ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 23 б е р е з н я 2001 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені, гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.
Шановні колеги, поки ви готуєтеся до реєстрації, дозвольте від вашого імені поздоровити нашого сьогоднішнього іменинника Черепа Валерія Івановича (Оплески).
Прошу народних депутатів зареєструватися.
У залі пленарних засідань зареєстровано 376 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.
Шановні колеги, ви знаєте, що згідно з Регламентом ми, зважаючи на те, що наступний тиждень робота в округах, спробуємо розглянути і затвердити запити і перейдемо безпосередньо до питань сьогоднішнього порядку денного.
Надійшли депутатські запити.
Народний депутат Володимир Нечипорук - до Президента України щодо притягнення до відповідальності народного депутата України Волкова Олександра Михайловича за грубі і систематичні порушення законодавства України. Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 138.
Рішення не прийнято.
Народні депутати Іван Бокий, Сергій Гмиря - до Голови Верховної Ради України у зв'язку з відсутністю реагування на критичні зауваження та пропозиції щодо журналу Верховної Ради України "Віче". Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 102.
Рішення прийнято.
Група народних депутатів (Мигович, Парубок, Шепа) - до Прем'єр-міністра України стосовно вирішення питання про виділення коштів на придбання спецодягу та робочого взуття для сільських мешканців Закарпатської області, потерпілих від повені.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 176.
Рішення прийнято.
Народні депутати Володимир Чекалін та Володимир Єщенко - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з нереагуванням міністерств і відомств на звернення відкритого акціонерного товариства "Нептун" щодо розрахунків за виконання замовлення для Укренерго.
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 148.
Рішення прийнято.
Народний депутат Владислав Степура - до Прем'єр-міністра України стосовно забезпечення виконання судових рішень щодо відшкодування втрат громадян внаслідок недобросовісної діяльності довірчих товариств.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 160.
Рішення прийнято.
Народний депутат Олександр Данильчук - до Прем'єр-міністра України стосовно питань фінансування закінчення будівництва поліклініки та газифікації населених пунктів у Сарненському районі Рівненської області.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 96.
Рішення прийнято.
Народний депутат Сергій Головатий - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з непорозуміннями, що виникають при встановленні статусу учасника війни через невідповідність відомчого акта чинному законодавству.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 85.
Рішення не прийнято.
Група народних депутатів (Ващук та інші - всього шість депутатів) - до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації, що склалася навколо Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 160.
Рішення прийнято.
Народний депутат Олександр Кулик - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із спробами місцевої влади ліквідувати Полтавський обласний державний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 164.
Рішення прийнято.
Група народних депутатів (Мовчан, Асадчев та інші - всього 19 народних депутатів) - до віце-прем'єр-міністра України Жулинського стосовно порушення чинного законодавства при розгляді депутатського звернення до начальника управління Рівненської облдержадміністрації.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За" - 63.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Федорина і групи народних депутатів (всього чотирнадцять народних депутатів) - до віце-прем'єрміністра України Жулинського з приводу допомоги в проведенні загальноукраїнської акції "Українська мова - мова єднання", що має відбутися в Одесі у травні цього року.
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 74.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Донченка - Прем'єрміністра України Ющенка відносно допомоги у поверненні Токар Мар'яни...
Увімкніть мікрофон народного депутата Донченка, бо складно зрозуміти - або весь запит треба читати, або прохання викласти.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
113, Луганська область). Уважаемые коллеги! Дело в том, что ко мне обратилась мой избиратель Токарь. Ее дочь находится в Саудовской Аравии, и она не может ее вернуть домой. На неоднократное обращение в МИД вразумительных ответов не было. Поэтому я прошу поддержать мое обращение к Премьер-министру, чтобы можно было вернуть дочь матери - на Родину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміло, про що запит народного депутата Донченка до Прем'єр-міністра України.
Прошу визначитися.
"За" - 149.
Рішення прийнято.
Народний депутат Олександр Задорожній
- до голови Київської державної адміністрації, Київського міського голови щодо ситуації, що склалася навколо Дарницького вагоноремонтного заводу.
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 109.
Рішення прийнято.
Народний депутат Володимир Нечипорук - до Генерального прокурора України стосовно притягнення до відповідальності народного депутата України керівника депутатської групи "Відродження регіонів" Волкова Олександра Михайловича.
Прошу визначитися народних депутатів.
"За"- 151.
Рішення прийнято.
По фракціях.
Група народних депутатів (Кармазін, Кочерга, Безсмертний та інші - усього дев'ять народних депутатів) - до Київського міського голови щодо фактів порушення прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля внаслідок забруднення повітря сміттєспалювальним заводом "Енергія" та забруднення озера Вирлиця.
Прошу народних депутатів визначитися.
"За" - 137.
Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду питань порядку денного.
-----------
Слухається проект Закону про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за 1994-1999 роки. Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович.
Ігоре Олександровичу, почекайте. Увімкніть мікрофон Тарана (Терена).
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Спасибі, Вікторе Володимировичу. Вікторе Володимировичу, я до вас, власне, звертаюся. Ви бачили, що коли йшлося про направлення депутатського запиту про українську мову як мову єднання, то його підтримали всього 74 голоси. Мені не віриться, що в нашому парламенті шанують державну мову всього 74 голоси. Я не знаю, чи зручно було б зараз ще раз поставити про направлення депутатського запиту? І, до речі, було б видно, чи в нас є українські комуністи, чи немає, чи вони за Україну, чи ні.
Спасибі вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего Таран (Терен), я хочу сказати, що ми через тиждень, у вівторок, повернемося до цього запиту, і я думаю, що народні депутати погодяться з ним.
Будь ласка, Ігоре Олександровичу.
МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Дякую. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Звернутися до вас із проханням розглянути пропозиції до Закону про списання і реструктуризацію боргових зобов'язань усіх платників податку, який ви прийняли, Президента вимусило те, що статтею 18 Закону про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачається, по суті, податкова амністія. Президент не проти списання. Президент звертає увагу народних депутатів на те, що це списання не повинно бути, як кажуть, огульним.
Є види податків, які списувати аморально. Є види податків, які не є результатом діяльності того чи іншого підприємства. Тому вони не повинні списуватися. Вони можуть реструктуризовуватися відповідно до податкової спроможності того чи іншого підприємства. Але заради тих людей, які отримують заробітну плату і соціальну підтримку з державного і місцевих бюджетів, ми повинні переглянути цю норму і прийняти більш виважене і справедливе рішення.
Яке рішення пропонується в пропозиціях і зауваженнях, надісланих до вашої уваги Президентом? По-перше, не списувати заборгованість по акцизному податку. Ви розумієте, що коли реалізований підакцизний товар, то це не заслуга платника податку, що ці гроші надійшли...
Вибачте, я почав з другого питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте спочатку перше розглянемо, якщо ви не заперечуєте.
МІТЮКОВ І.О. Перше легше.
Я прошу вибачення, перше питання я вважав більш важливим, і тому думав...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу, я нагадую: проект Закону про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за 1994-1999 роки. Реєстраційний номер 6264.
МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Міністерство фінансів на ваш розгляд подає проект Закону України про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками на 1994-1999 роки.
Названий законопроект був підготовлений Мінфіном з метою врегулювання взаємних розрахунків між державним бюджетом і бюджетами адміністративно-територіальних одиниць.
Таким чином, це конкретне виконання статті 50 Закону про Державний бюджет на 2000 рік. Прийняття цього законопроекту, на нашу думку, є необхідною умовою врегулювання міжбюджетних відносин і проведення широкої реформи міжбюджетних відносин для практичної реалізації проголосованого вами вчора Бюджетного кодексу України.
Без вирішення питання міжбюджетної заборгованості неможливо йти на стабільні і передбачувані відносини між бюджетами. Але проблема полягає в тому, що на сьогодні між центральним бюджетом і місцевими бюджетами утворилися значні суми неврегульованих відносин.
2 мільярди гривень місцеві бюджети винні державному бюджету. Державний бюджет винен місцевим бюджетам 23 мільйони гривень.
Найбільша заборгованість виникла в 1999 році, коли за взаємними розрахунками вона збільшилася на 795 мільйонів гривень, і за наданими позичками, коли державний бюджет надавав позички місцевим бюджетам, - на 74 мільйони.
Ви можете запитати: яка ж причина виникнення таких значних заборгованостей в основному місцевих бюджетів перед державним бюджетом? Проблема полягала в тому, що законами попередніх років про бюджет ми розмежовували частину податків - вони залишалися частково в місцевих бюджетах, частково - йшли в державний. Так було з податком на прибуток, так було з податком на додану вартість. У певній пропорції вони розмежовувалися між державним і місцевими бюджетами. Але якщо по такому виду податків робився взаємозалік, наприклад по місцевих бюджетах, то увесь фінансовий ресурс залишався в місцевих бюджетах, а на частину, яка мала бути перерахована до державного бюджету, виникала заборгованість перед державним бюджетом усіх місцевих бюджетів.
Крім того, у 1999 році обласним державним адміністраціям Запорізької, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської і Чернівецької областей за рахунок коштів державного бюджету були надані значні за обсягом позички для подолання касових розривів на період виконання бюджету. Головною причиною неспроможності бюджетів названих областей повернути ці позички до державного бюджету стало недонадходження доходів відносно планових обсягів, пов'язане із значними неплатежами по податках і зборах до цих бюджетів, насамперед підприємств паливноенергетичного комплексу.
Окремі бюджети недоотримали розрахунково визначені обсяги доходів по акцизному збору з вироблених в Україні товарів у зв'язку із законодавчими актами, які були прийняті вже в середині бюджетного року, і по цих регіонах податкова база перемістилася в інші області України. І тому доходна база не була виконана.
Є ряд інших причин, які сьогодні повинні бути враховані. Ми вважаємо, що нагальним на період до запровадження Бюджетного кодексу в повному обсязі, тобто в цьому році, є прийняття закону і остаточне врегулювання відносин між місцевими і державним бюджетами.
Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо, щоб сума заборгованості між державним бюджетом України, бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими бюджетами за взаємними розрахунками і бюджетними позичками (оці 2 мільярди гривень за період 1994-1999 роки) була реструктуризована строком на сім років.
Ми розуміємо, що місцеві бюджети не можуть зараз повернути ці борги до державного бюджету. Ми не вважаємо, що їх треба списувати. Ми вважаємо цілком реальним, щоб протягом семи років ми ці кошти повернули до державного бюджету і щоб ці видатки обов'язково враховувалися під час складання бюджетів на кожен рік уже в складі видатків місцевих бюджетів.
Сплата названої суми реструктуризованої заборгованості починається з 1 січня 2003 року, тобто реструктуризуємо строком на сім років. Два роки даємо, як кажуть, пільгового періоду, поки регіони нагромадять відповідний фінансовий ресурс. А після цього рівними частками до 15 числа кожного місяця протягом п'яти років ці борги будуть повертатися.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські та районні ради протягом місяця після визначення Кабінетом Міністрів порядку проведення реструктуризації сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів зобов'язані провести реструктуризацію сум заборгованості бюджетів за 1994-1999 роки за взаємними розрахунками і бюджетними позичками на умовах, які визначені у статті 1 цього законопроекту.
Кабінет Міністрів протягом місяця з дня набрання чинності цим законом визначає порядок проведення реструктуризації сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками та бюджетними позичками за цей же період.
З метою недопущення створення взаємних міжбюджетних заборгованостей окремою статтею (це стаття 3) встановлено, що суми заборгованості між бюджетами за бюджетними позичками і взаємними розрахунками підлягають обов'язковому погашенню в межах бюджетного року та не можуть бути в подальшому списані. Мова йде про те, що ми ставимо бар'єр для виникнення таких самих проблем у майбутньому.
Такі суми обліковуються як борг відповідного органу державної влади, що обслуговується та погашається у встановленому порядку.
У разі несвоєчасного погашення реструктуризованих відповідно до статей 1 і 2 цього закону сум заборгованості за взаємними розрахунками та бюджетними позичками статтею 4 проекту надано право Державному казначейству застосовувати безспірне стягнення, як це й передбачено в бюджеті на 2001 рік.
Вирішення проблеми заборгованості забезпечить подальший розвиток реформи міжбюджетних відносин відповідно до Бюджетного кодексу і надасть необхідну підтримку, насамперед місцевим бюджетам на цей весняно-літній період.
Просимо підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.
Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.
Висвітіть. Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - депутат Сафронов.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Соціалістична фракція. Шановний Ігоре Олександровичу, без сумніву, проект, який вносить Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів, потрібно було б і підтримувати.
Але в мене є у зв'язку з цим питання. Чи аналізувало Міністерство фінансів от такі явища? Скажімо, у Київській області сьогодні рівень бюджетних виплат на одного жителя становить десь 550 гривень, а на тій самій Херсонщині - 230 гривень. А в районах Херсонщини є й 180, і 170 гривень.
І оці борги так звані, які виникають між бюджетами різних рівнів, задані об'єктивними умовами. Якщо сьогодні, скажімо, на Херсонщині борги ще за 1999-2000 роки не проплачені бюджетникам (ну, вчора там допомога була певна, але воно все одно не закриває все), то як ми можемо сьогодні знову оцим обідраним, як кажуть, кривим областям іще... Їм треба списувати ці борги і з'ясовувати, в чому там справа. І перерозподіляти все-таки між бюджетами доходи. Ну не може одна область сьогодні в Україні втроє краще жити, а люди не можуть реалізувати свої конституційні права на лікування, на охорону здоров'я, на освіту і таке інше. Як врахувати це? Ви повинні були розробити законопроект про депресивні території - цього законопроекту не внесено. Ну, не ви, Мінекономіки, по-моєму. Будь ласка, як ви вважаєте?
МІТЮКОВ І.О. Дякую. Ви справедливо ставите питання. Але відповідь на нього лежить у площині запровадження Бюджетного кодексу, який учора був проголосований у Верховній Раді. Цим Бюджетним кодексом передбачено рівномірне податкове забезпечення по регіонах і по всіх складових бюджетної сфери: по охороні здоров'я, по освіті, по культурі - по всіх позиціях рівномірно будуть забезпечуватися видатки. І ми можемо говорити, що до бюджету 2002 року це питання буде, ну, не можемо сказати, що цілком, але принципово вирішено.
Виникає проблема, як бути з тими негараздами у плануванні, які існували в попередні роки, особливо в 1994-1999 роках. Коли ви подивитеся на суми реструктуризації, то побачите, що саме по таких регіонах, як Херсонська, Тернопільська області та інші проблемні регіони, я би сказав, ці суми найбільші. Ми не говоримо про те, що, нормативно визначивши суми видатку в Херсонській, наприклад, чи в Запорізькій області на 2004 рік, коли треба буде повертати частину позички, то ми з цих грошей, видатків, будемо забирати частину і вилучати до державного бюджету. Ні. Ці нормативно обраховані за одним принципом для всіх територій видатки будуть обов'язково враховані у видатковій частині згідно з Бюджетним кодексом. До них буде додано планові видатки повернення цієї суми. Таким чином, ми можемо говорити, що та несправедливість, яка існувала в період з 1994 до 1999 року, починаючи з періоду запровадження цього закону, буде виправлена, тому що регіони будуть отримувати додаткове фінансування під час складання своїх бюджетів кожного року, коли треба буде повертати ці позички. Тому що ми ж із вами розуміємо, чому виникали ці проблеми. По тій причині, що ви кажете, і по тій причині, що ми - і уряд, і Верховна Рада - приймали такі рішення, які зачіпали інтереси регіонів у середині бюджетного року. Але ми не виправляли їх фінансово. Ці гроші треба їм повернути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сафронов. Наступний - депутат Полюхович.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Місто Дніпродзержинськ. Шановний Ігоре Олександровичу! Ми всі розуміємо, що це дуже-дуже величезна сума, котра підлягає реструктуризації. Яка це сума, я просив би щоб ви назвали.
І друге питання. Як це вплине на виконання доходної частини вже прийнятого бюджету? І якщо є така можливість у наших державних фінансів, то чому ж ми не компенсуємо втрат від знецінення заощаджень наших громадян і таке інше? Поясніть, будь ласка, мені.
МІТЮКОВ І.О. Загальна сума боргів, які треба врегулювати цим законом, становить: 2 мільярди заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом і 24 мільйони (якщо не помиляюся) боргів державного бюджету перед місцевими бюджетами.
Цей закон нам дає можливість полегшити долю регіонів, зняти з них тягар боргів і, таким чином, дати їм можливості фінансувати поточні соціальні видатки, енергоносії, пільги і субсидії. Ось у чому головна мета цього закону.
Ми не можемо зараз говорити про те, що в нас є ресурс, який можна було б направити на погашення тих чи інших боргів з державного бюджету. Ми говоримо про те, що ми можемо реструктуризувати борги місцевих бюджетів перед державним бюджетом, надавши за рахунок цього їм відповідну підтримку. Надавши цю підтримку, ми зможемо дати їм більше можливості використовувати кошти на соціальні видатки та на інші цілі в регіонах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Полюхович. Наступний - депутат Роєнко.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Дякую. Фракція Український рух. Ігоре Олександровичу, чи не буде проект цього закону підставою для того, щоб була реструктуризована заборгованість по знаменитому Рівненському атомному векселю на 96 мільйонів гривень, які були перегнані в ізраїльську фірму на медобладнання, яке коштувало 32 мільйони гривень, і цього обладнання на сьогодні, як ви знаєте, нема? Минули всі терміни постачання і відтягування з постачанням цього обладнання.
Прокуратурою порушено кримінальну справу проти цієї знаменитої афери. Ваше контрольно-ревізійне управління добре попрацювало і показало, що цих грошей немає. Обладнання немає. Чи не буде цей законопроект підставою для реструктуризації чи відтягування повернення цих бюджетних коштів в обласний бюджет?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Цей законопроект не буде підставою для списання цих боргів. У статистичних розрахунках, які наведені в цьому законопроекті, в тому числі і по Рівненській області, ця цифра вилучена, і вона підлягає відновленню як податкова недоїмка з боку атомної електростанції з наступним розподілом між державним і місцевим бюджетами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Ігоре Олександровичу, у мене два питання. А якщо місцеві бюджети розрахувалися по соціальних виплатах, визначених законами України, але вони призупиняються і Законом про Державний бюджет, і іншими нормативними актами, бо немає грошей, то тоді, здається, їх потрібно списувати, а не реструктуризовувати? Це перше питання.
І друге. Чи є випадки, коли заборгованість місцевих бюджетів нагромадилася через використання коштів державного бюджету не за призначенням, але вони йшли з державного бюджету? Тут уже вина Кабінету Міністрів і Мінфіну.
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Я не зовсім, чесно кажучи, зрозумів перше запитання. Може ви поясните більш докладно, про що йде мова. Тому що мова йде про борги місцевих бюджетів з соціальних виплат. А ми говоримо про борги місцевих бюджетів по фінансових стосунках із Державним бюджетом.
Зараз ми говоримо про другу частину. І в цій другій частині ми говоримо, що для надання кращої можливості місцевим бюджетам розраховуватися по своїх поточних боргових позиціях всередині регіону ми відтерміновуємо погашення боргів перед державним бюджетом. Це що стосується першого питання.
Друге питання. Якщо з Державного бюджету передано на місцевий бюджет дотацію (у нас зараз відносини у вигляді дотації) чи переведені розрахунки по якійсь загальнодержавній програмі, наприклад, реструктуризація вугільної промисловості, і на місці виявлено порушення, то Контрольноревізійна служба України при виявленні відповідних фактів робить як мінімум дві речі: по-перше, передає документи ревізії в правоохоронні органи, по-друге, вживає необхідних заходів по відновленню цих грошей на балансі казначейства на місці. У нас є такі два заходи. Ми з 1997 року відновили комплексні ревізії територій, такі факти виявляють, і ми по них реагуємо. Тому ми не можемо говорити про вину тут Міністерства фінансів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Ігоре Олександровичу.
Слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань бюджету Жовтяку Євгену Дмитровичу. Так, зрозуміло. Представників бюджетного комітету немає. Зрозуміло. Комітет згоден з усім, я так зрозумів.
Переходимо до обговорення даного питання. Записалися три народних депутати. Слово для виступу в обговоренні надається народному депутату Козаку. Наступний - депутат Асадчев.
КОЗАК Я.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область). Група "Відродження регіонів". Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Немає підстав сумніватися, що прийняття цього закону є вкрай своєчасним. Внаслідок негараздів нашої фінансової та бюджетної систем, негараздів економіки в цілому ми спостерігаємо ситуацію перманентного нагромадження взаємних боргів між бюджетами всіх рівнів.
На жаль, місцеві бюджети не в змозі за сьогоднішніх умов вчасно проводити розрахунки із своєю заборгованістю. У першу чергу це призводить до блокування соціальних витрат зазначених бюджетів, а відповідно і до підвищення соціальної напруженості в регіонах, тобто проведення реструктуризації, яка повинна полегшити виконання місцевими бюджетами поточних розрахунків, видається цілком доцільним процесом.
У той же час для прийняття рішення про механізм, терміни та умови реструктуризації необхідно мати інформацію стосовно нагромаджених сум заборгованості та можливого впливу реструктуризації на виконання державного бюджету.
Також цілком слушним є зауваження Головного науково-експертного управління про неможливість безспірного списання, адже збалансованості бюджетів усіх рівнів до 2003 року може бути не досягнуто. Відповідно ця норма може призвести до чергового призупинення платежів.
У цілому депутатська група "Відродження регіонів" вважає проект таким, що заслуговує на підтримку.
У той же час необхідно зазначити, що подібна практика в майбутньому є неприпустимою, і за звичайних умов уряд повинен забезпечувати нормальний режим розрахунків між бюджетами всіх рівнів та запобігати виникненню заборгованості. Тому ми наголошуємо на необхідності вжиття урядом відповідних заходів для виправлення ситуації, що склалася.
З огляду на вищенаведене та враховуючи критичний стан розрахунків між бюджетами, депутатська група "Відродження регіонів" пропонує законопроект прийняти за основу в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Асадчеву. Наступний депутат Ніколаєнко.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Український народний рух. Бюджетний комітет завжди на місті, щоб ви знали, він напоготові. Просто я не записувався на співдоповідь. У мене просто виступ.
Ігоре Олександровичу, Бюджетний кодекс прийнято учора. 2001 рік ніякого відношення до 1999 року, тим більше до 1994, вибачайте мені, не має. У нас закон зворотної сили не має. Це перше.
Друге. Що значить списати? Ми що, хіба тут, у залі, не знаємо, що кожний рік місцеві бюджети завжди недоотримували фінансових ресурсів, завжди! І коли реальне життя припирало Міністерство фінансів до стінки, то, звичайно, що ви вимушені були давати їм ці фінансові ресурси, щоб розраховуватися з учителями, щоб розраховуватися за комунальні послуги. І тепер ви вважаєте, що це є їх борг перед державним бюджетом. А "Відродження регіонів", яке хоче відродити регіони, це підтримує, що тепер треба взяти 2 мільярди і списати з місцевих бюджетів. Так це ж мало того, що 2 мільярди перед державним бюджетом... Ви побачите, скільки спишуть обласні бюджети перед бюджетами місцевого самоврядування, тому що піде ланцюжок згори донизу.
У нас у Конституції абсолютно чітко записано: бюджетний рік один - з 1 січня по 31 грудня того самого року. Рік закінчився, шановні, і ад'ю. Усе. Немає ніяких боргів, немає ніякої заборгованості.
Тому я дуже прошу, і особливо "Відродження регіонів", якщо ви все-таки турбуєтеся про регіони, не робіть того, що ви зараз сказали. Бо це фактично 2 мільярди боргу на них повісять, і він буде висіти дуже й дуже тривалий час. А виник той борг тільки тому, що в нас вертикальна система формування бюджету від консолідованого.
Тому ми пропонуємо списати це й забути. І із запровадженням нового кодексу більше таких речей не робити, а робити, щоб кожен бюджет був незалежний, самостійний і сам відповідав за свої бюджетні відносини.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Ніколаєнку.
НІКОЛАЄНКО С.М. Шановні народні депутати! Шановний міністре фінансів! Я у своєму виступі окреслив суть тієї проблеми, яку я бачу, зокрема, при прийнятті закону про реструктуризацію боргів між бюджетами всіх рівнів. І я, і наша фракція, яка, до речі, обговорювала це питання, вважаємо, що потрібно піти в цьому напрямі для того, щоб, як кажуть, вийти на чистий аркуш взаємозв'язків між бюджетами різних рівнів, а із запровадженням Бюджетного кодексу добитися такого рівня, щоб мінімальна бюджетна забезпеченість була на кожному рівні і щоб ці борги, власне кажучи, не виникали. Але, з одного боку, я розумію й Міністерство фінансів. Не може бути, скажімо, позичок, які ніколи не повертаються.
Разом з тим я все-таки хотів би наголосити і попросити Кабінет Міністрів у особі Ігоря Олександровича. Вони запропонували на наші пропозиції в Програмі діяльності уряду прийняти закон про депресивні території.
Цей закон говорить про те, що сьогодні між окремими областями, регіонами і навіть в одній області існує надзвичайно велике різноманіття в доходах - по економічному потенціалу, по агропромисловому потенціалу і таке інше. І без прийняття цього закону про депресивні території лише один Бюджетний кодекс, звичайно, не вирішить усіх проблем.
Бо якщо ми відкриємо Конституцію України, то побачимо, що держава гарантує і освітній рівень, і медичний рівень, і рівень культурного обслуговування по всій Україні однаковий. А в нас сьогодні ми маємо ряд регіонів (тут називалися Херсонщина, Тернопільщина, Івано-Франківщина, Кіровоградщина, частина Миколаївщини), де люди практично взагалі не користуються послугами медичних закладів. Бо якщо, скажімо, в Іванівському районі Херсонської області на рік виділяється 12 тисяч гривень на придбання медикаментів, а одна операція по лікуванню хворого, скажімо, на рак - це 10-15 тисяч гривень, то практично навіть одну людину вилікувати в такому разі неможливо.
Я хочу сказати, що те підвищення заробітної плати, яке відбувається нині в бюджетній сфері, десь у третині наших регіонів, я, може, трохи більше скажу, але впевнено, до третини наших регіонів, особливо в сільській місцевості, практично не дасть ефекту. Тому що не платиться навіть поточна заробітна плата за січень-лютий до підвищення.
І тому, я думаю, що нам потрібно цей закон підтримати обов'язково, повернутися до закону про депресивні території і все зробити для того, щоб стимулювати економіку в цих регіонах, про які я сьогодні сказав, посилити відповідальність цих регіонів, але одночасно і за рахунок нормативів бюджетного наповнення, за рахунок закону, про який я говорив, потрібно сьогодні все-таки вирівнювати економічний потенціал. Тому що аграрні регіони загинуть. А за законопроект ми будемо голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, увімкніть мікрофон для репліки народного депутата Козака.
КОЗАК Я.І. Шановні колеги, пан Андресюк дуже так критично виступив у бік "Відродження регіонів". Я вважаю, що він мене не зрозумів, тому що я йшов у своєму виступі... Асадчев, вибачте. Бо я у своєму виступі (можна підняти стенограму, і побачите) був тільки за списання. А закон прийняти в першому читанні, щоб у подальшому доопрацювати і списати повністю всі борги.
Прошу, щоб він вибачився перед нами.
АСАДЧЕВ В.М. Шановні друзі, я хочу нагадати пану Козаку, що закон не про списання, а про реструктуризацію. Це абсолютно різні речі.
І ви сказали, що підтримуєте цей закон. Значить, ви підтримуєте реструктуризацію. А я пропоную списання. Це абсолютно різні речі.
Тому я-то прошу вибачення, немає проблем. Але я хочу, щоб ви самі розуміли, про що ви говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Домовилися.
Шановні колеги, обговорення даного питання закінчилося. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом у черговий четвер пленарних засідань.
-----------
Переходимо до наступного питання порядку денного. Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович.
Будь ласка, Ігоре Олександровичу.
МІТЮКОВ І.О. Тепер я думаю, може, добре, що я помилився спочатку, почав доповідати цей закон, потім ми перейшли на реструктуризацію міжбюджетних боргів і знову зараз повертаємося саме з моменту, коли в залі пролунало це магічне слово "списання".
Пам'ятаєте, в 1997 році народний депутат Суслов запропонував законопроект про безумовне остаточне в нашому житті списання всіх боргів? Ми прийняли цей закон, списали. Після цього було прийнято ще сім законів про списання. А як же бути з тими, хто заплатив борги? Поруч розташовані два підприємства: одне заплатило до бюджету, а друге не заплатило свідомо. І ми списуємо. Є два регіони: в одному люди працюють і платять податки, а в другому - ні. Так ми керівництву цього регіону, який не платив, прощаємо, а тих караємо. Тому тут є і моральний бік питання, до якого я хотів привернути вашу увагу. Ми можемо домовитися про те, що реструктуризація буде безболісна. Але про сам принцип списання бюджетних боргів ми повинні забути, бо бюджетні борги - це те, що ми не повернемо потім назад бюджетникам. Я прошу це як тезу для першого і другого питання зафіксувати.
Що стосується Закону про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Президент звертає вашу увагу, шановні народні депутати, на те, що безумовне списання всіх боргів до бюджету, які існують на початок 2000 року, призведе до списання таких боргів, як борги по акцизу, як борги по податку на заробітну плату, вже отриману, до речі, як борги до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування. Президент не виступає проти того, щоб списати борги по податку на додану вартість і податку на прибуток, які, до речі, становлять приблизно 70 відсотків від загальної суми недоїмки на початок минулого року. Але Президент говорить про те, що було б несправедливо, якщо б підприємство, реалізувавши акцизний товар, отримавши гроші за цей товар, не повертало його до бюджету. Бо це гроші не цього підприємства, а того, хто купив цей підакцизний товар, цю пляшку горілки, чи цю пачку тютюну, чи інший підакцизний товар.
Тому й наші пропозиції полягають у тому, щоб статтею 1 законопроекту, який пропонується вашій увазі, визначити, що саме ці податки не списуються, а переносяться як об'єкт реструктуризації до дії іншої статті і проводиться не списання, а їх реструктуризація. Це головна теза, яка є в цьому законопроекті.
Друга позиція полягає в тому, яким чином ми будемо проводити списання. Чи повинна держава через свого уповноваженого агента - через податкову адміністрацію - піти на підприємство, яке претендує на списання бюджетного боргу, і провести звірку, чи справді ця заявлена сума списання така, яка є, чи ні. Вони повинні підписати акт звірки, по-перше. По-друге, має бути проведена перевірка, а може, в цього підприємства є кошти на рахунку, може, в нього є ліквідний товар на складі. Якщо немає - немає питань. Але на кожне підприємство повинна прийти людина, перевірити, чи має воно право на це списання, і тоді списувати.
Що стосується ще одного моменту - ключового в цьому законопроекті, то ми пропонуємо на ваш розгляд таку норму. Ви прийняли закон про те, що боргові зобов'язання за борги минулого 2000 року до державного бюджету і до інших бюджетів реструктуризуються на п'ять років.
На думку Президента, на думку уряду, це занадто довгий період для того, щоб проводити реструктуризацію платежів до бюджету. Ми пропонуємо встановити дворічний термін такої реструктуризації.
Це головні питання, які ми пропонуємо в цьому законопроекті. Решта має технічний характер, який стосується, наприклад, такого. Якщо до набрання чинності законом була порушена кримінальна справа проти платника податку про свідоме ухилення від оподаткування, то що, ми повинні цю заборгованість теж списувати? Ні, не повинні. Повинно бути проведене слідство, повинен бути суд, і за рішенням суду це буде віднесене або до списання, або до реструктуризації. Ось, мабуть, і всі принципові позиції.
Ще раз прошу звернути вашу увагу, що тут є ще й моральний принцип. Є два питання.
Перше. Акцизи, які не є результатом діяльності підприємства, їх не можна списувати.
Друге. Одне підприємство, хороший платник податку, виглядає, я вибачаюся за таке слово, дурнем, тому що заплатило, а інше, яке не заплатило (йому списали), - буде розумним. І далі будемо таку практику продовжувати, і нас будуть примушувати розглядати нові й нові проекти законів про, на жаль, списання.
Прошу підтримати пропозицію Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу. Є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться.
Висвітіть.
Народний депутат Гуцол. Наступний - депутат Кочерга.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист". Шановний пане міністре! Мене завжди цікавить одне й дуже важливе запитання. Якщо Верховна Рада прийме зміни до даного законопроекту, то яка практична фінансова вигода від прийняття цих змін? Що від цього буде мати бюджет країни? Тому що ми приймаємо в сесійному залі багато законів, а на місцях виходить, що ніякого руху і ніякої вигоди від цього країна не має.
Чи соціальний захист від цього законопроекту в цілому, якщо ми його приймемо, поліпшиться, чи поліпшиться наша зарплата, пенсії? Я хотів би почути конкретні цифри.
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Дякую за це запитання.
Перше, що я хотів би сказати. У бюджеті поточного року від погашення недоїмки передбачене надходження 1,5 мільярда гривень - 900 мільйонів з податку на додану вартість і 600 мільйонів з податку на прибуток. Дуже важливо, щоб ці кошти не потрапили під автоматичне списання, бо це будуть прямі втрати.
Друге. Ми пропонуємо не списувати, а реструктуризувати борги з акцизу і з податку на заробітну плату. По акцизу - сума трохи більше 600 мільйонів гривень, по заробітній платі - близько 40 мільйонів гривень. Ось приблизно ті кошти, на які сьогодні ми можемо абсолютно чітко сподіватися як на доходи бюджету в цьому і наступному дворічних періодах. Це і пропонується в поданому законопроекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кочерга. Наступний - депутат Ніколаєнко.
КОЧЕРГА В.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Игорь Александрович! Согласно статье 70 Закона о бюджете подлежат списанию штрафные санкции с угольных предприятий за несвоевременную уплату, вернее, расчеты с бюджетом. Скажите, пожалуйста, в каком состоянии сейчас эта работа по списанию: завершилась, когда завершится?
МІТЮКОВ І.О. Мы не ставим вопрос об отмене этой статьи и о том, что задолженность по пеням и штрафам не нужно списывать. Но списание должно произойти в соответствии с нормативными документами, которые разрабатывает налоговая администрация. Они должны быть зарегистрированы в Министерстве юстиции и после этого станут нормативным актом. Я думаю, что эту работу мы будем проводить параллельно с вступлением в силу закона, о котором мы сегодня говорим. То есть это второй квартал этого года.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - Олексій Марченко.
НІКОЛАЄНКО С.М. Фракція соціалістів. Шановний Ігоре Олександровичу! Скажіть, будь ласка, чи є в цьому законопроекті диференціація списання боргів для приватних підприємств, тобто заснованих на приватній власності, і державних? Бо я так вважаю, що певна різниця є. Чи підхід у нас буде однаковий?
МІТЮКОВ І.О. Закон передбачає однаковий підхід для підприємств усіх видів власності.
Але якщо говорити про структуру заборгованості, то податок на додану вартість і податок на прибуток, те, що підлягає списанню, здебільшого концентрується на державних підприємствах.
Решта, я повторюю, - на приватизованих підприємствах.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
ГАВРИШ С.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олексій Марченко. За ним - депутат Асадчев.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Черкащина. Партія "Демократичний союз". Шановний Ігоре Олександровичу! Із вашими аргументами, коментарями до законопроекту, який вноситься Президентом, можна було б і погодитися, оскільки, дійсно, сьогодні є досить серйозні претензії в тих, хто свого часу сплатив податки, як кажуть, останню сорочку знімав з себе, а з державою розрахувався.
І зовсім незрозуміло, що ми сьогодні мусимо списувати з аналогічних підприємств, які працювали в аналогічних умовах. Але ми пам'ятаємо, що цей законопроект був тут, у Верховній Раді, мабуть, років два виношували ідею про те, що необхідно приймати такий закон. І я був активним учасником процесу роботи над проектом закону, хоча багато зауважень, які пропонувалися мною, так і не було враховано. Але, врешті-решт, завдяки численним проханням, у тому числі і працівників уряду, податкової адміністрації, закон таки прийняли. Він був підтриманий, підписаний Президентом.
Виникає запитання. Хіба не можна було зняти це питання ще тоді, коли місяць тому ми приймали цей закон? От як ви ставитеся до цього?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. Ви знаєте, це запитання, яке я і сам собі ставлю, і багато фахівців, у тому числі й моїх колег за кордоном, ставлять це запитання.
І в мене така відповідь на нього. Головне в цьому законі, я маю на увазі базовий Закон про порядок погашення зобов'язань - не списання і реструктуризація, головне - це скасування картотеки 2. Це те явище, яке фактично заганяло всю нашу економіку в тінь, тому що ніхто не працював через свої офіційні легальні рахунки, які були заблоковані відповідними вимогами податкової адміністрації згідно з законодавством.
Цей закон, крім того, встановлює нові, більш цивілізовані, правила гри, правила стосунків держави і платника податків. І цим нам цей закон дуже цінний. Але коли ми прийняли закон, тоді ж і з'явилася перша статистика. Я вважав, що практично всі податки, про які я казав - і акциз, і Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування, - ми вже закрили заліками, які були проведені масово в минулому році, і такої заборгованості немає...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На завершення - народний депутат Асадчев.
АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Ігоре Олександровичу! Я все-таки хочу повернутися до того, щоб ми чітко розмежували ці два питання і не скидали їх у кучу. Одна справа - реструктуризація по міжбюджетних стосунках, тобто коли кошти вже потрапили в бюджети будь-яких рівнів, а інша - те, що ви зараз доповідаєте, і я в цьому питанні вас підтримую.
У мене Марченко забрав запитання. Я теж хотів запитати: як же так, майже більше року йшов закон, йшов дуже важко, ми вичитували його, були і представники Міністерства економіки, і хто там тільки не був, не встигло, так би мовити, висохнути чорнило Президента на законі, вже вносяться зміни, здається, що там не те було прийнято.
Хоча в цілому я вас підтримую. Я вважаю, питання, яке ви ставите, правильне. Тим більше що воно пов'язане з бюджетом. Але моє запитання таке. Міністерство фінансів взагалі відслідковує законопроекти, які йдуть у парламенті? Я вас запевняю: кожного дня йде один, два, а то й більше законів, які так чи інакше впливають на бюджет, у тому числі, до речі, й ті, які подаються урядом.
Чи не виникає в нас у залі це як постійна така реакція? І як взагалі Міністерство фінансів думає в подальшому діяти?
Повірте, одного Асадчева тут мало. Головуючий вам скаже, що він увесь час тут вистрибує і кричить: "Не робіть того, бо воно впливає на бюджет". Чи можу я сподіватися на підтримку Міністерства фінансів у цьому?
Дякую.
МІТЮКОВ І.О. У питаннях, які будуть захищати збалансування бюджету, шановний народний депутате Асадчев, ви будете мати повну стовідсоткову підтримку Міністерства фінансів. Тут немає ніяких сумнівів.
Але чому ми все-таки пішли на такий крок
- подання пропозицій про доповнення або перегляд окремих статей закону? Моя позиція полягала в тому, що ми повинні піти на певний ризик. Інша альтернатива, рішення, яке ми могли прийняти, - це запропонувати Президенту накласти вето на цей закон. Але ризик втратити досягнення від скасування картотеки і встановлення цивілізованих стосунків між платниками податків і державою був надто високий. Тому ми вважали за необхідне піти на підтримку цієї позиції з намаганням після того довести, що 600 мільйонів акцизів все ж таки треба людям повернути, а не списувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу. Час вичерпано. Ви можете приєднатися до бурхливих поздоровлень шановного народного депутата Черепа, відомого політика. Дякую вам за доповідь.
Для доповіді слово надається народному депутату України Чукмасову Сергію Олександровичу. За ним із співдоповіддю буде виступати Терьохін Сергій Анатолійович.
ЧУКМАСОВ С.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 24, Дніпропетровська область). Зміни, запропоновані до статті 18 Закону України про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, зумовлені тим, що процедура списання боргів повинна передбачати індивідуальний підхід до кожного платника податку залежно від його фінансового стану, перспектив розвитку та його положення на ринку.
Ідеологія, що закладалася в нормі статті 18, була спрямована на списання в першу чергу боргів у тих підприємств, які перебувають у тяжкому фінансовому стані та не можуть відновити свою платоспроможність найближчим часом.
Податок на додану вартість є податком на споживання, і враховуючи норми чинного законодавства щодо виникнення податкових зобов'язань по методу нарахувань, в задекларовані суми податку на додану вартість включені операції з продажу, по яких розрахунки між постачальниками і покупцями не проведені.
Списання податкового боргу при таких операціях призведе до того, що після проведення розрахунків у розпорядженні платників податку на додану вартість - постачальників залишаться суми податку на додану вартість, що суперечить нормам Закону України про податок на додану вартість, відповідно до якого платники податку зобов'язані здійснювати відрахування та внесення податку до бюджету.
Списання своєчасно несплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість призведе до дисбалансу доходної та видаткової частин державного бюджету, оскільки за умови нарахування податкових зобов'язань в одного з платників податків давало б право на отримання податкового кредиту в другого.
Не можна погодитися на списання такого податку як акцизний збір, тому що цей податок застосовується тільки до окремих високорентабельних видів продукції. Списання податкової заборгованості у платників податків, які отримують високі прибутки, поставить у нерівні умови інших платників податків.
Що стосується списання заборгованості по прибутковому податку з громадян та суми платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, то слід зазначити, що проблема утворення податкової заборгованості за зазначеними платежами пов'язана з натуральною формою виплати заробітної плати. Оскільки питання заробітної плати в грошовій формі буде врегульовано шляхом реформування системи оплати праці, то слід очікувати, що за зазначеними платежами не буде накопичуватись податкова заборгованість.
З метою фінансового оздоровлення та відновлення платоспроможності платників податків, які мають податкову заборгованість з цих податків, доцільно розстрочити суму боргу терміном на 24 календарних місяці.
У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до доповідача? Дякую, Сергію Олександровичу. Запитань немає, я прошу сідати.
Слово для співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергію Анатолійовичу Терьохіну.
Прошу, Сергію Анатолійовичу.
ТЕРЬОХІН С.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Дякую. Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 14 березня цього року розглянув за участю представників Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації та Пенсійного фонду проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, внесений Президентом України.
Законопроектом передбачається вилучити з податкового боргу, як ви розумієте, що списується, податковий борг з прибуткового податку з громадян, акцизного збору, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і соціальне страхування. При цьому списання пропонується провадити на підставі акта звірення заборгованості, виходячи з оцінки платоспроможності такого платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Крім того, передбачається термін розстрочення сплати податкового боргу, який виник з 1 січня 2000 року до 1 січня цього року та який не підлягає списанню, зменшити з 60 до 24 календарних місяців, тобто з п'яти років до двох років. Крім того, деякі норми вищезазначеної статті закону пропонується привести у відповідність до інших норм цього закону та Кримінально-процесуального кодексу України.
За висновками Головного науковоекспертного управління Верховної Ради, який додається і є у вас у матеріалах, поданий законопроект не може бути прийнятий у цій редакції і потребує суттєвого доопрацювання.
Комітет вважає, що в зв'язку з тим, що стаття 18 вищезазначеного закону набрала чинності з дня опублікування, тобто з 21 лютого 2001 року, всі платники податків набули право з цієї дати на списання податкового боргу з усіх видів податків. При чому таке списання робиться поза волею ДПА, Кабінету Міністрів або інших контролюючих органів. Тобто можна, виходячи із змісту закону, зробити висновок, що податковий борг списано і про нього вже мову вести немає сенсу. Тобто мова може йти про поновлення боргу, а не про зміну статті, що суперечить відповідній статті Конституції України, яка говорить про те, що не можна приймати закони, які поширюються ретроспективно і погіршують стан фізичних і юридичних осіб.
Крім того, включаючи той факт, що з 1 квітня 2001 року набирають чинності основні норми Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків, які передбачають досить жорсткі процедури до платників, які мають податковий борг, то поновлення такої заборгованості може призвести до непередбачуваних фінансовоекономічних наслідків і масового банкрутства багатьох платників податків.
Запропонований законопроектом механізм списання податкової заборгованості, виходячи з оцінки платоспроможності платників щодо погашеного зазначеного боргу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, може призвести до недосягнення цілі запровадження цього закону, а індивідуальний підхід до питань списання такої податкової заборгованості - до корупційних зловживань у цій сфері.
Зважаючи на вищезазначене, комітет не підтримав даний законопроект і пропонує Верховній Раді України його відхилити. Проект відповідної постанови вам надається.
І, нарешті, від себе хотів би додати таке. Ви почули зараз доповідь міністра фінансів, який говорив про те, що неморально або неправильно економічно списувати борги одним підприємствам, тоді як платили підприємства інші. Але давайте подивимося звідки взявся цей борг.
По-перше. Це наслідок гіперінфляційного періоду 1993-1995 років, коли доходи, тобто податкові зобов'язання не зменшувалися на рівень інфляції, а витрати теж не були пристосовані до швидких інфляційних процесів, виникав штучний прибуток. Це наслідок того, що сьогодні виконавча влада абсолютно негідно поводиться в галузі відшкодування податку на додану вартість. І тут пропонується не списувати боргу платників податків перед бюджетами по податку на додану вартість, але нічого не говориться про те, що ж робити з 5 мільярдами прострочених боргів по ПДВ перед платниками податків. Стосовно акцизів. Я вам нагадую існування указу Президента в цих Перехідних положеннях 1998 року, який діяв квартал і призвів до того, що наша акцизна галузь, припустимо, спиртова, отримала більше трьохсот мільйонів гривень заборгованості. Через квартал ми в цьому залі зупинили цей указ, але ця вся історія тягнеться до цих пір.
Тому давайте все-таки дивитися не на те, хто винен у накопиченні цієї заборгованості, а на те, що робити після того, як ми скасували картотеку.
Приймемо рішення, яке пропонує Президент, згідно з законом наступного податкового періоду загальний борг, який пропонується відновити в розмірі приблизно 2,3 мільярда гривень, має бути одночасно сплачений підприємствами. Якщо цього не станеться, підприємства входять у стан податкової застави і масового банкрутства.
Я не думаю, що сьогодні наша країна наважиться зробити такий крок.
І останнє. Я мав особисту розмову про цю проблему з представником Міжнародного валютного фонду. Цей законопроект виник після візиту його місії в Україну, де другим маяком було поставлено таке - скасування статті 18 або прийняття чогось такого подібного, як пропонується Президентом України.
Комітет вважає, що це дуже небезпечно економічно і це економічно незрозумілий крок, який ми не повинні підтримувати і маємо його відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Запишіться на запитання до співдоповідача. Прошу показати на табло список бажаючих задати запитання Сергію Анатолійовичу Терьохіну.
Народний депутат Сахно. За ним - депутат Асадчев.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Сергію Анатолійовичу, продовжіть, будь ласка, оцю тезу, сентенцію стосовно відносин з Міжнародним валютним фондом. Тобто дійсно те, що пропонує представник МВФ, суперечить логіці, здоровому глузду. Це є протекціоністський захід з боку МВФ і створюється штучно, щоб послабити економіку України, її фінансову систему.
ТЕРЬОХІН С.А. Я можу відповісти таким чином. На травень цього року заплановано розширене засідання країн - членів МВФ, де буде розглядатися питання про, скажемо так, надмірне втручання МВФ протягом чотирьох останніх років в економіку країн, які є донорами цієї фінансової організації.
Що треба для валютного фонду? Збалансованість бюджету. Їх абсолютно не обходить питання швидкості структурних перетворень, що буде з підприємствами, які не за своєю волею влізли в цей борг. Кажуть так: якщо їх треба банкрутувати, давайте масово їх збанкрутуємо. Один з маяків МВФ, ви знаєте, - до літа показати 50 найбільших боржників України і їх привести до банкрутства. Я вважаю, що це є надмірне втручання міжнародної фінансової організації у внутрішні, структурні справи нашої країни. Тому, знаєте, я сказав би так: давайте на одну шальку терезів покладемо долю багатьох підприємств вартістю 2,3 мільярда гривень, а на другу - приблизно 250 мільйонів доларів, які теоретично можуть бути отримані, якщо теоретично буде продовжена програма Міжнародного валютного фонду. І я просив би, щоб кожен депутат просто зробив для себе оцінку і прийняв рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Асадчев. За ним - депутат Чукмасов.
АСАДЧЕВ В.М. Сергію Анатолійовичу, з цього питання три законопроекти. У чому їхні відмінності? Якщо можна, коротко. Чи вони всі на одну тему?
ТЕРЬОХІН С.А. Ці всі законопроекти на одну тему. Законопроект Чукмасова в принципі співпадає за логікою із законопроектом, поданим Президентом України. Законопроект Шиллера виходить за межі статті 18 і стосується позиції Пенсійного фонду. Згідно із законом Пенсійний фонд має право нарахування податкових зобов'язань і стягнення штрафних санкцій, але не має права продажу майна на оці процедури введення підприємств в банкрутство. Це тільки ДПА робить.
Народний депутат Шиллер пропонує, щоб цим займався паралельно і Пенсійний фонд. Наш комітет вважає це недоцільним. Має бути один орган, який займається всіма обов'язковими платежами в країні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чукмасов. За ним - народний депутат Ніколаєнко.
ЧУКМАСОВ С.О. Спасибо, Сергей Анатольевич, что вы мою логику сравнили с логикой высшего должностного лица государства, это очень приятно, с одной стороны. Но все-таки хотелось бы уточнить, ведь акцизный сбор - это очень специфический вид налога. Почему вы против того, чтобы этот акцизный сбор был возвращен в Государственный бюджет? Ведь мы же говорим о том, что акцизом облагаются именно те товары, которые приносят сверхприбыль.
Спасибо.
ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Сергію Олександровичу, я тепер бачу, що дійсно ваша логіка повністю збігається з логікою гаранта Конституції.
Чому? Тому що гарант Конституції у 1998 році видав указ, я ще раз повторюю, яким збільшив приблизно у чотири рази ставки акцизного збору, що призвело до передбанкрутного стану цілі галузі.
І ви добре знаєте, що після дуже короткої дискусії в цьому залі ми скасували цей указ. Але минув квартал, і за цей квартал та сама українська лікеро-горілчана галузь просто впала, вона ще й досі не може оклигати. І оці всі заборгованості, які переходять з одного податкового періоду на інший, - це наслідок того, що відбувалося тоді.
Тому, ви знаєте, я б за цією логікою порадив би гаранту Конституції не видавати такі укази, щоб через три роки не повертатися до питань списання заборгованості, яка виникла внаслідок таких указів.
І ще одне. Припустімо, ми не списуємо акцизний збір. Це значить, я ще раз повторюю, Сергію Олександровичу, згідно з нашим законом, що до 20 числа наступного місяця, тобто до 20 квітня, всі боржники по акцизному збору мають внести повну суму заборгованості до бюджету або до 20 травня вони опиняться в процедурі податкової застави, під загрозою продажу. Ви хочете цього? Я не впевнений.
Якщо ви цього хочете, щоб попродавати заводи, оминаючи процес приватизації, то давайте про це відверто й говорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Думаю, що, кажучи про логіку, ви мали на увазі позитивний аспект цієї логіки.
ТЕРЬОХІН С.А. Абсолютно точно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.
НІКОЛАЄНКО С.М. Соціалістична фракція. Я не про логіку, а про абсурд. Сергію Анатолійовичу, я продовжу вашу думку щодо підакцизних товарів, зокрема лікерогорілчаних. Я спостерігав у своєму окрузі, як просто підкупляли керівників правоохоронних органів і горілку завозили, без сплати акцизів, без будь-яких марок продавали, а державні підприємства стоять і досі.
У мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, як врегульовують усі ці законопроекти, які ми сьогодні розглядаємо, таке питання? У сільській школі людям бартером видавали заробітну плату. Відповідно внески до Пенсійного фонду не сплачувалися. Зараз по зарплаті борг такий, а по Пенсійному фонду - втроє більший. І всі кошти, які сьогодні надходять на погашення заборгованості, йдуть у Пенсійний фонд, а перед учителями величезні борги із зарплати. Як бути?
ТЕРЬОХІН С.А. Стаття 18, яку ми з вами прийняли, повністю врегульовує ці питання. Тому що дійсно зараз говорили про те, що пропонується не списувати нарахування на заробітну плату і прибутковий податок з громадян. Де виникла заборгованість? У першу чергу - при натуроплаті. Де натуроплата робилася в першу чергу? У сільській місцевості, там, де не було реального грошового ресурсу.
Ми прийняли правило, за яким ці нарахування за станом на 1 січня 2000 року списуються. Нарахування, які в минулому році були, з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року, на п'ять років можуть бути розстрочені.
Нам зараз пропонують не списувати, відновити ці всі борги, усі нарахування до Пенсійного фонду, Фонду соцстраху, прибуткового податку з громадян, які робилися при натуроплаті, починаючи з давніх-давен, і сплатити до цих фондів.
Звідкіля цей ресурс має взятися, незрозуміло. Більше того, коли існувала картотека, то підприємство якось могло планувати виплату зарплати, передбачалися якісь кошти на невідкладні потреби. Але ж ми картотеку скасували. І тепер якщо застосувати те, що пропонується Президентом, заробітну плату просто виплачувати не будуть, стовідсотково кошти направлятимуть на погашення боргів.
Тобто наш закон, який ми прийняли, врегульовує питання вашої школи. А цей законопроект відновлює те становище, про яке ви кажете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Ви завершили свій виступ.
ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, хотів би наостанок сказати таке. Для того, щоб краще цей закон запроваджувався, і для того, щоб врахувати два останніх зауваження Президента щодо приведення у відповідність з КПК деяких норм цього закону, комітет разом із Державною податковою адміністрацією готує певні зміни текстового характеру. Але вони не стосуються статті 18. Ми внесемо їх наступного пленарного тижня на розгляд народних депутатів, і ви побачите, що це поліпшує процедуру, визначену цим законом.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Ви, як завжди, переконали зал у своїй правоті. Прошу сідати.
Слово в порядку обговорення цього питання надається народному депутату Діяку. За ним - депутат Асадчев.
ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 179, Харківська область). Шановні колеги! На наш розгляд подано три законопроекти - народних депутатів Шиллера, Чукмасова та Президента України.
Загальна мета та основні положення цих проектів певною мірою збігаються. Дійсно, прийнятий нещодавно Закон про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами викликає багато зауважень. Зокрема, внаслідок прийняття закону під загрозою опинилися надходження до Пенсійного фонду, а відповідно і вчасна виплата пенсій. Був створений прецедент, що, м'яко кажучи, не заохочував підприємства до вчасної сплати податків.
Запропоновані на наш розгляд зміни спроможні вирішити більшу частину з поставлених питань. Але, на наш погляд, проект Президента більш грунтовно пророблений та краще вирішує зазначені проблеми.
Проект значно звужує перелік податків та платежів, що підлягають списанню. Цей проект запроваджує індивідуальний підхід до боржників із сплати податків, виходячи з нинішньої їх платоспроможності. Це дозволить хоча б деякою мірою запобігти несплаті та наступному списанню заборгованості процвітаючим підприємствам. До того ж зменшується строк можливої реструктуризації боргу.
Всі ці пропозиції спрямовані на зменшення втрат Державного бюджету та цільових фондів і на максимально можливе нівелювання нерівних умов господарювання для добросовісних платників податків. Тобто всі запропоновані зміни є, без сумніву, потрібними та будуть нами підтримані.
Разом з тим ми не можемо погодитися з деякими пропозиціями проекту 7105. Не може бути підтримана пропозиція про надання Пенсійному фонду повноважень податкового органу із безакцентного списання податкового боргу та отримання інформації щодо банківських рахунків. Це повністю суперечить курсу на лібералізацію податкової системи, на створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, тим більше з урахуванням наступної реформи державної пенсійної системи.
Неприйнятною також є норма і щодо покладення на банки функцій контролю за сплатою підприємством зборів та нарахувань на заробітну плату. Це намагання покласти функцію підприємства на банківську установу, що, на наш погляд, є неприпустимим, це спотворена форма контролю за сплатою податків та платежів. Підприємство має самостійно вирішувати питання такої сплати, а в разі порушення законодавства нести повну і належну відповідальність.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги підтримку органів виконавчої влади, пропоную прийняти за основу проект 7107.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Асадчев.
АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Український народний рух. Шановні друзі! Звичайно, проблема є, тому що фактично заборгованість уже списана. І по тому закону, що ми з вами прийняли, з 1 квітня будуть застосовуватися дуже жорсткі санкції до тих підприємств, які матимуть нову таку заборгованість. Ми до 1 квітня зараз уже нічого не зробимо, сьогодні 23 березня. Якщо ми зараз спробуємо відновити заднім числом ту заборгованість, що вже була списана, то фактично апріорі заганяємо підприємства у боржники і під ці санкції. І тут абсолютно правий Терьохін, що від того буде набагато гірше, ніж негатив від запровадження закону про списання заборгованості. Це перше.
І друге, на що я хотів звернути увагу. Ну, це наче такий уже крик моєї душі і хотів би, щоб його почув усе-таки Ігор Олександрович. Ігоре Олександровичу, в цьому залі, я вам нагадую, щодня приймаються закони поза увагою Міністерства фінансів, які прямо або опосередковано впливають на затверджений бюджет. На превеликий жаль, керівництво Верховної Ради абсолютно ігнорує Регламент, у якому записано, що такі законопроекти обов'язково повинні розглядатися у бюджетному комітеті. Це не тому, що ми дуже хочемо бути такими, знаєте, значними і поважними, а тому, що треба подивитися, можна чи не можна приймати законопроект з точки зору бюджету, який ми ухвалили.
І даний закон, проект якого Терьохін вносив, ви пам'ятаєте, скільки розглядали? Півроку, навіть більше. Я пам'ятаю, що наша фракція спочатку взагалі не голосувала, потім ми десь години чотири чи п'ять сиділи над цим законопроектом, вичитували кожну статтю. Представники уряду тоді казали: звичайно, він проблематичний, але краще його прийняти, ніж не приймати. Ми прийняли, норми закону набули чинності. Як зараз ми можемо його відбити назад? Давайте подумаємо.
Але все-таки на майбутнє, Ігоре Олександровичу, я вас дуже прошу, підтримайте депутатів, які хочуть сприяти Міністерству фінансів. Чи посадіть свого представника тут, у ложі, я не знаю, щоб ми нарешті зупинили оте зухвальство, яке робиться у Верховній Раді, щоб ми не приймали без погодження з Міністерством фінансів, з бюджетним комітетом законів, які впливають безпосередньо на прийнятий бюджет.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні народні депутати. Ми завершили обговорення проектів Закону про внесення змін до Закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Правом на заключне слово хоче скористатися Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.
МІТЮКОВ І.О. Дякую. Я не хочу зараз знову піднімати полеміку, думаю, що ми продовжимо її на наступному тижні з народним депутатом Терьохіним.
Я тільки стосовно Міжнародного валютного фонду додам. Позиція Міжнародного валютного фонду є класичною, вона полягає в тому, що взагалі не повинно бути списання, може бути реструктуризація. І це правильна позиція з точки зору захисту інтересів бюджету. Але проблема в тому, що цифри, які були названі, не зовсім правильні щодо фінансових відносин у цьому році. Все зовнішнє запозичення, яке передбачено в бюджеті на цей рік і становить близько 350 мільйонів доларів, залежить від наявності чи відсутності програми з Міжнародним валютним фондом. Це 1,5 мільярда гривень, які є в нашому бюджеті, і ми повинні зробити все, щоб їх отримати, захищаючи інтереси України.
Ті гроші, про які я казав, вони не Міжнародним валютним фондом виділяються, вони виділяються Світовим банком, Європейським товариством та іншими кредиторами. Крім того, Міжнародний валютний фонд повинен надати близько 600 мільйонів доларів Національному банку для того, щоб рефінансувати повернення кредитів з боку Національного банку Міжнародному валютному фонду в сумі 750 мільйонів.
Тобто вартість програми і наявності програми з МВФ набагато більша, ніж та цифра, яку назвав шановний Сергій Анатолійович.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Чукмасов.
ЧУКМАСОВ С.О. Спасибо. Я хотел бы немножко все-таки уточнить. Дело в том, что те посылки, которые сделал Сергей Анатольевич по указу Президента, приведшему в свое время к задолженности по акцизам, не совсем корректны в нынешней ситуации. И все-таки позиция моя, и я ее буду отстаивать, что именно этот вид налога должен быть взыскан и должны эти платежи осуществляться.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Суперечка буде вирішена при голосуванні у четвер на наступному пленарному тижні роботи Верховної Ради.
-----------
Шановні колеги, оголошую до розгляду наступне питання порядку денного. Розглядається проект 6150 Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (щодо встановлення тридцятивідсоткової ставки мита на ввезення кормових преміксів). Доповідає заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Павлович Мартиновський.
Прошу, Валерію Павловичу.
МАРТИНОВСЬКИЙ В.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 29, Дніпропетровська область). Спасибо. Уважаемые коллеги! Законопроект довольно-таки прост, и я постараюсь кратко его изложить. В Украине имеется добрая сотня комбикормовых заводов, которые могут производить премиксы, белково-витаминные добавки в обеме 150 тысяч тонн в год. Но, к большому сожалению, они простаивают без работы, поскольку, вы знаете, поголовье скота в целом по стране значительно сократилось и потребность в таких белково-витаминных добавках составляет 20 тысяч тонн.
Тем не менее в 1999 году на территорию Украины было ввезено (напоминаю, при потребности 20 тысяч тонн) 14 тысяч тонн белково-витаминных добавок из Голландии, Венгрии и других стран Западной Европы.
В результате комбикормовые заводы Украины простаивают, поступлений в бюджет нет, безработица в сельской местности процветает, а премиксы по-прежнему ввозятся. Принятие такого закона позволит нам сделать определенные шаги по разрешению этой проблемы. Обемы средств не так уж велики, но тем не менее они будут поступать в бюджет Украины, это позволит заработать нашим комбикормовым заводам и прежде всего развивать животноводческую отрасль Украины.
Особую актуальность набирает этот вопрос сегодня в связи с неблагополучной эпизоотической ситуацией в Европе, которая сложилась вследствие заболеваемости коров бешенством и ящуром. Западные ученые пришли к выводу, что первоосновой заболеваний как раз являются добавки белкового происхождения. Это может стать критическим фактором для сельскохозяйственного производства и, в частности, животноводческой продукции в Украине. Поэтому, уважаемые коллеги, прошу вас поддержать законопроект и преградить путь ввезению белково-кормовых добавок в Украину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Павловичу. Законопроект ваш справді лаконічний і, здається, зрозумілий для народних депутатів. Чи будуть запитання? Прошу записатися. Прошу показати на табло.
Народний депутат Кирил.
КИРИЛ В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Валерий Павлович, мы понимаем значение этих средств. Скажите, что экономически выгоднее для государства - покупать технологии или завозить десятилетиями вот эти добавки?
МАРТИНОВСЬКИЙ В.П. Во-первых, мы завозим не десятилетиями, а несколько лет буквально. Лучшая технология как раз в Украине, что самое интересное, и мы всегда производили эти премиксы. Но парадокс происходящего: когда мы должны были запретить ввоз готовых премиксов, а снять все ограничения на ввоз витаминов, которых сами не производим и которые являются основой премиксов, то мы сделали наоборот -разрешили ввоз премиксов и практически поставили барьер ввозу витаминов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Марченко. За ним - депутат Сафронов.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Черкащина, "Відродження регіонів", партія "Демократичний союз". Шановний Валерію Павловичу! Як колезі, людині, обізнаній не лише на теоретичному матеріалі цієї проблеми, хочу задати вам таке запитання. У всі часи визнавалося, що все-таки премікси, які завозяться з Голландії в Україну, значно вищої якості, ніж ті, які виробляються в Україні, через технологічний стан підприємств. Скажіть, будь ласка, чи буде впливати рішення, яке вами пропонується, на підвищення якості саме вітчизняних преміксів?
Дякую.
МАРТИНОВСЬКИЙ В.П. Спасибо. Многоуважаемый коллега Алексей Марченко! Вы задали очень правильный вопрос, на который я с удовольствием отвечу. Проводимые опыты, а мы их специально проводили, подтверждают, что качество отечественных премиксов как раз на порядок выше, чем любых голландских премиксов по одной простой причине - основой премикса являются витамины. Голландцы делают свои премиксы из витаминов, которые производит фирма "Phone Poulenc" во Франции и еще целый ряд других фирм. Так вот из этих же витаминов мы тоже делаем свои премиксы. Так какая же разница? И технология наша не хуже. Мы из тех же витаминов делаем премиксы и при этом импортируем их из Голландии. Вот и весь ответ на этот вопрос.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сафронов.
САФРОНОВ С.О. Дякую. Шановний Валерію Павловичу! Дійсно, законопроект дуже слушний, і всі законопроекти, котрі спрямовані на підтримку нашого сільгоспвиробника, потрібно підтримувати. Але є маленьке запитання. Оці 30 відсотків, котрі ви пропонуєте, - це збільшення митних зборів. Але чи в змозі наша держава повністю закрити потребу у виробництві преміксів? Чи не поставимо ми у глухий кут нашого сільгоспвиробника, якщо приймемо цей закон? Якщо ні, то тоді треба підтримувати і думаю, депутати його підтримають.
Дайте, будь ласка, відповідь.
МАРТИНОВСЬКИЙ В.П. Я с полной уверенностью могу сказать, что мы не только сможем производить, мы производим эти премиксы. А этим законом мы поддержим нашего товаропроизводителя, учитывая тот фактор, что сейчас наблюдается рост сельскохозяйственного производства, прежде всего животноводческой отрасли, и это связано опять же с неблагополучной эпизоотической ситуацией в Европе. То есть это вполне реально, мы конкурентоспособны.
А почему 30 процентов? По одной простой причине - разница в завозимых премиксах и производимых в Украине составляет где-то около 200 долларов.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваш час вичерпано, прошу сідати.
Шановні колеги! У залі присутній голова Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики Леонід Борисович Сватков. Думаю, ми зобов'язані перед виступами народних депутатів послухати позицію державного департаменту.
Прошу, 3 хвилини.
СВАТКОВ Л.Б., голова Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України. Міністерство аграрної політики підтримує даний законопроект, тому що він дасть можливість виробляти премікси на вітчизняних підприємствах, потужності яких завантажені на сьогодні від 2 до 4 відсотків. Це перше.
І друге питання. Основа тих захворювань, які сьогодні поширилися в Європі, - у підготовці кормів і годівлі тварин. Це дасть можливість нашій державі уникнути тієї біди, яка є в Європі, закрити кордони.
Я просив би народних депутатів підтримати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олексію Андрійовичу Марченко, процедура запитань щодо репліки голови державного департаменту, не передбачена. Ви можете висловити свою точку зору у виступі.
Слово для виступу в порядку обговорення цього питання надається народному депутату Федорину.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Українського народного руху, Партія підтримки вітчизняного виробника. Мені здається, що поставлене питання є надзвичайно важливим, тому що стоять українські виробництва, які здатні виробляти необхідні для нашого тваринництва продукти, і разом з тим величезні кошти вивозяться за кордон.
Думаю, що треба налагоджувати в Україні виробництво не тільки преміксів. Треба вишукувати необхідні кошти, щоб налагодити і виробництво вітамінів.
Я знаю, що в нашій державі виробляються хороші і збалансовані вітаміни для людей, зокрема в Умані і в Києві. Думаю, що достатньо у нас технологій для того, щоб виробляти такі вітаміни і для тварин.
Тому, повністю підтримуючи законопроект, який розглядається, ще раз хочу дати відповідь на запитання, яке сьогодні прозвучало: а чи не вигідніше нам якісніші премікси завозити з-за кордону? Знаєте, на це питання відповісти і легко, і разом з тим важко. Бо що б ми у світі не взяли, то майже все, що виробляється в Україні, десь виробляють або дешевше, або якісніше. І якщо стати на таку позицію, то фактично треба взагалі припинити будь-яке виробництво в Україні, а завозити найкращі товари з-за кордону.
Я думаю, що політика держави повинна бути максимально спрямована на те, щоб створювати робочі місця. Саме від цього показника - кількість створених робочих місць - має залежати оцінка діяльності будь-якого уряду, будь-якого складу Верховної Ради. Чим більше за певний період діяльності уряду створено робочих місць, тим краща робота цього уряду.
Тому в цьому питанні я все-таки стою на тому, що треба запроваджувати необхідні заходи, обмежувати ввезення продукції
з-за кордону і все зробити для того, щоб вона виготовлялася в Україні.
Тому дозвольте від імені фракції підтримати цей законопроект, фракція буде голосувати за його прийняття.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, більше ніхто з народних депутатів на виступ з трибуни не записався. Отже, розгляд питання завершено, а саме проекту 6250 Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (щодо встановлення тридцятивідсоткової ставки мита на ввезення кормових преміксів).
Зважаючи на схвальні відгуки в обговоренні цього законопроекту, сподіваюся, Валерій Павлович не наполягатиме на заключному слові.
-----------
Переходимо до наступного питання порядку денного. Оголошую до розгляду проект 6313 Закону про порядок ввезення в Україну хмелесировини у 2001 році. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олексій Андрійович Марченко. Прошу.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги!.. Я думаю, ви не сплутаєте...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Андрійович Марченко має ще й достатню зовнішню принадність, яка дозволяє його ідентифікувати в залі. Прошу.
МАРЧЕНКО О.А. Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься законопроект, який передбачає змінити порядок ввезення в Україну хмелесировини в 2001 році.
Пивоварна галузь - одна з небагатьох галузей країни, яка щорічно відраховує до Державного бюджету значні кошти. За останні декілька років пивоварні підприємства України значно збільшили обсяг виробництва пива, щорічний приріст становить 125-130 відсотків. Водночас поліпшилася якість пива, його зовнішнього оформлення, зросла конкурентоспроможність. Імпорт пива в Україну в десятки разів зменшився за останній час.
У минулому році обсяг виробництва пива становив 107,4 мільйона декалітрів. До державного бюджету надійшло 590 мільйонів гривень, що на 140 мільйонів гривень більше проти попереднього року.
Збільшенню виробництва пива і надходжень до бюджету сприяло вжиття з боку Верховної Ради та уряду заходів щодо забезпечення пивоварних підприємств сировиною, зокрема солодом та хмелем.
Внаслідок здійснених Міністерством агропромислової політики заходів проблема із забезпеченням пивзаводів солодом власного виробництва в основному на сьогодні вирішена. Завдяки дії Закону України про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства валовий збір хмелю в 2000 році зріс порівняно з попередніми роками в 1,7 раза і становив 752 тонни. Проте ця кількість хмелю задовольняє потреби пивзаводів лише на 24 відсотки, і вони вимушені купувати хмелесировину за кордоном, сплачуючи при цьому ввізне мито у розмірі 50 відсотків митної вартості товару та податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Це призводить до раптового відволікання значних оборотних коштів і значно ускладнює фінансове становище підприємств. Навіть провідним пивоварним заводам важко вирішувати цю проблему, не кажучи вже про середні та малі.
Хочу зазначити, що весь хміль, вирощений у господарствах минулого року, за якістю значно кращий, ніж у попередні роки, і повністю використаний пивзаводами України. Розроблена в Україні програма відродження хмелярства на 2000-2010 роки передбачає щорічне нарощування обсягів виробництва хмелю і при її виконанні валове виробництво його у 2010 році зросте до 3500 тонн, що майже у п'ять разів більше досягнутого у минулому році. Проте виконати цю програму можливо за умови зростання виробництва пива та отримання від його реалізації коштів, які згідно з чинним законодавством будуть спрямовуватися і на розвиток хмелярства.
Планом на 2001 рік передбачено виробити 128 мільйонів декалітрів пива, це на 20,6 мільйона більше, ніж у 2000 році, та відрахувати до державного бюджету 795 мільйонів гривень, що на 180 мільйонів гривень більше, ніж попереднього року. Але для виконання цього завдання пивзаводам явно не вистачає хмелесировини власного виробництва.
Тому законопроектом, внесеним групою народних депутатів України, передбачається дозволити пивоварним підприємствам завезти по імпорту за нульовою ставкою ввізного мита хмелесировину, якої бракує.
При опрацюванні і узгодженні цього законопроекту зацікавленими сторонами, зокрема Асоціацією хмелярів України, було запропоновано дещо зменшити обсяг хмелесировини, що може бути завезена за пільговою ставкою ввізного мита до кінця цього року, та редакційно уточнити норму статті 1 законопроекту. Автори законопроекту і Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин погодилися із зазначеною пропозицією і просять підтримати ввезення в Україну до кінця 2001 року за пільговою ставкою ввізного мита 400 тонн шишок хмелю неподрібнених, непорошкоподібних і 225 тонн шишок хмелю подрібнених, порошкоподібних, а також 18 тонн екстракту хмелю.
Хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, що цей законопроект опрацьовано спеціалістами Мінагрополітики і узгоджено з усіма зацікавленими міністерствами і відомствами. Він знайшов повну підтримку Кабінету Міністрів і Головного науковоекспертного управління Апарату Верховної Ради України.
Тому пропоную і прошу підтримати законопроект у першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Андрійовичу. Зважаючи на те, що Іван Іванович Ткаленко тримає вже 3 хвилини руку, прошу записатися на запитання.
Народний депутат Дайнеко. За ним - депутат Ткаленко.
ДАЙНЕКО Л.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Алексей Андреевич, ответьте, пожалуйста: кто должен нести ответственность за то, что мы уничтожаем собственную пищевую промышленность, комбикормовую и так далее? Какая разница между хмелем и кормовыми добавками?
Вот только что Мартыновский здесь нам докладывал. Не кажется ли вам, что комитет аграрный лоббирует интересы не товаропроизводителя, а тех, кто наживается на ввозе импортного сырья?
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановний Леоніде Івановичу! Відповідаючи на запитання, я насамперед хотів би звернути увагу, не лише вашу, а й усіх присутніх, на те, що два законопроекти є дещо різними, оскільки законопроект Мартиновського про порядок завезення преміксів стосується теми, яка забезпечена потенціалом України, Мартиновський доповідав про те, що в Україні є потужності, які можуть повністю забезпечити потреби України у преміксах. А я доповідаю законопроект, яким визначено, що Україна поки що самостійно може виробляти, вирощувати лише 25 відсотків потрібної хмелесировини.
Я розумію, що ті, хто зруйнував свого часу цілу галузь, мають нести відповідальність. Але цим мають займатися інші, а не політики. Для того щоб врегулювати суто економічне питання, забезпечити виконання бюджету і з тим, щоб ця галузь працювала на бюджет України, на народ України, ми мусимо прийняти такий закон.
До речі, серед авторів законопроекту є представники різних груп і фракцій, у тому числі і представник фракції Компартії України, який також підтримує цю позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ткаленко. На завершення - народний депутат Федорин.
ТКАЛЕНКО І.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
90, Київська область). Дякую, Степане Богдановичу. У мене три запитання. Ми вже втретє приймаємо нульову ставку на ввіз хмелесировини. Таке конкретне питання: скільки у 1999, 2000 роках сіяли і скільки на цей рік планується посіяти, наскільки збільшити посіви хмелю?
Друге. Коли виникла у нас проблема із коньячним спиртом і взагалі з виноградниками, ми запровадили відрахування від реалізації спиртних напоїв на підтримку виноградництва. У нас стільки пивзаводів, пивоварна галузь такими темпами нарощує виробництво, а ми чомусь не вклали жодної копійки у розвиток хмелярства.
І третє питання. Як ви дивитеся на таке. Чому нульова ставка? Чому не зробити ставку хоча б 5, 10 відсотків і спрямувати ці кошти не в Державний бюджет, а на підтримку галузі?
Дякую.
МАРЧЕНКО О.А. Шановний Іване Івановичу, зрозуміле запитання, відповідаю конкретно.
У 1999 році хміль вирощувався в Україні на площі 1426 гектарів. У 2000 році за рахунок ось того однопроцентного відрахування, про яке ви тільки-но сказали, було закумульовано 22 мільйони гривень, з яких 6 мільйонів спрямовано на відновлення, на відродження галузі хмелярства. Іване Івановичу, хочу, щоб ви чітко з'ясували цифри - 6 мільйонів гривень протягом минулого року було вкладено у розвиток хмелярства і за рахунок цього збільшено площі на 400 гектарів. Тобто на кінець минулого року в Україні вже було 1826 гектарів хмелю. Для того щоб повністю забезпечити потребу України у хмелесировині, треба мати 4,5 тисячі гектарів.
Є програма, яка передбачає щорічне нарощення площ посадок хмелю. До 2005 року намічено розширити площі до 3 тисяч гектарів, а до 2010 року - до 4,5 тисячі. Це відрахування і сьогодні працює, і Закон про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років, який ми прийняли, передбачає збереження однопроцентного відрахування, ця норма буде діяти до 2004 року і, звичайно ж, стимулюватиме розвиток хмелярства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Андрійовичу, мені здається, ви повністю переконали Івана Івановича Ткаленка.
Слово народному депутату Федорину.
ФЕДОРИН Я.В. Фракція Українського народного руху, Партія підтримки вітчизняного виробника. Шановний пане Марченко! Я думаю, що ви їздили по дорозі на Львів через Житомирську область і бачили ті хмелярні стовпи, які стоять закинуті. Думаю, що ви бували, мабуть, і в Німеччині, в Чехії і бачили доглянуті плантації і села, які процвітають завдяки хмелю. Чи не буде, якщо ми проголосуємо за ваш законопроект, у нас почуття відповідальності перед тими закинутими житомирськими селами, які знову не отримають отих коштів, відрахувань з реалізації пива, а ми знову допоможемо благополучним бауерам, селянам із благополучної Європи? Чи не буде нам соромно після цього?
Дякую.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую за запитання. Я думаю, що навпаки, наш законопроект має сформувати умови, в яких за рахунок збільшення виробництва пива в Україні (саме завезення з-за кордону хмелесировини, якої не вистачає в Україні, сприятиме нарощенню обсягу виробництва пива) зростатиме сума ось того однопроцентного відрахування, яке ми прийняли свого часу. І відповідно кошти, що спрямовуються на розвиток хмелярства, 6 мільйонів гривень було минулого року, збільшуватимуться. Тільки за таких умов можна розраховувати, що поступово відроджуватимуться ті території, ті площі, ті господарства, які займалися хмелярством.
Звичайно, ви, мабуть, погодитеся з тим, що це не є панацеєю вирішення тієї проблеми, про яку ви сказали. Нам треба прискорювати реформування сільського господарства, щоб за тими стовпами і посадками хмелю був реальний власник, який працював би, розраховуючи і на державу, і на себе. Тоді вони будуть доглянуті так, як у Німеччині і Франції, скрізь, і тоді держава на рівні Верховної Ради не змушена буде вирішувати такі питання, які ми змушені сьогодні вирішувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Андрійовичу, у вас ще попереду більше тижня для того, щоб, використовуючи тему пива, переконати народних депутатів у правоті вашої позиції. Прошу сідати. Всі, хто був записаний на запитання, одержали слово. Народний депутат Мусієнко записаний на виступ і матиме можливість скористатися цим.
Шановні колеги, пропоную висловити свою позицію голові Державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики Леоніду Борисовичу Сваткову.
Прошу, Леоніде Борисовичу, від уряду.
СВАТКОВ Л.Б. Шановні народні депутати! Я хотів би доповнити виступ шановного Олексія Марченка такими цифрами: якщо в минулому році за рахунок одновідсоткового відрахування на відродження хмелярства було направлено 6 мільйонів гривень, то цього року завдяки темпам росту пивної галузі, виноробної і лікеро-горілчаної, за прогнозом, буде направлено вже 10 мільйонів гривень. Це перше.
Друге. Ми активно сьогодні працюємо над тим, щоб якість нашого хмелю і його первинної переробки відповідала світовим стандартам. Ви знаєте, що два роки тому за рахунок інноваційного фонду було закуплено і встановлено у Житомирській області гранулятор, щоб виробляти гранули, які відповідають світовим стандартам.
І третє. Ви подивіться, сьогодні змінюється структура сировини, яку ми пропонуємо завезти. Не тільки гранули та екстракт, а й шишки для того, щоб завантажити цей гранулятор, тому що тією сировиною, яка виробляється в Україні, ми сьогодні не можемо забезпечити ні гранулятор, ні пивоварну галузь.
Я хочу подякувати за закони, які ви прийняли в 1999 році, про ввезення в Україну хмелесировини. Вони сприяли тому, що щорічно ми нарощуємо обсяг виробництва пива, нарощуємо експортний потенціал по пиву та імпорт пива за три роки зменшили у 25 разів. Це ж наше виробництво! І якщо сировини не вистачає, то сьогодні ми просимо дати квоту. Ми завеземо сировину, піднімемо галузь, інвестуємо і розвиватимемо далі хмелярство. Сьогодні не вистачає сировини. Жоден грам вирощеної в Україні сировини не залишився незатребуваним, непереробленим, але все одно не вистачає. І ми просимо підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Леоніде Борисовичу. Для виступу в обговоренні цього питання записалися чотири народних депутати.
Слово надається народному депутату Мусієнку. Прошу. Ви відмовляєтеся від виступу?
Леоніде Борисовичу, депутат Мусієнко наполягає на запитанні до вас, і я не можу відмовити такому шановному народному депутату. Прошу. Як виняток.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дуже дякую. Я хотів задати це запитання Олексію Андрійовичу, але, можливо, й краще, що я маю змогу поставити його Леоніду Борисовичу.
Шановний Леоніде Борисовичу! З доповіді Олексія Андрійовича я зрозумів, що у вас є все-таки програма розвитку виробництва хмелесировини. Але якщо є така програма, то чому тоді подібні законопроекти вносите не ви, не міністерство, не Кабінет Міністрів, а депутат чи група депутатів. У чому тут проблема? Ви ж відслідковуєте ці речі. Це перше.
І друге питання, тісно пов'язане з цим. Отже, йдеться про пільгову тарифну квоту на завезення хмелесировини. Якщо подивитися ті розрахунки, які ми маємо, то пересвідчуємося, що цей обсяг не задовольнить усіх пивовиробників. То чи не йдеться тут про (я не буду говорити лобіювання) підтримку, скажімо, лише частини пивоварів? Поважних, хороших пивоварів, але не всього пивоварного виробництва в Україні. І хто ділитиме цю квоту?
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ділити є кому.
СВАТКОВ Л.Б. Іване Михайловичу! Передусім я хочу сказати, що суб'єкти законодавчої ініціативи - як народні депутати, так і Кабінет Міністрів - у рівних правах. Процедура внесення через народних депутатів - набагато коротший шлях. І ви бачите, що дуже багато законопроектів, які потребують термінового вирішення, вносяться через народних депутатів, враховуючи саму процедуру проходження.
До того ж в округах народних депутатів є пивоварні комбінати, які подають розрахунки. Приходять спеціалісти, приходимо ми, тісно співпрацюємо з аграрним комітетом. І я не бачу в цьому якогось протиставлення уряду і парламенту.
Якщо закон буде прийнято, все одно уряд робитиме аналіз, експертизу перед підписанням Президентом. Так чи так процедура ця пройде, але через комітет швидше.
Друге питання. Для того щоб не завозити лишків, приймається квота. Шлях отримання квоти: підприємство, яке претендує на квоту, проходитиме через тендер. Умови тендера будуть зареєстровані Мін'юстом і будуть рівними для підприємств усіх форм власності.
В одних підприємств є валютні кошти, можливість закупити, а в інших може не бути... Не можна визначати таку квоту, щоб хтось привіз на два, на три роки. Ви ж зрозумійте! Так само, як ми робимо з інших питань, зокрема по цукру-сирцю. Це в різних цивілізованих країнах прийнято: для поповнення дефіциту того чи іншого продукту встановлювати квоту. Вона не може забезпечити більше, ніж потрібно, але її розподіляють через тендер. Не поважним підприємствам або за красиві очі, а через тендер з підтвердженням відповідними банківськими документами, для того щоб квоти були вибрані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Борисовичу.
Виступи народних депутатів відбудуться після перерви. Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12 години 30 хвилин.
(Після перерви)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо пленарне засідання Верховної Ради. Прошу запросити депутатів до сесійного залу.
Слово у порядку виступу бажав взяти народний депутат Мусієнко. Я його не бачу. Народний депутат Павловський, на наше здивування, сьогодні не такий активний, як завжди.
Народний депутат Федорин. За ним - народний депутат Алексєєв.
ФЕДОРИН Я.В. Фракція Українського народного руху, Партія підтримки вітчизняного виробника. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Питання щодо хмелесировини для мене є, ну, я сказав би, дуже емоційним. Справа в тому, що в моєму рідному селі, в якому я народився, це в Рівненській області, хмелярню завів мій прадід уперше в цьому регіоні, мав і хмелесушарку, його господарство процвітало. Процвітало воно в той час, коли Західна Україна входила до складу Польщі. Пізніше, коли прийшли, як у нас кажуть, совєти, воно ввійшло у колгосп, процвітало і у складі колгоспу, тому що давало можливість багатьом селянам заробляти на прожиття. Це надзвичайно вигідна галузь промисловості і сільського господарства.
На жаль, за 10 років української незалежності у цій галузі виникли негативні явища. Я не хочу сказати, що це через незалежність. Просто деякі люди, які, мабуть, неправильно зрозуміли, що таке ринкова економіка, зробили все для того, щоб допустити товари іноземного виробництва у нашу державу.
І сьогодні, якщо ми підемо на те, що дозволимо ввезти безмитно хміль у нашу державу, то ще більше зробимо зла селянам, які знову не зможуть отримати заробітну плату. Знову наші кошти підуть за кордон, знову вони простимулюють виробника в Чехії і Німеччині, знову наші селяни не зможуть купити того самого пива, про яке ми сьогодні дбаємо і кажемо, що його треба випускати. Я думаю, що ні в якому разі ми не повинні дозволити прийняти цей законопроект.
Стосовно того, як налагодити виробництво хмелю. Мені дивно дивитися, чим займаються наші українські банки. Стоїть земля, стоїть таке вигідне виробництво. Гроші, живі гроші відправляються за кордон. Чому банки не вкладають кошти в розвиток таких вигідних галузей промисловості? Здається мені, що нам треба детальніше придивитися до нашої кредитно-фінансової системи і все зробити для того, щоб банки вкладали кошти в розвиток української промисловості, а не грали на спекулятивних операціях.
Від імені фракції прошу не підтримувати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Уважаемые друзья! Меня несколько удивляют некоторые товарищи, которые занимаются поддержкой национального производителя. Вопрос, помоему, ясен, как полено. Есть отрасль пищевой промышленности, в данном случае пивоварение, которая стабильно развивается, дает рабочие места, которая вытесняет импортное пиво, дает отчисления в бюджет, с каждым годом все больше и больше. Но у нее не хватает сырья. Как вы слышали, украинские селяне произвели одну четверть от необходимого сырья. И все, что они произвели, купили. Им говорят: "Дайте больше", - а у них нет. Возникает вопрос: где взять? Ну, очевидно, ввезти, чтобы не давить производителя отечественного. Почему-то вокруг этого вопроса разгорается дискуссия.
Мы должны решить вот что - дать возможность той отрасли, которая развивается, ввезти сырье или притормозить ее развитие. Только и всего.
У меня в округе находится один из крупнейших пивзаводов. Это не только крупнейший плательщик налогов в районный бюджет, но и один из основных плательщиков налогов в областной бюджет. Там сотни высокооплачиваемых рабочих мест. И вот из-за каких-то догм или просто непонимания вопроса находятся люди, которые говорят, что все-таки надо положить на лопатки ради защиты какого-то мифического производителя. Какого? Вот он, производитель, требует сырья. Дайте ему сырье, и государство от этого выиграет.
По-моему, вопрос настолько ясен, что и обсуждать его не следует, а следует принимать этот закон, и желательно сразу в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за переконливий виступ. Шановні колеги, Олексій Марченко, напевно, не наполягає на заключному слові, і тому будемо вважати, що обговорення питання відбулося. Голосування відбудеться наступного пленарного тижня у четвер, і тоді народні депутати визначаться на підтримку українського пивоварника.
-----------
Оголошую до розгляду наступне питання порядку денного. Проект 6179 Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (стосовно чаю). Доповідає народний депутат України Алексєєв Володимир Геннадійович, автор законопроекту.
Прошу, Володимире Геннадійовичу.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Спасибо. У нас сегодня так получается, что идут законопроекты только в защиту национального производителя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В аграрному секторі.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Не только, в пищевой промышленности, в основном. Данный вопрос крайне прост, поэтому я буду краток. Речь идет о той самой защите национального производителя, о которой так много говорят и вот сегодня получают возможность сделать реальный шаг.
Дело в том, что существование украинской чаеразвесочной промышленности поставлено под вопрос. До 1999 года действовали ставки ввозной пошлины, по которым нефасованный чай не облагался этим налогом, а фасованный чай имел достаточно высокий уровень налогообложения. После снижения пошлин на фасованный чай изменилась структура импорта - стало меньше ввозиться сырья, то есть нефасованного чая, а больше чая переработанного, то есть фасованного. В результате предоставления льгот для импортеров готовой продукции уменьшилась загрузка созданных в Украине за это время производств по фасовке чая. К чему это ведет? К закрытию предприятий, утрате рабочих мест, уменьшению поступлений в бюджет, оттоку валютных средств из страны. Иностранные импортеры вместо того, чтобы ввозить сырье, то есть нефасованный чай, получили возможность ввозить готовую продукцию. В то же время государственные интересы требуют совсем другого: ввозить сырье, вкладывать в него свой труд, получать готовый продукт.
Мы сознательно предоставляем льготы тем странам, которые выращивают чай (он у нас не растет, это совершенно понятно), но почему мы должны оплачивать развитие фасовочных производств в других странах, если у нас простаивают свои собственные? По сути, в данном законопроекте предполагается не повышение налогообложения чая как такового, а повышение налогообложения упаковки, которую мы можем сами прекрасно производить и использовать.
Предложенный законопроект поддержан Главным научно-экспертным управлением Верховной Рады Украины, одобрен Государственным комитетом по вопросам регуляторной политики, не возражают против него Минэкономики и Государственная таможенная служба. Принятие этого законопроекта позволит сохранить целую отрасль пищевой промышленности, сохранить до тысячи рабочих мест, предотвратить монопольное положение на внутреннем рынке иностранных импортеров чая и за счет этого предотвратить возможный рост цен.
Я готов отвечать на вопросы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Геннадійовичу, скористаємося готовністю доповідача відповідати на запитання. Є запитання? Депутати Черненко і Ткаленко - два народних депутати. Прошу, народний депутате Черненко. Депутат Федорин - третій.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую, Степане Богдановичу. Шановний Володимире Геннадійовичу! Скажіть, будь ласка, що, в Харкові вже чай вирощують? Це перше запитання.
Друге: де ж брати цю сировину, щоб наше вітчизняне виробництво не страждало? Чи завозити її з Грузії, чи з інших країн?
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Ні, чай у Харкові не вирощують. Чай вирощують у тропічних країнах. Сейчас две трети импортируемого чая ввозится с Цейлона, более 13 процентов - из Индии, 7 процентов - из Грузии, все остальное поставляют Китай, Индонезия, Кения.
А я предлагаю (вы, может быть, упустили этот момент) не облагать пошлиной нефасованный чай, то есть чай в мешках, а облагать только упакованный чай, то есть практически упаковку. Беспошлинно мы будем ввозить сырье, которого у нас нет по обективным причинам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. У нас сьогодні якийсь день лобіювання сільськогосподарських товаровиробників виходить. А це вже переробка. Тільки що ми лобіювали одні інтереси, а зараз лобіюємо інші.
А чому ми не думаємо про нашого споживача? Що ми матимемо? Ми отримаємо чай, переробимо, змішаємо його наполовину з грузинським чи зробимо ще щось інше і видамо його за цейлонський, як у нас зачасто буває? Чому ми не говоримо, як поставиться до того наш споживач і що він хотів би бачити: нормальний чай, розфасований за кордоном, якість якого відповідає всім стандартам і нормам, чи наш, що не відповідає ніяким нормам?
Дякую.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Иван Иванович, я готов лоббировать любой законопроект, который будет способствовать росту числа рабочих мест, росту обема отчислений в бюджет и развитию производства у нас.
Что касается качества чая. Перед тем как писать этот законопроект, я посетил чаеразвесочную фабрику "Ахмат-Ти". Так вот, поверьте, чай поступает в мешках, и к нему прикасаются всего два человека. Это рабочие, которые засыпают его на пятом этаже в бункер. Дальше все сырье проходит через специальную английскую фасовочную машину, и никто к нему не прикасается. Его пропускают через магниты, через сито, из него выдувают пыль (я видел целые мешки выдутой пыли), понимаете? Потом чай попадает на автомат, а дальше стоят рабочие, которые просто укладывают эти коробочки.
Каждые 15 минут с конвейера снимается наугад фасованный пакет, вскрывается, заваривается чай и сравнивается с эталонным английским, который находится в лаборатории. Каждые 15 минут! На каждом пакете стоит номер автомата, дата, смена и так далее. То есть в случае, если будет брак, все легко выясняется. Но поверьте, брака не будет по одной простой причине: там люди держатся за свои рабочие места. Почему? Потому что у них зарплата высокая и своевременно платится. Вот если мы сейчас не примем этот законопроект, эти люди просто утратят свою работу, станут безработными.
Давайте подумаем: если мы сейчас подавим национального производителя, то есть национального фасовщика, к чему это приведет? Это приведет к тому, что иностранные фирмы-импортеры получат преимущество и займут монопольное положение на рынке. Ну не мне вам рассказывать, к чему ведет монопольное положение! К росту цен. Так вот, в этом случае легальных производителей, которые контролируют производство, монополисты подавят, а нелегальные нам только спасибо скажут. Почему? Потому что импортеры, занявшие монопольное положение, повысят цены, и тогда прекрасно можно будет ту солому, о которой вы говорите, фасовать в сарае и выдавать ее за настоящий чай. Мы тем самым бракоделам дадим зеленую улицу, а реально работающих загоним, понимаете...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, що тепер Іван Іванович Ткаленко буде пити англійський чай тільки в харківській упаковці.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Кстати, советую: неполохой!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Федорин на завершення запитань.
ФЕДОРИН Я.В. Фракція Українського народного руху. Партія підтримки вітчизняного виробника. Шановний пане Алексєєв! Ви приблизно оцінили економічні наслідки прийняття і введення цього законопроекту, тобто знаєте, скільки робочих місць буде створено в Україні, які податки будуть сплачені в державний бюджет і скільки заробітної плати буде отримано додатково до того, що зараз є в Україні?
Дякую.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Як ви розумієте, шановний пане Федорин, одному депутату це дуже важко зробити. Так, у мене є деякі розрахунки. По данным Госкомстата, в 1999 году ввезено 17061 тонна чая на общую сумму 23 миллиона 183 тысячи долларов. В подавляющем большинстве это был нефасованный чай, понимаете? То есть в то, что попадало на прилавок, вкладывался труд украинских рабочих. После этого структура импорта начала меняться и стал ввозиться фасованный чай. Значит, мы покупаем чай, выращенный на Цейлоне (это вполне естественно), плюс труд цейлонских или кенийских, а не украинских рабочих.
По моим данным, это примерно одна тысяча рабочих мест. Я затребовал и получил данные, сколько у нас сейчас действует чаеразвесочных предприятий (как фабрик, так и цехов) - официальных, которые работают под жестким контролем: в Харькове - 2, в Киеве - 4, в Киевской области - 3, в Днепропетровской - 1, в Симферополе - 2 и в Одессе - 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Володимире Геннадійовичу. Ваша переконлива доповідь знайшла відгук у народних депутатів. Прошу вас сідати.
Для співдоповіді надаю слово заступнику голови Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин Марченку Олексію Андрійовичу.
МАРЧЕНКО О.А. Шановні колеги, я перепрошую: Василь Якович Круценко, який мав доповідати позицію комітету з цього питання, доручив це мені.
Аграрний комітет розглянув зазначений законопроект. У законопроекті пропонується підвищити ставку специфічного ввізного мита на чай ароматизований або не ароматизований, що поставляється в Україну в упаковках вагою не більше 10 кілограмів, до рівня не менше 0,4 євро за 1 кілограм проти діючої ставки не менше 0,2 євро за 1 кілограм.
Я зараз оприлюднюю офіційну позицію аграрного комітету, яка викладена в поданні і базується на тому, що авторами законопроекту в документах, які були надані комітету, не була доведена економічна доцільність підвищення ставки ввізного мита до 0,4 екю, а також зовсім необгрунтовано запропонований розмір цієї ставки.
До речі, такої ж думки дотримується Головне науково- експертне управління Апарату Верховної Ради та зацікавлені міністерства й відомства, які також надіслали свої висновки.
Більше того, Міністерство економіки з метою якісного опрацювання порушеного в проекті закону питання та прийняття виваженого рішення внесло Кабінету Міністрів України погоджену з іншими міністерствами пропозицію розглянути це питання на митно-тарифній раді України, як цього вимагає Закон про єдиний митний тариф.
Але після ознайомлення з інформацією, яку до нас довів народний депутат Алексєєв, коли мова зайшла про підтримку вітчизняних товаровиробників, якими є чаєфасувальні фабрики у містах Харкові і Одесі, і після того, як ми це питання уже обговорили з представниками уряду, ми дійшли думки, що така пропозиція може розглядатися, але до цього ще треба додатково погодити деякі позиції. Бо, як зауважило науково-експертне управління, до сьогодні ніким не доведено, що є економічна доцільність прийняття законопроекту, і його автору треба було б подати відповідні розрахунки. Це перше. І друге. Треба обов'язково врахувати зауваження науково-експертного управління про те, що реалізація цієї законодавчої ініціативи може також спричинити зростання обсягів контрабандних поставок чаю в Україну.
Аграрний комітет на своєму засіданні прийняв рішення відхилити законопроект і повернути його автору на доопрацювання, з тим щоб були враховані ось ці пропозиції.
Група народних депутатів, у тому числі й членів аграрного комітету, які глибоко розібралися в проблемі, пропонує підтримати законопроект, прийняти його в першому читанні, щоб потім при підготовці проекту закону до другого читання з'ясувати усі ці позиції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Андрійовичу. Я так розумію, що комітет разом з автором законопроекту буде ще працювати над ним і відповість на питання щодо економічної доцільності і необхідності підтримки українського, національного товаровиробника і розробки кращої марки українського чаю.
Шановні колеги! Я хочу якраз, прислухавшись до вашого коментаря, Іване Івановичу (я прислухаюся до вас завжди і в усьому), попросити заступника міністра економіки Олександра Віталійовича Шлапака висловити позицію уряду з цього питання.
ШЛАПАК О.В., заступник міністра економіки України. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Справді, дуже шкода, що ця пропозиція поступила до народних депутатів і не поступала до Кабінету Міністрів.
Справа в тім, що є певна процедура (і, на мій погляд, досить серйозна процедура) зміни тарифних ставок на будь-які товари. Це розгляд пропозицій у Кабінеті Міністрів з усіх точок зору: і з точки зору економічної доцільності, і з точки зору порядку перетину кордону цим товаром, і таке інше.
Ось чому, підтримуючи в принципі ідею захисту національного товаровиробника через механізм, запропонований народним депутатом Алексєєвим і його товаришами, я хотів би запросити їх до Кабінету Міністрів з тими розрахунками, які вони мають, з тією аргументацією, яка у них є. Я обіцяю, що найближчим часом ми зможемо зібрати фахівців, детально обговорити проблему, і тоді (я маю таку надію) виступити вже союзниками цієї пропозиції. Ось чому ми б пропонували прийняти цей законопроект у першому читанні, але обов'язково до того, як його буде внесено в зал (щоб ми могли сміливо дивитися в очі народним депутатам, пропонуючи таку річ), доказово аргументувати свою підтримку цієї пропозиції під час кінцевого слухання цього питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зважаючи на те, що у нас до голосування залишається майже два тижні, у вас є всі можливості обговорити це питання в уряді і мати погоджену з урядом позицію, що важливо для позитивного голосування у сесійному залі.
Шановні народні депутати! Для виступів з цього питання записалися народні депутати Федорин і Калінчук. Із задоволенням надаю слово народному депутату Федорину. Він сьогодні надзвичайно активний.
ФЕДОРИН Я.В. Фракція Українського народного руху. Партія підтримки вітчизняного виробника. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На відміну від хмелю, для вирощування якого в Україні є найсприятливіші умови, добрий чай в Україні, на жаль, не росте. Тому, не сприяючи ввезенню хмелю, ми повинні сприяти тому, щоб такий добрий напій, як чай, у нас був, щоб наші українські громадяни були забезпечені найкращими сортами чаю. І дійсно, зараз проблеми в тому, щоб купити добрий чай, немає.
Але проблема, яку порушив шановний пан Алексєєв, мені здається надзвичайно важливою, тому що Україна має 13 чаєрозважувальних фабрик. Ми всі добре знаємо, що вони забезпечували нас ще у радянські часи та й пізніше якісним чаєм, і тоді було там мало підробок. І все-таки зараз ці чаєрозважувальні фабрики через ту позицію, яку зайняли ми разом з урядом, значною мірою простоюють.
Я думаю, що коли ми приймемо такий закон, то якість українського чаю не тільки не погіршиться, а й покращиться, тому що сировину будуть завозити оптовими партіями безпосередньо від виробників.
Наші чаєрозважувальні фабрики мають контракти з відомими світовими виробниками зеленого й чорного чаю, і я впевнений, що вони будуть завозити якісний продукт. А в якості роботи наших українських підприємців, у якості роботи наших українських людей сумніватися не доводиться.
Я впевнений, що коли ми приймемо закон, то будуть створені робочі місця, про що говорив депутат Алексєєв, ці фабрики будуть сплачувати податки, будуть виплачувати заробітну плату робітникам. І тому від імені фракції Українського народного руху пропоную підтримати цей законопроект, це дасть можливість наповнити наші прилавки ще одним доброякісним українським продуктом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це був ваш кращий виступ. Слово надається народному депутату Калінчуку.
КАЛІНЧУК В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 143, Одеська область). Група "Відродження регіонів". Аграрна партія України. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Я просто не міг не виступити з цього питання, тому що одна з тих небагатьох фабрик, яка фасує чай, знаходиться в місті Одесі. Я вважаю, що законопроект, що пропонується, справді спрямований на захист вітчизняного виробника та на стимулювання вітчизняної економіки. Одразу хочу сказати, що особисто я, незважаючи на те, що комітет не визначився з цього питання, буду голосувати за, адже прийняття закону сприятиме обмеженню імпорту готової продукції, тобто фасованого чаю.
Дивіться, яка тут виникає колізія. Якщо, коли йдеться про соняшник, нас закликають вивозити сировину (а я вважаю, що ми повинні вивозити готову продукцію), то тут ми завозимо сировину і переробляємо її у вже готову продукцію. А це означає, що прийняття закону сприятиме прискоренню розвитку пакувальних підприємств, тобто чаєфасувальних фабрик, та створенню нових робочих місць, про що вже говорили мої колеги. Тож прийняття цього законопроекту є важливим як для кожного конкретного підприємства, так і для держави в цілому, тим більше з огляду на те, що заплановано отримати додаткові надходження до бюджету.
У той же час не можна не сказати (це стало звичним для таких проектів, як уже і підкреслювали тут мої колеги) про відсутність детального обгрунтування запропонованої зміни митних ставок. Не наведено розрахунку можливої зміни обсягу надходжень до бюджету внаслідок збільшення митних ставок та прогнозу щодо можливого зменшення обсягу імпорту.
Крім того, ми повинні розуміти, що встановлення підвищеної ставки ввізного мита призведе до збільшення витрат імпортерів на сплату мита, а відтак (я хочу підкреслити це) може сприяти подальшому збільшенню обсягів ввезення контрабандної продукції та кількості фактів ухилення від оподаткування.
Підвищення ставки ввізного мита з 0,2 до 0,4 євро за 1 кілограм, безумовно, призведе до підвищення цін на імпортний фасований чай. Але, я тут теж хочу підкреслити, що все це буде залежати від того, як, вибачте на слові, розкрутяться наші вітчизняні фабрики і як вони будуть завойовувати наш ринок доброякісним продуктом. Тому група "Відродження регіонів" підтримує даний проект і просить прийняти його за основу з подальшим доопрацюванням.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів, що цей законопроект підтримують дві фракції. Дякую.
Шановні народні депутати, ми завершили обговорення цього питання. Заключне слово. Ви наполягаєте, Володимире Геннадійовичу, на заключному слові? Будь ласка, скористайтеся можливістю ще раз переконати нас, депутатів.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемые коллеги! Я благодарю всех, кто с понимаем отнесся к этому вопросу. Вижу, что все озабочены тем, чтобы наша чаеперерабатывающая промышленность действительно развивалась. Спасибо вам всем. Я только хотел дать маленькую справочку.
Мы не предлагаем ввести какую-то новую пошлину, нет. Мы предлагаем вернуться к той, которая взималась до 1999 года. То есть мы используем старые наработки Кабмина.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання за номером 6179 - проекту Закону про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції (стосовно чаю). Оцінки, які були висловлені, в цілому позитивні, але проект потребує серйозного доопрацювання відповідним комітетом разом з урядом, прийняття єдиної погодженої позиції. До наступного четверга, коли ми будемо голосувати щодо цього законопроекту, є час, і я сподіваюся, що цим скористаються як автор законопроекту, так і уряд.
Шановні колеги, у нас залишилося дві хвилини, щоб перейти до питання порядку денного, яке іменується "Різне". Я пропоную перейти до цього питання, оскільки на виступи в "Різному" записалися 14 народних депутатів. Просять слова для репліки Іван Іванович Ткаленко і депутат Федорин. Прошу.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Степане Богдановичу! Сьогодні вже весна, а в нас іще неврегульоване питання: як бути з земельними паями для тих людей, які переселені з чорнобильської зони? І тому, щоб зняти напруженість, яка виникає сьогодні в сільськогосподарських районах, я дуже прошу розглянути це питання. Воно сьогодні важливе просто для всього населення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федорин вас підтримує. Шановні колеги, немає заперечень?
-----------
Оголошую до розгляду питання за номером 7053 - проект Закону про внесення змін до статті 35 Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Слово має заступник міністра аграрної політики України Роман Михайлович Шмідт, якого ми з задоволенням бачимо як свого недавнього колегу і сподіваємося, що ми ще довго будемо з ним співпрацювати в цьому залі. Прошу розшукати народного депутата, голову комітету Самойленка Юрія Івановича, який має співдоповідь з цього питання. Буде співдоповідати депутат Полюхович? Прошу мене вибачити.
ШМІДТ Р.М., заступник міністра аграрної політики України. Вельмишановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до статті 35 Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей законопроект розроблено на виконання Постанови Верховної Ради України від 20 квітня минулого року про парламентські слухання щодо чотирнадцятої річниці Чорнобильської катастрофи. У цій постанові доручалося вирішити питання отримання земельної частки (паю) працівниками сільського господарства, особливо пенсіонерами, евакуйованими з зони відчуження, переселеними з зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які не були прийняті в члени колективних сільськогосподарських підприємств за новим місцем праці (проживання) і не одержали права на земельну частку (пай).
Таких громадян, переселених із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, які не були прийняті в члени колективних сільськогосподарських підприємств і не одержали права на земельну частку (пай), в Україні налічується 8534 особи. Вони проживають у десяти областях, зокрема, в Київській області - 2920 осіб, у Кіровоградській - 209, у Полтавській - 577, у Рівненській - 505, у Сумській - 306, у Тернопільській - 3, у Харківській - 106, у Черкаській - 226, у Чернігівській - 500 осіб.
В узагальнених матеріалах, які надійшли від міністерств і відомств, а також обласних і державних адміністрацій, запропоновано вирішити дане питання за рахунок земель запасу та резервного фонду, а в разі відсутності таких земель чи їх недостатньої кількості - шляхом повної або часткової грошової компенсації вартості втраченої земельної частки (паю).
Прийняття цього законопроекту сприятиме подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи та поліпшенню соціального захисту громадян, евакуйованих із зони відчуження, оскільки громадяни цієї категорії не реалізували можливості стати власниками земельної частки (паю) ні в їхніх колишніх сільськогосподарських підприємствах, ні за новим місцем проживання.
Із прийняттям зазначеного законопроекту необхідність у прямих додаткових бюджетних витратах настає тільки в разі відсутності земель запасу та земель резервного фонду.
За даними Державного комітету по земельних ресурсах України, загальна сума можливих витрат на компенсаційні витрати в разі відсутності земель запасу та земель резервного фонду чи їх недостатньої кількості становитиме 124 мільйони 880 тисяч гривень. Потреби в додаткових бюджетних витратах мають щороку уточнюватися і затверджуватися Державним комітетом України по земельних ресурсах разом з Міністерством з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Шановні народні депутати, прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. До вас є запитання. Прошу записатися. Покажіть на табло.
Народний депутат Кірімов. За ним - депутат Чубаров.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Степане Богдановичу. Фракція "Батьківщина". Я вважаю, що це питання, напевно, навіть не потрібно обговорювати. Справа в тому, що мій виборчий округ - це той округ, де проживає найбільше людей, які переселилися з Чорнобильського і Поліського районів. Ця проблема дійсно існує. Це стосується не тільки тих, хто пішов на пенсію ще до аварії на ЧАЕС, але й тих людей, які попрацювали два-три роки, але їм згідно з рішенням місцевих органів влади ці паї не передбачалися.
Тому я вважаю, що це дуже актуальна проблема, і навіть не тому, що скоро буде оця така трагічна дата, а тому що це питання потрібно вирішити в нашому суспільстві.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я так розумію, що це була підтримка, підтримка вашої позиції, Романе Михайловичу.
ШМІДТ Р.М. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чубаров.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановний Романе Михайловичу! Я хочу одразу однозначно сказати, що я підтримую такий підхід, бо як народний депутат від сільського виборчого округу розумію, які проблеми мають ті люди, які не отримали з тих чи інших причин земельні паї. Я дуже задоволений тим, що саме уряд виступає тут з цією ініціативою, хоча це справді було записано в постанові щодо підсумків проведених парламентських слухань. І це такий позитивний приклад, коли уряд одразу починає виконувати ті рішення, які приймаються в парламенті, виходячи з тих проблем, які мають люди.
А хочу я вас запитати ось про що. Подібне рішення прийнято і за підсумками парламентських слухань щодо вирішення проблем облаштування кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і повертаються на територію України. Там теж передбачалося вирішити якимось чином проблеми, пов'язані з отримання землі цими громадянами, яких не можна порівнювати з чорнобильцями, але які також пережили не меншу трагедію, і яким не дозволялося тоді, коли вирішувалася ця проблема, повертатися на ті землі. Чому тут уряд не проявив, скажемо так, термінову ініціативу?
Дякую.
ШМІДТ Р.М. Міністерство аграрної політики України вивчає зараз матеріали тих парламентських слухань. Я сподіваюся, що найближчим часом уряд дасть доручення міністерству щодо розробки відповідного законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Романе Михайловичу, я підтримую цей законопроект. Але в мене виникає запитання: як ми будемо вирішувати проблему тих людей, які мали право на паї (зокрема це пенсіонери), але які проживають не в сільській місцевості, а в містах? Це перше.
І друге, якщо ми сьогодні вже піклуємося про те, щоб повністю відшкодувати заборгованість держави перед чернобильцями. У моєму окрузі є така проблема. В кінці 1991 року дуже багатьом людям відшкодували вартість втраченого майна, і гроші в 25-30 тисяч їм перерахували на ощадкнижки. А сьогодні вони не можуть отримати жодної копійки. Як вирішити цю проблему? Це для них дуже великий удар.
Дякую.
ШМІДТ Р.М. Шановний Іване Івановичу! Ви знаєте, що чинний Земельний кодекс України, прийнятий тут, у цьому залі Верховної Ради, 13 березня 1992 року, визначає категорії громадян, які мають право на середню земельну частку (пай). До цих категорій не належать люди, які проживають у міських населених пунктах, а лише ті, що працюють у колективних сільськогосподарських підприємствах або пенсіонери, що працювали в колективних сільськогосподарських підприємствах, а також працівники соціальної сфери.
Тому це треба, мабуть, врахувати в новій редакції Земельного кодексу, уже в третьому читанні, бо до другого читання, я так розумію, матеріали вже підготовлені.
Що стосується повернення громадянам, які відселені з чорнобильської зони, втрат за їх вкладами в Ощадбанку... Я так розумію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Роєнко.
РОЄНКО В.Г. Романе Михайловичу, у мене таких два запитання. Якщо ми підтримаємо цей проект закону (а його треба підтримувати, бо дійсно треба, щоб була справедливість), чи не вийде так, як сталося сьогодні, коли, не маючи вже земель запасу та резервного фонду, щоб виділити паї навіть тим, хто має право на цю земельну частку (пай), бо безпосередньо працював у господарстві, але внесений у додатковий список, здійснюється перерозподіл уже виділених земельних часток (паїв) із основного списку? Це перше.
Друге. Це добре, що ми все-таки передбачаємо виплату компенсації. Це 124 мільйони гривень. Але чи зможемо ми знайти ці 124 мільйони гривень, щоб компенсувати вартість земельних часток (паїв), які в тих чи інших населених пунктах уже практично не будуть виділені?
Дякую.
ШМІДТ Р.М. Шановний Вікторе Григоровичу, я з вами абсолютно погоджуюся стосовно компенсації вартості земельних часток (паїв) громадянам, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії, якщо вони не зможуть їх отримати із земель запасу чи резервного фонду. Але поки що в нас є можливість виділяти людям земельні паї, у тому числі й тим, які з тих чи інших причин не були враховані при складанні відповідних списків, із земель запасу і резервного фонду.
Стосовно перерозподілу земель. Звичайно, вирішувати це питання буде складно, тим паче що видаються державні акти на право приватної власності на землю, ці земельні ділянки закріплюються на місцевості, в натурі, і перерозподілити паї буде дуже й дуже складно, практично неможливо.
Тому ми і запропонували оцей варіант: виплату грошової компенсації замість втрачених паїв. Звичайно, що ці кошти, мабуть, не будуть виділені відразу, за один рік. Мабуть, вони будуть виділятися протягом якогось часу. І це треба врахувати в державному бюджеті на наступний рік.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. Народний депутат Гуцол уже тривалий час подає ритуальні знаки руками. Я так розумію, він вимагає слова. Прошу. Народний депутат Гуцол.
ГУЦОЛ М.В. Дякую дуже. Фракція "Яблуко". Екологічна партія "Захист". Екологічна партія "Захист" турбується про соціальний захист саме чорнобильців. Адже без державної програми вирішити проблеми чорнобильців неможливо. У своїй заяві на слуханнях з питань Чорнобиля я також заявляв, що без програми вирішити ці проблеми не можна.
Я би хотів почути, що робить ваше міністерство сьогодні (не завтра робитиме і не післязавтра, а вже сьогодні) і що, можливо, вже зроблено?
Дякую.
ШМІДТ Р.М. Шановний Михайле Васильовичу, дякую вам за це запитання. Звичайно, я можу відповідати лише в межах компетенції Міністерства аграрної політики та в межах внесеного урядом законопроекту. Безперечно, програма потрібна, і я сподіваюся, що ви розглядатимете тут, у цьому залі, цю програму. Але в межах компетенції Міністерства аграрної політики ми вирішуємо ці проблеми, у тому числі і стосовно соціального захисту людей, отримання ними земельної частки (паю).
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу, час вашого виступу завершено. Ми ще раз хочемо вам сказати, що нам у сесійному залі не стає вашої толерантності і зваженості. Прошу сідати.
ШМІДТ Р.М. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається Івану Павловичу Полюховичу, члену Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
ПОЛЮХОВИЧ І.П. Дякую, Степане Богдановичу. Я скорочу свій виступ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми б дуже втішилися з того...
ПОЛЮХОВИЧ І.П. ... На знак великої поваги до депутатів, які дозволять це питання розглянути. Дійсно, це питання не таке просте, як може здатися на перший погляд, тому що тих людей, які переселилися, багато. Скажімо, у Київській області 25 відсотків усіх переселенців, на другому і третьому місцях - Рівненська і Черкаська області (відповідно 8 і 7 відсотків усіх переселенців). Це їх стосуватимуться ці зміни до статті 35 Закону України про статус і соціальний захист чорнобильців.
Коли ми в комітеті обговорювали це питання, якихось заперечень проти проекту не було, але виникли проблеми, які треба було б обговорити в сесійній залі й уточнити, з яких саме фондів будуть виділені ці кошти - 124 мільйони гривень, за якою методикою буде оцінюватися вартість частки землі (паю), скажімо, однієї сотки, переселенців до Київської області і тих, які переселилися в Рівненську, Черкаську, Дніпропетровську чи Харківську області? Як і хто буде оцінювати вартість цієї землі? Як, скажімо, будуть нараховуватися ці гроші правонаступникам померлого члена сім'ї? І як вони будуть виплачуватися?
Тому пропозиція комітету - прийняти цей законопроект у першому читанні, ретельно попрацювати саме над методикою практичного втілення поправки до статті 35, і щоб ці 124 мільйони гривень були включені у фонд, саме до розділу про соціальний захист. Ми на сьогоднішній день маємо 1,9 мільярда гривень у державному бюджеті на всю чорнобильську проблему в нашій країні, а потреба в коштах згідно з нашим законодавством становить близько 8 мільярдів гривень. І правильно говорили сьогодні в залі, що в нас перед чорнобильцями постійна заборгованість.
Принагідно зразу ж можна відповісти на запитання, яке задавалося Роману Михайловичу, - щодо компенсаційних виплат, втрачених у зв'язку з інфляцією 1991 року. Це питання розглядалося двічі на засіданні нашого комітету, і воно практично не може бути вирішене через те, що кошти із фонду взяти не можна. Спеціального законодавчого акта, який би забезпечував повернення втрачених у той час в ощадбанку коштів, у нас немає. Коли до нас у комітет надходять звернення (я якраз у комітеті відповідаю за чорнобильські проблеми, є головою підкомітету з питань соціального захисту чорнобильців), то надати практичну допомогу постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи ми не можемо, хіба що надати відписку.
Вважаю, що це зробить честь Верховній Раді третього скликання, якщо ми зможемо дійти спільної думки і прийняти нову концепцію соціального захисту населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, переглянути (а це на часі, на моє глибоке переконання) сам закон. Ми не можемо три роки відкладати перегляд цього закону, не забезпечивши його фінансування.
Я ще раз нагадую: щоб забезпечити виконання всіх статей закону, треба близько 8 мільярдів гривень. Ми передбачаємо в бюджеті 1,9 мільярда гривень, тобто проблеми накопичуються, вони не вирішуються, хтось прийде після нас, депутати Верховної Ради наступного скликання зіткнуться з тими самими проблемами, які є на сьогодні.
Тому закликаю всіх колег депутатів прийняти цей законопроект у першому читанні. Ми попрацюємо разом з урядом, спробуємо розробити практичний механізм втілення цих поправок до закону і будемо сподіватися, що нарешті вирішимо цю проблему.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Павловичу, прошу вас сідати. Сподіваюся, що запитань до Івана Павловича немає. Шановні колеги! З цього питання є виступ народного депутата Подгорного. Сергію Петровичу, ви наполягаєте на виступі чи погоджуєтеся з позитивною оцінкою підходу?
Прошу вибачення, на виступ з трибуни записалися народні депутати Калінчук і Чубаров. Ви наполягаєте на виступах чи ми перейдемо до "Різного"? Народний депутат Калінчук, за ним - депутат Чубаров.
Прошу з місця. Увімкніть мікрофон.
КАЛІНЧУК В.А. Дякую. Я скажу декілька слів із місця. Я виступаю від групи "Відродження регіонів". Ми вважаємо, що цей проект закону дійсно треба підтримати. Чому? На жаль, наше чинне законодавство з питань захисту постраждалих від катастрофи на Чорнобильській АЕС не є досконалим. Воно не враховує тих змін, що відбулися в державі за останніх 15 років.
І останнє. Це якраз те, про що ми зараз говоримо. Ми не можемо сьогодні позбавити громадян права на отримання частки державного майна, земельного паю, заробленого за роки праці. Це дуже велика проблема, і її треба вирішити. Тож немає ніяких підстав для порушення прав цих громадян. Прийняття ж запропонованих змін поставить їх у рівні умови з рештою населення держави. І я хотів би сказати (тут це підкреслювали депутати), що в той же час незрозумілою є норма проекту, що власник паю має обов'язково проживати в сільській місцевості. А якщо людина виїхала і зараз не проживає в сільській місцевості, чому ми позбавляємо її того, що вона заробила? Треба цей проект закону ще доопрацювати. З огляду на вищенаведене депутатська група "Відродження регіонів" пропонує підтримати цей проект у першому читанні з подальшим його доопрацюванням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Антоновичу.
Увімкніть мікрофон народного депутата Чубарова.
ЧУБАРОВ Р.А. Шановні народні депутати, я знову ж повторюся: законопроект треба підтримати в першому читанні. Хотів би сказати про те, що ми маємо подумати, як усе-таки узгодити цей законопроект хоча б під час другого читання з Земельним кодексом.
Я хочу, щоб ви звернули увагу на репліку народного депутата Роєнка. Що робити в ситуації, коли вже немає земель запасу і резерву? Чи можна сказати про те, що будуть зменшуватися частки (паї) людей, які вже їх отримали? Я думаю, що ні, цього не може бути. Але в той же час, якщо в новому Земельному кодексі, який ми все-таки, сподіваюся, приймемо, буде норма про продаж землі, то почнеться величезний рух землі. От, скажімо, люди живуть у конкретній місцевості, то хіба обов'язково має вистачити грошей, які держава ще, можливо, їм надасть там, де буде земля на продаж?
Тому думаю, що в Земельному кодексі обов'язково повинна бути норма (якщо буде прийнята норма про продаж землі, я ще не знаю, як ми визначимося) про надання переселенцям права пріоритетного придбання землі, яка продається в конкретній місцевості саме місцевими сільськими громадами. Думаю, що це треба врахувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Рефате Абдурахмановичу. Ми завершили обговорення питання за номером 7053 - проекту Закону про внесення змін до статті 35 Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Прийняття рішення з питань, які ми обговорювали в сесійному залі, відбудеться в четвер наступного пленарного тижня.
-----------
Шановні колеги, переходимо до питання "Різне". Прошу показати на моніторі список народних депутатів, що записалися на виступ у "Різному".
Записалися 16 народних депутатів. Першим ми надаємо слово народному депутату Гуцолу. За ним буде виступати народний депутат Моісеєнко. Прошу увімкнути мікрофон народного депутата Гуцола.
Нагадую, виступ три хвилини. Відділу контролю даю доручення уважно стежити за виступами народних депутатів, готувати протокольні доручення і звернення до тих суб'єктів, яким будуть адресувати свої виступи народні депутати.
Народний депутат Гуцол, прошу.
ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист".
Заява.
"Шановний пане Президент! До вас, Леоніде Даниловичу, звертаються екологи України як до гаранта Конституції України.
Україна знаходиться в екологічній катастрофі. Ми займаємо ганебні провідні місця у світі та Європі за смертністю дітей, за захворюваністю на рак легенів шахтарів, туберкульоз та інші захворювання. У цьому є багато негативних факторів.
Візьмемо, наприклад, звіряче знищення Карпат як легенів Європи! Потрібно негайно вжити заходів. Ми, екологи, певнені, що екологічні катастрофи в Закарпатті - наслідки безгосподарної діяльності окремих владних структур.
Шановний Леоніде Даниловичу! Наведу вам один приклад, а їх в екологів сотні по Україні. Наші Карпати по-злодійськи вирубуються, кругляк за безцінь вивозиться за межі України. Корупція і бандитизм знищують довкілля - флору та фауну. Наприклад, голова Чернівецької обласної адміністрації Теофіл Бауер нехтує Конституцією та чинним законодавством України. Чинне законодавство України забороняє здійснювати будь-яке будівництво в екологічних заповідних зонах, але Теофіл Бауер у селищі Берегомет Вижницького району в Чернівецькій області закінчує будівництво нафтопереробного заводу.
Ми, екологи, екологічна партія України "Захист", звертаємося до вас, шановний Леоніде Даниловичу, і просимо негайно вжити заходів, щоб припинити порушення Конституції і чинного законодавства Теофілом Бауером, примусити голову державної адміністрації Чернівецької області шанувати Конституцію України і чинне законодавство".
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Моісеєнко. За ним - народний депутат Крючков. Якщо його немає - народний депутат Кірімов.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Уважаемые коллеги! 17 марта в Луганске состоялся первый учредительный сезд Коммунистической партии рабочих и селян, который при участии более тысячи делегатов принял обращение к народу Украины о преодолении раскола в коммунистическом движении. По поручению совета я оглашаю это обращение.
"Коммунистическая партия рабочих и селян выступает за обединение всех коммунистических сил Украины в борьбе с правящим режимом на новой организационной основе и заявляет о возрождении на территории Украины ленинской коммунистической партии, которая должна обединить в едином кулаке всех коммунистов и их сторонников для достижения следующих главных общих целей современного этапа борьбы.
Первое - установление советской власти в форме диктатуры пролетариата в современном ее понимании, диктатуры труда над капиталом.
Второе - установление социализма как общества социальной справедливости, исключающего эксплуатацию человека человеком и человека административнобюрократическими структурами, где лозунгом будет: "Свобода и независимость человека. Равенство и братство людей".
Третье - возрождение обновленного Союза Советских Социалистических Республик как гаранта мира во всем мире, прогресса человечества, реальной альтернативы американскому глобальному гегемонизму и владычеству золотого миллиарда над человечеством.
Организационными принципами такой партии должны стать:
Первое - развернутая демократия внутрипартийной жизни: исключение партноменклатурных бюрократических извращений в организации работы партии; уход от монолидерства к реальной коллегиальности в руководстве и персональной ответственности за порученное дело.
Второе - историческая организационная преемственность Коммунистической партии, основанной Лениным.
Третье - участие партии в работе союзов коммунистических партий, добровольное членство коммунистов во всесоюзной Коммунистической партии.
Четвертое - приоритетное членство в партии передовых рабочих и крестьян, участие в работе всех звеньев партии рабочих, активистов, в том числе беспартийных.
Мы сожалеем, что КПУ не смогла выполнить возложенную на нее историческую роль собирателя коммунистических сил Украины и стала на путь их раскола. Попав под неограниченное влияние своей обюрократившейся номенклатурной верхушки, полностью утратив контроль над ней, КПУ не только не смогла преодолеть коммунистическую многопартийность в Украине, но и стала на путь раскола в своих рядах.
Массовые расправы над членами КПУ, исключение из партии целых организаций, роспуск горкомов и райкомов партии только за то, что они посмели высказать критику в адрес руководителей за их недостаточную активность в борьбе, неизбежно ведут к расколу КПУ, самоизоляции и уходу ее с политической арены.
Особо необходимо отметить роль верхушки КПУ, лично Симоненко в расколе международного коммунистического движения и в первую очередь на территории СССР. Именно они на протяжении многих лет готовили раскол Союза коммунистических партий - Коммунистической партии Советского Союза (СКП-КПСС) и осуществили его в январе 2001 года. Именно они последовательно поддерживают лжекоммунистов Белоруссии, выступающих против Президента Лукашенко и против поддерживающей его Коммунистической партии Белоруссии. Именно они решительно выступили против создания Коммунистической партии союза, исключая из КПУ ее сторонников (я заканчиваю).
Конечным итогом такой деятельности стал путь открытого соглашательства КПУ с правящим антинародным режимом, отрыв ее от массового рабочего и крестьянского движения. Игнорируя устав КПУ, чванливая верхушка правит КПУ, но не коммунистами Украины.
Сегодня коммунисты (я заканчиваю) Украины, как никогда, нуждаются в единстве своих рядов, нуждается в этом и народ Украины, давно ищущий своего мудрого, честного и справедливого коллективного политического вождя. Мы предлагаем коммунистам Украины, опираясь на поддержку народа Украины, преодолев раскол наших сил, окончательно определиться и коллективно возродиться, обединившись с Коммунистической партией рабочих и селян, и выполнить великую историческую миссию освобождения нашего народа и человека труда.
Совет КПРС".
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Крючков. За ним - народний депутат Кірімов.
КРЮЧКОВ Г.К., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Я зовсім не буду реагувати на все, що тут сказав попередній оратор, тим паче я добре знаю, і як створювалася вся ця організація, і для чого вона створювалася, і на які гроші. Це скоро стане відомо. Я хотів би сказати про інше. Зупинюся на двох питаннях, якщо можна.
Перше. Я хотів би висловити своє глибоке незадоволення демонстративним ігноруванням з боку керівництва Верховної Ради виступів народних депутатів, питань, які ними порушуються.
Не хочу бути голослівним. У липні минулого року я порушував питання про те, як нам бути з Лазаренком, який досі має мандат народного депутата. На це ніякої реакції не було. Текст мого виступу направили у правовий комітет. У виступі також порушувалося питання Криму, але через півроку мені відповіли, що стосовно Криму в комітеті ніяких проектів не було. І ніякої іншої реакції.
Я пишу листа Голові - теж ніякої реакції. Я б'юся вже півроку, щоб використати надане мені Регламентом право на репліку з приводу невдоволення відповідями Генеральної прокуратури на мої депутатські запити. Я вже про це не вперше говорю, реакції - ніякої. Як у вату, як у глуху стіну!
Я виступав нещодавно, порушував питання про незадовільне реагування на депутатські запити. Жодного слова головуючий не сказав з цього приводу!
Я нічого не пропоную, я викладаю факти, які свідчать про неповагу до конституційних прав частини народних депутатів, розуміючи, що пробити стіну, зруйнувати гетто, яке створено навколо цієї частини депутатського корпусу з боку керівництва Верховної Ради, практично неможливо. Роблю цю заяву заради правди і справедливості.
Друге. Кілька слів ось про що. Мені здається, Степане Богдановичу, що настав час подивитися, як планується наша робота. Ви подивіться: на вчорашній день заплановано розгляд 105 законопроектів з 98 питань. Усі ж бачили, як ми все це робимо. Причому там було три проекти кодексів - Бюджетного, Цивільного, Кримінального (потім його зняли), такі основоположні законопроекти, як про Кабінет Міністрів, про судоустрій, про вибори народних депутатів, про Регламент. Прийняття кодексу - це подія для держави, ми ж хочемо прийняти три кодекси зразу. Я розумію, для чого це все робиться. Не треба цього робити. І взагалі, якщо ми хочемо, щоб була нормальна робота, треба переглянути Регламент, відмовитися від оцього нерозумного, що ми зробили, - голосуємо тільки один день.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу. Я хотів би зразу відповісти на вашу репліку стосовно народного депутата Павла Івановича Лазаренка. Ми офіційно звернулися за отриманням копії вироку. Ви знаєте, що відповідно до пункту 2 статті 81 Конституції лише на цій підставі ми можемо прийняти рішення про дострокове позбавлення його мандата народного депутата України. Такої копії вироку ми не отримали.
Що стосується вашого зауваження відносно організації роботи Верховної Ради, то ми, звичайно, прислуховуємося до вас як до метра української політичної еліти і відомого законодавця, і я обов'язково зараз дам доручення ще раз уважно вивчити ваші зауваження і поставитися до цього з професійною довірою і повагою. Дякую вам, Георгію Корнійовичу.
Слово надається народному депутату Кірімову. Наступний - народний депутат Білорус.
КІРІМОВ І.З., Шановний Степане Богдановичу, шановні колеги! Я весь час, поки не будуть вирішені проблеми, які пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи, повторюватиму одні й ті ж слова: ці наслідки повинні бути ліквідовані. Тому що до цього часу дуже багато людей в Україні страждають. І, безперечно, проблеми Чорнобильської атомної електростанції можна було б давним-давно вирішити.
Я насмілюся лише нагадати, що свого часу була подібна аварія у Сполучених Штатах Америки у місті Трімай-айленд, але цю проблему в Сполучених Штатах вирішили буквально за кілька місяців. Подібна катастрофа була й у Великобританії, в Інскнеї. Цю проблему також вирішили швидко.
Проблему подолання наслідків Чорнобильської катастрофи ми вже вирішуємо майже 15 років. Трошки більш як через місяць буде ця траурна дата - 26 квітня. І, безперечно, що буде багато виступів з цієї трибуни, буде говоритися про те, що багато проблем вже вирішено. Але я хочу зазначити, що програма-мінімум ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на жаль, не вирішена. Ще й досі, повторюю, не відселено понад 300 сімей з 30-кілометрової зони; ще не розселені люди у Бородянському і Макарівському районах (140 сімей), яким пообіцяли житло ще у 1986 році, але, на жаль, вони досі проживають у будиночках по дві-три сім'ї.
І виходить, що, з одного боку, звучать слова про те, що проблеми Чорнобильської катастрофи вирішуються, а з другого боку, ми бачимо, що вони не вирішуються. Тут я хотів би зазначити, що не можна летіти в одному літаку у двох різних напрямках. Потрібно сідати в літак і летіти тільки в одному напрямку. Хочу до цього також додати, що чорнобильська програма і чорнобильські проблеми не вирішуються, зокрема, і стосовно газифікації населених пунктів усіх тих районів, які межують з Чорнобильською атомною електростанцією. У десятках населених пунктів Іванківського, Бородянського, Макарівського та Вишгородського районів, зокрема у селі Володарка Поліського району, в селах Сухолуччя, Любимівка та Лютіж Вишгородського району, в селищі Пісківка Бородянського району є школи-довгобуди, які будуються вже понад 12 років. Не добудовуються лікарні в селищі Бишів та в селищі Іванків, а також санепідемстанція.
Тому я хотів би з цього приводу ще раз звернутися і до Президента Леоніда Кучми, і до Прем'єр-міністра Віктора Ющенка, і до міністра з питань надзвичайних ситуацій Василя Дурдинця: мало лише говорити людям гарні слова, а треба вирішувати проблеми, пов'язані з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Захаровичу. Народний депутат Білорус. За ним - народний депутат Олексій Марченко.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Фракцію "Батьківщина" непокоїть той факт, що Верховна Рада і народні депутати, отримавши послання Президента і його звернення, ніяк не реагують на ці документи і не врахували їх у програмі законодавчої діяльності - порядку денному нинішньої сесії.
Це пояснюється просто. Президент, якщо він дотримується Конституції і поважає парламент, як вищий орган прямого народовладдя повинен особисто представити послання у Верховній Раді, а не робити це у формі "накачки" на держпартактиві, де народних депутатів було дуже мало. Я закликаю Президента зробити це найближчим часом, бо без поваги до парламенту президентська влада втрачає конституційну основу.
Я закликаю всіх народних депутатів прочитати звернення і особливо послання і зробити відповідні висновки і оцінки. Нам конче потрібен закон про статус послання Президента. Послання повинен писати Кабінет Міністрів, а не група наближених товаришів.
У посланні підкреслюється, що за роки ініційованих Президентом реформ в українській економіці сформовано вагомий потенціал зростання. Це або помилка, або неправда.
Потенціал зростання зруйновано. Цей потенціал вимірюється втратою двох третин валового внутрішнього продукту і падінням продуктивності праці до рівня майже у 66 разів нижчого, ніж є на сьогодні у США. Поглиблення зубожіння і бідності населення стало в нас національним лихом. Це наша головна проблема як у 2001 році, так і на майбутні п'ять років. Середньодушове споживання є локомотивом розвитку, його треба стимулювати. Нереально мати в цьому році інфляцію лише 10 відсотків, і не потрібно. Контрольована інфляція працює на розвиток.
Послання демонструє кризу мети і кризу шляхів її досягнення. Очевидно, нам не потрібне послання на 500 сторінок, яке писали і скирдували більш ніж 100 авторів. Потрібна надзвичайна державна програма боротьби з бідністю, безробіттям, безгрошів'ям і безнадією наших громадян. Хвору кризову економіку України треба захищати від зовнішньої експансії. Тому запропонована Президентом стратегія максимальної відкритості для Сходу і Заходу - це політика самогубства. Ми її бачили вже протягом 10 років.
У зв'язку з цим я пропоную.
Перше. Організувати широке обговорення послання і звернення у Верховній Раді за участю Президента і Прем'єра.
Друге. Створити спільну робочу групу для опрацювання послання і визначення необхідних законодавчих заходів.
Третє. Запропонувати уряду розробити державну програму боротьби з бідністю і довгострокову стратегію соціальноекономічного розвитку України до 2010 року та представити їх на розгляд Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Марченко. За ним - народний депутат Чубаров.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! На відміну від тих, хто виходить сюди, на цю трибуну, для проголошення заяв, декларацій, які не несуть абсолютно ніякого юридичного навантаження, депутатська група "Відродження регіонів" доручила мені оприлюднити заяву, якою я звертаю увагу народних депутатів, уряду України на те, що у сфері оплати телефонних послуг у ряді регіонів відбувається постійна дискримінація абонентів.
Це пов'язано з тим, що існуючий сьогодні порядок оплати телефонних розмов призводить до оплати споживачами - абонентами ненаданих послуг, оскільки тривалість місцевих розмов на ряді АТС округлюється до повної хвилини в бік збільшення.
Депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що ця ситуація є неприпустимою, і вимагає відповідних дій з боку Кабінету Міністрів. Ми звертаємося до уряду і пропонуємо з метою усунення порушення прав громадян України як споживачів дати доручення відповідним державним органам та організаціям, а саме: терміново розробити єдині уніфіковані вимоги до різних типів апаратури погодинного обліку розмов із визначенням норми точності вимірювання тривалості телефонних розмов; замінити або модернізувати застарілі системи апаратури погодинного обліку розмов для забезпечення вимірювання тривалості окремих розмов з ціною одиниці найменшого розряду (1 секунда) і сумарної тривалості розмов за звітний період з відображенням у годинах, хвилинах, секундах, без попереднього округлення кожної розмови до повної хвилини. До вирішення цих питань вважаємо за доцільне повернутися до розрахунків без похвилинної оплати.
Згідно з інформацією Держкомстату України модернізація програмного забезпечення додаткових капітальних вкладень не потребує. Таким чином, зазначену проблему можна в основному вирішити без виділення додаткових коштів на ці цілі.
Депутатська група "Відродження регіонів" також звертає увагу уряду на вкрай повільні темпи телефонізації в Україні. Сьогодні телекомунікаційна галузь є однією з найприбутковіших в Україні, в тому числі за рахунок введення похвилинної оплати і порушень, які до сьогодні тут мають місце.
Однак встановлення телефонного зв'язку для багатьох громадян, особливо з віддалених від міст районів, є неможливим або надто дорогим. У зв'язку з цим виникає питання щодо напрямів використання прибутку підприємств галузі. Скидаються на те, що уряд зосередив свої зусилля на питаннях приватизації Укртелекому, залишивши поза увагою проблему розвитку телекомунікацій і потреби громадян України.
Навіть жителі священної столиці, духовної столиці України Канева, десятками йдуть на прийом до народних депутатів, щоб вирішити цю проблему.
Депутатська група "Відродження регіонів" звертається до уряду з пропозицією вжити заходів щодо порушених питань і закликає народних депутатів України підтримати наше звернення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Андрійовичу.
Народний депутат Чубаров. За ним - народний депутат Кулик.
ЧУБАРОВ Р.А. Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Через кілька місяців ми будемо святкувати 10-річчя незалежності України. 10 років тому український народ, як і інші поневолені народи колишнього СРСР, отримав унікальний шанс і можливість розпочати розбудову власної незалежної держави. 10 років українське суспільство докладає всіх зусиль для того, щоб створити умови для дійсно демократичного розвитку країни, зберігши мир і злагоду в міжнаціональних і міжрелігійних стосунках між її громадянами.
Водночас 10-річний досвід розбудови незалежної України свідчить про те, що саме діями окремих політичних сил, оплотом яких виступає Комуністична партія України, робиться все для того, щоб викликати в українському суспільстві додаткові ускладнення і нерозуміння між людьми.
Ви пам'ятаєте, що рік тому ми провели в цій залі парламентські слухання за темою "Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані та повертаються в Україну". Тоді при затвердженні голосуванням рекомендацій тих слухань депутати-комуністи виступили проти, аргументуючи це тим, що, мовляв, вони не проти розгляду кримськотатарської проблеми, але тільки її соціально-економічних аспектів. Учора ми двічі голосували проект постанови щодо проведення у квітні цього року Дня уряду України саме з цих, соціально-економічних питань. Не вистачило для прийняття позитивного рішення чотирьох голосів, оскільки депутати з фракції КПУ провокаційно протиставили цьому узгодженому між фракціями проекту рішення власні пропозиції.
Я хочу відверто заявити з цієї трибуни, що переважна більшість кримських татар чудово розуміють тактику лідерів КПУ - довести кримських татар до такого вибухового стану, щоб вони своїми формами протесту сприяли дестабілізації соціально- політичної ситуації в Україні, що відповідає стратегічним задумам комуністів щодо створення умов для повернення України (я цитую) "в лоно обновленного Союза".
Дійсно, кримські татари можуть бути доведені до відчаю. Але цього можна було б уникнути, якби комуністи не протидіяли розгляду питань у цій залі щодо облаштування кримських татар, у тому числі наділення їх землею, розвитку національної освіти тощо, тобто коли б ми тут разом шукали шляхи розв'язання цих проблем.
Але будьте впевнені, обурення кримських татар ніколи не буде спрямоване проти України як держави або українського народу. Воно може бути спрямоване тільки проти комуністів, які важким тягарем повисли на шиї України, не даючи їй цивілізовано вирішувати такі складні проблеми власного розвитку.
А те, що разом з кримськими татарами в очищенні країни від наслідків комуністичного режиму будуть брати участь і українці, росіяни, представники інших національностей, у мене немає сумніву, особливо після сьогоднішнього голосування щодо проведення заходів за темою "Українська мова - мова єднання", коли саме комуністи, всі до єдиного, виступили проти проведення такого заходу.
Одночасно звертаюся до керівництва Верховної Ради України щодо необхідності виконання власної постанови, яка була прийнята у квітні 2000 року щодо проведення Дня уряду з проблем облаштування депортованих.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кулик. За ним - народний депутат Бокий.
КУЛИК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 145, Полтавська область). Дякую, Степане Богдановичу. Мій колега по фракції Український рух Іван Полюхович передав мені свої три хвилини, але я використаю трошки менше часу.
Шановні колеги депутати! Я представляю Полтавщину. Повідомлю вам цікаву новину. Усі штатні артисти полтавської філармонії стали членами Аграрної партії України. Нині артистичний автобус з рекламою цієї партії роз'їжджає по селах Полтавщини і розважає селян гумором і піснями. Розважають селян, яких агропромислові чиновники сотні разів обдурювали, обділяли, морально принижували. Тим часом вищі полтавські начальники залучають в ряди Аграрної партії всіх, хто підзвітний їм і підлеглий. Артисти ж грають і танцюють не за дурно. Як повідомила мені заступник директора філармонії, кошти на концерти в бухгалтерію філармонії перераховують новоявлені власники приватизованих сільгосппідприємств. Утім вони не стільки новоявлені, як ті ж голови колишніх колгоспів. Це вони 85 відсотків полтавських колгоспів довели до банкрутства. Це вони постійно скаржилися на несприятливі погодні умови, на паритет цін, ну просто стогнали, випрошуючи кредитів та пільг.
І що ж ви думаєте? Після грудневого 1999 року Указу Президента про реформування КСП усі, майже без винятку, голови збанкрутілих колгоспів знову захотіли керувати і керують, всіляко підрубуючи наміри справді чесних господарів землі.
Верховна Рада списала їм, як ви знаєте, борги по державних кредитах, встановила пільговий фіксований податок. Але ж за таких умов номенклатурні сільські поміщики не платять селянам зарплати, відтак нічого не відраховують у Пенсійний фонд. А в мене на Полтавщині ще й хотіли було замовчати про 37,5 мільйона гривень позичок з обласного і районних бюджетів. Я про це вже говорив минулої середи з цієї трибуни.
А ось для оплати артистичних витребеньок у цих горе- господарів гроші, виявляється, є. Де ж собака зарита? Звісно, в рекламі Аграрної партії. З якою метою? З тією, щоб обдурити селян і на наступних виборах, як кажуть, їхнім салом та їх же по губах.
У контексті цих грандіозних аграрнополітичних планів на Полтавщині вписується, я переконаний, і нищення одного з кращих в Україні обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Я вдячний усім депутатам, хто сьогодні дружно проголосував за мій депутатський запит щодо цього. Фонд хочуть ліквідувати, а державні цільові інвестиції для підтримки індивідуального будівництва на селі передати лежачому райагробуду з мільйонними боргами.
Є підстави прогнозувати, що бюджетні кошти підуть не стільки сільському забудовнику, скільки на підтримку (негласну) Аграрної партії.
А команду "фас" було дано півроку тому, коли працівники фонду у своїй галузевій газеті опублікували відкритого листа голові Полтавської облради Олександру Палієвцю з проханням краще сприяти діяльності фонду. Який чиновник може сприйняти такий диктат? Не маю нічого проти партійної активності, але ж не за рахунок платників податків з використанням службового становища. Декларуючи на словах співпрацю з політичними і громадськими організаціями, полтавські керівники, по суті, працюють на себе, нещадно розправляючись з інакомислячими.
Ще один красномовний приклад політичної розправи на Полтавщині - звільнення з посади заступника Миргородського міського голови Віктора Козоріза, який місяць тому очолив миргородський осередок Українського руху. І за що звільнили?
Мов би за порушення присяги державного службовця. А в чому це проявилося? В тому, що Віктор Козоріз 9 березня біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Миргороді прочитав вірш такого змісту (коротенький).
Ну, що ж Тарасе, рад єси, не рад?
Дивись, який в господі нашій лад:
Нові пани нової України
Брехнею оповили отчий сад.
Що виросте у цім святім саду,
Коли вже й волю продають святу
Твої нащадки,
правнуки погані,
лжепатріоти, кучмократи п'яні?
Вони й тебе у рабство продадуть,
На сувеніри та гучні цитати.
О, поки ж буде цей народ мовчати,
Коли ж до нього глас твій долетить?!
Дивись, Тарасе, не дивуйсь нічому,
Бо наша правда досі п'яна спить.
Шановні депутати! У Лук'янівський СІЗО, у в'язницю, перелякана влада запроторила Юлію Тимошенко, саме того урядовця, яка змогла разом з Ющенком повернути борги пенсіонерам і мала чіткі розрахунки на підвищення пенсій і зарплат. Безкарність тих, хто чинить політичні розправи у столиці, спонукає до політичного терору регіональних, політично безвідповідальних можновладців.
Український народний рух закликає владу з повагою ставитися до політичних опонентів і представників опозиції, які б посади вони не займали. А щоб подібного не траплялося, Верховна Рада, на мою думку, повинна прискорити прийняття законів про партії, про політичну опозицію, конституційно визначити поняття "парламентська більшість". Через оновлений закон про вибори на партійній основі сприяти політичній структуризації суспільства.
Я переконаний, що Україна досягне того рівня, коли і в столиці, і на місцях ми матимемо політично відповідальну владу і політично відповідального Президента.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би нагадати, що народний депутат Кулик скористався часом народного депутата Полюховича. Слово надається народному депутату Бокому. За ним буде виступати народний депутат Костицький.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Заява парламентської фракції виборчого блоку Соціалістичної і Селянської партій України (Лівий центр).
Президент України Леонід Кучма, котрий перебуває у Криму, зробив у Бахчисараї ряд заяв, які дестабілізують і так непросту політичну ситуацію в країні. Заявивши після зустрічі з Президентом Польщі Олександром Квасьнєвським про готовність до діалогу з опозицією, пан Кучма однак не шукає шляхів для діалогу, а продовжує розпалювати пристрасті, нагнітає ситуацію нервозності і політичного психозу. Світ уже переконався, що побоїще 9 березня цього року в Києві спровокувала саме українська влада з метою знищення руху опору режимові диктатури, чому є підтвердженням і замах на життя державного діяча, народного депутата, члена нашої фракції Валентини Семенюк. Проте Президент продовжує наполягати на вині опозиції і навіть закликає її стати на коліна і попросити пробачення перед усією Україною. Дивними, щоб не сказати гірше, видаються і зроблені паном Кучмою докори депутатському корпусу за те, що Верховна Рада не внесла доповнення і зміни до Конституції за результатами всеукраїнського референдуму, тоді як український народ, світова громадськість знають, що це була грандіозна авантюра і згвалтування політичної волі українського суспільства.
Некоректними є заяви Кучми і про те, що він законно обраний більшістю виборців, особливо після оприлюднення свідчень жорсткого політичного і кримінального пресингу на виборців, керівників підприємств і господарств, використання адміністративного ресурсу і криміналітету у виборчій боротьбі, фальшування популярних видань і недопустимих методів дискредитації суперників. Усе це робить заяви Леоніда Кучми неадекватними політичній ситуації, психологічному стану суспільства і світовій громадській думці, демократичним традиціям розв'язання політичних суспільних криз, особливо в умовах розгортання опору і прилучення до нього студентства, та видає його неготовність до цивілізованого діалогу, пошуку інтелектуального виходу з глухого кута і патологічну схильність до силових методів у політичній боротьбі.
У відповідь на випади пана Кучми в нас є всі підстави заявити про його особисту відповідальність перед українським народом за розвал економіки, глибоку деформацію політичного життя і демократичного процесу в державі, за масове пограбування людей через трасти і по-шахрайськи проведену приватизацію, за забране життя трьох мільйонів співвітчизників і за інші злочини.
Але ми вважаємо, що справді настав час для політичного діалогу влади і опозиції з метою мирного розв'язання проблем у суспільстві, основою для якого можуть і повинні стати запропоновані депутатами зміни до Конституції України. Пора припинити терзання суспільства змаганнями за одноособову владу Президента і дати демократичному процесу розвиватися природним шляхом.
Фракція Соціалістичної партії України заявляє, що вся відповідальність за подальший розвиток подій і міжнародної ізоляції України в разі відмови Кучми від діалогу з опозицією з метою пошуку шляхів подолання системної кризи ляже на Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Костицький. За ним - народний депутат Роєнко.
КОСТИЦЬКИЙ В.В., секретар Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 84, ІваноФранківська область). Дякую. Шановний пане Гавриш! Шановні народні депутати! Я хотів би у своєму короткому виступі порушити питання предметності і змістовності підготовки засідань Верховної Ради та долі статті 93 Конституції України щодо реалізації права народного депутата на законотворчу ініціативу. Вийшло так, що я виступаю з цього приводу сьогодні, але проблема ця постала ще, можливо, навіть у минулому скликанні.
І хотів би на кількох прикладах проілюструвати, що не завжди найкращим чином вирішуються питання про те, як об'єднати законопроекти при їх розгляді, як готувати питання на розгляд парламенту. І у зв'язку з тим що я буду зараз апелювати до головуючого, я просив би, шановний Степане Богдановичу, вас на хвилиночку...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зосередився.
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Так от приклади. Я вношу проект Закону про захист людей від тварин. Група депутатів вносить проект Закону...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз точно скажіть назву проекту закону. Захист людей від тварин?
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Він про порядок утримання домашніх тварин. Але предметом правового регулювання там є право людей на безпеку в їх спілкуванні з тваринами. Депутат Волков та інші вносять проект закону, який стосується захисту тварин. Ці два проекти об'єднують, розглядають їх разом.
Я вношу проект закону, який передбачає поліпшення пенсійного обслуговування працівників науки. Народний депутат Ковалко вносить проект, який передбачає створення ще одної державної нафтогазової академії. Їх об'єднують, і в результаті мій проект провалюється, тому що зал не хоче підтримувати ідею створення ще однієї академії.
Я вношу проект закону, який передбачає поліпшення становища жінок і стосується соціальних, медичних, економічних проблем. Депутат Ковалко вносить проект закону про гендерну політику, який стосується тільки рівноправності чоловіків і жінок. Їх об'єднують, і мій провалюється.
Я вношу проект про громадські організації, він довго лежить, і як, нарешті, з'являється ще один альтернативний, мій проект беруть до розгляду.
Я вношу проект, який передбачає врегулювання питання амортизації вагонів Київського метро, у зв'язку з чим постійно підвищується ціна, і цей проект лежить два роки. Але тим не менше з'являється проект, який...
Прошу на нашу дискусію добавити 20 секунд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з вам не вів дискусії.
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую, Степане Богдановичу, але репліка від вас була, і я тоді мовчав.
Я вношу проект закону, який передбачає зменшення плати за проїзд у метро, і він лежить два роки, а проект, який стосується амортизації, депутата Костусєва, починає рухатися.
І нарешті, останній кричущий факт, який стався вчора. Я вніс проект закону про повернення заощаджень громадянам, які були внесені в Ощадний банк і в комерційні банки. Цей проект забутий і десь лежить. Натомість я бачу, що вчора несподівано голосується зовсім інший проект іншого депутата. У мене виникає резонне запитання: якщо об'єднали такі різні речі, як створення академії і пенсія вченим, то чому не можна було об'єднати те, що стосується повернення заощаджень громадянам?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 20 секунд, які ви просили, ви використали.
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Так. І в мене, на жаль, немає часу, щоб сказати, що ж я прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка.
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Я прошу доручити науково-експертному управлінню в обов'язковому порядку, бо інакше це їм буде складно робити, в експертному висновку завжди писати, що такий-то проект поданий першим, а такі-то проекти, які подані пізніше, викликають сумнів щодо авторського права, бо ми маємо авторське право. І передбачити посади юриста у відділі реєстрації законопроектів, у тому секторі, який формує порядок денний. У мене, на жаль, не було часу сказати ще кілька слів про аналогічні смішні або анекдотичні речі, які стосуються підготовки Кримінального кодексу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У вас ще буде така можливість на наступних пленарних засіданнях. Дякую. Народний депутат Роєнко.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Може, проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви голосуєте цілий день сьогодні, я думаю, що цього досить.
РОЄНКО В.Г. Шановні народні депутати! Шановний Степане Богдановичу! Маючи державу з кримінальними ознаками у більшості сфер нашого життя, можна вже перестати і дивуватись, і обурюватись.
Але випадок, який стався у місті Монастирище Черкаської області (це мій округ), не входить у рамки здорового глузду. 30 сімей з 30-квартирного житлового будинку по вулиці Щорса, 3 були продані разом з будинком, як продаються зараз корівники в селах, але, на щастя, без худоби.
Уже кілька років жильці горезвісного будинку борються за право зберегти за своїми сім'ями квартири, які їм були надані ще в 1993 році, за що вони платять усі житлово-комунальні послуги.
Їм погрожують виселенням без надання житлової площі. Звернення до Генеральної прокуратури України нічого не дало. Вона давала доручення прокурорам на місцях, але вони формально віднеслись до скарги жильців. Проте вже є рішення судів щодо виселення сім'ї Марзюк Федора Михайловича і Марзюк Алли Володимирівни.
Місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування обрали вичікувальну позицію, хоча саме з їхньої вини стався такий ганебний випадок.
Прошу мій виступ вважати депутатським зверненням до Президента України, бо тільки йому підзвітний голова Державної адміністрації Монастирищенського району Варяниця, до Генерального прокурора України та Голови Верховного Суду України з проханням створити комісію і вивчити детально дану справу, щоб захистити права 30-ти сімей, які сьогодні живуть у постійному страху виселення.
Єзуїтсько страшним є й те, що сьогодні виписуються ордери іншим людям, тому на одну квартиру вже є по дві сім'ї.
Жильці будинку, розуміючи безвихідь у такій державі, як наша, вже пікетували кабінет голови Монастирищенської райдержадміністрації і попередили, що вони готові вдатися до більш жорстоких заходів.
У зв'язку з цим прошу моє депутатське звернення направити вказаним адресатам.
Разом з тим я прошу, Степане Богдановичу, звернути увагу на те, що в порядку денному на наступний робочий тиждень у квітні, на 5 квітня, передбачено розгляд питання про проект Закону про правовий статус закордонних українців. Ви знаєте, що вчора цей законопроект при кількаразовому наполяганні, щоб його проголосували, не був підтриманий. Тому прошу дати доручення відповідним службам провести службове розслідування і наказати тих, хто знову вніс у порядок денний це питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Я прошу вибачення в тих, хто записався, але не зміг виступити. Ми завершили обговорення "Різного".
Хочу вам сказати, що наступний тиждень народні депутати працюють у виборчих округах. Сесія продовжить свою роботу 3 квітня в пленарному режимі. Я всім бажаю добрих справ, і хай усім вам щастить.
До побачення.
ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ
ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94, Київська область). Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за 1994-1999 роки передбачає реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами усіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками, яка склалася за період 1994-1999 років, і пропонує певним чином вирішити складну проблему взаєморозрахунків між бюджетами усіх рівнів.
Законодавча ініціатива заслуговує на увагу, оскільки вирішення проблеми взаєморозрахунків між бюджетами всіх рівнів є важливою та необхідною умовою для досягнення стабілізації у стосунках держави з місцевими бюджетами.
Проте запропонований законопроект, на нашу думку, не вирішує ряд важливих питань.
Перше. Вважаємо, що проблему взаєморозрахунків між бюджетами усіх рівнів необхідно вирішувати комплексно, ставлячи за мету не тільки реструктуризацію сум заборгованостей між бюджетами усіх рівнів, а й врегулювання міжбюджетних відносин за взаємними розрахунками і бюджетними позичками і створення таким чином умов для подальшого проведення у міжбюджетних відносинах реформи, яка розпочалася з прийняттям Закону України про Державний бюджет України на 2001 рік.
Друге. Слід зазначити, що у законопроекті відсутня норма, за якою заборгованість, що склалася за взаємними розрахунками, не віднесена до боргових зобов'язань відповідного бюджету. Тобто, вирішуючи питання на макрорівні, ми не бачимо, який очікується ефект від його реалізації на мікрорівні - для кожного конкретного бюджету.
Третє. Крім того, законопроект поданий без докладної інформації щодо сум та структури заборгованості, яка підлягає реструктуризації. Разом з тим для вивчення проблеми врегулювання міжбюджетної заборгованості необхідна інформація щодо суми та структури міжбюджетної заборгованості, яка виникла внаслідок проведення взаємозаліків, непогашення зобов'язань за отриманими позичками з державного бюджету. Потребують додаткового вивчення причини виникнення зазначеної заборгованості.
Четверте. Водночас для вивчення можливого впливу впровадження зазначеного законопроекту на фінансовий стан місцевих бюджетів необхідно мати інформацію щодо реальних сум взаємної заборгованості бюджетів усіх рівнів за період 1994- 1999 років та визначити джерела погашення такої заборгованості.
Скажімо, до розрахунків необхідно також додати інформацію щодо дотацій, недоотриманих місцевими бюджетами з державного бюджету в попередні роки.
П'яте. Враховуючи брак ресурсів у місцевих бюджетів та необхідність першочергового фінансування платежів із заробітної плати та інших першочергових виплат, у законопроекті необхідно виписати єдиний механізм погашення заборгованості між бюджетами усіх рівнів. Відсутність такого механізму може негативно вплинути на життєдіяльність територіальної громади, а також на забезпечення делегованих їй державою повноважень.
У процесі розробки механізму врегулювання заборгованості необхідно враховувати причини виникнення зазначеної заборгованості.
Враховуючи відсутність правового врегулювання та розв'язання зазначених вище проблем, а також достатньої інформації щодо стану взаємної заборгованості між бюджетами, пропонуємо проект Закону України про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за 1994-1999 роки направити на доопрацювання для розгляду в повторному першому читанні.