ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  18  г р у д н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему. Прошу зареєструватися.

     У залі  зареєструвалися  389  народних   депутатів.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     У нас  є  поповнення,  і  тому  я  першим  питанням  оголошую складення присяги народним депутатом України.

     Шановні народні депутати!  14 грудня  цього  року  Центральна виборча   комісія   визнала  обраним  та  зареєструвала  Черепкова Володимира    Федоровича    народним    депутатом    України     в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку Соціалістичної партії України та Селянської  партії  України "За правду, за народ, за Україну!"

     Відповідно до  статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед  Верховною Радою  України.  Для  складення  присяги  на  трибуну запрошується народний депутат України Володимир Федорович Черепков.  Пам'ятаєте його, так? (Оплески).

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   народний  депутат  України  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Доброго ранку!

     "Присягаю на  вірність  Україні.  Зобов'язуюсь  усіма  своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

     Присягаю додержуватися   Конституції   України   та   законів України,   виконувати   свої   обов'язки    в    інтересах    усіх співвітчизників".

     Шановний Іване   Степановичу!   Я   рад,   что   в  борьбе  с нарушителями Конституции и законов Украины восторжествовала,  хоть и  с  опозданием,  справедливость.  Я  убедился,  что  при  полном беспределе судебная система все-таки функционирует.  И очень  рад, что в Украине действительно есть Верховный Суд Украины.

     Я благодарен   своим   сторонникам  и  противникам  за  науку побеждать!

     Дякую (Оплески).

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу  привітати  Володимира   Федоровича   з обранням  народним депутатом України і побажати йому плідної праці в парламенті (Оплески).

     -----------

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту сьогодні,  у  вівторок, ми  маємо  45 хвилин для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій  уповноважених  представників  депутатських  фракцій  і груп.  Я  прошу  керівників  депутатських  фракцій  і  груп подати записки, кого вони уповноважують виголошувати промови, а я оголошу депутатські запити.

     Надійшли депутатські запити.

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до Голови Верховної Ради  України  стосовно   позбавлення   доступу   до   електронних інформаційних  мереж  Верховної Ради України та електронної пошти. Прошу голосувати.

     "За" - 94.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Михайла Павловського і Олександра Ткаченка

-   до  Прем'єр-міністра  України  стосовно  виконання  на  місцях положень Постанови Кабінету Міністрів України  340  від  8  травня 1999  року  щодо  порядку видачі посвідчень водіїв особам,  які не досягли 18-річного віку.

     "За" - 143.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Валерія Коновалюка -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  безсистемним  відключенням  населення  від електропостачання.

     Треба це привести в систему.

     "За" - 70.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Валентини Гошовської - до Прем'єр-міністра України  щодо  фінансування  пільг  та  субсидій  для  населення в Барвінківському районі Харківської області.

     "За" - 81.

     Шановні народні депутати, були пропозиції проголосувати такий запит стосовно всієї України.  Я оголошую запити, які надійшли від секретаріату в установленому Регламентом порядку.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  фінансування будівництва газовідводу до міста Білгорода-Дністровського та прилеглих до нього районів.

     "За" - 54.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Вадима  Зачосова  -  до  Прем'єр-міністра України   стосовно  надзвичайної  ситуації  з  опаленням  у  місті Севастополі.

     "За" - 155.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Олександра Кулика  -  до  Прем'єр-міністра України про повернення банком "Україна" коштів,  зароблених учнями Байрацької школи Полтавської області.

     "За" - 105.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя  Чаговця  -  до   Прем'єр-міністра України  стосовно  реструктуризації  боргів  за комунальні послуги працівникам Краснокутського профтехучилища Харківської області.

     "За" - 88.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Кочерги  -  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   фінансування   пільг   і  субсидій  населенню Добропільського району Донецької області.

     "За" - 151.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Віктора Понеділка  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  незадовільним  відстоюванням  центральними органами  виконавчої  влади  перед   судами   положень   державних нормативних актів.

     "За" - 153.

     Рішення прийнято.

     Групи народних   депутатів   (Сахно,  Гуцол  та  інші)  -  до Прем'єр-міністра України щодо фінансування  робіт  по  газифікації населених пунктів у Сокирнянському районі Чернівецької області.

     "За" - 69.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Олександра  Кулика  - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невиконанням постанови Верховної Ради  України щодо   збільшення   з   1  вересня  2001  року  посадових  окладів педагогічним та науковим працівникам.

     "За" - 85.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Віктора  Кочерги  -  до  Прем'єр-міністра України  про  надання  субвенцій на фінансування пільг та субсидій населенню міста Димитрова Донецької області.

     "За" - 155.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата Олени Мазур - до Прем'єр-міністра  України стосовно  ситуації,  що  склалася у зв'язку з передачею санчастини заводу "Маяк"  у  власність  територіальної  громади  Оболонського району міста Києва.

     "За" - 42.

     Рішення не прийнято.

     Народних депутатів  Юрія  Самойленка і Володимира Яценка - до Прем'єр-міністра  України  з  приводу   розпорядження   Державного казначейства  України  про  заблокування  з 10 грудня використання бюджетних коштів,  крім тих,  що спрямовані на виплату  заробітної плати.

     "За" - 166.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Петра   Толочка  -  до  Прем'єр-міністра України щодо надання Історико-археологічному заповіднику  "Ольвія" Національної академії наук України статусу національного закладу.

     "За" - 188.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя  Круценка  -  до  Прем'єр-міністра України з  приводу  незадовільного  виконання  місцевими  органами влади  Закону  України  про  металобрухт щодо збирання та експорту відходів кольорових металів.

     "За" - 177.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів України (Хмельовий, Рябченко, Мазур, Довганчин)  - до Прем'єр-міністра України і Генерального прокурора України щодо визнання винних  у  розкраданні  державного  майна  у великих   розмірах  при  спробі  продажу  пакета  акцій  спільного підприємства "Росава" та запобігання протидії доведенню справи  до кінця.

     "За" - 186.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів  Ігоря  Осташа  та  Ігоря  Коліушка  -  до Прем'єр-міністра України з приводу усунення  порушень  Конституції та  чинного  законодавства  України  у сфері ліцензування медичної практики Міністерством охорони здоров'я України.

     "За" - 76.

     Рішення не прийнято.

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Прем'єр-міністра   України   про   створення  урядової  комісії  і проведення   службового   розслідування    обставин    незаконного привласнення  главою Адміністрації Президента Володимиром Литвином та іншими посадовими особами державної інтелектуальної власності і вжиття заходів для відшкодування завданих державі збитків.

     "За" - 170.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Дениса   Костржевського  -  до  міністра юстиції України  з  приводу  зволікання  Міністерством  юстиції  з перереєстрацією статуту та програми Партії освітян України.

     "За" - 44.

     Рішення не прийнято.

     Депутати не   голосували,   бо   не   уявляють,   який  Денис Костржевський із себе. Він є тут?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

     ГОЛОВА. Прошу секретаріат:  передайте йому,  будь  ласка,  що депутати хочуть бачити його.

     Народного депутата  Олександра  Тіщенка - до міністра юстиції України  з  приводу  невиконання  судового  рішення  Дергачівською державною виконавчою службою Харківської області.

     "За" - 148.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Віталія  Черненка - до міністра палива та енергетики  України  у  зв'язку  з  невиплатою  заборгованості  із заробітної плати шахтою імені Калініна в місті Горлівка.

     "За" - 81.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Валентини  Семенюк - до міністра аграрної політики України  стосовно  порушень  земельного  законодавства  в товаристві  з  обмеженою відповідальністю "Лісогір" Талалаївського району Чернігівської області.

     "За" - 140.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата   Олександра   Тіщенка   -   до   міністра транспорту   України   у   зв'язку  з  безпідставним  ігноруванням інтересів   вітчизняного   виробника   гальмівних    систем    для залізничного транспорту.

     "За" - 166.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата  Василя  Чаговця  -  до  голови  правління Національного банку України стосовно долі накопичувальних рахунків банку "Україна" для приватизації житла.

     "За" - 78.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата   Йосипа   Вінського   -  до  Генерального прокурора України стосовно  формального  реагування  на  звернення щодо  притягнення  до відповідальності працівників Маріупольського управління боротьби  з  організованою  злочинністю,  причетних  до катування громадян.

     "За" - 73.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата   Олександра  Тіщенка  -  до  Генерального прокурора   України   у   зв'язку   з   відсутністю   об'єктивного розслідування   Харківською   прокуратурою  обставин  застосування тортур співробітниками Дзержинського райвідділу  внутрішніх  справ міста Харкова.

     "За" - 152.

     Рішення прийнято.

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Генерального  прокурора  України,  голови   Державної   податкової адміністрації   України,   голови   Служби   безпеки  України  про розслідування    обставин    незаконного    привласнення    главою Адміністрації  Президента  України Володимиром Литвином,  народним депутатом України  Ігорем  Бакаєм  та  іншими  посадовими  особами державної   інтелектуальної   власності  та  несплати  податків  в особливо великих розмірах.

     "За" - 176.

     Рішення прийнято.

     Групи народних депутатів України (Мазур,  Чародєєв та інші) - до  голови  Служби  безпеки  України,  міністра  внутрішніх  справ України щодо  притягнення  до  відповідальності  винних  у  спробі завдати державі збитків в особливо великих розмірах шляхом продажу пакета акцій спільного підприємства "Росава" за заниженою ціною.

     "За" - 64.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата Олександра Пухкала - до першого заступника Чернігівського  міського  голови  Соколова  у зв'язку з порушенням органами  виконавчої  влади  міста  Чернігова  вимог   Конституції України та чинного законодавства про місцеве самоврядування.

     "За" - 46.

     Рішення не прийнято.

     Народного депутата  Бережного  -  до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості за відвантажене вугілля.

     "За" - 142.

     Рішення прийнято.

     Народного депутата України Бережного -  до  голови  Київської міської  ради Омельченка щодо вирішення житлового питання медичних працівників. Прізвища їхні у запиті є, я не буду називати.

     "За" - 150.

     Рішення прийнято.

     Групи народних   депутатів   (Федорин,   Сирота,   Сергієнко, Крючков,   Олійник)  -  до  Генерального  прокурора  України  щодо притягнення до кримінальної відповідальності  колишніх  керівників закритого акціонерного товариства "Строммашина".

     "За" - 173.

     Рішення прийнято.

     Шановні народні  депутати,  я  від  вашого імені звертаюся до Віктора  Миколайовича  Короля.   Вікторе   Миколайовичу,   Вікторе Миколайовичу!  Ми  тут  проголосували запит щодо повернення банком "Україна" зароблених грошей  учням  Байрацької  школи  Полтавської області.  Допоможіть  повернути.  Скільки  там тих грошей в учнів? Увімкніть мікрофон Віктора Короля.  Та я не знаю... Ви уявіть, яка та сума може бути.

     КОРОЛЬ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий округ 202,  Чернівецька область).  Іване Степановичу, це можна буде зробити,  якщо  ми  в  четвер  проголосуємо  постанову, проект  якої  комісія  збирається  внести  сьогодні  до залу.  Там пропонується чіткий механізм, як повертати ці гроші.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, ми вас підтримаємо.

     -----------

     Переходимо до виголошення  заяв  і  пропозицій  від  фракцій. Слово  надається  Станіславу Ніколаєнку від фракції Соціалістичної партії. За ним буде виступати Іван Салій.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Шановні народні депутати!  Шановний  Іване  Степановичу!  Сьогодні рівно  100 днів до початку виборчої кампанії,  і багато політичних партій визначаються щодо кардинальних питань,  на які вони  будуть звертати  увагу  під  час  виборів.  Соціалістична  партія України хотіла б сьогодні  звернути  увагу  суспільства  і  всіх  народних депутатів,  засобів масової інформації на ситуацію,  яка виникає в агропромисловому комплексі.  Сьогодні на селі люди замерзають,  і, незважаючи на непоганий урожай,  сільське господарство перебуває в кризі.

     Соціалістична партія України послідовно виступає за  всебічну економічну,  правову  підтримку  селянства.  Ми  активно виступали проти податкового насильства над  селом,  були  серед  ініціаторів введення  замість десятків податків і платежів єдиного фіксованого податку на землю.

     Цей крок був практично чи не єдиним за  останнє  десятиріччя, що  якось  допоміг  селянам  утриматися  на  плаву.  Та доморощені реформатори в особі партії влади - НДП,  Аграрної партії, СДПУ(о), Трудової  України,  зелених,  Партії  регіонів і інших думають про своє.

     Зробивши землю товаром,  незаконно протиснувши через Верховну Раду  Земельний кодекс,  вони сьогодні все ведуть (і запроваджують відповідні  механізми)  до  обезземелення  селянства.  Під  тиском західних  хазяїв - Міжнародного валютного фонду - горе-реформатори задумали  зруйнувати  сьогодні  систему  пільгового  оподаткування агропромислового   комплексу.   Мотивація  їхня  така:  Держбюджет втрачає  майже  7  мільярдів  гривень  доходу,  і  тому  в  новому Податковому  кодексі  пропонується з 1 січня 2003 року повернутися до старої системи оподаткування.

     Державні рекетири  хочуть  в'їхати  в  "податковий  рай"   на аграрному "возі",  на якому ще й колеса не встигли поставити,  осі змастити.  Він і так рипить, аж душу рве, а вони скоріше руйнувати цей віз.

     Ввівши фіксований  податок на землю,  ми не отримали розквіту сільського  господарства,  тому  що  команда  Президента   активно наживалася,  штучно тримала ціновий диспаритет,  завищуючи ціни на пальне і енергетику,  одночасно  занижуючи  закупівельну  ціну  на хліб,  соняшник,  цукор, м'ясо. Тепер їм і цього мало: створюються умови для повного банкрутства господарств,  введення застави землі і  скуповування її за безцінь новітніми калитками і пузирями - так званими новими українцями.

     Агрореформатори забувають,   що    більшість    авторитетних, розвинених   країн   дотують   своїх   селян,   вводять  пільги  в оподаткуванні.  Скажімо,  ставка з податку на  додану  вартість  у Польщі,  в Англії для селян є нульовою,  а в країнах ЄС ставка ПДВ на продукти харчування не перевищує 4 відсотків.

     Фракція соціалістів рішуче  виступає  проти  відміни  єдиного фіксованого  податку  на  землю,  повернення  до старої податкової системи,  бо це буде означати остаточну загибель села, призведе до обезземелення селян і гострих соціальних конфліктів.

     ГОЛОВА. Від   фракції  "Єдність"  слово  надається  народному депутату Івану Салію. За ним буде виступати депутат Кульчинський.

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги  народні  депутати! Депутатська  фракція  "Єдність" вважає своїм обов'язком привернути вашу увагу,  а також увагу суспільства до тенденції останніх років щодо обмеження права територіальних громад міст та інших населених пунктів на формування комунальної власності  як  основи  місцевого самоврядування та утвердження громадянського суспільства.

     Як відомо,  відповідні  доручення  Кабінету Міністрів і Фонду державного майна Президент України давав ще  в  1997  році.  Таким чином, вирішення цього питання зволікається вже п'ятий рік. Подані ж на розгляд у 2001 році щонайменше чотири  законопроекти  містять серйозні  вади,  бо  головними в них є статті,  що обмежують право комунальної  власності  лише  щодо  об'єктів  соціально-культурної сфери,  тобто місцевим територіальним громадам пропонується надати право приймати лише збиткове майно.

     Така практика  є  неправомірною  з  огляду   на   Конституцію України, у статті 13 якої наголошується, що від імені українського народу право власника здійснюють органи державної влади та  органи місцевого самоврядування в межах,  визначених Конституцією,  та що всі суб'єкти  права  власності  рівні  перед  законом.  Закон  про власність,   до  речі,  також  визначає,  що  суб'єкти  усіх  форм власності є рівноправними.

     Шановні колеги! Вам на розгляд внесено законопроект народного депутата  України  Квятковського  про внесення змін і доповнень до Закону  України  про  передачу   об'єктів   права   державної   та комунальної    власності,    в    якому    передбачається   норма, дискримінаційна по відношенню до  міських  територіальних  громад. Пропонується  встановити,  що  об'єктами  передачі  з  державної у комунальну власність  не  можуть  бути  акції  (частки,  паї),  що належать  державі  у  майні  енергогенеруючих та енергопостачаючих компаній.  Така  постановка  питання  є  неправомірною,   оскільки надається   перевага   приватній  формі  власності  та  іноземному власнику всупереч правам  територіальних  громад,  дискримінується комунальна  власність,  що  призведе  і  призводить  лише до спроб різкого збільшення тарифів на електроенергію,  теплову енергію  та створює   можливість   отримувати  такі  об'єкти  у  власність  за заниженими цінами.  До того ж посилання на  статтю  4  Закону  про підприємництво,   де   йдеться   про   обмеження   підприємницької діяльності  з  питань  наркотичних  засобів   та   зброї,   а   не теплоенергетики, що є однією з найважливіших сфер відповідальності місцевих влад, є некоректним.

     Ми вважаємо,  що забезпечення населення енергопостачанням має бути   повністю   віднесено   до   компетенції  органів  місцевого самоврядування або держави,  і  ні  в  якому  разі  не  можна  тут віддавати  перевагу приватній формі власності.  Держава забезпечує захист прав  усіх  суб'єктів  права  власності  і  господарювання, гарантує   їм   рівність   перед   законом.  Комунальна  власність територіальних  громад   є   рівноправною   формою   власності   і дискримінації  у  Верховній  Раді  не повинна піддаватися,  як і в нашому реальному житті.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Від фракції Народного руху  України  слово  надається народному  депутату  Миколі  Кульчинському.  За ним буде виступати депутат Кіяшко.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Фракція Народного руху України привертає увагу Верховної Ради  України  до ситуації,   що  виїзним  засіданням  постійної  комісії  з  питань екології і раціонального природокористування Полтавської  обласної ради  за  участю  ряду керівників галузевих обласних служб,  голів сільських  рад  та  голови  Кременчуцької  районної  ради  визнана надзвичайною.  Ідеться про ставок-випарник акціонерного товариства "Укртатнафта". Збудований з усіма можливими порушеннями впоспіху в кінці  60-х  років,  ставок-випарник займає 360 гектарів землі,  і термін експлуатації відповідно до проектної документації мав  бути не більш як десять років.

     Ця смертоносна  чаша  вже майже 40 років накопичує промислові відходи переробки нафти,  внаслідок чого десятки населених пунктів Кременчуцького  району  позбавлені  питної води.  Отруєні підземні води, нестерпний сморід розноситься на кілометри. Якщо якась птаха сяде на ставок-випарник, злетіти вона вже не зможе.

     Керівництво "Укртатнафти", як відмічає 19-та сесія  Полтавської  обласної  ради,  постійно  ігнорує   всі рішення  обласної  ради  стосовно  поліпшення  забезпечення питною водою населення Кременчуцького, Комсомольського та Козельщинського районів.  Навіть будівництво водогону до сіл,  розташованих у зоні ставка-випарника,  одне  з   наймогутніших   підприємств   області "Укртатнафта"  відмовляється  завершити,  хоча почали будувати цей водогін добрий десяток років тому.

     Вчені-екологи пропонують насадити лісовий масив,  який би  за своєю  площею  перевищував  розміри  небезпечного ставка та спиняв отруйні  маси  повітря.  І  тут  "Укртатнафта"  не  йде  назустріч мешканцям  довколишніх  сіл,  а  умовою  добудови водогону ставить вимогу фінансування будівництва сільськими радами.  Та не сільські ради  ж  збудували отруйний ставок і не сільські ради переробляють нафту і мають з того немалі  прибутки.  Так  ставитися  до  потреб населення,   до  довкілля  можуть  тільки  або  "временщики",  або чужинці-завойовники, які глибоко зневажають і український народ, і землю, на якій він живе.

     Вражає і  зневага до рішень органів місцевого самоврядування. Час втручатися  вже  центральній  владі  і  змусити  "Укртатнафту" виконувати українське законодавство.

     Інша біда цього регіону - це Кременчуцьке водосховище,  яке є основним водорегулюючим об'єктом на Дніпрі.  Запаси води,  які тут накопичуються,  потрібні для водозабезпечення Черкас,  Кременчука, Дніпродзержинська,  Дніпропетровська,  Запоріжжя,  Кривого   Рогу, Донбасу,  Криму.  Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах Полтавської області становить  155  кілометрів,  з  яких  52 кілометри піддані руйнуванню берегів під впливом вітрових хвиль.

     За період  експлуатації  водосховища  вже зникло 800 гектарів родючих земель. Найближчим часом, за розрахунками Укргідропроекту, через постійні обвалення може бути втрачено ще 2-3 тисячі гектарів найродючіших земель у світі.  Потрібне  негайне  втручання  уряду, негайне фінансування берегоукріплювальних робіт.

     Пропонуємо для   вирішення   цих   двох   пекучих  проблем  у Полтавській області негайно провести виїзне засідання  Комітету  з питань  екологічної політики Верховної Ради України,  Міністерства екології,  органів місцевого самоврядування та місцевої  державної влади для прийняття дієвих рішень щодо згаданих проблем.

     Звернення Полтавської  обласної  ради  до  Верховної  Ради та Кабміну я передаю вам, Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Від фракції "Солідарність" слово надається  народному депутату Сергію Кіяшку. За ним буде виступати Олег Білорус.

     КІЯШКО С.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Партия "Справедливость".  Фракция  "Солидарность". Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  В первую очередь я хочу поздравить  своего  товарища  Владимира  Федоровича Черепкова с возвращением в депутатскую семью. Хотелось бы, чтобы и другие еще оставшиеся  депутатысовместители  выполнили  требования Конституции и чтобы свежие силы пополнили наш депутатский корпус.

     К сожалению,   сегодня  законы  Украины  нарушаются  по  всей вертикали  власти.   По   указанию   нынешних   губернаторов   уже подвергаются  гонениям представители различных партий,  депутаты и члены депутатских фракций.  В частности,  по указанию председателя администрации   Черновицкой  области  Теофила  Бауэра  оказывается давление  на   депутатовмажоритарщиков.   В   средствах   массовой информации  говорится,  что те,  кто уже был депутатом,  не должны быть избраны  депутатами  и  власть  сделает  все,  чтобы  на  100 процентов  обновить  депутатский  корпус  той  или  иной  области. Обращаем на это внимание Премьер-министра Украины Анатолия  Кинаха и  главы  Администрации  Президента  Владимира  Литвина  и требуем принять  необходимые  меры,  чтобы   прекратить   административное давление на местах. Прошу считать это нашим депутатским запросом.

     Верховная Рада   также   допускает   нарушения  Регламента  и процедуры рассмотрения вносимых вопросов.  Все вы помните,  как  в 1999 году в этих стенах прошла первая межпарламентская конференция "Беларусь,  Россия,  Украина. Опыт и проблемы интеграции". Я тогда руководил рабочей группой по ее подготовке и проведению. Очередная конференция должна была состояться в Белоруссии 21  декабря  этого года.  Председатель  палаты  представителей Национального собрания Республики Беларусь  Попов  своевременно  прислал  приглашения  на участие  в  работе  оргкомитета  конференции.  Однако  руководство Верховной Рады на это не обратило внимания, и в результате по вине именно   украинской   стороны  проведение  конференции  сорвано  и перенесено на следующий год.

     Особо хочу остановиться на судьбе проекта закона Украины "про мови",  который  докладывался  в  этом зале 6 декабря этого года и который пролежал в Комитете по вопросам культуры и духовности  три года  по  понятным  всем  нам причинам.  Сегодня его нет в перечне законопроектов,  вносимых на голосование в  четверг.  Более  того, "Погоджувальна рада",  как стало известно, приняла беспрецедентное решение вносить на голосование только те законопроекты, которые не просто  прошли обсуждение в нашем сессионном зале,  но и являются, по мнению профильного комитета,  первоочередными.  Таким  образом, налицо попытка сорвать принятие законопроекта,  где в соответствии с требованиями Конституции определяется статус языков  в  Украине: украинского согласно статье 10 - как государственного,  русского - как  официального,  как  языка  межнационального  общения;  языков национальных меньшинств - в местах их компактного проживания - как полноправных языков. Всем ясно, что в комитете, в котором работают люди,   которые   раньше  воспитывались  в  известных  службах,  в частности  те,  которых  мы  знали  раньше,  не   пропустят   этот законопроект.

     Более того,  если  руководство  Верховного  Совета не решит в установленном порядке вопрос о принятии  этого  законопроекта,  то придется осуществить процедуру, которая имела место в бывшем музее Ленина и при принятии  Земельного  кодекса,  то  есть  посредством сбора  подписей  принять в первом чтении проект закона "про мови в Україні", который мы обсуждали с вами здесь.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Від фракції "Батьківщина" слово  надається  народному депутату Олегу Білорусу. За ним буде виступати депутат Волок.

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   Всеукраїнське   об'єднання   "Громада").   Заява  фракції "Батьківщина".

     "Передвиборні дебати  у  всьому  світі   стали   обов'язковою демократичною процедурою,  вони потрібні Україні.  Після прийняття Верховною  Радою  України  закону   про   обов'язкові   теледебати кандидатів   у  народні  депутати  представники  пропрезидентських фракцій, олігархічних угруповань, що володіють монопольним впливом на мас-медіа, розпочали підготовку до блокування цього закону.

     Упродовж останніх    днів   представники   вищого   урядового керівництва та Адміністрації Президента  чинили  тиск  на  залежні мас-медіа  з  метою  примусити  керівників  телекомпаній підписати звернення до Президента з вимогою не підписувати прийнятий  закон. У  такий  спосіб,  шантажуючи і залякуючи журналістів,  погрожуючи репресіями,  вище керівництво держави та  олігархічні  угруповання намагаються  видати  особисті  адміністративні інструкції за точки зору творчих колективів.

     Ті ж самі фракції,  що  не  голосували  за  законопроект  про теледебати,  ті ж самі сили,  яким належить абсолютний контроль за телебаченням,  які  несамовито   бояться   допуску   представників демократичної   опозиції   до   ЗМІ,  сьогодні  фактично  відкрито виступають за цензуру в засобах масової інформації  і  позбавляють громадян України права на правду.  Саме ці політичні сили,  які не бажають   демократичних   виборів,   розраховують   виключно    на адміністративний  ресурс  та  маніпуляцію  громадською думкою.  Їх єдина мета - в черговий раз обдурити народ, приховати правду.

     Влада намагається закрити рота тим виданням,  які не  бояться говорити  правду.  Сьогодні  по  всій  Україні  чиниться  тиск  на типографії,  що друкують  опозиційні  видання,  чиняться  перепони опозиційним ЗМІ. Під постійним тиском з боку податкових та силових структур перебуває  газета  "Вечерние  вести",  блокується  газета "Слово  Батьківщини".  Такою  інформаційною  політикою можновладні олігархічні сили дають всьому світу зрозуміти,  що у нас в Україні не   може  бути  незалежних  засобів  масової  інформації,  що  не випадково Президент Кучма вважається  одним  із  світових  ворогів преси. Вже стали закономірністю викрадення та вбивства журналістів і політичних діячів.

     Фракція "Батьківщина" вимагає від Голови Верховної Ради Івана Степановича  Плюща  негайно подати закон на підпис Президенту.  Ми вимагаємо від Президента Кучми негайно припинити будь-який тиск на пресу  і підписати прийнятий Верховною Радою Закон про обов'язкове проведення передвиборних теледебатів.

     Президент Кучма  нещодавно  обіцяв   світовій   громадськості демократичні  та  чесні  вибори до парламенту України.  Підписання цього закону може  стати  першим  підтвердженням  цих  намірів.  В іншому    разі    будь-які   абстрактні   заяви   Президента   про демократичність та чесність виборів справедливо  будуть  вважатися лицемірством  і  прагненням  приховати реальні інтереси влади,  що містять єдине бажання -  фабрикації  і  фальсифікації  результатів виборів".

     ГОЛОВА. Від фракції Народнодемократичної партії України слово надається народному депутату Волоку. За ним буде виступати депутат Москвін.

     ВОЛОК А.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Верховна Рада України,  розуміючи соціальні наслідки  краху  банку "Україна",  ще 5 липня цього року обговорила і прийняла відповідну постанову.  Двічі  заслуховувалися  звіти  слідчої  комісії.   Але найгостріша  проблема  - про регулювання виплати заборгованості за вкладами  фізичних  осіб  банку  "Україна"  не  вирішена.  Із   53 мільйонів гривень,  які зібрала Ліквідаційна комісія, 40 мільйонів вона витратила на своє утримання.

     Народні депутати   України   пропонують   законопроект    для прийняття  Верховною  Радою  України  з  метою  зняття  соціальної напруженості серед населення, вкладників банку "Україна". Механізм погашення  заборгованості  банку  "Україна"  перед  вкладниками  - фізичними особами  передбачає  виведення  нерухомого  майна  банку "Україна"    із    застави    Національного   банку   України   за стабілізаційними   кредитами   Національного   банку   в   розмірі заборгованості  банку  "Україна"  перед  вкладниками  -  фізичними особами.  Це дозволить направити кошти від реалізації  зазначеного майна на задоволення вимог вкладників - фізичних осіб акціонерного банку "Україна" в частині перевищення сум,  передбачених  системою гарантування вкладів.  Таким чином,  вкладники отримають не тільки по 500 гривень, а в повному розмірі свої вклади.

     Національний банк України за сумами кредитів,  звільнених від застави  нерухомого  майна,  залишається  кредитором  другої черги відповідно до статті 96 Закону  України  про  банки  і  банківську діяльність.   Погашення  зазначеної  заборгованості  буде  сприяти підвищенню довіри до банківської  системи  України,  до  державної влади, Верховної Ради України. Прийняття зазначеного законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету України.

     Пропонуємо внести   на   розгляд   як   невідкладний    такий законопроект з дуже простим і зрозумілим для вкладників,  для всіх механізмом з накопичувального рахунку, який веде ліквідатор.

     Національний банк України насамперед  здійснює  розрахунки  з фізичними   особами,  вкладниками,  а  потім  за  стабілізаційними кредитами  Національного  банку,   за   нарахованими   відсотками, гарантіями,   які   надані  Європейському  банку  реконструкції  і розвитку.

     Шановні народні депутати,  в цьому залі немає депутатів, яким байдужа  доля  сотень  тисяч  вкладників банку "Україна",  і ми не можемо йти святкувати Новий рік,  йти на нові вибори, не вирішивши цієї проблеми.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  Сергію Москвіну,  народному депутату від  Партії  зелених  України  і  фракції.  За  ним  буде виступати депутат Шуфрич.

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція  Партії  зелених України. Шановні колеги, я маю честь оголосити у викладі резолюцію "Міжнародний   тероризм,   глобальна    безпека    та    розбудова Афганістану",   ухвалену  на  початку  грудня  Радою  Європейської федерації зелених партій.  Делегація від  Партії  зелених  України також брала участь у підготовці та голосувала за цю резолюцію.

     У резолюції   зазначається,  що  європейські  зелені  глибоко занепокоєні новою політичною ситуацією у світі,  що склалася після терористичних  атак  11  вересня  внаслідок  гуманітарної кризи та війни в Афганістані,  нового раунду протистояння між  Ізраїлем  та Палестиною,  та  закликають  Організацію Об'єднаних Націй та уряди всіх держав сформувати нову політику забезпечення мирного розвитку людства у XXI столітті.

     Зелені пропонують  створити нову систему міжнародної безпеки, яка має бути побудована на принципах міжнародного права, спільного управління  та запобігання конфліктам.  Зелені всіляко підтримують ідею утворення Міжнародного кримінального суду, який у майбутньому мав би отримати відповідний мандат та засоби для розгляду справ та винесення вироків по злочинах проти людства,  включаючи  війни  та тероризм.

     Зелені засуджують воєнні акції в Афганістані проти цивільного населення.  Міжнародне співтовариство повинне зробити все  можливе для   того,   щоб   не   допустити  воєнних  сутичок  між  різними антиталібськими силами та покласти край війні в  Афганістані,  яка триває вже понад 20 років.

     Зелені зазначають,  що в Афганістані наближається гуманітарна катастрофа,  і закликають Організацію Об'єднаних  Націй  та  уряди країн   знайти   можливості   для  надання  населенню  Афганістану гуманітарної допомоги.

     Новий уряд Афганістану має бути утворений на демократичних та мультиетнічних засадах з обов'язковою участю в ньому жінок.

     Зелені виступають  за  посилення  регіональної стабільності у країнах,  що  межують  з  Афганістаном,  зокрема  у   Киргизстані, Узбекистані та Таджикистані,  та привертають увагу ОБСЄ до них,  а також до небезпечних тенденцій у вирішенні кашмірської проблеми.

     Зелені не погоджуються з  тим,  що,  борючись  з  тероризмом, порушують права людини,  а також права національних меншин. Зелені занепокоєні заявами адміністрації Сполучених Штатів  Америки  щодо можливих  мілітаристських акцій проти так званих злочинних держав, таких як Ірак і Сомалі.

     Ми згодні щодо застосування політичного та економічного тиску на всі держави,  що мають на своїй території бази терористів,  але подальша ескалація воєнних дій призведе  тільки  до  радикалізації ісламського   фундаменталізму   та   нових   жертв  серед  мирного населення.

     Організація Об'єднаних Націй повинна бути демократизована  та посилена  на  всіх  рівнях та стати головним фактором забезпечення міжнародної системи безпеки.

     Резолюція прийнята в Будапешті 2  грудня  Радою  Європейської федерації зелених партій.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному  депутату  Шуфричу  від фракції Соціалдемократичної партії України  (об'єднаної).  За  ним буде виступати депутат Раханський.

     ШУФРИЧ Н.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  70,  Закарпатська  область). Шановні   народні  депутати!  Фракція  Соціалдемократичної  партії України (об'єднаної) в черговий раз змушена наполягати на розгляді проекту  закону про мови.  Із суто політичних міркувань вже вдруге Погоджувальна рада,  представники фракцій не вносять це питання до порядку  денного,  що є грубим порушенням Регламенту.  У комплексі прав людини всі інші питання порівняно з цим є другорядними.

     Тому, на нашу думку, парламент мусить у першу чергу дбати про дотримання  Конституції України,  загальновизнаних прав людини,  в тому числі права на рідну мову.  Згідно зі статтею 10  Конституції України українська мова має статус державної,  а російській, іншим мовам   національних   меншин   гарантується   вільний   розвиток, використання та захист.

     Ще раз наголошуємо на тому,  що чинний Закон про мови, що має врегульовувати ці положення,  явно  не  відповідає  вимогам  часу. Прийнятий  в  УРСР ще у 1989 році,  він не в усьому узгоджується з Конституцією України. Низка його норм є суперечливими або відверто застарілими.  Ця  правова прогалина має бути усунена.  В Україні є лише одна державна мова - українська.  І це не підлягає перегляду. Але  в законі має бути визначений механізм реалізації проголошених гарантій вільного розвитку,  використання та захисту російської та інших  мов  національних  меншин.  Без  цього  правового механізму місцеві чиновники  будуть  на  свій  розсуд  визначати,  як  треба розуміти    відповідне   положення   Конституції.   В   результаті продовжуватиметься практика порушення законних прав  україномовних громадян  у  Криму  та в Луганську,  російськомовних - у Львові та Рівному,  кримських татар,  угорців,  румунів,  словаків,  болгар, гагаузів  та  інших  національних меншин у регіонах їх компактного проживання.  Новий  закон  має  привести  наше   законодавство   у відповідність  до вимог міжнародного права,  згідно з яким етнічна та мовна самоідентифікація громадянина - його особиста справа.

     З прийняттям нового закону про  мови  українська  держава  та суспільство  продемонструють свою відповідність загальноприйнятому в Європі пріоритету прав людини.

     Прийняття цього закону - питання не  політичне,  а  юридичне. Тому   фракція  Соціалдемократичної  партії  України  (об'єднаної) рішуче наполягає на включенні до порядку  денного  проекту  закону про мови з тим,  щоб цей важливий для громадян України нормативний акт  був  прийнятий  у  четвер,  20  грудня.  Для  багатьох  наших співгромадян це був би найкращий подарунок до Нового року.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Слово   від   фракції   "Трудова  Україна"  надається народному депутату Анатолію Раханському.  За  ним  буде  виступати депутат Михайло Бродський.

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (виборчий округ 4,  Автономна Республіка Крим). "Трудова Україна". Заява депутатського об'єднання "За єдину Україну" у Верховній Раді України   щодо   заборони   відключення  електроенергії  сільським споживачам.

     "Послідовно долаючи об'єктивні труднощі  перехідного  періоду до   ринкової  економіки,  трудівники  агропромислового  комплексу України  в  цьому  році  досягли  значного  зростання  виробництва сільськогосподарської  продукції  і  цим  самим  створили  надійну основу  продовольчого  забезпечення  населення.   Досягненню   цих результатів   великою   мірою   сприяло   широке   використання  у виробництві електричної енергії,  за споживання якої,  як свідчить аналіз, виробники аграрного сектора платять регулярно.

     Але, на  жаль,  з  приходом зими почастішали,  а в Автономній Республіці Крим і ряді областей  стають  регулярними  безпідставні щоденні   відключення   сільських   садиб,   сільськогосподарських виробництв,  тваринницьких ферм від електромереж, що призводить до тривалих   зупинок  обладнання,  виробничого  устаткування  і,  як наслідок,  до величезних втрат продукції, приплоду в тваринництві. Це  завдає  значної  матеріальної  та  моральної шкоди колективним господарствам, фермерству, кожній селянській сім'ї, різко погіршує і  без  того  складні побутові умови сільських жителів,  більшість яких є людьми похилого віку,  робить неможливим перегляд  вечірніх передач,  інших  видів  відпочинку.  У  людей  виникає справедливе обурення,  а нерідко й  недовіра  до  влади.  Варто  нагадати,  що останніми  роками,  особливо  в  осінньозимовий  період,  сільські населені  пункти  в  багатьох  регіонах  України   страждали   від стихійних   природних  явищ,  які  руйнували  лінії  електромереж, виводили їх з ладу на тижні,  а то й на місяці.  Економити  шляхом зупинення  подачі  електроенергії  для  людей,  які уже й без того натерпілися, є аморальним і навіть цинічним.

     Вирішення у такий спосіб енергетичними  підприємствами  своїх економічних  проблем  не витримує ніякої критики і має бути рішуче припинене.

     Депутатське об'єднання "За єдину Україну"  у  Верховній  Раді України    вважає    за   необхідне   привернути   до   зазначеної соціально-економічної проблеми  увагу  уряду  країни,  керівництва Міністерства  енергетики,  енергопостачальних  компаній і вимагати від них припинити безпідставне  відключення  сільських  споживачів від енергетичних мереж.

     Ми пропонуємо   переглянути  існуючі  схеми  енергопостачання сільських населених пунктів з  тим,  щоб  налагодити  передусім  у осінньо-зимовий   період   надійне   і  безперебійне  забезпечення електроенергією їх жителів.

     Ми вимагаємо  налагодити  постійний  і  дійовий  контроль  за функціонуванням   системи   енергозбереження   села.  Кожний  факт безпідставного  позбавлення  електроенергії  сільських   населених пунктів   і   товаровиробників  аграрного  сектора  має  вважатися підривом економічної  і  соціальної  основи  продовольчої  безпеки держави".

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату, керівнику фракції  "Яблуко"  Михайлу  Бродському.  За  ним  буде   виступати Валентин Матвєєв.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.  Київ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Вчора була така чудова заява пана Дьоміна, який сказав, що Адміністрація Президента несе відповідальність за дії пана Щербаня.  Я думав, що після того як тиждень тому пан  Щербань  вступив  до  блоку  "Наша Україна", за нього несе відповідальність тільки Ющенко. Але ні, за нього ще несе відповідальність і пан Литвин.  Так що  в  нас  двоє відповідальних за все те, що діється в Сумській області. Це перше.

     Друге. Наша  фракція  звертається  до  Леоніда  Даниловича  з вимогою  у  зв'язку  з  порушенням   Олександром   Олександровичем Омельченком  вимог  Конституції  України  щодо  несумісності посад голови    Київської    міської    державної    адміністрації    та представницького мандата Київського міського голови.  Ми вимагаємо зняти його з посади голови адміністрації.  Це підтримують понад 30 народних  депутатів,  ми  виклали  це  на папері й направили цього листа пану Президенту.  Ми вимагаємо,  щоб адмінресурс,  залучення якого,   я   впевнений,  є  кримінальним  злочином,  в  Києві  пан Омельченко не використовував.  Якщо він хоче йти на вибори,  нехай звертається  до  виборців  і  нехай вони обирають,  а він нехай не змушує їх обирати його партію "Єдність".

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату  Валентину Григоровичу  Матвєєву  від фракції Компартії України.  За ним буде виступати депутат Михайло Гуцол.

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги!  Відомо,  що Україна знаходиться не в Африці і навіть не в південних широтах Європи.  Відомо також,  що до нас  щороку  після теплого літа приходить холодна осінь, а потім настає морозна зима. Але таку географічну особливість і природну закономірність  чомусь не можуть чи не хочуть усвідомити наші можновладці,  адже холодний осінньозимовий період щороку застає зненацька паливно-енергетичний комплекс та житловокомунальне господарство країни.

     Ось і   нинішній   сезон,  незважаючи  на  наші  багаторазові попередження,  в тому числі й з цієї високої трибуни,  у зв'язку з закриттям Чорнобильської атомної, незважаючи на заспокійливі заяви владних  структур,  показав  повну   безпорадність   і   цілковиту розгубленість влади.  Щоправда,  вона наловчилася і знайшла досить своєрідний вихід,  як правило,  підготовку до зими проводить  один міністр,   а  перезимовує  вже  інший,  який  і  списує  на  свого попередника всі прорахунки.  І так із року  в  рік,  із  сезону  в сезон.  Як пам'ятаєте,  шановні колеги, з ініціативи нашої фракції комуністів у Верховній Раді в листопаді цього року було розглянуто на Дні уряду питання про підготовку паливноенергетичного комплексу та   житловокомунального   господарства   до    роботи    в    цей осінньо-зимовий період.  І що ми маємо? Це вже говорилося сьогодні з цієї трибуни.

     Наша фракція  запропонувала  тоді  визнати  роботу   Кабінету Міністрів з цього питання незадовільною.  Але так звана більшість, у тому числі  пан  Раханський  і  фракція  "Трудова  Україна",  не підтримала наші конкретні пропозиції щодо поліпшення стану справ.

     Зима ще тільки розпочалась,  а вже звідусіль посипались, наче сніг, тривожні сигнали. А що, шановні колеги, буде, якщо збудуться прогнози   синоптиків,  коли  через  три-п'ять  днів  мороз  стане міцнішати і досягне межі 30 градусів?  Думається,  що владі є  над чим  попрацювати.  Але замість того щоб реально вирішувати поточні проблеми,  найвищі  чини  з  Адміністрації  Президента,  міністри, віце-прем'єри  на  чолі  з  Прем'єром Кінахом напередодні чергових парламентських виборів практично  в  повному  складі  крокують  до березня 2002 року,  щоб бути обраними до Верховної Ради.  Публічно не сходячи з телеекранів,  вони з'ясовують свої політичні  амбіції та кар'єрні стосунки.

     Депутатська фракція  комуністів глибоко стурбована становищем (а нам не  байдужа  доля  нашого  народу)  в  паливноенергетичному комплексі  зокрема  і  катастрофічною кризою в економіці України в цілому.  А тому ми робитимемо все  для  того,  щоб  Україна  стала нарешті економічно незалежною і соціально-справедливою країною.

     Іване Степановичу,  ми  наполягаємо,  щоб  сьогодні були дані доручення профільним комітетам Верховної Ради,  які мали б вивчити досконально   стан   справ  у  паливноенергетичному  комплексі,  в енергетиці і запропонували Верховній Раді  конкретні  заходи  щодо виходу із ситуації, в якій опинилася держава.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Прошу  вибачення у народного депутата Михайла Гуцола. Я оголосив,  але від фракції "Яблуко"  уже  виступив  її  керівник Михайло   Бродський.   Тому  слово  надається  народному  депутату Григорію Омельченку від  позафракційних.  За  ним  буде  виступати депутат Олександр Жир.

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий   округ  146,  Полтавська  область).  Депутатська  група "Соборність".  Шановні колеги!  Передусім я хочу подякувати вам за підтримку двох депутатських запитів,  авторами яких є я,  Анатолій Єрмак і Віктор Шишкін,  до Прем'єр-міністра України,  Генерального прокурора   України,  голови  Державної  податкової  адміністрації України та голови Служби безпеки України. Йдеться про привласнення групою високих посадових осіб (більше півтора десятка),  до складу яких входять  глава  Адміністрації  Президента  України  Володимир Литвин,  народний  депутат  України  Ігор  Бакай,  окремі  колишні міністри і члени Кабінету Міністрів та інші високі посадові  особи державних  промислових  підприємств,  які  інтелектуальну державну власність у вигляді  винаходів  за  останні  20  років  колишнього Радянського Союзу шляхом незаконних дій привласнили.  Ця власність експертами оцінюється в сотні  мільйонів  гривень.  Мені  спочатку важко  було  повірити  в  те,  з  чим  ми зіткнулися,  коли почали депутатську перевірку. Я наведу лише один приклад.

     Лише один патент, який належав державі

- із 88 і переданий цим посадовим особам,  експертами був оцінений у 32 мільйони гривень і безкоштовно переданий  Литвину,  Бакаю  та іншим  групам.  Через  два тижні,  створивши комерційну структуру, куди ввійшли співзасновниками  -  Литвин,  Бакай,  колишні  окремі міністри  і  члени  Кабінету  Міністрів,  цей  патент був проданий державі за 180 мільйонів гривень (Шум у залі).

     Я знаю,  якою буде реакція з  боку  державних  структур  щодо питання,  яке  ми зараз порушили.  На нас знову буде потік бруду з пропрезидентських телерадіокомпаній і підконтрольних олігархам. Ми пройдемо   те,   що   проходили   з  Павлом  Лазаренком,  колишнім Президентом Кравчуком. Ми не зможемо відповісти на цих телеканалах і показати документи.

     Повториться те,  що  було  з Павлом Лазаренком.  Нам довелося працювати й чекати  шість  років,  поки  був  винесений  вирок  не українським, а швейцарським судом, який засудив Павла Лазаренка за тими матеріалами,  які  ми  з  Єрмаком  вручили  Президенту  Кучмі офіційно у грудні 1994 і в квітні 1995 років.

     Шановні народні  депутати,  я  не  знаю,  скільки знадобиться років, щоб була розслідувана ця кримінальна справа і направлена до суду.  У  нас  є всі документи.  І якщо ці особи спробують знищити оригінали,  ми  доведемо  це,  не  через  рік-два,  а  тоді,  коли український   народ   обере   чесну,  порядну  владу,  але  за  це відповідатимуть усі, хто до цього причетний і хто скоїв.

     Ще раз вам дякую за підтримку цих депутатських запитів.

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Олександру  Жиру від  фракції  "Реформи-Конгрес".  За  ним  буде  виступати депутат Жовтяк.

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (виборчий округ  35,  Дніпропетровська  область).  Шановний  Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Вчора на нараді, яка відбувалася  при  головуванні  Івана  Степановича,  обговорювалося питання,   щоб   цього   пленарного   тижня  заслухати  інформацію тимчасових слідчих комісій,  які змушена була утворювати  Верховна Рада  України.  Але,  на  жаль,  у порядку денному,  який розданий сьогодні народним депутатам, цих питань, Іване Степановичу, немає.

     Я хотів би наголосити, що питання, якими займається тимчасова слідча комісія щодо вбивств журналіста Гонгадзе, Гетьмана, Щербаня та інших, набули сьогодні розголосу не тільки в нас у державі, а й далеко за її межами. Рада Європи у вересні цього року змушена була прийняти  відповідні  резолюції  щодо  України.  Але,   на   жаль, стурбованість  міжнародної  спільноти  питаннями,  пов'язаними і з правами людини в Україні, і з головним правом - на життя, повністю ігнорується на сьогодні в нашій державі.

     Потреба в  розгляді на Верховній Раді цих питань полягає ще й у  тому,  що,  на  жаль,  Генеральний  прокурор  України  та  його заступники  не  просто перешкоджають та блокують роботу тимчасових слідчих  комісій,  але  на  сьогодні  вони  фактично   відмовились виконувати Конституцію України, перебравши на себе функції судової влади.

     Шановний Іване Степановичу, я звертаю вашу увагу на те, що на сьогодні  у  нас  в Україні Генеральний прокурор уже дозволяє собі скасовувати судові рішення приписами,  утримувати за гратами людей не  за  рішенням суду,  а за власними приписами,  які видаються на власний розсуд.  Саме тому я звертаюся до вас,  Іване Степановичу, до  колег депутатів.  Фракція пропонує,  щоб Верховна Рада України цього пленарного тижня  заслухала  інформації  тимчасових  слідчих комісій,  які,  я  підкреслюю,  вона  змушена  була утворювати,  і прийняла щодо них  відповідні  рішення.  Якщо  не  має  можливості розглянути це питання в середу, як попередньо обговорювалось, о 15 годині, то як варіант, щоб це питання було розглянуто на засіданні Верховної  Ради  в  п'ятницю,  щоб  народні  депутати  і громадяни України  мали  можливість  почути  правду  про   ті   події,   які відбуваються  в  державі,  і  щоб  вони  були впевнені в тому,  що Верховна  Рада  спроможна  захистити  громадян  України.  Ще   раз звертаюся і прошу, щоб ми ці питання розглянули цього тижня.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Євгену Жовтяку від фракції Українського народного руху.

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 94,  Київська область).  Фракція Українського народного руху,  об'єднання "Наша  Україна".  Десятий день  триває  голодування семи членів територіальної громади міста Василькова,  які не бажають миритися з беззаконням  і  продовжують чинити   відчайдушний  опір  злочинному  управлінському  режиму  в Київській області. Це є одним із наслідків цинічного і безглуздого експерименту  можновладців  на  Київщині,  коли  не  лише права та мораль,  а й здоровий глузд  було  розчавлено  заради  задоволення власних   амбіцій   правлячого   клану.  Саме  заради  задоволення корисливих  цілей  два  роки  тому  було  організовано   цькування васильківського  міського  голови  Поповича,  який посмів перечити губернаторові   Засусі,   та    організовано    псевдовибори    із застосуванням   біцепсів  спецназу,  фарсу,  що  мав  європейський резонанс.  Саме задля задоволення  своїх  непомірних  апетитів  на Київщині  організовуються  погроми  та  чиниться  дика  наруга над громадськими  активістами,  зокрема  над  відомим  правозахисником Леонідом Ковальчуком,  який став жертвою міліцейських провокацій і ось уже більше року незаконно утримується у в'язниці.

     Жителі міста  Василькова,   які   вдалися   до   безстрокової голодовки і розбили наметове містечко в центрі міста,  домагаються відставки київського губернатора Анатолія Засухи та  звільнення  з в'язниці Леоніда Ковальчука.  Спеціальна парламентська комісія, як відомо,  дала  однозначні  висновки  і  щодо  Ковальчука,  і  щодо авторитарних  методів  керівництва в Київській області губернатора Засухи,  який став у пристоличному  регіоні  символом  беззаконня, вседозволеності та ненаситності.

     Клан Засух  компрометує  не  лише  тих,  хто  його  захищає і підтримує,  він компрометує нашу  державу  в  очах  цивілізованого світу.  Уже  більш  як півроку Президент України та уряд ігнорують постанову  Верховної  Ради  України  щодо  увільнення  Засухи   із займаної  посади.  Невже  люди  мають жертвувати своїм здоров'ям і класти себе на асфальт цієї морозної пори,  щоб керівники  держави не заплющували очі на очевидні й безвідворотні проблеми?  Гадаємо, що  Президентові  Леоніду  Кучмі  та  Прем'єр-міністрові  Анатолію Кінаху  давно  вже  пора  вилазити з кущів і наводити лад у своєму кадровому  господарстві.  Час   позбуватися   Засух   і   дякувати патріотам,  до  яких  належить  ув'язнений  Леонід  Ковальчук,  за гідність та незламність у боротьбі з беззаконням на Київщині.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, у нас згадувалися прізвища, тому  потрібно  надати  слово  для  репліки.  Але я перед тим хочу відповісти на два запитання.  Що стосується  пропозиції  народного депутата від фракції Компартії Валентина Матвєєва, давайте ми дамо доручення,  тому що питання  зимівлі,  енергетики  відносяться  до відання   профільних   комітетів   з  питань  паливноенергетичного комплексу,  з питань  економічної  політики  і  (Юрію  Борисовичу, називають і ваш) з питань будівництва,  транспорту і зв'язку. Нема заперечень? Нема.

     Тепер стосовно  домовленості  на  Погоджувальній  раді.  Я  з відомих причин суб'єктом Погоджувальної ради до кінця не був,  але таке   питання   порушувалось.   Степан   Богданович   продовжував консультації, хай він поінформує.

     ГАВРИШ С.Б.,   заступник   Голови   Верховної   Ради  України (виборчий округ

 176, Харківська область).  Шановні колеги,  що стосується питання про  інформацію  Спеціальної   тимчасової   слідчої   комісії   по розслідуванню  причин  загибелі  журналіста Гонгадзе,  то вчора на пропозицію  Голови  Верховної  Ради  України  було   запропоновано розглянути  інформацію цієї та інших комісій,  про які згадувалось на Погоджувальній раді, о 15 годині в середу.

     Але на  Погоджувальній  раді  згоди  з  цього   питання   між керівниками  депутатських  груп  і  фракцій  і  головами комітетів досягнуто не було.  І тому рішення з цього приводу  на  середу  не було прийняте.

     На регламентну  вимогу  голови  тимчасової  слідчої комісії і позицію фракції ми зараз переглянемо порядок денний, і сподіваюсь, що це рішення буде прийнято до кінця пленарного тижня.

     ГОЛОВА. Я додам: я не вносив пропозиції, але коли пропонували поставити на цей пленарний  тиждень,  я  просив  голів  комітетів, присутніх на засіданні Погоджувальної ради,  що якщо за умови,  що голови комітетів знайдуть резервний час  для  проведення  засідань комітетів, то можна було б використати середу після 15 години. Але пропозицій комітетів  ні  на  засіданні  Погоджувальної  ради,  ні пізніше до Степана Гавриша не надійшло.

     Тому є  два  шляхи  вирішення  цього питання:  або ж за згоди голів комітетів у середу о 15, або в п'ятницю поставити до порядку денного пленарного засідання.

     Тому ж вирішуйте, є час, ми виконаємо волю Верховної Ради.

     Називалось прізвище Дениса Борисовича Костржевського.  Я йому для репліки надаю одну хвилину.

     КОСТРЖЕВСЬКИЙ Д.Б.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради   України   з   питань   будівництва,  транспорту  і  зв'язку (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Партія освітян.  Дякую,  Іване Степановичу.  Я знаходжуся в залі вже дуже давно, до речі, як і завжди в дні пленарних засідань, про що можна пересвідчитися  по  роздруківках  поіменного  голосування.  А  моє сьогоднішнє   незначне   запізнення   пояснюється   дуже   просто: неналежним   виконанням   Міністерством   юстиції   своїх   прямих обов'язків.  І в зв'язку з цим я змушений  уже  місяць  ходити  до Міністерства  юстиції,  щоб воно зареєструвало те,  що має зробити вже давно:  статут  Партії  освітян  у  новій  редакції,  що  було прийнято на з'їзді місяць тому.

     ГОЛОВА. Дякую,   Денисе   Борисовичу.  Дякую.  Ми  ваш  запит повторно проголосуємо за вашої участі, але не зараз, тому що на це часу немає.

     Народний депутат  Іван  Салій.  За  ним  -  депутат Володимир Бондаренко.

     САЛІЙ І.М.  Шановні депутати,  пан Бродський допустив грубі й безпідставні  випади  проти  київського  міського  голови,  лідера партії "Єдність" Омельченка Олександра Олександровича. Причина, на нашу думку,  в тому, що "яблучкам" в ананасових шкірочках у зимові морози всетаки сутужно: сніг довкола.

     І кияни (він депутат від  Києва)  добре  знають,  що  Михайло Юрійович  Бродський  має  звички  то в президентському кріслі себе приміряти,  то бореться з Прем'єром,  то з міністром Мітюковим, то зі Щербанем. А тепер згадав, що пора зайнятись і Києвом.

     Ми думаємо,  що  це  добре,  що  Михайло  Юрійович  Бродський згадав,  що він киянин.  Але він повинен пам'ятати, що за міського голову  віддали голоси 75 відсотків киян.  І я думаю,  що й надалі так буде.

     А що слону робити з моською чи мосьці зі слоном  -  це  весна покаже.

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Бондаренку.

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 212, м. Київ). Фракція "Реформи-Конгрес". Шановні колеги, я хотів би   зробити   зауваження  з  приводу  порядку  ведення.  Сьогодні прозвучало декілька виступів,  яких могло б тут і не  бути.  Можна більш прямо вирішити питання, які тут ставляться.

     Наприклад, мене  вразив  виступ  представника блоку "За єдину Україну" Анатолія Раханського стосовно відключення електроенергії. Ці  заклики  можна  було  б  прямо  адресувати Анатолію Кириловичу Кінаху,  який  входить  у  цей  блок,  або   міністру   з   питань паливно-енергетичного комплексу,  який також працює у цьому блоці. Тому таким чином  забирати  увагу  цієї  зали  і  народу  України, мабуть, не варто.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Завершили, ви бачите, ми вибрали весь час. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Митного  тарифу України,  затвердженого Законом України про Митний тариф  України,  реєстраційний  номер  8165.   Доповідає   міністр економіки   та   з   питань   європейської   інтеграції  Олександр Віталійович Шлапак. Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції  України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Вашій увазі  пропонується  проект  Закону  України  про внесення  змін  до  Митного тарифу України,  затвердженого Законом України про Митний тариф, яким пропонується внести зміни до ставок ввізного мита на текстильну продукцію.

     Декілька слів  про  те,  що  ми маємо сьогодні в нашій легкій промисловості.  За останні  два  роки  досягнуті  стабільні  темпи нарощування     виробничого    потенціалу    підприємств    легкої промисловості.  Це  привело   до   збільшення   обсягів   експорту текстильної  продукції  у 2000 році майже на 100 мільйонів доларів США порівняно з 1999  роком.  За  дев'ять  місяців  2001  року  ми випереджаємо темпи попередніх дев'яти місяців уже на 25 відсотків. Я нагадую, це ідеться про експорт продукції.

     За підсумками  роботи  2000  року  темпи  зростання   обсягів продукції  легкої  промисловості  становили  39 відсотків,  у тому числі текстильної - 51, швейної - 42, виробництво тканин зросло на 17 відсотків.  Рентабельність швейної та трикотажної галузі зросла з 6 до 10 відсотків.

     Шановні колеги,  в цих умовах підтримка легкої  промисловості має  йти  шляхом  максимального  розширення  зовнішніх  ринків.  І передусім для нас цікаві ринки  Європейського  Союзу,  традиційні, найбільш  привабливі,  які  платять  живими грошима і платять дуже хорошу ціну.

     Однак відповідно  до  Угоди  між  Україною  та   Європейським співтовариством   про  торгівлю  текстильною  продукцією  торгівля текстильними виробами між Україною  та  ЄС  до  березня,  хочу  це підкреслити,  2001  року  відбувалася  із  застосуванням  квот  на експорт українського текстилю.  Наполеглива робота уряду та  самих українських  підприємств  дала  змогу  поетапно збільшувати обсяги квот на текстильну продукцію до країн - членів ЄС,  а з 26 березня 2001 року європейська комісія повністю скасувала квоти.

     Умовою безквотової  торгівлі текстильними виробами з країнами ЄС є уніфікація митного законодавства.

     Тому проектом   закону   пропонується    незначне    зниження максимальних діючих ставок ввізного мита,  хочу це підкреслити,  з 0,1 до 0,6 відсотка на товарні позиції  груп  51-  63  української класифікації   товарів  зовнішньоекономічної  діяльності.  Шановні колеги!  Я хочу навести вам деякі цифри.  В разі  прийняття  цього закону  втрати  від невеликого зменшення ввізних ставок оцінюються нами в 1,6 мільйона доларів  Сполучених  Штатів  Америки.  Приріст експорту в 2002 році - 240 мільйонів.  І відповідно надходження до бюджету збільшаться на 25 мільйонів доларів США.

     Якщо ми  не  приймемо  цей  закон,  причому   прийняти   його необхідно  до  Нового  року,  ми вимушено повертаємося на квотовий режим торгівлі,  значно зменшуємо кількість  можливих  текстильних виробів,  які  зможемо  експортувати до країн Європейського Союзу. Наші втрати оцінюються приблизно в 167 мільйонів доларів.

     Шановні народні   депутати!   Коли   ми    підготували    цей законопроект,  який, до речі, отримав повну підтримку на засіданні профільного  комітету,  від  експертної  ради  Верховної  Ради  за ініціативою  народних  депутатів  він  був  доповнений  ще  однією частиною (це народні депутати Альошин, Сокерчак, Цушко), сенс якої зводиться  до  того,  аби  знизити  ставки ввізного мита щодо кави розчинної.

     Потрібно зазначити, що виробничі потужності нашої країни не в змозі  задовільнити  попит  внутрішнього  ринку  на  цей  продукт. Підтвердженням цього факту є те, що в загальному обсязі споживання частка  імпортної  кави розчинної становить 61 відсоток.  Але,  на превеликий жаль,  через надзвичайно високі ставки імпортних мит це спонукає більшість імпортерів до пошуку різного роду схем ухилення від оподаткування.  Так,  сьогодні 90 відсотків кави  імпортується так  званими  спільними  підприємствами,  про що я буду говорити в другому  питанні  порядку  денного.  І  спільні  підприємства   не сплачують   ніяких   податків   до   державної   казни.  Ось  чому пропонується  перейти  від  специфічної  ставки  мита  3  євро  за кілограм  до  ставки  мита  у  відсотках.  Подані пропозиції також підтримані  як  профільним  Комітетом   з   питань   фінансів   та банківської діяльності,  так і експертними висновками спеціалістів Верховної Ради.

     Шановні народні депутати!  Уряд просить  вас  прийняти  закон України  про  зміни  митних ставок стосовно текстилю і кави.  Сенс його  один  -  нарощування   виробничої   потужності   українських підприємств і їх експортних можливостей.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

     Народний депутат Геннадій Балашов. За ним - депутат Кірімов.

     БАЛАШОВ Г.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ    27, Дніпропетровська область). Прошу передать слово депутату Сахно.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Сахна.

     САХНО Ю.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  НДП).  Фракція  "Яблуко".  Шановний  Олександре Віталійовичу,  ми  порадилися  з  моїм  колегою  Балашовим  і   не заперечуємо  проти  питання,  яке  ви  порушуєте,  -  нових митних тарифів на каву і текстиль.  Але скажіть,  чи не можна зібрати всі пропозиції щодо митних тарифів, які ви пропонуєте, і ті тенденції, які є в Європейському  Союзі?  Скажімо,  завтра  виникне  черговий тариф на олію,  на цукерки,  на какао-боби, ще на щось. Зібрати їх усі разом і одразу проголосувати,  бо повернення до цього  Митного тарифу - просто смішно. Витрачається час на підзаконні акти, потім у вас виникають нові пропозиції, питання.

     Європейською інтеграцією   давно   займається   кваліфікована людина,  працює на вас цілий інститут. Зберіть усе разом, і ми все підтримаємо.

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В. Дякую вам за підтримку і за пропозицію. Єдине, що я хотів би зауважити, що митні тарифи - це надзвичайно змінна річ, і сьогодні саме Верховна Рада відібрала в  уряду  право  самочинно встановлювати  митні тарифи,  адже таке право уряду було на той же текстиль,  ми це могли зробити самі,  Верховна Рада  встановлювала митні  ставки  лише  на  групу  1-24 і підакцизні товари.  Тому ми сьогодні змушені,  вибачте за грубе слово,  морочити  вам  голову, шановні народні депутати.

     Єдине, що хочу сказати,  що пропозиція,  з якою ми звернулися стосовно кави,  лежить у Верховній Раді чотири місяці,  тобто вона не  виникла  вчора  чи  позавчора,  або  ми  про щось згадали,  це нормальна  планова  робота.  В   березні   ми   домовляємося   про безквотовий  режим  з  Європейським Союзом,  готуємо протягом двох місяців законопроект і вносимо його у Верховну Раду.  І ось чотири місяці просимось на трибуну доповісти його вам і підтримати.  Тому ми будемо намагатися вносити його планово,  як  записано  в  наших документах щодо систем оподаткування,  - раз на півроку,  збираючи всі пропозиції разом. Будемо вважати, що після того, як ми навесні розглянули Митний тариф, це вдруге ми на трибуні, тобто ми поки що дотримуємося своїх пропозицій.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат  Іван  Кірімов.  За  ним  -  депутат Станіслав Ніколаєнко.

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий  округ  95,  Київська  область).  Фракція "Батьківщина". Дякую,  Іване Степановичу.  Шановний  Олександре  Віталійовичу,  я уважно  слухав вашу доповідь,  і мені вона цього разу сподобалася. Але скажіть,  будь ласка, даний законопроект спричинений тим, що є якісь  форс-мажорні обставини?  І чи існує в Україні програма щодо експорту-імпорту на найближчі роки?  Бо я думаю,  що така програма має бути.

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую  вам  за запитання.  Програма існує.  Вона включає в себе загальні принципи організації експортної діяльності держави.  Програма зовсім свіжа,  прийнята нещодавно,  і ми готові надати  її  всім,  хто   цим   більш   глибоко   цікавиться,   для ознайомлення.

     Щодо питання,  яке  ми  розглядаємо.  Форс-мажор  пояснюється тільки одним - тим,  про що я вже говорив зараз з паном Сахном,  - що   ми   протягом   чотирьох  місяців  не  можемо  прийняти  цієї пропозиції.  Я хотів би,  щоб ви мали на увазі - за цим,  якщо  ми говоримо  про  зростання  на  240  мільйонів обсягу продукції,  за нашими оцінками,  - близько 12 тисяч робочих місць.  Це люди,  які могли  б працювати на європейський ринок.  Умова одна:  ми повинні прийняти цю зміну до законодавства, яка нічим не ущемлює інтересів України,  а  навпаки  -  працює  тільки  на них.  Ці люди матимуть роботу,  заробітну плату,  держава  матиме  податки.  Ось  і  весь форс-мажор, цілком нормальна, реальна ситуація.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний  депутат  Станіслав  Ніколаєнко.  За  ним  - депутат Дорогунцов.

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Фракція  Соціалістичної   партії.   Шановний Олександре   Віталійовичу,   два   короткі  запитання.  Перше.  Ви пропонуєте змінити акцизні ставки на каву.  Яка  ситуація  з  цією ставкою,  скажімо, в Росії, в Білорусі? Не буде такої ситуації. Ми десь років три тому зменшили взагалі,  зробили нульові ставки, і в нас   реалізація   від  кави,  інших  податків  і  так  далі  була надзвичайно велика. Ми встановили жорстку ставку, і надходження до бюджету  від кави зменшилися в 5-10 разів,  тому що її через Росію повезли, в якій є щодо цього пільги й таке інше.

     І друге.  Навіть якщо  ці  зміни  ми  зробимо,  а  ці  вільні економічні  зони,  спільні  підприємства,  там  же  немає  ніякого оподаткування, вони за рахунок цього тільки наживатимуться.

     ШЛАПАК О.В.  Що стосується вашого першого запитання,  то воно цілком  справедливе.  І  саме  для того,  щоб уніфікувати ситуацію тільки не з акцизом,  а з митом на каву з Росією,  з Білоруссю, ми це  і  робимо,  оскільки наша ставка сьогодні вища у десять разів. Ось чому ми хотіли б зробити уніфіковану ставку,  і вона  сьогодні відповідатиме тим ставкам,  які є в Росії і Білорусі, для того щоб через цю зону не завозили до нас відповідним чином цю продукцію.

     Щодо другого запитання.  90 відсотків імпортної кави  ввозять сьогодні  спільні підприємства,  які не сплачують податку,  але це зовсім інша історія.  На цій трибуні я буду доповідати вам питання номер два - ситуацію щодо спільних підприємств.  Якщо нам вдасться прийняти рішення з тим,  щоб закрити цю  ганебну  дірку  в  нашому законодавстві,  то  я  впевнений,  що  ми  зробимо цивілізований і нормальний ринок цієї продукції.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний   депутат   Сергій    Дорогунцов.    Останнє запитання.

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Фракція  Компартії  України.  Шановний Олександре Віталійовичу!  Ви назвали шалені цифри зростання легкої промисловості в минулому і в поточному роках.  Правда,  це все йде майже від нульової відмітки  в  легкій  промисловості.  Але  й  це приємно. Скажіть, будь ласка, яка питома вага у виробництві легкої промисловості за рахунок давальницьких матеріалів із-за кордону? І яке  відношення  матиме  до  цих  поставок  ваша  пропозиція  щодо зменшення ставок ввізного мита?

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.   За   нашими   оцінками,   сьогодні   на давальницькій  сировині  працює  понад  70  відсотків  потужностей українських  підприємств  легкої  промисловості.  Так,  ми  можемо сьогодні  разом  з  вами  прийняти  рішення і закрити давальницьку схему.  Це питання неодноразово обговорювалося з трибуни Верховної Ради.  Але,  на  превеликий  жаль,  і  вам  добре  відомо,  що  це означатиме повне закриття підприємств.  Я  єдину  цифру  хочу  вам навести.  Ви  абсолютно  праві,  коли  в  1999 році почалося певне пожвавлення в цій галузі, ми мали 92 відсотки давальницьких схем у роботі легкої промисловості.  Сімдесят сьогоднішніх означає, що ті темпи зростання, про які я говорив, дають можливість підприємствам уже   за  власний  кошт  купувати  сьогодні  сировину  і  завозити безпосередньо її для роботи на українських підприємствах.

     Я назвав вам цифру,  як це вплине сьогодні на  наш  ринок.  І додам ще буквально декілька слів.  Переважно товарні групи,  які я назвав,  це - сировина,  яка ввозитиметься і перероблятиметься  на наших підприємствах.  Але які зміни пропонуються? Наприклад, нитки і пряжа  бавовняна:  з  4,6  відсотка  до  4  відсотків.  І  таких прикладів я можу назвати дуже багато. Зміни зовсім незначні. Треба уніфікувати рівень,  після якого ми  отримаємо  право  безквотової торгівлі. Повірте, це та ціна, яку треба заплатити за те, щоб наші підприємства розправляли плечі, напрацьовували власний капітал і в подальшому працювали за рахунок власних потужностей.

     Дякую вам.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Віталійовичу.  Ваш час завершився. Ви  бачите,  шановні  народні  депутати,  що  тут  є  депутатський законопроект.   Тому   слово  для  доповіді  щодо  проекту  8165-1 надається одному з його авторів Вячеславу Сокерчаку.

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Шановні народні депутати, в мене одночасно і доповідь, і співдоповідь з першого питання,  з яким виступав міністр.  Комітет розглянув  ці  два  проекти  24  жовтня  і  14  листопада,  подані Кабінетом  Міністрів  і  авторським колективом народних депутатів. Наш Комітет з питань фінансів і банківської діяльності пропонує ці проекти  прийняти  як  в  основному,  так і в цілому,  тому що тут особливо великих змін немає,  і міністр досить грунтовно розповів, чому це потрібно зробити.

     Законопроект 8165,   внесений  Кабінетом  Міністрів  України, передбачає зменшення ставок ввізного мита на продукцію текстильної промисловості.

     Я не  буду  повторювати  все те,  що вже було сказано.  Річ у тому, що якщо ми цього не зробимо, то втратимо квоту, яка сьогодні існує для товарів,  які надходять у Європу з України.  Я думаю, що втрачати робочі місця не вигідно нікому, тим більше що після цього зменшення  ввізного  мита  Україна  до  державного бюджету отримає значно більше надходжень, ніж ми маємо сьогодні.

     Отже, я  думаю,  тут  немає  ніяких  заперечень,  і   комітет одноголосно підтримав цей проект.

     Стосовно іншого  законопроекту під номером 8165-1,  внесеного авторським колективом,  що складався з членів нашого комітету. Цей проект  спрямований  на встановлення економічно обгрунтованих умов діяльності на  легальному  ринку  кави  розчинної  в  Україні  для вітчизняних виробників розчинної кави та імпортерів цього товару.

     Сьогодні Україна,  як уже було сказано,  має найвище в Європі ввізне мито  на  розчинну  каву  -  3  євро  за  1  кілограм.  Для порівняння,  в  Росії митний тариф становить 10 відсотків,  але не менше,  ніж 0,5 євро за 1 кілограм,  у країнах Європейського Союзу нещодавно була ставка 9 відсотків, а нині - нульова ставка.

     Отже, ви  самі  розумієте,  що  якщо залишити без змін ввізне мито на каву,  то Україна залишиться тим дуже ласим шматочком  для контрабандистів, які на цьому заробляють дуже і дуже великі гроші.

     Внесеним законопроектом    пропонується   встановити   ставку ввізного мита на розчинну каву,  яка вже розфасована.  Упаковка до 10  кілограмів  -  у розмірі 10 відсотків митної вартості,  але не менше 0,5 євро за 1 кілограм,  а для розчинної кави,  яка підлягає промисловій переробці та розфасована в упаковці, що перевищує вагу 10 кілограмів,  - у розмірі 5 відсотків,  але не  менше,  ніж  0,3 євро.  Це  за нашим проектом.  Пропозиції Митно-тарифної ради дещо відрізняються: вони пропонують внести адвалорні ставки.

     Такі кроки  сприятимуть  розвитку  як  виробництва   кави   в Україні, так і легалізації імпорту. За оцінками фахівців, минулого року загальний ринок розчинної кави в Україні становив 3800  тонн. Для українських виробників він становив 1520 тонн.

     Ринок імпортованої  розчинної  кави  в  Україні становив 2300 тонн, тобто на суму 127 мільйонів гривень.

     За даними Держмитслужби,  легально імпортовано 998 тонн, а ви знаєте,  що  всього - 3800 тонн.  Отже,  3 тисячі - нелегально.  А легально  -  всього-на-всього  на  суму  65  мільйонів.  Усе  інше обходить,  особливо  через  пільги,  які  мають  сьогодні  спільні підприємства.

     При введенні  запропонованих  проектом  закону  нових  ставок ввізного  мита  прогнозується  вихід  із  тіні  не  менш  як на 50 відсотків  нелегального  бізнесу  по  каві  розчинній.  Це   дасть можливість  зібрати  до  бюджету додатково,  крім того,  що вже є, близько 10 мільйонів гривень  ввізного  мита  та  17-20  мільйонів податку   на   додану  вартість.  Ось  така  пропозиція  вноситься народними депутатами.  Комітет з  питань  фінансів  і  банківської діяльності,  як я вже сказав,  пропонує ці обидва проекти прийняти за основу і в цілому.

     Митно-тарифна рада Кабінету Міністрів  розглянула  зазначений проект і підтримує цю пропозицію.

     Я хотів  би  зауважити.  Тут  ось  було  запитання  одного  з депутатів.  У нас є й інші проекти законів. Ось, наприклад, проект закону Алексєєва,  внесений стосовно чаю. Те ж саме, що й стосовно кави.

     Але, на жаль,  поки що Митно-тарифна рада не розглянула цього проекту.  Після  того  як вона розгляне,  я думаю,  що це теж буде доцільно зробити в залі Верховної Ради,  для того щоб ми і  в  цій сфері   економіки  теж  встановили  справедливі  правила  гри  для легального бізнесу.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Вячеславе Михайловичу,  а  яка  потреба  вносити  два законопроекти? Чому не можна було одним законопроектом це зробити?

     СОКЕРЧАК В.М.   Справа   в   тому,   що   один   законопроект стосується...

     ГОЛОВА. Якщо немає заперечень з боку уряду,  з боку Верховної Ради і з боку комітету, то яка потреба вносити два законопроекти?

     СОКЕРЧАК В.М.   Іване   Степановичу,  подивіться,  адже  один законопроект   стосується   товарних   пропозицій   не    харчової промисловості,  а групи 5263.  Те,  що пропонується по каві,  - це товарнономенклатурна група 1-2-4.  Саме тому і  пропонується...  І потім, вони в різні часи вносились, і саме тому трошки...

     ГОЛОВА. Та  вноситися  вони  могли,  але ви б звели їх в один законопроект,  і ми прийняли б один  законопроект.  Менше  було  б плутанини, ви ж це розумієте.

     СОКЕРЧАК В.М.    Та    плутанини    ніякої   немає.   Давайте проголосуємо, та й все.

     ГОЛОВА. Олександре   Віталійовичу,   можна   їх   до   одного законопроекту звести - про внесення змін?  Ну,  два законопроекти: один - депутатський, другий - урядовий. Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.  Справа в тім, Іване Степановичу, що на засіданні комітету  ми  так  і  розглядали  обидва  законопроекти  разом.  І фактично об'єднали їх. І комітет слухав саме так. Я зараз не хотів би  порушувати  цю  конструкцію,  тому  що  якщо  ми зараз почнемо вилучати щось, то позбавимося підтримки значної частини залу, тому прохання:  зважаючи  на  те,  що на засіданні комітету домовилися, підтримати обидві групи товарів - текстиль і каву.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М. А вони стосуються одного...

     ГОЛОВА. Є ще запитання до  Вячеслава  Михайловича?  Увімкніть мікрофон депутата Кірімова.

     КІРІМОВ І.З. Дякую. Іване Степановичу, я підтримую вашу думку і вважаю,  що там є якесь неузгодження.  Так не повинно ж бути!  В принципі,   можна   і  десять  законів  прийняти.  Яка  може  бути неузгодженість  в  залі?  Ми  будемо   підтримувати.   Якщо   один законопроект чітко продуманий, то це ж простіше, ніж два. Все одно рано чи пізно треба узгоджувати все це.

     Дякую.

     ГОЛОВА. А  третій  буде  щодо  чаю.  Депутат  Стрижко.   Будь ласка...

     СОКЕРЧАК В.М.  Я хотів би відповісти,  Іване Степановичу, щоб депутати зрозуміли.

     Справа в  тому,  що  при  прийнятті  Митного  тарифу  Кабінет Міністрів   дійсно,   як   говорив  міністр  Шлапак,  просив  дати можливість врегулювати мито Кабінету Міністрів  України.  Верховна Рада тоді прийняла,  що мито - той самий податок.  І відповідно до Конституції це повинна робити на законодавчому рівні Верховна Рада України.   Але   ми  погодились,  що  тільки  після  узгодження  з Митнотарифною радою Верховна Рада має право  розглядати  тарифи  і мито.  Отже, оскільки це в різні часи розглядалось, то ми отримали два висновки Митно-тарифної  ради  з  цього  питання.  Тут  нічого страшного немає.

     ГОЛОВА. Леонід Стрижко.

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Дякую, Іване Степановичу. Я как раз хотел сказать по чаю. Сегодня чай, конечно, в Украине не растет и вряд ли будет расти завтра.  Его ввозят, но ввозить можно по-разному:  можно  ввозить  мелкими  партиями,  а  можно  ввозить крупными партиями.  Ввоз мелких партий - это не только ввоз чужого труда и соответственно  его  оплата,  но  ввоз  бумаги  и  многого другого, что можно было бы здесь, в Украине, делать самим.

     Почему, скажите, пожалуйста, в этом законопроекте отсутствует чай,  несмотря на то,  что,  как вы знаете,  "Митно-тарифна  рада" поддержала   распространение   норм,   которые   стимулировали  бы отечественное производство и чая?

     СОКЕРЧАК В.М.  Я не пам'ятаю, щоб Митно-тарифна рада приймала рішення  щодо проекту Алексєєва.  Якби вона прийняла,  наш комітет однозначно пропустив би сьогодні його в порядку денному. Я вважаю, що, можливо, сьогодні треба було б розглянути.

     ГОЛОВА. Олександре Віталійовичу, позиція уряду щодо чаю.

     ШЛАПАК О.В.  Митно-тарифну раду цей законопроект пройшов,  ми теж його підтримали.

     СОКЕРЧАК В.М. А коли пройшов? У мене

     ШЛАПАК О.В.  На жаль,  зараз документів у мене немає про  це. Він пройшов буквально місяці два тому.

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Давайте ми дамо доручення профільному комітету і Олександру Віталійовичу.  Ви до четверга до голосування впорядкуйте все і внесіть, щоб ми проголосували.

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване Степановичу,  є три хвилини ще.  Якщо ви дасте Алексєєву одну хвилину для доповіді щодо  його  проекту,  то тоді можна буде у четвер проголосувати, тому що він аналогічний.

     ГОЛОВА. Дякую вам.

     Депутат Алексєєв.  Будь  ласка.  Є  погодження.  А  вони тоді підготують до голосування так, як потрібно.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Город Харьков.  Я в целом считаю,  что законопроект   нормальный.   Наверное,  правительство  знает,  что делает,  коль  его  вносит.  И  как  мы  сейчас   переговорили   с Александром   Виталиевичем,   от  этого,  действительно,  выиграет государственный бюджет Украины.

     Но у меня есть вопрос. Достаточно ли там учтены все нюансы по защите национального производителя?  Я вам напомню, что 21 марта в этом зале мы рассматривали вопрос о порядке ввоза чая.  Как сказал Леонид  Стрижко,  у нас чай не растет.  И то,  что мы его ввозим с нулевой пошлиной,  - это совершенно правильно,  это удешевляет его для широких масс населения.  Но почему мы сделали льготную пошлину для импортной упаковки?  Ведь чай можно ввозить в мешках  и  здесь фасовать,  а  это  порядка  четырнадцати предприятий,  в том числе известнейшая Одесская чаеразвесочная фабрика,  которая  сейчас  не загружена. А можно ввозить в пакетиках. Пакетики - это бумага, это чужой труд.

     Я, конечно,  понимаю, что солидарность с угнетенными народами

- это хорошо.  Но я все-таки предпочитаю,  чтобы,  покупая чай,  я оплачивал труд украинского рабочего,  а не цейлонского, кенийского или индонезийского.

     Я уже говорил,  что этот проект был доложен 21 марта,  однако пока мы его принимали, доводили до окончательного вида, изменилась правовая база,  был принят новый "Митний тариф", и получилось, что в  старый  вносить  нет  смысла.  По  этому  поводу  у  нас   было разъяснение.  И поэтому мы с группой депутатов (Алексеев,  Ярослав Федорин и Леонид Стрижко) внесли законопроект под номером 7375,  в котором  изложили все то,  что вы здесь в зале выслушали 21 марта, но по техническим причинам не смогли принять.  И вот если он будет принят,   то,   по   моим   подсчетам,   бюджет   должен  получить дополнительно порядка 17 миллионов  гривень,  а  Украина  -  около тысячи рабочих мест.

     Мы только  что говорили с Александром Витальевичем Шлапаком - министром  экономики.  И  по  его  словам,  они   тоже   полностью поддерживают  этот  законопроект.  Поэтому  я  предлагаю для того, чтобы не разводить очень сильно вот эти наши процедурные  моменты, сейчас проголосовать за тот законопроект,  который был представлен "урядом",  но  с  учетом  тех  позиций  по  защите   национального производителя чая, которые изложены в законопроекте 7375-2. В этом случае, я думаю, будет полный консенсус...

     ГОЛОВА. Володимире   Геннадійовичу,   ми   сьогодні    нічого голосувати не будемо,  а до четверга у вас є час привести все це в порядок.  Немає  заперечень?  Ми  вам  дякуємо  за   конструктивну пропозицію.

     В обговоренні бере участь один депутат - Ярослав Козак.  Будь ласка.

     КОЗАК Я.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 150, Полтавська область).  Дякую.  Фракція партії "Демократичний  союз".  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  На  мою  думку,  потреба  у прийнятті обох  проектів  законів  щодо  зміни  митних  тарифів  є очевидною.  Що стосується урядового проекту, вже багато говорилось про   необхідність   приведення   вітчизняного   законодавства   у відповідність  з вимогами Світової організації торгівлі та угодами з Європейським співтовариством.  Супротивники подібних змін  часто говорять  про  їх  невигідність  для України,  про нерівноцінність поступок з боку  цих  організацій.  Але  ж  в  обмін  на  незначне зменшення  тарифів на текстильну продукцію ми отримуємо скасування квот на експорт такої продукції до  Європи,  і  зрозуміло,  що  за таких  умов  вітчизняні  підприємства матимуть суттєві переваги на ринку за рахунок  нижчої  собівартості.  Та  й  динаміка  розвитку вітчизняного  виробництва,  а  також  скорочення  імпорту протягом останніх  років  свідчать  про   достатню   конкурентоспроможність українських підприємств.

     При цьому  варто  взяти до уваги той факт,  що значна частина трикотажних виробів ввозиться в Україну контрабандою,  без  сплати належного  мита.  Отже,  навряд  чи  можна  говорити  про  загрозу внутрішньому ринку.

     Щодо проекту,   внесеному   нашими   колегами-депутатами.   У пояснювальній   записці  та  висновках  комітету  досить  вичерпно пояснюється його актуальність.  До цього можна лише додати,  що ми повністю підтримуємо і цей законопроект.

     По-перше, він  запроваджує меншу ставку для нефасованої кави, тобто створюються умови для завантаження вітчизняних підприємств.

     По-друге, проект  сприятиме  насиченню   внутрішнього   ринку товаром, обсяги виробництва якого в Україні досить незначні.

     Ми вважаємо,  що запропоновані на наш розгляд законопроекти є надзвичайно  важливими  для  держави  і  найменша  затримка  з  їх прийняттям  призведе  до  збитків наших підприємств.  Тому фракція партії "Демократичний  союз"  пропонує  дані  проекти  підтримати, об'єднавши  їх,  додати законопроект про чай та прийняти в першому читанні.

     Дякую.

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

     ГАВРИШ С.Б.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Доповідачі не наполягають  на  заключному слові.  Таким  чином,  шановні  колеги,  розгляд  питання  порядку денного за номерами 8165, 8165-1 - проект Закону про внесення змін до  Митного  тарифу  України,  затвердженого  Законом  України про Митний тариф України, завершено.

     -----------

     Оголошую до  розгляду  наступне   питання   порядку   денного

-законопроект  за номером 8250 про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків  ухилення  окремих  підприємств, створених  за  участю  іноземних інвесторів,  від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).  Доповідає міністр економіки та  з питань    європейської   інтеграції   України   Шлапак   Олександр Віталійович.  Олександре Віталійовичу,  прошу вибачення,  я  надам слово з процедури.

     Шановні народні   депутати!   Коли   головуючий  оголошує  до розгляду питання порядку денного, він не може зупинити цей процес. І  я  надаю  вам  право  скористатися  регламентною  процедурою  - виступити з процедури. Народний депутат Марковська.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ  та  СелПУ).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги! Законопроект за номером 8250  був  внесений  в  зал  з  порушенням Регламенту.  Ми  на  початку  сесії  його  не  включали до порядку денного,  тому його поява сьогодні в порядку денному немає  ніяких підстав,  тим  паче  що  цей законопроект суперечить трьом статтям Конституції і є неприйнятним (це статті 124, 129 і 158).

     Степане Богдановичу,  скажіть,  будь ласка,  як з'явився  цей законопроект у залі?

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

     Шановні колеги! Учора на Погоджувальній раді народні депутати наполягали на включенні до порядку денного саме цього  питання.  Є відповідне  рішення комітету,  яке роздано народним депутатам,  що стосується включення  цього  питання  до  порядку  денного.  А  що стосується  нашого  з  вами  рішення  і  оцінки відповідності його Конституції, то все визначиться шляхом нашого голосування.

     Я надаю слово для виступу  міністру  економіки  та  з  питань європейської  інтеграції  України Олександру Віталійовичу Шлапаку, який також дасть пояснення стосовно цих питань. Прошу.

     ШЛАПАК О.В. Дякую, Степане Богдановичу.

     Шановні народні депутати!  Мені належить зараз доповісти  вам один   з  найскладніших  законопроектів  з  питання,  яке  вимагає негайного  втручання  Верховної  Ради.  Ось  чому  ми  вдячні  тим народним депутатам,  які з розумінням ставляться до цього,  готові вислухати позицію уряду з цього питання і (я маю  надію)  прийняти відповідне  рішення.  Тим більше що сам проект закону ми розробили на виконання Постанови Верховної Ради України  від  4  жовтня  про невідкладні  заходи  щодо  усунення  дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,  створених  з  використанням майна та коштів вітчизняного виробництва.

     Шановні народні   депутати!   Мені  простіше  доповідати  цей законопроект,  оскільки  в  цьому  залі  вже  як   мінімум   двічі обговорювалося  питання  надання  пільг  для спільних підприємств, створених відповідно до законодавства 1992(1993 років,  які, маючи відповідні податкові пільги,  завдають сьогодні надзвичайної шкоди економіці нашої держави (про цифри я дещо вам скажу).

     Я тільки коротко нагадаю вам,  що для того,  щоб усунути такі недоречності  в  законодавстві,  ми  з  вами  в  жовтні  1999 року прийняли зміни до Декрету Кабінету Міністрів про акцизний збір. На превеликий жаль,  результату ми не отримали. І з 1 січня 2000 року продовжується робота СП.  Вони працюють ще два місяці до прийняття 17  лютого  2000  року  закону  про  усунення  дискримінації (буду коротко називати його таким чином).  Тільки за цей період - за  ці два місяці - СП отримали пільг на суму понад 1 мільярд гривень. Це ті кошти,  які недоотримав бюджет держави,  я підкреслюю,  за  два місяці.

     Як події  розгорталися  далі?  Приймається  закон  17 лютого. Відповідно до цього закону митниця перестає пропускати товари  без належного  оформлення  і сплати податків.  І наша митниця,  так би мовити,  героїчно (я не беру це слово в лапки) тримається фактично до літа цього року.

     Безумовно, вже  у  квітні  ми  маємо  відповідні  подання  до судових органів. Усі ці подання ідуть не до господарського суду, а до  судів звичайної юрисдикції.  І вже з квітнятравня ми отримуємо відповідні судові рішення.

     Я думаю,  що ми могли б протриматися і так, якби не трапилася наступна  річ.  24  травня  2000  року  відповідну  ухвалу приймає Верховний Суд України і відповідно  в  довідці  судової  палати  з цивільних   справ   роз'яснює,   яким  чином  треба  тлумачити  це законодавство.  Я хочу,  щоб ви звернули увагу на одну фразу,  яка фактично знову прорвала кордон для СП.

     Я цитую витяг з документа Верховного Суду: "Оскільки в законі України від 17 лютого 2000 року не визначено порядок введення його в  дію  та  сферу  його  дії  щодо судових рішень,  які підлягають виконанню,  слід виходити з положень,  викладених у частині першій статті  58,  частині  п'ятій статті 94,  частині п'ятій статті 124 Конституції (на що посилалася шановна колега),  а також статті 343 ЦПК України,  згідно з якою прийняття нового закону не є підставою для перегляду рішень,  ухвал і постанови суду, що набрали законної сили".

     Відповідно після   цього  рішення  відбувся  ще  ряд  судових процесів.  І ще  протягом  дев'яти  місяців,  поки  по  інстанціях проходили  всі  ці  СП,  ми пробували стримати ситуацію.  Але,  на превеликий жаль,  з  липня  ситуація  набирає  просто  загрозливих обертів і розвивається вже за ефектом снігової кулі.

     Якщо за січень-серпень СП було не сплачено податків у сумі 66 мільйонів (тобто отримано пільг), то вже у вересні - 140 мільйонів гривень,  у жовтні - вже 180 мільйонів гривень,  у листопаді - вже 460 мільйонів гривень.  На сьогоднішній день тільки за  ці  кілька місяців звільнення становлять 856 мільйонів гривень.  Це ті кошти, які,  я підкреслюю,  недоотримує бюджет нашої держави.  А  хто  їх отримує, я ще декілька слів про це обов'язково скажу.

     Особливо значних  втрат  бюджет  зазнає  від діяльності таких підприємств з іноземними інвестиціями на внутрішньому  ринку,  які здійснюють  реалізацію  товарів  в  Україні  без сплати податку на додану вартість,  акцизного збору та  інших  податків.  При  цьому значна   частина   податків,   сплачених   споживачами   (хочу  це підкреслити),  залишається в  розпорядженні  самих  підприємств  з іноземними   інвестиціями.   Тільки   внаслідок  такої  діяльності підприємств з іноземними інвестиціями на ринку  нафтопродуктів  та застосування  різних схем ухилення від сплати податків ми протягом цього року втратили майже 1 мільярд гривень надходжень до бюджету.

     Сьогодні СП фактично монополізували імпорт.  Про каву  я  вже говорив  -  більше 90 відсотків.  М'ясо птиці,  сільгосппродукти - більше 90 відсотків,  приймачі телевізійні - більше 90  відсотків, овочі  різні  (морожені,  консервовані)  - від 60 до 95 відсотків, інші продукти харчування - від 50 до 90 відсотків.  Все завозиться СП без жодних податків.

     Як тоді,   скажіть,   будь   ласка,   змагатись   з  ними  на внутрішньому     ринку,      насамперед      нашим      виробникам сільськогосподарської продукції?

     Тепер декілька слів про те,  про кого ми говоримо,  коли мова йде про СП. Я хочу вам нагадати, що коли в далеких 1992(1993 роках у  цій  залі  приймались  відповідні рішення,  мова йшла про режим захисту іноземних інвестицій.

     Але найбільших  збитків  державі   сьогодні   завдають   такі підприємства.  Фірма  "Феоніт".  Інвестиція  - 120 тисяч доларів у вигляді металообробних верстатів з програмним управлінням. Оцінено в 120 тисяч гривень.  Збитки,  завдані державі у вигляді пільг,  - 395 мільйонів гривень.

     Ця ж фірма створила дочірнє підприємство,  яке отримало назву "Петрохемія(плюс",   -  сьогодні  найбільш  активне  підприємство. Статутний капітал - 3 тисячі гривень,  пільг отримано на суму  320 мільйонів гривень.

     Фірма "Буртекс".  Засновник - іноземний громадянин. Статутний капітал  структури  -  41  марка,  отримано  пільг  на  суму   158 мільйонів.

     Спільне підприємство "Імекс". Інвестиції - 51 тисяча  доларів  у  вигляді  двох  автомобілів.  Пільги  -  491 мільйон.

     Отже, або ми сьогодні, так би мовити, "захистимо" ці суб'єкти відповідним законом,  прийнятим  Верховною  Радою,  або,  нарешті, зупинимо фактично зухвале знущання над економікою нашої держави.

     Що пропонується.   Ми   найуважнішим   чином  вивчили  судову практику,  вивчили всі схеми,  за допомогою яких працюють  ці  СП. Так,  шановні  народні депутати,  мушу визнати,  що мені самому не подобається той законопроект,  який ми пропонуємо сьогодні на  ваш розгляд.  Але  в даному випадку наше з вами завдання - виступити у ролі певних асенізаторів.  Ми  повинні  припинити  ту  законодавчу практику,  яка  склалася  на  сьогоднішній  день.  І зробити це ми можемо шляхом внесення змін до трьох законів.

     Перший із законів,  до якого треба вносити зміни, - Закон про інвестиційну  діяльність.  Передбачається врегулювати питання щодо існуючих на сьогодні переваг спеціального законодавства  з  питань іноземного  інвестування  в частині надання податкових,  митних та валютних пільг над податковим законодавством.

     Другий закон,  до якого треба внести зміни,  - це  Закон  про податок  на  додану  вартість.  Я  вже наводив вам приклади,  коли значна частина  спільних  підприємств  збирає  податок  на  додану вартість  з  інших  платників,  з якими торгує,  але до державного бюджету його не направляє.  І  тому  ідея,  яку  ми  закладаємо  в документ  про  податок  на додану вартість,  полягає в наступному: треба  ввести  норму,  згідно  з  якою  підприємства,  які  не   є платниками податку на додану вартість і саме в суді відсудили собі право не платити податок на додану вартість,  оскільки  на  момент прийняття  законодавства  вони  отримали  пільги,  не  мають права сьогодні на нарахування податку,  податковий кредит  та  складання податкової накладної. У противному разі ми просто маємо абсурд.

     Ну, і  найскладніші  зміни,  про  які  вже йшлося,  необхідно внести  до  Закону  про  усунення  дискримінації  в  оподаткуванні суб'єктів  підприємницької  діяльності,  створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження.  Ідеться про  надзвичайно складну  норму,  яка,  безумовно,  дуже  важко  вписується  в наше класичне уявлення сьогодні ситуації, а саме - про норму, що судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств,  а також  філій,  відділень  та  інших відокремлених   підрозділів  цих  підприємств  державних  гарантій захисту інвестицій,  винесені на підставі законодавчих актів,  які втратили чинність,  підлягають виконанню виключно в частині, що не суперечить цьому закону.

     Безумовно, шановні колеги,  буде посилання  і  на  статтю  58 Конституції. Але я хотів би нагадати вам, що стаття 58 Конституції розтлумачена Конституційним Судом таким чином.  Положення  частини першої  статті  58  Конституції України про те,  що закони та інші нормативно-правові акти  не  мають  зворотної  дії  в  часі,  крім випадків,  коли  вони  пом'якшують або скасовують відповідальність особи,  треба  розуміти  так,  що   вони   стосуються   людини   і громадянина,   фізичної   особи.  Ми  ж,  тобто  уряд,  розцінюємо діяльність підприємств  з  іноземними  інвестиціями  в  пільговому режимі оподаткування як таку, що порушує права громадян України на освіту,  на   достойне   проживання   та   харчування,   визначені Конституцією України, через невиконання бюджету.

     За нашими  прогнозами,  шановні народні депутати,  у випадку, якщо ми не приймемо цей законопроект і чинні  норми  діятимуть  ще один рік, тобто 2002 рік, ми залишимося без державного бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання.  Прошу показати на табло список народних депутатів,  що готові задати  запитання.  Народний депутат Полюхович. За ним - депутат Бондарчук.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий округ 155, Рівненська область). Прошу передати слово пану Червонію.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Шановний Олександре Віталійовичу!  Ви знаєте, у четвер за неодноразове грубе порушення Регламенту зняли з посади Першого заступника Голови Верховної Ради Медведчука.  Останньою його спробою,  наскільки я пригадую,  грубо знехтувати  Регламентом  була  спроба  тиждень  тому   (він   тоді виконував  обов'язки  Голови) просунути в пакеті 80 питань порядку денного.  Наскільки я пригадую, цей законопроект тоді не пройшов у пакеті і був відхилений.

     От зараз  ви  стоїте на трибуні.  Скажіть,  будь ласка,  яким рішенням Верховна Рада України включила розгляд цього  питання  до порядку   денного  сесії,  чим  надала  вам  право  стояти  тут  і доповідати нам з цієї трибуни?  Яким рішенням,  конкретно?  Де  це було?  Хто  це  приймав?  Скільки голосів Верховна Рада віддала за включення до порядку денного цього питання?

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Шановні колеги! Я хочу відповідати на ті запитання, на які можу відповісти як міністр економіки. Запитання, яке ви зараз задаєте,  я прошу задавати безпосередньо  керівництву Верховної  Ради.  Але  я  хотів би звернути вашу увагу на те,  що, думаю,  буде ще ряд запитань поставлено таким чином,  аби відвести від суті питання, яке я вам доповідаю.

     Я прошу  вас  звернути увагу на суть питання,  а не на спробу відвести вашу увагу від суті питання, яке я доповідаю.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Бондарчук.  За  ним  -  депутат Кармазін.

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,  КПУ).  Дякую.  Прошу  передати  слово  Петренку Володимиру Оникійовичу.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Дякую. Шановний Олександре Віталійовичу!  У мене є таке  запитання  по  суті.  От  я  відкрив останній  абзац  законопроекту,  де йде мова про винесення судових рішень на підставі законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього закону. Але не бачу статті 4. Є стаття 3, а статті 4 немає.

     У нас  уже був такий досвід,  коли ми голосували за закон про усунення дискримінації.  Проголосували за один,  а Іван Степанович підписав  інший.  І  є відповідне подання до Конституційного Суду, але до цього часу питання не вирішено.

     Тому в мене  є  сумнів:  чи  ця  стаття  з'явиться,  коли  ми проголосуємо  за цей закон,  чи вона тут є?  Покажіть і зачитайте, будь ласка.

     ШЛАПАК В.О. Дякую. Що стосується Конституційного Суду. Я хочу сказати про те,  що уряд двічі звертався до Конституційного Суду з проханням відповідного розтлумачення даного законодавства.  Перший раз нам було відмовлено на підставі того, що це питання не входить до компетенції Конституційного Суду.  А коли ми звернулися вдруге, Конституційний  Суд пообіцяв усе-таки повернутися до його розгляду і розтлумачити правильно питання.

     Що стосується запитання,  яке ви задали. Воно дуже конкретне, і,  можливо,  я зараз по таблиці не встигну розібратися.  Я обіцяю вам при доопрацюванні цього проекту закону виправити цю норму.  Ми навіть зараз,  після закінчення мого виступу,  можемо з вами разом подивитися, про яку статтю йдеться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Кармазін.  За  ним   - депутат Старинець.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність". Шановний пане міністре! Ви нам сьогодні запропонували  виступити  в ролі асенізаторів.  Я хотів би всетаки сказати, що ми будемо, мабуть, залишатися в ролі законодавців.

     Я хотів би,  щоб ви сказали, чи вивчали ви під час підготовки цього  законопроекту,  скільки грошей недоотримав державний бюджет унаслідок запровадження всіх пільг? Якщо можна, то окремо по роках починаючи  з 1997.  І чому до сьогоднішнього розгляду (після того, як ми висловили свої претензії щодо порушень Конституції і чинного законодавства)  Кабмін  не спромігся усунути з проекту хоча б явні порушення Конституції?  Оце мене турбує.  Яким чином можна вводити закон з 1996 року і так далі? Чи прорахували ви зовнішньополітичну реакцію на це? От у мене три таких запитання. Будь ласка.

     ШЛАПАК О.В.  Дякую. Що стосується першого вашого питання щодо пільг,  які  сьогодні  існують.  Я  не  готовий  зараз назвати вам загальну цифру пільг, але це більше 30 мільярдів.

     Ми вважаємо,  що  достатньо  серйозно  врегульовуємо   пільги прийняттям  Податкового  кодексу,  де  ми  з  2004 року припиняємо галузеві пільги  і  ряд  інших.  Але  якщо  ці  пільги  надавалися законами України і можуть хоча би якусь логіку, підстави під собою мати (адже йдеться про пільги,  наприклад,  для  АПК,  для  нашого виробника,  йдеться про пільги,  які хоча б тимчасово має сьогодні гірничо-металургійний комплекс,  щоб поставити його на  ноги),  то сьогодні  йдеться про інші пільги,  і суть цих пільг я вам сказав. Тому відповім одразу на третє ваше запитання.

     Ми будемо готові, якщо виникне така потреба, відстоювати свою позицію  в  судах  України  у  випадку,  якщо хтось із нинішніх СП подасть скаргу відповідно до законів  1992(  1993  років.  Але  ми вважаємо,  що краще ми в цих судах будемо, вибачте за грубе слово, влаштовувати  тяганину,  ніж  дозволяти  пільгове   ввезення   тим структурам, про які я вам сьогодні доповідав.

     Щодо внесення змін, то у мене є одна пропозиція. Законопроект необхідно прийняти,  на мою  думку,  в  першому  читанні  як  волю Верховної Ради вирішити цю проблему як таку.  Я переконаний, ми не можемо сьогодні згідно з Регламентом на ходу,  на  коліні  вносити якісь зміни і доповнення.  Якщо нам вдасться з вами, шановний пане Юрію, при доопрацюванні цього законопроекту до другого читання і в цілому   знайти  формули,  які  б  закрили  сьогодні  прогалини  в законодавстві і не суперечили Конституції,  я обіцяю  підтримувати їх обома руками і думаю, що уряд підтримуватиме.

     Дякую.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення народний депутат Старинець.

     СТАРИНЕЦЬ О.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної   культури,   спорту   і   туризму (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Олександре  Віталійовичу!  Ви,  безумовно,  як   людина   освічена погодитесь  з  тим,  що одним з головних принципів конституційного права в Україні є розподіл  влади  на  законодавчу,  виконавчу  та судову.  В  даному  законопроекті ви пропонуєте нам рішенням сесії Верховної Ради скасувати  рішення  судів.  Як  це  узгоджується  з Конституцією України?

     Дякую.

     ШЛАПАК О.В.  Я  відповідав  вам на це запитання відповідно до роз'яснень  Конституційного  Суду.  Ми  не  пропонуємо  скасувати, прямої такої норми немає.  Ми пропонуємо виконувати рішення судів, тільки в рамках того закону,  який прийме,  маю  надію,  у  четвер Верховна Рада.  Ось що ми пропонуємо. І пропонуємо не від хорошого життя. Я навмисно цитував вам норму (не хочу її повторювати зараз) з  рішення  судової  колегії Верховного Суду,  який поставив нас у ситуацію,  коли ми вимушені пропонувати саме таку формулу.  Адже в противному  разі  ті,  хто до прийняття закону 18 лютого 2000 року відсудив собі ці пільги,  залишаються  абсолютно  вправі  сьогодні продовжувати  роботу  по  імпорту  в  Україну  товарів  без жодних податків,  ламаючи нам все - від  ринку  нафтопродуктів  до  ринку сільськогосподарського виробництва і всіх інших.  І тоді станеться те,  що сталося наприкінці 1999 року,  коли практично 70 відсотків усього  імпорту,  я  підкреслюю,  усього  імпорту  йшло через СП і жодної копійки не надходило до державного бюджету, а збагачувалися структури, які абсолютно не є такими, інтереси яких необхідно було б захищати законом.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Ви завершили свою доповідь, прошу сідати.

     Шановні колеги!  Оскільки  запитання  народних депутатів щодо включення до порядку денного цього питання стосувались перш за все мене як головуючого,  ще раз хочу сказати вам, що цей законопроект визнаний Президентом як невідкладний.  Відповідно до постанови про розгляд  питань  порядку  денного  восьмої сесії Верховної Ради ми такі законопроекти  вносимо  автоматично,  і  вони  не  потребують голосування   в  сесійному  залі.  Що  стосується  його  юридичної досконалості і відповідності Конституції, то все буде вирішуватись тут, у сесійному залі, шляхом голосування.

     Дякую вам.  Оголошується регламентна перерва на 30 хвилин. Ми приступимо до роботи о 12 годині 40 хвилин.

      (Після перерви)

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

     ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Я приймав делегацію.  Вони  зараз  піднімуться.  Я  з Сергієм Кривошеєю приймав. Я вам оголошу.

     Вячеслав Михайлович  Сокерчак - співдоповідач.  Він є.  Я так зрозумів, що Олександр Віталійович доповів законопроект

 8250. Слово  для співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань  фінансів  і  банківської  діяльності  Сокерчаку Вячеславу Михайловичу.

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую.  Шановні народні депутати! На засіданні Комітету з питань фінансів і банківської діяльності  14  листопада було  розглянуто проект Закону про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків  ухилення  окремих  підприємств, створених  за  участю  іноземних інвесторів,  від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Це реєстраційний номер, ви знаєте, 8250. Він внесений як невідкладний.

     Необхідність прийняття  зазначеного законопроекту пов'язана з існуванням практики прийняття судами рішень із застосуванням  норм скасованих  законодавчих  актів.  Проектом передбачається внесення змін до діючих законів України  з  метою  унеможливлення  практики ухилення  від  оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями за операціями з ввезення і продажу  товарів  на  митній  території України.  Зазначені зміни дозволяють усунути можливість пільгового оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями, створюючи тим самим   рівні,   конкурентні   умови   діяльності  підприємств  на вітчизняному ринку.

     Комітет з питань  фінансів,  розуміючи  важливість  створення рівних  і  справедливих  умов  діяльності  для  різних підприємств незалежно від того,  чи іноземний,  чи  вітчизняний  капітал  було використано  при  їх створенні,  послідовно підтримує своє рішення про  поширення   на   підприємства   з   іноземними   інвестиціями національного режиму оподаткування.

     Ви знаєте,  що  ми  вже  не  вперше  вносимо  за  ініціативою комітету якраз поправки до діючих законів.  На жаль,  як уже  було сказано  попереднім доповідачем,  через суди ці норми законів,  як кажуть,  ігноруються,  а те,  що було скасовано в законі від  1992 року, береться до уваги при прийнятті судових рішень.

     З метою  законодавчого  врегулювання  зазначеного  проекту  в жовтні була прийнята постанова про невідкладні заходи.  Крім того, я  хотів би сказати про те,  що на опрацюванні в Комітеті з питань фінансів і  банківської  діяльності  знаходяться  ще  три  проекти законів   України  про  внесення  змін,  спрямованих  на  усунення дискримінації   в    оподаткуванні    суб'єктів    підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження.  Це реєстраційні номери  8073,  6171,  6171-1,  подані відповідно   народними   депутатами   України  Наталією  Вітренко, Віталієм Журавським та Володимиром Петренком.  Ці проекти сьогодні не  розглядаються.  Чому?  Тому  що  проект,  який ми розглядаємо, внесений Президентом як невідкладний. І саме тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності пропонує,  якщо цей законопроект буде  прийнятий  у  першому  читанні,  щоб  ми   обов'язково   при доопрацюванні врахували положення тих законопроектів, які сьогодні не розглядаються.

     Народним депутатом України Ніною Марковською  внесено  проект постанови  про  неприйнятність  зазначеного  проекту  закону.  Цей проект постанови повинен дійсно ставитися першим на голосування  у четвер, коли ми будемо голосувати.

     Є також  висновок Головного науковоекспертного управління від 14  листопада  про  доцільність  прийняття  проекту  за  основу  з подальшим  доопрацюванням  його  до  другого читання з урахуванням зауважень, які додаються. У пакеті документів, розданих комітетом, ці зауваження досить чітко виписані.

     Звичайно, як  там і пишеться,  не можна погодитися з тим,  що запропонована  поправка  до  статті  7   дозволяє   практично   не виконувати   рішення   судів.   Треба   дуже   серйозно  до  цього поставитись,  і вже у своєму запитанні Юрій Кармазін звертав на це увагу.

     Комітет прийняв  рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти   зазначений   законопроект   за   основу   з   подальшим доопрацюванням його до другого читання.

     Шановні, повірте,  те,  що  робиться у нас сьогодні на ринку, особливо спільними підприємствами,  створює такі умови,  що  через спільні  підприємства  можна  провезти  будь-яку  продукцію.  І ви знаєте,  ми і в 1998 році про це говорили,  яка такса,  вибачте за таке  слово,  встановлена  у  спільних підприємств за те,  що вони будуть  безмитно,  без  податків  ввозити  на  територію   України продукцію:  до  20  відсотків від вартості того,  що ввозиться без податків, залишається як заробіток цих спільних підприємств.

     За такої ситуації не можна розраховувати на прозорість нашого ринку,   не   можна   розраховувати   і   на   те,   що  будь-який найдосконаліший закон у галузі оподаткування буде працювати,  якщо все  залишиться  так,  як  воно  на  сьогодні є.  Я вважаю,  треба приймати проект в першому читанні і доопрацьовувати з  урахуванням зауважень.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Вячеславе  Михайловичу,  у вас немає даних,  яка сума іноземного капіталу у спільних підприємствах України?

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександр  Віталійович  Шлапак  називав   суму спільного капіталу.  Він називав тільки декілька підприємств, тому що...

     ГОЛОВА. А по Україні немає у вас даних?

     СОКЕРЧАК В.М.  Немає.  Але якщо  треба  до  голосування  таку інформацію, то я...

     ГОЛОВА. Я чув, що ця цифра сягає 200 тисяч доларів. То ви можете уявити, скільки шуму навколо цього і який рівень інвестицій.

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване  Степановичу,  ви  праві.  Наприклад,  у спільному  підприємстві  "Буртекс"  статутного   капіталу   внесли всьогона-всього  41 німецьку марку,  а завдало збитків воно нашому бюджету на 158 мільйонів гривень.  Звичайно, за це треба воювати і виводити людей до Верховної Ради,  щоб відстояти таку пільгу, це ж дійсно...  Або "Феоніт",  про що  говорилося.  120  тисяч  доларів внесли, а на 395 мільйонів доларів завдали нашому бюджету збитків.

     Хоча тут є в якійсь мірі і правові колізії.  Комітет з питань фінансів   і   банківської   діяльності    зробив    подання    до Конституційного  Суду  з  проханням  дати тлумачення тих положень, якими  користуються  наші  суди.  Ми   чекаємо,   що   якраз   при доопрацюванні до другого читання, можливо, отримаємо вже відповідь Конституційного Суду з цього питання.

     ГОЛОВА. Є  запитання  у  депутатів?  Є.  Депутати   Сафронов, Мусієнко і Чорновіл. Депутат Сафронов.

     САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Дякую,  Іване Степановичу. Шановний Вячеславе Михайловичу! На вашу думку,  якщо  цей законопроект буде прийнято,  чи не вплине він на кількість інвестицій, на котрі ми відчуваємо в нашій промисловості дуже  великий  голод?  Ми  всі  кричимо,  що  потрібно  вишукувати інвестиції для нашої економіки, оновлювати технології, а тут знову робимо  зворотну дію закону,  порушуючи Конституцію України.  Ми ж тільки відштовхнемо від себе знову-таки  інвесторів,  відштовхнемо від  себе  новітні  технології.  Я  думаю,  що  на це теж потрібно звернути увагу. Яка ваша думка з цього приводу?

     ГОЛОВА. Вячеславе  Михайловичу,  я  прошу   вибачення,   одну хвилину.

     Шановні народні депутати! З 16 по 20 грудня   в   Україні   перебуває   делегація    групи    дружби "Франція-Україна"  Сенату  Французької  Республіки  на  чолі  з її керівником паном Патрісом  Желяром.  Щойно  відбулася  зустріч.  Я прошу привітати їх (Оплески). Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.   Дозвольте  відповісти.  Звичайно,  я  з  вами згоден,  що законодавство повинно бути  стабільним.  Інвестування, про яке ви ведете мову сьогодні,  здійснюється відповідно до угод, до домовленостей,  до чинних законів. Але розумієте, те, про що ми з  вами  ведемо  мову зараз,  - це закон,  який був прийнятий ще в березні 1992 року. І інвестицій, ви бачите, на 41 марку, а скільки ввезено товарів?

     Ви розумієте,  що  коли  завозиться на мільярди (за 1999-2001 роки на суму близько 4,8 мільярда завезено під виглядом інвестицій просто-напросто   товарів),   то   справжніх   інвесторів  це  теж непокоїть.  Тому що одні американськими стегенцями  інвестують,  а інші  -  новими  технологіями.  Я  думаю,  що  сьогодні  той,  хто займається інвестиціями,  розуміє,  що таке інвестиція,  і розуміє недоліки нашого законодавства.

     ГОЛОВА. І що таке власний товаровиробник.

     СОКЕРЧАК В.М.  І що таке власний товаровиробник.  Через те, я думаю, тут є проблема, але треба захищати своє виробництво.

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко. За ним - Тарас Чорновіл.

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Фракція Соціалістичної   партії.  Шановний  Вячеславе  Михайловичу!  Я,  в принципі,  буду   підтримувати   законопроект,   який   ми   зараз розглядаємо, але виникає кілька питань.

     Питання перше.  З вашої точки зору як досвідченого депутата і професіонала,  чи  не  є  розгляд  цього  законопроекту   черговою ілюстрацією того,  що в нашій державі таки справді домінує принцип корумпованої держави - усіх тримати на гачку і смикати за  ниточку тоді, коли хазяїну це вигідно?

     У 1992  році прийняли цей закон,  вносили зміни в 1996,  1999 роках. Ми що, не бачили, які фірми за цим стоять?

     І друге питання. Я переконаний, що ви спілкуєтесь з Мін'юстом та  іншими  міністерствами і відомствами.  Можливо,  якось разом з ними  проаналізувати  статутні  документи.   Невже   у   статутних документах  тих,  хто  40  марок  чи  100  доларів інвестував,  не записано,  що вони мають займатися виробничою діяльністю,  що вони мають займатися інвестиціями?  І на підставі цього розглядати їхні справи у судах і так далі.

     Дякую.

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую  вам  за  запитання.   Розумієте,   якщо сьогодні взяти до уваги, що попереду вибори і ми хочемо підтримати цей законопроект і  є  прихильниками  того,  щоб  залишити  пільги спільним підприємствам, то тут можна розцінювати, як демонстрацію. А можна подивитися на це,  як на намагання створити  рівні  умови, зробити все, щоб працювало на спільні підприємства наше вітчизняне законодавство.  Це проводиться ще  буквально  з  1995  року,  коли головою  комітету був Суслов.  Ми з арбітражним судом тоді вели цю розмову.  Арбітражні суди розуміли цю проблему.  А прорив відбувся якраз  через  суди  загальної  юрисдикції - Київський районний суд міста Харкова пробив першим цю, як кажуть, щілину. То це, я думаю, зрозуміло, що були пошуки.

     На жаль,   нам  не  вдалося  сьогодні,  як  кажуть,  вирішити остаточно  питання,  що  таке  інвестиція,  в  якій   формі   вона вноситься.  Вона вноситься і в грошовій,  і в товарній формі.  Але мені здається,  що треба було б тут чітко  визначитись.  На  жаль, Конституційний   Суд   відмовився   давати   тлумачення.  Зараз  є інформація про  те,  що  проводиться  закрите  засідання  з  цього приводу.  Я  думаю,  що,  можливо,  наш  комітет отримає остаточну відповідь з цього питання.

     ГОЛОВА. Тарас Чорновіл. Останнє запитання.

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область). Шановний доповідачу! Я тільки за, щоб ці норми   запрацювали,  але  в  мене  після  того,  як  я  проглянув законопроект, виникли сумніви, чи не буде в нього та сама доля, як у  попередніх  законопроектів  і  постанов  Верховної Ради з цього приводу щодо законів 1992 року?  Там  я  щось  не  бачу  достатньо імперативних форм, які б дійсно поставили цьому край.

     І ще  один пункт стосовно вільних економічних зон.  Через них так само іде ввезення в  Україну  без  податків  фактично  готових товарів, а іноді і просто готових товарів. Ми наплодили знову купу законів з цього приводу. Я не бачу якихось підстав в цьому проекті закону для того, щоб перекрити цей канал.

     СОКЕРЧАК В.М.   Дякую.   Я   теж  добре  ознайомлений  з  цим законопроектом і погоджуюсь з вами,  що не всі  норми  виписані  в проекті  так,  щоб  вдалося  перекрити канали.  Знаєте,  у нас є і експертна оцінка, подана головою комітету Юрієм Кармазіним, іншими досить-таки авторитетними юристами з цього приводу,  і я думаю, що треба буде врахувати і їхню  позицію.  Таким  чином,  можливо,  ми знайдемо вирішення цієї проблеми.

     Стосовно вільних   економічних   зон.   На  жаль,  у  проекті Податкового кодексу пропонується залишити до завершення їх терміну дії ті закони,  які приймалися по вільних економічних зонах. У нас іншого   виходу   немає.   Все-таки   повинно    бути    стабільне законодавство, хоча є проблеми, про які ви говорили.

     ГОЛОВА. Дякую,  Вячеславе Михайловичу.  Час завершився. Шість народних депутатів записалися на обговорення цього питання.  Слово надається   народному  депутату  Ніні  Марковській.  За  нею  буде виступати депутат Кармазін.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Дійсно,  поповнювати бюджет потрібно,  але не такими методами. І з цього приводу я внесла проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність   даного   проекту   закону.   Цей  законопроект  є неприйнятний як такий,  що  перш  за  все  суперечить  Конституції України.  Законопроект,  незважаючи  на  конституційні принципи та гарантії від змін спеціального  законодавства,  містить  положення про  зворотну  дію  Закону  України  про  усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької  діяльності,  створених  з використанням   майна  та  коштів  вітчизняного  походження.  Так, статтею 58 Конституції України закріплено  конституційний  принцип про  те,  що  закони  та  інші  нормативно-правові  акти  не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи.

     Згідно з  рішенням  Конституційного  Суду України у справі за конституційним  зверненням  Національного   банку   України   щодо офіційного   тлумачення   положення   частини   першої  статті  58 Конституції України про зворотну  дію  в  часі  законів  та  інших нормативно-правових  актів  від  9  лютого  1999  року  дана норма стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних  осіб.  Але це не означає,  що цей конституційний принцип не може поширюватися на закони та інші нормативно-правові  акти,  які  пом'якшують  або скасовують відповідальність юридичних осіб.

     Проте надання  зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

     Аналіз положення  Закону України про усунення дискримінації в оподаткуванні  дозволяє  зробити  висновок,  що  цей   акт   можна розглядати   як  акт  наступного  спеціального  законодавства  про іноземні  інвестиції,  який  суттєво  погіршує  правове  становище іноземних  інвесторів.  Маю  на  увазі  нову  редакцію  статті  7, запропоновану в проекті закону.  Вона  суперечить  конституційному принципу про незворотність дії нормативно-правових актів, оскільки погіршує умови діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

     Відтак, як  справедливо  зазначається  у  висновку  Головного науково-експертного  управління Апарату Верховної Ради України від 14 листопада 2001  року,  суди,  навіть  у  разі  прийняття  цього законопроекту  в  запропонованій  редакції,  матимуть  усі законні підстави виносити рішення про захист іноземних інвестицій  та  про скасування рішень органів виконавчої влади, прийнятих на порушення законних прав іноземних інвесторів. Це перше.

     Друге. У розділі третьому законопроекту  міститься  положення про  внесення  доповнень  до  статті 7 Закону України про усунення дискримінації в  оподаткуванні,  згідно  з  яким  робиться  спроба надати   окремим  державним  органам  влади  право  не  виконувати винесених судами рішень або виконувати їх частково.  Це  положення проекту  суперечить  основному  принципу  Конституції  України про розподіл державної  влади  на  законодавчу,  виконавчу  та  судову (стаття   6   Конституції   України).   Цей   принцип   передбачає незалежність гілок  влади  та  систему  взаємного  стримування  та противаг.

     Крім того,   запропонована   проектом   редакція   статті   7 суперечить основним засадам судочинства в Україні,  згідно з якими рішення суду є обов'язковими. Це стаття 129 Конституції та частина п'ята статті 124 Конституції України,  якою передбачено, що судові рішення  ухвалюються  судами  іменем  України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

     ГОЛОВА. Дякую.

     МАРКОВСЬКА Н.С.   І    третє.    Аналіз    норм    цивільного процесуального  законодавства  України,  зокрема  статей 312,  338 кодексу, дозволяє дійти висновку

     ГОЛОВА. Дякую, чотири хвилини ви використали

     МАРКОВСЬКА Н.С.   ...що   прийняття    нового    закону    не розглядається  як  підстава  перегляду  судових  рішень,  ухвал та постанов суду, які набрали чинності.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Кармазіну. За ним буде виступати депутат Петренко.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".  Шановні народні депутати!  Наш Комітет  з  питань боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією  першим, підкреслюю,  першим починаючи з 1998 року порушував з цієї високої трибуни   питання   щодо   дискримінації  вітчизняного  виробника, порушував ці питання перед Президентом,  перед арбітражним  судом, перед Верховним Судом.  На жаль, нас почули дуже пізно. А почувши, робили вигляд,  що цього не бачили,  не бачили,  що фактично  було знищено птахівництво, не бачили, що були знищені інші галузі, тому що сюди навезли "стегенця Буша" і так далі під виглядом  іноземних інвестицій.

     Сьогодні є  інші можливості,  як цьому завадити.  Ми,  уважно розглядаючи цей проект,  сподівалися,  що він  щось  вирішить.  На жаль,  я  згоден  з  узагальнюючим  висновком,  який  зробила Ніна Марковська,  що цей законопроект принесе зараз  більше  шкоди  для України,  ніж користі. Уряд хоче переконати нас, що у такий спосіб він вирішить проблеми бюджету.  А я хочу вас запитати:  чи всі  ви читали   проект   цього   законопроекту?   Якщо  ми  приймемо  цей законопроект, то саме нас будуть потім звинувачувати у тому, що ми порушили  Конституцію  і  закони,  і  ніхто  не  буде  казати,  що законопроект   розроблено   Кабінетом   Міністрів,   усі    будуть показувати,  що  це  Верховна  Рада  скасувала  державні  гарантії іноземним інвесторам, які ж сама і надала.

     Запропонований для   обговорення   законопроект    суперечить всьому, чому тільки можна, - і Конституції, і тим законам, про які говорилося.  І  головне  -  що  пропонується?  Набрання   чинності більшістю  статей  закону,  уявіть  собі,  з  1996  року,  тоді як Основний Закон нашої держави чітко визначає,  що закони  набирають чинності за будь-яких умов не раніше дня опублікування (стаття 94) та не мають зворотної дії в часі.

     Так от,  ми  запропонували  різним  науковим  інституціям   і Верховному  Суду  надати  пропозицію,  як вийти з цього замкненого кола?  І що ми бачимо?  У відповідь різні наукові установи,  я  не буду   перераховувати,   починаючи  від  Київського  національного університету і закінчуючи Інститутом держави і права,  кажуть,  що можуть  бути  дуже серйозні наслідки,  якщо ми приймемо саме в цій редакції  законопроект.  Тому   я   й   кажу,   що   концептуально законопроект в такому вигляді приймати не можна, тому що Україна в 2000 році приєдналася  до  Вашингтонської  конвенції  про  порядок вирішення   інвестиційних   спорів   між  державою  та  іноземними громадянами. Ми її ратифікували і відтак зобов'язані застосовувати передбачені   нею   механізми   захисту  на  випадок  недотримання встановлених гарантій або порушених прав.

     З огляду на це може бути, що звернуться до створеного в межах конвенції   Міжнародного   центру  по  врегулюванню  інвестиційних спорів, і тоді Україна буде мати багатомільярдні проблеми.

     Тут Іван Степанович задавав  питання:  а  скільки  тих  пільг було?  Я  відповім,  що,  за даними Державної митної служби,  на 5 мільярдів було всього різних пільг. Ці пільги надавалися рішеннями судів,  і в багатьох випадках незаконними рішеннями судів. Тому ми правильно  поставили  питання  про  скасування  тих   рішень,   де надавалися пільги філіалам, де не вносилися статутні фонди. Це все треба  було  перевірити  серйозно,  але  до   перевірки   підійшли несерйозно.

     І я хочу останнє сказати, що Верховний Суд у своєму зверненні до нас написав,  що до ухвалення рішення  Конституційним  Судом  є передчасним прийняття законопроекту.  Служба безпеки,  яка,  як ви розумієте,  стоїть на сторожі безпеки,  поставила питання так,  що без рішення пленуму Верховного Суду...

     ГОЛОВА. Юрію    Анатолійовичу,    завершуйте.   Дивіться   на регламент. Вимкніть, будь ласка, мікрофон. Я ще раз кажу, не п'ять хвилин, а три хвилини. Це виступ, Юрію Анатолійовичу, я вас прошу, у нас немає часу, ми вже зараз припиняємо обговорення.

     Останній виступ. Володимир Петренко.

     ПЕТРЕНКО В.О.  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Хотів би звернути вашу увагу, що мова сьогодні повинна йти не про пільги, а про гарантії,  які надав законодавець.  І я це хочу підтвердити не просто  голослівно,  а  на  підставі зауважень,  які у вас повинні бути, Головного науково-експертного управління.

     Цитую: "Тим самим законодавець,  а в  його  особі  Українська держава,   гарантував   дію   норм  Закону  про  режим  іноземного інвестування  протягом певного часу  щодо  окремих  підприємств  з іноземними  інвестиціями за їх зверненням,  навіть після того,  як цей закон буде скасований,  незалежно від того, яким чином, в якій формі та скільки разів буде здійснено таке скасування". Це перше.

     Друге. Давайте  звернемося  до  назви.  Назва  не  відповідає змісту.  До чого тут "ухилення",  про яке йдеться в назві, коли ми знаємо,  що у нас реалізуються підприємства за сумнівними цінами - "Росава", теплові електростанції, обленерго - тільки тому, що вони не сплачують податковій інспекції податки.  Я хочу, щоб уряд, який подав законопроект, звернув на це увагу.

     Чому не залучений Комітет з питань  економічної  політики  до цього  законопроекту,  де  пропонуються  фактично  зміни  до наших законів?

     Тому я хотів би зробити таке зауваження.  Це не перша  спроба руками народних депутатів,  руками Верховної Ради переділити ринок високоліквідних   товарів,   особливо   перед   виборами.    Жодна авторитетна  юридична  інституція не дала позитивних відгуків щодо цього законопроекту.  Він порушує десять статей  Конституції,  про них   тут  уже  говорили.  Це  не  перша  спроба  зруйнувати  наше інвестиційне поле, наше правове законодавство з питань інвестицій. На  сьогодні  на  одного  українця  припадає  45 доларів іноземних інвестицій,  тоді  як  у  наших  сусідів  (маю  на  увазі  Польщу, Словаччину)  ця цифра в десятки разів більша.  Жодна справа,  хочу звернути вашу увагу,  податкової інспекції не виграна  в  судовому порядку  за  Законом  про  усунення  дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,  створених  з  використанням майна та коштів вітчизняного походження.

     Тому я   на   закінчення   пропоную   не  голосувати  за  цей законопроект.  А  тим  народним   депутатам,   які   сумніваються, утриматися від голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні,  ми вже вичерпали час на обговорення цього питання.  Дві хвилини просить Червоній Василь Михайлович.  Я вам ще раз кажу, ми вичерпали час. У вас репліка?

     ЧЕРВОНІЙ В.М. Я не репліку, я записався на виступ.

     ГОЛОВА. Ви записалися,  я кажу, що вже використали 30 хвилин. Я прошу,  хто за те,  щоб збільшити час обговорення і надати слово Червонію, прошу проголосувати.

     "За" - 37.

     Василю Михайловичу, я думаю, що ви бачите.

     -----------

     Переходимо до обговорення наступного питання порядку денного: проекти законів

 7182 і  7182-2  -  про  внесення  змін  до  Закону  про наукову і науково-технічну діяльність.  Першим доповідати законопроект  буде народний   депутат  Борис  Беспалий,  другим  доповідатиме  Микола Кульчинський. Будь ласка. Ви хоча б своєчасно визначилися.

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52,  Донецька область).  Шановні колеги!  Ми з Беспалим  співавтори.  За  алфавітом  його  прізвище перше,  то я буду доповідати за домовленістю з ним. Пам'ятаєте, як ми  прийняли  дуже  добрий  для  науковців  Закон  про  наукову  і науковотехнічну  діяльність,  в  якому  були  передбачені  великі, порівняно великі пенсії для тих, хто має науковий стаж?

     Норма статті  щодо  пенсійного  забезпечення  була   найбільш незвичною,  найбільш суперечливою, викликала дуже багато нарікань, зауважень і непорозумінь під час її застосування.

     У нашому законопроекті передбачається внесення змін  саме  до цієї статті. Але я відразу хочу сказати, що в наших пропозиціях не йдеться про збільшення категорій,  які мають право на  цю  пенсію, про розповсюдження цих підвищених пенсій на тих,  хто здобував цей стаж на підприємствах різних форм власності.  Йдеться про усунення недоречностей,   а   іноді   навіть   абсурдних   речей,   які   є неконституційними, не відповідають навіть здоровому глузду.

     Буває таке,  коли Верховна Рада,  приймаючи складний, великий за обсягом закон,  припускається незначних начебто термінологічних або редакційних похибок,  але вони мають глибокий зміст при спробі їх застосувати.

     Про що йдеться? Головна наша пропозиція викликає неоднозначну реакцію серед депутатського корпусу,  заперечення  уряду,  який  у подібних   випадках   завжди   заперечує.  Така  підвищена  пенсія фінансується відповідно до чинного закону  з  державного  бюджету, якщо  особа йде на пенсію з установи,  яка фінансується з бюджету. Так сказано в законі.  Якщо ж особа йде на  пенсію  з  небюджетної установи,  то  різниця  між загальнодержавною пенсією з Пенсійного фонду і підвищеною фінансується за рахунок самих  підприємств.  Ми виступаємо проти такого положення. Пропонуємо внести поправку, яка б зробила єдиний порядок фінансування додаткової пенсії за рахунок державного бюджету.

     На перший  погляд  здається,  що  йдеться  про необгрунтоване збільшення витрат з державного бюджету,  і саме через  це  частина депутатів і уряд виступають проти.  Але, я підкреслюю, йдеться про усунення  порушень  юридичних  осіб,  громадян,  порушення   норми Конституції про рівність юридичних осіб і громадян.

     Чому так?  Самі подивіться.  Працювала наукова установа. А за часів Радянського Союзу, а також донедавна і в незалежній Україні, вони  всі  були,  а деякі і зараз залишаються державними.  І в тій установі в  минулому  колись  хтось  працював  науковцем,  заробив відповідний  стаж і приніс якусь користь.  Зараз раптом на частину цих установ  покладають  обов'язок  сплачувати  додаткові  внески, фактично додатковий податок на фонд заробітної плати за події, які були в минулому.

     Юридично Конституція  (стаття  58)   такі   дії   законодавця забороняє.   Закони  та  інші  нормативно-правові  акти  не  мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи. Юридично тут можна сперечатися, але фактично це так.  На установи покладають обов'язок  сплачувати додаткові  внески,  про  що  вони  не  знали,  коли у них починали працювати  ці  науковці.  Якби  в  цих  установах  знали,  що  для науковців  із  відповідним  штатним розкладом,  посадами збільшені відрахування,  то вони планували б свою діяльність наперед,  вони, можливо,  змінювали  б штатний розклад,  не приймали науковців або зменшували заробітну плату,  щоб у них  був  шанс  платити  більше відрахувань. Тобто таку норму можна вводити тільки наперед, а не у зворотному порядку.

     Такий порядок   ставить    у    нерівні    умови    суб'єктів господарювання.  Адже відповідно до Конституції незалежно від форм власності підприємства всі рівні перед законом, всі мусять платити рівні податки і рівні відрахування.

     У моєму  місті  є  учбовий  заклад  -  Державна машинобудівна академія,  і за стаж наукової роботи  при  виході  на  пенсію  там доплачують з державного бюджету.  Але цей вищий учбовий заклад, як і всі учбові заклади в Україні,  вже давно є комерційним, бо більш як 50 відсотків студентів приймаються на платній основі.  У нашому законодавстві  взагалі  немає   визначення,   що   таке   бюджетна організація.  Це організація, яка фінансується повністю з бюджету, чи яка отримує у свій  бюджет  від  держави  незначні  кошти,  які можуть  становити  в  її  доходах,  в її балансі лише якусь частку відсотка?

     У моєму місті є Науково-дослідний  інститут  машинобудування, який є державним за формою власності. Державний, але не бюджетний. Цей державний інститут мусить виплачувати пенсію тим,  хто  колись за  часів  СРСР  заробив  у  ньому науковий стаж.  Тобто настільки нерівні умови для абсолютно юридично рівних підприємств,  установ, організацій.

     Більше того,   пенсія   виплачується   тим  пенсіонерам,  які працювали раніше в цих установах,  але на момент виходу на  пенсію вони   можуть   працювати   вже  будь-де,  зокрема  і  в  наукових недержавних закладах,  навіть  зарубіжних.  Тобто  це  абсурдно  і суперечить здоровому глузду.

     Щодо економічної доцільності.  Подивіться,  колись Радянський Союз  мав  великий  штат  наукових  працівників,   і   здебільшого теперішні  пенсіонери  заробили  свій  стаж у тих науководослідних установах.

     Згаданий мною  Краматорський  науководослідний  інститут  мав тоді  штат  2,5  тисячі  працівників,  з них майже 1,5 тисячі були науковці.  Зараз вони дали мені таку довідку, в якій зазначається, що  в  них тільки 190 працівників,  з яких 64 - науковці.  І от цю маленьку  установу,  яка,  я   нагадую,   залишається   державною, примушують  платити  додаткові  внески у Пенсійний фонд за пенсії, які були зароблені величезним колективом у  зовсім  інших  умовах. Зрозуміло,  що це механізм, який не тільки не дозволить сплачувати пенсії тій великій кількості людей,  які цей стаж заробили колись, але й просто зруйнує економіку цього невеликого підприємства,  яке ледь-ледь  животіє.  Чи  мені  вам  доводити,  що   вижити   зараз науководослідним і державним, і приватним установам дуже важко?

     З огляду  на це ми пропонуємо,  якщо ми такий порядок ввели і якщо Верховна Рада не  скасує  цих  великих  пенсій,  все-таки  цю різницю  незалежно від форми господарювання теперішнього наукового підприємства чи  установи  виплачувати  з  державного  бюджету.  Я особливо   підкреслюю   це   для  депутатів,  які  піклуються  про соціальний захист усіх верств населення.  Йдеться тільки  про  тих людей,  які  мають  необхідний  стаж  наукової  роботи  в держаних установах.  І я ще раз кажу,  що  йдеться  про  підприємства,  які здебільшого знову ж таки залишаються державними. Просто усувається абсурдне,  антиконституційне,  антиекономічне  упущення,  яке   ми зробили свого часу в законі.

     Друга норма  стосується  ще  однієї  частини цієї ж статті 24 Закону про наукову і науковотехнічну діяльність. У законі сказано, що   до   стажу  наукової  роботи  зараховується  час  навчання  в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі, і в законі не сказано, що є якісь  виключення залежно від форми навчання.  Але наш,  як завжди розумний,  Кабінет Міністрів для економії  коштів  доповнив  закон своєю постановою,  в якій зазначив, що науковий стаж зараховується у разі навчання в аспірантурі,  ад'юнктурі, докторантурі тільки на стаціонарі.  Ми з Борисом Беспалим пропонуємо записати:  незалежно від форми навчання, тобто денна, заочна, вечірня і так далі.

     Ми з вами сказали,  що має значення науковий стаж. Тобто якщо людина навчалася і виконувала наукову роботу, захищала дисертацію, робила,  можливо,  винаходи під час цієї наукової роботи, тоді цей її стаж прирівнюється до наукового. Тобто саме навчання є науковою практикою,  яка,  очевидно,  закінчується  науковим  продуктом   у вигляді дисертації або,  я сказав, винаходу тощо. Отже, зрозуміло, що якщо людина працює,  скажімо,  реалізатором на ринку  і  торгує продовольчими  товарами  або  "секонд-хендом",  то  вона  не  може одночасно навчатися за вечірньою  формою  чи  заочно  і  захистити дисертацію.  Ми  всі  розуміємо,  що  якщо  людина  навчається  за будь-якою формою навчання,  то незалежно від того, де вона працює, вона займається наукою.  Тут також несправедливість,  більше того, ця несправедливість була посилена тим,  що саме Кабінет  Міністрів надав незаконне роз'яснення доповнення до закону.

     Ми пропонуємо  закріпити  ту  норму,  яку Верховна Рада свого часу проголосувала.  І оскільки наш проект абсолютно не піддається редагуванню,  то  треба його або приймати,  або не приймати.  Ми з Борисом Беспалим наполягаємо на тому,  щоб у четвер Верховна  Рада прийняла його в першому і в другому читаннях.

     ГОЛОВА. Є   запитання   до  доповідача?  Три  руки.  Депутати Москвін, Марковська і Мусієнко.

     МОСКВІН С.О. Шановний доповідачу! Наскільки я зрозумів, після введення  в дію вашого закону у тих людей,  які працювали за часів Радянського Союзу в наукових установах,  має зрости пенсія.  То на скільки вона зросте?

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я  так  зрозумів  ваше запитання:  скільки для цього потрібно грошей, чи є відповідний розрахунок, скільки коштів з  бюджету і так далі?  Я,  на жаль,  не можу сказати,  які будуть пенсії.  Пенсії  однакові.  Наш  законопроект  не  визначає  рівня пенсії,  він  визначає,  хто  за  це платитиме,  адже уряд поділив підприємства - одні,  не давши  їм  визначення,  до  речі,  назвав бюджетними, тоді різницю між науковою і загальною пенсіями погашає державний бюджет,  а решта підприємств повинні доплачувати самі за те,  що  ми  з  вами  зробили таку добру справу для науковців.  Ми хотіли зробити  краще,  але  ми  тим  самим  безпідставно  забрали частину  грошей  у  теперішніх  науково-дослідних підприємств.  Ми просто усуваємо цей абсурд.  Я наполягаю на тому,  що це - абсурд, це  однаково,  коли б ми припустилися помилки і сказали,  щоб оцих всіх розстріляти,  а потім збагнули,  що зробили  дурницю,  а  нам кажуть:  ну,  вже вирішили - нехай розстрілюють,  бо немає коштів, щоб їм надати можливість жити.

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Мусієнко.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний  Олексію  Дмитровичу!  Я   повністю поділяю  вашу турботу і буду закликати нашу фракцію Соціалістичної партії підтримати даний законопроект, тому що я як науковець, який пропрацював в інституті 20 років, знаю, що таке наукова праця - чи то аспіранта,  чи то докторанта,  чи то наукового  працівника,  чи професора,  чи  доцента.  Це  важка  праця.  І  зараз якщо держава змусила їх піти працювати в інші структури,  то це не означає,  що ці працівники не заслужили у держави наукові пенсії. Навпаки, вони заслужили.  І тому  не  може  бути  такої  дискримінації  наукових працівників.  Я повністю поділяю вашу точку зору і підтримую даний законопроект. А запитань у мене немає.

     ГОЛОВА. Іван Мусієнко - останнє запитання.

     МУСІЄНКО І.М.  Дякую. Фракція Соціалістичної партії. Шановний Олексію Дмитровичу!  Зрозуміло,  що наша фракція буде підтримувати цей законопроект, але не тільки тому, що пропозиції розумні.

     Але ж одне запитання все-таки в мене є.  Я погоджуюся з  тими прикладами,  які  ви  наводите,  у  тому  числі стосовно інституту машинобудування.  Але от така реальна ситуація: науковець Петренко працював 20 років у державному науково-дослідному інституті,  і це дає йому право на вихід на пенсію.  Але після цього він,  скажімо, п'ять  чи  сім  років  працював  у  комерційній  структурі  і  там використав свій потенціал,  патенти і так далі. Чи не доречно, щоб все-таки  і  ця  комерційна структура якимось чином брала участь у його пенсійному забезпеченні?

     ШЕХОВЦОВ О.Д.  Я  не  заперечую.  Але  взагалі  це   потрібно вирішити.  Подивіться, ви ж самі сказали, що науковець пропрацював 20 років у державній установі,  він претендуватиме, щоб відповідно до  чинного  закону  за нього доплачувала державна установа,  якщо вона ще збереглася. Ми пропонуємо усунути хоча б оцей абсурд.

     Якби ми зачепили те,  про  що  каже  колега  Марковська  щодо зарахування наукового стажу,  заробленого в недержавних установах, то тоді ми точно такий законопроект  провести  не  змогли  б,  бо, справді,  тоді  б контингент претендентів на ці пенсії невизначено розширився.  Ми не чіпаємо норм, які є в цій статті чинного закону щодо  прийняття  до  уваги  тільки стажу,  заробленого в державних установах,  а тоді,  хоча людина і працює в комерційній  установі, оскільки  буде зараховуватися тільки стаж,  зароблений в державній установі,  будуть здирати гроші тільки з тієї державної  установи. Давайте  ми  хоча  би  це  з'ясуємо  і скасуємо цю дискримінаційну норму.

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Дмитровичу.

     Слово надається  Кульчинському   Миколі   Георгійовичу   щодо законопроекту   7182-2.  А  потім,  Валентине  Олександровичу,  ви висловите позицію уряду щодо двох законопроектів.

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.  Народний  рух  України.   Шановний   Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Моя пропозиція аналогічна з пропозиціями  попередніх  доповідачів  законопроекту  Беспалого  і Шеховцова і викликана самим життям.  Мені здається, що людина, яка живе здоровим життєвим глуздом,  буде заперечувати цю  пропозицію. Ідеться  про  довільне  трактування  пенсійними органами статті 24 Закону про наукову і науково-технічну діяльність щодо  нарахування пенсій.   У  законі  чітко  сказано,  що  навчання  в  аспірантурі зараховується до наукового стажу.  Але пенсійні органи  придумали, що цього в законі не написано,  і нараховують науковий стаж тільки тим, хто учився на очній формі аспірантури. І, звичайно, саме цими життєвими  реаліями  викликана пропозиція,  яка є,  я повторюю,  в законопроекті  Беспалого.   Через   те   я   пропоную   підтримати законопроект  Беспалого  і  Шеховцова,  але  якщо  він  не пройде, оскільки йдеться про державні  кошти,  про  доплату  з  державного бюджету тим науковцям,  які працювали в бюджетних установах,  то я просив би проголосувати хоча б одне положення цього  законопроекту

-  "незалежно  від  форми  навчання".  Ось  суть  цієї пропозиції: зараховується науковий стаж незалежно від форми навчання  -  очної чи заочної.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Хвилину,  Миколо  Георгійовичу.  Є запитання?  Немає. Дякую.

     Від уряду слово надається державному  секретарю  Міністерства освіти і науки Валентину Олександровичу Зайчуку. Будь ласка.

     ЗАЙЧУК В.О.,  державний секретар Міністерства освіти і науки. Дякую,  Іване Степановичу.  Я хотів би привернути  увагу  шановних народних  депутатів  буквально  до  кількох  цифр.  За станом на 1 жовтня цього року ми маємо 28,3 тисячі пенсіонерів,  які одержують таку  пенсію.  З  урахуванням поправок на наступний рік планується 39,4 тисячі пенсіонерів, які будуть оформляти відповідну пенсію. У бюджеті на 2002 рік закладено 125 мільйонів гривень. Прийняття цих поправок потребує передбачити у бюджеті на  2002  рік  21  мільйон гривень.  Це  щодо цифр,  які пан Шеховцов не міг назвати.  І щодо поправки до частини 2 статті 24. Мова йде про доповнення частини 2 цієї статті словами "незалежно від форми навчання". Ми пропонували зараховувати до наукового стажу роботу на відповідних посадах.

     Я можу  навести  декілька  прикладів,  коли  директор  базару заочно  вчився в аспірантурі,  відносно вчився,  захистився і буде мати право зараховувати в стаж оцю заочну аспірантуру.

     ГОЛОВА. Валентине Олександровичу, а він по ринку захищався чи по базару?

     ЗАЙЧУК В.О. Якби по ринку...

     ГОЛОВА. Позиція   уряду  зрозуміла.  У  нас  чотири  народних депутати записалися на обговорення.

     Слово надається народному депутату Борису Беспалому.  За  ним буде виступати депутат Стрижко.  Я вибачаюся,  Борисе Яковичу. Від профільного комітету виступатиме голова комітету  Ігор  Рафаїлович Юхновський.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні депутати!  Я виступаю від імені комітету замість  Олега  Олексійовича  Грачова, який захворів. Комітет розглянув ці обидва законопроекти і схвалив їх. Дозвольте мені чітко сказати, в чому справа. Закон про наукову і   науково-технічну   діяльність  регулює  пенсійне  забезпечення науковців,  які працюють  у  державних  установах.  До  2002  року існувало обмеження,  згідно з яким на цю пенсію могли претендувати науковці,  які 20 років пропрацювали  на  науковій  посаді,  мають науковий  ступінь  кандидата  або  доктора і працювали в бюджетних наукових установах.  До 2002 року цей закон не поширювався на  тих науковців,   які  пропрацювали  20  років  на  державних  наукових посадах,  але  ці   наукові   організації   не   були   бюджетними організаціями.  Недавно  вийшла постанова Кабінету Міністрів ( 316 від  2001  року),  яка  включає  до  тих  організацій,  які  могли претендувати на пенсію,  ще КБ "Південне". Отже, указом Президента і  указом  Кабінету  Міністрів  був  зроблений  перший   крок,   і небюджетні організації стали одержувати цю пенсію.

     Суть поправок,  які  вносяться  трьома депутатами,  полягає в наступному.

     Поширювати бюджетне забезпечення  пенсії  на  всіх  тих,  які виходять  на пенсію в державних наукових установах,  незалежно від того, чи ці установи є бюджетними, чи вони не є бюджетними.

     Я вважаю,  що це правильно.  Справа в тому, що в законі, який ми  прийняли,  говорилося,  що  якщо  людина  виходить на пенсію з небюджетних державних установ,  то  пенсія  має  виплачуватися  за рахунок коштів даної установи,  в результаті ці установи опиняться в дуже важкому становищі.  Тому норма щодо бюджетного фінансування тих,  що  виходять  на пенсію,  пропрацювавши 20 років у державних установах,  згідно з проектом має  поширюватися  на  всі  державні наукові установи. Це перша поправка.

     Друга поправка.   Пропонується   до   стажу  наукової  роботи зараховувати навчання в  аспірантурі,  докторантурі  і  ад'юнктурі незалежно від форми навчання. Ми вважаємо, що це теж є правильним. Тому комітет вважає, що обидві поправки можна прийняти.

     Стосовно фінансового  забезпечення   закону.   На   наступний фінансовий  2002 рік у бюджеті закладено 127 мільйонів.  Як тільки що сказав державний секретар Валентин Олександрович Зайчук,  треба додатково  ще  142  мільйони.  Отже,  не  вистачає  в  бюджеті  на забезпечення закону десь приблизно 15 мільйонів гривень.  Така  от ситуація. Комітет вважає, що законопроект треба прийняти.

     ГОЛОВА. Є  запитання до Ігоря Рафаїловича?  Юрій Сахно.  Будь ласка.

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко".  Шановний Ігоре Рафаїловичу!  Я теж певну частину свого життя віддав академічній науці,  звичайно, менше,  ніж ви,  але теж 15 років пропрацював у цій сфері і  добре розумію  диференціацію  науковців  і  все таке інше.  Тобто серцем кожен із нас,  Ігоре Рафаїловичу,  за те,  щоб нашим людям зробити краще.  Але  якраз  зараз  ми  збираємо підписи під конституційним поданням про те, щоб взагалі зняти верхню межу пенсій і взагалі це питання  все-таки  вирішити  якось  комплексно.  Скільки ми будемо займатися певними категоріями людей?  Тобто є комплексні  підходи, які  тут  відстоювала  також Наталія Михайлівна,  ми дискутували з приводу пенсійної реформи,  а все воно стоїть на місці,  ми  знову шматочками відриваємо певним категоріям. Десь протиснемо, і добре, а потім починаємо статтю  42  бюджету  приймати  і  не  можемо  її прийняти,  бо грошей немає.  Чи не вважаєте ви,  що все-таки треба якийсь комплексний підхід до цього застосувати,  а не  йти  шляхом залатування невеличких шпарин?

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Звичайно,  я  вважаю,  що найбільша трагедія держави полягає в низьких заробітних платах людей, низьких пенсіях і  в  низькій  купівельній  спроможності населення.  Це є основною бідою держави.  Якщо ми її не вирішимо,  ми не  вирішимо  проблеми внутрішнього ринку і не знайдемо виходу з кризового стану. Але для того щоб,  як ви сказали,  цю задачу  вирішити  комплексно,  треба великі гроші,  і таких великих грошей,  як я розумію,  не існує. У найгіршому становищі все-таки знаходяться наукові співробітники, і я вважаю, що ці законопроекти ми маємо прийняти.

     ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Рафаїловичу. Переходимо до обговорення.

     Слово надається  народному депутату Борису Беспалому.  За ним буде виступати депутат Стрижко.

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Шановні колеги!  Мені як  співавтору  досить  легко обгрунтовувати цей проект, тому що його справедливість, враховуючи усі виступи, які тут прозвучали, очевидна. З іншого боку, через це його  дуже складно обгрунтовувати.  Як логічно можна доводити,  що сніг білий, що небо синє? Це треба просто прийняти.

     Що ми  маємо  на  сьогодні?  Практично  усі  наукові   пенсії зароблені за часів,  коли все було і державним, і бюджетним, тобто люди заробили пенсії в однакових умовах,  різними лише є умови  їх виходу на пенсію, умови ж роботи були абсолютно однаковими. Більше того,  існуючий  порядок   просто   брутально   порушує   пенсійне законодавство, законодавство про підприємництво, яке не передбачає права зобов'язувати виплачувати пенсії заднім числом,  про що  так чудово   говорив  Олексій  Шеховцов.  Порушується  фундаментальний принцип права,  яке не дозволяє надавати  законам  зворотної  дії, крім  випадків  скасування  чи пом'якшення відповідальності.  Тому підприємства і наукові установи будуть зацікавлені в тому,  щоб не брати науковців на роботу,  тому що хто ж буде брати кваліфіковані кадри на роботу,  яке підприємство, якщо потім це зашкодить самому підприємству?   Порушується   Конституція,   оскільки  порушується рівноправність  різних  форм  власності.  Всі  рівно  платять   до бюджету,  до  Пенсійного  фонду.  Брутально  порушується стаття 24 Конституції,  в  якій  говориться,  що   громадяни   мають   рівні конституційні права. Абсолютно прозора ситуація.

     Але, як не дивно, є такі люди, які з цим не погоджуються і ще й заважають встановленню справедливості.  Ми нормальних аргументів від противників не почули.  Що це за такий образливий аргумент, що директор базару вчиться в аспірантурі?  Що в тому є  поганого?  Це чудово,  коли  хтось  займається наукою,  на якій би він посаді не працював.

     Щодо запитання  депутата  Сахна.  Дійсно,  краще   вирішувати питання  комплексно.  Але є таке дуже чудове українське прислів'я: доки сонце зійде, роса очі виїсть. Доки ми будемо прагнути зробити всім і одразу добре,  то ми просто тоді зовсім будемо бездіяльні і нікому нічого не  зробимо.  Там,  де  ми  можемо  допомогти  своїм громадянам і поліпшити їх життя,  ми повинні одразу це робити,  це наш обов'язок як народних депутатів.

     Шановні колеги!  На відміну від  деяких  бюрократів,  Комітет Верховної    Ради   з   питань   науки   і   освіти   та   Головне науково-експертне управління даний проект  підтримують.  Я  думаю, шановні колеги,  не чекаючи звернення до Конституційного Суду, щоб не витрачати на це зайві  бюджетні  кошти,  ви  його  підтримаєте, причому одразу в цілому.

     Дякую за увагу і сподіваюся на підтримку.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Слово надається народному депутату Леоніду Стрижку.

     СТРИЖКО Л.П.    Уважаемые    коллеги!    В    рассматриваемом законопроекте вносятся изменения в пенсионное обеспечение  научных и  научно-педагогических  работников.  Их  необходимость диктуется рядом   обстоятельств   и   в   первую   очередь    возникновением негосударственных   высших   учебных   заведений   и  ликвидацией, перепрофилированием или сменой формы собственности многих  научных и    научноисследовательских   организаций.   Первое   предложение уравнивает  права  аспирантов  и  докторантов  государственных   и негосударственных  организаций.  Это  предложение  мне как бывшему аспиранту представляется логичным,  обоснованным  и  заслуживающим поддержки.

     Второе предложение устраняет коллизии,  проблемы, возникающие в пенсионном обеспечении научных сотрудников или тех лиц,  которые работали  ранее  научными  сотрудниками  за  счет  предприятий,  в которых они работали перед выходом на пенсию.

     Большинство предприятий и научных  организаций  экономической политикой  правящего режима доведены,  как говорится,  до ручки и, естественно,  не  имеют  ни  средств,  ни  желания  выплачивать  в Пенсионный фонд дополнительные суммы,  тем более за тех,  которые, будучи научными сотрудниками, ранее у них не работали.

     Второе предложение в значительной степени устраняет возможную дискриминацию  в  приеме  на  работу  кандидатов  и  докторов наук предпенсионного   возраста.    Этой    поправкой    предполагается финансирование  размера  пенсии,  установленной для этой категории лиц согласно "Закону про наукову і науковотехнічну діяльність" и в соответствии  с  другими законами Украины за счет государственного бюджета.

     Возражая против   этого   подхода   и   допуская   при   этом арифметические  ошибки,  вице-премьер  Семиноженко  отмечает,  что принятие закона значительно  расширит  число  лиц,  финансирование пенсий которых будет осуществляться из госбюджета.  Действительно, в советской социалистической Украине была и  наука,  и  достаточно большое  количество  научных сотрудников.  Сегодня в "самостійній" Украине науку почти задушили,  но научные сотрудники пока еще живы и, по мнению Семиноженко, являются, очевидно, непосильным бременем для бюджета.  Ссылается вице-премьер и на обращение  руководителей научных  организаций  относительно  их невозможности финансировать пенсии   даже   тем    категориям,    которые    уже    определены законодательством.

     У меня   подобное   обращение   вызывает,  по  меньшей  мере, недоумение.  Почему эти руководители,  говоря о тяжелом  положении науки,  безропотно  поддерживают  антинародный  режим,  угробивший науку и оставивший их организации без копейки. Если вы уже сегодня поддерживаете режим, то ищите деньги, где хотите, и не плачьтесь в жилетку,  а  если  вы   действительно   хотите   иметь   бюджетное финансирование   и   науки   в  целом,  и  своих  организаций,  то добивайтесь вместе с  нами,  фракцией  партии  коммунистов,  смены режима и социальноэкономического курса.

     Что же   касается   вице-премьера,   фигуры,   как  известно, политической,  то  уровень  политика   определяется   не   умением перечислять  трудности,  а  умением их преодолевать.  Возражения в отношении этого законопроекта,  мне представляется,  вызваны  лишь нежеланием вносить даже небольшие изменения в социальную политику, но научные сотрудники нуждаются в этом законопроекте,  и он должен быть поддержан.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Дякую.

     Шановні народні  депутати!  Ми  завершили  обговорення  цього питання.  Валентине Олександровичу,  у вас є щось?  Немає. Ви чули пропозиції, ми їх врахуємо під час голосування.

     -----------

     Оголошується до  розгляду  законопроект  про внесення змін до Закону про фізичний захист ядерних установок,  ядерних матеріалів, радіоактивних відходів,  інших джерел іонізуючого випромінювання ( 7496).

     Вадим Грищенко. Будь ласка.

     ГРИЩЕНКО В.В.,   голова    Державного    комітету    ядерного регулювання України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  До вашої уваги пропонується проект Закону про  внесення змін  до  Закону  України  про  фізичний захист ядерних установок, ядерних   матеріалів,   радіоактивних   відходів,   інших   джерел іонізуючого  випромінювання.  Ці зміни пункту 3 стосуються розділу VIII  "Прикінцеві  положення",  а  саме  -  терміну  приведення  у відповідність  актів  законодавства  у зв'язку з прийняттям Закону про фізичний захист.

     Кабінет Міністрів звертається до Верховної Ради  з  проханням змінити  цей  термін з шести місяців до одного року.  Це звернення зумовлене складністю завдання щодо  внесення  змін  у  деякі  акти законодавства України.

     Річ у   тому,   що   Законом   України  про  фізичний  захист встановлені певні обмеження конституційних прав і свобод людини, а також  питання  відповідальності за виконання цього законодавства. Ці питання вимагають дуже ретельного опрацювання при внесенні змін у чинне законодавство,  що потребувало значної кількості експертиз і узгоджень. На сьогодні усі питання вирішені. І проект закону про внесення  змін  і  доповнень  до  деяких  актів законодавства буде внесений у Верховну Раду у січні.  Проект закону одержав підтримку профільного комітету. Прошу підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до Вадима Грищенка? Немає. Дякую. Від профільного комітету - Олексій Кучеренко. Увімкніть мікрофон.

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  80,   Запорізька область).  Шановні  депутати!  Я  прошу  від  профільного комітету підтримати цей законопроект,  він досить простий. І зараз шановний пан   Грищенко   досить   докладно  його  висвітив.  Просимо  його підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Немає  заперечень.  Деякі  депутати   записалися   на виступи, але їх немає в залі. Я не буду оголошувати.

     -----------

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до деяких законів  України  щодо  запровадження  ліцензування  певних видів господарської діяльності у племінній справі в тваринництві.

     Рижук є? Мені сказали, що є. Олексію Андрійовичу, ви знайдіть Рижука,  щоб можна було  розглянути  ваш  законопроект,  де  ви  є співдоповідачем. Профільний комітет повинен нам допомагати.

     -----------

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про карантин рослин  (нова  редакція).  Доповідає  голова  підкомітету Комітету з питань аграрної політики Василь Васильович Шепа.

     ШЕПА В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Високоповажний  Іване Степановичу!  Високоповажні  народні  депутати,  присутні!  Проект закону  України,  який  внесено на розгляд Верховної Ради України, розроблено і узгоджено за участю Міністерства  аграрної  політики, Мін'юсту,   Мінекології   та  природних  ресурсів,  Мінтранспорту, Міністерства охорони здоров'я України та Державної митної  служби. У  цілому законопроект відповідає вимогам європейської спільноти і підтриманий одностайно.

     У проекті  визначені  загальні  правові,   організаційні   та фінансово-економічні основи карантину рослин, діяльність державних органів,  підприємств, установ, організацій, господарств усіх форм власності,  посадових осіб та громадян,  спрямовану на запобігання завезенню,  вивезенню та поширенню відсутніх на території  України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів.

     Державне регулювання  у  галузі карантину рослин здійснюється Верховною Радою України,  Кабінетом Міністрів  України,  Верховною Радою  та  Радою міністрів Автономної Республіки Крим,  спеціально уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  з   питань аграрної  політики,  органами Державної служби з карантину рослин, іншими   державними   органами,   а   також   органами   місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством.

     Цей проект  спрямований  на  узгодження  Закону  України  про карантин рослин,  прийнятий ще у 1993 році,  з  більш  досконалими законами  України,  а  також  на приведення його у відповідність з міжнародними стандартами.  Тут  передбачено  корегування  системи, правового  статусу,  умов  фінансування Державної служби карантину рослин, визначення кола посадових осіб.

     Варто зазначити,  що у всіх  країнах  Європи  і  Америки  все обслуговування  служб  карантину  рослин здійснює науководослідний інститут карантину рослин. Існуючі витрати з державного бюджету на карантинну  службу  переносяться  на статті фінансування державних службовців без створення суттєвих додаткових джерел фінансування.

     Діяльність цієї служби має стратегічне значення з  огляду  на продовольчу безпеку України.  Достатньо нагадати про відшкодування мільйонних збитків,  завданих хворобами рослин.  Надходять листи з проханням  відшкодувати збитки від піщаного метелика,  який вразив посіви зернової  кукурудзи  навіть  на  Київщині.  З'явилися  нові хвороби  рослин на Закарпатті і в інших регіонах України.  Великої шкоди завдає неконтрольоване завезення насіння,  яке один-два роки дає  урожай,  а  потім  вироджується.  Хіба  це  не є продовольчою диверсією?  Скільки  витрат  іде  на   боротьбу   з   традиційними вразниками    картоплі,    буряку,    злакових   культур,   садів, виноградників та інше.  Зважте на це,  шановні колеги,  і проявіть свою  волю  на  зміцнення  державної карантинної служби.  У всьому світі карантинні  службовці  мають  статус  державного  службовця. Тільки у нашій державі вони до сьогодні мають другорядні права.

     Проект закону  розглянутий  у  всіх  відповідних інстанціях і отримав однозначне схвалення. Головне науково-експертне управління Апарату   Верховної  Ради  і  профільний  комітет  Верховної  Ради пропонують прийняти даний  законопроект  за  основу  і  в  першому читанні.

     Дякую за підтримку.

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Депутат Марковська. За нею

- депутат Кірімов.

     МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую. Шановний Василю Васильовичу! Коли їдеш літом,  восени  чи  весною  по  Україні,  то бачиш,  що тільки при дорогах городи або поля зорані, щось посіяно, а як заїдеш далі, то бур'яну  не  те  що по пояс,  а з головою.  Який карантин допоможе побороти це явище? Що для цього потрібно? І як це в проекті закону передбачено?

     ШЕПА В.В. Що стосується запитання, яке ви поставили, то я вам дякую за нього. Дійсно, мають місце факти, не тільки в місцях, про які ви говорили,  а й в усіх, може, областях. Але це явище є зараз і було раніше. При дорозі все було гарно, а там, як Бог дасть.

     Стосовно того,  що дасть карантинна  служба,  то  якщо  чесно казати,  так  це  відноситься не тільки до карантинної служби.  Це відноситься до форм господарювання,  до контролю,  до  організації праці,  до  роботи державних адміністрацій,  сільськогосподарських органів, Мінагрополітики і так далі.

     Щодо господарювання,  то я думаю,  що стан справ поліпшується і,  думаю,  що найближчим часом буде поліпшуватися, але це прямого відношення до карантинної служби не має.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Іван Кірімов.

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановний  Василю  Васильовичу!  У  мене  до  вас  таке  запитання. Скажіть,  будь ласка,  завданням карантинної служби є  компенсація невиправданих витрат чи в її функції входить те,  щоб не допускати того чи іншого шкідника,  робити  все  можливе  для  того,  щоб  і зернові, і злакові, і інші культури виростали і можна було збирати врожай?  Тому що, наскільки я знаю, і раніше - в радянський час, і вже   у   нас   в   незалежній   Україні   (мій   виборчий   округ сільськогосподарський,  тому я це знаю), тільки у разі неврожаю чи коли  щось  згоріло,  чи  щось не виросло,  чи якийсь шкідник з'їв карантинна служба залучалася до вирішення питання.  Це наче  як  у тій притчі,  що там, де посіяли, то ще щось зійшло, а де нічого не посіяли, то як вогнем випалило.

     Дякую.

     ШЕПА В.В.  Карантинна служба,  я хочу  вам  повідомити,  була колись  настільки  важливою  в  державі,  що  вона  не  мала свого керівництва   на   території   України,    а    підпорядковувалася безпосередньо Москві.  Такої служби у нас не було.  Відповідальною за цю сферу була зооветеринарна служба,  яка була у нас в Україні. Таким  чином,  в роки незалежності держави ця служба випала з поля зору і залишилася на задвірках, вона не є державною службою. Я вам дуже дякую за поставлене запитання. Карантинна служба контролює не тільки те,  що в консервній банці або в переробленому вигляді. Вся сільськогосподарська продукція, яка б не завозилася, насіння і так далі  проходить  через  цю  карантинну   службу,   і   вона   несе відповідальність  за  те,  щоб ми якусь нечисть,  як говорять,  не завезли в державу.

     Щодо вивезення карантинних  організмів.  Ця  невелика  служба зараз  відноситься  до АПК.  Я повинен сказати,  що вона проводить величезну роботу.  Ви дивіться, є такий небезпечний зараз шкідник, як  метелик  кукурудзяний.  Він у Європі,  у світі був давно,  він тільки в цьому році з'явився у нас.  Ми  собі  не  можемо  уявити, скільки  шкоди  він може завдати нашій державі.  Я думаю,  що його можна порівняти з колорадським жуком, який є в Україні.

     ГОЛОВА. Дякую, Василю Васильовичу.

     -----------

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до деяких  законів  України  щодо  запровадження  ліцензування певних видів господарської діяльності у племінній справі в  тваринництві. Доповідає    Сергій    Миколайович   Рижук.   Коротенько,   Сергію Миколайовичу, якщо можна.

     РИЖУК С.М., державний секретар Міністерства аграрної політики України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! Звичайно,  обгрунтовувати  необхідність  прийняття  цього  проекту закону,  мабуть, немає потреби. Я справді коротко, тому що Законом України про племінну справу в тваринництві обумовлено забезпечення функціонування системи селекції в тваринництві, встановлено вимоги до племінних (генетичних)  ресурсів  та  до  діяльності  суб'єктів племінної справи у тваринництві.  На перший план виходять проблеми врегулювання взаємовідносин  між  державними  органами  управління племінною справою і суб'єктами господарювання,  з одного боку,  та між різними суб'єктами,  з другого боку,  оскільки від них  повною мірою  залежить  ефективність  використання племінних (генетичних) ресурсів.

     Отже, в  законі  передбачається  надання  ліцензій  суб'єктам племінної   справи   на   виконання   господарської  діяльності  у племінному тваринництві та проведення атестації  працівників,  які виконують спеціальні роботи,  пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами.  У  статті  3  Закону  про  ліцензування  певних  видів господарської  діяльності  передбачається,  що  ліцензія  є єдиним документом дозвільного характеру,  який дає  право  на  здійснення певних видів господарської діяльності. Ще раз підкреслюю, що цілі, завдання закону і наші пропозиції зводяться до  того,  що  внесені зміни   до   закону   дадуть  можливість  здійснювати  ефективний, насамперед  державний  контроль  у  галузі  племінної   справи   в тваринництві  і,  звісно,  запобігти  використанню для відтворення неякісних  племінних  (генетичних)  ресурсів,  залучити  у   сферу селекції  висококваліфіковані  професійні  кадри на основі надання суб'єктам господарювання  ліцензій  на  провадження  певного  виду господарської діяльності.

     Дякую вам за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Сергія Миколайовича? Немає. Дякую.

     Слово для   співдоповіді   надається   Олексію  Марченку  від профільного комітету.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  201,  Черкаська  область).  Дякую.  Комітет  на   засіданні розглянув  внесений  законопроект,  і,  оскільки мова йде про,  як висловився  Василь  Антонович  Калінчук,  усунення   шаманства   у племінній   справі,  підтримав  його  одноголосно  і  запропонував Верховній Раді прийняти  законопроект  за  основу.  Мова  йде  про державне  регулювання  обмежень  у  цій галузі,  оскільки останнім часом з'явилися непоодинокі випадки і приклади,  коли під виглядом племінної справи у тваринництві здійснюються речі, які дуже далекі від  цього.  Таким  чином,   Україні,   сільському   господарству, аграрному  комплексу  може  бути  завдано серйозної шкоди.  І тому комітет,  Головне науково-експертне управління  Апарату  Верховної Ради,  розглянувши  законопроект,  підтримують  його і вважають за можливе його прийняти.  Комітет запропонував прийняти законопроект у першому читанні і просить Верховну Раду підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Є запитання до Олексія Марченка?  Ніна Марковська. За нею - Олександр Пухкал.

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний Олексію Андрійовичу!  Такої  шкоди, якої  було  завдано  на  цій  сесії  Україні прийняттям Земельного кодексу,  ще не знала жодна держава.  І ви, до речі, за цей кодекс голосували.

     Я думаю,   що   племінне  тваринництво  не  буде  мати  таких наслідків,  як після прийняття Земельного  кодексу,  але  поясніть мені  як  свідомій  людині,  що  мається на увазі,  які тварини ми будемо вирощувати в нашій державі?

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую за  запитання.  Оскільки  мова  йде  про закон,  який  стосується  ліцензування  певних видів господарської діяльності у племінній справі в тваринництві, то я відповідаю лише на другу частину запитання.  Мова йде,  по суті,  про гарантування державного  регулювання  тим  підприємствам  і  організаціям,  які сьогодні  визначені і мають можливість і право займатися племінною роботою в тваринництві,  тобто мають для того відповідну  базу.  Я можу навести приклад для того, щоб ви зрозуміли, про що йдеться. Є цілий  ряд  господарств,   підприємств,   серед   яких,   скажімо, науково-виробниче  об'єднання  "Прогрес" на Черкащині,  в яке було перетворено  свого   часу   обласне   племінне   об'єднання,   яке споконвічно    займається    племінною   справою   на   Черкащині, Кіровоградщині,  до Вінничини досягає.  Це  об'єднання  займається розведенням племінної великої рогатої худоби.

     Це підприємство  сьогодні  продовжує  займатися  наукою,  при цьому  підприємстві  діє  зональний  інститут,   який   займається проблемами племінного тваринництва,  за ним здійснюється державний контроль. Таке підприємство повинно мати ліцензію.

     А якщо мова йде про те,  що сьогодні якийсь фермер,  вибачте, може,   я   не  зовсім  точно  висловився,  на  рівні  конкретного господарства намагається цим  займатися  самотужки,  не  маючи  ні бази,  ні умов,  то,  звичайно,  цей фермер такого дозволу,  такої ліцензії не одержить.

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую.  Шановний   Олексію   Андрійовичу!   Безперечно, запровадження  ліцензування окремих видів господарської діяльності (і  зокрема  у  певній  справі)  потрібне,  оскільки  держава  має врегульовувати  цю  сферу правовідносин,  її треба удосконалювати. Разом з тим ви зауважили,  що у разі неприйняття змін і  доповнень до  відповідного законодавства Україна буде мати великі збитки,  у тому  числі  й  економічні.  Чи  хто-небудь  в  комітеті   або   в міністерстві  моделював  наслідки цих збитків?  Яка їх сума у разі неприйняття відповідного закону?

     Дякую.

     МАРЧЕНКО О.А.  Ні,  в аграрному  комітеті  шкідливі  наслідки неприйняття  такого  закону  не  моделювалися.  Хоча  можу навести десятки прикладів,  коли завдається шкода сільському господарству, коли  замість  високоякісних племінних матеріалів,  що стосуються, скажімо,  великої рогатої худоби,  застосовуються  будь-які.  І  в такому випадку іде не лише зниження продуктивності,  скажімо, тієї великої  рогатої  худоби,  а  в  тому  числі  і  зниження   якості генетичного матеріалу,  бо зрозуміло, що в племінному тваринництві та взагалі в тваринництві одержати нову породу,  одержати племінне стадо не так просто.  Це потребує тривалого часу.  За один рік, за два роки це зробити неможливо.

     І тому ми не намагалися моделювати,  якої шкоди може  завдати неприйняття  таких  норм  закону.  Але відомо те,  що наші кордони сьогодні прозорі не лише для  біженців  з  Афганістану,  а  й  для продуктів  геномодифікованих  організмів.  І ми з вами пропонували Верховній Раді свого часу прийняти закон,  який би не допускав  їх ввезення  на  територію  України  без  відповідних досліджень.  Це стосується  і  тих  матеріалів,  які  можуть  використовуватися  в племінній  справі.  І тому задля цього якраз і пропонується ввести норму,  яка б  дозволяла  займатися  племінною  справою  лише  тим організаціям, установам, які мають для цього відповідну базу.

     ГОЛОВА. Дякую, Олексію Андрійовичу, за змістовні відповіді.

     Шановні народні депутати! Ми завершили розгляд цього питання. Оголошується перерва до 16 години.