ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 26 к в і т н я 2001 р о к у.
16 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Прошу реєструватись.
У залі зареєструвалися 359 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
У нас на черзі питання 7186 - проект Постанови про проведення парламентських слухань (Шум у залі). Ми домовлялися, але я вам казав: ми або йдемо за цим порядком денним, який запропонований, або приймаємо рішення - переходимо до тих, що треба включати до порядку денного. Я поставлю на голосування. Запишіться з процедури. Висвітіть.
Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Ніколаєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Коммунистическая партия рабочих и крестьян. Уважаемые коллеги! Иван Степанович, вы знаете, трудно не обратить внимания на то, что весь зал требует включения на рассмотрение вопроса об импичменте Президента, связанного с теми событиями, которые сегодня происходят. Нельзя не заметить и те громадные массы людей, которые сейчас ходят по улице, скандируя и требуя импичмента Президента. Удивляет позиция самого Президента, который в столь важный момент остается в стороне от этих событий.
Поэтому мне кажется, что было бы всетаки правильнее прислушаться к предложениям наших коллег-депутатов, которые сегодня массово требуют... Иван Степанович, я понимаю, что Пустовойтов там подошел, но я же говорю. Пусть он получит слово, потом будете с ним разговаривать.
Так вот, Иван Степанович, я вношу предложение включить сегодня в повестку дня и начать рассмотрение этого вопроса, тем более что этого требует общественность Украины.
Спасибо.
ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Білорус.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Фракція соціалістів. Іване Степановичу, багато народних депутатів з багатьох фракцій абсолютно правильно вимагають включення питання про імпічмент. Дуже багато є запитань сьогодні до вищих керівників держави, перш за все до Президента. І процедура імпічменту мусить дати відповіді на них: що там відбувалося, як відбувалося? Спеціальний слідчий прокурор мусить усе це розглянути.
Коли ми голосували питання про відставку уряду, Олександр Мороз пропонував внести питання про імпічмент. Ви сказали: "Так, ми проголосуємо". І за це голосувати практично не потрібно, тому що ви згідно з Регламентом можете поставити це питання, воно є в порядку денному. Просто переставити його, як важливе.
Тому ми просимо вас зараз поставити на голосування питання про включення до порядку денного проекту постанови 6052 народних депутатів Омельченка і Єрмака про ініціювання питання про усунення Президента України Кучми з поста в порядку імпічменту.
ГОЛОВА. Олег Білорус. За ним - депутат Шепа.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Іване Степановичу, сьогодні вранці ми це питання обговорювали і здавалось, що досягли попередньої згоди. Тому від імені фракції "Батьківщина" та інших колег я наполягаю на тому, щоб це питання про включення до порядку денного проекту Постанови про ініціювання питання про усунення Президента України Кучми з поста в порядку імпічменту та створення спеціальної тимчасової слідчої комісії ви поставили на голосування. І питання трансляції також. Треба негайно включити трансляцію на всю Україну. Сьогодні в Україні нагромаджується величезна маса інформації, яка компрометує Президента. У цих умовах без процедури імпічменту Президент не може очиститися і не може працювати, представляючи Україну. Імпічмент неминучий.
Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВА. Василь Васильович Шепа. За ним - депутат Поляков.
ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний рух України. Шановний Іване Степановичу! Може, не по порядку, але я хотів би дати роз'яснення. У чому справа, що депутатів Верховної Ради не допускали в приміщення на Шовковичній на їхні робочі місця? Я думаю, що ми маємо з'ясувати, хто давав таку вказівку і чи є такий порядок?
Друге питання. Я просив би вас, шановний Іване Степановичу, розглянути таке питання. Уже шостий раз включається до порядку денного проект постанови про статус міста Берегове. І Віктор Володимирович робить все можливе, щоб це питання кожного разу відкладалося все далі й далі. Я прошу пояснення від Віктора Володимировича по цьому питанню.
ГОЛОВА. Сергій Поляков. За ним - депутат Полюхович.
ПОЛЯКОВ С.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Спасибо, Иван Степанович. Этот вопрос уже неоднократно поднимался у нас в Верховном Совете. Но вообще-то в Конституции он до конца не выписан. Поэтому давайте лучше перейдем к более прозаичным вопросам, злободневным, которые нужно рассматривать сегодня.
Спасибо.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Іван Полюхович.
ПОЛЮХОВИЧ І.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 155, Рівненська область). Рівненщина, Український рух. Шановний Іване Степановичу! Ми порушили процедуру розгляду питання згідно з Регламентом, коли не проголосували пропозицію Коліушка до проголосованої сумнозвісної постанови.
Оскільки в нас сьогодні стоїть внесення до порядку денного питань на сьому сесію, Іване Степановичу, то фракція Українського народного руху (я від її імені виступаю) наполягає, щоб першим питанням зараз стояло питання про початок процедури імпічменту Президента і створення спеціальної слідчої комісії.
Також хочу додати, Іване Степановичу, що оскільки попереднє голосування (знову кажу сумнозвісне) продемонструвало позицію більшості Верховної Ради, на якій наполягали комуністи, то я вважаю, що потрібно надати цій найбільшій фракції слово (3 хвилини) з цього питання і поставити на голосування.
Дякую.
ГОЛОВА. Час, відведений на обговорення, вичерпано. Всі, крім одного, наполягають на переході до питання про включення до порядку денного. Я вам нагадую, що ці питання є в нас (сторінка 8). Для того щоб перейти до них як першочергових, я прошу проголосувати.
Хто за те, щоб розпочати з "для включення до порядку денного", прошу голосувати.
"За" - 205.
Рішення не прийнято. По фракціях покажіть.
Усе зрозуміло? Усе.
--------------
Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Конституційні вимоги до права власності на землю та особливості розробки Земельного кодексу України" ( 7186). Прошу проголосувати.
"За" - 153.
Рішення не приймається.
--------------
Проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань доопрацювання проектів законів... (Шум у залі).
По фракціях? По фракціях покажіть. Вибачте, пізно стали кричати. Побачили?
Проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань доопрацювання проектів законів України щодо реформування судової влади та прокуратури України ( 7257). Прошу голосувати (Шум у залі). З цього проекту? Відмініть голосування. Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Херсон. Иван Степанович, я обращаю ваше внимание, что этот вопрос не рассматривался. Надо, чтобы выступил докладчик, были вопросы к докладчику и обсуждение. Это во-первых.
Во-вторых, я хочу отметить, что, к сожалению, Степан Богданович Гаврыш сильно перегружен председательствованием во многих комиссиях. В частности, комиссия разового пользования, которую тут создали по вопросам всеукраинского референдума, не собирается с января, где он - председатель, и неизвестно, будет она вообще собираться или нет.
Иван Степанович, так подходить к этим вопросам, значит, полностью идти на деградацию законодательного процесса. Я понимаю, что вы теперь лидер нового большинства, пропрезидентского, иначе бы вы выполнили свое обещание и ушли и со своей должности, и из народных депутатов, о чем говорили в связи с формированием другого большинства. Поэтому, Иван Степанович, я все-таки хотел обратить ваше внимание как руководителя нового большинства на то, что надо соблюдать Регламент и не надо превращать законодательный процесс в хаос.
ГОЛОВА. Дякую. З мотивів голосування Симоненко Петро Миколайович.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! Це питання в порядку денному з'явилося у зв'язку з тим, що закінчується термін, визначений у "Перехідних положеннях" Конституції щодо організації діяльності правоохоронних органів.
На засіданні Погоджувальної ради фракція комуністів звертала увагу, що серед проектів законів, які треба розглянути, половина має відношення до Закону України про судоустрій.
Фракція комуністів розуміє, що їх треба приймати, але ми просимо для того, щоб зменшити обсяг роботи цій групі, проголосувати в третьому читанні проект Закону про судоустрій, і тоді вже інші фракції обов'язково підтримають. Щоб не було в нас так, що ця група буде займатися розробкою тих положень, які вже знайшли відображення в законопроекті, прийнятому в другому читанні, - Закону про судоустрій.
Тому зараз фракція комуністів утримається від голосування. І ми просимо: давайте проголосуємо в третьому читанні і в цілому проект Закону про судоустрій.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Задорожній, ініціатор цього питання.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 217, м. Київ). Дякую. Шановний Іване Степановичу! Я хотів би нагадати, що не я є ініціатором цього питання. Я просто вже двічі доповідав цей законопроект. Він не знайшов підтримки залу.
Але нагадаю, що, коли Верховна Рада у вівторок узгоджувала питання щодо подальшого розгляду звіту уряду, було одноголосно підтримано питання про необхідність створення тимчасової комісії. І заперечень від жодного представника фракцій не було.
Як компромісна тоді Погоджувальною радою обговорювалася пропозиція виключити ряд законопроектів з переліку тих, які надаються для аналізу тимчасовій комісії.
Це питання головою підкомітету Райковським озвучувалось. І коли голосували попереднього разу, то говорилося про ті законопроекти, проти включення яких на розгляд тимчасової комісії висловлюється підкомітет з питань судоустрою, очолюваний народним депутатом Райковським.
Можна було б для того, щоб не затримувати, оскільки тут не всі питання пов'язані з судоустроєм... Я цілком погоджуюсь з колегою Симоненком. Перше і головне - це питання Кримінальнопроцесуального кодексу. Що робити 29 червня, коли міліція не зможе заарештовувати?
Друге питання - це питання Цивільнопроцесуального кодексу і...
ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, ближче до цієї спеціальної комісії, а не проблеми в цілому.
ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Я якраз про неї і кажу, Іване Степановичу. Якщо б колеги погодилися (народний депутат Райковський може озвучити) виключити деякі законопроекти з програми роботи комісії. Треба створити комісію, щоб вона почала працювати, а потім повернутися до цього питання після розгляду законопроекту про судоустрій у третьому читанні.
ГОЛОВА. Проект 7257 цього не передбачає. Тому підготуйте такий проект, щоб усе було як слід, і ми його поставимо на голосування. Ще раз ставити на голосування? Проект 7257 ще раз ставиться на голосування з урахуванням обговорення (Шум у залі).
Зніміть голосування. Повторюю: проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань доопрацювання проектів законів України щодо реформування судової влади та прокуратури України.
Ми обмінялися думками. Я ще раз ставлю на голосування.
"За"- 131.
Зрозуміло тепер.
Депутат Мороз.
МОРОЗ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Зверніть увагу: тільки що обговорювалося дискусійне питання за скороченою процедурою. Воно віднесене до розділу порядку денного на сьогодні як питання, яке обговорюється за скороченою процедурою. Але перед цим надзвичайно важливе питання, яке набрало 205 голосів, ми не мали можливості обговорити за скороченою процедурою.
Тому прохання повернутися до того першого питання - проекту постанови про процедуру імпічменту, внесеного Григорієм Омельченком. І за процедурою два за, два проти - дайте можливість висловитися депутатам. Тоді можна поставити на голосування. Будь ласка.
ГОЛОВА. Я вас прошу. Народні депутати говорять, що вони не вимагають першочергово всіх питань, які включені до порядку денного, а ставлять по одному питанню.
Увімкніть мікрофон депутату Омельченку.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 146, Полтавська область). Українська народна партія "Собор". Шановні колеги! Сьогодні планом роботи передбачено голосування щодо включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради України, який вніс я і Анатолій Єрмак ще у вересні минулого року, про ініціювання питання про усунення Президента України Кучми з поста в порядку імпічменту та створення спеціальної тимчасової слідчої комісії для розслідування діянь Президента, які мають ознаки злочину.
Щоб приступити по суті до розгляду цього питання, ми повинні його спочатку включити до порядку денного, хоча воно було включено на сьому сесію, а потім якимось чином воно загадково зникло.
Тому я вас прошу, шановний Іване Степановичу, лише це питання зараз поставити на голосування - про включення до порядку денного на перший пленарний тиждень травня цього року.
ГОЛОВА. На перший пленарний тиждень ми не можемо включити. Ми включаємо до порядку денного, а потім Погоджувальна рада дає пропозиції і так далі.
ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Добре, я прошу проголосувати про включення цього питання до порядку денного на травень цього року.
--------------
ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного сьомої сесії проекту Постанови про ініціювання питання про усунення Президента України Кучми Леоніда Даниловича з поста в порядку імпічменту та створення спеціальної тимчасової слідчої комісії ( 6052).
"За"- 209.
По фракціях.
--------------
Усе, наступне в нас яке питання? Пухкал Олександр Григорович є? Будь ласка. Проект Закону про дипломатичну службу (третє читання).
ПУХКАЛ О.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий округ 209, Чернігівська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд у третьому читанні вноситься проект Закону України про дипломатичну службу, прийняття якого є надзвичайно необхідним і, безперечно, актуальним.
Викладені в законопроекті положення сприятимуть підвищенню престижу дипломатичної служби та зміцненню міжнародного авторитету України як незалежної, демократичної держави.
На третє читання вносяться статті 6, 13, 33 та 37, до яких були зауваження у народних депутатів у процесі обговорення законопроекту в другому читанні.
Щодо розгляду вищезазначених статей законопроекту хотів би надати вам відповідну інформацію.
10 квітня 2001 року відбулося засідання Комітету у закордонних справах за участю відповідальних працівників Міністерства закордонних справ та Адміністрації Президента України, на якому було розглянуто ці чотири статті законопроекту.
Рішення щодо зауважень та пропозицій до статей, внесених на третє читання, були прийняті більшістю голосів. Хотів би повідомити, що народним депутатом України Бауліним були надіслані поправки до статті 6, першої частини статті 13, п'ятої частини статті 13 та до статті 33. Ці пропозиції були відхилені на засіданні комітету з таких причин.
Перше. Затвердження консульського статуту (це пропозиція до статті 6) належить до конституційних повноважень Президента. Це процедурний документ, який відтворює положення про консульські зносини. Призначення на дипломатичні посади та звільнення з них належить до компетенції Міністерства закордонних справ України. Через те поправки до статті 6 шановного колеги Бауліна, на жаль, неможливо було врахувати.
Щодо статті 33, яку пропонувалося взагалі відхилити, то, на думку членів Комітету у закордонних справах, цього не варто робити вже через те, що така сама стаття є у Законі про державну службу. А дипломатична служба, як відомо, є складовою частиною державної служби. Єдине, що ця стаття врегульовує особливості дипломатичної служби. І тому ми прийняли в комітеті рішення просити сесійну залу підтримати прийняття і цієї статті в третьому читанні.
І на завершення. Всього при підготовці законопроекту до третього читання було розглянуто дев'ять зауважень та пропозицій. З них п'ять враховано, чотири відхилено. Зауваження Головного юридичного управління враховані повністю. З огляду на важливість визначення правових засад подальшої організації діяльності дипломатичної служби в Україні, як частини державної служби, а також з метою підвищення ролі України в процесі глобальної трансформації сучасної системи міжнародних відносин прошу народних депутатів підтримати прийняття проекту Закону України про дипломатичну службу в третьому читанні (чотирьох статей) і в цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ми розглянемо в третьому читанні, нагадую. Чи є у депутатів, які подавали поправки, зауваження?
Будь ласка. Депутат Баулін.
БАУЛІН П.Б., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 76, Запорізька область). Спасибо. Фракция коммунистов, межфракционное депутатское обединение "ЗУБР". Фракция коммунистов будет голосовать за принятие этого законопроекта в третьем чтении. Действительно, ряд моих поправок не учтены, но я, естественно, подчиняюсь фракционной дисциплине и тоже проголосую, Александр Григорьевич, за принятие этого проекта закона.
Единственное, мне хотелось бы сделать два небольших замечания и услышать ваш комментарий.
Первое. В Конституции Украины (статья 106) четко записано, что Президент Украины "призначає та звільняє глав дипломатичних представництв " і "присвоює вищі дипломатичні ранги". Більше нічого в Конституції не передбачено.
Поэтому утверждение Президентом консульского устава просто не соответствует Конституции Украины.
И второе. Вторая моя принципиальная поправка касается статьи 33, где прописаны такие вещи, которые, мне кажется, могут быть нормой положения о министерстве или должностных инструкций. Но неужели в законе нужно учитывать "оголошення подяки, грошова винагорода, цінний подарунок"? Неужели это нужно прописывать в законе?
Спасибо.
ПУХКАЛ О.Г. Дякую за підтримку законопроекту. А щодо ваших зауважень, то скажу таке. Щодо статті 33 я вже сказав, що подібна стаття є в Законі про державну службу. А в цій статті ми лише уточнюємо. Скажімо, таке заохочення, як присвоєння дипломатичного рангу позачергово. Це потрібно врегулювати законодавчо.
І що стосується затвердження Президентом положень і консульського статуту. Оскільки Президент затверджує положення про постійне представництво України при міжнародній організації, про дипломатичне представництво, то було б нелогічно, якби з цього ряду випало затвердження консульського статуту. Через це ми і прийняли таке рішення.
Дякую.
ГОЛОВА. Ще є якісь зауваження? Тоді я прошу проект Закону про дипломатичну службу 4129 проголосувати в третьому читанні.
ПУХКАЛ О.Г. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Голосуємо.
"За" - 224.
По фракціях. Просять ще раз проголосувати.
Ще раз голосуємо 4129 у третьому читанні.
"За" - 258.
ПУХКАЛ О.Г. Дякую.
ГОЛОВА. В цілому як закон готові проголосувати?
ПУХКАЛ О.Г. Якщо немає зауважень, я прошу підтримати в цілому.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати проголосований у третьому читанні проект Закону про дипломатичну службу як закон.
"За" - 260.
Рішення приймається.
--------------
Проект Закону про внесення змін до Закону України про відходи (друге читання).
Писаренко Анатолій Аркадійович. Будь ласка. Процедуру другого читання ви знаєте. Доповіді немає. Голосуємо, і все.
ПИСАРЕНКО А.А., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька область). Я вважаю, що законопроект дуже уважно розглядався, всі поправки майже враховані. Тому прошу підтримати в цілому.
ГОЛОВА. У кого з депутатів, які вносили поправки, є зауваження. Я бачу, депутате Беспалий.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Загалом, на мій погляд, цей законопроект, безумовно, заслуговує на підтримку. Якраз з восьми моїх внесених поправок всі враховані. Але я маю право зробити зауваження до поправки, яка з'явилася тільки на другому читанні. Зокрема, у "Прикінцевих положеннях" з'явився дуже дивний пункт 2: "До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність з цим законом, вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону". Таким чином, цей закон ставиться одразу після Конституції, вище всіх інших законів України, тобто він отримує нечувану юридичну силу. У нас у президії сидять два юристи-доктори, які, правда, перемовляються і не дуже слухають мене. Але над цим будуть всі абсолютно сміятися, це неможлива норма, її треба просто виключити.
Дякую.
ПИСАРЕНКО А.А. Я вважаю, що якраз тут усе ми доопрацювали, і вони були внесені не в останній час, а разом з усіма поправками. Вони розглядалися, і думаю, що вони дуже доцільні. Але якщо вирішить зал так, як ви пропонуєте, будь ласка, давайте поставимо на голосування.
ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов.
КУЗНЄЦОВ П.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Уважаемый Анатолий Аркадиевич! Необходимость принятия этого закона, я думаю, ни у кого не вызывает сомнения. Действительно, законодательство Украины, касающееся отходов, - пока сплошное белое пятно. Но в этом законопроекте есть один серьезный недостаток, который состоит в том, что абсолютно не урегулированы отношения собственности на эти отходы.
Я поясню, о чем идет речь. Речь идет о том, что в свое время при социализме, на территории Украины накапливалось очень много отходов металлургического производства. Технологии не позволяли тогда тщательно перерабатывать сырье.
Сейчас появилось много всяких предпринимателей, которые получают за копейки лицензию и начинают разрабатывать, по сути дела, даром национальное богатство. Вот на этот очень важный вопрос нет ответа в данном проекте закона. Что вы скажете на этот счет?
ПИСАРЕНКО А.А. Уважаемый Павел Сергеевич! Я вам скажу другое, что у нас в стране, если в других странах перерабатывается 25-40 процентов, то у нас в советские времена перерабатывалось 9-12 процентов, а сегодня - полтора процента.
Сегодня наша страна превратилась в страну отвалов и отходов. Мы заложили в этом законопроекте налоговые льготы для переработки отвалов и отходов только для того, чтобы перерабатывали, потому что у нас гибнут сотни тысяч гектаров плодородной земли, которая сегодня захватывается под хранилище отходов.
Данными поправками внесены изменения, касающиеся в основном высокотоксичных и радиоактивных отходов.
Что касается собственности, то здесь частично урегулирован вопрос, но мы другим специальным законом будем это распределять. Дело в том, что сегодня собственники предприятий отказываются даже от своих отходов.
Давайте предложения, мы дополнительно внесем и улучшим.
ГОЛОВА. Ще є зауваження? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України про відходи, реєстраційний номер 5264.
"За" - 232.
Рішення примається.
Анатолію Аркадійовичу, можна його ставити як закон на голосування? Ні? Ну ви ж не домовилися... Все, знімається. Немає узгодження.
--------------
Проект Закону про внесення змін до Закону України про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань (друге читання). Яценко Володимир Михайлович.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). На месте.
ГОЛОВА. У кого з депутатів є зауваження щодо поправок, які були внесені? Немає?
Ставиться на голосування законопроект
5391-1 у другому читанні.
"За" - 239.
Рішення приймається.
ЯЦЕНКО В. М. Іване Степановичу, я думаю, його можна приймати в цілому. Тут немає проблем.
ГОЛОВА. Пропонується проголосувати як закон, якщо у депутатів немає зауважень.
ЯЦЕНКО В.М. Спасибі.
"За" - 252.
ГОЛОВА. Рішення приймається.
--------------
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції. Реєстраційні номери: 7101 і 6229. Юрій Іванович Самойленко.
САМОЙЛЕНКО Ю.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Враховуючи те, що цими законопроектами передбачається забезпечення безпеки під час виведення станції з експлуатації, збереження висококваліфікованого персоналу, запобігання його відтоку з України і надання державних гарантій щодо адекватного рівня оплати праці для персоналу ЧАЕС, зайнятого на роботах до дострокового зняття з експлуатації станції, комітет вирішив з вашого дозволу об'єднати ці два законопроекти: і урядовий, і той, що внесли народні депутати Гавриш, Яценко, Самойленко. Всього було подано 21 поправку, більшість з них враховано, і лише одна поправка відхилена.
Я прошу в цей день підтримати даний законопроект і проголосувати.
Дякую.
ГОЛОВА. Почекайте. Депутат Беспалий.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. "Реформи-Конгрес". Шановні колеги! Звичайно, в цей сумний і пам'ятний день ми просто зобов'язані прийняти закон, який матеріально хоч трошки поліпшить ситуацію довкола Чорнобильської АЕС. Але інколи у нас виходить так, що хочемо якнайкраще, а виходить як завжди.
Я звертаю увагу на свою поправку 18, яка відхилена. Тут прямо написано, що саме ми повинні передбачити у проектах законів про Державний бюджет на 2002 і наступні роки. Цей закон, не може регулювати бюджетне законодавство. Є спеціальне бюджетне законодавство. Тут ця норма загубиться, і ці гроші не дійдуть за призначенням. Ми це повинні включати до бюджету і, якщо треба, - до бюджетних законопроектів.
Те саме і щодо пункту 1. Тут ми не можемо включати доручення Кабінету Міністрів. Треба вносити поправку до Закону про Держбюджет на 2001 рік, щоб вона вже діяла зараз. І вносити пропозиції до проектів Держбюджету на 2002 рік. Тоді ми зробимо корисну справу. Інакше ми просто "прокукарікаємо", а грошей як немає, так і не буде.
ГОЛОВА. Борисе Яковичу, враховуючи, що сьогодні у нас такий пам'ятний і трагічний день, може, ми в другому читанні приймемо, а те, що ви кажете, доопрацюємо?
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Борисе Яковичу, ваші поправки практично всі враховані. І там ми даємо доручення Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Давайте, "почистіть" до прийняття в другому читанні.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Тут об'єднано два законопроекти, голосуються відразу два.
ГОЛОВА. Олексію Марченко, це для вас він пояснював раніше, що із двох зроблений один. І він пропонує. Поясніть ще раз, Юрію Івановичу.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Шановні народні депутати! Є два законопроекти, які надійшли від народних депутатів і від уряду. Це законопроекти 6229 і 7101. Ми їх об'єднали. Як я вже сказав, більшість поправок були враховані, за винятком однієї, Борис Якович про неї сказав.
ГОЛОВА. Депутат Яценко.
ЯЦЕНКО В.М. Я хотів би звернутися до шановного колеги Беспалого. Справа в тім, що ми тривалий час відпрацьовували з юристами норму цього законопроекту. У тому-то й справа, що, якщо ми не внесемо відповідних доповнень до бюджету поточного року, не закладемо якихось рекомендацій на наступний рік, закон не буде виконаний. Тому що сьогодні в нас не передбачені джерела фінансування.
Ми узгодили цю позицію. Вона не зайва, вона допоможе вирішити ці проблеми.
І я просив би, шановні колеги, підтримати сьогодні з урахуванням учорашнього обговорення. Ви чули вчора від міського голови міста Славутича, як багато проблем. Ми вирішимо ці проблеми. З урядом ця позиція погоджена.
Дякую.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Борисе Яковичу, ви послухайте, як вона звучить: "при уточненні..." і так далі. І це можна приймати. Треба підтримати.
ГОЛОВА. Я ставлю на голосування в другому читанні.
"За" - 260.
Приймається.
Ми можемо в цілому проголосувати? Давайте проголосуємо як закон.
"За" - 270.
Рішення приймається.
--------------
Проект Закону 7053 про внесення змін до Закону України про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ЯЦЕНКО В.М. Тут спочатку по статті 35.
ГОЛОВА. Тут два законопроекти. Давайте так: спочатку 7053, а потім - 6351. Є запитання? Немає. Ставиться на голосування в другому читанні.
ЯЦЕНКО В.М. Автор - Кабмін. Я просив би підтримати.
"За" - 273.
ГОЛОВА. Приймається.
Можна як закон?
ЯЦЕНКО В.М. Так, комітет пропонує як закон.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати як закон.
"За" - 278.
Приймається.
По фракціях покажіть.
--------------
Проект Закону 6351 про внесення змін до Закону України про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (друге читання).
ЯЦЕНКО В.М. Іване Степановичу, тут є одна поправка. Ми з автором поправки за номером 4 Ткаленком Іваном Івановичем відпрацювали. Він цю поправку знімає. І ми залишаємо редакцію, прийняту в першому читанні.
ГОЛОВА. Ще є зауваження? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні законопроект 6351.
"За" - 289.
Рішення приймається.
Прошу проголосувати законопроект
6351 як закон, тобто в цілому.
"За" - 288.
Рішення приймається.
--------------
Проект Закону 4302 про внесення доповнень до Арбітражного процесуального кодексу України. Є запитання? Де Шишкін Віктор Іванович? Тут він доповідач. Немає запитань? Прошу проголосувати законопроект у другому читанні.
"За" - 155.
Рішення не приймається.
--------------
Проект Закону 5434 про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Верховної Ради України (друге читання). Доповідач - Стоян Олександр Миколайович.
У депутатів є зауваження?
Увімкніть мікрофон депутата Стояна.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Шановні народні депутати! Мова йде про те, що ми прийняли ряд законодавчих актів, які треба привести у відповідність до закону. Тому і пропонується прийняти закон, який би ліквідував акти, якими регулювалися питання.
Про що йде мова? Перш за все про те, що трудові контракти, які укладаються з людьми, повинні визначатися не підзаконними актами, не якимись рішеннями Верховної Ради, а тільки законами. У зв'язку з цим вноситься пропозиція привести законодавчі акти Верховної Ради у відповідність до діючого закону. А закон цей ми з вами прийняли в грудні 1999 року - Закон про внесення змін до Кодексу законів про працю, яким було встановлено, що контракт як особлива форма трудового договору визначається лише законом, а не іншими законодавчими актами. Ось і все.
ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні.
"За" - 266.
Рішення приймається.
Можна його проголосувати як закон? Давайте проголосуємо як закон. Немає зауважень? Прошу проголосувати проект закону 5434 в цілому.
"За" - 268.
Приймається.
--------------
Проект Закону 1239 про охорону дитинства (друге читання). Чи будуть у депутатів зауваження? Депутат Черненко просить проголосувати у другому читанні. Прошу проголосувати у другому читанні.
"За" - 283.
Приймається.
Можна як закон поставити? Прошу проголосувати законопроект 1239 про охорону дитинства як закон у цілому.
"За" - 287.
Рішення приймається.
По фракціях покажіть.
-------------
Проект Закону 1098 про міжнародну технічну допомогу (друге читання). Депутат Москвін готовий дати... Є у депутатів запитання? Депутат Беспалий.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. "Реформи-Конгрес". Взагалі мені гріх скаржитися: цей законопроект дуже ретельно опрацьований. Враховано близько 30 моїх поправок, але одна дуже важлива не врахована. Я прошу подивитися на формулювання статті 5. Зараз вона сформульована так, що запити для отримання технічної допомоги резиденти України, тобто наші організації, можуть подавати або до українського уповноваженого органу, або до якихось міфічних міжнародних організацій, відповідних органів тощо. Так от я пропоную і дуже прошу врахувати, щоб замість слів "міжнародних організацій чи відповідних органів іноземних держав" просто записати "донорів". Тоді буде більш реалістично, коли резиденти будуть звертатися безпосередньо до донорів. Коротко і ясно.
МОСКВІН С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний Борисе Яковичу! Вибачте, але це не ваша поправка, це поправка депутата Білоуса. Тому я не розумію, чому ви саме на ній наполягаєте. Це по формі. Тепер по суті. Цей закон приймається саме для того, щоб посилити вплив держави на формування проектів міжнародної технічної допомоги, і ця поправка є надзвичайно суттєвою. Тому вона і була відхилена. Хоча, з другого боку, ніхто не забороняє звертатися за допомогою до донорів, наприклад, громадським організаціям. Ніхто за це громадські організації не буде...
ГОЛОВА. Він погодився.
Депутат Сокерчак. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановний Сергію Олександровичу! У статті 9 "Митне оформлення технічної допомоги" на сторінці 11 записано: "безкоштовному спрощеному митному оформленні". З точки зору нашого комітету, це означає, що державний бюджет повинен відшкодовувати митникам оформлення. Вони ж витрачають на це відповідні кошти. То не правильніше було б все-таки слово "безкоштовному" вилучити? Члени нашого комітету звертають увагу на те, що коли ми залишимо слово "безкоштовному", то це означатиме, що ми будемо дотувати з державного бюджету.
У зв'язку з цим на сторінці 11, там, де у другому абзаці записано "товари, роботи, послуги", я вважаю, треба вилучити слова "митних зборів". Тоді все це буде в рамках закону.
Я хотів би, щоб ви прокоментували і погодились з нашою пропозицією.
МОСКВІН С.О. Шановний пане Сокерчак! Усі ці норми, які записані тут стосовно міжнародної технічної допомоги, є аналогічними до норм гуманітарної допомоги. Тобто в плані митного оформлення тут абсолютно однаковий підхід: і до того, що стосується спрощеного митного оформлення, і до того, що стосується митних зборів. Тобто в даному випадку ці норми є важливими, я тут з вами не можу погодитись.
З другого боку, я ще раз пояснюю: цей законопроект не є вищим за міжнародні договори. Якщо міжнародними договорами передбачено інший порядок, то застосовуються норми міжнародного договору.
І ще один момент є надзвичайно важливим. Митні збори платять наші реципієнти. Наприклад, відповідно до програми чорнобильської допомоги є гранти, які надав японський уряд "Охматдиту". Тобто саме ці українські організації будуть платити ці збори. Зараз вони не платять. Це фактично поставить хрест на цьому.
ГОЛОВА. Дякую, Сергію Олександровичу. Більше немає зауважень...
Позиція уряду. Будь ласка.
ГОНЧАРУК А.І., заступник міністра економіки України. Іване Степановичу, дозвольте сказати від уряду. Наша позиція погоджена з Міністерством закордонних справ, з урядом. Це стосується спеціального уповноваженого органу, який займається реалізацією політики технічної допомоги.
Під час першого читання такого прямого визначення не було. А під час другого читання з'явилась не зовсім зрозуміла мені пропозиція, щоб таким уповноваженим органом було Міністерство закордонних справ.
Хочу звернути вашу увагу на таке. Програми, які пов'язані з технічною допомогою, в першу чергу спрямовані на напрями, пов'язані з соціально-економічним розвитком. Зрозуміло, що Міністерство закордонних справ цими питаннями не займається. Згідно з практикою, яка склалася в країнах-реципієнтах, тобто не у країнахдонорах, а в країнах, які отримують технічну допомогу, цим органом, як правило, виступає міністерство економіки чи спеціально уповноважені органи, скажімо, як було в нас раніше -Агентство з питань реконструкції та розвитку в Україні.
Тому є велике прохання все-таки не уточнювати, що це є Міністерство закордонних справ. Це питання погоджено з МЗС.
Дякую.
МОСКВІН С.О. Шановний представнику Міністерства економіки (я, на жаль, не знаю вашого прізвища)! Я хотів би бачити тут міністра економіки Рогового...
ГОЛОВА. Його прізвище Гончарук.
МОСКВІН С.О. І хотів би бачити представника Міністерства закордонних справ, який би підтвердив те, що ви тут кажете.
А тепер по суті справи. Дійсно в цьому законопроекті уповноваженим органом визначено Міністерство закордонних справ, і це абсолютно правильно. Україна одержує міжнародну технічну допомогу з 1992 року. За цей час цим питанням займалось п'ять різних органів. Вони майже кожного року реорганізовувалися, і Кабінет Міністрів своїми силами в цьому питанні не може знайти згоди. Організовується то одне, то інше агентство.
Ми вирішили на засіданні комітету (і комітет у закордонних справах нас підтримав), що цьому потрібно поставити крапку. І в проекті закону записати так, як це записано в законах інших країн, що цим уповноваженим органом є Міністерство закордонних справ. Наскільки мені відомо, Міністерство закордонних справ з цим погоджується.
ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, це ви так працювали з урядом?
Андрію Івановичу, ви відповідальний за цей проект в уряді?
ГОНЧАРУК А.І. У даному випадку протягом всього періоду його супроводження не був відповідальним. Цим займався перший заступник міністра, який зараз відбув у довгострокове закордонне відрядження, але я, якщо мені...
ГОЛОВА. Так ми можемо приймати в другому читанні?
МОСКВІН С.О. Вибачте, я хочу, щоб народні депутати зрозуміли, зараз питаннями міжнародної технічної допомоги займається Міністерство економіки, і зараз у нього просто відбирають цю функцію. Тому тут є представник Міністерства економіки, який хоче цьому запобігти. Я вважаю, що законопроект потрібно приймати і в другому читанні, і в цілому як закон.
ГОНЧАРУК А.І.
Відібрати можна що завгодно. Я вам наводжу логіку здорового глузду. Ви
сказали, що цим займалось багато відомств. Дійсно, до 1996 року це було
так. Потім цим стабільно займалась одна а
енція, яку очолював відомий вам пан Шпек. Ви знаєте, що сьогодні, виходячи
з логіки адміністративної реформи, не тільки це агентство, а й Міністерство
зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі входять до складу Міністерства
економіки. Тобто я не розумію вашої логіки. Тут, у залі, знаходиться перший
заступник міністра закордонних справ. І сказати про те, що це відбирають
чи не відбирають, вибачте мені...
ГОЛОВА. Так. Сергію Олександровичу, ви зрозуміли суть? Ставлю на голосування в другому читанні законопроект 1098.
"За" - 238.
Приймається.
З'ясуйте, чи хочете ви просити прийняти в цілому?
МОСКВІН С.О. Я хочу все-таки поставити цей законопроект на голосування в цілому. Є рішення комітету. Будь ласка, прошу проголосувати.
ГОЛОВА. Прошу проголосувати як закон.
"За" - 243.
Рішення приймається.
--------------
Шановні колеги! Є ще один проект постанови, що стосується чорнобильської тематики. І комітет просить його проголосувати. Увімкніть мікрофон депутата Яценка.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую, Іване Степановичу. Йдеться от про що.
У нас є проект Постанови 7256 про рекомендації учасників парламентських слухань "15 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання".
Були офіційні пропозиції Кабінету Міністрів України, подані за підписом віцепрем'єр-міністра. Ми їх усі врахували. Вони носять редакційний характер. Один пункт принциповий, ми його також врахували. І Олег Вікторович пропонує передбачити окремою статтею в проекті Закону про Державний бюджет на 2002 рік джерело фінансування заборгованості по всіх чорнобильських виплатах.
Крім того, необхідно було б передбачити погашення 50 відсотків заборгованості.
Комітет погоджується з Кабінетом Міністрів України щодо цієї позиції і просив би ці рекомендації, які народні депутати отримали на руки... Там є невеликі редакційні поправки, ми їх узгодили з Кабміном. І цей принциповий момент ми також підтримуємо.
Таким чином, ми можемо сьогодні проголосувати і завершити блок чорнобильських питань.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Проект Постанови про рекомендації учасників парламентських слухань "15 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання", реєстраційний номер 7256 ставиться на голосування в другому читанні. За основу.
"За" - 261.
Приймається.
Є доповнення? Депутат Вітренко. Будь ласка.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України. Ми вже розглядали це питання. Але за останній час змінилася ситуація. І Кабінет Міністрів України почав тиснути, щоб скоротити програму по оздоровленню дітей України на Кубі.
І ми зазначали, коли проводилися чорнобильські слухання, що цю програму треба не тільки зберегти, а й зробити державною програмою, забезпечивши надійне фінансування з бюджету.
Тому ми просимо, щоб у цих рекомендаціях, у цих висновках було окремо виписано обов'язковість збереження програми оздоровлення і лікування дітей України на Кубі і забезпечення надійного державного фінансування цієї програми.
ГОЛОВА. Так, будь ласка.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Шановна Наталіє Михайлівно! Парламентські слухання відбувалися учора. Всі народні депутати, які тут були, записалися, виступили, всі їх пропозиції враховані. У нас сьогодні прийняття рішення з обговорених питань. Те, що ви вносите, вчора не обговорювалось. Я просив би підтримати цей проект постанови... Я прошу вас. Ну, якби вчора воно обговорювалось, адже сьогодні - прийняття рішення з обговорених питань. І коли ви зараз його вносите... Воно навіть не опрацьоване з Кабінетом Міністрів, з іншими. Ми завжди ці питання підтримували в бюджеті. І давайте знову в бюджеті це зробимо. Але зараз прийняти це з голосу і неузгоджено я не можу.
ГОЛОВА. Депутат Марковська.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Справа в тому, що Наталія Михайлівна в цьому питанні абсолютно права. І не питання сьогодні
- обговорювалося воно чи не обговорювалося, і якщо навіть були парламентські слухання, але ж така проблема є. І якщо кубинці беруться лікувати цих дітей, то треба обов'язково, щоб це питання було в державній програмі. І це буде наша допомога дітям. Тому ми повністю підтримуємо цю пропозицію Вітренко Наталії Михайлівни.
ГОЛОВА. Юрію Івановичу, може, ви швидко сформулюєте пункт, і включимо його?
Олексій Марченко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. Черкащина, "Демократичний союз". Шановний Юрію Івановичу! Так трапилося, що вчора в регіонах, в округах відбувалися заходи у зв'язку з 15-ми роковинами Чорнобильської катастрофи. Я вчора був у Черкасах на марафоні, який проводився у зв'язку з цим. І переді мною знову поставили питання, і мені шкода, що я вчора не зміг ще побувати на парламентських слуханнях і не поставив його.
У нас, крім питань, які окреслені постановою, залишається ще багато-багато проблем. Чи буде в нас можливість після прийняття постанови врегулювати їх? Скажімо, питання розмитнення тої ж гуманітарної допомоги, медикаментів. Я про це говорив під час звіту уряду, але до сьогодні питання не вирішені і, мабуть, не будуть вирішені до того часу, поки ми в сесійному залі не повернемося до них і не розв'яжемо.
Тобто чи матимемо ми в подальшому можливість повернутися до цих питань і врегулювати їх?
Дякую.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Дякую за запитання. Воно цілком слушне. Звичайно, ми над цим постійно працюємо, враховуємо пропозиції народних депутатів, входимо з ними в зал, знаходимо вашу підтримку і рухаємося вперед.
А сьогодні я говорю про те, що вже погоджено, опрацьовано, що чекає Славутич, чекає Чорнобильська станція, чекають чорнобильці. Давайте зробимо крок, і наступні кроки обов'язково будемо робити.
ГОЛОВА. Депутат Яценко.
ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Те, що казав Олексій Марченко, - абсолютно справедливо, але це ми готуємо як пропозиції до Закону про гуманітарну допомогу. У нас є окремий закон, і ми над цим працюємо. Питання абсолютно актуальне.
Що стосується пропозиції Наталії Михайлівни. Вона абсолютно права. Давайте підтримаємо пропозицію: запропонувати Кабінету Міністрів України продовжити програму співпраці з Республікою Кубою щодо оздоровлення і лікування дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тим більше що Президент перебував, пам'ятаєте, на Кубі і підтримав цю програму. Я думаю, ми маємо підтримати.
ГОЛОВА. Ліс рук. Ми сформулювали (Шум у залі).
Причому ні, ні? (Шум у залі).
Юрію Івановичу, ваше формулювання.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. Я погоджуюся з формулюванням, яке запропонував Володимир Михайлович Яценко і не буду заперечувати проти нього.
ГОЛОВА. Зачитайте пропозицію Наталії Михайлівни, чи збігається вона, чи не збігається.
САМОЙЛЕНКО Ю.І. "Програмі оздоровлення і лікування на Кубі дітей України, постраждалих від аварії на ЧАЕС, надати статус державної і забезпечити надійним фінансуванням із державного бюджету".
ГОЛОВА. Я пропоную формулювання Яценка, воно м'якше. Володимиру Михайловичу, сформулюйте ще раз.
ЯЦЕНКО В.М. Ще раз: "Запропонувати Кабінету Міністрів України продовжити програму співпраці з Республікою Кубою щодо оздоровлення і лікування дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ГОЛОВА. Пропозицію Наталії Вітренко і Володимира Яценка, озвучену і погоджену, ставлю за основу як постанову. Ні, в цілому. За основу ми вже проголосували.
Прошу проголосувати пропозицію Вітренко і Яценка щодо Куби.
"За" - 251.
Прийнято.
--------------
Номер 7166 - проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян (друге читання).
Є запитання? Ми попередньо вже розглянули.
Депутат Стоян.
СТОЯН О.М. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Привертаю вашу увагу до того, що ще в минулому році ми прийняли закон, згідно з яким не оподатковується допомога, яка надається через благодійні організації. Але дія цього закону не поширювалася ні на громадські організації, ні на організації ветеранів і інвалідів. Сьогодні, даючи 10 гривень, беруть 2 гривні як податок.
Тому група депутатів внесла законопроект, в якому пропонується не оподатковувати матеріальну допомогу, яка надається фізичними особами, тобто директорами підприємств, інвалідськими, громадськими організаціями в розмірі одного прожиткового мінімуму.
Товариш Терьохін щось знову накрутив, незрозуміло що. Якщо зараз ми підтримаємо проект Терьохіна, нічого путнього не буде. Тобто знову матеріальна допомога буде оподатковуватися. Я пропоную прийняти законопроект у редакції Комітету з питань соціальної політики і авторів закону. Дуже прошу підтримати в цій редакції і не підтримувати те, що пропонує Терьохін.
ГОЛОВА. Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.
ТЕРЬОХІН С.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув пропозиції народного депутата Стояна. Давайте будемо чесними! Ці пропозиції стосувалися того, що будь-яка комерційна організація має можливість видавати заробітну плату в розмірі 311 гривень на місяць без сплати податків і відрахувань до Пенсійного фонду. Це сенс тієї пропозиції, яка була в першому читанні.
Що ми запропонували? По-перше, вивести профспілки із категорії благодійних організацій, які мають проходити відповідну реєстрацію в податкових органах, тобто те, що організаціям ветеранів і профспілковим організаціям (це особливо важливо напередодні 9 Травня цього року) не треба додатково реєструватися.
Більше того, ветеранам війни, які мають державні нагороди, іншим особам, прирівняним до ветеранів війни, може надаватися не тільки 12 прожиткових мінімумів на рік (тобто 12 помножити на 311) без сплати податків, а й додатково напередодні 9 Травня має надаватися допомога в розмірі до 311 гривень на рік, яка не буде включатися до сукупного оподаткованого доходу. Тобто прийняттям цих пропозицій відкривається можливість допомогти нашим ветеранам напередодні 9 травня цього року отримати до 311 гривень кожному як благодійну допомогу.
Те, що пропонує пан Стоян й інші особи, є простою пропозицією: щоб кожна комерційна організація виплачувала зарплату у вигляді матеріальної допомоги, не перераховуючи внесків до суспільних фондів, таких як соціального страхування, Пенсійного фонду, бюджету у вигляді податкового прибутку на доходи громадян тощо. Це не є прийнятним, і наш комітет не може погодитися з такою пропозицією.
ГОЛОВА. Так, я нагадую народним депутатам - це друге читання. У кого є поправка?
Депутат Сухий. Будь ласка.
ТЕРЬОХІН С.А. Немає поправки у Сухого.
ГОЛОВА. Ну, він зараз скаже.
СУХИЙ Я.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). Шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу на те, що народний депутат України Терьохін підмінює поняття. Про які комерційні структури йде мова в законопроекті, про які 311 гривень на місяць?! Йдеться про те, що завод чи фабрика ветерану чи бідній якійсь людині може дати один раз на рік 311 гривень без оподаткування. Під час голосування я буду просити відхилити всі поправки Терьохіна і проголосувати в тому вигляді, в якому прийняв Комітет з питань соціальної політики.
Те, що робить Терьохін, це брехня.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Те, що робить депутат Сухий, це є брехнею. Тому що у пропозиції, поданій у тому числі і народним депутатом Сухим, не говориться про те, що ця допомога буде надаватися малозабезпеченим, інвалідам, ветеранам, там написано, що будь-кому незалежно від доходів цієї людини.
І я вам ще раз нагадую, що сьогодні середня заробітна плата в Україні трохи перевищує 240 гривень, - і це є позор. А народний депутат Сухий і компанія цим своїм формулюванням пропонують віддавати 311 гривень без будь-яких податків заможним людям, незаможним людям, незважаючи на їхній достаток, без будь-яких обмежень.
Те, що пропонується групою на чолі з народним депутатом Сухим, є порушенням соціальної справедливості, дотуванням багатіїв.
Ми ж пропонуємо давати малозабезпеченим, інвалідам, ветеранам, багатодітним сім'ям, сиротам тощо, тобто тим...
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу!
ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую тим категоріям громадян, які потребують суспільної уваги. Вони ж пропонують надавати матеріальну допомогу будь-кому, незалежно від доходу людини, яка буде її отримувати.
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, я вас прошу дотримуватися процедури другого читання.
ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую.
ГОЛОВА. Є поправка депутата: врахована
- не врахована, він має право на голосуванні... Ваш коментар повинен бути мінімальним, а ви розвели перше читання.
У кого є поправка?
Депутат Стоян.
СТОЯН О.М. Іване Степановичу, я дякую вам. Давайте ставити питання так: спочатку голосуємо пропозицію від депутатів. Ми в першому читанні проголосували, і вилучати статтю ніхто не має права, можна доповнити. Тому ставте на голосування пропозицію від депутатів Сухого, Стояна, Порошенка, інших депутатів, а потім - пропозицію Терьохіна. Давайте йти таким шляхом.
Тому я ще раз кажу, Іване Степановичу, Терьохін свого часу провів закон, в якому визначено, що будь-яка сума, яка йде через благодійну організацію, не оподатковується. А ми ж просимо не оподатковувати всього 300 гривень одній людині на рік, яка дається директором підприємства, інвалідською організацією. Таку суму на рік одній людині! То при чому тут податки, при чому тут ще інше? Як же вам не соромно, пане Терьохін! Там через благодійну організацію 1 тисяча гривень не оподатковується, повертається назад, а тут проста допомога, яку надає громадська організація, що, вона повинна оподатковуватися? Що ж ви робите?
Я прошу проголосувати пропозицію депутатів, а потім поправку Терьохіна.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! По-перше, я хотів би нагадати правила Регламенту: в першу чергу голосуються поправки, потім голосується текст.
По-друге, давайте будемо чесними. Поправка, яка запропонована панами Стояном, Сухим й іншими, призведе до того, що не буде абсолютно ніякого державного контролю над наданням матеріальної допомоги від імені комерційних структур будь-кому, незалежно від їх достатку.
Давайте не лукавити, пане Стоян, ваша поправка призведе до того, що знову таки заможним людям будуть платити неоподатковані гроші. Ви говорите, що це один раз на рік. Погляньте на свою поправку. Нічого подібного! Згідно з Декретом Кабінету Міністрів 1992 року про прибутковий податок з громадян виходить так, що ці 311 гривень директор будь-якої компанії може платити будь-кому раз на місяць! Погляньте на це.
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, ну ви ж повторюєтеся, я вже чую це в третій раз.
ТЕРЬОХІН С.А. Ми пропонуємо зосередити зусилля, Іване Степановичу, для того, щоб платити малозабезпеченим громадянам, щоб позбавити профспілки обов'язку додатково реєструватися в державному податковому органі, щоб один раз на рік додатково до всіх пільг платити ветеранам і інвалідам війни без будь-якого перерахунку прибуткового податку. Те, що ми пропонуємо, є дороговказом для нас перед майбутніми святами, коли кожна компанія, підприємство може підтримати своїх ветеранів.
ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до вас: можете по поправках йти, чи ви будете вчетверте розповідати про 311?
ТЕРЬОХІН С.А. Тоді прошу ставити на голосування поправки.
ГОЛОВА. Будь ласка, ставте. Чи ви мені пропонуєте? Давайте я буду ставити: називайте поправку, сторінку. Чи мені треба за цим слідкувати?
ТЕРЬОХІН С.А. Відповідно до порівняльної таблиці, яка сьогодні була роздана депутатам, пропонується вилучити пропозиції, які подавалися депутатами Стояном, Сухим і Порошенком, і замість них внести нові пропозиції, які пропонує Комітет з питань фінансів і банківської діяльності і які погоджені з Міністерством фінансів України.
ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? (Шум у залі).
Сергію Анатолійовичу, в мене є порівняльна таблиця. Ви можете назвати колонку, абзац і суть правки? І все - навіть зачитувати не треба.
ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Пропозицію, яка була прийнята в першому читанні (я хотів би, щоб до неї уважно поставилися), - підпункт "ч": "Суми допомоги, вартість подарунків (призів), " тобто тут ще є ігри якісь, "що надаються протягом року в межах, встановленого законом прожиткового мінімуму", - не написано, в який період, - "на працездатну особу за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій", ми пропонуємо врахувати в інших статтях і не писати так, як є. Тому що коли написати так, то знову-таки будь-яка комерційна організація зможе виплачувати або призи, або додаткові фінансові відшкодування.
І поправка 2: "Суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподаткованого доходу громадян, відповідно до підпунктів "а"-"о","с"-"х" та "ч", пункту 1 статті 5 не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків". Ми пропонуємо теж її врахувати в інших статтях - у пунктах 3, 4 і 5.
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, ви - кращий депутат українського парламенту. Але я вас прошу відповідно до процедури другого читання називати поправку народного депутата, її номер і де розміщена: сторінка така-то, колонка така- то, абзац такий-то.
Ви ж розказали про всі поправки. Я не знаю, що ставити на голосування.
ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Поправка 1 - це поправка щодо доповнення пункту 1 підпунктом "ч" у редакції Стояна і Сухого. Комітет не підтримує цю редакцію, а пропонує врахувати в іншій. Тому прошу поставити поправку депутатів Сухого і Стояна для того, щоб її затвердити або відхилити.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви бачите, на першій сторінці написано "підпункт "ч" пункту 1 проекту закону вилучити". В іншій колонці написано: "Враховано".
Депутат Стоян.
СТОЯН О.М. Шановні народні депутати! Ми внесли пропозицію, яку ще раз зачитаю: "Суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються протягом року (тобто один раз на рік) у межах встановленого законом прожиткового мінімуму на працездатну особу за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій".
Терьохін хоче цю пропозицію взагалі вилучити. Ми пропонуємо за неї пропонувати. Вилучивши цю пропозицію, вилучається в цілому закон. Далі нічого приймати не будемо. Це центральна позиція нашого законопроекту. Тому прошу не відхиляти її, а підтримати пропозицію авторів закону.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Дозвольте знову маленький коментар. Те, що пропонується панами Стояном і Сухим...(Шум у залі). Давайте не кричати, а слухати один одного. Пане Сухий, сядьте на місце, ради Бога, і послухайте.
Те, що пропонується цими депутатами, говорить про те, що будь-яка компанія зможе виплачувати 311 гривень - і не на рік, пане Стоян, тому що там не написано, за який період прожитковий мінімум. Податківці трактують, що за кожний місяць, тому що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів періодом нарахування зборів цього податку є місяць. І ось уявіть собі: ми сьогодні можемо надати можливість комерційним компаніям видавати під так званою матеріальною допомогою 311 гривень на місяць без податків протягом року. Якщо ви хочете зруйнувати систему фінансування місцевих бюджетів, то давайте за це проголосуємо - немає питань.
ГОЛОВА. Я бачу ліс рук. Я не можу всім надати. З процедури записуйтеся.
Висвітіть, будь ласка.
Депутат Марамзін. За ним - депутат Стоян.
МАРАМЗІН Ф.А., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 104, Луганська область). Прошу передать слово Кузнецову Павлу Сергеевичу.
ГОЛОВА. Депутат Кузнєцов.
Будь ласка.
КУЗНЄЦОВ П.С. Спасибо большое, Федор Андреевич. Фракция коммунистов Украины. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Я хочу обратить внимание на следующее. Мы хорошо знаем Сергея Анатольевича, как он умеет втирать очки всем на свете. Но у нас есть определенный порядок принятия законопроекта во втором чтении. Есть поправка, она ставится на голосование без всяких комментариев, просто дается информация, поддержал комитет или не поддержал.
А я со своей стороны хочу сказать, что господин Терехин (я убежден, что он, наверное, подтвердит это) даже не знает, из каких украинских купюр складывается сумма 311 гривень. Если я не прав, пусть он подтвердит, что он знает.
ТЕРЬОХІН С.А. Я не буду відповідати пану Кузнєцову. Він знає, чому я не буду відповідати.
ГОЛОВА. Олександр Стоян. За ним - Олексій Марченко.
СТОЯН О.М. Шановні народні депутати! Коли Терьохін в минулому році протягнув закон про те, що будь-який керівник приватної структури може без оподаткування перекачати будь-які суми у благодійний фонд, а потім цей благодійний фонд повернути цій комерційній структурі будь-які суми. І тоді він не вболівав за людей.
Пане Терьохін, якщо ви боїтеся, що ми будемо протягом року десять чи дванадцять разів давати допомогу, давайте запишемо таке уточнення: "Суми допомоги, вартість подарунків, що надаються один раз на рік у межах..." - і далі за текстом.
Таким чином, ми дамо можливість людині один раз на рік отримати допомогу в розмірі 311 гривень і знімемо вашу боязнь. Ніхто більше давати не буде, бо це ті організації ветеранів, які не мають таких сум. Тому, якщо хочете, уточнимо: один раз на рік одній людині. Якщо хочете. Але й те, що записано, нормальне.
ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, маю відповісти на запитання. Шановні народні депутати! Давайте заспокоїмося, подивимося в середину цього законопроекту. Те, що пропонується сьогодні, - це дійсно можливість будь-якій структурі - державній чи недержавній, приватній чи неприватній - без будь-яких обмежень давати так звану матеріальну допомогу будь-кому: не тільки малозабезпеченим, але й великозабезпеченим, пане Стоян. І всі прекрасно знають, що до 1999 року матеріальна допомога використовувалася для того, щоб нелегально платити зарплату. Ви пропонуєте те саме зробити зараз.
ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу! Я бачу, що мені треба втручатися. Я не можу, бо це вже схоже на класику від Аркадія Райкіна: "Послухаємо, що скаже начальник транспортного цеху". А нас же люди слухають під Верховною Радою.
Тому суть поправки, про яку йде спір, викладено у другій колонці, передостанній абзац. Вона вже сім разів зачитувалася народними депутатами Стояном і Сухим.
Сергій Анатолійович декілька разів пояснював чому.
Я ставлю на голосування пропозицію народних депутатів Стояна і Сухого, яка розміщена в другій колонці. Прошу голосувати.
ТЕРЬОХІН С.А. Комітет пропонує не підтримувати цю пропозицію.
"За"- 201.
ГОЛОВА. Рішення не приймається. Я не можу. Ви розумієте, я ж так не можу.
ТЕРЬОХІН С.А. Іване Степановичу, зважаючи на недостатню, мені здається, домовленість в першу чергу між профспілками і Комітетом з питань фінансів, я би дуже просив, щоб ми провели додаткові консультації з профспілками... (Шум у залі).
ГОЛОВА. Чому я Марченку повинен давати слово? Ви ж не записані там.
ТЕРЬОХІН С.А. ...І внести в законопроект швидко для того, щоб... (Шум у залі).
ГОЛОВА. Вона далі. Там ще Марковська, а потім Вітренко.
Олексій Марченко.
МАРЧЕНКО О.А. Дякую.Черкащина, "Демократичний союз".
Шановний Сергію Анатолійовичу! Я пригадую, і, мабуть, всі тут пригадують, як ви з трибуни переконували нас в тому, що законом, який ми прийняли з вами рік тому, вирішимо і розв'яжемо всі проблеми щодо надання матеріальної допомоги. На одній зустрічі з профспілками на Черкащині мене трохи не побили, коли я почав розказувати вашими словами. Виявляється, це зовсім трапилося по-іншому.
І друге, Іване Степановичу. Якщо ми будемо продовжувати голосувати поправки до цього законопроекту, то давайте це робити за вже прийнятою нами практикою: голосується поправка, яка знаходиться в середині колонки, а не та, що вноситься... Пропозиція, внесена Стояном, прийнята в першому читанні. А Терьохін пропонує її відхилити. Так от повинна голосуватися поправка Терьохіна про відхилення цієї норми. Ви заплутали нас...
ГОЛОВА. Вона проголосована і не прийнята. Як ви заплуталися, то це вже ваша справа (Шум у залі). Не відповідайте, це для пропозицій відкрито. Завершимо розгляд пропозицій, потім ви.
Депутат Марковська.
МАРКОВСЬКА Н.С. Прошу передати слово Цушку.
ГОЛОВА. Депутат Цушко.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Фракция социалистов. Уважаемый Иван Степанович, Терехин только что, после голосования поправки, предложил снять сегодня с рассмотрения законопроект, чтобы наш комитет совместно с профсоюзами доработал (вас просто отвлекли, и вы не услышали), и буквально на следующей пленарной неделе внести его снова.
Поэтому я предлагаю сейчас снять законопроект, договориться конкретно с профсоюзами и потом поставить его опять на голосование. Стояна прошу поддержать это предложение.
ГОЛОВА. Депутат Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М. Передаю слово Марченко.
ГОЛОВА. Володимир Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Иван Степанович, у вас перед глазами есть эта таблица. Я думаю, что Терехин не просто пытается запутать депутатов по существу вопроса. Вы посмотрите, как оформлена таблица: в правой колонке "Зауваження та пропозиції до проекту" написано: "Народні депутати - члени Комітету з питань фінансів та банківської діяльності".
Рассказываю: нормами Конституции не предусмотрено право законодательной инициативы депутатами "взагалі". Есть персонифицированное право на законодательную инициативу - самого депутата, Кабинета Министров и так далее. Следовательно, все, что Терехин написал от комитета, вообще не считается. Нельзя ему по этой поправке выступать, это не голосуется. Голосуется только его последнее адресное и авторское предложение на странице 5 - по процедуре вступления закона в силу.
Поэтому голосоваться должен законопроект, который был предложен авторами и принят в первом чтении. А все остальное - от имени народных депутатов - не имеет права на голосование.
Поэтому последнюю поправку Терехина я предлагаю отклонить и проголосовать тот законопроект, который был проголосован во втором чтении.
ТЕРЬОХІН С.А. Я дуже перепрошую, але я хотів би відповісти. Пане Марченку, ви маєте вивчити Регламент: у службі, яка реєструє законопроекти, є повністю підписи всіх депутатів, які брали участь у засіданні Комітету з питань фінансів і банківської дяльності.
Якщо не вірите цьому, я вас запрошую піти і подивитись, і не треба тут обстоювати інтереси, мабуть, близького для вас приватного бізнесу. Не треба цього робити.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, у зв'язку з непідготовленістю цього питання була пропозиція, внесена депутатом Цушком, щодо необхідності узгодити документ. Олександре Миколайовичу, не кричіть тут, а візьміть ви собі ще в посередники Мінфін, податкову адміністрацію, уряд, і напрацювавши, подайте сюди документ установленої форми.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Ми підтримуємо це.
ГОЛОВА. Що ми будемо кричати цілий день? Нас же люди слухають.
Повторний розгляд з пропозиціями Президента України. Я вам надавав сьогодні слово з цього питання чотири рази!
СТОЯН О.М. Шановні колеги, Іване Степановичу, так не можна. Комітет - це не думка Стояна і профспілок, це думка Комітету з питань соціальної політики і багатьох авторів. Комітет з фінансів і банківської діяльності, коли готував ці зауваження, нас не запросив і ніколи не запрошує. І от вносить зовсім інший варіант.
Іване Степановичу, наближається день Перемоги, керівники підприємств, громадських, інвалідських організацій, профспілки хочуть дати ветеранам хоч би якусь копійку. А ви знову хочете, щоб з 20 гривень 5 гривень забрали. Навіщо ж ви слухаєте Терьохіна? Ставте його пропозиції на голосування, і ми будемо або відхиляти, або приймати. Йдемо за процедурою: є зауваження Терьохіна - давайте їх голосувати, ідемо далі. Якщо ми не підтримаємо зауваження Терьохіна, пройде наш закон. Іване Степановичу, це серйозний соціальний закон.
ГОЛОВА. Я вам дякую. Це пропозиція не Терьохіна, а народних депутатів.
Я ставлю проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян, запропонований комітетом у другому читанні на голосування. Я не можу інший ставити.
"За" - 57.
Ви переконалися? Не кричіть! Ви не знаєте, від якого комітету доповідав Терьохін?
Кого комітет Гошовської уповноважив? Де від комітету пропозиції? У мене за списком, подивіться, доповідач від комітету
- Терьохін. Депутате Сухий, ви не визначений від комітету доповідачем. У такій якості ви тут не зазначені Не знаю чому. Готуйте документи як слід. Ви бачите, тут написано: "Перший заступник голови комітету - Терьохін". Від вашого комітету пропозицій немає.
Це перше читання, а я кажу про друге читання. Все, йдіть і готуйте документи як належить. Я не буду ставити, тому що згідно з існуючим порядком вносить комітет, і я від комітету ставлю на голосування. А від вашого комітету не було пропозицій.
Хто доповідає? Де ваш комітет? Ви знаєте, який профільний комітет з питань оподаткування? Тепер ви кажете, що ваш комітет? Я вам ще раз кажу: якщо профільний комітет не підтримує, то це потребує додаткового узгодження, - про що говорив депутат Цушко.
Будь ласка, народний депутате Донченко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
113, Луганська область). Спасибо, Иван Степанович. Процедура предельно простая. Верховная Рада в первом чтении проголосовала то, что расположено в левой колонке сравнительной таблицы, - что мы сегодня рассматриваем. То есть авторами которой являются Сухой и Стоян. Это решение выходило от нашего комитета. Это было поддержано Верховной Радой.
Сейчас Терехин от имени своего комитета, который не отклонил то, что предложили Сухой и Стоян и проголосовала Верховная Рада, внес совершенно новый документ. Пусть он его и вносит в первом чтении. А во втором чтении давайте поддерживать то, что было проголосовано в первом чтении.
Я вас прошу: поставьте на голосование.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Я не буду ставити на голосування того, чого немає. Є процедура ведення. Я вам зачитав документ 7166. Визначений доповідач - перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Анатолійович Терьохін. Більше тут нічого не визначено.
Тому, якщо ви хочете, щоб цей ваш проект закону, який проголосований у першому читанні, пройшов, то ви відповідно до Регламенту підготуйте його, подайте в установленому порядку, внесемо його й будемо голосувати. Внесений зовсім інший проект. Все, завершили розмову.
Я вам ще раз кажу: готуйте належним чином документи. Він не готовий, як того вимагає процедура (Шум у залі).
Відповідно до Регламенту. Який? Підіть почитайте, яким повинен бути документ, я не буду вам зараз влаштовувати лікбез.
Депутате Стоян, а ви повинні знати, яким повинен бути документ. Немає такого документа! То не ваш документ, а від комітету Він же й доповідав.
Ми скоро так далеко зайдемо, якщо вже не знають, як готувати документи. Ви ж подивіться в розклад, який вам роздано. Треба було вам піти до секретаріату, включити це питання, другим від комітету Гошовської, і так далі.
--------------
Документ 2100 - Закон України про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України з пропозиціями Президента. Горбатенко Василь Володимирович, будь ласка.
ГОРБАТЕНКО В.В., заступник міністра юстиції України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! У грудні минулого року парламентом після повторного розгляду в зв'язку з пропозиціями Президента України ставилося питання Президентом про скасування зазначеного закону і прийняття на його основі нового. Парламентом України була врахована частина змін та доповнень до зазначеного проекту. Однак за змістом окремих статей і за його структурою він не повною мірою відповідає Конституції України. Йдеться про статтю 89 Конституції, де говориться про те, що Основний Закон обмежує коло питань, для розслідування яких можуть створюватися тимчасові слідчі комісії, лише тими, що становлять суспільний інтерес. Однак усупереч цьому законом не визначено критерії, відповідно до яких мають бути визначені питання, що становлять суспільний інтерес, і тому повинні бути предметом розгляду зазначених комісій. При цьому не враховано також, що повноваження таких комісій не можуть виходити за межі компетенції Верховної Ради з аналогічним рішенням Конституційного Суду від 1997 року 23 грудня 7. Не визначивши конкретної сфери діяльності тимчасових слідчих комісій, закон водночас надає їм досить широкі повноваження і права. Я маю на увазі статті закону 4, 6 і 7.
Тому передбачається зосередити функції, які тепер здійснюють відповідно до чинного законодавства відповідні правоохоронні органи. Загальний порядок проведення слідчих дій в Україні, як вам відомо, врегульовано відповідним чинним законодавством.
Закон України, який ми зараз розглядаємо, не передбачає також механізмів і шляхів запобігання паралельному розслідуванню та пов'язаним з ним збиранням матеріалів та вилученням документів, що може позбавити органи попереднього слідства можливості збирати необхідні докази та матеріали при веденні кримінальної справи. Вилучення необхідних документів є, зрозуміло, слідчою дією, і рішення про їх вилучення приймають тільки слідчі.
Відповідно до статті 18 зазначеного закону народному депутату України за пред'явленням посвідчення народного депутата передбачено право перебувати в місцях проведення розслідування. На думку Президента, це може спричинити можливі незаконні втручання в слідчі дії.
ГОЛОВА. Василю Володимировичу, ви знаєте процедуру? Процедура розгляду така: якщо Закон з пропозиціями Президента - голосується пропозиція Президента. Якщо вона не набирає потрібної кількості голосів, то ми підтверджуємо ту позицію, яка була проголосована раніше, або нову редакцію.
Тому, будь ласка. Тут три проекти постанови (Шум у залі).
ГОРБАТЕНКО В.В. Шановний Іване Степановичу, у зв'язку з тим що попередні пропозиції Президента практично не були враховані, його висновок загальний - скасувати цей закон і прийняти інший на принципово новій основі.
ГОЛОВА. Василю Володимировичу, ви доповідь нам робите, а ми розглядаємо проект із зауваженнями Президента. Тому вам комітет повинен був підготувати один проект доповідати, і ми повинні голосувати. Підготовлено три проекти. Ви з приводу чого доповідаєте? Після вас записано, як співдоповідь Шеховцова. От він підійшов до мене і каже, що йому немає чого співдоповідати. Що це за підготовка документа? Ви який проект постанови доповідаєте? Ви бачите, тут три проекти постанови внесено?
Народний депутат Єльяшкевич. Будь ласка.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемый Иван Степанович, представитель Минюста совершенно незаконно докладывает данный вопрос.
ГОЛОВА. Тому я його й зупинив.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Почему? Иван Степанович, в силу определенных обстоятельств вас долго не было, и вы забыли историю данного вопроса.
Верховная Рада приняла закон. Президент в нарушение конституционных норм возвратил данный закон, когда уже истек срок для того, чтобы накладывать вето. Тем самым этот закон автоматически должен вступить в действие.
Президент в очередной раз грубо нарушил Конституцию. Поэтому Верховная Рада приняла соответствующее постановление и поручила вам лично, Иван Степанович, направить ему соответствующий текст для подписания, что вы и сделали.
Президент сейчас делает вид, что ничего не случилось, и заставляет нас заново рассматривать данный законопроект.
Иван Степанович! На нас смотрит вся Европа. Сегодня рассматривался наш вопрос в Парламентской Ассамблее Совета Европы. До каких пор Президент, один человек в государстве, будет издеваться над всем прогрессивным человечеством?
Спасибо.
ГОЛОВА. Василю Володимировичу, ви зрозуміли, чому я вас зупинив? Вам депутат Єльяшкевич розповів, і розповів правильно. Чи є запитання до доповідача? Тут, по суті, доповіді не повинно бути. Нема? Дякую, Василю Володимировичу.
Олексій Дмитрович Шеховцов, співдоповідь. Будь ласка.
ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52, Донецька область). Шановні народні депутати! Нагадую, 21 грудня ми приймаємо закон, частково врахувавши зауваження Президента. 31 грудня його передають до Адміністрації Президента на підпис. 23 січня він повертається у Верховну Раду, тобто на дев'ять днів пізніше, ніж передбачено Конституцією. Ми 8 лютого ухвалюємо постанову, якою визнаємо, що відповідно до порушення цих термінів закон є схвалений Президентом (так сформульовано статтю 94 Конституції України) і направляємо Президенту постанову з пропозицією підписати закон і оприлюднити. Він 15 лютого повертає нам назад закон з тими самими зауваженнями, які ми вже розглядали, приймаючи закон 21 грудня. Тобто розглядати, по суті, просто немає чого, ми це вже розглядали і частково врахували.
Чим Президент аргументує те, що він не порушив 15-денний термін? Про це багато говорилося. Проте я нагадаю: 31 грудня - передсвятковий день, а наступний перший робочий тільки 9 січня. Дев'ять днів пакет із законопроектом, підписаним Головою Верховної Ради, знаходився у сейфі, і тільки в перший робочий день, 9 січня, його розпечатали. Отже, 15 днів, рахує Адміністрація Президента від 9 січня. І на цій підставі вважає, що не порушено терміну підписання закону.
Насправді ми письмово, і тут я у виступі посилався на статтю 94, яка чітко говорить про початок перебігу цього терміну, і є рішення Конституційного Суду від 7 липня 1998 року, в якому чітко сказано, що початок терміну рахується з першого дня, наступного після дня надходження законопроекту. Далі суд досить детально роз'яснює, як бути, якщо закінчення терміну збігається із святковим чи вихідним днем. От тоді і переноситься на перший робочий день. Про початок Конституційний Суд нічого не говорить, і це не випадково, бо в нашому цивільно- процесуальному, кримінальнопроцесуальному законодавстві, де визначаються терміни початку, так само немає поправок на святкові дні. Тобто це усталена практика в українському законодавстві.
Тому Комітет з питань правової політики пропонує Верховній Раді знову прийняти постанову, якою звернутись до Президента підписати закон і оприлюднити його.
Здавалося б, це така вже "гра у футбол". Ні, насправді є ще одна, можливо, навіть більш важлива правова колізія, яку ми мусимо з Президентом з'ясувати. Йдеться про те, що у статті 94 Конституції від Президента вимагається, щоб він подавав до Верховної Ради сформульовані зауваження. І тільки такі зауваження він має право подавати, обгрунтовуючи своє вето, і тільки такі зауваження ми зобов'язані розглядати.
Цим формулюванням обмежується право Президента узурпувати владу в противагах з Верховною Радою. І Конституційний Суд згаданим рішенням роз'яснив, навіщо це потрібно.
Я завершую, не тягніть, будь ласка, руку, пане Безсмертний.
Отже, за роз'ясненням Конституційного Суду, якщо Верховна Рада приймає ці зауваження Президента, враховує їх, то вона не зобов'язана долати вето двома третинами голосів. Закон з усіма прийнятими поправками Президента вважається схваленим, і Президент мусить його підписати. І 300 голосів не потрібно, досить 226.
Цим самим Президент і позбавляється права свавільно не підписувати закони Верховної Ради.
А тепер дивіться, що виходить, якщо Президент подає до Верховної Ради несформульовані зауваження: просто пише листа, в якому висловлює суцільним текстом різні претензії...
ГОЛОВА. Олексію Дмитровичу, ви чуєте дзвінок чи ні?
ШЕХОВЦОВ О.Д. Дайте мені одну хвилину, я завершую. Я обгрунтовую проект постанови від комітету.
Тоді у Президента завжди є можливість сказати: хоча ви й урахували, як ви вважаєте, всі зауваження, але насправді ви мій лист не так зрозуміли. Але ж ми не можемо вносити довільний текст у закон.
Тому пропозиції Президента мусять мати такий вигляд, як належить для розгляду поправок: слово додати - слово вилучити, фразу додати - фразу вилучити, так само статтю, розділ. Ставиться на голосування, так враховуються зауваження.
ГОЛОВА. Дякую, Олексію Дмитровичу!
ШЕХОВЦОВ О.Д. Та зачекайте!
ГОЛОВА. Ні, завершився ваш час.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Це ви для доповідача встановили три хвилини.
ГОЛОВА. Вимкніть трибуну. Ви бачите, що тут три проекти постанови? Замість того, щоб вийти і назвати номер проекту, аргументувати його, ви говорили все, що ви думаєте з цього приводу.
Безсмертний Романе Петровичу, будь ласка.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народнодемократичної партії. Ні комітетом, ні групами, які готували розгляд цього питання, фактично не бралася до відома аргументація, яка наведена в листі Президента України, а це, зокрема, два акти, які засвідчують, що документ було направлено у вихідний день.
Олексію Дмитровичу, Конституційний Суд взагалі цю проблему не розглядав і не міг її розглядати, тому що проблема направлення Президентові у вихідний день документа взагалі не могла бути предметом розгляду Конституційного Суду.
Тому я пропоную в цій ситуації, Іване Степановичу, поставити на голосування сформульовану пропозицію Президента про скасування цього закону. Якщо дана пропозиція не буде підтримана, є регламентна процедура постановки і голосування для подолання вето. Тобто підтвердження попередньої редакції закону або прийняття ще однієї редакції закону. Ніде не передбачено прийняття постанов з пропозиціями про підписання чи непідписання того чи іншого нормативного акта.
Тому я прошу вас дотримуватися процедури в даному питанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, від комітету відповідайте.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Пропозиція про скасування закону і розробку нового голосувалась Верховною Радою, коли розглядали пропозиції 21 грудня. І вона була відхилена, Верховна Рада цю пропозицію не підтримала.
А щодо постанов, то, вибачте, Верховна Рада, коли вона з вини Президента опинилася в такій ситуації, не має іншого правового виходу.
А я доповідав проект постанови 2100П- 3 від комітету, який ми пропонуємо ухвалити. Решту проектів постанов комітет пропонує відхилити.
ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, я прошу вас, якщо ви вносите на розгляд Верховної Ради якийсь проект, то спершу розгляньте його в комітеті, з'ясуйте ці всі питання, підготуйте проект постанови від комітету чи проект закону, і ми будемо розглядати. Що ви сьогодні запропонували? Ви сьогодні запропонували доповідача від Мін'юсту, Шеховцова, як співдоповідача, і три проекти постанови. Так же не робиться. І це тоді, коли ми повинні сьогодні або проголосувати те, що просить Президент, або подолати вето, про що сказав Роман Безсмертний. Олександре Вікторовичу, що зараз ставити на голосування?
ЗАДОРОЖНІЙ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 217, м. Київ). Шановний Іване Степановичу! Комітет чітко висловив свою позицію. Хоча ця позиція була прийнята більшістю голосів, я голосував проти. Позиція комітету полягає в тому, щоб звернутися до Президента з пропозицією оприлюднити цей закон. Такий проект постанови запропонований комітетом. Також більшістю голосів комітет запропонував інші проекти постанови скасувати. Іншого рішення комітету немає, тому що політична структура комітету не дозволяє прийняти інше.
Ми вносимо на голосування, і співдоповідач тут є, проект постанови - звернутися до Президента оприлюднити цей закон. Два інші проекти постанови - скасувати.
ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу, відповідно до процедури ми так не можемо вчинити. У нас є нове подання від Президента, і ми повинні проголосувати його. Якщо воно не набере потрібної кількості голосів, тоді ми...
МЕДВЕДЧУК В.В., Перший заступник голови Верховної Ради України (виборчий округ 73, Закарпатська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я цілком погоджуюся з позицією, яку висловив представник Президента в парламенті Роман Безсмертний, який сказав, що є подання Президента, де вказано, що в остаточній редакції пропонується скасувати закон, і на виконання вимог останньої частини статті 89 Конституції України прийняти закон на принципово іншій концепції.
Безсмертний запропонував спочатку поставити на голосування питання щодо скасування закону, а потім - проект постанови, запропонований комітетом. У такому порядку, я вважаю, необхідно голосувати.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Шановні колеги, я просив би зрозуміти юридичну мотивацію пропозиції комітету. На підставі норми Конституції справжні юристи змушені вважати закон схваленим Президентом. Він схвалений, це не ми так хочемо, а це так сталося через порушення строків.
Тому або Верховна Рада мусить скасувати цей закон і розпочати все спочатку, або Президент мусить підписати його.
На засіданні Комітету з питань правової політики більшість зійшлась на тому, щоб пропонувати Верховній Раді не скасовувати закон і не починати спочатку, а запропонувати підписати. І все.
А щодо суперечки з термінами, то, зрозуміло, це може вирішити тільки Конституційний Суд. І вже якщо звертатись до суду окремій групі депутатів, то було б непогано заодно і з'ясувати щодо термінів початку розгляду Президентом і щодо його права, чи зобов'язані ми розглядати його несформульовані пропозиції.
Тому буде корисно таку постанову направити, щоб узнати позицію Президента, як він ставиться до того, що йому готує апарат несформульовані пропозиції.
ГОЛОВА. Дозволяєте мені відкрити без запису?
Народний депутат Гмиря.
ГМИРЯ С.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область). Иван Степанович, я во всем согласен с Шеховцовым, кроме последнего. Он сказал, что депутаты могут обратиться в Конституционный Суд. С моей точки зрения, это неточно. Документ принят, по Конституции Президент обязан его подписать. Как говорил Роман Безсмертный, Президент сомневается в том, что подача в выходной день вынуждает его подписать этот документ. Поэтому, безусловно, Президент обязан подписать этот документ, и после этого он, а не депутаты, должен обратиться в Конституционный Суд, который может подтвердить, а может и не подтвердить его мнение. Конституция в данном случае однозначна.
Поэтому вновь рассматривать документ, который проголосован в соответствии с Конституцией и принят, просто-напросто бессмысленно, иначе завтра Президент через три месяца наложит вето, и мы обязаны будем опять это вето рассматривать. Беззакония допускать нельзя.
ГОЛОВА. Олексію Дмитровичу, я прошу поки не відповідати. Шановні народні депутати, є два варіанта виходу з цього питання. Перший - Президент вніс пропозицію про скасування. Я її ставлю на голосування. У нас часу немає, будь ласка, прошу проголосувати. Ми продовжуємо засідання на 15 хвилин.
"За" - 85.
Не прийнято.
Зачитайте, Олексію Дмитровичу, проект постанови.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Можна, я констатуючу частину зачитаю? "Керуючись частинами другою і третьою статті 94 Конституції України і рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року щодо порядку визначення першого дня п'ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 94 Конституції України, а також щодо обов'язкового розгляду Верховною Радою України тільки сформульованих пропозицій Президента України, беручи до уваги, що пропозиції Президента України від 23 січня 2001 року не є сформульованими для голосування Верховною Радою України, внаслідок чого не має підстав і предмета для повторного розгляду Закону України про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє:
Звернутися до Президента України з пропозицією підписати та офіційно оприлюднити Закон України про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України, прийнятий Верховною Радою України 21 грудня 2000 року".
ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування, будь ласка.
"За" - 153.
Дякую.
Олексію Дмитровичу, це ж не вперше. Я думаю, ви вже повинні були б зорієнтуватися.
--------------
Шановні народні депутати! Я на правах головуючого продовжив засідання на 15 хвилин. Надійшла записка: "Голові Верховної Ради від Комітету з питань соціальної політики і праці. З питання 7166 уповноважено депутата Ярослава Сухого".
Йдеться про те, що Комітет з питань соціальної політики і праці просить прийняти текст, який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Тому, будь ласка, Ярославе Сухий, вам слово.
СУХИЙ Я.М. Шановні народні депутати! Нам потрібно завершити процедуру розгляду проекту закону 7166 (друге читання).
Оскільки відхилені поправки і комітету, і Терьохіна, я вношу пропозицію проголосувати за цей законопроект у другому читанні. Пояснюю: ми поспішаємо, щоб один раз на рік до 9 Травня заводи, фабрики могли дати людям гроші - 311 гривень без вирахування податків.
ГОЛОВА. Народний депутате Сокерчак, будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. І все-таки я просив би вас уточнити. Ви кажете, що один раз на рік 311 гривень, а записано - що кожен місяць 311.
СУХИЙ Я.М. Читаю: "Суми допомоги, вартість подарунків, що надаються протягом року в межах встановленого законом прожиткового мінімуму "
СОКЕРЧАК В.М. Законом встановлено прожитковий мінімум?
СУХИЙ Я.М. Так, 311 гривень.
СОКЕРЧАК В.М. Хвилиночку, законом встановлено прожитковий мінімум 311 гривень на місяць.
СУХИЙ Я.М. А ми говоримо один раз на рік 311 гривень - прожитковий мінімум.
СОКЕРЧАК В.М. Тут не написано, що на місяць.
ГОЛОВА. Народний депутат Свирида.
СВИРИДА О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). Депутатська фракція "Трудова Україна". Я хочу з'ясувати як голова підкомітету з питань видатків бюджетного комітету. І хочу заявити таке: такий законопроект не є прерогативою Комітету з питань соціальної політики та праці, а комітетів з питань бюджету і з питань фінансів та банківської діяльності. Тому що коли 10 мільйонів людей в Україні одержать по 311 гривень, - це 3 мільярди 110 мільйонів гривень, які не оподатковані соціальними фондами. В такому вигляді теоретично можна і 40 мільйонам заплатити. В такому вигляді такі документи приймати не можна.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Цушко від комітету.
ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги, я от комитета выступаю. Терехина сейчас нет. Я согласен, чтобы мы проголосовали полностью за. Давайте с поправкой Стояна, которую он предложил - один раз в год. И проголосуем в целом.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Ми погоджуємося. Сухий теж за.
ГОЛОВА. Так, зрозуміла позиція? Ставлю на голосування в другому читанні. Прошу голосувати.
ШЕХОВЦОВ О.Д. Я вас прошу, підтримайте закон.
"За" - 242.
ГОЛОВА. Прийнято. Можемо прийняти як закон?
Прошу проголосувати як закон.
"За" - 247.
Прийнято.
--------------
Шановні народні депутати, ще є сім хвилин, і в нас є декілька питань: і про відведення земель, вони ж лежать, і про зміну меж міст. Потрібно розглянути, бо люди будуть на нас ображатися.
Документ 7245 - проект Постанови про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів.
Є зауваження? Прошу проголосувати
7245.
"За" - 216.
--------------
Проекти постанов про зміну меж міста Городні Городнянського району та міста Новгород-Сіверського Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Комітет розглянув, немає заперечень. Прошу проголосувати проекти 7081 і
7081-1.
"За" - 212.
--------------
З процедури ввімкніть мікрофон Марченка Олексія.
МАРЧЕНКО О.А. Шановні колеги, абсолютно всі дискусійні питання, які виникали щодо відведення земельних ділянок, Микола Сергійович Пасєка зняв. Повірте. Тут ось є представники комітету, Василь Якович Круценко, інші, вони підтвердять. Давайте проголосуємо!
Я звертаюся до всіх, ми затримуємо законопроект і відповідно всі ці процедури на місяць. Давайте все-таки повернемось і проголосуємо, Іване Степановичу.
ГОЛОВА. Олексію Андрійовичу, ми на місяць, а ви нас затримуєте, що ми не можемо голосувати. Я на ваше прохання ще раз ставлю 7245 - про відведення ділянок для несільськогосподарських потреб. Прошу голосувати.
"За" - 213.
--------------
Я прошу, все-таки, давайте мобілізуємось. Прошу проголосувати щодо зміни меж Новгород-Сіверського і Городні,
7081 і 7081-1.
"За" - 212.
Я вам дякую.
Продовжимо роботу завтра о 10 годині.