ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  29  т р а в н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації. Карток малувато. Оголосіть реєстрацію.

     Я не бачу Сергія Головатого.  Секретаріат  просить  привітати його  з днем народження,  і я виконую це доручення.  Але я не бачу Головатого. Є він? Немає? Будемо вважати, що ми привітали його.

     Увімкніть систему. Прошу реєструватися.

     У залі  зареєструвалися  400  народних   депутатів.   Ранкове засідання  оголошується відкритим.  Покажіть результати реєстрації по фракціях.

     У роботі Верховної Ради бере участь  в  повному  складі  уряд України на чолі з першим віце-прем'єром Юрієм Єхануровим.

     Відповідно до  рішення  Верховної  Ради  України  сьогодні ми проводимо  пленарне  засідання  в   режимі   четверга,   тобто   з проведенням голосувань з обговорюваних питань.  Перелік питань,  з яких ми маємо прийняти рішення, вам роздано.

     Перше питання -  надання  згоди  на  призначення  Президентом України  Прем'єрміністра України.  Відповідно до статей 106 та 114 Конституції  Прем'єр-міністр  України  призначається   Президентом України   за  згодою  більш  як  половини  конституційного  складу Верховної Ради України.  Як вам відомо,  Леонід Данилович Кучма 23 травня  надіслав  до Верховної Ради подання і просить надати згоду на   призначення   Прем'єр-міністром   України   Кінаха   Анатолія Кириловича.

     Як і  передбачено  процедурою Регламенту,  Анатолій Кирилович провів  зустрічі  і  досить  широкі  дискусії  з  усіма  фракціями Верховної  Ради  України.  За  його  повідомленням і повідомленням керівників  фракцій,  більшість  цих  зустрічей  дала   позитивний результат,  і  керівники  фракцій  просили  внести  це  питання на засідання Верховної Ради. Процедуру ви пам'ятаєте чи нагадати вам?

     Відповідно до постанов Верховної Ради України  від  10  липня 1996   року  та  від  22  грудня  1999  року  передбачається  така процедура.  Для виступу з доповіддю кандидату  в  Прем'єр-міністри України  надається 30 хвилин,  для відповідей на запитання - до 45 хвилин,  для обговорення - 45  хвилин,  після  цього  -  прийняття відповідного рішення.

     Мені залишається  тільки  запросити  на  трибуну  для виступу нашого колегу - народного  депутата  України  Анатолія  Кириловича Кінаха.  Анатолію Кириловичу,  ви погоджуєтеся з такою процедурою? Будь ласка.

     КІНАХ А.К.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 128, Миколаївська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги,  друзі!  Перш за все дозвольте висловити глибоку вдячність за  довіру,  а  також  за  можливість  запропонувати  своє бачення проблем,  завдань та перспектив розвитку країни та  її  економіки. Щиро сподіваюся на розуміння, підтримку і конструктивну співпрацю.

     Розглядаю питання      затвердження      Верховною      Радою Прем'єр-міністра  України  насамперед  у  контексті   необхідності відновлення  і поглиблення конструктивної співпраці законодавчої і виконавчої гілок влади,  узгодження та  постійної  координації  їх зусиль,  прийняття  на  цих  засадах спільних рішень.  Без цього є неможливим розв'язання жодної  з  системних  соціально-економічних проблем,  а  також  здійснення  податкової  та  бюджетної  реформ, структурної   перебудови   економіки,   розвиток   підприємництва, вироблення  і втілення в життя оптимальної стратегії приватизації, підвищення добробуту людей тощо.

     І вітчизняний,  і зарубіжний досвід переконують,  що вижити і досягти  гідних  результатів  у  жорстких  реаліях сучасного світу спроможні лише ті країни,  де зусиллями влади,  політичних сил  та широкої   людської   спільноти   забезпечуються   порозуміння   та стабільність,  де   ефективно   діють   інститути   громадянського суспільства  та  структури  державного управління,  де вироблені і поважаються розумні правила гри в економіці,  базовані на  засадах національних інтересів та об'єктивних економічних законів.

     Усе це  є  нашим спільним обов'язком незалежно від політичних поглядів та уподобань,  симпатій чи антипатій. Цілком очевидно, що співробітництво між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України повинне мати не ситуативний,  не кон'юнктурний  характер,  а  бути постійним, системним і свідомим.

     Насамперед буду   сприяти   забезпеченню  широкого  залучення фракцій,  депутатських груп,  базових комітетів Верховної Ради  до підготовки  і  розгляду  проблемних  питань на засіданнях Кабінету Міністрів,  урядових комітетів та  спільної  роботи  з  підготовки особливо  важливих  законопроектів,  а  також проведенню постійних взаємних консультацій.

     Так само для мене є безсумнівною і потреба об'єднання  зусиль Кабінету   Міністрів,   регіональних  органів  влади  та  народних депутатів  (особливо  обраних  у  мажоритарних  округах),  широкої громадськості  у  вирішенні питань гармонізації інтересів центру і регіонів, оптимального їх врахування в процесі прийняття державних рішень,  особливо  з  питань  бюджетної  політики,  функціонування спеціальних  економічних  зон,  проведення  пілотних  регіональних експериментів.   Зв'язок   тут  повинен  бути  також  постійним  і зворотним.  Такі підходи,  підкріплені  ефективними  рішеннями  та діями   органів   влади,   водночас   забезпечували  б  прозорість діяльності цих органів,  сприяли  б  підвищенню  довіри  людей  до держави і влади.

     Усвідомлюю роль    та    рівень   відповідальності   Кабінету Міністрів,   який    покликаний    забезпечувати    на    високому державницькому  і  професійному  рівнях виконання законів,  указів Президента України, сприяти всіма доступними засобами консолідації суспільства,  забезпечувати  спадковість  її  власної  діяльності, закріплюючи  та  примножуючи  позитивні  результати  та   здобутки попередників.

     Вважаю виключно  важливим  залучення до цих процесів широкого спектра  політичних  і  суспільних   сил,   представлених   як   у парламенті,  так і поза його стінами. Нам конче потрібен постійний діалог,  базований на взаємній  добрій  волі,  партнерство  влади, суспільства,   політичних   партій.  Неодмінним  учасником  такого діалогу і такого партнерства бачу й  опозицію,  якщо  вона  діє  в конституційному полі, відповідно до законів нашої держави.

     Говорячи про    принципи   формування   Кабінету   Міністрів, підкреслюю  насамперед   головні,   на   мій   погляд,   критерії: професіоналізм,  моральні  та державницькі якості його членів.  На зазначених засадах маємо не тільки сформувати дієздатний уряд, але й з урахуванням пропозицій фракцій і груп сформувати підгрунтя для конструктивного співробітництва Кабінету  Міністрів  та  Верховної Ради.

     Головні напрями   докладання   зусиль   (це  сформульовано  з урахуванням пропозицій практично всіх  фракцій  і  груп  Верховної Ради) вбачаю в такому:  посилення соціальної спрямованості реформ; реформування   податкової   системи;   економічно    обгрунтований протекціонізм; підтримка та захист вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках; активна структурна промислова і аграрна   політика,  базована  на  інноваційній  моделі  розвитку; забезпечення  рівних  умов  для  всіх  суб'єктів   господарювання; розробка  і  реалізація  стратегії  розвитку паливно-енергетичного комплексу  і,  безумовно,  адміністративна  реформа  як   складова завдання   підвищення  ефективності  системи  державної  влади  та формування громадянського суспільства.

     Зазначені завдання   мають   бути   реалізовані   в    умовах внутрішньої суперечливості процесів соціальноекономічного розвитку країни. Протягом минулого і нинішнього років ми маємо тенденцію до зростання окремих макроекономічних показників. Статистика ця добре вам відома, тому не буду зупиняти на ній вашої уваги.

     Після десятиріччя постійного  глибокого  падіння  це  справді обнадійливі  та  багатообіцяючі  результати.  Водночас не можна не бачити, що на фоні загального макроекономічного зростання ще немає відчутного  поліпшення  якісних  показників вітчизняної економіки. Так,  у структурі промислового виробництва та  експорту  переважає сировина,  матеріало- та енергоємна складова.  На неї,  як відомо, припадає більш як 60 відсотків валового  внутрішнього  продукту  і близько половини загального обсягу експорту.

     Продовжує нагромаджуватися    дебіторська   та   кредиторська заборгованість суб'єктів  господарювання,  зростає  заборгованість бюджету,  зокрема  з  відшкодування  податку  на  додану вартість. Значна кількість підприємств залишається збитковими. Є й цілий ряд інших  чинників,  які  не  дають  підстав стверджувати,  що ми вже вийшли на траєкторію сталого економічного піднесення.

     Новий уряд  має  бути  готовим  до  серйозних  ускладнень   з виконанням    бюджету,    наповнення    доходної   частини   якого передбачалося переважно за  рахунок  невиробничої  діяльності.  Це приватизація,    погашення   недоїмки   минулих   років,   кредити міжнародних   організацій.   Недоїмку   ми   спільними   зусиллями скасували. Надходження кредитів затримується. Розрахунок на значне збільшення доходів  від  приватизації  не  виправдався.  За  п'ять місяців отримано лише 20 відсотків запланованих на рік коштів.

     У зв'язку з цим слід переглянути підходи до визначення джерел наповнення  бюджету.  На  жаль,  дотепер  не   вдалося   досягнути домовленості щодо реструктуризації боргів України країнам - членам Паризького клубу.  Відповідні платежі цього року також  призведуть до   перевантаження  бюджетних  зобов'язань.  Необхідно  терміново продовжити переговори з  Паризьким  клубом  і  всіляко  домагатися прийняття рішення,  адекватного інтересам України.  Упевнений,  що необхідно  припинити  практику  зайвої  орієнтації  на  поповнення доходної   частини   бюджету  за  рахунок  зовнішніх  кредитів  та проїдання національного багатства.

     На порядку  денному  постає  питання  ефективного  управління золотовалютними  резервами  та  використання  їх  лише в інтересах суспільства.  Суттєвим резервом підвищення надходжень  до  бюджету має   стати   оптимізація   оподаткування   підакцизних   товарів, виробництво і продаж яких,  на жаль,  перебуває переважно в  тіні. Уряд  невідкладно  повинен переглянути механізми контролю за рухом товарів цієї групи.  Це не  тільки  дасть  додаткові  кошти,  а  й убезпечить   наших  громадян  від  фальсифікованої,  неякісної  та небезпечної для життя продукції.

     Уже сьогодні    зрозуміло,    що    треба    буде    докласти екстраординарних  зусиль  до розв'язання низки болісних соціальних проблем,  без чого,  крім усього іншого,  важко  розраховувати  на політичний консенсус у суспільстві.

     Шановні колеги!  Слід  визнати,  що  значні  темпи  зростання макроекономічних   показників,   досягнуті   минулого   року,   не позначилися  на  добробуті  більшості  наших  громадян.  Здійснене підвищення оплати праці окремих  категорій  працівників  бюджетної сфери  не  дозволило  навіть  відшкодувати  її  реального зниження внаслідок активізації інфляційних процесів.  У  березні  поточного року  70 відсотків працюючих в Україні отримували заробітну плату, нижчу прожиткового мінімуму,  а середній розмір пенсій  у  березні становив тільки 31 відсоток прожиткового мінімуму.

     Упевнений: подальше   піднесення   економіки   неможливе  без зростання   доходів   населення,   підвищення   його   купівельної спроможності, без підвищення внутрішнього споживчого попиту. Це не просто  політичне  гасло,  це  жорстка  економічна  реальність.  І сьогодні  я хочу прямо і однозначно заявити,  що одним із основних джерел,  на яке може розраховувати  уряд,  є  підвищення  реальної платоспроможності  громадян.  З  огляду  на  його актуальність цей процес   необхідно   прискорити   всіма    можливими    економічно обгрунтованими засобами,  включаючи створення та розвиток цілісної інфраструктурної  системи  страхових  фондів,  іпотечних   банків, кредитних спілок, лізингових компаній.

     До злободенних   завдань,   на   реалізації   яких  необхідно зосередити зусилля уряду,  відношу:  зупинення процесів  зростання бідності    та   майнового   розшарування   населення,   створення цивілізованого ринку праці,  забезпечення  ефективної  зайнятості. Для  того  щоб  заробітна  плата  стала  головним джерелом доходів працездатного населення,  необхідно зменшити навантаження на  фонд оплати праці і реформувати систему податкового прибутку громадян у бік його зниження.

     Завдяки цьому з'явиться можливість привести  темпи  зростання реальної  заробітної  плати  у  відповідність з темпами збільшення валового внутрішнього продукту,  а також якомога швидше  наблизити економічними  методами  рівень  мінімальної  заробітної  плати  до прожиткового мінімуму.

     До безумовного виконання має  бути  прийнята  жорстка  вимога Президента  України  до  уряду  щодо  погашення  вже  в цьому році заборгованості із заробітної плати в реальному секторі  економіки. Шлях  до  цього  вбачаю,  зокрема,  у  визнанні  заробітної  плати першочерговим платежем,  погашенні  заборгованості  за  виконаними замовленнями,  визнанні пріоритетності погашення заборгованості із зарплати в разі приватизації чи банкрутства підприємств,  а  також застосуванні  більш  жорстких  вимог  до керівників підприємств та поєднання зусиль уряду, профспілок і роботодавців.

     Вимоги щодо  підвищення  рівня  оплати  населенням   вартості житлово-комунальних  послуг  на  тлі  існуючої  заборгованості  із заробітної плати та невиконання положень  ряду  указів  Президента України  щодо зниження їх собівартості - зразок безвідповідального ставлення до вирішення складної соціально-економічної проблеми.

     Час зрозуміти  безперспективність  такого  підходу.  Шлях  до встановлення    паритету    між   собівартістю   послуг   житлово- комунального господарства та рівнем їх  оплати,  платоспроможністю нашого  населення,  лежить  виключно  в  площині  декомуналізації, стимулювання  конкуренції  та  підприємницької  ініціативи  в  цій сфері, залучення інвестицій для оновлення основних фондів галузі.

     І в   цьому  контексті  підтримую  пропозиції  ряду  фракцій, зокрема фракції "Лівий центр" нагально створити спеціальну урядову комісію за участю народних депутатів з питань перевірки дотримання порядку встановлення житлово-комунальних тарифів.

     Окремо підкреслю виняткову  значущість  здійснення  соціально справедливої  пенсійної  реформи,  на важливості якої багаторазово наголошував наш глава держави.

     Основні напрями,  на які  слід  спрямувати  зусилля  уряду  в соціальній сфері,  такі: реформування системи оплати праці з метою її  підвищення,  зокрема  в  бюджетній  сфері  (освіта,  медицина, культура);   запровадження  відповідно  до  чинного  законодавства індексації грошових доходів населення  та  компенсації  громадянам втрат  частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати; удосконалення механізму  соціального  партнерства,  насамперед  на рівні  підприємств;  підвищення ролі індивідуальних та колективних договорів у регулюванні питань оплати праці та  соціально-трудових відносин,  а також, безумовно, реформування системи охорони праці; розв'язання проблеми комунальної  заборгованості  населення  через механізми  державного регулювання;  розробка комплексу заходів для повернення знецінених заощаджень громадян;  максимальне  посилення соціальної спрямованості державного бюджету наступного року.

     Надаю першорядного значення розвитку соціального партнерства, як основному засобу підтримки соціальної стабільності  в  державі, перш за все, через механізм генеральної угоди, посилення взаємодії з   профспілками,   трудовими    колективами    та    об'єднаннями роботодавців.

     Впевнений: держава,  влада  повинні  докорінно  змінити  своє ставлення  до  роботодавця  і  платника  податків  та  на  засадах взаємної   відповідальності   зробити   їх   своїми  союзниками  і партнерами у вирішенні соціальних проблем. І не тільки соціальних: така  взаємодія  життєво необхідна і в економіці,  насамперед у її структурній перебудові.

     Наголошуючи на необхідності здійснення системної  структурної реформи,  виходжу з усвідомлення того, що "зірковий час" ринкового романтизму вже позаду.  Наріжним каменем  цієї  роботи  має  стати структурна  промислова політика як інструмент визначення державних пріоритетів у розвитку народного господарства і комплексу  заходів з їх реалізації.

     Вважаю першочерговим  і  спільним з Верховною Радою завданням розробку  законопроекту  про   промислову   і   наукову   політику економічного    розвитку    і   відповідно   негайне   відновлення Міністерства  промислової   політики,   яке   і   має   предметно, кваліфіковано   її  реалізувати  на  засадах  інноваційної  моделі розвитку,     збереження     та     примноження      національного науковотехнічного потенціалу.

     Необхідно підкреслити: саме наука та новітні технології мають стати сьогодні одними з головних пріоритетів  державної  політики. Інвестиції  в нові знання - це інвестиції в майбутнє держави,  які згодом стануть надійною запорукою створення нових  робочих  місць, піднесення   підприємництва,   підвищення   рівня   життя.   Маємо нерозривно  пов'язати  науку  з  економікою,  і  держава   повинна забезпечити реалізацію спільними зусиллями цього пріоритету.

     Нам потрібно  знову  і  знову  повертатися  до тих механізмів економічного зростання,  які вже дали позитивний результат,  маючи на   меті   їх  прискорене  впровадження  в  економічну  практику, звичайно,  з урахуванням усіх плюсів і мінусів.  У першу чергу маю на  увазі  експерименти  в  гірничо-металургійному  комплексі,  на підприємствах легкої та деревообробної промисловості  Чернівецької області, введення спеціальних режимів в окремих регіонах країни.

     Виходячи з   першочергових   завдань   та  потреб  економіки, наявного науковотехнічного потенціалу держави,  необхідно  нарешті визначитися   зі   справді  пріоритетними,  стратегічно  важливими галузями,  які б могли стати локомотивними у розвитку національної економіки, а також сконцентрувати на їх підтримці сили та ресурси. Крім  усього  іншого,  ми  не   повинні   допустити   розпорошення унікальних   виробничих   комплексів,   а   навпаки   подбати  про концентрацію там виробничого і фінансового капіталу.

     Необхідно нарощувати  зусилля   у   сфері   приватизації   як невід'ємної частини і елемента структурної реформи. Її сутність та цілі ні в якому разі не слід зводити лише до наповнення державного бюджету.  Приватизація  -  це  в  першу  чергу  шлях до підвищення ефективності   та   конкурентоспроможності    підприємств    через формування інституту ефективного власника.

     На поліпшення   ситуації   з  оновленням  основних  фондів  у стратегічно важливих галузях був націлений Указ Президента України про  забезпечення  фінансування за рахунок коштів від приватизації інноваційних потреб держави без додаткового тиску на підприємства. Але, на жаль, у державному бюджеті на поточний рік зазначену норму було просто проігноровано.

     Методи та  механізми,   терміни   приватизації   стратегічних підприємств   мають  бути  узгоджені  з  пріоритетами  структурної політики,   національної   економічної   безпеки,    кон'юнктурою, завданнями  щодо  диверсифікації  джерел надходження інвестиційних ресурсів та створення національних  промислово-фінансових  груп  і потужних  вертикально інтегрованих структур.  Очевидною помилкою є те,  що надто  дорого  обходиться  нашій  економіці  абсолютизація фіскального  аспекту  приватизації,  і  звідси  перед  нами постає гостра   необхідність   посилення    інноваційної    спрямованості приватизаційного  процесу  з удосконаленням системи корпоративного управління об'єктами державної власності.

     Постійної уваги уряду вимагають стан справ у агропромисловому комплексі,   напрями   та   цілі   його  подальшого  реформування. Стратегічним орієнтиром при цьому має  стати  досягнення  Україною повної  продовольчої  незалежності,  а  також  ефективна експортна політика.  Сьогодні  треба  відверто  визнати,  що  досі  нам   не вдавалося забезпечити синхронності процесів у проведенні реформ на селі.  Це,  зрозуміло,  не пішло на  користь  справі.  За  великим рахунком,  ідеться не просто про зміну власника землі чи майна,  а про створення якісно нового,  конкурентоспроможного господарського середовища   та   ринкової   інфраструктури   в   агропромисловому комплексі.  Тим більше що в Україні є всі можливості для  переходу на замкнені цикли обслуговування агропромислового комплексу.

     Впевнений, що   необхідним   є   подальше   поглиблення   уже започаткованих  процесів  створення  фінансово-кредитної  системи, паритетної   цінової   політики,  стимулів  у  оподаткуванні,  які повинні,  врешті-решт,  наповнити  реальним  соціально-економічним змістом  численні  гасла  щодо державної підтримки розвитку АПК як однієї із стратегічних галузей економіки України.

     Вважаю за необхідне бути  максимально  відвертим  при  оцінці стану справ у паливноенергетичному комплексі. До того, на чому вже не раз було наголошено з цього приводу,  хотів би додати таке. Те, що  ми  маємо  на  енергоринку (насамперед ручний режим управління фінансовими потоками),  безпосередньо суперечить не тільки чинному законодавству,  а й інтересам держави, бюджету та учасників ринку. Результати  закономірні.  Один  із  них   полягає   в   тому,   що кіловат-година  електроенергії  нині  коштує  в  Україні  на 40-50 відсотків дорожче,  ніж в інших державах з розвинутим  енергоємним виробництвом. При чому там тарифи зазвичай диференційовані залежно від категорій споживачів та кількості  спожитої  енергії.  Усе  це зумовлює     національний     характер    та    масштаб    проблем енергозбереження,    оптимізації    енергетичної    складової    в собівартості кінцевої продукції.

     Отже, вихід  із замкненого кола в енергетичній сфері вбачаю в переході від декларацій -  до  конкретних  дій  щодо  впровадження енергозберігаючих  технологій,  зниження  собівартості  палива  та енергії,  диверсифікації джерел їх  постачання,  створення  рівних умов для всіх суб'єктів ринку в цьому секторі нашої економіки.  Ці напрями мають бути  основоположними  під  час  розробки  стратегії розвитку    паливноенергетичного    комплексу    та   національної енергетичної програми.

     Безумовно, уряд  має  посилити  роботу  над  розвитком  нашої власної   паливно-сировинної  бази.  У  зв'язку  з  цим  необхідно привернути державну увагу до проблем вугільної галузі, де останнім часом  відчувається недостатність такої уваги.  Це,  на мою думку, пов'язано  з  неефективністю  структури   державного   управління, необгрунтованим  і  непідготовленим  закриттям  шахт.  Виведення з кризи вугільної  промисловості  необхідно  здійснити  на  підставі більш   виважених  рішень,  її  наукового  розвитку,  впровадження новітніх   технологій   видобутку   та    використання    вугілля, реструктуризації   галузі.   Розвинута   вугільна   галузь   з  її величезними покладами органічних ресурсів - основа і гарант  нашої енергетичної  безпеки  та  національної  незалежності,  збереження робочих місць,  а  також  вирішення  соціальноекономічних  проблем вугледобувних регіонів.

     Особливу увагу  слід звернути на питання стабільної співпраці з головними енергетичними партнерами України.  В  цьому  контексті важливо   і   уряду,  і  парламенту  (я  наголошую  -  спільно)  з урахуванням національних інтересів  розглянути  питання  виконання укладених  ще  в  грудні  минулого року українсько-російських угод щодо умов поставок газу.

     Без вирішення  питань,  пов'язаних  з  налагодженням   роботи енергетичної  галузі,  годі  й  казати  про  розв'язання нагальної проблеми      української      економіки      -       забезпечення конкурентоспроможності  вітчизняної  продукції  на  внутрішньому і зовнішньому ринках.

     Настійною вимогою   сьогодення    є    проведення    гнучкої, збалансованої  регулятивної  політики.  Нам необхідно посилити дії стосовно  підтримки  та  захисту  підприємництва.  Особливо  варто виділити  запровадження  стосовно нього ефективних,  цивілізованих податкових, фінансових та адміністративних стимулів.

     Окремо хотів  би  виділити  у  своєму  виступі  блок  питань, пов'язаних з формуванням взаємовідносин з міжнародними фінансовими інституціями.

     Співробітництво з міжнародними фінансовими  установами  -  це об'єктивна  необхідність  з  огляду  на  актуальність  послідовної інтеграції України у світову економічну і фінансову систему. Однак воно має будуватися на взаємовигідних засадах, рівноправних умовах та  виключати  будь-які  спроби  силового  тиску  чи  диктату.   У сучасному   світі  головним  інвестиційним  ресурсом  є  приватний капітал,  який плине насамперед  до  тих  країн,  де  є  політична законодавча   стабільність,   де   сформовані  умови  рівноправної конкуренції, відпрацьовано якісні економічні соціальні регулятори. Створення зазначених умов залежить здебільшого від нас самих.

     Шановні колеги!   Вище   я   вже   торкався  окремих  питань, пов'язаних з бюджетом та  податковою  політикою,  що  є  головними складовими процесу соціально-економічного розвитку країни. Під час прийняття Державного бюджету на цей рік не  було  виконано  вимоги Президента  України  щодо  формування  бюджету на новій податковій базі,  а це означає, що на шляху структурних системних перетворень вітчизняної економіки втрачається ще один рік. Внаслідок надмірної і, на мою думку, невиправданої централізації доходів бюджету майже всі регіони (крім двох) стали дотаційними.  Це постійно є джерелом напруженості  між  центром  та  регіонами,  особливо  тими,  що  є економічно самодостатніми, але змушені звертатися за дотаціями. Це питання теж потребує спільного розгляду і послідовного вирішення.

     Не менш  кардинальних  змін  потребує  і  нинішня   податкова система.   Необхідно   усвідомлювати,   що   створення  ефективної податкової системи є проблемою  не  лише  платників  податків.  Це питання,    від    розв'язання    якого    залежить    здебільшого конкурентноздатність країни в цілому.  Тому прийняття  Податкового кодексу     має     розглядатися     як     завдання     зміцнення національно-економічної безпеки в цілому.  Головним  орієнтиром  у процесі  реформування  податкової  системи  мають бути інтереси та потреби реального сектора вітчизняної економіки,  виведення з тіні значної її частини,  легалізація капіталів,  збільшення надходжень до бюджету, підвищення зайнятості та добробуту людей.

     Дуже важливий  напрям  діяльності   новоствореного   Кабінету Міністрів   я  вбачаю  в  динамічному  нарощуванні  геополітичного потенціалу  держави,  наповненні  реальним  змістом   партнерських відносин з іншими державами.  Інтеграція України до європейської і світової економічної  системи  неодмінно  супроводжується  і  буде супроводжуватися   надалі   жорсткою   економічною   і  політичною конкуренцією. І тільки та країна, що в змозі цивілізовано захищати і  просувати  свої  інтереси  посяде,  врешті-решт,  гідне місце у світовому співтоваристві.

     Керуючись принципами прагматизму,  економічної  ефективності, пріоритетності   національних   інтересів,  ми  повинні  розробити цілісну концепцію зовнішньоекономічної діяльності, зорієнтовану на довгострокову  перспективу,  а  не  тільки на поточні,  сьогоденні потреби. Хочеться комусь чи ні, але наша країна об'єктивно задіяна в процесах глобалізації,  що розгортаються у світі. Програвати тут ніяк не можна,  бо програш буде стратегічним. Упевнений: необхідно припинити  дискусію навколо питання,  якої зовнішньої політики має дотримуватися   уряд,   Україна   в   цілому,    -    прозахідної, проамериканської чи проросійської.  В українського уряду може бути лише одна політика - проукраїнська.

     До чинників,  які гальмують  суспільний  розвиток,  належать, безумовно,  проблеми  якості  і  професіоналізму державної влади і управління, оптимізації інтересів центру і регіонів, відповідності змісту  дій  влади  вимогам громадянського суспільства.  Це у свою чергу вимагає прискорення адміністративно-територіальної  реформи, мета якої - формування нової адміністративної системи на правових, демократичних  та  ринкових  засадах,  об'єднання   політичної   і адміністративної влади в єдину дієздатну систему.

     Шановні народні   депутати,   шановні   колеги,   друзі!   На завершення хотів  би  підкреслити,  що  я  не  відділяю  головного завдання   уряду  -  забезпечення  соціальноекономічного  розвитку держави -  від  його  відповідальності  за  стан  гуманітарної  та екологічної   сфери,  соціальне  самопочуття  наших  співгромадян, морально-психологічний  клімат  у  суспільстві,  тобто   за   таке облаштування нашої країни,  яке відповідало б інтересам,  потребам та сподіванням кожної людини.

     Особливого піклування уряду  потребує  сфера,  що  забезпечує повноцінне  відтворення й розвиток фізичного,  інтелектуального та культурного потенціалу нашої держави.  Отже,  вважаю за  необхідне підкреслити: всебічна державна підтримка розвитку медицини, науки, освіти, культури - це інвестиція в майбутнє України.

     Шановні народні депутати,  колеги,  друзі!  Світ навколо  нас динамічно  розвивається,  рухається вперед.  Справжню незалежність визначає конкурентоздатна економіка та високий рівень життя.  Нашу Україну  творець  нагородив  красою  і  можливостями,  талановитим працелюбним народом.  Це у  свою  чергу  покладає  на  нас  велику спільну відповідальність за майбутнє рідної країни.  Впевнений, що тільки   за   рахунок   консолідації    влади    і    суспільства, співробітництва   гілок   влади,   визнання  пріоритету  загальних інтересів можна ефективно  вирішувати  поточні  нагальні  проблеми задля гідного майбутнього України.

     Готовий до   такої   спільної   роботи.  Сподіваюся  на  вашу підтримку. Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Кириловичу,  за те, що ви вклалися в регламент.  Я  так  розумію,  що  є  запитання?  Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.

     Слово надається народному депутату Олександру Стояну.  За ним

- Володимир Марченко.

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька   область).   Голова   Федерації   профспілок   України. Депутатська група "Солідарність". Шановний Анатолію Кириловичу! Ми вчора  з вами зустрічалися (маю на увазі - президія Ради Федерації профспілок України) і підтримуємо вашу кандидатуру,  бо знаємо вас ще  як  віцепрем'єр-міністра  України,  який плідно співпрацював з профспілками, як президента УСПП - нашого соціального партнера, як людину  професійну,  прозору  і передбачувану.  У зв'язку з цим ми просили б і депутатів підтримати вашу кандидатуру.

     А у мене до  вас  такі  запитання.  Анатолію  Кириловичу,  ви знаєте,  що  сьогодні  у  виробничої  сфери  мільярдні борги.  Дві третини боргів - це борги підприємств недержавної форми власності, тобто  приватних  і  акціонованих.  Я  хотів  би  почути  від  вас відповідь,  як уряд може впливати на погашення заборгованості саме у виробничій сфері? Це перше.

     І друге.  Анатолію  Кириловичу,  сьогодні  у нас дуже високий рівень прихованого безробіття (близько 5  мільйонів  безробітних). Тобто  люди  працюють  2-3 години,  тижденьдва.  Чи уряд має намір розробити комплексну державну програму зайнятості з  тим,  щоб  те приховане безробіття, яке сьогодні є, було легалізоване?

     Дякую за відповідь.

     КІНАХ А.К.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Уряд не може бути осторонь  від  вирішення  такої  дуже  важливої  загальнодержавної соціальної проблеми, як заборгованість із заробітної плати у сфері матеріального виробництва.  Я впевнений, що ця робота повинна бути дуже   цілеспрямованою,   на   основі   поєднання   зусиль  уряду, профспілок,  роботодавців, центральних і місцевих органів влади. І до кожного підприємства повинен бути дискретний,  диференційований підхід,  з тим  щоб  економічними  методами  чітко  вирішувати  ці питання,  починаючи  зі  зміни  неякісного менеджменту,  вирішення питань заборгованості підприємства перед  державою,  і  закінчуючи відпрацюванням   питань   санації,   оздоровлення   підприємств  і підвищення результатів його фінансової діяльності.  Але ця  робота повинна бути щоденною, постійною і жорстко контрольованою.

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - Вадим Гуров.

     КІНАХ А.К. Щодо безробіття.

     ГОЛОВА. Вибачте.

     КІНАХ А.К.  Безробіття  -  це дуже серйозна проблема,  яка не тільки загострює соціальнополітичну ситуацію в державі,  а й  дуже серйозно заважає ефективному просуванню структурних реформ. Тому я абсолютно впевнений, що, наприклад, при приватизації підприємства, вирішенні  питань  про  його  банкрутство чи то санацію,  розробці державних програм,  в першу чергу  вирішення  проблем  зайнятості, створення робочих місць. І тут необхідно задіяти можливості малого й середнього бізнесу.  Я б дуже хотів, щоб для нас усіх в Україні, як  і  у світі,  динаміка показника зайнятості,  кількості робочих місць,  була основним критерієм ефективності діяльності і влади, і державних  структур.  Я  повністю підтримую думку про необхідність опрацювання такої програми і готовий разом працювати над нею.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - депутат Гуров.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии. Уважаемый Анатолий Кириллович! В своем докладе вы довольно основательно  охарактеризовали положение дел в стране,  проблемы в экономике,  в социальной сфере и, что, действительно, очень важно, предложили  способы  их решения.  И поэтому ваш доклад заслуживает внимания и изучения.  Я думаю,  он стал в общем-то вехой в  оценке происходящего. Но у меня вопрос больше политический.

     Вчера мы все слышали,  как центристские партии, как Президент заявили о том, что вашу кандидатуру необходимо сегодня поддержать. Были и заявления депутатов,  что ваша кандидатура будет поддержана сегодня.  В то же время мы все  видели,  как  Леонид  Данилович  и Леонид Макарович смотрели футбол. И вчера Леонид Макарович сказал, что  если  вы  не  будете  избраны,  то   будет   внесена   другая центристская кандидатура. Это с одной стороны.

     А с  другой  стороны,  сегодня Президента нет на таком важном политическом действии в стране, как избрание Премьер-министра. Как вы  расцениваете  политическую  обстановку вокруг вашего избрания? Нет ли там ложных каких-то ходов  и  попыток  обмануть  и  вас,  и общество?

     Спасибо.

     КІНАХ А.К. Дякую. По-перше, я хочу зазначити, що моя участь у вирішенні  питання  призначення  Прем'єр-міністра  України  не   є проявом  моїх  персональних  амбіцій.  Нам  дуже важливо об'єднати зусилля  і  створити  дієздатний  професійний  уряд,   який   вміє працювати   на   основі  захисту  і  просування  наших  державних, суспільних  інтересів  і  спиратися   на   об'єктивні   економічні соціальні закони.  Паралельно нам дуже важливо відновити співпрацю новосформованого уряду і Верховної Ради України.

     Що стосується процедури, присутності чи відсутності. Я думаю, це  об'єктивний  процес,  бо  нам  необхідно  наблизитися до такої моделі парламентаризму в Україні і  формування  виконавчої  влади, щоб ми,  нарешті, дожили до такого моменту, коли в парламенті буде відповідна політична більшість, яка буде формувати виконавчу владу і спільно відповідати за результати її роботи.

     Я дуже  хотів би,  щоб ми,  зокрема за рахунок конструктивної співпраці,  консультацій і зустрічей між групами і  фракціями,  на зразок  тих,  які  відбулися останнім часом,  наблизилися до такої мети,  бо основним результатом цього буде підвищення  ефективності дій державної влади в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Вадим Гуров. За ним - Ніна Марковська.

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ    32,   Дніпропетровська   область).   Уважаемый   Анатолий Кириллович!  С 26 по 29 число я работал на округе, в Кривбассе. Вы знаете,  наш город вообще-то называют "красным".  Четыре депутата, из них - три  коммуниста.  Это  Штепа,  Черничко,  Пустовойтов.  Я собирал   аудитории  и  интересные  аудитории.  Это  прежде  всего ветераны,  советы  ветеранов.  Ветераны  практически   единогласно поддерживают вашу кандидатуру на пост Премьера.  Они вам верят. Их волнует судьба горнометаллургического  Кривбасса,  волнует  судьба экспериментов в горнометаллургическом комплексе,  начавшаяся дикая приватизация горного Кривбасса.  Им совершенно  непонятно  упорное сопротивление  правительства  решению  Президента  об оздоровлении работы правительственной комиссии по изучению состояния Кривбасса.

     Мои избиратели просили задать вам следующие вопросы.  Как  вы относитесь    к    расширению   и   продолжению   эксперимента   в горно-металлургическом комплексе? Как вы относитесь к приватизации Кривбасса?   И   последний:   когда   будет   возобновлена  работа правительственной   комиссии   по   Кривбассу?   Обстановка    там чрезвычайно сложная.

     Спасибо вам за ответы.

     КІНАХ А.К.      Дякую.      Стосовно      експерименту      в гірничо-металургійному комплексі України.  Я за продовження  цього експерименту, безумовно, з урахуванням усіх його плюсів і мінусів. Нам  необхідно  наповнити  його  якісно  новим  змістом,  щоб  той фінансовий результат,  який мають підприємства за рахунок участі в експерименті,  був спрямований не на споживання, а на розвиток, на технічне,      технологічне      оновлення,      на     підвищення конкурентоспроможності  продукції.  Нам  необхідно  опрацювати   з огляду на це і зміст цього закону.

     Більш того,  нам  необхідно  задіяти суміжні галузі,  які теж пов'язані з роботою гірничометалургійного комплексу  (це  в  першу чергу  машинобудування і інші технологічні ланки),  щоб той фактор фінансового оздоровлення,  який може мати держава, економіка через експеримент, був продовжений також і в суміжних галузях.

     Стосовно так  званої  дикої  приватизації.  Я торкнувся цього питання в доповіді. Безумовно, нам дуже важливо не тільки створити прозорі  умови приватизації,  але й задіяти в цьому процесі,  крім повноважень уряду чи Фонду держмайна,  ще й ті знання, той досвід, той інтелект,  який має менеджмент підприємств, що приватизуються, а також інтелект органів місцевої  влади,  народних  депутатів  (у першу чергу мажоритарників),  і в цілому інтелект, який задіяний у нашому парламенті. Я впевнений, що такими силами ми оптимізували б ці процеси і не завдавали б шкоди суспільству і державі.

     Щодо комісії.  Я підтримую вашу думку і вважаю,  що неможливо сьогодні  формувати   якісну,   професійну   державну,   а   також регіональну   політику,   без  наявності  зворотного  зв'язку  між рішеннями центральної влади з тими пропозиціями,  наробками, які є в  окремо  взятих регіонах,  в тому числі в Кривбасі.  І я готовий відновити роботу цієї комісії та організувати її ефективну роботу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Пустовойтов.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Шановний Іване Степановичу!  Прошу передати слово голові Соціалістичної партії Олександру Олександровичу Морозу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Мороза.

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Шановний Анатолію Кириловичу! Шановні депутати! Вчора  я мав змогу ознайомитися з останнім словом Сергія Іванченка на суді у Дніпропетровську.  Всі ті факти, що там наводяться, мені відомі були й раніше,  але вони тут подані в системі, і ця система створює обличчя  влади  -  виконавчої  влади  і  силових  органів, зокрема. Ім'я цьому обличчю - банда, іншого не знаходиш.

     У мене  запитання  до  вас.  Як  Прем'єрміністр,  ви  зможете впливати на міліцію,  на інші правоохоронні органи,  щоб закони  і Конституція України дотримувалися,  щоб міжнародні конвенції,  які підписала Україна,  ратифікувала Верховна Рада,  працювали,  а  не були  тільки прикриттям для якихось реверансів у бік Заходу з боку нашого керівництва?

     Прошу, будь ласка, дайте відповідь на це запитання.

     КІНАХ А.К.  Дякую.  Я  впевнений,  що  неможливо  забезпечити демократичний    розвиток   держави,   формування   громадянського суспільства, розвиток економіки, коли в державі не панують головні принципи,  один  з  яких  - перед Законом усі рівні.  Коли є факти порушення нашого законодавства,  за них винні мають відповідати  - незалежно від посади.

     Я дуже хотів би, щоб ми разом опрацювали таку прозору правову систему в Україні,  бо без цього годі й казати про нашу інтеграцію в цивілізований світ. Я підтримую такі підходи.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов. За ним

- депутат Чукмасов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція  комуністів.  Шановний Анатолію Кириловичу!  У зв'язку з тим,  що ви відповіли на  болючі питання, поставлені моїми колегами, народними депутатами Стояном і Гуровим,  а  мої  прогнози  щодо  вашої  кандидатури,   на   жаль, збуваються, я передаю слово Стрижку Леоніду Петровичу.

     Дякую.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов. Харьков.  Уважаемый Анатолий Кириллович! Известно, что в последние годы  Украина  подписала  целый  ряд  документов  с  Международным валютным фондом,  в соответствии с  которыми  она  согласилась  на прямое  вмешательство  МВФ  в нашу внутреннюю политику,  и Кабинет Министров,  по сути дела, превратился в исполнительный орган МВФ в Украине.  Согласны ли вы и далее подчинять наши интересы интересам Международного валютного фонда? Это первый вопрос.

     Второй вопрос. На государственных каналах телевидения и радио продолжается  оголтелая пропаганда национализма.  Время от времени нагнетается антикоммунистическая истерия.  Льются ушаты  грязи  на Верховную Раду,  доверием которой вы сегодня пытаетесь заручиться. Что конкретно вы будете делать для того, чтобы улучшить ситуацию в информационной сфере?

     Спасибо.

     КІНАХ А.К. Дякую. Я впевнений, що Україні необхідна співпраця з міжнародними фінансовими установами. Це шлях до нашої інтеграції в європейську і світову економічну та фінансову системи і запорука створення умов для залучення інвестицій.

     Але нам конче необхідно чітко зрозуміти,  що в кожної держави світу  є  головна  функція  -  захист  і  просування  національних економічних  та  політичних  інтересів.  І  тому  всі  умови,  які сьогодні лежать в основі такої співпраці,  повинні відповідати,  з одного  боку,  нашим  державним  структурним  соціальноекономічним пріоритетам   та   інтересам,  а  з  другого  боку,  спиратися  на об'єктивні  соціально-економічні  закони.  І   нам   необхідно   з урахуванням такої вимоги ретельно розглядати такі питання і шукати компроміс.

     Мене дуже турбує,  що при формуванні таких умов  і  після  їх прийняття ми бачимо, що, як мінімум, 70 відсотків цих умов повинні вирішуватися через прийняття відповідних законів  чи  поправок  до законів.  А коли формуються умови,  Верховна Рада,  її інтелект та професійність практично ізольовані від  цієї  роботи.  Тому,  крім першої  вимоги,  безумовно,  необхідно  враховувати  і те,  щоб ця робота  велася  спільними   зусиллями   як   виконавчої,   так   і законодавчої   гілок   влади,   бо  мова  йде  про  аспекти  нашої національної та економічної безпеки.

     Щодо стану справ з нашими засобами  масової  інформації  і  з тією чи іншою пропагандою. Я абсолютно відкидаю ці прояви, про які ви кажете.  Це абсолютно  неприпустимо,  це  веде  до  загострення соціально-політичної  ситуації  і не може бути рисою цивілізованої держави. Я дуже хотів би, щоб спільними зусиллями ми (в тому числі через державні можливості,  через засоби масової інформації, через цілеспрямовану  інтелектуальну  державну  ідеологію  і   політику) виховували   в   наших  співвітчизників  в  першу  чергу  відчуття патріотизму,  єдності,  турботи за свою державу незалежно  від  їх політичних симпатій чи антипатій,  бо це наша держава,  в ній жити не тільки нам, а й нашим дітям і онукам. І я дуже хотів би, щоб ми в Україні разом з вами відпрацьовували саме таку ідеологію, в тому числі через засоби масової інформації.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сергій Чукмасов. За ним - депутат Черненко.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська область).  Спасибо.  Анатолий Кириллович!  Прежде чем задать несколько коротких вопросов,  хотел бы сказать,  что я, безусловно,  буду  поддерживать  вашу  кандидатуру  и  прошу своих коллег тоже вас поддержать.

     Но хотелось бы,  чтобы вы ответили на такой вопрос, я задавал его и предыдущим премьерам. Сегодня идет недофинансирование армии, Службы безопасности,  милиции.  Сегодня сняты  льготы  с  людей  в погонах. Как вы к этому относитесь? Это первый вопрос.

     Второй. Предыдущими     правительствами     принимался    ряд государственных  программ.  В  частности,   вы   были   одним   из разработчиков   программы   "Золото   Украины",   которая  сегодня фактически не выполняется. Каково ваше отношение к этому?

     И третье - взаимодействие правительства и парламента в  части законодательства.  Например,  несколько  лет  тому назад парламент принял такие законы,  как Антидемпинговый кодекс и Закон о разделе продукции, но ничего по ним не делается.

     Спасибо.

     КІНАХ А.К.  Дякую. Я впевнений, що з урахуванням дуже низької соціальної захищеності наших співвітчизників і дуже низького рівня їх  платоспроможності  і  життя нам необхідно дуже відповідально і обережно ставитися до вирішення питань по тих чи інших  соціальних пільгах.  Нам  необхідно  відпрацьовувати таку систему,  щоб це не було зайвим популізмом влади,  щоб за кожним  рішенням  ми  бачили конкретну людину.  І коли ця людина, незалежно від того, в погонах вона чи ні, чи це ветеран, чи інвалід, після прийняття рішення про скасування цієї пільги втрачає її,  знижує свій рівень життя,  то, безумовно, такі дії абсолютно неприпустимі.

     І коли ми будемо розглядати проект бюджету,  нам необхідно за кожним  рядком наших законів бачити конкретну живу людину і тільки таким чином - зважено та спільно - приймати відповідні рішення.

     Друге. Що   стосується   державних   програм.   Я   абсолютно впевнений,  що нам з урахуванням нашого дуже суттєвого досвіду,  в тому  числі  пов'язаного  з  втратами  держави,   суспільства   та економіки, необхідно вийти на дострокові параметри нашого розвитку з урахуванням наших пріоритетів на основі об'єктивних  економічних та соціальних законів.

     Я дуже хотів би,  щоб ми досягли такого стану справ,  коли ці пріоритети виконувалися б уже незалежно  від  рокіровок  уряду  чи складу парламенту.  Тільки таким чином можна задіяти дуже серйозні державні  економічні  механізми,  структурні  реформи  і   досягти результату,  який необхідний нашій економіці і нашому суспільству. Такий підхід повинен бути до державних програм  з  урахуванням  їх пріоритетності і значимості.

     Щодо співпраці Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Я не бачу альтернативи цій співпраці.  І я вважаю,  що нам необхідно, щоб ця співпраця   була   не  кон'юнктурною,  а  постійною,  системною  і злагодженою.  Вона  повинна  передбачати  не   тільки   участь   у засіданнях  Кабінету  Міністрів,  але  й  спільну  роботу над дуже важливими  для  держави   законопроектами,   спільний   моніторинг виконання  тих  законів,  які вже прийняті,  спільний моніторинг і контроль  за  тим,  як  впливає  на  закони  та  на  їх  виконання ефективність рішень уряду.  Тільки таким чином, я впевнений, можна розробити не тільки ефективне  законодавче  і  нормативне  поле  в Україні, а й в цілому державну соціально-економічну політику. Я за таку співпрацю.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - депутат Хазан.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Іване Степановичу. Вельмишановний Анатолію Кириловичу! Декілька коротких запитань.

     Перше. Скажіть,  будь  ласка  (тільки  "так" чи "ні"),  як ви голосували по уряду Ющенка:  за відставку,  утримались або взагалі не голосували?

     Друге. На  підтримку  яких  політичних  сил  у  цьому залі ви розраховуєте,  щоб  вони  взяли  відповідальність?  Які  це  сили? Назвіть  і тих окремих депутатів,  з якими ви вже якось домовились політично.

     І третє запитання.  Ви вже керували в  урядах  Пустовойтенка, Лазаренка,  керували і були першим віце-прем'єром.  Ви відповідали за галузь енергетики.  Будь ласка,  розвійте мої сумніви,  бо  злі язики кажуть, що ви були "татом" бартеру, векселів, взаємозаліків.

     Дякую за відповідь.

     КІНАХ А.К.  Дякую.  26  квітня,  коли  Верховна Рада прийняла резолюцію недовіри уряду, я був відсутній в Україні...

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Так картка голосувала ваша!

     КІНАХ А.К.  Я не голосував,  тому що був відсутній,  і сказав фракції,   щоб   фракція,  виходячи  в  першу  чергу  з  моральних принципів, не використовувала мою картку в день голосування. Я був у відрядженні від Верховної Ради.

     Далі. На  підтримку  яких  сил я розраховую.  В першу чергу я розраховую на підтримку здорових прагматичних  сил  у  парламенті, незалежно від їх політичного забарвлення.  Я вже не раз казав,  що ті питання,  які основані на професійному, обгрунтованому підході, які   пов'язані   з  нашими  державними  пріоритетами,  я  готовий розглядати і об'єднувати зусилля з усіма частинами парламенту  для їх вирішення.

     Я абсолютно впевнений,  що, як сказано у Святій Книзі Біблії, був час розкидати  каміння,  а  сьогодні  в  Україні  час  збирати каміння. І такий принцип співпраці і підтримки я буду враховувати, у тому числі в разі мого затвердження.

     По паливно-енергетичному комплексу.  Я дуже хотів би,  щоб ми без  зайвих  емоцій  і  політичних  спекуляцій  підходили до цього питання.  Економіка - це з'єднані сосуди.  І коли  ми  кажемо  про досягнення мети - 100- відсоткові розрахунки за енергоносії, то це має бути аксіома,  бо це  ліквідна  продукція,  за  яку  необхідно розраховуватись.   Але   система   досягнення  цієї  мети  повинна враховувати реальний стан економіки,  платоспроможність  суб'єктів економіки,  ефективність  грошовокредитної,  банківської  систем і дуже великої кількості складових.  І нам необхідно відпрацьовувати таку  гнучку  систему,  яка  була б прозорою,  контрольованою,  не давала би можливості зрадити державні інтереси.

     Наведу приклад  з  реального  життя.  Тепловій   енергетичній станції   необхідні   комплектуючі   матеріали   для   того,   щоб підготуватись сьогодні до  чергового  осінньозимового  періоду,  а підприємство машинобудування заборгувало тій же станції за спожиту електричну енергію.  І в  тих,  і  в  тих  немає  коштів,  завдяки деформації  нашої  фінансової системи.  То чому не зробити те,  що необхідно  за  економічною  логікою?  Я  в  рахунок   за   спожиту електроенергію  поставлю  тобі комплектуючі матеріали.  І виграють усі:  і підприємство,  і держава. Але це повинно бути в жорсткому, контрольованому  режимі,  і  рух повинен бути до досягнення мети - стовідсоткові розрахунки в банківських коштах як  основа  прозорої економіки з рівними умовами конкуренції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Віктор Хазан. За ним - депутат Гуцол.

     ХАЗАН В.Б.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  Партії  зелених України.   Шановний  Анатолію  Кириловичу!  У  своєму  виступі  ви наголошували  на  економічно  сталому  розвитку  України.  Чи   не вважаєте  ви,  що  Україні  треба розробити стратегію екологічного сталого розвитку,  втілення якої забезпечило б наступні  покоління українського   народу   природними  ресурсами,  забезпечило  б  їх збереження і відновлення?

     І якою ви бачите діяльність уряду в цьому напрямі?

     Дякую.

     КІНАХ А.К.  Я дякую за дуже важливе  запитання,  бо  не  хочу знову використовувати регламент на ті чи інші соціальні показники, у  тому  числі  ті,  які  характеризують  стан  нашого  природного середовища,  здоров'я  наших  співвітчизників.  Але  проблеми дуже серйозні,  і вони відбиваються уже на майбутніх  поколіннях.  Тому такі питання,  які не дають швидкого економічного ефекту, але дуже важливі для майбутнього наших людей,  нашої держави,  у тому числі стратегія  сталого  екологічного  розвитку,  повинні бути одними з головних  державних  пріоритетів.  І  я  за  те,   щоб   це   було відпрацьовано,  але  щоб  це  не було черговою декларацією,  і щоб кожен рік  ця  довгострокова  програма  наповнювалася  конкретними податковими,    фінансовими,    інвестиційними    і    соціальними регуляторами як факт,  що ця програма діє і дає результати.  Я  за розробку такої довгострокової програми.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Шушкевич.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко",  Екологічна партія України "Захист".  Шановний  Анатолію Кириловичу!  Я  уважно  прослухав  вашу  дуже  змістовну  державну доповідь.  Із доповіді видно,  що ви готові взятися за дуже  важку роботу. У мене є до вас декілька запитань.

     Перше. Чи  ви  звернете  увагу  на  кадрову політику Кабінету Міністрів? На мій погляд, це дуже важливо.

     Друге. Нам  конче  потрібна  українська  банківська  кредитна система.  Адже  відсутність  власної банківської кредитної системи означає відсутність економічної свободи.

     І третє.  Шановний Анатолію Кириловичу! Екологічна ситуація в Україні  дуже  складна  і навіть катастрофічна.  Екологічна партія України "Захист" дуже сподівається на те,  що ви  звернете  на  цю проблему  свою  увагу,  тому  що вимирання дітей,  вимирання нашої природи - і флори, і фауни - набуло масового характеру. Це питання номер один у порядку денному. Будь ласка, зверніть увагу.

     І ще   одне.   Бажано,   щоб  у  Міністерстві  екології  були фахівці-екологи,  котрі знають ситуацію в Україні і за її  межами. Інакше і не може бути. І, до речі, у всіх міністерствах мають бути фахівці, не більше і не менше. Якщо всіх цих вимог не буде

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Відповідайте.

     КІНАХ А.К. Стосовно кадрової політики. Нам необхідно відверто казати,  що, крім серйозних соціально-економічних проблем, які є в нашій державі,  на  жаль,  є  і  дуже  серйозна  проблема  якості, професійності   державного  управління  і  відповідного  кадрового забезпечення.  Над цією проблемою необхідно працювати теж на  дуже серйозному  державному  рівні,  відпрацьовуючи  питання  не тільки підвищення кваліфікації,  а й умов збереження нашого національного кадрового  потенціалу,  створення  відповідних матеріальних умов і стимулів для роботи в структурах державного управління.

     І я впевнений,  що,  не вирішуючи цю кадрову проблему з точки зору  вимог до професійності,  моральності,  державницької позиції представників  державних  органів  влади,  неможливо  досягати   і відповідних  економічних  результатів.  І  я дуже хотів би,  щоб в Україні працювала така державна кадрова політика, яка заснована на вищезазначених принципах,  і буду робити зі свого боку все, щоб це відбулося в реальності.

     Безумовно, банківська грошово-кредитна система - це  система, від  якої  залежить  не  тільки  нинішній  стан  економіки,  але й можливість  просування  вперед.  Нам  дуже  необхідне   формування ефективної  грошовокредитної  системи,  яка  давала  б  можливість забезпечувати на економічній основі  фінансовими,  інвестиційними, кредитними   ресурсами  наші  державні  пріоритети,  яка  могла  б підсилити ту чи іншу роботу по пріоритетній державній програмі.  І формування  ефективної банківської кредитної системи - це теж одне із принципових положень.  І нам необхідно,  щоб ця робота йшла  не ситуативно,  а  теж на основі відпрацьованих державних механізмів, які мають відповідне економічне і фінансове підгрунтя.  Без  цього надійного  розвитку  економіки,  особливо в перехідний період,  не буде.

     Про екологічну ситуацію я вже  сказав.  Я  готовий  об'єднати зусилля,  бо мова йде про дуже великі наслідки,  якщо ми не будемо приділяти уваги екологічним проблемам,  проблемам  охорони  нашого природного  середовища.  Це  здоров'я нашої нації,  наших дітей та онуків. Я готовий об'єднувати зусилля для вирішення цих проблем.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Шушкевич. За ним - депутат Сухий.

     ШУШКЕВИЧ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").   Спасибо,   Иван Степанович.   Фракция   СДПУ(о).  Анатолий  Кириллович,  мы  будем поддерживать вас,  и пройдете вы или не пройдете,  хотя мы  хотим, чтобы  вы  прошли,  но  мы  очень  хорошего  мнения  о вас,  как о порядочном человеке и хорошем специалисте.

     КІНАХ А.К. Спасибо.

     ШУШКЕВИЧ В.Г.  У меня такой вопрос.  Мы  настолько  увлеклись экономикой,  что зачастую не видим,  как наше общество разлагается морально,  духовно и физически.  Наши дети вышли на  улицу,  стали бомжами  и  наркоманами.  Женщины продаются.  СПИД занимает первое место.  Заключенным,  которые выйдут на свободу,  после  амнистии, нужна  реабилитация.  И  практически  кто на самом деле занимается этими категориями людей, чтобы они изменились? Это церковь.

     Скажите, пожалуйста,  каково ваше видение этого вопроса и что вы  смогли бы сделать,  чтобы помочь церкви,  если уж она взяла на себя ответственность за состояние общества?  Не настало  ли  время "собирать камни", как вы сказали?

     Спасибо.

     КІНАХ А.К.  Я повністю підтримую вашу пропозицію. Я впевнений у тому,  що альтернативи вирішенню  складних  соціальноекономічних проблем через об'єднання зусиль влади та суспільства просто немає. І я, безумовно, впевнений у тому, що дуже велику роль в об'єднанні нашого  суспільства,  нас  усіх  для вирішення цих проблем повинна відігравати і духовна сфера,  в тому числі релігія  з  її  вічними світлими цінностями.  І я би дуже хотів, щоб на цій основі Україна впевнено і динамічно йшла  вперед,  бо  Бог  і  природа  нічим  не обділили нашу державу.  У нас талановитий народ,  у нас є все, щоб займати гідне місце у світі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ярослав Сухий. За ним - Олександр Кулик.

     СУХИЙ Я.М.,  народний депутат  України  (виборчий  округ  78, Запорізька область).  Дякую.  "Трудова Україна",  місто Запоріжжя. Шановний Анатолію Кириловичу!  Однією з  причин  гальмування  ходу реформ  в  Україні  є те,  що попередній уряд був дуже далекий від народу, від тих самих маленьких українців. Зокрема, при реалізації реформ  ігнорувалася  думка,  відгуки,  пропозиції,  не  залучався інтелектуальний, творчий потенціал директорського корпусу України, у  тому  числі  УСПП.  Чи зміниться ставлення керівництва уряду до нашого українського директорату? Це перше питання.

     І друге запитання до вас, як до депутатамажоритарника. За яку систему   виборів  ви  ратуєте,  будете  голосувати?  Яка  система виборів, на вашу думку, відповідає нинішнім історичним умовам?

     І на завершення.  Я прекрасно уявляю, що робиться зараз у вас на серці і на душі.  То я обіцяю,  що ми вас будемо підтримувати і будемо голосувати за вас.

     КІНАХ А.К.  Дякую.  Шановні  колеги,  друзі!   Я   не   люблю показувати пальцем назад і дуже хотів би, щоб ми в принципі забули такі методи,  коли приходить новий уряд і  каже,  що  він  починає працювати   "з   чистого  аркуша  паперу"  чи  постійно  вимушений виправляти помилки попередників.  Дуже  важливо,  щоб  ми  навпаки об'єднували   зусилля  для  підсилення  того  позитиву,  який  вже відбувся,  і разом йшли  вперед,  вирішуючи  нагальні  для  нашого суспільства і держави проблеми.

     Я абсолютно впевнений (не показуючи пальцем назад), що однією з головних помилок попереднього уряду  було  те,  що  він  втратив зворотний  зв'язок  не  тільки  з  парламентом,  а,  на жаль,  і з регіонами,  і з реальною економікою.  Нам необхідно відновити  цей зв'язок,  спертися  на інтелект,  професійні якості,  у тому числі українського менеджменту,  підприємців, промисловців, бізнесменів. Тільки  таким  чином  можна  мати  надію  на  ефективну  державну, промислову політику.  І я зроблю все,  щоб відновити цей зворотний зв'язок заради інтересів нашої економіки і держави.

     Щодо системи виборів. Я впевнений, що з урахуванням реальної, поки що  дуже  слабкої  політичної  структуризації  суспільства  і деяких  інших складнощів оптимальною для України все-таки є модель змішаної  системи.  Але  я  би  особисто   (не   як   кандидат   у Прем'єрміністри   України,   а  як  ваш  колега)  віддав  перевагу пропорційній  системі  як  основі   для   формування   відповідної політичної  структуризації у суспільстві,  більшості у парламенті, яка б відповідала за формування уряду і,  таким чином, підвищувала ефективність  системи  і  дій  державної влади в цілому.  Така моя принципова позиція з цього питання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Олександр Кулик. За ним - депутат Глухівський.

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Український народний рух,  Полтавська область. Шановний Анатолію Кириловичу!  Ви щойно злукавили,  сказавши, що попередній уряд втратив зв'язок з регіонами.  Це ж той уряд,  який повернув у всі регіони борги по пенсіях, який повернув шахтарям живі гроші за енергетичне вугілля.

     Мені видається, сумна ваша участь в обох випадках. І коли вас оберуть,  і тим паче коли вас не оберуть. Обрати вас можуть тільки депутати-олігархи  і  депутати-комуністи.  В  такому  випадку   ви зобов'язані  будете  підтримати їхні тіньові структури в бізнесі і політичні наміри повернути український  народ  в  комуно-імперське минуле.

     У мене  таке  питання:  чи  готові  ви бути гвинтиком в руках комуністів-олігархів?

     Як вам відомо, саме проти цих антидержавних сил, корумпованих сил  боровся попередній уряд,  і наш народ це добре усвідомив,  бо уряд Ющенка,  як я вже сказав, перший, який почав повертати борги, ті борги,  які накопичили всі попередні уряди, і в тому числі уряд Пустовойтенка,  вашого соратника по Народно-демократичній  партії. Ющенко  не  взяв жодного центу з Міжнародного валютного фонду,  ви про це добре знаєте.

     Отже, український народ усвідомив.  Чи усвідомили  це  ви,  і якщо усвідомили, то друге запитання до вас: чи будете підтримувати курс Віктора Ющенка?

     КІНАХ А.К.  Дякую.  По-перше,  я ще раз підкреслюю,  що  наше спільне завдання, в тому числі новоутвореного уряду, незалежно від того,  хто буде Прем'єр-міністром України,  - закріпити  позитиви, які вже відбулися,  зокрема в питаннях погашення заборгованості. І альтернативи цьому немає, щоб ви чітко це зрозуміли.

     По-друге, я би дуже хотів,  щоб ми  не  використовували  такі формулювання,  як "курс Ющенка", "курс Іваненка", "курс Петренка". Ідеться про курс держави,  яка проходить дуже складний  перехідний період  реформування суспільного життя,  політичної та економічної систем.  І я впевнений, що тільки на основі курсу, який спирається на  наші  державні суспільні інтереси,  відображає інтереси нашого суспільства і об'єктивні економічні та  соціальні  закономірності, можна йти вперед.

     І мова йде в першу чергу про те,  щоб ми чітко зрозуміли,  що красномовними закликами до радикальних ринкових реформ дуже  важко досягти   результату,  якщо  це  не  спирається  на  вищезазначені чинники.  Нам  в  Україні  конче  необхідна   жорстка,   системна, професійна,  скрупульозна робота,  щоб кожен день, кожну годину ми досягали тих результатів,  які необхідні для нашого суспільства  і держави.  І такий курс я підтримую і буду підтримувати,  незалежно від результатів розгляду сьогоднішнього питання.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Лев Глухівський. За ним - депутат Кушніров.

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Прошу передати право задати запитання Ярославу Кендзьору.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Ярослава Кендзьора.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Анатолію Кириловичу, я...

     ГОЛОВА. Скажіть, що ви будете голосувати за, і все.

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Анатолію Кириловичу, Іване Степановичу, я хочу просто ще зайвий раз підкреслити свою  точку  зору  і  точку  зору фракції,  що  відставка уряду Ющенка,  на наш погляд,  була просто диверсією проти України.

     Але тепер   конкретне   запитання.    Ви    будете    десятим Прем'єр-міністром,  напевно,  України. Уже є певна традиція, певна історія,  і,  як я розумію, кожен кандидат у Прем'єри, виходячи на трибуну,  представляючи  свою  програму,  у  другій  папці повинен одразу мати пакет аргументів,  які він буде виставляти  з  приводу всіх тих невдач,  які він за неповний рік своєї діяльності, так би мовити, потягне за собою.

     Чи є у вас уже, думаючи про весну наступного року, про те, що буде  стояти  11-й кандидат у Прем'єри,  заготовлені аргументи для себе?

     Дякую.

     КІНАХ А.К. Дякую. Я не готую аргументи з урахуванням можливих подій  березня 2002 року.  Я маю єдиний аргумент,  який я сьогодні виклав і у своїй доповіді,  і у відповідях  на  запитання,  і  цей аргумент  в  тому,  що  у нас немає права,  враховуючи відсутність запасу міцності,  і часу на  чергові  експерименти  з  урядами  чи складом  майбутнього  парламенту.  Нам  конче необхідно сформувати дієздатну виконавчу владу і  не  менш  дієздатний  парламент  2002 року.  Це  головний  аргумент,  який необхідний не тільки для мене особисто,  а,  я впевнений,  і для нашої держави в цілому.  Будемо працювати  разом,  і  я  сподіваюся  на співпрацю,  у тому числі з такими досвідченими народними депутатами, як ви.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Микола Кушніров.  За  ним  -  депутат  Сергієнко.  Ви подумайте,  а я поки включу мікрофон Сергієнку. Депутат Сергієнко. За ним - депутат Калінчук.

     СЕРГІЄНКО О.І.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  101,  Кіровоградська  область).  Кировоградщина. Уважаемый   Анатолий   Кириллович!   О   том,  что  мы  будем  вас поддерживать,  вы знаете,  мы об этом говорили.  У меня вот  такой вопрос.  Сегодня в областном центре Кировограде не подают воду.  И то, что в частные руки перешли энергокомпании, это, конечно, очень здорово,  но в результате государство не управляет этим процессом. У меня вопрос:  как  вы  намерены  исправлять  эту  ситуацию?  Это первое.

     И второе.  Почему  людям,  которые платят за воду,  отключают воду так же, как тем, которые не платят?

     КІНАХ А.К.  Я вам дякую за дуже важливе запитання.  Нам конче необхідно   зрозуміти   (і   ми  торкнулися  цього  моменту,  коли формулювали проблему цін і тарифів за житлово-комунальні послуги), що  ці  питання  повинні  бути взаємопов'язані,  з одного боку,  з платоспроможністю наших громадян, а з другого боку, з ефективністю господарювання  в  житлово-комунальному комплексі.  І тільки таким чином, через зниження собівартості, створення ринкової конкуренції можна  збалансувати  цю  проблему.  Але  з точки зору керованості, особливо в перехідний період,  неприпустимо,  коли не постачається чи   то   електрична,  чи  теплова  електроенергія,  чи  вода  тим громадянам,  які сплачують за них. Це дуже серйозний недолік, який повинен бути виправлений.

     Тобто необхідна   гнучка   система   зворотного   зв'язку   і координації дій як місцевих,  так  і  центральних  органів  влади. Неприпустимо дозволяти,  у тому числі приватному власнику,  вільно розпоряджатися станом наших громадян,  особливо  тоді,  коли  вони сплачують  за послуги.  І ця система повинна працювати стабільно і надійно.

     Я впевнений,  що,  з  точки  зору  держави,  ми   зобов'язані забезпечити, в хорошому розумінні слова, керованість цих процесів, безумовно,  не  тільки   адміністративними,   але   й   економічно виваженими методами. Так я бачу вихід з цієї ситуації.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Василь Калінчук. За ним - депутат Іванов.

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська   область).   Дякую,  Іване  Степановичу.  Аграрна  партія України,  фракція "Демсоюз".  Шановний Анатолію Кириловичу! Я хочу вам поставити два конкретних запитання.

     Перше. В Україні відпрацьована програма "Зерно 2001 року". До збирання урожаю залишилося менше місяця.  Як ви вважаєте,  якщо ви будете  обраний чи затверджений (а ви знаєте,  що наша фракція вас підтримує),  які  заходи  ви   будете   вживати,   щоб   поповнити комбайновий парк України?  Ви знаєте, що, на жаль, ми не зможемо в цьому році укомплектувати  комбайновий  парк  України  за  рахунок машин  власного  виробництва.  Чи  не  можна  було  б  ці комбайни придбати за кордоном, у тому числі і ті, що вже використовувалися? Це перше запитання.

     І друге  запитання  - регіональне.  Ви знаєте,  що наприкінці листопада  минулого  року  цілий  ряд  областей  постраждали   від стихійного  лиха.  Епіцентр цього лиха був на Одещині.  І до цього часу 140 населених пунктів Одещини знаходяться без  світла.  А  це вже  соціальне  і  виробниче питання.  Які рішучі дії буде вживати уряд?

     Дякую за увагу.

     КІНАХ А.К. Дякую вам. Питання забезпечення сільгосптехнікою - це  не  просто питання матеріального забезпечення АПК,  це питання нашої продовольчої безпеки.  Я впевнений,  що сьогодні в Україні є всі  можливості  (з  урахуванням науковотехнічного,  промислового, кадрового потенціалу, використовуючи ті досягнення, які є у світі) виробляти  сучасну  сільськогосподарську  техніку,  в  тому  числі комбайни.  І я дуже хотів би,  щоб це  було  теж  нашим  державним пріоритетом і щоб ті питання, які торкаються закупівлі по імпорту, розглядалися,  як надзвичайна і тимчасова ситуація,  а всі зусилля були  спрямовані  на  те,  щоб  за  рахунок  власної  економіки ми забезпечували не тільки сільгосптехніку, а й продовольчу безпеку в цілому.  Я впевнений,  що це необхідно робити дуже серйозно,  дуже ініціативно, бо часу в нас на зволікання просто немає.

     Щодо стихійного лиха на Одещині.  Я знайомий з  ситуацією.  Я вважаю,  що  нам  необхідно  ретельно  її  розглянути за участю не тільки представників відповідних відомств, Кабінету Міністрів, але й   обласної   державної   адміністрації   та   органів  місцевого самоврядування,  і зробити все, щоб у стислі терміни ті люди, які, на жаль,  сьогодні залишилися без електричної енергії, вирішили не тільки ці проблеми. Тим більше що наступає дуже серйозний період - підготовка  до наступного осінньо-зимового періоду.  Тому втрачати час тут не потрібно,  тим більше що  це,  з  точки  зору  держави, аморально  по  відношенню  до  тих  людей,  які вже кілька місяців залишаються без світла,  без цивілізованих умов свого життя.  І це питання необхідно ретельно вирішувати разом.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Микола Кушніров. За ним - депутат Іванов. І все.

     КУШНІРОВ М.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Анатолію  Кириловичу,  Всеукраїнська партія "Нова сила" в моїй особі підтримує вас і бажає вам успіхів.

     Прошу передати слово Олександру Ржавському.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ржавського.

     РЖАВСЬКИЙ О.М.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з  питань  молодіжної  політики,  фізичної  культури, спорту і туризму (виборчий округ

 46, Донецька  область).  Шановний  Анатолію   Кириловичу!   Мене, безумовно,  дивує позиція комуністичної фракції,  яка має у своєму складі майже 30 відсотків людей,  які є членами  УСПП  -  поважної організації, яку ви очолюєте.

     У мене таке запитання.  Коли ви станете Прем'єр-міністром, чи не зміниться ваше ставлення до цих людей,  які  працюють  у  лівих фракціях, але є членами вашого союзу?

     Дякую.

     КІНАХ А.К.  Я хочу вас запевнити (і це моя не кон'юнктурна, а принципова позиція),  що  готовий  працювати  з  усіма  складовими парламенту,  незалежно  від участі чи неучасті окремих депутатів і фракцій в голосуванні.  Я абсолютно  впевнений,  що  тільки  таким чином можна об'єднувати зусилля там, де це необхідно.

     Я дуже   поважаю   політичні   рішення   всіх   фракцій,  які визначаються  з  приводу  сьогоднішнього   голосування   по   моїй кандидатурі, незалежно від того, який буде результат. Це їх право, це їх політична позиція, і я поважаю їх право і політичну позицію. Тому,  виходячи  з  цього,  ніяких  змін стосовно співпраці з тими керівниками підприємств  і  менеджерами,  які  входять  до  складу Українського союзу промисловців і підприємців,  не буде. Ми і далі будемо об'єднувати зусилля по підняттю нашої економіки і добробуту наших людей.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валерій Іванов. Останнє запитання.

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Я хотел задать вам два вопроса,  но в процессе ответов добавился еще один вопрос.

     Уважаемый Анатолий   Кириллович!   Вы   в   своей   программе открещивались от  идеологических  принципов,  догм  и  так  далее. Однако  вы  заявили  о  том,  что рассчитываете при голосовании на здоровые силы  в  парламенте.  Откройте,  пожалуйста,  кто  у  нас здоровые  и  кто  нездоровые,  потому что я таковых не знаю за все годы пребывания в парламенте? Медицина тоже ничего не говорит.

     Второй вопрос о том,  что  вы  собираетесь  предпринимать  на посту Премьера, кроме включения тех рыночных механизмов, которые у нас десять лет включают,  а они все не работают,  в то  время  как передовые  страны  Запада  с рыночной экономикой имеют очень четко отработанные механизмы воздействия на ситуацию в своей стране -  в экономике, общественно-социальной жизни? Например, безработные: их куда-то надо пристраивать;  размер заработной платы:  ее  же  надо повышать  и  так далее.  Я уже не говорю о том,  что одни собирают комбайны,  а другие  в  той  же  Кировоградской  области  закупают подержанные в Германии и считают это политикой.

     И последнее.   Мы   знаем,   как   Пустовойтенко  пользовался админресурсом  на  выборах.  Какие   действия   вы   предполагаете предпринимать  -  потому  что  у вас тоже выборы - в случае вашего избрания?

     Спасибо.

     КІНАХ А.К. Дякую. Я ще раз підкреслюю, що всі пропозиції, які сформульовані   чітко,   професійно   і  мають  реальні  механізми вирішення,  будуть ретельно розглядатися і  на  основі  об'єднання зусиль вирішуватися.

     Конкретний приклад. Комуністична партія України приймає заяву президії,  де серед інших питань висловлює своє занепокоєння  тим, що  у  структурі  експорту  України тільки 9 відсотків наукоємної, інтелектуальної продукції.  Це наша спільна проблема,  це проблема України,  і  якраз  навколо  неї  я  готовий  об'єднати  зусилля з фахівцями з цієї частини парламенту.

     Чи, наприклад,  фракція   "Лівий   центр"   дуже   стурбована непрозорістю  питань формування цін і тарифів на житловокомунальні послуги,  їх невідповідністю механізмам  соціального  захисту.  Це об'єктивна,  реальна  проблема,  і  я  готовий об'єднати зусилля з фахівцями не тільки цієї фракції,  щоб  економічно  обгрунтованими державними  засобами  вирішувати  цю  проблему.  Ось що мається на увазі під тими силами, на які я хотів би спиратися в роботі.

     З приводу   ролі   держави   в   сучасних   умовах   ринкових перетворень.  Я абсолютно впевнений і радий,  що в нас сьогодні на найвищому політичному рівні  є  розуміння  того,  що  у  складному перехідному    періоді   неможливо   тільки   методами   ринкового саморегулювання  досягти   ефективної   структури   економіки   та реалізації   конкретного   державного   пріоритету   чи  вирішення соціальних  проблем.  Держава  повинна  впливати  на  ці   процеси розумно,  економічно обгрунтовано за рахунок створення сприятливих умов для розвитку промисловості, підприємництва, створюючи розумні правила гри у податковій,  фінансовій, соціальній системах. Ось ця роль держави,  яка, на жаль, нами трошки втрачена, і нам необхідно спільними зусиллями її відновити,  бо це можна робити тільки через відповідні законодавчі та нормативні регулятори, за які відповідає державна влада в Україні.

     З приводу  адмінресурсу.  Я  дуже хотів би,  щоб ми спільними зусиллями  все-таки  створили  в  Україні  рівні  умови  для  всіх політичних сил,  які конкурують за місце у владі, за свій вплив на суспільство згідно з вимогами Конституції і наших законів.

     І я буду робити все,  що від мене залежить, щоб усі політичні сили,   незважаючи   на   їх   колір,   працювали   в  політичному конкурентному середовищі на рівних умовах,  бо це основа  розвитку демократії, формування громадянського суспільства.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Анатолію Кириловичу,  за змістовні відповіді. Ми витратили на вісім хвилин більше часу на запитання. Сподіваюсь, ми зекономимо при обговоренні (Оплески).

     Я нагадую  народним  депутатам,  що  в обговоренні за записом беруть  участь  керівники  депутатських  груп  і   фракцій,   тому надсилайте записки, якщо бажаєте взяти участь у виступах.

     Слово надається   народному   депутату,   керівнику   фракції Народно-демократичної партії Олександру Карпову.

     За ним буде виступати Геннадій Йосипович Удовенко.

     КАРПОВ О.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НДП).   Шановні   колеги!  В  епоху  великих,  якісних  змін  роль суб'єктивного  фактора,  роль  особистісного  фактора  є  виключно великою.

     Коли я  веду  мову  про  суб'єктивний фактор,  я маю на увазі створення такої системи управлінсько-владних відносин,  яка була б ефективною,  діючою,  конструктивною.  І тому я повністю підтримую логіку кандидата,  коли він каже про необхідність створення  такої управлінської  системи  в рамках трикутника,  яка була б прозорою, яка  була  б  ефективно  діючою,  яка  б  давала  необхідний   для суспільства і для держави результат.

     Коли я  веду  мову про особистісні характеристики,  то маю на увазі,  що роль диригента,  роль керівника уряду  має  бути  роллю менеджера,  який  повинен  зводити  ті  різнодіючі,  які існують у суспільстві,  в політичних колах,  до тієї рівнодіючої, яка б дала позитивний результат для держави, для людей, для народу, про що ми так багато і часто говоримо.

     З цієї  точки   зору,   якщо   охарактеризувати   особистість кандидата,  то  це людина системна,  конструктивна,  виважена,  це менеджер вищого гатунку.  І я ще  додам  з  посиланням  на  Бориса Ілліча  Олійника - людину відому,  знану,  серйозного достойника в нашій державі: це людина, не схильна до розкрадання, що є сьогодні не останнім в характеристиці кандидата.

     На закінчення   я   хочу   сказати,  що  фракція  висунула  і підтримала кандидатуру Анатолія Кириловича.  Центристська  частина більшості підтримала кандидатуру Анатолія Кириловича Кінаха.  І як кажуть в народі:  "Просили батько й мати,  і я прошу,  і всіх  вас запрошую".

     Щиро дякую.

     ГОЛОВА. Від  фракції  Народного руху слово надається Геннадію Йосиповичу Удовенку. За ним буде виступати депутат Черненко.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Народний рух України є активною державотворчою силою,  носієм української  національної ідеї,  що  має  на  меті  зміцнення Української держави на засадах демократії і соціальної захищеності громадян,  ринкової економіки. Ми   завжди  будували  свою  політику,  виходячи  з  цих  цілей  і відчуваючи свою відповідальність за долю України.  Ми працюємо для українських людей, для української нації.

     На ХІ  Всеукраїнських  зборах (з'їзді) Народного руху України було зазначено про гостру суспільно-політичну кризу,  що  склалася сьогодні в нашій державі.

     Альянс комуністичної  та  олігархічних фракцій Верховної Ради проголосував про недовіру і усунув уряд Віктора Ющенка -  найбільш дійовий,  соціально  спрямований,  проукраїнський  уряд  за десять років самостійної України.  У результаті урядової кризи зруйновано парламентську більшість.  Політична криза охопила всі гілки влади, породила в суспільстві відчуття ще більшої зневіри до  української влади, підірвала віру в її моральність.

     Загроза гальмування  і  навіть  припинення  курсу  держави на економічне   зростання,   зміцнення   державності   і    політичну стабільність  підсилюється  російською  політичною  та економічною експансією в Україні.  Наше обурення  викликають  постійні  спроби втручання   Москви   у  внутрішні  справи  України.  Народний  рух виступатиме   проти   надання   переваг   російським   комерційним структурам  у  приватизаційних  процесах.  Російський кримінальний капітал є не менш  небезпечним,  ніж  відверте  зазіхання  окремих російських політиків на незалежність Української держави.

     У той   же  час  Рух  виступає  за  добросусідські,  справжні партнерські відносини з Російською Федерацією.  Але  територіальні претензії,  відмова  справедливо  розподілити власність колишнього Радянського Союзу,  необгрунтовані вимоги  забезпечити  так  звані права російськомовного населення, відкритий шантаж в енергетичному секторі,  бажання  будь-якими  методами  заволодіти  стратегічними економічними   об'єктами   держави  отримуватимуть  жорсткий  опір Народного руху України і наших політичних союзників.

     Ми не допустимо,  щоб комуністи,  які отримали  політичне,  а можливо,  й  економічне  сприяння українських олігархічних кланів, втягнули нашу державу до  ефемерного  союзу  слов'янських  держав. Україна - незалежна європейська держава і твердо стоятиме на шляху державного  суверенітету   та   інтеграції   до   європейських   і трансатлантичних структур.

     Відставка уряду  Ющенка  унеможливила впровадження політичної лінії Народного руху України  в  межах  парламентської  більшості. Народний рух і надалі відстоюватиме незалежність держави, розвиток економіки в ім'я добробуту людей,  стоятиме на захисті української України. Слава Україні!

     ГОЛОВА. Від  фракції  "Батьківщина" - Олександр Турчинов.  За ним буде виступати депутат Балашов від "Трудової України".

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Голосування  по кандидатурі Прем'єр-міністра повинно бути знаковим для нашої Верховної Ради.  Це голосування дасть відповідь  на  те, хто  із  народних  депутатів  візьме  на  себе відповідальність за руйнацію  нашої  економіки,  за  соціально-економічну  кризу,   за криміналізацію суспільства. Це голосування повинно дати відповідь: здатний  Кучма  та  його  оточення  сформувати  нову  більшість  і встановити знову контроль за Верховною Радою чи ні?

     Що стосується   кандидатури  безпосередньо  пана  Кінаха.  Ви знаєте,  я відверто буду говорити: мені шкода пана Кінаха, тому що Президент Кучма чітко дав зрозуміти, яка кандидатура його влаштує, який йому потрібен Прем'єр-міністр.  Йому потрібна маріонетка, яка забезпечить  приховування  злочинів,  що відбулися в нашій країні, йому потрібна маріонетка,  яка буде приховувати майбутні  злочини, що  збирається  зробити  режим,  йому  потрібна людина,  яка знову поновить тіньові схеми в  економіці,  йому  потрібна  людина,  яка знову  поверне  наше  суспільство  до тіньових,  кримінальних схем роботи і в економіці,  і  в  політиці,  йому  потрібна  саме  така людина,  яка  забезпечить  фінансовим  і адміністративним ресурсом кишенькові партії, які створені в кишенях оточення Президента!

     Шановні народні депутати!  Обирати Прем'єр-міністра без зміни самої  системи  влади,  обирати Прем'єр-міністра без відсторонення Кучми і його оточення від влади - це є фарс. Фракція "Батьківщина" в цьому фарсі не буде брати участі.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  від  "Трудової  України"  надається  народному депутату  Геннадію  Балашову.  За  ним  буде   виступати   депутат Ратушний.

     БАЛАШОВ Г.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ    27, Дніпропетровська  область).  Одна  из  самых влиятельных фракций в парламенте уполномочила меня заявить следующее:  мы ждем от нового правительства   (и   надеюсь,   что  сегодня  будет  положительное голосование),  что наконец-то будут  рассмотрены  главные  вопросы общества - деньги. С этой высокой парламентской трибуны реже всего рассматриваются вопросы денег,  которые как раз и интересуют наших граждан.  Они интересуют наших коммунистов,  они интересуют людей, которые заняты украинизацией  народа,  деньги  интересуют  каждого гражданина Украины.  И сегодня,  к сожалению, о деньгах говорилось немного.

     И я хотел бы с этой высокой трибуны сказать о  том,  что  для граждан Украины деньги будут тогда,  когда мы освободимся от диких и запутанных налогов. И сегодня мы ждем от будущего правительства, от    Анатолия    Кирилловича   того,   чего   ждем   от   каждого Премьер-министра,  когда он приходит сюда в  парламентский  зал  и садится в кресло Премьер-министра,  - что он будет активно снижать налоги в Украине.  Мы ждем, что он даст наконец возможность дышать нашему народу свободно.  А свобода как раз и сделает наших граждан действительно состоятельными.

     Наша фракция,  я не скрою,  хотела очень, чтобы правительство возглавил   Сергей  Леонидович  Тигипко,  но  конюнктура  сегодня складывается  так,  что  парламент  должен  работать  в  коалиции, парламент  должен работать так,  чтобы правительство могло довести страну в нормальном состоянии до выборов, не сорвавшись в пропасть кризиса и антиреформаторских действий некоторых политических сил.

     Поэтому фракция  "Трудовая Украина" уполномочила меня еще раз заявить о том,  что мы поддерживаем Анатолия  Кирилловича  в  этот день, мы отдаем ему все свои голоса и надеемся, что он предоставит Украине следующую возможность:  в ближайшее время  добьется  того, чтобы  в  парламенте  был рассмотрен закон о снижении налогов,  то есть Налоговый кодекс,  которым будет предусмотрена единая  ставка налога на личные доходы граждан - 10 процентов.  А вы знаете,  что предыдущее правительство это уже внесло.  И наша с вами  задача  в этом  поддержать  Анатолия  Кирилловича.  И  если это произойдет в Украине  -  это  будет  первый  шаг  действительного  движения   к освобождению   народов  Украины  от  диких,  запутанных,  бредовых налогов.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВА. Слово  від  фракції   Українського   народного   руху надається Михайлу Ратушному. За ним буде виступати Іван Чиж.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 164, Тернопільська область). "Сталося!"

-  заявив  Ігор  Юхновський  26  квітня  в  день  Чорнобиля  -   і справжнього, і політичного, - в день відставки Ющенка.

     "Продовжується сьогодні" - заявляє Український народний рух.

     Продовжується епоха  цинічної аморальної політики,  коли курс держави,  майбутнє народу кидається під  ноги  бізнесменамкидалам, політикам-кон'юнктурникам, гарантам без гарантії.

     Продовжується епоха,  коли  думають  одне,  говорять інше,  а роблять третє. І брешуть собі, виборцям, народу.

     Продовжується епоха  бартерів,   взаємозаліків,   відключення світла,  невиплат  зарплат  і  пенсій,  інфляції,  а  за  їхньою ж лексикою - епоха комуністично-олігархічного дерибану.  Ще не пішов уряд  Ющенка,  а  вони  кинулися  дерибанити  Донецький обленерго, Білоцерківський шинний.  І справа не в особі Анатолія Кінаха,  а в зміні курсу, зміні програми, зміні вектора.

     Уже потирають  масні  від  жиру  руки,  вже  вкотре наливають куплений за вкрадені у народу гроші  дорогий  коньяк  і  п'ють  за перемогу.  Вже  миготить в очах замість зіниць у слабодухих долар, долар,  долар...   "Однако"    ми   поклали   на   лопатки   цього інтелігентного  бухгалтера  з  хусточкою  - радіють у кремлівських кабінетах і тут, у кабінетах псевдоадвоката покійного Стуса.

     "Однако" - це ваша піррова перемога,  господа и товарищи! Вас уже  знають!  Вас  уже видно!  Ви вже самі прийняли на себе клеймо Іуди.  І справа тут не в Анатолії Кінахові:  Український  народний рух  знає  Кінаха.  А  справа  в послідовності і принциповості.  І скільки б ви нам не пропонували, як би нас не намагалися купити чи дискредитувати   через   підконтрольні   вам   мас-медіа,  знайте: Український народний рух,  українські патріоти не продаються! (Шум у залі).

     Ми залишаємося послідовними в підтримці Віктора Ющенка,  уряд якого єдиний, що за 10 років незалежності, не взявши жодного цента закордонних запозичень, зумів ліквідувати заборгованість із пенсій і зарплат.  Єдиний  уряд,  який  зумів  забезпечити  прозорість  у приватизації,  поклавши  край  "прихватизації",  завдяки  якій  ви накралися і можете тепер купувати слабодухих.  Уряд,  який  єдиний зрозумів,   що   народ   без  ідеї,  без  ідеології  є  суспільним конгломератом і повноцінну державу збудувати не може.

     Віктор Ющенко - перший Прем'єр, який зрозумів, що національна ідея  може і повинна спрацювати,  коли її в першу чергу сповідують найвищі посадовці України.  А це для вас було найстрашніше. Бо вам потрібно, щоб той малий, але все-таки українець, залишався хохлом, малоросом, Іваном без роду і племені.

     Ми не йдемо в опозицію.  Ми залишаємося  з  Україною.  Це  ви йдете в опозицію до народу і до України! (Оплески).

     ГОЛОВА. Слово надається Івану Чижу від позафракційних. За ним буде виступати Олексій Марченко.

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Деражнянський   округ,   Хмельницька   область. Всеукраїнське  об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні колеги! Ми не обираємо сьогодні спічрайтера будь-якої політичної сили,  ми обираємо Прем'єр-міністра. З огляду на це мій виступ якраз містить кілька   проблемних   питань,   які   хотілося   б,   щоб    новий Прем'єр-міністр і новий уряд взяли до уваги.

     Не можна день і ніч клястися у вірності курсу тих реформ, які навіть критикує сам Президент, тому що надто висока соціальна ціна цим реформам. І тому, безумовно, кожний уряд, а на такому переломі особливо,  повинен для себе  закладати  параметри  корекції  цього курсу,  а  в  якійсь  частині і кардинальні зміни.  Це надзвичайно важливо,  чи  зуміє  уряд  з  новим   Прем'єр-міністром   критично поглянути на реальний стан справ.  Це перша принципова складова. З цього треба буде починати новому Прем'єру й уряду.

     Є кілька моментів, які просто не дають змоги уряду працювати, якщо він і держава наша хочуть мати перспективу.  Цей уряд, на моє глибоке переконання, не можна розглядати як тимчасовий, а Прем'єра як такого собі хлопчика на час,  халіфа на час, як дехто коментує. Навпаки,  на моє переконання,  цей уряд у період виборчих баталій, нестабільності  (півроку  до  виборів  -  півроку  після  виборів) повинен піти далі,  забезпечити певну наступність і стабільність у державі, поступальний розвиток, високі соціальні параметри життя.

     Потрібно створювати  нові  робочі  місця,  і на цьому повинна базуватися  урядова  програма.  Потрібно  проводити,  нарешті,  не балачки,  а  реальну  реформу системи оплати праці,  підвищуючи її мотиваційну роль,  довівши вартість робочої сили в  ціні  продукту хоча  б до 30-40 відсотків,  я вже не кажу про вищі параметри,  бо сьогодні  це  9-  10  процентів.  Провівши  такі  реформи,   треба реформувати  систему  пенсійного  забезпечення,  бо  пенсія  тісно пов'язана з виробництвом,  з економікою, з заробітною платою. Тому мають бути зміни на цій основі пенсійних параметрів, а не пенсія з еквівалентом 10 доларів на  місяць,  при  тому,  що  в  Сполучених Штатах  зарплата  за  годину - 5,5 долара,  а реальна - співзвучна вартості життя.

     Особлива конституційна увага уряду і держави повинна бути  до проблем,  що повсякденно зачіпають людину:  охорона здоров'я (вона має бути доступною і якість  її  належною);  освіта  (доступною  і якість  її  належною),  а не тільки гроші;  доступні плата житла й комунальні  послуги,  які  повинні  становити  в   рівні   доходів населення  буквально  10-12 відсотків.  Це ті проблеми,  які треба вирішувати.

     Безумовно, що все  це  може  базуватися  тільки  на  потужній виробничій  базі.  Мене тішить надія,  що Анатолій Кирилович Кінах якраз представлятиме нашу виробничу,  економічну частину,  і  мені здається, що в нього повинно бути розуміння того, що з виробництва все починається.

     Я підтримую цю  кандидатуру,  переконаний,  що  її  підтримає багато  позафракційних  депутатів.  "Дайте  мені точку опори,  щоб врятувати світ", - сказав Микола Луків. Такою точкою опори є народ України, його інтерес. І хай це уряд пам'ятає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається Олексію Марченку від фракції "Демократичний союз". За ним буде виступати Валерій Череп.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська  область).  Дякую.  Шановні   колеги!   Фракція   партії "Демократичний  союз",  знаючи тривалий час Анатолія Кириловича як колегу по спільній роботі  в  парламенті  і,  звичайно,  в  уряді, виходить з того,  що навряд чи нас потрібно додатково переконувати в доцільності підтримки кандидатури Анатолія Кириловича.

     На зустрічі з ним  ми  однозначно  заявили,  що  будемо  його підтримувати, і сьогодні просимо всіх присутніх народних депутатів підтримати таку позицію.

     Ми розуміємо,  що всі питання,  які сьогодні ставляться,  які можуть  стояти  перед  Анатолієм  Кириловичем  і  перед  майбутнім урядом, навряд чи можуть бути озвучені і вирішені саме тут під час обговорення  цієї кандидатури.  Ми домовилися під час зустрічі про те,  що в ході наступних консультацій після  призначення  Анатолія Кириловича  продовжимо  роботу  по пошуку компромісів,  механізмів співпраці уряду з парламентом.

     І головне.  Анатолій Кирилович визнав за головне пошук  таких механізмів співпраці,  які,  на жаль,  були перешкодою в співпраці Верховної Ради з попереднім урядом.

     І тому ми сьогодні ще раз підтверджуємо нашу позицію,  вона є однозначною:   ми   будемо   підтримувати  Анатолія  Кириловича  і запрошуємо всіх також підтримати нашу позицію.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   надається   Валерію   Черепу   від    фракції Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної).  За ним буде виступати депутат Самойленко.

     ЧЕРЕП В.І.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 158,  Сумська область).  Шановні колеги!  Президент України Леонід Кучма,   користуючись   своїм   конституційним  правом,  подав  до парламенту  кандидатуру  Анатолія  Кириловича  Кінаха  на   посаду Прем'єрміністра    України.    Даючи    згоду    на    призначення Прем'єр-міністра, Верховна Рада вирішує не тільки кадрове питання, а й бере на себе відповідальність за роботу майбутнього уряду.

     Члени нашої  фракції  під  час  зустрічі  з Анатолієм Кінахом після достатньо конструктивної дискусії  по  обговоренню  програми Президента  підтвердили  попереднє  рішення  фракції  - підтримати кандидатуру Анатолія Кириловича Кінаха на посаду Прем'єр-міністра.

     Анатолій Кирилович зумів у своїй  програмі  знайти  достатньо аргументів,   щоб   переконати   членів   фракції  в  необхідності підтримати його.  Перш за все - це державницька позиція  кандидата на    посаду   Прем'єр-міністра,   це   порядність,   виваженість, послідовність  у   прийнятті   рішень,   професіоналізм,   бачення перспективи,  вміння  аргументувати  те  чи інше рішення,  бажання пошуку конструктивного компромісу в спірних процесах, у той же час логічне відстоювання своєї позиції.

     Анатолій Кінах  - прихильник командної гри,  це дуже важливо. Його підтримка ідеї коаліційного уряду підтвердження тому.

     Важливу роль на остаточне  рішення  фракції  зіграло  те,  що розділ соціальної політики держави в програмі кандидата збігається з    програмними    документами    Соціал-демократичної     партії (об'єднаної).  Ми  підтримуємо  його  програмний  курс на розвиток ринкової  економіки,  ініціативу  серйозної  корекції   податкової системи,  реформування цінової політики, тобто всіх складових, які в кінцевому результаті  працюють  на  підвищення  життєвого  рівня громадян України.

     У той  же  час  Прем'єр-міністр повинен чітко усвідомити,  що уряд починає свою діяльність не з чистого аркуша.  Попередній уряд у ряді програм заклав непогану економічну базу.  З іншого боку,  в спадщину своєму послідовнику залишив масу  проблем,  перш  за  все проблему  державного  бюджету,  де  починає  чітко вимальовуватися нереальність багатьох статей дохідної  частини  бюджету.  Сьогодні ясно,  що  надходження коштів від приватизації до дохідної частини бюджету  є  нереальними,  що  спровокує  ланцюгову  реакцію   щодо невиконання  окремих  статей  видаткової  частини,  в тому числі і соціального плану.

     І те,  що кандидат у Прем'єр-міністри  не  сприймає  огульної критики   попередніх  урядів,  говорить  про  серйозність  намірів конструктивної  роботи.  Як  політик,  Анатолій  Кінах  не  тільки декларує,  а  й  чітко  розуміє,  що без підтримки парламенту уряд неспроможний буде працювати.

     Ми йдемо на вибори.  Йти на вибори без стабільного уряду, без урядової   програми,   без   Державного  бюджету  -  це  серйозний політичний прорахунок.  Ми маємо чітко усвідомити, що затвердження кандидатури  Прем'єра  цим  самим дає змогу сформувати новий склад уряду і виконуючий обов'язки для цього не годиться.

     Фракція Соціал-демократичної  партії  (об'єднаної)  підтримує кандидатуру Анатолія Кінаха на посаду Прем'єр-міністра.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово   від   фракції   зелених  надається  народному депутату Юрію Самойленку. За ним буде виступати депутат Альохін.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую,  шановний Іване Степановичу.  Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени   уряду! Анатолію Кириловичу! Я хочу не погодитися з багатьма виступаючими, які говорили,  що дорожче грошей не буває нічого.  На нашу  думку, здоров'я,  діти,  майбутнє  дорожче грошей і їх ні за які гроші не можна купити.

     На жаль,  за ці роки екологічний геноцид у нас продовжувався, смертність збільшувалась, захворюваність теж, діти хворіли більше. І ми не могли говорити про те, щоб в Україну йшли інвестиції, тому що  у  хвору  націю,  у хворих людей ніхто і ніколи грошей не буде вкладати.

     Фракція зосередила свої зусилля  на  тому,  щоб  зробити  все можливе,  аби  переорієнтувати бюджет,  аби переорієнтувати роботу уряду,  зорієнтувати вас,  шановні народні депутати, на те, щоб ми вклали  гроші  в  здоров'я  наших українців:  і великих,  і малих, особливо тих,  хто вже  сьогодні  не  може  подбати  про  себе,  - пенсіонерів.

     Тому ідеологія  сталого  розвитку,  тобто соціальна екологія, має пронизувати всі сфери нашого буття.

     Я хочу сказати,  що ми будемо голосувати за  той  уряд,  який буде дбати про здорову націю,  про здоров'я людей, про їх освіту і буде говорити про це не лише з високих трибун, а буде закладати на це  кошти  в бюджеті.  Тоді фракція зелених не буде демонстративно відмовлятися голосувати за бюджет.  Ми будемо голосувати  тоді  за бюджет,  коли  там буде і на питну воду,  і на вітамінізацію дітей України,  коли там будуть закладені  кошти  на  заповідники  і  на боротьбу  з  надзвичайними ситуаціями.  Мені з трибуни сьогодні не соромно  сказати  за  міністра  з  питань  надзвичайних   ситуацій Дурдинця  Василя  Васильовича,  якого ми підтримували,  який чесно відпрацював ці роки на посту міністра.

     Я не можу з цієї трибуни не сказати і того,  що нас, зелених, не  допускали  і  не допускають до виконавчої влади (що стосується портфеля міністра екології).

     Тому зараз,  голосуючи за Прем'єрміністра, ми будемо вимагати саме виконання цих вимог.

     Дякую за увагу!

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Альохіну від групи "Солідарність".  За ним буде виступати  депутат Черненко.

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ  39,  Дніпропетровська  область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени   уряду! Депутатська група "Солідарність" виходить з інтересів стабільності для  України.  Адже  сьогодні  дуже  потрібно  мати   повноцінного Прем'єр-міністра, повноцінний уряд, а не виконуючих обов'язки.

     Ми вважаємо,  що принциповим моментом є те, які саме системні підходи буде закладено цією особою  у  свою  діяльність  на  посту керівника уряду.

     На нашу   думку,   головними   питаннями  повинні  бути  такі направлення:  продовження курсу реформ,  накресленого Президентом; забезпечення   спадкоємності   дій   з   реформування   економіки, здійснюваних попереднім урядом,  адже дуже багато  корисного  було зроблено  і  фахівцями,  які  сьогодні  знаходяться  в ложі уряду; суттєве підвищення рівня співпраці уряду з депутатськими групами і фракціями.

     На зустрічі  депутатської  групи  "Солідарність"  з Анатолієм Кінахом   ми   побачили,   що   Анатолій   Кирилович    відповідає сформульованим  вище  вимогам,  у  нього є чітке бачення того,  що потрібно робити, і необхідні знання та професійні навики для того, щоб втілити заплановане в життя.

     Члени депутатської  групи "Солідарність" не висували кадрових умов,  хоча в групі є значний кадровий потенціал.  Але ми  ставили питання  і  дійшли  згоди  з  Анатолієм Кириловичем щодо наступних ключових питань:  продовження адміністративної реформи, податкової реформи,  поетапного  зниження  податкового тиску на підприємців і звичайних громадян,  підвищення  прав  і  можливостей  регіонів  у формуванні  державної  політики,  зокрема  економічної.  До  речі, кілька днів назад Президент підписав указ про Концепцію  державної регіональної  політики,  що  допоможе  зробити  діяльність уряду в цьому напрямі більш системною.

     Окрім того,  ми дійшли згоди з Анатолієм  Кириловичем,  що  в разі  його  обрання  буде  створено постійно діючий орган із числа представників фракцій,  керівників фракцій,  а також представників уряду і Прем'єрміністра, орган, який би збирався системно (мабуть, щотижня) і визначав би принципові питання політичної співпраці між урядом і Верховною Радою.

     Шановні народні   депутати!   Сьогодні  головне,  щоб  у  нас переважило не суто політичне міркування,  а  прагнення  поступово, але   неухильно,   змінювати  економічну  ситуацію  на  краще.  Ми закликаємо  народних  депутатів  підтримати  кандидатуру  Анатолія Кириловича Кінаха.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  я вдруге оголосив Віталія Черненка,  народного депутата,  але я повинен це вирішити з залом. Зараз  залишається  ще  виступити керівнику фракції Соціалістичної партії Олександру Морозу, а потім ми порадимось.

     Будь ласка, Олександре Олександровичу.

     МОРОЗ О.О.  Шановні колеги депутати!  Фракція  соціалістів  і селян (Лівий центр) виходить із таких мотивів. Перше. Прем'єріада, розпочата Президентом,  - це незаперечний факт, як і його словесна еквілібристика  стосовно  підтримки Ющенка,  котру ви багато разів чули.  Новий етап ігрищ довкола  уряду  розпочато  для  того,  щоб відволікти  увагу  суспільства від резонансних кримінальних справ, до яких причетні найвищі посадовці,  включаючи Президента. Одна із причин  небажання  -  можливість  появи  ще одного аргументу проти імпічменту Президента чи його відставки в інший спосіб.

     Президенту, але  не   державі,   вигідно   тримати   уряд   у підвішеному  стані,  не  прикритому  навіть  невеликим  захистом у вигляді довіри парламенту протягом року в разі підтримки  програми уряду.  У  підвішеному стані,  себто виконуючий обов'язки,  уряд - зручний привід для шельмування парламенту.  Гляньте, мовляв, люди, які ж там депутати,  які фракції,  які партії,  і вони ще хочуть і пропорційної системи.

     Названі наміри Президента треба нейтралізувати.

     Друге. Виконуючий  обов'язки   Прем'єра   Ющенко,   виконуючі обов'язки Тігіпко,  Азаров,  виконуючий обов'язки Прем'єра Кінах - це гірше, ніж просто Прем'єр Кінах.

     Тому я  звертаюся  до  фракцій,  яким   учора   дав   команду Президент. Голосуйте, як сказано, не вдавайте, ніби у вас є власна позиція.

     Третє. Мені не  раз  уже  доводилося  говорити,  що  будь-яка кандидатура  на чолі уряду в Україні не зможе вести ніякої власної лінії.  Він виконуватиме волю  Президента,  його  оточення,  отже, справи  і  далі  рухатимуться хаотично,  без програми,  без руля і вітрил, як останні вісім років. Новий уряд працюватиме у зв'язку з тим гірше від попереднього. Треба змінювати систему влади.

     Незрозуміло, до речі,  чому Верховна Рада, Іване Степановичу, не поцікавиться,  з якої причини Конституційний Суд так  довго  не розглядає  зовсім  просту  справу  - про оцінку проекту закону про зміни до Конституції.

     Четверте. Вчора на засіданні  Політвиконкому  Соцпартії  його член  Микола  Мельник  з  Вінницької  області,  колишній  депутат, прекрасний господарник,  чудовий письменник  сказав,  що  Кінах  - ненадійна  людина,  може  ігнорувати  принцип справедливості.  А з опалу додав: "Це така людина, що й Президента з'їсть".

     Власне, це певною мірою обнадіює,  бо хоч нам... (Шум у залі)

 опозиції  в  цілому  сам Президент ні до чого,  але як вираження, російською  кажучи,  "порочности"  системи  влади,  йому  треба  і доведеться піти у відставку.

     П'яте. Знімаючи   Ющенка,   керівники   відповідних   фракцій сподівалися,  що їх домовленості щось важать.  Тепер вони  знають, Президент  -  хазяїн  слова:  дав слово - забрав слово.  І ніхто в похоронному бюро гарантій не дає.  А ми думали, чому населення так стрімко вимирає. Виявляється, у нас не влада, а похоронна команда.

     Позиція фракції  визначатиметься залежно від реальних намірів пропрезидентських   фракцій.   Якщо   для   прийняття   припинення спекуляції не вистачатиме трохи голосів,  ми зможемо їх додати.  З єдиною  метою:  припинити  спекуляцію  довкола  уряду,   припинити інтриги,  які  ніякого  відношення  до  інтересів України не мають (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Настав час перерви. Залишився  від  фракцій один виступ - Петра Симоненка.  Тому слово від  фракції  Компартії  України  надається   Петру   Миколайовичу Симоненку.  А  потім  у нас є шість депутатів,  і ми порадимося із залом. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Діяльність усіх попередніх  урядів незалежної   України   була   спрямована   на  реалізацію  програм президентів:  Кравчука і Кучми. І ця діяльність довела Україну, як ми  всі  визнали,  до  глибокої  системної  кризи,  а  народ  - до зубожіння  і   злиденності.   Також   ця   діяльність   і   довела неспроможність   вивести  Україну  з  цієї  системної  кризи  тими механізмами і завдяки  тим  програмам,  які  нав'язувалися  нашому суспільству.

     По-друге, оцінка уряду Ющенка,  і ми всі це визнали,  вимагає зміни курсу економічних реформ і  причому  радикальної  зміни.  До речі,  і  у  виступі  Президента  16 листопада минулого року,  і в Посланні до Верховної Ради  України  він  визнав,  в  якому  стані знаходиться  Україна і що понад 70 процентів нашого населення - це бідний, голодний, роздягнутий наш народ.

     Компартія України  запропонувала  конкретні   кандидатури   і найголовніше те,  що це єдина партія,  яка запропонувала конкретну програму першочергових заходів щодо вирішення болючих питань життя наших людей. Я інформую вас, шановні колеги, Президент категорично відмовився розглядати не тільки наші  пропозиції  щодо  конкретних кандидатур,  а  й  програму,  яка,  на  наше  глибоке переконання, сприятиме виведенню України з цієї кризи.  Дивує,  що Президент  і так  звана більшість так швидко забули,  за рахунок чого і завдяки кому Україна доведена до такого стану,  і що треба в  першу  чергу зробити.  Для нас зрозуміло,  чому це відбувається.  Очевидним є і те,  що новий уряд (з  виступу  претендента  це  стало  зрозуміло) продовжуватиме  цей ганебний для України курс.  Кандидат,  на нашу думку, на посаду Прем'єр-міністра, на жаль, позбавлений можливості коригувати цей курс,  про що він практично заявив у своєму виступі й відповідях на запитання.

     Позиція нашої фракції базується передусім  не  на  конкретних професійних  можливостях  кандидатури,  яка  запропонована,  а  на оцінці політичної ситуації,  про це  ми  відверто  заявили  і  при зустрічі  з  Президентом.  Перш  ніж визначати кандидатуру,  треба визначити  першочергові  завдання,  узгодити  позиції,  що   треба зробити,  взяти спільну відповідальність уряду і Верховної Ради за вирішення,  а потім визначатися щодо кандидатури.  Тому підтримати кандидатуру  без урахування реалій життя і відповідальності за те, що треба в першу чергу зробити,  фракція комуністів не має  ніякої можливості і брати участі в голосуванні не буде.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати,  всі керівники, або кого вони уповноважили з депутатських груп і фракцій, виступили.

     Записалися шість народних депутатів,  які також бажали  взяти участь у обговоренні. Але час ми уже майже вичерпали, нам потрібно прийняти рішення.  Тому я ставлю на голосування:  хто за  те,  щоб припинити    обговорення   і   перейти   до   голосування,   прошу проголосувати.

     "За" - 376.

     Рішення прийнято.

     Я вношу на ваш розгляд проект постанови.  Реєстраційний номер 7340  -  проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на  призначення  Анатолія  Кириловича   Кінаха   Прем'єр-міністром України.

     "Верховна Рада України постановляє:

     Відповідно до  пункту 12 статті 85 Конституції України надати згоду  на  призначення   Президентом   України   Кінаха   Анатолія Кириловича Прем'єр-міністром України".

     Прошу проголосувати як постанову.

     "За" - 239. Рішення прийнято (Оплески).

     Я від імені депутатського корпусу вітаю Анатолія Кириловича з наданням згоди, і бажаємо йому успіхів.

     Покажіть результати голосування по фракціях.

     Слово надається  народному   депутату   Анатолію   Кириловичу Кінаху. Поки немає указу, ще не Прем'єр-міністр. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Дозвольте щиро подякувати вам за  підтримку,  висловлену  під  час голосування за мою кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України. Я розумію, що висока довіра до мене з боку Верховної Ради України, Президента  України  пов'язана з величезною відповідальністю,  яку бере на  себе  керівник  уряду,  відповідальності  за  долю  нашої країни,  за  здійснення  ефективних  реформ,  які  на  ділі  мають підтвердити соціальну  спрямованість  розвитку  України  в  умовах нової  історичної  реальності,  відповідальності  за конструктивну співпрацю гілок  влади,  без  чого  не  може  бути  динамічного  і стабільного   розвитку   нашого   суспільства.   Тільки  спільними зусиллями  ми  зможемо  реалізувати  величезний  потенціал   нашої держави   і   зайняти  гідне  місце  у  світовому  економічному  і політичному просторі.

     Наше майбутнє - це заможна  і  вільна  Україна.  Саме  заради такого майбутнього можна і треба жити і працювати.

     Дякую за увагу (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.   Анатолію  Кириловичу  вручають  квіти,  а  я оголошую перерву на 30 хвилин.  Після перерви  продовжимо  розгляд питань у режимі четверга.

      (Після перерви)

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати,   ми   домовлялись,  що проведемо пленарне засідання в режимі четверга, тому я прошу взяти порядок денний, і будемо розглядати питання.

     Реєстраційний номер  7327  -  проект Постанови про звільнення суддів. Будь ласка, Задорожній Олександр Вікторович.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань правової політики (виборчий округ 217,  м.  Київ).  Шановні колеги!  Проект  вноситься  членами  Комітету  з  питань  правової політики після розгляду подання Вищої ради юстиції.

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу,  я прошу вибачення. Оголосіть депутатам,  що ми працюємо,  щоб  зайшли  до  зали.  Є  запитання? Олександре Вікторовичу, ви сідайте, і будемо голосувати.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Для стенограми прізвища треба назвати.

     ГОЛОВА. Ви зараз назвете. Є запитання?

     Народний депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів. Олександре Вікторовичу, я все-таки хочу дізнатись, як вирішилась доля Назаренка Станіслава Юхимовича?

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Його  документи  вилучені  з подання.  Ми не даємо їх зараз на  пленарне  засідання  Верховної  Ради,  оскільки виникли питання.

     ГОЛОВА. Народний депутат Єльяшкевич.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область). Уважаемый Иван Степанович! У меня к вам вопрос по процедуре.  В связи с отсутствием целого ряда депутатов, которые,   видимо,   эмоционально  воспринимают  принятое  решение Верховной Рады,  предлагаю обявить сейчас перерыв и приступить  к работе  в  16  часов.  Потому что,  к сожалению,  не будут приняты серьезные решения по важнейшим законопроектам.

     ГОЛОВА. Олександре Сергійовичу,  зараз  порадимось.  Анатолій Кирилович Кінах із приміщення пішов,  так що це не зв'язано з тим, що його вітають.

     Гадаю, тепер ми в змозі,  а потім побачимо.  А о  16-й  я  не думаю, що буде значно краща ситуація.

     По кандидатурах  є  запитання?  Народний  депутат Пустовойтов сказав, що поки що знімаємо одну кандидатуру - судді Назаренка.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Я коротко зачитаю, шановні колеги. Це подання про звільнення суддів. Суддя з Івано-Франківської області

     ГОЛОВА. Депутати знають, у всіх є документи на руках.

     Народний депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С. Іване Степановичу, я підтримую рішення комітету. Але в мене є питання щодо процедури як призначення,  так і  звільнення суддів.  Судова влада - незалежна гілка влади,  є ущербність у цій процедурі.  У даному разі я підтримую, але коли прийматимемо Закон про судовий устрій, то давайте це враховувати.

     ГОЛОВА. Ви  вже  енний  раз вносите цю пропозицію і більшість народних депутатів підтримує.  Але давайте  ми  запропонуємо  іншу процедуру, узаконимо її, а потім будемо нею керуватися.

     Ще є запитання до Задорожнього? Нема.

     Тоді зачитуйте   проект   без   прізвища  судді,  яке  назвав Пустовойтов.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Відповідно до пункту 15 статті 85 пункту  9, частини  п'ятої  статті  126  Конституції  України  Верховна  Рада України постановляє:  звільнити  з  посади  Римарука,  Степаненка, Горбенка,    Гришка,   Фригіна,   Беззубко,   Курилець,   Вершину, Лагуновську, Єрмакову, Бондаря, Мирошниченка, Остапенка.

     За поданням   народного   депутата   Пустовойтова,   вилучено прізвище Станіслава Юхимовича Назаренка,  Тернівський народний суд міста  Кривого  Рогу  Дніпропетровської  області  на   додатковому засіданні комітету.

     ГОЛОВА. Дякую.   Проект  7327  про  звільнення  суддів  прошу проголосувати. У стенограмі прізвища є. Прошу підтримати.

     "За" - 227.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Наступний проект  Постанови  про  парламентські  слухання   з питань  виконання  законів  України  по  боротьбі  з  корупцією  в Україні.  Доповідав народний депутат  Зарубінський.  Є  запитання? Немає. Прошу проголосувати як постанову.

     "За" - 232.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про  податок  на   додану   вартість   (друге   читання).   Сергій Анатолійович Терьохін, будь ласка.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий округ 214,  м.  Київ). Шановні народні депутати, я вам нагадую, що це є закон,  який звільняє від податку на додану вартість  путівки для   санаторно-курортного   лікування,   а  також  відпочинку  на території  України.  Це  пропозиція  Президента,  розширена  нашим комітетом, узгоджена з профспілками, Комітетом з питань соціальної політики  та  праці.  Всі  питання  зняті.  Єдине,  що  профспілки пропонують  додати  ще в пункті 3 таку фразу:  "Незалежно від форм власності та господарювання". Мається на увазі, що і профспілкові, і відомчі санаторно-лікувальні заклади мають бути,  і державні,  і комунальні, тобто всі.

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Народний депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.  Безумовно,  я підтримую  цей  законопроект.  Чи  не пробували ви підрахувати, якою є сумарна вартість пільги, скажімо, для громадян України?

     ТЕРЬОХІН С.А.   Був   підрахунок   по    санаторно-курортному лікуванню.  Приблизно буде зекономлено коштів громадян десь 38- 40 мільйонів на рік.  Якщо ж урахувати те, що сьогодні багато путівок в   Україні,   припустимо,   в  Крим,  Трускавець  продається  для нерезидентів поза нашими межами,  щоб податки  не  платити,  після того  як  вводяться  ці норми,  просто буде збільшення бази.  І ми розраховуємо на збільшення кількості туристів, які приїздитимуть в Україну.

     ГОЛОВА. Сушкевич Валерій Михайлович.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Іване Степановичу,  я хочу сказати,  що  сьогодні  на засіданні комітету мав розглядатися цей законопроект, але оскільки зараз буде голосування,  то я хочу запитати. Сергію Анатолійовичу, це протокольно.  Чи буде сьогодні подорожчання путівок у оздоровчі лікувальні заклади Міністерства праці і соціальної політики  після прийняття цього закону? Дайте відповідь.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Навпаки,  цей  законопроект спрямований на те, щоб зняти податок на  додатну  вартість  з  вартості  путівок.  Ви пам'ятаєте,  ми  приймали  відповідне  рішення  позаминулого  року тільки по Криму.  Потім ця норма була зупинена.  Пам'ятаєте? Тепер ми  поширюємо  звільнення  путівок  не тільки на Крим,  а й на всю територію України.  І це приводить до здешевлення  путівок,  а  не навпаки.

     ГОЛОВА. Дякую. Немає більше запитань.

     Прошу проголосувати  в  другому  читанні  проект  Закону  про податок на додану вартість.

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому.

     "За" - 282.

     ГОЛОВА. Рішення приймається.

     У зв'язку   з   тим,   що  це  путівки,  може,  ми  в  цілому проголосуємо як закон? Прошу проголосувати як закон. Голосуйте.

     "За" - 297.

     Дякую. Рішення приймається.

     -----------

     Оголошується до голосування проект Закону про  внесення  змін до  деяких  законодавчих  актів  України  щодо  безпеки проведення гірничих робіт (друге читання),

 6019. Оресте   Фурдичко,   будь  ласка.  Є  запитання  до  Ореста Фурдичка? Нема запитань.

     ФУРДИЧКО О.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 125,  Львівська область).  Шановний Іване Степановичу!  На розгляд вноситься цей законопроект. Я хочу...

     ГОЛОВА. Оресте  Івановичу,  в  депутатів  є  законопроект.  Я питаю, чи запитання є? Немає.

     ФУРДИЧКО О.І. Пропонується прийняти в другому читанні.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  в  другому читанні законопроект 6019.

     "За" - 274.

     Рішення приймається.

     Як закон ми можемо проголосувати?

     ФУРДИЧКО О.І.  Комітет   з   питань   екологічної   політики, природокористування   та   ліквідації   наслідків   Чорнобильської катастрофи пропонує прийняти як закон.

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Поданий на друге читання законопроект про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України щодо безпеки проведення  гірничих  робіт  ставиться  на  голосування  в цілому як закон.

     "За" - 271.

     Рішення приймається.

     -----------

     Прийняття рішення  з обговорених питань.  Реєстраційний номер 7275 - проект Закону про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих актів   України   (щодо  оптичних  дисків).  Сергій  Олександрович Москвін, будь ласка.

     Є запитання? Немає. Прошу проголосувати в другому читанні. А, в першому читанні.

     "За" - 273.

     Рішення приймається.  Це ще одне свідчення того,  що депутати уважно працюють і слідкують.  І коли головуючий помиляється, зразу виправляють. Дякую.

     -----------

     Два проекти ( 6251 і 6251-1) Закону про виробництво,  експорт та  імпорт  дисків  для  лазерних  систем  зчитування.   Володимир Миколайович Єщенко. Є запитання? У Чижа є запитання.

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги, у зв'язку з тим,  що ми прийняли в першому читанні закон 7275,  наш комітет, розглянувши ці два законопроекти,  пропонує: проект Закону України про особливості підприємницької діяльності  у  сфері  виробництва, експорту,   імпорту   дисків   для   лазерних  систем  зчитування, реєстраційний номер  6251-1  від  22  грудня  2000  року,  поданий Кабінетом   Міністрів   України,   проект   Закону   України   про виробництво,  експорт  та  імпорт  дисків  для   лазерних   систем зчитування,  реєстраційний  номер 6251 від 30 листопада 2000 року, внесений народним депутатом Матвієнком,  відхилити як такі,  що не захищають  інтереси  вітчизняних  виробників і не вирішують питань щодо припинення порушення авторських і суміжних прав в Україні при розповсюдженні аудіовізуальних творів,  матеріальним носієм яких є компакт-диски. Таке рішення комітету.

     ГОЛОВА. Іван Чиж.

     ЧИЖ І.С.  Дякую.  Володимире Миколайовичу,  я  саме  і  хотів почути щодо того, оскільки два проекти, який же буде результат, що ви  пропонуєте.  Бо  попередній  законопроект,   який   ми   щойно проголосували,  і  ці  проекти  про оптичні системи - це абсолютно пов'язані проекти.  Ми не можемо своє виробництво нищити на догоду інтересам західних компаній,  тому я підтримую пропозицію комітету відхилити.

     ГОЛОВА. Так,   Володимире   Миколайовичу,   я    ставлю    на голосування.  Вони не набирають потрібної кількості голосів і тоді вважаються як такі, що відхилені. Зрозуміла позиція?

     Ну, не вистачить голосів - відхилити,  Валентине Григоровичу, не вистачить.

     Голосується проект  народного депутата Матвієнка 6251.  Прошу голосувати.

     ЄЩЕНКО В.М. Комітет пропонує відхилити.

     ГОЛОВА. Ну, така процедура.

     "За" - 65.

     Відхиляється.

     Проект Кабінету Міністрів 6251-1.

     ЄЩЕНКО В.М. Комітет пропонує відхилити.

     "За" - 117.

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире Миколайовичу. Не набирає потрібної кількості голосів - відхиляється.

     -----------

     Проект Постанови    про    стан,   напрями   реформування   і фінансування освіти в Україні

 7199 і 7199-д. Ігор Рафаїлович Юхновський. Є запитання?

     Депутате Чиж, будь ласка.

     ЧИЖ І.С.  Всеукраїнське  об'єднання  лівих  "Справедливість". Ігоре Рафаїловичу!  Поскільки два проекти,  то,  безумовно,  треба ваші пояснення, який із них комітет підтримує. Це перше.

     Друге. Як ви дивитеся на пропозицію,  яку я висловлював тут з трибуни Верховної Ради і  подавав,  про  те,  щоб  учителю  надати статус  державного службовця в частині пенсійного забезпечення?  Я хотів би,  щоб у постанові було дано таке доручення чи  уряду,  чи комітету підготувати такий проект змін до відповідного закону.

     Дякую.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Відносно другого питання я зразу повинен сказати, що комітет планує на наступний рік повне виконання статті  57  Закону про  освіту,  згідно  з  яким  середня заробітна плата вчителя має дорівнювати середній  платі  в  промисловості,  мають  виплачувати гроші за стаж, за інші речі, пов'язані з учительською професією. І після того,  коли ця заробітна плата  буде  нормальна,  безумовно, треба  ставити питання про прирівнювання статусу учителя,  з точки зору пенсійного забезпечення,  до  статусу  державного  службовця. Тобто я вважаю це зауваження цілком нормальним.

     Тепер відносно  першого питання - чим відрізняються між собою обидві постанови.  З точки зору результативної дії,  вони майже не відрізняються  між  собою.  Вони відрізняються між собою,  з точки зору  ставлення  до  оцінки  роботи  попереднього  уряду.  У  тому проекті,  який подали Красняков,  Пасечна і Малолітко, вважається, що  робота  уряду  є  незадовільною  і   фінансування   освіти   є незадовільним.

     У тому проекті,  який вносить велика група депутатів,  членів комітету,  береться до відома інформація про  діяльність  уряду  в галузі   освіти,   але   вважається,   що  фінансування  освіти  є незадовільним.

     ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу,  я вас прошу!  Це ми  голосуємо  в першому читанні. Є два проекти. Народний депутат Іван Чиж запитав: яка позиція комітету.  Ви скажіть,  яка позиція комітету.  Тому що тут же проект,  внесений Красняковим,  Пасечною,  і ваш проект. Ми будемо голосувати.

     Є ще запитання?

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Я  мушу  пояснити.  Є   проект   Краснякова, Пасечної  і  Малолітка і є проект Юхновського,  Толочка,  Ситника, Чубатенка,  Подгорного,  Глухівського і Кафарського. Це два різних проекти.

     ГОЛОВА. Депутате Пустовойтов, будь ласка.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.   Фракція   комуністів,  місто  Кривий  Ріг, учитель за професією.  Ігоре Рафаїловичу,  ви знаєте,  що все-таки поширилися  чутки  про  те,  що  внесено  у  проект постанови таке рішення, щоб держава визнала борг по статті 57 з 1997 року. І тому в  мене  таке  питання:  чи  все-таки  ваш комітет і ви,  зокрема, підтримуєте таке положення чи ні?

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ми зверталися з цього приводу за роз'ясненням до  Верховного  Суду.  Було дано таке роз'яснення Верховного Суду, яке я хочу довести до вашого відома. Верховний Суд вважає, що якщо в  законі  передбачено  певні  виплати,  а в бюджеті тих виплат не передбачено,  то верхнім законом є закон про бюджет на даний  рік. Тобто  якщо  в  бюджеті не було передбачено виплат за стаж,  то ці виплати не могли бути виплачені,  тому що бюджетна норма,  з точки зору  закону,  є  вища,  ніж  норма  закону.  Таке  було пояснення Верховного Суду.

     Для того щоб вийти  з  цього  замкнутого  кола,  ми  фактично користуємося тим роз'ясненням Верховного Суду,  хоча, безумовно, я особисто абсолютно не заперечую  проти  того,  щоб  учителям  були повернуті всі борги. Але от таке є роз'яснення Верховного Суду.

     ГОЛОВА. Так,  ще  є  запитання  до Ігоря Рафаїловича?  Немає. Дякую,  Ігоре Рафаїловичу,  сідайте. Євгене Красняков, будь ласка, по своєму проекту. З мотивів голосування.

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги, я прошу обратить внимание именно на наш проект и,  в частности, на то,  что  мы  в  первом пункте действительно признаем деятельность правительства   Украины   -   Кабинета   Министров    Украины    - неудовлетворительной,   обращаю   внимание,   в   части  правовых, экономических, социальных, организационных "засад функціонування і розвитку системи освіти".

     Я считаю,  что  то  решение,  которое  предлагают  коллеги из комитета,  - половинчатое.  Мы не  говорим  здесь  о  Министерстве образования,  мы  говорим  в  целом - Кабинета Министров Украины и признаем его деятельность неудовлетворительной,  в первую  очередь финансовое обеспечение системы образования.

     Мы хорошо знаем, что Министерство образования и науки как раз во  время  принятия  бюджета  упорно  стояло  на  том,  чтобы   на образование выделили хотя бы 90- 80 процентов от необходимого,  но принималто решение Кабинет Министров Украины.

     И второе, то, на что обращал внимание коллега Пустовойтов. На сегодняшний  день,  уважаемый  Игорь Рафаилович,  суды приняли уже более 10 тысяч решений о том,  что долг по статье  57,  начиная  с 1997  года,  должен  быть отдан.  Мы десяти тысячам учителям будем отдавать, а как же быть с остальными?

     Поэтому мы  и  рекомендуем  Кабинету   Министров   "здійснити виплати,  передбачені  статтею  57  Закону  України  про освіту" і кажемо, що "зазначені виплати за 1997- 2000 роки вважати державним боргом". Ми пропонуємо Кабінету Міністрів це розглянути.

     И третье - самое последнее. Наш проект отличается тем, что мы рекомендуем Кабинету Министров при подготовке проекта бюджета 2002 не  перекладывать  это  на  комитеты  по  вопросам  образования  и бюджета,  а   самому   уже   в   проекте   бюджета   предусмотреть финансирование  статьи 57.  Прошу наш проект поддержать,  он более реалистичный и правдивый.

     ГОЛОВА. Краще було  б,  щоб  був  один,  але  є  два,  будемо голосувати  обидва.  Перший голосується 7199-д,  який аргументував Ігор Рафаїлович Юхновський. Ваш, ваш, я правильно оголосив.

     "За" - 153.

     Так, не приймається.

     Голосується проект  7199,   внесений   народними   депутатами Красняковим, Пасечною.

     "За" - 238.

     По фракціях покажіть.

     Я думаю, що в комітеті доопрацюють, нормально буде.

     -----------

     Наступний проект  Закону  про  ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році.  Тут три проекти:  7024, 7024-1 і 7024-2. Від  профільного  комітету - Катерина Тимофіївна Ващук.  Увімкніть мікрофон. Три проекти. Прошу уваги.

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні  народні  депутати!  Комітет  просить підтримати урядовий законопроект, це останній -

 7024-2, з тим щоб зберегти цю квоту на рівні минулого року.  Саме така  квота  дасть можливість утримати ціну на цукор і не збити її для наших сільських товаровиробників.  Тобто саме цей законопроект влаштовує і село,  і цукрові заводи, і нашого споживача й по ціні, і по кількості.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Відповідно   до   процедури   першим   ставиться   на голосування проект від уряду, підтриманий комітетом, 7024-2. Прошу голосувати.

     "За" - 267.

     Рішення приймається.

     Два інші, вибачте, не голосуватимуться. Тому ви вбирайте їх у цей...

     Проект Закону  про внесення змін до пункту 2 Закону про деякі заходи  щодо  економії  бюджетних  коштів  5217-1.  Депутат  Цушко готовий дати пояснення (Шум у залі).  А,  ви в цілому просите? Ні, це не порушення процедури.  Якщо комітет і уряд не заперечують, то ми можемо проголосувати як закон.  Уряд не заперечує?  Ні. Комітет не заперечує?  Ні.  Я  зобов'язаний  поставити  на  голосування  в цілому. Прошу проголосувати.

     "За" - 251.

     Рішення приймається.

     Я прошу вас,  слідкуйте за процедурою.  Якщо комітет просить, ми приймаємо і так далі. Я ставлю на голосування, а ви голосуєте.

     -----------

     Проект Закону про внесення зміни до пункту 2  Закону  України про  деякі  заходи  щодо  економії бюджетних коштів 5217-1.  Цушко Василь Петрович, я його не бачу.

     Є запитання до цього проекту?  Немає.  Прошу проголосувати  в першому читанні за основу.

     "За" - 207.

     Щось не зрозуміли?

     По фракціях покажіть.  Від "Трудової України" ніхто нічого не хоче сказати? У чому справа, ви забули чи..?

     Семенюк Валентина Петрівна.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракція  соціалістів  і  селян.  Шановні  колеги народні депутати! Оскільки доповідачем  визначено  Цушка  Василя  Петровича,  а  він відійшов  до  медпункту,  то  я  прошу підтримати цей законодавчий документ.  Просто  не  спрацювала  система.   Іване   Степановичу, поставте ще раз на голосування.

     ГОЛОВА. Депутат Чиж.

     ЧИЖ І.С.  Я  б  не  заперечував  щодо  підтримки,  але треба, звичайно,  мати конкретну інформацію,  тому  що  цей  законопроект розглядався,  були  до нього зауваження.  Тому я хотів би,  щоб ми голосуванням цим не зняли  його  з  розгляду.  Давайте  перенесемо розгляд через тиждень. Буде доповідач, розглянемо результативно.

     Зараз голосувати за економію треба,  але ж невідомо,  на чому там  економія.  Дуже  багато  було  пропозицій.  Якщо  може  хтось пояснити   з   комітету,   хай   пояснить,   тоді  буде  осмислене голосування.  А  так  я  прошу  тоді  перенести  його  розгляд  на наступний тиждень, коли будемо голосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ну,  ви мені робите зауваження,  і правильно. Але він же вимагає, я ж не знаю, що він буде говорити. А потім уже...

     Так, я прошу  вас.  Цушко  Василь  Петрович.  Увімкніть  йому мікрофон, будь ласка.

     ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  140,  Одеська область).  Уважаемые коллеги!  Мы принимали тут Закон о бюджете, в котором предложили  выдавать  льготную  форму.  Этот  законопроект касается  тех  категорий  военнослужащих  в  форме (имеются в виду военнослужащие Министерства обороны,  Министерства внутренних дел, СБУ),  которые  по  своим  служебным  обязанностям  должны  быть в гражданской  одежде.  Я  знаю,  что  были  претензии  относительно Министерства внутренних дел.

     Мы уточнили  этот  вопрос.  Это  люди,  которые в гражданской форме охраняют обекты типа атомных станций,  сопровождают  грузы. Необходимо, чтобы они были в гражданской одежде. Если мы принимаем этот закон,  бюджет,  наоборот, экономит деньги, потому что форма, которая  им  выдается,  стоит  дороже  (у  нас есть расчеты) на 23 процента.

     Наш Комитет по вопросам финансов поддержал этот законопроект. Комитет  по вопросам обороны поддержал.  Комитет Биласа поддержал. Поэтому просьба - поддержать этот законопроект.  Он  действительно необходим  для людей,  которые не могут ходить на службу в военной форме.

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Петровичу.

     Ще раз ставлю на  голосування  законопроект  5217-1.  Ще  раз голосуємо в першому читанні.

     "За" - 266.

     Рішення приймається.

     Василю Петровичу, запитують, як закон можна?

     Ставлю на голосування прийняти як закон у цілому.

     "За" - 244.

     Рішення приймається.

     -----------

     Наступні два  проекти  5185  і 5185-3 за поданням профільного комітету  просять  з  розгляду  зняти.  Давайте  підтримаємо.   До узгодження знімається. Немає заперечень.

     -----------

     З'ясувалися нові обставини щодо проекту

 6352, його потрібно узгодити профільному комітету.  Проект Закону про  внесення  доповнення  до статті 24 Закону України про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) 6352. Олександр Миколайович Стоян. Увімкніть мікрофон.

     СТОЯН О.М.   Шановні  колеги!  Хочу  нагадати,  що,  коли  ми обговорювали цей законопроект,  усі однозначно в залі виступили за те,  щоб  його  відхилити,  оскільки  уряд  у ньому пропонує ще 15 категорій трудящих,  які не будуть мати права на  страйк  як  вищу форму соціального захисту.  Цей законопроект вніс уряд.  Комітет з питань соціальної політики просить  відхилити.  Комітет  з  питань промислової політики також просить відхилити.  І всі депутати, які виступали,  підтримали пропозицію відхилити цей законопроект. Тому я  прошу  зараз  проголосувати  в  редакції  комітету  і відхилити внесений урядом законопроект.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміли суть? Законопроект

 6352 ставлю  на  голосування.  Не  набирається потрібна кількість голосів - він відхиляється.

     "За" - 95.

     Відхиляється, не набрав.

     -----------

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про Національну програму інформатизації (перше читання),  6156,  прошу проголосувати.

     Не було заперечень, комітет просить прийняти за основу.

     "За" - 232.

     Рішення прийнято. У першому читанні.

     -----------

     Проект закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про Національний архівний фонд і архівні установи (нова редакція),

 6113.

     Є запитання? Немає. Прошу проголосувати в першому читанні.

     "За" - 263.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проекти законів про внесення змін до статті 51 Закону України про  вибори  Президента  України та про внесення змін до статті 53 Закону  України  про  вибори  народних  депутатів  України   (щодо термінів  зберігання  документів  у  місцевих  державних  архівних установах),  5422,  5423. Обидва проекти комітет пропонує прийняти за основу. Окремо?

     Проект 5422 прошу проголосувати за основу в першому читанні.

     "За" - 126.

     Рішення не прийнято.

     Голосується у першому читанні проект

 5423.

     "За" - 128.

     Рішення не прийнято.  Жоден із проектів не  набрав  потрібної кількості голосів.

     -----------

     Проекти Закону  про  свободу  світогляду,  віросповідання  та релігійні організації,

 1178, 1178-1,  1178-2.  Комітет просить прийняти за основу проект Кабінету Міністрів, 1178-2, за винятком змін до назви та статей 16 і  17 чинного закону.  Я оголосив рішення комітету,  а тепер надам слово.

     Віталій Журавський. Будь ласка.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).     Група     "Регіони     України", Християнсько-демократична  партія України.  Справа в тому,  що,  я думаю,   комітет   не    розібрався.    Є    висновки    Головного науково-експертного  управління  і  є  позиція  домінуючих  церков України,  які підтримують мій  законопроект,  тому  я  прошу  бути уважними  з приводу цього,  тому що,  коли відбувалося обговорення цього питання, більшості депутатів не було в залі.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Так,  прошу вас.  Першим голосується проект  Кабінету Міністрів,

 1178-2.

     Від комітету слово має депутат Косів.  Ну, вибачте, не бачив, ви ж пізно руку підняли.

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська  область).  Я  доповідав  про  те,  що  ми  п'ять  разів розглядали всі три законопроекти  на  засіданні  нашого  комітету. Отже,   за  проект,  який  вніс  Віталій  Журавський,  у  комітеті голосував тільки він один.  Думаю,  що говорити,  ніби комітет  не розібрався, просто неетично.

     Таким чином,  комітет  абсолютно  добре  розібрався  разом із представниками релігійних організацій,  навіть із  спеціалістом  з питань  релігій  із  ОБСЄ.  І  тому  я пропоную підтримати рішення комітету і прийняти проект 1178-2.

     ГОЛОВА. Урядовий проект. Депутат Пустовойтов.

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів, місто Кривий Ріг. Іване Степановичу!  На  майбутнє все-таки треба,  щоб усі назви проектів тут  друкувалися.  Чому?  Тому  що  відбувається  підміна  понять. Дивіться: про свободу світогляду, віросповідання, свободу совісті. До чого тут світогляд до свободи совісті? Так що тут, вибачайте, я буду закликати своїх колег утриматися.

     ГОЛОВА. Я розумію, але ви візьміть проекти, вони всі у вас є, кожний має свою окрему назву.  Це в порядку денному, а у проектах, ви подивіться матеріали, там усе є, так що ви не зовсім тут праві.

     Від уряду, будь ласка, Віктор Дмитрович Бондаренко.

     БОНДАРЕНКО В.Д., голова Державного комітету України у справах релігій.  Я хочу звернути увагу  народних  депутатів  на  декілька моментів,   пов'язаних  з  цими  двома  законопроектами.  Якщо  ви звернули  увагу,  то  ключовим  моментом  у   законопроекті   пана Журавського  є зміна системи контролю за виконанням Закону України про свободу совісті та релігійні організації.

     Отже, така система контролю, незважаючи на те, що говорив він тут усім вам, існує практично в усіх країнах. Я подавав матеріали, багато народних депутатів їх мають,  у 20 європейських  країнах  є державні  органи  по  контролю  за дотриманням законодавства.  І я абсолютно не можу погодитися із заявою, що домінуючі церкви нібито підтримують законопроект пана Журавського.

     ГОЛОВА. Дякую.  Віталію Станіславовичу,  я вам надавав слово. Голосується проект

 1178-2, внесений  Кабінетом  Міністрів  і  підтриманий комітетом. Прошу голосувати.

     "За" - 92.

     Ставиться на голосування проект депутата Журавського 1178.  У першому читанні.

     "За" - 46.

     Депутата Костицького немає, але щоб він не ображався, давайте проголосуємо. Проект

 1178-1.

     "За" - 32.

     Жоден із проектів не набрав потрібної кількості голосів, тому питання знімається. У нас часу вже немає.

     -----------

     Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України,   внесений   Кабінетом  Міністрів  України  у  зв'язку  з прийняттям Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні   кошти.   Євген   Жовтяк   є?  Я  його  не  бачу.  Прошу проголосувати у першому читанні.

     "За" - 181.

     Рішення не прийнято.

     -----------

     Законопроект 6278 знімають, щось там не домовилися, і комітет просить перенести розгляд.

     Проект Закону  про  внесення  змін  до деяких законів України (щодо дозвільної діяльності при використанні ядерної енергії).  Не було  питань,  пропонується  прийняти  у  першому  читанні.  Прошу голосувати. Проект

 7003, перше читання.

     "За" - 244.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону    про   державну   підтримку   садівництва   і виноградарства,  4137.  Доповідав Дмитро  Михайлович  Гнатюк,  так просив, щоб прийняли у першому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 228.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину,

 6322. Пропонується прийняти у першому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 271.

     Рішення прийнято.

     -----------

      7099 -   Проект   Закону   про  відповідальність  повітряних перевізників  за  перевезення  пасажирів  через  державний  кордон України  без  належних  документів  для  в'їзду  в Україну.  Прошу проголосувати у першому читанні.  Депутата Зубова я зараз не бачу, але під час розгляду зауважень не було. Голосуємо.

     "За" - 269.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Наступні два  питання  знімаються з розгляду у зв'язку з тим, що вони оформлені з порушенням Регламенту.  Комітет  не  подав  на підпис  Голови  Верховної  Ради  ці кандидатури,  вони внесені без погодження. Тому хай комітет доопрацює, з усіма фракціями узгодить це питання,  подасть на підпис Голові, і Голова внесе на розгляд в установленому законом порядку.

     Питання ратифікації.  Проект Закону про ратифікацію Конвенції міжнародної  організації  праці  132  (переглянутої) 1970 року про оплачувані  відпустки,  0231.  Чи  є   запитання?   Немає.   Прошу голосувати.

     "За" - 263.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про ратифікацію Рішення Ради глав урядів держав

-  учасниць  Співдружності  Незалежних  Держав   про   Міждержавну програму  з  розробки стандартів у галузі безпеки та охорони праці на продукцію,  що взаємопостачається,  на 2000- 2005  роки,  0229. Микола  Васильович Кравченко готовий дати відповіді.  Є запитання? Немає. Прошу голосувати.

     "За" - 250.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі  обміну  нотами) між  Кабінетом  Міністрів  України  та  урядом Японії щодо надання японського  культурного  гранту  на   постачання   аудіообладнання Національному академічному драматичному театру імені Івана Франка, 0238. Немає заперечень? Прошу голосувати.

     "За" - 265.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про ратифікацію Конвенції між урядом України  і урядом  Грецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на  доходи  і майно,

 0242. Прошу голосувати.

     "За" - 248.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Проект Закону про ратифікацію  Угоди  про  співробітництво  в галузі  попередження  надзвичайних  ситуацій  та  ліквідації їхніх наслідків між Кабінетом  Міністрів  України  і  урядом  Республіки Казахстан, 0232. Прошу голосувати.

     "За" - 261.

     Рішення прийнято.

     -----------

     Далі до   порядку   денного  внесено  групу  питань,  які  не підтримані на сьомій сесії, для повернення до розгляду.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Валентина Матвєєва.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Іване Степановичу! Шановні колеги! У нас уже стає системою порушувати не тільки Регламент,  а й Основний Закон -  Конституцію  України.  До яких  пір  ми  будемо  повертатися по четвергах,  а тепер уже і по вівторках,  до  включення  питань,  які  вже  розглядалися  і   не підтримані  народними  депутатами  на  сесії?  Це  грубе порушення Регламенту,  тому  фракція  комуністів  не  буде  брати  участі  в голосуванні з таких питань.

     ГОЛОВА. Наталія Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины. Иван Степанович, я как раз тоже по этому вопросу.

     Сегодня утром  по  программе  радио сначала слышу о том,  что Земельний кодекс "був розглянутий  на  сесії  Верховної  Ради,  не набрав  потрібної  кількості голосів і згідно з Регламентом більше на цій сесії розглядатися не буде". Переключаю на другую программу радио и по "Проміню" слышу:  "Степан Гавриш сказав, що через якісь там порушення будуть знову розглядати Земельний кодекс у найближчі дні".  Вы  знаете,  это  позор для Верховной Рады,  что мы сами не придерживаемся Регламента, то есть процедуры рассмотрения законов. Поэтому  нельзя голосовать за повторное рассмотрение этих вопросов до  конца  сессии,  потому  что  так   предусмотрено   Регламентом Верховной  Рады.  Если  мы сами будем постоянно идти на нарушения, нам нечего тогда в стране требовать,  чтобы законы соблюдали люди. Они будут вправе нарушать их.

     ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно.

     Степан Богданович Гавриш, репліка.

     ГАВРИШ С.Б.,   заступник   Голови   Верховної   Ради  України (виборчий округ

 176, Харківська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Сподіваюся,  що  Наталія   Михайлівна,   як   надзвичайно досвідчений  законодавець,  чудово  знає  Регламент і погодиться з тим, що я скажу.

     Ми, не проголосувавши проект  постанови,  який  було  внесено головою  профільного  комітету  Катериною  Ващук,  про голосування нової  редакції  Земельного  кодексу   в   другому   читанні   без постатейного  обговорення,  тим  самим  не  відхилили  цей  проект документа,  а залишили... (Шум у залі). Шановні колеги, я пояснюю. Ми   залишили   можливість   для  постатейного  голосування  цього законопроекту відповідно до Регламенту Верховної  Ради.  Я  нічого нового  не  сказав,  це відповідає Регламенту.  Я лише констатував факт, юридичний факт, який відбувся.

     ГОЛОВА. Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Черкащина,  "Демсоюз".  Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги!  Серед  п'яти  законопроектів,  які запропоновані  в  цьому  розділі,  є  проект  Закону  про  порядок ввезення  в  Україну  хмелесировини  у  2001  році.  Я хочу просто поінформувати вас.  Не маючи абсолютно ніякого відношення до  цієї галузі,  я  володію  інформацією про становище,  яке складається в ній.

     Ви знаєте про те,  що завозиться хміль, якого не вистачає для потреб країни.  Його не так багато вирощується в Україні,  і цього поки що не вистачає.  Сьогодні  ті,  хто  займається  виробництвом хмелю,  нарощують  потужності,  і  через  рік-два ця проблема буде вирішуватися  українським  ресурсом.  Але  на  сьогодні  обставини складаються   таким   чином,  що  пиво  може  значно  подорожчати, скоротяться  обсяги  його  виробництва.  Мені  здається,  що   нас зрозуміють   усі,   тим   більше  що  серйозних  заперечень,  коли розглядали законопроект,  ні в кого не було,  просто в залі,  коли голосували, людей не вистачало.

     Тому, Іване Степановичу,  я прошу,  аби ви все-таки поставили на  розгляд  хоча  б  один  цей  законопроект,  який  дасть  змогу вітчизняним товаровиробникам працювати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви чули, які вносяться пропозиції. Цей розділ "Для повернення до  розгляду  питань,  не  підтриманих  на  сьомій сесії"  включає  чотири  законопроекти.  У  нас  уже є відповідний прецедент: ми це робимо, якщо дає добро сесія.

     Тому я ставлю на голосування таку пропозицію - повернутися до розгляду цих питань. Так, щодо чотирьох законопроектів, я не роблю винятку. Прошу голосувати.

     "За" - 132.

     Не повертаємося.

     -----------

     Залишилося питання за скороченою процедурою. Проект Постанови про  опублікування  проекту Закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для народного обговорення,

 1128-П6.

     Депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область). Уважаемый Иван Степанович. Уважаемые коллеги!  Закон о пенсионном  обеспечении  -  это  один  из  самых больных   вопросов,   которые  сегодня  волнуют  и  нас,  и  наших избирателей.  И нет, наверное, такого гражданина Украины, которого бы   этот  вопрос  не  волновал.  Поэтому  рассматривать  его  "за скороченою процедурою" наша фракция считает нецелесообразным.

     Поэтому мы   предлагаем   на   этом   рассмотрение   вопросов закончить,   этот   вопрос  снять  и  рассмотреть  его  по  полной программе, как положено, с докладом, с обсуждением.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Петро Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.  Шановні колеги! Я хотів би звернути увагу своїх колег  на  те,  що  в даному разі не йдеться про зміст закону.  Це проект Постанови Верховної Ради України про опублікування  проекту Закону   України   про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування для народного обговорення.

     Я хотів  би  звернути  увагу,  що  комітет  приймав   рішення голосувати  за  цю  постанову  в  режимі,  так би мовити,  першого читання,  бо там всього одне речення - на всенародне  обговорення, який  статус,  хто  проводить,  в  які  терміни і таке інше.  Тому комітет приймав рішення про  те,  що  треба  голосувати  в  режимі першого читання.

     Від себе   особисто   я   хотів   би   внести  пропозицію  не підтримувати цей документ.

     ГОЛОВА. Дякую,  Петре   Степановичу,   зрозуміло,   ви   дали конкретну відповідь. У нас залишається 1 хвилина.

     Я ставлю  на  голосування  проект постанови за основу.  Прошу проголосувати.

     "За" - 70.

     По фракціях покажіть.

     -----------

     Павло Кузнєцов. Будь ласка.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов  Украины.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты!  У минулий четвер була прийнята постанова Верховної Ради  України  про  проведення  парламентських слухань  з  нагоди  5  річниці Конституції,  але не проголосований список тимчасової комісії,  яка мусить  підготувати  ці  слухання. Зараз   вноситься  проект  постанови  з  погодженим  складом  цієї тимчасової комісії,  всі фракції дали добро.  Треба зараз  негайно прийняти  таку  постанову,  бо  інакше  ми  позбавимося можливості провести ці слухання.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Вам розданий проект Постанови

 7180-1, доопрацьований,  про склад Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по  підготовці  парламентських  слухань  "5 річниця  Конституції  України.  Права і свободи громадян України - сподівання і реальність". Прошу проголосувати за основу.

     "За" - 154.

     Так, дякую. По фракціях покажіть.

     Шановні народні депутати!  Ми сьогодні  працювали  напружено, виконали   свої  зобов'язання,  розглянули  всі  питання,  і  тому вечірнього  пленарного  засідання,   за   пропозицією   керівників депутатських  груп,  фракцій  і  президії,  проводити  не  будемо. Ранкове  пленарне   засідання   оголошується   завершеним.   Сесія продовжить свою роботу в комітетах і округах.

     Наступне пленарне засідання відповідно до календарного плану, затвердженого Верховною Радою, відбудеться 5 червня, у вівторок. У понеділок, ви знаєте, вихідний. Погоджувальна рада відбудеться о 9 годині у вівторок, 5 червня.

     На все добре.