ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  21  л ю т о г о  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти і гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації.

     Сьогодні чотири народні депутати святкують дні народження.  Я прошу  по  старшинству  привітати  наших колег.  Це Петро Петрович Толочко,  Олександр  Васильович  Тіщенко,  Олександр  Вячеславович Слободян і Броніслав Станіславович Райковський (Оплески). Здоров'я їм, успіхів і наснаги!

     Прошу реєструватися.  У  залі  зареєструвалися  366  народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Шановні народні   депутати!   Відповідно   до   статті  2.5.2 Регламенту  Верховної  Ради  в  середу  ми  маємо  30  хвилин  для оголошення   запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій  народних депутатів за записом. Прошу записатися. Висвітіть.

     Надійшли депутатські запити.

     Народного депутата Геннадія Долженка  -  до  Прем'єр-міністра України  у зв'язку з невдоволенням відповіддю Міністерства охорони здоров'я України на звернення депутата щодо переведення  студентки медичного  університету  з  малозабезпеченої  сім'ї  з контрактної форми навчання на бюджетну. Прошу голосувати.

     "За" - 116.

     Рішення приймається.

     Народного депутата Євгена Краснякова  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  зі  зміною правового статусу Придніпровського державного управління "Трансаміак" з центром  розміщення  в  місті Горлівка Донецької області.

     "За" - 150.

     Рішення приймається.

     Групи народних    депутатів    (Удовенко,    Ключковський   і Кульчинський) - до Прем'єрміністра України у зв'язку з підготовкою до     створення    спільного    підприємства    "Транснаціональна фінансово-промислова   компанія   "Зоря"   на   базі    державного підприємства "Зоря" в місті Миколаїв.

     "За" - 112.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з  відключенням  селища  Ігнатпіль  Овруцького району Житомирської області від тепло- і електропостачання.

     "За" - 130.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів (Сінько,  Марковська та інші, всього 12 народних депутатів)  -  до  Генерального  прокурора  України  у зв'язку  з відсутністю належного реагування на звернення депутатів щодо справи сім'ї інвалідів Терницьких, пов'язаної з їх виселенням із власної квартири.

     "За" - 151.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до міністра юстиції України щодо відповідності Конституції  та  законодавству  України розпорядження   Мінюсту  про  скасування  реєстрації  Харківського обласного міжгалузевого фонду профспілкового майна.

     "За" - 113.

     Рішення приймається.

     Народного депутата  Анатолія  Мороза  -  до  Прем'єр-міністра України  про  зволікання  з  вирішенням питання передачі дослідних господарств з підпорядкування  Академії  аграрних  наук  до  сфери управління Міністерства аграрної політики України.

     "За" - 123.

     Рішення приймається.

     Слово надається народному депутату Сергію Пересуньку.  За ним буде виступати депутат Арабаджи.

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   політики   (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати.  У мене,  Іване Степановичу, велика претензія до вас і до президії.  У мене інколи складається  враження,  що  наша президія відпрацювала свій час і її треба переобрати.

     Перше. Верховна Рада - це ж не КПЗ. Іване Степановичу, чому і вчора, і сьогодні тут висять плакати з прізвищами тих людей, якими повинна  займатися  прокуратура?  Я  можу  тут  повісити плакати з прізвищами ще 17 чоловік,  у яких, я вважаю, є проблеми та питання по слідству і в суді, яких можна і потрібно захищати.

     Друге питання.   Якщо   ми   будемо   постійно   тиснути   на прокуратуру,  на суд (я звертаюся  до  депутатів),  ми  ніколи  не зробимо те,  що ми повинні зробити.  Ви думаєте, що та людина, яку сьогодні ви захищаєте,  остання?  У цьому залі  є  декілька  таких чоловік.  І давайте ми не будемо заважати прокуратурі займатися її справою.  Це  не  одна  Юлія  Тимошенко.  Я   прошу   вас,   Іване Степановичу,  все-таки виконувати свої обов'язки. І нагадую, що ми проти   сьогоднішнього   звіту   Генерального   прокурора.   Нехай займається  своїми  обов'язками.  Це  прямий  тиск  на  Генеральну прокуратуру.  Де,  у якій країні світу є таке,  скажіть мені, будь ласка?

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Арабаджи.  За ним буде виступати депутат Омельченко.

     АРАБАДЖИ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (виборчий  округ  79,  Запорізька область).  Іване Степановичу! До депутатської групи "Солідарність" звернулися страйкуючі шахтарі.  І депутатська група "Солідарність" вирішила  надати  слово  Олександру  Миколайовичу  Стояну.   Прошу передати йому слово.

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги народні  депутати!  Я  уповноважений  від  профспілки  працівників вугільної промисловості України. Зачитаю заявление. Вы знаете, что сегодня 4 тысячи шахтеров стоят возле Верховной Рады.

     "Судьбы сотен     тысяч     инвалидов     труда,     особенно шахтеров-инвалидов,  остаются  неразрешенными.  Принятие Верховной Радой  Закона  об  общеобязательном   государственном   социальном страховании    от    несчастного    случая   на   производстве   и профессионального заболевания, повлекшего утрату трудоспособности, подало  всем  надежду на цивилизованное решение проблемы инвалидов труда.

     Однако Верховный Совет 18 января не принял Закон о  страховых тарифах.  Мы, члены профсоюза работников угольной промышленности и шахтеры-инвалиды,  в очередной раз требуем,  чтобы Верховная  Рада без  промедления  рассмотрела  Закон о страховых тарифах и ввела в действие  Закон  об  общеобязательном  государственном  социальном страховании от несчастного случая на производстве".

     Іване Степановичу!  Від себе хочу додати. Вчора наш Комітет з питань соціальної політики та праці  одноголосно  прийняв  рішення пропонувати  затвердити нові тарифи (це узгоджено в робочій групі) і внести це сьогодні на затвердження.

     Однак, виступаючи  вчора  на  засіданні  комітету  від  імені бюджетного  і фінансового комітетів,  депутат Терьохін сказав,  що вони підтримувати це не будуть.  І запропонував свій законопроект, який взагалі змінює систему соціального страхування. Якщо Терьохін і його комітет  вважають,  що  треба  змінити  цю  систему,  нехай подають проект закону,  і ми можемо це розглянути протягом року. А сьогодні ламати ту систему,  яка  напрацьована  протягом  чотирьох років, я думаю, недоцільно.

     Тому я  прошу,  Іване Степановичу.  Якщо є можливість,  зараз проголосувати і надати слово (до трьох хвилин) від імені  чотирьох тисяч  шахтарів-інвалідів  та  регресників  голові  ЦК  профспілки вугільної промисловості Турманову. Це перше.

     Друге. Увімкнути трансляцію.

     І третє, найголовніше. Поставити у порядок денний на завтра і проголосувати  Закон  про тарифи,  щоб ми могли вирішити питання і ввести в дію  Закон  про  загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається Григорію Омельченку.  За ним -депутат Гусак.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  Українська  народна партія  "Собор",  Форум  національного порятунку.  Шановні колеги! Останні заяви,  які ми почули з вуст перших керівників  держави  - Президента  Кучми,  Голови  Верховної  Ради  України  Івана Плюща, Прем'єр-міністра України Віктора Ющенка,  - зокрема підписана ними заява,  засвідчують одне:  політична влада в Україні знаходиться в глибокій кризі,  повністю аморальна і з морально-етичних міркувань не має права продовжувати перебувати при владі.

     Можна по-різному   характеризувати  і  давати  оцінки  "заяві трьох",  і вони вже давалися - і морально-етичні,  і політичні,  і юридичні.  Можна використати слова Президента Кучми щодо тих,  хто підписав цю заяву,  і дати коментар його словами (пана Кучми),  що це  "бред  сивої  кобили",  а в тих,  хто її підписав,  "ролики за шарики заскочили".  Або,  як говорив Кучма, "хворих на голову я не коментую".  Можна сказати іншими словами Президента,  які записані на плівці майора Мельниченка, але це буде з трибуни Верховної Ради України  виглядати як брутальне хуліганство,  бо там в словах пана Президента присутня нецензурщина.

     Справа не в тому, як коментувати і що говорити. Усі люди, які вболівають   за   український   народ,   за   Українську  державу, переконалися,  що державою керують злочинці.  За  час  керівництва державою   пана   Кучми,   його   вірних  охоронців  -  керівників правоохоронних органів в Україні виникло страшне соціальне явище - злочини без покарання і злочинці без вироку суду.

     Незважаючи на  те,  що  сьогодні частина народних депутатів у Верховній  Раді  України  і  Президент  зі  своєю   Адміністрацією намагаються    захистити    скомпрометувавших    себе   керівників правоохоронних органів,  зокрема Генерального  прокурора,  вердикт судом історії вже винесений.  Обов'язково буде і юридичний суд над особами,  які скоїли злочин. Жахливе те, що Президент, Генеральний прокурор,  міністр  внутрішніх  справ  та  інші  керівники держави працюють за  принципом  подвійної  моралі,  подвійних  стандартів, вибіркового притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб з  найближчого  оточення,  які  скоїли  тяжкі  злочини  проти власного народу. Проти цих осіб кримінальні справи не порушуються.

     Це стосується  і  народних  депутатів  з  близького  оточення Президента, які знаходяться в цьому залі. Матеріали по два, по три роки  знаходяться  на  столі  у  пана  Потебенька чи,  може,  десь засунуті в шухляду, але щодо дій цих посадових осіб правова оцінка не дається.  І це буде робитися до того, поки ми не тільки усунемо з  посади  Президента   Кучму   і   цих   керівників,   які   себе скомпрометували, а й змінимо політичну систему влади і перетворимо Україну в парламентсько-президентську республіку з представницьким органом - Верховною Радою з повноваженнями контролю за виконавчими структурами і правоохоронними органами.

     І на  закінчення.  Чи  будемо   ми   заслуховувати   сьогодні Генерального прокурора,  чи ні, всі вже чудово зрозуміли, що в нас немає Генерального прокурора.  У нас є кишеньковий  прокурор  пана Президента.  І  тому  навіть  немає ніякого значення,  яке рішення прийме завтра Верховна Рада щодо цього.  Треба міняти Президента і політичну систему влади.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Леоніду Гусаку. За ним буде виступати Олена Мазур.

     ГУСАК Л.Г.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і  підприємництва  (виборчий  округ  144, Полтавська  область).  Прошу  передати  слово  народному  депутату Сергію Анатолійовичу Матвієнкову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  55,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Сегодня много говорится о позитивных сдвигах в экономике  Украины  за  прошедший год.  Но,  пребывая  в эйфории от этих достижений,  мы не обращаем внимания  на  некоторые  политические  процессы.  Одним  из  самых коварных является механизм формирования ценовой политики.  В связи с этим депутатская группа  "Возрождение  регионов"  выражает  свою глубокую   обеспокоенность   по   поводу   повышения   тарифов  на железнодорожные перевозки.  Вопреки поручению Президента,  данному во время январского совещания в Кривом Роге, на котором речь шла о недопустимости повышения цен и тарифов, 16 февраля повышены тарифы на грузовые перевозки - от 6 до 46 процентов.  В частности, тарифы на перевозку угля возросли на 46 процентов, лома черных металлов в пределах   Украины,   ферросплавов,  горюче-смазочных  материалов, металлопроката -на 25 процентов.

     Уже сейчас  можно  утверждать,  что  рост   цен   на   услуги "Укрзалізниці"  в  первую  очередь  значительно  усугубит нынешние проблемы и не только в горнометаллургическом комплексе,  но  и  во всей экономике в целом.

     Негативные последствия  введения новых тарифов подтверждаются соответствующими расчетами.  Так, данные только по комбинату имени Ильича  показывают,  что  только за счет прямого повышения тарифов производственные  расходы  увеличатся  на  7  миллионов,  а   доля железнодорожного   тарифа   в   себестоимости  составит  уже  12,3 процента.  Производство становится нерентабельным,  оплата тарифов живыми  деньгами невозможной.  И это без учета того,  что в начале этого  года  дополнительно  возросли   цены   на   электроэнергию, природный газ, продолжает ухудшаться конюнктура на мировом рынке.

     Вызывает беспокойство   и   дисбаланс   между   тарифами   на внутренних   и   внешних   перевозках.   Несмотря    на    дефицит железнодорожного   сырья  в  Украине,  экспортные  тарифы  на  его перевозку остаются  на  уровне  28  процентов.  Тарифная  политика должна  рассматриваться  как  эффективный  рычаг,  направленный на стратегически важный торговый поток,  необходимый Украине  как  на внутреннем, так и на внешнем рынках.

     А нынешний  подход ведет к тому,  что уже в ближайшем будущем Украине  будет  уготовлена  судьба  металлоломного   и   сырьевого придатка Европы.

     Необходимость повышения  железнодорожных  тарифов обясняется тем, что их нынешняя ставка занижена и не покрывает всех расходов, а также стремлением выдержать нынешние темпы инфляции.

     Но давайте   посмотрим   на  другое.  Сегодня  "Укрзалізниця" фактически  является   монополистом   на   рынке   железнодорожных перевозок.  Ее предприятия убыточны по итогам 2000 года,  и убытки составили 1 миллиард 100 миллионов.

     В то   же   время   нам   неизвестна   структура    расходов, себестоимость    услуг    предприятий    "Укрзалізниці".    Совсем необяснимые вещи происходят по затратной части.

     Управление Юго-Западной железной  дороги  сумело  за  полгода возвести офис в 16 этажей,  затратив на это колоссальные средства. Аналогичные вещи происходят и по другим дорогам.

     Таким образом,   вместо   того   чтобы    детально    изучить обоснованность расходов "Укрзалізниці",  мы идем путем обеспечения расчетной доходности, по сути, природного монополиста.

     В связи  с  этим  и  с   целью   предотвращения   дальнейшего усугубления  ситуации  в  экономике  Украины  группа  "Возрождение регионов" требует  приостановить  действие  приказа  Минтранспорта Украины  от  5  февраля  2001  года,  которым  были введены данные тарифы,  и дать  поручение  Кабинету  Министров,  Антимонопольному комитету,  Счетной палате изучить состав расходов "Укрзалізниці" и структуру тарифов.  И уже на основании этого принять окончательное решение.

     И еще. Сегодня здесь опять звучали вопросы о новых тарифах, о том,  что нам необходимо сегодня принять их.  Но я хотел бы, чтобы эти  тарифы  хотя  бы  появились  в зале с тем,  чтобы мы затем не допускали таких волюнтаристских  решений  по  отношению  к  нашему товаропроизводителю.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Олені Мазур.  За нею - депутат Сафронов.

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПСПУ).   Спасибо.   Заявление Всеукраинского обединения "За Украину, Белорусь, Россию" (ЗУБР).

     "Территория исторической  Руси  является  местом столкновения православной   и   католической   традиций.   Предки   современных украинцев,  в первую очередь запорожские казаки,  давали достойный отпор новоримскому чужеверью,  внедряемому поляками на захваченных ими  территориях.  Наступивший  период  междуусобиц  и становление независимого государства используется  католической  церковью  для захвата    православных   территорий   на   Украине.   Для   этого задействованы  огромные  финансовые  средства  и   беспрецедентное давление со стороны иностранных государств.

     Концепция создания   так   называемой   Украинской  поместной церкви,  распространенная  в  парламенте  Украины   реформаторами, предусматривает  три  этапа.  Первый - раскол Русской православной церкви,  второй   -   обединение   отколовшейся   части   Русской парвославной  церкви  с  несколькими  сектантскими группировками и третий - обединение с Украинской грекокатолической церковью.

     Приглашение посетить Украину  Вселенскому  Патриарху  и  Папе Римскому находится в рамках того же антиправославного заговора.  В мае 2001 года предусматривается  освящение  Вселенским  Патриархом раскола,   в   июле   -  освящение  Папой  Римским  обединения  с греко-католиками.

     Из двух проектов посещения Папой Римским православных стран - Греции и Украины - осуществляется только один - посещение Украины. Элладская  церковь  не  дала  согласия  на  визит  Папы  Римского. Украинскую православную церковь никто и не спросил.

     Участники конференции  заявляют  о  категорическом непринятии планов,  враждебных украинскому православию.  Мы требуем  отменить визиты  Вселенского  Патриарха  и  Папы  Римского  в  Украину,  на осуществление которых Украинская православная  церковь  не  давала своего   согласия.  Православные  люди  никогда  не  согласятся  с попранием веры наших предков и с изменой их заветам.

     Принято 20 января текущего года в Киеве".

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Станіславу  Сафронову.  За  ним   - Олександр Мороз.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Прошу передати слово народному депутату Чоботу.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  20  січня  цього  року  в Берліні Президент України Кучма і федеральний  канцлер  Німеччини  Шредер  підписали  документ   про передачу німецькій стороні архівів Баха.  Також здійснено передачу окремих матеріалів цього архіву.

     Архів Баха  після  Другої  світової  війни  разом  з   іншими німецькими  культурними цінностями був переданий Українській РСР в 1945 році керівництвом колишнього СРСР як часткова компенсація  за нищення   і   пограбування   німецькими   окупантами   українських історичних цінностей, загальна кількість яких налічує сотні тисяч.

     За часів незалежної України відбулися  односторонні  передачі Україною культурних цінностей Німеччини. Їх здійснював саме Кучма. У 1993 році  як  Прем'єр-міністр  України,  в  1996  році  вже  як Президент. Натомість Україна не отримала жодного втраченого у роки війни експоната, а їх нараховується сотні тисяч.

     15 січня цього року Перший заступник  Голови  Верховної  Ради Медведчук  заявив,  що  для  подібних акцій в Україні є відповідна правова база.  При цьому він  послався  на  Закон  про  вивезення, ввезення  та повернення культурних цінностей і на Угоду між урядом України і Німеччини про культурне співробітництво  від  15  лютого 1993 року.

     Подібна заява є абсолютно безпідставною, оскільки в згаданому законі не  відрегульовані  механізми  міждержавних  передач  таких речей. Це перше.

     Друге. У  статті  16 угоди про культурне співробітництво двох держав говориться про речі, які незаконно знаходяться на території сторін. На Україні таких немає.

     Третє. Не передбачено передачу культурних цінностей і Законом України про національний архівний фонд і  архівні  установи.  Крім того, такі міждержавні угоди повинні ратифіковуватися парламентом, що не було зроблено.

     У ситуації,  що склалася в цій сфері  культури,  яка  зачіпає національні  інтереси  України,  вважаємо за термінове і необхідне розглянути на  пленарному  засіданні  Верховної  Ради  України  ці важливі  питання  про  названі  культурні цінності,  які визначені законодавством України як загальнодержавна власність.

     Одностороння передача теперішнім Президентом  України  Кучмою частини   архіву  Баха  та  декларація  ним  наміру  про  передачу Німеччині  всього   цього   архіву   є   перевищенням   визначених Конституцією  повноважень  Президента  України.  Тобто  ці  дії  є неконституційними і суперечать чинному законодавству України.

     Такі антиконституційні, незаконні дії насамперед свідчать про намір відволікти увагу світової громадськості,  зокрема німецької, від скандалу  небачених  масштабів,  пов'язаного  з  оприлюдненням свідчень  про  злочинну  діяльність  Кучми  на  посаді  Президента України.

     Фракція "Батьківщина" вважає,  що  зміна  статусу  культурних цінностей,  які перебувають у загальнодержавній власності,  у тому числі  й  архівів  Баха,  може  здійснюватися  не   за   потребами сьогоднішньої кон'юнктури окремих посадових осіб держави, а лише у межах чинного законодавства України  і  ратифікованих  парламентом міжнародних  угод  з  обов'язковим  урахуванням  інтересів  нашого народу на взаємовигідній основі.

     Подібні дії Кучми є незаконними,  антиконституційними, і вони є ще однією підставою для оголошення цій людині імпічменту.  Кучма повинен сидіти в тюрмі! (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Чародєєву.   Вибачте,   я  думав,  що  ви  передали  йому...  Мене відволікали.

     Слово має Олександр Мороз.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановні депутати, інші учасники засідання!..

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв останній.

     МОРОЗ О.О.  Зараз до Верховної Ради підійшло багато людей  із своїми вимогами. І переважно люди вимагають відставки Генерального прокурора,  розгляду питання про звіт Генеральної  прокуратури.  Я бачу,  тут  Апарат  Верховної Ради теж гасла вивісив нормальні.  Я думаю, що тут відображається суть того, що відбувається сьогодні в Україні.  Бо чого вимагає акція "Україна без Кучми"?  Не відставки Президента самого по собі.  Мова йде про зміну режиму  влади,  при якому   взаємно  відповідальними  повинні  бути  парламент,  тобто Верховна Рада,  і уряд,  щоб був  підвищений  статус  і  роль  цих структур   влади.   Тоді  не  буде  цих  постійних  перепалок  між Президентом і Верховною Радою,  Президентом  і  урядом,  урядом  і Верховною  Радою.  І  тоді  не буде виникати питання про те,  що в Україні  немає  кризи  тоді,  коли  вона  наявна.  Вона  зрозуміла сьогодні всім, і тільки Президент не бачить її, при цьому в досить непристойному вигляді висловлюючись з приводу того,  що  вимагають люди.

     Ми повинні   зробити   такий  порядок,  щоб  саме  опозиційні структури   формували   провідні   комітети   Верховної   Ради   і правоохоронні органи, бо тільки на основі цього можна говорити про захист прав людини.

     Ми вважаємо,  що потрібно виконати обов'язок Верховної  Ради, який стосується прийняття органічних законів,  зокрема законів про імпічмент, про спеціального слідчого, про тимчасові слідчі комісії і  так  далі.  Це потрібно навіть не для конкретної ситуації,  а в принципі для існування держави.  Так само необхідно прийняти Закон про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики.

     Тому коли ми сьогодні чуємо,  що немає кризи, коли ми читаємо сумнівного змісту заяви від імені трьох посадовців,  які ображають порядних людей, то я вважаю, що це вже є один із доказів наявності політичної кризи.  А хіба  не  є  доказом  того  понад  150  тисяч безпритульних  дітей  в  Україні?  А  хіба  не  є доказом кризи та фотографія, що була недавно розміщена в газеті "Товариш", коли від голоду сьогодні вмирають діти у державних притулках? І після цього через день підпалюють редакцію газети "Товариш".  Це  що,  простий бандитизм чи все-таки політичний бандитизм? Чи це не ще один доказ наявності політичної кризи?

     Тому ми  вимагаємо,  щоб  був  за   повною   програмою   звіт Генеральної  прокуратури,  як  передбачено Регламентом.  Щоб могли люди висловитися з приводу  її  діяльності.  Бо  те,  що  направив Генеральний  прокурор  до  Верховної  Ради,  - це вже доказ,  який свідчить про невідповідність Генерального прокурора тій посаді, що він  займає.  Я  думаю,  що  депутати  зроблять  з  цього  приводу відповідні висновки,  і тоді ми адекватно відповімо на вимоги  тих людей,  які  сьогодні  вдаються до акцій протесту проти нинішнього режиму влади.

     Спасибі (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Мене відволікали, і збився монітор.  Я приношу вибачення депутату Чародєєву, тому що до нього записано ще сім депутатів.

     Анатолій Іванович Доманський. Останній виступаючий.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Георгію Корнійовичу Крючкову.

     ГОЛОВА. Депутат  Доманський  передає  слово Георгію Крючкову. Останній виступаючий.

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Відверто кажучи,  я просив слово для того, щоб сказати, що ось уже майже п'ять місяців з вини керівництва Верховної Ради України я не можу  скористатися наданим Регламентом правом на репліку з приводу формальних відповідей керівників Генеральної  прокуратури  на  три мої  депутатські  запити,  хоча  два  парламентських комітети ще в жовтні,  листопаді і грудні минулого року підтримали поданий  мною проект постанови з цього питання.

     Проігноровані і  мої виступи з цього приводу,  в тому числі у "Різному" 22 вересня і 15 грудня. Я не виключаю, що і сьогоднішній виступ   залишиться   голосом  волаючого  в  пустелі,  але  статус народного депутата,  обов'язок громадянина  та  й  просто  людська совість змушують ще раз заявити про свою принципову позицію.  А по суті я хотів сказати ось про що.

     З цієї трибуни вже не раз порушувалося питання про формальне, а  то й зневажливе ставлення в державі до депутатських запитів.  Я сьогодні  змушений  знову  про  це  говорити.  Наведу  тільки  два приклади для підтвердження.

     В Україні   фактично   знищений   цивільний   морський  флот, Чорноморське морське пароплавство, вчинене, я б сказав, злодійство небачених у світі масштабів. На запит Прем'єр-міністру з проханням повідомити,  хто відповість за цей  злочин,  яких  заходів  вживає уряд,  аби  відвернути остаточну загибель пароплавства,  відповідь надіслав   перший   віце-прем'єр.   Він   повідомив,   що   дійсно судноплавній  компанії загрожує оголошення її банкрутом,  а заміна п'ятьох президентів компанії,  кількох керівників "Укрморрічфлоту" і  Мінтрансу,  численні наради і урядові рішення спричинилися лише до фактичної втрати керованості пароплавством.

     Згадується і про засудження  шість  років  тому  горезвісного Кудюкіна.   Після   відповіді  віце-прем'єра  замінили  ще  одного керівника компанії,  але справи так і не  покращились.  Що  це  за реагування?  Чому  не  тільки  не покарані,  а навіть не ставиться питання про притягнення  до  відповідальності  високих  урядовців, тих,  хто  своїми  незаконним  рішеннями або бездіяльністю створив умови для розграбування і знищення цілої галузі,  яка робила славу Україні і давала багатомільйонні валютні прибутки?

     І друге питання. Мною двічі з трибуни парламенту порушувалось питання   про   публічні   заяви   глави   Державної    податкової адміністрації  відносно  народних депутатів.  Була названа цифра - 364 депутати,  які,  за його словами, одержують, крім депутатської зарплати,  доходи  від  підприємств,  нерідко  заснованих  ними  з використанням депутатського становища.  Про це,  як ви пам'ятаєте, говорив  нещодавно  з цієї трибуни колишній голова Служби безпеки. Вважаю,  потрібно внести ясність у цю справу.  Де тут правда, а де політичні  спекуляції?  Верховна  Рада  України має право і мусить знати,  якщо  це  так,  хто  з  парламентарів  використовує   своє становище   для   злочинного  збагачення.  Тим  паче  що  про  це, виявляється,  відомо не тільки правоохоронним і податковим органам України,  а  й американській владі,  яка заборонила в'їзд в Штати, принаймні одному з українських депутатів.

     На мій   запит   головний   податківець   України   відповів: "Інформація  про особу охороняється законом і обмежена для надання по запитах".  Виходить,  кинути тінь на весь  депутатський  корпус можна,  назвати ж прізвища тих, хто не має морального права бути в парламенті,  - зась.  Ви, Іване Степановичу, підтримали 22 вересня мою  заяву,  доручали  своєму  першому  заступнику втрутитися в цю справу.  Ну що?!  До Верховної  Ради  надійшла  чергова  відписка. Реакції керівництва парламенту, наскільки мені відомо, ніякої.

     Шановний Голово!    Вважаю,    що    настав    час   всебічно проаналізувати  ситуацію  з  реагуванням  на  депутатські  запити, обговорити її чи на Дні уряду,  чи в інший спосіб, і, врешті-решт, навести державний порядок.  Звичайно,  якщо турбота про  авторитет Верховної  Ради,  про  реалізацію її конституційних повноважень не пусті слова, а щирість і стурбованість.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, депутат Чародєєв наполягає. Я  помилково  його  оголосив,  але  він наполягає.  Ну що,  я буду битися?

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Иван Степанович, вы обявили, я подошел к трибуне.

     ГОЛОВА. Я помилково, я вибачаюсь... Голосуємо!

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Не надо голосовать! Вы обявили - и все!

     ГОЛОВА. Ну вирвалося в мене...

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Не надо,  Иван Степанович! Обявили выступать, значит - все!

     ГОЛОВА. Виступайте!

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Спасибо.  Хотя  это  беспрецедентно  в Европе, чтобы в Украине так трудно было записаться  на  выступление,  Иван Степанович, тем более накануне завтрашнего бутафорского выбора вас в очередной незаконный раз председателем "більшості" или  чем  там еще.

     Сейчас если  бы  какой-то  специалист  по  парламентаризму  с другой планеты или из другой страны приехал бы и посмотрел бы  два дня наше телевидение,  посмотрел бы на бастующих людей и посмотрел бы нашу повестку дня,  ну что бы он  мог  сказать,  какой  диагноз поставить?!  Да  это  неотемлемая  обязанность  и священное право парламента  -  разбираться  с  текущей  обстановкой.  А   у   нас, пожалуйста,  Генпрокурор  не  пришел,  и  мы удивляемся.  Да скоро третий  замминистра  не  будет  приходить.  Потому  что   обявили недоверие  Кравченко  -  ничего,  Соловкову  -  ничего!  И ни Иван Степанович, ни "більшість", ни парламент - никто не делает никаких шагов насчет этого. Потом мы удивляемся!

     Президент, выступая  два дня назад,  убеждал всю страну,  что нет кризиса.  Президент пользуется недоверием, сам пропагандирует, что  в стране кризис.  Тем более кризис - это еще не крах,  крах - впереди.  Кризис - это поворот.  Президент  предупреждал,  что  мы увидим нового Президента. Мы увидели более худшего Президента, чем был даже тогда.

     Ситуация в стране  действительно  очень  сложная.  Непонятная группировка сил,  непонятно будущее, непонятно, кого заменят после Кучмы,  кто будет Генпрокурором.  Люди все тоже волнуются. Поедьте на  места - вы это почувствуете.  И где бы как ни на этой трибуне, нужно  было  разобраться  в  этой  обстановке,  в  фундаментальных вопросах   сегодняшнего   дня.  Нет,  мы  от  этого  уходим  самым бессовестным образом, включая и вопрос повестки дня.

     Иван Степанович, в конце концов, вы должны понять: обещал всю ответственность взять на себя Кравчук - ушел,  не отчитался за эти полгода,  Карпов  не  отчитался,   вам,   может   быть,   придется отчитываться.

     Сейчас переметнулись руховцы в оппозицию Президенту - они еще сто раз переметнутся против,  это мы уже видели не  раз:  выбирали одного Президента - поддерживают другого Президента. Тем более что еще неизвестно, уйдет Кучма или не уйдет.

     Сейчас Волков организует третий срок,  потом успехи медицины, потом   клонирования.  Барана  уже  клонируют.  Следующий  этап  - Президента (Оплески, сміх у залі).

     Не надо,  это плохой смех,  хочется сказать: спаси нас, Боже, от тюрьмы, сумы, чумы и будущей Кучмы, потому что дальше будет еще хуже.

     Сейчас действительно надо  принять  фундаментальное  решение, как жить дальше,  а мы занимаемся поправками к законам,  какими-то третьестепенными  моментами.  Охаянный  и  непризнанный  парламент Белоруссии   за   небольшой  срок  своей  деятельности  принял  17 кодексов,  а  мы  только  говорим,  что  вот-вот  будем  принимать кодексы.  Неужели  нет  ощущения,  что  скоро  уйдем из этого зала опустошенными из-за такой работы и с таким руководством?

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається Геннадію Удовенку. Останній виступаючий.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване  Степановичу,  Філенко  віддає  мені свої три хвилини,  якщо можна.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  У зв'язку  з недавньою зустріччю в Дніпропетровську президентів України і Росії фракції Народного руху України та "РеформиКонгрес"  зробили  заяву щодо  українськоросійських відносин.  Вона поширена в залі,  але я хотів би привернути увагу до таких її основних положень.

     Наші фракції  послідовно  виступають  за  європейський  вибір України,  за  інтеграцію  в  європейські політичні,  економічні та військові структури,  за неухильне  входження  України  у  світову демократичну спільноту.

     Висуваючи європейський    вибір    як   пріоритетний   напрям української  зовнішньої   політики,   ми   також   виступаємо   за добросусідські,  рівноправні, паритетні та взаємовигідні відносини з сусідніми державами, зокрема з Росією.

     Однак нас глибоко тривожать певні  тенденції  у  двосторонніх стосунках  між  Україною та Російською Федерацією.  Партнерство не може  бути   побудовано   мовою   звинувачень   та   диктату,   що перетворилося  в  ледь  не  головний лейтмотив російської політики щодо України.

     Наше занепокоєння  викликано  тим,  що  Москва   неодноразово дозволяла  собі  втручатися  у  внутрішні  справи України,  навіть ставила перед Києвом вимоги стосовно певних кадрових призначень.

     Ми гостро засуджували заяви російської  Державної  Думи,  які ставили   під   сумнів   територіальну   цілісність   України.  Ми протестували  проти   надання   переваг   російським   комерційним структурам  у  різних приватизаційних проектах.  Ми досі не можемо зрозуміти,  чому не завершується будівництво стратегічно важливого нафтопроводу  Одеса-Броди,  що допомогло б диверсифікувати джерела постачання  енергоносіїв  в  Україну  та  сприяло  б   поглибленню стосунків  з  іншими  економічно  більш  розвиненими європейськими країнами.

     Наш блок підтримав  Президента  України,  коли  він  чітко  і недвозначно  заявив  у  своїй  інаугураційній  промові про те,  що головним напрямом української зовнішньої  політики  буде  курс  на європейську інтеграцію.

     Однак зараз  прослідковується  тенденція  втягувати Україну в російську  орбіту   із   нехтуванням   стратегічних   національних інтересів держави.

     Наш блок наполягає на оприлюдненні підписаних угод і закликає Верховну Раду уважно розглянути  доцільність  їх  ратифікації.  Ми вимагаємо  повернення  заощаджень українських громадян в Ощадбанку колишнього СРСР, повернення коштів українських громадян з рахунків Зовнішекономбанку  колишнього СРСР,  справедливого розподілу майна та золотого і алмазного фонду колишнього Союзу.

     У зв'язку із заявою пані Олени Мазур хотів би підкреслити те, що  Папа  Римський  у  першу  чергу запрошений в Україну як голова держави Ватикан. Одночасно він є главою всіх римо-католиків світу. Для цього візиту не потрібна згода церков чи конфесій. І цей візит має відбутися.

     До речі,  Народний  рух  України  звернувся  до  Міністерства закордонних  справ України із заявою,  в якій ми протестуємо проти втручання Московського синоду у внутрішні справи України  в  цьому питанні.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Одна хвилина для репліки.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Дякую, Іване Степановичу. Український народний рух.  Я взяв  слово  для  репліки  від  імені фракції  Українського  народного  руху  з  приводу просто ганебних випадів  в  нашу  адресу  від  пана  Чародєєва,  який,   очевидно, перегрівся на сонці, я так дивлюся на його південний загар. І хочу сказати йому таке.

     Шановний пане Чародєєв,  я не буду коментувати, в яких блоках і під чию дудку,  на чиї гроші співали всі ті,  які за вами стоять на виборах:  і президентських попередніх,  і ще раніше.  Але  хочу нагадати вам позицію Українського народного руху,  яка зафіксована в наших двох заявах,  надрукованих у перерві між першим  і  другим туром  президентських  виборів,  а  саме:  "Голос  України" від 11 листопада,  де ми чітко таким,  як ви,  провокаторам,  сказали, що Український народний рух не підтримує Леоніда Кучму в другому турі президентських виборів.  До речі,  це єдина права партія,  яку  не зламали, яка наважилась заявити, що ми не підтримуємо Кучму.

     Так само  ми  його  і  не підтримували чотири роки перед тим, коли ви його обирали Президентом України.  Так що, будь ласка, всі свої інсинуації залиште для тих, хто вас відправляє на ці південні креси загоряти на південних морях!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Час завершився.  Я не буду коментувати  всі  виступи,  але  є  один  виступ...  (Шум у залі). Почекайте, я вам включу мікрофон!

     Шановні народні депутати!  Кажуть,  у  нас  стоять  4  тисячі людей.

     Перше. Я   відповідаю   Сергію  Пересуньку.  Я  вчора  просив Секретаріат і охорону не дозволяти у Верховній Раді вивішувати оце все,  що в нас є. Але народні депутати проявили небажане бажання і втручання в цю  акцію.  І  у  зв'язку  з  тим,  щоб  не  допустити небажаного, ці лозунги залишилися.

     Тому я  відповідаю  Олександру  Олександровичу,  який свідомо знає,  що це не є функції апарату і апарат  би  на  це  ніколи  не пішов. Але я думаю, що він переоцінює можливості апарату.

     Тепер друге  - виступ Арабаджі.  Він передав слово Стояну,  і Олександр Миколайович Стоян звертався від імені людей,  які стоять біля Верховної Ради.

     Ви пам'ятаєте,  коли ми під кінець шостої сесії розглядали це питання, я декілька разів ставив на голосування і просив подовжити існуючий  порядок  до квітня,  а до квітня з'ясувати.  Пам'ятаєте? 200.  Скільки ми не набирали голосів,  більше ми не набрали. Після цього   ми  дали  доручення  трьом  комітетам  разом  з  Кабінетом Міністрів.

     Наскільки мені відомо,  тоді називалася дата - 7 лютого. Вони провели  таке  засідання  і  сьогодні  інформували про те,  що вже якоюсь мірою готові.  Але Олександр Миколайович Стоян звертався до нас  з проханням надати можливість виступити протягом трьох хвилин представнику цих людей - Турманову Віктору Івановичу.

     Я ставитиму на голосування пропозицію (в  нас  така  практика була),  щоб  все-таки надати можливість їм висловити депутатам те, що  вони  думають.  Прошу  проголосувати  про  надання  можливості головуючому  надати  слово трибуну Турманову Віктору Івановичу від імені пікетуючих. Три хвилини. Прошу проголосувати.

     "За" - 220.

     Ще раз проголосуємо.  Я прошу проголосувати,  ви ж чуєте,  що там робиться.

     "За" - 271.

     По фракціях.

     Від пікетуючих  слово  надається  голові профспілки Турманову Віктору Івановичу.

     ТУРМАНОВ В.І.,  голова   Центрального   комітету   профспілки працівників  вугільної  промисловості.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты!  Сегодня с этой парламентской трибуны я  обращаюсь  и  как  председатель Центрального комитета профсоюза работников  угольной  промышленности,  и  от  тех  людей,  которые сегодня находятся возле стен Верховной Рады. Сегодня сюда приехали шахтерыинвалиды с тем,  чтобы  попросить  вас  внести  сегодня  на рассмотрение  Верховного  Совета  и  рассмотреть  проект  Закона о страховых тарифах и чтобы вступил в действие  Закон  о  социальном страховании  от  несчастных случаев и профзаболеваний.  Я хотел бы вам доложить о том,  что непринятием этого закона  вы  лишили  185 тысяч  шахтеров  (это  каждый  второй  инвалид  в Украине) средств существования.

     Вы знаете,  что шахтеры - это  в  основном  люди,  получившие профзаболевания и травмы,  это люди, которые нуждаются не просто в куске  хлеба,  сегодня  они  нуждаются  в  лечении,   приобретении лекарств.  Но  этой  возможности  их  лишил  Верховный  Совет,  не проголосовав 18 числа.

     Я прошу  вас  от  имени  шахтеров,  всех  инвалидов  Украины: внесите   сегодня  изменения  в  повестку  дня,  чтобы  завтра  вы рассмотрели и приняли этот закон.

     Я хотел бы в двух  словах  доложить  о  ситуации  в  угольной отрасли. Она сегодня в критически сложной ситуации. Вы знаете, что правительство подало бюджет,  вы нам  его  утвердили.  Мы  просили минимально  необходимое  бюджетное  финансирование - 3,6 миллиарда гривень,  нам утвердили 2 миллиарда гривень.  Сегодня  ситуация  в шахтерских  регионах  просто  критическая.  Я  хочу  сказать,  что сегодня  акция  под  стенами  Верховной  Рады  проходит  с   чисто экономическими  требованиями.  У  нас  очень серьезные претензии к правительству.  Мы подготовили обращение и требование к Президенту Украины по проблемам угольной отрасли.

     Уважаемые народные  депутаты!  Прежде  чем  нажать кнопку,  я просил бы подумать о 350 тысячах инвалидов в Украине,  из которых, я еще раз подчеркиваю, 185 тысяч - это шахтеры.

     Сегодня страсти разгораются,  политика захлестывает. Я сейчас слушал выступление Александра  Александровича  Мороза,  который  с этой   трибуны  заявил  (надо  же  правду  говорить!),  что  здесь находятся люди,  которые пришли сюда требовать отставки прокурора, проводят,  значит, поддержку акции "Без Кучмы". Я еще раз заверяю: здесь сегодня находятся шахтеры.

     И последнее.  Для того чтобы  угольная  отрасль  поднялась  с колен, я хотел бы, чтобы вы нас поддержали. Нам нужно для угольной отрасли 200 миллионов гривень центральных капитальных вложений. На это есть поручение Президента,  об этом знает Премьер, но министры финансов и экономики блокируют этот вопрос.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Прошу уваги! Я щойно переговорив  з  головою  профільного  комітету.  Ви  знаєте,  було доручення трьом комітетам.  Я вношу таку пропозицію: зараз ми дамо протокольне  доручення Кабінету Міністрів,  щоб все-таки до завтра з'ясували.  Ми вже обговорювали це питання,  воно  зрозуміле,  для нього  не треба розводити якісь обговорення і аргументацію.  Треба проголосувати, щоб був позитивний результат.

     Тому завтра  ми  першочергово   включаємо   це   питання   на голосування.  Я  звертаюся  до  Хари,  я  звертаюся до Гошовської: сьогодні ще треба утрясти.  Альошин, я вас прошу: утрясіть питання до завтрашнього дня, і завтра ми повинні проголосувати. Я знаю, що позиція уряду є,  є доручення  Президента.  Скільки  ж  ми  будемо зволікати?!  Давайте ми продовжимо цей порядок,  а потім утрясайте все,  тобто завтра це  питання  буде  голосуватись  першим.  Немає заперечень? Немає.

     Так, називалось  прізвище  Чародєєва.  Я прошу:  не називайте прізвищ. Регламент - до хвилини.

     Олександр Васильович Чародєєв.

     ЧАРОДЄЄВ О.В. Спасибо, Иван Степанович. Когда я в прошлый раз выступил,  вы  четверых  хоть  отвязали против меня.  Я не называл конкретно Народный рух, Червония, потому что рухов много, в стране на каждую старуху - по руху.  Я не могу этого знать.  Позиция Руха проявилась в антиконституционном путче и во входе в большинство, а не в каких-то липовых заявлениях.

     В отношении  провокаторства - я не понимаю этого обединения. Провокаторством было то,  что у Червония в первой трудовой  книжке была  отмечена  награда  в  10 рублей за руководство комсомольским оперотрядом.  Очевидно,  разгоняли верующих возле церкви.  Это уже потом  он  стал ревностным верующим и атаманом Васькой.  Вот это и есть провокаторство.  А насчет моего перегрева - не волнуйтесь.  Я много раз в жизни бывал и в горах,  и в пустыне, и вернулся живым, и еще вас переживу.

     -----------

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Оголошується  до  розгляду проект  Закону  про  внесення  змін  до Закону України про порядок висвітлення  діяльності  органів  державної   влади   та   органів місцевого  самоврядування  в  Україні засобами масової інформації. Доповідач - Борис Якович Беспалий. Будь ласка.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Шановні колеги!  Чому необхідні зміни   до  Закону  про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади та місцевого самоврядування?  Свого часу  не  було ніяких  законодавчих  обмежень  щодо  обсягів часу для висвітлення діяльності жодного органу державної влади.  Але восени  1998  року зазначений  закон  був  доповнений  нормою,  згідно  з якою обсяги державного замовлення на  висвітлення  діяльності  Верховної  Ради України  аудіовізуальними  засобами масової інформації обмежуються трьома   відсотками   річного   обсягу    мовлення    відповідного загальнонаціонального каналу.

     У демократичних     країнах    подібних    обмежень    немає. Дискримінація парламенту видається неприпустимою і  в  Україні,  а йдеться  саме  про  дискримінацію,  бо законодавчого обмеження для висвітлення роботи інших органів влади і місцевого  самоврядування немає.  Як,  до речі, немає їх щодо будь-яких юридичних і фізичних осіб,  у тому числі закордонних органів влади.  Скажімо,  сьогодні згідно  з  українським  законодавством  українське  радіо може без обмежень  транслювати  засідання   англійського   чи   російського парламентів, а українського парламенту - ні.

     На практиці   дискримінаційна   трьохвідсоткова  норма  стала правовою підставою  для  припинення  прямої  трансляції  пленарних засідань Верховної Ради на Першому каналі Національного радіо.

     Але я  наголошую:  в  даному  проекті  закону  не йдеться про обов'язкове  запровадження  прямої  трансляції,  це  є   предметом спеціальної парламентської постанови.

     Зараз йдеться  лише про те,  щоб надати парламенту можливість вільно вирішувати питання про трансляцію його  пленарних  засідань чи про відмову від таких трансляцій.

     Шановні колеги!  Ми  не  маємо  права  ігнорувати  статтю  84 Конституції  України,  яка  визначає:  "Засідання  Верховної  Ради України  проводяться  відкрито".  Тому законодавче обмеження права трансляції таких засідань є  суттєвим  обмеженням  конституційного права    виборців   отримувати   інформацію   про   роботу   свого представницького органу із першоджерела,  а не "другої  свіжості". Це  є  тим важливішим,  що в Україні,  на відміну від інших країн, немає  вільного  доступу  публіки  на  парламентські  балкони   та галереї.

     І проблема  полягає не тільки в тому,  що в окремих програмах діяльність   парламенту   упереджено   і   свідомо   не    стільки висвітлюється,  скільки затемнюється,  чому і мали б такі програми називатися,  скажімо, "Сім ночей". Суть у тому, що навіть найкраща вторинна  інформація  за  самою  своєю  природою  є не тільки і не стільки інформацією, скільки агітацією за чи проти певних ідей або певних людей.  І відбувається це невідворотно через відбір подій і підбір дійових осіб.

     Ось чому в даному проекті закону пропонується не включати  до трьохвідсоткової  квоти  час  прямої трансляції засідань Верховної Ради,  час  щорічних  і  позачергових  послань   Президента,   які виголошуються у Верховній Раді і тому входять до часу її пленарних засідань,  щорічних доповідей Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.  Адже  саме  ця ключова інформація для виборців,  і на неї громадяни-виборці мають незаперечне право.

     Тут може  постати  запитання:  чому  я  не  пропоную  взагалі скасувати згадане процентне обмеження?  Справа в тому, що Верховна Рада  є  єдиним  органом,   який   відповідно   до   законодавства обов'язково   приймає  постанову  про  порядок  висвітлення  своєї власної роботи.  І оскільки йдеться лише про державне  замовлення, тобто бюджетні кошти, то припустимі певні законодавчі запобіжники, аби в депутатів все  ж  таки  не  виникало  спокуси  замовляти  за державні кошти багато передач про себе.

     До того ж поза межами державного замовлення телерадіокомпанії всіх форм власності можуть розповідати про Верховну  Раду  скільки їм заманеться.

     Шановні колеги!  Ось  ті  підстави,  чому  в  даному  проекті пропонується  не  повністю  скасувати   обмеження   щодо   обсягів державного замовлення на висвітлення діяльності Верховної Ради,  а зняти обмеження щодо трансляції прямої мови представників народу.

     Сьогодні в  Україні  зведено  штучний  мур  між   народом   і народними  депутатами,  і  наш обов'язок - обов'язок представників народу - цивілізованим способом,  тобто внесенням змін до  закону, демонтувати цей мур.

     Законопроект, який  зараз  вам  доповідається,  в  цілому був підтриманий  профільним  комітетом  (є  відповідний  проект   його постанови від 6 грудня 2000 року) і науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради,  яке, як відомо, є досить кваліфікованим і принциповим.  Тому  я сподіваюсь,  що він буде підтриманий і вами, шановні колеги.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Федір Абрамов. За ним - депутат Матвієнков.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Борис Яковлевич! Вы хорошо  знаете,  что  сегодня  в  большинстве   средств   массовой информации  практически  нет  критики президентской администрации, Премьер-министра,  губернаторов, мэров. Но каждый день тонны грязи выливаются на Компартию, левые силы, оппозицию.

     В городской  печати,  в  частности  в моем округе,  народному депутату невозможно опубликовать свой отчет  под  предлогом  того, что   редактор  говорит:  "Имеется  политический  момент  в  вашей статье".

     Скажите, что предусматривают ваши изменения в этом плане?

     Спасибо.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую за запитання.  Дійсно  в  нас  є  засоби масової  інформації різних напрямів.  І в цьому я з вами не зовсім погоджуюся.  Біда тільки в тому,  що незалежні й опозиційні засоби масової  інформації  знаходяться у вузькій сфері,  в інформаційній резервації.

     І той проект,  який я доповідаю,  дозволить виборцям  слухати пряму мову народних депутатів,  Президента України, Уповноваженого з прав людини.  Тобто не інтерпретовану правими або лівими,  а те, що  тут діється,  щоб вони отримували пряму інформацію і самі мали змогу робити незалежні, неупереджені висновки.

     Тому в  плані  об'єктивної  інформації,  мені  здається,  цей законопроект є дуже слушним.

     ГОЛОВА. Сергій Матвієнков. За ним - депутат Єльяшкевич.

     МАТВІЄНКОВ С.А.   Спасибо.   Группа  "Відродження  регіонів". Уважаемый Борис Яковлевич!  Пожалуйста, не примите мой вопрос, так сказать,  к себе персонально.  Но не кажется ли вам, что чем ближе период  предвыборной  кампании,  тем  больше   стремления   увести парламент  к  рассмотрению именно вот таких вопросов,  связанных с освещением,  с показаниями,  с политическими демаршами? А основная работа депутатов,  связанная с законотворчеством, связанная с тем, что нам сегодня нужны кодексы,  нам сегодня  нужно  работать,  нам сегодня нужно разбираться в экономике, отходит на второй план.

     И не  кажется ли вам,  что наш парламент страдает двумя очень серьезными болезнями:  когда в течение первого года мы видим одних и  тех  же  людей  на трибуне и в течение последнего года мы видим одних и тех же людей на трибуне,  а в середине года они  отдыхают, они уходят набираться сил?

     И не  кажется  ли  вам,  что  это  влияет  на  развитие нашей государственности и на экономику в целом? Ваше личное мнение.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я багато в чому з вашими оцінками  погоджуюся. Але  річ  у  тому,  що саме вибіркове висвітлення найбільш цікавих моментів і призводить  до  таких  спотворень.  Тому  що  хвилинний скандал може транслюватись засобами масової інформації рік-два,  і їм не можна за це дорікати,  бо це є більш  цікава  інформація.  А якраз  повсякденна,  рутинна  законодавча  робота і не потрапляє в спеціальні екстрені випуски.

     І щоб оцінити цю роботу,  якраз потрібно  мати  не  вибіркову інформацію, а суцільну. Так що тут пряма трансляція допоможе.

     І, крім того,  я все-таки довіряю нашим виборцям,  і я думаю, що вони здатні відрізнити штатних балаболок від тих,  хто  справді представляє їх справжні інтереси.

     ГОЛОВА. Олександр Єльяшкевич. За ним

- Рефат Чубаров.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Борис Яковлевич,  я понимаю,  о чем вы хотели  сказать,  когда  говорили,  что  ваши  изменения  позволят слышать прямую речь Президента, народных депутатов, если Верховная Рада проголосует за эти изменения и Президент подпишет.  Если нет, то тогда прямую речь Президента,  видимо, будут слышать из записей майора Мельниченко.

     Но я хотел бы все-таки спросить Ивана Степановича Плюща,  что ему   мешает   выполнять   свои   конституционные   полномочия   и обеспечивать трансляцию заседаний Верховной Рады Украины?  Что ему мешает  в  тот  момент,  когда  он  совершенно   неконституционным способом подписывает, я уже не говорю о содержании, совместное так называемое обращение к украинскому народу  с  Президентом?  Вместо того  чтобы  решать  с  Президентом  вопрос о трансляции заседаний Верховной Рады,  обеспечивать выполнение решений  Верховной  Рады, Иван  Степанович  решает  свои  личные  проблемы  и превышает свои должностные полномочия.

     И поэтому,  какой бы закон не был принят (это мое глубочайшее убеждение), пока руководство...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     Будь ласка.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Ваше  запитання є загальним,  тому і відповідь моя на нього буде загальною.  Я погоджуюсь,  що не  всі  закони  в країні виконуються.  Але це не означає, що ми не повинні працювати над тим,  щоб закони могли бути якомога кращими,  і домагатися  їх виконання,  щоб  виконання  закону  не залежало від злої чи доброї волі окремих осіб,  а щоб закон був обов'язковим для всіх.  І  цей законопроект даному питанню сприяє.

     ГОЛОВА. Останнє запитання - Рефат Чубаров.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановний  Борисе  Яковичу,   ви знаєте,  що  стан  регіональних  державних телерадіокомпаній вкрай критичний.  Для їх розвитку потрібні кошти,  яких немає.  В той же час   є   поширеною  практика,  коли  відповідні  державні  органи складають угоди з  комерційними  телерадіоканалами  і  направляють туди державні кошти, тобто бюджетні. Це дає їм можливість повністю монополізувати програми, особливо в регіонах. Це спостерігається в Автономній Республіці Крим,  де з республіканського бюджету Леонід Грач направляє кошти комерційному телеканалу. І це є його особиста така містечкова телепередача.  Чи не вважаєте ви за доцільне,  щоб законом були врегульовані механізми використання державних  коштів державними телерадіоканалами?

     Дякую вам.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я повністю погоджуюсь з вами в тій частині, що телерадіопростір,  як і друкований інформаційний простір, потребує комплексного  врегулювання.  Але  ми  не  можемо обмежитися тільки такими словами,  як "комплексного",  треба робити крок за  кроком. Намагатися  зробити  усе  й  одразу  -  означає не робити нічого і ніколи.  Проект,  який я  доповідаю,  є  кроком  у  тому,  щоб  на державному  мовленні  державні діячі отримали можливість для свого прямого мовлення, і народ отримав з ними такий канал спілкування.

     Що ж до інших проблем,  то я цим теж дуже переймаюся. Зараз у сесійній залі розповсюджені три законопроекти,  які я вносив, щодо врегулювання інших аспектів цієї  роботи.  Це  робиться  й  іншими депутатами.  Треба  переходити  до суспільного телебачення,  і все буде гаразд.

     ГОЛОВА. Дякую, Борисе Яковичу. Час завершився.

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань свободи слова та інформації Олександру Олексійовичу Зінченку.

     Одну секунду, Олександре Олексійовичу.

     З процедури - депутат Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемые  коллеги, несколько странным  выглядит  сегодня  доклад  уважаемого  коллеги Беспалого,  утверждавшего, что комитет рассмотрел его предложения. Комитет  никаких  предложений   Беспалого   не   рассматривал   и, соответственно, никаких заключений по его предложениям к поправкам к закону не давал. Я хотел бы, чтобы подобных прецедентов у нас не было.

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція доречна,  бо голова комітету якраз на трибуні. Будь ласка.

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Щодо  суті  відразу хотів  би  повідомити,  що  пан Беспалий надав близько п'ятнадцяти законотворчих  актів,  які  сьогодні  можуть  в   цілому   змінити інформаційний  простір  нашої країни.  І ми почали розглядати щодо позиції фракції комуністів.  Зараз до мене підходив Валерій Мішура і запитав:  "Який законопроект розглядаємо?" На засіданні комітету розглядався 6135,  і ми приймали відповідне рішення.  Я виступаю з приводу   документа   6135.   Ви  просто  уважно  продивіться  всі законопроекти, які проходили через комітет.

     Цей законопроект розглядався,  і я звертаю увагу присутніх на рішення   комітету   і   відповідно   на   рекомендації  головного науково-експертного управління. З чим ми погодилися і що виключили з порядку денного?

     Перше. Чинним   Законом   України   про  порядок  висвітлення діяльності  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування  в  Україні  засобів масової інформації встановлено трьохвідсоткові обмеження щодо  висвітлення  аудіовізуальними  ЗМІ діяльності Верховної Ради України. Це стаття 9.

     Зазначається, що    аналогічні    обмеження    за   допомогою висвітлення аудіовізуальних ЗМІ  не  передбачено  для  висвітлення діяльності   Президента   України,  Кабінету  Міністрів,  місцевих органів виконавчої влади,  судів загальної юрисдикції  України  та Конституційного  Суду  України.  І  з  цим не можна не погодитися. Отже,  запропоноване обмеження часу  висвітлення  аудіовізуальними ЗМІ лише однієї з гілок влади порушує їх рівноправність.

     Крім того,  стаття 84 Конституції України вказує на відкритий характер засідань Верховної  Ради  України,  про  що  зазначено  у висновках  Головного  науково-експертного  управління,  з  чим  ми погодилися.

     Отже, з чим абсолютно можна погодитися в проекті, який подано на  розгляд  Верховної Ради народним депутатом Беспалим,  так це з тим,  що з тривідсоткової  квоти  доцільно  виключити  щорічні  та позачергові  послання  Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України, тому що це не є внутрішньою справою парламенту, тому це не може бути включено до тривідсоткової квоти.

     Не можна погодитись і на те, щоб до цієї тривідсоткової квоти ввійшли щорічні доповіді Уповноваженого Верховної Ради  України  з прав  людини  про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні. Отже, тривідсоткова квота ці параметри в собі вмістити не може.

     Якщо ж говорити про те, що до тривідсоткової квоти не повинен входити час прямої трансляції пленарних засідань  Верховної  Ради, то тоді не узгоджуються перший і другий абзаци статті 9 Закону про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та  органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

     Таким чином,  комітет  пропонує підтримати даний законопроект тільки в першому читанні,  а в другому читанні  цю  неузгодженість усунути,  щоб  не  ввести  в  оману  й  самих  себе,  і привести у відповідність з тривідсотковою квотою і всі пленарні засідання, їх час  і  висвітлення  в  ефірі.  В цьому полягає пропозиція,  яку я висловив. Я завершив, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Олександра  Олексійовича?  Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Олена Мазур. За нею - депутат Федір Марамзін.

     МАЗУР О.А. Прошу передать слово депутату Мусиенко.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон Івана Мусієнка.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії.  Спасибі. Шановний Олександре Олексійовичу. От слухаю вашу доповідь і виникають запитання.  Перше.  Є поважний Комітет з питань свободи слова та інформації,  який ви очолюєте, в якому десь там, мабуть, 12-15 народних депутатів працює.

     ЗІНЧЕНКО О.О. Працює 20 чоловік.

     МУСІЄНКО І.М.  Так, навіть 20, і апарат там є. І в той же час депутат Беспалий робить більше, ніж увесь комітет, бо саме депутат Беспалий,  за  вашими  словами,  уже  вніс  15  проектів  законів, пов'язаних з регулюванням інформаційної сфери.  То, може, все-таки комітет   почне,   врешті-решт,   займатися  системно,  послідовно створенням  відповідного  законодавчого  поля   для   того,   щоби забезпечувалися  конституційні  права  наших громадян на отримання достовірної, правдивої інформації?

     І друге. Ви представник відомої фракції і партії і маєте свій телеканал.  Крім того, ви кожного дня на телеекрані. Ви один маєте часу на телеекрані більше, ніж усі опозиційні фракції разом узяті. Як  ви думаєте як голова комітету і представник поважної фракції і партії врегульовувати цю проблему  -  чи  то  з  правової,  чи  то принаймні з моральної точки зору?

     Дякую.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Дякую.  Відповідаючи на ваше запитання, одразу хотів би чітко заперечити:  15,  30  чи  45  законів  -  це  не  є показником  ефективної й цілеспрямованої законотворчої діяльності. Комітет на відміну від вашої пропозиції розробляє абсолютно  інший засіб  створення  потужного  інформаційного простору в Україні,  а саме ми виходимо на нову редакцію Закону про інформацію,  на Закон про  рекламу,  в  тому  числі  політичну рекламу - нова редакція і новий  закон.  Ми  змінюємо  концепцію   розвитку   інформаційного простору  України,  і  вона  буде подана як концепція,  а не як 15 поправок.  І я ще раз привертаю увагу присутніх у залі до того, що сьогодні  ми  змушені  будемо  пройти  всі  15  поправок  депутата Беспалого.  Чому?  Тому що це ініціатива народного депутата, і він не  може  бути  позбавлений  його  права подати будьякий документ, будь-яку поправку в сесійний зал.  Тобто комітет має заслухати  цю поправку,  внести  на  слухання,  і  зал  має  або відхилити,  або підтримати. Іншого механізму роботи над законами в нас не створено ні Регламентом, ні Конституцією.

     Щодо моєї власної позиції,  то,  я думаю,  вам треба уважніше дивитися на те,  хто,  скільки і де буває. Я думаю, що ні опозиція не   позбавлена   права   виступати   на  телеканалі  "Інтер",  ні представники вашої партії. Так що я твердо вам заперечую.

     А перш ніж ви робитимете власні зауваження,  я б радив вам  в інформаційному   просторі   щось   власноруч   робити,  не  тільки законотворчо,  а  й  конкретно,   як   кажуть,   зробити   камеру, трансляцію,  передачу,  і  діяти,  а  не  говорити.  Бо  ви тільки говорите, ваша тактика роботи - це вуличні бої. Моя тактика роботи

- це практична робота по створенню ефіру.

     Я на  це  запитання  далі  відповідати  не буду,  вважаю його некоректним.

     ГОЛОВА. Депутат Марамзін. За ним - депутат Черненко.

     МАРАМЗІН Ф.А.,  виконуючий   обов'язки   голови   підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104,    Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Александр Алексеевич, бывая в своем округе в городе Луганске, мне избиратели постоянно  задают  вопрос:  почему  не  выполняется  постановление Верховного Совета об освещении работы Верховного Совета?  Это  был единственный   государственный   орган  на  виду  у  людей,  когда транслировалась работа Верховного Совета.

     У меня к вам конкретное предложение: давайте предусмотрим   в   этом  законе  ответственность  для  тех чиновников, которые не выполняют законы и постановления, вплоть до уголовной ответственности.

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Спасибо.  Отвечая на ваш вопрос,  сразу скажу, что создана так  называемая  группа  реагирования  на  неосвещение сессий  Верховного  Совета.  Мы  вчера  разбирали  уже все ответы, которые  были  получены  из  официальных  органов,  в  пятницу  мы послушаем  ответы  Национальной  рады  по  вопросам  телевидения и радиовещания. Вона направила відповідні листи з вимогою розмістити пленарні   засідання   Верховної  Ради,  тобто  вже  зволікань  із розміщенням  немає,  і  нам  залишається  заслухати  перших   осіб Національної  ради,  національних  компаній  телекомпаній  про  їх власну реакцію.

     Тобто йдеться про договір.  До  речі,  вчора  на  ім'я  Івана Степановича  отримано  лист  від  голови радіокомпанії,  в якому є посилання на  деякі  закони  і  на  відсутність  договору.  Тобто, скажемо так, мовить про зволікання з часом.

     Я думаю,  якщо будуть тут поставлені доповіді перших осіб, то цього буде достатньо для  того,  щоб  приймати  остаточне  рішення стосовно  висвітлення,  тому що ніяких обмежень - ні законодавчих, ні конституційних,  ні за часом щодо висвітлення роботи  Верховної Ради - на сьогодні не існує. І ми можемо вимагати висвітлення саме в тому розрізі,  як було прийнято відповідну постанову на  початку нашої сесії.

     Щодо відповідальності  -  це  вже наша з вами справа.  І,  до речі,  ми ж закони розглядаємо,  у нас же не тільки один закон  не опрацьовано.

     ГОЛОВА. Віталій Черненко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,   Донецька   область).   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний Олександре Олексійовичу, ви що, вірите, що нас будуть транслювати?

     А по-іншому  -   передайте   слово   колезі   Зубову,   Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Ввімкніть мікрофон депутата Зубова.

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракция "Батьківщина". Спасибо большое. Уважаемый Александр Алексеевич, я, вообще говоря, не разделяю вашего оптимизма в оценке своей работы. Я поддерживаю Ивана Михайловича Мусиенко,  который сказал, что ваш комитет  и вы лично работаете исключительно из рук вон плохо!  Три года вы нас держите всех просто за дураков!  Три года мы  сидим  в этом зале.  Три года принимаются постановления о порядке освещения работы Верховной Рады. Три года ничего не делается!

     Скажите, пожалуйста,  кто конкретно - вы  или  Плющ  -  несет ответственность  за  то,  что блокируется информационное освещение работы Верховного Совета?

     ЗІНЧЕНКО О.О.  Уважаемый депутат Зубов, отвечаю вам, что я за работу  комитета  несу  ответственность  ровно в такой степени,  в какой вы за свою деятельность народного депутата.  У меня есть  за что отвечать,  и опускать глаза перед вами мне не за что,  не буду этого  делать  ни  сейчас,  ни  впоследствии.   Комитет   работает достаточно напряженно и по своей законодательной работе не отстает ни от комитета,  в котором работаете вы,  ни от других  комитетов. Это первое.

     Что касается  второго замечания (депутата Черненко) - верю ли я,  что будет освещение?  Безусловно,  освещение вы хотите сделать политическим,  вы  хотите  его  сделать приблизительно таким,  как сегодняшнее  пленарное  заседание  Верховной  Рады,  когда   будут исключительно лозунги.  Такого освещения,  наверное,  не будет. Вы хотите его перевести в исключительно политическую плоскость (Шум у залі).

     Поэтому комитет,  который  сегодня  защищает права граждан на освещение, идет путем законодательного решения всех этих вопросов.

     Вы переведете  этот  вопрос  исключительно   в   политическую плоскость.  Вы  толкаете на ответственность Председателя Верховной Рады,  который  отвечает  за  то,   чтобы   законодательное   поле действительно  соответствовало  цивилизованному государству.  И мы это все сделали. Сделали и на прошлой сессии, сделали и на этой.

     Есть другие лица, которые отвечают за размещение этих передач в эфире.  Мы не исполнительная власть,  и комитет не может сегодня размещать ту или иную передачу.  Это вмешательство в  деятельность телекомпаний, чего комитет не имеет права делать.

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олексійовичу.

     Переходимо до  обговорення.  На  обговорення  записалися  сім народних депутатів.

     Слово надається народному депутату Юрію  Соломатіну.  За  ним виступатиме Олена Мазур. Будь ласка.

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановний Голово! Шановні доповідачі! Шановні друзі журналісти! Моя фракція  і я особисто підтримуємо законопроект 6135,  який вніс на розгляд Верховної Ради України  народний  депутат  Беспалий  Борис Якович.

     Але я  хочу  зробити  деякі  ремарки  і  коментарі  до  цього законопроекту. Бо він не вичерпує всіх проблем, які накопичилися у відносинах  Верховної Ради,  народних депутатів України з засобами масової інформації та виборцями.

     До речі,  народний депутат України має  право  відповідно  до свого  статусу  подавати  як  депутатське звернення до відповідних редакцій засобів масової інформації,  так  і  матеріали  про  свою діяльність,   які   висвітлюють   його   роботу  в  комітетах,  як політичного діяча.  І з цими матеріалами він має доходити до своїх виборців, саме використовуючи засоби масової інформації.

     Але ж  усім дуже добре відомо:  в нашій редакції в абсолютній більшості  випадків  слово  депутатам  не  надають,  матеріали  не друкують. Це вже стало звичкою.

     Прокуратура, коли  народні депутати звертаються зі скаргою на засоби масової інформації,  звикла відповідати: "Це судова справа, йдіть до суду".

     Але ж  народний  депутат України - це не звичайний дописувач. Він має право звертатися із зверненнями і запитами до  Президента, до уряду,  до будь-яких установ незалежно від форм власності і має право  отримувати  відповіді  -  належні,  аргументовані   з   тих пропозицій, з тих прохань, з якими він звертається.

     Запитання: чому   всі   без   винятку   наші  засоби  масової інформації нехтують цією нормою закону?  Чому вони так  зневажають народних депутатів України? Чому вони так зневажають Верховну Раду України?  Чому вони так зневажають весь  український  народ,  який голосував  за  нас?  Відповідь  дуже прозора:  бо вони годуються з корита,  з якого йдуть гроші  на  утримання  цих  засобів  масової інформації,  і  на  отримання тих коштів,  які є засобом виживання наших засобів масової інформації.

     Тому пропоную колезі Беспалому та іншим колегам з Комітету  з питань  свободи слова та інформації взяти на опрацювання зазначене питання.  Спосіб вирішення такого питання:  за ненадання  народним депутатам   України   відповідей  з  відповідних  засобів  масової інформації може бути попередження з відповідного органу у  вигляді жовтої картки,  тимчасове припинення діяльності у вигляді червоної картки,  скасування ліцензії на діяльність.  Хто  має  це  робити? Безперечно,   профільний   комітет   Верховної   Ради   спільно  з Національною  спілкою  журналістів  України.  Лише  разом   можемо подолати ту недовіру, яка існує в нашому суспільстві.

     Я закликаю  журналістів  бути  чесними і професійно,  і перед своїм народом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Олені  Мазур.  За нею буде виступати Павло Мовчан.

     МАЗУР О.А. Спасибо. Я хочу отдать должное депутату Беспалому, который хоть что-то делает  для  освещения  в  средствах  массовой информации деятельности Верховного Совета. К сожалению, комитет во главе с депутатом Зинченко за один  год  не  предложил  ни  одного законопроекта  и  не  был  принят  ни  один  законопроект.  И  это нормально,  это логично.  Зачем Зинченко чтото делать, у него есть свой  канал.  И как не посмотришь - с каждым днем появляется новый Зинченко.  Какая-нибудь передача - и опять Зинченко. Одни зинченки сегодня  на  "Интер"-канале,  который,  кстати,  на  русском языке вещает. Ганьба! Руховцы почему-то на это не реагируют.

     Поэтому первый вопрос нужно ставить так:  как  всегда  у  нас кризис  руководства,  в данном случае руководства комитетом.  Пока Зинченко будет возглавлять этот  комитет,  и  дальше  будут  такие проблемы по освещению тех деяний, которые творятся в стране.

     На каком основании сегодня Зинченко заявил,  что именно будет освещаться на телеканалах и что  не  будут  освещаться  события  в Украине?  Это что, его право? Конституционный Суд ему разрешил как Президенту,  или я уже не знаю?  То есть  этот  вопрос  необходимо поднимать.

     То же самое - на государственных каналах.  На каком основании радиоканал и  телеканал  "Эра"  сегодня,  используя  все  мощности государственных  компаний,  на каких-то льготных условиях освещает ту информацию,  которую считает нужной?  Поэтому эти вопросы  тоже надо   поставить,   Иван   Степанович.   На   каком  основании  на государственной телерадиокомпании присутствует вот эта  зарубежная компания  "Эра",  по  информации  которой  у нас главное событие в стране было за последнее время - это выборы в государстве Израиль! Ура!  Да здравствует Шарон!  Понимаете,  больше никаких проблем не было. А события, происходящие в Украине, почему-то не освещаются.

     И в заключение я хочу сделать резюме: до тех пор,  пока Зинченко будет возглавлять комитет,  будет такое происходить в средствах массовой информации.  Необходим человек от "більшості"   -   ради  Бога,  пусть  от  "більшості",  предложите Беспалого,  поскольку он активный, инициативный, пусть и возглавит комитет.  У него своего телеканала нет, у него нет клана зинченков в средствах массовой информации. Я думаю, он там наведет порядок.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Мовчану.  За ним буде виступати народний депутат Федорин.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні друзі! Хвалити Бога, що хоч  щось  сьогодні  запропоновано,  що  Беспалий  запропонував проект,  який хоча б якусь дає нам можливість сподіватися,  що нас почують у державі.  І я думаю,  що  певною  мірою  припиниться  та закулісна метушня,  яка існувала і буде існувати, якщо ми сьогодні не приймемо хоча б цього законопроекту.

     Але я хотів би свою увагу зосередити  на  зовсім  іншому.  На тому,  що  випадає з поля зору - функціонування першого державного телеканалу.  Ця так звана Національна телекомпанія,  яка має назву "Національна", але вона керується невеликою групою осіб. І відомо, що Долганов Вадим Опанасович не  підпорядковується  нікому.  Я  не знаю,  можливо,  він  Володимиру Михайловичу Литвину безпосередньо підпорядкований чи ще комусь там у Адміністрації  Президента,  але Державному   комітету   інформаційної   політики,   телебачення  і радіомовлення,  Івану Федоровичу  Драчу  він  не  підзвітний.  Він приходить і демонструє свою зневагу. Коли йому кажуть про те, що в бюджеті записано рядком - 143 мільйони,  з яких левова частка  йде на  фінансування якраз першого каналу,  і кажуть,  що на тендерних умовах,  а він відповідає нахабно, з викликом, мовляв, фінансували і будете фінансувати, нікуди не дінетеся.

     Я вважаю,   Іване   Степановичу,   що   ми   мусимо  сьогодні підтвердити,   що   Закон   про   Державний   бюджет   України   є основоположним   законом   для  всіх,  і  немає  винятків  ні  для президентських структур, ні для тих, хто під крилом того чи іншого можновладця  в  Україні.  Є закон,  є тендерні умови,  і ми можемо замовляти, в тому числі висвітлення роботи Верховної Ради якраз на тендерних  умовах  будь-якому  каналу,  і  цей продукт видавати на будь-якому каналі. Це наше право і ми мусимо цим скористатися, аби покласти край тому свавіллю "Долганов - Лапікура".

     Ви прекрасно бачите, які тенденції, як спотворюється будь-яка інформація,  що стосується чи законів про  вибори,  чи  політичної ситуації  в Україні,  вона вся спотворена на Першому національному телеканалі.  Фактично узурпований, я ще раз кажу, невеликою групою осіб  цей загальнонаціональний інструментарій донесення інформації правдивої,  неспотвореної. І ми мусимо вдатися до тих важелів, які у нас є.  Це закон і нагадування про те, що вони мусять виконувати його.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ярославу Федорину. За ним буде виступати народний депутат Єльяшкевич.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна  президіє!  Шановні  народні  депутати!  Питання,  яке  ми сьогодні розглядаємо,  є надзвичайно важливим для держави.  Ніде у світі  немає,  крім  країн  типу   України,   такої   ситуації   в інформаційному просторі,  яка склалась у нас у державі. Є декілька партій,  які представлені тут,  у парламенті, які узурпували право на  всі телеканали,  які є в державі,  на всі більшменш нормальні, пристойні газети.  І тільки вони  фігурують  на  цих  телеканалах, тільки  вони  публікують свої статті,  а пропускають на телеканали лише  тих,  хто  підспівує  цим  партіям   і   готовий   із   ними співпрацювати.

     Дивна якась  у  нас  свобода  преси виявляється,  коли зрісся олігархічний капітал  з  інформаційними  телеканалами  і  фактично зображує  нашу державу,  діяльність парламенту,  органів державної влади як у кривому дзеркалі.  В Росії  така  ситуація  привела  до того,  що почали наводити порядок у телеінформаційному просторі, і цих олігархів,  які вже дещо стали завойовувати навіть,  я  сказав би,  і державну владу, почали приводити до тями. Мені здається, що і нам також пора повернутися до цього питання,  і тим особам,  які думають,   що   вони   вже  захопили  повністю  все  в  Україні  і розповідатимуть лише так про  події  у  державі,  як  тільки  вони бачать, поставити їх на місце.

     Вважаю, що   ми  повинні  внести  законопроект,  який  би  не дозволяв у  засобах  масової  інформації  концентрувати  власність певним олігархічним структурам. Треба роздробити пакети акцій, які контролюються цими телеканалами, і кинути на продаж, на біржу, щоб ними володіло широке коло громадян. А деякі телеканали, які ведуть антиукраїнську  діяльність,  я   думаю,   було   б   не   гріх   і націоналізувати.  Тому що такі телеканали, які фактично виступають проти Української держави,  на яких не почуєш державної  мови,  не мають права на існування в нашій державі.

     Я зовсім не виступаю за контроль над журналістами.  Журналіст

- це ніби священна корова в хорошому розумінні слова,  ми  повинні оберігати і дозволяти йому говорити те,  що він хоче. Не може бути ніякого  диктату  власників  над  думкою  журналістів.  Усі  права журналістам!

     І все-таки геть олігархів з інформаційного простору держави!

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Єльяшкевичу.  За ним буде виступати Ніколаєнко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Сегодня  рассматривается  довольно   простой законопроект,  который  бы еще раз законодательно подтвердил права Верховной Рады на то,  чтобы избиратели,  которые избрали народных депутатов    Украины,   имели   право   получать   гарантированную Конституцией информацию о работе своих избранников.  К  сожалению, на  сегодняшний  день,  благодаря  усилиям прежде всего Президента страны  и   находящихся   за   мной   представителей   руководства парламента,   нет   трансляций  заседаний  сессий  Верховной  Рады Украины.  И что бы не говорил Иван Степанович Плющ, который за это непосредственно отвечает,  проблема заключается прежде всего в нем самом и в его заместителях.

     До каких пор,  Иван Степанович Плющ, встречаясь с Президентом страны,  вы  будете решать личные кулуарные проблемы,  подписывать абсолютно непонятного  содержания  документы,  которые  оскорбляют ваших  коллег?  До  каких  пор  во  время этих встреч вы не будете реализовывать  свои  конституционные  полномочия   и   не   будете требовать    от    Президента   страны   выполнения   им   решений законодательного органа страны?

     Уважаемый Иван Степанович Плющ,  время расставит свои оценки, и  я  не знаю,  кем войдет Плющ в историю.  Я не знаю,  чем Плющ-2 будет  отличаться  от  Плюща-1,  но  я   знаю   другое,   что   та дискредитация Верховной Рады Украины - парламента Украины, которая была допущена при вас, навсегда войдет в историю.

     И на сегодня надо не спасать парламентаризм,  а надо  спасать страну  от  горе-парламентариев,  которые,  решая личные проблемы, абсолютно не понимают, что парламент должен быть, парламент должен работать,  и  о  работе  этого  парламента должны знать правду все граждане  Украины.  Потому  что  те,  кто  сегодня   находится   в оппозиции,  завтра  могут  прийти  во власть,  и мне совершенно не хотелось бы, чтобы все то же самое повторялось изо дня в день, что повторяется  сегодня.  Мне  бы не хотелось,  Иван Степанович Плющ, чтобы после того,  как вы перестанете быть Председателем Верховной Рады,  была  создана следственная комиссия об итогах вашей работы, мне бы не хотелось,  чтобы многие мои  коллеги  народные  депутаты Украины,  которые сегодня являются звездами телеэкранов,  являлись бы  в  будущем,  к  сожалению,  клиентами  генеральных  прокуроров Украины.

     Поэтому задумайтесь   над   этим,  давайте  строить  все-таки правовое государство.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Олександре Сергійовичу,  це просто вирішується,  ви не підете до складу цієї комісії - і все, вам не хочеться - ви й не будете.

     Слово надається народному депутату Станіславу Ніколаєнку.  За ним буде виступати Іван Чиж.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні народні депутати,  гості!  Перш за все я хотів би сказати, що те, що в Україні сьогодні існує суперцензура, є наслідком того, що наші  люди  сьогодні  не  можуть  дати  об'єктивну  оцінку  тим процесам, які відбуваються в державі.

     І отут був виступ представника шахтарів. Але я вважаю, що він ніякий не представник шахтарів,  я в нього попросив одне:  "Покажи свої руки!" Вони біліші втричі,  ніж у будьякого депутата!  І що ж засвідчив виступ цього представника шахтарів?  Вони  привели  сюди людей і кажуть:  "Ми не ставимо політичних вимог".  А що,  вони не знають,  хто розікрав економіку України?  Що, вони не знають, куди пішли мільярди,  у тому числі їхні регресні позови і таке інше? Це наслідок оцієї лапікуризації,  долганізації нашого  інформаційного простору.

     На будь-якому телеканалі,  до речі,  всі вони приватні, схема однакова:  одна  якась  "царствующая"  особа  підписала,  поїхала, провела,  нагородила;  інша "царствующая" особа, нижча, ще пішла й подарувала телевізор чи щось інше,  а в кінці Кличко комусь  набив морду - і оце все українське телебачення.

     Я що  хочу  сказати?  Люди просто сьогодні зомбовані.  І якщо цієї ганьби,  яка сьогодні йде,  ми не  зупинимо,  то  королівство кривих дзеркал призведе до того,  що ми цю державу втратимо. У нас сьогодні в Україні так,  як колись було в Кім Ір Сена:  Кім Ір Сен керував  посівною,  Кім  Ір Сен відкривав завод,  Кім Ір Сен навів порядок у пологовому будинку. І наш Кім Ір Сен те саме робить.

     Я думаю,  Івана Степановича я попросив би,  він зустрічається інколи  з  Президентом,  щоб він йому сказав,  що колись одна така була дописувачка,  яка на всі виступи Брежнєва  писала:  "А  я  не згодна". І підпис ставила "Любка Задериспідниця".

     Так от Леонід Данилович на всі виступи і пропозиції Верховної Ради каже: "Я не згоден". Так треба, щоб він до такої позиції цієї Любки не доходив.

     А нам потрібно діяти рішуче.  Ми прийняли рішення, що коли не йде трансляція  так,  як  ми  відповідно  до  закону  і  постанови прийняли  рішення,  бюджетний  комітет  Турчинова  негайно  мусить внести  зміни  до  бюджету  і   зупинити   фінансування   УТ-1   і Українського радіо.  Тому що,  як ви знаєте, сьогодні 10 депутатів на   всі   випадки   життя   дають   інтерв'ю,   кілька    штатних телекоментаторів це все коментують і сьогодні людей просто збили з пантелику.  В епоху інформаційного суспільства зробити монополію - це  означає  сьогодні наших людей просто обікрасти.  Це страшніше, ніж украли вклади, - у людей вкрали правду!

     Тому давайте   сьогодні    внесемо    пропозицію,    зупинимо фінансування оцих так званих державних телекомпаній і наведемо лад у нашій державі (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Чижу.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область). Партія "Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановні  колеги,  абсолютно  зрозуміло,  що  проблема  висвітлення діяльності Верховної Ради - дуже болюча проблема. І які б зміни до законодавства  ми  не  вносили,  ми  обов'язково  її  переведемо в площину того, що в нас болить. Це абсолютно зрозуміло.

     Я хотів би тільки нагадати колегам народним депутатам,  що не комітет  Верховної  Ради,  не  комітет,  і теперішній,  і минулий, винний  у  тому,  що  в  нас   заломується   конституційне   право громадянина  отримувати інформацію і конституційне право Верховної Ради діяти гласно й відкрито.

     Бо Верховна  Рада,  не  хто  інший,  як   Верховна   Рада   - законодавчий орган, приймала таке рішення. І скільки я пам'ятаю, і минулі часи,  і тепер,  ми ніколи за жодних обставин не  мали,  на жаль, повної трансляції.

     Але в  нас відбувається пряма трансляція по радіо.  І це було тривалий час.  Усі минулі чотири роки майже аж  до  парламентських виборів така трансляція відбувалася. Чому цього зараз немає?

     Я хочу нагадати,  що ми в 1997,  в 1998 роках провели,  і вже зараз цим складом комітету,  чотири акції - Дні уряду,  де  вперше уряду  була висловлена незадовільна оцінка його діяльністю саме за те,  що  немає  повної  й   об'єктивної   інформації   взагалі   в інформаційній  сфері України,  і в тому числі щодо Верховної Ради. Ми  Дні  уряду  провели.  Ми   провели   парламентські   слухання. Результату, як бачите, дуже мало. Чому так?

     Я кажу про явище. Ми зараз говоримо про інформаційну сферу. А це стосується всього.  У нас не виконується  закон.  У  нас  стало звичним просто не реагувати на норми навіть Конституції.

     І в цьому зв'язку,  я завжди підкреслював, скільки виступав з трибуни, у нас абсолютно не діє контрольна функція Верховної Ради. У цьому є проблема.

     Я б  не став говорити тільки про Верховну Раду.  Я б вимагав, щоб паритетні засади були  для  висвітлення  роботи  всіх  органів влади.  Адже  якщо  Верховна  Рада  входить у 3 відсотки,  і тут я підтримую проект Беспалого, що треба вилучити те, що забирає й так обмежений  час  Верховної  Ради,  то  такі  самі паритетні моменти повинні бути для уряду,  для Президента як  інституту  влади,  для інших інститутів влади.

     Я колись  тут  з трибуни Верховної Ради говорив:  а Верховний Суд,  а Конституційний Суд?  Це  все  комплексна  і  дуже  складна проблема.  І  мені  здається,  що вона виходить у проблему взагалі взаємозв'язків і взаємовідповідальності  влади.  І  отут  Верховна Рада має сказати своє слово.

     Щодо цього  проекту,  то,  звичайно,  я його підтримую.  І ми повинні проголосувати,  щоб Верховна  Рада  мала  змогу  працювати відкрито й гласно, як цього й вимагає Конституція.

     Дякую.

     -----------

     ГОЛОВА. Завершили  обговорення  цього питання.  Переходимо до розгляду питання за номером 7080 - проект Постанови  про  кошторис витрат Верховної Ради України на 2001 рік.

     Доповідає голова  Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики  та  організації  роботи  Верховної  Ради  Віктор  Семенович Омеліч.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Шановний  Іване  Степановичу!  Відповідно  до  пункту 35 статті 85 Конституції України та статті  10.0.5  Регламенту  Верховної  Ради України   до  повноважень  Верховної  Ради  належить  затвердження кошторису Верховної Ради, який передбачає необхідне фінансування і забезпечення діяльності вищого законодавчого органу держави.

     Ми маємо  з  вами  сьогодні  розглянути  обсяги  видатків  по напрямах  фінансування  діяльності   Верховної   Ради   в   межах, передбачених  Законом України про Державний бюджет України на 2001 рік.

     Оптимальні потреби  фінансування  діяльності  Верховної  Ради України,  за  розрахунками  Управління справами,  становлять 197,4 мільйона гривень.  Державним бюджетом на 2001 рік затверджена сума 158 мільйонів гривень, що становить 80 відсотків від потреби. Слід зазначити,  що при формуванні проекту Державного бюджету  на  2001 рік   Міністерством   фінансів   складалися   обсяги  фінансування Верховної Ради в  сумі  98,2  мільйона  гривень.  Крім  цього,  не враховувалися ні збільшення заробітної плати,  ні рівень інфляції, тоді як Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів  асигнування доводилися з урахуванням цих чинників.

     Питання кошторису   Верховної  Ради  до  затвердження  Закону України  про  Державний  бюджет  України   на   2001   рік   двічі розглядалося  на  засіданні  комітету,  що  дало  можливість більш раціонально розподілити кошти, виходячи з практики їх використання в минулому році.  Зокрема,  це спостерігалося у вирішенні питань з оплатою     відряджень     народних      депутатів      та      їх помічниківконсультантів,  відшкодування  на  транспортні  витрати, зв'язок та інше.

     У загальних  видатках  на  забезпечення  діяльності  народних депутатів  України  та  Апарату Верховної Ради України на 2001 рік асигнування на заробітну плату і  нарахування  на  неї  становлять 51,6   мільйона   гривень   або   43,9   відсотка  всіх  видатків, передбачених кошторисом.

     Порівняно з  минулими  витратами  на  оплату  праці  народних депутатів,  повторюю, на оплату праці народних депутатів збільшено видатки на 2,6 мільйона гривень, помічників-консультантів народних депутатів - на 2,5 мільйона гривень,  працівників апарату - на 2,3 мільйона гривень.

     У межах  асигнувань,  передбачених  державним   бюджетом,   у проекті кошторису Верховної Ради передбачено збільшення за рахунок інших статей (порівняно  з  минулим  роком)  витрати  на  технічне обслуговування    та    ремонт   комп'ютерного,   інженерного   та копіювального обладнання - 2,9 мільйона гривень,  ремонт кабельних мереж - 0,5 мільйона гривень, депутатські та транспортні видатки - 1,5  мільйона  гривень,  проїзд  народних  депутатів  України   та відрядження  помічників-консультантів  і працівників апарату - 2,5 мільйона гривень, послуги зв'язку - 2,7 мільйона гривень.

     Особлива увага  при  перерозподілі   коштів   зверталася   на створення  народним  депутатам  належних умов праці,  забезпечення робочими  місцями  помічниківконсультантів   народних   депутатів, оснащення  їх  робочих місць технічними засобами.  Проте в повному обсязі вирішити ці питання складно  тому,  що  державним  бюджетом передбачені капітальні видатки в сумі 46,4 мільйона гривень, що на 28,6 мільйона гривень менше потреби.

     Тому ми не зможемо належно забезпечити автобазу  транспортом, 80  відсотків  транспорту  якої  потребує  заміни,  реконструювати кондиціонерні установки,  які діють з  60-х  років,  та  здійснити капітальний  ремонт  службових  приміщень,  створити  телевізійний комплекс центральної апаратної телебачення Верховної Ради  України та інше.

     Слід зазначити, що урядом у минулому році обсяги фінансування на діяльність  Верховної  Ради  України  здійснено  лише  на  97,4 процента  від  передбаченого  державним  бюджетом на 2000 рік.  Ця негативна тенденція продовжується і  в  цьому  році.  Міністерство фінансів   України   затвердило   помісячний   розпис   витрат  на фінансування діяльності Верховної Ради України,  за яким на січень

-  лютий  цього  року виділено менше половини,  тобто 7,8 відсотка річної суми замість 16,7 відсотка. Таким чином, уже за два поточні місяці Верховну Раду не профінансовано на 14 мільйонів гривень.

     Ми не   можемо   погодитися   з  ситуацією,  коли  наповнення кошторису,  який повинен забезпечувати належний рівень  діяльності парламенту,   відразу   після   затвердження  Закону  України  про Державний бюджет  України  на  2001  рік  одноосібно  скорочується міністром  фінансів.  Хотів би звернути вашу увагу на те,  що рука міністра не піднімається скоротити хоча б на  копійку  передбачені витрати  на  фінансування  Адміністрації  Президента  та  Кабінету Міністрів.

     З огляду  на  викладене   пропоную   посилити   контроль   за виконанням  кошторису  Верховної  Ради та щомісячним фінансуванням Верховної Ради України Міністерством фінансів,  яке в майбутньому, будемо  сподіватися,  припинить ці протизаконні дії,  які чиняться зараз.

     Шановні колеги,  вношу   пропозицію   запропонований   проект кошторису  витрат на здійснення повноважень Верховної Ради України затвердити.  Проект постанови з цього питання вам  роздано.  Прошу підтримати.

     І ще прошу врахувати, що цей проект кошторису було розглянуто учора після доопрацювання  із  зауваженнями,  які  були  до  цього подані нашим комітетом і бюджетним.  Є деякі наші пропозиції,  які будуть враховуватися в повному обсязі  при  прийнятті  відповідних законодавчих актів та постанов Верховною Радою.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Федір Абрамов.  За ним - депутат Кармазін.  У вас без карточки  записує, так?

     АБРАМОВ Ф.М. Прошу передать слово депутату Роенко.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Роєнка.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). У мене запитання до вас такого порядку. Перше. Уже друге скликання ми,  народні депутати, обговорюємо питання про те,  що  все-таки  потрібно,  щоб  народні  депутати  України мали нормальні  робочі  місця.  Але  йдеться  не   тільки   про   тісне приміщення,  де  розміщається  по  кілька  депутатів  та  ще  й із помічниками,  а й про оргтехніку.  Бо в окремих чиновників Апарату Верховної  Ради  набагато краща ситуація,  він може навіть грати в карти на апаратурі. Народні депутати цього не мають. Тому я просив би, щоб комітет, розглядаючи кошторис Верховної Ради, це врахував.

     Друге. Я     думаю,     що    вам    відома    ситуація    із оздоровчо-спортивним комплексом по вулиці  Панельній,  3.  Робився відносно  цього  депутатський  запит  і були звернення перед цим з приводу того,  що якісь керівники з Апарату Верховної Ради,  я  не знаю,   за   чиєю  вказівкою,  передали  його  якійсь  фірмі,  яка зруйнувала практично приміщення спортзалу на 700 квадратних метрів і  влаштувала там якусь майстерню по пошиттю якихось комбінезонів. То що, сьогодні виходить, що депутати, які працюють у ненормальних умовах,  я  би  сказав,  інколи  не повинні займатися навіть своїм оздоровленням - зайнятися в спортзалі ввечері у вільний від роботи час? Тому я просив би стосовно цього.

     І третє.  Не виплачені вже за два місяці командировочні. І це питання також не вирішується.  Чи розглядалося воно?  Прошу, дайте відповідь.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Зрозуміло.  Добре, добре, я відповім, я знаю про це питання.

     Шановні колеги,  що в нас не  забезпечені  умови  для  роботи народних депутатів,  це давно всім відомо. І це питання, звичайно, дуже  гостре.  І  я  не  можу  сказати,  що  воно  не  вирішується керівництвом Верховної Ради. Ви знаєте, що будинок, який будується по Садовій,  3,  повинен зняти хоча б якоюсь мірою напруження, яке існує  зараз.  У нас в окремих випадках сидять по три,  іноді й по чотири народних депутати в кабінеті.

     Ми розуміємо й те,  що не вистачає на  сьогодні  комп'ютерної техніки. Та техніка, яка є і якою користується апарат, я скажу, що заздрити теж не слід.  Я глибоко вникав  у  це  питання  зі  своїм комітетом, і ми знаємо, що значна частина тієї техніки, яка є, вже давно вийшла в тираж.  І будемо  говорити,  що  нею  користуватися серйозно    практично    неможливо.   Тому,   звичайно,   технічне переобладнання і створення умов - це питання номер один. Воно буде зняте якоюсь мірою при завершенні будівництва,  капітальні видатки на яке виділені  на  цей  рік,  і  ми  вважаємо,  що  в  достатньо нормальних   обсягах,   які   зможуть   максимально   задовольнити можливість наших  будівельних  організацій  провести  там  роботи. Також по можливості ми й ті кошти,  які маємо,  перерозподіляємо в межах   нашого   кошторису   для   використання    і    збільшення забезпеченістю комп'ютерною технікою. Це перше.

     Друге. Що стосується питання використання приміщень Верховної Ради,  в  тому  числі  спортивного  залу.   Повірте,   чесно,   це підтвердять   працівники  секретаріату  нашого  комітету  і  члени комітету,  що такого звернення до нас не було.  Це питання  ми  не вивчали.  Я обіцяю, що ми повернемося до цього питання обов'язково і доповімо Верховній Раді.

     Питання, що пов'язані з виплатою на відрядження.  Це  справді було.  У  нас  у  комітеті  не раз розглядалося це питання.  Була, справді,  проблема.  Вона,  як ви бачите,  перш за все пов'язана з недофінансуванням Верховної Ради, потреби якої були профінансовані тільки наполовину - 14 мільйонів гривень не  було  додано.  Робили все можливе,  щоб це не позначалося на роботі Верховної Ради.  Але це питання,  що не профінансовано було відрядження,  буде повністю закрито.  Зараз  це  питання  буде  вирішено.  І  якраз  термінове затвердження  кошторису,  з  яким  ми  зараз  вийшли,  дасть   нам можливість скоріше розв'язати проблему з відрядженнями.

     Що стосується  коштів,  які виділяються для цієї мети,  я вам скажу,  що вони виділені в достатній кількості.  І я запевняю  тут Верховну  Раду,  повірте  мені,  я не сам дію,  а з комітетом.  Ми намагалися зробити все,  щоб зняти  питання  по  відрядженнях,  по забезпеченню зарплатою помічниківконсультантів,  по робочих місцях і таке інше.

     ГОЛОВА. Вікторе Семеновичу, депутат задавав запитання півтори хвилини,  ви три хвилини відповідали, а мені роблять зауваження, а інші як? П'ять хвилин...

     ОМЕЛІЧ В.С.  Мені ще було одне запитання, я його зрозумів. До мене  зверталися  народні депутати з проханням розв'язати проблему стосовно стоянки автобуса,  який повинен забирати депутатів  після засідання  Верховної  Ради  і  після  роботи у Верховній Раді.  Ми написали такого листа,  з Тараном практично  вирішили,  і  автобус буде зупинятися там,  де він зупинявся раніше, - на площадці перед Верховною Радою.

     Інше питання - стосовно доплат народним депутатам,  які мають звання заслужений, 15 процентів. Це питання поставлено зараз перед Управлінням справами, і воно теж буде вирішено найближчим часом.

     ГОЛОВА. Юрій Кармазін. За ним - депутат Чародєєв.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни.  Шановний Вікторе Семеновичу!  Безумовно,  є підтримка і має бути підтримка вашого проекту,  але він має бути взятий тільки за  основу  з  тими  доповненнями,  які  зараз  висловлять народні депутати.

     Зокрема, я категорично не згоден з  тим,  що  не  передбачені кошти  на  підвищення  заробітної  плати  помічникам-консультантам народних депутатів України.  Це вже  смішно.  Указ  Президента  є, постанови Кабміну відповідні є,  для нас треба щось додаткове. Тут у цій же постанові треба передбачити підвищення  заробітної  плати помічникамконсультантам  на  15  відсотків,  як у всій країні.  Це перше.

     Друге. Я хотів би знати,  отой мудрець з Управління  справами чи  з секретаріату,  який написав розрахунок:  49 гривень - оплата приміщення на  місцях,  скільки  він  сплатить  за  це  і  скільки депутати будуть жебракувати? Давайте не будемо ховати гроші за так званими  капітальними   витратами.   Зрозуміло,   що   будівництво приміщення  по  Садовій  не буде закінчено ще пару років при таких темпах. Не треба заривати наші гроші туди!

     Давайте покладемо край розмовам про ком'ютерне  забезпечення, а вирішимо, щоб кожному на округ дати по одному комп'ютеру. Це що, велика...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Відповідайте.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Юрію Анатолійовичу,  я поділяю  вашу  думку,  що треба  вирішувати питання про підвищення і передбачити це.  Але це питання зараз уже залежить лише від нас,  від Верховної  Ради.  Ви знаєте,  що є указ Президента, є постанова Кабінету Міністрів. Для того  щоб  це  питання  вирішувалося,  треба  нам  прийняти   свою постанову,   якою   на  15  процентів  підвищити  заробітну  плату помічникам-консультантам  народних  депутатів.  Тоді   автоматично підвищується  заробітна плата і народних депутатів.  Тому що вона, ви знаєте, повністю пов'язана. І в нас не вказана сума, а сказано: два оклади, які є.

     Якщо ви вважаєте, що це потрібно терміново зробити, подавайте завтра такий проект постанови,  вносьте у порядок денний і  будемо його розглядати, і будемо вирішувати це питання.

     Але я  не  погоджуюся  з  вами,  що це не закладено.  Ці суми закладені якраз у кошторисі на цей рік.  І  тільки  буде  вирішено питання  постановою,  зразу  піде  з  перших  днів  виплата  на 15 процентів більше.

     ГОЛОВА. Депутат Чародєєв. У вас же мікрофон увімкнуто.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Спасибо,  Иван Степанович.  Виктор  Семенович, слушайте  вопрос.  В  отношении  командировочных либо вы не знаете ничего, либо вы скрываете. Денег не хватает не потому, что их нет, хотя   их,   правда,   мало,  а  потому,  что  отдельные  депутаты "більшості" чрезмерно их тратят.

     Член НДП  Зарубинский:   за   четыре   месяца   существования "більшості" растрачено 40 тысяч гривень. На одну поездку в Оман 20 тысяч гривень,  потому что летели через Франкфурт вместе с Ковалем в Джакарту.

     Второй вопрос - ответьте мне. Квартиру Коваля в доме, где жил покойный Черновил, ремонтируют уже пять месяцев за счет Верховного Совета  или  нет?  Там  уже  средств  ушло  больше,  чем на Дворец "Украина". А вы рассказали какие-то сопливые сказки просто.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Не треба нікого ображати.  І  вас  теж  не  буду ображати.   Тому  що  те  питання,  яке  ви  задаєте,  взагалі  не стосується того, про що я говорив. Треба уважно слухати.

     Я вам скажу,  якщо ви говорите  про  витрати  на  поїздки  за кордон.  Відрядження  за  кордон  - це зовсім інша справа.  Треба, звичайно,  я думаю,  щоб був звіт про виконання  бюджету  минулого року.  Його немає.  І це не голова комітету повинен робити.  Я вам скажу,  що там 200 тисяч  гривень  економія  по  відрядженнях.  Це зовсім інша стаття, і вона не стосується тієї, яку я пояснив.

     А відносно квартири Коваля, це питання не до мене.

     ГОЛОВА. Час перерви. Депутат Черненко, останнє запитання.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний  Вікторе Семеновичу,  я хочу продовжити  запитання  колеги  Кармазіна.  Ну, скажіть,   будь   ласка,   якщо   сьогодні  на  місцях  закривають приміщення, де працюють народні депутати, приймальні депутатів, ну яке можна приміщення сьогодні за 45 гривень найняти?  Можна тільки намет поставити біля будинку  ради  -  чи  то  в  Донецьку,  чи  в Горлівці.

     Про що  йде  мова?  Я  не  хочу,  щоб  там  із зарплатою щось маніпулювали.  Але щоб сьогодні  хоча  б  депутати  з  помічниками працювали в окрузі,  які обрані по округу.  І не кажіть, що це все забагато.

     Я не хочу перетягувати і показувати пальцем:  комусь там  100 відсотків  відшкодовують,  комусь там 100 відсотків фінансують.  Я прошу,  щоб справді депутат,  обраний  по  округу,  міг  працювати нормально.

     Дайте відповідь, будь ласка.

     ОМЕЛІЧ В.С.  На  цей  рік  закладено підвищення якраз оплати. Буде окремо закладено по зв'язку. Я хочу сказати, що так, справді, це  дуже  малі  кошти.  І  в нас у комітеті розглядалися питання в принципі по зв'язку, по використанню транспорту.

     Мабуть, ми будемо радити Управлінню справами,  і воно повинно погодитися  з нами,  щодо якраз використання того механізму,  який був до цього часу,  що кожен народний депутат, який телефонує, мав квоту.  І  якщо  він  перевищив  цю  квоту  по  своєму телефонному апарату, значить, він повинен розраховуватися сам.

     Ні, ми домовилися так, що квота буде на комітет, і якщо гроші комітету  повністю  використані  і  є  перебільшення,  тоді будемо вирішувати це питання, за чий рахунок погашати.

     Я думаю,  що це буде справедливо. Тому що в нас виходить так, що  із 20 членів комітету 18 взагалі не користуються телефоном,  2 виходять на роботу,  дзвонять,  і з них  беруть  за  те,  що  вони перевищують квоту, хоч вони за кордон не дзвонять.

     Я думаю,  що  ті питання,  які ви порушили,  і ті кошти,  які виділені,  - 2,5 мільйона гривень для поліпшення  цієї  справи,  - будуть враховані.  І думаю, що питання це буде частково зняте, але не до кінця.  Ви самі розумієте,  що повністю закрити наші потреби ми не змогли,  тому що в принципі бюджет України напружений. І те, що ми змогли зробити,  це,  ви знаєте  Ви зараз сидите  з  членами бюджетного комітету, і знаєте, як було... Я й сказав, 2,5 мільйона виділено в цілому для того, щоб було на...

     ГОЛОВА. Так, Вікторе Семеновичу, кошти на транспортні питання треба все-таки переглядати, тому що розцінки змінилися суттєво.

     ОМЕЛІЧ В.С. На транспортні питання збільшено.

     ГОЛОВА. Але ви повинні знати,  що ми ж бюджет прийняли, і все можна переглядати,  але в загальні цифри треба вкладатися. Ми ж не можемо переглянути суму,  яку виділено для фінансування.  Дай Бог, щоб вона була виконана в повному обсязі.

     Дякую.

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

      (Після перерви)

     ГОЛОВА. На виступи записалися  шість  народних  депутатів.  Я прошу якось зекономити регламент, бо ми вже вийшли із графіка.

     Слово надається    народному    депутату    України   Валерію Коломойцеву. За ним буде виступати депутат Єльяшкевич.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область).  Шановні народні депутати  України!  Нас  виборці  обрали  для  парламенту, делегували  нам  певні  повноваження  для того,  щоб захищати їхні права.  А для цього ми повинні мати відповідну організаційну базу. От  наведу конкретний приклад.  У мене на окрузі 106 щомісячно мої помічники  приймають  більше  тисячі  виборців   на   депутатських прийомах.  І багато з вас таким же чином працюють. Ми в бюджетному комітеті  уважно  розглядали  питання  кошторису  Верховної   Ради України.  Ми  пропонуємо  прийняти  його за основу,  тому що зараз зривається  фінансування  Верховної  Ради,   але   з   конкретними доповненнями, які будуть внесені на ваш розгляд.

     Перше. Забезпечити   підвищення   оплати   праці  помічників- консультантів.

     Друге. Забезпечити   підвищення   коштів,   які   йдуть    на компенсацію  за  оренду  службових приміщень депутатів на виборчих округах, для того щоб приймати виборців.

     Третє. Забезпечити фінансування телефонних розмов.  Тому  що, наприклад,  я  спілкуюся зі свого телефона (а також і багато хто з вас) з конкретними  своїми  округами  по  конкретних  депутатських справах.  Я  не звоню там за кордон чи ще кудись.  Але тих коштів, які виділяються на компенсацію у Верховній Раді, не вистачає. А на місцях взагалі відключають телефони в депутатських приймальнях.

     Четверте. Забезпечити  фінансування  публікації раз на місяць звітів депутатів за свою роботу. Тому що написано в законодавстві, що   місцеві  друкарські  органи  забезпечують  публікацію  звітів депутатів, але вони цього не роблять, бо їм ніхто не проплачує.

     П'яте. Забезпечити вирішення  транспортних  питань.  Тому  що зараз,  ви  знаєте,  депутат  може тільки там на 12 годин у місяць брати машину, і він не може їздити.

     Шосте. Забезпечити  збільшення  фінансування  на  відрядження помічників народних депутатів.  Тому що по багатьох питаннях треба їхати безпосередньо до Києва.

     І сьоме.      Забезпечити       відповідне       фінансування поштово-канцелярських видатків депутатів.

     Крім того,  я  підтримую  попередніх виступаючих - і депутата Кармазіна,  й   інших.   Треба   вирішити   питання   забезпечення оргтехнікою,   тому  що  для  того  щоб  допомагати  людям,  треба звертатися до міністерств,  відомств,  треба друкувати  відповідні запити  і,  отримавши  архіви,  до  архіву  вносити  ці відповіді, вирішувати  питання.  Тобто   ми   ставимо   питання   забезпечити оргтехнікою.  От  із  цими  доповненнями  (вони  будуть оформлені) просимо підтримати кошторис.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Єльяшкевичу. За ним буде виступати депутат Кравченко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  Уважаемые коллеги,  конечно,  очень странно,  что свою собственную смету доходов и расходов  Верховная Рада  рассматривает  21  февраля  2001 года,  когда фактически уже прошло два месяца текущего  года.  А  бюджет,  который  принимался непосредственно Верховной Радой, принят был еще 7 декабря прошлого года.  То есть мы видим,  что  искусственно,  очевидно,  Аппаратом Верховной   Рады   и   руководством  Верховной  Рады  затягивалось рассмотрение этого вопроса.

     Более того, в том виде, в каком подан нам документ, я считаю, это просто неуважение к народным депутатам Украины. У нас что, нет грамотных  специалистов?  Мы   бы   все   расшифровки   прочитали, ознакомились, куда конкретно идут деньги, вообще, что у нас с теми хозяйствами,  есть ли они,  которые так любил Александр Николаевич Ткаченко, и многое другое.

     Коль уже  речь идет,  например,  о затратах на автотранспорт, давайте узнаем,  что стало с теми машинами,  о которых  так  много говорил  депутат Кендзьор,  кто ими пользуется,  сколько заплатила Верховная Рада Украины и почему надо закупать новый автотранспорт, как конкретно используется имеющийся автотранспорт.

     Вы знаете,  никаких  изменений  к  лучшему,  к  сожалению,  у руководства  Верховной  Рады  год  от  года  не  происходит.   Как отгородилось прошлое руководство специальными загородками, так они и остались.  К  сожалению,  видимо,  нет  технической  возможности открыть   доступ  народных  депутатов  к  общению  с  руководством Верховной Рады Украины.

     Уважаемый Иван Степанович!  Я обращаюсь к вам еще раз,  как к Председателю   Верховной   Рады   Украины.  Необходимо  все-  таки понимать,  что Верховная  Рада  -  это  законодательный  орган,  в котором   работают  не  449  ваших  подчиненных,  а  449  народных депутатов, а 450-м являетесь вы. И необходимо создавать нормальные условия  для  законодательной работы каждому из народных депутатов Украины, а не только исключительно руководству Верховной Рады.

     Если выделяются  средства  на  ту  же  трансляцию   заседаний Верховной  Рады,  значит,  эти  заседания  должны транслироваться, потому  что  мы  же  видим,  как  используются  средства,  которые заложены  в  бюджете Верховной Рады.  Например,  на телеканале СТБ появляется новая передача, которая финансируется за счет Верховной Рады.  Кто там представляет Верховную Раду? Представители одного и того  же  политического  направления.  Сначала   был   Задорожний, следующим   (анонсируется)   будет   депутат  Гаврыш,  заместитель Председателя Верховной Рады Украины.

     То есть мы  видим,  что  и  раньше  злоупотребляли  служебным положением  руководители  Верховной Рады,  точно так же происходит это и сейчас.  Поэтому я обращаюсь, Иван Степанович, исключительно к вам как к человеку,  который долгие годы просидел в этом кресле. Необходимо всетаки произвести переоценку не только самого  кресла, но и отношения к нему.

     ГОЛОВА. Я  вам  раджу  взяти  стенограму,  коли я поздоровляв працівників Апарату  Верховної  Ради.  Я  сказав,  що  керівництво Верховної  Ради  -  це 449 народних депутатів.  Так що я це раніше сказав, ніж ви.

     Слово надається народному депутату Миколі Кравченку.  За  ним буде виступати Валентина Семенюк.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  57,  Донецька  область).  Уважаемые  коллеги!  Элементарные правила ведения хозяйственной деятельности требуют в  обязательном порядке  финансового  отчета  об использовании сметы за предыдущий год.  Если говорить о том, что это еще и политический документ, то я  думаю,  завтра  голосовать  этот  проект нельзя только по одной причине - потому что мы не имеем  отчета  об  использовании  сметы прошлого года.

     А там есть очень серьезные моменты. Я, например, думаю, что и другие  депутаты  с  удовольствием  посмотрят,  каким  же  образом улучшилось    или   ухудшилось   финансирование,   улучшилось   ли материальное обеспечение депутатов, транспортное обеспечение и так далее.  Поэтому о смете,  если говорить, мы должны ставить вопрос: отчет о смете за прошлый год.

     Второе. Иван Степанович,  я хочу обратить ваше внимание,  что за  весь  период вашего председательствования идет системное,  ну, будем  говорить,  уничтожение  прав  народных  депутатов   на   их обслуживание.  Докладываю  вам,  что  на  сегодняшний день закрыты депутатские комнаты на железнодорожных вокзалах,  и  этим  великим железнодорожником  из  Львова  дана  команда  не  пускать народных депутатов в зал.  Дана команда и за жен,  если едешь с  женой,  14 гривень   платить   за   полчаса  пребывания.  Вы  посмотрите  эту депутатскую комнату в аэропорту "Жуляны",  телевизор  там  с  1972 года  стоит.  Неужели 700 гривень нельзя найти,  чтобы депутат мог хоть последние известия там посмотреть?

     Даже внутри Верховного Совета  придумали  систему:  если  мне надо  уехать  в  эти  сутки,  то я обязательно должен лично идти к заведующему кассами, а он соизволит или не соизволит позвонить, то есть  он делает одолжение.  Стоит задача не о том:  как обеспечить депутата, его отезд, а о том, чтобы как можно больше проволочек и рогаток ему поставить.

     И следующее.  Вот  буквально сейчас позвонили,  кто-то упорно дает команды помощникам народных депутатов не давать билеты. Вот я сейчас все брошу и буду там сидеть,  просить у девочки,  чтобы она мне выдала билет.  Ну,  в конце-то концов,  давайте же говорить  о правах депутата, а не о том, каким образом наклонить депутата.

     Иван Степанович, еще один момент, по транспорту. Это же позор для  Верховного  Совета,  это  стыдно.  Я,  Иван  Степанович,   не пользуюсь практически транспортом,  потому что у меня, слава Богу, есть своя машина служебная здесь,  нашли возможность люди выделить мне  транспорт.  Но  речь  идет  о  том,  что  транспорт,  который обслуживает депутатов сегодня,  обшарпанный до такой степени,  что туда  стыдно садиться.  Водители мучаются на этом транспорте.  И в конце-то концов,  это же лицо державы,  у нас на 1 миллион человек один   депутат,   неужели   нельзя  найти  средства,  чтобы  пусть старенькая, подержанная, но отремонтированная машина была.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Валентині Семенюк. За нею буде виступати депутат Яценко.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Перш за все візьміть сьогоднішній порядок денний і подивіться: спочатку стоїть питання про порядок висвітлення роботи Верховної Ради, а потім затвердження кошторису. І сьогодні ввечері ви  зможете  побачити  на  телеекрані,  на УТ-1,  як Лапікура буде розказувати про наш порядок денний:  обов'язково  голодні  шахтарі касками  битимуть  об  перила  тієї  загорожі і виступ про те,  що депутатам чогось бракує.  Це просто буде ще один привід для  того, щоб паплюжити Верховну Раду.

     Друге, про  що  я  хотіла  б  сьогодні  сказати.  Де  звіт за попередній період?  Іване Степановичу,  коли звільнили чи,  так би мовити, умовно переобрали Ткаченка, створювали слідчу комісію. Щоб не було наступних слідчих комісій, повинен бути звіт за попередній період.

     Тепер дивлюся я кошторис,  який подали.  Перш за все я вам як людина,  яка тривалий час  працювала  бухгалтером,  хочу  сказати: касир  у  колгоспі  кращий звіт подавав,  ніж нам подали кошторис. Якщо порахувати,  то приблизно 36  відсотків  визначено  як  "інші витрати".  Хто їх розшифровує? Потім будемо шукати корупційні дії, потім будемо шукати ще якісь незрозумілості.  Я розумію, що Омеліч не  фінансист,  але  оці  такі подання - це просто стид.  Потрібно скоротити час сьогодні на обговорення і не показувати це  дійство. Якщо ні одна фракція не обговорила,  не подала пропозицій, ні один комітет,  то вносити такий документ,  який є  просто  ганьбою,  на розгляд Верховної Ради не потрібно.

     І ще одне. Сьогодні стоїть питання про те, щоб виділити кошти на оздоровлення, на утримання відповідних оздоровчих закладів. Ми, народні  депутати України з меншості,  фактично і всі ви так само, отримуємо путівки за повну вартість,  тому  що  ліквідована  повна пільга.  Навіщо сьогодні ці кошти передбачати?  Краще ці санаторії віддати на госпрозрахунок,  і нехай  вони  продають  путівки,  тим більше, що "більшовики" їздять на Канари і їм цього не потрібно.

     Виявляється, близько  55  відсотків  коштів ідуть фактично на "інші видатки".  Складається враження,  що кошти, так би мовити, у великій сім'ї ідуть на утримання не батьків і дітей,  а на собачок і таке інше,  у вигляді якогось відповідного органу,  який тратить незрозуміло куди кошти.

     Тому, я  думаю,  сьогодні  треба припинити цю розмову.  Нехай кожна фракція,  кожен  комітет  висловиться  з  цього  приводу,  у письмовому  вигляді подасть пропозиції.  А сьогодні такий кошторис затверджувати не можна.  І обов'язково треба розглянути всі  звіти за  попередні періоди,  щоб не довелося створювати слідчу комісію, тільки уже щодо Івана Степановича та інших керівників.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Яценку. За ним буде виступати депутат Черненко.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область). Шановні колеги! Справа в тім, що коштів ніколи  не  буде  вистачати  на утримання державних органів,  якщо державна  влада  фактично  буде  продовжувати   підпорядковуватися кримінально-олігархічним кланам, оскільки вони ненажерливі і немає тієї межі, яка задовольнила б ці клани. Їм сьогодні не вистачає, а завтра  не вистачатиме ще більше.  Пограбування держави,  народу і державних органів буде продовжуватися.  Так що давайте ми  на  ці, так  би  мовити,  моменти  не  будемо  звертати  уваги,  не будемо посилатися на аргументи, що не вистачає коштів.

     Очевидно, необхідно заслухати звіт про  використання  бюджету Верховної   Ради   України   за   попередній   рік.   Це  нагальна необхідність. Тільки після цього приймати рішення.

     Ну і,  крім того,  декілька порад,  де взяти  кошти.  Вікторе Семеновичу,  я  до  вас звертаюся.  Знаєте,  за вже майже 11 років депутатства (ось тут колеги,  з якими ми пройшли цей великий шлях, і  з  вами,  Іване Степановичу,  також) колеги переконалися,  що я досить  скромний  народний   депутат,   ніколи   не   вимагав   ні персонального  мерседеса,  ні персональної дачі,  ні решти переваг перед іншими депутатами.

     Вікторе Семеновичу,  давайте  подивимось.  Рядовий   народний депутат  України  має  право  користуватися  17  годин  на  місяць службовим транспортом.  Ви як голова комітету (незрозуміло, з яких причин,  адже  ні  в  Конституції України,  ні в Законі про статус народного депутата України не визначено вашої  переваги  порівняно зі  мною)  маєте  право 30 діб на місяць,  тобто майже цілодобово, користуватися транспортом.  Питається:  на яких  підставах  у  вас перевага  переді  мною?  Запишіть і собі 17 годин на місяць,  будь ласка. Користуйтеся так, як і інші народні депутати України.

     Щодо заробітної  плати.  На  засіданні  нашого   екологічного комітету я сказав:  "Підніміть,  будь ласка,  руку, хто в комітеті підготував більше питань, ніж персонально народний депутат України Яценко".  Немає таких.  Будь ласка, скажіть, на якій підставі інші члени комітету  одержують  заробітну  плату  більшу,  ніж  рядовий народний  депутат  України.  На десяток депутатів комітету - шість рівнів управління.  Теоретики  теорії  управління,  скажіть,  будь ласка,  яка структура витримає таке навантаження? Рядовий депутат, голова підкомітету,  секретар комітету, заступник голови комітету, перший  заступник  голови комітету і голова комітету.  Будь ласка, абсолютно нормальна,  класична структура:  на 25  чоловік  -  один рівень  управління.  Але  ж,  пробачте,  не шість...  Звідки ви це взяли,  Вікторе Семеновичу? І це витрачання коштів, підкреслюю, на певних депутатів як перевага перед іншими депутатами.

     Стосовно відряджень,  Вікторе Семеновичу. Я ставив перед вами це питання не раз.  Чому я,  народний депутат,  весь  час  повинен виходжувати,  випрошувати у вас гроші? За грудень не виплатили, за січень не виплатили.  Через три дні ми роз'їжджаємося в округи, ви вирішили  це  питання чи ні?  Я весь час до вас підходжу,  ви мені обіцяєте якісь рішення прийняти і не приймаєте.  І  ви  рішень  не приймаєте, Іване Степановичу.

     Я підкреслюю,  так,  дійсно,  коштів трохи не вистачає, треба економити,  я не заперечую. Але, Іване Степановичу, пробачте мені, всі  народні  депутати  рівні перед законом,  всі народні депутати повинні користуватися однаковими правами.  І якщо  ви,  наприклад, можете  використати  те,  що  я  у  минулому скликанні був головою комітету,  то я як голова комітету відмовився від державної дачі і казав завжди на засіданнях комітету: то не моя персональна машина, то машина  для  обслуговування  комітету,  мені  дано  лише  право розпоряджатися, давати дозвіл тому чи іншому депутату, і не більше того,  це не є персональна  машина.  А  ви  це  використовуєте  як персональні.

     Дякую, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Давайте ми запровадимо європейську практику (ми ж уже до Європи прагнемо) і знімемо всі питання.  Буде у гаражі 7 машин, і на цьому закінчимо розмови.

     Будь ласка, Віталію Григоровичу.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемые   коллеги!   О  чем  идет  речь?  О государственном подходе к Верховной Раде. Я напомню одно заявление одного   лидера,   который  в  одно  время  сказал  про  депутатов "необрезанные...",   дальше   не   буду    говорить,    язык    не поворачивается.  Я  абсолютно  не  хочу  считать,  кого на сколько профинансировали.  Я  абсолютно  не  хочу  считать,  кто   сколько проездил  на  машине.  Я  председатель  комитета  и  утром  езжу в автобусе, как все. Но есть принципиальные вещи.

     Я усматриваю в  этом  специальную  политику,  чтобы  народные депутаты,  избранные  по округам,  это я говорю для УТ1,  не имели возможности работать.  Их сегодня вытуривают из помещений, которые они  занимали  в  советах всех уровней.  Они сегодня на 45 гривень только "намет" могут снять.  Виктор Семенович,  что депутат должен делать?  Сегодня  нам  платят якобы на канцелярские расходы.  Я не буду приводить цифры,  сколько к народному депутату приходит людей на прием. Но можно ли в это во все уложиться? Да нет, дорогие мои.

     Сегодня институт  помощников  сделан  так,  чтобы они были не помощниками,  а чтобы они не могли помогать.  В этом я  усматриваю направленность по дискредитации законодательного органа.  Я уже не говорю о помещениях,  в которых работают депутаты,  по сколько там человек, в каких условиях они работают.

     Иван Степанович,  в  1990  году в этом зале говорили:  "Через четыре,  максимум пять лет депутаты у нас  будут  иметь  все,  что необходимо  для  работы".  Но сегодня они имеют меньше,  чем имели тогда, когда приступали к работе.

     Я не  хочу  говорить  по  гаражам,   потому   что   по   УТ-1 рассказывал,  стоял там с бородой и рассказывал, что ему все мало. Мне ничего не надо. Вот я не буду народным депутатом. Ну что же? И не  надо.  Сегодня  идет  политика,  чтобы  народный  депутат  был ненародным.  По транспорту тоже  уже  много  сказано.  Во  сколько обходится  содержание  трех  мерседесов  и  во  сколько  обходится содержание всего гаража? Пусть подсчитают коллеги.

     Поэтому, Иван Степанович,  вы как руководитель Верховной Рады должны  помогать  этому  органу  работать,  а не слушать,  что вам подсказывают откуда-то, чтобы они не работали.

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення цього  питання.  Я  закликаю всіх вас готувати питання і відповідно до підготовки обговорювати. Якщо я зараз назву цифри за минулий рік,  на скільки Верховна Рада взяла більше коштів від держави...  Ми це вам дамо, я ще раз кажу, ми це вам дамо. Не я їх подів, депутате Жир, не я куди подів! Так, добре,  тоді  ми  таку  довідку надамо і опублікуємо,  щоб не було більше питань.

     Я ще раз кажу,  ваша справа - затверджувати  кошторис  чи  не затверджувати.  Я  можу  все  прокоментувати,  і  останній  виступ Черненка.  У 1990 році Верховна Рада  мала  апарат  із  122  осіб, сьогодні  Апарат  Верховної  Ради  -  понад  тисячу чоловік (Шум у залі). Тому я ще раз кажу: ви не руками і не криками, подивіться і проаналізуйте.   Завершили  обговорення,  а  ви  голосуйте  чи  не голосуйте.  Не  потрібен  кошторис  -  не  голосуйте,  він  Голові Верховної Ради не потрібен. Так, я вам дам довідку окремо, не буду зараз наводити матеріали.

     Завершили ми обговорення цього  питання.  Наскільки  ви  його підготували, результат обговорення показує. Я питання не готував і за Регламентом не готую це питання.

     -----------

     Оголошується наступне питання -  про  інформацію  Генеральної прокуратури України щодо стану законності в державі та заходів, що вживаються  Генеральною  прокуратурою  України  по   дальшому   її зміцненню.   Доповідає   голова   підкомітету  Комітету  з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної   діяльності   Михайло Ратушний (Шум у залі). Прошу.

     Ви подивіться  порядок  денний,  я зачитав вам.  Запишіться з процедури, з порядку ведення.

     Депутат Полюхович. За ним - депутат Пустовойтов.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).  Фракція  Українського  руху.  Іване Степановичу,  дійсно,  у нас у порядку денному є це питання,  і ви оголосили  його - інформація Генеральної прокуратури.  Треба,  щоб Михайло Ратушний все-таки доповів.  Не  треба  бунтувати  зараз  у залі.  Ми почуємо, що скаже голова підкомітету, як розглядалося це питання у них в комітеті.  Можливо,  ми поставимо кілька  запитань Михайлу  Ратушному.  Можливо,  він зустрічався сьогодні чи вчора з Генеральним прокурором.  Я  пропоную,  шановні  народні  депутати, послухати  нашого  колегу.  Не  Генерального  прокурора,  а нашого колегу,  який  також  зацікавлений  у  повному  висвітленні  цього питання. І тоді ми будемо робити висновки. Проект постанови нам на завтрашнє голосування розданий. Я вважаю, що ми спокійно, виважено повинні заслухати Ратушного і прийняти рішення.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним

- депутат Старинець.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область). Прошу передати слово Яценку.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон Володимира Яценка.

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Оскільки ви все-таки за Регламентом  персонально  відповідаєте  за  підготовку засідань  Верховної Ради України,  то насамперед хотілося би знати позицію.  Ви персонально після тої записки, що передав Генеральний прокурор,  розмовляли  з  ним,  запрошували його на сесію,  що він остаточно відповів з цього приводу?  Це перше,  оскільки  все-таки треба, щоб стояла особа, яку ми маємо слухати.

     Друге. Ми  все-таки  голосували  за  те,  щоб стояв у порядку денному звіт Генерального прокурора,  а  не  інформація,  оскільки інформацію ми слухали не так давно.  Чому,  власне кажучи, змінено порядок денний,  назва питання у порядку денному?  Також  з  цього приводу   хотілося   б  почути  саме  вашу  інформацію,  оскільки, підкреслюю, депутати голосували за звіт Генерального прокурора.

     І третє. Я думаю, що все-таки позицію комітету ми, безумовно, повинні заслухати і те, які пропозиції дає нам комітет.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Старинець. За ним - депутат Правденко.

     СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Сьогодні на  вулиці  Хрещатик стоять  намети  акції "Україна без Кучми!" Учасники акції присутні сьогодні у нас тут,  на балконі.  Всі здорові сили суспільства  на сьогодні  вимагають саме звіту Генерального прокурора,  за що ми і голосували у відповідній постанові на шостій сесії.  І  голосували за  те,  щоб  заслухати звіт Генерального прокурора у лютому цього року.

     Тому я вимагаю,  щоб ви  зв'язалися  з  Потебеньком  зараз  і викликали  його сюди,  тому що є дуже багато запитань у депутатів, на які  ми  хочемо  отримати  конкретні  відповіді.  Є  резонансні справи, і увага громадськості дуже велика до цього питання.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Я  прошу,  припиніть  аплодувати  на  балконах (Шум у залі).  Ви  ж  запрошені  сюди  не  для  аплодисментів.  Припиніть аплодисменти  на  балконах,  бо  їх  не  буде,  тому  що  це не... (Оплески).

     Сергій Правденко.

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").   Прошу передати слово Валентину Сергійовичу Зубову.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     ЗУБОВ В.С.   Уважаемый   Иван   Степанович!  Будьте  любезны, обясните мне,  народному депутату,  что  происходит  в  зале.  Вы прекрасно  знаете,  что  я являюсь автором проекта постановления о том,  что мы должны заслушать отчет  Генерального  прокурора.  Это постановление  было принято Верховным Советом.  Поэтому сегодня мы должны слушать  отчет  Генерального  прокурора,  а  не  информацию Генеральной прокуратуры.

     Иван Степанович,   всякие   меры  издевательства  бывают  над народными депутатами,  но большего допускать мы не будем.  Заявляю со  всей  ответственностью:  если  вы  нарушите  это постановление Верховного Совета и не поставите в повестку дня отчет Генерального прокурора,  я буду инициировать вместе с народными депутатами сбор подписей на замену руководства Верховного Совета (Оплески).

     ГОЛОВА. Подгорний Сергій Петрович.

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП). Група "Яблуко". Прошу передати слово депутату Кармазіну.

     ГОЛОВА. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дякую.   Місто-герой  Одеса,  "Солідарність". Шановний  пане  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу  вас запитати: хто в нас, у Верховній Раді, головний? Мені здається, що Конституція відповідає однозначно - народні депутати. Якщо народні депутати,  то  народні депутати прийняли постанову про звіт.  Якщо про звіт, то тут так має бути й записано.

     Далі. Якщо в нас правова держава,  то ми маємо  дотримуватися вимог  закону.  Якщо  це  так,  то Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю покладає "контроль  за виконанням  законів  у сфері боротьби з організованою злочинністю, витрачанням коштів" і таке інше на Верховну Раду та,  зокрема,  на наш комітет. Саме це...

     ГОЛОВА. Вимкніть  мікрофон.  Час завершився,  шановні народні депутати. Даю пояснення народним депутатам, які вимагали. Я думав, що  це  зробили  керівники  депутатських  груп і фракцій та голови комітетів Верховної Ради.  Вони повинні виконувати свої обов'язки, так само як і Голова та його заступники. Я прошу уваги!

     Відповідно до рішення Верховної Ради від 14 грудня минулого року Генеральний прокурор мав право і обов'язки відповідно  до цього звітувати Верховній Раді.  Але в тому рішенні не було передбачено дати звіту.

     Пізніше, у січні, Верховна Рада повернулася до цього питання, і її Голова,  порушуючи Регламент, сім разів ставив на голосування пропозиції про дату звіту.  І після цього,  не набравши  потрібної кількості голосів, Верховна Рада прийняла рішення заслухати звіт у лютому,  а дату звіту внесуть профільні комітети,  і Погоджувальна рада, обговоривши, запропонує її Верховній Раді.

     Профільні комітети,   перш   за   все  Івана  Біласа  і  Юрія Кармазіна, на Погоджувальній раді внесли пропозиції, про які я вам доповідаю.   Комітет   Івана  Біласа  вніс  пропозицію  23  лютого заслухати,  а комітет, очолюваний депутатом Кармазіним, заявив, що будь-яку  дату,  яка  буде  узгоджена,  вони погоджують.  Візьміть стенограму, ви це прочитаєте.

     Після цього,  коли Верховна Рада працювала в комітетах,  я  у четвер,  після  відпустки,  провів  офіційну зустріч з Генеральним прокурором Михайлом Олексійовичем Потебеньком у Верховній Раді. На що Михайло Олексійович Потебенько,  аргументуючи, відповів, що він вважає,  що за чинним законодавством  він  непідзвітний  Верховній Раді  і не звітує перед Верховною Радою (Шум у залі).  Ви слухаєте чи будете кричати? Я вас прошу, послухайте.

     Я повідомив йому про всі  рішення,  про  які  ви  мені  зараз нагадуєте.   Після   чого   запросив   голову  правового  комітету Олександра  Вікторовича  Задорожнього  і  третьому  комітету   дав особисте    доручення    підготувати    коментар    на   засідання Погоджувальної ради.

     У четвер  увечері  ми  отримали  письмове  звернення  Михайла Олексійовича   Потебенька   до  Верховної  Ради  і  інформацію.  Я розпорядився роздати  звернення  і  інформацію  кожному  народному депутату.

     На засіданні Погоджувальної ради учасникам також було роздано і звернення,  і інформацію.  Ми провели годинне обговорення, за що мене звинувачували,  що я порушую регламент Погоджувальної ради. У результаті цього обговорення я поставив на голосування:  як же нам бути,  тому  що  мені треба про щось інформувати сесію.  7 голосів було за те,  щоб 21 лютого заслухати інформацію, а 5 голосів - щоб заслухати 23 лютого.  І, керуючись цією більшістю, 7 голосів, було включено інформацію у попередній графік на рішення Верховної Ради. Я ще раз кажу: Зубов, від того, що ви кричатимете більше, нічого ж не зміниться!

     Тому, виконуючи рішення Погоджувальної ради,  я пропоную  вам сьогодні   такий   порядок:   інформацію  Генеральної  прокуратури доповідає профільний Комітет з питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної  діяльності,  а  потім,  виходячи з інформації,  ви можете аргументувати той чи інший проект постанови,  який  поданий буде,   а  Верховна  Рада,  завтра  голосуючи,  прийме  відповідне рішення. Все (Шум у залі).

     Будь ласка, Михайле Ярославовичу, доповідайте (Шум у залі).

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чого ви так боїтеся?

     ГОЛОВА. Я нічого не боюся.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 164,  Тернопільська  область).  Шановні колеги!   Шановні   присутні!  Я  не  збираюся  звітувати  замість Генерального прокурора,  але в мене складається думка,  що нам  не вдасться   сьогодні   взагалі  проаналізувати  роботу  Генеральної прокуратури (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Так, Михайле Ярославовичу, будь ласка.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановні колеги!  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні присутні!  Прошу уваги. Я висловлюю свою особисту думку. Я з сумом довідався,  що  сьогодні  Генерального  прокурора  України Михайла   Олексійовича   Потебенька,   незважаючи  на  шестиразові звернення нашого профільного комітету саме про те,  щоб він прибув до  парламенту  зі  звітом,  немає  в цьому залі.  І я не збираюся перебирати на себе обов'язки Генерального прокурора і  здійснювати якусь доповідь чи звіт замість нього.

     Я хочу  звернутися  до  суто  правового  аспекту,  хоча зараз аналіз діяльності Генеральної прокуратури і  в  парламенті,  і  за його   межами   набирає  не  правового,  а  політичного  і  навіть морального характеру.  Сьогодні ранком до мене надійшов  факс  від трьох  студентів  Одеської правової академії,  який допоміг мені в підготовці  цієї  співдоповіді.  Вони,  керуючись  знаннями,   які здобули вже на третьому курсі, проаналізували питання, яке не може проаналізувати ні Генеральна прокуратура,  ні,  на жаль,  Верховна Рада,  -  зобов'язаний  Генеральний прокурор звітувати перед вищим законодавчим органом чи ні (Оплески).

     Тому я відкладаю аналіз, який ми зробили, і буду опиратися на аналіз студентів з Одеси.

     Діяльність Генеральної прокуратури регулюється одним розділом Конституції України із трьох статей - статті 121, 122 і 123.

     У статті 121 чітко говориться,  що прокуратура,  окрім  інших обов'язків,  має  забезпечувати  "нагляд  за  додержанням  законів органами,  які проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство".

     Стаття 122 визначає:  "Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради   України  та  звільняється  з  посади  Президентом  України. Верховна  Рада  України  може  висловити   недовіру   Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади".

     Стаття 123 чітко і однозначно говорить: "Організація і  порядок  діяльності  органів  прокуратури  України визначаються законом".

     Студенти читають,  що  пише  Закон  про прокуратуру,  який не скасований  і  не  визнаний  Конституційним  Судом  як  такий,  що суперечить  Конституції.  У статті 2 Закону про прокуратуру,  який прийнято в 1991 році,  визначено:  "Генеральний  прокурор  України призначається   Верховною   Радою  України...  У  діяльності  щодо здійснення нагляду за  додержанням  законів  Генеральний  прокурор України  відповідальний  перед Верховною Радою України і тільки їй підзвітний. Генеральний прокурор не менш як один раз на рік звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури".

     Я не буду цитувати закони,  які приймалися в цьому залі,  про організаційноправові основи боротьби з  організованою  злочинністю (стаття  23)  і  про боротьбу з корупцією,  де чітко виписано,  що Генеральний прокурор  також  зобов'язаний  щорічно  складати  звіт перед вищим законодавчим органом.

     Доволі часто   Генеральний   прокурор   Михайло   Олексійович Потебенько апелює до рішення Конституційного Суду,  яке я сьогодні показав  Президенту,  ухваленого  11  квітня  2000  року.  Читаємо першоджерела,  які не може дочитати до кінця Генеральний прокурор, але  дочитали  студенти  третього  курсу.  Що ж просила Генеральна прокуратура у Конституційного Суду і що він ухвалив?

     Генеральна прокуратура вважала і вважає,  що "запит народного депутата України передбачає одержання офіційної відповіді з певних питань,  але не повинен містити вказівок про  вчинення  конкретних дій,  тим більше щодо розслідування злочинів та участі прокурора у кримінальному,  цивільному  і  арбітражному  процесах".  Так  само депутати  не  повинні втручатися в запитах у конкретні кримінальні справи.

     Конституційний Суд у своєму рішенні  справді  підтвердив,  що право  народного  депутата  на  запит,  як  і будь-кого іншого,  є обмеженим і не поширюється на питання,  пов'язані  із  здійсненням правосуддя  у  конкретних справах.  Думаю,  що всі в цьому залі це визнають.

     І що ж вирішив Конституційний Суд? Чи ухвалив він рішення, як заявляє  Михайло  Олексійович  Потебенько,  що він не зобов'язаний складати звіт перед органом, який затвердив його на цю посаду?

     Конституційний Суд вирішив:  "Народний депутат не  має  права звертатися   до  органів  прокуратури  і  прокурорів  з  вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах...

     У разі  надходження  до  органів   прокуратури,   прокурорів, слідчих   прокуратури   пропозицій,   вказівок  і  вимог  народних депутатів у конкретних справах і зазначених у підпункті 1.1 питань прокурори  і  слідчі  прокуратури мають діяти з дотриманням вимог, передбачених Кримінальнопроцесуальним кодексом України.

     Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до  виконання  на території України,  остаточним і не може бути оскарженним". Більше нічого   Конституційний   Суд   не   вирішив.   Це   мені   Голова Конституційного  Суду  передав завірену копію їхнього рішення.  До речі,  вона є в Інтернеті, і на відміну від Генерального прокурора одеські третьокурсники читають це рішення в Інтернеті.

     На звернення   нашого   комітету   Головне  науково-експертне управління проаналізувало,  чи зобов'язаний  Генеральний  прокурор звітувати перед нами. Рішення - зобов'язаний.

     Я так багато уваги приділив цьому питанню, щоб тільки розбити першу тезу так званої інформації Генерального  прокурора  на  ім'я Івана  Степановича Плюща,  де він пише:"...виходячи з вимог деяких депутатів про звіт Генерального прокурора  перед  Верховною  Радою України,  вважаю  за  необхідне  ще  раз  висловити  обгрунтування стосовно незаконності названих вимог".

     Що ми бачимо?  Вища посадова особа, яка згідно з Конституцією повинна  здійснювати  нагляд  за  дотриманням  законності органами внутрішніх  справ,  СБУ,   які   здійснюють   оперативно-розшукову діяльність,  загубилася,  як  у  трьох  соснах,  у  трьох  статтях Конституції і в законі,  який регулює його  діяльність.  Чи  можна говорити після того,  що правовий, фаховий рівень вищої особи, яка повинна  здійснювати  цей  контроль,   хоча   б   дорівнює   рівню третьокурсника  академії,  з  колективом  якої  вчора  зустрічався Михайло Олексійович? (Оплески).

     Я не торкаюся питання, яке буде прийнято рішення. Я впевнений у  тому,  що  проблема  і  Генерального прокурора,  і звіту лежить більше в площині політичній.  Тут,  це є факт і це  є  реальність, зібралися люди,  які є політиками, окрім того, що є законодавцями. І кожна фракція,  і кожен народний депутат буде визначатися,  лише виходячи із свого сумління і з позиції своєї політичної сили.

     Але в  тій  інформації,  яку  направив  на  наше ім'я Михайло Олексійович,  три четвертих обсягу спрямовано саме на провокування політичного  прийняття  рішення.  Вказується,  що депутат М.  хоче звіту і відставки Генерального прокурора, тому що колишній депутат Л.  фінансував його партію.  Фракція Б.  вимагає звіту, тому що її лідер сидить відомо де.

     Хто, як не Генеральний прокурор,  перевів звіт і інформацію з правової  площини  у  суто  політичну?  Я  вже  не торкаюся справи Гонгадзе, бо там суто моральний і інші аспекти.

     Наш комітет допомагав Генеральній прокуратурі,  всі  бюджетні пропозиції Генеральної прокуратури про виділення грошей з бюджету, на відміну від пропозицій МВС і СБУ,  ми затвердили, і я як голова комітету  лобіював  це.  Генеральна прокуратура,  напевне,  єдиний орган, який достатньо фінансується.

     Ми забезпечили допомогу Генеральній прокуратурі в розробці  й прийнятті в першому читанні проекту нового Закону про прокуратуру.

     ГОЛОВА. Михайле  Ярославовичу,  скільки хвилин ви просите?  Я буду ставити на голосування.

     РАТУШНИЙ М.Я. Три хвилини, і я закінчую.

     ГОЛОВА. Три хвилини він просить додаткового часу.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Ми розробляли разом з Генеральною прокуратурою проект   нового  Закону  про  прокуратуру,  який  регулює  питання соціального захисту працівників прокуратури,  слідчих,  передбачає їх соціальний захист на рівні державних службовців,  який маємо ми й інші працівники державних служб.  Ми йшли назустріч і розуміємо, що  до червня цього року ніхто інший,  як Конституція,  зобов'язує нас  здійснити  нарешті  докорінну  реформу  судової   системи   й вирішити, куди має перейти слідство і нагляд.

     Але мій комітет підрахував:  законодавчий орган, замість того щоб  розглядати  ініціативи   Генеральної   прокуратури   стосовно Цивільного  кодексу,  Цивільного  процесуального  кодексу,  більше тижня чисто пленарних засідань витратив на вирішення питання, коли Генеральний прокурор має звітувати згідно з Конституцією, буде він звітувати  чи  не  буде,  чи  чекати  дня  народження,  чи  чекати відпустки.

     Я хочу  озвучити  рішення  нашого  комітету,  яке закінчилося півгодини тому.  На засіданні були присутні дев'ять депутатів. Усі депутати   голосували  за  те,  що  Генеральний  прокурор  Михайло Потебенько зобов'язаний звітувати  перед  Верховною  Радою;  шість депутатів   голосували   проти   висловлення  йому  недовіри;  три депутати,  і я в тому числі як голова  підкомітету,  рекомендували профільному  комітету  звернутися  з  пропозицією  про висловлення недовіри Генеральному прокурору не з політичних міркувань,  а лише з правових.

     Я розумію,  яка  велика карма випала на пана Потебенька.  Він весь час є Генеральним прокурором  у  періоди  великих  політичних криз  і  переломів,  напевно,  це  його доля і його фатум.  Але не довічно буде Михайло Олексійович Генеральним прокурором,  і ми  не довічно будемо народними депутатами. Але це перший парламент, який дозволив Генеральному прокурору не звітувати в цих стінах.  Минуле скликання,  позаминуле.  Кажуть:  буде в.о.  - нічого не буде. Тут сидить колишній виконуючий обов'язки Генерального  прокурора  Олег Литвак,  який  перший  розпочав відомі кримінальні справи - справу Лазаренка  і  інші  резонансні  справи.  Він  не  був  Генеральним прокурором, він був виконуючим обов'язки.

     Тому нам   приймати  рішення.  Про  позицію  комітету  я  вас поінформував.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Михайле Ярославовичу,  де рішення  комітету?  У  мене його немає.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Півгодини  тому  закінчилося засідання,  зараз дописують, і вам передамо.

     ГОЛОВА. Роздайте рішення депутатам.

     РАТУШНИЙ М.Я. Я ще раз кажу, шість депутатів...

     ГОЛОВА. Дякую.

     РАТУШНИЙ М.Я. Якщо є до мене запитання, я готовий відповісти.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  У  нас  є  два   проекти постанови  (Шум  у  залі).  Ви  не  кричіть.  Є  проект постанови, внесений народними депутатами, де пропонується регламент розгляду. На питання,  у нас воно включене до порядку денного,  - 45 хвилин. Повторюю,  45  хвилин.  Потім   будемо   голосувати.   Ми   можемо використати  всі  45  хвилин,  якщо  ви приймете таке рішення.  Ви можете будь-яке  рішення  прийняти.  Але  я  просто  закликаю  вас дотримуватися  регламенту.  Є  запитання?  Включайте  5  хвилин на запитання.

     Кармазін також наполягає  на  доповіді?..  Так  я  до  вас  і звертаюся,  до  профільного комітету.  Я ж не заперечую,  я просто звертаюся,  щоб  час  економили.  Уже  30  хвилин  пройшло,  15  - мітингували... Не заважайте вести засідання.

     Запишіться на запитання, будь ласка. Висвітіть.

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Вінський.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый Иван Степанович!  Я хочу попросить вас,  чтобы мы проголосовали процедуру и рассматривали сегодняшний вопрос  до  тех пор,  пока не выступят представители всех фракций, всех профильных комитетов,  как,  кстати,  того требует  Закон  об организационно-правовых основах борьбы с преступностью.  Там четко записано,  что содоклад готовится комитетом,  возглавляемым  Юрием Кармазиным. Поэтому вы обязаны предоставить ему слово.

     Что касается  уважаемого  докладчика.  У  меня  к  вам вопрос следующего содержания.  Вы говорили,  что  подготовили  информацию студенты   третьего   курса   Национальной   Одесской  юридической академии.  Перед кем же тогда вчера выступал Михаил  Потебенько  в Одессе?

     Я понимаю,  что  член  фракции  Социалдемократической  партии Украины (обединенной) Кивалов пригласил его для  того,  чтобы  он учил студентов.  Чему он может научить студентов?  Я думаю, что на входе в Генеральную прокуратуру  уже  требуется  вывесить  лозунг: "Лучше жевать, чем говорить" (Оплески).

     РАТУШНИЙ М.Я.  Я тільки хочу сказати,  що погоджуюся з думкою про те,  що,  якби був звіт,  мали б бути доповіді від  профільних комітетів  -  і Задорожного,  і Кармазіна,  тим більше що згідно з законом про ...

     ГОЛОВА. Борис Беспалий. За ним - депутат Яценко  У мене немає на  моніторі,  ідіть  подивіться.  А,  збився  запис  на моніторі. Вибачте.

     Депутат Вінський. За ним - депутат Пустовойтов.

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Іване Степановичу, я розумію, що для вас обстановка "напряженная",  тому прощаю вас.  І  передаю  слово Бокому.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Бокого.

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний колего! Тут сидять на балконі люди,  яким пан Потебенько мав би  подякувати  за  охорону магазину "Манго" на розі вулиць Городецького і Хрещатика.  Але він сюди не з'явився.

     Учора один чудак у  Чорнобилі  підтримав  Потебенька  в  його боязні  з'явитися  у  Верховну  Раду.  Причому  з  дуже  серйозним виглядом підтримав.  І,  може,  добре,  що його тут немає, бо ми ж бачили тут,  що Генпрокурор не вміє читати те, що йому напишуть, і вміє здорово чудити.  Він поводить себе не як  Генпрокурор,  а  як поганий артист.

     То в  мене  до  вас  таке запитання:  як ви думаєте,  Михайле Ярославовичу, чи можна було б його перевести з посади прокурора на головну  роль  у  виставі  "Сватання на Гончарівці" в театрі імені Франка, бо там народний артист Микола Крамар уже в солідному віці, а  Михайло  Олексійович  трошки  молодший,  і чи прийме його на цю роботу головний режисер Сергій Данченко? (Оплески).

     РАТУШНИЙ М.Я. Я розумію контекст, але буду говорити по суті.

     Перше. Сьогодні  була  зустріч  із  Президентом  Кучмою,   де фракція  наша  чітко виявила свою позицію,  ставлення до того,  що називається  Генпрокуратурою.  Ми  сказали,  що  такі  підходи   і незнання  дискредитують  і  правову систему,  і державу.  І вже ви знаєте реакцію Європи і, власне, Президента держави.

     Але я почув по одному з каналів,  що звітувати  повинен,  але зараз  це перетвориться на якесь політичне зведення рахунків.  Без сумніву,  це є,  але я не торкаюся політики. Я навіть не торкнувся справи Гонгадзе, хоча маю свою позицію. Я спробував проаналізувати чисто правовий аспект. І він такий, як я сказав.

     ГОЛОВА. Михайле Ярославовичу! Два запитання - 5 хвилин уже.

     Володимир Пустовойтов. За ним - депутат Манчуленко.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Такого знущання над парламентом, мабуть, не знала  історія,  жодна  країна  світу.  Тому  в  мене немає навіть запитання,  але є запитання в мого колеги Яценка,  я передаю  йому слово.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Яценка.

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Фракція Компартії України, "Союз Чорнобиль України".  Михайле Ярославовичу!  Я  теж  хотів  би  не  торкатися політики  і  нагадати,  що всі інтерв'ю засобам масової інформації Михайло  Олексійович,  його  заступники   і   взагалі   працівники прокуратури  дають під портретом одного окремо взятого громадянина України.  Чомусь йому порівняно з іншими віддають перевагу.  Чому, власне кажучи, не під портретом власної дружини або краще за все - на фоні Конституції України, на фоні, скажімо, богині правосуддя і так  далі?  Чи  це  означає,  що  Генеральна прокуратура перестала служити  закону  України,  перестала  служити  Конституції   нашої держави, а служить окремо взятій особі?

     РАТУШНИЙ М.Я.  Моя  позиція  буде  продемонстрована  під  час голосування.  Я думаю,  вона була зрозуміла  під  час  так  званої співдоповіді.  Але  наш комітет нарахував багато конкретних справ, як  по  конкретних   нерезонансних   справах   працює   Генеральна прокуратура.  Я  не  кажу,  що  там усі погано працюють,  є погані слідчі,  але, справді, система потребує докорінного реформування і багато залежить від нас,  він Генерального прокурора. Але ми цього не робимо,  тому що все звелося в площину:  хочу - йду,  хочу - не йду, ніхто мене не заставить.

     Є закон.   Він   писаний   для   всіх:  для  Президента,  для Генерального прокурора.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Георгій Манчуленко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, Український  народний  рух.  Шановний доповідачу!  Чи мали ви таку нагоду і  честь  спілкуватися  з  Генеральним  прокурором  України Михайлом Потебеньком?  Якщо мали, то які він аргументи висловлював з приводу того,  що не хоче звітувати перед  парламентом?  І  якщо мали  таку розмову,  чи не пояснювали йому,  що якби він,  Михайло Потебенько,  використовуючи  парламентську  трибуну,  показав,  що Генеральна  прокуратура справді на висоті,  то здобув би тут ширше коло прихильників,  ніж воно є  на  сьогоднішній  день,  хто  його намагається захищати? В іншому разі він заганяє себе в глухий кут, і я думаю,  тут  уже  серед  народних  депутатів  України  повинні спрацьовувати   і  моральні  фактори,  якщо  з  боку  Генерального прокурора таке ставлення до парламенту України.

     Дякую.

     РАТУШНИЙ М.Я.  Дякую за запитання.  Найближчим часом не  було розмови,  я  пробував  учора  зв'язатися.  Але я саме так говорив: "Михайле Олексійовичу, ваш звіт якраз зніме цю напруженість. Це не означає,  що  хтось  там  автоматично висловить недовіру.  У вас є стабільна група підтримки, є важелі впливу на ті чи інші групи. Це не означає. Але цього вимагає закон".

     Не буду  цитувати,  бо не маю права,  але я знаю,  що Михайло Олексійович сам чудово розуміє (і десь  це  підтверджувалося),  що закон справді вимагає щорічного звіту.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую, Михайле Ярославовичу.

     Шановні народні   депутати!   Сесія   давала  доручення  двом комітетам. Тому я надаю слово Кармазіну від другого комітету. Чи є заперечення? (Шум у залі). Не надавати?

     Бандурка Олександр Маркович.

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да при чем тут Бандурка?!

     ГОЛОВА. Він просить слова з процедури.

     БАНДУРКА О.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  175,  Харківська область).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Пан Михайло Ратушний  виступав від свого імені та як голова підкомітету,  а не від імені Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Наш комітет не приймав того рішення, яке він озвучував. І він говорив, що тільки шість депутатів висловились на підтримку його  ідеї  про відставку прокурора.  Тому давайте будемо сприймати це як особисту позицію народного депутата, а не комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександре  Марковичу,  я  називав   два   профільних комітети.

     Депутат Кармазін  -  від  другого профільного комітету.  Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса.  Саме те  місто,  де  зараз знаходиться  і  безпросвітно  бреше  Генеральний  поки що прокурор Потебенько Михайло Олексійович.  І я маю  честь  сказати,  що  моя донька вчиться саме на тому третьому курсі,  студенти якого давали вам поради, пане Михайле.

     Шановні народні депутати!  Шановний народе України! Передусім дозвольте мені,  Юрію Кармазіну,  вибачитись перед вами за те,  що майже три роки тому, виступаючи від імені комітету, я довів до вас думку  комітету (озвучив її),  що Потебенько може бути Генеральним прокурором.  Вибачте,  ще  раз  прошу  і  вас,  і  народ   України (Оплески).

     Наш комітет розглянув учора ситуацію, що склалась у зв'язку з питанням про звіт Генерального прокурора  України.  Прийняте  нами рішення  відображене в проекті постанови,  який вам усім розданий. Голосування  було  таке:  10  чоловік  -  за   визнання   недовіри Потебеньку;  1  чоловік - проти і 1 - утримався.  Тобто абсолютна, переважна більшість не може далі терпіти того, що відбувається.

     Очевидно, всім зрозуміло,  що звіт потрібен.  І очікується, і вимагається    нами   він   тому,   що   визріла   критична   маса загальносуспільного невдоволення роботою нинішнього Генпрокурора.

     Річ не в тому, що ніякі гучні справи роками не йдуть до суду, і навіть не в тому,  що кожен із нас може навести десятки,  а то й сотні прикладів сваволі й беззаконня,  про які  буквально  волають наші   виборці,  а  прокуратура  не  здатна  не  тільки  відстояти законність,  а й бодай по-людському пояснити свою позицію, відійти від  затертих  казенних та пустопорожніх штампів.  Річ у тому,  що дедалі більше й чіткіше для всіх у суспільстві вимальовуються всім добре  відомі  ганебні  риси  нинішньої  прокуратури,  уособлені в постаті  Генпрокурора:   відверта   заангажованість,   запопадливе намагання    виконати    будь-яку    волю    хазяїна,    брутальна некомпетентність та  елементарна  безграмотність,  затяте  бажання будь-що  триматися  за крісло і брехливість,  брехливість і ще раз брехливість.

     Справа Гонгадзе  й  касетний  скандал  -  це  лише  лакмусові папірці   генпрокурорської  хвороби.  Я  запитаю  зараз,  тому  що запитати немає в кого:  скажіть,  скільки  справ  направив  апарат Генеральної прокуратури до суду,  де рішення по цих справах?  А їх немає за часів Потебенька і не може  бути.  Уже  перестали  навіть брати  ті  справи  про  гучні  вбивства.  Слідча комісія по справі Гонгадзе - вона не тільки по справі Гонгадзе.  Вона  ще  по  факту загибелі  депутатів - питання,  на які мав відповісти тут сьогодні Потебенько під час звіту. Відповіді немає.

     Далі. Генеральним  прокурором  України  останнім   часом   не виконуються   покладені   на   нього   Конституцією  обов'язки  із здійснення нагляду за додержанням  вимог  Конституції  та  законів України щодо забезпечення прав людини в державі.  Ним проявляється неповага та зверхність стосовно до окремих депутатів і в цілому до Верховної Ради.  Ще 23 березня минулого року Верховна Рада у своїй Постанові  про   дотримання   правоохоронними   органами   України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини визнала,  що криміногенна ситуація  в  державі  за  рівнем, змістом   та   негативними   наслідками  є  складною,  напруженою, нестабільною і загрожує національній безпеці України, гарантованим Конституцією України правам людини на життя, здоров'я, власність.

     Генеральному прокурору   України   у   зв'язку   з  цим  було запропоновано забезпечити нагляд за  дотриманням  законодавства  в ході  розслідування  резонансних кримінальних справ щодо посягання на життя державних діячів,  зокрема  народних  депутатів  України, оскільки    професійне    безсилля   правоохоронних   структур   у розслідуванні цих справ дискредитує державу.

     Незважаючи на викладене,  Генеральним прокурором  Потебеньком за  час,  що  минув  з моменту прийняття зазначеної постанови,  не зроблено нічого для виконання її вимог.  Більше того,  за  останні місяці   криміногенна   ситуація   в  державі  різко  погіршилась, професійна неспроможність керівників  правоохоронних  структур,  і перш за все МВС та СБУ, стала очевидною, що відзначено відповідною постановою  парламенту  від  14  грудня,  в   якій   запропоновано звільнити керівників названих структур із займаних посад.

     У цій  ситуації  Потебенько  не лише не забезпечив додержання законності,  а й вдався до дій і висловлювань,  які унеможливлюють подальше його перебування на займаній посаді.

     Так, під  час спеціального засідання Верховної Ради 14 грудня він  виявив  незнання  Конституції,  відкриту  неповагу  до   неї, брутально  образивши  вищий  законодавчий  орган  держави і в його особі  -  український  народ.   Крім   того,   порушуючи   принцип об'єктивності,  передбачений статтею 22 Кримінально-процесуального кодексу,  він оголосив фальшивими відеоматеріали, надані народними депутатами,  відразу ж після їх оприлюднення,  не проводячи жодних дій з перевірки зазначених у матеріалах фактів.

     Як виявилось при обговоренні питання  про  хід  розслідування справи  про  зникнення  журналіста Гонгадзе,  Потебенько нічого не зробив для забезпечення об'єктивного  її  розслідування,  допустив тяганину  з проведенням елементарних методично обумовлених слідчих дій.  Його  коментування  в  засобах   масової   інформації   ходу розслідування  цієї  резонансної  справи  лише сприяли поглибленню недовіри  до   дій   правоохоронних   органів,   були   професійно безграмотними й образливими для причетних до справи громадян.

     Тільки з  російських  засобів масової інформації ми дізналися про те,  що наш Президент визнав на 99,9  процентів,  що  це  тіло Гонгадзе.  Генеральна  прокуратура  і  пан  Баганець,  який за три місяці керування ганебною  справою  отримав  чергову  генеральську зірку від Президента України (за які заслуги?),  судяться сьогодні з жінкою - з матір'ю  вбитого  журналіста.  Ця  ганьба  довго  має змиватись Генеральною прокуратурою України.

     І на закінчення - про дотримання законодавства про боротьбу з організованою злочинністю і корупцією.

     Шановні народні    депутати!    Отут,    у     Законі     про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, передбачено повноваження Верховної  Ради  України  з  контролю  за виконанням законодавства.  Тут же передбачені повноваження окремих комітетів.  Що робить Генеральний прокурор?  Тут написано:  щороку доповідає  -  щороку!  - і він,  і Координаційний комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Як  ви  знаєте, сьогодні  в  нас  об'єднані  ці дві посади - Генпрокурора і голови цього  комітету.   Чи   може   Генеральний   прокурор   Потебенько здійснювати   нагляд  за  Потебеньком  -  головою  Координаційного комітету при Президентові?  Та зрозуміло,  що це безглуздя! Це для всіх зрозуміло, крім одної людини - крім Потебенька.

     Я не знаю, я доповідав про це, інформував Президента України, але чомусь таке становище  не  виправлене.  Більше  того,  на  наш Комітет  з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією закон  покладає  контроль  і  повністю  розписує  наші   права   й обов'язки.  Саме  виконуючи  цей  контроль,  ми вимагали порушення кримінальної справи  проти  тих,  хто  сьогодні  тримає  гроші  на закордонних банківських рахунках.  Ми вимагали припинення свавілля Державтоінспекції,  розкрадання  бюджетних  коштів.  І   коли   ми встановили  конкретно,  що  мільйони  крадуться  в системі МВС,  у Державтоінспекції,  міністр внутрішніх справ не допускає Рахункову палату  Верховної  Ради  до  перевірки.  І  про це вам доповість з трибуни Верховної Ради Симоненко.

     ГОЛОВА. Валентин Костянтинович Симоненко.

     КАРМАЗІН Ю.А. Так, Валентин Костянтинович.

     І коли  ми  звернулися   до   прокурорів,   до   Генерального прокурора,  Генеральний  прокурор  України  Потебенько,  ставши на злочинний шлях -  підкреслюю,  я  відповідаю  за  свої  слова,  на злочинний  шлях  ставши,  -  почав  заважати  законній  діяльності Комітету  з  питань  боротьби  з   організованою   злочинністю   і корупцією.

     Ось доказ  цього.  Усім  прокурорам  областей  він  направляє депешу:  "31  жовтня  головою  Комітету  з   питань   боротьби   з організованою   злочинністю   і  корупцією  Кармазіним  направлено доручення прокурорам областей щодо перевірки корупційних  діянь  і зловживання посадовим становищем працівників Державтоінспекції МВС України".  То я ж виконав тільки свій  обов'язок,  більше  нічого, направивши таке.

     "У зв'язку   із   зверненням   Кармазіна  окремим  прокурорам областей такі ж доручення були переслані для виконання заступником Генерального   прокурора   -  начальником  управління  нагляду  за додержанням і застосуванням законів Баганцем".  Правильно,  бо  ми звернулися.

     "З урахуванням того,  що вказані доручення були надіслані вам у порушення закону,  - вважає Потебенько,  - і  за  своїм  обсягом вимагають значного відволікання сил,  можуть негативно вплинути на виконання планових завдань, прошу призупинити виконання зазначених доручень.

     У подальшому  при повторенні подібних фактів невідкладно мене інформувати.  Забезпечте  особисте   і   конфіденційне   виконання вказівки".

     От так!  Пан  Потебенько,  ставши  злочинцем,  бо перешкоджає законній діяльності Комітету з  питань  боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією, заставляє своїх підлеглих не реагувати на факти кримінальних злочинів. Як це називається?

     Я не хочу нічого  говорити  про  факти  численних  зловживань особисто  паном  Потебеньком,  які  наводилися  в  засобах масової інформації.

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, скільки вам ще треба хвилин?

     КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчую. Я не хочу ні про що це говорити. Ми проводимо  перевірку,  наш  комітет.  І  я вам скажу,  що тільки з огляду на інвалідність першої групи,  думаю,  Потебенько не  займе камери,  яку в 1990 році займав Хмара, а в 2001 зайняла Тимошенко. Я думаю,  там тримається місце і для Потебенька,  але з огляду  на інвалідність  Я не кровожерний, треба зважати на це. Але я не можу не захистити...

     ГОЛОВА. Ми ж не судимо.  Ми ж тут не приймаємо рішення, що ви вже вирок зачитуєте?

     КАРМАЗІН Ю.А. Я доповідаю Верховній Раді України. І я не можу не доповісти,  що на наших членів комітету вже чиниться не  просто тиск.  Мова  вже  йде про загрозу життю Єрмака,  про загрозу життю Омельченка. Це вже дуже серйозно.

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу, дякую.

     Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Дмитро Чобіт. За ним - Ігор Пилипчук. Будь ласка.

     ЧОБІТ Д.В. Шановний пане Кармазін! У 1990 році  прокурор  Української  РСР  Потебенько  вніс  у цей зал проект незаконного рішення і протягнув його як  рішення  Верховної Ради щодо арешту Степана Хмари.

     Тоді в  цьому  залі  Потебенько  діяв  так,  як  діяв  колись Вишинський.  І тоді один із депутатів з цієї  трибуни  сказав,  що Потебенько  символізує  дух  Вишинського  у Верховній Раді.  Тепер історія повторилася у вигляді фарсу.  Тепер знову  Потебенько  діє так, як він діяв тоді.

     Він вибачався  перед Хмарою,  скоро він буде вибачатися перед іншими.

     У мене запитання до вас таке.  Камера,  в якій  зараз  сидить Юлія Тимошенко,  має номер 13.  Але в тій камері два місця.  Чи не вважаєте ви,  що там повинні сидіти:  перший - Кучма,  а другий  - Потебенько? (Оплески).

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     КАРМАЗІН Ю.А.   Шановний   пане   Дмитре!   Коли   Потебенька затверджували на посаду, Хмара сказав, що він його прощає. Правда, побачивши,  що він тепер творить,  Хмара каже,  що там його місце. Так каже Хмара.

     Я вважаю,  що інвалідів не треба садити в тюрму. Ми - гуманне суспільство.  А щодо Кучми,  то не місце Президента в тюрмі.  Йому треба влаштувати політичну амністію,  але він має залишити  владу. Це зрозуміло.

     ГОЛОВА. Ігор Пилипчук.

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 124, Львівська область). Шановний Юрію Анатолійовичу і Іване Степановичу! Я пропоную сьогоднішній виступ голови нашого комітету Кармазіна  опублікувати  завтра в засобах масової інформації.  Те, про що  він  сьогодні  сказав,  я  вважаю,  повинен  знати  кожний громадянин України.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Юрій Сахно. За ним - депутат Асадчев.

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко". Шановний пане Юрію! Якщо облишити емоції,  які вирують  у  залі  і  які  зрозумілі  й  зрозуміла  їх мотивація,  то  ми  все-таки  маємо  якоюсь  мірою  патову правову колізію,  тобто ми хочемо, але не можемо, а він може, але не хоче. Як   ви   вважаєте,  які  юридичні  шляхи  виходу,  яка  має  бути послідовність дій Верховної Ради для вирішення цієї проблеми?

     Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую вам за високопрофесійне запитання.  Якби сьогодні  тут  стояв Генеральний прокурор,  то ми б його запитали, яким чином могло статися так,  що по кожній області  збільшується, як вал наростає,  кількість нерозкритих убивств. Наприклад, у 1991 році по Донецькій області їх було  не  розкрито  395,  сьогодні  - 1046.  Ми  б запитали,  яким чином із цієї ситуації виходити і так далі.

     Стосовно того,  що треба робити з  Генеральною  прокуратурою. Треба реформувати згідно з Конституцією та тих законодавчих актів, які зараз пропонуються. Це перше.

     А що стосується звіту,  то це окреме питання.  Наш комітет на це відповів. Вам роздали проект постанови з посиланням на рішення. Ми вважаємо,  що той,  хто  візьме  на  себе  політичну  підтримку потебеньківщини,   потім   нестиме   відповідальність  перед  всім українським народом.  Якщо Президент нам запропонував цю людину на посаду,  він мав сьогодні його звільнити. Я так думаю. Якщо ні, то тоді завтра Верховна Рада сама має це зробити.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Чубаров.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Віталію Шевченку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Українського руху. Шановний доповідачу!  Преса задає нам,  парламенту,  запитання чи, вірніше,  загадки:  "Біля коріння,  біля пня  поганки  туляться  й опеньки,  де  був великий Потебня,  бліді вродились потебе..." Ну, далі здогадуємося.

     У мене в руках резолюція 1239  Парламентської  Асамблеї  Ради Європи,  куди  ми  всі  хочемо  пристати.  У  резолюції висловлено побажання органам влади "поважати  права  родичів  потерпілого,  у тому  числі  і їхнє право бути потерпілою стороною в справі смерті пана Гонгадзе".

     До якого  блюзнірства  й  цинізму   треба   схиляти   систему прокуратури,   щоб   розігрувати   навіть  цей  фарс  із  родичами потерпілого.  Це я кажу до того,  що,  очевидно, з Потебеньком усе ясно.  Чи не вважаєте ви, що акценти сьогодні змістилися і в цьому залі не Потебенько й та  система,  яка  його  випестувала,  мусять відповідати  за  ситуацію  в органах,  а в цьому залі мусять узяти відповідальність за цю ситуацію ті, хто проголосує за відставку чи проти відставки?

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дякую   за  запитання.  Ви  абсолютно  праві, резолюцію Ради Європи нам треба виконувати.  До речі, Гонгадзе був би   живий,   сидів  би  зараз  на  балконі,  якби  в  Генеральній прокуратурі не повелися таким чином,  вони відправили  його  заяву прямо у Львів. Причому направив просто начальник відділу Рабченюк. А зі Львова інший начальник відділу управління відповів  Гонгадзе, що  його  питання  розглянуто.  Треба  - звертайтеся в прокуратуру Києва.

     Гонгадзе був би  живий,  якби  Генеральна  прокуратура  вжила заходів.  Це я відповідально заявляю. Ось у мене їх реагування. Це не реагування. Що тут можна сказати? Ви праві.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Рефат Чубаров.

     ЧУБАРОВ Р.А.  Шановний Юрію Анатолійовичу!  У мене до вас два таких запитання.

     Перше. Чи  не  здається  вам,  що  для  балотування на посаду Генерального  прокурора  відтепер  можна  було  б   висовувати   і кандидатури студентів-третьокурсників юридичних інститутів?

     І друге.  Я так зрозумів, що у вас є якийсь перелік осіб, для яких ви зарезервували камери.  Чи не  могли  б  ви  оголосити  цей перелік?

     Дякую.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую  вам,  Рефат  Абдурахман  ібн Чубар,  як правильно ви сьогодні називаєтесь, дякую вам за запитання. Але ви, мабуть,  неправильно зрозуміли. Я нікому не резервую ніяких камер, нікому.  Я тільки як народний депутат України висловлюю свою думку

- не більше і не менше - з того питання, яке мені було поставлене. Це щоб вам було зрозуміло.

     Щодо ситуації,  яка склалась,  то правовий  вихід  із  неї  є тільки один: Конституція і закон. Усе.

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу, час закінчився.

     КАРМАЗІН Ю.А. Ви маєте на увазі, час Потебенька закінчився?

     Дякую, Іване Степановичу (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми використали на 12 хвилин більше,  але,  ви пам'ятаєте, ми тут довго з'ясовували ситуацію, а час ішов.  Записано на виступи 15 депутатів...  Що ж висвітлювати, як часу немає. Ми повинні або голосувати за продовження засідання, або до перерви працювати.

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. До перерви.

     ГОЛОВА. До перерви. Правильно. Прийнято рішення.

     Слово надається Борису Беспалому.  За ним - депутат Ратушний. Ратушний виступав, тому наступний - депутат Яценко.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Фракція "РеформиКонгрес".  Шановні  колеги!  Є речі загальновідомі,  які навіть не зовсім зручно доводити:  двічі по два - чотири,  Дніпро впадає в Чорне море,  Потебенько має бути звільненим з посади Генерального прокурора (Оплески).

     Як знавець законів,  він блиснув заявою,  ніби Генпрокурор не підзвітний Верховній Раді,  оскільки  Конституцією  його  звіт  не передбачений.  Те,  що  звіт передбачений Законом про прокуратуру, його не обходить.  Як бачимо,  не для таких закон писаний. Таким є Потебенько - законознавець.

     Яким є Потебенько - керівник розслідувань,  видно з ганебного розслідування справи про  зникнення  Георгія  Гонгадзе.  Не  краще розслідуються  інші гучні й не дуже гучні справи,  звинувачення за якими,  і це я підкреслюю,  висуваються не відразу після виявлення правопорушень,  а  через роки залежно від лояльності фігурантів до влади.

     Скільки років треба було чекати,  доки  Жердицький  поїде  до Німеччини?  Аналогічною є ситуація щодо справ Тимошенко, асоціації "Земля  і  люди"  тощо.  Висновок  сумний   і   однозначний:   під керівництвом Потебенька Генпрокуратура є не інструментом закону, а знаряддям політичного  тиску  й  політичного  переслідування.  Так розуміє  рівність  громадян  перед законом Генеральний прокурор за викликом.

     Працювати за  дорученням  вищого  державного  керівництва   і обслуговувати   можновладців  -  це  рудимент  минулого.  Шановний Михайло Олексійович просто заблукав у  часі,  і  наш  обов'язок  - обов'язок народних депутатів уже сучасної України - допомогти йому зорієнтуватися й облишити роботу, яка йому явно не під силу.

     Мабуть, для  того  щоб  всебічно  висвітлити  невідповідність Потебенька всім складовим прокурорської роботи, ми сьогодні мали б розглянути,  як під його проводом Генеральна прокуратура  наглядає за додержанням законів органами,  що проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

     Не так давно ми з сумом і болем  вислухали  щорічну  доповідь Уповноваженого  з  прав людини Ніни Карпачової,  в якій наводилися жахливі приклади і гірка статистика справжніх тортур  і  катувань. Кричати б "караул!", а у своєму звіті Генеральний прокурор щебече: "Все хорошо, прекрасная маркиза".

     Звільнення Михайла Потебенька сприятиме підвищенню авторитету прокуратури,  де  багато  професіоналів,  яких сучасне керівництво лише дискредитує.

     Шановні колеги!    Оцінка    діяльності    Генпрокурора     є неоднозначною.  За  одними  критеріями,  він заслуговує на десяток відставок,  за іншими - і сотні відставок за його діяння малувато. Але  в  тому,  що  принаймні  одну  відставку  він  точно заробив, здається,  уже не  сумнівається  ніхто,  що  й  буде,  сподіваюсь, підтверджене нашим голосуванням завтра.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Яценку. А потім будемо радитися.  Я можу продовжити  засідання  на  правах головуючого, але при погодженні з залом.

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Ви  використали  10 секунд мого часу.

     ГОЛОВА. Я вам додам їх.

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановні колеги!  Шановні народні депутати!  Мені завжди  важко  оцінювати  діяльність  моїх  колишніх  колег,  а  з Михайлом Олексійовичем ми починали з дванадцятого  скликання.  Але цитую  статтю  6  Конституції  України:  "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу  на  законодавчу,  виконавчу  та судову".

     Стаття 75  чітко  встановлює,  що єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України.

     Стаття 113 констатує однозначно,  що вищим органом виконавчої гілки влади є Кабінет Міністрів України.

     Що відбулось  у  нашій  державі?  Відбулось  порушення  основ демократії, основ Конституції України.

     Адміністрація Президента (я наполягаю: не тільки Леонід Данилович, він уже не здатний керувати ситуацією, а   саме   Адміністрація   Президента)   утворенням   так   званої парламентської  більшості підпорядкувала Верховну Раду України АП, яка  ж  фактично  керує  Кабінетом  Міністрів  України,   оскільки будь-які  чиновники важать політично і економічно набагато більше, ніж  міністр,  віце-прем'єр  і  навіть  Прем'єр-міністр   України. Утворився  дуалізм  виконавчої влади.  І,  нарешті,  найстрашніше: Адміністрація  Президента  фактично  підпорядкувала  собі   судову владу,  правоохоронні  органи.  Я  не  кажу вже про засоби масової інформації,  які слухняно виконують роль  тієї  "собачки,  которая должна гавкать на того, кого укажут оттуда".

     Таким чином, в Україні буквально наочно видно грубе порушення основ Конституції  нашої  держави.  Генеральний  прокурор  України дивиться  на  ці  порушення - і ніякої реакції з боку Генерального прокурора.

     Більше того,  я  підкреслюю  (я  задав  Михайлу  Ярославовичу запитання,  він  так  і  не  зрозумів,  про  що йдеться),  Михайло Олексійович і всі прокурори дають інтерв'ю  під  портретом  окремо взятого  громадянина  -  Леоніда Даниловича Кучми.  Скажіть,  будь ласка,  чому не під портретом будь-якого  іншого  громадянина?  Це демонстрація.

     Демонстрация того,    что   Генеральная   прокуратура   грубо наплевала на основы,  на святое:  все граждане Украины равны перед законом  -  и  демонстрирует,  что  далеко  не все граждане.  Этот гражданин,  отдельно взятый,  не равен перед законом,  как  другие граждане,  мы ему служили и служить будем.  Нарушено самое святое, на   чем   строится,   подчеркиваю,   система   правоохранительной деятельности.

     І нарешті,  останнє. Генеральний прокурор Михайло Олексійович опинився     сьогодні     перед     дилемою:      або      служити олігархічнокримінальним  кланам,  які фактично узурпували сьогодні всю владу в Україні,  або все-таки служити закону.  З цієї колізії навряд   чи  мій  колега  по  дванадцятому  скликанню  може  вийти самостійно.  Він  демонструє   всіляко,   що   продовжує   служити олігархічнокримінальним кланам.

     Тому в нас, шановні колеги, немає іншого виходу, як допомогти людині вийти з цієї  колізії,  тобто  проголосувати  за  відставку Михайла   Олексійовича   і   таким   чином   подолати  цей  кошмар суперечностей,  які накопичились у нашому суспільстві,  і наводити разом лад у нашій державі.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що відповідно до календарного плану, нами затвердженого, ми сьогодні працюємо до 14 години.  Зараз  14.02.  На  правах  головуючого  я можу продовжити засідання, але це - за погодженням із залом.

     Хто наполягає на виступі? Валентина Семенюк... Ви все одно не встигнете,   Валентино   Петрівно.   Депутат   Марковська   зараз. Марковської немає. Депутат Черненко.

     Що? Ви ж не Марковська.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Вона передала мені слово.

     ГОЛОВА. Ніна Марковська передає слово письмово.  Будь  ласка, Григорію Омеляновичу.  Ви спокійніше.  Звідки я знав.  Ви біжите й кричите, що Марковська. А я ж бачу, що не Марковська.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу, немає нічого дивного, тому що ви, як і Генеральний прокурор, є інвалідом, тому ви нічого й не бачите (Оплески).

     ГОЛОВА. Я вам дякую.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Будь ласка. Лікуйтеся.

     Українська народна  партія   "Собор",   Форум   національного порятунку.  Шановні  колеги!  Питання  за  великим  рахунком  не в Потебенькові.  Питання - у злочинній сутності держави на чолі з її "паханом" - Президентом паном Кучмою. Ось у чому питання.

     І тому  сьогодні  чи завтра будемо ми голосувати за відставку чи невідставку, висловлювати довіру чи недовіру - не має абсолютно ніякого значення.  У відставку треба відправляти Президента Кучму, міністра  внутрішніх  справ  Кравченка,  Генерального   прокурора, Деркача,  таких  керівників Верховної Ради України і тому подібних (Оплески).

     Шановні колеги!  Розгляд  питання   про   звіт   Генерального прокурора  Михайла  Потебенька,  про  висловлення чи невисловлення йому  недовіри  має   чотири   аспекти:   юридичний,   політичний, моральноетичний і медичний.

     Юридичний: звіт  чи  не  звіт.  Та  студенти  третього  курсу юридичного університету розклали  по  поличках,  що  повинен  бути звіт.

     Але є ще один юридичний аспект.  Одна справа,  коли Президент Кучма  і  Генеральний  прокурор  покривають  злочинну   діяльність високих посадових осіб з найближчого оточення Президента. А інша - коли Верховна Рада України,  бачачи це,  не робить кроків у рамках своїх  повноважень для усунення такого Генерального прокурора,  як Потебенько.  Це  вже  моральна  співучасть  у  покритті  злочинної діяльності керівників держави і керівників правоохоронних органів.

     Більше того,   у   діях   самого  пана  Потебенька  є  ознаки посадового злочину.  І  цим  якраз  займається  наш  комітет.  Але виникає  питання:  хто  буде  порушувати  кримінальну справу проти нинішнього Генерального прокурора?

     Політичний аспект,  політична доцільність.  Це ті депутатські групи і фракції, які присутні в цьому залі і які, якби був справді Генеральний прокурор,  уже сиділи б не в цьому залі,  а  в  місцях позбавлення волі.  Але діє принцип подвійних стандартів, подвійної моралі  -  не  здавати  своїх,  принцип  вибіркового  підходу   до порушення кримінальних справ.

     І ще  один аспект,  медичний.  Ну,  люди добрі,  три висновки медичних комісій,  що  пан  Потебенько  втратив  працездатність... Завершую, ще 10 секунд.

     ГОЛОВА. Ні,  тепер  ні.  Ви  ж  усіх  критикуєте,  так і самі дотримуйтесь регламенту.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Ще 10 секунд, я завершую.

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

     Слово надається народному депутату Віталію Черненку.

     Уже ж треба по справедливості, Григорію Омеляновичу, а так що ж: одному можна, а другому - ні?

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Статья  85  Конституции  Украины  четко   и   однозначно   гласит: "Выражение  недоверия  Генеральному прокурору Украины,  что влечет его отставку с должности".

     Сегодня мы имеем  три  проекта  решения.  Все  они  абсолютно выверены  со  статьей  85  Конституции.  Я  не буду давать оценок, которые оскорбляют и унижают достоинство.  Но я хочу  спросить  об одной вещи.

     Ну, сегодня меньше депутатов,  чем по списочному составу,  то есть меньше,  чем избрано.  Но  скажите,  вы  бываете  в  округах, работаете с избирателями, у вас не складывается впечатление, что в стране законы не действуют,  что мы  живем  сегодня  по  понятиям? Неужели вас это не страшит?

     Раньше мы критиковали телефонное право.  Что мы сегодня можем критиковать?

     Я хочу сказать еще об одной вещи.  Только  парламент  сегодня способен  принять решение,  которое само напрашивается,  а именно: отставка  Потебенько.  Ни  одного  выступающего  из  тех  фракций, которые  пытаются  тайно,  втихомолку проголосовать и сделать все, чтоб он удержался на плаву.  Поверьте,  он уже не удержится. А вот моральный облик Верховной Рады для потомков останется.  И тех, кто не проголосует.

     Никого сегодня в Украине не убедишь,  что  у  нас  существует правосудие,   что   соблюдаются  законы.  И  Верховная  Рада  даст политическую оценку этому.

     И еще один аспект.  Я как врач хочу сказать,  если у человека то  90  процентов  потери трудоспособности,  то 80,  то 60 - о чем можно говорить?

     ГОЛОВА. Я вам дякую,  Віталію Григоровичу,  уже тому, що... Я вам дякую.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван  Степанович,  коллеги!  Наше право завтра проголосовать,  несмотря  на  то,  что  наше   родное   украинское телевидение, национальный канал, будет показывать совсем другое.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Тищенку.  За ним буде виступати депутат Павловський.

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи! У меня в  руках  Конституция  Украины,  где  в  пункте первом "Перехідних положень" сказано:  "Закони та інші нормативні акти,  прийняті  до набуття  чинності  цією Конституцією,  є чинними у частині,  що не суперечить Конституції України".

     Потебенько не удосужился изучить  досконально  Конституцию  и считает,  что не обязан отчитываться перед Верховным Советом.  То, что сегодня он плюнул в сторону  Верховного  Совета,  не  явившись сюда с отчетом, это будет его последний плевок, в котором он сам и утонет.

     Уважаемые товарищи!  Я  рад,  что  большинство  моих   коллег осознают,   что   режим,  который  сегодня  властвует  в  Украине, преступный. Это то, что мы говорили много лет начиная с 1991 года. Я рад,  что сегодня те,  кто активно поддержал антиконституционный переворот в январефеврале прошлого года,  поняли, какую ошибку они совершили, кому предоставили полноту власти в Украине.

     А теперь что касается Генерального прокурора Потебенько и его помощников. Недавно я обратился к Генеральному прокурору по одному вопросу  - о неисполнении закона - и получил ответ за подписью его заместителя  Гарныка.  Из  ответа  следует,  что  закон,  принятый Верховным  Советом,  не  имеет  высшей юридической силы в Украине. Оказывается,  постановление  НКРЭ  выше  этого   закона,   и   мне предлагается  постановления  НКРЭ  обжаловать  в судебном порядке, чтобы их  отменить.  Я  так  понимаю,  что  и  Потебенько,  и  его помощникам  необходимо  пройти  ликбез,  чтобы они изучили хотя бы законы и Конституцию.

     И еще один пример, который свидетельствует о том, что сегодня у  нас  нет  ни  прокуратуры,  ни Службы безопасности.  Вот у меня материалы,  которые свободно ходят по  Украине,  которые  озвучены через "ИНТЕР" и которые можно получить в Интернете: о деятельности ордена  тамплиеров  в  Украине.   Так   вот,   тамплиеры   активно сотрудничают   с   несколькими   народными  депутатами  Украины  и представителями  силовых  структур.  Были  названы  фамилии   двух человек:  заместителя министра обороны Украины Владимира Миктюка и заместителя министра по вопросам чрезвычайных ситуаций  Александра Скипальского. Это одна информация.

     Вторая, к  сведению.  На ножнах меча,  который нашли у ордена тамплиеров,  была  выгравирована  подпись   заместителя   министра обороны     Украины,    командующего    43-й    ракетной    армией генерал-полковника Владимира Миктюка (это из тех, кого посвящали в новобранцы).

     Дальше. Находили   документы   Минобороны   Украины,  которые свидетельствовали  о  продаже  имущества  43-  й  ракетной  армии, переписка   генералполковника   Миктюка   и  руководства  военного ведомства  Кузьмука,  датированная  1997-1998  годами,  счета   из иностранных    банков   на   миллионы   долларов,   документы   об инвентаризации оборудования  ракетчиков,  бланки  анкет  для  лиц, имеющих допуск к государственной тайне.

     Где было   наше   славное  СБУ,  которое  сегодня  преследует офицеров? Где была прокуратура? Не имеют права такие люди занимать посты в нашем государстве!

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату Михайлу Павловському. За ним буде виступати Олександр Бандурка.

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги,  журналісти!  Я  хочу  сказати  по-іншому,   хочу   знайти аргументи на користь Михайла Потебенька.  Я хочу його пожаліти: це справді інвалід,  йому  треба  дослужитись  до  пенсії.  Я  сказав Кармазіну:  Михайло  Потебенько - це ж подарунок для опозиції,  бо він дискредитує режим.  Він своїми діями закликає всіх до боротьби за демократію, тож не можна такого втрачати.

     А з  другого  боку,  я  хотів би звернутися до правої частини нашого залу,  до тих фракцій,  які мають намір його підтримати. Ви знаєте,  це небезпечно,  оскільки в нього немає позиції,  він хоче перевершити Вишинського.  А оскільки він дискредитує цей режим, то режим буде змінений,  і тоді Потебенько вас усіх посадить у тюрму, бо в нього є вже на кожного досьє.  Ви розумієте,  він небезпечний для  суспільства  в  цілому!  То як би нам не було його жалко,  ми повинні поставити питання про те, що його треба замінити.

     Але ким  його  замінять?  Може,  завтра  прийде   Обиход   чи Гайсінський,  і  тоді  ми будемо згадувати Михайла Потебенька,  як Сахарова.  Тож питання полягає не так у  тому,  щоб  відправити  у відставку  Потебенька,  як  у  тому,  що  ми  повинні  змінити цей злочинний режим (Оплески),  ми повинні поставити Україну на  рейки демократії.

     А те,  що сьогодні є політичні репресії,  політичні розправи  Згадайте,  у нас є символ України - Тарас Шевченко.  І коли Тараса цар кинув у тюрму, йому заборонили лише читати й писати. А от коли Юлію Тимошенко кинули у в'язницю,  то їй,  виявляється, заборонили читати,  писати  і  пити  ту  воду,  яка  їй  потрібна,  бо  в неї загострилася  виразка.  Бачите,  треба  знищити   свого   опонента фізично, бо бояться тих, хто бореться за відродження України.

     Отже, як  би  нам  не  було  жалко Михайла Потебенька,  немає іншого шляху,  як об'єднатися тут  усім  залом,  тому  що  всі  ми зацікавлені,  щоб  держава  в  нас  була  одна,  щоб  у  нас  була демократія. А потім ми розберемося, хто зліва, а хто справа.

     Відставка Михайла Потебенька - це заклик до  єдиної  України, до  незалежної  держави.  І  той,  хто підтримує державність,  той обов'язково проголосує за відставку Михайла Потебенька.

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Марковичу Бандурці.

     БАНДУРКА О.М.   Шановний   Голово,   пані  і  панове  народні депутати!  Глибинна причина сьогоднішніх дебатів і тих, які завтра будуть і які були,  в іншому - у тому,  що корпоративні інтереси в нашій Верховній Раді переважають  над  суспільними,  громадськими, державними, як би тут ми не рядилися.

     Мені не  треба  аплодувати,  і кричати не потрібно,  я ніколи нікого не ображав з цієї трибуни.  Я знаю ціну собі і  знаю  ціну, колеги, вам. Ви всі високої вартості люди, послухайте дві хвилини.

     Якщо завтра   ми   усуваємо  Генерального  прокурора,  то  чи призначимо нового? Ми будемо завтра висувати кандидатуру, подавати на   погодження   -   буде   незгоден  Президент.  Президент  буде пропонувати - ми будемо незгодні.  І таким чином Україна буде  без Президента до нових... (Шум у залі. Оплески).

     Мені не треба аплодувати.  Ми будь-яке питання перетворюємо в шоу - і в тому наш недолік.  Без Генерального  прокурора  не  буде порушено жодної кримінальної справи,  жодного подання не буде. А є ж  серед  нас  ті  колеги,  які  з  тривогою  чекають  результатів розслідування  тих  неординарних справ,  які зараз є в провадженні Генеральної прокуратури.

     І, нарешті,  Конституція  України  -  Основний  Закон,  закон прямої    дії.    Повноваженнями   Верховної   Ради,   визначеними Конституцією,  не передбачено заслуховування  звітів  Генерального прокурора  -  тільки  погодження на призначення і висловлення йому недовіри.

     У мене все.  Немає ніяких правових підстав сьогодні  приймати рішення про недовіру Генеральному прокуророві.

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми завершили обговорення питання про інформацію  Генерального  прокурора,  використали  всі регламентні норми для продовження засідання.

     Сесія продовжить  роботу  в  пленарному  режимі  завтра  о 10 годині.

     Після обіду депутати  працюють  у  депутатських  комітетах  і фракціях.