ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

          С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  10  с і ч н я  2002  р о к у.

                           10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради. Прохання готуватися до реєстрації.

 

     Я прошу  уваги!  Сьогодні  день народження Леоніда Макаровича Кравчука.  Я прошу привітати його з днем народження, побажати йому міцного здоров'я і подальших успіхів (Оплески).

 

     Прошу реєструватися. Я вам дякую за дружню підтримку.

 

     У залі   зареєструвалися   405  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Сьогодні четвер,  я  нагадую,  і   ми   працюємо   в   режимі голосування.  Але є одне оголошення,  я з вашого дозволу хочу його зачитати. Відповідно до пункту 6 статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради  України  інформую про створення міжфракційного депутатського об'єднання "Антимонопольний  союз".  До  його  складу  увійшли  25 народних  депутатів  України,  ці  25  народних  депутатів головою міжфракційного  депутатського  об'єднання  "Антимонопольний  союз" обрали Олексія Юрійовича Кучеренка і просять його представляти.  Я доводжу до вашого відома.

 

     -----------

 

     У порядку денному,  який вам розданий, першим питанням стоїть питання  про припинення повноважень та призначення на посаду судді Конституційного Суду  України.  Я  хочу,  Олександре  Вікторовичу, порадитись і з вами, і з залом. Наскільки мені відомо, на сьогодні на ранок консультації не завершені.  Я просив би перенести розгляд цього  питання  на  17  січня  у зв'язку з тим,  що я,  говорячи з представниками, керівниками депутатських груп і фракцій, з'ясував, що є цілий ряд питань.  Якщо...  Я ще раз кажу,  ви не поспішайте! Самовисунення.  Я  поставлю  зараз  на   голосування.   Олександре Вікторовичу,  профільний комітет як вважає?  Я просив би перенести на 17 січня.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  правової політики (виборчий округ 217,  м.  Київ).  Дякую, шановний Іване Степановичу.  Шановні  колеги!  Тут  пов'язані  два питання,  і  тому,  Іване Степановичу,  можна було б зробити таким чином.  Конституцією  України  (стаття  126)  передбачається,   що звільняється з посади суддя тим органом,  який його обрав, у разі, зокрема, досягнення суддею 65 років.

 

     Станіслав Сергійович   Яценко    був    призначений    суддею Конституційного  Суду  3  жовтня  1996  року.  Згідно  з пунктом 2 частини п'ятої статті 126 Конституції суддя звільняється з  посади по  досягненні  65 років.  Яценку Станіславу Сергійовичу 22 грудня 2001 року  виповнилось  65  років.  Заява  Станіслава  Сергійовича Яценка  на  ім'я  голови  Конституційного  Суду  була  отримана 21 листопада 2001 року.  Згідно із  Законом  про  Конституційний  Суд Верховна  Рада  зобов'язана  в  місячний  термін  після  прийняття рішення про звільнення з посади визначитись.

 

     Тому тут у  самому  законі  і  в  Конституції  закладено  два питання.  Перше  питання - звільнення з посади (відповідний проект постанови вам розданий). Оскільки суддя Яценко 22 грудня 2001 року досяг  65 років,  термін його повноважень закінчився 31 грудня - в останній день того місяця,  в якому  йому  виповнилося  65  років. Після  того як ми згідно з Конституцією звільняємо суддю з посади, у нас є термін  протягом  місяця  визначитись.  Але  це  вже  буде рішення і для вас, Іване Степановичу. Комітет учора розглянув ваше подання і подання 165 народних депутатів і  визнав,  що  формально обидві  кандидатури  можуть  розглядатися  як  кандидати на посаду судді Конституційного Суду.  Інших повноважень комітет не має.  Ми не  рекомендували  жодного  з  кандидатів  і вносимо це питання на розсуд залу.  Якщо є така необхідність, я просив би тоді розділити ці питання і вирішувати їх послідовно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?   Запишіться.   П'ять   хвилин  з  мотивів голосування, і буде голосуватися проект постанови 8430. Висвітіть, будь  ласка.  Депутат  Полюхович.  За  ним  -  депутат  Головатий. Висвітіть. Ви показали список?

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область). Олександре Вікторовичу, я зрозумів так, що це необхідна ротація,  довго затримуватися немає  чого.  Є  вік судді,  є подання,  але у нас є дві кандидатури, як я зрозумів. Як ми, скажіть, будь ласка, будемо визначатися, тобто за кого першого буде  голосування:  за  часом  подання чи за підтримки керівництва Верховної Ради?

 

     Дякую.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Я  дякую,  Іване  Павловичу,  за  запитання. Шановні  колеги!  Ситуація проста,  але вона потребує вашої уваги. Буде специфічний порядок голосування,  якщо буде прийнято  рішення розглядати  другу частину питання.  Нагадаю вам,  що в лютому 2000 року були внесені зміни до Регламенту,  але  вони  не  стосувалися призначення суддів Конституційного Суду.  Згідно з частиною першою статті 7 Закону  України  про  Конституційний  Суд  Верховна  Рада призначає  суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.  Відповідний порядок  ми  передбачили,  у  тому числі проект його подали на розгляд керівництва,  президії.  Тобто порядок   буде   такий,   якщо   ви   погодитесь:   доповідь,   ми охарактеризуємо кандидатів, потім кожному з них буде надано слово, а потім уже перед перервою Лічильна комісія доповість про  порядок голосування,  і  голосування  відбудеться,  якщо буде таке рішення Верховної Ради, бюлетенями, тобто за обидві кандидатури.

 

     Ще раз підкреслюю,  згідно із Законом про Конституційний  Суд Голова  Верховної  Ради має право висунення кандидатури,  що він і зробив щодо Олександра Любимовича Копиленка, а також одна четверта від  конституційного  складу  депутатів  Верховної  Ради,  що  теж зроблено - 165 підписів.

 

     Таким чином,  у нас дві кандидатури на сьогодні - Копиленко і Шишкін.

 

     ГОЛОВА. Сергій Головатий. За ним - депутат Подгорний.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах (виборчий округ 222,  м. Київ). Прошу передати слово народному депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Єльяшкевича.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Херсон.  Уважаемый  Иван  Степанович! Уважаемые коллеги! Вы знаете, хватит "дурочку играть" в сессионном зале.  Иван  Степанович,  с  кем  вести  консультации?  С Леонидом Даниловичем? Вы уже с ним регулярно проводите эти консультации, вы выдвинули  своего  кандидата  на  должность судьи Конституционного Суда, 165 народных депутатов выдвинули кандидатуру Шишкина Виктора Ивановича.   Если   вы   хотите  заблокировать  нормальную  работу Конституционного Суда, Иван Степанович, у вас это получается очень хорошо.

 

     Поэтому давайте  в  соответствии  с Законом о Конституционном Суде,  в  соответствии  с  Регламентом   проголосуем   сначала   о прекращении  полномочий  судьи  Конституционного  Суда  в  связи с достижением пенсионного возраста,  а далее  перейдем  к  процедуре тайного голосования,  на которое вы, Иван Степанович, пока влиять, к сожалению для себя, не можете.

 

     Правда, если вы ее будете  проводить  в  вашем  кабинете  или кабинете вице-спикера,  то,  возможно,  это влияние появится. Вы к этому хотите готовиться?

 

     ГОЛОВА. Сергій Подгорний. За ним - депутат Кармазін.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Фракція "Яблуко",  Луганська область.  Сегодня нам  роздали повестку   дня.  Уважаемые  депутаты,  посмотрите,  насколько  она объемна.  И то,  что  Иван  Степанович  сейчас  пытается  затянуть рассмотрение очень важного вопроса, потому что от Конституционного Суда зависит очень многое,  а,  учитывая, что у нас грядут выборы, то  еще  больше  Мне кажется,  технических причин и других причин, кроме каких-то политиканских,  откладывать этот  вопрос  непонятно куда сегодня нет.

 

     Поэтому я предлагаю прекратить всяческие прения,  рассмотреть эту процедуру и сегодня проголосовать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Юрій Кармазін.  За ним -  депутат  Кендзьор.  Останнє запитання.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, нескорена поки що "Наша Україна".  Шановні народні депутати!  Я готовий  підписатися під  кожним  словом  попередніх  промовців.  Під  тим,  що говорив Подгорний, і під тим, що говорив Єльяшкевич.

 

     Я не розумію, правда, чому Голова Верховної Ради віддає якісь переваги комусь і чому сьогодні затягується розгляд цього питання. Як казали класики,  навіть коли королі вмирають, то говорять: "Хай живе  новий  король!"  А  тут  просто  людина йде на пенсію,  і це абсолютно нормальне явище, і довгих років йому життя.

 

     Але я вважаю,  що при обговоренні питання другу його  частину треба теж терміново розглядати і о 12 годині вже проголосувати, як це і планувалося.  Сумніву немає.  165 підписів депутатів - це про щось говорить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кендзьор. Будь ласка. Останнє запитання.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний Іване Степановичу!  Шановний  Олександре  Вікторовичу!  Я думаю,  питання  чітке  і  зрозуміле.  І  нам  треба приступати до розгляду взагалі порядку денного і не марнувати часу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ставиться на голосування проект Постанови 8430 про звільнення судді Конституційного Суду України Яценка.

 

     "Відповідно до статті 149, пункту 2 частини п'ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада України  постановляє:  звільнити Яценка  Станіслава Сергійовича з посади судді Конституційного Суду України у зв'язку з досягненням 65 років". Прошу проголосувати.

 

     "За" - 324.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  слово для виступу надається кандидату на  посаду судді  Конституційного Суду України...  Чи ви будете?  Будь ласка, слово надається голові профільного комітету Олександру Вікторовичу Задорожньому щодо обрання нових суддів.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Шановні колеги!  Я дуже коротко,  оскільки у відповіді  на  питання  я  вже   доповів,   яким   чином   повинно розглядатися це питання.

 

     Нагадаю вам,  що  згідно  з  Конституцією України і згідно із Законом  про  Конституційний  Суд  право   ініціювання   висунення кандидатур  має  Голова  Верховної Ради,  яким він скористався,  і Верховна  Рада  отримала  подання  Голови  Верховної   Ради   щодо академіка  Копиленка Олександра Любимовича.  І таке право має одна четверта  від  конституційного  складу  народних  депутатів:   165 підписів  є,  матеріали  вам роздані,  підписи відповідно завірені керівництвом Апарату Верховної Ради.  Комітет  з  питань  правової політики розглянув на своєму засіданні вчора надані документи.

 

     Згідно зі  статтею  16  Закону про Конституційний Суд суддями Конституційного Суду можуть бути обрані громадяни України віком не молодше  40  років,  які  мають юридичну освіту,  які проживають в Україні не менше 20 років і мають стаж роботи за фахом не менше 10 років.  Комітет  з  питань  правової  політики  вивчив документи і матеріали,  які  були  надані  академіком  Копиленком  Олександром Любимовичем і народним депутатом Шишкіним Віктором Івановичем, і в одному випадку одноголосно,  а в іншому випадку більшістю  голосів прийняв  рішення,  відповідний  висновок  комітету  вам  розданий. Комітет вважає,  що і  Копиленко  Олександр  Любимович  може  бути призначений на посаду судді Конституційного Суду,  і Шишкін Віктор Іванович може бути призначений  на  посаду  судді  Конституційного Суду. Відповідні документи оформлені, копії вам роздані, оригінали у мене є.

 

     Пропонується наступний  порядок,  який  вже   оголосив   Іван Степанович.  Перше. Надається слово претендентам, які по 10 хвилин чи відповідно до Регламенту роблять доповідь щодо своєї  програми, потім  -  питання-відповіді.  Після цього буде надане слово голові Лічильної комісії,  який проінформує про порядок голосування.  І є пропозиція все-таки, оскільки голосування бюлетенями не може у нас зайняти менше,  ніж півгодини,  зробити це у велику перерву, тобто не   о  12  годині.  Зараз  заслухати  питання,  підготуватися  до голосування і безпосередньо до голосування перейти о 14 годині.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово для  виступу  надається  кандидату  на   посаду   судді Конституційного  Суду України Копиленку Олександру Любимовичу.  Де Олександр Любимович?

 

     Будь ласка, до 10 хвилин, ви знаєте.

 

     КОПИЛЕНКО О.Л.,  радник  Голови   Верховної   Ради   України. Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  З вашого дозволу я не буду говорити про значення Конституційного Суду для нашої держави, для захисту Конституції, для розвитку правової системи.

 

     Нещодавно Конституційний  Суд  відзначив  п'яту річницю свого існування, і він має певний досвід, який сприймається і позитивно, і негативно, і цілком нейтрально. Законодавство про Конституційний Суд за ці п'ять років надає певні можливості для того, щоб зробити відповідні висновки стосовно необхідності його удосконалення.

 

     Якщо говорити про проблеми в діяльності Конституційного Суду, то   насамперед   важливо,   щоб   відповідно    до    Конституції Конституційний  Суд  залишався  незалежним  органом,  єдиною метою якого  була  б   проблема   захисту   і   розгляду   питань   щодо конституційності нашого законодавства.

 

     Друга проблема - це проблема (ми так чи інакше мусимо про неї говорити) місця Конституційного Суду в  загальній  системі  нашого державного   механізму.  Звичайно,  Конституційний  Суд  за  своїм статусом є незалежним органом, проте так чи інакше він взаємодіє з іншими органами державної влади.  Оскільки йдеться про призначення судді Конституційного Суду від Верховної Ради  України,  з  вашого дозволу  я  сказав  би  про  ті проблемні моменти у відносинах між Конституційним Судом і Верховною  Радою,  які  потрібно  принаймні якщо  не  усунути,  то взяти їх до відома,  знати про це і над цим працювати.

 

     Однією з таких важливих,  суттєвих проблем є обмеження, іноді невиправдане,  конституційних  прерогатив  Верховної  Ради України рішеннями Конституційного Суду.  Насамперед це кілька рішень,  які стосувалися,  зокрема,  звернень  народних  депутатів  до  органів прокуратури, до органів внутрішніх справ. На мій погляд, це цілком політизовані  рішення,  які  не  привносили  нічого  нового в нашу правову систему,  але дали певні  підстави  для,  як  модно  зараз говорити,  піарівської  акції стосовно Верховної Ради,  оскільки і раніше  ніхто  не  мав  права  втручатися  в  діяльність   органів попереднього   слідства,  і  Конституційний  Суд  лише  підтвердив чинність тих норм,  які були прийняті уже давно.  Але зараз це дає можливість  фактично  не  розглядати  звернення  і запити народних депутатів.  Це стосується  і  прокуратури,  і  органів  внутрішніх справ.

 

     Існує проблема,  яка  обговорювалася  ще  під  час  прийняття Конституції, - проблема тлумачення законів. Чи може Конституційний Суд  виступати  тут  останньою  інстанцією  і  чи Верховна Рада як повноцінний реалізатор законотворчого процесу мусить  мати  на  це право.

 

     Можна говорити    і    про    таку   проблему,   як   питання обгрунтованості   рішень   Конституційного   Суду.   Зокрема,   це стосується  останніх  рішень  Конституційного  Суду  щодо правових актів Автономної Республіки Крим.  Це рішення 2000 року.  Воно  не враховує  цілий  ряд  принципових  позицій  і з точки зору статусу Автономної Республіки Крим,  і з точки  зору  повноважень  центру. Невипадково   це  рішення  дістало  кілька  окремих  думок  суддів Конституційного Суду.

 

     Є проблема виконання рішень Конституційного Суду. Вперше вона виникла тоді, коли приймався Закон про Рахункову палату і Верховна Рада  пішла  шляхом  прийняття  постанови  про  підтвердження   чи непідтвердження   чинності,   але   не   виконується   і   рішення Конституційного Суду стосовно кримських актів.  Однак,  з  другого боку,  виникає  проблема  "святості"  рішень Конституційного Суду, тобто  наскільки  рішення  Конституційного  Суду  є  остаточним  і наскільки  воно  взагалі не підлягає перегляду,  оскільки зараз ми можемо лише певною мірою емоційно  коментувати  ці  рішення,  адже вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

 

     Є проблема,  і  вона  не  менш  важлива,  ніж проблеми рішень Конституційного Суду або його місця в  системі  нашого  державного механізму  -  це  питання  ролі  Конституційного  Суду  в  захисті конституційних прав і свобод наших громадян.

 

     Беручи участь  у   конкурсі   на   заміщення   посади   судді Конституційного Суду, я щиро вдячний за те, що мене запропонували. Сама можливість вийти на трибуну Верховної Ради і  висловити  свою позицію - це висока честь. Я сподіваюся, що мій життєвий шлях, моя службова діяльність (з 1990 року я працюю в Апараті Верховної Ради на   різних   посадах   і  паралельно  активно  займаюся  науковою діяльністю,  про що свідчать деякі звання,  які я маю) дають  мені можливість  брати участь у цьому конкурсі і цілком щиро і відверто сказати про  те,  що  я  готовий  діяти  так,  як  це  передбачено Конституцією,  законом  і присягою конституційного судді,  у разі, звичайно, відповідного рішення.

 

     І останнє.  З вашого дозволу я  хотів  би  сказати,  що  мені доводилося  неодноразово брати участь у засіданнях Конституційного Суду і як експерту, якого залучали до розгляду тих чи інших справ, і  як  представнику  Верховної  Ради  у  розгляді  тих справ,  які стосувалися парламентського права.  Мені регулярно повідомляють із Конституційного   Суду,   що  мої  наукові  праці,  які,  зокрема, стосуються   правового   статусу   Автономної   Республіки   Крим, використовуються  в  процесі  провадження справ і прийняття рішень Конституційним Судом.  На закінчення дозвольте  ще  раз  висловити вдячність   за  можливість  вийти  на  трибуну  Верховної  Ради  і висловити свої думки з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Любимовичу.  Чи є запитання? Прошу записатися. П'ять хвилин. Висвітіть, будь ласка.

 

     Депутат Таран (Терен). За ним - депутат Чубаров.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  доповідачу! Уявімо, що ви зараз член Конституційного Суду. У мене до вас є два запитання. Перше. Ваша думка стосовно рішення Конституційного Суду про заборону КПУ?

 

     Друге. Сьогодні Генеральний прокурор Потебенько  є  в  списку Комуністичної партії України.  Як на вашу думку,  чи відповідає це принципу  незалежності  гілок   влади?   Ваша   думка   як   члена Конституційного Суду?

 

     КОПИЛЕНКО О.Л.  Спасибі  за  такий аванс і дозвольте почати з останнього запитання.  Закон  не  забороняє  державним  службовцям брати  участь у виборах,  але він ставить відповідні суворі вимоги стосовно сумісності депутатського мандата.  І тому зараз  говорити про  цей факт,  коли Генеральний прокурор ще перебуває у виборчому процесі,  немає підстав.  Коли відбудеться сам юридичний факт його обрання народним депутатом,  тоді виникнуть і правові підстави для подібного втручання. З другого боку, звичайно, існує (зараз про це багато   говорять)  проблема  моральності  в  політиці:  наскільки використовується депутатський мандат  посадовцями  високого  рангу для   служіння  закону  і  Батьківщині  і  наскільки  для  власних інтересів.

 

     Стосовно вашого першого запитання.  Це справді  дуже  складне запитання.   Воно   певною  мірою  висвітлило  наявні  проблеми  у законодавстві,  які регламентують діяльність Конституційного Суду. Можна  говорити  насамперед  про терміни розгляду цієї справи.  Що стосується правової оцінки.  Суд намагався цю проблему вирішити  з формально-юридичної  точки  зору.  Наскільки це відкриє можливості для подальшого політичного  оформлення  цього  рішення,  наскільки воно  створюватиме,  скажімо,  можливості  перегляду інших проблем нашого державотворення, це вже інша справа.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - депутат Кириленко.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка Крим).  Шановний доповідачу!  Я хотів би поставити  запитання,  яке  пов'язане   із   статусом   Автономної Республіки  Крим.  Ви самі декілька разів сказали у своєму виступі про те,  що останнім  часом  приймаються  один  за  одним  рішення Конституційного  Суду  щодо  невідповідності  рішень,  які приймає Верховна Рада автономії, законам України.

 

     У мене  таке  запитання.  Чи   не   свідчать   рішення,   які приймаються Конституційним Судом,  про те, що ми допустили помилки саме при затвердженні Конституції автономії в грудні 1998 року? Це перше.

 

     Друге. Якщо ви будете обрані членом Конституційного Суду,  то як ви вважаєте,  що є більш доцільним - приймати такі рішення, які б  вирішували  якісь  тактичні  і  політичні питання,  як було при затвердженні конституції автономії,  чи рішення,  які б  працювали тривалі строки і поширювалися б на Україну?

 

     Дякую.

 

     КОПИЛЕНКО О.Л.  Дякую.  Це справді значна проблема. За десять років  існування  Автономної  Республіки  Крим  у  складі  України переважав   політичний   фактор,   а  не  реальна  твереза  оцінка Конституції і основ її статусу з науково-правової точки зору.

 

     Я вважаю,  що Конституція Автономної Республіки Крим  містить чимало   проблемних   моментів,   зокрема,  існує  цілий  комплекс розбіжностей із Законом про Верховну  Раду  Автономної  Республіки Крим.   Конституція   фактично  позбавляє  цей  закон  можливостей функціонування.

 

     Крім того,  планується прийняти і закон  про  Раду  міністрів Автономної   Республіки   Крим,   який  теж  фактично  дублюватиме Конституцію,  але по-новому вирішуватиме деякі інші проблеми. Тому виникає  великий  комплекс  розбіжностей між майбутнім законом про Раду міністрів і  чинним  Законом  про  Верховну  Раду  Автономної Республіки  Крим.  Звичайно,  все це потребує ретельного правового аналізу.

 

     Але, на жаль, за десять років існування кримської автономії я не  можу  сказати,  що  це  негативне  явище  -  це  реалія нашого законотворчого  процесу.  Беручи  до  уваги   проблемність   цього питання,  хочу  сказати,  що  завжди  воно  вирішувалося на основі політичних домовленостей і певного компромісу.

 

     Стосовно рішень  Конституційного  Суду  відносно   Автономної Республіки  Крим.  Перші  рішення Конституційного Суду стосувалися невідповідності деяких правових актів Криму  Конституції  України. Зокрема, це закони про обчислення часу, про бюджет, про об'єднання громадян.  Вони настільки  не  вписувалися  в  Конституцію,  що  у Конституційного  Суду  не  було  великих  проблем  з  прийняттям і формулюванням цих рішень.

 

     Однак передостаннє рішення стосовно правових актів Автономної Республіки  Крим,  зокрема  Регламенту,  нормативно-правових актів Криму про Рахункову палату, стало поганою послугою Конституційному Суду,  і він у гонитві за легкістю,  на мій погляд,  не врахував у своїх рішеннях деяких важливих позицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання - В'ячеслав Кириленко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановний  Олександре  Любимовичу!  Я все-таки не до кінця зрозумів вашу позицію щодо рішення Конституційного Суду відносно Компартії. З  одного боку,  абсолютно правильно ви говорили у своєму виступі, що треба уникати заполітизованості  у  діяльності  Конституційного Суду,   з   другого  боку,  життя  саме  додає  політизованих  тем Конституційному Суду.

 

     У мене два запитання.  Перше.  Якби ви  на  той  момент  були суддею  Конституційного  Суду,  як би ви під час прийняття рішення проголосували  щодо  визнання  неконституційним  рішення  Президії Верховної Ради щодо заборони Компартії?

 

     Друге. Як ви вважаєте, чи може зараз Конституційний Суд взяти у провадження питання про заборону Комуністичної партії України  в теперішньому її вигляді?

 

     Дякую.

 

     КОПИЛЕНКО О.Л.  Дякую.  З  вашого  дозволу почну з останнього запитання.  Оскільки існує Закон про політичні  партії,  є  певний механізм  контролю з боку держави за діяльністю політичної партії, то  це  питання  мусить  вписуватися   в   рамки   цього   закону. Конституційний Суд зобов'язаний розглянути будь-яке питання,  якщо відповідне подання зроблено належним суб'єктом,  зокрема якщо воно підтримане  підписами 45 народних депутатів.  Інша справа,  як він буде його розглядати.  Він може відкрити чи  закрити  провадження, відмовити  в  провадженні,  але розглянути його він зобов'язаний у разі,  якщо буде належне подання від 45  народних  депутатів.  Але знову  таки  є Закон про політичні партії,  який зараз цю проблему регулює.

 

     Стосовно вашого першого запитання щодо заборони Компартії. Ви змушуєте  мене  як юриста дати політичну відповідь,  оскільки я не знайомий з усім комплексом питань,  які стосуються правового  боку цієї проблеми.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Любимовичу. Ваш час для відповідей і доповіді завершився.  У будь-якому разі для вас це школа, так що ви не засмучуйтеся.

 

     Слово для   виступу   надається  кандидату  на  посаду  судді Конституційного Суду  України  Віктору  Івановичу  Шишкіну.  Прошу уваги.

 

     ШИШКІН В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 133,  Одеська область). Дякую,   Іване  Степановичу.  Шановні  колеги!  Я  відгукнувся  на звернення  декількох  фракцій,  які  запропонували  мені,  щоб   я закінчив свою політичну діяльність і повернувся до судової.

 

     Я 12  років  був народним депутатом,  і від декількох фракцій була пропозиція,  щоб я повернувся до судової  діяльності.  Але  я вважаю,  що  діяльність  Конституційного Суду інколи буває не лише діяльністю,  пов'язаною з судочинством,  а також і діяльністю, яка пов'язана з політикою.

 

     Чому політика?  Тому  що Конституційний Суд розглядає питання відповідності  наших  законів  Конституції.  Тобто  вона  визначає політичний    напрям    діяльності   держави,   який   зафіксовано законодавчо.  Тому Конституційний Суд розглядає питання, пов'язані не лише з формальним правом,  а також і з духом Конституції.  Саме до функцій Конституційного  Суду  належить  тлумачення  законів  з точки зору їх відповідності духу Конституції. Я вважаю, що це одне з  головних  завдань  нашого  Конституційного  Суду.  Це   головне завдання Конституційного Суду,  на жаль, поки ще не реалізовано не тому,  що Конституційний Суд працює неналежним чином,  а тому,  що наша  законодавча база недостатньо озброїла Конституційний Суд для цього.

 

     Що я  маю  на   увазі?   Я   був   розробником   Закону   про Конституційний Суд,  розробником того розділу в Конституції,  який регулює  діяльність  Конституційного  Суду.  Під  час  роботи  над проектом  Закону про Конституційний Суд до прийняття Конституції в 1996 році в нашій концепції було зазначено,  що Конституційний Суд може  бути судом,  до якого безпосередньо звертаються громадяни зі скаргами на недосконалість законів. І в попередньому проекті, який було розроблено робочою групою з чотирьох осіб,  до речі,  до якої належав і я, це було зафіксовано.

 

     Але з прийняттям в 1996 році Конституції,  де було  викладено виключний перелік повноважень Конституційного Суду, саме для такої функції в діяльності Конституційного Суду не знайшлося місця. Тому на сьогодні Конституційний Суд,  на мою думку,  дійсно обмежений у своїй діяльності в першу  чергу  щодо  забезпечення  захисту  прав громадян. Якщо виходити з того, що діяльність Конституційного Суду повинна в першу чергу  також  успадковувати  головну  демократичну традицію  - безпосередній захист конституційних прав громадян,  то ми повинні внести корекції в чинну Конституцію і зафіксувати в ній цю   функцію   Конституційного   Суду.   Після   цього   дійсно  у Конституційного Суду з'явиться така можливість.  Звичайно,  що  це потягне  за собою зміни до Закону про Конституційний Суд,  але вже ці зміни будуть передбачені безпосередньо Конституцією.

 

     Я також вважаю,  що нам треба внести і деякі зміни до чинного Закону    про   Конституційний   Суд   щодо   регламентації   його організаційної   діяльності.   Дійсно,   поки    ще    залишаються проблематичними  так  звані строки розгляду в Конституційному Суді звернень і подань.  Конституційний Суд  ці  питання  регулює  лише Регламентом,  але  Регламент,  право  прийняти  який ми дали нашим законом,  не є  законодавчим  актом.  Це  внутрішній  акт  певного відомства,  яке  зветься  Конституційний  Суд.  Але  це  відомство повинне діяти на базі закону. Я вважаю, що є необхідність внесення народними  депутатами  певних  змін у Закон про Конституційний Суд щодо регламентації його організаційної діяльності.

 

     Таким чином,  народні  депутати,  я  вважаю,  що  в  мене   є достатньо практики,  достатньо певних знань для того, щоб приймати рішення в Конституційному Суді,  виходячи  з  того  досвіду,  який набутий  мною  безпосередньо  у  цьому  залі  під час депутатської діяльності.  І вважаю,  що я навмисно зберіг  час  для  того,  щоб відповісти на велику кількість ваших запитань.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе  Івановичу.  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть. Михайло Гуцол. За ним - депутат Таран.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване  Степановичу.  Фракція  "Яблуко".  Екологічна партія України "Захист".  Шановний  доповідачу!  Ви  особисто  взяли   участь   у створенні Конституційного Суду, за що вам, як кажуть, подяка. Тому в мене виникає декілька запитань до вас.

 

     Як ви вважаєте,  що потрібно зробити і що ви зможете зробити, якщо будете обрані суддею Конституційного Суду, щоб у нас в країні дотримувалися і виконувалися святая святих -  Конституція  України та чинне законодавство України? Це перше.

 

     Друге. Як   ви   вважаєте,   чи  потрібна  народному  обранцю політична недоторканність?  На мене,  наприклад,  не  поширювалася недоторканність  декілька  місяців,  коли у мене міліція відібрала мандат.  Як ви вважаєте, чи потрібна політична недоторканність, чи ні?

 

     Дякую за увагу.

 

     ШИШКІН В.І.  Щодо  першого  питання стосовно моєї діяльності. Перш за все,  якби я був суддею Конституційного Суду, то голосував би лише за ті рішення,  якими повністю мотивується недоторканність саме норм Конституції.  Тобто слід визнавати неконституційними  ті положення  законів,  інших  нормативних  актів  (мається  на увазі постанови Кабінету Міністрів,  укази Президента і таке  інше)  для того, щоб Конституція працювала безпосередньо і ніякі інші акти їй не заважали працювати.

 

     Наступне. Я вважаю, що не судді Конституційного Суду (вони не мають права законодавчої ініціативи), а саме ми, народні депутати, повинні,  як я вже казав  у  своїй  доповіді,  змінити  Закон  про Конституційний  Суд  таким  чином,  щоб  у  ньому було зафіксовано положення про порядок виконання його рішень і про відповідальність за невиконання його рішень, це сьогодні правова прогалина.

 

     Що стосується недоторканності,  я вважаю, що в нашій державі, яка  поки  що  не  відбулася  як  правова   держава,   норма   про недоторканність   депутата  повинна  залишитися.  Більше  того,  я вважаю,  що повинні бути статті і в  Кримінальному  кодексі,  і  в Кодексі   про   адміністративні  правопорушення,  що  передбачають відповідальність  певних  осіб  саме  за  порушення   депутатської недоторканності.  Тоді те,  що з вами трапилося,  тягло б за собою відповідальність  певних  посадових  осіб,  які  це  зробили,  які порушили   ваше   конституційне   право,  тому  що  положення  про недоторканність депутата зафіксоване безпосередньо в Конституції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен). За ним - депутат Матвієнков.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)   В.В.    Фракція    "Батьківщина".    Шановний доповідачу,  спочатку  я  скажу  одну репліку у зв'язку з виступом стосовно попереднього  доповідача,  на  яку  я  маю  право,  Іване Степановичу,  бо відповіді на своє запитання я не отримав. Я дужче шанував би попереднього доповідача і  проголосував  би  за  нього, якби  він сказав,  що комуністи або були праві,  або вони неправі, тобто якби в нього була позиція.  Але  цієї  позиції  я  якраз  не побачив.

 

     А тепер запитання до вас.  От Юлію Тимошенко було звільнено з посади віцепрем'єра за поданням прокуратури.  Інша річ,  що справи виявилися безпідставними,  надуманими, але з роботи її було знято. Яка  ваша  точка  зору:  чи   мав   Президент   право,   обминаючи Конституцію,  на підставі ефемерних звинувачень (ще не було вироку суду,  який би вступив у силу) звільняти колишнього  віце-прем'єра Юлію  Тимошенко  з  посади?  Ваша  точка  зору:  чи  відповідає це Конституції і взагалі будь-яким правовим нормам у нашій державі?

 

     ШИШКІН В.І.  Колего Терен,  на жаль,  ми не маємо інформації, чим керувався той,  хто звільняв Тимошенко з цієї посади.  Він нам про це не доповідав.  Проблема не в тому, мав він право чи не мав. На жаль,  він на це мав право і без подання прокуратури. Захотів - зробив.  Для цього зовсім не потрібне  було  подання  прокуратури, тому  що наша Конституція так вибудувала повноваження Президента в сфері  виконавчої  влади,  що  він  у  цьому  відношенні  є   поза контролем.  Тому  питання не в тому,  мав він чи не мав це право і чим він керувався,  а в тому, що ми зробили через Конституцію, щоб контролювати подібні кроки з боку певних осіб.  Я вважаю,  в цьому якраз є  наша  недоробка.  Ми  не  створили  умов,  тобто  системи стримувань і противаг і,  на жаль, маємо перекоси у співвідношенні повноважень гілок влади в державі.

 

     ГОЛОВА. Сергій Матвієнков. Останнє запитання.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Прошу передати слово Журавському.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановний Вікторе Івановичу, у мене до вас два запитання. Якби  вам  довелося  оцінювати  роботу  Конституційного  Суду   за п'ятибальною   системою,   яку   б  оцінку  ви  виставили  діючому Конституційному Суду? Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  Вікторе Івановичу,  ви - народний депутат України  трьох  скликань.  Я  знаю,  що  ви з повагою ставитеся до української мови як державної мови.  Скільки вам треба  часу,  щоб усе-таки вивчити українську мову?

 

     Дякую.

 

     ШИШКІН В.І.  Якщо з вашою допомогою,  то,  я думаю,  упродовж одного дня.  Якщо з допомогою інших,  менш підготовлених,  ніж ви, осіб, то тиждень. Я вважаю, що я достатньо, в необхідному для мене обсязі володію мовою. Це відповідь на друге запитання.

 

     Що стосується    вашого    першого     запитання,     Віталію Станіславовичу,  то  я  вважаю,  що  неетично  ставити  оцінку тій установі,  до якої збираєшся йти.  Це вже виходить за межі  етики. Якби   я   був   членом   Конституційного   Суду,   тобто   суддею Конституційного Суду,  мені було  б  набагато  зручніше  виставити оцінку  собі і тій установі,  в якій працюю.  Сьогодні,  я вважаю, мені незручно ставити таку оцінку.  Тому якщо, на ваш погляд, я не зовсім  вдало  відповів на ваше перше запитання,  то це вже справа смаків, як кажуть.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу. Ваш час завершився.

 

     ШИШКІН В.І. Дякую і вам, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  бажаючих  взяти  участь  в обговоренні поки що в списку немає.

 

     Чи є  хто з депутатів,  хто наполягає на виступі?  Я бачу дві руки.  Давайте  домовимося,  бо  ви  повинні  були  це  зробити  в установленому Регламентом порядку.

 

     Слово надається   депутату  Журавському.  За  ним  -  депутат Головатий, і все.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України. Шановні колеги! Я досить добре знаю і Віктора Івановича Шишкіна, і Олександра  Копиленка.  Особисто  я  віддаю  перевагу   Олександру Копиленку.  Це  молода  людина.  Він  на десять років молодший від Віктора Івановича. Віктор Іванович - доцент, Копиленко - професор, Віктор  Іванович  -  кандидат  наук,  Копиленко  -  доктор  наук і академік Академії правових наук.  Сьогодні Копиленко  є  одним  із провідних  фахівців  у  галузі  теорії  держави  і права,  історії держави і права.  Це я знаю як людина,  яка захищала  кандидатську дисертацію  за  спеціальністю  "01"  і  докторську  дисертацію  за спеціальністю "01".  Це людина молода, виважена, перспективна. Він добре знає французьку мову, що теж дуже важливо.

 

     У всякому   разі   буде   добре,   якщо   він   стане  суддею Конституційного Суду,  бо там якраз і не вистачає таких  фахівців, як  Копиленко,  тобто фахівців у царині держави і права.  Тому моя пропозиція така: віддати перевагу цій людині. Хоча Віктор Іванович також достойна людина. Та тут вже, як визначиться зал.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сергію Головатому.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.  Шановний Голово!  Шановні народні депутати! Я думав, що формування Конституційного Суду - це надзвичайно важливе питання,  і  тому така ваша неувага до кандидатур і до обговорення мене дивує.  Адже у цьому залі немає жодного депутата, який би був байдужий  до  рішень  Конституційного Суду - до одних чи до інших. Кожне рішення Конституційного Суду  тим  чи  іншим  чином  зачіпає інтереси не тільки депутатів, не тільки органу влади - парламенту, а й громадян України.

 

     Тому я вас закликав би  уважніше  поставитися  до  формування суддівського корпусу,  до заповнення вакантного місця. Подивіться: з  Конституційного  Суду  вже  пішли  два  професори  -   професор Мартиненко і професор Яценко. Ким поповнюється Конституційний Суд? Візьміть особу,  яка зайняла місце професора  Мартиненка.  Вона  є нерівнозначною  заміною ні за досвідом,  ні за освітою,  ні за,  я сказав  би,  моральними  якостями.  Ким  буде  замінено  професора Яценка? Я прошу вас звернути на це увагу.

 

     Депутат Журавський     запитував     про     оцінку    роботи Конституційного Суду.  Я думаю,  що оскільки  я  не  претендую  на роботу  в ньому,  то можу сказати.  Є такі рішення Конституційного Суду,  які заслуговують на "п'ятірку". Є рішення, які заслуговують на   "двійку".   Є   рішення,   які   з   точки   зору  теоретиків конституційного права заслуговують на "одиницю".  Нижче  "одиниці" оцінки немає.  Є безграмотні рішення, є заангажовані, є замовлені, є рішення,  які абсолютно не вписуються в  теорію  конституційного права, які не відповідають принципам Української Конституції (я не кажу вже про  дух  Конституції),  які  не  відповідають  принципам демократії і передусім принципу верховенства права.

 

     Тому з  двох кандидатів,  які сьогодні вам запропоновані,  я, звичайно,  віддаю перевагу Віктору Шишкіну.  Не  тому,  що  Віктор Шишкін  був  тричі обраний до Верховної Ради,  не тому,  що Віктор Шишкін більш як два роки працював  Генеральним  прокурором  і  має досвід практичної роботи, не тому, що Віктор Шишкін написав багато законопроектів і був одним із тих,  хто брав участь у проектуванні самого суду,  його статусу, його функцій, а тому, що Віктор Шишкін попри свій вік  і  попри  свою  багату  і  довготривалу  практичну діяльність  є  людиною  нового  мислення,  він  є реформатор,  він розуміє,  що таке  дух  Конституції,  він  розуміє,  що  таке  дух справедливості, він розуміє, як треба надалі впроваджувати принцип справедливості у цьому  суспільстві  і  в  цій  державі,  що  було втрачено  практично за останніх п'ять-шість років.  Прошу вас:  не політично, а професійно підтримайте Віктора Шишкіна.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Кармазіну.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.    Місто-герой    Одеса.    "Наша     Україна". Вельмишановний   пане   Голово!  Вельмишановні  народні  депутати! Сьогодні нам треба буде прийняти дуже  важке  і  важливе  рішення, обираючи  одну з двох,  безперечно,  дуже сильних кандидатур.  Я б сьогодні пригадав найбільш важкі ситуації  у  цій  залі,  коли  ми приймали  Конституцію,  коли  ми приймали Закон про Конституційний Суд (тоді ми навіть ставили питання,  що його не можна писати  під конкретну особу),  коли ми розробляли законодавство про судоустрій України,  коли ми розробляли абсолютно всі  без  винятку  кодекси, починаючи  з  Цивільного  та  Кримінального  і  закінчуючи  іншими кодексами та законами.

 

     Незважаючи на те,  що професійно у мене  з  Шишкіним  позиції часто розходилися,  я все-таки хочу вам сказати,  що це величезний професіонал своєї справи.  Крім того,  він великий теоретик,  крім того  -  людина,  яка  отримала  освіту  в Одеському національному університеті,  де отримував  її  і  я.  Поганих  фахівців  там  не готували.  Ромовська сміється,  але вона розуміє, що таке Одеський національний університет.

 

     І тому,  шановні народні депутати,  я просив би вас  поважати думку  не  тільки  Голови  Верховної Ради,  якого я дуже поважаю і часто люблю, коли не бачу довго по телебаченню; я хотів би, щоб ви поважали   і   думку  народних  депутатів,  тих,  які  підписалися сьогодні.  Мені відомі плани деяких фракцій - забрати  бюлетені  і взагалі  зірвати  сьогодні  голосування.  Ці плани - від лукавого. Мені здається, що в цей день - у день після Різдва Христового - ми якраз повинні піти і проголосувати,  не забирати з собою бюлетені, а відповідально,  чесно поступити і обрати професіонала.  Я  прошу вас підтримати Віктора Шишкіна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Ми завершили обговорення.

 

     Слово для репліки надається депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановні колеги, я прошу уваги. Я згадав, що Віктор Іванович Шишкін

-  член  Вищої  ради юстиції.  То в мене виникає питання,  чи може суддя Конституційного Суду бути і членом Вищої ради юстиції?  Якщо мені  не зраджує пам'ять,  суміщати ці дві посади не можна.  Прошу звернути увагу на мою репліку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні   депутати!   Ми   завершили обговорення   цього   питання,  тому  я  від  вашого  імені  прошу Володимира Зайця,  голову Лічильної комісії, організувати роботу з тим,  щоб  ми йому о 13.55 надали слово для інформації про порядок голосування.  О 13.55,  перед перервою.  Я прошу, зберіть Лічильну комісію, обговоріть усе і поінформуйте нас. Запитань не може бути. Коли виступатиме голова Лічильної комісії, тоді будуть запитання.

 

     Ми завершили  обговорення.  Переходимо  до  розгляду   питань порядку денного.

 

     -----------

 

     Про дострокове   припинення  повноважень  народного  депутата України Віктора Ткачука.  Доповідає Віктор  Семенович  Омеліч.  Чи будуть у депутатів запитання щодо розданого вам проекту постанови? Немає? Прошу розданий проект проголосувати як постанову.

 

     "За" - 277.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях? Я думаю, що це не принципово, рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Оголошується проект  Постанови  про  проведення   Дня   уряду України  з  питання  "Інформація  Кабінету  Міністрів  України про виконання Закону України про статус і соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи".  Тут два проекти:  8143-Д  і  8143-1.  Чи  будуть  у  депутатів  які-небудь зауваження,  запитання  щодо цих проектів?  Ви розумієте,  що якщо один з них набере потрібну кількість  голосів,  другий  потім  уже знімається. Немає запитань? Немає. Тоді голосується проект...

 

     Увімкніть мікрофон  Володимира  Яценка.  Він  від профільного комітету.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Шановний  Іване  Степановичу!  У мене прохання таке.  Там є  два  проекти:  один  -  народного  депутата України,  інший  -  профільного  комітету.  Я  просив  би,  щоб ви назвали,  коли за  який  голосуємо.  Якщо  це  проект  профільного комітету, тоді ми його будемо підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Тут  же  написано:  8143-Д  - це депутатський,  тобто народного депутата, а

 8143-1... Ну  тут  треба  було  навпаки  Другий - проект депутата Сергієнка.  Тому перший проект 8143-Д -  це  той,  який  підписали члени  комітету:  Самойленко,  Писаренко,  Хазан  і Яценко.  Там є підпис і Яценка Володимира Михайловича. Зрозуміли?

 

     Першим голосується проект 8143-Д - від комітету.  За  основу! Прошу голосувати.

 

     "За" - 279.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я звертаюся до депутата Сергієнка: ставити ваш проект на голосування немає потреби. Дякую.

 

     За основу проголосували.  Прошу проголосувати проект 8143-Д в цілому.

 

     "За" - 285.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Шановні колеги! Вам роздано проект

 8278. Але перед тим як повернутися до його розгляду,  ми  повинні отримати на це згоду Верховної Ради. Я зачитую: "для повернення до розгляду раніше не підтриманих питань".  Тому прошу  проголосувати за повернення до розгляду законопроекту 8278. Прошу голосувати.

 

     "За" - 169.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Так, по фракціях нам показали. Рішення не прийнято.

 

     -----------

 

     Друге читання.  Проект  Закону  про  внесення  змін до Закону України про забезпечення санітарного та епідемічного  благополуччя населення ( 7428).  Доповідає Віталій Черненко, будь ласка. Чи є в депутатів  зауваження  до  другого  читання?  Володимир  Марченко. Більше я рук не бачу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Прогрессивная  социалистическая   партия Украины.   Иван  Степанович,  я  попросил  слово  по  процедурному вопросу.  У меня нет замечаний, и я проголосую за принятие вопроса во втором чтении,  но я просил бы вас не нарушать Регламента,  как вы сделали перед этим.  Потому что на  заседании  двух  комитетов, Комитета   по   вопросам   Регламента   и   Комитета  по  вопросам экономической политики, было принято решение, которое не позволяло вам  без  пояснений  этих  комитетов  ставить вопрос о включении в повестку  дня  на  голосование  вопроса  о  дисках.  Я  просил  бы соблюдать   процедурные,  процессуальные  нормы  для  того,  чтобы парламентаризм  не  вырождался  в  Украине,  чтобы  у   нас   было действительно свободное волеизъявление депутатов.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Вчора Консультативна рада дала мені таке доручення більшістю голосів,  і я  виконав  це доручення.

 

     Так, до законопроекту 7428 є зауваження? Будь ласка, депутате Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановні народні депутати, пропоную у статті 16  закону  записати  (для  стенограми):  "до імпортної продукції, товарів та умов їх виробництва в  Україні  застосовуються  такі  ж вимоги  щодо  безпеки  для  здоров'я  і  життя  людини,  як  і  до відповідних видів продукції,  товарів  вітчизняного  виробництва". Оце тільки одна поправка.

 

     ГОЛОВА. Так, для стенограми є. У кого з депутатів є поправки, і вони наполягають на їх голосуванні? Порівняльна таблиця у вас є. Депутате Москвін, будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Віталію Григоровичу,  я  все-таки  хотів  би,  щоб  наші  закони  писались українською мовою. Це стосується поправки 1, бо в українській мові слово  "термін"  означає "час",  а правильно писати треба все-таки "визначення основних понять".  Це не принципова  поправка,  але  я просив би її врахувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Іване Степановичу, питань немає.

 

     ГОЛОВА. Так,  зауваження  приймається.  Тут  -  "термінів"  і "понять". Це хай редакційно спеціалісти врегулюють.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  ми  проконсультувалися  із спеціалістами  і  з'ясували,  що  слово  "термін"  означає не лише відрізок часу.  Воно має й термінологічне  значення.  Тому  ми  цю поправку і відхилили.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  У кого з депутатів ще є поправки, на яких вони  наполягають?  У  Москівна  є  поправка,  подивіться,  першою стоїть. Є ще поправки? Немає. Прошу проголосувати проект у другому читанні.

 

     "За" - 312.

 

     Рішення прийнято.

 

     Комітет просить  проголосувати  як  закон,  у  цілому.  Прошу проголосувати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую.

 

     "За" - 308.

 

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про внесення зміни до статті 43 Закону України про господарські товариства.  Реєстраційний номер  7092.  Урядовий варіант.  Друге читання.  Чи є в депутатів запитання? Немає. У вас від  комітету  є  зауваження,  Олександре  В'ячеславовичу.  Немає. Комітет просить підтримати в другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 308.

 

     Рішення прийнято.

 

     Я прошу проголосувати як закон, у цілому.

 

     "За" - 317.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект закону  7447.  Олександр  Слободян.  Є  запитання щодо законопроекту

 7447? Немає.

 

     Прошу проголосувати.

 

     У зв'язку з тим, що запитань немає, проголосуйте як закон.

 

     "За" - 288.

 

     Рішення прийнято.

 

     Як закон ми вже проголосували, запитань не було.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про державне  регулювання  видобутку,   виробництва   і   використання дорогоцінних  металів  і  дорогоцінного  каміння  та  контроль  за операціями  з  ними.  Реєстраційний  номер  7171.  Друге  читання. Урядовий проект. Є запитання?

 

     Депутате Соломатін,  будь  ласка.  За  ним - Черняк Володимир Кирилович.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Фракція комуністів. У  цьому  законі  і  в поправках до нього є недолік - зникло слово "розвідки" перед словами  "видобутку   дорогоцінного  каміння".  А відомо, що саме зараз, на стадії розвідки, найбільше дорогоцінного каміння розтринькується.

 

     Тому є така пропозиція:  у всіх  статтях,  а  також  у  назві самого  закону перед словом "видобутку" вставити слово "розвідки". Таким чином,  назва закону буде  така:  про  державне  регулювання розвідки,   видобутку,  виробництва  і  використання  дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Черняк Володимир Кирилович. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська область). Я вважаю вашу пропозицію слушною. Але виникає питання,  чому ви не подали її раніше? Уже є таблиця, ми проводимо друге  читання,  а ви тільки прокинулися і пропонуєте цю поправку. Якщо зал погодиться, я не проти.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу,  мені здається,  що ви повинні були б сказати, що ми ж вносимо зміни до закону, тому назву закону міняти не можемо.

 

     ЧЕРНЯК В.К. А крім того, ми вносимо зміни до закону, який уже прийнятий.

 

     ГОЛОВА. Не  можемо  міняти назви закону.  Станіславе Гуренко, будь ласка.

 

     ГУРЕНКО С.І.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракція  Комуністичної партії  України.  Іване  Степановичу,  є  прохання.  Там  небагато поправок. Для того щоб закон пройшов, давайте розглянемо поправки, там їх три чи чотири.

 

     ГОЛОВА. Так, я за.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Щодо кожної поправки проголосуємо,  і тоді буде видно.

 

     ГОЛОВА. Так,  перша пропозиція.  Ви зрозуміли. Я звертаюся до Юрія Соломатіна.  Це не норма цього закону.  Йдеться про  внесення змін до закону. Ми не можемо, вносячи зміни до закону, міняти його назву.

 

     ЧЕРНЯК В.К. Верховна Рада може все, крім того, чого не може.

 

     ГОЛОВА. Так,  хто з депутатів вносив в установленому  порядку поправку і наполягає на її голосуванні? Прошу підняти руку.

 

     Депутат Соломатін. Будь ласка. Називайте поправку.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Це  поправка  до  статті 4,  яка була внесена народним  депутатом  України  Самойленком.  Я  теж  пропоную,   не змінюючи назви закону,  додати слово "розвідки" саме в цій статті. Бо інакше буде безконтрольне розбазарювання всього багатства,  яке є в надрах і яке належить усьому українському народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Комітет відхилив поправку Самойленка, оскільки в редакції чинного закону це передбачено,  але більш конкретно. Тому ми вважаємо, що вносити цю поправку недоцільно.

 

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте  на голосуванні цієї поправки?  Прошу проголосувати. Поправка 1 на сторінці 3, друга колонка.

 

     "За" - 180.

 

     Рішення не прийнято.

 

     У кого  ще  є  відхилені  поправки?   Немає   більше.   Прошу проголосувати проект у другому читанні.

 

     "За" - 182.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Від Кабінету Міністрів, будь ласка.

 

     МАКАЦАРІЯ С.М.,  заступник  державного секретаря Міністерства фінансів України.  Дякую,  Іване Степановичу.  Нас це задовольняє, тому  що  у  нас  немає  згоди,  особливо  стосовно  поправки 4 на сторінці 3. Тому ми будемо працювати далі.

 

     ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, ви виступаєте від комітету. Ви бачите,  що  законопроект  не  набрав потрібної кількості голосів. Кабінет Міністрів пропонує не голосувати його далі,  тому що ви не досягли згоди щодо поправки 4 на сторінці 3.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Оскільки законопроект подавав Кабінет Міністрів, я думаю, що логічно було б сприйняти його висновок.

 

     ГОЛОВА. Ви думайте,  але готуйте,  будь ласка,  до пленарного засідання.

 

     Дякую вам.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Ми  підготували  законопроект  нормально,  Іване Степановичу. Зал не хоче...

 

     ГОЛОВА. Ну він же не набрав потрібної кількості голосів.  Він нормальний, але набрав усього 182 голоси.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Виходить,  депутати  не  зовсім нормальні (Шум у залі).

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Урядовий  проект  Закону  про  питну  воду  та  питне водопостачання 5236- 3. Друге читання.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ 44, Донецька  область).  Шановні  колеги!  Надійшло   більше   двохсот пропозицій від депутатів. Ми всі розглянули, і всі вони враховані. Я прошу проголосувати проект у цілому.

 

     ГОЛОВА. У  кого  з  депутатів  є  поправки  (нагадую,   друге читання),   на   голосуванні   яких   вони   наполягають?  Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Я хотів привернути  увагу  до  першого  процедурного  питання.  Коли законопроект  у  другому  читанні  не набирає необхідної кількості голосів і  немає  іншого  рішення,  то  він  вважається  знятим  з розгляду  і  на  цій  сесії не розглядається.  Тому якщо ми хочемо продовжити його  розгляд,  треба  прийняти  рішення  -  відправити проект  на  доопрацювання  для  підготовки  до  повторного другого читання. Але якесь рішення треба приймати.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я робив зауваження Володимиру Черняку, що він не  доводить  цей закон.  Він зійшов з трибуни і нічого не просив. Так от ви не поправляйте.

 

     До проекту 5236-3 є зауваження?

 

     ПИСАРЕНКО А.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати його в другому читанні.

 

     "За" - 318.

 

     Рішення прийнято.

 

     Комітет просить проголосувати як закон.

 

     "За" - 326.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Оголошується до  розгляду  проект  Закону   про   Національну систему   конфіденційного   зв'язку.   Реєстраційний  номер  7279. Урядовий проект.  Друге читання.  Сергій  Григорович  Сінченко.  Є запитання до Сінченка?  Немає.  Є?  Депутат Єльяшкевич.  Увімкніть мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон.  У меня вопрос к авторам проекта и к Ивану  Степановичу.  После  обнародования  вчера записи телефонных разговоров,  возникает  вопрос:  у  нас  в  стране   вообще   есть конфиденциальная  телефонная  связь  как  таковая или нет?  Я хочу услышать ответ,  потому что вся страна,  естественно,  внимательно слушает разговоры двух уважаемых людей.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Процедурою  другого читання не передбачено виступів з трибуни.  Тому запитання народного депутата Єльяшкевича я  адресую Службі  безпеки,  нехай  вона  дасть  відповідь:  чи існує в нас у державі конфіденційність зв'язку?

 

     А зараз розглядаємо в другому читанні проект 7279.  У кого  з депутатів є поправки? Гуренко Станіслав Іванович.

 

     ГУРЕНКО С.І.  Спасибі.  Іване Степановичу, я хочу приєднатися до думки депутата Єльяшкевича вперше за всі роки,  що ми з ним тут перебуваємо.  Я  хочу,  щоб  Служба безпеки,  якщо тут присутні її представники,  відповіла ще на одне запитання.  Чому кожен тиждень перевіряють мій телефон?  Кожен тиждень у визначений день,  хоча я не є ніяким керівним працівником.  Щотижня - чи то у вівторок,  чи то  в  середу - о 8 годині,  незважаючи на те,  що я змінив номер, лунає телефонний дзвінок,  і мені кажуть:  "Запишіть,  будь ласка, час, як пройшов контроль".

 

     Те, що  прослуховується  мій  телефон,  це  я  знаю абсолютно точно,  бо  як  у  "товариша  майора"  плівка  закінчується,  а  я розмовляю,  скажімо, з Петром Миколайовичем Симоненком, одразу все вимикається, поки нову плівку не вставлять.

 

     Хто дав санкцію на контроль мого телефону?  І чому ця санкція виконується так нахабно, відкрито?

 

     Спасибі, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Ми  даємо  доручення  Степану  Гавришу видрукувати цю пропозицію,  надіслати для  надання  інформації.  Не  перетворюйте сьогодні на сьогодні!

 

     Проект Закону   про   Національну   систему   конфіденційного зв'язку. Доповідача, на жаль, немає. Комітет просить проголосувати в другому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 292.

 

     Рішення прийнято.

 

     Чи можемо    ми    його   проголосувати   як   закон?   Прошу проголосувати. Просять депутати.

 

     "За" - 298.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону про відповідальність повітряних перевізників за перевезення  пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в  Україну  (друге  читання),  реєстраційний номер 7099. Георгію Корнійовичу, будь ласка. Є запитання?

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Усі зауваження враховані, крім одного - щодо зміни назви. Назва відповідає змісту законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати законопроект у  другому  читанні. Чи можна в цілому?  Комітет просить у цілому, зауважень немає, всі враховані. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 321.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  та  визнання  такими,  що втратили  чинність,  деяких законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям Закону України про платіжні системи та переказ грошей в Україні (друге читання),  реєстраційний номер 8054. Є запитання до депутата Альошина? Немає. Прошу проголосувати.

 

     Депутате Альошин,  як  закон  можна,  так?  Комітет   просить проголосувати як закон. Прошу, голосується проект 8054 як закон.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  в  зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про  банки  і банківську діяльність (друге читання), реєстраційний номер 8005. Є запитання? Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 273.

 

     Рішення прийнято.

 

     Прошу проголосувати проект 8005 як закон.

 

     "За" - 259.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону про вищу  освіту  (друге  читання).  У  кого  з депутатів є поправки?

 

     Народний депутат Шиллер.

 

     ШИЛЛЕР Р.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради України (виборчий округ

 167, Тернопільська область). Шановні колеги, у статті 23 в пункті 4  проекту  Закону  про  вищу  освіту записано,  що вищі навчальні заклади державної і комунальної  форм  власності  повинні  мати  в межах  ліцензованого  обсягу не менше,  ніж 51 відсоток студентів, які навчаються за державним замовленням.  Якщо  ми  приймемо  таке положення,   то  більшість  вищих  державних  навчальних  закладів втратить    можливість    розвиватись    і    підтримувати    свою матеріально-технічну  базу.  На сьогодні кількість студентів,  які навчаються за  державний  кошт  на  першому  курсі,  становить  43 відсотки,  а  в  цілому  за контингентом студентів - 48 відсотків. Якщо ми введемо  норму  51  відсоток,  це  призведе  до  того,  що наступного року 25 тисяч абітурієнтів не зможуть стати студентами. Ми знаємо,  що  зараз  і  так  беруть  хабарі,  щоб  навчатися  на державній  формі,  а тепер і на приватну треба буде хабарі давати. Тому з урахуванням  цього  я  пропоную  вилучити  пункт  четвертий статті  23  як  такий,  що  завдасть  значної шкоди розвитку вищої освіти. Або в крайньому разі перенести термін його застосування на п'ять років. За цей час державне замовлення згідно з нашим законом збільшиться  і  може  статися  так,  що  цей  51   відсоток   може встановитися автоматично.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Івановичу, будь ласка.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Ми питання це обговорили з авторами поправки і  дійшли  висновку,  що  можемо  пропонувати  перенести   частину четверту статті 23 в Прикінцеві положення - в частину першу статті 64 і прийняти закон у цілому.  У статті 23 законопроекту записано, що  вищі  державні заклади державної та комунальної форм власності повинні мати  в  межах  ліцензованого  обсягу  не  менше,  ніж  51 відсоток  студентів,  які навчаються за державним замовленням.  Ви чули зараз аргументи депутата.  І ми пропонуємо,  щоб не вводити в даний  час  цю  частину  статті  в дію,  перенести її в Прикінцеві положення  і  викласти  в  такій  редакції:   "Положення   частини четвертої  статті 23 та абзацу четвертого частини першої статті 64 набирають чинності з 1 січня 2005 року".

 

     А чому ні?

 

     ГОЛОВА. Так,  з'ясували?  Ви погоджуєтесь?  Народний  депутат Пересунько.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Варіант, який пропонується паном Кафарським, це краще,  ніж те, що записано сьогодні, але найкращий був би варіант

- узагалі вилучити цю  частину  із  законопроекту,  тому  що  вона несправедлива  і  ні  з  якої  точки  зору не має виправдання.  Ми повинні говорити не  про  зменшення  кількості  студентів  платної форми,  а про збільшення кількоcті тих,  хто навчається за рахунок державного бюджету.  І така норма передбачена в проекті Закону про вищу освіту.

 

     Тому прохання  цю  позицію із законопроекту взагалі вилучити. Якщо ж це не вдасться,  тоді хоча б перенести, піти за пропозицією Кафарського.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые народные депутаты,  это одно из самых дискуссионных  положений  статьи  23, которая сейчас цитировалась.

 

     Формулировку статьи  23  Владимир  Иванович преподнес,  но ее никто не обсуждал,  на заседании  комитета  вопрос  о  перенесении положения  части  четвертой  статьи  23  в переходные положения не обсуждался.  Считаем,  что надо ставить на голосование статью 23 в редакции, принятой комитетом.

 

     ГОЛОВА. Пересунько Сергій Іванович.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.   Шановні   народні   депутати,  я  підтримую пропозицію про зняття цієї статті,  де 50 на 50,  тому що  виникає питання,  яка  ж  тоді  відмінність  між  державними  і приватними вузами?  Держава  гарантує  навчання  для  дітей,  які  не  можуть платити.  За  рахунок  бюджетів  ми  можемо це питання вирішити ще сьогодні в цьому законі.  І тому я прошу поставити на  голосування цей  пункт,  щоб  зняти  взагалі  це положення.  Я думаю,  це буде справедливо.

 

     Дякую.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.  Шановні  колеги,  ця  стаття  справді   дуже спірна.   З  одного  боку,  державні  вузи  повинні  мати  більший державний набір,  і це підтримують депутати,  у тому  числі  Євген Васильович,  який  виступав  зараз,  і  ми  на  засіданні комітету погодились,  але з другого боку - набрано  вже  в  цьому  році,  в попередні  роки  студентів.  Якщо  ми приймемо таке положення,  то вийде,  що студенти, які навчаються на факультетах, де, наприклад, 10-15 осіб набрано на державну форму,  а решта - на платну,  то як буде з  ними?  У  такому  разі  треба  перенести  це  положення  в перехідні  і  ввести  після  того,  як буде закінчено навчання цих дітей, які навчаються зараз.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  я бачу ліс рук.  Ми почали обговорення. Я нагадую, в нас процедура другого читання.

 

     Депутат, який   вносив  поправку,  має  право  наполягати  на голосуванні. І ми визначаємося. Комітет висловлює позицію.

 

     Депутате Шиллер, називайте номер своєї поправки. На якій вона сторінці? І я буду ставити на голосування. Її немає. Все.

 

     Василь Григорович Кремень, будь ласка, перед голосуванням.

 

     КРЕМЕНЬ В.Г., міністр освіти і науки України. Шановні колеги, я хотів би ще раз привернути вашу увагу до того,  що  ні  в  якому разі   не  можна  залишити  позицію,  яка  обмежує  50  відсотками кількість  студентів,   що   можуть   навчатися   за   недержавним замовленням  у вищому навчальному закладі,  хоча б тому,  що ми не дорахуємося щорічно 25 тисяч студентів, які не зможуть вступити до державних  вузів.  Хоча б тому,  що ми не будемо мати елементарних можливостей для розвитку вузу. Ви ж знаєте, що сьогодні в державні вузи  кошти надходять практично на заробітну плату і на стипендії. Хоча б тому,  що ці особи все одно підуть навчатися, але за гроші, і це будуть недержавні вузи, багато з яких не є такими, що готують спеціалістів достатньо високого фаху.

 

     Тому я дуже прошу хоча б піти на те,  щоб віднести цю позицію на перехідний період до,  скажімо,  2005 року.  Тому що тут і є та обставина,  про яку говорив Володимир Іванович: студенти прийняті, професори,  викладачі  працюють,  і  ми не можемо через місяць-два звільнити їх.

 

     Ще хотів би сказати, що приблизно у 50 вузах ми маємо студентів, понад 50 відсотків яких навчаються за недержавною формою. Що завтра буде з ними?

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Малолітко.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Шановні народні депутати,  я підтримую позицію Краснякова. Більше того,  якщо буде державне замовлення менше 51 процента,  це вже будуть вузи не державні, а комерційні, які забезпечуватимуться державним бюджетом. Це одне.

 

     Друге. Як свідчить практика,  до  вузів  приймають  за  кошти дітей необдарованих, які потім відповідно і лікують, і навчають. Я за позицію, щоб 51 і 49 залишити.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Федорин.

 

 

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Фракція "Єдність".  Шановні народні депутати,  нещодавно ми прийняли  бюджет  на наступний рік.  І в цьому бюджеті зафіксовано відповідні кошти на освіту.  Якщо ми зараз записуємо норму про те, що  лише  50 відсотків може бути за комерційним принципом прийнято студентів  до  вузів,  то  це  означає,  що  ми   поставили   наше міністерство в умови відповідних ножиць, де обрізали фінансування, і тут нав'язуємо йому цю норму. Тому я вважаю, що треба підтримати міністра  в цьому питанні й зняти цю норму,  а ліпше перенести її, як пропонує міністр,  у Перехідні положення,  починаючи 2005 року. Тоді  ми на майбутнє закладемо державну форму навчання як основну. І за цих умов обмеженого фінансування все-таки знайдемо  правильне рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Івановичу, сформулюйте.

 

     КАФАРСЬКИЙ В.І.  Шановне  товариство,  ця  стаття  може зараз розколоти зал,  і ми не приймемо базового Закону про вищу  освіту. Цей  закон  завершує  законодавчу  діяльність  у галузі освіти.  Я звертаюся до депутатів і прошу Євгена Васильовича подумати ще  раз над  цією  нормою.  Станіслав Миколайович,  який подавав з вами цю пропозицію, погодився перенести її в Перехідні положення. Я ще раз хочу аргументувати, чому варто так вчинити. Річ у тому, що набрано студентів і  викладачів.  І  якщо  закон  вступить  у  дію  з  цим положенням, то ми мусимо закривати десятки факультетів у державних вузах, тому що розподіл пішов. Якщо ми перенесемо всю дію закону в статтю  64,  на п'ять років,  тоді зможемо врегулювати відносини в цих вузах і вийти на позиції, які ви пропонуєте. Прошу голосувати.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Грачев.

 

 

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибо, Иван Степанович. Уважаемые коллеги, по процедуре мы можем  рассматривать  те поправки,  которые есть в соответствующей таблице.  При всем уважении к министру Василию Григорьевичу мы  не можем  сейчас изменять с голоса эту статью.  Если вы не согласны с принятием закона в таком виде, как он есть, давайте его вернем еще раз  в  комитет  и  рассмотрим  эту  статью.  Это не такой простой вопрос, как кажется вот так поверхностно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Юхновський.

 

 

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   депутати! Справді, питання - 51 процент державного замовлення і 49 процентів за кошти є одним з найгостріших питань, які постали перед багатьма державними вузами. Великі університети мають значно менший процент прийому за гроші і значно більший  державного  замовлення.  Але  є багато державних вузів,  які мають, скажімо, 55 чи 60 процентів за гроші,  а 40 процентів -  державного  замовлення.  Відразу  ввести закон,  щоб негайно покласти межу 51 і 49 процентів, важко. Тому в будь-якому випадку цю  статтю  давайте  перенесемо  або  на  третє читання,  або в Перехідні положення з тим, щоб вона не вводилася з наступного року,  а вводилася,  скажімо, через два-п'ять років, як ви проголосуєте. Безумовно, що цю статтю негайно вводити не можна, бо буде закрито ряд державних підприємств.

 

     Тому давайте або перенесемо на третє читання,  або  відсунемо на два чи на три роки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорогунцов.

 

 

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Іване Степановичу! Комітет ніяких пропозицій  депутата  не  розглядав.  Це   питання   ми   не   раз обговорювали,  але  в  такій  редакції  про  нього не було мови на засіданні комітету. А питання фундаментальне, принципове. З одного боку,  відмова  від  цієї  статті  призведе  до зростання відсотка платної  вищої  освіти.  Ми  позбавляємо  громадян  відповідно  до Конституції  в  державних  вузах навчатися безплатно.  А з другого боку, це дійсно, вибачте за такий вираз, буде гаплик деяким вузам. Є  вузи,  в яких плата становить 90 відсотків.  90!  Їх треба буде закрити.

 

     Тому в мене така сама пропозиція,  як і в  Ігоря  Рафаїловича Юхновського:  цю статтю перенести на третє читання, розглянувши її ще раз на засіданні комітету.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  це  найбільш  компромісна  пропозиція.  Ми проголосуємо  в  другому читанні,  а цю статтю переносимо на третє читання.  Якщо ви встигнете на 17 січня подати узгоджену редакцію, то ми тоді її проголосуємо.

 

     Прошу проголосувати   в   другому   читанні,   а   ця  стаття переноситься на третє читання.

 

     "За" - 323.

 

     Рішення прийнято.

 

     Ви маєте час підготувати до 17 січня.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду проект  Закону  про  використання  в Україні іноземної робочої сили (друге читання), 5227. Депутатський проект. Якщо є запитання, Стоян Олександр Миколайович готовий дати відповіді.

 

     Олександре Миколайовичу, вийдіть, будь ласка, на трибуну.

 

 

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька   область).  Шановні  колеги,  проект  закону  народного депутата Деркача.  Я  просто  супроводжую  від  комітету,  це  для інформації. Прошу.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Депутат  Федорин.  За  ним  -  депутат Симоненко.

 

 

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція "Єдність".  Шановний пане доповідачу! Я наведу один дуже цікавий і повчальний приклад. У нас у Києві існує зараз багато ресторанів, до яких запрошено дуже багато шеф-поварів із  багатьох  держав світу,  відповідно їхня заробітна плата часто становить п'ять,  а то й більше тисяч доларів на  місяць.  Тож  чи буде  все-таки  згідно із законом,  який пропонується,  надаватися перевага громадянам України  бути  першими  при  прийомі  на  таку роботу, а іноземці вже будуть стояти в черзі на других ролях?

 

     Дякую.

 

     СТОЯН О.М.  Дякую  за  запитання.  Хочу  нагадати:  це  друге читання,  тому я просив би,  щоб задавали запитання  ті  депутати, пропозиції   яких   не  враховані,  оскільки  абсолютна  більшість пропозицій врахована.

 

     Щодо вашого питання, то при доопрацюванні цього законопроекту ми,  дійсно,  передбачили  забезпечення  робочими  місцями в першу чергу громадян України, а потім громадян інших держав.

 

     ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович.

 

 

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Уважаемый докладчик, я считаю, что  здесь  очень  справедливо возникают вопросы у многих народных депутатов в связи с тем,  что безработица в Украине  достигла,  по оценкам  Международной организации труда,  40 процентов.  И задаем вопрос тогда:  обеспечивает ли законодательство  Украины  рабочими местами  в  первую  очередь  граждан  Украины,  поскольку,  как вы знаете,  от трех до семи миллионов граждан  Украины  находятся  за пределами  Украины  в  поисках  работы?  И  вообще,  какова логика законодательного органа Украины сегодня при принятии этого закона, когда  прежде  всего  так  называемое большинство принимает те или иные  законы  и  лишает   граждан   Украины   социальной   защиты, предоставления  рабочего  места,  в  данном  случае  при  принятии последнего бюджета, а вы сегодня от комитета предлагаете принимать этот законопроект?  Где же тогда моральность и нравственность тех, кто предлагает такие законы?

 

     СТОЯН О.М.  Шановний Петре  Миколайовичу,  по-перше,  комітет дійсно пропонує прийняти цей законопроект, і пояснюю чому. Тому що сьогодні  тисячі  іноземних  громадян  приїздять  в  Україну,   не реєструються,  займають  робочі  місця,  про  які  ми  не  знаємо, отримують різну заробітну плату.  Тому нам треба навести  порядок. Ми  повинні  знати,  хто  в  Україні на кого працює,  яку зарплату отримує.  Це вже велика соціальна проблема.  Знаючи це,  ми  потім можемо бачити, які є вільні робочі місця для наших громадян. Але я з вами погоджуюся  в  тому,  що,  дійсно,  сьогоднішні  закони  ще недостатньо  забезпечують  робочі  місця громадянам України.  Саме тому при доопрацюванні цього законопроекту за  пропозицією  нашого комітету   ми   внесли   статті,  які  надають  пріоритетне  право громадянам України займати вільні робочі  місця,  а  тільки  після цього   офіційно  громадянам  іноземних  країн,  але  не  так,  як сьогодні.  Сьогодні  вони  працюють  нелегально.  Ось  мета  цього закону, який вноситься на розгляд.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Оскільки суттєвих поправок немає, ми дискусію завершили,  з  мотивів  голосування  з'ясували,   то   ставлю   на голосування в другому читанні.

 

     "За" - 168.

 

     Рішення не приймається.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення змін до статті 18 Закону України про  порядок  погашення  зобов'язань  платників   податків   перед бюджетними   та  державними  цільовими  фондами  (друге  читання), реєстраційний  номер  8068.  Є  в   депутатів   запитання?   Прошу проголосувати   в   другому   читанні.  Зараз  у  другому  читанні проголосуємо, потім я вам надам слово.

 

     "За" - 241.

 

     У другому читанні прийнято.

 

     Від уряду, будь ласка, Максюта.

 

     МАКСЮТА А.А.,   перший   заступник    державного    секретаря Міністерства  фінансів  України.  Шановні  народні  депутати!  Цей законопроект   передбачає   подальші   кроки   до    списання    і реструктуризації  заборгованості.  Закон,  який  був  прийнятий  у минулому році, вже призвів до втрат доходів бюджету минулого року.

 

     Прийняття цього закону призведе до  подальших  втрат  доходів бюджету вже цього року, який прийнятий Верховною Радою. Крім того, це негативно вплине на платіжну дисципліну щодо  сплати  податків. Тому  уряд не підтримує і просить не приймати цей закон - або його відхилити,  або   відправити   на   доопрацювання   і   підготовку розрахунків.  Адже  ми  навіть не маємо розрахунків,  скільки буде втрачено доходів бюджету від прийняття цього закону.

 

     ГОЛОВА. Шитря Олексій Іванович.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації   України.   Шановні  народні  депутати,  ми  тільки повністю запровадили закон про платежі.  Відповідно до  статті  18 списано  більше  15  мільярдів гривень,  реструктуризовано майже 6 мільярдів гривень.  Сьогодні цей законопроект пропонує повернутися назад, і якщо хтось виявить несплату (а це якраз ті, хто злісно не сплачував податки до бюджету),  реструктуризувати  чи  списати  цю заборгованість.  Тому  йти  на такий крок практично неможливо.  Це перше.

 

     Друге. Пропонується  до  введення  Податкового   кодексу   не застосовувати  прямі  методи,  оскільки  відповідно  до закону про платежі  скасована  картотека,  і   практично   органи   стягнення позбавлені  всякої  можливості  сьогодні  впливати  на неплатників податків.  Тому пропонується цей законопроект ще раз направити  на друге  читання  і доопрацювання,  оскільки є суттєві зауваження не тільки Міністерства фінансів, ДПА і уряду, а й народних депутатів.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олексію Івановичу.  Тільки він уже в  другому читанні проголосований. Від комітету - Валерій Борисович.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, змістовна  дискусія  стосовно  законопроекту,  поданого   народним депутатом Матвєєвим, відбувалася тоді, коли законопроект приймався в першому читанні. І тоді ми зважали на те, що у зв'язку з деякими процедурами  застосування  статті  18 Закону про порядок погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  і   державними цільовими  фондами,  з'ясувалися окремі недоречності тих процедур, які запроваджувалися.  І тоді була запропонована  норма,  що  якщо платники податків самостійно виявляють податкові зобов'язання, які виникли у зв'язку з виплатою заробітної плати (виключно  тільки  з цим)  згідно  з  умовами першого пункту та здійснюють декларування цих  податкових  зобов'язань,  час   і   умови   виникнення   яких підтверджуються  аудиторськими  висновками,  тобто неможливо якісь нові зобов'язання підвести під це,  то ці  додаткові  зобов'язання підлягають списанню і реструктуризації відповідно до змісту статті 18 закону.

 

     ГОЛОВА. Валерію Борисовичу,  ми проголосували законопроект  у другому читанні.  Є зауваження.  Я прошу:  врахуйте цю пропозицію, доопрацюйте до третього читання,  внесіть,  і ми  проголосуємо  як закон.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  І  ще  один коментар,  Іване Степановичу,  щодо запровадження непрямих методів.  Уже така  практика  була,  і,  на жаль,  ми не маємо зараз затвердженої методики.  І більше того, на думку значної  частини  членів  комітету,  запровадження  непрямих методів  під  час розгортання передвиборної кампанії є надзвичайно небезпечним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Проект проголосований у другому читанні,  працюйте над ним до третього читання.

 

     Я даю  доручення профільному комітету з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів,  у тому числі і ваших, від уряду, доопрацювати  і  внести  в  третьому  читанні  (Шум  у  залі).  Не вносяться сьогодні пропозиції.  До  другого  читання  подаються  в установленому порядку.

 

     -----------

 

 

 

     Проект Закону  про внесення змін до Закону України про статус гірських населених пунктів в Україні (друге  читання),  6344.  Тут два законопроекти. Будь ласка, Калінчук Василь Антонович.

 

 

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська область). Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Ви знаєте,  що ми прийняли в  першому  читанні  два  законопроекти  - Костицького Василя Васильовича і Фурдичка Ореста Івановича, і було доручення об'єднати їх в один.

 

     Ми об'єднали.  Внесено три поправки. Комітет уважно розглянув усі  ці поправки.  Дві відхилив,  одну врахував.  Таким чином,  ми пропонуємо прийняти цей проект закону як закон.

 

     ГОЛОВА. У другому читанні спочатку.

 

     Є запитання до Калінчука? Немає.

 

     Прошу проголосувати об'єднані  два  законопроекти  в  другому читанні.

 

     "За" - 272.

 

     Рішення прийнято.

 

     Василю Антоновичу, звертайтеся.

 

     КАЛІНЧУК В.А.  Комітет  просить  прийняти цей законопроект як закон.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 287.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про   загальну   структуру   і    чисельність Міністерства внутрішніх справ України (друге читання), 5249-1.

 

     Є запитання? Немає запитань?

 

     Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     "За" - 308.

 

     Рішення прийнято.

 

     Як закон, Олександре Марковичу? Комітет просить проголосувати як закон. Прошу голосувати.

 

     "За" - 316.

 

     Рішення прийнято.

 

     БАНДУРКА О.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  175,  Харківська  область).   Дякую, шановні народні депутати.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Проект  Закону  про ратифікацію Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, 0293.

 

     Є запитання? Немає.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 295.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про  ратифікацію  Договору  між  Україною  та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах,

 0299. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 311.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про  ратифікацію  Договору  між  Україною  та Литовською  Республікою  про  соціальне  забезпечення,   0304.   Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 316.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Швейцарською   Федеральною   Радою   про   уникнення    подвійного оподаткування  стосовно податків на доходи і на капітал,  0249.  Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 310.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України   та   Швейцарською   Федеральною   Радою  про  міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів та Протоколу до цієї Угоди, 0301. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 303.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України   і   Урядом   Грецької   Республіки    про    торговельне судноплавство,

 0302. Юрій Борисович Крук готовий дати  відповіді.  Є  запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 302.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Французької Республіки  про  морське  торговельне судноплавство, 0303. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 314.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону   про   приєднання  України  до  Конвенції,  що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів,  0262. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 313.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи щодо створення в  Україні  Бюро інформації   Ради  Європи  та  його  правового  статусу,  0285.  Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 296.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

 

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  Урядом  Туркменистану  про  реадмісію осіб,  0300.  Є запитання? Немає. Прошу голосувати.

 

     "За" - 308.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

 

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди  між  Урядом  України  та Урядом  Російської  Федерації  про  співробітництво  у  військовій галузі, 0289. Прошу голосувати.

 

     "За" - 270.

 

     Рішення прийнято.

 

     Час перерви, нагадують. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, продовжуємо пленарне засідання.

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  Урядом Федеративної Республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації, 0296.

 

     Сергію Григоровичу, будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Комітет прийняв  рішення рекомендувати прийняти як закон. Це не перший законопроект з цього питання,  ми вже декілька таких угод ратифікували,  це  необхідний для  України  закон  про взаємний захист таємної інформації.  Тому пропозиція комітету - прийняти як закон.

 

     ГОЛОВА. Ставиться   на   голосування   проект   Закону    про ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  Урядом Федеративної Республіки  Німеччина  про  взаємний  захист  таємної інформації, 0296. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 196.

 

     По фракціях.

 

     Вікторе Семеновичу,  організовуйте  депутатів,  це  входить в обов'язки вашого комітету.

 

     Увімкніть мікрофон Ніни Марковської.

 

 

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ   та   СелПУ).   Дякую,   Іване  Степановичу.  Шановний  Іване Степановичу,  справа в тому, що ми не проголосували лише через те, що  тут  картки не спрацювали.  Тому я прошу поставити на повторне голосування.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ніно Степанівно. Ще є зауваження? Тоді проект Закону  про  ратифікацію  Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом  Федеративної  Республіки  Німеччина  про  взаємний  захист таємної інформації, 0296, прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між Урядом України та Урядом  Словацької  Республіки   про   взаємний   захист   таємної інформації та матеріалів, 0297. Сергій Григорович Сінченко готовий дати відповідь. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 265.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  Урядом  Держави  Ізраїль  про взаємну охорону таємної інформації  та  матеріалів,  0298.  Є  запитання?   Немає.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 262.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом  Туркменистану  про  взаємну  охорону  секретної інформації, 0308. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 266.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

 

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між Урядом України та Урядом  Італійської  Республіки  про  взаємну  охорону   секретної інформації, 0309. Є запитання? Прошу голосувати.

 

     "За" - 273.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців, 0307.

 

     Будь ласка,  Рефате  Чубаров,  ідіть  на  трибуну.  Увімкніть мікрофон Івана Мусієнка.

 

 

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановний Рефате Абдурахмановичу!  У мене, власне, не стільки  до  доповідача  запитання,  як до головуючого.  І воно не стосується таких глобальних проблем, яких торкався, скажімо, Петро Миколайович,  запитуючи  про  логіку  законотворчого  процесу,  бо стосовно  зовнішньої  політики  вся  логіка  зводиться  до   "чего изволите?".  Ядерну зброю віддати?  Віддамо. Закрити Чорнобильську АЕС? Закриємо. І так далі, і так далі.

 

     Я навіть не буду задавати запитання,  хто  в  залі  читав  цю конвенцію.  Я задам єдине запитання. Коли ви читаєте преамбулу, то вже з  неї  видно,  що  вона  приймається,  враховуючи  ті  великі витрати,  яких потребує реалізація цієї конвенції.  Якщо почитаєте далі зміст,  то йдеться про те,  що  біженцям  ми  маємо  надавати соціальну допомогу,  можливість працювати,  навчатися і таке інше. На сьогодні тільки офіційний статус біженців мають 3040  осіб,  це за даними Уповноваженого з прав людини. Якщо неофіційно брати тих, які не мають статусу,  то це сотні й сотні тисяч.  За рахунок чого це  буде  робитися?  Бо  всі міністерства кажуть,  що тут не треба додаткових фінансових витрат тощо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЧУБАРОВ Р.А. Шановні народні депутати! Я хотів би сказати про те,  що  у  нас  в Україні вже набрав чинності Закон про біженців, який ми прийняли в минулому році,  з 21 червня 2001 року цей закон діє.

 

     І хотів  би  сказати,  що приєднання до цієї конвенції ніяким чином не  може  збільшити  кількість  людей,  які  підпадають  під правовий статус біженців згідно з чинним законом.

 

     І, дійсно,  повірте мені:  приєднуючись до цієї конвенції, ми тільки визначимо правовий статус тих людей,  які згідно із Законом про біженців в Україні будуть визнані такими. І дійсно, додаткових фінансових витрат,  крім тих, які ми вже здійснюємо, приєднання до конвенції не потребуватиме.

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка, позиція уряду.

 

     СЕРЕДА Г.П.,   директор  Державного  департаменту  у  справах національностей та міграції.  Дякую.  Шановний Іване  Степановичу! Шановні  народні  депутати!  На нашу думку,  в Україні створено як організаційні,  так  і  правові  передумови  для   приєднання   до Конвенції  про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців. Хочу лише нагадати,  що це документи, які знайшли високу підтримку країн   світу  і  на  сьогодні  є  основними  міжнародно-правовими інструментами у сфері захисту прав біженців.  До  них  приєдналися 142   країни.  Серед  країн  Європи  поза  конвенцією  залишається Україна.  Крапка.  Хоча,  ще  раз  кажу,  створено   територіальні підрозділи  міграційної  служби,  розпочата в 1996 році процедура, звернень було понад 10 тисяч всього.  Я не знаю,  хто говорить про сотні  тисяч.  Не  треба  плутати  категорії,  не  всі  мігранти є біженцями.  І вимушені  переселенці,  і  жертви  конфліктів  не  є біженцями і не визнаються такими в жодній із країн.

 

     У червні  минулого  року  в  Україні  відкрито  перший  пункт розміщення біженців в Одеській області. Низка законів, зокрема про імміграцію,  про громадянство України,  про біженців, які прийнято минулого року, дає всі підстави для приєднання.

 

     ГОЛОВА. Григорію Порфировичу,  дякую.  Спокійніше тільки,  ви повинні   були   попрацювати  раніше  з  депутатськими  групами  і фракціями, пояснити суть законопроекту.

 

     СЕРЕДА Г.П. Ми працювали вже.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  проект  Закону  про  приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців, 0307. Голосуємо.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про   ратифікацію   Угоди   між   Україною   і Туркменистаном  про  регулювання процесу переселення і захист прав переселенців, 0294. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 261.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     -----------

 

     Повторний розгляд законопроекту

 5041-Д про   внесення   змін  до  статті  5  Закону  України  про приватизацію державного майна,  прийнятого у  другому  читанні  29 листопада минулого року.

 

     Володимире Йосиповичу, будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,   КПУ).   При   обсуждении   и голосовании  законопроекта  5041-Д о внесении изменений в статью 5 Закона Украины  о  приватизации  государственного  имущества  была допущена   досадная   ошибка.   При   просмотре  стенограммы  было обнаружено,  что  оговорился  представляющий  законопроект  первый заместитель   председателя  комитета  Черняк,  в  результате  чего фракция коммунистов проголосовала за этот закон в  целом.  Комитет рассмотрел  сложившуюся  ситуацию  и  предлагает снова рассмотреть этот  законопроект  с  постатейным  голосованием.  Есть  и  другое предложение: проголосовать этот закон в целом.

 

     ГОЛОВА. Гришан Юрій Петрович. Будь ласка, позиція уряду.

 

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановні народні депутати!  Справа в тому,  що цей законопроект два роки розглядався у Верховній Раді, не раз вносилися зміни, ми йшли на  досить  значні  компроміси.  Той  варіант,  який  був  поданий Комітетом  з  питань економічної політики,  проголосований у цьому залі,  - це вже й так дуже значний компроміс.  Там виключені  лише підприємства, які виробляють основну залізничну техніку.

 

     Усі міністерства,  відомства  і  Кабінет Міністрів подали цей закон уже на підпис Президенту без зауважень. Це до відома.

 

     Тому я прошу все ж таки залишити його в тому вигляді,  як він був проголосований.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Черняк внес дезинформацию в зал, и в результате этой дезинформации было принято неправильное решение.  Поэтому  мы требуем поставить на повторное голосование в целом.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Юрій Петрович Гришан давав по змісту відповіді.  І дещо, по-моєму, поспішив, сказавши, що вже хтось подав комусь на підпис. Тоді взагалі для чого це ми...

 

     Але я прошу,  прислухайтеся до доповідача Матвєєва Володимира Йосиповича,  який спростовує те,  що було,  і  вони  розглянули  в комітеті  і сьогодні пропонують переголосувати,  тобто підтвердити цей проголосований нами закон. Так, Володимире Йосиповичу?

 

     МАТВЄЄВ В.Й. Так.

 

     ГОЛОВА. Володимир Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Иван Степанович!  То,  о чем доложил Матвеев,  абсолютно правильно,  и ни один  депутат,  в  том  числе  Черняк,  не  может выступить против. Было решение комитета, это решение комитета было поручено доложить с трибуны Верховного Совета.  И  когда  Владимир Кириллович  докладывал,  он  просто  оговорился.  И в этом зале он признал свою оговорку,  и на основании того,  что он  сказал,  его поддержали  и коммунисты,  и прогрессивные социалисты в частности. Мы проголосовали за.

 

     Его слова противоречили тому, что было написано. Это признано в  зале,  это  прецедент.  То есть мы проголосовали за пояснение к этому  закону,  что  была  оговорка,  которая  противоречила  сути закона.  И  это  мы  рассмотрели  на  заседании  комитета,  это мы рассмотрели  в  зале.   Соответствующие   поручения   были   даны, проверены, и я думаю, в зале нет ни одного человека, который может доказать обратное. Поэтому я прошу поддержать предложение Матвеева от имени нашего комитета.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 123.

 

     -----------

 

     Для повернення  до  розгляду  раніше  не  підтриманих питань. Проект  Закону  про  основи   державного   регулювання   природних монополій  та  суміжних  ринків  у  паливноенергетичному комплексі України, 5070 (друге читання). Визначається зал, якщо повертаємося

-   розглядаємо,   не   повертаємося   -   не  розглядаємо.  Прошу проголосувати. За повернення до розгляду.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення не прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про відходи. Також голосування про повернення до розгляду,

 5264. Прошу голосувати.

 

     "За" - 229.

 

     Рішення прийнято.

 

     Будь ласка,  5264 - урядовий проект Закону про внесення  змін до Закону України про відходи (повторне третє читання).  Писаренка немає. Від уряду. Будь ласка.

 

     СМИШЛЯЄВ О.Є.,  заступник державного  секретаря  Міністерства екології та природних ресурсів України.  Шановні народні депутати! Після другого читання була проведена певна робота з  депутатськими групами  та  фракціями,  було  знято  одне  зауваження від фракції Комуністичної партії.  І тому сьогодні цей  законопроект,  на  мій погляд, можна проголосувати в цілому.

 

     Усі зауваження,  які були прийняті раніше, повністю враховані в цьому законопроекті. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнков.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемые коллеги! Я прошу минуточку внимания и  попрошу  сосредоточиться,  поскольку  мы  опять  возвращаемся к вопросу   создания   кооператива   по    утилизации    металлолома металлургических  предприятий  в  шлаковых отвалах,  по утилизации всех этих отвалов,  которые есть сегодня  в  горнометаллургической отрасли  и которые являются собственностью государства.  Кто что с кем согласовал,  мне непонятно.  В проекте  закона  записано,  что "відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають  подальшого  використання за  місцем  утворення  чи  виявлення  та  яких  їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення".  Что имеется в виду? На нефтеперерабатывающих  заводах - это мазут,  на молочных заводах - это то, что называется обрат. Дело в том, что речь идет об одном - создаются  специализированные предприятия всех форм собственности, которые получат в собственность  шлаковые  отвалы,  которые  будут затем  продавать в металлолом.  Вот о чем идет речь!  И мы сегодня хотим   создать   этот   кооператив,    хотим    кому-то    отдать государственную    собственность!    Пожалуйста,   давайте   будем передавать. И никто ни с кем ничего не согласовывал.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Полюхович.  Писаренко  з'явився,  почуємо  і позицію комітету.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Я  вже бачу:  Писаренко готовий до того,  щоб захистити цей законопроект  багатостраждальний.  Ми  на  засіданні комітету  тричі  розглядали  всі  ті  поправки,  які подавались до третього читання.  Всі позиції  узгоджені,  і  я  прошу  депутатів підтримати  рішення  комітету  про прийняття цього законопроекту в третьому читанні і в цілому.

 

     ГОЛОВА. Від профільного комітету депутат Писаренко, заступник голови комітету.

 

     ПИСАРЕНКО А.А.  Я вибачаюся. Це питання вже п'ятнадцять разів розглядалось,  вирішували ми і у фракціях,  і в комітеті.  Це та ж сама тема,  Іване Степановичу, як з цими дисками, - який би проект ми не підготували,  він американцям однаково не  підійде.  Тому  я прошу підтримати, проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Законопроект  5264  ставлю  на голосування у третьому читанні.

 

     "За" - 211.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Полюхович, що ж ви агітували, а самі не голосуєте?

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України   про виконавче провадження (друге читання).  Наголошую, голосування про повернення до розгляду законопроекту

 6234. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення не прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  про  внесення  змін  до  Кодексу  України  про адміністративні  правопорушення.   Ставлю   на   голосування   про повернення до розгляду законопроекту

 7388.

 

     "За" - 254.

 

     Рішення прийнято.

 

     Є запитання? Немає.

 

     Прошу проголосувати у другому читанні...  Чи як закон?  Прошу проголосувати як закон. Як закон голосується.

 

     "За" - 269.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Проект Закону  України про географічні назви,  3361.  Толочко Петро Петрович.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Алексєєва, будь ласка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська  область).  Иван  Степанович,  ну  сколько  можно "сунути  те,  що  не  лізе"?  Один раз голосовали - не получилось, второй раз внесли сразу на  второе  чтение  -  не  получилось.  Ну измените,  как вам говорят! Нет, суют в третий раз. Ну надо же зал как-то уважать!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Петре Петровичу, дайте відповідь.

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги і шановний депутате Алексєєв! Я думаю, що законопроект абсолютно виважений, збалансований, у ньому передбачені всі процедури цивілізованого найменування географічних назв в Україні, продумані питання структури, питання праці комісій і   наукових   рад.  Буде  структура,  яка  відповідатиме  за  це, найменування й перенайменування будуть здійснюватися тільки  через референдум жителів того чи іншого населеного пункту, продумані всі мовні питання.  У місцях компактного проживання інших національних меншин  будуть  назви  і  українською мовою,  і мовою національної меншини.

 

     Я думаю,  що цей закон  потрібно  приймати,  бо  якщо  ми  ще трішечки  протягнемо  з  прийняттям  цього  закону  (а  процес йде стихійно,  сьогодні перейменовують,  як кому Бог на душу покладе), то  просто  не  буде  вже нам чого робити.  І я просив би все-таки прийняти цей законопроект і у другому читанні,  а якщо  буде  ваша ласка, то і в цілому.

 

     Цей закон потрібний для України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.   Фракция   Коммунистической  партии  Украины. Уважаемый Петр Петрович!  Мы на заседании комитета долго обсуждали две поправки Баулина, по-моему, поправку 58 и поправку 136.

 

     Скажите, пожалуйста,  и прокомментируйте, на какой позиции мы останавливаемся, включены они или нет?

 

     ТОЛОЧКО П.П.  Эти  поправки  в  общий  текст  мы  не   успели включить,   но   мы   это  согласовали  и  с  Главным  юридическим управлением  Аппарата   Верховной   Рады   и   с   соответствующим министерством.  И я сегодня заявляю,  что эти поправки, касающиеся роли референдумов в  вопросе  наименований  и  ответственности  за исторические  и  географические названия государства,  обязательно будут включены.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання?

 

     Депутат Кіяшко.

 

     КІЯШКО С.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та СелПУ).  Спасибо,  Иван Степанович.  Партия Всеукраинского объединения левых "Справедливость",  фракция "Солидарность".  Петр Петрович,  я согласен с вами,  что сегодня неизвестно кем делается переименование улиц,  возвращение  названий,  неизвестно  с  каких времен  существующих,  и  так  далее.  Но на сегодняшний день этим занимаются у нас советы.

 

     В этом  же  проекте  закона  предусматривается,  что  Кабинет Министров  создает  определенную  комиссию.  А  мы  имеем  уже так называемые "мовні" и другие комиссии при Кабинете  Министров,  при Президенте Украины,  при Верховной Раде,  где чиновники без ведома народа делают те или иные изменения как в правописании,  так  и  в других вопросах, касающихся языка.

 

     Не получится ли,  что мы,  приняв этот закон,  отдадим все на откуп чиновниками,  которые проведут референдумы,  как  они  умеют проводить, и будут манипулировать сознанием и мнением населения?

 

     Спасибо.

 

     ТОЛОЧКО П.П. Сергей Николаевич, дело в том, что, вы правильно сказали,  сегодня  это  делается  без  всяких  комиссий.  Если  мы восстановим топонимическую комиссию при Верховном Совете, создадим межведомственную комиссию при Кабинете Министров и  плюс  к  этому народные   референдумы,   я   думаю,  порядка  в  наименованиях  и переименованиях будет значительно больше, чем сегодня.

 

     Сегодня чиновник правит безраздельно,  не имея этого  закона. Когда будет закон, чиновник не будет этого делать.

 

     ГОЛОВА. З'ясували все.  Прошу проголосувати в другому читанні законопроект 3361.

 

     "За" - 283.

 

     Рішення прийнято.

 

     Просять як закон проголосувати. Прошу проголосувати як закон.

 

     "За" - 296.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     -----------

 

     Проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом  Міністрів України  та  Урядом  Угорської  Республіки  про  заходи  зміцнення довір'я  і  безпеки  та  про  розвиток   двосторонніх   військових зв'язків, 0225. Андресюк Борис Павлович. Є запитання до Андресюка? Немає.

 

     Прошу проголосувати про повернення до розгляду.

 

     "За" - 209.

 

     По фракціях покажіть.  Борисе Павловичу,  як же ваша  фракція проголосувала?

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування   про   повернення.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226.

 

     Рішення прийнято.

 

     Покажіть по фракціях. Прошу уваги. По суті, Борисе Павловичу.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановні колеги, я до вас  звертаюся  з  нагальним проханням підтримати ратифікацію цієї угоди.  По-перше,  я дякую,  що ви дозволили повернутися до  цього питання.

 

     На ваш   розгляд   вноситься   проект   Закону   України  про ратифікацію  Угоди  між  Кабінетом  Міністрів  України  і   Урядом Угорської Республіки про заходи зміцнення довір'я і безпеки та про розвиток двосторонніх військових зв'язків. Я хочу нагадати вам, що ця  угода  підписана  27 жовтня 1998 року в місті Будапешті.  Вона спрямована на зміцнення довіри і безпеки та розвиток  двосторонніх військових зв'язків між Україною та Угорською Республікою.

 

     Суть цієї  угоди,  я звертаю вашу увагу,  полягає в тому,  що врегулюється діяльність держав у військовій сфері.  Це  насамперед стосується  того,  що  на  відстані ближче,  ніж 20 кілометрів від українсько-угорського державного кордону, не проводяться військові навчання на рівні батальйону або вище. Якщо виникає необхідність у проведенні  військових  навчань  на  глибині  125   кілометрів   у прикордонній   смузі   вздовж   державного   кордону,  то  сторони заздалегідь,  за 42 доби чи більше,  повідомляють  одна  одну  про заплановану військову діяльність сухопутних військ.

 

     Я хотів  би звернути вашу увагу,  що ми сьогодні ратифікували майже аналогічну угоду з Російською Федерацією саме  у  військовій сфері. Я дуже просив би вас підтримати і ратифікувати й цю угоду.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати.  А  то  тоді начебто вибірковий підхід. Голосуйте.

 

     "За" - 247.

 

     Дякую. Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -----------

 

     Проект Постанови про зміну меж міста Одеси Одеської  області, реєстраційний номер 8227.  Сьогодні мер телефонував і просив, адже це у нас уже два роки лежить. Прошу, проголосуйте проект 8227.

 

     "За" - 219.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Іоффе.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 111,  Луганська область).  Я не знаю,  чому не голосують, особливо комуністи,  бо  на засіданні комітету проголосували одноголосно за прийняття   цього   рішення.   Тут   немає   ніякого   політичного забарвлення,  це  просто  те,  що  вже вирішено де-факто,  і треба вирішити де-юре.  Одеса забудувала частину земель. Тому я пропоную все ж таки проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо.  Це приведення у відповідність. Прошу проголосувати проект 8227.

 

     "За" - 213.

 

     -----------

 

     Повторний розгляд з пропозиціями Президента України. Сімейний кодекс  України  з  пропозиціями  Президента України від 21 грудня 2001 року.

 

     Народний депутат Ромовська. Будь ласка.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики   (виборчий  округ  122,  Львівська  область). Вельмишановні народні депутати!  Президентом України були  внесені два  зауваження.  Перше  стосувалося насамперед того,  що до п'яти статей потрібно внести доповнення про те, що позов про захист прав учасників  сімейних відносин може бути пред'явлений прокурором.  З цим комітет погодився.

 

     І друга  пропозиція  -  щоб  змінити  строк  введення  в  дію Сімейного  кодексу,  тобто  з 1 січня 2003 року.  Комітет так само погодився з цим. І я дуже прошу вас проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -----------

 

     Закон України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів з пропозиціями Президента України, за

 5047-Д. Олександр Дмитрович Кушнір, будь ласка.

 

     КУШНІР О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые товарищи,  я  хотел  бы коротко высказать свое мнение относительно Президента как разработчика закона и  позицию  большинства  членов комитета, которая была принята вчера на заседании комитета.

 

     В предложениях  Президента  - пять более или менее конкретных замечаний.

 

     Первое: "Усупереч наведеним  положенням  Конституції  України законом,  що розглядається,  запроваджується проведення виборів до органів місцевого самоврядування,  сіл,  селищ та міст за  різними системами".   Действительно,   мы   на  выборах  сельских  советов предложили систему мажоритарных многомандатных округов.  Почему мы предложили такую систему? Для того чтобы не создавать мажоритарные округа численностью избирателей от 10 до  20  человек,  чтобы  над нами не смеялись люди.

 

     Второе замечание:  "Не відповідає вимогам Конституції України порядок  формування  районних  та  обласних   рад.   Статтею   140 Конституції  України  встановлено,  що  обласні  та районні ради є органами  місцевого  самоврядування,  які  представляють   спільні інтереси сіл,  селищ та міст".  Действительно, в Конституции такая запись есть.  Но,  во-первых,  в Конституции не сказано,  что  эти общие интересы должны представляться равным количеством депутатов.

 

     Во-вторых, возьмем   Донецкую   область,   город   Донецк   - миллионный город и города, имеющие по 20-30 тысяч населения, имеют общие интересы, но общие интересы города Донецка являются общими и для  жителей   других   городов,   потому   что   они   пользуются социально-культурной   инфраструктурой   города.  И  так  во  всех областях.

 

     И, в-третьих,   наше   предложение   о   том,   что    разные территориальные  громады,  входящие  в  состав областей и районов, должны быть представлены в зависимости от количества  избирателей, поддержано большинством территориальных громад нашего государства.

 

     Третье замечание:   "Звужуються   передбачені  законодавством гарантії  діяльності  засобів  масової  інформації".  Я  не   буду комментировать,  но  разработчики  законопроекта  имеют  по  этому вопросу свое собственное мнение.

 

     И еще два принципиальных  замечания  Президента,  касающиеся: одно   -  смешанной  системы  выборов  городских  советов  городов областного подчинения,  и другое - того,  что в законе  субъектами избирательного   права   являются  только  политические  партии  и самовыдвиженцы.  Почему  мы  пошли  на  это,  уважаемые   народные депутаты?

 

     Сейчас концепция  отношения к органам местного самоуправления различна у Президента,  у  областных  и  районных  государственных администраций   и   у  большинства  членов  нашего  комитета.  Она заключается в том, что Президенту не нужны сильные органы местного самоуправления.  Президент  и  государственные администрации хотят манипулировать, управлять органами местного самоуправления.

 

     Мы же исходили из того,  что если политические  партии  будут организовывать и проводить выборы органов местного самоуправления, произойдет политическое структурирование советов и  независимо  от того,   какие  политические  партии  получат  большинство,  избрав городские,  районные,  областные, сельские, поселковые советы, они будут создавать советы неуправляемые,  самостоятельные,  способные принципиально отстаивать интересы территориальных громад.

 

     Поэтому вчера на заседании комитета было  предложено  сегодня вам  здесь  в  зале  проголосовать  за преодоление вето Президента Украины. И мы просим вас всех, кто поддерживает концепцию сильного местного   самоуправления,   проголосовать   за  преодоление  вето Президента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати щодо подолання вето Президента.

 

     "За" - 235.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Іоффе.

 

 

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Шановні колеги,  зараз ми не подолали вето на той закон,  але є чинний закон, який входить у суперечність із Законом про вибори народних депутатів  України.  Так,  згідно  з  частиною першою статті 39 вибори починаються о 7 годині і тривають до 22. А в Законі про вибори народних депутатів - з 8  до  20  години.  Тут потрібно  внести суто технічні поправки.  Це дасть змогу нормально проводити вибори. Я прошу включити це питання до порядку денного і проголосувати ці поправки. Вони були роздані. Законопроект 8391.

 

     ГОЛОВА. Так, Юлію Яковичу, ідіть на трибуну і чітко викладіть позицію комітету.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Мы сейчас вето Президента не  преодолели.  У  нас есть   действующий   закон.   По  этому  закону  у  избирателей  и избирательных комиссий будут возникать трудности по времени и  так далее.  Хотя  выборы  все  равно  пройдут...  Это  -  моя  позиция преодолевать или не преодолевать,  а это - ваша.  Я хочу  обратить ваше  внимание,  что  мы  уже  поставили вопрос такими действиями, когда предлагалось чисто технически перенести сроки начала выборов в  Крыму,  мы  сделали  таким образом,  что сегодня в любой момент выборы там могут  быть  признаны  нелегитимными.  Они  начались  с нарушениями. Здесь предлагаются чисто технические поправки.

 

     Я предлагаю  это  проголосовать,  здесь нет абсолютно никаких политических моментов.

 

     ГОЛОВА. Так,  шановні народні депутати,  ви  зрозуміли?  Юлію Яковичу, я з вашого дозволу прокоментую.

 

     У зв'язку з тим що законопроект,  який розглядався, не набрав потрібної кількості голосів,  щоб він був введений,  запропоновано включити  до  порядку денного проект Закону 8390 про внесення змін до Закону України про вибори  народних  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Ні, проект 8391.

 

     ГОЛОВА. Реєстраційний номер 8391 - проект Закону про внесення змін до Закону  України  про  вибори  депутатів  місцевих  рад  та сільських,  селищних,  міських  голів.  Спершу  про  включення  до порядку денного проекту

 8391.

 

     Іоффе вніс  цю  пропозицію  у  зв'язку  з тим,  що попередній проект не проголосований,  і просить вас  проголосувати  це.  Юлію Яковичу, депутати мені роблять зауваження, що я перескочив.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Ми  вже цього законопроекту торкнулись,  при чому тут перескочив - не перескочив. Я вам ще раз кажу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Запишіться з процедури.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Уже образованы избирательные комиссии. Ну, что вы в самом деле!

 

     ГОЛОВА. Висвітіть, будь ласка, прізвища.

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Вы странные люди.

 

     ГОЛОВА. Народний   депутат  Іван  Бокий.  За  ним  -  депутат Полюхович.

 

 

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Просто  будет  тяжелее   избирателям   и   членам избирательных комиссий.

 

 

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   виборчий   блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передати  слово Олександру Олександровичу Морозу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олександра Мороза. Прошу уваги.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область).  Шановні депутати!  Шановний Іване Степановичу! Розглядаючи вето Президента, ми не порушили процедури, бо потрібно розглядати по суті його пропозиції,  якщо такі  є.  А  ми  відразу відійшли,   адже   можна   було  погодити  якесь  одне  міркування Президента  і  проголосувати  закон.  Він  був  би,  мабуть,   ним підписаний.  Або  кілька міркувань.  Я не можу зараз говорити,  бо треба по суті розглядати питання.

 

     А те,  що  Юлій  Якович  зараз  пропонує...  Ну,  якщо   буде відхилено зовсім і не буде ніякого прийнятного рішення, тоді можна повертатися до цього питання.  Хоч ми всі добре  знаємо,  що  Юлій Якович  особисто  доклав руку до того,  щоб прогресивний закон про вибори до місцевих органів влади не був прийнятий.  І то вже  така справа: чи підходить вам така позиція, але це вже деталі.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я хочу ответить.  Александр Александрович, почему вы считаете,  что ваша позиция - это истина в последней инстанции? Ну,  вы - вождь.  Я понимаю.  Вас можно понять. Однако у меня своя позиция...

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Іван Полюхович.  За  ним  -  депутат Чичков.

 

 

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.  Юлію  Яковичу,  ви даремно так надто емоційно даєте пояснення депутату Морозу.  Я теж підтримую його  думку.  Ми були  свідками  того,  що  коли  десь  місяць  тому  вами мав бути представлений законопроект і мало відбутись постатейне голосування законопроекту  про вибори до місцевих органів управління в другому читанні, ви натомість запропонували якийсь проект постанови, якесь доопрацювання.  І  цей процес був зведений нанівець.  Тому,  Іване Степановичу,  ми розуміємо:  вето ми не подолаємо,  вносити  якісь косметичні зміни - недоцільно,  та вже й на місцях погодилися,  що вибори до місцевих органів будуть проведені за тим  законом,  який діє на сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Та це ж технічні поправки.  Ви почитайте документ! Ви тримаєте інший документ і коментуєте!

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Тут сидять члени комітету, вони підтвердять: ми ні в  чому  не  гальмували  проходження цього закону.  Кожен мав свою позицію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чичков. Будь ласка.

 

 

 

     ЧИЧКОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово депутату Черненко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Валерію Михайловичу.  Шановні  народні депутати!  Шановний  Юлію Яковичу!  Ну я взагалі не сприймаю деякі ваші висловлювання на адресу наших колег, типу "вождь" та інші. Це перше

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Це моя думка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Це  ваша  думка.  Іване  Степановичу,  надайте Морозу хвилину.  І друге.  Розумієте, ми сьогодні вже маємо досвід виборів до місцевих рад за законом,  який сьогодні діє. Ви бачите, які депутати сьогодні в цих радах.  Це не депутати,  це лише люди, яких обрали депутатами.  Думаю,  це не моя окрема думка.  Сьогодні суспільство вже готове до того,  щоб обирати до рад  за  партійним списком.   Це   забезпечить   належний   професійний   рівень  цих кандидатів. Треба, щоб вони були справжніми депутатами.

 

     Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я хотів би відповісти.  Я говорив  так  тому,  що шановний Олександр Олександрович сказав неправду,  коли заявив, що розгляд закону гальмувався особисто мною.  Я не гальмував розгляду цього закону. От сидять члени комітету, які це підтвердять.

 

     ГОЛОВА. Валентин Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Фракція комуністів.  Перше.  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги! Зараз,  як ви бачите,  на порядку денному стоїть розділ "Повторний розгляд з пропозиціями Президента України". До чого все це?

 

     Друге. Вчора на засіданні комітету законопроект Іоффе не  був підтриманий народними депутатами - членами комітету.

 

     Третє. І   пан  Іоффе,  і  його  фракція  торпедують  розгляд виборчих законів,  у яких передбачалися необхідні позитивні зміни, що  дали  б нам можливість провести у березні цього року вибори до місцевих  рад,  усіх  органів  самоуправління,  а   також   вибори депутатів Верховної Ради Криму на більш позитивній основі. А тепер пан Іоффе хоче нав'язати нам з голосу думку, погоджену з Банковою. Немає цього законопроекту в порядку денному, тому і мови про нього не може йти.

 

     Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я хотів би відповісти.  Я не кажу,  що добре,  що погано.  Кожна думка має право на існування.  Але цей законопроект не з голосу пропонується,  він вам розданий.  І це чисто  технічні поправки.  Я  не  кажу,  що це добре чи погано,  що ми не подолали вето. Але така ситуація є. Тому ми повинні внести ці поправки (Шум у  залі).  Нічого  не зміниться - просто буде важче і виборцям,  і комісіям. Усе!

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення.  Для  репліки  надаю  слово Морозу і буду голосувати про включення питання до порядку денного. Включимо - розгляд продовжимо, не включимо - не продовжимо.

 

     Слово для репліки депутату Морозу.

 

 

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний Іване  Степановичу!  На  консультативній нараді я говорив про те,  що на минулому тижні у мене була зустріч з головою Асоціації міст і селищ України,  яка об'єднує  більш  як 800  міст  обласного  і  районного  підпорядкування.  Присутні там спеціалісти   висловилися   одностайно   на   підтримку    закону, проголосованого   Верховною  Радою.  І  на  трибуні  зараз  стоїть чоловік, на сумлінні якого буде зрив виборчої кампанії до місцевих органів  влади,  що  б  він  там  не говорив.  Так,  він може мене обзивати різними словами, то його не стільки право, скільки рівень розвитку. Але не про те мова. Він може мене обзивати вождем, але я ніколи не був лизоблюдом. Нехай він це запам'ятає (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я теж не був лизоблюдом,  а вождь  -  це  почесне звання в усіх народів.

 

     ГОЛОВА. Юлію Яковичу, дякую. Шановні народні депутати!..

 

     ІОФФЕ Ю.Я. Я вас попередив, і нехай усе залишається, як є.

 

     ГОЛОВА. Юлію Яковичу, прошу, завершуйте.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.  Я його не звинувачував,  що він був лизоблюдом. Я цього на нього не казав. Чого він виправдовується, я не знаю.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я  ставлю  на  голосування пропозицію про включення до порядку денного законопроекту

 8391. Прошу голосувати.

 

     "За" - 176.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -----------

 

 

 

     Закон України  про  внесення  змін  до  Закону  України   про державні   гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України  з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер  7127).  Будь ласка, Ігоре Олеговичу.

 

     ЮШКО І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності  (виборчий  округ  42, Донецька  область).  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Йдеться про одне з найболючіших  питань  -  відновлення знецінених  вкладів населення в Ощадбанку СРСР.  Закон,  який було прийнято Верховною Радою, повернено із зауваженнями Президента.

 

     Але до того як перейти до розгляду цих зауважень,  я хотів би наголосити  на  тому,  що  у Верховній Раді зараз чимало проектів, автори яких намагаються вирішити саме це питання. Я хочу висловити свою  особисту  думку:  це  один з найкращих законів,  прийнятих у Верховній Раді.  Але незважаючи на це,  я хотів би  зробити  деякі зауваження, які, на мій погляд, мають бути враховані.

 

     Перше стосується строку введення в дію цього закону,  а друге

- строків  проведення  реструктуризації  боргових  зобов'язань  та виплат.  Справа в тому,  що бюджет 2002 року вже прийнято, в ньому передбачено  500  мільйонів  гривень  на  компенсацію   знецінених заощаджень,  і я вам абсолютно відверто скажу,  що знайти щось іще додатково практично неможливо, тому що є частини бюджету поточного року, які певною мірою незбалансовані.

 

     Що стосується  2003  року.  Це буде найбільш напружений рік з точки   зору    обслуговування    зовнішнього    боргу    держави. Реструктуризація зобов'язань України, яку було проведено останніми роками,  дійсно зняла напруженість з поточного та минулого  років, але зумовила найбільше навантаження на наступний рік.

 

     Тому пропозиція   -   почати   перші  компенсаційні  виплати, починаючи з 2004 року,  після того як мине цей найбільш напружений з точки зору обслуговування зовнішнього боргу 2003 рік. Це перше.

 

     Друге. Ми розуміємо, що сума, яку треба повернути громадянам, це не 10 і не 50 мільярдів гривень,  а десь близько 130  мільярдів гривень.  І  це  при  тому,  що загальна грошова маса на цей час в Україні - близько 38 мільярдів  гривень.  Ми  розуміємо,  що  дуже важко  планувати  навіть  на  десять  років неінфляційне зростання грошової маси.  Тому я був би вдячний, якби ви прийняли пропозицію про  подовження  цього  терміну до 15 або 20 років,  розуміючи всі проблеми,  які доведеться  вирішувати  державі  в  цей  час.  Але, підкреслюю, починати виплати грошима слід з 2004 року.

 

     І ще  одне  невелике  зауваження  стосовно  внесення  змін до статті  1  в   частині   повернення   невикористаних   громадянами компенсаційних  сертифікатів  до  установ  Ощадбанку не пізніше 31 грудня 2001 року.

 

     По-перше, цей термін уже минув,  подруге,  ми вважаємо, що це треба  вилучити вже на тій підставі,  що компенсаційні сертифікати видавалися громадянам за період обезцінення заощаджень 1992-  1993 років.  Кожен  громадянин мав право використовувати ці сертифікати при  приватизації  державного  майна.  Нині   в   Україні   процес приватизації за компенсаційними сертифікатами завершено, у зв'язку з чим вони втратили чинність.

 

     При цьому я хочу наголосити:  суми  залишків  проіндексованих вкладів громадян залишилися без змін,  тобто вони не збільшувалися і не зменшувалися на суму компенсаційних сертифікатів,  незважаючи на те,  чи використані вони були, чи ні. Якщо ці зауваження будуть враховані,  то,  я  так  розумію,  уряд  схильний  підтримати  цей законопроект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я вас прошу... Все, дякую.

 

     Шановні народні депутати,  за процедурою спочатку голосуються пропозиції Президента.  У нас ліс рук,  ми відкриваємо дискусію  з найбільш болючого питання.  Ігоре Олеговичу,  ви вже повинні знати цю процедуру.  Зачекайте,  ви ж  доповідач!  Озвучуйте  пропозиції Президента,  я  поставлю  їх  на  голосування.  Або  вносьте  іншу пропозицію - подолати вето. Будь ласка.

 

     ЮШКО І.О. Ні. Пропозиції Президента я озвучив.

 

     ГОЛОВА. Так, будь ласка.

 

     ЮШКО І.О.  Пропонується почати  виплату  компенсації  з  2004 року,  а  2002  та  2003 роки використати для підготовки до цього; термін виплати продовжити на 15, а не 10 років.

 

     ГОЛОВА. Так,  зрозуміло?  Прошу  проголосувати  за  викладені пропозиції.

 

     "За" - 133.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Ткаленко Іван Іванович від комітету. Будь ласка.

 

 

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська   область).   Шановні   колеги!  Комітет  на  своєму засіданні розглянув даний законопроект  і  пропонує  два  варіанти рішення.  Перший - подолати вето,  другий - прийняти закон у новій редакції.

 

     ГОЛОВА. Так, пропозиція профільного комітету зрозуміла? Прошу проголосувати.

 

     ЮШКО І.О. Першою ставиться пропозиція про подолання вето.

 

 

 

     "За" - 218.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     Друга пропозиція.

 

     ЮШКО І.О.  Друга  пропозиція  -  проголосувати  закон у новій редакції.

 

     ГОЛОВА. Так,  прошу:  проголосувати закон у  новій  редакції. Прошу голосувати.

 

     ЮШКО І.О.  В новій редакції,  яку було роздано.  Пропонується ввести закон у дію з 1 липня.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     ЮШКО І.О. Голосуйте за.

 

 

 

     "За" - 335.

 

     -----------

 

     ГОЛОВА. Закон України про внесення змін до Закону України про захист   прав   споживачів   з  пропозиціями  Президента  України. Доповідає  Воронков  Анатолій  Миколайович  -   заступник   голови Державного комітету стандартизації,  метрології та сертифікації. Я вас прошу!  Я оголосив до розгляду  проект  7102.  Попередній  уже проголосований. Що ви говорите?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Мороза.

 

 

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний  Іване  Степановичу,  от  погляньте:  ми тільки що розглянули закон і зважили на  пропозиції  Президента  - прийняли  закон 335 голосами.  Чому ж попередній закон про вибори, важливий надзвичайно, зараз не...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Ну немає відповідей на всі ваші "чому?".

 

     Будь ласка.

 

     ВОРОНКОВ А.М.,    заступник    голови   Державного   комітету стандартизації,  метрології  та  сертифікації   України.   Шановні народні  депутати!  Дуже  прошу  вас  прийняти  законні пропозиції Президента щодо  змін  до  статті  17  закону  у  частині  відміни розподілу  штрафів  у  пропорції  85 і 15 відсотків.  Пропонується редакція: "Сума штрафів зараховується до державного бюджету".

 

     За декілька хвилин спробую вас переконати.  Цінність змін  до закону,  про  які  ми  говоримо,  полягає  не  лише в тому,  що 15 відсотків штрафів спрямовується на розвиток  матеріально-технічної бази служби захисту прав споживачів.  Комплекс змін,  затверджених вами в законі,  є дуже важливим.  Наприклад,  внесено  статтю  101 "Повноваження  органів  місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів".

 

     Річ у тім,  що Державна служба  захисту  прав  споживачів  на сьогодні  налічує 333 фахівці в регіонах - у середньому 12 чоловік на область.  За нашими оперативними даними, 68 відсотків території України  (а це 357 районів і 96 міст обласного підпорядкування) не мають служб захисту  прав  споживачів.  Саме  ця  стаття  визначає повноваження   районних   служб,  створених  за  рахунок  місцевих бюджетів. Це перше.

 

     Друге. Сьогодні  досить  швидкими  темпами   набирають   ваги проблеми,  пов'язані  з  неякісними  послугами (житлово-комунальні послуги,  теплопостачання,  газопостачання,  електропостачання  та інші).  Зміни,  прийняті  до  статті  15  Закону  про  захист прав споживачів "Права  споживача  в  разі  порушення  виконавцем  умов договору при виконанні робіт і послуг", конкретно визначають права споживачів, відповідальність надавачів послуг.

 

     Крім того, не менш важливими є зміни, прийняті вами до статей 13,  14,  17,  23  і  особливо  до  статті 18 у частині інформації споживача про товари, які реалізуються. Адже ринок України щоденно поповнюється   товарами-підробками,  фальсифікованими,  неякісними товарами,  і для захисту від таких  товарів  такі  рішення  досить важливі.

 

     Шановні народні депутати,  незважаючи на те,  що фінансування нашої  служби  назвати  задовільним  неможливо,  дуже  прошу   вас прийняти  законні  пропозиції  Президента  до  статті  17 закону в частині відміни розподілу штрафів у пропорціях 85 і 15  відсотків. Президент   пропонує   "суму   штрафів  зарахувати  до  державного бюджету".

 

     Прийняття такого рішення  має  значно  більше  позитивного  і дасть можливість захистити права споживачів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Юрій  Григорович  Донченко  - позиція комітету.  Будь ласка.

 

 

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область). Позиция комитета

- согласиться  с  предложениями  Президента.  Хотя  я бы попытался вначале преодолеть вето Президента,  потому что этот комитет  надо все-таки  немножко  материально  поддержать.  Он  в  очень тяжелом материальном положении.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу, ваша позиція зрозуміла. Я вам надав слово від комітету.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.    Комитет   принял   решение   согласиться   с предложениями Президента.

 

     ГОЛОВА. Так. Тобто ви бачите, що пропозиція заступника голови Державного   комітету   з  питань  стандартизації,  метрології  та сертифікації збігається з пропозицією профільного комітету,  тобто погодитися з пропозиціями Президента.

 

     Прошу проголосувати закон 7102.

 

     "За" - 317.

 

     Рішення прийнято.

 

     Дякую.

 

     -----------

 

     Закон України  про  внесення зміни до статті 4 Закону України про  порядок  здійснення  розрахунків   в   іноземній   валюті   з пропозиціями Президента від 3 серпня 2001 року, 7005.

 

     Шитря Олексій Іванович.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі.  Шановні народні депутати! До прийнятого Верховною Радою України 5 липня  2001  року  Закону  про  внесення зміни   до   статті   4  Закону  України  про  порядок  здійснення розрахунків в іноземній валюті є такі зауваження.

 

     Перше. Передбачена  законом  зміна  фактично   зводиться   до включення   третейських   судів,   що   створюються  регіональними торгово-промисловими палатами,  до переліку судових  органів,  які можуть  приймати  відповідні  позовні  заяви  від резидента,  що є підставою для зупинення щодо нього перебігу визначених Законом про порядок   здійснення   розрахунків  в  іноземній  валюті  термінів розрахунків.

 

     Внесення таких змін суперечить Закону про  торгово-промислові палати,  де передбачено, що третейські суди можуть створюватися за ініціативою учасників відповідного спору, тобто вони не є постійно діючими органами.

 

     І якщо   подивитися   на   практику   створення   і  розгляду третейськими судами позовів по поверненню валюти, то, наприклад, у Донецькій  області  третейськими  судами  було  розглянуто  справи стосовно   15   підприємств   на   загальну   суму    дебіторської заборгованості 390 тисяч доларів США, 125 тисяч гривень, 1 мільйон 488 тисяч російських рублів,  і жодного разу ці  рішення  не  були виконані.

 

     За таких  обставин зазначена вище зміна до Закону про порядок здійснення розрахунків  в  іноземній  валюті  є  нічим  іншим,  як наданням  українським  суб'єктам  зовнішньоекономічної  діяльності додаткової можливості для ухилення від нарахування і  сплати  пені за  порушення  термінів  розрахунків в іноземній валюті.  Введення такої норми не сприятиме ні поверненню  валютних  цінностей  із-за меж  України,  ні збільшенню обігових коштів українських суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності,  ні  поліпшенню  їх  фінансового стану,  і  як  наслідок  -  призведе  до  втрат доходів державного бюджету, з чим не можна погодитись.

 

     Виходячи з цього,  Комітет з питань  фінансів  і  банківської діяльності   підтримує  пропозиції  Президента  щодо  неможливості прийняття  цього  закону.  Таку  саму  думку   висловило   Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. Тому прохання підтримати пропозиції Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Альошин  Валерій  Борисович  -  позиція   профільного комітету перед голосуванням. Будь ласка.

 

 

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги,  комітет  розглядав пропозиції Президента і,  справді,  вирішив підтримати пропозиції Президента, які  зводяться  фактично  до скасування прийнятого Верховною Радою короткого Закону про порядок здійснення  розрахунків  в  іноземній валюті.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати Закон України про внесення зміни до статті 4 Закону України про порядок  здійснення  розрахунків  в іноземній валюті з пропозиціями Президента від 3 серпня 2001 року, 7005.

 

     "За" - 233.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Закон України  про  засади  функціонування   оптового   ринку електричної енергії в Україні з пропозиціями Президента України.

 

     Гайдук Віталій Анатолійович, міністр палива та енергетики.

 

     ГАЙДУК В.А.,  міністр  палива та енергетики України.  Шановні депутати!  5 липня 2001 року Верховна Рада України прийняла  Закон України  про  засади  функціонування  оптового  ринку  електричної енергії в Україні.  Цей закон мав визначити правові, організаційні та  економічні  засади  функціонування  оптового ринку електричної енергії в умовах об'єднаної енергетичної системи України  і  стати таким актом, який ефективно доповнював би чинний Закон України про електроенергетику  як  базовий  закон,  що  регулює  відносини   в електроенергетиці.

 

     Однак у   прийнятому   законі   докорінно  змінена  концепція діяльності  оптового  ринку  електричної  енергії,  яка  визначена статтями 15,  151 і 17 Закону України про електроенергетику і яка, як  показав  час,  відповідає  можливостям  і  потребам  економіки України в цілому і енергетичної галузі зокрема.

 

     Пропонуючи нову    концепцію    діяльності   оптового   ринку електричної енергії,  закон  не  тільки  не  врегульовує  проблеми функціонування  цього ринку електричної галузі та країни в цілому, а створює їх,  що й визначає  основні  недоліки  закону,  а  саме: закон,  встановлюючи  можливість  укладання двосторонніх договорів купівлі-продажу  електричної  енергії,  не  враховує   особливості регулювання    відносин   в   електроенергетиці,   які   викликані об'єктивними  умовами  функціонування  галузі,  тобто   закон   не враховує   необхідності  постійного,  безперервного  збалансування виробництва, споживання електроенергії.

 

     Пропонуючи два  шляхи  купівлі-продажу  електроенергії  -  за двосторонніми   договорами   та  через  асоціацію,  закон  не  дає відповіді  на  питання,  яким  чином  і  за   чиєю   участю   буде забезпечуватися    збалансування    виробництва    та   споживання електричної енергії.

 

     Законом передбачається,   що   купівляпродаж   електроенергії здійснюється  за договірними цінами на основі прямих договорів між виробниками електроенергії та її покупцями,  а  не  продається  за цінами,   розрахованими   асоціацією   на  основі  договорів,  які укладаються асоціацією від імені виробників з покупцями. При цьому ціна   розраховується   відповідно   до   правил  формування  цін, встановлених асоціацією.

 

     Таким чином,  закон,  ліквідовуючи  існуючу  прозору  систему ціноутворення,  не  пропонує  цілісної  концепції ціноутворення на оптовому ринку,  основних принципів методології формування  цін  і тарифів.  При цьому запропонований підхід до ціноутворення значною мірою фактично виключає державне регулювання,  в той час як навіть у   країнах   з   розвинутою  стабільною  економікою  зберігаються відповідні механізми такого регулювання.

 

     Купівля-продаж електроенергії за договорними цінами на основі прямих    договорів    може   призвести   до   закупівлі   дешевої електроенергії  лише  окремими  групами   енергопостачальників   і споживачів, можуть виникнути усталені схеми господарських відносин електростанція -  споживач,  що  призведе  до  обмеження  реальної конкуренції   на   ринку   електроенергії,   підвищення   ціни  на електроенергію  для  інших  споживачів.  За  відсутності  належних механізмів  регулювання  дорожчу  електроенергію  будуть  вимушені купувати об'єкти комунально-побутової сфери, бюджетні організації, населення.  При  цьому,  за  прогнозними розрахунками Національної комісії  регулювання  електроенергетики  України  та  Міністерства фінансів,  тарифи для споживачів бюджетної сфери збільшаться на 37 відсотків, для населення - на 97 відсотків.

 

     Слід зазначити, що після запровадження закону існуючий єдиний оптовий   ринок  електричної  енергії  може  бути  розподілено  на сектори,  які сформуються за ціновими ознаками,  що у свою  чергу, зважаючи  на роль електроенергії як чинника економічного зростання суспільства,  потягне за собою диференціацію цін на  ринках  інших товарів та послуг.

 

     Щодо розрахунків за електроенергію.  Встановлений Законом про електроенергетику   існуючий   нині   порядок    розрахунків    за електроенергію  виключно  грошовими  коштами  та через розподільчі рахунки  дав  можливість  покласти  край  бартерним  операціям  та довести рівень оплати банківськими коштами з 70 до 82 відсотків.

 

     Запропонований законом порядок розрахунків,  а саме:  вільний вибір суб'єктами оптового ринку порядку і форми розрахунків руйнує налагоджений  механізм  руху коштів при розрахунках між суб'єктами оренди.

 

     Це може спричинити повернення до негрошових...

 

     ГОЛОВА. Віталію Анатолійовичу,  ви новий міністр,  і  тому  я хотів, щоб депутати вас послухали, але час ваш завершився.

 

     Процедура розгляду закону з пропозиціями Президента зводиться до того, що ви озвучуєте пропозицію Президента, даєте відповіді на запитання, і ми голосуємо - або підтримуємо, або долаємо вето.

 

     Тому я  вам час цей дав,  а зараз п'ять хвилин на запитання у зв'язку з тим, що серйозне питання. Запишіться. Ви дасте відповіді на запитання, ми будемо голосувати.

 

     Будь ласка, оголошуйте пропозицію Президента.

 

     ГАЙДУК В.А.   Таким   чином,   аналіз  Закону  про  засади  і функціонування оптового ринку електричної енергії показав,  що цей закон  може  завдати  серйозної  шкоди  функціонуванню  об'єднаної енергетичної системи України і призвести до порушення її цілісного функціонування. Закон пропонується відхилити.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  П'ять хвилин. Запишіться. Депутат Журавський. За ним - депутат Черненко.

 

 

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.  Християнськодемократична   партія   України, Житомирська  область.  У  чому  перевага  цього  закону,  коротко, декількома фразами можете сказати?

 

     ГАЙДУК В.А.  Перевага цього закону  в  тому,  що  він  дійсно визначає  окремі  елементи можливого функціонування оптового ринку стосовно асоціації і таке інше.  Але недолік у  тому,  що  він  не визначає механізмів функціонування.

 

     ГОЛОВА. Віталій Черненко.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,   Іване   Степановичу.   Я   підтримую пропозицію скасувати цей закон,  його помилково прийняли.  А тепер прошу передати слово Павловському.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

 

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую. Шановні колеги, ви пам'ятаєте, що я був автором цього закону,  але в процесі другого читання його  так викривили,  що  я  дуже прошу цей закон скасувати,  тому що він не відповідає інтересам держави.

 

     ГОЛОВА. Ситуація змінилася, так?

 

     Олександр Кушнір. За ним - депутат Сафронов.

 

 

 

     КУШНІР О.Д.   Прошу   передать   слово   Мармазову    Евгению Васильевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Євгена Мармазова.

 

 

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Иван Степанович,  я должен сказать,  что рабочая  группа,  которая разработала  этот  закон,  подготовила сравнительную таблицу.  Все восемь замечаний Президента нами учтены. Эта сравнительная таблица вчера  роздана  в комитете.  Поэтому я предлагаю сейчас снять этот вопрос,  а в четверг рассмотреть сравнительную  таблицу.  И  кроме того,  тут говорили, что комитет рассматривал этот вопрос. Комитет этот вопрос  не  рассматривал!  Были  подпольно  собраны  какие-то подписи.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Євгене  Васильовичу,  закон  з пропозиціями Президента озвучує той,  кого Президент визначив.  У даному разі - міністр   палива  та  енергетики.  Ви  висловили  свою  позицію  і посилаєтеся на комітет.  Комітет тільки висловлює рішення.  Тому я буду ставити на голосування пропозицію Президента.

 

     Депутат Сафронов.

 

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Місто Дніпродзержинськ.  Шановний Віталію Анатолійовичу!  Скільки  б  ми законів  не  приймали,  кожний  закон має свою стратегію.  Головна стратегія для вашого відомства,  я думаю,  щоб люди платили гроші. Ми  знаємо,  які  величезні борги.  Чи будуть люди в змозі платити гроші після прийняття цього закону?  І як зрозуміти,  що  вартість однієї кіловатгодини атомної електроенергії становить 5 копійок, а люди  платять  15,6  копійки?  Куди  йде  ця  різниця?  Що  це  за постановка питання? Дайте, будь ласка, відповідь.

 

     ГАЙДУК В.А.  По-перше, стаття 17 Закону про електроенергетику чітко визначає механізм ціноутворення на оптовому ринку:  вартість однієї  кіловат-години  атомної енергії становить не 5 копійок,  а встановлена   вартість   -   8    копійок;    теплової    -    12; гідроелектроенергії - 4.  Вони згідно з розподілом змішуються, і з ринку виходить одна ціна - 10 копійок.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Олександра  Мороза.  За  ним   - депутат Таран (Терен).

 

 

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний  доповідачу,  у мене буде одне конкретне запитання,  пов'язане з пропозиціями Президента.  Ви подумайте над ним  і  дайте  пояснення.  На основі яких розрахунків ви так точно передбачили,  що збільшаться тарифи на 37 відсотків для  бюджетної сфери і на 97,6 - для населення?  Яка методика застосовувалася? Це по-перше.

 

     По-друге, загальне зауваження стосовно пропозицій  Президента

-  виходить,  що  він  абсолютно  проти  ринкової  економіки,  хоч декларуються зворотні наміри.

 

     І, нарешті,  Іване Степановичу,  в  Адміністрації  Президента працює  більше тисячі чоловік,  більше,  ніж у Кабінеті Міністрів, більше,  ніж у Верховній Раді.  Чому вони  не  готують  пропозиції Президента так,  як це передбачено законом?  Не можна ж голосувати скопом оце все, що тут написано.

 

     ГОЛОВА. Ну,    скоп    зводиться    до    того,    Олександре Олександровичу,  що  Президент пропонує відхилити прийнятий закон. Тому він і виклав  це  прохання  Президента.  А  ми  зараз  почали обговорення  не  з  процедури.  Останнє  запитання - депутат Таран (Терен).

 

 

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В. Передайте, будь ласка, слово Черненку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  шановний колего.  Іване Степановичу, я пропоную скасувати цей ганебний закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Віталію Анатолійовичу,  ваш  час завершився.  Від профільного комітету депутат Кучеренко,  будь ласка.  Позиція  комітету  перед голосуванням.

 

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.,  перший  заступник  голови Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики   та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  80,  Запорізька область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Комітет не раз   намагався   розглянути   цей   закон,  розглядав  його,  але однозначного рішення не було прийнято,  тому що  близько  половини членів  комітету  схилялися до того,  що цей закон є неприйнятним, вето Президента  концептуальне,  його  треба  відхилити,  а  решта членів   комітету  схилялися  до  того,  що  його  треба  і  можна доопрацювати.  Хочу поправити:  до останнього засідання  комітету, яке відбулося вчора,  не було розглянуто ніяких пропозицій робочою групою,  а минуло вже майже шість місяців.  Тому  комітет  вирішив внести  це питання в зал для того,  щоб зал визначався,  чи долати вето Президента і тому брати на себе відповідальність за подальший стан  запровадження  цього  закону,  чи не долати вето Президента, тобто відхиляти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю пропозицію  Президента  на  голосування.  Вона була  викладена  в доповіді міністра палива та енергетики Гайдука. Позицію комітету ви почули.  Прошу проголосувати  про  відхилення. Пропозиція Президента.

 

     "За" - 205.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     -----------

 

     Ми дали  доручення Лічильній комісії і просили о 13 годині 55 хвилин  доповісти.  Слово  надається  голові   Лічильної   комісії Володимиру Зайцю. Будь ласка.

 

 

 

     ЗАЄЦЬ В.В.,  голова  Лічильної комісії Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановні  колеги,  відбулося засідання Лічильної комісії,  на якому розглянули питання про затвердження форми  бюлетеня  для  таємного голосування  про  призначення на посаду судді Конституційного Суду України.

 

     Бюлетень у звичній уже для нас  формі  містить  три  позиції: прізвища двох кандидатів - Копиленка та Шишкіна, а також рядок "Не підтримую жодного кандидата".

 

     Голосування позитивне,  і є прохання  робити  позначку  проти однієї  з цих позицій.  Бюлетень буде дійсний,  якщо позначка буде одна.

 

     Лічильна комісія готова  провести  голосування  з  14  до  15 години   в   кулуарах   другого  поверху.  Реєстрація  за  столами реєстрації - так, як це було завжди.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція інформацію Лічильної  комісії  взяти  до відома.  Немає заперечень? Оголошується перерва для голосування до 16 години.