ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 9 с і ч н я 2002 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради!
Прохання підготуватися до реєстрації.
Прошу реєструватися. Зніміть реєстрацію. Поки депутати зосередяться, я прошу колег привітати народних депутатів Світлану Іванівну Синенко, Ярослава Івановича Джоджика, Євгена Леонідовича Смірнова з днем народження, побажати їм здоров'я, успіхів і всього найкращого (Оплески).
Прошу реєструватися.
У залі зареєструвалися 379 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.
Відповідно до календарного плану проведення восьмої сесії, а також відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29 листопада 2001 року сьогодні на ранковому засіданні ми проводимо День уряду з інформацією Кабінету Міністрів України про стан дотримання Кодексу законів про працю України на підприємствах різних форм власності. Доповідь із зазначеного питання від уряду доручено зробити міністру праці та соціальної політики Івану Яковичу Саханю.
Є потреба нагадувати Положення про День уряду? Я думаю, депутати знають, немає такої потреби.
-----------
Є оголошення, що стосуються міжфракційних переміщень народних депутатів. Треба оголосити? Треба, тоді я з вашого дозволу оголошу.
Згідно із статтею 13 Закону України про статус народного депутата України та статтею 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Романа Петровича Безсмертного зі складу депутатської фракції Народно-демократичної партії та входження його до складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" "Реформи-Конгрес"; про вихід Василя Михайловича Червонія зі складу депутатської фракції Українського народного руху та входження його до складу депутатської фракції Народного руху України; про вихід Василя Васильовича Шепи зі складу депутатської фракції Народного руху України; про входження народного депутата України Бориса Яковича Беспалого до складу депутатської фракції Українського народного руху; про входження народного депутата України Віктора Йосиповича Развадовського до складу депутатської фракції партії "Солідарність". Всі оголошення я зробив.
Запрошується до слова міністр праці та соціальної політики Іван Якович Сахань. Будь ласка.
САХАНЬ І.Я., міністр праці та соціальної політики України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Поза всяким сумнівом, питання про стан дотримання Кодексу законів про працю на підприємствах різних форм власності, винесене сьогодні на розгляд Верховної Ради, є винятково важливим та актуальним. У народних депутатів є інформаційно-довідкові матеріали, що дають можливість у цілому оцінити стан справ, динаміку процесів у цій сфері. Оскільки Кодекс законів про працю дуже об'ємний, комплексний, містить 19 глав, понад 260 статей, я в межах відведеного регламенту маю можливість зупинитися лише на основних, на мій погляд, проблемах, висвітлення яких доповнить загальну картину та деталізує окремі її компоненти.
Перша проблема. Нагадаю, що Кодекс законів про працю України прийнято 10 грудня 1971 року і введено в дію з 1 червня 1972 року, тобто він діє вже протягом 30 років. Зрозуміло, що за цей час відбулися принципові політичні, соціальноекономічні зміни. І саме життя вимагало внесення змін та доповнень до Кодексу законів про працю. За весь 30-річний період таких змін було внесено більш як 600 - шістнадцятьма указами Президії Верховної Ради Української РСР, двома законами Української РСР, постановою Верховної Ради Української РСР, двома декретами Кабінету Міністрів та 34 законами України. Найбільше суттєвих змін зазнали основоположні розділи кодексу: "Колективний договір", "Трудовий договір", "Час відпочинку", "Охорона праці", "Індивідуальні трудові угоди", "Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями".
Проте чинний кодекс навіть із внесеними змінами та доповненнями не відповідає повною мірою нинішнім політичним, економічним та соціальним реаліям, не враховує, а інколи суперечить нормам, що містяться в ряді нових законів, зокрема про оплату праці, про відпустки, про колективні договори та угоди, про порядок вирішення колективних трудових спорів, про страхування, про зайнятість населення, про професійні спілки, про об'єднання роботодавців.
У зв'язку з цим як невідкладне винесено на порядок денний питання про розробку та прийняття нової редакції Кодексу законів про працю. З цією метою в Міністерстві праці та соціальної політики утворено робочу групу, разом з МОП реалізується проект технічного співробітництва "Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у сфері праці", метою якого є розробка в 2002 році нового Кодексу законів про працю України.
Друга проблема. Законодавчого підкріплення потребує також перехід до регулювання соціально-трудових відносин через колективно-договірну систему на принципах соціального партнерства. Якраз повноцінне становлення цього інституту має стати основою розв'язання багатьох соціально-економічних проблем, механізмом формування цивілізованих відносин між роботодавцями та найманими працівниками.
За останні роки в цьому напрямі вдалося зробити чимало. Налагоджено взаємодію соціальних партнерів у формуванні та реалізації соціально-економічної політики, працює Рада національного партнерства, є аналогічні ради в регіонах. Завершено переговорний процес з укладення чергової Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів, Конфедерацією роботодавців та профспілковими об'єднаннями України на 2002 та 2003 роки. Укладено 74 галузеві, 27 регіональних угод. За рік кількість штатних працівників, охоплених колективними договорами, зросла до майже 75 відсотків, а кількість підприємств, на яких укладено такі договори, збільшилася практично на 11 тисяч. Усе це разом із запровадженням механізму примирних процедур при розгляді колективних трудових спорів сприяло суттєвому зменшенню (майже в 6 разів порівняно з 1999 роком) кількості страйків і відповідно втрати робочого часу.
Проте треба відверто визнати, що система колективно-договірного регулювання не завжди поки що забезпечує надійний захист працюючих. У багатьох випадках, перш за все у приватному секторі економіки, ця система з багатьох причин ще не є ефективною. Понад 25 відсотків працівників узагалі не охоплені колективними договорами. Частина договорів укладена формально, їх виконання не контролюється, не передбачено зобов'язання сторін. Їх зміст не врегульовує основних положень, таких як організація оплати праці, своєчасна виплата заробітної плати, створення належних умов праці, внутрішній трудовий розпорядок. У багатьох новоутворених середніх та малих підприємствах взагалі профспілкові організації відсутні, тобто трудові колективи не мають своїх повноважних представницьких органів, які відстоювали б їхні інтереси.
Зрозуміло, що уряд, місцеві органи виконавчої влади безпосередньо зацікавлені в тому, щоб колективний договір ефективно діяв на кожному підприємстві, щоб таким чином був суттєво посилений соціальний захист найманих працівників, забезпечувалися їхні права та гарантії, був налагоджений дієвий контроль за виконанням положень Генеральної, галузевих та регіональних угод. Для цього потрібні, зрозуміло, крім бажання уряду, більш послідовні систематичні дії з боку профспілок, які були б спрямовані перш за все на зміцнення, підвищення активності низових профспілкових осередків.
З другого боку, в соціальному партнерстві має бути більш дієвою роль об'єднань роботодавців. Треба якомога швидше завершити їх формування за галузевим та регіональним принципами, підняти їх роль в організації виконання норм трудового законодавства, положень укладених угод на всіх рівнях. Найближчим часом уряд подасть на розгляд Верховної Ради законопроект про соціальне партнерство, прийняття якого практично завершить формування необхідної нормативно-правової бази для реалізації положень Кодексу законів про працю. Власне, ця нормативно-правова база має лягти в основу нової редакції кодексу.
І ще одна проблема у зв'язку з цим. Для підвищення ефективності колективнодоговірного регулювання, а значить, і відповідного рівня захищеності та забезпечення прав найманих працівників потрібна серйозна правова освіта громадян. Вони повинні усвідомити свою роль та місце в організації цієї роботи, знати свої права і, що принципово важливо, вміти їх цивілізовано відстоювати.
На це спрямована Національна програма правової освіти громадян, затверджена указом Президента у жовтні минулого року. Міністерство праці та соціальної політики використовує для цього газети "Праця і зарплата", "Соціальна політика", журнали "Соціальний захист", "Охорона праці", бюлетень "Людина і праця". Проте переконаний, така робота має займати чільне місце і на загальнонаціональних каналах радіо та телебачення, особливо під час обговорення нової редакції Кодексу законів про працю. Вважав би за доцільне в постанові, що буде прийнята за підсумками обговорення цього питання, дати відповідні доручення.
Третя проблема. З інформаційних матеріалів, що є у народних депутатів, видно, що державними інспекторами праці за 9 місяців минулого року встановлено майже 110 тисяч порушень.
Половина цих порушень пов'язана з оплатою праці. Треба сказати, що уряд вживає активних заходів щодо практичної реалізації Концепції подальшого реформування оплати праці. Здійснюються поступові кроки для підвищення розміру мінімальної заробітної плати. За останні роки вона зросла (з урахуванням останнього підвищення) більш як у 9 разів. За 11 місяців минулого року при зростанні валового внутрішнього продукту більш як на 9 відсотків, обсягів промислового виробництва на 16 відсотків номінальна заробітна плата, хочу це підкреслити, зросла на 36,2 відсотка, а реальна заробітна плата - більш як на 19 відсотків. Тобто темпи зростання і номінальної, і реальної заробітної плати випереджають темпи зростання основних макроекономічних показників. У листопаді 2001 року рівень заробітної плати перевищував аналогічний показник 1999 року майже на 78 відсотків. Якщо на початок минулого року рівень середньої заробітної плати в економіці України становив 77 відсотків до прожиткового мінімуму, то в жовтні-листопаді він перевищив цей показник. Заробітної плати через банківські установи за 11 місяців 2001 року виплачено на 11 мільярдів більше, ніж за такий самий період 2000 року.
Уряд, об'єктивно оцінюючи ситуацію, вважає, що ця позитивна динаміка має бути закріплена та розвинута, адже рівень заробітної праці в Україні все ще залишається низьким, особливо в таких галузях, як побутове обслуговування, сільське господарство, громадське харчування, культура, соціальний захист. За даними Держкомстату, 12 відсоткам працівників, які відпрацювали 50 і більше відсотків робочого часу, нараховано заробітну плату, що не перевищує 118 гривень. Серед регіонів України найбільший відсоток таких працівників у Хмельницькій, Волинській, Рівненській, Чернівецькій областях. На окремих підприємствах має місце недотримання державних гарантій щодо мінімального рівня оплати праці.
Уряд ставить завдання: в 2002 році не в одинадцяти, як у минулому році, а в усіх регіонах у більшості галузей економіки рівень середньомісячної заробітної плати має перевищувати прожитковий мінімум, встановлений на рік. Це ще один крок до підвищення рівня доходів населення.
Щодо своєчасності виплати заробітної плати. На сьогодні найбільш поширеним порушенням трудового законодавства є затримка виплати заробітної плати. За даними Держкомстату, за станом на 10 грудня заборгованість з виплати заробітної плати становила 2 мільярди 996 мільйонів гривень, що на 4,2 мільярда (58 відсотків) менше від максимального рівня заборгованості (7,2 мільярда гривень), зафіксованого в серпні 1999 року. За 11 місяців минулого року заборгованість скоротилася майже на 2 мільярди гривень. За час дії Указу Президента України про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати з травня минулого року борги скоротилися на півтора мільярди. Всього кількість працівників, які несвоєчасно отримують заробітну плату, за 2 роки скоротилася з 9,2 мільйона осіб до 3,5 мільйона, тобто мало не втричі.
Віддаючи належне зробленому, а цьому сприяла спільна робота виконавчої і законодавчої гілок влади, уряд налаштований на активне продовження цієї роботи.
Порушення Закону про оплату праці все ще стосуються мільйонів наших громадян, що працюють як на державних, так і на недержавних підприємствах. За станом на 10 грудня заборгованість у державному секторі економіки становила 1,1 мільярда (39 відсотків), а в недержавному секторі економіки - 1,8 мільярда гривень (61 відсоток загальної заборгованості). Слід також відзначити, що на 30 відсотках перевірених підприємств мали місце порушення вимог Закону про компенсацію втрати заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Щодо дотримання законодавства про робочий час і час відпочинку. Проблеми ефективного використання трудових ресурсів, застосування неповного робочого дня, відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації теж є винятково актуальними. З матеріалів, що роздані, видно, що останнім часом у вирішенні цих питань спостерігається позитивна динаміка. Чисельність працівників, які перебувають в адміністративних відпустках з ініціативи роботодавців, за 9 місяців скоротилася у 2,5 раза. Суттєве скорочення чисельності таких працівників відбулося в усіх галузях економіки і в усіх регіонах. Ці позитивні зміни є наслідком як економічного зростання, так і внесення змін до чинного законодавства про відпустки.
Маю зазначити, що намагання внести чергові зміни до законодавства, що відновлюють норму про адміністративні відпустки без збереження заробітної плати, можуть знову різко погіршити ситуацію.
Щодо праці жінок, молоді та інвалідів. З цього питання я детально інформував народних депутатів під час Дня уряду в жовтні минулого року. Зрозуміло, що проблем тут залишається багато, проте маю підтвердити, що на ринку праці зберігається позитивна динаміка, в тому числі і щодо працевлаштування цих категорій громадян. Протягом 11 місяців їх працевлаштовано службою зайнятості майже 100 тисяч, що більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більше їх охоплено також активними заходами сприяння зайнятості.
З метою більш повного вивчення стану справ стосовно використання дитячої праці, а також розробки відповідних заходів, зокрема нормативних актів, орієнтованих на викорінення найгірших форм дитячої праці, міністерство в поточному році разом з МОП реалізує спеціальний технічний проект.
Користуючись нагодою, звертаюся до Верховної Ради з наполегливим проханням невідкладно внести на розгляд і прийняти в другому читанні законопроект про затвердження Державної програми зайнятості населення, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на вирішення проблем цих категорій громадян.
Щодо створення безпечних умов праці. На даний час розроблено та затверджено нормативно-правові акти, необхідні для реалізації відповідних статей кодексу щодо охорони праці. Кабінет Міністрів затвердив Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки, завершується розробка відповідних регіональних та галузевих програм, на переважній більшості підприємств реалізуються заходи, спрямовані на поліпшення стану безпеки та умов праці. Все це сприяло тому, що в цілому по країні водночас із динамічним нарощенням обсягів виробництва зберігається тенденція до зниження виробничого травматизму, скорочується в розрахунку на одиницю виробленої продукції виробничий травматизм із смертельними наслідками.
Однак ці проблеми залишаються вкрай гострими. Вимоги Кодексу законів про працю щодо обов'язку роботодавців створювати безпечні та нешкідливі умови праці на багатьох підприємствах в повному обсязі не виконуються. Органи Держнаглядохоронпраці тільки в першому півріччі минулого року виявили більш як 1 мільйон порушень нормативних актів про охорону праці, на 117 тисячах об'єктів припинялася робота через загрозу життю та здоров'ю працівників. Перевірки свідчать, що зростає також питома вага порушень правил безпеки праці. На новоутворених, зокрема малих та середніх підприємствах, як правило, немає відповідних служб і фахівців з охорони праці.
Кабінет Міністрів за дорученням Президента України розглянув стан безпеки праці на підприємствах вугільної промисловості, де найбільше зосереджено проблем, і на підприємствах агропромислового комплексу. Це найскладніші галузі економіки стосовно охорони праці.
І ще одна проблема у зв'язку з цим - підвищення відповідальності працівників за дотримання норм законодавства про працю.
Щодо страхування. Прийняття протягом останнього часу ряду законодавчих актів з питань загальнообов'язкового соціального страхування значно розширило норми Кодексу законів про працю. Зазначу лише, що суттєво вдалося покращити ситуацію у зв'язку з введенням цих законів, зокрема у повному обсязі виплачуються поточні виплати за ушкоджене здоров'я, на 123 мільйони зменшилася заборгованість з цих виплат за минулі роки. Суттєво покращується ситуація і з іншими видами соціального страхування.
Завершуючи інформацію, маю зазначити, що уряд усвідомлює необхідність посилення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, зокрема Кодексу законів про працю. Держдепартаментом з нагляду за охороною праці та Держдепартаментом з нагляду за дотриманням законодавства про працю, інспекцією Державної служби зайнятості в минулому році перевірено майже 200 тисяч підприємств, близько 20 тисяч керівників за порушення трудового законодавства було притягнуто до відповідальності, за результатами перевірок до суду передано більше 10 тисяч протоколів про адміністративні порушення, півтори тисячі матеріалів передано до правоохоронних органів. Тільки за порушення законодавства про оплату праці притягнуто до відповідальності майже 20 тисяч посадових осіб підприємств-боржників.
Зрозуміло, що притягнення керівників підприємств до відповідальності не є метою, самоціллю наглядових органів. Проте, враховуючи стан дотримання ними трудового законодавства, виняткове соціальноекономічне значення цих проблем, органи державного нагляду і надалі будуть гостро реагувати на будь-які порушення трудового законодавства, застосовуватимуть усі передбачені законодавством засоби впливу. Крім того буде продовжено роботу по вдосконаленню чинного законодавства.
Ми переконані, що спільними зусиллями виконавчої, законодавчої і судової гілок влади, правоохоронних органів, об'єднань роботодавців, профспілкових організацій стан справ у сфері дотримання норм трудового законодавства швидко покращуватиметься, а громадяни України матимуть надійні гарантії у сфері праці.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Яковичу. Шановні народні депутати, відповідно до Положення про День уряду півтори години - відповіді на запитання. За процедурою, яка в нас уже встановилася, одне - усне, одне - письмове. Письмові запитання у Івана Яковича є, а вас прошу записатися для усних запитань.
Висвітіть, будь ласка.
Будь ласка, письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Які найбільш серйозні факти порушень законодавства про працю мають місце сьогодні на підприємствах різних форм власності?
Щоб дати загальну характеристику, я міг би назвати такі цифри: протягом двох останніх років Державною інспекцією праці перевірено 66 тисяч підприємств і виявлено 224 тисячі порушень законодавства про працю. З них основні: недотримання вимог статті 115 "Строки виплати заробітної плати" (майже 64 тисячі підприємств), порушення щодо укладення колективних договорів, недотримання вимог законодавства щодо робочого часу та відпочинку (близько 3 відсотків підприємств). Хочу підкреслити, що було перевірено майже 4 тисячі підприємств недержавної форми власності. Перевірка якраз цих підприємств показала, що лише близько 74 відсотків працівників охоплено колективними договорами. На підприємствах сільського господарства ці показники нижчі, ніж у цілому. В місцевих органах виконавчої влади лише 77 відсотків підприємств зареєстрували укладені колективні договори. На 554 підприємствах недержавної форми власності, що становить 15 відсотків від усієї їх кількості, взагалі немає профспілкових організацій. Тобто сьогодні найбільше порушень пов'язано з оплатою праці, про що я говорив у своїй доповіді.
Дякую.
ГОЛОВА. Олег Андреічев. Будь ласка. Потім - письмове запитання.
АНДРЕІЧЕВ О.А., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Прошу передати слово депутату Зайцю.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Володимира Зайця.
ЗАЄЦЬ В.В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Шановний Іване Яковичу! У мене до вас два запитання. Перше запитання. Скажіть, будь ласка (у вашій доповіді, на жаль, я не почув цього), яка динаміка виробничого травматизму в нас на сьогодні, в тому числі із смертельним наслідком? І чи в цьому плані була виправдана зміна статусу Держнаглядохоронпраці, перетворення цього державного комітету на відомчу структуру? Чи є дієвим цей департамент?
І друге запитання. Чи є у вас статистика з приводу того, як реалізуються намагання громадян захищати конституційні права - право на працю, на заробітну плату - в судовому порядку? Як вирішуються ці питання і на які думки вас як міністра налаштовує ось ця статистика?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Дякую, Володимире Володимировичу. Щодо виробничого травматизму. На жаль, в межах 15 хвилин я не міг назвати всі цифри і зупинитися на всіх питаннях, на що на початку свого виступу я звертав увагу. Але я хотів би підкреслити, що загальні показники травматизму виробничого характеру в нас у 2001 році мали тенденцію до зниження приблизно на 5 відсотків. За 2001 рік було травмовано 33 тисячі працівників, а за 2000 рік - 34 тисячі 556 працівників.
У цілому можна стверджувати, що динаміка зниження травматизму є вже стабільною, і це, я підкреслюю, незважаючи на зростання промислового виробництва, яке, як вам відомо, становило більш як 16 відсотків.
Що стосується виробничого травматизму із смертельним наслідком, то його загальні показники дещо збільшилися. Проте якщо брати кількість нещасних випадків із смертельним наслідком на одиницю виробленої продукції, то тут маємо зниження теж приблизно на 5 відсотків. Найбільше нещасних випадків із смертельним наслідком сталося в агропромисловому комплексі, хімічній галузі, будівництві, на транспорті. Це якраз ті галузі, де зростає виробництво.
Щодо звернень громадян України у зв'язку з порушенням їх трудових прав до судових органів. За нашими даними, в минулому році близько 170 тисяч громадян скористалося таким правом. Практично всі ці позови в основному задовольняються. Є серйозні питання, пов'язані з реалізацією вже прийнятих судових рішень, оскільки в багатьох випадках мова йде про відшкодування відповідних виплат, які не здійснено згідно із законом. І судові виконавці стикаються з проблемами, пов'язаними з організацією безпосередньо вже цієї роботи.
Ми вважаємо, що ця практика сьогодні є надзвичайно складною. Суди перевантажені розглядом справ. Навіть з тих судових справ, які порушуються за ініціативою інспекції праці, розглядається тільки 60 відсотків. Тобто в судах просто не доходить черга до розгляду тих питань, які порушуються.
У зв'язку з цим ми вважаємо за необхідне в ході реалізації судової реформи обов'язково вводити спеціалізовані суди, які будуть розглядати трудові справи. Такі суди, зокрема, зараз почали функціонувати в Росії. Вони там так і називаються - трудові суди. Ми вважаємо, що в Україні це, можливо, будуть якісь адміністративні суди, але вони будуть більш оперативно і швидко розглядати ці питання. На нашу думку, це є вкрай необхідним завданням під час реалізації судової реформи.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання, будь ласка.
САХАНЬ І.Я. Яка загальна заборгованість на початок 2002 року з виплати заробітної плати і скільком працівникам не виплачено заробітну плату? Чи здійснюються дієві заходи щодо ліквідації заборгованості?
Власне, я загальні цифри назвав. Хочу ще раз підкреслити, що за станом на 10 грудня заборгованість з виплати заробітної плати становить 2,9 мільярда гривень, що більш як на 4 мільярди менше, ніж у 1999 році. За одинадцять місяців заборгованість зменшилася на 1 мільярд 931 мільйон гривень, або на 39 відсотків. За одинадцять місяців кількість працівників, яким своєчасно не виплачується заробітна плата, зменшилася на 3 мільйони осіб і фактично втричі порівняно з початком року. Це взагаліто обнадіює певною мірою, але зрозуміло, що уряд не може бути задоволений цим, оскільки мова йде все-таки про заборгованість з виплати заробітної плати більш як 3 мільйонам працюючих. І у зв'язку з цим уряд планує продовжувати активну роботу, пов'язану з ліквідацією цього явища. Зокрема передбачається в січні розглянути це питання на розширеному засіданні Кабінету Міністрів, на початку лютого передбачається за участю Прем'єр-міністра проведення підсумкової селекторної наради за підсумками року. Ми передбачаємо також, що всі ці проблеми будуть і далі дуже активно розглядатися на місцевому рівні, на рівні міністерств і відомств. І таким чином ми зможемо максимально зменшити цю заборгованість найближчим часом, а протягом 2002 року практично ліквідувати це явище як таке в економіці країни.
Дякую.
ГОЛОВА. Валентина Гошовська. Потім - письмове запитання.
ГОШОВСЬКА В.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 178, Харківська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Іване Яковичу! Ви, очевидно, знайомилися з проектом постанови, запропонованим комітетом. Ваша оцінка і, зокрема, як ви ставитеся до пункту: прискорити подання Верховній Раді України законопроекту щодо ратифікації Європейської соціальної хартії?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Шановна Валентино Андріївно! В цілому я вважаю, що в проекті постанови, підготовленому до розгляду Верховною Радою, в основному об'єктивно оцінюється стан справ, підкреслюються деякі позитивні зрушення і в той же час акцентується увага на нерозв'язаних проблемах, яких дійсно чимало. Тому ми вважаємо, що його можна було б підтримати, доповнивши відповідні позиції з урахуванням тих питань, про які я говорив під час свого виступу, зокрема це посилення правової освіти громадян, що, на наш погляд, є серйозною справою і потребує залучення до цієї роботи центральних каналів радіо і телебачення; це невідкладний розгляд і прийняття Державної програми зайнятості, без неї сьогодні ми не можемо повноцінно реалізовувати заплановані заходи; це встановлення страхових тарифів, стосовно яких сьогодні, ви знаєте, стоїть питання в порядку денному, його треба розглянути, прийняти рішення, бо від цього залежатиме функціонування цієї системи.
Щодо законопроекту про ратифікацію Європейської соціальної хартії. Це питання не раз розглядалося міністерствами, відомствами. Ми весь час маємо протилежні позиції щодо можливості прийняти цей документ і подати його на ратифікацію. Справа в тому, що передбачається надзвичайно велика відповідальність країни, що підписує Європейську соціальну хартію, за виконання норм, які передбачає ця хартія. Міністерство закордонних справ спеціально акцентувало увагу на тому, що Рада Європи прискіпливо перевіряє виконання зобов'язань, взятих на себе країнами, що підписують цю хартію, тому в разі її ратифікації Верховною Радою до України можуть бути застосовані жорсткі санкції.
Ми з цього приводу 1 і 2 листопада провели консультативний семінар, у якому взяли участь представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади. Був присутній представник Генерального директорату з прав людини Другої Європейської соціальної хартії Ради Європи. В цілому за підсумками цієї наради зараз готуються пропозиції, які, можливо, дадуть нам право підписати і ратифікувати частину цих норм, які, на нашу думку, Україна реально може виконувати найближчим часом. Тобто ця робота триває, вона є невідкладною, і ми усвідомлюємо відповідальність за виконання цієї роботи.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Які конкретно акти трудового законодавства передбачається підготувати і подати на розгляд Верховної Ради протягом наступного року і чим це обумовлено?
Ми вважаємо, що першим документом, який повинен бути поданий на розгляд Верховної Ради, має бути все-таки нова редакція Кодексу законів про працю. На необхідності прийняття цього документа я зупинився під час свого виступу. Дійсно, сьогодні прийнято цілий ряд нових документів, нових законів, які в кодексі не враховані, які сьогодні не узгоджені з нормами кодексу, і це викликає серйозну невідповідність і дисбаланс у відповідних законодавчих актах.
Крім нової редакції Кодексу законів про працю, передбачається подати законопроект про соціальне партнерство, в новій редакції закони про охорону праці, про зайнятість населення, про індексацію грошових доходів громадян, зміни до багатьох законів у зв'язку з прийняттям законів щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто треба привести закони у відповідність із прийнятими законами щодо страхування. Отже, попереду дуже велика і напружена робота. І Кабінет Міністрів, і Міністерство праці та соціальної політики зараз разом з соціальними партнерами активно працюють над цими документами.
Дякую.
ГОЛОВА. Леонід Гусак. Потім - письмове запитання.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 144, Полтавська область). Місто Полтава. Шановний Іване Яковичу! В інформації ви відмічали, що збільшилася кількість працюючих, охоплених колективними договорами. Але ж більше 25 відсотків працюючих усе-таки не охоплено колективними договорами, які є основною формою захисту працюючих. Як ви все-таки ставитеся до цього і яких заходів потрібно вживати, щоб цю справу прискорити, бо особливо на приватних підприємствах обов'язково їх треба мати? Це перше запитання.
І друге. Як ви ставитеся до того, що в нас тільки 2 проценти чи навіть менше працюючих охоплено трудовими договорамиконтрактами?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Я дякую за запитання. Я хотів би відповісти таким чином. Дійсно, не може не викликати стурбованості те, що 25 відсотків працюючих сьогодні не охоплено колективними договорами. Це дуже багато, і я під час виступу акцентував на цьому увагу. Ми вважаємо, що чинне законодавство України, власне, врегульовує ці питання. Проте були пропозиції зробити обов'язковою норму про прийняття колективного договору на будь-якому підприємстві. Але це не може бути сьогодні прийнято нами, оскільки суперечить нормам Міжнародної організації праці і міжнародним стандартам.
У зв'язку з цим ми вважаємо, що сьогодні необхідно перш за все серйозно активізувати роботу по створенню профспілкових організацій на підприємствах, в установах, організаціях, де сьогодні їх немає. І це дасть можливість мати представницькі органи, які можуть і зобов'язані будуть ініціювати цю справу. Треба обов'язково посилити правову освіту, треба дати можливість людям усвідомити, що сьогодні без прийняття колективної угоди на будь-якому підприємстві вони втрачають дуже серйозні можливості для соціального захисту і відстоювання своїх трудових прав.
З огляду на це ми вважаємо, що трудові колективи, в яких не створюються профспілкові організації, мають можливість утворювати представницькі органи, які повинні ініціювати початок переговорів і відповідним чином організовувати цю справу.
Щодо контролю за дотриманням роботодавцями цих положень, то ці функції виконує інспекція праці. Буквально кожна перевірка, яка здійснюється на підприємствах, обов'язково починається з перевірки наявності колективного договору і дотримання законодавства про його укладення у випадку, якщо була ініціатива однієї із сторін. Ми вважаємо, що треба посилювати цю роботу і далі.
Зрозуміло, що надзвичайно важливим у реалізації цієї справи є також підвищення ролі об'єднань роботодавців. І весь комплекс цих питань, якщо вони будуть зреалізовані, дасть можливість підняти рівень правової захищеності працівників і зменшити кількість людей, які працюють без колективного договору.
Що стосується контрактів. Перелік професій і посад, на які поширюється контрактна форма трудової угоди, чітко визначений законом. І ця кількість працівників, які використовують цю форму трудових угод з роботодавцями, і пояснюється тим, що закон обмежує встановленням чіткого переліку відповідних професій можливості застосування работодавцями контрактної форми.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Як враховуються міжнародні норми і стандарти в роботі по вдосконаленню трудового законодавства?
Я хотів би підкреслити, що при підготовці проектів нормативно-правових актів з питань трудового законодавства враховуються міжнародні норми і стандарти, зокрема конвенції і декларації Міжнародної організації праці. Це Декларація Міжнародної організації праці основних принципів та прав у світі праці, Конвенція про примусову чи обов'язкову працю, Конвенція про свободу асоціацій та захист прав на їх організацію, Конвенція про застосування принципів права на організацію і проведення колективних переговорів. Тобто ми сьогодні ці норми застосовуємо і намагаємося готувати будьякий законопроект, виходячи з тих норм, які мають місце у документах Міжнародної організації праці, і виходячи з того, щоб законопроект був адаптований до законодавства Європейського Союзу.
Зрозуміло, що всі законопроекти зараз проходять правову оцінку, правову експертизу на відповідність міжнародному законодавству, а також основним положенням законодавства Європейського Союзу. Цим питанням займається Міністерство юстиції. Воно дуже ретельно відслідковує ці питання. Всі нові закони, що приймаються, як правило, відповідають міжнародним правовим нормам і стандартам. Приведення чинної законодавчої бази до міжнародних норм і стандартів - це проблема широка, і над нею ми поступово працюємо.
Дякую.
ГОЛОВА. Олексій Марченко. Потім - письмове запитання.
МАРЧЕНКО О.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201, Черкаська область). Дякую. "Демсоюз". Шановний Іване Яковичу! З вами можна погодитись, що у сфері трудового законодавства проблема виплати заборгованої заробітної плати є сьогодні чи не найболючішою. Це підтверджується і кількістю звернень до нас виборців. Я розумію, що, мабуть, не просто вирішити проблеми таких підприємств, як, скажімо, ВАТ "Персей" міста Канева, яке розграбоване ще п'ять років тому, керівники якого розбіглися і оголошені в розшук, а люди залишились з носом. Але, мабуть, серед усіх проблем, за які держава має у першу чергу нести відповідальність, є проблеми підприємств державної форми власності. Скажімо, на черкаському підприємстві "Ротор" чи канівському підприємстві "Магніт" працівники по декілька років не одержують заробітної плати.
Так от, Іване Яковичу, запитання: чи буде коли-небудь вирішене це питання державою? Адже навіть після того як суди визнавали за необхідне повернути людям заробітну плату, її не виплачують. Це перше.
І друге. Відомо, що серед бюджетних галузей сьогодні найбільші проблеми з виплатою заробітної плати і з оплатою праці має галузь культури. Сьогодні бібліотекарі, працівники сільських будинків культури одержують 25-30 відсотків заробітної плати. Тому скажіть, будь ласка, чи аналізувало колись міністерство цю проблему і чи буде вона врегульована?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Дякую за запитання. Що стосується заборгованості із заробітної плати. Ця проблема на державних підприємствах залишається актуальною. Моя участь у розв'язанні цих питань грунтується на усвідомленні того, що якраз державні підприємства, які управляються менеджерами, найнятими державою для управління державним майном, повинні показувати приклад реалізації державної політики у сфері оплати праці, зокрема в розв'язанні проблеми заборгованості із заробітної плати. Якраз з урахуванням цього Кабінет Міністрів і формулює завдання керівникам підприємств.
Президентом України було поставлено завдання (і це, власне, реалізовано), щоб у кожному контракті з керівником підприємства обов'язково передбачався пункт, який би зобов'язував його погасити заборгованість протягом періоду, що сьогодні може бути затверджений разом з відповідним графіком профспілковою організацією. І все це сьогодні вже дало можливість суттєво просунутися вперед. Я повторюю, що ми скоротили цю заборгованість на державних підприємствах протягом 2001 року практично на 1 мільярд гривень. Але проблема все ще залишається актуальною, заборгованість на підприємствах державної форми власності становить 1,1 мільярда гривень. Ми виходимо з того, що протягом найближчого періоду ми повинні вирішити це питання. На підсумковому засіданні, яке повинно відбутися 23 січня, буде поставлено питання про те, що тільки державні підприємства, які знаходяться в стані банкрутства, які знаходяться в стадії санації, матимуть право на якусь певну відстрочку погашення заборгованості відповідно до здійснюваних юридичних процедур. Усі інші повинні погасити заборгованість у визначені терміни.
І що стосується конкретних підприємств, які ви назвали, то на одному із засідань урядової комісії під головуванням першого віце-прем'єра звітували керівники черкаських підприємств, зокрема підприємства "Ротор". Ці керівники взяли певні зобов'язання. Зараз я не пам'ятаю просто, яка точна дата була названа ними, але зрозуміло, що тут, очевидно, треба посилювати і відповідальність, і контроль за реалізацією цих положень.
Що стосується рівня оплати праці працівників закладів культури. Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів має бути прийнята відповідна постанова про підвищення розміру заробітної плати в 2002 році. Я знаю, що вона торкатиметься і працівників культури та передбачатиме підвищення рівня оплати праці тих працівників, які сьогодні працюють на півставки, на чверть ставки (є й такі).
Проте мушу зазначити, що в багатьох випадках ці норми регулюються залежно від фонду оплати праці. Як вам відомо, на наступний рік він збільшений на 15 відсотків. Тобто сподіватися сьогодні на кардинальне вирішення питань оплати праці в закладах культури без підвищення фонду заробітної плати практично не можна.
Я сподіваюся, що завдяки законам, які Верховна Рада прийняла і які ще прийме, буде наповнено доходну частину бюджету, що дозволить збільшити фонд заробітної плати і відповідно розв'язати проблему оплати праці як у сфері культури, так і в інших бюджетних сферах.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Чи доцільно для забезпечення ефективного державного нагляду та контролю за додержанням вимог Кодексу законів про працю вжити додаткових заходів щодо чисельності та матеріальнотехнічного забезпечення діяльності інспекторів праці тощо?"
На це запитання я міг би відповісти дуже коротко: доцільно, треба. Сьогодні, скажімо, в системі Держнаглядпраці, яка утворена відповідно до доручення Президента і постанови Кабінету Міністрів, працює 694 особи. Це приблизно по одному працівнику на територіальну одиницю, навіть менше.
Ясно, що, коли на одного працівника припадає більш як 1,5 тисячі суб'єктів контролю, дійти до кожного підприємства практично неможливо. І, очевидно, треба розглядати питання як про збільшення чисельності цієї служби, так і про підвищення ефективності її роботи шляхом вдосконалення організації діяльності і поліпшення матеріально-технічного забезпечення. Ця служба повинна мати необхідну комп'ютерну техніку, кошти для відряджень, телефонних розмов, бо в нас у багатьох випадках навіть ці, здавалося б, елементарні потреби не фінансуються, а тому, зрозуміло, ця інспекція має обмежені можливості для виконання своїх функцій. Проте вважаю, що йти лише шляхом збільшення її чисельності не можна, очевидно, нам треба серйозно попрацювати і над вдосконаленням організації її роботи.
Відповідаючи на запитання, я вже казав сьогодні про необхідність поширення і поглиблення практики захисту прав працюючих через суди, через судову систему. Тому в ході реформування судової системи повинні все-таки бути створені умови для оперативного, простого і доступного розгляду трудових спорів через спеціалізовані суди. Це могло значно б підвищити роль судів і покращити можливості судового захисту працюючого населення.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Сергій Кіяшко. Потім - письмове запитання.
КІЯШКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Спасибо, Иван Степанович. Партия Всеукраинского объединения левых "Справедливость". Фракция "Солидарность". Я хотел бы задать вопрос, касающийся трудового стажа тех людей, которые по известным причинам после 1991 года потеряли работу и до сегодня работают на рынках - покупают, продают, и эти годы не могут быть им засчитаны ни в общий стаж, ни в непрерывный стаж. Мы на своем заседании рассматривали этот вопрос и вышли с инициативой просить Кабинет Министров и ваше министерство изучить возможность решения этой проблемы. Можно ли ее решить в следующем ключе: чтобы каким-то образом зачесть этим людям в стаж последние десять лет? Ведь не по своей вине они потеряли работу, а в связи с сокращением числа рабочих мест, закрытием предприятий и так далее.
Спасибо.
САХАНЬ І.Я. Дякую. Запитання це надзвичайно важливе, актуальне. Я мав би підкреслити, що питання врегулювання трудових відносин і взагалі врегулювання проблеми, пов'язаної з трудовим стажем людей, які сьогодні працюють або як самостійні підприємці, або як наймані працівники у фізичних осіб, дійсно, є надзвичайно актуальним.
Я хочу сказати, що в минулому році було вжито певних заходів. Ви знаєте, були прийняті відповідні законодавчі акти. Сьогодні я можу доповісти, що за станом на 1 грудня у нас у Державній службі зайнятості зареєстровано 111 тисяч договорів між найманими працівниками і фізичними особами, що не було врегульовано до цього часу. Тобто сьогодні законодавчо і нормативно визначено порядок оформлення трудових відносин між найманим працівником і фізичною особою, яка наймає працівника.
Що стосується людей, які займаються підприємництвом. Очевидно, у них є можливість абсолютно легально оформити своє зайняття підприємництвом, відповідно зареєструвавшись у місцевих органах виконавчої влади. Це дасть їм право набувати трудовий стаж і на добровільних засадах брати участь у страхуванні, що зніме будь-які питання, пов'язані із їх соціальним захистом і на випадок хвороби, і на випадок безробіття, і в разі нещасного випадку на виробництві.
Що стосується пенсійної реформи. Ці питання ми теж врахували. Хоча, зрозуміло, проблема, якої ви торкнулися, ширша, вона виходить за межі того, що я сказав. Тому я вважаю, що можна було б рішенням Верховної Ради дати відповідне доручення Кабінету Міністрів, зокрема Міністерству праці та соціальної політики, Держкомпідприємництва опрацювати ці питання, вишукавши можливості максимального врахування проблем людей, які сьогодні залишаються наодинці з цими проблемами.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Чи передбачає Міністерство праці та соціальної політики разом з профспілками активізувати роботу щодо посилення контролю за додержанням законодавства про працю на підприємствах різних форм власності?
Поза всяким сумнівом, так. І реорганізація структури інспекції, яка здійснювалася протягом року, покликана якраз активізувати цю роботу, посилити державний нагляд. Посилення сьогодні державного нагляду за охороною праці передбачається шляхом покращення фінансування органів нагляду, і те, що вдалося суттєво підняти рівень фінансування цих органів на наступний рік, дозволить значно збільшити і кількість перевірок, і їх якість.
Хотів би скористатися цим запитанням і проінформувати, що сьогодні фактично удвічі збільшилася кількість перевірок, які здійснюються системою Держнаглядохоронпраці, а кількість працівників, які притягуються до відповідальності, збільшилася в 1,5 раза. Це свідчить про те, що ми якраз працюємо в цьому напрямі.
Щодо спільної роботи з профспілками. Дійсно, це серйозне питання. Ми маємо сьогодні спільні позиції з цих питань. Разом з Центральною радою профспілок машинобудівників і приладобудівників, Центральним комітетом профспілки працівників машинобудування та металообробки, з територіальними профспілковими організаціями укладаються угоди, згідно з якими координується спільна робота і організовується спільна діяльність у цьому напрямі. Зрозуміло, що тут іще багато невикористаних резервів, і на це якраз і налаштовується у своїй роботі Міністерство праці та соціальної політики.
ГОЛОВА. Юрій Сахно. Потім - письмове запитання.
САХНО Ю.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Іване Яковичу! Питання, яке ми сьогодні розглядаємо, стосується якраз дотримання Кодексу законів про працю на підприємствах різних форм власності. На цьому я спеціально наголошую. У цій красивій брошурці, яку нам роздали, є багато статистичних даних, але якраз даних про розподіл порушень по підприємствах різних форм власності я чомусь не знайшов. Тому я хотів би вас запитати і почути від вас відповідь, скільки за минулий рік сталося порушень на підприємствах, скажімо, спільних, зі 100-відсотковим іноземним капіталом, чисто приватних, державних? Який відсоток порушень на підприємствах цих форм власності? Бо складається враження, що найбільше порушень у нас насамперед на державних і дрібних підприємствах, а, скажімо, підприємства зі 100-відсотковим іноземним капіталом дуже дисципліновані. Наведіть, будь ласка, такі дані.
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Дякую. Запитання дійсно надзвичайно актуальне. Я міг би вам зараз назвати багато цифр, встановлених перевірками. Хочу підкреслити, що по лінії Держнаглядпраці і Держнаглядохоронпраці ми робимо, як правило, галузеві перевірки. Сюди входять перевірки і державних, і недержавних підприємств, і акціонерних товариств. Таким чином, ми маємо, як правило, загальну картину по галузі.
У зв'язку з цим можу відповісти на ваше конкретне запитання щодо перевірки недержавних підприємств. У 2001 році Державна інспекція праці перевірила 3636 підприємств недержавної форми власності. Під час перевірки виявилося, що на 554 підприємствах (це 15 відсотків від усієї кількості) немає профспілкових організацій чи інших уповноважених органів для проведення переговорів. Не мають їх 183 підприємства сільського господарства, 14 відсотків будівельних, транспортних підприємств. Майже на 3 тисячах перевірених підприємств (78 відсотків) виявлено заборгованість із виплати заробітної плати.
Такі ж перевірки здійснювалися і по лінії Держнаглядохоронпраці, і сьогодні можна стверджувати, що якраз на недержавних підприємствах, на новоутворених підприємствах більше всього є порушень правил безпечного ведення робіт, оскільки там, як правило, немає ні служб, ні фахівців з охорони праці, а самі керівники не мають чіткого уявлення про організацію цієї роботи. Особливо гострою є ця проблема у фермерських господарствах, де, зрозуміло, взагалі немає будь-яких можливостей організації цієї роботи власними силами.
Так що ми знаємо ці проблеми, ми володіємо цим аналізом і відповідним чином організовуємо сьогодні роботу, пов'язану з уточненням тих чи інших законодавчих норм, що дасть можливість посилити вплив на стан справ.
Що стосується підприємств з іноземними інвестиціями, спільних підприємств, то, як правило, ці підприємства (ми розглядали чимало звернень, скарг) в більшості випадків показують високу організованість, вони демонструють на практиці організацію, яка повинна бути в тих чи інших справах. Недавно ми розглядали питання по Тростянецькій кондитерській фабриці, були звернення працівників цієї фабрики. Під час таких серйозних перевірок, як кажуть, дійшли згоди з тих чи інших проблем. Але повторюю, що масово перевірити всі підприємства без винятку у нас практично не має можливості. Ми перевіряємо або цільовим методом, про який я говорив, або це перевірки, пов'язані з конкретними скаргами, з якими звертаються до уряду, до Президента чи до Міністерства праці та соціальної політики.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Яка ефективність використання трудових ресурсів, робочого часу на підприємствах? Чи відповідає вона вимогам Кодексу законів про працю?
Я про це говорив і в інформації доповідав, що в 2000 році в адміністративних відпустках знаходилось 2 мільйони 199 тисяч осіб; у режимі неповного робочого часу працювало 1 мільйон 819 тисяч осіб. У 2001 році відбулися суттєві зрушення на краще. За дев'ять місяців 2001 року чисельність працівників, які були в адміністративних відпустках з ініціативи роботодавців, складала вже 834 тисячі осіб, або 6,4 відсотка від середньооблікової чисельності працівників, проти 14,6 відсотка у 2000 році. А в 1999 році ця кількість працівників становила більше 16 відсотків. Водночас зберігається тенденція до зменшення працівників, зайнятих неповний робочий день. Цьому сприяла, зрозуміло, перш за все стабілізація в економіці, я про це говорив. Крім того, були внесені Верховною Радою відповідні зміни до законодавства.
Я підкреслюю, що, на нашу думку, це було виправдане обмеження можливості керівників підприємств, власників підприємств організовувати таким чином канікули. І ми вважаємо, що відміна цієї норми і поновлення права надавати адміністративні відпустки до півроку є шкідливими для економіки країни, вони зовсім знімають зобов'язання з керівників підприємств організовувати повноцінну роботу трудових колективів, дають можливість для маневрів, які, на нашу думку, сьогодні треба виключити.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Іван Чиж. Потім - письмове запитання.
ЧИЖ І.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість". Шановний Іване Яковичу! Я повертаюся до питання про зарахування до стажу періоду вимушеного безробіття з 1 січня 1991 до 1 січня 2000 років не з вини людини, а з вини держави, що проводила політику, яка призвела до масового закриття підприємств, виробництв.
Я вніс відповідний законопроект, він сьогодні проходить експертні оцінки в міністерствах і відомствах, він зареєстрований у Верховній Раді, це позиція нашої партії Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість". Я все-таки хотів би, щоб ми не шукали в існуючих нормах Кодексу законів про працю розв'язання цієї проблеми, а зробили своєрідну реабілітацію, щоб держава сама себе реабілітувала перед людьми, яких викинула за межі підприємств, щоб їм зарахували цей період до їхнього стажу, а далі люди працювали б у форматі, про який ви тут розповідали. Давайте таку угоду тут укладемо і проведемо цю лінію. Держава нічого не втратить від того, що буде зарахований до стажу людям цей вимушений їхній простій, а пенсія буде нараховуватися за той період, коли людина працювала, як цього вимагає пенсійне законодавство. Це перше.
І друге запитання, дуже коротке. Я просив би якось Міністерство праці відстежувати політику, пов'язану із заробітною платою і взагалі з певними пільгами. Є закон, прийнятий Верховною Радою за підсумками парламентських слухань з інформаційної політики. Ідеться про державну пенсію для журналістів, які працюють у державних засобах інформації. Взяли і вилучили одне слово "комунальних" і у журналістів районних газет, обласних газет відібрали те, що за законом їм належить, грубо порушивши статтю 22 Конституції. Як тут бути? Я теж вніс відповідний проект, треба виправляти ситуацію.
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Дякую, Іване Сергійовичу, за запитання. Щодо цієї проблеми, враховуючи попередню відповідь, я відповім дуже стисло. Хотів би сказати, що я не знайомий із законопроектом, який ви подали, але обов'язково після завершення Дня уряду попрацюю з цим документом, і якщо є найменші можливості підтримати його, ми його підтримаємо, зрозуміло, шукаючи оптимальних варіантів розв'язання цього питання.
Проте вважаю, що ми за будь-яких обставин повинні діяти таким чином, щоб людина, особливо працездатного віку, була зацікавлена в пошуках роботи, щоб вона стимулювала себе і оформляла свої трудові відносини відповідно до чинного законодавства. Ми, очевидно, не будемо закривати очі на те, що сьогодні люди, які працюють на ринках, у багатьох випадках свідомо не хочуть цього робити, вони шукають шляхи, як не реєструвати своє підприємництво для того, щоб ухилятись від оподаткування.
Тому ця проблема, очевидно, повинна розглядатись в комплексі. І я, абсолютно не знімаючи гостроту цієї проблеми, хотів би запросити вас до спільної роботи в цьому відношенні з метою розв'язання цього питання.
Що стосується закону щодо пенсійного забезпечення журналістів, я сподіваюся, ви поділяєте думку, що органи виконавчої влади діють відповідно до закону. І якщо внесення змін до закону сьогодні є необхідним, ви його ініціюйте, законодавча влада визначиться в цьому плані. Органи виконавчої влади, зокрема Міністерство праці та соціальної політики, Пенсійний фонд, будуть виконувати закон і відповідним чином реалізовувати волю законодавців.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. З введенням у дію закону щодо державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві була скасована постанова Кабінету Міністрів, відповідно до якої розмір збитку, заподіяного робітнику на виробництві, обчислювався з урахуванням коефіцієнта підвищення 2,38. У даний час 80 відсотків звернень на адресу інспекції пов'язано якраз з цими питаннями. Що передбачається з цього приводу зробити?"
Дійсно, ситуація тут складна. Вона складна тому, що в 1996 році було прийнято постанову Кабінету Міністрів, яка визначала порядок відшкодування завданої шкоди. І десь в 1997 році було прийнято нову постанову, якою внесено відповідні зміни. Але цей період між 1996 і 1997 роками дійсно залишився як спірний варіант, що дає підстави сьогодні працівникам звертатися відповідно зі скаргами на недотримання законодавства.
Ми вважаємо, що на сьогодні ця проблема врегульована. Ті норми, які зараз діють, дають можливість в повному обсязі отримувати належні відшкодування за шкоду, завдану людям на виробництві.
Із 27 серпня по 1 вересня Державний департамент з нагляду за додержанням законодавства про працю здійснював перевірку на ряді вугільних підприємств, складено відповідні акти, керівникам цих підприємств зроблено приписи про усунення порушень, виявлених під час перевірки.
Зрозуміло, що ця проблема залишається на сьогодні спірною. Тривають судові розгляди. І я вважаю, що після прийняття рішень господарських судів з цього питання ми матимемо можливість діяти відповідним чином.
Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз. Потім - письмове запитання.
МОРОЗ А.М., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 82, Запорізька область). Шановний Іване Яковичу! Я уважно прочитав вашу інформацію, прослухав доповідь. Мені дуже сподобалась заява, що ми наближаємось до якихось там міжнародних стандартів. Я хотів би навести такий приклад. У нас у Запорізькій області є підприємство "Південдизельмаш", на якому роками не виплачується заробітна плата, робітники звертаються в усі інстанції, суди, суди виносять рішення погасити заборгованість із заробітної плати, рішення судів не виконуються. Вони звертались до мене, я звертався і до вас, і в ЦК профспілок, звертався у Фонд держмайна з проханням направити туди комісію. Порушував питання про керівництво цього підприємства. Але, на жаль, так і не вдалося навести порядок на цьому підприємстві. Керівництво всіх рангів дає одні відписки. Результатом є те, зрозуміло, що це містоутворююче підприємство на сьогодні банкрут.
Хотілось би спитати, які ж це у нас стандарти, коли ми наблизимось до тих міжнародних стандартів і що треба зробити, щоб навести порядок нам у нашій державі?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Власне запитання, яке ви сформулювали, якраз підтверджує, що проблема заборгованості із заробітної плати сьогодні є надзвичайно гострою для українського суспільства. І я доповідав, які заходи вживаються для розв'язання цього питання. Проте хочу зазначити, що сьогодні ми ведемо мову про відповідність українського законодавства міжнародним стандартам. І, виходячи з цього, я хотів підкреслити, що якраз міжнародні норми і зокрема Конвенція 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця передбачають, що національне законодавство надає вимогам працівників пріоритет порівняно з більшістю інших привілейованих вимог, зокрема вимог держави та системи соціального забезпечення.
Законом щодо банкрутства підприємств передбачається, що працівникам, вивільнюваним з підприємств-банкрутів, якраз першочергово здійснюються виплати. У другу чергу здійснюється виплата заробітної плати, заробленої цими працівниками. Тобто законодавчо ці питання врегульовано, хоча тут теж є проблеми, над якими ми зараз працюємо. Але практична реалізація цього, дійсно, викликає великі проблеми, зокрема навіть виконання судових рішень, про що правильно сьогодні говориться.
Щодо того підприємства, про яке ви говорили, очевидно, є необхідність, враховуючи те, що, як я зрозумів, це акціонерне товариство, окремо розглядати питання і приймати рішення стосовно долі цього підприємства, бо в такому вигляді його існування буде тільки весь час створювати ілюзію, що щось можна вирішити. Очевидно, потрібні кардинальні рішення, які дозволять оздоровити ситуацію на цьому підприємстві.
І, виходячи з того, що у вашому запитанні називалося конкретне підприємство, я беру на себе таке зобов'язання ініціювати направлення спеціальної комісії для розгляду стану справ на цьому підприємстві.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Фесенко. Потім - письмове запитання.
ФЕСЕНКО К.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, СДПУ(о)). Прошу передати слово депутату Стояну.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Стояна.
СТОЯН О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 18, Вінницька область). Шановний Іване Яковичу! Вже було дійсно багато запитань, час і обговорювати, але така процедура. Я хотів би таке питання задати. Ми знаємо, що дуже багато порушень законодавства там, де приватна форма власності, зокрема і колективні договори не хочуть укладати з профспілками, і не трудовий договір укладається, а віддається перевага контрактній формі, і таке інше. Так от, як на вашу думку, що все-таки треба зробити, щоб підсилити відповідальність керівників приватних структур за порушення законодавства - Кодексу законів про працю? Чи внести відповідний проект закону, чи, може, прийняти якесь спеціальне рішення уряду? Не знаю, в якій формі, але залишати так не можна, тому що ми аналізуємо і бачимо, що найбільше порушень саме на підприємствах цієї форми власності. Чи є якась думка з цього приводу в уряду?
Дякую.
САХАНЬ І.Я. Дякую, Олександре Миколайовичу. Власне, це запитання є принципово важливим, і я, не вдаючись в деталі того, що ви підтвердили, - проблемності функціонування цих підприємств, хотів би зазначити, що законодавством передбачається кримінальна відповідальність за недотримання трудового законодавства, зокрема, за несвоєчасну виплату заробітної плати. Враховуючи те, що фактично тільки восени почала діяти ця норма закону, очевидно, сьогодні правоохоронні органи, зокрема органи прокуратури, вже мають можливість порушувати кримінальні справи, пов'язані з недотриманням трудового законодавства. На нашу думку, серйозний крок було зроблено урядом і законодавчою гілкою влади для посилення відповідальності працівників.
Що стосується нинішньої практики, то ви знаєте ці цифри, що приблизно тільки 60 відсотків подань, які зробила інспекція праці, розглядаються судами. Тобто черга не доходить чи свідомо, чи не свідомо, але практика сьогодні склалася така, що ми не можемо сподіватися на стовідсоткове оперативне реагування на ті звернення, які здійснює інспекція праці з цього питання. Тим більше, що тільки приблизно щодо 60 відсотків подань інспекції, які розглядаються судами, виносяться судові рішення, відповідно до яких вживаються відповідні санкції до порушників, а близько 40 відсотків - це виправдальні вироки. Тому ми вважаємо, що і судова практика повинна бути змінена.
Що стосується наших подальших кроків, то ми пропонуємо зараз надати інспектору праці право особисто застосовувати адміністративні стягнення, не звертаючись до суду, що, на нашу думку, посилило б можливість оперативно реагувати на ті чи інші порушення. Можливо, це тимчасовий захід, але в умовах масового порушення трудового законодавства це було б виправдано. Такі пропозиції підготовлені і подані на розгляд Верховної Ради. Сподіваюсь, що вона їх підтримає.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Законодавством передбачено право працівників на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Порядок проведення цієї компенсації встановлено, проте на багатьох підприємствах така компенсація не нараховується. Які заходи здійснюються?
Я хотів би доповісти про те, що дійсно Кабінет Міністрів прийняв відповідні постанови, це питання врегульовано, визначено порядок реалізації цих прав громадян і відповідним чином сьогодні мова йде тільки про виконання цієї норми.
За дев'ять місяців поточного року перевірки показали, що на 37 відсотках підприємств мають місце порушення норми про виплату компенсацій. Зокрема, це пов'язано з тим, що підприємства мають заборгованість із заробітної плати, зрозуміло, що й компенсації не виплачуються. На кожен такий випадок є відповідна реакція інспекцій, є відповідні приписи з цього приводу, і вже справа і інспекції, і судових органів, якщо це звернення до суду, і органів прокуратури, якщо порушуються кримінальні справи, забезпечити виконання цими роботодавцями норм, передбачених законом, в повному обсязі.
Дякую.
ГОЛОВА. Вадим Гуров. Потім - письмове запитання.
ГУРОВ В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Кривбасс. Уважаемый Иван Яковлевич! Я вам задам небольшой и нетрудный вопрос. Мы с вами в порядке реструктуризации страховых полисов приняли несколько законов, неплохих законов - "про соціальне страхування від тимчасової втрати працездатності, соціальне страхування від нещасного випадку". Нормальные законы, но вот исполнение этих законов совершенно не устраивает производственников. Возьмем социальное страхование от несчастного случая на производстве. В инструкции, которая действовала раньше, разрешалось из этого фонда оплачивать льготные путевки пенсионерам, ветеранам, участникам боевых действий, всем тем, которые отдали здоровье для того, чтобы в том числе этот фонд работал. По новой инструкции это не положено.
Коллективы многих предприятий, таких как "Криворожсталь", "Запорожсталь", которые вкладывают большие деньги в этот фонд, задают вопросы. Поэтому я хочу от вас услышать ответ. Инструкция, которая сейчас действует, будет поправлена или рассмотрена с вашей помощью, ибо обижать ветеранов, конечно, не положено, да это и не имеет никакого смысла?
Спасибо за ответ.
САХАНЬ І.Я. Дякую. Надзвичайно цікаве запитання, і я на нього хочу відповісти таким чином. Закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, тобто на випадок хвороби, прийнято нинішнім складом Верховної Ради і введено в дію протягом минулого року. Ви пам'ятаєте, наскільки жорстка була дискусія навколо розміру відрахувань до фонду. Ми зробили важливі кроки для того, щоб закон пройшов, щоб він був реалізований. Спочатку пропонувався розмір відрахувань до фонду заробітної плати 7 відсотків, потім - 4 відсотки, сьогодні це становить, я зараз по пам'яті називаю, близько 2 відсотків. Зрозуміло, що зменшення надходжень до фонду вимагало приведення бюджету фонду у відповідність до можливостей цього фонду, у зв'язку з цим відбулися певні зміни. Але хотів би підкреслити, що фактично зменшення фінансування оплати путівок з урахуванням фонду страхування від нещасного випадку на виробництві не відбулося і ці можливості зберігаються. Проте в законі про бюджет у минулому році були обмежені категорії, яким можна було надавати ці путівки. Ви знаєте, що відповідними змінами обмежувалася можливість надавати путівки пенсіонерам - тільки інвалідам певних категорій. Це теж певним чином позначилося на роботі фонду страхування на випадок хвороби. У зв'язку з тим що зараз ці норми не діють, очевидно, ця інструкція буде переглянута і відрегульована відповідно до Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, що дозволить розширити категорії осіб, які користуватимуться правом на санаторно-курортне лікування.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Як виконуються положення Кодексу законів про працю України щодо забезпечення зайнятості вивільнених працівників?
Ця проблема дійсно є надзвичайно актуальною. Хотів би підкреслити, що щорічні обсяги вивільнення працівників підприємств, установ, організацій мають динаміку до скорочення, приблизно 200-250 тисяч осіб вивільняються щорічно. Якщо говорити про забезпечення прав громадян на певні пільги, то ви знаєте про те, що до введення Закону про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування існувала норма закону, яка передбачала виплату за три місяці стовідсоткової заробітної плати. З прийняттям відповідного закону ця норма втратила свою чинність, і сьогодні діє в повному обсязі Закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, де для вивільнених працівників, які втратили роботу через незалежні від них обставини, допомога по безробіттю призначається відповідно до розміру заробітної плати за останнім місцем роботи та страхового стажу. У разі неможливості працевлаштування вивільнених працівників максимальний термін виплати допомоги по безробіттю зберігається протягом 12 місяців. І сьогодні я маю офіційно повідомити, що заборгованості перед цими категоріями, як і перед іншими категоріями, які знаходяться на обліку і мають право на отримання допомоги, немає.
Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Гуцол. Потім - письмове запитання.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Яблуко". Екологічна партія України "Захист". Шановний пане міністре! Я дуже уважно прослухав вашу змістовну доповідь, за що вам велика подяка. Я розумію ту фінансову можливість держави, що стосується соціального захисту малозабезпечених верств населення - пенсіонерів, інвалідів.
Як ви думаєте, що потрібно зробити, щоб бюджетні кошти, які виділяються на соціальний захист, не були такими мізерними? Адже без нормального Державного бюджету фінансування соціального захисту неможливе.
Тому як би, пане міністре, ви не намагалися робити добро знедоленим, інвалідам, я маю на увазі пенсіонерам, всетаки, якщо в нас не буде поповнюватися бюджет, не буде реальних коштів, то нічого з цього не вийде.
Дякую за увагу.
САХАНЬ І.Я. Я дякую за це запитання. Оскільки ми сьогодні обговорюємо питання, пов'язане з дотриманням Кодексу законів про працю, то я вважаю, що, мабуть, перш за все найнадійніший соціальний захист - це робота, яка достойно оплачується і дає можливість забезпечити достаток у родині працюючого. Тому цей напрям роботи, очевидно, треба розглядати як першочерговий у соціальному захисті населення України.
Що стосується видатків бюджету на соціальні потреби. Ви, власне, самі і відповіли на запитання. Бо якщо доходна частина бюджету на сьогодні становить приблизно 45 мільярдів гривень, то зрозуміло, що на кожного з громадян видатки бюджету є абсолютно невеликими і незадовільними. У зв'язку з цим очевидно, що першою і обов'язковою умовою є досягнення позитивних, динамічних змін в економіці для того, щоб бюджет країни був відповідно сформований і ми мали можливість спрямувати видатки на соціальні потреби в більших обсягах, ніж передбачається це сьогодні.
У той же час, ми розуміємо, що потрібно і більш адресно використовувати кошти, які сьогодні виділяються на ці цілі. Зрозуміло, що сьогодні і пенсіонери є різні. Ви знаєте, що в нас деякі пенсіонери одержують пенсії у розмірі 5, 6 і 7 тисяч гривень. І є пенсіонери, які одержують пенсії в розмірі 72 гривні, є інваліди, які одержують допомогу і пенсію в розмірі 70-80 гривень.
Зрозуміло, що якраз адресна допомога тим категоріям населення, які знаходяться в найбільш скрутному матеріальному становищі, є виходом із цієї ситуації.
У зв'язку з цим урядом запроваджено надання допомоги малозабезпеченим сім'ям, з цього питання Верховною Радою прийнятий закон. І це, на нашу думку, дає можливість концентрувати зусилля якраз на наданні допомоги тим категоріям населення, які найбільше потребують сьогодні такої допомоги.
У минулому році була надана адресна допомога малозабезпеченим сім'ям у розмірі 130 мільйонів гривень. Вперше за історію Української держави було виділено такі фінансові ресурси і реально виплачена адресна допомога малозабезпеченим сім'ям. Відповідні видатки передбачені бюджетом на поточний рік.
Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Сінченко. Потім - письмове запитання.
СІНЧЕНКО С.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Донченко передайте слово.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юрія Донченка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ
113, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Яковлевич! Скажите, пожалуйста, почему же все-таки правительство с 1996 года упорно не ставит вопрос о ратификации Европейской социальной хартии? Вы в своем докладе сказали, что необходимо принимать новый Кодекс законов о труде. Но, не приняв Европейской социальной хартии, мы не можем разговаривать сегодня о новом кодифицированном документе. Это первое.
Второе. Присутствовала сегодня (я не вижу: сейчас есть она или нет) многоуважаемая Александра Кужель. В ее ведомстве, то есть в сфере малого предпринимательства, идет сплошное нарушение законодательства о труде. Почему до сих пор не приняты жесткие меры к руководителям этого ведомства, начиная с первого руководителя, ведь все прекрасно знают об этих нарушениях?
Она устраивает здесь всевозможные митинги, акции протеста, чтобы им какие-то налоговые льготы сделать, но абсолютно никто не говорит о том, чтобы на этих предприятиях соблюдалось законодательство о труде.
Спасибо.
САХАНЬ І.Я. Дякую, шановний Юрію Григоровичу. На перше запитання я, власне, відповідав і ще раз хочу підкреслити, що держава, ратифікувавши переглянуту Європейську соціальну хартію, повинна забезпечувати її реалізацію. І відповідним чином я доповідав, що відбулися зараз додаткові консультації з представниками Ради Європи, які проходили в широкому загалі і дали можливість сьогодні рухатися в цьому напрямі, приймати відповідні рішення.
Щодо того, що первинне - чи прийняття нового Кодексу законів про працю, чи ратифікація хартії. На мій погляд, треба було б розглядати це питання трохи інакше. Прийняття нового кодексу дозволило б нам зосередити зусилля якраз на розв'язанні тих проблем, які гальмують ратифікацію Європейської соціальної хартії, і відповідним чином здійснити заходи, спрямовані на інтеграцію нашого трудового законодавства до європейського.
Щодо стану справ у сфері підприємництва і порушень трудового законодавства. Я доповідав і можу зараз знову назвати цифри, що сьогодні і на державних, і на недержавних підприємствах є безліч порушень трудового законодавства, зокрема це питання, пов'язані з своєчасною виплатою заробітної плати, про що я теж окремо говорив, з охороною праці, дотриманням робочого часу, часу відпусток і таке інше. Але можна назвати цифри, які будуть свідчити, що в малому і середньому бізнесі, в приватному секторі економіки, можливо, ці питання більш гостро стоять, бо там структури новоутворені, які починають функціонування. Не завжди і власники, і менеджери, які найняті, знають ті обов'язкові норми, без яких неможливо сьогодні працювати.
Коли я готувався до сьогоднішнього звіту, мені передали своєрідний кодекс норм поведінки, який розроблено на державному підприємстві "Харківський метрополітен". Це надзвичайно цікавий документ, який дає можливість уявити, як керівник підприємства бачить сьогодні взаємовідносини між працівниками підприємства і між людьми, яких він обслуговує, повністю дає можливість говорити про етику роботи працівників цього підприємства.
Очевидно, що аналогічним чином сьогодні повинні бути сформовані правила внутрішнього розпорядку на кожному підприємстві. Вони повинні містити необхідні норми. Повинні укладатися колективні договори-угоди, а для цього повинні діяти профспілкові організації, про що я говорив. Але все це потребує комплексу заходів, які треба здійснювати як Міністерству праці та соціальної політики, так і державному комітету, який очолює Олександра Володимирівна Кужель.
До речі, ми зараз із ними опрацьовуємо цілий ряд нових підходів, пов'язаних з пенсійним забезпеченням людей, які працюють у сфері малого і середнього бізнесу, залученням їх до повноцінного соціального страхування, створенням нових робочих місць, стимулюванням підприємців до створення нових робочих місць для посилення зайнятості населення. Тобто ми знаходимо сьогодні спільні підходи до вирішення тих чи інших питань, хоча, зрозуміло, що робочі дискусії часто відбуваються, і вони, очевидно, дадуть можливість приймати більш раціональні, доцільні рішення з цього питання.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання.
САХАНЬ І.Я. Які заходи проводяться для реалізації Концепції реформування оплати праці, затвердженої Кабінетом Міністрів, і які кроки робляться для посилення ролі нормування продуктивності праці як важливої умови зростання заробітної плати?
З цього приводу, шановні народні депутати, я міг би відповідати довго, але я відповім коротко, бо я і у своєму виступі, і у відповідях на попередні запитання розповідав, які зміни відбулися в організації оплати праці, які є позитивні зрушення в цьому напрямі. Те, що ми сьогодні практично на 78 відсотків збільшили заробітну плату порівняно з її рівнем у листопаді 1999 року, є реаліями. Те, що номінальна і реальна заробітна плата випереджають сьогодні темпи росту і ВВП, і обсягів промислової продукції, це теж так. Але поза всяким сумнівом і те, що сьогодні рівень заробітної плати нас не може задовольняти, і ми якраз вважаємо цю проблему кардинальною проблемою, над якою треба працювати уряду з метою більш швидкого, динамічного підвищення рівня оплати праці працівників в Україні і зокрема в певних галузях економіки, де ситуація залишається вкрай складною.
Що стосується нормування продуктивності праці. Щодо цього я хотів би сказати ось що. Ми співпрацюємо сьогодні з японським центром продуктивності праці. У нас теж є Український центр продуктивності праці, він робить певні дослідження. Недавно у нас відбулася зустріч з представником японського центру продуктивності праці. Він побував на декількох підприємствах України, і, зрозуміло, його враження були, ну, скажімо, неоднозначними. Це було і велике задоволення діяльністю окремих підприємств та рівнем організації роботи, який демонструють ці підприємства, і були враження, які він сформулював приблизно так: "Це середина минулого сторіччя. Мені здавалося, що я повернувся в минулий вік".
Сьогодні нормування продуктивності праці є надзвичайно важливим. Без підвищення продуктивності праці неможливо говорити про підвищення рівня заробітної плати. Без відновлення системи нормування праці неможливо говорити про достатньо швидке і кардинальне підвищення рівня оплати праці. Тому ми повністю поділяємо вашу стурбованість і розуміємо, що якраз у цьому напрямі треба працювати. Розроблені відповідні методичні рекомендації щодо регулювання фондів оплати праці, які сьогодні дають можливість відповідно регулювати ці процеси.
Що стосується інших заходів, то ми розробили рекомендації, які сьогодні надіслали всім підприємствам, організаціям, установам для використання. Кабінетом Міністрів прийняті відповідні постанови про нормування праці. Тобто ми здійснюємо сьогодні заходи, за допомогою яких, на нашу думку, можна було б активізувати цю роботу.
Дякую.
ГОЛОВА. Павло Тищенко. Потім - письмове запитання.
ТИЩЕНКО П.В., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемый Иван Яковлевич! Я хотел бы задать вопросы, которые почему-то не нашли достаточного освещения ни в вашем докладе, ни в проекте постановления. Имеются ли у вас данные о людях, которых можно считать нелегалами в Украине, хотя они являются гражданами Украины? Это люди, которые работают в частном секторе, с которыми не заключен договор, которые не имеют права на оплачиваемый отпуск, на оплачиваемый больничный, по отношению к которым нарушается Закон о пенсионном обеспечении. Сколько недополучил бюджет в связи с тем, что заработная плата этих людей находится в тени и естественно не поступают платежи в бюджет? Сколько недополучил Пенсионный фонд? Что правительство думает предпринять, чтобы навести порядок? Это первое.
Второе. Здесь уже звучал вопрос моего коллеги Мороза о том, что люди, имея даже решения судов о выплате заработной платы, не могут получить эту заработную плату. Я могу привести целый ряд предприятий города Харькова, работники которых обратились по этому вопросу. Это ХЭМЗ, это Харьковский завод самоходных тракторных шасси, это завод "Серп и молот", это Будянский фаянсовый завод, где люди по три, по четыре года не получают заработной платы, имея решения судов. Чтобы решить этот ворос, я предложил выплачивать заработную плату в первую очередь. Президент Кучма, очевидно, с вашей подачи уже второй раз накладывает вето на этот закон. Неужели вы тоже считаете, что заработную плату рабочим платить необязательно? Ваше мнение в связи с этим.
Спасибо за ответы.
САХАНЬ І.Я. Дякую за питання, які ви поставили, вони дійсно є надзвичайно актуальними і важливими. Що стосується нелегалів, так би мовити, які сьогодні знаходяться поза трудовим законодавством. Зрозуміло, точної цифри назвати я не зможу, і, очевидно, ніхто в Україні назвати цієї цифри не зможе, оскільки такої статистики немає. А будь-які обстеження, які можуть проводитися з цього питання, дадуть тільки уявлення про тенденції, а не дані про чисельність таких людей.
Щодо того, що робиться. Я вже доповідав, що сьогодні законом врегульовано стосунки між фізичною особою, яка наймає робочу силу, і найманим працівником. І я навіть не сподівався, що за рік чинності цього закону близько 110 тисяч працівників уже офіційно зареєструють свої стосунки з фізичними особами - підприємцями. Зрозуміло, що таких людей набагато більше, але, поза всяким сумнівом, сьогодні є можливість легалізувати свої офіційні відносини з роботодавцем і відповідним чином оформити відносини з фондами соціального страхування, зокрема з Пенсійним фондом.
Що стосується заробітної плати, яка знаходиться в тіньовому секторі, і які ці суми. Очевидно, якби сьогодні була можливість твердо назвати ці суми і сказати про ті втрати, яких зазнав Пенсійний фонд, було б набагато простіше, оскільки це ті ж складові, які не дають можливості відповісти однозначно на ці питання. Ті обстеження, які проводилися, дають різні оцінки обсягів заробітної плати тіньового сектора.
Що робить сьогодні уряд, щоб це явище поступово згорталося, щоб заробітна плата отримала, як кажуть, офіційне визнання? З цією метою здійснюються заходи щодо персоніфікації обліку внесків до Пенсійного фонду. Ці персоніфіковані внески обов'язково мають бути предметом і базою для обрахування розміру пенсій. З часом тільки на цій базі буде можливість формувати рівень пенсійного забезпечення, і таким чином це стимулюватиме і роботодавців, і найманих працівників до того, щоб отримувати заробітну плату в офіційному режимі.
Зовсім недавно в мене була розмова з такими працівниками, які отримують одну заробітну плату в розмірі 118 гривень офіційно і другу, скажімо, 180 гривень, отримують за другою відомістю. Людина, якій 55 років, уже говорить про те, що їй до пенсії залишилося п'ять років і вона сьогодні змушена ставити питання перед роботодавцем про зміну умов оплати праці. Тобто сьогодні в цьому відношенні повинні діяти перш за все економічні стимули, хоча, зрозуміло, і адміністративні заходи повинні вживатися, і повинна бути активнішою відповідна робота правоохоронних органів, пов'язана з легалізацією бізнесу.
Що стосується заробітної плати і рішень судів, які не можуть бути реалізованими. Дійсно, ця проблема є, я про неї говорив. І сьогодні наймані працівники, які мають позитивні рішення судів щодо стягнення зарплати, зустрічаються з рядом проблем, вирішення яких уже поза компетенцією Міністерства праці та соціальної політики.
Тут сьогодні присутні мої колеги з Міністерства юстиції, працівники, які мають відношення до практики діяльності судів. Вони знають, що головні труднощі сьогодні лежать у площині реалізації рішень суду. Очевидно, це проблема, для вирішення якої треба було б доручити і Міністерству юстиції, і Міністерству праці та соціальної політики додатково вжити заходів щодо відновлення порушених трудових прав громадян.
Що стосується заборгованості із заробітної плати і першочерговості цих платежів. Ми вважаємо, що сьогодні погашення заборгованості із заробітної плати треба розглядати також, враховуючи, яким чином відіб'ються ті чи інші зміни, пов'язані з реалізацією закону, на формуванні бюджету. Президент, пояснюючи причини непідписання закону, яким передбачаються відповідні зміни, спирається на розрахунки Міністерства фінансів, яке вважає, що внаслідок реалізації цього закону різко зменшаться доходи бюджету і таким чином відповідно з'явиться проблема з виплатою заробітної плати і соціальних виплат у бюджетній сфері. Тому такі рішення повинні бути збалансовані із законом про бюджет.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Євген Красняков. Будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый Иван Яковлевич! 14 августа 2001 года принято постановление о повышении на 15 процентов с 1 сентября 2001 года заработной платы педагогическим и научно-педагогическим работникам.
Мы оперативно вносили изменения в бюджет 2001 года. Владеете ли вы информацией, в каких областях до сих пор увеличения заработной платы на 15 процентов не было?
У нас такие данные есть. Мы хотели бы сверить их с данными, которые дает Министерство образования и ваше министерство.
Спасибо.
САХАНЬ І.Я. Питання це, дійсно, є надзвичайно актуальним. Я маю зазначити, що після прийняття Верховною Радою відповідних змін до закону про бюджет в уряду з'явилася реальна можливість здійснити заходи для виплати заробітної плати в повному обсязі. Що стосується причини, чому це було зроблено пізно, то це вже тема окремої розмови.
На сьогодні я маю підтвердити ту інформацію, яку я отримав від свого колеги міністра фінансів. Уряд у повному обсязі виконав зобов'язання перед місцевими бюджетами стосовно фінансування додаткових видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати. Це було зроблено в кінці минулого року, 28, 29, 30 грудня. І сьогодні ми можемо сказати, що ці заходи повністю профінансовано.
Я сподіваюся, що за станом на 10 січня буде зафіксовано якраз відсутність заборгованості із заробітної плати працівникам освіти в усіх областях України.
Що стосується, скажімо, заборгованості перед сім'ями з дітьми, то ви знаєте, що гостроту цієї проблеми теж було значно зменшено. Але весь час 15-17 мільйонів гривень десь оберталися.
За оперативними даними, на 1 січня (це та оперативна інформація, якою ми володіємо) таку заборгованість повністю ліквідовано.
Таким чином, я переконаний, що десь на 10 січня, бо в мене сьогодні немає офіційних даних, буде досягнуто стовідсоткової виплати заробітної плати в галузі освіти в усіх областях без винятку.
Дякую.
ГОЛОВА. Письмове запитання. Будь ласка.
САХАНЬ І.Я. Аналіз стану охорони праці, причин аварійності та нещасних випадків на виробництві свідчить про те, що передача функцій з охорони праці від міністерств безпосередньо підприємствам, місцевим органам призвела до послаблення роботи щодо створення безпечних умов праці. Яким чином вирішується ця проблема?
Маю зазначити, що сьогодні, дійсно, міністерства і відомства, переходячи на функціональні методи управління, у багатьох випадках втратили безпосередню можливість впливати на стан охорони праці. Зрозуміло, це стосується перш за все тих підприємств, які стали або акціонерними товариствами, де частка державного майна невелика, або тих приватних підприємств, які утворилися на базі державної власності.
Сьогодні єдиний механізм, який дає можливість посилити контроль, державний вплив на такі підприємства, - це посилення контролю, державного нагляду за охороною праці з боку відповідного департаменту і місцевих державних адміністрацій, які мають відповідні функції щодо цього.
Це надзвичайно складна робота. Вона є багатоплановою. Якщо сьогодні звертати увагу, скажімо, на те ж сільське господарство, то буквально один-два інспектори, які сьогодні працюють у регіоні і можуть виконувати ці функції, не в змозі реалізовувати в повному обсязі цю роботу.
У зв'язку з цим потрібне вдосконалення і структури, і організації роботи органу державного нагляду за охороною праці. Якраз фінансування в більшому розмірі видатків на організацію роботи цієї структури дозволить нам у поточному році здійснити заходи, які посилять державний нагляд на всіх напрямах і особливо в тих галузях, де зберігається найбільш небезпечний стан виробництва.
Дякую.
ГОЛОВА. Може, дамо можливість зробити співдоповідь, бо Іван Якович уже втомився? Не погоджуєтеся? Є пропозиція. Іване Яковичу, знайдіть цікаве письмове запитання і дайте на нього відповідь, і будемо завершувати, бо треба встигнути до перерви заслухати співдоповідь.
САХАНЬ І.Я. Іване Степановичу, народні депутати задають тільки цікаві запитання, тому на будь-яке можна зараз відповідати. Але хотів би коротко сформулювати відповідь от на таке.
ГОЛОВА. Іване Яковичу, враховуючи, що ви завершуєте, що б ви ще хотіли сказати? От так дайте відповідь.
САХАНЬ І.Я. На завершення я хотів би сказати таке. Розумію, що проблеми, які сьогодні винесені на розгляд Верховної Ради, є дійсно винятково гострими і актуальними. І кожен народний депутат може навести десятки прикладів грубого порушення трудового законодавства, які показуватимуть, що проблема має глибокі корені і розв'язувати її треба комплексно.
Переконаний, що сьогодні ми, і законодавча, і виконавча гілки влади, можемо вирішити ці питання, тільки діючи спільно. Спільно організовуючи роботу, узгоджуючи ті чи інші законодавчі акти, ми зможемо швидше розв'язувати ті проблеми, які сьогодні накопичилися. Я прошу Верховну Раду під час формування проекту постанови з цього питання обов'язково врахувати ті побажання, які я висловив під час свого виступу, бо без прийняття тарифів ми матимемо найближчим часом серйозні проблеми з реалізацією законодавства про страхування на випадок хвороби, тимчасової непрацездатності. Мова йтиме про виплату допомог сім'ям з дітьми, які будуть здійснюватися з цього фонду, а не з бюджету, як це робилося раніше. І неприйняття наших уточнених пропозицій ускладнить ситуацію.
Державна програма зайнятості населення з минулого року, на жаль, не розглянута, і в поточному році її реалізація потребуватиме і певних зусиль, і організаційних можливостей. Ми просили б теж її розглянути якомога швидше.
Дякую за увагу. Сподіваюся на конструктивне обговорення проблем, пов'язаних із розглядом цього питання.
ГОЛОВА. Іване Яковичу, чогось Донченко невдоволений відповіддю. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Донченка.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракция коммунистов. Иван Яковлевич! Я с вами абсолютно согласен относительно сотрудничества в решении многих социальных вопросов. Давайте начнем сотрудничество с того, что вы внесете на ратификацию Европейскую социальную хартию. Вы внесете - Кабинет Министров и ваше министерство. Не "переглянуту" надо ратифицировать, а ту, которая подписана. Вы все время прячетесь за какую-то "переглянуту", которую Украина не подписывала.
На сегодняшний день подписанной является одна хартия, которую подписал бывший министр иностранных дел Удовенко в 1996 году. Вот ее и внесите, и дальше будем двигаться.
Спасибо.
САХАНЬ І.Я. Дякую, Юрію Григоровичу. Ми розглянемо разом з вами, з комітетом ці пропозиції і, я сподіваюся, знайдемо погоджене рішення.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Іване Яковичу, за змістовну інформацію і змістовні відповіді.
Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань соціальної політики та праці Валентині Андріївні Гошовській.
ГОШОВСЬКА В.А. Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати, члени уряду! Зрозуміло, що порядок денний сьогоднішнього Дня уряду - це невід'ємна частина цілісного процесу вдосконалення регулювання трудового законодавства в нашій державі. А стан дотримання законодавства про працю, його основи - Кодексу законів про працю України за поданням нашого комітету регулярно розглядається на сесії Верховної Ради України в ході проведення відповідних днів уряду. Нагадаю, що лише на останніх днях уряду ми розглядали стан виконання законодавства з питань охорони праці, стан виконання законодавства про оплату праці, стан зайнятості та безробіття на ринку праці в Україні. І зовсім недавно на Дні уряду розглядалося питання про відновлення заощаджень громадян.
На нашу думку (і це прозвучало і в доповіді), сьогодні вже сформовані сторони соціального партнерства, прийнято закони про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, про організації роботодавців, про колективні договори і угоди. Цей останній закон потребує уточнення. І для повного запровадження трипартизму в Україні необхідно прийняти ще Закон про соціальне партнерство.
Але механізми реалізації чинних законодавчих актів у багатьох випадках поки що ефективно не спрацьовують. І якщо на багатьох підприємствах, особливо державних, у цілому дотримуються норм договірного регулювання в соціальнотрудових відносинах, то колективно-договірне регулювання у сферах соціального забезпечення, громадського харчування, побутового обслуговування, торгівлі, а також інформаційно-обчислювального обслуговування запроваджується ще недостатньо.
Я хочу сказати, що реформування в сільському господарстві проходить сьогодні в умовах значного дефіциту фінансових ресурсів, високої збитковості частини сільськогосподарських підприємств, слабкої інформованості власників новостворених підприємств щодо дотримання норм чинного трудового законодавства. Така практика призвела до допущення низки порушень Кодексу законів про працю України, прав і інтересів працюючих на селі. Це і найбільша серед галузей економіки заборгованість із виплати заробітної плати (майже 900 мільйонів). Це і проблема рівня оплати праці: середньомісячна заробітна плата на селі становить 141 гривню, або 47 відсотків від середнього рівня в галузях економіки, вартість однієї людино-години - лише 1 гривня. Це і те, що з нарахованої заробітної плати значна частина (більш як 62 відсотки) виплачується натурою, а ціни, за якими реалізується натуроплата, часто вищі за середні реалізаційні ціни на дану продукцію. Колективними договорами тут охоплено тільки 64 відсотки облікової чисельності штатних працівників галузі, а в окремих областях, зокрема в Тернопільській, Чернівецькій, Київській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, цей показник нижчий навіть 50 відсотків.
На багатьох новостворених агропідприємствах власники взяли на себе зобов'язання щодо розрахунків із виплати заробітної плати працівникам колишніх КСП, але реальні програми щодо ліквідації боргів не вироблені, не визначені строки їх виплати, відсутні графіки погашення заборгованості. Не вирішується належним чином питання щодо ліквідації сільськогосподарських підприємств, які призупинили діяльність без передачі боргових зобов'язань правонаступникам.
Складною залишається ситуація з оплатою праці на вугледобувних та вуглезбагачувальних підприємствах.
Поза увагою державних контролюючих органів залишаються підприємства з приватною формою власності і фізичні особи, які використовують працю найманих працівників. Якраз тут мають місце найгрубіші порушення норм і вимог Кодексу законів про працю України. На ці підприємства припадає майже дві третини (62%) загальної заборгованості із заробітної плати, трудові договори з працівниками часто не укладаються, трудові книжки не ведуться, дуже часто працівникам не надаються оплачувані відпустки, не враховуються лікарняні листки, а тривалість робочого дня часто сягає 12 годин без додаткової оплати. Я могла б говорити про інші гострі проблеми, але...
ГОЛОВА. Валентино Андріївно, у нас ще залишилося 3 хвилини до перерви. Ви можете використати їх, якщо у вас є що сказати.
ГОШОВСЬКА В.А. Добре. Дякую. Гострою залишається проблема охорони праці. За оперативними даними, протягом 11 місяців 2000 року у суспільному виробництві України травмовано 27500 працівників, смертельно - я хочу на цьому наголосити - травмовано 1259 працівників, це на 59 осіб більше, ніж минулого року. Допущено зростання смертельного травматизму саме на транспорті, у соціально-культурній сфері і знову-таки в агропромисловому комплексі. Вдумайтесь у ці цифри - 344 особи загинуло на підприємствах 11 областей (у минулому році - 338), з них найбільше у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях, Автономній Республіці Крим.
Дуже складною залишається ситуація з охороною праці та виробничим травматизмом у вугільній галузі, де протягом 2000 року, як відомо, сталися три серйозні аварії з великою кількість людських жертв.
Ефективне регулювання питань трудового законодавства в Україні вимагає запровадження додаткових державних важелів, тому вже найближчим часом необхідно підготувати, розглянути у Верховній Раді України і прийняти рішення щодо ратифікації Європейської соціальної хартії, конвенцій Міжнародної організації праці 81 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, про інспекцію праці у сільському господарстві та щодо проектів законів про державний нагляд у сфері праці, про державний нагляд за безпечним веденням робіт, про внесення змін до Гірничого закону України стосовно посилення відповідальності роботодавців і працівників за порушення вимог безпеки праці на вугільних підприємствах. З урахуванням вимог міжнародних стандартів і нормативів розробити та затвердити Концепцію реформування трудового законодавства, а також блок інших нормативно-правових актів. Ряд цих документів уже опрацьовується в нашому комітеті.
Шановні народні депутати! Комітетом з питань соціальної політики та праці внесено на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови (реєстраційний номер 8392), в якому запропоновано першочергові напрями роботи щодо запобігання порушень Кодексу законів про працю України законодавчого, економічного, соціального і організаційного характеру, у тому числі і ті, на яких я вже зосереджувала вашу увагу. Просимо зазначений проект постанови підтримати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую, Валентино Андріївно.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(Після перерви)
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
ГАВРИШ С.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Завершилась регламентна перерва, продовжуємо пленарне засідання - День уряду. Прошу запросити народних депутатів до сесійного залу.
Переходимо до обговорення питання, винесеного на День уряду. На виступ з парламентської трибуни записалися 13 народних депутатів. Прошу показати на електронному табло список народних депутатів, що записалися на виступ з парламентської трибуни.
Слово надається народному депутату Пилипчуку. За ним буде виступати народний депутат Павловський.
Пилипчука немає. Народний депутат Павловський. За ним буде виступати народний депутат Анатолій Мороз.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Шановні колеги, президіє, "залишки" уряду і добре представлені журналісти! Я хочу привернути увагу, оскільки я виступаю першим, і задати тон. Оскільки міністр говорив про тактичні проблеми, які є у питанні забезпечення умов праці, а ви розумієте, що навіть правильна тактика в межах неправильної стратегії може бути великою помилкою або нічого не дати, то я хочу сказати, що сьогодні ви бачите зусилля уряду: Іван Якович старається, а народ бідніє і зубожіє. А чому? Тому що в цілому Президентом, урядом неправильно вибрана стратегія реформ. Вона націлена на заморожування зарплати, на зубожіння населення. Ми думаємо, коли середня зарплата, як от сьогодні, складає 50 доларів, то прийдуть інвестиції. Не прийдуть! Тому що немає в нас виробництва, а інвестиції прийдуть, коли зарплата буде не менше тисячі доларів. Але уряд не займається тим, щоб дійсно підвищити зарплату і забезпечити достойне життя, щоб не було вимирання нашого населення.
Відносно безпеки я хотів би звернути увагу на таке. Один тільки факт. У Сполучених Штатах Америки при видобутку 100 мільйонів тонн вугілля гине 3 шахтарі, у Великобританії - 6, а в Україні - близько 50, тобто у 15 разів більше. Чому? Тому що Сполучені Штати Америки застосовують разом із Великобританією українську технологію дегазації шахт. А наше Міністерство праці, щоб забезпечити безпеку, не наполягає, щоб ця українська технологія була впроваджена в Україні. Більше того, я писав декілька звернень від фракції "Батьківщина", так підтримки з боку уряду немає для того, щоб впровадити українську технологію дегазації шахт. Отже, бачите, знову не тим уряд займається або не на тому рівні.
Ще я хочу звернути увагу (сьогодні про це говорили), що наймані працівники, підприємці у нас не захищені соціально. Так от, у Верховній Раді у відповідних комітетах лежить законопроект від 09.01.2001 року (автори я і Турчинов) 6043 про соціальне страхування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які придбали торговий патент чи отримали свідоцтво платника єдиного податку, та найманих ними працівників. Наймані працівники сьогодні незахищені, а уряд виступає проти прийняття цього закону. Яку ж функцію виконує уряд?
Тому я пропоную, Степане Богдановичу, звернути увагу і дати протокольне доручення і уряду, і комітету винести на розгляд Верховної Ради законопроект 6043 (автори Павловський, Турчинов) щодо соціального захисту в першу чергу найманих працівників.
І останнє, на що я хотів би звернути увагу. Сьогодні є заборгованість із зарплати суддям. Судді для себе відсудили 11 мільйонів гривень з бюджету для компенсації заборгованості. Частина вчителів у Житомирі це зробила. А в інших областях судді не приймають позови вчителів щодо заборгованості і взагалі представників бюджетної сфери. Чому Міністерство праці та соціальної політики не захищає працівників бюджетної сфери так, як суддів захистили? Вірніше, судді самі себе захистили.
Тому я пропоную до того проекту постанови, який рекомендується комітетом, додати обов'язково, щоб зобов'язати комітет і уряд винести на розгляд законопроект
6043 (автори Павловський і Турчинов) щодо соціального захисту найманих працівників, а уряду в цілому думати про стратегію, до Президента звернутися. Не хоче Президент розробляти стратегію, то треба думати, що з ним робити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Анатолій Мороз. За ним - депутат Чубаров.
МОРОЗ А.М. Фракція Комуністичної партії України. Шановний головуючий! Шановні колеги, члени уряду! Сьогодні слухається архіважливе питання - про стан дотримання Кодексу законів про працю України на підприємствах різних форм власності.
В інформаційній записці уряду йде мова про те, що на сьогодні в основному сформована відповідна нормативно-правова база щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на працю, положень Кодексу законів про працю України, продовжується робота по удосконаленню законів, приведенню їх у відповідність до міжнародних норм і стандартів. Але я хотів би зупинитися на тих нормах і стандартах, які застосовуються у нас на підприємствах, у виробництві України.
Наприклад, Черкаське акціонерне товариство "Спільне підприємство "Вайсе". Повноправний там господар - німецький капітал з його потогінною системою організації праці. Робочий день на підприємстві продовжується 12-15 годин, заробітна плата виплачується по 200 гривень на місяць. Аналогічна ситуація на підприємстві в місті Токмак Запорізької області та, я впевнений, і на більшості підприємств України.
А що говорити про те, що заробітна плата виплачується в конвертах, про які, зрозуміло, навряд чи знає і цікавиться податкова адміністрація, податкова інспекція? А як приймаються заяви від робітників? Зразу приймається заява про прийом на роботу і тут же кладеться заява на звільнення, лише не ставиться число. Воно буде поставлене, коли власник підприємства захоче звільнити цього працівника. Оце вам і міжнародні стандарти.
Інший приклад в агропромисловому комплексі країни. За якими стандартами розвалювали колгоспи, радгоспи, роками не виплачувалася і не виплачується досі заробітна плата, незважаючи на рішення суду? Керівництво господарств собі виплатило заробітну плату - порізали корів, розбазарили сільськогосподарську техніку, а селянинові - так звані віртуальні гроші у вигляді обіцянок.
У дослідному господарстві "Токмацьке" Запорізької області керівник господарства, який працює неповний рік, зверніть увагу, як піклується про погашення заробітної плати. За неповний рік придбав за рахунок господарства без рішення трудового колективу будинок - 16400 гривень, робить ремонт свого будинку за рахунок господарства. Проводяться махінації з продажу зерна. Заборгованість із зарплати робітникам складає 87 тисяч, а Указ Президента України від 07.05.2001 року про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати виконується за допомогою районних чиновників таким чином. На зборах директор дав завдання керівникам підрозділів зібрати від робітників заяви про те, що вони відмовляються від погашення заробітної плати аж до наступного врожаю, а тим, хто не написав заяви, видати зерно, але тільки умовно, зерна цього немає, буде видаватися, мовляв, наступного року. Відрапортували в область. Скарги в прокуратуру, в обласну прокуратуру - як кажуть, ніяких наслідків не було. Це у нас міжнародні стандарти, чи як їх, я не знаю, можна назвати?
У чому ж причина всього цього, звідки йдуть наші біди? Я вважаю, вони йдуть від того, що влада в нашій державі не контрольована, бо їй не подобається прозорість в економіці і політиці.
На мою думку, щоб хоч щось зробити в цьому напрямку, треба змінити форму проведення і Дня уряду, Іване Степановичу. На сьогоднішній день він проводиться, я вважаю, для галочки - проінформували і забули до наступного Дня уряду. Можливо, День уряду треба проводити не щомісяця, а хоча б один раз у два місяці. Але за два тижні до його проведення треба, щоб відповідальне міністерство розіслало чиновників усіх рангів у села і міста для того, щоб вони довели до громадян політику держави з цього питання, вивчили ситуацію. А потім уже заслухати із затвердженням на Дні уряду заходів щодо поліпшення ситуації з надійним контролем і відповідальністю за їх виконання. Можливо, тоді щось і зміниться в нашій державі, а так Іван Якович, якого я поважаю, зрозуміло, один нічого не зможе зробити.
І побажання. Мабуть, Президенту треба порадити ще створити інститут генеральних секретарів або, можливо, малих президентів у міністерствах і відомствах, тоді щось поліпшиться.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Чубаров. За ним - народний депутат Стоян.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановний головуючий! Шановні народні депутати та члени Кабінету Міністрів! Питання, яке сьогодні винесено на розгляд, є дуже актуальним. У соціальній державі трудове право має бути провідною галуззю, адже перш за все працююча частина населення створює базу для системи соціального забезпечення.
Маємо визнати, що, на превеликий жаль, ми, законодавці, за чотири роки своєї діяльності не здійснили реформування трудових відносин, що, безперечно, відбивається на захисті трудових прав громадян. Трудове законодавство не відповідає вимогам часу. Реформується економіка, виробництво, запроваджено нові форми власності і господарювання, а відносини у сфері праці регулюються Кодексом законів про працю, прийнятим 30 років тому.
Факти свідчать, що захист трудових прав громадян не є задовільним. Найпоширенішими порушеннями є неоформлення на багатьох підприємствах недержавної форми власності трудових відносин, а внаслідок цього - неоплата відпусток, лікарняних, незарахування терміну роботи до трудового стажу, відсутність нормування праці та інше. Щоб вижити, люди йдуть на все і практично потрапляють у кабалу до недобросовісних підприємців. Якщо ж хтось з працюючих захоче добиватися захисту своїх прав, то завтра на його місце візьмуть іншого. Наші люди свідомо погоджуються на такі умови праці, які можна назвати вимушено добровільною кабалою. Все це - нинішні реалії, і найгірше те, що ці так звані трудові відносини залишаються в тіні.
Окремо слід сказати і про трудові відносини на селі. Там люди вже забули, які на вигляд гроші. Як представник Комітету з питань прав людини хочу наголосити, що залишаються актуальними і проблеми своєчасної виплати зарплатні у всіх сферах економіки, зокрема, у бюджетній сфері, у сфері освіти, культури, у яких у нашій державі зарплати є найнижчими.
Поширеною залишається також практика незаконного звільнення з роботи.
У розданих нам матеріалах, шановні колеги, наведені дані, які свідчать про те, що більш як на кожному другому з перевірених підприємств порушується трудове законодавство. Це лише офіційні дані, а ми знаємо з зустрічей з виборцями, що ситуація в цій сфері ще гірша.
Що ж ми як законодавці можемо зробити для поліпшення ситуації у сфері трудових відносин і захисту трудових прав громадян? Перш за все змістовно обновити трудове законодавство шляхом прийняття нового Кодексу законів про працю. Чинний кодекс не відповідає потребам ринку і недостатньо захищає працівників. Якщо ми і надалі зволікатимемо з прийняттям цього важливого документа, то можемо дійти до ситуації, коли трудові процеси взагалі не будуть регулюватися трудовим законодавством.
Шановні колеги! Я сподіваюся, що ви теж поділяєте таку думку, що і за нами є борг - це прийняття нового Кодексу законів про працю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Стоян. За ним - народний депутат Коновалюк.
СТОЯН О.М. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Шановні колеги профспілкові працівники, присутні в цьому залі! Хочу зазначити, що профспілки, здійснюючи свої повноваження щодо громадського контролю за дотриманням законодавства про працю, змушені констатувати, що в Україні продовжується порушення трудових прав громадян. Як свідчать результати перевірок, проведених правовими інспекторами профспілок (кожна п'ята перевірка здійснювалася разом з державною інспекцією праці), кількість порушень законодавства про працю зростає з року в рік.
Які ж основні причини? По-перше, порушується така важлива конституційна норма, як право на винагороду за працю. На сьогодні заборгованість із заробітної плати є однією з найгостріших соціально-економічних проблем. Вона виникла ще в 1992 році і продовжує зростати. Уже називались цифри, і я хочу підтвердити: понад 2 мільярди боргу у виробничій сфері. Різні причини цього явища, але аналіз свідчить, що заборгованість виникла переважно у зв'язку із зменшенням обсягів виробництва і реалізації продукції, а також внаслідок низького рівня виконавської дисципліни, що призводить до утиску трудових прав працівників.
По-друге, фінансова скрута підприємств призвела до того, що існує заборгованість не тільки перед працюючими, але й перед тими людьми, які вже звільнені. Загальна заборгованість з таких виплат працівникам, яких вже звільнено, зросла і на сьогодні становить 750-800 мільйонів гривень.
По-третє, більшість керівників підприємств безвідповідально ставляться до обов'язків, пов'язаних із створенням нормальних умов праці, порушуючи статтю 153 Кодексу законів про працю. Чисельність працюючих в умовах, які не відповідають нормам охорони праці, становить приблизно 23 відсотки. У вугільній промисловості в умовах, які не відповідають КЗПП, працюють 73, в паливній промисловості - 69, в чорній металургії - 57, у газовій промисловості - майже 54 відсотки працівників. Однією з причин є залишковий принцип фінансування заходів з охорони праці. У державних бюджетах, які ми щорічно затверджуємо, не виконується вимога статті 21 Закону України про охорону праці, і кошти на охорону праці не виділяються.
По-четверте, є гострою проблема залучення жінок до праці, особливо в нічний час. Нам незрозуміла позиція Кабінету Міністрів, чому уряд досі не затвердив перелік галузей і видів робіт, на яких відповідно до статті 175 КЗПП допускається праця жінок у нічний час як тимчасовий захід.
По-п'яте, хочу зазначити, шановні друзі, що профспілки не можуть погодитися з тим, що роботодавці для отримання прибутку будь-якою ціною порушують закони щодо укладення та розірвання трудового договору. Особливо це має місце на підприємствах недержавної форми власності, де замість трудового договору з працівниками укладають угоду цивільно-правового характеру, що призводить до суттєвих порушень трудових прав працівників.
На жаль, не вживаються заходи до таких порушників. Хочу зазначити, що тільки минулого року з боку профспілкових комітетів було 23 тисячі судових позовів щодо порушення прав робітників, затримки виплати заробітної плати. Що ми маємо? Міністерство юстиції та його служби не контролюють виконання ухвалених судових рішень і не відшкодовують те, що належить за цими рішеннями.
І останнє. Шановні друзі! Працівники Федерації профспілок України активно співпрацювали з Комітетом з питань соціальної політики та праці щодо підготовки проекту рішення. Наші пропозиції абсолютно всі враховані в проекті постанови, який ви маєте на руках. Тому я спеціально не зупинявся на пропозиціях, але все-таки одну пропозицію хочу внести.
Ми вважаємо, що назріла необхідність прийняти Закон про державний нагляд і контроль у сфері праці. І я просив би доповнити проект постанови дорученням Кабінету Міністрів розробити такий законопроект. Ми готові долучитися до цієї роботи і внести свої пропозиції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Коновалюк. За ним - депутат Круценко.
КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62, Донецька область). Уважаемый Степан Богданович! Уважаемые народные депутаты! Думаю, что уже новому созыву Верховной Рады придется рассматривать вопрос об организации работы Верховной Рады, поскольку подобная практика проведения Дней правительства не только малоэффективна, но и, наверное, недопустима.
Обобщенная практика применения норм Кодекса законов о труде дает основания полагать, что общие процессы рыночного реформирования национальной экономики практически не объединены с процессами реформирования и наведения элементарного порядка в сфере труда. Защита трудовых прав граждан находится не на должном уровне, имеют место факты незаконного увольнения работников, обычными явлениями для многих стали задолженность по заработной плате, а также пребывание в неоплачиваемых отпусках. Заработная плата давно перестала быть фактором воспроизводства и восстановления рабочей силы.
Законодательная база в системе государственного и коллективно-договорного регулирования оплаты труда, социального партнерства несовершенна. Исполнительская дисциплина и соблюдение законов находятся на низком уровне. Как следствие, сегодня приходится констатировать, что только две третьих предприятий охвачены коллективными договорами, половина из этих предприятий не зарегистрировала их в установленном законом порядке, а каждое пятое предприятие коллективный договор не выполняет.
Масштабы нарушений и игнорирования законодательства в сфере трудовых отношений таковы, что можно говорить о том, что в нашей стране практически нет предприятий, на которых нормы и положения КЗОТ и коллективного договора выполнялись бы в полном объеме. Работники Государственного департамента надзора за соблюдением законодательства о труде выявляют многочисленные нарушения и разной степени отклонения. Наибольшим является количество нарушений оплаты труда - несвоевременная выплата заработной платы, расчетных сумм уволенным работникам, отпускных, несоответствие часовых тарифных ставок и должностных окладов предусмотренным в отраслевых и Генеральном соглашениях, оплата сверхурочных работ, работы в праздничные и нерабочие дни не в двойном размере. При погашении задолженности по заработной плате не начисляются и не выплачиваются компенсационные выплаты. На многих предприятиях, особенно негосударственной формы собственности, имеют место значительные злоупотребления при оформлении трудовых отношений. До настоящего времени не изжита практика установления на предприятиях режима неполного рабочего дня. Работника зачастую вынуждают оформлять отпуск без сохранения заработной платы.
В Государственную инспекцию труда поступает масса жалоб граждан, большая часть из которых связана с несвоевременностью выплаты заработной платы. Нарушения норм законодательства о труде, а также лояльная позиция профсоюзов приводят к возникновению коллективных трудовых споров. При этом повсеместно нарушаются положения Закона о порядке разрешения коллективных трудовых споров, не выдерживается порядок формирования и утверждения требований работника и определения органа или лица, представляющего интересы работников. Не во всех случаях представительскому органу выдается решение или ответ с обоснованием, как это предусмотрено законом, нарушается порядок ведения примирительных процедур.
На основании сказанного напрашивается вывод о том, что состояние отношений в сфере труда во многом изменилось в связи с переходом к рыночной экономике, с появлением разных форм собственности и многочисленных организационно-правовых формирований. Поэтому необходимо поновому пересмотреть весь комплекс трудового законодательства, усовершенствовать его и привести в соответствие с международными нормами.
Самым радикальным решением в данной ситуации вижу принятие проекта Трудового кодекса, который представлен группой депутатов в начале работы седьмой сессии Верховной Рады. Проект кодекса построен на базе действующего КЗОТ, что дает возможность сохранить устоявшиеся понятия, принципы и структуру, при этом он существенно дополнен и обновлен. В проекте Трудового кодекса запрещается любая дискриминация в сфере труда, он приведен в соответствие с Конституцией и призван содействовать максимальной реализации трудового потенциала страны.
Работу Кабинета Министров в части соблюдения норм и положений Кодекса законов о труде считаем недостаточной и таковой, которая нуждается в существенной корректировке.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Круценко. За ним - народний депутат Донченко.
Шановні колеги! Йде пряма трансляція по УТ-2 нашого Дня уряду, тому прошу дотримуватися регламенту і дати можливість виступити всім народним депутатам.
КРУЦЕНКО В.Я., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги, присутні! Дійсно, найбільше порушень законів про працю в сільській місцевості. Президент, своїм указом розігнавши КСП, створив умови для масових порушень конституційних прав трудящих. Як вам відомо, указом було порушено і вимоги статті 38 Закону України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності щодо захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників. Але ж реформаторами так було й задумано, а тому записи в трудові книжки внесені такі, як кому прийшло в голову: від звільнення за власним бажанням (хоч ніхто того бажання не питав) до звільнення з КСП у зв'язку з реформуванням відповідно до указу Президента. Або й так, як у селі Калмазове Вільшанського району Кіровоградської області, де колишній власник вирішив не видавати трудові книжки зовсім, навіть на вимогу суду.
Не краще з поверненням заборгованості із зарплати колишнім членам КСП, яка, за офіційними даними, сягає 1 мільярда гривень. Скажімо, КСП "Правда" (село Дебальцеве Дніпропетровської області) 140 тисяч гривень так і не повернуло людям, незважаючи на залучення президентських комісій.
Майже всі нові формування забули у свої статути внести норми про дотримання гарантій, передбачених Генеральною та галузевими угодами, про обов'язковість погодження оплати праці з профспілковими комітетами. Та й самі профкоми ефективні власники ліквідували. Так легше обманювати селян, збуваючи колективне майно чи використовуючи його без відповідних договорів оренди. У 30 відсотках реформованих господарств майно не розпайоване і вже його немає, а у половині господарств орендна плата не видається зовсім. З метою ухилення від оподаткування сум зарплати новий власник видає зарплату коли, як і чим заманеться, вже промовці про це говорили. Селянам припинено виплати за листком тимчасової непрацездатності, а у СТОВ "Росія" Маловисківського району, що на Кіровоградщині, дев'ятьох жінок, які знаходяться в декретній відпустці, новий власник примусив писати такі заяви: "Прошу прийняти мене на роботу до закінчення декретної відпустки. Після закінчення декретної відпустки на роботу не претендую". Не вирішено питання відшкодування збитків інвалідам трудового каліцтва, їх ніхто з правонаступників не визнає. Кожному зрозуміла і проблема зайнятості сільського населення в нинішніх умовах.
Тому прошу відобразити ці проблеми в проекті постанови, зобов'язати уряд в лютому провести суцільну перевірку формувань на селі, допомігши колишнім членам КСП захистити свої конституційні і законні права. У цьому уряду, вважаю, буде допомога і народних депутатів, і людей теж.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Донченко. За ним - народний депутат Черненко.
ДОНЧЕНКО Ю.Г. Фракція комуністів. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Шановні "залишки" уряду! Неухильне дотримання Кодексу законів про працю, права людини на працю та її гідну оплату було атрибутивною властивістю Української Радянської Соціалістичної Республіки. Це особливо різко контрастує на тлі нашого сьогодення, де нормою є брутальне порушення конституційних прав громадян, а наслідком його - злиденна заробітна плата, яка, як правило, затримується, і високий рівень безробіття. Усе це стало можливим через відсутність обов'язкового колективнодоговірного регулювання на підприємствах різних форм власності.
В Україні немає ні політичної, ні економічної свободи. Весь державний апарат, всі владні структури у своїх діях орієнтуються лише на досягнення власних корисливих цілей. Проблеми "маленького українця", як презирливо називають наш народ демократи, не вирішуються роками. Така країна приречена. Нинішній стан економіки та соціальної сфери спричинений перш за все проведенням ринкових перетворень за рецептами МВФ і підписаним Меморандумом економічної політики, який порушує 16 статей Конституції України. Одним із проявів такої економічної політики є злиденна "прихватизація", яка дозволила купці спритних ділків прибрати до брудних рук величезні багатства, створені працею кількох поколінь радянських людей. І як наслідок - величезна армія безробітних, а 70 процентів населення перебуває за межею бідності.
І цілком очевидною стає позиція Кабінету Міністрів, який з 1996 року не подає Верховній Раді на ратифікацію Європейську соціальну хартію, оскільки відмова від її ратифікації - це політика подвійних стандартів, що призводить до невиконання положень Кодексу законів про працю на підприємствах різних форм власності та чинного законодавства з соціальноекономічних питань.
Підтверджується це тим, що постанову Верховної Ради, прийняту за розглядом питання про стан виконання законів про оплату праці в лютому минулого року, Кабінет Міністрів ігнорує: мінімальна заробітна плата не відповідає прожитковому рівню, як це передбачено Конституцією України; індексація заробітної плати як захист від інфляції взагалі не проводиться.
Особливо загострилися соціальні проблеми у приватному секторі економіки, який розвивається в тіні, без дотримання будь-яких законів, в тому числі повністю ігнорується Кодекс законів про працю. Тисячі кваліфікованих робітників, інженернотехнічних працівників, працівників науки та культури, яких викинули за ворота заводів і фабрик, установ та інститутів, змушені працювати на хазяїв по 10-12 годин, одержуючи за рабську працю мізерні крихти. Умови їхньої праці нелюдські - у мороз та спеку, під дощем та снігом, більшість з них не користується щорічними відпустками, не бере лікарняних. Ці люди залишаються соціально абсолютно незахищеними, але ні Президент, ні уряд не помічають цього. Можна навести численні приклади використання праці підлітків приватними підприємцями.
Значно зріс виробничий травматизм із смертельними наслідками, що особливо прикро і викликає тривогу. За 11 місяців минулого року сталося 1259 нещасних випадків із смертельними наслідками, тобто щоденно гинуть чотири особи. За такі показники Україну можна було б внести до Книги рекордів Гіннесса як особливо небезпечну країну. І це невипадково, адже в таких галузях, як агропромисловий комплекс і вугільна промисловість, де найбільш високий рівень загибелі людей, реформи проводяться за курсом МВФ і різних міжнародних інституцій. Зрозуміло, що за таку злочинну політику доведеться рано чи пізно відповідати. Останні події в Аргентині засвідчили неминучий крах режимів, які провадять антинародну, антисоціальну політику на догоду МВФ.
Щоб поліпшити долю трудівника, необхідно вживати радикальних заходів, і наша фракція такі заходи пропонувала. Зокрема, ми пропонували збільшити доходну частину Державного бюджету на 2002 рік на 5 мільярдів гривень, які спрямувати на відповідні видатки на реалізацію державних соціальних програм, а також на розвиток економіки, фундаментальні дослідження, інвестиційні проекти. Але, як показала практика, такі пропозиції нікому не потрібні, тому слід зробити висновок: дії уряду з цього питання сьогодні визнати незадовільними.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черненко. Немає. Народний депутат Павло Тищенко. За ним - депутат Левченко.
ТИЩЕНКО П.В. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я хотел бы напомнить нормы Конституции Украины, которая сплошь и рядом у нас сегодня нарушается. Так вот, статья 3 говорит: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
Я напомнил это неслучайно, потому что мы сегодня услышали не столько из доклада министра труда и социальной политики Ивана Яковлевича, сколько из выступлений, какой беспредел в этой сфере творится сегодня в Украине. Тут уже не до статьи 3. Время говорить о геноциде против собственного народа. И, действительно, мы сегодня видим самые разные нарушения - от принуждения людей идти в неоплачиваемые отпуска до принуждения работать по 12- 15 часов. У нас есть примеры, когда людей нанимают на работу, при этом им не оформляют трудовой договор, не выплачивают отпускные, не выплачивают больничный, этот человек не имеет права в старости на пенсионное обеспечение, так как не отчисляются взносы в Пенсионный фонд. Этот человек может быть в любой момент выгнан хозяином просто на улицу, то есть творится беспредел.
Перед тем как инициировать рассмотрение этого вопроса на сессии на Дне правительства, я сделал несколько депутатских запросов в правительство и получил ответы. В июне 2001 года, правительство мне ответило, были проведены проверки на 34 012 предприятиях на предмет нарушений, которые касаются "укладання трудових договорів, ведення трудової книжки, робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, гарантії компенсацій, трудової дисципліни і таке інше".
Так вот, из 34 012 предприятий на 32 050 предприятиях такие нарушения имелись. Я подсчитал: оказывается, в 94 процентах случаев нарушается трудовое законодательство и только в 6 процентах случаев оно выполняется. О чем можно сегодня говорить? Меня просто поражает безразличие и народных депутатов, и правительства. Ведь вице-премьер-министр уже покинул зал, ему это не интересно. И если сейчас фракция коммунистов покинет зал, в зале окажется всего лишь 17 народных депутатов. Неужели нас этот вопрос не волнует?
И в этой связи меня совершенно не устраивает пункт проекта постановления, внесенного профильным комитетом, в котором записано, что якобы не в полном объеме выполняется законодательство. Сегодня надо говорить о том, что правительство просто устранилось от выполнения этой важнейшей своей задачи. Ведь сегодня действительно творится беспредел, что касается соблюдения трудовых прав и вообще прав наших трудящихся.
Поэтому необходимо признать неудовлетворительной работу правительства в плане обеспечения прав трудящихся и выполнения законов о труде.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Левченко.
ЛЕВЧЕНКО А.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні члени уряду! Шановні народні депутати! Я хочу зупинитися на питаннях техніки безпеки і травматизму на підприємствах України.
Виходячи з того, що вимога дотримання норм Конституції, Кодексу законів про працю в цілому найсерйознішим чином стосується створення безпечних і нешкідливих умов праці, хотів би зосередити вашу увагу ось на чому. Щоб запобігати травмуванню, і тим більше смертельному, працюючих у різних сферах економіки, на підприємствах різних форм власності, доцільно вживати певних запобіжних заходів. Хто конкретно це має право робити і при тому результативно?
Конкретні функції в цій справі насамперед належить виконувати державним інспекторам Мінпраці України разом з адміністрацією підприємств. А чи можуть інспектори ефективно здійснювати зазначені функції, як це вдається робити в розвинутих країнах і як це вдавалося робити при радянській владі?
Державна інспекція Мінпраці України була створена постановою Кабінету Міністрів України в 1996 році. Для інспекції було визначено 142 штатні одиниці. Для утворення територіальних органів постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року було виділено додатково ще 504 штатні одиниці. Заплановано, що на 1 січня 2002 року ця кількість збільшиться до 694 осіб. Розрахунки свідчать, що на одного такого працівника припадатиме близько півтора мільйона суб'єктів контролю, які мають статус підприємств, установ і організацій. Один інспектор може відпрацювати в середньому за рік 226 робочих днів, визначивши на одну перевірку не менше трьох днів. За таких умов один інспектор може перевірити одне і те саме підприємство тільки один раз у 16 років. Тому необхідно збільшити кількість державних інспекторів держнагляду міністерства втричі як мінімум. Тим більше що податкова адміністрація налічує майже 30 тисяч осіб, а їх робота безпосередньо не пов'язана з життям і здоров'ям людей.
Тому я пропоную Кабінету Міністрів України конкретно вирішити це актуальне і гостре питання, пов'язане із створенням безпечних і нешкідливих умов праці. На необхідності вирішення цього питання акцентується увага і в проекті постанови Верховної Ради України до нинішнього Дня уряду 8392, підготовленому за участю народних депутатів України з багатьох фракцій і рекомендованому Комітетом з питань соціальної політики та праці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сафронов. За ним - депутат Черненко.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні представники уряду! Шановні колеги! Недостатньо активна державна позиція у сфері законодавства про працю може пояснюватися як всебічним стимулюванням та заохоченням створення недержавної сфери економіки, так і запровадженням протягом десяти років капіталістичних відносин за застарілими рецептами закордонних радників. Час уже перейти до активного державного регулювання в цій сфері, усіма цивілізованими засобами проводити активну соціально-економічну політику. Негативні форми, що протидіють забезпеченню конституційних гарантій у сфері зайнятості та доходів населення на рівні державного регулювання, штучно звужені жорсткими монетарними обмеженнями масштаби легальної економіки, доходи та платоспроможність вітчизняного ринку - гальмо для ефективної зайнятості, реалізації права на працю і гідну її оплату. Відсутність прямих податкових стимулів для підвищення як абсолютних рівнів зарплати, так і частки оплати праці у собівартості продукції характерна і для проекту Податкового кодексу. Тільки намітилися позитивні зрушення, але ще вкрай незадовільні рівні інвестування, оновлення та модернізація виробничих фондів, створення державою сучасно обладнаних робочих місць. А для недержавного сектора відсутність податкових стимулів для реінвестування прибутку в ці напрями - причина роботи більшості робітників у важких, несприятливих, навіть небезпечних умовах із застосуванням ручної праці у значних обсягах, низькою продуктивністю, а відповідно і низькою зарплатою. Так само відсутність реального прогресу виробничої структури ВВП у напрямі високотехнологічних виробництв утримує наших трудівників з кайлом у забої або з ломом біля мартена, як у позаминулому столітті.
Працевлаштування молоді, забезпечення її житлом за допомогою підприємств незадовільне. А це ж формування наших трудових ресурсів, це ж завтрашні годувальники нашого населення і наш генофонд. Це повинно вирішуватися на державному рівні, і ми з вами за це відповідаємо.
Тепер щодо недержавної сфери впливу. На жаль, наші профспілки відстали від своїх західних колег. Уже більша частка ВВП виробляється у нас у недержавному секторі. Саме там працює і більшість населення. А там уже держава не всесильна, як раніше, її вплив уже опосередкований. Захист економічних інтересів найманих працівників та вимоги до режиму, умов і безпеки праці, як у розвинутих країнах, тепер більше залежать від профспілок як на стадіях укладання галузевих, регіональних угод, колективних договорів, так і в процесі їх виконання. Послідовною має бути роль профспілок у вихованні у трудящих активної цивілізованої позиції щодо організованого захисту власних інтересів замість застарілих поглядів типу "Хай держава про нас подбає!". Взяти ту ж мінімальну погодинну оплату. Жорстка державна регламентація, окрім затвердження мінімального, середнього розміру оплати, може викликати різке зменшення зайнятості, її тінізацію, зростання реальної експлуатації зі зниженням реальної оплати. Вплив профспілок на цей процес є більш ефективним, зваженим, конкретним. Так само соціальна сфера, яка у більшості підприємств занедбана, а це дитсадки, оздоровлення працівників та інше, без чого все одно не обійтися. Раніше це фінансувалося із суспільних фондів споживання держави. Тепер профспілки повинні дбати та відстоювати постійно задоволення цих потреб, формування таких фондів.
Тобто у сфері забезпечення гарантій на працю багато невирішених проблем як у держави, так і у профспілок. А це визначальна сфера життєдіяльності людей.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черненко. За ним - депутат Ратушний.
ЧЕРНЕНКО В.Г., голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Шановний Іване Яковичу! Я не буду критикувати уряд, бо в уряді є Міністерство праці та соціальної політики. На мою думку, це міністерство - одне із небагатьох міністерств, яке працює. І оскільки ми сьогодні ведемо розмову про охорону праці, я не став би перебільшувати і все звалювати на це міністерство. Це недоліки системи влади, яка побудована в державі. Шановні народні депутати! Будь ласка, наведіть приклад, чи багато у світі країн, де люди працюють, а заробітної плати не отримують? Ось у чому питання. І я, якщо б готував цю проблему на розгляд Верховною Радою, запросив би сюди ще керівників інших органів, які відповідають за дотримання законодавства в цій галузі.
Як дотримується законодавство, шановні народні депутати, шановні колеги вже розповідали. Я ж хочу сказати, оскільки представляю регіон вугільників, що майже 10 років вугільники працюють без засобів захисту легень. Сьогодні вже немає респіраторів, сьогодні вже немає засобів індивідуального захисту. Де вони поділися? Сьогодні люди йдуть на роботу і не мають того, що раніше було безперечним, без чого в шахту не пускали. Це перше питання.
Друге питання. Повернення заробітної плати. Скільки це буде продовжуватися? Чи це спишуть, як списали в деяких країнах, на здобуття незалежності? Та це ж дурниця. Коли ми приймали бюджет на 2002 рік, ми бачили, яка склалася ситуація, скільки грошей для Міністерства праці та соціальної політики закладено, щоб поліпшити умови праці. Це крихти.
Шановні народні депутати! Я передбачаю, що поки не буде Державний бюджет допомагати сплатити заробітну плату і не буде прийнято принципове рішення, підприємство ніколи не виплатить заборгованості із заробітної плати. І щодо обговорюваного сьогодні питання хочу сказати, що без реформування оплати праці ніяких зрушень уперед не буде.
І ще одна проблема - це захист працівників, які отримали або професійне захворювання, або каліцтво. Так, ми прийняли серйозне рішення. Міністерство праці і соціальної політики нормальний внесло законопроект, і ми прийняли закон про цей захист. Але ж він стосується людей, які сьогодні працюють і отримують каліцтво, а ті, які отримали раніше каліцтво або професійне захворювання, грошей не отримують.
Шановні народні депутати! Я думаю, що наступна Верховна Рада, коли буде розглядати закон про Державний бюджет, прийме це принципове рішення.
І щодо того, яку оцінку я дав би. Я б ніколи не дав оцінку "незадовільно", бо там є міністерство, яке працює.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ратушний. За ним - народний депутат Вітренко.
РАТУШНИЙ М.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 164, Тернопільська область).Український народний рух. Шановні колеги! Проблема, яка сьогодні розглядається на Дні уряду, є дуже серйозною, вона не може вирішуватися самостійно, вона може бути вирішена лише в комплексі, коли економічна ситуація в державі в частині наповнюваності бюджету буде покращена. Тому що говорити про реальний соціальний захист і дотримання законів про працю на підприємствах різних форм власності до того часу, поки ці підприємства не запрацюють, поки доходна частина бюджету не буде відповідати потребам, звичайно, це лише формальна розмова.
Ситуація полягає в тому, що зламано стару систему соціального захисту. Так, соціальний захист, який декларувався в старі ще комуністичні часи, формально був правильно розроблений. Зламавши цю систему, ми реально не створили нову, цивілізовану європейську систему соціального захисту. У нас не працюють достатньою мірою профспілкові організації, хоча чи не кожен працюючий через бухгалтерію автоматично записується в профспілки, починаючи від простого працівника і закінчуючи депутатами Верховної Ради. Правда, невідомо, хто є працедавцем для депутата Верховної Ради, яка функція тих профспілок? Тобто ми не створили повноцінного органу, який повинен і зобов'язаний здійснювати соціальний захист. Ми не створили системи, яка працює в усьому світі, і завдання уряду - зробити, щоб система трипартизму, однією ланкою якої є профспілки, наймані працівники, другою - працедавці, третьою - уряд і міністерство як суспільний, соціальний арбітр, реально запрацювала, щоб були збалансовані (я застосую таку термінологію) і інтереси капіталу, і інтереси прибутку, і інтереси працівника.
Ми повинні задуматися над суспільним явищем, особливо характерним для західних областей України, та й не лише для них. Тисячі, мільйони молодих, здорових працівників не зважають на антисанітарію, на недотримання наших законів, європейських законів про захист працюючих і їдуть на Захід працювати, знаючи, що вони отримають там реальні заробітки, а не працюють тут, хоча у нас така серйозна система захисту, закріплена законом. Пояснюється це тим, що людина розуміє, що, працюючи там, вона зможе заробити, і це буде найкращий, реальний захист.
Тут уже говорилося про гостру проблему - захист прав найманих працівників у сільських місцевостях. Не дотримується закон при зміні форми власності. Після ліквідації КСП нові власники - приватно-орендні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю - не виконують законодавства і не виплачують заборгованості із зарплати, яка роками накопичувалася в колгоспах і селянських спілках.
Я лише окреслю проблеми, про які вже говорили депутати. Компенсації жінкам, які перебувають у відпустках по догляду за дітьми до трирічного віку. Ми знаємо, що є регіони, де ці мізерні суми роками не виплачуються. Серйозною є проблема захисту працівників, які отримали інвалідність на виробництві.
Я думаю, що всі ми разом, незважаючи на нашу політичну орієнтацію, - парламент, уряд, суспільство, профспілки повинні зробити систему законодавства, за якої людина, яка працює, відчувала б себе господарем свого життя, своєї долі, своєї праці, щоб вона була захищена.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко. За нею - народний депутат Марченко.
ВІТРЕНКО Н.М., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
160, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины, социалистическая оппозиция. Уважаемые депутаты! Уважаемые представители правительства! Вы знаете, как-то даже неприятно смотреть, как деградирует правительство. Вот вы представили парламенту документы. На кого рассчитаны эти документы? На кого? Посмотрим последнюю страницу: "Динаміка зниження виробничого травматизму". Невооруженным глазом же видно, что травматизм растет. Это для начала.
А потом, о чем вы как правительство вообще говорите, когда докладываете парламенту о выполнении Кодекса законов о труде? Вы говорите о том, что такое сегодня средняя заработная плата в Украине? Это фикция, это миф! Это как средняя температура по больнице: одни уже умерли, они холодненькие, другие в горячке лежат, вот и получается средняя температура 36,6 градуса. То же самое и 334 гривни - средняя зарплата, которую вы показываете. Почему вы не показали, как распределены работающие в Украине по уровню заработной платы? Нам нужно видеть динамику этого распределения. Сегодня вдруг начинают слезы крокодиловы литься о малоимущих в Украине, о бедности. Откуда бедность взялась? Истоки этого в том, что людям не платят за работу. За работу не платят! Что такое минимальная заработная плата 118 или 140 гривень? Это издевательство! Эта зарплата никоим образом не соответствует ни прожиточному минимуму, ни стоимости товара рабочая сила. Это просто так удобно правительству. Да, ему удобно отчитываться перед МВФ, что Украина тихо угасает, что умирают и деградируют все трудовые ресурсы.
Нет распределения по уровню заработной платы, нет распределения по соответствию (именно вот этой динамики) зарплаты прожиточному минимуму. Почему вы не показали, что в Украине растет эксплуатация трудовых ресурсов? В прошлом году минимальная зарплата была 118 гривень, а прожиточный минимум для трудоспособного человека - 331 гривня. Теперь прожиточный минимум для трудоспособного повышается до 365 гривень, становится выше на 34 гривни, а минимальная зарплата повышается всего на 22 гривни - до 140 гривень. То есть эксплуатация трудовых ресурсов растет, нарушаются нормы законодательства тотально - по всем предприятиям.
Смотрим дальше. На предприятиях какой формы собственности больше нарушений? Правительство пытается все продать, все приватизировать, но в таблице показывает, что нарушений законодательства (другими словами, издевательств над трудовыми ресурсами) больше на предприятиях негосударственной формы собственности. Пожалуйста, вот эти таблицы.
На предприятиях негосударственных форм собственности сколько в структуре себестоимости товара составляет оплата живого труда? В среднем по Украине - 11 процентов, а там - 9 процентов. Там не хотят платить людям то, что они заработали, не хотят платить зарплату в срок. Более того, людей заставляют работать по 12, 14, 16 часов в сутки. Что, правительство не знает этого? Или наказан кто-то из тех бизнесменов, коммерсантов, руководителей предприятий, которые до такой степени эксплуатируют трудовые ресурсы Украины, - за бесценок эксплуатируют? Нет, правительство этого не сделало!
Поэтому, уважаемые представители правительства, вы не обращайте внимания на то, что сегодня в зале не так много депутатов, как хотелось бы. Все равно люди знают, что происходит в парламенте, люди будут знать правду. Я просто еще и еще раз хочу сказать: не имеет права на жизнь такое правительство, не имеет права на жизнь в Украине режим, который угнетает и разрушает весь потенциал трудовых ресурсов, а Украину готовит к колонизации. Я глубоко убеждена, что через три месяца ситуация в стране изменится, думаю, что изменится и состав правительства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко. Це завершення виступів.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ
161, Сумська область). Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты, правительство! В который раз с трибуны Верховного Совета я пытаюсь получить ответ на один простой вопрос: есть ли в Украине конституционный кризис или его нет?
Вот министр труда и социальной политики. Это достаточно опытный человек, он был депутатом, сидел в этом зале, он достаточно подготовленный человек, и я хотел бы, чтобы он сам себе ответил, и чтобы вы и на собрании правительства ответили, и здесь, в зале, чтобы весь народ Украины знал: выполняется даже эта Конституция в Украине или не выполняется?
Если она не выполняется или ее кто-то не желает выполнять, тогда необходимо принять политическое решение: остановить действие статей 46 и 48 Конституции. Внесите такое предложение, остановите их действие, и тогда вы хотя бы получите правовую базу для дальнейшего уничтожения трудовых ресурсов в Украине (то, что происходит сегодня) с помощью той политики заработной платы, которая сегодня проводится.
Разговор простой. Вы проводите рыночные преобразования. Труд
- это товар? В рыночной схеме это товар. Сколько должен стоить этот товар? Будет ли воспроизводство трудовых ресурсов? Давайте ответим на этот вопрос.
Средняя заработная плата в Украине ниже прожиточного минимума. Вы знаете, что заработная плата по рекомендации Международной организации труда должна быть на 25 процентов выше прожиточного минимума, чтобы дети рождались, чтобы их вырастить можно было, чтобы выросли трудовые ресурсы, которые будут работать на государство, чтобы и государство жило как государство, и люди в нем жили почеловечески хотя бы даже по самым скромным меркам.
А что происходит сегодня? А сегодня в Украине проводится политика распродажи и разворовывания государства. Вот суть преобразований, которые проводятся сегодня. Другого названия этому нет. А если бы проводилась политика созидания, развития, тогда бы центральная проблема оплаты труда решилась по-другому. Товар рабочая сила стоил бы столько, сколько он должен стоить, и было бы воспроизводство трудовых ресурсов.
Сегодня в Украине сознательно реализуется модель дешевой рабочей силы. Вот и все. Работает модель, которая угнетает наши трудовые ресурсы. Во имя чего? Во имя интересов мирового и нашего криминального капитала. Схема проста: чем меньше заработная плата, тем больше прибыль. Вот целью нынешних реформ и стала прибыль мирового капитала, нашего внутреннего криминального капитала.
Надо изменить идеологию. Надо наконец сказать, что должна выполняться Конституция, что социальные нормативы, в том числе заработная плата и пенсии, должны покрывать стоимость жизни. И другие проблемы надо решать. Одну проблему только назову. Пойдите, члены правительства, на рынки. Посмотрите, сколько людей там работает реализаторами, работают по 12-14 часов, в течение светового дня. Трудовой стаж не учитывается, отчислений нет, заработная плата нищенская. Люди мерзнут, болеют. Все, они выпали из системы контроля государства над этой экономической составляющей. Люди плачут, а устроиться на работу не могут. А почему не могут устроиться? Потому что вторая составляющая - развитие трудовых ресурсов, экономическая реформа для реализации громаднейшего потенциала - правительством тоже не реализуется.
До сих пор Верховный Совет Украины не принял комплексной программы, принятия которой требует от нас Конституция, - основы внутренней и внешней политики. Необходимо принять эту программу. Предложения есть. Эта программа должна лечь в основу развития нашей страны. А главной базой развития страны должно быть развитие наших трудовых ресурсов и достойная оплата труда.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповідно до Регламенту надаю заключне слово міністру праці та соціальної політики Івану Яковичу Саханю.
САХАНЬ І.Я. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Зрозуміло, що, готуючись до Дня уряду, я не сподівався на просту чи легку розмову щодо дотримання трудового законодавства, бо маю повну інформацію про те, який стан у цій сфері на сьогодні. І я намагався проінформувати вас, які дії вживає уряд для того, щоб ситуацію змінювати.
Щодо тих пропозицій і реплік, які містилися у виступах. Власне, мабуть, кожен може навести багато прикладів на підтвердження гостроти тих питань, які сьогодні мають місце. Проте я хотів би привернути увагу ось до чого. Якщо заборгованість із заробітної плати була в 1999 році, зовсім недавно, 7,2 мільярда, а тепер 2,9 мільярда - є динаміка позитивна чи ні? Я не хочу сказати, що уряд вирішив усі проблеми, але динаміка позитивна є і відкидати її не можна.
Щодо рівня заробітної плати. Ось переді мною моніторинг: у нас на початку року рівень середньої заробітної плати становив 77 відсотків прожиткового мінімуму, на сьогодні - понад 100 відсотків. Тобто в цілому країна переступила цей поріг. Одинадцять регіонів перейшли цей поріг. Дійсно мало, треба щоб усі 27 регіонів мали середній рівень заробітної плати, вищий за прожитковий мінімум, але на початок року такий показник мали тільки два регіони.
Візьмемо такі цифри для порівняння. У жовтні 1999 року середня заробітна плата становила 186 гривень, у 2000 році - 254 і на сьогодні - 335,7 гривні при тому рівні інфляції у цьому році, який вам відомий. Є різниця? Зрозуміло, що це теж не можна не помічати. І якщо неупереджено дивитися, то треба всетаки відзначити, що позитивні зрушення є. Є вони і на ринку праці, можна наводити такі приклади.
Ми з вами в минулому році прийняли закони щодо соціального страхування. Сьогодні всі виплати поточні за ушкоджене здоров'я люди отримують. Була в нас така динаміка чи ні? На 123 мільйони зменшилася заборгованість протягом року з регресних виплат. Це реальність? Реальність. Ми маємо сьогодні надійний гарантований соціальний захист через систему страхування. Це те, що ми з вами разом зробили, шановні народні депутати. Зрозуміло, що цю систему треба вдосконалювати.
Був коментар Наталії Михайлівни стосовно тієї таблички. Наталіє Михайлівно, я звертаю увагу, динаміку ж видно - це 2000 і 2001 роки. А наростаючий підсумок, бо мова йде за чотири квартали. За чотири квартали цифри більші, ніж за перший квартал. Це, я думаю, зрозуміло для будь-кого.
Тепер щодо співвідношення недержавного і державного секторів економіки. Я хочу підкреслити, що в цьому плані уряду ще є що робити, зокрема у вугільній галузі. Заборгованість із заробітної плати у вугільній галузі зменшилася на 6 відсотків проти минулого року, але вона залишається у сумі близько 600 мільйонів, і питома вага її висока. Це проблема загальнодержавна.
У цілому в державній формі власності є серйозні зрушення на краще. Зокрема, у бюджетній сфері, я ще раз хочу сказати, за підсумками року в нас заборгованості із заробітної плати не буде. Згадайте, якою вона була ще рік тому.
У зв'язку з цим, шановні народні депутати, я ще раз звертаюся до вас і прошу, абсолютно не знімаючи гостроти цих питань, об'єктивно оцінити зроблене за останній час. Те, що зробили ми разом з вами, бо уряд без підтримки законодавців не зміг би змінити ситуацію таким чином, як ми це зуміли зробити. Зрозуміло, що робити ще треба більше, ніж зроблено, але знову-таки це можна зробити тільки спільними зусиллями законодавців і виконавчого органу влади. І я вважаю, що такий підхід дасть можливість більш динамічно і швидко просуватися вперед на цьому шляху.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Яковичу. Шановні колеги! Ми завершуємо пленарне засідання, присвячене Дню уряду України, на якому виступив з інформацією про стан дотримання Кодексу законів про працю України на підприємствах різних форм власності міністр праці та соціальної політики Сахань Іван Якович. Ми заслухали співдоповідь голови Комітету з питань соціальної політики та праці Валентини Андріївни Гошовської з цього питання. З парламентської трибуни виступили народні депутати - представники депутатських груп і фракцій і профільних комітетів. Відбулася плідна і водночас гостра дискусія з цієї проблеми.
Члени профільного Комітету з питань соціальної політики та праці підготували проект постанови Верховної Ради України
8392, який вам роздано, ви можете з ним ознайомитися.
У процесі обговорення цього питання абсолютна більшість народних депутатів, які виступали з парламентської трибуни, дали в цілому позитивну оцінку діяльності профільного міністерства у питанні про дотримання законів України про працю на підприємствах різних форм власності, одночасно зробивши цілу низку принципових зауважень. Оскільки на цей час є тільки один проект постанови, якщо на завтра не з'являться інші, то ми обговоримо і приймемо цей проект постанови за основу і будемо вносити зміни, а потім проголосуємо в цілому, врахувавши пропозиції, які були висловлені сьогодні під час обговорення.
Шановні колеги, на цьому пленарне засідання Верховної Ради 9 січня 2002 року завершено. Оголошується перерва до завтра.
Продовжимо роботу завтра о 10 годині. Нагадую, що завтра в четвер Верховна Рада працює в режимі голосування щодо законопроектів, які були погоджені на засіданні Погоджувальної ради у вівторок, вчора. Дякую вам. Хай вам щастить!