ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

               Сесійний зал Верховної Ради України.

                 4 вересня 2001 року. 10 година.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Я  прошу  колег готуватися до реєстрації. Сьогодні у нашого колеги народного депутата  Григорія  Михайловича Суркіса  день  народження.  Я прошу привітати його і побажати йому успіхів (Оплески).

     Прошу народних    депутатів     реєструватися.     В     залі зареєструвалися   386   народних   депутатів.  Пленарне  засідання оголошується відкритим.  У засіданні,  ви  бачите,  беруть  участь Прем'єр-міністр  України  Анатолій  Кирилович  Кінах  і майже весь склад уряду.  Я  прошу  привітати  їх.  Відповідно  до  статті  83 Конституції  України  восьму сесію Верховної Ради України третього скликання оголошую відкритою (Звучить Державний Гімн України).

     Прошу сідати.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Плющу Івану Степановичу.

     ПЛЮЩ І.С. Шановні народні депутати! Шановні гості, присутні у Верховній Раді!  Щойно  прозвучав  Державний  Гімн  України,  який сповістив про початок роботи восьмої сесії Верховної Ради України, сесії,  яка є передостанньою в  роботі  народних  депутатів  цього скликання.  Тому  зрозуміла  та відповідальність,  з якою ми маємо підходити до  її  головних  завдань  та  конкретних  планів  нашої законодавчої роботи.

     У міжсесійний  період  відбулася  визначна  подія  -  Україна відзначила перше десятиріччя своєї незалежності.  Ця подія знайшла належний  відгук  і  в Європі,  і в усьому світі.  Наші здобутки і перспективи  подальшого  розвитку  детально   були   викладені   у грунтовній доповіді Президента України Леоніда Кучми на урочистому засіданні  з  нагоди  10-ї   річниці   незалежності.   Думаю,   що конкретизація  поставлених завдань та шляхи їх реалізації знайдуть своє відображення у програмі діяльності уряду, яку ми сподіваємося отримати  вже  найближчим  часом.  Зрозуміло,  що  реалізація  цих намірів значною мірою буде залежати від Верховної Ради,  від того, наскільки  швидко  і  якісно ми забезпечимо створення відповідного правового  поля.  Учора  на  засіданні  Погоджувальної   ради   ми визначилися  з  регламентом  роботи восьмої сесії і пропонуємо вам завершити її 18 січня 2002 року. Проектом календарного плану, який ви маєте сьогодні затвердити, пропонується максимально використати відведений час для роботи в пленарному режимі,  тобто провести  40 засідань і відвести 20 днів для роботи у виборчих округах.

     Уже в  перший  четвер  ми  маємо проголосувати порядок денний сесії,  щоб дати можливість уряду  представити  проект  Державного бюджету на 2002 рік.  Цього вимагає від нас не лише Конституція, а щойно введений у дію Бюджетний кодекс України.  У  свою  чергу  ми сподіваємося,   що   відповідно  до  Конституції  України  Кабінет Міністрів подасть до Верховної  Ради  до  15  вересня  розроблений проект  бюджету.  А  бажано було б,  щоб це сталося 14 вересня,  в п'ятницю,  щоб ми могли  цей  проект  роздати  головам  комітетів, керівникам  депутатських  груп  і  фракцій,  експертному  та іншим фаховим  управлінням  Верховної  Ради,  щоб  за  п'ять   днів   до представлення бюджету вони могли зробити свої висновки. Про те, що різновекторних  оцінок  не   бракуватиме,   ми   мали   можливість пересвідчитись  уже  під  час  затвердження  Бюджетної  резолюції. Думаю,  що їх буде немало і  щодо  звіту  Кабінету  Міністрів  про виконання Державного бюджету України 2000 року,  який пропонується заслухати наступного вівторка у пленарному режимі,  підкреслюю,  з обговоренням  і  прийняттям  відповідного рішення.  Бажано,  щоб з цього питання ми сьогодні проголосували постанову Верховної Ради.

     Від процедури  представлення  проекту   бюджету,   який   для багатьох  здається  суто формальним актом,  безпосередньо залежить своєчасність прийняття відповідного закону,  а це для  нас  чи  не найголовніше  в роботі осінньої сесії,  яку не випадково називають бюджетною.  Але навіть при цьому ми не маємо  права  забувати  про інші,  не менш складні,  відповідальні завдання,  які стоять перед народними депутатами під час восьмої сесії.

     Якщо при закритті минулої сесії до порядку денного її  роботи профільними  комітетами  пропонувалося включити 369 питань,  то за міжсесійний період перелік таких  питань  зріс  до  450,  а  після вчорашнього засідання Погоджувальної ради він може нараховувати ще більше.

     Нагадаю, що за минулу сьому сесію, яка була на місяць довшою, ми розглянули всього 364 питання порядку денного,  враховуючи,  що 60 питань були включені до прийнятого порядку денного додатково.

     Я думаю,  ви поділяєте такий підхід,  що на сьогодні для  нас головне не кількість розглянутих питань і прийнятих рішень,  а те, що  ми  маємо  вирішити,  не  дивлячись  на  всі  наші   політичні розбіжності,   фракційні,   позафракційні   інтереси,   наближення виборчої кампанії до парламенту нового скликання.

     Якщо говорити про пріоритетність питань,  то вона в основному досить  повно  відображена  у  відповідних  примітках,  у переліку питань порядку денного, проект якого вам вручено. В першу чергу це законопроекти,  на невідкладному розгляді яких наполягає Президент України.  Нараховується 44 питання,  які згідно з Конституцією  та роз'ясненнями    Конституційного    Суду   ми   маємо   розглядати позачергово,  причому на всіх етапах законодавчої процедури, тобто починаючи вже з тижневих графіків засідань профільних комітетів.

     Майже 100 законопроектів пропонує розглянути в першочерговому порядку Кабінет Міністрів України.  Ми направили вже їх перелік  у комітети   і  фракції.  Зазначеним  переліком  новостворений  уряд демонструє досить серйозні  наміри  щодо  забезпечення  позитивних зрушень  у  соціальноекономічному розвитку держави.  Тому ми маємо зробити все від нас залежне, щоб максимально прискорити підготовку та  розгляд  внесених  Президентом  і  урядом законопроектів.  Тим більше що від багатьох із них залежить збалансованість і бюджетних доходів,   і   видатків,  закріплення  довгоочікуваних  позитивних тенденцій в економіці та підвищення життєвого рівня наших людей.

     До цього слід додати, що лише за міжсесійний період Президент України повернув для повторного розгляду зі своїми пропозиціями 26 прийнятих законів.  Причини повернення у кожному випадку свої. Але якими  б  вони  не  були,  ці закони на сьогодні не працюють ні на державу, ні на економіку, ні на наш народ.

     Тому, звертаючи увагу на нові законодавчі пропозиції,  нам не треба  забувати  про  вже  прийняті,  але не введені в дію закони. Нагадаю,  що при готовності,  повернуті із зауваженнями Президента закони,  ми  маємо  вносити  на  розгляд  парламенту,  по суті,  в позачерговому порядку.  Подібного порядку повинні дотримуватися  і комітети при розробці планів своєї роботи, і бажано, щоб повторний розгляд вже прийнятих законів у нас не розтягувався  на  місяці  й роки.

     Не меншою   мірою   це   стосується   і  законопроектів,  які направлені в комітети для підготовки їх до  другого  чи  наступних читань.  На сьогодні ми їх маємо 96,  із них 58 прийнято за основу на минулій сесії.  Серед решти є й такі,  які з першого  засідання сесії  більше не з'являлися на пленарних засіданнях у нашому залі. Не думаю, що ми їх приймали для того, щоб вони потрапили в перелік тих, які перейдуть Верховній Раді наступного скликання.

     Говорячи про   нереалізовані   напрацювання   в  законодавчій роботі,  вважаю,  що серед них  не  повинні  залишитися  принаймні проекти   Цивільного,   Земельного,   Митного,   Господарського  і Сімейного  кодексів,  роботу  над  якими  ми  просто   зобов'язані завершити на цій сесії.

     Дещо складніша  ситуація  складається  з проектом Податкового кодексу.  Всі розуміють,  що податкова реформа  залежить  у  першу чергу   від  Податкового  кодексу,  який  є  ключовим  компонентом стратегії прискорення економічного розвитку.  На його підставі мав би  бути  розроблений  державний  бюджет уже наступного року,  але сьогодні ми бачимо,  що на його основі може бути розроблений  хіба що бюджет 2003 року.  Але навіть при цьому ми маємо сконцентрувати максимум зусиль  на  завершенні  підготовки  цього  документа,  бо бажано  розглянути  його на восьмій сесії.  До пріоритетних питань належать законопроекти,  що стосуються судово-правової реформи  та судоустрою України.  Верховна Рада повинна зробити все можливе для прийняття Закону про судоустрій.  Він  не  знімається  з  переліку першочергових  питань.  Адже без уникнення крайнощів якоїсь однієї доктрини,  пошуку  оптимального  варіанта   реформування   судової системи ми не зможемо рухатися далі.

     Не менш  складною  залишається  проблема  оновлення виборчого законодавства.  Вже більше трьох років після  минулих  виборів  це резонансне питання ми не можемо зняти з порядку денного. Схоже, як і минулого скликання,  ми приречені вирішувати це питання мало  не за день до початку нової виборчої кампанії.  Може,  це комусь і на руку,  але нам треба думати  насамперед  про  інтереси  держави  і виборців,  про той народ,  від імені якого депутати отримують свій високий  статус  як  у  парламенті,  так  і  в  місцевих   органах самоврядування.

     Уже на  цій  сесії ми можемо зробити перші кроки,  щоб внести зміни до Основного Закону держави.  Якою б досконалою не вважалася Конституція  України,  проведені  парламентські  слухання  з цього питання досить чітко  підтвердили  необхідність  внесення  окремих змін,  тим  більше  що  ми  маємо  відповідні законопроекти вже на стадії їх другого, а то й третього читання.

     Потребують остаточного       прийняття       закони       про адміністративно-територіальний устрій України, про Фонд державного майна, законопроекти про Президента України, про Кабінет Міністрів України,  про центральні органи виконавчої влади.  Ми очікуємо, що серед  найбільш  важливих  документів  з  питань   економічної   і соціальної  політики  вже  на цій сесії будуть прийняті закони про непідприємницькі організації,  про лізинг, про державний борг, про довірче  управління майном,  про кредитні спілки.  Вимагають свого логічного завершення питання,  пов'язані з  управлінням  об'єктами права державної і комунальної власності та регламентації державної реєстрації прав на об'єкти  нерухомого  майна,  що  мають  важливе значення для всього процесу суб'єктів господарської діяльності.

     Усіх нас   тривожить   стан   паливноенергетичного  комплексу України.  Його подальший розвиток  значною  мірою  залежатиме  від рішень,   що   прийматимуться   в  сесійній  залі.  Мова  йде  про розв'язання   проблем   погашення   заборгованості   за    спожиті енергоносії,  про  проведення  ефективної  приватизації  та ядерну безпеку.

     Для цього потрібно попрацювати над суто  галузевими  законами про  засади  енергетичної  політики  України,  про  функціонування оптового ринку  електроенергії,  а  також  врахувати  інтереси  та специфіку  комплексу  при  роботі  над  законопроектами  з  питань бюджету,  приватизації, оподаткування, інвестування, страхування і інші моменти.

     Довідково: паливно-енергетичний  комплекс  забезпечує близько 30  процентів  обсягу  промислової  продукції  України,  понад  25 процентів   всіх   бюджетних   надходжень.   Це   при   тому,   що заборгованість за спожиту електроенергію зростає і  вже  становить більш   як   8   мільярдів   гривень.  Дебіторська  заборгованість паливно-енергетичного комплексу становить 48 процентів  від  усієї заборгованості по державі.

     У галузі  аграрної  політики  необхідно прискорити розгляд та прийняття нового Земельного кодексу України,  проектів законів про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі,      про      стимулювання      розвитку      вітчизняного сільгоспмашинобудування.

     Безперечно, основними  пріоритетами  в  роботі парламенту і в період восьмої сесії будуть соціальні питання. Ми маємо можливість вчасно  затвердити  прожитковий  мінімум  на 2002 рік (відповідний законопроект,  як ви знаєте,  внесено), ухвалити державну програму зайнятості  населення  на  2001-2004  роки,  передбачити необхідні бюджетні ресурси для забезпечення державних  гарантій  відновлення заощаджень  громадян  України,  погашення  заборгованості  держави перед громадянами по  грошових  вкладах,  розміщених  в  установах Ощадного банку та Держстраху.

     За наполяганням   уряду   та  Президента  Верховна  Рада  має визначитися і щодо подальшої долі пільг,  які надаються громадянам з    оплати    вартості    житловокомунальних   послуг,   спожитої електроенергії, проїзду громадським транспортом і інших.

     Верховна Рада   України   має   розглянути   низку   важливих законопроектів,  пов'язаних  з  реформуванням  пенсійної  системи, соціальним захистом наших громадян,  передусім ветеранів  війни  і праці,   чорнобильців   та  інвалідів.  Чільне  місце  відводиться розгляду законопроектів,  пов'язаних з розвитком науки,  культури, освіти,   екологічної  безпеки,  охорони  здоров'я  людей.  Багато актуальних законопроектів також з питань  державного  будівництва, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і  корупцією,  з  інших  галузей  права. Перераховувати їх усі, я думаю, не має потреби.

     Завершуючи виступ,   хотів   би  просити  народних  депутатів оперативно затвердити календарний план проведення  сесії,  розклад засідань  на  вересень,  розібратися  з порядком висвітлення нашої сесії і приступити до виконання тих величних завдань і планів, які стоять перед народними депутатами під час роботи восьмої сесії.

     Дякую за увагу (Оплески).

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Учора   на  засіданні Погоджувальної  ради  ми  домовилися,  що  сьогодні   працюємо   в пленарному режимі першу половину дня,  після обіду працюватимемо у комітетах  і  депутатських  фракціях.  Тому   за   погодженням   з керівниками  фракцій  і  голів комітетів ми сьогодні переходимо до розгляду питань порядку денного.  Є декілька депутатських запитів. Я хотів вас запитати:  чи маю я право поставити їх на голосування. Але ми повинні провести голосування, що сьогодні працюємо в режимі четверга,   тобто   обговорюємо   і  приймаємо  рішення.  Не  буде заперечень?  Прошу проголосувати за те,  щоб працювати сьогодні  в режимі четверга і приймати рішення з обговорених питань.

     "За" - 300.

     Дякую. Рішення прийнято.

     Шановні народні  депутати!  Враховуючи,  що  сьогодні порядок денний стосується в  основному  нашої  внутрішньої  роботи,  може, немає  потреби,  щоб  уряд  був  присутній  на  нашому  засіданні? Дозвольте від вашого імені подякувати Анатолію Кириловичу  за  те, що  члени  уряду  взяли  участь  у  відкритті  сесії,  і надати їм можливість працювати над своїми питаннями (Оплески).

     З вашого дозволу я оголошую депутатські запити:

     Народного депутата Михайла Гуцола  -  до  Президента  України щодо  розробки  Державної програми охорони праці шахтарів України. До Президента України, підкреслюю. Прошу голосувати.

     "За" - 136.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Президента України стосовно фінансування видатків на закриття шахт та попередження екологічної катастрофи у місті  Суходольську. Прошу голосувати.

     "За" - 161.

     Рішення прийнято.

     Прошу проголосувати  про направлення.  Нагадую,  потрібно 226 голосів. Прошу голосувати.

     "За" - 177.

     Рішення не приймається.

     Народного депутата Володимира Яценка  -  до  Прем'єр-міністра України у зв'язку з погіршенням погашення заборгованості з надання пільг  та   субсидій   населенню   Житомирської   області.   Прошу голосувати.

     "За" - 166.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Віталія  Черненка  -  до Прем'єр-міністра України щодо  кризового  стану  водозабезпечення  мешканців  міста Горлівки.

     "За" - 117.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Володимира  Яценка  - до Прем'єр-міністра України щодо вирішення проблем  опалення  житлових  будинків  села Гулянка Коростишівського району Житомирської області.

     "За" - 157.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів  Віталія  Черненка  та  Миколи Габера - до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  зі  зростанням   соціальної напруженості  в  колективах  медичних  працівників  України  через низький рівень оплати праці.

     "За" - 114.

     Рішення прийнято. Дякую.

     -----------

     Оголошується до розгляду  проект  Постанови  про  календарний план  проведення  восьмої  сесії  Верховної  Ради України третього скликання.  Доповідає  голова  Комітету   з   питань   Регламенту, депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України Віктор Омеліч.

     ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Наприкінці минулої сесії,  у липні, вам було  роздано  проект  календарного плану проведення восьмої сесії Верховної Ради України третього скликання. У проекті пропонувалося передбачити 40 днів пленарних засідань Верховної Ради,  п'ять Днів уряду у Верховній  Раді  України,  36  днів  роботи  в  комітетах, фракціях і групах, 20 днів роботи у виборчих округах. Комітетом 20 червня цього року було прийнято рішення підтримати  цей  проект  і внести  на розгляд Верховної Ради відповідний проект Постанови про календарний план проведення восьмої сесії Верховної  Ради  України третього скликання.

     Проте вчора    на    засідання   Погоджувальної   ради   було запропоновано внести до цього проекту окремі зміни, про які я хочу вас   поінформувати.   Прийнято   рішення  запропонувати  провести протягом  восьмої  сесії  лише  чотири  Дні  уряду,  а  у  вересні заслухати  звіт  уряду  про  виконання бюджету 2000 року не на Дні уряду,  а в пленарному режимі за спеціальною процедурою,  як  того вимагає  глава  9.1  Регламенту  Верховної  Ради  України.  З цією пропозицією погодилися  учасники  засідання  Погоджувальної  ради. Тому  пропонується  передбачити  в  календарному  плані чотири Дні уряду і 41 день роботи в пленарному режимі.

     Далі. На  прохання   голови   Комітету   з   питань   бюджету пропонується   третій   тиждень  листопада  працювати  у  виборчих округах, а четвертий тиждень - у пленарному режимі для створення і своєчасного  розгляду  проекту Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік.  З цією пропозицією члени Погоджувальної ради також погодилися.

     Пропонується також  перший тиждень у вересні після проведення даного засідання присвятити роботі в  комітетах  та  фракціях  для напрацювання  проектів  законодавчих  актів  на  наступні пленарні тижні з метою підвищення ефективності нашої роботи.

     Просимо підтримати проект календарного плану.

     ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання до доповідача? Я поки що   бачу   чотири   руки:   депутати   Чиж,  Марченко,  Черняк  і Ключковський.  Ну, більше рук немає. Все! Увімкніть мікрофон Івана Чижа. За ним - Володимир Марченко.

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".   Шановний   Вікторе   Семеновичу!   Ця    сесія специфічна.  Усім  відомо,  що  це  вже практично завершення нашої роботи.  Остання,  дев'ята,  сесія буде зовсім короткою.  І ще  її специфіка в тому, що це бюджетна сесія.

     За Регламентом   (у   всякому   разі   тим,   який   діяв  до парламентського перевороту),  коли розглядається  проект  бюджету, коли  він  вноситься  у  Верховну  Раду,  то практично всі питання відходять на задній план і бюджетному процесу приділяють  особливу увагу.  Чи  в  проекті  це  передбачено?  Це перше,  що стосується календарного плану.

     І друге.  Чи у зв'язку  зі  специфікою  цієї  сесії  не  буде заломаний  оцей  останній тиждень?  В нас були такі випадки,  коли робота в округах із виборцями вже ніби ні в  що  не  ставиться.  Я хотів би почути відповіді на ці запитання.

     Дякую вам.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Що  стосується першого запитання,  то я хотів би сказати,  що це  стосується  не  календарного  плану,  а  переліку питань,  який  пропонується  розглянути,  на вересень і всю восьму сесію.

     Я вважаю,  що відповідно до  Регламенту  ми  справді  повинні зосередитися  на розгляді бюджету.  Думаю,  що під час розгляду на наступному  пленарному  тижні  плану  питань,  які  вносяться  для розгляду,  ми  повинні  це  передбачити.  Календарним планом це не передбачається.

     Усе, що стосується календарного плану і розкладу засідань, ми здійснювали у відповідності з Регламентом, і я вважаю, що, дійсно, ми не маємо права відступати від регламентних  норм.  А  робота  в округах - це свята справа, і ми повинні дотримуватися Регламенту.

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. За ним - Володимир Черняк.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии.  Виктор  Семенович!  Я  думаю,  что  регламентный  комитет правильно сделал,  что  учел  предложение,  высказанное  вчера  на заседании совета фракций и увязал проект календарного плана работы Верховного Совета с процедурой и сроками принятия бюджета.  В этой связи мы не возражаем против того, чтобы такой проект календарного плана был утвержден. Другое дело - бюджетный процесс. Но вообще-то у меня к вам не претензии, а вопрос.

     Вот вчера    прогрессивные   социалисты   внесли   конкретное письменное предложение к повестке дня.  Вчера  Иван  Степанович  в общем с ним согласился, и никто не возражал против включения наших вопросов в повестку дня.  Сейчас мы смотрим повестку дня,  которую раздали народным депутатам Украины,  - ни одно наше предложение не включено.  Поясните,  пожалуйста,  это. Регламентный комитет будет когда-нибудь   в   таких   случаях   защищать   права   депутатов, контролировать  хотя  бы  в  какой-то  степени   работу   Аппарата Верховного   Совета,   контролировать,   чтобы   решение,  которое принимается  органом  Верховного  Совета,  в   частности   советом фракций, реализовывалось?

     ОМЕЛІЧ В.С.  Шановний Володимире Романовичу!  Я вважаю, що це зовсім не ігнорування вашої пропозиції.  Це пов'язано  з  тим,  що весь  тираж матеріалів,  які сьогодні роздані,  на той час уже був готовий.  Тому вони і роздані без тих зауважень і пропозіцій,  які були внесені на засіданні Погоджувальної ради.  Я вважаю, що, коли на  наступному  тижні  цей  документ   буде   розглядатися,   ваші пропозиції  будуть  включені.  Якщо вони не будуть включені,  вони можуть  бути  поставлені  на  голосування  у  Верховній   Раді   і підтримані,  тому  що вчора вас підтримали практично всі керівники депутатських груп і фракцій.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Володимир Черняк. За ним - Юрій Ключковський.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область).  Шановний Вікторе Семеновичу!  Чи не вважаєте ви,  що  календарний  план  восьмої  сесії  повинен   бути   більш напруженим,  що  це остання сесія,  що нам треба приймати кодекси, треба  приймати  бюджет,  багато  інших  законопроектів?   Чи   не потрібно,  на  ваш  погляд,  у  зв'язку  з цим збільшити кількість пленарних засідань і зменшити кількість днів роботи в комітетах?

     Дякую.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я з вами згоден  у  тому  плані,  що  ми  дійсно повинні  працювати у більш напруженому режимі,  який би забезпечив прийняття всіх документів, що будуть заплановані на цю сесію. Але, як ви розумієте,  я не маю права відступати від Регламенту і вношу пропозицію у відповідності з Регламентом.

     Якщо будуть інші пропозиції (а я думаю, вони можуть з'явитися в  процесі  роботи,  коли  ми  будемо бачити,  що не вкладаємося в строки розгляду проекту бюджету або інших питань),  то  можемо  їх проголосувати  і  прийняти режим зовсім інший,  ніж запропонований сьогодні.  Але на сьогодні,  я повинен вас запевнити,  цей режим є якраз  таким,  який  дає  можливість  вирішити  всі  питання,  які вносяться на цю сесію Верховної Ради.  Якщо будуть окремі питання, ми будемо розглядати в окремому...

     ГОЛОВА. Вікторе  Семеновичу,  там  усе  й так напружене.  Дай Боже, це виконати.

     Юрій Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Фракція  Народного руху України.  Шановний пане доповідачу! Учора  на  засіданні  Погоджувальної  ради  я  вносив   пропозицію (зверніть  увагу) щодо розкладу засідань,  запропонованого вами на листопад  і  грудень.  Ви  пропонуєте   запланувати   підряд   два непленарні  тижні  в кінці жовтня - на початку листопада і в кінці листопада - на початку грудня.  Моя пропозиція полягає в тому, щоб дотримуватися  вже  прийнятого  нами  стандартного графіка роботи, коли чергуються:  тиждень роботи в округах  -  тиждень  пленарний; тиждень роботи в комітетах - тиждень пленарний.  Незрозуміло,  для чого два тижні підряд  позбавляти  народних  депутатів  можливості працювати в пленарному режимі?

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я  ж  говорив  із  самого  початку,  що ми йдемо назустріч пропозиціям,  які були внесені бюджетним  комітетом.  Ми проголосували такий режим.  Він був запропонований депутатами.  Це нормальний режим.

     ГОЛОВА. Шановний  Юрію   Богдановичу!   Дійсно,   така   ваша пропозиція  надходила,  але вчора на засіданні Погоджувальної ради ми переважною більшістю (та майже ста процентами) голосів прийняли це  рішення.  Частково  була  врахована  і  ваша пропозиція.  Так, Вікторе Семеновичу?

     ОМЕЛІЧ В.С. Так.

     ГОЛОВА. І ми голосували це.

     ОМЕЛІЧ В.С. Так.

     ГОЛОВА. Є  ще   запитання?   Матвєєв   Валентин   Григорович. Увімкніть мікрофон Валентина Матвєєва.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Іване Степановичу   і   Вікторе   Семеновичу!   Вчора    на    засіданні Погоджувальної  ради ми обговорювали цю проблему.  Всі одноголосно (окрім одного учасника засідання Погоджувальної ради) зійшлися  на тому,  що  враховуємо пропозицію Комітету з питань бюджету,  тобто пропозицію Турчинова:  у жовтні третій тиждень - робота в округах, а  четвертий  - пленарні засідання.  І обговорюємо проект бюджету. Усі інші пропозиції ми готові голосувати.

     ОМЕЛІЧ В.С.  Я перепрошую,  зараз немає Олександра Турчинова, але у нього була пропозиція відносно листопада, зокрема останнього тижня листопада. Ми так погодилися.

     ГОЛОВА. Він так і мав на увазі.  Він це мав  на  увазі.  Так, Валентине Григоровичу?  Так,  усе, ми завершили обговорення. Я вам дякую.

     Я прошу народних депутатів проголосувати проект Постанови про календарний  план проведення восьмої сесії Верховної Ради третього скликання із  зауваженнями  народного  депутата  Турчинова.  Прошу проголосувати.

     "За" - 276.

     Рішення прийнято.

     Дякую, Вікторе Семеновичу.

     -----------

     Оголошується до   розгляду   проект   Постанови  про  розклад засідань Верховної Ради України на вересень 2001 року ( 8041). Вам цей  проект  роздано.  У  кого  з  народних  депутатів  будуть які зауваження,  пропозиції до цього  проекту  постанови?  Вітренко... Запишіться,  бо  багато  піднятих  рук.  Запишіться,  будь  ласка. Висвітіть, будь ласка, список.

     Олексій Марченко. За ним - Леонід Косаківський.

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Дякую.  Демсоюз.  Шановний Іване Степановичу! Шановні  колеги!  Не  знаю,  з  якої  причини  (швидше  за все - з технічної) трапилося так,  що до внесеного проекту  Постанови  про розклад   засідань   не  включено  законопроект  7492,  який  нами пропонувався.  Його треба включити,  бо  переносити  його  розгляд надалі просто немає сенсу. Це стосується будівництва автомобільних доріг.  Я прошу оформити це протокольно.  Ми зі свого  боку  (я  з Віктором   Володимировичем   про   це  вже  говорив)  ще  письмово підтвердимо це.  Цього законопроекту немає в переліку  питань  для розгляду на восьмій сесії, хоча він мав би бути включений...

     ГОЛОВА. Шановний  Олексію  Андрійовичу!  Мова йде про розклад засідань на вересень, а не про порядок денний восьмої сесії. Зараз розглядається  проект  Постанови  про розклад засідань на вересень цього року,  а ви маєте на увазі порядок денний восьмої сесії.  Це розглядатиметься трошки пізніше.

     Леонід Косаківський. За ним - Володимир Марченко.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (виборчий округ 223, м. Київ). Іване Степановичу, у мене  пропозиція,  власне  кажучи,  до  розкладу  восьмої  сесії в цілому.  Що стосується розкладу на вересень,  я зауважень не  маю, але  взяв  слово  у  зв'зку  з  тим,  що  я не знаю,  чи буду мати можливість сказати це під час  розгляду  наступного  питання.  Тут ішла  мова  про те,  що не включені законопроекти,  які подавалися народними депутатами.  Ще на початку серпня я подав на  ваше  ім'я письмово  пропозицію  про  включення до розгляду законопроекту про внесення змін до Закону про статус народного депутата.  На жаль, у тих матеріалах,  що роздані,  цього законопроекту немає.  Я просив би,  щоб він був усе-таки включений,  щоб я більше не був змушений брати слова з цього приводу.

     А щодо проекту розкладу на вересень, то я його підтримую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я оголосив документ 8041 - проект Постанови про розклад засідань Верховної  Ради  України  на вересень  2001 року.  Два народні депутати вносять пропозиції,  що стосуються питання,  яке ми сьогодні  не  розглядаємо.  Це  проект порядку   денного   восьмої  сесії.  Погоджувальна  рада  вчора  в основному прийняла раніше подані пропозиції і ряд  пропозицій  про доповнення  проекту.  Вони  будуть  тепер узагальнені і внесені на розгляд  уже  наступного  вівторка.  Я  у  своїй  доповіді  просив предметно опрацювати цей проект,  щоб наступного вівторка ми могли сформувати порядок  денний  восьмої  сесії,  який  повинні  будемо виконувати.   Ваші   пропозиції   ще   раз  приймаються,  вони  не відхиляються, але вони стосуються іншого питання.

     Володимир Марченко. За ним - Анатолій Доманський.

     МАРЧЕНКО В.Р.   Прошу   передать   слово   Витренко   Наталии Михайловне.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон Наталії Вітренко.

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Иван Степанович, я не понимаю, зачем так начинать работу столь напряженной сессии?  Сейчас  из  выступления  Омелича выясняется, что нам роздан вообще не тот документ, а тот документ, который надо утверждать,  не готов!  Следовательно,  теряет  смысл обсуждение  этого документа,  теряет смысл сейчас голосование,  на котором вы настаиваете.

     Мы вчера на совете фракций обосновали, почему в сентябре надо рассмотреть   те  четыре  законопроекта,  которые  вносит  фракция Прогрессивной    социалистической    партии    Украины.     Нельзя рассматривать  проект  бюджета  без  Закона  об оплате труда,  без Закона о пенсионном обеспечении,  без Закона о  возврате  трудовых сбережений.  Мы  сказали,  что  в  сентябре надо поставить точку с проблемой банка "Украина",  рассмотреть проект закона по  спасению банка и возврату денег вкладчикам банка "Украина".  Мы вчера вроде бы все обсудили.  Теперь оказывается,  что в зале  внесен  не  тот документ. Следовательно, его дальнейшее рассмотрение теряет смысл.

     Я прошу  этот  вопрос  сейчас  не  рассматривать,  доработать документ,  внести такой, за который можно голосовать, и тогда наши депутаты будут голосовать за рассмотрение этих вопроов в сентябре.

     ГОЛОВА. Шановна  Наталіє  Михайлівно!  Ми говоримо тут трошки про різні речі.  Омеліч коментував проект порядку денного  восьмої сесії і казав,  що пропозиції,  які вчора вносилися,  не увійшли в розданий вам проект, бо його тираж був зроблений раніше. От про що говорив Омеліч.

     Ми зараз порядку денного восьмої сесії не формуємо.  Зараз ми формуємо розклад засідань на вересень.  Вчора  ваші  колеги  (мені здається,  вчора  там  десять  чи дванадцять їх було) це погодили. Чотири проекти на вересень буде включено.  Тому ми до переліку, що вам роздано,  додамо цих чотири проекти і проголосуємо.  От про що йде мова!  Це не порядок денний, а розклад засідань на вересень. І ми вчора погодили, що включаємо чотири ваших питання. Зрозуміло?

     Анатолій Доманський. За ним - Іван Полюхович. Будь ласка.

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Яценку Володимиру Михайловичу.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон Володимира Яценка.

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Я хотів би звернути увагу на передостаннє питання, яке планується на середу,  -  про  звіт тимчасової слідчої комісії (при готовності). Позиція нашої фракції принципово полягає в  тому,  що  ми  повинні твердо  включити  це  питання  в  порядок  денний.  У нас попереду тиждень.  Хай тимчасова  комісія  попрацює,  і  через  тиждень  ми повинні проголосувати інформацію тимчасової слідчої комісії.

     Крім цього,  ми  повинні  ще  паралельно послухати інформацію голови правління Національного банку України, оскільки, за деякими відомостями, членам слідчої комісії начебто не надаються відомості і документи,  які необхідні  для  розслідування  цієї  справи.  Ми повинні  послухати  ці  дві  інформації  - не "при готовності",  а твердо проголосувати про те,  що ми в середу слухаємо ці  питання. Вони  надзвичайно  актуальні,  тому  що  в  округи  вже  не  можна приїхати,  вкладники банку "Україна" буквально облягають  народних депутатів, і ви це добре знаєте, Іване Степановичу.

     Ми повинні розставити всі крапки над "і".

     ГОЛОВА. Шановний  Володимире Михайловичу,  вчора на засіданні Погоджувальної ради були присутні три члени і голова цієї комісії. Я  звернувся до голови комісії Віктора Короля і до Віктора Суслова (Наталія Михайлівна Вітренко, член цієї комісії, чула) з проханням назвати  дату,  коли  комісія  може  прозвітувати.  Вони  всі троє сказали,  що спочатку треба провести засідання,  а після засідання можна назвати дату.

     Я не  заперечую.  Питання включено.  Давайте ми сьогодні дамо протокольне доручення голові комісії  Віктору  Королю  підготувати звіт комісії і внести відповідну пропозицію.  Водночас передбачити виступ голови  Національного  банку  Стельмаха.  Таке  протокольне доручення дамо...

     Іван Полюхович. Будь ласка.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Український   народний   рух.   Іване Степановичу,    ви   абсолютно   справедливо   сказали   у   своїх роз'ясненнях,  що ми сьогодні голосуємо не порядок денний  восьмої сесії Верховної Ради, а розклад засідань на вересень.

     І в  проекті розкладу засідань ми бачимо,  Іване Степановичу, голосування календарного плану і пленарних засідань,  і  роботи  в округах,   і   в   комітетах.  У  розкладі  засідань  на  вересень передбачено розглянути  і  проект  постанови  про  порядок  денний сесії.  Тому  давайте,  Іване  Степановичу,  проголосуємо зараз за розклад засідань на вересень,  а про календарний  план  на  восьму сесію...

     ГОЛОВА. Так,  дякую.  Я  даю  пояснення  шановному  народному депутату Івану Полюховичу:  календарний план ми вже проголосували. Він уже проголосований 276 голосами.

     У розкладі засідань на вересень дійсно є проект Постанови про порядок денний восьмої сесії,  але ми  будемо  його  розглядати  і голосувати  на наступному пленарному тижні,  а сьогодні ми його не обговорюємо й не голосуємо.  Сьогодні нам треба  ухвалити  розклад засідань  на  вересень,  щоб  ми  мали  право  формувати  план  на наступний пленарний тиждень. Зрозуміло? Зрозуміло.

     Є ще зауваження до проекту розкладу  засідань  з  урахуванням чоторьох питань,  про які говорила Наталія Вітренко? З урахуванням цих чотирьох питань!

     Володимир Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая   партия  рабочих  и  селян.  Уважаемые  коллеги! Уважаемый Иван Степанович!  Мне кажется,  что в проекте  "розкладу засідань  Верховної  Ради на вересень" не хватает ряда документов, которые  были  указаны  в  нашем  Постановлении  (на  мой  взгляд, важнейшем   постановлении)   "Про  інформацію  Кабінету  Міністрів України про стан і формування цін і тарифів у  житлово-комунальній сфері".

     Здесь нужно  было  принять  ряд докуметов,  скажем,  законы о внесении  изменений  в  законы  Украины  "про   місцеві   державні адміністрації та місцеве самоврядування в Україні,  про податок на додану вартість" и другие документы.

     Согласно этому поставлению мы в ноябре должны  заслушать  ход его выполнения. Мы уже задолжали перед нашими избирателями (а речь идет  о  списании  долга  за  жилищнокоммунальные  услуги)  и   не рассмотрели вопрос о ходе выполнения этого постановления в июле.

     Поэтому я  просил  бы,  чтобы  документы,  упомянутые  в этом постановлении, были включены в "розклад засідань" на сентябрь и на ноябрь (что касается контроля).

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановний  Володимире  Миколайовичу!  Дійсно, вчора на засіданні Погоджувальної ради це питання порушувалося,  і ми   домовилися,  що  ініціатори  цього  питання  подадуть  проект Постанови Верховної Ради  про  хід  виконання  названої  постанови Верховної Ради (те, про що ви говорили).

     Ви правильно сказали,  що це на листопад передбачено,  але ми вчора дали вже протокольне доручення уряду.  Давайте  ми  сьогодні продублюємо  його від імені Верховної Ради,  щоб це було вагоміше. Ми будемо заслуховувати питання  про  хід  виконання  постанови  в пленарному режимі.

     Уже ж сказали: проект постанови подано. Немає заперечень, щоб дати  протокольне  доручення  Верховної  Ради  Кабінету  Міністрів готувати до розгляду питання про хід виконання постанови Верховної Ради щодо тарифів на житлово-комунальні послуги? Немає заперечень? Немає. Протокольне доручення ми не голосуємо.

     Є ще  зауваження до проекту розкладу засідань?  Штепа Наталія Петрівна.

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Крым. Уважаемый Иван Степанович!  Я просила бы включить для рассмотрения во втором чтении в сентябре  проект  Закона  о  выборах  депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым.  Нас поджимают сроки, в сентябре надо его уже рассматривать здесь, в зале.

     ГОЛОВА. Шановна  Наталіє   Петрівно!   Вчора   на   засіданні Погоджувальної  ради кілька керівників депутатських груп і фракцій зверталися до профільного комітету (голова  комітету  Юлій  Якович був  присутній)  з  пропозицією про розгляд деяких законопроектів, серед яких був і ваш. Я сьогодні в доповіді говорив, що у нас є 67 документів,  які розглянуті в першому, в другому читаннях. Бажано, щоб вони не перейшли для розгляду парламенту наступного скликання, щоб їх розглянули ми.  Юлій Якович нас чує,  він сказав, що завтра відбудеться засідання комітету,  де  будуть  розглядатися  й  такі пропозиції... Я розумію, але комітет вносить, не ми.

     Валентин Матвєєв. Будь ласка.

     МАТВЄЄВ В.Г.  Іване Степановичу! Наталія Петрівна не нав'язує думки,  що треба тільки так і не інакше.  Мова йде про те,  що  ми передбачаємо  розглянути  ряд  питань  "при  готовності".  Тому  є пропозиція,  Іване Степановичу,  поряд з іншими питаннями включити на  19  вересня "при готовності" розгляд проекту Закону про вибори депутатів Автономної Республіки Крим.  І все! А комітет завтра вже визначиться, як буде доопрацьований цей законопроект.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановний  Валентине Григоровичу,  ви не гірше від мене  знаєте,  що  вносити  питання  на  друге  читання  -  це прерогатива профільного комітету.  Він проекти розглядає, подає, і вони автоматично включаються до порядку  денного.  Це  якби  перше читання,  тоді  б  ми  голосували,  а так не треба голосувати.  Це прерогатива профільного комітету.

     Депутат Кравченко.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 57, Донецька область). Фракция коммунистов. Иван Степанович! Мы  вместе с депутатами Гуренко,  Кочергой,  Гуровым внесли проект Постановления Верховной Рады  "Про  соціально-економічні  наслідки закриття  шахт  в  Україні".  Проект постановления роздан сегодня. Есть предложение включить его в "розклад засідань на вересень", на конец месяца, а не на октябрь, как предлагалось ранее.

     ГОЛОВА. Ми  вчора обговорювали це питання,  і я поінформував, що на нараді з питань бюджету  Президент  просив  уряд  розглянути окремо  шахтарське  питання  до  прийняття  бюджету.  Тому розгляд такого проекту доречно буде прискорити. Є заперечення? Немає!

     Віталій Шевченко.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний Голово! Шановні колеги! Проектом розкладу на вересень у розділі "Прийняття рішення з обговорених  питань"  чомусь  не  передбачено  голосування  щодо ротації двох членів Національної ради України з питань телебачення і  радіомовлення.  Ми  грубо   порушуємо   нашу   постанову,   яка передбачала  провести  цю процедуру ще до 1 травня.  Питання це по повній формі заслухане  в  сесійній  залі.  Є  кілька  подань  від профільного  Комітету  з  питань  свободи  слова та інформації,  є навіть офіційно прийняте комітетом звернення до народних депутатів щодо  негайного  розгляду цього питання.  Не личить нам порушувати свою ж постанову,  і нам ніщо не завадить  проголосувати  питання, яке  по  повній  формі  розглянуте  у  сесійній  залі в пленарному режимі.  Тому прохання включити у вересневий розклад це питання  у розділі   "Прийняття   рішення   з   обговорених   питань".  Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Шановний  Віталію  Федоровичу!  Вчора  на   засіданні Погоджувальної  ради я говорив керівникам комітетів,  депутатських груп і фракцій,  що справді це  питання  відповідно  до  постанови Верховної  Ради  ми  повинні  розглянути.  Але  це  питання Голова Верховної Ради вносить за поданням профільного комітету.  Я ще раз вас,  як  члена  цього профільного комітету,  інформую,  що такого подання у  Голови  досі  немає.  Тому  ви  зберіться  в  комітеті, розгляньте  це  питання,  підготуйте  подання  і потім будете мене звинувачувати в тому,  що я не вношу його в зал Верховної Ради.  Є вимога і Регламенту, і інших законів. Це питання вашого комітету.

     Ще у  депутатів  якісь  зауваження  є?  Тоді  ми  включаємо у розклад  засідань  на  вересень  проект  Постанови  про   механізм повернення  трудових  заощаджень  населення України з доповненнями (третє читання,  номер 3144.  Це я доповнюю для стенограми, щоб не було тоді нарікань); законопроекти про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення (друге читання, 2211), до Закону України про оплату  праці  ( 2069) і про подолання кризового фінансового стану акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" ( 7378- 1).  Проект  постанови,  внесений народним депутатом Кравченком та іншими,  розглядатиметься  не  у  жовтні,  а  у  вересні  -   "при готовності" (Шум у залі).

     Депутат Яценко щось хоче додати?..  Щодо інформації Нацбанку? Тут  є.  До  проекту  Постанови  7378-1  про  подолання  кризового фінансового стану акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна":  передбачити інформацію спеціальної слідчої  комісії  і виступ   голови  Національного  банку  Стельмаха.  Всі  пропозиції враховані? Всі! Так?

     Тоді прошу проголосувати проект Постанови  8041  про  розклад засідань   Верховної   Ради   України  на  вересень  2001  року  з доповненнями, які включені до стенограми. Прошу голосувати.

     "За" - 263.

     Рішення прийнято.

     По фракціях покажіть.

     Віталію Федоровичу, ну, я ж вам сказав: коли буде  подання,  я зобов'язуюсь...  Як голосувати,  якщо немає подання?  Я вам зараз увімкну мікрофон,  говоріть.  У мене ж немає проекту вашого, нічого немає...

     Увімкніть мікрофон Віталія Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний  Іване  Степановичу!  Я  просто прошу поставити цю пропозицію  на  голосування,  адже  вона  походить  з нашого залу,  ми самі голосували за те, щоб провести ротацію ще до 1  травня.  Ми  двічі  вносили   подання.   Якщо   виникло   якесь непорозуміння  в  наших апаратах,  то ми на засіданні комітету,  я впевнений,  приймемо відразу рішення  про  третє  внесення  і  все зробимо.  Основне, щоб воно було передбачено планом. Якби ми цього не зробили,  то ми цього  питання  і  не  розглядали  б.  Я  прошу проголосувати і підтримати.

     ГОЛОВА. Я прошу проголосувати пропозицію депутата Шевченка.

     "За" - 188.

     Рішення не приймається.

     Віталію Федоровичу, я вас прошу: доведіть в комітеті все. І я обіцяю...

     По фракціях  покажіть.  Дякую.  Ми  розглянули  це   питання, прийняли рішення.

     -----------

     Оголошується до   розгляду   проект   Постанови  про  порядок висвітлення роботи восьмої сесії Верховної Ради  України  третього скликання.  Прошу  колег подивитися:  є три проекти,  і по кожному проекту буде доповідь.

     По проекту 7463 від комітету доповідає депутат Гаврилов. Будь ласка.

     ГАВРИЛОВ І.О.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний    виборчий    округ,   ПЗУ).   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Панове журналісти, гості! Проект  постанови,  який  комітет пропонує розглянути і ухвалити в першому читанні і в цілому, було ухвалено наприкінці минулої сесії на  засіданні комітету.  При цьому комітет виходив з двох основних аспектів.

     Перший. Цей  проект  насамперед  відповідає  вимогам  чинного законодавства щодо діяльності в інформаційній сфері.

     Другий. Проект   увібрав,   так   би  мовити,  всі  попередні побажання і вимоги народних депутатів до постанов про висвітлення, які ми приймаємо на початку сесії.

     Актуальність проекту  постанови  про  висвітлення роботи цієї сесії очевидна.  До комітету надходить багато листів від  громадян України щодо прямої трансляції сесії парламенту.  Це ми записали у свій проект постанови.

     Оскільки виникають серйозні проблеми у стосунках з державними телерадіоорганізаціями, ми передбачили висвітлення роботи сесії на недержавних   телерадіоканалах.   Попередня   співпраця   з   ними засвідчила, що ми обрали правильний шлях.

     Отже, маємо  опрацьований,  ретельно  вивірений документ,  що відповідає  нинішнім  реаліям,  задовольняє  потреби  депутатів  і виборців - громадян України.

     Дякую за увагу.  І прошу від імені комітету підтримати проект постанови,  внесений  Комітетом  з   питань   свободи   слова   та інформації.

     ГОЛОВА. Чи   будуть  у  депутатів  запитання  до  доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Георгій Манчуленко. За ним - депутат Мусієнко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, Український   народний  рух.  Шановний  доповідачу!  Парламент  на попередній сесії неодноразово вже приймав рішення і  щодо  ротації членів  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення,  і щодо ситуації  в  нашому  телерадіоінформаційному  просторі  тощо. Проте усі наші постанови не виконані.

     Яким чином парламент може вплинути на тих посадових осіб, від яких залежить виконання прийнятих рішень?  І що  ви  пропонуєте  з цього приводу? Як на це дивиться профільний комітет?

     Дякую.

     ГАВРИЛОВ І.О. Профільний комітет неодноразово звертався з цих питань до Верховної Ради.  Були прийняті відповідні рішення.  А та ситуація,  яка склалася,  можливо, і вимагає створення спеціальної комісії для вивчення цих питань і прийняття відповідних рішень.

     Я ознайомився з тими проектами постанов,  які внесли  ще  від фракцій  Комуністичної  партії  і  Українського народного руху,  і бачу, що якоюсь мірою в них це питання порушується.

     Але це  не  питання  постанови  про  висвітлення,  яку  треба приймати терміново. Його треба вирішувати окремо і теж терміново.

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко. За ним - депутат Баулін.

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Спасибі.  Фракція Соцпартії (Лівий центр).  Шановний Ігоре Олександровичу!  Ситуація настільки  очевидна  й  банальна,  що,  боюся,  не  тільки я,  а й наступні колеги будуть повторювати ту ж логіку  і  аргументи,  які зараз висловив шановний колега Манчуленко.

     Про що   йдеться?  Ми  можемо  якомога  краще  вдосконалювати постанову.  Проте майже всі переконані,  що виконуватися  вона  не буде.   То   чи   не   краще  все-таки  використати  логіку,  якої дотримується   Віталій   Федорович   Шевченко:   повернутися    до попередньої постанови,  з'ясувати, чому вона не виконується, вести подальшу лінію на те,  щоб ставити питання про керівництво НТКУ  і так далі. Тобто йти за цією логікою, а не просто пропонувати зараз якісь інші варіанти.

     Дякую.

     ГАВРИЛОВ І.О. Інші варіанти не пропонуються, комітет пропонує прийняти постанову про висвітлення.  Якщо ми не приймемо, в нас не буде зовсім ніякого висвітлення роботи сесії Верховної  Ради.  Але ці  питання  ми  теж маємо вирішувати.  Не прийнявши постанову про висвітлення,  ми залишимось у глухому куті, і буде невідомо, що ми тут взагалі робимо.

     ГОЛОВА. Шановний  пане  Гаврилов!  Народні депутати вимагають від профільного комітету відповіді, чому раніше прийняті постанови не  виконувались  і  де гарантія,  що саме тепер ця постанова буде виконуватись?

     І тому  вони   просять   від   профільного   комітету   більш аргументованих  відповідей:  що треба зробити Верховній Раді,  щоб прийнята постанова виконувалась?

     Я несу таку ж відповідальність,  як і ви.  Ви  знаєте,  що  в постанові  на мене покладено контроль і так далі.  Але я хотів би, щоб ми більш-менш зважено і реально підійшли до  тих  можливостей, які  в  нас  сьогодні  є,  відповідно  до  чинного законодавства і фінансових та інших ресурсів.

     ГАВРИЛОВ І.О.  Шановні  колеги!  Знову  повторюю:   прийнявши постанову,   ми   тільки   вирішимо   питання  про  те,  як  треба висвітлювати роботу сесії Верховної Ради України.

     Механізм, яким  ми  можемо   вплинути   на   те,   щоб   вони виконувались,  - це наш сесійний зал, це депутатські звернення, це створення спеціальних чи слідчих комісій  з  тих  питань,  які  не виконуються  за  дорученням Верховної Ради відповідно до тих угод, які Верховна Рада уклала.

     Прийнявши постанову,  ми даємо можливість  Апарату  Верховної Ради  укласти  відповідні  угоди  і  контролювати їх виконання.  А вживати заходи у разі невиконання - це прерогатива Верховної Ради, але  механізм ми можемо створювати саме тими інструметами,  які ми маємо як народні депутати України, як Верховна Рада.

     А не прийнявши постанови, ми зовсім нічого не зробимо.

     ГОЛОВА. Павло Баулін. За ним - депутат Моісеєнко.

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Запорожье,  фракция Компартии Украины.  Уважаемый Ігорь Александрович! Если я не ошибаюсь, то постановления Верховной Рады по поводу освещения ее работы не выполняются уже четвертую  сессию подряд.

     Большинство депутатов,    находящихся    сегодня    в   зале, безусловно,  поддерживают  принятие   одного   из   подготовленных вариантов   проекта   постановления   или,   возможно,   какого-то комплексного  варианта  за  основу,  а  потом  внесение   каких-то изменений из других проектов постановления.

     Кстати, аргументом,   который   служит  в  пользу  того,  что все-таки "висвітлення діяльності  роботи  Верховної  Ради  повинно відбуватись", служит тот факт, что недавно программой "7 дней" был проведен  интерактивный  опрос   телезрителей,   и   к   глубокому разочарованию   господина   Долганова   56   процентов  опрошенных высказались за то, чтобы было освещение.

     Игорь Александрович,   скажите,   пожалуйста,   какова   ваша экспертная  оценка:  все-таки  после  принятия этого постановления будет освещение или нет?

     ГАВРИЛОВ І.О.  Уважаемый коллега Баулин! Вы прекрасно знаете, что   мы  вместе  с  нашим  комитетом  разрабатывали  этот  проект постановления об освещении.  Те  вопросы,  которые  мы  поднимаем, волнуют,  безусловно,  нас всех. Мы хотим, чтобы то постановление, которое мы сегодня  примем,  исполнялось.  И  это  потребность  не какого-то   отдельного   депутата   либо  отдельной  фракции,  это потребность всего Верховного  Совета  и  более  того,  всех  наших избирателей.  И добиться того, чтобы выполнялось то, что мы сейчас примем,  мы должны всеми возможными доступными для нас методами, и это мы должны делать.  Я не Генеральный прокурор, вы прекрасно это знаете.  Я такой же член комитета, как и вы, и мы вместе создавали этот  проект  постановления и те постановления,  о которых говорил Виталий Федорович,  и  путем  компромисса  выработали  тот  текст, который сейчас вносится на голосование. Я со своей стороны, вы все прекрасно знаете,  делаю вс  возможное  для  того,  чтобы  решения нашего комитета проводились в жизнь, и буду это всегда делать.

     ГОЛОВА. Володимир Моісеєнко. За ним - Юрій Сахно.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемый Игорь Александрович! У меня вопрос следующего характера. Вы  знаете,  что  не  так  давно большое количество телезрителей - около 7 тысяч  человек  -  в  одной  из  передач  "7  дней"  очень негативно  оценили  деятельность  Верховного Совета Украины.  Мы с вами,  я думаю,  заинтересованы в том,  чтобы оценка  деятельности Верховного Совета со стороны зрителей была достаточно объективной. Тем более что 80 процентов высказались о "незадовільній" работе. В то же время мы помним,  что в начале 90-х годов, когда была прямая телерадиотрансляция  работы  Верховного  Совета  Украины,  доверие населения к Верховному Совету доходило почти до 100 процентов.  Не кажется ли вам,  что нам всем - всему Верховному  Совету  -  нужно приложить  все  усилия  для того,  чтобы соблюсти закон и отстоять интересы наших избирателей в том,  чтобы  была  прямая  трансляция нашей работы как по радио, так и по телевидению, тем более что уже все  прекрасно  понимают,  что   дальнейшего   негатива,   который искусственно создается вокруг депутатского корпуса,  превысить уже невозможно.  Поэтому я  хотел  бы  услышать  ваше  мнение,  мнение комитета и пожелания Верховному Совету в этом вопросе.

     Спасибо.

     ГАВРИЛОВ І.О.  Уважаемый  товарищ Моисеенко!  Мнение комитета изложено,  и у нас в проекте  постановления  предусмотрена  прямая трансляция   и   специальные  передачи,  посвященные  деятельности Верховного Совета.  Наша задача сейчас - принять это постановление и  всеми  возможными  для  нас способами добиться того,  чтобы это решение выполнялось.  А все эти вещи, о которых мы сейчас говорим, в проекте постановления уже есть. Он очень трудно создавался путем серьезнейшего компромисса у нас  в  комитете.  Мы  достигли  этого компромисса  и  создали  нормальный  документ,  который  абсолютно реален,  который дает нам возможность.  А наша общая обязанность - достичь того, чтобы это постановление выполнялось.

     ГОЛОВА. Юрій Сахно. Останнє запитання.

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Шановний пане Ігоре!  Я все-таки хочу поставити запитання прагматично.  Ви казали, що в разі нашого позитивного рішення апарат отримає дозвіл на укладання договорів з певними  компаніями.  Чи  можна  взнати,  з  ким  конкретно   буде співпрацювати  апарат  і чи від цієї співпраці буде нам ефект?  Чи від цього буде ефект для конкретних людей в  апараті,  чи  ще  для когось,  а трансляції будуть іти по якихось невідомих каналах, які і  піввідсотка  населення  України  не  зможе  ні  послухати,   ні подивитись?  І  в результаті ефект від нашої роботи буде нульовим. Тобто чи є механізм контролю, чи маєте ви якісь пропозиції з цього приводу?

     Дякую.

     ГАВРИЛОВ І.О.  Безперечно, пане Сахно, ми цим займаємось. І з проекту  постанови  видно,  що  забезпечувати  висвітлення  роботи Верховної  Ради  мають  національні  телерадіокомпанії.  І у нас є досвід роботи з недержавними організаціями.  Ви прекрасно  знаєте, що   протягом   минулих   сесій   "Радіо  РОКС  Україна"  повністю транслювало  в  радіоефірі  наші  засідання,  і  зараз  його  зона звучання значно розширюється.  Також будуть проводитися дискусійні програми в прямому  ефірі  за  участю  представників  депутатських фракцій  і  груп,  трансляція  на  каналі  "Промінь"  ( Українське радіо-2,  виробник ТРК  "Ера").  Ці  пропозиції  напрацювало  наше Інформаційне  управління  Апарату Верховної Ради.  І,  безперечно, таким чином ми можемо навіть при всіх складнощах доносити  те,  що відбувається у Верховній Раді України.

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Олександровичу. У нас ще два доповідачі.

     ГАВРИЛОВ І.О.  Я б хотів додати,  що у розробці цього проекту постанови брали участь всі члени профільного комітету, і висловлюю побажання, щоб його було підтримано.

     ГОЛОВА. Оголошується  до розгляду проект постанови за номером 7463-1. Доповідає народний депутат Сергій Гмиря.

     ГМИРЯ С.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 105, Луганська область).  Уважаемые коллеги! Я, наверное, не смогу быть столь  лаконичным,  как  Игорь  Александрович,  но постараюсь быть максимально кратким.  Два слова о том,  чем  принципиально  проект постановления,    который    вносится    представителями   фракции коммунистов, отличается от проекта комитета.

     Мы, авторы нашего  проекта,  предлагаем  проводить  освещение работы  сессии  Верховного  Совета  по  радио  в  полном  объ ме и предоставлять более широкую дневниковую информацию по  телевидению о том, что происходит в Верховном Совете. Буквально несколько слов аргументации по этому вопросу.

     Первое. Здесь уже говорили о знаменитой  передаче  Долганова. Мне  приятно,  что  хотя  бы  один  раз  те  опросы,  которые были проведены в этой передаче,  совпали  с  реальным  мнением  народа. Может быть,  автор передачи этого и не желал.  Народ хочет слушать сессию Верховного Совета,  он хочет слышать умное, что мы говорим, глупое,  что мы говорим,  - он хочет слышать вс . Дайте народу его конституционное право. Давайте это сделаем.

     Второй момент.  Могут возникнуть вопросы  о  том,  где  взять деньги  на  полную трансляцию?  Вы знаете,  для меня еще несколько недель назад этот вопрос был больным, но после того, как я увидел, что  руководство Верховного Совета весьма оперативно может достать деньги для  различных  празднований,  я  не  сомневаюсь,  что  при достаточной  настойчивости  Ивана  Степановича  и  его коллег этот вопрос будет решен.

     И третье.  Все время возникает вопрос о гарантиях.  Уважаемые коллеги! До тех пор, пока существует нынешняя политическая власть, до  тех  пор,  пока  существует  нынешний  политический  режим   и некоторые  его  руководители,  которые препятствуют свободе слова, как царь  Леонид  препятствовал  персам  пройти  через  Фермопилы, никаких  гарантий  не  будет.  Но мы обязаны сделать все для того, чтобы свобода слова была не экстрактной, а полной. Я твердо уверен в том, что куцая, кастрированная, экстрактная свобода слова, когда нужно будет выбирать,  что показывать людям в прямом эфире,  а что не показывать, - это хуже, чем ее полное отсутствие.

     Поэтому давайте  не будем говорить о том,  будет ли выполнено это  постановление  или  не  будет.  Если  в  Украине  установится демократия,  если  в Украине будет демократический режим и свобода слова,  постановление будет выполнятся. А если этого не произойдет (я  уверен,  что  никто  из  вас  этого  не хочет),  постановление выполняться  не  будет.  Давайте  примем  постановление  в  полном объеме,  потребуем от исполнительной власти транслировать то,  что происходит в этом зале,  в полном объеме  и  сделаем  все  от  нас зависящее для того, чтобы это постановление было выполнено.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Є  запитання  до Сергія Петровича?  Запишіться,  будь ласка.

     Слово надається  Володимиру  Черняку.  За   ним   -   депутат Беспалий.

     ЧЕРНЯК В.К.  Я  в цілому позитивно ставлюсь до вашого проекту постанови,  хоча не  належу  до  прихильників  того,  що  потрібно висвітлювати все.  Потрібно висвітлювати те, що потрібно, те, що є суттю роботи Верховної Ради. Але це важко завжди визначити. Тому я розумію вашу логіку.

     Але все-таки  у  мене  склалося  таке  враження,  що у вашому проекті постанови не повною мірою передбачена  контрольна  функція Верховної Ради на відміну від проекту постанови депутата Шевченка, де він якраз пропонує цю контрольну  функцію.  І  тому  в  мене  є сумніви.  Підтримуючи  ваш  проект у цілому,  я більше схиляюся до проекту Шевченка,  тому що він ставить акцент якраз на контрольній функції.

     Дякую.

     ГМИРЯ С.П.   Во-первых,   у   нас   есть   пункт   4  проекта постановления,  где говорится о том,  что  за  невыполнение  этого постановления  руководители телевидения и радио несут персональную ответственность.

     Во-вторых, у  нас  есть  пункт  о   том,   что   Председатель Верховного  Совета Иван Степанович отвечает непосредственно за то, что  происходит.  Это,  с  моей  точки  зрения,  досточно  весомые контрольные  функции  Верховного  Совета.  Но  я  хочу еще вот что сказать:  одна  голова  хорошо,  а  две  лучше.  Коль  в   проекте постановления   Шевченко  есть  отдельные  положения,  усиливающие контрольные функции, давайте принимать их тоже.

     ГОЛОВА. Він  буде  ще  доповідати  нам  свій  проект.   Борис Беспалий. За ним - Іван Бокий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, НДП). "Реформи-Конгрес". Шановний доповідачу! Наша фракція, як і  ви  зараз  з  трибуни,  завжди  відстоювала  повномасштабну, повноцінну   трансляцію,   тому   що  виборці  повинні  отримувати інформацію без купюр.  Це їхнє конституційне  право.  Я  думаю,  з цього приводу навіть дискутувати незручно, і тут я з вами повністю погоджуюсь.

     Але сам хід засідань Верховної Ради  І чим ближче до виборів, цього стане ще більше  Чи не здається вам, що без внесення змін до Регламенту нас  просто  "затоплять"?  Слово  з  мотивів,  слово  з порядку ведення.  Ми вже бачимо, у нас є депутати, які сотні разів виступали не по суті.  Потім багато  буде  протокольних  моментів. Голова  Верховної  Ради  надаватиме  слово  одним  і не надаватиме іншим.

     Як ви вважаєте,  треба врегулювати цю колізію для  того,  щоб виборці дійсно отримали інформацію про роботу Верховної Ради, а не просто перманентний мітинг?

     ГМИРЯ С.П.  И я,  и вся фракция коммунистов приветствуют  все изменения в Регламенте,  которые улучшат работу Верховного Совета, если они будут приниматься в законном порядке и как минимум в этом зале,  а  не  так,  как  они принимались зимой прошлого года,  что внесло значительную неразбериху в работу Верховного Совета.

     ГОЛОВА. Іван Бокий. За ним - депутат Попеску.

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Сергію Петровичу,  дозвольте вас покритикувати.  Ви неправильно,  мені здається, сумніваєтеся в тому,  що нинішня сесія  не  буде  транслюватися.  Адже  у  вашому законопроекті є серйозний пункт,  щоб покласти відповідальність за цю справу на Голову Верховної Ради Івана Степановича  Плюща.  Іван Степанович  Плющ - віднині Герой України,  і він,  звичайно,  буде героїчно відстоювати інтереси Верховної Ради так,  як він до цього героїчно  відстоював  інтереси  Президента  і  не хотів трансляції сесії Верховної Ради.

     Тому я пропоную єдине.  Вам треба  дописати  у  цьому  пункті після слів "Голови Верховної Ради України Плюща І.С." слова "Героя України" .

     ГОЛОВА. Я дякую, Іване Сидоровичу, за високу оцінку.

     Іван Попеску.

     ГМИРЯ С.П. Я соглашаюсь с Иваном Сидоровичем.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька    область).    Дякую.   Група   "Солідарність". Вельмишановний доповідачу!  Для того щоб працювала ваша постанова, потрібно  одне з двох.  Або створити окремий парламентський канал, який би у вільний від трансляцій час заробляв кошти  рекламою  для того,  щоб  покрити ті витрати,  які потрібні,  або внести зміни в Закон України про Держбюджет на 2001 рік, оскільки на сьогоднішній день не передбачено цих коштів.

     На ваш погляд,  який з цих двох варіантів є більш сприятливим для того, щоб працювала ваша постанова?

     І другий момент.  Чи підрахували ви,  скільки коштів потрібно додатково передбачити в державному бюджеті на цей рік?

     ГМИРЯ С.П.  Может быть, я не силен в бюджете, но, насколько я знаю,  все равно закон о госбюджете нарушается,  поскольку в  н  м предусмотрены   деньги  на  прямую  трансляцию  сессии  Верховного Совета,  но эти деньги не использовались уже в  течение  полугода. Поэтому  хотя  бы  из  этих  денег можно взять.  Это один из путей решения данной проблемы.

     Я еще  раз  говорю:  когда   нужно,   внебюджетные   средства находятся на различные мероприятия,  найдутся они,  я думаю,  и на это мероприятие.

     ГОЛОВА. Щоб у нас не було недомовленостей. Я цілком підтримую з  цих  двох  варіантів  перший  -  щодо створення парламентського каналу.  Ми  про  це  говоримо  вже  дуже  давно,  і  це  було   б цивілізоване, законодавче, державне вирішення цього питання...

     ГМИРЯ С.П. Иван Степанович, в начале 90-х годов не было парламентского  канала  Верховного  Совета,  но сессия  транслировалась и по телевидению,  и по радио,  и все было прекрасно.

     ГОЛОВА. Сергію Петровичу,  тоді Верховна Рада  була  найвищим органом державного управління... (Шум у залі).

     ГМИРЯ С.П.  Об этом,  Иван Степанович, и речь: Верховная Рада превратилась в бессильный орган. Я с вами целиком согласен.

     ГОЛОВА. Ну, це ми з вами для істориків залишимо.

     ГМИРЯ С.П. Но мы с вами общее мнение выработали.

     ГОЛОВА. Тому я звертаюся до  профільного  комітету:  все-таки треба  повернутися  до концепції створення парламентського каналу, започаткувати цю роботу.

     Але знову ж таки, коли внесуть пропозиції, то будуть потрібні кошти  на  створення  цього  ж  самого каналу.  І це вже ми можемо вирішити в Державному бюджеті на 2002 рік.

     Тому проблема є, і її треба вирішувати.

     Олександр Масенко.  Я забирав час, тому віддаю. За ним - Юрій Сахно.

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Дякую, Іване Степановичу.  До Сергія Петровича таке  запитання,  щоб  він підтвердив   мою  думку.  Увесь  час,  коли  йде  мова  про  пряму трансляцію, то вирішення цього питання впирається в кошти.

     Іване Степановичу,  Сергію Петровичу,  транслюється засідання сесії чи не транслюється, а радіомовлення все одно діє.

     Інша справа,  які  передачі  транслюються  по  Першому каналу Українського радіо.  От тут треба якраз і звернутися до народу.  І імперативне  опитування,  яке організував Долганов,  показало,  що народ України хоче,  щоб засідання Верховної Ради транслювалися. І я  думаю,  що  тут питання вирішене.  За рахунок бюджетних коштів, виділених Першому каналу Українського  радіо,  треба  і  проводити пряму трансляцію засідань сесії.

     А те, що ви говорите про якийсь спеціальний чи парламентський канал...  Він буде недоступний для всіх громадян України,  тому що для   більшості   сільського  населення  дротове  радіомовлення  є найбільшим джерелом інформації.

     Тому треба  використати  цей  момент  і   запровадити   пряму трансляцію.

     ГМИРЯ С.П.  Я с вами целиком согласен.  Народ этого хочет,  а власть народа,  по крайней мере,  должна быть еще верховнее власти Верховной Рады и власти Президента.

     ГОЛОВА. Юрій  Сахно.  У  Конституції  так  записано.  Останнє запитання.

     САХНО Ю.П.  Шановний Сергію Петровичу,  я все-таки повертаюся до  того  запитання,  яке  я  ставив  пану  Гаврилову і не отримав позитивної відповіді.

     От ми поговорили,  поговорили, провели майже дискусію, але не дійшли висновку щодо механізму і конкретних пропозиції.  Тобто, як ви вважаєте,  на якому каналі конкретно,  в якому вигляді, в якому обсязі   має   все  це  транслюватися  і  який  механізм  контролю запровадити з боку парламенту?

     У ході  цієї  дискусії  Іван  Степанович  вніс  конструктивну пропозицію щодо парламентського каналу.  Тобто як це корелюється з вашим проектом постанови? Або щось інше. Тому що загальна дискусія про те,  що треба,  щоб народ слухав засідання на Першому каналі - це дуже добре.  На початку роботи кожної сесії ми  приймаємо  таке рішення,  а результат,  ви бачите,  який. Тобто як корелюється ваш проект постанови з цими конкретними пропозиціями?

     Дякую.

     ГМИРЯ С.П.  Ну,  о том,  на каких каналах вести трансляцию, я два   слова  сказал.  Я  говорил,  чем  наш  проект  постановления отличается от проекта комитета. Это первое.

     Теперь о конкретных постановлениях.  Ну,  я  думаю,  как  раз предложение Ивана Степановича конкретным не было, поскольку он сам сказал,  что деньги на создание парламентского канала в этом  году не выделялись, а мы рассматриваем проблему только на этот год.

     Я считаю,   что   Верховный   Совет   должен  потребовать  от руководства  Верховного  Совета,  и  в  первую  очередь  от  Ивана Степановича  Плюща,  на  которого  это возлагается,  встретиться с теми,  кто блокирует (а я думаю,  никто не сомневается в том,  что трансляция  блокируется) это решение.  Я охотно допускаю,  что тот человек  или  те  люди,  которые   это   блокируют,   не   захотят прислушаться  к  мнению  Ивана  Степановича Плюща.  Тогда он,  как депутат, как Председатель Верховного Совета, должен выйти в прямой эфир  (если ему не дадут прямой эфир,  то в записи) и рассказать о том,  кто мешает свободе слова в Украине.  Вот и  вс  .  Тогда  мы выполним  то,  что  мы  можем.  Если  у  нас  нет демократического государства,  мы не можем решить все вопросы, но совесть и наша, и Ивана  Степановича,  как  Председателя  Верховного  Совета,  будет чиста.

     ГОЛОВА. Дякую, Сергію Петровичу. Час вичерпано.

     Проект постанови (реєстраційний  7463- 2). Слово   для  доповіді  надається  народному  депутату  Віталію Шевченку.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Український  народний  рух.  Шановний  Голово! Шановні колеги! Я думаю, що всі ми розуміємо, що ці три проекти не є альтернативними,  можна підтримувати кожен із них.  Автори  всіх трьох  проектів  намагалися  запропонувати  свій  шлях,  як  краще висвітлювати нашу роботу.  Інша річ,  що кожний  на  свій  розгляд вносив якісь певні нюанси,  як у наших умовах це зробити, справді, краще.

     Що стосується проекту,  який я доповідаю.  Мені здається,  що його  специфіка  полягає  у  такому.  Коли  ми  приймаємо  подібні постанови,  часто  вживаємо  такий  вислів:  "Документ  чи  проект увібрав у себе".  Мені здається, що це якраз той випадок, коли мій проект якраз і ввібрав у себе все,  до чого ми домовилися  раніше. Тому  що в ньому вже першим пунктом пропонується продовжити термін дії попередньої постанови щодо висвітлення попередньої сесії. А ви знаєте,  як  вона  приймалася?!  Тоді до неї ми включили буквально все,  до чого лише додумалися,  як краще висвітлювати нашу роботу. І,  власне,  за таким зразком ми приймаємо кожного разу постанову. Ми їх клонуємо,  тиражуємо,  повторюємо крапочка до крапочки,  але постанови,  тим  не менше,  не виконуються.  Тому сьогодні якраз і пропонується пролонгувати  вже  прийняте,  на  тому  зупинитися  і розібратися, чому не виконуються наші постанови.

     У цьому   проекті   абсолютно   конкретно   зазначається,  що основними   винуватцями   невиконання   постанов   є   Національна телерадіокомпанія  України,  Національна радіокомпанія України,  а також  Національна   рада   України   з   питань   телебачення   і радіомовлення,   яка   відповідно  до  закону  мусить  розміщувати державне замовлення і стежити за його виконанням, контролювати, що зрештою  не  було  зроблено.  Тому  всі  інші  пункти проекту цієї постанови  і  спрямовані  на  те,  щоб  з  допомогою   профільного комітету,  з допомогою всіх нас гуртом розібратися, чому так у нас повелося від сесії до сесії, і прийняти якесь нормальне рішення.

     Очевидно, в таких випадках ми маємо ще думати і про  гідність парламенту.  Знаєте, коли парламент сліпо тиражує щоразу одні й ті самі проекти і вдає,  що це всіх влаштовує,  це  ми  зробили  свою повинність,  а хтось махнув на всі ті постанови і не збирається їх виконувати,  теж відбув свою повинність,  то очевидно це не  гідно законодавчого  органу.  І  з  цих міркувань я просив би підтримати третій  проект  постанови,  який  я  доповідаю.   Треба   все-таки спробувати розібратися, які реальні причини і як реально ми можемо змінити ситуацію,  а  не  із  заплющеними  очима  штампувати  наші рішення,  які  (і багато тих,  хто наперед це знає) не виконуються при підході, який застосовувався раніше.

     Я дякую за увагу. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Будуть у депутатів запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка.

     Олександр Єльяшкевич. За ним - Віталій Черненко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Херсон. Уважаемый Виталий Федорович, мне понятно  ваше  желание  найти   виновников   сложившейся   тяжелой проблемы,  но  виновники всем известны.  Этот заказчик - Президент страны Кучма Леонид Данилович,  который все делает для того, чтобы в стране не было нормального прямого эфира, чтобы наши граждане не услышали тех депутатов, которые говорят нелицеприятные вещи, в том числе  о  нем  лично,  а  он,  вы знаете,  обвиняется в тяжелейших преступлениях.  И это те герои Украины,  настоящие герои, которые, конечно   же,   за   свои  полученные  звания  готовы  поступиться интересами Верховной Рады,  интересами депутатов. Только для этого и  в  угоду желанию Президента выполняется то,  что Верховной Раде Украины отключили трансляцию.  За вами сидит Иван Степанович Плющ. Если  бы  на  встречах  с  Президентом  он хотя бы один раз поднял вопрос о том,  что Президент грубо нарушает Конституцию Украины, и о   том,   что  он,  Иван  Степанович  Плющ,  гордится  должностью Председателя Верховной Рады Украины  и  должен  выполнять  решения Верховной   Рады   неукоснительно,   тогда  бы  этой  проблемы  не существовало.  Но ему звание героя, полученное из рук преступника, видимо, дороже.

     ГОЛОВА. Вимкніть   мікрофон.   Віталію  Федоровичу,  я  зараз скажу...  Шановний Олександре Єльяшкевичу!  Учора я мав розмову  з Президентом України щодо порядку висвітлення.  І Президент України навів такий факт.  Він знає,  що сказали 56 відсотків опитуваних у цьому  опитуванні,  яке  не  є,  ви  знаєте,  законом.  Але,  коли референдум 89 відсотками схвалив, чому Верховна Рада, і Єльяшкевич особисто, проігнорували волю народу?! (Шум у залі).

     Я вам доповів про розмову, а ви робіть висновки.

     Будь ласка, Віталію Федоровичу.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний  Олександре  Сергійовичу!  Я  з  вами цілком  згоден  у  багатьох  моментах,   у   тому   числі   вважаю ненормальним, коли ситуація в інформаційному просторі залежить від однієї людини,  в даному  випадку  від  Президента  України,  який згідно з Конституцією не очолює ні законодавчу,  ні виконавчу,  ні судову,  ніяку  іншу  владу,  а  саме  від  нього  залежить,  кого призначити чи кого зняти.

     Тому, думаю,  що такого роду проблеми мають вирішитися тут, у залі,  і Верховна Рада спроможна ще в цьому скликанні чи навіть  у ході   цієї  сесії  прийняти  закон  про  порядок  призначення  та увільнення з посад президентів національних теле- і радіокомпаній. Таке  право  нам  дано  Конституцією,  якою  передбачено,  що це є виключно право законодавчо вирішувати такі проблеми.

     Що стосується інших питань,  які ви  порушили.  Очевидно,  ми мусимо   щось  робити.  Знати  -  це  одне,  але  якщо  нічого  не вирішувати,  нічого  не  постановляти,  то  проблема  з  місця  не зрушиться.

     І тому я пропоную підтримати цей проект і розцінюю так, що ви в принципі теж його симпатик.

     Щодо референдуму,   то   все   зрозуміло.   Посміємося    над референдумом.

     ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов. За ним - депутат Черненко.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний  Іване Степановичу!  Я мав щастя бачити і чути вас в якості Голови Верховної Ради на  початку  90-х років і сьогодні.  І я хочу сказати,  що тоді була свобода слова і була  демократія,  а  сьогодні  немає  свободи   слова   і   немає демократії.  І  ви  знаєте,  хто  це ліквідував.  Мені сьогоднішня Верховна Рада нагадує  заручника,  якому  тиснуть  на  депутатські достоїнства, закривши рота плівкою. Ви бачили ці сцени не раз. Про яку свободу слова і демократію може йти мова,  коли таким  словом, такою свободою не володіють депутати?

     У мене до вас таке запитання,  шановний доповідачу, ви почали вже на нього доповідати:  чи можна  Верховній  Раді  запропонувати механізм,  який  забезпечив  би  хоча  б  для  Верховної Ради таку свободу і таку демократію?

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Такий  механізм  є.   Ми   повинні   здійснити роздержавлення  засобів  масової інформації,  відповідна концепція внесена.  Якщо в якихось нюансах вона не вповні  відповідає  нашим міжфракційним,  політичним  підходам,  то можна її поправити,  але іншого шляху для України немає.  Тому що якраз сфера інформаційних відносин  є  на  сьогодні  найтривожнішою.  У ній визрівають якісь ознаки розбудови в Україні тоталітарного суспільства.  Я думаю, на цьому зійдуться, якщо не всі, то більшість Верховної Ради.

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Віталію Черненку. За ним - депутат Беспалий.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).   Дякую,   Іване   Степановичу.   Віталію Федоровичу,   Верховній   Раді   докоряють,  що  вона  й  досі  не спромоглася підготувати закон про висвітлення  діяльності  органів вищої   влади  в  Україні.  Ну  чому  ми  не  прийняли  закон,  як висвітлювати   роботу   Верховної   Ради,   Кабінету    Міністрів, Адміністрації Президента і Президента? Це перше запитання.

     Друге. Я розумію,  що проект вашої постанови непоганий,  і ми будемо підтримувати.  Але, на мій погляд, є деякі недоліки. Я хочу сказати,  що  доля  всіх  цих  постанов  буде  одна  -  діяльність Верховної Ради будуть висвітлювати так, як і висвітлюють.

     І третє.  Я хочу  вас  запитати  або  внести  як  пропозицію. Скажіть,  будь ласка,  чому, коли ми приймали Державний бюджет, не було закладено норми,  що ми замовляємо деяку продукцію  на  цьому ринку і потім контролюємо?

     Дякую вам за відповідь.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Ви знаєте,  що свого часу за всі три скликання Верховна Рада у сфері,  про яку ми говоримо,  здійснила чи зробила найбільші помилки,  прийнявши два закони:  про порядок висвітлення діяльності органів державної влади (спочатку, до речі, його хотіли назвати закон про висвітлення діяльності парламенту, потім назвали ширше) і про державну  підтримку  засобів  масової  інформації  та соціальний   захист   журналістів,  який  поділив  журналістів  на "чорних" і "білих". Я вважаю, що це був неправильний підхід. Тому, що навіть у державах,  де є вільна преса,  немає таких законів про особливості висвітлення діяльності органів влади - це боротьба  за драну ковдру. Влада повинна працювати так, щоб те, що вона робить, зацікавлювало пресу, а не законодавчо регулювати, кому більше чого належить  в інформаційному просторі.  І проти цього є знову ж таки лише одні ліки - роздержавлення засобів інформації.

     А що стосується,  ви ще говорили,  недоліків... Прошу, забув, яке друге запитання.

     ГОЛОВА. Друге запитання стосувалося першого - щодо того,  щоб у державному бюджеті передбачити кошти.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Щодо бюджету.  Знаєте,  ми застосовували  інші підходи,  в  тому  числі  бюджетний  комітет  цього року спробував розібратися,  як витрачаються кошти, які направлялися на утримання Національної телерадіокомпанії.  Але,  на жаль,  і ці підходи, хоч вони  законодавчо  виписані,  не  були  реалізовані.  Тому   варто подумати,  чому  ми  не  відхилили  вето  на  Закон  про Суспільне телебачення    і    радіомовлення     на     базі     Національної телерадіокомпанії.  Якби  на  цій  базі  було  створене  Суспільне телебачення  і  радіомовлення,  то,  очевидно,  навіть  ті  частки бюджетного  фінансування,  які  на певний час зберігалися для цієї унікальної системи,  йшли б у хід і реалізовувалися трошки інакше, а   не   використовувалися  керівниками  унікальних  інформаційних державних систем на свій розсуд,  бо вони мають право  вести  свої політичні, публіцистичні передачі за державні кошти.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Борис Беспалий.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. "Реформи-Конгрес". Шановний Віталію Федоровичу, нашій фракції дуже імпонує  ваш  підхід  використати  те,  що  вже напрацьовано за три роки і не плодити якихось нових підходів.

     Але ви  пропонуєте  продовжити  термін дії постанови,  яка не виконувалася.  Чи не здається вам, якщо ми підемо таким шляхом, то і нова постанова просто буде приречена на невиконання?

     І друге.  У нас телерадіопростір контролює Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.  За Конституцією  чотирьох  її членів із восьми призначає Президент.

     Досить із   чотирьох   інших   провести   одного  прихильника Президента (а він - потужна фігура і може це зробити) і  виходить, що   одноосібний   контроль   за   телерадіопростором   згідно   з Конституцією у нас буде зосереджено в однієї людини,  що  фактично ми і маємо, тому і проводяться, наприклад, такі референдуми.

     Чи не  здається  вам,  що  проблема  лежить  у конституційній площині?  Може, потрібно змінити конституційний порядок формування Національної   ради,   інакше  в  нас  так  і  буде:  будуть  інші президенти, але не буде свободи слова?

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Дякую,  пане Борисе. Щодо першого запитання. Я хотів би заперечити,  тому що я хоч це пропоную, адже перший пункт мого  проекту  починається  зі   слів:   "До   з'ясування   причин невиконання...".  Лише  до  з'ясування  цих  причин  продовжується старий порядок, а потім, коли ми з'ясуємо ці причини, наскільки це нам  вдасться,  ми  можемо  прийняти будьяку іншу постанову.  Якщо раніше ми якось неправильно щось  висвітлювали,  то  нам  ніщо  не заважає прийняти постійну постанову з урахуванням інших реалій.

     Що стосується  мехнізмів  формування  Національної ради.  Я з вами на всі двісті відсотків згоден,  і,  до речі,  в проекті цієї постанови  прямо  названий  цей  позавідомчий  орган як такий,  що якоюсь мірою винний у ситуації, що склалася.

     Очевидно, механізм  формування  Національної  ради  з  питань телебачення   і  радіомовлення  свого  часу  нами  був  закладений неправильний,  і просто дивно,  чого ми замовчуємо це,  на що,  до речі,   вказують   дедалі   частіше   і  зарубіжні  експерти,  які намагаються розібратися в причинах такої ситуації з  інформаційною політикою в нашій державі.

     Прийде час,  коли  ми  інакше врегулюємо законодавчий порядок формування цього важливого органу.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Віталію Федоровичу. Шановні народні депутати! Ми заслухали три проекти постанов і поставили запитання.

     Вісім народних  депутатів  записалися  на  обговорення  цього питання.  Вони  наполягають  на  обговоренні?  Немає  підстав   їм заборонити.

     Слово надається  народному депутату Борису Беспалому.  За ним буде виступати Володимир Черняк.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес".  Шановні друзі! Тут складно вибирати: усі три проекти взагалі-то є хороші, вони дійсно, як тут говорили, не є альтернативними і заслуговують на увагу. Я хотів би зупинитися на кількох найбільш принципових моментах.

     Перший -  це  телетрансляція.  Вибачте,  не  теле-,  а  повна радіотрансляція  засідань.  Подекуди  навіть  з   високих   трибун говорили, що народ наш до чогось там не готовий. Наш народ готовий і до партійних виборів,  і готовий до всіх  досягнень  демократії, якими користуються інші народи.

     Інше питання,  що  державне  керівництво  у  нас не готове до цього.  Так і треба говорити:  "Ми не готові,  тому не  дозволяємо народу знати правди про те, що діється в державі".

     Наша фракція  вважає,  що  наш  народ готовий,  але не завжди поінформований. І тому ми вітаємо всі зусилля, спрямовані на повну і точну інформацію, зокрема, хочу подякувати "Радіо РОКС", яке вже два роки,  якщо я не помиляюся,  здійснює пряму трансляцію. Але ми можемо   задіяти   і   зобов'язати  і  державні  телерадіокомпанії висвітлювати,  а не затемнювати роботу Верховної Ради України. Але тут на перешкоді є один законодавчий казус,  а саме:  у Законі про порядок  висвітлення  діяльності   органів   державної   влади   є трьохвідсоткове  обмеження  щодо  висвітлення діяльності Верховної Ради.  Цієї дискримінаційної норми немає  стосовно  інших  органів державної влади, тому я вношу пропозицію (звертаюся до профільного комітету і до доповідачів)  -  терміново  розглянути  законопроект 7273  про  скасування  цієї дискримінаційної норми,  який був мною внесений,  тому  що,  коли  ми  навіть  приймемо  будь-який  текст постанови, все одно вона виконуватися не буде.

     Друга пропозиція.  На перешкоді трансляцій засідань Верховної Ради є ще наступна проблема.  У нас  три  роки  не  було  засідань Верховної  Ради.  І якщо зараз ми тільки відкриємо цей клапан,  то відразу почнеться стихійний деструктивний мітинг. Тому я звертаюся до   Комітету   з   питань   Регламенту   розглянути   і  прийняти запропонований проект постанови,  який я також вносив, про те, щоб відмовитися від таких архаїчних речей, як надавати слово з порядку ведення (це  є  регламентна  норма),  надавати  довільно  слово  з мотивів   голосування,   інакше   ми  просто  відкриємо  шлюз  для неконтрольованої демагогії.  У нас тут є штатні  балаболки,  і  ми просто втратимо сенс таких трансляцій.

     ГОЛОВА. Борисе Яковичу,  я з великою повагою ставлюся до вас, але як головуючий повинен зробити зауваження, бо не всі розуміють, хто це і що це.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Я  думаю,  що  коли  ми  внесемо такі зміни до законодавства,  які я пропоную,  то ця проблема буде знята,  і  не треба буде все це з'ясовувати.

     З урахуванням  висловленого  наша фракція пропонує підтримати всі дані проекти постанов.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово  надається  Володимиру  Черняку.  За  ним  буде виступати Наталія Вітренко.

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Демократичне суспільство  неможливе  без  об'єктивного, всебічного, критичного висвітлення роботи парламенту.

     Народ висловився   за   висвітлення  роботи  Верховної  Ради. Верховна Рада постійно приймає постанови,  але виконавча влада  їх не хоче виконувати.

     Народ -  єдине джерело влади,  але якщо влада витекла з цього джерела, то вона більше туди ніколи не повернеться.

     На початку 90-х років у нас героєм був народ,  а зараз у  нас з'явились  Герої України.  І це суттєва відмінність між тим,  якою була ситуація і яка вона тепер.

     Ми всі  добре  розуміємо,  що  питання   висвітлення   роботи Верховної Ради - це питання інформаційної політики в Україні.  Без роздержавлення засобів масової інформації проблеми свободи слова в Україні   не   розв'язати,   хоча   зрозуміло,   що   навіть  коли роздержавлення  є,  то  і  канали,  і  в  цілому  засоби   масової інформації  потрапляють до рук олігархів,  і народ знову ж таки не має об'єктивної інформації. Тому тут у нас проблем існує чимало, і треба думати, як їх розв'язати.

     Потрібно змінити   порядок  формування  Національної  ради  з питань телебачення і радіомовлення.  А для цього треба буде спершу внести відповідні зміни до законодавства.

     Стосовно конкретно питання про висвітлення.  Треба розрізняти трансляцію і висвітлення.  Я не належу до прихильників  трансляції всього  того,  що тут відбувається.  Має бути вибіркова трансляція найбільш суттєвих, важливих моментів. Але повинно бути висвітлення роботи Верховної Ради на всіх каналах, у тому числі на державному. У нас поки що на державному  каналі  лише  коментарі,  висвітлення немає, до того ж коментарі часто спотворені, зі збоченнями.

     Я не належу до апологетів Верховної Ради. Але я за те, щоб ми об'єктивно висвітлювали її діяльність.

     І, нарешті,  останнє,  як можна проблему розв'язати. Потрібен спеціальний  канал,  бюджетні  кошти.  Але  якщо  навіть  це  буде зроблено,  то все одно потрібно зобов'язати  Державне  телебачення висвітлювати роботу Верховної Ради.

     А зараз  ми  маємо  ситуацію,  коли Національна телекомпанія, Національна  радіокомпанія,  Національна  рада  України  з  питань телебачення  і  радіомовлення  не виконують закон про інформаційну діяльність і постанову Верховної Ради.

     Тому Верховна Рада повинна виконати свою контрольну функцію і зобов'язати виконавчу владу виконувати постанови.

     І я сказав би, що значною мірою профільний комітет не виконує своїх функцій,  Верховна Рада в цілому не є наполегливою,  і  свою місію  не  виконав  Іван  Степанович  Плющ.  Тому  в Україні у нас "заплющена" демократія.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Наталії Вітренко. За нею буде виступати Володимир Марченко.

     ВІТРЕНКО Н.М.   Фракція  Прогресивної  соціалістичної  партії України,  соціалістична опозиція.  Я вже не знаю,  що потрібно цій президентській більшості.  Що вам ще потрібно?  Переворот зробили? Зробили.  Всі керівні посади  захопили?  Захопили.  Формуєте  все: порядок денний сесії,  розгляд питань,  готуєте свої документи. Що ще потрібно?  Чому ви боїтесь,  що вас таких "плідних" почує народ України?

     Іване Степановичу, якось соромно. Є Конституція України. Коли потрібно, то тут її шанують, і оклад такий роблять, що, ну, просто навіки,  щоб  усі  бачили,  який  документ чудовий прийнято.  А як доходить до життя, то об неї ноги витирають. Стаття 11 Конституції гласить:  цензура заборонена.  А відтак, хто має право здійснювати цензуру  на  виступи  народних  депутатів,  на  трансляцію   сесії Верховної  Ради?  Наші  виборці,  а я хочу сказати,  що протестний електорат  -  це  сьогодні  більшість  виборців  України,  бо   88 відсотків  населення  України  отримує доходи,  нижчі прожиткового мінімуму.  Ось це  наш  електорат.  А  ваш  -  це  невелика  купка олігархів   та  тих,  хто  їх  обслуговує.  І  ось  наш  електорат протестний хоче чути,  що  відбувається  на  засіданнях  Верховної Ради.  Слухати  не  коментарі того чи іншого журналіста,  - вони ж гроші заробляють,  у них заробітчанство, їм платять за те, як вони краще  себе покажуть і гірше покажуть Верховну Раду,  особливо тих депутатів, які не до вподоби олігархам, що скупили телебачення.

     Що тут  незрозумілого?   Для   народних   депутатів,   членів Прогресивної   соціалістичної  партії  України  нема  проблеми  як з'ясувати  проблеми  по   висвітленню   роботи   Верховної   Ради. Безумовно,  ми будемо підтримувати законопроект, внесений фракцією комуністів,  бо там пряма трансляція. Ми хочемо, щоб народ України ніхто не обдурював,  щоб люди самі чітко знали,  що відбувається в парламенті,  це вищий законодавчий орган,  які закони приймаються, хто їх вносить,  хто за них голосує,  хто несе відповідальність за те,   що   відбувається   в   Україні.   І   не   треба    боятися відповідальності.  Що ж ви такі хоробрі,  коли ви збираєтесь своєю парламентською більшістю?  Ви все знаєте,  ви все вирішили  вже  в державі.  А  чого ж ви боїтесь виборців?  Невже ви думаєте,  знову залякаєте,  знову купите свої бюлетені,  свої округи, домовитесь з адміністративним ресурсом?  Невже ви думаєте, що люди такі дурні в Україні?  І  що  люди  будуть  спокійно  спостерігати,  як  у  них забирають  усе?  І забирають їх політичні права,  не даючи роботи, зарплати, пенсій.

     Тому для нас нема проблеми  в  цьому  питанні.  Ми  за  пряму трансляцію  і  будемо все робити,  щоб парламент працював прозоро, щоб усі виборці України знали, хто і що обстоює в парламенті.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати Баулін.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Аргументы о необходимости принятия постановления  прямой трансляции  сессии  Верховного  Совета по радио,  участии в прямом телеэфире представителей разных фракций,  политических партий  мне представляются    излишними.    По-моему,   это   принцип   любого демократического государства, даже буржуазной демократии.

     Поэтому здесь вопрос политический - согласятся  ли  Президент Кучма  и  Председатель  Верховного  Совета Плющ на то,  чтобы была прямая трансляция заседаний парламента.  И ни больше, ни меньше. В своих   выступлениях   Иван   Степанович,  Леонид  Данилович,  как заклинание "Слава Украине",  говорят: "Ми за демократичну, правову державу.  От був тоталітаризм, придушувалась свобода слова, а ми - за демократію,  за свободу слова".  Как  послушаю  их...  Мы  -  в Европу.  В  Европе  есть  определенные  принципы:  свобода  слова, демократия и так далее,  и так далее.  Слушаешь и думаешь, неужели действительно  эти люди за свободу слова и за демократию.  А когда ещ послушаешь,  как они поганят то время,  которое сделало  одного Президентом  в конечном итоге,  другого - Председателем Верховного Совета:  "Ой,  то тоталітаризм, туди не потрібно повертатись і так далі, там все було негаразд!".

     Как депутат тр х созывов, я хочу напомнить, и Иван Степанович имеет неплохую память,  он не  даст  мне  соврать.  Когда  была  в парламенте  группа  "239"  (я  был  в  этой  группе)  и  было  380 депутатовкоммунистов,  то тогда нас собирали, как на заседание ЦК, и  ставили  такой  же вопрос:  вести трансляцию сессии или нет.  И Сергей Иванович знает,  и Иван Степанович знает,  и Яценко  знает, что тогда мы приняли решение:  транслировать пленарные заседания в прямом эфире.  И какую бы чушь тогда руховцы  не  говорили,  мы  е терпели. Иди выступай, высказывай свое мнение. Другое дело, что ЦК тогда не  сработал,  у  него  появились  свои  интересы,  но  факт остается фактом:  решение о трансляции было,  и оно выполнялось. А теперь перекрасились, заняли должности, и трансляция им не нужна.

     Иван Степанович,  поэтому либо вы с Президентом откажитесь от термина "демократия",  не употребляйте его,  ибо просто стыдно вас слушать,  либо  сделайте  все,  чтобы  прямая  трансляция  была  и постановление, предлагаемое коммунистами, работало.

     Еще один  вопрос.  Иван  Степанович,  стыдно  слышать  от вас аргументы:  "референдум  проведений,  тому  можна  не   виконувати постанови Верховної Ради".

     Иван Степанович,  уйдите с должности, тогда Верховному Совету не надо будет принимать никаких постановлений. Это вопервых.

     А во-вторых.  По большому счету референдума же не было,  и вы это прекрасно знаете.  Референдум прошел с грубейшими нарушениями, и  вы  спекулируете,  паразитируете,  искажаете  нормы   правового государства и подменяете понятия.

     Уважаемый Иван  Степанович,  если  вы  чего-то пожелаете,  вы обычно добиваетесь.  Когда был переворот - вы пошли на  переворот; захотели  принять  какое-то  решение  - продавливаете.  Мы все это видим.

     Если не будет  принято  решение  о  трансляции,  персональную ответственность несете за это вы и Президент. А мы все сделаем для того, чтобы об этом узнали все.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  у нас залишилось на виступ після  Павла  Бауліна  чотири  народні  депутати,  і  ми  на цьому завершуємо.  Тому є пропозиція,  без перерви  завершити,  а  після обіду продовжимо роботу в комітетах і депутатських фракціях. Немає заперечень?

     Народний депутат  Баулін.  За  ним  буде  виступати   депутат Косаківський.

     БАУЛІН П.Б.    Фракция   коммунистической   партии   Украины. Депутатское объединение "ЗУБР" - За  союз  Украины,  Белоруссии  и России.  Уважаемые  коллеги!  Я  избран  по мажоритарному округу и поэтому очень часто встречаюсь со  своими  избирателями,  жителями Ленинского и Хортицкого районов славного города Запорожья. В месяц проходит не менее  пяти-шести  встреч,  и  практически  на  каждой встрече  избиратели  задают мне один и тот же вопрос:  когда будет возобновлена хотя  бы  радиотрансляция  заседаний  Верховной  Рады Украины?

     Избиратели говорят:   мы   должны  знать,  что  происходит  в Верховной  Раде.   Избиратели   говорят:   хотим   знать   не   со вторых-третьих рук,  а непосредственно то,  что происходит в зале, то,  как отстаивают депутаты свою точку зрения,  чьи интересы  они отстаивают - олигархов или трудового народа.

     Поэтому возобновление трансляции пленарных заседаний - это не только предложение и требование депутатов, но и подавляющего числа наших избирателей.

     Задавая вопрос,  я вспомнил тот интерактивный опрос,  который провела программа "7 дней",  кстати,  весьма одиозная.  Однако,  к разочарованию   господина   Долганова,   56  процентов  опрошенных высказались за то,  чтобы обязательно были трансляции. Более того, когда опрос проходил непосредственно на улице,  большинство людей, которые подходили к телекамере,  микрофону,  тоже говорили о  том, что трансляции непременно должны быть.

     Я хотел   бы   обратить  ваше  внимание,  уважаемые  народные депутаты:  сейчас  многие  спекулируют  на  этом   вопросе.   Мол, настаивают  так  потому,  что дело близится к выборам и надо,  так сказать,  высветиться в лучшем свете  с  какими-то  поппулистскими законопроектами  и  так  далее.  Не в последней сессии дело.  Хочу напомнить,  что нет трансляции с апреля  1999  года.  По  большому счету,  не так уже важно сейчас, какое из постановлений мы примем, хотя я,  безусловно, буду отстаивать проект постановления, который подали  представители  фракции  Коммунистической партии - Матвеев, Гмыря,  Цибенко.  Там  в  наиболее  полном  объеме  предполагаются трансляция, дневники и так далее.

     Поэтому я  предлагаю  поддержать  этот проект постановления и сделать все для того, чтобы мы реализовали волю наших избирателей, осуществляли трансляцию заседаний Верховной Рады Украины.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Леоніду Косаківському. За ним буде виступати Чародєєв.

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я хочу відштовхнутись від думки, яку висловив попередній оратор, і сказати,  що справді ми вже маємо в Україні два з  половиною  роки фактично   мовчання  Верховної  Ради,  коли  не  дають  можливості народним депутатам довести свою точку зору до виборців.

     Я думаю,  що таких прикладів ніде у світі немає, а є приклади інші:  Президента Бразилії відправили у відставку саме тоді,  коли він захотів позбавити  парламент  права  мати  доступ  до  засобів масової інформації.

     І коли наш Президент постійно говорить: "Скажіть, будь ласка,  де ще у світі є,  щоб засідання  парламенту транслювалися?", то я не знаю, хто йому дає таку інформацію. Немає інших прикладів - щоб парламент не транслювався.  Навіть у країнах розвинутої демократії,  з ринковою економікою, в тих же Сполучених Штатах   Америки   по   загальнонаціональних   кабельних   мережах цілодобово   транслюються   засідання  конгресу  і  сенату.  І  це загальновизнана світова практика,  це і є демократія в дії.  Кожен виборець повинен знати щохвилини,  чим займається його представник у парламенті - вищому органі законодавчої влади.

     Тому я особисто підтримуватиму законопроект,  який  доповідав депутат Гмиря,  тому що там передбачена пряма трансляція. За два з половиною роки,  коли нас позбавили права голосу,  я думаю, що всі розмови про необхідність узгодити організаційні,  технічні питання вже мають бути облишені,  тому що  йдеться  тільки  про  політичну волю: бажання чи небажання це зробити.

     Іване Степановичу,  я хотів би вам нагадати, що у вересні нас чекає  велике  випробування:  звіт  України  про  виконання  своїх зобов'язань   перед   Радою  Європи.  Це  питання,  в  тому  числі трансляція засідань Верховної Ради,  є в переліку  проблем,  якими цікавляться  доповідачі.  І  воно  буде  ставитись  обов'язково на засіданні Парламентської Асамблеї, тим більше що є рішення, з яким вона  зверталась  до  керівництва  нашої  держави,  - надати слово опозиції на державних каналах радіо і телебачення,  проте цього не було зроблено.

     І друга  частина цієї проблеми,  Іване Степановичу.  Говорячи про висвітлення роботи Верховної Ради,  в законопроектах  постійно пишемо  про  висвітлення  роботи  сесії  Верховної Ради.  Щойно ми схвалили календарний план роботи Верховної Ради.  Там, крім сесій, є робота в комітетах,  фракціях,  депутатських групах і округах. І ця частина депутатської діяльності залишається зовсім поза  увагою засобів масової інформації.

     Я думаю,  що  буде  прийнятий  проект,  запропонований  паном Гмирею.  Я  пропоную  доповнити  проект  таким  пунктом:  з  метою забезпечення   права   виступу  народних  депутатів  з  питань  їх депутатської діяльності Кабінету Міністрів України  вжити  заходів щодо  виконання  статті  18  Закону  України  про статус народного депутата  України  органами  державної   влади,   друкованими   та аудіовізуальними  засобами  масової інформації,  засновниками яких виступають органи державної  влади  чи  місцевого  самоврядування. Тому що ця стаття закону, який вступив у дію, не виконується. Вона ігнорується на місцях  регіональними  керівниками.  Я  думаю,  що, Іване Степановичу, крім того, що ми маємо це записати в постанову, треба ще дати  Комітету  з  питань  Регламенту  доручення  вивчити ситуацію  на  місцях  і  дати можливість депутатам виступати перед своїми виборцями з питань виконання своїх депутатських обов'язків.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Чародєєву. За ним буде виступати Володимир Моісеєнко.

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПСПУ).  Уважаемые депутаты, глубоко убежден, что, если нет трансляции парламента,  нет смысла иметь парламент в стране. А это неотъемлимая  часть  парламентаризма,  особенно  в  странах такого переходного периода,  когда ломается экономический и  политический строй.  Надо  дать  людям  возможность  сориентироваться  в  этом, выбрать свой жизненный путь, спасти себя, свою семью.

     Что касается политических сил  -  тем  более  странно.  Любые политические  силы  должны быть заинтересованы в трансляции.  Но у нас  мы  видим  соединяются  монстры,  крупные  партии   стремятся объединиться  в  одну.  Почему?  Боятся  взаимного компромата - не иначе.  У нас ненормальная ситуация.  Мне не  приходилось  быть  в странах,  в  которых  не  было  бы  освещения  работы  парламента. Пытаться что-то делать -  какието  дневники,  сообщения  -  это  в Украине  бесполезно.  Кроме  того,  информация должна передаваться интонацией, тембром голоса, и люди должны действительно знать, кто к чему ведет, тем более в период предвыборной кампании.

     Депутат Беспалый  боялся,  что  здесь  будут какие-то штатные балаболки и что-то будут говорить часто.  Я дам  поручение,  чтобы выбрали  количество выступлений Беспалого,  и докажу,  что как раз Беспалый и является штатной балаболкой.

     Нам, конечно,  не нужно было  в  свое  время  поддаваться  на приостановку трансляции.  Меня не было тогда в стране.  Приехав, я просто содрогнулся от страха, хотя человек и не трусливый. Ибо то, что произошло,  это цветочки, а ягодки - впереди. Нравится кому-то трансляция,  не нравится,  но для будущего страны нужно, чтобы она была.

     Я не думаю, что Иван Степанович пойдет на попытки осуществить трансляцию.  Зря Гмыря так уговаривал его.  Как раз  судьба  Ивана Степановича  доказывает,  что  частые  выступления с парламентской трибуны у микрофона ничего не дают на выборах. Иван Степанович шел на  выборы  в 1994 году,  был уверен в победе,  а набрал лишь один процент с небольшим,  меньше - только пацаны футболисты, Лановой и еще  кто-то.  Поэтому не будет он давать добро на трансляцию.  Нам надо жестко обратиться к  Президенту.  Если  не  наберем  голосов, значит,  собрать подписи,  пусть он, гарант Конституции, обеспечит это.  Выборы Президента прошли,  до  новых  -  не  скоро,  значит, опасаться  ему особо нечего.  Можно было бы даже пойти на то,  что пообещать,  что не будем его ругать с трибуны, но это то, что надо добиться.

     А просить    у   Ивана   Степановича...   Да,   симпатичного, артистичного,  но малограмотного колхозного бригадира,  выкравшего нечестным путем кресло Председателя парламента, - это наивно.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Моісеєнку. За ним буде виступати депутат Павло Мовчан.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян.  Но, во-первых,  я  хочу  ответить  тем,  которые  говорят:  "Все  одно виконуватися не буде постанова".  А  что  мы,  собственно  говоря, сделали понастоящему для того, чтобы она выполнялась?

     Если большинство  депутатов  являются  послушными пособниками Кучмы и его режима и послушно ждут его команды, то понятно, что ни вето  вы  не  преодолеете,  если изменить закон о трансляциях,  ни просто не заявите о своих правах перед  господином,  который  дает команду,  - господином Кучмой для того, чтобы не было трансляции и так далее.  Поэтому надо прежде всего на себя посмотреть.  И когда посмотрите  на  себя,  тогда  скажете:  уважаемые  вы  люди или вы "шестерки" на его конюшне.

     Во-вторых, что касается эффективности работы.  Это я  отвечаю тем,   которые   сомневаются   в  повышении  эффективности  работы депутатов в случае наличия  трансляции.  Вы  вспомните  90-й  год: демократия,   высокий   авторитет   Верховного  Совета  Украины  у избирателей, активная борьба и так далее.

     Сегодня - глубокий покой, пустой зал Верховного Совета, как и в пятницу, особенно тогда, когда речь идет о наиболее злободневных моментах в период обсуждения  вопроса  "Різне",  потому  что  этим депутатам нечего сказать своим избирателям. Вот поэтому пустой зал и абсолютное безразличие людей к этому "сборищу",  по другому  его не назовешь.

     Уважаемые коллеги! Если вы хотите, чтобы авторитет Верховного Совета и объективность его работы были  реальными,  то  необходимо делать две вещи: полную трансляцию по радио и по телевидению.

     Здесь уже многие коллеги говорили о том, что этого все хотят, кроме небольшой кучки верхушки,  захватившей власть  над  теле-  и радиоканалами. Но мы то с вами избраны народом. Если каждый из вас задаст себе вопрос по этому поводу, то мы эту проблему решим.

     Что касается средств.  Большего позора,  чем говорить о  том, что  не  хватает  средств  на  трансляцию и при этом 495 миллионов гривень убухать на  реконструкцию  никому  не  нужного  вокзала  в городе Киеве или 136 миллионов гривень отдать из госбюджета городу Киеву  на  решение  коммунальных  проблем  под  видом   выполнения столичных  функций или не менее,  наверное,  чем под один миллиард гривень под Майдан Незалежности, который можно было, ну, чуть-чуть подновить. И это все в условиях, когда народу есть нечего.

     Уважаемые коллеги,  говорить  о деньгах просто стыдно,  когда речь  идет  о  таких  тратах.   Поэтому   я   поддерживаю   проект постановления  7463/1,  но  добавил  бы  в  него  пункт из проекта постановления,  внесенного  Шевченко,   относительно   того,   что необходимо выяснить причины невыполнения предыдущего постановления и в пятом пункте надо  было  бы  учесть  интересы  "позафракційних депутатів",  так как непонятно, какие они будут иметь полномочия в вопросах освещения их деятельности газетой "Голос Украины".

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Мовчану.

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних  справах  (виборчий округ 152,  Рівненська область). Фракція Українського народного руху. Шановні друзі, мені здається,   що   тут   вдосталь  було  виставлено  аргументів,  і, безперечно,  всі вони дуже важливі.  Парламентаризм немислимий без того,  щоб  наші  виборці  чули  позицію  кожного  депутата і тієї політичної сили,  яка була делегована сюди.  Ми  знаємо,  як  тут, домагаючись найважливішого - роздержавлення, про що говорив Черняк і нібито ще залишився останній форпост державності,  ми  домоглися одного:  були  узурповані  всі  засоби масової інформації окремими групами, які мають найменування "олігархів", "кланів" тощо. Але не про це мова.

     Яка перспектива?  Якщо  державний  канал  фактично опинився в руках невеличкої групи людей,  яка на догоду теж певній  категорії людей  веде  постійну  агітацію,  можна  сказати антипарламентську боротьбу, тривалий час, то чому нам не провести контроль і ревізію того,  чому не виконуються наші ухвали? Чому? Де вони спіткнулися? Іване Степановичу,  адже ми наділені контрольними  повноваженнями, окрім тих,  які ми сьогодні тут засвідчуємо.  І я не хотів би, щоб ми повернулися до цього ще раз.  Ті,  хто прийде до Верховної Ради наступного   скликання   -  у  2002  році,  (шансів  потрапити  на демократичних принципах стає все менше,  ви добре знаєте,  тому що за  цей  невеличкий  відтинок  часу  буде сформований блок ворогів України,   ворогів    демократії),    будуть    уже    поіменовано відстрілюватися кілерами на замовлення на всіх каналах.  І ми були свідками,  як  Ющенка  і   всіх,   хто   підтримував   його,   тут розстрілювали  і  як тривало це до того моменту,  поки не викинули Ющенка. Я переконаний, що наступний буде той, на кого покажуть.

     Що нам треба зробити?  Та, зрозуміла річ, пролонгувати всі ті норми,  які ми прийняли тут. І вони найчіткіше прописані у проекті Віталія Федоровича Шевченка,  найчіткіше.  Але перед цим треба нам заслухати звіт,  у тому числі й Комітету з питань свободи слова та інформації,  і ваше, Іване Степановичу, слово мусить бути: чому ми не  виконуємо,  на  яких  рівнях  виникли  ці  тромби  і  хто буде проводити наступні  вибори  на  антидержавних,  антидемократичних, тоталітарних  принципах?  Ось  що  нам загрожує.  І якщо ми хочемо порятувати ситуацію, я пропоную сьогодні проголосувати хоча б один із  трьох  проектів,  але  найважливіший  той,  який  запропонував Шевченко.  Там ідеться про те,  щоб пролонгувати  те  все,  що  ми схвалили минулої сесії.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.   Шановні   народні   депутати,  ми  завершили обговорення всіх трьох  проектів  постанов,  які  були  внесені  в установленому  Регламентом  порядку.  Результати  обговорення  вам відомі.  Тому я буду ставити проекти на голосування в  порядку  їх надходження.  Першим  буде  голосуватися  проект  постанови  7436, внесений профільним комітетом,  який  доповідав  перший  заступник голови комітету Ігор Гаврилов. Прошу проголосувати за основу.

     "За" - 77.

     Не приймається.

     По фракціях покажіть.

     Наступний проект  7463-1  доповідав  народний  депутат Сергій Гмиря, пам'ятаєте. Прошу проголосувати за основу.

     "За" - 219.

     По фракціях покажіть.

     Третій проект 7463-2 доповідав Віталій  Шевченко.  За  основу прошу голосувати.

     "За" - 120.

     По фракціях покажіть.

     Жоден з  оголошених  проектів  не  набрав потрібної кількості голосів. Ну, не кричіть.

     Так що  ми  будемо  робити?   Депутати   вимагають   провести рейтингове голосування. Ще раз ставлю на голосування проект

 7463-1 за основу.

     "За" - 236.

     Приймається за основу.

     Які будуть зауваження, пропозиції? Записуйтесь.

     Висвітіть.

     Георгій Манчуленко. За ним - депутат Моісеєнко.

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Український  народний  рух.  Прошу  передати слово Віталію Шевченку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Я би просив цей проект постанови,  який ми проголосували за основу і який наша фракція підтримала,  доповнити другим,  третім, четвертим і п'ятим пунктами з третього проекту постанови.  Я думаю, що автори проекту не  будуть  заперечувати,  бо  це  лише  сприятиме посиленню наших позицій, які в цьому залі виробляються.

     ГОЛОВА. Зрозуміла  пропозиція?  Доповнити  проголосований  за основу  проект  постанови  положеннями  проекту,  який доповідався народним депутатом Віталієм Шевченком.  Назвіть пункти.  Увімкніть мікофон депутата Шевченка.

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Ідеться про другий, третій, четвертий і п'ятий пункти.  Вони  стосуються  невиконання  постанови,  проблеми  щодо керівника  Національної телекомпанії всіх тих речей,  про які йшла мова.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати про включення названих пунктів  - другого,  третього,  четвертого  і  п'ятого  з  проекту  постанови Шевченка  -  до  проекту,   проголосованого   за   основу.   Прошу голосувати.

     "За" - 236.

     Приймається.

     Депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая партия рабочих и селян. Иван Степанович,  я в своем выступлении обращал внимание на то,  что  в пункте  5,  на  мой  взгляд,  ущемлены  интересы  "позафракційних" депутатов. Поэтому я предложил бы после слов "депутатських фракцій і груп" добавить слова "позафракційних депутатів". Тогда получится следующий текст:  "Редакції газети Верховної Ради  України  "Голос України"  забезпечити  постійне  і всебічне висвітлення діяльності Верховної Ради України,  її пленарних засідань,  роботи комітетів, депутатських  фракцій  (груп),  а  також позафракційних депутатів, пропорційно їх чисельності, інших заходів" и так далее по тексту.

     ГОЛОВА. Учора на засіданні Погоджувальної ради піднімалося це питання   і  також  було  схвалено  пропозицію  внести  доповнення "позафракційних".  Зараз 45 депутатів. Прошу проголосувати за таке доповнення.

     "За" - 188.

     По фракціях покажіть.

     24 із 45.

     Депутат Черенков.

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ  112,  Луганська область).  Я  прошу председательствующего поставить на голосование проект постановления в целом.

     ГОЛОВА. Є   ще   зауваження?   Немає.   Надійшла   пропозиція проголосувати в цілому як постанову.

     Прошу проект   постанови   7463-1,   прийнятий  за  основу  з проголосованими доповненнями Шевченка, проголосувати як постанову.

     Та пізно вже.

     "За" - 219.

     Рішення не приймається.

     По фракціях покажіть.

     Переголосовувати не  будемо.  З  мотивів  голосування.  Немає більше бажаючих? Депутати Марченко, Єльяшкевич і Мусієнко.

     Володимир Марченко.

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Я просто хочу  напомнить  те  права  народных  депутатов  Украины, которыми  их  наделила  Конституция  и  Закон  о статусе народного депутата Украины.

     Эти права не могут быть  изменены  постановлением  Верховного Совета.  Это права законные. Депутаты равны в своих полномочиях, в своих обязательствах и в своих функциях.

     Это значит,  что 45 "позафракційних" депутатов не могут  быть лишены  конституционных  и  законных  прав,  которыми  их наделила Конституция и закон.  Поэтому мы не голосовали за постановление  в целом (хотя мы его и поддерживаем) в силу того, что там нарушаются конституционные права "позафракційних" народных депутатов Украины.

     Я прошу  переголосовать  поправку,  которую   внес   Владимир Моисеенко  (поправка  конституционная,  поправка  законная),  и мы примем постановление в целом.

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Мусієнко.

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Я  обращаю  ваше внимание,  что сегодня мы должны проголосовать за данное  постановление.  Иван  Степанович,  вы  все  равно   будете отчитываться  и за свою работу,  и за ваши сепаратные переговоры с Президентом, и за все то, что вы для него сделали и что вы сделали для Украины, и что вы сделали против страны - это тоже будет потом в истории сказано,  и ваше умолчание,  и ваше молчаливое согласие. Все это запишется.

     Поэтому сегодня,  Иван  Степанович,  вы  первый  должны  быть заинтересованы в принятии и в выполнении  этого  постановления.  Я голосовал за то, чтобы в целом оно было все-таки проголосовано, но я поддерживаю сегодняшнее выступление Марченко  о  том,  что  надо дать возможность выступать внефракционным депутатам. И поэтому для результативности голосования предлагаю поставить на голосование  в целом   текст  постановления  с  учетом  проголосованных  поправок Виталия   Шевченко   и   предложения,   касающегося   эфира    для внефракционных депутатов.

     ГОЛОВА. Він не набрав потрібної кількості голосів. А я ставив на голосування проект постанови,  якій вніс профільний комітет. По фракціях показували.

     Іван Мусієнко.

     МУСІЄНКО І.М.  "Лівий  центр".  Шановний  Іване  Степановичу! Шановні колеги!  Я думаю, що ми прийняли розумне, зважене рішення, проголосувавши саме таку постанову,  яку ми проголосували.  Але ми не набрали голосів у цілому з єдиної причини  -  ми  проігнорували право позафракційних депутатів.

     Іване Степановичу,  я  думаю,  не буде порушенням Регламенту, якщо ми ще раз проголосуємо  з  урахуванням  тих  пропозицій,  які вносили Моісеєнко і Марченко. 45 депутатів позафракційних. Ідеться про те,  щоб рекомендувати редакції "Голосу України" враховувати і їхнє   місце,   їхні  голоси.  Ну,  невже  ми  не  підтримаємо  цю пропозицію?  Іване Степановичу,  давайте проголосуємо в  цілому  з пропозиціями Моісеєнка і Марченка.

     ГОЛОВА. Я  ставив  на  голосування  все  так,  як передбачено Регламентом.  Не кричіть. Ми продовжуємо. Я назвав три прізвища, я надав   слово   цим  депутатам.  Після  цього  піднявся  ліс  рук. Продовжуємо?  Я  пропоную  надати  слово  ще  трьом  депутатам   - Валентину Матвєєву, Ярославу Федорину і Ключковському.

     МАТВЄЄВ В.Г.   Іване   Степановичу,   з'явилася  зовсім  нова пропозиція,  внесена попередніми виступаючими.  Вона зводиться  до того,  щоб  поставити  на голосування пропозицію прийняти в цілому проект постанови,  внесений мною,  Гмирею і Цибенком з урахуванням пропозицій  Шевченка  і  Моісеєнка.  Це  нова пропозиція.  Тому ми наполягаємо,  щоб ви поставили цю пропозицію  на  голосування.  Це зовсім нова пропозиція.

     ГОЛОВА. Пропозиція   нова.  Але  після  прийняття  за  основу голосуються ті пропозиції,  які вносяться. Я ставив на голосування пропозицію народного депутата Моісеєнка. Вона не набрала потрібної кількості голосів. Ще раз - це інша справа.

     Ярослав Федорин. За ним - депутат Ключковський.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ситуація в нашому парламенті  складається якась дивна.  Здавалося б,  що більшовики, яких зараз представляє партія комуністів,  повинні  не  відступати від  своїх  позицій  і  все робити так,  як вони мали робити понад сімдесят років тому.

     На жаль,  складається інша ситуація. Вони зараз виступають за демократизм,  за те,  щоб меншість у парламенті, яку представляють позафракційні  депутати,  мала  своє  право  голосу,  а  більшість депутатів   і  ви,  Іване  Степановичу,  підтримують  те,  щоб  10 відсотків депутатів не мали права голосу.  Це не парламент, якщо в ньому кожному дозволено говорити те, що він має думати.

     Тому я  ще  раз пропоную поставити на голосування питання про включення позафракційних депутатів у квоту представлення в органах масової інформації і закликаю всіх депутатів проголосувати за це.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Народний рух України. Я не хотів би зовсім, щоб це питання набувало ідеологічного  відтінку.  Воно  такого  не має. Я за те, щоб ті права позафракційних депутатів, які мають усі інші  депутати,  були  дотримані.  Однак,  крім  прав   депутатів, Регламент  Верховної  Ради передбачає права депутатських фракцій і груп.  І  коли   виникає   питання,   що   має   йти   представник позафракційних,   то  я  питаюся:  "Як  буде  визначатися,  хто  є представником усіх позафракційних?"  "І  оскільки  це  питання  не врегульовується запропонованою зміною, то я не бачу, що ми повинні прийняти.

     З другого боку, я не бачу, яка перешкода є для позафракційних депутатів  зорганізуватися  в  групу "Незалежних",  яка вже колись існувала в нашому  парламенті,  і  тоді  б  ця  депутатська  група визначала,  хто  від  них має здійснювати ті чи інші повноваження. Але в такому формулюванні,  як зараз внесено,  я  не  бачу  жодної правової  підстави  вносити  таку  зміну,  оскільки  її  неможливо дотримати. Хто буде визначати, хто представляє позафракційних?

     ГОЛОВА. Депутат Пухкал - останнє зауваження.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую. Депутатське об'єднання "Нова політика". Я, чесно кажучи, не розумію, чому такий результат голосування поправки, яку пропонував Моісеєнко. Учора на засіданні Погоджувальної ради, коли я вніс цю пропозицію, не було жодних заперечень, щоб позафракційні були представлені і в газеті, і на радіо, і на телебаченні.

     Іване Степановичу,  я  хотів  би  нагадати,  що  ви   теж   є позафракційні і незрозуміла ваша позиція (Шум у залі).  Якщо ви не будете виступати в газеті,  на телебаченні,  на радіо, то я міг би погодитися з тим, щоб не включати в цю постанову позафракційних. А так я наполягаю, щоб ми ще раз переголосували і прийняли рішення з урахуванням інтересів усієї зали.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Достатньо?   На   вимогу   багатьох   виступаючих   я пропозицію  народного  депутата  Моісеєнка  ставлю   на   повторне голосування.

     Увімкніть мікрофон   депутата   Моісеєнка,  нехай  він  чітко сформулює пропозицію.

     МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить внимание на пункт 5,  в котором речь идет о пропорциональном представительстве депутатов независимо от того,  фракционные они или внефракционные, на  печатных площадях газеты "Голос Украины".  Поэтому выступление Ключковского в данном случае не совсем  корректно.  Поверьте  мне, что есть Закон об авторском праве,  есть Закон о статусе народного депутата,  который регулирует эти права депутатов.  Но  для  того, чтобы  редакция  газеты  не могла применять вот это постановление, которое  мы  сейчас  примем,   ограничивающее   права   депутатов, предусмотренные названными законами, в этот период, на эту сессию, по отношению к внефракционным депутатам,  я  и  попросил  включить этот  пункт.  Что касается теле- и радиотрансляций,  то в пункте 3 внефракционные депутаты учтены.  Поэтому, если даже не пройдет это постановление, я прошу голосовать его в целом в редакции

 7463-1.

     ГОЛОВА. Дякую.  Ще раз ставлю на голосування (аргументацію ви чули) пропозицію народного депутата Моісеєнка. Прошу голосувати.

     "За" - 198.

     Рішення не приймається.

     По фракціях.

     Усе, з'ясовуйте  далі,  я  ще  раз  поставив  на голосування. Питання порядку денного вичерпані. Депутати після обіду продовжать роботу в комітетах і фракціях (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон Валентини Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги!  Шановний Іване Степановичу!  Іване Степановичу, я думаю, що ви зараз прислухаєтеся до думки наших колег, які просять поставити на  голосування.  Але  я  хотіла  б  звернутися  до  вас особисто  і до всіх колег народних депутатів.  На третьому поверсі українське творче об'єднання "Ексклюзив" проводить виставку картин художників,  вишивок,  українських  сувенірів  і оберегів.  На цій виставці представлені експонати з усіх регіонів  України.  Тому  я хочу звернутися до вас,  Іване Степановичу,  з проханням підійти і отримати альбом,  в якому вміщено фотознімки всіх експонатів  цієї виставки,  щоб  можна  було показати всім,  хто прибуває до нас із різних регіонів України,  а також і колег депутатів  запросити  на виставку.   А   за  проханням  колег  депутатів,  я  думаю,  Іване Степановичу,  можна  було  б  поставити  постанову  в  цілому   на голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  ще  раз кажу:  постанова в цілому голосувалася.  Я можу дати доручення профільному комітету доопрацювати прийняту  за основу  постанову з урахуванням пропозицій і внести її на наступне пленарне засідання.  А зараз прошу звернути увагу  на  оголошення, яке зробила колега Валентина Семенюк.

     Сесія продовжить  роботу  в пленарному режимі 11 вересня.  До цього часу працюємо в комітетах і фракціях.