ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 22 л ю т о г о 2001 р о ку.
16 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Прошу реєструватися.
У залі зареєструвався 351 народний депутат. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим.
Я прошу: оголосіть у кулуарах, що ми зараз будемо голосувати про обрання суддів, щоб нам більш організовано розглянути це питання.
На трибуну запрошується Віктор Іванович Шишкін, заступник голови Комітету з питань правової політики. Візьміть, будь ласка, проекти постанов. Вікторе Івановичу, я вам нагадую, що спочатку ми розглядаємо загальний список, знімаємо кандидатури, щодо яких є запитання, голосуємо списком, а потім - вже щодо кожної із знятих кандидатур.
ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133, Одеська область). Я пам'ятаю, Іване Степановичу, ми самі пропонували такий порядок роботи.
Шановні колеги! Вам роздано два проекти постанов. Я заздалегідь попереджаю про це. Чого два? Один проект постанови стосується кандидатур, які були внесені Міністерством юстиції спільно з Верховним Судом України і щодо яких комітет не має заперечень. А другий проект постанови стосується Остапенка Олександра Васильовича. Цей окремий проект постанови внесений, тому що комітет заперечував проти обрання Остапенка суддею безстроково.
Ми спочатку розглянемо проект постанови, який стосується кандидатур, щодо яких у комітету немає заперечень. Я прошу вас підготуватися до розгляду цього питання.
Відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України та статті 9 Закону України про статус суддів до Верховної Ради вноситься подання і пропонується обрати суддями України безстроково:
Донецького обласного суду - Алексєєва Андрія Вікторовича, Звягінцеву Олену Миколаївну, Козодуба Анатолія Івановича;
Луганського обласного суду - Сліпченко Ларису Степанівну;
Чернівецького обласного суду - Кімстача Павла Петровича;
Чернігівського обласного суду - Острянського Василя Івановича;
Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим - Кабаля Ігоря Івановича;
Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим - Писаренка Анатолія Олександровича;
Центрального районного суду міста Сімферополя - Андрєєву Ольгу Миколаївну;
Луцького міського суду Волинської області - Каліновську Віру Степанівну;
Апостолівського районного суду Дніпропетровської області - Пензева Михайла Михайловича;
Нікопольського міського суду Дніпропетровської області
-Ачінович Наталію Вікторівну;
Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Ан Ольгу Вікторівну;
Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Черкасенко Тетяну Григорівну;
Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області - Єжова Віктора Анатолійовича;
Костянтинівського міського суду Донецької області - Поварніцина Сергія Ігоревича, Рогожину Аллу Володимирівну;
Слов'янського міського суду Донецької області - Хаустову Тетяну Анатоліївну;
Долинського районного суду ІваноФранківської області - Пулика Василя Васильовича;
Калуського міського суду ІваноФранківської області - Галущак Ларису Омелянівну;
Бородянського районного суду Київської області - Гумбатова Володимира Алієвича;
Згурівського районного суду Київської області - Петрушенка Олександра Володимировича;
Ірпінського міського суду Київської області - Кісілевича Петра Івановича;
Обухівського районного суду Київської області - Ковальова Юрія Олеговича;
Антрацитівського районного суду Луганської області - Холіна Віктора Васильовича;
Кам'янобрідського районного суду міста Луганська - Філіппенко Зінаїду Іванівну;
Первомайського міського суду Луганської області - Русанову Тетяну Тарасівну;
Рубіжанського міського суду Луганської області - Буйкіна Миколу Ілліча;
Ленінського районного суду міста Луганська - Темнікову Валентину Іванівну;
Миколаївського районного суду Миколаївської області - Чаєвську Олену Олександрівну;
Центрального районного суду міста Миколаєва - Черенкову Наталію Петрівну;
Савранського районного суду Одеської області - Шеруділа Бориса Михайловича;
Тарутинського районного суду Одеської області - Горбаня Юрія Олександровича;
Іллічівського районного суду міста Одеси - Бурана Олексія Миколайовича;
Приморського районного суду міста Одеси - Турецьку Ірину Олександрівну;
Лебединського районного суду Сумської області - Подопригору Людмилу Іванівну;
Роменського районного суду Сумської області - Демченка Миколу Олександровича;
Червонозаводського районного суду міста Харкова - Шахову Олену Василівну;
Скадовського районного суду Херсонської області - Чупину Станіслава Павловича;
Дарницького районного суду міста Києва - Карася Олександра Васильовича;
Ленінградського районного суду міста Києва - Борисюк Ларису Павлівну;
Мінського районного суду міста Києва - Мамонтову Ірину Юріївну;
Харківського районного суду міста Києва - Волинця Анатолія Петровича;
Гагарінського районного суду міста Севастополя - Лугвіщик Аллу Миколаївну;
військового суду Житомирського гарнізону
- Жизнєвського Юрія Васильовича, Семенюка Миколу Миколайовича;
військового суду Одеського гарнізону - Картере Валерія Івановича.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, візьміть проекти.
ШИШКІН В.І. Я вже приготувався.
ГОЛОВА. Депутат Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 217, м. Київ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Комітет з питань правової політики вчора розглядав всі ці кандидатури, але, так у нас уже повелося, на вчора ніяких заяв не було. Справи тих суддів, щодо яких були заяви, ми відклали.
Сьогодні зранку ми отримали цілу теку скарг. На мій погляд, головний аргумент, який у них наводиться, пов'язаний з тим, що терміни не вийшли.
Я просив би вилучити кандидатуру Пулика Василя Васильовича. Але не просто голосувати щодо нього окремо, а дати можливість комітету провести розслідування усіх звинувачень, пов'язаних зі строками, і внести цю кандидатуру наступного разу. Щоб не ставити під загрозу обрання суддею безстроково цієї людини, коли ми просто не володіємо інформацією.
Я просив би взагалі зараз зняти з голосування кандидатуру Пулика у зв'язку зі скаргами.
ШИШКІН В.І. Пулика Василя Васильовича?
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Пулика Василя Васильовича, Долинський районний суд Івано-Франківської області.
ГОЛОВА. Депутат Асадчев.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Вікторе Івановичу, у мене до вас запитання, яке не стосується конкретної персоналії, а є загальним.
До мене звернулися люди і сказали, що зараз помітна тенденція обрання до судових органів людей, які працювали в міліції. Я не дуже повірив цьому. Але зараз дивлюся і бачу, що, скажімо, по Київській області, по місту Києву пропонується обрати суддями безстроково людей, які довго працювали якраз у міліції.
Я хочу, щоб ви підтвердили це чи спростували. І чи займався ваш комітет цим питанням, тобто тим, що в нас у такий спосіб здійснюється підпорядкування судової влади органам МВС.
Дякую.
ШИШКІН В.І. Валерію Михайловичу, я не зовсім з вами погоджуюся. Справа в тому, що Верховна Рада обирає безстроково суддями лише тих, хто має вже не менш як п'ятирічний стаж роботи на судових посадах. Тобто це ті судді, які отримали право бути обраними безстроково. І навіть якщо вони колись працювали в міліції, то вони вже давно працюють як судді.
А щодо тієї тенденції, про яку ви кажете Так, вона має місце, але це вже мова йде про тих суддів, котрі вперше призначаються Президентом. І це проблема Вищої ради юстиції, ми її належним чином вирішуємо.
ГОЛОВА. Депутат Соломатін.
СОЛОМАТІН Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую, Іване Степановичу. У мене є запитання до судді Бородянського районного суду Гумбатова Володимира Алієвича.
Справа в тому, що...
ГОЛОВА. Не потрібно. Ми знімаємо кандидатуру, потім проголосуємо кожну окремо.
СОЛОМАТІН Ю.П. Я прошу зняти цю кандидатуру з обговорення у зв'язку з тим, що там є певні питання.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Виктор Иванович, я в прошлый раз поднимал вопрос по кандидатуре Ежова Виктора Анатолиевича, судьи Кировского районного суда города Макеевки. И я знаю, что вчера этот вопрос рассматривался на заседании комитета. Но я не смог на нем быть, потому что было заседание нашего комитета и я был там докладчиком.
Поэтому я просил бы сейчас пока снять этот вопрос, а позже к нему вернуться.
ШИШКІН В.І. Добре.
ГОЛОВА. Депутат Чубаров.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановний Вікторе Івановичу, у мене запитання більше до вас. Минулого разу, коли ми обирали суддів, не була обрана суддя Центрального районного суду міста Сімферополя Андрєєва Ольга Миколаївна.
До мене зверталися, зокрема з управління юстиції Автономної Республіки Крим. Я зустрічався з суддею Андрєєвою. На мій погляд, особливих проблем немає, але я знаю, що сьогодні зранку знову до нас надійшли якісь звернення.
Тому я дуже хотів би, щоб ми окремо затверджували суддю Андрєєву, але тільки після того, як ви викладете висновки комітету. Як ви розібралися з цією ситуацією і в чому там справа? Я хотів би, щоб і я, і мої колеги голосували дуже свідомо за цю кандидатуру.
Тобто давайте проголосуємо кандидатуру судді Андрєєвої окремо, після вашої доповіді.
Дякую.
ГОЛОВА. Знімайте цю кандидатуру. Потім ми проголосуємо кожну з цих кандидатур окремо. Депутат вніс пропозицію зняти кандидатуру.
ШИШКІН В.І. Він такої пропозиції не вносив, він просить дати пояснення, я так розумію.
ГОЛОВА. Ну, так ви відмічайте цю...
ШИШКІН В.І. Я відмітку зробив, але я можу відразу дати пояснення.
ГОЛОВА. Коли завершимо. Є ще зауваження? Немає. Зачитуйте, які ми знімаємо кандидатури, Вікторе Івановичу.
ШИШКІН В.І. Зачитую. Єжов Віктор Анатолійович, Пулик Василь Васильович, Гумбатов Володимир Алієвич і Андрєєва Ольга Миколаївна.
ГОЛОВА. Ще є зауваження? Немає. Тоді щодо решти кандидатур ми голосуємо проект постанови як постанову. Прошу проголосувати.
"За" - 253.
Рішення прийнято.
Ми вітаємо з обранням (Оплески). Бажаємо, щоб ви настільки дотримувалися законодавства, щоб не було скарг на роботу суддів.
Тепер давайте по черзі будемо обговорювати Показати по фракціях? Покажіть по фракціях.
Вікторе Івановичу, будь ласка.
ШИШКІН В.І. Депутат Чубаров запитав мене стосовно Андрєєвої Ольги Миколаївни. Мені невідомо, були сьогодні додатково надіслані якісь скарги чи ні. Справа в тому, що вчора комітет розглядав це питання. Ми доручали Міністерству юстиції та Верховному Суду провести перевірку. Верховний Суд не лише провів письмову перевірку, а й відрядив суддю Верховного Суду Жука Станіслава Григоровича, який проводив перевірку цього питання на місці. Він учора був присутній на засіданні нашого комітету і разом з Віталієм Федоровичем Бойком давав пояснення і доповідав щодо самої перевірки. І у членів комітету не виникло ніяких заперечень щодо цієї кандидатури. Результатами попередніх перевірок комітет залишився задоволений. Тому я не знаю, чому навколо кандидатури Ольги Миколаївни виникли ці проблеми.
ГОЛОВА. Рефат Чубаров задоволений відповіддю. Прошу проголосувати. Центральний районний суд міста Сімферополя, Андрєєва Ольга Миколаївна.
"За"- 204.
По фракціях покажіть.
Зараз проголосуємо, ви зосередьтеся. Вікторе Івановичу, будь ласка.
ШИШКІН В.І. Іване Степановичу, я думаю, що не всі народні депутати зосередилися на цьому важливому питанні. Я ще раз прошу колег депутатів зосередитися, бо мова йде про долю людини.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, я допоможу. Шановні народні депутати! У нашого колеги Рефата Чубарова було запитання щодо кандидатури Ольги Миколаївни Андрєєвої. Відповідь, яку він отримав від Віктора Івановича Шишкіна, його задовольняє, він зняв свої запитання.
Увімкніть мікрофон депутата Чубарова.
ЧУБАРОВ Р.А. Шановні народні депутати! Минулого разу, коли ми затверджували кандидатури суддів, були пропозиції колег з фракції комуністів не обирати Андрєєву. Я вникав у цю ситуацію, я знаю, що ситуація з'ясована. Але сьогодні, чому ж я вас і запитав, Вікторе Івановичу, надійшли нові документи, підписані відомими юристами з Криму, і я думав, що комітет про це знає. Коли до мене підійшли з цими документами, я сказав: ідіть в комітет і там вирішуйте, у мене немає питань до цієї судді.
Дякую.
ГОЛОВА. Зрозуміли? Всі питання зняті. Центральний районний суд міста Сімферополя, Андрєєва Ольга Миколаївна. Прошу проголосувати.
"За" - 236.
Рішення приймається.
По фракціях покажіть.
Віктор Анатолійович Єжов. Хто задавав запитання? Депутат Моісеєнко. Будь ласка.
МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые коллеги! Ко мне поступило обращение председателя макеевской правозащитной группы "Рутения" Рябошапко Надежды Ивановны, в котором говорилось о том, что для Ежова характерны наглость, хамство, неуважение к простым людям, демонстративное попрание законов и Конституции, вынесение заведомо неправосудных решений и определений, воспрепятствование в рассмотрении дел, необективность, постоянная предвзятость в рассмотрении дел, отсутствие понимания верховенства права, то есть приоритета прав человека перед государством.
И было сказано о том, что в настоящее время в Комитете Верховного Совета Украины по вопросам правовой политики имеется заявление от правозащитной группы "Рутения" на 30 страницах для решения вопроса о возбуждении дисциплинарного производства в отношении судьи Кировского районного суда города Макеевки Ежова. Я хотел бы, чтобы мы сейчас кое-что по этому поводу выяснили. В противном случае голосовать за эту кандидатуру просто нельзя.
Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Івановичу, ваш коментар.
ШИШКІН В.І. Комітет розглянув усі ці питання, і вчора на засіданні комітету було вирішено все ж таки підтримати думку Міністерства юстиції щодо рекомендування Єжова Віктора Анатолійовича на цю посаду. Якщо є конкретні запитання до Віктора Анатолійовича, то він може відповісти на них.
ГОЛОВА. Вікторе Анатолійовичу, ви чули суть запитання? Що ви скажете?
ЄЖОВ В.А., суддя Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області. Шановні народні депутати! Я чув суть запитання. Надію Іванівну Рябошапко ми знаємо давно. У 1997 році її було засуджено за образу суддів нашого суду до одного року позбавлення волі, і вона відбувала покарання. Тому це її помста. Вона на кожного суддю нашого суду пише багато скарг.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Вікторе Івановичу, комітет що пропонує?
ШИШКІН В.І. Комітет підтримує подання Міністерства юстиції.
ГОЛОВА. Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області, Єжов Віктор Анатолійович. Прошу проголосувати.
"За" - 180.
По фракціях покажіть. Що, будемо переголосовувати?
Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М. К сожалению, я не получил от Виктора Ивановича убедительного ответа на поставленный вопрос, поэтому лично я голосовать за эту кандидатуру не могу, так как речь идет о заявлении на 30 страницах. А это значит, что там есть конкретные, серьезные обвинения в адрес этого человека. И ссылка на то, что кто-то с ним сводит счеты, в данном случае, на мой взгляд, неуместна, так как это не юридическое понятие. Юридическое понятие
- это так: сделано - не сделано, ответственность за сделанное. Я ответа не получил. Голосовать сам за эту кандидатуру не буду и прошу коллег не поддерживать эту кандидатуру.
Спасибо.
ШИШКІН В.І. Можна прокоментувати?
ГОЛОВА. Давайте ще представника Мінюсту послухаємо. А потім - ви. Будь ласка, говоріть.
ХАНДУРІН М.І., заступник міністра юстиції України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Правозахисна організація "Рутенія" протягом останніх трьох років систематично засипає Міністерство юстиції скаргами на дії суддів. Жодна скарга не була визнана вмотивованою, за цими скаргами не було порушено жодного дисциплінарного провадження стосовно суддів. І ми вважаємо, що ця організація займається тиском на суддів.
Якщо надійшла скарга, яка ще не перевірена, то сьогодні можна рішення відкласти, перевірити цю скаргу, розглянути її в комітеті, а потім повернутися до голосування за цю кандидатуру.
Дякую.
ШИШКІН В.І. Шановні колеги! Справа в тому, що всі скарги, які надходять у комітет, перевіряються або за дорученням, або безпосередньо працівниками комітету.
Якщо скарга дійсно на 30-и сторінках, то можна було б її проаналізувати в нашому залі і за кожним абзацом дати висновок, але це займе години дві-три, а може, й більше.
Якщо ми намагаємося таким шляхом піти
- немає проблем, наступного разу зробимо.
ГОЛОВА. Депутат Задорожній, голова комітету.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Оскільки було вже декілька зауважень, я хотів би зазначити, що ми створили робочу групу з представників Міністерства юстиції і Верховного Суду. Чому Верховного Суду? Якщо скарга торкається конкретної справи, то перевіряти, яким чином вчинено судочинство, може тільки Верховний Суд. Учора на засіданні комітету були присутні Голова Верховного Суду і представник департаменту, який відає обранням суддів. Вони дали характеристику, Міністерство юстиції теж.
Хочу звернути вашу увагу: ми в комітеті дуже уважно ставимося до всіх скарг народних депутатів. Але якщо в даному разі це була скарга громадянина щодо конкретної справи, зокрема громадянина, який є записним скаржником, - погодьтеся, це трошки інша ситуація. З усією пошаною до народного депутата Моісеєнка я просто закликаю всіх вас у цій ситуації, оскільки є висновки конкретні, підтримати суддю.
Дякую.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, ви ще щось додасте?
ШИШКІН В.І. Ні, достатньо.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми з'ясували. Я ставлю повторно на голосування кандидатуру Єжова Віктора Анатолійовича, Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області. Прошу проголосувати.
"За" - 192.
Наступна кандидатура.
ШИШКІН В.І. Пулик Василь Васильович, Долинський районний суд Івано-Франківської області. Будь ласка, у кого були запитання з приводу цієї кандидатури?
ГОЛОВА. Депутат Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, Іване Степановичу. Я хотів зняти цю кандидатуру. Є звернення народних депутатів, вони усні. Щоб мене ні в чому не звинувачували, я наголошую, що на всі, в тому числі і усні, звинувачення народних депутатів ми реагуємо. Але якщо немає підстав, і депутати з цього округу так вважають, що немає підстав, оскільки звинувачення не підтверджуються документально, я не знімаю цю кандидатуру і прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВА. Є ще запитання?
ШИШКІН В.І. Немає.
ГОЛОВА. Тоді прошу проголосувати кандидатуру Пулика Василя Васильовича, Долинський районний суд Івано-Франківської області.
"За" - 253.
Рішення прийнято.
ШИШКІН В.І. Гумбатов Володимир Алієвич, Бородянський районний суд Київської області.
ГОЛОВА. Депутат Соломатін.
СОЛОМАТІН Ю.П. Шановні колеги, сьогодні мені зателефонували з Бородянського району і нагадали про те, що кілька днів тому на телеканалі "Інтер" у передачі "N-кілометр" був сюжет, в якому йшлося про злочини директора радгоспу "Майданівський" Шилягова. Саме у радгоспі, директором якого був цей Шилягов, працював агрономом Ясинський Олександр Володимирович, який у судді Гумбатова 5 років не може знайти справедливість: довести своє безпідставне звільнення начебто за запізнення на роботу.
Тому я хочу запитати Гумбатова Володимира Алієвича, що він може пояснити з цього конкретного прикладу?
Дякую.
ГУМБАТОВ В.А., суддя Бородянського районного суду Київської області. У 1997 році мною дійсно було прийнято рішення по цій справі. Ясинський був поновлений на роботі. І також мною було прийнято рішення про нарахування відповідної компенсації за час вимушеного прогулу. У даний час рішення знаходиться у виконавчій службі на виконанні.
ШИШКІН В.І. Тобто я так зрозумів Володимира Алієвича, що він прийняв позитивне рішення щодо цього чоловіка: про поновлення його на роботі і виплату відповідної компенсації йому.
ГУМБАТОВ В.А. Його позовні вимоги були повністю задоволені мною.
ШИШКІН В.І. Особисто я як суддя у минулому до нього претензій не бачу.
ГОЛОВА. Ще є запитання? Немає. Прошу проголосувати кандидатуру Гумбатова Володимира Алієвича, Бородянський районний суд Київської області.
"За" - 276.
Рішення прийнято.
Всі, Вікторе Івановичу?
ШИШКІН В.І. Ще одна кандидатура. Іване Степановичу, наш комітет запропонував окремий проект постанови щодо Остапенка Олександра Васильовича, бо комітет не підтримав одноголосно його кандидатуру.
Але мені тільки-но принесли заяву, де він відкликає свою заяву з проханням про його безстрокове обрання. Таким чином, він сам, мабуть, врахувавши цю ситуацію, знімає свою кандидатуру. Ось ця заява. Так що і проект постанови ми вже можемо не голосувати.
ГОЛОВА. Проект постанови 7083-1 знімається з голосування.
Є ще якісь зауваження? Немає? Тоді ми ще раз вітаємо суддів з обранням, бажаємо успіхів і діяти тільки відповідно до закону (Оплески).
-----------
Проект Закону про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), 1079. Повторне друге читання.
Будь ласка, Сергію Олександровичу. Процедура другого читання передбачає голосування поправок, внесених депутатами відповідно до Регламенту.
Чи є такі поправки, які комітетом відхилені, а депутат наполягає на голосуванні?
МОСКВІН С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановні колеги! До другого читання надійшло 166 пропозицій до цього законопроекту. Враховано повністю або частково 153, відхилено 13. Чи є депутати, які наполягають на своїх пропозиціях? Немає.
Тепер я хочу звернути вашу увагу на важливість цього закону. Якщо ми сьогодні його не приймемо, то будемо мати ситуацію точно таку, яку сьогодні маємо з регресниками. Під стіни Верховної Ради вийдуть вкладники інвестиційних фондів, які вклали свої приватизаційні сертифікати у ці фонди. Таких людей близько 3 мільйонів в Україні.
Зараз питання інститутів спільного інвестування регулюються указом Президента від 1994 року. Якщо ці питання не будуть врегульовані законом, проект якого сьогодні розглядається ( 1079), існування інститутів спільного інвестування залишиться поза межами законодавчого регулювання.
Я прошу вас звернути на це увагу і прийняти цей законопроект спочатку в другому читанні, а потім як закон у цілому. Таким є рішення Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Хто з авторів поправок, які не враховані, наполягає на голосуванні? Немає. Тоді прошу проголосувати у другому читанні.
"За" - 139.
По фракціях покажіть. Інколи буває й таке
Будь ласка, від уряду.
БІРЮК С.О., тимчасово виконуючий обов'язки голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Ми до вас звертаємося з проханням, бо ви ж знаєте, який був декрет. Указ Президента, який вийшов пізніше, він тільки надав можливість створення таких інституцій. Але регулювання їх, контроль і діяльність з метою захисту не закріплені так, як треба. Цей закон дасть можливість забезпечити контроль. Там є системи захисту, системи запобіжників, системи, які унеможливлять ошукування населення, в першу чергу інвесторів.
Нині діючі інвестиційні фонди повинні будуть привести у відповідність з цим законом свою діяльність. Зараз вони працюють і можуть створюватися, вони можуть проводити котирування так само, як МММ. І потім, коли це почнеться, буде дуже важко ошуканим вкладникам розповідати про те, чому це було таким чином зроблено. Дуже прошу підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Переконав вас виконуючий обов'язки голови? Тоді проект Закону 1079 про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) ставиться на голосування повторно в другому читанні.
"За" - 156.
Працюйте в комітетах, у фракціях. Ви ж бачите, що такого переконування недостатньо.
-----------
Проект Закону про судовий устрій,
1211, повторне друге читання. Доповідає Шишкін Віктор Іванович. Де він? Олександре Вікторовичу, де Шишкін? Скільки Віктор Іванович Шишкін робить зауважень головуючому, а хто б йому зробив?..
Депутат Коновалюк. Будь ласка.
КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Спасибо, Иван Степанович. Я хотел бы обратиться по процедуре. Мною был внесен проект постановления о том, чтобы снять с рассмотрения проект Закона о судоустройстве, поскольку указом Президента создана рабочая комиссия, сформированная из руководителей высших судебных инстанций и тех депутатов, которые вносили свои законопроекты о судебном устройстве. В связи с тем, что в июне заканчивается пятилетний срок, определенный "Переходными положениями" Конституции, нам необходимо выйти на единый законопроект о судоустройстве. Поэтому я думаю, что целесообразно сегодня все-таки этот вопрос снять с рассмотрения, сформировать рабочую группу из депутатов, которые реально смогут исключить все противоречия, что необходимо для принятия такого закона.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Вікторе Івановичу, будь ласка.
ШИШКІН В.І. Шановні колеги! Верховна Рада, як вам відомо, 2 березня 2000 року прийняла Постанову про неприйнятність проекту Закону України про судовий устрій. Мова йшла про законопроект, який комітет рекомендував на стадії другого читання для розгляду в сесійному залі. Я хочу вам нагадати, що це було повторне друге читання, тобто відбулася стадія проходження законопроекту в першому читанні і Верховна Рада вийшла на стадію слухання законопроекту в другому читанні. Відповідно до нашого Регламенту на цій стадії не може бути внесено ніякого нового законопроекту для розгляду в першому читанні.
Таким чином, ми порушуємо Регламент. Але оскільки Верховна Рада прийняла 2 березня постанову про неприйнятність у зв'язку з тим, що окремі положення суперечать Конституції, і відповідно до пункту 2 постанови повернула цей законопроект до комітету, комітет розглянув цю постанову і провів ретельний аналіз норм проекту закону, зазначених у вказаній постанові, на предмет неконституційності.
Виходячи з цього, комітет прийняв рішення такого змісту: "Комітет з питань правової політики проаналізував статті, на підставі яких законопроект визнано неприйнятним, і вважає, що частина перша статті 1 законопроекту, а також частина друга статті 5, частина друга статті 16, стаття 17, частини перша і третя статті 19, стаття 23, стаття 24, пункт 3 частини першої статті 25, пункт 6 частини третьої статті 30..."
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, я вам нагадую, що друге читання передбачає голосування постатейно. Якщо є поправки, комітетом відхилені, а депутат наполягає, то тоді ми голосуємо. Якщо таких поправок немає, то вам робиться сигнал, що немає потреби вам доповідати.
Депутат Коліушко.
ШИШКІН В.І. Доповідь не потрібна, так?
ГОЛОВА. Не потрібна.
ШИШКІН В.І. Якщо доповідь не потрібна, ми можемо починати голосувати за назву.
КОЛІУШКО І.Б., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Іване Степановичу, я перепрошую. У даній ситуації інша процедура, тому що була прийнята постанова про неприйнятність цього проекту закону. Комітет розглянув цю постанову і саме про це зараз доповідає Віктор Іванович Шишкін.
ГОЛОВА. Уже доповів.
ШИШКІН В.І. Ні, не закінчив.
КОЛІУШКО І.Б. Тому прохання дати йому можливість закінчити, а потім уже визначатися.
ШИШКІН В.І. Комітет повідомляє, що він визнав, що дійсно є неконституційними положення, які містяться у статтях 29, 36, 40, 47 і 145, і вважає, що ці статті дійсно він може доопрацювати на стадії третього другого читання після проголосовки всіх інших норм.
Таке рішення було прийнято 11 голосами. На засіданні комітету були присутні 16 чоловік. Загальна чисельність комітету - 21 чоловік.
Таким чином, ми можемо приступити до постатейного голосування цього законопроекту.
ГОЛОВА. Оце давайте, тільки зразу в другому, потім у третьому, а ви кажете в третьому другому.
ШИШКІН В.І. Ні, в третьому не можна сьогодні голосувати. Я маю на увазі третє друге читання.
ГОЛОВА. Зараз ми розглядаємо законопроект у повторному другому читанні.
Будь ласка, Вікторе Івановичу, називайте сторінку.
ШИШКІН В.І. Сторінка 1. Ми повинні проголосувати спочатку назву.
ГОЛОВА. З процедури. Депутат Ключковський.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Іване Степановичу! Шановний Вікторе Івановичу! Мабуть, сьогодні ми маємо безпрецедентний випадок, коли матеріали до другого читання роздаються в сесійному залі після того, як почалася доповідь. За три роки, що я тут, такого не пам'ятаю, і колеги, які тут давніше працюють, теж такого не пам'ятають. Помоєму, ця ситуація близька до анекдоту.
Так що ж ми маємо голосувати? Ми читати не встигаємо, а ми вже маємо голосувати?
ГОЛОВА. Депутат Сіренко.
СІРЕНКО В.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Цей проект закону уже був розданий у сесійному залі. Для того щоб нагадати депутатам, про що йде мова, сьогодні додатково роздали ще раз. Тому у вас на руках вже є два примірники.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, я вас прошу, давайте дотримуватися процедури.
ШИШКІН В.І. Іване Степановичу, я запропонував проголосувати назву законопроекту. Ви ставте на голосування.
ГОЛОВА. До назви закону є заперечення? Немає. Прошу проголосувати.
Я нагадую, Вікторе Івановичу, що це друге читання, і треба голосувати ті поправки, які відхилені комітетом, а не всі. А то ви з назви починаєте. Ну ви ж укотре на трибуні вже
"За" - 168.
Будь ласка, є такі поправки, які комітет відхилив, а депутати наполягають чи немає?
ШИШКІН В.І. До преамбули немає. До розділу "Загальні положення" є, не врахована поправка депутата Ромовської.
ГОЛОВА. Депутат Беспалий. Будь ласка.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Дякую. Іване Степановичу! Я також у даному разі як член Комітету з питань правової політики вважаю, що ми повинні спочатку скасувати нашу постанову про неприйнятність, тому що вона є чинною. І тільки після цього переходити до постатейного розгляду. Ось у чому суть. Ми ж не скасували постанову про неприйнятність, ми тільки поговорили про це.
Тому я дуже прошу спочатку поставити на голосування питання про скасування постанови про неприйнятність і тільки тоді, якщо це пройде, перейти до постатейного голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. У мене є одна пропозиція: доручити комусь із заступників провести засідання комітету, там послухати, визначити доповідача, і потім уже на пленарне засідання вносити. Тому що я бачу, що вже виступили три члени комітету і доповідач. І ми почали з назви голосувати. Причому назва?
Депутата Ющика, будь ласка, увімкніть мікрофон.
ЮЩИК О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на те, що постанова про неприйнятність - це процедурний акт, який зупиняє процес розгляду на певний момент для того, щоб комітет дав висновок щодо відповідності Конституції тих чи інших положень або всього законопроекту.
Якщо комітет дає висновок, що законопроект у цілому відповідає Конституції, а окремі положення не відповідають, то Іван Степанович абсолютно правильно зробив, сказавши, що ми тепер повинні продовжити розгляд за процедурою.
І звертаюся до Бориса Яковича Беспалого: вчора на засіданні комітету ми ж вирішили це питання, про це написано у листі, який направлений від комітету до Верховної Ради.
Тому я вважаю, що це тільки затягування процесу. Треба голосувати постатейно і відповідно до процедури.
Дякую.
ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, ваш перший заступник на трибуні, і ви будете вдвох перемовлятися. Я вам принципово не надаю слова, ваш перший заступник на трибуні.
Депутат Марченко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. "Відродження регіонів". Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Мною було внесено більше двох десятків зауважень, пропозицій у режимі другого читання. Вони розглянуті комітетом. Я вважаю, що більшість із них відхилено досить аргументовано. Я з цим усім згодний. Думаю, мої колеги, які вносили поправки, теж згодні. Ми просимо поставити на голосування і визначитися: або прийняти, або як уже Бог дасть.
Дякую.
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.
ШИШКІН В.І. Я ж і пропоную, давайте редакцію статті 1 "Судова влада" проголосуємо. Всі просять голосувати А, в цілому законопроект? Давайте в цілому.
ГОЛОВА. Ну, ми ще ніколи в цілому без другого читання не голосували. Тому прошу уваги. Шановні народні депутати, чи є такі, хто наполягає, щоб проголосували ту чи іншу поправку, яка не врахована комітетом? Є такі? Немає. Це є підставою для того, щоб ставити на голосування у другому читанні.
Ставиться на голосування цей законопроект у другому читанні. Прошу голосувати.
"За" - 169.
По фракціях.
Вікторе Івановичу, яка пропозиція комітету?
ШИШКІН В.І. Ну, якщо в цілому весь законопроект не було проголосовано, давайте постатейно розглядати. А що я ще можу запропонувати?
ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, я вам дякую.
ШИШКІН В.І. Дякую.
ГОЛОВА. Автор законопроекту депутат Сіренко.
СІРЕНКО В.Ф. Шановні колеги! Іване Степановичу, сьогодні дуже напружений день у сесійному залі. Я розумію депутатів, я розумію їхній психологічний стан. Прошу перенести розгляд цього законопроекту на наступний четвер, коли буде голосування.
ГОЛОВА. Я таке доручення можу дати комітету, а комітет хай визначається. Ми таке не голосуємо.
Депутат Роєнко. Може, він ясність внесе.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Хандуріна прошу послухати уважно, а не брати телефонну трубку. Хай мене заступник міністра слухає уважно. Я вношу пропозицію, щоб Хандурін покинув зал, тому що він, не маючи на це права, керує депутатами, як голосувати у залі. Хай краще розбереться, як виконуються рішення судів, інші рішення, і Міністерством юстиції в тому числі. А він прийшов керувати в зал. То моя пропозиція виставити його із залу.
ГОЛОВА. Депутат Задорожній.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, шановний Іване Степановичу. Я хотів би звернути увагу шановних колег, і в тому числі, Іване Степановичу, вашу. Це дійсно той законопроект, який розглядається уже більше трьох років. Це дійсно один із тих законопроектів, навколо яких точаться політичні дискусії. Тому результати голосування в комітеті не завжди відтворюють структуру, яка складається в залі. Вчора було подано за таке рішення 11 голосів. Це рішення колег із фракції Комуністичної партії і деяких колег, які приєдналися до такого рішення. Вони взяли в тому числі відповідальність за це. Комітет дійсно таке рішення прийняв і виніс на ваш розсуд. Я закликав учора членів комітету не робити цього, оскільки фактично завершила роботу Рада судоустрою при Президентові. За участю Голови Верховного Суду був досягнутий компроміс, і Голова Верховного Суду як член цієї ради може підтвердити, що компроміс був досягнутий, який влаштовує Верховний Суд. В тому числі цей компроміс був досягнутий і з іншими членами комітету. Тому я просив вчора членів комітету не приймати такого рішення. І ось його наслідки тут.
ГОЛОВА. Голова Верховного Суду Віталій Федорович Бойко. Будь ласка.
БОЙКО В.Ф., Голова Верховного Суду України. Шановні народні депутати! Оце збоку дивлюся, їй-богу, така підготовка до прийняття такого надзвичайно важливого законопроекту, яким є законопроект про судовий устрій Він при такому прийнятті користі ні державі, ні суспільству не принесе. Стосовно процедури прийняття - це ваша компетенція. Але я бачу деякі положення, які не можна голосувати у другому читанні, тому що є багато суттєвих суперечностей з Конституцією. Щодо пропозиції Василя Федоровича про перенесення розгляду - ну, це вже ваша компетенція. Повторне обговорення окремих положень цього проекту в комітеті, уточнення цих окремих положень принесе тільки користь. Хоча, як ми всі розуміємо, час на нас надзвичайно тисне, але, поспіхом це вирішуючи, боюся, що ми зробимо зле. Тому я просив би це врахувати в подальшому розгляді цього питання.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Ми врахували всі ваші пропозиції. Збирайтеся у комітеті і вирішуйте. Все.
-----------
Оголошується до розгляду проект Закону про Державний борг (друге читання). Доповідає Богдан Володимирович Губський. Прошу взяти порівняльну таблицю. Богдане Володимировичу, друге читання, ви процедуру знаєте.
ГУБСЬКИЙ Б.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо проект Закону України про Державний борг у повторному другому читанні. Відверто кажучи, основне зауваження, яке сформулювали фракції і яке викликало неприйняття законопроекту в другому читанні при попередньому розгляді, це зауваження до статті 12 "Форми та склад державного внутрішнього боргу". Нагадаю, це питання стосується визнання вкладів населення в Ощадбанку за станом на 1 січня 1992 року та на ощадних книжках, у товарних облігаціях 1990-1992 року. Для вирішення ми пропонуємо "Прикінцеві положення" після другого абзацу доповнити новим абзацем у такій редакції: "Затверджені обсяги коштів Державного бюджету відповідного року, що мають бути направлені на погашення заборгованості по вкладах громадян, відносити до захищених статей бюджетів як такі, що не підлягають пропорційному скороченню при недоотриманні загальних доходів або державних запозичень для фінансування загального фонду Державного бюджету на відповідний рік".
Що це означає? Щорічно у законі про Державний бюджет Верховна Рада визначає відповідну суму, яка буде протягом року спрямовуватися на погашення відповідних заощаджень. І уряд навіть при зменшенні доходів Державного бюджету не може зменшувати видатки за цією статтею, тобто це захищена стаття.
Інших зауважень не було.
Дякую.
ГОЛОВА. Хто із народних депутатів наполягає на голосуванні поправки, внесеної відповідно до Регламенту?
Асадчев Валерій Михайлович.
АСАДЧЕВ В.М. Я не наполягаю, я просто хотів сказати доповідачу, що такого юридичного поняття "захищена стаття" немає. Це, знаєте, наша вигадка, рудимент. Якщо ви його офіційно вводите в законодавство, то треба давати тлумачення, що це таке. У світовій бюджетній практиці такого поняття немає, там за рахунок самого механізму завжди фінансуються такі статті, які ми називаємо захищеними. Тому я всетаки запропонував зняти цю термінологію і застосовувати таку, яка використовується у світовій практиці.
Дякую.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Я згоден з цією поправкою. Тобто я так розумію, що щодо суті ви згодні, а щодо термінології я згоден, що ми це доопрацюємо.
Дякую.
ГОЛОВА. Ще є зауваження? Немає. Тоді прошу запропонований проект 4102 Закону про Державний борг проголосувати в другому читанні.
"За" - 159.
Стабільна цифра, Богдане Володимировичу. Я її пам'ятаю, вона стабільна. Будь ласка.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Шановні колеги, наскільки я розумію, основна причина, чому не голосують деякі фракції, полягає у статті 12. У мене є така пропозиція: давайте проголосуємо цей законопроект у другому читанні з перенесенням статті 12 на третє читання. Адже у моєму спілкуванні з фракціями всі зауваження були тільки до цієї статті, інших зауважень ніхто, мені в усякому разі, не висловлював.
ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М. Иван Степанович! Я по процедуре попросил слово, потому что мне непонятно, почему этот документ, уже многократно отклоненный, все время появляется у нас в зале. До тех пор, пока в этот внутренний долг не будут включены деньги, которые должно государство нашим избирателям через Сберегательный банк, голосовать за него нельзя. Иван Степанович, я понимаю, что докладчик вышел на трибуну с вашей помощью, иначе бы он сюда не попал. Но я к вам обращаюсь: сколько можно нарушать Регламент? Уже неоднократно отклонялся этот законопроект. Или, может быть, он вас лично заинтересовал? Так же нельзя!
ГОЛОВА. Мене він особисто зацікавив, тому що він є в переліку законопроектів, які Президент вважає як невідкладні і першочергові.
Будь ласка, Богдане Володимировичу, поясніть, я своє пояснення зробив.
ГУБСЬКИЙ Б.В. Я ще раз пояснюю: зауваження, які висловлювалися під час моїх спілкувань із фракціями і надходили від них у письмовій формі, стосувалися лише статті 12. Інших зауважень я не отримував, і в комітеті не було - ні письмових, ні усних.
У зв'язку з цим я запропонував би конструктивну працю: прийняти цей законопроект у другому читанні з перенесенням статті 12 на третє читання.
ГОЛОВА. Удовенко Геннадій Йосипович.
УДОВЕНКО Г.Й., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Я думаю, треба погодитись із доповідачем і розглянути його пропозицію. Давайте приймемо законопроект у другому читанні, якщо він прийнятний для народних депутатів, а статтю 12 перенесемо на третє читання.
Дякую.
ГОЛОВА. Мусієнко Іван Михайлович.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Проблема, очевидно, полягає в іншому. Богдане Володимировичу, не треба зараз вести дискусію про якісь статті, бо не в окремих статтях і не в "Перехідних положеннях" проблема. Проблема в тому, що у зв'язку з ситуацією, яка склалась при голосуванні законопроекту про судовий устрій, члени нашої найбільшої фракції зараз просто не беруть участі в голосуванні. Тому давайте розберемось у цій проблемі і не будемо руйнувати законопроект, який треба приймати.
ГОЛОВА. Все зрозуміло. Пропозицію комітету, внесену народним депутатом Богданом Губським, ставлю на голосування. Проект закону голосується в другому читанні, за винятком статті 12, яка переноситься на третє читання.
Прошу проголосувати.
"За" - 151.
Результати подібні. Дякую.
По фракціях покажіть. Усі голосують, але всі потрошку.
-----------
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законів України з питань оподаткування в частині, що стосується видавничої справи (друге читання). Вячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка. Нагадую: друге читання.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Я не знаю, чи ми приймемо рішення, але оскільки питання оголошено, я доповім вам.
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності з метою стимулювання видавничої справи (ви знаєте про те, що був виданий указ Президента з приводу видавничої справи) пропонує внести поправки до чотирьох податкових законів. У разі прийняття цих поправок будуть створені більш сприятливі умови для вітчизняних видавництв.
До другого читання надійшла 41 поправка, враховано - 27. Якщо розібратись, то особливих заперечень щодо змін до трьох законів - про Єдиний митний тариф, про патентування деяких видів підприємницької діяльності і про оподаткування прибутку підприємств - не було. Більше всього зауважень викликала поправка до статті 5 (підпункт 5.1.2) Закону про податок на додану вартість.
Іване Степановичу, я хотів би, щоб ми, поперше, під час голосування врахували, що комітет пропонує дещо змінити назву, виходячи з поправки, яку вніс депутат Беспалий (він пропонував вилучити з назви слово "доповнень"). Наш комітет запропонував написати просто: про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування. Це чотири закони з питань оподаткування.
Чим відрізняється проект, поданий на заміну раніше розданого? Запропоновано доповнити статтю 19 Закону про Єдиний митний тариф пунктом "н", яким передбачено перелік товарів, що звільняються від оподаткування при перетині митного кордону.
Перелік цей дещо розширений, але застосовані товарні коди для того, щоб завозилися саме ці товари, а не просто те, що потрібно для видавництва. Перелік встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стосовно змін до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності взагалі не було ніяких заперечень, тому я пропоную проголосувати ці зміни в цілому.
І стосовно змін до Закону про податок на додану вартість. Я сказав про те, що було подано дев'ять поправок, більшість поправок
- до підпункту 5.1.2.
Наш комітет вніс пропозицію доповнити статтю 11 пунктом 11.30 такого змісту: "Тимчасово до 1 січня 2003 року звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію товарів, визначених пунктом "н" статті 19 Закону про Єдиний митний тариф".
Інші поправки, які вносили народні депутати, комітетом були відхилені.
Щодо поправок до Закону про оподаткування прибутку підприємств, то зауважень особливих не було. Комітет редакційно врахував пропозиції народних депутатів України.
Я ще раз пропоную, Іване Степановичу, поставити цей законопроект на голосування в цілому, якщо, звичайно, не буде заперечень народних депутатів.
ГОЛОВА. Суслов Віктор Іванович.
СУСЛОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые народные депутаты! Я прошу вас обратить внимание, это очень важно, на упомянутый пункт 11.30 на странице 7. Здесь речь идет об освобождении от налога на добавленную стоимость целого ряда импортных товаров, в частности бумаги и картона. При этом льготы национальным производителям этим пунктом не предоставляются. Это означает, что целая отрасль украинской промышленности, а именно целлюлозно-бумажная, насчитывающая 12 фабрик, будет уничтожена, потому что национальное производство облагается налогом, импорт - освобождается.
Эта норма является неприкрытым лоббированием интересов иностранных производителей, прежде всего, я думаю, российских. Поэтому в таком виде принимать закон нельзя.
У нас возникло определенное недоразумение в комитете, потому что я отстаивал вчера недопустимость принятия этой нормы, сегодня мне говорят, что я голосовал за. Мы должны выяснить эти обстоятельства.
Этот закон не может быть принят в таком виде. Он должен быть принят без третьего раздела. Поймите, импортные товары не могут освобождаться от налога на добавленную стоимость, когда национальное производство облагается им.
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Я можу пояснити?
ГОЛОВА. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Шановний Вікторе Івановичу! Ми обговорювали вчора це питання, і ви висловили своє зауваження. Але згадайте, що ми найбільше привертали вашу увагу до підпункту 5.1.2 статті 5 Закону про податок на додану вартість. Ця поправка під номером 16 була внесена двома народними депутатами. Ми як автори погодились із зауваженнями комітету, і саме тому її немає в правій колонці порівняльної таблиці.
Стосовно вашого зауваження. Справді, ви про це говорили. Але ж на відміну від того, що подавалося раніше, у пункті "н" статті 19 Закону про Єдиний митний тариф дано чіткий перелік того, що саме дозволяється ввозити, щоб нормально працювали наші видавництва.
Представники видавництв говорили, що виробляють наші паперові фабрики, і називали цифри. І ви знаєте, що наші видавництва не більш як на 10 відсотків забезпечуються папером українського виробництва. Давайте вирішимо це питання. Але комітет саме тому й запропонував цю пільгу на два роки: до 2003 року замість до 2006 року.
ГОЛОВА. Юхновський Ігор Рафаїлович.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Я виступаю за те, щоб підпункт 5.1.2 був залишений у законі, а саме, що звільняються від оподаткування операції з продажу суб'єктами видавничої справи результатів виконаних робіт по виготовленню друкованої видавничої та картографічної продукції і так далі. Цей підпункт має бути обов'язково залишений, інакше ми нашу поліграфічну промисловість не зможемо зберегти, і вона не зможе бути конкурентоспроможною.
Тепер стосовно пункту 11.30 статті 11 (щодо ввезення на територію України паперу, картону та інших речей, необхідних для поліграфічної промисловості). Шановні депутати! Целюлозна промисловість в Україні перебуває в повному занепаді. І про якесь знищення підприємств целюлозної промисловості від ввезення паперу в Україну не може бути й мови. Якщо ми не будемо вільно ввозити папір і картон на територію України, ми не зможемо нормально налагодити нашу поліграфічну промисловість.
Тому я прошу шановних депутатів, я прошу комітет залишити в законі і підпункт 5.1.2 стосовно звільнення операцій з надання редакційних, видавничих і поліграфічних послуг від оподаткування і пункт 11.30 про звільнення від обкладання митом ввезення на територію України паперу і картону, необхідних для поліграфічних потреб.
ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Ми обговорювали це питання. Ви бачите поправку 16 - це те, що ми вносили. Але оскільки ця поправка не знайшла підтримки в комітеті, ми, два автори, змушені були погодитися, щоб її було враховано хоч так. Я думаю, що тепер справа за народними депутатами, за Верховною Радою. Якщо підтримають цю поправку, то вона буде прийнята.
ГОЛОВА. Депутат Беспалий. Будь ласка.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Дякую, Іване Степановичу. Я хотів привернути увагу депутатів до відхиленої поправки 34 (це на сторінці 13) до Закону про оподаткування прибутку підприємств. Якщо ми хочемо не на словах, а на ділі захищати в тому числі і національні меншини і їх мови, то повинні, крім видань українською мовою, звільнити від оподаткування також малотиражні видання (до 5 тисяч примірників), які видаються мовами національних меншин, тому що це культурна, а не бізнесова, підприємницька діяльність. Вона в Україні ніколи не буде за своєю сутністю самоокупною, адже коло користувачів цієї продукції обмежене. І я думаю, збитків бюджету від того не буде, а користь буде велика. Ми прийняли Декларацію прав національностей України і повинні створювати умови для їх нормального розвитку не тільки на словах.
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую. Ми теж це питання обговорювали. І ви пам'ятаєте, ще під час обговорення законопроекту, поданого Президентом, ми говорили про те (а головним комітетом був визначений наш, оскільки поправки треба вносити до податкових законів), що податкові закони не повинні містити в собі ніякої політики. Вони повинні створювати рівні умови для наших товаровиробників, незалежно від того, яку продукцію вони випускають. І саме тому ми звільняли наше виробництво від оподаткування.
Ми цю проблему обговорювали. І ось комітет визнав за необхідне відхилити цю поправку, тому що...
ГОЛОВА. Павло Мовчан.
МОВЧАН П.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 152, Рівненська область). Шановний пане Сокерчак! Ви знаєте, чим була зумовлена необхідність змін і доповнень до чинних законів. Стан нашого книговидання критичний, ця галузь не те що неконкурентоспроможна, а просто безперспективна. І саме цим було зумовлене внесення до цієї сесійної зали двох законопроектів - від групи депутатів і Президента.
Внаслідок тих читань і корекцій, які відбулися, вихолощена суть, найважливіше: політика сприяння, державної підтримки. І тому я запитую: що, власне, залишається від тих пропозицій і чи є доцільність прийняття законопроекту, який поданий Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, чи його просто треба відкинути? Треба бути відвертими: такий закон не відкриє перспектив для вирішення цих проблем.
СОКЕРЧАК В.М. Павле Михайловичу, давайте поставимо питання так: що ви маєте на увазі? Ми вносимо поправки до податкових законів, і в податкових законах не повинно бути того, на чому ви наполягаєте. То - інша справа. Розумієте?
ГОЛОВА. Від уряду, будь ласка.
ПАВЛЮК С.П., перший заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я хотів би підкреслити два моменти, пов'язані із законопроектом, який ми обговорюємо. Якщо ми приймемо запропонований підпункт 5.1.2, який стосується всього технологічного процесу, то закон матиме не лише економічне, а й соціальне значення, бо в тій сфері працює понад 100 тисяч людей. Якщо ж ми цей підпункт не вводимо, закон стає просто комерційним, стимулюватиметься тільки ввезення устаткування, і таким чином ми вихолощуємо саму суть підтримки книговидавництва.
Я хотів би ще підкреслити, шановні колеги, що вчора і навіть сьогодні цей підпункт ще був у другій колонці таблиці, а за обід чомусь взагалі його вилучено.
Ще один момент. Комітет ввів дуже цікаву категорію - суб'єкти видавничої справи, і цим підпунктом передбачається, що суб'єкти видавничої справи, а не посередники, матимуть можливість користуватися перевагами, що будуть визначені даним законом. Тільки прямий виробник книги повинен мати право ввозити без сплати мита товари згідно з кодами, які в проекті вказані.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Мовчан. Будь ласка.
МОВЧАН П.М. Шановний пане Сокерчак! Я хотів би і наполягаю, щоб було враховано те, що випало під час сьогоднішнього передруку другого чи третього варіанта таблиці, який подано нам. Випали зауваження і пропозиції, які були висловлені Юрієм Івановичем Костенком. Зокрема, пропозиція на сторінці 15, подивіться: "На період дії цього закону держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготоргівельним підприємствам, що випускають..." і далі за текстом. Яка мотивація? Чому це відхилено?
ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, чому відхилена ця поправка?
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, комітет її відхилив, тому що ми обрали таку ідеологію нашого проекту закону. В нашому комітеті робоча група пропонувала підтримати поправку до Закону про податок на додану вартість, підпункт 5.1.2. У цій ситуації можна було б навіть погодитися з Віктором Івановичем Сусловим, щоб пункт 11.30 статті 11 вилучити. Можна було б з цим погодитися. І це видавців влаштовувало б повністю з будь-якої точки зору.
ГОЛОВА. Павле Михайловичу, ви наполягаєте? Депутат Мовчан наполягає.
СОКЕРЧАК В.М. Але оскільки комітет не підтримав цю поправку, я не можу сьогодні пропонувати вам з трибуни...
ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, називайте номер поправки, сторінку - і голосуємо. Депутат наполягає, ну навіщо ви...
СОКЕРЧАК В.М. Депутат наполягає зараз на поправці, яку вніс депутат Костенко. Це поправка 39, так? Поправка 39.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати.
"За" - 69.
Зрозуміло. Не приймається.
Ярослав Сухий.
СУХИЙ Я.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). Іване Степановичу, у мене прохання. Стільки питань залишилось голосувати, а ми 37 хвилин товчемо воду в ступі. Ми обговорювали це питання. Або голосуємо, або знімайте його!
ГОЛОВА. Ви вже 38-му хвилину товчете! (Сміх у залі).
СУХИЙ Я.М. Я мовчу.
ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Уважаемые коллеги! Нужен такой закон или не нужен? Да, конечно, нужен. Только, уважаемый Павел Михайлович Мовчан, давайте внимательно послушаем друг друга. Мы же не первый год сидим здесь, в этом зале, и прекрасно понимаем, что стоит за какой поправкой. Нужно ли поддерживать украиноязычную продукцию? Да, нужно, я за это проголосую, и в проекте именно так и записано. Но вы же хотите другого. Вы же хотите, чтобы все остальные этого не получили, а этого не будет. Поэтому, знаете, пытаться подрезать кого-то, - это подрезать и себя. Давайте или для всех, или ни для кого. Не надо обманывать друг друга, мы же все прекрасно понимаем.
ГОЛОВА. У кого з депутатів ще є поправка, на голосуванні якої вони наполягають? Є такі?
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, у Віктора Івановича Суслова було дуже серйозне зауваження. Якщо, наприклад, він погоджується, щоб...
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Суслова.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Если и докладчик соглашается с тем, чтобы пункт 11.30 о льготах по налогу на добавленную стоимость при импорте, то есть для иностранных производителей, мы исключили, то все остальное можно принять, потому что там предлагается большой обем льгот национальным производителям, национальным книгоиздателям.
Поэтому я предлагаю поставить проект на голосование без пункта 11.30 (это на странице 7 таблицы), то есть без льгот по налогу на добавленную стоимость при импорте.
СОКЕРЧАК В.М. А стосовно підпункту 5.1.2?
СУСЛОВ В.І. Ну, в подпункте 5.1.2 предусматриваются льготы национальным производителям, в конце концов. И если речь идет о таком компромиссе, то подпункт 5.1.2 более приемлем, чем пункт 11.30.
СОКЕРЧАК В.М. Я думаю, що можна погодитися з такою пропозицією. Іване Степановичу, отже, ми погодили. Я не знаю, буде наполягати Павло Михайлович чи ні, але ми вже погодили всі моменти, і з урахуванням зауваження депутата Суслова можна проголосувати проект закону в цілому.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ви зрозуміли... Депутат Альошин.
АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я хотів привернути вашу увагу до того, які ми вносимо корективи до порівняльної таблиці. Справді, зауваження народного депутата Суслова є суттєвим, з ним можна погодитися. І для того, щоб не було дискримінації внутрішнього виробника, то ми знімаємо поправку про введення пункту 11.30 і в той же час голосуємо за поправку 16 народних депутатів Сокерчака і Єльяшкевича.
Прохання підтримати в такій редакції. Це буде підтримкою поліграфії в Україні, яка необхідна.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Журавський. Валерію Борисовичу, послухайте ще Журавського.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Є поправка 30 від нашого комітету. Підпункт 7.11.3 пропонується викласти в такій редакції: "Звільняється від оподаткування прибуток вітчизняних видавництв і видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження, що випускають або розповсюджують не менше 70 відсотків продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовами нечисленних національних меншин, отриманий від підготовки, випуску і розповсюдження видавничої продукції вітчизняного виробництва, крім видань рекламного та еротичного характеру".
Ми вважаємо (це думка комітету), що ця поправка врахована тільки частково. Ми просили б шановних народних депутатів, щоб вони проголосували саме за нашу пропозицію, викладену в редакції, яку я тільки що зачитав.
ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу, будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу! Я вже про це говорив. Річ у тому, що під час обговорення проекту в першому читанні нам було дуже важко розібратися, які видання відносяться до видань еротичного, рекламного характеру і таке інше.
Справа в тому, що Закон про оподаткування прибутку підприємств ми доповнили пунктами 7.18 та 7.19. У пункті 7.19 чітко сказано, що платники податку, зазначені у пунктах 7.11-7.13, 7.18, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів.
Стосовно пропозиції, яка була зачитана. Я не знаю. Депутати можуть і проголосувати. Але технічно це буде дуже важко виконати. Про це говорили й податківці, які були на засіданні нашого комітету.
ГОЛОВА. Пропозиція Віталія Журавського ставиться на голосування. Прошу проголосувати.
СОКЕРЧАК В.М. Ця норма не зможе діяти.
ГОЛОВА. Депутат наполягає.
"За" - 57.
По фракціях покажіть.
Вячеславе Михайловичу, сформулюйте, без яких статей будемо ставити на голосування у другому читанні.
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, я думаю, що формулювати тут уже нічого. Ми домовилися, що пропозиції, внесені комітетом, треба підтримати з урахуванням того, що було висловлено депутатом Сусловим стосовно пункту 11.30 і підтримано головою комітету Альошиним: щоб до Закону про податок на додану вартість не додавати пункт 11.30, а записати в нашій редакції підпункт 5.1.2, за яким буде стимулюватися шляхом звільнення від оподаткування виключно наше внутрішнє виробництво.
Я думаю, що з такими поправками можна було б погодитися і прийняти законопроект у цілому.
ГОЛОВА. Суть поправок є в стенограмі.
СОКЕРЧАК В.М. Так, є в стенограмі.
ГОЛОВА. Я вас і просив сказати це для стенограми.
Прошу проголосувати в другому читанні з поправкою, яка є в стенограмі. Вона оголошена депутатом Сокерчаком.
СОКЕРЧАК В.М. Це поправка 16.
"За" - 75.
ГОЛОВА. Сідайте, Вячеславе Михайловичу.
По фракціях покажіть.
-----------
Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо приведення у відповідність з Конституцією України). Третє читання.
Є запитання? Немає. Прошу проголосувати в третьому читанні.
"За" - 129.
-----------
Проект Закону про всеукраїнський референдум. Друге читання. Лавринович Олександр Володимирович.
ЛАВРИНОВИЧ О.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 121, Львівська область). Шановні колеги! Вашій увазі пропонується в другому читанні проект Закону про всеукраїнський референдум. Всі ми усвідомлюємо важливість регламентації прямого волевиявлення громадян і знаємо, що на сьогоднішній день у нас зберігає чинність закон, ухвалений більше десяти років тому. І також знаємо, яка практика застосування норм, коли є великі прогалини, невідповідності Конституції закону, який сьогодні зберігає чинність.
Запропонований вам за одностайним рішенням Комітету з питань правової політики проект закону має на меті врегулювати всі питання, які стосуються і технології, і оголошення референдуму, і підбиття його підсумків. Якщо є необхідність, можемо перейти до постатейного голосування.
ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати проект у другому читанні. Поправки? Вибачте. Зніміть голосування. Сахно Юрій.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Іване Степановичу, перш за все коментар. Пан Олександр запропонував розглядати проект постатейно, бо є багато відхилених поправок, і не тільки моїх. Що стосується моїх правок 124, 134, то я готовий їх прокоментувати.
ГОЛОВА. Коментуйте, Юрію Петровичу.
САХНО Ю.П. Поправка 124. Вона спрямована на те, щоб було посилено можливість контролю з боку політичних партій і громадських організацій, які беруть участь у референдумному процесі, за збиранням підписів. Щоб на будь-якій стадії проведення контролю за зібраними підписами, політичні партії, які беруть участь у цьому процесі, мали можливість перевірити достовірність цих підписів. З моєї точки зору, це дуже важливо - достовірність підписів на підтримку референдуму. Ми маємо досвід останнього референдуму і бачимо, як легко робляться підписи у будь-яких кількостях. Я думаю, що цьому можна запобігти, посиливши вплив партій і громадських організацій. Прошу проголосувати і підтримати мою поправку.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати поправку Юрія Петровича Сахна.
"За" - 50.
Олександре Володимировичу, я думаю, ви не заперечуєте, щоб ми поки що зняли проект з розгляду?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я не заперечую, щоб в інший день розглянути цей законопроект.
-----------
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Є вимога трьох фракцій (Асадчев, Турчинов, Філенко) поставити на повторне голосування законопроект 6337 про особливості приватизації ВАТ "Рівнеазот". Прошу голосувати.
"За" - 87.
Я думаю, що сьогодні дуже напружений день... Не чули? Ще раз проголосувати?
Мене звинувачують у тому, що не почули... Я ще раз зачитую. Три фракції - Український народний рух, "Батьківщина" і "Реформи-Конгрес" (Асадчев, Турчинов, Філенко) - просять повторно проголосувати проект 6337 про особливості приватизації ВАТ "Рівнеазот". Прошу голосувати.
"За" - 91.
Шановні народні депутати! Все зрозуміло. Я бачу по картках. 266 карток. Повністю вистачило б, щоб набрати 226 голосів.
Я думаю, що сьогодні дуже напружений день. У нас залишилося 25 хвилин. "Різного" у четвер не буває. Завтра о 13 годині "Різне". Я вам нагадую, щоб ви не забули. А сьогодні я дякую за роботу. Попрацюйте ще в комітетах і фракціях.
Продовжимо роботу завтра о 10 годині ранку.