ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 27 к в і т н я 2001 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати і гості! Щось сьогодні дуже мало гостей, навіть журналістська ложа майже порожня. Може, тому, що сьогодні іменинників немає?..
Прошу реєструватися.
У залі зареєструвалися 349 народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.
Ви знаєте, що в п'ятницю у нас немає розминки. У нас є "Різне". Але дозвольте мені оголосити депутатські запити, щоб вони не лежали, і зробити оголошення, які вчора не зробили.
--------------
Надійшли такі депутатські запити.
Групи народних депутатів (Хмельовий, Мазур, Черняк) - до Президента України щодо зловживань з боку посадових осіб Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України. Нагадую: до Президента, потрібна певна кількість голосів. Прошу голосувати.
"За" - 143.
Рішення не приймається.
Народного депутата Андрія Снігача - до Президента України у зв'язку з незадовільним виконанням указів Президента України стосовно нагородження ветеранів Великої Вітчизняної війни. Прошу голосувати.
"За" - 145.
Рішення не приймається.
Групи народних депутатів (Хмельовий, Мазур, Черняк) - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю Міністерства транспорту України на запит щодо проблем міжнародних автоперевезень вантажів українськими автоперевізниками.
"За" - 123.
Рішення приймається.
Народного депутата Сергія Сінченка
- до міністра внутрішніх справ України стосовно правомірності вилучення автомобіля, що належав мешканці селища Троїцьке Луганської області Людмилі Гамазі.
"За" - 119.
Рішення прийнято.
Народного депутата Броніслава Райковського - до міністра аграрної політики України у зв'язку з незадоволенням відповіддю міністерства на звернення стосовно порушень чинного законодавства дирекцією Лозівського кінного заводу Харківської області.
"За" - 116.
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів (Мазур, Хмельовий, Черняк) - до Генерального прокурора України, голови Державної податкової адміністрації України щодо зловживань з боку окремих посадових осіб Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, що завдало шкоди галузі міжнародних автоперевезень України.
"За" - 119.
Рішення прийнято.
Народного депутата Лева Миримського - до голови Антимонопольного комітету України щодо законності наказу Мінюсту України в частині встановлення граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах.
"За" - 56.
Рішення не приймається.
Народного депутата Леоніда Косаківського - до глави Адміністрації Президента України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на звернення стосовно захисту прав трудових колективів ательє "Вікторія" та хімчистки одягу "Оксамит" від спроб Державного управління справами Президента України виселити їх з орендованих приміщень.
"За" - 89.
Рішення не приймається.
Групи народних депутатів (Омельченко, Єрмак та інші, всього 17 депутатів) - до Генерального прокурора України: про порушення Кабінетом Міністрів України конституційних прав військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та скасування постанови уряду в частині, що обмежує розмір їх пенсій. Прошу голосувати.
"За" - 140.
Рішення прийнято.
Народного депутата Володимира Алексєєва - до голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України у зв'язку із зволіканням надання документів для проведення конкурсу на право використання каналів мовлення в місті Харкові.
"За"-119.
Рішення прийнято.
--------------
Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вхід народного депутата України Ігоря Пилипчука до складу депутатської фракції "Батьківщина", про вихід народного депутата України Лютікової Ірини Ігорівни зі складу депутатської групи "Трудова Україна", народного депутата України Кучеренка Олексія Юрійовича зі складу депутатської фракції партії "Демократичний союз", про вихід народного депутата України Чукмасова Сергія Олександровича зі складу депутатської групи "Регіони України" та входження його до складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес".
"Ми, народні депутати України, що згідно зі статтею 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України в 1997 році заснували та в серпні 1998 року об'єдналися в міжфракційне депутатське об'єднання "За співдружність суверенних слов'янських держав", яке має сьогодні статус постійного спостерігача при Парламентських Зборах Союзу Білорусії та Росії, підтверджуємо свою участь у справі поглиблення міжпарламентського співробітництва.
Уповноважуємо представляти міжфракційне депутатське об'єднання "За співдружність суверенних слов'янських держав" Сергія Кіяшка, Ніну Марковську, Івана Баранчика і Миколу Кириченка.
Список членів міжфракційного об'єднання у кількості 58 народних депутатів України додається." Хто схоче ознайомитися зі списком, він буде в секретаріаті.
Оголошення. Керуючись частиною 6 статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України, інформую про створення депутатського об'єднання "Нова політика, нове суспільство". До складу об'єднання увійшло п'ять народних депутатів: Артур Олександрович Білоус, Валерій Михайлович Сушкевич, Олександр Григорович Пухкал, Станіслав Олександрович Сафронов і Олександр Миколайович Чубатенко.
Головою депутатського об'єднання обрано народного депутата України Олександра Пухкала, співголовою - народного депутата Чубатенка.
Голова є, співголова є, секретар і два члени.
Усі оголошення. Переходимо до розгляду питань порядку денного.
---------------
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення. Доповідає заступник міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча.
ГАРЯЧА О.В., заступник міністра праці та соціальної політики України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення.
Цей законопроект розроблено з метою законодавчого врегулювання питання визначення середньомісячного заробітку для обчислення та перерахунку пенсій, які призначені відповідно до законів України: про прокуратуру, про статус народного депутата України, про наукову і науково-технічну діяльність, про пенсійне забезпечення та про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також врегулювання питання призначення народним депутатам України пенсій у разі настання інвалідності і у зв'язку із втратою годувальника.
Шановні народні депутати! У законопроекті пропонується внести зміни до Закону про прокуратуру і встановити право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв'язку із збільшенням посадових окладів і надбавок за класний чин; відповідно для всіх пенсій, які призначаються згідно з іншими названими законами, пропонується встановити, що пенсія обчислюється із заробітку, з якого сплачуються внески. На даний час ця сума становить 1600 гривень. Відповідно із цієї суми і буде призначатися пенсія.
Що стосується законопроекту, який ми подаємо, то ми наголошуємо на тому, що уряд декілька разів вносив до Верховної Ради пропозиції щодо впорядкування розмірів пенсій, але жодна із пропозицій не була підтримана. Цей законопроект є намаганням вирішити це питання, оскільки і від народних депутатів, і від громадян України надходять численні звернення, в яких зазначається про великий розрив у розмірах пенсій. Такий підхід, на думку уряду, дасть можливість цивілізовано вирішувати дане питання і запобігати подальшому розриву в розмірах пенсій.
Шановні народні депутати! Дуже багато звернень надходить від вас і від виборців стосовно пенсій, які призначені відповідно до Закону про наукову і науково-технічну діяльність. У даному законопроекті ми пропонуємо відновити коригування заробітку для тих науковців, які вийшли на пенсію раніше. Це дасть можливість задовольнити ті прохання, які надходять протягом дії названого закону.
Шановні народні депутати! До цього часу в Законі про статус народного депутата не врегульовано питання призначення пенсії в разі втрати годувальника і в разі настання інвалідності. У черговий раз уряд пропонує вирішити дане питання. Це дасть можливість так само, як і стосовно інших категорій працівників, вирішувати це питання в рамках чинного законодавства.
Шановні народні депутати! Це спроба уряду ще раз привернути вашу увагу і вирішити ті питання, з якими ви звертаєтеся до уряду. От ми одержали нещодавно звернення від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), одержали запитання від фракції "Реформи-Конгрес", ми одержуємо від кожного з вас дуже багато запитань стосовно вирішення цих питань. І ми вносимо вам цивілізовану пропозицію, не враховуючи ті законодавчі ініціативи, які ви відхилили.
Ми вас дуже просимо прийняти цей законопроект у першому читанні з огляду на те, що до другого читання будуть враховані всі ті пропозиції, які надійдуть від вас.
Я дякую вам за увагу.
ГОЛОВА. Запитання будуть до Олени Василівни? Запишіться, будь ласка, бо багато рук.
Висвітіть.
Депутат Ткаленко. За ним - депутат Беспалий.
ТКАЛЕНКО І.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90, Київська область). Дякую. Олено Василівно, ми знову продовжуємо латати діри старого жупана. Ми ж домовлялися, що не будемо розглядати ніякі категорії щодо пенсійного забезпечення, поки не приймемо базовий закон, в якому передбачимо і вирішимо всі ті проблеми, які сьогодні нагромадилися в державі.
Якщо ми будемо вносити пропозиції щодо окремих категорій, ми тільки тим і будемо займатися, що лататимемо наш старий жупан, і не вирішимо жодної проблеми, яка стоїть сьогодні перед Пенсійним фондом.
Дякую.
ГАРЯЧА О.В. Шановний Іване Івановичу! Я цілком підтримую вашу пропозицію щодо прискорення розгляду тих базових законів, які будуть вирішувати комплекс питань. Але життя не стоїть на місці. Верховна Рада в минулому році прийняла Закон про наукову і науково-технічну діяльність. Ми виконали цей закон і призначили пенсії 25 тисячам наших співвітчизників - науковим працівникам. Але в той же час виявилася така прогалина в прийнятому законі, що заробіток не коригується. І тому наукові працівники, маючи однаковий науковий стаж і те саме вчене звання, одержують пенсії, які вдвічі відрізняються за розміром.
І ще я хочу наголосити ось на чому. Шановний Іване Івановичу, так складаються обставини, що сьогодні за тими десятьма законами, які регулюють пенсійне забезпечення окремих категорій працівників, встановлюються пенсії у розмірах, які вийшли з-під контролю. Сьогодні розмір пенсії, яку ми призначаємо відповідно до окремих законів, становить понад 2000 гривень. Тому якщо сьогодні це питання не вирішити цивілізованим шляхом (ми не пропонуємо обмежити пенсії), то в нас на наступний рік розміри пенсій можуть становити і чотири, і п'ять тисяч гривень. Це при середньому розмірі пенсії 118 гривень.
Тому ми пропонуємо це питання вирішити паралельно із тим, яке має розглядатися комплексно.
ГОЛОВА. Борис Беспалий. За ним - Богдан Костинюк.
БЕСПАЛИЙ Б.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". На превеликий жаль, я з Іваном Ткаленком не зовсім можу погодитися, тому що пенсіонери - це така категорія людей, які, на превеликий жаль, можуть просто не дочекатися, поки ми утворимо ідеальне законодавство. Знаєте, доки сонце зійде, роса очі виїсть.
А щодо Закону про наукову і науково-технічну діяльність, то я хотів запитати ось про що. Є ще така категорія викладачів і працівників у цій сфері, які працюють у недержавних науково-технічних і наукових закладах. До них належать не лише приватні (хоча й приватні також), а й комунальні, тобто які перебувають зараз у власності територіальних громад міст і так далі. Як би ви поставилися до такої ідеї, щоб для цієї категорії людей вирівняти умови пенсійного забезпечення з тими, хто йде на пенсію з державних закладів, тим більше що ці люди більшу частину працювали в державному секторі, і пенсійні внески вони також платять на рівних засадах?
Дякую.
ГАРЯЧА О.В. дякую вам за запитання. Я цілком підтримую вашу пропозицію про те, що форми власності не повинні позначатися на соціальному захисті працівників. І тому питання полягає не в тому, щоб поширити дію цього закону на працівників, які працюють у недержавних наукових установах. Питання в тому, за рахунок яких джерел фінансування здійснювати ці виплати.
Я поінформована про те, що Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти розглядає законопроект із цього питання. І я думаю, що в уряді цей законопроект буде підтримано з визначенням джерел покриття цих видатків.
ГОЛОВА. Богдан Костинюк. За ним - Євген Кирильчук.
КОСТИНЮК Б.І., секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Народний Рух України. Шановна Олено Василівно, скажіть, будь ласка, чому саме ця категорія пенсіонерів - працівники прокуратури - привернула вашу увагу, а не, скажімо, така, як лікарі чи вчителі, от чому саме їм ви віддали пріоритет?
І банальне питання: звідки беруться гроші, хоча й невеликі, але все-таки близько чотирьох мільйонів - це теж гроші? Чому в проекті закону написано, що закон набирає чинності з дня його опублікування, а не з нового бюджетного року? Чому такі дрібні порушення?
ГАРЯЧА О.В. Дякую вам за запитання. Ми пропонуємо збільшити виплати не тільки працівникам прокуратури. Це так само стосується і державних службовців, і інших категорій працівників. Справа в тому, що працівникам прокуратури, які мають однаковий трудовий стаж, однакову вислугу років, ми призначаємо різні за розміром пенсії, в окремих випадках удвічі менші, залежно від дати виходу на пенсію. Ми пропонуємо не призначати сьогодні пенсію 2000 гривень. Зупинити підвищення пенсії на тій межі, яка визначена як заробітна плата, з якої сплачується внески, - 1600 гривень. Але при цьому за рахунок цієї умовної економії перераховувати пенсії тим, хто пішов раніше на пенсію. І тоді розриву в розмірах пенсій не буде.
Іване Степановичу, я хочу сказати, що сьогодні це питання законодавчо не врегульовано. І частина працівників прокуратури, так само як і державних службовців, звертаються до судів, по окремих зверненнях виносяться рішення. Щоб вийти з цієї колізії, врегулювати це питання законодавчо, ми і вносимо цей законопроект.
ГОЛОВА. Останнє запитання. Павло Кузнєцов.
КУЗНЄЦОВ П.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Спасибо, Иван Степанович. Елена Васильевна, у меня к вам такой вопрос. В прошлом году, вы знаете, где-то примерно в марте, Верховная Рада приняла дополнение к Закону о научной и научно-технической деятельности. И вот этим дополнением выплата пенсий научным работникам возложена на те предприятия, в которых они работали: научно-исследовательские институты, обединения и прочие.
Но мы же прекрасно знаем, что в итоге получилось. Очень многие научно-исследовательские институты "ледве-ледве животіють". А сейчас на них все больше и больше сваливается пенсионеров, и с принятием этого закона они еще добавятся. И таким образом мы даже вот те еле живые институты или остатки того огромнейшего научного потенциала, который существовал при советской власти, просто-напросто добиваем.
Что думает ваше министерство по этому поводу? Может, все-таки целесообразней платить из Госбюджета?
Спасибо.
ГАРЯЧА О.В. Я дякую вам за це запитання. Ми працюємо над вирішенням цього питання разом із комітетом Верховної Ради. І ми вважаємо, що в бюджеті на 2002 рік нам треба буде закласти ті суми, які відповідають фінансуванню цього виду пенсії.
Але з періоду акціонування наукових підприємств цю різницю в пенсіях повинні покривати за рахунок видатків цих підприємств.
ГОЛОВА. Євген Кирильчук.
КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановна Олено Василівно, мене цікавить, що включається в заробіток для обчислення пенсії, якщо ви пропонуєте лише з тієї суми, з якої справлялися внески, призначати пенсію. Ну, припустімо, є доплати, є преміальні, є й інші види заробітку, з яких бухгалтер часом не взяв внески, бо пропустив, і вони що, випадають із заробітку для обчислення пенсії?
ГАРЯЧА О.В. Дякую вам за запитання. Якщо головний бухгалтер допустив помилку, ми допоможемо її виправити і включити всі ці суми, щоб працівник не страждав від такого порушення головного бухгалтера. Але за законом усі ці суми оподатковуються, з них сплачуються внески до Пенсійного фонду. І буде братися заробітна плата в межах 1600 гривень. Тому найвища пенсія в Україні становитиме 1440 гривень. Це пристойна пенсія.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Василівно. Сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається члену Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенку Петру Степановичу. Будь ласка, Петре Степановичу.
ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Шановні колеги! Олена Василівна доповіла проект по суті, і тому це до певної міри спрощує для мене завдання, і від імені комітету я хотів би сказати таке. Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення (реєстраційний номер 6220) і пропонує повернути його уряду на доопрацювання з урахуванням пропозицій народних депутатів України і поданням на повторне перше читання протягом, я особливо на цьому наголошую, - протягом цієї сьомої сесії.
Я звертаю вашу увагу на те, що цим проектом закону (одним, підкреслюю, проектом закону) пропонується внести зміни до семи законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення різних категорій пенсіонерів України. А відтак до цього проекту закону мають відношення шість профільних комітетів, і про висновки, які зробили ці профільні комітети, я скажу дещо пізніше.
А зараз я хотів би сказати, з чого виходив комітет, коли приймав таке рішення.
По-перше, він виходив з того, на що звернув увагу у своєму запитанні Іван Іванович Ткаленко, - з необхідності комплексного вирішення зазначеної проблеми.
По-друге, ми вважаємо, що питання коригування розміру заробітної плати, з якого обчислюється пенсія, повинно регулюватися не підзаконним актом, а законом.
Більше того, ця проблема повинна вирішуватися не тільки стосовно цих категорій, а й стосовно всіх інших категорій, які виходять на пенсію на підставі Закону про пенсійне забезпечення.
Усі профільні комітети, які мають відношення до тих законів, до яких цим проектом закону вносяться зміни та доповнення (а таких профільних комітетів, підкреслюю, шість), розглянули на своїх засіданнях зазначений проект закону. Підсумки цього розгляду такі. Із шести комітетів п'ять у різній формі відхилили цей законопроект, один комітет, який очолює Білас, його підтримав.
Крім того, негативний висновок на цей проект дали Федерація профспілок України і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.
Тому наш комітет, по-перше, спираючись на думку колег з профільних комітетів, по-друге, враховуючи думку Федерації профспілок України і висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, прийняв таке рішення: повернути проект закону на доопрацювання Кабінету Міністрів України, запропонувавши доопрацювати його з урахуванням зауважень депутатів і подати для повторного розгляду на цій сьомій сесії Верховної Ради третього скликання.
Я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача? Кирильчук, Марченко... Будь ласка, запишіться тоді.
Висвітіть.
Народний депутат Черненко. За ним
- депутат Марченко.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Вікторе Володимировичу, я прошу передати слово Кирильчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КИРИЛЬЧУК Є.І. Петре Степановичу, мене цікавлять перш за все обсяги видатків. Міністерство повинно було щодо кожного із законів, до яких вносяться зміни, визначити обсяги додаткових видатків, а також визначити, щодо якого закону конкретно зменшуються видатки і в яких обсягах.
Тут підкреслюється, що збільшуються видатки у зв'язку з прийняттям змін, по-моєму, лише щодо Закону про прокуратуру. А як же щодо решти законів - зменшуються, виходить, чи як? Адже Конституцією забороняється нам погіршувати умови для трудящих будь-яким законом. Що у зв'язку з цим комітет вирішив?
ЦИБЕНКО П.С. Спасибі, Євгене Івановичу, за запитання. У мене в руках розрахунки додаткових витрат стосовно проекту Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення. У даному разі в цих розрахунках називається загальна цифра - близько 4 мільйонів гривень. Але справа не тільки в цьому. Існує цілий ряд проблем, і в тому числі принципового характеру, які не вирішуються цим законом. Більше того, частина тих питань, які пропонується врегулювати в проекті цього закону, тією чи іншою мірою розв'язані вже прийнятими законами або вирішуються у проектах тих законів, які прийняті в першому читанні і готуються зараз до розгляду в другому читанні. Тому, може, питання фінансового обгрунтування тут і не головне, оскільки існує ряд принципових моментів, з огляду на які профільні комітети зробили висновок про необхідність доопрацювання цього проекту закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко. Наступний - депутат Ткаленко.
МАРЧЕНКО О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. "Демсоюз". Шановний Петре Степановичу! Зрозуміло, що комітет міг прийняти рішення, яке вами пропонується, однак проблема залишається, і вона, мабуть, вам відома. Вона полягає в тому, що сьогодні часто ті, кого називають держслужбовцями (хто одержує пенсію держслужбовців), в окремих випадках або здебільшого, оскільки це стосується рядових держслужбовців, одержують пенсію навіть меншу, ніж та, яку вони могли б одержувати, якби їм нарахували її як звичайним пенсіонерам. Сьогодні люди піднімають ці питання. І мені здається, що не можна відкладати в довгий ящик цей законопроект, оскільки ним пропонується врегулювати і це питання.
Я хотів задати питання Олені Василівні, але мені не вдалося, то я хочу задати його вам. Чи аналізувалася ситуація у руслі розгляду цього законопроекту, яка складається сьогодні в пенсійному законодавстві у зв'язку з підвищенням пенсій останнім часом? Чи відомо сьогодні в комітеті і чи було предметом обговорення те, що відбувається подальше розмежування пенсіонерів, які працювали поруч за тими самими верстатами, працювали паралельно в один і той самий час, але одним збільшили пенсію на 16-17, 20 гривень, а іншим додали одну-дві гривні? Це ще посилило недовіру людей до влади. Чи було це предметом розгляду і які ваші думки з цього приводу?
Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Спасибі. У своєму запитанні ви торкнулися кількох проблем. Стосовно держслужбовців низового рівня, справді, сьогодні виникла проблема. Більше того, і я, і ви є очевидцями того, що в деяких випадках колишні держслужбовці переходять на отримання пенсій відповідно до Закону про пенсійне забезпечення, оскільки на підставі цього закону вони можуть одержати дещо більшу пенсію.
Що стосується останнього підвищення пенсій, то ми намагалися розв'язати ось яку проблему. Люди, які вийшли на пенсію до 1992 року, одержали значно меншу пенсію, ніж ті люди, які вийшли на пенсію після 1992 року, хоч і ті, й ті працювали в абсолютно однакових умовах.
І тому оце останнє підвищення, зокрема з 1 квітня, значною мірою вирішувало саме цю проблему - проблему людей, які вийшли на пенсію до 1992 року. Але в процесі вирішення цієї проблеми до певної міри знівелювали різницю між розмірами пенсій, дійсно, вона стала значно меншою, що й породило деякі інші проблеми. Це справді має місце.
Але я вважаю, що та проблема, яку ми розв'язували все-таки з ініціативи комітету з допомогою Міністерства праці та соціальної політики і, зокрема, Олени Василівни шляхом прийняття оцієї постанови Кабінету Міністрів, це все-таки більше зло. Ми спробували хоча б частково його усунути. А те, що таким чином певною мірою зменшили різницю між максимальною пенсією і тією, котру отримує значна частина громадян, то це справді має місце.
А в принципі нам треба в комплексі вирішувати проблему пенсійного забезпечення в країні отих основних 14 мільйонів громадян України, і чим швидше, тим краще.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І. Прошу слово передати Журавському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Група "Регіони України", Християнсько-демократична партія України. Шановний доповідачу! Проектом Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення пропонується заробіток для обчислення пенсії враховувати в межах максимальної суми, з якої справляються внески до соціальних фондів, у тому числі до Пенсійного фонду. Ця сума відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року 1064 встановлена в розмірі 1000 гривень. Оскільки суб'єктом права законодавчої ініціативи виступає уряд, питання до вас: що ви скажете з цього приводу?
Дякую.
ЦИБЕНКО П.С. Я дякую. Ви трошечки втратили орієнтацію (Сміх у залі). Я маю на увазі дещо інше, а не те, що викликало сміх у залі. Справа в тому, що донедавна ця сума справді становила 1000 гривень. Але однією з останніх постанов Кабінету Міністрів ця сума дещо збільшена. Вона на сьогодні становить 1600 гривень.
Висловлюючи своє ставлення до цієї проблеми, я скажу вам таке. Я вважаю, що запровадження цього критерію взагалі-то порушує принцип справедливості, оскільки, які б доходи людина не отримувала, вона донедавна повинна була сплачувати внески до Пенсійного фонду з максимальної суми 1000 гривень, а тепер ця сума становить 1600 гривень. Скажімо, якщо ти отримав 5 тисяч гривень доходу на місяць, то ти сплачуєш внески із суми 1600 гривень, а з різниці не сплачуються внески як до Пенсійного фонду, так і до деяких інших фондів.
Тому я абсолютно переконаний, що це порушення принципу соціальної справедливості. Вибачте, один отримує 100 гривень і зі 100 гривень сплачує внески, а інші отримують наддоходи, з частини
- сплачують, а з частини - не сплачують.
Я вважаю, що це порушення принципу соціальної справедливості і від цього треба відходити. Але я ще раз підкреслюю: ця норма встановлена указом Президента, а потім, як ви правильно наголосили, постановою Кабінету Міністрів України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Степановичу. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговорення даного питання. Слово для виступу надається народному депутату Соломатіну. За ним - депутат Журавський.
СОЛОМАТІН Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів, Київська область. Не раз лунало словосполучення "соціальна справедливість". Справа в тому, що ми всі, в тому числі в цьому залі, розуміємо соціальну справедливість порізному. А розуміємо ми її по-різному тому, що серед нас є ті, які сповідують ліберальні погляди, які колись сформулював відомий датський філософ антикомуніст номер один К'єркегор, сучасник Маркса, і ті, які сповідують комуністичні погляди, які сформулював Карл Маркс. І ці погляди протилежні, тому що К'єркегор був абсолютним прибічником панування приватної власності, а Карл Маркс мав протилежну точку зору стосовно того, яка власність повинна панувати: повинна панувати власність суспільна.
Отже, соціальну справедливість в тому чи іншому суспільстві розуміють по-різному. А у зв'язку з тим, що наше суспільство є перехідним, ми однією ногою залишаємося в періоді до 1991 року, а другою ногою ще не вступили в ту Європу, до якої намагалися наші колеги, які сьогодні відсутні, залучити нас, ми маємо це враховувати.
Дуже влучно, але спотворено з ліберальної точки зору сформулював ось ці розбіжності в поглядах на соціальну справедливість відомий економіст Кейнз: якщо буде нерівність у багатстві в державі і в суспільстві, то хай будуть не рівні у багатстві й люди.
Комуністична точка зору, навпаки, полягає в тому, що повинна бути рівність у суспільному багатстві, хоча Кейнз це спотворено формулює як рівність у жебрацтві. І дуже багато наших журналістів, засобів масової інформації саме так і викладають цю точку зору.
А що в нас, у сучасній Україні? У нас панує нерівність у жебрацтві. У такому жебрацтві, яке існує десь у Центральноафриканській Республіці або, наприклад, Буркіна-Фасо, де панують імператори і де існує, ви мені вибачте, людожерство.
Що ж робити? Для того щоб здійснити тезу про соціальну справедливість і рівність у суспільному багатстві, потрібно докорінно змінити політичний і соціально-економічний курс, який до цього часу реалізувався в Україні.
І останнє. Як перший, але проміжний крок, можна було підтримати ту думку, яку викладав і депутат Ткаленко, і мій колега по комітету Петро Степанович Цибенко: повернути на доопрацювання Кабінету Міністрів України цей законопроект з тим, щоб були враховані всі ті пропозиції, які були внесені депутатами від інших комітетів, які лунали під час обговорення на засіданні нашого комітету і які прозвучать зараз під час обговорення в залі, і ми хоча б частково просунулися до тієї соціальної справедливості, якої благають у нас мільйони пенсіонерів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Наступний - депутат Моісеєнко.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Депутатська група "Регіони України", Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! Для того, щоб припинити спекуляцію на темі соціального забезпечення пенсіонерів, для того, щоб припинити спекуляцію на питанні виплати і підвищення пенсій в нашій країні, треба прийняти Соціальний кодекс України, в якому раз і назавжди вирішити проблему пенсійної реформи. Ми з вами цього не робимо.
Що стосується конкретного законопроекту, то в ньому пропонується внести ряд позитивних змін до законодавства, зокрема врегулювати питання призначення пенсії в разі визнання народного депутата України інвалідом першої або другої групи, а в разі його смерті - призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У той же час законопроект має ряд суттєвих вад. Я зупинюся на одній з цих вад.
Недостатньо обгрунтованою, на наш погляд, є пропозиція щодо відшкодування Пенсійному фонду за рахунок Державного бюджету коштів на виплату пенсій у підвищеному розмірі, оскільки запропонований порядок не пов'язується із загальною сумою внесків, які мають сплачуватися державою, яка теж є роботодавцем.
Для того щоб заощадити час, висловлю загальну думку нашої групи. Цей законопроект необхідно повернути на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Наступна - депутат Вітренко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемые коллеги! Конечно, этот документ надо отправить на доработку, так как он не отражает, на мой взгляд, на сегодня главных чаяний наших пенсионеров и тех, кто готов выйти на пенсию. О чем идет речь? О том, что на сегодня основную часть пенсионеров еще попрежнему составляют те, кто вышел на пенсию в советское время. Вы помните, что средняя пенсия тогда была около 100 советских рублей, а прожиточный минимум был около 30 рублей. То есть на сегодня, если говорить о прожиточном минимуме и пенсиях, средняя пенсия по Украине должна быть три с лишним прожиточных минимума, или не менее 1000 гривень.
Когда каждый из товарищей, сидящих здесь и слушающих нас, когда народ Украины поймет, что сегодня средняя пенсия должна быть 1000 гривень, а не 118 гривень, как говорила Елена Васильевна, и для отдельных категорий, что также не совсем верно, более 3, 4 тысяч, то ясно, что люди потребуют своего.
Вы спросите, где взять источник поступления этих средств? Ну, разве мы не знаем, что фонд заработной платы большинства частных предприятий составляет не более 2 процентов. А отсюда и маленькие отчисления в Пенсионный фонд. То есть мы спокойно за счет хозяев поднимем размер фонда заработной платы, скажем, до 20-25 процентов, или в 10 раз, и получим пенсию вместо 118 гривень, о которых сегодня говорила Елена Васильевна, 1100 - 1200 гривень. Это все можно элементарно сделать при условии, если будет политическая воля государства, чтобы раскошелились воры и отдали награбленное людям. Вот об этих изменениях в законах правительство почему-то не говорит.
Принципиальной позицией Коммунистической партии рабочих и селян является обеспечение гарантированного труда для рабочих и селян. Естественно, что гарантией труда является социальная защита людей в старости, то есть достойная пенсия. И поэтому правительству должно быть стыдно говорить о том, чтобы сегодня внести какие-то дополнительные поправки, не рассмотрев в комплексе проблему пенсионного обеспечения, чтобы размер пенсии был справедливым. Такое правительство является антинародным, мы его вчера отправили в отставку, за ним должен уйти и Президент. Не хочет заниматься тем, чтобы были справедливыми оплата труда и размеры пенсий, пусть уходит. Если он не уйдет, то трудящиеся 1 мая (я думаю, вы все понимаете, что у нас сегодня последний пленарный день перед этим знаменательным праздником и днем протеста труда против капитала) выскажут свое мнение и недоверие этому правящему режиму.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Вітренко. Наступний - депутат Марченко.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 160, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Я хочу адресовать свой вопрос прежде всего правительству, еще продолжающему работать, а конкретно - министру Саханю и заместителю министра Гарячей.
Зачем вы это делаете? Зачем вы тратите бесценное время парламента, комитетов Верховной Рады, подсовывая вот такие законопроекты? Я просто не могу до конца убедить себя в том, что у вас совершенно отсутствуют и мораль, и понимание процессов в стране. Если не решен вопрос в целом, если пенсионное обеспечение сегодня несправедливое, то как можно заниматься частностями? Как можно покупать в очередной раз депутатов? Что вы делаете? Вы хотите, чтобы население быстрее забросало депутатов камнями? Зачем вы вообще это делаете?
В этих материалах, я обращаю ваше внимание, написано, что сегодня средняя пенсия депутата - 506 гривень. Какая сегодня средняя пенсия в стране? 97 гривень. Какой прожиточный минимум пенсионеров в 2001 гору? 248 гривень 77 копеек.
Депутату сегодня вы дали право получать пенсию в два раза больше, чем прожиточный минимум, а всему остальному населению вы не дали даже права на жизнь. Вы не дали права удовлетворять самые минимальные потребности.
Дальше. Что предлагается в законопроекте? Вы посмотрите, увеличить пенсию депутата еще в 2,8 раза. Значит, депутату, если он инвалид, надо компенсировать, членам его семьи надо компенсировать. А остальному народу вообще как? Что делать всем остальным людям?
Я еще раз напомню министру Саханю. Ваша фраза в интервью о том, что вы собираетесь в 2005 году поднять минимальный размер пенсии до прожиточного минимума, - это констатация геноцида. За это во всех странах мира во все времена судили и будут судить, потому что государство согласно статье 25 Всеобщей декларации прав человека обязано каждому человеку гарантировать право на жизнь. Мало того, что в прожиточный минимум, когда принималась Конституция, не включили медицинское обслуживание и социальное обеспечение, и прожиточный минимум, который сегодня установлен в стране, это и так нецивилизованная норма, вы еще не хотите дать право пенсионеру вообще получать пенсию на уровне прожиточного минимума.
Поэтому, уважаемые депутаты, не поддавайтесь на провокации. Здесь добавлено немножко работникам прокуратуры, немножко научным работникам, упомянуты военнослужащие. Все это чепуха! Главная цель этого законопроекта - опять купить депутатов, повысив пенсию депутатам. Они думают, что под этим соусом депутаты проголосуют за такой законопроект. Я уверена, что со вчерашнего дня наш зал изменился: депутаты уже стали более ответственно подходить к ситуации в стране вообще и они на такую провокацию не пойдут.
И последнее. Вы знаете, рабочая группа работает над законопроектом, направленном на решение проблем пенсионного обеспечения, и мы будем в мае вносить этот законопроект в зал для рассмотрения во втором чтении. Я призываю всех депутатов не рассматривать никакие частные законопроекты, пока не принят общий законопроект в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Володимиру Марченку. Наступний буде Олексій Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Уважаемые депутаты и неуважаемое правительство! Давайте мы как-то определимся, какие проблемы в обществе мы будем решать. Если мы будем решать проблемы элиты общества - депутатов, чиновников, других категорий - и дальше заботиться о том, чтобы они имели достаточное пенсионное обеспечение, так вы и скажите, что мы, правительство, которое будет создавать законодательную базу, чтобы обеспечить достойную жизнь политической, экономической и другой элите. Это одна постановка вопроса. И именно в русле этой постановки вопроса внесен законопроект.
Но есть и другая постановка вопроса. Что обязано делать правительство согласно Конституции и согласно нормам международного права? Ваша обязанность - обеспечить каждому нашему гражданину пенсию, которая соответствовала бы стоимости жизни.
Я думаю, что и сидящие в этом зале, и общество в целом должны получить ответ на вопрос: будет ли действовать даже эта наша Конституция (она плохая, очень плохая, но коль она принята, формально она вроде бы действует) по отношению к пенсионному обеспечению или нет? На этот вопрос надо ответить. Если эта Конституция будет действовать, если будут действовать статьи 46 и 48 Конституции, если правительство будет применять их на практике, то необходимо сказать, что все, что здесь предложено, вообще не достойно внимания, и не стоит терять на это времени. А правительству необходимо подготовить законопроект о пенсионном обеспечении, если само не подготовило, согласиться с тем законопроектом, который принял Верховный Совет в первом чтении, и реализовать у нас в государстве Украина такое пенсионное обеспечение, которое соответствует статьям 46 и 48 Конституции. Вот это главная проблема.
Если правительство не хочет этим заниматься, то сделайте политическое заявление о том, что министр Сахань не признает Конституцию, что Кабинет Министров не признает Конституцию и не намерен вносить изменения в систему пенсионного обеспечения, чтобы обеспечить пенсионерам минимальные социальные нормативы, которые бы соответствовали прожиточному уровню. Вот это принципиальный вопрос. Все, что сегодня нам предложено, направлено на одно: купить депутатов. Просто купить депутатов. Все, что сегодня предложено, это еще один шаг по дискредитации представительного органа власти. Предложен хитрый механизм. Заработная плата и пенсия депутатов не связаны с заработной платой и пенсией в народном хозяйстве в обществе в целом. Это предлагается для того, чтобы еще больше дискредитировать представительный орган.
Поэтому мы предлагаем не голосовать за этот законопроект, прекратить такую практику рассмотрения деталей, каких-то элементов пенсионного обеспечения и, приняв во втором чтении законопроект, который Верховный Совет принял в первом чтении, обеспечить нормальную законодательную базу для пенсионного обеспечения всех пенсионеров.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Олексію Марченку. Наступна - депутат Семенюк.
МАРЧЕНКО О.А. "Демсоюз". Шановні колеги! Я свій виступ з приводу законопроекту, який обговорюється, хотів би розпочати із такої бувальщини. І Володимиру Романовичу хотів би запропонувати, щоб він послухав і інші виступи, а не обмежувався лише своєю точкою зору.
Мені якось довелося побувати свого часу на колгоспних зборах, до яких звернувся педагогічний колектив села Сагунівки Черкаського району з проханням підтримати двох дітей-сиріт, які залишилися без батьків, були на утриманні якихось там бабусі й діда і потребували допомоги. І ось люди, учасники цих зборів, колгоспники, сказали вчителям: ви одержуєте дуже велику заробітну плату, тому ви й надавайте їм допомогу.
Я б не виходив, обгрунтовуючи сьогодні свою оцінку даного законопроекту, з того, що в ньому йдеться про пенсійне забезпечення людей абсолютно забезпечених. Я згоден з тим, що статті, які стосуються народних депутатів, треба вилучити. Але в державі є проблема, і не помічати її ні ми, народні депутати, ні міністерство не можемо. Сьогодні є безліч людей - це і військовослужбовці, і працівники прокуратури, і працівники держустанов, - які вийшли на пенсію раніше і мають менші пенсії, ніж їхні колеги, що виходять сьогодні на пенсію. І це є порушення конституційних прав цих людей.
Якби мова йшла лише про генералів або про заступників Генерального прокурора, які можуть розраховувати на досить-таки солідну пенсію, то можна було б погодитися з аргументами попередніх промовців.
Я не можу з цим погодитися, оскільки в даному разі мова йде про широке коло людей, нарахування пенсій яким потребує врегулювання, вони також мають право на підвищення розміру пенсії. Ці люди одержують небагато - від 90 до 130 гривень. Це не так багато, і не треба їм у тому завидувати.
Хоча, звичайно, у депутатської фракції партії "Демсоюз" є зауваження і до міністерства. Підтримуючи даний законопроект, ми, шановний Іване Яковичу, пропонуємо, щоб ми з вами не забули і про інших людей, які сьогодні знаходяться в аналогічній ситуації. Це лікарі, вчителі, інші працівники бюджетної сфери, які вийшли на пенсію десять років тому і отримують пенсії, які за розміром настільки відрізняються від тих пенсій, які нараховуються зараз, що це дає їм достатньо підстав, щоб пред'являти претензії владі: виконавчій - Кабінету Міністрів і законодавчій - Верховній Раді.
Тому ми пропонуємо Кабінету Міністрів паралельно розробити і внести законопроект, який би врегульовував і ці проблеми. Ми будемо підтримувати і цей законопроект, і той.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян "Лівий центр". Шановні колеги! Я перш за все, хоча тут нас сьогодні не дуже багато, бо четвер - гарячий день - минув, хочу поставити вам запитання і, можливо, сама відповім на них.
Ви проаналізуйте, в який час вноситься проект законодавчого акта щодо підняття пенсії депутатам Верховної Ради? Тоді, коли до проведення чергових парламентських виборів залишилося небагато часу. Як тільки наближається час виборів (я як депутат попереднього скликання це проаналізувала), це завжди вкидається в сесійний зал, для того щоб потім сказати, що ті депутати Верховної Ради погані, а ми вам на виборах заплатимо, прийдемо в парламент і будемо кращими. Це перше.
Друге. Як тільки депутати Верховної Ради займають принципову позицію в питанні про корумпованість влади, про ті зловживання, до яких сьогодні вдається виконавча влада, Адміністрація Президента безпосередньо, в сесійний зал зразу вкидається такий документ, який буде дискредитувати депутатів Верховної Ради.
І зразу ж виступи тих, хто говорить одне, робить друге, а думає третє, будуть транслюватися по телебаченню: як вони вболівають за український народ, як вони піднімають межу малозабезпеченості. Можете сьогодні увімкнути телевізор, і ви в цьому переконаєтеся.
Тому я як депутат і попереднього скликання сьогодні хочу сказати: якщо ми дбаємо про збереження демократії і парламентаризму в Україні, якщо ми думаємо не тільки про себе, а й про честь тих, хто прийде сюди завтра, ми не повинні напередодні виборів приймати такий закон. А тим більше, що тут є посилання в основному на депутатів Верховної Ради.
Третє. Я хочу сказати, що у нас дійсно є проблема, і я тут з Олексієм Марченком якоюсь мірою можу погодитися, тому що до мене звертаються представники правоохоронних органів, судді, бо починаючи з 1999 року вони також не отримували індексації.
Тому спочатку треба проаналізувати пропозиції про внесення змін до законів про прокуратуру, про суддів. Бо сьогодні заробітна плата у прокурора набагато більша, ніж у депутата Верховної Ради. Я вже не кажу про те, як вони сьогодні проводять суди.
Такий закон ми не можемо приймати, тим більше що сьогодні не врегульовані питання, які стосуються максимальної суми заробітку, мінімальної заробітної плати, пенсії, тих доплат, які сьогодні нараховуються. Усе це треба визначити у відповідному законі з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати.
Фракція соціалістів і селян вважає, що сьогодні приймати такий документ не потрібно. Ми повинні вважати, що цей документ подається лише тому, що сьогодні влада корумпована, що такий документ подають ті, хто хоче дискредитувати парламент.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення закінчено. Заключне слово міністра Саханя Івана Яковича. Будь ласка.
САХАНЬ І.Я., міністр праці та соціальної політики України. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Буквально два слова з приводу обговорення, яке сьогодні відбувалося. Я хотів би підкреслити, що ми можемо по-різному ставитися до цього документа, власне, як Верховна Рада визначиться, так і буде. Але, скажімо, загинув ваш колега Кононенко. Виникає питання: у нього троє дітей, але його сім'я за законом сьогодні не має права на пенсію. Питання не врегульоване законом. Якщо ми сьогодні, скажімо, залишимо все так, як є, ми це питання просто законсервуємо і не дамо відповіді на нього. Це перше.
Друге. Сьогодні мова йде не про підвищення розміру пенсій цим категоріям громадян. Навпаки, це спроба обмежити верхній рівень пенсії. Бо дивіться: сьогодні людина одержує заробітну плату, ну, скажімо, 3000 гривень, а пенсійні внески платить тільки із суми 1600 гривень. Пенсія ж нараховується із суми 3000 гривень, тобто 2400 гривень. То це ж нонсенс! Це невідповідність рівня пенсійного забезпечення рівню виплат, який цей працівник здійснював.
Я не наполягатиму на тому, щоб ви позитивно проголосували, але ж ви добре розумієте, що тоді збережеться, законсервується нинішня система. Тим більше що сьогодні, скажімо, Генеральний прокурор країни, який пішов на пенсію до 1994 року, одержує пенсію меншу, ніж прокурор району, який іде на пенсію сьогодні. Скажімо, прокурор Золотоніського району, який піде на пенсію сьогодні, буде одержувати пенсію більшу, ніж колишній Генеральний прокурор країни. Це також питання, на яке треба давати відповідь.
Ми, вносячи цей законопроект, виходили з чисто прагматичних міркувань, ніякого політичного підтексту тут немає. Тому я просив би вас іще раз ретельно опрацювати цей законопроект і по можливості підтримати його. Цей закон певною мірою врегулює ті невирішені питання, які на сьогодні є.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми закінчили обговорення даного питання. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться в черговий четвер 17 травня.
---------------
Слухається наступне питання порядку денного - проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість (щодо оподаткування путівок).
Доповідає міністр праці та соціальної політики Сахань Іван Якович. Будь ласка, Іване Яковичу.
САХАНЬ І.Я. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! У грунтовному інформуванні народних депутатів з цього питання немає необхідності. Відбулася зустріч Президента країни з профспілковими об'єднаннями. Під час цього зібрання члени профспілкових об'єднань говорили про необхідність вирішення питання оподаткування податком на додану вартість путівок, якими сьогодні користуються громадяни України.
Мова йде про те, що сьогодні значна частина громадян внаслідок справляння ПДВ у розмірі 20 відсотків не має можливості придбати такі путівки. Фактично прийняття цього запропонованого Президентом законопроекту дасть можливість вирішити питання поліпшення санаторно-курортного обслуговування інвалідів війни, ветеранів війни і праці, учасників бойових дій, дасть змогу цим людям придбати путівки і скористатися відповідно можливостями, які влітку надають наші курортні заклади.
Зазначений законопроект передбачає звільнення від обкладання податком на додану вартість операцій з продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторнокурортних закладах, в тому числі й дитячих, за переліком, що буде встановлюватися Кабінетом Міністрів. Ми вважаємо, що цей список Кабінет Міністрів затвердить за умови прийняття цього закону, і вже влітку цього року значна частина громадян України зможе скористатися цими можливостями. Просив би підтримати у першому читанні цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання. Будь ласка, запишіться.
Висвітіть.
Народний депутат Сухий. Наступний
- депутат Тищенко.
СУХИЙ Я.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). "Трудова Україна", Запоріжжя. Іване Яковичу, я як колишній директор пансіонату "Горизонт" з міста Алушта за ваш законопроект буду голосувати обома руками. Можу сказати більше: на сьогоднішній день у Росії оздоровниці звільнені від плати за землю, багатьох інших платежів тільки для того, щоб розвивати цю інфраструктуру. У мене до вас конкретне запитання: чи передбачає ваш законопроект внесення змін та доповнень до інших законів?
І оскільки в мене є півхвилини, прошу передати їх депутату Стояну.
САХАНЬ І.Я. Дякую за запитання. Я, власне, вважаю, що підтримка в даному разі свідчить про актуальність цього питання.
Що стосується внесення змін до інших законів. Сьогодні мова йде тільки про вирішення конкретного питання, пов'язаного з організацією санаторнокурортного обслуговування цього року. І цей законопроект, по-моєму, дає чітку відповідь, як вирішити це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Тищенко. Наступний - депутат Сахно.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Прошу передать слово Матвееву Валентину Григорьевичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвєєв.
МАТВЄЄВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. Шановний Іване Яковичу! У пояснювальній записці до законопроекту говориться про те, що перелік санаторно-курортних закладів буде встановлений Кабінетом Міністрів. Ну, ми знаємо, як Кабінет Міністрів може підходити до вирішення такої проблеми. Так от запитання таке. Чи в проекті йдеться тільки про путівки в санаторні заклади такого рівня, як санаторій "Дніпро", чи й про путівки в усі профспілкові оздоровниці? А як бути з путівками в дитячі оздоровчі табори, в які виїздить дуже багато наших дітей, це питання постійно доводиться вирішувати кожного року. Чому б не вирішити це в законі назавжди?
САХАНЬ І.Я. Шановний Валентине Григоровичу! Це питання, очевидно, більш широке і його треба розглядати з урахуванням обставин, які, мабуть, виходять за межі теми нашої сьогоднішньої розмови. І я боюся, що якщо ми втягнемося сьогодні в розгляд питання про внесення змін до Закону про податок на додану вартість, як ви кажете, назавжди, це може взагалі заблокувати прийняття цього проекту закону. Я думаю, що краще вирішити це питання так, як пропонуємо ми, і паралельно напрацьовувати постійно зміни до Закону про податок на додану вартість на майбутні періоди, не стримуючи сьогодні прийняття цього проекту закону.
Що стосується порядку визначення переліку санаторно-курортних закладів, які матимуть право на ці пільги. Мені здається, що можна було б, прийнявши проект у першому читанні, до другого читання, скажімо, внести доповнення "за погодженням із профільним комітетом Верховної Ради", якщо це буде більшою гарантією об'єктивного підходу до визначення переліку санаторіїв, які матимуть право на ці пільги.
Ця норма обов'язково буде поширюватися на всі заклади, які обслуговують інвалідів, ветеранів війни, дітей. Таким чином їм буде значно розширено можливості одержання путівок для санаторно-курортного лікування протягом цього року.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно.
САХНО Ю.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Іване Яковичу! Я все-таки продовжу питання, яке ставив колега Матвєєв. Наскільки я пам'ятаю, питання про звільнення від податку на додану вартість путівок, дитячих подарунків ми обговорюємо в цьому залі кожного року. Чи це питання раніше регулювалося указами Президента, чи наші закони якось лише певний період діють - незрозуміло. Можливо, я помиляюся й не про те говорю, але чи не можна було б прийняти закон один раз назавжди і до цього питання просто не повертатися, шануючи наш час і ваш час?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Я щиро дякую за запитання. Я відповів на нього, відповідаючи Валентину Григоровичу Матвєєву. Я хочу ще раз підкреслити, що ми, очевидно, маємо можливість прийняти закон у тій редакції, про яку ви говорите, але це вже питання, як кажуть, Верховної Ради. Якщо ми сьогодні будемо розглядати пропозицію про внесення змін до Закону про податок на додану вартість у цілому, ми просто не приймемо цей законопроект, і тоді ми знову втратимо можливість збільшити в цьому році кількість відпочиваючих, позбавимо людей можливості скористатися санаторнокурортними закладами нашої країни.
Тому ми вважаємо, що це якраз та компромісна пропозиція, яка сьогодні може бути прийнятною, щоб вирішити цю проблему на поточний рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Черненка.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Вікторе Володимировичу. Іван Якович довго так відповідає на запитання... Я ставлю коротеньке запитання. Іване Яковичу, безумовно, ми підтримаємо ваш законопроект про внесення змін до Закону про податок на додану вартість. Але це має вирішувати не тільки Верховна Рада. І ви виходьте з пропозиціями, у вас же є перелік тих санаторно-оздоровчих закладів, ви можете вносити пропозиції. Я не думаю, що взагалі у Верховній Раді будуть противники ваших пропозицій. Це по-перше.
По-друге, Іване Яковичу, я хочу перед вами вибачитися за деяких наших колег, які не готуються до засідання, не читають законопроектів і приходять до залу, а потім отак от поводяться з Кабінетом Міністрів.
Дякую вам за відповідь.
САХАНЬ І.Я. Я дякую за підтримку. Сподіваюся, що народні депутати проголосують за цей законопроект, і ми матимемо можливість у цьому році значно покращити санаторно-курортне обслуговування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Іване Яковичу. Слово для співдоповіді від комітету надається народному депутату Сокерчаку. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув внесений Президентом законопроект про внесення змін до Закону про податок на додану вартість і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, тобто в першому читанні.
Звертаю увагу на те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 20 квітня також зазначає, що цей законопроект може бути прийнятий за основу. А потім шляхом голосування ми вже будемо визначатися щодо тих питань, про які говорив Іван Якович.
Позитивним у цьому законопроекті є те, що уряд і Президент хотіли б, щоб у цьому році путівки для оздоровлення людей були трохи дешевші, і тоді більше б людей змогли скористатися ними. Звичайно, що коли в якійсь державі путівки дешеві, то там і туризм краще розвивається, і держава має якісь доходи від туризму.
Ви бачите, що поправки до статті 5 спрямовані на те, щоб відновити в цьому році пільгу стосовно путівок для відпочинку дітей, дія якої була призупинена.
Але як представник економічного комітету я хотів би все-таки звернути увагу і на суттєві недоліки цього законопроекту.
Перше. Зовсім немає економічного обгрунтування у зв'язку з тим, що в бюджеті цього року передбачено надходження від податку на додану вартість на операції з продажу путівок. Саме тому хотілося б знати і нам (ми не отримали відповіді з пояснювальної записки і з доповіді щодо цього проекту), що все-таки втратить бюджет від того, що не буде надходити ПДВ від продажу путівок.
Друге. Ви знаєте, що коли путівки звільняються від ПДВ, тоді всі затрати на електроенергію, на комунальні послуги, на паливо, транспорт і інші включаються у вартість путівок, лягають на їх собівартість. Отже, коли ми звільняємо путівки від ПДВ, їх собівартість усе-таки буде трохи збільшена, хоча це збільшення буде менше 20 відсотків.
Отже, хоча проект і внесений Президентом, але економічного обгрунтування, достатнього для того, щоб усвідомити, як прийняття проекту відіб'ється на бюджеті цього року, зовсім немає. Я хотів би все-таки, щоб до другого читання народним депутатам було надано цю інформацію, тому що і в запитаннях це якраз звучало. Ми будемо намагатися дати вам цю інформацію.
І хотів би ще привернути увагу до проблеми, перед якою ми постійно стаємо, зменшуючи базу оподаткування ПДВ. Є платники ПДВ. Ми все більше і більше суб'єктів підприємницької діяльності звільняємо від ПДВ. Яким чином буде відшкодовуватися ПДВ платникам ПДВ? І тут теж немає відповіді.
Тому я змушений доповісти вам рішення нашого комітету. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект у першому читанні. Я вважаю, що в другому читанні депутати зможуть свідомо голосувати тільки тоді, коли отримають повні відповіді на питання, які на сьогодні не висвітлені ні в пояснювальній записці, ні в доповіді.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка.
Висвітіть список.
Народний депутат Черненко. Наступний - депутат Донченко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний Вячеславе Михайловичу! Я дуже вдячний, що ваш комітет підтримує ці пропозиції. Але в мене запитання ось яке. Я людина незлоблива, незлопам'ятна, але коли я стояв на місці, де зараз стоїте ви (тоді ми приймали Закон про курорти), ви пам'ятаєте, як деякі ваші колеги по фракції ображали мене і знущалися наді мною тільки тому, що комітет не підтримав пропозицію ваших колег прийняти норму, щоб на путівки на санаторне лікування був знижений ПДВ? Я доводив, що це не може бути нормою того закону. Це якраз норма закону, проект якого сьогодні ми розглядаємо, шановний Вячеславе Михайловичу. Це перше.
І друге. Скажіть, будь ласка, якщо ми будемо економити на здоров'ї, чи не більше ми потім втратимо на лікуванні?
Дякую вам, шановний, за відповідь.
СОКЕРЧАК В.М. Я вам теж дякую. Я також незлопам'ятний, я не пам'ятаю, що ми вас критикували.
Звичайно, ми знаємо, що в нашому Законі про систему оподаткування чітко сказано, що зміни до податкових законів встановлюються тільки законами про оподаткування. І ви, безперечно, праві: змінюючи саме норму про ПДВ, ми можемо вплинути на вартість путівки.
І інше. Цю норму, ви бачите, Президент пропонує ввести тільки на один рік. Я думаю, що під час обговорення проекту Податкового кодексу, який буде вноситись на розгляд, можна буде обговорити і всі ці проблеми стосовно зниження плати за путівки.
Але я вам ще раз говорю: ця ваша ідея непогана, але вона потребує економічного обгрунтування. Ви розумієте, ми в середині року практично вносимо поправки до Закону про Державний бюджет. Адже, змінюючи ПДВ, ми змінюємо Державний бюджет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Донченко. Наступний - депутат Моісеєнко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Вячеслав Михайлович! Мы с вами уже неоднократно обсуждали в этом зале данную проблему. Как только подходит пионерское лето, лето отпусков, отпускная пора, мы рассматриваем проблему, связанную с налогом на добавленную стоимость на путевки как в пионерские лагеря, так и в санатории, на курорты и так далее.
В данном случае в законопроекте предлагается, чтобы Кабинет Министров на свое усмотрение принимал решение, на путевки каких здравниц закон будет распространяться. Путевки в пионерские лагеря подпадают под действие закона или нет? Или мы опять вернемся к этому вопросу, когда настанет пионерское лето?
Я думаю, что было бы более правильно (может быть, сделать это даже в этом проекте закона с учетом того, что вы предлагаете принять его в первом чтении), чтобы мы рассмотрели комплексно проблему, включив сюда и новогодние подарки, и путевки в детские пионерские лагеря, и путевки в санатории профсоюзные, те, которые находятся в руках государства. И тогда это будет правильно. Это снимет проблему. Ваше мнение?
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую, Юрію Григоровичу. Справа ось у чому. Іван Якович говорив про те, що пропонується призупинити дію підпункту 5.1.9, щоб поширити пільгу і на операції з продажу путівок для дітей. Ми таким чином охопимо всі заклади санаторно-курортного лікування та відпочинку для дітей. Я не знав, що буду доповідачем сьогодні, і, на жаль, не прихопив з собою той величезний перелік, установлений постановою Кабінету Міністрів, буквально всіх оздоровчих закладів, в тому числі й дитячих. Ви пам'ятаєте, ми були не дуже задоволені, коли депутати від Криму запропонували звільнити від ПДВ операції з продажу путівок тільки в санаторно-оздоровчі заклади Криму. Ми говорили, що такі заклади є і в Закарпатті, і в Одеській, і в Херсонській, і в Запорізькій областях. Але тоді зал надав пільгу тільки для оздоровчих закладів Криму, щоб хоч на якийсь рік дати можливість громадянам там відпочивати.
Стосовно вашого іншого запитання. Зараз опрацьовується проект Податкового кодексу. Народні депутати до проекту Податкового кодексу внесли поправки, які торкаються і операцій з продажу путівок. Я думаю, що під час обговорення розділу стосовно податку на додану вартість можна буде обговорити і проблему оподаткування операцій з продажу путівок. Це там є. Але зараз це не можна робити, тому що, розумієте, кодекс - це інший документ. А сьогодні пропонуються зміни до Закону про ПДВ. До того ж, Юрію Григоровичу, ви не забувайте, що бюджет прийнятий, і ми не можемо в середині року змінювати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко. Наступна -депутат Семенюк.
МОІСЕЄНКО В.М. Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемый Вячеслав Михайлович! У меня вопрос следующего содержания. Вы же прекрасно понимаете, что вопросы, связанные с оплатой путевок, задевают два основных конституционных права наших граждан - право на отдых и право на охрану здоровья, гарантированные статьями 45 и 49 Конституции Украины.
В статье 45 говорится, что право на отдых "забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки".
Как вы относитесь к тому, чтобы за счет повышения заработной платы и выплат, связанных с погашением этих 20 процентов ПДВ, соответствующих доходных предприятий либо за счет социальных форм защиты компенсировать ПДВ для того, чтобы не пострадал Государственный бюджет, о чем вы говорите? Можно гарантировать эту социальную защиту, то есть право на отдых, и освободив непосредственно граждан от оплаты вот этих 20 процентов, так как у нас сегодня граждане фактически неплатежеспособны и не могут приобретать путевки.
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую. Запитання ваше дуже слушне. Відповідаю на першу частину вашого запитання. Дійсно, ви знаєте, що коли ми приймаємо таке рішення, від ПДВ звільняються всі - і багаті, і бідні. Якщо підтримати те, що пропонуєте ви, то тоді нам треба було б передбачити в Державному бюджеті компенсацію вартості путівок людям малозабезпеченим, багатосімейним. Це було б правильно. Але в цьому році у нас це не передбачено. Наш комітет погоджується, що це вимушений захід, що, звільняючи операції з продажу путівок від ПДВ, ми надаємо пільги всім - і багатим, і бідним. Хоча з соціальної точки зору (ви посилаєтеся на Конституцію), враховуючи, що у нас сьогодні значна частина населення - люди малозабезпечені, дійсно, треба було б передбачити кошти на ці соціальні заходи в Законі про Державний бюджет, щоб таким чином справедливо розподіляти і путівки. Тому що багата людина може купити путівку не тільки в Україні. Вона купує її за кордоном, зовсім не питаючи про ціну. А профспілковими оздоровчими закладами ці люди практично не користуються, я з цим згоден. Ви пропонуєте правильно. Але оскільки зараз середина бюджетного року, ми з вами можемо ставити питання тільки про те, щоб звільнити від ПДВ операції з продажу путівок у цьому курортному сезоні. У нас є надія, що наступного року буде...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Семенюк.
СЕМЕНЮК В.П. Фракція соціалістів і селян "Лівий центр". Шановний Вячеславе Михайловичу! Питання таке. Податок на додану вартість вводиться в тих державах, де є перевиробництво і він фактично впливає на внутрішню ціну. Ми ж ввели ПДВ тоді, коли ще ринку не побудували і перевиробництва немає, коли фактично маємо лише спад виробництва, і цей податок призводить до того, що наші люди не можуть придбати товари, бо податок на додану вартість фактично впливає лише на внутрішню ціну.
Ви щойно сказали, що від ПДВ звільняємо операції з продажу путівок для всіх, що ми не можемо окремо подбати про малозабезпечених, тих, хто сьогодні не може придбати путівки. Я вважаю, що ми можемо в цьому законопроекті визначити, що пільги надаються лише малозабезпеченим і тим, хто їде на лікування. Чому ми повинні дотувати тих, хто їздить по п'ять разів на рік на Кіпр, отих мільйонерів? Чому ми повинні підтримувати тих, хто їде відпочивати за кордон? Так, ми повинні створювати правове поле, яке було б прийнятним і для тих, хто їде відпочивати за кордон, і для тих, хто відпочиває в Україні. Але спочатку треба підвищити загальний рівень життя, щоб можна було надавати рівні права всім громадянам.
Я вважаю, що сьогодні можна було б усе-таки визначити, що пільги надаються тільки малозабезпеченим і тим, хто їде безпосередньо на лікування. І це була б правильна норма.
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. По-перше, ви знаєте, що цей проект Президент запропонував після зустрічі з профспілками, і вважається, що ця норма буде стосуватися тільки путівок, які реалізуються профспілковими комітетами, хоча вона так записана, що буде стосуватися всіх путівок на оздоровлення в цьому році.
Друге. Ви розумієте, в податковому законі ми не можемо записати, що ці норми стосуються тільки малозабезпечених. Давайте ми приймемо проект у першому читанні, а під час розгляду в другому читанні визначимо, які межі дії цих норм. Тому що запропонувати відхилити такий законопроект у нашого комітету немає підстав. Хоча проблема тут є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення даного питання. Слово надається народному депутату Козаку. Наступний - депутат Журавський.
КОЗАК Я.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ
150, Полтавська область). Фракція партії "Демократичний союз". Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Давайте поглянемо на структуру вітчизняної промисловості та експорту за останній рік. У минулому році частка хімічної, нафтопереробної та металургійної промисловості в експорті становила 64,6 відсотка. Позитивне сальдо торгівлі послугами скоротилося на 15 відсотків, на 18,6 відсотка скоротився обсяг послуг у галузі культури і відпочинку, а кількість іноземних туристів становила всього 6,4 мільйона порівняно з 13 мільйонами українців, що виїжджали за кордон. Тобто навіть наші співвітчизники при виборі місця відпочинку віддають перевагу відпочинку за кордоном, а в структурі промисловості переважають екологічно шкідливі виробництва з низькою часткою доданої вартості.
Наведені факти свідчать про недостатній рівень розвитку та стимулювання галузей із високим експортним потенціалом, передусім туризму. Надзвичайно високі туристичні можливості нашої країни на сьогодні практично не використовуються. Зумовлено це, в першу чергу, низькою якістю та високою ціною обслуговування на вітчизняних курортах у порівнянні з курортами-конкурентами.
Зрозуміло, що для виправлення ситуації потрібна всебічна підтримка туристичної галузі з боку держави. Одним із напрямів такої підтримки може стати надання санаторнокурортним закладам податкових пільг. Надання таких пільг повинно сприяти підвищенню конкурентоспроможності наших санаторіїв та будинків відпочинку з відповідним покращенням їх стану. Тоді до нас будуть їздити не тільки росіяни, але й громадяни інших країн, і, можливо, за належної підтримки держави Україна стане справжнім туристичним центром Європи.
Що стосується звільнення від сплати ПДВ нерезидентів, то необхідно зазначити, що це є поширеною практикою більшості іноземних країн. Таке звільнення покликане стимулювати споживання іноземцями вітчизняних товарів та послуг. До того ж принципи оподаткування повинні бути однаковими і для резидентів, і для нерезидентів. Тому немає ніяких підстав заперечувати проти цієї норми запропонованого проекту.
Тільки на перший погляд надання податкових пільг здається збитковим для бюджету. В разі збільшення кількості іноземних туристів численні вигоди для держави - очевидні. Це і податкові надходження, і нові робочі місця із заробітною платою, і покращення платіжного балансу. І все це без екологічної шкоди та енерговитрат, яких потребує розвиток хімічної, нафтопереробної та металургійної галузей промисловості.
Таким чином, продовжуючи традицію підтримки зменшення податків, фракція партії "Демократичний союз" пропонує даний законопроект прийняти в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Журавському. Наступний - депутат Стоян.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Депутатська група "Регіони України". Християнськодемократична партія України. Шановні друзі! В законопроекті пропонується продовжити до 1 січня 2002 року термін дії пільгового оподаткування операцій з продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторнокурортних закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
У цій пропозиції є як негативні, так і позитивні моменти. В цілому пільги - це, звичайно, погано, оскільки пільги одних оплачують інші люди, які цих пільг не мають. Хоча, якщо ми хочемо якось сприяти розвитку нашої санаторно-курортної індустрії, то ми, я думаю, маємо погодитися з цією пропозицією, особливо з огляду на те, що природно-кліматичні умови України є надзвичайно сприятливими для лікування і відпочинку. Не слід забувати і про те, що таким чином ми хоч якось збільшимо можливості наших громадян відпочити цього року.
Про що, власне, йдеться? "Крупняк" не відпочиває в Україні. Ті люди, які мають надприбутки, відпочивають на островах. Представники малого і середнього бізнесу теж не відпочивають в Україні, вони відпочивають у країнах Центральної та Східної Європи, в Туреччині, в Єгипті, в Африці. Мова йде про кого? Мова йде про людей, які живуть з бюджету: лікарів, учителів - простих пересічних українських громадян. З одного боку, ми допомагаємо цим людям відпочити, а з іншого - даємо роботу закладам, які приймуть цих людей. До речі, для довідки: у санаторіях Верховної Ради, як правило, той самий "крупняк", у якого є гроші, не відпочиває.
Тому підсумок такий. Пропонуємо підтримати цей законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на додану вартість.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стоян. Наступний - депутат Моісеєнко.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Голова Федерації профспілок України. Шановні колеги! Ви знаєте, що під час зустрічі Президента з профспілковим активом дійсно порушувалося питання зменшення вартості путівок, тобто звільнення операцій з їх продажу від ПДВ. І Президент оперативно відреагував на це звернення профактиву і подав проект закону.
Я хочу вам сказати, що найбільше санаторіїв, дитячих оздоровчих закладів, піонерських таборів у системі профспілок. Незважаючи на складнощі, які є, нам усе-таки вдається в порівнянні з іншими санаторіями зменшувати вартість путівок на 30-40 відсотків, бо ми розуміємо, що туди їдуть прості робочі люди, що туди їдуть наші діти.
Але хочу сказати, шановні колеги, що навіть улітку у нас є санаторії, які завантажені всього на 60-70 відсотків. І, на превеликий жаль, ми змушені кожного року закривати десятки дитячих таборів. Чому? Тому що путівки залишаються дуже дорогими для цієї категорії людей.
У той же час хочу вам дати таку довідку: в Криму в профспілкових санаторіях 70 відсотків відпочиваючих - це громадяни Росії і інших країн. Це непогано, що до нас їдуть, але прикро, що наші люди не можуть поїхати в Крим.
І тут є проблема. Я хотів би, щоб ми, шановні колеги (я звертаюся і до Івана Яковича, який від уряду доповідав), розглянули пропозицію заборонити в Криму, Одесі справляти податок на землю. Наш закон забороняє це робити. Але в Криму, в Одеській та інших областях самочинно приймаються місцеві рішення, і тому санаторії від 10 до 20 відсотків свого прибутку, який можна використати для здешевлення путівок, зміцнення санаторно-курортної бази, змушені платити як податок на землю. Це треба заборонити.
Наступне. Шановні колеги! У Росії запроваджена певна система здешевлення путівок. Державна Дума Росії прийняла рішення на період відпусток здешевити на 50 відсотків проїзд до місць відпочинку, і це дає можливість нормально користуватися транспортом.
У нас же в Україні, навіть якщо людина отримає путівку (ми надаємо пільгові 10-відсоткові путівки, наша найдорожча путівка коштує десь 1000- 1200 гривень), не може поїхати на відпочинок, бо за проїзд треба багато платити. Може, і це питання треба розглянути. Хоча б вирішити його в першу чергу для людей малозабезпечених, для дітей, знизити на цей період для них вартість проїзду. Тому я вважаю, що проект треба підтримати, і я дякую депутатам, які також пропонують його підтримати.
І ще одне. Я підтримую колегу Матвєєва, який сказав, що треба, щоб затвердження переліку оздоровчих закладів, Іване Яковичу, не робилося відомчо, бо ми знаємо, як затверджується перелік. Треба, щоб обов'язково з профспілками, які ініціювали таке звернення до Президента, був погоджений перелік санаторіїв, продаж путівок у які не буде обкладатися ПДВ. Перш за все до переліку слід включити всі дитячі заклади.
Від імені Федерації профспілок я підтримую цей законопроект, пропоную прийняти його в першому читанні і просив би, щоб його розгляд у першому і другому читаннях не затягнувся до кінця літа, бо вже з 1 травня люди їдуть на відпочинок. Давайте ми, може, так відпрацюємо цей законопроект, щоб одразу після першого читання розглянути його в другому читанні.
Відносно фінансових збитків. Їх не буде! Якщо путівки будуть дешевші, то наші оздоровниці будуть стовідсотково завантажені і прибуток буде більшим. Більше того, до нас поїдуть іноземці, поїдуть ще більше із Росії, і ми зможемо отримати більше відрахувань до бюджету. Тому не треба боятися, що ми тут у чомусь порушуємо бюджетний процес.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Моісеєнку. Наступний - депутат Черненко.
МОІСЕЄНКО В.М. Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемые коллеги! При рассмотрении этого проекта закона прослеживаются две темы. Первая тема - это развитие туристического бизнеса и бизнеса, связанного с оздоровлением наших трудящихся. И вторая - обеспечение гражданам Украины возможности приобретения более дешевых путевок и на этой основе решение проблемы реализации права граждан на отдых и права на медицинское обслуживание, гарантированных статьями 45, 49 Конституции.
Казалось бы, все хорошо в предложениях Президента, но есть ряд сомнений. Первое, что сразу же бросается в глаза, - это то, что перечень санаториев утверждается Кабинетом Министров.
Вы знаете, здесь возникает сразу масса вопросов: это и коррумпированность нашего правительства, это и большие денежные обороты, связанные с деятельностью туристического бизнеса, и целый ряд других моментов, которые может повлечь за собой это действие. Тем более что правительство отправлено в отставку, работать ему осталось 60 дней. Вы знаете, в таких случаях бывает так: хватай все, что еще плохо лежит, пока можно схватить. Доверять правительству в такой ситуации очень сомнительно.
Поэтому я предложил бы принять специальное постановление, в котором поручить Комитету Верховного Совета Украины по вопросам социальной политики и труда контроль за тем, как формируется этот перечень в случае принятия этого закона, так как доверять такому подходу, честно говоря, очень сложно.
Второй момент, который также просматривается в предложениях Президента. Вы знаете, что сегодня многие санатории начинают переходить в частные руки. Возникает личная заинтересованность, а отсюда - проблемы коррупции и многих других негативных явлений. Естественно, при этом все меньше трудящихся имеют возможность попасть в эти санатории. И не надо думать, что у нас в санаториях отдыхают широкие массы трудящихся. Они там просто не отдыхают. У нас там отдыхает совершенно незначительная часть богатых и среднего класса.
Поэтому принципиальной позицией Коммунистической партии рабочих и селян является идея обеспечения трудящимся возможности отдохнуть за счет того, чтобы раскошелились так называемые состоятельные люди. А это значит, что нам нужно, кроме рассмотрения этого проекта закона, уже посмотреть на формирование Бюджетной резолюции на следующий год и в ней предусмотреть компенсации для человека труда, возможность его отдыха в санаториях, домах отдыха, в пионерских лагерях и других оздоровительных учреждениях.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черненко.
ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемый президиум! Уважаемые народные депутаты! Мне вообще непонятно. Существует законодательство. В Одесской области, в Крыму оно совсем иное. Ну как можно?! Санаторные учреждения не облагаются налогом на землю, а там облагают. Сами приняли такое решение.
Дорогие друзья! Когда-то в юношестве я прочитал книжку о том, как фальшивомонетчики печатали деньги. Их городовой засек и говорит: "Берите меня в долю, платите мне". Так вот этот печатный станок работал сначала несколько часов в день, потом они увеличили сумму, он начал работать больше, потом работал день и ночь, а потом вообще остановился. Вот такая ситуация и с путевками.
Ну, слава Богу, что наконец поняли, что в данном случае мы развалим всю систему санаторно-курортного оздоровления. Нельзя думать (я уважаю представителей Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности), что на санаторно-курортном деле за счет налога на добавленную стоимость много средств в бюджет мы получим. Я вам приведу такой вот пример.
Есть страна Чехия, 10 миллионов населения. В одну только Прагу в год приезжает 25 миллионов туристов, хотя в Праге живет 1,2 миллиона граждан. И бюджет получает 27 миллиардов долларов за счет нормальной политики услуг в сфере туризма, отдыха и оздоровления. Сегодня на самый фешенебельный курорт в Карловых Варах попасть практически невозможно потому, что там доступные цены и налоги. А деньги, которые привозят туда, остаются там.
Поэтому вот такую политику надо занимать, особенно в вопросе оздоровления детей, реабилитации больных, действительно, должна быть санаторно-курортная индустрия. И один из реальных путей достичь этого - снижение стоимости путевок. Ведь сегодня санаторно-курортные учреждения практически пустуют, а некоторые просто прекращают свое существование.
В отношении форм собственности. Законом о курортах четко определено: приватизировать можно недостроенные курорты. Ни одно специализированное детское санаторное учреждение приватизации не подлежит.
Я полностью поддерживаю ваш законопроект.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми закінчили обговорення даного питання. Згідно з Регламентом прийняття рішення відбудеться в черговий четвер.
---------------
Переходимо до наступного питання порядку денного. Слухається проект Закону про виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування. Доповідає народний депутат України Матвієнко Анатолій Сергійович. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.
МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 17, Вінницька область). Дякую, Вікторе Володимировичу. Доброго дня. Українська народна партія "Собор". Група "Соборність". Шановні колеги! Вам пропонується до розгляду законопроект 6251 про виробництво, експорт та імпорт дисків для лазерних систем зчитування.
Я зроблю лише короткий коментар до законопроекту, ви самі маєте можливість з ним ознайомитися. Більшою мірою хотів би поінформувати вас про обставини, що спонукали нас подати цей законопроект. Найперше - це наша ганебна нездатність захищати свої ринки в Україні. Ми втратили ринки за межами України, але вже й у межах самої України дедалі більше втрачаємо ринки. Усе це пояснюється великою мірою тим, що головним руйнівником є Президент. Не тому що він інакше не може, просто він не розуміє своєї головної функції, суті свого завдання як Президента України.
Сьогодні ми маємо ситуацію, коли втрачаються найперше ринки готової продукції, особливо продукції наукоємного виробництва. І саме тому, що постала загроза втрати і ринку, і виробництва дисків для лазерних систем зчитування, цей процес уже розпочався, я запропонував цей законопроект. Що робиться сьогодні з нашими потужностями? У нас є п'ять заводів, усі вони сьогодні практично зупинені і відбувається масове вивезення цих заводів за межі України, найперше в Росію і Білорусію. Це перша причина, яка пояснює мою позицію як автора цього законопроекту.
Друга причина. Цей ринок, безперечно, має бути врегульований. Залишатися таким, яким він є на сьогодні, - диким і піратським, він не може. На врегулювання проблем власного виробництва і захист національних інтересів і повинен бути спрямований закон, проект якого ми маємо прийняти.
Третя причина. Законодавством ця проблема має вирішуватися з урахуванням міжнародних зобов'язань і правил, але я ще раз наголошую - пріоритетом мають бути національні інтереси. Проект Кабінету Міністрів з'явився, власне, під тиском Сполучених Штатів Америки, під зобов'язання Кучми перед Клінтоном, яке полягало в підписанні відповідного протоколу про те, що наші заводи дефакто мають бути знищені. Я з таким ходом подій не погодився і тому запропонував свій законопроект.
У законопроекті, що вноситься сьогодні на ваш розгляд, пропонується поставити виробника в жорсткі умови, але це умови конкуренції, умови збереження п'ятьох заводів: трьох київських, херсонського і львівського. Це протидія намаганням деяких наших товаровиробників залишити лише один завод і в такий спосіб не мати в Україні ніякої конкуренції. Разом з тим це і протидія прагненням відповідних монополістів Сполучених Штатів Америки зруйнувати наше виробництво. Це збереження мільярдних обсягів виробництва, збереження десятків мільйонів гривень надходжень до Державного бюджету, збереження наукоємного виробництва в Україні.
Законопроект Кабінету Міністрів, якому я сьогодні опоную, написаний на вимогу Міжнародної федерації індустрії звукозапису (читайте - Сполучених Штатів Америки). В ньому ставляться дуже жорсткі умови, спрямовані фактично на руйнацію нашого виробництва. В надії на те, що такі умови будуть затверджені Верховною Радою, з України вивезли на 5 мільйонів обладнання з діючих заводів. Чого варті, скажімо, вимоги Сполучених Штатів Америки ліцензувати кожний компонент обладнання та сировини для виготовлення дисків.
У законопроекті, який я вношу, пропонується ліцензування виробництва кінцевого продукту, а не кожного компонента. Якщо ліцензувати кожний компонент, а це термопласти, промислові лазери, шліфувальна техніка, які широко використовуються в інших галузях, то можна поставити все це у жорсткі умови імпорту і внутрішнього руху. Я вже не кажу про таку сировину, як скажімо, полікарбонат.
Друга відмінність мого законопроекту від урядового полягає в тому, що в ньому не передбачається жорсткого державного контролю, лише ліцензування і контроль з боку Ліцензійної палати. В урядовому законопроекті пропонується надати право контролю і силовим структурам. Механізм цього контролю дуже жорсткий. Якщо буде запроваджено ліцензування кожної складової, то достатньо буде комусь, скажімо, занести в цех мішок того ж самого полікарбонату, як до підприємства можуть бути застосовані санкції у вигляді штрафу або конфіскації всього обладнання. Я думаю, що це рекет, з яким ми не маємо права погодитися.
І нарешті про механізм прийняття законопроекту. Добре було б, на мою думку, законопроект, який пропонується мною, прийняти в першому читанні і доопрацювати його, обов'язково врахувавши справді цікаві і потрібні норми регулювання цієї проблеми із законопроекту Кабінету Міністрів.
Якщо ж ні (а лобі є страшне, і тиск на нас чиниться небувалий, я думаю, що ви це відчуєте під час голосування), то я пропоную все-таки не знімати це питання із порядку денного, не залишати його неврегульованим, а принаймні перенести законопроект, який я пропоную, на повторне перше читання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Сергійовичу. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.
Висвітіть.
Народний депутат Пустовойтов. Наступний - депутат Костинюк.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Фракція комуністів. Прошу передати слово депутату Тищенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТИЩЕНКО П.В. Спасибо. Фракция коммунистов. Ну, наверное, очень симптоматично, что на примере этой отрасли нашей промышленности наконец-то ярко показана суть международного империализма, в частности США. Это очень хорошо. Ведь те, так сказать, процедуры и те схемы давления на нашу промышленность, которые вы показали сегодня, работают и во всем остальном, во всей политике США против Украины и других государств бывшего Советского Союза да и всего мира.
Но вопрос такой. Вы сказали, что есть определенное давление со стороны правительства, которое мы отправили в отставку, потому что ваш законопроект не стыкуется с их законопроектом. Какие шансы, что если даже мы проголосуем этот законопроект, он будет подписан Президентом? Это первый вопрос.
И второй. Какой механизм предусмотрен в вашем законопроекте, чтобы сократить число пиратских дисков? Ведь пиратство на этом рынке и стало главной причиной того, что был разработан такой проект закона Кабинетом Министров и ответный ваш.
Спасибо за ответ.
МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Я хочу вам сказати, що, на жаль, лобіюються подібні програми, які утверджують право монополій, не лише в Україні. І у Сполучених Штатах Америки окремі штати подали в суд і судяться з Міжнародною федерацією індустрії звукозапису саме через її дуже жорстку політику в самих Сполучених Штатах Америки. Це є боротьба не лише в Україні, це є боротьба масштабна, світова. І я не зводив би цю проблему до політики самих Сполучених Штатів Америки, які лобіюють свої інтереси. І правильно роблять. Погано, що Україна цього не робить.
Шляхом, який диктували Сполучені Штати, пішла Болгарія. Сьогодні в Болгарії знищено виробництво цих дисків. Росія, Білорусія відмежовуються від їхніх вимог. І тому сьогодні наші заводи вивозяться в Білорусію. Там буде вироблятися ця продукція, гроші будуть надходити у бюджет Білорусії. А через кордон, оскільки він у нас не закритий, будуть завозитися ці диски. І в такий спосіб ми будемо платити товаровиробнику інших держав. Ось з чим я не погоджуюсь.
Стосовно того, яка є гарантія підтримання закону. Я думаю, що Верховна Рада є серйозною противагою. Якщо ми приймемо закон, то в такий спосіб, вважаю, допоможемо і Президенту прозріти, і захистити Кабінет Міністрів, бо Верховна Рада віддзеркалює інтереси народу в найбільшій мірі. Якщо ж Президент не підпише, то будемо долати вето. Я іншого шляху не бачу.
Стосовно того, що безперечно треба боротися із піратством, і тут їхні вимоги об'єктивні, я хочу вам навести приклад.
Сьогодні диск, вироблений у нас, коштує десь 15 гривень. Диск, вироблений за межами України, на ринку нашої держави коштує 100-150 гривень, а піратський диск - в межах 2 доларів, тобто десь 10 гривень. Тому якщо ми зараз закриємо наше виробництво, то піратство буде не заглушене, а навпаки - простимульоване. І це ми повинні розуміти, голосуючи за законопроект, який я подаю.
Для боротьби з піратством, захисту прав інтелектуальної власності у проекті Кабінету Міністрів пропонується механізм, який краще виписаний,і його треба врахувати до другого читання у моєму законопроекті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Костинюк.
КОСТИНЮК Б.І. Народний рух України. Шановний доповідачу! Чи потребує ваш законопроект додаткового фінансування з бюджету? Якщо так, то скільки це мало би бути, на вашу думку?
Чи достатньо тих економічних санкцій, які передбачені у вашому законопроекті, для унеможливлення випуску контрабандної продукції?
Які ще норми, можливо, потрібно ввести під час другого читання (очевидно, ви знайомі з аналізом Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та інших експертів), щоб унеможливити піратство?
МАТВІЄНКО А.С. Ніяких додаткових фінансових асигнувань із бюджету мій законопроект не передбачає. Вимагається тільки від Ліцензійної палати створити відповідну структуру в межах своїх повноважень (Шум у залі). Ні, у нас є Закон про ліцензування, і там передбачене утворення такого органу. Тому це не є нормою мого законопроекту, це норма прийнятого нами закону.
Стосовно того, чи є норми, які я пропоную, жорсткими, то я думаю, що вони достатньо жорсткі. Але час покаже. Можливо, потрібно буде вносити поправки, бо ми тільки починаємо легалізувати цей ринок і наводити порядок у цій сфері.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кирильчук.
КИРИЛЬЧУК Є.І. Анатолію Сергійовичу, у мене два питання. Перше. Як поставився до цього Антимонопольний комітет? Тому що монополію тут організували закордонні служби. Окрім того, що треба боротися з монополією всередині, мабуть, треба боротися з нею і ззовні. Чи є якась у вас з цього приводу інформація?
І друге. Чи обраховували ви, що ми матимемо після того, як приймемо закон: яка буде кількість підприємств, скільки вироблятиметься дисків і скільки коштів від цього надійде до державної казни? Тобто який конкретний результат дії цього закону?
Фракція "Батьківщина" буде підтримувати цей законопроект.
МАТВІЄНКО А.С. Ми не маємо відповідного висновку Антимонопольного комітету. Я думаю, що його і не потрібно, оскільки ми своїм законом розвиваємо конкуренцію. І тому Антимонопольний комітет не може, очевидно, не погодитись з цим.
Стосовно того, що буде. Ми сьогодні випускаємо 9-12 мільйонів дисків на внутрішній ринок і близько 3 мільйонів дисків - на експорт. Нас звинувачує та сама Міжнародна федерація індустрії звукозапису, що ми від 70 до 100 мільйонів дисків випускали. Це абсурдні, безпідставні звинувачення.
Якщо ми будемо триматися в цих межах - 10-15 мільйонів дисків, - то це приблизно на 80-100 мільярдів товарної продукції і 20 мільйонів бюджетних надходжень. От що можна було б мати, якби ми зберегли п'ять заводів.
А якщо ми будемо завойовувати ринки правовим методом, то зможемо збільшувати обсяги, оскільки і східний ринок, і північний є на сьогодні не зайняті. І я думаю, що ми можемо, залучаючи нашу науку і наші потужності, отримувати значно більші надходження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Анатолію Сергійовичу.
Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.
(Після перерви)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо наше засідання. Слово для виступу надається голові Державного департаменту інтелектуальної власності Паладію Миколі Васильовичу. Будь ласка.
ПАЛАДІЙ М.В., голова Державного департаменту інтелектуальної власності. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Я хотів би сказати, що події, які розгортаються навколо прийняття цього законопроекту, мають відверто політичне забарвлення. Прийняти чи не прийняти законопроект у стислі строки
- це питання престижу нашої держави, яка повинна приборкати таке ганебне явище, як піратство, захистити права інтелектуальної власності, гарантовані Конституцією України, і виконати свої міжнародні зобов'язання. Практично цей законопроект можна розглядати в двох таких важливих іпостасях.
У першу чергу уряд говорить у цьому проекті закону про те, що неможливо порушувати права автора. Ви знаєте, що більшість народних депутатів також сьогодні є авторами, і держава повинна захищати права автора на його інтелектуальну власність.
Тобто, приймаючи цей законопроект про ліцензування цього виду діяльності, ми говоримо не про виробника, не про виробництво, а ми говоримо перш за все про захист автора, оскільки, не маючи відповідного закону в нашій державі, ми практично не маємо механізмів захисту прав інтелектуальної власності.
Я хотів би повідомити, що цей законопроект відпрацьовувався в липні минулого року за участю Міністерства економіки, Міністерства юстиції, Антимонопольного комітету. Ми працювали разом із Комітетом з питань науки і освіти, експертами цього комітету.
Слід звернути увагу на те, що в Україні досить багато творчих людей, які створюють наукові та літературні твори. Розвиток комп'ютерних технологій найближчим часом дасть можливість усім нам відмовитися від паперових носіїв інформації та використовувати лазерні диски.
Я не маю наміру зараз спростовувати точку зору шановного Анатолія Сергійовича, тому що проблема досить важлива, але я нагадую про необхідність виконання все-таки Українсько-американської спільної програми дій боротьби з піратством у сфері оптичних носіїв інформації. Мова йде перш за все про унеможливлення крадіжок інтелектуальної власності на території нашої держави, що поки що, на жаль, є. Давайте запитаємо себе відверто: чи треба нам гаяти час, витрачати зусилля на лобіювання законопроекту, запропонованого урядом України? Можливо, треба прийняти законопроект у першому читанні, а потім доопрацювати з урахуванням зауважень, висловлених шановним паном Матвієнком. Я думаю, що це якраз було б компромісне рішення на користь нашої держави, насамперед її політичного іміджу.
Хочу зупинитися на основних моментах, які пояснюють, чому потрібний саме окремий закон і чому саме законопроект, запропонований урядом, є найбільш прийнятним щодо припинення виробництва піратської продукції.
Україна вже має досвід державного регулювання на законодавчому рівні певних видів діяльності, зокрема, виробництва та обігу алкогольних та тютюнових виробів. На сьогодні окремий закон потрібен і у сфері виробництва та експорту лазерних дисків, тому що в цій галузі необхідно запровадити державне регулювання і державний контроль. Можливо, це буде на рік-два, але сьогодні, коли країну звинувачують як найбільшу піратську країну Європи, це просто необхідно.
Перш за все хотів би сказати про ліцензії. Порядок ліцензування, запропонований нами, має суттєві відмінності від того, що задекларовано іншим законопроектом, є необхідність надання додаткової інформації для отримання ліцензії, присвоєння ідентифікаційних кодів тощо. Стратегія держави на сучасному етапі полягає у створенні такого правового режиму, коли злочинною дією має вважатися будь-яке незаконне відтворення або використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Аналогічні закони прийняті практично в усіх країнах Європи. Вони унеможливлюють піратство у сфері інтелектуальної власності. І цим вимогам задовольняє запропонований Кабінетом Міністрів законопроект, який, на відміну від іншого законопроекту, передбачає перш за все відповідальність виробника за виробництво піратської продукції, а не замовника тієї продукції, як є на сьогодні; дає можливість ідентифікувати виробника будь-якого окремого диску при проведенні експертизи завдяки обов'язковому застосуванню ідентифікаційного коду, передбачає можливість здійснення раптових перевірок, примусового припинення випуску продукції та її вилучення (це якщо доведено, що вона піратська), запровадження відповідних фінансових санкцій. Ці заходи можуть бути застосовані органами державного управління, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції. Я вважаю, що це основна різниця запропонованих законопроектів.
Ми всі чудово розуміємо, що піратство як явище важко викоренити без консолідації зусиль держави та відповідних комерційних структур. На сьогодні, ви знаєте, ці всі п'ять заводів, які вже сьогодні згадувалися з цієї трибуни, підписали меморандум із керівником уряду про те, що вони погоджуються на раптові перевірки і погоджуються відкрити двері і довести, що вони не випускають піратську продукцію. Про це йдеться і в проекті закону. Тобто сьогодні виробники, які працюють у цій сфері, погодилися піти таким шляхом. Усі ми чудово розуміємо, що іншого шляху, мабуть, для України просто не існує.
Тому я прошу прийняти в першому читанні запропонований урядом законопроект, норми якого спрямовані в першу чергу на забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, пов'язаною із виготовленням цих дисків, та унеможливлення піратства на території нашої держави. Тільки цей закон, над проектом якого уряд так багато працював, дозволяє повною мірою покласти край незаконному виготовленню та розповсюдженню контрафактної продукції, а також створити дійовий механізм боротьби з цим незаконним явищем. Саме тому такий шалений опір і критика чиняться цьому проекту закону з боку піратів.
Я не буду аналізувати законопроект, який вніс пан Матвієнко, тільки зазначу, що він чесно захищає виробників, які можуть випускати контрафактну продукцію, тим, що звільняє їх від відповідальності і перекладає цю відповідальність на замовника, який називається видавцем і найчастіше не є юридичною особою країни. Це серйозно шкодить політичному іміджу держави на світовому ринку, оскільки явно демонструє відсутність політичної волі в Україні на негайне припинення піратського випуску продукції. Тому я впевнений, що за умови дотримання норм закону, проект якого запропоновано урядом, національний виробник, інтереси якого ми всі так ревно відстоюємо, тільки виграє, отримавши можливість успішно виходити на ринки розвинених країн з легальною продукцією.
А щодо Болгарії, то в нас є інформація від посла Болгарії, що практично ця промисловість в країні не вмерла, вона продовжує ефективно працювати, але не в піратській сфері виробництва.
Можна навести ще такий приклад. У США (ви недавно бачили це по телебаченню) компанія, яка записувала шанованого нами співака Висоцького, хотіла отримати за ці диски по 5 доларів. Тут же були випущені піратські диски по одному долару, і власники прав на цю продукцію практично не змогли отримати жодної копійки.
Така сама ситуація сьогодні, на жаль, і у нас у державі. Ми зустрічалися декілька разів з спілками журналістів, композиторів, кінематографістів. Вони за свою працю, за свою інтелектуальну власність на даний момент не отримують жодної копійки.
Тому проект уряду якраз і спрямований на захист інтелектуальної власності в першу чергу нашого українського автора, який має право захистити свою власність.
І я дуже просив би, щоб ви з розумінням поставилися до цього законопроекту. Ми кажемо "ні" крадіжкам на території нашої держави, бо вкрасти інтелектуальну власність - це така сама крадіжка, як вкрасти автомобіль.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.
Висвітіть.
Народний депутат Ситник. Наступний - депутат Гуцол.
СИТНИК К.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановний Миколо Васильовичу! Скажіть, будь ласка, чи достатньо, на ваш погляд, обгрунтовані ті звинувачення у піратстві, які ми чуємо дуже часто на адресу України, чи тут все-таки в більшій мірі є нестерпне прагнення знищити нас як конкурентів?
І ще одне питання. Скажіть, будь ласка, я уважно слухав ваші пропозиції і все-таки питаю, чи не вважаєте ви, що все-таки треба прийняти в першому читанні проект депутата Матвієнка, зобов'язавши його разом з вами врахувати в другому читанні урядовий проект, особливо в тій частині, що стосується захисту авторських прав? Тому що деякі положення у вас виписані, очевидно, краще, і їх треба врахувати. Яка ваша думка з цих двох питань?
Спасибі.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую вам за запитання. На перше запитання я міг би відповісти так. Тут, я думаю, є і те, і інше. Я наведу цифри, які дуже важко отримати якимось офіційним шляхом, але ми вважаємо, що на цьому ринку України сьогодні десь 1,3-1,7 мільйона дисків - це внутрішні потреби нашого ринку. Те, що писала "Financial Times", і те, що говорив представник торгового представництва Сполучених Штатів Америки, перебуваючи у нас в Україні і виступаючи за кордоном, про 70-100 мільйонів дисків, це було минулого року, сьогодні ця цифра вже інша. Останнім часом я бачив інформацію в "New York Times", що сьогодні мова йде про 30-40 мільйонів дисків. Але як вони розраховують ці цифри? Ці цифри вони розраховують виходячи з потенційних можливостей заводіввиробників, які є на території України.
У нас є офіційні дані нашої митної служби, і ми неодноразово передавали ці дані посольству Сполучених Штатів Америки. Ідеться про приблизно 2,7-3 мільйони дисків на рік, які Україна експортує за кордон. Але нам ставиться у вину те, що, можливо, якась кількість дисків контрабандним шляхом перетинає кордони України. Але ж ми сказали, що в Україні практично не існує східного кордону, є тільки західний кордон. Тому говорити, скільки дисків з України і куди надходить, досить важко. І скільки з них контрабандним шляхом проходить, також досить важко визначити.
Але я хотів би сказати про політичний момент. Ми десь півтора місяця тому були в Раді Європи, і нам серйозно говорили, що країна, яка не може забезпечити достойний захист прав автора, вважається країною, яка не здатна працювати в єдиному європейському домі. Ви знаєте, що 50 країн вступили в СОТ, вони підтримують аналогічні закони у своїх країнах, і це вже відпрацьовано.
Я думаю, що тут питання більше політичне. Якщо вчитатися в текст урядового проекту закону, то він свідчить про те, що ми не задавлюємо українського виробника. Ми українському виробнику кажемо: не випускай піратську продукцію. Як приклад можна навести завод, про який говорилося з цієї трибуни. Він працює на повну потужність, випускає досить багато чистих дисків, експортує їх за кордон, працює, використовуючи кирилицю, тобто випускає фонограми російською, українською мовами, працює з білорусами абсолютно нормально і, маючи права, відкривши свої двері, говорить: перевіряйте, мене, будь ласка.
Тобто ми говоримо про те, що наш закон не давить українського виробника.
Якщо коротко, то так. А щодо другого питання...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за те, що дуже коротко. Залишилась якраз одна хвилина, щоб ще один народний депутат мав можливість задати вам запитання.
ПАЛАДІЙ М.B. Я хотів би, щоб всетаки народні депутати підтримали проект уряду, тому що після його прийняття в першому читанні можна сказати всім країнам Європи, що Україна на ринку лазерних дисків для систем зчитування йде антипіратським шляхом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую. Фракція "Яблуко", Екологічна партія України "Захист". Шановний Миколо Васильовичу! Я дуже уважно слухав вашу доповідь. І в мене є декілька до вас запитань. Скажіть, будь ласка, яка буде практична фінансова вигода державі, якщо ми, звичайно, приймемо даний законопроект?
І друге. Який механізм контролю за виконанням даного закону? Тому що ми приймаємо у вищому законодавчому органі нашої країни дуже багато гарних законів, але, як свідчить практика, в областях вони не спрацьовують.
То мене цікавить таке питання: хто особисто буде відповідати за виконання даного закону, якщо ми його приймемо, тому що це дуже важливо.
Закон, звичайно, дуже потрібен, але насамперед він має виконуватися.
Дякую.
ПАЛАДІЙ М.В. Дякую. Це правда, на даний момент в Україні не забезпечені ще механізми, які дозволили б контролювати відповідальність наших виробників, усіх тих, хто використовує авторські та суміжні права, і вперше держава тільки в минулому році почала займатися серйозно цією проблемою.
На даний момент ми відпрацювали у сфері Міністерства освіти і науки напрям, що ми зараз працюємо з обласними державними адміністраціями, утворюємо там представництва нашого департаменту. І підписана спільна угода між Генеральною прокуратурою України, Державним департаментом інтелектуальної власності, Міністерством внутрішніх справ, що ми будемо разом контролювати ці питання. Мова йде про виконання в першу чергу законодавства, яке не дозволяє використовувати без дозволу авторські та суміжні права.
Буде підписаний указ Президента про державних інспекторів, які на місцях в областях будуть контролювати виконання даного законодавства. Буде наданий такий статус цим інспекторам, щоб вони могли перевіряти і згідно із Законом про авторське право і суміжні права, Законом про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення, іншими чинними законами України сплату відповідних сум нашим авторам.
Я не можу сказати вам, що ці механізми вже існують. Ми робимо на цьому шляху тільки перші кроки. Але це не візьме кошти з бюджету, а навпаки, дозволить залучити до бюджету додаткові кошти. У Сполучених Штатах Америки, наприклад, плата за використання авторського права та суміжних прав, використання інтелектуальної власності - це перша стаття доходів національного бюджету. В Україні, можливо, це не так перспективно, але все-таки майбутнє, я вважаю, за цими надходженнями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово для виступу надається співдоповідачу - голові підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Чекаліну Володимиру Миколайовичу. Будь ласка.
ЧЕКАЛІН В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты! Проекты законов, которые сейчас были вам представлены, рассмотрены у нас на заседании комитета. И мы подчеркиваем, что они имеют одинаковую направленность, близки между собой по содержанию и содержат почти идентичный механизм правового регулирования отношений в сфере производства, экспорта, импорта дисков для лазерных систем считывания.
Вместе с тем оба законопроекта, вопреки задекларированной цели прекратить нарушения авторского права и смежных прав в Украине при изготовлении и распространении экземпляров аудиовизуальных произведений, фонограмм, материальным носителем которых являются компакт-диски, направлены по сути на ограничение легальной деятельности в сфере производства, экспорта и импорта дисков посредством введения жесткого карательного механизма государственного регулирования этой сферы, который, во-первых, выходит за рамки обычного государственного контроля, во-вторых, может привести к полному свертыванию в Украине производства компакт-дисков (начало этого процесса наблюдается уже сейчас, и выступающие до меня говорили об этом) и, естественно, затормозит процесс развития высоких технологий в нашем государстве, что будет способствовать еще большей тенизации деятельности в этой сфере.
Кроме того, предложенные в законопроекте мероприятия не согласовываются с общим курсом на дерегуляцию предпринимательской деятельности, определенным, в частности, соответствующим указом Президента Украины, Законом Украины о лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности, а также пунктом 3.2 Программы деятельности Кабинета Министров Украины, одобренной постановлением Верховного Совета Украины от 6 апреля 2000 года.
Таким образом, предложенные законопроекты, во-первых, не будут способствовать решению вопросов прекращения нарушений авторского права и смежных прав в Украине, вовторых, не защищают интересы отечественных производителей компакт-дисков, в-третьих, не защищают интересы украинских исполнителей и звукозаписывающих компаний, которые вынуждены будут по вопросам производства их компактдисков обращаться к зарубежным производителям этой продукции, и вчетвертых, как уже отмечалось, не согласовываются с общим курсом на дерегуляцию предпринимательской деятельности.
Руководствуясь именно этими выводами, Комитет Верховного Совета Украины по вопросам промышленной политики и предпринимательства предлагает отклонить оба законопроекта как такие, которые не защищают интересы отечественного производителя, а также не решают проблем, связанных с нарушением авторского права при распространении аудиовизуальных записей, материальными носителями которых являются компакт-диски.
Аналогичные заключения дали Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады, а также смежные комитеты - по вопросам экономической политики; по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности, а также по вопросам культуры. У меня все.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Є запитання у депутатів Тищенка, Матвієнка, Журавського. Будь ласка. Депутат Тищенко.
ТИЩЕНКО П.В. Спасибо. Фракция коммунистов. Только что прозвучало, что Украина является главным пиратом на рынке обектов интелектуальной собственности. У меня вопрос к вам и заодно к представителю Кабмина. А нельзя ли сегодня считать США самым крупным пиратом в мире, потому что они воруют не просто собственность, а интелект? Ведь они воруют готовых специалистов, на подготовку которых государства, в том числе и Украина, тратят миллионы долларов, а они в конце концов оказываются в США и создают ту продукцию, за которую мы еще должны им платить. Неужели в этой ситуации позиция Кабмина не является антигосударственной? И, очевидно, правильно поступила вчера Верховная Рада, отправив Кабинет Министров в отставку, потому что это один из штрихов его деятельности.
И второе. Нельзя ли считать позицию, которую заняли США в этом вопросе (я не говорю об остальных странах), как вмешательство во внутренние дела Украины и давление, направленное на то, чтобы получить нужный для них результат?
Спасибо за ответ.
ЧЕКАЛІН В.М. Павел Васильевич, я с вами целиком и полностью согласен. Не только Соединенные Штаты Америки сегодня используют интеллектуальный потенциал стран СНГ, но также и страны Западной Европы. В первую очередь это Германия, куда сегодня уезжают наши специалисты, работающие в сфере электронной промышленности, компьютеров. Сегодня в своем выступлении представитель Кабмина так и сказал, что мы выполняем требования Всемирной организации торговли и Соединенных Штатов Америки, вводя такой, я бы сказал, драконовский закон для наших предпринимателей, для наших производителей компакт-дисков.
Смотрите, как предлагается регулировать производство дисков в законопроекте, внесенном Кабмином: "Виготовляти диски, які містять об'єкти авторського права або суміжних прав, лише після виконання встановлених Кабінетом Міністрів України вимог щодо перевірки наявності прав на відтворення (використання) таких об'єктів".
Если Анатолий Сергеевич соглашается с этим, говоря, что у них механизм гораздо лучше прописан, то я не могу согласиться с Анатолием Сергеевичем. Ведь здесь говорится о том, чтобы полностью отдать Кабинету Министров функцию контроля за изготовлением компакт-дисков. Этого ни в коем случае допускать нельзя, потому что сегодня мы видим, как чиновники издеваются над нашим товаропроизводителем. Другого слова я просто подобрать не могу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнко. Наступний -депутат Журавський.
МАТВІЄНКО А.С. Вікторе Володимировичу! Якщо ви мені дасте одну хвилину для заключного слова... Якщо ні, то тоді я змушений зараз використати цю можливість.
Я звертаюся до вас, Володимире Миколайовичу. Я думаю, що є якась етика у відносинах між нами, депутатами, яку ми не маємо права порушувати. Я дивуюся і хочу поінформувати всіх депутатів. Я був на засіданні комітету. Комітет дійсно висловив багато зауважень до мого законопроекту, обговоривши одночасно і законопроект уряду, але дійшов висновку, що мій законопроект можна взяти за основу для подальшої роботи над цим законопроектом і внесення його на розгляд Верховної Ради. Про інше рішення я не знаю.
Виявляється, Володимире Миколайовичу, ви доповідаєте про рішення, прийняте на виїзному засіданні, на якому було тільки чотири народних депутати, що не є кворумом. І я не думаю, що це є рішення комітету. Якщо воно було прийняте без моєї участі, то тоді де етика наших відносин? Ви змінили свою точку зору, що мій законопроект є кращою основою для подальшої роботи, чи ні? Це перше запитання.
І друге. Пан Мацюк, керівник Головного науково-експертного управління, очевидно, не читав мого законопроекту і написав висновок до законопроекту Кабінету Міністрів. Ніяких узурпувань і спроб, щоб регулювала держава ці процеси, в моєму законопроекті немає. Ви зачитали довідку, яку підготувало Головне науково-експертне управління, що також є неетичним. Але я благаю вас: давайте не змішувати в одну купу всі критичні зауваження і обливати брудом тих, до кого це не має ніякого відношення.
Дякую.
ЧЕКАЛІН В.М. Анатолий Сергеевич, у меня здесь в папке официальное решение комитета, подписанное председателем и секретарем комитета. И если вы хотите говорить об этике, давайте будем о ней говорить.
Я прекрасно помню это заседание, когда мы сказали: давайте создадим инициативную группу под вашим председательством. Инициатива должна была исходить от вас. После этого ни разу вы с нами не встретились и не поговорили со мной как с председателем подкомитета, ни с другими членами комитета. Я это подтверждаю. Поэтому говорить о том, что мы повторили заключение Главного научно-экспертного управления, неправомерно. Я вам сказал, что сегодня есть аналогичные заключения трех смежных комитетов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. "Регіони України", ХДПУ. За Конституцією України особа вважається невинною у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Так і українські виробники дисків для лазерних систем зчитування не можуть вважатися винними у виробництві піратської продукції до тих пір, поки це не буде встановлено судом.
Наскільки мені відомо, сьогодні навіть відсутня експертиза, яка б могла визнати, що піратські диски вироблено в Україні.
Яку ж тоді позицію зайняв шановний представник уряду? Яка ваша думка? Дайте, будь ласка, відповідь.
ЧЕКАЛІН В.М. Я уже частично касался этого. Сегодня представитель правительства занимает как раз позицию, которую диктуют нам международные организации по производству этих дисков, Соединенные Штаты Америки.
Это подтверждается теми документами, которые поступили в Верховную Раду от Кабинета Министров.
И я должен добавить, что проблема пиратства никоим образом не решается введением в действие этих двух законов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Переходимо до обговорення цих двох проектів. Слово для виступу надається народному депутату Беспалому. Наступний - депутат Глухівський.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. "РеформиКонгрес". Шановні колеги! Представник Кабінету Міністрів виявив крайню зацікавленість у тому, щоб покласти край незаконному виробництву дисків.
Проте я дуже боюсь, що якщо ми приймемо законопроект, який він представляв, то це покладе край у тому числі і законному виробництву дисків.
Щодо піратства, то я як член Комітету з питань правової політики повністю солідаризуюсь з позицією, викладеною Віталієм Журавським. Ми не можемо в законодавчому органі оперувати такими емоційними, романтичними категоріями, які почерпнуті з пригодницької літератури. Ми все-таки маємо керуватись тут якимись нормативними актами.
У мене взагалі викликають дуже великий сумнів різні галузеві закони. Колись у нас були навіть спеціальні науково-дослідні інститути окремо на кожний розмір гайки, на кожний вид гвинтика тощо.
Я взагалі не дуже розумію, чому нам треба особливим чином регулювати дану сферу? До речі, у нас є Закон про підприємництво. Навіщо тоді потрібен законопроект, який вносить Кабінет Міністрів і який називається так: про особливості підприємницької діяльності і далі за текстом? Це просто могли б бути зміни до Закону про підприємництво. У нас є Закон про інтелектуальну власність. До речі, не треба плутати інтелектуальну власність на диск як на платівку, тобто як на продукт, і інтелектуальну власність на пісню, тобто як на твір. Такий підхід завдає серйозних збитків українським виробникам. Зокрема, і в Києві є такі виробники, які випускають диски без будь-яких записів, що точно не може бути ніяким піратством.
Академік Ситник дуже точно у такій запитальній формі підвів до висновку, що проект Кабінету Міністрів, на превеликий жаль, не відповідає інтересам не тільки національного виробника, а й взагалі національним інтересам.
Що стосується іншого законопроекту. Якщо вже ми, Верховна Рада, схиляємося до того, що будемо приймати галузеві закони... Ось ми хочемо законами регулювати садівництво, забезпечити собі чисте повітря, ось запропоновано законопроект про питну воду. Взагалі я не є прихильником такого підходу. Я думаю, це хибний підхід, треба підходити інакше. Тобто якщо є Закон про підприємництво, то він стосується будь-якого підприємництва, якщо є Закон про інтелектуальну власність, то він стосується будь-якої інтелектуальної власності.
Але якщо ми підемо таким шляхом, то треба повертати законопроект депутата Матвієнка на повторне перше читання з тим, щоб до остаточного його прийняття включити туди всі питання, у тому числі й питання розповсюдження. І тоді треба скасовувати той закон, який ми прийняли і який регулює розповсюдження примірників аудіовізуальних творів. Тобто всі питання, пов'язані з лазерними дисками, вирішувати в комплексному законі. Інакше ми ці питання ніколи не вирішимо.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Глухівському. Наступний - депутат Гусак.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Проект закону, який ми сьогодні обговорюємо, має безпосереднє відношення до правової охорони однієї групи об'єктів інтелектуальної власності, а саме: об'єктів авторського права і суміжних прав.
Здавалося б, правове поле у цій ділянці у нас не таке вже й порожнє. Ми маємо Закон про авторське право і суміжні права, у якому достатньо повно виписані норми щодо захисту об'єктів суміжних прав. Не так давно ми прийняли Закон про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм. Ми нещодавно прийняли закон, щоб підсилили відповідальність за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності. І Президент уже підписав цей закон.
Здавалося б, наше правове поле достатньо добре виписане. Але факт залишається фактом: на нашому внутрішньому ринку, на ринку зовнішньому є дуже багато контрабандної продукції. І з цим ми щось мусимо робити.
Звичайно, можна було б зробити вигляд, що ті звинувачення, які йдуть на нашу адресу, нас не торкаються. І хай вони собі говорять, а ми будемо собі робити те, що робимо. Але вся справа в тому, що врегулювання захисту об'єктів інтелектуальної власності, зокрема того, що відноситься до оптичних дисків, це є одна з умов прийняття України до Світової організації торгівлі.
Якщо ми цього не зробимо, то мусимо сказати, що туди ми не хочемо, забрати свою заяву і далі продовжувати випускати ту продукцію на основі того законодавства, яке є у нас. Я не знаю, як до цього поставляться, скажімо, виробники сталі. Адже вони думають про те, щоб отримати певну квоту і щоб ця квота захищалася Світовою організацією торгівлі. Тому ми повинні підходити до цього комплексно. Ми не можемо розглядати один бік і не розглядати другий.
Звичайно, прийняття цього законопроекту має внутрішні і зовнішні аспекти. Про зовнішній аспект я вже сказав. А є ще й внутрішній аспект. Наші автори і наші виконавці повинні неодмінно отримувати винагороду за їхню працю. І це також диктується законопроектом, про який тут іде мова.
Мені здається, що в тому законі, який ми маємо прийняти, мають бути враховані три питання. Перше - це безумовне виконання Закону про авторське право і суміжні права. Друге - збереження і неруйнація нашого вітчизняного виробника оптичних дисків. І, нарешті, третє питання, про яке ніхто сьогодні не говорить. Ясно, що після того, як ми виконаємо всі вимоги і повністю увійдемо в законодавче русло, різко підвищиться ціна оптичного диску. Сьогодні він коштує приблизно 2 долари, а тоді він буде коштувати 20 доларів. Ви мені скажіть, чи буде доступний цей оптичний диск для того покупця, який сьогодні їх купує, скажімо, для студента? Очевидно, що він не буде доступним.
Тому мені видається, що ці два законопроекти треба буде суттєво доопрацювати в режимі другого читання. Сьогодні була пропозиція прийняти за основу або той законопроект, який запропонував депутат Матвієнко, або той законопроект, який запропонував уряд. Мені здається, і один, і другий міг би бути прийнятий за основу. У першому більш суттєво захищається вітчизняний виробник. У другому краще виписані норми захисту авторського права і суміжних прав. Тому можна було б зупинитися і на першому, і на другому.
Але якщо ми цього не проголосуємо, то я думаю, що можна було б запропонувати обидва законопроекти відправити на доопрацювання, щоб з них зробити єдиний законопроект і внести в зал Верховної Ради.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Гусаку. Наступний - депутат Журавський.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 144, Полтавська область). Місто Полтава. Шановні колеги! Сьогодні ми розглядаємо стратегічно важливий законопроект не тільки з точки зору стимулювання чи знищення однієї з галузей промисловості. Він важливий тому, що диски для лазерних систем зчитування є сучасним високотехнологічним та зручним засобом розповсюдження інформації. Йдеться не тільки про фонограми, а й про навчальні програми, енциклопедії тощо.
Неналежна державна політика в поліграфічній промисловості призвела до такого становища з виданням книжок українською мовою, коли ринок заполонений дешевим імпортним чтивом.
Аналогічна ситуація може скластися і в разі прийняття запропонованих на наш розгляд проектів. Ми будемо слухати іноземну музику, використовувати іноземні комп'ютерні програми, а це певною мірою означатиме контроль над свідомістю наших співвітчизників. І потрібно розуміти, що всі наполягання на прийнятті таких законів зумовлені не стільки існуванням в Україні піратства, скільки бажанням знищити в Україні таку надприбуткову галузь, як виробництво носіїв інформації.
Очевидно, що закон про виробництво дисків у першу чергу повинен вирішувати два завдання: забезпечувати захист авторських прав та стимулювати вітчизняного виробника. Жодного з цих завдань законопроекти не вирішують. Натомість запроваджують таке жорстке регулювання виробництва дисків, що сподіватися на його розвиток не доводиться.
Проект уряду містить декілька неприпустимих положень. По-перше, запроваджуються позапланові та раптові перевірки суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому механізм проведення таких перевірок дозволяє проводити їх хоч кожного дня та за зверненням і участю конкурентів.
По-друге, органам державного контролю надається право доступу до всіх документів та звітності. У той же час для виконання контролю за здійсненням ліцензійних умов це не є обов'язковим.
Проект народного депутата Матвієнка дещо м'якший, він хоча б не передбачає кримінальної відповідальності.
У цілому ж після ознайомлення з обома проектами складається враження, що всі виробники дисків вважаються авторами потенційними злочинцями, яких необхідно суворо контролювати. А ставлення має бути протилежним. Адже розвиток високотехнологічної промисловості має першочергове значення для економіки.
Регулювання ринку лазерних дисків потрібне поза всяким сумнівом, але відповідні нормативні акти мають бути більшою мірою спрямовані на захист авторських прав та не мати жорсткого дозвільного характеру.
Підтримуючи загалом ідею такого закону, пропоную проекти відхилити та направити на доопрацювання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Наступний - депутат Павловський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Група "Регіони України", ХДПУ. Шановні колеги! Мені доручили висловити спільну думку щодо обох поданих законопроектів. З нашої точки зору, у прийнятті згаданих проектів і від уряду, і від шановного депутата Матвієнка немає жодної необхідності. Це обумовлюється передусім тим, що сама по собі діяльність з виробництва, експорту та імпорту дисків для лазерних систем зчитування не потребує якогось особливого правового режиму, тим більше прийняття спеціального закону з цього питання.
Якщо в держави є нагальна необхідність ліцензування цієї діяльності, то чи не краще внести відповідні зміни до Закону про ліцензування певних видів господарської діяльності? І далі в правилах такого ліцензування закріпити жорсткі умови щодо обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування, приміщень для цього виробництва тощо.
І на закінчення. Є спільний українсько-американський план боротьби з піратством, всі про це говорили. Так боріться! Які проблеми? Але не виходьте при цьому з правового поля. У нас останнім часом з'явилася ціла низка політиків і урядовців, які залюбки (особливо в контактах із Заходом) обливають брудом нашу країну. Я ніколи не чув у розмовах з американцями, німцями, англійцями - представниками уряду чи парламенту, щоб вони з таким ентузіазмом, в екстазі ганьбили свою країну. Вони завжди її захищають.
У нас немає жодного судового рішення, яке б підтвердило виробництво піратської продукції в Україні. А представник уряду з особливим ентузіазмом розказував нам усілякі жахи. Будь ласка, але після рішення суду, якщо такий суд відбудеться.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Шановні колеги! Шановний головуючий! Шановні "залишки" журналістів! Я хочу звернути увагу на одну проблему, яку порушували мої колеги. Коли і як вступати Україні до Світової організації торгівлі? На превеликий жаль, відповідний відділ у Кабінеті Міністрів не розуміє, яку небезпеку саме сьогодні становить для України вступ до Світової організації торгівлі.
Справа в тому, що Україна не має сьогодні наукоємного виробництва, а виробництво лазерних дисків - це один з елементів, і цей елемент сьогодні ми хочемо задушити. Більше того, Верховна Рада прийняла Закон про засади відродження та розвитку електронної промисловості, 4216. З подачі відділу Мінекономіки Президент по суті без аргументів наклав вето. Чому? Бо Захід дратує, що Україна хоче відроджувати наукоємне виробництво. От металургію - розвивайте. Сировину - везіть. Чому така небезпека? Тому що ті країни, які вступили до Світової організації торгівлі, або мають наукоємне виробництво, або мають більш сприятливі природно-кліматичні умови, ніж Україна. І якщо ми сьогодні прийдемо туди з нашим первісним виробництвом без наукоємного виробництва, нас відразу знищать повністю, до нуля, тому що на ринку немає добрих і поганих. Ринок - це безсовісна організація. Тому ми повинні думати про вступ до Світової організації торгівлі, але тоді, коли у нас буде достатньо наукоємного виробництва. І тому я забігаю наперед і прошу не підтримувати пропозицію Президента скасувати Закон про засади відродження та розвитку електронної промисловості.
Я пропоную не підтримувати ці законопроекти і прошу дати доручення Кабінету Міністрів розробити відповідний закон і програму відродження автомобільної промисловості, тому що коли почали радитися з європейськими комісіями, то вони сказали: "А вам автомобілебудування не потрібно, ми вам все привеземо. У нас перевиробництво".
Так от, жодна розвинута країна світу не може бути такою, якщо не має власного автомобілебудування. Тому я хочу, щоб мій сьогоднішній виступ був оформлений як відповідне доручення Кабінету Міністрів, бо нам скоро формувати новий. Щоб ми разом з вами, особливо журналісти, знали, що підтримувати. Питання національної безпеки - це вступ України до Світової організації торгівлі України як розвинутої країни, а для цього треба трошки почекати. І сьогодні в нас політика протекціонізму має переважати політику лібералізації.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми закінчили обговорення. Анатолію Сергійовичу, вам надати заключне слово? Депутат Матвієнко. Будь ласка. Одна хвилина.
МАТВІЄНКО А.С. Я хочу подякувати всім, хто взяв участь в обговоренні, в тому числі депутату Журавському, який категорично заперечує і каже, що це не потрібно врегульовувати. Хочу ще раз сказати, що нам потрібно врегульовувати, нам потрібно створити базу. Потім ми можемо до неї внести зміни. І я дуже просив би колег депутатів проголосувати мій законопроект у першому читанні з урахуванням того, що вже навіть на цей період ми можемо запропонувати цілий ряд узгоджених пропозицій, які створять перспективу захисту і збереження цього виробництва. Якщо ж ми не приймемо, ми втратимо виробництво. Ми можемо сьогодні захистити це виробництво, бо Президент цього не зробить, і Кабмін цього не зробить. А відтак ми втратимо велику перспективу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення даного питання закінчено. Прийняття рішення відбудеться згідно з Регламентом.
---------------
Шановні колеги! Переходимо до "Різного". Я прошу висвітити прізвища народних депутатів, які записалися для виступу.
Дякую.
Слово для виступу надається народному депутату Яковенку. Наступний - депутат Гуцол.
ЯКОВЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 50, Донецька область). Коммунистическая партия рабочих и селян, внефракционный. Уважаемые избиратели! Уважаемые народные депутаты! 26 апреля в Луганске Коммунистическая партия рабочих и селян проводила встречу с трудящимися и молодежью, на которой обсуждался план проведения мероприятий 1 Мая
- Международного праздника солидарности трудящихся.
В 16.20 здание, где проводилась встреча, было оцеплено милицией, подразделением "Беркут", где-то 100 человек в бронежилетах, с автоматами, в масках. Руководили операцией начальник ГУВД Луганской области Пушкарев и замкомандира "Беркута" Ярошенко. Под дулами автоматов участники собрания были подвергнуты унизительному личному досмотру и обыску. У сотрудников и находившихся в офисе КПРС взяты отпечатки пальцев. После захвата здания проведен несанкционированный обыск. Со стороны сотрудников МВД постоянно поступали советы не заниматься политикой, выражались угрозы в адрес руководителя Луганского областного комитета КПРС Виктора Носова.
По странным обстоятельствам незаконные действия силовых структур совпали с отставкой правительства. Возникает вопрос: что это, расправа с оппозицией?
В связи с вышеизложенным, поскольку причиной здесь указана анонимная информация о наличии в здании человека с автоматом, мы заявляем.
Первое. Господа! Если вы хотите использовать наши областные комитеты для отработки своих операций, то вы ошиблись адресом. Я, Яковенко Александр Николаевич, председатель Совета Коммунистической партии рабочих и селян, подписал распоряжение о чрезвычайном положении по защите наших представительств в регионах. Ставлю в известность, что в охране офисов партии состоят бывшие морские пехотинцы, десантники, сотрудники спецназа Советской Армии, Министерства внутренних дел. Эти люди знают, что такое выполнение команды и дисциплина. Нам не хотелось бы, чтобы ваши незаконные, провокационные действия повлекли за собой взрыв ситуации в стране.
Мы предлагаем вам сотрудничество в вопросе наведения порядка в Украине, борьбы с преступностью, наркоманией, растлением наших детей, беспризорностью, как это было сделано на заре Советской власти в 1917 году.
Напомню, что органы внутренних дел не являются репрессивным аппаратом в руках власть имущих. Надеемся, что вы по-прежнему остаетесь со своим народом и являетесь народной милицией.
Второе. Если вам необходима информация о нашей деятельности, сообщаем: за прошедший после Учредительного сезда Коммунистической партии рабочих и селян месяц мы зарегистрировались в Министерстве юстиции, имеем городские, районные и областные структуры в 22 регионах Украины.
Третье. Для стукачей и фальсификаторов, которые пытаются облить нас грязью в средствах массовой информации. Государство не может эффективно защитить честь и достоинство граждан, поэтому это право мы оставляем за собой. Виновные будут наказаны.
Четвертое. Если кто-то хочет нас запугать, сорвать наше участие в первомайском празднике, заблуждаетесь! Мы выйдем организованной колонной и проведем смотр представителей наших организаций. 1 мая в 10.00 в городе Киеве возле памятника Ватутину около Мариинского дворца будет формироваться колонна.
Пятое. Хотелось бы, чтобы политические кукловоды и прочая нечисть поняли, мы - Коммунистическая партия рабочих и селян - входим в политику серьезно. Власть мы возьмем. Диктатуру пролетариата, трудового народа утвердим. Наша святая обязанность - организовать рабочий класс, дать будущее молодежи, защитить стариков, матерей, жен, детей, рабочего человека от махрового национализма, наступающего фашизма. Мы не готовы и не собираемся совершать вооруженный переворот, но соцреволюция - это закономерное явление. И она будет! Поэтому советуем думать.
И последнее. Уважаемые товарищи! Дорогие сограждане! Поздравляем вас с праздником 1 Мая - Международным днем солидарности трудящихся. Надеемся, что это будет новым этапом борьбы за права трудового человека. Призываем всех, кто чувствует в себе стремление к действиям, чувствует в себе силы, выступить на защиту Отечества, стать в ряды Коммунистической партии рабочих и селян.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Гуцолу. Наступний - депутат Білорус. Я прошу колег дотримуватися регламенту.
ГУЦОЛ М.В. Дякую. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист". Заява Екологічної партії "Захист" до Президента України Леоніда Даниловича Кучми.
"Шановний пане Президент! Екологічна партія України "Захист" стояла і буде стояти на захисті людини як невід'ємної частини нашої природи.
Шановний Леоніде Даниловичу! Екологи України дуже стурбовані тим фактом, що в Україні існують великі проблеми щодо збереження радіоактивних відходів. В Донбасі не вперше виникає проблема перезахоронення радіоактивних відходів у спеціальні сховища Дніпропетровська чи Харкова. У даний час виявлено ряд порушень норм і правил радіоактивної безпеки грунтових вод, що підтоплюють сховища. Існує пряма загроза забруднення радіоактивними речовинами води, яка потрапляє в Карлівське водосховище, звідки мешканці Донецька п'ють воду.
Шановний Леоніде Даниловичу! Екологічна партія України "Захист" просить вас втрутитися у вирішення даної серйозної проблеми, не допустити екологічної катастрофи в Донецьку.
Дякуємо."
Далі. Останнім часом ми бачимо дуже багато реклами, особливо реклами тютюнових виробів. У місті Києві нами нараховано більше тисячі щитів, котрі рекламують паління.
Шановний мер Олександре Олександровичу! Столиця України Київ
- дуже гарне місто. Але ми займаємо одне із ганебних місць у світі за захворюваністю на рак, за смертністю серед дітей. У нас дуже низький рівень народжуваності, багато дітей народжуються з фізичними вадами.
Шановний Олександре Олександровичу! Припиніть рекламувати паління, тому що це шкодить у першу чергу дітям.
І звертаюся до Президента. Шановний Леоніде Даниловичу Кучма! Ми неодноразово заявляли з цієї трибуни про губернатора Чернівецької області Теофіла Бауера, котрий нехтує Конституцією, чинним законодавством. Попри всі заборони, всупереч чинному законодавству у Вижницькому районі закінчується будівництво нафтового заводу.
Просимо вашого втручання, Леоніде Даниловичу, час вже цього голову адміністрації звільнити від займаної посади, тому що, мені так здається, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Теофіл Бауер у першу чергу повинен шанувати і поважати чинне законодавство, Конституцію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Білорусу. Наступна - депутат Юхимець.
БІЛОРУС О.Г., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Вчорашній день 26 квітня став новим Чорнобилем України. Відповідальність за нього лягає на нову ситуативну більшість. Нова парламентська олігархічна більшість завдала тяжкого удару демократії, державності і парламентаризму. Демократизація влади, держави і суспільства відкинута назад на догоду фінансовим інтересам олігархічнокланових структур, які сьогодні контролюють владу. Україна знову опинилася в ситуації відкоту і невизначеності, їй загрожує управлінський хаос і некерованість.
Діяльність уряду паралізована, президентська влада і адміністрація деморалізовані тяжким тягарем звинувачень. Керівництво парламенту ослаблене, парламент України розколотий. Міжнародна атмосфера навколо України стала вкрай несприятливою, зростає загроза блокування діяльності парламенту і навіть його розпуску, що лише посилить загрозу узурпації виконавчої і законодавчої влади з боку клановоолігархічних структур.
Відповідальність за ситуацію, що склалася, несе Президент України. У цих умовах слід чекати неминучої деградації соціально-економічного розвитку. Досягнуті урядом Ющенка перші зрушення в подоланні тіньової економіки, в економічному зростанні і соціалізації розвитку будуть відкинуті. Є загроза зриву бюджетного процесу.
Парламент України не може залишатися байдужим спостерігачем такого неминучого негативного розвитку подій.
У зв'язку з цим я звертаюся до Президента і до Голови Верховної Ради і пропоную: негайно провести консультації всіх керівників держави з керівниками всіх парламентських фракцій і членами уряду щодо виходу з нинішньої урядової кризи, яка загрожує бути затяжною; створити у Верховній Раді раду старійшин, яка мала б консультативно-дорадчий статус; вжити необхідних запобіжних кроків проти можливого падіння курсу національної валюти України; накласти мораторій на всі можливі зміни в структурі керівництва Верховної Ради і її комітетів; забезпечити введення в дію нового Бюджетного кодексу і стабільність бюджетного процесу; рекомендувати Президенту України взяти на себе всю відповідальність за діяльність уряду і безпосереднє керівництво Кабінетом Міністрів до подолання урядової кризи в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Слово для виступу надається народному депутату Юхимець. Наступним буде виступати депутат Роєнко.
ЮХИМЕЦЬ О.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (виборчий округ 196, Черкаська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! З цієї високої трибуни я перш за все хочу щиро привітати вас і весь народ України зі святами, які ми будемо відзначати на початку травня. 1 травня - це день, коли трудящі світу заявляють про свої права, і ми від імені всієї фракції закликаємо вас, дорогі наші співвітчизники, вийти на акції протесту і взяти активну участь у першотравневих святах. 9 травня, попри всі намагання принизити це свято, буде великим Днем Перемоги.
За дорученням фракції, шановні ветерани, я низько кланяюся вам. Віддаючи вам шану, хочу сказати, що ваші діти і внуки повинні бути вдячні вам за той подвиг, який ви вчинили, і цей подвиг буде жити у віках.
Шановні колеги! Я піднялася на цю трибуну, щоб порушити ще два питання. Вчора ми голосували щодо проведення парламентських слухань на тему земельної реформи. На мою адресу надійшло звернення виборців села Богодухівка Чорнобаївського району із такою вимогою.
"Ми, інтелігенція та робітничий клас села Богодухівка Чорнобаївського району, вимагаємо від вас зачитати з трибуни Верховної Ради наше звернення. Наше життя пов'язане з сільським господарством. Ми навчали і лікували односельчан, ремонтували і встановлювали стартові майданчики для сільськогосподарської техніки, навчали водити степові кораблі та автомашини, але при паюванні землі про нас просто забули. Забув Президент, а може, і не знав, не зуміла відстояти нас Верховна Рада. Ми і наші діти позбавлені участі в процесі приватизації землі. Вимагаємо це питання підняти з трибуни Верховної Ради і озвучити у цьому залі". Під зверненням є відповідні підписи.
Вчора був трагічний день в історії нашої держави - річниця Чорнобильської катастрофи. Рік тому на вимогу вчителів школи 4 міста Канева Черкаської області я зверталася щодо невиплати їм належних чорнобильських проплат. Але й по сьогодні це питання залишається невирішеним. Вчителі Канева ще раз вимагають від мене звернутися у вищі виконавчі органи держави щодо вирішення цього питання.
Шановний Вікторе Володимировичу, я прошу їхнє звернення разом із моїм виступом направити на адресу міністра з питань надзвичайних ситуацій, тому що ті проблеми, які я порушувала рік тому, практично не розв'язуються, і проконтролювати це. Документи я вам передаю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Роєнку. Наступний - народний депутат Іванов.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України, виконком Всеукраїнського союзу робітників, секція селян. За дорученням виконкому Всеукраїнського союзу робітників щиро і сердечно вітаю всіх робітників, селян, трудову інтелігенцію, службовців, військовослужбовців, базарний пролетаріат із Міжнародним днем солідарності трудящих - 1 Травня.
Нехай цей день 1 травня, коли ви будете проводити протестні мітинги та демонстрації, стане ще одним кроком нашої спільної боротьби з кучмівськоющенківським антинародним режимом. Засудіть у цей день дії керівників Федерації профспілок України на чолі із Стояном, які закликають у цей день іти на городи, ще раз показавши свою продажність і небажання захищати інтереси трудящих.
Закликаю вас, люди праці, вийти 1 травня на мітинги і демонстрації, які проводить Комуністична партія України - справжній захисник прав трудящих України.
Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Володимировичу! Я хочу, щоб те, з чим я зараз звернувся, було направлене Генеральному прокурору, міністру внутрішніх справ, міністру юстиції, Голові Верховного Суду України як депутатське звернення.
В нашій країні стало нормою виселення людей із квартир. Про це я вже говорив у своєму виступі. Те, що сталося із 30 сім'ями у Монастирищі Черкаської області, відбулося і у Каневі Черкаської області. Такі факти виявлені і в столиці нашої України. У місті Києві по Оболонському проспекту, 34 з 100-квартирного будинку виселяють 18 сімей співробітників Міністерства внутрішніх справ. Міністерство внутрішніх справ не платить за оренду цього жилого будинку, а страждають міліціонери, їх сім'ї, які сплачують житлово-комунальні послуги, але їх за рішенням суду виселяють.
Я просив би направити це звернення до вищих посадових осіб, які очолюють такі серйозні відомства, щоб зупинити це беззаконня і встановити справедливість. Тим більше, що цей жилий будинок належить до комунальної власності. Як це так, щоб не могла вже держава розібратися в себе і відповідно не посягати на права тих, хто повинен захищати цю державу, людей від злочинців, й сама чинить злочин?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Іванову. Наступний - депутат Кірімов.
ІВАНОВ В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Останнім часом у Сумській області та в місті Суми зокрема набув значного розмаху процес незаконного використання та привласнення в значних розмірах державного та комунального майна, що дає змогу отримати значні незаконні прибутки. Державне та комунальне майно передається безплатно у власність або в оренду спеціально створених для цього комерційних структур, засновниками яких є близькі родичі керівників області або залежні від них юридичні особи.
Всупереч Закону України про місцеве самоврядування в Україні без згоди Сумської міської ради цілісний майновий комплекс по виробництву теплової та електричної енергії Сумського підприємства теплових мереж з жовтня 2000 року безпідставно використовується товариством з обмеженою відповідальністю "СумиТЕКО". За цей період "СумиТЕКО" за рахунок використання комунального майна отримало від населення майже 30 мільйонів гривень. Реальний контроль за всіма цими діями здійснюють через своїх близьких родичів або особисто: Щербань - голова Сумської облдержадміністрації, Омельченко - помічник голови Сумської облдержадміністрації, Піков - помічник голови, Верещага - заступник голови, Бондар - заступник голови, Михайленко - заступник Сумського міського голови, Ольшевський - директор "Сумиоблавтодор".
Після того, як 18 квітня 2000 року 36 депутатів з 50 на сесії Сумської міськради не дали згоди на передачу майна державного комунального підприємства у приватну власність та не дали згоди на існування "СумиТЕКО", на них почалися шалений тиск та погрози. Вважаємо, що за такої ситуації відповідні органи повинні взяти під контроль цю проблему, щоб не допустити розправи над опальними депутатами.
Також просимо направити наше звернення до Генеральної прокуратури, органів МВС, податкову адміністрацію.
Підписали: народні депутати України Тропін, Іванов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Кулику. Наступний - депутат Бокий.
КУЛИК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 145, Полтавська область). Український народний рух. Шановні колеги депутати! Приверну вашу увагу до типової ситуації, від якої, певне, потерпаєте і ви, більшість депутатівмажоритарників.
Полтавська влада періодично дискредитує в очах місцевої громадськості нас, депутатів, мовляв, сякі-такі не вибивають грошей для місцевих бюджетів. Дійшло навіть до того, що на обласній сесії приймають звернення і друкують їх у місцевій пресі.
І ось сталося. Страшна для мене як депутата, для моїх виборців новина облетіла цими днями Полтаву і її околиці: комунальні служби міськвиконкому закупили в одній київській приватній фірмі фарби на 5,7 мільйона гривень. Це було ще в грудні 1998 року. Купили - і тут же підписали з іншою приватною фірмою в Дніпропетровську договір на збереження цієї фарби.
Запитання: чому це фарбу, куплену в Києві, та везли не в Полтаву, а в Дніпропетровськ? Арифметична задачка дуже проста: київські фірмачі купили ту фарбу в Дніпропетровську, але не за 5,7 мільйона, а лише за 2,4 мільйона, тобто вони "взули" полтавських чиновників відразу на 3,2 мільйона гривень.
Логічне запитання: чому це таких професійних полтавських управлінців так легко обставили київські перекупники?
Інший приклад. З того ж грудня 1998 року і досі в голодуючу міську казну не повернулося 2 мільйони 750 тисяч гривень. Саме за стільки полтавський міськвиконком вирішив був придбати 77 легкових автомобілів. Для чого ці автомобілі, коли хворому в місцевій лікарні треба платити гроші за аналіз тієї ж сечі?
Ні автомобілі, ні гроші не повернулися в міський бюджет, бо тієї фірми, в яку були перераховані гроші, немає, вона в розшуку. Це матеріал зі свіжого акта Головного контрольноревізійного управління, що перевіряло використання в Полтавській області бюджетних коштів.
Тим часом у міській казні не вистачає коштів, як я вже сказав, і на медичне обслуговування, і на освіту, і на утримання міліції. У моєму виборчому районі - Жовтневому - освітянська галузь лише за енергоносії заборгувала 4 мільйони гривень. По суті на місцевому рівні заблоковано підняття зарплат учителям.
Повсюдно підприємців влада примушує впорядковувати тротуари, щоб викладали плитку біля і напроти своїх офісів. І я думаю, що така картина і в інших обласних центрах, а в Полтаві цей досвід множиться. Ось із Миргорода сьогодні мені надійшло повідомлення, що і в Миргороді міськвиконком займається тим же - примушує підприємців вкладати свої гроші в обладнання тротуарів.
Чому подібне є можливим? Тому що влада на місцях є політично безвідповідальною, жодна партія не візьме на себе відповідальність за її рішення. І це та ж влада, яка в совєтські часи всіляко подавлювала будь-яку опозицію, і сьогодні вона займається тим же.
Шановні колеги! Через прийняття Закону про вибори на партійній основі ми повинні сміливо стати на шлях політичної структуризації суспільства, щоб народ знав своїх героїв. Сьогодні відповідальність за ситуацію в країні несе Компартія, а завтра це буде Український народний рух, який перше що зробить - забезпечить права політичній опозиції, як і належить в демократичній країні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Бокию. Наступним буде виступати депутат Черненко.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів "Лівий центр". Шановні колеги! Я маю гірку нагоду зробити в сесійному залі Верховної Ради тривожне повідомлення: позавчора в районі станції метро "Палац Україна" близько півночі по-звірячому побито молодого журналіста газети "Сільські вісті" і тижневика "Час" Андрія Масальського.
Треба віддати належне, міліція швидко оточила район і виявила чотирьох молодиків, які вчинили цей злочин. Ведеться слідство. Будемо вірити, що воно з усім розбереться, хоча деякі версії напрошуються самі собою. Факт залишається фактом: Андрій Масальський лежить у тяжкому стані в лікарні, йому перебито щелепи, носа, вибито зуби, і хірургам доведеться добряче попрацювати, щоб повернути молодого журналіста до життя.
Я хочу привернути до цього факту увагу тому, що побито не взагалі журналіста, а журналіста опозиційного, який до того ж, працюючи в опозиційних до Президента виданнях, постійно виступає з критикою режиму, його дійових осіб.
Свого часу саме за це з наказу можновладців його було звільнено з редакції газети "Хрещатик".
Якщо слідство й висуне інші версії, то журналістській громадськості важко буде погодитися, що побиття свого колеги з опозиції Андрія Масальського випадковий факт чи просто побутовий напад якихось молодих дикунів.
Надто багато випадковостей у нас останнім часом. Нас переконують, що побиття наших колег Олександра Єльяшкевича та Валентини Семенюк має побутовий характер, хоч і всім зрозуміло, хто і що за цим стоїть і чому й досі бандити на волі і дехто в міліцейській формі.
Нас переконують, що Георгія Гонгадзе не стало на побутовому грунті, але ж ми знаємо тепер, хто наказував його догола роздягнути і посадити. Нас тут довго і нудно переконували, що "Сільські вісті" було покарано на 3 мільйони гривень за податкові борги, хоча записи Мельниченка відкривають великий державний секрет: усе це замовляв, подумайте хто, - Президент Кучма.
Власне, цей секрет ми знали, як і вся Україна до цього, і без майора. Нашому Президенту ніколи займатися державою, йому би встигнути розправитися з Морозом та всіма непокірними депутатами і журналістами.
Після цього будь-яке побиття чи вбивство журналіста, політикаопозиціонера не може сприйматися інакше як розправа. І чи йде вона від Кучми, чи від його челяді, - все одно суспільству є всі підстави думати, що розправу чинить влада. І в нас діє закон джунглів, бо створено не державу, а "малину".
Нас у такій спосіб хочуть загнати в кошару однодумства. І пан Кучма цими днями видав це з дитячою безпосередністю, коли заявив, що він заздрить Володимиру Співакову, який так добре володіє паличкою диригента, що його оркестр слухає без будь-якої догани. "От як би наші політики в державі так слухали його, державного диригента, от був би порядок", - заявив пан Кучма.
Наш мрійник, очевидно, не засвоїв одного. Володимиру Співакову оркестр як єдиний організм підкоряється так тому, що Співаков - геніальний диригент, тим часом як геніальність пана Кучми як Президента не тільки не визнана, не доведена, а й під великим сумнівом. Та й в політиці покірність зовсім не ознака визнання, а радше навпаки.
Зважаючи на всі обставини, а йдеться саме про опозиційного журналіста з опозиційної газети, яка піддавалася витонченому переслідуванню, я прошу доручити взяти розслідування справи про напад на Андрія Масальського Генеральній прокуратурі. Журналістська громада триматиме під контролем цю справу.
І добре було б, якби і наш профільний Комітет з питань свободи слова та інформації зайнявся цією справою. Але з огляду на ряд обставин цього не буде. Тому я дуже просив би, щоб цим зайнявся комітет Кармазіна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Соломатіну.
СОЛОМАТІН Ю.П. Дякую. Фракція комуністів, Київська область. Шановний головуючий! Шановні колеги, запрошені! Учора, 26 квітня, під час голосування проекту Постанови про рекомендації учасників парламентських слухань "15 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання" відбувся прикрий, але типовий для нашого парламенту випадок.
По-перше, представники профільного комітету ввели в оману головуючого і всю Верховну Раду, коли стверджували, що начебто всі зауваження, які містилися у промовах депутатів, які виступали саме в цій залі на слуханнях 25 квітня, враховані.
Насправді за ганебною практикою, яка склалася в діяльності профільного комітету, мої пропозиції були відкинуті без будь-якого обговорення зі мною, чим було брутально порушено моє право народного депутата.
По-друге, коли вчора я намагався отримати слово для запитання, чому так сталося, і шляхом голосування в сесійній залі вирішити долю моїх пропозицій, головуючий на засіданні Іван Степанович Плющ, чітко бачачи мене з піднесеною рукою поруч з одним із доповідачів - членів комітету, мені слово не надав, чим було так само порушено моє право народного депутата.
Здається, таким чином головуючим економиться (в лапках) наш парламентський час. Тому маю стисло поінформувати Верховну Раду про зміст моїх двох пропозицій.
Перше. Уряд разом з профільним комітетом не виконав доручення, яке містилося в постанові Верховної Ради України за результатами чорнобильських парламентських слухань річної давнини, а саме: про продовження вивчення всіх причин аварії на ЧАЕС, у тому числі внаслідок землетрусу. Я як спеціаліст грунтовно вивчив стан цього питання, він викладений в опублікованій мною в "Урядовому кур'єрі" 21 квітня цього року статті "З аварією на ЧАЕС все зрозуміло?" Якщо вкрай стисло: уряд разом з нашим профільним комітетом абсолютно нічого реального не зробили для виконання цього доручення Верховної Ради, про що свідчить і відповідь Кабінету Міністрів на мій депутатський запит. До нього мені довелося вдатися у зв'язку з тим, що неможливо було витягнути ні від нашого профільного комітету, ні від Мінпаливенерго, яке повинно було готувати цю відповідь, жодної реальної інформації.
Друге. На міжнародній конференції з чорнобильських питань, яка відбулася 18-20 квітня, я мав можливість зробити доповідь щодо розробки загальної концепції радіаційного захисту населення України "Європейський і світовий вимір", в якій містився вже неодноразово викладений мною висновок про відсутність в Україні системи всебічного радіаційного захисту населення та існування ганебних антилюдяних потрійних стандартів, чого не можна допускати.
Тому я вважаю, що саме така загальна єдина концепція радіаційного захисту населення України і як її складова -концепція захисту населення у зв'язку з Чорнобильською катастрофою стає на порядку денному як нагальна проблема для уряду та створеної в минулому році під дахом Верховної Ради України Національної комісії з радіаційного захисту населення.
Висновок. Як вважає значна частина авторитетних вчених, головним гальмом у подальшому науково виваженому розвитку чорнобильського питання, джерелом нечуваного ретроградства і консерватизму став наш профільний Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Але це вже окрема тема для всебічного обговорення.
З урахуванням викладеного прошу вас, Вікторе Володимировичу, дати доручення секретаріату і відповідним комітетам Верховної Ради з'ясувати, за яких обставин не була виконана минулорічна постанова Верховної Ради України за результатами чорнобильських слухань у частині продовження вивчення всіх причин аварії на ЧАЕС і чому не було звіту з цього приводу на цьогорічних слуханнях.
Карфаген повинен бути зруйнований. Земля все-таки крутиться. Причини аварії на ЧАЕС будуть встановлені, а загальна концепція радіаційного захисту населення буде створена.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Яценко. Будь ласка. Наступний - депутат Моісеєнко.
ЯЦЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ
66, Житомирська область). Шановні колеги! Шановний Вікторе Володимировичу! Я не можу не відреагувати на виступ свого колеги Соломатіна, оскільки йшлося про висновки нашого комітету.
Дійсно, коли Президент відвідував Чорнобильську АЕС і місто Славутич, по телебаченню на УТ-1 у вечірніх новинах ми звинуватили Верховну Раду України, що вона не спромоглася прийняти відповідні закони.
Так от Верховна Рада України вчора спромоглася прийняти відповідні законопроекти. Більше того, спочатку авторами цих законопроектів виступила група народних депутатів України, а тільки потім - Кабінет Міністрів України. Але ми об'єднали законопроекти і в нас усе нормально вийшло.
Щодо рекомендацій парламентських слухань. Прийняття загальнонаціональної концепції радіаційного захисту населення є темою зовсім іншої розмови. Ми вчора вели розмову про захист людей від наслідків Чорнобильської катастрофи і з цього приводу прийняли резолюцію. Я не раз казав про те, що в нас створене так зване ядерне законодавство (цілих три томи), близько десятка законів прийняла Верховна Рада України минулого і цього скликання. А якщо в когось із народних депутатів України виникає бажання зруйнувати цей Карфаген, будь ласка, є право законодавчої ініціативи, ніхто народних депутатів України цього права не позбавляв. Це перше.
Друге. Вікторе Володимировичу, я наполягав на виступі ще з приводу того, що останнім часом продано одну з енергокомпаній - Житомиробленерго. Те, що вона продана в 2,5 раза дешевше первісної ціни, - це, як кажуть, ще не все. Не все й те, що продана природна монополія, і найближчий десяток років тільки через цю компанію енергоспоживачі будуть одержувати електричну енергію. Але цей монополіст сьогодні вже висуває вимоги. Три дні відключена в'язниця - установа ЯЮ-309/71, у містах Житомирі, Коростені відключається міськводоканал. Взагалі є загроза епідеміологічній ситуації: немає в місті води, не здійснюється відкачування з каналізаційної системи. Причому вчора я звертався до міністра палива та енергетики з цього питання, він пообіцяв вжити всіх заходів. Сьогодні проконтролював - ніхто ніяких заходів не вживав і вживати не збирається. Діють за принципом: "все продано и пропито, и поэтому нас это не касается".
Попереднім урядом, який ще сьогодні діє і якому ми вчора, проголосувавши, дали негативну оцінку, проблему загнано в тупик. Місту Коростень не додали 400 тисяч субвенцій і субсидій, а відповідно і громадяни, і бюджетні організації не можуть розрахуватися. Крім цього, доходи громадян становлять, як відомо, 140 гривень, а прожитковий мінімум - 311 гривень. Природно, середній українець не має можливості розрахуватися за електричну енергію.
Вікторе Володимировичу, я наполягаю на тому, щоб сьогодні було дано протокольне доручення Кабінету Міністрів вжити всіх заходів для розв'язання цієї проблеми. Я підкреслюю, що це є державна справа, оскільки не можна віддавати мінополістам, у власні руки якогось покупця долю десятків тисяч людей. А я думаю, що всі депутати зрозуміли, що йдеться про життя і здоров'я саме десятків тисяч людей.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Моісеєнку. Наступний - депутат Москвін.
МОІСЕЄНКО В.М. Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемые товарищи избиратели, народ Украины! От имени Коммунистической партии рабочих и селян мы считаем, что вчерашняя отставка правительства своеобразный подарок нашим трудящимся ко дню 1 Мая. Вы знаете, что одной из главных целей, которую преследуют настоящие коммунисты, - это отставка буржуазного правительства и приход к власти коммунистических рабочих и крестьянских сил - правительства, которое было бы сформировано рабочими и селянами.
К сожалению, уровень развития власти, который сегодня сформировался в Украине, класс буржуазии, находящийся у власти, не позволят после отставки буржуазного правительства сформировать нам правительство народа. Но мы глубоко убеждены в том, что 1 Мая будут массовые акции протеста, которые поставят и второй вопрос - об отставке Президента и его буржуазного класса, стоящего во главе государства.
Одно из главных требований, которые должны стать при этом, на наш взгляд, - это нормальная, справедливая заработная плата, которая сегодня должна быть как минимум 2,5 тысячи гривень в месяц. Чем это обясняется? Я уже выступал с трибуны Верховного Совета и говорил, что в частных предприятиях реальный фонд заработной платы составляет 1,5-2 процента. Все остальное присваивается буржуями. Получается очень простая арифметика: даже увеличение в 10 раз фонда оплаты труда в лучшем случае увеличит расходы буржуя до 20 процентов. Дальнейшая упорная борьба приведет к дальнейшим успехам.
Хочется отметит, что именно подобные требования - восьмичасовой рабочий день, справедливая оплата труда, уважение к рабочему человеку на производстве - более века назад зародили великий праздник солидарности трудящихся - Первомай, и во главе этого процесса пошли американские рабочие чикагских промышленных предприятий.
Потом в Советском Союзе Первомай в результате прихода к власти людей труда стал большим и радостным праздником, одним из самых любимых дней и праздников советского народа. Мы глубоко убеждены в том, что народ, победив, снова захочет его праздновать не как акцию протеста, а как весенний праздник радости, веселья, уверенности в завтрашнем дне.
В связи с этим мы высказываем предложение: в городе Киеве всем сторонникам этой идеи в 10 часов собраться у памятника Ватутину в Мариинском парке и проследовать в колонне Коммунистической партии рабочих и селян по городу Киеву.
В конце своего выступления как председатель КПРС хочу поддержать заявление Яковенко Александра Николаевича по поводу безобразий и бесчинств, организованных органами власти, МВД при встрече молодежи и трудящихся Луганска с членами Коммунистической партии рабочих и селян.
Думаю, будут приняты самые строгие меры к нарушителям закона.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Москвін. Наступний - депутат Таран.
МОСКВІН С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Я хочу вас поінформувати, що з 17 по 22 квітня 2001 року відбувся візит до Гааги членів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Королівством Нідерланди. Під час візиту на одній із зустрічей в парламенті Нідерландів вивчався досвід роботи другої палати парламенту Нідерландів, яка є законодавчим органом. Я хотів би висловити кілька пропозицій, щоб на їх основі дати доручення нашому Комітету з питань Регламенту щодо вдосконалення діяльності Верховної Ради України.
У парламенті Нідерландів також один раз на тиждень йде голосування за результатами розглянутих питань. Але регламент побудований так, що немає роботи в комітетах, а по п'ятницях не відбуваються пленарні засідання. Тобто це абсолютно є нормальним, і таку пропозицію можна було б розглянути і нам, щоб вдосконалити регламент нашої роботи на наступній сесії.
Я просив би дати доручення Комітету з питань Регламенту ці пропозиції розглянути і, можливо, таким чином вдосконалити нашу роботу.
Інша пропозиція стосується роботи Апарату Верховної Ради. На день голосування секретаріат парламенту Нідерландів готує не тільки перелік питань, але й з кожного питання дає коротку інформацію: скільки було виступів за, скільки проти, яка суть проекту постанови. Тобто інформація надається депутатам саме в такому вигляді, щоб полегшити їм роботу під час прийняття рішень.
Я просив би також дати доручення нашому Апарату саме так готувати матеріали на день голосування.
Ще одна пропозиція стосується зустрічі, яка відбулася у Міністерстві закордонних справ Нідерландів - обговорювалося питання дипломатичної роботи в Україні. Посольства України в Нідерландах як такого немає, є одне посольство на три країни - Бельгію, Нідерланди і Люксембург.
Нідерланди є країною, яка займає друге місце в Україні за обсягом інвестицій, третє - серед країн Європейського Союзу за обсягом товарообороту. Дипломатична місія в Нідерландах від посольства складає всього п'ять осіб. Тобто на сьогодні цього абсолютно недостатньо, навіть відмічали, що така країна як Білорусь відкрила окреме посольство в Нідерландах.
Я просив би дати доручення нашому Комітету у закордонних справах також це питання розглянути і дати відповідні пропозиції Міністерству закордонних справ України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу надається народному депутату Тарану (Терену). Наступна - депутат Александровська.
ТАРАН (ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановні колеги! Хочу висловити позицію багатьох українських письменників у зв'язку з висловленням недовіри уряду Віктора Ющенка.
Я почну свій виступ з констатації того сумного, але, на превеликий жаль, уже беззаперечного факту, що проголошена в 1991 році незалежність України фактично не стала українською реальністю.
Сьогодні Україна все більше стає залежною і від російського диктату, і від свавілля своїх доморощених номенклатурників, які ніколи не усвідомлювали себе українцями.
Власне духовної і національної України в Україні сьогодні лишилися хіба що острівці. Маємо ту саму русифікацію, те саме приниження і зведення до меншовартості української мови, української культури, як і за радянського режиму.
Причини тут зрозумілі: незалежна Україна за роки своєї незалежності фактично ще не мала своєї української влади, яка б захищала саме національні інтереси українського народу. Ось чому українські письменники, як і вся національносвідома українська еліта, так пов'язували свої надії на відродження України з першим справді українським урядом Віктора Ющенка. Адже саме за час діяльності цього уряду почалися перші реальні кроки по шляху вирішення не лише соціальних та економічних проблем, а й освітянських проблем, культурних проблем українського народу.
Саме екс-віце-прем'єр Юлія Тимошенко здійснила переконливі заходи для забезпечення енергетичної і, значить, державної незалежності України. І, до речі, саме за це українські письменники відзначили її літературною премією братів Лепких, що є цілком закономірно, адже українські письменники завжди над усе цінували незалежність своєї Батьківщини.
Ось чому тепер від імені українських письменників, які мені доручили виступити тут із заявою, я висловлюю в цій залі, яку після вчорашнього дня 26 квітня можна, на жаль, назвати чорнобильською, трагічною залою, наше велике обурення з приводу відставки уряду Віктора Ющенка.
Те, що сталася ця піррова перемога олігархів і комуністів, урешті-решт обернеться жорстокою поразкою антиукраїнських, антидержавницьких сил. Українські письменники переконані, що в кінцевому рахунку переможе Україна, переможе українська духовність, наша єдність.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається народному депутату Александровській.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Одним из обязательств, принятым государством Украина перед Советом Европы, является ратификация подписанной Президентом Украины Европейской хартии региональных языков, или языков меньшинств.
В соответствии со статьей 18 Венской конвенции о праве международных договоров государство, подписавшее договор, обязано воздерживаться от действий, которые лишили бы договор его обекта и цели.
Однако в вопросах применения языков в Украине проводится антидемократическая политика, противоречащая духу и букве венских соглашений.
Исторически сложилось так, что государственным украинским языком преимущественно пользуется не более половины населения Украины. В то же время около половины населения независимо от этнической принадлежности говорит и мыслит на русском языке - языке, широко распространенном в Восточной Европе и за ее пределами, признанном Организацией Обединенных Наций в качестве официального. Значительное распространение в Украине имеют и другие языки.
Однако граждане Украины лишены права свободного выбора языка работы, учебы и даже воспитания детей в школьных и дошкольных учреждениях. Действующее законодательство Украины жестко связывает право граждан на пользование языком с их этнической принадлежностью. Более того, негосударственный язык разрешено использовать в работе учреждений и даже общественных обединений только в том случае, когда соответствующая этническая группа составляет большинство в данном регионе.
В декабре 1996 года Харьковский городской совет принял решение о реализации положений Конституции Украины и Закона Украинской ССР о языках, которым рекомендовал органам местного самоуправления, размещенным на территории Харькова предприятиям, учреждениям, организациям, являющимся городской коммунальной собственностью, при ведении делопроизводства использовать русский язык наряду с государственным. Это решение было продиктовано желанием сделать нормативные акты местного самоуправления более доступными для населения Харькова, которое в основном говорит на русском языке.
В результате в течение трех лет Харьковский городской совет подвергался судебным преследованиям. В сентябре 1999 года кассационная инстанция положила конец этому преследованию, и решение городского совета вступило в силу. Однако в 2000 году в результате вмешательства руководства Верховного Суда Украины, мотивированного сомнительными процессуальными аргументами, решение Харьковского городского совета было обявлено незаконным.
В настоящее время Харьковский городской совет должен отменить свое решение, однако депутаты совета не идут на это, исходя из своих обязательств перед избирателями. В ответ государственные органы предпринимают меры, направленные на принудительное лишение полномочий Харьковского городского совета, и развернута кампания давления на депутатов совета. В таком же положении оказались городские советы других городов Украины, принявшие аналогичные решения.
Уважаемые коллеги! Я убедительно прошу вас учесть эту информацию и использовать весь свой авторитет для того, чтобы в конце концов Украина исполнила свои обязательства и ратифицировала Европейскую хартию региональных языков, или языков меньшинств хотя бы в том паллиативном варианте, в котором она была ратифицирована в 1999 году. Я надеюсь, что это прекратит продолжающуюся языковую дискриминацию в Украине.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Депутати, які бажали виступити в розділі "Різне", отримали таке право і скористалися ним. Я хочу сказати, що всі виступи беруться до відома.
Зокрема відносно виступу народного депутата Яковенка. Ми дамо протокольне доручення Генеральній прокуратурі про нагляд за розслідуванням і вжиття відповідних заходів щодо того, що трапилося в Луганську.
Відносно пропозицій, які надійшли від народного депутата Білоруса, буде направлене повідомлення Голові Верховної Ради України.
Щодо виступу народного депутата України Юхимець. Звернення і зміст виступу ми направимо міністру з надзвичайних ситуацій Василю Васильовичу Дурдинцю.
Народний депутат Роєнко звернув увагу на те, що мають місце порушення діючого законодавства. З приводу його виступу будуть дані відповідні протокольні доручення Генеральному прокурору і міністру юстиції України.
Щодо виступу народного депутата Іванова. Ми направимо звернення відносно дій посадових осіб Сумської області Генеральному прокурору України і дамо відповідні доручення.
Щодо побиття журналіста Масальського, про яке йшлося у виступі народного депутата Бокия. Ми направимо відповідні доручення і комітету, який очолює наш колега Кармазін, і Генеральному прокурору України.
Щодо виступу народного депутата Соломатіна. Буде дано доручення і Апарату Верховної Ради, і профільному комітету щодо контролю і виконання постанови Верховної Ради, прийнятої за результатами парламентських слухань з Чорнобильської тематики.
У виступі народного депутата Яценка йшлося про те, що зараз відбувається в області у зв'язку з приватизацією Житомирського обленерго. Ми дамо доручення Кабінету Міністрів, хоча ви знаєте, Володимире Михайловичу, що з цього приводу висловлювався і Президент України після того, як приватизація відбулася, у тому числі і Житомирського обленерго. Але ці дії пов'язані безпосередньо з постановами Кабінету Міністрів, у тому числі і відключення об'єктів, які не можуть платити, як одна з умов такої приватизації цих обленерго. Тому я думаю, що тут треба втручатися і Президенту держави, і нам на законодавчому рівні стосовно тих постанов Кабінету Мініістрів, які дозволили і зробили це можливим.
Щодо виступу Москвіна. Я раджу колезі Москвіну ініціювати внесення відповідних змін до Регламенту, а не давати доручення регламентному комітету. Якщо ці зміни наберуть відповідну кількість голосів у залі Верховної Ради, то вони будуть діяти.
Шановні колеги! Наприкінці засідання я хотів би поздоровити вас усіх зі святом 1 Травня - Днем солідарності трудящих, зі святом 9 Травня - Днем Перемоги, побажати успіху, щастя, усього найкращого (Оплески).
Пленарні засідання продовжаться 15 травня. До побачення.