ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 23 л ю т о г о 2001 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів готуватися до реєстрації.
Віталію Григоровичу, я думаю, що ви вже за стільки років знаєте, що при прийнятті офіційних зарубіжних делегацій фуршет не передбачений. Так якщо ви й цього не знаєте, то я думаю, що у вас пізнання щодо міжпарламентських зв'язків низькі.
Я прошу привітати наших колег Євгена Павловича Ананка, Віктора Григоровича Бережного і Костянтина Олександровича Охріменка з днем народження, побажати їм успіхів (Оплески).
Прошу реєструватися.
У залі зареєструвалися 366 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги, ви знаєте, що сьогодні в нас за календарем свято - День захисника Вітчизни. Я вітаю всіх у залі, хто має до цього пряме відношення, я думаю, ми маємо до цього відношення, і всіх за межами цього залу (Оплески).
За Регламентом сьогодні ми обговорюємо питання порядку денного. Сьогодні розминки немає, тому я прошу... Процедури ще не може бути, ще немає обговорення, а ви вже з процедури. Ще ж не оголошено обговорення, а ви вже з процедури.
У нас є декілька депутатських запитів. Якщо ви не будете заперечувати, я їх оголошу, тому що попереду велика перерва і бажано, щоб вони надійшли до адресатів.
Народний депутат Олександр Масенко - до Голови Верховної Ради про проведення службового розслідування у зв'язку зі зверненням страйкового комітету колективу Оржицького цукрового заводу щодо дій народного депутата України Сергія Подобєдова. Наш депутат Сергій Подобєдов.
"За" - 120.
Рішення прийнято.
Народний депутат Олександр Малєвський
- до Голови Верховної Ради України у зв'язку з порушенням на місцях Закону України про статус народного депутата України щодо створення умов для роботи народних депутатів України.
Прошу голосувати.
"За" - 133.
Рішення прийнято.
Народний депутат Сергій Сопрун - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування програми з будівництва суденрефрижераторів та крейсера "Україна" на Миколаївському державному підприємстві "Суднобудівний завод імені 61 комунара".
"За" - 113.
Рішення прийнято.
Група народних депутатів (Кузнєцов та інші - всього п'ять народних депутатів) - до Прем'єр-міністра України стосовно проблеми передачі приміщень колишнього інституту підвищення кваліфікації працівників важкого та транспортного машинобудування в місті Краматорську в підпорядкування Донбаській державній машинобудівній академії.
"За" - 132.
Рішення прийнято.
Народний депутат Володимир Яценко - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із блокуванням урядом організації харчування дітей у дошкільних закладах на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, та щодо компенсації втрат залізничникам від перевезень пільгових категорій населення.
"За" - 128.
Рішення прийнято.
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую, що представляти депутатські фракції уповноважено також народних депутатів України: Партії зелених Сергія Олександровича Москвіна, партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес" Володимира Пилиповича Філенка.
З процедури? Записуйтеся з процедури. Висвітіть. Валентина Семенюк. За нею - депутат Донченко.
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Іване Степановичу, перш за все я хотіла б висловити перед початком нашої роботи таке зауваження. Прийнято рішення про пряму трансляцію засідань Верховної Ради. Чому воно не виконується? Ви відповідаєте персонально за виконання цієї постанови. Це особисто питання до вас.
І друге. Я хотіла б особливо звернутися до представників засобів масової інформації, які сьогодні присутні в залі. Будь ласка, не спотворюйте те, що тут, у сесійному залі, вчора фактично відбувалося. Мається на увазі, не спотворюйте дійсність, тому що показ учорашніх подій говорить про те, що ви, як були, так і є: служите відповідним кланам. Краще не робіть відповідних коментарів, а чесно показуйте всю об'єктивну інформацію, тому що ваші коментарі інколи зводяться до того, що провокації, які почалися в Україні стосовно представників наметового містечка "Україна без Кучми", негативно впливають на стан узагалі в Україні. Тому давайте, будь ласка, об'єктивно висвітлювати інформацію.
ГОЛОВА. Юрій Донченко. За ним - депутат Коліушко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
113, Луганська область). Прошу передать слово генерал-лейтенанту Советской Армии Строгову Анатолию Никандровичу.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Строгова.
СТРОГОВ А.Н., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Сегодня у нас праздничный дуплет - замечательный государственный праздник День защитника Отечества совпал с 83-й годовщиной Советской Армии и Военно-Морского Флота. Большинство из сидящих в этом зале превратилось из сопливых юнцов в зрелых мужчин именно в рядах Советской Армии, армии, которая покрыла себя неувядаемой славой на полях кровавых сражений, армии, которая не только переломала хребет немецко-фашистской гадине, но и спасла весь мир от коричневой чумы, армии, которая воспитала не одно поколение настоящих мужчин, вырастила большую плеяду легендарных полководцев. Уверен, что вы найдете сегодня место и время, чтобы за традиционной чаркой вспомнить свою военную молодость, друзей и командиров.
От имени и по поручению фракции Коммунистической партии Украины сердечно поздравляю с 83-й годовщиной Советской Армии и Военно-Морского Флота ветеранов Великой Отечественной войны, с боями прошедших от Сталинграда до Берлина, ветеранов Вооруженных Сил, отдавших службе в армии свои лучшие годы жизни и незаслуженно обиженных собственным правительством и парламентом;
воинов-афганцев, в кровавых боях доказавших, что нынешняя молодежь верна боевым традициям своих отцов;
воинов соединений и частей Вооруженных Сил Украины, которым указом Президента возвращены гвардейские звания и почетные наименования, присвоенные приказами Верховного Главнокомандующего в годы Великой Отечественной войны;
матерей и вдов, потерявших своих детей и мужей на полях сражений. Вам трудно, вам тяжело, но они погибли не в бандитских разборках, а в бою;
офицерских жен, которые делят со своими мужьями все трудности и невзгоды гарнизонной жизни, которые сегодня со скрываемым трепетом провожают в полеты, в море своих мужей. Это ваш праздник! Низкий поклон вашему мужеству.
Уверен, что недалек тот день, когда благодарные потомки вспомнят о вас и в самом красивом месте Софиевского парка в Умани поставят замечательный памятник офицерским женам.
Спасибо за внимание (Оплески).
ГОЛОВА. Ігор Коліушко. За ним - депутат Манчуленко.
КОЛІУШКО І.Б., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я уповноважений зачитати заяву фракції партії "Реформи і порядок"- "Реформи-Конгрес".
22 лютого 2001 року мало бути останнім днем перебування Михайла Потебенька на посаді Генерального прокурора України. Ця відставка могла засвідчити початок очищення української влади та суспільства від бруду та брехні. Цього вимагав і просто здоровий глузд. Про це просила мати Георгія Гонгадзе в цей день з трибуни Верховної Ради України. Цього вимагали і за це проголосували народні депутати фракції партії "Реформи і порядок"-"Реформи-Конгрес". Однак наших голосів і голосів принципових депутатів з інших фракцій не вистачило для винесення вотуму недовіри Генеральному прокурору. Проти відставки Потебенька проголосували депутати з фракції олігархів та комуністи. Уся відповідальність за правове свавілля в Україні лягає тепер на нову комуно-олігархічну більшість, яка сформувалася у Верховній Раді України...
ГОЛОВА. Так, вимкніть мікрофон, сьогодні не день заяв. Це свято було, а це сьогодні що, процедура?
Георгій Манчуленко, останнє запитання.
МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Чернівецька область, фракція Українського народного руху. Прошу передати слово депутату Біласу.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Біласа.
БІЛАС І.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 120, Львівська область). Дякую, Георгію Манолійовичу. Дякую, Іване Степановичу. Шановний Іване Степановичу, спочатку декілька слів. День захисника Вітчизни - це наше, шановні колеги, загальнонаціональне свято. І я б не радив його узурпувати з якихось ідеологічних мотивів. Це перше.
А головне, Іване Степановичу, до вас звернення - і не прохання, а вимога. Сесійний зал парламенту в будь-якій державі - це місце священне як законотворчого органу. І ті умови, які тут створюються, повинні відповідати належним умовам законотворення. Ми вимагаємо від вас, я особисто, бо скажуть, що я кимось прикриваюся, навести порядок у сесійному залі, не перетворювати його на мітинговий зал. Дайте, будь ласка, розпорядження, це законні вимоги, зняти ці партійні плакати.
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.
Шановні народні депутати, вдумайтеся: учора й позавчора ми говорили, що керівництво Верховної Ради - 449 народних депутатів. Там, де керувати, всі ми керуємо і статус однаковий, а де знімати плакати - що, це обов'язок Голови? От ви покажіть приклад, підіть зніміть, ми ж однакове керівництво.
-----------
Оголошується до розгляду звіт про діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Доповідає голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Холод Борис Іванович. Будь ласка.
ХОЛОД Б.І., голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Шановні Іване Степановичу, Вікторе Володимировичу, Степане Богдановичу! Шановні народні депутати!
Відповідно до статті 31 Закону України про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення подаємо Верховній Раді України щорічний звіт Національної ради за 2000 рік.
Текст звіту роздано народним депутатам. Мета ж моєї доповіді
- докладніше розкрити окремі положення цього документа, акцентувати на ряді проблем розвитку телерадіоінформаційного простору нашої країни.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є постійно діючим конституційним позавідомчим державним органом, підзвітним Верховній Раді України та Президентові України.
Вона створюється і діє на підставі Конституції України, зокрема пункту 20 статті 85, пункту 13 статті 106, законів України про телебачення і радіомовлення, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів.
До основних завдань Національної ради належить забезпечення свободи слова і масової інформації, прав та законних інтересів телеглядачів і радіослухачів, виробників і розповсюджувачів теле- і радіопрограм, участь у розробці і здійсненні державної політики ліцензування телерадіоорганізацій, раціональне використання радіочастотного ресурсу, контроль за додержанням телерадіоорганізаціями законодавства України в сфері телебачення і радіомовлення тощо.
Нинішній склад Національної ради вперше сформовано згідно з вимогами прийнятого 23 вересня 1997 року закону про цей орган, а саме на паритетних засадах - Верховною Радою України і Президентом України.
На своєму засіданні 18 травня 2000 року Верховна Рада шляхом рейтингового голосування з семи запропонованих кандидатур найбільшою кількістю голосів призначила членами Національної ради Княжицького Миколу Леонідовича, Лешика Віктора Костянтиновича, Покальчука Юрія Володимировича та Потураєва Микиту Руслановича.
9 червня того ж року Президент України видав указ про призначення членами Національної ради Баграєва Миколу Георгійовича, Грановського Володимира Миколаєвича, Плаксюка Юрія Олександровича та Холода.
За спільним поданням Президента України та Голови Верховної Ради України шляхом таємного голосування членів Національної ради 14 червня 2000 року її головою обрано Холода, першим заступником голови - Потураєва, заступником - Лешика, виконавчим секретарем - Плаксюка. Така злагодженість і оперативність у формуванні складу Національної ради і обранні її керівництва - приклад виваженості в діях двох гілок влади (законодавчої і президентської), прояв нових реалій у співпраці між парламентом і главою держави.
І, користуючись нагодою, хочу від імені членів Національної ради і себе особисто подякувати всьому депутатському корпусу за розуміння проблем Національної ради і активне сприяння їх розв'язанню.
Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Хоча нинішній склад Національної ради працює практично вісім місяців, але згідно з законом ми маємо подавати щорічний звіт, тож є потреба хоча б коротко зупинитися на наслідках того кризового стану з нашим конституційним державним органом, яким було позначено півторарічний проміжок 1999 - перша половина 2000 років, спричинений несформуванням з відомих причин повного її складу.
Недієздатність Національної ради в цей період фактично унеможливлювала прийняття нею будь-яких рішень і, зокрема, виконання контрольно-розпорядчих функцій щодо телерадіоорганізацій. Відсутність керівництва Національної ради призвела до фактичного розвалу її апарату.
На середину 2000 року зі 119 штатних одиниць майже 40 відсотків виявилося вакантними, в тому числі не було представників Національної ради у дев'яти регіонах. Не вирішувалися і внутрішні питання: розміщення в придатному для нормальних умов праці приміщенні, матеріально-фінансове забезпечення апарату відповідно до чинного законодавства.
Про який повсякденний моніторинг майже 800 діючих телерадіокомпаній може йти сьогодні мова, якщо спеціалісти Національної ради не мають у своєму приміщенні радіоприймачів, телевізорів або відеомагнітофонів, комп'ютерна техніка дише на ладан, доступ до Інтернету сьогодні відсутній. Із року в рік урядом не виділяються асигнування, потрібні для технічного оснащення, що негативно впливає на виконання передбачених законодавством завдань.
Півторарічна кризова ситуація з Національною радою призвела до того, що вона фактично була відсторонена від участі в законотворчому процесі. І в результаті це призвело до розбалансування деяких важливих норм і виникнення суперечностей між новоприйнятими і діючими законами.
Тож користаючись нагодою, аби виступити сьогодні з парламентської трибуни, хотів би в керівництва Верховної Ради та у вас, шановні народні депутати, попросити підтримки і сприяння у вирішенні ряду проблем, які безпосередньо належать до компетенції вищого законодавчого органу держави. Ідеться про коригування ряду законодавчих норм, пов'язаних з функціонуванням сфери телебачення і радіомовлення нашої країни, з діяльністю Національної ради. Зокрема, майже півроку тому нами було подано пропозиції щодо змін і доповнень до законів України про телебачення і радіомовлення, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, але вони ще не вийшли за рамки профільного комітету.
Залишається законодавчо неврегульованою суперечність між зміненою в травні 2000 року Верховною Радою нормою статті 18 Закону про телебачення і радіомовлення і вимогою статей 15 та 24 Закону про радіочастотний ресурс України. Згідно з останнім законом Національна рада зобов'язана сплачувати Укрчастотнагляду за розрахунок нових частотних присвоєнь і, що особливо дивно, здійснювати щомісячні платежі за використання радіочастотного ресурсу телерадіоорганізаціями. У держбюджеті на цей рік необхідних коштів Національній раді теж не передбачено.
Отже, коло замкнулося. Платити навіть за розрахунок нових частот, потрібних для розвитку телебачення і радіомовлення, сьогодні нічим, не кажучи вже про організацію контролю за телерадіоорганізаціями згідно із чинним законодавством. А про вивчення сучасного стану і тенденцій українського національного телебачення не може бути й мови.
На жаль, і реалізація деяких діючих законодавчих норм наштовхується на шалений опір ряду міністерств і відомств, зокрема, це стосується практичного введення в дію положення статті 15 Закону про Національну раду щодо прирівнювання працівників апарату Національної ради до відповідних посад працівників Кабінету Міністрів.
У вересні 1997 року Верховна Рада та Президент доручили Кабінету Міністрів у тримісячний термін привести чинне законодавство у відповідність до цього закону.
Уже минуло три з половиною роки, а відповідності ще й близько немає. А взяти хоча б зволікання щодо передислокації Національної ради у пристосовані для роботи приміщення по вулиці Десятинній, 14, яке триває вже понад три місяці. І це незважаючи на рішення, прийняті й Президентом, і Кабінетом Міністрів, і київським міським головою. Залишається єдиний шлях - звертатися до судових органів.
Проте, не очікуючи вирішення всіх цих питань, новий склад Національної ради енергійно взявся за найголовніше своє завдання: аналіз стану телерадіоінформаційного простору України, вироблення шляхів його вдосконалення, підготовки нового етапу ліцензування телерадіоорганізацій.
За останній час була здійснена певна робота по врегулюванню, як законодавчому, так і організаційному, діяльності електронних мас-медіа. Сьогодні майже півтора десятка законів регулюють відносини в інформаційній сфері, діє 791 телерадіоорганізація, яким надано 931 ліцензію на мовлення, з них 28 державних телерадіоорганізацій, у тому числі 2 національні - телевізійна і радіомовна, що становить 3 відсотки від загальної кількості; 250 комунальних, головним чином - міські і районні, радіоредакції проводового мовлення - 30 відсотків та 513 комерційних телерадіоструктур, тобто 67 відсотків. Загальний щоденний обсяг їх мовлення становить сьогодні 8 тисяч 366 годин.
Отже, кількісні дані, можна сказати, вражаючі. Але, за великим рахунком, коли порівнювати телерадіоінформаційну сферу України зі станом телебачення і радіомовлення в розвинутих демократичних країнах, то можна дійти висновку, що протягом останнього десятиліття український телерадіоінформаційний простір розбудовувався хаотично, практично при повній відсутності наукового підходу до цієї галузі. Це тим більше неприпустимо, що інформаційна сфера загалом, а телебачення і радіомовлення у першу чергу мають пряме відношення до кожної людини. І загальновідомо, що XXI століття буде віком інформаційних технологій у найширшому розумінні цього слова. Ми ж у нього вступили без виробленої на наукових засадах державної інформаційної політики, що зумовлено слабкістю технологічних, кадрових, програмних підходів до вирішення цього завдання. І як результат - українські електронні засоби масової інформації виявилися нездатними грамотно висвітлювати події як у своїй державі, так і у світі, задовольняти інформаційні потреби і інтереси громадян, забезпечувати свободу слова, протистояти проявам зовнішньої інформаційної експансії.
Національна рада, жодною мірою не знімаючи з себе відповідальності за такий стан справ у телерадіоінформаційному просторі, все-таки не може сьогодні ще раз не звернутися до найвищої законодавчої інституції нашої держави Верховної Ради з нагальною потребою, як це й передбачено Конституцією і законом, щодо вироблення основ державної інформаційної політики.
Прийняття такого всеохоплюючого документа стало б підгрунтям для створення концепції розвитку телерадіоінформаційного простору нашої країни, за координацію, розробку і запровадження якої безпосередньо відповідає Національна рада. Для цього ми повинні створити потужний науково-дослідний центр, де б вітчизняні та зарубіжні фахівці у сфері електронних масмедіа змогли б всебічно вивчати, аналізувати і прогнозувати розвиток телебачення і радіомовлення України в контексті світових засобів масової інформації.
На наш погляд, за останнє п'ятиріччя телебачення і радіо України пройшли перший етап свого розвитку. Ми називаємо його кількісноекстенсивний, який значною мірою виявився майже тупиковим. У технологічному відношенні діюча в Україні наземна аналогова система поширення програм не дає можливості суттєво збільшити кількість каналів, перш за все для загальнонаціональних та регіональних...
ГОЛОВА. Борисе Івановичу, народні депутати мені нагадують про регламент. Прохання профільного комітету було надати 15 хвилин. Тому як? Давайте вже надамо три хвилини, нехай завершить. Будь ласка.
ХОЛОД Б.І. Протягом 2000-2004 років відбувається другий етап реформування телерадіомовного простору нашої держави і перехід до нового якісного етапу.
Що він має передбачити? З одного боку, збільшення кількості найбільш перспективних і творчих технологічно-потужних каналів. З другого боку, зменшення кількості місцевих телерадіокомпаній. І треба підкреслити, що в процесі підготовки до нового етапу ліцензування Національна рада провадила роботу в таких напрямах.
По-перше, це напрацювання необхідних нормативних актів.
По-друге, це різнобічна робота з телерадіоорганізаціями.
І по-третє, це перевірка діяльності телерадіокомпаній і заслуховування їх звітів на засіданні Національної ради.
Принциповий підхід Національної ради до процесу ліцензування
- це максимальна його відкритість, гласність і прозорість. Я вже доповідав про це на засіданні профільного комітету позавчора, коли обговорювався цей звіт. Ми докладно звітували на нинішній день. Ми виробили такі заходи, які будуть Національною радою запроваджені. Це, поперше, зробити так, щоб ліцензування телерадіокомпаній сьогодні в країні було, як я вже сказав, об'єктивним, відкритим і прозорим. Крім того що ми напрацювали більше десяти нормативних документів, положень, норм тощо, ми сьогодні розраховуємо на те, що маємо змогу поліпшити в цілому телерадіоінформаційну ситуацію в нашій країні через вимоги, які стосуються сьогодні законодавчого нашого органу.
Виходячи із завдань, покладених на наш конституційний державний орган законодавством, маю запевнити Верховну Раду, що в цілому члени Національної ради діють стратегічно правильно. Щодо, так би мовити, повсякденної тактики, то, безперечно, кожен із нас має своє бачення ситуації. Але, повторюю, всі ми налаштовані на плідну працю заради розбудови телерадіоінформаційного простору України, утвердження конституційних принципів свободи слова та інформації.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть. Депутат Тіщенко. За ним - депутат Кулик. Записалося 36 депутатів.
ТІЩЕНКО О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 174, Харківська область). Город Харьков. Уважаемый докладчик, скажите, а каким образом ваше ведомство контролирует выполнение Закона о телевидении и радиовещании? В отношении скольких компаний применены санкции, предоставленные вам законом, в частности такие, как лишение лицензии, приостановка на два месяца вещания или какие-либо другие? Каким образом вы влияете на эту ситуацию?
ХОЛОД Б.І. Ну, за цей час, що працює Національна рада, з червня минулого року, заслухано на засіданні Національної ради більше 70 телерадіокомпаній. Із них 14 зроблено попередження.
Щодо застосування більш суворих санкцій
- позбавлення ліцензій і передача до суду, - то такого ще не було в Національної ради, і якщо будуть матеріали більш вагомі, то Національна рада спроможна і до цього заходу вдаватися в подальшій роботі.
ГОЛОВА. Олександр Кулик. За ним - депутат Діяк.
КУЛИК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 145, Полтавська область). Український народний рух. Борисе Івановичу, ми позавчора на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації досить докладно обговорили ваш звіт і зробили багато критичних зауважень, і хотіли б сьогодні, звісно, почути у вашій доповіді саме акценти на тих зауваженнях, які прозвучали. А, зокрема, я, наприклад, не почув, а тому мушу повторитися і запитати Національну раду: які повноваження, які основи державної інформаційної політики вам потрібні додатково, щоб винести вердикт на абсолютно очевидне зомбування населення через підвладні засоби масової інформації, зокрема через УТ-1? Які закони і постанови ще потрібні Національній раді, аби висловити свою думку і сприяти виконанню постанови Верховної Ради стосовно прямої трансляції засідань Верховної Ради? І ще одне запитання: чи подасть Національна рада конкретний план заходів з конкретними датами виконання, щоб ми могли проконтролювати вашу подальшу діяльність?
Дякую.
ХОЛОД Б.І. Я дякую вам за запитання, просто обмаль часу.
Я вже говорив, що позавчора відбулося засідання нашого профільного Комітету з питань свободи слова щодо попереднього обговорення щорічного звіту. Зокрема, йшлося на засіданні комітету в зауваженнях і виступах депутатів про забезпечення виконання постанови Верховної Ради України щодо висвітлення її роботи, про дотримання інтересів місцевих телерадіокомпаній у ході ліцензування, про посилення захисту прав телеглядачів і радіослухачів на свободу слова та інформацію, зокрема, щодо ретрансляції російських теле- і радіопрограм, про інформаційну безпеку України, про шляхи роздержавлення вітчизняних електронних мас-медіа та створення суспільного телерадіомовлення; про мовну політику йшлося на засіданні комітету. Безперечно, буде враховане і сказане сьогодні в сесійній залі.
Я думаю, що ви правильно задаєте запитання. Ми уважно опрацюємо стенограму цього засідання і зауваження, висловлені на засіданні комітету, і все конструктивне, викристалізоване колективною думкою законодавчого органу буде покладено нами в основу розроблених Національною радою заходів з конкретним зазначенням відповідальних за їх виконання і термінів реалізації.
ГОЛОВА. Іван Діяк. За ним - депутат Кириченко.
ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Борисе Івановичу, скажіть, будь ласка, що потрібно Національній раді, щоб зникли з телеекранів насильство, вбивства, розпуста, антидержавні виступи, реклама іноземного способу життя, пісень, танців тощо? Де беруть так звані порнофільми і фільми жахів?
Я часто буваю за кордоном, але ніде я не бачив такого жаху, як у нас, на телеекрані. Невже за цим не стежить наша Національна рада? Хіба закуповують наші телекомпанії ці фільми, які заборонені, які не мають ходу за кордоном? Що може зробити і що робить в цьому плані наша Національна рада? Кого ми взагалі виховуємо серед нашої молоді і нашого народу? Невже цього не бачить Національна рада?
ХОЛОД Б.І. Я вам дуже дякую за це питання, тому що з червня місяця і по сьогоднішній день це було і буде під постійною увагою Національної ради, усіх восьми членів Національної ради. Це перше і основне питання.
Дивіться, яка думка Національної ради. За 10 років незалежності України телерадіоінформаційний простір розвивався здебільшого хаотично, про що я говорив у доповіді. Особливо цей негатив проявився в перші роки незалежності, у 1990-1992 роках, пам'ятаєте, коли з'явилися так звані незалежні телерадіокомпанії, діяльність яких не регулювалася жодними законодавчими нормами. Саме в цей час почалося масове завезення зарубіжного відеомотлоху, заповнення ним не лише відеозалів, а й неконтрольованого телерадіопростору.
Тобто з 1990 по 1995 роки йшов механічний процес реєстрації телерадіокомпаній, компаній, які виникали спонтанно.
Із 1995 року після прийняття Закону про телебачення та радіомовлення та започаткування інституту ліцензування в нашій країні почався більш урегульований облік телерадіокомпаній, видача ліцензій згідно з їхньою концепцією, а також внесення їх до державного реєстру. Але це був спрощений процес, під зобов'язання. У результаті маємо за 10 років те, про що ви говорите.
Тепер ми почали контролювати цей процес, особливо за шість останніх місяців. Ви говорите: "Жах!", і ми говоримо: "Жах!" Треба просто викоренити його з телеканалів, з ефіру. Закуповується примітивний матеріал, бо свого, національного, матеріалу немає.
Ми прийняли рішення, щоб цього не було в країні.
ГОЛОВА. Депутат Кириченко. За ним - депутат Єльяшкевич.
КИРИЧЕНКО М.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 151, Полтавська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Борисе Івановичу! Я хотів би теж акцентувати вашу увагу на останньому запитанні мого колеги, воно є кричущим, і ті проблеми, які порушено, порушуються перед нами виборцями, усіма громадянами України.
Плюс до цього питання, на яке ви вже почали давати відповідь, хочу додати питання стосовно того, що в певних регіонах України місяцями відключаються основні канали телеі радіомовлення, зокрема в моєму виборчому окрузі в Полтавській області, на Сумщині і в цілому ряді інших регіонів України. Мабуть, Національна рада теж знає про ці кричущі факти.
У мене запитання: чи може Національна рада реагувати на такі факти порушення конституційного права громадян на отримання інформації в державі? І якщо вам не вистачає законодавчої бази, то які зміни ви пропонуєте провести в нашому законодавстві для того, щоб навести порядок у цій сфері?
Дякую.
ХОЛОД Б.І. Коли я в очі не дивлюсь, я не можу говорити. Я дякую.
У законодавстві виписані такі норми щодо контролю з боку Національної ради за свободою, правом, усе це є. І ми реагуємо на подібні випадки. Але спеціальної норми в законі про Національну раду немає, яка передбачала б застосування Національною радою штрафних санкцій до винних за такі відключення. Це вже не справа Національної ради. Ми подаємо до державних установ, до комітетів пропозиції, контролюємо це, але вирішити остаточно ми не можемо.
Але ми теж, як і ви, реагуємо на роботу обласних та державних телерадіокомпаній. Усе, на що ми спроможні, ми робимо.
ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Останнє запитання.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Херсон. Уважаемый Борис Иванович! Отдаете ли вы себе отчет в том, что если... Я здесь, смотрите в мои глаза прямо, потому что вопрос касается непосредственно вас. Отдаете ли вы вместе со своими коллегами себе отчет в том, что если вы не в состоянии реализовать решение законодательного органа страны об обеспечении трансляции сессии Верховной Рады Украины, то тем самым вы, фактически, являетесь виновниками проблемы, которая касается национальной безопасности страны? В какой еще стране орган государственной власти не может выйти в эфир и заблокирована трансляция работы парламента? На секунду представьте себе, что заблокировали выход в эфир Президента страны. Что бы вы тогда делали? Я хочу, чтобы вы четко осознавали свою персональную ответственность. Если вы не можете решить эти проблемы, подайте в отставку.
Спасибо.
ХОЛОД Б.І. Я говорив про це в доповіді, і позавчора на засіданні нашого профільного комітету ми обговорювали це питання.
Щодо повноважень Національної ради згідно з чинним законодавством, то ми в змозі проконтролювати, як і записано в Постанові Верховної Ради про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України третього скликання. Нам доручено проконтролювати. Ми заслухали два тижні тому, в четвер, Національну телекомпанію, Національну радіокомпанію з цього конкретного питання, дали доручення. Зараз вони на контролі, і Національна рада в змозі проконтролювати цей процес.
А щодо висвітлення, то за це відповідальні керівники наших національних теле- і радіокомпаній.
Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу. Сідайте, будь ласка.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань свободи слова та інформації Зінченку Олександру Олексійовичу.
ЗІНЧЕНКО О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! На наш розгляд подано звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2000 рік. Нагадаю, що відповідно до вимог статті 5 Закону про телебачення і радіомовлення подання Верховній Раді України і Президенту України щорічного звіту про свою діяльність входить до обов'язків Національної ради. Відзначимо, що нинішній склад Нацради виявив законослухняність, і тепер ми можемо дати об'єктивну оцінку його діяльності за минулий рік, на відміну від інших складів Національної ради.
По суті документа. Профільний комітет ретельно вивчив звіт і опрацював його на спільному з Національною радою засіданні. Дискусія тривала більше 3 годин і мала діловий, конструктивний характер. Було обговорено найболючіші питання, впевнений, що вони ще не раз прозвучать у ході сьогоднішнього обговорення.
Перше. Процедура ліцензування і нові нормативні документи Нацради, а саме: положення про порядок ліцензування каналів мовлення, положення про умови конкурсу на отримання ліцензій, положення про максимальні граничні тарифи на розширення програм радіомовлення, телебачення, проект положення про порядок ретрансляції телеканалів мережі кабельного, ефірнокабельного телебачення. Є чимало претензій щодо відповідності цих документів законодавству. Крім того, перші два з них згідно зі статтею 5 Закону про телебачення і радіомовлення мають погоджуватись з профільним комітетом, чого не було зроблено.
Друге. Формування ліцензійної політики, нові пріоритети Нацради. Курс на якісні зміни у національному телерадіоінформаційному просторі, вимога щодо мінімального обсягу мовлення - 14 годин і наближення до принципу: один канал - один мовник.
У цьому контексті виникли гострі питання: виживання малих та середніх ТРК, особливо місцевих, регіональних; недопущення монополізації інформаційного простору; забезпечення права громадян на вільне отримання та вільний вибір джерел інформації.
Третє. Питання прикордонного та транскордонного мовлення, радіочастотного планування, ретрансляції іноземних мовників і міжнародного співробітництва в інформаційній галузі. Необхідність входження в європейський інформаційний простір і відповідної адаптації національної нормативної бази не викликає сумніву. В цьому ми знайшли порозуміння з членами Національної ради, конкретні ж проблеми повинні вирішуватись виключно в рамках діючих законів, міжнародних договорів.
Нарешті болюче питання висвітлення роботи Верховної Ради України на державних телерадіоканалах. Комітет впевнений, що Національна рада має достатньо важелів впливу на забезпечення вимог закону і тих документів, які було прийнято в цій сесійній залі, зокрема постанови Верховної Ради. Ми готові розглянути і усунути будь-які неузгодження щодо нормативного і процедурного забезпечення. Але комітет вважає, що постанова в цьому плані відпрацьована дуже ретельно і серйозних зауважень до неї немає.
Загальний висновок нашої трьохгодинної дискусії та опрацювання тексту звіту такий. Новий склад Національної ради розпочав роботу в надзвичайно важких умовах. Певний наробок за майже рік його діяльності є, але однозначно позитивно оцінити діяльність цього органу ми не можемо, надто багато неузгодженостей, недоробок і помилок. Водночас, і це чи не найголовніше, новий склад Національної ради продемонстрував свою дієздатність і потенційну спрямованість на покращання ситуації в інформаційному просторі, про що свідчить і нарада з керівниками телерадіоорганізацій, яка відбулася 21 жовтня 2000 року, на якій абсолютно чітко було попереджено всіх телерадіомовників про необхідність і суворість дотримання діючого законодавства.
Найважливішим екзаменом для Національної ради стане процес ліцензування. Підготовка до нього розпочалася. І тут, я вважаю, Верховна Рада має визначити пріоритети, надати Нацраді своє чітке бачення цих процесів і постійно відстежувати і контролювати в межах своїх повноважень дотримання вимог законів. Тобто ми повинні показати своє бачення і сформулювати відповідні завдання перед Національною радою.
Основна проблематика ліцензійної політики в широкому контексті включає.
Перше. Зміну предметів і механізмів регулятивної підтримки. Критерії щодо мови продукту національного виробника явно недостатні. Підтримуватися повинна інформаційна продукція українського змісту, яка економічно або змістовно пов'язана з Україною і технологічно відповідає сучасним світовим вимогам. Лише такий комплексний підхід допоможе розв'язати проблему якісного зламу на інформаційному ринку.
Друге. Оптимізацію структури суб'єктів телерадіо-інформаційного ринку і наявність протиріччя, коли економічно самодостатніми та інвестиційно привабливими є великі центральні ТРК, а місцеві телерадіовиробники перебувають у дуже складному становищі.
Третє. Оптимізацію частотного планування та необхідність міжнародної координації цих процесів.
Четверте. Питання мовної політики на українських теле- і радіоканалах.
П'яте. Розробку міжнародних угод в інформаційній сфері. Нормалізація стану інформаційного простору потребує і певних законодавчих рішень. Ідеться насамперед про Закон про рекламу, а також про вирішення питання щодо стабілізації фінансового стану концерну РРТ (узгодження відповідного законопроекту з Кабміном), яке надто затягнулося.
І, нарешті, останнє. Розв'язання правової колізії стосовно статусів національних теле- і радіокомпаній, приведення цих документів до вимог законодавства.
Окремим і теж важливим питанням є запровадження механізмів ротації членів Нацради. Це остання думка, на якій я хотів би зосередити вашу увагу, шановні народні депутати. Була дуже плідна дискусія, але ми дійшли висновку в комітеті, що конкретних зауважень щодо роботи присутніх тут чотирьох представників Національної ради по їх професійних секторах у нас на сьогодні немає. Тому можна погодитися з думкою народних депутатів, які у відповідних текстах постанов, внесених сьогодні в зал, пропонують розглянути питання ротації, зібравши пропозиції фракцій, депутатських груп, протягом сьомої-восьмої сесій і внести це питання в сесійний зал. Комітет це підтримав на своєму засіданні. Вважаємо, що звіт Національної ради буде сприяти значному підсиленню стратегічних напрямів в її роботі. Ми бажаємо, як кажуть, щоб усі наміри, про які було заявлено і в доповіді, і на нараді 21 жовтня 2000 року, було втілено на практиці.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Народний депутат Мазур. Наступний - депутат Старинець.
МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. У меня два вопроса.
Первый вопрос. Известно, что лицензия на вещание телеканалу "1+1" дана Нацрадой только на девять часов вещания. Они вещают 16 часов. Кто дал неформальное разрешение телеканалу "1+1" вещать на семь часов больше, чем дана лицензия? Это первый вопрос.
И второй вопрос. Кто дал разрешение негосударственной телерадиокомпании "Эра" вещать на первых государственных каналах радио и телевидения?
Спасибо.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую за запитання. Я думаю, що це запитання треба було адресувати голові Національної ради, напевно, а не мені. На сьогодні, наскільки мені відомо, документально оформлено мовлення компанії "1+1" в межах 16 годин. Якість цих документів - це вже справа Національної ради. Наскільки вони були укладені у відповідності із законодавством, відповідати, напевне, членам Національної ради.
Щодо компанії "Ера", то вона працює на основі договору в межах державної телекомпанії. Можливість укладання договорів є, але я думаю, що ваше запитання, шановна депутат Мазур, стосується не самого мовлення телерадіокомпанії, а характеру мовлення цієї компанії. Це програмна політика. От за відповідність програмної політики згідно з ліцензією і практичних дій компанії "Ера" має відповідати Національна рада. А якщо вас не задовольняє така політика, то ви можете надіслати депутатський запит, на який Національна рада має відповісти. Також у нас є механізм, про який ми сьогодні говоримо, - ротація, є відповідні дії, якими можна впливати на ці процеси.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Старинець. Наступний - депутат Попеску.
СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановний Олександре Олексійовичу! Я ще раз хочу задати запитання щодо трансляції. На вашу думку, Національна рада може вплинути на керівництво телерадіокомпанії, на пана Долганова, щоб була забезпечена трансляція? Тому що після вчорашнього голосування у Верховній Раді України треба пояснювати виборцям, що у нас залишилося тільки чотири комуністи у складі фракції Компартії, і треба роз'яснювати нашу позицію.
ЗІНЧЕНКО О.О. Я дякую за запитання. Друга частина вашого запитання, напевно, це питання нашої з вами дискусії.
Щодо висвітлення. Я ще раз наголошую на висновку і комітету, і висновку, який прозвучав у доповіді голови Національної ради. Я абсолютно переконаний, що на сьогодні є всі законодавчі підстави, як кажуть, дотиснути це питання, щоб була повністю виконана постанова Верховної Ради, усіх 7 її підпунктів, які ми з вами проголосували. Зволікань з виконанням цієї постанови на сьогодні ні законодавчих, ні практичних не може бути. Ми наполягаємо, щоб Національна рада використала всі механізми, які в неї є, для вирішення цього питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Попеску. Наступний - депутат Кулик.
ПОПЕСКУ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
204, Чернівецька область). Дякую. Група "Солідарність". Вельмишановний Олександре Олексійовичу! Під час останньої зустрічі нашої фракції з Президентом було підтверджено, що найвпливовіші недержавні телеканали України так чи інакше контролюються закордонними представниками бізнесу. Чи розглядали Національна рада та ваш комітет цю ситуацію з точки зору забезпечення інформаційної безпеки України?
Дякую.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую. Розглядали. Це є найбільш гостре питання. З економічної точки зору питання дискусійне: чи здатна Україна проінвестувати достатню кількість каналів, щоб вони розвивалися? Це питання більше до бізнесових кіл. А з політичної точки зору питання полягає в тому, що держава має суворо дотримуватися норм законодавства і контролювати їх виконання. На сьогодні законодавством обмежена інвестиційна участь іноземних компаній у заснуванні телерадіокомпаній 30 відсотками. На жаль, майже суцільно, я не готовий сьогодні назвати число, але сотні телевізійних компаній утворені із залученням більше, ніж 30 відсотків іноземного капіталу. Механізми ці вам відомі. Це те, я думаю, чим повинна займатися Національна рада. А питання дане чи не найдискусійніше, тому якнайшвидше потрібно вирішувати його відповідно до законодавства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кулик.
КУЛИК О.В. Дякую, Вікторе Володимировичу. Український народний рух. Полтава. Шановний Олександре Олексійовичу! У Верховній Раді є два рідних дитяти - газета "Голос України" і Національна рада. Якщо за "Голос України" нам сьогодні не соромно, бо це плюралістична газета, то питання ротації Нацради на засіданні комітету виникло не випадково. Маса претензій. Нам не хотілося б так думати, але складається враження, що Нацрада перетворилася на звичайних статистів: це державні службовці вищого рангу, які одержують високі зарплати, але своїх повноважень не виконують.
У звіті Холода було записано таке. Перше: "До основних завдань Національної ради належить забезпечення свободи слова і масової інформації". Чи можете ви назвати хоч один конкретний крок Національної ради за звітний рік, спрямований на забезпечення свободи слова в конкретному регіоні або в масштабах України, наприклад, на державних засобах масової інформації?
Дякую.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Олександре Васильовичу, за запитання. Ви, власне кажучи, перенесли частину дискусії, яка точилася в комітеті, у сесійний зал. І ви переконалися, що ця частина дискусії була найбільш гострою.
Я ще раз звертаюся до членів Національної ради від імені профільного комітету: ми вважаємо, що вільний доступ до інформації, вільний доступ до джерел інформації - це найголовніше питання, яке має бути забезпечене Національною радою.
На жаль, на сьогодні можна тільки констатувати, що Національна рада, яка взялась за виконання цього питання, не мала достатньо практичних важелів для виконання його повною мірою. Я маю на увазі необлаштованість приміщення, недостатнє технічне забезпечення, а також законодавче забезпечення, за яке відповідаємо ми з вами. Ви подивіться, ми відхилили в сесійній залі сім документів, які мають впливати на цей процес. Це і щодо обмеження матеріальних зисків і так далі. Я назвав тільки один документ, а таких документів дуже багато. Тобто, коли у нас виникають зауваження до Національної ради, то інколи маємо спитати за це самі з себе.
Щодо ротації, то я підтримую думку, висловлену на засіданні комітету, і, власне кажучи, ще раз на цьому наполягаю. Верховна Рада має абсолютно чіткий механізм здійснення ротації. У будь-який момент це питання може бути порушене у сесійній залі, набрано 226 голосів, і це означатиме ротацію будь-кого з членів Національної ради, обраних нами.
Але потрібно або висувати практичні зауваження присутнім, або відкликати всіх чотирьох і розробляти нові засади політики Верховної Ради в інформаційному просторі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу. Сідайте, будь ласка.
Увімкніть мікрофон народного депутата Цибенка для репліки.
ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Спасибі, Вікторе Володимировичу. Зараз, задаючи запитання, депутат Старинець спробував полічити кількість комуністів у Верховній Раді України. Я хотів би, як заступник керівника фракції і секретар Центрального комітету Комуністичної партії України, сказати таке: не справа зрадника і власівця, виключеного з рядів Комуністичної партії України, давати оцінки. Я хотів би йому порадити спочатку покласти мандат депутата Верховної Ради, отриманий за списками Комуністичної партії України, а потім поговоримо.
Я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Старинця.
Шановні колеги! Ми ж обговорюємо питання, а не обмінюємося думками мудрими.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні колеги! Я хочу нагадати Петру Степановичу, що вчора Український комсомол і учасники акції "Україна без Кучми" пікетували приміщення будинку ЦК КПУ і перейменували вулицю Борисоглібську на "тупик зрадників", тому що ваша позиція виглядає жалюгідною! І вчора вся Україна...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.
Шановні колеги! Переходимо до обговорення питання, яке зараз слухається. Записалися на виступ 11 народних депутатів, але часу залишилось для обговорення цього питання мало.
Слово для виступу надається народному депутату Бокому. Наступна - депутат Семенюк.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Звіт Національної ради залишає досить складне враження. Я відразу скажу яке. Ми з вами разом з Президентом створили по суті новий каральний орган для журналістської громади. І суджу я про це не тільки із звіту, а з того, що підкидає життя, а воно, життя, підказує, що Національна рада часто керується не законом, а політичною доцільністю за чиїмось суб'єктивним розумінням.
Ось вам конкретний приклад з Нікопольською телекомпанією "Канал 5", це в плані нової ліцензійної політики. Ще торік 20 жовтня у неї закінчилась ліцензія. Телекомпанія у встановленому порядку подала документи до Національної ради для одержання нової ліцензії. Ніяких зауважень до минулої п'ятниці не було. А потім хтось приніс донос чи щось подібне, Бог його знає, і вже у вівторок 20 лютого експертна комісія без запрошення працівників компанії не рекомендує реєструвати "Канал 5" і постановляє провести додаткову перевірку. Звичайно, це суперечить закону, але не суперечить звичаям бюрократії і звичаям режиму.
Закон порушено зумисно. Керівник телекомпанії, народний депутат попереднього скликання Костянтин Лященко, звертається до пана Холода з вимогою показати йому документи, на основі яких прийнято таке рішення. Пан Холод, всупереч Закону про статус народного депутата, відмовляється надати для ознайомлення документи і народному депутатові Олександру Жиру, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.
Подумайте, з якого приводу Національна рада стає клієнтом судових розглядів. Можна уявити собі, що чекає пана Холода і його раду, якщо їй треба буде видати 700 ліцензій. Хоч спеціальний суд для Національної ради створюй. Оце вам рівень кваліфікації серйозного відомства і його голови, це вам рівень відкритості для суспільства цього відомства.
Що стосується Нікопольської телекомпанії, то тут усе більш-менш зрозуміло. Нам відомо, що є домовленість, звичайно, негласна, і ми знаємо з ким, щоб "Канал 5" ліцензії позбавити в інтересах однієї з київських телекомпаній. Взагалі, здається, йде до того, щоб на місцеві канали замість незалежних телекомпаній посадити телекомпанії олігархів із центру, причому робитиметься це "по поняттях", а не за законом. Якщо це впорядкування, якщо це і називається зміною пріоритетів, то в ім'я чого і кого змінюються ці пріоритети, адже по тому ж "Каналу 5" жоден суд не визнає ніяких порушень закону.
У мене є особиста претензія до керівництва Національної ради. У грудні Нацрада одержала цікавий донос із Полтави, де у провину представникові ради поставлено головування на моїй пресконференції. Представлено відеозапис пресконференції, і тепер журналістці загрожує неатестація за те, що вона знається з противником режиму і не танцює під дудку чергового губернатора.
Це звичайнісіньке середньовічне дикунство, але воно можливе в нашій державі номер 6, де важать не закон, не мораль, а відданість якійсь одній особі.
Уявіть собі, куди ми дійдем, якщо доноси стануть у нас традицією і будуть виконуватись так, як і в сталінські часи. Загалом створюється враження, що Національна рада є ще одним механізмом придушення.
І тому я підтримую пропозицію групи депутатів про ротацію нашої частини складу Національної ради на наступній сесії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Семенюк. Наступний - депутат Тіщенко.
СЕМЕНЮК В.П. Фракція Соціалістичної партії (Лівий центр). Шановні колеги! Я хочу перш за все звернутися до представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з великим проханням, яке в мене давно вже накипіло на душі. І хотілося б, щоб ви його виконали.
Кандидат у Президенти на виборах 1994 року Леонід Кучма у своїй передвиборній програмі заявляв, що він буде боротися із корупцією і що, будучи Прем'єр-міністром, він передав до Генеральної прокуратури матеріали на одну тисячу двісті громадян України, які засвідчують про розкрадання майна в особливо великих розмірах.
Так у мене є до вас прохання: дайте час нашому Президенту, хай він назве тих одну тисячу двісті чоловік. А Генеральному прокурору ще більше дайте часу, щоб він розповів про всіх тих одну тисячу двісті чоловік.
Чому я так прошу? Тому, що, будучи депутатом Верховної Ради ще тринадцятого скликання, я бачила, як Леонід Кучма призначав Прем'єр-міністром Павла Лазаренка. Це якраз із тих однієї тисячі двісті чоловік. То якщо всіх тих одну тисячу двісті чоловік він буде призначати прем'єрміністрами, а потім під шумок преси і організованого шоу по телебаченню... То Україна одну тисячу двісті прем'єрів більше не витримає! Тому ви надайте час для того, щоб він висловився.
Крім того, прикро, що немає Івана Степановича, але я надіюсь, що він мене чує. У тому ж 1994 році, будучи кандидатом у Президенти, Кучма сказав, що 1200 справ, пов'язаних з організованою злочинністю, які він передав, йому не дали розкрити тодішній Голова Верховної Ради Плющ і тодішній Президент Кравчук. Сьогодні це вже конгломерат більшості. То, може, щоб цієї плями не було, дайте ще слово Івану Степановичу і Потебеньку. Хай вони розкажуть, де ж ті 1200 чоловік. Таке в мене до вас прохання. Тому що з телеекранів сьогодні виступають лише представники виконавчої гілки влади. Уже люди в селі просять: не показуйте більше Президента, а то він, як Кашпіровський, розказує, як усе добре, а ми все зубожіємо та зубожіємо. Не показуйте більше прем'єр-міністрів, бо ми ще гірше живемо.
Далі. Зробіть гарну справу. Відновіть пряму трансляцію Верховної Ради. Раніше люди хоча б чули нас, а діти в дитячому садку розказували: "Заєць, не стрибай по залу". А після касетної справи зараз у дитячому садку всі діти почали матюкатися так, як Президент. То ви, будь ласка, зробіть, щоб діти не матюкалися після таких президентських розмов.
І останнє, що я хотіла б попросити, особливо у представників засобів масової інформації. Дуже багато спотвореності в інформації щодо наметового містечка і проведення акції "Україна без Кучми". Я хочу сказати, що при будь-якій погоді, при будьякому тиску правоохоронних органів трибунал над Кучмою відбудеться 25 лютого, о 16 годині. І ніякі силові механізми на нас діяти не будуть. Заради цього прийшли люди. І ми все одно звільнимося від чорної чуми, від Кучми!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Тіщенко. Наступний - депутат Черненко.
ТІЩЕНКО О.В. Уважаемые народные депутаты! Доклад председателя Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания Холода Бориса Ивановича засвидетельствовал, что деформация информационного пространства в нашем государстве происходит не случайно. В государстве законы не действуют, не контролируются. И создается вообще такое впечатление, что центр руководства находится за пределами нашего государства.
Мы в докладе услышали о каких-то внутренних проблемах. И создается такое впечатление, что нужно сначала год, два или три налаживать внутренний механизм и только потом приступать к исполнению непосредственных обязанностей.
Я так понимаю, что заработную плату государственные люди получают за выполнение своих непосредственных функций. Если нужно что-то реформировать, нужно его доводить до ума по ходу.
Национальный совет не замечает, что соотношение вещания государственных телекомпаний в информационном пространстве составляет 1 к 20. В частности, в городе Харькове государственное телевидение и радио вещает в сутки 19 часов 20 минут, а коммерческие структуры - 366 часов. Разве это нормальное явление?
Нацсовет не замечает, что при лицензировании государственные компании дискриминируются, о чем несколько недель тому назад с этой трибуны говорил генеральный директор Харьковской областной телерадиокомпании Емец. Разве не знает Национальный совет, что еще десять лет тому назад передающие центры находились в государственных руках и не было никаких проблем? А сегодня они попадают в частные руки, и сразу же отключается электричество. То есть информационная сфера в нужный момент будет выключена.
Почему Национальный совет не замечает, что в регионах его представительства не в состоянии выполнять свои прямые обязанности. В показателях их финансирования на 2000 год не предусматривается даже средств для аренды помещений, закупки канцтоваров, расходов на транспорт. А заработная плата выплачивается фактически через раз. Как же в таком случае будут выполняться функции?
Именно поэтому в регионах не представители Нацсовета контролируют телекомпании, а криминальный мир, который стоит за этими телекомпаниями, контролирует представителей.
Я задавал председателю Национального совета вопрос: как они контролируют и какие санкции применяют? Оказалось, что этого явно недостаточно, потому что шестнадцать предупреждений - это ничего не значит. А нарушений у нас масса.
С экранов и динамиков несутся ложь, клевета, дезинформация. Идеологического плюрализма нет и в помине. Законы о печатных средствах массовой информации и о телевидении и радиовещании творческими работниками и руководителями не выполняются. Нарушаются права наших граждан на получение правдивой информации. Дошло до того, что уже регистрируются и получают лицензии такие криминальные каналы, как, например, Харьковский "Шансон". Включите его, и сразу станет понятно, для какого контингента он вещает.
Я считаю, что работа Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания ни в коем случае не может быть признана положительной. К сожалению, те два проекта решения, которые нам предоставили и комитет, и ряд народных депутатов, такую оценку не содержат. Поэтому я беру на себя обязательство до следующего пленарного четверга разработать соответствующий проект нашего решения, адекватно реагирующий на ситуацию.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко. Наступний - депутат Федорин.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Уважаемый президиум! Уважаемые члены Национального совета! Уважаемый Борис Иванович! Я вас критиковать не буду. Я только скажу о вас доброе. Скажу доброе о средствах массовой электронной информации, которые вчера, на мой взгляд, в условиях нынешней ситуации обективно показали, что, оказывается, идет борьба не за закон в этой стране, а за то, кто будет управлять прокуратурой. Вчера группа товарищей из нескольких фракций показали: то ли мы хотим жить по законам, которые для всех одинаковы, либо хотим жить "по понятиям", под управлением и влиянием. Поэтому в этих условиях вы делаете все, что можно сделать. И спасибо вам за это.
Я вам хочу сказать, вы не волнуйтесь, никто вас не снимет, никто вас не ротирует и не конвертирует, потому что в оппозиции 100 человек из 448 депутатов. Ничего они не сделают, я говорю об оппозиции. Все остальные - приближенные, назначенные. Поэтому низкий вам поклон и спасибо за то, что вы делаете.
У руководства хочу спросить: зачем вот эти камеры, нас нигде не показывают? Я думаю, для других целей - записывать, кто что говорит и какую мысль преследует, чтобы потом, в определенное время, все это проиллюстрировать и показать.
Дорогие мои, уберите все это из зала! Я, кстати, не артист и не хочу иметь популярность на телевидении. Я обычный гражданин, меня абсолютно не гложет червь каких-то амбиций. Я никогда не буду ни Президентом, ни Премьером, ни министром. Но я хочу быть и жить в стране, где действует закон. Я этого желаю и вам.
Поэтому, дорогие мои, в нынешних условиях вы делайте то, что можно сделать. Я знаю и уверен, наступят времена, когда реальная оппозиция (та, которая стремится прийти к власти парламентским, конституционным путем) проведет в жизнь то, что должно проводиться в жизнь в государстве, и мы будем нормальной, цивилизованной державой. Мы будем страной, где будут уважаться права человека, где средства массовой информации будут говорить то, что нужно говорить, то, что они думают, и то, что они видят. Все остальное - это бренно и рутинно, оно уйдет, как пена с грязным потоком. Я вам желаю добра, вдохновения и творческих успехов.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово для виступу надається народному депутату Федорину. Час для обговорення закінчено.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановна президіє! Шановні народні депутати! Я, якщо чесно сказати, не розумію, що ми взагалі сьогодні розглядаємо? Про яку діяльність Національної ради йде мова? Як такої діяльності, на мою думку, ми зовсім не бачимо. Швидше за все, це бездіяльність Національної ради.
І якої Національної ради? Я часто проводжу експеримент. У мене 20 каналів телебачення, і я починаю аналізувати, скільки все-таки звучить українська мова і на якому каналі? Бо для мене, як для українця, як для представника українського парламенту, це цікаво. Так от, у 50 відсотках випадків по жодному каналу з 20 не звучить українська мова. То яка ж ваша Національна рада, які ви національності захищаєте, запитую я вас? Чому ви не позбавляєте ліцензій ті канали, які зовсім не здійснюють мовлення українською? Що ви тоді захищаєте?
Друге питання щодо засновників. Коли ви все-таки надасте нам інформацію, хто володіє телеінформаційним простором України? Лише з екранів телебачення ми довідуємося, що десь із Франції, Америки, чи із Швейцарії лунають якісь претензії до тих телеканалів. Виявляється, що вони вже власники. Ми повинні знати, хто керує телеінформаційним простором, хто фільтрує виступи депутатів, політиків в Україні, хто створює це поле? В жодній державі немає такого, щоб телепростір захопили декілька партій і лише в своїх інтересах його використовували.
От мені до рук потрапив журнал "Мігньюс". Так там відразу розписано: "Трудова Україна", СДПУ(о), "Відродження регіонів" і "Батьківщина", виявляється, володіють всіма телеканалами в Україні.
Де ще у світі є щось подібне? Ви можете мені назвати політика чи політичну партію у Франції, яка володіє телеканалом? Чи, може, в інших державах? Що твориться в телеінформаційному просторі держави? Панове, за що ви відповідаєте, які ви ліцензії видаєте? Ви ж ніколи нікого не позбавите ліцензії, тому що ви, мабуть, не так працюєте, як вам належить. Мабуть, ви не на своєму місці, та й соромно дивитися те, що ви показуєте! Ви подивіться перший телеканал. Це взагалі нижче підлоги, нижче будь-якого рівня! Хто його буде дивитися? Його навіть, вибачте, моя мама колгоспниця й та не хоче дивитися!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Є необхідність порадитися. Записалися на виступ ще шість народних депутатів. Ми вже перебрали час (15 хвилин), відведений для розгляду цього питання згідно з Регламентом. Які будуть пропозиції? Є пропозиція дати по хвилині всім шести депутатам. Голосування? Депутат Черненко виступив - тепер голосуванням визначатися, а якби не виступив, то не пропонував би голосування. Давайте по одній хвилині. Важливе питання.
Народний депутат Степура. Наступний - депутат Алексєєв.
СТЕПУРА В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів, Херсон. Оскільки часу дуже мало, то я не можу сказати все, що хотілося б і треба було б сказати з цього приводу, тому скажу тільки одне. Не так давно у нас були парламентські слухання з питань свободи слова, і ми там дуже багато причин назвали, чому у нас в Україні немає свободи слова, чому в наших громадян немає можливості отримувати повну і об'єктивну інформацію про стан справ в Україні, про діяльність органів державної влади і так далі.
Так от, після сьогоднішнього звіту Національної ради, після сьогоднішнього обговорення звіту, я вважаю, що ми повинні додати до переліку тих причин, які ми називали, чому в нас немає свободи слова і всього, що з цим пов'язано, ще одну причину - у нас немає Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У нас є рада з питань національного телебачення і радіомовлення, але немає Національної ради, тобто ради, яка захищала б загальнонаціональні інтереси. Бо те, що робиться на телебаченні, те, що робиться в радіоефірі, те, що робиться в засобах масової інформації, не відповідає інтересам України, української нації, українського народу.
Друге, про що б мені хотілося сказати. Коли ми будемо говорити про те, чому так сталося? Бо мало констатувати факт, треба, мабуть, сказати про причини його виникнення. То, мабуть, ми повинні сказати, що Національна рада погана не тому, що там погані люди, а тому, що це продукт тієї політичної системи влади, яка сьогодні склалася в Україні, того режиму, який склався в Україні. Це дзеркало цього продукту. І, для того щоб щось змінити в цій країні, мабуть, треба змінювати ситуацію докорінно.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Алексєєв. Наступний - депутат Шевченко.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Виктор Владимирович, спасибо за предоставленное слово. Только я хочу вам напомнить, что я выступаю с проектом постановления, и менее трех минут вы мне не можете давать. Кроме того, я еще и от фракции выступаю...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж домовились.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Но я уложусь в две.
Проблема достаточно серьезная, мы ее изучали в течение трех часов на заседании комитета и достигли взаимопонимания с членами Национального совета. И я бы хотел сейчас в виду недостатка времени заострить внимание лишь на некоторых моментах.
Не вина Национального совета, что он сейчас вынужден разгребать те завалы, которые были созданы за предыдущие полтора года. Вы знаете, кто саботировал назначение четверки и почему это делалось. Без сомнения, недостатки есть, но они обективны.
Некоторые критические замечания. Всетаки в вашем докладе я усматриваю излишнюю политизацию. Вы забыли, что у нас взят курс на рыночные преобразования, а во время рыночных преобразований должен выбирать потребитель. Поэтому когда ему навязывают, на каком языке получать информацию, то это противоречит курсу государства. В принципе за что боролись, на то и напоролись. А теперь пытаются вернуть административно-полицейские меры, потому что другими способами управлять не умеют. И не надо говорить о тяжелых условиях, в которых якобы находится государственный язык, у нас все культуры находятся в тяжелых условиях. Тарас Шевченко, Леся Украинка, Иван Франко Александр Довженко творили тоже не в тепличных условиях. Как говорил один из евтушенковских героев: "шедевры нужно создавать, шедевры". В том числе и на украинском языке.
Поэтому я категорически отвергаю ваш тезис, что якобы телекомпании сами себе записывают лицензии. Знаете, это узницы сами обслуживали охранников, потому что у них другого выхода не было.
Я прекрасно знаю, как им ставили условия: не будет этой записи - не получите лицензии.
Вопросы трансграничного вещания. Я хочу повторить то, что говорил на заседании комитета. Вас беспокоит (ну, по крайней мере так следует из текста, который остался неизменным), что в Сумской области или еще где-то принимают другие передачи. Но я хочу вам напомнить, что есть Европейская конвенция о трансграничном телевидении, от которой мы не имеем права отступать.
И в отношении "ідеологічного впливу" (страница 12) "на духовне життя людини, дуже чутливе до інформаційнопропагандистського впливу, ідеологічного пресингу та експансії, котрі впливають як джерело дезінформації на формування громадської думки".
Ну, я не знаю, кто оказывает большее разрушительное действие, чем Украинское радио. Окопались граждане, которые раньше возглавляли продовольственную программу, а сейчас "вчать, як треба жити".
Я не буду дальше останавливаться на санкциях, потому как я не видел санкций в отношении национальных теле- и радиокомпаний, "статути яких не відповідають чинному законодавству". Тем не менее их никто лицензии не лишает и даже не предупреждает. Не надо ловить мелкоту - давайте крупняком заниматься.
Я говорю, что мы вносим альтернативный проект постановления, но это совсем не так. Он совершенно не альтернативный, он полностью "відтворює" то, что подали наши коллеги Зинченко и Гаврилов, только лишь несколько дополняет одним моментом, который был обговорен на заседании комитета: "Узагальнити пропозиції депутатських груп та фракцій і розглянути питання щодо ротації на наступній сесії Верховної Ради". Буде потреба - будемо розглядати, не буде потреби - так і скажемо, що немає такої потреби.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Шевченку. Наступний - депутат Єльяшкевич.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Українського народного руху. Шановні колеги! Голова нашого комітету у співдоповіді слушно наголосив, що основне завдання Нацради - це забезпечення вільного доступу до інформації.
То скажіть, будь ласка, якщо навіть парламент, найвищий законодавчий орган країни, не може реалізувати право на вільний доступ до інформації, то про що ми говоримо?
От і на засіданні нашого комітету, і сьогодні Борис Іванович відповідає: "Так, контроль ми можемо забезпечити". Але чогось обходить суттєву деталь, що закон покладає на Нацраду обов'язки і розмістити цю інформацію. Розумієте, коли Нацрада майже відкритим текстом розсилає листи телерадіоорганізаціям (я маю на увазі національну компанію), і з контексту тих листів випливає, що Верховна Рада прийняла таке рішення, але ви можете на нього чхнуть і зробити так, як хочете. Потім Національна рада пояснює, що вона клопочеться далі, але до сьогоднішнього дня взагалі не відомий жоден лист, де б вона прямо написала, що телерадіокомпанії зобов'язані виконати таку постанову згідно із законом. Якщо такий лист є, то я думаю, що голова у своїй репліці здивує нас усіх. То про що ми можемо говорити?
Лише пропозиція. Мені здається, що у членів Нацради або брак професіоналізму, або його надлишок. І тому, на погляд деяких членів комітету, процес ротації є абсолютно об'єктивним у цій ситуації. У такий спосіб ми можемо поліпшити якість цього органу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Єльяшкевичу. Наступний - депутат Зубов.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Я еще раз обращаюсь к членам Национального совета по телевидению и радиовещанию, к их прежде всего гражданской и юридической ответственности, потому что вопрос отсутствия трансляции сессии, информационное блокирование работы Верховной Рады - это вопрос национальной безопасности, и это можно расценивать, как попытку государственного переворота. Точно так же можно было бы расценивать попытку заблокировать выход в эфир Президента страны. И ничего смешного тут, уважаемые члены Национального совета по телевидению и радиовещанию, нет. Вы несете юридическую, моральную, нравственную ответственность. Запомните, вы - граждане Украины. И поэтому мне бы хотелось, чтобы в следующий раз, когда на этой трибуне будет стоять руководитель Национального совета, от него не веяло холодом и чтобы говорил он прежде всего о том, как реализуются конституционные права граждан на свободу получения информации. У нас нет свободы слова. И мне неприятно, что об этом много говорят на Западе, но мало говорят те, кто должен реализовывать положение Конституции. Именно на вас лежит сегодня ответственность за то, что будет происходить в стране, потому что вы своей бездеятельностью, своей деятельностью провоцируете беспорядки в стране. Если нет возможности конституционным путем решать те или иные проблемы, то, к сожалению, вопросы будет решать улица.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово для виступу надається народному депутату Арабаджи. Будь ласка, увімкніть мікрофон з місця.
АРАБАДЖИ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 79, Запорізька область). Я підготував дещо більший виступ, але за браком часу буду говорити коротко. Особливо вагомі претензії у фракції "Солідарність" щодо прозорості проведення ліцензування телерадіокомпаній. Зараз цей процес відбувається в умовах, які забезпечують можливість усунення з інформаційного простору найбільш небажаних суб'єктів телерадіомовлення. Немає чітких критеріїв, умов перереєстрації, що також сприяє упередженому ставленню з боку членів Національної ради до певних телерадіокомпаній.
Крім того, хотілося б звернути увагу на надзвичайно низьку якість багатьох програм, які тримаються виключно на старій номенклатурі. Особливо це стосується окремих ведучих на центральних засобах масової інформації, які не тільки не можуть належним чином формувати громадську думку, а й шкодять авторитету і популярності нашої держави.
І головне. Процес формування інформаційної інфраструктури в Україні не повинен відбуватися стихійно, як це було до сьогоднішнього дня. Необхідно формувати нові творчі колективи, які створювали б власні програми, сценарії, фільми, відмінні від американської та російської продукцій, якими переповнені передачі всіх національних компаній. Якщо цього не зробимо, то і далі житимемо за іноземними зразками і втратимо своє, національне.
Отже, підтримка має надаватися тим вітчизняним мас-медіа, які мають творчий потенціал і здатні конкурувати в сучасних ринкових умовах.
З огляду на вищесказане, вважаю, що роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення слід визнати незадовільною. Якщо найближчим часом не буде вжито конкретних ефективних заходів, спрямованих на усунення цих недоліків, доцільно поставити питання про зміщення з посади членів Національної ради, які були обрані від Верховної Ради. Фракція "Солідарність" буде на цьому наполягати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення закінчено. Заключне слово надається доповідачу - Холоду Борису Івановичу. Будь ласка, увімкніть мікрофон.
ХОЛОД Б.І. Дякую. Шановні народні депутати! Члени Національної ради вдячні за сьогоднішню розмову, за те, що вислухали нашу доповідь і подивилися звіт.
Дійсно, за ці шість місяців не можна вирішити всі проблеми, що накопичилися протягом десятиріччя в телерадіоінформаційному просторі. Я думаю, що буде час, ми будемо спілкуватися, особливо з профільним комітетом. У нас є план, ми вживатимемо необхідних заходів. Але я хочу запевнити вас, що, окрім виконання законних прав і обов'язків Національної ради, нічого зайвого ми не будемо на себе брати.
Я дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.
Шановні колеги! Ми закінчили розгляд даного питання. Переходимо до наступного питання порядку денного.
-----------
Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему.
Доповідає голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Самойленко Юрій Іванович.
Будь ласка, Юрію Івановичу.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую. Шановні народні депутати! Я хотів би ще раз подякувати вам за підтримку на вчорашньому голосуванні, коли ми прийняли рішення про проведення Дня уряду, де якраз заслухаємо хід реалізації наших рекомендацій стосовно закриття Чорнобильської станції. Але, вимагаючи від інших, ми маємо крок за кроком робити і ті притаманні Верховній Раді кроки, які мають законодавчо забезпечити цей процес.
На виконання міжнародних зобов'язань 15 грудня 2000 року відбулося дострокове закриття Чорнобильської станції. Але із закриттям Чорнобильської АЕС проблеми, що виникли у зв'язку із найбільшою техногенною аварією століття, не вирішуються автоматично. В першу чергу це стосується технічних та інженерних проблем зняття з експлуатації ядерних установок, фінансування складних робіт по перетворенню об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, збереження кваліфікованого персоналу, який здійснює весь комплекс заходів щодо зняття ЧАЕС з експлуатації та забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
У той же час забезпечення безпеки під час використання ядерних установок, виключення факторів ризику є основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту, які тісно пов'язані з людським фактором. Збереження висококваліфікованого персоналу, запобігання його відтоку з України після 15 грудня 2000 року і забезпечення відповідного психологічного клімату в колективі є запорукою забезпечення здійснення комплексу робіт, пов'язаних із закриттям Чорнобильської станції. Передумовою цього є надання державних гарантій щодо адекватного рівня оплати праці персоналу ЧАЕС, задіяного на роботах по достроковому виведенню з експлуатації атомної станції.
З метою надання таких гарантій необхідно внести відповідні зміни до Закону України про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему. Позитивні висновки Комітету з питань соціальної політики та праці і Головного науково- експертного управління Апарату Верховної Ради України вам, шановні народні депутати, роздані.
Отже, ми вносимо дві принципові пропозиції: збереження відповідного рівня заробітної плати, і ми маємо зобов'язати уряд, аби ті 325 мільйонів, про які йшлося на парламентських слуханнях щодо закриття Чорнобильської станції, були виділені, аби ті 50 мільйонів на вирішення соціальних проблем були виділені Славутичу. Оце коротко про ті зміни, які ми вносимо до закону.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.
Народний депутат Черненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний Юрію Івановичу! Скажіть, будь ласка, з відвертою прямотою, принциповістю, як комуніст, могла б ще працювати ЧАЕС і , може, не треба було б закривати її в грудні, а закрити, скажімо, в квітні?
Сьогодні, на мій погляд, ми залишилися з цією проблемою один на один, і надалі будемо так залишатися.
Дякую вам за відповідь.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Дякую за запитання. Я дійсно був комуністом, цього не заперечую, але буду відповідати вам як "зелений": ми зробили правильно. А те, що ми зробили правильно, я вам черговий раз продемонструю, коли відбудуться слухання до 15-ї річниці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко. Наступний - депутат Сахно.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Фракція Компартії, "Союз Чорнобиль України". На відміну від вас, Юрію Івановичу, я переконаний у тому, що зробили неправильно, тим більше не ми, а Президент України. Парламент до закриття ЧАЕС не має ніякого відношення. То було вольове, так би мовити, рішення Президента.
Навпаки парламент пропонував у своїй постанові продовжити експлуатацію Чорнобильської атомної станції.
І те, що ми не зможемо довести це, я також в цьому переконаний. І останні події на ЧАЕС, і ситуація в енергетичній системі України тощо переконують у тому, що ми зробили помилку.
Юрію Івановичу (я як член комітету - до Голови комітету), скажіть, будь ласка, як же ми можемо відноситися, коли згідно з постановою уряд мав подати нам три національних програми - щодо виведення ЧАЕС з експлуатації, соціального захисту і підготовки до зняття з експлуатації, але до цього часу не подав? Як ви, як голова комітету, це оцінюєте?
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Саме тому і є велика проблема: були великі обіцянки, на станції побували і народні депутати, і Прем'єр, і міністри, але, на жаль, реальних кроків не зробили. Я сьогодні вранці підписав доповідну записку на ім'я заступника Голови Верховної Ради пана Гавриша, в якій йдеться про 10 невиконаних пунктів, у тому числі і ті три, про які ви сказали.
Але на цьому законі ми сконсолідувалися, знайшли спільні підходи, і я не буду в дискусію вступати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно. Наступна - депутат Марковська.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Юрію Івановичу! Я не буду ставити такі запитання, які ставили попередні колеги. Вони зрозумілі. І ми підтримуємо вирішення насамперед соціальних питань працівників Чорнобильської атомної станції, а ви більше за мене там бували і з паном Гавришем бачили ті проблеми, чули від людей.
Скажіть просто, який механізм ми, як парламент, можемо застосувати, щоб зміни до закону, насамперед щодо соціального захисту, по виплаті зарплати, по гарантіях людям дійсно не пішли, як у паровозі, в трубу? Тобто ми приймемо, а Міністерство фінансів нічого не проплатить, і все це залишиться на папері. І вина знову буде на нас, і знову ми будемо тут сидіти і обговорювати ці питання. Який механізм ми ще можемо застосувати, щоб усе-таки воно було виконане?
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Дякую за запитання. Я розумію, що якраз ні міністр економіки, ні міністр фінансів не поїдуть до чорнобильців на 15-ту річницю ні на станцію, ні в Славутич. Туди доведеться їхати нам з вами, депутати, і там відповідати.
Щодо механізму, який ми пропонували застосувати від комітету. Коли не було відповідних реакцій, ми прийняли таке рішення: рекомендувати зняти з посади відповідних заступників міністра.
Якщо ми так жорстко будемо підходити і до міністрів, які відповідають за фінансування, то, думаю, буде і відповідна реакція. Повинен бути контроль за виконанням прийнятих рішень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська. Наступний - депутат Кульчинський.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Шановний Юрію Івановичу! Вірно говорив колега Яценко, що Чорнобиль став ще однією трагедією для жителів Славутича і працюючих на станції. Перед тим як закрити Чорнобильську АЕС, говорилося, що будуть виділені якісь кошти на його закриття, а саме: на соціальний захист людей, які там проживають. Скільки конкретно виділили вже на сьогодні? Як забезпечується соціальний захист цих громадян? І що робить ваш комітет у цьому напрямі?
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Ці питання постійно знаходяться на контролі комітету, але фінансування виконання робіт проводиться незадовільно. У зв'язку з цим і було прийнято рішення комітету
-провести День уряду, і не в кінці березня, а на початку, 13 березня. Усе - по цифрах, за конкретними пунктами - буде покладено вам на стіл. А сьогодні ми чекаємо ваших пропозицій і доповнень до нашої постанови.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кульчинський.
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Юрію Івановичу! Чи є на сьогодні регламент виведення з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції? І в які терміни розраховується вивести станцію з експлуатації? Бо сьогодні, скажімо, у світі приходять до висновку, що виведення з експлуатації має продовжуватися десь 50-60 років, принаймні так американські вчені пишуть. Чи є в нас такий регламент? Це перше запитання.
І друге. Безумовно, сама електростанція, Чорнобильська зона для всього світу є унікальним майданчиком вивчення наслідків радіоактивного забруднення середовища, взагалі наслідків аварії.
Чи є якісь угоди українського уряду з іншими державами, скажімо, на платній основі про вивчення наслідків аварії, проведення різноманітних досліджень на території Чорнобильської зони? Це ж унікальні дослідження, і вони можуть бути корисними для всього світу, і за це треба платити кошти. Чи хтось працює в цьому напрямі?
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Дякую. Я хотів би спочатку відповісти на друге запитання. Є ціла низка спільних програм Академії наук України з різними міжнародними науковими установами, і вони працюють у Чорнобильській зоні відчуження. На жаль, я незадоволений закордонними працівниками, які приїжджають і працюють там безпосередньо: вони використовують дані наших науковців, які знаходяться в Чорнобильській зоні постійно. І ми постійно цим науковцям доплачуємо (вони ж знаходяться в зоні), вони виходять раніше на пенсію, отримують інвалідність. І я незадоволений фінансуванням з боку міжнародного співтовариства, воно не адекватне тим даним, тому досвіду, який отримує світова спільнота із цієї зони. І ці питання постійно піднімаються. Ми будемо над ними працювати і в подальшому.
Щодо регламенту. Так, дійсно станцію можна вивести з експлуатації і за 5, і за 7, і за 15, і за 30, і більше років. Але дозові навантаження на експлуатаційний персонал, що буде виводити, будуть різні: сім років отримаємо одні дози, за 15, за 50 - інші. Я прихильник того, що, чим більшим буде термін виведення з експлуатації, тим менші будуть дозові навантаження. А вже при проектуванні, будівництві станцій закладено бар'єри, які не дозволяють радіації розповсюджуватися за межі самої станції. Треба ці бар'єри утримувати на належному рівні, чекати, поки знизиться рівень радіації, і вже потім проводити певні роботи.
Але на сьогодні такої державної програми (не регламент має бути, а відповідна урядова програма), на жаль, немає. І це також є однією з причин того, що ми будемо слухати уряд 13 числа.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення даного питання.
Слово для виступу надається народному депутату Соломатіну.
СОЛОМАТІН Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Юрій Соломатін, колишній начальник відділу радіаційного контролю Управління радіаційного захисту населення Мінчорнобиля України в 1991-1998 роках. Шановний головуючий! Шановні колеги! У зв'язку з законопроектом, який обговорюється, я хочу торкнутися питання того ганебного чорного клейма, яке покладене на місто-красень Славутич. Колись, за попередніми даними, місто Славутич було віднесено до четвертої зони радіологічного контролю. Пройшли роки. Було здійснено багато досліджень, у тому числі над містом Славутич і на його околицях аерогаммаспектрометричну зйомку (масштаб - 1:10000), яка засвідчила розподіл радіоактивних речовин з тією долею вірогідності, яка не може бути вже підвищена. Ці дані свідчать, що поширені думки про те, що місто Славутич знаходиться в так званій радіаційній плямі, - невірні. Ця карта ще кілька років тому передана міськраді міста Славутича.
У місті Славутичі і в оточуючих його населених пунктах, у районі, в Чернігівській області були проведені розтяглі дослідження вмісту радіонуклідів в оточуючому середовищі, в продуктах харчування і насамперед в організмі людини. Для цього були використані мобільні установки лічильників випромінення людини. Ці дані засвідчують, що нічого, щоб перевищувало діючі нормативи, не було. Збірки дозиметричних досліджень 6, 7, 8, створені Центром радіаційної медицини, засвідчують, що доз не було і немає, і Славутич був і є поза межами четвертої зони.
І я переходжу до головного питання. Хіба з цим ганебним чорним клеймом чорнобильського прокаженого, яке покладене на Славутич, підуть до нього зарубіжні інвестиції? Ні, ніколи. Тому я хочу запропонувати ще раз (а я виступав з такою пропозицією і на зборах громадськості, коли робоча група у зв'язку із закриттям Чорнобильської ЧАЕС була в Славутичі, і неодноразово в пресі України, в тому числі у "Віснику Чорнобиля" була моя стаття "Чи можна влізти на ялинку і не вколотися?") повернутися до цього питання, щоб зняти це ганебне чорне клеймо чорнобильського прокаженого з цього чудового міста. І тоді і люди там залишаться, і інвестиції підуть.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська. Будь ласка.
МАРКОВСЬКА Н.С. Шановна президіє! Шановні колеги! Дійсно сьогодні ми розглядаємо дуже важливе питання. Учора після засідання Верховної Ради я пішла в наметове містечко. І там прийшли багато людей саме із Славутича, щоб підтримати людей із наметового містечка. Вони говорили про біди, які терплять від свавілля внаслідок закриття Чорнобильської станції, а саме: станцію, яка давала 1 мільйон кіловат, не питаючи нікого, було самовільно закрито. На сьогодні людям, які проживають у Славутичі, періодично вимикають світло, вони не отримують заробітної плати, а це висококваліфіковані спеціалісти.
Тому фракція соціалістів повністю підтримує комітет і наполягає на тому, щоб парламентські слухання відбулися. Але щоб це не було просто так: поговорили один з одним і не було прийнято ніякого рішення і не було наслідків. Тому ми пропонуємо обов'язково заслухати уряд з питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. А також пропонуємо виїхати туди уряду не тільки з тим, щоб привітати Міжнародний валютний фонд, інші міжнародні організації, а подивитися в очі громадянам, які проживають на цій території.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Усі бажаючі взяти участь в обговоренні народні депутати України виступили. Згідно з Регламентом прийняття рішень відбудеться в черговий четвер. Переходимо до наступного питання порядку денного.
-----------
Слухається проект Закону про перенесення термінів прийняття рішення про виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС. Доповідає член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Яценко Володимир Михайлович. Будь ласка.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую, Вікторе Володимировичу. Фракція Компартії, "Союз Чорнобиль України". Перед доповіддю я хотів би сказати, що ми, всі члени комітету, дійсно підтримали щойно презентований законопроект, і я просив би всіх депутатів у четвер, коли будемо голосувати, обов'язково його підтримати.
Щодо мого законопроекту. Я вніс його на розгляд Верховної Ради України 11 грудня 2000 року. Його зміст зводиться до того, щоб доручити Кабінету Міністрів України прийняти рішення про продовження терміну експлуатації Чорнобильської атомної станції і внести на розгляд Верховної Ради України відповідну національну програму, визначити джерела її фінансування, у тому числі й вирішення соціальних проблем мешканців міста Славутич. Остаточне рішення щодо терміну зняття з експлуатації ЧАЕС пропоную прийняти після закінчення опалювального сезону з урахуванням ситуації, яка складеться.
Чим я керувався, коли вносив зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради України? Керувався декількома обставинами, насамперед тим, що в 1995 році в Канаді був підписаний так званий Меморандум про взаєморозуміння між урядом України, урядами країн "великої сімки", Європейського співтовариства щодо закриття Чорнобильської атомної станції, яким уряд України, країни "великої сімки" і Європейське співтовариство взяло на себе забезпечення процесу закриття Чорнобильської атомної станції. Треба зазначити, що цей процес важкий і в економічному, і в фінансовому, і в соціальному плані, і для України реально не під силу. Саме тому ми і прагнули заключити такий меморандум.
Нагадую, що Верховна Рада України в 1997 році прийняла постанову Верховної Ради України щодо гранту згідно з цим меморандумом, якою зобов'язала Кабінет Міністрів України підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні національні програми: Комплексну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, Програму припинення експлуатації третього енергоблока і Програму соціального захисту мешканців міста Славутича.
На превеликий жаль, Президент України, незважаючи на те, що жоден із пунктів меморандуму фактично не був виконаний і на розгляд Верховної Ради України Кабінет Міністрів так і не вніс зазначеної національної програми, у грудні буквально силовим тиском, керуючись, очевидно, лише власними амбіціями і спробами привернути до себе увагу, прийняв рішення про зупинку Чорнобильської атомної станції, що і було зроблено 15 грудня. Я підкреслюю, без виконання відповідних зобов'язань з боку країн "великої сімки" і Європейського співтовариства і без виконання належних рішень Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.
5 грудня ми провели парламентські слухання щодо закриття Чорнобильської атомної станції, прийняли постанову, прийняли відповідні рекомендації. Що в результаті констатуємо на сьогодні? Беремо останню інформацію. На сьогодні (цитую мовою оригінала): "Не выполнено более двух десятков пунктов указа Президента, постановлений Кабмина, которые были направлены на смягчение социальноэкономических последствий закрытия ЧАЭС и ни один из пунктов соответствующего решения Верховного Совета Украины.
Через два месяца после остановки ЧАЭС здесь сложилась угрожающая ситуация. Президент в ответ на это заметил: "Если власть не изменит отношения к проблемам станции и Славутича, то их решить вообще не удасться". Я подчеркиваю последнюю фразу: "Если власть не изменит отношение к проблемам станции и Славутича, то их решить не удасться". Ничего себе шуточка!
Следует вывод: сам затеял эту гадость, а теперь если кто-то не убирает, значит, кто-то будет виноват в этом деле! Еще существует, оказывается, вероятность, что мы эту проблему можем и не решить!
Еще один вывод: Украине предстоит своими силами достраивать два блока на Ривненской и Хмельницкой АЭС. Президент Украины напомнил, что разговоры о кредитах ведутся с декабря 1995 года, и выразил сомнение в том, что эти кредиты следует ожидать.
До цього я ще хотів би додати, що з черговим траншем кредитів Міжнародного валютного фонду Україну, м'яко кажучи, в очередной раз "сделали". Мир о Чернобыле начал постепенно забывать. Для мира фактически Чернобыльская проблема оказалась решена "у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної станції", як і попереджали народні депутати України, які на парламентських слуханнях виступали і продовжують говорити про те, що рішення про закриття Чорнобильської атомної станції було невигідним для України, передчасним, надто важким, від якого Україна програла.
Увесь тягар за вирішення проблем, пов'язаних із Чорнобильською атомною станцією, перекладається не на Президента України, а на народ України, оскільки саме він буде нести на собі всі витрати, які повинен нести. Нам не залишилося нічого іншого, як знову схилитися на плече "надійного брата" - наших російських колег, великої Російської держави, і про це свідчить підписання останніх документів. І, можливо, вони невигідні для українського монопольного енерговиробника. Я не виключаю це, можливо, невигідно. Але іншого виходу в нас немає, аби утримати ситуацію в Україні, аби не заморозити нашу державу і наш народ.
За таких умов сьогодні є нагальна необхідність прийняти зазначений законопроект, яким доручити Кабінету Міністрів України відмінити раніше прийняті рішення, дати доручення підготовити відповідні заходи до продовження зняття станції з експлуатації. А для тих людей, які можуть заперечити, що вже цього сьогодні не можна зробити, зазначу, що в Російській Федерації успішно працюють такі самі атомні станції, як і Чорнобильська атомна станція, і при проведенні відповідних підготовчих і ремонтних робіт станція може успішно працювати.
І нарешті, останнє про рішення, яке прийняв наш комітет, оскільки комітет доручив мені доповісти його.
Комітет не підтримав, на жаль, цей законопроект, але проголосував за те, щоб рекомендувати сесії Верховної Ради України в березні провести відповідний День уряду, на якому заслухати уряд про те, як він реалізує постанову парламентських слухань щодо закриття Чорнобильської атомної станції.
Я вважаю, що рішення комітету, яке підтримала, до речі, вчора Верховна Рада України, є менш ефективним заходом, ніж законопроект, який я пропоную, але все-таки то буде захід. Одначе я наполягаю на голосуванні свого законопроекту в сесійному залі. Я думаю, що ми повинні зробити цей мужній і виважений крок для нашого народу, інакше нас у світі взагалі перестануть поважати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу. Є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка. Дякую.
Оголошується перерва до 12.30 хвилин. Запитання будуть після перерви.
(Після перерви)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо наше засідання. Будь ласка, Володимире Михайловичу, на трибуну. Перед оголошенням перерви записалися на запитання до доповідача.
Слово для запитання надається народному депутату Журавському. Наступна - депутат Задорожна.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Християнськодемократична партія України. Шановний доповідачу! Профільний комітет визначився - відхилити ваш проект закону. Науковоекспертне управління Секретаріату Верховної Ради України теж дійшло висновку, що при наявності спеціального Закону про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему немає потреби в прийнятті іншого спеціального закону. Виходячи з цього, можна зробити висновок: ваш проект закону - це чисто піарівська акція. Будь ласка, якщо можете, спростуйте моє твердження.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Що торкається вашого твердження, то я нагадаю, що мій виборчий округ знаходиться по сусідству з вашим на відстані 90 кілометрів від Чорнобильської атомної станції. І до працівників ЧАЕС, і до мешканців міста Славутича я не маю безпосереднього відношення. І то не є мої виборці, то не є мій електорат, але я просто як людина, яка займається цією проблемою вже більш як 10 років, хотів би, щоб подібні проблеми вирішувалися на достойному для держави рівні.
Що стосується спеціального закону. Одним із авторів Закону про засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС є також і народний депутат України Яценко.
Оскільки Кабінет Міністрів України і Президент прийняли рішення про зупинку ЧАЕС із грубим порушенням саме цього закону, то, очевидно, ми повинні якось відреагувати.
Я знайшов такий спосіб реакції на грубе порушення цього закону, комітет - більш м'який спосіб. Комітет також має право на висловлення такої реакції. Підкреслюю: я доповів усе, як було. На мій погляд, моя реакція більш адекватна, ніж реакція комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задорожна.
ЗАДОРОЖНА Т.А., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Дякую, Вікторе Володимировичу. Місто Київ, "Трудова Україна". Шановний Володимире Михайловичу, на відміну від інших депутатів, я не думаю, що з вашого боку це піарівська акція, і поділяю вашу стурбованість тим, що відбувається навколо Чорнобильської АЕС, самої станції і міста.
А те, що відбувається, - дуже серйозна і критична ситуація. Тому я ще раз говорю, що підтримую і поділяю вашу стурбованість.
Але якщо міжнародне співтовариство повністю ігнорує свої зобов'язання, тільки вимагає від нас (самі нічого не роблять, і країни "золотого мільярда" зовсім не думають, що відбувається з людьми в маленькому місті Славутичі), якщо не виконані постанови, якщо не виконаний меморандум, то, може, і нам так само ігнорувати їхні вимоги?
І я думаю, що ваш законопроект про перенесення термінів, може, дуже слабка акція з вашого боку. Що можна зробити таке грунтовне, щоб перенести цей термін? І взагалі - не говорити про перенесення терміну, а просто заблокувати закриття Чорнобильської АЕС до тих пір, поки не будуть виконані Кабінетом Міністрів усі постанови Верховної Ради і не буде виконаний меморандум міжнародним співтовариством.
Дякую.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Просто так заблокувати ми навряд зможемо, оскільки, як кажуть, "процесс пошел". І втручання в даному випадку повинно бути також зваженим.
Я хотів би звернути увагу на таке. Ми тут сперечалися з заступником міністра з приводу того, чи потрібні нам державні програми на рівні, затвердженому Верховною Радою України, що, мовляв, за кордоном є подібні програми зняття з експлуатації атомних станцій, які затверджуються директором компанії, яка займається експлуатацією цих атомних станцій. Можливо, і так. Я не буду заперечувати, скажімо, якщо ми віддамо НАЕК "Енергоатом" цю проблему, якщо він береться її повністю фінансувати і одночасно вирішувати проблему енергозабезпечення нашої країни і населення України.
Але оскільки йдеться про використання досить солідних коштів державного бюджету, тобто коштів кожного мешканця нашої держави, кожного працівника нашої держави, то ці програми обов'язково повинні бути державними. Підкреслюю, не треба поспішати ні в одному, ні в іншому випадку. Президент України вже поспішив, потім поїхав і, підкреслюю, потім констатував: "Якщо не буде відповідних заходів з боку виконавчих органів влади, то, може, це рішення і не буде виконане". Нічого собі, затіяв таку велику справу, натворили стільки біди, і допускається вірогідність, що не буде зроблено. Повинно бути зроблено все. Ми повинні примусити зробити все до останньої крапки. Інакше, підкреслюю, наслідки для України будуть надто великі.
Я за виважені дії і обов'язково за Національною програмою, обов'язково з гарантованим фінансуванням через Державний бюджет України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Увімкніть мікрофон народного депутата Пустовойтова. Між іншим, колего Пустовойтов, у залі, за даними моніторингу, 298 народних депутатів.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Два роки тому тут звітував міністр енергетики і я його запитував: "Як при такому спаді виробництва не вистачає електроенергії? Крадуть же?". Він відповів, що не крадуть. А виявляється, що крадуть.
У моєму виборчому окрузі в Кривому Розі чимало проблем у зв'язку з відключенням електроенергії. Виникає запитання:" Чи не зв'язано це з тим, що закрили АЕС?" Наскільки я знаю, тепер за рахунок знищення свого власного товаровиробника надолужують для Заходу цю електроенергію.
ЯЦЕНКО В.М. Я не думаю, що можна простежити саме такий ланцюжок, але я спробую відповісти на запитання, чому не вистачає електричної енергії. Виробництво електричної енергії в Україні також упало, як і в цілому виробництво. Але ж на будь- якому підприємстві є такі потужності, які повинні працювати постійно, які взагалі не можна відключати. Населення України, хоч і скоротилося майже на 4 мільйони чоловік, але це лише десь одна восьма частина - 7-8 відсотків загальної чисельності населення. Тобто не так катастрофічно скоротилося населення України. І електричної енергії нам справді сьогодні не вистачає.
А щодо, скажімо, мотивів, то весь час найголовніший мотив (як повторюють уряд України і Президент України, як закляття якесь протягом багатьох років), що ми не можемо обійтися без допомоги Заходу. Під Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України і Урядами країн "великої сімки" та Комісією Європейського Співтовариства є підпис колишнього Прем'єра Пустовойтенка і нинішнього Прем'єра Ющенка. Там чітко виписані всі умови від "а" і до "я" - "де сьогодні який крок ліворуч зробити, який праворуч, скільки за це потрібно закрити підприємств, приватизувати, ліквідувати, збанкрутувати і так далі".
Усі наші біди саме від того, що в нас немає власної економічної політики. І спроби лівої частини Верховної Ради України здійснити свої конституційні повноваження, тобто визначити основні напрями економічної і соціальної політики нашої держави, наштовхувались на протидію правої частини залу. Не хоче, на жаль, права частина залу реалізовувати те, що сьогодні проголошено Конституцією. Якби ми визначили самі свої власні національні економічні погляди на подальший економічний, соціальний розвиток нашої держави, очевидно, поради закордонних радників ми слухали б, але робили так, як треба робити господарям держави.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу. Сідайте, будь ласка. На обговорення цього питання записалися два народних депутати. Слово для виступу надається народному депутату Соломатіну. Наступний - депутат Журавський.
СОЛОМАТІН Ю.П. Фракція комуністів. Гірничий інженер-геофізик, спеціаліст у галузі прогнозування, пошуку і розвитку уранових родовищ, колишнє Мінсередньомаш СРСР.
Я хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, що в 1990- 1991 роках, коли було дано старт руйнуванню атомної енергетики, все це робилося на трьох китах сучасного антикомунізму. Перший - голодомор - 33. Другий - сталінські репресії, ГУЛАГ. Третій - Чорнобиль і атомна енергетика. Торкнуся лише останнього.
Під час заборони діяльності КПУ - КПРС, дикунських "плясок" на поваленому СРСР так звані національно-демократичні сили і завалили атомну енергетику України, бо це був начебто жахливий монстр, успадкований від тоталітарного режиму. Як це відбувалося? Ось декілька тез.
Перше. Заявили, що реактори РБМК-1000 мають стільки конструкторських недоліків і вад, що їх неможливо безпечно експлуатувати. Тому геть усе те, що нам залишив СРСР, будемо робити щось інше. Робимо.
Друге. Злочинно призупинили добудову блоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС.
Третє. Створили, мов міф, ЧорнобильМММ з жахливими зонами радіаційного забруднення.
Четверте. У грудні 2000 року на догоду західним керманичам та радникам зупинили експлуатацію Чорнобильської АЕС в умовах, коли вона була здатна працювати ще 10 років. А тепер по-жебрацьки відшукуємо немалі кошти на утримання закритої ЧАЕС, яка вже споживає енергію, на утримання міста Славутича, здираємо ці кошти з тих жебраків - пенсіонерів, вчителів, медиків та інших, відшукуємо гроші на добудову блоків Хмельницької і Рівненської АЕС. Більш безглуздої ситуації важко відшукати. Але і в цих умовах наша національна еліта, зокрема президент Національної академії наук України Борис Патон, пропонує за цю безглузду акцію - закриття ЧАЕС - навіть запропонувати кандидатуру Леоніда Даниловича Кучми на Нобелівську премію. Ось справді почорномирдінськи: хотіли як краще, а сталося як завжди. Або ще так: цілили в тоталітарний СРСР, а влучили в незалежну неньку Україну.
Тому підтримую законопроект народного депутата України Володимира Михайловича Яценка. Спасибі йому за те, що він один із небагатьох, який спромігся подати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово для виступу надається народному депутату Журавському. Увімкніть мікрофон з місця.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Із шести районів мого виборчого округу, де я обраний народним депутатом, є два райони, які постраждали від аварії на ЧАЕС, так звана четверта зона. І оскільки переді мною виступили два народні депутати, члени Комуністичної партії, як відомо, лівої орієнтації, я депутат правої орієнтації і на відміну від цих двох депутатів-інженерів - юрист.
Так от, з точки зору юридичної я хотів би підтримати висновок Головного науковоекспертного управління Верховної Ради України, суть якого полягає в тому, що коли автор щось хотів змінити, то варто було б внести поправки і зміни до того проекту закону, де він є співавтором, - Закону України про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему. І таким чином вирішити всі питання, пов'язані з уточненням процесу прийняття відповідних рішень.
А рекомендації шановного народного депутата України, який сумлінно займається цією темою впродовж багатьох років, врахувати в частині реалізації повноважень Кабінету Міністрів України і викласти окремою постановою. Це було б з юридичної точки зору більш доцільно.
Тому моя позиція збігається з позицією профільного комітету і Головного науковоекспертного управління Верховної Ради: цей проект закону відхилити.
Дякую.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
ГАВРИШ С.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Станіславовичу.
Володимире Михайловичу, ви наполягаєте на заключному слові? Дякую.
Таким чином, обговорення питання за
6272 про проект Закону про перенесення термінів прийняття рішення про виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС закінчено.
-----------
Шановні колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Оголошую до розгляду законопроект 5309 - проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України про електроенергетику.
Доповідає заступник міністра палива та енергетики України Круть Олександр Анатолійович. Олександре Анатолійовичу, якщо можете, скоротіть регламентний час, щоб ми мали можливість надати виступити в "Різному" 17 народним депутатам, які записались.
Прошу, після виступу Олександра Анатолійовича я надам вам слово з процедури.
Будь ласка, Олександре Анатолійовичу.
КРУТЬ О.А., заступник міністра палива та енергетики України. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! У зв'язку з прийняттям Верховною Радою Закону України про електроенергетику виникла необхідність привести чинні законодавчі акти України у відповідність до нього. В Законі про електроенергетику передбачена відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, в тому числі адміністративна та кримінальна. Визначений перелік цих правопорушень.
Тому Кабінетом Міністрів пропонується до вашого розгляду законопроект, яким передбачається внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України, до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Необхідність таких змін викликана такими шістьма факторами.
Перший. Умисне пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики призводить до порушення нормальної роботи цих об'єктів, а в результаті - до порушення енергопостачання, а це в свою чергу призводить до значних збитків, аварій, людських жертв. Проблема ця виникла в 1994 році. У цьому році збитки від крадіжок становили близько 1,2 мільйона гривень, а в 2000 році ця цифра вже становила 125,8 мільйона гривень. Від ураження електричним струмом у 1999 році загинуло 190 осіб, а в 2000 - вже 253 особи.
Пропонується встановити кримінальну відповідальність за пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики і доповнити Кримінальний кодекс України статтею 782 "Пошкодження об'єктів електроенергетики". Перелік видів відповідальності у вас є, я не буду його зачитувати, він викладений у документі.
Другою проблемою електроенергетики є самовільне використання електричної та теплової енергії, тобто крадіжки. За 2000 рік перевірками тільки енергопостачальними компаніями виявлено 224 тисячі фактів розкрадання електроенергії на загальну величину 525 мільйонів кіловат-годин. А в цілому ці втрати склали минулого року 9,9 мільярда кіловат-годин, або 6,4 відсотка відпущеної в мережі електроенергії. Слід зазначити, що збитки спричиняються не тільки суб'єктам енергетичної галузі, а й державі в цілому.
Пропонується встановити адміністративну відповідальність за самовільне використання електричної або теплової енергії без приладів обліку та кримінальну за ті ж дії, якщо вони вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення. Також перелік відповідальності у вас є, не буду зачитувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюся, що всі ці матеріали депутати мають на руках, тому прошу перейти до режиму запитань. Прошу записатись.
КРУТЬ О.А. Я хочу назвати ще такі основні проблеми. Третя - стосується проведення оперативних і ремонтних робіт. Четверта - важливе неухильне виконання вимог, норм, правил, стандартів. І п'ята - встановити адміністративну відповідальність за порушення умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електроенергії. І шоста - необхідно внести ряд змін до законодавства, оскільки електроенергія визнана товаром.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Анатолійовичу. Прошу записатись для запитань.
Слово для репліки надається Віталію Григоровичу Черненку. Увімкніть, будь ласка, мікрофон Черненка.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Степане Богдановичу. Я хочу запитати і у вас, Степане Богдановичу, і в доповідача: а чому немає Єрмілова? У порядку денному записаний міністр палива та енергетики. Мабуть, його вже зняли чи що? Так хай уже тоді не записують, якщо його зняли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу, за запитання. Мені невідома причина відсутності міністра палива та енергетики. Добре, дайте відповідь коротенько.
КРУТЬ О.А. Міністр у відрядженні, в Одесі, він учора від'їхав разом із Дурдинцем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую (Шум у залі). Шановні колеги, не будемо починати дискусії навколо причини відсутності міністра палива та енергетики. Людина, яка виступає з трибуни, є його заступником, уповноважена міністерством. І тому Олександр Анатолійович має право на цю доповідь.
Слово для запитання надається народному депутату Сокерчаку. За ним буде задавати запитання народний депутат Гусак.
Покажіть на табло список.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Ви вносите пропозиції про те, щоб підвищити відповідальність, закріпивши відповідні норми в Кримінальному, Кримінально-процесуальному кодексах за крадіжки електроенергії. Але чи передбачається і відповідальність посадових осіб - працівників ГРЕС, які приховують випадки, коли крадуть і прощають, тому що їм особисто в кишеню щось кладуть, а інших карають?
У моєму окрузі чимало таких випадків. Я хотів би знати, що передбачається законодавством у такому разі.
КРУТЬ О.А. Відповідальність таких осіб уже визначена в нормативних актах, у Кримінально-процесуальному і в Кримінальному кодексах.
Проблема ця виникла в 1994 році, і ось друга частина відповідальності - за споживання електроенергії як за товар взагалі виявилось, що у правовому полі упущена.
И вся суть предлагаемых изменений, вся суть этого законопроекта в том, чтобы привести законодательное поле в одно русло.
Я вам скажу, что такие же меры приняты во всех государствах, мы изучали нормативные документы других государств, там такие меры более жестки, чем мы предусматриваем.
Но такие меры в нашем правовом государстве просто должны быть прописаны. А как их применять - это уже другой вопрос. Но они должны быть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Гусак. За ним - народний депутат Ніколаєнко.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 144, Полтавська область). Шановний доповідачу, я підтримую те, що ви доповіли, те, що треба підвищувати відповідальність споживачів електроенергії. Я хотів таке запитання задати.
Енергопостачальні компанії постійно порушують усі правила, усі договори, поставляючи електроенергію. Адже наявна частота 49,3 герца завдає значної шкоди підприємствам, незаконні самовільні підвищення тарифів і так далі. Якою ви бачите відповідальність енергопостачальних компаній, зокрема Міністерства палива та енергетики, за ці неподобства в постачанні електроенергії?
Дякую.
КРУТЬ О.А. Есть действующий закон о потребителях, там как раз все ложится в правовое поле.
А на первую часть вопроса в предложенном законопроекте предусматривается установить "адміністративну відповідальність за порушення умов та правил здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії". Это до восьми необлагаемых минимумов доходов граждан. Как раз эту меру предлагается внести в этот закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ніколаєнко.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Соціалістична фракція. Уважаемый заместитель министра, скажите, пожалуйста, как вы вообще сегодня в вашем министерстве работаете, когда вы ничем не управляете? Я просто себя пытаюсь представить на вашем месте. Вот по Херсону ходят два, извините меня, таких молоденьких хлопчика с мобильными телефонами и на мерседесах, и это они там управляют. Вся область отключена от электроэнергии. Отключают полностью районы. В Ивановском районе люди проплатили 80 процентов за электроэнергию - район отключен. В Нижних Серогозах ваши работники РЭС сняли три километра линий электропередач. В Верхнем Рогачике ваш начальник РЭС ворует электроэнергию и имеет свою хлебопекарню, но ничего не платит за это. Скажите, как вы вообще там работаете? Вы вообще хоть чтото можете делать? Атомная электростанция вам продает киловатт электроэнергии за 2 копейки, а вы - за 15,6 копейки. Вы это все знаете или это вам..., извините.
КРУТЬ О.А. Я отвечу на ваш вопрос. Уважаемые народные депутаты, мы на определенном этапе реформирования отрасли электроэнергетики. Раз мы уже приняли решение двигаться путем приватизации, мы это должны пройти. Так вот эти области - семь и еще плюс четыре - согласно графику переходят в сферу акционерных отношений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Анатолійовичу.
КРУТЬ О.А. Поэтому для влияния на эти органы управления только у нас остался лишь наблюдательный совет, где мы имеем свои полмочия.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Анатолійовичу, час вичерпано. Прошу сідати.
Відповідаючи на репліку народного депутата Кармазіна, хочу сказати, що Олександр Анатолійович відповідав мовою, якою було задано запитання.
Слово для співдоповіді надається члену Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ярославу Володимировичу Федорину.
Ярославе Володимировичу, я вас також прошу скоротити свій виступ, якщо це можливо, щоб дати змогу виступити народним депутатам у "Різному".
ФЕДОРИН Я.В. Шановна президіє! Шановні народні депутати! Я, на жаль, не заступник голови комітету, але мені доручено доповісти з цього законопроекту. Мені здається, що суть законопроекту стала зрозумілою із виступу нашого попереднього доповідача. Справді, ми бачимо чимало цих випадків і по телебаченню. Скільки опор завалилося від того, що обкрадають об'єкти енергетики, і скільки, на жаль, загинуло людей. Тому в цьому напрямі треба вживати відповідних заходів. Це ж стосується і оплати за електроенергію.
Ліва частина залу, мені здається, може зробити закид, що тут є питання щодо плати за електроенергію, що дуже значна частина незахищених верств населення не може сплачувати.
Але це є явище парадоксальне. У мене теща живе на Березняках, і в її будинку домовий комітет збирає інформацію стосовно того, хто не платить за електроенергію. І ви повірте, що всі пенсіонери недоїдають, але платять за електроенергію. Не платять лише ті, хто може реально заплатити.
Ці люди більш прагматичні, вони говорять: "Раз нам нічого за це не буде, навіщо ж ми повинні платити?" Ну як у рекламі: навіщо більше платити... Правда, все це в нас у державі не карається. Тому внесення цих поправок необхідне, оскільки дає можливість збільшити надходження саме з цієї частини, яка повинна платити. Все інше, я думаю, нам треба зберегти (у тому числі субсидії) для тих, хто не може заплатити, щоб регулювати ці заходи.
Комітет розглянув ці питання і просить вас підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Володимировичу. Гадаю, питання, які народні депутати хотіли задати, вони вже задали основному доповідачу. Прошу вас сідати.
ФЕДОРИН Я.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення цього питання. Слово в порядку обговорення надається народному депутату Мазур. Немає.
Віталій Григорович Черненко щойно наполягав обмінятися думками з цього приводу. Але ви, Віталію Григоровичу, втратили чергу.
Слово надається народному депутату Ніколаєнку.
НІКОЛАЄНКО С.М. Соціалістична фракція. Без сумніву, потрібно голосувати за пропозиції, викладені заступником міністра енергетики, особливо в тій частині, що стосується руйнування електромереж, тому що те, що діється сьогодні, неможливо витримати.
Але стосовно посилення відповідальності за несплату, коли немає чим платити, звичайно, тут підтримки не може бути.
Я у своєму короткому запитанні не встиг викласти всю ситуацію, яку ми сьогодні бачимо в результаті так званого реформування Міністерства енергетики. Я думав, що буде Єрмілов і спеціально сьогодні чекав цього.
У становищі, в якому сьогодні опинилися люди, особливо в тих шести експериментальних областях, про які ви говорили, взагалі неможливо жити. У Херсонській області глибина залягання питної води 130-150 метрів. Ні в кого немає колодязя. В результаті вакханалії, яку ви творите з оцими хлопчиками з мобільними телефонами, які знущаються сьогодні з одного мільйона двохсот тисяч людей, сталося так, що з болота, з калюжі люди п'ють воду. Якщо сніг упав, то хоч якась вода. Напитися води не можна. Хліба спекти не можна. Подивитися телевізор не можна. Приготувати їсти не можна. Обігрітися не можна. Підготуватися до зими, до веснянопольових робіт, що-небудь зробити не можна. І при тому акції залякування, ніби гестапівці, проводять: відключають увесь район. До того ж ви даєте команду відключити на годину, а ваші посіпаки втричі збільшують, бо вони ж премію собі після цього натаскують.
Якби сказали всій Херсонській області йти на Київ, а ми, певно, колись так і зробимо, то всі - один мільйон двісті тисяч чоловік - пішли б. Хто дійде тільки?
Таке знущання, яке діється сьогодні, неможливо взагалі уявити, я не можу навіть цього описати. Школи закупили вугілля. Жодна школа, жодна котельня в семи районах мого виборчого округу не працює, бо щоб котельню нашу примітивну розігріти, потрібно хоч би ніч її топити. Ви ж із 22-ї чи 24-ї години ночі до п'ятої ранку відключаєте, о п'ятій годині ранку тільки починають підкидати туди вугілля, о сьомій ранку вже гасять. О дев'ятій годині ранку ввімкнули, воно затухло, о дев'ятій почали топити - все зупиняється.
Я хочу звернутися до профільного комітету, до головуючого як до представника керівництва Верховної Ради. Це просто геноцид над українським народом. Ми давайте це Міністерство палива та енергетики або всіх поставимо до стінки, або хай вони роблять що-небудь. Ви поїдьте, поживіть один день в одному з районів. Я вас особисто не звинувачую. Але хочу сказати, що ваше Міністерство палива та енергетики - це злочинна організація, а ми, якщо підтримаємо ту приватизацію, про яку сьогодні говорили, - також злочинці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сподіваюся, що Олександр Анатолійович доведе ваш виступ до відома міністра. Я стурбований вашим висловом про те, що всіх треба поставити до стінки. Думаю, що ці часи вже минули.
Шановні колеги, слово надається народному депутату Семенюк. За нею виступатиме народний депутат Черненко.
СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, Станіслав Миколайович, задаючи запитання представнику Кабінету Міністрів, запитав: "Як же ви керуєте роботою підприємств?" На що чітко заступник міністра навіть не зміг відповісти.
Я чому так запитую, як вони керують? Сьогодні фактично ті обленерго, які приватизовані або приватизовані частково... А я можу навести приклад Житомирського обленерго, де губернатор, маючи чорнобильське посвідчення, приватизував обленерго, а при цьому в газетах пише про те, що, ай-ай-ай, ще й ту частку, що залишилась у вигляді 49 відсотків, ще хтось хоче приватизувати.
Електроенергію закуповують по 2 копійки, продають населенню по 15,7 копійки - і ніхто керувати не може.
І я запитую представника Кабінету Міністрів: ви впливаєте на тих акціонерів, які сьогодні знаходяться в управлінні цього підприємства? Ні.
Тут, напевно, частково є і наша вина. Чому я так кажу? Сьогодні фактично частками державного майна або державними підприємствами ніхто не керує. Номінально визначено, що керують державним майном Кабінет Міністрів, Фонд державного майна і місцеві державні адміністрації. Як кажуть: "Сім няньок - і дитина безмозгла". Отак сталось і в нас під час хаотичної приватизації. Відбулась приватизація найбільш прибуткових підприємств, а обленерго - найбільш прибуткові. Фактично енергетичний ринок захоплений корумпованими чиновниками, які сьогодні бояться втратити свій вплив. А в основному - не стільки приватизація майна, як грошові потоки, тому що одна з найбільш прибуткових галузей - це енергетика, і постійний прибуток, який отримують наші обленерго, контролюється, і грошові потоки не надходять до бюджету.
Тому я особливо хочу звернутись до вас, Степане Богдановичу, оскільки вчора відбулось ще і затвердження регламенту. Ми, члени фракції Соціалістичної партії, подали проект Закону про управління об'єктами державної власності, де чітко визначили механізм управління державним майном, і щоб той представник Кабінету Міністрів міг впливати на ці державні підприємства, призначати керівника, а не так, як сьогодні у нас відбувається: призначає і держадміністрація, і Фонд державного майна, тільки відповідно змінюють договори з тими керівниками, залежно від того чи підходить він тому чи іншому клану. Фактично хаос - в управлінні!
Тому треба цей законопроект поставити якомога швидше, прийняти його і надати можливість Кабінету Міністрів бути справді Кабінетом Міністрів, а не маріонеткою. І щоб постійно не було змін, з цього приводу я зверталася і з листом.
Крім того, я хотіла б сказати, шановні товариші, що сьогодні приймати такі штрафні санкції не можна. Це ж зазначено і у висновку Головного науково-експертного управління. Тому що давати в руки суркісам управляти далі енергетичним комплексом і ще надавати їм право штрафувати - це означає криміналітет, який буде відключати електроенергію, поставити над загальним людським ресурсом. Це означатиме, що наші лікарні, школи, садки, фабрики і ті керівники, які ще там тримають ці заклади, будуть штрафуватися самочинно безпосередньо цим відповідним органом. Тому спочатку потрібно думати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно, за підтримку цього законопроекту.
Слово надається народному депутату Черненку на завершення виступів з цього питання.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Шановний Степане Богдановичу! Шановні залишки народних депутатів і ви, найбільш передова наша фракція, і ті, хто має відношення до праці. Десь вони є, але я їх не бачу. Та річ - в іншому.
Шановний доповідачу! Шановний Степане Богдановичу! Я хотів би бачити на трибуні пана Єрмілова, запитати його: шановний пане Єрмілов, навіщо ви виставляєте сюди хлопчиків для биття? Прийдіть самі, поясніть, чому сьогодні знову почали відключати електроенергію? Чому сьогодні шахтарям перестали платити гроші? Чому?
Я спілкувався з моїм помічником, він регресник, працює в місті Горлівці, де очолює раду ветеранів шахтарської праці. Він може підтвердити, що я скажу.
Чому не платять зараз гроші? Я запитую себе: що, сьогодні за електроенергію гроші не отримують вже в державі чи отримують? Це перше.
Друге. Про реформи, про які кажете і ви, і пан Єрмілов, можна казати ще років десять, а ситуація вона ж не чекає. Я вам скажу більше: ситуація вас буде чекати до квітня, а далі, побачите, що буде.
У цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону про електроенергетику зрозумілий. Але, шановні, часу у вас залишилось мало, а роботи багато. Я вас запрошую, щоб ви по-справжньому почали працювати на електроенергетику і в державі працювати, і розраховуватись з тими, хто видобуває вугілля, віддає це вугілля. А я бачу, що сьогодні вже хочуть повернутись до того стану, коли замість грошей давали тушонку, макарони, мокрий цукор. Я не хочу закликати до якихось таких різких дій, але сьогодні шахтарі вже не будуть цього терпіти, бо вони бачили, що таке "живі" гроші.
Я думаю, що фракція порадиться, як приймати нам рішення. Якщо будуть позитивні зміни, ми сьогодні готові його підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу, за високу активність, яку ви сьогодні проявили на нашому засіданні.
Шановні колеги, обговорення питання про проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України про електроенергетику завершено. Декілька слів у порядку заключного слова просить заступник міністра Круть Олександр Анатолійович. Прошу.
КРУТЬ О.А. Уважаемые народные депутаты, я прошу вас понять. Мы предлагаем внести изменения в процессуальные вопросы: в Уголовный, Уголовно-процессуальный кодексы, в Кодекс об административных правонарушениях. Это то, что касается суда. Это не значит, что пан Ермилов или пан Круть какие-то накладывают штрафы на ту бабушку, это все ложится в правовое поле. Как видите, большая разница.
И относительно регрессников. А вы примите Закон о страховании... А тарифы?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Анатолійовичу. Я думаю, що ми не будемо вести дискусії, це не ваша тема. Народні депутати визначаться з цим законопроектом, тим більше, зважаючи, що чотири профільні комітети, які досліджували це питання, дали позитивні висновки. Є позитивний висновок Головного науково-експертного управління, і більшість народних депутатів, які сьогодні виступали, підтримали прийняття змін до деяких законів у зв'язку із прийняттям Закону про електроенергетику.
Сподіваюсь, що наступного пленарного тижня, у четвер, коли будемо голосувати, народні депутати активно підтримають внесення таких змін.
-----------
Шановні колеги, переходимо до регламентного питання "Різне". Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, що записалися для виступу в "Різному".
Нагадую народним депутатам, що регламентний час виступу - три хвилини. Зважаючи на велику кількість записаних народних депутатів, я буду строго, з вашого дозволу, стежити за регламентним часом.
Звертаюся до протокольного відділу, щоб усі пропозиції народних депутатів, які можуть мати характер доручення, були належним чином оформлені, відправлені у відповідні інститути української державної влади, а також зацікавленим суб'єктам.
Народний депутат Соломатін. За ним - народний депутат Мигович.
СОЛОМАТІН Ю.П. Фракція комуністів. Шановний Степане Богдановичу, я маю доручення від виборців. Це доручення стосується певних рекомендацій щодо ведення наших засідань. Ці рекомендації люди просили передати Івану Степановичу Плющу, який сьогодні відсутній. Тому я звертаюся до вас і прошу: заздалегідь дайте протокольне доручення, щоб текст мого виступу був віддрукований і Івану Степановичу покладений на стіл.
У чому суть справи? Звернувся ось з такою цікавою пропозицією кандидат технічних наук, пенсіонер Абрамчук Анатолій Борисович з міста Вишневого КиєвоСвятошинського району Київської області. Пенсіонери - це люди, які мають час, вони ловлять на радіо, на хвилі 104,6 FM наші засідання, слухають кожне слово. І коли відбуваються голосування, вони не відчувають результатів, як проголосували, і особливо як проголосували по фракціях.
Тому нам, насамперед головуючому на засіданні, рекомендують, радять і просять, щоб після того, як законопроект прийнято або не прийнято, вголос було оголошено результати голосування по фракціях і як підсумок стисло було констатовано: закон прийнято завдяки голосуванню таких-то фракцій, або навпаки, якщо він не прийнятий, які фракції зробили все, щоб цей законопроект не був прийнятий.
Тоді хоча б трошки той бар'єр, який існує між Верховною Радою України і нашими виборцями, які прислуховуються до кожного нашого слова, до обговорення кожного законопроекту, до результатів голосування, ми подолаємо.
Тому прохання врахувати ці зауваження і зробити все, щоб уже з наступного пленарного засідання під час голосувань такі коментарі і пояснення надавалися.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Миговичу. За ним буде виступати народний депутат Пустовойтов.
МИГОВИЧ І.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів, Закарпаття. Шановні найбільш терпеливі колеги! 13 лютого на Дні уряду розглядалося питання про стан виконання Закону України про оплату праці. Однак багато аспектів цієї надзвичайно гострої проблеми не було заторкнуто. Тому вимушений привернути вашу увагу до одного з них - це умови і оплата праці зайнятих на так званих малих і спільних підприємствах. Їх кількість зростає, як гриби після дощу. Лише в нашій області, на Закарпатті, близько 370 СП. Через них чужинці проникають у ті галузі, де можна за безцінь використовувати цілющі мінводи, унікальні руди, деревину та іншу сировину і дешеві робочі руки. На цих підприємствах незадовільна техніка безпеки, грубо порушується законодавство, відсутні громадські формування. Це фактично закриті зони на нашій території. За масового безробіття люди змушені погоджуватися на мізерну оплату, принизливе, рабське становище. Колонізатори ж приймають від них при вступі дві заяви - одну про прийом, а другу про звільнення з роботи без зазначення дати. Приводи для того, щоб звільнити, знаходяться швидко, бо не всі витримують експлуатації і знущання.
Так, на колишньому заводі "Електродвигун" в Ужгороді діють кілька дільниць під назвою "Матяш і Матяш". Місцеві робітники виконують тут найбруднішу роботу, за яку в сусідніх країнах платять в 10- 15 разів більше. Крім високої інтенсивності праці, адміністрація збільшує тривалість робочого дня до 10-12 годин, скасувала десятихвилинні перерви, запровадила жорстку систему штрафів (наприклад, за відсутність пластмасової картки з особистим номером робітника), ввела у штат наглядачів, яких працюючі називають поміж собою фашистами. Не дивно, що чимало трудівників не витримують надмірного ритму, непритомніють, хворіють, а жінки народжують дітей з аномаліями. І це відбувається переважно з молоддю, бо старших на СП не приймають. Масовими стають недоїдання людей, економія, робота у вихідні і святкові дні. Ні про який захист працюючих немає й мови. А коли дехто починає говорити правду, то з ним жорстко розправляються.
Аналіз показує, що навіть найбільш успішно працюючі підприємства, такі як "ЕНО", "Фішер", "Бруклін", що виробляють продукцію для закордону, нічого не роблять для розвитку соціальної інфраструктури, використовують застарілу техніку, забруднюють навколишнє середовище, а робітники зазнають нещадної експлуатації, поборів, образ, дискримінації. Тому з боку уряду і комітетів Верховної Ради потрібні рішучі, нестандартні заходи для соціальноекономічного і правового захисту наших громадян на цих підприємствах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Іване Івановичу.
Народний депутат Пустовойтов. Прошу. За ним - народний депутат Тищенко.
ПУСТОВОЙТОВ В.С. Фракция коммунистов, город Кривой Рог. Уважаемые коллеги! Плохо, что ушел замминистра, но дело в том, что, кроме тех отключений, о которых говорили наши коллеги, я должен сегодня сказать следующее. В городе Кривой Рог, в моем избирательном округе, где находятся три ГОКа и "Криворожсталь", с 19 февраля идет очередное отключение электроэнергии, в частности на Южном горно-обогатительном комбинате. Есть у комбината рабочий долг за электроэнергию, но ему, в свою очередь, должны металлургические предприятия. И в конечном итоге текущие платежи будут проведены. Но сколько простоит этот комбинат и какие потери понесут они, металлургические предприятия, потребляющие продукцию ГОКа, и бюджеты всех уровней - не интересует затейников этой акции.
Вот для примера представители трудового коллектива передали мне данные. Простои основного технологического оборудования комбината за прошлый год и январь нынешнего года по причинам ограничения потребления энергетической мощности и энергетических нагрузок составляют 50 тысяч часов. При этом недополучено концентрата - 1 миллион 50 тысяч тонн, агломерата - 440 тысяч тонн. Во время отключений выходят из строя электродвигатели мощностью 1100 и 2500 киловатт, что требует дорогостоящего, сложного и детального ремонта.
В Ингулецком районе города Кривого Рога находятся ЮГОК и ИнГОК, это основные плательщики в бюджет. Кстати, Ингулецкий район
- это один из районов, где поступления в бюджет самые большие. Ежемесячные платежи ЮГОКа в Пенсионный фонд составляют 2 миллиона гривень, а это пенсии приблизительно 20 тысяч пенсионеров. Кроме того, ЮГОК - это градообразующее предприятие. А вот такие непродуманные действия наносят ущерб огромной социальной инфраструктуре.
Проблемы ГОКа - это проблемы всей горно-металлургической отрасли. Для их решения уже давным-давно надо было бы выработать промышленную, экономическую и инвестиционную политику. Но, кроме отключений, правительство ничего не предлагает.
Разрешил Кабинет Министров, к примеру, в декабре 2000 года провести взаимозачеты, которые немного упрощают ситуацию. Но по вине Ермилова документы к взаимозачету, подготовленные ЮГОКом, не были приняты, хотя оснований для этого не было. В то же время другие предприятия отрасли провели такие взаимозачеты. Почему такой избирательный подход? И кто управляет этим процессом, хотелось бы знать?
Без государственной поддержки таких проблем, как модернизация основных фондов, техническое перевооружение, удержание цен, тарифов на электроэнергию, грузовые перевозки, о чем говорил Матвиенков, экспансия российского железнорудного сырья на наш рынок, этим предприятиям не решить. И кроме того, это судьбы 10 тысяч человек.
Поэтому, уважаемый Степан Богданович, я убедительно вас прошу, стенограмму этого выступления передать в Кабинет Министров, чтобы мне дали письменное официальное разяснение по существу заданных вопросов. Когда этот беспредел над своим собственным товаропроизводителем закончится?
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви знаєте, що я завжди виконую всі ваші доручення.
Слово надається народному депутату Тищенку. За ним буде виступати народний депутат Білорус.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, Всеукраинский союз рабочих. Уважаемые товарищи! Я вышел на эту трибуну, чтобы обратить ваше внимание на бесправие наших трудящихся в этом буржуазном обществе, а также на тот бепредел, который творится в вопросах соблюдения законов.
У меня в руках обращение общественной организации "Трудовая Харьковщина" к Президенту страны, к Верховному Совету Украины, к средствам массовой информации, а также к председателю Харьковского областного совета и главе облгосадминистрации. Речь идет о том, что в поселке Коммунар, в котором насчитавается полторы тысячи жителей, с 1 февраля отключено отопление. Люди практически лишены тепла в эту зиму. Это еще раз подтверждает, в каком государстве мы живем.
Поэтому я хотел бы, чтобы и Верховный Совет, надеюсь, и Президент отреагировали на подобные беспредельные, можно сказать, деяния, совершенные местными властями.
Второй вопрос, на который я хотел бы обратить внимание, также характеризует действия нынешнего режима. Ко мне обращаются ветераны спорта в связи с тем, что Харьковская областная государственная администрация издала распоряжение, которым предлагает нескольким техникумам освободить помещения и перейти в помещения институтов. Это обращение представителей автотранспортного техникума. Они просят также Верховный Совет отреагировать на ту проблему, которая сегодня встала очень остро в городе Харькове.
Если Советская Украина, Советский Союз, где главным был лозунг: "Все лучшее - детям!", делали все возможное, чтобы действительно дети имели все лучшее, то нынешний режим, очевидно, взял на вооружение другой принцип: "Все лучшее - банкам!" И это не случайно, потому что именно одно из этих помещений планируется передать очередному банку или филиалу очередного банка.
Поэтому я хотел бы, чтобы и на этот вопрос отреагировали.
И последнее, на что я хотел бы обратить внимание присутствующих и руководства Верховного Совета. В 2000 году Верховный Совет Украины принял Закон об амнистии без статьи 10, которая давала право применять амнистию на стадии расследования и до рассмотрения дела в суде. Так вот, прокуратура Украины обратилась в профильный комитет Ивана Биласа, и тот дал разяснение, разрешив применять амнистию на стадии расследования, дознания и до рассмотрения дела в судебном порядке, то есть превысил свои полномочия, взял на себя роль Верховного Совета.
Я обратился в профильный Комитет по вопросам Регламента с просьбой рассмотреть этот вопрос и вынести необходимое решение.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Білорус. За ним - народний депутат Яценко.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні колеги! Сьогодні, в День захисників Батьківщини, фракція "Батьківщина" доручила мені зробити заявувиступ на захист державного та економічного суверенітету і незалежності України.
Події останнього періоду в Україні і за її межами показують, що в обхід Верховної Ради провадиться політика, яка є загрозою національним інтересам, її державному і економічному суверенітету. Ця політика є відображенням суб'єктивних інтересів, інтересів певних груп, а також інтересів зарубіжних країн, які через економічні механізми прагнуть посилити свій вплив і тиск на Україну, зробити її повністю залежною від їхніх геополітичних планів і впливів.
За роки незалежності економічний і державний суверенітет України і так послаблено тим, що валовий внутрішній продукт скоротився майже в три рази, а рівень міжнародної конкурентоспроможності впав до 133 місця у світі. При такому рівні суверенітету і ефективності та якості людського життя, при такому рівні демократії та прав людини в Європу нас не пустять, а оголошена стратегія інтеграції залишиться фальшивою демагогією.
Десять років тому, шановні колеги, під егідою Національної академії наук було розроблено законопроект про економічний суверенітет України. На жаль, він не став законом України, як не став законом і документ, про який я вже говорив, - Концепція системи державного управління України.
Сьогодні ми маємо грубі порушення принципів суверенітету та захисту національних інтересів, і це йде по лінії суб'єктивних проявів. Колишній великий цар Росії Петро І забороняв навіть думати про те, щоб чарку горілки випити за рахунок інтересів держави. У зв'язку з цим, а також виходячи з необхідності законодавчого врегулювання і контролю за законодавством у галузі захисту інтересів суверенітету, я, звертаючись до Президента, Голови Верховної Ради і Прем'єр- міністра, пропоную:
Перше. Подати на розгляд Верховної Ради всі підписані в Дніпропетровську угоди, меморандуми, а також інші документи, які за змістом є міжнародними угодами.
Друге. Розробити і прийняти Закон про економічний суверенітет України.
Третє. У невідкладному порядку внести на розгляд Верховної Ради проекти законів про засади національних інтересів України, про засади внутрішньої і зовнішньої політики.
Четверте. Створити державну комісію по розробці національної стратегії розвитку України до 2025 року.
І п'яте. Опублікувати всі несекретні угоди, підписані представниками виконавчої влади України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово надається народному депутату Яценку. За ним буде виступати народний депутат Черненко.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Степане Богдановичу, я недарма звернувся насамперед до вас, оскільки, виступаючи в "Різному" місяць тому, я звертав вашу увагу і керівництва Верховної Ради загалом на незадовільний контроль за виконанням депутатських запитів. Сьогодні повторно Іван Степанович оголосив мій депутатський запит щодо налагодження нормального харчування дітей дошкільного віку на територіях, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На попередній запит з Кабінету Міністрів я одержав типовий, так би мовити, зразок чиновницької відповіді, де Кабінет Міністрів України констатує, що своїми підзаконними актами він не забезпечив виконання вимог Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так я саме і звертався з вимогою забезпечити виконання! Він констатував і далі не рушив. Це перше.
Друге. Я звертався місяць тому, вже втретє з цієї парламентської трибуни, з вимогою надати мені і моїм колегам - депутатам Семенюк і Доманському - право виступити по обласному телеканалу, але дирекція обласного телерадіо відмовляє, посилаючись на наказ обласної державної адміністрації. Пробачте, є Закон про статус народного депутата України. Виявляється, в державі наказ голови обласної держадміністрації сильніший, ніж закони України.
Звертаюся, Степане Богдановичу, вчетверте, вимагаю від нашого комітету вжити заходів, реалізувати моє депутатське право звітувати перед своїми виборцями.
І, нарешті, третє. Останнім часом, вчора і сьогодні, дуже багато точиться розмов про утворення так званої нової більшості.
Я хотів би відповісти насамперед тим народним депутатам, які належать до правого табору, які минулого року брали участь у січнево-лютневому заколоті.
Шановні колеги! Я достатньо досвідчений депутат, щоб простити ваші помилки, простити зраду взагалі ідеї парламентаризму, ідеї демократії, паплюження Конституції держави, простити навіть те, що ви зрубали символи, що заборонили святе для нас свято. Але ж я достатньо досвідчений народний депутат і достатньо мужня людина.
А что вы требуете? Чтобы эти гадости, которые вы наделали, вам сразу все простили? Почему вы такие высокие требования предявляете ко всем моим коллегам? Вы предали, вы тогда побежали лакать из той миски, которую вам подсунули. После хозяин пнул вас ногой, и вы прибежали, стали скулить и предявлять к кому-то претензии. Станьте настоящими парламентариями! Наберитесь, пожалуйста, мужества, и только тогда вы будете иметь моральное право предявлять какие-то претензии.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Михайловичу, не використовуйте образливих висловів на адресу народних депутатів.
ЯЦЕНКО В.М. Всякие обвинения, Степан Богданович, о создании коммунистическоолигархической "більшості" невозможны. Нас тоже обидели. Я утверждаю о том, что не может быть никакой "більшості" между олигархами и коммунистами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу, ваш час закінчився.
ЯЦЕНКО В.М. Коммунисты всегда стояли за правду, за трудовой народ. Знайте это и вы, Виталий Черненко. Все (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу. Я прошу народних депутатів не використовувати образливих висловів на адресу своїх колег. Я відповідно до Регламенту змушений буду припиняти ваші виступи і звертатися до відповідного регламентного комітету.
Що стосується, Володимире Михайловичу, депутатських запитів, то думаю, що ваші зауваження на мою адресу є недоречними, бо я виконав усе те, що міг виконати. Більше того, хочу вам сказати, що зараз створена спеціальна робоча група, яка вивчає стан виконання депутатських запитів. І кожному народному депутату буде доведено до відома про те, що робиться на виконання депутатських запитів народних депутатів України.
Народний депутат Черненко. За ним - народний депутат Роєнко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Степане Богдановичу. Володимире Михайловичу, я ніколи до образ не опущусь, ніколи нікого не ображав, у тому числі публічно, і ніколи на персоналії не переходив. Але у мене є власна думка, і ніхто мені не заборонить її висловлювати. Це по-перше.
По-друге. У мене така пропозиція, Степане Богдановичу. Я пропоную звернутися до музею мадам Тюссо, виготовити воскові фігури деяких наших колег (які так, мабуть, багато працюють і в трудових фракціях), посадити їх на місця, щоб ви так звертались до них потужно, щоб бачили, що вони є.
І по-третє, хвилину свого виступу я передаю Юрію Кармазіну.
А далі ось про що я хочу сказати. Сьогодні до депутатів фракції "Батьківщина" (і не тільки з фракції "Батьківщина") звертаються багато наших виборців. Що їх хвилює? Ціни на ліки. Перелік лікарських засобів, ціни на які підлягають державному регулюванню, затверджені спільним наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економіки на виконання постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 1997 року 747. Цей перелік вкрай обмежений за асортиментом. Містить фактично лише протионкологічні, протитуберкульозні препарати, інсулін, вакцини, наркотики і анальгетики та спирт етиловий. Ситуація ускладнюється тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року 1548 повноваження щодо встановлення фіксованих та граничних рівнів цін і торговельних надбавок на вітчизняні на імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення делеговані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Прошу звернутися до Кабінету Міністрів, щоб переглянути цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін. Прошу
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Шановний народе України! Від імені Партії захисників Вітчизни я щиро вітаю вас, усіх захисників Вітчизни, із святом, всіх, хто захищає її як від внутрішніх, так і від зовнішніх ворогів. Ми, депутати, у великому боргу перед захисниками Вітчизни.
Нагадаю, що Законом про Державний бюджет України на 2001 рік ми позбавили їх усіх пільг, а насправді це не пільги, а належна компенсація за роботу. Ми зробили аналіз цього закону, підготували конституційне подання про визнання цих дій неконституційними, яке підписали депутати, і подали його в Конституційний Суд.
І в День захисника Вітчизни, шановний Степане Богдановичу, шановні народні депутати, нам не байдуже, які угоди (40 штук) підписав тут міністр оборони Російської Федерації. Нам не байдуже, які угоди підписані в Дніпропетровську.
Я хочу запитати, Степане Богдановичу: яким законом, якою конституцією передбачено, що від депутатів утаємнюються міжнародні угоди? Я вимагаю роздати їх на наступному тижні абсолютно всім депутатам і направити у профільні комітети для аналізу.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Слово надається депутату Роєнку. За ним буде виступати народний депутат Семенюк.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Шановні народні депутати! Шановний Степане Богдановичу! У мене теж питання стосовно виконання наших депутатських звернень.
Я, звичайно, із задоволенням відзначаю те, що на більшість з них є відповіді. А от моє депутатське звернення, проголошене у "Різному" на пленарному засіданні Верховної Ради України 15 грудня 2000 року щодо ситуації, яка склалася навколо Київського театру оперети, направлене Прем'єр-міністру України та голові Київської міської державної адміністрації для відповідного реагування згідно з чинним законодавством. Ваш підпис. То мене цікавить тільки одне...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я виконав ваше доручення?
РОЄНКО В.Г. Ви виконали моє прохання, мій запит направили. Але виходить, що Апарат Верховної Ради не відслідкував, щоб все-таки відповідь була дана. До сьогодні ні від Прем'єр-міністра, ні від Київського міського голови немає відповіді. То я хотів би, щоб розібралися в цьому питанні, тому що там терор щодо артистів і художнього керівника театру Віктора Шувалова діє до сьогоднішнього дня, і все робиться для того, щоб його з театру вигнати. Це загальнодержавне питання про великий колектив державного театру.
І тепер я опускаюсь уже нижче, до виборців мого виборчого округу. Вони також звертаються з багатьма питаннями. Так, зокрема, учасники бойових дій (сьогодні це якраз до теми) з Уманського, Христинівського та Монастирищенського районів Черкаської області запитують, чому відповідно до закону їх не забезпечують твердим паливом. Добре, що хоч зима не дуже холодна. У містах це питання ще якось вирішується, а в названих сільських районах не виконується.
Жителька селища Верхнячка Христинівського району Черкаської області, пенсіонерка, запитує, хто і яким документом зобов'язав споживачів природного газу в квартирах платити 4 гривні за зняття пломби з газового котла.
А також вчителька з села Христинівка Христинівського району Черкаської області Костюк Раїса Кирилівна запитує: чому не надаються субсидії на газ та тверде паливо?
І останнє. Бугай Михайло Юхимович, колишній директор школи також із села Христинівка запитує, чому такі, як він, одержують пенсію 70-80 гривень, а державні службовці - по 200-300 гривень. І зазначає, що людей сьогодні поділили на чорних та білих. Та ще й по телебаченню і радіо ображають пенсіонерів, які звертаються з подібними проханнями.
Тому я, завершуючи свій виступ, Степане Богдановичу, прошу все-таки, щоб Апарат Верховної Ради відслідковував, на які наші звернення немає належної реакції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми обов'язково дамо доручення перевірити, чому до цього часу немає відповіді з боку Прем'єр- міністра України і Київського міського голови.
Слово для виступу надається народному депутату Семенюк. За нею буде виступати народний депутат Марковська.
СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати, представники засобів масової інформації і ті мешканці Києва, які мене чують! Перш за все хочу повідомити, що до громадського комітету "Україна без Кучми" приєдналися об'єднання демократичних сил Жовтневого району міста Києва "Злагода" в особі голови і співголови громадської екологічної організації "Зелений світ". Вони просять нас, народних депутатів України, втрутитися у справу, яка сьогодні зроблена нашим Президентом України. Вони підготували звернення, яке я хочу оприлюднити.
За дев'ять років незалежності доруйновується моральність нашого народу. Ким? Тими, хто дев'ять років тому носив одні зірки, а нині несамовито хрестить лоба; тими, хто на тлі вимираючого народу витрачає мільйони на несамовиту набудову церков; тими, хто волає про християнські заповіді "не вкради", а самі обкрадають наш народ до нитки, "не вбий" - а ведуть шалену пропаганду насильництва, вбивства через засоби масової інформації, "не блуди"
- а пропагують розпусту та аморальний спосіб життя.
Як підсумок, за роки незалежності без воєн втрачено понад 3 мільйони наших співвітчизників. Більшість населення поставлена в умови, несумісні з фізичним існуванням, - деградація моральних засад, їхнє повне знищення через засоби масової інформації, вбивства на замовлення, сирітство, жебрацтво, проституція, наркоманія, пияцтво, хвороби, самогубство тощо. Плюндруються духовні провідники народу різними паталогічними психоаналітиками. Переслідування громадян відбувається в залежності від того чи іншого політичного процесу.
Разом з тим Президент України 10 січня 2001 року видав указ про поліпшення інформаційного забезпечення Адміністрації Президента, яким остаточно позбавив громадян України свободи вибору. Це указ про повальне, примусове сектантство, нашіптування безпосередньо Президенту України. Саме він, гарант додержання Конституції, своїм указом нехтує статтю 34 Конституції України, яка говорить: "Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір".
Видавши такий указ, Президент поставив в небезпеку взагалі всіх громадян України, майбутнє наших дітей та онуків. При цьому повністю втрачається будь-яка можливість людей висвітлювати свої думки.
Тому я хочу звернутися, Степане Богдановичу, про доручення нашому профільному комітету, щоб розглянути законність виданого указу, це по-перше.
По-друге, обов'язково розібратись, яку ж інформацію все-таки вже збирає Адміністрація Президента, і якщо це стосується представників наметового містечка, то я ще раз хочу наголосити, що 25 лютого о 16 годині суд над Президентом відбудеться і люди зійдуться.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно. Слово надається народному депутату Марковській. За нею буде виступати народний депутат Зарубінський.
МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую, Степане Богдановичу. Соціалістична фракція. Дозвольте мені привітати захисників Батьківщини з сьогоднішнім святом, побажати їм мужності, стійкості, вірно та віддано служити народу України, а Батьківщині - не забувати про наших захисників.
Крім того, від громадського комітету захисту Конституції "Україна без Кучми" повідомляю, що відбудеться засідання народного трибуналу на Майдані Незалежності в місті Києві 25 лютого 2001 року о 17 годині. На засідання народного трибуналу запрошено Президента України Леоніда Даниловича Кучму як обвинувачуваного. В якості його захисників запрошені Віктор Ющенко, Іван Плющ, Володимир Лапікура. Навіть якщо вони не з'являться, то народний суд відбудеться і після його рішення ми зможемо сказати:
"Широка страна моя родная,
Много в ней лесов, полей и рек,
Я другой такой страны не знаю,
Где так вольно дышит человек".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Зарубінський. За ним буде виступати народний депутат Журавський.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Я сьогодні вимушений взяти слово, оскільки не припиняється брудний потік інсинуацій на мою адресу з боку підкорювача підніжжя Евересту Чародєєва.
Ось і в середу під час обговорення кошторису Верховної Ради цей принциповий депутат, який здійснив цікавий і, хочеться вірити, безкорисливий дрейф від списку ПСПУ, завдяки якому він опинився в цій залі, до фракції "Яблуко", знову вдався до ряду інсинуацій. Зокрема, нібито я з Ковалем летів у Джакарту. Мені нецікаво, чи летів туди Коваль, але я заявляю, що ніколи не був і, очевидно, ніколи й не буду в Джакарті. Здається, ця брехня є результатом перегріву голови депутата на жаркому сонці Аравійського півострова, де він недавно перебував у своїх "друзей" під час роботи сесії.
Крім того, цей Аполлон ставить мені у провину, що на мої закордонні відрядження, а я є заступником голови Комітету у закордонних справах і головою постійної делегації Верховної Ради у Парламентській Асамблеї НАТО, було витрачено 40 тисяч гривень. При цьому жарке аравійське сонце, очевидно, заплющило цьому депутатові очі, що за цей же період витрати на закордонні поїздки, наприклад, депутата Головатого склали 84 тисячі, Косаківського - 64, Раханського - 99, Мармазова -116, Попеску - 93, Стрижка - 57 тисяч, і цей список можна продовжити.
Проте, шановні колеги, я абсолютно нічого не закидаю цим депутатам, оскільки знаю, що вони дійсно активно працюють під час відряджень, на відміну від підкорювача Евересту за державний рахунок, про діяння якого за кордоном ходять легенди, а прибуття якого в ту чи іншу країну в наших посольствах чекають, як страшний сон.
При цьому наш Аполлон не згадує про воістину величезні кошти, витрачені на нього самого, на його закордонні поїздки, під час яких він у прямому сенсі цього слова дискредитує Україну своїм хамством, українофобією і, будемо казати правду, своїм зовнішнім виглядом. Сам був свідком, як цей депутат, виходячи із своїх симпатій і антипатій, на протягнуту руку всесвітньо відомого політика повернувся до нього своїм задом.
У чому ж я провинився, що мішенню для його жовчі став саме я? Дуже просто. Він думає, що я є винуватцем того, що він не увійшов до складу делегації в ПАЧЕС. Я стверджую, що ніякого стосунку до цього не маю. Ну не винен, що цього депутата так шанують колеги, що ніхто його не запропонував до цієї делегації. Не винен я, що у зв'язку з його відсутністю у цій делегації керівництво ПАЧЕС готове влаштувати святкове прийняття.
І на закінчення хочу перефразувати слова Олександра Сергійовича Пушкіна: "Фу, надоел, курилка, альпинист! Как затушить вонючую лучинку? Да плюнь ты на нее!". Я погоджуюся зі словами великого поета і це саме роблю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ваш час закінчився. Слово надається народному депутату Журавському. За ним буде виступати народний депутат Баулін.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Парламент - це те місце, де повинні мирно долатися найгостріші політичні і соціально-економічні проблеми. Тут мирно мають відбуватися цивілізований обмін думками, співставлення позицій найзапекліших опонентів і творитися найвищі обов'язкові для всіх громадян держави законодавчі акти. Це, так би мовити, класика.
Я хотів би порушити одну тему, яка хвилює сьогодні певну частину нашого залу. З певною політичною метою на цьому тижні відомі політичні сили вдалися до запровадження наочної агітації. Завтра, якщо це не буде припинено, для досягнення своїх політичних цілей інші фракції вдаватимуться до використання наочної агітації в цьому залі. І тоді сесійна зала перетвориться на різнокольоровий базар плакатів, гасел, транспарантів. Якщо ми не відмовимося від цього, то прийде час, і тут можуть розкинутися навіть намети. Ну, що ж, ще й цим можемо подивувати світ.
Ми пропонуємо на основі заяви народних депутатів України з приводу необхідності нормалізувати роботу в сесійній залі Верховної Ради, яка розповсюджена серед вас...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Хто такие мы?
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Ми - це члени Християнсько-демократичної партії України.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Сколько там членов?
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Немає значення. Ми обрані не так, як ви, а по мажоритарці. Ми закликаємо прийняти відповідну постанову і поставити заслін перетворенню парламенту на політичне шоу на зразок вуличних демонстрацій і маніфестацій.
І останнє. У нас працює Інститут законодавства Верховної Ради. Цей інститут є вкрай необхідним для помочі в нашій роботі, народних депутатів, для помочі в роботі комітетів. Але ви знаєте, була прийнята відповідна постанова, і з 70 штатних працівників цього інституту сьогодні залишилися 20. Я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради з проханням вишукати можливість збільшення кількості працівників цього інституту хоча б на 30 осіб.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Як суб'єкт права законодавчої ініціативи вносьте відповідний проект постанови, і, якщо сесійний зал його підтримає, ми обов'язково це зробимо.
Народний депутат Кірімов. За ним - народний депутат Бокий.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Фракція "Батьківщина". Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Якщо навіть, як говорив колега Черненко, в нашому залі найближчим часом не будуть виготовлені воскові фігури, щоб тут сиділи, я однаково пропоную, щоб цей час не називався "Різним", а щоб цей час називався "найбільш актуальним". Тому що всі ті депутати, які залишаються в п'ятницю, щоб виступити, роблять це не з доброго дива, а тому що вони хочуть порушити найбільш важливі проблеми, які ставлять перед ними виборці.
Я розумію, що мені далеко до відомого чоловіка, якого у Древньому Римі називали Марк Катон, який, закінчуючи кожну свою промову, говорив, що Карфаген мусить бути зруйнований, то я хотів би підтримати Володимира Яценка і сказати, що чорнобильські проблеми повинні бути вирішені, тому що держава ще 15 років пообіцяла, що вони будуть вирішені. Я хочу зазначити, що тільки з Київської області потрібно негайно забезпечити житлом 2700 сімей, з них майже півтори тисячі - це сім'ї інвалідів Чорнобиля, які не просто потребують житла, а потребують лікування.
До речі, також зазначу, що лише в Київській області держава, чорнобильський фонд заборгували будівельникам за будівництво житла у минулі роки 12 мільйонів гривень. Тобто якщо ці борги не будуть повернені, ніяке житло не буде будуватися, і воно не будується.
Безперечно, це проблема номер один нашої країни, нашої держави, нашого парламенту, нашого уряду і Президента. Сьогодні ось уже третя п'ятниця, коли я говорю на цю тему, але поки що ніякої реакції ні з боку Кабінету Міністрів, ні з боку Президента немає. І я думаю, що прийде траурний день 26 квітня і знову ж тут, у парламенті, будуть, мабуть, парламентські слухання чи парламентські читання, і знову будуть усі говорити з пафосом про те, як потрібно лікувати чорнобильців, як потрібно їм допомагати, але справа далі не піде.
Тому я сьогодні знову втретє звертаюся до Президента, до Кабінету Міністрів і до вас, шановні колеги: про чорнобильців потрібно дбати не лише тоді, коли приходить цей траурний, страшний день 26 квітня, про них потрібно дбати щодня, тому що нам усім буде соромно, якщо вони будуть іти, як і йдуть із життя, не забезпечені наймінімальнішим.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іване Сидоровичу, прошу вас на трибуну. На завершення виступів слово буде надано народному депутату Толочку.
БОКИЙ І.С. Фракція соціалістів (Лівий центр). Окупація буває різною. Сьогодні окуповують Україну без зброї, окуповують свої ж громадяни. Президент України Леонід Кучма, окуповуючи явочним порядком наймасовіші та найпотужніші державні засоби масової інформації і в самодурський директорський спосіб викинувши з них опозицію, постійно паплюжить Верховну Раду України, використовуючи при цьому ненормативну лексику, брутальні вислови, недостойні навіть тих особин, що сидять на дереві. І ця дикість безперешкодно тиражується, в тому числі відомими мешканцями телезоопарку на УТ-1.
Верховна ж Рада України, народні депутати України всупереч Конституції і закону не мають належної можливості для справедливої і суворої критики Президента і захисту самого парламенту та його членів від непристойних президентських випадів навіть через власні засоби масової інформації - газету "Голос України" та журнал "Віче". Так їх спрямовує нинішнє керівництво Верховної Ради, не боячись ні неслави, ні Бога, ні чорта, а дбаючи тільки про те, щоб догодити Кучмі. В цьому воно аж із ніг падає.
У журналі взагалі встановлено фактично політичну цензуру навіть для народних депутатів України під сміховинними для нормальних, тобто психічно здорових людей, приводами, що журнал (цитую) "не в опозиції до Президента" (під такою опозицією розуміється критика певних конкретних рішень і дій Президента) або (цитую) "стаття перенасичена негативними фактами", хоча йдеться про надто тривожні негативні факти з життя, щодо яких в усі дзвони слід бити. В останній час, приміром, було заблоковано інтерв'ю з Григорієм Омельченком, статтю Ніни Покотило, ще деякі матеріали. Ну чим не диктатура політбюро, тільки не КПРС, а політбюро кланів, які окупували державне чоло? І це влаштовує і керівництво Верховної Ради, і комітет Зінченка. Господи! Яка ж дрімуча ваша влада і в які ви віки нас тягнете!?
У той же час видрукувано розлого недолугий, стилістично вибоїстий, з рядом фактичних помилок, без логічного кінця довідковий інвентаризаційний нарис Володимира Литвина "Зовнішня політика України" на 130 журнальних сторінок. Майже повний номер! Чим не окупація? Якщо це той Литвин, котрий голова Адміністрації Президента, то дивний вибір публікацій і дивна сама текстура - і як для чиновника, і як для вченого з певним титулом. Рішення такого роду ухвалюються, як правило, потаємно і практично одноосібно, але в кожному номері освячуються формальним списком редакційної колегії, де значаться імена шановних народних депутатів. Це ганебно для всіх нас, хоча я прекрасно розумію, що керівництво Верховної Ради це влаштовує.
Питання, яке порушив на недавніх парламентських слуханнях колега Сергій Гмиря, - про невідкладне призначення головного редактора журналу та легітимної редколегії, фактично не тільки давно назріло, але вже й перезріло. І керівництво Верховної Ради повинно внести його на трибуну Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення виступів, як я наголошував, слово надається народному депутату Толочку.
ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Спасибі, Степане Богдановичу. Шановні колеги!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми завершили процедуру.
ТОЛОЧКО П.П. Нас так мало... Я скажу вам, що я Толочко, фракція "Батьківщина". Перш ніж сказати те, що я хотів, з основного питання, дозвольте невеличку репліку. Шановний пане Журавський, вам не подобаються гасла, іншим не подобаються палатки, третім не подобаються демонстрації. То як же ви хочете в ту цивілізовану Європу входити, адже там усе це є? Це ж демократія (Оплески).
Тепер з приводу основного. Я хочу зробити певну заяву з приводу реформування української мови. Може здатися, що це вже не на часі, після того як вийшло розпорядження Президента і він відклав на певний час ці інтелектуальні вправи наших науковців. Але, наскільки мені відомо, правописна комісія не припиняє своєї роботи, вони збираються, вони відпрацьовують і так чи інакше це питання стоїть на порядку денному. Справа ускладнюється тим, що правописну комісію очолює віце-прем'єр-міністр Кабінету Міністрів Жулинський, а урядову комісію, яка має приймати цей новий правопис, новий проект, як вони назвали, очолює віцепрем'єр Кабінету Міністрів Жулинський. Отже, збіжить непомітно термін відстрочки, яку дав нам Президент до 2002 року, і я боюся, що ми знову зустрінемося з цим питанням. Зробити правопис, який би задовольнив усіх українців світу, неможливо і не потрібно. Жодна мова світу не розривається під впливом діаспори. Ми маємо прекрасну мову, як люблять наші націонал-патріоти говорити, калинову і солов'їну. Отже, навіщо нам її змінювати?
Ви знаєте, я виступав щодо цього з відповідними статтями, і моя думка відома, але мені не раз заявляли: а чого ж Верховна Рада мовчить і не скаже свого слова? Чому ви віддали на відкуп це важливе питання? Воно не тільки мовне, воно не тільки духовне, воно надзвичайно дразливе соціальне питання, яке розколює нашу націю навпіл, а може, на нерівні частини. Чому ви віддали на відкуп це чиновникам Кабінету Міністрів?
Отже, я сьогодні також хочу запитати нас усіх: справді, а нащо ми віддали це питання їм на відкуп? Може, нам потрібно заслухати тут Миколу Жулинського з цієї трибуни, хай він розкаже, а ми послухаємо, приймемо відповідну постанову і припинимо ці його вправи, бо якщо люди не мають чим зайнятись, то просто хай сидять в кабінеті і не заважають нам усім.
Спасибі (Оплески).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Петровичу. Оскільки у вашому виступі згадувалося прізвище Журавського, то я надам йому одну хвилину для репліки.
Шановні колеги, я виконую норму Регламенту.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. ХДПУ. Кожна партія, яка зареєстрована Мін'юстом, має право на мітинги, демонстрації, на різні гасла! Будь ласка, але поза сесійною залою! І саме про це йшлося в моєму виступі. І якщо ви візьмете регламентні норми парламентів демократичних країн, то там забороняється вивішування різних транспарантів у сесійних залах. Це я так, до відома академіку з прадавніх радянських часів пану Толочку повідомляю, щоб він хоч знав про це.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на цьому пленарний день сьогодні закінчено. Нагадую народним депутатам, що з 26 лютого по 2 березня ми працюємо у виборчих округах, а з 5 по 9 березня працюємо в комітетах. Ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 13 березня.
Хай вам щастить! З святами вас, що є сьогодні, що настають для нас, для всієї України.
До побачення. Дякую.