ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  11  в е р е с н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу колег готуватися до реєстрації.

     Увімкніть систему. Прошу народних депутатів реєструватися.

     У залі   зареєструвалися  387  народних  депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати,  гості Верховної Ради України,   запрошені!   Перед   початком   нашого   сьогоднішнього пленарного  засідання дозвольте привітати двох наших колег - Івана Степановича  Плюща,  Голову  Верховної  Ради  України,  і   Василя Георгійовича Хару з днем народження,  побажати їм щастя, здоров'я, успіхів  і  плідної  праці  у  вищому  органі  законодавчої  влади (Оплески).

     Від депутатського  корпусу  слово для поздоровлення надається народному депутату України Гошовській  Валентині  Андріївні.  Будь ласка, Валентино Андріївно.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська  область).  Шановні  друзі!  Сьогодні  в  наших  колег, побратимів   по   складній   парламентській   діяльності,    Івана Степановича Плюща і Василя Георгійовича Хари день народження.  Від імені нас,  народних  депутатів  України,  дозвольте  передати  їм найщиріші,  теплі вітання, побажати здоров'я, добра і щастя, нових творчих злетів в ім'я великої справи -  зміцнення  нашої  держави, благополуччя народу України.

     Вельмишановний Іване Степановичу! Сьогодні у вас ювілей, саме тому є нагода відзначити,  що вам, депутату трьох скликань, Голові Верховної  Ради,  судилося  історією  відповідати на доленосні для України виклики часу, впевнено вести парламентський корабель через розбурхане  море  політичних пристрастей.  Ваші дії були адекватні вимогам історії і гідні звання Героя України.  А життєві дороги  у вас   були   і   радісними,   і   сумними.   Не  обминули  вони  і чорнобильського  лиха,  але,  врешті-решт,  це  дороги   щасливої, впевненої у своїх діях людини.

     Хай удача  не  зраджує вам і надалі!  Хай буде плідною робота восьмої сесії під вашим керівництвом,  щоб усі  депутати  третього скликання  виправдали  сподівання  своїх виборців на кращі закони, краще життя.

     ПЛЮЩ І.С. Дякую, Валентино Андріївно (Оплески).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  є  пропозиція  доручити  Голові Верховної  Ради  України,  нашому  сьогоднішьому  ювілярові  Івану Степановичу Плющу приймати поздоровлення, а ми продовжимо роботу в пленарному режимі. Немає заперечень? (Шум у залі).

     Шановні колеги,  відповідно  до  статті  2.5.2  Регламенту ми сьогодні, у вівторок, маємо 45 хвилин для оголошення запитів, заяв і повідомлень.

     Надійшли такі депутатські запити.

     Народного депутата     Володимира     Пустовойтова    -    до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  незадовільним  виконанням доручення   Президента  України  щодо  захисту  інтересів  дитячих оздоровчих  закладів,  які  є  клієнтами  банку  "Україна".  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 175.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України стосовно виплати заборгованості з  грошового  забезпечення колишнім військовослужбовцям,  робітникам та службовцям військової частини А2254 Хмельницького територіального інженерно-будівельного управління. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 130.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Валерія Коломойцева - до Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування  заходів  щодо  закриття  шахт  та попередження   екологічної   катастрофи   в   місті   Суходільську Луганської області. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 137.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Юрія Кармазіна -  до Прем'єрміністра   України   у  зв'язку  з  невжиттям  заходів  для притягнення   до   відповідальності   та   звільнення   з    посад корупціонерів  у  Луганській  області.  Прошу  народних  депутатів визначитися.

     "За" - 163.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя   Круценка   до   Прем'єр-міністра України   стосовно   бездіяльності  Мінпаливенерго  щодо  передачі закритої трансформаторної підстанції КСП  "Прогрес"  Дзержинського району  Житомирської  області на баланс "Житомиробленерго".  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 136.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Георгія Крючкова - до глави  Адміністрації Президента  України стосовно джерела фінансування подарунків,  які робляться від імені Президента  України  та  його  дружини.  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 171.

     Рішення прийнято.

     По фракціях, будь ласка (Шум у залі).

     Групи народних  депутатів  (Черненко,  Білас та інші - усього шість народних депутатів)  -  до  міністра  внутрішніх  справ  про надання   інформації   щодо  кримінальної  справи  проти  медичних працівників   міста   Львова   за   звинуваченнями   у   порушенні законодавства  у  сфері  трансплантації.  Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 159.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Олександра Тіщенка - до міністра України з питань  надзвичайних  ситуацій  та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  стосовно  ліквідації  масових підтоплень домоволодінь у Ленінському районі міста Харкова.  Прошу визначитися.

     "За" - 160.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Романа Зварича - до Генерального прокурора України у зв'язку з незадоволенням повнотою відповіді на звернення стосовно  порушень  законодавства  при  ввезенні,  реалізації   та застосуванні незареєстрованих пестицидів. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За"- 67.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -   до   Генерального прокурора   України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю  на звернення стосовно порушень законодавства  при  реорганізації  КСП імені ЛенінаТростянецького району Сумської області. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За"-146.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Юрія Кармазіна і Григорія  Омельченка  -до Генерального  прокурора  України про невжиття належних заходів для притягнення  до  кримінальної   відповідальності   високопосадових корупціонерів  у Луганській області.  Прошу визначитися.  Це різні запити.

     "За"- 169.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Валентини Семенюк -  до  голови  Київської міської   державної   адміністрації  у  зв'язку  з  незадоволенням відповіддю  Радянської   райдержадміністрації   міста   Києва   на звернення щодо реконструкції житлового будинку по вулиці Салютній. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За"- 85.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Тіщенка - до Президента України у  зв'язку з  відсутністю  відповіді  на  депутатське  звернення  10402 від 6 грудня 2000 року про  повернення  грошових  заощаджень  громадянки Попело   в   готівковій   або  безготівковій  формі  у  зв'язку  з катастрофічним   життєвим   станом.   Прошу   народних   депутатів визначитися.

     "За"-158.

     Рішення прийнято.

     Прошу народних  депутатів визначитися щодо направлення даного запиту.

     "За"- 156.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Фурдичка... (Шум у залі).

     Шановні колеги!  Я не розумію репліки.  Згідно з Конституцією рішення  про  направлення  приймається  не  менш  як 226 голосами. Шановні,  давайте в робочому порядку розберемося.  Я відповідаю за свої слова.

     Народного депутата  Фурдичка  -  до  Прем'єр-міністра України Кінаха у зв'язку з незадовільним виконанням відновлювальних  робіт по   ліквідації   наслідків   стихійного   лиха,   яке  сталося  в червні-липні 2001 року  в  гірських  районах  Львівської  області. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За"- 123.

     Рішення прийнято.

     Оголошення. Відповідно  до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України  інформую  про  вихід  народного  депутата   України Семиноженка  Володимира  Петровича  зі  складу  депутатської групи "Солідарність" та входження  його  до  складу  депутатської  групи "Регіони  України",  депутата  Балашова  Геннадія  Вікторовича  зі складу депутатської групи "Трудова Україна" та входження  його  до депутатської фракції "Яблуко".

     Слово для  виступу  від  депутатської  фракції  "Батьківщина" надається  народному  депутату  Терену.   Приготуватися   депутату Бродському.

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Президент двічі у 2000 році і 25 липня цього року накладав вето на  прийняті Верховною  Радою  закони  про внесення змін і доповнень до чинного Закону про відновлення заощаджень,  які були поміщені в  установах Ощадбанку колишнього Союзу...  Президент пропонував саме скасувати прийняті нами закони,  а не доопрацювати  їх  з  урахуванням  його пропозицій.   Головною   причиною   накладення   вето   називалася відсутність коштів у бюджеті.

     Усі спроби  і  намагання  Верховної  Ради  знайти   механізми повернення заощаджень, наприклад, через оплату комунальних послуг, або оплату медичних послуг,  що пропонувалося в законі, прийнятому в 2000 році,  наражалися на вето Президента,  яке мотивувалося, як ми вже говорили, відсутністю коштів.

     Отже, проблема - де шукати кошти?  Тому нагадаю,  що 1 червня 2000   року   Верховна  Рада  прийняла  постанову,  в  якій  чітко зазначалося (цитую):  "Кабінету Міністрів України  порушити  перед Російською  Федерацією  питання  про врегулювання взаємовідносин з питань,  що  стосуються  розподілу   між   державами   зобов'язань колишнього  Ощадного  банку  Союзу перед громадянами та повернення Україні 84,3 мільярда рублів,  які були за станом на 1 січня  1991 року  акумульовані в Ощадному банку Союзу і є власністю громадян". І далі в прийнятій нами  постанові  говорилося,  що  про  наслідки проведеної роботи, тобто про результати переговорів з Росією, уряд повинен поінформувати Верховну Раду до 1 липня 2000 року. Але уряд такої  інформації Верховній Раді не надав,  тобто нашого доручення не виконав.

     Шановні колеги!  Зважаючи  на  те,  що  проблема   повернення заощаджень  залишається вкрай актуальною,  я вніс проект постанови про доповнення проекту постанови про День уряду України  в  жовтні цього  року пунктом такого змісту:  "Заслухати інформацію Кабінету Міністрів України  про  хід  виконання  постанови  Верховної  Ради України  від  1  червня 2000 року",  тобто якраз про хід виконання урядом постанови,  відповідно до якої Кабінет Міністрів і  повинен був провести переговори з Росією та поінформувати про них Верховну Раду .

     Тому я  наполягаю,  щоб  уряд  виконав  нашу   постанову   та поінформував   нас   на   наступному   Дні  уряду,  в  жовтні,  чи порушувалося це питання перед Росією,  чи ні,  на якій це  стадії? Принаймні  ми  маємо  знати,  що відповідати виборцям.  Мій проект постанови про те,  щоб на наступному Дні  уряду,  в  жовтні,  коли якраз  і  розглядатимуться  інші  важливі соціальні питання,  була заслухана також інформація уряду про його роботу в  цьому  напрямі (півсекунди  буквально!),  вже  включений  до  порядку  денного  і голосування його відбудеться в четвер, 20 вересня. Але, може, було б  доцільно  (я  просив  би  головуючого про те) поставити його на голосування 13 вересня,  тоді уряд  мав  би  достатньо  часу,  щоб підготуватися до цієї інформації.  А вас,  шановні колеги, я прошу звернути увагу на зміст цього проекту  постанови  і  підтримати  в сесійному залі.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції "Яблуко" надається народному депутату Бродському.  Наступним  буде виступати Юхновський Ігор Рафаїлович.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва ( виборчий округ 215, м.   Київ).   Шановні   колеги!   Фракція  "Яблуко"  наполягає  на терміновому розгляді Верховною Радою питання щодо зниження  ставок податку  на  прибуток  громадян  і  підприємств,  а  також повного скасування податку на додану  вартість.  Ми  змушені  так  жорстко ставити це питання, бо далі чекати не можна. Кожен день зволікання несе нашому народу дедалі більші злидні.  Шалені податки  вбивають економіку,  придушують  приватний бізнес,  роблять жебраками наших громадян.  Тисячі підприємств сьогодні поставлені  перед  вибором: розоритися або порушити податкове законодавство. Всі ми знаємо, що сьогодні в Росії введено  податок  13  відсотків.  Ми  знаємо,  що сьогодні  в  Росії  люди  заробляють  реальні  гроші  і  сплачують податки. Вони самі сплачують податки!

     Якщо ми хочемо,  щоб наша держава була  багатою,  ми  повинні зробити  багатим  наш  український  народ.  Якщо  ми  не  зменшимо податків, український народ буде знаходитися в тому стані, в якому він  сьогодні  знаходиться.  Хоча  наші  підприємства  і починають працювати, вони не мають сьогодні коштів для того, щоб вкладати їх в інвестиції, купувати нове обладнання.

     Ми повинні  зменшити податки і зробити це вже сьогодні,  тому що приймати бюджет  на  старій  податковій  базі  не  можна.  Наша фракція  не  буде  голосувати  за бюджет,  якщо не будуть зменшені податки в цьому році. І якщо комуністичну партію не заборонять...

     Дякую (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово для  виступу  від  фракції  (Шум  у залі)...   від   фракції  Українського  народного  руху  надається Юхновському Ігорю Рафаїловичу.  Наступним буде  виступати  депутат Шеховцов.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні народні депутати!  "Заява депутатської фракції Українського народного руху з приводу розгляду проекту Державного бюджету на 2002 рік. Нинішня сесія Верховної Ради повинна стати  справді  бюджетною,  бо  немає сьогодні    важливішого   завдання,   аніж   своєчасне   укладення ефективного, справедливого Державного бюджету на 2002 рік.

     Завдячуючи проведенню продуманої  і  збалансованої  бюджетної політики  уряду  Віктора  Ющенка,  Україні  вдалося  започаткувати позитивні  тенденції  в  бюджетній  сфері.  Одначе  в  цій   сфері залишається цілий ряд ще нерозв'язаних проблем,  а саме: існування великої кількості та  обсягів  пільг  і  субсидій;  значний  обсяг недоїмки  з  податків;  значний  обсяг  обов'язкових  платежів  до бюджету;  неврегульованість податку на додану  вартість;  бюджетна заборгованість;  недоотримання запланованих обсягів надходжень від приватизації;  значна величина державного боргу; неврегульованість міжбюджетних стосунків.

     Фракція УНР вважає, що принципові положення бюджету необхідно формувати   на   основі   концепції   розвитку.    Розвиватиметься виробництво і торгівля - багатітиме держава і її народ.

     Усвідомлюючи необхідність   позитивних  зрушень  в  економіці України,  започаткованих попереднім урядом,  фракція також вважає, що пріоритетними повинні стати наступні завдання.

     Перше -   підвищення  добробуту  населення,  збільшення  його купівельної спроможності та посилення його соціального захисту.

     Друге - повне погашення заборгованості  з  виплати  грошового забезпечення та стипендій.

     Третє -   встановлення   базової  заробітної  плати  освітян, вчителів,   педагогічних   працівників   та   науково-педагогічних працівників вищих учбових закладів на рівні, встановленому статтею 57 Закону про освіту.

     Четверте - наближення надання суспільних послуг до  місця  їх безпосереднього     споживання,     посилення    ролі    місцевого самоврядування через започаткування прозорої та стабільної системи взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами.

     П'яте -  поглибшення  реформи  міжбюджетних  відносин,  чітке розмежування повноважень між бюджетами різних рівнів, забезпечення органів місцевого самоврядування достатніми джерелами фінансування для виконання їх функцій.

     Шосте - перехід на казначейське обслуговування бюджетів  усіх рівнів,  запровадження  в  органах  Державного казначейства обліку зобов'язань   розпорядників   коштів,   максимальна   ефективність використання   наявних   ресурсів  через  визначення  пріоритетів, концентрація видатків у бюджеті  розвитку  в  обсязі  не  менше  3 процентів валового внутрішнього продукту,  послаблення податкового тиску з  одночасним  скороченням  податкових  пільг,  забезпечення надходжень до бюджету виключно у грошовій формі.

     Депутатська фракція    Українського   народного   руху   буде послідовно відстоювати ці та інші положення бюджету-2002  з  метою якнайповнішого  забезпечення умов зростання добробуту українського народу,  безумовного нарощування темпів реформування  національної економіки  і  зміцнення  економічних  основ державної незалежності України".

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   для    виступу    від    фракції Соціалістичної   партії   України   надається  народному  депутату Шеховцову. Наступним буде виступати депутат Беспалий.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52, Донецька область). Уважаемые коллеги!  В свое время мы не  создали  комиссии  по  расследованию убийства Игоря Александрова.  Как депутат, лично знавший погибшего журналиста, я хочу поставить вас в известность о следующих фактах, ставших мне известными после встреч в Славянске.

     Если вы  помните,  если  кто слышал (это уже,  наверное,  все знают),  официальная версия, уже озвученная руководителями милиции и Генпрокуратуры, состоит в том, что Александрова убили по ошибке, что  якобы  убийца  принял  его  за  адвоката  юрбюро  ИРТК  "ТОР" Александра  Омельяненко.  Заказчиком  якобы выступает краматорский предприниматель,  который в  фальшивке  под  названием  "Раскрытие преступления" значится как Михалыч.

     Уважаемые коллеги!  Пожалуйста,  послушайте  и  посмотрите на меня!  Александр Омельяненко - это богатырь  двухметрового  роста, вот с такой шеей,  с такими плечами,  кандидат в мастера спорта по борьбе дзюдо и самбо в супертяжелой весовой категории.  И это  еще не  все!  С  1986 по 1997 год он работал в органах внутренних дел. Капитан милиции,  последние годы -  оперуполномоченный  уголовного розыска  Управления  МВД  в  Донецкой  области  по раскрытию особо тяжких  преступлений  против  личности,  то  есть  профессионал  с суперспециальной физической подготовкой.

     Для того чтобы попугать битами этого человека,  заказчик,  по ментовской  версии,  нанимает  бомжа  росточком   ниже   моего   и соответствующей комплекции,  кроме того, пьяницу. В 1992 году этот бомж  был  уволен  за   пьянство   с   краматорского   предприятия "Крамремжилсервис".  По свидетельствам Омельяненко,  который видел бомжа на воспроизведении преступления,  - это спившийся человек, с синей рожей и сморщенный, как все пьянствующие бомжы. И вот такому сопляку якобы заказывают покушение на гиганта в тесном  помещении, где без сноровки, навыков даже размахнуться битой довольно тяжело.

     Понятно, к  чему  я  все  это  говорю.  От  этого  попахивает откровенной фальшивкой. Это те же самые мертвые наркоманы с планом захоронения  в  кармане,  которые  фигурировали  в  деле Гонгадзе. Естественно,  Омельяненко  после  озвучивания   фальшивой   версии обратился в прокуратуру Славянска с просьбой дать ему охрану. Ведь он уцелел и, естественно, он живой свидетель, который знает в лицо и по имени Михалыча. Естественно, Михалыч должен заказать убийство Омельяненко.  В прокуратуре посмеялись и сказали:  да,  какая  там угроза,  ведь уже арестован бомж,  чем фактически подтвердили, что никакого заказчика нет и что это фальшивка.  Несмотря на то, что с тех   пор   прошло   довольно   много   времени,   охрана  ему  не предоставлена.  Зато  милиция  приставила  к  нему  шпиков,  чтобы отслеживать все его нежелательные контакты.

     Поскольку у меня мало времени, я успею сказать еще только то, что за две недели до того,  как  был  арестован  бомж  и  озвучена впервые  эта  фальшивая  версия,  с  Александром  Омельяненко  вел беседу,  такую обработку начальник УБОПа  Донецкой  области  Игорь Белозуб.  Он зондировал почву,  как он относится к версии, что это была ошибка и что покушались как раз на него? При этом Омельяненко подробно   изложил  ему  все  свои  возможные  конфликты.  Никаких михалычей там не было,  поскольку Омельяненко гражданскими  делами не занимался.

     В фальшивке  под  названием "Раскрытие преступления" есть еще некоторые факты,  я при случае их обнародую  с  трибуны  Верховной Рады.  Но  я  призываю  депутатов:  как  в  свое  время  они своим возмущением заставили милицию забрать назад версию о наркоманах  в деле Гонгадзе, возмутиться циничной, наглой перед лицом всего мира фальсификацией якобы раскрытия и заставить Потебенько  и  Смирнова повторить тот же маневр с фальшивкой в деле Александрова.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для виступу від депутатської фракції "Реформи-Конгрес"   надається   народному   депутату    Беспалому. Наступним буде виступати депутат Симоненко.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  Шановні  колеги!  Не лише у цій залі,  а,  мабуть,  у всій Україні не  знайдеться  людини,  яка  б відкрито  заперечувала  місцеве  самоврядування.  Та  й  як  можна заперечувати право людей вільно господарювати  на  власній  землі! Однак  у  житті  буває  все.  Є чимало прикладів плідної співпраці місцевої державної влади і місцевого самоврядування, але, на жаль, трапляється й інакше.

     Нещодавно Україну  сколихнули  неправомірні  дії,  спрямовані проти міських голів Луганська та Василькова.  А сьогодні,  шановні колеги, я вимушений привернути вашу увагу до ситуації, що склалася в  Сумському  районі  Сумської  ж  області.  Всупереч  визначеному Конституцією  і  законами  України  незалежному  статусу місцевого самоврядування  на  голову  цієї  ради  Миколу  Кузьміна  обласним керівництвом  спричиняється  потужний тиск,  щоб він звільнився за власним бажанням.  Оскільки він  має  мужність  протистояти  цьому тискові,  то  тиск  чиниться і на депутатів Сумської райради,  щоб зібрати дві третини  голосів  і  таким  чином  висловити  недовіру голові.

     Чим завинив Кузьмін?  Як відомо, на селі широко практикуються добровільно-примусові псевдоринкові стосунки  за  схемою:  "пальне купуй  там  і  за  такою ціною,  зерно здай туди і за такою ціною" тощо.  Тодішній  голова  Сумської  райдержадміністрації  і  голова районної  ради  насмілилися  посприяти,  щоб  господарства  району уклали угоду про постачання пального не з  підприємством,  що  діє під патронатом обласної адміністрації,  а з іншим підприємством на вигідніших для району умовах. Здавалося б, керівникам району треба подякувати,  натомість їм наполегливо порадили звільнитися. Голова районної державної адміністрації так  і  зробив,  голова  районної ради відмовився. Ця історія описана зокрема в "Голосі України" від 4 серпня, і , здавалося б, повертатися до неї немає потреби. Однак на сесії Сумської райради 29 серпня ситуація загострилася: замість розгляду планових питань на сесії розглянуто  одне  позапланове  - про  дострокове припинення повноважень голови.  До честі депутатів райради вони вистояли і недовіри голові не висловили. Начебто пора поставити  крапку,  але нічого подібного,  тиск продовжується:  на голову райради - з вимогою  добровільно  подати  у  відставку,  на депутатів - з вимогою висловити недовіру голові.

     Верховна Рада   України,  як  всеукраїнський  представницький орган, не може мовчазно сприймати наругу, що чиниться над місцевим представницьким  органом.  Однак  ми  не  шукаємо  конфліктів і не бажаємо їх підсилювати,  тому я не називаю прізвища переслідувачів та  назви  зацікавлених фірм.  Сподіваюся,  що в дійових осіб цієї сумної історії вистачить почуття відповідальності,  щоб  припинити цькування голови Сумської районної ради. Не хотілося б розширювати конфлікт   створенням   спеціальної   парламентської   комісії   і зверненнями   до   прокуратури   тощо.   Зрештою,   через  півроку відбудуться місцеві вибори і ніхто не повинен позбавляти мешканців Сумського  району  їх законного права самим дати оцінку діяльності їхнього районного голови.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   для    виступу    від    фракції Комуністичної    партії    України   надається   Симоненку   Петру Миколайовичу. Наступним буде виступати депутат Рибак.

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Шановні колеги! Нинішня восьма сесія розпочинає свою роботу  у  складній соціально-економічній ситуації,  в обстановці, коли фактично розгорнулася підготовка до наступних  парламентських виборів. Отже, політичне життя країни перейшло в якісно нову фазу, про що,  до речі,  свідчить і  безпрецедентне  політично-військове PR-шоу  щодо відзначення 10-ї річниці незалежності України.  Такої помпезної,  примітивної "масовки" держава ще не знала. І все це на фоні  кричущої  злиденності  абсолютної  більшості народу,  який з гіркою іронією назвав День Незалежності днем незаможності держави.

     Як можна витрачати величезні кошти на святкування і  водночас затверджувати  стратегію  подолання  бідності,  не  підкріплену ні фінансово,  ні морально?  А на порозі вже зима зі своїми  гострими проблемами,  передусім  у  паливно-енергетичному  комплексі.  Як і попереджали депутати-комуністи,  примарні сподівання урядовців  на наповнення   державного   бюджету   за   рахунок   надходжень  від приватизації  не  виправдалися.  Все  загальнонародне   багатство, створене кількома поколіннями радянських людей, практично сьогодні втрачено.

     Незважаючи на наші неодноразові звернення з цієї трибуни,  ми ще  раз  нагадуємо:  ніхто  так  і  не  дав,  і не дасть,  мабуть, відповіді  на  запитання  щодо   приватизації   шести   обленерго, Харцизького    трубного    заводу,    Білоцерківської    "Росави", Миколаївського заводу "Зоря" та інших стратегічних  об'єктів  щодо банкрутства банку "Україна".

     Про міжнародний імідж України сьогодні навіть сором говорити. Країна трудівників-героїв стала нині країною злодіїв і злидарів. В уяві   іноземців   Україна  асоціюється  з  кричущими  порушеннями конституційних  прав  і  свобод  громадян,  придушенням  опозиції, засобів   масової  інформації,  незаконною  торгівлею  зброєю,  із безправними  заробітчанами-нелегалами,  із  торгівлею  жінками   й дітьми та іншими негативними явищами.

     Не випадково  постійно ставиться питання про виключення нашої держави із Ради Європи.  Злочинці,  вихідці з  України,  сидять  у тюрмах майже в усіх країнах світу,  а їх високопоставлені партнери вільно розгулюють на волі.  Лазаренко  перебуває  в  американській в'язниці,  а  його  соратники і соратниці насолоджуються життям на Батьківщині.  Жердицький - у німецькій тюрмі, а його колеги Ющенко і  Пинзеник  сколочують  виборчі  блоки  в  Україні,  а подільники Жукова,  який заарештований в Італії за незаконну торгівлю зброєю, знаходяться у Верховній Раді України.

     Вчорашня заява  МЗС  України  відкрила нову сторінку сучасної історії України.  Вони заявили:  "Ми визнаємо вибори  у  Білорусії після визнання Європейською спільнотою".

     Шановні друзі, це просто якийсь абсурд у зовнішніх відносинах нашої України.  Тому я звертаюся сьогодні (я і вчора говорив це на засіданні Погоджувальної ради) до всіх народних депутатів: давайте доручимо Плющу направити вітальну телеграму у зв'язку  з  обранням на законних підставах Президентом Білорусії Олександра Григоровича Лукашенка.

     Ми під  час  восьмої   сесії   будемо   рішуче   продовжувати протистояти   подальшому  наступу  на  життєві  інтереси  і  права трудящих,  братимемо активну участь у створенні правової бази, яка б   надійно   захищала   права  і  свободу  громадян,  гарантовані Конституцією. Будемо серйозно домагатися, щоб Верховна Рада була в першу   чергу  тією  Верховною  Радою,  яка  не  дасть  встановити диктаторський режим у  нас  в  країні,  а  також  будемо  постійно захищати права наших громадян.

     Вікторе Володимировичу,  я прошу не обходити цього питання і, якщо  цього  вимагає  зал,  поставити  на  голосування  пропозицію доручити  Голові Верховної Ради Плющу направити вітальну телеграму Олександру Григоровичу Лукашенку.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату  Рибаку - керівнику фракції "Регіони України".  Наступним буде виступати депутат Удовенко.

     РИБАК В.В.,  перший заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ  45,  Донецька  область).  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні депутати! Доля розпорядилася так, що  цьогорічне  святкування   річниці   незалежності   України   і професійне свято шахтарів були затьмарені трагедією на шахті імені Засядька.  Ця  подія  ще  раз  підкреслила,  якою  дорогою   ціною оплачується  вугілля,  ще  раз  поставила питання про забезпечення належного рівня безпеки праці в галузі  та  її  зв'язок  з  рівнем фінансування.  Тому  треба  чітко  окреслити  коло  проблем  у цій стратегічній галузі.  Незважаючи на деякі відчутні позитивні зміни у  вугільній  промисловості,  досі  залишається  багато  проблем і суперечностей. Структурна перебудова галузі розтягнута у часі і не має  достатнього  бюджетного  фінансування.  Потреба  в  бюджетних коштах задовольняється лише на третину, це добре видно на прикладі поточного  року,  коли  з  200  мільйонів гривень,  передбачених у державному   бюджеті    на    модернізацію    галузі,    практично профінансовано лише 5 відсотків.

     Не повною  мірою  розв'язані  соціальні  проблеми шахтарських регіонів, значними залишаються борги із заробітної плати та виплат у зв'язку з нещасними випадками на виробництві.  Рівень заробітної плати  не  відповідає  рівню  ризику  втрати  життя  та   здоров'я працюючих.  Неприпустимим є те,  що витрати на організацію безпеки праці менші,  ніж витрати на відшкодування  збитків  у  зв'язку  з виробничим травматизмом.  Через деформовану структуру фінансування охорони шахтарської праці  гинуть,  калічаться  і  хворіють  люди, сиротіють   діти,   страждають  сім'ї.  Тобто  втрачаємо  головне, найцінніше - людське життя і здоров'я.

     Немає сумніву,  що в наступному столітті вугілля  збереже  за собою  роль  одного  з провідних енергоносіїв як у більшості країн світу,  так і в Україні.  Тому шахтарям мають  бути  створені  всі умови  та  можливості  для високопродуктивної праці,  повноцінного життя, охорони здоров'я і заслуженого відпочинку.

     Депутатська група "Регіони України"  звертає  увагу  народних депутатів  на проблеми вугільної галузі,  необхідність прискорення процесів її реформування. Тому при опрацюванні бюджету на 2002 рік треба  чітко  визначити напрями і пріоритети спрямування коштів на підтримку  вугільної  промисловості,  забезпечення  перспектив  її розвитку бюджетними коштами, які перевищували б у півтора-два рази щорічний обсяг асигнувань за кілька останніх років.

     Дякую за увагу (Шум у залі).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Від фракції Народного руху України  слово для   виступу   надається  народному  депутату  Удовенку  Геннадію Йосиповичу. Будь ласка, Геннадію Йосиповичу.

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Вікторе  Володимировичу!  Шановні  народні депутати!  Розпочинаючи роботу чергової сесії Верховної  Ради  України,  всі  ми,  народні депутати,  повинні замислитися над тим,  які найважливіші завдання постають нині перед нами.  У зв'язку з цим хотів би звернути увагу от на що.

     Перше. Нещодавно  український  народ,  світова  громадськість відзначили десяту річницю незалежності України.  Україна відбулася як  незалежна  держава,  яка відіграє все більшу роль у світі.  Це наша  гордість,  це  гордість  Руху,  який   привів   Україну   до незалежності.  Ми  не  підтримуємо  заяву  Симоненка,  який  знову виступив   проти   Української    держави,    проти    Української незалежності, проти відзначення річниці незалежності.

     Але чи  ми  можемо  бути задоволені станом економіки,  науки, медицини,  культури,  соціального забезпечення населення  в  нашій державі?   Відповідь:   ні.   Причин  тут  багато,  але  однією  з найважливіших є стан законодавства,  а це питання  Верховної  Ради України.  Не  прийняті  Податковий,  Земельний,  Житловий кодекси, низка інших важливих законів.  Це  наш  борг  перед  суспільством. Побудова демократичної соціальної правової держави, якою ми хочемо бачити Україну,  - складний процес.  Роль  законодавства  в  цьому процесі важко переоцінити.

     Друге. Під  час  канікул  я,  як і інші депутати,  мав багато зустрічей з нашими громадянами.  На жаль,  більшість з  них  бідує внаслідок  низьких  зарплат,  не  кажучи  вже про пенсії.  Вони не можуть дозволити собі нормальне харчування,  лікування,  придбання необхідного  одягу  і  взуття,  заплатити  за  комунальні послуги. Страждають діти,  люди похилого віку.  Як можна вижити на  мізерну зарплату, скажімо, вчителю або лікарю? Як можна вижити пенсіонеру? На  це  не  можна  далі  не  звертати  належної  уваги,   особливо виконавчій владі.

     У зв'язку  з  такою  ситуацією фракція Народного руху України вважає,  що Верховна Рада на перше  місце  має  ставити  прийняття законів,  спрямованих  на  підвищення  життєвого  рівня населення. Особливу увагу при розгляді проекту бюджету на наступний рік  слід приділити  соціальній сфері.  Необхідно припинити вкладати кошти в різні престижні проекти,  треба розвивати виробництво, підвищувати оплату  праці  і виплату пенсій.  Жебраки в країні на одинадцятому році незалежності - це ганьба для всіх, хто причетний до влади.

     Третє. Не можу не сказати про  численні  скарги  громадян,  у тому  числі  підприємців,  на  порушення  їх  прав і свобод з боку органів правопорядку і судових установ.  Дуже небезпечно, коли ті, хто  має захищати людину,  стає на такий шлях.  Сподіваюся,  що ці питання також знайдуть належне  місце  в  роботі  поточної  сесії. Особливість  її  в  тому,  що  вона,  як  тут  уже  говорилося,  є передостанньою у цьому скликанні.  Ми зобов'язані  якомога  швидше ухвалити закон про вибори.

     Закликаю всіх,  незважаючи  на те що фактично вже розпочалася підготовка до виборів (кожному з нас не  байдужі  їх  результати), зосередити увагу на прийнятті законів,  які конче необхідні нашому суспільству.  Це  наша  робота,  і  за  її   результатами   будуть оцінюватися   у   нас   вибори.  Тому  питання  про  поздоровлення Олександра Лукашенка - це насамперед справа Президента України, це особиста справа Голови Верховної Ради. Не треба нас втягувати в цю додаткову політичну дискусію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, представники... Увімкніть мікрофон народного депутата Симоненка для репліки. Будь ласка.

     СИМОНЕНКО П.М.   Фракция   коммунистов.   Уважаемые   коллеги народные депутаты!  Я еще раз  хотел  бы  обратиться  к  тем,  кто сформировал большинство.  Я понимаю, что вы критикуете нас, исходя из некоторых политических  моментов.  Но  для  чего  вы,  господин Удовенко,  формировали  большинство?  Принимайте  законы,  кто вам запрещает.   Я   в   своем   выступлении   сказал   о    характере государственности. Вы, будучи министром иностранных дел, назначали послов,  которые воровали за  рубежом,  способствовали  тому,  что бухгалтеры   выбрасывались   с   четвертого   этажа   зданий.  Это происходило при  вашем  руководстве.  В  той  же  Канаде,  скажем, пропало  100  тысяч  долларов.  Так  что  вы  четко  разграничьте, пожалуйста,  о какой государственности вы беспокоитесь и за  какую мы сегодня ведем борьбу. Мы за государственность народа Украины, а не клики бандитов.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги!   Представники    всіх депутатських  груп  і  фракцій,  які  бажали  скористатися  правом виступити згідно з Регламентом, виступили із заявами. Щодо виступу народного  депутата  Терена  від фракції "Батьківщина",  то,  будь ласка,  вносьте пропозиції щодо  Дня  уряду,  який  відбудеться  в жовтні,  подавайте  відповідний  проект  постанови  про  включення питання,  яке ви порушували.  У четвер  ми  будемо  вирішувати  це питання і голосувати.

     Щодо виступу  керівника  фракції  "Яблуко" Бродського Михайла Юрійовича.  Питання щодо  прийняття  податкового  законодавства  і Податкового кодексу актуальні і залишаються невирішеними.  Вносьте пропозиції, законопроекти, ми їх будемо розглядати, у тому числі й під час восьмої сесії.

     Щодо виступу народного депутата Шеховцова, то я нагадую, що в нас  у  порядку  денному  на  вересень,  зокрема,  в  частині  про прийняття  рішення,  стоїть проект Постанови про створення слідчої комісії у зв'язку із загибеллю журналіста Александрова 7458. Ми це будемо вирішувати під час голосування 13 вересня.

     Щодо заяви-інформації  народного  депутата Беспалого стосовно ситуації,  яка склалася в Сумській районній раді Сумської області, хочу  сказати,  що  голова Сумської районної ради Сумської області був на прийомі у Верховній Раді України,  і після  його  звернення було  направлено  відповідний  лист  до Генерального прокурора про вжиття відповідних заходів,  а представник Апарату Верховної  Ради направлявся  на сесію районної ради,  про яку тут згадувалося,  що відбулася 29 серпня.  Тобто це питання стоїть сьогодні на контролі Апарату Верховної Ради України, і ми вже звернулися до Генеральної прокуратури для того, щоб були вжиті відповідні заходи.

     Стосовно інформації і заяви Петра Миколайовича Симоненка щодо поздоровлення з обранням Президента Білорусії Лукашенка Олександра Григоровича.  Це питання було вирішено на засіданні Погоджувальної ради,  і  Іван Степанович Плющ погодився направити таку телеграму. Текст  телеграми  підготовлений,  Петре  Миколайовичу.  Зараз   ми з'ясовуємо, чи вона направлена.

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не чути.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Петре Миколайовичу, заява МЗС - це заява МЗС, а ми вчора визначилися,  що Голова Верховної Ради може поздоровити з  обранням  Президента Білорусії.  Іван Степанович не заперечував проти цього.  Думаю, що нічого не змінилося на сьогоднішній ранок. Ми зараз це з'ясуємо,  і я під час засідання поінформую вас, Петре Миколайовичу, щодо цього питання.

     Щодо виступу  народного  депутата  Рибака.  Шановний  колего, реформування  вугільної  галузі,  -  безумовно,  важливе  питання. Почнеться бюджетний процес,  відстоюйте  свої  пропозиції,  ми  їх будемо  розглядати  під  час  затвердження  закону  про  бюджет на наступний,  2002 рік,  як і пропозиції керівника фракції Народного руху України.  Це всі питання,  які нам необхідно вирішити, у тому числі й питання,  що стосуються предмета розгляду під час  восьмої сесії   Верховної   Ради   України.   Розгляд  Закону  про  вибори передбачено  в  четвер,  13  вересня,   і   Верховна   Рада   буде визначатися.

     Шановні колеги!  Переходимо  до  розгляду  порядку денного... (Шум у залі).

     Увімкніть мікрофон для репліки народного  депутата  Удовенка. Будь ласка. Шановні колеги, заспокойтеся!

     УДОВЕНКО Г.Й.  Петре Миколайовичу!  По-перше,  треба все-таки звикати, що в нас є український народ. За десять років (чи скільки ви  у  Верховній  Раді)  можна про це вже знати,  це конституційне положення.

     По-друге. Що ви  згадуєте  вже  забуті,  посипані  нафталіном проблеми, які були колись у посольстві? (Шум у залі).

     До речі, шановні комуністи... Не кричіть! Петре Миколайовичу, я ж призначав послами людей,  яких і ви рекомендували. Я тим самим хотів  бути  об'єктивним  міністром  закордонних справ.  Так що не витягуйте це з нафталіну і не політизуйте роботу  Верховної  Ради. Питання  щодо  Лукашенка  -  це  не  питання Верховної Ради,  а ви свідомо робите все для того,  щоб знову навколо  чогось  закрутити непотрібну ситуацію.

     Дякую.

     --------------

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги!  Закінчили.  Слухається питання порядку  денного.  Звіт  Кабінету  Міністрів  України  про виконання  Державного  бюджету  України  за  2000  рік.  Доповідає міністр фінансів України Мітюков Ігор Олександрович.  Будь  ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановний  Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься звіт  Кабінету  Міністрів  про  виконання  державного  і зведеного бюджетів за 2000 рік.

     Державний бюджет  України  було  затверджено  по  доходах   і видатках у сумі 33 мільярди 946 мільйонів гривень.  Обсяг місцевих бюджетів розрахунково було визначено по доходах і видатках у  сумі 13  мільярдів  678  мільйонів  гривень.  Обсяг  зведеного  бюджету України на 2000 рік прогнозувався по доходах і видатках у сумі  42 мільярди  323  мільйони  гривень,  у тому числі загальний фонд - у сумі 36 мільярдів 908 мільйонів гривень та спеціальний  фонд  -  у сумі 5 мільярдів 414 мільйонів гривень.

     Слід зазначити,  що  у  2000  році вперше бюджет планувався з орієнтацією на прогнозоване зростання економіки. Підсумки розвитку народного   господарства  України  за  2000  рік  підтвердили  цей прогноз.  Реальний валовий внутрішній продукт  збільшився  на  5,8 відсотка,  а  обсяги  промислового  виробництва  на 12,9 відсотка. Балансовий прибуток суб'єктів підприємницької діяльності порівняно з  1999  роком  збільшився  з 7,4 мільярда гривень до 13 мільярдів гривень у 2000 році.  Кількість збиткових підприємств зменшилася з 56  відсотків до 38 відсотків у 2000 році.  Також зменшилася до 17 відсотків  частка  продукції,  яка  реалізована  шляхом  бартерних операцій, у порівнянні з 33 відсотками в 1999 році.

     Покращення макроекономічної   ситуації  в  державі  позитивно вплинуло на виконання доходної частини бюджету.  Минулий  рік  був першим,   коли   загалом  доходна  частина  як  зведеного,  так  і державного бюджету була виконана.  Це  дало  можливість  розпочати реальний процес збалансування бюджетної системи.

     До особливостей   бюджету   2000  року  слід  віднести  поділ державного  бюджету  на  загальний  і  спеціальні  фонди  і  повне включення до бюджету всіх позабюджетних коштів бюджетних установ і організацій;  прийняття  бездефіцитного   бюджету;   запровадження системи  фінансування державної податкової адміністрації,  а також фінансування  дотацій  місцевим  бюджетам  залежно   від   обсягів надходження до бюджету відповідних доходів,  що створило додаткові стимули виконання державного бюджету.

     Уряд скасував переважну більшість пільг в оподаткуванні,  які знаходилися  в  його  компетенції,  призупинено  дію ряду положень законодавчих актів України щодо надання пільг  і  компенсацій,  що сприяло  зменшенню  потреби в бюджетних асигнуваннях і забезпечило більшу  збалансованість  бюджетної  системи.  Започатковано  чітку систему розподілу доходів між державою і місцевими бюджетами.

     Щодо виконання   доходної   частини  бюджету  слід  відмітити наступне.  До зведеного бюджету України надійшло 49 мільярдів  117 мільйонів гривень,  або 116 відсотків до прогнозних показників. До державного бюджету України  надійшло  34  мільярди  806  мільйонів гривень (без офіційних трансфертів), або 106,5 відсотка до річного плану.  Місцевими бюджетами отримано 14  мільярдів  311  мільйонів гривень, або 148 відсотків від розрахункових показників. Порівняно з 1999 роком доходи зведеного бюджету збільшилися на 16 відсотків, державного - на 15,8 відсотків.

     Плани річних   надходжень  були  перевиконані:  по  зведеному бюджету на 6,7 мільярда гривень, по державному - на 2 мільярди 133 мільйони  гривень.  У  цілому за 2000 рік доходи зведеного бюджету були виконані по 41 із 56 видів джерел доходів.

     Найбільш вагомими у структурі доходів бюджету були  податкові надходження,  які  становлять  у  зведеному  бюджеті 31,3 мільярда гривень.  У державному бюджеті  податкові  надходження  становлять 19,6  мільярда  гривень,  або  54 відсотки всіх доходів державного бюджету.

     Щодо виконання окремих податків.  Треба  відмітити,  що  план надходжень  від  прибуткового  податку  з громадян виконано на 129 відсотків,  їх обсяг  становив  6  мільярдів  377  мільйонів.  Від податку на прибуток надійшло 7 мільярдів 698 мільйонів гривень, що перевищило річний план  по  зведеному  бюджету  на  588  мільйонів гривень, або на 8,3 відсотка.

     Надходження від  акцизного  збору  становлять 108,2 відсотка, від ввізного мита  -  1  мільярд  393  мільйона  гривень,  або  84 відсотки   до  річного  показника.  Недовиконання  було  зумовлене насамперед значним падінням питомої ваги оподатковуваного  імпорту в загальних обсягах імпорту.

     У минулому  році  ми планували,  що 40 відсотків імпортованих товарів  будуть  об'єктами  оподаткування.  Реально  цей  показник становив  22  відсотки.  Однією  з причин цього є і прийняття ряду законодавчих актів,  які встановили  відповідні  пільги,  особливо Закон  України  про  тимчасовий  порядок  оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та  деяких  паливно-мастильних матеріалів.

     Державне мито.  План надходження від державного мита виконано на 102,6 відсотка.  До цільових фондів  надійшло  5  мільярдів  79 мільйонів,  або  149  відсотків  до  річного  плану.  Разом  з тим загальний фонд державного бюджету виконано  на  95,3  відсотка,  а сума недовиконання становила 1 мільярд 379 мільйонів гривень.

     Які ж основні причини недовиконання?

     Перша -   недовиконання   плану  надходжень  від  податку  на прибуток.  До державного бюджету надійшло лише 91,6  відсотка  від плану  на рік,  недонадійшло 511 мільйонів гривень.  Хто ж головні неплатники? Державним бюджетом було визначено, що підприємства НАК "Нафтогаз України", атомні станції є базовими для формування цього виду доходів,  але  саме  вони  залишалися  і  зараз  є  головними чинниками утворення недоїмки, головними боржниками перед державним бюджетом.

     У 2000  році  із  0,5  мільярда  гривень  недонадходжень  від податку   на   прибуток   73,8   мільйона   гривень   припадає  на "Укртрансгаз",  115 мільйонів гривень  -  на  "Київтрансгаз",  301 мільйон гривень - на НАК "Нафтогаз України", 15,9 мільйона гривень

- на НАК "Укренерго".  Це практично повна сума недонадходжень  від податку на прибуток.

     Друга причина  -  податок на додану вартість.  Надходження до державного бюджету становили  26  відсотків  від  усіх  податкових надходжень.  Рівень  фактичних  надходжень від зазначеного податку становив  93,8  відсотка  до  плану,  недонадійшло  624   мільйони гривень.  Пояснення  цьому  -  збільшення відшкодування податку на додану вартість з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності  на 3,8  мільярда  гривень,  або  майже на 70 відсотків у порівнянні з 1999 роком.  Це є наслідком зростання обсягу  експортних  операцій більш високими темпами, ніж виробництва в цілому по Україні.

     Надходження до  зведеного  бюджету  коштів  від  приватизації становили 2 мільярди 291 мільйон гривень,  або  86  відсотків  від річного  плану,  недоотримано  500  мільйонів  гривень.  Це  третя причина.

     Тобто недонадходження від податку  на  прибуток,  податку  на додану  вартість  і  від  приватизації  приблизно  по 0,5 мільярда гривень  сформували  недовиконання  плану  по   загальному   фонду приблизно на 4,5 відсотка.

     Проблемними залишалися   надходження   частини   виручки  від реалізації газу,  що отримується як плата  за  транзит  природного газу  через  територію України.  Ступінь розрахунків за цей період становив  23,4  відсотка,  сума   недонадходжень   становила   770 мільйонів гривень.

     Чи були  в таких умовах можливості виконати державний бюджет? Я вважаю, що були. Проблемні питання були зрозумілі, але, на жаль, вже  під  час  виконання  бюджету  було  прийнято ряд законодавчих рішень,  які  змінили  податкову  базу,   зокрема   були   введені відповідні пільги, пов'язані з продажем нафти сирої і виробництвом деяких  паливно-мастильних   матеріалів,   та   додаткові   пільги агропромисловому  комплексу,  що  в  комплексі дало нам 2 мільярди гривень недонадходжень до державного бюджету.

     Загальна сума заборгованості  зі  сплати  податків  і  зборів протягом  2000 року зменшилася на 1 мільярд 700 мільйонів гривень, або  на  14,5  відсотка.  Але   слід   зазначити,   що   зменшення заборгованості  зі  сплати  податків  і  зборів  у  минулому  році відбувалося в основному внаслідок  розрахунків  понад  асигнування відповідно до статей 60 і 71 Закону України про Державний бюджет.

     Завдяки заходам,  що були вжиті урядом, щодо відміни грошових розрахунків,  платежі, що зараховані до державного бюджету України шляхом  взаємозаліків  та  вексельних розрахунків становили у 2000 році всього 38,9 мільйона гривень всього,  або лише  0,1  відсотка доходів державного бюджету проти 10 відсотків у 1999 році.  Тому я не  можу  погодитися  з  висновком,  що  уряд  не   виконав   своє зобов'язання    щодо   припинення   взаємозаліків.   Питома   вага взаємозаліків у місцевих бюджетах зменшилася до 1,7 відсотка.

     Щодо виконання видаткової частини бюджету.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую,  Ігоре Олександровичу.  Скільки вам часу треба?

     МІТЮКОВ І.О. Ще десять хвилин.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідач з цього питання просить ще десять хвилин.  За Регламентом  у  нас  тільки  десять  хвилин. Надамо? Не треба голосувати? Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Видатки державного бюджету становили 35 мільярдів 533 мільйони гривень, або 98 відсотків від плану. В тому числі  виконання  по  загальному  фонду становило 27 мільярдів 748 мільйонів гривень, або 94 відсотки від плану. Згідно із статтею 26 у  минулому році ресурси державного бюджету спрямовувалися в першу чергу  на  виплату  заробітної   плати,   грошового   забезпечення військовослужбовців,   пенсій,   стипендій   та  інших  соціальних видатків.

     Видатки відповідно до захищених статей бюджету були здійснені у таких обсягах: оплата праці працівникам бюджетних установ - 99,7 відсотка;  нарахування  на  заробітну  плату  -  98,7;   придбання медикаментів  та  перев'язувальних  матеріалів  -  88,4  відсотка; продукти харчування - 98,9 відсотка;  поточні трансферти населенню

-  97,9  відсотка.  Було  також  забезпечене  як абсолютне,  так і номінальне.  Таке реальне збільшення видатків  на  основні  галузі соціальної сфери.

     З цього приводу буквально кілька цифр.  Видатки на соціальний захист та соціальне  забезпечення  в  2000  році  у  порівнянні  з попереднім роком зросли в два рази, або на 1 мільярд 700 мільйонів гривень;  видатки на освіту - в 2,2 раза,  або  на  1,5  мільярда; видатки  на охорону здоров'я - в два рази і становили 722 мильйони гривень.

     На покриття заборгованості із  заробітної  плати  працівників бюджетних  установ,  грошового  забезпечення,  стипендій  і  інших соціальних  виплат,  що  виникла  в  попередні  роки,  за  рахунок спеціально   передбачених  на  це  видатків  було  спрямовано  157 мільйонів гривень,  або 99 відсотків річного плану. Заборгованість із заробітної плати,  грошового забезпечення,  стипендій і допомог протягом 2000 року зменшилася в цілому на  1,6  мільярда  гривень, або  на  52  відсотки,  в  тому  числі заборгованість з державного бюджету - на 1,3 мільярда гривень, або майже вдвічі.

     У першому кварталі 2000 року була ліквідована  заборгованість із  виплати  пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового  складу  органів  внутрішніх  справ,  заборгованість   із заробітної плати працівникам Національної академії наук. У вересні повністю  погашено   заборгованість   державного   бюджету   перед Пенсійним  фондом  України  з виплати пенсій і військовослужбовцям рядового,  сержантського та  старшинського  складу  і  їх  сім'ям. Заборгованість  із чорнобильських виплат зменшилася на 101 мільйон гривень, або на 12 відсотків.

     Фінансування промисловості та енергетики становило 2 мільярди 267  мільйонів  гривень,  або  99,5 відсотка до уточненого річного плану,  зокрема паливно-енергетичного комплексу -  1  мільярд  910 мільйонів гривень, або 100 відсотків від уточненого річного плану. Видатки вугільної промисловості профінансовані (це  стосується  як реструктуризації,  так  і  державної підтримки) на 100 відсотків в обсягах відповідно 900 мільйонів і 898 мільйонів гривень.

     Обсяг дотацій,  перерахованих місцевим бюджетам з  державного бюджету, збільшився в два рази і становив 4 мільярди 127 мільйонів гривень. Це 103 відсотки від річного плану.

     У 2000  році  профіцит  державного   бюджету   становив   697 мільйонів  гривень  проти  дефіциту  бюджету  в сумі 1 мільярд 965 мільйонів гривень у 1999 році. Обсяг державного боргу зменшився на 1  мільярд доларів США і за станом на 31 грудня 2000 року становив 14 мільярдів 150 мільйонів доларів США.

     Затверджений граничний  обсяг  державного  зовнішнього  боргу було визначено в обсязі 12,4 мільярда гривень.  На кінець року він становив  10,3  мільярда  гривень,  або  на   2   мільярди   нижче затвердженого граничного обсягу.

     Серед основних   факторів   зниження   боргу  слід  відмітити реструктуризацію  комерційного   боргу,   завдяки   якій   вдалося скоротити   державний  борг  на  152  мільйони  гривень,  а  також проведення в березні 2000 року взаємозаліку платежів з  Російською Федерацією в рахунок погашення державного зовнішнього боргу в сумі 1,1 мільярда гривень.

     Стан виконання  місцевих  бюджетів  був  значно  кращим,  ніж виконання  державного  бюджету.  До  місцевих  бюджетів надійшло з урахуванням  дотацій  і  субвенцій  18  мільярдів  689   мільйонів гривень,  що  становить  136,6  відсотка до річного розрахункового показника.  Найбільше доходів залучили до місцевих бюджетів у 2000 році  Київська  область - 170,7 відсотка розрахункового показника, місто Київ - 166  відсотків,  Сумська  область  -  158  відсотків, Волинська і Львівська області - 153 відсотки.

     Особливістю перерахування дотацій у 2000 році було здійснення їх  в  автоматичному   режимі   за   диференційованими   щоденними нормативами  від  15 видів загальнодержавних податків і зборів.  У 2000 році на відміну від 1999 року механізм перерахування  дотацій було  суттєво вдосконалено.  Перерахування дотацій не обмежувалося місячними  лімітами  і  повністю  визначалося  зусиллями  місцевих органів  влади  до  забезпечення  надходжень державного бюджету на відповідній території.  У 2000 році бюджети всіх областей та міста Севастополя  отримали  належні  з  державного  бюджету  дотації  у повному обсязі -  майже  4  мільярди  гривень.  При  цьому  шляхом зарахування   автоматичними   механізмами   було   забезпечено  70 відсотків доходів, решта - з ресурсів Державного казначейства.

     Крім того,  внаслідок  перевиконання  плану   надходжень   до державного   бюджету  місцеві  бюджети  Сумської  і  Чернігівської областей та міста Севастополя отримали  додатково  133,2  мільйона гривень.  У  рахунок  субвенції,  передбаченої  статтею  46 Закону України про бюджет,  бюджетам Закарпатської та  Івано-Франківської областей  було  перераховано 31 мільйон гривень,  або 90 відсотків від планового показника.

     Для фінансування передачі установ і організацій на  утримання з  державного до місцевих бюджетів було профінансовано субвенцію в сумі 71 мільйон гривень.  Дуже важливо,  що у  2000  році  суттєво зменшилася  взаємна  заборгованість місцевих і державного бюджетів за взаємними розрахунками.  За станом на 1 січня  2001  року  вона становила  лише  68,9 мільйона гривень проти 795 мільйонів гривень на початку 2000 року.

     Шановні народні депутати! Підсумовуючи сказане, можна зробити такі  висновки.  Структура видаткової частини державного бюджету в 2000 році набула більшої соціальної спрямованості. Зокрема, питома вага  видатків  на  соціальну сферу державного бюджету в загальній сумі видатків становила 22,1 відсотка проти 17,6 відсотка  у  1999 році.

     Спрямованість бюджету   на  реалізацію  важливих  структурних заходів дозволила у 2000 році зробити ряд  позитивних  зрушень  до вирішення  системних  проблем  у  бюджетній  сфері.  Передусім  це підвищення з 1 квітня розміру мінімальної заробітної плати з 74 до 90 гривень, а з 1 липня - до 118 гривень. При цьому зменшено обсяг заборгованості із заробітної плати та інших соціальних  виплат  на 1,3 мільярда гривень.  Зменшено обсяг кредиторської заборгованості бюджетних установ, що утримуються за рахунок державного бюджету на 1,3  мільярда  гривень.  Починаючи  з  другого кварталу 2000 року, припинені взаємозаліки і вексельні розрахунки з бюджетом, зменшено обсяг державного боргу на 3 мільярди 149 мільйонів гривень.

     Міністерством фінансів зараз ретельно опрацьовуються висновки Рахункової палати щодо звіту про виконання Державного  бюджету  на 2000  рік.  Окремі  положення  цих  висновків  є  слушними.  Ми їх обов'язково врахуємо і усунемо ті  недоліки,  про  які  йде  мова. Проте ряд висновків є,  на нашу думку, некоректними і помилковими, що веде до спотворення результатів  діяльності  уряду  за  минулий рік. Зокрема, це стосується державного боргу, профіциту державного та місцевих бюджетів.

     Підсумовуючи, хочу  визначити,  що  головним  нашим  спільним завданням  нині  є  забезпечення  своєчасного прийняття Державного бюджету  на  2002  рік,  який  буде  спрямований  на   закріплення позитивних  тенденцій  щодо збалансованості бюджетної системи,  на покращання  соціально-економічного  розвитку  держави,  економічне зростання,  які  мали  місце  в 2000 році і спостерігаються у 2001 році.

     Шановні народні  депутати!  Зважаючи  на  очевидні  позитивні зрушення у виконанні бюджету минулого року, уряд пропонує звіт про виконання Державного бюджету на 2000 рік схвалити.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре Олександровичу.  Чи є запитання  до доповідача?  Будь ласка,  запишіться.  Висвітіть список.  Народний депутат Юхновський. Наступний - депутат Кочерга (Шум у залі).

     Народний депутат Кочерга. Наступний - депутат Кармазін.

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

 49, Донецька область).  Фракция коммунистов. Игорь Александрович! Скажите,  пожалуйста,  был ли ваш  отчет  рассмотрен  и  утвержден правительством и поручалось ли вам лично выступать с этим отчетом? Это первый вопрос.  И второй вопрос.  Какие  организационные  меры были  приняты правительством по выполнению постановления Верховной Рады от 25 сентября прошлого года?  Как вы помните,  тогда не  был утвержден  отчет за 1999 год.  Какие меры приняты к устранению тех недостатков, которые были указаны в этом постановлении?

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується першого запитання.  Відповідно до чинної  процедури  звіт був підготовлений Державним казначейством, переданий Міністерству фінансів,  Міністерством фінансів  внесений на  розгляд Кабінету Міністрів,  який прийняв відповідну постанову від 22 червня, і ми внесли звіт на засідання Верховної Ради.

     Що стосується постанови про виконання бюджету 1999  року,  то ви,  шановні народні депутати, передали цей звіт у прокуратуру. Ми з прокуратурою плідно  співпрацюємо  з  цього  питання.  Більшість звинувачень,  які тоді були висунуті,  виявилися безпідставними. Я дуже боюся,  щоб такого не трапилося ще раз під час розгляду цього звіту.

     Що стосується  конкретної  нашої роботи по усуненню недоліків 1999 року.  Головне, за що нас критикували, - це взаємозаліки, які ми фактично припинили в минулому році. Ви пам'ятаєте, що Закон про Державний бюджет вступив у дію тільки з 12 березня 2000 року. Поки закон не діяв,  була проведена незначна кількість взаємозаліків, в основному  в  місцевих  бюджетах.  Після  того  як   закон   почав працювати, вони були припинені.

     Крім того,  серйозні зауваження стосувалися резервного фонду. У нас є конкретна інформація про те,  що ситуація з  використанням коштів резервного фонду в 2000 році значно поліпшилася.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кармазін.  Наступний - депутат Москвін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни, "Солідарність". Шановний Ігоре Олександровичу! У мене до вас такі питання.

     По-перше. Пригадайте, будь ласка, чи були таємні, підкреслюю, таємні  рішення  уряду,  які  впливали на доходну частину бюджету? Якщо були, як ви думаєте про це звітувати?

     Друге запитання. Як у 2000 році, так і в 2001 році неналежним чином  фінансувалася  реконструкція Одеського оперного театру.  Що всі очікують,  коли він розвалиться? Я хотів би знати вашу позицію як громадянина, як досвідченого урядовця.

     І третє  запитання.  Як  ви  вважаєте,  чи  не  є  порушенням бюджетного  і  навіть  кримінального  законодавства   використання Кабінетом Міністрів резервного фонду понад межі, визначені Законом про Державний бюджет?  І що треба зробити ,  який ще  закон  треба прийняти,  щоб  цей  резервний  фонд не використовувався,  як кому заманеться?

     Дякую вам.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Стосовно таємних рішень. У звіті,  який  представлений Верховній Раді,  відповідна інформація надана ,  ви можете ознайомитися з нею у Першому відділі.  Це щодо таємної  частини  і тих позицій,  які є закритими.  Наскільки мені відомо, уряд таємних рішень, які впливали б на доходну частину, не приймав.

     Усі рішення  уряду  щодо  доходної  частини,  наскільки  мені відомо,  стосувалися,  як правило,  відміни пільг і привілеїв, які були надані попередніми урядами.

     Стосовно Одеського оперного театру. Ті планові показники, які були  зафіксовані,  практично   були   профінансовані   на   90-95 відсотків.  Інше питання,  що просила Одеська облдержадміністрація набагато більше, ніж їй було виділено. Це питання треба вирішувати за  рахунок  як  державного,  так  і  місцевого бюджетів.  Лише за рахунок державного бюджету той кошторис,  який є,  нам не вдасться профінансувати.

     Я думаю,   що   в   2002  році  продовжуватиметься  виділення додаткових коштів для завершення реконструкції цього театру.

     Стосовно резервного  фонду,  я  підтримую   пропозицію,   яка міститься в проекті постанови Верховної Ради щодо розгляду питання про виконання держбюджету.  Сьогодні використання резервного фонду регулюється положенням,  яке затверджено постановою Верховної Ради і яке дає дуже багато  можливостей  по-різному  тлумачити  те,  що записано в цьому положенні.

     Я підтримую  ідею  термінової  розробки  закону  України  про резервний  фонд.  Тоді  ми  зможемо  чітко  говорити  про  те,  що резервний  фонд  буде  використовуватися на ті цілі,  для яких він призначений.

     Хоч я ще раз хочу підкреслити,  що в  2000  році  ситуація  з використанням коштів резервного фонду набагато краща.

     Ваше запитання стосувалося, мабуть, відповідальності уряду за надмірне використання коштів фонду.  Така  практика  в  1999  році була,   в   2000   році   вона   припинена.  І  зараз  це  питання контролюється.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Москвін.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую.  Фракція Партії зелених України. Шановний Ігоре Олександровичу! Просив би вас дати короткий  аналіз  видатків зведеного державного бюджету по статтях екологічного спрямування і назвати причини невиконання цих витрат.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Думаю,  що  зараз   недоцільно   говорити   про конкретні   суми.   Я   скажу   про  рівень.  Рівень  фінансування екологічних видатків коливався в межах  від  75  до  90  відсотків планових призначень по різних програмах.

     Чому не 95 відсотків, як рівень середнього виконання бюджету? Тут  виникає  проблема  першочергового  фінансування  так   званих захищених  статей.  В екологічних програмах питома вага заробітної плати і соціальних видатків є дуже малою,  тому вони,  на жаль, за існуючою   практикою   відносяться   до   незахищених   статей   і фінансуються у другу, як кажуть, чергу. Я думаю, що це питання нам треба  окремо  обговорити,  щоб  у 2002 році зробити пріоритетними саме екологічні видатки. Я підтримую цю пропозицію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань бюджету Турчинову Олександру Валентиновичу. Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Шановні народні депутати!  У вас є всі необхідні матеріали,  інформація,  аналітичний висновок, проект постанови Верховної Ради  України,  яку  пропонує  прийняти Комітет з питань бюджету щодо виконання Державного бюджету України за 2000 рік.  Зупинюсь лише на головних висновках та інформації до запропонованого звіту.

     Виконання Закону  про  Державний  бюджет  України на 2000 рік проходило у складній суспільно-економічній ситуації. Слід визнати, що  вперше уряд спробував спрямувати свою діяльність та діяльність підвідомчих  органів  виконавчої  влади  на  поліпшення  бюджетної дисципліни,  наведення  порядку  в  розрахунках,  зокрема  у сфері паливно-енергетичного комплексу,  виконання бюджетних зобов'язань, ліквідацію  взаємозаліків  та  зниження  рівня бартерних операцій. Здійснено перший крок на шляху до  проведення  бюджетної  реформи, прозорості міжбюджетних відносин та бюджетного процесу в цілому.

     Але, незважаючи  на  виконання  доходів Державного бюджету на 106,7  відсотка  до  затверджених  показників,   рапортувати   про позитивні  зміни  в мобілізації платежів поки що зарано,  оскільки таке  виконання  відбулося  за  рахунок  істотного   перевиконання надходжень  виключно  по  спеціальному  фонду - на 182,5 відсотка, тоді як виконання по загальному  фонду  відбулося  на  рівні  95,3 відсотка.   Так,   у  2000  році  доходи  спеціального  фонду  без трансфертів склали у державному бюджеті 22,7  відсотка  при  плані 13,6 відсотка.

     У поточному  році  ця  практика продовжується,  і питома вага спеціального фонду  зростає.  Так,  при  плані  21,9  відсотка  за січень-липень цей показник становить уже 26,5 відсотка.

     Поділ бюджету на загальні і спеціальні фонди - проблема,  яка вже другий рік турбує нас  і  може  мати  негативні  наслідки  для забезпечення  гарантованого  фінансування  видатків  із загального фонду бюджету.

     Не забезпечене виконання річних призначень з загального фонду державного бюджету з податкових надходжень.  До державного бюджету не надійшло майже 1,4 мільярда гривень, з них 624 мільйони податку на  додану  вартість,  511  мільйонів  гривень податку на прибуток підприємств  та  255  мільйонів  гривень  ввізного  мита.  А  якщо врахувати перевиконання по окремих податках, то недонадходження до бюджету перевищують зазначену суму в декілька разів.

     Хочу наголосити,  що податок на додану вартість за формою  та змістом,  що  реалізується  в Україні,  з кожним роком підтверджує свою неефективність та безперспективність.

     Так, надходження цього  податку  до  бюджету  2000  року  9,4 мільярда  гривень,  а  відшкодування з бюджету в звітному році 9,2 мільярда гривень при залишку невідшкодованої суми (я прошу  уважно це  послухати)  за  станом  на  1  січня  2001  року в розмірі 4,1 мільярда гривень.

     Як свідчить практика, і номінальні, й реальні надходження ПДВ з року в рік падають. Сьогодні номінальні надходження по ПДВ вдвоє менші, ніж до введення згаданого закону. Тобто із введенням у 1997 році Закону про податок на додану вартість бюджет став донором для окремих підприємств, територій та областей. Від'ємне сальдо по ПДВ нині мають Запорізька, Дніпропетровська та інші області.

     Закон про  оподаткування  прибутку  теж  не  сприяє реальному зростанню надходжень до бюджету.  Надходження з цього  податку  до введення  відповідного  закону  в 1997 році становили 5,5 мільярда гривень щорічно.  Це  при  тому,  що  середньорічний  курс  гривні знаходився на рівні 2 гривні за 1 долар США.

     У звітному   році   ці  надходження  становлять  6  мільярдів гривень,  тобто реально зменшилися майже у 2,5  раза,  а  значить, бюджет  щорічно  з  різних  причин  втрачає  6-8 мільярдів гривень надходжень з податку на прибуток.

     У 2000 році списано 4,2 мільярда  гривень,  реструктуризовано 254 мільйони гривень податкової заборгованості та надано пільг 136 тисячам платників податку на суму, яка, за даними тієї ж Державної податкової адміністрації, дорівнює обсягу бюджету України. Щорічно кількість пільг зростає на 10-12 відсотків,  при цьому недоїмка не знижується, а залишається на рівні понад 10 мільярдів гривень.

     Стислий аналіз   практики   мобілізації  доходів  підтверджує необхідність прискорення проведення податкової реформи, особливо у напрямі  реформування  непрямих  податків,  податку  на  прибуток, скорочення  неефективно   діючих   пільг,   зниження   податкового навантаження та розширення податкової бази.

     У 2000  році  завдяки  ряду проведених урядом заходів вдалося всетаки досягти позитивних результатів  у  фінансуванні  захищених статей державного бюджету.  Видатки на виплату заробітної плати та інших соціальних виплат з державного  бюджету  були  здійснені  на рівні  98,8  відсотка.  Вперше  за  останні роки виплати на оплату праці були профінансовані у повному обсязі. Майже на 150 мільйонів гривень   вперше   зменшилась   кредиторська   заборгованість   по загальному фонду  державного  бюджету;  оплати  праці  працівникам бюджетних   установ.   Разом  з  тим  загальна  заборгованість  із соціальних виплат, яка утворилась за минулі роки, хоч і зменшилася протягом  2000  року  на 1,9 мільярда гривень,  але за станом на 1 січня 2001 року становила 1,3 мільярда гривень.

     Задекларована теза щодо соціальної  спрямованості  державного бюджету  не  знайшла свого підтвердження в ході виконання бюджету. Замість цього залишились пріоритетними для  Міністерства  фінансів видатки на фінансування органів державного управління, частка яких у структурі загального  фонду  державного  бюджету  зросла  з  7,9 відсотка планового рівня до 8,5 відсотка.

     У 2000  році були недофінансовані видатки на окремі заходи із соціального  захисту,  видатки  на   освіту,   охорону   здоров'я, культуру, мистецтво тощо на суму понад 544 мільйони гривень. Разом з тим у процесі виконання статті 60,  крім видатків,  передбачених Законом України про Державний бюджет на 2000 рік,  в установах, що фінансуються з державного бюджету,  шляхом  проведення  негрошових операцій  в  порушення  цієї статті було незаконно витрачено понад 330 мільйонів гривень.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Валентиновичу,  скільки  часу  вам  ще треба?

     ТУРЧИНОВ О.В. Я прошу ще 3 хвилини. Дякую.

     На жаль,  порушення  бюджетної  дисципліни  спостерігалось не лише  під  час  проведення  негрошових  операцій.  Низький  рівень державного  контролю  за  використанням  бюджетних  коштів помітно ослабив бюджетну дисципліну  та  створив  умови  для  незаконного, нецільового  та  неефективного  використання  коштів бюджетів усіх рівнів.

     За даними звіту  контрольно-ревізійного  управління,  у  2000 році  в  кожного  другого  з  перевірених  45  тисяч підприємств і організацій виявлено незаконних  та  використано  не  за  цільовим призначенням державних коштів на суму 2,7 мільярда гривень,  що на 1 мільярд гривень більше, ніж у минулому році. Тенденція щорічного зростання  кількості  та обсягу правопорушень з державними коштами дає  підстави  стверджувати  про  відсутність   єдиної   державної політики фінансового контролю, про незадовільний стан попереднього та   поточного   контролю,    які    нині    здійснюють    Мінфін, Держказначейство у системі управління бюджетними та позабюджетними ресурсами держави.

     З ініціативи Комітету з  питань  бюджету  виконання  місцевих бюджетів  у 2000 році відбувалося відповідно до більш ефективних і прозорих норм та положень,  вперше запропонованих та  затверджених Законом  про  Державний  бюджет  на  2000 рік,  а саме:  поєднання процедури перерахування трансфертів  з  державного  бюджету  через технічні   рахунки   Державного   казначейства   із  застосуванням затверджених  нормативів  щоденних  відрахувань,  що   забезпечило надання  дотацій  місцевим  бюджетам  в  повному  обсязі,  а  такі області,  як Сумська  та  Чернігівська,  про  це  вже  говорилося, додатково отримали до запланованої суми 132 мільйони гривень.

     Позитивно вплинула   на  врегулювання  міжбюджетних  відносин область - район -  місто  та  захищеність  місцевих  бюджетів  дія статті   44,   яку   ми   прийняли   щодо  нормативів  відрахувань прибуткового податку з громадян  до  бюджетів  міст  обласного  та районного  значень  в  обсязі  не  менше  40 відсотків контингенту надходження податку.

     Разом з тим результати виконання  місцевих  бюджетів  у  2000 році  підтвердили  подальшу тенденцію до зменшення їх питомої ваги (на 2,5 відсотка ВВП  порівняно  з  1999  роком)  та  відповідного скорочення  їх частки у структурі зведеного бюджету на 7 відсотків

- з 45 відсотків 1999 році до 38 відсотків у 2000 році.

     Водночас зберігається практика різкого відхилення планових та фактичних  обсягів  місцевих  бюджетів,  рівень  виконання  яких в останні роки становить від 111 відсотків у Тернопільській  області до  150  відсотків  у  Київській  та  165  відсотків  в Автономній Республіці Крим.  Таким чином,  роль плану,  як такого,  падає. Цю проблему необхідно усунути в бюджеті 2002 року.

     Законом про   Державний  бюджет  на  2000  рік  передбачалася політика  стримування   росту   державного   боргу   та   заборона фінансування основної суми боргу за рахунок поточних надходжень до бюджету.  Економія коштів на обслуговування внутрішнього боргу  за рахунок  проведення  реструктуризації зобов'язань перед НБУ шляхом перенесення платежів на 2001-2010 роки  не  привела  до  реального поліпшення ситуації з обслуговуванням державних цінних паперів.

     Говорити про  позитивні тенденції у борговій політиці зарано. У звітному році відбулося скорочення державного зовнішнього  боргу на   8,8  мільярда  гривень  в  основному  за  рахунок  проведення взаємозаліку заборгованості в сумі більше 1 мільярда доларів США з Російською   Федерацією   відповідно   до  протоколу  про  взаємні розрахунки,  пов'язані  з  розподілом  Чорноморського   флоту   та перебуванням   Чорноморського   флоту   Російської   Федерації  на території України. Але при цьому зріс державний внутрішній борг на 5,8 мільярда гривень.

     На порушення  норм  Закону  України про Державний бюджет щодо збалансованості доходів та видатків  державного  бюджету,  касовий профіцит  загального  фонду  державного бюджету в сумі 381 мільйон гривень було спрямовано  на  фінансування  платежу  основної  суми боргу  без  погодження із Верховною Радою України.  Разом з тим по загальному  фонду  відбулося  недофінансування  видатків  на   822 мільйони гривень.

     Звіт про виконання державного бюджету,  наданий Міністерством фінансів та  Державним  казначейством,  не  надає  достовірної  та повної  інформації  про  фінансовий стан держави.  Форми звітності містять дані лише про касу виконання бюджету. Пояснювальна записка не відповідає на питання,  чи виконані статті Закону про Державний бюджет на 2000 рік,  і повною мірою не надає інформацію, необхідну для поглибленого аналізу та моніторингу виконання бюджетів.

     Більше того,  відсутність критеріїв оцінки виконання бюджетів усіх  рівнів  унеможливлює   прийняття   об'єктивних   рішень   та встановлення відповідальних за бюджетні правопорушення.

     Ці питання   можуть   бути   вирішені   шляхом  запровадження нормативноправових  актів  щодо  реалізації   засад   і   положень Бюджетного  кодексу  України  та перегляду нормативних актів,  які регламентують виконання державного бюджету з  метою  вдосконалення системи  управління  бюджетними  ресурсами та упередження випадків незаконного,  нецільового та неефективного використання  бюджетних коштів.

     В умовах  розгортання активної роботи з розробки бюджету 2002 року необхідно зважено підійти до оцінки результатів та  підсумків виконання бюджету 2000 року.

     Сьогодні необхідно  критично  проаналізувати та закріпити всі позитивні наслідки виконання попереднього  бюджету,  щоб  уникнути прорахунків у поточному та наступних роках. Тим більше що підсумки виконання державного бюджету за сім місяців  2001  року  виявились невтішними.    Знову    з'явились    негативні   тенденції   росту заборгованості  із  заробітної   плати   та   соціальних   виплат, спостерігається  зниження  темпів надходжень до бюджету.  За таких обставин  не  можна  сьогодні  однозначно  прийняти  рішення  щодо підсумків виконання Закону про Державний бюджет 2000 року.

     Комітет Верховної  Ради  України  з  питань бюджету вважає за доцільне   дати   відповідні   доручення    Кабінету    Міністрів, Національному    банку,    Державній   податковій   адміністрації, Міністерству фінансів,  іншим відомствам щодо  надання  додаткової інформації   для  з'ясування  поставлених  питань.  Насамперед  це стосується інвентаризації та оцінки ефективності діючих податкових пільг,  заходів  щодо  мобілізації  ресурсів  наповнення  доходної частини державного бюджету.

     Певне занепокоєння викликає також неузгодженість дій Кабінету Міністрів   та   Національного   банку   в   частині   координації грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики тощо.

     Проект постанови   Верховної   Ради   щодо   цього    питання пропонується   вашій   увазі.   "З  метою  здійснення  всебічного, прозорого аналізу та реальної оцінки діяльності Кабінету Міністрів України  і  безпосередньо  Міністерства  фінансів у 2000 році та в попередні роки (я на цьому наголошую)  Комітет  Верховної  Ради  з питань  бюджету  прийняв  рішення  повторно  розглянути  Звіт  про виконання Закону України про Державний бюджет України на 2000  рік за  наявності  всіх  необхідних  матеріалів,  пояснень  до  них  і відповідної інформації до 1 листопада 2001 року".

     Прошу підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Валентиновичу.  Чи є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Чобіт. Наступний - депутат Малолітко.

     ЧОБІТ Д.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Кирильчуку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Кирильчука.

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Шановний  Олександре  Валентиновичу! Часу мало для того, щоб викласти всі ті деталі, які обговорювалися на засіданні бюджетного комітету.

     Але з року в рік ми даємо негативну оцінку виконанню бюджету, а  реакція  на  ці  зауваження,  які  дає Верховна Рада,  і з боку правоохоронних органів, і інших структур, які повинні відреагувати на негативну оцінку, нульова.

     Що Верховній Раді далі робити?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую  за  запитання.  Шановні  колеги!  Якраз враховуючи те,  що останні чотири роки Верховна  Рада  не  приймає звіту  Кабінету Міністрів про виконання бюджету,  посилає ці звіти до Генеральної прокуратури, а відповіді ми ніякої не отримуємо, ми не хотіли традиційно повторити ту ж помилку.

     Саме тому   пропонуємо   повторно   заслухати  звіт  Кабінету Міністрів про виконання  бюджету,  але  з  урахуванням  конкретних пропозицій і відповідей, хто був покараний за порушення.

     Наприклад, тільки в 2000 році, я говорив про це, 2,7 мільярда фактично нецільового використання коштів.

     Далі. Які  програми  розроблені  Кабінетом   Міністрів   щодо виправлення   тих  порушень,  які  відбувались  протягом  останніх фактично  п'яти  років?  І  конкретно,  як  ці   програми   будуть реалізовані під час виконання бюджету наступного року?

     Саме тому  ми  пропонуємо  наступного разу заслухати в такому контексті доповідь Кабінету Міністрів,  а не закрити  це  питання, знову традиційно передавши, скажімо так, усі папірці до архіву.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат Малолітко.  Наступний - депутат Сахно.

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ).  Дякую.  Шановний  доповідачу!  В  Україні  стало  правилом невиконання виконавчою владою законів, які приймає Верховна Рада.

     Сьогодні 11  вересня,  а звіт такий згідно із Законом України про бюджетну систему України (стаття 40)  повинен  розглядатися  у травні.

     Чи не  є  це прикладом невиконання цих законів для фінансових органів нижчих рівнів та інших?

     І ще одне.  Порівняно із запланованими  обсягами  надходження від штрафів до бюджету перевищують 211 відсотків. Зрозуміло, що це додаткові  надходження  до  бюджету.  Але  чи  не  є  це  водночас посиленням  адміністративного  тиску  з боку контролюючих органів, які намагаються перевиконати поставлений перед ними  план?  Чи  не відбувається це через те,  що Міністерство фінансів заохочує їх до цього?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую за запитання.  Ви знаєте,  я повністю  з вами погоджуюсь у тому,  що нам самим треба наполегливіше вимагати від Кабінету  Міністрів  виконання  законів.  І  саме  ми  повинні займати тут принципову позицію. Дійсно, звіт відбувається фактично на  півроку  пізніше,  ніж  має   бути   відповідно   до   чинного законодавства.

     Але я сподіваюсь,  що після прийняття бюджетного кодексу,  де чітко прописані  механізми  відповідальності  всіх,  скажімо  так, чинників бюджетного процесу, таких порушень у нас не буде.

     Що стосується  адміністративного свавілля,  то,  на жаль,  це традиційно для української влади.  І я бачу тільки  один  вихід  з цієї  ситуації  -  прийняття Податкового кодексу,  де будуть чітко регламентовані повноваження та обов'язки в першу чергу  податкової адміністрації,   а   також   повноваження  і  обов'язки  платників податків.  Ці позиції повинні  бути  збалансовані.  Не  може  бути терору  з  боку податкової адміністрації і не може бути безправних платників податків.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно.

     САХНО Ю.П.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Олександре Валентиновичу! Мабуть, вам відомо, і всі це сьогодні побачили, що однією з причин того, що фракція "Яблуко" не підтримувала бюджет цього року і мала претензії  до  бюджету минулого року - це питання ПДВ,  і зокрема, питання неповернення ПДВ підприємствам.

     Скажіть, будь  ласка   (я   хотів   це   запитати   у   Ігоря Олександровича, але не почув і з вашої доповіді, хоча, можливо, ви про це й казали),  скільки не повернуто податку на додану вартість у  минулому  році  підприємствам,  і  як  це  впливає на виконання бюджету?

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ви знаєте,  я в доповіді про це  говорив.  Але можу повторити ще раз. 4,2 мільярда гривень не повернено платникам податків  без  будь-яких  зрозумілих  причин.  Тобто  це  фактично половина  суми  надходжень  по ПДВ до державного бюджету.  Це дуже серйозна проблема. Але ж вирішувати її також треба збалансовано.

     Безумовно, Закон  про  податок  на  додану   вартість   треба змінювати,   його   треба   поліпшувати.   Цей   податок  повинен, врешті-решт,  почати працювати на державу,  а не на тих,  хто його збирає.

     Але ж  ми  не  можемо сьогодні відмовитись від цього податку, тому що одразу виникає дірка у бюджеті в розмірі понад 9 мільярдів гривень.

     Тому просив  би  колег,  які займаються питанням реформування системи оподаткування, дуже збалансовано до цього поставитися.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Сідайте,    будь    ласка,    Олександре Валентиновичу.

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Рахункової палати Симоненку Валентину Костянтиновичу.

     Будь ласка, Валентине Костянтиновичу.

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова Рахункової палати.  Уважаемый  Виктор Владимирович!  Уважаемые  коллеги!  Только что мы с вами заслушали отчет министра  финансов  о  выполнении  Государственного  бюджета Украины  за  2000  год.  Приведенные  в  нем  итоговые  показатели бессистемного  анализа  могут  вызывать  лишь  чувства   глубокого удовлетворения   "Наконец   свершилось!   Государственный   бюджет выполнен!".  Однако  уровень  ейфории   от   достигнутых   успехов значительно снизится,  если более детально разобраться в том,  что стоит за общими показателями.

     Уважаемые депутаты!  Вы   получили   подготовленный   Счетной палатой  анализ  выполнения  государственного бюджета за 2000 год. Надеюсь,  вы успели с ним ознакомиться, поэтому повторять выводы и расчеты нет необходимости. Отмечу только главное.

     Закон о  Государственном  бюджете  Украины  на 2000 год,  как концентрированное выражение экономической политики,  фактически не выполнен.   Рост   экономики   в  прошлом  году  не  сопровождался адекватным  приростом  доходов   бюджета.   При   росте   валового внутреннего  продукта  на  6  процентов  реальные  доходы  бюджета Украины  в  целом  увеличились  лишь   на   0,3   процента.   Рост производства  промышленной  продукции  на  13 процентов в основном обеспечил   известный   эксперимент    в    горно-металлургическом комплексе. Но одновременно он стоил нам 4,6 миллиарда гривень (это предоставленные  льготы,   рассрочки)   и   усугубил   структурные деформации  в  промышленности.  Свыше  60  процентов промышленного производства в стране имеет сырьевой характер. Кстати, в 1990 году этот показатель составлял только 20 процентов.

     Теперь о   факторе   роста   ВВП.   На  4  миллиарда  гривень увеличилась в прошлом году задолженность по  потреблению  сырья  и энергоресурсов.   Соответственно  отечественные  производители  не понесли затрат,  а  статистика  увеличила  на  эту  сумму  валовой внутренний  продукт  -  4 миллиарда,  запомнили.  На 15 миллиардов прирост ВВП подарила нам инфляция.  Вот вам уже 19  миллиардов  из общего роста ВВП в 22 миллиарда. Делайте вывод сами!

     Теперь о  пройденном  за  год  пути  к "добробуту населення". Реальные денежные доходы населения фактически возросли  только  за счет  частичного  погашения задолженности прошлых лет по зарплате, однако уровень доходов остался ниже 1998 года.  Цены и  тарифы  на продовольственные  товары  возросли  более  чем  на  28 процентов, услуги  -  на  31.  Инфляционное  бремя  прошлого  года  полностью переложено на плечи населения.

     Теперь непосредственно     о     бюджете.    Вспомним,    что общегосударственные нужды обеспечиваются за  счет  средств  общего фонда.  Специальный  фонд - это средства учреждений и организаций, которые включаются в бюджет только с целью контроля и  учета.  Так вот,  в  минувшем,  как  и  в прошлые годы,  доходная часть именно общего  фонда  госбюджета  не  выполнена  на  4,7   процента.   Не обеспечено   поступление   600  миллионов  гривень  от  налога  на добавленную стоимость,  500 миллионов гривень налога  на  прибыль. Кроме  того,  плательщикам  не  возвращено  4,1  миллиарда гривень налога на добавленную стоимость.  А по учету,  хочу подчеркнуть, с точностью  наоборот  -  они показаны Минфином как выполнение плана доходов государственного бюджета.  По старым канонам это банальное очковтирательство, а теперь это называется новой методикой.

     Крайне отрицательно  повлияла  на  выполнение  доходной части бюджета  ежегодная  кампания  по   списанию   и   реструктуризации налоговых  платежей,  а  также проведение зачетов в счет погашения недоимок.  Уже несколько лет сумма недоимок,  несмотря на списание зачета,  не уменьшается и постоянно составляет свыше 10 миллиардов гривень. Указанные мероприятия породили эффект ожидания. Налоги не платят в надежде на очередную амнистию.

     Еще несколько  слов  о налоговой политике и налоговом прессе. Сегодня   фактически   налоги   платит   только   каждое    второе зарегистрированное  предприятие.  Это  при  том,  что  общая сумма налоговых льгот превысила в прошлом году 46 миллиардов гривень,  а прямые  потери  бюджета  составили 30 миллиардов гривень.  Размеры пени и штрафов,  начисленных налоговыми  службами,  уже  превышают суммы недоимок.

     Думаю, что  понятны  мотивации и масштабы уклонения от уплаты налогов любым способом.  По  нашему  убеждению,  вопрос  налоговой реформы  заключается  не  только и не столько в снижении налоговой ставки, сколько прежде всего в расширении налоговой базы. Именно в этом  направлении  правительство в 2000 году практически ничего не сделало. Этот вопрос должен быть решен уже в бюджете 2002 года.

     Теперь давайте проанализируем бюджетные расходы,  но с  точки зрения   бюджетной  политики,  а  не  статистики.  Государственных финансовых ресурсов для обеспечения всех необходимых расходов явно недостаточно.  Это  ясно  всем.  В  этой ситуации,  на наш взгляд, правительство  пошло  самым  легким  путем,  осуществляя  политику искусственного,   подчеркиваю,  не  расчетного,  а  искусственного ограничения бюджетных расходов,  как на стадии формирования, так и на стадии выполнения.

     По предложению  правительства  в Государственном бюджете 2000 года было ограничено целый ряд расходов социального направления, а также  уменьшались  расходы  по  отдельным  статьям  на содержание бюджетных учреждений.  Наглядный пример  только  один.  В  бюджете минувшего  года не были в полном размере учтены расходы на выплату премий судьям, приобретение обмундирований и суммы их пожизненного содержания.  Таким  образом,  Минфин  как бы сбалансировал расходы бюджета на содержание судей.  Но судьи после утверждения здесь,  в этом    зале,   начали   массово   предъявлять   иски.   За   счет государственного бюджета уже выплачено  11  миллионов  гривень.  И такая  ситуация не только среди судей (просто они более юридически грамотны),  но  и   среди   подавляющего   большинства   бюджетных организаций.

     Другая сторона  вопроса:  образование  долгов  на  содержание бюджетных учреждений.  На начало текущего года эти долги составили только  по  государственному  бюджету  свыше  3 миллиарда гривень. Расходы на их погашение в текущем  году  снова  не  предусмотрены. Ограничение  производилось  на стадии выполнения бюджетов даже при наличии средств. Здесь называлась сумма - 649 милионнов гривень не профинансированны, хотя и запланированны в бюджетных расходах. Вот вам и природа так называемого профицита бюджета.

     В этой связи возникает вопрос:  что же  на  самом  деле  было приоритетом для правительства в выполнении расходной части бюджета

-   общегосударственные   потребности    или    нужды    отдельных распорядителей  бюджетных  средств?  Анализ  свидетельствует,  что правительство Украины отдавало  приоритет  потребностям  отдельных распорядителей бюджета,  а не общегосударственным нуждам.  Об этом говорят результаты проверок Счетной палаты.

     Вот характерные выводы: недофинансирование отдельных расходов при  наличии  остатка  бюжетных  средств  - 649 миллионов гривень. Полностью отсутствует  финансирование  отдельных,  предусмотренных законом,   статей   расхода   бюджета   -  28  миллионов  гривень; систематическое  необеспечение  в  полном  объеме   финансирования защищенных статей - 95,8 процентов при проведении взаиморасчетов и других неденежных расчетов.  Это то,  чем мы так гордились,  и это подчеркнул    здесь,    на    трибуне,    глубокоуважаемый   Игорь Александрович.

     Через бюджет  прошло  2,5  процента  расходной  части  -  900 миллионов   гривень.   Однако  за  пределами  бюджета,  как  любят говорить,  вне тела бюджета,  зачетов прошло ни много ни мало - на 7,8  миллиарда  гривень,  что составило почти 30 процентов доходов общего фонда.

     Нельзя обойти вопрос государственного долга. Он составляет 42 процента ВВП прошлого года, или почти два государственных бюджета. Проведенная в прошлом году реструктуризация государственного долга действительно   заметно   уменьшила   нагрузку  на  бюджет,  но  в результате расходы на обслуживание увеличились  на  613  миллионов долларов,  или  на  более  чем  33,3  миллиарда  гривень,  и стали дополнительным бременем для налогоплательщика.

     И последнее. Многие живут по принципу (и им комфортно жить по такому принципу): правда хорошо, а счастье лучше.

     Для государства,   особенно   для   экономики,  этот  принцип невозможнен и  неприемлем,  потому  что  это  ведет  к  обвалу,  к экономическим бедствиям. У меня все.

     Спасибо за внимание.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Чи   є   запитання   до  співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Станков. Наступний - депутат Абрамов.

     СТАНКОВ А.К.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передать слово Николаенко.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь    ласка,    увімкніть   мікрофон   депутата Ніколаєнка.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановний Валентине Костянтиновичу!  Ваша доповідь дуже цікава, і є пропозиція надрукувати її в газеті "Голос України". Мені здається, це  тема  для   роздумів   усіх   місцевих   керівників   обласних адміністрацій і рад.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дамо доручення.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Я  хотів  би  поставити  запитання Валентину Костянтиновичу  щодо  загальних   і   спеціальних   фондів.   Ігор Олександрович  сказав,  що  сьогодні фінансування освіти збільшено майже на півтора мільярда проти минулого року. Але ж ви знаєте, що в  бюджет  закладено  спеціальний фонд і повним ходом стимулюється платна освіта,  і сотні тисячі обдарованих  дітей  залишаються  за межами  навчання.  І  це  веде  до того,  що спеціальний фонд буде зменшуватися,  бо ректори, директори навчальних закладів, медичних закладів знають,  що чим більше використовується спеціальний фонд, тим менше фінансуються їхні заклади із загального бюджету.

     І друге.  Чи  потрібно  все-таки   розмежовувати?   І   нехай контролюють  той  спеціальний  фонд,  але  не  потрібно  цю  цифру включати до бюджету, бо це той обман, про який ви говорили.

     Будь ласка, ваша думка.

     СИМОНЕНКО В.К.  Безусловно,  то,  что  средства  специального фонда включаются в бюджет,  - это положительный момент, потому что так они и учитываются, и как-то контролируются.

     Но то,  что  планирование  и  прогнозирование  поступлений  в специальный  фонд  происходит  из  рук вон плохо (в прошлом,  2000 году,  он был перевыполнен практически в 2 раза),  говорит о  том, что  ни  Минфин,  ни другие структуры не представляют,  сколько же составляет эта сумма.

     По нашему глубокому убеждению,  это средства государственного бюджета.  И не надо разделять на специальный фонд и на общий фонд. Но этот процесс должен идти постепенно,  как говорится, от бюджета к бюджету.

     Что касается   вашего   вопроса  относительно  финансирования образования.  И не только образования,  но и относительно медицины такие "ножницы" получаются лишь только потому, что не утверждаются на должном уровне общие  сметы  финансирования  по  тем  или  иным направлениям.

     Поэтому средства  из  специального  фонда идут на все,  кроме зарплаты.  А  зарплату  предлагают  платить  из   государственного бюджета.  Строят дворцы, иначе я не могу сказать, или общежития по два человека на место.  Не нужно их строить.  А денег на  зарплату или  на оборудование не хватает.  Нет четкого разграничения,  куда идут одни  деньги,  куда  идут  другие  деньги,  хотя  их  природа абсолютно однозначна - это государственные деньги.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Абрамов.  Наступний  - депутат Матвієнков.

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Город  Торез,  Донецкая  область.  Уважаемый   Валентин Константинович,  я  внимательно слушал вашу информацию и во многом разделяю ваши выводы.

     Действительно, когда побываешь в своем округе, то все то, что вы  говорили,  подтверждается  на  деле:  только  в моем округе за последний год закрыты 9 из 19 шахт,  большая смертность,  шахтерам заработная  плата,  пенсии  полностью  не выплачиваются,  уголь не предоставляется,   положение   катастрофическое.   Скажите,    чем объяснить,  что  такая  важнейшая отрасль,  как угольная,  сегодня погибает? Спасибо.

     СИМОНЕНКО В.К.  Тут вот  сказали,  что  надо  напечатать  мое выступление  и  так  далее.  Ну  разве  можно  делать  содоклад  о выполнении бюджета 2000 года (это своеобразная отправная точка) за 5 минут?

     Я отвечу  вам  кратко.  Все вопросы реструктуризации угольной промышленности мы очень подробно отразили в своих материалах  -  и использование  кредитов  Мирового банка,  и использование средств, выделенных из бюджета.  Можно  сказать  одно:  выделенные  немалые деньги  использовались  неэффективно  практически на 70 процентов, особенно средства, выделенные на закрытие шахт. Вместо того, чтобы обеспечить в полном объеме закрытие шахт - создать соответствующую инфраструктуру,  новые рабочие места,  деньги, как правило, шли на поддержание  умирающих шахт.  Именно на поддержание,  без создания надлежащих и техники безопасности, и условий труда.

     За все годы ( а программа действует  с  1995  года)  ни  одна нормально  реструктуризированная  согласно  проекта  шахта не была закрыта. Ни одна. Вот вам ответ.

     Нужно создать четкую государственную программу  и  установить соответствующий  государственный  контроль,  а не бросать деньги в бездну.

     Кстати, прочитайте,  я не помню,  по-моему, шестой выпуск, мы вам роздавали.  Там все это четко выписано и расставлены все точки над "і".

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 55, Донецька  область).  Спасибо.  Мариуполь,  "Регионы Украины". Валентин Константинович, у меня к вам два вопроса.

     Первый вопрос как к специалисту.  Не лучше  было  бы  сегодня рассматривать  все-таки  бюджет  текущего года с тем,  чтобы можно было бы внести какие-то корректировки и хотя бы как-то  влиять  на эти процессы?  Потому что отчет о выполнении, о котором мы сегодня говорим, - это дело, конечно, хорошее, но это, так сказать, больше теоретические рассуждения.

     Что происходит   сегодня?   Ваше   мнение   как  председателя Рахунковой палаты. Что происходит с курсом доллара? Что мы делаем? В течение года цены выросли практически в два раза, а курс доллара мы,  так сказать,  "зажали" и с помощью своих  экспортеров  просто возвращаем внешние долги. Это первая сторона вопроса.

     И вторая  сторона.  На  сегодняшний  день в казначействе,  по разным цифрам,  насчитывается порядка 6 миллиардов гривень. Эта же цифра  равна  невозврату  НДС!  То  есть  мы практически залезли в карман тем предприятиям,  которые экспортируют продукцию, вымыли у них  оборотные  средства,  поставили  их  на  грань,  так сказать, остановки для того,  чтобы  решить  какие-то  внутренние  вопросы, связанные с бюджетом.

     Прокомментируйте, пожалуйста, эти два вопроса.

     Спасибо.

     СИМОНЕНКО В.К. Бюджетный процесс состоит из этапов, важнейшим из которых является отчет и принятие решения о выполнении бюджета, особенно  государственного.  Но чтобы эти отчеты не были посланы в никуда,  не  для  "галочки",  а  чтобы  делались   выводы,   нужно использовать свое конституционное право контроля прежде всего вам, депутатам.  Сколько вы принимали  постановлений  и  что  из  этого вышло?  Нужно установить контроль над тем, что же сделано по этому вопросу.  Потому что из года в год мы повторяем  системные  ошибки прежде  всего  в  составлении  бюджета,  в выполнении бюджета и не требуем никакой ответственности от лиц,  которые нарушают закон  о бюджете.

     Поэтому я  не согласен с вами,  что не стоит.  В обязательном порядке надо и заслушивать,  и,  самое главное, возвращаться к тем вопросам, которые ранее были приняты.

     Что касается бюджета текущего года.  Мы направили руководству Верховного Совета,  бюджетному комитету отчет о выполнении бюджета за шесть месяцев.

     Согласно закону  буквально через 2,5-3 недели мы направим вам такой же документ за девять месяцев.  Но такой  важнейший  вопрос, особенно  в  преддверии  бюджета  2002 года,  нельзя изложить за 5 минут.  Мой доклад был  рассчитан  на  15  минут,  пришлось  треть выбросить.  Что  выбросил,  что  оставил  -  из-за этого упускаешь проблемы,  потому что это совершенно иная система изложения - 15 и 5 минут.

     Мы предоставим  данные  о выполнении Государственного бюджета за девять месяцев буквально через неделю после окончания  текущего квартала, за шесть месяцев мы можем дать вам завтра.

     Что касается общих позиций.  Они таковы, что сегодня вопрос о выполнении  бюджета  до  конца  года  практически  не   стоит.   К сожалению,  мы  считаем,  что  важнейшие,  даже общие,  показатели выполнены не будут.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Костянтиновичу. Сідайте.

     Шановні колеги!  Перед тим як  оголосити  перерву,  необхідно порадитися.  Ми  вичерпали  регламент,  який  згідно з Регламентом відведений для розгляду питання  порядку  денного.  На  виступи  в обговоренні  цього  питання записалися 12 народних депутатів.  Які будуть з цього приводу пропозиції? (Шум у залі).

     Надати всім   слово?   Будемо   голосувати   чи   погодимося? Погодимося.  Тоді  оголошується  перерва  до  12 години 30 хвилин, потім продовжимо обговорення цього питання.

      (Після перерви)

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо наше засідання.

     Слово для  виступу  надається  народному  депутату   Кочерзі. Наступним буде виступати депутат Красняков.

     КОЧЕРГА В.Г. Фракция Коммунистической партии Украины...

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся, Вікторе Герасимовичу.

     Запросіть міністра   фінансів  на  засідання  Верховної  Ради України. Будь ласка.

     КОЧЕРГА В.Г.  Уважаемые коллеги!  Из докладов, представленных министром   финансов,  председателем  профильного  комитета  и  из выступления  Валентина  Константиновича  Симоненко  можно  сделать вывод,  что наряду с зыбкими положительными изменениями, о которых шла речь и которым отведено очень много места,  я считаю,  даже  в выступлении   Митюкова   выполнение   бюджета-2000  сопровождалось серьезными недостатками.

     Особую озабоченность   вызывает   то   обстоятельство,    что систематически  нарушались  требования  Конституции  и  бюджетного законодательства,   что   привело    к    многочисленным    фактам непропорционального,    нецелевого,   неэффективного   и   другого незаконного расходования средств бюджета.

     Из всей  массы  нарушений  бюджетной  дисциплины,  выявленных Рахунковой  палатой,  как  отмечается  в их аналитической записке, более 90 процентов нарушений составляет незаконное,  в  том  числе нецелевое использование средств государственного бюджета.  Кстати, в  анализируемом  периоде  их  удельный   вес   увеличился   среди проверенных  до  68,9 процента в общей массе нарушений против 52,9 процента в 1999 году.

     Обращает на  себя  внимание  произвол   правительственных   и финансовых  органов в части формирования доходной части бюджета за счет налогов,  в бездумном  предоставлении  налоговых  льгот.  Как сообщает Рахунковая палата,  общий объем налоговых льгот, обратите внимание, уважаемые коллеги, достиг 47 миллиардов, а прямые потери бюджета от этого составили 30 миллиардов гривень.

     Одна из    причин    такого    положения    -   игнорирование правительственными  органами,   и   прежде   всего   Министерством финансов, Постановления Верховной Рады Украины от 21 сентября 2000 года "Про звіт про виконання Державного бюджету  України  за  1999 рік".

     Я не случайно задавал вопрос Митюкову:  что же сделано, какие выводы?  Я не хочу вам напоминать,  что этим же  постановлением  в прошлом  году  работа  правительства  по  выполнению  бюджета была признана неудовлетворительной.

     Я хочу сказать,  что в  нашем  государстве  должна  считаться каждая  копейка.  Мы  должны помнить и конституционное положение о том,  что наше государство -  это  социальное  государство.  И  мы должны  думать,  как облегчить участь наших граждан.  А участь эта пока незавидная:  и в части пенсионного  обеспечения,  и  в  части выплат   на   различные  социальные  программы,  в  том  числе  на здравоохранение.  Кто  работает  в  округах,  знают,   как   часто обращаются люди с такой болезненной просьбой: как получить пособие на захоронение. А мы выплачиваем его с опозданием в два-три года.

     Поэтому я   хочу   еще   раз   призвать    вас    внимательно проанализировать выполнение постановления с тем,  чтобы, приступив к бюджетному процессу на 2002 год,  мы смогли учесть эти ошибки  и прежде   всего  добиться  того,  чтобы  средства  бюджета  активно участвовали  в   производственных   процессах,   в   возобновлении производства, особенно такой базовой отрасли, как угольная.

     Как раз недофинансирование в 2000 году этой отрасли сказалось на том,  что она разваливается,  бездумно  закрываются  те  шахты, которые   могут   давать  уголь,  безопасность  шахтера  также  не обеспечивается финансовыми ресурсами.  Я вас прошу на эти  моменты обратить внимание.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Цибенку. Наступний - депутат Калінчук.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).   Уважаемые   коллеги!    Уважаемые    избиратели!    Мы рассматриваем сегодня вопрос чрезвычайной государственной важности

- отчет правительства  о  выполнении  бюджета  2000  года.  Причем рассматриваем,  на  этом  особо акцентирую внимание,  в преддверии рассмотрения проекта бюджета на 2002 год.  Как коммунист, как член Комитета по делам пенсионеров,  ветеранов,  инвалидов, я в большей степени буду говорить о социальном аспекте этой проблемы.

     Я очень хотел бы,  чтобы государство, чиновники всех уровней, депутаты   перестали   наконец   врать   и  выдавать  желаемое  за действительное,  потому что одна ложь порождает  другую,  и  конца этой лжи просто не видно. Пример? Пожалуйста.

     Нас убеждают  в  том,  что впервые за последние 10 лет в 2000 году достигнут экономический рост:  называют цифру - 5,8  процента роста  ВВП.  Эта  ложь  потянула  за  собой следующую,  что доходы населения выросли более чем на 40 процентов.  А правда  состоит  в том, что реальные денежные доходы населения, хотя и выросли на 6,3 процента, но, во-первых, так и не смогли компенсировать их падение в  1999  году,  потому  что  там  было падение на 8 процентов,  а, во-вторых,  оказались даже ниже уровня 1998 года.  Я уже не говорю об уровне роста цен, которые выросли на 28-40 процентов.

     А обобщающий  итог  выглядит следующим образом:  70 процентов работающих получили заработную плату ниже прожиточного минимума, а реальная  пенсия  в  2000  году  по  сравнению с пенсией 1999 года уменьшилась,  подчеркиваю,  уменьшилась,  а не  выросла,  на  11,8 процента.   Инфляционное   бремя  полностью  переложено  на  плечи населения. Кому нужен такой, с позволения сказать, рост?

     Вторая проблема.  В  Украине   Минфин   изобрел   и   успешно пользуется  нашей  местной  национальной  страшилкой под названием "Караул! Льготы для ветеранов". Причем дела на копейку, а крика на миллиарды.  Но вот о льготах по налогам для некоторых приближенных субъектов предпринимательской деятельности - молчок.

     А жаль!  Любопытные вещи наблюдаются:  в отчете,  который  мы обсуждаем,  отражено,  что  льготы только по налогу на добавленную стоимость представлены на 38 миллиардов.  А  собрали?  А  собрали, оказывается,  9,4,  то есть предоставили в четыре раза больше, чем собрали.

     Но и это еще не все.  Среди субъектов,  которым  предоставили эти льготы в размере 6,4 миллиарда, - коммерческие банки.

     Третья проблема.  Живы  и  сегодня  бессмертные герои Лопе де Вега из произведения "Собака на сене".  Судите сами: 1 января 2001 года  в государственном бюджете осталось 922 миллиона гривень,  то есть  практически  один  миллиард.  В   то   же   время   остались недофинансированными  в  размере  650  миллионов  гривень,  многие отрасли,  в том числе социальная сфера - на 98 миллионов  гривень, образование  -  на  41 миллион гривень,  здравоохранение - на 36,5 миллиона  гривень,   культура   -   на   18   миллионов   гривень, строительство - на 40 миллионов гривень.

     Я понимаю,  когда  средств  недостаточно и когда их нет,  но, когда они есть и не используются, причем по тем статьям, о которых я сказал, это уже не недостаток, не упущение какого-то конкретного чиновника,  это уже преступление со  всеми  вытекающими  из  этого последствиями.

     Поэтому предложение:  предлагаю  отчет  не утверждать,  более того,  мы недавно внесли в Бюджетный кодекс  статью  об  уголовной ответственности  за  нарушение  бюджетной  дисциплины,  поэтому  я предлагаю  впервые  реально  воспользоваться   той   возможностью, которая   предоставляется  этой  статьей,  и  кое-кому  ограничить свободу перемещения.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Калінчуку. Наступний - депутат Роєнко.

     Я прошу всіх народних депутатів дотримуватися Регламенту.

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська область). Дякую. Одещина, Аграрна партія України. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Розглядаючи Звіт уряду про виконання  Державного  бюджету  України  на  2000  рік,  хотів  би підкреслити,  що  об'єктивно  по  цілому  ряду  напрямів,   і   це прозвучало  у  виступі  міністра  фінансів  Ігоря  Олександровича, бюджет виконувався більш повно:  збільшилася кількість статей,  по яких і надходження до бюджету,  і видатки виконані або ж повністю, або близько до  цього.  Намітилася  певна  тенденція  стабілізації доходної  частини,  що  свідчить  про  деякі  позитивні  процеси в економіці держави.

     У то же час не можна не відзначити й те,  що,  як і в  минулі роки,  при  виконанні державного бюджету 2000 року розмиті основні його  пріоритети.  Так,  наприклад,  при  прийнятті   Закону   про Державний бюджет на 2000 рік урядом підкреслювалося, що він носить чітко соціальну направленість.

     Що ж ми отримали насправді?  У 2000  році  Кабінет  Міністрів України   повністю   переклав  тягар  розрахунків  по  пільгах  та субсидіях населенню на сплату енергоносіїв та  житлово-комунальних послуг на плечі місцевих бюджетів. При цьому комплексно це питання не вирішувалося.

     Порядок погашення боргів по цих рахунках затверджений  урядом тільки  в  червні минулого року,  та ще й не враховані особливості регіонів,  наприклад,  Одеської області, де немає енергогенеруючих підприємств.

     Залишалися без урегулювання питання щодо погашення податкової заборгованості підприємств-постачальників,  яка виникала внаслідок проведення таких розрахунків.  До того ж їх проведення відмічалося занадто стислими строками.  Остання постанова Кабінету Міністрів з цього питання прийнята лише 26 грудня 2000 року із терміном роботи до 28 грудня. Дві доби надавалося! Як можна було організувати таку роботу,  наприклад,  у  тій  же Одеській області у 26 районах та 6 містах із виїздом в інші області, де енергогенеруючі підприємства, та  подати матеріали в Державне казначейство України в місті Києві у дводенний термін?!

     У результаті  в  області  залишилися  непогашеними  борги  за станом  на  1  січня  2001  року  з пільг та субсидій в розмірі 60 мільйонів гривень.

     Механізм їх погашення не визначено  ні  Законом  України  про Державний  бюджет України на 2001 рік,  ні розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2001 року,  яким доручено  Мінфіну, Державній   податковій   адміністрації,   Державному  казначейству України та ВАТ "Державний ощадний банк України"  надати  узгоджені пропозиції щодо погашення боргів ще до 1 березня.

     До цього часу порядок погашення боргів за спожиті енергоносії в минулих роках не  визначений.  Через  це  місцеві  бюджети  нині залишаються заручниками цієї ситуації.  Таким чином,  помилку 2000 року уряд повторює і в цьому році.

     Знову ж наведу приклад із Одеської області. Статтею 49 Закону України  про  Державний  бюджет  України  на 2001 рік не враховано розрахунки з пільг та субсидій, наданих населенню у поточному році по сплаті енергоносіїв та житлово-комунальних послуг. По області з державного бюджету передбачено субвенцій  в  розмірі  101  мільйон гривень.  Фактично  потрібно виділити 144,  що становить тільки 70 відсотків. І ці не виділяються!

     Тому можна зробити  невтішний  висновок:  навіть  ті  напрями державного  бюджету,  які  приймаються  як пріоритетні,  насправді такими не являються.  Бажане видається за дійсність.  У зв'язку  з цим   не  можна  не  погодитися  з  Президентом  України  Леонідом Даниловичем Кучмою, що бюджет повинен бути чесним.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Роєнку. Наступний - депутат Ніколаєнко.

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська    область).    Уманський    виборчий   округ.   Фракція Комуністичної   партії   України.   Шановні   народні    депутати! Розглядаючи   сьогодні   підсумки  виконання  бюджету  2000  року, Верховна Рада розплачується за те,  що  прийняла  такий  Державний бюджет.   І   ми   сьогодні  повинні  про  це  чітко  говорити.  І відповідальність за це лежить на так званій  більшості,  тобто  на правих фракціях.

     Тому фракція  Комуністичної  партії України була права,  коли відстоювала свої пропозиції,  але вони не були підтримані.  І тому вона не мала права голосувати за цей урізаний бюджет.

     Адже вперше в Державному бюджеті на 2000 рік,  про це міністр фінансів не сказав,  з'явилася  стаття  58,  яка  призупинила  дію законів України про пільгове забезпечення окремих категорій нашого населення,  зокрема малоімущих.  Підтвердилася  правота  Верховної Ради  України  бюджетом 2000 року,  що було все-таки відправлено у відставку уряд Ющенка.  Одночасно дивно те,  що ще сьогодні з цієї трибуни  з підсумками виконання бюджету виступає міністр фінансів, адже він повинен також піти у відставку,  бо за те,  що  нароблено бюджетом  2000  і  перенесено  в  бюджет  2001 року,  повинна бути персональна відповідальність і міністра фінансів Мітюкова.

     Міжбюджетні відносини між місцевими і державним бюджетами  як у 2000 році,  так і сьогодні залишилися такими ж незрозумілими. І, таким чином,  сьогодні проблематичним у місцевих бюджетах є те, як забезпечити   фінансування   з   оплати  праці  освітян,  медиків, працівників культури,  не говорячи  вже  про  матеріально-технічне забезпечення.  Така  порочна  практика  перенесена із бюджету 2000 року.

     Якщо говорити в цілому про бюджет 2000 року, треба говорити і про  шкідливість  бездефіцитного  бюджету.  Якщо  конкретніше,  то соціальнокультурне будівництво на селі і повернення коштів  за  це будівництво  не  вирішено  як  у  2000 році,  так і не вирішується сьогодні.

     У лізинговий     фонд,     який     передбачав     постачання сільськогосподарської   техніки  на  суму  2,5  мільярда  гривень, фактично було повернуто,  як це передбачено бюджетом,  тільки  250 мільйонів гривень.

     Звичайно, самим  неприємним  є  те,  що сьогодні ні в бюджеті 2000,  ні в бюджеті 2001 року не передбачено повернення заощаджень громадян  України.  132 мільярди гривень винні громадянам України! Вони навіть не  враховані,  що  неправильно,  як  внутрішній  борг держави.  Одночасно  хваляться  тим,  що  вперше  в 2000 році було повернуто 200 мільйонів, але фактично залишилося відкритим питання боргів 1997-2000 років,  тобто за ті роки не було повернуто навіть тим нещасним категоріям,  які були визначені у постанові  Кабінету Міністрів.

     Тому сьогодні  правильно  було  поставлене  питання в проекті постанови Верховної Ради про те,  що потрібно повернутися до цього питання  ще  раз  із  врахуванням  того,  що  треба  притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які винні за те, що наш бюджет розкрадається,  і  відповідно  треба  підтримати  думку Рахункової палати.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.  Наступний - депутат Моісеєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція Соціалістичної партії України.  Перш за все потрібно сьогодні відзначити,  що  методологія  і  от  така організація   розгляду   надзвичайно   кардинального  питання  про виконання бюджету з таким великим відставанням свідчать про те, що ми  тут  щось  не  так  робимо.  Тому  що  видно - ні в залу немає зацікавленості до цього питання,  ні в уряду. А причина в тому, що вже  не  можна  вплинути  на цей бюджет,  і просто гається час.  Я думаю,  що  нам  методологічно  відреагувати  на   це   в   нашому законодавстві.

     Кілька конкретних   слів  від  імені  фракції  Соціалістичної партії України.  Перш за все,  аналізуючи цю ситуацію, кидається в очі,  що  нам  відомі ті люди,  з вини яких недовиконано бюджет на 2000 рік.  Є кілька областей, які не сплачують до бюджету держави. Керівники  цих  областей - сьогодні найповажніші люди.  Наприклад, Київ недодав до бюджету 750 мільйонів,  Луганськ - 579  мільйонів, Донецьк  -  726,  Дніпропетровськ  -  467.  І  всі  працюють,  все нормально.  Так же не може бути!  Ми сьогодні вже приймаємо  закон про  депресивні  території,  бо  одні  території  все висосали,  і сьогодні люди,  скажімо, на моїй Херсонщині, не можуть напитися, а тут будівництво процвітає,  не встигаємо граніт постелити, скоріше давай граніт на золото міняти.

     Ще подивіться:  на  силові,  фінансові,  фіскальні  органи  в бюджеті передбачено 3,9 мільярда гривень,  а на охорону здоров'я - 7,2 мільйона.  На 6 мільярдів недобрали ми в бюджет доходів.  А  4 мільярди віддали на ці органи.  Тому потрібно з них запитувати, як вони там працюють.

     Наступне. Ви подивіться,  що в  нас  робиться:  на  виконавчу владу.   Верховною  Радою  затверджено  2,1  мільярда  гривень,  а витрачено - 2,7,  при цьому на Президента -  196  відсотків.  Чому сьогодні пан Долганов...  (дивіться,  і телекамери немає)...  буде говорити,  що  Верховна  Рада,  ради  не   такі?   Чому   сьогодні затверджено   Президенту,   його  Адміністрації  25  мільйонів,  а фактично витрачено 50 мільйонів? Хто буде за це відповідати?

     Я хотів би сказати ще одне:  взагалі на всі апарати в бюджеті УРСР  -  он  сидить поважний мною перший президент,  він знає - на центральний  і  інше  витрачався  1  відсоток.  У  нашому  бюджеті (соціально орієнтована економіка) передбачено вже 10 відсотків! На оборону - 95 відсотків,  на охорону здоров'я  -  93  відсотки,  на боротьбу  з  епідеміями  - 32 відсотки від запланованого виділили! Президенту вдвоє більше  даємо.  Верховній  Раді  10-20  відсотків недодаємо від запланованого.  Включили кошти від платної освіти до бюджету і примушуємо ректорів,  замість того щоб навчати нормально дітей, здирати останню шкуру з громадянина України.

     Я вважаю,  що ситуація, яка склалася з бюджетом, свідчить, що в нас не все методологічно нормально вирішено  із  законодавством. До цього питання потрібно повернутися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить  ваше внимание на то,  что,  видимо,  большая часть наших коллег пошла знакомиться с теми объемными документами,  о  которых сегодня говорил Валентин Константинович Симоненко.

     Я, например,   не  представляю  себе,  как  депутат,  получив сегодня отчет Рахунковой палаты "Про виконання Державного бюджету" на  41  странице  и документ,  подготовленный комитетом Верховного Совета Украины на 23 страницах, на каждой из которой стоит не один десяток  цифр,  необходимых для проверки и анализа,  мог бы с ними ознакомиться в течение 5-6 минут  для  того,  чтобы  давать  здесь оценку  правительству.  Поэтому я буду опираться не столько на эти документы,  потому что уверен,  что большинство коллег их тоже  не изучили,  сколько на другие критерии, то есть на те, которыми наши избиратели оценивают деятельность бюджетного  процесса.  Например, минимальная  средняя  заработная  плата - прожиточный минимум.  Мы прекрасно понимаем, что тогда он не соответствовал никаким нормам.

     Так получилось,  что я был  по  поручению  Верховного  Совета Украины на выборах президента Республики Беларусь. И, естественно, возникают определенные сравнения.

     В Белоруссии прожиточный минимум составляет  36  долларов,  у нас 56 (если учитывать,  что это 311 гривень), то есть на двадцать с лишним долларов,  или почти на  50  процентов,  наш  прожиточный минимум  ниже их прожиточного минимума за счет цен,  которые у нас выше, чем у них.

     В то же время средняя заработная плата в Белоруссии составляет 95,6 доллара,  то есть три прожиточных минимума,  у нас - около 50 долларов,  то есть  не  дотягивает  даже  до  одного  прожиточного минимума.  Вот и получается,  средний конкретный гражданин Украины живет приблизительно в 4-5 раз беднее, чем гражданин Белоруссии.

     Я об этом начал говорить потому,  что  вопрос  заключается  в наполнении  бюджета  и  порядка в государстве.  Так получилось,  я находился в одной элитной воинской части типа нашего "Беркута",  в том  числе  я  был  на  избирательном  участке  и  разговаривал  с тамошними  людьми,  которые  рассказывали,   что   их   бизнесмены вынуждены  соблюдать  закон,  они меньше воруют и поэтому даже без охраны ходят по улицах.

     Крупнейшие бизнесмены Белоруссии без охраны ходят  по  улице! Они  не  боятся,  что  их  может кто-то убить,  потому что милиция работает,  а у нас благополучно бизнесмены,  даже сидящие  в  этом зале,  с трибуны Верховного Совета спокойно говорят о том, что они не платят налоги и  спокойно  продолжают  находиться  на  свободе, потому что их за это может покарать только криминалитет,  но никак не правоохранительные органы.

     Я хотел бы знать,  где господин Азаров?  Ему что,  все равно, или он сильно занят Партией регионов вместо того,  чтобы наполнять государственный бюджет?

     К сожалению,  нет возможности дальше  продолжать,  но  работу правительства  в  целом по исполнению бюджета,  я подчеркиваю,  не Митюкова,  а прежде всего тех органов,  которые должны  обеспечить порядок  в  государстве  и  в  финансах,  надо  оценить как крайне неудовлетворительную, и уже по их действиям, точнее, бездействиям, нужно против них возбуждать уголовные дела.

     Спасибо.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Коновалюку. Наступна - депутат Ващук.

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 62,  Донецька область).  Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Поза всякими сумнівами у 2000 році зроблено перший крок у реалізації намічених програм,  їх цілей і завдань,  закладено фундамент економічного  зростання.  До числа позитивних явищ у бюджетній сфері, безумовно, варто віднести виконання плану бюджетних надходжень і те,  що  рівень  негрошових форм  розрахунків  з  бюджетом  практично знижується.  Це дозволяє уряду  погашати  заборгованість  із  заробітної  плати   й   інших соціальних  виплат.  Розпочато  процес  реформування  міжбюджетних відносин, бюджетна політика стає більш цілеспрямованою. Досягненню цілі  економічного  зростання  і  фінансової  стабільності  сприяє поліпшення якості витрат і дотримання профіциту бюджету.

     У той  же  час  економічні  результати  2000  року  не  варто переоцінювати.  Не можна не враховувати,  з одного боку, зростання бюджетної  недоїмки,  а  з  іншого  боку,   збільшення   бюджетних надходжень  завдяки  високим  темпам росту ВВП,  а також істотному збільшенню інфляційної складової.  Кожна четверта гривня бюджетних надходжень   торік   мала   інфляційну  природу.  Це  означає,  що фінансування в реальних цінах значної частини бюджетних витрат,  у тому  числі  й  на соціальну сферу,  мало дуже скромні результати. Реальна заробітна плата за підсумками року,  на жаль,  не  зросла. Перевиконання  показників  по  доходах  від прибуткового податку з громадян,  можливо,  в деяких асоціюється із зростанням заробітної плати,  але  таке  збільшення  на  фоні  розміру  неоподаткованого мінімуму  -  17  гривень,  що,  на  жаль,  залишається  незмінним, свідчить насамперед лише про номінальне зростання доходів та росту ефективної ставки оподаткування громадян.

     Міжбюджетні відносини в 2000 році багато в чому будувалися за старою схемою і принципами: це нереальність планових показників за джерелами доходів і принцип дотаційності, місцеві бюджети не стали більш самостійними, висока питома вага цільових і зв'язаних витрат місцевих бюджетів перешкоджає вирішенню проблем, що накопичилися в регіонах.

     Перерозподіл бюджетних  доходів відбувався і,  до речі,  досі відбувається на користь державного бюджету, причому значна частина повноважень  і  функцій,  як  і  раніше,  залишається за місцевими бюджетами.

     Не менш  актуальною  була  і   залишається   тема   вугільної промисловості.  На жаль,  сьогодні ми не почули відповіді міністра фінансів  про  виконання  статті  60-ї   бюджету   про   додаткове фінансування    підприємств    вугільної   галузі.   Наслідки   ми відслідковуємо тепер,  коли маємо  падіння  зростання  виробництва видобутку вугілля і виробництва електроенергії, незадовільний стан підготовки   паливно-енергетичного   комплексу   до    роботи    в осінньо-зимовий період.

     З оглядом  на  вищевикладене  необхідно  провести корегування фінансової  політики  держави,  яка  має  виражатися  в  зміцненні насамперед фінансів усіх без винятку суб'єктів господарювання.

     Наслідком такої  політики  буде зменшення кількості збиткових підприємств,  значне  скорочення  дебіторської   і   кредиторської заборгованостей   і   загальне  фінансове  оздоровлення  економіки держави в цілому.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ващук.  Наступний  -   депутат Юхновський.

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська  область).  За  дорученням  Комітету  з  питань аграрної політики і земельних відносин я хотіла б звернути увагу  уряду  на такі моменти.

     Що стосується бюджету 2000 року. Аграрний сектор недоодержав у 2000 році 14  відсотків  бюджетних  асигнувань  від  запланованих. Зокрема,  не  реалізовані  передбачені  бюджетом державні програми селекції в  рослинництві,  тваринництві  -  майже  наполовину  від запланованих коштів.

     На розвиток  соціально-культурної  бази  села  зовсім не було фінансування.

     Не поліпшилась ситуація з фінансуванням галузі  і  нинішнього року.  За  станом на 1 вересня сюди не надійшло понад 11 відсотків бюджетних коштів,  а це більше 80  мільйонів.  І  знову,  як  і  в попередні роки, недофінансовані програми селекції в рослинництві і тваринництві  відповідно  на  30  і  15  відсотків.  На  підтримку виробництва   продукції   тваринництва   і  рослинництва  бюджетне фінансування виконане лише на 69 відсотків.

     Навіть такий важливий напрям,  як протиепізоотичні заходи  (а нас  уже  учить  досвід  інших держав),  профінансовано лише на 90 відсотків.  Майже  90  мільйонів   сьогодні   недофінансовано   на погашення  частини  відшкодувань  з  бюджету  за  надані аграрному сектору кредити.

     У формуванні державного бюджету на 2001 рік будуть  повторені ці  помилки,  якщо  не  буде  до  нього  іншого підходу.  Скажімо, голосуючи за бюджет  минулого  року  в  цьому  залі,  всі  народні депутати  підтримали  питання  щодо повернення коштів,  витрачених селянами на соцкультпобут. До сьогодні немає жодної копійки.

     На цей рік виділено  на  соціально-культурний  розвиток,  так зване соціальне будівництво на селі, лише 50 мільйонів гривень. Це 0,1 від того, що вимагає Закон про пріоритетний розвиток села. Але профінансовано  лише  на  12  відсотків,  це  6 мільйонів гривень. Практично село не отримало нічого.

     Користуючись нагодою,  що у нас присутній міністр фінансів, я хочу звернутися до нього.  Дорогий,  Ігоре Олександровичу, давайте серйозно  ставитися  до  програм   відродження   села,   якщо   ми проголосили аграрну реформу в Україні.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Ратушному. Наступний - народний депутат Асадчев. Народний депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Я вам дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні народні депутати!  Хотів би,  щоб ми трохи дослухалися до того, що сказав   голова   Рахункової  палати.  Справді,  бюджет  не  можна розглядати за такою процедурою, як ми це робимо. Кожний вийшов, за три  хвилини  щось  своє  сказав.  Так,  такі  серйозні  фінансові документи не розглядають.

     Коли в комітеті ми розглядали проект бюджету 2000 року,  була названа  одна  дуже  цікава цифра,  після якої можна вже нічого не розглядати.  До  речі,  ця  цифра  тут  не  прозвучала.  Ця  цифра містилася  в  матеріалах  Контрольно-ревізійного  управління:  3,2 мільярда бюджетних  коштів  у  2000  році  було  витрачено  не  за призначенням.  В  Україні це вже бич.  Десять років незалежності - десять років суцільного розкрадання бюджетних коштів.

     Можливо, давайте  хоч  з  2002  року  відставимо  якісь  інші питання,  але  вирішимо  хоч одну цю проблему.  Якщо ми не введемо драконівську систему контролю за витрачанням бюджетних коштів, всі інші зусилля будуть просто марними.  Тому що це ж не 32 мільйони і не 3,2 мільйона, це 3,2 мільярда бюджетних коштів. Уже чотири роки буде   як   я   депутат   і  просто  дивуюсь,  тому  що  в  усьому цивілізованому світі,  наприклад у Франції  лише  за  один  франк, садять  до  в'язниці.  У  нас  шалені  гроші  витрачаються  не  за призначенням,  і всі послухали,  поговорили,  розійшлися і  ніяких висновків.

     У мене були пропозиції до того варіанта кодексу, що я вносив, він не пройшов, але потрібно повернутися до цього питання хоча б у частині контролю за витрачанням фінансових ресурсів.  Я вважаю, що потрібно значно посилити роль Рахункової палати і відповідно  роль парламенту,  як  це  є  в  усьому  світі.  Саме парламент здійснює суцільний контроль за витрачанням державних коштів,  але до  того, що   він  може  зупинити  фінансування  по  окремих  розпорядниках бюджетних коштів. Я думаю, що коли ми цього не зробимо, то не буде про  що  говорити.  Хоча  треба  і  позитив  дати,  що в 2000 році Державним казначейством вперше була  зроблена  спроба  перейти  на цивілізований  механізм  касового  виконання бюджетних коштів.  На превеликий жаль,  після Ющенка (я можу навести  цифри)  знову  всі перейшли  на ручний режим касового виконання бюджету.  Це теж,  до речі,  дуже не визначена,  не врегульована проблема,  але  давайте принаймні  вирішимо  питання  з  контролем.  Запам'ятайте цю цифру (2000 рік - 3,2 мільярда), яка багато про що свідчить.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Супрун.  Наступний   - депутат Філіпчук.

     СУПРУН Л.П.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  100,  Кіровоградська область).  Шановні колеги, на жаль, розгляд одного з найважливіших питань сьогодні відбувається от при такому складі парламенту і при такому складі уряду. А в нас попереду сесія, яка правильно названа бюджетною.  Наскільки правильно зможуть оцінити  уряд  і  депутати спрямування фінансових потоків,  настільки ми зможемо в наступному 2002 році отримати адекватну соціально захищену політику державним бюджетом, чи таку, як ми мали в попередні роки.

     До речі,  оскільки  економіка  є  досить  інерційною,  то всі зрушення і всі позитиви,  які ми мали в 2000 році,- це наслідок  у тому числі тих законодавчих актів, які приймала Верховна Рада.

     Що ж  насправді  відбулося  з державним бюджетом?  Я хотіла б звернути увагу лише на деякі цифри.  Перевиконаний бюджет на 116,1 відсотка, із них державний - на 106,5 і місцеві - на 148,3. Звідки такі цифри?  Можливо,  це недосконале планування,  а можливо,  дія певних законів не була врахована в Державному бюджеті.

     Звідки додаткові  надходження до бюджету?  Збір до Державного інноваційного фонду - плюс 500 мільйонів гривень.  Додаткові збори на  виплату  пенсій  -  плюс 300 мільйонів гривень.  Амортизаційні відрахування для фінансування структурної перебудови  економіки  - 107 мільйонів гривень.  Надходження від конфіскату - 100 мільйонів гривень.  Плата за оренду державного та комунального  майна  -  80 мільйонів   гривень.   Єдиний   податок   для   суб'єктів   малого підприємництва - 50  мільйонів.  Про  що  свідчать  ці  цифри?  Ми прийняли  ряд законів,  які дали додаткові надходження до бюджету. Водночас певні надходження,  такі як,  наприклад,  надходження від конфіскату, збільшені на 100 мільйонів, і це означає, що у зв'язку із запровадженням нового порядку фінансування податкової  системи, яка фінансується залежно від виконання державного бюджету зросли і надходження до державного бюджету.

     Відмічаючи недосконале планування доходної частини,  я хотіла б звернути увагу на те, що в бюджеті 2000 року ми запровадили такі види відрахувань,  які  взагалі  не  були  передбачені  жодним  із прийнятих  Верховною  Радою законів.  Наприклад,  плата за транзит газу по території України,  плата за транзит  нафти  по  території України.

     Введення таких   нових   податків   призвело   до   того,  що надприбуткові галузі перетворилися фактично на такі,  що отримують субсидії і субвенції,  і державну підтримку із державного бюджету. Це означає,  що цього  року  ми  не  будемо  мати  ні  податку  на прибуток,  ні  податку  на  додану  вартість,  ні  надходжень  від відрахувань за транзит газу по території України. З огляду на це є пропозиція  при прийнятті Державного бюджету на 2002 рік врахувати таке.

     Слід запровадити спеціальну систему моніторингу при прийнятті кожного  законопроекту,  щоб  з'ясувати,  як  вони впливатимуть на економічну  ситуацію.  Тоді  ми  будемо  знати,   закон   зумовлює збільшення  чи  зменшення  надходжень до державного бюджету.  І як пропозиція:  потрібно було  б  і  підготувати  проект  закону  про бюджетні  резервні фонди,  адже сьогодні використання таких фондів практично є безконтрольним.

     Крім того,  Верховна Рада має прийняти рішення щодо розподілу профіциту  державного  бюджету (так,  як це роблять в усіх країнах світу), тому що профіцит і розподіл коштів з державного бюджету це повноваження Верховної Ради.

     Крім того,  пропонувалось  би  Кабінету Міністрів переглянути перелік  програм,  що  фінансуються  з  державного   бюджету,   та визначити  пріоритетні з них.  А це мають бути програми соціальної спрямованості, враховуючи, що 2002 рік - рік охорони здоров'я.

     Також є   пропозиція   при   формуванні   доходної    частини передбачити  джерела  надходжень  тільки  ті,  що  в нас визначені Конституцією і спеціальними законами України.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Філіпчук.

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203, Чернівецька область). Найбільш об'єктивно можна давати оцінку цьому  питанню,  яке  розглядається тільки  в  двох  вимірах:  що  конкретно  робиться на місцях і яку оцінку дає Верховна Рада виконанню бюджету 2000 року.

     Мене дивує  методологія  оцінок,  коли  ми,  з  одного  боку, бачимо,  що 600 мільйонів доданої вартості практично у дефіциті, і з другого - 500 мільйонів на прибуток.

     Цифра, яку дає Кабінет Міністрів,  є іншою, ніж дає Рахункова палата, а отже, тут абсолютно інше бачення.

     Проблема друга.   Міжбюджетні  відносини  в  2000-2001  роках продовжуються залишатися у формі міжбюджетної війни,  починаючи  з рівня  центр  -  регіон,  а  в регіоні свої проблеми розкладок між містом і областю, між містом і нижніми структурними ланками.

     Незважаючи на те що, як говорилось, виділено більш як півтора мільярда   гривень   на   освіту,  більше  виділено  на  культуру, соціальний захист,  на підставі того,  що відбувається на  місцях, зокрема  в  моєму  виборчому  окрузі  203,  я не можу погодитися з багатьма оцінками.

     Перше. Було прийнято абсолютно "ручне" розпорядження, зокрема на    рівні   Чернівецької   обласної   державної   адміністрації, губернатора.  І для того,  щоб був бездефіцитний бюджет,  сьогодні більше  третини  сфери культури поставили на рівень 0,25 відсотка, внаслідок чого люди з двома вищими освітами продовжують отримувати вже третій рік 35 гривень заробітної плати.

     Друге. Сьогодні це єдиний обласний центр,  який не отримав на відпускні,  заробітну плату півтора мільйона гривень,  що зумовило соціальну напруженість серед освітян, зокрема вчителів.

     Звернувшись особисто   до  Президента,  звернувшись  особисто урядовою телеграмою до Кінаха,  ми отримали позитивний  результат. Але вчора,  зустрічаючись із працівниками освіти,  ми виявили,  що недодано 345 тисяч.  І це означає, що як Президента України, так і Прем'єр-міністра необ'єктивно інформують.

     Я хотів  би  сказати  також  про  проблему  виплати  на дітей багатодітним сім'ям.  Я вчора зустрічався з матір'ю,  яка  має  12 дітей, з них дев'ять синів у армії, вона має 31 рік робочого стажу на фермі.  І ця жінка не може отримати кілька десятків гривень  на операцію,  якої  вона потребує,  а операція платна.  Вважаю,  наша бюджетна політика має поєднуватися з політикою соціальною, тому що на місцях дуже видно наслідки - хиби бюджету 2000 року.

     І ще   одне,  для  репліки.  Це  не  лише  проблеми  дефіциту фінансових ресурсів,  це те,  що  сьогодні  ми  маємо  в  регіонах конкретно.  А  в регіонах,  особливо з початком виборчої кампанії, розпочалася страшенна війна,  яка відбивається  на  долях  простих людей.  І  сьогодні Чернівецька обласна рада і Чернівецька обласна державна   адміністрація   у   стані   війни.   Обласна   державна адміністрація  -  у  стані війни з містом.  Таким чином,  створено прецедент,  коли недолуга  політика  губернатора  практично  звела нанівець  зусилля  уряду,  спрямовані на виконання бюджетів 2000 і 2001 років.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, всі народні депутати, які мали   бажання   взяти   участь   у   обговоренні  цього  питання, скористалися своїм правом і виступили.  Заключне  слово  надається міністру фінансів Ігорю Олександровичу Мітюкову. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати, Міністерство фінансів від   імені  уряду  висловлює  подяку  всім,  хто  взяв  участь  в обговоренні Звіту про виконання Державного бюджету  за  2000  рік. Дозвольте  мені  звернути вашу увагу на три аспекти,  які сьогодні існують.

     Перший аспект  -  оцінка  виконання  бюджету  минулого   року повинна  базуватися  на  реальному  порівнянні бюджетів попередніх років. Тоді можна дати оцінку більш-менш об'єктивну.

     Так, справді,  доходи загального фонду  не  виконані  на  4,5 відсотка.  Але в цілому доходна частина бюджету перевиконана. І це факт. Якби за цієї умови ми мали збільшення упродовж минулого року кредиторської заборгованості, тобто бюджетна сфера заборгувала при недовиконанні частини одного  з  джерел,  зростання  кредиторської заборгованості,  тоді  можна  було  б оцінювати в цілому виконання бюджету як негативне.  Нам же вдалося в умовах,  коли не  надійшли кошти,  які  ми планували разом з вами,  не збільшити,  а зменшити кредиторську заборгованість,  тобто виконати всі планові видатки і не  приростити  нових боргів.  Це було вперше за десять років,  це нова якість, якої раніше не було, і про це слід сказати.

     Другий аспект.  Не можна також не говорити про те, що півтора мільярда,  які  не  надійшли,  чітко  зафіксовані за трьома видами податків,  і ми чітко знаємо,  що було  прийнято  законів  на  два мільярди, внаслідок чого зменшились податкові надходження.

     Всі постанови  Кабінету  Міністрів,  які  приймались минулого року,  були спрямовані на ліквідацію пільг і привілеїв особливо  в сільському господарстві, я можу це документально підтвердити.

     Частину проблем   нам   не   вдалося   розв'язати,  але  щодо сільського господарства ми застосували новий  механізм,  який  дав змогу   залишати   повністю   податок   на   додану   вартість   у агропромисловому комплексі півмільярда гривень.  Ми надали  пільги півтора   мільярда   гривень   за   ввезення   нафтопродуктів  для здешевлення нафтопродуктів для села, це теж треба враховувати.

     І багато інших питань,  які дають нам можливість пояснити, як вдалося  виконати  надходження  доходів  на  102 відсотки.  Але це технічна дискусія.

     Я хотів би  привернути  вашу  увагу  до  третього  аспекта  - наявності   суттєвих   методологічних   розбіжностей   в   оцінках Міністерства фінансів, уряду і Рахункової палати.

     Четвертий рік ми розповідаємо (таке враження)  про  події  на різних  планетах.  Так  же  не  буває.  Я  повністю  відповідаю за професійні оцінки,  які роблять мої фахівці. Я не можу погодитись, коли  за  метод  роботи  і  метод  оцінки береться тільки негатив, виходить,  як у відомому анекдоті,  де говорять  про  напівпорожню склянку.  Так  не  можна вести дискусію.  Рахункова палата повинна давати такі висновки,  які  неможливо  оспорити.  Сьогодні  лунали пропозиції  передати  в  прокуратуру матеріали звіту уряду.  Немає питань,  ми не заперечуємо,  але це ні до чого не призведе, як і в попередні роки.

     Тому я  думаю,  що  хоч це не відповідає тій пропозиції,  яку вніс від імені уряду,  - затвердити звіт,  - я переконаний,  що  є підстави це робити.  Я підтримую пропозицію,  яку вніс комітет,  - узяти до відома нашу інформацію і надати  нам  час  із  Рахунковою палатою  (хоча  я  не  виключаю,  що  нам потрібен буде незалежний арбітр),  щоб  ми  розібрали  всі  зауваження  і  пропозиції,  які пролунали  в цьому залі,  у тому числі від бюджетного комітету.  І тоді вже прийняти справедливе, відповідальне рішення.

     Я переконаний в тому,  що ми нашу дискусію повинні  завершити все-таки  затвердженням  Звіту  Кабінету  Міністрів  про виконання Державного бюджету на 2000  рік  з  обов'язковим  притягненням  до відповідальності тих, хто винен у порушеннях, якщо ми їх виявимо.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги,  ми  закінчили  розгляд даного питання.  Прийняття  рішення  з  цього  питання  згідно  із запропонованими проектами постанов, які вже є і які ще можуть бути подані,  відбудеться в четвер відповідно до Регламенту  діяльності Верховної Ради України.

     --------------

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону  про  внесення  змін  до  Закону  України  про  запобігання захворюванню   на   синдром   набутого   імунодефіциту  (СНІД)  та соціальний захист населення.  Доповідає перший заступник  міністра охорони  здоров'я,  головний  державний  санітарний  лікар України Бобильова Ольга Олександрівна. Будь ласка.

     БОБИЛЬОВА О.О.,  перший заступник міністра  охорони  здоров'я України,  головний  державний  санітарний лікар України.  Шановний Вікторе  Володимировичу,  шановні  народні  депутати!  В   Україні залишається  напруженою ситуація з поширенням ВІЛ-інфікованості та зростанням захворювання на СНІД.

     З 1987  року   в   Україні   офіційно   зареєстровано   40285 ВІЛ-інфікованих,  у  тому  числі 2502 дитини.  2422 дорослих та 78 дітей захворіли, 1171 дорослий та 52 дитини померли за цей період.

     Найвищі кількісні  показники   сьогодні   спостерігаються   в Донецькій,  Дніпропетровській,  Одеській,  Миколаївській областях, Автономній Республіці Крим,  Запорізькій,  Харківській, Луганській областях.

     За поширюваністю  захворювання  перше місце займають Одеська, Миколаївська та Донецька області.

     Така ситуація    з    ВІЛ/СНІДом    в    умовах     кризового соціально-економічного  стану  в країні потребує перегляду окремих напрямів стратегії боротьби з цією хворобою та  внесення  змін  до статей  Закону  України  про  запобігання  захворюванню на синдром набутого імунодефіциту та соціальний захист  населення,  який  був прийнятий  Верховною  Радою  у березні 1998 року.  Так,  стаття 10 цього  закону  визначає  організаційні  засади  діяльності  служби донорства   в  Україні,  що  спрямована  на  запобігання  передачі ВІЛінфекції   при   переливанні   крові    шляхом    обов'язкового лабораторного дослідження крові донорів на ВІЛ.  Але частина третя цієї статті допускає у невідкладних випадках,  коли існує  реальна загроза  життю  людини,  переливання крові не перевіреної на СНІД. Можливість  переливання  нетестованої  крові  становить   серйозну загрозу  для  реципієнтів  крові  та  її компонентів,  оскільки за останні три  роки  серед  осіб,  які  здали  кров,  виявлено  2141 ВІЛ-інфікованого.  Отже, гарантована безпека донорської крові може бути досягнута лише за стовідсоткового тестування крові на ВІЛ.

     Ця стаття закону викликає суперечки від часу її прийняття.  В законодавстві   розвинутих   країн   не  допускається  переливання нетестованої крові.  Тому з огляду  на  це  доцільно  включити  до частини  третьої  останнього  абзацу  статті 10 закону зміни:  "За умови проведення її  діагностичного  дослідження  з  використанням швидких тестів". За своїми параметрами специфічності та чутливості такі тест-системи  відповідають  скринінговим,  з  якими  сьогодні працює служба крові.

     Друга пропозиція  стосується  частини  другої  статті 20.  Ця частина  статті  пов'язана  з  частиною  третьою  статті  10  щодо відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю особи, інфікованої при переливанні неперевіреної крові.  І  в  зв'язку  з новою  редакцією частини третьої статті 10 частина друга статті 20 має бути вилучена.

     Прийняття цих   змін   дасть   можливість   зменшити    ризик інфікування  населення  через донорську кров,  стане підгрунтям до пом'якшення соціальних наслідків поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу в країні.

     Враховуючи кількість  ретроспективних  обстежень  кроводач по закладах і установах  служби  крові  України  за  минулий  рік  та максимальну вартість швидкого тесту,  визначено, що для реалізації цих змін до закону витрати не перевищать 8350 гривень.

     Виходячи з викладеного, Міністерство охорони здоров'я України вносить  проект Закону України про внесення змін до Закону України про забезпечення  запобігання  захворюванню  на  синдром  набутого імунодефіциту  (СНІД)  та  соціальний  захист  населення і просить підтримати його.

     Засідання веде заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ольго Олександрівно. Чи будуть у народних депутатів   запитання?  Прошу  записатися  і  показати  на  табло. Народний депутат Мусієнко. За ним - народний депутат Чернічко.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ).  Погоджуючись,  з одного  боку,  з  тим,  що,  безумовно,  слід прислухатися до цієї аргументації і прийняти поправки до закону,  водночас,  з  другого боку,  -  треба якимось чином ту процедуру спростити.  Йдеться про те,  що при  застосуванні  цього  спрощеного  тестування  потрібен дозвіл  рідних  і  так  далі.  Чи  не  займе  це більше часу,  ніж тестування за повною нормальною програмою?  Чи не вбачаєте ви  тут проблеми? Це перше запитання.

     І друге. А як ця проблема розв'язується в інших країнах?

     Спасибі.

     БОБИЛЬОВА О.О.   В   інших   країнах   так  і  заведено  -  в екстремальних  випадках  проводиться  тестування   за   скороченим методом.  Необхідність  погодження  цього з самим хворим чи з його родичами  -  це  відповідає  законодавству  про  права  людини   і рекомендаціям   Всесвітньої   організації   охорони  здоров'я.  Ця процедура  все  одно  передбачається,   але   тільки   у   випадку переливання взагалі нетестованої крові.  Тобто, прийнявши зміни до закону,  ми в усіх випадках поліпшуємо ситуацію і наводимо порядок у цій справі.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Чернічко.  За  ним  - народний депутат Моісеєнко.

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 34,  Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Донченку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Донченка.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Уважаемая   Ольга Александровна!  Я буду поддерживать ваш законопроект,  который  вы представили  сегодня,  но  у  меня  вопрос  к  вам,  как  главному санитарному врачу.

     Вы сейчас очень четко показали  тенденцию  к  распространению ВИЧинфекции  в  Украине за десять лет независимости.  Меня волнует ситуация  в   Луганской   области.   Здесь   создано   специальное подразделение,  которое  должно  заниматься  проблемами  борьбы со СПИДом.  Но на сегодняшний день эти люди работают дома,  у них нет помещения.  Я  обращался  в областное управление здравоохранения о выделении помещения для работников,  занимающихся этой  проблемой. Результатов  нет.  А  вы назвали Луганскую область среди областей, где очень остро стоит проблема с распространением СПИДа.

     Скажите мне как замминистра,  когда эту проблему  вы  решите? Больше  полгода люди получают зарплату от государства,  работая на дому и решая эту проблему.  Как же это может быть?  Разве  это  не государственная проблема?

     БОБИЛЬОВА О.О.  Я  можу  відповісти,  що  цього року прийнята четверта державна програма по профілактиці  ВІЛ/СНІДу  в  Україні, яка   передбачає  поліпшення  матеріально-технічної  бази  центрів боротьби зі СНІДом,  яких сьогодні у нас 22,  створенню їх в  усіх областях.  І,  безумовно,  це  питання  ми  теж  будемо вирішувати спільно, насамперед з обласною державною адміністрацією.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Моісеєнко.  За  ним  - народний депутат Матвієнков.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемая Ольга Александровна, у меня к вам несколько вопросов.

     Первый. По-прежнему   ли   СПИД    является    болезнью    со 100-процентным   летальным  исходом?  Второй  вопрос.  Сколько  на сегодняшний  день  болеет  людей   и   приблизительно   возрастные категории?

     Третий вопрос касается регионов.  Вы назвали Донецкую область среди  областей,   в   которых   самые   высокие   показатели   по заболеваемости  СПИДом.  В  то  же  время  она  среди  лидеров  по распространению наркотиков.  Более того,  в  этой  области,  самый высокий  уровень  травматизма,  что  влечет  за  собой переливание крови.  И в то же время мы знаем,  что  на  сегодняшнем  областном руководстве  лежит  печать  зависимости  от  связи  с криминальным миром.  Нет ли здесь взаимосвязи и не  считаете  ли  вы,  что  это проблема не только медицинская, а значительно более широкая?

     И последний  вопрос.  Не  кажется  ли  вам,  что  этот низкий уровень интереса зала,  а зал практически пустой на сейчас, связан с тем, что среди депутатов мало молодых, которые отражают проблемы молодежи, которая страдает от СПИДа.

     БОБИЛЬОВА О.О.  Дякую за запитання. Я повинна одразу сказати, що  середній  вік  хворих  на СНІД в Україні - від 15 до 29 років. Тобто підлітки, молодь - найбільш уразлива вікова група населення. Серед уражених на ВІЛ-інфекцію та СНІД 52 відсотки - це інфіковані ін'єкційні наркомани.  Тобто,  безумовно,  ця група становить дуже велику  проблему  і небезпеку для всієї системи донорства.  І саме тому й запропоновано ці зміни щодо удосконалення  системи  нагляду за якістю крові.

     Сьогодні в Україні хворих на СНІД 2422 особи, у тому числі 78 дітей.  Питання  лікування  хворих  на  СНІД  у  світі   пов'язане передусім з великими державними витратами і є тривалим,  але таким чином вдається вирішувати проблеми продовження життя  цим  хворим. Випадків  повного  вилікування  у  світі ще не зареєстровано.  Але проблему продовження життя таким хворим вирішено.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  На завершення запитань - народний депутат Матвієнков.

     МАТВІЄНКОВ С.А.  Ольга  Александровна,  у  меня  к  вам такой вопрос.  Вы назвали цифры  больных  СПИДом  и  ВИЧ-инфицированных, пресса  также  публикует  цифры,  поэтому  мы  отдаем  себе отчет, насколько сооответствует действительности то, что вы говорите. Кто проводил такое исследование? Ведь оно у нас практически запрещено, ведь  это  фактически  выборочные  данные,  которые   вырваны   из контекста.  Владеет ли сегодня кто-нибудь реальными цифрами, чтобы не получилась такая ситуация,  когда "к сожалению, поздно", что мы не успеем развернуть надлежащую работу?

     Какова сегодня реальная ситуация с этим заболеванием?

     Спасибо.

     БОБИЛЬОВА О.О.    Відповідно    до    офіційних   розрахунків Всесвітньої організації охорони  здоров'я  в  таких  державах,  як наша, і з таким рівнем законодавства, яке відповідає правам людини і передбачає вибіркове дослідження на ВІЛ/СНІД,  загальний  рівень захворюваності може бути в десять разів більшим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ольго   Олександрівно,  за  оптимістичну доповідь,  прошу вас сідати.  Ваша доповідь завершена.  Слово  для співдоповіді  надається голові Комітету з питань охорони здоров'я, материнства  та  дитинства  Віталію  Григоровичу  Черненку.  Прошу Віталію Григоровичу.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні народні депутати!  Комітет з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства просить підтримати проект Закону про внесення змін до Закону України про запобігання захворюванню  на  синдром  набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення.

     Його прийняття  є  необхідним  і  своєчасним,  оскільки чинна норма  його  статті  10,  яка  у  невідкладних  випадках  допускає переливання  не  перевіреної на інфекцію крові,  - застаріла.  Усе інше Ольга Олександрівна чудово розказала.

     Шановні народні депутати, якщо ми будемо далі заощаджувати на охороні  здоров'я,  виникне  ситуація,  за якої лікарі,  переважно хірурги,  анестезіологи-реаніматологи  відмовлятимуться   надавати медичну допомогу.  Бо в нас є закон про СНІД, і лікар повинен бути захищений, а на це просто немає коштів.

     Я бачу, як приймаються закони про державний бюджет на користь медицини.  Тому  скажу,  шановні  народні  депутати,  якщо  ми  не порозуміємося в цій справі,  то проблема  охорони  здоров'я  стане ширшою для нас.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу, за лаконічний виступ. Прошу записатись на запитання співдоповідачу.  Покажіть на  табло. Народний депутат Черняк. За ним - народний депутат Абрамов.

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська  область).  Шановний   Віталію   Григоровичу!   Чи   не складається  у вас,  як голови Комітету з питань охорони здоров'я, враження,  що комітет є, а охорони здоров'я немає і немає здоров'я у багатьох людей? Я маю на увазі ось що.

     Чи не  вважаєте ви,  що бюджетні кошти на охорону здоров'я не доходять до хворих?  Останнім  часом  я  зіткнувся  із  практичною медициною  і побачив,  що від того,  що ми виділили більше на один мільярд гривень в цьому  році  порівняно  із  минулим,  нічого  не змінилося.  Я розумію, що цього мало, але в мене таке враження, що ці кошти по дорозі до хворих розкрадаються і не потрапляють  туди. Ми  будемо продовжувати виділяти кошти,  а від цього ніякого пуття не  буде,  якщо  не  буде  реального  механізму  контролю  за   їх використанням.

     Дякую.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,  Володимире  Кириловичу,  за  серйозне запитання.  Але ви,  як економіст,  порахуйте. Сьогодні держава на одного   громадянина   виділяє   60  гривень.  Це  і  зарплата,  і енергоносії,  і ліки,  і решта - так що розкрадати  майже  нічого. Державним бюджетом на 2001 рік передбачено 5,5 мільярда гривень на охорону  здоров'я,  а  щоб  вона  хоча  б  існувала,  потрібно  14 мільярдів.  Це  консолідований  бюджет.  1,2  мільярда - то бюджет державний, центральний, а інший бюджет - місцевий. І деякі регіони сьогодні  цей бюджет виконують повільно.  А скільки дійшло - нехай займається  Рахункова  палата.  У  нас  є  спеціальні   служби   в Міністерстві  внутрішніх  справ,  і  нехай  вони шукають тих,  хто розкрадає ці державні кошти.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Абрамов.  За   ним   - народний депутат Моісеєнко.

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия  Украины.  Уважаемый Виталий Григорьевич,  статья 49 Конституции Украины  предоставляет каждому  право  на охрану здоровья,  медицинскую помощь.  Но когда дело доходит до практики,  и нам с вами,  как и Донбассу, всем это хорошо  известно,  что  все  получается  наоборот,  потому что нет денег.  Скажите,  пожалуйста,  что  делает  ваш   комитет,   чтобы восстановить конституционное право граждан?

     Спасибо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Спасибо  вам  за  вопрос,  Федор  Михайлович. Комитет,  когда формируется  бюджет,  очень  серьезно  работает  с депутатами  и пытается убедить,  что средств здравоохранению нужно выделить больше.

     Но я вам скажу честно:  14 миллиардов в этом зале не выделят, их просто нет. Поэтому сегодня комитет очень активно, совместно со специалистами из областей, в том числе и из Донецкой, работает над подготовкой   ко  второму  чтению  законопроекта  об  обязательном медицинском социальном страховании.

     И комитет,  и много депутатов в этом зале прекрасно понимают, что  без  страхования  ситуацию  в  здравоохранении мы серьезно не улучшим.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Моісеєнко.  За  ним  - народний депутат Ніколаєнко.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Виталий  Федорович,  у  меня  такой   вопрос.   Вы   знаете,   что Министерство  здравоохранения  за  последние  годы  улучшило  свою работу, и единственное, чего ему не хватает, - это финансирования, о котором вы сегодня неоднократно говорили.

     Поэтому вопрос  к  тем органам,  которые формируют бюджет:  к нам,  депутатам,  к правительству  и  к  Президенту,  который  его подписывает.

     Я не  буду  говорить о 14 миллиардах,  меня интересует сейчас конкретная проблема, которую подняли: можем ли мы профинансировать сегодня тестирование населения на СПИД?  К примеру, для того чтобы в конце концов определить количество людей,  которое  нуждается  в лечении, в профилактике, в продлении жизни?

     И еще   один   момент,   который  меня  интересует.  На  фоне смертности населения страны,  которое сократилось,  по официальным данным,  на  три  миллиона,  проблема  двух-трьох  тысяч  больных, которые потенциально являются покойниками,  вроде бы как  выглядит законодательно не страшно.  Но я хотел бы, чтобы каждый из сидящих в этом зале понял,  что он тоже может умереть,  и если не сам,  то его дети, ведь возраст больных от 15-29 лет.

     Спасибо.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Спасибо  за  очень  хороший  вопрос.  Владимир Николаевич,  мы  обязаны  полностью  профинансировать  диагностику ВИЧинфекции.  Иначе  ситуация станет неуправлямой и эпидемия будет распространяться лавинообразно.

     А сегодня ситуация такова. Я вам скажу честно: сегодня уже не знаешь,  кому  пожать руку,  а с кем поцеловаться.  Потому что вся опастность  ВИЧ-инфекции  в  том,  что  у  нее  очень   длительный латентный период.

     И я  благодарен  за  то,  что  вы подняли этот острый вопрос. Действительно,  Министерство финансов в лице Митюкова - это  самый консервативный орган по отношению к здравоохранению. Вот последний пример:  случилась чрезвычайная ситуация - трагедия в Донецке, я к нему подошел, и что же? Сегодня мы должны выклянчивать средства на институт экстремальной  медицины,  который  является  единственным органом, оказывающим эту специализированную медицинскую помощь.

     И я  даже  больше  скажу:  мы  должны  только из центрального бюджета финансировать все мероприятия,  связанные с  профилактикой ВИЧинфекции.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Віталію  Григоровичу.  На  завершення  - народний депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановний   Віталію   Григоровичу!   Фракція Соціалістичної   і   Селянської   партій  (Лівий  центр)  сьогодні обговорювала   цей   законопроект.   І   інформація    як    Ольги Олександрівни,  так і ваша свідчить про те,  що його, без сумніву, приймати потрібно.

     Водночас, щоб не повторюватися в такому зрозумілому  питанні, в  мене  вам для роздумів кілька цифр,  які підготував консультант нашої  фракції,  доктор  економічних  наук   Степанов.   Виконання контрольних  цифр  за  2000  рік,  скажімо,  на утримання лікарень широкого профілю - 93 відсотки, фельдшерсько-акушерських пунктів - 44  відсотки,  на заходи щодо боротьби з епідеміями - 32 відсотки. Тому навіть якщо ми приймемо цей закон, проблеми не розв'язати, це нічого   не   дасть.   Адже  заходи  щодо  боротьби  з  епідеміями профінансовані на 32 відсотки.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Станіславе  Миколайовичу,  я  дякую   вам   за запитання.  Все  це  залежить  від  нас,  від  того,  коли Кабінет Міністрів подасть Міністерству фінансів і нам проект бюджету і  чи зможемо  ми  домовитися  і  виділити необхідні кошти для прийняття остаточних рішень для профілактики СНІДУ  і  лікування  хворих,  у тому   числі  на  проведення  операцій  та  трансплантологію.  Все залежить від двох суб'єктів: виконавчої і законодавчої влади.

     А наведені  вами  цифри   відповідають   дійсності,   справді сьогодні така ситуація склалася.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Григоровичу. Прошу сідати.

     Для виступу  з  трибуни  з питання порядку денного за номером 7303  записався  один  народний   депутат   -   Лілія   Степанівна Григорович. Надаю вам слово, Ліліє Степанівно. Прошу.

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний    загальнодержавний    виборчий   округ,   НРУ). Вельмишановний Степане Богдановичу!  Вельмишановні колеги  народні депутати!  Із  запитань,  які  пролунали  і  до  доповідача,  і до співдоповідача,  та із того,  що на виступ записана я одна, цілком зрозуміло, що питання є очевидним. Воно має два аргументи за.

     Аргумент перший.  Безперечно,  ситуація  у  світі  змінилася, безперечно,  ми маємо світову епідемію СНІДу,  ВІЛ-інфікування,  з одного боку.  З другого боку,  ми вже маємо можливість дуже швидко тестувати кров,  яка повинна переливатися у невідкладних випадках. Тому ця зміна сьогодні є реальною. Це по-перше.

     По-друге, запропонована  зміна,  яка тягне за собою фінансові видатки  в  сумі  восьми  з  чимось  тисяч  гривень,  як  доповіла заступник  міністра  охорони  здоров'я,  дає  економічну  вигоду в багато мільйонів гривень.

     Давайте подивимося на ВІЛ-інфікованих дітей. Тут є тільки два шляхи: перший - вроджений,  тобто від батьків, які інфіковані, і другий - набутий під час переливання крові. Інших шляхів у дітей немає. І я думаю,  що  ця величезна економія коштів дасть можливість зберегти здоров'я нації. Мені, як і фракції Народного руху цілком очевидно, що цю зміну треба підтримати і проголосувати у четвер.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ліліє Степанівно.

     Ольго Олександрівно,  ви наполягаєте на заключному слові?  Не наполягає.

     Шановні колеги,  таким  чином,  розгляд  проекту  Закону  про внесення  змін  до  Закону України про запобігання захворюванню на синдром  набутого  імунодефіциту  (СНІД)  та   соціальний   захист населення  за  номером  7303  завершено.  Голосування  відбудеться відповідно до Регламенту в четвер.

     --------------

     Оголошується до розгляду наступне питання порядку  денного  - проект  Закону  про  внесення  змін до Закону України про Державну програму приватизації за номером 7069.  Доповідає заступник голови Фонду   державного   майна   Юрій  Петрович  Гришан.  Прошу,  Юрію Петровичу.

     ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Я нагадаю, що коли ми приймали  в  тому  році  Закон  про  Державну  програму приватизації  на  2000-2002  роки  в  Прикінцевих положеннях цього закону було передбачено внесення змін та доповнень до цілого  ряду законів, у тому числі до Закону про приватизацію державного майна. Відповідно до статті 4 Закону про приватизацію  державного  майна, незважаючи  на  те,  що  програма  приватизації  є  трирічною,  ми зобов'язані щороку вносити  зміни  та  доповнення  до  Закону  про Державну  програму приватизації в частині кількості об'єктів,  які підлягають  приватизації  щорічно,  та  в   частині   завдань   із надходження  коштів  від  продажу  державного  майна до державного бюджету для того,  щоб Закон про  Державний  бюджет  і  Закон  про Державну  програму  приватизації  відповідали  один  одному  в цій частині.

     Тому на виконання саме статті 4 Закону  про  приватизацію  та Державної програми був внесений цей законопроект.  У тому році він був поданий у Верховну Раду  України  і  розглянутий  Комітетом  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності та інвестицій.

     Перший блок  питань,  який  розглядається  в  цьому   проекті закону,  - це питання,  що стосуються саме кількості об'єктів, які приватизуються,  і надходження коштів від приватизації. Це зміни і доповнення  до  розділу  ХІ Державної програми приватизації,  який стосується якраз кількісного складу об'єктів,  які приватизуються, та   надходження   коштів.   Це  відповідно  пункт  123,  в  якому передбачається корегування кількісного  складу  об'єктів  на  2001 рік,  по-перше,  і  по-друге,  встановлення  завдань з надходження коштів до державного бюджету в 2002 році, тобто в наступному році, в сумі,  еквівалентній одному мільярду доларів США,  а також пункт 125,  яким передбачено, що Фонд державного майна має забезпечити в 2001  році  надходження  коштів  до  державного бюджету в сумі 5,9 мільярда гривень,  як  це  передбачає  прийнятий  вами  Закон  про Державний бюджет України на 2001 рік. Це перший блок питань, тобто приведення у відповідність Державної програми Закону про Державний бюджет.

     Наступний блок питань.  Оскільки при практичному застосуванні протягом року Закону про Державну  програму  приватизації  виникло чимало  таких  питань,  по  яких треба було скорегувати ті чи інші норми цього закону, то внесення таких змін було передбачено саме в цьому  законі  для  того,  щоб не вносити і не реєструвати окремий закон під якимось іншим номером.

     Я маю часу достатньо,  але не буду  говорити  про  всі  норми цього проекту закону, тому що вони не такі важливі. Я скажу тільки про декілька.

     По-перше, це  зміни  до  ряду  статей  Закону  про   Державну програму  приватизації,  які стосуються,  наприклад,  захисту прав акціонерів.  Ви знаєте, що кілька років у нашій Державній програмі існує  такий  розділ,  який регулює відносини з фізичними особами, акціонерами і відносини,  які  виникають  між  фізичними  особами, тобто   власниками  акцій,  акціонерним  товариством  і  державою. Пропонується внесення змін  до  пункту  140  Закону  про  Державну програму   в  частині  регулювання  відчуження  майна  акціонерних товариств у  сумі  не  більше  10  відсотків  балансової  вартості активів  ВАТ,  тобто  і державним органам приватизації,  і органам державної  виконавчої  влади,  і  самому  акціонерному  товариству забороняється  здійснювати  це  відчуження на суму,  яка перевищує більше 10 відсотків.

     До пункту  142  вносяться  зміни,   що   стосуються   порядку формування  утворювань,  які  називаються  холдингами,  або  інших господарчих утворювань,  а також регулюють питання,  яке  було  не врегульоване  до  цього  жодним законом.  Ви знаєте,  що саме цими нормами регулюється захист держави при створенні таких холдингових компаній.  У  цьому  пункті передбачається,  що до виконання плану приватизації рішення про участь будь-якого відкритого акціонерного товариства   в  об'єднаннях  підприємств  і  фінансово-промислових групах, та про його внески до статутних фондів інших господарюючих суб'єктів   приймається   лише   за   рішенням   загальних  зборів акціонерів.  Це по-перше.  По-друге,  вносяться зміни щодо розміру пакета  акцій або вартості майна,  тому що не завжди при створенні холдингових компаній чи інших  господарюючих  суб'єктів  вносяться тільки  пакети  акцій,  вносяться  активи  -  незаконно  вносяться активи.  Для того щоб врегулювати це питання, корегується ця норма статті.   Розмір   пакета   акцій   або  вартість  майна  не  може перевищувати 20 відсотків статутного фонду ВАТ.

     Також пропонується доповнити розділ пунктами 120-1,  121-1  і 122-1, якими вносяться зміни та доповнення щодо кількісного складу об'єктів, які приватизуються як у 2001, так і в 2002 роках.

     У пункті 120-1 подається розріз по сферах управління  органів виконавчої  влади  тих об'єктів,  які повинні бути підготовлені до продажу в наступному році.

     У пункті 121-1 подається регіональний розріз об'єктів груп В, Г і Д,  тобто об'єктів незавершеного будівництва,  в кількості 800 об'єктів,  які повинні бути підготовлені для продажу в  наступному році.

     І в  пункті  122-1 подано регіональний розріз таких об'єктів, які повинні бути продані і які вже підготовлені до продажу.

     Таким чином,  закінчуючи  свою  коротку  доповідь,   я   хочу сказати,  що  проект  закону  внесений  у  повній відповідності із статтею  4  Закону  про  приватизацію  державного  майна.  Він  не передбачає  додаткових  витрат  з  державного бюджету України,  а, навпаки, дає можливість отримати більше коштів у державний бюджет.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію  Петровичу.  Будуть   запитання   до доповідача? Прошу депутатів записатися. Покажіть на табло прізвища народних депутатів, записаних на запитання.

     Народний депутат  Семенюк.  За   нею   -   народний   депутат Полюхович.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановний Юрію Петровичу! Перш за все в мене до вас таке запитання. Сьогодні  вже відповідно до рішення Кабінету Міністрів функції про управління частками державного майна фактично передані вам,  тобто у   відання   Фонду   державного   майна,   створено   відповідний Департамент.  Скажіть, будь ласка, чи аналізували ви перед тим, як подавати  пропозиції до Закону про Державну програму приватизації, ефективність управління частками державного майна, яка сума коштів надійшла від даних підприємств. Це перше питання.

     І друге питання.  Як все-таки працює сьогодні Фонд державного майна щодо прийняття закону про реприватизацію? Адже сьогодні вже, напевно, і ви відчуваєте необхідність прийняття цього документа.

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую  за  запитання.  Воно дійсно актуальне для діяльності Фонду державного майна. Правда, перше запитання дещо не стосується    сфери    регулювання    самої   Державної   програми приватизації.  Треба сказати, що після передачі функцій управління від   Агенцій   по  управлінню  корпоративними  правами  до  Фонду державного майна відбулися значні зміни. І ви, Валентино Петрівно, мабуть,  знаєте,  що стосовно цілого ряду об'єктів Фонд державного майна займався тим,  щоб повернути ті  пакети  акцій,  які,  можна сказати,  були  майже  безповоротно передані в управління особливо комерційних структур  для  того,  щоб  передати  їх  в  управління органів  виконавчої  влади,  тому  що в основному,  ви знаєте,  за дорученнями Фонду державного майна цими пакетами акцій  управляють органи  виконавчої  влади або їх представники.  Це перше,  що було зроблено.

     По-друге, ми  дійсно  маємо  статистику,  я  просто   її   не переглянув,  але  можу  сказати,  що  по  цілому ряду стратегічних об'єктів показники їх фінансової діяльності поліпшилися.  Хоч є по цілому ряду і погіршення,  це правда.  Я просто окремо вам передам дані.  Ми маємо ці аналітичні матеріали у звіті  Фонду  державного майна  - окремий розділ з цього питання.  Це що стосується першого питання.

     Що стосується другого.  Ви знаєте,  мабуть,  не гірше, ніж я, реприватизація  об'єктів,  які  ми не афішуємо,  - це окрема ланка діяльності Фонду державного майна.  І в тій чи  іншій  частині  ми беремо участь у цьому питанні. Постійно при невиконанні договірних умов ми фактично автоматично здійснюємо позови до  судів  з  метою розірвання договорів купівлі-продажу там,  де такі зобов'язання не були виконані.  Тобто цей процес просто відбувається.  І кількість таких  об'єктів  уже вимірюється не десятками - вона перевалила за сотні.  Так само діють і наші структури в регіонах,  тому що  вони також підконтрольні правоохоронним органам.

     Що стосується  внесення законопроекту про реприватизацію,  то ми  -  орган,  який  знаходиться  в  системі  центральних  органів виконавчої   влади.   Ми  просто  не  отримували  таких  офіційних доручень.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат   Полюхович.   За   ним народний депутат Моісеєнко.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155,  Рівненська  область).  Фракція   Українського   руху.   Юрію Петровичу,  ви,  мабуть, добре знаєте історію продажу 53 відсотків акцій нашого "Рівнеазоту".

     Ви пам'ятаєте, скільки було ходінь депутатів від Рівненщини і в Кабмін,  і в Фонд державного майна,  і запевнення того, що ці 53 відсотки акцій...  А я вважаю, що це таки стратегічній об'єкт. Для Рівненської  області  це  об'єкт номер 1,  для України це теж дуже важливий об'єкт.

     І попереджали, що продаж по тій схемі, яка була розроблена, - це  не  що  інше,  як  обман  держави  (гроші  так  і ненадійшли в державний бюджет),  і що фірма, яка придбає ці акції, - підставка. Абсолютно так воно й сталося.

     Мало того,   ми  внесли  у  Верховну  Раду  законопроект  про особливості  приватизації   відкритого   акціонерного   товариства "Рівнеазот".  На превеликий жаль, депутати нас тоді не послухали і не підтримали.

     На сьогодні ми маємо той факт,  що зобов'язання свої інвестор не  виконав.  25 мільйонів доларів США за продаж акцій у бюджет не перераховані.  Фонд державного майна визнав цей факт продажу акцій недійсним.

     Якою ви, Фонд державного майна, бачите подальшу долю саме цих 53 відсотків державних акцій,  які є зараз на "Рівнеазоті",  що ви будете робити далі?

     Дякую.

     ГРИШАН Ю.П. Дякую за запитання. Треба сказати, що те питання, яке ви задаєте,  досить актуальне і зрозуміле,  хоча воно  теж  не належить до сфери дії цього проекту закону.  Ви знаєте, що всі дії і всі умови  продажу  стратегічних  об'єктів  у  нас  погоджуються Кабінетом  Міністрів.  Ви пам'ятаєте,  що свого часу було створено навіть такий окремий документ, який називався "Політика уряду щодо приватизації".

     Відповідно до цієї політики уряду ми зробили все,  що вимагав Кабінет Міністрів щодо погодження умов продажу і процедури  самого продажу.

     Тому, звичайно,  Фонд державного майна не відступав від того, що затвердив Кабінет Міністрів.

     Що стосується прав, порушених державою, тобто того, що, як ви кажете,  не  оплачено,  то  я вам кажу ще раз,  що Фонд державного майна завжди в цьому плані  діє  в  межах  закону.  Якщо  покупець (інвестор)   не   виконує  зобов'язання,  то  він  повинен  просто розстатися з цим пакетом, але в судовому порядку. Інших прав ми не маємо. Це те, що я можу вам сказати на сьогодні.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко - останнє запитання.

     МОІСЕЄНКО В.М.   Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян. Уважаемый Юрий Петрович,  у меня вопрос связан с этим законом и  с возможными дополнениями, которые я не нашел в этом проекте.

     Вы знаете,  я  представлял Верховный Совет Украины на выборах президента Белоруссии.  И там люди,  проголосовав за Лукашенко (вы знаете:  75  процентов  проголосовали  при явке 83 процента),  его заслугой считают наведение порядка в государстве,  повышение  роли трудовых коллективов в вопросах управления предприятиями,  и в том числе в вопросах приватизации,  а  также  обязательное  соблюдение государственных  интересов  на тех предприятиях,  которые вышли на корпоративно другие формы собственности.

     Мне кажется,  что на сегодня у нас в Украине одним  из  самых больных  мест  в  этом  процессе является заниженная стоимость при передаче наших предприятий из государственной формы  собственности в  другую форму собственности и то,  что у нас трудовые коллективы реально отстранены от влияния на этот процесс.

     Не кажется ли вам,  что в этом  плане  надо  было  бы  внести изменения в программу приватизации, которая была принята?

     Спасибо.

     ГРИШАН Ю.П.  Дякую  за  запитання.  Ви  для мене,  наприклад, поставили дуже болюче запитання. Згадайте, як ми просили вас разом з  народними  депутатами,  зокрема  з  депутатом Вітренко,  щоб ви прийняли Закон про оцінку майна. І наша позиція тут чесна.

     По-перше, я вам хочу сказати те,  що є насправді.  Я не  беру об'єкти  групи  В  та  інші  об'єкти,  які  не  користуються таким попитом.  У  нас  відбувається  менше  ніж  п'ята   частина   всіх оголошених конкурсів.

     Решта -   чотири   п'ятих  виставлених  пакетів  акцій  -  не продається.  Не продається тільки тому, що наші початкові ціни при продажу на конкурсах і на відкритих торгах(тендерах) завищені.

     І це  довело  вже  і життя,  і та статистика,  яку я наводив. Єдине,  якщо ви вважаєте за необхідне,  щоб трудові колективи мали дещо меншу ціну покупки,  то це інша справа,  це можна врегулювати Законом про Державну програму приватизації.  Ви знаєте, що коли ви приймали закон про комбінат Ілліча, то фактично так було зроблено. І ми виконали цей закон.

     Але Фонд державного  майна,  на  жаль  чи  на  щастя,  продає дорожче,  ніж  усі  інші  інституції в державі Україна,  які мають право продавати  або  відчужувати  державне  майно.  Ми  проводили обстеження  і  порівнювали  навіть той непопулярний,  скажімо так, продаж обласних енергетичних компаній,  але ми  продали  їх,  якщо брати за розміром і часткою в статутному фонді або розміром частки активів,  у  п'ять  разів  дорожче,  ніж  продані  "Донбасенерго", "Луганськобленерго"   та   інші   об'єкти,   які   продавалися  не структурами Фонду державного майна.  Тому я з вами погоджуюся,  що надалі треба врегульовувати питання щодо трудових колективів.  Але що стосується оцінки майна,  за якою продає Фонд державного майна, то її вже просто нікуди підвищувати,  бо його просто ніхто не буде купувати.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Петровичу.  Ваша доповідь завершена. Прошу  сідати.  Шановні  колеги,  ми вичерпали час,  відведений на ранкове засідання.  Розгляд питання за номером 7069 продовжимо  на вечірньому засіданні, о 16 годині.

     Відповідно до Регламенту оголошується перерва до 16 години.