ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  20  г р у д н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, представники засобів інформації, гості Верховної Ради!

     Прохання готуватися до реєстрації.

     Я бачу, що біля Катерини Семенівни Самойлик вже букет квітів, і я прошу привітати її з  днем  народження,  побажати  їй  міцного здоров'я,   успіхів   і  особистого  щастя  (Оплески).  Від  імені Верховної Ради букет вручить Коваль.

     У залі  зареєструвалися  403   народних   депутати.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

     Відповідно до  Регламенту сьогодні Верховна Рада має прийняти рішення щодо обговорених питань порядку денного.

     --------------

     Оголошується до  розгляду  проект  закону  за   реєстраційним номером 8000 - урядовий проект Закону про Державний бюджет України на 2002 рік (третє читання).

     Запишіться на виступи з процедури.

     Висвітіть.

     Сергій Терьохін. За ним - Валентина Семенюк.

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Прошу передати слово Віктору Пинзенику.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Віктора Пинзеника.

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні народні депутати!  Шановний Іване  Степановичу! Нам  розданий  проект  постанови  щодо  проекту бюджету в третьому читанні,  де передбачається можливість затвердити бюджет і дається перелік  статей,  які  залишаються в бюджеті і якими буде порушено податкове   законодавство,   зокрема   пропонуються   норми   щодо реструктуризації  боргів  щодо  податку  на додану вартість і тому подібне.

     Тому ми  пропонуємо,   щоб   до   цього   проекту   постанови обов'язково  було включено:  вилучення з проекту бюджету статей 7, 43,  51,  54.  Не  можна  законом  про  бюджет   змінювати   норми податкового законодавства, тим більше робити такі зміни, які б'ють по національному експорту, які б'ють по оподаткуванню...

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!    Шановний    Анатолію Кириловичу!  Я  вас  прошу  припинити переговори.  Депутат вносить конкретну  пропозицію.  Я  ж  не  буду  знімати  цих  статей   або врегульовувати ці питання.

     Повторіть, Вікторе    Михайловичу.    Анатолію    Кириловичу, послухайте, що він говорить.

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановний Анатолію  Кириловичу!  Мова  йде  про статті   проекту   бюджету,   які   змінюють   норми   податкового законодавства. Це статті 7, 43, 51, 54. Зокрема, це ті статті, які передбачають реструктуризацію боргів по податку на додану вартість на 5 років,  які забороняють нарахування амортизації на виведені з експлуатації  основні фонди.  Ми пропонуємо включити їх до проекту постанови і дати на узгодження.  Але  вилучити  їх  з  розгляду  в третьому читанні зараз.

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк.

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  соціалістів  "Лівий  центр".   Шановні   колеги   народні депутати!  Шановні  представники уряду!  Передусім хочу підтримати Віктора Михайловича в тому,  що  сьогодні  не  можна  законом  про бюджет вносити зміни до законів, зокрема податкових. У нас є чітка норма Регламенту і законодавчо чітко встановлено, що до 15 вересня повинні бути змінені податкові закони, і тоді вони діють у бюджеті на наступний рік. Це перше.

     Друге. Ми,  соціалісти,  звертаємо увагу на те,  що не  можна голосувати статтю 48 проекту закону про бюджет,  якою скасовуються всі пільги ветеранам війни,  праці, працівникам органів внутрішніх справ,  суддям. Не можна змінювати і законодавство чорнобильське і скасовувати всі ті пільги, які необхідні.

     Тому ми пропонуємо статтю 48 вилучити з  проекту  Закону  про Державний бюджет України на 2002 рік.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Вадим Гуров. За ним - депутат Гуцол.

     ГУРОВ В.М.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  32,  Дніпропетровська область).  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги!  В проекте бюджета во втором чтении была статья 42  о  реструктуризации  долгов государства перед предприятиями по налогу на добавленную стоимость.

     Сейчас нам предлагают,  что  этой  статьи  не  будет.  Взамен предлагается   принять   закон.   Я  считаю,  что  это  совершенно неправильно по одной простой причине:  потому что,  я уже говорил, допустим,  такое  стопроцентное  государственное предприятие,  как "Криворожсталь",  имеет  сейчас   задолженность   320   миллионов. Спрашивается: с 1 января что делать этому 50-тысячному коллективу?

     Так легко взяли и отказались от этой статьи.  Считаю, что это неправильно.  Это прямой удар по производителю. Поэтому эту статью надо будет восстановить и рассмотреть отдельно.

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів:  я надаю слово з процедури, а йде обговорення конкретних  статтей.  Третє  читання  передбачає обговорення  статей,  але коли доповідач буде на трибуні,  тоді ми будемо обговорювати.

     Слово надається Михайлу Гуцолу. Останній виступ з процедури.

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко",  Екологічна партія України "Захист",  передвиборний блок "Зелені".   Шановний   Іване   Степановичу!   Ви   досвідчений   і авторитетний  політик.  У мене є до вас єдине прохання:  працювати згідно з Регламентом.

     Шановні колеги!  Давайте хоча би у сесійній  залі  не  будемо робити політики,  не будемо робити передвиборні перегони.  Україна чекає  від  нас  законів,  потрібно  прийняти  Податковий  кодекс, потрібно  прийняти  бюджет,  тому  що без нього не може жити ніяка держава і Україна теж.

     Іване Степановичу, будь ласка, згідно з Регламентом, згідно з нашим  порядком  денним  йдемо  вперед  і  припиняємо цю політичну демагогію.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Шановні,  час завершився.  Я не можу регулювати,  ліс рук...

     Слово надається  Турчинову  Олександру Валентиновичу,  голові Комітету з питань бюджету.

     Піднімають питання про включення трансляції на  площу.  Немає заперечень? Немає. Ми даємо команду включити трансляцію.

     Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати! Вчора вам був розданий проект Закону про Державний бюджет  України на 2002 рік, який наш комітет пропонує прийняти в третьому читанні і в цілому.  Які зміни відбулись у цьому законопроекті після того, як ми його проголосували в другому читанні?

     У першу чергу відповідно до домовленості,  яка була досягнута в залі,  збільшені доходи в статті 1  на  330  мільйонів  гривень, зокрема 320 мільйонів гривень за рахунок двох законів,  які були в минулий  четвер  прийняті  Верховною  Радою  щодо  патентування  і акцизного  збору,  і 10 мільйонів додатково запропоновано включити за рахунок застав,  які будуть  вноситись  під  час  передвиборної кампанії. Тому уряд не заперечує проти того, щоб ми переголосували збільшення доходів і видатків відповідно на 330 мільйонів  гривень у статті 1, яка вже була проголосована в сесійній залі.

     Далі, шановні колеги.  Стаття 5 також запропонована комітетом у новій редакції.  Ця стаття стосується  перевищення  доходів  над видатками   Національного   банку  України.  Ви  знаєте,  що  уряд запропонував скасувати цю статтю. Комітет не погоджується з урядом у  зв'язку  з тим,  що ми маємо лист Ради Національного банку,  де вони чітко фіксують,  що планове перевищення доходів над видатками наступного року складе 365 мільйонів гривень.  Інших листів нам не надходило. Після нашого звернення до пана Гальчинського, керівника цієї Ради,  він надіслав нам без підпису лист про те,  що він буде уточнювати надходження,  але ж тільки після того, як Верховна Рада схвалить бюджет.

     Оскільки ми  не  маємо  інших  документів  від  Національного банку,  ми пропонуємо затвердити доходи від Національного банку до бюджету  в  розмірі  365  мільйонів  гривень.  З цих 365 мільйонів пропонується 300  мільйонів  направити  на  вирішення  шахтарських проблем,  зокрема  на технічне переоснащення шахт,  і 65 мільйонів направити на протезування та лікування інвалідів.

     Далі, шановні колеги.  Ви пам'ятаєте,  що більшість депутатів проголосували: обмеження доходів і видатків бюджету. Тому, як і до цього було у зверненнях нашого  комітету,  у  нас  не  було  інших додаткових ресурсів,  крім перерозподілу видаткової частини,  і за пропозицією бюджетного  комітету  з  виконавчої  влади  знято  461 мільйон гривень.  Зокрема, 37,5 мільйона - з Державного управління справами, яке обслуговує Адміністрацію Президента; 115 мільйонів - з Державної податкової адміністрації; 107 мільйонів - з Державного комітету інформаційної політики,  зокрема з телеканалу  УТ-1;  4,6 мільйона  -  з  Державної  комісії  з питань оборонно-промислового комплексу;  182 мільйони - з місцевих обласних держадміністрацій і 14 мільйонів гривень - з Кабінету Міністрів України.

     Саме ці  ресурси  дадуть  змогу  нам профінансувати хоча б на мінімальному рівні важливі соціальні програми у наступному році.

     Зокрема, додатково на освіту спрямовано 160 мільйонів гривень; на охорону здоров'я - 200 мільйонів гривень; на судову реформу - 80 мільйонів  гривень;  на доплату ветеранам війни - 10,5 мільйона гривень; на шахтарські проблеми щодо повернення регресів, крім 300 мільйонів,  про  які  я  говорив,  ще  70  мільйонів  гривень;  на Національну академію наук  -  28  мільйонів  гривень;  на  будинки престарілих - 20 мільйонів гривень; на інтернати для дітей-сиріт - 20 мільйонів гривень.

     За пропозицією  багатьох   фракцій   збільшене   фінансування центральних  капітальних  видатків  на  120 мільйонів гривень;  на вітчизняне машинобудування - 30 мільйонів  гривень;  на  Рахункову палату - 5 мільйонів гривень; на розвідку Міністерства оборони - 5 мільйонів гривень;  на субвенції регіонів - 12 мільйонів  гривень; на  молодіжне  житлове  будівництво  -  7  мільйонів  гривень;  на закупівлю ядерного палива - 10 мільйонів гривень  і  додатково  на виконання  Закону  про  статус  народних  депутатів - 20 мільйонів гривень на потреби Верховної Ради.

     Саме такий розподіл видатків у додатку

 3 пропонує  затвердити  Комітет  Верховної  Ради України з питань бюджету.

     Тепер щодо текстових статей.  Шановні колеги!  На сьогодні на ранок   досягнута   домовленість  з  Кабінетом  Міністрів  і  нема заперечень щодо прийняття таких статей: 3, 4, 6, 14, 15, 19, 22-1, 25,  25-2, 25-6, 25-7, 26, 27, 31, 32, 35, 38, 38-1, 38-2, 43, 53, 54-4, 54-5, 54-6.

     Крім того,  є  домовленість  з   Кабінетом   Міністрів   щодо скасування статей 22, 24, 42, 25-4, 49, 54-1.

     По інших статтях є розбіжності в позиціях у Комітету з питань бюджету і Кабінету Міністрів.  Тому,  шановні колеги, для того щоб ми  прискорили  процедуру  прийняття  проекту бюджету є пропозиція проголосувати за статті, погоджені бюджетним комітетом і Кабінетом Міністрів,  і  після  цього  перейти  до постатейного розгляду тих статей, які не погоджені між нами і урядом.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Олександре   Валентиновичу,   у   вас   є    документ Національного  банку,  в якому Стельмах просить вас врахувати,  що вони 200 мільйонів із 364 визнають?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване Степановичу,  цей документ мені передали 15 хвилин тому.

     ГОЛОВА. Але  цей документ у вас є?  Ви сказали,  що більше не надходило.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Офіційно,  коли готувалися ці  матеріали,  ні. Зараз  за  15  хвилин  до  початку виступу мені передали папку (до речі, я цю папку ще не встиг вивчити) з Національного банку.

     ГОЛОВА. Я прошу вас, ви ознайомтеся поки з цим документом.

     Є запитання до Олександра Валентиновича? Запишіться.

     Ніна Марковська. За нею - депутат Федорин.

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово депутату Моісеєнку.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Володимира Моісеєнка.

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая  партия  рабочих  и  селян.  Уважаемый  Александр Валентинович! У меня вопрос следующего характера. Почему комитет и правительство при формировании проекта бюджета на 2002 год не учли постановление  Верховного  Совета Украины "про інформацію Кабінету Міністрів  України  про  стан  і  формування  цін  та  тарифів   у житлово-комунальній сфері,  пункт 2,  абзац второй,  пункт 1), где сказано:  "переглянути діючі норми і нормативи споживання  послуг, ціни  і  тарифи  на  них  з  метою задіяння всіх можливих резервів здешевлення вартості послуг за рахунок зменшення витрат,  ресурсо- і енергозбереження. Невідкладним є завдання переходу до економічно обгрунтованих тарифів для підприємств  і  населення.  Оптимізацією норм   споживання   і  здешевленням  вартості  послуг  забезпечити можливість  сплати   за   житлово-комунальні   послуги    Щорічно, починаючи  з 2002 року,  при підготовці проекту Державного бюджету України передбачати відповідну компенсацію за зниження тарифів  на житлово-комунальні  послуги".  Я  хотел бы услышать ваше мнение по этому поводу в связи с тем,  что это  очень  важно  для  населения Украины.

     Спасибо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего,  бюджетний комітет працював у дуже важких умовах, коли готував законопроект до третього читання. Справа  в  тому,  що Верховна Рада за пропозицією уряду затвердила доходи і видатки в обсягах, на яких наполягав Кабінет Міністрів. І ми,  готуючи законопроект, були поставлені в дуже жорсткі межі тих доходів і видатків,  за  які  проголосувала  Верховна  Рада,  тому головний ресурс,  який ми мали, це тільки можливість перерозподілу в межах видаткової частини.  І,  безумовно,  ми не мали можливості знайти ресурс,  щоб забезпечити всі соціальні програми, і про це я попереджав  Верховну  Раду  перед  голосуванням  законопроекту   в другому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ярослав Федорин. За ним - депутат Кендзьор.

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Партія підтримки вітчизняного виробника, фракція "Єдність". Шановний пане голово!  У мене до вас два короткі запитання. Перше. Чи  у  вашому  проекті  бюджету  враховано  збільшення видатків на високотехнологічні галузі промисловості України?

     І друге.  Відомо,  що зарплата вчителів в  Україні  є  досить низькою. Що передбачає комітет у цьому проекті, який підготовлений до   прийняття   рішення   у   третьому   читанні?   Які   видатки передбачаються  на підвищення заробітної плати вчителів,  особливо тих, які приходять уперше після вузів у школи?

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую  за  запитання.  Шановний  колего!  Нами передбачено  збільшення  фінансування  саме  на високотехнологічні проекти і на  національне  виробництво,  я  про  це  говорив.  120 мільйонів гривень ми пропонуємо додатково спрямувати на капітальні вкладення і насамперед на цю мету,  про  яку  ви  говорите,  і  ще додатково  30  мільйонів  безпосередньо на підтримку національного виробництва і саме на виготовлення зразків сучасної  техніки,  яка виробляється українськими підприємствами.

     Стосовно вчителів,  то нашим комітетом пропонується збільшити фінансування якраз оплати праці вчителів на 155 мільйонів гривень. І саме за пропозицією профільного комітету ці ресурси розписані по регіонах,  і пропонується їх надати додатково регіонам  у  вигляді субвенцій. На жаль, цих ресурсів, безумовно, недостатньо для того, щоб задовольнити мінімальні потреби,  які є сьогодні в освіті. Але ж, на жаль, наші пропозиції щодо 1 мільярда додаткового ресурсу не були підтримані Верховною Радою під час розгляду проекту бюджету в другому читанні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор. За ним - депутат Цибенко.

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Олександре Валентиновичу!  На  продовження  попереднього запитання Ярослава Федорина,  скажіть,  будь ласка,  ця надбавка у статті на освіту,  на скільки відсотків дасть  можливість  підняти рівень  заробітної платні освітянам наступного року,  виходячи уже із кінцевої суми, яка буде закладена в бюджет? Це перше.

     І друге.  Я пропоную,  щоб не марнувати  час,  погоджені  між комітетом і Кабінетом Міністрів статті зараз проголосувати, а щодо решти статей,  які є поки що непогодженими, зробити чи перерву, чи знайти якийсь інший варіант, щоб розглянути їх і вийти на кінцевий варіант прийняття бюджету на 2002 рік.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего,  я підтримую вашу  пропозицію щодо   початку   голосування  якраз  погоджених  позицій.  А  щодо підвищення зарплатні вчителям,  то залежно від часу введення цього підвищення її можна буде підняти на 10-15 відсотків.

     ГОЛОВА. Народний депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область).  Спасибі.  Фракція комуністів. Олександре Валентиновичу! Фракція  буде  підтримувати  пропозицію  бюджетного  комітету  про вилучення статті 48. А тим, хто не знає, де взяти гроші для цього, я  хотів   би   порадити   скасувати   пільги   деяким   суб'єктам підприємницької діяльності, якими вони володіють.

     Але фракція   зараз  у  досить  складній  ситуації,  оскільки бюджетний комітет вносить пропозицію про вилучення  статті  48,  а Кабінет  Міністрів наполягає на залишенні її.  І з'явилось ще одне формулювання частини членів бюджетного  комітету,  які  пропонують залишити  чотири  пункти в статті 48.  Мало того,  знову з'явилось формулювання,  яке звучить  так:  особи,  які  мають  особливі  та особливі  трудові  заслуги  перед Україною.  Прийняття статті 48 з таким формулюванням означатиме,  що чиновник буде вирішувати,  хто має особливі і особливі трудові заслуги перед Україною.

     Яка позиція комітету і ваша особиста з цього приводу?

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего!  Позиція комітету однозначна: статтю 48 треба вилучити.  І за це комітет голосував тричі і тричі приймав  таке рішення після першого,  другого і під час підготовки законопроекту до третього читання.

     Стосовно згаданого вами проекту  постанови.  До  речі,  Іване Степановичу, це справді цікавий проект постанови, і мені дивно, що її пропустив Секретаріат.

     Мені стало відомо,  що деяких членів комітету,  м'яко кажучи, запрошували  до  Кабінету  Міністрів  учора  ввечері і пропонували підписати цей проект постанови,  який фактично перекреслює  роботу комітету по підготовці законопроекту до третього читання.

     Іване Степановичу,  я  просив  би  вас і Секретаріату нашому, який не знає ні чинного законодавства,  ні Регламенту,  нагадати і Кабінету  Міністрів  пояснити,  що коли законопроект приймається в цілому,  то голосується проект  закону,  а  не  проект  постанови. Постанова,  шановні  представники уряду і зокрема Прем'єр-міністр, не приймається, якщо хочете голосувати закон у цілому.

     А до цього проекту постанови треба додати  ще  один  пункт  - щодо  пожиттєвого обрання Президента Леоніда Даниловича,  тоді,  я думаю,  це буде справді новорічний подарунок,  який  хоче  зробити йому Кабінет Міністрів.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Діяка Івана Васильовича.  За ним - депутат Попеску.

     ДІЯК І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики  та ядерної  безпеки  (виборчий  округ   179,   Харківська   область). Олександре  Валентиновичу!  Ви знаєте,  що протягом трьох років ви збільшили рентну плату втричі.  Якщо в ціні газу в 1998 році  вона становила 7 процентів, то сьогодні - 23,6 процента. Ціна на газ не збільшується,  а зменшується упродовж трьох років. І я не розумію, чому  бюджетний  комітет  веде таку політику,  щоб ми змушені були збільшити ціну на газ для населення  втричі.  Газ,  який  іде  для населення,  -  це  газ власного видобутку.  І от політика комітету призводить до того,  що  ми  мусимо  або  довести  до  банкрутства нафтогазову  галузь,  або  підняти  ціну  на  газ втричі.  Тому ви повинні все-таки пояснити,  куди  ми  йдемо  і  куди  ведемо  нашу галузь,  і  як  ми  проведемо  збільшення ціни на газ втричі,  щоб депутати,  які будуть сьогодні голосувати за третю статтю,  про це знали і розуміли.

     Ще одне  питання  -  транзиту.  Транзитну ставку ви збільшили вдвічі.  Ми вам дали норму,  за якою треба підрахувати.  Ви  також цього не враховуєте.

     Дякую за відповідь.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую,  шановний колего,  за цікаве запитання. Але ж вам  як  члену  фракції  Народно-демократичної  партії  буде цікаво  знати,  що розрахунки щодо транзиту,  щодо вартості газу й так далі готує і подає до бюджетного комітету  Кабінет  Міністрів, на  який  ви  як  член  блоку  "ЗаЄдУ"  повинні впливати,  тому що Прем'єр-міністр є другий у цьому списку.  І наш  комітет  змушений просто працювати з тими цифрами, які нам надає уряд.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Іван Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).    "Солідарність".    Вельмишановний доповідачу!  Чому  в доповненні до порівняльної таблиці і додатку, які нам сьогодні роздали,  в статті 54-8  немає  розшифрування  по об'єктах

     капітальних вкладень   за  напрямами  "Газифікація  населених пунктів" і "Будівництво,  реконструкція  та  добудова  шкіл"?  Всі народні  депутати домовилися про те,  щоб у розрізі по областях це було.  Наприклад,  чи буде газифікація на  ділянці  Сторожинець  - Глибока - Герца, будівництво гімназії в Новоселиці?

     Це може бути знову так: загальна цифра, і на ті об'єкти, щодо яких всі народні депутати  від  мажоритарних  округів  домовилися, фінансування потім не буде. Чому немає розшифровки?

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановний  колего!  Я  нагадаю  вам,  що  коли минулого разу була розшифровка,  то вона викликала велике обурення в  залі  у тих,  хто не знайшов свій об'єкт або об'єкти,  які,  на думку інших депутатів, були необ'єктивно оцінені. Тому наш комітет пропонує  залежно від ресурсу,  який залишився по кожному регіону, скажімо,  на  газифікацію  чи  будівництво  шкіл,  врахувати   всі пропозиції,  які  офіційно  надійшли  до  бюджетного  комітету,  і розподілити  пропорційно  між   ними   відповідно   до   замовлень фінансовий ресурс.  До речі, така пропозиція підписана комітетом і роздана також народним депутатам.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре  Валентиновичу.  Час   завершився. Шановні  колеги,  відповідно до статті 44 Бюджетного кодексу слово для  співдоповіді  надається  міністру  фінансів  Ігорю  Мітюкову. Опонує комітетівському варіанту. Прошу уваги.

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Шановні  народні депутати!  Доопрацьовувався  законопроект   у   третьому   читанні бюджетним  комітетом,  і законопроект,  який сьогодні лежить перед вами,  - це законопроект,  який готував бюджетний комітет.  Тому я хотів  би  підкреслити,  що  запитання,  які  є  у  вас  до  цього законопроекту, повинні адресуватися бюджетному комітету.

     Що стосується позиції уряду,  то ми дійсно підтверджуємо,  що 22 статті, про які говорив Олександр Валентинович, нами погоджені. Водночас з того переліку,  який  Олександр  Валентинович  Турчинов назвав, хочу підкреслити, що статті 25 і 30 вже прийняті у другому читанні. Разом з тим ми не можемо погодитися із 12 статтями: 2, 8, 11, 17, 23, 25-1,, 25-4, 34, 37, 44, 48, 50, 54-2 і 54-3.

     Крім того,  комітет запропонував ряд додаткових статей,  яких не було в другому читанні, - це статті 54-1, 54-2, 54-3, 54-4, 54- 5,  54-6,  54-7  і  54-8.  Ми  вважаємо,  що  ці статті потребують додаткового обговорення.

     Комітет не підтримав додаткової статті,  яку  було  погоджено урядом,  стосовно  продовження експерименту в гірничометалургійній галузі  щодо  екологічного  збору.  Ця  пропозиція  була   внесена народним депутатом Матвієнковим,  і ми вважаємо,  що вона має бути включена і також проголосована як складова частина бюджету.

     Шановні народні депутати!  Ми вважаємо,  що не всі можливості пошуку компромісу на цьому етапі вичерпані. Ряд статей із переліку тих, які не погоджені, - це 5, 17, 23, 25-1, 25- 4, 44, 54-2, 54-3

-  можуть  бути  додатково  погоджені під час робочих консультацій сьогодні в рамках тієї робочої групи,  яка утворена для погодження комітетом.

     У той  же  час  є ряд принципових статей,  які уряд вважає за необхідне прийняти в редакції,  запропонованій до другого читання. Це   стосується   питань,   пов'язаних   насамперед  із  ключовими соціальними проблемами.  Стаття 48 - загальновідома проблема,  яка нашій  економіці коштує кожен рік 21 мільярд гривень.  Автоматичне вилучення  цієї  статті,  як  пропонується  бюджетним   комітетом, призведе   до   додаткового  податкового  навантаження  на  галузі економіки в обсязі близько 20 мільярдів гривень.  Уряд,  розуміючи соціальну    значимість   цієї   статті,   пропонує   суттєво   її доопрацювати. Вже зараз ми можемо сказати, що ця стаття в редакції уряду  зберігає  всі  пільги,  які  діють  на сьогодні,  і суттєво розширює кількість пільг і категорій громадян,  які мають право на ці пільги.

     Лише кілька   прикладів.   По   окремих  категоріях  громадян кількість видів пільг,  надання яких призупиняється, скорочена з 9 до 5. Не зупиняється дія нормативних актів України щодо проведення безкоштовного  капітального  ремонту  жилих  приміщень   громадян, надання   бюджетних   кредитів,   пільгового  санаторно-курортного лікування.  Збільшена кількість громадян,  яким збережено право на пільги.  Повністю  зберігаються  всі  пільги  згідно з Законом про статус  ветеранів  війни,   гарантії   їх   соціального   захисту. Відновлено   пільги   щодо  транспортних  послуг  усім  громадянам відповідно до  Закону  України  про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи. Включено до членів сім'ї пільговика,  на якого надаються пільги  в оплаті  житловокомунальних  послуг,  особу,  яка  проживає разом з інвалідом війни І групи.  Є також багато інших змін.  Тому я прошу це питання проаналізувати і підтримати.

     Уряд вважає  за необхідне привернути вашу увагу до пропозицій щодо скорочення видатків на органи державного  управління.  У  нас вже  є  безліч  звернень  із місць,  в яких говориться про те,  що запропоноване  скорочення  практично  паралізує   роботу   органів державної влади, коли фонд оплати праці фінансується лише на 40-50 відсотків,  коли  мінімальна  потреба  фінансування  цих   органів забезпечується  не більш як наполовину.  Це питання,  ми вважаємо, треба обов'язково переглянути.

     Дорожній фонд.  Шановні  народні  депутати!  Україна   -   це транзитна   держава,  і  від  видатків  на  реконструкцію,  ремонт автомобільних доріг залежить і розвиток нашої економіки, і те, яке місце ми займатимемо у світі.  Ми пропонуємо підтримати пропозицію уряду про  збільшення  додатково  на  100  мільйонів  видатків  на дорожній  фонд.  Я  думаю,  що  ця  стаття  теж  повинна бути вами додатково проаналізована.

     Це не означає,  що уряд проти  прийняття  проекту  бюджету  в третьому  читанні.  Уряд  буде  і готовий шукати спільну мову.  Ми пропонуємо включити спеціальну  статтю,  відповідно  до  якої  всі додаткові   ресурси,  які  будуть  знайдені  під  час  обговорення законопроектів  з  питань   оподаткування   підакцизних   товарів, спільних    підприємств,   оподаткування   прибутку   підприємств, спрямувати (буде доручення  Кабінету  Міністрів  підготувати  таку пропозицію) на збільшення видатків за пріоритетними напрямами.

     Крім того,   ми   вважаємо,   що  пропозиція  щодо  розподілу капітальних вкладень має бути суттєво переглянута.  Централізовані капітальні вкладення - це інструмент держави, інструмент уряду для здійснення структурних змін в економіці.  І  ми  вважаємо,  що  ці показники  мають  розглядатися  і  затверджуватися  не Комітетом з питань бюджету,  а урядом спільно із профільними  комітетами,  які відповідають  за розвиток економіки України,  і ми готові на такий крок.  Ми  пропонуємо  прийняти  окрему  статтю,  яка   давала   б можливість  уряду  разом  з  комітетами  і  фракціями  розподілити капітальні вкладення.

     І останнє.     Були     зауваження     щодо     оподаткування паливно-енергетичного  комплексу.  Ми пропонуємо додаткову статтю, яка дасть можливість уточнити обсяги податку  щодо  транзиту  газу відповідно  до  угод,  які  будуть підписані з цих проблем.  Таким чином, ми маємо можливість уточнити податкове навантаження на дуже важливий сектор економіки.

     Шановні народні   депутати,   підсумовуючи   викладене,  уряд пропонує прийняти 22 статті, які погоджені з бюджетним комітетом.

     ГОЛОВА. Є запитання до Ігоря Олександровича? Запишіться, будь ласка.

     Висвітіть.

     Олексій Марченко. За ним - депутат Червоній.

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область).  Дякую.  "Демсоюз". Шановний Ігоре Олександровичу!  Ми вже  неодноразово  збираємося,  обговорюємо  і виходимо з того, що досконалості меж немає. Але ми ніяким чином не можемо  підтримати   пропозицію   бюджетного   комітету   стосовно скорочення видатків на місцеві органи влади,  бо навряд чи ті, хто пропонує це рішення,  знають  про  ситуацію,  яка  складається  на місцях,  про те, що люди сьогодні залишають цю владу, шукають своє застосування в інших сферах.  І тому  якщо  на  сьогодні  ситуація складається,  що  вони не можуть одержати навіть мізерну заробітну плату,  а  вона  є  якраз  мізерною  порівняно  з  іншими  сферами економіки в державі, то, звичайно, це обмеження може ще серйозніше вплинути на ситуацію. Я хотів би почути ваш коментар щодо цього.

     І запитання.  Ігоре Олександровичу, мені відомо, і про це вже йшла  мова,  що  на  пропозицію  аграрного комітету щодо пошуку 60 мільйонів для виплати компенсацій  за  великовагову  худобу  кошти урядом знайдені. Скажіть, будь ласка, чи ви можете спростувати або підтвердити цю позицію?

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Справді,  нас дуже турбує доля місцевих органів влади,   якщо   буде   прийнята  пропозиція  бюджетного  комітету. Фінансування на рівні 50-60 відсотків  від  мінімально  необхідної потреби фактично зупинить їх роботу.  У нас є численні звернення з місць, які підтверджують попередні розрахунки щодо цього питання.

     І ви задали  запитання  щодо  агропромислового  комплексу.  В межах  виділених  коштів,  передбачених у бюджеті,  ми підтримуємо пропозиції про перерозподіл цих коштів за тими напрямками, про які ви сказали.

     ГОЛОВА. Василь Червоній. За ним - депутат Баулін.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово Івану Біласу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Івана Біласа.

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ 120,  Львівська область). Дякую, пане Василю. Шановний Ігоре Олександровичу!   Додаток   3,   використання  доходів  Державного бюджету. Була повністю погоджена позиція між урядом і комітетом. І викликає  великий  подив,  чому на третє читання сума коштів,  яка була передбачена для підготовки  в  загальному  курсантів  льотних спеціалізацій  для Товариства сприяння обороні України в цілому по Україні - 3 мільйони на капітальні вкладення, ні з того ні з сього опиняються чомусь у Харківському аероклубі,  який взагалі давно не діє? Будьте ласкаві, поясніть.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Я ще раз хочу нагадати, що до  третього читання додаток 3 готував бюджетний комітет.  Уряд цю конкретну пропозицію не підтримує. Стосовно додатку 3 я вважаю, що нам  треба проводити додаткові консультації,  і тільки після того, як ми  знайдемо  взаємопогоджене  збалансоване  рішення,  приймати додаток  3,  тобто  затверджувати  статтю  17  після  погодження з Кабінетом Міністрів.

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі.  Ігоре Олександровичу!  В листі,  який було   направлено  на  адресу  Верховної  Ради  Прем'єр-міністром, наголошується, що уряд принципово наполягає на тому, щоб стаття 48 була  збережена.  У мене є великі побоювання,  що ця принциповість може коштувати бюджету,  оскільки фракція буде наполягати на тому, щоб стаття 48 була вилучена.

     І друге.  Під  час  першого  читання було досягнуте погоджене рішення  про  те,  що  буде  збільшене  фінансування   витрат   на чорнобильські  програми  на  400  мільйонів.  Під  цим  погодженим документом  є  ваш  підпис.  Врахували  лише  200.  Тому   фракція принципово  наполягатиме  на  вилученні  статті 48 і на врахуванні тієї погодженої  позиції,  яка  була  досягнута  під  час  першого читання.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Шановні  народні депутати!  Автоматичне вилучення статті 48 вводить додатковий  дисбаланс  у  Державний  і зведений  бюджет на рівні,  я підкреслюю,  не сотень мільйонів,  а мільярдів гривень.  Це дуже небезпечно,  оскільки непрофінансоване право   на   пільги   означає  додаткове  навантаження  на  галузі економіки.  Тому ми пропонуємо збалансоване рішення,  яке  суттєво розширює  перелік  пільговиків,  яке  суттєво  розширює  право  на отримання пільг,  я про це вже  говорив,  але  водночас  тим,  хто своєчасно  отримує  підвищену  заробітну  плату,  в  тому  числі з Державного бюджету, ми пропонуємо такі пільги призупинити. Давайте разом розглянемо це питання і приймемо збалансоване рішення.

     І запитання стосовно чорнобильців. Справді, таке зобов'язання ми на себе брали, і його ми не відхиляємо. Але ми говорили про те, що   виконати   його   можливо,   коли  у  Верховній  Раді  будуть доопрацьовані   і    проголосовані    законопроекти    з    питань оподаткування.

     Сьогодні ми будемо розглядати законопроект щодо оподаткування прибутку підприємств. Він може дати нам

     додатково 300 мільйонів доходів  до  Державного  бюджету.  За рахунок   цього   джерела   ми  і  пропонуємо  вирішувати  питання чорнобильців.

     Але за умови  навіть  неприйняття  цих  законів  ми  все-таки половину  своїх  зобов'язань  виконали  і  знайшли  додатково  200 мільйонів гривень за рахунок видатків на державне управління, і це врахували в другому читанні.

     Далі доопрацьовувати законопроекти ми можемо разом. Я говорив про те,  що ми пропонуємо включити додаткову статтю в законопроект про Державний бюджет з цього приводу.

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Іван Попеску.

     ПОПЕСКУ І.В.   Дякую.  "Солідарність".  Чернівецька  область. Вельмишановний Ігоре Олександровичу!  Те, що стосується погоджених статей,  проблем  немає,  ми проголосуємо.  А ось щодо капітальних вкладень,  то виникають проблеми  з  цими  статтями  як  у  вашому варіанті, так і у варіанті Турчинова.

     Ми домовлялися   раніше,   ще   на  перших  етапах,  що  буде пооб'єктне  розшифрування  капітальних   вкладень,   особливо   на газифікацію.  Чи  це  буде?  Якщо  не буде,  то будуть проблеми із фінансуванням  будівництва,   добудови   і   реконструкції   шкіл, наприклад, лікарень. Тоді будуть проблеми і в цьому залі.

     А щоб  ми почали рухатися,  я пропоную спочатку проголосувати погоджені статті,  і по  кожній  статті  окремо  будемо  проводити невеличку дискусію,  приймати і так далі рухатися. А що стосується розшифровки, то це обов'язково повинно бути.

     Дякую.

     МІТЮКОВ І.О.  Я  ще  раз  прокоментую  позицію   уряду   щодо капітальних вкладень. Ми проти того, щоб централізовані капітальні вкладення  розписувалися  пооб'єктно,   і   насамперед   бюджетним комітетом.  Той перелік,  який сьогодні вам запропонований, нічого спільного з централізованими капітальними вкладеннями не має, тому що   не   передбачено  фінансування  таких  важливих  програм,  як літакобудування,  суднобудування,   багатьох   інших   структурних програм,  які  є суттю централізованих капітальних вкладень.  І це повинно  обговорюватися   з   базовими   комітетами   економічного характеру, а не бюджетним.

     Саме тому ми пропонуємо окрему статтю 23, де передбачатиметься розподіл капітальних вкладень за  спільно визначеними принципами:  частина - регіонам,  частина - Державному бюджету,  але на структурні зміни і на розвиток  нашої  економіки. Тому  треба ці капітальні вкладення зараз затвердити одним рядком, дати доручення базовим комітетам  разом  з  урядом,  депутатськими фракціями  підготувати  і  здійснити  розподіл цих централізованих капітальних вкладень.

     ГОЛОВА. Дякую,   Ігоре   Олександровичу,   час    завершився. Олександр Валентинович Турчинов. Прошу.

     Прошу уваги, шановні народні депутати, будемо голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   народні  депутати!  Зараз  найбільш приємне - голосування. Я прошу уваги!

     Шановні колеги!  Пропонується   спочатку   проголосувати   ті позиції, які погоджені або щодо яких немає заперечень. Немає проти цього заперечень?

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване   Степановичу,   пропонується   спочатку проголосувати скасування статей,  щодо яких ні комітет, ні уряд не мають заперечень.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  я вас прошу, слідкуйте. Я буду на  вас дивитися,  і ви будете мені показувати,  є заперечення від уряду чи немає. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я називаю ці статті.  Відкрийте,  будь  ласка, таблицю, і можна за нею йти. Це стаття 22, стаття 24, стаття 25-4, стаття 42, стаття 49 і стаття 54-1. Крім того, шановні колеги, від двох  фракцій  надійшов  лист з пропозицією скасувати ще додатково статтю 43 і третій абзац  статті  7.  З  цього  питання  з  урядом домовленості не було. Тому я пропоную, Іване Степановичу, спочатку проголосувати ті позиції,  щодо яких є домовленість  з  урядом,  а потім поставити на голосування пропозиції народних депутатів...

     ГОЛОВА. Називайте, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В. Ще раз називаю статті: стаття 22,  стаття 24,  стаття 25-4, стаття 42, стаття 49 і стаття 54-1. Пропонується їх скасувати.

     ГОЛОВА. Мітюков. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   З  цього  переліку  уряд  не  давав  згоду  на вилучення статті 25-4.  Щодо решти - так:  статті 22,  24, 42, 49, 54-1.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я знімаю статтю 25-4.

     ГОЛОВА. Знімається.   Погоджуємо   цю  позицію,  стаття  25-4 знімається.

     Названі статті  22,  24,   42,   49,   54-1   ставляться   на голосування.

     ТУРЧИНОВ О.В. Щодо скасування.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 377.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Дякую. Шановні колеги! Я повторюю, що надійшов лист від двох фракцій,  які наполягають на скасуванні статті 43  і третього   абзацу   статті  7.  Я  не  заперечую.  У  принципі  їх наполягання обгрунтоване,  але ж є  одна  проблема:  статтю  7  ми проголосували  у другому читанні.  Тому треба,  коли ми дійдемо до цієї  статті,  повертатися  до  її  голосування.  З   точки   зору економічної доцільності,  я ще раз кажу, я не заперечую проти цієї пропозиції.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ви погоджуєтеся?

     МІТЮКОВ І.О.  Ми вважаємо,  що  ці  статті  є  погодженими  з бюджетним  комітетом  і  повинні  бути  включені  в тіло закону як погоджені.  Більше того,  частина з них  проголосована  у  другому читанні.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Тоді,  Іване  Степановичу,  давайте постатейно йти. Ми дійдемо до тих статей і тоді повернемося.

     ГОЛОВА. Давайте йти постатейно.  Коли дійдемо до цієї статті, я вам надам слово.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Сергію  Анатолійовичу,  і тоді будемо приймати рішення.

     Отже, шановні  колеги,  я  прошу  підтвердити  у   статті   1 збільшення  доходів  на  330  мільйонів  і  відповідно  збільшення видатків на 330 мільйонів.  Ця цифра погоджена.  Прошу підтвердити цю позицію. Уряд не заперечує.

     ГОЛОВА. Повторіть, будь ласка, я вибачаюсь.

     ТУРЧИНОВ О.  В.  Я пропоную підтвердити голосуванням зміни до статті 1 у питанні збільшення доходів і видатків на 330  мільйонів гривень.

     ГОЛОВА. Погоджуєтесь?

     МІТЮКОВ І.О.   Статтю  1  ми  не  можемо  погодити,  оскільки бюджетний  комітет  не  погоджується  із  пропозицією  уряду   про включення   100   мільйонів   гривень  до  спеціального  фонду  як додаткових  видатків  на  дорожній  фонд.  Тому  прошу  статтю   1 пропустити.

     ГОЛОВА. Знімаємо  для погодження (Шум у залі).  Так не можна! Або ми погоджуємо, або не погоджуємо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване  Степановичу,  ми  постатейно  йдемо.  Є пропозиція  підтвердити  голосуванням  статтю 1.  Не пройде,  тоді повернемося до неї в кінці. Які проблеми?

     ГОЛОВА. Аргументуйте, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  ми  проголосуємо  у  варіанті  бюджетного комітету... (Шум у залі).

     ГОЛОВА. Ви послухайте, не кричіть!

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  пропонуємо статтю 1 як непогоджену зараз не голосувати.  Стаття 1 проголосована в першому читанні,  ми до  неї повернемося,  коли  пройдемо  решту  статей.  Підтримка пропозицій бюджетного комітету призведе до  зменшення  видатків  на  дорожній фонд на 100 мільйонів гривень.

     ТУРЧИНОВ О.  В.  Шановні колеги!  Я пропоную проголосувати за збільшення доходів і  видатків  на  330  мільйонів  гривень.  Коли будуть  вноситися  зміни  до  статей  2,  8,  30,  то  ми технічно розведемо ці гроші  по  загальному  і  спеціальному  фонду.  Ігоре Олександровичу, я не бачу тут проблеми, це технічне питання.

     МІТЮКОВ І.О.  Якщо  це технічне питання,  то давайте до нього повернемося після того,  як пройдемо всі статті.  Тоді  ми  будемо мати  нормальну  можливість  внести  поправки  в  доходи і видатки відповідно до прийнятих Верховною  Радою  рішень.  Якщо  ми  зараз зафіксуємо цю позицію, то це зможе розбалансувати бюджет.

     ТУРЧИНОВ О.  В.  Шановні колеги! Я наполягаю, що це погоджена цифра - 330 мільйонів.

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Валентиновичу,  стаття 1 взагалі вже проголосована,   вона  згідно  з  Бюджетним  кодексом  не  повинна вноситися на голосування (Шум у залі).

     ТУРЧИНОВ О.В. Іване Степановичу, це постатейне голосування, я прошу голосувати.

     ГОЛОВА. З мотивів голосування слово має депутат Свирида. Будь ласка.

     СВИРИДА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (виборчий округ 22,  Волинська область). Дякую,  Іване Степановичу.  Пропозиція  міністра  фінансів  у  цій ситуації  коректна,  тому що не можна приймати статтю 1 частинами. Вона викладена таким чином,  що є загальна сума доходів,  і  потім розписано  загальний  фонд  і  спеціальний  фонд.  Тому ми повинні статтю 1 прийняти в цілому,  повернувшись до неї пізніше,  тому що різниця буде саме в сумі додаткових видатків на дорожній фонд,  на яку повинен бути збільшений спеціальний фонд відповідно до проекту постанови,  поданого групою народних депутатів - членів бюджетного комітету.  І  відповідно  пропозиція  Турчинова  в  цій   ситуації неправильна, тому що не буде балансу.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни.  Фракція  "Солідарність".  Шановні  друзі!  Ми  з   вами приймали  два  закони  не  для  того,  щоб зараз ми думали,  що не вистачить нам для чогось грошей.  Тому пропозиція про збільшення у статті  1  видатків  і  доходів на 330 мільйонів гривень абсолютно слушна,  бо ми потім не зможемо  далі  розподіляти  і  щодо  інших статтей голосувати, якщо ми це не проголосуємо.

     Тому я прошу підтримати цю пропозицію.  Ми з вами забезпечили ці доходи,  вони не з повітря,  і що тут ще погоджувати, я не можу зрозуміти. Це вже погоджено всіма, прошу поставити на голосування.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосуємо цю статтю.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати в редакції комітету.

     "За" - 208.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Наступна  стаття  2.  Розбіжності  бюджетного комітету і уряду полягають ось у чому.

     Додаткових 300 мільйонів гривень за рахунок прийняття змін до Закону   про  акцизний  збір  на  пропозицію  бюджетного  комітету спрямовано повністю до загального  фонду  і  відповідно  до  цього профінансовані освіта і охорона здоров'я. Саме тому, відповідно до нашої пропозиції,  ми зменшили рівень відрахування акцизного збору до дорожнього фонду з 50 до 41 відсотка. Прошу підтримати статтю 2 в редакції комітету.

     Крім того,  якщо це  не  викликає  заперечень,  до  статті  2 включені також надходження коштів з рахунків виборчих фондів,  які будуть утворюватися під час парламентської виборчої кампанії.

     ГОЛОВА. Мітюков Ігор Олександрович.

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  немає  зауважень   відносно   останньої пропозиції  про  включення можливих надходжень коштів від виборчих фондів,  але що стосується  надходжень  до  дорожнього  фонду,  то позиція  уряду  полягає  в  тому,  що ми не маємо права зменшувати рівень відрахування до дорожнього фонду,  який зараз становить  50 відсотків.  Це  дає  можливість  направити  на  дорожній  фонд 745 мільйонів гривень.  Бюджетний комітет пропонує залишити попередній обсяг фінансування - 645 мільйонів гривень, і для цього знижується рівень відрахування до 41 відсотка. Рішення, яке вам пропонується, це  просто  перерозподіл  коштів  між  державним дорожнім фондом і рештою видатків загального фонду бюджету.  Ми пропонуємо  залишити рівень  відрахування  50 відсотків.  Це дасть можливість додатково виділити 100 мільйонів на дорожній фонд.

     ГОЛОВА. Юрій Крук. Від профільного комітету.

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область). Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам  строительства,  транспорта  и  связи  на своем заседании трижды рассматривал статьи 2,  8, 28, 30, 38 и 50 и приложения 1 и 4 в части,  касающейся выполнения Закона "про джерела фінансування дорожнього  господарства".  К  великому  сожалению,  мы  не  можем согласиться с предложенными бюджетным комитетом вариантами. Третий год  игнорируется  Закон  "про  джерела  фінансування   дорожнього господарства".  Мы доработались до того,  что в 2001 году в четыре раза  снизились  ассигнования  на  дорожное  хозяйство.  Отдельные участки  дорог  не ремонтировались уже 25 лет.  Из 10 тысяч мостов две трети не соответствуют  действующим  нормативам.  630  сел  не имеют подъездных дорог с твердым покрытием и так далее.

     Я и наш комитет настаиваем на том, чтобы статьи 2, 8, 28, 30, 38 и 50 и приложения 1 и 4 были полностью в соответствии с Законом "про   джерела   фінансування  дорожнього  господарства  України", принятом нами 16 июля 1999 года.  Прошу поставить  на  голосование наше предложение.

     Спасибо.

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Є дві пропозиції, ви чули: пропозиція уряду,  підтримана профільним комітетом,  і ми в  цьому залі  вже  декілька разів обіцяли не допустити розвалу галузі,  що займається  будівництвом  і  ремонтом  доріг,   і   є   пропозиція бюджетного  комітету.  Яка  різниця - 41 чи 50 процентів?  Я прошу підтримати урядовий варіант.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ні,  спочатку голосуємо  пропозицію  комітету, Іване Степановичу, вона перша.

     ГОЛОВА. Спочатку пропозиція комітету - 41 процент.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Єдине,  Іване Степановичу,  я хочу сказати, що закопувати в землю гроші ми вже навчилися, але те, що десять років не виконується законодавство з питань освіти, охорони здоров'я, це чомусь тих, хто закопує ці гроші, не цікавить.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу, я вас прошу

     Ставиться на   голосування   пропозиція   комітету   щодо  на дорожнього фонду - 41 процент. Прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 71.

     ГОЛОВА. Пропозиція уряду - 50 процентів. Прошу проголосувати. Збережіть дорожню галузь!

     "За" - 257.

     По фракціях покажіть.

     ТУРЧИНОВ О.В. Тоді, шановні колеги, статті 8 і 30 також треба проголосувати,  щоб вони були в редакції,  яка відповідає тій,  що зараз була проголосована. Це пов'язані проблеми.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статті 8 і 30 в редакції, яка відповідає проголосованій.

     "За" - 260.

     Рішення прийнято. По фракціях покажіть.

     Наступні статті, Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Тепер ми дійшли до погоджених статей.  Я  пропоную  зразу  пакет  погоджених  статей   Ми  їх не голосували, так чи ні?

     ГОЛОВА. Ні, не голосували.

     Ігор Олександрович. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О. Разом із статтею 1.

     ТУРЧИНОВ О.В. У редакції Кабміну.

     МІТЮКОВ І.О.  Народні   депутати   вже   проголосували   щодо дорожнього фонду. Це була єдина непогоджена позиція

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу, давайте проголосуємо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я  прошу  тоді проголосувати статті 3, 4, 6, 14, 15...

     ГОЛОВА. Не поспішайте,  Олександре Валентиновичу, щоб встигли записати. Статті 3, 4  Називайте далі, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 6.

     ГОЛОВА. Стаття 6.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 14.

     ГОЛОВА. Стаття 14.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 15.

     ГОЛОВА. Стаття 15.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 19.

     ГОЛОВА. Стаття 19.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 22.

     ГОЛОВА. Стаття 22.

     МІТЮКОВ І.О. 22-га?..

     ТУРЧИНОВ О.В. Ні, стаття 22-1.

     ГОЛОВА. Стаття 22-1. Ігоре Олександровичу, замічайте.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 25.

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 25-2.

     ТУРЧИНОВ О.В. Статті 25 і 25-2.

     МІТЮКОВ І.О. 25-та

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо коштів НАК "Нафтогаз України" і угоди про передачу ракет

     МІТЮКОВ І.О. Так, добре.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 25-6. Стаття 25-7.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 26.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 27.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 31.

     МІТЮКОВ І.О. Так. Ще є стаття 30.

     ГОЛОВА. Ми статтю 30 тільки що проголосували.

     МІТЮКОВ І.О. Добре.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 32.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 35.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 38.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 38-1.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 38-2.

     МІТЮКОВ І.О. Так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 53.

     МІТЮКОВ І.О. Статтю 53 ми не погоджували.

     ТУРЧИНОВ О.В. Як не погоджували? Погоджували.

     МІТЮКОВ І.О. Я вибачаюсь, так.

     ТУРЧИНОВ О.В. Статті 53, 54-4.

     МІТЮКОВ І.О.  Всі статті починаючи з 54-1 і  закінчуючи  54-8 уряд пропонує обговорити окремо.

     ТУРЧИНОВ О.В. Обговорити окремо - немає заперечень.

     Тому, шановні колеги, є пропозиція погоджені статті, які були названі, проголосувати у третьому читанні.

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.  Дякую.  Фракція комуністів.  Іване Степановичу! Олександре  Валентиновичу!  Я вважаю,  що зараз голосувати пакетом статті,  навіть тричі  погоджені,  не  можна.  І  я  поясню  чому. Виходить так,  що жодного разу ні під час першого читання,  ні під час  другого  читання  ми  не  голосували  постатейно.   А   зараз пропонується голосувати пакетом. Ми нормально розпочали працювати, давайте рухатися далі по статтях.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська область).  Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемый Александр  Валентинович!  У меня замечание к статье 25- 3.  Дело в том,  что бюджет все-таки  должен  базироваться  не  на  том,  что кому-то отдается предпочтение, и не на личных каких-то взглядах, а исключительно на действующем  законодательстве.  Не  далее  как  в сентябре  нами  принят  и Президентом подписан Закон "про внесення змін  до  деяких  законодавчих  актів  України   за   результатами парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова",  в соответствии с которым  "державні  кошти  спрямовуються виключно  на  підтримку  періодичних  дитячих  видань  та наукових видань, які видаються науковими установами не нижче третього рівня акредитації".  Откуда  в  статье  25-3  взялась  газета  "Кримська світлиця",  я не понимаю.  Есть желание,  но законной базы нет. На каком   основании   ее   всунули?  Это  противоречит  действующему законодательству.  Есть предложение изъять  "та  газети  "Кримська світлиця".

     ТУРЧИНОВ О.В. Зрозуміло. Шановний пане Алексєєв! Я прошу бути більш  уважним.  Справа  в  тому,  що  цю  статтю  Верховна   Рада проголосувала,  вже  коли  голосувала  за  законопроект  у другому читанні.  Тому ми її більше не ставимо на голосування у зв'язку  з тим, що вона вже проголосована.

     Що стосується постатейного голосування,  шановні колеги, я не проти,  просто  на  засіданні  Погоджувальної  ради  була  внесена пропозиція  від  фракцій.  Я  не  заперечую  в будь-якому варіанті голосування: постатейне - так постатейне.

     ГОЛОВА. Депутат Діяк.

     ДІЯК І.В.  Я вважаю, що статті 3 і 4 треба окремо голосувати, оскільки  йдеться  про  ціну  на  газ і на транспортні послуги.  Я вважаю,  що в статті 3 ми повинні врахувати пропозицію,  яка  була внесена  мною:  що  стосується  рентної  плати - це 9 гривень,  що стосується транзиту - це 12,8 гривні за тисячу кубометрів газу.

     ГОЛОВА. Іване Васильовичу,  у вас був час з'ясувати до вчора. Вимкніть мікрофон.

     Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановний Олександре Валентиновичу!  Кожна стаття - це баланс. Ми погодили з урядом  всі  ці статті,  вони всі збалансовані,  це єдиний баланс. Тому  я  прошу  проголосувати  їх  пакетом.   Почнемо   голосувати постатейно, остаточно разбалансуємо весь бюджет.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігор Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую.  Іване  Степановичу,  оскільки  ми  вже визначилися з дорожнім фондом (це була єдина позиція, не погоджена між комітетом і урядом),  зал вже проголосував,  то можна до цього пакета додати статтю 1. Прошу включити її теж.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Іване Степановичу, не можна статтю 1 включати, тому що ми не розглянули ще статтю 5, яка стосується Національного банку. Я пропоную статтю 1 зараз не чіпати.

     ГОЛОВА. Прошу підтримати комітет у цьому,  не чіпаємо  статтю 1.

     МІТЮКОВ І.О. Добре.

     ГОЛОВА. Названі   статті   ставлю   на   голосування.   Прошу проголосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В. Названі головою профільного комітету.

     ГОЛОВА. Так.

     "За" -283.

     Рішення прийнято.

     ТУРЧИНОВ О. В. Дякую.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     Фракція комуністів - 0, "Трудова Україна"

- 38,  СДПУ(о) - 31,  "Батьківщина" - 24,  "Регіони України" - 22, Український рух  -  22,  "Солідарність"  -  16,  "Єдність"  -  18, Соціалістична   партія  -  5,  Народнодемократична  партія  -  15, "Демократичний союз" - 10,  "Яблуко" - 13;  зелені - 15, Рух - 14, "Реформи-Конгрес" - 13, позафракційні - 27.

     Наступні статті.

     ТУРЧИНОВ О.   В.  Шановні  колеги,  тепер  будемо  розглядати статті, які не погоджені і потребують додаткового обговорення.

     Стаття 5.  Ця стаття стосується надходжень від  Національного банку України. Я повторю, що до нас у комітет надійшов єдиний лист від  Ради  Національного  банку  України,  в  якому  написано,  що планується  отримати  перевищення доходів над видатками в сумі 365 мільйонів гривень. Саме цю суму ми пропонуємо включити до доходної частини бюджету і розподілити,  як я вже казав,  таким чином:  300 мільйонів - на вирішення шахтарських  проблем  і  65  мільйонів  - виключно цільовим шляхом на проблеми інвалідів, тобто їх лікування і протезування.

     Іван Степанович на початку нашої  розмови  нагадав  мені,  що сьогодні  зранку  надійшов  ще  один лист від голови Національного банку пана Стельмаха,  де він погоджується, що 200 мільйонів можна включити до доходної частини. Але ж, Іване Степановичу, тут є одна проблема. Справа в тому, що право приймати рішення щодо планування кошторису Національного банку належить виключно Раді Національного банку. Пан Стельмах може тільки погоджуватися або не погоджуватися з рішенням Ради Національного банку,  це його особиста думка.  Для нас є єдиний  офіційний  документ  -  рішення  Ради  Національного банку.  Повторюю:  іншого  рішення  Рада  Національного  банку  не приймала.

     Прошу підтримати наші пропозиції щодо доходів і розподілу цих надходжень.

     ГОЛОВА. Я   не  заперечую,  Олександре  Валентиновичу,  проти вашого  пояснення,  я  просто  намагаюся,  щоб  ми  врахували  всі пояснення.

     Яка позиція уряду, Ігоре Олександровичу?

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Хочу  нагадати,  що  ми  двічі  за  час бюджетного процесу  розглядали  відносини  уряду  і  Національного банку.  Спочатку  ми  планували  в  бюджеті  на  наступний рік 700 мільйонів платежів від уряду до Національного банку по  процентних облігаціях, які є у власності Національного банку, і 500 мільйонів

- перерахування від Національного банку уряду.  Потім,  виходячи з нових   темпів  інфляції,  ми  з'ясували,  що  цих  700  мільйонів перераховувати  не  будемо,  тому  що  змінюється  вартість  цього кредиту,   то  ми  відмовилися  від  перерахування  700  мільйонів платежів до  Національного  банку  і  відмовилися  відповідно  від платежів  НБУ уряду,  тому що цих грошей у банку не буде.  Це було друге читання.

     Сьогодні ми отримали лист,  яким голова  Національного  банку підтверджує, що навіть за умови такого скорочення платежів у нього буде ресурс в 200 мільйонів.  Я не бачу ніяких підстав ставити під сумнів  лист  голови  Національного  банку,  тим  більше  що  Рада Національного банку затверджує кошторис,  який розробляє правління Національного банку.

     Тому ми  маємо,  на  нашу  думку,  якщо  включати  статтю  5, включити це в загальні доходи бюджету, додавати до статті 1 і мати додатково ще 200 мільйонів до розподілу.

     Пропозиція бюджетного комітету залишає за межами бюджету,  за межами балансу можливе перерахування 370 мільйонів гривень, що, на нашу думку, є не зовсім коректним.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Ігоре   Олександровичу,   наголошую,   що  ви дезінформуєте  Верховну  Раду.  Після  прийняття   статті   5   ми наполягаємо  саме  на  включенні до доходів і видатків відповідної суми. А сама сума буде з'ясована зараз у залі шляхом голосування.

     ГОЛОВА. Так,  Олександре Валентиновичу. Ігоре Олександровичу! Це  вірно,  він  щодо  статті  5,  зокрема,  говорить,  і  він тут правильно говорить.

     Шановні колеги!  Зрозумійте,  комітет  і  Рада  Національного банку  визначили  суму  364.  Сьогодні  голова Національного банку надіслав листа (я просив роздати всім депутатам,  він у вас є),  в якому  наголошується  те,  що  підтвердив  міністр фінансів.  Так, бажання було 364, реально вони погодилися на 200. Це 200 до раніше погоджених 500, разом це 700 мільйонів. І тому або ми проголосуємо 364 мільйони нездійсненні,  які не будуть  виконані,  або  ми  200 проголосуємо,  які будуть здійсненні. Позиція уряду, Національного банку і окремої групи є така.  Позиція комітету вам відома -  364. Тому визначимося шляхом голосування.

     ТУРЧИНОВ О.В. 364,9 мільйона.

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 5 в редакції комітету:  364,9 мільйона.  Потім  будемо  голосувати урядову пропозицію. Прошу проголосувати в редакції комітету.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Прошу підтримати,  шановні колеги, тому що при бажанні все  може  бути  здійсненне.  Треба  тільки  мати  бажання працювати. За!

     "За" - 174.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     "Демсоюз" -   0,   "Яблуко"  -  1,  зелені  -  0,  Рух  -  0, "Реформи-Конгрес" - 13, позафракційні - 15.

     Прошу проголосувати позицію уряду і Національного банку  щодо статті 5: 200 мільйонів.

     ТУРЧИНОВ О.В.  У  зв'язку  з  тим,  що  не пройшла пропозиція нашого комітету,  прошу  підтримати  цю  пропозицію,  хоча  б  200 мільйонів зняти з них.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 248.

     По фракціях.

     Комуністи -   3,  "Трудова  Україна"  -  38,  СДПУ(о)  -  13, "Батьківщина" - 18,  "Регіони України" - 23, Український рух - 21, "Солідарність"  -  19,  "Єдність"  - 18,  соціалісти - 1,  фракція Народно-демократичної партії - 15,  "Демсоюз" - 9,  "Яблуко" - 13, зелені - 15, Рух - 14, "Реформи-Конгрес" - 2, позафракційні - 26.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Я просив би, щоб ми повернулися до статті 7,  на  цьому  наголошують  декілька  фракцій.  Проблема полягає в тому,  що цю статтю Верховна Рада вже прийняла у другому читанні,  але надійшли звернення від фракцій,  де народні депутати пропонують переголосувати цю статтю і вилучити частину третю. Тому залежно від рішення Верховної Ради...

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу,  поясніть, будь ласка, суть частини третьої.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Це  норма про те,  що "для цілей оподаткування амортизація на основні фонди ІІ  та  ІІІ  групи,  які  виведені  з експлуатації, не нараховується".

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Від профільного комітету.

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Я нагадаю рішення профільного комітету. Комітет з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності  підтримує вилучення  цієї  норми,  яка забороняє нараховувати амортизацію на виведені  з  експлуатації  основні  фонди  ІІ  та  ІІІ  групи.  Це суперечить  економічному змісту податку на прибуток та призведе до різкого збільшення податкового навантаження  на  підприємства,  що перебувають   у  стані  реконструкції  або  постраждали  внаслідок стихійного лиха.  А для тих,  хто  розуміє  бухгалтерію,  шановний Ігоре Олександровичу, можу сказати, що технологічно згідно з нашим податковим законодавством зробити це не можливо.  Це  призведе  до того,  що  кожного  дня  сидітимуть  податківці  на  підприємцях і питатимуть:  а ти  використовуєш  цей  верстат  у  підприємницькій діяльності або виробництві чи ні? Тому ми, три фракції, настійливо просимо  вилучити  частину  третю  цієї   статті   як   економічно беззмістовну. У нас ніколи такого не було в бюджетах.

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич. Від дуже важливого комітету.

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада").  Іване Степановичу, ви мене не бачите, я далеко сиджу, але ж я просив слова щодо статті 5.

     ГОЛОВА. Я бачу вас. Говоріть щодо статті 7, будь ласка.

     СУШКЕВИЧ В.М. Я розумію, але всетаки...

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.  Я прошу говорити щодо  статті  7, стаття 5 проголосована, не забирайте час.

     Депутат Бродський. Будь ласка.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.Київ).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Прошу підтримати пропозицію Терьохіна і вилучити третю частину статті 7. Ми всі повинні зрозуміти:  цим ми ніяким чином не збільшимо доходи бюджету,  а тільки створимо додаткові  можливості  для  податкової інспекції  руйнувати  наші  підприємства.  Тому  прошу  підтримати пропозицію Терьохіна. Будь ласка.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати,  тут є  два  аспекти. Позиція  уряду  полягає  в  тому,  що  ми  цим  заходом стимулюємо оновлення основних  фондів.  Це  по-перше.  По-друге,  якщо  фонди виведені з виробництва, то навіщо на них нараховувати амортизацію? Нині це робиться,  і це дуже потужний механізм ухиляння від сплати податку на прибуток. Якщо ми скасуємо цю позицію, вилучимо частину третю,  то нам треба  буде  переглядати  дуже  напружений  прогноз надходжень  податку  на прибуток.  Я нагадаю,  що на наступний рік заплановано зростання цих надходжень  більш  як  на  30  відсотків порівняно  з  нинішнім  роком.  Вилучення  -  це автоматично мінус 500-600  мільйонів   від   прогнозованої   суми   з   відповідними наслідками.  Тому  ми  просимо  залишити  цю  норму.  Стаття 7 вже проголосована,  і ми  не  маємо  права  виносити  її  на  повторне голосування.

     ГОЛОВА. Ми   почули   аргументацію   депутата  Терьохіна  від профільного  комітету,  позицію  комітету   Турчинова   і   уряду. Голосується  пропозиція  профільного  і  бюджетного  комітетів про вилучення третьої частини статті 7.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я не заперечую проти вилучення частини третьої статті 7. Прошу підтримати.

     МІТЮКОВ І.О. Це мінус 500 мільйонів доходів.

     ТУРЧИНОВ О.В. Це не мінус 500 мільйонів, це не вплине

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 140.

     По фракціях покажіть.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Наступна проблемна стаття - це стаття 11, яка стосується надання державних гарантій при одержанні кредитів.  У  чому  наші  розбіжності з Кабінетом Міністрів?  Уряд хоче,  щоб ми  врахували  його  позицію,  яка  може  призвести  до необмеженого  збільшення зовнішнього або внутрішнього боргу.  Уряд пропонує зробити до статті 11 таке доповнення:  "а також  позичок, повернення  яких  передбачається  здійснювати  за  рахунок  коштів Державного  бюджету".  Тобто  будь-які  позички,  повернення  яких передбачено  за  рахунок  Державного  бюджету,  уряд  хоче  робити безконтрольно - без контролю Верховної Ради.

     Ми не можемо погодитися з цією пропозицією уряду і саме  тому пропонуємо  проголосувати  статтю 11 без цього абзацу,  в редакції комітету.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.     Шановні     народні     депутати!     Ніякої безконтрольності немає. Але якщо ми приймемо пропозицію бюджетного комітету,  то ми під сумнів  ставимо  можливість  реалізації  дуже важливих  намічених  проектів.  Наприклад,  це стосується добудови двох атомних блоків, незалежно від того, чи це буде домовленість з Європейським  банком,  чи  домовленість  з  Росією,  чи комбінація співфінансування.  Такий підхід не дає нам можливості задіяти  вже практично  досягнені  домовленості.  На  цих  проектах  треба буде поставити хрест.

     Крім того,  саме бюджетні проекти повинні  підтримуватися  за рахунок  кредитів під гарантії уряду.  Якщо ми хочемо,  наприклад, закупити  дороговартісне  і  унікальне  обладнання   для   охорони здоров'я,  давайте  зробимо  це  відповідно до механізму,  який ми пропонуємо. Якщо ми хочемо комп'ютеризувати школи - те саме. Ми не кажемо про проекти,  які реалізуються комерційними структурами під гарантії  уряду,  ми  від  цієї  практики  відмовилися.  Але   тим проектам,  які  я  навів  як  приклад,  треба  дати  зелене світло залученням кредитів для розбудови нашої економіки.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Я хочу наголосити, що будь-які гарантії  уряду  чи то комерційним,  чи некомерційним структурам у разі,   коли   ті   не   розраховуються,   потребують   бюджетного забезпечення,   тобто   гроші  мають  бути  повернуті  за  рахунок Державного бюджету.

     Якщо така  норма  буде  передбачена,  уряд   фактично   зможе надавати  будь-які  гарантії будь-яким структурам,  а потім бюджет буде за ці  гарантії  розраховуватися.  Тому  ми  не  вважаємо  за проблему,  що  уряд зайвий раз звернеться до Верховної Ради.  Якщо проект  цікавий,  його  реалізація   становить   загальнодержавний інтерес, я переконаний, Верховна Рада завжди уряд підтримає.

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Свирида.  Він  руку  тримає від того сектора. Я по секторах надаю слово.

     СВИРИДА О.М.  Дякую,  Іване Степановичу.  На жаль, я змушений констатувати,  що Турчинов дезінформує зал,  тому що тут абсолютно правий міністрів фінансів.  Основним інвестором  добудови  атомних енергоблоків зараз буде Росія,  і ми її відсічемо, тому що вона не входить до міжнародних фінансових організацій, вона не має взагалі там  ніякої  участі.  Крім того,  медичної апаратури уряд не зможе купити,  бо це фінансується за рахунок коштів Державного  бюджету. Відповідно  ніяка  міжнародна фінансова організація на ці цілі нам коштів не дасть. Тому треба прийняти цю статтю в редакції уряду.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Перед  тим  як  виступати  і звинувачувати,  треба прочитати статтю, а потім уже аргументувати. У статті не йдеться ні про атомні електростанції,  ні про  медичне обладнання, пропонується просто надати уряду право давати будь-які гарантії безконтрольно.

     ГОЛОВА. Депутат Асадчев. За ним - депутат Черненко.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Тут правий,  звичайно,  і уряд,  тому що коли закупівля проводиться за бюджетні кошти або йде співфінансування,  то  треба давати  гарантію,  що  буде  оплачено.  Але  дійсно  є й небезпека розбазарювання  певним   чином   фінансових   ресурсів.   Тому   я запропонував би до цієї статті додати,  що такі гарантії надаються за погодженням з бюджетним комітетом.  Думаю,  що таким  чином  ми вийдемо з цієї ситуації.

     ГОЛОВА. Або з Верховною Радою.

     ТУРЧИНОВ О.В.   З   Верховною   Радою.   Навіщо  з  бюджетним комітетом?

     ГОЛОВА. Давайте "за погодженням з Верховною Радою"  запишемо. Згодні, Ігоре Олександровичу, не заперечуєте?

     МІТЮКОВ І.О.  Я думаю,  що контролю Комітету з питань бюджету достатньо з цього приводу.

     ГОЛОВА. Тобто  уряд  погоджується,  що   достатньо   контролю бюджетного і фінансового комітетів.

     Депутат Черненко. За ним - депутат Цибенко.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати!  Я розумію тих депутатів, які палко підтримують уряд, це їхня позиція,  це нормально.  Але,  шановні друзі, читайте статтю, про що йде мова. Про яке медичне обладнання, про яку закупівлю?

     Шановні народні депутати!  Якщо Бюджетним кодексом визначено, що  Верховна Рада контролює видатки і затверджує ці видатки,  вона повинна контролювати. Я цілком підтримую пропозицію комітету і те, на чому наголосив Турчинов.

     Дякую вам. Прошу проголосувати.

     ГОЛОВА. Депутат Цибенко.

     ЦИБЕНКО П.С.  Фракція комуністів.  Шановні колеги! Ми з вами, очевидно,  пам'ятаємо,  скільки  кредитів   навидавали   суб'єктам підприємницької   діяльності   за   ці  10  років,  за  них  тепер розраховуються наші  виборці.  І  тому  я  пропоную  проголосувати статтю  11 в редакції комітету,  а якщо вона не набере відповідної кількості голосів,  то як  компромісний  варіант  проголосувати  з доповненням про те,  що затверджує це Верховна Рада. Тим більше що ця пропозиція прозвучала з голосу, її немає ніде в тексті.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція комітету.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати статтю 11 в   редакції   комітету,  тобто  без  абзацу,  який  дає  уряду можливість  безконтрольно  давати  гарантії  під  кредити.   Прошу підтримати.

     "За" - 201.

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

     Комуністи -   106,  "Трудова  Україна"  -  2,  СДПУ(о)  -  1, "Батьківщина" - 24,  "Регіони України" - 0,  Український рух -  3, "Солідарність" - 1, "Єдність" - 0, фракція Соціалістичної партії - 17,  НДП - 0,  "Демсоюз" - 0,  "Яблуко" - 13, зелені - 8, Рух - 0, "Реформи-Конгрес" - 12, позафракційні - 14.

     Голосується пропозиція компромісна:  під контролем бюджетного і фінансового комітетів.

     Ігор Олександрович. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що треба  поставити  на  голосування пропозицію уряду, якщо вона не пройде, тоді ставити компромісну.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  мені роблять зауваження, що ви весь час диригуєте.  Коли я надаю вам слово - ви тоді диригуйте, а коли не надаю - не диригуйте.

     Анатолію Кириловичу, будь ласка, говоріть.

     КІНАХ А.К.,    Прем'єр-міністр    України.   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Уряд  повністю  підтримує необхідність проведення більш жорсткої політики і контролю з метою недопущення збільшення зовнішньої заборгованості нашої держави.  І коли мова йде про пріоритетні інвестиційні проекти,  участь у яких бере держава,  то,  безумовно, я дуже просив би вас це підтримати, для  залучення  ресурсів  нам  необхідно  мати дозвіл на процедуру надання  державних  гарантій.  При  цьому  уряд,   щоб   підсилити контроль,   повністю   підтримує   пропозицію  народного  депутата Асадчева,  що  це  можна  буде  робити  тільки  за  погодженням  з бюджетним  комітетом  Верховної  Ради.  І  я  впевнений,  що  буде позитивний результат.

     Просив би   підтримати   пропозицію   уряду   з   урахуванням доповнення депутата Асадчева.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю позицію.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я дякую Прем'єр-міністру за підтримку комітету, але ми вважаємо, що наших повноважень недостатньо для контролю.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

     "За" - 200.

     Тепер ставиться на голосування  пропозиція,  щоб  передбачити контроль Верховної Ради. Прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Прошу  підтримати.  За погодженням з Верховною Радою.

     ГОЛОВА. Голосуємо.

     "За" - 405.

     Рішення прийнято.

     По фракціях покажіть.

     Я скажу, що підтримала переважна більшість всіх фракцій - 405 голосів, переконливий результат.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! Дуже проблемна стаття 17, тут є два серйозних аспекти.  Перший аспект  -  суто  текстова  позиція. Кабінет  Міністрів хоче,  щоб йому надали повноваження здійснювати перерозподіл  бюджетних  коштів  між  різними  розпорядниками.  Ми принципово проти цього. Тоді взагалі Закон про Державний бюджет не треба приймати,  треба прийняти баланс бюджету,  і нехай уряд  сам визначає,  якому  розпоряднику  скільки  давати  грошей.  Це перше заперечення принципове, на наш погляд.

     І друга неузгоджена позиція - це додаток

 3. У  варіанті додатку 3,  запропонованому комітетом,  я нагадаю, йдеться  про  фінансування  освіти,  охорони   здоров'я,   проблем шахтарів,  інвалідів, пенсіонерів, дітей-сиріт та інших соціальних програм. І головне, з чим не хоче погоджуватися Кабінет Міністрів,

- це перерозподіл ресурсу, тобто зменшення фінансування виконавчої влади,  зокрема  Адміністрації  Президента,  Державної  податкової адміністрації,  Кабінету Міністрів тощо.  Я прошу, шановні колеги, підтримати цю статтю саме в редакції бюджетного комітету,  якщо ми дійсно дбаємо про реалізацію соціальних програм, захист громадян.

     Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Мітюков Ігор Олександрович. Стаття 17.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Ми можемо обговорити сам текст цієї статті.  Дійсно,  Бюджетний кодекс  визначає  більш жорстку  процедуру  прийняття  рішень  про  перекидання коштів від одного розпорядника  до  іншого.  Але  кожен  з  вас  знає  багато прикладів,   як  на  сьогодні  обмежується  діяльність  керівників державних   бюджетних   установ.   Наприклад,   треба   отримувати спеціальний    дозвіл,    щоб    кошти,   спрямовані   на   оплату електроенергії,  перекинути на придбання лічильника.  Чи треба нам це виносити на розгляд Верховної Ради?

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Треба!

     МІТЮКОВ І.О.  Добре. Якщо так, то ми з цим можемо погодитися, ми не заперечуємо проти цього механізму,  він визначений Бюджетним кодексом. Але ми будемо кожну зміну виносити в цей зал, чекати 2-3 місяці, поки ви проголосуєте, система працюватиме більш повільно.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ви навели дуже суттєвий приклад перекидання   коштів  на  придбання  лічильника.  Я  наведу  інший приклад:  хто дає вказівки  казначейству  фінансувати  на  власний розсуд?

     МІТЮКОВ І.О.   Іване  Степановичу,  на  нашу  думку,  було  б правильніше виносити це питання на погодження з Комітетом з питань бюджету,  в якому є фахівці,  які готові і можуть це робити.  Якщо ні, то виносьте на голосування текстову частину.

     Що стосується додатка 3,  то після вже  прийнятих  рішень,  в тому  числі й щодо дорожнього фонду,  варіант цього додатка,  який підготовлений бюджетним комітетом і з яким уряд  не  погоджується, став розбалансованим. Тому по додатку 3 після того, як ми пройдемо всі  текстові  статті,   нам   треба   буде   провести   додаткові консультації і тільки тоді виносити його на голосування.

     ГОЛОВА. Тобто додаток 3 - на погодження.

     МІТЮКОВ І.О.  Так. Більше того, він зараз є розбалансованим і його не можна ставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  щодо текстової частини  статті 17.

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо текстової частини - будь ласка,  ставте на голосування.  Є пропозиція комітету,  є пропозиція уряду,  рішення приймати  вам.  Наша  компромісна  пропозиція  -  за погодженням з бюджетним комітетом.

     ГОЛОВА. Зрозуміли    позицію?    Олександре    Валентиновичу, сформулюйте.

     ТУРЧИНОВ О.В. Тобто уряд підтримує пропозицію комітету. Я так зрозумів,  Ігоре  Олександровичу?  Тобто  ви   відмовляєтесь   від порушень, які запропоновані у вашій редакції.

     МІТЮКОВ І.О.  Уряд  може  погодитися з пропозицією бюджетного комітету,  якщо з метою контролю погоджувати не з Верховною Радою, а  погоджувати з Комітетом з питань бюджету.  Це десятки,  якщо не сотні, питань, які слід погоджувати.

     ГОЛОВА. З цим треба погодитись, бо ми не будемо кожного...

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ні,  ні.  Іване Степановичу,  я прошу звернути увагу на редакцію, яку запропонував наш комітет.

     ГОЛОВА. Зачитайте.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Я   зачитую:   "Порядок   передачі  бюджетних повноважень  від  одного  розпорядника  іншому,  крім   призначень Резервного  фонду  (ми  з  цим  погоджуємося)  Державного  бюджету України,  здійснюється відповідно  до  частини  п'ятої  статті  23 Бюджетного кодексу України".  Тобто є Бюджетний кодекс, який чітко регламентує це питання.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю позицію.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Без додатка 3. Додаток 3 - на погодження.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати із додатком 3.

     МІТЮКОВ І.О. Без додатка.

     "За" - 400.

     ГОЛОВА. Проголосовано без додатка. Проголосували 400 народних депутатів.  Додаток  3  -  на  погодження,  ми  візьмемо для цього перерву. Далі, Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В. Стаття 23. Шановні колеги! Ця стаття стосується капітальних   вкладень.  За  пропозицією  бюджетного  комітету,  я нагадаю,  капітальні вкладення збільшено на 120 мільйонів гривень, і  пропонується  сукупна сума капітальних вкладень - 490 мільйонів гривень.  Це необхідно для того,  щоб хоча б частково задовольнити пропозиції,  які  надійшли  від  парламентських фракцій і груп.  В іншому варіанті  ми  навіть  третину  цих  пропозицій  не  зможемо задовольнити.  Тому  я  прошу  підтримати  статтю  23  в  редакції комітету і, крім того, разом проголосувати і статтю 54-8, де чітко сформульована  сума - 490 мільйонів гривень на державні капітальні вкладення.

     ГОЛОВА. Яка позиція уряду щодо статей 23, 54-8? Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О. Позиція уряду полягає в тому, що цю статтю треба перенести на  додаткове  погодження,  оскільки  бюджетний  комітет додаток 4, про який йдеться в цій статті, взагалі не подав, є лише версія уряду.  Крім того, існують принципові розбіжності з погляду принципів, механізмів і обсягів розподілу капітальних вкладень.

     ГОЛОВА. На погодження з керівниками фракцій.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я бачу, Іване Степановичу, що зал погоджується голосувати.

     ГОЛОВА. Ставлю пропозицію комітету на голосування.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати в редакції комітету.

     ГОЛОВА. Стаття 23.

     ТУРЧИНОВ О.В. І стаття 54-8.

     "За" - 133.

     ГОЛОВА. Я   прошу,   давайте   на   погодження,    Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В. Я зрозумів, немає заперечень, на погодження.

     ГОЛОВА. Статті  23,  54-8  виносяться  разом  з додатком 3 на погодження.

     По фракціях  покажіть.  Ну  130    Переважна   більшість   не голосували. Давайте не будемо забирати час.

     Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я  прошу  звернути  увагу на статтю 25-1.  Про що йдеться?  Дуже важлива  стаття.  Вона  вперше з'являється  саме  за наполегливою вимогою бюджетного комітету.  У цій статті йдеться про відшкодування відповідно до  закону  шкоди, завданої   громадянинові   незаконними   діями  органів  дізнання, попереднього слідства,  прокуратури,  суду  чи  іншого  державного органу.  Тобто,  шановні  колеги,  про  що  йдеться?  Дуже  багато громадян і, до речі, юридичних осіб страждає від неправомірних дій держави.   І  їм  ні  копійки  не  відшкодовують,  тому  що  немає відповідних процедур, які дозволяють це робити.

     Саме тому комітет виклав цю статтю так,  що в ній  не  тільки врахована   вимога   щодо  відшкодування  завданих  збитків,  а  й передбачена процедура, як це повинно відбуватись.

     Саме тому  ми  пропонуємо  підтримати  у  викладі  бюджетного комітету статтю 25-1.

     ГОЛОВА. Народний депутат Кармазін. Від профільного комітету.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Місто-герой  Одеса.  Партія захисників Вітчизни. "Солідарність". Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Я ставив питання і давав поправку до цієї статті.

     На засіданнях   комітету   я   звертався   безпосередньо   до Прем'єр-міністра Кінаха  десятки,  сотні  разів  з  приводу  скарг юридичних  осіб,  які  мають  сьогодні рішення судів,  де написано "відшкодувати", і їм ніхто не відшкодовує за те зло, яке завдано і визнано  рішеннями  судів до Верховного Суду включно.  Це по 1999, 2000,  2001 роках.  Це виноситься  на  урядовий  комітет  і  потім зволікається.

     Я звертаюсь ще раз і до Прем'єрміністра,  звертаюсь і до вас, Олександре Валентиновичу:  тут треба записати "і юридичних  осіб", бо  шкода  завдається,  і  рішення  судів  треба виконувати,  вони виносяться іменем України. І таку поправку я давав, вона чомусь не включена до таблиці.

     ГОЛОВА. Олександр Валентинович.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний  пане Кармазін!  Я погоджуюсь з вашою пропозицією,  і ми включали цю поправку.  Єдине,  проти цього дуже активно  заперечує  Кабінет  Міністрів.  Але я вважаю,  що можна і фізичних,  і  юридичних  осіб  включити  і   в   такому   варіанті проголосувати статтю.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.  Уряд  вважає,  що  ця  проблема існувала багато років.  У бюджеті поточного року  ми  вперше,  і  це  погоджено  з бюджетним  комітетом,  виділили відповідні кошти на відшкодування. Але  йдеться  про  конкретні  господарські  суди,  їхні  конкретні рішення, вони можуть бути виключно стосовно фізичних осіб. Тому ми пропонуємо,  по-перше, залишити пропозицію уряду, де ми визначаємо і суму, і механізм відшкодування.

     По-друге, на  нашу  думку,  пропозиція  бюджетного комітету з погляду механізму її реалізації суперечить Закону про Національний банк,   тому   що   функції,  які  покладаються  цією  статтею  на Національний банк, не відповідають його повноваженням.

     Питання вирішуватиметься   в   межах    бюджету,    бюджетних призначень і відповідно до рішень судів.

     ГОЛОВА. Будь ласка. Лавринович. Від Мін'юсту.

     ТУРЧИНОВ О.В. Іване Степановичу, я прошу...

     ГОЛОВА. Зараз, зараз. Тут не наламати б дров. Ви ж розумієте, про що йде мова.

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  державний  секретар  Міністерства   юстиції України.   Проблема  відшкодування  стосується  шкоди,  заподіяної громадянам України,  які мають конституційні права,  які  порушені рішенням   суду   через   помилку  судді  і  які  в  апеляційному, касаційному   порядку,   встановленому   Конституцією,   виявились незахищеними.  І тоді приймається рішення,  скажімо,  Європейським судом  з   прав   людини,   і   Українська   держава   зобов'язана відшкодовувати заподіяні збитки.

     Раніше це  робилося  з  резервного  фонду Кабінету Міністрів. Тепер  ця  сума  закладається  в  бюджет.  Якщо   будуть   рішення Європейського суду з прав людини щодо держави Україна, такі збитки мають відшкодовуватися з Державного бюджету.

     Що стосується  господарських  спорів   -   це   зовсім   інша юрисдикція.  Вона не підпадає під цю сферу,  про відшкодування цих збитків ніколи не може бути зазначено в Державному бюджеті,  і  це не передбачається в жодній країні.

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, до речі, є країни, в яких, коли держава завдає збитки  або  фізичній,  або  юридичній  особі,  то, безумовно, ці збитки відшкодовуються.

     ГОЛОВА. Давайте   ми   захистимо  громадян,  а  потім  уже  - юридичних осіб. Тому що в нас є юридичні особи такі, що... Давайте щодо громадян вирішимо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Прошу  тоді  в редакції комітету,  де виписана процедура,   як   відбувається    відшкодування    цих    збитків, проголосувати.

     ГОЛОВА. Щодо  громадян  прошу  проголосувати,  без  юридичних осіб.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 269.

     ГОЛОВА. Прийнято.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Наступна стаття 25-4. Комітет пропонує вилучити її.  У цій статті ідеться про виділення 95 мільйонів до статутного фонду Ощадбанку.  Комітет не  зміг  отримати  ні  кошторису  цього банку,  ні  обґрунтування,  чому саме 95 мільйонів пропонується за рахунок державних коштів передати в статутний фонд цього банку.  І тому пропонується вилучити цю статтю.

     Іване Степановичу, йдеться про статтю 25-4 щодо внеску до статутного фонду Ощадбанку за  рахунок  коштів Державного бюджету. Пропонується скасувати її.

     ГОЛОВА. Шановні колеги, стаття 25-4. Ігор Олександрович. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Уряд  зараз  уважно  розглядає  стан  справ   у Ощадному   банку.   І   аналіз,  який  ми  провели,  свідчить  про необхідність надати відповідну підтримку Ощадному банку наступного року  для  того,  щоб  гарантувати  збереження вкладів населення і безперебійну роботу цього найбільшого в державі банку.  Ми просимо підтримати цю пропозицію.

     ГОЛОВА. Може, винесемо на погодження?

     МІТЮКОВ І.О. Це було схвалено в Бюджетних висновках Верховної Ради.

     ГОЛОВА. На погодження чи голосуємо?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Ні,  ні,  за що голосуємо,  Іване Степановичу? Комітет пропонує не включати цієї статті до закону про бюджет.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати пропозицію комітету.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 240.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято. По фракціях покажіть.

     Комуністи -   110;  "Трудова  Україна"  -  0;  СДПУ(о)  -  0; "Батьківщина" - 24;  "Регіони України" - 1;  Український рух - 20; "Солідарність" - 1; "Єдність" - 10; Соціалістична партія - 17; НДП

- 1; "Демократичний союз" - 0; "Яблуко" - 1; зелені - 0; Рух - 14; "Реформи-Конгрес" - 13; позафракційні - 28.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги!   Наступна   стаття  34  не проголосована.  У чому розбіжність між комітетом і урядом? Йдеться про  субвенції  для населення,  які комітет пропонує виплачувати з загального фонду Державного бюджету без  прив'язки  до  конкретних платежів.  Уряд пропонує прив'язати ці виплати до платежів від НАК "Нафтогаз України".  І це не збігається з пропозицією  комітету  - виплачувати субвенції незалежно від того, надходять платежі чи ні.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   На   думку   уряду,  це  винятково  небезпечна пропозиція. На сьогодні завдяки механізму, який ми пропонуємо, НАК "Нафтогаз  України"  уже  проведено  розрахунків  на 1 мільярд 800 мільйонів гривень.  Минулого року - на  250  мільйонів.  На  цьому етапі ми маємо великий ризик,  якщо приймемо пропозицію бюджетного комітету,  розбалансувати бюджет саме в розмірі різниці  між  цими двома цифрами.

     Для того   щоб  гарантувати  виплату  пільг  і  субсидій,  ми пропонуємо   підтримати   пропозицію   уряду,   дати    можливість фінансувати  видатки  на  пільги  і субсидії за рахунок загального фонду бюджету, а в разі необхідності, як кажуть, замикати ці кошти на платежі від НАК "Нафтогаз України".  Цей механізм сьогодні себе виправдав.

     Якщо прийняти  пропозицію  уряду,   ми   можемо   гарантовано фінансувати  пільги  і  субсидії  у наступному році,  у тому числі грошовими коштами в сумі не  менше  700  мільйонів  гривень.  Якщо прийняти пропозицію бюджетного комітету,  то ми втратимо ресурс не менше 1,5 мільярда гривень.

     ГОЛОВА. Ми  вислухали  комітет  і  уряд.  Будь  ласка.  Павло Кузнєцов.

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо,   Иван   Степанович.  Фракция коммунистов Украины.  Уважаемые депутаты!  Я хочу,  чтобы  мы  все давали себе отчет в том, о чем говорил сейчас Игорь Александрович. Игорь Александрович привел нам красивый пример  по  НАК  "Нефтегаз Украины",  которая  якобы  соглашается  финансировать субсидии для населения.  В этом году НАК "Нефтегаз Украины" в  первом  квартале перечислила  183  миллиона гривень живых денег на эти субсидии,  а потом  решила,  что  этого  делать  не   нужно,   и   перешла   на взаимозачеты.  В  результате  этого  "посадили"  полностью местные исполкомы,  местные органы власти, которые выплачивают субсидии, и довели  коммунальное хозяйство до того состояния,  что сейчас люди мерзнут в квартирах, в частности в Краснодоне. Игорь Александрович предлагает это узаконить, чтобы это было освящено раз и навсегда.

     Я напоминаю  Игорю  Александровичу,  что  даже  Международный валютный  фонд  категорически   выступает   против   того,   чтобы привязывать  отдельные  доходы  к отдельным расходам.  Я предлагаю депутатам проголосовать за позицию бюджетного комитета.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я  додам,  що  НАК  "Нафтогаз України" підпорядкована уряду, який може давати будь-які доручення НАК "Нафтогаз України",  і для цього не потрібна  якась  додаткова бюджетна стаття.

     ГОЛОВА. Народний депутат Свирида.

     СВИРИДА О.М. Дякую, Іване Степановичу. Справа в тому, що якщо проголосувати в тій  редакції,  яку  пропонує  комітет,  то  це  є лобіювання інтересів усіх тих, хто займається газом, для того, щоб вони не платили.  Такий механізм,  який запропонував  уряд,  якраз абсолютно  чітко  прив'язує  і  дає можливість справляти необхідні платежі,  які повинна платити ця компанія.  А  це  конкретний  вид платежу  - відрахування від плати за транзит природного газу через територію України.  Це та проблема,  яку ми мали не один рік, коли вони не платили і механізму стягнення цих платежів не було.

     Пропонується конкретний   механізм   конкретного  соціального захисту -  виплати  субсидій.  Пропоную  підтримати  статтю  34  в редакції  тій,  яка  запропонована  в  проекті постанови 8000/П17, внесеному чотирма народними депутатами.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Народний депутат Шуфрич.

     ШУФРИЧ Н.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету  (виборчий  округ  70,  Закарпатська  область). Фракція   Соціал-демократичної   партії   України    (об'єднаної). Безумовно,  сьогодні існує проблема у відносинах між урядом та НАК "Нафтогаз України".  Безумовно,  її треба вирішувати. Але сьогодні на  місцях  люди  не  мають страждати.  Тому пропонуємо підтримати пропозицію бюджетного комітету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігор Мітюков. Будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я ще  раз  хочу  вам нагадати,  що  в  проекті бюджету передбачено 700 мільйонів прямих грошових виплат із загального фонду на придбання твердого  палива, скрапленого  газу,  для  фінансування пільг і субсидій по Криму та інших територіях,  де немає можливості замкнути ці  розрахунки  на НАК "Нафтогаз України".

     Але будь-який  факт  зволікання з платежами від НАК "Нафтогаз України",  про які  говорив  Павло  Сергійович,  відразу  зменшить надходження  до  загального  фонду  і  зменшить  можливості  уряду фінансувати пільги і субсидії.  Це є дуже  небезпечна  пропозиція, яка, я кажу, розбалансовує бюджет приблизно на півтора мільярда.

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  що це в нас за монополія така, що ми не можемо толку дати.  Хоче - платить, хоче - не платить. Це ж   не  зовсім  зручно  слухати.  Прошу  проголосувати  пропозицію комітету.

     ТУРЧИНОВ О. В. Прошу підтримати пропозицію комітету.

     "За" - 303.

     ГОЛОВА. Покажіть по фракціях.

     Комуністи -  110;  "Трудова  Україна"  -  2;  СДПУ(о)  -  22, "Батьківщина" - 24;  "Регіони України" - 13; Український рух - 22; "Солідарність" - 1;  "Єдність" - 12;  соціалісти - 17;  НДП  -  0; "Демсоюз"   -   11;   "Яблуко"  -  11;  зелені  -  5;  Рух  -  14; "Реформи-Конгрес" - 13; позафракційні - 26.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.  В.  Наступна стаття 37.  Шановні  колеги,  прошу уваги!  Про  що  йдеться  в цій статті?  Йдеться про дуже серйозні обмеження:  із суми 80 гривень в розрахунку  на  одну  особу  уряд планує  виходити  при  призначенні  допомоги  інвалідам  та  іншим громадянам,  які потребують серйозного соціального захисту.  Ми не могли погодитися з цією сумою - 80 гривень.  Але ж після того,  як була проголосована доходна і видаткова частини в другому  читанні, у нас не залишилося ресурсу,  який би ми могли використовувати для збільшення фінансування саме цим категоріям населення.

     Саме тому пропозиція бюджетного комітету така:  проголосувати в нашій редакції цю статтю,  а щодо того,  яку визначити суму - 80 чи  180  гривень,  дати  можливість  прийняти   відповідний   указ Президента,  який  повинен  брати  на  себе відповідальність за ті фінансові  обмеження,  які  сьогодні  відбуваються  в  державі   і відповідно  до  яких  люди просто не мають шансів існувати.  Прошу підтримати цю пропозицію комітету.

     ГОЛОВА. Народний депутат Сушкевич. Від профільного комітету.

     СУШКЕВИЧ В.М. Дякую. Ігор Олександрович обіцяв, що в третьому читанні  для дітей-інвалідів будуть знайдені джерела фінансування, що прожитковий мінімум для  виконання  цього  закону  буде  не  80 гривень,  шановні люди.  Обіцяли хоча б 100 гривень на прожитковий мінімум за Законом про державну  соціальну  допомогу  інвалідам  з дитинства і дітям-інвалідам.  Ігоре Олександровичу, ви обіцяли 100 гривень на прожитковий  мінімум,  відповідайте,  будь  ласка.  Щоб забезпечити дію цього закону, була обіцянка ваша.

     ГОЛОВА. Народний депутат Гошовська.

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  соціальної  політики  та  праці   (виборчий   округ   178, Харківська область).  Дякую.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Наш комітет також пропонував записати 100 гривень, і є для цього  підстави.  Ви  пригадуєте,  минулого  року ми записували 50 гривень, а в бюджеті заклали на це 270 мільйонів гривень. Сьогодні лише  за  Законом про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям використано близько 20 відсотків цих  фінансових  ресурсів, решту  не  використано.  Сьогодні  в Україні 420 тисяч сімей,  які мають дітей до трьох років,  і це виплати по 11 гривень.  Якщо  ми записуємо,  що буде виплачуватися від 80 гривень 50 відсотків,  то це лише 40 гривень.  Якщо хоча б тільки для цих сімей ми  запишемо гарантований  мінімум  100  гривень,  то  це  будуть виплати по 50 гривень.  Комітет подавав вчасно кілька разів свої  пропозиції,  і тут є підстава саме для цих сімей записати 100 гривень. До речі, і Мінфін свого часу також погоджувався.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович.

     МІТЮКОВ І.О.  Ця  пропозиція   коштує   додаткових   видатків приблизно  на  600  мільйонів  гривень.  Цих  коштів поки що в нас немає.  Ми пропонуємо далі розглядати проект бюджету, а цю позицію віднесемо   на   погодження.   Приймемо   зміни   до   Закону  про оподаткування прибутку підприємств,  тоді додаткові 300  мільйонів можна використати на цей ресурс. На сьогодні цифра 80 збалансована з тими ресурсами,  які є в проекті  бюджету.  Неприйняття  ніякого рішення   практично  призупинить  надання  відповідних  соціальних пільг.

     ГОЛОВА. Давайте  це  віднесемо  на   погодження,   Олександре Валентиновичу.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Пропозиція бюджетного комітету

- затверджувати цю суму указом Президента.  Ми якраз і виходили  з того,  що  в  разі,  коли  з'являться додаткові фінансові ресурси, одразу відбудеться  і  збільшення  фінансування.  Коли  ми  просто обійдемо цю проблему, то взагалі люди нічого не будуть отримувати. Тому я пропоную підтримати нашу пропозицію.

     ГОЛОВА. Народний депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Олександре Валентиновичу, ви  кажете  розумні речі,  але зважте на одну обставину.  Потрібно зробити такий запис.  Зараз 65 гривень на одну особу в сім'ї -  це межа  малозабезпеченості.  Потрібно  проголосувати  80  гривень  і попросити Президента,  щоб у міру збільшення надходжень і  він  цю суму збільшував,  бо при цьому ми ж залишаємо 65 гривень. Потрібно збільшити,  а потім доручити.  Ви розумієте,  про що  йдеться?  Бо залишаться ж 65 гривень.

     ГОЛОВА. Дякую.  Анатолій  Кирилович  підтримує цю пропозицію. Записуємо 80 гривень і даємо доручення  за  можливості  додаткових надходжень підняти цю планку. Прошу проголосувати.

     "За" - 290.

     Покажіть по фракціях.

     Комуністи -   0;  "Трудова  Україна"  -  38;  СДПУ(о)  -  28; "Батьківщина" - 22;  "Регіони України" - 22; Український рух - 22; "Солідарність"   -   18;   "Єдність"   -   17;  соціалісти  -  17; Народно-демократична партія - 16;  "Демсоюз" - 12;  "Яблуко" - 13; зелені - 15; Рух - 13; "Реформи-Конгрес" - 13; позафракційні - 24.

     Народний депутат Цибенко. З мотивів. Ще є хвилина.

     ЦИБЕНКО П.С.  Спасибі. Фракція комуністів. Іване Степановичу, я хотів  би  нагадати  своїм  колегам,  які  голосували  зараз  за затвердження цієї норми, про те, що вони проголосували сьогодні на порушення    Конституції,    оскільки    Конституція    передбачає встановлення прожиткового мінімуму. Ми його встановили на 2002 рік у розмірі 343 гривні,  фактичне фінансування - 80.  Це  я  вже  не знаю,  який відсоток від встановленого нами прожиткового мінімуму. Тобто ті,  хто голосував за це, прямо порушили Конституцію і права людини.

     Я дякую вам.

     ГОЛОВА. Я  прошу  керівників фракцій під час перерви зайти до кабінету  Голови,  і  ми  разом  з  Олександром  Валентиновичем  і Анатолієм Кириловичем проведемо додаткове погодження.

     Зараз оголошується перерва на 30 хвилин.

      (П і с л я п е р е р в и).

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  30  хвилин  перерви  не вистачило для погодження всіх питань.  Надійшла заява від чотирьох фракцій:   "Просимо   оголосити  перерву  для  консультацій  після проголосування погоджених статей проекту бюджету.  Фракція  НДП  - Зарубінський,  "Трудова  Україна"  -  Шаров,  "Регіони  України" - Рибак, "Демсоюз" - Марченко".

     Я щойно погодив з керівниками депутатських  груп  і  фракцій. Вони просять,  щоб я оголосив перерву на 30 хвилин. О 13 годині ми продовжимо пленарне засідання.

      (П і с л я п е р е р в и)

     ГОЛОВА. Запросіть депутатів до залу.

     На трибуну запрошується  голова  Комітету  з  питань  бюджету Олександр   Валентинович  Турчинов.  Продовжуємо  розгляд  питання порядку денного.

     Я прошу керівників депутатських груп і  фракцій  знайти  таку толерантну   форму  проінформувати  про  домовленості.  Зараз  вам допоможе  це  зробити  Олександр  Турчинов,  який  знаходиться  на трибуні.  І йому Погоджувальна рада, у засіданні якої взяли участь представники  всіх   депутатських   груп   і   фракцій,   доручила проінформувати вас. Прошу.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Протягом  години відбувалося погодження законопроекту про бюджет на наступний  рік.  Безумовно, всі,  хто  зацікавлений  у  тому,  щоб економіка і соціальна сфера країни розвивались у наступному році, мають бажання прийняти закон про бюджет на наступний рік у цьому році.

     Тому з  урядом  ми  досягли  такої  позиції  і  погодили такі проблемні питання. Зараз, якщо Верховна Рада не буде заперечувати, я  уступлю трибуну голові Комітету з питань фінансів і банківської діяльності пану Альошину,  і буде запропоновано проголосувати  два законопроекти: один щодо змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств і  другий  законопроект,  який  стосується  скасування пільг спільних підприємств.

     Прийняття цих   двох   законопроектів,   як   запевняє  після наполегливої консультації з  нашим  комітетом  Кабінет  Міністрів, надасть  можливість  додатково  до  бюджету отримати 550 мільйонів гривень.  Це дасть  можливість  зменшити  не  на  461,  а  на  430 мільйонів  фінансування  виконавчої влади.  І в такому варіанті ми зможемо проголосувати додаток

 3, який дозволить забезпечити фінансуванням усі пропозиції нашого комітету,  які стосуються  освіти,  охорони  здоров'я,  соціальних проблем,  шахтарських проблем тощо.  Це єдиний компроміс, який дає можливість проголосувати додаток 3 в редакції комітету із змінами, про які я сказав.

     Коли ця  пропозиція  буде підтримана,  то ми зможемо спокійно проголосувати інші статті бюджету і вийти на прийняття бюджету  до закінчення цього року, тобто сьогодні.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні депутати,  Олександр Турчинов озвучив домовленості,  йому доручили доповісти керівники депутатських груп і фракцій.

     Від уряду. Анатолій Кирилович. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати,  колеги,  друзі!  Після додаткових консультацій  уряд  і бюджетний  комітет  вносять  таку  пропозицію,  яка дає можливість підвищити доходну частину Державного бюджету  на  основі  реальної ресурсної  бази.  Для  цього необхідно прийняти два законопроекти: перший - про скасування пільг спільним підприємствам  і  другий  - про  деякі  удосконалення  оподаткування  прибутку  підприємств  з погляду скорочення термінів  віднесення  збитків,  що  в  принципі відповідає економічним законам і цивілізованій практиці. У сумі це дасть мінімум 500 мільйонів  гривень,  що  дає  можливість  знайти погоджене рішення з урахуванням пропозицій бюджетного комітету.

     Паралельно бюджетний   комітет  знімає  свою  пропозицію  про скорочення фінансування органів державного управління.

     Я вважаю,  що це оптимальний варіант,  який дасть  можливість остаточно  погодити  додаток  3  і  просуватися  далі  в прийнятті проекту Державного бюджету.

     Дякую.

     --------------

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  У зв'язку з тим,  що є домовленості, про які вас проінформували,  я з вашого дозволу призупиняю розгляд питання порядку денного, що стосується проекту бюджету, і вношу на розгляд проект Закону 8097 про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку  підприємств.  Доповідає  Валерій  Альошин, голова профільного комітету. Будь ласка. Прошу уваги.

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги! Верховна Рада  розглядала  законопроекти,   які   зазначені   сьогодні   до голосування.  І  була  відповідна  доповідь  представника Кабінету Міністрів (а  доповідачем  з  цього  законопроекту  був  заступник державного   секретаря  Міністерства  фінансів  Василь  Васильович Регурецький),  і співдоповідь від комітету з  цього  законопроекту також була.

     Я тільки  нагадаю  вам,  що  по  цьому  законопроекту комітет приймав негативне рішення,  виходячи з  того,  що  це  перешкоджає діяльності підприємств, які здійснюють довгострокові проекти і які не отримають можливості перенесення збитків на майбутні  податкові періоди.

     Верховна Рада   фактично   сьогодні   вже  прийняла  рішення, пов'язане з цим, яке суперечить позиції нашого комітету (це стаття 7  проекту Державного бюджету).  Верховна Рада також може прийняти рішення і стосовно  зазначеного  законопроекту,  але  я  хотів  би привернути  вашу  увагу  до  висновків  комітету,  які  ми роздали раніше.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Є запитання до Валерія Борисовича? Прошу записатися.

     АЛЬОШИН В.Б.   Розгляд   законопроекту   уже    був,    Іване Степановичу.

     ГОЛОВА. Розгляд законопроекту був,  але з мотивів голосування я хочу, щоб висловились. Ви доповідали, я пам'ятаю.

     Народний депутат Чукмасов. За ним - депутат Кендзьор.

     ЧУКМАСОВ С.О.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий   округ   24, Дніпропетровська   область).  Спасибо,  Иван  Степанович.  Валерий Борисович,  я обращаюсь к вам и к председательствующему, поскольку вы вычленили только два законопроекта,  которые влияют на доходную часть бюджета,  с просьбой, чтобы к этому пакету мы присоединили и законопроект, связанный с производством лазерных дисков, поскольку потери бюджета в результате непринятия этого  законопроекта  будут гораздо  больше,  чем  доходы,  которые  мы  ожидаем  от  принятия указанных двух законопроектов.

     ГОЛОВА. Сергію Олександровичу, я допоможу Валерію Борисовичу. Це не було предметом обговорення на засіданні Погоджувальної ради, і ні мене,  ні Валерія Борисовича на це не уповноважили. Тому я не можу  виконувати  це доручення.  Ми після розгляду проекту бюджету зразу переходимо до розгляду цього законопроекту.

     Ярослав Кендзьор.  За ним - депутат Александровська. Я дякую, Ярослав Кендзьор відмовився.

     Депутат Александровська. За нею - депутат Полюхович.

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Фракция  коммунистов,  город  Харьков.  Я считаю,  что  комитет  занял совершенно правильную позицию,  и нет никакой необходимости нам изменять этой позиции.  Мы все прекрасно понимаем,  что  принятие  этого  проекта закона 8097,  который нам предлагается  сегодня,   приведет   к   негативным   последствиям, добиваться   таким   образом   наполнения   бюджета,   я   считаю, бессмысленно, и идти по такому пути Верховная Рада не должна.

     ГОЛОВА. Іван Полюхович.

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановний Валерію Борисовичу!  Звичайно, я згодний з тим, що пільги потрібно відмінити,  і треба відміняти не тільки ті пільги, яких стосуються ці  два  законопроекти.  Пільга  як  норма  -  це  завжди   велике зловживання.     А     коли     ця     пільга     ще     надається підприємствам-товаровиробникам, то тут уже поняття конкуренції під великим сумнівом. Тому, Іване Степановичу, я вважаю, що ми повинні зараз проголосувати ці два законопроекти і  перейти  до  прийняття проекту бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сергій Матвієнков. За ним - депутат Семенюк.

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  "Регионы Украины", город Мариуполь. Конечно, понятно, что сегодня нужно искать какие-то пути для того, чтобы  выйти  из этой ситуации.  Но не СП меня интересуют,  а цена законопроекта о налогообложении прибыли предприятий.  Скажите, что мы на сегодняшний день поимеем,  так сказать, реально, по расчетам комитета,  от этого закона?  Какие будут конкретные суммы?  Что мы потеряем после этого?

     Спасибо.

     АЛЬОШИН В.Б.  Дякую, Сергію Анатолійовичу, за запитання. Суть проблеми полягає в тому,  що  за  інформацією,  яка  надійшла  від Державної  податкової  адміністрації,  багато  підприємств  нібито штучно збільшують  свої  витрати  і  отримують  від'ємне  значення об'єкта  оподаткування,  переносять  ці збитки на наступні планові періоди і тим самим ухиляються від  сплати  податку  на  прибуток. Однак   це   питання   треба,   очевидно,   переносити  в  площину адміністрування взагалі оподаткування прибутку,  а не ускладнювати роботу   тих  підприємств,  які  здійснюють  великі  довгострокові проекти,  до чого може призвести таке рішення,  яке пропонується в цьому законопроекті. Однак зі зловживаннями на цю тему також треба щось робити і треба запроваджувати систему заходів,  які поліпшать адміністрування податку на прибуток.

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк. За нею - Анатолій Кирилович.

     СЕМЕНЮК В.П.    Фракція   соціалістів   і   селян.   Шановний доповідачу!  Скажіть,  будь ласка,  як тоді діяти  нам,  депутатам Верховної Ради? Адже відповідно до Бюджетного кодексу всі зміни до законодавчих актів щодо податкової системи повинні вноситися до 15 вересня.  Пропозиція ваша слушна,  безперечно,  і ми,  соціалісти, розуміємо і,  звичайно,  будемо підтримувати,  але як бути  в  цій ситуації?

     Дякую.

     АЛЬОШИН В.Б.   Відповідно   до   частини  третьої  статті  27 Бюджетного кодексу при розрахунках доходної  і  видаткової  частин проекту бюджету мають бути враховані ті законодавчі акти, які були оприлюднені до 15 серпня поточного року. Звичайно, Верховна Рада - це вищий законодавчий орган, і, приймаючи інші рішення, вона може, скажімо,  скорегувати  і  застосування  цієї   статті   Бюджетного кодексу.

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу, сідайте.

     Анатолій Кирилович.   З   мотивів   голосування   щодо  цього законопроекту про зміни в оподаткуванні прибутку підприємств.

     КІНАХ А.К.     Дякую.     Шановні      народні      депутати! Техніко-економічне  обгрунтування  дає нам можливість прийняти цей проект закону за номером 8097 і в разі  його  прийняття  розробити механізми   реалізації   з   урахуванням   специфіки   виробництва конкретних  галузей  і  конкретних  підприємств,  включаючи   цикл виробництва,  специфіку реалізації продукції та інші питання,  від яких   залежить   кінцевий   фінансовий    результат    діяльності підприємства.  Я  впевнений,  що  це дасть нам можливість прийняти законопроект і виконати дуже важливу  частину  нашого  завдання  - поповнити  реальними  ресурсами доходну частину бюджету,  вирішити при цьому деякі соціальні проблеми  і  не  створити  несприятливих умов   для   роботи   нашої  економіки.  Уряд  просить  підтримати законопроект як основу для додаткового ресурсу в  доходну  частину бюджету на 2002 рік.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати проект

 8097 - проект Закону про внесення  змін  до  Закону  України  про оподаткування прибутку підприємств як закон.

     "За" - 209.

     По фракціях покажіть.

     Я звертаюся   до   депутатів:   ми  тоді  заблокували  процес подальшого розвитку  (Шум у залі). Ще раз?

     Депутат Білас.

     БІЛАС І.Г. Дякую. Шановний Іване Степановичу, в цьому ряду не спрацювало  дві картки,  справді.  Будь ласка,  поставте ще раз на голосування.

     ГОЛОВА. Депутат Журавський.

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська область).  Процес  треба  розблокувати.  І  треба проголосувати ще раз і за.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Анатолій Кирилович. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Уряд розуміє вашу стурбованість з приводу того,  що цей законопроект   може  погіршити  умови  діяльності  підприємств,  і поділяє цю стурбованість.

     Уряд пропонує  одночасно  з  прийняттям  законопроекту   дати доручення  уряду  разом  з  базовим  Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності,  а також з Комітетом з питань  промислової політики   відпрацювати   механізм   реалізації   цього  закону  з урахуванням  специфіки  галузі,  щоб   це   не   погіршило   умови промислової  і  фінансової  діяльності цих підприємств.  І це буде гарантія позитивного результату.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  прошу:  проголосуйте.  Ми  розблокуємо   бюджетний процес. Будемо голосувати, поки не проголосуємо.

     "За" - 193.

     По фракціях покажіть.

     Запишіться з мотивів голосування.

     Депутат Подгорний. За ним - депутат Юхновський.

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Фракция "Яблуко",  Луганская область.  Прошу передать слово лидеру фракции Бродскому Михаилу Юрьевичу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Михайла Бродського.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.  Шановний  Іване  Степановичу!   Я   не   хочу переходити на особистості, але я хочу сказати, що кілька днів тому в  нас  тут  відбулося  голосування  якраз  із  приводу  того,  що порушується Регламент.  Я вас прошу: не доводьте нас до крайнощів, давайте  працювати  далі.  Якщо  законопроект  двічі  ставився  на голосування  і не пройшов,  то давайте працювати далі.  У нас є ще багато інших проектів законів.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ігор Юхновський. За ним - депутат Бондарчук.

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   депутати! Шановний  Анатолію  Кириловичу!  Якщо  подивитися  на кредиторську заборгованість України,  то  вона  настільки  швидко  зростає,  що Україна  стоїть перед дефолтом.  Якщо ми не приймемо цього закону, ця тенденція ще більше буде посилюватися.  І тому цей закон  треба конче прийняти для того,  щоб спасти державу від дефолту.  Те,  що сказав  Прем'єр-міністр  відносно  тих  підприємств,   які   мають довготривалий  цикл виробництва,  це все буде зроблено.  Але закон треба конче прийняти.

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Бондарчук. За ним - депутат Семенюк.

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Прошу передать слово Кравченко Николаю Васильевичу.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Миколи Кравченка.

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   57,   Донецька  область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов. Уважаемые коллеги!  Иван Степанович!  Дело в том,  что то,  что вы делаете  Иван  Степанович,  на  протяжении  вот уже примерно года, выходит не то что за рамки дозволенного для депутата,  спикера,  а за   рамки   нормальных  человеческих  взаимоотношений.  Вы  тупо, последовательно,  цинично  насилуете  зал   тем,   что   пытаетесь протащить  свои  интересы.  Я понимаю вас.  Но я вам четко говорю, Иван Степанович,  что вас ожидает то,  что было с Медведчуком. Это первое.

     Второе. По   поводу   дефолта,   о  котором  сказал  академик Юхновский:  "Україні  загрожує  дефолт  через  неприйняття  одного закону". Не может быть в нормальной стране, чтобы из-за непринятия или принятия одного закона наступил дефолт.  Дефолт в Украине  уже наступил  вследствие тупой политики,  которая проводится сегодня в Украине.

     ГОЛОВА. Дякую.  Миколо   Васильовичу,   я   ваше   зауваження сприймаю,  але я виконую волю Погоджувальної ради. Скільки б ви не кричали, я ще раз вам кажу: в нас заблокувався процес.

     --------------

     Ми переходимо до розгляду наступного проекту - проект  Закону про  внесення  змін  до  деяких  законів  України з метою усунення випадків  ухилення  окремих  підприємств,  створених   за   участю іноземних  інвесторів,  від сплати податків,  зборів (обов'язкових платежів). Доповідає голова комітету Валерій Борисович Альошин.

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги! Я нагадаю вам ситуацію стосовно цього  законопроекту.  Цей  законопроект  так само обговорювався у Верховній Раді і був підтриманий нашим комітетом.  Тому я з повною відповідальністю  можу  підтвердити ще раз рішення нашого комітету про те,  що цей законопроект може  бути  проголосований  Верховною Радою.

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Доповідь  була.  Але якщо хтось хоче з мотивів  голосування  поставити  запитання,  то  голова   комітету готовий відповісти.

     Депутат Черненко. Будь ласка. За ним - депутат Червоній.

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановний  Валерію Борисовичу!  Скажіть, будь ласка, навіщо тоді домовлятися? Прем'єр каже,  що  треба  приймати  і перший і другий закон,  це збільшить доходну частину.  Про що далі ви можете вести мову? Знову залишити напризволяще  тих  пенсіонерів,  тих  інвалідів,  про  що Сушкевич казав, і що сьогодні буде з охороною здоров'я? Про що мова? Навіщо тоді  приймати  документ?  Хай уряд тоді розподіляє те,  що у двох статтях проголосували.

     АЛЬОШИН В.Б.  Віталію  Григоровичу,  я  дякую  вам  за   таку постановку питання,  але мова йде про спроби Верховної Ради знайти додаткові джерела для фінансування охорони здоров'я, освіти і таке інше.

     На нашу думку,  прийняття зазначеного законопроекту, можливо, частково вирішить цю проблему.

     ГОЛОВА. З  мотивів  голосування.  Депутат  Коломойцев.   Будь ласка. Депутату Червонію я надам слово, я забув.

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету   (виборчий   округ   106,   Луганська   область). Независимый кандидат,  Краснодон,  Луганск. Дорогие коллеги! Я вас прошу,  поддержите  этот  законопроект.  Мы   поддержим   комитет, поддержим   правительство   и  дадим  дополнительные  средства  на увеличение  заработной  платы   учителей,   врачей,   на   решение социальных вопросов инвалидов. Вот кто за это решение проголосует, тот поддержит решение социальных  вопросов.  Это  реальные  деньги дополнительно в бюджет. Я вас прошу поддержать.

     ГОЛОВА. Василь Червоній.

     ЧЕРВОНІЙ В.М.  Дякую.  Валерію Борисовичу!  Для підприємств - суб'єктів господарювання в Україні надається пільг приблизно на 47 мільярдів.  Для  СП  -  це  лише  2 відсотки від названої суми.  І приблизно бюджет недоодержує,  за різними  підрахунками,  від  300 мільйонів  до  1  мільярда  гривень,  як  говорить  пан Шлапак.  Я підкреслюю: із 47 мільярдів.

     От чому уряд,  на вашу думку,  має такий  вибірковий  підхід? Замість   того   щоб   внести  законопроект,  який  би  передбачав унеможливлення всіх пільг на 47 мільярдів,  вчепилися,  як кажуть, лише за шматочок у 2, 3, 4 відсотки - за СП і хочуть це ввести, до речі,  заднім числом.  Чи не здається вам у  комітеті,  що  просто перед виборами відбувається перерозподіл цього ринку СП? От Шлапак говорить,  що м'ясопродукти,  наприклад, завозять СП. Насправді їх ввезення здійснюється через території,  яким ми рішенням Верховної Ради надали пільги. Ваша думка, будь ласка.

     АЛЬОШИН В.Б. Шановний Василю Михайловичу! Я думаю, що ви дуже добре розумієте контекст обговорення цього законопроекту. Єдине, з чим я не можу погодитися,  - з оцінкою обсягу наданих пільг,  тому що  за цікавою методикою,  яка запроваджується окремими державними органами,  до пільг  так  само  належить  нульова  ставка  ПДВ  по експортній продукції.  Це абсолютно не пільга, це стандартні умови експорту для всіх країн. І тому цифра в 47 мільярдів є надзвичайно завищеною.  Однак я погоджуюся з тим, що якщо мова йде про пільги, то підхід має бути загальний,  комплексний.  Треба  також  уникати надання пільг і окремим територіям.  Треба створювати універсальні умови для господарювання.  Однак спільні підприємства демонструють нам приклади,  я б назвав так,  недоброзичливої конкуренції,  коли вони  фактично  усувають  з  відповідних  ринків  інших  суб'єктів господарювання, використовуючи прийняті судами рішення.

     ГОЛОВА. Олександр Віталійович Шлапак.

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції України.  Шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на те,  що є різні пільги.  Ті пільги, які приймалися в цьому залі як законодавство і завдяки яким сьогодні працює і  наше село,   і  такі  галузі,  як  суднобудування,  авіабудування,  теж складні,  і ми за те,  щоб у Податковому кодексі врегулювати й їх. Але пільги, про які ми зараз говоримо, не мають нічого спільного з пільгами, спрямованими на розвиток підприємництва. Підприємства, в статутному капіталі яких по 20-40 дойчемарок,  отримують пільги на 500-600 мільйонів.

     Я хочу  вам  навести  лише  останній  факт,  про   який   нас повідомили  з  митниці.  В  Одесі  відповідно до рішення суду таке спільне підприємство провозить  сьогодні  поза  всякими  вашими  і нашими  рішеннями 12,5 тисячі тонн цукру-сирцю,  ламаючи тим самим усі наші ринки.  При цьому не тільки не платить податків,  а й  не пред'являє ліцензій, сертифікатів і таке інше. Це те безладдя, яке ми створили.

     Я вас  прошу  від  імені  уряду:  цей  закон  негайно   треба приймати.  У  противному разі (я нагадаю вам,  що цей закон діє до середини 2003 року) ми просто будемо без бюджету.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Прошу запропонований законопроект 8250 проголосувати в першому читанні. Прошу голосувати.

     "За" - 225.

     По фракція покажіть.

     Комуністи -   1;  "Трудова  Україна"  -  35;  СДПУ(о)  -  24; "Батьківщина" - 17;  "Регіони України" - 19; Український рух - 16; "Солідарність"  - 15;  "Єдність" - 16;  Соціалістична партія - 12; Народнодемократична партія - 16;  "Демсоюз" - 15;  "Яблуко"  -  0; зелені - 3; Рух - 14; "РеформиКонгрес" - 5; позафракційні - 17.

     Депутат Турчинов. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні   колеги!   Ми   зараз   продовжували консультуватися з урядом після того,  як був провалений попередній законопроект.  І  оскільки  уряд  має  бажання  прийняти  сьогодні бюджет,  є згода вийти на  ті  самі  550  мільйонів,  про  які  ми говорили,  вже  після  прийняття  одного  цього законопроекту щодо спільних підприємств.  Тому,  шановні колеги, я звертаюся до всіх. Якщо   ми   зараз   проголосуємо   за  скасування  пільг  спільним підприємствам,  уряд, і зараз Прем'єр-міністр, мабуть, підтвердить позицію,  погоджується  йти на ризик і врахувати 550 мільйонів.  І тоді ми можемо приймати  бюджет,  у  якому  вирішуються  соціальні програми. Але цей законопроект треба прийняти обов'язково.

     Дякую.

     ГОЛОВА. На  вимогу  ряду  депутатів,  у  яких  не  спрацювали картки,  я  ще  раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти законопроект 8250 як закон. Прошу голосувати.

     "За" - 251.

     Рішення прийнято.

     По фракціях покажіть.

     Цифри майже не змінились, я не буду вдруге зачитувати.

     Для репліки слово надається Гмирі Сергію Петровичу.

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська  область).  Иван  Степанович!  Реплика  по поводу вашего заявления о том,  что коммунисты якобы не  голосуют.  Насколько  я знаю,   на  одном  из  заседаний  Согласительного  совета  вы  уже извинились по поводу таких  заявлений.  И  теперь  их  повторяете. Согласно  Регламенту  мы  имеем  право  голосовать за,  против или воздерживаться.  Иван Степанович, мы, конечно, не такие Гудини или Дэвиды  Копперфилды,  как вы:  вы умудряетесь,  лежа в стационаре, карточкой поименно голосовать за тот или иной законопроект,  что и доказал  Виктор  Владимирович  Медведчук.  Это одна из причин,  по которой он  пострадал.  Не  уподобляйтесь,  пожалуйста,  ему.  Это первое.

     И второе. Иван Степанович, вы здесь заявляете, что выполняете волю Согласительного  совета.  Вы  должны  выполнять  волю  только Верховной  Рады,  иначе  завтра  мы дойдем до того,  что вы будете выполнять волю Президента,  что,  может быть,  уже есть и сегодня, послезавтра  вы  будете  выполнять  волю  Международного валютного фонда,  что,  опять же,  может быть,  сегодня есть, ну а что будет через два-три дня, я не знаю.

     ГОЛОВА. Дякую,  Сергію  Петровичу.  Я ще раз казав,  що ви не голосували за даний законопроект.  Я сказав: комуністи - 1. Вдруге я не зачитував.

     Ми проголосували як закон у цілому.  Я сказав:  ще раз ставлю на голосування як закон. Подивіться стенограму.

     Шановні колеги!  Я звертаюся до тих, хто зліва, і до тих, хто справа:  ми домовилися, що в комплексі ці два закони розблоковують нам бюджетний процес. Один закон ми прийняли. Я вас прошу: давайте приймемо   другий  закон,  і  ми  віднаходимо  550  мільйонів  для вчителів, лікарів.

     Валерій Сушкевич. Будь ласка.

     СУШКЕВИЧ В.М.   Іване   Степановичу!   Я   вважаю,   що    ці законопроекти  повинні  бути  прийняті,  тому  що  вони стосуються соціального захисту ветеранів,  інвалідів, пенсіонерів, вони дають можливість поповнити бюджет.

     ГОЛОВА. Якщо уряд погоджується...  Скажіть, будь ласка, Ігоре Олександровичу.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Є прохання зараз  ще раз  проголосувати  зміни  до  Закону  про  оподаткування прибутку підприємств. Частково ми ресурс стискаємо.

     Для того щоб ми могли сьогодні внести  повністю  збалансоване рішення  і  прийняти  проект  бюджету  в  цілому,  конче необхідна підтримка цього законопроекту. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Я звертаюся до народних депутатів,  які мені  роблять справедливі  зауваження:  за  Регламентом ви можете що завгодно зі мною робити,  але для того щоб розблокувати  бюджетний  процес,  я керуюся  і  волею  більш як двохсот депутатів,  і проханням уряду, який постійно з нами співпрацює,  і ставлю ще раз  на  голосування проект  Закону  8097 про внесення змін до Закону про оподаткування прибутку підприємств у першому читанні. Прошу проголосувати.

     "За" - 205.

     По фракціях покажіть.

     Ігор Мітюков.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати! Законопроект не підтриманий, і нам, на жаль, не вдасться дати необхідний додатковий ресурс до бюджету.

     Але я хочу нагадати вам,  що  ми  проголосували  у  статті  7 третій  абзац стосовно амортизації.  Разом з уже прийнятим законом щодо  пільг  для  спільних  підприємств  це  дає  нам   можливість збільшити  доходну  частину бюджету не на 550,  а на 500 мільйонів гривень.  Цього  буде  достатньо  для  того,  щоб  реалізувати  ті домовленості,   про   які  вам  доповідав  Олександр  Валентинович Турчинов.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре Олександровичу, Анатолію Кириловичу, за таке рішення.

     --------------

     Тепер, Олександре  Валентиновичу Турчинов,  ми маємо підстави продовжити розгляд проекту закону про бюджет у  третьому  читанні. Будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Щоб продовжити розгляд статей, які ми з вами не проголосували,  нам треба з урахуванням тих змін, які відбулися (і я вважаю,  що це дуже позитивні зміни,  які дають нам можливість вирішити багато соціальних проблем), повернутися до статті 1 і проголосувати її уже з новим балансом.

     Я дуже прошу і депутатів,  і уряд уважно послухати, які зміни в доходній і видатковій частинах відбудуться в статті 1.

     Доходи і  видатки  загального  фонду  збільшаться:   на   500 мільйонів   гривень   відповідно   до  скасування  пільг  спільних підприємств і тих позицій, про які сказав міністр фінансів; на 200 мільйонів  надходжень від Національного банку відповідно до статті 5,  яку ми проголосували, це вже 700 мільйонів; на 230 мільйонів у зв'язку  з  тим,  що  сума  330 мільйонів надходжень відповідно до прийнятих нами попередніх законів зменшилася на 100 мільйонів, які підуть у спеціальний фонд для фінансування дорожнього будівництва. Тобто  всього  930  мільйонів.  На  930   мільйонів   збільшується загальний фонд і на 100 мільйонів збільшується спеціальний фонд.

     Шановні колеги,  прошу  з  урахуванням цих змін проголосувати статтю 1 законопроекту.  І тоді ми можемо переходити до видаткової частини. Це дуже серйозні зміни, які фактично зараз відбулися.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   статтю   1   з  доповненнями, виголошеними  Олександром  Турчиновим  і  погодженими   з   Ігорем Мітюковим.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     "За" - 261.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

     По фракціях покажіть.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Тепер  ми  маємо  можливість повернутися до статті 17,  дуже важливої статті проекту закону про бюджет  на  наступний  рік.  Я  нагадаю,  що  текстову  позицію ми проголосували в редакції комітету. Тепер ми повинні повернутися до додатка 3,  де розподілені видатки бюджету. З урахуванням того, що ми зараз збільшили, ви чули, на яку значну суму доходи бюджету, за погодженням,  яке було досягнуте під час наради у Голови Верховної Ради,  коли  була  оголошена  перерва,  пропонується  така  схема. Залишити  всі  видатки,  які  запропоновані комітетом на соціальні програми,  на освіту,  на охорону здоров'я,  про які я говорив  на початку  свого  виступу,  за  рахунок  додаткового  ресурсу не 461 мільйон,  а 430 - вилучення із суми видатків на  виконавчу  владу, залишивши  30  мільйонів  - вилучення із суми видатків на Державну податкову  адміністрацію.  От  у  такому   варіанті   пропонується проголосувати додаток 3. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович.

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  підтримуємо  цю  пропозицію  за  умови,  що технічне доопрацювання  додатка  3  буде  здійснюватися  комітетом разом  з  Міністерством  фінансів  і  з  урядом,  щоб ми зняли всі зауваження.

     ГОЛОВА. Депутат Самойленко.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації наслідків     Чорнобильської      катастрофи      (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати! Шановний доповідачу! Я хочу підтвердити, що  на  вимогу  фракції  зелених  додатково ще на 200 мільйонів на охорону здоров'я збільшується видаткова частина.

     ТУРЧИНОВ О.В. Це була вимога пана Черненка, нагадую.

     ГОЛОВА. Давайте ми не  будемо  називати  адресно.  На  вимогу народних депутатів і профільного комітету. А ви були ініціаторами.

     Депутат Асадчев.

     АСАДЧЕВ В.М.  Шановний Олександре Валентиновичу!  Я хотів би, щоб  ви  уточнили  для  стенограми.   Ми   повертаємо   податковій адміністрації   85  мільйонів  гривень  від  того,  що  пропонував комітет? Тому що ми вилучили 115 мільйонів, тепер вилучаємо тільки 30 мільйонів, значить, 85 мільйонів гривень повертається. Прошу це підтвердити.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Не  повертається,  а  просто пропонується  вилучити всього 30 мільйонів із видатків на Державну податкову адміністрацію.

     ГОЛОВА. Всього,  погодили. Я ставлю на голосування погоджений комітетом і урядом варіант.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

     "За" - 258.

     Рішення прийнято.

     Висвітіть.

     Увімкніть мікрофон депутата Петренка, будь ласка.

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська область).  Иван Степанович! Александр Валентинович Турчинов!  Мы  сейчас  проголосовали,  но  у  меня есть вопросы по приложению 3.  Первый.  Вы сказали,  что  изыскали  дополнительные средства,   рассказывали,   что   они   будут   использованы   для финансирования угольной промышленности,  социальной  сферы  и  так далее.  Для  угольной промышленности цифра не названа.  На сколько увеличится финансирование и по какой статье?

     Второй вопрос.  В приложении 3 под  кодом  1102130  записано: "Участь   у   придбанні   високопродуктивного   енергозберігаючого компресорного  обладнання  для   вугільних   шахт".   Но   у   нас энергосберегающее оборудование - это не только компрессоры,  у нас очень много другого оборудования, это и новые комплексы, и прочее. Поэтому   я   предлагаю  здесь  слово  "компресорного"  исключить. Компрессоры  тоже   войдут   туда,   это   все   энергосберегающее оборудование. Почему мы делаем это уточнение в бюджете?

     ГОЛОВА. Олександре    Валентиновичу,   давайте   вважати   це технічною поправкою і приймемо її.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Якщо є таке доручення,  то  ми  редакційно  це поправимо.

     ГОЛОВА. Ні, скажіть, що приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В. Для стенограми: я не заперечую.

     ГОЛОВА. Ваша поправка приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я ще раз кажу для стенограми: якщо зал не заперечує, ця поправка приймається.

     ГОЛОВА. Приймається.

     ТУРЧИНОВ О.В. Що стосується видатків на вугільну галузь. Одну хвилину.  Ну було запитання, я не можу не відповісти. По вугільній галузі залишається у видатковій  частині  додатково  70  мільйонів гривень   на  фінансування  регресних  позовів  шахтарів,  які  ми запланували.  І в статті щодо Національного банку ми планували 365 мільйонів гривень.  Верховна Рада підтримала тільки 200 мільйонів. Тепер буде пропорційний розподіл між шахтарями, яким передбачалося 300  мільйонів,  і  інвалідами,  яким  передбачалося 65 мільйонів. Тобто відбудеться пропорційний розподіл: буде десь 150 і 50 (Шум у залі). На переоснащення вугледобувних шахт.

     ГОЛОВА. Анатолій Кирилович. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.   Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановні  народні депутати!  Колеги! Уряд вдячний за позитивне голосування щодо дуже важливої  статті  17  з  додатком 3.  І підкреслюю для стенограми: технічне   доопрацювання   додатка   3,   включаючи   зміни   щодо оподаткування    прибутку   підприємств,   стосовно   міжбюджетних відносин,  буде зроблено обов'язково за участю Комітету  Верховної Ради  з  питань  бюджету,  Міністерства  фінансів  із  урахуванням пропозицій фракцій, груп і окремих народних депутатів.

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В. Майже проголосовано.

     ГОЛОВА. Так,  але це,  Анатолію Кириловичу,  протокольно буде занесено до цього документа.

     Далі.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Тепер  ми можемо повернутися (тут  є  кілька  позицій,  щодо   яких   Верховна   Рада   повинна визначитися)  до  статті  23.  Це  розподіл  капітальних видатків. Нагадаю: це додаток

 8. Розподіл капітальних видатків.

     ГОЛОВА. 7.

     ТУРЧИНОВ О.В. 8.

     ГОЛОВА. Я вибачаюсь.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  На  засіданні Погоджувальної ради  від  тих  фракцій,  які  там  були  присутні,  була  внесена пропозиція  зняти  з  голосування  додаток 7,  а уряду забезпечити розподіл капітальних видатків за пропозиціями профільних комітетів за  погодженням  з  бюджетним  комітетом до 15 березня.  Така була єдина пропозиція.  Якщо є інші пропозиції,  то,  будь ласка, можна ставити їх на голосування. Стаття 23.

     ГОЛОВА. Стаття 23 з урахуванням пропозиції,  яка погоджена на засіданні Погоджувальної ради  з  усіма  керівниками  депутатських груп  і  фракцій  і  підтримана урядом,  ставиться на голосування. Прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О. В. Прошу підтримати.

     "За" - 287.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

     По фракціях покажіть.

     Комуністи -  102;  "Трудова  Україна"  -  0;  СДПУ(о)  -   4; "Батьківщина" - 24;  "Регіони України" - 22; Український рух - 22; "Солідарність" - 16;  "Єдність" - 17;  Соціалістична партія  -  3; Народнодемократична  партія  - 11;  "Демсоюз" - 13;  "Яблуко" - 0; зелені - 15; Рух - 12; "Реформи-Конгрес" - 2; позафракційні - 24.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, я прошу, давайте працювати, щоб ми до 14 години встигли прийняти бюджет. Є шанс. Це буде історична мить. Прошу працювати.

     Отже, ще один компроміс,  досягнутий з урядом, - це скасувати статтю  43  на  пропозицію  фракцій,  в  тому  числі й вашу,  пане Терьохін.

     ГОЛОВА. Анатолію Кириловичу, будь ласка.

     КІНАХ А.К.  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   народні депутати!   Уряд   вдячний   Верховній   Раді   за   те,  що  вона сконцентрувала увагу на статті 43,  яка в запропонованій  редакції дуже  погіршила  б умови роботи передусім українських експортерів. Оскільки були наведені дуже грунтовні  аргументи,  уряд  погодився вилучити статтю 43 з тексту проекту Закону про Державний бюджет на 2002 рік.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати виключення статті 43.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати виключення статті 43.

     "За" - 375.

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за підтримку.

     ГОЛОВА. Я думаю,  зачитувати,  як проголосували, не буду. Усі взяли участь у голосуванні. Найбільша подяка фракції комуністів.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги,  залишається небагато статей, які ми просто не встигли погодити.  Але  я  сподіваюся,  що  зараз Верховна Рада розставить крапки над "і".

     Стаття 44.  В  чому  тут у нас незгода з урядом?  Ідеться про пільги щодо земельного податку.  Уряд пропонує  прийняти  варіант, коли  прямо  законом  про  бюджет надаються пільги щодо земельного податку.  А бюджетний комітет, враховуючи те, що земельний податок є   складовою  доходної  частини  місцевих  бюджетів,  вважає,  що відповідно до Бюджетного кодексу рішення,  кому і в  якому  обсязі надавати  пільги  щодо податку на землю,  повинні приймати місцеві ради.  Тому я прошу, Іване Степановичу, якщо є питання, обговорити їх,  а  ні - ставити на голосування спочатку пропозицію бюджетного комітету, потім урядову і працювати далі.

     ГОЛОВА. Пропозиція бюджетного комітету  аргументована.  Прошу голосувати.  А потім ми будемо голосувати пропозицію уряду.  Прошу голосувати пропозицію комітету.

     "За" - 193.

     По фракціях покажіть (Шум у залі).

     Ще раз?  Я ще раз кажу:  голова комітету обгрунтував  позицію комітету  і  виклав  позицію  уряду.  Прошу  голосувати.  Перша  - пропозиція комітету.

     ТУРЧИНОВ О.В. Прошу підтримати комітет.

     "За" - 172.

     ГОЛОВА. Тепер пропозиція уряду.  Ігоре  Олександровичу,  будь ласка.

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні   депутати!   Розуміючи  всю проблематичність прийняття такого рішення,  хочу  нагадати  тільки одне: що для наших Збройних Сил і Міністерства внутрішніх справ це означатиме додатково близько 100  мільйонів  гривень  неврахованих видатків.  Коли місцеві органи приймуть відповідне рішення,  ми ще не  знаємо.  Тому  для  того,  щоб  підтримати  ці  структури,  ми рекомендуємо  прийняти  зараз  це рішення і далі йти відповідно до запропонованих нами пропозицій.

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін. Будь ласка.

     КАРМАЗІН Ю.А.  Партія захисників Вітчизни. Місто-герой Одеса. Шановні народні депутати! Ми зараз збільшили суму доходів у статті 1.  У  нас  з'явився  додатковий  ресурс.  Стаття  44  передбачала звільнення   від   сплати  земельного  податку  військові  частини (замисліться,   будь   ласка!),   військові   навчальні   заклади, науково-дослідні  установи,  які  відносяться  до сфери управління Міністерства оборони.  Треба  підтримати  редакцію,  яку  пропонує Кабмін.  Адже ми з вами прийняли Закон про Збройні Сили України, а там у статті  14  записано,  що  земля,  водні  та  інші  природні ресурси,  а  також  майно,  закріплене  за  військовими частинами, військовими навчальними закладами,  науково-дослідними  установами та   організаціями   Збройних  Сил,  звільняються  від  будь-якого оподаткування.  На  якій  підставі  бюджетний   комітет   пропонує порушити  це?  Тому  я прошу,  щоб голова уряду висловився з цього питання і сказав: він за поліпшення фінансування армії чи ні?

     ГОЛОВА. Міністр фінансів висловив позицію. Катерина Ващук.

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги!  Чому виникає  така  колізія? Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Ви розумієте,  чому виникає така ситуація в залі? Я звертаюсь і до голови уряду. Чому у нас виникає проблема  із  землею,  із  платою  за землю,  яка використовується військовими частинами та державними установами?  Тому що  протягом багатьох років кількість землі, яка виділяється їм у користування, не  змінюється.  Є  земля,  яка  вже  давно  не   використовується військовими частинами,  і люди бачать, що вона не використовується військовими,  не  ореться,  але  разом   з   тим   ця   земля   не використовується і селянами, бо вона їм не належить.

     Тому я пропоную у цій статті записати, що треба уточнити, яка кількість  землі  необхідна  кожній  установі,  провести   реальну ревізію землі. Тоді за таку пільгу можна голосувати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Ліс рук.  Я буду надавати слово тільки від профільних комітетів.  Від  Комітету  з  питань  державного  будівництва   та місцевого самоврядування кому надати слово?

     Депутат Ключковський.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція Народного руху України. Шановний доповідачу! Шановні колеги  депутати!  Я  прошу  взяти  до  уваги,  що  плата за землю надходить у місцеві бюджети. І якщо Верховна Рада приймає рішення, яке   обмежує   доходи   місцевих   бюджетів,  то,  відповідно  до законодавства  України,  вона  повинна  компенсувати  це  з  інших джерел.  Якщо ж місцева рада прийме рішення про надання пільги, то компенсувати цього не треба.

     Тому відповідно до Конституції, яка гарантує право на місцеве самоврядування,  відповідно  до  Закону про місцеве самоврядування треба надати право  надавати  пільги  щодо  плати  за  землю  саме місцевим радам, органам місцевого самоврядування.

     ГОЛОВА. Від  Комітету з питань національної безпеки і оборони слово надається Георгію Крючкову.

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Давайте  ми все-таки будемо поважати закони,  які приймає Верховна Рада.  У прийнятому в цьому році Законі  про  Збройні  Сили  прямо записано,  що Збройні Сили звільняються від сплати усіх податків - на землю, воду, інші природні ресурси.

     Тому я пропоную підтримати пропозицію уряду,  але обов'язково із застереженням, яке є у цій статті: "При цьому земельні ділянки, які  використовуються  не  за  цільовим  призначенням,  враховуючи земельні  ділянки,  надані  в  оренду,  або  земельні  ділянки під будівлями  (спорудами),   наданими   в   оренду   третім   особам, обкладаються  земельним  податком у встановленому порядку".  Тобто те,  що військові використовують для військових потреб, не повинне обкладатися   податком.   А  за  те,  що  не  використовується  за призначенням, нехай платять як належить.

     ГОЛОВА. Анатолій Кирилович Кінах. Будь ласка.

     КІНАХ А.К.  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   народні депутати!  Уряд  просить підтримати пропозицію,  в основі якої - з урахуванням досить складної соціальноекономічної ситуації,  в тому числі  в  тих  сферах,  що  визначають  і  нашу  обороноздатність, національну   безпеку,   додати   можливість   більш   ефективного використання своїх функцій.

     При цьому  уряд  звертає увагу,  що перелік підприємств (і це зафіксовано в тексті проекту закону),  яким надаватимуться пільги, безумовно,  буде  визначатися  за погодженням з органами місцевого самоврядування.  У процесі  формування  місцевих  бюджетів  будуть враховані  усі  втрати  доходів  місцевих  бюджетів  у  зв'язку зі звільненням від плати за землю конкретних державних підприємств. Я просив  би  підтримати  це  збалансоване  рішення,  яке відповідає реальній соціальноекономічній ситуації в державі.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу, формулюйте.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  У пропозиціях комітету  ні  в якому разі не йдеться про те,  що треба оподатковувати нашу армію. Є закон,  який передбачає військовим пільги,  про що  говорив  пан Крючков.  Але  той  же  пан Крючков говорив,  що дуже багато землі використовується неефективно,  не  за  призначенням.  А  земельний податок - це джерело доходів місцевих бюджетів.

     Тобто ми  зараз  беремо на себе функції,  які за Конституцією нам не належать. Ми замість місцевих рад починаємо вирішувати їхні питання.  Саме місцеві ради відповідно до закону, про який говорив керівник Комітету з питань  державного  будівництва  та  місцевого самоврядування,  повинні  вирішувати  питання  щодо звільнення від оподаткування наших військових та інших  структур,  що  підпадають під дію закону. Це їхня функція.

     Іване Степановичу,  щоб не втрачати час,  давайте визначатися голосуванням.

     ГОЛОВА. Олександре   Валентиновичу,   ми   двічі   голосували пропозицію   комітету,   а   зараз   урядову  проголосуємо.  Прошу проголосувати пропозицію,  аргументовану Кармазіним,  Крючковим  і Анатолієм Кириловичем Кінахом. Прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В. З доповненнями Крючкова, так я розумію?

     ГОЛОВА. Так, Крючкова і Анатолія Кириловича.

     "За" - 356.

     Рішення прийнято.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Якщо  ми  зараз вирішимо це питання,  то можна вважати,  що є шанс прийняти законопроект у цілому.  Стаття 48.  Я нагадаю,  що є пропозиція бюджетного комітету скасувати цю статтю, з чим принципово не погоджується уряд.

     ГОЛОВА. Ми вже її  обговорювали  протягом  чотирьох  місяців. Анатолію Кириловичу, поясніть, у чому суть.

     КІНАХ А.К.  Шановні народні депутати, колеги, друзі! Уряд, як і  Верховна  Рада,  розуміє,  що  структура  обсягів  фінансування проекту  Державного  бюджету  України  на 2002 рік не повною мірою вирішує проблеми,  у тому числі блок соціальних проблем.  Працюючи над   статтею   48,   уряд  врахував  багато  пропозицій  народних депутатів,  комітетів,  фракцій,  нашої громадськості  і  пропонує розглянути  проект статті 48,  де передбачається не зниження рівня соціального  захисту  громадян  у  порівнянні  з  2001  роком,   а додаються  ще  деякі  напрями підвищення рівня соціального захисту нашого  населення  з  урахуванням  позитивної  динаміки  зростання економіки України.  Ми вважаємо,  що це оптимальний, збалансований варіант,  який дозволить  нам  чесно  виконувати  на  цьому  етапі зобов'язання  держави  перед  нашими громадянами і в міру розвитку економіки поглиблювати рівень соціального захисту наших  громадян. Просимо нас підтримати.

     Дякую за увагу.

     ГОЛОВА. Анатолію Кириловичу,  назвіть,  будь ласка, ці цифри, бо нас слухають.

     КІНАХ А.К.  За всі роки незалежності України, шановні народні депутати, була прийнята низка законів, які передбачають ті чи інші заходи соціального захисту.  Сума фінансування цих заходів, ще раз підкреслюю,   на  основі  чинного  законодавства  України  -  20,9 мільярда гривень.  Тому я  просив  би  це  врахувати.  Те,  що  ми пропонуємо,  дасть нам можливість зробити наступний крок у напрямі соціального захисту громадян,  спираючись на реальні можливості та враховуючи результати тих голосувань щодо проекту бюджету, які вже були  сьогодні.  Ми  просили  б  підтримати  такий  конструктивний реальний крок і далі разом поглиблювати рівень соціального захисту наших  людей,  у  першу  чергу  через  підняття  рівня   життя   і ефективності економіки.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Я  ставлю  пропозицію  комітету  про  вилучення  цієї статті. Ви чули аргументацію. Прошу.

     "За" - 261.

     Рішення прийнято (Оплески).

     По фракціях покажіть.

     Комуністи -  109;  "Трудова  Україна"  -  0;  СДПУ(о)  -   7; "Батьківщина" - 24;  "Регіони України" - 1;  Український рух - 13; "Солідарність" - 19;  "Єдність" - 8;  Соціалістична партія  -  16; Народнодемократична  партія  -  2;  "Демсоюз"  - 2;  "Яблуко" - 4; зелені - 1; Рух - 12; "РеформиКонгрес" - 12; позафракційні - 31.

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую, шановні колеги!

     ГОЛОВА. Будь ласка. Ігор Олександрович.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Я прошу уваги,  будь ласка!  Я хочу вас проінформувати:  рішення, яке ми зараз прийняли (пан Кармазін  дуже  радіє),  буде  вимагати  суттєвого  перегляду кошторисів  відповідних  міністерств  і  відомств,  для  того  щоб виділити кошти на фінансування зазначених пільг і субсидій.  Тобто я  думаю,  що рішення,  яке сьогодні проголосовано,  буде означати конкретне зменшення фінансування фонду  оплати  праці  і  поточних видатків   на   утримання   Міністерства   оборони,   Міністерства внутрішніх справ і ряду інших міністерств.  Тепер  треба  виділяти кошти  на  відшкодування  витрат  у  галузях транспорту,  зв'язку, будівництва на відповідні пільги.

     Дякую за увагу.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  У зв'язку з тим, що ми з вами проголосували  виключення  статті  48,  є пропозиція проголосувати статтю 50 у редакції бюджетного комітету,  де зняті  позиції,  які обмежували  законодавство в питаннях надання пільг.  Прошу,  Іване Степановичу, поставити на голосування.

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  будь  ласка.  Я  вас   прошу, давайте   заспокоїмося.  Кожний  по-своєму  тлумачить  цю  статтю. Послухайте.

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Наявність статті  50 викликана двома факторами.  Рядом законів, які прийняті за останні десять  років,  надано  відповідні  податкові  пільги,  і  ми   їх призупиняємо.  Це  правильне  рішення.  І  бюджетний  комітет  нас підтримав у цьому.

     Але бюджетним комітетом пропонується вилучити ряд позицій про призупинення  дії законів,  які вводять додаткові видатки бюджету, які не передбачені в наших  розрахунках.  Це  стосується  законів, пов'язаних із діяльністю закладів культури,  закладів освіти, ряду інших законів.  Якщо ми зараз не підтримаємо пропозицію  уряду,  а підтримаємо пропозицію бюджетного комітету,  то наступного року ми зіткнемося з таким явищем,  яке сьогодні вже існує,  - позовами до суду  про  відшкодування  тих  видатків,  які  передбачені  чинним законодавством.  І це буде робитися з місцевих бюджетів.  У  цьому залі  сидить  голова  Ради  міністрів  Автономної Республіки Крим. Втрати заробітної плати  освітян  тільки  від  неприйняття  такого рішення  в  наступному  році  становитимуть  більш як 30 мільйонів гривень.  Це зарплата,  яка не буде виплачена,  це видатки, які не будуть здійснені.

     Ви прийняли ваше рішення щодо статті 48. Ми дуже просимо вас, підтримайте, будь ласка, виважене рішення щодо статті 50,  і це ще більше збалансує бюджет. Прошу підтримати пропозицію уряду.

     ГОЛОВА. Запишіться на виступи з мотивів голосування,  бо  ліс рук, я не можу відрегулювати.

     Висвітіть, будь ласка.

     Депутат Свирида. За ним - депутат Семенюк.

     СВИРИДА О.М.   Нинішня  система  фінансування  пільг  методом заліку  насправді  розмиває  соціальний  захист,  тому  що  пільги фінансуються  безмежно.  І  віддається  на  відкуп  чиновнику,  що профінансувати,  що не профінансувати, тому що, власне кажучи, він буде  вирішувати,  грошей  же  все  одно  немає.  Таким чином,  ми зменшуємо соціальний захист. Тому треба підтримати пропозицію щодо конкретного  фінансування  пільг,  цим  самим  ми конкретно надамо пільги тому, хто цього потребує, а не безмежно. Тобто мова йде про те, щоб адресно профінансувати всі ці пільги. Я стверджую, що всі, хто потребує цих пільг,  будуть їх мати,  якщо ми це проголосуємо. Якщо ми цього не проголосуємо,  вони цього мати не будуть, тому що пільги надаватимуться абсолютно всім.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк. За нею - депутат Терьохін.

     СЕМЕНЮК В.П.  Фракція Соціалістичної  партії  "Лівий  центр". Шановні  колеги  народні  депутати!  Шановний  Іване  Степановичу! Представники  уряду!  Перш  за  все  наша  соціалістична   фракція голосувала  за  вилучення  статті 48 свідомо,  і ми чітко заявляли постійно про те,  що не можемо  позбавляти  людей  тих  соціальних гарантій, які вони сьогодні мають.

     Крім того, я хочу сказати, що уряд нас примушує голосувати за статтю 50,  щоб  призупиняти  ті  соціальні  гарантії,  які  дають можливість   людям   ще  якось  виживати.  200  гривень  становить заробітна плата вчителя в школі,  одна тонна  вугілля  коштує  300 гривень. Скажіть, будь ласка, як ми можемо сьогодні, не виплачуючи заробітної  плати,  забирати  і   ті   соціальні   гарантії,   які передбачені  Законом  про  освіту?  Це  ж стосується і працівників ветеринарної служби в селах,  ветеранів Великої Вітчизняної війни, представників   правоохоронних   органів,  працівників  дорожнього господарства.  Тому не можна призупиняти законом  про  бюджет  дію законів,  які  сьогодні  дають певні гарантії тим громадянам,  які цього потребують.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Сергій Терьохін. За ним - депутат Ратушний.

     ТЕРЬОХІН С.А.    Шановні    народні     депутати!     Фракція "Реформи-Конгрес"  теж  осмислено  голосувала за скасування статті 48. Але коли ми ведемо мову про статтю 50, то давайте не лукавити. Ми  маємо  прийняти  виважене рішення,  за яким соціальні гарантії мають надаватися тим,  хто їх потребує,  а  не  порівну  депутату, пенсіонеру  і  багатодітній мамі.  Я розумію,  пані Семенюк,  вашу пропозицію,  але вона не може бути з соціальної  точки  зору  і  з точки зору справедливості підтримана.

     Крім того,  абсолютно  вірно було сказано,  що весь цей тягар лягає не на Державний бюджет,  не на пана Мітюкова,  а на  місцеві ради,  які  сьогодні  після  прийняття  цього  бюджету  будуть,  я перепрошую  за  непарламентський  вислів,  без  штанів.   Тому   є пропозиція підтримати урядовий варіант статті 50.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Михайло Ратушний. За ним - депутат Пухкал.

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  164,  Тернопільська область).  Прошу передати слово фахівцю з питань бюджету депутату Асадчеву.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Валерія Асадчева.

     АСАДЧЕВ В.М. Дякую, пане Михайле. Шановні друзі! Немає нічого гіршого, ніж приймати бюджет у стані політичної ейфорії. Те, що ми проголосували в такому політичному екстазі,  - тільки гірше і  для учасників війни,  і для чорнобильців,  і для всіх. Це все одно, що взяти надрукувати 25 мільярдів грошей. Я вам хочу сказати, що уряд добре попрацював над цією статтею, і у варіанті, поданому на друге читання,  всі соціальні ланки залишені, пільги збережені. Тому я б дуже просив,  щоб зараз статті 48 і 50 у загальному контексті були погоджені з комітетом Сушкевича і проголосовані в пакеті практично в   тому  варіанті,  який  пропонує  уряд.  Тоді  малозабезпеченим категоріям дійсно будуть надаватися ці пільги, інакше ніхто нічого не отримає.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександр Пухкал. Останнє запитання.

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Дякую.  У  мене  не  запитання,  а міркування з мотивів голосування. Я пропоную підтримати статтю 50 в урядовому варіанті, оскільки  ми  і я особисто свідомо голосували за виключення статті 48.  Але якщо ми проголосуємо статтю 50 у варіанті комітету, то ми повністю   розбалансуємо   бюджет.   Стаття  50  надає  можливість адресного забезпечення  гарантій  і  можливість  справді  зберегти певний  баланс у бюджеті тоді,  коли ми вилучили із проекту закону статтю 48.  Тому  пропоную  колегам  підтримати  урядовий  варіант статті 50.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу, будь ласка.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Є два варіанти статті 50 - в редакції комітету,  яку я пропоную підтримати, і в редакції уряду, яку  пропонує  підтримати  уряд.  Будь ласка,  нехай Верховна Рада визначиться  шляхом   голосування.   Статті   48   і   50   -   це взаємопов'язані статті.

     ГОЛОВА. Ми  із-за  великої  поваги  і  прийняття  ставимо  на голосування  спочатку  урядовий  варіант.   Прошу   проголосувати. Урядовий варіант прошу голосувати.

     ТУРЧИНОВ О.В. Ні, спочатку варіант бюджетного комітету.

     ГОЛОВА. Ну, уже ж оголосив... Голосуйте!

     "За" - 249.

     Дякую. Висвітіть по фракціях.

     Ви бачите, все нормально.

     Далі, Олександре   Валентиновичу.   Давайте  завершувати.  Ми продовжуємо засідання на15 хвилин.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Залишається декілька  статей, які  не  є  надто  важливими,  але є великі розбіжності в позиціях комітету і уряду.

     Стаття 54-2. Контроль за відшкодуванням сум податку на додану вартість  з Державного бюджету ми пропонуємо покласти на Рахункову палату у зв'язку з  тим,  що  є  багато  проблем  і  зловживань  з відшкодуванням податку на додану вартість.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович.

     МІТЮКОВ І.О.  На думку уряду, ця стаття суперечить Закону про Рахункову палату.

     ГОЛОВА. Дві  пропозиції,  ви  зрозуміли?  Першою  голосується пропозиція комітету. Прошу проголосувати.

     "За" - 246.

     Приймається рішення.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Наступна  стаття  54-3.  Вона  виникла  після звернення керівників вищих навчальних закладів у зв'язку з тим, що вони не можуть розпоряджатися грошима,  які збирають під час своєї діяльності  вищі  навчальні  заклади.  Стаття  54-  3   надає   їм можливість   розпоряджатися   за  власним  бажанням  грошима,  які збирають вищі навчальні заклади.

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович підтримує від імені уряду.

     Прошу проголосувати статтю 54-3.

     "За" - 287.

     Прийнято.

     Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Остання  стаття,  до  якої  в принципі  не  було  заперечень,  але  ж  її  треба проголосувати у зв'язку з тим,  що ми прийняли додаток 3.  Це  стаття  54-7.  Вона стосується   субвенцій   на   освіту   відповідно   до  збільшення фінансування галузі освіти,  за яке  ми  проголосували,  приймаючи додаток 3.

     Уряд не   має  заперечень.  Тому,  шановні  колеги,  прохання підтримати статтю 54-7.

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 54- 7. Уряд підтримує.

     "За" - 392.

     Рішення прийнято.

     ГОЛОВА. Наступна стаття.

     ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги! У принципі ми проголосували всі статті, які були внесені на третє читання.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Дашутіна.  Я обіцяв  йому надати слово перед голосуванням. І вам також надам слово.

     ДАШУТІН Г.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та  інвалідів  (виборчий округ  162,  Сумська  область).  Шановний  Іване Степановичу!  При голосуванні додатка

 3 пан   Турчинов  погодився  у  найменуванні  під  кодом  1102130 вилучити слово "компресорного".  Ми ж бачимо, що у цьому додатку є код  1102100,  за яким виділяються видатки в розмірі 538 мільйонів гривень,  і код 1102090, за яким виділяються видатки в розмірі 850 мільйонів гривень.

     Ми наполягаємо  на  тому,  щоб найменування під кодом 1102130 залишити у попередній редакції.

     ГОЛОВА. Олександре Валентиновичу,  це на пропозицію  Петренка ми врахували.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Так,  це  була  пропозиція  пана Петренка щодо компресорного обладнання.

     ГОЛОВА. Депутат  Донченко.  Ліс  рук.  Я  не  можу  надавати  Запишіться на виступи з мотивів голосування.

     За Донченком - депутат Ключковський.

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська область).  Фракция коммунистов. Уважаемый Анатолий Кириллович!  Александр Турчинов! Я обращаю ваше внимание на статью 54-4,  которая  касается возвращения долгов шахтерам по регрессным искам.  Согласно этой статье  это  надо  осуществлять  по  закону, который   сегодня   действует.  А  сейчас  мы  проголосовали,  что дополнительно в бюджете будет 550 миллионов,  и сказали, что будем погашать часть задолженности по регрессным искам за счет бюджета - 70 миллионов.  То есть появляется противоречие между тем,  что  мы проголосовали,  и  что записано в этой статье.  Поэтому эту статью надо исключить.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я надам пояснення з цього  приводу.  Справа  в тому,  що у Фонді соціального страхування є надлишок ресурсів, які за нашою пропозицією (ми за  це  проголосували)  будуть  скеровані саме   на   фінансування  регресних  позовів  шахтарів.  Це  якраз позитивна стаття,  яка дає можливість отримувати додатково фінанси до тих ресурсів, за які ми проголосували.

     ГОЛОВА. Юрій Ключковський. За ним - депутат Місюра.

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Фракція  Руху.  Насамперед  хочу  звернути увагу, що я був записаний першим, але чомусь отримав слово другим. Я  прошу  передати  слово  моєму  колезі  по фракції Руху Ярославу Кендзьору.

     ГОЛОВА. Тому що був оголошений Донченко.

     Увімкніть мікрофон Ярослава Кендзьора.

     КЕНДЗЬОР Я.М.  Фракція Народного руху України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні  колеги  народні депутати!  Перед остаточним голосуванням  я  прошу  внести  редакційну  поправку  у   розподіл видатків Державного бюджету на 2002 рік, це додаток

 3. У розділі  "Державні  капітальні  вкладення"  додати  слова  і цифри:  "з них для Управління справами Верховної Ради України - 36 мільйонів 270 тисяч гривень". Це для стенограми.

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я  нагадаю,  що  ми  з  вами проголосували  додаток 3 до статті 17,  згідно з яким ми додатково фінансуємо Верховну Раду в межах наявних ресурсів -  25  мільйонів гривень. Тобто це вже проголосовано.

     ГОЛОВА. Це враховано. Вадим Місюра. За ним - депутат Пухкал.

     МІСЮРА В.Я.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань молодіжної політики,  фізичної культури, спорту і туризму   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Іване  Степановичу,  прошу передати слово Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу.

     ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко.

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановний   Іване   Степановичу!  Олександре Валентиновичу!  Я просив би підтримки ось в якому питанні. Шановні народні  депутати!  Звертаюся  до  вас  як  голова  Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічних училищ і технікумів. Ми зробили  добру  справу,  прийнявши  статтю 54- 3,  якою дали змогу вузам III-IV рівня акредитації використовувати власні надходження. Але ми забули про 900 профтехучилищ, про 300 державних технікумів, про  будинки-інтернати.  Ми  дали  право  ректору  використовувати кошти,  а будинок-інтернат для сиріт,  який отримав кошти,  не має права їх використати?

     Тому пропоную замість "вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації"   записати   (це   моя   і   Павловського  поправка): "навчальних закладів державної форми  власності"  або  "навчальних закладів,  які  повністю або частково фінансуються з бюджету".  Це буде справедливо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!   Якщо   Верховна   Рада   не заперечує, ми зробимо таку редакційну поправку. Уряд не заперечує? Не заперечує. Ми робимо таку редакційну поправку.

     ГОЛОВА. Тобто узгоджено з поправкою Ніколаєнка.  Я  кажу  для стенограми.

     Олександр Пухкал. За ним - Олексій Марченко.

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую.  Чернігівщина. Перш ніж приймати особисте рішення і голосувати за проект бюджету в цілому,  я хотів  би  для стенограми  зробити  таке уточнення.  Ми проголосували статтю 23 в редакції Комітету з питань бюджету.  Але з  трибуни  були  названі різні додатки. У тексті, який нам розданий, йдеться про додаток 4. Олександр Турчинов з трибуни назвав додаток 7 і додаток 8. Так все ж   таки   давайте   зробимо   уточнення,   за   який  додаток  ми проголосували. Це перше.

     Друге. Якщо ми проголосували  "до  15  березня",  то  це  має знайти відображення і в самому тексті статті, який ми прийняли.

     Дякую.

     ТУРЧИНОВ О.В.   Шановний  пане  Пухкал!  Справа  в  тому,  що Верховна Рада підтримала не проект бюджетного комітету,  а  проект розподілу видатків, запропонований урядом. Тому додаток 8 фактично цим перекреслено,  і він не проголосований, а проголосована схема, згідно  з якою фактично буде розподіл видатків уже після прийняття Державного бюджету.

     ГОЛОВА. До 15 березня.

     Останнє запитання. Олексій Марченко.

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.   Черкащина.   Прошу   передати   слово Матвієнкову Сергію.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Матвієнкова.

     МАТВІЄНКОВ С.А.   55-й   округ,  "Регионы  Украины".  Большое спасибо.  Уважаемый председатель комитета  Александр  Валентинович Турчинов! Я убедительно прошу вас внимательно послушать. Речь идет о статье 54. Было внесено предложение, причем это предложение было согласовано  с  Кабинетом  Министров,  о продлении действия статьи Закона о проведении экономического  эксперимента  на  предприятиях горно-металлургического комплекса, касающейся экологической части. Я убедительно прошу на сегодняшний день,  чтобы  мы  решили  часть проблем,  связанных с этим законом,  в который предлагается внести изменения,  и соответствующий проект закона  вносится  в  повестку дня,  поставить  этот  вопрос  на  голосование  с  тем,  чтобы  мы проголосовали и включили в бюджет эту статью.

     Спасибо.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Я нагадаю,  що ця стаття була проголосована   у   другому   читанні.  Але  ж  коли  є  з  урядом домовленість,  то, безумовно, комітет не буде заперечувати, щоб її вилучити    і    проголосувати   це   Верховною   Радою.   Надайте Прем'єр-міністру слово.

     ГОЛОВА. Я ще 5 хвилин додаю, бо ліс рук. Немає заперечень?

     Михайло Бродський. За ним - депутат Самойленко.

     БРОДСЬКИЙ М.Ю. Уважаемый Александр Валентинович! У меня к вам есть  вопрос.  К  сожалению,  я  не услышал ничего о статье 54,  в которой  речь  идет  о  30   процентах   фискальным   органам   от доначисленных  сумм.  Неужели  есть  какой-то сговор вашей фракции "Батьківщина" с  налоговой  администрацией?  Поэтому  я  хотел  бы услышать вашу позицию. Пожалуйста.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Пане Бродський! Нашу фракцію легше запідозрити в симпатії до вас,  ніж  в  любові  до  податкової  адміністрації. Шановні  колеги!  Саме  для  пана  Бродського  я повторю те,  що я говорив щодо статті 54.  Стаття 54 була проголосована,  до речі, і вашою фракцією, в другому читанні. Якщо є згода Кабінету Міністрів і  наполягає  Верховна  Рада,  ми  можемо  поставити  питання  про вилучення статті 54 із законопроекту про бюджет.

     ГОЛОВА. Анатолію  Кириловичу,  ви підтримуєте?  На пропозицію народних депутатів (ні профільний комітет,  ні уряд не  заперечує) голосуємо про вилучення статті 54. Прошу проголосувати.

     ТУРЧИНОВ О. В. Прошу підтримати.

     "За" - 328.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Рішення прийнято.

     По фракціях.

     Не можна показати по фракціях, бо треба надавати слово.

     Депутат Самойленко. Останнє запитання.

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую,  Іване Степановичу.  Фракція зелених. Українська екологічна асоціація  "Зелений  світ".  Дякую,  шановні народні  депутати,  за  підтримку пропозиції щодо медицини і прошу передати слово Олександру Свириді.

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Свириди.

     СВИРИДА О.М.  Дякую,  Іване   Степановичу.   Я   прошу   вас, Олександре  Валентиновичу,  підтвердити,  що  під кодом 1102130 ми відновлюємо базовий текст,  який  запропонований  і  комітетом,  і урядом.

     ТУРЧИНОВ О. В. Шановні колеги! Справа в тому, що коли одна із фракцій наполягає на одному  варіанті  редакції,  а  інша  фракція наполягає на іншому,  то тоді, Іване Степановичу, треба це ставити на голосування.  Іншого варіанта я не бачу. Тому що тоді, коли пан Петренко виступав, заперечень не було.

     ГОЛОВА. Пропозиція  Петренка тоді не мала заперечень,  тому я прошу проголосувати. Олександре Валентиновичу, комітет підтримує?

     ТУРЧИНОВ О.В.  Я не можу говорити за комітет,  тому що  думка комітету  зафіксована у порівняльній таблиці.  Але ж є пропозиція, треба її ставити на голосування.

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  пропозицію  народного  депутата Петренка,  яка  редакційно  стосувалася зазначеної позиції.  Прошу голосувати.

     "За" - 190.

     Рішення не приймається. Залишається редакція від комітету.

     ТУРЧИНОВ О.В. І від комітету, і від "Трудової України".

     ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Валентиновичу, продовжуйте.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги, всі статті ми обговорили. Якщо немає заперечень, можна голосувати в цілому.

     ГОЛОВА. Я  прошу  погоджений  проект  бюджету,  розглянутий у третьому читанні, постатейно проголосований, проголосувати.

     Анатолію Кириловичу,  з мотивів голосування проекту бюджету в цілому у вас є що сказати? Будь ласка.

     КІНАХ А.К.   Шановні   народні  депутати!  Уряд  просить  вас підтримати   пропозицію   народного   депутата   Матвієнкова   про продовження  на 2002 рік дії пункту першого частини третьої статті 5 Закону  України  про  проведення  економічного  експерименту  на підприємствах    гірничо-металургійного    комплексу   України   з урахуванням дуже негативної  світової  кон'юнктури  металургійного ринку.  Це  дасть  нам можливість підвищити конкурентоспроможність наших експортерів. Просимо підтримати.

     Дякую.

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   на   підтримку   висловленого Анатолієм Кириловичем.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги! Те, що пропонує уряд, це зміни до статті 50.  І ця стаття  взагалі  повинна  була  б  у  редакції комітету бути.

     "За" - 156.

     ГОЛОВА. Анатолію  Кириловичу,  є  у  вас  ще  щось  сказати з мотивів голосування? Можна ставити на голосування?

     Прошу розглянутий і проголосований постатейно проект  бюджету проголосувати як закон. Прошу голосувати!

     "За" - 250.

     По фракціях покажіть.

     Комуністична фракція - 0;  "Трудова Україна" - 37;  СДПУ(о) - 26;  "Батьківщина" - 9;  "Регіони України" - 21; Український рух - 21; "Солідарність" - 20; "Єдність" - 17; Соціалістична партія - 0; Народнодемократична партія - 16;  "Демсоюз" - 13;  "Яблуко" -  13; зелені - 15; Рух - 13; "Реформи-Конгрес" - 6; позафракційні - 23.

     Оголошується перерва до 16 години.

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Це  перемога,  тому  що на 1 мільярд ми збільшили доходи,  які пішли на соціальні  програми,  - вітаю вас з цим! - і відмінили статтю 48.