Анатолія Кінаха на  посаду  Прем'єр-міністра.  Адже, даючи   згоду   на  призначення  нового  голови  уряду,  парламент продемонстрував здатність приймати ефективні і  правильні  рішення та  готовність  до  погодженої  співпраці  з  Кабінетом  Міністрів України.

     Також не треба забувати  й  про  те,  що  Україна  має  певні зобов'язання  перед  Радою  Європи щодо законопроектів,  ухвалення яких зумовлено певними термінами.

     Фракція Народно-демократичної партії вважає,  що питання  про переобрання  керівництва Верховної Ради може бути порушено,  але з огляду на нинішні особливості тепер цього не варто робити,  бо  це нікому не буде на користь, в тому числі тим, хто його ініціює.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Олександру  Турчинову  від  фракції "Батьківщина". За ним буде виступати Петро Симоненко.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Останніми  днями  Президент  України  Леонід Кучма та особи з його найближчого  оточення  вдались  до  голослівних,  безпідставних  і дивних заяв про те,  що касетну справу завершено,  політичну кризу подолано, а ситуація в країні стабілізувалась.

     У такий спосіб апологети режиму  видають  бажане  за  дійсне, вводять  в  оману  націю,  світову  громадськість,  щоб  і  надалі безкарно і безконтрольно чинити нове й нове свавілля.

     Злочини режиму  проти  Георгія   Гонгадзе,   свободи   слова, демократії та прав людини за загальними принципами моралі і честі, людської гідності не мають терміну давнини,  і тому  говорити  про те,   що   сторінку   про   касетну   справу   перегорнуто,  -  це безпрецедентне блюзнірство щодо  пам'яті  тих,  хто  став  жертвою кримінальноолігархічної влади.

     Ні, пане  Президенте,  ніхто  не  забутий  і  ніщо не забуто! Насправді політична криза в Україні  вступила  сьогодні  в  стадію незворотності,  логічним  результатом якої буде неодмінне очищення держави та суспільства від злочинних рецидивів вашого правління.

     Повалення уряду Ющенка,  репресії  проти  опозиції,  тиск  на судову владу, фабрикація справ проти лідерів демократичного опору, які видаються Кучмою та його соратниками за  ознаки  стабілізації, насправді є агонією, останніми конвульсіями кримінальнополітичного організму, час існування якого вичерпаний.

     Та про яку стабілізацію може йти мова,  коли  сьогодні  режим панічно боїться свого народу, осуду з боку громадян України, бо як інакше можна пояснити шалений адміністративний спротив  ініціативі референдуму  щодо  дострокової  і  добровільної  відставки Кучми з поста Президента. Сьогодні Адміністрація Президента віддала прямий наказ  Центральній  виборчій  комісії  та  силовим  структурам  не зважати на закони та Конституцію,  блокувати і гальмувати будь-які ініціативи,   пов'язані   з   референдумом,   знищувати   будь-які структури,  що  займаються  організацією  плебісциту,   залякувати людей, у яких не бракує мужності не коритись свавіллю. Бо влада на чолі з Кучмою вже знає відповідь,  знає вирок історії -  понад  20 мільйонів  громадян  України  готові  сказати:  ні  - Кучмі,  ні - кримінальноолігархічному правлінню, ні - тиранії і тоталітаризму!

     Шановні народні   депутати,   референдум   щодо   доцільності добровільної  відставки  Леоніда  Кучми  з  поста  Президента не є приватною  політичною  справою  об'єднаних  опозиційних  сил.   Бо сьогодні,   знищуючи  референдум,  влада  випробує  потенціал  вже відомого адміністративного ресурсу, щоб використати його в повному обсязі  на  наступних  парламентських  виборах.  Парламент,  який, бодай,  час від часу перетворюється на оазис демократії в  пустелі тоталітаризму, непокоїть режим.

     Влада Кучми  не  допустить,  щоб  у  Раді  зразка  2002  року перебували інакомислячі.  В Адміністрації Президента сьогодні  вже поділені округи, проценти і голоси виборців.

     Шановні колеги,  не  треба  плекати ілюзії,  годі тішити себе казками про стабільність.  У режиму Кучми є лише одна стабільність

-  стабільність  цвинтаря,  і  саме  тому  ми  не повинні сьогодні помилитись.  Ми не маємо права допустити реставрації  кримінальної диктатури.

     Фракція "Батьківщина" пропонує: вимагати від   Кучми   всіма   доступними   засобами    підписання демократичного  закону про вибори;  припинити,  поки закон не буде підписаний,   розгляд   законодавчих   актів,   що    пропонуються Президентом   або  урядом;  заслухати  звіт  та  провести  ротацію Центральної виборчої комісії;  створити парламентську  комісію  по контролю   за   дотриманням   законодавства   під  час  проведення референдуму та виборів.

     Для перемоги    демократії    необхідне    об'єднання    всіх демократичних сил. Разом ми переможемо!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату керівнику фракції Петру Миколайовичу Симоненку. За ним буде виступати Іван Салій.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги! Черговим кроком агонізуючого режиму на  слизькому  шляху  покірності  й підлабузництва стало намагання ліквідувати камінь спотикання між Міжнародним  валютним  фондом  і Україною  -  акціонерний  агропромисловий банк "Україна",  який ще зовсім недавно процвітав і мав у фінансово-кредитних колах  досить високу репутацію.  Його послугами користувались майже 1,8 мільйона вкладників - фізичних осіб,  понад 200 тисяч сільськогосподарських та інших підприємств,  бюджетних організацій, розташованих по всій території України.

     Сьогодні цей банк  поставлений  на  коліна.  Збитки  його  за останні   три   роки  склали  353  мільйони  гривень,  а  протягом січня-квітня цього року збільшилися ще на 37 мільйонів.  Виникають запитання: чому так сталось? Хто в цьому винен? Що робити?

     На нашу  думку,  однією  з  головних  причин  такого  стану є протекціонізм з боку можновладців  при  видачі  кредитів  під  час останніх парламентських і президентських виборів.  Високі посадові особи,  включаючи   і   чергових   тимчасових   прем'єр-міністрів, роз'їжджали  по  регіонах,  роздавали  від  імені  банку "Україна" наліво й  направо  кредити.  На  сьогодні  заборгованість  по  цих кредитах  становить понад 1 мільярд гривень.  Проте повертати їх і платити  за  користування  ними  ніхто  навіть  не  думає,  як   і притягнути  до  відповідальності  тих,  хто  лобіював  надання цих кредитів чи брав їх.

     Приблизні розрахунки  свідчать,  що  в  результаті   можливої ліквідації   банку   "Україна"   постраждають  вісім  з  половиною мільйонів громадян - 19 відсотків  населення  України,  200  тисяч підприємств збанкрутіють.  Крім того, роботи позбавляться багато з тих, хто працює сьогодні в цій системі.

     У цій ситуації Національний банк не знайшов  нічого  кращого, як  запропонувати  уряду  викупити  проблемні кредити з одночасним випуском  облігацій  внутрішньої  державної  позики  із  подальшою передачею їх в установи державного Ощадбанку.  Таким чином, видані кредити передбачається погасити за рахунок виснаженого  Державного бюджету,  тобто  погасити  за  рахунок  нашого  народу,  самих  же вкладників.  Як  бачимо,  рішення  досить  просте,   в   інтересах олігархів і за рахунок народу.

     Такого цинічного  і  відкритого  нахабства  давно  ми  вже не знали.  Депутатська фракція комуністів у  Верховній  Раді  України рішуче  засуджує цю авантюристичну аферу кримінально-олігархічного режиму і  пропонує,  щоб  Національний  банк  України  обов'язково поінформував  Верховну  Раду про можливі варіанти розвитку проблем фінансової системи, а також шляхів вирішення цих проблем.

     Пропонуємо Верховній  Раді  створити   спеціальну   тимчасову комісію   і   провести   комплексну  перевірку  дотримання  банком "Україна"   в   1998-2000   роках   грошовокредитної   дисципліни, визначеної  Законом  про  банки  і банківську діяльність,  а також нормативними  актами  Національного  банку,   а   про   результати перевірки доповісти Верховній Раді до 1 жовтня нинішнього року. Ця проблема настільки важлива і складна сьогодні,  що невирішення  її призведе просто до обвалу фінансової системи України.

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Івану Салію від групи "Трудова Україна". За ним буде виступати депутат Білас.

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановні колеги!  Заява  депутатської  групи  "Трудова  Україна"  у Верховній   Раді   України   щодо  неприйнятності  змін  виборчого законодавства.

     Депутатська група "Трудова Україна" у Верховній Раді  України вже  не  раз  висловлювалася проти змін у чинній виборчій системі, послідовно  підтримуючи   позицію   Президента   України   Леоніда Даниловича Кучми.

     Незважаючи на те,  що Президент України вже двічі повертав до парламенту зі  своїми  пропозиціями  прийнятий  Закон  про  вибори народних  депутатів України,  а всі спроби Верховної Ради подолати вето Президента залишилися  безуспішними,  окремі  політичні  сили продовжують   нав'язувати   парламенту   і  народу  нові  редакції виборчого закону.

     Приклад цього - прийнятий 7 червня 2001 року  з  грубим  порушенням  Регламенту  Верховної Ради новий Закон про вибори народних депутатів України.

     Знехтувавши переконливою  аргументацією  депутатської   групи "Трудова  Україна",  ситуативна  більшість Верховної Ради України, йдучи на поводі політичної кон'юнктури,  внесла  антиконституційні зміни у функціонування виборчої системи.

     Якщо за   чинним   виборчим   законодавством   співвідношення кількості народних депутатів,  які обираються  за  пропорційною  і мажоритарною  системами,  становить  50  на  50  відсотків,  то за прийнятим  новим  законом  за  виборчими  списками  кандидатів   у депутати від політичних партій та блоків має обиратися вже 335,  а в мажоритарних округах - лише 115.  Це  цілком  антиконституційний підхід, який позбавляє переважну частину українського народу права безпосередньо здійснювати владу шляхом обрання свого  представника до Верховної Ради України.

     Члени депутатської групи "Трудова Україна",  жоден із яких не проголосував за названий закон,  наголошують також на наявності  в ньому   ще  кількох  неприйнятних  моментів:  формування  виборчих комісій  виключно  партіями,  виключне  право  партій   делегувати представника  до  Центральної  виборчої  комісії,  недемократичний порядок здійснення громадського контролю за додержанням законності під   час  проведення  виборів  народних  депутатів,  недосконалий порядок визначення результатів виборів.

     Таким чином,  процедура  виборів,  передбачена  прийнятим   7 червня  Законом  України  про  вибори  народних депутатів України, невиправдано і безпідставно розширює  права  партій  порівняно  із звичайними громадянами України.

     Наявність цих  та  деяких  інших  суперечливих  рис  у новому законі  є,  на  нашу   думку,   прикладом   відвертого   порушення демократичних  принципів.  Тому,  враховуючи  сьогоднішню непросту соціально-політичну  ситуацію  і  складне   економічне   становище Української  держави,  члени депутатської групи висловлюють тверде переконання,  що принаймні на наступних  виборах  змішана  система виборів,  згідно з якою 50 відсотків народних депутатів обираються за партійними списками,  а 50 - по мажоритарних  округах,  повинна залишитися незмінною.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Івану Григоровичу Біласу від  фракції  Українського  народного  руху.  За  ним  буде виступати Михайло Гуцол.

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ   120,   Львівська  область).  Дякую.  Вельмишановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Дозвольте оголосити заяву депутатської фракції Українського народного руху.

     Наближається п'ята річниця прийняття Конституції України, яка підбиває свого роду  політичний  підсумок  здатності  законодавчої влади   виконати   вимоги   Основного   Закону  щодо  реформування судово-правової системи в Україні.

     Після 28 червня цього року суд,  прокуратура,  слідчі  органи повинні  запрацювати  у  відповідності  із  вимогами  Конституції, адекватно  нормам  і  правилам  цивілізованого  суспільства  та  у відповідності   із   міжнародними   зобов'язаннями  України  перед європейською спільнотою.

     Але Верховна Рада України  всупереч  вимогам  Конституції  та насамперед  через  непослідовність  відповідальних за це посадових осіб не спромоглася до  сьогодні  ухвалити  комплекс  законодавчих актів,  які  б  забезпечували  повноцінне  функціонування  судової системи та її  взаємодію  з  іншими  гілками  державної  влади  та правоохоронними органами.

     Після 28 червня, як відомо, суди не можуть використовувати те законодавство,  яке суперечить чинній Конституції.  Отже,  Україна має  сумну  перспективу  отримати  нелегітимну  правову ситуацію і поринути в правовий хаос.

     Вважаємо, що  невизначеність   із   судовоправовою   реформою створює можливість кримінально-олігархічним кланам і надалі ловити рибку в каламутній воді,  набиваючи кишені за  рахунок  безкарного грабунку державної власності і українського народу.

     Блокування процесу  реформування  судово-правової системи вже призвело  до  масових  порушень  конституційних  норм  та  чинного законодавства.  Ігнорувати на сьогодні закони,  Конституцію стало, на превеликий жаль,  нормою посадових осіб, які відверто і цинічно нехтують   українським   законодавством,   демонструють   правовий нігілізм та низьку правосвідомість.

     Справа Гонгадзе і касетний скандал,  арешт Юлії  Тимошенко  і засудження  за  сфабрикованим звинуваченням активіста Руху Леоніда Ковальчука, вибіркове переслідування прокуратурою окремих суддів і розпродаж за безцінь структурами Мінюсту стратегічних об'єктів, що не підлягають приватизації,  багато інших справ збурюють не тільки український народ, а й міжнародну громадськість.

     Усе це свідчить про загострення хронічної хвороби неправового суспільства, яку Україна успадкувала ще від Радянського Союзу.

     У цій ситуації особливо  безправними  і  беззахисними  стають пересічні   громадяни.   Чиновницька  бюрократична  машина,  тісно співпрацюючи з криміналом, безжально ламає долі тисяч людей.

     Усвідомлюючи реальну  загрозу  підриву  основоположних  засад української  державності  та  демократичного  устрою,  депутатська фракція Українського народного руху  вимагає  від  Верховної  Ради негайного і першочергового розгляду та прийняття проектів законів, які  б  забезпечили  повноцінне   функціонування   судово-правової системи,  і закликає керівництво Верховної Ради створити необхідні умови для пріоритетного проходження відповідних законопроектів.

     Фракція Українського  народного  руху  пропонує  Президентові України  активно  підтримати  процес  формування законодавчої бази судово-правової реформи і не застосовувати щодо цих законів вето.

     У зв'язку із цим водночас фракція Українського народного руху наполягає  на  звіті  керівництва Верховної Ради,  яке зобов'язане забезпечити своєчасність  розгляду  та  ухвалення  рішень  із  цих питань.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу від фракції "Яблуко". За ним буде виступати Юрій Кармазін.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Шановні колеги!  Шановні панове журналісти! Шановні гості! Я хочу зачитати заяву на ім'я Президента  України  Леоніда  Даниловича  Кучми  від фракції "Яблуко" і від Екологічної партії України "Захист".

     Фракція "Яблуко"  і Екологічна партія України "Захист" завжди стояли і будуть стояти на позиції захисту наших людей,  на позиції захисту Конституції України.

     Конституція в   Україні   повсюдно   порушується,  зокрема  в агропромисловому   комплексі   в    Чернівецькій,    Хмельницькій, Миколаївській областях.

     Я би  хотів  зупинитися  сьогодні  на Миколаївській області і попросити Леоніда Даниловича Кучму,  щоб він особисто як Президент України   наголосив   голові   Миколаївської   обласної  державної адміністрації пану Гаркуші,  що він порушує чинне законодавство  і Конституцію  України  щодо  указів  Президента  в агропромисловому комплексі.

     Що ж сталося в Миколаївській області? У Миколаївській області є село Матвіївка. У цьому селі проживає більше 10 тисяч чоловік. У Комітет з питань прав людини надійшла скарга:  майже  500  чоловік скаржаться, що порушуються їхні конституційні права.

     Я в  Миколаївську  область  надсилаю  факс  на  бланку нашого комітету,  в  якому  повідомляю,  що  приїде   секретар   Комітету Верховної  Ради  України  з  питань  прав  людини  з приводу скарг мешканців області.

     Я отримую факс з Миколаївської області (ось він переді мною), де   повідомляється,   що   в  Миколаївській  області  немає  села Матвіївки.  Тобто обласна адміністрація дожилася до  того,  що  не знає,  що в них під носом біля Миколаєва є село,  в якому проживає більше 10 тисяч чоловік.

     Шановні колеги!  Панове журналісти! Шановні гості! Мене дивує така  адміністрація,  мене  дивує кадрова політика.  Чому вони так роблять?  Чому ми повинні надсилати ще один  факс  і  роз'яснювати голові адміністрації,  скільки пенсіонерів у даному селі,  скільки народилося дітей і таке  інше,  для  того,  щоб  вони  врешті-решт повернулися до селян обличчям. У даному селі є тепличний комбінат, котрий ці керівники знищують, все роблять, щоб він став банкрутом. Там  майже 300 чоловік працює,  вони хочуть працювати,  і вони все роблять, щоб вижити.

     Але ні, комісія за комісією, треба знищити людей, і дійшло до того, що Марії Іванівні, доярці, котра пропрацювала майже 40 років у колгоспі,  пай виділяють на цвинтарі.  Шановні колеги,  до  чого дійшло, що людям виділяють паї на цвинтарі!

     Я би  хотів  попросити  Леоніда  Даниловича  Кучму як гаранта нашої  Конституції  захистити  права  цих  людей,   котрі   хочуть працювати в цьому тепличному комбінаті і будуть працювати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Кармазіну від групи "Солідарність". За ним буде виступати Наталія Вітренко.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність".  Шановні  народні  депутати!  28 червня закінчиться   п'ятирічний   термін   дії   "Перехідних   положень" Конституції.  За  цей  п'ятирічний  відрізок  часу  Верховна  Рада України  зобов'язана  була  підготувати,  всебічно  обговорити   і прийняти  цілу  низку  законів,  які передбачені Конституцією щодо судоустрою,  статусу суддів, судочинства, попереднього слідства, з метою  їх введення в дію в розумні терміни,  які дали б можливість без  поспіху,  виважено,  економічно   обгрунтовано   перебудувати взаємоузгоджену   судову   систему  та  судочинство,  щоб  реально захистити права і свободи громадян.

     На жаль,  названі закони не прийняті,  п'ятирічний термін дії "Перехідних  положень"  практично вичерпаний,  про якийсь розумний час для введення в дію законів,  навіть  якщо  ми  їх  приймемо  в четвер, уже й годі говорити.

     Верховна Рада  України  нарешті напрацювала деякий необхідний досвід у прийнятті найважливіших кодексів.  Майже  готові  проекти Цивільного і Господарського кодексів, треба доопрацьовувати проект Бюджетного    кодексу,    Земельного     кодексу,     зміни     до Кримінально-процесуального кодексу, проекти інших кодексів.

     Група "Солідарність" глибоко стурбована блокуванням прийняття Податкового кодексу,  один із варіантів  якого  розроблений  мною, Юрієм Кармазіним, і народним депутатом Сергієнком.

     На жаль,  поки нам у зал не даються таблиці,  підготовлені до другого  читання.   Однозначно   зрозуміло,   що   без   створення спеціальної тимчасової комісії проект цього кодексу розроблений не буде.  А це значить,  що ніякого зниження податків  у  державі  не відбудеться, ніякого нового бюджету на новій податковій основі нам не буде від кого очікувати. Хто заблокував цю систему?

     Я хотів би,  щоб і пан Терьохін, і пан Альошин добре розуміли всю  відповідальність,  яка  на  них  покладена.  І  я  просив  би керівництво Верховної Ради вжити всіх заходів для того,  щоб  була створена    тимчасова   спеціальна   комісія   для   якнайшвидшого доопрацювання проекту Податкового кодексу.

     Замисліться самі!  Економіка України дедалі більше поринає  в тінь.  Там уже знаходиться більше ніж 50 відсотків економіки. Хіба ми створюємо умови своїм підприємцям?  Ми їх не створюємо,  ми  не знижуємо   податки.   Вдумайтеся!   В  Україну  масово  завозиться закордонний ширвжиток,  а ми  створюємо  нібито  робочі  місця  на ринках,  де  продавцями  працюють  доценти і професори,  вчителі і лікарі, які ще не виїхали з України.

     А за  якими  цінами  ці  товари  ввозяться?  Митна   вартість джинсів,  брюк,  сорочок  і  так  далі  -  20  центів.  Така митна вартість!  Митна  вартість  здоровенного  холодильника   -   50-90 доларів. Є така вартість? Яка економіка витримає в такій ситуації?

     Замість того,   щоб   ми   до  відпустки  опрацювали  всі  ці законодавчі  акти,  які  ми  намітили,  які   треба   підготувати, вноситься  сьогодні  для  включення до порядку денного питання про відкликання Плюща, Медведчука, Гавриша.

     Чи є  претензії  у  групи   "Солідарність"   до   керівництва Верховної  Ради?  Так,  є.  І  я  особисто  не  раз  просив  Івана Степановича Плюща розплющеними очима дивитися на  Регламент.  Було це, Іване Степановичу? Було. Але чи...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон на трибуні. Сідайте. Дякую.

     Увімкніть мікрофон на трибуні. Ну, я ж дію за Регламентом.

     КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Розплющіть очі, Іване Степановичу. Іване Степановичу,  має бути однакове ставлення до всіх депутатів  і  до всіх  фракцій  і груп.  Група "Солідарність" пропонує прийняти всі невідкладні  кодекси,  про  які  ми  зараз  говорили,  забезпечити законодавчо  розвиток економіки,  забезпечити законодавчо зниження податків, забезпечити законодавчо розвиток власного підприємництва і  тільки  тоді  -  під  осінь,  під  зиму  -  ставити питання про відкликання керівництва Верховної Ради України.

     Дякую за увагу. Я довів думку групи.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Наталії Михайлівні Вітренко від ПСПУ.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановні  депутати!  Ми  з вами вирішуємо питання різного роду і нібито всі важливі, проте все одно є найважливіше питання - це вирішення проблем,  через які сьогодні люди не можуть вижити, і перш за все це люди похилого віку, які не можуть сьогодні існувати в тій пенсійній системі,  яка створена в цьому залі. Треба негайно виправляти ситуацію з пенсійним забезпеченням,  розуміючи,  що ані Президент  Кучма,  ані  Прем'єр Кінах не будуть вирішувати самі по собі,  по три і по п'ять гривень добавляючи один  раз  на  квартал пенсіонерам.  Ми  з  вами  прийняли  таке  рішення  -  рішення про радикальну пенсійну реформу.  Я нагадую:  22 лютого цього року 245 депутатів  проголосували за.  Рішення прийнято,  в першому читанні прийнятий проект закону.

     Далі в  повній  відповідності  до  процедур,   закладених   у Регламенті  Верховної  Ради  України,  працювала  робоча  група  в Комітеті у справах пенсіонерів.  23 травня цього року  одноголосно Комітет  у  справах  пенсіонерів  проголосував  за  внесення цього проекту закону на друге читання в зал.  Ми з вами  отримали  тепер уже  на наступний тиждень розклад,  і знову-таки законопроекту про пенсійне забезпечення,  авторами якого є Вітренко  і  Марченко,  в розкладі немає.

     Іване Степановичу, я звертаю вашу увагу: хто займається цими ігрищами?  Законопроект місяць  тому  готовий, розданий депутатам на руки, його в розкладі немає.

     Наступний законопроект  -  про  механізм  повернення трудових заощаджень населенню.  Знову-таки ми  запропонували  не  частковий механізм  - тільки житловокомунальні послуги як виплатити,  тільки до п'яти тисяч як повернути, а ми запропонували цілісний механізм, як за три роки повернути всі заощадження населення і цим врятувати населення  і  зробити  ті  необхідні  внутрішні  інвестиції,   які сьогодні так потрібні Україні.

     І знову-таки ми вдячні залу, тому що 268 депутатів 22 березня проголосували  за  цей  законопроект.  Законопроект  прийнятий   у першому  читанні.  Що  відбувається далі?  А далі Комітет з питань соціальної політики нічого  не  робить  для  того,  щоб  працювала робоча  група  і  щоб  законопроект розглядався.  І вже минуло три місяці,  абсолютно питання не зрушено з місця.  Іване Степановичу, до мене з усіх регіонів України надходять підписи на підтримку цих проектів законів.  На сьогодні отримано 21089  підписів,  зокрема: Крим  -  1705,  Дніпропетровська  область - 1522,  Донецька - 901, Київська - 405,  Луганська - 351,  Миколаївська - 2985,  Одеська - 1707,  Полтавська  -  982,  Сумська  -  8611,  Херсонська  - 1648, Чернігівська  -  272  підписи.  Надходять   і   телеграми.   Іване Степановичу,  я  прошу  вас  як Голову Верховної Ради,  який за це відповідає безпосередньо:  по-перше,  включити на  четвер,  на  21 червня,  розгляд  у  другому  читанні  законопроекту  про пенсійне забезпечення,  автори Вітренко і  Марченко,  і  по-друге,  сприяти тому,  щоб  працював  Комітет  з  питань соціальної політики,  щоб закінчилося доопрацювання законопроекту  про  механізм  повернення трудових  заощаджень  населенню.  Підписи  я передаю безпосередньо Івану Степановичу Плющу.

     ГОЛОВА. Шановні колеги,  я прошу перш  за  все  дотримуватися Регламенту,  тому що, ви бачите, замість 45 хвилин ми виступали із заявами до 11 години 2 хвилин.  Це кожен перебрав по хвилині  -  і маємо такий графік.

     Друге. Наталіє   Михайлівно,   учора   відбувалося  засідання Погоджувальної ради,  ви мали право прийти і внести пропозицію про включення цього питання до розкладу засідань.

     Сьогодні в   залі   відсутня  Валентина  Гошовська  -  голова комітету,  який має пряме відношення до  цього.  Вона  відсутня  з поважних  причин - вона у відрядженні.  Але я прошу вас:  ви менше виголошуйте промов,  а  спільно  працюйте  в  комітеті,  і  будемо рухатися в руслі, передбаченому Регламентом.

     За виголошеними   заявами  я  прошу  секретаріат  підготувати протокольні  доручення  керівникам  міністерств,  відомств,  інших центральних установ, яких це стосувалося.

     А зараз   слово  для  репліки  надається  народному  депутату Сімонову.

     СІМОНОВ В.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Іване Степановичу,  я хотів би пояснити. З приводу  подій  9  травня  в  місті  Тернополі  хочу нагадати тому панові:  не кажи гоп,  вище голови все одно не стрибнеш.  Хто і на кого нападав і які дії вчиняв, слідство вже з'ясувало. Розібралася і Служба безпеки  України,  хто  наставник  та  хто  замовник.  Ті бандити,  яких ви називали молодими патріотами,  ніяк не підходять під цю високу назву.  Окремі  з  них  уже  суджені  за  розбій  та грабежі, щоб ви знали.

     І ще одне.  Увесь світ знає та пам'ятає, і ми пам'ятаємо, хто був на боці Гітлера і які сили з ним ішли. Ми пам'ятаємо це з 1941 року. Це був фашизм. Це ваша поразка назавжди. І це вас засудили в Нюрнбергу.  І ми,  комуністи,  це пам'ятаємо і ніколи не допустимо нациків  до повторення злочинів ваших попередників у тій війні і в мирний час.

     Дякую (Оплески).

     -----------

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо до розгляду питань порядку денного.   Оголошується   проект   Постанови   (це  вноситься  від Погоджувальної ради,  не тільки від авторів, ми вчора на засіданні Погоджувальної  ради  домовилися і більшістю голосів проголосували за те,  що ми від Погоджувальної ради  сьогодні  просимо  Верховну Раду  розглянути  це  у  першочерговому  порядку) про включення до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради  України  питання  про відкликання Плюща з посади Голови Верховної Ради ( 7400).  Зачитую його для тих, хто нас слухає.

     Проект вноситься  народними   депутатами   України   Мішурою, Цибенком,  Зачосовим,  Красняковим,  Кузнєцовим,  Соломатіним. Про включення до порядку денного сьомої сесії Верховної  Ради  України питання про відкликання Плюща І.С.  з посади Голови Верховної Ради України.

     Прошу проголосувати.

     "За" - 146.

     Рішення не приймається.

     По фракціях покажіть.

     -----------

     Наступний проект  Постанови  (авторів  я  не  буду  називати, автори  ті  самі)  про  включення  до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України питання про відкликання Медведчука  В.В.  з посади   Першого   заступника   Голови   Верховної  Ради  України, реєстраційний номер 7398.

     Прошу голосувати.

     "За" - 185.

     Рішення не приймається.

     По фракціях покажіть.

     -----------

     Третій проект Постанови (автори ті  самі)  про  включення  до порядку  денного  сьомої  сесії Верховної Ради України питання про відкликання Гавриша С.Б. з посади заступника Голови Верховної Ради України.

     Прошу голосувати.

     "За" - 144.

     Рішення не приймається.

     По фракціях покажіть.

     ------------

     Переходимо до  розгляду наступного проекту Закону про рішення Президента України  про  допуск  підрозділів  збройних  сил  інших держав   на   територію   України   в   2001  році  для  участі  в багатонаціональних  миротворчих  навчаннях.  Міністр   оборони   у відрядженні.  Він  попередив  про  це.  Тому  доповідає  заступник міністра оборони України Петро Іванович Шуляк. Прошу.

     ШУЛЯК П.І., заступник міністра оборони України. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Актуальним завданням для України в  сучасних  умовах  є   розвиток   і   зміцнення   двостороннього співробітництва   з   країнами-сусідами  та  з  іншими  державами, визначення на основі національних інтересів та вимог  національної безпеки пріоритетів з цих питань.

     Останніми роками   міжнародне  співробітництво  Збройних  Сил України значно сприяло зростанню авторитету України на міжнародній арені як самостійної і незалежної держави,  а також зміцненню миру і безпеки в європейському регіоні.

     На цей час міжнародне співробітництво  Збройних  Сил  України має широкий і різноманітний спектр, охоплює 74 країни світу, низку провідних міжнародних інституцій безпеки,  серед яких  ООН,  ОБСЄ, НАТО, ЄС, Співдружність Незалежних Держав.

     Участь Збройних   Сил   України  в  міжнародному  військовому співробітництві дозволяє дійти висновку: спільні заходи є найбільш ефективною   формою   набуття   передового   досвіду   військового будівництва,    вони    ефективно    впливають    на    підготовку багатонаціональних миротворчих сил, сприяють досягненню практичної взаємодії між військовими компонентами партнерів.  На  цьому  фоні покращується    тактична   підготовка   українських   підрозділів, спеціальна та мовна підготовка  військовослужбовців  Збройних  Сил України, удосконалюється інфраструктура вітчизняних полігонів.

     Як свідчить досвід минулих років,  найбільш вагомі результати для Збройних  Сил  України  досягаються  в  ході  двосторонніх  та багатосторонніх  навчань,  до яких залучаються штаби та підрозділи різних  рівнів,  де   застосовуються   сучасні   засоби   зв'язку, комп'ютерна техніка та обладнання.

     При цьому Україна як рівноправний партнер регулярно проводить спільні багатонаціональні навчання на своїй території.

     Так, на  Яворівському  полігоні   регулярним   є   проведення спільних  командно-штабних  комп'ютерних  навчань  "Щит  миру".  В акваторії  Чорного  моря   майже   щорічно   проводяться   морські командно-штабні комп'ютерні навчання "Сі бриз".  До навчань широко залучаються військові підрозділи багатьох країн.  У  взаємодії  зі штабами  та  підрозділами збройних сил інших країн вдосконалюється спеціальна підготовка українських  військовослужбовців,  що  також підтверджують підсумки участі Збройних Сил у миротворчих операціях під егідою Організації Об'єднаних Націй  та  ОБСЄ,  масштаби  яких останнім часом значно збільшилися.

     На підставі    викладеного   можна   зазначити,   що   участь підрозділів  -  представників  Збройних  Сил  України  в  спільних військових   навчаннях   дає   можливість  використовувати  досвід країн-партнерів у реформуванні Збройних Сил України,  підтримувати в   межах,  визначених  Конституцією,  спроможність  і  готовність Збройних Сил України брати участь в операціях із підтримання миру, надання   гуманітарної   допомоги,   пошуку   та   рятування,  які здійснюються під егідою Організації Об'єднаних  Націй  і  в  межах відповідальності Організації з безпеки і співробітництва в Європі, розвивати відносини  Збройних  Сил  України  із  збройними  силами країн-партнерів,   удосконалювати  бойову  майстерність  особового складу Збройних Сил України.

     Окремо слід  зазначити,  що  всі  навчання,  з  приводу  яких пропонується  до  вашого  розгляду  проект закону,  проводяться за фінансової підтримки інших країн.

     Шановні народні депутати,  зважаючи на  вищевикладене,  прошу схвалити проект закону, внесений на ваш розгляд.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть, будь ласка, список.

     Слово надається народному депутату Сергію Матвієнкову. За ним

- депутат Кирильчук.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо. Город Мариуполь. Уважаемый докладчик,  скажите,  пожалуйста,  как  скажется  проведение  этих учений именно на боеготовности,  на подготовке  наших  Вооруженных Сил? Это первый вопрос.

     И второй вопрос. Если мы не согласимся с проведением подобных учений,  сумеем  ли  мы  найти  средства  в  бюджете,  и  в  каком количестве  нам  необходимо  находить средства в бюджете для того, чтобы  организовать  подобного  рода  мероприятия  на   территории Украины?

     Спасибо.

     ШУЛЯК П.І.   Що   нам   дає  участь  у  спільних  миротворчих навчаннях?  Я повинен сказати,  що починаючи з 1994  року  Збройні Сили  України брали участь у 96 навчаннях,  з яких 15 проходили на території України,  а решта - на території інших  країн.  Навчання проводяться не тільки сухопутними військами.  Навчання проводяться й військово-морськими силами та  іншими  видами  збройних  сил.  І завдяки  тому,  що ми беремо участь у цих навчаннях,  підвищується бойова злагодженість,  підвищується взаємодія з іншими партнерами, особливо     при     виконанні     миротворчих    завдань.    Наші військовослужбовці навчаються спілкуванню  з  іншими  військовими, застосовується комп'ютерна техніка. Так що плюсів тут багато.

     Якщо Верховна  Рада  не погодиться на проведення цих навчань, мабуть,  таке ставлення буде й до нас.  Адже ми також у цьому році спланували  нашу  участь  у  чотирьох навчаннях,  у тому числі й у великих навчаннях "Козацький степ" у Великобританії  з  залученням аеромобільних військ України.

     ГОЛОВА. Євген Кирильчук. За ним - депутат Полюхович.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую.  Шановний доповідачу, в пресі вже не раз наводилися дані,  скільки української зброї  продається за  кордоном:  сотні  тисяч  автоматів,  тисячі тонн набоїв і таке інше. І ці кошти не проходять через бюджет, вони не контролюються. В той же час наші солдати недоїдають,  вони у нас недовдягнені, їх немає чим забезпечити навіть мінімально.  Чи є  у  вас  інформація щодо цього?

     Дякую.

     ШУЛЯК П.І.  Буде не зовсім правильно казати,  що наші солдати недоїдають,  що вони роздягнені.  На  сьогоднішній  день  Верховна Рада,  Президент,  уряд  роблять  усе  для того,  щоб Збройні Сили України були забезпечені,  наскільки можливо в  нашій  державі  це забезпечити.

     Щодо обсягів  продажу,  реалізації  зброї,  то  я  не готовий сьогодні вам доповісти.

     ГОЛОВА. Іван Полюхович. За ним - депутат Моісеєнко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний доповідачу Петре Івановичу!  У мене  до  вас  є  таке  зауваження, мабуть.  Ви не сказали, що залучення іноземних військ на територію України - це також зміцнення навчальної  матеріальної  бази  наших військ. Адже вони приїздять не з порожніми руками. Вони, створивши відповідні  пункти  для  навчань,  залишають   їх   на   території навчальних  баз  української армії.  Це також позитив.  Крім того, методика навчання іноземних військ  дещо  відмінна  від  нашої,  і нашим  військам є чому повчитися.  Звичайно,  треба підтримати цей проект.  Але у мене є до вас запитання, я, часом, прослухав або ви не  сказали:  в  якій  кількості  і  які  війська мають прибути на територію України?

     Дякую.

     ШУЛЯК П.І.  На території України планується проведення  трьох спільних  миротворчих  навчань.  На  українськобританське навчання "Козацький  експрес"  планується  залучити  піхотний  батальйон  з Великобританії в кількості 420 чоловік, від України в них візьмуть участь механізована рота і спеціальний підрозділ.

     На спільне  командно-штабне  комп'ютерне  навчання  на  рівні бригади "Щит миру - 2001" планується залучення військовослужбовців з  20  країн  у  кількості  359  чоловік,  а   також   українських підрозділів  у  кількості  570  чоловік,  в тому числі контингенту миротворчих сил у Косово, підготовленого до ротації.

     На комп'ютерне  командно-штабне  навчання   "Морський   бриз" планується  залучити  військовослужбовців військовоморських сил 12 країн у кількості 200 чоловік,  три кораблі і 12 видів техніки,  а від  України  будуть  залучені  підрозділи  ВійськовоМорських Сил, Військово-Повітряних Сил  і  Міністерства  з  питань  надзвичайних ситуацій у кількості 235 чоловік.

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. Останнє запитання.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемый  докладчик!  У меня к вам два вопроса.  Первый вопрос.  Не кажется ли вам,  что в названии  законопроекта  несколько   принижена   роль   Президента Украины.  Вы обратите внимание, в статье 92 Конституции говорится, что "виключно законами встановлюється...  порядок допуску та умови перебування  підрозділів  збройних  сил  інших держав на території України".

     Статья 93 Конституции  предусматривает  право  Президента  на законодательную  инициативу.  И сам Президент вносит проект закона "про своє рішення".  Не кажется ли вам,  что надо было  бы  просто записать  "Закон про допуск підрозділів Збройних Сил",  далее - по тексту, автор - Кучма.

     И второй вопрос,  который  касается  и  волнует  многих  моих избирателей. Срок проведения учений "Козацький експрес - 2001" - с 15 по 20 июня.  В то же  время  в  средствах  массовой  информации появляются   сообщения   о   том,  что  эти  учения  либо  успешно завершились,  либо проходят на Яворивском полигоне. Так ли это или нет, ответьте, пожалуйста.

     ШУЛЯК П.І.  Щодо назви законопроекту. Це питання розглядалося у двох комітетах -  у  закордонних  справах  і  профільному.  Було вирішено залишити назву в даній редакції.  Щодо навчань "Козацький експрес - 2001". Дійсно, за планом ці навчання повинні проводитися у   другій  половині  червня.  Але  у  зв'язку  з  тим,  що  даний законопроект досі не схвалений, на територію Яворівського полігону прибула тільки передова група з 40 чоловік із Великобританії,  яка займається  реконструюванням  місць  проведення  занять  і   місця розташування.  Основні  сили  (це  близько  400 чоловік) прибудуть тільки після того, як Верховна Рада схвалить цей законопроект.

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре  Івановичу.  Слово   для   співдоповіді надається  голові Комітету з питань національної безпеки і оборони Борису Павловичу Андресюку.

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На  ваш  розгляд  вноситься  проект  Закону  України  про   допуск підрозділів  збройних сил інших держав на територію України в 2001 році для участі в багатонаціональних миротворчих навчаннях.

     Поданий Президентом України законопроект  відповідає  вимогам Конституції  України і Закону України про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил  інших  держав  на  території України.   Зокрема,  пунктом  23  статті  85  Конституції  України визначено,  що рішення про допуск підрозділів збройних  сил  інших держав  на  територію  України  підлягає схваленню Верховною Радою України.  Верховна Рада України  розглядає  питання  схвалення  як невідкладне, позачергове (стаття 8 згаданого закону).

     У поданому законопроекті дотримані вимоги статті 7 Закону про порядок допуску та  умови  перебування  підрозділів  збройних  сил інших  держав  на території України,  а саме:  визначені завдання, загальна  кількість  контингентів,  район  і   країна   проведення навчання тощо.

     Навчання проводяться  в  рамках  військового  співробітництва багатонаціональних миротворчих сил практично  за  рахунок  держав, які беруть у них участь.  Так, навчання "Козацький експрес - 2001" фінансується  на  100  відсотків  за  рахунок  Великобританії,   а українськоамериканське  навчання  "Щит  миру  -  2001"  -  на  100 відсотків за рахунок США.  З боку  України  додаткових  фінансових витрат не потребується.

     Що стосується  позитивних  наслідків  цих  навчань,  то  вони безумовно  є.  Передусім   це   дає   змогу   підвищувати   бойову злагодженість  військових  підрозділів  Збройних  Сил України,  їх майстерність.  Це також дає змогу оснащувати сучасним  обладнанням полігони, на яких проводяться навчання.

     Відповідно до  доручення  зазначений законопроект розглядався на засіданнях комітетів з питань національної безпеки і оборони та у  закордонних  справах.  Особливих  зауважень він не викликав.  В цілому комітети підтримують зазначений законопроект  і  пропонують Верховній Раді схвалити його.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Будуть запитання? Записуйтеся.

     Висвітіть список.

     Депутат Тягнибок. За ним - депутат Мороз.

     ТЯГНИБОК О.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ  119,  Львівська  область).  Дякую,  Іване Степановичу. Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Георгія Манчуленка.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Український народний рух.  Шановний Борисе Павловичу! Наш комітет, наскільки   я   пригадую,  взагалі  не  мав  зауважень  до  даного законопроекту і висловився за підтримку його в цілому.  Але  я  би просив,   щоб   ви  зробили  уточнення  щодо  військ  спеціального призначення,  бо  це  питання  порушувалося,  зокрема   мною,   на засіданні  комітету.  Наскільки  я  пригадую,  заступник  міністра оборони  генералполковник  Шуляк  Петро  Іванович  сказав,  що  ці навчання  не  відбуватимуться.  Тому,  будь  ласка,  скажіть,  яка офіційна позиція, щоб зал зорієнтувався.

     Дякую.

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую,  Георгію Манолійовичу.  Шановні народні депутати!  Дійсно,  я  підтверджую  цю  інформацію.  На  засіданні Комітету з питань національної безпеки і оборони цей проект закону був підтриманий одноголосно.  Але оскільки ми домовлялися з Ігорем Осташем,  що я доповідатиму і від Комітету у закордонних  справах, то мушу сказати, що у членів цього комітету були деякі зауваження. Тому,  узагальнюючи,  я сказав,  що в принципі проект не  викликав особливих зауважень, але питання були.

     Відносно навчання підрозділів спеціального призначення. Зараз ми не виносимо це питання на схвалення Верховною Радою. Це питання було знято з розгляду ще на засіданні нашого комітету з ініціативи Міністерства оборони. Воно голосуватися не буде.

     ГОЛОВА. Олександр Мороз. На ним - Федір Абрамов.

     МОРОЗ О.О.  Фракція соціалістів і селян "Лівий центр".  Прошу передати слово Івану Михайловичу Мусієнку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибі, Олександре Олександровичу.  Шановний Борисе  Павловичу!  Ви  настільки  чітко доповіли, власне, як і личить голові Комітету з питань оборони, що я ставлю таке ж чітке запитання.

     Отже, згідно з Конституцією Верховна Рада схвалює рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. З доповіді шановного заступника міністра випливає, що на території України уже знаходиться 40 військовослужбовців із Британії.  Сорок чоловік з Великобританії вже  знаходяться  на  території  України, коли  ми  ще тільки розглядаємо законопроект.  Питання надзвичайно просте:  це підрозділ збройних сил іншої держави чи це  такі  собі хлопці, які приїхали до нас каші української зварити?

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую,  Іване Михайловичу.  Ви знаєте, вчора і комітет,  і я особисто займалися  цим  питанням.  Я  розумію  вашу стурбованість.  І  я вчора спілкувався з керівництвом Міністерства оборони - і з міністром, і з заступниками. Це не є підрозділ. Нами це з'ясовано.  Це є, знаєте, так звані квартир'єри. Вони приїздять сюди,  щоб подивитися,  де можуть бути  розміщені  військові,  які прибудуть,  як вони будуть харчуватися,  де проживати. Це фактично не є в повному розумінні військові,  вони приїхали без зброї. Тому на  сьогоднішній день це не є військовий підрозділ.  Якщо Верховна Рада в четвер,  коли ми будемо  голосувати,  не  схвалить  рішення Президента, то військових у нас на території не буде.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Сафронов.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Борис Павлович!  Вы хорошо знаете историю НАТО - этого агрессивнейшего военного блока, который  в  50-70-е годы более 200 раз начинал агрессивные войны и уничтожил более 18 миллионов человек,  в  том  числе  5  миллионов вьетнамцев.  Скажите,  пожалуйста,  где гарантия того, что НАТО не поступит так же с Украиной? Это первый вопрос.

     И второй вопрос. Не кажется ли вам, что сегодняшние события в Косово,  Македонии говорят о том,  что там, где ступает нога НАТО, там гибель людей, там война, там разрушение?

     Спасибо.

     АНДРЕСЮК Б.П. Дякую. Я розумію: це питання має таке політичне забарвлення.  Але я спробую відповісти на нього.  Я не вважаю,  що НАТО має якісь агресивні наміри щодо України. І це підтверджується тими заходами, які проводяться країнами НАТО спільно з Україною.

     Хотів би  підкріпити  свої  слова  посиланням  на  документ і нагадати нам,  що Україна і НАТО  підписали  Хартію  про  особливе партнерство,  де  чітко  виписані  гарантії і права країн - членів НАТО стосовно України.  Там чітко виписані гарантії для України  з боку   країн   -  членів  НАТО  щодо  забезпечення  територіальної цілісності нашої держави,  а також щодо необхідної підтримки  усіх заходів,  які проводяться.  Це я вас інформую. Кого цікавить зміст цього документа,  я можу надати вам підписану з  НАТО  Хартію  про особливе партнерство, ви знайдете там відповіді на всі питання.

     Відносно Косово,  Македонії.  Я розумію, що питання тут є. Ми бачимо,  до  чого  призвели  воєнні  дії,  які  сьогодні  фактично роз'єднали  багато  республік  колишньої  єдиної Югославії.  Але я гадаю,  що Україна  в  цьому  процесі  займає  дуже  конструктивну позицію.  Ви  знаєте,  що  спільний  українськопольський батальйон виконує  миротворчу  місію  саме  в  цьому  регіоні  і   допомагає громадянам країн,  де ведуться сьогодні воєнні дії, в облаштуванні життя і усуненні тих негативних явищ, які там є.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Час  завершився.  Переходимо  до  обговорення питання порядку денного. Борисе Павловичу, звільняйте трибуну.

     Слово надається  народному  депутату  Іванову.  За  ним  буде виступати депутат Моісеєнко.

     ІВАНОВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   народные депутаты!  Вопрос  о допуске не территорию Украины подразделений и частей иностранных армий имеет серьезное, принципиальное значение, поскольку  их  пребывание у нас чревато негативными последствиями, которые прежде  всего  должны  быть  в  центре  внимания  народных депутатов  при  утверждении  подобного проекта закона,  внесенного Президентом.  И мне бы хотелось обратить внимание прежде всего  на тот  принятый  нами  закон,  где  сказано,  что иностранные войска допускаются на территорию Украины только в интересах  национальной безопасности.   Какие  интересы  национальной  безопасности  между Великобританией и Украиной - вопрос очень интересный.  Кроме того, в  этом  законе  сказано,  что  эти  войска  допускаются  на  нашу территорию с определенными целями,  и эти цели  состоят  только  в совершенствовании  боевой  выучки  наших  частей  и подразделений, которые должны участвовать наравне в этих учениях.

     Если говорить    о    подготовке     совместных     войсковых подразделений,  которые выполняют миротворческие и другие функции, предусмотренные  соответствующими  законами,  то  какие  у  нас  с Великобританией    есть    совместные    войсковые   формирования, совершенствовать действия которых мы собираемся? Скорее всего, что здесь вопрос в совершенно другом. Это вопрос той политики, которую проводит Президент.

     Но я бы хотел обратиться к командующему Сухопутными войсками. Вот   эта   статейка  в  газете,  где  ваше  западное  оперативное командование сообщает,  что  15  июня  такие  учения  должны  были начаться.  Они  вроде  бы  не  начались,  но кто точно знает?  Кто доложил,  кто проинформировал зал? Ведь пресса четко сообщила. Или она нахально врет? Это же тоже принципиальный, серьезный вопрос.

     Уважаемые народные депутаты! Мы с вами принимали определенное решение в отношении совместных учений и допуска войск.  Но  мы  же имели в виду миротворческие действия.  Давайте посмотрим,  что же, по некоторым сведениям,  записано в этих планах,  которые здесь не доводились.  А планы этих как бы совместных учений такие: действия взводов (не взвода,  а взводов)  в  наступлении,  захват  выгодных рубежей,  переход к обороне.  Так же,  как,  кстати,  в 1997 году, когда говорили,  что  отрабатывают  действия  по  спасению  нашего населения   от  землетрясения,  а  на  самом  деле  отрабатывались действия по отражению в морском походе, отражению ударов подводных лодок, уничтожению воздушных целей, высадке крупных сил десанта на морское побережье и так далее.  То есть  отрабатывались  абсолютно боевые   задачи.   Какие   такие  совместные  боевые  действия  мы собираемся проводить с британцами? Никакие!

     Поэтому я считаю,  что если мы - государство,  если мы  имеем свою  территорию  и  свои  интересы,  мы  должны  помнить  о нашей ответственности за обороноспособность нашего государства.

     Мы имеем печальный исторический опыт 1939-1941 годов   (это   я   командующему   Сухопутными   войсками напоминаю),  когда советские войска совместно с немцами  проводили приграничные учения.  Закончилось это тем,  что немцы изучили все! Все,  что можно  было,  вплоть  даже  до  маршрутов  выхода  наших офицеров  в  части  по  тревоге.  Чем  это  закончилось?  Массовым уничтожением! И потом еще свою роль сыграл психологический момент: месяца  тричетыре  наши красноармейцы и командиры не могли взять в толк - как же так: такие братья и вдруг воюют против нас?!

     Я считаю,  что этот путь обманный,  мы не должны принимать  в таком  виде этот проект закона,  и пусть Президент предусматривает как положено.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Кожин.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемые народные депутаты!  Вы знаете,  радует то, что Президент Украины впервые внес законопроект о допуске вооруженных сил других государств на нашу территорию. Правда, я уже отмечал, что название у  этого  законопроекта,  на  мой  взгляд,  принижает  роль самого Президента,  так как он пишет в названии "про  рішення  Президента України",  и  в  то  же  время сам является автором законопроекта. Поэтому,  мне кажется,  что название этого  законопроекта  следует изменить.

     Что же касается сути предложенного законопроекта. Вы обратите внимание на сводную таблицу характеристики военных учений, которая нам предложена.  Ну, к примеру, учения "Казацкий экспресс - 2001". Украина - 100 человек, Великобритания - 420 человек. Не кажется ли вам,  что  соотношение  явно не в пользу Украины,  тем более,  что учения происходят не где-нибудь под  Лондоном,  а  под  Львовом  и носят совершенно другой стратегический характер,  который далек от миротворческого.

     Смотрим дальше.  "Щит мира - 2001".  Украина -  300  человек, Соединенные Штаты Америки - 250,  другие страны - 130 человек.  То есть   еще   раз   контингент   воинских   подразделений   Украины перекрывается. Ну и так далее. А если говорить о четвертом учении, то военнослужащих от Украины там вообще  нет,  а  есть  только  18 человек из Соединенных Штатов Америки.

     Анализируем дальше  таблицу.  Учения,  которые  проводятся за границей,  где наши войска участвуют.  Тут наше участие  буквально смешное.  Ну, например, в Австрии - 17 человек, в Германии - до 14 человек и так далее.  Вы  видите,  что  совершенно  неравнозначное представительство  и  явный  перекос  в  пользу западных держав по отношению к войскам Украины.

     Уважаемые коллеги!   Вчера   мне   пришлось   встречаться   с генералами  -  ветеранами  Вооруженных Сил Украины,  которые очень обеспокоены нынешним положением дел и продвижением войск  НАТО  на нашу  территорию.  Сегодня Коммунистическая партия рабочих и селян готова   прибегнуть   даже   к   акциям   массового   гражданского неповиновения  в  Одессе  и  Львовском  регионе  для  того,  чтобы приостановить эти учения.

     Я думаю, что нашим парламентариям следует задуматься над тем, что  народ Украины не хочет вступления Украины в НАТО.  Еще совсем недавно  те,  кто  громче  всех  кричит  за  НАТО,   кричал   "про позаблоковий" характер Украины.  Давайте вернемся к этому вопросу. Но я обращаю ваше внимание на недавнюю встречу президентов  Путина и  Буша,  где  Буш  выглядел  очень  бледно в связи с выступлением Путина по вопросу приближения войск НАТО к границам России.  Я  не хочу, чтобы территория Украины стала в перспективе театром военных действий НАТО против России и славянского мира.

     В этом плане настораживает и приезд на  нашу  территорию  (на мой взгляд, явно преждевременный) Папы Римского.

     Спасибо вам   за  внимание.  Я  думаю,  что  депутаты  займут государственную позицию и соблюдут интересы безопасности  Украины, не допустив войска НАТО на территорию Украины.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борису Кожину.  За ним буде виступати Іван Мусієнко.

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Голова Спілки  офіцерів  України.  Фракція Українського народного руху. Шановні народні депутати! У 2001 році на    території    України     планується     проведення     серії багатонаціональних навчань у рамках військового співробітництва. У навчаннях візьмуть участь військовослужбовці  більш  як  20  країн світу. Український народний рух, Спілка офіцерів України вважають, що Верховна Рада України має  схвалити  цей  законопроект,  і  для цього є такі підстави.

     Перше. Проведення  зазначених  навчань  підвищує боєздатність Збройних Сил України та Військово-Морських  Сил,  дає  їм  досвід, необхідний  для  сучасних  армії  і  флоту.  Навчання  мають  суто миротворчу спрямованість і  не  містять  ні  прямої,  ні  непрямої загрози будь-якій країні.

     Друге. Проведення  навчань сприяє інтеграції нашої держави до європейських та євроатлантичних військових структур, створює умови для   запровадження   демократичного,   цивільного   контролю  над Збройними Силами України,  сприяє зміцненню  взаємної  довіри  між державами  Причорномор'я,  а  також підвищує боєздатність Збройних Сил України.

     Третє. Проведення навчань практично не  потребує  видатків  з Державного бюджету України. Наслідками ж несхвалення законопроекту може стати незаплановане збільшення видатків з Державного бюджету, оскільки  на  підготовку  проведення  навчань  вже витрачені певні кошти.

     Четверте. Попередні навчання відіграли значну позитивну  роль для України.  Завдяки ним не тільки підвищена боєздатність військ, але й буде вирішено  ряд  побутових,  житлових  та  інших  проблем військовослужбовців.

     Протягом десяти  років  Збройні  Сили  України фінансуються з Державного  бюджету  менш  як  на  50  відсотків  від  мінімальної потреби.   Через   це   практично   припинено  проведення  навчань батальйонного рівня і вище.  Тому серія багатонаціональних навчань 2001 року допоможе хоч невеликою мірою вирішити питання підготовки наших Збройних Сил.

     Законопроект підтриманий обома профільними комітетами,  і  ми не можемо ігнорувати їхні фахові висновки.

     І наостаток. Шановні народні депутати! Як один із співавторів базового Закону про умови і порядок допуску  іноземних  військ  на територію  України  можу  відповідально  стверджувати,  що питання допуску військових підрозділів на територію України для проведення багатонаціональних   миротворчих   навчань  у  2001  році  є  суто військовим питанням і немає ніякої потреби його політизувати. Тому я пропоную підтримати даний законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Мусієнку. За ним буде виступати депутат Манчуленко.

     МУСІЄНКО І.М.  Шановні колеги!  Наша фракція завжди стояла на тому,  що Україна має розвивати,  поглиблювати всебічне міжнародне співробітництво,  в тому числі і у військовій сфері,  але лише  за однієї  умови:  що  це  співробітництво  є  взаємовигідним,  що це співробітництво є партнерським. І коли йдеться про співробітництво у  військовій  сфері,  то  це має бути таке співробітництво,  така взаємодія,  яка   сприяє   зміцненню   обороноздатності   України, зміцненню національної безпеки України.

     З цієї  точки  зору давайте подивимося на документ,  який нам пропонується.   Особливо   показовим   у   цьому    контексті    є українськобританське  польове навчання "Козацький експрес - 2001". Власне, про його сутність і форму вже говорили мої колеги, я скажу ще лише кілька слів.

     Говорилося про  те,  що  це  навчання буде сприяти підвищенню майстерності наших військовиків,  буде сприяти  підвищенню  виучки наших військовиків і так далі.  Але ж ідеться, по суті, про те, що ми  будемо  приймати  британський  батальйон.   Наші   військовики виступають в ролі обслуги, і про це відверто говорили представники Міністерства   оборони.   Ми   будемо    обслуговувати    навчання британського   батальйону!   То   в   чому  полягатиме  підвищення майстерності  наших  військовиків?  У   тому,   що   вони   будуть вдосконалюватися,   як  бігати  навколо  британців?  Як  заносити, підносити,  відносити і так далі?  В цьому полягає наша  військова виучка?

     Ви знаєте, мене по-людськи обурює навіть те, що ми додумалися (це вже,  мабуть,  знаєте,  такий "неистребимый" дух нульовізму  у наших  військовиків) дати їм назву "Козацький експрес - 2001".  Це що,  наші військовики їдуть  до  Британії  чи  до  Німеччини?  Ні! Виявляється,  їдуть  до  нас,  а  ми  в  ролі кондукторів і в ролі прибиральників.  Тому й  назвали  навчання  "Козацький  експрес  - 2001".  Це,  знаєте,  щоб і кістки наших козаків перевернулися там десь у землі.

     Або візьмімо українсько-американське навчання. В принципі, та сама  схема.  Приїжджають  до  нас,  проводять навчання,  вивчають територію,  ми при цьому їх обслуговуємо і виправдовуємося: "Та це ж за їхні кошти! Та вони ж допоможуть нам казарму відремонтувати!" Ну невже з таких позицій,  з таких міркувань ми повинні підходити, організовуючи цю надзвичайно важливу державну справу?!

     Отже, даного проекту закону, принаймні в такому вигляді, наша фракція підтримувати  не  буде.  Але  є  кілька  зауваг  і  кілька пропозицій.

     По-перше, і  це однозначно,  Міністерство оборони,  Президент мають  повну  змогу  відпрацьовувати  ці  документи  принаймні  за півроку  до  проведення  таких  навчань  і надсилати їх у Верховну Раду,   щоб   ми   протягом   півроку   розглядали   ці   проекти, затверджували. І якщо ми щось не затверджуємо, то щоб не ставили у незручне становище ні себе і нашу державу,  ні  тих,  хто  з  нами хотів би співпрацювати.

     По-друге, відпрацьовуючи такі проекти,  слід враховувати,  що вони повинні бути в інтересах України, в інтересах її безпеки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Георгію Манчуленку.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Український  народний рух.  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Відомий класик свого часу казав:  "Вчитися,  вчитися  і  ще  раз  вчитися".  Ось це якраз та ситуація,  коли, дійсно, ми повинні прислухатися до цього заклику, до цього гасла.  Коли трапляється будь-яка можливість навчатися, в тому числі і у військовій  галузі,  нам  треба  завжди  цю  нагоду використовувати.

     Чи є   такою  нагодою  кілька  згаданих  спільних  військових навчань на території України? Без сумніву, є.

     Чи принесе  це  вигоду   Україні?   Без   сумніву,   принесе. Фінансових  витрат  на  проведення  цих  навчань Україна ніяких не несе,  а водночас наші військовики братимуть участь у цих спільних навчаннях. Це з одного боку.

     З другого  боку,  ніхто не хоче загострити увагу на тому,  що наші військові підрозділи братимуть участь у подібних навчаннях  і за  межами  України,  і  основні витрати на проведення цих навчань бере на себе сторона,  яка приймає.  Це і Німеччина,  і Австрія, і Великобританія,  де  у  навчаннях братиме участь наша аеромобільна рота у складі до 120 чоловік.  Це потрібно чи  ні?  Думаю,  що  це запитання є риторичним.

     Крім того,  наші  військові  нещодавно  вже  брали  участь  у навчаннях за межами України - на території Грузії.  Тепер  до  нас приїжджають інші військовики і так далі.

     Із залу   звучали   висловлювання,  що  недоцільно  проводити навчання українських військовиків спільно із  військовиками  країн НАТО,  тому  що  НАТО  -  агресивний  блок.  Так  от  для довідки. Корейська війна проводилася за санкцією ООН. В'єтнамська кампанія. Там  воювали  тільки Сполучені Штати Америки,  а країни НАТО і сам альянс НАТО взагалі ніякого відношення до в'єтнамської кампанії не мав.

     Жоден конфлікт   за   межами  країн  -  членів  НАТО  не  був розв'язаний з ініціативи країн - членів НАТО. І це - однозначно, і це - аксіома.

     Тому, шановні  друзі,  я  думаю,  що  питання,  яке  сьогодні розглядається,  є надзвичайно  важливим  з  точки  зору  зміцнення національної   безпеки  нашої  держави,  з  точки  зору  зміцнення військового співробітництва України і НАТО.  Крім того, я хотів би зауважити   своїм   колегам   із   фракції   комуністів,  що  ваші представники в Комітеті з питань національної  безпеки  і  оборони одноголосно  підтримали  цей  проект,  коли  ми  розглядали його в комітеті.

     Тому давайте бути послідовними і при розгляді  цього  питання проголосуємо за та дамо дозвіл на проведення відповідних навчань.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Пане  Георгію,  відомий  класик казав з цього приводу так: "Военному искусству нужно учиться настоящим образом".

     Ми завершили обговорення цього питання.  Ви будете  виступати із   заключним  словом,  Петре  Івановичу?  Від  заключного  слова доповідач  відмовляється.  Ми  завершили  обговорення   і   дійшли висновку,  що  треба все-таки прийняти такий закон.  Це відповідає загальному процесу нашої інтеграції до Європи і світу.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні.  Народний депутат Володимир Миколайович Чекалін. Будь ласка.

     ЧЕКАЛІН В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   промислової   політики   і   підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция Коммунистической  партии  Украины.  Уважаемые  народные  депутаты! Уважаемый Иван Степанович!  На ваше рассмотрение  вносится  "Закон України  про  державну  підтримку  розвитку  високих  технологій в Україні".

     Законопроект разработан группой народных  депутатов  Украины, которые представляют разные комитеты, фракции и депутатские группы в Верховной Раде.  Он также проработан  с  ведущими  специалистами заинтересованных   министерств   и   ведомств   Украины,   научных учреждений.

     Уважаемые коллеги!  Украина в начале рыночных  преобразований имела  значительные  возможности  для развития своей экономики,  в частности    в    научнотехнологической    сфере.    Был    создан научнотехнологический   потенциал,   по   многим   характеристикам соответствующий уровню развитых стран мира.  По отдельным  научным направлениям, например, по материаловедению, теоретической физике, сварочному   производству,   биотехнологиям,    по    определенным разработкам  в обороннопромышленном комплексе (ракетнотехническое, бронетанковое направления),  авиастроении,  судостроении Украина и сейчас сохраняет ведущие позиции в мире.

     Прогнозы аналитиков  о  том,  что  Украина и страны Восточной Европы быстро пойдут путем развития высоких технологий  и  подема экономики  по  образцу некоторых стран Азии и Дальнего Востока,  к сожалению, не оправдались.

     Я не буду подробно останавливаться на том,  в каком состоянии находится  военнопромышленный комплекс.  Тут прокатились стихийные волны    конверсии,    приватизации,    прошли     разговоры     о реструктуризации,  но реальной, целенаправленной военнотехнической политики не было и нет.  Утверждают,  что за последние четыре года количество предприятий и организаций сократилось в четыре раза,  а численность  работников  -  приблизительно  в  семь  раз.   Выжили сильнейшие, но это не значит, что они выживут и в дальнейшем.

     При этом необходимо отметить, что к 2005 году украинская  армия  лишится  основных  типов  вооружений, которые  вырабатывают  свой  технический  ресурс,  не говоря уже о гарантийных сроках эксплуатации.  Уже сейчас необходимо заниматься разработками  современных  систем вооружений и военной техники,  а также средств управления ими.

     И все же имеющийся научно-технический потенциал еще  способен при определенных условиях (подчеркиваю, при определенных условиях) обеспечить экономический прогресс в Украине.

     Приоритеты Украины в разработке и внедрении новых  технологий должны осуществляться в рамках государственных программ и проектов как  в   традиционных   технологических   областях   (металлургия, энергетика,  химическая промышленность, сельское хозяйство), так и по новым  высокотехнологическим  направлениям  (освоение  космоса, развитие   авиации,   биотехнологии,   создание  информационных  и телекоммуникационных систем,  новых веществ и материалов для  нужд здравоохранения).

     Осуществляя этот  путь  развития,  нельзя распылять средства, необходимо их целевое использование.  В предлагаемом законопроекте предусматривается   создание  определенных  экономических  условий функционирования научных,  научнопроизводственных  предприятий  на период до 2009 года. Такой срок обусловлен необходимостью поднятия отечественной  промышленности  в  сфере  высоких   технологий   до современного   мирового   уровня   развития,   а  также  определен длительностью   цикла   создания   новых    высоких    технологий, конструкторских разработок в этой сфере.

     В законопроекте   даны  определения  юридических  терминов  и сформулированы  критерии  и  признаки,  которым  должны   отвечать предприятия, претендующие на звание высокотехнологичных.

     Принятие данного  законопроекта  позволит создать необходимые условия для накопления оборотных  средств,  что  позволит  в  свою очередь  внедрять  отечественные  научные  разработки,  которые не уступают мировому уровню или превышают его по  конструкторскому  и технологическому решению.

     В законопроекте   предлагается  осуществлять  государственное регулирование путем выработки  государственной  политики  в  сфере высоких   технологий   через   создание  правовых,  экономических, организационных  условий  для  развития  этих  технологий,   через создание  перечня  предприятий,  относящихся к указанной сфере,  а также механизма формирования этого перечня.

     Принципиальным отличием  данного  законопроекта   от   других аналогичных   законопроектов,  которые  сейчас  рассматриваются  в комитетах Верховной Рады,  и уже принятых законов является то, что в   данном   законопроекте   предлагается   создать   определенные экономические условия для отдельных предприятий различных отраслей промышленности,  которые отвечают необходимым требованиям. То есть предприятия,  которые подпадут под действие  закона,  относятся  к разным  отраслям  промышленности с разными степенями наукоемкости, стоимостью основных  фондов,  трудоемкостью  продукции  и  другими факторами.

     Примером может  служить участие разноотраслевых предприятий в развитии  лазерных  технологий,  разработке  технических   методов защиты  компьютерных  сетей,  ядерных  обектов,  разработке новых видов систем связи,  разработке и  модернизации  военной  техники, разработке  и  внедрении новых технологий в топливноэнергетическом комплексе.

     В законопроекте    предлагается    финансирование     научных разработок  в  сфере  высоких технологий для государственных нужд, закрепленных  в  государственных   программах,   осуществлять   со следующего  года за счет Госбюджета и предусмотреть выделение этих средств отдельными защищенными статьями расходов.

     Таким образом,   уважаемые   коллеги,    авторы    предлагают предусмотреть  аккумулирование  собственных  средств  предприятий, подпадающих  под  действие  закона,  и   средств   государства   и обеспечить  контроль  за  использованием  средств,  выделенных под реализацию   программ   в   сфере   высоких   технологий.    Через целенаправленную   государственную  поддержку,  через  эффективное управление и контроль со стороны государства промышленность сможет осуществлять экономический прорыв. Высокие технологии должны стать основой  приоритетного  развития   отечественной   промышленности. Надеюсь на вашу поддержку.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть список.

     Леонід Стрижко. За ним - депутат Зарубінський.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Уважаемый  Владимир  Николаевич!  У  нас  очень  часто  используют крылатое выражение Остапа Бендера:  "Запад нам поможет".  Скажите, пожалуйста,  может ли Украина реально  рассчитывать  на  поддержку Запада в вопросе развития высоких технологий?

     Спасибо.

     ЧЕКАЛІН В.М.  Если отвечать кратко,  то,  конечно,  нет. Если более подробно,  то я должен сказать, что на мировом рынке сегодня высокие  технологии  как  раз  и  являются тем продуктом,  который распространяют развитые  страны.  А  мы  сегодня,  по  их  планам, становимся  сырьевым придатком,  и никогда наши высокие технологии не будут допущены на тот рынок.  То есть мы должны  создать  такие условия,  чтобы  наши  предприятия  могли  выйти на рынок со своим высокотехнологичным  производством,  обогнав  в  этом   Запад.   И сегодня, как я уже сказал, для этого имеются определенные условия, мы еще это можем.  Поэтому необходимо принимать этот законопроект. Государство должно регулировать эти процессы и управлять ими.

     ГОЛОВА. Олег Зарубінський. За ним - депутат Моісєєнко.

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Шановний Володимире Миколайовичу! Питання, яке  ви  порушуєте  в  законопроекті,  є   актуальним   і   просто аксіоматичним  з  огляду  на  роль  високих технологій у сучасному суспільстві, у прогресі.

     Але в  той  же  час  у  вашому  законопроекті,   точніше,   в законопроекті,  який  ви презентуєте,  робиться спроба врегулювати питання  списання  і  реструктуризації  податкової  заборгованості підприємств,   установ   та   організацій,   які  здійснюють  свою діяльність у сфері високих технологій.

     Не заперечуючи  слушності  цієї  пропозиції,  все-таки   хочу поставити   таке   запитання:  чи  не  вважаєте  ви,  що  в  цьому законопроекті недоцільно це робити,  тому що питання  списання  та розстрочення    податкового    боргу   суб'єктів   господарювання, підкреслюю,  незалежно від сфери діяльності вже було врегульовано, і ви це знаєте,  в рамках Закону про порядок погашення зобов'язань платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими фондами.

     ЧЕКАЛІН В.М.  Я с вами согласен и думаю, что во втором чтении этот  вопрос  можно  будет  урегулировать.  Но,   как   показывает практика,  до настоящего времени еще нет механизма списания долгов и  окончательного  решения  данного  вопроса  в  отношении  многих предприятий.  Поэтому мы в этот законопроект сегодня и внесли этот вопрос.  Я думаю,  что при рассмотрении  законопроекта  во  втором чтении мы вместе с вами и с Главным научно-экспертным управлением, которое сделало такое же замечание, этот вопрос урегулируем.

     ГОЛОВА. Володимир Моісєєнко. За ним - депутат Костинюк.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый   Владимир   Николаевич!  Принципиальной  позицией  КПРС является развитие научнотехнического прогресса и в первую  очередь машиностроения,    индустриальных    и   новейших   информационных технологий для внедрения их не только в технику, но и в социальные процессы.  Я  об  этом  недавно говорил при рассмотрении вопроса о приоритетах развития науки и техники.

     Я вчера столкнулся с таким фактом.  Ко мне обратился директор Малой  авиационной  академии  города Киева,  которая расположена в Железнодорожном районе, и рассказал о попытках администрации этого района  переместить учебное заведение в неподготовленное помещение в интересах отделения одного из банков города Киева.

     Не кажется ли вам,  что  если  в  то  время,  когда  развитие авиационной  техники  у  нас в Украине является приоритетным (и вы тоже говорили о  приоритетном  развитии  космической,  авиационной техники),  местные администрации будут так относиться к воспитанию наших детей (тем более,  что речь шла о совсем небольших суммах  - 20-50  тысяч  гривень),  говорить  о  реальной  поддержке развития высоких технологий в нашем государстве просто нет смысла?

     ЧЕКАЛІН В.М.  Владимир Николаевич,  я с вами согласен в  том, что  таких  примеров  сегодня  в  Украине можно привести еще очень много,  но я  хочу  сказать,  что  если  не  будет  принят  данный законопроект,   то   произвол,   о   котором  вы  говорите,  будет продолжаться.  И мелкие чиновники,  которые  находятся  сегодня  у власти    и    не    заинтересованы   в   развитии   отечественной промышленности, как раз и будут делать то, о чем вы говорите.

     Этот законопроект  как  раз  и  направлен  на  то,  чтобы  мы определили  те  предприятия,  которые  работают  в  сфере  высоких технологий,  и законом защитили их  от  произвола,  о  котором  вы говорите.

     ГОЛОВА. Богдан Костинюк. Останнє запитання.

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний  доповідачу!  Автори  цього  законопроекту  про  державну підтримку  розвитку  високих технологій при його підготовці мали б порахувати суму втрат бюджету в разі  введення  закону.  Я  слухав уважно вашу доповідь, але я не почув, чи є у вас такі дані.

     Далі. Чи  відомо  вам,  як  ставиться  до цього законопроекту уряд?

     І останнє.  Я також хочу сказати,  що у мене  є  сумнів  щодо доцільності  врегулювання  проблеми  списання  та реструктуризації податкової заборгованості підприємств,  установ і організацій, які здійснюють  свою  діяльність у сфері високих технологій,  в рамках саме цього законопроекту.  Очевидно, це треба робити через систему оподаткування.

     ЧЕКАЛІН В.М.  Что  касается  последнего  вопроса,  то  я  уже говорил о том,  что мы при рассмотрении  законопроекта  во  втором чтении  урегулируем  этот вопрос вместе с народными депутатами и с нашим научноэкспертным управлением.

     Что касается первого вопроса,  который вы задали.  Я в  своем выступлении  говорил  о  том,  что  этот  закон  будет  работать в различных  отраслях  промышленности,  где   используются   сегодня высокие  технологии.  Подсчитать по всем отраслям очень сложно.  У нас имеются отдельные разработки по отдельным предприятиям. У меня здесь  есть  расчет  по  Черкасскому  приборостроительному заводу. Сегодня его долги составляют 1,6 миллиона гривень.  И если  мы  их сейчас  спишем  и  будут  введены  те  факторы,  те  экономические условия,  которые предусмотрены в этом законопроекте, относительно этого   предприятия,  то  мы  получим  там  прирост  промышленного производства до 7-9 процентов в год.  Но, конечно, это будет в том случае,   если   экономические   условия,   которые   прописаны  в законопроекте, будут действительно выполняться.

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Миколайовичу. Час завершився.

     ЧЕКАЛІН В.М.  Щодо питання про ставлення уряду.  Мы  получили ответы   от   Минпромполитики,   от   некоторых   комитетов.   Все поддерживают этот законопроект,  кроме Министерства  финансов.  Вы знаете,  что Министерство финансов, когда мы принимаем аналогичные законопроекты о поддержке других  отраслей,  всегда  категорически против.  И даже когда есть реальные положительные результаты,  они говорят,  что это немного не  так,  мы  не  имеем  методики,  хотя вообще-то  в  правительстве  они должны были договориться о единой методике.

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Миколайовичу.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (Після перерви)

     ГОЛОВА. Продовжуємо пленарне засідання.  Розглядається проект Закону  про  державну  підтримку  розвитку  високих  технологій  в Україні.

     Перед тим як  надати  слово  голові  підкомітету  Комітету  з питань науки і освіти Костянтину Меркурійовичу Ситнику, я хотів би його  запитати,  а  він,  якщо  може,  нехай  відповість.   От   я зустрічався   з   головою   Національного   космічного   агентства Олександром Олексійовичем  Негодою.  Він  сказав,  що  ми  займали провідне   місце  в  Союзі  і  у  світі  щодо  розвитку  космічних технологій. Ми їх мали начебто 25, а зараз залишилося 12. І все це через  те,  що  ми  в  бюджеті  не  виділяємо  коштів  на розвиток космічної науки, а звідси незатребуваність цих технологій.

     Ви маєте пряме відношення до космосу і технологій, незважаючи на  те,  що  ви директор Інституту ботаніки,  відомий вчений у цій галузі, тому, якщо можна, поясніть це питання, щоб знали депутати.

     Слово для  співдоповіді   від   комітету   надається   голові підкомітету Костянтину Меркурійовичу Ситнику.

     СИТНИК К.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Шановні  колеги!  Здавалося б,  на перший погляд,  немає сенсу переконувати вас у необхідності і доцільності прийняття  законопроекту  про  державну підтримку розвитку високих технологій.  Але це тільки так здається.  Я особисто вважаю, що не може  бути Україна багатою,  сильною,  авторитетною,  якщо вона не буде  спиратися  на  сильну  фундаментальну  науку  і  на   високі технології.

     Тому законопроект, безперечно, потрібний, але він не враховує дуже  багатьох  елементів,  які  повинні  бути  притаманні   йому. Скажімо,  у  нас  і в галузі біотехнологій,  і в галузі генетичної інженерії,  і в галузі медичних сучасних технологій є дуже  велике відставання,  а  ми  називаємо часто відставанням навіть те,  чого практично не існує в Україні,  тобто  воно  не  притаманне  нашому господарству, нашій науці чи нашим виробництвам.

     Комітет, безперечно, підтримує цей проект закону. Він вважає, що цей проект потрібний.  Але ще більше він  підтримує  думку  про необхідність  його доопрацювання,  я б навіть сказав,  докорінного доопрацювання.  Чому? Тому що взагалі сучасна фундаментальна наука і  сучасні високі технології - це справа дуже і дуже дорога.  Вона потребує не мільйонів,  а сотень мільйонів,  а інколи і  мільярдів гривень.

     Тому, безперечно,  якщо  ми  приймемо  закон,  який  не  буде підкріплений законом про бюджет на  найближчі  роки  і  не  будуть виділятися гроші, як це сьогодні робиться, про що тільки-но сказав високошановний Іван Степанович,  то будуть одні балачки і не  буде ніякого просування вперед.

     Справді, на сьогодні ми почали просто інтенсивно і послідовно втрачати позиції, які ми займали. Я боюся, Іване Степановичу, що і 12  космічних  технологій  вже  не залишилося.  Принаймні в галузі космічної біології ми ще сьогодні займаємо перше місце, американці без нас ще не розпочинали жодного проекту.  Але це було тоді, коли американці нас підгодовували.  Ось вони вже півтора року не  дають нам  грошей,  хоча  обіцяють.  Наша  держава  практично  зовсім не підтримує розвитку цих досліджень,  і не  тільки  цих  досліджень. Практично  всі  закони  про  підтримку високих технологій у різних галузях промисловості на сьогодні не виконуються.

     Одним із недоліків цього законопроекту, який треба усунути до другого  читання,  є  те,  що  ми  весь час говоримо про створення високотехнологічних виробництв.  Мова повинна йти про перетворення всіх виробництв на високотехнологічні виробництва.

     Наш комітет,  підтримуючи в цілому цей законопроект,  вважає, що пільги треба поширити не  на  всю  діяльність  того  чи  іншого підприємства,  а  тільки на виробництво,  де застосовуються високі технології.

     Нам треба думати про те,  щоб усі види машинобудування,  а не тільки  важке машинобудування,  мали високі технології,  бо просто сором для України,  якщо вона не займе належного  місця  в  галузі високотехнологічних машинобудівельних виробництв.

     Комітет 18 травня розглянув цей проект і рекомендує Верховній Раді прийняти його в першому  читанні,  за  основу.  Таке  рішення підтримує   також   Комітет   з   питань  промислової  політики  і підприємництва та Комітет з питань національної безпеки і оборони.

     Я вже сказав,  що потрібне суттєве доопрацювання, а головне - треба  шукати  і  знайти  кошти,  бо інакше те відставання,  що ми маємо, буде продовжуватися, а цього допустити не можна.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання?  Увімкніть  мікрофон депутата Мусієнка.  За ним - депутат Ніколаєнко. Потім ще депутати Черняк і Асадчев.

     МУСІЄНКО І.М.  Дякую,  Іване Степановичу. Шановний Костянтине Меркурійовичу!  Я до вас звертаюся не просто як до академіка, а як до дуже мудрої людини.  Я і  наша  фракція  Соціалістичної  партії "Лівий   центр"  вважаємо,  що  ваш  законопроект  необхідний,  що необхідна державна підтримка розвитку високих технологій.

     Але ж  подивіться,  що  в  нас   відбувається.   Ми   щотижня розглядаємо   законопроекти   про   державну   підтримку  або  про пріоритетність розвитку суднобудівної,  авіаційної,  автомобільної промисловості,  рейкового рухомого складу і так далі.  Врешті-решт ми все звели до того,  що нівелювали,  нейтралізували взагалі  оці підходи про державну підтримку.  Я вже кілька разів говорив тут, у Верховній Раді, що, може, треба поставити питання так, щоб Кабінет Міністрів  разом з академією виробив єдину комплексну програму,  в якій би були визначені ці пріоритетні галузі і в основі їх мали  б бути високі технології. Як ви на це дивитеся?

     СИТНИК К.М.  Ви правильно кажете,  ми вже прийняли закони про державну підтримку космічної діяльності і про  державну  підтримку суднобудівної промисловості України і так далі.  Я думаю, що треба в новому законопроекті врахувати все те,  що ми  раніше  приймали, створити єдиний супербазовий закон, який би забезпечував безумовне піднесення високих технологій і фундаментальної науки,  що є базою для високих технологій,  і тоді це буде єдиний закон,  до якого ми всі будемо звертатися.

     Але ще раз повторюю, якщо він не буде підтриманий законом про бюджет,  виділенням  серйозних  грошей  (не  мільйонів,  а  сотень мільйонів,  мільярдів гривень), то без цього закон буде, а високих технологій не буде.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Черняк.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Фракція  соціалістів.  Ми  спільно  працюємо  в комітеті і рішення приймали спільно,  а ваш авторитетний виступ свідчить,  що  дійсно потрібно голосувати за цей законопроект.

     Але скажіть мені об'єктивно як фахівець високого рівня,  чому сьогодні  така  надзвичайно  пасивна  роль  великої   Національної академії наук,  члени якої сьогодні мирно сидять у президії з тими людьми,  які нищать науку,  і підтримують сьогодні тих людей,  які знищують  економіку  України?  Замість  того,  щоб дати їм оцінку, замість того, щоб вказати шляхи виходу з кризи, яка охопила галузь високих    технологій,   фізику   низьких   температур,   космічні технології,  матеріалознавство,  біокосмічні технології, ці люди з академії просто стали пристосуванцями.

     СИТНИК К.М.  Я,  може, розчарую вас, але Національна академія наук України, її керівництво завжди все робили для того, щоб наука в Україні розвивалася належним чином. Академія наук і я як її член не раз виступали і виступаємо щодня і на сторінках преси,  і перед керівництвом  з  тим,  що  таке  ставлення держави (під державою я розумію перш за все виконавчу владу - Президента і уряд),  яке  ми спостерігаємо останнім часом, неприпустиме.

     Крім того,  що  академія одержала деяку додаткову копійку для виплати зарплати вченим,  ніяких умов для наукової  діяльності  (я маю на увазі прилади,  препарати, реактиви, спорядження експедицій геологів,  ботаніків, археологів, зоологів) немає. Якщо раніше наш інститут проводив 30-35 експедицій на рік,  то тепер одну-дві і то за рахунок або поляків,  або  англійців.  Тому  академія  вимагає, наскільки  вона може.  Ну,  може,  не завжди,  оскільки в академії працюють делікатні та інтелігентні люди,  їм зручно дуже жорстко і навіть  грубувато  ставити питання перед виконавчою владою і перед Президентом.  Може,  не завжди вона це вміло робить,  але вона  це робить  чесно,  порядно  і  наполегливо.  А все те,  що в ній було добре, можна і повернути.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Асадчев.

     Костянтине Меркурійовичу,  я вам допоможу.  Радянської  влади ніхто пальцем не зачепив.  Усі ради - від Верховної до сільської - на місці.  Навпаки, за десять років ми збільшили на півтори тисячі кількість  сільських  рад  і так далі.  Ви скажіть,  що немає кому змусити їх працювати. Так це інша справа.

     СИТНИК К.М.  От Верховна Рада повинна примусити Президента  і уряд працювати як слід і виділяти гроші.

     ГОЛОВА. Депутат Черняк.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).   Шановний   Костянтине   Меркурійовичу!   Я підтримую  пропозицію,  яку  ви висловили,  доповідаючи нам проект закону,  стосовно того,  що  не  можна  обмежуватися  законом  про державну  підтримку  високих  технологій.  Нам  потрібен  рамковий закон,  більш широкий закон,  треба поставити цю проблему у ширший контекст  і  вирішити питання про підтримку високих технологій.  Я думаю, що такий закон на часі.

     Тепер стосовно  цього  проекту  закону.   Знову-таки   акцент зроблено  на  державну  підтримку і в законі,  і у вашому виступі, зокрема на бюджетну підтримку високих технологій. Це потрібно, але цього замало.

     Чому не  ставиться питання про запозичення на ринку приватних капіталів кредитів для розвитку  високих  технологій?  І  чому  не ставиться  питання  про створення механізму залучення коштів самих підприємств,  тобто із  прибутку  підприємств  фінансувати  високі технології?

     СИТНИК К.М.   Можливо,   ваші   пропозиції   при   подальшому опрацюванні  треба  врахувати.  Але  у  мене  таке  враження,   що національний  капітал сьогодні не готовий ділитися з наукою своїми грошима,  тому що віддача буде дещо пізніше,  а вони вже  сьогодні можуть   ці  гроші  вкласти  і  отримати  серйозний  навар.  Тому, безперечно, про це треба думати, тут я з вами згоден. Ми подумаємо у комітеті і порадимося з іншими комітетами.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Я  хотів задати запитання врозріз тому,  про що казав Володимир Черняк. Мені здається, що якщо у вас не  напрацьовано  чіткої  фінансової схеми підтримки цього проекту закону,  то він буде мертвим. Звичайно, треба проголосувати його в першому  читанні,  але  все-таки  до другого читання попрацювати з бюджетним  комітетом.  Якщо  мова  йде   про   високі   технології прикладних  галузей  (а  вони теж нам потрібні),  то повірте мені, національний капітал уже готовий,  треба тільки зробити стимулюючу систему.  І ми пропонуємо, скажімо, у валових витратах виробництва закладати обов'язкові кошти на наукові дослідження;  якщо вони  не використовуються,  то їх просто оподатковувати. І повірте мені, що це буде дуже дієвий механізм.

     Що стосується  фундаментальних  високих  технологій,  то  тут треба,   на  мій  погляд,  іти  шляхом  так  званих  інвестиційних бюджетів,  довготермінових бюджетів, які затверджуються не на один рік. Ми це пропонували уряду, і я думаю, що якщо це буде закладено в цьому законопроекті, то і ця система почне працювати.

     Я хотів би,  щоб ви пару слів  сказали  з  цього  приводу.  Я вважаю, що наш комітет разом з вашим можуть плідно попрацювати.

     Дякую.

     СИТНИК К.М.  Це один з недоліків нашого проекту закону.  Я не хотів просто розширювати свою доповідь, але ви абсолютно праві: ми повинні  шукати  перш за все механізми заохочення і закласти в цей законопроект саме ці механізми.  Тому я вас запрошую до співпраці, і  ми  зробимо  справжній доленосний закон,  який визначить рівень нашої економіки в цілому, а не тільки окремих технологій.

     ГОЛОВА. Дякую, Костянтине Меркурійовичу. Ми час вичерпали.

     Переходимо до  обговорення  питання  порядку  денного.  Слово надається  народному  депутату  Володимиру  Стоженку.  За ним буде виступати депутат Павловський.

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Місто  Харків,  фракція  партії "Демсоюз".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Підтримка  промислового  комплексу, високих  технологій,  безперечно,  має стати одним із пріоритетних напрямів державної політики.

     Прийняття відповідного закону  вже  давно  назріло.  Верховна Рада  вже прийняла ряд законів щодо підтримки окремих галузей,  де застосовуються   високі    технології    -    космічної    галузі, танкобудування.  Нещодавно розглядався проект закону про підтримку літакобудування.  У всіх  цих  галузях  Україна  має  технологічні наробки  світового  рівня  і  спроможна  на  рівних  конкурувати з розвинутими країнами світу.

     Разом з тим ми повинні розуміти, що питання підтримки високих технологій  потребує  комплексного  вирішення.  Крім  перелічених, Україна  має  цілий  ряд  галузей  і  виробництв  із  технологіями світового  рівня.  Представлений  законопроект реалізує саме такий підхід і, безперечно, заслуговує на підтримку.

     Проте не  можна  не  звернути  увагу  на   суттєві   недоліки законопроекту,   які   можуть   звести  нанівець  весь  очікуваний позитивний ефект від його прийняття.

     Перш за все у  проекті  пропонується  надто  звужений  спектр заходів державної політики підтримки високих технологій. Практично всі  заходи  обмежуються  податковими   пільгами,   тобто   автори законопроекту  використали  вже  звичайний  для  подібних проектів шаблон.

     Поза увагою залишилась більшість бюджетних  засобів,  зокрема держзамовлення  на  високотехнологічну продукцію,  часткова участь держави в реалізації капіталомістких проектів. Крім того, державна політика у цій сфері має бути спрямованою не лише на підтримку вже існуючих високотехнологічних виробництв,  але й на розвиток  нових технологій  та  теорій.  Це  можливо  зробити  шляхом стимулювання різних  форм  інтеграції  освіти,  науки,   промисловості,   тобто підтримки певних видів технопарків і технополісів.

     До речі,  в  Росії  подібний закон прийнятий Держдумою ще два роки тому,  і він має більш комплексний характер.  Можливо, є сенс проаналізувати його дію і залучити дещо з російського досвіду.

     Таким чином, фракція партії "Демсоюз" вважає, що законопроект треба прийняти в першому читанні,  а  при  підготовці  до  другого читання  його слід ретельно доопрацювати з урахуванням висловлених зауважень.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Михайлу Павловському. За ним буде виступати депутат Стрижко.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Батьківщина",  Хмельницький. Шановні президіє, члени уряду,  народні депутати,  залишки журналістів! Тут один наш колега з Руху казав:  для того щоб підтримувати високі технології, потрібні гроші,  а це витрати з бюджету.  Давайте порахуємо: що ми виграємо і що втратимо?

     Якщо ми найближчим часом не змінимо політику  в  державі,  не будемо підтримувати розвиток високих технологій, то ми втратимо не надходження до бюджету,  ми втратимо державу повністю.  Те,  за що боролися Рух та інші. Не буде держави!

     Тому питання полягає в тому, що ми повинні ще й дивитись, щоб були однакові умови для розвитку високих технологій і відповідного виробництва в Україні і, скажімо, в тій самій Західній Європі.

     Немає ж  такого  в Західній Європі,  щоб Міжнародний валютний фонд  запропонував  їм  процентні  ставки  на  рівні   більше   40 відсотків.  Вони  там ідуть на рівні 6,  8 чи 10 відсотків.  А нам вони таке пропонують.  Тільки за цим одним  параметром  ніколи  не зможе наше виробництво і наші технології конкурувати із західними! Це один фактор.

     Другий фактор,  який ніхто ніколи не враховує. Умови Світової організації торгівлі - це відповідні природно-кліматичні умови.

     І тому ми повинні розробити відповідну стратегію. Або Україна піде ще далі на периферію світового господарства,  або вона дійсно увійде  в  Європу  як розвинута країна,  а не жебрак.  А для цього замало  цих  протекціоністських  заходів.  Більше  того,  вони  не охоплюють  кінцеву  продукцію,  вони охоплюють тільки початок.  Це фундаментальні дослідження. А треба, щоб вони охоплювали і кінцеву продукцію.  У  галузі  зв'язку,  в авіації повинні передбачатись і створюватись умови для пільгового  застосування  саме  вітчизняних високих  технологій.  Ці  технології  є  в  Україні.  Є люди.  Але сьогодні,  на жаль,  вони не наші з точки зору виробництва,  бо їх забирають  в  розвинуті  країни разом з нашими фахівцями,  з нашим інтелектом.

     Тому вихід з цієї ситуації такий.  Цей законопроект  потрібно підтримати  як  позитивний  і  доповнити його (як тут пропонували) бюджетними та іншими заходами.

     Але, Іване Степановичу,  я звертаюся до вас,  треба  все-таки повернутися  і  розглянути фундаментальні проекти законів - засади національних інтересів України,  засади внутрішньої  і  зовнішньої політики.  І  щоб  не  група  Мінекономіки  з  питань інтеграції в Європейський  Союз  казала  нам,  які  закони  приймати,  на   які накладати вето, на які ні.

     Ми повинні визначити стратегію розвитку,  а Президент повинен бути виконавцем цієї стратегії. Сьогодні ж немає ніякої стратегії.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Леоніду  Стрижку. За ним буде виступати депутат Чубатенко.

     СТРИЖКО Л.П.  Уважаемые коллеги! Рассматриваемый законопроект представляется весьма целесообразным и своевременным.  Собственно, он  мог и должен был появиться еще раньше.  Его появление сегодня, хотя оно и необходимо,  вызывает целый ряд вопросов.  И  в  первую очередь  это  связано  с  тем,  что не возможно сегодня эффективно проводить  научнотехническую  политику,  не   меняя   в   принципе экономического,   социального   и   всего   того,   что   называют политическим курсом, которым сегодня идет Украина.

     Нынешнее положение дел таково,  что,  конечно же,  в  Украине этот законопроект очень необходим. В самом деле, за десять лет так называемых реформ и так называемой "незалежності" Украина утратила национального  богатства  на  общую  сумму примерно 700 миллиардов долларов.

     Кто и как может вернуть эти  деньги  народу  Украины?  Только эффективная  научно-техническая  политика сможет не только вернуть эти деньги, но и обеспечить Украине дальнейшее движение в будущее. Но дело не только в тяжелом нынешнем положении.  А о том,  что оно действительно тяжелое,  говорит тот факт,  что  в  первую  очередь сегодня   остановлены   и   разрушены   наукоемкие   производства. Достаточно сказать,  что в Украине сегодня не  изготавливается  ни одного  компьютера,  ни  одного микропроцессора!  А ведь Украина в свое  время   была   среди   пионеров   в   создании   электронных вычислительных машин.

     То, что   положение   тяжелое,   не   является   единственным аргументом.  Дело в том,  что в современном мире именно  передовые страны (может быть, именно благодаря этому они и стали передовыми) поддерживают науку и научно-техническую деятельность.

     Разумный протекционизм,  защита  национальных   интересов   - характерная   особенность   политики  Соединенных  Штатов,  многих ведущих стран Европы и таких экономических гигантов, как Китайская Народная  Республика.  Именно  эти  страны  сегодня  защищают свои национальные интересы,  и мало того,  что защищают,  они стремятся превратить  остальные страны в потребителей наукоемкой продукции и тем самым обеспечить свой приоритет и в будущем.

     Есть ли  примеры  того,  когда  такие  страны,  как  Украина, находящиеся  в очень сложном социальном положении,  успешно решают проблему научно-технического развития?  Да,  такие  примеры  есть. Можно  обратить  внимание  на  Кубу,  где  государство  эффективно поддерживает   развитие   биотехнологий,   и   сегодня   кубинская фармацевтика занимает лидирующие позиции в мире.

     Можно говорить   (конечно,   это  классический  пример)  и  о политике,   которую   проводит    Китай.    Китайские    свободные экономические   зоны   -   это  те  зоны,  куда  идут  иностранные инвестиции, где развиваются передовые технологии. Можно, например, упомянуть  и Беларусь - братский народ,  братскую республику,  где сегодня работают те технологии (например, электронная литография), которые  давно  уже не работают в Украине.  Именно государственная поддержка,  без которой  не  может  сегодня  обойтись  современная наука,  и  определит  будущее  развитие  Украины.  Но  я повторяю, принципиальные   изменения   в   этом   направлении   могут   быть осуществлены  только  после того,  как меры по развитию собственно науки  будут  подкреплены  мерами  по  существенной  корректировке нынешнего социально-экономического и политического курса.

     Спасибо.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Чубатенко.  За  ним  - народний депутат Тищенко.

     Прошу, Олександре Миколайовичу.

     ЧУБАТЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 216,  м.  Київ).  Шановні колеги! Я закликаю   всіх   присутніх   усвідомити   стратегічне    значення законопроекту  про державну підтримку розвитку високих технологій, який сьогодні розглядається.

     Закликати підтримати  цей  проект  закону  -  це  нічого   не сказати,  нічого не зробити.  Ми сьогодні прагнемо до європейської інтеграції.  Ми знаємо,  що новий міжнародний розподіл праці, який сьогодні  формується  в нас на очах,  не передбачає провідної ролі України  в  цьому  процесі.  Але  ми  маємо  всі  можливості  бути стратегічними партнерами високорозвинутих країн сьогодні,  а через два-три  роки   відігравати   одну   з   провідних   ролей.   Адже інтелектуальний  потенціал України все-таки збережено,  незважаючи на від'їзд величезної кількості висококваліфікованих  фахівців  за кордон.

     Сьогодні високорозвинуті  держави  живуть  за  зовсім  іншими правилами,  які  у  нас  лише  починають  формуватися.  Там   інша мотивація   і   бізнесу,   і   громадських  рухів,  і  політичного істеблішменту.  Ми   з   вами   розуміємо,   що   приходить   нова технологічна,   інформаційна,  постіндустріальна  епоха  на  зміну старій індустріальній епосі.  Ми знаємо і розуміємо, що сьогодні в усьому    цивілізованому   світі   основним   джерелом   отримання додаткового прибутку стають не основні засоби виробництва,  про що писав   Маркс,   не  матеріальні  ресурси,  а  виключно  інтелект, результати роботи мозку людини,  той інтелект, зокрема, технічний, на який так багата Україна ще з часів Радянського Союзу.

     Минулого тижня   я   виступав  з  доповіддю  від  України  на Всесвітньому форумі з питань економічної торгівлі та інформаційних технологій, який проходив при Економічній комісії ООН в Женеві.

     Я хочу   доповісти,   що   Україну  знають  і  зацікавлені  у співробітництві.  Десятки  зустрічей  з  керівництвом  міжнародних організацій та керівниками бізнесових структур привели до того, що ми привезли з собою цілий пакет програм,  проектів  та  бізнесових пропозицій,  і всі вони стосуються виключно високих технологій. Це для Заходу - пріоритет.

     Інтеграція України в Європу на рівноправних позиціях  можлива виключно  у сфері високих технологій.  Захід це сприймає і готовий допомагати,  адже там розуміють, що країни, які розвиваються, - це ринок   збуту   їхньої  високотехнологічної  продукції.  І  ми  це розуміємо,  адже Захід найближчим часом також  може  стати  ринком збуту нашої високотехнологічної продукції.

     І в  цьому  плані сьогодні,  використовуючи лише законодавчий процес   підтримки   високих   технологій,   можна    технологічно перестрибнути    два-три   покоління   і   реалізувати   стратегію випереджаючого розвитку.

     Таким чином,  я хотів би зробити наголос на тому, що сьогодні для  відновлення нашого індустріального виробництва,  яке сьогодні ми використовуємо кожного дня,  треба багато  грошей  -  багато  і негайно. Взяти ці гроші можна виключно із високих технологій. Тому внесений сьогодні законопроект я закликаю підтримати,  і  взагалі, підтримуйте  всі  проекти  законів,  які  стосуються  використання нашого інтелекту.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

     Народний депутат Тищенко. І на завершення виступів - народний депутат Черняк.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков.  Уважаемые   товарищи!   Уважаемые   народные   депутаты! Безусловно,  этот  законопроект  надо  поддерживать,  в  этом  нет сомнений ни у одного из  выступивших  до  меня  и  у  меня  также. Конечно,  лучше  было бы не разрушать то,  что было достигнуто,  и стартовать с более высокой стартовой площадки,  чем  мы  вынуждены сегодня это делать. Но, к сожалению, реалии значительно хуже.

     К сожалению,  я  хотел  бы огорчить многих народных депутатов тем,  что  законопроект  может  не  так  гладко  проходить   через Верховный  Совет,  как  нам  бы  хотелось,  тем  более  в процессе реализации.  Почему?  Потому что те,  кто  активно  способствовали разрушению тех самых высоких технологий, уже определили наше место в  мире.  И  высокий  эмиссар  из  Франции  в  лице   председателя парламента полтора года тому назад вещал с этой трибуны,  что ваши приоритеты -  это  черная  металлургия  (энергоемкая  и  вредная), химическая промышленность и сельское хозяйство.  Там не было места высоким технологиям.

     Почему это  происходит?  Потому  что,   к   сожалению,   наше правительство,  Президент  не  заботятся об интересах державы,  об интересах нашего народа.  Нет у нас  национального  правительства, нет  национального  Президента!  И  мы  в  этом  убедились,  когда побывали на прошлой неделе в Черновицкой области,  где  проводился эксперимент  в  деревообрабатывающей и легкой промышленности и где мы попытались законом поддержать эти отрасли.  И мы увидели,  что, действительно,   получился   неплохой   эффект,   эти  предприятия заработали, они сумели закупить за границей новое оборудование, за которое  не  должны  были  по  закону  взимать  НДС.  Тем не менее Министерство финансов вопреки закону взимает НДС и не  возвращает, тем самым нанося серьезный урон этим предприятиям.

     Это такие предприятия, как "Мальва", "Трембита", где работают настоящие  женщины-патриоты,  которые   подняли   с   колен   свое предприятие,  ходили  девять  месяцев  к  Президенту с тем,  чтобы заставить его подписать указ,  затем пробить через Верховный Совет этот закон.  И закон сработал,  но с 1 июля Министерство финансов, потирая руки,  надеется прекратить этот эксперимент с  тем,  чтобы взимать с них налоги в полном обеме.  Будет ли это способствовать улучшению ситуации в этом регионе?  Безусловно,  нет.  Поэтому  мы должны  не  только  принимать  законы,  но и делать все возможное, чтобы они работали, чтобы они выполнялись.

     Все это возможно лишь в том случае  (я  согласен  с  коллегой Стрижко),  если мы поменяем и курс, и Президента, и правительство. Тот курс, который сегодня проводится, ведет, к сожалению, только к уничтожению промышленности,  уничтожению народа,  поэтому его надо менять.  Как говориться,  рыба гниет с головы,  так вот эту голову надо менять, тогда будут работать законы.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Можливість завершити виступи у зв'язку із закінченням  часового  регламенту  надається  народному   депутату Черняку.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні народні депутати!  Законопроект про державну  підтримку  розвитку  високих технологій,  безперечно,  заслуговує  на  підтримку.  Без  високих технологій нам нічого робити на європейському та світовому ринках. Місце   України  у  світовому  та  європейському  розподілі  праці вирішальною мірою залежить від високих технологій.  Якщо ми будемо просуватися у цьому напрямі,  то ми зможемо забезпечити собі гідне майбутнє. Я переконаний в тому, що в України є дуже серйозний шанс це зробити.

     Американський підприємець Форд казав: "У нас  є  єдина  національна  гордість  -  це  наші  технології". Зверніть увагу,  серед багатьох цінностей,  включаючи демократичні цінності,  Форд виділив високі технології тому,  що  лежить  це  в основі  всього  і  в  кінцевому  рухунку - в основі всіх цінностей суспільства.  Тобто не радянська влада, не Комуністична партія, не Народний рух,  а високі технології повинні бути нашою національною гордістю.

     Тут депутат  Павловський  казав  про  те,  що  Народний   рух боровся.  Я  б  сказав,  що Народний рух боровся,  бореться і буде боротися за високі технології.

     Разом з тим,  підтримуючи цей проект закону,  я думаю, що він потребує суттєвого доопрацювання до другого читання. І взагалі нам треба подивитися на цю проблему більш широко. Цього проекту закону недостатньо для вирішення питання розвитку високих технологій. Нам не можна обмежитися лише державною підтримкою.  Звичайно,  перш за все  державна підтримка,  я згоден,  але крім цього проекту закону потрібно  прийняти  рамковий,  фундаментальний  закон  про  високі технології. І там повинно бути передбачено і державну підтримку, і запозичення на ринку приватних капіталів кредитів,  і використання механізму  залучення  прибутків  підприємств  на придбання високих технологій, про що сьогодні казав депутат Асадчев.

     Тобто треба   закласти    реальний    механізм    фінансового забезпечення  високих  технологій,  і тоді це питання буде успішно вирішено,  але поки  що  цей  проект  закону  є  кроком  на  шляху підтримки  розвитку високих технологій.  Тому наша фракція вважає, що його потрібно підтримати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Кириловичу.

     Шановні колеги!  Таким чином, розгляд питання за номером 6295

- проект Закону про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні завершено.

     -----------

     Оголошую до розгляду  наступне  питання  порядку  денного  за номером 2114 - проект Закону про народні підприємства.

     Доповідає народний  депутат України Сіренко Василь Федорович. Співдоповідає голова підкомітету  Комітету  з  питань  економічної політики,   управління   народним   господарством,   власності  та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович.

     Нагадую, що щодо цього законопроекту окрему думку має  голова підкомітету  Комітету  з  питань економічної політики,  управління народним господарством,  власності та  інвестицій  Москвін  Сергій Олександрович, якому також може бути надано слово для виступу.

     Прошу, Василю Федоровичу, доповідайте.

     СІРЕНКО В.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,    КПУ).    Дякую.    Шановні   народні   депутати!   Серед нормативноправових актів,  які регулюють  суспільні  відносини,  є такі,  які  працюють,  умовно кажучи,  тільки тоді,  коли учасники суспільних    відносин    вимагають    їх    використання.    Такі нормативно-правові   акти   працюють,   коли  учасники  суспільних відносин використовують їх у своїй діяльності.  До таких актів я б відніс Закон про господарські товариства.  До таких актів належить і запропонований вам проект Закону про народні підприємства.

     Трошки історії.  Ідея створення народних підприємств належить Сполученим  Штатам Америки.  У 1958 році там з'явилася монографія, яка якраз і була присвячена пошуку ефективного  власника,  єдності власника  і  працівника.  А  вже  в  1974 році Конгрес США прийняв відповідні  закони,  і  згідно  з  цими  законами   почали   діяти нормативно-правові  акти,  які  регулюють  відносини,  пов'язані з використанням такої організаційно-правової  форми,  як  колективна власність працівників, які працюють на даних підприємствах. І мені здається,  що розповсюдження цієї організаційної  форми  у  світі, зокрема,  у таких країнах як Іспанія,  Італія,  Німеччина,  Росія, Китай та інших,  які використовують цю організаційно-правову форму поєднання в одній особі працівника і власника,  є свідченням того, що це прогресивна і необхідна організаційноправова форма.

     Людство давно пройшло модель простого приватного  власника  і сьогодні  веде  пошук  нових організаційних форм виробництва через колективну приватну власність  зі  спеціальним  правовим  режимом, який дає можливість відійти від моделі найманої праці,  перейти до моделі поєднання  праці  і  капіталу,  уособлюючи  в  одній  особі працівника і власника.

     Цей правовий режим організації виробництва і в далекому,  і в близькому зарубіжжі дістав назву "народне підприємство" та знайшов законодавчу підтримку в парламентах і урядах багатьох країн світу.

     Досвід показує,   що  на  народних  підприємствах  економічні показники  в  півтора   раза   вищі   від   показників   приватних підприємств, де застосовується проста наймана праця. Через народні підприємства  людство  підійшло  до  вирішення  корінної  проблеми історичного  розвитку  суспільства  -  зламу відчуження людини від праці і власності.

     Сьогодні ні   неоліберальна,   ні   соціалдемократична,    ні державно-бюрократична  моделі  суспільства  не  вирішують проблеми відчуження людини від праці і власності.  Ці  моделі  здатні  дати результат в окремому аспекті - ефективності економіки,  демократії чи справедливості,  але не здатні  поєднати  ці  переваги  в  одну організаційну модель.

     А народне  підприємство  якраз  і  поєднує в собі ці три цілі виробництва:  ефективність,  справедливість   і   демократію.   Ця найбільш прогресивна організація суспільної праці успішно працює у США  (програма  ЕSОP),  в   діяльності   іспанських   кооперативів "Мандрагон",   у   Росії.   В   цих  країнах  прийнято  спеціальне законодавство  щодо  діяльності  народних   підприємств,   існують загальновизнані   національні   організації,   політичні  рухи  за колективну  власність  працівників.  Зокрема,  в  США   дві   такі загальнонаціональні  організації:  Національний  центр колективної власності  і  Асоціація  ЕSОP.  У  відповідності   з   федеральним законодавством   США   програми   ЕSОP  відносяться  до  категорії правочинних   пільг   і   допомоги   працівникам   і   регулюються Міністерством праці і Службою внутрішніх доходів.

     У Росії   та   в   інших  країнах  діє  Міжнародна  асоціація підприємств з власністю працівників.  Є й інший багатий зарубіжний досвід   успішної  роботи  підприємств  з  власністю  працівників, причому є досвід економічного відродження збанкрутілих підприємств через  перехід  на режим народних підприємств.  Це рятівні захід і форма для розваленої економіки України.

     Метою цього проекту закону є поворот реформ у  бік  поєднання інтересів як власників, так і працівників, у бік виведення України з кризового стану  через  зусилля  всіх  громадян  України,  через запровадження    найбільш   прогресивної   організації   праці   і управління.

     Я хотів би звернути вашу увагу  на  структуру  цього  проекту закону.  Він невеликий за обсягом - 17 статей, але в кожній статті по п'ять-сім частин.

     Що регулюється даним законопроектом? Визначаються особливості та  порядок створення народного підприємства;  угода про створення народного підприємства;  статут народного підприємства;  статутний капітал   народного   підприємства;   порядок   наділення  акціями працівників народного підприємства;  обмеження на право  володіння та розпорядження акціями народного підприємства;  викупна вартість акцій народного підприємства та виплата дивідендів;  продаж  акцій народного   підприємства,   що   є   його  власністю;  чисельність працівників народного підприємства;  регулювання трудових відносин працівників-акціонерів;  загальні  збори  акціонерів;  позачергові збори;   спостережна   рада;   генеральний   директор;   ревізійна (контрольна)       комісія;       здійснення      контролю      за фінансово-господарською діяльністю і введення у дію цього закону.

     По суті  народне  підприємство  -   це   закрите   акціонерне товариство,  але  воно  має  свої  дуже  суттєві  особливості.  Ці особливості якраз і вимагають  прийняття  окремого  закону,  а  не коригування    Закону   про   господарські   товариства.   Народне підприємство  має  право  випускати  тільки  прості  акції.   Один акціонер  -  один  голос.  Один  акціонер володіє кількістю акцій, номінальна вартість  яких  не  перевищує  5  відсотків  статутного капіталу народного підприємства.  Передбачено залежність кількості акцій від  прибутку  підприємства,  співучасть  у  доходах,  а  не зарплату,   частку   прибутку  у  відповідності  з  кваліфікацією, трудовим внеском за  встановленими  коефіцієнтами.  Дирекцію,  всі органи  обирають  акціонери.  Не  можна  передавати акції іншим як фізичним,  так і юридичним особам.  Передбачено згоду  власника  і трудового колективу на створення народного підприємства.

     В основу  законопроекту  покладено  володіння власністю всіма учасниками виробничого процесу,  його мета - створення  виробничих колективів,  які  працюють  на  принципах  вільної,  а не найманої праці,  що в кінцевому  рахунку  приведе  до  масового  розширення кількості  людей,  що  дійсно володіють реальною власністю і мають можливість збагачуватись за рахунок своєї праці  без  експлуатації чужої праці і без паразитичного збагачення.

     Шановні колеги!  Разом  із  проектом  постанови  комітету про прийняття цього проекту в першому читанні,  за основу, вам роздали записку,  в  якій  дуже  скептично  ставляться  до  ідеї створення народних  підприємств.  Тут,  правда,  не  зазначено  автора  цієї записки, але, мабуть, автор назветься. Я хотів би у своєму виступі відповісти на ті запитання, які поставлені в цій записці.

     По-перше, тут плутають два моменти: народні підприємства розглядають як альтернативу приватизації.  Це абсолютно невірний підхід. Народні підприємства не є альтернативою приватизації хоча б з тієї причини,  що вони створюються абсолютно на добровільних засадах  за  згодою  власника  і  колективу.  Якщо трудовий   колектив  не  проголосує  двома  третинами  голосів  за створення народного підприємства,  то народне підприємство не може бути створене,  навіть якщо власник цього бажає.  Тому тут прямої, законодавчої, зобов'язальної альтернативи приватизації немає.

     По-друге, тут наводяться такі організаційні форми,  як  викуп товариством  покупців,  створеним  працівниками,  підприємств,  що приватизуються,  і викуп  трудовим  колективом  цілісних  майнових комплексів,  зданих  їм  в  оренду  з викупом.  Це абсолютно різні організаційно-правові форми.

     І якщо ці організаційно-правові  форми  -  викуп  товариством покупців  і трудовим колективом - не виправдають себе на практиці, то   це   не   означає,   що   народні    підприємства    в    цій організаційно-правовій формі не виправдовують себе. В Росії стоять черги  людей,  які  хотіли  б  потрапити  працювати   на   народне підприємство, тому що там є стабільність, високі заробітки, робочі місця і таке інше.

     І ще один момент.  З тим, що викладено в цій записці стосовно конкретної структури тощо, можна погодитися і в другому читанні це все   виправити.   Але   в   кінці   вказується    на    негативні соціально-економічні наслідки. Перше. Порушення основного принципу приватизації - рівності права участі у цьому процесі всіх громадян України.  Ніяка  рівність права громадян України на приватизацію в цьому законодавчому  акті  не  порушується,  тому  що,  я  ще  раз повторюю, це здійснюється на добровільних засадах.

     Друге. Унеможливлення   залучення   інвестицій   у   розвиток підприємств.  Інвестиція - це  не  кредит,  а  ризикове  вкладення капіталу.  Якщо  у  вас є бажання ризикнути вкласти свій капітал у народне підприємство, то, будь ласка, вкладайте за окремою угодою.

     Третє. Ускладнення пошуку ефективного власника, зацікавленого в розвитку підприємства.  Немає більш ефективного власника,  немає більшої зацікавленості  в  розвитку  підприємства,  ніж  за  такої організаційно-правової форми, як народне підприємство

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Федоровичу.

     СІРЕНКО В.Ф. Я закінчую, будь ласка, ще півхвилини.

     Якщо цей  законопроект  буде  прийнятий у першому читанні,  я хотів би бачити в числі його авторів найбільш відомих  економістів нашого парламенту,  які вносили б свої зауваження та пропозиції. І тоді  ми   дійсно   спільними   зусиллями   розробимо   конкретний економічний   механізм   і  цю  організаційноправову  форму,  дамо можливість громадянам України безпосередньо керувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Прошу   записатися   на   запитання   до доповідача  і  показати  на  табло список народних депутатів,  які готові задати запитання Василю Федоровичу Сіренку.

     Народний депутат Вітренко. За нею - народний депутат Чубаров.

     ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово Владимиру Марченко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины.  Василий Федорович!  Прежде всего я благодарен вам за ваш доклад,   потому  что  сегодня  обществу  навязывается  совершенно глупая,   совершенно    бесперспективная    идея    экономических, организационных и правовых преобразований,  основанная на том, что частный собственник,  богатый человек,  выведет  все  из  кризиса. Ничего  подобного!  Проблема  отношений  между  трудом и капиталом существует,  безусловно,  решать эту  проблему  когда-либо  нужно. Поэтому   ваше   выступление   с   удовольствием  воспринимаю  как альтернативу нынешним реформам, но вопрос у меня вот о чем.

     Не считаете ли вы,  что без изменения статьи 41  Конституции, где  защищается  только  частная собственность (кстати,  как раз в статье  41  Конституции  необходимо   ввести   норму   по   защите коллективной  формы  собственности,  в  том  числе и собственности народных предприятий),  реализовать ваш законопроект будет трудно? А  еще  труднее  будет  обеспечить  правовые  условия  для  защиты народных предприятий.

     СІРЕНКО В.Ф. Дякую за запитання. Шановні колеги! Я думаю, що, звичайно,  потребується внесення змін не тільки до статті 41,  а й до інших статей Конституції.  Це стало очевидним уже  після  п'яти років  її дії.  А щодо статті 41,  я скажу,  що якраз норма "право приватної власності набувається в порядку,  визначеному  законом", дає  можливість на конституційній основі прийняти цей законопроект про народні  підприємства.  Тому  що  Конституція  дає  можливість регулювати   відносини,   пов'язані  не  тільки  з  індивідуальною приватною власністю,  а й з колективною приватною власністю. Тобто цей законопроект іде якраз у руслі Конституції України.

     Тому я  вдячний  за  ваше  запитання і думаю,  що,  навіть не вносячи змін до  Конституції,  ми  маємо  конституційну  базу  для прийняття  цього проекту закону,  для того,  щоб громадяни України мали можливість використати таку організаційну  форму.  Подумайте, якщо  сьогодні  в  сільській  місцевості  будуть  запроваджені  не товариства з обмеженою відповідальністю,  а народні  підприємства, то там збережеться весь реманент,  весь інвентар,  там збережеться земля,  там збережуться заробітки,  постійна робота і  таке  інше. Україна  дійсно  почне  квітнути  від  того,  що  на землі почнуть нормально працювати,  нормально  її  обробляти.  І  зацікавленість кожного буде максимальною, тому що він буде і власник, і працівник в одній особі.  А якщо хтось виходить з  цього  підприємства,  він продає свої акції і отримує компенсацію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Чубаров.  І  на  завершення  - депутат Абрамов.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна Республіка Крим).  Шановний Василю Федоровичу!  Ідея дуже  цікава,  але  коли  читаєш  законопроект,  який   ви   зараз презентуєте, виникає дуже багато запитань. Я хочу задати вам два.

     У статті   11   законопроекту,  який  ви  зараз  презентуєте, передбачається,  що  рішення  на   загальних   зборах   акціонерів приймаються за принципом:  один акціонер - один голос.  Я хотів би запитати,  чи не нівелюється такою формою рівень  відповідальності акціонерів?  Бо,  розумієте,  в  одного  акціонера  може бути одна кількість акцій,  а в іншого акціонера - інша кількість акцій.  Це перше запитання.

     І друге.  Чи  передбачається  законопроектом  перетворення  в народні тих підприємств, які стали банкрутами?

     Наведу такий  приклад.  Сьогодні  ми   згадували   про   банк "Україна",  який  має певні зобов'язання перед своїми вкладниками. Сьогодні цей банк опинився у складному становищі.  Якщо завтра він стане  народним підприємством,  то вкладники не зможуть у судовому порядку звернутися і стягнути свої вклади. Як бути тим кредиторам, які мають відшкодувати свої внески?

     Дякую.

     СІРЕНКО В.Ф. Дякую за дуже цікаві запитання.

     Перше. Чому такий принцип:  один акціонер - один голос? Це не нівелювання рівня відповідальності акціонерів,  а це та рівність і справедливість по відношенню до основних засобів виробництва,  яка повинна бути в кожного власника.

     Ви розумієте,  у  закритих  акціонерних   товариствах   і   у відкритих   акціонерних   товариствах   рано   чи   пізно  капітал сконцентровується  в  якихось  одних  руках,   скуповують   акції. Керівники підприємства мають 50 чи більше відсотків, і врешті-решт усе підприємство опиняється в їхніх руках.

     У даному  законопроекті  передбачений  спеціальний   правовий механізм  для того,  щоб капітал не міг сконцентровуватися в одних руках,  щоб кожен учасник  суспільного  виробництва  мав  однакове відношення  до основних засобів виробництва.  А тільки той власник дійсний  і  реальний,  хто  має  відношення  до  основних  засобів виробництва.   Тому   що  вони  в  процесі  виробництва  приносять прибуток.

     Тому принцип "один акціонер - один голос" не  дає  можливості концентрації капіталу в окремих руках.

     Тепер щодо  другого  запитання про банкрутство.  Дійсно,  і в Сполучених  Штатах  Америки,  і  в   інших   країнах   збанкрутілі підприємства  часто перетворюються на народні підприємства,  але в цьому  випадку  держава  робить   народним   підприємствам   певні поступки.  Наприклад, надає відповідний кредит, зменшує податковий тиск,  робить інші поступки,  завдяки  яким  народне  підприємство протягом  певного  часу стає на ноги,  а потім відпрацьовує.  Тому якби банк "Україна" став народним підприємством,  то я  впевнений, що   його   б  перестали  розкрадати,  а  як  тільки  перестали  б розкрадати, то він би став на ноги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Завершує   запитання   народний   депутат Абрамов.

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия.  Уважаемый  Василий Федорович!  Вам хорошо известно,  что наша фракция, как и вся наша партия,  своим  программным  положением  имеет  создание  народных предприятий,  в основе которых лежит принцип единства собственника и производителя.

     Скажите, Василий Федорович, возможно ли в нынешних условиях - в  условиях  кризиса  экономики  Украины   -   создание   народных предприятий,  тем  более  когда собственником средств производства являются во многом криминальные элементы?

     Спасибо.

     СІРЕНКО В.Ф.  Спасибі  за  запитання.  Я  думаю,   що   якраз "обузданием"  кримінального  елемента  могло  б  бути використання такої організаційно-правової форми, як народні підприємства. Але в умовах    кризи    треба   активно   шукати   найбільш   ефективні організаційно-правові форми,  які б давали  можливість  працювати, створювати нові робочі місця, підвищувати ефективність виробництва і так далі.

     Ось яке  гасло  є  у  російських  народних  підприємств:  "Мы работаем лучше других,  потому что работаем на себя". І дійсно, ці народні підприємства, як свідчить преса, успішно працюють в умовах кризи. А в Росії не менш глибока криза, ніж у нас.

     І тому   мені   здається,   що   для   України   сьогодні  ця організаційно-правова форма,  яка відпрацьована в багатьох країнах світу,  є в певному відношенні рятівною для того,  щоб використати потенціал України,  робочу силу,  сировину, засоби виробництва для виходу з кризи, для підняття виробництва в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Федоровичу.  Ваш  час  вичерпано. Прошу сідати.

     Слово для  співдоповіді   надається   Володимиру   Йосиповичу Матвєєву,   голові   підкомітету  Комітету  з  питань  економічної політики,  управління   народним   господарством,   власності   та інвестицій. Прошу, Володимире Йосиповичу.

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   Уважаемые   народные депутаты   Украины,   председательствующий!  Комитет  по  вопросам экономической   политики,    управления    народным    хозяйством, собственности   и   инвестиций,   рассмотрев  на  своем  заседании внесенный народным  депутатом  Сиренко  проект  Закона  Украины  о народных предприятиях, большинством голосов членов комитета принял решение рекомендовать Верховной  Раде  Украины  принять  указанный законопроект за основу.

     Данным законопроектом   предлагается  определить  особенности создания и функционирования нового вида акционерных товариществ  - народных предприятий.

     Проектом закона   также   определяются  права  и  обязанности акционеров народного предприятия,  обеспечивается  защита  прав  и интересов указанных акционеров.

     Согласно проекту  народное  предприятие  может  быть  создано путем  преобразования   государственных,   коммунальных,   частных предприятий в народные предприятия.

     Решение собственника  о  преобразовании организации,  которая ему  принадлежит,  в  народное   предприятие   предусматривает   в обязательном   порядке  заключение  соглашения  между  работниками предприятия, которое превращается в народное, и собственником.

     Особенности, которые позволяют отличить народное  предприятие от   предприятий  других  форм  собственности,  в  проекте  закона определяются следующие.

     Законопроектом предусматривается, что один акционер народного предприятия,  который  является  его работником,  не может владеть количеством акций  народного  предприятия,  номинальная  стоимость которых   превышает   5  процентов  уставного  капитала  народного предприятия.

     При этом устанавливается, что если по любым причинам у одного работника  и  акционера  оказалось  большее  количество акций,  то народное  предприятие   обязано   выкупить   у   этого   работника превышающую  часть  акций по номинальной стоимости акций народного предприятия на протяжении трех месяцев с даты  образования  такого превышения.

     Постоянные работники  должны  владеть более чем 75 процентами уставного капитала,  при этом численность таких работников  должна быть  более  90  процентов  среднесписочной  численности персонала предприятия.

     Акционеры народного предприятия - физические лица, которые не являются его работниками,  и юридические лица -имеют право в любое время продать по договорной цене акции,  которые им принадлежат, в первую очередь самому народному предприятию, а в случае его отказа

- физическим лицам,  в том числе работникам народного  предприятия или юридическому лицу.

     Среднесписочная численность  работников народного предприятия не может составлять меньше  30  человек.  При  снижении  указанной численности народное предприятие обязано на протяжении одного года привести ее в соответствие с этим  положением  или  организационно преобразоваться в другую форму.

     Следует отметить,  что  Главное  научноэкспертное  управление Аппарата Верховной Рады высказало  ряд  существенных  замечаний  к проекту закона. На заседании комитета мы рассмотрели эти замечания и пришли к  выводу,  что  они  могут  быть  учтены  при  доработке указанного законопроекта во втором чтении.

     Следует также  отметить,  что Верховной Радой принят в первом чтении проект Хозяйственного (Коммерческого)  кодекса  Украины,  в статье  111  которого  определяются базовые положения,  касающиеся функционирования  народных  предприятий.  В  этой   статье   также указано,   что   вопросы   организации  и  деятельности  народного предприятия должны регулироваться специальным Законом  о  народных предприятиях.

     Поэтому принятие  этого  проекта  позволит  начать  работу по реализации данного положения проекта Хозяйственного кодекса.

     Исходя из вышеизложенного,  Комитет по вопросам экономической политики  предлагает  Верховной  Раде внесенный народным депутатом Сиренко проект Закона Украины о народных предприятиях  принять  за основу.

     Доклад окончен.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Йосиповичу. Чи будуть запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.

     Прошу показати на табло список народних депутатів, які готові поставити запитання до співдоповідача.

     Народний депутат   Малолітко.   За  ним  -  народний  депутат Матвієнков.

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Шановний Володимире Йосиповичу!  Ми  знаємо,  що  у  нашій державі  існують  господарські  товариства  у вигляді підприємств, установ, організацій, які займаються підприємницькою діяльністю.

     У законопроекті  зустрічаються  не  визначені  законодавством України комерційні організації,  тобто відповідно до законодавства немає такої організаційноправової форми діяльності.

     У мене   викликає   сумнів   перетворення   саме   приватного підприємства,  заснованого  на власності однієї фізичної особи,  у народне підприємство. Адже при такому перетворенні фізична особа - засновник - фактично втрачає не тільки контроль над підприємством, а й свою власність.

     І останнє.  У проекті закону  зазначається,  що  рішення  про перетворення  організацій в народні підприємства приймається двома третинами голосів акціонерів.

     А у статті 42  Закону  України  про  господарські  товариства передбачено   необхідність   одерження   трьох  четвертих  голосів власників для можливості зміни статуту товариства,  а перетворення підприємства на так зване народне вимагає зміни статуту. Як бути з цими питаннями?

     МАТВЄЄВ В.Й.  Начну отвечать с последнего  вопроса.  В  наших руках, Верховного Совета, поправить законодательство, внести какие угодно изменения, которые позволят нам привести в соответствие эти два закона.

     Что касается   возможности   или  невозможности  предприятия, которое  является  частной  собственностью,  преобразовываться   в народное  предприятие,  то  я  должен  вам  сказать,  что  природа многогранна.  История  не  развивается   прямолинейно.   Возможно, возникнет  такая  ситуация,  когда  этому частному владельцу очень захочется,  чтобы его предприятие стало народным.  Такие случаи  в нашей  истории  были.  Я  вам  могу назвать такое предприятие и по городу Николаеву - это бывший  завод  братьев  Донских.  Во  время национализации  в  1919  году  он был добровольно передан братьями Донскими в  качестве  народного  предприятия.  Старший  брат  стал директором  завода,  младший брат стал главным инженером.  Проблем никаких не возникло.

     Неизвестно, чем  закончится  историческое  развитие   у   нас сейчас.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Спасибо. Город Мариуполь. Уважаемый Владимир Иосифович!  Мое отношение к  проекту  закона  вы  знаете.  Я  могу сказать  больше.  В Соединенных Штатах производительность труда на таких предприятиях на 20 процентов выше,  чем на тех предприятиях, которые  находятся  в чьей-то собственности.  И сегодня это в мире используется очень широко.

     Но меня очень волнует другой вопрос.  Законопроект вступает в противоречие  с  рядом нормативных и законодательных актов,  в том числе с Законом  о  предпринимательстве,  даже  с  Конституцией  в какой-то  степени.  Сумеет  ли  комитет ко второму чтению выйти из этой ситуации,  выписать законопроект таким образом,  чтобы мы все эти  рифы и лабиринты миновали,  не нарвавшись на вето,  и создали необходимую базу?

     МАТВЄЄВ В.Й.  Конечно,  любой закон,  который мы принимаем, а тем   более   такой   закон,   который  открывает  возможности  на перспективу  чуть-чуть  по-другому   подойти   к   хозяйствованию, вступает в противоречие с уже существующими законами.

     Я думаю, что квалификация комитета, как вы обратили внимание, достаточно  высока  для  того,  чтобы  эти   все   "негаразди"   и противоречия    с    существующим    законодательством    утрясти. Потребуется, конечно, время. Я не готов утверждать, что в сентябре мы уже внесем на второе чтение этот проект закона,  но то,  что на следующей сессии у нас этот проект закона будет рассматриваться во втором чтении,  никаких сомнений не вызывает. А то, что этот закон необходим, я уже об этом говорил.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершує запитання Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.   Дякую.   Черкащина,    "Демсоюз".    Шановний Володимире Йосиповичу! Ідеологія поданого законопроекту суперечить принципам,   які   сповідує   чимала   частина   політичних   сил, представлених сьогодні в парламенті.  Яка надія на те, що Верховна Рада виявить політичну волю і  підтримає  цей  законопроект  не  в другому читанні, як про це сказав Матвієнков, а в першому читанні? Ви переконані в тому,  що Верховна Рада готова сьогодні підтримати такий законопроект? І чи не здається вам, що членам комітету, який з вашої подачі зараз підтримує такий законопроект,  необхідно було б  попрацювати сьогодні у фракціях для того,  щоб потім не виникло проблем під час голосування?

     Дякую.

     МАТВЄЄВ В.Й.  Проблемы во время голосования,  конечно, будут. Все дело в том, что принятие этого проекта закона и создание таких форм хозяйствования решает главное  противоречие  современности  - противоречие  между  трудом  и  капиталом.  Я думаю,  что народные депутаты Украины, которые разумно подходят к решению этой проблемы (то  есть  нереволюционным путем,  а путем нормального обединения интересов   собственника   и   производителя,    собственника    и трудящегося),  пойдут  на  принятие  этого проекта закона.  Те же, которые будут  стоять  на  своем  и  отстаивать  только  приоритет частной  собственности  (хотя  это тоже своеобразная форма частной коллективной  собственности),   я   думаю,   не   поддержат   этот законопроект.

     А то, что вы предлагаете поработать во фракциях, - мы никогда от этой формы работы не отказывались.  Конечно,  будем работать во всех фракциях, в том числе и во фракции зеленых.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Йосиповичу.  Ваша співдоповідь завершена. Прошу сідати.

     Слово для   оголошення   окремої   думки   надається   голові підкомітету  Сергію  Олександровичу  Москвіну.  Хотів  би нагадати народним депутатам,  що у разі виголошення окремої думки запитання до суб'єкта окремої думки не передбачаються.

     МОСКВІН С.О.   Шановні  колеги!  Я  не  виступаю  проти  ідеї створення народних підприємств,  але в мене є  окрема  думка  щодо реалізації цієї ідеї,  тому що в представленому законопроекті вона не реалізована  з  точки  зору  чинного  законодавства  України  і Конституції України.  Є кілька мотивів, які я хотів би оголосити і довести, що законопроект не може бути прийнятий в першому читанні.

     Мотив перший.  У  проекті  Закону  про  народні  підприємства порушуються   положення  Конституції  України.  Зокрема,  робиться спроба ввести порядок примусового  позбавлення  майна  працівників підприємства,  а це суперечить Конституції України, зокрема статті 41.  І тут  запитання  Володимира  Романовича  Марченка  абсолютно правильне.

     Далі. У  пункті  4 статті 6 працівникакціонер ставиться перед вибором:  або звільнитися і тим самим позбавитися  власності,  або продовжувати  працювати  всупереч своєму бажанню,  і тим самим він ставиться  в  нерівне  становище  з  іншими   акціонерами   даного підприємства.  При  цьому  порушується конституційна рівність прав громадян (стаття 24 Конституції України).

     Також цим положенням пункту  4  статті  6  порушуються  норми статті  22 Конституції України,  де передбачено,  що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не  допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Пункт 4 статті 5 проекту закріплює, що порядок визначення сум оплати  працівників  за  звітний  фінансовий  рік   затверджується загальними зборами акціонерів. Це суперечить статті 43 Конституції України і Закону України про оплату праці.

     Пункт 2 статті 10 законопроекту передбачає,  що робочий  час, час   відпочинку,   заробітна  плата  тощо  регулюються  правилами внутрішнього  трудового  розпорядку,  що  суперечить   статті   45 Конституції України.

     Мотив другий.  Немає  правової основи для діяльності народних підприємств,  бо в Україні немає законів про акціонерні товариства та про закриті акціонерні товариства.

     У статті  1 проекту чітко написано:  "До народних підприємств застосовується правила Закону про  акціонерні  товариства".  Тобто такого  закону  в  Україні  немає,  але  проект  такого закону є в порядку денному сесії  Верховної  Ради,  але  він  не  розглянутий Комітетом з питань економічної політики.

     Законопроект про  народні  підприємства,  на мою думку,  може розглядатися  тільки  разом  із  проектом  Закону  про  акціонерні товариства.

     Далі. Тут проголошений принцип: один акціонер - один голос (у пункті 1 статті 4  він  сформульований  так:  одна  акція  -  один голос),  але цей принцип характерний не для акціонерних товариств, а для кооперативів. І це дійсно форма зв'язку праці і капіталу, як тут було написано.

     У мене немає часу, усе інше викладено в окремій думці. У мене пропозиція  -  відправити  цей  законопроект  на  повторне   перше читання.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Сергію   Олександровичу.  Прошу  сідати. Шановні колеги!  Перед тим як перейти до обговорення цього питання порядку  денного,  я  б  хотів  надати  слово  представнику  уряду заступнику міністра економіки Ігорю Анатолійовичу Шумилу.

     Прошу, Ігоре Анатолійовичу.

     ШУМИЛО І.А.,  заступник міністра економіки  України.  Я  хочу сказати,  що  ми якраз підтримуємо ідею народних підприємств,  але вважаємо,  що повинні бути враховані всі слушні зауваження, надані вам   у   висновках   науково-експертного   і  науковоаналітичного управлінь.  Не прийняття  окремого  закону,  а  внесення  змін  до відповідних  законів,  у  першу  чергу  до Закону про господарські товариства,  забезпечить найшвидше втілення тих ідей,  які  автори виклали  і  які зараз відстоювали,  показавши насправді можливість ефективного зв'язку праці і капіталу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У порядку обговорення  з  парламентської  трибуни слово  для  виступу надається народному депутату Александровській. За нею буде виступати народний депутат Черняк.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Хочу обратить внимание на интересные утверждения  некоторых  депутатов,  которые  прозвучали здесь  в  этом  зале,  что  этот  законопроект  не будет поддержан значительной частью депутатов Верховного Совета Украины.

     Я придерживаюсь совершенно противоположного  мнения:  считаю, что этот законопроект относится к разряду таких, которые как раз и поддерживаются абсолютным большинством депутатов  Верховной  Рады. Почему я в этом убеждена?

     По содержанию  этого проекта закона видно,  что он совершенно не несет в себе никаких механизмов насильственного  преобразования формы   собственности,   насильственного   принуждения  участников трудовых коллективов к  тому,  чтобы  стать  собственником  своего предприятия.  В  основе  этого  законопроекта  лежит очень хорошая идея, которая реализована во многих странах мира, в том числе, как уже упоминалось, в Соединенных Штатах Америки.

     Низкорентабельное предприятие      становится      невыгодным собственнику.  Грубо говоря,  оно отнимает много больше времени  и тому  подобное,  но  дает  маленькую  прибыль.  Вместе  с  тем это предприятие является источником заработной  платы  -  единственным источником  дохода  для  тех  людей,  которые  трудятся на нем как наемные работники и единственные заинтересованы в том,  чтобы  это предприятие продолжало работать.

     Исходя из  этой ситуации,  в Соединенных Штатах Америки много лет тому назад была принята специальная государственная  программа по  преобразованию  таких  предприятий  в  действительно  народные коллективные предприятия.  Никакого  принуждения  нет,  только  на добровольной    основе,    только    на    основе    экономической целесообразности,   экономической   выгоды   как    для    бывшего собственника,  так и для новых собственников,  которыми становятся наемные работники этого предприятия.

     Хочу обратить ваше внимание  на  то,  что  этот  законопроект имеет интересные три аспекта.

     Политический аспект.   Он  как  раз  основан  на  Конституции Украины и не противоречит никаким статьям Конституции. Внимательно почитайте   закон.  В  соответствии  с  Конституцией  единственным источником власти является народ Украины.

     Мы с вами знаем,  что реальным  рычагом  власти  очень  часто выступают экономические отношения. И этот законопроект дает людям, которые работают на этом предприятии, экономический рычаг власти.

     В моральном аспекте этот закон обеспечит реальное  достижение социальной   справедливости   в   обществе.   Эта   справедливость достигается  установлением  принципа  справедливой  оплаты  труда, созданием  одного из способов преодоления безработицы,  потому что не  нужно,  чтобы  предприятие  обанкротилось,  не   нужно   людей выбрасывать  на  улицу,  а нужно дать возможность этим людям самим зарабатывать себе и самим обеспечить эффективность  работы  своего производства.

     И последнее   -   экономический   аспект   этого  закона.  Он заключается в том,  что эффективная форма  управления  достигается путем  вовлечения  в  реальное управление предприятием работников, которые являются коллективными собственниками своего предприятия.

     Согласно этому   проекту   закона    участники    коллективов одновременно    являются    совместными   собственниками   средств производства и работниками  предприятия,  практикуя  особые  формы получения и распределения прибыли.

     К сожалению, регламент такой, что я не могу больше говорить в поддержку  этого  законопроекта.  Я  убеждена,   что   большинство депутатов Верховной Рады поддержат его. Я призываю вас к этому.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Алло   Олександрівно.  Народний  депутат Черняк.  Завершить виступи народний депутат Вітренко.  Потім  буде надано заключне слово доповідачу.

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні народні депутати!  Я інколи дивуюся:  їм тричі на день, а думаю один раз. Так от, якщо вдуматися, то нічого особливого  в ідеї народного підприємства немає.  По суті народним підприємством можна назвати "Оболонь" - наше відоме  підприємство, інші  підприємства.  Акціонерне  товариство  по  суті  є  народним підприємством.  Акціонерний капітал по суті є народним  капіталом. І, до речі, ідеологи капіталізму ставили на цьому акцент.

     Можливо, сам  термін "народне" має ідеологічне навантаження і тому викликає заперечення деяких  депутатів.  Якщо  його  зняти  і позбавитися від деяких непорозумінь,  то я думаю, що цю ідею можна сприйняти.

     Приватне підприємство  і  народне   підприємство,   як   вони співвідносяться? Народні підприємства не є альтернативою приватним підприємствам. От тут, я думаю, ми можемо зняти заперечення з боку тих,  хто  не  хоче голосувати за цей законопроект.  По суті є дві форми власності:  державна і приватна.  Усе,  що не є державним, є приватним.  І є різні форми приватної власності, якщо більш широко про це говорити ідеологічно, концептуально.

     Приватне не означає індивідуальне. Це ще минуле чи позаминуле століття.  Є різні форми приватної власності,  і тому повинна бути різноманітність форм.  Якщо воно дає  ефективність  -  нехай  собі буде, проти цього не треба заперечувати.

     Я б  додав:  є  форма власності і форма господарювання.  І це також треба відрізняти.  І я думаю,  що коли ми кажемо про народне підприємство,  то  маємо  на  увазі  перш  за  все не тільки форму власності, а й форму господарювання.

     Тепер запитання:  як бути з цим  проектом  закону?  Звичайно, можна  піти  шляхом  внесення  змін  до  Закону  про  господарські товариства.  І,  можливо,  це був  би  більш  короткий  шлях.  Але оскільки  є дуже серйозні особливості формування,  функціонування, діяльності таких підприємств, то депутат Сіренко пропонує прийняти спеціальний закон.  Можна піти і тим,  і іншим шляхом,  це повинна вирішити Верховна Рада.

     І стосовно статті 41  Конституції.  Я  тут  якраз  не  зовсім погоджуюся  з  Марченком.  Стаття  41  Конституції  дає можливість приймати такий закон, бо в ній йдеться про приватну власність, про її різні форми, і тому міняти статтю 41 не треба.

     Основне. Усе-таки  мені здається,  що в цьому законопроекті є спроба зупинити процес концентрації капіталу,  і це є  небезпечно. Цей  закон,  який ви добре знаєте,  відкрив Маркс.  Мені зрозумілі ваші наміри,  але я думаю, що зупинити закон концентрації капіталу не можна.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наталія Михайлівна Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Прежде всего о логике этого  проекта  закона.  Процессы, которые  происходят  в мире,  не могут не происходить и в Украине, потому что мир целостен.  И то, что создаются народные предприятия и в Японии,  и в США,  и в Испании, и в других странах - бастионах капитализма,  говорит   о   том,   что   неэффективность   системы капитализма,    эксплуатация    труда,   порождающая   углубленные противоречия между трудом и капиталом,  конечно,  ищет  выхода.  И этот выход находят именно в том,  чтобы неэффективные предприятия, предприятиябанкроты забирать в собственность трудовых  коллективов и  показывать,  когда  это противоречие уже отсутствует,  как люди работают на себя,  они не воруют,  они стараются  лучше  работать, потому что благодаря этому будут лучше жить.

     Вот уже  ушел  Малолитко,  мне  его  и  депутатом называть не хочется,  потому что депутатом он,  по сути,  не является, позорит школу  Сухомлинского,  из которой он пришел в парламент под флагом нашей партии. Ведь говорил-то он не свои слова, а защищал интересы кого?  Шарова,  Пинчука, Тигипко, кто там еще в "Трудовой Украине" прокрутился?

     Я понимаю,  что для них-то есть сама угроза того,  что  вдруг они   потеряют?   Они,   олигархи,   борются  сегодня  за  передел собственности...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно, це є підстави для реплік.

     ВІТРЕНКО Н.М. Вы не комментируйте депутата, в конце концов, а то вас сегодня не сняли, так вы думаете, уже на века вы останетесь руководить.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не коментую,  а виконую регламентні  обов'язки. Попереджаю вас: не порушуйте Регламент.

     ВІТРЕНКО Н.М.  А  я  не нарушаю Регламент,  я высказываю свою оценку проекта закона.

     Так вот,  суть проекта закона заключается в том,  чтобы снять это противоречие,  и нельзя сегодня оглядываться на олигархов.  Вы почитайте книгу Гальчинского.  Это тот Гальчинский, который кричал до  хрипоты,  что  нужны  рыночные реформы,  Витренко,  видите-ли, неправильно рассказывает, нужен открытый рынок и свободные цены. Я ему тогда обясняла,  что закончится это все олигархами при власти и кровавыми переделами собственности.  Сейчас Гальчинский говорит: "Методологічні прорахунки,  відбувається олігархізація".  Звідки ж воно все взялося?

     Поэтому мы говорим:  нужно принимать  законопроект  в  первом чтении,  нужно  его  обязательно  увязывать  с  проектом  Закона о трудовых коллективах, который мы разработали и внесли в парламент, потому  что  трудовым  коллективам нужно давать механизм контроля, чтобы не было под флагом народных предприятий узурпации власти.

     И, конечно,  есть конституционная проблема.  Закрывать на это глаза  не  нужно,  потому что будут торпедировать с позиции статьи 41.  Это вина тех, кто проголосовал за эту буржуазную Конституцию. Нельзя    было,    не   защитив   государственную,   коллективную, коммунальную собственность, защищать только частную.

     Конституцию нужно менять,  и мы будем менять Конституцию. Это тоже  аксиома,  без этого нельзя обеспечить прогрессивное развитие Украины.  Конституцию  будем  менять,   но   сегодня   нам   нужно разрабатывать    законодательный   механизм,   показать   трудовым коллективам,  что противоречие  между  трудом  и  капиталом  можно решить, и мы предлагаем механизм как.

     Поэтому наши  депутаты  будут  голосовать  за  законопроект в первом чтении, и мы примем самое активное участие в его доработке. И не нервничайте, Степан Богданович.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталіє Михайлівно, я позбавлений того, про що ви говорите,  але головуючий більше не  допустить  ображати  народних депутатів з трибуни.

     Заключне слово надається Василю Федоровичу Сіренку.

     СІРЕНКО В.Ф.  Шановні народні депутати!  Я щиро вдячний усім, хто взяв участь в  обговоренні  цього  законопроекту,  хто  ставив запитання,  хто  виступав.  Але  на  деяких  виступах  я  хотів би зупинитися.

     Шановний пане Москвін!  Я працюю з Конституцією уже,  мабуть, кілька  десятиліть,  намагаюсь  розуміти її,  тлумачити підходи до конституційних  норм  тощо.  Я  не  знайшов  суперечностей   цього законопроекту  відповідним  статтям чинної Конституції.  Ви кажете про примусове відчуження майна,  я кажу про абсолютно  добровільне використання   цієї   організаційно-правової   форми.   Немає  тут примусовості,  і не пахне нею  ні  з  боку  власника,  ні  з  боку трудового колективу чи трудящих.

     Немає тут  порушень  прав  громадян  хоча  би  тому,  що  все знову-таки на добровільній  основі,  і  не  порушуються  ні  право рівності,  ні  будь-які  інші  права.  Тому мені здається,  що всі висновки про суперечність Конституції є абсолютно надуманими.

     Я дуже був би вам  вдячний,  якби  ви  самі  взяли  участь  у розробці такого проекту закону,  запропонували своє бачення, стали співавтором.

     Але я ще раз наголошую:  особливості цього  законопроекту  не дозволяють внести зміни до Закону про господарські товариства. Він повинен бути окремо виписаний  і  потім  окремо  впроваджений.  Не можна латати закон,  який абсолютно не несе такої ідеології. Закон про народні підприємства має  бути  окремим  законом.  Він,  може, доповнить  чи  паралельно  працюватиме із Законом про господарські товариства.  І обов'язково в цьому  законі  потрібно  вказати,  що Закон про господарські товариства діє разом із цим законом.

     Я абсолютно  з  вами  згоден щодо понятійного апарату.  Але з понятійним апаратом треба бути дуже обережним.  Ми видали  словник понять,  які  застосовуються  в  законах.  Якщо в різних законах є різні поняття, то тоді є велика плутанина і для суддів, і для тих, хто застосовує закони. Тому це неможливо.

     Ви кажете  про  зупинення  закону концентрації капіталу.  А я кажу про зупинення закону розпорошення  капіталу.  Треба  зупинити закон  розпорошення  капіталу,  у  нас  продається  і розмивається капітал.  Усталений капітал в  народному  підприємстві  якраз  дає можливість демократизації,  рівності прав і можливостей власника і працівника,  тому,  мені здається,  це позитивний бік  закону,  не негативний.  І якраз і в Америці,  і в Росії, і в Німеччині працює цей принцип: один акціонер - один голос.

     Я ще раз дякую всім,  по-перше, за участь в обговоренні цього законопроекту,   по-друге,  я  хотів  би,  щоб  і  опоненти  цього законопроекту,  і ті,  хто виступає позитивно, взяли участь в його розробці,  стали  співавторами,  щоб  на  друге  читання ми дійсно підготували добрий,  нормальний законопроект, за яким люди могли б використати  нову  організаційно-правову  форму  господарювання  - народне підприємство.  Цей закон лежатиме спокійно до  того  часу, поки  не  захочуть використовувати цю організаційно-правову форму. Ніяких політичних інтересів він не зачіпає.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю   Федоровичу.   Відбулася   гостра дискусія навколо проекту Закону про народні підприємства,  розгляд якого завершено.

     На цьому ранкове засідання оголошується закритим.

     Продовжимо роботу після перерви.  Вечірнє засідання почнеться о 16 годині.