ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 15 с і ч н я 2002 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу реєструватися.
У залі зареєструвався 361 народний депутат. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.
Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій. Тому прошу керівників фракцій направити записки, кого вони уповноважують зробити такі заяви.
Надійшли депутатські запити.
Народного депутата Володимира Алексєєва - до Голови Верховної Ради України у зв'язку з неправильним оформленням Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності закону за результатами голосування проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України стосовно чаю. Ви пам'ятаєте всі, я стверджую ще раз, що ми це голосували.
Прошу голосувати.
"За" - 90.
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів (Бондаренко, Асадчев, Чорновіл) - до Прем'єр-міністра України стосовно виконання постанов Верховної Ради про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань соціально-політичної ситуації, що склалась у місті Василькові, та про підсумки парламентських слухань щодо стану боротьби з корупцією в Україні.
"За" - 138.
Рішення прийнято.
Народного депутата Леоніда Косаківського - до Прем'єр-міністра України з приводу порушення чинного законодавства посадовими особами Київської міської державної адміністрації при прийнятті рішення про будівництво будинку житловоадміністративного призначення по вулицях Інститутській і Шовковичній.
"За" - 47.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Валентини Семенюк - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення щодо ситуації з коштами місцевих рад, які здійснювали фінансові операції через банк "Україна".
"За" - 70.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Георгія Крючкова - до глави Адміністрації Президента України щодо фактів порушень органами виконавчої влади Конституції України і Закону про вибори народних депутатів, про що повідомлялося в газеті "Сільські вісті".
"За" - 134.
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів (Кірімов, Павловський та інші) - до віце-прем'єрміністра Володимира Семиноженка у зв'язку з вибірковим підвищенням заробітної плати педагогам, вихователям окремих закладів міста Прилуки Чернігівської області.
"За" - 74.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Олександра Кулика - до міністра аграрної політики України у зв'язку з неповерненням селянам майнових паїв, боргів з виплати зарплати агрофірмою "Лан" Решетилівського району Полтавської області.
"За" - 87.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Юрія Сизенка - до Генерального прокурора України про факти порушення чинного законодавства Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області.
"За" - 129.
Рішення прийнято.
Народного депутата Юрія Кармазіна - до Генерального прокурора України щодо бездіяльності окремих посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, невжиття заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що призвело до розкрадання державної власності компанії "Укрнафтопродукт".
"За" - 73.
Рішення не прийнято.
Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України стосовно опублікованої інформації щодо продажу службовими особами України танків і військового обладнання колишньому уряду Афганістану.
"За" - 174.
Рішення прийнято.
Народного депутата Вячеслава Сокерчака
- до Генерального прокурора України повторний запит з приводу неналежного реагування на запит стосовно законності звільнення з посади головного лісничого Балтського держлісгоспу Одеської області.
"За" - 131.
Рішення прийнято.
Народного депутата Олени Бондаренко - до Генерального прокурора України у зв'язку з порушенням термінів розгляду звернення щодо невиплати заборгованості із заробітної плати та відмови у поверненні трудових книжок працівникам редакції газети "Независимость".
"За" - 91.
Рішення прийнято.
Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України, голови Державної податкової адміністрації України про порушення кримінальної справи та розслідування обставин відмивання за кордоном коштів, здобутих злочинним шляхом, через кореспондентські рахунки Акціонерного банку "Приватбанк", перевірку господарської діяльності комерційних структур, створених народним депутатом України Сергієм Тігіпком, та дачу правової оцінки діям посадових осіб.
"За" - 175.
Рішення прийнято.
Народного депутата Юрія Костенка - до Генерального прокурора України, голови Державної податкової адміністрації України з приводу грубого порушення законодавства України та втручання в підприємницьку діяльність з боку працівників Миргородської державної податкової інспекції Полтавської області.
"За" - 88.
Рішення не прийнято.
Народного депутата Віктора Понеділка - до голови Фонду державного майна України у зв'язку з відсутністю реагування на звернення з приводу перепродажу дитячого оздоровчого комплексу "Каскад" у місті Алушта.
"За" - 138.
Рішення прийнято.
Народного депутата Онуфрійчука - до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Державної податкової адміністрації України, голови Фонду державного майна України щодо дотримання чинного законодавства при акціонуванні і продажу підприємства "Цукровий комбінат "Салюс", місто Тальне Черкаської області.
"За" - 63.
Рішення не прийнято.
-----------
Оголошення. Згідно зі статтею 13 Закону України про статус народного депутата України та статтею 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Василя Васильовича Костицького зі складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної); про входження народного депутата України Василя Васильовича Шепи до складу депутатської фракції партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес"; про вихід народного депутата України Вадима Ярославовича Місюри зі складу депутатської фракції Соціалістичної партії України "Лівий центр - соціалісти і селяни" та входження його до складу депутатської фракції Соціалдемократичної партії України (об'єднаної).
Відповідно до протоколу засідання депутатської фракції "Єдність" від 10 січня 2002 року повідомляю, що представляти депутатську фракцію "Єдність" уповноважені Іван Миколайович Салій, керівник фракції, Сергій Іванович Пересунько і Ярослав Володимирович Федорин.
-----------
Слово надається народному депутату, керівнику фракції Петру Миколайовичу Симоненку. За ним буде виступати Ігор Рафаїлович Юхновський.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! В конце декабря прошлого года по программам вечерних новостей украинского телевидения было показано, как в присутствии вездесущего посла Соединенных Штатов Америки в Украине Паскуаля представитель спецслужбы его страны подписал с умиленным такой честью председателем ЦИК Рябцом соглашение о помощи США Украине в подготовке к предстоящим выборам.
Предусмотрено, в частности, поставить Украине произведенную американцами пропагандистскую литературу на сумму 2 миллиона гривень на предмет обеспечения честных выборов. На языке международного права такая помощь квалифицируется как грубое и недопустимое вмешательство одного государства во внутренние дела другого. Окажись, скажем, что в самих США да и в любой другой западной стране избирательная кампания финансировалась бы из иностранного источника, это вызвало бы общенациональный скандал. Но то, что предосудительно там, оказывается вполне допустимым, с точки зрения Вашингтона, по отношению к Украине.
Унижение Украины как государства очевидно. Но дело далеко не ограничивается одним соглашением, информация о котором проскользнула по телевидению и была стыдливо обойдена другими средствами информации у нас в Украине. Многое из того, как США осваивает Украину, остается за кадром. Широкой общественности у нас даже невдомек, что в наших городах и весях действуют добровольцы американского Корпуса мира, волонтеры Армии спасения, эксперты агентства правительства США по международному развитию, миссионеры нетрадиционных религиозных верований. Все эти американские формирования известны по бессчетным скандальным делам во многих развивающихся странах, но у нас сам факт их присутствия замалчивается.
Между тем, под их крышей под предлогом содействия в развитии гражданского общества действуют и агенты разведслужб, и организаторы различных политических и общественных формирований, и технологи предвыборных кампаний. Это первое.
Второе. В состав окружных комиссий (как вы знаете, уважаемые коллеги, избирательные комиссии подали свои предложения) включены представители 42 политических партий. Но что происходит в реальности? Только пять из 42 партий представлены в каждой из 225 окружных комиссий. То, что состоялось при распределении руководящих должностей в окружных комиссиях, иначе, как беспределом со стороны руководства ЦИК, не назовешь.
Судите сами. Партиям, которые входят в блок "За ЕдУ" -это НДП, Партия регионов, "Трудовая Украина", Аграрная партия и Партия промышленников и предпринимателей, выделено 40,5 процента должностей председателей комиссий. Партия регионов, например, делегировала в состав комиссий 215 своих представителей и получила 33 должности председателей комиссий. КПУ, к сведению, 225 представителей делегировала - восемь только руководителей комиссий. Я уже не говорю о том, что в Донецкой области в шести округах на руководящих должностях комиссий по два представителя блока "За ЕдУ", что противоречит Закону о выборах.
То, что происходит при формировании территориальных избирательных комиссий по выборам в местные советы, повторяет беспредел Центральной избирательной комиссии. В большинстве регионов предложения партий не учитываются, хотя законом это предусматривается. Это характерно для Харьковской, Донецкой, Луганской, Киевской областей.
А в Таращанском районе Киевской области что произошло? Территориальную комиссию по выборам возглавляет зампред райгосадминистрации, его заместитель - второй зампред райгосадминистрации, секретарь комиссии - секретарь райисполкома. Как говорится, приехали, дальше уже некуда.
Предложения фракции. Первое. Ввиду того, что Рябец своей проамериканской заангажированностью показал, что он не может обеспечить политически беспристрастное руководство избирательным процессом, принять меры к его смещению с поста председателя Центральной избирательной комиссии и навести в конце концов порядок в избирательной комиссии (Оплески).
Второе. Ввиду бесцеремонного, выходящего за рамки международноправовых норм, вмешательства посла США в Украине Паскуаля во внутренние дела нашего государства возбудить ходатайство об объявлении его персоной нон грата.
Третье. Потребовать от государственных служб, ведающих вопросами международных обменов, включая МИД и МВД, предоставить Верховной Раде информацию о пребывающих в Украине контингентах иностранных организаций (правовые основания пребывания, численный состав, цели и характер деятельности).
И четвертое. Предусмотреть рассмотрение в Верховной Раде в феврале нынешнего года вопроса о гарантиях от внешних влияний на свободу волеизъявления украинского народа на предстоящих выборах.
Благодарю за внимание (Оплески).
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ігорю Рафаїловичу Юхновському. За ним буде виступати депутат Бокий.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Наприкінці 80-х років постановою ЦК КПУ, а згодом і законом Верховної Ради Української РСР був прийнятий Закон про мови, за яким на всій території України визначалися етапи повного засвоєння і впровадження у практику державного і суспільного життя української мови.
У 1996 році Верховна Рада прийняла Конституцію. Стаття 10 Конституції визначає українську мову державною. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Минуло десять років, як наша держава стала незалежною, а ні закон Верховної Ради Української РСР, ні Конституція України не виконуються. Українська мова як державна не функціонує повністю ні в Верховній Раді України, ні в уряді України, ні в Адміністрації Президента, ні в адміністративному апараті держави. За десять років ми не спромоглися повністю забезпечити функціонування української мови в армії України. Але українська мова - один з атрибутів Української держави, основа державного патріотизму. Без патріотизму держава перетворюється на лігво мафіозності. На даний час рівень мафіозності як зліва, так і справа досягнув критичних розмірів. Тому від імені Українського народного руху я звертаюся до Верховної Ради, до депутатів - патріотів України: утверджуймо державний статус української мови.
Особливо звертаюся до депутатів від Комуністичної партії. Чи є серед вас українці, які люблять свою землю і свій народ? Я звертаюся до вас, пане Олійник і пане Гуренко: поважайте та виконуйте закони і постанови, які ви самі приймали.
У 1991 році після референдуму за незалежність нам говорили: не тисніть, мовне питання само собою вирішиться. Та воно не вирішилося само собою, навпаки, культивується зневага до української мови, до держави, до державних атрибутів. Яскравим підтвердженням перманентної зневаги до української мови є, зокрема, виступи керівника фракції комуністів, голів комітетів на Погоджувальній раді фракцій, що відбулася вчора.
Я звертаюся до керівників інших політичних блоків: порушення державного статусу української мови посилить політичний хаос у державі. Невже ви цього добиваєтесь?
Шановні депутати! Україну як державу будуть поважати її люди і навколишній світ тільки тоді, коли ми, її громадяни, будемо повсюдно утверджувати статус державної мови. Ми діждемося того часу, коли посли іноземних держав будуть володіти українською мовою.
Я закликаю пана Президента Леоніда Кучму навести порядок у мовному питанні, перш за все в армії, в силових структурах, пана Прем'єр-міністра - в уряді, в Кабінеті Міністрів і в міністерствах, а Голову Верховної Ради Івана Степановича Плюща - у Верховній Раді і особливо в її Апараті.
Депутати Верховної Ради України! Українська держава виростає. Йдімо слідами наших сусідів - росіян, поляків, словаків, угорців, румунів, турків, розвиваймо й повсюдно утверджуймо українську мову та її державний статус!
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Бокию. За ним буде виступати Михайло Бродський.
БОКИЙ І.С., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги! Щойно ми почули про вихід Вадима Місюри зі складу "Лівого центру" і входження до складу фракції СДПУ(о). Політтехнологія тут зрозуміла всім. Хочу повідомити вам, що фракція Соціалістичної партії України ще до цього виключила Вадима Місюру з фракції. Так ми оцінили його елементарну людську непорядність, яка виявилася в корисливих кар'єрних мотивах, у спробі сепаратного відриву Соціалістичного конгресу молоді від партії, що встигли вже широко розрекламувати, але що, повірте, ніколи не вдасться. Але я вийшов на трибуну, щоб за дорученням фракції зробити свою заяву.
"У п'ятницю 11 січня цього року згідно з графіком, погодженим з Інформаційним управлінням Апарату Верховної Ради України, я як представник фракції соціалістів мав взяти участь у прямому ефірі в передачі "Парламентські дискусії" на радіостанції "Промінь". Яке ж було моє здивування, коли журналіст, який нас зустрічав, заявив, що я брати участь у прямому ефірі не буду, він мене не запрошував.
Як з'ясувалось, потім телерадіокомпанія "Ера", яка працює на "Промені" і з якою уклала угоду підпорядкована парламенту дирекція телерадіопрограм, склала свій графік виступів депутатів, в якому місця для опозиційної фракції соціалістів не знайшлося, але знайшлося для представника "Трудової України". Це й не дивно, якщо врахувати, що за телерадіокомпанією "Ера" стоїть народний депутат Андрій Деркач. І до телерадіокомпанії "Ера" як до приватного утворення не було б ніяких претензій, якби не одна обставина: виступи депутатів у прямому ефірі оплачує Верховна Рада України. Сам "Промінь" є складовою частиною державної інституції - Національної радіокомпанії України, а як відомо, і парламент, і радіокомпанія фінансуються з державного бюджету. Тож "Ера", одержуючи кошти з держбюджету, а фактично видоюючи його, не може самостійно вирішувати, кому надавати слово, а кому - ні.
Щось схоже трапилося на "Ері", але вже на першому радіоканалі 21 грудня, коли мене було запрошено на традиційні п'ять хвилин прокоментувати звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо обставин загибелі Георгія Гонгадзе. Перед передачею мені повідомили, що прямого ефіру не буде. Як з'ясувалося, керівництво "Ери" перелякалось, що я можу щось не те сказати про Леоніда Кучму. Ще раніше було зірвано виступ народного депутата, голови Соціалістичної партії Олександра Мороза у прямому ефірі в "Ері" уже на УТ-1.
Звісно, цим начебто дрібним інцидентам можна було б і не надавати значення, якби вони не вкладались в добре розроблену і зрежисовану схему інформаційної блокади опозиції. Починаючи з 1999 року, коли свавільним, антизаконним розпорядженням Президента Кучми було заборонено радіотрансляцію сесійних засідань Верховної Ради, в Україні послідовно здійснюється блокування доступу до радіо, телебачення представників опозиції, опозиційних сил. В усіх демократичних суспільствах блокування опозиції називається змовою проти демократії, а отже, змовою проти демократичних устроїв держави, проти самої держави.
З усією відповідальністю заявляю, що на чолі цієї антиконституційної змови проти демократії, проти прогресивних сил, які хочуть конституційним шляхом відвернути перетворення України в зону кримінальної диктатури, стоїть Президент Леонід Кучма. Це багатовимірна і добре ешелонована змова, винятково цинічна і аморальна за своєю суттю. Вона включає в себе, зокрема, блокування Президентом законів про Кабінет Міністрів, про парламентські слідчі комісії, спеціального прокурора, про теледебати, знавіснілу боротьбу проти пропорційної системи виборів, повне ігнорування постанов парламенту про радіотрансляцію сесійних засідань, компанію оббріхування і дискредитації лідерів опозиції з використанням відвертої брехні, інсинуації на взірець оголошення опозиціонерів фашистами і агентами ЦРУ.
Нині, в період підготовки до виборів, Президент сконцентровує сили всіх учасників антиконституційної змови проти демократії в Україні на блокаду і дискредитацію опозиції, використовує своє службове становище. Заслуговує глибокого жалю те, що керівництво і Апарат Верховної Ради шляхом безконтрольного використання бюджетних коштів підігрують цій змові. Але наш народ не дасть втягнути себе в ці ігрища...
ГОЛОВА. Іване Сидоровичу, завершуйте, бо мені незручно вимикати мікрофон.
БОКИЙ І.С. (закінчую) найреакційнішого клану тоталітаризму, і він рано чи пізно відкине тих, хто хоче повернути його з дороги демократії, прогресу і повернути Україну в політичне середньовіччя, навіть якщо хтось в'їде цими днями в Київ на дарованому білому коні".
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату, керівнику фракції Михайлу Бродському. За ним буде виступати депутат Кучеренко.
БРОДСЬКИЙ М.Ю., голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ
215, м. Київ). Уважаемые коллеги! Уважаемая президия! Фракция "Яблуко" поручила мне зачитать заявление фракции.
Фракция "Яблуко" инициировала создание следственной комиссии по расследованию ДТП с участием господина Литвина.
Как известно, в этом ДТП погиб пенсионер-орденоносец Анатолий Плюта. Он, к сожалению, мертв, и его легко объявить виновником. Следствие занимается лишь выяснением причины, по которой тот якобы выехал на встречную полосу (достаточно, я должен сказать, успешно).
В то же время есть и другая версия, согласно которой на встречную полосу вынесло как раз "Джип", в котором находился Литвин. Вся страна видела очевидцев происшествия по телевизору, а следствие их в упор не замечает. Поэтому у нас складывается впечатление, что власть что-то скрывает. Поэтому мы хотим независимого расследования и будем рады, если оно развеет наши подозрения.
Мы вовсе не хотим сказать, что Плюту убил водитель господина Литвина. Этого простого человека убила порочная система привилегий для высшего начальства. На дорогах каждый день появляются сотни машин, оснащенных мигалками, сиренами и другими спецсредствами. Они нарушают правила и создают аварийные ситуации. Ради чиновников часто перекрывают движение, они заставляют простых граждан часами простаивать в пробках.
Если чиновник, который опаздывает на работу, старается сократить себе путь за счет нашего времени, а то и жизни, ему нужно не гудеть и моргать, и не перекрывать движение, а просто пораньше вставать. Государственные дела не оправдывают аварий и человеческих жертв. Поэтому я внес предложение о внесении изменений к законам, которые упорядочивают использование спецсредств на служебных автомобилях чиновников. Они также урегулируют вопросы конвоированного сопровождения на дорогах, которым пользуются чиновники. Сотни чиновников, которые не подвергаются большей опасности, чем обычные граждане, сделали из представленной к ним госохраны символ крутизны. Показушные спецавтомобили, спецтелефоны, спецвертолеты сопровождают их даже на отдыхе и в отпуске. Многие из них задействуют до двух десятков госохранников, и к тому же используют их как нянек, гувернанток, посыльных. А ведь если бы чиновникам предложили самим платить за своих телохранителей, можно было бы себе лишь представить, сколько профи освободилось бы, чтобы охранять граждан от криминального беспредела. Немало высвободится денег для выплаты зарплат и пенсий.
В начале января хорватская полиция отобрала водительские права у мэра столицы, который управлял автомобилем в состоянии алкогольного опьянения и устроил ДТП. Можно ли представить себе, чтобы гаишник изъял права у господина Омельченко? Кстати, мэр ... (Шум у залі). Все должны ездить по общим правилам, ибо в Конституции записано, что все граждане равны. ДТП на Обуховской трассе - это суровый урок. Антинародная система привилегий должна быть разрушена.
Для того чтобы не быть голословным, я лично снял со своей машины гербовые спецномера - 0045. Мне стыдно, что я на них ездил, и я извиняюсь перед украинским народом и сдаю их господину Плющу (Шум у залі).
ГОЛОВА. Дякую. У нас є дуже багато охочих, ми їх передамо.
Слово надається народному депутату Олексію Кучеренку від фракції "Єдність". За ним буде виступати депутат Матвієнков.
КУЧЕРЕНКО О.Ю., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 80, Запорізька область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я уповноважений зробити заяву, але я хотів би декілька секунд приділити палкій промові пана Бродського. У ній, на мій погляд, є декілька нормальних, реальних речей.
Але, пане Бродський, чи є у вас факти того, що пан Омельченко, голова партії і мер столиці, їздить п'яним за кермом? Ви можете таке пригадати? Мені здається, що це епатаж. І треба нам уже переходити до більш конкретних справ.
Стосовно заяви фракції "Єдність". Шановні друзі! Депутатська фракція "Єдність" у Верховній Раді України і партія "Єдність" висловлюють занепокоєння щодо стійкої негативної тенденції низького рівня розрахунків перед НАЕК "Енергоатом" за електроенергію, яка виробляється на атомних станціях.
За оперативними даними за минулий рік, рівень розрахунків за атомну електроенергію становив 57 відсотків, тоді як з усіма іншими суб'єктами ринку розрахунки проведені на 105 відсотків. Ми розуміємо проблеми, які існують у теплових генеруючих компаній у вугільній галузі, але вони не повинні вирішуватися за рахунок атомної енергетики.
Ми, депутати фракції "Єдність", вважаємо існуючий підхід до перерозподілу коштів на оптовому енергоринку дискримінаційним по відношенню до атомної енергетики і закликаємо уряд негайно забезпечити прозорі та справедливі умови роботи на оптовому ринку.
Внаслідок дискримінаційної політики щодо розподілу коштів енергоринку НАЕК "Енергоатом" відчуває гострий дефіцит фінансових ресурсів. Гостро стоїть проблема сплати податків, не виконуються ремонти. Я прошу задуматися: за 15 днів цього року п'ять разів зупинялися блоки Запорізької атомної станції на ремонт. Це прямий наслідок недофінансування.
Виходячи з ситуації, що склалася в енергетичній галузі, ми, народні депутати фракції "Єдність" у Верховній Раді України, звертаємося до Кабінету Міністрів України з вимогою надати пояснення стосовно причин перерозподілу коштів, отриманих енергоринком за спожиту електроенергію, серед генеруючих компаній. Ми вважаємо і впевнені, що генеруючі компанії мають отримувати кошти за відпущену в енергоринок електроенергію пропорційно обсягам своїх поставок, виходячи із загальної суми здійснених оплат за спожиту електроенергію. Особливо важливо додержуватися цих умов протягом проведення виборчої кампанії, щоб уникнути тіньового розподілу коштів енергоринку, використання їх у політичних цілях.
Я хочу нагадати, що попередньому уряду ставилося в провину те, що вводилася надзвичайна ситуація в енергетиці, що призводило до можливості перерозподілу коштів. На сьогодні ситуація в енергетиці взагалі кожного дня є надзвичайною. Це ненормально.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Сергію Матвієнкову від фракції "Регіони України". За ним буде виступати депутат Турчинов.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Анализ финансово-экономических показателей свидетельствует о том, что украинская экономика переживает очередной спад. В первую очередь он коснулся горнометаллургического комплекса - базовой отрасли отечественной экономики, составляющей львиную долю внутреннего валового продукта и обеспечивающей 40 процентов всех валютных поступлений в бюджет. Фракция "Регионы Украины" крайне обеспокоена происходящим в этой отрасли, ибо горно-металлургический комплекс сегодня - это своего рода сателлит, от стабильности работы которого напрямую зависят трудари - коксохимики, машиностроительный комплекс и ряд других отраслей промышленности, чья устойчивая работа является основополагающим фактором гарантированных поступлений в бюджет, развития регионов и социальной инфраструктуры.
Помимо этого не может не беспокоить появившаяся очень опасная инициатива решения проблем других отраслей за счет горно-металлургического комплекса. Первым шагом стала отмена нулевой ставки на энергоносители. Затем бесконтрольно подняли цены на свои услуги предприятия электроэнергетики, железнодорожники. Так по электроэнергетике повышение тарифов составило в среднем 25 процентов, с первых чисел ноября прошлого года электроэнергия подорожала еще на 9 процентов. Это сопровождалось ростом цен на сырьевые ресурсы: на концентрат - на 30 процентов, кокс - на 26 процентов, ферросплавы - на 47 процентов.
Последствия этих шагов для предприятий горно-металлургического комплекса можно проиллюстрировать следующими цифрами. Только из-за роста цен на ресурсы металлургический комбинат имени Ильича потерял в 2001 году около 0,5 миллиарда гривень по сравнению с 2000 годом, из них 225 миллионов гривень - на одном только повышении цен на природный газ и энергоносители.
Взвинчивание тарифов "Укрзалізниці" на грузовые перевозки в среднем на 30 процентов определило увеличение доли транспортных расходов в себестоимости продукции до уровня, когда производство становится нерентабельным. Как результат, в целом по отрасли среднемесячные убытки металлургических предприятий от повышения железнодорожных тарифов февральским постановлением Минтранса составили до 20 миллионов гривень ежемесячно для каждого предприятия. Все это происходит на фоне ухудшения экономической конъюнктуры на внешних рынках, обвала цен и отсутствия достаточного спроса на отдельные виды продукции отечественных металлургических предприятий.
За период с мая по декабрь только из-за падения объемов отгрузки предприятия теряли от 10 до 15 миллионов долларов ежемесячно, а снижение экспортных цен на отгружаемый металлопрокат в 2001 году дало им убытки в среднем по 0,5 миллиарда гривень.
Ситуация усугубляется неразрешенностью проблем возмещения НДС и ревальвации гривни. Кто ответит, сколько было погашено внешних долгов за счет экспортеров и к какому вымыванию оборотных средств предприятий это привело?
По состоянию на 1 декабря сумма невозмещенного НДС предприятиям черной металлургии составила около 1 миллиарда гривень, в том числе просроченная задолженность - около 0,5 миллиарда гривень. То есть предприятия, в структуре деятельности которых экспорт составляет 80 процентов, возврата НДС практически не получают.
В свое время сложную ситуацию, которая сложилась в горно-металлургическом комплексе, мы преодолели очень важным решением - принятием закона об экономическом эксперименте. Во многом именно благодаря действию этого закона нам удалось в 2000 году выйти из критической ситуации. Поэтому, учитывая нынешнюю, действительно, критическую ситуацию, с целью недопущения окончательного обвала отрасли и краха отечественной экономики, фракция "Регионы Украины" убедительно просит включить в повестку дня, рассмотреть и поддержать законопроект о продлении эксперимента в горно-металлургическом комплексе. Это не только в чьих-то узковедомственных интересах. На сегодняшний день это в интересах всего государства и особенно - отрасли медицины.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Олександру Турчинову від фракції "Батьківщина". За ним буде виступати депутат Гуров.
ТУРЧИНОВ О.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання "Громада"). Шановні народні депутати! Початок виборчої кампанії в Україні ознаменувався безпрецедентними порушеннями законодавства з боку виконавчої влади та провладних політичних груп, використанням так званого адміністративного ресурсу, тиском на сили демократичної опозиції. На всіх телевізійних каналах, у друкованих засобах масової інформації та на радіо, що належать провладним групам, без кінця лунає неприхована реклама, будуються технології маніпуляції громадською думкою, здійснюється величезний психологічний тиск на виборців, іде інформаційна підготовка до масштабної фальсифікації результатів виборів. У регіонах пропрезидентські партії та блоки здійснюють безпрецедентну адміністративну експансію по відношенню до громадян. Людей примушують до вступу в ряди провладних партій, бізнесменів схиляють до фінансування виборчої кампанії пропрезидентських сил. За сприяння правоохоронних органів, прокуратури, Президента на українського виборця викидаються тонни так званого компромату. Телефонні розмови суб'єктів виборчого права прослуховуються. Атмосфера шантажу та провокацій захопила політичне поле України.
Водночас опозиційні політичні сили, що опинилися в інформаційній блокаді, не мають жодної можливості спілкування з громадянами України. Закон про обов'язкові теледебати між учасниками виборів, ухвалений Верховною Радою, Президентом "заветований", унаслідок чого електронні мас-медіа перетворилися на приватні канали олігархічних груп, а ті засоби масової інформації, які й досі не бояться говорити правду, зазнали чергового удару з боку адміністративно-державних структур. Так, без будь-яких підстав державними підприємствами "Преса України" та "Преса" відмовлено у друці та розповсюдженні газет "Вечірні вісті" та "Слово Батьківщини". Будьякі інформаційні ініціативи опозиційних сил у регіонах незаконно блокуються владою.
Усе вищенаведене показує, що українська влада всупереч численним запевненням Президента, Прем'єр-міністра та інших вищих можновладців не тільки не зацікавлена в демократичних відкритих виборах, а робить усе для того, щоб не допустити демократичного відкритого волевиявлення громадян. Фальсифікація і брехня - єдині технології, на які сьогодні розраховує влада.
Апогеєм порушення демократичної етики виборчого процесу і здорового глузду стало формування Центрвиборчкомом окружних комісій, у результаті чого керівні посади в окружних комісіях захоплені представниками провладних політичних сил. Саме з допомогою таких технологій і таких маніпуляцій вже сьогодні зроблено перший крок до завтрашньої фальсифікації виборів. І якщо ми сьогодні не зупинимо цю ганебну практику, не покладемо край цинізму, з яким центральна виконавча влада втручається у вибори, то завтра можемо не мати ані демократії, ані демократичного парламенту, ані незалежної України.
Фракція "Батьківщина" висловлює рішучий протест спробам перетворити вибори на процес утвердження тоталітаризму в Україні і вимагає від ЦВК негайно переглянути результати формування окружних виборчих комісій. Фракція "Батьківщина" пропонує негайно заслухати у Верховній Раді керівництво ЦВК та створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради для розслідування випадків порушення виборчих прав громадян України.
Пропонуємо також терміново внести зміни до Закону України про вибори народних депутатів України, щоб забезпечити рівне, пропорційне представництво всіх політичних сил у керівних органах окружних та дільничних виборчих комісій.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Вадиму Гурову від фракції "Демократичний союз". За ним буде виступати депутат Бондаренко.
ГУРОВ В.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 32, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Звертаємо увагу народних депутатів на ситуацію, що склалася в металургійному комплексі. Протягом двох років на підприємствах гірничометалургійного комплексу проводився економічний експеримент, який продемонстрував надзвичайно високу ефективність. Він забезпечив не лише зростання виробництва експортно орієнтованих галузей, а й збільшення надходжень до бюджетів та Пенсійного фонду, зменшення заборгованості із заробітної плати. Завдяки проведенню експерименту металургійна галузь сьогодні в основному вийшла з глибокої кризи і має загалом позитивні фінансові показники. Як приклад. У 2001 році підприємства отримали так звані пільги (а це не пільги, це ми з вами створили умови для гірничо-металургійного комплексу), які оцінюються в 620 мільйонів, а заплатили вони до бюджетів усіх рівнів - 1 мільярд 860 мільйонів гривень, тобто утричі більше.
Разом з тим, металургія, яка забезпечує більш як 40 процентів товарного експорту країни, сьогодні починає відчувати суттєві труднощі, пов'язані як із зовнішніми, так і з внутрішніми факторами. Так, рентабельність реалізованої продукції у другому півріччі 2001 року зменшилася порівняно з 2000 роком у 4,5 раза і становила лише 6 процентів. У минулому році були збитковими 17 металургійних підприємств. Є всі підстави очікувати і в 2002 році погіршення умов реалізації металургійної продукції на зовнішньому ринку.
До сьогодні залишилося не вирішеним питання структурної перебудови гірничометалургійного комплексу, технічного переоснащення підприємств, яке має забезпечити зменшення витрат на виробництві та поступову переорієнтацію його на експорт продукції більш високого рівня обробки. Крім того, саме за рахунок внутрішніх джерел галузі має бути забезпечено виконання Національної програми розвитку та реформування гірничометалургійного комплексу України до 2010 року, яка внесена урядом до Верховної Ради. Все це вимагає продовження експерименту, а саме - структурної перебудови гірничо-металургійного комплексу як єдиної можливості збереження і подальшого розвитку стратегічно важливої для України галузі.
Зважаючи на це, фракція закликає народних депутатів підтримати законопроект щодо продовження економічного експерименту в гірничо-металургійному комплексі, який став ефективним засобом виведення базової галузі економіки з кризи при одночасному підвищенні платіжної дисципліни та податкових надходжень. Сподіваємося, що депутати від гірничометалургійних областей, а також від областей, які дотуються за рахунок промисловості, проголосують за прийняття закону про структурну перебудову гірничометалургійного комплексу. Стабільність роботи гірничо-металургійного комплексу - це запорука успішного виконання бюджету 2002 року. А це - пенсії, заробітна плата, стабільність.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Бондаренку від фракції "Реформи-Конгрес". За ним буде виступати депутат Єльяшкевич.
БОНДАРЕНКО В.Д., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ
212, м. Київ). Фракція "Реформи-Конгрес". Практика невиконання постанов Верховної Ради та законів України міцно вкорінилася в нашій державі. Зокрема, сьогодні ми хотіли б звернути вашу увагу на те, що не виконуються дві досить таки давні постанови Верховної Ради, і не виконуються вони посадовою особою в Україні - Прем'єрміністром України Анатолієм Кириловичем Кінахом. Мова йде про Постанову про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань вивчення соціальнополітичної ситуації, що склалась у місті Василькові Київської області у зв'язку з проведенням у травні 2000 року позачергових виборів міського голови, та забезпечення конституційних прав громадян місцевими органами державної влади, 7259 від 7 червня 2001 року та Постанову про підсумки парламентських слухань щодо стану боротьби з корупцією в Україні, 2612-ІІІ від 5 липня 2001 року стосовно подань Президентові України про звільнення з посад голів Київської та Луганської обласних державних адміністрацій Засухи та Єфремова.
20 грудня минулого року за номером 8393 був зареєстрований проект постанови Верховної Ради України про невиконання Кабінетом Міністрів України зазначених постанов Верховної Ради. Цей проект підписали від імені фракцій ПРП, УНР, Народного руху України, "Батьківщина", Компартії, Соцпартії, "Єдність", "Собор", незалежних понад 250 депутатів Верховної Ради. Фактично ж зазначені постанови Верховної Ради знову не виконуються.
Тому фракція партії "Реформи і порядок"
- "Реформи-Конгрес" наполягає на включенні до порядку денного в четвер на цьому робочому тижні цього проекту постанови та розгляді його в повному обсязі, включаючи ті пункти, які стосуються попередження Прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха про неприпустимість невиконання постанов Верховної Ради та про те, що він буде відповідати за цю діяльність. Згідно зі статтею 5.3.1 Регламенту Верховної Ради України в разі такого зволікання може бути прийнята постанова про недовіру Прем'єрміністру України Кінаху. Тому ми говоримо про необхідність розгляду якомога швидше, це підніме авторитет Верховної Ради, наш з вами, тому що документи, які ми приймаємо, повинні виконуватися.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово від позафракційних надається народному депутату Олександру Єльяшкевичу.
ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Херсон. Уважаемые коллеги! У кого-то, возможно, вызвало удивление назначение председателем администрации Херсонской области Юрия Федоровича Кравченко. У кого-то, возможно, вызывает удивление исчезновение в Херсонской области 182-го, моего, избирательного округа, то есть уменьшение количества округов по Херсонской области. У меня есть все ответы на эти и многие другие вопросы. Поэтому я принимаю болезненное для себя решение о неучастии в парламентских выборах 2002 года по городу Херсону.
Я обращаюсь к своим избирателям, обращаюсь к своим коллегам, которые хотели бы видеть меня депутатом от города Херсона, с этой информацией для того, чтобы они осознали, что происходит в нашей стране.
К сожалению, руководство Верховной Рады и вся Верховная Рада невнимательно, мягко говоря, отнеслись к информации следственной комиссии, которую с этой трибуны огласил народный депутат Александр Жир, и никаких конкретных выводов по этой информации так и не сделано.
Уважаемые коллеги! Я очень хочу, чтобы следующий парламент был хотя бы не хуже этого. Мне бы очень хотелось, чтобы принципиальность руководства Коммунистической партии в вопросе о руководстве Центральной избирательной комиссии была постоянной и чтобы Михаил Потебенько, член списка Коммунистической партии Украины, возбудил уголовное дело за должностные преступления, совершенные конкретными людьми в Центральной избирательной комиссии.
Я думаю, и у Верховной Рады, и у тех политических сил, которые значительно представлены в Верховной Раде Украины, еще остаются рычаги для того, чтобы ввести избирательную парламентскую кампанию в нормальное законодательное русло.
К сожалению, я в очередной раз констатирую тот факт, что избирательная кампания 2002 года на сегодняшний день идет в четком соответствии с планами, предусмотренными действующим Президентом Украины Леонидом Кучмой. И поэтому, уважаемые коллеги, я еще раз обращаюсь к вам, чтобы вы сделали все возможное для обеспечения хотя бы минимальной демократичности выборов 2002 года, чтобы следующий парламент хоть в какой-то мере отражал мнение граждан Украины.
Спасибо.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Під час обговорення називався цілий ряд прізвищ, і відповідно до Регламенту я повинен надавати по хвилині для реплік. Перед цим я надам одну хвилину Юрію Кармазіну. Він хоче попросити колег з приводу депутатського запиту.
Юрій Кармазін. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134, Одеська область). Місто-герой Одеса. "Наша Україна". Шановні народні депутати! Я вимушений до вас звернутися за підтримкою депутатського запиту. Я розумію, що в залі мало людей. Але я поставив питання про відповідальність посадових осіб Міністерства внутрішніх справ у зв'язку з бездіяльністю щодо розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.
Мова йде про привласнення фактично за 900 тисяч гривень системи трьох підприємств "Укрнафтопродукту": "Київнафтопродукт", "Кримнафтопродукт" і одеського "Ексімнафтопродукта", вартість яких оцінена згідно з міжнародними цінами в 1 мільярд доларів.
За півтора року після постанови уряду Пустовойтенка це підприємство стало уже не просто недержавним, воно вже рахується в офшорних фірмах, за якими стоять і деякі народні депутати в тому числі. І тому я поставив питання про порушення кримінальної справи по тих фактах, які ми встановили, які абсолютно очевидні. Є склад злочину - мільярд доларів, а не гривень втрачається для бюджету.
Я прошу підтримати запит до Генерального прокурора України про проведення такої перевірки з тим, щоб примусити Міністерство внутрішніх справ усе-таки вжити заходів до тих олігархів і повернути державне майне. Зі свого боку я вже вніс подання, і там пред'явлені певні позови, і захист державних інтересів продовжується. Прошу підтримати.
Дякую за підтримку.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви даєте згоду, щоб я повторно поставив на голосування депутатський запит? Даєте згоду? Тоді я зачитую.
Народного депутата Юрія Кармазіна - до Генерального прокурора України щодо бездіяльності окремих посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, невжиття заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що призвело до розкрадання державної власності - компанії "Укрнафтопродукт".
Прошу голосувати.
"За" - 86.
Рішення не прийнято.
Фракція Народного руху України передає свою квоту на виступ Олені Бондаренко. Будь ласка, від фракції ніхто не виступав, вони передали квоту. Вже пізно по фракціях.
БОНДАРЕНКО О.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Щиро дякую шановним колегам з Народного руху України, тим паче що до заяви фракції партії "Реформи і порядок" - "Реформи-Конгрес" фракція Народного руху України також приєдналася.
"28 жовтня 1996 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію державному комунальному підприємству "Ефір-1" (місто Луганськ) на право користування 24 телевізійним каналом у Луганську. У зв'язку із закінченням терміну дії ліцензії 20 вересня 2001 року Національна рада оголосила конкурс на право подальшого використання цього телеканалу. Однак на час оголошення конкурсу в Луганську відбулися незаконні зміни в керівництві міської ради та керівництві телекомпанії, які на цей час є предметом судових розглядів. Зокрема, секретарем міської ради всупереч частині другій статті 144 Конституції України були здійснені протизаконні дії по звільненню директора телекомпанії із займаної посади та ліквідації самої телекомпанії.
Проте, незважаючи на розгляд скарг міського голови Луганська та директора телекомпанії "Ефір-1" в суді, а також письмове звернення понад 2 тисяч луганчан на підтримку телекомпанії, Національна рада, порушуючи статтю 248-4 Цивільного процесуального кодексу України, розпочала процедуру ліцензування 24 каналу.
10 січня цього року експертна комісія Національної ради, незважаючи на законодавчі норми, лист Міністерства юстиції України від 31 жовтня, думку громадян, а також майже 10-річну діяльність телекомпанії "Ефір-1", рекомендувала Нацраді видати ліцензію на право користування каналами мовлення оператору кабельного телебачення телекомпанії "ЛКТ", яка вже напередодні Нового року, не отримавши ліцензії на право мовлення, порушивши законодавство, самочинно здійснила вихід в ефір. Таке рішення експертної комісії є суто політичним, суперечить законодавству України і, зрештою, здоровому глузду.
Враховуючи положення статті 14 Закону України про телебачення і радіомовлення та статті 248-4 ЦПК, думку глядачів та депутатів Луганської міської ради, в черговий раз звертаємо увагу Національної ради на неприпустимість прийняття рішення про визнання переможцем конкурсного відбору та видачу ліцензії телекомпанії "ЛКТ" до прийняття відповідних судових рішень.
Водночас рекомендуємо Національній раді без зволікання звернутися до Луганського ОРТПЦ про поновлення мовлення телекомпанією "Ефір-1" до остаточного вирішення питання в судовому порядку. Просимо поінформувати про прийняте рішення".
У формі запиту такий документ поданий також народними депутатами Шевченком і Оленою Бондаренко.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається для репліки Петру Симоненку. За ним - Борис Олійник. Одна хвилина, Петре Миколайовичу.
СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Щодо виступу народного депутата Юхновського. Так, я вчора на засіданні Погоджувальної ради наполягав на тому, щоб Верховна Рада і її керівництво виконало регламентну норму і після обговорення у пленарному режимі кількох проектів законів про мову поставила законопроект на голосування, а Верховна Рада щоб визначилася. Так, я наполягав на тому, щоб ми в цей четвер проголосували за ротацію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, і значна кількість керівників фракцій підтримала пропозицію нашої фракції. Так, я наполягав на тому, щоб терміново розглянули питання про Лазаренка, і слід зняти цю пляму з Верховної Ради, а мені так здається, що навмисно це робиться.
І стосовно захисту української нашої рідної з вами мови. Я хотів би, щоб пан Юхновський все-таки з цієї трибуни розпочав свій виступ з того, як він ставиться до вищих державних службовців, які паскудні анекдоти розказували вчора на українському каналі телебачення, і вся Україна сміялася з цього. Ось про що треба вести мову, захищаючи українську мову.
ГОЛОВА. Борис Олійник. За ним - Ярослав Федорин від фракції "Єдність".
ОЛІЙНИК Б.І., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі, Іване Степановичу. Я теж звертаюся до колеги Ігоря Рафаїловича. До вашої уваги і втаємничення я особисто суворо виконую Закон про мови, то паче що я був головним доповідачем на сесії Верховної Ради ще Радянської України, і ми разом із Кравчуком і тим же Гуренком пробивали цей закон. За визначенням міжнародних експертів, за своєю толерантністю цей закон є оптимальним.
Я хотів би вам сказати, Ігоре Рафаїловичу, що я нормальний патріот за генетикою, а не за кон'юнктурою моменту (Оплески).
Так що закликаю і лівих, і правих особливо бути обережними до мови, як до дитяти в купелі, тому що це дуже вразлива ситуація, і ніколи не переводити її в політичну площину.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Від фракції "Єдність" для репліки слово надається Ярославу Федорину.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція "Єдність". Шановна президіє! Шановні народні депутати! Ми вступили у виборчу стадію, і тут застосовуються вже всі можливі піартехнології. Зараз ми стали свідками такого піарівського спектаклю, коли керівник фракції "Яблуко" Михайло Бродський здавав свої номери. Але я хочу запитати, навіщо ви їх, Михайле, отримували? Я, наприклад, не отримував 772 і їжджу зі своїми нормальними номерами. Ви ж отримали для того, щоб зробити цей спектакль.
А тепер я від імені фракції "Єдність" хочу застерегти нас від того, щоб ми все-таки використовували брудні технології, зокрема, згадували в непідтверджених фактах, яких зовсім не було, представників протилежних політичних сил. Сьогодні згадали, і вже в кулуарах говорять, що нібито Олександра Омельченка піймали за кермом п'яним. Як можна таке кидати з цієї трибуни? Просто йде шалена кампанія проти партії "Єдність".
Хочу сказати, що в ряду цієї кампанії і касетний скандал, в ряду цієї кампанії і погрози моїй партії, яка приєдналася до партії "Єдність", коли працівників секретаріату...
ГОЛОВА. Завершуйте.
ФЕДОРИН Я.В. Буквально 20 секунд.
ГОЛОВА. Ви завершуйте!
ФЕДОРИН Я.В. ...працівників секретаріату підняли вночі перед з'їздом, де ми приймали рішення про приєднання, і загрожували їх убити. Вони всі прийшли на з'їзд у стані депресії.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату Юхновському для репліки.
ФЕДОРИН Я.В. Заперечуємо проти брудної кампанії, яка зараз починається в Україні!
ГОЛОВА. Депутата Юхновського увімкніть мікрофон.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати!
ГОЛОВА. Заспокойтеся! Не називайте прізвищ!
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Єдиною метою мого виступу був захист державності української мови. І якщо, шановний Борисе Іллічу, ви згодні і далі обстоювати українську мову, і ви, пане Симоненко, то я запрошую вас написати разом закон, який повторить закон ще 80-х років, щодо етапів повного впровадження української державної мови у політичне і суспільне життя України.
ГОЛОВА. Михайло Бродський. Остання репліка.
БРОДСЬКИЙ М.Ю. Фракция "Яблуко". Уважаемые коллеги! Я вынужден ответить репликой на заявление Федорина. Я, вопервых, ничего не говорил о том, что Омельченко ездил пьяный. Это он уже сам придумал про своего шефа. Во-вторых, за то, что его сегодня назначили уполномоченным Александра Омельченко в Верховном Совете, все равно не надо так рьяно бросаться целовать в разные места своего шефа, потому что он все равно это не оценит.
Спасибо.
ГОЛОВА. Ми завершили виголошення заяв, пропозицій. Коментувати я нічого не буду. Таких, по яких треба було б просити Верховну Раду дати протокольне доручення, я також не бачу, тому переходимо до розгляду питань порядку денного (Шум у залі). Про що? А, по Рябцю? А що ви вносили? Увімкніть мікрофон депутата Симоненка. Повторіть, може, я не...
СИМОНЕНКО П.М. Фракція комуністів. Завершуючи свій виступ, я запропонував наступне. Ввиду того, что Рябец своей проамериканской заангажированностью показал, что он не может обеспечить политически беспристрастное руководство избирательным процессом, принять меры к его смещению с поста председателя Центральной избирательной комиссии, а также дезавуировать соглашение, подписанное им с представителями США, потому что там, действительно, спецслужбы подписывали с Рябцом соглашение.
Второе. Ввиду бесцеремонного, выходящего за рамки международноправовых норм вмешательства посла США в Украине Паскуаля (кстати, есть и другие письменные подтверждения - миллионы выделяют американцы для, по сути дела, контроля за нашей избирательной кампанией, это, кстати говоря, документ посольства Соединенных Штатов Америки) во внутренние дела нашего государства, возбудить ходатайство об объявлении его персоной нон грата. Потребовать от государственных служб, ведающих вопросами международных обменов, включая МИД и МВД, предоставить Верховной Раде...
ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Петре Миколайовичу, це все входить у Регламент, оформляйте у встановленому законом порядку ваші пропозиції. А ми не будемо... Я для репліки тричі надавав слово. Переходимо до розгляду питань порядку денного.
-----------
Проект Закону про реструктуризацію сум заборгованості між бюджетами всіх рівнів за взаємними розрахунками і бюджетними позичками за 1994-1999 роки. Доповідає перший заступник державного секретаря Міністерства фінансів України Анатолій Аркадійович Максюта. Будь ласка. Да ви не лякайте мене, ви вже сім разів збирали підписи. Що ви мене лякаєте? Я вже це чую дванадцять років.
МАКСЮТА А.А., перший заступник державного секретаря Міністерства фінансів України. Шановні народні депутати! Законопроект, який подав уряд, за номером 6264, був поданий ще в грудні 2000 року. Верховна Рада вже одного разу розглядала цей законопроект, і він не набрав достатньої кількості голосів для його підтримки. Нагадаю, що був прийнятий у першому читанні законопроект 6264-Д народних депутатів, і протягом цього часу, тобто з кінця 2000 року, Комітетом з питань бюджету разом з урядом проводилася робота щодо доопрацювання цього законопроекту і приведення його до єдиного законопроекту, який відповідав би пропозиціям уряду і тому законопроекту, який внесли народні депутати.
На сьогодні є законопроект 6264-Д, який уже розглядався у другому читанні Верховною Радою, але він не набрав достатньої кількості голосів, який відпрацьований бюджетним комітетом та урядом, і він увібрав у себе фактично законопроект 6264. Принциповими змінами є те, що заборгованість, яка утворилася з 1994 року, місцевих бюджетів перед державним бюджетом в цьому законопроекті вже не реструктуризується, а списується.
Основною причиною цього є те, що в 2001 році відбувся ряд важливих подій у бюджетному процесі. Насамперед прийнято вже два закони про бюджет - на 2001 і 2002 роки. І головне - прийнятий Бюджетний кодекс України. Таким чином, по суті суб'єкти, які мали цю заборгованість за станом на кінець 2000 року, тобто обласні бюджети, які, по суті, репрезентували всю область, на сьогодні згідно з Бюджетним кодексом формуються за іншою схемою, і висувати їм сьогодні вимоги щодо погашення цієї заборгованості, навіть у формі реструктуризації, є необгрунтованим. Саме тому уряд підтримав пропозицію народних депутатів щодо списання цієї заборгованості.
Виходячи з цього ми пропонуємо в найближчий день голосування
- в четвер поставити на голосування законопроект
6264-Д, розроблений Комітетом з питань бюджету і підтриманий урядом, лише з урахуванням таких змін: у статтях 1 та 2 відповідно до статті 37 Закону України про бюджетну систему України слова "на покриття тимчасових касових розривів" замінити словами "місцевим бюджетам" та у статті 2 - "іншим місцевим бюджетам".
Це зумовлено тим, що формулювання з посиланням на Закон про бюджетну систему України може призвести до того, що формально не зможе бути проведене списання, оскільки не в усіх документах, на основі яких видавались позички місцевим бюджетам, було таке посилання.
Це питання опрацьовано з Комітетом з питань бюджету, погоджено і підтримано.
Таким чином, ми просимо у четвер поставити на голосування законопроект
6264-Д з названими поправками.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до доповідача?
Народний депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Федір Абрамов.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 185, Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії. Шановний доповідачу! Без сумніву, проблема, яку ви поставили, про списання боргів між бюджетами різних рівнів назріла, змінилось законодавство. Але у мене є до вас таке запитання.
Якщо мені не зраджує пам'ять, за 2000 рік київський міський бюджет недодав до державного бюджету майже 600 мільйонів гривень.
Відповідні кошти недоотримали Херсонщина та інші області. Сьогодні на Херсонщині відключені всі школи, злита вода, сотні тисяч дітей сидять у холоді й голоді. Ми зараз списуємо. У місті Києві - день і ніч горить світло. А на Херсонщині - люди не можуть води напитися.
То як це, правомірне списання чи ні? Чи все-таки потрібно передбачати ці моменти? У нас же рівень бюджетного забезпечення залежно від регіону коливається в три-чотири рази.
Дякую.
МАКСЮТА А.А. Шановні народні депутати. Йдеться про списання позичок та заборгованості за взаємними розрахунками, які утворилися за ці роки. Переважно - про списання заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом.
Упродовж цього періоду - з 1994 року по 24 липня 2001 року, коли був прийнятий Бюджетний кодекс, по суті, обласний бюджет, який брав позичку в державного бюджету, брав її для усіх бюджетів області. Сьогодні з прийняттям Бюджетного кодексу обласний, районний, міський бюджети стали самостійними.
І якщо ми зараз не проведемо цього списання, а залишимо так, як є, то вийде, що обласний бюджет повертатиме кошти, які фактично були витрачені всією бюджетною системою області. Тому це важливий крок для повного запровадження Бюджетного кодексу і розчищення проблем, які накопичились протягом попередніх років, для того щоб зробити бюджетну систему такою, що відповідала б інтересам місцевих бюджетів, у тому числі Херсонської області.
ГОЛОВА. Народний депутат Федір Абрамов. За ним - депутат Пасєка.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Уважаемый Анатолий Аркадьевич, вопрос реструктуризации или списания сумм задолженностей между бюджетами всех уровней мне представляется весьма актуальным. Однако мне кажется, что это отрицательно отразится на местных бюджетах со всеми последствиями, вытекающими отсюда. Скажите, почему необходимость реструктуризации или списания возникла именно сегодня, а не вчера или раньше?
Спасибо.
МАКСЮТА А.А. Я нагадаю, що уряд подав цей законопроект 7 грудня 2000 року. І виникла ця необхідність у зв'язку з тим, що протягом цих попередніх років проводилися великі обсяги взаємозаліків. Ми це питання детально опрацьовували в бюджетному комітеті, відповіли на всі запитання. Я лише коротко постараюсь окреслити.
Коли доходи були розмежовані між державним і місцевими бюджетами, а проводилися значні суми взаємозаліків, то платежі, які належали державному бюджету, відносилися на заборгованість місцевого бюджету. Переважно це великі заборгованості по промислово розвинутих регіонах. І оскільки вже цей час минув, і по суті вартість та обсяги цієї заборгованості не відповідають реальним вартостям послуг, які були надані в результаті цих взаємозаліків, і в зв'язку з тим, що прийнятий у 2001 році Бюджетний кодекс, який повністю змінив схему формування і виконання місцевих бюджетів, то ми вважаємо, і бюджетний комітет з нами погодився, що заборгованість, яка утворилася, вже по суті не належить новим суб'єктам, які виникли, тобто обласним, міським та районним. Якщо ми зараз залишимо цей тягар заборгованості, то нова бюджетна система не зможе почати діяти, оскільки це постійно тиснутиме. І я ще раз хочу підкреслити, що насамперед це в інтересах місцевих бюджетів, а також загалом в інтересах збалансованості бюджетної системи.
ГОЛОВА. Останнє запитання - народний депутат Микола Пасєка.
ПАСЄКА М.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15, Вінницька область). Дякую. Анатолію Аркадійовичу, я особисто не проти цього, але якщо це рішення виконуватиметься в пакеті. Ви знаєте, що Верховна Рада ще 18 січня минулого року прийняла постанову про реформування агропромислового комплексу, якою передбачено відшкодувати за 1999 і 2000 роки витрати на соціально-культурні потреби села. Один уряд обіцяв, Анатолій Кирилович мені особисто і Василю Яковичу Круценку обіцяв, і колишній міністр, якого вже немає. Але чому те не виконується, що прийняла Верховна Рада, а тут це так активно проштовхується? То давайте в пакеті проголосуємо і те рішення, щоб було виконано, і разом реструктуризуємо це.
МАКСЮТА А.А. Це рішення стосується, як я розумію, заборгованості перед агропромисловим комплексом будівництва соціально-культурної сфери на селі. Це питання має розглядатися під час розгляду проекту бюджету на відповідний рік. Тобто якщо на ці цілі будуть передбачені кошти у бюджеті, уряд виконає це і виділить відповідні кошти в тому обсязі, що буде передбачено. Тобто то розрахунок між державою і суб'єктами господарювання.
Питання, яке сьогодні розглядається, - це розрахунок між державою і місцевими бюджетами, тобто органами місцевого самоврядування між бюджетами. Тому ми готові розглянути і це питання, але в даному разі я не хотів би пов'язувати їх, оскільки за природою це принципово різні питання. Але ми готові розглядати і питання, яке ви поставили.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Аркадійовичу. Час завершився.
Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань бюджету Валерію Асадчеву.
АСАДЧЕВ В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні друзі! Я просто хотів би те, що сказав Анатолій Аркадійович, перевести в цифри, тому що бюджет - це передусім цифри. З 1994 року по день прийняття Бюджетного кодексу внаслідок того, що виникали великі касові розриви в місцевих бюджетах, справді, утворилася заборгованість місцевих бюджетів перед державним. І вона в цілому становить близько 2 мільярдів гривень.
Скажімо, Автономна Республіка Крим заборгувала 169 мільйонів гривень. Тобто в даний час висить реальна заборгованість Криму перед державним бюджетом - 169 мільйонів. Найбільшими боржниками є: Дніпропетровськ - 245 мільйонів, Донецьк - 220 мільйонів, Запоріжжя - 121 мільйон, Київська область - 107 мільйонів, Луганська - 124 мільйони, Полтава - 212 мільйонів, Кіровоград - 16 мільйонів, Харків - 364 мільйони, Київ - 80 мільйонів гривень і так далі. Я просто всіх не буду перелічувати. Практично в усіх місцевих бюджетах внаслідок політики, яка тоді велася (а ви знаєте, що з 1994 року фактично місцеві бюджети недоотримали фінансові ресурси), виникла заборгованість.
Коли був прийнятий Бюджетний кодекс, система формування місцевих бюджетів зовсім змінилася, і ви знаєте, що цього року ми вже затверджували 686 бюджетів як окремих суб'єктів бюджетного процесу. Тому уряд звернувся до Верховної Ради, я хочу вам нагадати, не зі списанням, а спочатку з реструктуризацією. Тобто щоб місцеві бюджети, врешті-решт, повернули ці 2 мільярди, і ми тоді в цьому залі однозначно проголосували, що вони не повинні їх повертати, а повинні це списати. Загальна сума боргу місцевих бюджетів, я нагадаю, 2 мільярди. Якщо ми не спишемо це і не почнемо процес вже відповідно до знову прийнятого кодексу, повірте мені, то цей борг лежатиме на місцевих бюджетах і, врешті-решт, уряд може прийняти вже самостійно рішення про те, щоб починати ці кошти забирати.
Я не думаю, що представники на місцях нам дуже подякують за те, що ми свого часу погано спланували бюджет і в них виникли касові розриви, а тепер ми не хочемо виконати, я вважаю, таку справедливу місію, як списати ці взаємні борги за станом на момент введення в дію Бюджетного кодексу.
Тому я дуже просив би, тому що текст узгоджений урядом і комітетом повністю, і я думаю, що це в інтересах абсолютно всіх присутніх тут народних депутатів, тому що вони тим чи іншим чином пов'язані зі своїми округами, своїми містами, проголосувати в четвер цей законопроект і проголосувати його в цілому. І тоді можна почати взаємостосунки між державним та місцевими бюджетами, так би мовити, з чистого аркуша, який називається Бюджетний кодекс України, відповідно до норм, які в ньому закладені.
Дякую.
ГОЛОВА. Є запитання до Асадчева? Є? Народний депутат Віктор Кочерга. Будь ласка.
КОЧЕРГА В.Г., секретар Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 49, Донецька область). Компартия Украины. Уважаемый Валерий Михайлович, вы в основном говорили о долгах местных бюджетов перед вышестоящим. Но есть и обратные примеры, вы знаете, что в прошлом году значительно недофинансированы местные бюджеты на предоставление льгот населению на жилищно-коммунальные услуги, приобретение твердого топлива, сжиженного газа. Вот у меня в округе, скажем, по одному городу Димитрово, где 70 тысяч населения, недополучено, не компенсировано, не выделено 800 тысяч гривень. По Добропольскому району, тоже небольшому - где-то порядка 400 тысяч гривень. Как с этими долгами? А все-таки и руководители жилищно-коммунальных предприятий надеялись, что они получат зарплату. Люди зарплату не получают. Например, управление жилищно-коммунального хозяйства Димитрова не получает уже семь месяцев зарплаты, ждут, пока эти деньги поступят из бюджета. Как быть в этом случае? Там надеялись на "Нафтогаз України", но эта компания подвела.
АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Я якраз в контексті того, що ви сказали. Система недофінансування з державного бюджету - це вже практика, яка у нас склалася, і ця практика тягнеться всі десять років.
А тепер уявіть собі ситуацію, що уряд почне з Донецької області знімати ще до того, що ви сказали, що недофінансували, але ще знімати 220 мільйонів, а це ж буде кореспондуватися далі, у тому числі й на місто Димитров. То чи зможуть вони за таких умов взагалі виплачувати хоча б якісь комунальні чи соціальні виплати? Тому ми й пропонуємо принаймні 220 мільйонів по Донецькій області списати і привести до нуля. Це Донецька область винна державному бюджету. Розумієте, яка ситуація? Тому давайте хоча б ми тут розчистимо ці питання всі, а далі вже будемо вирішувати інші, тому що всі питання ми таким одним законопроектом, звичайно, не вирішимо. Але в даному випадку ми діємо на користь і області, і міста, про яке ви спитали.
ГОЛОВА. Немає більше запитань? Немає. Сідайте. Дякую.
АСАДЧЕВ В.М. Дякую.
ГОЛОВА. В обговоренні записався народний депутат Станіслав Ніколаєнко. Будь ласка.
НІКОЛАЄНКО С.М. Фракція Соціалістичної партії. Спасибі. Я хотів би обговорювану тему розділити на дві частини. Ми послухали сьогодні інформацію Міністерства фінансів і позицію комітету, яка, мені здається, з цього питання абсолютно справедлива, оскільки у нас відбулися такі перекоси і деформації між бюджетами, змінився Бюджетний кодекс, то потрібно нам підтримати сьогодні. Але підтримати не тому, що це правильне рішення, а тому, що ми просто поставлені вже перед фактом.
А взагалі я хотів би констатувати сьогодні недосконалість і недолугість всієї виконавчої влади. Сьогодні створена така система влади, коли керівники районів, областей ходять з високо задертими головами і дивляться, що тільки йому скажуть нагорі - в Кабміні, в Адміністрації Президента, і виконують суто політичні команди, абсолютно забувши про нужди й потреби людей. Якщо ви послухаєте, які області сьогодні найбільше заборгували, то це свідчення і кумівства, і сватівства у нашому керівництві. Дивіться: Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Крим тощо.
Водночас рівень бюджетної забезпеченості між областями коливається в два-три рази. У Київській області чи в місті Києві бюджетних надходжень на одного громадянина у півтора-два рази більше, ніж, скажімо, у тій же Херсонській. Сьогодні на Херсонщині повністю, я звертаюся до профільних комітетів, в усіх до єдиної сільських школах злита вода і відключений струм. Тяжка ситуація в Іванівському, Генічеському районах. Про що ми говоримо?!
Користуючись нагодою, хотів би сказати про ще одне питання. Подивіться на освітянські проблеми. Знову зростає заборгованість із заробітної плати. Уся Україна 9 січня почула з УТ-1 про те, що освітянам на 15 відсотків буде збільшена заробітна плата. Про це говорилось і тут з трибуни. Уже всі освітяни знають про це, але буквально через день виявилося, ми почули вже від високих посадовців, що це помилка, а стосується лише бюджетних працівників
- сфери культури, охорони здоров'я й так далі. Я не проти цього, щоб їм підвищити, але ж давайте в очі подивимося, шановні залишки народних депутатів, найбільш сумлінна частина депутатства.
У 1996 році учитель отримував 130 гривень, це було 65-70 доларів, сьогодні 70 доларів це, вибачте мені, 360 гривень. А ми платимо йому сьогодні 192 гривні і кажемо, що вже у два рази збільшили зарплату. Тому я хочу сказати, що не було порядку в цій державі і ніколи не буде, якщо ми не змінимо політичного режиму.
ГОЛОВА. Ми завершили обговорення. Я прошу профільний комітет і доповідача: попрацюйте з фракціями, щоб ми мали результативне голосування. Ніхто не відкидав потребу у прийнятті цього законопроекту, але були суттєві зауваження.
-----------
Проект Закону про телекомунікації. Маємо два законопроекти. Доповідає заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України Андрій Володимирович Омельченко. Депутатський законопроект доповідатиме Анатолій Петрович Хмельовий.
Будь ласка, Андрію Володимировичу Омельченко.
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В., заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Сьогодні очевидною є необхідність прийняття спеціалізованого закону у сфері телекомунікацій, який би чітко й більш розгорнуто регулював відносини в цій галузі. Реформування галузі зв'язку пов'язане з розширенням приватного сектора, створенням ринкових засад діяльності на цьому ринку, послідовною інтеграцією мереж зв'язку України із світовими мережами, що передбачає нові вимоги до правового забезпечення галузі.
Аналіз законодавчих актів, що регулюють діяльність у галузі зв'язку, дає підстави стверджувати, що правова база не повною мірою відповідає економічним умовам, які склалися сьогодні на ринку послуг зв'язку в Україні, і потребує поступового приведення у відповідність із законодавством Європейського Союзу, оскільки концепцією адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу сферу законодавства про зв'язок віднесено до пріоритетних.
На даний час діяльність у сфері телекомунікацій визначається Законом України про зв'язок, який містить деякі застарілі норми, які не повною мірою забезпечують регулювання всіх аспектів діяльності на ринку телекомунікацій та відповідають потребам розвитку зв'язку в Україні.
Слід зазначити, що ряд таких фундаментальних регулятивних питань, як забезпечення взаємоз'єднання, гарантування недискримінаційного режиму, механізму вирішення спорів, регулювання надання універсальних послуг, розподіл та використання обмежених ресурсів, норми щодо гарантування та умов конкуренції не знайшли чіткого визначення в законодавстві про зв'язок, що ускладнює діяльність як господарюючих суб'єктів, так і органів державного управління.
Внесений урядом законопроект про телекомунікації спрямований на формування правових засад регулювання в галузі зв'язку, які б сприяли розвитку потужної інфраструктури та ефективних телекомунікаційних служб, створювали передумови для забезпечення користувачів широким спектром послуг на найбільш сприятливих умовах, передбачали чіткі, ефективні та прозорі механізми регулювання діяльності на ринку телекомунікацій.
Законопроект спрямований на формування правової бази, яка б відповідала сучасним економічним умовам та забезпечувала інтеграцію з європейським законодавством.
Законопроект складається з семи розділів та 59 статей і охоплює основні регулятивні питання у сфері телекомунікацій, зокрема, він визначає основні принципи та напрями державного регулювання в галузі телекомунікацій та передбачає формування сучасних механізмів державного управління. Виходячи з пріоритетності інтересів споживачів послуг, проект передбачає гарантії надання соціально необхідного мінімуму послуг на всій території України, створює передумови для розвитку телекомунікацій у сільських районах. До універсальних пропонується віднести послуги місцевого, міжміського, міжнародного телефонного та телеграфного зв'язку.
Захищаючи користувачів із невисоким рівнем доходів від підвищення плати за телекомунікаційні послуги, законопроект враховує, що ціни на послуги повинні відображати затрати операторів зв'язку, та передбачає механізми компенсування операторам збиткових, але соціально важливих послуг - універсальних послуг зв'язку шляхом створення фонду універсальних послуг, що формується за рахунок телекомунікаційного збору.
Законопроект визначає порядок взаємодії операторів та взаємоз'єднання мереж на принципах недискримінаційності та відкритого доступу, визначає порядок розподілу та використання обмежених ресурсів, зокрема номерного ресурсу та радіочастотного ресурсу, регулює питання ліцензування, ціноутворення, стандартизації, сертифікації обладнання та послуг зв'язку, передбачає гармонізацію вимог до мереж та якості послуг телекомунікацій до міжнародних стандартів.
Законопроект також встановлює вимоги щодо забезпечення цілісності та безпеки функціонування телекомунікаційних мереж, захисту та дотримання інформаційної безпеки держави.
У законопроекті також визначаються питання прав і обов'язків та відповідальності операторів телекомунікацій.
Прийняття зазначеного законопроекту спрямоване на формування єдиної, внутрішньоузгодженої системи законодавчих норм та послідовність, цілісність і комплексність правового регулювання в галузі, забезпечить поліпшення інвестиційного клімату, створить умови для розвитку галузевої науки, фундаментальних наукових досліджень, що є обов'язковою передумовою запровадження новітніх технологій та високорентабельних видів послуг.
Необхідно зазначити, що ряд положень альтернативного законопроекту, внесеного народними депутатами Хмельовим, Єльчаніновим, Костинюком та Костржевським, потребує додаткового вивчення та суттєвого доопрацювання. Зокрема, це стосується питань державного управління, ліцензування та ряду інших питань.
Однак ми вважаємо, що ряд конструктивних положень альтернативного законопроекту доцільно було б врахувати під час доопрацювання урядового законопроекту до другого читання. Зважаючи на той факт, що ефективний, випереджаючий розвиток галузі зв'язку має вагомий вплив на розвиток економіки України в цілому, просимо ухвалити рішення про прийняття внесеного урядом законопроекту за основу з подальшим врахуванням зауважень і пропозицій авторів альтернативного законопроекту та інших народних депутатів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є в депутатів запитання? Депутати Алексєєв, Степанов, Довганчин, Круценко. Вистачить уже. Будь ласка.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ
172, Харківська область). Благодарю вас. Я попросил бы вас ответить на такой вопрос. Сейчас создаются новые информационные сети, которые имеют многофункциональное назначение, как то: доставка телевизионных программ, Интернет, телефония, пожарная, охранная сигнализация. Это принципиально новый момент. Учтено ли это в вашем законопроекте?
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В. Дякую за запитання. У законопроекті подано перелік основних та додаткових послуг зв'язку. Зокрема, до основних послуг зв'язку відносяться послуги голосової телефонії, а саме: місцевий, міжміський та міжнародний зв'язок, довідкові послуги, таксофонний зв'язок та послуги екстреного виклику - швидка допомога, пожежна охорона, міліція та інше, телеграфний, телексний і факсимільний зв'язок, послуги передачі даних. А до додаткових послуг зв'язку належать такі нові по суті види послуг зв'язку, як електронна пошта, як голосова пошта та доступ до баз даних у діалоговому режимі. Тобто законопроект передбачає створення умов максимально ефективного розвитку як нових технологій і наукових розробок, так і запровадження нових послуг зв'язку.
ГОЛОВА. Депутат Степанов. За ним - депутат Довганчин.
СТЕПАНОВ М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракция Социалистической партии. Уважаемый докладчик, когда я в очередной раз слышу о том, что мы должны свое законодательство адаптировать к законодательству то ли Европейского Союза, то ли еще к чему-то, то я всегда думаю, а что это будет стоить нашим избирателям? Вот сейчас вы в очередной раз адаптируете, и те же самые операторы не преминут немедленно повысить тарифы или что-то еще ввести. Скажите, какими несчастьями будет грозить эта адаптация нашим гражданам? Насколько дороже будут услуги связи и всего остального, что связано с этим законопроектом?
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В. Дякую за запитання. Справа в тому, що адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема в галузі зв'язку, якраз не буде призводити до ускладнення надання цих послуг чи до підвищення тарифів, а навпаки сприятиме спрощенню механізмів надання таких послуг, спрощенню взаємоз'єднання, розширенню спектра надання послуг міжнародного зв'язку, враховуючи вже діючі технічні, технологічні умови та способи надання зв'язку і таке інше.
А вдосконалення технологій та спрощення процедур взаємоз'єднання, взаємоузгодження дій операторів України та операторів зарубіжних країн навпаки буде сприяти зменшенню собівартості надання послуг зв'язку. Саме на це спрямована адаптація.
ГОЛОВА. Депутат Довганчин. За ним - депутат Круценко.
ДОВГАНЧИН Г.В., секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Селянська партія України. Шановний доповідачу! Я би хотів почути більш прагматичні речі. Звичайно, закони треба вдосконалювати, уніфіковувати і таке інше. Але що цей закон дасть для того, щоб рівень телефонізації в першу чергу в нас у країні досяг того рівня, який є в Європі, до якої ми хочемо підтягнути законодавство? Коли це буде досягнуто? Перше запитання.
Друге. Сільські виборці дуже часто звертаються з приводу розширення телефонної мережі, і працівники служби зв'язку говорять: "Для того щоб встановити додаткові потужності (наприклад, в конкретному моєму селі Бузовиця), необхідно здати по 1000 гривень, аби придбати це обладнання, а тоді ми будемо вам надавати послуги". Це вписується в минулий чи в сьогоднішній законопроект, який ми будемо приймати, щоб наперед платити гроші для придбання обладнання, а потім надаватимуться послуги, чи це якісь ваші чи ще чиїсь вигадки?
Дякую.
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В. Дякую за запитання. Питання фінансування розвитку місцевої мережі лежать не лише в площині даного законопроекту, це загальноекономічні питання.
Щодо нашого законопроекту, то в ньому передбачено створення фонду універсальних послуг, який би формувався за рахунок двох джерел. Перше - кошти, які надходять від придбання номерного ресурсу операторами зв'язку. І друге - телекомунікаційний збір, який мають сплачувати оператори у певному розмірі, який буде визначатися Кабінетом Міністрів. Кошти фонду універсальних послуг будуть спрямовуватися чітким цільовим призначенням саме на покриття затрат операторів, які надають збиткові, по суті, універсальні послуги зв'язку, але які є соціально значимими послугами, а також на розвиток науково-технічних програм, на модернізацію мереж зв'язку.
Щодо конкретної ситуації з розвитку сільської мережі зв'язку
- місцевої мережі зв'язку - на сьогодні, то необхідно сказати, що цей розвиток відбувається в межах коштів операторів зв'язку, зокрема нашого національного оператора відкритого акціонерного товариства "Укртелеком". Ви знаєте, що значні кошти було витрачено "Укртелекомом" на покриття збитків, спричинених природними катаклізмами і в Закарпатській, і у Вінницькій областях. На сьогодні розробляються проекти - варіанти розвитку ефірного мовлення в сільській місцевості та інші напрями. Тобто для прагматичного вирішення питання оптимізації і збільшення залучення коштів для розвитку первинної мережі та покриття збитків операторам за надання універсальних послуг зв'язку, а це мінімальний набір послуг, який має надаватися по всій Україні всім користувачам, пропонується створити такий фонд універсальних послуг.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Останнє запитання - Василь Круценко.
КРУЦЕНКО В.Я., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Спасибі, Іване Степановичу. Шановний Андрію Володимировичу, знову-таки по сільській місцевості. Хто й коли відновить зв'язок до сіл, враховуючи, що до багатьох сіл пошкоджені кабелі. Один телефон на село, а додзвонитися ніхто не може. Транспорт не ходить, телефон не працює, і ви знаєте, яка там ситуація. Це перше питання.
Друге. При приватизації "Укртелекому" до Пенсійного фонду нашим пенсіонерам мало надійти 400 мільйонів гривень. Скільки фактично надійшло?
І третє. Відносно підслуховування. Чи передбачає наш закон продовження тих касетних справ, про які зараз дуже багато говорять? Як не допустити такого?
Дякую.
ОМЕЛЬЧЕНКО А.В. Дякую за запитання. Дійсно, на сьогодні існують надзвичайно великі проблеми із зв'язком у сільській місцевості, і ці питання постійно знаходяться в центрі уваги Державного комітету зв'язку та інформатизації. Сьогодні відбуваються планові роботи (я вже сказав) з ліквідації наслідків стихійних лих та природних катаклізмів і розробляються проекти налагодження ефірного зв'язку в сільській місцевості, оскільки проводове мовлення на сьогодні потребує значних фінансових витрат.
А щодо питання про підслуховування, то, як відомо, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо стану в галузі зв'язку та стану інформаційної безпеки в державі було розроблено відповідне доручення Прем'єр-міністра України, і одне з питань там - розробка змін і доповнень до кримінального законодавства України щодо несанкціонованого втручання в діяльність телекомунікаційного обладнання. Державний комітет зв'язку та інформатизації за узгодженням з рядом міністерств та відомств подав відповідний законопроект до Кабінету Міністрів, і це питання також буде врегульовано в законодавчому порядку.
На сьогодні ще не закінчилася пільгова підписка на акції ВАТ "Укртелеком". І після завершення даного процесу ВАТ "Укртелеком" опублікує його результати, де також будуть озвучені й відповідні цифри, про які ви питаєте. У мене зараз немає цієї інформації.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Слово для доповіді депутатського законопроекту 7384 надається народному депутату Анатолію Хмельовому.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект про телекомунікації, розроблений групою народних депутатів України - членів профільного комітету Верховної Ради України, яким встановлюється чітка і прозора правова основа діяльності у сфері телекомунікацій.
Галузь телекомунікацій викликає величезний інтерес у інвесторів та підприємців, тому проблеми, що постають у зв'язку з подальшою лібералізацією ринку телекомунікацій та приватизацією колишнього державного підприємства - монополіста "Укртелеком", потребують термінового законодавчого врегулювання. Адже не секрет, що існуючий ринок телекомунікацій в Україні, на якому діють понад тисяча операторів зв'язку, сьогодні не влаштовує багатьох. Актуальними є проблеми взаємодії мереж зв'язку, регулювання доступу операторів до ринку телекомунікацій, захисту прав користувачів послуг, тарифного регулювання тощо.
Торкнуся лише останньої проблеми, яка заважає нормально функціонувати та розвиватися ринку телекомунікацій України.
Відомо, що в розвинутих країнах кількість мобільних телефонів дорівнює кількості простих, чи фіксованих телефонів, або перевищує цю кількість. В Україні цей показник становить тільки близько 20 відсотків. Показово також, що в Україні на 100 жителів припадає трохи більше 20 телефонів, у розвинутих країнах - 60-80. Тарифи на розмови з мобільних телефонів різних операторів в Україні для звичайних абонентів коливаються від 2 до майже 3 гривень, для інших категорій абонентів тарифи ще вищі. Вартість однієї хвилини розмови місцевого телефонного зв'язку із звичайного телефону "Укртелекому" становить близько 2 копійок, або більш як у 100 разів дешевше. Такого перекосу в тарифах немає в жодній країні світу. Водночас кількість абонентів мобільного зв'язку в Україні зростає за рік на 1 мільйон, а простих абонентів - близько 200 тисяч.
Постає слушне запитання: чому в нас такі неспівставні тарифи на мобільний та звичайний зв'язок? І чому так повільно розвивається мережа звичайного телефонного зв'язку?
Причини дві. По-перше, для мобільного зв'язку не потрібно будувати високовартісні лінії зв'язку і утримувати численний штат для їх обслуговування. І це стосується також операторів міжміського, міжнародного зв'язку та Інтернету, які розвивають свої послуги, використовуючи за невелику плату мережі "Укртелекому". Кількість операторів мобільного зв'язку обмежується наявністю частотного ресурсу, тому не можна говорити про можливість дієвої конкуренції на даному ринку.
По-друге, діяльність цих операторів практично не контролюється, тарифи на їхні послуги не регулюються. Отже, непомірно високі тарифи на послуги мобільного зв'язку, що практично не регулюються, зробили мобільні телефони недоступними для більшості простих громадян України, оскільки середня заробітна плата в Україні лише трохи перевищує 300 гривень на місяць. Звичайні телефони для багатьох також недоступні, бо в розвиток місцевого зв'язку вкладаються мізерні кошти.
Держава практично відсторонилася від вирішення цих проблем. Великі надії покладалися на приватизацію "Укртелекому", проте для усунення проблеми дефіциту на встановлення телефонів необхідно близько 3 мільярдів доларів США, а надходження коштів від приватизації на розвиток мереж зв'язку очікуються в сумі не більш як 200 мільйонів доларів, або в 15 разів менше. Повторюю: ринок телекомунікацій України, що управляється суб'єктивно, потребує термінового встановлення чітких правил гри для всіх його учасників.
Я вважаю, що наш законопроект передбачає встановлення саме таких правил, він дозволяє вирішити два основних завдання, а саме: забезпечити доступ до послуг електрозв'язку всіх верств населення і створити рівні та оптимальні умови для всіх без винятку операторів, які діють на ринку телекомунікацій.
При розробці законопроекту ми, його автори, врахували існуючий стан ринку телекомунікацій України і досвід інших країн Західної та Східної Європи, які успішно впоралися з подібними завданнями і встановили чіткі та прозорі правила для успішної діяльності учасників ринку телекомунікаційних послуг і для належного захисту суспільних інтересів.
Наш законопроект дозволяє вирішити завдання доступу до соціально значущих (так званих універсальних) послуг телефонного, телеграфного зв'язку, радіомовлення всіх верств населення, у тому числі неприбуткових послуг користувачам, які мешкають в сільських, гірських або важкодоступних районах, малозабезпеченим громадянам, інвалідам. У законопроекті виписано порядок фінансування розвитку та надання цих послуг шляхом утворення фонду універсальних послуг за рахунок відрахування операторів. При цьому оператори, які займаються розвитком універсальних послуг, зможуть на умовах тендера використовувати кошти цього фонду.
Законом передбачаються: державне управління у сфері телекомунікацій, незалежне регулювання суб'єктів ринку телекомунікацій Національною комісією з питань регулювання зв'язку і чіткий розподіл повноважень між органами регулювання та управління в галузі, відсутність дублювання функцій цими органами.
Важливою визначальною рисою даного законопроекту є незалежність Національної комісії з питань регулювання зв'язку від учасників ринку і від державних органів. Ця незалежність забезпечується і формально, і змістовно за рахунок положень про призначення та звільнення членів комісії, про фінансування цього органу та зобов'язання вести свою діяльність прозоро.
Існування саме незалежних національних регулюючих органів в галузі зв'язку є нормою для багатьох країн світу. Якщо в 1992 році такі органи були утворені в 12 країнах, то в 2000 році - в 94, а минулого року - ще в 26 країнах.
Законопроект рекомендовано до прийняття в першому читанні Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Він також отримав позитивну оцінку Європейської комісії та консультантів уряду Німеччини.
Водночас ми отримали багато слушних зауважень від окремих операторів зв'язку, органів державної влади, Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, а також від народних депутатів України. Особливо важливі зауваження, на мій погляд, стосуються необхідності більшої конкретизації тарифного регулювання та порядку використання фонду універсальних послуг, необхідності внести відповідні зміни до деяких чинних законів.
Ми готові розглянути ці та інші пропозиції при підготовці законопроекту до другого читання у разі його прийняття в першому читанні. Впровадження даного закону в разі його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до депутата Хмельового?
Федір Абрамов, Василь Круценко. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М. Спасибо, Иван Степанович. Коммунистическая партия. Уважаемый Анатолий Петрович! Есть ли возможность объединить все лучшее из проекта вашего и проекта правительства, чтобы внести на рассмотрение один законопроект? Это первое.
И второе. В чем главное отличие вашего проекта от правительственного? И что оно дает государству?
Спасибо.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Спасибо за вопрос, Федор Михайлович. Объединить два законопроекта не представляется возможным. Почему? Потому что концептуально они разные. Хотя комитет и предлагает отправить оба законопроекта на повторное первое чтение, тем не менее мы считаем наш законопроект более совершенным. Он получил поддержку не только тех органов, которые я назвал, но и зарубежных экспертов, поскольку основывается на рекомендациях Международного союза электросвязи.
В чем отличие этих двух законопроектов? В нашем законопроекте предполагается создание фонда универсальных услуг. Это то, за счет чего сегодня можно решить проблемы телефонизации сел, населенных пунктов в горной местности, тех же шахтерских поселков, в которых были ведомственные АТС, шахты закрылись, и теперь люди лишены вообще всякой связи. В нашем законопроекте эта процедура выписана.
Но самое главное отличие нашего законопроекта, чего нет на сегодняшний день в законопроекте, внесенном Кабинетом Министров, - наличие независимого органа регулирования в сфере телекоммуникаций. В законопроекте правительства опять предусматривается, что они будут регулировать тарифы, но практически они их не регулируют. Я обратился к Премьерминистру с депутатским обращением, почему государство не регулирует тарифы в области мобильной связи. Отвечают, что должен отрегулировать рынок. Для примера я вам скажу, что тарифы в мобильной связи у нас в стране втрое выше, чем, допустим, у наших соседей. И сегодня они отвечают: отрегулирует рынок. Наш законопроект предполагает создание независимого органа, регулирующего отношения в области связи. Состав Национальной комиссии по вопросам регулирования связи по представлению Президента будет утверждаться Верховной Радой, а не правительством, то есть это орган независимый, и таким образом он будет регулировать и тарифы в том числе. Поэтому я считаю наш законопроект более прогрессивным и предлагаю его принять в первом чтении.
ГОЛОВА. Депутат Круценко.
КРУЦЕНКО В.Я. Дякую, Іване Степановичу. Шановний Анатолію Петровичу! Скажіть, будь ласка, чи передбачається в законопроекті відповідальність оператора за порушення зв'язку? Знову-таки маю на увазі віддалені села, коли гризуни погризли кабель, а у мене не працює телефон. З одного боку, якщо я не сплачую, то мене штрафують і відключають, а з другого, коли в мене пошкоджена лінія, ніхто за це не відповідає. Якщо передбачається, то яка, у тому числі і компенсація моральної шкоди?
І друге запитання, може, ви володієте даними по приватизації "Укртелекому". Всетаки скільки з тих 400 мільйонів надійшло у Пенсійний фонд? Чи немає таких даних?
Дякую.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Василю Яковичу, в нашому законопроекті передбачаються і права, і обов'язки операторів зв'язку. Так само виписані чітко права і обов'язки користувачів послуг зв'язку. Тому будуть нести відповідальність ті оператори зв'язку, які на цьому ринку не виконують своїх обов'язків.
Що стосується приватизації "Укртелекому", то цей процес тільки почався. Я не володію даними, скільки коштів вони виручили від продажу пільгового пакета акцій працівникам цього підприємства, але знаю, що там зараз чиниться (скажемо так, махінаціями я б це не назвав) беззаконня, коли працівники трудового колективу, вони ж і акціонери, передають всі свої права голові правління акціонерного товариства Гайдуку, заповнюючи такий бланк, у мне він є. За цим фактом, я думаю, треба звернутися до суду і притягти винних до відповідальності. Так що я думаю, що великих коштів від приватизації, яка проходить зараз, держава не отримає.
ГОЛОВА. Депутат Кучеренко, останнє запитання.
КУЧЕРЕНКО О.Ю. Дякую, шановний Іване Степановичу. Шановний доповідачу! Я взяв слово як народний депутат і як голова нещодавно створеного позафракційного депутатського об'єднання "Антимонопольний союз". Мабуть, усі тут розуміють, що мова йде про створення незалежного регулюючого органу в такій сфері природних монополій, як зв'язок. І я, і мої колеги за цим об'єднанням будемо підтримувати цей законопроект, бо розуміємо, що держава далі сама не зможе, не буде справлятися з регулюванням у цій сфері. У мене в цьому плані не так запитання, як прохання і пропозиція.
У четвер, коли на друге читання вносився аналогічний законопроект про регулюючий орган в енергетиці, на жаль, його не підтримали деякі фракції. Його не підтримала, на жаль, і фракція комуністів. Тому я не хотів би, щоб ми торгувалися тут, але дуже сподіваюся на те, що все-таки і завдяки вам, і завдяки іншим депутатам ми узгодимо цю позицію. Отож прошу вас, коли знову мова йтиме про прийняття цього законопроекту, підтримати, бо це ті самі речі, тільки в іншій сфері природних монополій.
Дякую за увагу.
ХМЕЛЬОВИЙ А.П. Спасибі за підтримку.
ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Петровичу, завершився час. Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку. Юрію Борисовичу, я вибачаюся перед колегами, запрацювався.
Оголошується перерва на 30 хвилин.
(Після перерви)
ГОЛОВА. Слово для співдоповіді надається голові профільного комітету Юрію Борисовичу Круку.
КРУК Ю.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ 139, Одеська область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Законопроекты о телекоммуникациях, которые внесены на рассмотрение Верховной Рады, заслуживают очень серьезного внимания. Оба законопроекта определяют, как уже было сказано, правовые, экономические и организационные основы деятельности органов государственной власти в вопросах телекоммуникационных услуг.
Эти два законопроекта на две трети являются идентичными. Мы рассматривали их в Комитете по вопросам строительства, транспорта и связи трижды самым серьезным образом, учитывая, что авторы депутатского законопроекта - члены нашего комитета. И один, и второй законопроекты могут быть совместимы, это по поводу вопроса, который задал народный депутат Абрамов.
Мы очень тщательно рассмотрели позиции и одного, и другого законопроектов и пришли к выводу, что государственное регулирование в этой сфере с помощью Национальной комиссии по вопросам регулирования связи может и обязательно должно существовать.
Поэтому в результате рассмотрения комитет принял решение предложить Верховной Раде совместить эти два законопроекта и внести согласованный вариант этого законопроекта на повторное первое чтение.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Є запитання до Юрія Борисовича? Немає. Дякую, сідайте. Бажаючих узяти участь в обговоренні даного питання не виявилося. Хто наполягає на виступі? Немає таких.
-----------
Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Проект Закону про емісійні цінні папери та фондовий ринок,
4016 (повторне перше читання). Доповідає голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Валерій Борисович Альошин. Будь ласка.
АЛЬОШИН В.Б. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Фондовий ринок України на сьогодні реально є важливою галуззю економіки України, невід'ємною частиною її фінансового сектора, яку вкрай необхідно розвивати. Саме завдяки фондовому ринку в економічно розвинутих країнах залучається основна маса фінансових ресурсів як до корпоративного, так і до державного секторів економіки, а інвестиційні процеси в цілому набувають достатніх масштабів і цивілізованої, організованої форми.
На сьогодні український фондовий ринок не є достатньо ефективним, характеризується низькою ринковою капіталізацією, недостатньою прозорістю та ліквідністю. Такий стан ринку не заохочує вітчизняних та іноземних інвесторів до вкладення коштів у цінні папери українських емітентів. Однак якщо проаналізувати результати минулого року, то можна констатувати, що загальний обсяг угод з цінними паперами на фондовому ринку, наприклад, за 11 місяців перевищив рівень 42 мільярди гривень. Через фондовий ринок залучено інвестицій на суму понад 2,5 мільярда гривень. Це свідчить, з одного боку, про те, що навіть за умов недостатнього рівня законодавчого врегулювання цей ринок здатний виконувати свої функції. З другого боку, це все попереджає нас про те, що рівень проблем, який може виникнути внаслідок наявності "білих плям" у законодавстві, може бути досить руйнівним для всієї економіки держави.
Крім того, варто пам'ятати, що в Україні на сьогодні понад 18 мільйонів акціонерів, 99 відсотків яких - це власники акцій, набутих внаслідок проведення масової приватизації, що надає проблемам цього ринку і чітко вираженого соціального забарвлення. Тому ми вважаємо, що належне законодавче врегулювання відносин на фондовому ринку є завданням не тільки економічної, а й політичної безпеки України.
Законодавче регулювання фондового ринку в Україні потребує суттєвого вдосконалення. Основним законом, що регулює ринок цінних паперів в Україні сьогодні, є Закон України про цінні папери та фондову біржу 1991 року. Прийнятий понад 10 років тому, він застарів і на поточний момент не відповідає сучасному стану фондового ринку, не відповідає потребам суспільства у здійсненні його регулювання.
Потребують перегляду норми Закону України про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні, що стосуються найважливішого питання - підтвердження права власності на цінні папери. Наведення порядку з обліком прав власності на цінні папери є вкрай важливим, це як економічна, так і соціальна проблема. Досить поширеними є скандальні ситуації між акціонерами, які інколи переходять з рівня господарського законодавства навіть на рівень кримінальних справ. І це значною мірою спровоковано прогалинами чинного законодавства. Сьогодні ці ситуації намагаються вирішувати центральні органи виконавчої влади, вони видають свої нормативні документи, нерідко суперечливі між собою. Тому варто констатувати, що захист прав власника цінних паперів необхідно покласти на закон, а не на підзаконні акти.
Гостра потреба прийняття закону, що регулює розміщення, облік прав власності на емісійні цінні папери та їх обіг на ринку, зумовлена новим етапом розвитку вітчизняного фондового ринку, основними рисами якого є: закінчення масової сертифікатної приватизації, фінансова реструктуризація приватизованих підприємств, розвиток ринку державних цінних паперів.
Проект закону, про який ідеться, - про емісійні цінні папери та фондовий ринок розроблений на виконання постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2000 року і є доопрацьованим варіантом попереднього законопроекту. При доопрацюванні були розглянуті та максимально враховані всі пропозиції та зауваження, що надійшли до комітету від народних депутатів України, фракцій Верховної Ради. Велика робота була проведена з опрацювання та систематизації змісту запитів та скарг від населення та юридичних осіб, що надходили до комітету, результатом чого стало внесення до законопроекту чітких норм з питань, які досі не врегульовані або мають неоднозначне тлумачення в чинному законодавстві.
Особлива увага приділялася введенню норм, які спрямовані на захист прав інвесторів, на забезпечення прозорості фондового ринку. Проект закону в значній мірі узгоджений з новим Цивільним кодексом України, нещодавно прийнятим Верховною Радою, концептуально узгоджений із законами України про банки і банківську діяльність, про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), з проектами законів України про строкові фінансові інструменти, про електронні документи та електронний документообіг.
При роботі над законопроектом враховувалися положення проекту модельного закону для країн СНД про ринок цінних паперів, а також Директиви ЄС.
Хотів би привернути вашу увагу до основних положень законопроекту, зокрема тих, що є новими та прогресивними порівняно з чинним законодавством.
Перше. У законопроекті чітко визначаються поняття емісійних цінних паперів та класифікація емісійних цінних паперів, вводиться їх поділ на види, групи, категорії тощо. Законодавчо закріплюється визначення державних, корпоративних цінних паперів та цінних паперів адміністративнотериторіальних одиниць.
Друге. Врегульовується питання розміщення цінних паперів. Законопроектом запроваджується поділ розміщення цінних паперів на відкрите (серед заздалегідь невизначеного кола осіб) та закрите (серед заздалегідь визначеного кола осіб). Важливим, з точку зору захисту власників цінних паперів, є наявність статті щодо недобросовісної емісії, яка визначає заходи захисту набувачів цінних паперів на первинному ринку.
Третє. Впорядковуються види професійної діяльності на фондовому ринку, їх розмежування та суміщення.
Четверте. Впорядковуються норми щодо ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку України.
П'яте. Однозначно визначаються питання виникнення та набуття права власності на цінні папери, передачі та реалізації прав за цінними паперами. Переважна більшість порушень на ринку цінних паперів відбувається саме в цій сфері.
Шосте. Упорядковується організована торгівля цінними паперами, запроваджується єдина інституційна форма здійснення організованої торгівлі цінними паперами - фондова біржа.
Сьоме. Законодавчо впроваджується система розкриття інформації на фондовому ринку.
Восьме. Встановлюються норми та обмеження, що регулюють використання інсайдерської інформації при укладенні договорів щодо цінних паперів.
Дев'яте. Додатково до передбаченого Законом України про рекламу визначається недобросовісна реклама на фондовому ринку. Ставиться заслін перед шахраями, які за обіцянки високого доходу залучали кошти громадян.
Усі нововведення спрямовані на досягнення цілей економічного розвитку України та піднесення добробуту населення, сприяння залученню інвестицій в економіку, забезпечення фінансового підгрунтя для реалізації реформування системи пенсійного забезпечення, захист прав та законних інтересів інвесторів, забезпечення рівних умов та конкурентного розвитку професійних учасників фондового ринку, поліпшення державного та недержавного регулювання діяльності на фондовому ринку.
Виходячи із зазначеного, я просив би народних депутатів підтримати ту роботу, яка проведена в комітеті по формуванню зазначеного законопроекту. Ця робота велася фахівцями досить довго, і, на моє переконання та переконання членів комітету, прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні дасть поштовх роботі над удосконаленням законодавства, яке регламентує діяльність на фондовому ринку України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до Валерія Борисовича?
Депутат Довганчин. Будь ласка. За ним - депутат Абрамов.
ДОВГАНЧИН Г.В. Дякую. Селянська партія України. Я хотів би почути, чи у запропонованих вами пропозиціях передбачається розширення можливостей громадян України брати участь у придбанні цінних паперів і таке інше? Бо сьогодні приватизація іде велика, ми шукаємо інвесторів будь-де, тільки не в Україні. Гроші, напевно, не мають національності, і можна залучати більше громадян України для приватизації привабливих підприємств.
Дякую.
АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання. Я вже говорив, що основні завдання, які має вирішити зазначений законопроект, пов'язані з поглибленням взагалі тих тенденцій, які склалися на фондовому ринку і які визначають його прогресивний напрям розвитку. Зокрема, ми намагаємося зробити більш прозорими всі процедури, пов'язані з переходом права власності на цінні папери. Ми більш чітко фіксуємо виникнення права власності на цінні папери і тим самим забезпечуємо достатній захист інтересів усіх інвесторів, у тому числі дрібних інвесторів, а також стимулюємо більший доступ для всіх верств населення до фондового ринку.
ГОЛОВА. Федір Абрамов. Будь ласка.
АБРАМОВ Ф.М. Дякую. Коммунистическая партия. Уважаемый Валерий Борисович! Скажите, какой вы видите механизм влияния эмиссии ценных бумаг на улучшение социально-экономического положения миллионов ветеранов, если учесть, что их доходы не позволят приобрести эти бумаги?
АЛЬОШИН В.Б. Ми всі розуміємо єдину залежність добробуту значної частини нашого населення, у тому числі ветеранів, від того, наскільки ефективно функціонує реальний сектор економіки, наскільки ефективно працюють підприємства. І от для того, щоб підвищити рівень ефективності функціонування реального сектора, ми намагаємося забезпечити механізм створення додаткових можливостей для інвестування. Коли інвестиційні процедури будуть достатньо прозорими і достатньо чітко регламентованими, то у підприємств буде більше можливостей для залучення фінансових ресурсів як на внутрішньому ринку, так і з використанням можливостей іноземних інвесторів. І це дасть можливість реально поліпшити фінансовий стан підприємств. А в свою чергу це забезпечить і додаткові надходження до державного бюджету, до Пенсійного фонду - до тих джерел, які є основою існування значної категорії населення.
ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу. Більше запитань немає.
У нас від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку присутній Микола Федорович Волков. Ви хочете щось сказати? Будь ласка.
ВОЛКОВ М.Ф., заступник голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Шановні народні депутати! Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в цілому поділяє точку зору доповідача щодо необхідності подальшого розвитку законодавства, що регулює діяльність на ринку цінних паперів. Однак якщо говорити про спробу прийняти єдиний закон, який регулював би весь обіг цінних паперів, можна пригадати долю проекту Закону про акціонерні товариства - він тричі ставився на голосування в цій залі і досі не прийнятий. Тому краще було б внести відповідні зміни до чинного законодавства.
Щодо економічних важелів застосування цього закону. Зараз в Україні десь близько 18 мільйонів дрібних акціонерів. Якщо всі вони перейдуть на бездокументарний облік цінних паперів, кожен змушений буде сплачувати 10-30 гривень на місяць за обслуговування власного рахунку.
Щодо загального впливу законодавства на подальший розвиток. За останні чотири роки обсяг угод, укладених на організованому ринку, збільшився більш як у 10 разів і за минулий рік становив 8 мільярдів 550 мільйонів гривень. Це свідчить про те, що переважна увага, найбільший акцент у законодавстві повинен бути зроблений виключно на укладанні угод на організованому ринку. Однак ця ідея, на жаль, не знайшла підтримки в залі, приблизно місяць тому розглядався відповідний законопроект.
І останнє. Світовий досвід свідчить, що практика введення в дію одного базового закону, який встановлює загальну норму правовідносин у сфері випуску та обігу цінних паперів, виправдовує себе лише у країнах з так званим англосаксонським правом, принципи якого дозволяють оперативно реагувати на появу новітніх тенденцій через чітко налагоджений механізм внесення поправок до базового закону. Шлях прийняття окремих спеціальних законів за різними напрямами розвитку фондового ринку визнаний сьогодні в країнах з перехідною економікою більш продуктивним.
Ми пропонуємо провести постатейну експертизу остаточного тексту законопроекту відповідно до зазначених Комітетом з питань співробітництва між Україною і ЄС паритетних сфер співробітництва.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. У нас два народних депутати записалися на виступ в обговоренні цього питання.
Слово надається народному депутату Сергію Москвіну. За ним буде виступати Олексій Марченко, але я його щось не бачу.
МОСКВІН С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція партії, назву якої я не можу оголошувати до 9 лютого цього року. Шановні народні депутати! Чинний Закон України про цінні папери і фондову біржу був прийнятий 10 років тому. Вже давно назріла потреба замінити цей закон новішим, який відповідав би вимогам належного правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку з розміщенням та обігом цінних паперів в Україні.
Запропонований вашій увазі законопроект є свого роду унікальним. У його основу покладено модельний закон про ринок цінних паперів, нещодавно ухвалений Міжпарламентською асамблеєю країн СНД. Головною перевагою даного законопроекту є узгодження питань співпраці на фондових ринках близьких нам за системою законодавства та за фінансово-економічними проблемами Росії, Казахстану, Вірменії, Молдови, Узбекистану, країн Балтії, а також Польщі, Угорщини, Німеччини, Нідерландів.
Цей законопроект забезпечує реалізацію трьох основних цілей: захист прав інвесторів, забезпечення ефективності та прозорості ринку цінних паперів і суттєве зменшення системних ризиків на фондовому ринку. Після трастових епопей, які спричинили значну недовіру громадян до фінансових ринків, реалізація норм запропонованого законопроекту як мінімум забезпечить вирішення таких основних проблем, як облік прав власності на цінні папери, розкриття інформації про угоди, добросовісна реклама на фондовому ринку, а також забезпечить більш ефективне державне регулювання відносин на фондовому ринку, причому виключно засобами реєстрації, ліцензування, контролю та нагляду, а не прямим адміністративним втручанням. Право вибору системи обліку прав власності буде належати самому власнику, що узгоджується зі статтею 41 Конституції України.
Законопроект захищає право акціонерів при переході з однієї форми випуску в іншу. Протягом такого переходу неможлива відмова акціонерам у перереєстрації прав за цінними паперами з технологічних або політичних підстав. На користь даного законопроекту свідчить і те, що він поданий від Комітету з питань фінансів та банківської діяльності народними депутатами, які належать до різних фракцій нашого парламенту.
Законопроект дійсно дозволяє повернутися обличчям до інвестора, захистити національні інтереси України та інтереси кожного громадянина. Прошу вас, шановні колеги, підтримати цей законопроект у першому читанні під час голосування.
ГОЛОВА. Дякую. Більше бажаючих немає, ми завершили обговорення. Я прошу Валерія Борисовича з'ясувати з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку неузгоджені питання, бажано, щоб проект не перейшов на повторне третє читання, щоб ми завершили вже на повторному першому.
-----------
Оголошується до розгляду проект Закону про статус слідчих (реєстраційний номер 7440). Доповідає народний депутат Журавський Віталій Станіславович. Ви його мали на увазі? Ну так от...
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ
68, Житомирська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я все-таки почув репліку шановного депутата Наталії Вітренко і хочу вам відповісти. Я захистив кандидатську дисертацію з права в Університеті внутрішніх справ і докторську дисертацію з права (це вам для інформації), тому маю право це питання доповідати. Я автор цього проекту. Будь-який депутат за своїм статусом може запропонувати будьякий проект закону і його захищати. Крім того, у мене склалися тісні контакти з навчальними закладами Міністерства внутрішніх справ, Одеською юридичною академією. Я, здається, вам відповів, а тепер до суті проекту закону.
Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Проект Закону України про статус слідчих, який є сьогодні предметом нашого розгляду, є вкрай важливим для нашої держави. На необхідності розробки проекту, яким би визначався статус слідчих працівників, зазначено ще у Постанові Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року про концепцію судово-правової реформи в Україні. У цій постанові передбачено законодавчо закріпити реальну процесуальну самостійність слідчого, визначити його права і обов'язки, чітко розмежувати функції органів розслідування і органів, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, як в процесуальному, так і організаційному плані. Визначаються науково обгрунтовані критерії навантаження слідчих тощо. З метою виконання цих вимог Верховної Ради і розроблено проект закону, який представлено на ваш розгляд.
Слід зазначити, що до цього часу в чинному законодавстві України на відміну від інших учасників кримінального судочинства - судді, прокурора, адвоката немає законодавчого визначення статусу слідчих працівників, які в межах своїх повноважень забезпечують функцію по розслідуванню злочинів і здійснення кримінального судочинства.
Крім того, оскільки у профільних комітетах Верховної Ради України зараз розглядається проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений групою народних депутатів України, розробка і прийняття проекту Закону про статус слідчих є своєчасним заходом. Відсутність законодавчого визначення статусу слідчих у кримінальному судочинстві, їх прав і обов'язків обумовить затримку прийняття нового КПК України. Також зазначений законопроект цілком відповідає вимогам пункту 9 "Перехідних положень" Конституції України.
ГОЛОВА. Віталію Станіславовичу, КПК - це Кримінально-процесуальний кодекс, так? А то дехто подумає, що комітет партійного контролю (Сміх у залі).
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. А я, Іване Степановичу, попередньо сказав - Кримінально-процесуальний кодекс. І для того щоб не повторюватися, я назвав КПК, так що, я думаю, депутати мене правильно зрозуміли, як і ви, певно.
Зазначений законопроект цілком відповідає вимогам пункту 9 "Перехідних положень" Конституції України, згідно з яким крім сформування системи досудового слідства в державі необхідно ввести в дію закони, що регулюватимуть її функціонування.
У розробці проекту Закону України про статус слідчих взяли участь практичні працівники слідчих підрозділів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, податкової міліції і Генеральної прокуратури України, наукові співробітники Національної академії внутрішніх справ.
У цілому схвалено цей законопроект і Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України та профільними комітетами Верховної Ради України.
Висловлено ряд конструктивних зауважень та пропозицій, спрямованих на покращення його змісту, уточнення окремих норм і понять. Усі ці зауваження можуть бути враховані при доопрацюванні проекту.
Коротко охарактеризую основні положення законопроекту. Пропонується законодавчо закріпити недопустимість втручання у діяльність слідчого при провадженні досудового слідства. Будь-яке непередбачене законом втручання в діяльність слідчого при провадженні досудового слідства повинно бути заборонено.
У законопроекті передбачено державний захист слідчих та членів їх сімей. Слідчий повинен мати право оскаржувати до суду прийняте щодо нього рішення посадових осіб, якщо вважатиме, що воно обмежує його особисті права, принижує честь і гідність особи.
У проекті закону детально виписані права та обов'язки слідчих, що випливають з тих владних повноважень, які необхідні їм для здійснення досудового слідства.
Передбачається визначити в проекті закону питання матеріального забезпечення слідчих, їх соціального захисту. Це питання особливо актуальне з огляду на нинішнє навантаження на слідчих, яке більш як у 3,5 раза перевищує науково обгрунтовані норми.
Слідчий спроможний якісно розслідувати не більше 30 справ на рік. А в середньому по державі у провадженні одного слідчого органів, наприклад, внутрішніх справ знаходиться до 100 справ, а в промислових регіонах ще більше.
Загалом щороку в провадженні слідчих системи МВС України знаходиться понад 600 тисяч кримінальних справ, які розслідують фактично лише 6,5-7 тисяч працівників. Це призводить до значної плинності кадрів, розмивання професійного ядра, втрати престижності цієї професії.
Прийняття проекту Закону про статус слідчих буде одним із заходів, спрямованих на вирішення проблем, які стоять перед слідством, на вдосконалення всієї слідчої роботи, підвищення її ефективності і якості.
Я вам дякую за увагу і прошу підтримати зазначений проект, прийнявши його в першому читанні.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться. Висвітіть, будь ласка. Юрій Сахно. За ним - депутат Чубаров.
САХНО Ю.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція "Яблуко". Шановний Віталію Станіславовичу! Я так зрозумів з вашої доповіді, що цей законопроект стосується не лише, власне, статусу слідчих (під статусом зрозуміло, про що йдеться, - права, обов'язки, соціальний захист і все інше), але й певних нормативів стосовно проведення слідства, методів проведення слідства і такого іншого. Чи я це правильно зрозумів, чи все-таки обмежиться власним статусом? Чи треба, якщо це розширює поняття, мабуть, змінювати назву?
Дякую.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Дякую. По суті. Правовий статус прокурора виписаний, правовий статус адвоката виписаний. Слідчі працюють у різних відомствах: в СБУ, податковій міліції, системі МВС, але їх правовий статус не виписаний. Тому є актуальність такого проекту закону, актуальність його розробки.
Він розроблений, і якраз він стосується не тільки прав і обов'язків слідчого, він стосується також і призначення слідчих на посаду, звільнення з посади, гарантії процесуальної діяльності слідчих, заохочення та відповідальності слідчих, матеріального забезпечення слідчих та шляхів їх соціального захисту. Ось, власне, про що йдеться.
ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - депутат Кармазін.
ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
8, Автономна Республіка Крим). Шановний Віталію Станіславовичу! Зрозуміло, що слідство є одним з важливих сегментів, у тому числі Міністерства внутрішніх справ. Для багатьох громадян України знайомство з міліцією починається зі слідчих. У свою чергу і слідчі, як правило, працюють з особливою категорією громадян, які відносяться до груп ризику, скажімо, хворі на туберкульоз, на СНІД і таке інше. Мені хотілося б запитати вас, чи якимось чином передбачається у вашому законопроекті захист слідчих от саме від якихось таких ризиків, пов'язаних з контактами з різними категоріями людей? Це перше.
Друге. Хотілося б, щоб ви конкретніше сказали про механізми, які гарантують невтручання в процес досудового провадження у роботі слідчого з боку будьякої сторони, щоб не було впливу на слідчого.
І остання частина питання. Значну частину слідчих складають жінки. Чи врахували ви цю категорію слідчих, маючи на увазі особливу специфіку захисту прав жінок?
Дякую.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Дякую за запитання. Я почну з першого запитання. Ви правильно зафіксували, що сьогодні слідчому важко працювати, і важко не тільки тому, що йому доводиться розслідувати значно більше справ, ніж це передбачається за науково обгрунтованими нормами. Йому часто доводиться спілкуватися з людьми, які є психічно неврівноваженими, психічно хворими, ВІЛ-інфікованими, хворими на туберкульоз.
У мене є певні дані, я їх можу вам зачитати для того, щоб моя відповідь була більш аргументованою. У 2000 році при надходженні до слідчих ізоляторів було виявлено 3836 осіб, хворих на активну форму туберкульозу. За дев'ять місяців 2001 року - 4022 особи; 424
- ВІЛ-інфіковані особи, у 2001 році - 279, з яких 37 хворих на СНІД, у 2001 році - 38 осіб. Звичайно, що в результаті контакту з такими людьми слідчі теж можуть хворіти, і вони хворіють. Це теж одна з причин того, що слідчі залишають цю роботу і знаходять іншу роботу.
Тепер з приводу незгоди з рішенням керівника слідчого апарату. Незалежних у нашій країні немає, є міра залежності. А органи - це є органи. Тому я процитую розділ ІІ "Обов'язки і права слідчих": "При незгоді з рішенням керівника слідчого органу в передбачених законом випадках слідчий подає справу зі своїми запереченнями прокурору, який здійснює нагляд за слідством, а при незгоді з рішенням прокурора направляє справу зі своїми запереченнями вищестоящому прокурору або у випадках, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, звертається до суду".
І третє питання. Це з приводу жінок. Справді, жінки сьогодні працюють скрізь, працюють вони і слідчими. Якщо взяти органи МВС, то сьогодні там працює 2 тисячі жінок-слідчих, що становить 21 відсоток. При цьому жінки працюють не гірше від чоловіків, хоча ця професія, як вам відомо, пов'язана з великим ризиком для життя і здоров'я. Отже, тому і слід передбачити державний законодавчий захист слідчих і членів їх родин, у тому числі жінок-слідчих.
А взагалі, слідчих у нас в Україні близько 14 тисяч, і вони розслідують щороку приблизно 550 тисяч кримінальних справ.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін.
КАРМАЗІН Ю.А. Місто-герой Одеса, "Наша Україна". Шановний доповідачу! Я абсолютно категорично, Віталію Станіславовичу, буду підтримувати прийняття цього проекту закону в першому читанні. Про нього ми ще мріяли і планували вісім років тому, тому що умови роботи слідчих дійсно абсолютно не витримані. І те, що сьогодні твориться по відношенню до слідчих, є абсолютно несправедливим. Вони мають отримувати і більшу заробітну плату, бо відповідальність у них більша. Зараз погіршилися умови. Але в мене таке питання. Конституція передбачає створення системи досудового слідства, а це значить, що немає ні податкових слідчих, ні міліцейських слідчих, а має мова йти про систему. Колись планувалося при проведенні правової реформи створення слідчого комітету чи при Національному бюро розслідувань, чи в якійсь іншій формі.
Цей законопроект, за який я, безперечно, буду голосувати, нас до цього не наближає. Я хотів би дізнатися про ваше бачення перспективи виходу з тієї ситуації, що, прийнявши цей законопроект, ми все одно в рамки Конституції не вкладаємося. Це знову буде проміжний закон. Це абсолютно очевидно.
Як же все-таки зробити так, щоб і норм Конституції дотриматися, і все-таки рухатися вперед? Цей законопроект сьогодні консервує все так, як воно є. Я так для всіх, хто мене не зрозумів, висловлюсь. Тому я хотів би отримати вашу відповідь: як же вийти з цієї колізії?
Я для себе не міг її вирішити, тому, можливо, я вам кажу, що сьогодні відомча направленість цього проекту закону є.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Дякую вам за запитання. Якраз тут відомчого інтересу і немає, бо ми говоримо про статус слідчих, які працюють у різних відомствах. А взагалі ваше запитання виходить за межі предмета цього законопроекту.
Дякую за запитання.
ГОЛОВА. Дякую, Віталію Станіславовичу. Слово для співдоповіді надається Олександру Марковичу Бандурці, заступнику голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
БАНДУРКА О.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 175, Харківська область). Шановні народні депутати! Кримінально-процесуальний кодекс розписує технологію слідчої діяльності, а також діяльності органів дізнання, судовокримінальної. А законопроект, який пропонується, виписує постать слідчого. Якщо сьогодні взяти слідчого в міліції, то він сприймається як міліціонер, він розмитий серед міліції; слідчий прокуратури сприймається як працівник прокуратури; слідчий податкової міліції - як працівник податкової служби. А слідчий - це і посада, і професія, і, безумовно, цю постать треба відокремити і зробити дійсно незалежною, об'єктивною і самодостатньою.
Якщо тут говорити про відомчу спрямованість, по-моєму, Юрій Анатолійович кинув репліку, він, можливо, десь і правий. У чому? Сьогодні над слідчим у міліції, який має звання "лейтенант міліції", стоїть начальник міліції, який розписує - на патрулювання, в конвой, на чергування. А якщо ми цей законопроект приймемо, то там написано, що слідчий має займатися тільки слідчою роботою і не може залучатися до виконання інших якихось доручень, їх йому може давати тільки суд чи прокурор, який здійснює нагляд. І це стосується всіх слідчих незалежно від того, в якому з чотирьох відомств вони працюють: податковій службі, МВС, Службі безпеки чи прокуратурі. А якщо завтра з'явиться якесь п'яте відомство чи буде створений той національний комітет чи як ми його назвемо?.. Цей проект - це перший крок до визначення суті постаті слідчого, це фундаментальний закон і на майбутнє.
Наш комітет розглядав досить прискіпливо цей законопроект. Ми його підтримуємо і вважаємо, що він спрямований на подальше посилення законності в слідчій діяльності і на посилення соціальних, правових гарантій, які забезпечують роботу слідчого.
Є у нас і зауваження. Треба, щоб знизу доверху підпорядкування було централізоване. Є питання і щодо взаємодії й узгодження. Це все можна зробити при розгляді законопроекту в другому читанні.
Я хотів би нагадати вам, шановні депутати, що ще в 1996 році, коли була прийнята Кабінетом Міністрів, а потім Верховною Радою концепція розвитку системи Міністерства органів внутрішніх справ та правоохоронних органів, друга постанова була, там уже було записано: передбачити прийняття проекту Закону про статус слідчого. Сьогодні, коли, будемо говорити, і політичні сили намагаються впливати на слідство, і зацікавлені особи, і є питання негативного впливу, включно до корумпованості чи професійного рівня підготовки, потрібний такий закон, який би слідчого і зобов'язував, і захищав одночасно. Тому в законопроекті чітко сказано, що слідчим може бути громадянин, який має вищу юридичну освіту, відповідний професійний досвід, пройшов стажування, працював помічником слідчого. І це тільки поліпшить слідчу діяльність в органах внутрішніх справ, у прокуратурі, податковій адміністрації і в Службі безпеки.
Законопроект досить добре розроблений, він сприймається юридичними установами, правоохоронними відомствами та експертноправовими підрозділами Верховної Ради. Я готовий відповідати на ваші запитання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання до Олександра Марковича? Депутат Роєнко.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Олександре Марковичу, у мене таке запитання. Журавський говорив про те, що слідчий повинен розглядати 30 справ на рік. Тоді виникає запитання: скільки нам потрібно слідчих, бо тут же постає питання фінансового забезпечення закону? Це перше.
Друге. Щодо освіти слідчого. У законопроекті чітко визначено, що повинна бути вища юридична освіта. Ми ж знаємо з практики (можливо, ви назвете ці дані), скільки у нас сьогодні слідчих взагалі не мають юридичної освіти, а працюють слідчими. Це призводить до деяких проблем. Чи зможемо ми, прийнявши закон, реалізувати його?
Дякую.
БАНДУРКА О.М. Дякую. Ви поставили професійні запитання. Я на них відповідаю. Розпочну з другого запитання.
Сьогодні близько 70 процентів слідчих (я про МВС говорю) уже мають вищу юридичну освіту. Колись ми розпочинали з 37 відсотків. Протягом минулого року наростили 9 процентів. Є перспективний план комплектування, який передбачає вихід дійсно на стопроцентне забезпечення кадрами, є достатня кількість вищих навчальних закладів - і МВС, і Служби безпеки, і Міністерства освіти та науки. Це цілком реальне завдання. Але його треба ще стимулювати і законом.
Сьогодні дійсно близько 30 процентів слідчих не мають вищої освіти. Вони або ще навчаються, або мають середню юридичну освіту. Це перше.
Друге. Навантаження на слідчих сьогодні науково не обгрунтоване. У Донбасі на слідчого припадає 150 кримінальних справ, десь у сільській місцевості, можливо, 50 на рік. Це відповідно три-п'ять кримінальних справ на місяць. Отже, потрібно і науково обгрунтувати навантаження. Ви ж розумієте, що може бути одна справа на двадцять епізодів, де є двадцять звинувачуваних, чи двадцять справ про якісь дрібні епізоди. Повинні бути розроблені наукові критерії.
Віталій Станіславович сказав, що повинно бути три справи. Це, скоріше за все, його точка зору. У три ми ніяк не вкладемося. Три ніколи не буде, навантаження насправді більші. От тут у нас колишні прокурори і слідчі, я бачу їх у залі. Вони знають, що десять-дванадцять справ - це сьогодні те, що реально слідчий з відповідним досвідом роботи може переварити. Впровадження закону не потребує додаткового фінансування. Ми розраховуємо на те фінансування, яке виділене відповідним правоохоронним органам та прокуратурі.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Марковичу. Депутат Довганчин.
ДОВГАНЧИН Г.В. Дякую, Іване Степановичу. Селянська партія України. Я би хотів дещо не погодитися. Юридична освіта потрібна не тільки слідчим, а, напевно, й всьому населенню не завадило б мати юридичну освіту, але слідчий розглядає справи, які пов'язані і з економічними питаннями, і з бухгалтерією і так далі. Чи не потрібно передбачити спеціальний курс підготовки слідчих, а не просто давати їм юридичну освіту? Це перше.
Друге. Дискусійним все-таки залишається питання підпорядкування. Якщо слідчих вивести в окрему групу, якщо вони будуть дуже незалежні, ви переконані, що рівень корупції понизиться, а не зросте?
Дякую.
БАНДУРКА О.М. Дякую за запитання. Перше. Слідчі мають бути не просто юристами-цивілістами чи знавцями кримінально-виконавчого права або інших галузей, а спеціалістами в галузі розслідування, і тому слідчі повинні мати криміналістичну підготовку. Є спеціальні факультети, спеціальні навчальні заклади, де здійснюється спеціальна підготовка. Є напрям "правознавство", "право", але є ще й напрям "правоохоронна діяльність для оперативних працівників", що має те, про що ви говорите - слідчо-криміналістичну спрямованість підготовки. Це передбачено відповідними програмами, а тепер цього буде вимагати ще і закон.
Друге. Сьогодні є чотири відомства, які мають слідчий апарат. У нас є законопроект і про Національне бюро розслідування, і про слідчий комітет. Ми не ставимо сьогодні питання про виведення слідчих з підпорядкування відомств, скажімо, прокуратури. У Конституції не передбачено, що прокуратура здійснює функцію попереднього слідства. Вже вводиться термін "досудове слідство", але прокуратура сьогодні проводить слідство і буде його проводити до прийняття відповідних законів, які це питання врегулюють.
Якщо сьогодні одним актом прийняти рішення, що слідство вестиме тільки МВС, то куди передати півмільйона кримінальних справ, які розслідуються сьогодні? Перекинути їх кудись силовим методом не можна, треба робити це поступово, готуючи кадри і правову базу. Цей законопроект якраз і є кроком у цьому напрямі.
Щодо створення відповідних централізованих слідчих підрозділів. Якщо, припустімо, в НРБ буде 200 чи 300 слідчих, які будуть розслідувати резонансні, гучні справи, які у нас є теж предметом обговорення, то, можливо, потрібний такий апарат, де будуть сидіти високі професіонали і мати обмежену підслідність. Але основна маса справ (крадіжка курей, зерна, квартирні крадіжки, кишенькові) повинна розслідуватися слідчим районного відділу.
Я дякую вам за запитання. Воно цілком слушне, і ми врахуємо всі ці зауваження в подальшій роботі.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Марковичу.
У нас записалися три депутати. Анатолію Павловичу Заєць, ви щось хотіли сказати від Мін'юсту?
ЗАЄЦЬ А.П., перший заступник державного секретаря Міністерства юстиції України. Дякую. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Міністерство юстиції в цілому підтримує ідею прийняття такого законопроекту і вважає, що вона конструктивна.
Водночас ми бачимо, що потрібно над ним ще попрацювати, оскільки він має певні недоліки. Зокрема, мова йде про визначення статусу слідчого. У частині першій статті 1 передбачено, що слідчий має статус державної посадової особи. Водночас у нас не застосовується таке поняття, і, власне кажучи, сам статус потрібно було б чітко виписати і визначити права і обов'язки слідчого, тому що дуже часто ці права і обов'язки перегукуються з Кримінальним кодексом і Кримінально-процесуальним кодексом. Отже, тут потрібно було б "розвести" всі ці права і обов'язки.
Що стосується поняття "слідчий", то потрібно сказати, що в чинному законодавстві передбачені слідчі щодо окремих відомств і встановлено диференційований підхід до визначення статусу слідчих із числа цивільних осіб, військовослужбовців, працівників міліції і так далі. І тому, на наш погляд, статус слідчого повинні мати не всі категорії слідчих. Усетаки потрібно розрізняти особливості статусу слідчого в залежності від того, в яких органах працює даний слідчий, тому що є певна специфіка.
Ми представимо свої зауваження. У цілому, я ще раз підкреслюю, ми вважаємо цю ідею конструктивною. І можна прийняти такий проект закону в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Кірімову. За ним буде виступати Кириченко Сергій. Увімкніть мікрофон Івана Кірімова.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Іване Степановичу. "Батьківщина". Шановні колеги! Мені винятково імпонує те, що з кожним роком Україна не просто вдосконалює правове поле, але й наше правове поле стає адекватним до міжнародного правового поля.
Проект Закону про статус слідчих, який представлений сьогодні для обговорення, є важливим для нашої держави. На те, що в чинному законодавстві України не визначено статус слідчих, було звернено увагу ще експертами Ради Європи у 1998 році. І це не випадково, оскільки в Кримінальнопроцесуальному кодексі вказано лише те, що слідчий є слідчим прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки, а з недавніх пір слідчим податкової міліції.
У Кримінально-процесуальному кодексі слідчому передбачена велика кількість повноважень щодо здійснення кримінального судочинства. Але статус цієї особи, її відмінність від працівника правоохоронного органу, визначення того, що слідчий є процесуально незалежним від органу дізнання, у законі не визначено. У статті 114 Кримінально-процесуального кодексу лише вказано, що при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Отже, слідчий має нести відповідальність за виконання своїх функцій. Але умов для того, щоб слідчий міг нормально їх виконувати, не порушуючи закону, не мав і не мав необхідних повноважень та не був захищений законом.
Шановні колеги! До проекту Закону України про статус слідчих є ряд зауважень та пропозицій редакційного характеру. Окремі його норми слід привести у відповідність до тих змін, які останнім часом внесені в чинне кримінально-процесуальне законодавство, до вимог інших законів. Але в цілому законопроект може бути прийнятий у першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сергію Кириченку. За ним буде виступати депутат Алексєєв.
КИРИЧЕНКО С.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ
183, Херсонська область). "Регіони України". Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Узагальнення статистичних даних про роботу слідчого апарату органів внутрішніх справ України свідчить про те, що відбувається постійне і значне зростання навантаження на працівників. Зараз лише у слідчому органі внутрішніх справ України щорічно розслідується понад 450 тисяч кримінальних справ, і за кожною цією справою конкретні особи, потерпілі, підозрювані, обвинувачувані.
Я вважаю, що особа, якій державою довірено право вирішувати долю цих людей, повинна мати і відповідний статус. Держава повинна гарантувати їм можливість належного виконання функцій розслідування злочинів. У свою чергу слідчі повинні нести відповідальність перед державою за належне виконання своїх функцій.
На сьогодні професія слідчого, на жаль, перестала бути престижною. Судіть самі. Зараз лише 70 відсотків слідчих в органах внутрішніх справ мають вищу юридичну освіту. Про це говорив співдоповідач Бандурка Олександр Маркович. Таким чином, майже третина працівників слідчих підрозділів не відповідають за рівнем освіти займаним посадам. Наприклад, на посадах слідчого зараз працює 524 інженери, педагоги, економісти, військові. Якби інженер, наприклад, з будівельною освітою прийшов працювати лікарем, його б, мабуть, на роботу не взяли.
Для того щоб виправити ситуацію і щоб ця професія стала дійсно престижною і відповідальною, для всіх суб'єктів розроблено проект Закону України про статус слідчих.
Прошу підтримати цей законопроект і прийняти його в першому читанні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Володимиру Алексєєву.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Вы знаете, я себе часто задавал вопрос юридического плана: а есть ли следователи как таковые? То есть не в плане производства следственных действий, это понятно, а в юридическом?
Ведь если следователь милиции, то он - милиционер. Если следователь прокуратуры, то он соответственно работник прокуратуры. А юридической нормы о деятельности самого следователя не было. Думаю, что закон этот пробел устранит.
Я просмотрел законопроект и вижу, что здесь есть ряд положительных моментов. В частности, ограничение возможности принадлежности следователей к политическим партиям, вхождения в состав руководства предприятий, которые ставят себе целью получение прибыли, и разрешение заниматься научной, творческой и другой деятельностью в свободное время, повторяет те же ограничения, которые касаются народных депутатов. Я думаю, что это совершенно правильно.
Кроме того, коль на следователя накладываются ограничения, то соответствующим образом должны быть выписаны и гарантии. Я думаю, что совершенно правильно поступили разработчики законопроектов, которые написали, что следователь - лицо неприкосновенное и уголовное дело против него может быть возбуждено только Генеральным прокурором. То же самое распространяется на его корреспонденцию, имущество, жилье и так далее. Я думаю, это правильно не только с точки зрения сохранения независимости следователя, но и в чисто политическом плане. Вы, наверное, понимаете, что в ближайшее время должна начаться вакханалия, станут говорить, что депутаты, которые не обладают неприкосновенностью, неполноценны. Надо бы снять. Поэтому будут молчать о судьях районных, апелляционных, Верховного, Конституционного судов. Будут говорить только о депутатах. Давайте добавим туда еще и следователей, меньше будет возможностей для таких спекуляций.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Ми завершили обговорення цього питання. Переважна більшість - і доповідач, і співдоповідач, і виступаючі - говорили про те, що прийняття такого законопроекту значно покращить правову базу і правове поле, в яких працюють сьогодні надзвичайно важлива категорія працівників, до якої належать слідчі.
Тому прохання до автора законопроекту і профільного комітету
- якомога скоріше підготувати його до голосування.
Зауваження були від Мін'юсту, ви їх чули, і вони є в стенограмі.
-----------
Оголошуються до розгляду проекти законів про державну охоронну діяльність та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону про державну охоронну діяльність, 7158,
7159. Доповідає Олександр Маркович Бандурка, заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
БАНДУРКА О.М. Шановний Голово! Шановні народні депутати! За своїм змістом державна охоронна діяльність, охорона майна та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб є такою, що безпосередньо зачіпає особисті та майнові права громадян і юридичних осіб. Сьогодні охоронною діяльністю займається в державі від 700 до 800 тисяч громадян, за деякими даними - до одного мільйона. Чому такі приблизні й умовні цифри? Тому що немає закону, немає обліку, немає реєстрації і немає державного контролю.
Дії персоналу по охороні власності стосуються вже мільйонів громадян, а також багатьох як юридичних, так і фізичних осіб незалежно від форм власності.
Загальна кількість осіб, які в даний час на професійній основі залучені до безпосереднього виконання охоронних функцій у складі відомчої охорони міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також Державної служби охорони, становить кілька сотень тисяч працівників, які мають різні обов'язки, бо вони розписані по найрізноманітніших нормативних актах. Якщо брати якийсь законодавчий акт, то такого немає. Є постанови Кабінету Міністрів, є накази чи рішення колегій. І такі підрозділи охорони є у 12 міністерствах, не рахуючи вже, безумовно, сотень комерційних, підприємницьких структур, які мають на свій кшталт і на свій розсуд свою охорону, чи комерційних банків, які регулюються якимись внутрішніми, відомчими інструкціями.
Я вже сказав, що законодавство України ще не має визначення законних методів охорони. Окремими галузевими законодавчими актами визначені повноваження підрозділів відомчої воєнізованої охорони певних міністерств, центральних органів виконавчої влади, яким дозволяється навіть мати спеціальні засоби та вогнепальну зброю. Але разом з тим порядок їх використання в охоронній діяльності досі залишається нерегламентованим, крім вимог відповідних статей Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративну відповідальність про необхідну оборону та крайню необхідність. Застосовуються норми цивільного законодавства про контракт, про договірну форму взаємовідносин, інші, але вони не визначають усе-таки суті, форм, методів і призначення самої охоронної діяльності.
Законопроект про державну охоронну діяльність регламентує організаційно-правові засади здійснення державної охоронної діяльності (ми беремо державну охоронну діяльність, хоча, безумовно, потрібно приймати і закон про недержавну охоронну діяльність), крім правовідносин, які регулюються окремими законами України про правоохоронні органи та військові формування. Законопроект передбачає законодавче (термінологічне) визначення законних методів охорони майна та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб (їх організація, порядок запровадження пропускного та внутрішньооб'єктного пропускного режиму, технічне укріплення, використання сертифікованих у встановленому порядку різноманітних технічних систем та засобів охоронного призначення, використання службових собак, засоби примусу), визначає джерела фінансування державної охоронної діяльності та підстави для державного регулювання цін і тарифів на охорону певної частини об'єктів. Законодавчо визначаються умови недопущення до охоронної діяльності осіб без достатньої фахової підготовки, стосовно яких в установленому порядку є відомості про їх антигромадську поведінку, які за станом здоров'я, у тому числі психічного, неспроможні виконувати охоронні функції.
Законопроект передбачає дотримання певних вимог законодавства про працю щодо законного обмеження залучення до певної професійної діяльності. Громадяни та суспільство отримують гарантії додержання прав громадян та юридичних осіб під час здійснення щодо них охоронних функцій працівниками, що в установленому порядку пройшли відповідну перевірку, у тому числі медичну, а також отримали відповідну фахову, у тому числі мінімально необхідну юридичну, підготовку.
Встановлюються спеціальні умови здійснення заходів охорони та безпеки за цивільно-правовими договорами. Їх дотримання гарантує неучасть державних організацій у незаконних діях, а також встановлює юридичні підстави для негайного припинення таких угод у разі виявлення їх змісту як таких, що негативно впливають на репутацію державних організацій.
Передбачені повноваження Кабінету Міністрів України визначати перелік об'єктів державної власності, які повинні охоронятися тільки державними охоронними організаціями, та перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні Державною службою охорони.
Законопроект, у разі вашої підтримки, шановні депутати, слугуватиме правовою підставою для подальшої нормотворчої роботи Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади в галузі професійної охорони.
Реалізація законопроекту додаткових фінансових витрат, у тому числі за рахунок державного бюджету, не потребує.
Якщо цей законопроект приймається, то разом з ним необхідно приймати і деякі зміни до законодавчих актів України, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до Лісового кодексу, до законів України про підприємництво, про зв'язок, про охорону навколишнього природного середовища та про електроенергетику.
Я б на цьому закінчив і готовий відповідати на ваші запитання.
ГОЛОВА. Є запитання? Депутат Роєнко. За ним - депутат Сухий.
РОЄНКО В.Г. Фракція Комуністичної партії України. Олександре Марковичу, у статті 6 "Фінансування державної охоронної діяльності" записано, що державна охоронна діяльність може здійснюватися за кошти замовників і таке інше. Ну, ви знаєте, що сьогодні практика така, що наші охоронні органи "Титан" та інші здійснюють на договірних умовах охорону майна, об'єктів, перевезення вантажів тощо. І інколи це не зовсім правильно, бо виникає ситуація, коли, не знаючи цю фірму до кінця, вони фактично сприяють незаконним діям. Як це може бути застережено в законі, щоб усе-таки це додаткове фінансування не перевелося до того, що ми будемо державною охороною і злочинців прикривати?
Дякую.
БАНДУРКА О.М. Дякую. Стаття 6 визначає фінансування державної охоронної діяльності за рахунок різних джерел. Це може бути частково і з державного бюджету, де передбачається обов'язково охорона державних установ, наприклад, охорона Національного банку України.
Охоронна діяльність може здійснюватися за кошти замовників послуг охорони за укладеними цивільно-правовими угодами і за певним тарифом цін. Я погоджуюся з вами, що треба брати до уваги, кого охороняти. У законі передбачається, з ким ми не можемо укладати договори. Таким договорам має передувати попереднє вивчення об'єкта охорони, бо ми ж не можемо перевозити наркотики, зброю або якісь інші заборонені до обігу товари. Це повинно бути визначено в типових договорах на охоронну діяльність. У проекті закону це якраз передбачається. Ви задали слушне запитання, і ми передбачаємо, що Кабінет Міністрів має це врахувати, коли буде приймати відповідні вже постанови щодо реалізації закону.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий.
СУХИЙ Я.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область). Дякую. "Трудова Україна". Олександре Марковичу, необхідність вдосконалення правовідносин у сфері здійснення державної охоронної діяльності не викликає сумніву. І з метою вдосконалення законопроекту 7158: усетаки, яким буде порядок зарахування до державного бюджету податків на прибуток та на додану вартість? У вас там виписано якийсь окремий порядок?
БАНДУРКА О.М. Я б коротко відповів так: підрозділи охорони незалежно від їх відомчого спрямування є юридичними особами. І вони є платниками податків.
Якщо ви бачите тут якусь, можливо, юридичну неохайність, я готовий до цього повернутися і з вами обговорити. Вони діють на загальних підставах оподаткування.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Марковичу.
Валерій Іванович Варенко, заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ. У вас є якісь зауваження?
ВАРЕНКО В.І., заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України. Зауважень немає, шановний Іване Степановичу. Ми підтримуємо внесений народним депутатом Бандуркою Олександром Марковичем проект Закону про державну охоронну діяльність. У нас питань немає, тому що ми разом працювали над цим законопроектом. Якщо можна, підтримати і затвердити.
ГОЛОВА. Дякую. Є записані на виступ. Але я Пухкала не бачу. Пилипчука також не бачу. Є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає.
Отже, ми завершили розгляд цього питання. Олександре Марковичу, тут було два законопроекти. Я бачу, що ви узгодили, ваш законопроект будете пропонувати від комітету прийняти за основу, а там врахуєте. Зрозуміло. Авторів немає, мені немає просто в кого спитати.
-----------
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про дорожній рух (повторне перше читання), 6202 - депутатський законопроект.
Для доповіді слово надається голові підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Денису Костржевському.
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку відповідно до постанови Верховної Ради від 11 липня 2001 року разом з авторами внесених законопроектів - народними депутатами Свиридою, Костржевським і Косаківським доопрацював зазначені законопроекти і вносить узгоджений законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України про дорожній рух на розгляд Верховної Ради України на повторне перше читання.
Цей законопроект стосується саме тих питань, які порушував сьогодні пан Бродський у своїй доповіді стосовно використання, встановлення і застосування спеціальних світлових та звукових приладів на спецавтомобілях. Цей законопроект також встановлює обов'язок підприємств, організацій, установ та посадових осіб виконувати приписи Державної автоінспекції щодо усунення порушень законодавства, правил і норм у сфері регулювання автомобільного чи дорожнього руху.
У статті 15 пропонується визначити систематичність порушення водієм правил дорожнього руху, коли він може бути направлений Державтоінспекцією на повторне вивчення правил дорожнього руху, тобто після трьох і більше порушень водій має бути направлений на перездачу правил дорожнього руху.
Новою статтею 32-1 передбачається, що встановлення спеціальних звукових та світлових сигнальних пристроїв допускається лише на оперативних транспортних засобах та призначених для виконання конкретних оперативних завдань, спеціальних і спеціалізованих транспортних засобах, мається на увазі інкасація, швидка допомога, міліція і таке інше. Не допускається встановлення і експлуатація спеціальних звукових та світлових пристроїв на приватних автомобілях і на автомобілях, не призначених для виконання спецзавдань.
Комітет пропонує Верховній Раді прийняти за основу зазначений законопроект і проголосувати його в цілому.
ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, бо багато рук.
Висвітіть, будь ласка.
Віктор Роєнко. За ним - депутат Мусієнко.
РОЄНКО В.Г. Фракція Комуністичної партії України. Я розумію, що звукові сигнали (мигалки, живчики, які ставлять), звичайно, треба було б зняти. Але якщо людина на своєму автомобілі встановила гучномовець і десь там зупинилася, когось покликала на допомогу і таке інше, то чи вважається це звуковим сигналом?
Дякую.
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Я розумію вашу тривогу з цього приводу. До речі, представники фракції комуністів порушували це питання і під час розгляду в комітеті. Ми дійшли такої думки.
По-перше, гучномовці, встановлені на транспортних засобах для проведення агітаційної роботи, не є спеціальними звуковими пристроями.
А по-друге, ми обов'язково впишемо при прийнятті в другому читанні, що гучномовці не є спеціальними пристроями (Шум у залі). Формулювання буде доопрацьовано.
ГОЛОВА. Іван Мусієнко. За ним - Юрій Сахно.
МУСІЄНКО І.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Шановний Денисе Борисовичу! Я не заперечую проти тих поправок, які ви пропонуєте внести до закону, але все-таки турбує інше. Чи не здається вам, що нам, врешті-решт, треба було б якось комплексно подивитися на те, що в нас відбувається з цими правилами дорожнього руху, - хто їх виконує, хто не виконує?
Повернемося знову-таки до цих мигалок, цих панських машин і таке інше. У нас що, десь у правилах дорожнього руху записано, що високе панство має їхати посередині дороги, перекривши все і вся? Ми он післязавтра будемо в черговий раз приймати постанову щодо інтеграції до Європи. Ну ніде у світі цього немає. Це в "Азіопії" тільки є те, що відбувається в нас. Ніде немає цього, у жодному законі. Ще мало вони людей збивають, бо люди наші розбігаються за півгодини до того, як буде їхати. Чотири чи п'ять машин їде таких, що вони ж не поміщаються на дорозі. Це що, записано в законі? Давайте подивимося і хоча б трохи наблизимося до цивілізації.
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Я дуже дякую вам за запитання. Я з вами цілком згоден. І, до речі, в Ефіопії, мабуть, такого теж немає.
А щодо комплексного підходу, то я підтримую це і, до речі, вже вніс законопроект, який має систематизувати саме правила спецпроїздів так званих. І пропоную вам цей законопроект підтримати. Там виписано дуже чітко, в яких випадках і коли мають право перекривати вулиці, встановлювати якісь перешкоди для руху загального транспорту і людей.
ГОЛОВА. Юрій Сахно. За ним - депутат Довганчин.
САХНО Ю.П. Фракція "Яблуко". По-перше, шановний Денисе Борисовичу, я думаю, що всі водії, і взагалі всі люди, які мають здоровий глузд, вдячні, що цей проект ви все-таки настирно пробиваєте. Я думаю, що ми все-таки його приймемо, бо всі добре розуміємо, особливо ті, які самі сидять за кермом і іноді їздять на машині на роботу, як важко вирішувати всі ці питання.
У мене два запитання все-таки. Перше. Чи є якась метода в цьому проекті, чи надалі передбачається, як сертифікувати категорії тих, хто має їздити, і як запобігти зловживанню серед цих категорій? Бо ми розуміємо, що ви напишете в законі, що те й те не можна, але знову-таки підзаконним актом Кабінету Міністрів нам розпишуть, що крім тих-то й тих-то, а також і тих, а також можна до дяді Васі зайти і отримати це все, будучи там нештатним помічником, радником 12-ї людини.
І друге запитання. Яке коло спецтранспорту передбачається? От ми, наприклад, готуючи проект закону, зіткнулися з тим, що, скажімо, інкасаторських машин у нас є кілька типів - приватні і державні. Те саме стосується і служби охорони - приватні чи державні. Якщо державні, то... А також і інша якась служба, а також і пожежна, і ще щось, і ще щось.
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Дякую за запитання. Я думаю, що обидва ваші запитання стосуються тієї самої проблеми - розподілення повноважень між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. А це вже лежить поза межами регулювання цього закону, цю суперечність закладено в Конституції, ви це знаєте. Тому на даному етапі єдине, що ми можемо з нашого боку як Верховна Рада зробити, то це записати таке в законі. А решта - то вже прописано в Конституції, то є повноваження Кабінету Міністрів, на жаль.
ГОЛОВА. Депутат Довганчин. За ним - депутат Абрамов.
ДОВГАНЧИН Г.В. Дякую. Селянська партія України. Чи передбачає цей закон упорядкування ведення контролю за дорожнім рухом? Сьогодні працівники ДАІ та й інших служб, як здається не тільки мені, а, напевно, й більшості, використовують неправильні методи контролю за дорожнім рухом. Що я маю на увазі? І з кущів спостерігають, і ще звідкись, вилітають на дорогу раптово, навіть за машиною починають зупиняти, а не встиг зупинитися - обганяють, перекривають дорогу і самі створюють аварійні ситуації там, де її могло б не бути. Чи це на сьогодні є предметом цього проекту закону?
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Ні, Григорію Васильовичу, це не є предметом регулювання цього проекту закону. Але я з вами цілком згоден, що увагу керівництва Міністерства внутрішніх справ треба привернути до цього питання. І я знаю, що вони це суворо контролюють, але, на жаль, на місцях воно відбувається так, як ви кажете.
ГОЛОВА. Федір Абрамов - останнє запитання.
АБРАМОВ Ф.М. Дякую. Коммунистическая партия. Уважаемый Денис Борисович, на каком основании ГАИ снова возобновила право останавливать машины без повода и по поводу?
И второй вопрос. Не предусматривает ли ваш проект того, чтобы положить конец дорожному произволу местных руководителей, когда они грубо нарушают правила дорожного движения, а работник ГАИ вместо того, чтобы остановить машину, отдает честь, еще и приветствует?
Спасибо.
КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б. Что касается возобновления практики остановки транспортных средств без всякого повода, то этот вопрос регулировался внутренней инструкцией Министерства внутренних дел и Госавтоинспекцией. И, к сожалению, это их внутреннее право, которое регламентировано не законом, а постановлением Кабинета Министров.
Что касается произвола местных органов власти, то вы, конечно, не хуже меня знаете специфику наших местных властей, и это не является предметом регулирования данного проекта закона.
Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Час завершився, Денисе Борисовичу.
Переходимо до обговорення питання порядку денного. Слово надається народному депутату Миколі Кравченку.
КРАВЧЕНКО М.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 57, Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я выступаю перед вами как председатель Всеукраинского союза в защиту прав водителей, который создан у нас в апреле 2001 года. 21 декабря 2001 года состоялся съезд, на котором принимались серьезнейшие постановления, касающиеся тех проблем, которые прозвучали сегодня в выступлениях и в вопросах народных депутатов. Съезд принял следующее решение:
"Зміна юридичного статусу Державної автоінспекції; скасування неконституційної структури ДАІ підрозділу "Кобра"; встановлення громадського контролю за використанням державних бюджетних коштів у системі органів ДАІ та дорожнього будівництва; відміна Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції".
Я хочу довести до вашего сведения, что ГАИ на сегодняшний день вышла из-под контроля не только министра внутренних дел, но и всего общества. И сегодняшний законопроект 6202 является ярким подтверждением того, что органы ГАИ проигнорировали уже даже и Верховный Совет в этой части.
Несколько слов о самом проекте закона. Во-первых, статья 32-1, где якобы говорится только о звуковых и световых сигналах, что, кстати, уже отрегулировано Законом о дорожном движении, прикрывает более зловещую идеологию этого законопроекта. Во-вторых, статью 12 хотят дополнить пунктом пятым, где дается право органам ГАИ выдавать предписание и требовать выполнения.
На практике это будет происходить таким образом. Они будут абсолютно беззаконно закрывать автопредприятия по различным причинам, прикрываясь, таким образом, этими предписаниями.
И самое зловещее. Частью четырнадцатой статьи 15, где после слов "дорожнього руху" предлагается внести дополнение "(більше трьох порушень)", вводится практически талонная система для того, чтобы обойти Закон "про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху" 2350, который дает право судам рассматривать эти вопросы. Сегодня ГАИ хочет опять ввести талоны, завтра вся армия ГАИ, численности которой мы не знаем, начнет пробивать дырки, а затем - заставят людей идти на переэкзаменовку, а сегодня переэкзаменовка, вы знаете, стоит 300 долларов США наличными (я отвечаю за эти слова). Поэтому этот законопроект ни в коем случае нельзя принимать. Если мы его примем, то в процессе избирательной борьбы будем отвечать рядовым людям, на каком основании и зачем мы опять даем дополнительный жупел органам ГАИ, которые и так на сегодняшний день полтора миллиарда гривень в соответствии с постановлением Кабмина дополнительно незаконно взыскивают с людей.
ГОЛОВА. Дякую, Миколо Васильовичу, за виступ. Є ще бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає. Тоді ми завершили обговорення питання. Можливість вам надавали, ви підтримуєте цей законопроект.
ВАРЕНКО В.І. Шановний Іване Степановичу, ми працювали над цим законопроектом і повністю підтримуємо народного депутата Костржевського Дениса Борисовича в цих питаннях, про які він сказав. Просимо все-таки прийняти.
ГОЛОВА. Профільний комітет буде готувати його до голосування. Шляхом голосування визначиться позиція Верховної Ради.
Оголошується перерва до 16 години. О 16 годині продовжимо роботу в пленарному режимі.